Інформація Дипломатичної місії УНР в Естонії про міжнародну ситуацію, відношення до УНР. Мирний договір Естонії з Росією, доповідь М. Залізняка про Гельсінгфорську нараду від 22 січня 1920 р., 15.01.1920-01.03.1920, 37 арк.

ДЕЛО № Канцелярия УНР Информация з дипломатичної місії Святого Престолу про міжнародну ситуацію, відносно до України. Мовляв: розмова Святого Престолу з Росією і доклад Затишній про Белемфорську нараду 1940 р. Начато 15 січня 1940 г. Окончено 7 березня 1940 г. На _ листах ИЗДЕЛИЯ ЦЕХА ШИРОПОТРЕБА КОНДРОВСКОЙ БУМАЖНОЙ ФАБРИКИ Артикул (319 42—43) с. Кондрово, Налужской области Цена 15 коп. бутылка Твержиконная тостипография, саня 208 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ відділення Революції і Соціалістичного Будування МВС УРСР в Харкові 1480/1429 2 ОДСА 22 ФМР 748с. ОП № 2 ОДСХ 22 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформація дипломатичної місії УНР в Естонії про міжнародну ситуацію, відношення до УНР. Мирний договір Естонії з Росією, доповідь Залізняка про Гельсінфорську нараду від 22 січня 1920 р. 15 січня - І березня 1920 р. Гельсінґфорс, 25 січня 1920. Повідомлення до Уряду У.Н.Р. про "політичну конференцію" в Гельсінґфорсі від 15 - 22 січня 1920 р. Конференція розпочалася фактично 16 січня, а я прибув з Берліна, де паремно чекав на виплату належних на ведення праці посольства грошей, я ко Гельсінґфорсу 17 січня. Того самого дня я телеграмою уповаж- нення від представників уряду У.Н.Р. А.Макаренка і м.Ковалевського взя- ги участі в конференції. Фінський міністр закордонних справ Голст призначив мені побачення на 18 рано. Я прийшов до нього з моєю повною звазтю. Він повідомив мене, що має телеграму від українського уряду про моє призначення на конференцію, і сказав, що предложить до нечго телеграму на розгляд конференції і про результат повідомить мене. Тим часом я знав від тутешнього естонського посла, що Голст, як і я, взе непереднього дня олержав телеграму , сам предложив її конференції, і та одноголосно рішила пресити українського представника взяти участь, але після в цілих інформаційних в працях конференції. Таким чином Голсті звільно говорив мені неправду, бо в дійсності він уже мав рішення кон- ференції й мусів би мене про нього повідомити. Від особи, по близько стойть до Голсті, я довідався, що польський представник на конферен- ції Джон Васілевскі приватно висловився Фінам проти допущення на кон- ференцію українського представника. Тому рішення конференції мені не було передане. Я мав повну спромогу через естонських і литовських пред- ставників, які почали в досить гострий конфлікт з Фінами й Поляками, раки переперти моє запримення на конференцію, але розважилися як слід всі обставини і цього не зробив. Я не зробив цього насамперед з причин формальних: мій уряд послав мене взяти дійсну участь в працях конферен- ції, а не лише в цілях інформаційних. Крім того мені було ясно, що по антантам рішучо відмовилася брати участь або хоч ні бути присутньою на конференції. Тутешній англійський посол лорд Ектон просто заявили у відповідь на дотичне запитання міністра закордонних справ Латвії Мес- ровиця, що він не хоче робити з себе на конференції сильного фігури. На політичному балкеті в честь учасників конференції у президента Столь- лерга запропонені туди представники Франції, Італії й Америки не прий- шли і прислали лише перепрошення, що не можуть бути, бо хорі. На банке- ті був присутній лише лорд Ектон, який зробив болтни велічезний афронт рішучо проти імперіялістичних політиків Польщі супроти киних народів охлідної Європи і не буле ніколи що політику підтримувати. Я гадав, що при даних обставинах лорд Ектон направив чи міг сказати ці слова на вла- сну вільновідальність без порозуміння, а може навіть по звазівкам свого ряду. Від латвійського посла я знав, що не засіданнях справа Ялла ху- е кепелько. Литовці зовсім посварилися з Поляками, Естонці з Латишами, ітовці й Естонці разом з Фінами, Поляками й Летишами. Польський пред- ставник рішучо відкинув усі внесені Естонцями й Литовцями резолюції, які висловлювалися проти Росії, як також і загрожував покинути кон- ференції, мотивуючи це тим, що він має виразну інструкцію свого уряду ерступати виключно проти світської Росії, і що Польща мусять мати ідковито своїбілні руки при встановленню своїх відносин до будучої Ро- сії. 3. Тому що ця конференція згори була засуджена на невдачу, а з другої сторони назволо пел витворилася опінія, що вона під проводом Польщі виробляє проект союзу для боротьби з большевиками, я уважав за краще не досиватися запрошення для українського представника взяти участь в конференції. Моя боротьба з польськими впливами по суті річи була далеко успішніша, коли я мав змогу працювати поза конференцією і мав своїбідні руки. Я постарався як найбільше використати луме сильну епо- зицію як правих, так і лівих шведських і фінських партій проти перебігу конференції й проти допимучого характеру на ній Польщі. Наслідком цього було уміщення як в тутешній, так і в стокгольмській пресі великих редакційних, мною інсцерованих статей, про конференцію, в яких вказувалося, що вона не осягла свого результату, бо на ній не було України, найбільшої й найважнішої з окраїнних держав. Осозлив увагу звернула редакційна стаття в стокгольмській "Афтонбладет" під заголовком "Найбільша з окраїнних держав", в якій дуже яскраво вияснялася різарча роль України для системи рівноваги не лише східної, але також цілої центральної Європи, і вказувалося, що владне Україна має як найбільший інтерес для цілого Скандинавії, бо лише вона, навчи на експорт засоби похиви й сирівні, може взяти скандинавську мануфактуру. Тутепня преса умістила великі статті про теперішнє становище на Україні, а представники партій, з якими я говорив, одобрили моє становище, особливо соц. демократи й селянська партія, що не варто було йти на таку реалісну конференцію. Таким чином вийшло дуже добре: офіційно Україна хобіла брати участь в переговорах, а як треба, завоєгли можна сказати, що ніякої участі вона не брала. Про це я дав тут офіційне повідомлення і спростував писані під польським впливом інтерв'ю латвійського міністра зак. справ Масровіла до до України. Як я доділявся від Вестонців, Литовців і деяких Фінів п. Васілевскі заявили, що на Україні нема тепер тадного уряду, і лопера має уряд оформуватися в Варшаві, а Польща готова дати йому свою збройну допомогу. Цілу цю справу, як і пазалилі лідий передіг події на Україні, я вияснив дня 26 січня дуже декланно фінському міністрові зак. справ. Це його так заинтересувало, що він просив виробити йому декорандум, бо він хоче його представлення на раду міністрів. Від Литовців я знав, що найважнійша розходка конференції - про заснування союзу для збройного виступу проти большевиків, не була підписана й має діти спочатку на розгляд урядів. Я мав надію, що майже неможливи протверезить фінський уряд, тим більше, ле на нього дуже напирають в с.м., з якими я відбув спеціальну конференцію. Литовці і Вестонці загалом розголоші теж не підпишуєтъ, наки чином Польща в результаті лимачества сама. Лишована мною звістка, що большевики всь дуть переговори з урядом Мазепи і пропонують його признати і дарить на загал корисні умови миру зробила тут дуже велике й добре враження. Тут не мають ніякої охоти зачинатися з большевиками і бояться ізоляції, особливо після того, як антанта рівна взяття в торговельні зносники з Росією. Я уважав, що для нашого уряду, як склалася тепер загальна і внутрішня і зовнішня ситуація є лише одна - як найскоріше і назвити ціною досягти значних економічних уступок, заключити мир з большевиками й скінчити все раз нашу забаву з Польщею, яка нам жадного добра не принесе. Мустафієв В. о. Посла З.Н.Р. в Фінляндії НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕСТОНІЇ ч. № 11 Реваль, 12 Лютого 1920 До Голови Високої Директорії Головному Отаманові. Високоповажаний Пане Отамане Надсилаю Вам копію докладу до Міністра Закордних Справ від І-го лютого с.р. згідно наказу Вашого, що отримав через п.Кедровського. Доручаю мировий договір Естлі з Росією і доклад п.Залізняка за Гельсінґфорську нараду. 31 свого боку прохав би перевести законна за поділ місці до Прибалтійських Держав на три окремих. Фактично це вже зроблено, бо до Латвії-виїхала окрема місія. Необхідно вислати до Литви місію, як що цей поділ буде переведено. З Литвою у нас можуть бути найліпші відносини. Не треба ображати приятелів і можливих союзників. А Литва буде мати підстави до незадоволення, коли з Прибалтійських республік лише у них не буде нашого представника. Дозволяю собі висловити свій погляд на сучасну міжнародну ситуацію, оскільки вона тичеться України. Рік тому назад антантa/особливо Франція/ за всяку ціну хотіла відбудувати єдину, неділим у Росію і знищити (знищити) в неї совєтську владу. Тому з одного боку допомагалось Колчаку і Денікину, з другого боку не допомагалось ним нам. Ми мали нищити друг друга, а на руїнах має повстати Росія не совєтська. Тепер ситуація змінилась. Тепер Збройною силою нічого не можна зробити з радянською Росією. Білий рух цілковито зліквідовано. Антантa своїх військ не може дати, навіть фінансово не може допомогати нікому в боротьбі з совєтською Росією: за останній рік французький франк впав трохи не наполовину, фунт англійський на четвертину своєї вартості. На черзі дня тепер стоїть фактичне визнання совєтської Росії. В інтересах локалізації цього руху Франція і Америка мусять узнати окраїні держави і вимагати від совітської Росії їх узнати в тим чи- слі і України. Чим більше зменшиться територія совітської Росії, тим краще. Позиція Англії трохи інша. В її інтересах відтягнути увагу боль- шевиків від Азії, в спокій якої вона так зацікавлена. А цього можна осягнути зверненням увати комуністів на інший цікавий для них об'єкт. То може бути Україна. Наше населення, як це добре знають англійці, ні- кої не погодиться з чисто совітським устроєм, Україна буде тому аре- ною неперестанних повстань 1 розрухів, буде притягати багато сил і енер гії радянської Москви. Азію таким чином буде урятовано. Гадаю, що завданням наших дипломатичних представництв являється попертя першого плану /локалізація большевизму в Європі на можливо меншої території/. На це має бути звернені всі наші сили і вся наша зручність. Час ще не перепущений, саме тепер антантa займається цим пи- танням. Але буде пізно, коли прелімінарні таємні переговори антанті з совітською Росією закінчаться. Нашу долю тоді буде вже вирішено і бу- де дуже тяжко змінити щось. Дуже був би вдячний за отримання повідомлень від Вашого Штабу. З глибокою пошаною Голова місії до Естії Я. Гелінський Цілий місяць пробув я в Берліні, бажаючи виконати Ваш наказ приїхати до Варшави. Попереду ніяк не міг отримати польської візи. Отримав нарешті 3/1 візу, але сту, не дипломатичну, і лише на в'їзд до Польщі, без виїзду. Тим часом від наших людей, що виходили з Польщі, начали доходити дуже негативні чутки за утруднення виїзда українців з Польщі. Одноголосно твердили усі, що найкращому випадку будуть примушеним кілька тижнів сидіти в Варшаві, якщо взагалі добуду візу на виїзд. Боячись перепустити змогу бути в Крілів до кінця переговорів, а гедаччи що для нас дуже цікаво висвітити відношення до нас бойовиків, пішов іхати до Варшави через Ревель. За виїзд місця до датвії довідався з Вашого об'єкника 740. Гадаю що відповідні інформації отримаю через голову латвійської місії. Виїхавши з Берліну, був я 14/1 все в Ревелі. Звичайно їзда ця триває далеко довше, але мені пощастило з патоплявами. Того-ж дня , 14/1, був у міністра закордонних справ, п. Бірка, і прем'єра п. Теннісона. На другий день рано обидва від'їздили на нараду в Гельсінгорську, а день мого приїзду мали засідання з латвійськими делегатами з приводу Валж, отже розмови мої не були довгі. Але поставились обидва особливо Теннісен, до нас дуже добре. Пропонував мені їхати до Гельсінгорську. Я відмовився, указуючи, що на початок не- ради мав приїхати до Гельсінгорську Залізняк. Нараду було закликано фінляндцями, я не знав, чи було до нашого уряду надіслано це запрошення. Навіть коли-б 1 було за- прошено Україну, не маючи мандату не міг туди їхати. Докладних відомостей ще не мав, але по телефону було переказано мені Залізняком, що на Гельсінгорській нараді при позиція запросити на нараду представників України перепадає на домагання польських представників. В неділю 18/7 пішов з візітом до тутешнього польського представника, кон- сула Луфда. Говорив з ним 1+ години. Враження на мене страшне, хоч і не чекав нічо- го доброго, але натеперти на таке відношення ніяк не чекав. Короткі результати його слів такі: "готово Вам на підставі інструкцій, які отримав з Варшави. Ніякої укра- їнської республіки нема, бо ані території, ані війська, ані уряду нема. Петдора в Вар- шаві, влади ніякої немає, міністерство розбилось, отже говорити з Вами, як з предста- ником України не можу." Я сказав йому, що в інтересах Польщі, аби була самостійна Україна, яка відділя- тиме Польщу від Росії. По утід є головний отаман в Варшаву виїхав для переговорів з польським урядом. Міністерство наше в Казатині, міністр-же закордонних справ в Варшаві, бо він там головою місці української дипломатичної. При кінці позмови казав тому, що затім вони знову до польського уряду повернеться повинні. Після цього якщо поляки хочуть допомогти нам сформувати своє військо, то польське військо не має йти разом з нами на Україну. В польському війську були французькі інструктори, але не будо німецьких. Як поляки поставились би до німецьких інструкторів, так наша на- селення поставиться до польських. "Але як же так-таке буде допомогти укріпленню, сформувати своє і пустили його самого йти, а самим від цього нічого не мати." том ми розпропалися. Прохав звернутись до нього , коли з чим треба, але візита не не відав. Коли був в Берліні, то мені удалось петеговотити з Радеком перед самим йой від'їздом до Москви. Враження від тозмови виніс саме гарне. Він говорив, що совітська Росія тепер хоче повернути всю свою енергію до повертання в нормальний стиль економічного життя країни, що від України вони хотять лише товарообміну, заводити на Україні совітські потяги і диктатуру подетаріату тойти води населення не будуть. Саме населення може встановити правопорядок, який хоче. По його словам на цій позиції тепер стоїть повелююча більшість Совнаткома. Отже виходило, що ніби-то нарешті большевики зрозуміли свої помилки і більше їх не повторитимуть. На жаль не це почув я від Йоффе. По від'їзді естонців на Гельсінгорську нараду приїхав до Ревеля Недровський. Чекали ми приїзда задізняка, але коли прийшло на конференцію по- відомлення за знесення блокади і конференція затяглася, вийхали з Недровським до Юр'їва. Перед тим, думаючи зачепки поїхати до Юр'їва, звернувся до директора закордонного департаменту міністерства Закордонних Справ. Гельята, питалоюсь, чи не можна було би користуючись петеговотами в Юр'їві вислати через Совдепію ешелон з новими бл- женнями. Умовились, що я звернуся з цим до Поска, голови естонської митової делегації. В Юр'їві готовив з Йоффе дві години. Далі петейнов до можливості погозуміння нового уряду зз київським совітським. Погодли його мало чим відлічуються від поглядів Будам. Ні війська, ні території у нас нема, ні уряду, Український народ хоче совітську владу, ніякої іншої. Але поміж іншим у нього проскочило кілька фраз."