Звіти Посольства УНР у Німеччині про міжнародну ситуацію, військово-санітарну місію в Берліні, зміни в особовому складі посольства, 01.01.1920-02.09.1920, 104 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків с.м. 1429 с. 2 80 Концелярія Директорії УНР ДЕЛО №_ Звіт посольства УНР в Німеччині про мілітаризацію етнічно-військово-санаторну лінію в Берліні. Зміни Персонального складу Посольства і його конструкції Начато 1 січня 1920 г. Окончено 2 вересня 1920 г. На листах ИЗДЕЛИЯ ЦЕХА ШИРПОТРЕБА КОНДРОВСКОЙ БУМАЖНОЙ ФАБРИКИ Артикул (910 42-43) Цена: 15 коп. штука Цеховикова гостипіграфія, варіо 20-8 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Звіти посольства УНР в Німеччині про міжнародну ситуацію, військово-санітарну місію в Берліні. Зміни персонального складу. Посольство та його конструкція. Ісічня - 2 вересня 1920 р. Адтант Головного Остамана військ у.Н.Р. 1 січня 1920 р. Ч.34/ФК Копія. До пана Посла v.H.P. в Німеччині. Наказ № 079 грудня 30 дня 1919 року. Д-ру Воєвідці Голови Комісії військово-полонених у Німеччи- ні та Сотнику Трезвіньскому і Сотнику Луговенку. Головою Комісії військово-полонених в Німеччині призначається Сот- ник Трезвінський Микола. З одержанням цього наказу Д-ру Воєвідці негайно передати всі справи і гроші Сотнику Трез- вінському, а Сотнику Трезвінському, перейнявши всі справи і гроші Комісії військово-полонених у Німеччині від д-ра Вовідки, об'єднати в ній Головування. Заступником Голови призначається Сотник Луговенко Федор. Голова Директорії У.Н.Р. та головний Остаман військ українських ПЕТЛЮРА. Вій- ськовий Міністр У.Н.Р. Полк.Генштабу САЛЬСЬКИЙ. З оригіналом згідно: Сотник Ф.Крушинський. НАКАЗ № 078. Грідня 31 дня 1919 року. Послу v.H.P. в Німеччині. З одержанням цього наказується Вам призначити Комісію в складі трьох членів під головуванням Сотника ЛУГОВЕНКА Федора для обрєзіаування гронового та загального стану Ко- місії військово-полонених в Німеччині та Комісії Українсько- го Червоного Хреста в Німеччині на протязі пятьох днів з хвили одержання цього наказу та про наслідки ревізії дове- сти. Голова Директорії У.Н.Р. та Головний Остаман Військ у.Н.Р. - ПЕТЛЮРА. Військовий Міністр v.H.P. Полковник Генштабу /підпис неразборчива/ Седм. Лосавєлла ТЗМ Copie 15/ I. 20. Mission Ukrainienne Chef Suprême Petlioura Allee Rouge 6 Warschau Ordres N 078 du 31 décembre et N 079 du 30 décembre par adjudant Krouchinsky reCus. Je prie instamment adjourner entrée en vigueur de l'ordres N 078 concernant le Chef de la Commission Militaire Sanitaire nouvellement nommé Trezwinsky pour motifs politiques fort importants et de l'ordre N 078 concernant Louhowenko pour motifs disciplinaires Point La Mission Cholodny n'étant pas institution d'Etat ne peut pas selon mon opinion être coltrolée par Etat pour motifs du droit d'Etat ainsi que droit international Point Envayons comptes rendues concernant ces deux ordres 119 Porsch Місія Українського Червоного Хреста у Німеччині. № 1/т 16 січня 1920 р. М.Берлін. Копія. До пана Порта Посла Української Народньої Республіки в Німеччині. В відповідь на лист Ваш від 15/I -20 Ч.115 маємо честъ бисловити свою думку в справі ревізії Місії Українського Червоного Хреста в Німеччині: як інститу- ція суто громадянська наша Місія широко вітає все що може поінформувати як Уряд, так і ширші коли громадян- сьтва за її роботу, вітає також і думку перевести ревізію її діяльності. З великою охотою, Пане Посол, вона подасть Вам, як представникові Українського Уря- ду в Берліні, або якийсь іншій особи, яка буде мати на те уповноваження від Уряду, самі повні інформації як за загальну свою діяльність, так і за стан грошевих операцій Місії. Що ж до ревізії, призначеної Урядом, то Місія, як інституція не урядова, а громадська поперед усього підлягає наказам і розпорядженням своєї Управи, як то Головної Управи Українського Червоного Хреста і тому затруднюється надати собі право погодитися на цю ревізію, як що вона не призначена, принаймні, по згоді, з Головною Управою Українського Червоного Хре- ста. Просимо Вас не одмовити сповістити нас, чи у Вас є данні, що ревізія ця призначена по згоді з Головною Управою Українського Червоного Хреста, чого не видно з копій, яку прикладено до Вашого листа. Підкреслюємо ще раз, що Місія буде дуже рада ко- ли буде переведена ревізія її діяльності, але для цьо- го вона мусить мати наказ, або згоду на це Головної Управи Українського Червоного Хреста. З глибокою пошаною Окремоуповноважений Укр.Черв.Хр. - Е.ХОЛЮДНИЙ (підпис) З оригіналом згідно: Сиг. Гос. В.Шм ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 175. 23 січня 20. Берлін 191 Пану Головному Отаманові Військ У.Н.Республіки. Високоповажний Омлоне Величеству! Надсилаючи при сім копію мого докладу п.Ми- ністрові Закордонних Справ, маю за честь повідо- мити Вас, що на підставі закону від 31-го мая 1919 року я призначив Комісію для ревізії діяль- ності Військово-Санітарної Місії в Берліні. В склад цієї Комісії входять: Генерал д-р Галін, Секретарь Посольства Фрід і Бухгалтер Українсько- го Фінансового Агентства в Берліні п.Гуцайло. Для ревізії Місії Українського Червоного Хреста в Берліні п.Головою Закордонного Бюро Головної Управи Червоного Хреста призначена дру- га Ревізійна Комісія під головуванням п.Марної З щирою повагою Мтрець 1/ Додатки: 1/Копії наказів №№ 78 і 79, 2/Листування, переслане Військовою Комісією, 3/Копія телеграми № ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № ………… Берлін 1924 1920 Конюш Головному Отаману Новій Панові Міністрові Закордонних Справ. Високоповажний пане Міністре! Не можу не висловити глибокого здивування, яке було викликано в мені обома наказами п.Головного Отамана № 78 і 79, що були мені доставлені п.Крупінським. Не входячи поки що в оцінку цих наказів по суті, мушу з початку зазначити, що і з юридичного боку обидва наказа треба кваліфікувати неправильними. Приказом № 78 усувається від посади Голова Військово-Санітарної Місії др.Воєвідка, на місто його призначається п.Трезвинський, а сотн. Луговенкові доручається перевести ревізію попередньої діяльності Голови Військово-Санітарної Місії. П.п. Трезвинський і Луговенко були членами Військово-Санітарної Місії і в свій час були її дотеперешнім Головою, др-ом Воєвідком, звільнені з посад за ріжні провини /про які далі/. Таким чином, ревізором призначена людина, про якого ніхто не зможе сказати, що він є безстороння. Чекати, що він при ревізії забуде свої персональні рахунки,- неможна. Крім того, призначення п.Трезвинського Головою і сотника Луговенка заступником Голови Військово-Санітарної Місії тільки тоді матиме моральне виправдання, коли буде доведено нечесність або нерадивість д-ра Воєвідки, що марть довести ... ті самі Луговенко та Трезвинський. Що до другого наказу № 79, то ним призначається ревізія Берлінської Місії Червоного Хреста. Про при- дичну вартість цього наказу можна багато дискутовати. Червоно-Хрестна Місія не є, як відомо, урядова інституція і ніякій урядовій установі не підлягає. Тому, на мій погляд, Місія Червоного Хреста в Берліні має право відмовитися від ревізорів, як ії посилають- ся Урядом без згоди, відома і контр'асигнації Головної Управи Червоного Хреста, яка є одинаким начальством тутешньої Місії. Коли Уряд настоє на цієї ревізії, він мав би звернутися до Головного Управління Червоно- го Хреста з запитанням про діяльність Берлінської Мі- сії і прохати її обревізувати / при чім ревізорa приз- начила би Головна Управа/. Не маю зазначити з формального боку, що обидва накази, адресовані Послові, а не підписані Його безпо- середнім начальством, сес-то п.Міністром Закордонних Справ. Перейду тепер до сути. Зазначеними двома наказами пороблені важкі зміни в складі Військово-Санітарної Місії в Берліні і призна- чена ревізія Місії Червоного Хреста. Такі радикальні рішення звичайно не приймаються раптом. Як усовання, так і ревізія викликані якими небудь підозріннями, обвинуваченнями, недовірям проти Голов обсв Місій. Треба було, як узе того вимагає, пред'явити ті обві- нувачення, точно сформульовані, д-рам Воевідці і Холод- ному; вислухати їх, взяти мій погляд, яко Посла, який мав цілий час слідкувати за їх працею, а не звільняти одного і призначати ревізію другого,- і все на підста- ві негласних відомостей і несформульованих обвинувачен Але м як що навіть вважати усунення д-ра Воєвідки і ревізію д-ра Холодного своєчасними та правильними,- нельза ніяк признанти гідними ново-призначених п.п.Трез- вінського і Луговенка. -2- Пан Трезвинський – людина надто молода, без досвіду, а до того з тяжким характером, завжди був причиною сварок та суперечок в Військово-Санітарній Місії. Призначення Його навряд чи подобається сучасному німецькому урядові, зважаючи на ті зв'язки Його з "незалежними" соціалістами, які пан Трезвинський має через свою дружину /племінницю небіжчика депутата Гаазе/. Будучи діяльність п.Трезвінського можна передбачати ось по якому випадку, який трапився скоро після того, як німці мали заарештовати гроші Українського Уряду в Германському Державному Банку. В той час Військово-Санітарна Місія мала коло півміліона марок в Дойтче Банк на своєму рахунку. Я передав забрати ті гроші з банку і схоронити в запечатаній скринці в Посольстві, аби і вони не були заарештовані, з чим д-р Воєвідка погодився. Однак, п.Трезвинський проти такого рішення сильно запротестував в Комісії, та і після колегіального рішення, гроші були знов покладені до банку і звичайно німцями були заарештовані. Такий прецедент не дозволяє покладати великих надій на будучу діяльність п.Трезвинського. Що до п.Луговенка, то Його звільнення було викликано, на погляд д-ра Воєвідки, – "дисциплінарною провиною", а на мій погляд просто кримінальною справою. Сотник Луговенко, якому не було доручено замовляти українські кокарди, зробив без дозволу Голови Місії це замовлення у батька своєї нареченої /німця/ і, без дозволу ж виплатив 23.000 М. саме в той час, коли Військова Місія виділа майже цілковито без грошей. Цей випадок був причиною перечислення п.Луговенка з членів Місії в урядовці /до дальнього розпорядження Вій- ського Міністерства/. Опріч того, п.Луговейко є людина без жадної освіти, і мало інтелігентна. От такі суть ті люди, які призначаються ревізу- вати п.Холодного і заступати п.Воєвідку. До сего тре- ба додати, що обидва вони люде молоді, без досвіду, чужих мов не знають і до дуже підповідальної репрезен- тативної посади абсолютно не гідні. Оставивши же, з яких їм прийдеться працювати,- надзвичайно тяжкі. Антантівські Місії, що сидять в Берліні, ставляться до нас без особливої приязні, ото- чені з всіх боків освіченими росіянами і для зносин з ними треба людей дуже інтелігентних, мудрих і з ве- ликим досвідом. Також і нінці, з огляду на наше полі- тичне і стратегичне становище, не почувають до нас ніяких симпатій, тому і для зносин з ними призначати нових людей, котрі не зможуть боронити не то що дер- жавних інтересів і гідності, але й своїх особистих – вельми небезпечно. На останньому коєму побаченню з німецьким Міністром Закордонних Справ, 30.XII.1918., він мені заявив, що в питанню підношення до україн- ських установ після ратифікації версальського догово- ру, котрий знищує Берестейський Договір, а значить і наше правне істнування в Німеччині, Німецький Уряд буде що до нас переводити анульовання Берестійського Договору від випадку до випадку. При такому відношен- ню, нам треба, звичайно, дуже обережно усувати одних і призначати других людей для керування нашими Уста- новами в Німеччині. Нових людей можна лише тоді приз- начати, коли бути цілком переконаним в їх гідності, або коли вважати їх попередників абсолютно нездатни- ми і екідливими. З огляду на те, що не то що Голову, але і Членів Військової і Червоно-Хрестної Місії не- здатними не можна рахувати,- маю за честь просити Вас. Високоповажний пане Міністр, вжити заходів для того, -3- тоби накази № 78 і 79 були п.Головним Атаманом аніще- ні або затримані. Копії сього докладу я посилав пану Головному Стиманові. Прошу прийняти це на увагу, бо Накази ці, дато- вані 31 груднем, були мені доставлені п.Крушінським невідомо чому тільки 14-го січня /Свято/. Таким чином до виконання їх я мав змогу приступити тільки 15-го, між тим п.Крушінський прибув до Берліну 7-го. З глибокою пошаною - ПОСОЛ НА ЙМЕЧЧИНІ Мториш ДОКЛАД ПРО ПОЛІТИЧНУ ОРІЄНТАЦІЮ ЗАХІДНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Предложений Послу У.Н.Р. у Німеччині Миколі Ігоршу, дня 29.I.1920 р. Через розвал Росії виплинула Українська Нарадня Республіка на хвилях Революції на політичну поверхню. Врєсть Литовський мир був першим історичним актом, у якім знову виступила як суб'єкт самостійна Українська Держава. Через характер миру була Україна затягнена у політичні плани Німеччини і весь дальший час є виповненний комбінаціями виключно із орієнтацією на Німеччину. Як Німеччина повалилась, то Україна мала вибір між Болшевиками а Антантою. Український уряд, неорієнтуючись цілком у ситуації, повернув цілком у сторону Франції. Це не дало ніякої сильної допомоги для державного будівництва України і для оборони перед Болшевиками. Дальша політика України займалась планом через суцідів, які були членами Антанти, зацікавити саму антанту щодо України. Також комбінацією посередників була польсько-рунунська орієнтація, в котру втягали 1 Чехо-Словаків. в новішнім часі виступила в українсь- кій політиці нова орієнтація, котра хоче постави ти долю України на англійсько-ні- мецьку базу. Це є перегляд політичних комбінацій, якими руководились українські урядові ко- ле, вбертались у своїх політичних міркуваннях у тих самих рамках. Тільки у найновішім часі чим раз більше скріпляється орієнтація на боль- шевизм, котру одиниці вже давно заступали 1 котра тепер, хто знає, чи не зробиться пануючою. Як ставитись хочось до будь-якої із ви- числених полатичних комбінацій, це залежить від рішення основного питання: чи судьбу та майбутність України вважується із світо- вою революцією чи із світовою реакцією. Кріли хочось стоять на становищі, що нам багацько більше очікувати це від розвит- ку революції, яка повалить імперіалізм Поляків та Румуні і доведе нашу справу до пообиди, той мусить орієнтуватись на бльшовизм. Оце орієнтацію можна незвичайно сильно та пере- конуваче із національними та соціальними аргумен- тами умотивувати і вона є рішуче одна з найліпше обоснованих комбінацій нашої політики. Коли але хочось заступає думку, що вкін- ці таки запанує світова реакція і що з тісні причини треба нам мати зв'язок із її факторами, то той мусить рішитись на противну о- рієнтацію. У цьому напрямкові були в сі доте перінні комбінації закордонної політики Україн- ської Народньої Республіки. В той час, коли б о л ь ш е в и ц - к і й орієнтації не можна відмовити певної пе р е к о н у ю ч о ї сили і вона є мислима, то п'яго про інші комбінації сказати не можна, бо вони не відображують річевої критики. Польсько - румунська орієнтація є тому неможлива, що їх одна головна підпора. Польща із національних, соціальних, релі- гійних й історичних причин в н і л и к і м разі не може бути підпорою для Української Держави. По принципіально. Окрім цього дає теперішня їм періллястична політика Польщі безгальне причин до поважних сумнівів щодо консолідації та і с- т и у в а н н я Польщі у проектованих розмірах. Угоди із теперішньою реакційною Польщею не ріж- няться ні в чому із угодами із Денкінгом. Відносно англійсько - німецької комбінації то треба сказати, що це велика думка, але для нас вона є тільки гар- ною мрією. Англійсько - німецьке порозуміння є далеко косарлою метою і німецької політики і в теперішньому хвилю ставляти всю українську політику на основу, яка не істнує, це є не політично. Висловивши наші замітки щодо обох ос- танніх орієнтацій, котрі були чи є провідними у нашій політиці, ми не можемо замовчати, що і б о л ь ш е в и ц ь к у орієнтацію не уважаємо за "єдину спасительну" для України. Українська за- кордонна політика виказала все ясно той д о - ф е к т , що вона із молодофом перерозмірлювання кидається то в ті, то в інші обліки, ставлячи в се на якусь комбінацію і завсігди сподіва- чись якогось чуда. Так було із Німцями, і з Фран- цією та Парижем, і тепер боїмося, що буде так із Большевиками. У нас і в політиці панують любови- ги фрази. І так наша політика була німецька, ан- тантська, потім польська а тепер може буде боль- шевицька. Тут треба залити, що наша політика му- сить бути в першій мірі українською, і тому стрімголов сказати у большевикам та очі- кувати знову чуда не годиться, а треба тільки ро- здумати в який спосіб здорове та до- бро із Совєтської Республіки зацінити на на- ше поле. Виклавши наші сумніви до цих напрям- ОСНОВНІ УКРА- ків, хочемо тепер вказати на те, що між обома ІНСЬКОЇ ПОЛІ- основними екстремами наших ТИКА. політичних комбінацій світової реакції та рево- люції лежить ще і середня дорога, на ко- тру треба би направити нашу закордонну політику, коли рахуємо головним інтересом України, щоби во- на чим скоріше прийшла до змоги державно- будівничої праці та економіч- ного розвитку. Під середня дорога є стабіліза- ОТАБІЛІЗАЦІЯ ція відносин на сході. Цей стан дав би мож- ВІДНОСИН. ність розв'язувати мирними способами на- ціональні та соціальні питання, а це є знову під- става для відродження торгівлі і промислу. Йо- літичні та господарські осно- ви цієї орієнтації на стабілізацію ко- чемо дальше вичиляти. В той час, коли польсько-румунська ком- бінація є тільки примусовий продукт додінньої політичної ситуації а німецько-англій- ська є властиво тільки стара німецька орієн- тація лише в новій маскіровці, то напрям на ста білізацію відносин є обоснований на силь ній двої економічно-політично- ро проблему, котрий має тривале значення для східньої політики. На сході почалась цілком нова фаза. Старої Росії не має. Велика проблема російської державної ідеї розділилась на свої частини: 1) питання волтійського моря, 2) державна ідея Польщі, 3) питання Чорного Моря, 4) східно-азійські питання ї Сибір. 5) Московщина. На стару думку Чорноморсько- го союзу держав хтіли би ми ввернути увагу укра їнської закордонної політики, щоби осягнути стабі- лізацію відносин. Для цієї цілі несіляб Україна осягнути порозуміння та піддержку Румунії. Румунії задача була б, як член Антанти, переконати Анґлію, котра дуже зацікавлена на Кавказі, що істновання України є в інтересі успо- коєння всіх чорноморських країв. Ми засту- паемо отже в цих стрічках думку Чорномор- ського Союзу під анґлійським впливом, від котрім би поки що перейшла провід та організація Румунія. Обосновання цієї думки для України слідуєче: 1) Україна є як географична ц і - лість територія систему вливавшихся рік у Чорного Моря і як така запіляла Чорного Моря. За для попередньої приналежності України до Рос- сії було головною ціллю політики Росії Цар город. Самостійність України не зміняє цілком цього політичного на- прямку, бо й в майбутності йтиме весь український експорт збіля через Дарданелл. Таким чином є Чор- не Море й упорядкування Дарданель- ських відносин питанням життя для України. 2) Географічні й економічні основи України вимагають південного напрямку української політики. Західний напрямок був дійсним тільки наслідком інтересів Півоч- чини, а по її невдачі тратить вона це й задля польської бар'єри великий безпосередній вплив на Україну. Так отже в ікону України не тільки до Європи а й до світового моря, іде напрям- ком через Чорне Море й Дарданелл. 3) Південний напрямок вказує українській політиці природного союзник Румун- ія, котра через своє велике територіальне збіль шення зробилась великодержавною силою, яка рівном зацікавлена своїми життеви- ми інтересами Чорним Морем і Дарданелли. На нож- дий спосіб певинна українська політика вже тепер вставляти у свої міркування політично значимі і милів Великорумунії і шукати з нею сильних шляхів. 4) Цим робом мала би Україна вигу опер- тися фінансово на валеті ле І, в перетрі вати критичні часи. Але все саме привання карбо- ванця Румунією довело б до того, що карбованець опанував би Чорноморські краї. 5) Намі кооперативні могли б сейчас поча- ти торговлю. 6) Тому що Англія задля румунської та кавказької нафти Чорним Морем дуже зацікавлена, то треба би для загальної фінансової піддержки цієї думки введнати певний протекторат цієї у світовій політиці домінуючої держави. 7) Ця орієнтація на стабілізацію має найбільшу користь для України в тім, що вона є в першій мірі господарською орієнта- цією і тому може бути основою як для большевиць кої так і для реакційної України. Тому що після всіх даних це минуть три до пять літ, поки полі- тичні відносини виясяться, то дасть таке середнє становище України можливість на найширшій демокра- тичній основі перевести на своїй території в ево- люційним розумінню всі петрібні реформи, та змогу до державного закріплення. Обосновання для Румунії слідуюче: 1) Чорноморська комбі- нація під проводом Румунії мала би основне значення для її господарського та політичного становища ввагалі, бо через піддержан- ня української держави зробилась би Румунія чин- ником, у якого руках лежала би покищо вся Чорно- морська справа. А Черне Море є або буде для Руму- нії того самого значення, що Адрія для Італії. 