Реферати пресового бюро при Дипломатичній місії УНР в Польщі, 28.02.1920-28.10.1920, 15 арк.

Канцелярія з диктатори УНР ДЕЛО № Реферати пресового бюро при Міністерстві Державної Безпеки України в Польщі Начато 28 лютого 1940 г. Окончено 28 листопада 1940 г. На листах ИЗДЕЛИЯ ЦЕХА ШИРОТРЕБА КОНДРОВСКОЙ БУМАЖНОЙ ФАБРИКИ Артикул (3/0 42-45) с. Кондрово, Налужской области Цена 15 коп. стука Дзержинская гостипография, январь 2019 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції І Соціалістичної бухівки та МБС УРСР в Харківі 1/86/1429 опе 2 ОДК 25 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Реферати пресового бюро при дипломатичній місії УНР в Польщі 28 лютого – 28 жовтня 1920 р. Українське Пресове Бюро в Копенгагені. данська Пре а. 28/2 1930 р. Болетень 4:29. Найбогатша скарбниця Європи. Україна та європейський ринок. засіпс "Норд Еллям Соціяль-демократ" від 8 лютого під наведени- ми титулами вмістило слідуючу статтю: "За мирних часів по річний вивіз хліба з України виносив пересіч- но 5,15 міл.тон.Після вибуху революцій в лютні 1917 р. нількь госпо- дарських і транспортовий апарат України почав все більше рубнуватися мці,котрі займали Україну від квітня до листопада 1918 р.,не зважаючи на їх могутню організацію,не були в силі вивезти з України всьог часу хліба.Ще менше успіху мали під цим оглядом большевики.Під час своєї ігвазії в році 1919 вони не тільки на зпрокорилися вивезти більш-небудь значної кількості хліба,а навіть не змогли вивезти чоби половини пукру.Тек саме не змогли експортові організації денн нського уряду за весь час їхнього перування на півдні України- в запасів хліба та ріжних лиших сирки матеріалів - побороти труд- ності відбудування транспорту і полагодження закупок. Одночасно виникають все більші трудности з реалізацією останнього бажаю і запасу від урожаїв попередніх років.Селяне не кладуть тог якої ваги на гроші.Вони твердо переконані,що запас хліба є лін- ю балттою,ким усяки гроові знаки.Через те український хлібороб останніх часах дуже не охоче міняє свій хліб на розмі,за які він під через упадок місцевої промисловости і через брак закордонного розу не може купити необхідних товарів і полагодити або відновити вій інвентар.Зате він дуже охоче міняє свій хліб та ємш продукти сого господарства на вські необхідні річі.Ся міжнародна торговельна система,в звязку з браком товарів у центральній та Зах.європи підчи останньої війни,ввахастся і там за одину найбільш раціональну ме- тоду міжнародного товар-обміну.Торговля з Україною позкина одже бу уватися на слідуючих засадах:Зах.Європа виробляє товари для експо- - Україна порібне силу ріжних товарів.Зах.Європа не є в сили пр арчуватися власним хлібом.Україна посідає зараз значні запаси слі -3- ба, а також великі запаси інших харчових продуктів та сировини. Насамперед Україна зараз має великі запаси хліба після добрих уро- жаїв 1917 - 1919 років, а власне коло десяти міл. тон хліба всіх сортів Но має для закордонного вивозу головнійше значення. Далі, Україна може до року вивезти найменше 300 - 600 тисяч тон піскового і рафінадного цукру перлої якості, один міл. літрів десятьльованого алькоголю, далі то- тке, хміль, високощинне насіння цукрових буряків, льон, коноплі, олії до мащення, якіри, яйця, птиця /гуси, індички, кури, качки/, рогову худобу, бів- ці, вовну, піря то - що. В найближчих часах Україна змогла б також вивозити до Зах. Європи ко- ло 100 тисяч тон дуже цінного марганцю /через Миколаїв/, коло 500 тисяч тон викопроцентової залізної руди /через Херсон та Миколаїв/, фосфори- ти, сіль, соду, залізо, дерево, а в короткім часі також кам'яний вогіль /коло 6 - 10 міл. тон/ та антрацит, кокс /коло 500 тисяч тон/, бензоль, нафталін, коло 75 тисяч тон каміневугільного амоніаку, коло 5 тисяч тон сальмаку і багато інших сиріх продуктів та під продуктів. То є в кождим разі трудним зведенням вичислити головні богацтва України та її запаси харчових продуктів, котрі можуть бути дуже корист- ні для Зах. Європи в наступаючій весні та в літі. Добрий приклад даєть випадки з часів нанування Денкіна на Україні, коли богато чужоземних кораблів з різними для України призначеними товарами приходили до Чорноморських портів /Одеса, Новоросійськ/ і вертали назад не вигру- женими, бо в тих портах не було наготовлено ніяких товарів для поворот- ної дороги. Щоб такі випадки більше не трафлялися, необхідно, щоб на Укра іні панували лад та спокій. Се може статися лише тоді, коли країна по- рядкувати-ме уряд, котрий користається довірям українського селянства. Далі мусять знов розпочати свою діяльність закупка організація, котра має бути забезпечена необхідною кількостю харчових продуктів для об- міну на потрібні для селян товари. Для переведення цих заходів необхід- на симілява торгова ініціатива, як що європейська індустрічі зага- лом Європейські держави мають потребу в українських товарах, українсь- ких сиріх матеріалах та українських харчових продуктах, то вони мусять насамперед слати свої власні товари на Україну, щоб тем вимінювати їх на хліб. Український ринок має великий інтерес для індустріальних країн Зах. Європи ще під слідуючим оглядом: забезпечення нормальних потреб україн- -3- ської лодности в ріжних товарах, особливо ж забезпечення українського сільського господарства та української промисловости машинами, інстру- ментами, знaряддем і для бічучих поправок потрібними частинками, з самого початку сьвітової війни припинилося. З початку і під час дальнього роз- витку російської та української революції границі зістали земкнені і всякий привіз товарів був відрізаний. Властива українська промисловость майже цілком стала, і задоволення перших потреб українського ринку зіс- тало відложене до ліпших часів. Цілком зрозуміло, що після відновлення нормального стану на Україні та держава матиме найбільше користь