В Ки- їві -центрі хлібної України перед відходом совітських військ ціна на хліб піднялась до 190 руб. Нічого не можна було зробити, всі задізнанці були перетяти." Говорили за повстанців, де він не міг себе стримати. Добре вони доїхали большевиків, коли 1 тепер не можуть за них спокійно говорити. Згодився, що не більшість населення стоїть за совітською владою. По його словам на неї стоїть в Донецькому і Харківському районах 100%, в Полтавському 50%, в Херсонському, Київському, Подольському 20-30%. Прохав його довідатись за три річки: 1/. Чи не може перейти з Естії ведення наших беженців через Совдепію до Києва. 2/. Чим закінчились переговори у Зазепі з Київським Ревкомом/тимчасовий гляд/. де затвердж. і які мали переговорювати. 3/ Чи не може з Естії одна людина переїхати через Совдепію до Києва, яко наді ер. Обіцяв на неділю відповідь. В неділю її не було. Катахан, секретар їх вої делегації сказав, що повідомить, коли воно буде. Прождав я до середи вихів назад до Києва, не дочекавшись нічого. Відповідь властиво можна знайти інтерв'ю Іоффе з кореспондентом тутешньої часописи "Баба мова": що торкається Укр. то так звана Директорія не уявляє з себе нічого представництва, тому з ними не можна входити в переговори." Вступив в переговори з Іоффе, бо Кедговський дістав інструкцію спробувати всі пити в позмови з совєтською делегацією, аби намагати грунт. Готовив я, бо мені було легше знайти зачепку для позмови. Попереду хотів говорити разом з Кедговським, та вишло добре, що міня я один говорив, забагато чести було-б для большевиків. Політика большевиків усюди однакова: пробують взяти силою, немогуть-вступають в переговори. Так вже під час переговорів в Кр'їві були страшні бої під Червою, яку большевики хотіли забрати у естів. Латиші наперед вигнали большевиків з їсlei своєї території, тепер збираються вступити з ними в переговори. Справу цю вже вирішено латвійським урядом. По повороті з Кр'їва був у прем'єра Теннісена, коли між іншою позмовою за- питав його, що гадає естонський уряд з приводу формального призначення нашої рес- публіки. Відповів мені, що справа для них ціжом ясна, що не дуже легко перевести, але рівночасно мусить бути і визнання нами Естонської республіки. Тому прошу, Вас Пане Міністре, постаєтись як найшвидше перевести в нашому уряді формальне призначення Естії і переслати мені цю постанову. Я передам її лише тоді коли отримаю від естонців таке ж саме признання У.Н.Р. Рівночасно з грамотою за узнання Естонії прошу прислати мені нові громоти, яко українському посуду при естон- ському уряді, бо місця наша при узнанні У.Н.Р. мусить зараз перевернутись на посол ство. Розуміється, посадські листи не показиватиму, доки не отримаю нашого знання. Армія Кденіча розв'язана, люде розбігаються, або мостяться де тільки можна. До м не звертається багато госпійських офіцерів, по зразу стали украйнцями. З такими я, р зуміється, не рехуюсь. Але тут досить є наших статшин і козаків-пара тисяч-никіх по- ляки забрали до неволі і запропонували, або йти до формуючей тоді атмії Кденіча, аб сидіти в лагері для військовополонених. Ми тоді воювали з большевиками, війни з де- нікілим не було, отже не диво, що в своєму скрутному становищі пішли сюди. Не можна зі своїми, то в другому місці бити ворога. Ножи Петрушевич гадав, що можна дійти до згоди з Денікіним, то простим воєвам і сам Бог зведів так думати. В тут і у розінці, то погоди з німецької неволі до Іденьича, годю, на цих думок. Я міг би отправити їх ешалонами на Україну через Польщу, але для того ти пісьменний наказ це зробити від Головного Отамана. Не просто телеграму не спуститись, не знаю які загез у нас з помічками відносини. Формується тут ешалон біженців з України /не військовообов'язаних/. Звичайними телеграмами нам зноситься дуже тяжко, де в чих інтересах може не передати телеграми, або її перекупити. Тому додаю до цього доняду вироблені інструкцію для шифрування естонської місії, яку розсилаю до наших місій. При потрібності пришлю Вам 1 копія. При виготовленню загальної міністерської інструкції, ця інструкція може служити добрим матеріалом, демонструвати при цьому способі, не знаючи нічого, годю неможливим. Дозвольте собі при кінці сього докладу звернутись з проханням надсилати мені більше інформаційного матеріалу. 1/II 20 Ревель Голова Місії до Естлі І. Голігшов P.S. Моя адреса нова: Ревель, готель Петроград. Прилога: 1) " Інструкція для шифрування Естонської Місії" 1 2) "Мирний договір Естонії з совєтською Росією". 3) Повідомлення і. Голігшова за телеграмою, нададу НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕСТОНІЇ ч. №……… Реваль, 1 травня 1920. Do Пана Генві Високої Дипломатії і Товщого Ордена Військ У. Н. Р. Ксекономам! Пане Огенне, пересилаю Вам копію свого досліду від 14-го інструкції Для міффування лєгальності місії" і копія до неї. Може придасться. Пересилаю і матеріал довбіл Ігорній з Росією. При поставці останніх пересилаю вам вже пізнав. І своє багато думки про це за дефектами, особливо щодо до полаків, і можливо більше інформації. Намого мъдру. Законец в Торії над мицаре великих жизнь же Христову, а до мене мнѣне писмо не донедь Імбокимъ нвваманаса Томба Мичі де Торії Г. Геригинскій ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ШІФРУВАННЯ ЕСТОНСЬКОЇ МІСІЇ. § I. Найголовнішою річчю,крім ключів /$6/,служить система кружків,де в певному порядку написані цифри,букви і потрібні значки. § 2. Для шифрованих зносин Української Місії в Естонії з іншими українськими місіями служать два кружки різних діаметрів /приближно 10 і 8 ст. в діаметрі/, поділені діаметрами на 32 різних частин. Кружки в центрі закріплені кнопкою,аби могли крутитись на кнопці,як на спільному центрові.Ця пара кружків має умовний № 33. На більшому кружку ідуть цифри в три ряди по окружності /в кожному з 32 поділів/:наружній рядок має цифри від І до 32,під ним середній рядок має від 33 до 64, внутрішній рядок з цифрами від 65 до 96. Так що під I стоять 33 і 65,під 2-34 і 66,під 3-35 і 67 і т.д. На меншому кружку ідуть так в три ряди,послідовно в кожному з 32 поділів букви,цифри 1 деяких знаки,які далі написані в три стовбці /див.таблицю/там по [головній] цифрові. ТАБЛИЦЯ Перший стовбчик Другий стовбчик Третій стовбчик верх низ верх низ верх низ а б в г д е є ж з и й і к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я Г - українського алфавіту . /кропка/ . /протинок/ : ? ! -/тіре/ - /сполучуюча риска/ " /лапки/ /- клямці/ $ № ВВ /слід, буква велика/ ПП /початок підкреслення/ КН /кінець підкреслення/ _2_ В першому стовбці бу , наружного рядка, в другому-середнього і в третьому- внутрішнього рядка. Так що під а стоїть 1 с, під б-кропка 1 с, під в-протинок 1/2сд. Написи на кружках робляться з одного боку, аби можно було ставити букви мень- чого кружка проти любих цифр більшого кружка. § 3. Користуючись цим кружком можна шифрувати на любій мові, але найбільше ба- жано шифрувати на українські, бо найбільше гарантії, що це не буде кімсь дешифровано, дешіфрентів- спеціалістів немає значних нашу мову. Французьким алфаветом користу- ватись для передачи письмі, які в оригіналі пишуться латинкою, для автентичної перек -дачі чогось в чужій мові і т. д. Для тої-же цілі на кружку є три російських бук- ви. § 4. З кожною з місій та з кожним посольством є три різних ключа, які мають бути вживатися впереміжку, ніколи один за другим в тому самому порядку. § 5. Ключи мають свої номери, по упливу де-якого часу ключи шифрів заміняються, за- лишаючи старі номери. §6. Ключами мають служити якісь короткі фрази, слів на 10-15, букви по можно- сти не повторюватися в тім самім ключі. Коли не має спеціальної умови, ключ складається лише з букв наружного рядка /український алфавет/. Приклад-гарні люде мої. Примітка. Коли беруться в ключі букви 1 значки з усіх 3-х рядів, то тоді при першій передачі-розуміється ні в чих руках, крім адресата це не мо- же бути-вписують ключ в кламри. Все що в кламрах-являється ключем. Напр. /Гарні люде мої/, /"Гарні люде мої"/, /"Гарні люде мої"/. То е три різних ключа. Тому, аби не було плутанини, рекомендується брати букви лише наружного рядка. § 7. При шифруванні правило, що перед кожною однозначною цифрою /2,3,4/ пишеть- ся 0 /02,03,04/. Найкраще ці нулі дописати на самому кружку, буде тоді там стояти не І, 2, 3, 1 т.д., а ОІ, О2, ОЗ і т. д. Отже, кожна буква, цифра або значок при шиф- руванні означається двома цифрами. § 8. Першою буквкою ключа зашифровується перша буква тексту, другою-друга, тре тьою-третя і т.д. Коли вийдуть всі букви ключа, вони повторюються в тім самім по- рядку. Для зашифрування букв клочка на кружку підставляється під І /згладно ОІ/ 1 пишуться цифри великого кружка, які відповідають букви, цифрі, або значку текста, при- чим треба пам'ятати, що буквам наружного рядка меньшого кружка відповідають цифри наружного-ж рядка більшого кружка, цифри 1 букви середніх і внутрішніх рядків теж взаємно відповідають друг другу. Примітка. Зашифровувати та розшифровувати треба по вертикальних стовбцях /$16/ шифрувальна таблиця, аби уникнути зайвого крутіння кружків. § 9. По зашифруванню з початку получених цифр дописується певна кількість яких-небудь / цифр /3,5,21 т.д. по умові/. Після того всі цифри, разом з дописаними , розбиваються на групи по пять цифр кожна. Коли в останній групі буде менше за пять цифр, дописуються які- небудь цифри, аби кількість їх там було теж пять. § 10. До готових груп цифр дописується в умовленому місці /з початку, в кінці, на п'ятому місці з початку і т.д./ група з пяти цифр, в якій стоїть № ключа, призначених для того два умовлених місця в умовленому порядку. § 11. Ніколи в тексті не можна шифрувати окремих слів. В разі потреби посилається шифрована передача, а окремо від неї додамкова буквами. § 12. Аби по можности уникнути перекручування на телеграфі, шифровані телеграми Надаються з оплюченою перевіркою. Але треба знати, що телеграф деяких країн може постійно перекручувати наші шифровані телеграми. Особливо небезпечні пропуск і додача кількох цифр. Тоді 1 з ключем не можна розшифрувати. Тому цей спосіб шифрування особливо рекомендується при пересилах листами, і в усякому разі шифровані телеграми доповнюються писаною шифрованою передачею, щоб була певність, що хоч 1 з 31 спізненням, буде розшифровано адресатом. § 13. Аби знати, з якої тройки шукати ключа, зашифроване підписується яким-небудь наперед відомим або умовленим підписом, напр. Левітський, Залізняк 1 т.д. Але ні в якому разі кожний № ключа не може мати свій окремий підпис. Завжди три ключа мають той самий підпис. § 14. При шифруванню треба переважно користуватись наружними рядками, лише при дійсній потребі брати з інших рядків, чим буде значно зменчена кількість цифр. Так в наведеному нижче прикладі /$16/ можна не уживати великих букв, не підкреслювати 1 не ставити знаків, від чого телеграма скоротиться на 20 цифр. § 15. Шифрувати і переховувати інструкцію, всі ключі і кружки мусить сам посол або голова місії, які на власну відповідальність мають право передавати шифрування 1 дешифрування /на переховання/ лише одному зі своїх помічників. Таким чином в кожному посольстві або місії лише двоє осіб мають знати ключи. § 16. Приклад. Ключ № 15-гертні люде мої. Кружок № 33. Перед зашифрованням дописується шість цифр. Номер ключа в групі позначається четвертим та другим місцем. Група ця ставиться другою в кінці. Ключ № 15 підписується Голшинський. Треба користуючись цим ключем, зашифрувати: "Війну між Перу і Володівко буде відповіджено за 5 днів. Сказав Мойлє." -4- г а р н і д ю д е м о 'і 39 46 І6 28 32 03 25 І2 07 25 62 34 " ВВ в і Й н у м і ж пп ВВ І6 06 О1 07 ОІ 64 04 І4 Ю 29 І8 32 п е р у і ВВ б о д і в і 04 ЗІ 6І І8 І2 55 08 ЗІ 07 04 О1 23 е ю ки б у д е в і п о в 09 05 2і 22 06 04 II 29 52 22 32 32 і д ж е н о з а 5 д н і 32 34 59 05 ОЗ І9 II ЗО В ВВ h O . BB с к а з а в 86 75 92 95 89 52 44 м і л д е б 3946І628370325120725643416060І070І6404І4ІО29І832043І6ІІ8І255083І07040 I23O9O52I22O6O4II2952223232323459O5OЗI9II293О63897086759295895244. Остаточно телеграма виглядає: ЗІО85 73946 І6283 20325 І2072 56434 І6060 ІО7ОІ 6404І 4ІО29 І8320 4ЗІ6І І8125 5083І О7О4O I23O9 O52I2 20604 II295 22232 З2З2З 459O5 ОЗІ9II293O 63897 О8675 9Z958 З5817 95244 Го ліцинський При розшіфруванню перші шість цифр /ЗІО857/ закреслюються. Друга з кінця група /35817/, де на четвертому /I/ 1 на другому /5/ місці стоїть № ключа /І5/, викідається. Решта цифр розбивається по дві /39-46=І6-28 1 т.