Доповіді та інформації місій УНР про діяльність їх за кордоном, політичні настрої офіційних кіл Франції, військове положення біженців з України в Данії, 13.04.1920-15.12.1920, 545 арк. — частина 4/4

461 453 До Пана Міністра Закордонних Справ. Тарнів. 20 грудня Маю за честь повідомити Вашу Височенство, що по доповіді моїй копії відношення Вашого на імя Пана Міністра Народнього Господарства а 15 цього грудня під чолом ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН зволив покласти таку резолюцію: "Люде не знають азбуки державного таємту і поводження. В данному разі іменем "ГОЛОВНОГО ОТАМАНА" просто вловживають. Ясна річ, що Міністр Народнього Господарства не зважив елементарних вимог, які ставляться до кожного урядовця, що командірується за кордон і які полягають в І/пошані до раз ухвален. законів та постанов, нормуючих наші заходи за кордоном і 2/координації праці за доном урядовців різних відомств ус вамі Міністерства Закордонних Справ: 16/XII-1920 р.ПЕТЛЮРА". Михнович Керуючий Справами Глинкаєвській Начальник Канцелярії КЕРУЮЧИМ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки " ... " грудня 1920 р. 4. Марків До Пана Міністра Народнього Господарства.- Маю за честь повідомити Вашу Екцелен- цію, що по доповіді моїй копії відношення Пана Міністра Закордонних Справ на Ваше імя з 15 цього грудня під ч...... ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН зволив покласти таку резолюцію: "Люде не знають азбук державного такту і поводження. В данному разі іменем "ГОЛОВНОГО ОТАМАНА" просто вловживають. Ясна річ, що Міністр Народнього Госпо- дарства не зважив елементарних вимог, які ставляться до кожного урядовця, що командірується за кордон і які полягають в 1/поданні до раз ухвален.законів та постанов, нормуючих наші заходи за кор- доном і 2/координації праці за кор- "доном урядовців різних відомств установами Міні- стерства Закордонних Справ.16/XII-1920Р, ПЕТЛЮРА".- Курочий Справами Климентевсь Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТР Закордонних Справ. 20 грудня 1920 р. ч. 48/2505 м. Тарнів. На відношення під ч.48, по справі б.Секретаря нашого По- сольства в Німеччині, а після Поверенного в Стокгольмі, п.Ко- зія, маю честь надіслати слідуючі відомості, які маються в до- рученому мені Міністерстві. І/Радник Посольства в Німеччині п. Стоцький, 20 жовтня ц.р., по- відомив Міністерство Закордонних Справ, що проти п.Козія вча- ли цивільні справи дві німецькі фірми: а/фірма "Габіан" по іс- ку на 190.000 німецьких марок за авто і б/ фірма "Тлеме" по иску на 140.000 нім.мар., - П. Стоцький прохає розшукати п.Ко- зія.- Міністерство повідомило, що не має ніяких відомостей про те, де знаходиться п.Козій, позаяк перед тим одержало від Місії в Стокгольмі депешу про довгу відсутність п.Козія, який нака- зом б.Міністра п.Темницького, виданим за кордоном, був призна- чений Повереним Уряду У.Н.Р. в Стокгольмі,- і доручило розшук Його Місії в Річі Посполитій Польській де, по приватним відо- мостям, п.Козій перебуває. Не має даних, щоби рахувати ці справи виникшими з якого зл- чину п.Козія, тому й повинні розглядатись як справи приватно- правного характеру п.Козія зі згаданими фірмами . ІІ/При відношенню під ч.203, одержаному 27 жовтня ц.р., Посоль- ство в Німеччині надіслало до Міністерства "до відома і роз порядження" скаргу д-ра А.Собочинського на імя п.Посла Порта /в копії/, в якій п.Собочинський заявляє, що п.Козій різними обіцянками дати посаду з великою платнею примусив його-Собе- чинського залишити ту посаду, яку він мав, і переїхати до Бер- ліну, де, з приводу невиконання п.Козієм своїх обіцянок, він зупинився в дуже скрутному становищі.-Наслідком його вимог від п.Козія, що до відшкодування, була вилача п.Козієм йому 3-х векселів на загальну суму 150.000 марок.- Отже п.Собо- чинський прохає п. Посла передати цю справу на розгляд п. Міністру Закордонних Справ", аби він - Собочинський - як найшвидше дістав ма- теріальне і моральне відшкодування". З огляду на те, що переговори п. Козія з п. Собочинським, як видно зі справи, почались в вересні 1919 р., коли П. Козій займав посаду Ст. Секретаря при Посольстві в Німеччині, що п. Козій пропонував п. Собочинському посаду-Консула Генерального Консула і Заступника Голови Закупочної Комісії Українських Кооперативів, на що не одержував нія- ких уповноважень від Уряду і на що не мав ніякого права по тій по- саді, яку займав, як рівно не мав ніякого права без відповідного упо- новаження видавати ніяких зобов'язань від імені Уряду, - треба визна- ти що справу приватною і необов'язуючою Уряд/ст. ст. 677 1644-646 т. Х ч. І Зв.Зак:/.- Звертає на себе увагу поведінка п. Собочинського, що, довгий час перетрактуючи з п. Козієм, довіряючись всім його обіцян- кам, ні разу не звернувся в цій справі до самого Посла, від якого, очевидяччи, значної мірої залежало його призначення. Ця обставина знімає з Уряду й моральну відповідальність за поведінку п. Козія. Міністерство всетаки звернулось до Посольства з проханням наді- слати всі відомості, які унього маються по цій справі, зі своїм вис- новком. III/ При відношенню під ч. 2344, одержаному 9 листопада ц. р., Посоль- ство в Німеччині надіслало "до відома" копію листа п. Тіме, з якого видно, що п. Козій позичив для себе у п. Тіме 140.000 нім. мар., в чому видав п. Тіме три векселі. П. Тіме довірився оповіданням п. Козія про мільйонові маєтки його на Україні. - 31 справи не видко, чи допустився п. Козій якого в цьому злочину. - П. Тіме сам розуміє, що став жертвою своєго легковірря й жадної претензії до Уряду У.Н.Р., не заявляв. IV/ При відношенню під ч. 2108, одержаному 25 жовтня ц. р., теж Посоль- ство надіслало "для відома" копію листа Члена Української Дипломатичної Місії в Льондоні П. Шафаренко, в якому він пише, що п. Козій розрізав його-Шафаренко куфер, залишений п. Шафаренком в поштанно- п. Козія в Берліні, і вибрав багато річей, на суму приблизно 6.000 нім. мар., Свідком тому був п. Собочинський. Про це п. Шафаренко "ліче необхідним повідомити Українське Посольство в Берліні" - За цей вчинок підлягає п. Козій карній відповідальності перед німецьким, або українським судом в звичайному порядкові.- У Урядовець Діпломатичної Місії в Стокгольмі, п. Блессе, 30 жовтня ц.р., звернувся до п. Міністра Закордонних Справ з проханням зробити розпорядження про повернення йому-Блессу-З.ЮФ швед, корон з %%, які гроші 26 квітня ц.р., позичив у нього Повіренний УНР в Стокгольмі п. Козій для Української Місії, в чому видав росписку "від імені Українського Уряду". Вирішення цієї справи буде залежати від того, чи записані зазначені 3.300 швед. кор. на прибуток по касові книзі Діпломат. Міс- сії в Стокгольмі, чи ні,- про що надіслано відповідне запитання. VI/ Голова Ревізійної Комісії в Німеччині п. Сакович, при відношенню від 19 листопада ц.р. під ч.235, надислав листування /в копіях/, з якого видко, що п. Козій, завідувавший до Глипня 1918 р. Українським Посольством в Німеччині", не залишив в ділах Посольства ніяких касових книг", через що неможливо встановити, чи були одержані ним суми, видані Українському Посольству в Німеччині п. Аристарховим, в розмірі 72.000 нім. мар. Ця справа вимагає розсліду: через що Посольство в Німеччині, якому не могло бути невідомо, що п. Козій "не залишив в ділах Посольства ніяких касових книг", - не повідомило про це Міністерство Закордонних Справ, і що Посольством зроблено в цій справі. Відповідне запитання надіслано. З приводу вищезазначеного, до одержання відповідей на зроблені запитання, на мій погляд, не мається докладних підстав для притягнення Міністерством п. Козія до карної відповідальності, хоча в справі є вказівки на те, що п. Козій використував своє високе службове становище для власної вигоди і різними брехливими оповіданнями ошукував довірчих людей, що передбачається Карним Статутом/мошенство/. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ Українська Військова Ліквідаційна Комісія в Речі Посполитій Польській Відділ 1 21 грудня 1920 р. м. ст. Баршава. До Керуючого Справами Директорії і У.Н.Р. Надсилаю при цьому рахунок оте"я По"сь- кого на зроблення Сотніку МІШАКОМ борг вказа- ному оте"ю, прошу Вашого розпорядження про вин- плату грошей по цьому рахунку, бо таке повод- ження Українського старшини, який зоставляє борги кет'нерам діскредитує старшинство. Сотнику МІШАКУ, згідно вимоги Командуючо- го Армією була видана допомога на виїзд в Бєльгію в 5000 мкр. по"ських, але він наро- бив борги РАНІК. ДОДАТОК: Рахунок ресторану від 7/ХІІ-20 р. Начальник І-го відділу, Полковник Свяцьковський Начальник Секції, Хорунжий Найе -Ресторан в Готелю Польським, вул. Дніпр. № 29. Господину Мишаку 7/XII 20р. С Ч Е Т Марки....... Обцій счет за Господином Мишак состоит из гостиници кельнеру........... I.550 марок Из ресторана челянери Островскому 3.400 м. Провѣренный счет управляющим. Число 16/XII-20р. Варшава. находящихся За издержки расход 355 марок. З оригиналом відно. Вухгальтер До Ікраїнської Військової Ліквідацій- ної Комісії в Річі Посполитій Польській. Тарнів. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ повідомляє, що Пан Коручий Справами ДИРЕКТОРІЇ не має в свої- му розпорядженні прошень, аби оплачувати при- ватні борги осіб, які до нього не мають жадно- го відношення. Як ще сотник МИШАК одержав гро- ші, по вимозі Командуючого Армією, на виїзд до Бельгії, то мабуть Командуючий Армією і знає сотника Мишка і давав йому якісь доручен- ня, а тому і може в тій ч- иншій мірі одповіда- ти за його поводження. Таким чином, на думку Канцелярії, рахунок можна -б бути Командуючому Армією чи ввагали військовій інституції, але ні в якому разі не Пачу Керуючому Справами ДИРЕКТОРІЇ. Рахунок при цьому повертається.- До Нача Міністра Справ Закордонних. Повідомляю Вас, що ТАГ ГОЛОВА ДИРЕКТІР РІЗ., фіналомившись в пресовими звітами Пресборо Варшавської Дипломатичної Місії в 21 і 27 цього грудня ч.ч.816,817, виоловив малюнки ці звіти надсилаються йому випадково і систематично-тичасом як в цих звітах мається духе багато пікаового для нас матеріалу про стан на Україні, про окупаційну большовицьку владу та її заходи для закріплення свого панування на теренах України. Ці пресові звіти умішують проеколи й ухвали різних большовицьких установ, які обнімають різні галузі державного життя /економичного, культуру-просвітнього, апропіваційного та інші/, а разом в цих характеризують нелевність методів ,яких вживає большовицька влада для закріплення свого становища, що служить сим-томом розпаду цієї влади в недалекому майбутньому. ГОЛОВА ОТ АМАЧ ентов вс Бюро Варшавської Місії звертає увагу на бол- цовицьку пресу, що виходить на 2/що б ці пресові звіти по мо стаматично надсилав до Міністерства Закордонних Справ, яке повинно використовувати їх для інформації по певному плану наших дипломатичних представництв за кордоном і 3/зоб частина матеріалу, який міститься в цих пресових звітах передавалась би для Міністерства Преси і Пропаганди для легального ужитку й лідля відпо- відного опрацювання через розповсюдження серед грома- дянства 1 війська. Керуючий Справами Начальник Канцелярії ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В КИЄВІ № 106 БОЛЬШЕВИЦЬКЕ РАДІО. З Києва — до Києва — стерлівлену, 15.12. 33 години. До Міністерств: Внутр., Ревелі, В., Фінан., Гені, Відні, Орліні — оцених Справ у Буковині, Софії, Царгородкі, Павловському та інших. Після останніх перемог Червоної армії на Волині та в Кри- му український фронт перестав існувати. Так само закінчено боротьбу з бандитизмом, який хотіли розгорнути політичні авантюристки Петлюра, Валахович та Савинков під завданням виру з Польщею. Соціалістичні дрібно буржуазні партії на Україні показали себе на протязі 1918 р. (своєю нерозбраною) або зв'язанням мілковито, чи по- части з бельгійською комуністичною партією, те саме сталося з українською соціалістично-революційною партією боротьбистів і з міс- совою соціалістично-революційною робочою партією боротьбистів. Інші політичні групи, котрі не прилучилися ще до комуністичної боль- кевицької партії, як групи Винниченка та Грушевського, визналились також за радянську владу. Військова і політична лінізація російської та української контрреволюції непохитно показує всім урядам, що на території Укра- раїни можливий лише радянський режим. Непохитну волю робітників і селян України підтримувати соціалістичну радянську владу не мог- ли знати ні північно-австрійська опозиція ні наша французька та грецька, ні українська контрреволюція часів Центральної Ради, Скоропадського і Директорії, ні сім російських генералів, ні поль- ський народ та окупація. Український Радянський Уряд твердо поста- новив скористуватися перемогами Червоної Армії для відбудування продукційних сил країни на соціалістичних підвалинах. Не зважаючи - 2. - на війну, яка особливо лютувала на Україні, продовжувалися в Донбасі та Донецькім басейнах, доку- вальних органів здвоїлося у порівнянні з часами Залежання Червоної Армії та міст харчами на- зброєними постів вже відбудовано, а життє покращене, як і раніше ми в спадщину білі, зливидалано. Нині, коли скінчення війни звільняє нові сили і дає нові роботи, робітничий і селянський клас з це більшого дожувати справу господарського відбудування і підвищення добробуту має, шляхом експлуатації величезних природних богатств країни. Приймаючи на увагу, що ця праця відповідає інтересам всіх на- родів та всіх урядів, робітничий і селянський уряд України пропонує всім урядам, особливо к сусіднім, в інтересах загального миру пійти за прикладом Польщі та Георгії, які зара ведуть переговори з Україною, вступити в переговори з українським соціалістичним радянським урядом про відновлення нормальних політичних та господарських відносин. Президент Ради Народних Комісарів і Комісар Закордонних Справ України РАКОВСЬКИЙ. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В МІНЕЧЧИНІ № 100 ВИТАГИ З ВОЛЬЖЕЦЬКИХ ГАЗЕТ: Газета "Московская Правда" з 8.квітня 1920. "Московская Известия" з 9." " " " 10." "Московская Правда" з 8.квітня подає стаття про кризу в західно-європейському робітничому русі. Про Німеччину пишеться там слідуюче: Після того як повернулись делегати з 2-го конгресу комуністичного Інтернаціоналу, почалася жвава праця, яка пішла успішно на перед і спричинилась до великого перергупування сил. В першій лінії це відноситься до Німеччини. Не дивлячись на скажену кампанію проти Московських умов, Московської диктатури і т.п., потерпіли праві незалежні одну поразку за другою. Робітничі насип прогнали опортуністичних проводирів і більшість членів незалежної партії, найдужчої на європейському континенті партії що до числа членів, переходять отверто і демонстративно до комуністів і визнає російські умови в їх цілості. Колишній чесний і свідомий європейський робітник повинен розуміти, що тут ходить не о боротьбу російського, німецького, англійського, Московського чи Берлінського способу, але о боротьбу між пролетарською і буржуазною течіями в робітничих партіях. Чи Москва чи Берлін це однаково, або чи Лібенхегт чи Мейдеман з КAUTСЬКИМ і також однаково чи пролетаріат чи хистка, положився буржуазія. Робітнича класа в Німеччині зрозуміла це. Через те в Німеччині ви йдемо до величезного зросту комуністичної ідеї та до утворення могутньої комуністичної партії, а це основна умова побуди робітничої клас. В "Известиях" з 10.квітня згадується, що совітськ. Росія лацує річно 500.000 пенсій членам старої та червоної армії і ним родинам в розмірі 8 міліардів рублів,150.000 інвалідів за - 2. - ходиться в інвалідних домах та колоніях; крім того в совітській Росії є 180 різних шкіл та реєстраційних закладів для інвалідів. В Москві перебуває дипломатична місія військова місія з генералом Чан-Су-Лінгхолом. Місія має на меті познайомитися з совітською Росією і відновити нормальні політичні та економічні відносини між Росею та Китаєм. З 1-го січня до совітської Росії прибуло з Італії - 6 вагонів з медикаментами, з Англії - 2,1 з Німеччини 3 вагона з різними хірургічними матеріалом. Метальова фабрика в Твері виробила в серпні 20 нових товарних і 2 нових пасажирських вагонів; 40 товарних і 3 пасажирських було відреконструйовано; 64 % передбаченої програми було виконано. Метальова фабрика в Итишах закінчила в серпні 40 товарних вагонів і 2 пасажирських. Сормовська металева фабрика в Нижньому Новгороді випустила з ремонту в серпні 6 локомотивів, 61 товарний вагон і 6 пасажирських; 104 % передбаченої роботи було виконано. Фабрика в Голотькіні випустила в серпні випустила в серпні 1 нову локомотиву, 2 вузькоколійних локомотиви і 10 товарних вагонів; 75 % програми було виконано. Позалек совітський уряд в останній час звернув цілу свою увагу на вияв навіти, Донецький вугільний басейн був занедбаний. Задляки низькому рівню води в Волзі неможливо було також вивезти сагато нефти. Через те сподівались недостачу нафти компенсувати вугіллям. При цій нагоді оконстатовано, що здобування вугілля в Донецькому басейні за останній час дуже впало. Слідуюча таблиця освітлює вияв вугілля в Донецькім басейні. -3- 1920. Здобуто. Спожито на місці. Вивезено. Занесе. Березень 24,261 12,915 14,423 87,854 Квітень 13,770 10,479 10,423 91,563 Травень 15,248 9,772 13,396 79,817 Червень 20,555 15,427 20,611 79,008 Липень 24,923 9,962 20,775 78,479 Серпень 10,355 4,572 - 559 75,723 Кількість робітників : Березень - - - 101,929 Квітень - - - 105,380 Травень - - - 106,000 Червень - - - 117,836 Серпень - - - 121,619 Залізниця "Правда" з 8.Х. подає стаття Ларіна, в якій освітлюється діяльність совітського уряду що до будування нових залізничних ліній. Насамперед констатується, що з часів Витте не збудовано так багато як за останній час. За 3 роки, 1918 до 1920 збудовано приблизно 5700 верст нових залізниць, включаючи переведення вузько-лінійних на широколінійні. Дальні 2000 верст ще так далеко посунені, що шини доїх них вже призначені й в 1921 р. вони можуть бути ужиті передані для руху. Далі говориться, що до найбільших багатств Росін належать ліси. Але найголовніші лісові простори не можуть бути використані через брак залізниць. Як обрахувати цілий здобуток лісової за мирні часи, то виходить, що європейська Росія споживала щороку 40 % менше половини річного лісового здобутку. Значна частина тепер заново збудованих і закінчених залізничних участиків особливо перерізує ліси і одкриває таким чином нові великі простори для продукції та дальнього розвитку Росін. До цих залізничних участків належать слідуючі лінії : -4- Новгород-Лісіно навколо Петербургу, 117 верст завдовжки. Нижній Новгород-Котельнич - в цілому 353 версти, з котрих 300 в. вже готові. Ця лінія встановлює нове однодільне і коротше сполучення між Москвою, Вяткою і Пермом. Орша-Унеча - в цілому 240 в., з якої більша частина вже готова. Ця лінія перерізує відомий "Чорний Ліс", який простяга- ється на сотки верст. Мга-Обвнище - в цілому 405 в. цілком готові. Участь починається коло Петербургу і йде до границі Ярославської губ., весь час через ліс. Крім того від Обвнище до Суди, коло Череповця, йде бокова лінія на 105 верст. Кувшиново-Крестець - приблизно від Торжка до Останкова, в цілому 77 Верст, з яких 2/3 вже готові. Валдай-Крестець, 45 верст. Крім того збудована ще велика кількість менших залізнич- них участиків 30-40 в. завдовжки. напр. до Дорогобужи - 21 верст, до Меліна - 23, до міста Слободек у Вятській губ.- 46 в., до Вреци - 28 в., до Ясунова - 35 в., коло Бєльцка 15 в., коло Біль- ска - 22 в. ; крім означених участиків є ще коло 700 в., що по- винні бути виготовані в білчучому році. Друга група новозбудованих залізничних участиків складаєть- ся з численних віток і ліній, що звязують різні торгові центри, значні фабрики та заводи, порти та нафтові центри з загальним за- лізничною сіткою. На першому місці тут стоїть збудовання ліній Сарапуль-Екатеринбург. (більш як 4000 верст вже проложено), далі - закінченна лінія Сарапуль-Казань з широколінійною віткою на Іжевський та Воронежський заводи, які вже готові ; потім лінія Шикрани-Арзамас, більше 700 верст. Ці лінії установлюють нове і коротше сполучення між Москвою та Сібіром через (...) тепер проходить цим шляхом і сібірський хліб і сібірські вироби. Крім того, можна зазначити ще 2 значних лінії в цілях промис- - 5.- лових, які обидві ще не докінчені. Одна лінія йде від Уркестану до Семиріччя (Арис-Пітпок). Ця лінія повинна забезпечити Туркестан хлібом і тим спряти відбудованню у великому масштабі бавовняної індустрії щоб забезпечити в будучому російські текстильні фабрики ; на 285 в. шини вже положено, дальші 250 в. до річки Урала вже забезпечені шинами. Готового вже участку досить, щоб зв'язати відрізаний Туркестан з Семиріччям. Друга лінія веде від Красного Кута (коло Сараюва) до нафтових джерел Ембенська на лівому березі Каспійського моря; з цієї лінії 160 в. вже положено, дальші 250 в. до річки Урала вже забезпечені шинами. Від річки Урала до Ембенська на разі буде функціонувати лише нафтовий провід на довжину 20 верст. Більше 50 в. провідних труб вже готові на місці. Залізничний участок до Ембенська, а також до Семиріччя буде виготовлено лише в першій половині будучого року. Крім того треба згадати ще бічну лінію для нафти а власне з Києлару до Каспійського моря, 60 в., яка робить прямі сполучення з Астраханою для нафти з Грозного і для хліба з Кавказу. Будування цього участку вже розпочато. З нових залізничних участиків, які авязують сітку з різними фабриками та заводами треба згадати слідуючи : Нижній Новгород / від станції Кушма/ через Богородек (відомий центр шкрятяних виробів) на Воронежу 1 далі на Павлово, відомих металевою індустрією. Цілий участок простягається на 50 в., з них на 24 коло Богородська вже є рух, решта скоро будуть скінчені. Далі повинна бути збудована лінія з Власики до лінної Округи, довжиною на 22 км. До окремих шахт має бути збудовані окрізь залізничні лінії; треба згадати слідуючи 13 віток в центрі : до Обидиска, до Князевська, до Оболенська, до Іпека, до Петрезова, Цепійска, Олешівка, Горнокопська, Товаровська, Побединска, Горска, Уляновська, Еліанська. Лінія до Емпіфанека має 35 в., до Ульяновська - 22. До слідуючих мануфактурних центрів проведені менші лінії : на Перелопаль, Собіновск, Истоминск, Рождественок, Обираловськ, СтарогорКінек ; до паперських фабрик в Говардовску та Дубровець - 6.- до шкільних фабрик в Мальцевську ; до шіферних копалень до Ун- дори в Симсірській губ. 37 в., до кращих цукрових і паточних фабрик в Центральній Росії (Фарфики в Ібрецку, Таботовську, Гриба- новску, Дерюкінску, Теткінску.) Далі йде лінія Сормово-Балахна і відтинок Капін-Савелово, (70 в.) збудовані наново. Савелово слу- жить погрузним центром для лекачої на другім березі Волги фаб- рики чобіт Кимра. Крім того треба додати егадати слідуючі лінії : Ворожба-Ми- хайлово, з вітком до Шостенского завода (136 в.), Троицк- (пів- денний Урал) - Брецк (угольні копальні в Оренбурзькій губ.) 212 в. ; Орок-Оренбург, 307 в., Колчуніно-Кузнецк - 170 в., з них 133 вже готові. Особливу увагу треба звернути на перебудову вузь- коколійного участку Нізань-Владимир, 180 в. По даним Головного Нафтового Комитету, з початку навігації і до 1-го вересня 1920 р. між залізницями розгреділено 7,1 милі- онів пудів рідкого топлива. Більша частина припадає на Рязансько- Уральську залізницю (2,7 міл. пудів), годи йдуть південню східні залізниці 1,6 міл. пудів, далі лінія Сизрань-Вязма 1,1 міл. пудів, лінія Москва-Курок 740,000 пуд. і Туркестанська залізниця 440 тисяч. Незначна кількість рідкого топлива, що припала нижш за- лізницям хитається між 245,000 пуд. (Самаро-Златоустов.залізниця) і 312,000 п. (Омська, Томска і Алтайска лінії) Замісць передбачених 26,3 міліон. пуд. нафти до 4-го жовтня було вивезено лише 7.6 міліонів пудів. Згідно основній програми водного транспорту водним шляхом на Петроград повинно було бути перевезено 7 міл. нафтових продук- тів, з того 1,6 міл. пудів нафти, 2 міл. пудів масуту і 0,5 міл. пуд. петролеуму. Програма ж була зведена до 4,5 міл. пудів. Завдяки надзвичайно низькому рівневі води на Волзі в цім році, а також бракові транспортових засобів лише незначна части- на цієї програми може бути виконана. З кількості передбаченої в програмі було вивезено з Рибінска, з початку навігації до 1-го вересня лише 1,2444000 пуд. В другій половині вересня не було -7,- жадних транспортів до Петербургу.Запаси нафтових продуктів на складах Петербурзького району винесли 1.вересня 1.028.000 пуд.нафтових продуктів. На протязі вересня на всіх залізничних лініях совітської Роспі було навантажено дерево 89,346 вагонів,себ-то пересіч- но 2.977 вагонів щоденно;що складає 74 % передбаченої програми. В порівнянню з серпнем,коли було навантажено 74.339 вагонів,ця праця збільшилась о 17 % пі час того самого періоду.До Петер- бургу прибуло 3.470 вагонів дерева,себ-то на 789 вагонів менше ніж в серпні.Це число муєть бути значно зменшено позаки з 18, 22.1 26.вересня немає жадних даних. До Москви,на протязі вересня прибуло 14,009 вагонів дерева, проти 15.610 за серпень. Газети : " Петрогр.Правда " - 21.X.1920. " Москов.Извѣстія " 22.X. " " Красная Газета " 28." " " Московскія Извѣстія " 29." " " Правда " 29." " " Извѣстія " 30 " " " Правда " 2.XI. " " Красная Газета " 2." " " Петрограде.Правда " 3." " " Московск.Правда " 3." " " Красная Газета " 4." " " Петрогр.Извѣстія " 5 " " " Московск.Правда " 5 " " " Петрогр.Правда " з 21.X. сповіщує про безпартійну конфе- ренцію червоноармейців в Петербурзі на котрій,якийсь комісар Карпов говорить про можливу демобілізацію.Він сказав,що про та- ку не може бути і мови позаки пограничні держави як Фінляндія, Естляндія і т.д.не демобілізувались і не розброїлись,навпаки - 8.- урядові кола поповнилися реакційними елементами. " Моск.Правда " з 22.X.повідомляє, що в Москві відкрито Комітет для об'єднання і ведення бідих організацій напрямлених проти совітської системи. Завдяки величезному бракові газет в Петербурзі совітський уряд звелів розділяти газети тільки між совітськими організаціями та совітськими урядовцями. Приватні особи не сміють діставати жодних газет. Газети сповіщають, що большевики взяли в полон генерала Семенова в Східнім Сібіру. При захопленні Чити червоною армією Семенов втік на аероплані, але був взятий в полон на залізничній станції Магалаевна, де Семенов спустився думарчи, що там находиться- ся білі війська. Преображенський, секретар Центрального Комітету комуністичної партії надруковав статтю, в якій він нарікає на те, що в большевицькому таборі давно все немає тої єдності, що перше, партійна дисципліна підтримується лише примусом, а виступ багатьох старих членів дуже пошкодив опрацьованому пролетарському рухові. Преображенський далі звертається до селян закликаючи підтримувати большевицький режим. Комісар Керентьев висловився з приводу миру з Фінляндією досі мир мав надзвичайне значення, бо ним усунаена небезпека постійної загрози Петербургу і північній Росії. Цілий північно-західний фронт буде помалу зліквідовано, а Балтійське море буде увільнене для торгової з совітською Росиєю. -9- Троцький сам веде операції на південному фронті і головний штаб його знаходиться в Херсоні. Троцький телеграфував з південного фронту, що проти Брангеля наступає 5 червоних армій. Швидко ця авантюра буде зліквідована. "Петроградо.