Звіти та доповіді військових та дипломатичних місій УНР в Англії, Чехії, США та ін. про зовнішні та внутрішні відносини, 22.11.1919-16.07.1920, 89 арк.

Комісар УНР Федкевич ДЕЛО № Звіти та доповіді військових та дипломатичних місій УНР (С Англії, Германії, США та інших) про зовнішні і внутрішні відносини до України. Начато 22 листопаду 1919 р. Окончено 16 липня 1920 р. На листах ВІДДЕЛЕННЯ ЦЕХА ШИРОКОГО КОНДРАТЮК-БУМАГИ Й ОФОРМЛЕННЯ (діяло у 1918-1920 рр.) Цеха 15 коп. штук. г. Київ, вул. Володимирська, 34 ВІДПРАВЛЕНИЙ ДЕРЖАВНИМ АРХІВОМ Української Революційної Соціалістичної Радянської Республіки в залежності від МНС УРСР м. 1/Че / 1929 р. № 2 ч. 24 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Звіти та доповіді військових та дипломатичних місій УНР /в Англії, Чехії, США та інших/ про зовнішні та внутрішні відносини до України. 22 листопада 1919 р. - 16 липня 1920 р. Légation de la République Démokratique d'Ukraine en Allemagne Nº 2459. Berlin, den 22 März 1919 Do Golovnoho Otmahana Оце свого дня повернувся Ішова Місії Червоного Хреста у Німеччині п. Молодний Не міг не моживувати, бо немав часу Потрібно негайно зробити такі розпорядження 1. Майно, яке куплено у Парижі, семітарно-медичне передається Місії Червоного Хреста в мігі його голови доктора Умі Колодного. Мільни при сьогоднішньому дні буде зроблено, при допомозі Місії. Слоб Фресста на Україну. Згода цього обсяжного вже є про це розпорядження Майно треба повідомити наказаному Парижі Мишкевича Колодному (сивий і ощутисяне повновладність) і місце, як тим 2. Негайно і рішучо налаштувати державну апендиту у Берліні для Колодному про що на червць 10.000 французьких франків від вдова на шлях копонів (меш 20). Тоді маємо медикаменти з циркою пожаною Мтобин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 191 Берлін 1919 ДОДАТОК ДО ДОКЛАДУ. РОСІЙСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ МИРУ. По всім признакам пожна бути певним, що антантa готoвa почати мирнi переговори з совiтською Росiєю та з окраїнними державами,Умови на яких Ленін запропонував почаття мирних пе реговорів в більшості своєї вже відомі.Зараз же"Дайлi Геральд" опублiкував повний текст цих умов, якi були одержанi через ан глiйського полковника Малона.Малон,який є членом нищої палати, підчас дебати в засіданню палати рішуче висказався за перегова рами з Росiєю.Він є переконаний, що можна прийти до порозуміння як що тільки верокi партії зберуться за круглими столом для пере говорів.Страшеннi оргії смертi та кровопролиття мусить бути по ложення кінець. Дальше даємо повний текст російської пропозиції,який передає "Дайлі Геральд": Серзнi та спелученi держави пропонують, щоб верокi ак ції на всіх фронтах територій бувшої російської держави, включно Естляндії, Латвії, Литви та Фінляндії, були припиненi в умовлений мент, дають десять часу, щоб ця нотифікація була одержана всіми партіями і до після цього менту не почнуться нові вероки акцiї, конференція відбудеться у нейтральній державі при умовi, що со вітському уряду дубе предоставлено або радіє, або безпосереднє телеграфічне пeлумання з Москвою. Реченець переймрря буде два тижнi, але він мусить бу ти продовжений на підставі порозуміння договорюючих партій, всі 2. договорюючі партії зобов'язуються, під час періоду перемирря не ко- ркстати цим перемиррям на транспорт війська та військового май на на території бувшої російської держави. Конференція ця веде наради о мирі на підставі слідую чих принципів, які не підлягають реаізії мірової конференції. 1. Всі істнуючи де факту уряди, які утвердилися на терито рій бувшої російської держави, включно Естляндії, Латвії, Литви та Фінляндії, вповності проводять контроль над областями, які будуть заняті ними в цей мент, коли перемирря стане ефекткним, конферен ція може згодитися обміняти території, або населення, яке замежує цей контрольований дефакту урядами області, не побажає змінити свій уряд. Російський совітський уряд, всі уряди, які утвердились на території бувшої російської держави, сорзані та сполучні уряди, та иньші уряди, які вели боротьбу проти уряду совітів, згоднуються не виживати заходів зкинути ні істнюючих урядів, які утвердились на те риторії бувшої російської держави ні також иньших урядів підпи савших ці умови, 2. Господарська блъокада знімається, торговельні зношення між совітською Росією та між сорзаними і сполученими державами від новляються, на умовах, які дають повну гарантію в тому, що харчі' со знних та сполученех держав будуть доставлені всім клясам російсько го населення на однакових умовах. 3. Совітський уряд одержує право безперешкідної подорожі пе всім залізницями та праве користатися всіми партами належними до бувшої російської держави, включно Естляндії, Латвії, Литви та Фінлян дії, які потрібні для вкрузки та транспорту подорожних та грузів, міх їхньою територією та морем. Подробиці правила на виконання цеї пропозицій будуть умовлені на конференції, 4. Громадяне совітської російської республіки мають право свобідного в'їзду до сполучених і сорзаних держав а також до держав, які були утворені на території бувшої російської держави включно Естляндії, Латвії, Литви, та Фінляндії. А також право перебуття та свобідного руху та повної безпеченості при умові, що вони не будуть втручатися до внутрішніх справ цих держав. Піддані союзних та сполучених держав та інших вище названих держав, мають також право свободного в'їзду до совітських республік Росії а також право пере- буття та свободного руху та повної безпеченості при умові, що вони не будуть втручатися до внутрішніх справ совітських республік. Союзні та сполучені держави, які утвердились на території бувшої російської держави включно Естляндії, Латвії, Литви та Фінляндії мають право надіслати до різних російських совітських республік офіціяль- них представників, які будуть користатись повною свободою та імунітету. Совітські уряди Росії мають право надіслати до союзних та сполучених держав та до несовітських урядів, які утвердились на території бувшої російської держави та Фінляндії, свої офіціяльних представників, які би користалися повною свободою та імунітетом. 5. Совітський уряд та всі інші уряди, які утвердились на території бувшої російської держави, дають повну амнестію всім російським політичним ворогам, злочинцям та полоненим та власним піддан- ним, які переслідувалися або які переслідуються тепер за те, що помагали совітській республіці. Всі Росіяне, які боролись в арміях, які стояли проти совітського уряду, або які допомагали їм яким не будь іншим способом, а також цим, які стояли проти інших держав, які утвердились на території бувшої російської держави включно Естляндії Латвії, Латвії та Фінляндії підлягають також цій амнестії. Всі військові полонені не російських держав, які ще затримуються в Росії, рівно я всі піддані інших держав, які зараз ще знаходяться в Росії, одержать всіляку допомогу, щоби бути репатрієванними. Всім російським військово полоненим, в якій би вони країні не знаходились, а також всім російським підданим, включно російських жовнірів та старшин закордоном, а також всім, які злужать в чужих арміях, буде предоставлена всяка можлива допомога для репатріяції. 6. Незпосередньо після підписання цих умов, усі війська се ржних та сполучених держав виселяться з Росії і військова депомога, яка оказувалась, якій би ще не було держави на території бувшої російської держави, мусть припинитися. Совітський уряд та антисовітські уряди, які утворились на території бувшої російської держави, включно Естляндії, Латвії*Литви та Фінляндії починають рівночасне та в однаковім розмірі демобілізувати, щоб таким чином девести їх до розмірів мирного стану, ця акція почнеться безпосередньо після підписання цих умов. Конференція має назначити насправедливіші і самі дійсні мірки для рівночасного переведення цей демобілізації і для контролю над нею, а також наглядати за виводом військ і припиненням допомоги антисовітським урядам. 7. Сержні та сполучені держави, які прийняли до відома заяви совітського уряду Росії в його ноті з 4. II, в справі зовнішніх боргів, пропонують яко інтегральну частину цього перезуміння, що совітський уряд та всі інші уряди, які утворились на території бувшої російської держави, включно Естляндії, Латвії, Литви та Фінляндії, визнають свою відповідальність за фінансові обовязки бувшої російської держави іншим державам, які являються партіями в цьому перезумінню, а також і підданним тих держав. Вливи способи виплати цих боргів, будуть обговорені на конференції, приймаючи на увагу фінансовий стан Росії. ПРИМІТКА. Заява совітського уряду від 4. II, 1919 р., на яку операється правительство, в вище зробленій заяві є слідуюче: 1. Російський совітський уряд не відмовляється визнати всі свої обовязки своїм кредиторам, будь це держави або індивіди, які належать до держав антанти; подробиці реалізації цього пункту будуть вироблені окремими перезуміннями на вище запропонованих конференцій, 2. Загляду на тяжкий фінансовий стан Росії, совітський уряд п пропонує улаштувати обмін суревих матеріалів, матеріали ці будуть за значені на нараді. 3. Загляду на великий інтерес, який виявляє все чужий капітал 5. де скористовання природних багатств Росії, російський совітський уряд є готовий представити громадянам держав антанти широкі конце сві в гірничому промислу, лісах та інших на умовах, які будуть ду же обережно зазначені, так щоб господарський та соціяльний порядок совітської Росії ненарушувався в внутрішнім господарством цих конце сві. 4, Росиийський совітський уряд буде вести з державами антан ти переговори в територіяльних концесіях, Совітський уряд Росії приймає попередні пропозиції і па ручається за них, але ж при умові, що вони будуть зроблені не пізніше 15. XI. 1919 р., Совітський уряд дуже бажає одержати від американського та англійського уряду півофіціяльну гарантію, що вони зробить все можли ве і будуть дбати, щоб Франція поводилася згідно з умовами перемирря Совітський уряд має надію, що не буде потрібно передавати до пропозицій /з потрібними змінами/ центральним державам. Ось така є мирна пропозиція совітського уряду, яка дуже зацікавила і темою оживлених розмов в Англії. Офіційної відповіди на цю пропозицію дотепер ще нема, навіть більш у встанні дні Лей д Джордж стеренник перезуміння з Росією мусів уступити противником цього перезуміння. Але яка би не була гра антантських дипломатів, вже зовсім видно, що злий стан контрреволюційних армій на вході, пе стійний рух пограничних держав до перезуміння та миру з Росією, та внутрішнє скльне незадоволення у власних державах, приписує антант ський уряд заключити мир з Москвою. Тоді переданий вище умови миру, совітського уряду, хоч ще зараз на них і незвертають уваги, будуть ут воряти основу для загального миру на вході. Мтрц ДÉLÉGATION DE LA RÉPUBLIQUE UKRAINIENNE 37, RUE LA PÉROUSE TÉL.: PASSY 33-87 PARIS, LE 1919 Новий Іорк 66 1/28 Париж 19 1920 Поздоровлення і найкращі бажання від річного зібрання Українсь- кого Національного Комітета Делегації Української Народньої Ре- спубліки. Хай живе вільна обєднана незалежна Україна. Українці Америки завжди ротови підтримати зусілля Галицьких і Київських Українців якіб іспити не випалиб на їх долю. Благоволйте пере- дати П. Президентові Деманелю поздоровлення від Українців Сло- лучених Штатів. Ядловський, Лотоцький, Понятишин, Підгорецький. 18 Січня. м.Париж. 21 січня 1920 р. ДОКЛАД № 41. Англія В політиці Англії по відношенню до народностій бувшої Ро- сії счинився рідучий перелом, як це вже було зазначено в попередніх докладах.Угрунтовувати зміну англійської політики на поражках, яки второпились за останні часи з ведущими бо- ротьбу з большовиками, російських генералів - було-б помилкою. Але ледьве помиляться ті,хто ці повіди сполучать не як за справжню керуючи, а лише як за повіди.Перемоги большовиків ще далеко не рідучи, а головне що Англія ніколи не допу- сте тріумфу большовизма,боячись поширення його на схід, що загрожує їй стратор Індії.Сучаючо причину відміни політики Англії слід шукати в тому факті, що керування зовнішньою політикою находиться за де-якої пори в руках Лорда КЕРЗОНА- ворога Росії.В якості віце-короля Індії Керзон міг доглядати російську політику розширу в Центральній Азії.Англійськи дер- жавні діячи в Індії були до розбиття Росії порушаєми стра- хиттям перед російським впврттям до Індії.Іх силкування на- правлені були на то,щоби відсторонити небезпечного супротив- ника Англії на близьчєм,середнім і далеким східі.Розбиття Ро- сії в світовій вліні на довгий час відсторонило цю небезпе- ку для англійців, хоча англійськи політики,котри як Керзон,до свідчились на протязі богатьох літ міцності російського прой мання в Азії, усе ще скептично ставляться до цього факту. Вони рахують,що зараз,коли стара російська територія находи- ться в процесі радикального переобраза,не дозволяючого пред- -2- Бачити чи закінчиться він повним розпадом на ряд національних державних утворень, або збудованням нової Великої Держави з новими творчими ідеями, необхідно скористуватися цим і раз назабжде положити кінець російській небезпеці на східі. Це бажання було керуючим фактором англійської зовнішньої політики по відношенню до народностей бувшої Росії, починаючи з кінця світової війни. Метою цієї політики було - знесилення бувшої Росії, до чого англійська політика шла двома шляхами: по-деляною грою з партіями, які ведуть в Росії боротьбу поміж собою і працею на поділення Росії. "Міцна Росія не відповідає інтересам Британської Імперії" - сказав Ллойд-Джордж і англійська дипломатія, з належній їй широтою, негомітно для всієї решти світу, занятого більше близьче лежачими роботами, почала провадити цей принцип в життя. Спочатку це робилось дуже обережно, щоби не викликати незадоволення серед союзників, котрі завжде дивились на Англію, як на край, який клопочеться тільки о своїх властних інтересах. Англійська політика в Афганістані, в Персії і в Передній Азії і підтримка ем Балтійських держав ясно це доказує. Зараз вже досять очевидьки, що Англія буде головним дідичем Турецьких володіній Месопотамія, до кордонів Сирії, значна частина сирійської побережної смуги і Арабія з Хеджасом і Іменом будуть, під формою мандату, який являється лише скритою анексією, присуджені Англії. Во всякому разі, сухопутна дорога до Індії і Багдадська залізниця попадуть під контроль Англії. Азіатські володіння Англії страшенно збільшуться і одержуть нову форму. В ці володіння впераються, роз'єднуючи їх, Персія і Афганістан, на котрі Англія вже накладає свої руки. Маючи на увазі трансформаціоний про- - 3 - цес Росії, котрий може принести з собою різного роду не- безпеки для Індії, Англія повинна забезпечити цей територі- альний прибуток і пільнувати поставити під англійський вплив давніший гласс Індії. З цією метою вона хтіла зат- кнути Росію на південнем-східі з боку Персії і Афгані - стану Кавказькими республіками. Але цьому перешкодили союз- ники і Англія тимчасово відклала сей намір. Тимчасово через то, що вона ніколи не відмовляється від раз принятого рі- шення, що і ствердилось незабаром. Англія чекала на ратифіка- цію миру, позаяк до цього часу вона не мала права прова- дити свою самостійну політику і повинна була більш-менш ра- ховатися з бажаннями решти союзників. Всєж таки до ратифіка- ції миру Англії вдалося майже забезпечити собі гегемонію в Європі. За цей час еі колоніальні володіння збільшувались з дня на день нетільки в Африці і в Малій Азії, але і в Європі. Балтійські провінції преобразились в Англійські коло- нії. З другого боку, підтримуючи боротьбу поміж большовиками і антибольшовиками, Англія на більш довгий час пралізує бо- рючися сторони в їх зовнішній політиці, нім коли ся борот- ба була доведена до кінця шляхом відвертої війни, а голов не така боротьба буде тягнутися богато довше, що дасть змо- гу Англії здійснити свої політичні мрії на східі Європи. Ллойд-Джордж сказав - "большовизм не можливо перемогти зброєю Це тільки пустий прикліп. Большовизм можливо перемогти збро- єю і це дуже гарно розуміють англійці, але Англія не ба- жає цього, бо кожний день большовизму - рік спаралізування діяльності бушлої Росії. Мета ж Англії - ослабити бувшу Росію як можна більше і захопити усі бувши російськи порти в свої руки. - 4 - Таким чином, Англія, проводячи зазначену політику, відразу доходить трьох цілей: а/відсторонення на неоссяжний час від- родження російського проймання в Азії, б/відрізує зубожену Німеччину від вселякого імпорту, експорту і можливості емі- грації і в/робе большовизм менше агресивним по відношен- ню до імперіялістичних західних держав, дякучи утворенню кордону із антибольшовицьких держав. Після ратифікації миру і переймання керування зовніш- ньою політикою Лордом Керзоном, вищезазначена англійська по- литика - поділення Росії - буде провадиться більше рішучо, появляк перешкоджати цьому нікому. Англія находиться в зе- ніті своєї потуги. І дійсно, ми бачимо, що під керуванням Лорда Керзона ця політика негайно почала здійснятись. Пер- шим його кроком в цьому напрямкові було визнання само- отійності Кавказських республік, що Англія бажала зробити це раніше, як зазначено в цьому докладові. Лорд КЕРЗОН, беручи на себе відповідальність за зовні- шню політику Англії, заявив в приватній розмові з англій- ськими політичними діячами: "Англія, після розгрому Німеч- чини, має в Європі головним чином політичні інтереси і лише на другому плані економічні. Ми повинні забезпечити англійському народові гегемонію в Європі. Це нам почасти вже вдалося. В майбутньому ми можемо зустріти перешкоду на цьому шляхові тільки з боку Росії. Отже нам треба вжи- ти рішучих заходів, щоби зробити еї мешкодливою. Взагалі тре- ба постійно мати в виду, що через свою навіть азіатську політику, ми не можемо бути зацікавлені в збудованню міц- ної Росії. Ворогам такої політики треба з цим погодитися - 5 - во ім'я батьківщини.З огляду на це, я буду і надалі продов- жувати політику утворення окраїнних держав." По відомістям, одержаним із певних джерел, серед англійсь- ких урядових кол змінилось відношення і до України.Біль- шість схиляється до того, щоби підтримати Україну і дати їй можливість утворити свою державу.Така думка з кожним днем вербує все нових і нових прихильників.Дітиться це під впли- вом двох причин, окрім загальної політики Англії.-Перша при- чина - це необхідність притягнути як мога більше сил для боротьби з большовиками, які напевно весною будуть посову- ватися на південь-до Туреччини і на захід.Англія перекона- лась за цей час в антибольшовицьких почуттях українського народу і рахує, що із України цілком можливо збудувати мі- цний бар'єр, який перегородить шлях большовиків до Малої Азії і Царьгороду.Друга причина - випливає із загальної по- литики Англії.Справа в тому, що Америка відмовилася від Малозіятського мандату і мандат на Царьгород буде дан Ан- глії, або як такий мандат буде дан трьом державам -Англії, Франції і Італії, то во всякому разі Англія буде грати головну роль і кінець-кінцем лишиться там одна, тоб-то Царь- город буде еі колонієй.