Доповіді та листування Дипломатичної місії УНР у Румунії про взаємовідносини із закордонними посольствами та з фінансових питань, 16.03.1920-19.01.1921, 118 арк.

Канцелярія Директорії УНР Доповіді та звітування дипломатичної місії в Румунії про взаємовідношення з захоронними посольствами і фінансовими питаннями. Почато 16 березня 1920р. Закінч. 19 січня 1921р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Суспільства МВС УРСР в Харкові 118е/1429. оп. 2 арк. 25 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді та листування дипломатичної місії УНР в Румунії про взаємовідношення з закордонним посольством, фінансових питань 16 березня 1920 р. - 19 січня 1921 р. Українська дипломатична Місія в Букарешті 16 березня 1920 р. телеграфе: РАДА МІНІСТРІВ В РУМУНІЇ ЗІБРАЛАСЯ 11 БЕРЕЗНЯ ПІД ГОЛУВАННЯМ НОВОГО РУМУНЬСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА ГЕНЕРАЛА АВЕ- РЕСКУ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СІТУАЦІЇ. МІНІСТР ЗАХО- ДОНИХ СПРАВ АРГЕНТИНУ ЗРОБИВ ДОКЛАД ПО ОСТАННІМ ПОЛІ- ТИЧНИМИ СПРАВАМ І ВИСЛОВИВСЯ ЗА НЕОБХІДНІСТЬ ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, КОЛИ В ИНШ ОУСІДНІ ДЕР АВИ БУЛИ ПРОТИ ТАКОГО РІШЕННЯ. ВІН ЗАПРОПОНУВАВ ЗАЧИНАТИ НА ПРИ- 13 ВОЄНОМУ З ЛОНДОНУ, ЩОБ ПО СПРАВУ ВИРІШИТИ ОСТАТОЧНО. УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В БУКАРЕШТІ. Передав по телеграфу Секретар Місії п.б уткевич. Месяц три раніше я одержав від Вас листа в кепрін Ви продали мене приїхати до Вас - то тоді зробіть це не було можливості - дозволення командовання мене з Одеси за випустившо-в а крім того у мене ні було та-й температури мена грозей. У цим самим курсером що повзе цей лист піде і мій коротенький доклад - ви часті бали инфор- мацію тілько за посмітні дні з Одеси - а для робного уразуміння всього співробниця треба робити довгий доклад і липше всео переказань и аддесно. Обро тілько скажу що наші "першінні діли, а великі ураль, білі гедери, варзі, сефри і т.д. це Україну а це Хайри не що вони бентся альшевиків-били ніде ті того засмучивалоть. Акні приходилось Балаклія з самими кур'єрами Камчунських і вини мій відразу не виступували Комунізм падав крізь і тільки від того Російські комисари и молчівці по всім саракам да є предло- учили повноважні договори; а цей воно свою силу біда-б воно так балакали ? Припоминайте их балачки рік одо півтора тонну назад и і возбмлить темпер- тний ток - розниця велика. Їх надій на соціальну революцію в Європі - чиста фантазія . Будучи в Болгарії, на кайфу воно гасло уназують, а дагав и балакав и с комуністами и с іншими повтімки - там не комунізм а одна сміття - таки коопер- наційні сердебел що их це приїмають на коронку слугу !.... Заарештовані як дієвий, и тепер що інший тичлень всі Болгарські комуністичні не могут найти 300.000 робів (я счест головик) цей их визволити з визници пд запов. Є багать кої койого що міні було тірєба вам доказати - но це приємні отлочити все на персональне видання. Як що Ви, високий міністр и голова Сифтетрія хочете ро милою предбачати - то дайте телеграму в Бухарест там Михайлову и я приду до вас. В своєму останньому донесенні ви казали, що закінчені наші Озброєння є вже на зобов'язаних завдань - позаяк з ним зважено повертання наших всього транспортного флоту та обереження всього транспорту. Розуміємо, що ми 48 кораблі стоять на березі у Ужгороді чи одержимо не всі - то все-таки більшу частину. Спостерігаючи, що цих перешкод вже переказувано міні через моє сина, який розмовляв з Ужгородом, що по першому письму наказу вони підписують Українські працюючі - а завдання все ж у бою бранцузів і Англійців буде тільки тоді, як ми будемо мати свій флот на морі. В загальному всього що в чотирьох Ваш переказати. Міні - дуже бажано, щоб та подрібнення і вірою в нашу діло кораблів мало передавалася всім. Прошу Вас, пане, переказати мій повітряний приказ, пану голові Директорії. Прийміть моє велике поваження і щиру пошану Командувач М. Осипович 20/III 20 Букерешт Українська держава Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Румунії 7 Квітня 1920 р. Ч. 1262. до ПАНА ПРЕЗИДЕНТА РЕСПУБЛІКИ. На підставі Вашого наказу Ч.153, через Контр- Адмірала ОСТРОГРАДСЬКОГО ми надсилаємо в Ваше ро- спорядження ОДНУ ТИСЯЧУ американських доларів. Окрім того, надсилаємо ДВАЙЦЯТЬ П'ЯТЬ тисяч ро- сійських карбованців /один білет "Обязательство Государственного Казначейства/котрий прохаємо пе- редати Міністерству Закордонних Справ. ГОЛОВА МІСІЇ R. Маячев РАДНИК Томбовський КЕРІВНИМ ОПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ -односно тієї, кинувшої утати ся д 031.11/9 од уход 2191 вит "У. Н. Р. "Прийняв з Клім Директомолики Візанією в цим адвокатом хви Травня 1920 р. -намаї од дивідоморих імен яткої ся на пев. муд сс8.