від товаро обміну з Україною, яка найбільше причиниться до відбудування ладу і господарства в цій країні. -:-:--:-:--:-:-- З України. "Крістеліґд Цагбляд", 25/3. Париж. Чехословацьке пресбюро повідомляє з Москви: Голова центрального виконавчого комітету Ради народних Комісарів на Україні вислав без дротову телеграму до всіх народних урядів. В телег- рамі стоїть, що революційний комітет, звільнивши Одесу і очистивши те- риторію української соціалістичної Республіки від білих та Петлюрінь банд, знову передав владу на Україні Центральному Виконавчому комітет ви. Уряд заявляє, що він має на меті обороняти незалежність України і жити зі всіма сусідами в мирі. Сусіди запропонуються не взятти економічні та дипломатичні зносини з Україною. Український уряд не хоче вести агресивної політики супротив своїх сусідів і вимушуватись у внутрішні справи інших держав. -:-:--:-:--:-:-- Росія не має хліба для експорту. "Політікен" 26/3. Реваль. У розмові з співробітником "Політікена" голова російської торговельної комісії Гуковський сказав: "Комісія має своїм завданням організувати торговельні зносини з Анг- лією та Америкою через Естонію, бо транспортові засоби Росії дуже кеї скі. Товари будуть з початку оплачуватися золотом, а згодом - деревом, коноплями та плятиною. Заласи хліба, про які згадувала закордонна преса, як про обєкт еко- порту, в дійсності не такі великі, як гадають. Кільші запаси можна знай ти лише на Україні та в сибіру, але через лихий транспорт їх з відти можна вивести. В Росії бракує ліків, хліборобських машин, транспортових знаряд та паперу. Про внутрішню ситуацію в Росії Гуковський каже, що соціалістичні партії цілком визнали собітсвий уряд єдиним законним урядом Росії : мають своїх офіціяльних представників у Совітах. Ціла інтелігенція з Максимом Горким на чолі працює разом зі Совітським урядом і провади: величезну культурну працю серед народу. -:-:--:-:--:-:-- -4- Заява Літвінова. "Політикен", 3/12. У розмові з Літвіновим кореспондент бора Райтера запитав його, в якій мірі його діяльність вплинула на останні постанови Найвищої Ради що Росії. Літвінов відповів: "Не офіціально". Що до окраїнних держав Літвінов гадає, що вплив, який постанови Найвищої Ради мати муть на них, залежатиме від того, що в дійсності було сказано пим державам. Літвінов повідомив при цій нагоді, що Росія послала мирові пред- ложення до Румунії та Японії і що український уряд запропонував мир Польщі. З приводу торговельних зносів Літвінов висловив жаль, що європейські купці досі не мають ясної відповіді на запитання, що їм більш робить. Літвінов повідомив, що Красній Корин та він сам, а також напевно ще кілька других осіб, утворять ту депутатцю, яка буде послана за кордон, щоб організувати цілу зовнішню торговлю Росії. Депутація матиме свою головну квартиру в Лондоні, а в разі, коли на те не буде дозволу, то в якій небудь нейтральній країні. Літвінов гадає, що Совєтський уряд охоче дозволить інформаційний місії приїхати до Росії, але він твердо переконаний, що його уряд конче буде вимагати, щоб та комісія обов'язково складалася з лівих соціалістів. - Постанова Найвищої Ради не є останнім словом, - сказав на прикінці Літвінов. - Не милосердна льогіка подій не минуче приведе Антан до одного можливого висновку: заключити формальний і безумовний мир зі Совєтською Росією. Літвінов дозволив міжнародній комісії поїхати до Росії, щоб роздати там по шпильках ліки, конденсоване молоко, риб'ячий жир та інші продукти комісія везе зі собою. В склад комісії входять представники данського Червоного Хреста, Норвезького Голодового Комітету і та вариства прителів Великої Британії. Арештування українських Міністрів і данська преса. 23 лютого українське пресове бюро в Копенгагені дістало з Відня телеграму про арештування українських міністрів у Камінці Подільській. Того ж дня телеграма в данській мови була вислана до телеграфної агенції Рідак та до данських часописів. Текст телеграми був такий: "Польська Віроломність. - На вимогу Совєтського уряду Поляки арештували українських міністрів. Перед кількома днями російський Совєтський уряд послав до польського уряду бездротову телеграму з вимогою арештувати і видати совєтській владі українських провідників, котрі біля польського фронту організують селянські повстання проти червоних військ. Нині повідомляє львівський "Очеред", що Поляки виконали цю вимогу й бойове військове влада в Камінці Подільському арештувала голову української Ради міністрів Мазепу, міністра закордонних справ і голову української дипломатичної Місії в Армалі Андрія Ливицького та міністра праці Безпалка. Рівночасно арештовано деяких провідників українських політичних партій. Ся беоглядність у виконанні совєтсько-російських вимог з боку Польщі стоїть у зв'язку з мировими умовами Польщі супроти Росії. Польща хоче домагатися границі 1723 року по Дніпрю, одже арештування українських міністрів мало б усунути українські протести і дати Польщі змогу без перешкоди діяти з большевиками Україну." Ефект, який під телеграма викликала в данській пресі, був надзвичайний. Її передрукували повністю 36 часописів. Одні обмежилися тими трьома тулами, які стояли в телеграмі, але більшість поставила свої, виключно неприхильні до Поляків, л. напр.: "Віроломна Польща", "Останній ганьбивий вчинок Польщі", "Мізерний виступ Польщі", "Польська "політика" Mission ukrainienne. ALEJA ADZ 6, 1940 diplomate- VARSOVIE Pologne. Det Ukrainske Pressobtiv København, Upsalagade 28 Telf Obro 53. Пресове Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі РЕФЕРАТ Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч.286. 