Отже Англія бажає заткнути Росію з півдня - з боку Чорного моря, пам'ятуючи постійне проймання єї до Азії, а особливо претензії на Царьгород, із за якого, як кажуть російські політичні діячі, Росія тільки і взяла у - часть в минулій війни і на який 1 раз претендують ро- сійські дипломати в Парижу. Рівноставлючи все викладене, можливо сказати, що політич- ний стан України поліпшується. -6- Вже тепер англійські фінансисти згодні робити Україні під- тримку різними видами постачання, включно до оружя, а ра- ніше про це не могло бути і мови. Теж саме доглядається 1 у Франції. Англія і вотум Італійського парламенту. Про питання о зносинах зо всіма фактично істнуючими пра- вительствами на території бувшої Росії, як це вотірував Іта- лійський парламент, вотум котрого тільки "принят до відома" урядом, не має ще мови ні серед англійців, ні французів. Зносини мабуть не будуть почати до тієї пори, поки не ухвалить конференція, яка зібралась в Парижу і яка складаєт- ся із прем'єрів і міністрів закордонних справ Франції, Ан- глії, Італії і представників від Америки і Японії. Англія і бельшовики. Здіймання блокади з Радянської Росії являється ділом од- ної Англії і Головна Рада тільки уступила бажанням міністра Ллойд-Джорджа. Викликано воно виключно необхідністю задово- лити передні первістки робітничого руху, щоби потім скори- стуватися заспокоєнням робітників для зосередження війська в Індії і Персії, котрим загрожують не на шутку больши- вики. Здіймання блокади ні в якому разі не визначає змі- ни англійської і взагалі союзничеської політики відносно большовиків. Присутність на засіданні Ради військового мі- ністра ЧЕРЧИЛЯ, першого лорда адміралтейства ЛОНГА, адмірала БІ- ТІ і начальника Головного Управління Генерального Штабу -ге- нерала ВІЛЬСОНА доказує, що ця ухвала була прийнята в з'яз- -7- ку з необхідністю негайно прийняти оборонні міри против большовиків в Індії і Персії.Статс-Секретарь по справам Ім діі також був на згаданому засіданню і цей факт також го ворить за те, що "здіймання бльокади" умовно залежить чисто від англійських проблем відносно Індії,а не від загально-сою- знических.Один відатний англійський військовий авторитет ска- зав: "ми не хочемо войовати з большовиками і йдемо на ус- тупки,але само собою зрозуміло,коли большовики почнуть роби- ти наступ,ми примушени будемо битися з ними.Це зрозуміє 1 наш робітничий клас,котрий баче наші щирі бажання жити з большовиками в згоді." Де-які політики мають надію,що здіймання бльокади,з дру- гого боку, допоможе паданню большовиків,котрі більше не смо- жуть взвалитати на бльокаду економичну разруху,яку вони зро- били в краю соціяльнай і промисловой деморалізаціей і пов- ним банкротством роблива,котре буде продовжуватися до тієї пори,поки большовики стоять у влади. По маючимся певним відомістям англійци приймають міри в широких розмірах,щоби спинити большовиків на кордонах Персії а також щоби не допустити їх до панування на Чорному морю Зосередження війська вже почалося.В Чорне море увійшов ан- глійський флот в складі 8 кораблів.Також приймаються іми міри до спенення большовиків на Кавказі. Тут вживаються за- ходи до вербовки офіцерів в Азарайбеджанську і Персідську армії,які формуються англійцами. В сучасній мент усі погляди союзників звернути на Схід: де чекається вибух большовизма,який загрожує в такому випад- кові всій західній культурі. Взагалі можливо сказати,що військові авторитети рахують - 8 - не дивлячись на здіймання бльокади, що союзники ніколи не були так близько до військовий інтервенції - як зараз. Всі в один голос говорять, що сучасне становище на східі вимо- гає військового втручання. Цілком можливо, що спочатку воно буде зроблено виключно не союзническими військами, окрім Ан- глії. Зараз, з огляду такий стан, союзники дуже охотно йдуть на допомогу тим, хто буде вести боротьбу з большовиками. - м.Париж. 21 січня 1920 р. ДОКЛАД № 42. Франція.- З паданням кабінету КЛЕМАНСО зовнішня політика Франції змінилася в кращій бік по відношенню до держав, які проголосили свою незалежність від бувшої Росії. Ще перед паданням кабінету Клемансо, в з'язку з відхідом Юденіча, знищенням Колчака і відхідом Денікіна, почались лунати голоси, що щоби покінчити з большевизмом, треба кинути гадку про відбудування "єдиної Росії". Видатні політичні діячі говорили- "коли ми вдоволим бажання народів, які відкремилися від Росії, вони з задоволенням вирушать проти большевиків , щоби швидче покінчити з ними і в нормальних умовах розпочати відбудовувати свої держави." Взагалі одержувалось вра- жіння, що серед французів ідея "Ліги Малих Національностей", відкремившихся від старої Росії, живуча і що вони переконані в тому, що ця Ліга може відіграти остаточну роль в розв'язанню "руської проблеми." Але проти переведення цієї ідеї в життя був Клемансо, котрий говорив - "приняти цю ідею-значить виконувати плям Німеччини, котрий міститьсяся в тому, щоби розчаровану в союзниках Росію схилити на свій бік і зробити з неї свою колонію, а з цим ми повинні вести боротьбу. З цим же можливо боротися,звичайно, не "балканізацією Росії". Росії для єї життя необхідни Україна і Кавказ. Як федерація, але не як самостійні-окреми держави, вони можуть істнувати." Правда в останні часи, під впливом своєї улюбленниці - Польщі, Клемансо -2- висловився за самостійність України, але в унії з Польщею. Зі зміною французького правительства, урядові французьки кола гадають, що єдина приємліма політика для Франції від- носно народностей бувшої Росії повинна складатися в мора- льній, політичній і дипломатичній допомозі тим, котрі ведуть боротьбу з большовиками в Росії і Азії, себ-то продовжують вій- ну союзників проти Німеччини, котра являється величезним фак- тором у всій русько-большовицькій політиці. Урядові кола ціл- ком возлагають надії в роз'язанню "руської проблеми" на сил- кування відкремившихся держав, позаяк рахують, що большевизму можливо поставити проти тільки "націоналізм". Для більшого ус- піху цих силкувань французький уряд признає необхідним ви- маття льойяльних урядів, в котрому союзники не мають права їм відмовляти. Французький міністр закордонних справ і приймер МИЛЕРАН, говорячи з своїми приятелями, сказав: "Слід, щоби Версальський мир не був для нас вдаром, як це поправно президент Ре- спублики помітив, позаяк народністи бувшої Росії дивляться на нас як на заступників. Ми повинні визнати їх самостійне по- літичне життя. Нам необхідно роз'язати рокову проблему - пе- решкодити Німеччині заступити свою поразку на західі мир- ним упокоренням Росії, або частим єї проти або за большо- виків, як ій це буде вигідніше." Взагалі, резуміруючи політичні події останніх днів - сполех зворушенний успіхом большовиків, уся французька громада ви- мовляється, що це є наслідок заплутаної і суперечної поли- тики, котрої правительство трималося на протязі 18 місяців, і вимога визнаття національностей. - 3 - Навіть самі вірні прихильники "Єдиної Росії", після розгрому Колчака і Денкіна, прийшли до того висновку, що російсь- ки патріоти повинні пити на охвіри, інакше бельшовизм непе- реможен. По макчимся певним відомістям, в міністерстві закордонних справ остаточно роз'язано визнання самостійності України під умовою боротьби єї з бельшовиками. Вже складен по цьому по- виду універсал, який має бути внесений на ствердження в Найвищу Раду. Можливо сподіватися, що на тому тиждню визнання відбу- деться. Перешкод до визнання Найвищою Радою самостійності України не завбачається. Англія і Італія ма боді України і взагалі за визнання національностей. Провалити це питання міг тільки Клемансо, але він по наляганню президента републіки Дешанеля виступив із Мирової Конференції і замість його при- значено бувшого песяла в Росії Палеолога, котрий однодчасно являється головним секретарем міністерства закордонних справ. Палеолог - ставленник Дешанеля. Франція і бельшовизм. В декільких засіданнях Конференції, на котрих обмірковувалося питання про здіймання бльокади з Росії, присутнівав маршалок Феш. Клемансо пальке протестував проти політики інтервенції в російських справах, але повинен був уступити англійським аргументам, за котрі також вимовлився маршалок Феш, маставаючи на військових мірах, як цього належало чекати від салдата і інстинктивно схильного роз'явувати національні проблеми вій- ськовими мірами. - 4 - Переважає думка, що Англія заміряється післяти великі війсь- кові сили на кордон південної Росії, з огляду так званих "оборонних операцій" проти большевизма і що захист Польщі і західних сусідів Росії буде предоставлен Франції і Іта- лії. Завбачиться відправка французьких військ на західні кор- дони Польщі під видом заняття країв, де буде плебсит, а на самому ділі з метою звільнити польське військо для фронту. Хоча з другого боку, заміна представництва Франції в Кон- ференції миру очевидки викличе необхідність переглядити ос- таннє роз'язання Найвищої Ради Милеран проти всякої інтер- венції і хоча він не бере участи в Раді Послів, яка тим- часово буде заміняти собою Найвищу Раду, але його програма буде захищатися Палеологом, зайомство котраго з російськими ділами може придати вагу в оспариванні теорії британських дипломатів. Все це може повернути стан руської проблеми до пункту, в котрому вона пробувала до сієї пори і весь ам- глійський план постачання Росії може потерпіти повну нев- дачу. Завдання дипломатії тепер заключується в тому, щоб ут- ворити єдиний фронт проти большевиків від Мурманська до Чорного моря із нових держав, з тим щоб сеюзничеські війсь- ка не брали участи в цієї боротьби, а тільки оберегали за- ди фронту. Маршалок Фош має бути призначений головнокомандуючим вій- ськами на цьому фронті. За два тиждня він має відбути до Варшави для вироблення плану війни.- ДÉLÉGATION DE LA RÉPUBLIQUE UKRAINIENNE 37, RUE LA PÉROUSE TÉL.: PASSY 33-87 Військовий Радник.- Погляди держав на російське питання. Як я повідомляв раніше, в сучасній мент Ан- танти, як такової більше не існує. Між різними державами все більше поширюється взаємний анто- гонізм і супротивництво. Через це погляди різних держав на Російське питання є неоднакові; вони залежать від тих інтересів, яких кожна держава ви- могає собі від Росії. Франція зараз є переконана, що майбутня Ро- сія, якою б вона не була, обов'язково піде з Ні- меччиною і утворить могутній Східно-Центральний Єв- ропейський Союз, який буде страшенною небезпекою для Франції. Через се політика майже всіх уря- дових і впливових кол Франції зараз направле- на к осягненню двох цілей: I/Можливе ослаблення Росії і зменшення її територій. 2/Збудування між Росією і Німеччиною ізоля- ційної смуги, як можна більше майширшої, із дер- жав-тампонів. Таким чином у Франції мається взагалі дуже добрий ґрунт для підпертя державної самостій- ності України. Одинокими перешкодами для цього є: I/мала віра в талант і здібність української - 2 - інтелігенції і урядових кол самих збудувати самостійну дер- жаву. Як я чув, французи мають від своїх агентів дуже шкод- ливі для нас відомості про безладдя і анархію каменець- кого періода нашої історії. 2/Бажання де-яких кол Франції збудувати Велику Польщу, яка б заступила на сході Європи місце Росії. Очевидно, що збу- довавання такої Польщі можливо - або простим включенням в склад Польщі значної частини українських земель, або приєд- нанням до Польщі України на правах унії. Як мені довелося чути з ріжних джерел, новий французь- кий уряд відноситься до України багато краще, ніж уряд п. Клемансо. Я маю певні відомості, що нова політична акція нашо- го посла в Парижі перед французьким урядом приведе цими днями до доброго результату і ми будемо тут визнані са- мостійною державою. Англія. Політика Англії зараз переслідує в Росії дві мети: 1/за- хистити себе від небезпеки з боку большевиків в Персії і Індії і 2/ підчинити собі Росію в економічному відношенні. Коли мати на увазі ці дві мети, то тоді дуже легко бу- де об'яснити собі всю поведінку Англії в ріжних частинах ко- лишньої Росії. Так: Англія наложила свою руку на Мурман і на Балтійські держави, аби мати контроль над всіма портами Ро- сії, якими вона може зноситися зі Світом. Англія захопила Царьгород: протеки, аби мати контроль над Чорним морем. Зараз Англія визнала Грузію, Арменію і Азейбайджан і дає їм широку допомогу для зформування армії, аби використувати їх - 3 - для охорони персідського кордону, загрожуючого бойшовиками, після поразки Денікіна.Мені довелося узнати, що зараз лиш- ки кредиту в 15 мил. фунтів стерлінгів, яки були призначе- ми Денікіну, передаються в розпорядження трьох згаданих Кав казських республік. Відносно бойшовиків Англія веде подвійну політику, що богато залежить від неоднаковості поглядів на це питання різних членів англійського кабінету і від все збільшуючейся опозиції народних мас. З одного боку Англія зняла бльокаду з совітської Росії і веде з бойшовиками переговори про умови їх визнання, /про це я мав відомості з певних джерел/,з другого во- на вкиває всіх заходів для розпочаття на весні нової акції всіх антибойшовицьких груп, підпертих англійським військом на Кавказі і в Персії. Треба сказати, що як я довідався, зняття бльокади було ви- кликано слідуючими мотивами.Воне до весни не дасть бойшови- кам реальних результатів,-через замерзання головних росій- ських портів і необхідність підготовчої праці. Меж тим воне доказує робітничим клясам Англії, що уряд іде на ус- тупки бойшовикам і тепер бойшовики не мають необхідності шукати собі силою вихіда в Індію.Як же бойшовики і після цього будуть продовжувать свою акцію на Індійському напрям- ку, англійський уряд може сміло закинути в парламенті ре- бітничим келам: ви бачите, бойшовики нам загрожують, давайте кредити." Відносно України англійська дипломатія поки що займає пасивне становище.Проісходить це через те,що англійці не - 4 - вірять в зрілість українського народу для самостійності, а територію Польщі вони бажають обмежити лише етнографичними еi кордонами. Америка зацікавлена Росієй лише з боку економічного і торговельного.Вона має свою метою захопити її, як ринок. Політичних інтересів вона там не має і взагалі Америка зараз совсім усунулась від всякого втручання в політичні справи Європи.- Генерального Штабу Польковник Колоссовський ЧЕСЬКО-ОЛЬВОВО-29.1.1920. К. 28 К О П І Я. Професор Грушевський хоче відновити Центральну Раду. / з українського джерела / Чесько-Ольовецька Республіка сталася останніми часами осідком богатих українських діячів, явно і талано виступаючих проти теперішнього українського уряду. Професор Грушевський, бувши голова Української Центр- ної Ради після опублікування открытого листа в "Німанітє" на адресу Клемансо, в якому твердив, що весь теперішній Український Уряд є большеви- цький, прибув до Праги й займається новими державними планами, примуючими до склинення Уряду Петлюри-Мазепи. Професор Грушевський вступив неоднократно до партії української со- ціалістів-революціонерів, щоб при помочі діячків з діячів цієї партії міг перевести відновлення Центральної Ради. В найближчому часі в празі має бути скликаним довіроочний з'їзд україн.соціал.-революціонерів, щоб обирать Уряд, Центральної Ради. Число опозиційних соціалістів-революціонерів є з гелом незначне, позаяк цілу половину теперішнього Уряду Мазепи творить с ніял-революціонери, стоячого тепер при Петлюрі. З праських соціал-революц- онерів підде з професором Грушевським отаман уківський, бувши військов міністр. Протиурядова ця група мала все у праського посла М. Олавинського кілька сходин. Веручи під увагу, що проф. Грушевський проголошував Уряд Мазепи большевицьким саме в лід хвилину, коли цей вияв проти большовицької не еста та керує разом за відновлення Центральної Ради, супроти згоди всіх українських політичних партій / з виймком комуністів / а урядом Мазепи- Петлюри, бачимо, що акція Грушевського є продовження тих авантур, котрі за для особистих інтересів все пару разів привели Україну до тяжкого поло- ження. ---00000--- З оригіналом згідно: секретар Місії: В.Якубовський. 18 НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ МІМОРІАДНА- DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Прага, 26 січня 1919 Praha Z. 152/о.к. До пана Голови Директорії і Головного Отамана Республіканських Військ Української Народньої Республіки. ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ! Маю честь переслати Вам при цьому копії листа урядовця Місії пана Бігарі Наполеона до п.Міністра Фінансів В.Мартоса. Майже всі факти, в цьому листі перечислені були мені відомі, але я не вважав за потрібне про них писати від себе, бо мав певні підстави гадати, що вони мусять бути відомі і Високій Директорії, і Міністерству Закордонних Справ, і Міністерству Фінансів: про все це нераз писали й докладали компетентні особи з мого відома й по порозумінню зі мною. Прийміть, Високоповажаний Пане Головний Отамане, слово глибокої моєї пошани. М. Свабинський Р.З. Зазначу тільки, що Тава-фрактівці до перепису ворогів між іншим брали п. Бігарі серед них небажаного, тому й нема в цьому листі. М.С. 8. Під час писання цього докладу трапився новий інцидент. В народньо-соція- лістичний газети "Чеське Сльово" появилась замітка, яку при цьому прилучає. Не знаючи ще точно походження цього виступу, я вжив енергійних заходів для ліквідації інциденту. Модус діквідації такий: Отаман Жуківський подав мені службовий рапорт, копія якого при цьому прилучаю. Одночасно він же з Групів- ським, яко головою делегації есерів, подали мені письмо, де рішучо заперечу- ть в імені партії всім цим чуткам; копія цього листа прилучаю. На підставі ж тих двох листів я через чеську телеграфну агенціру поміщую категоричний комунікат від Місії, де роз'яснюю про моє негоду акцію проти законної правительства України, тобто Ваше пане Головний Отамане. Цей останній комунікат ще не зредагований, і не знаю чи встигнуть це зробити до від'їзду пана Крушинського/за дві години/. Таким чином, ця по суті неприємна історія має той добрий почин док, що є в моїх руках заява есерів, що вони протиурядової акції не разпо- минали і не можуть респонсивати в більшій майбутності. Невже найкраще, передаю вам дещо ще урочисто через п. Крушинського. Бажаю Вам, Богу, здоров'я і сили для цього тяжкого пану. Знайомимся повеленням М. Савченко Двадцять 1920 р. Кропа До Пана Голови Високої Директорії і Головного Отамана Республіканських Військ Української Народньої Республіки. Високоноважаний Пане Головний Отамане, Користуючись нагодою подорожі до Ставки в.Осаула Я.Грушинського, маю честь переслати Вам сей доклад про загальну - політичну ситуацію та про найважніші факти, які безпосередньо тор- каються України. I./ Головним моментом європейської політики нього місяця є, як Вам мабуть добре відомо рішучий поворот у відношення до т.зв. російського питання.З цього приводу мав я досить по- дрібну розмову з Міністром Закордонних Справ Чехої Геєубліки Ді. Бенешом,який дав мені докладні інформації про наміри Союз- них держав, особливо Англії, що до Советської Росії. Те в чому інформації ці були ще поповнені тутешнім англійським Представни- ком, але якого небудь розходження в поглядах на майбутню політику Антант и у цих двох дипломатів не запримітив. Одже Антанта має остаточно зрозуміла, що всяка оз- броєна боротьба з большевикам е безнадійною.Відомі Вам плани що до використання Польщі в обезвірі проти большевиків є лише відлуком Клеменсоївської політики, їх не треба брати серйозно.Най- більшим доказом є заперечення французькими газетами чутки про по- дорож Йоша до Варшави.Курні важливим моментом є те, що середня і південна Европа не має жодної оцінки.Гранда, Англія, а по частин і Франція в сприйнятті заосмотрені приближно на п'ять років.Але Союзні держави добре розуміють, що брак снабження може викликати странину економічну катастрофу в центральній Європі, яка відбігет- ся і на Англії з Францією, і матиме найбільш небезпечні політичні наслідки. В 1920 році вибуху на заході Болгарському Англія свої обіт- ниці постачити Європі хліб і сир, якщо не виконане, адже Европа мусять шукати цих продуктів у Росії.