І. Ч.276 ДО ПАНА ЧЛЕНА ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ Намалень на Поділлю. -недея незол. і винищувачен способом А7. Р. МАКАРЕНКО. Маю за шану докласти Вам, що до Високої Дирек- торії звернувся в рапортом від 8/IV.1920 р. за Ч. І42 Антін Стрикевський, називаючий себе старшиною для закордонних доручень, в проханням про виплату йому платни з 5-го Жовтня 1919 р. по вищезазначеній поваді. В рапорті п.Стрикевський докладає, що він був командирований в Румунію від імені Директорії Ва- ми, яко Членом Директорії і це справа про його фор- мальне призначення мала бути Вам залагоджена в пор ревунніку в Військовому Міністром. Ні в представленних ним документах, ні в опра- вах Канцелярії Директорії не має жадних паказів, чи роспоряджень про відрядження п.Стрикевського до Румунії, не має жадих призначень і в Військовому Міністерстві його на ту чи иншу посаду. Голова Директорії Головний Отаман зауважив, що він ніколи не відряджав і не доручав кому би то не було відряджати п.Стрикевського за кордон. Маючи на увазі, що п.Стрикевський докладає в своєму рапорті про відрядження його Вами, яко Чле- ном Директорії, ласкаво прошу Вас повідомити мене, чи дійсно п.Стрикевський був відряджений від іме- ни Директорії в Румунію, на яких підставах і в ка- честві кого і до він має отримати платню за весь час своєї командировки. При цьому маю за шану докласти, що п.Стрикевські кий рахує, що йому довипло бути виплачено в 5 ков- тня 1919 року до 29/II.1920 р. по штату старшини для зако- них доручень при Українській Дипломатичній Місії в Румунії 21.355 рубл. чи 991.696 карбованців. Для цього прохано Вас надіслати мені повідомлення до К- ця Подільського, в місце димчасового перебування п.Голови ди- торії. норний ізповідь од однієї тетрадки чи не біль ..У вс .в ОБСЛУГОВАННІ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ізот опиняються вбез Ніколаєва, імовірно після 3-ї учнення одні кишках чи енергодох листочків вдл переказовання ом.в ОБСЛУГОВАННІ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ізот ..ізвестно у міс одноденних кишках чи енергодох листочків вдл від піретворчих життів на шляху до Княжого диманом в- стоя один варіант од і піретворчих монополій ом.нм .. експедиторам має нудь альо кишках чи енергодох листочків вдл ..короткої інформації в опиняються одно є ін.катехизуючих мим кишках чи енергодох листочків вдл сільних кишках одні на піретворчі ізоткиваний хан отожованим О. и имовірно є один кишках чи енергодох листочків вдл переказованіє в і зниженнями кишках одні на піретворчі ..у мон дин не се аль оной «Інтернетовий» .експедиторам мають Княжого ізоткиваний вдл од по умови залучення од і експедитії на кишках чи енергодох листочків вдл .подрон за отожованим О. и имовірно є один кишках чи енергодох листочків вдл і звиженою фільмових чи ом. ізату аль нумер КР ом.имав стоя піретворчий одні кишках чи енергодох листочків вдл пен манжином од сього однодня, ізоткиваний мен мі діє звиженою є уб Княжого О. и омовірно є один кишках чи енергодох листочків вдл -ля в і мете та хина одні на піретворчі ізоткиваний хан теж де синьки кишках одні на піретворчі ізоткиваний УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В РУМУНІЇ Травня 1920 р. Відділ ДИПЛОМАТИЧНИЙ. м. БУКУРЕШТ Головному ОТДАННЮ ВІЛЬСЬК-У.Н. Копія Військовому Міністру. Тілько що був у мене з візитом французький генерал Потен. На його питання яке зараз становище на фронтaх і на Україні взагалі я йому відповідав так: становище добре, мобілізація проходить чудово; національний підйом величезний і все це необхідно використовувати як можливо швидше. Перешкоджує нам тільки одне це повстанча в зброї, єдагу і набою, всі атаки наші ведуться і елімінуються багнетами, бо є частини котрі мають по два, три патрона на рушницю - не більш. Всякі балачки о теоретичній прихильності до нас єсть тілько пусти слова, цю прихильність треба показали на ділі, якщо Франція зараз же не дасть нам все потрібне то ши момент буде утерян; всякому-у большевичському наступу зараз я не придаю особистого значення і лічу це як маневр і демонстрацію, но певен що самий величезний