д./ 1 при допомозі ключя /гарні люде щої / 1 кружка № ЗЗ розшіфровується вказаним способом. I лютого І920 р. Ревель. Голова мусіл до Естії І. Тарігнський Mission Diplomatique Extraordinaire de la République Démocratique Ukrainienne en Estonie Nº 38 Réval, 1 mars 1920 Тіль кіора для мешканця заселеного з еспонського міста Плана Голови Мінсей Дупекропті. Квар №50-(Джинго у Київ). Крумок №33. Перед замовленням дому є одна залізка. Номер кіора обнуляється в першому місяці. Група за савбуття Дупко і пораду. Квар №25-(військо петлюри). Крумок №33. Перед замовленням дому є дві залізки. Номер кіора обнуляється в першому місяці. Група за савбуття петлюра і пораду. Кор №45- (маса ім Боме). Крумов 33. Перед заміщуванням примусової землі земля. Коли кора була першою та варти місця. Дуга за заявкою звернувся до коротку. Все замовлене до мене підмєзьрос Петергоф, від мене - Терігменській. Тарас Микітч де Лорі І. Терігменський НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕСТОНІЇ ч. № 32 Реваль, 1-го Березня 1920 р. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Естія край дуже подібний до України, промисло вості, а значит і робітників, майже нема. Більшість населення селяни. Поміщики іншої національності, майже виключено німецькі барони. Крупне землевладіння ліквідується, земля переходить до селян. Уряд коаліційний, беруть в ньому участь і соціал демократи, яких часопис являється одним з офіціозів. Уряд спирається на населення, почиває собі міцно. Надія бойовиків на пропоганду цілком без підставна. Есті національно дуже свідомі, працьовити, але на жаль їх дуже мало, лише 1 мільон. Тому мусять оглядатись на сусідів і шукати, з ким би разом ітти. Дуже охоче пійшли б до якогось по розуміння із Україною, коли меж нами склався б який небудь місток. На перешкоді стоять поляки, до яких Естія – теперішній їх Уряд – ставляться майже вороже. До мого приїзду Дипломатичним Представником в Естії, рівночасно і в Латвії, був у поляків Буфал. Після мого приїзду Буфал залишився лише в Латвії, а до Естії поляки призначили Василевського, свого бувшого «міністра закордонних Справ». Та не поможе їм, бо Естія вже знають, що таке поляки, а нарід впертий і дуже памятливий. Не можуть подарувати полякам, що в суперечках Естії з Латвією хлопцями/з за Валку і инше/ поля- ки підпирали латишів. Добре поінформовані за Литовсько польські відносини. Тепер мають інформації за Україно- Польські. Василевський не поправить польської позиції в Естії. Цікаві відносини при-наймні соціалістів Фінляндії до поляків. На марець було призначена соціалистична кон- ференція нових держав заходу бувшої росії. Поляки і ла- тиші хотіли на 1/III в Різі, Фіни і Есті на 15/III в Ре- велі. До мене звертався фін з проханням, аби вони спра- ві українські представники, які теж беруть участь в кон- ференції, стали би по їх боці. Конференцію вже призна- чено на 15/III в Ревелі. Як я писав в своєму попередньому докладі, Естія дуже легко може визнати Україну. З за того я властиво і приїх в до Берліну, бо переписуватись в цій справі дуже не зручно. Треба кувати горяче залізо, може мені дасться досить скоро це перевести. Рівночасно з цим своїм докладом пересилаю оригінал грамоти за узання Естії України. Без нашого узання вони і нас не можуть узнати. Крім підписа Головного Отамана, яко Голови Ви- сокої Директорії, дуже був би бажаний підпис голови ра- ди міністрів, пана Мазепи. Підпие другого Міністра був би далеко гірше, дасть непотрібну зачепку полякам в їх критичних праці проти нас в Естії. Разуміється грамо- та за визнання Естії мною буде передана лише при умові рівночасного узання України. Не забудьте, що до грамо- ти треба прикласти велику державну печатку. За армію Еденича нема вже чого писати, іі нема. Військовий матеріал англійці відibiрали назад, тримать поки що в Естії. Чи продаватимуть на місці, чи повезуть назад, це не відомо. Матеріалів для армії Еденича англі- ці привезли досить багато, але все досить погано. Так одіж нову прислали лише офіцерам, солдати мали лише -2- стару. Танки - їх було сім - старі, так що їх більше направляли , як користувалися ними і т.д. Але харчу- вання було досі добре, хліба і тепер богато залишилось на складах. Солдат богато перейшло на бік большевиків, залишились переважно хворі на тиф, яких сила. Смерт- ність висока, до 30 %. Лікарів тек богато помірало. Відділ Балаховица займає окрему позицію. Склад його увійшов майже виключно різний темний елемент. Військо- вий представник білорусів до готонні і Латвії, Усву- тів, приняв цей Відділ на білоруську службу, але відділ так і залишився в Естії. А ні поляки, а ні латиші не дають їм спромогу переїхати. Гадаю, що це добре для білорусів бо не один раз Балахович говорив: "які так закони у білорусів! Ось прийду до білорусі, то я і бу- ду законом." Відділ цей дуже невеликий, не буде і пари тисяч людей. Він тек вже розбігається. Мав свого часу підтримку від Естії. Мир з Росією ратифіковано ще до мого видізду з Ре- веля. До отримання цього докладу він вже вступить в за- конну силу. Естонці, перед початком переговорів, зверну- лись до англійського Уряду з запитанням, чи годиться їх Англія на естонський мир. відповідь прийшла негативна. Тоді в други звернулися з довгою нотою, указуючи на не- можливість дальшого продовження війни. На цей раз Анг- лійці дали згоду заключити мир. Це мені говорив Поска, Голова Естонської Мирової Делегації. Війська Естонські демобілізуються. Мали вони в полі біля 30.000, всього з тиловими до 60.000. Добре одіти і озброєни: Від Антанти нічого дурно не отримали, за все треба платити. Військова Фльота складається з двох бистроходних мінних крейсерів типа "Новик". Пере- дали Естії ці крейсари англійці, відібравши у больщови- ків. Внутрішній стан в Латвії далеко гірший, як у естон- ців. Фабрик і заводів було досить, особливо в ріаї. Фабрики не працюють, всі машини вивезені під час евакуа- ції. Порівняно велика кількість робітників відбиваєть- ся на настроях населення. Не треба забувати, що гвардії большовиків були латишські стрільці. І тепер в Латвії бо гато большовицьких прихільників. Настрої ці підтримлюю незручна внутрішня політика. Уряд - правий, соціалісти відмовили взяти участь в кабінеті, не хотять бути пара- ваном для більшості кабінету. Одна надія, що національ- не почуття візьме гору над большовицькою пропагандою. Особа Мєеровица, Міністра Закордонних Справ в Лат- вії, дуже несимпатична. Вірити йому не можна а ні на шеля2, в ріжни часи говорить цілком протилежні річі. Певно в цьому вважає він дипломатичну зручність. Бі- жить на пободку у поляків, та це до першої кістки. Вже в Двінському почались і них де які непорозуміння. Політични впливи переходять в Латвії до французів. Але економічно латиші цілковито залежності від Англії. На головні два предмети вивозу, дерево і лен, Уряд збі- рається дати англійцям монополію на закупку і транспорт за кордон. Але може то не кепський крок, коли дивитись з боку державності. Треба обовязково економічно заціка- вити при-наймні одну з великих держав, аби було на кого зпертися при відстоюванню своєї самостійності. За Литву мало ххи ще можу сказати. Уряд там ще пре- вищій від латишського, але большовицьких настроїв мало. Все кипить і горить проти поляків. За день до мого пере- ізду через Ковно у 8 полку були якісь непорозуміння. Хо- тіли заведення солдатських рад і війни з Польщою. Факт характерний. Литвинам дуже непріємно, що в них немає нашого представника. Міністром Закордонних Справ у них професор -3- Вольдемар, якій дуже прихильно ставиться до нас. Можливо ще й з Литвою могла би скоро перейти справа з визнанням України. Треба як найшвидше висилати туда нашу місію. Фінансові справи наші не погіршують від утворення цієї нової малої Місії, а вона може нам дуже богато принести користного. З свого боку міг би запропонувати Олександра Скоропис-Йолтуховського. Пробував почву, говорив з ним, він взяв би це призначення. Мені дуже тяжко зноситись з Вами, бо не хочу, аби мої доклади читались кімсь подорозі. Прийшов передачу че- рез чужих кур'єрів, або Місії, це обовязково робитиметь- ся. Ви розумієте, що при таких обставинах не зможе ін- формувати за всі цікаві факти і паддії, також і не всі свої висновки зможу виложити. Необхідно хоч час від ча- су організувати поїздку наших кур'єрів. Фельтровані до- несення для Вас малоцінні. При кінці дозвольте, пане Міністре, звернутись з проханням дати відповідні директиви для дальшої роботи. Найбільш мене цікавить, як ставитись до поляків, якої лінії з ними дотримлюватись. Всі наші закордонні пред- ставництва мусять співати як добрий хор в одному тоні, але для того дирігент мусять його давати. Долучаю три ключі для можливості встановлення шиф- рованих зносин із Естонською Місією. "Інструкція", що долучив до свого попереднього докладу, передав вже пану Міністру М.Ковалевському, передам і члену Високої Ди- ректорії Макаренкові. Член Високої директорії Макаренко перевів ще даль- ше скорочення штатів Місій. В Місіях до Малих Держав, в том числі і до Естії, крім голови є лише Секретарь. Тому мені нема чого вже говорити за призначення Радника. Секретаря дуже прошу призначити Михайла Парашука, що -працює в Берліні в Військово-Санітарній Місії. До цього часу я лишався цілковито один. ГОЛОВА МІСІЇ ДО ЕСТІЇ - І. Тендрюк Моя адреса: Ревель (Естляндія), Гніздовська, 2. ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ШІФРУВАННЯ ЕСТОНСЬКОЇ МІСІЇ. § I. Найголовнішою річчю,крім ключів (36/,служить система кружків,де в певному порядку написані цифри,букви і потрібні значки. § 2. Для шифруваннях зносин Української Місії в Есті11 з іншими українськими місіями служать два кружки різних діаметрів/приблизно 10 і 8 ст. в діамтр/,поділені діаметрами на 32 рівних частин. Кружки в центрі закріплені кнопкою,аби могли крутитись на кнопці,як на спільному центрові.Ця пара кружків має умовний № 33. На більшому кружку ідуть цифри в три ряди по окружності/в кожному з 32 поділів/:наружній рядок має цифри від I до 32,під ним середній рядок має від 33 до 64, внутрішній рядок з цифрами від 65 до 96.Так що під І стоїть 33 і 65,під 2-34 і 66, під 3-35 і 67 і т.д. На меншому кружку ідуть цифри в три ряди на шируючих послідовно в кожному з 32 поділів букви,цифри 1 де-яки значки,які написані в три стовбці/див.таблицю/. ТАБЛИЦЯ Перший стовбець. Другий стовбчик Третій стовбчик Верх Низ Верх Низ Верх Низ а б в г д е є ж з и й і к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я Г - україн. алфавіт ./крапка/ ,/протинок/ : /тіре/ - /спо лучуча риска/ * /запки/ /клямри § № БЕ/слід.буква велика/ ПП/почат.підкреслення/ КН/кінець підкреслення/ н Ь з о і 2 3 4 5 6 7 8 9 а а (вс.алф.) (модерн) С (е є е є ф д к і і ж к л м (брандштірховий алфавіт) п о б р з т м і в х у г , (апостроф) В першому стовпці букви наружнього рядка, в другому-середнього і в третьо- му-внутрішнього рядка. Так що під а стоїть 1 с, під б-крапка 1 с, під в-проти- нск 1 д.т.д. Написи на кружках робляться з одного боку,аби можно було ставити букви мен- чого кружка проти любих цифр більшого кружка. § 3.Користуючись цім кружком можно шифрувати на любой мові ,але найбільше бажано шифрувати по українські,бо найбільше гарантії,що це не буде кімсь дешфро- вано,дешіфраторів-спеціалістів немає значних нашу мову.Французьким алфаветом ко- ристуватись для передачи призвіщ,яки в орігіналі пишуться латинкою,для автентич- ної передачи чогось в чужій мові і т.д. Для тої-же цілі на кружку є три російсь- ких букви. § 4. З кожною з місій та з кожним посольством є три різних ключа,які мають вживатися впереміжку,ніколи один за другим в тому самому порядку. § 5. Ключи мають свої номери,по упливу де-якого часу ключи шифрів заміняють- ся,за лишаючи старі номери. § 6. Ключами маєть служити якіс короткі фрази,слів на IO=I5,букви по мож- ности не повторюються в тім самім ключі. Коли не має спеціальної умови,ключ складається лише з букв наружнього рядка/ /український алфавет/Приклад-гарні люди мої. Примітка.Коли беруться в ключі букви 1 значки з усіх 3-х рядків,то (пишуть) тоді при першій передачі-розуміється ні в чих руках,крім адреса- та це не може бути-вписують ключ в кламри.Все що в кламрах-неля- еться ключем.Напр./Гарні люди мої/,/"Гарні люди мої"/,"гарні люде мії"/.То е три різних ключа. Тому,аби не було плутанини,рекомендується брати букви лише наружнього рядка. § 7. При шифруванні правило,що перед кожною однозначною цифрою/2,3/4/пишеть- ся О/02,03,04/. Найкраще ці нолі дописати на самому кружку,буде тоді тем стояти не І,2,З 1 т.д.,а 01,02,03. 1 т. д. Отже,кожна буква,цифра або значок при шифруванні означається двома цифрами. § 8. Пеушою буквую ключа зашифровується перша буква тексту,другою-друга, третьою-третя 1 т.д.Коли вийдуть всі букви ключа,вони повторюються в тім самім по- рядку. Для зашифрування буква ключа на кружку підставляється під І/згладно ОІ/1 пи- шуться цифри великого кружка,які відповідають букві,цифрі,або значку текста,причім треба пам'ятати,що буквам наружнього рядка меньшого кружка відповідають цифри на- ружнього-ж рядка більшого кружка,цифри 1 букви середніх 1 внутрішніх рядків тех взаємно відповідають друг другу. -3- Примітка. Зашифровувати та розшифровувати треба по вертикальних стовбцях таблиці /Шифрувальна таблиця/, аби уникнути зайвого крутіння кружків. § 9. По зашифруванню з початку получених цифр дописується певна кількість яких-небудь цифр /2,5,2,1 т. д./ по умові/. Після того всі цифри, разом з дописаними, розбиваються на групи по пять цифр кожна. Коли в останній групі буде менше за пять цифр, дописується які-небудь цифри, аби там було так пять. § 10. До готових груп цифр дописується в умовленому місці / з початку, в кінці, на пятою місці з початку і т.