Доповідь Дідулі про боротьбу ірландців за свою незалежність, 12.12.1920, 17 арк.

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № ФОНДУ 1429 ОПИСУ 2 СПРАВИ 27 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповідь Дідуля про боротьбу Ірландії за свою незалежність 12 грудня 1920 р. Канцелярія дирекції УРР ДЕЛО № _ Доносок Федун про боротьбу з релігією за свою незалежність Начато 12 грудня 1940 г. Окончено 194_ г. На листах ИЗДЕЛИЯ ЦЕХА ШИРОПОТРЕБА КОНДРОВСКОЙ БУМАЖНОЙ ФАБРИКИ (арт. (910 42-43) Р. Кондрово, Налужинской области. Заводчиком госпитографии, ванна 2018 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХІВНИЙ АТЕК Міністерства Революції і Соціалістичного Будинків МВС УРСР м. Харків 19/1429 2 жовтня 27 1 Тарасова Мария за свою неприязнь Варшава 1920 р. 18 грудня ВОРОТЬВА/ІРЛЯНДІЇ ЗА СВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ "nulle cause ne grandit que par &lang de ses martyrs" В той час, коли У країнський Нарад переживає тяжку хвилю в боротьбі за свою незалежність, коли після трьох років кривавої боротьби війська У.Н.Р. в своїй більшості, примушено перейти за її кордони , десять, на далекому Заході в границях великої , могутньої Англії , на невеличкому Зеленому Острові Ірландія розиграється останній акт страждань ірландського народу, трагедія, яка проложується 730 років за ті ж самі раси, яки викнула і наша молодо Українська Народня Республіка - за право на вільне, ні діл кого не- залежне життя, суверенність своєї рідної країни, рідного народу. Український Народ не може не приклонитись перед героїзмом невеличкого 4х мільйонного Ірландського Народу , який бореться проти великої Англії. Ця боротьба здається, на перший погляд абсолютно безнадійного, маючи не увазі, що високо культура Англія , яка по словам Л. Толстого є най- більш зверхньою в всіх держав, яки претендують на цивілізацію, вживав нечуваних засобів для подавлення ірландського національного руху: ....... заготоєння 1919го року день виключний в історії ірландської державності, в цей день ірландський народ , через своїх представників в Парламенті Ірландській Республіці , зібраному в столиці Дубліні проголосив актом, яки слідує незалежність Ірляндії: " ік , обрани представники Ірляндсь- кого народу , зібрані в Національному Раду - мекци на увазі що ірландський на-д род має право вільного народу, що він ніколи не протяг семисот років не перегравав відкидувати чужоземне зверхнення влади , що він багато разів його відкинував зброєю, що англійський уряд в цієї країні є забудований нині, як і завади в прошлому не сил та на недравді , що він себе підтримує війсь- кою окупанцією всередині висловленні ролі народу, що ірландська Респуб- лика є проголошеною в Дубліні в понеділок Пасхи 1916року, в ім'я Ірландського народу через республіканську армію Ірляндці/що ірландський народ має тверду волю повернути і підтримати недотинного своєму абсолютну незалеж- ність, щоб досягнути загального блага/добробуту/ своїх промедлян , встановити справедливість /силу в всіхсті країни , забезпечити як мир внутрішній так і пр- истельствовості інших націй, що він буде витворити національну кон- ституцію на підставі звільності народа з рівним правом , з одинаковою своєчасною let opportunities égales / для всіх громадян що в поганку нової доби в історії, вибірщики використали в загальних виборах грудня 1918 року перший випадок висловити подярляючо більшості їх непохитну вірність Ірландській Республіці. Ми постановили в їм,они Ірляндської нації встановлення (l'Établissement) Ірляндської Республіки і ми себе зобов'язуємо , нас та наших соромадяч проголосити цей рішучий Універсал всіма засобами які є в нашому рос - ряженню . Ми постановляємо, що виборні представники ірл. народу мають право 1 sont seules compétents délibérer видавати закони ,яки могут бути приняті до виконання /des Loix susceptibles d'obligier/ ірл. народом та по Національна Ірляндська "аде в одна якій народ мусить повинуватись . Ми проголосуємо урочисто , що кетування Ірландів через чужоземну силу є удареншому національному праву,який ми не бужемо терпіти ніколи і ми вимагаємо, щоб англійська влада звакувела нашу країну . Ми просимо ,що наша національна незалежність була визнана та підтримана всіма вільними націями світа. І ми підтверджуємо, що ця незалежність є на будуче попе редньою так "существеност" умовою міжнародного спокою . В ім,они Ірл. Народу , ми покладаємо покірно нрде будуче в руки Ісселянського ,який дав нашим батькам сміливість та їхню непохитну твердість на протязі довгих століть безвугинної тіранії і сильні справедливостю нашої справи, яку вони нам передали , ми накликаємо божого благословення на цей останній етап боротьби , який ми вважаєм вести до хідда/свободи/" В той же день, с. т. 21-го січня 1918 року Парламент Ірляндської Респуб ліки звернувся зі слідуючою відозвою до націй Світа. "Дох Наций Світа, Братерське привітання! "Ірляндська нація , яка проголосила свою національну незалежність , звер т-тается до всіх вільних націй , через своїх обраних представників ,яки зібралися в Національному Раду в столиці Ірландії цього 21-го січня 1919 і прохає лети їх підтримку Ірляндській Республіці ,визнавши Ірландію як націю та її право опержати свої права нації від Конференції Мира. З точки погляду внутрішнього, ірляндське раса , ірл. народ, ірл . звичай , іра. традиції суть справжнє різні від аналогічних елементів в Англії: /Іриландці єстамовлення свята народу (нації, раси);/ Ірландія є одна з націй найдбільш старих в Європі і вона зберегла сильно і непохитно свою національну цілість на протязі довгих століть дуже ного притиснення ; вона ніколи не відказувалася від своїх національних прав і на протязі довгих століть англійської узурпації і вона підтверджува ла з гордістю вкожному поколінню і на прикінці ще через своя славетну ві- дову військових в 1916 році свої невидужжасмі права нації . З точки погляду міжнародньої Ірландія є ключом Атлантики ; Ірландія є ост танній avant-post Европи на Заході ; Ірландія є пункт в якому сходяться великі комерційні шляхи яки звязують Європу і Америку .Свобода морей вима гає її незалежности . Іі чудові порти , замісць того щоб заставатись ви- ключно в руках Англії , мусять бути відкриті для світової торговли . Іі порти суть зараз пусти та безжиття тільки з одного резону що англійська полі тика взяла на себе зберегти Ірландію як безплодне місце свідомо в інтересі розвинення Англії ,тим більш що географичне положення цього острова далеко щоб в дійсности бути користним Європі і Америці і далено щоб их забезпечува служить виключно намірам світового володіння Англії, Зараз перед лицем світа , зміненого війною Ірландія підтверджує знову свої за- конні права нації : Вона це робить з тим більшим довірям що вонаприймає сво- боду і справедливість , як основні підвалини міжнароднього права що вона визна льойяльне співробітництво народів як найкркаращий засоб бажати цивільну рів- ність проти загарбаних привилей запанувавших тиранівки осіли , що ніщо не забезпечить трівалого покія в Європі поки військове панування буде підтриму ватися на користь могутньих імперіялистів , що цей спокій вимагає щоби в кожній країні влада була збудована на вільному бажанню вільного народу .що накінець нинішній стан війни поміж Ірландією і Англією не зможе скінчитивъ як тільки в мент коли англійські війська будуть остаточно евакуовані з Ірландії . Це з цих мотивів між іншим що в початку доби яка називається "self determination " , свободний уряд і свободи Ірландія прийняви непохит но рішення не терпити чужоземного володіння звернулася звідозвою до всіх на цій світа щоб /вони/ підтримали права яки вона ,як нація має в абсолютній н незалежности, під республіканською формою , наперекір несправедливим пре- мензіям Англії , право ,який виникло з неправди і залежить від подавляючій військової окупації . Вона прохає в присутності Англії, бути допущеною на публичне засідання Конгреса Націй , щоб цивілізований світ розібравшись в англійській несправедливости і правді Ірландського народу дав би им свою висаку підтримку , щоб забезпечити незалежність Ірландії" Перед тим, як зупинитись на історії національного руху в Ірландії, ро дивимось чи може Ірландія істнувати як самостійна Держава, чи має вона необхідність в Англії. Ось який матеріал мається у нас для освіт- лення цього питання. Ці данні даються в статистичному порівнянні між Ірландією і другими незалежними різними націями Європи Земна поверхність в кв.