19 жовтня 1920 р. Польска преса. "Курьер поранный" містить розказ маршала Плсудського до армії з приводу закінчення польско-російської війни. Дякувачи жовнірів за понесені труди на благо відчинини. Післядоський говорить: "Жовнір, котрий стільки зробив для Польщі, не востане без нагороди. Важна відчина не забуде про нього. Набуто величезні території, які після світової війни уважають за себе майже пустинні. Я запропонував все урядові, аби частини здобутої землі віддана була у власність тим, хто її зробив польською, узнаємий її по- дьскому кровью і наційною працею. Земля та чекає на засів миру, наче на тих, хто перемінить мене на леміш і котів би, аби в тій найбутній прайд ви віднесли стільки ж мирних перекоп, скільки їх мали в праці бойових..." В іншому місці "Курьер поранный" повідомляє, що в уралоник сферах заапоковані тим фактом, до після заключення миру в большевицьких можливий е відпава багатьох товарів з Польщі до Росії, який в свій черг може по- служити причиною до надзвичайного підвищення цін на внутрішньому ринку по- треби внутри Польщі. Зложена міжвідомственна Комісія, яка має на меті об- говорити засоби, що до урегулювання вивозу з Польщі на Схід. Намічений ос- мін мануфактури, солярнафти на потрібну для Польської промисловості сере- вину. "Курьер Польський" повідомляє, що польське правительство приготовило ноту до уряду Української Народньої Республіки а поводу підписування пре- лімінарного миру з соцістською Росією і виниканнях зв'язків в поль- ське українських стосунках. Нота буде утримана в сердечному токі і має підкреслити, що завішення поляками зброї ні вночі не знайшов жодного і соманого стосунку до Української Нар. Республіки, яка на засаді Римських укладів буде найблизькою сусідкою Речі Посполитої Польської. "Реч Посполита" в статті: "Україна і Білорусь" авертує увагу на те, що Українська справа на Римській конференції обома сторонами трак- тувалась підком не поважно. Не дивлячись на всі заяви соцістської делега- ції, Україна фактично вступала в миревих переговорах як окремова частина Російської Федерацівні Республіки. Про це свідить між іншим те, що деле- гати від соцістської Росії виступали одночасно, як представники Росії з яко представники України. І трудно було окреслити, де кінчалось уповноваження одне і починалось друге, а в тексті договору нема чи тати вираз- но: "обидві сторони..." Таким чином, виходить, що раз Україна виступає обік Росії, вона сама визнає свою незалежність. Раніш власну незалежність держави проголошували, а визнавали їх інші, тепер, коли зайшла справа про визнання України, совсім було забуте про те, що вона теж бере участь в переговорах. Подруге, газета звертає увагу на те, що визнано незалежність України без жадного окреслення 11 границь. Завше, коли ходить про визнання яко- ісь держави, зазначається границя 11: так було в Версалі, коли говорилось про визнання Чехо Словакії і Польщі. Вегалі, поняття держави заключає в собі ціле, яке має окреслені границі. Одним словом, газета приходить до висновку, що справа України як і справа Білорусі була зачеплена мимоходом і дуже не поважно. 20 квітня. "Робітник" в статті: "Про Рижський трактат" пише: "Польска делегація в справі границь вибрала найпростіший, самий легкий, але сумнівне чи найдліт- ший 1. політично наймудріший плях: пішла на припаду значного роздирення польської границці на сході, прилучення до Польщі значних обшарів, в котрих польський елемент знаходитись в меншості. В Рижському трактаті визнано незалежність Білорусі і України. Це має, безумовно, важне політичне значен- ня на майбутність, бо виразно зазначається, що між Польщею і Росією зна- ходяться краї, право до непідлеглості яких визнала 1 Польща, 1 Росія, але все те має значення лише теоретичне. Практично, справа обстелть так, що частину Білорусі і частку Волині ми прилучаємо до Польщі, а другу, значно більшу частину, Білорусі і України позоставляємо совітській Росії, котра з рештою не є здольна до надання якомусь небудь правел, зв'язаному з нею, дійсної незалежності. Справа розв'язання "кресових" справ дуже складна. Трудність полягає передусім на тому, що в совітському Росією абсолютно не можливо порозуміться що до дійсного впровадження васади самоозначення народів. В справі українській совітський уряд навіть сучасному катастро- фічному своєму положенню волів би продовжувати відну, нім погодиться на скликання Конституенти. Але очевидно, Польща не може провадити дальшої війни в ім'я України. Зараз є завданням самого українського народу завой- вати собі дійсну незалежність, яка теоретично визнана навіть совітською Росією. Що до Польщі, то гарантуючи в трактаті незалежність України, вона має право домогатися, аби та незалежність дійсно істнувала і в той спосіб "Кур'єр порівняний" в кореспонденції з Рати між іншими письмами в комісії гравичній під час викреслення граничної полсько-української освітньої експерти виступав з заявою, що совітська Україна не може і повинна діяти релігійних відомств в руки католицької Польщі, потрібно пересилати православну релігію святого місця православної совітської України/рім іде про Помесявську Давру. На цьому чину, говорить таблета, представник уряду, який безпардонно пересилає православне духовенство, Станіслав Грабський в Імени Польщі зобов'язався шанувати релігійне почуття віруючих українців і очекати опеку Помесявську давру. "Реч Посполита" в статті: "До всього мир'я не покидається беззапнім долями кол зірвати мир по причині невиріваного становища польської делегації в справі Українській." В справі України п. Ля Домбський підписав яке підсекретарі сьогодні вечором уклад в Петербурзі, а зв'язок в осені того ж самого року той же самий п. Ля Домбський, яко превес польської мирової делегації, підписав уклад в совітському Росією і совітському Українському кланім в Долговського Домбськи. В суті річі уклад осінньої п. Домбського цілковито зводить на кільце весняний його уклад з останком Петербурзю, про що врешті і свідчення другий артикул Рижевської умови. Тут говориться найвирваннєше про те, що Польща не