Перший крок до цього є власне знесення блокади. Про тім державні інтереси не третяти на- дії наге, що підновлення торгів з Росією може мати в результаті ослаблення болшевизму і зміцнення антиболшевицьких елементів. Дуже важко, що той з Росією має йти за посередництвом селянських кооперативів, представники яких вже мали бути в Парижі. Таким чи- ном Антанта хоче щоби товари які вона пересилатиме до Росії в за мін за хліб і спрівень дійшли передовсім до російського мужика; Антanta сподівається, що такий мужик, засмотрений в усе по йому потрібне для добробуту, буде найнебезпечнішим ворогом болшевиків. Але характерноюто оцідіяльно замірятись з болшевиками Антанта не хоче і навіть торговельні зносини починає ніби помимо советсько- го правителства, хоч великий знає, що російські кооперативи є те- пер під докладним контролем Советів. З цього ясно, що де неручи озброєної боротьби з Росією, вона буде рішучо підтримувати всі окраїнні держави, о стільки, о скільки вони є антиболшевицькими. Вона не буде мішати таким антиболшевицьким державам заку- чати мир з болшевиками, але інтерес для Антанти представляють такі політичні формадії тільки тоді, коли вони рішучо підмовляються ся самі стати болшевиками. Найкращим прикладом є недавній бар випання Республік Азербейджану, Гірменії, і Грузії, після того як вони заявили, що вони хочуть примушени заключити мир з болше- виками сами ніколи неболшевизуються. Не є лінія, по котрій на моя думку повинна йти тепер і наша політика, та здається мені, що і Ви, Пане Головний Стамапе, в цьому зі мною погоджуєтеся. Коли б ми не (Р)льки заключили мир з болшевиками але і самі кинулись під їх високу руку, то ми би тіймні під загальним російсько-боль- шевицьку екобку, ніхто би нас не вважав за потрібне рахуватися з нами, і ми би остаточно вийшли з горизонту європейської політи- ки. Для Європи буде більший одна Росія,/червона/, і тільки в нер мирианець/або серолись. При торговельних же впечаинах ролн болше- видької України була б ось яка. Європейські товари до нас би не доходили, бо ледь чи їх вистане на великокорею /на алтруїзм що до нас Російського Советського Союзу не мала рахуватися./З дру- гого ж боку, як компенсації тих товарів Редикоросія треба буде хліба, і вона піде забирати його у українського селянина. В ре- зультаті наш селянин знову повстане, почне викарчовувати боль- шевизм, і знова піде стара історія, а ми тільки різнцер, що 3. за кордоном і ті політичні певелки впевнені, які мали досвід. Але, коли ми замиримося з болячниками, навіть роблячи дуже великі економічні, а може і певні територіальні уступки, лишаючись все ж таки самі собою і не роблячись сами болячниками то ніхто нам з цього закиду не зробить. Навпаки, в будині дипломатичній Боротьбі з Советською Росією ми зможемо рахувати на підтримку Європи. В додатку особливо живі торговельні зносини будуть з Україною, яка за товари дасть хліб. А не буде першим кроком до відбудованих і закріплення нашої державності. Зазначу з цього приводу, що я мав енергійних заходів, аби нашим кооператорам, що є тепер у Відні, повинен був у звязку з відновленням торговельних зносин з будь-якою російською імперією, був дозволений в'їзд до Грандів. Не трачу надії, що заходи пі матимуть успіх. 2./ Пересилаю Вам при цьому копію постанови найвищої Ради Союзних і Сполучених Держав що до провізоричних есхідніх границь Польщі. Кордон, як він визначений в цій постанові, є для України дуже прихильний, бо залишає за нею такі пункти, як Ковель та Бересть. Маю відомості, що Антанта не має наміру попира- ти польської експансії на схід від цього кордону, особливо тепер коли Поляки все не будуть активно наступати проти болячників. Текст цієї декларації /таємно/ дістався до мене кинетичним фахом в автентичному тексті. 3./Около двох тижнів тому назад був у мене військовий представник Верховної Ради у Празі, Капітан Цу-Ші-Я. Явися він до мене не доручення свого уряду, за інформаціями, зі свого боку він мав досить подрібно засував Польську політику в східній Сибірі. Він зазначив, що Японська ефера впливу іде на північ від Китайської. Восточної залишанці, а на південній від неї прос- тирається сфера впливу американська. Ловне порозуміння з Америкою що до поділу Китаю є осягнене. Японці не мають наміру наступати на болячників, на захід від Байкалу /може тільки будуть держати Іркутськ/, але до східньої Сибірі їх не допустять. Зі східньою Си- бір'єю мають вони політичні клопоти, бо є там як сім взаємно себе поборжних урядів. Вони мають намір підтримувати самоверхність 4. ехідньої Сібірі, а з місцевих урядів - Генерала Осемпова. Капі- тан Пу-Ш-я запевнив мене, що Японці хочуть підтримати як найліп- ші зносини з тамошніми Українцями, і пропонував мені переслати через нього інформації і інструкції до тамошніх українських орга- нізацій, особливо до Зеленого Клану. Я збираю відомості що до тамошніх діячів, до яких найліпше звертатись, і в найближчому ча- сі використаю цю його пропозицію. 4. Лійшли мене чутки, що в Берліні знову заварилася політична кава. Хлібороби демократи, хлібороби власники, та со- ціалісти самостійники з кількома Галичанами, яких призвівш не знаю, ведуть переговори з паном Гучковим, який, як Вам відомо, має все годитись на нашу самостійність, про утворення нового україн- ського уряду, який має якимось спрбобом дістати чотирста міліо- нів марок, що лежать в Берліні і на ці гроші утворити армію яка очистить Україну від большевиків. Політична програма приблизно відповідає програмі хліборобів-демократів. В зв'язку з цим дія- гла до мене ще відомість, якою завсім не певна, що у Відні вкрадено на цю саму ціль наших двіста тисяч доларів і положе- но до швецького банку. В зв'язку з цим аферою називають імена. Сувшого управляючого посольства Голоднімра Полетики і бувшого секретаря того ж посольства Біленького. Але застерігаюсь, що о- скільки в відомостях про Берлін є безперечно правда, то про Ві- денську аферу ще цілого джело чевного не знаю. 5. З Парижа надійшли відомості, що Петрушевич пібс то мав успіх в Парижі і хоче творити якусь армію з іва- лійських полонених в Груму. І це відомість подає з застереженням ми, але у Відні маєть бути все схоже диктаторські накази. Напити коли вона і неправдива, вона дуже шкільно і деморалізує че мо- жо вплинути на радянське громадянство за кордоном. 6. При цьому переслав Вам репорт пана Майора Рожанківського /в високій степені лояльної людини/ про ста- новище в Срітаді в Кімельки Яблонні. Висновки свої що до неї п. Майор Рожанківський робить, яко свої особисті, поважк він є помішником п. Отамана Куківельского котрий дивиться на цю справу трохи інакше. Зі свого боку нуму за стадоище є там надзвичайно складне, бо просто зрікти Срітади за заяву пол- ковника Вариводи не можна, бо не дивлячись на залежний пастрій 5. серед старшини, настрій мужні є дуже твердий і лояльний. Особливо з огляду на Чехів у нас зв'язані руки, що до більш енергійних мр. Найліпшим виходом було б переслати людей як найскорше на Україну, тимбільшщо вони цього дуже хочуть. На Україні можна було б все звіксідувати вище командування в бригаді, а молодих старш шин взяти в тверді руки. 7./ Секретар Ляубовський передав мені Вад запит що до зїзду в Празі. В перше зазначаю, що зїзду такого не було такй ледве чи буде. Наміром нашим було скликати такий зїзд в Пра- зі, з представників всіх політичних партії Союзу Журналістів і Кооперативів для декларацій про підтримку Вашого, Пане Головний Отамане "Гряду. Були підготави сподіватись, що в результаті такої декларації мабуть можна було б визволити наші гроші в Німеччині. В бутність пана Міністра Мартоса в Празі він в моїй присутності говорив по телефону з Супроном в дій. справи, бо скликання зїзду м мало бути цьому останньому доручене. Але коли п. Мартос через певний час повернувся до Праги то по невідомим мені причинам змінив відношення до цього проекту і вважав уже цей зїзд за не потрібний. Під час свого перебування у Відні я говорив про цей проект з Андрієм Гавриловичом Макаренком, і він погодився зі мною що такий зїзд не був би шкідливий, підтримав би єдність політичної думки і заархівив би становище Вашого, Пане Головний Отамане "Гряду. Але краще цей зїзд уж не збірся. Натомість ма- тимуть місце певній зїзди соціалреволюціонерів, соціалдемократів і народних республіканців. Позиція всіх новаших політичних парт тій є таком нерва; і мо до цього не потрібуєте, Пане Головний Отамане, мати жадних сумнівів. Особливо закріпилась ця позиція при заслухання підомостей, які привіз про Україну в Варшаві Секретар Ляубовський. Серьозні труднощі передбачаю тільки з боку ес-ерів. Решт дуже хитаються / оскільки можу судити по при- сутньому тут Грушевському/. Правда, він останніми днями в роз- мовах зі мною почав повертатись знова на право. Ти добго буде продовжуватись це хитання, сказати трудно. Але не думаю щоби ця їх ідея "бельгівізації" України матиме який небудь поважний успі серед нашого суспільства, прикладні дуже короткі. Прага, 26.I.1920. ДО ВИСОКОПОВАЖНОГО ПАНА ПОСЛА У.Н.Р. У ПРАЗІ М.А. ОЛАВИНЬКОГО. Високоповажний Максим Антонович, З приводу замітки час." Ческе Слово " з 25.I.c.p. кон- статуємо для Вашої відомості, що в Празі не було ніякого зв'язку українських соц.революціонерів, що одкривалась соціалістична конфе- ренція, яка не відбулась, ніяких заходів на скличення нижнього ук- раїнського уряду заграчичною організацією українських с - рів не вс- билось і революцій жадних не приймалось.- З високим поважанням / підпис / / підпис / М.Грушевський, бл.Луковський Голова загр.делегації Член заграчної гації партії укра- партії укр. с.-р. с.-р. З оригіналом згідно. Секретар Місії: В.Якубовський в.р. З оригіналом згідно: Діловод Омельченко Копія. 26 Ревізор Військових Місій за кордоном 26 Січня 1920 р. Ч.50. м.Прага. Копія. 24 До Високоновельного пана Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії у Нразі Славинського В чешкій газеті "Чеське Слово" від 25-го січня с.р. надрукована стаття під назвою: Професор Грушевський хоче знову утворити Центральну Раду. В цій статті невідомий автор каже, що "а пражських соціалістів революціонерів з проф.Грушевським" в його намірах поведити сучасну Петлюро-Мазепинську владу" іде бувши Військовий Міністр Отман Луківський." Заявляю Вам, П.После, що у мене з проф.Грушевським ніяких є сідень і рішень валити Петлюро-Мазепинську владу не було. Із зміста статті видно, що вона написана одним із "збаламучених політиків", яких в сучасний момент за кордоном поляглось багато і які в цей певдзвичайно важкий момент для нашої державності стараються тільки ще більше внести дезорганізацію в нашу державну роботу. Отаман / підпис / Луківський. З оригіналом згідно: Секретар Місії: В.Якубовський. З оригіналом згідно: Діловод Вищевич-Грун (Печатка) Копія листа до п. Вагриновського . Пане Міністр ! Пан гр. Тишкевич, котрий передасть Вам моя пошту, назвавав і після моєї гадки добри для нас зносини в Льодонні ; дальше ведення сих офіці- яльних переговорів муситьпередати нашому там послу п. Марголіну, при чим гр. Тишкевич не повинен бути усунений як посередник між Марголіном а тими кругами, які гр. Тишкевич для нас заінтересував . Тощо пропоную, щоби чим скорше післати гр. Тишкевича назад у Льодон ра передати нам можливо далекослглі уповноваження для посла Марголіна. Тимчасом посилано послу Мар- голіну копію пропозиції Англійців, - котру має гр. Тишкевич,- щоб його поінформувати,щоб він не пустив з рук акції гр. Тишкевича . Як я Вас, Пане Міністр вже телеграфічно повідомив, відбувся дня ІІ.см в Допеві мітинг в справі визнання самостійності усїх побережних держав був Росії. З приложених часописей побачити, хто з мірода'них швайцарських осіб / президент Ціктет, проф. Піттар, головний редактор "Журналь де менев" ді Боже / стояв на чолі сего мітинга . Через те, що прес. Поль Цікте та Николас Гей / котрий мав реферат про українську справу / - оба французи - записані добре у Франції ,приносить се велике значиння для повзятої на сім мітингу резолюції ; не потребую Вам сего Пане Міністр казати, що за тим швайцарським комітетом була моя епірація . Як я Вам рійно телеграфував, був я вчера, І4. принятий президен- том швайцарської республіки п. Мотта. Се перший раз зійшлися офіціяльно Президент з українським послом . Я був у нього майже 4 години та поінфор- мував його точно про антибольшовицьку, а антантфільську орієнтацію нашого Наловного Остамана Петлюри, яка має за собою увесь український Нарід . Президент Мотта - він є італійцем - приобіцяв вені ваяти моїх інформаці* в відповідний дипломатичний спосіб доведення. Дипломатичний спосіб в інтересі нашого визнання . -ачував, що вські старання п.Петрушевича і Пане'ка не принесли в Па- рижі жадних результатів -/їх інтриги не принесли нашій чержаві ніщо доб- рого та адасться проволікди справу нашого визнання, якого в недовзі сподівався гр. Тишкевич. Копії усіх прилог котрі Вам прикладаю Пане Міністр як важок і сего листа посилаю рівночасно Пану Головному Остаману в приложеним письмі, котре прошу чим скорше Йому передати. До Пана Голови Ради Міністрів з окрема не пишу сподіючись, що Ви Пане Міністр будети так добри про все його поінфор- мувати Його евентуальне рішення подати мені до відома. Вам відданий Пане Міністр Василько,в.р. ран відмови даний пінглор рескриптом въ В. плаванії коло евенкульчне булени потвърждені у вітосъ не имѣла спойзовано, що як день пінглор одтепь лак тобт про все доло потифоб- коле пропу али скорше кому перекази. То день Істови рани пінглоръ в окбенз ї село умсля посилку бувноадено цень Лочовника Оламану в приложенні инскрт Ль. Дипкевна. Кондц Асих пинкл корт рен диктателю цине пінглор як маком боло із звявлеси приводжки сперва неполо вношени школа в кетовай спойдзвавс В ВІТЛОВТНІМ ТИПРОЗАГЛЯДНІЙ СНОСТО КОНЦЯ УКЛАДУ ПО Н. РЕЛЬНИКОВОРКОЛО Копія листа до п. Макаренка . 14.августа 1920 р. Високоповажаний Пане ! Пересилаю Вам, Високоповажаний Пане і Даку Міністру Ковалевському копії моєї корреспонденції почавши від дня 20.Ізгор.дівся не дальшого не - дения посольства в Пери до ласканого відома .Надіюсь, що ваше дійдуть в сих-же до переконання, що я з одного боку старанно угадавати ваше фі - нансове положення, а з другого хочу наїти викід, коли місія линьасє ? на львово на такій елекції визнані своєї діяльности, як є тепер під моїм и прогодом . Мої стримлінки, щоби з теперішніх тихих часах так скорее одержува- ти розпорядження нашого Правительства, які піднини в інтересі нашої воли - кої кети підирати наву діяльність, стрічається все з Двома перешкодами : що за маль членні нашого Уряду всиди россійні та не до того при так тихих умовах нокуніканції в дальне особисті погляди, як ся справа и.кульгіна . для кория мав дуже мало зрозуміння і в моїх рівняних мала звертаю уваги , мивча перед собою лише нашу спільну мету . Я все більше переконанись, що п е я коковствомости пережатих вмусь більшу дипломатичну акцію, пр. через великі фармальності Павсварців не було так легка зробити, щоби бути прина- тян Президентом сей-з Республіки як голова місії не визнаної це держави . Моя орієнтація по ново погоджатись з дрібничковими доглядами більшої ча- сти наших політиків, тому небожесь, но при моїй найліпшій волі не буде мо- ні можливо на дальше працювати для нашої святої справи . Всеволить Ви, Високоповажаний Пане та Пан. Міністр Ковалевський прийняти вискази мого глубокого поважання Василько ,в.р. до п. Багриновського з ІІ-го 2. 20.р Повище письмо з прилогами переслав я Вам, Пане Міністр почтом ІІ-госм а в межичасі одержав телеграфу мені румунська місія в Берліні, що виїхавший дня 24.січня румунський кур'єр передав Вам дня 9-го см. почту в Варшаві.Тому повинни Ви еже мати у себе прилога № I. і 2., а може вже є в дорозі рішення нашого Уряду . Нова прилога є копія листа п Олександра Шульгіна, которого я щойно одер- жав. Як видети з прилоги № 2. та з мого повишого письма, я е переконаний, що п.Шульгін цілковито відповідний да ведення зараз уряду в Берн.Наколи наш У ряд згаджається з назначеним його чи то самостійним головою місії в Берн чи лише передасть Йому самостійне ведення місії без всякого мого впливу,то буду се рішення нашого Уряду вважати за дуже відповідне. В першім случаю я мусів-би формально уступити з посади в Берн ; в другім задержав-бим титул голови місії в Берн не втручарчися цілковито в ведення уряду через справ - дійнього керуючого місії п. Шульгіна . На случає, що наш Уряд бажає собі, щоби я і на дальше - як се я мав намір перебрав на себе відвічальність за ведення місії в Берн, то мушу покликатися на поставлену мною пропозицію з листі до Пана Президента з дня 20.І.ср. та бути уповноваженим в моїй відсутності передати ведення посольства мойому дотеперішньому заступникови п. Миколі Левицькому. Се посліднє розрішення сеї справи було б тому мені не дуже зручним, бо в разі назначения мене нашим Урядо на иньшу посаду, е мені п. Микола Левицький майже необхідним дорадником як мій заступник. Також і він буде більш за тим, щоби піти зі мною в новий круг ділан ня,чим вести тут самому нашу місію і власне він сам попередає горяче мою пропо- зіцік, котру я приляжив Пану Президенту в листі з 5.2.20.р./відносно п.О.Шуль- гіна./ Як-би наш Уряд не мав для мене жадного иньшого припоручення, як крім Берна, то я остар при моїй пропозиції з дня 20.І.ср. Відданий Вам, Пане Міністр Василько, в.р. Копія. Олександр Шульгін 8. рі Брунадер Верн 14.2. 1920 р. Високоповажаний Пане Міністре! Дуке дякую Вам, що були ласкаві надіслати мені копію Вашого листа від II-го 2 1920 до Пана Заступника Міністра Багріановського. – Важко для себе за велику честь, що Ви, Пане Міністре, рекомендуєте мене, яко Вашого наступ- ника в Верн і як фактичного керуючого Посольством. Але разом з тим мушу вза-н начити, що як з Вашого листа до П. Заступника Міністра так само як і з наших з Вами останніх розмов я бачу, що у нашого Уряду очевидно, не має до мене пов- ного довір'я, яке я вважаю "candidi o sine qua non" для того, щоб я взяв на себе обовязки тимчасового / чи постійного / шефа місії. Ви знаєте, Пане Міністре, що я зовсім не вважав себе фаховим фаховцем дипломатії але певен все-ж мій стан по службі Української Народної Республіки припинує мене або зовсім зріктися на далі від жадних дипломатичних посад, або-ж брати на себе тільки цілком незалежні, самостійні посади . – Я дуже охо- че радий завжди вислухати Вами цінні поради, радий використовувати їх в своїм праці, але разом з тим я не можу погодитись, щоб Ви, високоповажаний Пане Мі- ністре, брали на себе "цілковиту відвічальність за ведення місії, Шульгіни, Посольства / лист до П. Багріановського / – Чи я буду робити помилки, чи я буду успішно вести справу, – за це мушу відповідати в час поки я керую місією тільки я сам перед Головою Держави і Міністром Закордонних Справ . З огляду на те що зараз є момент рішучий в накому національному життю, момент, який вимагає напруження всіх наших сил, – я зготувався на будь пропо- зіцію взяти на себе керування місією, коли, звичайно, Уряд на те дасть згоду. Але я розумів з першу Вашу пропозицію так, що я мав би бути тимчасовим керую- щим місією, а не заступником, як напр. п. М. Левицький . Тепер же я бачу, що я помилився і тому мушу категорично зріктися на таких умовах взяти на себе керування місією. Ще раз дуже ціро і сердечно дякую Вам, Високоповажаний Пане Міністре за честь, за ласку, за довір'я і прошу вірити в моє добре до Вас відношення і дійсну повагу . О. Шульгін . Дуже був би Вам вдячним, Пане Міністре, коли-б Ви були ласкаві переслати ко- пію цього листа Панові Багріановському , щоб таким чином уникнути всіх даль- ших непорозумінь, Я сам можу скористувати тільки пошту, якій тепер трудно довіряти листи . О.Ш. Копія листа до п. Заст.Мін. Вагриновського . Берлін,II. лютого 1920 р. Пане Міністр! Ваму телеграму від 9см. № 954, з так цінними інформаціями я з подякою одержав, та розіслав її зараз по телеграфу до наших місій в Парижі, Лондоні Копенгагені, Гельсінґфорєї, Берліні, Римі, Відні та Гаарл. Мого листа з дня 20.І.ср. з Берліна до Пана Президента П'ятлери і цього ж копії до п. Міністра А. Лівітського переслав я різночасно через румунського кур'єра, котрий виїхав дня 24.I.