наступ на нас буде в жовтні або трошки раніш себ-то тоді як хліб буде вже осмолоджен. І от як ми Антанта взагалі, а Франція особисто, не хоче щоб цей хліб пішов в Совітську Росію, а пішов би за кордон то вську балаканину о прихильності чи визнанні треба кинути-нам треба не прихильности - а чобіт і набою. Не треба зараз торбуватися за гроші ми достаточно богаті, а головніше честни і свої долги платимо і обов'язки исполняєм-о. Я прохаю, як що Франція не може нам зараз нічого дати, ска- зати нам це отверто, і в такому разі прохаю зробити заходи щоб це нам дала Румунія. Результатом цієї моєї відповіді було те що Потен во всім со мною згодився, буде зараз-же писати в Париж, завтра поси- лає свого старшину прямо до Омельяновича-Павленка щоб той с ам поди- вився що для армії потрібно; все що я прохав у них е; в Салониках в Царьгороді і навіть на Дунаї, на Румун він теж нажме, в ближайші дні французи гадають послати свого представника для переговорів без- посереднє до Головного Отамана. Він, генерал Потен, прохав мене бути певним в позній його прихильності і до України і до її Уряду і зро- бит все по можливо як можно швидше. Я подякував його за це і сказав що я балакав з ним ввагали, по приїзді ж генерала Дельвига той Йому все розкаже детально. Під кінець Потен мене питав яке відношення селян до Поляків, а сказав що, стілько мені відомо відношення не зле, але що найбільше волюємить від самих Поляків і що їм треба дати добрий совіт не лічити себе завоєвателями і панами, а тільки союзниками, то- ді я сподіваюсь що все буде гаразд. Одно мене трохи цікавить : через щоПотен прохав мене направити його старшину /Капитана Де Байанса/ безпосередньо на український фронт і щоб цей старшина ні де-6 не зустрівся з Поляками. За для безпристрастности чи що? На ці-х днях буде зо мною балакати французький посол, так як я прохав Потена мене з ним познайомити.- УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в РУМУНІЇ Травня 1920. Вілі дипломатичний м. БУХАРЕСТ ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ: Коні?: Військовому Міністру і Міністру Закордонних Справ. Сьогодні був у французького Посла розмова була така: Я прохаю Вас пане Посел зробити заходи перед Румунським Урядом щоб він дав дозвіл перевезти через Румунську територію нашу орігеду котра находиться зараз в Deutsch-Gabel в Некії, а добре знаю що зараз Румунський Уряд зцікаєдн своїми виборами в Парламент і що всі його думки зараз в цьому напрямку, але-ж ні нам не можно теряти часу і найскоріше мати цей дозвід. Думаю що не дивлячись на свої вибори к Вашому голосу Румуни послухається. На це посол мені відповів що він це обов'язково зробит. Далі я йому як і генералу Петену казав що нам до шовтня обов'язково потрібно мати армію організовану, озброєну і одягнену що допомога нам в цій справі є допомога Антанти самій собі, бо після уборки хліба большевики обов'язково Старатимуться захопити його собі, а до цього часу треба захопити і лівобережну Україну. На це він мені відповів що це дійсно так і він дуже радий що я це йому сказав бо їм ця ідея не якось не приходила в голову. Далі він спитав мене як становище на Україні, я сказав, що становище добре і воно було-б ще ліпше, як би визнання найшвидше, бо це був-би моральний удар для наших ворогів і така-ж до- помога нам. Франція мусить мати на увазі що у нас теж є нерви, нести на плечах таку вагу як війна і нервуватися із за непонятного нам не же- лання нас визнати - дуже важко; як що у Антанти взагалі, а у Франції особисто есть к нам сімпатії то удавало-б що ці сімпатії уже пора вия- вити на ділі і треба зняти з наших плеч одну гору і допомогти нести другу і я занов повторюю що це в інтересах самої-же франції. На це він затверджучи кивав головою, після чого спитав скілько війська. у Пав- ленка і чи далеко він від Одеси. Я відповів що війська коло 30 тисяч і що по моїм відомостям од Одеси військо вже не далеко. На цім наша розмова і озінчилаь. Личу необхідним додати одну маненьку дрібницю чисто-персонального характеру. При моїй розмові з генералом Петеном я якось сказав що не маю вже більш пяти місяців ніяких відомостей од моєї дружини з Севастополя і що мені дуже бажалось - би надіслати їй листа і, чи не можна це як небудь зробити через французьку почту. Учора до мене приїхав першим /я йому візіта не робив/ Полковник Тессье і сказав що прохає мене всіш листи і все що мені потрібно пе- редавати через французьку почту і це все вони будуть пересилати че- рез Царьгород. Отверто скажу що така любезность була для мене неспо- дівана. Міркую що це не є тілько персональна симпатія, бо всіх ціх людей я бачу першій раз, а це есть бажання зробити що небудь пріємне Українцям. Кемпф-адмірант М. Осипович в.д. Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Румунії 16 лютого 1927 р. м. Бухарест. П. ГОЛО ВНОМУ ОТАМАНОВІ Доклад Полковник Колосовський, котрого я знайшов у місці, повідомив мене про працю кооператівів у Парижі, при чому казав, що деякі особи дозволили собі злочинства протиуряду і проти державних справ. Незнаючи відомо ли Вам про діяльність "Оцукса", я прошу підтвердити на-каз Ваш про видачу грошей кооперативам після докладу Вам полк. Колосовського. Во всякім случаї справи не затримаються, бо пані Блажовска, згубивши свій перепуск у Пашканах, не одержала дозволу перейти кордон в Могилеві без зносин з Бухарештім. В газеті "Орієнт" я прочитав статтю, з котрої заключаю, що майно, куплене во Франції у американців м.б. ще не пропало для нас: здається діло заключається в злочинстві лиць, переступивших межі довіреності, да-ної Урядом, котрому належить майно, а не кооперативам. Тому Америка не має підстав нищити початковий контракт продажи. Лише належало би знищити довіреність кооператівам на відправку майна, винних в продажі віддати під суд, а надсилку майна налагодити інакше. Генерал поручник Девяр УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в КОРОЛИВСТВІ РУМУНІЇ „11“ ЧЕРВНЯ 1920. Ч ВІДЦІЛ м. БУХАРЕШТ До п. Головного Отамана Військ У.Н.Р Копії Військовому Міністру і Міністру Закордонних Справ. Цей доклад має короткий конспективний характер, по питанням цього докладу маю честь прохати повідомити ме- не негайно по телеграфу, або спеціядбним курьером поза- по Як Ви самі бачите що це треба вирішити найшвидше. І/ В Софії чекає повноважений представник Врангеля, подрібний доклад об нем дає наш Болгарський Посол п. Драгомирецький, я сподівався одержати від Уряду інструк- ції торкающіся цього представника /полковник НОГА/ но не одержавши ніякої відповіді на три моїх листа викли- каю полковника Ногу до Букарешта. Я б ще чикав коли б не було получено одночасно двух депеш: одна із Софії о тім що Нога довго ждати не буде а вернеться до Врангеля, а друга от нашої Місії в Царьгороді копію котрої прик- ладаю щоб не дати можливості Румунам і Полякам хвилювати ся цим посольством, дозвіл на Його приїзд в Румунію я прохав як бувшему нашому консулу на Кубані, чім дійсно він колись і був. На цей пункт прошу дати мені відповідь буде наш Уряд вести з ним переговори чи ні, як що да то де. Вінніці, Могиліві, Букарешті і т.д. в телеграмі мо- но Ногу іменовати просто Консулом. Що торкається такого-ж послання от Врангеля полковни ка Загороднього то тут щось непонятне: в Софію він не звертався, но якось звязався з Поляками і тутешній Поль- ський аташе Гурко бере для нього от Румун пропуск, можли- во що от Врангеля до Поляків Їде окремий посланець. 2/ Я прохав Румунський Уряд перепустити з Болгарії наших україн- ців старшин і козаків всіх їх буде коло 1200 чоловік, на перший раз дозвіл мною запрохан на 300 чоловік на словах уже Румуни зго- дились через два-три дні буду мати дозвіл офіційний; треба буде послати з Букарешта свого представника щоб він цих людей трохи посортував, думаю далі направити їх в Фокей, а відтіля на Могилів, як що у Вас є який небудь другий намір прошу відповісти. 3/ Сьогодні був у мене доктор Штирлер приставник Червоного Хреста от анти епідеміческої місії для України от Швейцарії. Вся ця місія находиться в Відні з полним комплектом і оборудованім в в составі тридцяти вагонів, мусить їхати на Україну, зараз він бере у Румун дозвіл на транзит їх через Румунію. Маршрут ця місія вибрала на Яси-Бендерип-Тираспіль. Цікаво те що вся закордонна преса особисто Відеська дає інформації явно не певні себ то що Київ його район в руках большевиків, а Одеса з її районом в ру- ках українців, це уже третій чоловік з закордону котрий мені це каже, а потому всі і бажають мати маршрут на Бендерип. Доктор Штирлер мені заявив категорично що через Польщу і в те місто на Україні де е ще Польська влада вони не поїдуть /і це вже мені заля- ляют не першій раз/. Я сказав Штирлеру що з маршрутом на Яси я згожуюсь, як що він не хоче взяти другого, но позаяк от Ясс до Бендер і до Могиліва розстояніе почти одинакове, і поки Тираспіль не буде занят нами я пропоную їм їхати з Ясс на Атаки-Могилів і запивняю його що їх місія буде там під владою Українською, а не Польською,- на це питання теж прохаю відповіді т.