буде попірати організацій, які мають на цеті зброєву боротьбу з противником сторонами. Безумовно, тут ходить про Україну і про уряд ставання Петербурзя. І як до кружать поглоски про покій останка Петербурзя на півдні при нашій допомозі, то польський уряд і Сейм становище мусить полюсити кінець чи походам. Бо в нинішньому разі утворюється непевність що до царості наших мирових завірів, а це нам шкодить і в краї і захтами. "Наш кур'єр" в кореспонденції з Рати письмо між іншими про відчуття на тексти договору. Поля надійшли черга на Калугільського, який почав відчитувати український текст, можна було зазувати до нім наумисне починане читати в компоновці інтенцією і не один налітк а російської делегації в трудом утримується від видобу сміху. Маємо певного роду український во- девіль, яке клось в кореспонденційсій братії, розладжанням нахиляння і шульгання нбгами. П. Тодже звонить, закликає до порядку - факт, якого до цього часу не можна було набирати на мирових конференціях... 27 лютого. Кримівська газета "Час" містить кореспонденцію свого власного співробітника з Севастополя. Про в'язнення Врангеля до України кореспондент пише: "Врангель не відкидає мілітарної допомоги, яку може отримати від українців у зазначених краях, хоча помагає бути большевикам, є приймачем росії. Таким чином, всяка збройна сутічка з українцями є абсолютно виключена. Але разом з тим Врангель уважає до жадних і сучасних урядів України не є вирозом волі українського народу, під тим багатою жадної рішення не має між Петлюрою, Раковським чи навіть Коротунцем, який робив якісь проби організувати український уряд при Врангелі. Дей Коротунець вважали відтраве якусь невисну роль. В 1917 році був президом Молодої України і з великою приватні знходився в Французькому місті в Німеччині, але єдяться великим майстром української масонерії, видав у прошлому році головний відкритий лист проти Петлюри, а тепер маніфестує свої русофільські симпатії, хоч і без більшого з резетом поводження. "Свобода" в статті: "Берегите Врангеля" пише з приводу інтерв'ю помічника Кріпосейна, Тверського, який є членом панальнийного громадянського управління в Києву. Як в добри старі часи "власть" не поцінує нічого, де діється кругом. Тверський радується з приводу того, що "цілком не помітно тенденції вибрати малоземельних селян", разом з тим Тверський залишує про ту роботу "влась", яка призвела до таких підрядників населення. Газета говорить, що діяльність присильної контр-розвідки киї останнім часом за собою поділила контр-розвідки Денкінської. В Криму, наприклад, визнає, що внутрішній розгорт починається з майже. Однак, виселення Родянина показує, що в недалекому часі 1 жовтня буде носити підміну в підпілля. Кримська почать цілком задумана. Кріпосейн відмовився прийняти представників земського і городського самоврядування. Цю роботу в Києву? запишує газета. Чи не насунеться на дослідного генерала Врангеля та странина небезпека, якщо в свій час загубила мученическу добровольчу армію. "Газета Барвавська" в кореспонденції з Риги пише з приводу проекта польського посіла в Дати: професор Наменецького. Цей останній в своєму проекті проспонував утворення Відкритої незалежної, але з федеративною зв'язку з Польщею. Газета називає проект наїмним і говорить, що найкраще його була несподіванка назвати для пана Карлінського, представника п-п. "на виробій конференції". Цей представник групи, якщо до недавнього часу мріяла про незалежність Білорусі і України, тепер "научений Кільським походом", заявив, що прийшов до Риги не для того, аби розбивати голову питанням білоруське і українське, а для того, аби устаткувати східні границі Польщі і заключити мир... Пресове Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі Реферат Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч. 285 22 жовтня 1920 року. Англійська преса. Газета "Морнінг пост" з 8 жовтня містить статтю свого Римського кореспондента : "Нова політика Польщі", в якій автор, між іншим, говорить про те, що міністр фінансів п. Грабський ляє своє посаду. Ця демісія, пише кореспондент, означає, що вплив Франції на Польщу тепер в значній мірі зменшується і що за політику 11 від цього часу буде мати вплив Англія, а також селянська партія, член якої Домбський, одержавши інструкції з Варшави, вимагає всіх заходів, аби як можна скоріш закінчити мир з большевиками. Можливо, що Домбський по власній ініціативі виразився принцип "уферицидермав і договора лише визнання певної граніці на Сході", предоставивши, таким чином, креслення державам самим вирішувати своє долю. Тем газета в статті свого Варшавського кореспондента: "В станні новини" мім інший пише, що в Варшаві з приводу заключення пе- Редирія, помічалось велике лихування населення. Однак, говорить кореспондент, даний громадські кола того посаду, що Польща заключеним перемоги вже на себе велику відповідальність за ті комплікації, які можуть виникнути в будучому. На нещастя, Млорусь і Україна не мають організацій для того, аби вони мали можливість самі керувати тими територіями, які звільняються від большевиків. Тому, на погляд кореспондента, політичні діячі бояться, що без окупації чужих держав Україна і Млорусь зробляться осередком авархії і погрому для суддівних держав. Пресове Воро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі ч. 286 23 жовтня 1920 року. Французька преса. Газета "Тал" з 17 і 18 квітня містить комунікати штабу армії Врангеля, в яких, між іншим, повідомляється про те, що на правому березі Дніпра бойовики примушені були вивести лінію залізниці Никополь-Александрівська 1 відступили в напрямку на Апостолово. Між Кінським і ст. Долинською повстанці знищили два бойовий транспортних потяги. На правому березі Дніпра армія Врангеля вдобрала Никополь і захопила в полон 3 тисячі бойовиків. На північ і схід від Тавриди армія Врангеля