Извѣстия " сповіщають, що Румунія весь час допомагає Брангелю.Численні російські війська переходять румунську територію і переходить до Криму.Газета полонше ці вчинки Румунії тим, що Румунія дістає піддержку від імперіалістичної Антанти. "Красная Газета " турбується тим що Брангель може мати нові плани відносно Кавказу.Настрій Кавказьких народів абсолютно ворожий совітам, і через те треба вважати щоб звідти не загрожувала яка-небудь небезпека. "Москов.Извѣстия " з 27.X.сповіщають,що 26.X. в Петербурзі відбулось загальне військове навчання жінок. Одна большевицька газета сповіщає, що комісари пильно доглядають за офіцерами на південному фронті.Багато високих відповідальних місць в армії заміщені за останні часи унтерофіцерами. Недавно в Петербурзі відбулось засідання, на якому де-які комуністи висловлювалися про безнадійну харчову кризу.Присутний саме той Троцький взяв слово і сказав : Я добре знаю, що нам загрожує надзвичайний голод а також які наслідки буде мати брак топлива під час зимніх холодів.Я також добре знаю, що буржуазія цілого світу тішиться, що парешті большевики будуть примушені капитулювати.Але ми доказано, що наші вороги помилються.Ми житимемо й далі і швидко переможемо буржуазію.Хоч би навіть 3/4 населення світової Росії тепер загинуло, то ті, що лишились - 10.- живими зостануться большевиками і спричиняться до переноги світової революції. Газети оповіщають, що в цілій північній Росії лютує великий голод, особливо в північно-східній частині. Сніг ще досі не випав. Є признаки, що зіма буде надзвичайно холодна. В "Красній Газеті" з 28.X. надрукована промова Лозовського перед великим зібранням в Петербурзі, після його повороту з Німеччини. Про Німеччину він говорить от що: Німеччина вже не та, що вона недавно з себе уявляла. Це і не республіка і не монархія, це надзвичайна і незрозуміла мішанка. На перший погляд економічне становище Німеччини надзвичайно добре. Фабричні комини куряться, залізничний рух функціонує так, що вразе й не може бути, не дивлячись на те, що Німеччина мусила віддати Франції 5000 локомотивів і 150.000 вагонів. Крамниці переповнені крамом, транзит також переповнені, одним словом окрім кипить життя. В дійсності становище не таке блискуче як на поверхні здається. Хоч магазини переповнені крамом і харчовими продуктами, але під вітринами стоїть сила голодних і зле одягнених людей, які не мають грошей щоб купити собі потрібне. В робітничих частинах немає того кипучого життя як в центральних частинах німецьких міст. Там, де немає робітників панує буржуазний дух, який ни ще давно пережили. Скрізь видно людей що безкарно займаються спекуляцією. Як глибше заглянути в економічне життя, то видно що, власне кажучи, нічого не продукується. Причини цього полягають головне в тому, що Німеччина відрізана від Горішного Шлезку і Рурської Округи. До дня повинна вона постачати Франції 70 поїздів вугілля по 77 вагонів кожний. Антапта боїться зросту німецької індустрії і через це вона, відповідно Версальському трактатові, мусить бути зруйнована. Руйнування Німеччини відноситься не тільки до військового матеріалу, - 11.- Антanta головно руйнує цілу індустрію Німеччини, починаючи з машин для виробу військового матеріалу і кінчачи моторами, які могли б бути придатними до літаків.Німецька буржуазія про- бує вийти з цього становища шляхом порозуміння, загрожуючи вибу- хом большевизму, як що Німеччина буде дуже пригнічена.Французька- и буржуазія не може спинити пригнічення, бо вона обіцяла робіт- ничій класі, що німець платить за все. Німецька буржуазія, як взагалі європейська, все більше орга- нізується.В Німеччині є сила таємних організацій.Коло них гру- пуються сили буржуазії і колишнє офіцерство.Їх нараховують де- сятками тисяч, вони дуже добре озброєні і не тільки чекають на- паду але самі нападуть.Обмеження, а навіть частинне зруйнування німецької індустрії викликає величезне безробіття.На рази в Німеччині є більш ніж 1/2 міл.безробітних. В Німеччині завжди був великий робітничий рух і класова боротьба.Більш як 8 мільйонів організованих робітників Німеччини належать до професіональних союзів,крім того є це багато хрис- тиянських і свободних професіональних союзів.Таким чином є бі- ля 10 мільйонів організованих робітників,які належать до різних галузей промисловості.За останній час зросло число членів сво- бідних союзів,бо робітники з християнських і ліберальних сою- зів починають переходити туди,що доказує на відсутність допо- мови і безправність цих організацій. Професіональні організації стоять під сильним впливом т. зв.соціял-патріотів ; так само сильна партія Пейдемана, вона має 1.184.000 членів.Що до партії незалежних то вона, як відомо, роз- колосась.Крім того є ще дві комуністичні партії,а владна робіт- нича партія і Спартакус.Кожна партія розповсюджує багато газет і журналів, які отруюють душу і розум німецьких робітників. І серед цих німецьки робітничі маси прийшла невелика але голосна російська робітнича делегація.Час приняли вороже, як по- рушували спокії робітників і ставили різні неприємні питання. - 12.- Самі-ж робітники думать про нас цілком інакше. Затаївши дух слухають вони нас, не дивлячись ні на які очернення. На зібран- них ледве хто зважується говорити про большевиків. Бидко також як керування робітничими масами все більш і більше виходить з рук керовників. Поворот ліворуч виступив найяскравійше на партейтагові в Галле. Там говорилося про точки обєднання для вступу до III.Інтеп- націоналду. В дійсності не це було темою переговорів; говорилось про те, чи треба тримати курс на соціальну революцію, чи вона не- можлива в Німеччині. З часу поділу партії незалежних комуністи- на партія стала величезною. Коли саме, в якому місці, вибухне революція в Німеччині - напевне не можна сказати, але багато признаків говорить за те, що такий вибух буде швидко, бо в Німеччині все готується. Німецька буржуазія також готується і запевнена, що коли цю зиму революція не буде допущена то її зовсім не буде. На жаль отже реакція кра- ще передбачає революцію ніж самі робітники. До 4.X. було вислано йдо Астрахані з Баку і з інших портів 129,960.000 п. нафти. До 10.X. туди прибуло 125.490.500 п. нафти. Грувинський уряд послав до совітського уряду радіотелегра- му, в якій просить з нього вибачення за протибольшевицькі маніфес- тації в Тіфлісі 6.X. Семеновські війська в Киримську розпущено. Між японськими військами на Далекому Сході були поодинокі бунтарські випадки на ґрунті большевицької пропаганди. 19.X. в Хабаровську зібралась російсько-японська комісія щоб урегулювати питання відносно евакуації японських військ. Ева- куація треватиме 45 днів і для цього японцям потрібно 2, - 13.- гонів. Недавно в Петербурзі була виставка "здорових дітей".Мате- рі найздоровіших дітей одержали медалі.При цьому говориться, що смертність дітей в Петербурзі спустилась з 19 до 10 %. Інженер Махонін має на думці збудувати величезний ліхак, ко- торий повинен мати 24.000 кінськ.сил і піднімати 60.000 п.На літаку в різних поверхах повинні бути кабіни, ополучеймі між собою ліфтами.На цьому літакові можна буде перевезти авто- мобіль. Скорість винесення 100 верет в годину.Спеціальний комітет роздивився і ухвалив цей проект.До 1-го мая 1921. мі- так повинен бути збудований. " Петрогр.Правда "сповіщає, що Народній Комісаріат для внутрішніх справ дав наказ, що всі папери видані священниками від імені церкви не мають більше законної сили, бо церква відді- лена від держави. " Москов.Правда " з 2.листопаду подає статтю, в якій гово- риться, що не арто більше вести пропаганду словами.Агітація по- винна бути ведена в формі організаторської праці,відповідно якій миттєво обставини російського народу мусять змінитись. Большевики сповіщають в Батуну, що флота Врангеля понесла великі втрати на Азовському Морі.Між іншим загинули військо- ві кораблі "Успіх" і "Динамо". З 18.квітня до 16.жовтня в Росію ввезено 1.900.000 краму, між іншим 943.000 п. харчових продуктів. З нагоди трьохлітнього дивля сорвітської влади виконавчий Комітет III.Інтернаціоналу звернувся з закликом до всіх країн, - 14.- в якому просить пролетаріат цілого світу допомагати совітській Росні в її боротьбі. Головнокомандуючий Каменев повернувся недавно з південно- го фронту і діляться враженнями від армій; він спеціально зга- дує 1 кінну армію і 6 армію, які боролись за останній час на різ- них фронтах. Війська бути блискуче, недавно забрано у Врангеля 9 англійських танків. "Красная Газета" інтервювала недавно Луначарського, який також підтвердив човел - на південний фронт. Він затримався довший час серед ківалерії того і працював там проти анти- семітського і антиреволюційного духу. Луначарський підкреслює, що військам дуже бракує одяга і що коли цей брак хоч трохи не буде полагоджено то на південному фронті можна сподіватись пер- емоги в подіях. Генерал Брусилов був недавно інтерв'юваний а власне про за- міну червоної армії народньою міліцією. Брусилов радив совітсько- му урядові не спішити з демобілізацією чи переорганізацією чер- воної армії. Досвід світової війни показує, що треба завжди мати під рукою сильну, здібну до бою армію з добре вивченим командним складом. Заміну на міліцію можна переводити тільки поволі, окреми- ми частинами армії. Закінчення довгої і для бойовиків дуже тяжкої на Україні турбує політичні кола совітської Росні. Де-які коміса- ри, між ними також Луначарський думають, що краще зробити знову з Петлюрою по якій червоні війська будуть виведені з України. Навпаки Троцький і Подвойський, особисті вороги Пілеудського, не хотять нічого й чути про мирну політику відносно України. В М ковським Совіті недавно голосували поукраїнському питанню, членів було за активний виступ проти України. 494 447 - 15.- " Петроград.Правда " крутую пропагандію складену на конференції у Верхнє-Удінску. В цій прокламації цілий простір на схід від річки Селенги та Байкалу, а власне Східна і Західна Трансбайкалія, Амурський і Приамурський Край, Сахалін та Камчатка обляється самостійною незалежною республікою. Кордонами призначено : річку Селенгу, Байкал і колишній кордон Якутської округи до Нівнічного Моря. Всі права колишньої російської держави на територію східно-китайської залізниці переходять до нової Республіки. Приймається республіканська-демократична форма. Офіцерам і солдатам бунтівних колчаковських і семеновських армій гарантується особиста недоторканність і можливість повернутись до своїх родин. Незабаром має зібратись конституанта. Для виконання цієї постанови Конференція вибрала тимчасовий уряд, який, до скликання установчих зборів, має всі уповноваження військові та цивільні. Конференція звертається до народів цілого світу і заявляє, що нова Республіка хоче стояти в дружніх зносинах з цілими світом. Конференція закликає уряди різних країв стати в зв'язок з тимчасовим урядом республіки і прийняти своїх представників. " Петрогр.Правда " з 3.XI. протестує проти того, що не дивлячись на Ризький договір Антанта підтримує українські і білоруські війська. " Петрогр.Извѣстія " з 5.XI. говорять про велику небезпеку, яка знов загрожує совітській Росії з заходу. Особливо небезпечна армія Савінкова, про яку говориться, що Європа таких солдат давно не бачила. Савінков зібрав 30.000 добірного війська під командою генерала Клєева. На Петлюру не дивляться серйозно, бо в нього в армії наче б то немає дисципліни. Мик Ташкентом і Москвою відновлене телеграфічне сполучення, так само і залізниця між Ташкентом і Москвою функціонує. Під час цивільної війни зруйновано біля 140 мостів. Мик Москва і Ташкен- том ходить на "південній лінії поїзд. В Коршовському повіті Поковок губ. вибухнуло семип'яте озброєння. Послані війська після тихих боїв, зліквідували повстань. Багато були розстрілено. "Московські Известия" пишуть, що 26-го. був рішучий днеп на південному фронті, бо тоді почався відступ Врангеля після поне- редніх сильних боїв; 28-го. червоні війська перейшли до наступу коло Херсона і Берислава. У вечери 30-го., взявши міста Смалдов, Хорли і Перекоп, вони досягли Чорного Моря. Другий армейський кор- пус Врангеля, що стояв на нижньому Дніпрі, був почавти оточений, тоді як ректа армії лишилась на південь від Перекопу. Червона кіннота, якій вдалось закрити шлях відступу на Сингаський пів- остров, повинна була відійти, бо неприятель напав на неї дужчими силами. Газета підкреслює, що не треба думати, що Врангеля розби- тий, бо він ще має багато можливостей реорганізуватись в Криму. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 27 Грудня 1920 р. 4.1925 Галич До Івана Голови Падевичаних в Дипломатичних Місій Української Народньої Республіки в Італії та Швейцарії, Львова. Маю за честь повідомити Ваму Екце- ленцію, що листи Ваші з 14 листопада і 20 і 21 цього грудня Міністр Фінансів п.