ср. з Берліна. Прому їх агентуально резерву- вати у Румунського атташе в Варшаві. При сім прикладаю витяг з танього листа а також і з инього, котрого я пе- реслав відси почтов дня 5.см. Я прошу Вас, Пане Міністр по можливості постара- тися, щоби я одержав хоч одну телеграфічну відповідь на мої пропозиції , а вони є : 1/ що я лише формально задержу титул голови місії в "Єрн, не пебираючи там жадного малування , 2/ чоби, як мій заступник в Берлін і як фактичний керуючий Посольства фунгував бувший міністр п. Олександер Шульгін, котрого буду піддержувати в веденні уряду приїжджаючи від часу до часу до Берлін / за зворотом контів дороги/ при чим я готов перебрати на себе цільковиту відвічальність за ведення ним уряду. Я готов обнати посаду в Берліні дану мені декретом п. Мін Назаря, в Каменці № 2791 з дня 16.листопада І-І9.р. чи яку иньшу за кордоном, коли се накаже Пан Головний Отаман ; але я мусів би дістати уповноваження взяти із собою тенерішнього мого заступника п. Миколу Левицького, та ввагалі вибрати собі цілий персональ після моєї гадки . Відданий Вам, Пане Міністр Василько, в.р. Копія листа до п. Гол. Отамана Петлюри . Верн. 5. лютого 1920 р. Пане Президент ! Через певні руки передав я Вам, Пане Президент листа з 20.I.cр. та очікув відповіді на нього в Верн, приїхавши сюди і-го с.м. Паслиним зворотом річей для нас є приняття гр. Тимкевича президентом Деша- нел'ем. Тутешнє французьке посольство, котре оминало всяку особисту стрічу з нами під претекстом, що немає відносно сего жадної Інструкції від свого уряду, зближається по раз більше до нас і підчас моєї відсутності засягало устних ін- формацій від жівчого тут бувшого міністра Олександра Шульгіна . Я Вам, Пане Президент ручу, що п. Шульгін є дуже льояльний в назначенні Ви- Вами орієнтації нашої політики і у воєнному разі гідни Вашого довіря, тому прошу Вас, Пане Президент о телеграфічне уповноваження настановити моїм за- ступником в Верн п.Шульгіна. Зі згляду на довіря, яке він має в кругах Антанти та по Поляки не мають жадного упередження до нього , а він найвідповідній- шим в теперішній ситуації на його заступника в Верн. Ви, Пане Президент певно переконані, що мої в листі з 20.I.cр. а також і се прохання поліктовані одиноко лише сер тенденцієм, щоби якна"краще перево- сти в життя за кордоном Ваші наміри і припоручення, Прошу Вас о скору теле- графічну відповідь на се письмо та мій лист з 20.січня ср. до Верн ,на адре- су 'Україмссіон' . Відданий Вам, Пане Президент в поманок Василько, в.р. Повише письмо переслав я Вам вчера почтю, а тепер я довідався, що Ви, Па- не Президент та наші Члени Уряду не мають довіря до орієнтації п. Шульгіна, та думакть , що він все це е за федерацією з Росією. Мав надію, що Ви, Пане Президент назначите на моє вище висказану особисту запоруку моїм заступником п. Шульгіна, тимбільше, що – як то я писав вже в листі з 20.I.cр. – переби- рап 1 на дальше на себе моральну відвічальность в веденню Посольства . Повтаряючи моє прохання о скору телеграфічну відповідь, остаюсь Вам, Пане Президент відданий з поманок Н. Василько, в.р. м.Париж. 21 лютого 1920 року Д О К Л А Д № 50. Англія. Всі силкування правительства довести, що ради, будучи лихом сами по собі, являються знаряддям в руках Німеччини, не могли зробити популярної думку про військове втручання. Во всіх англійських кругах, за винятком правих, панує бажання мира і дипломатичних зносин з більшовиками. Прихильники вільної торгвлі і радикали більше всього настивають на цьому. Їх тезиси слідуючи: більшовизм народився із економичного безладдя; пристосуйте засіби проти цього безладдя і більшовизм сам собою почне переображатися в таку форму керування, котра сумісна з миром в Європі. До цього вони тепер ще додадуть: Європа загрожує голод. Європа не може обійтися без сировини Росії. Політика союзників завдає і підтримує дорожнечу життя. Позаяк Ллойд-Джордж перед усім клопочеться про внутрішню політику, бо прихильники вільної торгвлі і радикали примушують його тремтіти при кожних окремих виборах, він роз'явав питання про блокаду, не питаючись решти своїх міністрів. До такого розв'язання він прийшов ще і під впливом звісток про успіхи більшовиків в Персії і Малій Азії. Він зрозумів, що настали останні дні, коли ще можливо уступити, не творячи враження капітуляції. Таким чином питання про визнаття Радянської Росії - тепер вже не більше як питання часу, позаяк немає ніякої можливості навязати ділові зносини з Росією без порозуміння з яким не будь відповідальним і повномочним правителством. - 2 - Маються відомості, що О'Греді проваде таємні переговори з Літвиновим про визнаття Радянської Росії. Цім і вияснюється, що Льондонська нарада досі не прийняла ніякого роз'язання відносно "руської проблеми." Спочатку російське питання на згаданої нараді ставилося так: або ступневий підхід до порозуміння з Радянською Росією чи створення заступного фронту від Балтійського до Чорного моря. Щоби це останнє було можливим, необхідно дві річі: згода поміж державами на території котрих цей фронт повинен буде встановлен і згода, хочаби тимчасова, поміж російськими антибільшовиками і державами і "кандидатами в дер- жави", які вийшли із руської революції. Зараз друга частина пропозиції відкинута, через те що з одного боку неможливо дойти до порозуміння поміж утворившимися на території даньої Росії державами, а з другої сторони англійці проти підтримки нових держав в їх боротьбі з большовиками, кваліфікуючи це як підбивання їх до війни, що може зміцнити незадоволення більшовиків проти Англії і цим винудити їх продовжувати свою політику на Сході. Окрім того, утворення фронту взагалі перечило би останній постанові Ради Трьох. Франція баче в цьому одну із вияв себелюбивої англійської політики, яка прямує заграваннями з більшовиками з Заходу, ослабити їх гніт на Сході. Можливо сказати, що обговорення "руської проблеми" все більше і більше виявляє супротилежні інтереси членів бувшої Антанти. - 3 - Тоді як Франція проти визнання більшовиків і за під- тримання нових держав, Англія і Італія за більшовиків. Англійська військова партія, в склад якої входять: Вальтер Лонг, Винстон Черчиль, Лорд Біті і сер Генрі Вільсон, проти політи- ки Ллойд-Джоржа і між ними виник поважний конфлікт. Ця пар- тія ясно собі уявляє, що план більшовиків - німецький план. Німеччина вдіновлює під чужим прапором свій славетний "Га- лак Остен". Ціль еї знищити британський імперіялизм. А для цього оружа - армія, наука і пропаганда більшовиків. Ні- меччина являється величезним фактором у всій більшовицькій політиці. Вона определено підтримує більшовиків і керує ими, дбаючи звести на ніщо Версальський мир, вразив Англію Інді- ей. Що це є так, доказів цьому без краю: в Москві істнують ні- мецькі ради і агенти, яки користуються повною свободою; більшо- вицька пропаганда направлена зараз головним чином на Схід, з метою викликати всесвітню революцію і ворожнеча еї всюго більше направлена проти Англії, злійшого ворога Німеччини; ни- ні більшовики пустились на Схід, лишив на час Європу, з метою сполучитися з військом Енвер-паша і завойовати вмісті з ним Афганістан, Персію і Індію. Відомо, що Енвер-паша ставленик Німе- чини, креатура Вільгельма і фундатор партії "младо-турок", яка знищила один час вплив Англії на берігах Босфору на ко- ристь Німеччини. Німеччина вважає, що позбавившись кольоній, вона може компенсувати свої страти тільки на Східі. План більшо- виків - підняти проти Англії усь Азію, користуючись мусуль- манською загорілістю і турецьким націоналізмом. І справа вже є в розвитку. Англійська влада в Індії і Месопотамії і ан - 4 - глійський вплив в Персії і Афганістані - находяться під по- грозою. Світ исламу увесь приведен в рух пропагандой і гро шми більшовицького правительства. Увесь середній схід, по за яві поважних осіб, кріе відвертий вогонь, котрий може заня- ться кожну хвилю. Отже військова партія вважає необхідним перегородити німцям, в обличчі більшовицької Червоної армії, шлях на схід і не вступати з більшовиками в переговори. З другої сторони вона рахує, що починається нова доба ро- сійської історії - Англія повинна підприйняти політичну вій ну проти воскреслої в нежданих формах російської потуги бо червона армія може в любой мент переобразитися в на- ціональну армію. І тоді англійци будуть присутнівати при ве ликому англо-російському поєдинку, підготовленному цілим ві- ком. Але важніще всього то, що сьогодня - це Радянська Ро- сія, а завтра це буде Німеччина і уся осередкова Європа, з котрими потрібно буде ввійти в порозуміння. Своєю пропагандою військова партія викликала серед досить великої частини англійського суспільства сполох і вже лунають голоси за активну оборону англійських воло- діній і кольоній в Персії і Індії. Щоби забезпечити себе від російської небезпеки ан- глійци вважають необхідним тепер-же відкремити від Радян- ської Росії все, що тільки можливо. З огляду на це, більшість урядових і громадянських кол стоить за негайне визнання нових держав. В принципі з цим згоден і Ллойд-Джорж, але він чекає на наслідки переговорів з Литвиновим, де та- кож ставиться питання про нові держави на теріторії дав ної Росії. -5- Цім вияснюється затримання в визнанні самостійності України, на боці котрої усі симпатії. Чімби не скінчився конфлікт поміж Ллоїд-Джорджом і військовою партією, нема ніякої сумніву, що англійська дипломатія буде дбати ослабити Росію шляхом відкремлення від неї націй, які бажають жити самостійно. Теж саме провадиться і в переговорах з Литвиновим. Таким чином, питання про визнантя України - питання близького часу. //////////////----------////////////// 28/IV 920. Голові Дитячої матеріної "Мати" У ІІ р. С. Чехі". М А Слабишкому У випадку на місці Нами передачі цього д-ра Корбенка мало всіх каниваря Нам у цих питаннях було би та державних слідувань: 1. Ситуація на Україні так, що незалежно від даних, які повинні бути збуті, усі випадки Заборони сим семействам, не чекаючи на думку З міста Меджи до місця будь-якої іншої. Завжди ми ближчі зв'язки, як вбивалися в Слободу чи під нашого виконання або до болговських, майже, забудувати, що став раним, то вкладі калача більше З даними місця! звичайно не буде незадово- ріанту. Важко бойових висунути владу/так будь-мо- ряк). То тепер у вас є всі можливості місто, не активно до малих каниваря І ніжної та уваги не бувало і вони все пекла свої владу, хоча невідомо, що став бистріше безже повернеться і сад та згоріло в розум з Крамоли/приймесь. Всілякими керуючими то Інші кандидати високого і їх бистрі-ка- Чита-зупинується під-представника міста будь- Якою несправедливим метода не може бути Так сило. Ти справка з незасвоєння окуповано- ми помилками і такі де намагуються виконання в Севті майбутньої. Батьки висунули прохання, якщо году не плачуть, приймали тільки дуже близько ваша увага наведено 1/3 тепер не сказати назва, що виконування їх обов'язків знижений певним, що "сил приєдналися крізь і синезде абозпечує себе", навмисно приведено надзвичайно укріпленими в Газові неспокій вих свійських пургат. Важливо залежить на українському мови, що виконання З планами листа 6-го За укріплення біса ду і тенер двох сторожових веж на межі Святошинської зуп лісної кривої. В цьому стосунку на Украйні рака, що має накази бути узбоговані до того, щоб з весного з'являтися на Укрраці певна дивокова сила дваби силову льв і на межну аймосферу для Сумської кривої (зграблення III). Зайшла ще до того й чинити на який співробітник повідомляє, ручне недобре ну населення - без прогресу палим. Дуже вже багато виселених з усіль. З листа сього кривої думки зграблення "свято" іншого вищі важкості й були наведені на Збороди. Нині воно виселювати країну, щоб до реалізації. Самих майже годи, а не узбогування і по-всю, з Руднівки. До державного наказу виконувати. З цього ж листа: я в свідомостях К. Міна Украйни щоб корозумітися в Сиради дор музейно в Ружин- Нії. Незамінно від цього місця чутким письмо до державного пригади в околицю Великому, а де дій того, що зголосовано державу батька на полського війська було би небезпечніше. Во боль невими можуть воно сварку з тобою. Опираючись не на польський фронт, бувала листе закинута державу вати і повне будь- яким: нам фронти проти боліснів виживали? а також до першої міграції тоді чот, був розмов з перебору Тих часами, яких і сьогодні виселення друження у Польщі. Все дуже складна судя, але серед тих обставин, що скилися під зради Маршалового - цина мовляв 1 копа не має втратити за переселенням все було мало народу, що диведу "Добрий" Сиради в листі і сьогодні. В сварка до младості та з приходом Якої покорив з Великі озери Дик. Так само мусили бути вкриття, армія перевозки майна для Руднівки. Дуже мало того, що друже майна вдійшли існови безпосередньо, якщо вання Великого ЗК міну. Це саме-закину х) заруб перебувати! брате. Дов Копія Задовільна дипломатична Місія У.Н.Р. в Данії ч.29/П. Воленгага 3 січня 190р. Слови Предідентові директорів Української Народньої Республіки. Минувшого місяця після в з Верхів на рука пана міністра Л.Левицького стр воєдання в дільності в данні місці тепер важає своїм обов'язком донести що слідує: новим роком залвив ,що минувший рік був роком німецьким, а цей рік 1920- буде роком російським. І ді сно яке в перші місяці виявилось що голов- ним завданням цього року буде у Антанти розвалка російського питання. Нісля роз- мов, котрі я мав в послідніх днях з тут перебуваччими хвилево англійцем дором Лансберг, реадектором великого англійського часопису , визначним членом англійської робітничої партії і з О.Греді, заступником Англійців на кон- ференції в Боленгаргені, з латиновим, з французьким провідними соціал-демократами в Певеці. Отеєнсом , уралістом з Америки, а де-яких туташніх Російських різних відтіків від країно працьових до крайно лівих і ставив за накордонний пресою и насрав слідуючого переконання про ті погляди, котрі антиєнські дерзали виробили соці на управліннями питання бувшої російської імперії. Англія дуже залепоко- ена агресивним наступом большовиків на Каліч, Персію, Волопотьк та дальше йдуть перешла до переконання що по розбиття кольча і Делкіна однолось опором можуть бути тільки окраїни дерзали бувшої Росії, котрі після слів Голлансо повинні коле- чес проволюю окружити большовиків. Льодя формами вдалось переконати німецько, а за цим чилу країни, котрі до тепер на більш ворого відносилася до страмлінь пов- ної самостійності окраїнних держав, що одинаки виходом, що би не допустити росши- рення большовиків на схід і всхід, не признання з допомога окраїни дерзаем як цілком ліній доки цього єсть визнення. Групі і Азербайджан через Іранську Конференції. А так як і Америка не противиться визнанню окраїни дерзав, то тим самим здається доли всіх окраїних держав вирішитись незабаром в позитивному місті. Натягаче стоїть справа з Україною. Цілий час відносилась я і нас Антанта, негативно, російські і польські круги за кордоном, представили нас раз як боль- шовиків, а раз як германофілів, на всякі випадки не способних до державного акти до перва в послідніх часах ми з"уміли собі вискати симпатії закордонної демокра- тії за нас почали багато писати і дається віні, що тепер уже і в урядових ко- лях Антантських держав довіряє дуже визнати нас. Навіски випадок нальсить те- пер нашим закордонним місіям доложити на більш праці. Рік 1919 - був для нас роко підротовляючим, а році 1920-му мусимо напружити всі наші сили в роботі диплома- тичній. Коли Антанта дерзали нія собою згідні, що не борьбі о большовиками ім тепер належить опиратись на окраїни держави, то не має це в них згоди. В яких спо- сібів боротьбу перевести. І ут іде доротьба двох таборів, на чолі одного стоїть льодя держава, а за ним демократи, котра бажає признати окраїни дерзани не до охо- ронити себе валом від большовизму. , але не вести ніякої війни з большовиками, противно стреміти до згоди з ними, а на велика випадок залишати прихильні-вихідне становище, на чолі другого стоїть справця і англійський міністр черчелл і реалізм ні елементи, котрі об'єкта визнати окраїни держави, лати їх воєнну допомогу з алу- чати їх до чинної боротьби з большовиками. Вислання воєнної англійської фран- цузької роботи до Чорного моря, собівника вискати для Групі і Азербайджану допомо- гу з сили як особливо війська і відступлення Польщі через Америку всіх воєнних при- пасів, котрі Америка має в Імроці і конференції в Гелсінгоре вказують на одну лінію, засосану близькими для Росії і конференцій в Боленгаргені-вказують на другу лінію. Отри в них поборе наперед сказати тако. Мені видається, що буде вестись яки час подільна лінія, будуть робити всекі заходи до організовання бойових з большо- виками, а в другого бою дутуть робитись заходи по мирного поладанню справи. Ко- ли зважить уступлення Ламасово великих видів льодя держава, і все зросталичі вели- кі вплив демократії, то здається що остаточно переможе погляд льодя держави. О до конференційних урловою, а справу в попанегені то вона має велику дуже важ- ту і ніжк воїхмоїн і о меці: вона їде досре в тому значенні, що тут робиться залишення між совітською Україною а Англією великою льодя домом. Несення близькади це наслідок конференції в К опанеггені, а я мене повні інформації, що різниця між Латвіною а О.Греді все не така велика, хоча Латвінов держить себе дуже остро в певності на великі воєнні ушки большовиків-дуже тяжкі до устунок. Усе дови- рочно я узнаю, що О.Греді має інструкції, що англійському урядові була би мила згода окраїних держав з розв'язковим урядом. Погляд Латвінов на Українську справу такий самий, як мали Золотарченки при першому і мене повні інформації, що саме таки, що Уряд директорів не має ніякої сили, що цей уряд і його закордонні заступники нікого не представляють до дійсний Український уряд е в Київ і з тим київсь- ким урядом Совітський Московський Уряд бробить наленно згоду. Заселі Латвінов д національної справи України відноситься вороже. О.Греді не має під оглядом багато повнотт, но все ж таки він в засади прихильний настроєнням до наших національних стримлінь. Про насолиня задання в справі України держава Лансберг і п: Отеєнса узнає наш уряд від нього посільнного лічно. 