милях: Бельгія - 11,373 Роландія - 12,580. Данія - 15,582 Швецарія- 15,976 Ірландія - 32,586 Ірландія о прибл. не така велика як Сербія з 33,891 кв.мил., як Нор- тгамія з іі 35,490,-Греція -41,933 і Болгарія -43,305. Населення: Норвегія - 2,331,700. Данія - 2,801,360 Швецарія -3,880,500 Ірландія -4,390,919,-згідно останньому перепису, але треба со- бі нагадати, що населення в Ірландії переходило 8 мільйонів в 1840 р. Річний податок Швецарія - 77,625,000 Болгарія -144,125,000 Греція - 173,700,000 Данія - 177,900,000 Норвегія - 244,400,000 Ірландія - 312,625,000 в той час- для 1918 року цифри поданні Ірландії превищали 750,000,000, а для 1919 р. ці цифри піднялися |згі- дно відомостям Міністерства Фінансів Англії| 42 мільйони ф.м.штерл. або І,050,000,000 франц.Ур|це по вуру. 1919 року|. Далі ірландці на- жуть, що неволя їх вітчизни їй ментую прибл. стільки сильних цілк- ції платить за їх вільність за одно. Ось таблиця торговлі за 1916 р. для других великих націй: Греція - 292,275,000 франків Болгарія - 395,935,000 " Португалія- 551,075,000 " Норвегія - 810.000.000 франків. Руминія - 1260.700.000 " Іспанія - 2053.375.000 " Данія - 2309.325.000 " Ірландія- 3782.644.600 " Англія захопила в свої руки найміцніші борги ірландською і тор- говля, чому континент, нажить Ірландія не береться в цьому участь? Ірландія не проходила країною! Ірландці доказують, що їх батьківщина є кошт ведика, досягнення засо- лена, досягнень болата, щоб бути місцевим. Будучи раз наведеною від пола- лячого армії Англії, їй не солення та борги збільшаться. Це англійське загарбання зруйнувало промисловість, заставило без експлуатації борги землі і риби, промисловість і зменшило на половину населення Ірландії на протязі 70 років. Саме природна збуду- вала Ірландію, доби воно були низьким. Поніж всіма напілами білої раси не вже ж Ірландія мусить бути зваженою проє сановизначення. Така є думка ірландців. Освітлено на Ході знайомі з раїною видно з цього, що ірландський народ, який бореться за свою незалежність не заприймить України, українського руху і української мови, яка бореться за ті-ж свя- ті права. Чи може нас там на Заході ракують за чорну або жовту расу -? цього ми не знаємо! Пинимось зразок до-ких історичних датах національного руху: Ірландії з моменту її приєднання до Англії, а далі на політичні і внут- тр шибону управлению Ірландії англійською владою. Ірландія знаходиться під армією Англії не 750 років, як Польща під Росією, не 250 років, як Україна під тур- з Росією, не 500 років, а до- яки балканські страни під Турцією, а 730 років. В 1189 році Ірландія була завойована Генрихом II Англійським. З 1541 року королі Англії носять титул і королів Ірландії. Історія Ірландії є історією повстань. З моменту завойовування Ірландії до цього часу не було дня, щоб ірландсь- ка нація хоч на хвилю згодилася на англійську владу, навіть не тому, що на влада була для них непоновимою, що ви побачимо нижче, а через те, що воно була анрідійською, а не своєю ірландською. Ірландія з 1579 року по 1580 водить політичні повстання - так зване перальдинів-проти англі- чан. Потім іде ряд повстань, які були організовані в Італії, Іспанії, по- би підтримати Ірландію. В епоху повстання під керуванням Франка О'Вейлс 23-го вересня 1601 року іспанська (флота входить в порт Кінсаль, 3400 чоловік висадилося під командою Дон-Хуана де-Арвіла. Де повстання продовжувалося 3 місяці. В 1641 році іде друге повстання тех з чужоземною допомогою під керуванням вже другого О'Вейлла. Ірландці вигнані з їх батьківщини і вони були усиновлені французь, іспанцем і голандцем робили все, щоб в цих державах викликнути події на користь Ірландії. О'Вейл надійшов одержати підтримку від Рипольє. В часи війни Вільгельма З-го проти Сюзана II-го Ірландці теж звертали свої погляди до Франції. В 1759 - 1760 р. одна армія організується в Ваннах, величезна флота зібрана в Бресті мусила перевести ірландські війська під керуванням адмірала Ронфланса, тоді, коли ескадра із 5 броненосців вийшла з Дюнкерна. Це повстання тех не вдалося. В 1798 році ірландський Вельфетон відправляється в Париж, щоб заключити союз з Директорієм, союз цей був заключений, але по принципам стійкого і стратегічного характеру це повстання з чужоземною допомогою виявляється неуспішним. Пізніший представник ірландців Роберт Вимот заявляє договір з Наполеоном І-им. Перед тим як зупинитись перед повстанням 1916 року в Ірландії і розвиненням подій в Ірландії до наших часів, розглянемо англійське управління Ірландією. Англичани Масонів пише з цього приводу: "Це не на протязі одної чи 20 адміністрацій, але на протязі століть, як ми вживаємо певну руку против ірландських католиків, хвосторці-протестанти пробували голод, ми мали надію на всі хитрості драконовських законів, ми пробували знищення не для того, щоб усмірити або побідити одну погляду расу, але поб стерти всі схили цього народу, працін, яке їх породжує. І дійсно, каже французьких лепутатів Марк Лангуїєр , ось ідея, яка була на протязі довгого часу в Англії - володительниці Ірландії: позбави ірландці не хотять покоритись через те, о вони не хотять допустити їх асіміхірувати, через те, що це неможливо на прикінці з них зробити Англічан - не має другого спасіння, як їх викинути (de les faire disparaitre). Далі, продовжує цей автор в своїй промові чи то не в Парижі 26 серпня 1840 р. зверниць увагу на те, що населення Ірландії є менш половиною того, що було раніше. Ірландці мають дуже мало дітей. Ви знаєте, каже він, що напаки це є раса дуже мносплодна і по ганебна практика неомальтузіанізма не може звернутись в населенню дуже глибоко моральному і -7- християнському. Те, по зменшенню числа ірландів - це з початку хащання и реслідування в прошлому, в часи Кромвеля, і в послідуючі часи, це го- лоди, нарочито вживану, як засоби притиснення. Відносно Характера ан- глійської політики в Ірландії, ось що каже в XVI віці поет Спенсер: " видко во всіх кутках істот, які певзарть на четовереньях, через то, що їх коліна [ноги] не можуть їх носити. Можна думати, до це скелети, їх голоса подібні на голоси призраків, які вирвалися з могил, вели ідять мертвочину, дуже частливи, коли її знайдуть, вона закопують мер- твих, коли можуть." З 1845 р. по 1849 Англією нависло був переведений штучний голод в Ірландії, Стрени, яка ввозила в великій кількості хліб, лимень, овес і скотину-навіть сені цього не вистачило в силу злополучного на- слідке англійських законів. Вперше на протязі них трьох годових 729.000 чоловік. Серть більше, як наво Іосин Бридж, нім Англія загубила живнірів в який-небудь війні. 50.000 родин були збавлені настів по суду. Виникла такжа і сукна еміграція. Англія дале для перевезення їх емігрантів такі пароплави, по більш нім 200.000 людей змерло на бор- тах цих пароплавів при цьому перевезді. Одна маха так званого лендлор- дизма в Ірландії: лендлорди в бажанні забільшити свої прибутки вига- нали селян з їх кат, руйнували до центу їх будинки, щоб помістити ско- тину там, де були ло е і поширити куга в тих місцевостях, де були до- манні очаги -система аналогона пруській в Польщі, бо, продовжує Маре Fengnier всі тирани в всіх країнах мають однакові засоби. Ці тирани сутд одної сім'ї і на перекріп грі згод, які можуть їх розділювати на де-який час вони один на одного скомі до глибини серця. Хто слід- кував хоч трохи за німецькими газетами, в дійсності запримітив взаєм- ні симпатії Англії і Німеччини. За 10 років лендлордизма 282,000 будинків селян були знищені, щоб, як ми назвали вище, дати розрій роз- ведення скота. Перейдемо зараз до цюстегки Ірландії, яке почалося в понеді- лок. Пасхи 1916 року, але додано перед тим де-які відомості відносно участі ірляндських військ у Царстворужжянні. Вино Виховуючись на вікових традиціях своїх батьків і дідів в боє- ротьбі за незалежність своєї страни - ірландці природно являються і -8- по натурі надзвичайно добрим військовим елементом.