Варановський передав ПАНІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ 24 цього гру- дня. По питаннях, що порушені в цих листах, Міністрові Справ Закордонних відповідні ди- рективи дано. Миронович Керуючий Справами Римановський Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Надсилаючи при цьому копію листа п. Посла Василька на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ з 14 грудня ц.р./дата листопаду - помилко ва/ з доданими до нього документами, маю за честь повідомити Вашу Екцеленцію, що на оригі- налі листа ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив по- класти таку резолюцію: "Дати копії цих документів Міністру За- кордонних Справ для оформлення справи. Заперечень не маю.23/XII 1920р.ПЕТЛЮРА." Керуючий Справами Миронович Начальник Канцелярії LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ Заповідь 14 лютого 1920 р. Стане Президенту! Дякую собі за дозволення раніше надіслане мені "Українською Академією по Урмазову" утраси подання, яке я розсилав (конів моїх на цього вузловоді куща- дар), сподіваюсь, щоно зумів Адам Прези- дент. При хто розв'язанні у ракунку доціль- ний не звертати жадних уваг на те, що не- реформа поєдинка цього суденства - чиняне З любовним поважанням та вдячністю М. Власовський Коній. Відгем 14 грудня 1920 року. До Української Академічної Зго- ли "Магр" у Хрости на руки п. Євгеня Курдюма. У розсіянні Вашого позамин віз 5 б.м. купив ласкаво прийняти до взаємної альгуми. Копернувши перед вбора тку мою любов Ферпави, Казимир Галина Недінка, Та Урсьд, у липневь ще под вромінням дору- жини Волинного Галека - використати на- дані мені дитячості уповноваження, в межах можливих в моєму розпорядженню коштів, в першу чергу на погутримку всіх їхніх член- Тів української кишарай, змі уцілься - м себе серйозний діяльність за кордоном. находиться в скрупульном материальном положении. Я не могу сомневаться, что заведение, как и стоящие собі "Українська академія Врілля" у Кракові, - серьозні та корисні. Таким чином, я б робив це згодно вашому дати мені зазначене вище доручення Жана Колонного Д'Амела, коли я, не стояючи на думці обмежені суми, які в цей момент находяться в розпорядженні моєї Уряду та кордонов, згодом вношу через Лангерманн узгодження на ваше кошто, Львівська банка, Кракова, 100.000 австрійських копій у виготовленні друкуваної балети. На маль я не можу способити вам заряд, та буде моєю честь і коли високий прийдуть рання помилка звичайною, моєю більшою дрібністю дохомолого, але можу вас запевнити, що це буде проблема зв'язати мене, якщо Гінки єдиних письмених доказів за кордоном не дають. У своїй веденню я використовую повинен, аби у домогов Фан і моїх морських впливів. Окремо будуть робити це, але ми маємо засновуватися, що у третій-місці такої діяльності - мені Досудовий випробування для уваги компетенції; але я певний в Гомелі, що Гомельський Президій Української народної Республіки охоче допомогає мені у ваших потребах. І Кобзенець М. В. ст. р. Висопоповажаному Панові Міністрові і Послові „Української Народньої Вчуди, Баронові Миколі Васильовичу Меморандум українського студенства в Техасловатині в справі запам'ятової акції. Високоповажаний Пане Міністр! Українська Академіона Громада в Чехо-Словаччині, зваюючи це для себе за вашу тесь, предкладає Високоповажаному Панові Міністрові слідують Меморандум в справі запомогової акції для української молоди, діти, студіючої на високих школах в Чехо-Словаччині. Перш усього залиляємося представити завдання на української студіючої молоди, так як ми їх розуміємо а при тим є моральні та матеріальне положення. Це питання набирає нині перворядної важливості, коли зважено, що шестиліття війна а передусім визвольна боротьба двох останніх років, яка при била наш народ до цілковитої матеріальної та то, ральній руйни, в першій мірі винищила його інте- лігентну верству. Наші національні боротьби нинішні систематично нашу інтелігенцію, слушно додакуючи вній душу визвольної боротьди. Мусимо признати, що велика частина цієї інтелігенції увагла знищен- ню а та, що остала, дорость з такою тяжкими об'є ставинами писиття, що в них лише одиниці вироб, ляться а загал стане неспосібним до творчої праці. Здаємо соді справу з того, що нинішня дода і най- вищі літа світової передуробки, згладно суми а в, ність праці, яку втім часи зможе дати українська інтелігенція з цим народом, рішить про нашу буд- дуктність на довгі століття. А той історичний момент, який так скоро не повториться, застав нас цілковито зруйнованими на всіх полях народного життя з прорідженням рядами нутеденної, війною винищеної інтелігенції; від котрої не моглося надіятись виконання завдань, ріш шатої про нашу долю. Повну справа виховання сім' дурних генерацій молодої інтелігенції являється у нас питаннем першорядного значення А як та справа представляється в дійсності? Це ріт загально відомі: Від шести літ образовання молодінки припинилось. Більшість молодінки перебу, вам цей період часу в військових рядах, далеко не лише від книги і науки, але і від тих всіх синників життя, які роблять людину культурною. І саме рисо молодінки, вільної від військової служби і над, молодші шкільні рітники, які остали дома, продовжували науку під знаком війни, в спосіб, який дає не більше оброзвання і який не може витворити інтелігенції, спосібної стануть вряди провідників великого народу. Від 1918 р. справа виховання нової генерацій української інтелігенції находиться в катастрофальному положенню: Велика Україна стала тереною соціальної реформи, до досі нищить лише старе а нового не будуються і до всяко систематично образовання було знижено. На галицькій Україні, на варварське заря, дження окупантів, українські студенти ні мають всіх тут на високі школи. Ввонот не довели до успіху ста ранка о відкриття праватних університетських курсів. І так будь-як літ цілковито устав процес творення нових рядів нашої інтелігенції. Коли здати соді справу з тою сумного стану у звязку з теперішнім моментом і найближчою до того, так важкою для вікової будукості нашого народу, то тоді стане ясним, що такий стан довше не може тревати і це питання пусить дужи негай, но розвязано. З того стану здав соді спробу українське студ- дентство, яке воєнні події загнали на Іхо-Словат шну, де воно знайшло можливість вставити до про- довчування студій. При тутешньй студентській організації "Українська Академічна Громада" гурт, всє около 400 українських студентів. Ця група української молодіни являється тепер найбільшою, а в дудуглині єдиною зіньшою групою української молодіни, яка має змогу студіювати. Велике сме- ло тут зорганізованого студентства, незвичайно при- хильне до Українців становище теської влади та су- спільности а вкінці безпосередньо сусідство з рю- ним краєм, вкладає на нас дбовзок нам самим занятись організованим акцій, яка полагодила що справу. Перейшов до неї не віння власних, особис- тих інтересів а виши народної справи першоряд- ної ваші та рівного порозумівань зі всіми тут прикасними ринниками нашої суспільности. І так починаємо тинову започатку акцію, ставлячи соді як першу мету зібрання фон- дів, потрібних на заосмотрення дідних українських студентів в Техо-Словакии. Викогосно наведуємо в тій справі зносини з гуртками українських студ- дентів в інших дерпсавах і Львові. Прихильників "Освіти" у Відні в ціли поведення в будукностях загальної акцій. Першою цілею цеї акції є: задезпечити ма- теріально тих товаришів, які продовсують свої студії на тутешніх високих школах а самі не можуть здобути соді средств на урятання. Тут вимагаємо передовсім тих товаришів, котрі через війну взагалі а українську визвольну боротьбу зокрема, стратили літа студій. При тим узимиднається передовсім тих товаришів, що тепер повернули з України або полону, до тієї ж ходяться без жадних засобів до письмових. Пут на, лесать також ті молоді товариші, які без того, редно по їспиті зрілості дістають сюди і все студіюють на тутешніх школах. Виключені від запомоги є ті студенти, які не вивовили свого повозку у визвольній боротьбі нашого народа. Ми ознайомили мінімум екзистенції студента в Празі суму 400 К$, висилуючи подрібно: 150К на харч без снідання, 100К мешкання, а 150К на дрідні видатки , як сніданки, карта трамвайва і т. п. Все тепер находиться тут понад 160 укра, їнських студентів, які засмугують на повну за, помогу та її конечко потрібують . В найвищішім часі приїздять сюди з бригади в Німецьких адмінків і товара в Ліберці до 200 студентів, між якими лише старшини будуть мати повне удержання і то лише з бригади а підстаршина і стрільця /з Ліберца всім / треба буде приїдти з помогою, покривати рішенцю міте їх платню і харчевим до ознагленого нашим мінімум екзистенції 400К$. в чрощах або харчем, ти мешканнем в натурі. Придизно одесаляючи нам треба би нині око, ло 100.000 К$. в чрощах місячно , щоди покритти цілковито запотребовання цеї студентської комоній. Всі ми зробили слідуючи заходи в справі за, помогової акції : 1. Введнами у геської влади дупе прихильне становище до нашого організованого сту. дентства і його акцій , 2. Звернулись до цілої нашої аміграції в Євро, ті й Америці і до наших інституцій вкраю о прошеву поміс , 3. При помозі полуднево-американської Місії "Методистів" зорганізували українську мензу, де вдіг і вечера коштує 2К день а в найбільшій будуть ності будуть найдібніші студенти одержувати харч за дармо, 4. Вигадали приречення ву названої місці в тім напрямі, що вона купить для нас каменницю, де може наді заложити інтернат для окого 200 українських студентів. Поки що доведено до конкретного успіху акцію ад 1. і 2., прощі маходиться що в стадії заводів. Здаємо собі справу, що переведення цей так ве, ликої акції в діло переходить наші власні сили і може рідти довершено лише при визначним співділанню всіх наших офіційних і суспільних ринників та при допомозі пупсих гуманітарних інстицутцій та філантропів. Тому ми самилимось звернутися до Високопо- ватканого Пана Міністра з представленням цей акції та зі щирим проханням, щоби Високоповаваний Пан Міністр зволив потерти що акцію при кондей нагоді своїм високим авторитетом та по монкності прийшли нам з осдистою так моральної як і мате- ріяльної помогою. Будемо дуже вдячні Високоповажаному Панові Міністрові за цінне ради і вказівки в напрямі організовання цей акцій, притим ми її реконаки, що Високоповаваний Пан Міністр не лишає цей акції без своєї підтримки а нас без відповіді. Ввногасно просимо приняти вислів наш, глибшої пошани! В Празі, дня 5. грудня 1920 р. Адреса Львовиставляє прошей: Житомирська ватка, Рава, Конто: Українська Академічна Нота для протої кореспонденції: М.С. Дурдалло Евен, Рава-Руське, Власне ве 475. Свєско-Словакої. 504/488 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУМ. ЗНОСИН. "30" листопада 1920. ч.834/4141 м.Тарнів. Канцелярія Дир ОДЕРЖАНО 27-го 12-го 1920 р. Вх. № 39 Міністерство Закордонних Справ має честь пові- домити Вас, Вельмишановний Пане, що директиви - міркування ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГО. ВНОГО ОТА МАНА про фактичне становище Армії і Уряду У.Н.Р. в теперішній хвилі, вилохені в листі від 23-го листопаду ц./р. - Міністерством відповідно викори- стані і вислані для особистої інформа- ції. Представникам У.Н.Р. за кордоном а саме:/в ю ловних начерках/ п.п. проф. Мацієвичу /Букарешт/,/ юрисконсульту Марголіну /Берлін/, послові Василь- кові /Відень/ і граду Тищевичу /Париж/. Зазначені інформаційні матеріали передані Міністерством також п.Керуючому Справами Укр.Дипло матичної Місії у Варшаві і п.ген.-пор. Зеліньсько- му, при чому цим двом останнім Міністерство запро- поновало вжити - в межах сфер їхньої діяльності - перед відповідними чинниками Польського Уряду енергійних заходів в справі зреалізування поєднно- ких питань. І так: п.Керуючому Справами Варшавської Місії звернено увагу на необхідність налагодження са- нітарної справи інтернованих і запропоновано по- робити перед Польським і "американським Червоним Хрестом заходи для виеднання їхньої допомоги інтернованим. П. ген.-пор. Зелінському запропоновано скоординувати його старання з заходами Варшавської Дипломатичної Місії в справі санітарної допомоги - а особливо звернено його увагу на необхідність зреалізування справ, які торкаються внутрішньої організації таборового життя наших військових інтернованих та перспектив їх позної боєздатності на майбутнє. Міністерство Закордонних Справ пересилаючи Вам, Вельмишановний Пане, це повідомлення, має честь прохати Вас зреферувати його міст Панові ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови глибокої пошани. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Міністра Відділ Преси ч. 143 Грудня 27 дня 1920 м. Тарнів ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому в копії докладну записку Начальника Відділу Преси до п. Міністра Закордонних Справ в справі репрезентаційних мап і альбомів віденського видавництва "НАТАЛКА ПОЛТАВКА" на ласкавий розгляд, згідно відмовлення Високої Директорії від 7-ХІІ. ч.81/п. Міністерство Закордонних Справ вважаючи серця цього видавництва дуже пригідним для наглядної пропаганди української державності за кордоном, є тієї думки, що справедливу купна цих видань повинне зайнятись Міністерство Преси й Пропаганди, яке відновило своє діяльність, і переслати до розпорядження Міністерства Закордонних Справ зазначену в докладній записці кількість цих видань для його потреб, на рахунок Міністерства. Додаток: Копія докладної записки. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ: Паневі Міністерстві Закордонних Справ Начальник Відділу Преси Декладка записка в справі репрезентатційних май і альбом віденського видавництва "Баталка Польтавка." Уряд У.Н.Р.Сакарчич перенести в останньому часі планову акц в справі піддержання і спекуліризування української самост неї ідеї за кордоном по тільки серед міродатних політичних але також фінансових і торгельних кол, мусять послугувати їй реалізації всіма засобами і методами, які ведуть до ць Детенеріна. політична діяльність наших закордонних диплом тичних Представників переконала виравді публічиу, а головно політичу енцір Заходу кре це, не знаним питанням звязаний кольсальний інтерес цілеї Європи, себ-то відрядження Сходу яке без накої активної участі, як держави, не можливе, одначе не всягнула покинце визнання, тому що не захоплювала вена ти всіх факторів, які сьогодня мають той чи інший вплив на вир пения східного проблему взагалі, а української державності з екрема.Ввахарчи, щр на визна- -лво: самостійности з боку держав Заходу мають величезний вплив фінансові і торгельн кела, Уряд У.Н.Р. в першій мірі-при праць чким переведення у інської самостійної прогагади за кордоном-- -ч звернути увагу тих кол на ті кельсосальні природні богатства, які криє в себі Україна і ті керости, які вони можуть мати.-(чиниви до визнання нас Заходом-як незалежної Держави. Двехрічка агітація й пренаганда наших представ (иків кордоном не могла всягнути згаданого усніху ізза (воєї к комірності і браку тих середників, які-би нагляд за цим ті керости. Ми не могли дати Заходові повн в засіл Україки з її маличезними запасами збіх ілюстрацій воєв-України природних, величезн матичного образу того кельсальского ринку не уявля для збуту чужоземних виробів і найкеришнійлого вклад лів Західної Європи-і через це не могли усунути нього барду який ставлять нам могучі західні держави в справі визнання за нами права на самостійне і незалежне життя. Цей брак почали усуває зараз українське картографіч видавництво "Наталка Полтавка", яке видале цілу серію гарно виконаних мап з діаграмами і картограмами, зібраних у відно- відні альбоми з повними ілюстраціями і поясненнями, частинно під редакцією проф. Фещенко-Чопівського. Зразки цих видань вже відомі деяким нашим центральним установам 1 представникам закордонних місій, а зокрема фран- цузькому генералу Нісселю, який розмови з ген. Залінським висловився про їх практичну корисність дуже прихильно і вва- жав би потрібним поширити їх за кордоном, як одинакий досі ма- теріал, який відповідає всім вимогам художнім, науковим, економ ним і політичним. На мої думку, Міністерство Закордонних Справ повинно кайки безумовно корисним видання Товариства "Наталка Полтавка" для цілей наглядної інформації і тому його серії повинно роз- слати по всім Посольствам і Місіям У.Н.Р. для розповсюдження їх між закордонними дипломатами, політиками, військовими, тер- говельно-фінансовими представниками держав Заходу, як також приватними підприємствами і т.п. Що до переведення тієї справи на реальний ґрунт, то на ка увазі що Міністерство Закордонних Справ не має на те від- відних кредитів, та це тією справою зацікавлені другі стравства, як Преси й Премаганди, Народнього Господарства і думан, що воно повинне закупити тільки певну кількість мапок польських а саме: 1. мапа природних богатств України з діаграмами 1 картограмами. етнографічна мапа України 500 " 37.500 ана імпорту та експорту збільшень 500 " 37.500 на кольоній України 500 " 37.500 5/ мапа в'язків - 500 " 37.000 6/ сільсько-госп атлас гірного 85 " 153.000 України краюого 15 " 60.000 Ще теркається субсідії видавництву "Наталка Полтавка", те йому згідно декладу Головного Директора Видавництва - інк. Шестовського потрібно 2,150.000 австр.керен. І/ на цинко-літографію 1,500.000 2/ на кунівлу фотозикографії 650.000 2,150.000 австр.кер Думаю, що Міністерство Закордонних Справ, не має змоги прийняти на себе вирілення цієї справи донемого, але важливи й потрібен Міністерство Закордонних Справ може підтримати його в спосіб, який вирішить Рада Міністрів. Рівночасне крім . . . міненого/куна цих серій, являється потрібним мати їх же еції у боку фаховців. Начальник Відділу Преси: . . . хняки в.р. Тарнів, 18-ХІІ 1920 р. З оригіналом згідне /Ст.Діловода К. Юбівна УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Січові Загальних Відділ Перший 24. березня 1920 м. Тарнов № 58/4596 Панові Керуючому Справами Директорії Разом з цим Міністерство має за честь надіслати повний реєстр чин- нів відомства в Дипломатичних Пред ставництвах У.Н.Р.закордоном: до реєстру вписано також 1 установ Консульських та тимчасових пред- ставництв. Директор Департаменту Справ Загальних В.Кікотенко Начальник І Відділу ЧИНІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ТА КОНСУЛЬТІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАКОРДОНОМ на 20-е грудня 1920 року ПОСОЛЬСТВА: 1. Німеччина - Радник керуючий справами ... Роман Смаль-Стойцький 2. Австрія - В.О. Посла ... Григорій Сидоренко 3. Туреччина - Заступник посла у Ловноваже- ний міністр ... Іван Токаржевський-Арашевич 4. Болгарія - ... не заступлена 5. Фінляндія - Секретарь В.О.Керуючого справами посольства ... Петро Сливенко 6. Швейцарія - Голова /функціонує як місія/ бар. Микола Василько ДИПЛОМАТИЧНІ МІСІЇ: 1. Польща - Голова В.Об. ... Леонид Михайлів 2. Румунія - Голова ... проф. Кость Мацієвич 3. Англія - Голова ... Арнольд Марголін 4. Італія - Радник керуючий справами ... Теодот Галіп 5. Ватикан - Голова ... і р. Михайло Пішкевич 6. Франція - Заступник голови ... Іван Красковський 7. Радваз - Голова ... Андрій Яковлів 8. Бельгія - Голяндія - Голова ... не заступлена 9. Данія ... 10. Угорщина - В.О. Голова ... Полк. Сікевич 11. Швеція-Норвегія - Секретарь керуючий справами ... Морис Дімонд 12. Франція ... 13. Катвія-Естонія - В.О. Голова ... В. Кедровський 14. Америка - В.О. Голова ... М. Бачинський 15. Чехо-Словаччина - Голова ... М. Славінський КОНСУЛЬСТВА: 1. Німеччина - Берлін і генеральний консул Йосиф Фонте (поганий Мюнхен консул Василь Сренчук не заступлена 2. 3. Катвія - Рига консул Алим Павлюк 4. Данськ ВІЦЕ-КОНСУЛЬСТВА: 1. Радваз - Ваку віце-консульт Василь Лужім 2. " Батум ... віце-консульт Євген Засядко ТИМЧАСОВІ ЗАСТУПНИЦТВА ТА ДЕЛІГАЦІЇ: 1. Заступництво У.Н.Р. при Лізі Націй ... Олександр Гул 2. Економичне заступництво У.Н.Р. в Ризі ... Соломон Франк /Член Ради м-ра Тспр./ Усіх уважно із Короткою дивізією та оправою також -71- Посольство У.Н.Р. до Правительства Німеччини 1. Секретар I Володимир Левицький 2. В.О. секретаря II Володимир Хотько 3. В.О. секретаря III Юрій Павлович 4. Старший урядовець Антон Коваленко 5. Старший урядовець Володимир Нождаєв 6. Молодший урядовець Олександр Гуляницький Посольство У.Н.Р. до Правительства Австрії 1. В.О. Посла Ігор Сидоренко 2. Секретар I Микола Троцький 3. В.О. секретаря II Олександр Семенів 4. Аташе I Микола Ровченко 5. Аташе II Володимир Залозецький 6. Урядовець Наполеон Шігарі 7. В.О. кризконсультанта Іван Храцько Посольство У.Н.Р. до Правительства Туреччини 1. Заступник Посла Іван Токаржевський-Карашевич діяльність припинено за вранок коштів/. Посольство У.Н.Р. до правительства Фінляндії 1. Секретар в.оо. Петро Оливенко керуючого справами Посольство У.Н.Р. до правительства Швейцарії /функціонує як Місія/. 1. Голова бар. Микола Василько 2. Заступник Голови Дмитро Донцов керуючий прес-бюро 3. Секретар Олекс. Вандербрігген 4. Урядовець Оксана Косач 5. Урядовець Всеволод Соколовський Дипломатична місія до правительства Польщі 1. В.о. і голови Микола Шкляр 2. Радник М. Ржевецький 3. Секретар Теодор Буткевич 4. Аташе Старший Олексій 5. Аташе молодший м. Рітчко 6. Перекладач посада вакантна 7. Діловод м. Бабаков 8. Ганцемирський урядовець Л. Карпинська 9. " " Стукалло 10. " " Надзвичайний і Повноважний Посол У.Н.Р. до правительства Румунії 1. Голова проф. Іван Милівич 2. Радник Іван Феденко-Юнівський 3. Секретар Лев Геркен 4. Атаме Олександр Ігравець 5. Урядовець Петро Пломак Військова секція 1. голова і ен.Юручн. Дельвіг 2. Старшина для доруч. сотн. п. Чайківський 3. " " Хор. В. Гренке оприч того в Румунії окремі завдання Уряду виконує контр-адмірал Островський Уповноважений місії в Чернівцях 1. Уповноважений - д-р Догомилля 2. Секретар Я. Івасюк Надзвич. дипломатич. місія до Правительства Англії 1. Голова Аркаш Марцин 2. Радник п. Олексицький 3. Секретар п. Сімонс Надзвич. дипломатич. місія до Правительства Італії Оправами Теодот Галін /за браком коштів не функціонує/. 1. голова гр. Михайло Ішкевич Надзвич. Диплом. місія до правительства Франції 1. Голова Гр. Михайло Тишкевич /тимчасово керує справами місії/ 2. Член Микола Шумицький 3. Член полк. Володимир Колосовський /відає військовими справами/ 4. Член Федір Савченко /прес-Бюро/ 5. Член Леонид Гельфре 6. Секретар валерій Мозарський 7. Секретар 2-ий Михайло Любимський Надзвич. Диплом. місія до Республік Кавказу 1. Голова Іван Ярасковський 2. Військ. Атаман Полк. Микола Чеховський Надзвич. Диплом. місія У.Н.Р. до правительств Голландії та Бельгії 1. Голова Андрій Яковлів 2. Секретар 1-ий Андрій Варнентин 3. Секретар 2-ий А. Кулішер 4. Урядовець 1-ий м. Тихомиров 5. Урядовець 2-ий Г. Верельст /звільнені за штат, тимчасово в складі місії задержані/. Надзвич. Диплом. місія У.Н.Р. до правительства Данії /діяльність тимчасово припинена/. Надзвич. диплом. місія до Правительства Угорщини 1. Голова полк. Срєбніч 2. Радник - заступник Люцій Кобилянський 3. Урядовець Іван Отаєв Надзвич. диплом. місія У.Н.Р. до Правительства Венгрії та Норвегії 1. Секретар-керуючий справами місії Морис Дімонд Надзвич. диплом. місія У.Н.Р. до Правительства Іспанії /Діяльність тимчасово призупинено/. Надзвич. диплом. місія У.Н.Р. до Правительства Латвії та Естонії ЛАТВІЯ 1. Голова В. Недровський 2. Секретар О. Ягутенко 3. Урядовець В. Гончаровський ЕСТОНІЯ 4. Секретар М. Паращук Надзвич. диплом. місія в П.Р. до Правительства Сполучених Штатів Північної Америки 1. Голова Єліян Бачинський 2. Радник Іван Ардан 3. Секретар Миросяв Отечинин 4. Урядовець Сльга Кориньовська Надзвич. диплом. місія у П.Р. до Правительства Чехо-Словаччини 1. Голова Максим Славінський 2. Секретар-Агітал Вітольд Божковський 3. Аташе Ольгерд Богковський Генеральне Консульство У.Н.Р. в Берліні 1. Генеральний консул носить офіційну поштову відмітку Консульство У.Н.Р. в Мюнхені 1. Консул Василь Оренчук 2. Секретарь в об. Роман Громницький Консульство У.Н.Р. в Кракові Функції перелано дипломатичній місії в Львові. Консульство У.Н.Р. в Гданську 1. Консул Юлія Павлок 2. Секретар Віце-консульство в Ваку 1. Віце-консул Василь Кужим Віце-консульство в Батумі 1. Віце-консул Євген Засядко УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент: Канцелярія Міністра Департамент Відділ "27" грудня 1920 р. 802/4631. Section Канцелярія інспектора СДЕРЖАНО 192 м. Париж До відома Уповноваженому: голови Екзекуції Панові Згідно Директорії і Зовнішньому Останкові Вліськ У.М.В. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- силати при цьому копію телеграми, яка звучить: "Ніколовскі, Берлін № 2247 24/12.1920 Flüchtlinge Ukraarme kommen Einzelweise nach Deutschland stop. Bitte Warschau alles veranlassen 2 Lebens- bedingungen beissen 27/12 Stocks: (Ніколовський- Тарнів.- Берлін 2247 24/12.1920.- Того женці україн- ської армії переходять поодиноки до Німеччини. Про- шу в Варшаві: все розпорядити. 2) Умови життя політичні." — до маскового відома. Міністр Закордонних Справ (підпис) б. о. Народника Канцелярії Міністра До Пана Військового Міністра. Грудня 28 1920 Тарнів. Прикладаючи при цьому копію доповіді мі- ністра Справ Закордонних з 27 цього грудня ч.807/463І, маю за честь повідомити Вас, що на до- повіді ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вволив покласти ре- золюцію: "До відома Воєнміна. Дати знати ген. Зелін- ському; очевидно це явище має місто завдя- ки кепському харчуванню 27/XII ПЕТЛЮРА." Медошевич Керуючий Справами Климановський Начальник Канцелярії До Начальника Української Військової Ліквідаційної Комісії в Речі Посполитії Польськім Генерал-Поручника Зе- вского. Пр. Прикладаючи до цьому копію доповіді Міністра Справ Закордонних з 27 цього грудня ч. 807/4631, маю за честь повідомити Вас, що на доповіді ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОР аболив покласти революцію : "Дати знати ген. Зелінському; очевидно має місто завдяки кепельному харчуванню. 2" Керуючи Начальник Канцеля У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. "26" грудня 1920. чссх/684 м.Тарнів. КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. ПАНОВІ У відповідь на Ваше письмо від 21. грудня ц/р. ч.1385 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити, що Керуючому Вправами Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Естонії п.Па- рашку дана Міністерством принципіальна згода на ведення політичних розмов з п.Гу- ковським. Що до вказівок про те, в яких межах мають вестиься зазначені розмови - Міністерство зазначило, що такими вказівками можуть по- служити п.Парашку міркування Уряду У.Н.Р., виложені ним в відповідному меморандумі до Уряду Польської Річипосполитої від 3/УШ ц/р. П.Парашку переслано рівночасно копію зазначеного меморандуму. Міністерство Закордонних Справ повідомляю- чи Вас,Вельмишановний Лане, про вище сказане, має честь переслати при цьому для ласкавого ознайомлення рівною копію згаданого меморан- думу.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /д Директор Департаменту Чужоземних Зносин МЕМОРАНДУМ У РЯ Д У У . Н . Р . У Р Я Д О В І Р І Ч И П О Л Ь СЬ К О Ї П О С П О Л И Т О І . Переговори про розмір, що почалися 30/УП, можливо цотягнуть за собою і мирові переговори між Річчю Польської Посполитою і Російським Совітським Урядом. Вважаючи на те, що війну проти Совєтського Уряду провадили обидві Республіки, Україна та Польща, що договір від 22/IV 1920 р. кладе тверді основи союзу обох Республік, та що в війні проти Росії показали обидва народи, Поль- ський та Український, велике довіра один до одного, братню приязнь та глибоке розуміння спільності дер- жавних інтересів і потреби взаємодопомоги та непоруш- ного зв'язку між цими двома народами, Уряд У.Н.Р. про- сить прийняти до уваги в можливих мирових перегово- рах такі його думки і погляди на відносини між Укра- їною і Росією. Уряд Річки Польської Посполитої, керуючись давніми відьнолюбними традиціями благородного народу Поль- ського ставить одною з перед-умов мирних відносин з Росією принцип самовизначення народів, що замешкують землі між Росією та Польщею, і ми віримо, що ставить його твердо як основний атри- бут Польської Державної ідеї. Принципи свободи і віль- ного розвитку так само являються і для нас провідною метою всього нашого національного відродження та держа- вного будівництва, через що ми мислимо собі мирні відно- сини з Росією з тим чи іншим соціяльним і політичним лодом цілком конечними, в разі, коли саме наше істну- вання не буде загрожене чи піддане під волю чужих нашому народові сил. Тому, розвиваючи принцип самоозначення на- родів, приходимо до таких основних точок можливих мирних пропозицій совітській Росії, котрі просимо Уряд Польський мати на увазі і при нагоді й потребі офіціяльною доро- гою оголосити: І. "Українська Народня Республіка" на основі принципа самовизначення народів, волі українських народій має і рішень Верховних органів влади на Україні та міжнародних актів і договорів істнує як самостійна Дер- жа ва, границі якої позначаються принципіяльно межами розселення її народу, а фактично актами Уряду і актами міжнароднього значіння. 2. Самостійність українського народу, а також воля вхо- дити в ті чи інші державні звязки і сполучення, ріше- на постановою Верховних Органів Власти та Урядів, має бути скріплена на Українській Установ- чі й Раді /Конституанта/, котру скличе Уряд У.Н.Р. в певних гарантіях, а власне на демократичних основах виборів з забезпеченням участі і контролю в виборчих ко- місіях всіх окремих партій і національних меншостей. 3. Твердо вірячи, що український нарід вже непохитно виявив свою волю до державного самостійного істнування і в зазначеній мірі накреслив форми державно-політичного ладу на Україні, що й потвердить на своїй Установчій Ра- ді,Уряд У.Н.Р. одначе не допускає думки, щоб самостійне державне істнування України могло загрожувати тим господар- ським і фінансовим інтересам, котрі давніше були до певної міри спільні Росії,Польщі та України. Тому окремий тор- говельний договір мав би не тільки усу- нути погрозу економічної війни, але навіть навязати живі та говельні стосунки між сусідніми республіками та обмін продуктами народнього господарства Росії і України. 4. Так само Уряд У.Н.Р. як немає на думці провадити еко- номічну ізоляцію Росії, не думає він певним окресленням се- 1х границь відмежувати Росію від зв'язків з культурним сві- том, а власне закрити Росії вихід до моря чи коротші шля- хи комунікації через землі України до відповідних дер- жав західних. Отже той чи інший спосіб користування Росією з відповідної бази на морі чи певним накреслен- ням границь для вільного виходу до моря може бути знай- дений в процесі самих переговорів і закріплений особли- вим актом.- Голова Ради Народних Міністрів/підписав/Прокопович. Міністр Закордонних Справ /підписав в.р./ Андрій Ніковсь- кий. З оригіналом згідно: Директор Департаменту Чужоземних Зносин/підписав/ Шкільник З копією згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Закордонних Справ. /Копія Пану Голові Ради Народніх Міністрів/ В огляді преси надісланому Міністерством Закордонних Справ в 24 цього грудня під ч.4634/ II'22 вміщено з Варшавської "Польпрес" повідомлен- ня під заголовком "Інтервю з ГОЛОВИМ ОТАМАНОМ". З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА маю за честь повіломити Вашу Екцеленцію, що це повідомлен- ня не відповідає дійсності, бо ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ні з ким інтерв'ю не мав. До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь повідомити Вашу Екцеленцію, що в огляді проси надісланим Міністерством Закор- донних Справ з 24 грудня ц.р. під ч.4634/1122 до вступу "Майбуття Буковина" ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІ тим покласти таку революцію: вірно? Запитати про Манцевича.Гадаю, що спирнілі і промощування дороги в боку п кови? Маркович, Спеціальний Справами Керівник Окружного Начальника Шелярії До Пана Міністра Преси і Пропаганди. Огляд преси надісланий Міністерством Закордонних Справ з 24 цього грудня під ч.4634/II22,мі-обу повідомлення Львівської газети "Вперед" дня, під заголовком "Таємнича поміч", в якому названа газета лодде вигаданий нею текст договору, його ніби то було складено в червні цього року між Польщею і Україною. На підставі цього "договору" мали би бути допущені на Україну і їєгути,ві., човани зві католицькі костели,віддані полякам всі залишні, і цукроварні й нарешті Українська Конституція бути скликана без дозволу польського Уряду. З огляду на те,що подібного договору ніколи не складався, і ціле повідомлення є дана в по для доповіді ГАБУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Миронович Черунний Спр Гніданський Начальник До Голови Міністра Народнього Господарства. З нагоди ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за чест просити Вашого доспорядження, аби мені було надісла но, для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, відомості про майно, що належало Міністерству Народнього Го- сподарства та було забране у нас поліками під час евакуації польських військ в України в червні та липні 6 р. Керуючий Справами В. Каменєв Мар. Каменєв До Пана Військового Міністра. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь просити Вашого розпорядження, аби мені бу ло надіслано для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТО РІЇ відомості про військове майно, яке було заб рано у нас поляками під час евакуації польських військ з України в червні та липні б.р. Керуючий Справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин "26" грудня 1920. ч.96/4827 м. Тарнів. КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. З наказу п.Міністра Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, копію рапорта п.Байлова в справі підра- хунку претенсій поодиноких Установ Уря- ду У.Н.Р. за реквіроване та вивезене поляками майно - для ласкавого озна- йомлення з його змістом ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Урядовця Особливих доручень при Міністрі Василя Байлова РА П О Р Т Відповідаючи на відношення Міністерства Закордонних Справ до Центральних та Місцевих Установ У.Н.Р. в справі реквірованого та вивезеного поляками з України майна, дотепер зголосилося лише Міністерство Шляхів, Міністерство Пошт і Телеграфів і Головноуповноважений Уряду У.Н.Р. проф. Огієнко з загальною сумою претенсії на 45,995.555.000 марок польських. Зокрема претензій Міністерства Шляхів виносять: 45.187.500.000 марок польських; Міністерство Пошт і Телегра- фів - 20.000.000 марок польських; Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р. - 788.055.000 марок польських. Мушу зазначити, що ці числа є лише приблизні, а матеріали протоколи і інші акти, котрим був зафіксований перехід майна до Польської Влади почasti були своєчасно відіслані до Вар- шавської Місії, а більшості ж їх бракує цілковито. Пояснити це можна тим, що переважна кількість майна була або реквіро- вана, або евакуювана, в України до Польщі при чому Українська Влада не мала вистарчачих засобів /перебуваючи на несвоїй території/ для видобуття від Польських Властей відповідних посвідок і документів.- Підписав/ В. БАЙЛОВ грудня 1920 року м. Тарнів. З офіційним звіром: Нач. Деп. Мз. Матей До Пана Військового Міністра. Лист, який в копії до цього додається, попав до німецького Міністерства Справ Закордонних, де його прочитали. Лист ви- кликає обурення німецького Уряду. Аби ва- лародити цю справу нашими представниками на кордоном вживаються заходи. Ознайомившись з листом, ПАН РОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив наказати, аби справу що було в'ясовано шляхом пояснень від Мельника і інших. Повідомляючи про це прошу відповідних з Вашого боку розпоряджень і повідомлення мене про рідкості, які будуть од- жані Вами, для доповіді НА У ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Миронов Наручний Справами Глименков Начальник Канцелярі ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2625. Берлін, 12 лютого 1920 року. Пане Міністре Закордонних Справ У.Н.Р. ( Копія Пану головному Останові і Прем'єр-Міністрові ) Останній мій звіт відповів до Вас дня 8 лютого у заказних листах у Тарнів. Тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи : 1/ Антиукраїнський похід нидівських партій за погром. По всіх німецьких часописах починається добре зорганізована пресова кампанія проти української справи і уряду У.Н.Р.за погроми у Галичині.Всі часовини передрукувують статті із Варшавських нидівських часописів, в яких дуже агресивними краємами малюються звірства попередні мов-би по нашим військам.Також приготовляється чорна книга про ці погроми американської організації видів на німецькій, французькій, англійській і італійській мові. Маю за честь звернути на це все Вашу увагу і запропонувати: 1) дати поленення і інтерв'ю про ці погроми у одній із нидівських часописів у Варшаві. 2) може ослігнути із нидівської сторони заяву, що ці погроми зроблені московськими відділами Балаковича а не нашими. Я зі своєї сторони поробив всілякі можливі кроки про акцію паралізувати і на цим тинні матиму побороти із головним рабином Берліна за сіоністськими діячами. 2/ Акція в справі прийняття в Лігу Народів.Ям я в останнім моїм звіті Вам докладав була у цій справі по плану посла Марголіна проведена ширша акція, щоби освітити у тій справі попереда всіх українських кол.Ослігнуто слідуюче : американці приклали дуже сприятливу телеграму, Винниченко відмовився, Групівський як голова Центральної Ради також дуже довго думав, із партій підперли акцію с.є.ж., а гетманці зпочатку не хтіли, щоб Скоропадський -2- підпер.Тоді на пораду та пропозицію пана посла Марголіна рішн- ли ми написати до Скоропадського листа в тій справі.Текст є зре дагований послом Марголіни підпис мій.: "Близьк особистий Приватно і довірчо. Ваша Ексцеленція Вельми Пановний Павло Петрович! Тільки що приїхав із Львова бувший посол у Англії У.М.Р. Арнольд Марголін,Ваш бувший сенатор і повідомив,що він на при- поручення нашого уряду подав разом із Радником Посольства Д-ром Олесницьким прохання до Ліги Н а ц і й ,щоби Україна була прийнята в Совє Народів. Засідання Ліги Націй,як Ви знаєте,починається в Кеневі 15.цм. і на черзі стоїть питання про приняття України. ' Позаяк справа йде не про визнання того чи іншого уряду України,а про допущення українського народу, як суверенного у сімє народів,то п.Марголін і я ду- наємо,що кожний український патріот може багацько допомогти справі,коли зі свого боку звернеться із проханням про принят- тя українського народу у Лігу Націй. Ваша Ексцеленція були головою нашої держави й тому,що в самому нашому проханні ми робимо вказівку на Вашу першу гра- моту,в якій Ви промовували суверенність українського народу, то Ваше таке теперішнє прохання до Ліги Націй було б дуже ко- ристне для нашої справи. Прийміть,Вельми Пановний Павло Петрович,запевнення моєї глибокої пошани Д-р Смаль-Стоцький Його Ексцеленції Пану Генералові Скоропадському" Успіх цього листа був такий,що Скоропадський таки рішився зі своєї сторони підперти прохання нашого уряду.Так бачите отже Вельми Пановний Пане Міністр,що Посольство У.Н.Р.у Німеччині зро- -3- било все можливе при допомозі п.посла Марголіна, щоби підперти акцію Шульгіна. Що з того мало виглядів на успіх в Женеві було про це я Вам у попереднім звіті докладав проти оптимістичних поглядів де-яких наших представників. 3/ Заява німецького міністерства закордонних справ. Докладаю Вам дуже прикру справу, яка може потягнути за собою великі наслідки. Для 8 с.с.м. запрошав мене до себе референт України радник Блюхер у міністерство зак.справ. Він передав мені отворений лист із слідуючим адресом на конверті та ось таким змістом: Напис на конверті (заказна печать Станіславів 2132) " Міністерство Закордонних Справ в Тарнові. До пана Міністра Фінансів Христофора Барановського у Берліні " (отже адрес на українській мові). Зміст листа: РЕВІЗОР ВІЙСЬКОВИХ МІСЦЬ /ЗА КОРДОНОМ/ У.Н.Р. 15 вересня 1920 року 4.55. н.Прага. Копія з копії ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ У.Н.Р. 1) Міністру Закордонних Справ РЕЗОЛЮЦІЯ : Копія 2) Міністру Фінансів Барановському для негайного його повідомлення в Берліні. 3) Фельджен-Чопівському через Міністра Е.