2) Через перебрання 1 і 1 ц і л т н- в и у цім ділі 1 його зорганізовання зробиться Румунія провідною великоодержавною си- лою на Балканах. 3) Через піддержку самостійності України та через союз із нею освободиться Румунія цілком від славянського півкруга (Україна,Федеративна Росія, або Росія та Болгарія) який означає для 8 неХ скорше чи пізніше втрату Бесарабії та Добру- джа. 4) Чорноморська комбінація є для Румунії одинокою обороною перед большевизмом. Для Англії промовлять дуже багать- ко причин за Чорноморським Союзом, головно слідуючі: 1) Англія дістала би таким чином до і- н у ю ч и й вплив у Царгороді і в Дарданеллах. 2) Чорноморський Союз під проводом Англії охороняє тривало англійські інтереси на Кав- казі та в Карпатах. 3) Він був би охоронним муrom для англій- ських східних територій. 4) Дав би англійському капіталові як най- ширші можливості до праці. 5) Він би активним кроком для по- репинення розширення большевизму по цілювантій нов- дачі царських генералів. Коли б наша дипломатія дістала припоруче- ння від уряду в цім напрямку ві працювати, Румунія та Англія згодились би на цей план, то тим самим бу- ла би можливість із весною почати активну державно творчу працю. Румунія і Англія освободили б наші гроні та умовляли б організацію армії. Ці два фактори рішили б критичну ситуацію у нашу користь. Резумуючи попереднє треба отже нашу полі- тичну лінію ставити: 1) Чорноморський Союз із Румунією та Ан- глією і напрямок на стабілізацію. 2) Середнє становище стабілізації умож- ливилоб нам мир із большевиками, який є конечний. 3) Дальша праця для визначення спільних ліній "радитатив" на заході. Коли Україна ініціятиву цієї думки не пе- 9 /6 ребере у свої руки та одного дня столтиме перед фактом Черноморського Озера, який зорганізує Франція та Італія, за помоччю Румунії і Туреччини. І так попадуть ключі до українських воріт у чужі руки. Радник - Др. СТОЦЬКИЙ. Військовий Атаман У.Н.Р. в Берліні. ч.134. 30 Березня 1920 р. Берлін. I. О діяльності Антанті проти біль- шовиків. 17 Політична часть. Доклад. Минуло 4 місяці, як всі надії на Колча- ка та Денкіна зчевли. З другого боку Совіт- ський Уряд цілий час пропонує цілому Світу мир, для чого Литвинов сидить третій місяць в Копенгагені, влек нічого, крім революції в Данії не добився. Офіціально держави Ан- тантн хтать мир у Росієї, тільки не їх хтать призначати совітів, а неофіціально підготов- ляється нова інтервенція, котра матиме метою чи фактичної офензиви воїк, котрих вдається зібрати для цього факторів, чи тей загроджу- ючи цей офензиви добитися тих умовій, кот- рих Антанта жадає, від Совітської Росії. В першому 1 в другому випадку Антанта хоче добитися матеріальних, та інших вигід в Росії, не ризикуючи своєю кровью, а спо- лучуючи до купи в спільній акції всі націо- нальні держави, з прибавлінням воїх десят же не використаних факторів для сорозьби про- ти більшовиків. Всі минулі опроси проти біль- шовиків велися безо всякої координадції, а навпаки противники більшовиків спільно по- борювали, як наприклад Денкін, Україна, Польща, позалк принцип, якому сприяла Антан- та був "Одинал і неделимая Росія" неекспан- зірована на всхід Польща та Фінляндія в ста- -2- рих границях. Решта національних держав мала бути лише в разі признання їх загально-руськими Установчими Зборами. Тепер же, коли в боротьбі з більшовиками вчезли 1 Колчак і Денікин, Антанта переходить на противний полюс і льозунг нової боротьби з російськими більшовиками є "національ- ни держави та поділена Росія." Коли в прошлій раз головна сила звісськової акції була дана Кол- чакові і Денікинові /першому була оказана поміч матеріалами і припасами на 80 мільонів анг.хун- тів, другому на 260 міл. хунтів/, то тепер, ця поміч має бути оказана окремим державам /і то в меншем розмірі/ та вся сила акції має лежати на них. Політично головну роль грали в той раз російські ультра-прави кола, тепер же їх місто займуть національні держави, а з російських кру- гів - кадети і праві есерн і головою політичної частини є Гучков. Не маючи на основі теперешніх матеріалів можливості згадувати виниклі цеї ак- ції, перейдем до розгляду військових матеріалів. Коли Колчак і Денікин перестали так чи іна- че істнувати, найбільшою людиною залишився пере- бувавший в Парижу нібито яко їх представник але дяки розходженню во взглядах на політику з останніми, не гравшиї особливої політичної ролі ген. Церковчов. В часи Російської революції він був командуючим румунського Фронту, котрий розпався останнім, дяки переведенню українізації та інь- ним подібним мірам. В січні цього року, коли російські антибіль- шовицькі армії стратили всяке значення, Антанта доручила Йому, з вищевказаних причин опрацювання нового плану, де би зучасттям національних дер- Дані Німецької розвідки-Січень, лютні 1920 р. 2. Військова Часть. -3- жав була нова загроза більшовикам. На засіданнях ради Пяти він був затверджен в середині Лютого і тоді розпочалася робота.План цей складався зі впоминутої заполученої офензиви, чи тек озброєної угрози більшовикам зі сторони на- ціональних держав і російських антибільшовицьких армій. В деталях же справа виглядує слідуюче: Має бути створений загальний антибільшовицькій фронт, де головна сила лежатиме на поляках, котрі будуть опанувати "свої" границі 1772 року, та бу- дуть відтягивати не менш як половину більшовиць- ких сил, а в цей час всі інші сили мають з півно- чи та півдня посуватися в центр Росії. Розглянем всі фактори оден за другим: а/ Фінляндія має 6 дивізій, силою біля 50.000 має робити наступ на Мурман і на Петроград. б/ Естонія не входить в цей план. в/ Поляки, литовці і латиші мають бути під проводом польського ген.штабу, загальні сили їх, котрі можуть бути на фронти: 23 дивізії польських та 5 див.кінноти, 2 литовських,3 латишських /сила біля 300000/. г/ Українці, Щотільки можливо буде доставити на польський фронт з італійських полонених, а бри- гади з Німецького Яблонного,з відділів Фориручих- ся в Польщі, рента на окремий фронт під команду Отамана Омельяновича Павленки, постачання котрого має бути вложено на Румунів. О цьому окремий огляд нище. д/ Руськи війська. Ген.Деникін має відходити до заполучення з військами Кавказьких республік, а далі вести разом з ними акцію. -4- До ген.Брангеля в Крим навіть бути послали сербськи добровольці, та інші закордонні форма- ції. Разом всіх антибільшовицьких сил можна ра- хувати на 500.000 проти 600.000 більшовиків. В Литому прибув до Берліну відпоручник Цер- гова ген.Біскупський і розпочав по зберанню решт Бермонтовської армії "інтернірованих" в Альтен Грабові, та запису туди німецьких добровольців. Зформований штаб його, котрий обрахован на 3-4 дивізійну армію. З відібраних у ген.Єденіча,/кот- рий попав в неласку Антанти і перебуває в Сток- гольмі/ 150.000 хунтів даний є Біскупському аванс в 5 мільонів нарок. Уж вже замовлені для 5.000 кінної та 25.000 піхоти обмундирування та обоє. Зі свого боку Французи, котрі мають три версові бара /в Франкфурті на Майні, в Кельні і в Страс- бурзі/ всім записуючимся до чужеземного легіону німецьким добровольцям переказують, що служити будуть не в північної Африці, але в південної Росії. Чи Біскупський буде самостійно вербувати,чи теж його ряди зільються з французьскими Формуван- нями не розізнано досі – але наплив добровольців особливо з розпущених балтійських військ заува- жується. Яко підготовча акція була зроблено полк. Скробіним нач. відділу Штабу ген.Біскуп- ського посилка агентів і агітаторів до Совітської Росії . Це організацію розкрили більшовики пере- ловили всіх і порозстрілювали. 19 Березня виїхав з Парижу до Білграду ген. Цербачов, в справі формування там двох доброволь- -5- Розмови з ант.дип- ломатами і війсь- ковими за другу по- ловину березня 1920 року. Заміри Антанти від- носно України. чих сербських корпусів 1 звітти має податися до Букаресту для переговорів з ген.Авереску в справі транзиту цих військ через румунію. /по Дунай/. Там же має розглядуватися спра- ва українських військ, та матеріальні їм помочи, котру манть оказувати румуни. Треба до цього мати на увазі, що ген.Щербачов, яко бувший командуючий Румунським фронтом був их начальником ген.Авереско. В середині Лютого була перекоплена нім- цьки шифрована телеграма слідуючого змісту- переклад: Берлін Французьке Посольство. "Пробу довідатися що робить в українських справах агент Буржинський.У.І."/Варшавське Французьке інформаційне бюро/. Телеграма послана як звичайно по адресу посольства, щоб не видачати місця знаходження Француза- ського інформаційного бюро /розвідочного/ в Берліні. Два слова відносно Буржинського: син поляка емігранта, має бути іезуїтом, неодягнутим в рясу, мав в Берліні зв'язки з центром , головним чином з Ерцбергером, ніби то таємний нункій Папи. "Праца" вказаного добродія була екеру- вана в останній час на з'єднування симпатій українців для Васила Вишиваного, з котрим звязували його як з Габсбургом католицькі надії. Од" власне "праца" агента Буржинського не зподобалася французам, позаяк вони манть думку залишити нам демократичний Уряд з пе- ремінор де нелких його елементів, що мають переводити і поляки і румуни і відпоручник -6- Гучкова по українським справам д.Вутенко. З означених 1 нижческазаних причин сталася зміна фронту до визнання незалежності Народної України зі сторони Румунів. Україна як і всі національні держави має бути визнаною всіми державами Антанти, але за це мусить 1/ помагати в спільній боротьбі проти більшовиків, 2/ не відноситися з ворогом проти пуських з тим, що питання відносно границь буде вирішено Лігом Народів. Сотник фон БЕСЕР. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № Берлін 11 квітня 1919 р. Цільовом таємно. пану Голові ради Міністрів. Мав честь повідомити до Вашого відома, що при кінці марта німецьке Правительство наложило арешт /Шперре/ на фонд Українського Правительства, який знаходився на бізнесних рахунках в Райхсбанку, і був в розпорядженні Фінансового Агента пана Супруна. Арешт наших рахунків відчулав особливо солоне місця Українського Червоного Хреста, який нині відказали виплатити по ордеру Міністерства Фінансів. Місця по сьогодні сидять без средств. Т ак само було 1 з білорусинами, яким також в виплаті суми, агресиваної Українським Правительством, відказано. Сей арешт також особливо гостро маєть відчуття наші Місця, які, лишившись без средств, мусять вертати на зад. По зібраним мною відомостям на закриття рахунків вплинули слідуючі обставини: 1. Керуючий Німецьким Посольством на Україні пан Майснер, який приїхав в Берлін при кінці лютого арбових, 25/II, доклад в міністерстві Закордонних Справ про економічне і політичне положення на Україні і запропонував наложити Шперре на наші гроші. Під впливом цього докладу, для нас під кожним зга дом некористного, німці поволі дійшли до рішення закриття рахунков нам на 400 мільонів марок. Важко своїм обсягом зазначити, що о можливості наложення ареста на український фонд я упередив негайно, по одержанні мною підомості про доклад Майснера,- пана Фінансового Агента. Пан Супрун заявив, що така можливість по його відомостям е -2- виключена. 2. Далі в справі закриття рахунків ми маємо також завдячувати праці ворожих нам російських і гетманських кругів, які сидять в Берліні і зани- маються інтригами супроти нашої Держави. Бувший радник Гетманського Посольства, нині уповноважений Парижького Російського "Совішанія", Іванов, пред- ставив німецькому Міністерству мотивований доклад з пропозицією зробити Шперре. 3. Нарешті, в справі Шперре величезну роль відіграли наші бажання війти в тісніші, договорні стосунки з Антантою, і особливо з Францією, ч у т к и про істнування д о г о в о р у нашо- го уряду з Францією, підозріння німців що до напряму діяльності нашого Фінан- сового Агента, котрий, на думку німецького Уряду, мав на оці вибрати наші німецькі гроші з біжучого рахунку та переслати до нейтральних Держав. Се останнє здобуло собі підставу в тому, що виявило- ся переведення % % паперів на суму 2 мільйонів ма- рок в Голландію - /папері ці, між іншим, німецьке Правительство вернуло назад в Німеччину/. Щоби справдати цей арешт з юридичної сторони німці збирають матеріали і претензії політичного і правового характеру. I. Першою підставою, характеру міжнародньо- правного, на яку німці покликаються, є про б- лема державної влади на Україні: кому належить влада, директорії, чи совітсько му урядові, в руках якого майже ціла територія України. Зовнішнім приводом до такої постановки справи стала радіо Раковського, переслана німцям через Чічеріна 5/III, в котрій він повідомляє, що -3- вся влада на Україні є в руках бойовиків, всі повновладдя Директорії і її агентів анульуються, всі фонди Директорії повинні бути закритті під погрозою матеріальної відповідальності німців, а Радека, який зараз є в тюрьмі, іменовано представником від Київського Совітського Правительства в Берлін. II. Другим підставою є урядові претензії Німеччини до України: а/ за охорону влади на Україні німецькими військами німецький уряд, мовляв, нічого не дістав і йому належить дістати великі суми від Директорії. б/ На уплату за відображене і пограбоване військове майно за часів повстання і при евакуації німецьких військ з України належить німцям, власне Німецькому Міністерству, чималі гроші від директорії. Увага: Сі претензії сягають 1 міліарда марок. III. Третьою підставою є приватні претензії Німеччини до України: а/ претензія Девізенцентраль на 58 мільйонов марок. б/ уплата за поставлення на україну вугілля на суму 106 мільйонів марок. в/ Зворот повернення коштів, затрачених німецьким Айнкауфсцентрале на купівлю олії і т.д. /котрі лишилась в Миколаєві і захоплено бойовиками/. Взагалі богато інших претензій такого ж роду на величезні суми, разом до 1 міліарду, бо, як німці самі безцеремонно заявляють, рахунки складати вони вміють. Агент Міністерства Фінансів, пан Супрун, після повної неудачі переговорів о знятті ареста, -4- звернувся до мене письмом від 3-го квітня, копію якого я при сім прикладаю, а проєьбор перейняти иккихиххріххеїм на себе дальше ведення цієї спра- ви. Доводячи о цім до Вашого відома, я вважам конче потрібним для уряду Н Е Г А Й Н О : І. Скласти комісію з фаховців, представників відомств /закорд.військового,медичного,фінансового і т.д./, якій доручити а/ розглянути всі наші пре- тензії до Німеччини за вчинки агентів німецького уряду на Україні, а також б/вияснити, скільки грішми і натурою взяли /контрібуція/ німці з на- шої Держави - в тім числі: 1/ по спеціальному д с г с в о р у Гетьмана з німцями все військове майно на україні /його ва- тість сягає кількох міліардів/ було поділено на дві частини: 3/5 його віддано німцями і австріякам а 2/5 лишилося Україні /негайно потрібно мені ма- ти копію сего договору/. Треба зробити щхххххих о ці н к у сего одержаного німцями майна і при тому сей акт і копія договору повинні бути негай- но мені доставлені, бо без них ні яка до б- ра і пожиточна дипломатич-на акція в справі Шперре є не- можлива. Увага: Про се я писав через кур'єра мого п.Макаріва,ще 24/11 с.р., але й досі відповіді не дістав. 2/ По темному договору Геть- мана з німецьким урядом, німецьке військо за охо- рону ладу на Україні діставало осібно платню: напр. кожний жовнір кожні десять день діставав до- датково від українського уряду 60 карб.; офіцери -5- також відповідну додаткову платню, опріч того, харчі, одяг, медично-санітарну допомогу коштами Українського уряду. По тим відомостям, які я тут зібрав, німці по септябрь чи октлябрь включно діє стали з нашої казни ШІСТЬСОТ ДВАДЦЯТЬ ПЯТЬ МІЛІО- НІВ КАРБ. /за точність не ручуся/. Треба негайно вияснити СКІЛЬКИ РАЗОМ ДІСТАЛО німецьке військо ДОДАТКОВОЇ ПЛАТНІ З НАШОЇ КАЗНИ. Комісія повинна в найкоротшім часі скласти акт і сей акт надісла_ ти мені, а також і копію того договору. Увага: Справа з цими договорами є надто важ- ною з погляду міжнароднього взаємодії, так і з погляду наших взаємовідносин з Німеччиною. Річ у тому, що Берестей- ський договр нині анульовано. Наша позиція, що до цього договору визнача- ється нашими Державними інтересами, а не тим, що наказує Париж. Берестейсь- кий договр містить в собі визнання нашої державності і розв'язує принці- піально нашу валютну справу, за що ми ведемо боротьбу зараз на полі міжна- родньому, позамежами Німеччини. Тому зріктися визнавати Берестейський до- говор ми не можемо. Але інша річ з тими договорами, котрі були складені пізніше на підставі Берестейського договору. Ті ріжні пізніші договори подиктовані німецькою військовою си- лою. Тепер, коли Німеччині панує де- мократія, котра ні в якому разі не мо- же виправдати грабіжницьке поводжен- ня Німецького командування, котра охо- че піде на виправлення заподіяної нам -6- тими насильницькими договорами кризди, тепер настав слушний час підняти питан- ня про зміну тих наших договорів з Ні- меччиною. Але а цієї справи ми мусимо буди дуже обережними, бо і середь но- вих договорів є такі, котрі як наприк- лад Фінансовий договор 9 сентября 1918 року мають величезне значення для між- народньої акції нашої в сфері політич- ний, фінансовий і економічний. У всякому разі я повинен мати директиви уряду нашого і певні повновласті від нього на піднесення перед німецьким урядом справи про перегляд сих до- говорів. 3/ За часів панування німців на Україні, ні- мецька військова влада з людності, котра весь час боролася проти гетьманщини, лібрала величезні КОН- ТРИБУЦІЇ, як ГРОШЕВІ, так і НАТУРАЛЬНІ - збіжжя, скотинор і т.и. Комісія повинна, по змозі скорше, ширше і точнійше, установити ВСІ ФАКТИ КОНТРИБУЦІЙ і їх розмірів і в формі офіціяльного акту з повним списком всіх випадків і з оцінкою натуральних кон- требуцій надіслати мені, а уряд повинен дати мені ПОВНОВЛАСТЯ на домагання від німецького уряду пово- роту зазначеної в акті суми, як незаконно здертой з людності. 4/ Німецьке Міністерство Закордонних Справ прислало мені ноту, в якій домагається повернення коштів за проїзд з Голоб до Берліну бар.Штайгеля зо всім складом Посольства в сумі поверх 4.600 ма- рок. В відповідь на це зложена урядом комісія по- винна вияснити й почислити всі безплатні переїзди німців по Україні, чи то офіціяльних німецьких -7- представників, чи інших осіб, і представити мені докладні рахунки від Міністерства Шляхів. 5/ Дальше Комісія повинна зібрати всі матеріали і документи, які вказують на факти пограбування німецькими військами, під час вступу до України в 1918 р., українських казенних складів, железничих депо і т.д. і ці документи, котрі є в міністерстві Торгу і Промисловості і в Міністерстві Харчових Справ, разом з рахунками прислати мені негайно. 6. Разом з тим ця Комісія повинна вияснити всі ті ПРЕТЕНЗІЇ Українських ДЕРЖАВНИХ і ГРОМАДСЬКИХ установ, котрі мають договорну чи злочинну основу, до німецького уряду, власне до німецького командування, а також всі ПРЕТЕНЗІЇ українських приватних ФІРМ і ОСІБ. Марчи весь цей матеріал ми можемо розпочати широку акцію проти сих намірів старої німецької дипломатії, говорю старої, бо, здається, єдине тільке міністерство Закордонних Справ лишилося незачепленим революцією і користується старими методами. Ся акція має складатися: 1/ Із заходів ДИПЛОМАТИЧНОГО характеру, котрі уже я роспочав і розвиватиму в дуже широкому масштабі. Користуючись звязками і впливом значних політичних діячів, сподіваюся зробити сильну прес-сін в сприятливому для нас напрямі. Інор уже залядена вербальна нота міністерству Закордонних Справ з домаганням виложити всі підстави закриття нашого біжучого рахунку. Всі підстави Шперре власне кажучи не угрунтовані. Підстава державноправна відпадає сама собою, бо моя грамота від Директорії прийнята державним урядом, так само, як і я був -8- принятий в спеціальній аудієнції президентом республіки Ебертом. Отже, влада Директорії є визнана, а через це і питання про владу одпадає. Далі наша Держава не оголошувала себе і не є банкротом, бо не одмовлялася платити того, що з неї по закону належить. До нас не зверталися офіційно з претензіями, як також і вироку суду про завдоволення тої чи іншої претензії. Отже, і приватно-правних підстав для Шперре немає 1, по моїм відомостям, німці не почуварть в цій своїй акції, що їхні вчинки є обгрунтованими: мало не місяць працює фаховці, одначе і досі нічого певного сказати нам не можуть. 2/ На іхні претензії до нас ми мусимо відповісти нашими претензіями до їх. Сі претензії зазначено мнор в пунктах 1,2,3,4,5 і 6 /стор.4,5 і т.и. 3/ Німці дуже турбуються за приватну власність своїх громадян на Україні – за фабрики, заводи і іншші промислові і торгові підприємства, за земельну власність і капітали /між іншим особливо в нафтових джерелах/, котрі належать німцям. Отже, потрібно скласти комісію, котра б цілком конфіденціально виробила ряд репресивних мір, направленних проти німецької приватної власності, на той випадок, коли б німецький уряд не пішов на аустрич мо- ім домаганням про знесення Шперре. представляючи Вам, пане міністре, доклад про цю справу,- прошу Вас звернути найсерйознішу увагу нашого уряду на всю величезну небезпеку питання і найнегайне приняття запропонованих мною мір. Закриття українських біжучих рахунків в Берліні може пати вже в самім близьким будучим дуже тяжкі наслідки. Видача удержання всім нашим закордонним установам провадилась з рахунку в Берліні. Місці -9- можуть скоро лишитися без коштів, не будуть в ста- ні виконувати своїх політичних завдань і поверну- ться на Україну. Нам потрібні величезні кошти на яку інші Держави за кордоном затрачують великі суми, напр. поляки в Парижі витратили вже 30 мі- ліонів франків. З широю пошаною – НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ І УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР КОВИЙ АТАКЕ У.