3 оригіналом вгідно: MISSION EXTRAORDINAIRE COMMERCIALE ET FINANCIÈRE DE L'UKRAINE POUR LA FRANCE, L'ITALIE LA BELGIQUE ET LA SUISSE 48, RUE DU STAND, 48 GENEVE, le 12/3-1920. Обізнані до всіх українських дипломатичних місій та інших українських інституцій за кордоном. Високоповажні Панове! Українська надзвичайна фінансова Місія, виконуючи інструкції Уряду Української народньої республіки, організувала між ними, в Швейцарії, в Женеві, в найбутньому осідку Діги-Народів, Україно-Швайцарську торговельну Палату, чи "Комору", як вона себе найменувала. Інституція ця не є виключно українською, а також і не Швайцарською - вона є мішаною: у ній приймаєть участь підданці обох держав - України й Швейцарії. Інституція ця є офіціально визнанною швайцарським урядом бо з дозволу уряду вона одержала право на істнування і пра- во користуватися офіціально своїм ім'ям. Завдання торговельної Палати надзвичайно широке й поважне: вона повинна ставити харим-закон-ринку українського а ринком швайцарським. А позаяк, вона єдина подібного роду інституція поза межами України, так вона свій вплив і своє пра- цю поширює й на інші держави Європи. Поки-що, поки нема власне торговельних аксис України з Швайцарією, Торговельна Палата проваде підготовчу й інформаційну працю. Між іншим вона вже підготовила до видання перше число свого передвічного органу Месажер, який друковати- меться в трьох мовах - українській, французькій і англійсь- кій. Але ж фінансове становище Торговельної Палати не є доб- рим. Торік Місія дала їй з своїх невеликих коштів коло 22 тисяч франків, та прибутки від членських внесків дали ще кілька тисяч. Положина з тих коштів пішла вже на видатки, а членські внески прибувають туго, бо українців у Швайцарії є обмежене число, а швайцарські промисловці, цілком природно, утримуються записуватись до Палати, поки не почнеться обмін краму між Україною та Швайцарією. Крім того, смердні швайцар- ці, яких, до речі, велика більшість /порівняли з українця- ми/ у складі Торговельної Палати, не бачуть для себе вели- кої користі в її істнуванні в сей час, бо вони дивляться на неї з усього меркнительного погляду. Через те вони внесли про ект приспати Торговельну Палату, аж поки не почнеться крам обмін. З свого погляду вони мають рація, але ж з погляду україн- ського як раз навпаки: коли почнеться собім краму, тоді та- ких інституцій повстане багато, тепер ж для нас надзвичайно корисна пропагандаторська роль Палати. Крім того, можна боятися, щоб тимчасовий сон Торговельної Палати не перевівся у вічний сон, не б то в смерть. Поки що українській частині Торговельної Палати почасти- ло переконати фраїмців, довівши, з одного боку, що й підготова- товча праця її має для обох країн надзвичайну вагу, а з другого,-що український уряд і дізні українські інституції за кордоном, дорідившись до сирутне становище Торговельної Палати, підтримують її, щоб вона мала змогу прохити до кращих часів. Приспання ж Торговельної Палати в цей мент зробило би тяжкий удар українській справі. Треба зазначити, що в Женеві істнує вже адвана Російська Торговельна Палата, яка спить. І от тепер, коли налашуються торговельні зносини колишньої Росії з Європою та Америкою, Російське Торговельне Палата напевне проснеться,-тоді саме, коли, може, Українська заснована. От через що Місія дозволяла собі звернутись до всіх українських інституцій за кордоном з закликом допомогти в цей критичний мент Україно-Швейцарській Торговельній Палаті -Пьому клаптакові-кастикової псааляхної сукрінної України за кордоном! Ми не потрібуємо багато, розуміючи, що дінансове становище всіх українських інституцій тяжке,-построху, але з різних джерел! Допомога ня могла би присвятись у трьох формах: в формі членського внеску: 100 франків для інституції, 50 фр. - для окремої особи, в формі місячної допомоги і в формі допомоги одноразової. Відгукніться ж на цей заклик! Місія з свого боку дала є все, що могла, і знову дасть стільки, скільки дозволять їй її кошти. Само собою розуміється, що кожний вертводавець одержуватиме Месажер -рскінне видання великого формату, а картограмами й діаграмами, в кількох колірах. Гроші й листи просимо надсилати по нижче зазначений адресі. З великих поважанням заадалегідь вдачний Голова Місії Павло Чистяков Чамбр де бенересе Журналь-Світська Люгнє ду Царого Geneve. 19/6-820 У.Н.Р. Надзвичайна Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Румунії "27". Грудня 1919 р. Ч. 862 відділ заг. м. Букурешт Копія. До Пана Голови Української Надзвичайної Місії в ПАРИЖУ. Міністерство Закордонних Справ прохає повідомити Вас, від дня 12 жовтня по ним зроблено розпоряд- ження про переказ на імя старшого секретаря Ві- денського Посольства Болодимира Полетики для пе- ресилики на імя Графа Тишкевича, ато особи їм упо- вноваженої 2.000.000 австрійських корон. Радник Місії /підпис/ Чопірський З оригіналу зроблено Особистий Секретарь 20 березня 1920 р. 43 Monsieur le Président, J'ai l'honneur de vous rendre compte, à titre confidentiel, de la conversation que j'ai eue avec M.Noulens. Au sujet de l'indépendance de l'Ukraine, M.Noulens déclare qu'il n'est nullement, l'ennemi d'une Ukraine autonome associée à la Russie. Mais son indépendance complète ne lui paraît pas a priori du moins, très désirable, car dit-il, l'Ukraine revendique tous les ports de la Mer Noire et il y aurait à craindre que la Russie encerclée par les états allogènes,coupée de la Mer Noire, ne fasse alliance avec l'Allemagne pour briser cette carcasse. Il eût dit si peu l'ennemi de l'Ukraine au début que c'est lui qui avait dit au Général Tabouis: "Vous vous présenterez comme envoyé par le Gouvernement français pour le représenter auprès de la République d'Ukraine". - Les Ukrainiens ont abusé de cette parole et l'ont reprise en disant: "Le General Tabouis est envoyé par le gouvernement français pour le représenter auprès du Gouvernement de l'Ukraine". - M.Noulens est mécontent de cette interprétation forcée. Le gouvernement de l'Ataman Pélilioura lui semble n'avoir qu'une autorité fictive. Les représentants des Coopératives à Paris lui semblent également, n'avoir que les mandats problématiques et les marches qui seraient passés avec eux lui semblent bien peu valides. Il n'y a donc pas de commerce à faire en ce moment avec l'Ukraine. D'ailleurs, est-elle si bien approvisionnée en blé et en matières premières? M.Noulens croit qu'on pourrait en retirer bien peu de l'Ukraine, cette année surtout. En ce moment, rien à faire. Il faut attendre. Mais il y a une région de la Russie où règnent l'ordre et la paix, et où l'on peut faire des échanges commerciaux: c'est le Caucase. Partout ailleurs en Russie et en Ukraine, c'est la ruine, et l'anarchie. Tel est le resume succinct des opinions de M.N. - Comme je lui disait que l'Entente par un seul mot, pouvait invertir le gouvernement de l'Alaman Petlioura d'une autorite morale qui lui remettrait d'un coup le pays en main - que la France avait tout interet a se creer de cette façon, en face du bolchevisme germanophile, un ami et un allie precieux, Monsieur Noulens me dit: " Oui....Oui....Peut-etre. Mais pour le moment, il faut attendre." (signe) Louis. З оригиналом віддано Ссбистий Секретарь 21 березня 1920. У. С. ПОЛНОМ Представите при ЗАГРАНИЧНЫХ пом РОССИИ и - " № Харьков, Садов Заве Просим граждан до станции в счет пор №? в. Ут Заве У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ ЗОВНІШНЬОГО ТОРГУ Відпіл 1 квітня 1920р. ч/35 до п.Керуючого Справами директо- рії У.Н.Р. Під ч.8 Вами надісланий до Міні- стерства облік Надзвичайної Торго- вельної та Фінансової Місії України до Франції, Італії, Бельгії та Швейцарії від 12 березня ц.р. Зогляду на вищезазначене, Міністер- ство Нар.Господарства має за честь по- відомити Вас, що згадана тут Місія бу- ла надіслана за кордон згідно постано- ви Ради Народних Міністрів лише на термін з І січня до І липня 1919 року. Позаяк, після закінчення цього тер- міну, питання відносно продовження уповноважень Місії в Ради Міністрів не порушувалося і постанови відносно продовження їх не було, Міністерство Народнього Господарства вважає, що повновладці місії втратили свою правну силу з 1 липня 1919 року і п. Павло Чижевський ні в яких документах звати себе Головою вищезгаданої Місії не має права.- МІНІСТР НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА М. Шашик Директор Департаменту Зовнішнього Торгу Костюковський НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ MIMOŘÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Прага, 11 квітня ………… 1920 Praha, Ч. І85 о.к. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Надзвичайна Дипломатична Місія в Чехословаччині має честь переслати Вам при цьому загально-політичний огляд за час од І березня до 10 квітня 1920 р. та огляд внутрішньої си- туації Чехословачкої Республіки за час од 15 лютого до 10 квітня 1920 р. Голова Місії: М. Савченко Секретарь: В. Якубовиц ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ І ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ. 48 В місяці березні Середня /центральна/ і Західня Европа стояла, здавалось перед безпосередньою загрозою революції, мабуть, світової. Криза була незвичайно небезпечна, та і тепер її відгуки ще не затихли. Слід мати при цім на увазі, що дуже поважну участь в іскладеннях що мали місце останніми часами в Європі і що все ще загрожують загаль- но політичній рівновазі всього майже світа, бере уряд російський. Дуже важко пом'ятати при оцінці міжнародного положиння, що цей уряд є мабуть однимоким, що має й досі, не дивлячись на катастрофальну свою внутрішню ситу- ацію, а може власне завдяки її повну ініціативу в європейській закордон- ній політиці і веде одну політику з широким розмахом і навіть зрозумінням потреб моменту. Будучи по суті своїй національним і імперіялістичним, уряд Леніна вміло намагається використати свої інтернаціонально-максималіс- тичні зовнішні аспекти для впливання на європейські та світові події так, щоб з них була передо всім користь для Російської Республіки. Утожсамляючи національні змагання російського народу з боротьбою пра- цюючих клас проти капіталу, представляючи російську армію яко поборницю всесвітнього визволення, Ленін прямує до тої цілі, щоб усякий соціяльний рух, де б він не був, служив у першу чергу закріпленню міжнародного положиння Росії та творив російську гегемонію на Сході. Теоретично, коли переможе большевизм, не треба держави. Практично, перемога большевизму в сусідніх з Росією державах зробила б їх "непотрібними" і в результаті знову стала б велика і єдина російська Імперія. Найліпший доказ: історія Уряду Української Радянської Республіки останньої доби. Здається, де-які реакційні російські кола це починають собі мене уявляти, на приклад, ультра реакційний пражський орган "Славянская Заря" останніми часами помітно переходить на точку псевдосолідарності з советским Урядом бачучи, що він переводить в життя тіж національно-імперіялістичні цілі під гаслом котрих ішли Денкін і Колчак. З цієї точки погляду всі теперіш- ні соціяльні заворушення Європи побіч наслідків соціяльно-економічних, мають серйозне загально політичне міжнародне значіння, будучи небезпеч- ною зброєю в руках московських політиків. І не підлягає сумніву, що всі окі вибухи або робляться по безпосереднім інструкціям з Кремля, або під його сильним впливом. Там, де виступи максималістичного характеру були б для Росії в даний момент небажаними, вони стримуються авторитетом Голови Російської Держави, як це було в Італії і Англії, державах найбільше з. прихильних до замірення з Росією.- Але, віддаючи повну справедливість далекозорості московського уряду, не треба забувати, що він у передеде- нню свого плану зустрічає дуже поважні труднощі. Головний ворог Росії Англія веде відносно Москви політику поки що чисто дефензивну, навіть ледве чи не політику уступок. Але ще важко сказати, чи не є ця дефен- зива далеко небезпечніша для Росії, ніж крикливая "об'єнзіва" торішнього року. Лінія Англії певна, але досі фактом є, що в відношенні Росії Ллойд Джардж не потерпів іще і мабуть не потерпить поразки по суті. Есть небезпека посередня в Малій Азії і, мабуть, в Ірландії, але ні тут, ні там гри не можна вважати за скінчену. - Головна ж атака Росії на Європу - спроба комуністичного замаху в Німеччині - потерпіла серйоз- ний неуспіх. НІМЕЧЧИНА. План комуністичного замаху був уже давно вироблений. Найліпший дон каз: систематичність і організованість, з яким в кілька день сформува- лась в Рурському базені майже стотисячна червона армія по даному сім- налу. Але початати виступ уже в березні не входило в план: через один- два місяці який була б ще лінше організована і мала б, мабуть, більш успіху. - Але контрреволюційний виступ Каппа і Лютвіца цілком змінив кон'юнктуру й примусив червоних виступити раніше, ніж вони цього споді- вались. Тому власне, що Капп і Лютвіц стрінули рішучий однір навіть з боку поміркованих буржуазних сфер, і що в акції проти контрреволю- ціонерів брали живу участь усі політичні партії і всі три залізничних організації, починаючи від християнської, комуністам тяжко було надати своїй спробі спеціально визвольний характер і притягнути до себе народні маси. Не було врахіння, що комунізм є одноліким порятунком проти реакції. Окрім його буржуазним партіям і урядовим соціалістам удалось розбити єдність червоного ядра обозу; вони осягли того, що незалежні соціял-демократи вступили з ними в переговори мало що не про участь в уряді. Остаточно вдалося помиритись із незалежниками на дуже вигідних умовах: енергічної ліквідації контрреволюції, впливу /але не рішучого/ "на утворення нового уряду й націоналізації де-яких галузів промисловості. Правда, не всі організації незалежників погодилися на ці умови, але єдність була розбита й червона армія почала дуже скоро розкладатися. Дальнього розвитку подій ще не можна в повні оцінити. В кожнім разі фактом є, що незалежні соціялісти практично підтримують уряд закликаючи робітництво до продуктивної праці та навіть не піднимаючи 4. надто голосного протесту проти націфіканії Руської області урядовим військом. Дрігим фактом, що має поважні наслідки, є окупація Франкфурту й інших німецьких міст французьким військом під претекстом порушення ст. 42 і 43 Версальського договору через військові націфікаційні операції в Рурському районі. Про значення цієї французької акції для політики Антантн взагалі див. нижче. Що ж до Німеччини, то отаке відношення Антан- ти чи одної із їх держав Антантн до змагань уряду й народу Німеччини залагодити крізу й повернутись до нормального життя тільки утруднить і так не легке становище правителства Мюллера. Окупація згаданої тері- торії підрізує економічне життя й дезорганізує дуже важні залізничні сполучення. Програма промови Мюллера в Національному Зібранні, одному із головних точок котрої була ідея економічної кооперації в Францієв роз- пливається в атмосфері недовірря так шкідливого, особливо в Німеччині сентиментального здратування. Якщо спроби Мюллера економічно й політич- но орієнтуватись в сторону Парижа - не головний факт останніх днів, факт, що відіб'ється й на світовій політиці. ФРАНЦІЯ. Ізоляція Франції серед Антантн приймає дуже для неї серйозний характер. З одного боку, ізоляція ця вакликана ріжницю поглядів на відносини з Німеччиною й розвитом у Парижі мілітаризму, та мабуть, по частній і клерикальній реакції, а, з другого боку, безпосереднім наслідком ізоляції є не більше змінення мілітаризму й якась первова агресивність відносно Німеччини. На Англія вже тепер Франція зовсім не може рахувати, на випадок якої катастрофи, хіба що будуть безпосередньо порушення інтереси бри- танські. Здрагованість і непокій французькі опинні знайшли собі живий відгук у парламенті, де Барту в промові сказаній од імени комісії за- кордонних справ, так різкої напав на англійський уряд, що Мюллерану прийшлося рятувати добрий тон гарячим паперірком Ллойд Джорджу. Річ у тім, що істотною рисою Версальського миру є те, що він уже дав Англії все, що їй треба було, і ледве чи дасть їй ще що-будь дійсно корис- ного. Франція напваки, в Версальським договорі отримала передо всім ба- гато блискучих обіцянок на майбутнє. Ллойд Джордж не противився внесенню всіх цих обіцянок до договору й ніби вступався перед дипломатієм Кле- мансе. Але тепер коли діло доходить до реалізації написаного і підписа- ного, Англія ще добре як мовчить, а то не просто робить заяви про гу- 5. манітарність що до Німців і т.д.Аджеж вона в дуже невеличкій стєпені бе- ре участь в користанню з накладених на ворога контрібунцій і більш пі- кавиться переведенням своїх світово політичних завдань.А Франція ває втратила концепцію світової політики та й засоби до ведення такої по- літики.Вона нічого не може протиставити англійській акції в Азії,в Центральній та Східній Європі.Тільки в Сирті вона держиться політикою дрібних інтриг та тим,що даний момент Англія не вважає за відповімий для рішучої акції.В Східній Європі ініціатива дефензиви проти Совет- ської Росії цілком в руках Лондона.По вітомостям,що їх маємо з Прибал- тики,Англія має на меті не обмежитись сферою впливу в Латвії Естонії та Фінляндії а перенести ії і на Україну.Україна була б тоді противагою творові французького імперіялізму - Польщі.Таким чином упала б остання надія Франції стати твердо на Сході.Промоби Гаяр-Банееля в парляменті є закликом до уряду зрозуміти всі небезпеку й хоч в останній мент пе- реходити ініціятиву в свої руки.Чи уряд Міллерана слухається цього заклику,сказати тут важко.Не,мабуть,більш ясно нашим політикам у Вар- шаві,де французький вплив ще має повну силу.Есе це,однак,питання май- бутності,хоч,мабуть,не дуже й далекої. Більш актуальними є наслідки останніх французько-німецьких інци- дентів,про які говорилось вище /див.Німеччина/.Виступ цей був політичною демонстрацією,яка мала на меті підкреслення на зовні самостійності французької політики й зазначення,що головною точкою цієї політики є безумовне виконання Версальського мирового договору.По виконання цьо- го договору здається тепер для Франції одиноким порятунком проти по- літичної загибелі.Але франкфуртська акція має й друге значення:вона є зброєю не тільки політики закордонної,але й внутрішньої.Річ у тім,що кабінет Міллерана дуже хитається й з кожним днем тратить симпатії На- ціонального Блоку,тоб то рішучої більшості в парламенті.Йому закидують наслівність у всіх відношеннях:нетвердість внутрішню,нерішучість за кор- доном.Окупація німецьких міст мала таким чином закріпити й внутрішнє положення уряду Міллерана.Спроба потерпіла новий неуспіх.Вже розвіялась падія французької преси на те,що Англія прийме цей виступ хоч мовчки й таким чином признає право Франції мати свою активну політику відносно Німеччини.10 квітня Ллойд Джордж звернувся до французького уряду з різкою потою,осуджуючи сепаратну акцію і висловлюючи надію,що на буду- че це не півториться.Цей тон появляється в офіціяльній ноті до Франції мабуть уперше після миру.В результаті окупація Франкфурту і пр. не тіль- 6. ки втрачає всяку вартість для французького престіжу на будуче, але й ану- люється весь успіх, якого чекав Міллеран од цього кроку. Своєю поют Ллойд Джордж дає Німцям повну можливість політики різучих протестів і просто непослуху що до вимог "ранції". Отже вся французька мілітарна авантюра послужила лише інтересам Англії, бо відсунула на дуже довго мож- ливість порозуміння двох головних континентальних держав то в додатку зробила в Берліні актуальним питання зближення з Англією й ослабила позицію англофобської преси в роді " ". Цей надзвичайний неуспіх Міллерана фатально відразиться на життє- здатність його кабінету. Зрештою, наслідки цього фійско виявляться в повній мірі лише після конференції в Сан Ремо, яка збереться 20 квітня й буде між іншими обговорювати французький інцидент. АНГЛІЯ. Як уже зазначено Англія веде що до Росії політику дебелезиви, мабуть досягти успішну. Соціальні внутрішні заворушення, яких сподівались у зв'яз- ку з новими вимогами гірних робітників поки що були щасливо уникнуті. Відносно соціального питання Ллойд Джордж почуває себе остільки мінним, що навіть має сміливість отверто проголосити війну партії Труда і при- хильним їй незалежним лібералам з Асквітом. Парламент стоїть під знаком консолідації урядової коаліції, про яку навіть один час говорилось, що вона перетвориться в контактну політичну партію. Але цей перемоги Ллойд Джордж все таки не осягнув через відпірність коаліційних лібералів, що зостались вірними партійній традиції. Ллойд Джордж остільки невинний себе й своїх партій, що робив спробу спровокувати " "щоб вона викли- кала в краю т.