Архипенка і земля на належне споряджуване розпорядження: 24.IX.: ПЕТЛЮРА. Ревізор Військових місць в попередніх докладах нераз засвудувався справа закупки військового майна Берлінським по- сольством і повідомляв про останнє справи. Частину цього майна перебрала Торговельна комісія (обмудіровання, що переховувалася в Празі), решту ж Посольство не передало. І тепер по ренту майна для України навряд чи може бути здобуття, бо авіо-майно було вано по розпорядженню антантської комісії, червонки ревізовані й важко їх дивитись навіть погороту за це майно грошей. Але серед цього майна єсть не бідла. Бажано буде-б вжити зерен за- ходів, аби його зберегти і пересести до війська. Може це можна зробити під охороною, якого-небудь Червоного Хреста. Доводячи про цецпроцук розпорядження відповідним установам аби вони поспішали подати про це білля і спасли хоч ту невелику решту, яка ще утіліла. Підписав : Польовик Мельник. Секретар (підпис) З офіціальною згідно : Начальник Загального Відділу Поживної Канцелярії Військ У-ва, (підпис) З копією згідно : Ст.Діловод (підпис). - 4. - Оригінал в конверті я Міністерству прикладав. Справа мається так : Якийсь кудрець із діловодів написав такий знаменитий адрес. Лист дійшов до Берліна і на Головній поч- ті, де є знавці всіх мов прочитали і написали німецькою мовою з гори : Міністерство Фінансів Берлін. Лист пішов отже у німець- ке міністерство фінансів, там його перевели і післали до мінст- ерства закордонних справ, де 11 мені передано. Німці затримали собі заверджену копію та перевід її. Мені звернено лист по роз- писці, що я цей лист не передам адресатові. При тім заявлено мені в Міністерстві слідуюче : 1) які закупки і яким правом робило посольство некручи німецький невтралітет 2) з дозволу яких установ Німеччини 3) прохають поленення в справі ае- ропланів 4) протестують щоби урядові українські установи ужи- вали червоно-крестний флаг для озуканьств, транспортуючи під ним воєнні матеріали. Я відповів, що посол Порш на відпустці і хорий і я для цих питань мушу попрохати інструкції міністра. Про ці всі справи заку- пом посол Порш має здати звіт міністрові і ця справа в одна з причин його відпустки. Я прохав до брозичаньового мовчання радника Еллохера в цій справі до моєї відповіді. Ви зрозумієте, Пане Міністер, всі велич нього скандалу. Але я обіцяю Вам все переказати, щоби замкнути та заспокоїти німецький уряд. 4/ Вже тепер можу Вам докласти, що медикаменти від Червоного Хреста французького одержані. Прохаю приєлати тільки адреса та- борів. З послом Яковлівом і Лещинським є Посольство у переписці для скоординовування акції. 5/ Прохаю звернути Вдягу увагу на дуже велику та серйозну акцію російських ес-єрівських кол. Вони починають закордонної злідка- тність і разом з ними всі члени установчих зборів. Череновський і Чер- нов випливають знов на політичний обрій. Я за цей справою догля- -5- дає 1 у відповідний час долону. 6/ У відповідь на лист Ч.852-4206 з 4-го грудня маю за честь доложити, що паспорти на каль вже змовлені і це пропонований формат що й но при слідуючим накладі буде вжитий.Жі 7/ Посольство одержало цілком незрозумілу телеграму за Ч.425. - 923 підписану Вахніним переслану поштою.Прохар о полення. 8/ Посольство поробило кроки, щоби Капеля дістала право віду у Німеччину але під залвою, що она не рефлектує на рікці ніяку фінансову допомогу ні від посольства ні від німецького уряду. Це загадало німецьке міністерство закордонних справ. Прохар прияти вираз моєї глибокої пошани Керуючий Посольством У.Н.Р.у Німеччині Радник : У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж.Зносин "26" грудня 1920. чссум/685 м. Тарнів. Таємно Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО ПАНОВІ для 1920 р. 473 КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копії листів п. Посла Василька від 15-го грудня ц/р. /з копією листа полковника Василя Вишиваного/ і від 16-го грудня ц/р. / з двома додатками/ для ласкавого ознайомлення з їх змістом Пане Голову Директорії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Маю за честь повідомити Ваму Інспекцію, що оз- найомившись з копіями листів П. Посла Василька на раче- ття з 15 цього грудня і Полковника Валлія Вишиваного н. ми ІІ. Посла Василька з 3 грудня п.р., ПАН ГОЛОВА ДИРЕК ТОРІЇ зводить посаду 27 грудня ц.р. такі резолюції: 1/ проти поїздки Полковника вишиваного до Іспанії "заперечень не маю, хоч думаю, що це непоріж може дати лише певні наслідки для зміцнення становища "У.Н.Р. в Іспанії; що до впливів на Англію тими шл. хами, які проєктуються Послом Василько, толя налі "Пана Посла в цій справі не поціляю.Зрештою слід "попротувати." 2/ ІІ копії листа Полк.Вишиваного: - Звичайно : "справ треба погодити. 27.XII. ПИТЛЯРА." ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в ІТАЛІЇ та ШВАЙЦАРІЇ. Відень 15. грудня 1920 року. Трохи позаду повноваження Вишаваного до Гонки захер- твуванню, хто думав, що за подорож може дати лише перші нащадки для зміцнення Доволинця УНР в Іспанії; щодо нього ми ближчі чистий гами шляху Високоповажаний Пане Міністре, так які протидумав мені Нашинки, та надія в посла в цим сувором не погоджено. Зрештою Сейл агробудова Пан Головний Отаман, у Вашій присутності, на на- раді, яка відбулася 9 б.м. в вечері, дав мені дору- чення заопікуватися справою нашої майбутньої бази для нової мілітарної акції з нашого бою проти боль- шовиків. У звязку з цим дорученням ставлю слідуючу пропозицію: Пан Міністр можуть призначити Полковника Василя Вишиваного нашим спеціальним уповноваженим в Мадрі- ді, яка має бути там утворена. Полковник Вишиваний близький родич, і як я знаю це няких з їх взаємного листування, інтимний приятель короля Іспанії; дружина ж останнього, як це відомо, дуже близько стоїть до англійського королівського дому. Король Іспанії - людина надзвичайно інтелігентна /пану Міністрові на- певно це відомо, так само як і то, що: / і, вже навіть з огляду на внутрішні відношення в своїй власній державі де він мусить бути дуже зацікавлений аби до- помагаючи цьому, затримати большовицьку навалу да- леко від Заходу. Що торкається Полковника Вишиваного, то, у відповідь на його додаваємий до цього в копії лист, я мав з ним приватну де кілька годин конференцію. Зазначивши йому, - він і без того з призирством ставиться до п.п. гетьманців / Липинського, Шемета та инш./ і називає їх божевільними, - з якою певністю висловлювалися про нього як наш Головний Отаман, так і Ви, Пане Міні- стре, і п.Міністр Президент, я торкнувся природже- ного Йому почуття чести і він висловив повну свою го- тівність на те, аби виправдати те довіря до нього тим, що І/ він допоможе тому, аби примусити тут наших божевільних емігрантів винести загальну резолюцію, в якій вони висло- вилися би проти Української Совітської Республіки та за єдине законне Правительство Української Народньої Республі ки на чолі з Головним Отаманом, та 2/ через короля та ко- ролеву Іспанії вія Англія прискорити переведення в життя проекту Головного Отамана. Я певний також в тому, що за до- помогою короля Іспанії полковник Вишиваний не тільки осо- бисто з'їздить до Англії дехінних, але також буде там прий- нятий найвпливовими людьми. Прошу Пана Міністра, предложити проект цей на ласкаве одобрения Пану Головному Отаманові і повідомити мене теле- графічно, чи прийнятий він. Полковник Вишиваний в своєму життю дуже скромна людина і я сподіваюсь, що, не зважаючи навіть на високу іспанську валюту, він обійдеться невелич- ким у порівнянню/покладеним на нього завданням місичним утриманням; розмір цього утримання я зараз опреділити не можу: мушу раніше довідатися в тутешньому іспанському По- сольству про те, скільки потрібно для життя в Мадриді осо- бі, яка займає відповідне положення, при умові жити скромно. Полковник Вишиваний взяв би і з собою лише свого сотника Ляриченко. В справі долучаємого до цього в копії листа Полковника Вишваного прошу телеграфічно уповноважити мене - видати Йому на конто його відшкодовання за авто /це авто, як Мер- цедес 60 Г.П. напевне коштує зараз міліон корон/ 200-250 тисяч корон. Евентуальне уповноваження для Полковника Вишиваного при Іспанському Міністрові Закордонних Справ при цьому прикладаю; воно має бути переписано на Ваш бланк і підпи- сане Вам, Пане Міністре. Чекаючи на Ваше ласкаве телеграфічне розпорядження, зістаюся відданий Вам, Пане Міністре, Н.Василько /підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Відень 8 грудня 1920 року. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ПОСЛЕ, ШАНОВНИЙ ПАНЕ ВАСИЛЬКО. Як я чув, Ви маєте цими днями їхати до місця осідку Українського Уряду; при цій нагоді я хтів би просити Вас, Шановний Пане Василько, заопікуватися тим справою мого авто. Міністер Ніковський під час свого останнього перебування у Відні обіцяв мені сю справу залагодити. Авто це - Мерседес, 60 сил, відкрите - моя власність; перед моїм від'їздом з Камянця Подільського, я лишив його в користування Пану Доктору В. Отаросольському, в то час заступникові Міністра Закордонних Справ - п. Андрія Лівницького. Авто прийшло після до Варшави, і було у користуванні тамошньої нашої місії. Ви знаєте, Шановний Пане Василько, що у мене нема аж крейцера власних грошей, завдяки моїй ще з-за австрійських часів українській політиці. Бо тоді мій батько відібрав мені права на спадщину. Вірьте мені, я ніколи не звернувся до Вас із подібним проханням, як би я хоть трохи мав власних грошей, але, як це мені й є неприємне, обставини примушують мене зробити се. Я знаю, що таке авто зараз коштує величезних грошей, але я далекий від того, аби вимагати повно відшкодування, тим більш, що, як я знаю, в розпорядженні Українського Уряду нема багато залиших грошей. А прошу лише, аби мені, як що це можливо, Уряд виплатив звідти частину. Я звертаюся до Вас строго довірчо, Шановний Пане Василько, тому, що я не хочу, аби хто-небудь про се знав, і тому, що справа вя дуже делікатна, тим більше, що Ви можливо один, що напевно знаєте про те, які кошти є в розпорядженні нашого Уряду. Таким чином це раз прошу справу цю порушити лише тоді, коли буде для цього можли- вість/бо я як український потріот, далекий від того, аби пошкодити чим небудь нашому Урядові, бо перш за все - державна справа, а потім приватна. Можливо буде для Вас, Шановний Пане Василько, допомогти мені в тій справі - прошу Вас зробити се і повідомити ме- не. З запевненням мого правдивого поважання, зіткаюся зав- жди Вам вдячний і відданий Василь Вишваний /підпис/ Полковник. З копією згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вашу Високоповажність, що ознайомившись в комітеті доновидно нашого Посольства в Німеччині з 25 цього грудня ч.2717 на Ваше ім'я, ПАН ГОЛОВА МР КТОРІЯ з цього грудня зводив покласти такий резолюції: 1/ до п. 7 - про відповіднення Польського Міністерства Закордонних Справ у випадку митних справ для нашої представницьких "Чи дано про не застосування Лихачову для інтерполіції перед Санігою." 2/ До п.11 - про торгівлю бойовиків з англійцями й американцями через Балтійські порти - "На скільки все це вірно. Прошу заштати наших представників у Ризі, Ревелю, Гельсінгорсі і запропонувати їм да ти точніші, на фактах оперті, звідності в цій сфері." 3/ До п.12 - про пропозицію польських представників в Лізі Нації при розгляді нею питання про Україну Прошу Міністерство Закордонних Справ представлено мені ті директиви, які в цій справі подано було для інтерпеляції Сапізи." 4/ До п.15 - про намічені Посольством прийняття - що заперечень проти цих чайв ставити не можна, тільки на них не пропито було справи; 2/ побрані Посольство нанітило програму розмов з участю всіх таких членітей, в чому й повинно йому точні директиви дати Міністерство Закордонних Справ." Михайлович Керуючий Справами Клименко Начальник Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2717. Канцелярія Директора (Комітету п. Головному Стаманові і Прем'єр-Міністрові). ОДЕРЖАНО для 1920 р. ВХ. № 914 Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас 12 XII ц. р. до Тарнова, тепер ми за честь докласти Вам слідуючі справи. 1) Посольство УНР у Німеччині вислало за останній час слідуючі вербальні ноти: а) вербальна нота до Французького, англійського, італійського, сербського Посольства із прилогом офіційний друк про приняття України в Лігу Націй. б) вербальну ноту із економічними матеріалами Міністерству Закордонних Справ Німеччини. в) вербальну ноту з дипломатичними матеріалами до Посольства Польщі. г) вербальну ноту із економічними матеріалами про Схід Європи до Господарського Відділу Польського Посольства. д) вербальну ноту із проханням о поміц для інтернованих до Американського Посольства. На всі ноти дістало воно від координових Посольств відповідні вербальні ноти з потвердженими одержанням й передачею. 2) Прикладав копії листування и. Посла Марголіс на 13 п. Олександром Лотоцьким і мол з Вілеродом. 3) Посольство УНР у Німеччині брало участь на слідуючих дипломатичних прийняттях: а) на чар у Міністра Закордонних Справ Німеччини д-ра Сімонса. При цій нагоді нознаконився я із сербським послом, якого секретар був в Атенас і тан добре знайомий був із Молестом Левицьким. Таким чином Серб, ними не прихильного становища Його правительства до нас, був дуже впівні. - 3 - ливим 1 попрохав зйти. б) Д-р Стоцький був запрошений на обід до президента Міжнародньої Комісії по контрабанді проти Агенена. в) Радник Польського Посольства Др Зборовський дав у частку Українського Посольства вчір при якім брало участь 18 осіб по сільний части члени Польського Посольства. Він звернувся при дини в промову на польській мові, на котру Др Стоцький коротко відповів. г) 21 ц. надало Посольство УНР у Німеччині чай для цілої німецької преси. Презентних було около 100 осіб. Посли Рандтатів всі не-редактори берлінських деннників і референти Сходу, редактори агентури і кореспонденти й поодинокі впливовіші журналістичні письменники. Німецьке Міністерство Закордонних Справ було засмучене референцом України фон Блехером напри Ляне і Маєргайленгаген.