розбила 9 і 42 совітські дивізії і 2 дивізію моряків, захопивши 4 тисячі полонених і здобувши 12 гармат. В районі Наруполя, Чапліно-Воланових бойовики розпочали наступ проти армії Врангеля. Газета "Джаніте" з 17 жовтня містить комунікат генерального штаба червоної армії, в якому повідомляється, що в районі Никополя бойовики розбивши війська Врангеля, відкинули їх на лівий берег Дніпра. Бойовики захопили богато військового матеріалу, гармати і облідровані потяги. Газета "Матен" з 16 жовтня містить інтерв'ю свого кореспондента з ген. Врангелем, в якому останній торкається сучасного становища підляга Росії і тих реформ, які проводять до життя його уряд. Перш всього, заявив Врангель, уряд Мого, звернув увагу на земельне питання і вирішив його таким чином. В кожному селі є утворена Рада, головним завданням якої являється розділ землі поміж селянами. Селяни зобов'язуються на протяг 25 років платити уряду або власникам землі 1/5 частину врожаю грішмі або натурою. Тому, селянин сам зацікавлений в тому, всі добре обробляти землю і не набувати її більше, чим він може сам обробити. Таким чином Рада вже розділила поміж селянами більш як 10 тисяч десятин. В політичному відношенні, сказав Врангель, урядом намічені підстави най демократичнішої Конституції, аби народ сам мав можливість визнати своє волю. Селяне вибирають земство на кожні 3 або 4 села, ці земства будуть вибирати повітові, а останні губернські земства. Губернські земства /яких в Росії буде 15/будуть сформовані в 4 або 5 країнах, маючи на увазі загальні економічні інтереси, як наприклад Дон, Україна і Кубань. Ч Член губернських земств будуть приймати участь в Конституанті і ни- шать річному державного устрою. Далі Врангель заявив, що деякі кола вимага- ють всіх заходів, аби дискредитувати уряд півдня Росії і освінчувачу... кть його в стрейм'яні реставрувати царський режим. Такі обвинувачення цільком неправдиві, бо уряд його стремить утворити демократичну Росію. "Для мене, підкреслив Врангель, не існують ні монархісти, ні республі- канці, а є тільки люди, котрі щиро люблять свою батьківщину і котрі хо- тять працювати для визволення свого народу і будуть працювати до того часу, поки Національна Народна Конституанта не взьме владу до своїх рук. Тоді, нові води народа буде відкрито виявлена, мої обов'язки скін- чаться і я уступлю". Врангель звернув увагу на те, що в уряді його прий- мають участь діячі різних політичних партій. Крім Крівовейна, бувшого царського міністра хліборобства, працює Бернацький, міністр фінансів, котрий ніколи не служив монархії , але не служив і міністр Торгу і Про- мисловості. Вон торкається міністра закордонних справ п. Струве, то він знаходився навіть в еміграції за свої соціалістичні ідеї. Далі Врангель спростовує чутки про його германофільство і про зносини його з німецьким владою. Головним завданням наступу армії півдня Росії, заявив Врангель, є здо- буття як нога більших територій, на яких вводиться демократичний режим. Одини сказав: Врангель, він не має зміру повторювати помилки Дені- нина, котрий швидко йшов вперед і не закріпляв за собою занятих терито- рій. Успіхові наступу Врангеля дуже допомагають повстанці, котрі не ви- зняють бойовиків і всіма способами стримують до появлення бойовиків- ного режиму. Врангель того погляду, що Інтервенція чужих військ була о великою помил- кою і дала б можливість бойовиковим оголосити національну війну проти чужоземців. Закінчуючи Інтерв'ю, Врангель заявив, що уряд півдня Росії чекає на моральну і матеріальну поміч союзників, бо армії його дуже терплять на брак амуніції, зброї, рушниць, самоходів, локомотивов, медикаментів і та Реферат Третього Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч. 287 23 жовтня 1920р. Французька преса. Газета "Гоманіте" з 16жовтня містить відкритий лист відомого соціаліста Марсель Кашена до міністра закордонних справ, в якому він запитує, коли міністр дасть справовдання грошей, витрачених Францією на підтримку російської контрреволюції. Кашен звертається також з проханням дати відповідь на таке питання: яка сума грошей була витрачена Францією "кресовим" державам, які, починаючи з 1917р. не перестають вороже відноситься до совітської Росії. Кашен того погляду, що велика ненависть французького уряду до російської революції коштувала Франції величезних сум і тому нарід має право знати точну цифру цих видатків. Газета "Матен" з 17 і "Пті Парізьєн" з 17 і 18 жовтня пишуть про те, що маршал Пілсудський з приводу Віленського інциденту подався до Демісії Матен містить допис свого кореспондента в Варшаві, в якому він повідомляє, що 14жовтня росповсюджувались чутки про демісію Пілсудського. В той момент Пілсудський був в Вільні, де і заявив, що він не гативно відноситься до втручання чужоземців з метою розв'язання ними Віленського питання. Трохи згодом, в той же день, оповіщалось, що маршал Пілсудський, уваживши просьбу польського уряду, згодився взяти своє демісію назад, але тільки тимчасово. Таким чином, це не можна рахувати цей інцидент розв'язаним. До цього допису газета додає, що з огляду на те, що Пілсудський сам родом з Вільні, становище його дуже тяжке, бо йому важко виконувати зобов'язання, які приняті Польщерю в відношенню до союзників і Ліги Народів і які суперечать цілком бажанню його земляків. Треба, однак сподіватися/пише газета/, що демісія Пілсудського є лиш платонична на маніфестації з метою виявлення своїх почувань до земляків, поляків литовської території. Тепер не можна собі уявити тих наслідків, які виникнуть в разі, коли Пілсудський лишить свій пост, і ця непевність викликає великий сум в той момент, коли Польща не заключила ще останньої миру з большевиками. "Пті Парізьєн" відмічає, що Варшавський кабінет цілком правильно не ухвалив події ген. Желіховського і не визнав правительственної Комисії, яка була ним