Н.Р. в Берліні. Ч.151. 12 Квітня 1920 р. Берлін. ПАНОВІ ПОСЛОВІ У.Н.Р. В НІМЕЧЧИНІ. І н ф о р м а ц і ї . Справа мирних переговорів меж більшови- ками та поляками не налагоджуєся - з одного боку поляки ставлять яко condition, sine qua non - не буде перемирря - це згоду біль- шовиків на всі польські усілля, а другого більшовизм дорогою еволюції почав все біль піддаватися національним течіям і границі 1772 року зустрічаєть в Москві величезний опір. Більшовики 1 поляки. Більшовики і добровольці. 7 квітня командуючий добровольческими військами ген.Врангель звернувся до більшови- кого командування зі слідуючою пропозицією: позаяк й більшовики і добровольці б'яться за льозунг:"Єдина і неділімая" то доброволь- ці пропонують перестати взаємну бійку і обі- цяють більшовикам битися проти поляків. Більшовики им післали відповідь, що в разі капітуляції гарантирується всім життя, від- носно же ренти, це мусе бути й цілковито згідно розпорядження більшовицького команду- вання. СУЧАСНИЙ СТАН "ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ". Переговори далі йдуть і активні рухи припиняни. З останніх звідомлень зі /Совіт- ської/ Росії передають що процес розпаду величавається. Особливо в звязку з початком -2- весни почалися масові дезерції козаків і селянства, котре тягнеся до дому, на роботу і не співчуває ні офензивам на поляків, ні реформуванням на трудові армії, котрих згідно останнім відомостям є пять: Петроградська Московська ,Уральська,Південна-Східня і Українська. Петроградська сформована з бувших військ, стоявших на естонському фронті /6 армія/ а прибавкою мобілізованного фабричного населення Петрограду. Вона має біля 40.000 мужик, і вживається на приведення в порядок Петроградського порту, залізничного вузла, і заготовки дров для міста. Московська має ці задання в раїоні Москви аж до Волгі. Уральська від Урала до Ташкента і на всі Східньо вісір. В цей останній армії крім уральських робітників є решти полонених Колчаківської армії. Південна Східня працює в раїоні Донецького басейну, де стан добування вугілля дуже кепський, а стан його транспорту ще гірше. Українська формується в Київі і крім приведення в порядок залізниць та інших дорог має займатися і засібом великих маетків, особливо на ліво-бережжю, де більшовики почувають себе як дома. Отже вся теперешня діяльність більшовицького Уряду можна характеризувати, яко працю над приведенням в порядок того розволу і хаосу, який там залишився після революції та всіх "внутрішніх" фронтів. Натурально що вищезгадане становисько не є тайною й перед Антантою, і остання не спішить з мировими переговорами. Антантa і більшовики. -3- Згідно останнім відомостям в Парижу цими днями чекають поворота ген.Цербачова з Білграду і Букарешту і тоді має остаточно вирішитися відношення Антанти загалі, а Поль- щі в частності до мироших переговорів з біль- шовиками. Всі відомості, які досі розпускаються газетами, твердого ґрунту під собою не мають. Сотник - фон БЕСЕР. Військовий Атаме У.Н.Р. в Берліні. ч.150. 16 квітня 1920 р. Берлін. Панові послові У.Н.Р. Тепер, коли видно, що ідея Ліги Народів не мо- же здійснитися, і коли на змін цього вже виявля- ється нові групіровки держав, котрі будуть мати рішучий вплив на політику найближчих літ, важко прослідити за контрастами, які вже вирисувалися на фоні французької і англійської політики. По перше одного з головних причин цих кон- трастів є різниця в характері французів і англи- чан. Наскільки перші, одержавши перемогу над німця- ми ще знайдуться в оп'янінні націоналізму і пат- ріотизму, настільки други нічого крім заволодіння світовим ринком і розпространення свого впливу на ці міста, де раніше були німецькі, російські чи ту- рецькі впливи. Внутрішнє життя Франції ничим не змінилося крім перемоги реакційних течій. Небезпека більшо- визмму там не загрожує. Французький соціалізм, який до війни тримався виключно на німецькі гро- ші і тепер не є більш вартій з ріжницер того, що тепер гроші не німецькі, але російські йдуть на Його підтримання. В Англії же війна змінила внутрішній баланс соціальних сил в пользу трудових сорзів, влада кот- рих цілковито захоплює внутрішнє життя Англії. В сфері же колоніальної політики стрейління да- ти як найширшу автономію кольоніям. В області же зовнішньої політики во Франції всенький вплив на- лежить до мілітарізму, головою котрого є Фош, кот- рий як невидимий диктатор заправляє всеє закордон- ною політикою Франції, а в Англії це Лльойд - Джордж, котрий свою політику веде в згоди з лібе- -2- Політика Фран- ції і Англії відносно Ні- меччини. Відношення до Росії: а/Англія. б/Франція. ральними ваглядами трудових союзів. Англія хоче одну сильну Німеччину, но перше для протиоваги Франції, но друге для того, щоб ма- ти добрий ринок для своїх товарів і працю для сво- єї торговельної фльоти при вивозі товарів з Німеч- чини. Франція преслідуе иныні цілі: марчи на увазі внутрішні мілітарні цисти німецького народу — бо- їться по перше реваншу. А через це вся політика Франції звернута на розділ Німеччини на 4-5 окре- мих одиниць. По перше має бути створена велика Ка- толицька Баварія, з долученнями до неї Австрії під владою баварського принца Репрехта" а котрий пере- говори давно вже ведуться. По друге Реєнська Ре- спубліка, Далі Саксонія і Віртембергія, нарешті з решти Прусія. Ця праця провадиться всими силами військової і цивільної дипломатії. В Англії дивляться байдуже на справу внутріш- нього положення в Росії. Важко лише нь завязати як найскорше торговельні відношення та опредити в цьому Америку і Японію. В відношенні до терріторії Росії вони тримаються того погляду, що необхідна "Едина і неделіма" чи біла, чи черна все рівно. І в цьому відношенні е великий контраст, бо Франція тут цілковито підтримує ідею великої Поль- щі, і як доповніння до цього — останніх національ- них держав. Франція хоче створити соба східних дер- жав з Польщею, Чехословакією, Бгославією, яко голов- ними, до котрих маать бути долучени освободження від більшовиків частини Росії. Фон е завзятий воє рог більшовизму і ідея усунуття його, чи мірними шляхом чи мілітарною інтервенціею не покідає фран- цуазів. Особливо хтать освободити південну Росію і -3- створити ланцюг біля Чорного моря, себ то Україна, Донці, Кубанці, Кавказькі Республіки. Над цим тепер скуплена вся праця. Головним агентом Французів є в цьому відношенні 1 далі Гучков. Він підтримує і з англійською гру- пою Черчіля близькі стосунки. Скоропадський і Краснов для Французів не існують, як будиний/гер- манофіли. Начальником мілітарної акції мав бути Гурко, але він, як сторонник "Єдиної і неделимої теж відпав. Залишився ген.Віскупський, котрий цими днями отримав велику суму на організацію армії. Далі переговори ген.Щербачова з Сербами теж дали десять прихільних результатів, а далі Франція не тре- бує обезброєння бригади Ергарда і Балтійських військ. Помічником Фоша в російських справах є ген. Ніссель, котрий з часу балтійської авантюри слине яко найліпший знавець теперішньої Росії. Гучкову же запропоновано пост президента Пів- денної Федерації Росії, столиця котрої має бути в Києві. По відомостям, начинимся у французів, на- ціональний рух на Україні виріс під час Денкін- ського найїаду і через це вони стоять на грунті безумовної державності україни, особливо коли це буде в Соці з Польщею. Сотник - фон ВЕССЕР. Envoyé Extraordinaire et Ministre Plénipotentiaire de la République Démocratique d'Ukraine en Allemagne. Берлін, 5-го Травня 1920 р. ч. 855. Копія. ДО ПАНІВ ПОСЛІВ У.Н.Р. у: Чехословакії, Австрії, Голландії, Руминії, Польщі, Італії, Франції, Англії, Данії, Фінляндії. Вельмишановний Пане Посол! Подій на Україні ставлять Українські Посольства перед новими задачами. Головне питання заключається в тім, в який спосіб можуть українські Посольства підтримати організацій- ну працю Уряду У.Н.Р. на території Української Народньої Республіки. Уряд У.Н.Р. тепер стоїть перед так великими задачами внутрішньої політики, що навряд чи найде змову випрацюва- ти інструкції для своїх закордонних представництв в тім напрямі. Тому полагається для ініціативи поодинокого Посольст- ва У.Н.Р. досить широке поле. Навязуючи до цього, пропоную я панам Послам У.Н.Р. слі- дуючи міри, котрі я у Німеччині вже дав препоручення пере- вести в життя. І/ Оголошення по часописях: "Посольство У.Н.Р. у Німеччині об'являє оцім на препору- чення Уряду Української Народньої Республіки регі - страцію всіх культурних сил із території у.Н.Р.,, котрі перебувають у Німеччині. Регістрації підлягають: 1/ всі технічні сили: інжинери, техники, механики, залізнични- ки і т.д. 2/ всі державні урядовці бувшої російської імперії на тер- риторії України і бувші урядники У.Н.Р., перебуваючі у Німеччині. 3/ Всі військові старшини і сверхсрочні підстаршини. Зголошення до реєстрації подаються не устно, а письменного із зазначенням: 1/ імя і фамілія, 2/ місце уродження,3/ які школи скінчив 1 де, 4/ де служив у бувшої Рос.Імперії і в котрих установах У.Н.Р. працював, 5/ чи володіє українською мовою словом і письмом, 6/ чи перебуває у Німеччині із родиною чи сам, 7/ адреса. Ця письменна заява пересилається із території Баварії і Вюртембергії до Українського Консульства, Мюнхен - Айнміллерштр.35. Із всьої прочої території Німеччини посилається заява: Українське Посольство,Берлін,Кронпринцен-Уфер 10. Заяви треба подати до 1-го іюня 1920 р." II. Приказ по Консульському Відділу: "Із днем 1-го мая підлягає уділення віз для подорожі на Україну слідувачим обмеженнями: 1/ до відклику цього приказу вимагає уділення візи на в'їзд в Україну всім віднійшим політичним діячам Російської еміграції і реакції спеціального дозволу Посла. 2/ До відклику цього приказу вимагає уділення візи на в'їзд в Україну всім громадянам, котрі за кордоном працюють проти Уряду У.Н.Р. спеціального дозволу Посла." Цими обома мірами думаю я зібрати у Німеччині всі сили еміграції, провірити їх і в майбутності переправити їх для участі в організаційній праці Уряду будь то на поле адміністрації чи техніки, чи війська. Друга міра є розпоряджена почасти на особисте письменне бажання пана Головного Отамана, щоби не утруднювати наше внутрішнє положення. Прохар прийняти вираз мого глибокого поважання ПОРШ. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 857. Берлін 5-го Травня 1920. До Пана Головного стамана Військ У.Н.Р. - Симона ПЕТЛЮРИ. Посольство у.Н.Р. у Німеччині має честь переслати слідуючі дипломатичні матеріали: 1/ політичний і економічний огляд положення у Кавказьких краях, 2/ інформації про Гетьмана і російську еміграцію, 3/ звіт про Польщу, 4/ доклади і інформації Бійськового Аташе У.Н.Р. в Берліні за ч.150,151,157 і 163, 5/ копія листа пана Посла Марголіна про Сан-Ремо, листа 6/ Копія пана Посла у Німеччині до послів У.Н.Р. в справі реєстрації культурних сил і в'їзду на україну, 7/ витяг із німецької преси коментарів до Українсько-польського союзу. ПОСОЛ НА НІМЕЧЧИНІ М. Потоцький Засід: 1/ Моє інтерв'ю від 5 2/ Кривавий отаман Вільськовий Атаме У.Н.Р. в Берліні. ч.163. 8 травня 1920. м.Берлін. Панові Послові у.Н.Р. в Німеччині. Д о к л а д . I. Сан-Ремо. Німецькі часописи почали писати о різних наслідках с.Ремо, як наприклад Місія ген.Манергейма в Берліні,польсько-українська офензива і т.д. По інформаціям же, отриманим з доброго джерела, С.Ремо лише підтвердило давне статус кво, на якому Антанта стала після краху Денікіна. Англійський пункт став добиватися зміни більшовицького ре- жиму,яким небудь більш уніркованим режимом, але зі сохранними одною великою Росії.Французи не домогалися вселиння Польщі,та сама єї в другими національними державами,щоб таким чином вирва- ти хоч частину Росії з лап більшовизму.Росія все в січню була розділена на сфери - північ центр і Кавказ - Англія,Польща- Україна - Франція,Схід-Японія. Цей поділ більш всього відповідав економічним інтересам Антанти. С.Ремо лише підтвердило його: Англія має мандат на півночі з Балтійським морем,Франція на пів- день з Чорним морем, а Японія на Сході з Великим Океаном. Ріжниця тільки в тому, що Англія має використати Советську Росію, а Фран- ція це частину, котру можна буде звільнити від більшовизму, підтри- мую національні держави.Французи рахують головним чином на осво- бодження Дніпроських і Донецьких Фабрик, де біля 5 міліардів франків лежить французьких і бельгійських капіталів. II. Німці в Україна. З оголошенням польсько-української України умови симпатії німців цілковито змінилися. Робляться спроби підтримувати ворожі Урядові круги /хлібороби,над-ональний соза/. Лише би, хоч як не- будь противитися полякам. Підтримання це робиться всякими можлив- ми способами,особливо же організується компактна маса того табору втягуючи туди і німецьких кольоністів.- Самими діяльними провід- никами цього руху є тепер п.Шемет, а реферує цю справу німцям бувший неф пресового буря в Швейцарії п.Степанківський, котрий пе- рейшов тепер на таємну службу до німецького Міністерства Закордо- них Справ. З другого боку цей пан підтримує зв'язок з російськими кругами через п.Святковського, агента Гучкова, котрий став тепер проти поляків і був за це навіть добу арештований в Парижу. Від- носно торговельних зносин, то німці рахують, що поляки не дадуть транзиту німецьких товарів на Україну і через це перестали на- віть збирати анкети в торговельному відділі Мін.Зак.Справ. Відносно польської офензиви, німці рахують, що колись біль- шовикам не вдалося вбити контрофензиву на північні поляки з України, то все різно більш як 6 місяців та справа не потрває, бо нарід повстане і визнене їх як німців за гетьмана. III. Більшовики. В звязку з небувалим успіхом нашої офензиви більшовики роз- вибахть стралення діяльність. З одного боку на півдні готують пропаганду і агітацію в тилу повстання проти нас, з другого приводять в порядок залишни- ці Московського вузла для підвоза військ з метою контр-офензиви проти північного крила польської армії де командовати має Брусі- лов. Контрофензива ця має розпочатися не пізніше як за місяць, найліпшими більшовицькими філами, для чого комуністи всі мобілі- зуються. Останнє радіо доносить о прибутті до Ревеля з Америки 1 поступленні на російськи залишниці 200 паровозів останньої кон- струкції тяговодібності до 65 возів, а другі 200 очекуються в цих днях. Крім того цей радіо звідомляє, що Миколаївська, Моск- Каанська,Моск.-Курсько-Боровецька,Моск.-Бреська доведені до нормального стану. Все це натурально має метою контрофензіву в найближчому часі на фронті Полоцк-Борисів. Відомості о прибутті паровозів до Ревеля зтверджуються і з німецьких джерел.Заплачено було платиною 1 золотом. Уповноважений більшовиків в Берліні п.Копп цими днями послав до Росії кілька німецьких старшин, котрі охоче поїхали помагати більшовикам про- ти поляків. Сотник - фон ВЕСЕР. Envoyé Extraordinaire et Ministre Plénipotentiaire de la République Démokratique d'Ukraine en Allemagne. 25-го Травня 1920 р. До Пана Головного Отамана № 1041. Симона ПЕТЛУРИ. м.Берлін. Вельмишановний Симоне Васильевичу! Пред'явник цього письма Сотник фон Бесер, по- мічник Військового Агента в Берліні є командірова- ний мною до Вас, як дипломатичний курьер із держав- ною поштою. Сотник фон Бесер на протязі останнього року виповняв обовязки військового агента при Посольстві У.Н.Р. в Берліні. Його розвідча політична діяльність була мені дуже користна і я можу тільке із повним признанням про нього висказатися. Із цієї причини пропоную я Вам і прохар Вас особисто о це, щоби Сотник фон Бесер при Посольстві У.Н.Р. в Німеччині іменований Військовим Аташе, що- би його добрі зв'язки у Берлінських кругах далі зали- шились на користь нашій справи. Через сотника фон Бесера прохаю я Вас передати всю пошту, особисту і урядову, до мене. Прохар Вас приняти вираз мого глибокого поважан- ня до Вас – М. Левиць ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 25-го Травня 1920. Високоповажний Симоне Васильевичу! Успіхи українсько-польської офензиви проти боль- шевиків і сподіване звільнення великих областей Украї- ни з під большевицької влади висуває на перше місце питання реорганізації україн- ської державної влади. Нова си- туація вимагає зкоординовання всіх позитивних сил на- шого народу до праці над наладженням нашого державно- го апарату від верху до споду, коли окуплені кропв військові успіхи не мають пропасти ще раз з вини не- доладної адміністрації. Ця потреба відноситьсяться не тільки до низьких адміністративних органів, але й до начальної державної влади і в цій останній справі дозвольте мені, Симоне Васильевичу, висловити перед Вами де кілька моїх думок. Вашу заповідь мегайного скликання конституанти треба привітати з найбільшим признанням і це мусить статися при першій можливості з мотивів внутрішньої і зовнішньої політики. Притягнення ширших народних мас до активної співучасті в державнім будівництві, навіть у формі тимчасового передпарламенту, скріпить незвичайно становище української державної влади у власнім краю, зацікавить нею населення і забезпечить й активну піддержку. Так само піднесе цей факт пре- стіж нашої влади в очах чужих держав. Брак якого не- будь ширшого державного законодатного і контрольно- го органу підкопував до тепер незвичайно авторитет нашої влади в очах чужинців. В той час, коли в інших т.зв.окраїнних державах істнує що найменьше суррогат національного зібрання /навіть у білорусінів/, а в де- яких / Латвія,Литва,Фінляндія/ існує вже конституанта або переведені вже вибори до неї, у нас подібного органу не має, що викликує за кордоном недовіра до нашого державного руху. Так між іншими цілий останній політичний розвиток на Украї- ні викликує за кордоном вражіння, будь-то би за останні- ми політичними актами стояла тільки одна однісенька осо- ба, це – Ви, яка при чужій допомозі проти волі народу хоче удержатися за всякую ціну при владі і яка, подібно, як Колчак і Денікін, мусить без чужої допомоги пропасти! Такий погляд панує не тільки середь німецької суспіль- ности, для якої українсько-польська спілка зі зрозумі- лих причин не є симпатична, але і по інших; Антантсь- ких і нейтральних,державах, а в деяких, як напр. у Чехії, підноситься навіть /"Pravo lidu"/ питання про усунення нашого дипломатичного представника. В Англії кажуть і пишуть навіть, що й самої української нації немає, що народ не хоче самостійної держави. Цід- нести авторитет нашої влади може середь таких обставин тільки опертя іі на народній масі, пoдтвердження іі яким небудь народнім органом. Треба зазначити, що наприклад у Чехії консеквентна демократична політика причинилася і в останніх часах дуже до піднесення поваги тамошньої влади внутрі і закордоном. Чехія стоїть під тим згля дом сьогодня на передовому становищи серед молодих європей- ських держав та хкклянук заслуговує напильну увагу і з нашого боку. Одначе і до часу скликання передпарлямен- ту вимагає теперішня верховна державна влада, на мор думку, основної реорганізації. Розвиток подій за остан- ні місяці довів до фактичного уряду розвязання уряду Директорії, яка після уступлення Макаренка і Шевця сьо- годня вже не істнує. Силор Фактичного розвитку у Ваших -2- руках спочиває сьогодні вся верховна державна влада, не тіль- ки військова, але й політична. У Ваших руках з'єднані сьогодні фактично всі функції пре- зідента. Цей стан мусить бути серед теперішніх обста- вин задержаний до часу скликання передпарламенту. Зазначена еволюція Вашого становища в нашім державнім організмі зв'язана однає з де-якими кардинальними недоста- чами, які вимагають негайної зміни. Розширення Ваших функцій мусять відповідати відповідна зміна організації цілого апа- рату, який стоїть до Вашої розпорядимости, коло Вас, при по- лагодженню Ваших функцій. Це до тепер не сталося. Хоча Ва- ши функції вийшли вже далеко поза функції Головного Отамана, Ваш виконувчий орган лишився той самий, що був у часах, як Ви були в Директорії Головним Отаманом, одже тільки Началь- ним Військовим вождем. Задержувати надалі такий орган, зло- жений виключно з військових людей, мусить в практиці довести неминуче до одної з двох похибок: або всі інші державні справи будуть занедбуватися на користь одної військової спра- ви, а решта буде лишатися на ласку долі, або полагодження не військових справ буде в руках людей не компетентних і не відповідних. В практиці останніх часів зауважується і одне і друге, що доводить дуже часто до того, що розпоряд- ки, які виходять від Вашого виконавчого органу, не все від- повідають своїй цілі, загадан хоч би для прикладу з остан- ніх часів справу тутешньої військової місії і відкликання її голови д-ра Воєвідки. Через те основна зміна Ваших функцій, яка довершилася силою фактів в останніх часах, вимагає: 1/ відокремлення Вашої діяльності від поодиноких галу- зей державного життя. Справи військові, які були для Вас, як Головного отамана, найважнішими справами, мусять сьогод- ня заняти у Вашій програмі рівнорядне становище з іншими державними справами. Ви мусите стояти по-над цілі- стю державних справ. -8- 2/ Для долагодження всіх акцій державної верхов- ної влади мусить бути створений при Вас новий урядничий апарат на зразок канцелярій президентів дер- жав, в склад якої входили б фахові радники для всіх областей державного правління, при помочі яких Ви мали б змогу слідити за цілістю державних справ та полагод- жувати їх рівномірно без шкоди одних для других. Тіль- ки такий орган може забезпечити правильне функціонуван- ня державного організму і дать Вам можливість виконати завдання, покладені на Вас розвитком подій на Україні. Раз Ви стали фактично Презі- дентом У.