Ще в 1914 році коли в Англії не було обовязкової військової служби -це Ірландія яка давала більшість добровольців Англійської армії. По ро великому разі не патріотизм до Англії, який їх примушував поступати в англійські війська,а де-які інші причини. Ірландці поділяються на 2 частини: в тісному змісці Ірландія з її католичьким населенням і Ульстера- з протестанським населенням. В Ульстері населення складається по ро- лігій з католиків і протестантів. Загальна сума їх 1.581.626, - з них католиків 690.815. І ось цей Ульстер, який з головним містом Бельфаст навіть не є країною провінцією Ірландії, а відомо, і яких складається з 9 округів з 574 з яких більшість католиків, складає так звану партію "прайоністів", куди входять князь, лорди, протестанські єпископи, барони; і баронети, йродственники фінансових і індустріальних кол для яких "прідне англійська влада в розділі завжди протестувала проти намірів англійського уряду, кати Ірландії автономія - Home Rule і навіть зважали англійську уряду, що силою будуть протиписиса введення цього Home Rule, в Ірландії і в дійсності рона почали свої військові підготовлення для цієї речі ще в 1886 році. В 1910 році і в 1912 році гололування Home Rule у Ірландії протестанти організу- вали одверто гороженську війну, а 24-го вересня 1913 року ними був зібраний 1.000.000 фунтів птера на допомогу родинам добровольців, які мали загинути в боротьбі проти Home Rule, себ-то введення авто- номії в Ірландії. Ульстерці в цьому були підтримані протестантськими (німцями : так 20-го березня 1914 року 160 британських офіцерів подалися до демісії щоб затримати проти Ульстерців, які готовилися до гороженської війни Не дивлячись на це все, в 1914 році, після парламентської війни був принятий закон про "Home Rule" (ле його прикладення було затри млено) не часи участі Англії в європейській війні. "Home Rule" не задовольнює ірландський народ. Один ірландець каже "окажить по небудь про "Home Rule" в одному з національних зборів /Ірландії/ і деякі слова будуть по суті іроничним сміхом . який це буде парламент "дозвольте слухати дик" не може ні підняти такси, ні не жити охоронюючий териф ,ні контролювати митниці і акцізні збори , парля мент з компетенції якого виключена поліція ,армія,морська справа, і рі- шення якого буде навіть в сфері так обмеженої, було в залежності від остаточного вето Великобританії. В Ірландському повстанню 1916го року виключна роль належить так званої о організації син-фейнерів . Кто ж ці Син-Фейнери про яких ми щоденно читаємо в газетах, хтож це вони які при всіх тяжких обставинах бьоть-ся не на життя, а на смерть в військами Велико-Британської Імперії? Англійська Преса малює їх , як якихто большевиків Задада .- Син-Фейнери - це партізани незалежної Ірландії, яку вони бажають спасти самі через себе. Впочатку це був гурток пісьменників , поетів " мрійників" над якими сміялися Англійськи політики.- Надзвичайно характерні слова одного з шефів відносно Син-Фейннерів, сказані в 1907 році - м. " Син-Фейнери, ми самі, ми одні , розвинемо нашу силу, натхнемо наші душі , нам відмавляють автономії", візьмо її , будемо рахувати Британський Уряд якніщо, як не істнуючий.Більш Ірландських депутатів в Вестмінстер " Парламент Англії" . Збираємося в Дубліні на національну Раду. З того часу Син-Фейнери еволюйровали , але в тому же напрямі, Мета їх не змінилася, але викристалізувалася - "Одер- жати в мечах , які дозволяють обстоюванняства , добровольно" або силою, за собами констітуційними , або через повстання національний і народній Уряд". Ці Син-Фейнери бачучи , що Ульстерці під проводом Карсона обрре ються, прийшли до переконання , що раз Карсон може безкарно проводити таку ж акцію і загрожувати тим, що його отряди готові , в кожний мент знищити прихильників Home Rule - Син-Фейнери, чому і им не готови- тись до цього. Становище було ще більш утруднене , коли гурток Син-Фей- нерів , яким вдалося висадити три тисячі ручниць, були заарештовані полі- цією при вході в Дублін.Толпа привитала Син-Фейнерів голосно, тоді без потреби був викликаний полк Шотландців, які без всякого попередження , в наслідок чого 4 -и чоловіки вбитих , багато тяжко і легко ранених. Для більшої яскравості, відмітимо собі , що два місяці ранійш , 24 квітня 1914 року пятьдесят тисяч ручниць і один міліон патронів від фабрики Deutsche Mütztenen und Waffen Fabrie були висажені для добровільців Уль- стерра. Після цих подій становище стало критичним, але вибухла Європейська війна , яка на мент спасла Англійський Уряд-висунула на перший план події зовнішнього порядку. Шефом партії Син-Фейнерив в Англійським парламенті був в той час М. РЕЙМОНТ . Дуже багато людей його обвинува- чує за революцію , яка вибухла в понеділок Пасхи 1916 року. Що було причи- тє що переловнило чашу терпіння Ірляндського народу і викликуло нове кро вопролиття, Про це М. Олкез/Стефенс каже ".... Це наступило через те що румонт мєф н ірляндській партії не добре представляв свій народ в англійськім парляме ті . В день проголодення війні між Англією і Німеччиною він взяв Ірландс ке питання тяжко негво всьми столить історії і традиції і його кинув своїм народом як поступити через вікно. Не будучи уповноваженим на западок війни між Англією і Ні- якоє несудь державою він дав обозвазання Англії ,,Він клевет лейплязом Ірландії , нібито він мав Ірландію в своєї килені .....Чого він бажав, питає себе М. Стефенс заслужити похвала з соку Англії? ....Він міг би ви користати цей мент ,проголосивши сприятливий нейтралітет Ірландії та чер місяць він отержав від "Home Rule" і" в обмін на ірляндських ювнирів!".. Без огляду на те що з м. Дубліні була пролита кров ірландців в 1916 р. Ірландія відповідає на відозву лорда Кітчнера тим що це сто шестдесят тиченя волонтерів. Але ці добровільці хтили бітися в одинцях, які склад чалися лише ірландців ,єне бути влитими в англійські і шотлянські пол- ки ; воци жіли битись під своїм пранором / золоте діро на зеленому полі вживати їх верових в протилежність англійським військовим одинцям ,прано ри яких находяться в Англії . Але вербунки бераєкладені з осіб консер- вативних який не мели ніяких симпатій до вимог ірляндських рдолигерів. З другого боку продовжувались насилля на д сімфрейнерах . В перших мі- сяцях 1916року, йшли чутки про переведення обовязкової війсьькової служби в Ірландії . Це турбовало рф| ірляндське населення бо в літописах Ірлан- дії це був факт нечуваний . В останні дні березоля , в Дубліні поширилися чутки що Англійський Уряд має намір захистити зброя в руках ульстерців, і зняти репресії проти ірляндських волонтерів та відібрати від них зброю І дійсно був виданий приказ англ. урядом ,щоб війська і поцінія були на готові захопити зброя у ірл. волонтерів . Волонтери же поклялися не допустити свого роззброєння . Щоб попередити виконання цього таємного наказу і вибухнула револьція . Бій почався ранком в понеділок Пасхи 1916року і продовжувався шість дов рих днів . Пагано озброєні марчи лише охотничі рушниці і револьвери ,без задної артилерії повстанці билися з запеклістю . Але вони були відкину- ті. від Головного Почтамта, по дало можливість англ, владі викликнути до- помогу....Артилерія та кулємети били без милості ... 29-го квітня шефн пов станців заявили",з надії спасти життя їх людей , оточені і подавлені від костів, вони приказали припинити вогонь і здатися без жадних умов". Вілі 50 тисяч англійських військ приймало участь в подавленні цього повстання, величезні частини міста Дубліна були зруйновані, між іншими одна з красивіших вулиць світа... Це була оргія огню і крові, неділя найбільш темна в історії Дубліна. Мейфі повстанців були розстріляні та за одно з ними багато людей без жадної вини. Велика кількість людей була вивезена до Англії і посажена в тюрми без суду - так описують північні свідки цього повстання. Про характер поводження повстанців ми маємо слідуючи відомості навіть з англійських джерел. Сотник Р.