сформована. На погляд міністерства Вітоса, треба визнати право пільного самоозначення населення Вільні і всієї Західної Литви. Це є спосіб чекати судучих подій, майнуючи одночасно і поляків і Лігу Народів. Разом з тим Польща заявила, що вона не згоджується на ін- тервенцію чужеземних держав для розв'язання Віленського конфлікта. Тому, на погляд газети, не можуть бути взяті заходи для евакуації Польщі. Всі ці умови не стали на перешкоді Нілсудському домогатися своєї ді- місці. І коли виникне президентська криза, то вона буде дуже серйозною чи через те, що партії польські цілком розроздані так і через те, що та- пер трудно передбачити, хто може грати роль Начальника Держави. Віленського Інцидента торкається також Поль Луї в статтях "нова зрада польського правительства" і "Політика графімницька" в газеті Геманіге з 17/18жовтня. Автор цього погляду, що імперіалістичне польське правительство стримить використати сучасні обставини з тих меток, аби заволодіти. Вільно, а разом з ним і Центральною Литвою. Варшавське правительство ниже автор відмовляється виконати пропозиції Ради Ліги Народів відносно повернення м. Вільні Литви, і продавать графімницьку політику. Польща, підкреслює автор, 7жовтня заключила договр з Литвою, згідно з умовина- ми якого вона зобовязалась уступити 18 м. Вільні, 8 же квітня польський генерал вступає до Вільни, а уряд Варшавський відмовляється примусити Його вийти це місто. Мало того: президент Польскої Республіки Нілсудсь- кий загрожує своєю домісцем в тому разі, коли Європа буде втручатися в цьо справу. А адобувший Вільню ген. Меліговський, не дивлячись на про- тести Ліги Народів, продовжує свій наступ в напрямку на Ковно. Всі ці події дають привод автору ставити таке запитання: чи маємо ми пилстани усумніватися в добрих замірах Пілсудського і його агентів, а також в лояльності польских феодалів і польского духовенства Пресове Бюро при Українській Дипломатичній Місії в ПОЛЬЩІ РЕФЕРАТ Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч. 286. 23 жовтня 1980 р. Англійська преса. Газета "Дейлі Телеграф" з 8 жовтня обговорювала в статті: "Польща і Ро- сія" постанову Рижської конференції, яка торкається Східної Галичини. між іншим, пише: ми не можемо предбачати, чи відмовиться "Червона"Ук- раїна, яка також приймала участь в Рижській конференції, від своїх пре- тензій на Східну Галичину. Директорія Петлюри цілком погодилась з дома- ганнями Польщі на Східну Галичину. Однак, не являючись на це, можна бути повними, що галицькі українці будуть домагатися повної автономії під протекторатом Ліги Народів і що в цьому стремлінні їх буде сильно підтримувати жидівське населення. На погляд газети, такі бажання не мо- жуть бути здійсненими бо дипломатичні кола не хотять взаємі утворення "малих" держав, які не будуть мати сил оборонити свою самостійність. Так газета в статті: "Зрада Махно" висловлюється з приводу повідомлення німецької бойовецької газети "Роте Фале" /Червоний Прапор/ про те, що Махно перейшов на бік большевиків. Діяльність Махно, пише газета, може принести великі шкоди Врангелю, бо до цього дуже прихильно відноситься повстанці і селяни, котрі без су- переки виконують всі його накази. Петлюра загубив свою популярність, го- ловним чином, через те, що він заключив союз з Польщею, і тому можли- во, що вплив Махно на селяни буде більшим, ніж який інший. Газета того погляду, що союз Махно з большевиками не буде довгочасним через те, що Махно великий антисеміт. В своїй прокламації до селян Махно, між ін- шим, писав: "З огляду на те, що Врангель проповідує смерть жидам, його уряд – є истинно руський і тому його треба підтримувати." Так газета говорить, що Махно являється "значним персоном в російському питанню" і тому на нього треба звернути увагу і слідити за ним. Газета "Дейлі Геральд" з 11 жовтня в передовій статті: "Занадто Нарика" торкається Віленського конфлікту. Хто ізволить нас, запитує газета, від цих невгомонних поляків і від їх парижських співу- частників? Це раз вони хотять перерасти мирні переговори і розпочати анову війну. Вони глядують над Дігою Народів, як вони насміхались в 1917р. над Червоною Радою, і тому заатаковали литовців з підкритою ціллю атакувати їх столицю. В цьому вчинкові таїться не тільки особисте бажання Пілсудського завоювати Вільню, але і бажання парижських конспіраторів продовження війни з большевиками для того, аби затримати червону армії на польському фронті і дати можливість Врангелю, при допомозі французьких офіцерів і французького постачання, утворити нові армії. Британські і германські вимогає миру, а французький фактично бажає війни. Однак, підкреслює г зета, в англійській політиці було занадто Парижа, занадто Варшави, занадто Себастополя. Приймов вже час прийняти також на увагу і британські інтереси і получати про те, що інтереси британських робітників, які часто голодують за браком праці, вимагають найскорішого заключення миру з большевиками. Рефрат Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Парижі, ч.290 Французька преса. Газета "Гонаніте" з 19 жовтня містить статтю Андре Шерра під заголовком: "Червона армія може ще дати опір контр-революції", в якій автор, обговорюючи повідомлення генерального штабу бойовиків про здобуття ними м. Мінська, ніж іншим пише: "Здобуття Мінська має дуже важливе значення. На цей раз червона армія перерогла не поляків, а російські війська, які були сформовані в Білорусі генералами Пермкіним і Балаховічем при допомозі Варшавського уряду. Генерал Балахович, який покинув з своїми військами поляку землю в момент заключення польско-російського перемир'я, хоч і росій почати наступ проти бойовиків з метою звіднання з Ерангелей. Кореспондент "Таймс"а в Польщі дуже розхвалював заслуги цього "селянського генерала" і заявив що його популярність надзвичайно велика. Головним завданням Балаховича