е. дати маршрут цій, дуже для нас потрібної місії. Сей день прибув генерал Дельвіг котрому я передав все що написано у цім листі але-ж він цей лист всеж таки прохав мене на- діслати.- УНР НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В РУМУНІЇ 20 червня 1920 р. ч. 410 Військовий м. БУКУРЕШТ. Вельмишановний Пане Отамане, Щастлив доносить Вам, що сьогодні виїзжає сотник Чайківський для одержання 5.000.000 рос. набоїв і негайної перевозки їх до Могильова. Слідуючий транспорт проходу з рушницями і гарматними набоями. Використовуючи обставини, котрі можуть змінитися, я рішив одправку бригади з Чехів просить по такому маршруту: Кошиць, Чап, Мерешмезо, Коломия, Чернівці, Новоселиця. З останньої станції В залежності від Ваших вказівок і умов транспорту в Румунії. Лунають чутки, що настрій бригади не відповідний. Гадаю, що це перебільшено, і що при реальній пропозиції поїхати дому або на Україну для національної праці кріп битися з Польщею під прапором Чехії зникнуть. Крім того чеськопольські непоразуміння полагоджуються. П. Мельника повідомлено, що заходи у Ромні, Полтаві і Чехів у жити. Для попутної купівлі зброї треба негайна надсилка рогівки. Своїй не вистачить і на транспорті нашого майна, да Запорізького майна нам недосить. Прошу допомоги Вашої аби в Могильові було по частям реалізовано декілька вагонів цукру і з надійним чоловіком валюта надислана Місці. Цього случаю улускати не можна, іншого шляху негайно побільшити кількість зброї не бачу. Буде зброя-буде успіх військовий, і справа посунеться з мертвої точки. Типографія Тарану ст. Ко. Свідчо прибув до нас бувший Начальний Генерального Штабу, Вам відомий А.В.Зливинський і хоче їхати на Україну служити у Вас. Доручаю Його Вашому поглядові. Він не служив ані бойовикам, ані добровольцям; ховався з чужим паспортом в Одесі , наприкінець був виявлений, але захоронив тимом, потім утік у Сербію. Чудна доля цього чоловіка: Його лаяли і наші і добровольці, вони обвинувачували його мовляв він наклісно вивіз гарматні склади з Києва, щоби дати Вам змогу захопити Київ без група. Надсилаючи сердечні бажання успіхів, прошу прийняти велике шанування Локоть Голові виконавчої місії і У.Н.Р. про ос. національну в Бухаресті. Стан доручається вам одержати і переглясти з огляду о Бухарешту Триста Вісім міліонів /зазначено/гривень,належних Уряду Української Народньої Республіки. Ці гроші Ви маєте переслати Урядові по місці його перебування по виконанні і вказівках През-ер-міністра НАЗЕМ, про що з Ви разом з Головою Ві ської Секції останньої Центральної Ради, визначили потрібним частину цих грошей витратити на зімній і літній період у Інтересах У.Н.Р. /доповнення власних військових частин на терені Румунії для проведення оборони за кордоном Української державності-зельцовиками/, але не менше, ніж по Закону і Статуту Дельвіга підписом робити витрати по спеціальним копторцям. Контроль має бути надісланий до Вісокового Міністра на затвердження, а копії През-ер-Міністру Назем і Міністру Фінансів Картоус у /через Віденське Посольство/ в.о. Розмова держави У.Н.Р. і Голова Статуту Републіканської Ради Міністр Малюга ПРЕДСТАВНИК по СПРАВАМ ТОРГОВЕЛЬНОГО І пoВІЙСЬКОВ. МОРЕПЛАВАННЯ 19 січня 1921 року м. Вукарешт ч. 49 ДО ПАНА ГОЛОВНОГО-ОТАМАНА ВІЙСЬК У. Н. Р. Причини кримської катастрофи коли-небудь будуть мати свого історіка; тепер же можна о них сказати коротко, що це були наслідки двох причин стратегичної і політичної. ПРИЧИНИ ПОЛІТИЧНІ: Поки до Врангеля в Парижу і других міст не приходили старі відомі бюрократи і реакціонери становище було більш-менш добре і сам Врангель внутрішньою політикою займався мало, населення дивилося на нього як на одного із генералів, котрий об'ється з бельмовиками, не пускає їх в Крим і таким родом дає можливість там жити спокійно. З приїздом же в Крим Кривошейнської Ялики почалась політика Едіної Неделимої" а за нею і спекуляція. Треба було діставати гроші для покупки майна для війська і давати валюту на підтримку закордонних організацій і часто "Русской прессы". Врангель тим часом почав наступ і вийшов із Криму. Селянству було пропоновано давати хліб на слідуючих умовах: 75% платили за нього гроші, але по населення згодилось і перший місяць все йшло дуже гарно, но спекуляція зробила своє діло, а ціни на крам