д./ група з пяти цифр, в якій стоїть № ключа, призначених для того два умовлених місця в умовленому порядку. § 11. Ніколи в тексті не можна шифрувати скрізь слів. В разі потреби посилається шифрована передача, а окремо від неї додаткова буквами. § 12. Аби по можности уникнути перекручування на телеграфі, шифровані телеграми надсилаються з оплощеною перевіркою. Але треба знати, що телеграф де-яких країн може постійно перекручувати наші шифровані телеграми. Особливо небезпечний пропуск 1 додача кількох цифр. Тоді 1 з ключем не можна розшифрувати. Тому цей спосіб шифрування особливо рекомендується при пересилках листами, і в усякому разі шифровані телеграми доповнюються писаною шифрованою передачею, щоб була певність, що хоч 1 зі співзенням, буде розшифровано адресатом. § 13. Аби знати, з якої тройки шукати ключа, зашифроване підписується яким-небудь наперед відомим або умовленим підписом, напр. Левітський, Залізняк 1 т. д. Але ні в якому разі кожний № ключа /§5/ не може мати свій окремий підпис. Завжди три ключа мають той самий підпис. § 14. При шифруванню треба переважно користуватись наружними рядками, лише при дійсній потребі брати з інших рядків, чим буде значно зменчена кількість цифр. Так в наведеному нижче прикладі /§16/ можна не уживати великих букв, не підкреслювати 1 не ставити знаків, від чого телеграма скоротиться на 20 цифр. § 15. Шифрувати і переховувати інструкцію, всі ключи і кружки мусить сам по собі або голова місця, які на власну відповідальність мають право передавати шифрування 1 дешифрування (на переховання) лише одному зі своїх помічників. Таким чином в кожному посольстві або місці лише двоє осіб мають знати ключи. § 16. Приклад. Ключ № 15-гери леже мої. Кружок № 33. Перед зашифруванням дописується шість цифр. Номер ключа в групі обозначається четвертим та другим місцем. Група ця ставиться другою з кінця. Ключ № 15 підписується Голцинський. Треба користуючись цим ключем, зашифрувати: "Війну між Перу і Болівією буде відмовлено за 5 днів. Сказав Нонілле." 39461628320325120725643416060107016404141029183204316118125508310704012309 052I220604II29522232323234590503I9II293063897086759295895244, Остаточно телеграма виглядає: ЗІО85 73946 І6283 20325 І2072 56434 І6060 І070І 64041 41029 І8320 4ЗІ6І І8І25 5083І О7О4О І2309 052I2 20604 II295 22232 32323 45905 0319І I293O 63897 O8675 92958 35817 95244 Голіцинський При розшіфруванню /ЗІО857/ закреслюються. Друга з кінця група /35817/, де на четвертому №/ 1 на другому /5/ місці стоїть № ключа /I5/, вибрасується. Решта цифр розбивається по дві /39-46-I6-28 I т.д./ 1 при допомозі ключа /гарні коди: мої/ 1 кружка № 33 розшіфровується вказаним способом. І люого 1920 р. Голова місці до Есті1 Ревель. RAHULEPING EESTI JA VENEMAA VAHEL. МИРНЫЙ ДОГОВОР МЕЖДУ РОССИЕЙ И ЭСТОНИЕЙ. TARTUS ED. BERGMANN'I TRÜKIKODA 1920 RAHULEPING EESTI JA VENEMAA VAHEL. МИРНЫЙ ДОГОВОР МЕЖДУ РОССИЕЙ И ЭСТОНИЕЙ. EESTI fihelt poolt ning VENEMAA teiselt, juhitud kind- last tahtmisest nende vahel tekkinud sõda lõpetada, otsustasid rahuläbirääkimistesse astuda ning võimalikult pea kindla, ausa ja õiglase rahu teha ja määrasid selleks oma voli- nikkudeks : EESTI DEMOKRAATLIKU VABARIIGI VALITSUS — Asutava Kogu liikme Jaan Jaani poja POSKA, Asutava Kogu liikme Ants Jaani poja PIIP'i, Asutava Kogu liikme Mait Aleksandri poja PÜÜMANN'i, Asutava Kogu liikme Julius Jüri poja SELJAMAA ja Kindral-Staabi kindralmajori Jaan Heinrichi poja SOOTS'i ja VENEMAA SOTSIALISTLIKU FEDERATIIVSE NÕUKOGUDE VABARIIGI RAHVAKOMISSARIDE NÕUKOGU — Ülevenemaalise Tööliste, Talupoegade, Punaväeliste ja Kasakate Saadikute Nõukogude Täidesaatva Kesk- Komitee liikme Adolf Abrami poja JOFFE ja Riigikontrolli Rahvakomissariaadi Kolleegiumi liikme Isidor Emmanueli poja GUKOVSKY. Nimetatud volinikud, kokku tulnud Tartus, leppisid, pärast vastastikust volituste ettenäitamist, mis tarvilikus vor- mis kokkuseatuteks ning täitsa korras olevateks tunnistati, järgnevas kokku: РОССИЯ, с одной стороны, и ЭСТОНИЯ, с другой, руководимые твердым желанием прекратить возникшую между ними войну, решили вступить в мирные переговоры и возможно скорее заключить прочный, почетный и спра- ведливый мир и для сего назначили своими уполномо- ченными: СОВЕТ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ РОССИЙСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ ФЕДЕРАТИВНОЙ СОВЕТ- СКОЙ РЕСПУБЛИКИ — Члена Всероссийского Центрального Исполни- тельного Комитета Советов Рабочих, Крестьянских Красноармейских и Казачьих Депутатов Адольфа Абрамовича ИОФЕ и Члена Коллегии Народного Комиссариата Госу- дарственного Контроля Исидора Эммануиловича ГУКОВСКОГО и ПРАВИТЕЛЬСТВО ЭСТОНСКОЙ ДЕМОКРАТИЧЕСКОЙ РЕСПУБЛИКИ — Члена Учредительного Собрания Ивана Ивано- вича ПОСКА, Члена Учредительного Собрания Антония Ивано- вича ПИЙП, Члена Учредительного Собрания Майта Алексан- дровича ПЮМАН, Члена Учредительного Собрания Юлиуса Юрье- вича СЕЛЬЯМА и Генерального Штаба генерал-майора Ивана Ген- риховича СООТС. Означенные уполномоченные, с'ехавшись в Юрьеве, по взаимном предъявлении своих полномочий, признанных составленными в надлежащей форме и полном порядке, согласились в нижеследующем: — 2 — ARTIKKEL I. Selle rahulepingu jõusse astumise päevast arvates lõpeb lepinguosaliste vahel sõja seisukord. ARTIKKEL II. Minnes välja Venemaa Sotsialistliku Föderatiivse Nõukogude Vabariigi poolt kuulutatud kõigi rahvaste vabast, kuni täieliku lahtilõomiseni riigist, mille hulka nad kuuluavad, enesemääramise õigusest, tunnustab Venemaa ilmtingimata Eesti riigi rippumatus ja iseseisvust, loobudes vabatahtlikult ning igaveseks ajaks kõigist suverään-õigustest, mis olid Venemaal Eesti rahva ja maa kohta maksusuel olnud riigiõiguslike korra, kui ka rahvusvaheliste lepingute põhjal, mis nüüd siin tähendatud mõttes edaspidisteks aegadeks maksvuse kaotavad. Eesti rahvale ja maale ei järgne endisest Vene riigi külge kuuluvusest mingisuguseid kohustusi Venemaa vastu. ARTIKKEL III. 1. Riigi piir Eesti ja Venemaa vahel läheb: Narva lahast üks verst lõuna pool Kalameeste majast Ropscha küla peale, edasi Mertvitskaja jõekest ning Rossoni jõge mööda Ilkino külani, Ilkino külast ühe versta kauguselt lääne pool Keikino küla, poole versta kauguselt lääne pool Isvosi küla Koböljaki küla peale, Schtschutschka jõesuu, Krivaja Luka küla, Petschurki karjamõis, Vtroja jõe kolme algharu-kokkujooksu-koht, Kuritscheki küla lõunapoolne serv ühes selle maadega, sirge joon Peipsi järve keskkohta, kesk Peipsi järve ühe versta kauguselt ida pool Piirisaart (Porka), edasi järve kitsuste keskkohta mööda kuni Salu saareni; kitsuse keskkohalt Salu saare juurest edasi Talabski saarte ja Kamenka saare vahelise kitsuse keskkohta, lääne poolt Poddubje küla (Pihkva järve lõunakaldal), СТАТЬЯ I. Со дня вступления в силу настоящего мирного договора состояние войны между договаривающимися сторонами пре- кращается. СТАТЬЯ II. Исходя из провозглашенного Российской Социалистиче- ской Федеративной Советской Республикой права всех народов на свободное самоопределение вплоть до полного отделения от государства, в состав которого они входят, Россия при- знает безоговорочно независимость и самостоятельность Эстон- ского Государства и отказывается добровольно и на вечные времена от всяких суверенных прав, кои принадлежали России в отношении к Эстонскому народу и земле в силу существо- вавшего государственно-правового порядка, а равно на осно- вании международных договоров, которые в указанном здесь смысле теряют силу на будущее время. Из прежней принадлежности к России для Эстонского народа и земли не возникает никаких обязательств в отно- шении к России. СТАТЬЯ III. 1. Государственная граница между Россией и Эстонией проходит: От Нарвского залива в одной версте южнее Дома рыбаков на д. Ропша, далее по речке Мертвицкая и реке Россонь до д. Илькино, от д. Илькино в одной версте западнее д. Кейкино, в полуверсте западнее д. Извоз на д. Кобыляки, устье реки Шлучка, д. Кривая Лука, полу м. Печурки, слияние трех истоков реки Втроя, южная окраина д. Куричек с ея угольями, прямая линия к середине Чудского озера, по середине Чуд- ского озера, в одной версте восточнее острова Порка (Пири- сар), далее по середине проливов до острова Салло; от сере- дины пролива у острова Салло к середине пролива между Талабскими островами и островом Каменка, западнее деревни Поддубье (на южном берегу Псковского озера), железнодорож- raudtee vahihooe Grjadischtsche küla juures, lääne poolt Schahint- söi küla, ida poolt Novaja küla, Poganovo järv, Babina ja Võ- morski küla vahelt pooleteise versta kauguselt lõuna pool metsa- vahi maja (mis Glöbotschinast põhja pool), Sprechtitschi küla ja Kudepi karjamõis. Märkus 1. Käesolevas artiklis kirjeldatud piirid on märgitud punase värviga selle artikli esimest lisa moodustaval kaardil (mõst kolm versta tollisi. Lahkumineku korral teksti ja kaardi vahel on otsustav tähtsus tekstil. Märkus 2. Riigipiiride ajamist mõlemate lepinguosaliste vahel ja pii- rimärkide ülesseadmist toimetab eriline piiri segakomisjon ühesuuruse liikmete arvuga kummalki poolt. Töeliku piiri ajamise juures otsustatakse nende asundatud paikade kuuluvus, mille üle see piir läheb, ühe või teise lepinguosalise territooriumi külge, ülemalmainitud komisjoni poolt etnograafi- lise, majandusliste ning majapidamisesse puutuvate tundemärkide järele. 2. Eesti territoorium ida pool Narova jõe, Narova jõgi ja Narova jõe saared, samuti kogu maariba lõuna pool Pihkva järve, ülemalnimetatud riigipiiri ning Borok-Smolni-Belkova- Sprechtitschi külade joone vahel, loetakse sõjalises suhtes neutraal- seteks kuni esimese jaanuarini ükstuhat üheksasada kaksküm- mend kaks. Eesti riik kohustub mitte mingisuguseid sõjavägesid pidama neutraalsel maaribal peale nende, mis piirivalveks ja korra alal- hoidmiseks vajaduslikud, ja mitte suuremal arvul, kui selle artikli II lisas on ette nähtud, kindlustusi ega vaatlemispunktisid seal mitte rajama, sõjalisi ladusid mitte asutama, olgu missuguse sõjalis- ehk tehnilise varandusega tahes, peale lepingus lubatud väeosa- dele tarvisminevate, ja samuti baasisid ega ladusid mitte sisse seadma, olgu missuguste laevade ehk õhulaevastiku jaoks tahes. 3. Venemaa kohustub oma poolt kuni esimese jaanuarini üks- tuhat üheksasada kakskümmeend kaks Pihkva sihil lääne pool joont — Velikaja jõesuu läänekallas, Sivtseva küla, Luhnova küla, Samulina küla, Schalki küla ja Sprechtitschi küla — sõjavägesid mitte pidama, peale nende, mis piirivalveks ja korra alahoidmi- seks vajaduslikud, ja mitte suuremal arvul, kui selle artikli II lisas on ette nähtud. 4. Lepinguosalised kohustuvad mitte pidama Peipsi ning Pihkva järvedel sõjariistadega varustatud laevu. Lisa I. (Kaart.) Lisa II. Mõlemad lepinguosalised kohustuvad: 1. Viima kahekmnekaheksandaks päevaks pärast rahulepingu ratifitsee- rimist maakohas Soome lahe ja Schtschutschka jõesuu vahel oma sõjaväed riigipiirini oma territooriumile. — 4 — ная будка у д. Грядище, западнее д. Шахинцы, восточнее д. Новая, оз. Поганово, между д. д. Бабина и Выморски, голторы версты южнее дома лесн. (что севернее Глыбочина), д. Спрехтичи и ф. Кудепи. Примечание 1. Описанные в этой статье границы нанесены красной краской на карте три версты в одном дюйме, составляющей при- ложение I к сей статье. В случае разногласий между текстом и картой решающее значение придается тексту. Примечание 2. Проведение государственной границы между обоими договаривающимися сторонами и установка пограничных знаков произво- дятся особой смешанной пограничной комиссией с одинаковым числом членов от обеих сторон. При проведении границы в натуре, принадлеж- ность населенных пунктов, через которые проходит эта граница, к терри- тории той или другой из договаривающихся сторон означенная комиссия определяет на основании признаков этнографических, экономических и хозяйственных. 2. Территория Эстонии восточнее реки Наровы, река Нарова, и острова по реке Нарове, а также вся по- лоса южнее Псковского озера между упомянутой выше го- сударственной границей и линией д. д. Борок-Смольни-Бель- кова-Спрехтичи в военном отношении считаются нейтраль- ными до первого января тысяча девятьсот двадцать вто- рого года. В нейтральных полосах Эстония обязуется не держать никаких войск, кроме необходимых для пограничной службы и для охраны порядка численностью, предусмотренной в при- ложении II к сей статье, не позволить на них укреплений и наблюдательных пунктов, не образовывать военных складов, не держать какого бы то ни было военного и технического имуще- ства, кроме необходимого для разрешенных частей, а также не устраивать баз и складов для каких бы то ни было судов и для воздушного флота. 3. Россия, со своей стороны, обязуется на Псковском направлении не держать до первого января тысяча девять- сот двадцать второго года войск, кроме необходимых для по- граничной службы и для охраны порядка численностью, преду- смотренной в приложении II к сей статье, западнее линии— западный берег устья реки Великой — д. Сивцева — д. Лух- нова — д. Самулина — д. Шалки — д. Спрехтичи. 