було пройти далеко вглиб совітської Росії, підняти скрізь повстання і привернути на свій бік симпатії селян, знесиленних різними, а для цього гасло: "Загальна демобілізація червоної армії" "Втратив Мінська, можливо, примусить Балаховича відступити з своєю армією за лінію перемир'я, визначену в Ригі, де поляки мусять розброїти її, аби не порушити умов перемир'я." "На Вікрані поміж прихильниками Петекри починається велике занепокоєння з приводу тих наслідків, які може принести перемира, підписане в Ригі без його участі його соратником Пілсудським. Представники йому в Парижі граф Тишкевич звернувся до Лейга з криком відмови і проханням визнати Петакру головою незалежної України." Далі автор відзначає факт переходу Махна в своїм військом на бік бойовиків і доводить, що цей факт означає, що український селянин не хоче ні в якому разі бачити у себе диктатора Врангеля. Бойовики! армії, закінчує автор, повинно бути все на всіх фронтах і треба сприйматися, що в недалекому часі вою написуть рішучу поразку Врангеля. І в цей день наступить нове дімське політики Кільорана. Газета "Еліаро" і "Тав" з 19 жовтня містять комунікат штабу армії Врангеля від 16 жовтня, в якому повідомляється, що війська Врангеля продовжують наступ в районі станції Апостолово /50 верст на захід від Миколаєва/ на правому березі Дніпра, і що в районі Орлова воїн взяли в полон 3 тисячі бойовиків. В районі с. Гукай Поле і Воєнно- манського війська Брангеля розбили аншкі сили бойовиків, котрі роз- почали контрнаступ. "Катен" з 20 жовтня повідомляє, що війська Брангеля розбили по- всі дивізії бойовиків на північ від Нікополя і просунулись в напрям- ку на Катеринослав. На північ 1 кахід тавриди війська Брангеля розбили 6 бойовиків дивізії. там газета з закінці повідомляє, що в цей час анти-бойови- цькі війська заволоділи великою кількістю міст в Сибірі. Між іншими ни- ки вання Томск, Ново-Миколаєвськ Курган, Ішим, Барнаул. Цей успіх протибойовиківних сил покончиться тим, що бойовики забрали з Захід- ної Сибіри для боротьби з поляками більшу частину сувих там військ Пресове Бюро при Українській Дипломатичній Місії в ПОЛЬЩІ РЕФЕРАТ Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч.291. 26 жовтня 1920 р. Англійська преса. Газета "Дейлі Телеграф" з 15 жовтня в статті: "З-під інтернаціоналу", між іншим, пише, що Тавричеський двірень в Петрограді, де відбувався конгрес з Інтернаціоналу, був оточений узброєними шпигами в момент приїзду на за- сідання Деніна. Під час промови Деніна його охороняли два узброєних сол- дати, які сиділи на трибуні. За самоходом Деніна завше іде броньований самохід з кулеметами, які повертаються на всі боки. Крім того, Денін по- стійно оберігаєть червоні жандарми 1 члени "чрезвычайной". В іншому місці газета приводить повідомлення агенції Рейтера про те, що після здобуття Вільни поляки учинили там великий погром жидів. Так газета пише, що заступник голови Ради Міністрів п. Давинський, міде П.П.С., зробив слідуючу декларацію представникам Краківської преси з приводу запиття Вільни ген. Желєховським: "Дітовське білоруська діяслі, яки проливала кров, обороняючи Варшаву, будучи порушена патріотичними по- чуттями, зайняла Вільну. Здобуття Вільни є факт, боротися з яким польське правительство не має можливості. Політична розв'язання цього питання дуже трудне і ніхто не має права втручатися в цю справу. Однак, в тому разі, коли чужі держави всеж таки зробять замір розв'язати це питання, Польща обмірнує тоді, що їй треба робити. Кожна сусідня держава, котра респонде агресивну тактику в цій справі, буде ракуватися ворогом Польщі, з яким по- ляки примушени будуть вести війну. Вільна мусить бути вільним містом, або повинна бути приєднаною до Польщі. Ми бажаємо жити в повній згоді з Лит- вою, бо ми маємо з нею спільні інтереси і не хочемо голосувати її вільни. Польське питання до цього часу ще не розв'язане і Литва мусить вирішити, якої політики вона буде триматися: з ким жити в згоді-чи з Польщею, чи з Германією." "Газета "Дейлі телеграф", з 16 жовтня в статті: "Китай і Сов- єти" приводить інтервью барона Гапамі, мого Індонського посла в Дьон- домі, а співробітником тієї ж газети, а якому Гапамі, між іншим, заявив, що населення Китаю дуже прихильно відноситься до бельшевиків і до пропові- дуючих ними теорій і що в цей час бельшевизм знаходить добру почву в Китаю.Може торкається Японії, то вона підкреслила Гапані, не має нічого спільного з бельшевиками.На погляд Гапані, совітську Росію треба цілком ізолювати і в такому тільно разі бельшевизм сам себе повалить. Газета "Таймс" з 16 квітня повідомляє, що Врангель прийняв делегацію Українського Національного Конглете, яка складалась з п.п.Моркотуне Цитовича і Могилянського.Врангель заявив делегації, що він цілком розуміє 11 погляди і що в його програм також входить принцип федерації. Врангель звернув увагу делегації на те, що він особисто вживає всіх заходів, аби об'єднати всі протибельшевицькі сили і що цілком підтримує всі та національно демократичні елементи, котрі не визнають влади бельшевиків і хочуть відновлення Росії згідно з умовинами договору, який був заключений між ним і Кубанськими козаками. 0000000000000 Пресове Бюро при Українській Дипломатичній Місії в ПОЛЬЩІ РЕФЕРАТ Пресового Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі. ч.292. 