пішли в гору, і селянину для того щоб мати-сорочку і штани треба було дати 20-30 пудів зерна, селянство почало волюватись і відмовлятися тоді йому стали загрожувати карними відділами, і в де котрі міста вої були послані - це були перші кроки до роспаду і початок недовіри. В часи вренгелевського наступу в Криму виявився монархичний заговор; керували їм молоді хлопці із армії а головним чином із Ольоти - більшість з них була молодь 20-25 років; вони заснували "священний орден" для возстановлення монархії в Європі. Як вони хотіли що восстановити в Європі воїн безумовно і самі не знали, а шо торкається до Криму то вони хотіли заарештувати там Врангеля і його штаб і взяти в свої руки. Представництво після чого тимчасово поставити в началі Герцога Ліхтембергського Князя Романовського і вижилкати Великого Князя Миколу Істарніго і пропонувати йому корону. Заговор цей був розкритий і всі учасники його були відправлені на фронт, а Герцога Ліхтембергського вислали з Криму в Грецію. Цей заговор безумовно був лише глупством, адже на армії він зробив вражіння і в де котрих частинах почалось броження. Тепер виявилось що цим заговором керували большовицькі агенти і давали на це гроші Совєтський Уряд, як видко большовики не брезгають ні чим. Тим часом бюрократія і спекулянти робили своє діло і тил почав розвалюватись. ПРИЧИНИ СТРАТЕГІЧНІ: Як тільки почались польсько-большовицькі переговори, большовики негайно почали переброску війська на Кримський фронт, що було видно весь час по розвідочно-оперативним звітам того часу; в самому журні переконаного фронту обвинувачують ген. Кутепова. Як тільки армія Врангеля почала відворот то ген. Кутепов отримав наказ відійти форсірованим маршем на перкопські позиції без артєгардних боїв і там закріпитись, і дав відпочинути армії в більш-менш свіжим військом почати оборону Крима. Кутепов наказу цього не виконав, а навпаки відходив з болім в часи ко-трих большовикам і удалось прорвати фронт і армія відойди на Перекоп не могла закріпитись і примушена була робити відворот даліше. Як тепер виявилося Врангель катастрофу цю передбачав і ще за два тижні розвставив всі пароплави по портам, а щоб це не вносило паніки то були розповсюджені кризь чутки про десант на Одесу. Евакуація пройшла більш-менш гарно і безумовно ліпше ніж Но- воросянська. Інспіріровка України В той час, коли Врангель налісляв до Уряду полковника Ногу у нього можливо був намір говорити з нами честно, но не було не дов- го, наша місія приїхавши по Крима тої честності уже не бачила. Те що наші повстанці приходили до Врангеля і говорили йому про Украї- ну приймушувало його не говорити відверто: "Бть, не було и не буде деть", а вижлати часу коли це можна буде"скажати. Мовчати про Україну теж було якось неможливо, бо серед мобілі- зованих Врангелевської армії Українських рух був повний; а по- встанці що не могли пробитися до наших війск цей рух збільшували. Залишалось тільки одно - інспіріровати Українські Уряд, но пет локавалось занадто багато. Полковник Нога, котрий мав їхати внов по відізді на- шої місії до Уряду, авернувшись до Врангеля отримав наказ почекати 10 лоб, після два тижні, а після того було сказано, що його місія зовсім непотрібна. Таким родом під впливом генерала Кірей було ви- рішено, що не має оції вести переговори з Петлюровцями; бо дійсні українці жуть в генералом Врангелем, а петлюровці не більш, як хучка самостійників, в котрих може не й баротьбу прийдеться мати. Тужки, що Українські Луги в Врангелем нарочито розповсюджува- лись, їх при мав Крівомець, а на банкетах вони надіти і тості виро- дшували про то, по самостійничество е тільки снігов бевлудя і германського впливу. Яко-6 Культурно-національнай автономиєю пе- б скічилось, можна було приймати раніш, але ж кримська катастрофа прилинила ралтом цій барс і Севастопольські комітети і Кірей і Вран- гель обинялись в Царьгороді. Севастопольські українці опинившись в Царьгороді і трохи очужились після евакуації залючили Український Національний Комі- тет", головою котрого став п.Аласієвич. Для своєї прави комітет от- римав від ген.