4. Договаривающиеся стороны обязуются не иметь во- оруженных судов в Чудском и Псковском озерах. Приложение I. (Карта) Приложение II. Обе договаривающиеся стороны обязуются: 1. К двадцать восьмому дню по ратификации мирного договора на участке от Финского залива до устья реки Щучки отвести свои войска к государственной границе на свою территорию. — 4 — 2. Viima oma territooriumile neljakümmeteiseks päevaks pärast rahulepingu ratifitseerimist oma sõjaväed ühes kogu materjalaugude, varanduse ja ladudega neutraalribadest ja -zoonidest, kus neid artikkel III p. 2. ja 3. põhjal peale piirivalve ja korralikate vägede, ei tule pidada. 3. Välja viima neljakümmeteiseks päevaks pärast rahulepingu ratifitseerimist Peipsi ja Pihkva järvedest artikkel III p. 4. täitmiseks sõjaristadega varustatud laevad ehk neilt maha võtma suurtükid, miinlaparaadid ja abinõud mini- tõkete väljapanemiseks ning igasugused võitlustagavarad. 4. Neutraalribades ja -zoonides, kus sõjaväged sid ei tule pidada, hoidma piirivalve teenistuses esimesel kuuel kuul, pärast rahulepingu ratifitseerimist mitte üle neljakümne inimese, pärast seda mitte üle kolmekümne inimese iga riigipiiri-versta kohta, kusjuures luba on riigipiirile üles seada okastraateedu. Sisemise korra alalhoidmiseks ei tohi pidada üle viiesaja inimese igas maaribas ehk zoonis. 5. Tollivalveks Peipsi ja Pihkva järvedel mitte pidama muid kui vahilaevu, mis on varustatud mitte suuremate kui neljakümmeseitsme-millimeetrilise kalibri suurtükki dega ning kuulipildujatega, mitte üle kahe suurtüki ja kahe kuulipilduja iga laeva kohta, kusjuures nende laevade arv ei tohi olla üle viie. ARTIKKEL IV. Eesti territooriumil elavatel mitte Eesti soost isikutel, kes üle kaheksateistkümne aasta vanad, on õigus Venemaa kodakondsust opteerida ühe aasta jooksul selle traklaadi ratifitseerimise päevast arvates, kusjuures mehe kodakondsuse järele käivad lapsed alla kahek- sateistkümne aasta ja naine, kui abikaasade vahel ei järgne kokku- lepet selles asjas. Venemaa kodakondsuse opteerijad peavad opatatsiooni päevast arvates ühe aasta jooksul Eesti piiridest lahkuma, kuid hoiavad alal õigused liikumata varanduste peale ja on õigustatud kaasa võtma oma likuva varanduse. Samuti võivad Venemaa territooriumil elavad Eesti soost isikud opteerida sama aja jooksul ja neilsamadel tingimustel Eesti kodakondsust. Selle ja teise poole Valitsus on õigustatud keelduma neid oma kodakondusesse vastu võtmast. Märkus. Kahtluse tekkinmise korral mõistetakse Eesti soost isikute all isikuid, kes ise või kelle vanemad olid praegu Eestit moodustaval territooriumil kogukondade või seisusliste asutuste hingekirjades. ARTIKKEL V. Kui Eesti alaline neutraliteet rahvusvaheliselt tunnustatakse, siis kohustub Venemaa ka oma poolt seda neutraliteeti pidama ning selle neutraliteedi alalhoidmise tagamisest osa võtma. — 5 — 2. К сорок второму дню по ратификации мирного договора отвести свои войска на свою территорию со всей материальной частью, имуществом и складами из нейтральных полос и зон, где согласно п. п 2 и 3 ст. III не положено держать таковых, кроме войск для пограничной службы и для охраны порядка. 3. Во исполнение п. 4 ст. III вывести вооруженные суда на Чудском и Псковском озерах с этих озер к сроку второму дню по ратификации мирного договора или снять с них артиллерию, минные аппараты и приспособления для постановки мин заграждения и всякого рода боевые запасы. 4. В нейтральных полосах, где не положено иметь войск, держать для пограничной службы шесть месяцев по ратификации мирного договора не более сорока человек, а затем не более тридцати человек на каждую версту государственной границы, причем вольг государственною границы разрешается устраивать заборы из колючей проволоки. Для поддержания внутреннего порядка не должно быть более пятисот человек в каждой полосе или зоне. 5. В Чудском и Псковском озерах для таможенной охраны не держать судов, кроме дозорных, вооруженных пушками, калибром не более сорока семи миллиметров, и пулеметами по расчету не более двух срудий и двух пулеметов на судно, причем число этих судов не должно быть более пяти. СТАТЬЯ IV. В течение одного года со дня ратификации сего трактата лица не эстонского происхождения, проживающие на территории Эстонии и достигшие восемнадцати лет, вправе оптировать гражданство Российское, причем гражданству мужа следуют дети менее семнадцати лет и жена, буде между супругами не последует соглашения по сему предмету. Оптировавшие Российское гражданство обязаны в течение одного года, со дня оптации, оставить пределы Эстонии, но сохраняют права на недвижимые имения и вправе брать с собой свое движимое имущество. Равным образом проживающие на территории России лица эстонского происхождения в течение того же срока и на тех самых условиях могут оптировать эстонское гражданство. Правительство той и другой стороны вправе отказать в принятии в свое гражданство. Примечание. В случае возникновения сомнения под лицами эстонского происхождения понимаются лица, которые сами либо их родители были приписаны к общинам или сословным учреждениям на территории, ныне составляющей Эстонию. СТАТЬЯ V. На случай международного признания постоянного нейтралитета Эстонии, Россия со своей стороны обязуется соблюдать этот нейтралитет и принять участие в гарантии сохранения такового нейтралитета. ARTIKKEL VI. Mõlemad lepinguosalised kohustuvad Soome lahe rahvusva- helise neutraliseerimise korral tähendatud neutralisatsiooniga neil tingimustel ühinema, mis kõigi asjast huvitatud riikide osavöttel välja töötatud ning vastavate rahvusvaheliste aktidega kindlaks määratud; samuti ka oma mereväe jõud, ehk osa neist, kui seda peaks tähendatud rahvusvahelises kokkuleppes määratama, selle rahvusvahelise kokkuleppe nõuetele vastavasse seisukorda seadma. ARTIKKEL VII. Mõlemad lepinguosalised kohustuvad: 1. Igasuguste vägede viibimise oma pinnal ära keelama, peale Valitsuse omade ja nende sõprusriikide vägede, kellega ühel le- pinguosalisel sõjaline konventsioon tehtud, kes aga telse lepingu- osalisega tegelikult sõjajalal ei seisa; samuti oma territooriumi piirides ära keelama meeskonna kogumise ning mobiliseerimise seesuguste riikide, kui ka organisatsioonide ja rühmade väeridadesse, kes oma eesmärgiks seavad sõjariistus võitlust teise lepinguosalisega. 2. Neilt lepinguosaliste riikide territooriumidel viibivatelt maa- vää osadelt ning mereväe jõududelt, kes kuni esimese oktoobriini üks- tuhat üheksasada üheksateist nende riikide Valitsustele ei allunud, sõjariistad ära võtma; kõike maa- ning mereväe varandust, suur- tükiväe- ning intendant- (peale toitluse ja asjaliste), inseneri- ja õhu- söidu-materjaalsid, see on, suurtükka, kuullpildujaid, püssa, rald- sõjariistu, laske-tagavarasid, aeroplaanisid, soomusautosid, tanksid, soomusrongisid ja muud sõjalist varandust, mis tähendatud maaväe osade ning mereväe jõudude omad, kuni esimese jaanuarini üks- tuhat üheksasada kakskümmend kaks neutraliseerima ning immo- biliseerima, välja arvatud see sõjaline varandus ning need tehnilised vahendid, mis lepinguosaliste või teiste riikide omad ning tähen- datud väeosadele ja jõududele tarvitamiseks antud, kusjuures teiste riikide sõjaline varandus ning materjaalid kuue kuu jooksul selle rahulepingu ratifitseerimise päevast arvates välja tulevad vedada. Sõjariistade äravõtmine ülemalnimetatud maa- ning mereväe jõu- dudelt, kui ka mainitud sõjaväeladude ja Valitsustele mitte alluvate vägede kogu sõjavaranduse ning tehniliste vahendite immobilisee- rimine ja neutraliseerimine peavad olema lõpetatud: esimesed kolm- kümmond protsenti kõigist neist maa- ja mereväe jõududest ning varandusest, mis immobiliseerimisele ning neutraliseerimisele tule- vad, seitsme päeva jooksul rahulepingu ratifitseerimise päevast arva- СТАТЬЯ VI. Обе договаривающиеся стороны обязуются присоединиться в случае международной нейтрализации Финского залива к этой нейтрализации на условиях, выработанных при участии всех заинтересованных государств и установленных подлежа- щими международными актами; а также, в случае, если это указанном международным соглашением будет установлено, привести свои военно-морские силы или часть оных в состоя- ние, соответствующее требованиям означенного международ- ного соглашения. СТАТЬЯ VII. Обе договаривающиеся стороны обязуются: 1. Воспретить пребывание на своей территории каких- либо войск, кроме войск правительственных или войск друже- ственных государств, с которыми одной из договаривающихся сторон заключена военная конвенция, но которые не нахо- дятся в фактическом состоянии войны с другой из договари- вающихся сторон, а равно запретить в пределах своей терри- тории вербовку и мобилизацию личного состава в ряды армий таковых государств, а также организации и групп, ставящих своей целью вооруженную борьбу с другой договаривающейся стороной. 2. Разоружить не бывшие подчиненными правительствам договаривающихся сторон до первого октября тысяча девять- сот двенадцатого года сухопутные части и морские силы, на- ходящиеся на их территориях, нейтрализовать и иммобили- зовать на время по первое января тысяча девятьсот двадцать второго года все военное и морское имущество, материалы артил- лерийские и интендантские (кроме продовольственных и веще- вых), инженерные, воздухоплавательные, т. е. орудия, пуле- меты, винтовки, холодное оружие, огнестрельные припасы, аэропланы, броневики, танки, броневые поезда и прочее воен- ное имущество означенных сухопутных частей и морских сил, за исключением военного имущества и технических средств, принадлежащих договаривающимся сторонам или другим государствам и данных в пользование означенным частям и силам, при чем военное имущество и материалы, принадле- жащие другим государствам, должны быть вывезены в шести- месячный со дня ратификации настоящего мирного договора срок. Разоружение поименованных сухопутных и морских сил, а также иммобилизация и нейтрализация упомянутых выше военных складов, всего военного имущества и техни- ческих средств неправительственных войск должны быть закон- чены: первые тридцать процентов всего количества сухопутных и морских сил и имущества, подлежащего иммобилизации и нейтрализации, в семидневный со дня ратификации мирного tes, hiljemini aga igal järgneval nädalal kolmkümmendviis protsenti kõigest tähendatud määrast. 3. Valitsustele mitte alluvate sõjavägede soldatitele ja komando koosseisule, kellelt eelmise (2.) punkti põhjal sõja- riistad ära tulevad võtta, ära keelama lepinguosaliste valitsus- vägedesse astumast, üks kõik mis kujul, muu seas ka vabatahtlik- kudena, välja arvatud: a) Eesti rahvusest isikud, kes väljaspool Eesti piirisid ela- sid, kuid Eesti kodakondsust opteerivad; b) mitte Eesti rahvusest isikud, kes kuni esimese maini üks- tuhat üheksasada üheksateist Eesti territooriumil asusid, kuid Vene- maa kodakondsust ei opteerii; c) mitte Eesti rahvusest isikud, kes Venemaa kodakondsust ei opteeri ja kes kuni kahekümmetese novembrini ükstuhat üheksa- sada üheksateist Eesti Valitsuse vägedes teeninud. Alampunktid a, b ja c all ülesloetud liikide hulka kuuluvatel isikutel on õigus Eesti Valitsuse vägedesse astuda. 4. a) Riikidele, kes "teise [poolega tegelikult sõjajalal sei- savad, ja organisatsioonidele ning rühmadele, kes endile sõjariiis- tus võitlust teise lepinguosalisega eesmärgiks seavad, ära keelama oma sadamate kaudu ja territooriumi mõöda kõige selle vedu, mida teisele lepinguosalisele kallaletungimiseks võidaks kasutada, nagu: niisuguste riikide, organisatsioonide ja rühmade sõjariiistus jõud, sõjaline varandus, sõjatehnilised vahendid ning mater- jaalid, samuti suurtükiväe-, intendant-, inseneri- ja õhusöödu- materjaalid. b) Peale rahvusvahelises õiguses ettenähtud juhtumiste ära keelama igasuguste sõjalaevade, suurtüki- ning miinipaatide jne. läbilaskmise ja nende viibimise oma territooriaalvetes, kui nad niisuguste organisatsioonide või rühmade omad, kes oma ülesandeks seavad sõjariiistus võitlust teise lepinguosalisega, või riikide päralt, kes teise lepinguosalisega sõjajalal seisavad, ja kui nende eesmärgiks on teisele lepinguosalisele kallaletungimine, ning kui tähen- datud otstarve teatavaks on saanud sellele lepinguosalisele, kellele need territooriaalved ja sadamad kuuluvad. 5. Oma territooriumil mitte mingisuguste organisatsioonide ega rühmade moodustamist ega viibimist lubama, kes teise lepingu- osalise kogu või osa territooriumi valitsuseks olla pretendeerivad, samuti ka mitte lubama nende organisatsioonide ja rühmade esituste ega ametlikkude isikute viibimist, kelle eesmärgiks on teise lepinguosalise Valitsuse kukutamine. 7 — договора срокъ, а затем в каждую последующую неделю по трид- цать пять процентов всего указанного количества. 3. Воспретить солдатам и командному составу непра- вительственных войск, подлежащих разоружению на основании предшествующего (2) пункта, вступать под каким-либо видом, в том числе и в качестве добровольцев, в правительственные войска договаривающихся сторон за исключением: а) лиц эстонской национальности, проживавших вне пре- делов Эстонии, но оптирующих в ее пользу; б) лиц не эстонской национальности, проживавших на территории Эстонии до первого мая тысяча девятьсот девят- надцатого года, не оптирующих в пользу России. в) лиц не эстонской национальности, не оптирующих в пользу России и служивших в правительственные войсках Эстонии до двадцать второго ноября тысяча девятьсот девят- надцатого года. Перечисленные в подпунктах а, б, в категории лиц имеют право вступления в правительственные войска Эстонии. 