Н.Р., то мусите й виконувати все, що на Вас в цій ролі падає, всі галузі дер- жавної праці мусять дістати гармонійно Ваш провід, Ваше керуван- ня. 3 днрор й глибоком пошанов - Додаю мій дошка липунського року про Замикення Кашпобрецьку В києвському державному банку ПОСОЛЬСТВО -УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № Берлін 25 Мая 191.... Високошановний Симоне Васильевичу! Пишу до Вас цілий ряд листів, котрим надаю величезне значіння. Пишу їх соком своїх нервів, силою всього досвіду свого життя, а особливо останніх часів. Прикладар до сього листа своє виспозе на нараді послів у Карлсбаді 6-16 августа 1919 р. під проводом бувшого міністра Темницького /воно помилково названо "резюме нарад, предложене М.Пор- шем"/. Прошу уважно перечитати се експозе і Ви побачите, скільки я мав тоді рації і як багато а того, що я тоді висловив, вийшло в загальну свідомість. Готую для Вас таке ж саме експозе, яке на моя думку є синтезом основ /а то й програмою/ ді- яльности нашого уряду під ср важливу історичну хвилю в житті України. Те, що діється нині на Україні, е не що ин- ше, як офензива проти больше виків. В історії останніх років їх було вже немало - німці, антанта, Колчак, денікін, Оденіч, з одного боку, Фінляндці, латиші, литовці, естон- ці - з другого. Ці два гатунки офензив - різні по методам соціально-політичного будівництва, різні і по остаточним наслідкам. Ні на одну хвилину ми не повинні спускати їх з своїх очей, не повинні забувати тої науки, котра з них випливає. Це є загальна увага до всіх моїх дальших листів до Вас. Українсько-польська офензива проти більше- виків і правдоподібна довша окупація великих областей У.Н.Р. польськими військами витворе на Україні нову політичну ситуацію, яка відкриває для Українського Державного будівництва нові перспективи, але ж рівночасно при невідповідному укладі відносин на окупованих територіях може стати легко джерелом поважних конфліктів і страш- ної катастрофи. Досвід з часів німецької окупації вимагає від Українського Уряду негайного вжиття й всіх засобів, щоби взаємні відносини між місцеви- ми українськими і окупаційними польськими чинни- ками були оперті від початку на здо- рових основах, на основах права державного, які давали б як найменьше причин до конфліктів, а рівночасно уможливлювали широку позитивн- ну державну працю. Ця потреба сучасного моменту ставить конкретні завдання, які повинні тво- рити підставу його діяльности в найближчому ча- сі. Ці завдання є: I/ Стабілізація української державної вла- ди, опертої на власній армії і широких народних мас і II/ Зведення політичного і економічного впливу польської окупації до властивих меж. Осягнення цеї мети вимагає цілого ряду прак- тичних мір у всіх областях життя України, які мує сять увійти в програму діяльности нашого уряду. До цієї важкої справи я вернуся в повним об'ємі -2- пізніше. Тут звертаю Вашу увагу лише на де-які моменти, які на моя думку повинно взяти на увагу при регульован- ні відносин на звільнених територіях нашої держави. 1. ДЕРЖАВНА ВЛАДА. Стабілізація української дер- жавної влади вимагає, в метах хвильної можливості, покликання до активної співучасті народних мас, які через те були б нею більше зацікавлені, не стабили-ся б до неї байдуже та при потребі стали би в ii обороні. Задля цього необхідно негайне скликання черед парламенту як тимчасового законодат- ного і контрольного органу, зложенного з представників політичних, економічних і культурних організацій. Ідея передпарламенту мусить бути спопуляризована серед маси, а його скликання мусить наступити при першій можливо- сті. Але ще більше потрібне проголошення вже тепер скликання конституанти, означення часу ви- борів до неї та плянове підготовання сих виборів. 2. МІСЦЕВЕ САМОУРЯДОВАННЯ. Органи місцевого само- урядування треба відновлювати безпроболочно в миру звільнення українських земель зпід большевицької вла- ди. Ці органи мусять бути оперті на широких демократич- них основах з узглядненням прав національних меньшо- стей. Кінечна підпомога їх з боку уряду інтелігентними силами. 3. ВІЙСЬКО. Плянова організація самостійної укра- їнської армії на модерних військових установах. Притяг- нення для цього чужих офіцерів і інструкторів /францу- зів і англічан/ і то не польських, не російських, не тільки з політичних згладів, але й практичних через те, що сі останні являються під військовим згладом учнями чужинців. 4. ПОЛІЦІЙНА СЛУЖБА. Поліційний апарат мусить бу- ти належання, як найшвидше. Військо мусить бути звіль- нене від обовязків поліційної служби задля оминення конфліктів війська з населенням. 5. ЗЕМЕЛЬНА СПРАВА. Потрібна негайна заява Уряду в земельній справі, яка проголосила би полагодження цеї справи конституантор. До того часу не можна допус- скати ніяких змін відносин, які витворилися за час революції. Недопустимий поворот поміщиків на звільне- ні від большевиків землі: це стане причиною конфліктів з селянами, викличе селянські заворушення, які потяг- нуть за собою неминуче репресії з боку окупаційної влади і посіє одразу піріву між селя- намии, з одного боку, військом і вла- дою, а другого. ПОМЯТАЙТЕ, що Денікін впав через поміщиків, котрі, повернувшись до маєтків, по- заводили в різних формах систему репресій проти се- лян. 6. ТОРГОВЛЯ. Для свободного і скорого розвитку торговельних зносин треба з польським урядом заключи- ти негайно договор про транзит через Польщу. Сей договор мусить стояти першим. Він є основа всього нашого господарчого життя і навіть нашого істнування, бо він забезпечить Україні свободу рухів. Пригадайте собі, бодай лиш залежність нашу в справі військового постачання /амуніції/ від Закордо- ну. Нам, ні Польща не маємо /ми ще хоч трохи маємо/ так званої мілітарної промисловості /фабрик для виробу рушниць, кулеметів, гармат, патронів, пороху і т.д./. Отже, ми поліше на ласку закордону при посередництві поляків. Нам треба на ринку виступити самостійними покупцями - по пер- -3- ше, бо і політично і комерційно се для нас буде безмірно дешевше, по друге, бо часом ті, що полякам не дадуть, нам дадуть амуні- цію. Нам же треба спішити з організувати свою само- стійну армію. Те саме треба сказати про інші товари – без задоволення товарового голоду ні довіря до уряду, ні спокой у нас не буде. 7. ПРОМИСЕЛ. Потрібна велика обережність супроти надмірного запровадження чужого капіталу в економічно- му життю України, особливо капіталу російського і поль- ського, /бо вони дуже відстали по своїй будові/. За- галом про економічний бік діяльності уряду пишу доклад- но осьбно. 8. НАЦІОНАЛЬНІ МЕНЬШОСТІ. Повна забезпека націо- нальних меншостей, особливо жидівського населення та охорона його перед погромами. Задля цього потрібні відповідні заяви уряду до населення віднова міністер- ства жидівських справ, та преступлення змоги до веден- ня в життя закону про автономію. Незвичайно цінна була би активна підпомога за кордоном в користь української держави з боку жидівських кругів. Так само треба відно- вити міністерство по польських справах і по російських /як це було за часів Центральної Ради/. З широк і глибокою пошаною – Господин М. Лобовиць Envoyé Extraordinaire et Ministre Plénipotentiaire de la République Démokratique d'Ukraine en Allemagne. Ч.1030. Берлін, 25-го Травня 1920. До Пана Головного Отамана Симона ПЕТЛЮРИ. Ставка. Отцім має честь переслати Вам доклад у справі Військово-Санітарної Місії у Берліні. Не замадавши інформацій і не вислухавши Посоль- ства У.Н.Р. у Берліні, як відповідального представни- цтва У.Н.Р. у Німеччині, та без мого порозуміння були перед двома місяцями відкликані урядом Голова і За- ступник Військово-Санітарної Місії. Головою зістав назначений Сотник Трезвіньский, а заступником – Сот- ник Луговенко. 2 місяці має Посольство У.Н.Р. нагоду придивитись до праці нових провідників Військової Санітарної Місії і примушено тепер поставити Вам слідуюче на увагу: 1/ Військово-Санітарна Місія є при своїм теперіш- нім складі цілком не спосібна до праці. У звязку із відставкою старого Голови покинули Місію і прочі головні співробітники: д-р В.Симович, Петренко, Суховерський і т.д. Ні сотник Трезвіньский, ні Луго- венко, ні їх Секретарь – Остроградський не балакають німецькою мовою, а секретар-кавітъ й українською 2/Із місії причини у них не має ні якові – с'єнького контакту ні із німцями, ні із Антан- Міжнародним ськими Місіями, ні навіть із Червоним Хрестом. Весь час майже їде на роз'яснування непорозумінь, які пов- стать задля браку знання мов. 3/ Сотник Трезвінський не є відповідний на таку відповідальну посаду. У нього цілковитий брак ініціа- тиви, енергії та рухливості в тих справах, які Йому доручені. При перших друднощях старається він все спи- хати Посольству. 4/ Із цих причин сотник Трезвінський поповнив із державного становища непростиму помилку. Він не доглянув переговорів між Німецьким Урядом для полоне- них та Совітським делегатом для полонених д-ром Копом. І так німецький Уряд передав на підставі договору із Копом Йому опікування над всіма полоненими бувшої Росії, отже включно українців. Тому що Сотник Трезвін- ський про те не повідомив Посольство, то я зі своєй сторони не можу тепер дипломатичним шляхом нічого більше зробити. 5/ Сотник Трезвінський почав дуже незручно пе- реговори у справі відтранспортування 10.000 полонених, і тим проволік справу вже о кілька тижнів. 6/ Діяльність Голови Військово-Санітарної Місії, ii склад та брак коштів примушують мене зробити Уряд уважним, що наша справа із військовополоненими вже майж програма. Всякі надії, які Сотник Трезвінський робив на можливість формування, е безпідставні. 7/ Тому жадан я негайного зліквідовання Військової Санітарної Місії і розформування ii складу. Всі справи Військовополонених прохар я передати Військовому Ата- ше Ботнику Бесеру із виразною інструкцією працювати у цих справах у контакті з Посольством. Коли справа військово-полонених залишиться далі у руках Сотника Трезвінського і Його Місії, то є цілковито виключеним, щоби справа повороту полонених була прихильно полагоджена. Його дотеперішня діяльність є компромітація для Уряду, котрий висилає за кордон у справах великої державної і національної ваги молоденьких та недосвідчених людей, із якими німецькі рішарчі чинники і не дуже хотять балакати. Перед умовою одже є обов'язковим поступити і або вислати для цього діла у Німеччину старшого досвідченого полковника або генерала, а ще краще зі згляду на брак коштів передати це діло військовому аташе, так як я це від себе прохан. НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ І УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР Стан і дільниця військ з Німеччини. На 1-е Червня 1920 року німецьке військо налічує 86.000 чоловіків та 4.000 старшин, при мандаркорії та кордонній охорони. З цих же час личебність військ є, прислано, в 380.000..., з того 70 % сгруповано на охідних караулах, потрібна тепер евакуї-рування чи для захиста місцевості полкових, чи для проведення голосування антантський військом. П р о 1 - в . В охідність Прусії має залежитися 2 корпору: дивізії 2-на /Кенігсберг/, та 17, потрій в Данкіга перейде до Карлсвердера. Таку личебність військ нині рахують необхідним залишати там, з огляду на ненависть становища в Западі і Зитві, де по німецьких дверейам дуже легко може висунутися Більшовики. В резервній корпору, як бувший при Вермонтовський армії, переведен в Саксонію, де його демобілізують. Після цього в найближчому часі будуть демобілізованні 4 / /Бранденбург/,5 /Бреслау/, 6 /Лівія/ і добровольчий корпорування-ський 1 Туркевич. В околицях Вердина Гвардейський корпус і З корпору має переведен на станцію Рейхсвера. В Берліні стоїть дивізія, потрібна має стояти права Гвардії 1 століття під командою генерала от Інфантарії Леквина. Баварія і рента Німеччини. В Баварії і других частинах Німеччини має приступлено до сформування 1 на місті старих корпоруїв має б установлена рейхсвера. Властиво в цього являється Саксонія, де ще на кордоні в Чехах-мі є озброєнтятні частини. На 1 Червня німецька рейхсвера буде складатися з 0 бригад ділійного складу /по дві бригади бригадного складу кожної/ і 13 бригад бригадного складу. По обраункам Антанти під час Копповського бунту буде 670.тисяч військ, але в цьому році поніжили 1 сержантера і один-перера 1 часових ескотників, в дійсних же військ не було більше як 380.000. -2- Тепер вже наявний розпуск - і денобілізація і повали крім того ставляться нови усвій республікації пільки, то багато старших і пілотарних сторонників старого порядку звільнення. Але воронина опиня цих людей настільки сильна, що всі вони заставляють 1 дні в найбільшої лучності і для приведення в життя такої старої Форнації не треба більше як 40 годин - все як з під землі з'являться на збори пункти. Особливо це добре наголошено в "записній дивизії" бригади "Брерада": в других денобілізаціях в Східньої Пруссії: Геноварі, Баварії і частинак. Особливо Східньою Пруссія звідкилення польськими коротарем не підлягає Жодному контролю Берліна, там до останнього часу думали відрати Гданьск та знищити польський коритар. Тепер будуть переговори з Антантою о 300.000 чи б о 100 мільйонів, коли владяться ніжним використовувати 200.000, то буде національний поділ Райхсвера на Пруську, Баварську, Саксонську, Ортенбергську, а коли ні то буде загальна для всієї Німеччини. Здається, що Антанта настоїть на точному виконанні Версальського мирну. Коли будуть остаточно установлені гарнізони іх 1 по- мандий іх склад, то прийде таблиця розставування цих частин Дисципліна нової пільської армії. Проведення в життя нових усвій - дуж залишається старий. Відлама повину названими підстаршини і старшини обов'язково. Введена дисципліна армії - нари старого часу, зільне сниття заборонено. Поналення на вулиці без військового озброєння карається судом. Відпуски по судними по 5 чоловік від 1 то тільки до 2 годин вечора. В свято до 12 годин ночі. Для підняття в престіку армії, котрий в час революції стравлено був упав, в Рейхстазі проведени в оціненому порядкові закони, захищаними звільковою честь 1 часть уни- форин, а плаєна: -2- 1. закон, забороняючий посити військову форму, чи каладьку чи стариннечу, під страхом кари не менше як 3 місяці з'язниці та до 10.000 нарок штрафу. 2. За сораву словом, чи ділом військової ладини в уніформі не менше як підрову в'язниці 1 до 2 літ, а залежно тя від стопня віки. Такий чином возозновлен старий протим уніформи у німців. Навчання почено від 7 до 13 годин ранку 1 від 5-х до 5 гол. після обіду. В неділю почаття від 8 до 12 години ранку. П'янета, докучий сильний каран - не буває. В часі навчань всі старшні своєчасне мують бутки на містах. В каларнах великий порядок. Бартави та чергови на містах. Згоду проведени влармови звінки, нехистри, по котрим всі заброєно з'являтися на противі 3 хвилин. Смотр бригадини командиром - потижня. Дівізійними - 2 рази в місяць. Слагнута карю 1 виправка добра. Обучення кожного лвої не буде спеціальності. Кожний полк райховера складається з 9 сотень піхоти, кулеметної сотні, команди авану і команда розвідчиків. Всі ці команди мають одну син- лу з другими сотнями і спеціальне навчання приводяться Команді званну, котра має всі найновішні для того приспособлення. Обучення піхоти складається в спеціалізації людей в різних галузях. Всі люди мусять знати стрільбу в кулеметів, взяття гранат і ньких технічних приспособлень. Четверта чота складається з одних лише легких куземетів /12/. Стрільба проводиться на казармовому озелірро по- с Донно. Крім того ніяк це 1 дося не можуть складувати /30 х 30 кт/ пішних і гарматних стрільбам, де ще 1 тепер проходять стрільбу. Сотник - Фон БЕССЕР. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1153. Берлін 9-го Червня 1920. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА Симона ПЕТЛЮРИ. Я маю честь переслати слідуючи доклади Дип- ломатичного Відділу Посольства у.Н.Р. у Німеччи- ні: 1/ Інформації із дня 29-У-20. 2/ Доклад про Російські організації в Берліні і їх зв'язки із Антантою та німцями, 3/ доклад про Совітську Росію, 4/ витяги із польської, литовської, латишської і естонської преси політичного і економіч- ного характеру. НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ І УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1151. Берлін 9-го Червня 1920. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА Симона ПЕТЛЮРИ. Я маю честь переслати короткий нарис діяльності дипломатичного Відділу мені повіреного Посольства У.Н.Р. в Німеччині за перший піврік 1920 року. При початку 1920 року дав я препоручення для з'організовання політично-інформативної праці після обдуваної системи, бо Берлін чим раз більше зробився був політичним центром цілої східної політики. Цю працю доручив я дипломатичному відділові, яким завідує Радник Посольства. Він, разом у звязку із Військовим Аташе У.Н.Р., перевели мої інструкції на протязі цього півріччя в слідуючий спосіб: Що місця опрацьовувалися – 1/ Совдепія, 2/ Польща, 3/ Окраїнни держави, 4/ Німеччина, 5/ Праця російської реакції, спеціальними докладами відносно їх політичних, мілітарних та економічних моментів. Окрім цього опрацьовувались принагідно і други краї. Всі ці доклади є випрацьовані почasti в українській, почасти в німецькій мові на підставі розвидчої праці та звязків із всіма другими розвидчими організаціями Антантських держав включно німецькою. Тому я був встані Урядові предкладати, як найточніші інформації відносно політичних і військових акцій на-вить із предложенням подрібних військових мап і дат. -2- Ці всі доклади розсилались кождого разу слідуючим Посольствам У.Н.Р.: Льондон, Гаага, Фінляндія, Копенгага, Віденъ, Прага, Букарешт, Міністерство Закордонних Справ, Головний Отаман, Міністр Закордонних Справ, Нажаль мушу сконстатувати, що другі Посольства не були встані відповідно з'організувати цю найважкій- шу галузь дипломатичної праці. Тому виміна та вузькі взаємні зносини навязалися тільке між Берліном а Льондо- ном. За цей піврік були вислані: 12-го січня: 1/ меморіял в справі східньої політики,пе- реданий шефу Антанської Місіи генералу Неселю. 1-го Лютого: 1/ меморіал про большевизм і Руминія, 22/ доклад про Чорноморський Союз. 26-го Лютого:1/ особисте письмо про положіння і політик; Німеччини до Посла Марголіна. 2/ Інформації про большевиків, 3/ інформації про Чехія. 9-го Березня 1/ особисте письмо в справі коордінації акцій що до українського конта у Райхс- банку до посла Марголіна, 2/ інформації про Совітську Росію, 3/ Інформації про Чехію. 13-го Березня 1/ Звіт про совітську Росію і Рандштати. 2/ Звіт про Польщу, 3/ Звіт про політичне і економічне полож- жіння в Совдеппі, 4/ Звіт про економічне положення Одеси. 1-го Квітня 1/ Доклад військового аташе в Берліні. 2/ Копії нот в справі передачи німцями здобутого військового майна Денікіну, 6-го Квітня 6/ Доклад про переорганізування диплома- -3- тичної служби У.Н.Р. за кордоном. 15-го Квітня: 1/ інформації Військового Аташе Ч.151, 2/ Інформації Військового Аташе Ч.157, 3/ Матеріали /політичні і економічні/ про Кавказькі краї. 24 Квітня 1/ Інформації про військовий стан Польщі, 2/ Строго таємний доклад про Російську емі- грацію і її організацію закордоном в звяз- ку з діяльністю гетьманців. 7 Травня 1/ Політичнй звіт про совітську Росію. 2/ Доклад Військового Аташе Ч.163, 3/ Копія інтервью посла про польсько-україн- ські порозуміння, 4/ Голоси преси до Польсько-Українського по- розуміння Ч.1 і 2. 27 травня 1/ німецька стаття із Ахтурблатт про спільну працю Російської і Німеччої реакції./По ініціативі дипл.Відділу/. 2/ доклад про совітську Росію. 3/ доклад про дільокацію військ у Німеччини. 4/ доклад про дільокацію військ на польсько- большевицьком фронті із мапою. 3-го Червня 1/ політичні інформації із 29-го Уравня, 2/ доклад про організацію Російської реакції в Німеччини та їх звязки із Антантою та німцями. 3/ доклад про Совітську Росію 4/ витяги із польської, литовської, латишської і естонської преси.політичного і економіч- ного характеру. Загалом вислано отже 32 доклади на порушенні теми. НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ І УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ Берлін 9 грудня 1920 Неопомяковичу Симоне Веселевику, Дуже резюмендую Вам п. Оренштейна. Прошу його зв'язати вислухати і допомогти вій- чим монахам. Вих власних великих курі- турного майна - 30 велонів українських книжок З цікавою поштою М. Торец ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1145 Берлін 9 грудня 1920 ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА Симона ПЕТЛЮРИ. Мав за честь довести до Вашого відома про зміни в персональному складі дорученого мені Посольства за весь час мого перебування на чолі Посольства, про те- перішній персональний склад і теперішні конструкції його. Доручене мені Посольство з самого початку своєї діяльності мало слідуючий склад: 1. Радник д-р Роман СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ, 2. 