зв." "- тобто політичні страйки. Не б дало йому підставу розпустити парламент і призначити нові вибори, в котрих він, по своєму переконанню, буде переможцем. Мабуть, що партія Труда тому власне не дала себе спровокувати, що дійсно бойться такого наслід- ку. Бо успіхи англійської закордонної політики й врятування англійської валюти від катастрофи безперечно закріпить положення Ллойда Джорджа. Поважною парламентарною перемогою Ллойд Джорджа є також переве- дення в парламенті законопроекту про "Гом Руль" Ірландії. Але слід па- м'ятати, що це перемога тільки парламентарна й що вона є лиш одруком міжнародної політики, про яку власне говорилось. Об'єктивною цінни для вирішення ірландського питання ця перемога поки що не має жадної й ледве чи буде із коли мати, бо в Ірландії цей "Більш" нікого не задовольнить. Ідея утворення двох парламентів: пів- ничного/Ультер-англійці/ і південнього/решта острову ірландці/, не здійме з порядку денного міжнаціональної боротьби та тільки їй більш конкретні форми. Одинокий вихід із ситуації-добровільне порозуміння сто- ріп в самій Ірландії - здається ще буде далеким. Ірландське питання для Англії є безперечно дуже серйозним з точки погляду закордонної політ- тики і де в чому ослаблює її позицію. Але не слід гадати, щоб ця небезпека могла скоро прийняти катас- трофальні форми. Більш серйозним є з невпості питання мусульманське. Це є комплекс надзвичайно складних і неясних моментів, про котрі важко говорити в загальному огляді. Де-що все така зазначити можна й треба. Політичним плюсом Англії в Азії є передовсім осягнуте, як здається унешкідливлення бльшевицької акції серед мусульманства /Мафті/як відомо, урочисто проголосив, що бльшевики з їх принципами є такими ж невірними ща ще спеціальними ворогами корана/. Окупація /офіціально тимчасова/Царгороду переважно англійськими військами з доного боку заспокоїла здратовану опинів преси і, здається, не мала дуже поважних наслідків для мусульман в Індії. Приймні, проголошення де ким з мусул- ман детронізація султана з халіфату сильно захитає й святість Стамбу- лу, отже не ослабить і вражння його окупації / хоч сама детронізація б була наслідком окупації/. Різні Вірмен турками використана Англією, щоб показати, чого варт протекторат французького війська і посередно послужить також англійським планам. Наприкінці треба ще зазначити проголошення еміра Файсалла королем усієї Сирії. Ще важно в повні оціни- ти значення цього факту. Але нема сумніву, що він є катастрофальним для Франції. Чи він принесе щось позитивного для Англії, поки що неясно. Але, хоч англійський уряд і застерігається проти Файсалля, треба нам'я- тати давню політику відносно нього за часів Клемансо, коли він був небезпечною для Франції зброєю в руках Ллойд Джорджа. Взагалі важко що вся політика Англії, насамна в Європі, активна в Азії є політика окружения Росії. І коли що серйозно не успіху в цьо- му окруженню не було. Навпаки було немало малих, але симптоматичних перемог. Італія. Італія веде дуже реальну політику, цілком відповідаючу її міжна- рояльному дійсному становищу і конкретним інтересам. Надзвичайно харак- терне відношення до Австрії, як воно виявилось під час візиту Ренцера в Римі.Зближення з Австрією а посередню і з Німеччиною доповнене з цього боку роботу над ізоляцією Франції,яку з другого боку робить Англія.Внутрішні заворушення в Італії не мають поважного характеру. Більш південного вулічного крику,ніж реального соціального змісту. ВКИ СОЦІЯЛІЗМ,НА БАЛКАНАХ. Мабуть загальну увагу звертає фантастична перемога комуністів при виборах в Югославії і Болгарії.В королівстві Сербів,Хорватів і Словенців при комунальних виборах в Дуже багатьох містах,на прик- лад в Земліні /передмістя Білгороду/рішучу перемогу мають кому- ністи.Цього явища не слід розуміти,яко перемогу максималізму.По інформаціям,засягнутим у Югославських тутешніх соціялістів/до речі будь сказано,персонально дуже лівих/ Югославські комуністи мало мають спільного з поняттям комунізму.Ніжов на приклад,що вони рішуч обстоюють принцип приватної власності,цього досять для їх харак- теристики.Зь другого боку,тутешні болгарські соціялісти дуже скаржаться,що в Болгарії вони,не дивлячись на пбвний успіх при виборах,цілком в руках і під контролем селянства,з якого складаєть- ся між іншим вся поліція й яке складається з досить контрреволюцій них елементів.В Румунії ж та особливо Греції соціялісти взагалі не представляють конкретної сили.При слідуючій нагоді Місія перешле про все це більш подрібний звіт,бо матиме скоро багато матеріалу. ВНУТРІШНЬО ПОЛІТИЧНА СІТУАЦІЯ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ. II. /За час від 15/II до 10/IV 1920 року/ Розвиток внутрішньо- державного і політичного життя Ч.С. Республіки за останні 2 місяці відбувається все під знаком лік- відації дотеперішнього провізорного парламенту т.зв. Народнього Згро- мадження,та на первох приготовленнях до соймових і сенатських ви- борів,що призначені є у всій Ч.С.Р./крім Прикарпатської України/на 10 і 25 квітня. Саме на цьому тижні офіціяльно закінчує своє істну- вання згаданий вище передпарламент,тоб-то "Н.-З".З його останніх правь треба згадати ухвалення і затвердження проекту державної кон- ституції для Ч.С.Р.,що сталося 29/II ц.р.Вона складається з оцих п'ятьох частин:1/конституційної грамоти,2/Законового закону,3/з акту про зложення і правоміч сенату,4/Виборчого регуляміну для сойму, 5/Закону про виборчий суд. Крім цього до конституційного проекту відноситься ще окремо ухваленний в березні Військовий закон./Поки що ч.с. консти- туція вийшла в чеському оригіналі.Іншими днями має вийти офіціяльний німецький переклад,який негайно буде пересланий напому міністерству закордонних справ для інформації./ При опрацюванню ч.С. конституції бралася під ува- гу як французька і американська так і англійська та бельгійська.На основі цих дуже різних типів був витворений власний новий ч.с. тип ваагалі дуже незалежний від згаданих зразків і передовсім вельми демократичний.Спробуємо схарактеризувати в загальних рисах її істоту та зміст.Під цим оглядом дуже цікавою є вступна цитата до неї,ухва- лена на внесок др. Гербена,відомого чеського громадського діяча,публі- цисти та письменника.Ось її текст: "Ми - чехословачкий народ - хотячи упевнити і через повну єдність нації завести справедливий лад в республіці,запоручити відтак мир- ний розвиток ч.с.: батківщини,спричинитись до загального добра всіх громадян цеї держави і забезпечити благодать свободу для майбутніх по- томків - прийняли дня 29 лютого 1920 року конституцію для Ч.С. Р?, зміст якої далі наводиться. 56 При цім ми, ч.с. народ, проголошуємо, що хочемо подбати про те, щоб ця конституція і всі закони нашого краю переводилися в дусі модерних засад, обсяжених у числі самоозначення, позаяк хочемо прилу- читися до спілки народів яко член культурний, миролюбний, демократич- ний і поступовий." У І§ цеї конституції говориться -"Нарід є одноким жерлом" вся- кої державної сили у Ч.С. Республіці. §2 установлює, що Ч.О. держава є демократичною республікою, головою якої є вибиральний президент. §3 означає одноцільність і неділимість Ч.С. державної території, увзагальнуючи в дальших 8 точках автономне положення під Чехословаччи- ною т.зв. Прикарпатської Руси згідно до відносних постанов Сен-жер- менського трактату з 10/9 1919 року. Столицею Ч.С.Р. є Прага, державними кольорами - біла-червена-синя. Державний прапор є такий: Законодавча міч належить соймові, що складатиметься з 300 посілів /т.зв. "народніго згромадждені"/ і Сенату 150 посілів. Виборче право є в дусі відомої 5-ти членної формули та з приняттям засади пропорціонального представництва. До сойму активне виборче право мають Ч.С. громадяни /громадянки/ що досягли 21 року свого віку, насивне - 30 років. Соймовий виборчий період тревзе 6 років. Для сенату 8 літ. До цього останнього активне виборче право обмежено віком 26 років, насивне - 45 років. Рівночасно не вільно послувати і соймі і в сенаті. Засідання сойму і сенату відбуватимуться рівночасно. В часі парламентського інтергрі- му задля переведення невідкладної політичної праці і контролі над державним урядом є спеціальний 24 членний комитет, що складається з 16 соймових посілів і 8 сенаторів. Президентом Республіки може бути Ч.С. Громадянин, досягший віку 35 років. Вибирається він над 1/2 біль- шостю сойму і сенату і 3/5 більшостю присутних на протягу часу 7 ро- ків. Ніхто не може бути більше ніж 2 рази під ряд президентом. Це зас- тереження не відноситься до першого президента Т.Г. Масарика, що має числитись головою Ч.С. держави пожизненно. Кожна зміна Ч.С. конституції може перевестися лише конституцій- ним шляхом і 3/5 більшостю посілів, сойму і сенату. Ч.С. конституція не є одже легко зміняєма, як англійська. Тип республіканської форми Ч.С. не є чисто парламентарний на зразок Франції, але і не президентсь- ка як в Америці, але комбінований поміж дих двох зразків. Стільки що до загальної характеристики Ч.С. конституції. З інших законів що відносяться до цієї залежує на увазу Язиковий закон, про який згадувалося у першому звіті про політичну ситуацію в Чехословаччини.Отже спір про назву урядової мови остаточно був вирішений компромісом, а саме так, що вона названа державно-офіційнь- пою, а не лише "державною" після балань патріотичного табору і не "офі- ціальном" головном" як проектовалось первістно. У військовому законі варта уваги обставина, що вона формально була принята 2 літна обов'язкова служба, пока що до відновлення норм- мального ладу у Ч.С.Р. і в Середній Європі,умовно допущена де факто 3 літня.Отже знова компроміс між домаганнями національної правиці і антимілітарної соціалістичної лівци. Найбільш характеристичним появою для ч.с. політичного життя під цей час, є виборча кампанія,що переводиться здебільшого велими патріотично і безоглядно.Навіть партії творячи теперішній урядовий червоно-зелений,цеб то соціалістично-аграпний блок не були дуже то шануються і падопомуться та дуже солідарно дискредитуючи опозицію тоб-то передовсім агресивну П.Д., голова якої др. Крамарж стався голов- ною тирчою спеціяльно соціялістичних атак.Поки що результати вибо- рів не легко передбачити, але в кожному випадку є мала надія,щоб вони впали на користь буржуазних елементів.Скорше можна сподіватися, що побідно вийдуть з цеї виборчої кампанії соціялісти і аграрії,тобто дотеперішній коаліційний блок. 70 роковини уродин президента Ч.С.Р. Т.Г.Масарика буди справді загально національним і державним святом для Чехословаччини.З пере- бігу цього свята відко було,якому пошаною і значенням користується пей великий громадянин і державний діяч во всій Чехословаччини і як над- національний і надпартійний в його авторитет.Його промова до послів 8 була знова проявом державного генія,що живо реагує на всі перипетії теперішнього політично-суспільного хаосу в Європі і що певлою і міц- ною рукою кермує Ч.С. державним човном на цьому розбурханому океа- ні політичних та соціяльних несподіванок...Особливо заслугує на увагу піднесення ім в цій промові ріжниця між характером політичної та соціальної революції, а саме щодо часового їх перебиру.Першу мож- на зробить протягом одної ночи, друга - триває довго і відбувається етапами, бо вимагає не лише зовнішніх та формальних змін у формах володіння та праці, але повної революції в думанню і пенхіці народів 4. і всієї суспільності. Масарик остерігав перед механічним наслідуванням східно-європейських експериментів, закликаючи до як найсумнішого пережиття і вирішення проблему революції. На свято Масарика в Україні також пражські Українці гарно впорядкуваним поранком з відповідними промовами і цивільною телеграмою. Також закордонна українська преса реагувала майже без випадку добрими інформаціями, статтями про життя і діяльність великого сучасного Чеха. Тешинська справа все більш і більш згострюється чим більше до плеїбсценту, що має відбутися за місяць. Польські провокації і терор проти чеської народності на Шлезку, дали визнаваний спосіб писання польської преси - спричинюється до все значнішого погіршення чесько-польського антагонізму з приводу спільних земель на т.зв. Тешинску, Спімі та Ора- ві. Специально у цих двох останніх областях польська протичеська агітація серед слованької людності зневажає тенденційно релігійного моменту, хитро використовуючи відомий протипапський настрій чеського загалу та його антиклерикалізм взагалі. В сотках тисяч демагогічних брошур, проклямацій і ілюстрованих плакатів, систематично дискредитується Польками Ч.С. Республіку, її військо, президента, державну політику і всіляк нацьковується місцевий люд проти Чехів. Атмосфера останніми днями так напружилась, в звязку з протичеськими виступами польської преси, яка майже отверто спіє до війни та масовими польськими насильствами над чеською людністю Шлезка, що оружен розвяз- ка цього конфлікту здається хвиллям майже неминуча. Тому Антантейсі міродайні круги робять великий натиск на обидворогучі сторони в напрямі компромісового полагодження цієї справи. Політична криза з приводу Карпатської України, про яку вже згадувалося /вже/ у першому звіті хоча не була ще досі дебілітивно полагождена, однак о стільки вияснилася, що остаточне її полагодження є справою найближчого часу. Димісія голови карпатської Директорії д-ра Латковича була відкликана після цього, як з боку Чехів дані були запоруки позитивного вирішення всіх основних домагань Директорії головно що до поширення і поглиблення її правопомочі і компетенції та виправлень східної границі на користь побільшення автономної території карпатської Руси. І нід іншим оглядом політична ситуація на Закарпаттю подякуди покращала, а саме - можна зауважати певний зворот в офіціальній чеській політиці в Крив.Україні від дотеперішнього сильно московофільського курсу у виразно українофільський. Дотеперішня московофільська пропаганда на Закарпатті має бути як що не припинена зовсім, то принаймні значно обмежена з причини деяких зв'язків ії з ірдентистичною працею закордонних "Карпатросів", /особливо в Америці./ Пама просвітно економічна робота на Карпатській Україні, що саме почала входити у творчу фазу і набувати чималого значення - мусить бути на жаль дуже обмежена для браку фондів і неможливості дістати їх помимо численних приобійань з боку міролайних кругів та раніше призначених на цю мету спеціяльних акредитивів. В Звязку з цим має ліквідуватися Т-во "Россвит", під фірмою якого переводилася доси ця робота на Закарпаттю. Це очевидно може мати сумні наслідки як для місцевого населення що потрібує такої економічно-просвітньої опики, так і для престижу української справи на Закарпаттю, що ворогами України систематично там дискредитується. Зрештою тепер не буде підвійно шкодливо, бо в Кари. Україні починається саме передвиборча кампанія і московофіль постараються зробити все можливе для зниження приводу української "небезпеки". Інакше на Закарпаттю заслугове на увагу дуже скрутне харчове положення з причини майже абсолютного браку поживи і епідемічного голодного типу серед гірського населення. Чеський уряд робить все можливе задля усунення цеї епідемії. Тепер записався цей справою спеціяльно Ч.С. Червоних Хрест і американські допомогові Місії, що посилають на Закарпаття кілька потягів поживи, білизни, одягів, чобот і ліків, та головно мають заопікуватися дітьми. УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В УКРАЇНІ В СОЮЗІ КОРОЛІВСТВА 75, CORNWALL GARDENS, KENSINGTON, S.W.7. LONDON, 12 травня 1920 ДО Вельмивисокоповажаного Пана С. В. ПЕТЛЮРИ, Головного Отамана Військ Укр. Нар. Респ. Дипломатична Місія У. Н. Р. у Лондоні має за честь висловити Вам, Пане Отамане, своє ціле привітання з приводу успішної акції на Правобережжю й увільнення центрів нашого державного життя - Київа та Одеси, а також побажати Вам дальнього повного успіху на щастя незалежній Соборній Українській Народній Республіці! До цього долучається звіт про працю ос танніх днів і про деякі враження. З глибокою пошаною За Голову Місії В. р. М. Вінницький UKRAINIAN DIPLOMATIC MISSION IN THE UNITED KINGDOM. TELEPHONE: WESTERN 4911. TELEGRAPHIC ADDRESS: UKRAMISSION, SOUTHKENS, LONDON. 75, CORNWALL GARDENS, KENSINGTON, S.W.7. LONDON, May 15th. 1920 No. Sir, At this crucial stage in the recent developments of the political situation in the Ukraine and in view of the conflicting (with some, erroneous) views in regard thereto, the Ukrainian Diplomatic Mission deems it of supreme importance that the aims and future policy of the Government of the Ukrainian Republic, (on behalf of which I have the honour to address you,) should be known and comprehended by the British people. The enclosed memorandum, written by an Englishman who has made a close study of the subject, contains a reasoned statement on the Ukraine - its economic importance to Europe and the urgency of its recognition, as a sovereign and independent nation, by the Allies. The opinions expressed in this booklet are, of course, personal to the author, but he gives expression to the ideals which animate those directing the destinies of the Ukrainian people. Europe to-day is faced with an economic crisis of a magnitude unparalleled in the history of the world - a crisis which is harassing the lives of the people and which threatens to shatter the very foundations upon which Western civilization has been formed. Reports are already to hand showing that there is likely to be a serious world-shortage of Wheat during the coming year - from America 6,000,000 tons less Wheat is expected; in Europe it is estimated that there will be over 12,000,000 acres less under Wheat cultivation than before the War; adverse reports too, have come from Australia, South Africa, &c. The Ukraine as an independent democratic Republic wishes to enter into close co-operation with the rest of the world and in particular the Ukrainian Government is ready to work with the Allies so that the vast agricultural resources of the Ukraine may again become available and relieve the starving people of the rest of Europe. The Ukrainian Diplomatic Mission desires, on behalf of the Ukrainian Government, to place before the Parliament of Great Britain, for examination, their claim to be recognised as as Independent and Sovereign State, and are hopeful that facilities will be provided for an early discussion to take place on this important issue. Your obedient Servant, Secretary UKRAINIAN DIPLOMATIC MISSION IN THE UNITED KINGDOM. TELEPHONE: WESTERN 4911. TELEGRAPHIC ADDRESS: UKRAMISSION, SOUTHKENS, LONDON. No. Sir, At this crucial stage in the recent developments of the political situation in the Ukraine and in view of the conflicting (with some, erroneous) views in regard thereto, the Ukrainian Diplomatic Mission deems it of supreme importance that the aims and future policy of the Government of the Ukrainian Republic, (on behalf of which I have the honour to address you,) should be known and comprehended by the British people. The enclosed memorandum, written by an Englishman who has made a close study of the subject, contains a reasoned statement on the Ukraine – its economic importance to Europe and the urgency of its recognition, as a sovereign and independent nation, by the Allies. The opinions expressed in this booklet are, of course, personal to the author, but he gives expression to the ideals which animate those directing the destinies of the Ukrainian people. Europe to-day is faced with an economic crisis of a magnitude unparalleled in the history of the world – a crisis which is harassing the lives of the people and which threatens to shatter the very foundations upon which Western civilization has been formed. Reports are already to hand showing that there is likely to be a serious world-shortage of Wheat during the coming year – from America 6,000,000 tons less Wheat is expected; in Europe it is estimated that there will be over 12,000,000 acres less under Wheat cultivation than before the War; adverse reports, too, have come from Australia, South Africa, &c. The Ukraine as an independent democratic Republic wishes to enter into close co-operation with the rest of the world and in particular the Ukrainian Government is ready to work with the Allies so that the vast agricultural resources of the Ukraine may again become available and relieve the starving people of the rest of Europe. The Diplomatic Mission of the Ukraine seeks, the support and co-operation of the press of Great Britain to enlighten and instruct the British people on the true aims and ideals of the Ukrainian people. Your obedient Servant, Secretary. SPECIAL DIPLOMATIC MISSION OF THE UKRAINIAN REPUBLIC, 75, CORNWALL GARDENS, LONDON, S.W. 7. No.195303/38 COPY. Foreign Office, S.W.1., May 10th, 1920. Dear Monsieur Vishnitzer, Many thanks for your letter of April 30th. We have already received both the Polish manifesto and Monsieur Petloura's in regard to the co-operation between Poland and the Ukraine, and we are therefore fully informed as to the present policy of the latter. You will, I am sure, understand that in present circumstances it would not be regular for an interview to take place between His Majesty's Secretary of State and a member of your Mission. Yours sincerely, J.D.Gregory. Monsieur Vishnitzer, Ukrainian Diplomatic Mission, 75, Cornwall Gardens, S.W.7. C.O.P.Y. No.451. To the Prime Minister, 10, Downing Street. S.W.1. 