4. а) Воспретить государствам, находящимся в факти- ческом состоянии войны с другой стороной, и организациям и группам, ставящим своей целью вооруженную борьбу с дру- гой договаривающейся стороной, перевозку через свои порта и по своей территории всего того, что может быть исполь- зовано для нападения на другую договаривающуюся сторону, а именно: принадлежащих таковым государствам, организа- циям и группам вооруженных сил, военного имущества, воен- но-технических средств и материалов артиллерийских, интен- дантских, инженерных и воздухоплавательных. б) За исключением случаев, предусмотренных междуна- родным правом, воспретить пропуск и плавание в своих тер- риториальных водах каких-либо военных судов, канонерок, минносцев и т. д., принадлежащих или организациям и группам, ставящим своей целью вооруженную борьбу с другой договаривающейся стороной, или же государствам, находя- щимся с другой договаривающейся стороной в состоянии войны, и имеющих своей целью нападение на другую догова- ривающуюся сторону, буде таковые цели становятся извест- ными той из договаривающихся сторон, к территории которой относятся эти территориальные воды и порта. 5. Не допускать образования и пребывания на своей территории каких бы то ни было организаций и групп, претен- дующих на роль правительства всей территории другой догова- ривающейся стороны, или части ее, а равно представи- тельства и должностных лиц, организаций и групп, имеющих своей целью низвержение правительства другой договариваю- щейся стороны. — 7 — 6. Lepinguosaliste Valitsused kohustuvad ühel ajal rahu- lepingu ratifikatsioonide vahetamisega vastamisi andmed ette panema Valitsustele mitte alluvate: vägede seisukorra, nende sõjaliste (niil liikuvate, kui liikumata) ladude ja sõjalisel ning tehnilisel varanduse kohta, mis sõjalise tegevuse seismapanemise lepingu tegemise silmapilgul," see tähendab, kolmekümne esimesel detsembri üks- tuhat üheksasada üheksateist nende territooriumil leidusid. 7. Kõigi vastavate sõjaliste tagatiste täitmise järele val- vamiseks asutatakse segakomisjon, mille kokkuseade, õigused ja kohustused kindlaks määrab juhatuskiri, mis selle artikli lisas avaldatud. Lisa. JUHATUSKIRI artikel VII punkt 7. põhjal asutatavale segakomisjonile. 1. Artikkel VII ettenähtud vastavate sõjaliste tagatiste täitmise järele valvamiseks asutatakse mõlemate lepinguosaliste esitajatest segakomisjon. 2. Komisjoni hulka kuulub kummaltki poolt neli isikut, nimelt: esi- mees, kaks sõja- ja üks mereametkonna esitaja. 3. Komisjoni peale pannakse kõigi artikkel VII p. 2. tähendatud tingi- muste täitmise faktiline järelevalve selle juhatuskirja alamaljärgnevate punktide korras ning tähtaegadel, mis samas punktis näidatud. Märkus. Teated artikkel VII punkt 3. järele antakse komisjonile, kui seda tõrgeta võlvate lahkuminekute selgitamiseks vaja läheb, vastavate Valitsuste kaudu. 4. Komisjon saab vastaval Valitsuselt ehk viimase poolt juhatusid ko- halistelt orgaanidelt kõik tarvikud teated sõjaliste tagatiste tingimuste täitmise asjus. 5. Töepärase kontrolli teostamiseks sõjaliste tagatiste täitmise suhtes on komisjonil eelmises (4.) punktis tähendatud teadete põhjal õigus neid teateid koha peal faktilliselt järele katsuda ning, kui seda vaja peaks olema, kohale söites kõike, mis artikkel VII p. 2. nimetatud, järele vaadata. 6. Komisjoni liikmete takistamata läbikäimiseks oma Valitsustega sea- takse otsekohene telegraafühendus (Houghes'i aparaat) komisjoni asukoha, Rakvere linna, ja Petrogradi või Moskva vahel sisse. Komisjoni viibimise hene telegraafühendus (Määratakse tema asukohaks Pihkva linn, kust otseko- selle on neil esitajatel õigus takistamata telegrammisid saata ning kiirkäsk- jalgu läkitada. Kiirkäskjalgade kaudu läkitataval, kui ka saadaval kirjavahetuse tusel on diplomaatliku kirjavahetuse õigus. 7. Oma töö tagajärgedest ja oma otsustest teeb komisjon üleüldised pro- tokollid (Eesti ja Vene keeles), mis vastavatele Valitsustele ka ette pannakse. - 8 - 6. Одновременно с ратификацией мирного договора Правительства договаривающихся сторон обязуются взаимно представить данные о состоянии неправительственных: войск, военных складов (подвижных и неподвижных), военного и технического имущества, находившегося на их территории к моменту заключения договора о приостановке военных действий, т. е. к тридцать первому декабря тысяча девятнадцатого года. 7. Для наблюдения за выполнением соответствующих военных гарантий учреждается смешанная комиссия, состав, права и обязанности которой определяются согласно инструкции, в приложении к сей статье приведенной. Приложение. ИНСТРУКЦИЯ для смешанной комиссии, учреждаемой на основании пункта 7-го ст. VII. 1. Для наблюдения за выполнением соответствующих военных гарантий, предусмотренных ст. VII учреждается смешанная комиссия из представителей обоих договаривающихся сторон. 2. Состав комиссии: с каждой стороны по четыре человека, а именно — председатель, два представителя военного ведомства и представитель морского ведомства. 3. На комиссию возлагается фактическая проверка выполнения всех указанных в пункте 2 ст. VII условий в порядке нижеследующих статей настоящей инструкции и в сроки, указанные в том же пункте. Примечание. Сведения по пункту 3 ст. VII, буде то понадобится для выяснения могущих возникнуть разногласий, представляются комиссии через соответствующие Правительства. 4. Комиссия получает от соответствующего Правительства или от указанных им местных органов все необходимые сведения по выполнению условий военных гарантий. 5. В целях действительного контроля над выполнением военных гарантий комиссия, на основании указанных в предшествующем (4) пункте сведений, имеет право фактической проверки этих сведений на местах и, буде то понадобится, об'езда и осмотра всего того, что указано в пункте 2 ст. VII. 6. Для безпрепятственного сношения членов комиссии со своими Правительствами устанавливается непосредственная прямая телеграфная связь (аппарат Юза) между местом пребывания комиссии в г. Везенберге и Петроградом или Москвою. На время нахождения комиссии в пределах России местом ее пребывания назначается г. Псков, откуда устанавливается непосредственная прямая телеграфная связь (аппарат Юза) с г. Ревелем. Кроме того, эти представители пользуются правом безпрепятственной подачи телеграмм и правом посылки курьеров. Отправляяемая и получаемая через курьеров переписка пользуется правом дипломатической переписки. 7. О результатах своей работы со своими заключениями комиссия составляет общие протоколы (на русском и эстонском языках), которые и представляются соответствующим Правительствам. — 8 — 8. Kui komisjon oma kohused, mis selle juhatuskirja p. 3. põhjal tema peale pandud, ära täitnud ning faktilise järelekatsumise sama juhatuskirja p. 5. näidatud korras lõpetanud, loetakse komisjon likvideerituks, kuid igatahes mitte hiljem üheküllist tähtaega sellest päevast arvates, mil vastav Valitsus teatanud, et tema poolt komisjoni mõjuvõimu kuuluvate sõjaliste tagatiste tingimusel on täidetud. Mõlemate Valitsuste kokkuleppel on tarbekorral luba komisjonile tegevuse aega pikendada. ARTIKKEL VIII. Mõlemad pooled vastastikku loobuvad oma sõjakulude, see on, sõjapidamiseks kulutatud riigi-väljaminekute tasumisest, kui ka sõjakahjude, see on, niisuguste kahjude tasumisest, mis neile või nende kodanikkudele tehtud sõjaliste korralduste läbi, kaasa arvatud igasugused vaenlase maal ettevõetud rekvisitsioonid. ARTIKKEL IX. Mõlemate poolte sõjavangid tulevad kõige lühemal tähtajal kodumaale tagasi toimetada. Sõjavangide vahetamise kord määratakse kindlaks selle artikli lisas. Märkus 1. Sõjavangide all mõistetakse isikuid, kes on vangi võetud ja ei teeni selle riigi sõjaväes, kes nad vangi võtnud. Märkus 2. Sõjavangid, kes on vangi võetud Valitsusele mitte alluvate sõjaväge poolt ja kes ei ole astunud tähendatud sõjavägede ridadesse, tulevad tagasi anda üleüldisel alusel. Lisa. 1. Mõlemate poolte sõjavangid lastakse koju sedamööda, kui palju nad mitte ei soovi selle riigi nõusolekul, mille territooriumil nad asuvad, tema piiridesse jääda või mõnda teise riiki minna. 2. Sõjavangide vahetamise tähtajad määratakse kindlaks vastavate Valitsuste poolt pärast rahulepingu ratifitseerimist. 3. Sõjavangide vabastamisel antakse neile tagasi nende isiklik varandus, mis neilt ära võeti selle riigi võimu käesutusel, kes nad vangi võttis, kui ka alles väljamaksmata ehk arvesse võtmata osa nende palgast. 4. Kumbki lepinguosaline kohustub tasuma oma sõjavangi langenud kodanikkude ülevalpidamise kulud, mis vastane pool kannud, sel määral, kui palju need kulud ei ole kaetud sõjavangide tööga riigi- ehk era-ettevõtetes. Väljamaksmine sünnib selle riigi rahas, kes vangi on võtnud. Märkus. Kulud, mis sõjavangi ülevalpidamise eest tasuda tulevad, seisavad koos tema peale ära kulutatud moonast, asjalistest ja rahalistemst varustusest. 5. Sõjavangid saadetakse escheloonidena riigipiiridele selle riigi kulu, kes nad vangi võtnud; üleandmine sünnib kokkuseatud nimekirjade järele, — 9 — 8. По выполнении возложенных на комиссию пунктом 3 настоящей инструкции обязанностей и по окончании фактической поверки порядком, указанным в пункте 5 той же инструкции, но, во всяком случае, не позднее месячного срока со дня извещения соответствующим Правительством о выполнении им подлежащих компетенции комиссии условий гарантий, — комиссия считается ликвидированной. Продление срока деятельности комиссии, в случае надобности, разрешается по соглашению между обоими Правительствами. СТАТЬЯ VIII. Обе стороны взаимно отказываются от возмещения своих военных расходов, т. е. государственных издержек на ведение войны, равно как от возмещения военных убытков, т. е. тех убытков, которые были причинены им или их гражданам военными мероприятиями, в том числе и всеми видами реквизиций, произведенных во враждебной стране. СТАТЬЯ IX. Военнопленные обоих сторон в наикратчайший срок подлежат возвращению на родину. Порядок обмена военнопленными устанавливается в приложении к настоящей статье. Примечание 1. Под военнопленными разумеются лица, взятые в плен и не служащие в войсках государства, взявшего их в плен. Примечание 2. Военнопленные, взятые в плен неправительственными войсками и не поступившие в ряды этих войск, подлежат возвращению на общем основании. Приложение. 1. Военнопленные обоих сторон будут отпущены на родину, поскольку они не пожелают, с согласия того государства, на территории которого они находятся, оставаться в его пределах или выехать в какую-либо другую страну. 2. Сроки обмена военнопленными будут установлены соответствующими Правительствами по ратификации мирного договора. 3. При освобождении военнопленных им возвращается отнятое у них распоряжением власти того государства, которое взяло их в плен, их собственное имущество, а также еще не выплаченная или не зачитанная часть их заработка. 4. Каждая из договаривающихся сторон обязуется возместить те издержки на содержание своих попавших в военный плен граждан, которые были произведены противной стороной, поскольку эти издержки не погашены работой военнопленных в государственных или частных предприятиях. Расплата будет производиться в валюте государства, взявшего в плен. Примечание. Подлежащие возмещению издержки на содержание военно-пленного слагаются из стоимости израсходованных на него пайка, вещевого и денежного довольствия. 5. Военнопленные отправляются эшелонами к государственной границе за счет государства, взявшего их в плен; сдача производится milles peab ära tähendatud olema sõjavangi ees-, isa- ja perekonna-nimi, vangivõt- mise aeg, samuti ka sõjaväe osa, kus sõjavang vangilangemise ajal teenis, ja kas sõjavang oli vängis viibimisel kaelakohtu-kuritööde eest süüdi mõistetud, nimelt missuguste eest ja millal. 6. Otsekohe peale rahulepingu ratifitseerimist asutatakse sõjavangide vahe- tamise komisjon, mis koos seisab neljast esitajast kummagi lepinguosalisest poolt. Selle komisjoni kohuseks on käesoleva lisa tingimuste täitmise järele valva- mine, kodumaale saatmise viisi ja korra äramääramine, samuti ka mõlemale poole koju tagasilastavate sõjavangide kulude kindlaksmääramine andmete põhjal, mis vastav pool üleandmisel ette toob. ARTIKKEL X. Ühel ajal sõjavangide ja interneeritud kodanlaste isikute kojusaatmisaega vabastavad lepinguosalisid nad nuhtlustest, mis nende peale pandud kohtuotsuste järele kuritegude eest, mis tehtud vastase poole kasuks, ja samuti ka igasugustest distsiplinaar- karistustest. Amnestia alla ei käi isikud, kes nimetatud kuritööd ja distsiplinaar-kuriteod toime pannud pärast rahulepingu allakir- jutamist. Sõjavangid ja interneeritud kodanlised isikud, kes kriminaal- kohtu poolt süüdi mõistetud enne selle lepingu ratifitseerimist, ehk olgu ka pärast ratifitseerimist, kuid ühe aasta jooksul ratifit- seerimise päevast arvates amnestia alla mitte käivates kuritegudes, saadetakse kodumaale tagasi pärast nuhtluse kandmist. Need, kelle vastu on tõstetud kaelakohtuline süüdistus amnestia alla mitte käivates kuritegudes, antakse isamaa võimude kätte ühes kõigi nende vastu tõstetud süüdistuse asjas kogutud and- metega, kui aasta jooksul rahulepingu ratifitseerimise päevast arvates kohtuotsust ei ole tehtud. ARTIKKEL XI. Venemaa ütleb enese lahti nii liikuvat kui liikumata üleriikliku Vene Kroonu varanduse temale üleandmisest või selle väärtuse ta- sumisest, milles see varandus ka ei seisaks, siia hulka arvatud sõjalised ja teised ehitused, kindlustused, sadamad, iga liiki laevad, ühes arvatus kav sõjalaevad, laevakoormad jne., nii- sama ka igasugustest Vene Kroonu õigusest temale mitte kuuluvat eraisikute liikuva ja liikumata varanduse peale, niipalju kui kõik need ülesloetud varandused on Eesti territooriumil, käesolevas le- pingus määratavates piirides, või Eesti territooriumile külgnevates vetes, või olid seal Saksa okupatsiooni ajaks, s. o. kahekümmeneneljan- daks veebruariks ükstuhat üheksasada kaheksateist, samuti õigus- test laevade peale, ühes arvatus sõjalaevad, mis tulid sinna — 10 — согласно составленным именным спискам, в которых должны быть ука- заны имя, отчество и фамилия военнопленного, время взятия в плен, а также часть, где служил военнопленный при пленении, и был ли осужден в битность в плену за уголовные преступления, именно за какие и когда. 