1-ий Секретарь Омельян КОЗІЙ 3. Секретарь д-р Володимер ЛЄВІЦЬКИЙ 4. Секретарь Густав ФРІД 5. Драгоман Олекса ШОСТАКОВ 6. Драгоман Ольга ШОСТАКОВА 7. Ст.Урядовець Юрій ПАВЛОВИЧ 8. Ст.Урядовець Володимер ХОТЬКО 9. Аташе Дмитро МАТВІЄВ 10. Бухгалтер Антон КОВАЛЕНКО 11. Дипл.курьер Володимер ПОЖИДАЕВ 12. Дипл.курьер Олександр МАКАРОВ На протязі цього часу вийшли зі складу Посольства слі- дуючі особи: Олекса Шостаков і Ольга Шостакова звільнені по проханню з 1 серпня 1919 року. Омельян Козій перей- шов до Дипломатичній Місії в Стокгольмі з 1 Лютого 1920 р. Густав Фрід звільнений по проханню з 1 Берез- ня 1920 року. Дмитро Матвієв звільнений за скороченням штатів з 1 червня 1920 р. Олександр Макаров, відкомандіро- вується в розпорядження М-ва Зак.Справ з 15 червня 1920 року. На посаду Секретаря замість вибувшого п.Фріда призначено Ст.Урядовця Юрія Павловича. На посаду Молодш.Урядовця призначено Олександра Гуманського. Зараз Посольство має слідуючий склад: 1. Радник д-р Роман Смаль-Стоцький 2. Секретарь д-р Володимер Левіцький 3. в.об.Секретаря Юрій Павлович 4. т.в.о.Секретаря Володимер Хотько 5. Ст.Урядовець Антон Коваленко 6. Ст.Урядовець Володимер Пожидаєв 7. Мол.Урядовець Олександр Гуманський. Крім того по вільному найму: Завідувач Консульським Відділом Ґрицько Петренко Урядовець Консульського Відділу Микола Слива Машинистка німецька Маргарита Леш Машинистка Укр.Берта Даревська Референт в Інформ.Відділові Густав Шпехт Машинистка Інформ.Відділу Марта Пауль Машинистка Інформ.Відділу Марта Шольц. Посольство поділяється на слідуючі відділи: 1/ Дипломатичний, 2/ Господарський, 3/ Канцелярія, 4/ Консульський, 5/ Інформаційний /Пресовий/ До Дипломатичного Відділу належать справи полі- тичного і дипломатичного характеру: зносини з німець- ким урядом, з своїм урядом по політичним справам, з -2- представництвами інших держав, з нашими представництвами в інших державах. До Господарського Відділу належать справи персонального складу, штатів, постачання для Несольства всього необхідного, зносини з німецькою владою в справі продовольчих карток, листування по фінансовим справам, бухгалтерія і відчітність. До Канцелярії відноситься реєстраура і архив, а також технична робота для всіх Відділів. Консульський Відділ провадить роботу, яка взагалі належить до Консульства. Інформаційний Відділ провадить свою діяльність. В Дипломатичному Відділові працюють Радник Посольства - Стоцький, Секретарь Павлович і т.в.об.Секретаря Хотько. В Господарському Відділові-Ст.Урядовець Посольства Коваленко. В Канцелярії - Мол.Урядовець Гуманський /веде реєстрауру і завідує архивом/ і 2 машинистки. В Консульському Відділові - Завідувачий відділом Петренко, Ст.Урядовець Пожидаев і Урядовець Микола Слива./по вільному найму/. В Інформаційному Відділові - Завідувачий Відділом Секретарь Посольства Левицький, Референт /по вільному найму/ Густав Шпехт і 2 машинистки. НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ І УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР М. Лобин ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОГО ПОСОЛЬСТВА В БЕРЛІНІ. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 40 Огляд Політичної Ситуації в Німеччині. Берлін, 3. Липня 1920. Новий кабінет і його програма. Кабінетна криза у Німеччині, викликана виселдом вибо- рів до Парламенту з 6.червня, покінчилася після цілих трьох тижнів тяжких переговорів утворенням чи сто м і - щанського кабінету під проводом бувшого президент німецького Національного Зібрання і члена партії католиць- кого центра – Ференбаха. Після відмови обох соціалістичних партій від участи в коаліційнім кабінеті (гл.Огляд з 15.червня) лишалося тіль- ки як одинокий спосіб розвязки кризи утворення міщанського кабінету. Це завдання припало до виконання міщанським складникам бувшої коаліції: партіям центра і демократів. Переговори, ведені формально провідниками центра (йАтрім- бори, потім Ференбах) виявили дві основні тенденції, харак- теристичні для німецької міщанської демократії. Перша з них: це змагання притягнути до співучасті в уряді за всяку ціну німецьке робітництво. За утворенням чисто міщанського бльоку, який міг був на певній платформі зєднати 276 міщан- ських послів проти 195 соціалістичних, заявилися т і л ь - к и прихильники крайно-реакційної німецької національної партії. Решта міщанських партій, включно до другої правої народньої партії (Фолькспартай), виходила згідно від одного заключення, що без участі робітництва правління Німеччини -2- на довший час неможливе. Коли праві соціяльні демократи відмовилися від безпосередньої участі в уряді, зусилля звернулися до того, щоб забезпечити новому кабінетові що найменше іхнє "доброзичливу нейтральність". Ці заходи осягнули деякі успіхи. Праві соц. дем. відмовилися вправді голосувати за висловленням довіря новому кабінетові, але зобов'язалися загально не поборювати його і своє становище до нього означити так, щоб з цього "не повстали для кабінету труднощі при переговорах з Антантою у Спа". Це зобов'язання було тек дійсно виконане соц. дем. фракцією під час першої сесії нового парламенту. Друга тенденція серед німецької міщанської демократії, яка проявилася під час переговорів, це була: неохота до співробітництва з дотеперішньою правор опозицією. Про при тягнення до участі в уряді крайньо-реакційної національної партії не було за весь час переговорів бесіди. Цього не домагалися навіть представники другої правої т.зв. народньої партії, яка в національному зібранні і під час виборчої кампанії стояла з національною партією в тісному союзі."Коаліція з німецькими націоналами була неможлива", заявив про те провідник народньої партії Др. Штреземан на однім із перших засідань нового парламенту. Але і проти допущення до участі в кабінеті народньої партії підносилися поважні заміри особливо з кол демократичної партії. Деякий час розвакувалася навіть комбінація т.зв."блоку середніх партій", після котрої кабінет мав складатися тільки з представників центра і демократів та мав забезпечити собі тільки нейтральність пра их соц. дем. і народньої партії. Такий кабінет мав би був властиве тільки 134 безумовних прихильників, через це цю думку, піднесену з кругів лівої частини демократів або т.зв. молодо-демократів, скоро залишено. Демократи і центр погодилися врешті на притягнення до співробітництва народньої партії але під деякими умовами и принципіальною і особистого характеру. Народня партія мала перед -3- допущенням до участі в кабінеті очиститися від своїх двох найголовніших гріхів: боротьби з республікою і антисеміць кром агітацією, а крім того дати до кабінету людей незаанга- жованих надто в дотеперішній партійній політиці. Перше до- магання виповнила народна партія, підписуючи разом з партією ми центру і демократів спільну політичну декларацію, яка мала бути основою їхньої спільної діяльності. Ця декларація каже: "першим завданням уряду є відбудова Ні- меччини. Уряд буде старатися перевести її на грунт істну- вачого республіканського державного ладу." Декларація заявляється далі проти клясової і расової ненависті та проти всякого суспільного та релігійного поне- волення. На грунті цієї декларації прийшло до утворення ка- бінету з представників партій центра, демократів і народньо: з таким складом: Ференсах (центр) - державний канцлер, Др.Гайнце (народня партія) - мін. освіти і заступ- ник канцлера, Кох (демократ) - мін. внутрішніх справ, Симонс (демократ) -мін.закордонних справ, Шольц (народня партія) - мін. народнього господарства, Равмер (народня партія) - мін. скарбу, Др.Вірт (центр) - мін. фінансів, Гермес (центр) - мін. харчевих справ, Ген.Гренер (безпартійний) - мін. мляхів, Гісберте (центр) - мін. початку Др.Геслер (демократ) - мін. військових справ, Посади міністрів відбудови і праці будуть обсаджені пізні- ше. Таким чином кабінетна криза покінчилася розривом дотеперішньої соціялістично-міщанської спілки. Перший раз від часів німецької революції соціалісти не беруть безпо- середньої участі в управі держави. Цей факт, кардинального -4- значіння для розвитку внутрішніх політичних відносин у Ні- меччині, набирає одначе трохи інього характеру, коли зважи- ти, що абстиненція правих соц. дем. від участі в уряді є біль- ше тактичним маневром ніж проявом еволюції іхньої політики. Принципіально вони не мали нічого проти віднови дотеперішнього коаліційного уряду, тільки з конкуренційних заглядів не хотіли брати в нім участі без незалежних соц. дем., поборючися втратити решту прихильників серед робітниц- тва. Їхній представник, бувший канцлер Міллер, перший зверта ся до незалежників з пропозицією спільної участі в коаліці нім кабінеті. Коли ж незалежники відмовилися, соц. дем. фрак- ція "під теперішню хвилю" проти коаліції "в старому складі (отже без незалежників). Другий провідник соц. дем. Шайдеман забираючи як перший бесідник голос в новому парламенті, за- явив у тій самій справі виразно: "наше виступлення з коалі- ції не значить, що ми розкалялися. Ми дали обсторемо нашу по літику. Ті, що відступили були від нас, не розуміючи, що ліп- ший горобець у руці, то б то парламентарна політична влада, як журавель в небі, то б то радянська диктатура, завертать, як здається, вже назад. Будемо пильнувати, щоби доручена нам оборона демократії, була виконана." Характеристичні для цього є врешті відзвиви з пар- тійних кол правих соц. дем. Для прикладу наведемо деякі 31( рання партійних соц. дем. функціонарів в Берліні з дня 25. червня винесло після реферату Едварда Верштайнна ухвалу, в якій признає конечність абстиненції партії після відмов незалежників та застерігається далі, що представники парті: "не можуть під ніяким умовою належати до одної коаліції з представниками німецької народньої партії". Про коаліцію з міщанськими демократичними партіями не згадується. Інші зібрання мужів довірря соц. дем. партій в Кельні н/Райном протестує теж проти становища незалежних і похвале стано вище правих соц. дем., які "не хотіли брати участі в коаліц поширеній на право". Все те разом із захованням соц. дем. фракції підча перших засідань нового парламенту вказує, що опозиційне ст -5- новище правих соц.дем. не є випливом принципіальної негації коаліційної політики, а було вимушене більше обставинами та що через те не виключене у відповіднім моменті повторен- ня давної коаліції, коли діяльність нового чисто міщансько- го конфлікту не загострить противенства і не збільшить кон- фліктів. Коли 24.червня новий німецький парламент зібрався на своє перше засідання, кабінетна криза не була ще покінче- на, так що перше засідання відбулося без кабінету. Доперва 25.червня появилася офіційальна ліста нового кабінету, склад якого ми подали вище. На/ перших засіданні відбувся вибір презідії парламенту, до якої увійшли: як президент – Лебе (соц.дем.), як заступники президента – Дітман (незалежний соц.дем.), Др.Бель (центр) і Др.Дітріх (національна партія). На третім засіданні зложив новий державний канцлер з а я – в у від нового уряду, в якій виложив основні точки його кри- програми. Програма нового уряду не різнииться в основних точках від програми попереднього коаліційного уряду. ЕКХХХ: як В справах закордонної політики споїть новий уряд після заяви канцлера далі на становищі виконання версайського ми- ру "після можности". "Однакова наша програма в цій справі – це бажання додержати мир у по змозі цілковито". Ця частина промови канцлера містила далі заяву мирних настроїв Німеч- чини та вислови бажання цілого німецького народу ужити всіх сил до осягнення справжнього міжнародного миру. Друга частина заяви канцлера відносилася до справ в нутрішньої політики та займалася передовсім пи- танням відбудови Німеччини. Тут зложив канцлер згадану вище заяву про вірність республіканському ладові та відкинення класової й расової ненависті. Заява дотикала по черзі всі пекучі питання економічного життя Німеччини: фінансів, про- харчування, комунікацій, піднесення продукції й інше та за- повідала введення реформ. Остання частина заяви була при- свячена справам соціалізації й суспільного законодавства. -6- Промову канцлера доповнили промови дальших двох представників нового кабінету: мін.фінансів Вірта і мін.харчевих справ Дермеса. Оба міністри змалювали докладно становище тих областей господарського життя Ні- меччини, які входять в обсяг їхньої діяльності. Міністер Вірт дав яскравий образ критичного стану німецьких ф і - нансів. Державний бюджет з 1918 р. виказував видатки 44 міліярдів марок, бюджет з 1919 р. обіймав 72 міліарди ма- рок видатків, бюджет з 1920 р. ще не готовий, але вже доте- пер налічує самих звичайних розходів 28 міліярдів марок. До того прийде ще без порівнання більша цифра надзвичайних видатків, між іншими видатки звязані з мировою умовою, демо- білізацією і ин. Особливе важке становище комунікаційних засобів Німеччини. Почта принесе в цім році після приблиз- ного рахунку біля 870 міліонів марок недобору, залізниці 14-15 міліардів марок недобору. Причиною такого катастро- фічного стану залізниць є цілковите зруйновання їх підчас війни, що вимагає тепер величезних коштів на направу. Крім того великі суми забирають дороге удержання персона- лу. Цікаві цифри державних довгів в Німеччини, подані Віртом. Німеччина, яка до війни мала 5 міліярдів марок дов- гу, має тепер довгів 265 міліардів марок. При тим ціле на- родне майно Німеччини обраховувано перед війною на 350 мі- ліярдів марок. Вихід із цього трудного фінансового стано- вища бачить 21рт в загальнім піднесенні народнього госпо- дарства Німеччини. Проблема виплатності Німеччини це пере довсім економічна проблема, а потім грошева. Ціла проблема відшкодовання перемінеться в проблему продукції. Кожна фінансова трансакція зводиться остаточно до одної простої формули осягнення надвишки в народнім господарст- ві. "Ціла наша надія в нашій праці, в умінні й пильності наших рук,- говорив Вірт. Тільки рішуча залізна воля до відбудови може вирятувати нас від заглади. Мусимо тявити кожного дня й кожної години, що ми стали бідні як жебраки, -7- що кожний з нас мусить принести жертву і напружити всі свої сили, щоби ми перемогли злидні, яких не дасться закри- ти далі окривалом паперових міліардів. " Трохи більш оптимістичні були інформації міністра Гермеса про стан харчевих справ Німеччини. Гермес повідо- мив між іншим „про добрі вигляди на сьогорічний збір кар- топель. Продукція картопель в цім році значно збільшила- ся так, що про-харчування населення на найближчий рік буде забезпечене, так само продукція цукру зросла. Управна пло- ща в цукровій продукції збільшилася на 10 - 12 %. Уряд буде старатися всіми способами, щоби всі припаси збіжжя, які є в Німеччині, буди укиті на прохарчування населення. Мимо цього Німеччина навіть при найбільш інтенсивній хлі- боробській господарці не може рахувати на те, щоби обійти- ся без довозу харчів з заграниці. Це й є головна причина дорожнечі, бо довожені продукти є далеко дорожчі. Для по- дешевіння харчевих засобів дужив до тепер уряд понад 10 міліардів марок. Тепер буде він старатися уліпшити орга- нізацію довозу, задля чого будуть утворені відповідні імпор- тові організації за кордоном. Дотепер утворена така орга- нізація в Антверпені і твориться в Роттердамі. Гермес за- повів далі розвязання воєнних харчевих організацій, які керували харчевими справами дотепер, і ступневу переміну дотеперішньої примусової господарки харчевими засобами на вільну з задержанням примусової організації тільки для хліба й молока. Дискусія, над залвор нового уряду, в якій брали участі представники всіх парламентарних фракцій до комуністів включно, дотикала головно двох справ. Перша: це були пови- борчі порахунки поодиноких партій. Друге: конференція з представниками Антанти в Спаа. Як в першій справі диску- сія була часами дуже гаряча, так в другій справі заяви представників всіх напрямків замітно змірили до одного: не робити новому урядові труднощів перед важкою конферен- цією. Це бажання було видно в промовах представників опо- -8- зицій з ліва ще більше, ніж в промовах правої опозиції."Коли уряд буде берегти інтересів німецького народу відповідно своїм словам,- говорив Шайдеман в імені правих соц. дем.,- тоді може він бути певний, що під час конференції в Спаа буде за ним стояти по два вляча більшість народу. Ми не бажаємо з агітаторських мотивів, щоби уряд робив помилки, бо ми не хочемо для німецького народу нових тяж пінь. Покажіть, що ви можете зробити, а ми будемо судити вас по ваших ділах." Від цеї заяви, яка була властивою заявкою по- зитивної піддержки для нового уряду, відбиває більш холодне становище правої опозиції. "Після досвіду останніх тижнів,- говорив представник німецької національної партії посол Гергт,- ми ставимося до нової коаліції дуже холод но й вичікуючо. Ми не можемо зв'язуватися на будь- яке, в який небудь спосіб з її політикою." Гергт заявив при врешті, що його партія не буде голосувати ані за заяву до- віря ані недовіря. Під час дискусії забрала тек голою представниця комуністів Кляра Цеткін. Її промова обіймала передовсім заявку солідарності з міжнародним пролетаріатом. Далі домагалася вона союза з російською совітською республікою, розброєння міщанства та узбробення пролетаріату. Одинока партія, яка може вирятувати Німеччину, це партія комуністів. Йд Після закінчення програмової дебати поставлені були під голосовання два внесення. Перше внесення незалежних соц дем. на висловлення ми недовіря новому урядові і друге внесення коаліційних партій такого змісту: "парламент приймає до відома заяви державного уряду з 28 червня 1920 р. Він ще від уряду, що він буде вести згідно з цими заявами вої політику в державі, а зокрема під час переговорів в Опа! Це друге внесення, яке було вислідом міжпартийних перегово рів, не обіймало отже виразної заяви довіря, а тільки заяву приняття до відома його програми. В поіменнім голосованні внесення незалежних було від- - 9 - кинене 113 голосами проти 64. Внесення коаліційних партій було привите 253 голосами проти 62 при 54 неголосуючих. Проти внесення голосували незалежні соц.дем., здержались від голосування члени національної партії. Ясна справа, що цей кінцевий успіх завдаєчую новий уряд передовсім конференції з Антантою в Спаа, яка має по- чатися 5.Липня. Відношення до Антанти буде не довгий час спровадити розбивку внутрішньої німецької політичне життя в сільй або менше одноцільний національний фронт. Це лише можна замітити виразно з останніх нарад німецького парля- менту. УВАГА: Остаточні обчислення висліду виборів до парламенту змінюють трохи цифри подані нами в попереднім ог- ляді. І так після урядової статистики всіх голосів було віддано 26 017 590. Всіх посилів зводить до парламенту 460,з того є: соц.дем.112, Центролців 89, демократів 45, німецьки націоналів 66, німецьких народовців 62, незалежних соц.дем.81, комуністів 3, інших 9. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1574 Берлін 2. Серпня 1920. до пана Головного Отамана Симона ПЕТЛЮРИ. Посольство УНР у Німеччині має за честь докласти: 1) 26 Липня Міністр Закордонних Справ СИМОНС відтримав свою програму в промову: Із основні думки слідуючі: а) Признання Совітської Росії, б) Перетворення бар'єри Польщі у міст злуки між Росією і Німеччиною, в) Зближення до Англії головно до Льойд Джорджа і заперопоновання порозуміння ба навіть своїх усług що до упорядкування Сходу. Ця промова викликала на лівий велике за доволення і признання. Праві кола осуджують Симонса бльшевицьке зближення рішучо, головно його признання для бльшевиків відносно організації хазяйства. По довгій дискусії Симонс дещо зретушував так, що вкінці одобрив весь правительственный блок його політику. Пляни Симонса ясні: Він старається за всяку ціну освободитись від версайського договору щодо Сходу, котрий каже: "що Німеччина мусить згодитися на всі (політичні й економічні) договори заключені Антантою щодо Сходу". Ситуація на Сході тепер така, що Німці хотять хоч по частину договору політичними фактами зревідувати. Симоне хотів за всяку ціну добитись покликання Німеччини на льондонську конференцію й тому старається звязатись і примиритись із обома головними конрагентами: Англією і Совітською Росією. - 2 - Від Совітської Росії очікується Нім- ці, що вона по її признанню зі сторони Німеч- чини замає покликання Німеччини на конференцію, даби мати ширші плечі опору; Англія противиться не буде по заяві Німців, що вони годяться на Льойд Джор- джа політику; а Франція старався Симоне успо- коїти мирною заявою, щодо Польщі. Розуміється, що зі згляду на цю акцію Симоне у сво- й промови про Україну ні словом не спімнув. Покищо у Німців не має запрошення ще у Льон- дон. Для усelenня цих кроків, Симоне дав сьогодні об- ширне інтерв'ю в сторону бойшевиків, де заявляє своє здивовання, що бойшевики, які вимагали прямих польсько-бойшевичких переговорів від Англії, тепер не жадають прямих німецько-бойшевичких пере- говорів і годяться, щоб всі німецько-російські справи вирішувалися у Льондоні без участі Німців. Та багато камути, що це інтерв'ю тільки фінта, аби Антанті замилити очі. Бо бойшевицький посол Копп вже перед двома тижнями виїхав у Москву і має із со- бою проект мирного і торговельного договору між Німцями а бойшевиками. 