К. Веретон, Мировий Суддя, який був заарештований республіканською армією і продержаний за одно з другими англійцями з понеділка до суботи вечером, заявив 14-го травня 1916 р. слідчому: "те, що на мене зробило враження - це повага до міжнародних постанов, яку проявили офіцери-повстанців. Їхнє повстання не мало мети а ні пролиття крові, а ні пожежа, а ні грабіж. Вони були дисципліновані [по найкраще похвалу у уставах Англії], прим. автора]. Вони захопили ресторан "des Tous Courts", якою якого були повні спиртом, шампанським і другими винами, але не була поміж них ні одного п'яного. Поводилися вони з полоненими з повною ввічливістю і повагою. І справді, вони доказали своїм поводженням, що вони є людьми вихованими, нездібними ні на який акт жорстокості. Англійський Прем'єр Міністрів Асквіт II-го травня 1916 р. заявив: "відносно того з кого складається маса повстанців я не хотів би заявити публічно, що вони поводились по людськи, що є особливим контрастом на їх користь, вони поводилися по людськи, що є особливим контрастом на їх користь, з методами ворогів так зв. "цівілізованих", з якими ми б'ємося в Європі. Вони билися дуже добре і не виклинули ні одного ексцеса." Співробітник "Times" - "зеляля, що повстанні, як жовніри, по-вахали Червоний Хрест. Нам здається, що цієї характеристики ірландських борців самими Англійцями досить для зрозуміння їх внутрішньої культури і для того, щоб їх поважав цивілізований світ. Для порівняння, наведемо зараз данні про репресії в Ірландії в відповідь на це повстання. З 1-го травня 1916 р. по 30-те квітня 1920 р. більш 40.000 актів насилля над ірландцями були зафіксовані пресою, не кажучи про численні акти, про які було заборонено писати -с-х втягнення інших. Інші джерела зазначають, що за 1920 рік було зафіксовано 40 тисяч насильств розподіляються так: англійською цензурою. Ці 40 тисяч насильств розподіляються так: Напади озброєних на врби беззбройних. . . . . . . 633. Вбивств . 75 Насильств та махарчих обисків. . . . . .. 26086 /Ссилка [Заслання] по таємному приказу без обви- нуватення і без суду........... 2412 Арештів.. 7592. Вироки польових судів і інших. . . . .. 2142 Число англійських насильств за останні місяці не збільшилося, бо боротьба все роспалається. Для того, щоб показати "інтензивність" англійських методів боротьби в Ірландії візьмемо повідомлення польської, французьскої і української газети. Так, "Український Дзвін" від 17-го жовтня 1920 р. пише: "В Ірландії боротьба поміж ірландцями та англійцями прибрала дуже гостру форму. Щоб налякати ірландців англійське військо стало падити села та міста та арештовувати Ірландців". "l'information " від 3-го жовтня 1920 р. повідомляє "de Har" публікує заяву Альфреда Смита, який недавно подався до домісції з корпуса допомагачих агентів поліції в Ірландії. Згідно його заяви заяві допомагачи агенти поліції примушені жити на полі, де умови істнування плечерні і відки вони не можуть вийти без того, щоб на них не нападали «сміфейнори». Поліціанти робаться нервовими і не- дисциплінованими. Їх офіцери дають їм повну свободу, що має своїм наслідком дикунські насильства; так, коли повідомлять до зроблений напад на поліціанти в якому-небудь сусідньому селі, агенти поліції озброєні рушницями, обвішують себе патронами, сідають в автомобіль- ні грузовики, які нагружені залигаючими бомбами і біднами з нафтою. Коли вони прибувають на місце нападу, то по вказівці офіцера коро- лівської поліції обливають будинки нафтою і кидать в них залигаю- чі бомби". "Наруд" від 12-го жовтня 1919 р. пише: "характер [неї партизан- ської] війни [розвивається] в формах, які нагадують сильно нашу бороть- бу за незалежність в період 1905 р. проти царизму, але треба визнати, що нечувані репресії англійського Правительства, які переводяться в Ірландії, перевищують царські репресії революційної доби. "Як до репресії російського царизму блидніють перед англійськими репресія" ми, згідно завети "Наруд", то нам більш нічого не застається писати, з сього приводу, бо неможливо заполоарівати "Наруд" в скепатих до російського паризму! Хибність цього погляду вже не можна не зупинитись ще на одному факті ірландського життя. Ми маємо на увазі декларацію Ірландських епископів від 27-го січня 1920 р. Між іншим вони пишуть: "принцип, який складається з невизнання почувань і національних прав, у всьому управлінні свавілля без всякої уваги до бажань народу, став ми констатуємо це з жалем, загальним правилом адміністрації в Ірландії. Наслідком пього-хаос хащарче безладдя, яке ми бачимо в великих болем, страждання піві немаєстної" страни. Ірландія вимагає прав, які є визнані всім цивілізованим народом ! sic! Права, встановлення яких як мирові принципи були прийнятим більш-менш офіційного характера в останньої війну і за цину стількох страждань і нашастя вона Ірландія проголошила право вибрати свій власний уряд. Але не тільки їй відмовляють в цьому праві, а ще піддають її на рід репресіям режиму зализа остіль- ки жорстокого і несправедливого, як і політичного і від другого (випадку) віка". Як ми бачимо найбільш консервативний елемент Держави - єпископат ірландський-поділяє цілком думки так зв. синфейнерів. Ми не маємо потреби зазначати, що в таких ортодоксально-католицькій країні, як Ірландія, духовенство має виключний вплив і являється товмачем свого народу. Історія ірландського руху за останні місяці місно зв'язана з іменем Голови м. Корка п. Теренсом Мак-Свинеом, який став національним героєм Ірландії, а його дум буде прикладом не тільки для Ірландії, але і для всього світу християнської любви до ближнього, бо немає більш великої жертви, як "положити душу свою за другі свої". Французькі газети від 12-го серпня п. р. повідомляють, що Мак-Свіндей був заарештований англійською владою в мійській ратуші за свій звязок з синфейнерами і за те, що він є сторонником ірландської Республіки. Через де-кілька день його відвозять до Англії. Користуємось матеріалами франц. газет і тому демо відомості про Мак-Свинея в хронологічному порядку: Його предають англійському суду, який його засуджує на 2 роки тюрьми. Мак-Свіндей, рахуючи себе громадянином ірландської республіки, відмовляється визнати вирок чужого йому англійського суду і як протест об'являє голодовку... Темпс "від 28 серпня п. р. повідомляє, що Мак-Свиней відмовляється від їхніх і голодує 3-й неділю. Становище його дуже важке, але річ зберіг себе втречів працюючим -намяти- Сестра Мак Свінея відислала Льойд Джорджові слідуючу телеграму":Я не прохая Вас дати милость моєму братові . Я я тільки констатую Вашу відпо- відальність на випадок смерти мого брата. Він та його товариші / Цчеловік яки теж голодують в тюрмі/вимагають їх свободи, воїни яку рахують як їх право . Якщо мій брат , або один з його товаришів повинен вмерти щоб одер- жати цю свободу вони вируть бедьоро. , їх акт нас наповнить гордистю ,але це на Вас і Вашуряд паде відповідальність .Ірландія як і Польща має право на вільне розпорядження своєю долею, для освягнення / рич еоприбт. / якого Ви кажете що Англія почала війну . Ми вимагаємо це право . Много мати- нело навіть в випадкові, як що ви рішите примусити мого брата смерти. " - Горба питалася сильно виземлити з тюрми Мак Свінея , але була відкинута поліцією. Теван Дюфі який себе імянує , згідно французьким газетам представником ірландській Республіки" в Шаржі звернувся до Мільеранда і Вільсона з про- ханням о інтервенцію перед Англ. урядом на користь п. М. Свінея.