6. Немедленно по ратификации мирного договора учреждается комиссия по обмену военнопленными из четырех представителей от каж- дой договаривающейся стороны. На обязанности этой комиссии лежит наблюдение за выполнением условий настоящего приложения, устано- вление способа и порядка отправления на родину, а также определение издержек на военнопленных по данным, предъявляемым при сдаче соот- ветствующей стороной. СТАТЬЯ X. Одновременно с возвращением на родину военнопленных и гражданских интернированных лиц договаривающиеся сто- роны освобождают их от наказаний, наложенных на них су- дебными приговорами за преступные деяния, совершенные в пользу противной стороны, а равно от всякого рода дисципли- нарных взысканий. Не пользуются амнистией лица, совершившие описанные преступления и дисциплинарные проступки после подписания мирного договора. Военнопленные и гражданские интернированные лица, осужденные уголовным судом до ратификации сего договора и хотя и после ратификации, но до истечения одного года со дня ратификации, за неподлежащие амнистии преступления, возвращаются на родину по отбытии наказания. Те же из них, против коих возбуждены уголовные пресле- дования за неподлежащие амнистии преступные деяния, но до истечения одного года со дня ратификации мирного договора не будет постановлено приговора, передаются после сего срока в распоряжение отечественных властей со всеми относящимися к возбужденному против них преследованию данными. СТАТЬЯ ХІ. Россия отказывается от передачи или возмещения ей стоимости того общегосударственного имущества Российской Казны, как движимого, так и недвижимого, в чем бы такое ни состояло, в том числе военных и иных сооружений, фор- тов, портов, всякого рода судов, включая военные корабли, грузов и пр., а равно от всяких прав Российской Казны на непринадлежавшее ей движимое и недвижимое имущество частных лиц, поскольку все поименованное имущества нахо- дятся на территории Эстонии в определяемых настоящим трактатом границах ее или в прилегающих к оной водах или находились там ко времени германской оккупации, т. е. к два- дцать четвертому февраля тысяча девятьсот восемнадцатого года, а также от прав на суда, не исключая военных кораблей, — 10 — Saksa okupatsiooni ajal või, lõpuks, on kinni võetud järgnevas Eesti ja Venemaa vahelises sõjas Eesti sõjajõudude või teiste poolt, ning on üle antud Eestile. Kõik ülesloetud varandused tunnistatakse Eesti ainuomanduseks, vabaks igasugustest kohustustest, arvates viieteistkümnenendast novembrist ükshtub üheksasada seitseteist, või kui Venemaa nad on hiljemini omandanud, siis nende omandamise ajast. Eestile lähevad kõik Vene Kroonu rahalised nõuded Eesti kodanikkude vastu, kui need nõuded peab täidetama Eesti territooriumil, sealjuures ainult sel määral, kui need nõuded ei ole kustutatud deebitoride vastunõuetel läbi. Dokumendid ja aktid, mis käesolevas punktis tähendatud õigusi tõendavad, annab Vene Valitsus Eesti Valitsusele, juhtumisel aga, kui seda kuue kuu jooksul, lepingu ratifitseerimise päevast arvates, ei täideta, tunnistatakse need kaotatuteks. Eesti oma poolt ei hakka oma varama endisesse Vene keisriligisse kuuluvuse fakti põhjal mingisuguseid nõudeid järeldama Venemaa vastu. ARTIKKEL XII. Artikkel XI kindlaks määratud kokkuleppeid arvesse võtmata: 1. Venemaa annab Eestile viisteistkümme miljonit rubla lullas, sellest kaheksa miljonit ühe kuu, aga teised seitse miljoniit kahe kuu jooksul rahulepingu ratifitseerimise päevast arvates. 2. Eesti ei kannata mingisugust vastutust Venemaa võla- ning igasuguste teiste kohustuste eest, selles hulgas ka need, mis tekkinud paberraha, riigikassa tähtede, kohustuste, Vene rentei seeriate ning tunnistuste väljaandmisest, väliste ega sisemiste laenude, mitmesuguste asutuste ning ettevõtete laenude tagatiste ja muude eest, ja kõik sarnased Venemaa kreeditoride nõudmised Eestisse puutuvas osas tulevad üksnes Venemaa vastu sihtida. 3. Eesti piirides liikuvate Vene valitsusliste. Valitsuse poolt garanteeritute kui ka nende era-väärtpaberite tasumise asjus, mis seltside ja asutuste poolt on välja antud, kelle ettevõtted Venemaa Valitsuse poolt natsionaliseeritud, niisama Eesti kodanikkude nõuete rahuldamise asjus Vene Kroonu vastu, kohustub Venemaa tunnistama Eesti ja Eesti kodanikkude omaks kõik need hõlpsused, õigused ja eesõigused, mis tema poolt otseteed või kaudselt — 11 — которые прибыли туда во время германской оккупации или, наконец, были захвачены во время последующей войны между Россией и Эстонией военными силами Эстонии или другими и были переданы Эстонии. Все поименованные имущества признаются исключительным достоянием Эстонии, свободным от всяких обязательств, считая от пятнадцатого ноября тысяча девятьсот семнадцатого года или, если они были при- обретены Россией позднее сего срока, то со времени их при- обретения. К Эстонии переходят все денежные требования Рос- сийской Казны на эстонских граждан, если требования эти подлежат исполнению на территории Эстонии, и притом лишь в размере, непогашаемом встречными требованиями дебиторов. Документы и акты, удостоверяющие поименованные в сей статье права, передаются Российским Правительством Эстон- скому Правительству, а в случае неисполнения сего в те- чение шести месяцев со дня ратификации, таковые призна- ются утраченными. Со своей стороны Эстония не будет выводить никаких притязаний к России из факта своего прежнего вхождения в состав бывшей Российской Империи. СТАТЬЯ XII. Независимо от соглашений, установленных статьей XI: 1. Россия выдает Эстонии пятнадцать миллионов рублей золотом, из коих восемь миллионов в месячный, а остальные семь миллионов в двухмесячный со дня ратификации мирного до- говора срок. 2. Эстония не несет никакой ответственности по дол- говым и всякого рода иным обязательствам России, в том числе возникшим из выпуска бумажных денег, казначейских знаков, обязательств, серий и свидетельств Российского Каз- начейства, по внешним и внутренним займам, по гарантиям по займам разных учреждений и предприятий и проч., и все подобные претензии кредиторов России в доле, касаю- щейся Эстонии, должны быть направлены только против России. 3. В отношении оплаты находящихся в обращении в пре- делах Эстонии русских ценных бумаг правительственных, гарантированных Правительством, а равно частных, выданных обществами и учреждениями, предприятия коих национали- зированы Правительством России, а также в отношении удовлетворения требований эстонских граждан к Русской Казне, Россия обязуется признавать за Эстонией и эстонскими гражданами все те льготы, права и преимущества, кои прямо on antud või edaspidi antakse kellelegi väljamaa riikidest või viimaste kodanikkudele, seltsidele ja asutustele. Märkus. Eestis olevate pankade jaoskondade vastu, missugused pangad Taidesaatva Keskkomitee dekreedi põhjal pankade natsionaliseerimise kohta nelja- teistkümnenendast detsembrist ükshtub Üheksasada seitsetelst (Seadl. Kogu № 10) natsionaliseeritud, Eesti kodanikkude poolt avaldatud nõuetele peale, mis tekkinud enne selle dekreedi väljaandmist, vaadatakse kui nõuete peale Vene Kroonu vastu, niipalju kui tähendatud nõuded ei kattu jaoskondadesse jäänud varandustest. 4. Venemaa Valitsus toimetab tagasi Eestisse ja annab üle viimase Valitsusele varandused, siia hulka arvatud raamatu- kogud, arhiivid, õpeabinõud, dokumendid ja muud asjad, mis on Tartu Ülikooli kui ka kõigi Eesti piirides praegu olevate või varemini olnud õpe-, teaduse-, valitsuse- ja seltskonna-asutuste päralt, niisama ületüldse kõik Eestist Venemaale välja viidud arhiivid, dokumendid ja teised asjad, mil on Eestile teadusline või ajalooline tähtsus, niipalju kui tähendatud asjad on praegu või satuvad edaspidi Venemaa Valitsuse, valitsuse- ja selts- konna-asutuste võimkonda. 5. Venemaa Valitsus toimetab Eestisse tagasi Eesti Valitsuse kaasabil kuuluvust mõõda edasiandmiseks igasugused väärtused, väl- ja arvatud kuld ning kallislikvid, väärtpaberid ning varalised doku- mentid, nagu: obligatsioonid, vekslid ja nii edasi, mis Eesti piiri- dest valitsuse, seltskondlikkude ja era-krediid- ning teiste asutuste poolt evakuereeritud või välja viidud, muu seas ka õpeasutuste poolt, kui Eesti võimud nende väärtpaberite ja muu asukoha kätte juha- tavad. Kui neid juhatusi ei anta või kui antud juhatuse põhjal tähendatud väärtpaberid ja muud üles ei leita, siis avaldab Venemaa Valitsus valmisolekut selle artikli punkt 3. täitmisel väärtpaberite ja muu pidajateks tunnistama neid, kes ette panevad küllaldased tõen- dused, et nende päralt olevad paberid ja muud sõja ajal on eva- kueeritud. Seks otstarbeks asutatakse iseäraline segakomisjon. 6. Selle artikli punkt 3., 4. ja 5. tähendatud tingimuste täitmi- seks kohustub Venemaa Valitsus Eesti Valitsusele andma kõiki sila- kuuluvaid kosteid ning teateid ja kõikepidi abiks olema tagasitoime- tatava varanduse, asjade, arhiivide, dokumentide jne. ülesotsimisel. Ses asjas tekkivate küsimuste lähem korraldamine pannakse iseära- lise segakomisjoni peale, milles on ühepalju liikmeid mõlematelt lepinguosalistelt. ARTIKKEL XIII. Venemaa teatab, et käesoleva rahulepingu läbi Eestile ja tema kodanikkudele antavad hõlpsused, õigused ja eesõigused ei või mingil juhtumisel ega mingsugustel tingimustel pretse dendiks — 12 — или косвенно предоставлены ею или будут предоставлены кому- нибудь из иностранных государств или же их гражданам, обществам и учреждениям. Примечание. Требования эстонских граждан к местным в Эстонии отделениям банков, национализированных по декрету Центрального Ис- полнительного Комитета о национализации банков от четырнадцатого декабря тысяча девятьсот семнадцатого года (Собр. Узак. № 10), возникшие до издания сего декрета, рассматриваются как требования к Русской Казне, поскольку поименованные требования не будут удовлетворены из оставшегося в отделениях имущества. 4. Правительство России возвращает в Эстонию и передает Правительству последней имущества, в том числе библио- теки, архивы, учебные пособия, документы и прочие предметы, как Юрьевского Университета, так и всех находя- щихся или находившихся ранее в пределах Эстонии учебных заведений, ученых, правительственных и общественных учре- ждений, и вообще все вывезенные из Эстонии в Россию архивы, документы и прочие предметы, имеющие для Эстонии научное или историческое значение, поскольку указанные предметы находятся или окажутся в ведении Правительства, прави- тельственных и общественных учреждений России. 5. Правительство России возвращает в Эстонию для передачи по принадлежности при посредстве правительства Эстонии всякого рода ценности, за исключением золота и драгоценных камней, ценных бумаг и имуществен- ные документы, как-то: закладные, векселя и т. д., эва- куированные или вывезенные из пределов Эстонии правитель- ственными, общественными и частными кредитными и иными учреждениями, включая учебные заведения, если местонахож- дение сих ценных бумаг и пр. будет указано эстонскими вла- стями. Если таких указаний не будет сделано или по сделанным указаниям упомянутых ценных бумаг и пр. обнаружено не будет, то Российское Правительство изъявляет готовность при применении пункта 3 настоящей статьи признать держателями ценных бумаг и пр. тех, кто представит достаточные доказа- тельства о произведенной во время войны эвакуации при- надлежащих им бумаг и пр. Для сей цели учреждается осо- бая смешанная комиссия. 