2) 31.Липня був прийнятий у моїй присутності п.Ми- ністер Фінансів Барановський і міністром Симоне. Прийом був коректний. Перетрактува- лося про українські гроші. Вислід слідуючий: а) щодо кооперативних грошей 50,000.000, то Си- моне заявив, що згодив би ся на інтернаціо- нальну комісію для вирішення права кооператив на ці гроші. На мор думку, цей уступки треба би хвата- тись і вона безумовно схінчитися успіхом кооператив. б) щодо прочого контра арештованого у "Райхс- банку" то Симоне повторив старі мотиви: претензії та невияснення питання влади на Україні. Головно але пок- ликався він на версаїський договір і за- - 3 - явив, що коли би Німці тепер гроші видали комусь, то задля вищецитованого параграфу 176 договору, мусили б на ухвалу Антанти ці гроші ще раз звертати. Аргументи Міністра Барановського, що Австрія й Угорщина, помимо цього договору гроші Україні виплачують, не помогли і Сімонс лишився при своїм становищі: що по мирнім договорі властиво Антанта розпоряджається цими грішми. При кінці заявив вів але, що роздумає собі що справу, чи не можна би тепер якимсь другим шляхом ці гроші обернути на користь України: іменно отворенням кредиту. Для мене є явно, що Німці ці гроші з рук не випустять. Бо ці гроші є економічно-фінансовий ключ до найбогатшої частини бувшої Росії – України і що Антанта пізніше чи скорше буде мусити над цим застановитися. Німці сподіються, що із цього фінансового конта буде також зброя для присилування Антанти за прохати Німців до нарад над східним питанням. Ці гроші отже належать у комплексе цілої справи німецького плану ревізії мирного договору і їхніяки ми аргументами тепер не видобудемо. Так як я глубоко переконаний, що ці гроші неможливо видістати на властивість, таксамо я вірю, що Німці видадуть ці гроші на всякого рода кредитні операції для навязання товарообміну із Сходом або приготовчих робіт до нього. Треба роздумувати над заснованням якоюсь централі для товарообміну, якій би були репрезентовані Німці, Українці і Німцями і Українцями іменовани за віддалення цього гроша. Такий банк, чи централі з такою трохчленною директорією уможливила би ужити український гріш на всякого рода операції. Коли але український уряд хотів би цей гроші дістати у свою цілковиту розпорядимість, то тоді треба йти другим шляхом, іменно, коли можливо за допомогою - 4 - Польщі заставити або продати нам гріш Франції чи Англії. Тоді мусіли би нам Німці на підставі найвищої Ради Антанти ці гроші видати. 3) Ціле це фінансове питання треба проводити у Німеччині з великою осторожністю перед українськими комуністами. Вони, так як всюди, так і у Берліні мають свою організацію і на вістку про можливість видачі грошей сейчас вистаралися у Раковського о новий арешт грошей зі сторони Совітської України. Окрім того Чечель понаписував письменні протести до незалежних соціял-демократів. Комуністи весь час вбалакурть у Німців, що ці гроші підуть на зброю й допомогу Польщі. Із цієї причини треба цю справу взагалі дуже довірчо-но трактувати, бо в противнім разі підійметься у лівій пресі й у німецьким парламенті колосальний скандал. 4) Щодо до дальшої політичної тактики большевиків, то тут слідуючи міркування: большевики безумовно стараються осягнути перемира. Перемиря ім доконечно треба із слідую-чих причин: армія мусить відпочити, перегрупуватися, большевики бажають використати своє становище як по-бідне правительство у внутрішній і закордонній політиці, вони хотять на підставі свого збідненого пристяж у осягнути великий імпорт товарів і кредит: заразом але вони армію хочуть стримати, бо не про-водять у великій мірі національні елементи а комуністичні елементи є у етапі. Ізза великих лавра ми побідників ці національні елементи могли би звернути ся проти большевиків. По перемирю почнуться в глибокій осені мирні переговори, де Радек загризатиме Данинсько-го. (Вони особисті вороги). Під зімку большевики, в разі найменших апетитів Польщі на чужі території пере-говори зірвуть і полішать Польщу на ліквідацію через польських комуністів. Тоді Антанта не буде могти в зи-мі приступити до будь якого рода військових операцій. - 5 - 5) У антантських головно англійських кругах див- ляться на ситуацію по важко. Головно Англійці — військові здать собі ясно справу. Вони кажуть: поль сько-російська війна є властиво продовження світової війни. Невдача Польщі є як би не крутить невдача і частини Антанти, тому головно, що вона ставляє над ці- лим питанням версайського договору великий питайник. Головно становище Франції бе звих і дне. Успіх питилітньої війни був для Франції польський бар'єр, який вона старалася розширити від Балтийського до Чор- ного Моря. Цей бар'єр мав Францію боронити перед мож- вестями реваншу і унеможливляти німецько-російський союз. Військова сила цього бар'єру мала уможливити поменшення французької армії, скорочення часу служби, та заплату ульокованих у Росії капіталів. Ці всі пля- ни тепер у воздусі і положення таке: або Антанта ка- пітулює перед большевицькою світовою революці єю, або мобилізується до другої світової в і й ни чи то оружям чи дальньо бльокадор. Військові партії Антанти і Англійців головно почали балакати вже із Німцями про питання спільної інтервенції та Німці і при цій нагоді хотять осягнути ревізію мира і кадать: зниження польського коридору, повернення Данзигу і Сару, плебісцит у Познаньщині, ревізія еконо- мічних умов договору ітд. Деякі антантські офіцери ба- лакають про можливість антантських експедицій у Балти- ку й Одессу, які би потім большевицьку армію на флан- гах здусили. Загальна ситуація большевиків є але така ко риста, що після нашого переконання мілітарні кроки Антанти задля внутрішньо-робітничих проблемів маї же виключені. 6) 1. Липня був у Берліні Раковський і відтримав велику нараду із румунськими комуністами, яких центр є на Семигороді. Крос Милутинович - 6 - 7) Уряд вислав деяких військових для закупки зброї. Посольство УНР.оказало їм всюку поміч, але заразо ім заявило, що із політичних причин німецьким уряд бававить приватні фірми ніколи не згодяться на м продажу. Причини слідуючи: а) Німці розгром Польщі витають, бо це в їх інте- ресі. Українців уважать за їх сорзників, тому підпо- магати їм не можуть. б) Копп застановив би сейчас відтраспортовання німецьких полонених а це викликало би велике обурення в народі. в) Німецькі приватні фірми сподіються поробити із большевиками великі діла. г) Ліві партії вробили би правительству зараз державну кризу, коли би дозволило вивіз зброї. ґ) Ліві партії і промисловці йдуть навить так далеко, що заявляють, що ім треба стремити до цілковитої ліквідації Польщі за згладу на конечність спільного кор дону Німеччини і Росії. Із тих всіх причин німецьке правительство оголо- сило святочно 16.Липня не втрал і тет у поль- сько-російській війні. 8) За кордоном провадяться слідуючи акції, котрих серйозність покищо провірити тяжко: а) Директори Швець і Макаренко повідомили Посоль- ства, що відома ухвала кабінету, затверджена Головним Ота маном відносно ануляції їх повновластий є незаконна. Заразом уперто ходять слухи, що ними вислані до Винничен- ка декілька людей довіря для пертрактацій.Вся анти-поль- ська опозиція починається групувати. б) Заразом плануються ужиття військових формаций у Яклинки Чехо-Словакії для обсадження Галичини. При цім розмірковують і німецьку військову допомогу. в) Деякі діячі заявляють, що українські партії на Україні, які тепер завзято боряться разом із больше- - 7 - виками проти Поляків, задумують потім сотворену армію ужити найхудших для поставлення ультиматума бойовикам від носно цілковитого суверенітету радянської України. У цьому акцію замотані серйозні люди. Є її переговори із одною чужою державою відносно фінансування. 9) Радянський представник України Мазуренко сидить від місця у Ризі, де був арештований. На слідую- чих тижнях очікують його в Берліні. 10) Галицька Україна іменувала своїм послом Др.Ев- гена Левицького, який прибув у Берлін і обійняв уряду- вання. Має честь попрохати о відповідні інструкції, відносно всіх наведених точок. В.о. Посла радник ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ СЛУЖБОВА ЗАПИСКА № 52. із аудиєнції у Міністра Закордонних Справ Німеччини д-ра СІМОНА дна 5-го Серпня, 1920 року, Радника д-ра СТОЦЬКОГО. Дня 5 Серпня о 5 годині Міністр Сімона прийняв Радника Стоцького і пана Декгата на Риську конференцію професора Франко- Фурта. Д-р Стоцький не вступив звинув, що праця тельство і міністр Закордонних Справ України в великих цінностях слідчих за останні ми провевани Міністра Закордонних Справ Німеччини і доручило Вому а огляд на набутню конференцію в Льондоні попрохати у Німецького Уряду інформації, коло його становить супроти України Сімона на це скажав слідуюче: "На баче запитання я Вам од- верто палливи те, що я в таксі самов олвертість сказав і совіт- сьому Послові Коппі перед його від'їздом у Москву. Іменно, що совітська Росія під двох біт на рози Фронтах була і є побідна. І сильне закріплене своє впаду. Тільки на території України вона довгопер не судила укріпитися і безперестанні повстання прогоняли совітські мітенька. Це мене переконало, що Голицька дотепер не уміла зрозуміти потреб України і вказати в неї добросовісність відносини. Я звернув увагу посла Копп, що це є пекучий інтерес не тільки Совітської Росії, коли вона хоче відновити економічні виття, а і Німеччини та цілої Європи." У дальшій розмові висказав Міністр Сімона не слідуючи думки відносно України і східного питання: "Я є того переконання, що остаточна форма Сходу буде якогось роду федерация, чи то Російська, чи східно-європейських держав, при чим Козаковці а гра- тиме ролю Другої, в Україна - Наварлі. Я переконаний, що більше- ніам не зважиться, а до дія перебуде емазацію у охорону аграрної республіки." На запитання д-ра Стоцького, чи це правда, що Совітський Посол Копп повів зі собою проект договорів між Німеччиною і Со- -8- вітською Госпом, Сімона захисна, що не неправда. Проект мусів би бути для піднімання, а це, по Кальцан зробив си не голосував Уряд /зачинь/С мова з тих заперечення таки приємна, по Кальцан - референт Смоду - про Схід а Колом балакав і до ції галички таких діяки до письменної редакції./. На запитання д-ра Стоцького чи Україна буде предметом яких небудь політичних чи економічних переговорів між Німеччиною і Копом, Сімона відповів рішучо за- перемичу. На запитання Сімона, яке становище засягає до тепе- рішньої політичної ситуації Український Уряд, д-р Стоцький задав, по Прав телевізою Р.Н.Р. помимо великих перемог бельговиків стоїть на своїй старій становищі відносно бельговикаму. Комунізм на Україні є неналежний, бо 90 % хліборобського населення стре- мить до державного ладу і соціальних вільнося, які нетрапляємо і такий музицинії країни як прикріплення Дания. Хоч би бельговикам хвили а два всі Україну, то не мусим буде на український тільки фізично могти існувати, і льотика фактів та економічних відно- син перетворить його у ту форму, яка нас більше приєм розвиткової хліборобського населення. Але Український Уряд є несупоком ди- витком на те, що Німеччина всі свої плани відносно ревізії Вер- сальського договору поставила зільки на бельговицьку карту. Цей несупоком поділяєть також всі окраїнки Держави Сувою Росії. Тому що Український Уряд дуже цінить стару приязнь Німеччини, д-р Стоцький має доручення зробити відповідні німецькі чинники уваж- ними, що не становлення на одну бельговицьку карту цілою будуччини Німеччини є дуже реалізоване, бо бельговикам в серединні спорочил- вилий і аналітично, а окраїнки держави, які і на його руках за- лишаться, будуть за теперішні німецькі схватації до бельговиків вороже настроєнні до німців. Тому сегаро користибне було би нім- цям ревізію Версальського договору старатися озагрути порозум- мінням з окраїнними державами. Сімона відповів на те, що справді по теперішніх бельговикам переговорах Версальський договір веслі у повітрі і по його ревізії неминуча. Він радиться з великою до- писоги і опиділення Окраїнних Держав у цим напрямку. До бельге- -3- відому він сам відноситься як до хвороби. Його позередники звали бельєвчиків, а в дечі їх розділяли. За те Сімове їх не лає, а як з реальним сином з ними рахується, але ан ця їх не соїтсься. Бать- кевіч є в його руках колиран опороти Антанти, як довго дитята жидового Німеччини волками способами минають. На запитання Радника Стоцького медо Чехо-Словаччини, то Сі- монове сказав, що віднос на гарні. Д-р Стоцький, назваючи до цих добрих відносин, звернув увагу Міністра на Східну Галичину, со че- рез Чехо-Словаччину та Східну Галичину Німеччина мірка б нати транзит на С. Ід., визначивши Польщу. Про це питання г-н Ерендорф- Рацю перед від'їздом до Версалья рапився з Україною і Повольство оцінюючи його велику вагу. Сімове підповів на це, що безумовно для німецької промисловості це є дуже важливим питанням і запита, чи Угорська Руть не буде предметом непорозумінь між Україною та Чехією. Нинці ж заступати у всьо, що право на цільковите само- впачання народів. Д-р Стоцький підповів на це, що це питання поки-що для Української політики не в актуальних і во нім не має Інструкцій робити які небудь заливи в цій справі. Принципово Укра- їнських Уряд зважаючи заступати ідеал самовпачання на і об'єднан- ня всіх Українських земель. Наприкінці аудієнції радник Стоцький, назваючи до слів Мі- ністра про бельєвцям, сказав йому, що коли Версальський договір висліз у повітрі, то це тим самим означає, що треба буде найти нову Форму для правового вирігознання на одні. Та поки не ситуа- ція Антанти таке, що она якихвих навряд чи піде на переговори 1 поки по старательством забезпечени православності договору на- віть зброєю. Але остача розправа між напитанням та конкулі- ком прийде 1 для України. – Цікаво, як Німеччина поставиться, коли 18 запропонуєть наці-націю Сходу за великі уступки що до легово- ру: поворот Двнц-га, зниження польського коридору, повернення Сари & і д.х. На це запитання Сімове сказав:"Відносно цієї ситуації, яка з незністю прийде, з півкор відповідає виватися неможу. Я тепер вам не могу передбачити, його річена аналізувати інтереси Ні- меччини. Аудієнція тривала півгодини. КЕРУВЧІ ЛІНІЇ НІМЕЦЬКОЇ ПОЛІТИКИ. Голівова з д-ром Сімонсом. У своїй велліні пронозі у парламенті 26-го липня міністр Зовнішніх Справ д-р Сімонс о надзвичайному підвертю 1 з нут- ньої зв'язаності до своєї двозначності та веленості означив принцип його левніньово-політичної орієнтації. Ми вважали звельне прохат д-ра Сімонса улізти нам покаяннішних пояснень у цій справі, на що п.Сімонс заявив нашому співробітнику: "Коли я вступив у виконання обов'язків Міністра, я звстав ої туація до ньть заплутаною. Версальський договір був підписаний. Німеччина передала вже Антанти величезні кількості нафти; проте виконання договору індо з таких необхотов, що раз у раз виникали не срозуміння з представниками Антанти. Тут несе йдно було внести леність. Це можна було зробити лише на грунті безоглядного виз- нання Версальського договору основою нашої добролистної політики. Це программу, як державний канцлер висловив 11 в своєй першій промові, а з повною виразністю старається провести на конференції в Спа. Це було очевидно несподіванкою для керуючих мунів Антан- ти, серед яких глибоко вкоренилася думка про злочиннірненнясть Німеччини. Наскільки це від нього залежало, а постарався внести леність у справу". Було б цілковито помилкою думати, що цим було внесено неагоду в ставлення Антанти. Наскільки ходить о переве- дення договору з Німеччиною, тут соленники остануться однодушними Це стається також до Італії. Італія потрібує вугілля, як і Франція, і також Італія устани свого заступника заявила про свою згоду на обмеження руського краю. Але а нер обгрунтовану надію, що відновлення господарських відносин з Італією піде швидше і з меншими труднощами ніж з Англією та Францією. Також справа від- будування Італійських армійованих місцевостей була легше реаги- дана ниме за допомогою міжнародного загально-господарського син діяту, ніж справа відбудування Північної Франції. У Паризі наме чисто практична пропозиція була відкинута зі страхом, бо там по- -8- думали, що ми хочемо завести в Північній Франції німецькі колонії. Очевидно, в Парижі владає більше згри на заховання "пробного поля для невеликих проти німців", ніж на відбудування зруйнованих міс- цевостей. Спеціальними питаннями є звільнення німецького майна в Італії. Ми сподівалися, що шляхом установлення одноразового відшкодування нам посчастить уразувати все німецьке майно під лівідації; на жаль, це не дісталося здійснити. Проте Італійський Уряд, здається, готовий пійти на зустріч нашим бажанням у такій мірі, в якій це доцеслядить його договори з союзниками. Перехід до цілком мирних відносин може вплинути лише тоді, коли в німецьких підвійним Ті- ролем будуть погодитися не так, як це потрібно з огляду на його особливий стан. Можна, одначе, сподіватися, що Італійський Уряд зіставається вірним його старим традиціям і не відмовиться визнати безперечні права того народу на заховання його окреминностей." У відповідь на запитання, що дував л-р Сімонс про забезпе- чення розвитку полії у Росії і які пістами він має, щоб зацінити, що в Союзській Республіці відбувається все більша господарська консолідація, Міністр Закордонних Справ втповів: "Ви знаєте, що від часу революційного Кирового договору ми офіціально визнали Російську Республіку, і тільки в биветос Німець- кого Посла в Москві графа Мірбаха викликався тимчасову перерву дипломатичних зносин. Я все мав нагоду зазначити це в парламенті Як відомо, Росія має неофіційне представництво в Берліні, так саме наші представники, які зараз перебувають у Росії, не мають офіціальних уповноважень. Пан Вігдор Копп, а котрий я недавно говорив, особливо добре про допомогу російським полоненим у Ні- меччині. Коли він хотів наведати зі мною також переговори тор- говельно-політичні, я чувся заперечити його дірітимації, після чого народній комісар Чичерін бездоговором телеграмою уповноважив пана Коппа вести господарські переговори з німецьким Урядом. Пе- реговори що до конвенцій а бою Росії за воєнного Мірбаха саме ведуться; про їх можливий вислід я це нічого не могу сказати. В кожнім разі я з цілою охлор підтримую принцип німецького нестра- літету в Російсько-Польській війні. Команда, що ця рішучість -49- поведе по конфлікту в Антантам, як що та схотіла б, чого й ні в лані разі не допускали, скористуватись Німеччиною, як маршевою дорогою до Російського фронту. Проти всіх подібних спроб ми повинні рішуче боронитися. Перші протестувачі виступи німецького російництва з нагоди виритих на німецькій території Антантських транспортів з амуніцією, вирали показали, що нехтування німецькою нейтралітету наявне безпосереднім неволідом внутрішньої війни. До такої необачки ми ні в якім разі не повинні себе допускати. Я вважаю заходів, щоб Російському та Польському військовому командуванню було запропоновано на надальних північних точках їхніх фронтів, отже в тих пунктах, де Німецький перелом є найбільш загрожений, стаціонувати німецьких офіцерів зв'язку, щоб усікти кордонні непорозуміння залиговчувались через краєву військову команду в Кеніґсбергу, чинячи сколиання дороги на Варшаву,Коевку, або Берлін. Відповідні досі ще не одержано. Завжди в громаді принципи строгого нейтралітету я далі жив заходив, щоб дати Російському та Польському військам заповід до двох берегів з повестями. Особливо з огляду на те, що в Росії та Польщі лятує пляннетий тип, який може бути занесений і до Німеччини. Виконання цього плану зустрічає ще де які труднощі. Транспортувати ліки до місця призначення було б найзручніше при допомозі літаків. Але вони Антанта робить нам закиди, що ми залежимося з видачею матеріалів до літаків. Після мирного договору ми маємо б дозволити фабрикацію і вивіз літаків через 6 місяців по заключенню договору. Цей термін соєвники хочуть нам тепер підсувати, до повної кірки з виді карти за те зволікання з видачею матеріалів. Перевозка літків до Росії літаками може, крім того, відбутися лише за згодою Антанти, адже ми , як нейтральна держава, не можемо постачати літків виняточно до Польщі. Неважливо перелом моїм підліком зі Спа і відселяємо підписати протокол, який мав би залягти час у цій справі; винні навлусться нові переговори, які мають повести до розв'язання справи також відповідно до наших інтересів." "Коли слово в парламенті щодо господарського відрядження Росії були в пресі перекрученні. Відомості, які ми маємо, походять від ось і безумовно вірогідної, авторитетної в технічних питаннях і близької до тих реконструкційних праць, про які іде мова. Досі зважали називати сучасних Російських монархоладців злочинними і відповідно до того хотіли зрегулювати міжнародні відносини з російським народом. Цей погляд не міг довго тривати. Не може бути ніякого сумніву в тім, що в Росії є базання робити