11th May, 1920. More than once already the question of the recognition of the Ukraine and of its Government was to have been put on the agenda of the meetings of the Peace Conference, and still more recently at San Remo the Ukrainian Delegation presented a memorandum requesting the insertion of this item on the agenda. Unfortunately, the San Remo Conference, absorbed in other great international questions, had not the time to occupy itself with ours. Bearing in mind that on 25th of this month, a meeting of the Heads of the Governments of the Great Powers will assemble at Spa, the Ukrainian Diplomatic Mission in the United Kingdom, in the name of the President and the Government of the Ukrainian Republic, has the honour to request your Excellency to use your good offices to bring before the Conference at Spa the question of the recognition of the Ukraine as a sovereign State under the present Government, which enjoys the support of the Ukrainian people. After three years of trial, after a struggle against many enemies without support from the Great Powers, and after the complete exhaustion of its forces, the Ukrainian people needs a settlement in which the first and immediately necessary step is the recognition of its Government, which by the help of the Ukrainian Constituent Assembly can begin this work of settlement. ПОХІДНА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА військ Українсько-Народно-Республіки. 1920 р. Ч 603. Ставка. ДО П. КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Подаччи звіт Української Дипломатичної Місії в Лондоні, прошу передати його , письма ознайомлення , п. міністру закордонних справ, зазначивши, що по розгляді маєть його повернути п. Головному Стаману. Додаток: звіт на 7 пізаркушах. за Начальника Канцелярії Дорадчий Винниченко За Начальника Загальної Частина М.Немиря Délégation de la République Ukrainienne à la Conférence de Spa Spa, le 12 juillet 1920. Excellence, Les journaux de ce soir reproduisent l'information suivante de l'agence Reuter : " Les Alliés ont proposé au Gouvernement des Sovièts de préparer un armistice avec les Polonais sur la base du retrait des Polonais à l'intérieur de leurs frontières. Cet armistice serait suivi d'une Conférence de la Paix, à laquelle assisteraient tous les Etats limitrophes." Si les informations de la presse sont exactes, la Délégation de la République Ukrainienne à la Conférence de Spa a l'honneur de prier Votre Excellence de bien vouloir l'informer si les Etats Alliés ont proposé en même temps au ....... A Son Excellence Monsieur le Président de la Conférence de Spa Au Gouvernement des Soviets de conclure un armistice entre lui et la République Démocratique Ukrainienne, qui se trou- ve, ainsi que son Alliée actuelle, la Pologne, en état de guerre depuis trois ans avec la Russie Soviétique. Veuillez agréer, Monsieur le Président, l'assurance de ma plus haute considération. Signé : Comte Tyczkiwicz Président de la Délégation. Делегація Української Народньої Республіки при Конференції в Спа. Перепис з копії. Спа, 12 липня 1920 року. Екселенціє. Сьогоднішні вечірні часописи помістили слідуючу інформацію агентства Рейтера: "Аліянти запропонували Советському Урядові приготовитись до розміру з Польщею, вважаючи за підставу відхід Поляків у межі своїх границь. Рівночасно з цим розміром має відбутися Мирова Конференція, у якій братимуть участь також і окраїнні держави". Якщо інформації преси правдиві, Делегація Української Народньої Республіки при Конференції в Спа має честь просити Вашу Екселенцію поінформувати її, чи рівночасно запропонували Аліянти Советському Урядові погодитись на розмір між ним і Українською Демократичною Республікою, яка зараз, як і її союзниця - Польща, находиться вже 3 роки в стані війни з Советською Росією. Прошу прийняти, Пане Президент, запевнення в моїй найглибшій пошані.- Підписано: Граф Тишкевич, Голова Делегації. За вірність перекладу з копії Начальник Дипломатичного Відділу Délégation de la République Ukrainienne à la Conférence de Spa Spa, le 14 Juillet-1920 Hôtel des Palmiers. Excellence, Les dernières conditions auxquelles les Puissances Alliées viennent d'accepter de rétablir la paix entre la Pologne et la République des Soviets, nous mettent dans l'obligation de faire savoir encore une fois aux Alliés - non seulement dans notre intérêt, mais aussi bien dans l'intérêt de l’œuvre de pacification poursuivie par les Alliés,- que le peuple Ukrainien, qui compte 40 millions d'âmes, est absolument antibolcheviste dans sa majorité écrasante et qu'il ne consentira jamais de son plein gré à être soumis au pouvoir soviétique de Moscou. Dans ces conditions, nous nous permettons de signaler qui si les Alliés prennent la responsabilité de laisser sous le régime bolchevique les 80 millions d'habitants de la grande Russie (Mosovie),- ce qui suffit amplement aux expérimentations du nouveau système soviétique,- il serait tout-à-fait excessif et profondément injuste d'y vouer en outre les A Son Excellence Monsieur Delacroix, Président de la Conférence de SPA. Nivezé Farm. 40 millions d'habitants de l’Ukraine. La République Ukrainienne s’efforce depuis 3 ans de remplir son devoir en luttant contre les bolcheviks et en s'employant de toutes ses forces à rétablir l'ordre et à satisfaire les désiderata non seulement du peuple Ukrainien, - qui veut jouir du droit d’auto-détermination conforme aux principes des Alliés, - mais aussi de toutes les nationalités qui vivent en Ukraine. Et les responsabilités que nous portons comme Représentants de la République Ukrainienne, ainsi que notre expérience acquise au cours de notre passé politique, nous forcent d'insister en ce grave moment sur le grand danger que la susdite décision des Alliés fait courir aux destinées de l’Europe Orientale, en livrant l’Ukraine aux bolcheviks de Moscou, dont le but est de reconstituer l’ancienne Russie grande, - laquelle ne pourra jamais plus se maintenir par le moyen de ma force. Ce serait donc, - au lieu d'établir sur les territoires ayant appartenu à l'ancienne Russie, entre les différentes nationalités, de bonnes relations basées sur le droit de chaque peuple à disposer de son sort, - faire perdurer à l'infini une lutte incessante entre le peuple Ukrainien et le peuple russe (mazcovite), - ce qui compromettrait sérieusement l’oeuvre de paix que les Alliés se sont donnés comme tâche. Dans le but de développer plus en détail ce qui précède, et en votre qualité de Président de la Conférence, nous prenons la respectueuse liberté de vous prier de nous faire l'honneur de nous accorder une audience. Veuillez agréer, Excellence, l'expression de notre considération la plus haute. Les Membres (sé) Nicolas Wasailko A. Margolin - A. Yakovliv. Le Président: s'é.Tyszkiewiez Делегація Української Народньої Республіки при Конференції в Спа. Переклад з франції. 41 С п а, 14 липня 1920 р. Гостиниця "des Palmiers" Експеленціє, Останні умови, на які Коаліція породилась що до утво- рення між Польщею та Совітською Республікою, миру, примушують нас це раз подати до відома Альянтів, не тільки в нашому ін- тересі, але також і в інтересі довершення справи загоди, яку проводить Коаліція - що Український народ, який числить 40 мільйонів душ є абсолютно антибольшовицький в подавляючій сільності і що він добровільно ніяколи не породиться - під- чинитись владі Московських Совітів. В цих умовах дозволяємо собі заважити, що якщо Альянти беруть на себе відповідальність за залишення під большовиць- ким режимом 80 мільйонів мешканців Великороссії /Московії/, що цілком є достаточне для переведення експериментів нової со- вітської системи, то було б цілком той крайність і глибокою несправедливістю кинути туди-ж ще й 40 мільйонів мешканців в України. Українська Народня Республіка силкується на протягі 3-х років виконати свій обовязок, борючись з большовиками і вки- ваючи всі свої сили для встановлення ладу й на задовольнення побажань не тільки українського народу, який хоче користати з права самовизначення згідно з принципами Альянтів, але також і всіх народів, що живуть на Україні. Тому відповідальність, що ЙОГО ЕКСПЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ДЕЛАКРУА, ПРЕЗИДЕНТОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ В СПА. ми несемо, як представники укр.нар.Республіки, а заразом і наш до- свід, якого ми придбали на протязі нашого політичного минувшого - примушує нас вказати в тій важній хвилі на велику небезпеку, яка через зазначені порішення Коаліції - загрожує долі Східньої Єв- ропи, залишаючи Україну московським большикам - головна мета яких, це відбудовання колишньої "Великої Росії", яка ніколи не змо- же утриматись силою. Це було б – видсто утворення на територіях, що колись належали до бувш.Росії імж окремими національностями доб- рих взаємин, основаних на праві кожного народу розпоряджатися сво- єю судьбою, це було б – продовженням до безконечности безупинної боротьби між народами українським і руським /московським/, що в значній мірі скомпромітувало-б справу загоди, яку Коаліція поста- вила своїм завданням. Для того, щоб мати можливість докладно передати Вам висше- зазначене, а також звертаючись до Вас, як Голови Конференції - беремо на себе сміливість просити оказати нам честь і назначи- ти нам авдієнцію. Просимо Вас, Б е к с е л е н ц і є , прийняти вирази нашої найглибшої пошани. Голова /підпис/ Граф Тишкович. Члени: /підписи/ Микола Василько, А.Марголін і А.Яковлів. За вірність перекладу з копії: Начальник Дипломатичного Відділу Délégation de la République Ukrainienne à la Conférence de Spa Spa, le 16 juillet 1920. Excellence, En complément à notre Note en date du 14 juillet, et étant donné que jusqu'à présent nous n'avons pas eu la possibi- lité d'être entendus personnellement par la Conférence, nous avons l'honneur de soumettre à la haute et bienveillante atten- tion de Votre Excellence ce qui suit : Déjà en Décembre 1917, deux Représentants des pays de l'Entente : Mr. le Général Tabouis et Mr. le Consul Bagge - étaient accrédités par leurs Gouvernements auprès du Gouverne- ment Ukrainien, Mr.S.Petloura, qui devint plus tard et est ac- tuellement encore Président du Directoire Ukrainien, était alors Ministre de la Guerre, et Mr.Choulguine, plus tard Délégué de l'Ukraine à la Conférence de la Paix, était alors Ministre des Affaires étrangères. Donc, les premiers pas du premier Parlement ukrainien (Rada Centrale) et du premier Gouvernement de l'Ukraine, se fi- rent sous les yeux des Représentants de l'Entente à Kiev et en contact avec eux. A Son Excellence Monsieur DELACROIX, Président de la Conférence de SPA - 2 - Plus tard, pendant l'occupation allemande en Ukraine (Mai 1918), la Rada Centrale fut dissoute par les Allemands, qui emprisonnèrent Petloura, et le régime de l'hétman Skoropadsky fut institué avec un Cabinet composé des représentants de l'idée panrusse, travaillant en plein accord avec le parti militaire allemand, les membres de tous les Partis ukrainiens ayant refusé de prendre part à ce Cabinet. Après la chute de l'hétman Skoropadsky, ensuite de l'insurrection qui éclata contre lui et conduite par Petloura,- qui avait été maintenu en prison presque jusqu'à ce moment-là - une Mission Ukrainienne spéciale, ayant à sa tête le Prof. Matsuévitch, actuellement Chef de la Mission Diplomatique de l'Ukraine en Roumanie, et Mr.Prokopovitch, actuellement Président du Conseil des Ministres ukrainiens parti en décembre 1918 pour Jassy. Cette Mission avait pour but de prier les Gouvernements de l'Entente de bien vouloir soutenir l'armée ukrainienne et le Directoire dans leur lutte contre les troupes des Sovièts moscovites. Dans le même but, en janvier 1919, une Mission Ukrainienne partit pour Odessa, avec, en tête Mr.MatsiévitcH,- alors Ministre des Affaires Etrangères, et Mr.A. Margolin, actuellement Chef de la Mission Diplomatique de l'Ukraine à Londres. Déjà à Odessa, les représentants du Gouvernement ukrainien ont eu l'impression que les Alliés voulaient que l'Ukraine soit sous la protection spéciale des Français, attendu que c'est la France qui avait pris sur soi la défense des intérêts de l'Ukraine (ainsi que de la Pologne et de la Roumanie) et que l'Ukraine était considérée comme un territoire où la France aurait la - 3 - priorité de ses intérêts économiques. La réalité correspondait à cetteto impression : Tandis qu'à Batoum et en général dans le Caucase, à la tête des Missions étrangères se trouvaient les Anglais, c'est l'Etat-major Français qui avait le commandement supérieur à Odessa. Pendant Février et Mars 1919, les représentants du Gouvernement ukrainien étaient en pourparlers avec le Général Ansolme et ses collaborateurs de l'Etat-major français: à la même époque, ils eurent un entretien avec le général Bortholot, venu de Bucarest à Odessa. Comme suite à ces pourparlers, les repré- sentants de l'Ukraine et le chef de l'Etat-major français élabo- rèrent un projet d'accord, suivant lequel la France devait appuyer l'armée ukrainienne et le Gouvernement ukrainien, par une aide militaire, consistant non seulement en armes, mais même en hommes (il était question de bataillons français, roumains, ot grecs) D'autre part, ce projet prévoyait que lo contrôle des finances et des chemins de fer ukrainiens serait dans les mains du Gouverne- ment français. Et selon le désir exprimé verbalement par los Représentante de l'Etat-major français, des changements furent apportés dans la composition du Gouvernement ukrainien. Alors que ce projet était déjà rédigé, l'Etat-major français rompit subitement les pourparlers et les Français évacu- èrent Odessa au commencement d'Avril, abandonnant l'Ukraine à ses propres moyens, pour des causes inconnues. Néanmoins, le Chef du Directoire S.Petloura ot son Gou- vernement n'ont pas changé leur orientation et n ont pas perdu leur espoir en une aide de la part des Gouvernements de l'Entente. - 4 - Presque dans tous les pays de l'Europe et dans les Etats-Unis d'Amérique, des Missions Diplomatiques ukrainiennes ont été envoyées, afin de demander l'assistance morale et matérielle pour le Gouvernement et l'armée de Pétloura, en lutte contre le bol- chevisme, qui amona l'anarchie. Il peut être intéressant de souligner qu'alors que le gouvernement des Sovièts moscovites ignorait absolument l'opinion du monde entier et basait tous ses agissements sur le DROIT DE LA FORCE brutale, de la spoliation et de la démagogie, - tous les Représentants des mouvements nationaux sur les territoires de l'ancien empire Russe (Estonie, Lituanie, Ukraine, etc) ont ou foi on la FORCE DU DROIT, si solennellement proclamée par les Alliés pendant la guerre mondiale. Pour défendre les droits naturels de l'Ukraine, la ma- jorité des leaders et dos représentants do tous les Partis ukrai- niens travaillent déjà depuis bientôt deux ans auprès des Gouver- nements étrangers où ils sont accrédités. Au mois do Mai-juin 1919, le ministère des Affaires é- trangères Français (dans une lettre adressée au Délégué ukrai- nien, Mr.Choulguine) avait exprimé la décision du Gouvernement français d'envoyer près do l'armée de Pétloura une Mission mili- taire française pour l'appuyer dans sa lutte contre les bolcho- viks. Cette Mission ne s'est pas mise en route jusqu'à présent. Quant à l'Angleterre, elle soutint constamment Dénikino, Koltchak et Judénitch. Or, Dénikino, au lieu do combattre princi- palement les bolcheviks, fit la guerre à l'armée de Pétloura, ccmme malheureusement aussi le général Haller, - qui avait reçu - 5 - l'aide de la France, - au lieu de combattre les bolcheviks, battit les troupes ukrainiennes en Galicie. Toutes les demandes de nos Missions Diplomatiques à l'étranger de permettre aux prisonniers ukrainiens, surtout nom- breux en Italie, d'être rapatriés afin de rejoindre l'armée de Petloura, n'ont pas abouti. Enfin, même après notre accord avec la Pologne, conclu dans l'acte du 22 avril dernier, l'attitude des pays de l'Entente à notre égard ne s'est pas modifiée; au contraire, c'est par les mains de l'Entente que sont annihilés les effets salutaires de cet accord polono-ukrainien, signé en vue d'arriver à rétablir la paix et l'ordre dans l'Est de l'Europe. La Délégation ukrainienne à la Conférence de Spa doit donc constater, avec un profond chagrin, que tous les efforts du Gouvernement ukrainien et de ses Représentants à l'étranger, aux fins d'obtenir le concours des pays de l'Entente dans la lutte si juste du peuple ukrainien pour la reconnaissance de son droit d'auto-détermination, pour mettre fin à l'anarchie et pour construire et consolider l'Etat démocratique Ukrainien sur les exemples des Etats démocratiques modernes de l'Europe et de l'Amérique, - sont restés stériles jusqu'à ce jour. Plus que cela : Non seulement on n'a pas aidé la République Ukrainienne, mais on l'a empêché d'établir son pouvoir par ses propres forces, en fournissant un appui à ses ennemis, notamment au général Haller, - dans le moment de plus difficile pour l'armée ukrainienne de Galicie Orientale, - et à Dénikino, - au moment où les troupes ukrainiennes de Petloura avaient réussi à reprendre Kiev aux bolcheviks. - 6 - Ces faits deviennent encore plus évidents et plus clairs après la décision de la Conférence de la Paix concernant la question de l'artistic entre les Polonais et le Gouvernement des Sovièts, - question dans laquelle l’Ukraine n’est pas même citée, - ainsi que la convocation d’une Conférence à Londres, - à laquelle les Représentants des vœux du peuple ukrainien (excepté de la population de la Galicie Orientale) ne sont pas invités jusqu’ici. Veuillez agréer, Excellence, l'assurance de notre considération la plus haute. Le Président : (signé) Cte Tyszkiewicz. Les Membres : (signé) Nicolas Wassilko, A. Margolin, A. Yakovliv. Le Secrétaire =signé) Motzarsky. Делегація Української Народньої Республіки при Конференції в Спа. Спа, 16 липня 1920 р. Ваша Експедиціє, В додаток до нашої ноти від 14-го липня і, завважуючи, що досі ми не могли досягнути, щоби нас особисто вислухали. Конференція - маємо честь звернути Вашу високу увагу на слідуюче: Вже в грудні 1917 року два представники Антанти: п. генерал Табул і п. Консул Барге були акредитовані своїми Урядами при Українському Правительстві. Пан СИМОН ПЕТЛЮРА, який пізніше став і зараз є Головою Української Директо- рії, був тоді Військовим Народним Міністром, а п. Шульгін, пізніше Делегат від України на Мирову Конференцію в Пари- жі, був тоді Міністром Закордонних Справ. Таким чином перші кроки першого Українського Парля- менту /Центральної Ради/ і першого Українського Уряду від- булись на очах представників Антанти в Києві і у контакті з ними. Дальше, за часів німецької окупації на Україні /тра- вень 1918 року/ Центральна Рада була розігнана. Німцями, що посадили у в'язницю ПЕТЛЮРУ і встановили режим гетьмана Скоропадського з кабінетом, якого складено з осіб співчу- ваючих панросійській ідеї, а який працьовав у повній згоді з німецькою військовою владою, причому члени всіх україн- ЙОГО ВИСОЦЕЛЕННІЯ ПАНОВІ ДВІ КРУА, ГОЛОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ В СПА. - 2 - ських партій відмовились взяти участь у цьому кабінеті. Після упадку гетьмана Скоропадського, який спричинило повстання проти нього під проводом ПЕТЛЮРИ, котрий до цьо- го менту був у в'язниці, спеціальна Українська Місія, на чолі з проф. Мацієвичем, що зараз є Головою Української Дипломатичної Місії в Румунії і п. Прокоповичем, зо зараз є Головою Ради Народніх Міністрів, поїхала в грудні 1918 року до Ясс. Ця Місія мала своїм завданням просити Уряди Антанти о підтримку Української Армії і Директорії в боротьбі проти московських Совітів. З тією-ж метою в січні 1919 року надіслано українську Місію до Одеси з п. Мацієвичем на чолі, що був тоді Міністром Закордонних Справ і п. Марролиним, теперішнім Головою Дипломатичної Української Місії в Льон- доні. Вже в Одесі, представники Українського Уряду віднесли враження, що Колліція бажала аби Україна находилася під спеціальною протекцією Франції, тому, що Франція взяла на себе оборону інтересів в Україні / як Польщі і Румунії / і що Україна рахувалася як територія, де Франція мала-б першен- ство для своїх економічних інтересів. Дійсність відповідала цьому враженню. Тоді як в Батумі і взагалі на Кавказі на чолі закордонних Місій находилися Англійці - головне Командування в Одесі належало фран- цузькому Генеральному штабові. В лютому і березні 1919 року, представники Українського Уряду вели переговори з генералом Ансельмом і його спів- робітниками з французького ген. Штабу, в цей же мент вони мали розмову з генералом Бертелю, який приїхав в Бухарешту - 3 - до Одеси.