6. Для выполнения указанных в пп. 3, 4, 5 настоящей статьи условий Правительство России обязуется давать Правительству Эстонии все относящиеся сюда справки и сведения и оказывать всякого рода содействие при розыске возвращаемого имущества, предметов, архивов, документов и пр. Ближайшее регулиро- вание возникающих по сему предмету вопросов возлагается на особую смешанную комиссию, в равном числе членов от обоих договаривающихся сторон. СТАТЬЯ XIII. Россия заявляет, что предоставляемые настоящим мирным договором Эстонии и ее гражданам льготы, права и преиму- щества ни в коем случае и ни при каких условиях не могут слу- olla rahulepingute tegemisel Venemaa poolt teiste endise Vene keisri- riigi territooriumil tekkinud riikidega; teiselt poolt, kui nende rahule- pingute tegemisel kellelegi tähendatud riikidest või nende kodanikku- dest antakse iseäralised hõlpsused, õigused ja eesõigused, siis laienda- takse need viibimata ilma eri-kokkuleppeta täiel määral Eesti ja tema kodanikkude peale. ARTIKKEL XIV. Avalik- ja eraõigusliste küsimuste lahendamine, mis lepingu- osaliste kodanikkude vahel tekkivad, samuti mõnede üksikküsi- muste korraldamine mõlemate riikide või riikide ja teise poole kodanikkude vahel, sünnib iseäraliste Eesti-Vene segakomisjonide kaudu, mis pärast käesoleva rahulepingu ratifitseerimist viibimata asutatakse, ja mille koosseis, õigused ning kohused mõlemate lepinguosalistele kokkuleppel iga asutatava komisjoni jaoks kind- laks määratakse. Nende komisjonide võimkonda kuulub muu seas: 1. kaubalepingu tegemine, niisama teiste majanduslike ise- loomuga küsimuste selgitamine; 2. küsimuste lahendamine, mis tekivad endistest üleüldis- test keskasutustest kohtu- ning administratiiv-arhiivide ja -asjaajamiste, kohtu- ja administratiiv-depositide ning kodan- lisesse seisusesse puutuvate aktide väljaeraldamisel; 3. küsimuste lahendamine, mis tekivad Venemaal Eesti kodanikkude varanduste, kui ka Eestis Venemaa kodanikkude varanduste väljaandmise suhtes, niisama küsimuste lahenda- mine, mis ühendatud oma kodanikkude huvide kaitsmisega teisel maal; 4. küsimuste lahendamine, mis tekivad uute piiride läbi lahutatud valla- ja küläogukondade varanduste suhtes. ARTIKKEL XV. Diplomaatlikud ja konsulaarsed läbikäimised Eesti ja Vene- maa vahel korraldatakse tähtajal, mis edaspidises kokkuleppes kindlaks määratakse. ARTIKKEL XVI. Majanduslisid vahekorrad Eesti ja Venemaa vahel seatakse kindlaks selle artikli lisades sisalduvate määrustega. жить прецедентом при заключении Россию мирных договоров с другими, возникшими на территории бывшей Российской Империи государствами; с другой стороны, если при заключении этих мирных договоров какому-либо из означенных государств или их гражданам будут предоставлены особые льготы, права и преимущества, то такие немедленно, без особого соглашения, распространяются в полном объеме на Эстонию и ея граждан. СТАТЬЯ XIV. Разрешение вопросов публично-правового и частно-правового характера, возникающих между гражданами договаривающихся сторон, а равно регулирование некоторых отдельных вопросов между обоими государствами или между государствами и гражданами другой стороны, производятся особыми смешанными русско-эстонскими комиссиями, учреждаемыми немедленно по ратификации настоящего мирного договора, состав, права и обязанности которых устанавливаются инструкцией, для каждой комиссии утверждаемой по соглашению обоих договаривающихся сторон. Ведению этих комиссий, между прочим, подлежат: 1. составление торгового договора, а равно выяснение прочих вопросов экономического характера; 2. разрешение вопросов относительно выдела из бывших центральных учреждений архивов и делопроизводств судебных и административных дел, судебных и административных депозитов, как и актов гражданского состояния; 3. разрешение вопросов о выдаче находящейся в России собственности граждан Эстонии, как и находящейся в Эстонии собственности российских граждан, а равно прочих вопросов, связанных с защитой интересов граждан в другой стране; 4. разрешение вопросов относительно имуществ, разделенных новыми границами сельских и других обществ. СТАТЬЯ XV. Дипломатические и консульские отношения между Эстонией и Россией устанавливаются в срок, определяемый последующим соглашением. СТАТЬЯ XVI. Экономические отношения между Россией и Эстонией определяются постановлениями, содержащимися в приложениях к сей статье. LISA I. 1. Lepinguosalised on nõus, et rahutegemisega nende vahel lõpeb ka- söda majanduslistes ja rahaajanduslistes suhetes. 2. Lepinguosalised on nõus algama võimalikult kiirelt peale selle rahu- lepingu ratifitseerimist läbirääkimisi kaubalepingu saavutamiseks, mille aluseks peavad olema järgmised põhimõtted: a) Enamsoodustamise tingimus oma riigi territooriumil teise lepinguosa- lise kodanikkude, kaubanduse-tööstuse ja rahaajanduse ettevõtete ja ühisuste, laevade ja nende koormate, maapinna toodete, põllumajanduse ning tööstuse saaduste kohta, samuti ka oma kaupade välja- ja sisseveo suhtes teise lepin- guosalise territooriumile; b) Kaupadele, mis üle ühe lepinguosalise territooriumi veetakse, ei tohi peale panna mingisuguseid sisseveo-tollisid ega transliitmaksusid; d) Transliitkaupade veotariifid ei tohi kohalise veolatusega sama laadi kaupade tariifidest kõrgemad olla. Märkus. Kuni kaubalepingu tegemiseni korraldatakse sama põhimõtte järel kaubanduslist vahetkorrad Eesti ja Venemaal vahel. 3. Tallinnas või teistes Eesti sadamates avatavates vabasadamates määrab Eesti Venemaa raioonid ja kohad kaupade ümberlaadimise, hoidmise ja ümberpakkimise jaoks, mis Venemaalt tulevad või sinna saatmiseks määra- tud, vastavalt sadama ja tema kaudu mineva Vene kaubalikumise suurusele kusjuures tähendatud raioonide ja kohtade eest võetavad maksud ei tohi kõr- gemad olla oma kodanikkudelt transliitkaupade pealt võetavatest maksudest. 4. Lepinguosalised ei avalda nõudeid eesõiguste peale, mis üks pooltest annab kolmandale temaga tolli- või mõnes muus liidus olevale maale. 5. Ühe lepinguosalise kodanikkude surma järele teise poole territooriumile mahajääv liikuv varandus antakse täielikult üle selle riigi konsulaarsele või muule vastavale esitajale, mille kodanikuks pärandaja kuulus, tallitamiseks tema isamaa-riigi seaduste järele. LISA II. 1. Kunstlik vee teisalejuhtimine Pelpsi ja Pihkva järvedest, mis sün- nitab nimetatud järvede keskmise veeseisu alanemist üle ühe jala, samuti ettevõtted, mis keskmist vee tasapinda nimetatud järvedes kõrgendavad, on lubatud ainult eri-kokkuleppe järele Eesti ja Venemaa vahel. 2. Kalapüügi tingimuste kohta Peipsi ja Pihkva järvedes, mida ainult niisuguste püügivõisidega võib toimetada, mis kalarikkust ei hävita, samuti kaubalaevanduse kohta nimetatud järvedes, tuleb teha lepinguosaliste vahel eri-kokkulepe. Приложение I. 1. Договаривающиеся стороны согласны, что с заключением между ними мира оканчивается война и в экономических и финансовых отношениях. 2. Договаривающиеся стороны согласны начать возможно скорее после ратификации настоящего мирного договора переговоры относительно заключения торгового договора, в основу которого должны быть положены нижеследующие принципы: а) Условия наибольшего благоприятствования на своей территории для граждан, торгово-промышленных и финансовых предприятий и обществ, для судов и их грузов, для произведений почвы и для продуктов сельского хозяйства и промышленности другой договаривающейся стороны, а также в отношении вывоза и ввоза своих товаров на территорию другой страны. б) Товары, провозимые через территорию одной из договаривающихся сторон, не должны облагаться никакими ввозными пошлинами и транзитными налогами. в) Фрахтовые тарифы на транзитные товары не должны быть выше фрахтовых тарифов за однородные товары местного назначения. Примечание. До заключения торгового договора эти же принципы будут регулироваться торговыми взаимоотношениями между Россией и Эстонией. 3. В открываемых в Ревеле или в других портах Эстонии свободных гаванях Эстония предоставит России районы и места для перегрузки, хранения и перепаковки прибывающих из России или предназначенных для нее товаров, соразмерно величине гавани и размеру русского товародвижения через данную гавань, причем сборы за таковые районы и места не должны превышать сборов, взимаемых с собственных граждан в отношении транзитных товаров. 4. Договаривающиеся стороны не заявят притязаний на преимущества, которые одна из сторон предоставит третьей стране, связанной с нер таможенным или каким-либо другим союзом. 5. Остающееся после смерти граждан одной из договаривающихся сторон на территории другой движимое имущество передается полностью консульскому или иному соответствующему представителю государства, которому принадлежал наследодатель, для поступления с ним согласно отечественным законам. Приложение II. 1. Искусственный отвод воды Чудского и Псковского озер, влекущий за собою понижение среднего уровня воды в названных озерах более чем на один фут, а также мероприятие, повышающие средний уровень воды в названных озерах, допускаются только по особому соглашению России с Эстонией. 2. Относительно условий рыбной ловли на Чудском и Псковском озерах, которая может производиться только способами, не истощающими рыбных богатств, а равно относительно торгового судоходства по сим озерам, между договаривающимися сторонами имеет состояться особое соглашение. Lisa III. 1. Eesti on nõus andma Venemaale eesõigustatud õiguse elektrijõu saamiseks Narva jõe koskede ärakasutamisest seega, et selle eest Eestile maks-tava tasu suurus, samuti teised tingimused ära määratakse eri-kokkuleppes. 2. Venemaa annab Eestile eesõigustatud õiguse, Moskvat mõne Eesti-Venemaa piiril oleva kohaga ühendava kahe- või üheroopalise otsekoheše lühema raudtee ehitamiseks ja ekspluateerimiseks tarvillikude eeluurimuste toimetamise võimaldusega, tingimusel, et kontsessiooni tähtaeg, ennetähtaege väljaostu tähtaeg, tariffid ja muud kontsessiooni tingimused kindlaks määrataks iseäralises kokkuleppes. 3. Venemaa annab Eestile eesõigustatud kontsessiooni-õiguse ühe mil-joni dessatilni metsaala peale Petrogradi, Pihkva, Tveri, Novgorodi, Olo-netsi, Vologda ja Arhangeli kubermangudes tingimustel, mis eri-kokkuleppes ära määratakse. ARTIKKEL XVII. Mõlemad lepinguosalised kohustuvad vastastikku tarvitusele võtma võimalikka abinõusid kaubalaevade liikumise julgeoleku kindlustamiseks oma vetes, andes läbijuhtimiseks tarvilikka lootse, seades korda tulesid, seades üles märgutähisid ja, kuni mere lõ-puliku miinidest puhastamiseni, võttes tarvitusele eri-abinõusid miiniväljade piiramiseks. Mõlemad pooled avaldavad nõusolekut osa võtta Balti mere miinidest puhastamisest, mille kohta huvitatud poolte vahel eri-kokkulepe peab sündima; juhtumisel, kui seda mitte ei sünni, mää-ratakse kummagi poole osavõtmise määr vahekohtu läbi kindlaks. ARTIKKEL XVIII. Käesoleva rahulepingu ja selle lisade läbi Eesti kodanikku-dele antud õigused käivad ka valla-, maa- ja linna-omavalitsuste, seltskonna-, seisuse-, heategevuse-, kiriku-, valmulikkude- ja haridusesasutuste, niisama iga liiki juriidiliste isikute kohta. ARTIKKEL XIX. Käesoleva lepingu seletamisel loetakse autentilisteks tekstideks nii eesti- kui venekeelne. ARTIKKEL XX. Käesolev rahuleping tuleb ratifitseerida. Ratifikatsiooni kir-jade vahetamine peab sündima võimalikult pea Moskvas. — 15 — Приложение III. 1. Эстония согласна предоставить России преимущественное право на получение электрической силы от использования водопадов р. Наровы с тем, чтобы причитающееся Эстонии за означенную силу вознаграждение, равно и прочие условия были определены особым соглашением. 2. Россия согласна предоставить Эстонии преимущественное право на концессию по постройке, с предварительным производством необходимых изысканий, и эксплоатацию прямого кратчайшего железно-дорожного пути нормальной колеи, одного или двухколейного, соединяющего Москву с одним из пунктов на русско-эстонской границе, с правом досрочного выкупа, с тем, чтобы срок концессии, срок досрочного выкупа и все прочие условия концессии были определены особым соглашением. 3. Россия согласна предоставить Эстонии преимущественное право на лесную концессию, площадью в один миллион десятин в пределах Петроградской, Псковской, Тверской, Новгородской, Олонецкой, Вологодской и Архангельской губерний с тем, чтобы условия концессии были определены особым соглашением. СТАТЬЯ XVII. Обе договаривающиеся стороны взаимно обязуются принимать возможные меры для ограждения безопасности следования торговых судов в своих водах путем предоставления необходимых для проводки лоцманов, возстановления огней, установки знаков ограждения и, до окончательного очищения моря от мин, принятия специальных мер для ограждения минных полей. Обе стороны изъявляют согласие на принятие участия в очищении Балтийского моря от мин, о чем имеет последовать между заинтересованными сторонами особое соглашение; в случае же, если такое не состоится, доля участия каждой стороны определяется третейским судом. СТАТЬЯ XVIII. Предоставленные настоящим мирным договором и его приложениями эстонским гражданам права распространяются также на волостные, земские, городские, общественные и словесные учреждения и богуогудные заведения, церковные, духовные и просветительные установления, а равно на юридических лиц разных наименований. СТАТЬЯ XIX. При толковании настоящего договора аутентичными текстами являются как русский; так и эстонский. СТАТЬЯ XX. Настоящий мирный договор подлежит ратификации. Обмен ратификационными грамотами должен произойти возможно скорее в Москве. Rahuleping astub seaduslikku jõusse tema ratifitseerimise silmapiigust. Igal pool, kus käesolevas lepingus algtahtajana nimetatakse rahulepingu ratifitseerimise silmapilku, mõistetakse selle all aega, mil mõlemad lepinguosalisest tolme pandud ratifikatsioonist vastastikku teatavad. Selle tõendamiseks kirjutasid mõlema poole volinikud käesolevale rahulepingule oma käega alla ja kinnitasid tema oma pitsiteriga. Algkiri tehtud ning alla kirjutatud kahes eksemplaaris Tartus, veebruariku ku teisel päeval aastal ükstuhat üheksasada kakskümmend. ALLKIRJAD: (L. S.) J. Poska (L. S.) N. Jogbfe (L. S.) Ant. Piip (L. S.) V. Tykovckuy (L. S.) M. Püümann (L. S.) Jul. Seljamaa (L. S.) K. M. J. Soots — 16 — Мирный договор вступает в законную силу с момента его ратификации. Повсюду, где в настоящем договоре упоминается в качестве начального срока момент ратификации мирного договора, под этим понимается время взаимного извещения обоими договаривающимися сторонами о состоявшейся ратификации. В удостоверение сего уполномоченные обеих сторон собственноручно подписали настоящий мирный договор и скрепили его своими печатями. Подлинный в двух экземплярах, составлен и подписан в городе Юрьеве, февраля второго дня тысяча девятьсот двадцатого года. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 22 Фонду № 1420 Пронумеровано 37 /тридцять сім/ +20 = 58-1 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ продуцені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів 1/3-7,9-12,14-20 - сферний текст Документ з затухаючим текстом: 16 * марта 1987 р. Підпис Немецький Кобзюк В.В. ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 26.04.96 Жак 6.07.01. Жек 23.04.2001 Манд 27-08-04 Лонц 9.09.04 Гоаду 14.10.2006 Кос 15 24.04.2006 Б 25-09-06 Конц 29.12.2007 30.11.08 УОЗ Дігор 9/04 25.12.08 Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 3.09.91 Шкр (Дата) (Підпис) 26.12.08 Чуб