позитивну роботу і по всім напрямам все осягнено практичних успіхів. Безперечним є також, що в міролатних кругах Москви зараз усе більше набирає сили знання відновити нормальні відносини з Західною Європою. Зараз серед гору та темні, яка на самперед хоче дійти до порозуміння з Англією. В дійсності, одначе, нікому не пощастило розв'язати охідне питання без участі Німеччини, не вважаючи на параграф 117 Версальського договору. Хто розуміє цю необхідність, той розуміє глибокий зміст промови в парламенті." Наприкінці Міністр сказав кілька слів про відносини між Німеччиною і Злученими Державами: "Ми зважаємо Версальський договір правомочним, хоч Американської ратифікації не немає. До квітня наступного року, вважаючи на Олімпійські президентські вибори, виконання цієї останньої формальності не можна і сподіватися. До того часу третинне неприємний перехідний стан. Американські торговельні круги прагнуть відновлення інтенсивних торгівельних відносин. Ми, одначе, мусимо домагатися, щоб стан злійни був змовений перед тим, як починалися які-небудь офіціальні переговори. Про це я також давав до відома офіційного заступника Американського Уряду в Берліні, якого тимчасово уважаю тільки приватною особою. Ми бажаємо знову нав'язати признані відносини з американським народом. Це, одначе, можливо лише після відновлення нормальних правових відносин." "Не політика Немців і не політика почувань,-закінчив Міністр-може повести до одержання німецького народу, а виявляючи політику права. Тільки міркування правосуддя і законності являються для мене міролатними при керуванні закордонною політикою держави. Одверто я хочу і надалі виступати з моїми переконаннями, бо тільки цей дороговий ми можемо розв'язати величезні завдання лінізації Світової війни - відбудувати Німеччину і Європу." ("Верлайнер Тагеблатт", 3.VIII.1920.) ПРОВОДА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. У звіданні Німецької палати Послів од 2 Серпня Міністр Закордонних Справ Сіково виголосив слідуючу промову: "Коли б навіть мені грозила необхідна бути звинуваченим у Член- ни Незалежної Соц. адвотичної партії, я про те мушу заявити, що в головнім згодуюся з міркуваннями попереднього промовця (навалев- ного посла д-ра Бригмана). Я вдачений транспортним розлітникам за ту енергію, а якої вони оборонили неутралітет Німеччини. Я, одначе, прохав би їх ніяких необдуманих вчинків не робити. Міні- стерство Закордонних Справ з цілою енергією одно дасть отець на кожну опробу знанняз німецькій неутралітет, якії для нас є питан- ним життя і смерти. Ян, одначе, маємо не виконати певні договірні зобов'язання, що до транспорту зброї, амуніції то-що. На сам-перед я мав на увазі польські потяги. Цілком зрозуміло, що ми не потерпаємо дальнього переходу цих потягів через німеччину, як по побачимо, що це ланцю- ване неутралітет. Ми далі маємо зобов'язання перед Чехо-Словацьким Урядом. Ці зобов'язання мають мати перепуск транспортів з полоне- вими через Німеччину і не можна без побачень виконати. На увазі мається не російські полонені і також на такі транспорти, які мог- ли б бути корисними для Польщі. Транспорт через Німеччину мусив с звичайно, припинитись, коли б Чехо-Словацький Уряд одступив від свого неутралітету. Так саме розуміється, що транспорти полонених мусить обезорожуватись у Німеччині. Але є також умова між Англією і Німеччиною, на підставі яко- ни зобов'язані перепускати певні транспорти. Так, наприклад, ми повинні пропускати нові військові частини на місце підкликаних до країв з народним голосуванням. Ми, одначе, не могли б допустити, щоб війська, взяті в тих краях, були звернені проти росії і мор- на їх місце посилались через Німеччину й інші війська до країв з народним голосуванням. Одинакані війська повинні посилатись до -2- Франції, Англії або інш. союзної держави. Я вважаю за необхідно пильно стежити за цими справами і мати про них найдокладніші відомості. Що до Льондонської конференції, то я вважав би це дуже сумним, коли б східні питання були розв'язані без участі німеччини. Ми маємо в Східнім питанні більше досвіду, ніж хтось інший, і то є цілком зрозумілим, що нашу думку необхідно вислухати в цій справі. Але разом з тим я гадаю, що нам не випадає пхатися туди, де нас не хотять бачити. Але, хоч ми і не накидаємо своєї уча- сті, про те ми повинні піднести, що ми повсякчасно готові дати свою пораду в Східнім питанні. Досі ми ще ні від кого запросин не дістали. Я розумію також, що в найближчим часі переговори відбуватимуться без нас. Ні з Росією, ні з котрою небудь Окрайною Державою ми поки що не заключали ніяких договорів. Усі договори, які істнували, зістали скасовані. З Совітською Росією ми можемо заключити всякі договір, який тільки схочемо. Я, одначе, не згожуся ні на якій договір з совітською Росією, поки не перевідчується, що Совітська Росія готова додержувати своїх договорів з Антантою. Що до промови Черчіля, то я той думки, що для нас це не настав час рішучо допоминатися нашого приняття до Союзу наро- дів. Де що має ще змінитися. Ми не повинні допускати, щоб нас використовували, яко ляндскнехтів, для ослаблення чужих мілітар- них цілей. (Фосова газета. 3.VIII.1920.) ХРЕСТОВІ ПОХОДИ І КОЛІЩІЙНІ ВІЙНИ. Стаття д-ра Сімона, міністра Закордонних Справ Німеччини. Відомий російський агент Бурцев надрукував у недільному числі "Фоювої газети" статтю, котра своїм палким завзяттям і агресивною силою нагадує проповіді до Хрестових походів Св.Бернарда в Клерво. Я сердечно сподіваюсь, що його заклик до боротьби проти Соцістської Росії не знайде ніякого відгуку серед німецького народу. Коли б німецька колона, яка принесла такі страшні жертви для величності старої держави, дійсно дала себе завести до того, щоб кинути останню силу нової німеччини на боротьбу проти боль-шевиків, то вона запізано побачила, що відлякає своїх кров не за ідеї Західної культури, а за міліардові взятки кредиторів Росії. Я хоче вірить, що пан Бурцев є проявний найчистішим переконанням справедливості його справи, але Святий Бернард також не знав, що він стається на користь італійських зоробельників, гендерів, та банкірів. Большевики, яко формула практичної віри, має багато подібного до Ісляну. Як цей останній, він є позиціонним полем; його прихильникам так саме не можна заборонити пропаганди, як прихильникам протека не можна було перешкодити поширювати науку Коран. Як Іслян земалу натолкинувся на ті кордони, які духовна структура західних народів і його власна релігійна однобічність поставили його попиренням, так саме знайде і большевизм свої природні етно-графічні кордони. Німецька наура не є большевицькою; лише хоробливий стан, до якого війна і блакада довели нашу людність, відчинив комуністичним ідеям такий широкий вхід у народні организми. Німеччина, одначе, дуже чутливий, коли духовна боротьба фаль-шуеться через матеріальні засоби боротьби; кожна спроба вогнем і мечем переконати нас у справедливості большевицьких ідей викликає одностайну олію. Ми не маємо ніяких особливих симпатій ні -2- до Хрестового походу Західної Європи проти боярському, ні до Святої війни сельковинну при Західній Європи. Та є не друга аналогія в сучаснім стані, як і не кілька разів це зазначав; у статті "Тенпо" від 30 липня ця аналогія зовсім виразно висловлена. Це є аналогія між Російською революцією та ІІ ворогами, з одного боку, і Французькою революцією та квадрі- ційними війнами, а другого. Як після 1790 року масивна Європи, як представляли інтереси 1 і 2-го станів, об'єднались проти гвалтовного повстання французького народу, керованого третьим станом, так ни сачине зараз спроби капіталістичних урядів Заходу викликати до життя опільні акції проти комуністичного уряду Росії. Ми збачили цю небезпечну емігрантську політику, котра на переломі 18-го століття припинилась до таких тяжких ударів для старих урядів Європи. Французька революція позбере всі звернені проти неї коаліції, поки її переслідували, як світогляд, поки в них боронили во ім'я старого ладу; вона, одначе, піддавалась в особі свого найвидатнішого провідника, як тільки спробовала накласти свої політичні форми іншим народам. В обороні свого краю і свого ладу, Іспанія Росія і народи Німеччини знайшли силу спинити переможний рух французької революції. Леди вчать історії, але не навчаються з історії. Іншане Франція не була б дуже нових коаліційних війн проти революційної Росії; іншане Росія остерегалась б запроваджувати свої революційні ідеї зеройною силою на території чужих народностей. Але якби то не було, німецька політика не пробить а ні той, а ні друге поняття. Вона чесно зітканеться недружньою, і хто їй у цим переконатися, тої, сподівається, зустріне одностайну олсіч усього нині німецького народу. Як до силу Німеччини як і викано Версальських договорах, про те напіті для самих сьогоднішніх монархад- ців небезпечно зневажати одностайну волю великого народу. /( "Дойче Альгемейне Цайтунг" 2.VIII.1920./) Переклад з німецької. Звіт Дипломатичного ВІДДІЛУ ПОСОЛЬСТВА Української Народньої Республіки в Німеччині за 1.494 від 23.VII.1920. В і с ь к о в и й. З певних джерел про армію Генерала Врангеля ми можемо подати слі- дуюче: Армія складається з сучаснішмент в чотирьох арм. корпусів. З них І і II корпуси складаються з розтіків добармії. Обидва корпуси сильно від 18- до 20 тисяч чоловік. Перший корпус, старий гвардійський корпус, під командою Генерала Кутепова, другий під командою Генерала Слашо- ва. Настрій і дисципліна в обох корпусах серед старшин і коваків - добри. Екіпировка і озброєння вищевольняче. III-тій корпус складається з конських козаків, в кількості від 15 до 16 тисяч чоловік, під командою генерала Арамова. Але козаки майже не мають коней і єле одягнені. Настрій не такий добри, як в перших двох корпусах. Також і серед старшин великі суперечки. Кращі елементи бажають, аби командування перебрав на себе генерал Краснов, гірші про- ти цього. Командири І-ої дивізії Алексєєв і IV-ої див. Лопов не важні, командуючі II-ої дивізії Русольчиков і З-ої див. Коновалов - видатні. Вулий зновкія Остаман Богаєвський знаходиться в Севастополі, але не командує ні чим. Самі кращі з III-го корпусу властиво тільки два полки: гвардійські козаки і II-і полк. Кожний полк має тільки три ескадрони. Ці два полки уявляють в себе ескорт Врангеля. IV-ий корпус складається з козаків Кубані, Тереку, Астрахані і Пів- нічного Кавказу. Командиром був генерал Улагай, який однаково був звільнений Врангелем. Хто в сучасні мент командує корпусом - невідо- мо. Також цей корпус майже без коней, але одягнення і дисципліниро- ваний. Молоді козаки більшістю думають по-демократичному і больши- вицькі звичаї легко прививається. Лінія Перекопу добре озброєна і бетонована. Вона знаходиться під командою Генерала Єсеновича, дуже енергійного і доброго офіцера. Економичне становище армії є зле. Бракує майже всього, крім вина. Обід коштує в Севастополі 1.000 карб. В Криму знаходиться дуже багато дезертирів, які поїдають все, що могла би мати армія. Врангель виробляє план евакуації в Криму всіх з 14 років пеналежних до ну, наступ, якій нині Врангель провадить проти большовиків, мість на меті лише добуттє провіанту. З сучасний мент Врангель дуже нуждаєть- ся в продях. В 1-ому звода мається між Врангелем, Махно і Омеляновичем-Павленко. На Сону і Кубані всі проти большовиків іколи там не має повстання, а також і на північному Кавказі то лише тому що бракує зброї і амуніції. Чутки про те, нібито Краснові Скоропадські подалися на південь, щоби стати на чолі повставших не мають жодних підстав. Однаково російська демократична організація маєть звязок в тамопнім рухом. 1:50. В додаток до цього повідомлення, можемо що до військовою стану в Криму повідомити слідуюче: От чотирох тяжнів III-ї і IV-го корпуси з "єдинні", головним чином за суперечок поміж вищими командирами. Вони укладають зараз з себе - III-ї чи козацькі корпус, командує ним генерал Пісарев і нараховує він 50.000 чоловік. Оголошене повідомлення про настрій, озброєння і т. ин. торкаються і цього корпуса. Голод козаки кажуть, що вони також є большовики, тільки не в якому разі не комуністи, бо вони персонально є бемлєвластники. В складі II-го корпусу, який по настрію війська є найкращий, знаходиться також британа німецьких комуністів і полонених, котра організована німецьким лейтенантом Гомелером. В сучасний мент вона знаходить під командою був австрійського офіцера, нараховує 8.000 чол. і уявляє собою ядро армії. З наступом Врангеля в Тавричеській губ. армія збільшилася від добровольців і мобілізованих, зараз нараховує до 80.000 добре-засмотрених і спосібних до ронту людей. Озброєння і екіпировка армії цілком заловоленними. Англійці ще в останній час дали велику кількість танків і ини. Але армія одержала амуніцію і ини, і з другої сторони, за алом матеріалу хватить на рік. Бракує дуже медикаментів, зарязчастого матеріалу, лазаретів. Наколи буде допомога з приватної німецької сторони, становище значно покраще. Начальник Штабу Ген. Врангель генерал Махров є добрим воєнір і цілком аполитичний. Звагали всю армію, як командни, склад так і коза-... в можна рахувати другими до німців. Що до зовнішнього військового звязку то ген. Врангель має його з першу чергу з повстанчеськими місцевостями Козацьких Областей. Підготовка до повстання там вробила велики успіхи. Одна армія в"організована на півдні від Ростова, друга біля Ставрополя.Про кількість цих армій не можна подати жадних відомостей. Героїчка- ми явились цевідомі молоді козацькі старшини. Її обидві групи силкуються на північному березі Азовського моря в"єдинятися з Вра- нгелем. Врангель має етик з українським командуванням бандами Тьо- тошником, але ніякого контакту. З Омельяновичем-Павленко чи Україн- ським Урядо не має жадною згоди. Махно були спроби зробити зго- ду і тепер є рід горожанського миру. Ліве крило армії врангеля сти каеться з латьми Махно.Махно є добрий прабіжник. Путки ж про те, що він істіно-руській і монархист неправдиві. Мається лише кілька російських старшин з його отоби. Начальником штаба німецький офі- цер п. Клявст. Рангу "полковника" він одержав від Махно. Також і серед банд Махно є частини з добрим настроєм, але на пері ері х його шайки оперують чисто російськими банди, які при- принальства його іменем. Махно може поставити діля 50.000 людей і має зброя та одяг для них. В сучасний момент его військо дуже слаб- ке по кількості, бо люди занять біля воїру урокам. Після закінчени. живив на но усиляться і буде знову оперувати. Він безумовно анти- большевик. Генерал врангель загукнує евакувати трим від Сікенів і потім видати наказ, по котрому всі перебуваючі закордоном російські ста- рини повинні повернутися до його під загрозою штрафу в озерблене позбавлення старшинської ранги. Він має своєю метою уможливити пере- суванні звісна по етапам унан і морей. І наміри натурально заде- матиме ві того, наскільки врангель буде підтриманий матеріалом і грішми. Рангель є дорог російських зі свекових ормці", кі проза- лити п. Гучков в окраїнних черках банде. 86 ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1836. Берлін 2. Вереcня 1920. До Пана Міністра Зак.Справ Андрия НИКОВСЬКОГО (Копія Головному Отачанові і п.Прем'єр-Міністрові). Ставка. Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас, Вель- мишановний Пане Міністр, 14.Серпня 1920 р. за ч.1717 на Віденське Посольство. Ось тепер маю за честь доло- жити Вам слідуючі справи: 1) Звертаю Вашу увагу на особливу вагу моєї те- леграми за ч.1826 в справі негайного телеграфічного припинення всіх процесів супрунівських розпорядженням Генерал-прокурора УНР. із приміткою, що цілий цей мате- ріял мається розбірати Українським судом. Це відноситься також до телеграми за ч.1834 в справі ності від Ліги Народів, пересланої до Посла Марголіна, щоби Український Уряд негайно пред'яловив всі акти про суверенітет УНР. 2) Ваша телеграма відносно посла Залізняка ви- повнена. Та на жаль, заявив мені посол Залізняк, що за- для помилки очивидно канцелярської, вислано його від- клікання на імя Фінляндського Посольства. Це очивидно створило дуже прикриу ситуацію й зробило Ваше телегра- фічне розпорядження безпредметовим. 3) Ваше розпорядження про дво-місячний відпуск для п. Посла Порта, я подав йому до відома. Він повер- тає на днях у Берлін, щоб скласти грошеве справоздан- ня. Я повідомляю Вас, Пане Міністр, що до телеграми із Тарнова ніяких розпоряджень відносно мого назна- чення, як "марже д'афер" я не одержав. На підставі - 2 - Вашого розпорядження про відпустку п. Посла Порта, в якій Ви мені передаєте керування справ Посольства, я повідомив німецьке міністерство закордонних справ, що Посол Порт дістав довшу відпустку від Уряду й мо під час його відсутності я назначений виконуючим обовязки Посла. Для вияснення прохан переслати мені це відповідні розпорядження на моє ім'я, де вирвано мусить бути зазначене, що всі справи Посольства повинні бути мені передані. 4) В зв'язку із супрунівськими процесами почалась велика пресова боротьба проти Порта, Мартоса, навіть Василька, в яких їх обливать всім можливим. Проти п. Посла Порта появилася у німецькому моденнику "Льокаль-Анцайгер" ганебна й глибоко образаюча стаття. До часописів є вислане спростоввання, де справу розділено на дві частини: інсінуації відносно Посольства проступ я офіційною; особисті образи мусить Посол Порт сам пляхом судової розправи вияснити. Із цієї причини, щоб задля його особи не накидалися заразом на українське Посольство во і з цього всього не робився скандал та пресова сензація, порадив я п. Послові подати формально у димісію. Бо в Німеччині звичай, що коли міністра в якійсь справі обвинувать, то він формально демісіонує й як приватний чоловік судово розправляється із своїми ворогами. Для Вашої орієнтації предкладаю Вам 3 номера "Дойч-Україніше Цайтунг", яка спеціально заснована для боротьби із Портом, Мартосом і тд. Особливо опубліковані квіти Мартоса цілком осміють український уряд і в очах Німців все представляється як оперета. 5) В понеділок дня 26 Серпня пр. був зальвленний арешт на дім і умебліровку Українського Посольства. Тому, що дім належить державі а не Посольству я не міг покликатися й зробити уникток із прав екстериторіальності. Про цілу справу пересилан спеціальний доклад - 3 - із проханням розпорядження. Взаґалі мав за честь доложити Вам, Пане Мі- ністр, що це тільки початок цілого ряду процесів проти УНР. Вони властиво є ліквідацією діяльності п.Міністра Мартоса на полі українських фінансів. Окрім претенсій п.Клеймана, є претенсія "Дойче Лифтредерай" за літаки, які громі возили на 1,500.000 м. 1 "Бастфазер-Гезель- шафт" за льон, який пропав при транспорті на українськи залізницях на około 8,000.000 марок. Справу буде це мо на мирним шляхом полагодити Й я всі кроки в тім напрям ку поробив перед п.Міністром Фінансів Барановським. 6) Умови миру УНР із Совітською Росією є пересла ні із нот-вербаль у Французькому перекладі посольствам Англії, Італії, Франції. Німцям передані умови в німець- кому перекладі із випущенням цілого вступу меморандума На Німців зробили вони до бре врахиння. 7) Весь закордон повний нових вісток про нову ге манську експедіцію: Скоропадський має договір із Бран- гелем. На підставі його має він дістати, як "пляндари" О д е с с у. Там заявляє він, що повернув у край й фор- мує правительство із Ліпінським і Палтовом на чолі. Ви- дає прокламації, що проводить тільки військовими опера- ціями Й по очищенню краю складає власть у руки консти- туанти. Потім мав би він проклямувати остаточне приду- чення Галичини до України із признанням Петрушевича. На цю ціль мав Скоропадський дістати 200,000.000 фран. Я не мав змоги ці вістки провірити. Потверджу- ть це: ад'ютант Гетьмана полковник Зеленевський, бувший рядник Посольства Полетика. Німці ще не знають, як до цих вісток ставитися. 8) Після віродостойних вісток мають відбутися на цім місяці дві конференції, на яких проводитиме пра- вительство Врангеля: одна у Варні із представни- ками Німеччини, друга у Севастополю із ан- тантськими представниками. Участь беруть: Кубанці, Донці - 4 - Терці, (великий округ), Врангель і українські федералистип Із Парижа виїхали: Моркотун і Пазамкін, із Берліна: Вишневський. Ціль нарад: обєднанн на антібольшевицькій платформі. 9) Цього ж вівтірка був я із п. Послом Марголіном у Міністра закордонних справ Німеччини Сімонса. Подав далі записку із цієї авдіенції, зложену п. Послом Марголіном: "Сьогодня п. професор Смаль-Стопцький і я мали ав діенцію у міністра Симонса. Після того, як ми його інфор мували про становище українського питання і поставили де-які запитання,- він дуже яскраво й рішуче підкреслю- вав свої симпатії до українського руху і принципу само- визначення народів, але ж додав до цього, що він уявляє собі в будуччині федерацію державних новоутворень на Сх ді. Далі він рішучи підкреслював, що для Німеччини необ- хідно триматись повного нейтралітету в справах Сходу. Щож до України й її Уряду, то він добре розуміє, що й Ур й громадянство не можуть лишатися бездіяльними в власні справі й що прихильність Уряду, а також ріжних верств ук раїнського громадянства, або до ідеї порозуміння зі Сов: ською Росією, або до ідеї порозуміння з Врангелем, або д утворення свого власного совітського Уряду, будуть ні- мецьким урядом рахуватися за той чи інший напрямок вл: ної української політики, і ні в якому разі німецький уряд в тому чи іншому порозумінні не буде бачити щось таке, що е подиктоване ворожим відношенням України до Н меччини". - 5 - Зі своєї сторони додам слідуюче: коли я міністр ві Симонсові ясно сформулював питання, чи в інтересах Німеччини є, доби ми ніяких із больєвиками чи із Вран- гелем, то Симонс відповів виминано: що він відповіді ясної дати не може з огляду на не у т р а л і т е т Німеччини. Коли б він дав нам на це офіційну заяву, то перешкодив би природному розвоєві анти-большевиць- кого настроя німецького робітництва. Німечке робіт- ництво тепер, по повороті делегації незалежних с.