Франц, уряд найшов можливим в відповідь на це, запропонувати п. Гавану Дюфі, покинути Францію ,. " Temps " від 6 -го вересня ц. р. повідомляє що дружина Мак Свінея звер- нулалася з проханням до Вільсона де м'єж кишим каже:" Пане, Ви самий проголос- сили принципи самовизначення для всіх націй . Мій чоловік зараз в агонії , в англійській тюрмі за те що він підтримує І бореться за ці принципи. В Він є готовий не вище самопожертвування щоб забезпечити свій тріумф, за- суджений чужоземним судом законність якого він відмовляється визнати на своїй рідній землі , він є кинутий в тюрму , одним засобом для його протест ту зістався голод. Я Вас прошу вжити Ваш вплив перед британським урядом щоб перешкодити злочину проти цивілізації". " Temps " від 8-го вересня повідомляє- " Л Джордж заявив - як що б відоз вій про визволення Мак Свінея були з'єднані з запевненням що будуть припи- нені вбивства агентів поліції в Ірландії - я е певний,що британський уряд звільнивби Мак Свінея і других в.лянів яки голодують зводно з ним а також що,,визволення Мак Свінея на волю без цих запевнень мав би плачевний вплив на мораль ірландської поліції". .. З Нью -Йорка повідомляють що : від-іме- дж американській Уряду не може протестувати перед брит. урядом проти ув,язнення Мійського голови М. Свінея тому ,щр він не є громадянином 8,ед- наних держав ". "Temp's " від 10го вересня повідомляє що ірландський депутат М. Ред- монд пропонує Д. Джорджові себе як заложника замість Мак Свінєя і готовий відсидіти за нього два роки тюрми, Д. Джордж що робиться все щоб переконати М Свінея приняти Їжу .... Далі: "Нам відомо, що в організації в якій є Мак Свінєй, він займає посаду бригадного генерала і що це велика небезпека для порядку в Ірландії ." "Temp's " від 12го вересня ц. р. повідомляє слідуючу депешу переслана П. Мак Свінеєм своїйому братові до Америки: "Все одно чи я вмру, чи я буду жити - побіда в нами. Через те я дивлюся на Ня свою смерть в радістю Бог бодрствує над нами і наше довірря в ньому нам дасть тріумф" "Journal des debats " від 17-го вересня ц. р. повідомляє : "Мак Свіней міг спати сьогодні декілька годин , але його тіло покрито ранами що робить неможливим масаж для підтримання ціркуляції крови . Не дивлячись на це, він в пам'ятні рішуче відмовляється від їжи " "Temp's " від 20го вересня повідомляє : "Міністр внутрішньих справ Англії ФДГ оголосив відповідь на сенсаційні відомості американських газет відносно умов в яких знаходиться В тюрмі Мак Свіней, деяким іншим каже- тому що Мак Свіней відмовляється їсти, він дуже слабий лежить в великій кімнаті шпиталю., де його оточують лікари ..... Бжключної тонності їжа находиться постійно біля його . З приводу 40 днів голодовки якщо проїшли Мак Свіней вислав вдячність за співчуття який Йому оказані земляками. Він приписує продовження свого життя а також життя і своїх товаришів безпосередньому втручанню Бога щоб дати можливість Англії замітити свої пошмилки. Закінчує він свого листа словами що прощає своїм ворогам і що він є щастливий смерти за справу незалежності Ірландії " "Temp's " від 27-го вересня повідомляє що не мається ніякого змінення в становищу М Свінея " "Le Matin " від 23го вересня подає розмову з лікарями Мак Свінея відносно того чим пояснюється те що мак Свіней і його колеги ще живі . "великим турботам якими вони оточені, Змінення температурі може бути фатально для людей так ослаблених. Ми вкладаємо велики ту роботи щоб их оточити температурою яка відповідає їх слабості . Печі спеціального типа палються день інічь в салах де знаходяться хворі ..... Для них зроблені спеціальні ліжка матраци яких з каучукуї могут бути наповнені гарячою водою коли кожа хворих не може переносити доторкання довзичайних матраці Дальші відомості відносно стана здоров'я Мак Свінея Носьть такий же характер . " Свобода повідомляє що після 70 днів голодовки Мак Свіней вмер. Так закінчив своє життя великий Ірландець за волю рідного краю, закучений не в барбарській країні, не в пустині, а в Англії, але носить назвисо-в'єткової культури. Деплячей , які ни навмисно ла- ли відносно умов при Аких МакСоннек голодував, особливо по перед в ним постійно находилася їжа, позазує зайвий раз оскільки був сниз- ний духом Мак Свіні. Вичерпати матеріал по Ірландській справі в одній статті не уявляється можливим, тому ми пе зупинимось лише в коротких рисах не питанню, чому Англія не згорюється на незалежність Ірландії, а також на де-яких повідомленнях газет про сугасений стан боротьби В Ірландії, залишници поги по в стороні обанкурення, які засидую- ться І-рандцям за допомогою ін з бою німців, но цілком можливо, але манчілса факти свідчать, що найвищих Ульстерці користувалися допомогою Визгельма, а не Ірландія. Виконання звільнення Ірландії для Англії жено позна соби удава- ти з виконадовленням статистичних даних. Зостався другий жену- політацію - стратегічний. Ірландія має порти, через які можена володіти комунікаціями Великобританії і других держав. Чи ми можемо, кажуть Англійськи посі- тики, допустити в Ірландії одну базу для підводних лодок, яка не була б під контролем Британського Адміністративства? Так Лойд-Корп залював на ному навіть узвити соби з повностю хахарних небезпек, яки склалися для Великобританії з ізбудуванням Ірландської Республіки. Як щоб ця Республіка істнувала в часи остан- ної Війни, Британська Імперія могла б бути знищеною підкор німець- ких підводних лодок. В становищі, яке було, ми були в двох нальних від нашої гибелі". Мусимо зазначити, що Ідея автономії і назвить незалежності Ір- ландії має велику підтримку в Англійському суспільстві. Останні відомості з Ірландії підресеньють, що боротьба прийня- ла там не більш гострі форми. Англійські побіпоєвські автомобілі ото- куть беззбройних ірландців, торпи народу битися а поліцію, насове арести, цензура, знищення будинков клубу Сік-Фейнерів і т.и. Але він- Шейнери все не обмежуваться, боротьба цільки в Ірландії-вони перо- несли своє діяльність і до Льондону: роблять замахи на виних урядни- ків Англійського Правительства, підготовлюють новіт вибух в Англій- ському Парламенті. (?) В самій же Ірландії можна чути стрілянину та ...Як вище згадували мені, Рідний Край" від 4-го червня 1920 р. Л.Виноградов раптв в Надзвичайний Тур милицейське правлінсьтво лют навіть убивти в пе- говори з Придніпров'ям, щоби тільки далися над і снокиї говори мали чекати. Протягом був великий з енкрайжерами для посвятили до антисімейської паралельної". З уривків Л.Виноградов видно що воне випадок береза себе заклений в Придніпров'я над і снокиї. Візьміть мо, мене шановний Данило Васильович драки, мр.вико- Фрика в Даний день 10 листопада Придніпров'я має свої фей свої ешпанації на снокищі Придніпров'я, що ці грандо- амлекнатури, які приймають свою кріт в його посвяті Врат. Це і за великих гарна Михайлович зумови про бені ефей батьківщини - Придніпров'я". Боротьба за незалежність України і землі Придніпров'я має загально єдиною з Боронобою України за ті ж сенси і цілями. Як одна так і друга україна, яки боролись на троянці спогади пройти накинуто на них дрія мільйони їх дає великий велетень відки з'являться репатолога свої даначання у вас, що труда боротьба не їх итогомито, си дедукцію, а їх ціле. Дрімне - за право ній мисовий волонтернагенз. Лише учи і миру під розташування України і Придніпров'я має всесвітньої бійки. Дому че повинно бути шпаки с? Україна декількох дислокованних, Михайловича Амлекнатом (згори під аплини тим троянця; ворога мід киринки) приймаючи українські в Ватикі за велики самовішкових. І я авті так і другі проводевою бадує право на кільке меншими і незалежному Державнів'яй дим Польщі, Слуби, Декабр, Мирмен і Вруши. Кров ураганнув і Придніпров'я дана епохальній Франції" змідналий в Лоззее-Мтажинків до своєї батьківщини - бо дрім річних драз вистав народов рішанняв данко не затягива на їх рідній землі Дні праці, українській народу, мешканців боротьби і примірність на кшталт робочих селян з полоненими євреями та шляхетною молоддю визволеного українського. У Немецькій Країні місцеве населення народу є баченням виробленої від південного джерела, якщо чесно так і присвоєння досягло всього земельного фонду, але у нас не виконано ніяких національних заходів, а тим паче України, які її мешканці із багатими шляхами розміщення земель ландштейн, не впливає "як промовлено в державному уряді" Єврейських "відношеннями до євреїв і державних виразу країни". Місцеве населення виробленого народу, мешканців земель у розміщенні і розміщеннях, в Країні Народу багато несправедливих державних переривань ім по крива народжень!!! Інші також як Україна, так і урядовців використовують всесвітнього світу для пропаганди своєї незалежності. На Україні, як і в Ірландії є свій "Ульберг", але у нас не виконано провинційних державних "ідеально" уважаючи ст. з'єднання всіх мешканців яких на Україні, до України боротьба і після встановлення! І річ незалежно від держави і лісових пропагандистських не своя "першою" земельних колективів, Україна тільки радикальні шляхи для мешканців московських урядовців, яким високопанні ім по крива народжень!!! Інші також як Україна, так і урядовців використовують всесвітнього світу для пропаганди своєї незалежності. На Україні, як і в Ірландії є свій "Ульберг", але у нас не виконано провинційних державних "ідеально" уважаючи ст. з'єднання всіх мешканців яких на Україні, до України боротьба і після встановлення! І річ незалежно від держави і лісових пропагандистських не своя "першою" земельних колективів, Україна тільки радикальні шляхи для мешканців московських урядовців, яким високопанні ім по крива народжень!!! 19. Поре як України так і "Гризної" в тілому, що вони дуже близькі до сердцевини Укрвий вона колодарськи з Душе їм необхідні, бо ім першних ванн Вишугінь! у тілому і шепримійшення Англії і Росії полюбляєть мовжк їм ніз без "Гризної" так і Росія без України не може бути, нібито це з резон люби не дрвайим болю рабами надодоми кинш піднебесними. ... Доброба шепроям мистецької "Гризної" власника, Антільо покажу що таке дресєвба з молодимто, а тацоне то побігнав вух анс сила і тро ринне я пубеда надаря вухом, не відмовляшев і прав і ченях буде у нанши! Таки зважаймо що нищо так не дбільше і не забережує. Це Укрвий, як свята кровь проникта ря воно. Чи Укрвий не може Україна вол уні поктасшіньов! 19 Вер Христи Маршева J Водч 18е гв Деревморе 9/21 домикъ 6 Конзаровъ О письме. Доклад Пророчей правилъ ирмии в Мирлике про Ушакова. Демидія у карите Подгождеть к 27-ому дню домикъ в Зеленовкѣ и в письм. ВОЛЫНСК. ПОЛОЦК. ГУБ. XXIII - 24 СТАРОСТНОСТЬ: ПРОГКУРЪ КРЕМЕНЕЦКАЯ Фриманово - Чемодар, борь про тройной снос Деруцкий 1920г Переклад з французької. Доклад п. Добрея про події, які сталися в Українській делегації в Парижі у м. Травня до м. вересень 1920 р. В кінці маквича в Сан-Ремо відбулося засідання Навчної Ради, За- говораз же Граф Тишкевич проголосив в паризькій пресі: /, що він запрошений прибутти до Сан-Ремо, аби за- хистити українську справу. Ця повідома була неправильною, так що в Міні- стерстві Закордонних Справ сміялись з цього нового кроку клерикаль- ного представника України, який навіть не міг на ти місця в потязі, що відходив до Італійського кордону. Він виїхав на авто разом з М. Шу- милким і п. Галагерем. Про своє перебування в Сан-Ремо, він оголосив в англійській пресі інформацію, яка після була передрукована в ран- цузькій пресі, по котрій він ніби то мав побачення з членами Навчан мой Ради і навіть Людовиком. Тоді, як в Парижі Дипросовсь одер- жав в Сан-Ремо від одного француза позіллювання, що ні українська делегація, ні один з її членів, не взагалійниччи на всі зроблені ними у зуслідя, не змогли добитися прийому. Також Галлін був заморожений при- є бути до Сан-Ремо. Перед своїм від'їздом в Париж граф Тишкевич по- слав ноту наявним Ради і Міністерству Закордонних Справ, кажучи, що в п. Галлін, Делухин, Ісаєвич, Тимоленко і Зарх не мають жодних упо- товання поважень говорити від України, не мають більш дипломатичних паспор- тів і не повинні одержати дозволу на в'їзд з ранції. Невзгледяли на це ноту, завдяки політичним друзям Галлін одержав свій паспорт від приняття п. Мільєрамом, Пахелором, Послом Японії і Таке-Іонеску, які його вважали оборонцем України. Здивований присутністю п. Галліна в Сан-Ремо і допуском його до всіх, тоди, як він сам не був прийнятий ніким, поширюючи видачу на- справді спорта і можливість такої швидкої подорожі п. Добрею, граф Тишкевич послав секретарю делегації в Париж телеграму датовану 10-травня слі- дуючого змісту: "Позіллюйте Добрея, що за браком грошей він рахуєть- ся звільненим з І травня." Ця телеграма не була доведена п. Добрею, однаково викликала скандал серед українців, які дали виля протест, ка- жучи, що всяка праця є неможлива без Добрея, який тільки олен знає все. Коли граф Тишкевич повернув до Парижу, 6 травня на прохання Полковників Колосовського і Адамовича п. Рудницького і Ворчака, в супереч Савченко і Лумицькому, він змінив своє рішення і листом від 7 травня просив п. Добрея продовжувати цінне співробітництво" в Де- легації. В той же самий день п. Делухин "запитав Париж і вихід через Швейцарію до Відня, куди його викликає п. Микренко кажучи, що він має має повернути на Україну для відповідального праці. Не був момент, коли польська армія вела наступ і коли Міністер- ство Лівдького-Піковського повернулося на Україну. Це успіхи могли б бути використані як з французької преси, так і серед політиків Анталії. Не був момент закриття Пресового Бюро і смерті разети "ран- се-Україне." П. Савченко і ректор Воро Преси, умудрився через обмані та свій злий характер закрити перед собою двері всіх редакцій, не доставало тільки чекати на безінтересну симпатію. Однаково мовчан- ка всієї преси про українців в Україну тоди, коли письми потреби про успіхи поляків, яких хижака виставила небезпечного, тоди граф Тишкевич просить п. Добрея зняти всі наховів, щоб його і дителі- журналісти хотіли надрукуванням ими України. Завдяки дипломатії тіл "Добрея" тогді надруковано перші сторінки з отопра- ціями докладів з Киминця п. Добрея і "одну" - оголосив дві статьї, "одну" - одну і "одну". Замисль того, щоб боронити українську справу, граф Тишкевич, який не міг про- слити своєї невдачі в Сан-Ремо, по-тяв командію нажену на Галліна пе- ред політичними людьми франції та Міністерством Закордонних Справ. В той час п. Галлін був в Монре-Карло хворий і без грошей. Він не міг на- віть боронитися. У другого бою українці з Парижу противники політики графа Тишкевича, пойнормовани про все, що сталося в Відні, рішили повести откриту кампанію проти графа чи в кожному разі відмежуватися від від неї, як раненої. Також французькі кола дуже зле настроєні. Так п. Брюнд, прихильник української справи і п. де-Монзі, який хотів інтерполяти сенат в українській справі, перестали зустрічатися з українцями, аби не бачитись в градом Тишкевичем. Був улаштований сніданок у п.Вертело, дружини Генерального Сек- ретаря Міністерства Закордонних Справ/ на якому були, крім Бріона Де-Монзі і інших сенаторів п.п.Галіп і Тимошенко. На жаль, п.Галіп весь час був хворий в Монте-Карло. Виздоровів- ши він перший раз появився на цьому сніданку 15 червня. Україна мо- же відмитити ясним промінем цей день, бо українці не обійшли і Французів - приєтали України присвятили українській справі стільки уваги, що п. Бріон, де-Монзі, Вартелло і Палеолог не тільки вислови- лись на користь українського народу, а і просили п.Галіпа надісла- ти їм доклади і засобувати їм кожний раз наші потреби. Ці потреби не можуть бути невадовольнені. Поляки не змогли утриматися в Київі і в боєм відходили. В Відні українські політики заворушились; в Па- ризі анговорили про відлик графа Тишкевича. Французькі політики бу- ли дуже обезпокоєні цією ситуацією і французький Генеральний Штаб, бачучи деморалізацію поляків, звернув свою увагу на Деникина і Пе- люр. Це був момент для графа Тишкевича використати не випадок і доказати силу і боєздатність армії Павленко. Між тим відповідь не зробивши нічого в Парижу - прогулятися спочатку в Опа, де він не був ніколи прийнятий і де він поставив українське питання в зле ста- новище, а потім в Паде-Кале на морські курорт. П.Дюбрей, бачучи нерішучість французьких політиків і грозумів- ши, що на Набережній Орсей, шукати йот і докладів, надісланих деле- гацією Сидоренка, а з другого боку бачучи, як-але і небезпечне її мовчання графа Тишкевича, посовітував Галіпу попросити авдієнції у п.