Врангеля грошей, але ж не баратьбо. Права комітету почалась з того, що йм був видан ряд безвідусних відоз, з котриї вхо- дили і Осно-Російське позитивство і Ради селянських і робітничих представників, а головне боротьба з закордонними петлюровськими преставництвами і самостійництвом. В Царьгороді вони визнали від Врангелев праа видавати уко- їнські паспорти. Вони мали печатку в Дербентим гербом. По чому помізлі в Царьгород і вирішив не комітет як-не- буль скасуватись, або роскласти. Це мені більш-менш ї удалось голов- ним чином тому, що він в своїй основи вже поза почали роскладу. Врангель громадя все не давав, від Моркотун із одержання нилі не було, и вилашвання пашпортів їм не владось /вони бажали вилашвати пам- пости на невеличку плату/. Днів через два-три по молому приїзді в Царьгороді розвнеслась про це чутка, а в де-яких колах переплутували моє прохвіне кавалю, що прийхав гетьман Єкоропольський; довідався о цьому і комітет і підяв до мене пада Богомолеви /генерала по вількового-кримичним справам/ в там, щоб я не небудь на недотальний поцій перебалакав в п.Аласіє- вичем. І на це яголюся і переважнуємсь к пивльнян оляг аустрів- ся в ним в кабарні. По першому р.Аласієвич почав говорити про то, що треба їти на компроміс.)Далі я йому сказав, що не можу собі інакше уявити их поцій, як переховую національні спрвай і по всякі комітети котрі не стоять на верховному роу ті і не опираються на шось реальне себ-то на існуючий Уряд і шуть проти нього не можуть нажавати себе ні національними, ні українськими. Тут Аласієвич почав лаяти. Врангеля і говорить про те, що в них чудове відношення з Ан- тантовою і американцями і що до их вертається Кубань, Лонні і Тер- ні з пропозицією мелеванії. На це я відповів, що як/ що козаецет- во бажає генералії, то вою мабуть задля доброго до Українського Уря- ду, з котрим ця спова вирішиться легко і хутко, а як що вони ве- дуть переговори з якимись комітетами, то не показує їх політичну легкодумність и що не більше. П.Аласієвич почав розсказувати якісь фантастичні дуоници про те, по повстанці в нима, що вони хотять в Царьгороді заснувати інсурентевські школи і т.и. А мені вже було ві- домо,що вони самі уже авертались до де-яких повстанчеських отама- нів і вимагали від них листи, що вони визнають цей комітет як національний і будуть йому підлягати - за це вони обіцяли всякую допомогу починає з одягу і кончав грошима. На цім наші переговори і скінчились і п. Адасієвич заявив, що "обшій вязьк він міг би знайти в професором Малцівичем. В комітеті приймали участь Сахно-Устимович, Богомолець і Нога, всім им я пропонував в цього комітета вийти. Полковник Нога і Сахно-Устимович це зробили, а Богомолець по- ки що залишився там. Через два дні до п.Токаржевського прийшов один із діячів того комітету п. Кравченко, писля балачок в котрим виявилося, що він хоче скинути п. Адасієвича і стати самому голо- вою, на це йому було одповідано, що не буде добре. Таким родом росклад був внесен в комітет. Щоб це більше знищити ти комітет Сахно-Устимович заклав свій комітет, щоб політики а лише як би для допомоги біженцям українцям. Перед тим Червоний Американський Хрест відмовився давати що недудь російним, бо все те що им рані- ше давали - до біженців недоходило, а продавалось на базарі. Коли Сахно-Устимович звернувся до нього, то воний для українців обіця- ли давати все що можливо, тоді я звернувся до представника Амери- канського Червоного Хреста капитана Дей і написав йому листа, що я прохаю робити українцям всякую допомогу, а для того щоби не було того що з росіянами, я пролг щоб давали тільки тим комітетам, про- хання котрих буде підтверджено нашим Посольством в Царгороді, то- ді мовляв Ви будете певні, що Ваша допомога піде туди, куди ії дій сно потрібно. Таким родом п. Адасієвичу прийдеться або йти до по- сольства, або нічого не одержувати від американців. ВРАНГЕЛЬ І СЛАДОВ. Поміж Врангелем і Сладовим суперечки почались ще в Криму. Опи- нившись в Царгороді Сладов написав Врангелю лікогось листа, котрий Врангель страшно образив і він отдав Сладова під старшинський суд, котрий приговорив Сладова к виключенню з служби і розжалованню. Суд цей був в Раліполі і Сладова на цей суд навіть і не кликав. Така беззаконність образила велику кількість старшин, - котрі і ра- ніше Врангелем не були задоволені, і старшинство роскололось одні стали за Сладова, другі за Врангеля. Ця старшинська прихильність до Сладова стала постійку небезпечною, що болявся бунту в лагерях і французи примушени були арештовати Сладова домашнім арештом. Завдя- ки цьому арешту Сладов не встиг ві мною побачитись як він цього хо- тів. Через полковника Ногу я переказав Сладову що він мені може на- писати листа до Букарешту, а я все що він напише передам цілком до Уряду. АРМІЯ ВРАНГЕЛЯ. Армія Врангеля складається з трьох частин: Кубанці, Донці і другі козаки і добровольці. Ні Кубанці ні другие козацтво з Врангеле- дем більше не піде ні в які походи що робиться з Кубанцями може докладно росказати п. Іваніс. Донці-м заняли відносно Врангеля та- ку позицію, що з Чаталдмі их хотіли перевести на остров Лемнос, але вони рішуче відмовились, двічі до них іздав п. Богаєвський, не з цього нічого не вийшло і вони відповіли, що коли їх будуть приму- шувати йхати не Лемнос, то вони візьмуть зброю і підуть самі, а ку- ди це буде видко. Поки що их більше не чинять. Добровольці всі в Раліполі - цей елемент більше до бою не здіб- ний, навіть і ті українці що між нами. Здібні до праці лише наші пп повстанці /тисяч до двох котрі не маючи змоги прорватись через боль- шовиків примушени були евакуйроватися в добровольцями, у цих є дій- сно бажання через Болгарію і Румунію проскочити на Україну і знов почати повстанческу працю. ЩЕ ОДНА І ЕСЦЕНТРОВКА. Як видно з мого докладу Врангель і його уряд є вже труп, це він сам і Його клика поняли дуже добре: в Парижі його уряд вже не визна- ють. Кубань і Дон з ним не підуть, армія роскладена, переконаних і дійних добровольців набереться може один-два баталіона та і ті не- відомо за ким підуть за ним ци за Сладовим. І от у Врангеля вияви- лася думка послати генерала Кірея перш в Париж, - поїхавши чим там пахне, потім через Варшаву до нашого Уряду і пропонувати йому феде- рацію і навіть конфедерацію. Як би на це, не дай Боже, наш Уряд зго- рився то він би зараз це об'явив Кубанцям і Донцям і таким родом че- рез себе і свій уряд сполучив би їх з українцями, знаючи добре, що в українцями вони підуть тепер кудисьгодно. Це а потім при успіх почнеться стара лісня з початку о Федералії, а потім о культур- но-національній автономії". З цим метою влити в чертве Бранге- левське тіло свіжу українську кров, і прийде, коли уже не прихо- генерал Кірей. Тепер я дозволю собі дати параду, що потрібно зробити: 1. В Царгород послати військового тимчасового представника 2. В Собію послати таксфо ж представника Червоного Хреста на той владок, що те, що не зробить дипломат, може зробити пред- ставник Червоного Хреста і навпаки. 3. В Сербію послати тек військового чоловіка але тільки як представника Червоного Хреста бо иншого Серби не допустять - а від його розуму буде все залежати показати і друге своє лице - пей спосіб трохи больщовицький але непоганий. Всі ці представники мусять бути ледве самого самостійного по- гляду і знати обов'язково яку не будь мову - ліше всього фран- цузську (в Болгарії німецька не перешкодить). 4. Повстанці, лист котрих при цьому додаю варто передустити до Уряду за інструкціями, а потім і на Україну. Контр-Адмірал М. Остроградський. З оригіналом згідно: Михайловський начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЯНСЬКА ПІДЧАСНА РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА Законодавчий Збори України від 1920 року. Прийнятий на засіданні 30 травня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 29/VI. 1921 р. Кременець - Міністерству З. Таблично Пише Зважаючи на приїзд у вчорашній день для геодезичної дослідження земель поручена була справа повинна, умови якої з'ясовані в ранішніх листах та між іншим, який є копією при цьому додано для Вашого відома. Надання велику бажану переправу, щоб провадився. Цукровий фабричний штраф, проти обговорення й на воді Міністерством цілком довіреною повну місце про ті покарання, які зазнали мала би винесена вода Міністерства, і які. З погляду на вашу справу, треба би будь-якої переправи у штраф, давши канцелярські дирекціон ген М.З. підп. Величко твоєму є вимузи. Справу, поручену Іванові, вважають сприйнятою Державної валли, а розум прийм і повернути до неї Спеціального письма своє за поваги черг. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 23 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 15 (пятнадцать) + 68 = 214 + 25 = 239 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 2а, пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів 1.М.5.11-12 - світлий текст Документи із згасаючим текстом: .21. 03 1949 р. Підпис Кедрикова ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 06.09.93 Б 280793 Кодр. 7.10.02 Носиць 23.12.02 ДО 13.08.03 Бач/ 4.11.03 ЙГ 14.07.06 ВКондратюк 20.09.2006 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 304.91 п/вр сканування (Дата) (підпис) 9.12.08 слуд