-д.- із Совдепії глибоко розчароване. Симонс звернув нашу увагу на статті у незалежній пресі. Коли я але поста- вив питання менш різуче: чи евентульний союз із Вранге- лем, чи порозуміння нарушили б інтереси Німеччини, то він відповів заперечаче. Але це справа української політики. Большевики це труп, який скорше чи пізніше звалиться. Коли обдумати всі ці тонкості, то ясно, що Німеччи- на боїться, як капіталістична держава большевиків, а як національна держава лякає її врангелівсько-французький союз. Коли але всі тонкості Симонсових відповідей об- думати, то ясно, у котру сторону він гне. Розмова із Сі- монсом велася в дуже широму тоні й він на прикінці по- дякував за ці симпатії України, які помимо цього, що Ні- меччина побита, все таки до Німеччини птряхихних не ве- сать. Перед нами був на авдієнції у Симонса Гучков. За ними Совітський Посол Копп. Цієї суботи назначив Симонс авдієнцію міністров: Барановському, якому я товаришуватиму. 10) Довідавшися, що Гучков покликаний до Вранге- ля й тими днями уїжджає до Парижа й з відтілля у Крим постарався я з ним перебалакати. Мені товаришували: Посол Марголін і п.міністр Барановський: Гучков залив в розповідь, що він весь час стояв на становищі, що треба з Українцями рахуватися. Тому - 6 - кадав він за Девікіна порозуміння із гетьманом а по- тім порозуміння із Петлюрою. Він ні трохи не лякається самостійницьких думок, бо переконаний, що Велико-Росія й Україна пізніше чи скоршепорозуміються. Тепер пок- ликав Його Евангель і він ужкдає туди. Коли я його запитав, чи це правда, що Врангель заключив договір із Скоропадським, то він сказав, що він про це не знає й сумнівається в правдивість цей вістки. Відносно Поль- щі, то каже, що між Пілсудським а групою Савінкова Роди чева є далеко йдуче порозуміння. Але ніколи не допус- тить до цього, щоби Польща якісь чужі етнографічні те- риторії анектувала. Франція підпирає Польщу так довго ак поки якесь правительство бушлої Росії не зоргані- зується чи то не повстане сора правительствених ново- творів. Ніколи не віддадуть Бессарабії Руменам. 11) По моюму повароті до Берліну склав я офіці- яльний візит п. Послові Польщі Шебеко. Я пере- дав йому привіти міністра закордонних справ як пред- ставникові союзної держави й заявив, що правительство як стояло так і стоїть далі на становищі договору. Всі кроки відносно інтерновання й розоруження большевиків, які переступили на німецьку територію по- лишив я послові Польщі, щоби не комплікувати нашого положення у анти-польській Німеччині. 12) При моїх відвідинях чеського шарже д'афер радника Кобра, дав я йому всі бажані інформації. Чехія із Німцями наладжує гарні економічні відносини, з-рентор не вляжеться Чехія у своїй політиці з ніким а головно орієнтується на власні сили та на "малу антанту". Сова із Руменією й Югославією зак- лючений; він має в собі точки проти Дунайської конфе- дерадції. 13) Фінляндський посол Ене с запросив мене на чай. При цій нагоді подав слідуючі інформації: із -7- більшевиками є перемир'я й йдуть мірові переговори. На- дії на успіх малі, бо Фінляндія жадає Печенги, щоб мати приступ до моря. Окрім того питання Аланських островів копмлікує справу. Відносини економічні чимраз кращі: ос- танні два місяці вже перевищав експорт імпорт. У своїй політиці не орієнтуються вони на ніяку державу, бо всі великі держави тільки співають пісню про концесії й ще- раз концесії. Із Швецією старалися вони заключити феде- рацію але не вдалося. Із Німеччиною відносини добрі. Правительство стоїть на сильних ногах і має 60 с.-д.екіп на 200 послів. У армії працюєть около 20 німецьких офіце- рів. 14) Одного вечора мав я конференцію із консулом Бартельсом, полковником графом Норман-нам в справі можливості військової експедиції на Ук- раину (через Угорщину, Східну Галичину). Бартельс заявив, що німецьке правит льєство активної допомоги да- ти не може. Тільки приватні кола, головно велика індустрія підпомогла би якусь акцію. Вони вичікують повороту їх висланика Маурера, який поїхав до Брангеля, Махна й Павленка й потім, на підставі його звіту пороблять деякі кроки. Коли би ці питання конкретизувалися, то я негайно доложу. 15) Приїхав бувший міністр Шадлун. Цими дня- ми уїжджає разом із п. Матвішенком у Галичину на плановану конференцію соціал-демократії. Прохар, Бельмішановний Пане Міністр, надіслати мені відповідні інструкції. В.о. Посла Радник Стоянович Конія. ГОЛОВІ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ У. Н. Р. В ВАРШАВІ. Наш Посол в Німеччині М.Порш в докладі на імя ГОЛОВИ Дирек- торії від 5/IV н.р. миє ишим повідомляе: " В Берліні працює,як український видавець,Яків Оренштейн. Досі ним видано вже готових 25 вагонів книжок;має бути заключено в ближчім тиждні чи місяці коло 20 вагонів.Для нього неодмінно по- трібна віза в Польщу,аби він міг поволи почати організацію доста- вки цього велимикультурного майна на Україну,з початку хоч би ті- льки в окупованій поляками Україні.Дуже важно було би,аби наша ре- презентація в Варшаві поставилась до цієї справи уважно і постара- лася би візу для того пана добути". Повідомляючи Вас про це,маю за шану додати,що п.ГОЛОВА Дире- кторії підтримує прохання н.Посла,але разом з тим зауважує,що за зміст транспортуюмих книжок одповідальність мусить взяти на себе II.Посол.В кожному разі ці книжки не повинні бути по своїйом умісту ні монархичними ні агітаційно-большовицькими.Найкраще би було,ко- либ п.Посол подав назви книжок і їх авторів. Про Ваші заходи в цій справі прохаю повідомити мене для до- кладу п.ГОЛОВІ Директорії. Керуючий Справами Директорії М.Миронович / в.р. /. З оригіналом згідно: Керуючий Справами Директорії -86- РЕЗЮМЕ НАРАД, ПРЕДЛОЖЕНЕ п.П О Р Ш Е М. А. І. Соціяльно політичний розвиток держав цілого світу розбив майже ту ідею, що ліквідація війни стане початком такої пер- манентної світової революції, котра шляхом диктатури робіт- ничої класи має безпосередньо усунути капіталістичне і запро- вадити соціалістичне господарство. &/ Сама робітнича класа на цілім світі не в стані визволи- тися ще від тих націоналістичних, часами навіть імперіалі- стичних і відрубних державних позицій і почувань, котрі її пришепила сучасна імперіалістична війна. На довший час ще не видно справдішньої надії на повстанне єдності робітни- чої класи, як в середині кожної держави, так і поміж окре- мими державами. Брак єдності психологічної, ідейної і орга- нізаційної робить неможливою одностайну акцію робітництва проти капіталу так на цілім світі, як і в окремих державах. Се найкраще показалося на тій акції всесвітнього пролета- ріату, яка планована була на 21 липня /протест,страйк і маніфестації/ супроти імперіалістичного Версальського мирку і в оборону російської революції. В Англії,Франції,Італії, Бельгії,Голяндді,Данії під впливом уступок урядів пролета- ріят не тільки не вчинив протесту того, але й відмовив ся від нього організаційною дорогою. б/ Небезпечний для кожної держави власне для сучасного ка- піталістичного уряду час майже минув, та що дня зникає ра- зом з тим, як закінчуєть ся демобілізація армії, а кадри деклясованих війнор і арміер соціяльних елементів втягують ся в процес економічної діяльности і займають певне класо- ве становище в процесі продукції, а маси безробітних, утворених демобілізацією армії і промисловості, з переходом промисловості на роботу мирного часу, кожного дня зменшуюй -87- яться, особливо в таборі держав-переможців на війні. в/ Политика сучасних урядів в їх держав як в справи робіт- ничого законодавства, так і що до домагань природи соціалі- стичної під впливом робітничого руху і наслідків війни, іде в напрямі компромісового розвязання висунутих війною проб- лемів економічних, фінансових і т.д. - 7 год.робочий день в шахтах /Англія/ земельна справа, соціалізація гірництва і інших галузів, віднова від інтервенції в Росії, всі ці фактори і також упадок "радянської" влади, що став ся з по- чатку в Баварії, а потому і на Угорщині, стає найкращим до- казом і виявом зазначеного фізько идеї диктатури пролета- ріату. II. Натомість на перший план виступає ідея демократи- зації і соціалізації життя, вплив соціалістичної демократії а/ де демократизація політичного життя - реорганізація ви- борчого права, право жінок, пропорціональне заступництво ітд. б/ сучасні уряди, що провадили війну, мають уступити у всіх державах, а подекуди вже й уступають /Італія/ своє місце урядам більш демократичним, ближчим до соціалістичної демо- кратій. в/ Фінансова політика урядів йде в напрямі перенесення по- даткового тягару на класи заможні, котрі особливо зискали на тій війні. г/ підготовляється, а як де й переводиться вже /Румунія, Польща/ аграрна реформа, яка нищить власність аграріїв, демократизує земельну власність, передаючи землю у приват- не володіння селянства. д/ в справі охорони праці запроваджуються найширші реформи, що обхоплюють не тільки індустріяльно-торговельне, але сіль- сько-господарське робітництво, ставлячи цілий пролетаріят в безмірно ліпші правні і матеріяльні умови істновання,ніж перед війною. -88- е/ ціле господарство вступає в стадію переходову від капіталізму до соціялізму, виключаччи реформи в усіх галузях народнього хозяйства в дусі домогань робітничої кляси. III. Отже, хоч основи капіталістичного господарчого ладу підкопують ся, що далі, то більше, одначе приватна власність на засоби продукції як і раніш зістаєть ся основною підвалиною суспільнного ладу, а демократія формою державного життя. Б. Наше міжнародне становище стоїть в залежності від внутрішнього. Надзвичайне безсилля внутрішнє є безпосередньою причиною того, що всі заходи наші перед антантой в справі визнання самостійності України розбилися. Наші невдачі на й полі міжнародному є плоди безсилля внутрішнього. Тому всі зусилля нашого уряду і Його органів повинні бути рішуче направлені на зміцненне нашого державного стано- вища на тих основах, котрі диктують ся напрямом розвитку і сучасним становищем /вище зазначеним/ всіх держав світу, а саме: I. Уряд повинен стати рішучо на шлях послідовности переведення демократичних принц"пів. Принцип будування державної влади на радах, чох би й хр: трудових, є цілковитий анахронізм, бо I/ сей принціп був висловом обставин часу, обставин міжнародних і внутрішніх, котрі начеб то віщували поширення радянської влади по цілім світі, бо 2/ сподівалися і помилили ся, що такоя влада можна захистити Україну від большевицької навали. 2/ Згідно цему уряд повинен негайно приступити а/ до заведення парламентарно-демократичного ладу, - парлямент, чи конституанта, б/відбудовання органів місцевого самоврядуван- ня, в/виборів тимчасового президента республіки, складання основного тимчасового закону, яким правитьється наша держава до конституанти чи парляменту. Се диктується потребами сучаснаго моменту на Вкраїні для заведення ладу в найко- -89- ротьому часі і для утворення еластичного і скорого в праці апарату державної влади. Такий напрям відбудови державної України, збільшивши до Уряду довіра в зах.Європі серед кол буржуазної і соціа- лістичної демократії, утворивши широку соціальну базу дер- жавної центральної і місцевої влади /бо допускають ся до боротьби за владу всі елементи держави/,-приведе до консо- лідації державних елементів, дасть змогу організувати порів- няно найкраще постачанне армії і впорядкувати тил. 3/ Мусять бути основи фінансово-економічної політики в середині держави змінені, зважаючи на незмінність, в суті, основ господарства, як в світовім, так і державнім штабі. а/ приватна власність загальна основа народнього го- сподарства. б/ Допущенне в широких розмірах приватної ініціятиви в нар.-господарцій, розуміючи ту приватноп так індивідуальну як і колективну /кооперативну/. в/ Розвязання аграрної справи на основі експропріації великої земельної власти при приватній власності селян на землю і викупі. г/ Реконструкція фінансової внутрішньої політики зважаючи на моменти зазначені в п.1,2,3. д/ притягненне чужоземного капіталу і технічних сил для відбудови нашого народнього господарства. Всі Країни, багаті капіталами і технікою тільки і мріять про схід, про визволенне Його від комуністичного терору і диктатури. Довго витримати сі держави, особливо малі як напр.Данія, Голландія, переповнені своїми і чужими товарами і капіта- лами, не можуть і їм загрожує економічна катастрофа, коли давний "російський" ринок або його частина не буде відкри- тий. Але чужоземний капітал походження приватно-капітали- стичного хозяйства піде на Україну тілько тоді, коли буде -90- зліквідовано напів комуністичну політику нашого уряду, коли буде простор для виявлення приватно-господарчої ініціятви. В. Для переведення всіх вище зазначених вимог життя бути викинено оці загальні умови: а/ Негайне із тривке обєднанне Директорії з повстан- цями і то тільки мілітарне, але й соціально-політичне. б/ Утворення коаліційного демократичного уряду, бо це дасть ширшу базу влади і змогу виказати рішучий опір тій російській реакції, яку несуть Денікін, Колчак і Єденіч. в/ Порозумінне і кооперація з демократією інших на- цій на Україні, бо країня пора відкинути вузько-національ- но-етнографічний принцип влади і поставити на його місці національний державно-територіальний принцип. г/ Праця уряду, всіх політичних і громадських орга- нізацій мусить бути направлена на консолідацію політичних партій на Україні в напрямі державно-демократичнім. д/ Країня пора сим дійсно демократичним партіям залишити соботаж і стати на шлях державно-будівничої праці. е/ З усією силою як партії так і уряди мусять бороти к ся проти інтріг і руйнуючої роботи ріжних пройдисвітів і авантюристів. ж/ В інтересах відбудованиня держави й охорони здобут- ків революції і національного визволення мусить бути злі- квідований і то не шляхом насильства, а шляхом згоди і по- розуміння поділ на наддніпрянців, та наддністрянців, та протилежність між першими і другими, яку темні і ворожі нам сили плекають на лихо українському народові. З сего погляду справою найпершої ваги є рішуче зєднанне влади цивільної і військової в одних руках Високої Директорії, отже усунення галицької армії. -91- Г. Наша армія є збудована на принципі війльного найму. Немаючи змоги одразу позабутися сего фінансово тяжкого прин-ципу будування мілітарної сили, державний уряд повинен поставити собі завданням і вжити всіх сил для цього: а/ Щоби запровадити обовязкову військову повинність, довгу підготовчу науку для новобранців; б/ Встановити як в старих так і в нових військових частинах тверду владу команди і розумну дисципліну на основі праці і загальної і фахової науки дисципліну, яка в першу чергу й найтяжче падала би на старшинський склад; в/ Не маючи добрих інструкторських кадрів і кадру штабних офіцерів і вбачаючи небезпеку в користуванню відповідними елементами російського офіцерства, військовий уряд повинен притягти інструкторські кадри і досвідих штабних офіцерів з чужих держав /Англія,Франція/. Д. Наша міжнародна політика під впливом досвіду життя мусить зійти з-над хмар загальних ліній в долину реальних можливостей. Досвід 8 місяців роботи на полі міжнародним всіх наших місій і посольств дає підставу для тих висновків: а/ всі наші плани були досі направлені на здобуття успіхів у того концерта держав, що зветься антантю. Ми просили, ми вимагали визнання нашої самостійності, матеріально-технічної запомоги. Життя розбило наші плани. Нас не визнало, нам допомогти не дано, нас доведено до розпачу і руйни. Навіть сама антантa як така, майже не істнує. На фоні міжнародного життя зарисовується англо-американська -92- диктатура, як військова, так особливо фінансово-еконо- мічна. Одже зв'язувати наші надії з цілор антантов є роз- бита життям утопія. На полі міжнародньому можна сказати стоять вже поодинокі держави світу з своїми осібними, часто навіть протилежними інтересами. б/ Не може бути й мови після всього вище зазначеного про якісь розрахунки наші: на большевизм. Хоч і сильний покищо мілітарно, большевизм є з економічного погляду цілко вито зруйнований, а через те мусить впасти і мілітарно. Ще менші вигляди на будучність має комунізм на заході. Одже ориєнтація на большевизм, які небудь договори з Савнарко- мом, всякі перетрактації з ним, все це є не тільки компромі- тація нашої держави, але й руїна всєї нашої державної ро- боти і навіть самої держави. в/ Наша міжнародня політика мусить набирати характеру реалізму. Ми мусимо приступити до оцінки ріжних держав, зя- сувати собі можливу заінтересованість декотрих з них в українській політичній самостійності. І тому праця всіх місій наших мусить іти в напрямку зближення України до цих по природі змушенних бути до нас приязними держав. г/ З цього погляду перш за все наша міжнародня політи- ка заприязнити ся і має до цього сильні економічні і полі- тичні причини з нашими сусідами, близькими і далекими, Руми нани, Поляками, Чехами, Італійцями. Руминія? Полща му- сять нарешті зрозуміти, що єдина і неделям Росія, се кі- нець їхньому самостійному політичному життю, їхнім імпера- лістичним намірам, що самостійна Україна є захистом для них від російського кольоса. Італія, маючи нині в зародку, в майбутньости великі суперечки з Югославиями, мусить уважат в великій неділимий Росії, котра як і раніш буде, прикри- варчись обороною Славян, проявляти свої імперіалістичні тенденції, свого найбільшого в будучині ворога, а давня торговля з Україною спонукуватиме італійську політику -93- підтримувати змагання українського народу до національно-політичної незалежності. А всі ці держави разом, о скільки демократія на полі економічним і політичним набирає і що далі набиратиме ще більшу силу в державі з одного боку, а оскільки з другого боку єдину і неділиму Росію творять реакційні і контрреволюційні сили, повинні схилити ся і стати рішучо до військово-технічної і дипломатичної підтримки укр. демократії в її боротьбі за демократичну державність. д/ Під сучасну хвилю різні держави, що повстали на грунті б.російської імперії, як от Естонія, Литва, Латвія, Грузія і інші, боронячи свої права державні стають в добри стосунки до держав антанти, особливо до Англії та Америки, користуються ся їх політичним впливом, їх фінансовою і мілітарно-технічною допомогою. Стоячи в лавах націй, що борять ся за своє національне визволене в державних формах, сі держави нації, нема сумніву в тому, стануть і нам допомагати, бо міцна реакційна єдина і неделима Росія – лихий кінець їхнім змаганням до національної державності. Одже країня пора навязати найтісніші стосунки, в першу чергу дипломатичні, а сіма тими державами, щоби зужиткувати їхні зв'язки і вплив на антанту власне Англію та Америку, щоби єдиним "інородчеським" фронтом стати супроти "єдиної" і в обороні спільних інтересів. е/ Замиривші з двома сусідами, як Румуни і Поляки, здобувши в сих двох державах і в Чехах, а може і в Італії, підтримку в дипломатичному концерті, скористувавшися зв'язками і впливом "Рандштаттен" /серед них також і Фінляндія/ ми всі свої зусилля і найліпші сили дипломатичні повинні негайно кинути на здобуття для себе сучасних гегемонів – Англії і Америки. ж/ Тут приходить питання, яке раз у раз виринає мало не по всіх державах, в котрих є наші заступництва – се питання федерації в Росії. Безперечним фактом є, що Англія, Америка й Німеччина в "східному" тобто російському питанні стоять ними на грунті федеративної перебудови Росії. Ми, засадничо федералісти, бо стоїмо на грунті ідеї союза народів. Але в російському питанні -94- не можемо стати на шлях програмового домагання федерацівної Росії. Тут Федерація є питанне тактичне-умова здобуття допомо- ги від Англії і Америки і спосіб виявлення перед демократією і урядами заходу реакційності і лицеміря російських "федераці- стів". Ми не від Федерації народів держав колишньої Росії.Але не військовою силою згодні на федерацію. Демократичний шлях- визнає державності нашої, демократично скликані конституанти мають вирішити кожда осібно се питання- ось одинокий шлях до злуки. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 20 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 104 /ето четвере) +1106 = 1154 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 18а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів д/1-84, 87-104 - свят. тексту Документ з затухаючим текстом: 16 січня 1987 р. Підпис Жмаченко Ребровська ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 9.01.03. А.Ткач 13.01.03. Космад 44-07-06.Коцур ФЗ ОІ вр 2008 ніченков Євген 9.11. Новак Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 1.04.91 КСУР стамбаки (Дата) (Підпис) 9.12.08 Ішук