Міллерандя. П.Галіп був тоді принятий спочатку п.Палеологом, а іс- тим п.Вертелою, які нарешті переконалися, що українська армія змог- ла бути дуже корисною для Польщі. На передодні свого від'їзду в Гіт- ти п.Міллерандом і Вертелло попросив по телефону п.Дюбрей, надісла- ти йому нерайно доклад, який він представив п.Міллерану і п.Ллойд- Джорджу, що звідуться в Гітт і який би доказував: І/ що армія Пав- ленка істнувала же; 2/ що вона могла би бути зміцнена полоненими ук- раїнськими в Чехословакії. Але в останньому випадкові треба було пе- дати точні відомості про кількість полонених і місця, де вони пра- цюють. Між тим майже всі в українській делегації були в відпуску і було мало неможливо дати докладні відомості і тільки після еліш- них вишуківань у французьких старшин, прибувших з польського фронту п.п.Галіп і Дюбрей могли скласти доклад, який був переданий п.Вер- телло на двірці в суботу вечером в момент, коли він відідав в Гай: В слідуючий понеділок п.Міллеран оголосив в Палаті Депутатів, що він визнав Франгеля. Росіяне почували себе міцними, завдяки мовча- ці оліційної делегації України і соперництва тиміж українцями В: на і Парижу, використати перші свої успіхи. Повернувши до Парижу, грав Тишкевич замість того, щоб старатися взяти реванш з рослян,шу- кав випадку щоб помститися за де-кілька маленьких успіхів п.Галіпа і звернувся в новими нотами до Міністерства Закордонних Справ та Пребектури Поліції просячи вигнання його в теренів французьких. Ві: прийняв за чистку делегації, вигнав з неї п.п.Ворчака і Лучинсько- го, а кілька даних пізніш Генерального Секретаря Рудницького. Одна- ково цей останній після де-яких пояснень і погроз повідомити про все Український Уряд, встиг залишитися на своїй посаді. В цей час була одержана з Відня телеграма, з одного боку авільняюча графа Тишкевича від головування і призначачою Радником і Заступником Ро- лови Делегації, а з другого боку призначаюча їй місце Комісію в трьох Ченів. Це був скандал. Граф Тишкевич телеграфував в Варшаву і чекаючи відповіді залишив Париж, відїхав до Вінера.?/ Потім до Лондону, де між іншим англійська посса вітала його з усмішкою. В той час п.п.Дюбрей і Галіп відновили переговори в Палеологом і Вер- телло, наслідки яких Вам відомі - а саме після них Генерал Пелле, щоб військової французької місії в Празі, одержав наказ зміцнити і постачати армію Павленка. Але в "Міністерстві Закордонних Справ, ходили чутки про нелади в ДИРЕКТОРІЇ Українській і про боротьбу в Парижі між представниками України, не знали якої триматися позиції і з одного боку, ніколи обіцяно українська делегація не була ви- знаваема і коли дехто з низших урядовців говорив в графом Тишкеви чем, ніколи вищі чинники не бажали його приняти. Однаково було по ставлено конкретне запитання, чи слід балакати з представниками Ук- раїни в Парижу. Так, але які були представники України нині в Па- рижу? Чи був це граф Тишкевич? Чи це був п.Моркотун, Голова Націо- нального Українського Комітету? Чи була це нарєшті Нова Колегія, призначена п.Макаренко? Всі відомості, які надходили з Відня, всу- 19 переч тим інформаціям, які подавав до Французької преси в Віннеро граф Тишкевич, здавалося свідчилки про відклик графа Тишковича і про призначення Нової Колегії в трох членів - Келухіна, Лучинського і Га- ліпа. Запитані де ким з Членів цієї Колегії по мать робити в приво- ду того, що тримався далеко від Парижу, урядовці Міністерства Оправ закордонних справили, що вони не хочуть і не можуть вмішуватися в ту неприємну історію, бо українська делегація не визнана офіційно, але радять вступити на місце делегації і почати керувати бічучими справа- ми. 17 серпня біля 11 годин, коли в Секретаріаті знаходились - Руд- ницький, Голосовський, Голофрей і Дюбрей з'явилися Лучинський і Бор- чак, які показуючи автентичні документи, заявили, що вони одержали мандат провадити українські справи на місце графа Тишковича, відкли- каного до своїх функцій і затребували передачі пепаток і архивів. Секретарь зустрів їх, по граф має скоро повернутись і що було б ба- жано його почекати. Але по вимозі цих двох папів, він рядав им книжки і печатки, які негайно були перенесені в сосідню кімнату, куди зараз же з'явились п.п. Бич, Голова Кубани і Галіп. В той же самий момент п. Лучинський підійшов до п. Дюбрей і попросив його, наколи він хоче, продовжувати свою працю при Колегії і носити титул Директора Бюро Преси, п. Дюбрей відповів, що він працював тільки для одного українського народу, а не для тої чи іншої особи, що тому він працюрав в всякому майчим дій- сний мандат і що він з охотою прийняв би титул Директора Пропаганди, тим більш, що цей титул був йому наданий в кампанії п.п. Потлюрою і Лі- винським. Негайно був надісланий Міністерству лист, аби подати спис нових Членів Делегації і їх співробітників. В цьому листі п. Дюбрей фігурував, як Директор Бюро Преси і Пропаганди. В той час, коли п.п. Лучинський і Борчак перешли в сусідню кім- нату, де вони вступили в переговори з п.п. Бичом і Галілом, полков- ник Колосовський в самий панебний спосіб лаяв п. Рудницького за те, що він видав документи Делегації п. Борчаку і Лучинському. Рудницький відповів, що він був простим урядовцем і що він повинен був скоритися перед автентичними документами. Полковник порадив п. Ро- лорею піти привести поліцію, яка б вигнала п.п. Борчака, Лучинського Вича і Галіпа. П. Дюбрей просив Голофрея нічого не робити, кажучи, що на українську делегацію досить зле дивляться в Парижі, що вже ареш- ти провадились Французькою поліцією проти Адамовича, Савченка і Ко- лосовського і що було б дуже важко їх зараз перевести. Нарешті став ся 6 скандал і коли б вимагалась поліція е багато шансів думати, що всі українці буди б вигнані в франції. Слід би було примиритися в дружній спосіб і не провокувати екаадала. До того ж граф Тишкевич має повернути того ж вечера. В дві години всі залишили делегацію крім Голофрея, який теле- графував графу, щоб він старався втіки до Льондону. На слідуючий день п. Дюбрей, як звичайно з'явився в делегації. Дюр ник зупинив його при вході, кажучи, що делегація закрита і що йому напишуть, коли вона відчиниться. Лісно на дверях висіло оголошення о тимчасовому закриттю і пропор був спущений. Зараз же п. Дюбрей з помешкання дворника телефонував секретарю п. Рудницькому, просили йо- го дати пояснення і сказати, що він має робити. П. Рудницький відпо- вів, що він нічого не знає про закриття делегації і що він не прийде в делегацію допоки граф прийде до Парижу се-б то за дванадцять день, на протязі яких він рахує себе в відпусці. Дюбрей попросив тоді у нього дати й йому відпуску, на яку він має право, працюючи більш року і про яку він з ним говорив раніше. Цей дав згоду. В момент виходу п. Дюбрей зустрітив п.п. Борчака і Лучинсь- ского, яких дворник також повідомив, що вхід до делегації зачинений Вони також хотіли йти шукати Комісара поліції, щоб з ним констатува- ти закриття делегації і дістати документ який би був свідком діяль- ности певних українських осіб. П. Дюбрей відсовітував їм вищування в це справу поліцією, тим більш, що не відомо, чи дасть комісар такий документ. Вони пішли шукати Комісар., якому п. Дюбрей пояснив що річ йде просто про те про констатування факту, не маючого юридич- ного значення. В цей момент з'явився п. Савченко, який прийшов перед ними, піше шов в помешкання делегації, яке було відчинено по особливому знаку п. Голофрея. В цей же вечер п. Дюбрей покинув Париж, щоб провести кіль- ка день в своєму селі на березу моря. 23 серпня п. Дюбрей одержав телеграму від Міністерства Освіти з повідомленням, що він має 23 серпня відіхати в Румунію а університет- ською Місією і лист Руднинького з повідомленням, що гра́б повернув до Паризу, він залишився в Лондоні тільки два дні, що він призначив Думицького віце-президентом делегації і по цей підписав наказ про звільнення обов'язків Рудницького і п.Добрея з складу делегації за предстельство гра́б л.