До наслідок цих переговорів представники України і Француського ген.Штабу виробили проект згоди, згідно з яким Французи мусіли підтримувати українську армію та Уряд не тільки зброєю, але також і людьми /малися на увазі фран- цузькі, румунські та грецькі баталіони/. З другого боку цей проект передбачав, що контроль над фінансами та залізничними дорогами України буде в руках Французького Уряду.Рівно-ж, згідно з побажаннями, які висловили представники Франц.ген. штабу, були переведені зміни в складі Українського Уряду. Коли ж сей проект був вироблений,Французький Ген.Штаб нагло припинив переговори, а Французи в початках квітня евакуювали Одесу, кинули Україну на її власні сили ізза невідомих причин. Не зважаючи на це, Голова Директорії С.ПЕТЛЮРА та йо- го Уряд не змінили своєї орієнтації і не втратили надії на допомогу Держав Згоди.Майже до всіх країн Європи й до Спо- лучених Американських Штатів були надіслані Українські Дипломатичні Місії, щоби просити о моральну й матеріяльну підтримку Урядові та армії ПЕТЛЮРИ в боротьбі з большови- ками. Цікаво замітити, що тоді, як Московський Совєтський Уряд ігнорував цілком світову опінію та опира вся абсолют- но на праві сили, грабіжу та демагогії, всі представники національного руху на території колишньої Російської Дер- жави /Естонія, Латвія Україна і т.п./ мають віру в силу пра- ва що було так урочисто оголошено Державами Згоди в часі світової війни. Для захисту природних прав України, велика кількість - 4 - голов і представників всіх українських партій працюють вже приблизно два роки біля чужоземних Урядів, при яких вони акредитовані. В місяцях травні - червні 1919 року Французьке Мі- ністерство Закордонних Справ /у листі,адресованому пред- ставникові України п.Щульгіну/ передало порішення Уряду надіслати до армії ПЕТЛЮРИ французьку військову Місію для підтримки в боротьбі з большовиками. Ця Місія не ви- рушила в дорогу ще й досі. Що до Англії, то вона весь час підтримувала Денікіна, Колчака та Юденича.Денікин, замість боротьби передовсім з большовиками, повів наступ проти армії ПЕТЛЮРИ, що на нещастя зробив також і генерал Галлер, який одержавши до- помогу від Франції замісто війни з большовиками, розбив українське військо в Галичині. Всі домагання наших дипломатичних Місій за кордоном, аби дозволено було особливо численним в Італії полоне- ним Українцям повернути до Батьківщини для з'єднання з армією ПЕТЛЮРИ, не мали ніякого успіху. Кінець-кінцем -навіть після нашої згоди з Польщею, яка була складено в акті від 22-го липня минулого квіт- ня, відношення країн Антанти до нас не змінилось; навпа- ки, руками Антанти зруйновані спасенні добрі наслідки цієї польсько-української згоди, яку підписано з метою встановлення миру і ладу на Сході Європи. Українська Делегація при Конференції в Спа мусить, таким чином констатувати з великим обуренням, що всі зу- - 5 - силя Українського Уряду і його представників за кордоном в справі досягнення співчуття країм Антанти в настільки справедливій боротьбі Українського народу що до визнання права на самовизначення,щоб довести до кінця анархію та збу- дувати міцну демократичну Українську Державу по зразку су- часних демократичних Держав Європи й Америки, залишились безплодними до сього дня. Більш за це: не тільки не допомог- ли Українській Республіці, але перешкоджали їй встановити свою владу власними силами, допомагаючи ії боргам, а саме ген. Галлеру в найскрутніший мент для Української армії в Східній Галичині й Денікину - в мент, коли українські війсь- ка ПЕТЛЮРИ встигли відняти Київ від бойовиків. Сі факти робляться ще більше очевидними й ясними пі- сля рішення Мирової Конференції що до розміру між "оляками та Совітським Урядом, питання в якому навіть не згадано про Україну, а також після закликання Конференції і в Лондоні, на яку представників інтересів українського народу /крім на- селення Східньої Галичини/ досі не запрошено. Дозвольте прийняти, Ваша Ексцеленціє, запевнення в нашій найглибшій пошані. Голова /підпис/ Ґраф Тише вич. Члени: /підписи/ Микола Василько, А.Марголін і А.Яковлів. Секретар: /підпис/ Моцарський. За вірність перекладу з копії Начальник Дипломатичного Відділу Ґраф Переклад з копії. ДОДАТОК ДО ЛИСТА ВІД 16-го ЛИПНЯ 1920 р. Такі ж листи до п.п.: 1/Мільєрана, Прем'єр-Міністра Франції, 2/Льойд-Джорджа, Прем'єр-Міністра Англії, 3/Карла Керзона, Міністра Закордонних Справ Англії, 4/Граца Сфорци, Міністра Закордонних Справ Італії,- /закінчуючи: від 14 липня....."Маючи на меті розвинути більш докладно все висвяслазначене, а також че-рез те, що Італія завше прихильно ставилась до України, як також і Голова її сучасного Уряду та Ви, Ексцеленціє, яких особисто знає-мо, як другів України,-беремо на себе сміли-вість прохати Вас призначити нам авдієнцію..."/ 5/Титулеcку, Голови Румунської Делегації при Конференції в Спа,- /закінчуючи, як зазначено в листі...."а саме через те, що Румунія завше з симпатією підтримувала Укра-їну з її перших кроків, беремо на себе смі-ливість......"/ 6/Віконта Шидда, Посла Японії,- /закінчуючи, як вищеозначене....."і через те, що Японська Імперія завше ставилась прихильно до Украї-ни, беремо на себе сміливість......"/ крім того копія цього листа з супроводним письмом Граца Тишкевича надіслана до Маршала Фоша і Пана Падеревського, бувшого Голови Ради Міністрів Польщі. За вірність перекладу з копії Начальник Дипломатичного Відділу Г. Ямчук Із останнього звіту Посла Смаль-Стоцького. А/ Англійський амбасадор Льорд Екернон. Я був більше родини у нього і докладно інформував про положення на Україні. Він з великою цікавістю все це вислухував, але сам мало позитивного сказав і з його слів я зрозумів, що англійці це довший час не думають активно на сході виступати, бо Льорд заявив, що питання сходу для них второстепенної актуальності. Нампершому плані є питання колоній і відновлення їх ховайських зв'язків. Згадавши йому, що тепер перейдом росте в Верелні Посол Василько, він побажав з ним познайомитися і через 2 дні я разом з Послом Васильком був знову у Льорда. Що довгий розвоні і інформаціях останній запитав його, що на його думку позиція Англія тепер зробити /для України/. На цей Посол Василько завадив моральної і матеріальної допомоги. Докладні бажання Льорд собі позанотувував. Дуже цікаво, що Льорд заявив, що він як і широкі круги в Англії думають особливо про мислові, що бев ніщів також упорядкувати схід в звязку а цим промислові кола думакть про співпрацю з німцями в цій справі. В/ Французький амбасадор Льоран. У нього я був також більше родини і докладно перейшов соціяльне і матеріальне й політичне становище України, його Секретар занятував всі дані для звіту в Париж. Але й тут окрім гарного відношення та родяки нічого не добідався. У обох Послів я зауважив, що до сходу настрій вичікуючий щоби побачити, чи ми спр вді представлемо з себе ту силу, про яку говоримо. В/ Голландський Посол барон Геверс. Він бувший Посол Голяндії в Петрограді. Після інформацій про Україну я од посла довідався, що Красину не подастило дістати навіть транзитну візу через Голландію. Про англійську політику висказувався згірдливо: вона егоїстична і не відповідає інтересам Європи відносно большовиків. Г/ Польський Посол Медейський зробив мені перший візиту, на слідуючий день я її відав і дого з ним розбалакався. Він товариш мого батька по парламенту. Відносини з ним налагодились добри і сердечні. Д/ Чеський Посол Тузар. Чехи видали нове розпорядження що до пашпортів всіх горожан б.російської імперії і візувань їх тільки після залату в Праги. Я відвідав Посла Тузара, що- би вистаратися о негайну візу для Барановського, Горбаня та Перепилиці на кооперативний зїзд. Це осягнено. Тузар ві мною умовився на слідуючих тижнях здібатися, щоб перебалака- ти про політичні питання. Е/ Радник Бліхер Міністерства Закордонних Справ. Він за- просив мене на вечерю. З його слів випливає, що німці виль- но сумніваються, що нам вдасться на Україні скинути большови- ків. На візиті у Бліхера в Міністерстві Закордонних Справ я зашевнився, що процес,який почнуть німецькі фірми проти ні- мецького уряду за невиплачування чеків /по нашому конто/не матиме політичних наслідків для Посольства. Чістку мов би то Раковський мав прихати до Німеччини Бліхер рішуче заперечу- вав. Ж/ Новий галицький посол Біберович склав мені візит, який я йому віддав. Поділ Шлезка випав на користь Польщі. Очевидно це потяг- не за собою великі наслідки для Німеччини. До чого приведе кріза , яка має місце в Німеччині трудно передбачити, але не- супокой є дуже можливий. Найбільшим показчиком тяжкого стано- вища Німеччини є цілковитий упадок німецької валюти, який до- сяг вже катастрофичного обсягу. Ціни на всі продукти підй- маються о 100-200% і помимо того свого упадку німці все та- ки уміють тримати польську валюту на 4-5 пунктах. Значить, по- мимо того, що німецька валюта згіршилася на 3-4 рази, то поль- ська валюта відносно німецької тільки на один раз поліпшилася. Торговельні круги думають, що цей упадок німецької валюти по- тріває так довго, поки Англія і Америка не дадуть кредитів. Найдальше до 3 місяців буде Англія і Америка примушенні це вро- бити та піднести німецьку валюту, бо інакше німецькі товари своєю дешевизною всюди робитиме їм конкуренцію. Потім німець- ка валюта знов прийде до стану 80 марок за долар. Очевидно це все своїм наслідком матиме великі біржеві крахи. -+++++++++ До большовиків поступили на працю Петро Дідушок, Василь Мороз та працює по комерційним справам у них Скнар. -+++++++++ Економічні заходи большовиків. Большовики не перестають робити якийнайбільші аусилля знайти економичний контакт з Німеччиною. Їх агенти увесь час стараються находити великі підприємства, щоб в'яли концесії в Росії. Тепер запропоновано німецьким верфям перебрати для перебудови цілий балтійський воєнний флот, зокрема ледокол "Ермак". Дотепер ці справи ще не рішені. -+++++++++ Акція Вишиваного. Із Віднч приходили до мене інформації, мов би то Вишиваний мав контакт в англійськими факторами а іменно із Бриттіш Компані, на чолі якої стоїть Армстронг та із англійським Послом у Празі Сен-Клерком. Щоби перевірити ці звіти я був у радника англійського посольства Льорда Кільмарнока і цей мені заявив, що це є виключене,щоб англійський уряд його офіціально підтримував. І радник французького посольства граф Сен-Кантен, якого я поінформував завдяки мені дуже рішуче, що французький Уряд ніколи про Вишиваного й не думав. Обидва дуже рішуче заперечували можливість,щоб члена родини Рабсбургів взагалі серйозно трактовано у їх краях та правительствах,як претендента. Обидва казали, що очевидно можливо,що він має особистих приятелів у Франції і Англію між високою аристократією, але із цього виводити, що Уряд його попирає-було би фальшиво. -+++++++++ Відомості про справу нашу в Франції, подані анонімним "українським дипломатом" в 3 числі журналу "На переломі", не відповідають дійсності і занадто вже сораховані на можливу несоввідомленість читача. Нова галата депутатів /від грудня 1919 року/ лічить на 600 членів переважно тільки групу /со чоловік/ соціалістів,які разом з іншими неважними групами /споліялісти-радикали і радикали/ складають опозицію. Вибори показали, що Франція не обмежується в слідку Росії, Німеччини чи Австрії. Парламент настроєн націоналістично /олок національно-республіканський/, притим важну роль грають католики. Соціалісти і радикали, скомпрометовані більш-менше доказаними зносинами з німцями, стратили більш половини мандатів. Не вибрано меж іншим радикала франклена Гульсона. Разгали со ціялісти тутешні майже болєшевики і настріні яскраво воєрже проти України: - тому для сміху хіба "український дипломат" згадує про загублення їх симпатій, а також такого нашого прятеля, як п. Лелиссень", маленького і нікому невідомого секретаря 6. депутата франклена Гульсона, який впрочім недавно письменно заявив "свою вдачність правому депутату Ізаяр Ванселль за його інтерпеляції в справі визнання України. Політика Графа Тишкевича не є вилко помилкове, доказом нього є популярність, якор він тішиться серед французького громадянства. Запрояманий на почесного члена кількох інституцій на рівні з Галеревським, Бенізелосом і Тіттоні, сердечно принятий Президентом Республики, Маршалком Фоєм, Президентом Комісії для Закордонних Справ Сенату, де Сельвом /лівим/ і Пала-ти -Барту /лівий/, тішиться він також симпатій великої більшості депута-тів, після преси /за вилком болєшовикої "Humanite" і органів Буржева, Коркотуна, Степанківського і КС/ напасти яких йому не шкодять, а де-коли навіть помогають. / *) Авторитет і популярність його ві франції така сама, як головних представників інших держав Але ж ми маємо ворожий нам терен, де майже завжди панують виключно пі са-мі старі прихильники єдиної Росії - це Міністерство Закордонних Справ. На тих днях одна з найбільших кампаній кінематографічних фільм "Societe des Etablissements Gaumont" звернулася до Графа Тишкевича з просьбою дозволити зняти з нього фільму, як це зроблено недавно з Бенізелоса і Галеревського. ми не будемо називати по іменам наших головних ворогів - досить сказати, що Мілеран так само вороже ставиться до нас, як Клемансо, а його секретар - єврей, звагер звісного Київського руського банкіра Ралаховського, так само не визнає Української нації, як і його відомий попередник при Кле- мансо - Мандель. Адже саме тут наші українські дипломати євреї, як наприклад П.Зархі, які могли були доказати від давна своїх талантів, як і прихильності до Української справи. Для чого він, а також члени делегації соціялісти, пере- оуварчи в Парижі від 14 місяців не змінили вороження Міністерства Наці- нальної користь, не накликавши інтервенцій у Парламенті, як це зробив Граф Ти- шкевич. Вони відповідають, що "не пришла ще пора", коли ж вона прийде а чи не, задорого коштувала Українському народові Парижська Делегація забезпе- ча "в зменьшеному складі", але перед звільненням багатьох їїчленів коло 150.000 франків на місяць?! До Московське посольство шкодить нам в Парижі ге дуже зрозуміло, але що находяться "Українці", правда Гетьманні, або будь-які Гетьманці; - ко в Бурлев- ських газетах ганьбят Україну / Моркотуне /, в "Россії" заявляються за федералізм / Артем Галін /, перед Конференцієй Мира заявлять те саме - не в сумні факти, яких ми не бачимо в ніякій нації, ані в Москві, ані в Цоялків, ані в Чехах. І не дивуймося, як по Антанта скептично дивиться на змагання наші до само- стійності, як Конференції Миру визнати її, коли має перед собою офіціаль- них Делегатів Української Народньої Республіки, які завзято прапорть про тив неї ж самостійності. Це є слова американського Делегата Доллеса. NВ. Тутешній "Український" Національний Комітет складається з Галичан Денікінців і чотирьох Наддніпрянців: Вишневського, Могилянського /бувших гетьманських урядовців/, Моркотуна, особистого секретаря Скоропадського і Питовича, який відкрито заявляє, що ніколи Українцім не був. В своїм часі п. Артем Галін приводив Графу Тишкевичу Моркотуна на Секрета- ря Делегації, але повідомлений про те, хто такий Моркотун, Граф його не при няв. Так само Питович був рекомендований сенатором /гетьманським/Мелухі- ним, у якого на кватері в Парижі мешкала до останнього часу його помінниця жінка Гана Ільяшенка, що служить і досі в Російським посольстві тут. Même lettre à M.M. MILLERAND, Premier Ministre de France. LLoyD GEORGE, Premier Ministre d'Angleterre, Earl CURZON, Ministre des Affaires Etrangères Anglais. Comte Sforza, ministre des Affaires Etrangères Italien. Mr. Titulesco, Président de la Délé- gation Roumaine à la Conférence de Spa. Vicomte S. Chidda Ambassadeur du Japon. (en terminant comme suit : celle du 14 juil- let. " Dans le but de développer plus en détail ce quiprécède, et comme l'ITALIE a toujours été favorable à l'Ukraine, ainsi que le Chef de son Gouvernement actuel et Vous même, Excellence, que nous connaissons comme amis de l'Ukraine, - nous prions la liberté de vous prier de nous accorder une audience.") (en terminant comme suit "...et comme la ROUMANIE a soutenu sympathiquement l'Ukrai- ne dès ses premiers pas, nous prenons la liberté..." etc.) (en terminant comme suit : "...et comme l'Empire JAPONAIS a toujours été fava- ble à l'Ukraine, nous prenons la liberté ..." etc.) En outre, copie de cette lettre a été adressée, avec lettre d'envoi de Mr. le Cte. Tyszkiewicz, au Maréchal FOCH et à Monsieur PADEREVKI, ancien Président du Conseil de Pologne. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 21 Фонду № 1929 Пронумеровано 89 / восемьдесят девять + 956 = 984 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: АУ 39-40 Інші особливості документів: лк18,26,27,30, 41,42,62,65-67,69,70,73-78, 85-86,89 - цвєтн. текст Документ з затухаючим текстом: 16 квітня 1987 р. Підпис Малецьк Робаковська-1 ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Під час | | | Під час | | :--- | :--- | :--- | :--- | | видачі | повернення | видачі | повернення | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | | 08.04.96 Фом | 22.08.96 Носик | | | | 15.04.03 АТГ | 18.04.03 ВТГ | | | | 22.04.03 АТГ | 23.04.03 Копыл | | | | 29.04.03 Копыл | 19.06.03 Циц | | | | 13.08.04 Д.Уз | 31.08.04 В.Со | | | | 20.09.05 Копыл | 24/25/26-05 | | | | 14.07.06 Копыл | цу 24.04.2008 Б | | | | 25-03-06 Копыл цу 44 12.2006 Л | | | | | 14.11.06 ВС | ерз 19.11.07 Хея | | | | підписов д/вншн | | | | | 3.12.2008 Циц | | | | ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 10.04.96 Цицр<br>експедиція (Дата) (Підпис)<br>9.12.08 Циц |