27 жовтня 1920 р. Французька преса. Швейцарська газета "Журнал де Женев" з 20 квітня в статті: "Секретні пункти польско-російського договору" пише: Кореспондент Льондонської газети "Дейлі Експрес" доводить, що по- між поляками і бойовиками є заключений в Ризі секретний договір, голов- ні пункти якого складаються, в загальних рисах, а слідуючих зобов'язань з боку соцістської Росії. Росія зобов'язується виплатити Польщі винагороду на підставі 11 бюджету, який був перед війною. Винагорода ця повинна бути виплачена золотом, сировиною і спеціальними концесіями, головним же чином, експлоа- тацією поляками лісів у округах Вільни і західної рудні на Україні. Крім того, Польща має виключне право контролю на своїй власній території, тор- говлі з Росією. Так газета з 21 жовтня містить радіотелеграму з Москви, в якій повідомляється про те, що Врангель заключив союз з Петлюрою. Врангель го- вориться в радіотелеграмі, підтрижують не тільки російська буржуазія і ду- ховенство, але і буржуазія Західу, а також папа Бенедикт 15-й, який допо- магає Врангелю і Петлюрі купувати за кордоном амуніцію і зброю. Газети "Матеру" "Тан" і інші пишуть тим не тільки, яка була одночасно доручена польському урядові послам французьким і англійським з приводу Віленського інцидента, є приятельський, але і дуже твердий. Нота підкреслює, що уряди обох держав того погляду, що заняття Вільни суперечить умовам перемир'я, яке було заключено під охороною Ліги Народів і що поводження Польщі суперечить обліцянкам, які були дані її союзникам і Лізі Народів. Британське і французьке правителства є переконані в тому, що польський уряд відмовиться цілком від вчинків генерала Желіховського. Ця відмова ма- же дати задоволення Лізі Народів, авторитет якої в значній мірі підірваний такими подіями. В тому ж разі, коли в недалекому часі становище не буде змінено, уряди французький і англійський обмежують таке питання; чи не може Віленський інцидент примусити їх прийняти нову лінію поводження в відношенні до Польщі. Тік газети містять звітки під заголоком: "Польський уряд ніби не хоче відмовитися від Більян", в яких повідомляється, що в відповідь на ноту Франції і Англії польський уряд заявив, що польський народ переконаний в тому, що союзники 11 не захотять використати труднощі становища Польщі, аби примусити її відмовитися від Більян. "Матен" в статті: "Юннота Буденного веде операції проти большевиків" пише, що, згідно з повідомленнями бельгавицьких газет, Буденний вступив в контакт з українськими повстанцями 1 роспочав яке з ними операції проти червоної армії. Поляки кінності Буденного ведуть операції на тилах черво- ної армії і вносить страшений непорядок в її рядах. Немісар 12-ої ар- мії пропонує велику суму грошей за голову Буденного. 000000000000 Прес-Бюро при Українській Дипломатичній Місії в Польщі 25 жовтня 1920 р. Англійська преса. Газета "Дейлі Телегр" з 14 квітня містить статтю: "Російсько-польські переговори". Польські дипломати говорять автору вигравали велику перевагу, припуски бойовиків прийняти надзвичайно тяжкі для них умови перемир'я. Цілі переговори поляки по справедливості заслужили. В свій час вони відкрили закріп бойовиків запастись на Польщу і своїх походом на Київ попередили його. Наступ поляків на Україну дав дуже сприятливі висліди, бо він виділяв численні повстання селян проти бойовиків. Залишення Києва поляками пояснюється тим, що Підсуський, який не одержав не зумів командувати військом військової совіти, на 800 верстовому фронті, хоч він і є дуже досвідчений в веденню інсургентської війни. Однак заслуга Підсуського полягає в тому, що він передбачав, по бойовиків полеотуть повну поразку. Але не безпека дуже погрожувала Варшаві, бо він не приймав на увагу порядок ген. Картона де Мара, який пропонував сконцентрувати війська сила сто линия. І тільки розумання ген. Вейганде, котрий приїхав з особою уважністю Польщі від французького націвета, врятувало Варшаву, а разом з нею і Європу від анархії. Там газета в статті свого Себастопольського кореспондента "Україна і Брангель" пише, що голова Українського Національного Комітету п. Моркотун заключив з ген. Врангелем і етманами Донських, Кубанських, Терських і Астраханських козаків військовий союз, який має на меті головним чином, боротьбу з бойовиками. Ней соки забезпечує утвердження автономної України в вільній федерації Росії. Заключення союзу про било велике враження на населення України, Південь Росії і на землях по заків, яке витало його з ентузіазмом. Поміж селян українських є дуже багато прихильників Врангельського аграрного закону. Моркотун в своїм штабом виїхав на американську крейсері до Парижу і Лондону. Фінляндський кореспондент газети "Таймс" з 14 квітня в статті "повстання проти соціалістів" падає, що в Росії що два вибухнить нові повстання і "білогвардійські" заговори проти бойовиків. Для придушення повстань соціальне правительство примушено було відключати значну частину військ з фронта. Однак, пише газета, совітська агенція спростовує ці відомості. Газета "Манчестер Гардіян" в 16 жовтня містить допис Ларрі кореспондента газети Нев Йорк Трібюн під заголовком: "Новий випадок про- ти большевиків готується". В якому автор пише: авторитетні французькі кола того погляду, що активна антибольшевицька політика всіх кресових держав легко може скинути большевицьку владу. В цей час в метах, або по- класті ініціативу таксів проти червоної політики, під французьською інспі- рацією ведуться переговори понім кресовими державами від Балтійського до Чорного моря. Стверджується, що Польща знову, в недалекому часі, висуне пять проти большевиків і цо вона буде навіть лідером цієї нової операції Фінляндія дасть свою активну підтримку. Кооперація же Румунії і Венгрії цілком забезпечена. Газета звертає увагу на той факт, що в нинішніх американських газетах не має ствердження цих відомостей. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 25 Фонду № 1429 Пронумеровано 15 / петнадцать + 965 = 980 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів д.мб-15 - витримав тяжко Документ з затухаючим текстом: 16 січня 1984 р. Підпис Урбанець Кобиляк ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 85.02.2001 Максим 26.04.2001 Надя 13.08.03 Терп / 4.11.03 // Терп Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 9.04.91 мкр сканування (дата) (підпис) 10.12.03 Ігор