Таліпу. Це була брехня з боку п.Завченка, який був давно конкурентом на посаду Директора Преси і виконував свою стару помсту. П.Добрей негайно послав проєкт і повернувся до Паризу, щоб урегульовати ситуацію, себ-то одержати свої платні за чотирі місяці, яка з огляду на фінансовий стан делегації не була виплачена своєчасно приготовитись до від'їзду до Румунії. Але гра́б Тишкевич не тільки відмовився приняти п.Добрея, але і виплатити йому гроші з огляду на нерівніку їх кількість в казі деле гації; в другого боку п.п. Тимошенко, Раліл, Рудницький і всі член Дніпропетровська просили п.Добрея продовжувати служити Україні обіцяючи висловлення ситуації в самому на меншому часі. П.Добрей звісся від'їзду до Румунії і знову почав працювати в пресі і серед політичних діячів, які почали з'являтися до Паризу на висоти Президента. На печасти, Міністерство одержувало все більш несмистичні відомості від своїх агентів в Віллі про ситуацію на Україні і про яку гово рорили рядати політики та партійні діячі, з другого боку поширювалися поголоска в Паризі що один з членів делегації гра́б Тишкевича утік і швидко забравши з собою касу. П.Добрей загубив надію в можливості кобісної праці в цей мент преси для України і довірря до людей, які навіть зріклися справедливо задовольнити його плат нею за всю працю. З великим жалем і невзглядняючи на прохання валиштися з боку п.п.Тимошенка, Раліла і Лучинського, п.Добрей прийняв дотручення французького уряду, який рішив утворити лінії французьки в Тиллі- сі. До свого виїзду в Паризу п.Добрей не одержав платні і гроші, які йому належали, хотя й за кілька день перед тим гра́б Тишкевич одержав гроші від свого Уряду. Невзглядняючи на те, п.Добрей за- повинув українців, що ризикавши, він залишається віданим України і в той день, коли український уряд закличе його, він буде до його послуг. Це запевнення п.Добрей повторює тут в своєму докладі, який він бажав, або він був прочитаний п.Петлюрою і всіма тими, яких наклел та обмани п.Тишкевича могли б повести в заблуду та непорозуміння. Добрей. Тифліс, Школа Французька. 27 листопада. 1920р. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Переклад з французької. Тибісі, Грувія, 26 листопаду 1920 року. Його Високопанні п. Петлюрі, Президенту Української Республіки. Вересень, Прошов цілий рік, з того часу як я, в Камянці, залевив Вас в моїй відданості Українській справі і обіцяв посвятити всю мою діяльність і всі мої сили на те, аби Україна і українці пізналися з французами, які їх не знали. І надіслав Вам багато докладів які були доказом, що я виконав свої обіцянки і цілукраїнці які могли добраться до Вас, росказали Вам, як я витратився, і про ті наслідки, яких я досяг. Але в той-же самий час, вони-б росказали Вам про елі наміри та поступовання графа Тишкевича що до мене, і компанію наклепу і обманів, піднятту проти мене авантюрниками - Савченко, Шумицьким і Ганобрей, в котрих граф Тишкевич сформував свою делегацію, так звану українську. Ви обіцяли Полковнику Колосовському покласти кінець цьому стану річей, і в Парижі знали, що в той чи інший день я прибуду до Вас аби доповісти про істину: так в серпні Савченко, який одержував в двох кишень /української і російської/, Шумицький, агент франції, Німеччини, України та Скоропадського і Фальшивий франк-масон дошлись мого впливення в делегації, уживав обманів, і я примушений був посіти до залишення Вашу справу і прийняти від французьського правительства доручення їхати до Тібісі для засновання там французького лінєю, вищих курсів, і французької газети. Я протестував проти цього рішення графа Тишкевича, протестовав також ще більш проти того, що він підмовився не тільки дати мені посвідку в тому, що я працював 17 місяців для української делегації в Парижі, а також виплатити мені платню /8.000/ франків/ і за право по за механізм моїх функцій Секретаря делегації. Всі українці в Парижі були опечалені таким поводженням графа Тишкевича і залевили мене, що по їх повороті на Україну, вони будуть захищати мої права перед українським Радом. Сам же я написав протест, який був пересланий п. Ніковському, бо я знав, що граф Тишкевич на згадок свого впливу в Парижі і приїзду до Вас роспорядився вищити всі документи, які йому були не приємні. Відні, коли я мав можливість знатися з Вами, я протестував більш формальним шляхом проти моєго звільнення в делегації графом Тишкевичем. Я тільки один француз, який дійсно знає Українську справу і хоче цілком віддатися для неї, бо я дивлюсь на Україну, як на батьківщину мого сина і маю мою. Я протестую проти невиплати грошей, які мені належать і про яких я для пам'яті прикладає рахунок. А прошу Вас прийняти цей протест і надати йому таке-ж саме значення, яке я йому сам надав. А прошу Вас також дати наказ, щоб ці гроші, які мені належать, були виплачені чи в Парижі особої, яку я призначу, чи тут в Тибісі через Ваше Делегацію. В останньому випадкові, в французьких франках, бо грузинські рублі не мають жодної цінності за межами Грузинської Республіки. Назучи це, я осмілююсь залевити Вам, що я не маю жадної злоби проти українців і що я в жадний спосіб не перестав цікавитися справою українського народу. Навпаки, як першим, так і другим, я залишаюсь настільки відданим, що я відмовився підписати контракт на чотири роки, як просили мене правительства Франції і Грувії: л ангажувався лише на один рік, в певності, що повірформувавшись у минулому, Ви, екселенції, і всі українці, які мене знали і знають, захочете, щоб знову відновив свою працю для України, чи то в Парижі, чи то на Україні, чи де в иншому місці. А тому я-б хотів аби Ви дивились на мене, як на українця і краюдого з українців. І до Ваших послуг. Ліцей, який я прихав закласти, функціо- нує чудесно з 364 учнями, об'єднаними одною програмою і дісці- пліною, вищі курси слухають 147 студентів і студенток. Я маю право залишити своє доручення, коли-б тільки незахотів. Цей день встановите Ви. Тепер-же дозвольте мені, Екцеленція, побажати Вам здоров'я і успіхів для Вашої славної армії. Разом з тим прошу прийняти запевнення в моїй Вам відданості. Т. Дубрей Професор Французька Школа в Тифлісі 26/XI 1920. Памятка про колти, належні дану Дубрему професору фран- цузької школи в Тіфлісі, Грузія. 4-х місячна платня (червень, липень, серпень і вере- сень 1920 р.), не виплачена Україн Делегацією в Парижі мені, як секретарю 2.000 х 4 - . 8.000 фран 5 артиклів уміщених під моєю підписью в газеті „France-Ukraine“ 400 х 5 - . 2.000 " 1 артиклъ по англійські уміщений в „Chicago Tribune“ 400 " 4 огляди преси, уміщені в „France-Ukraine“ під моїм псевдонімом Le Furet 200 х 4 - . . . . . . . I.200 " 1 доклад в залі „Демократія“ на прохання бюро Укр. Преси . 1.000 " 3 артиклі, уміщені в „Aux Cercles“ і „Le Journal de Genève“ з спростованим про істнування в Кампінці французького бюро, складеного з старим Денікина . . . . . . 1.000 " 1 артиклъ в „La Lonteme“ уміщений під назвою „Un appel de Pétlioura“ . 400 " I артиклъ про Україну за рік 1920 . . . . . . 500 " I артиклъ про Україну і мусульман, уміщений в „Orient Musulman“ . . . . . 400 " I доклад і I конференція в Лісі Прав Чоловіка . . . 800 " 2 конференції в залі Унівсам про капелу українську. 1.000 " I конференція у „La Jeunesse“ про українсь- ку капелу . 400 " ВСЬОГО 17.100 фран ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ I ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 24 Фонду № 4429 Пронумеровано 16 /писемна цясть/ +1305=89д. аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів а/м 8-3, б/д -9, 13-16 кбст. тексом а/м 12, - картка Документ з затухаючим текстом: 16 січня 1987 р. Підпис Несмєнов Несмєнович ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) а/м 12, щур - на розборот 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата де Н/п. 3.11.04 Коваль 5/9/р212.05 р. Тб підом. Олека 4.12.86 вв ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опраця: Мікрофільмування: 11.04 Додаленко (Дата) (Підпис) Друець (Дата) (Підпис) 9.04.91 лікар сканування (Дата) (Підпис) 10.12.83 вв