- Гості бажали їм собою найже три години, розібрали зі стола інформаційну літературу, яку поодинокі Посольства Рандтатів привезли та попрохали багатько Українців о статті для часописів. 4) Канелє УНР звернулася до Посольства УНР в Берліні, щоб вою роздобуло для неї дво-місячну візу для Німеччини. З огляду на досвід Пособльства із Канелє, Посольство заявило, що дасть візу тільки по заяві Варнавелької Місії, що Канелє є на два місяці фінансово залежна. Варнавелька Місія дитер не хотила тої запоруки дати, а на телеграми відповідав завиди п. іониць. П. Посол Василько розпорядив, щоб без запоруки Варнавелької Місії Канелє, з огляду на скрутний стан фінансів Посольства, що до візи не попирано. 5) Дня 18 ц.м. був я на урядовій подорожі у Ляйнцігу, щоб зв'язати проектом кооператив, щодо друку українських підручників лине в Лидську торговельну палату. Ціль ослігнена, тільки на жаль, нозність роздобути капітал для цієї справи у Німеччині, най-же виключена. 6) Посольство УНР у Німеччині має в своїй палаті здепонованих 32 личин медикаментів, які воно - 3 - дістало від Французького Червоного Хреста для Українського Червоного Хреста. 7) Повідомляю Вас, Пане Міністр, що вчора явився до мене Радник Польського Посольства на припоручення польського Посла, який від кількох тижнів лежить хворий в санаторії. Польське Міністерство Закордонних Справ дало Посольству телеграфічне припоручення не давати більше віз на українські дипломатичні паспорти. Мотив: Його хотів у Ризі зірвати нерегулярна гадя цієї справи. Ця заява зроблена була дуже чинно та з дуже богатська висаченнями. Я йому заявив, що, чи вони візни даватимуть чи не даватимуть, це судьбу рикських переговорів ні трохи не змінить. 8) Як я Вам в попередніх звітах докладав, Посольство поросило відповідні кроки перед Німецьким Міністерством Закордонних Справ щодо Українців у інтернованій червоної армії й писало в цій справі дві ноти. Ця справа була предметом інтервенції в парламенті, де лідеринімецької "Большевистки" заступився і за білих Коскаляв та Інородців. Міністр Закордонних Справ Симоне у відповідь на інтервенцію сказав довгу промову, у якій слідуєче відноситься до України: Пан Посол Флайшер звернувся із запитом до Міністерства Закордонних Справ, чи це можливо, щоби Латиш і Я У країні, що неходяться нім інтернованими со- вітськими військами не стояли під контролем Латинського й Українського Посольства, а Сули залишені під контролем Совєтського правительства. Мої Пані і Панове! Це ниття, як настала справа із горожанами другої влади між інтернованими совєтськими військами, приличний відлін Міністерства Закордонних Справ дуже основно провірив. Я не хочу торкатися питання від коли 1 в якому обсязі істнує в Берліні признане Латинське й Українське Заставу, а тільки хочу заявити, що так довго як довго громадяни чужої держави при совєтських військах находяться, то так добре треба його уважати за підвладного Совєтському Правительству. Звертаю Ваму увагу, Пане Міністр, як Німецьке Міністерство Закордонних Справ чим раз більше ста- - 8 - рається обмежити об'єм діяльності Посольства. Причини лені. 9) Докладаю Вам, Пане Міністр, що відносини всел- ких таємних звітів берлінського Посольства находяться у великій політиці. Тому, що ці звіти пишуться тільки у чотирьох приймальниках, а яких три Йдуть до Уряду а один остается в Посольському архіві, є виключене, щоб ця індіскреція виходила з Берліну. Та цієї причини я перестав посилати коню звітів н.Прем'єр-Міністров 1 буду, при всіх дальших звітах виливати часто імена тих осіб, з якими я балакав, або які мене інформують, бо я не бажав би, щоб їх потім волочили по всяких українських сплітках. Із цією передмовою маю за чест подати Вам слідуючі міркування одного дуже впливового Англійця, активного лияльоната, до відома: 10) "Обанакомившись із українсько-англійсько- нинецькою орієнтацією, кажу я вам, що рона у своїй сут е безумовно правильна, тільки ви починаєте до Англії балакати трохи за пізно. Ви випробували всі політичні пляхи, нема ніякого дрантя, а який би ви не взагалісь 1 тенер, по розбиттю надій, хочете з нами балакати. Я вам отверто сказку тенерішне становище англійського Міністерства Закордонних Справ. Воно може змінитись, але поки що ми не бачимо для цього даних. А це стано- вище є слідуюче: Англія тієї думки, що в найбутності бу- дуть тільки три велико-державні сили: Америка, Англія, та Росія. Ви дивуетесь, що Росія, бо думаєте, що інтере си Англії суперечать із інтересами Росії. Це почасті. Та розбиття Австрії настільки навчило, нама торгова так терпить під тими численними кордонами, що тепер навряд, чи найдуться люди, які покиравали б Салканізацію Східної Європи на самостійні держави. Одно, але Вам заявляю циро й отверто: Ан- - 5 - глія ба навіть Франція н і к о л и не признать т е п е р самостійності України. Я вас,Українців,не розумію! Вамі політики прально осмевільні,бо треба вже по трьох роках доведу уніти вдуматись у становище другої держави. Ви жадає- те від нас,чоби ми признали самостійну Україну без порозуміння із Велико-руським народом.Знайте,це є ви- ключене! 80 міліонів Москалів,які вкоротці знов ста- нуть на ноги,ни ніколи не посміємо таке образити,нех- турчи їх велико-державну ідеї! Знайте,що це не зробити ніяка друга держава без порозуміння із Москалами.Ва- шу справу вирішатиме не Антанта й Україна,а Антанта Йоскалі й Україна. Я вам І ваша боротьба проти большевизму в цім нічого не може змінити,бо цей большевизм є глибоко національний й ця закраску він скорше чи пізніше прий- ме, а з цим мусимо ми числитись." Я Вам отверто заявляю,Велькимановий Пане Міністр,що це становище для мене цілком зрозуміле й я переконаний,що коли би Петлюра був Льойд Джорджом, то він так само мусив би думати в інтересах Англії. Може би справді роздумати,чи не варто є піти нашій політиці тин шляхом,який берлінське й льон довеньке Повольство Міністерству Закордонних Справ ду- же довгий час пропонувало. Цей шлях є ослугнути и о- с е р е д н и ц т в о Англії й Німеччини у Большевиків,щоби уможливити всій інтелігенції поворот у краї Й з її допомогою зробити фікцію совітської Укра- їни фактому форми демократичної України,проганяючи терор організацієв дядька. Отверто Вам заявляю,що роздумавши всі мож- ливості,які закордонна політика могла б українській справі дати,я приходжу до висновку,що наше безпорівне становище веде нас до л і к в і д а ц і ї, коли - 6 - події на Сході підуть шляхом еволюції. Одинока надія, що ми кивем у періоді ка- тастроф та до з весною ми знов виявленко на верх на Філах польсько-російських непорозумінь. Хоч би навіть ця надія оправдалась, так і далі не бачу можливостей. Вчинення большевиків дове- ло би тільки до того, що демократичний Інсаль з де- мократичним Поляком поділяє Си України. А коли б ми ніяли англійсько-німецьким шляхом, то могли б створити соборну Україну та пере- вести у життя лозунг: новий большика на Антанті! По лониненню большевизму ми могли б потім створити цілковито самостійну державу, бо ноки російська інте- лігенція та еміграція поверне й наладить апарат, то в нас було би вже готове. 11) У звязку з цим хочу Вам дати де-які інфор- мації із нових джерел про большевицьку торгівлю ві- дносно якої дало Міністерство Закордонних Справ По- сольствам відповідні інструкції. Дарчи ті інформації велики антантським економічним представникам, я напр- ива на льогіку комерсанта: а дея товар а він платит чому ж не має торгувати? Хоч це погане є харчове та економічне становище Собітської Росії, то треба знати що большевики розпоряджають колосальними средствами для закуплення товарів. а) запас золотий є це 500 мільйонів рублі бо чотирьохта вже видали. б) запас платини є 1.900 пудів найме нене рушенних. в) російські брилянти представляють собою нісля даних американських експертів ос- ент 10 мільярдів фунтів. Американські експерти вже 2 місяці працють над вирі- ванням брилянтів та їх оцінки. Між бри- лянтами находяться унікати світа: один брулянт княгині Сулової, п-ні Воєйкової ізд. Большевики розпоряджають від 2-40 каратів. г) Большевики виродують всі цінні карти та головно перські коври на чужоземну Торговля Іде у всіх балтійських пристанях повинні ходом і сольневики так розбаловані англійськими й американськими купцями, бо приїмають тільки один 5 офертів та платять за товар по Його приході у балтійські пристані. Дуже великі транспорти Ідуть у Совітську Росію воєнною або на пів-воєнного характеру. Болыне вики назіть на дуже великі суми закупили і все від транспортували обувя та матеріал для мундирів. Великі числа глибно товарних автомобілів все відійшли у глибину Росії. Зброя Іде тільки контрабандою, хоча Англійці доставляють їм поодинокі матеріали для фабрикації вибухових матеріалів. Ви зрозумієте, Пане Міністр, що тут купців не переконався чисто теоретичними міркуваннями. 12) Звертаю Ваму увагу далі на слідуючі дві великі акції російських кол закордоном. а) парламентарний російський комітет в Парижі, членів б) реєстрація 9 конституанти й 11 най- тне скликання. Чер акцію проводять о.-р. З припадку цього відбулося між іншою а н. Послом Васильком слідуюче телеграфічне листування: "Посол Василько Вааггассе Відінь. Коли годитеесь, про- хав телеграфічно передати Ніковському слідуючу про- позицію: Звертаєм увагу на російський парламентарний Комітет у Парижі й реєстрацію членів конституанти. Скликання конституанти рішене. Ціла акція проводиться з порозуміння Франції, щоб пр.. тенерійному затишку українську справу знову видвигнути в європейській пол- тиці, пропонуємо дозволити взяти участь українським членам конституанти, щоб при цій нагоді заявити існування української самостійності. Евентуально пропонуєм - 3 - скликання українських членів у Празі для парламентної акції. Помимо особистих труднощів, що Севрюк, Ковалевський, Грушевський виплинути, справа важка. 2683 Стоцький." Відповоді: "Українське Посольство Стоцький. Можу проносіція 2683 тілько тоді передати, коли російський комітет звернеться до нас офіціально під- носно участі українських членів. Можете але Ваму проносіція із поданнями моєї думки впроєст Нікоськону передати 3025 неф." Ситуація ведуча: Яка моїх розмов із Польши Рандитатів показалося, ми є цілком ізольовані. Ні Фінляндія, ні Естонія, ні Латвія, ні Литва, ні Кавказкі держави не можуть нам нічого допомогти, а ми зали- шені віч-на-віч з Йоскалями. Тому треба нам із ними балакати. Із моїх подрібних інформацій доля ще слідучче. Парламентарний комітет має виключно і п Фор- мативні ціли і мати не свої філії у Берліні, Празі, Льондоні, Римі, Софії, Букаренті і тд. Його ціль інформація парламентів через російських парламента- ристів. Акція Керенського має за ціль еелля- оьки и повстаннями нищити бойовиків. Із обох акцій богацько вийти не може. Моя калі між собою так розсварені і так злеоралізовані, що їх діла у корінні нездорові. Ми могли б тілько знов голосно забалакати при цій нагоді про українську справу й знайти де-який контакт для найбутності Подором кілька визначних українських мі- нистрів або ділчів для цих цілей з чисто інформативним характером та для назавання контакту мала би велике значення та вартість. 13) У зв'язку із Лігом Націй треба нам особливу увагу звернути на ново-принятних членів. Польща пове- на себе скандально, бо здержалася від голосування за Україну, котра за врятовання Польщі проливала свої кров. Але Альбанія прийнята в Лігу Націй, здається, із голосом Польщі! На Руменію, Фінляндію та Австрію по- винні «йти всі наші зусилля», щоби їх голоси були за- безпечити. Окрім того із всіма американськими держа- вами, особливо південними, треба навчати, як найлучший контакт. У цій напрямі потреби я всі потрібні кро- ки інформаційної літератури та товар-ських прина- тлями. 14) Коли зреалізувати потреби теперішньої національної політики, то це були би слідуючі моменти: а) англійсько-німецька орієнтація, б) праця над контактами із московськими де- мократичними колами закордоном та опано- вання їх преси. в) праця над ядобуттям новоприйнятих членів Ліги Націй. 15) Прохар Вас, Бельгійнаповний пане Міністр, не відмовте мені дати відповідь на слідуюче питання: Посольство УНР у Німеччині дає разом із всіма Посоль- ствами Рандетатів чай й намітило слідуючий план на цю зину: а) прийняття німецької преси, б) прийняття антантської преси, в) прийняття німецької індустрії й торговлі, г) прийняття німецьких парламентарних кол, д) прийняття наукових і письменницьких кол, е) прийняття російських діячів і преси. Знання спіткаряється українське, прохар Вас спеціального дозволу на прийняття російської преси та деяких діячів, щоби нотів неминуло покавляних, що Посольство вже робить Федерацію. Прохар прийняти вирив моєї глибокої полани Керуючи Посольством УНР у Німеччині Копія. Берлін - 14 XII. 20. Високонаважний Олександре Ігнатовичу, В листа від 2-го ц.м.одержав тільки сьогодні, бо тільки учора повернувся до Берліну - й тільки сьогодні мені приємали згаданий лист з Посольства. В справі чуток про якесь "уновноваження" н.Скоропад- ському від д-ра См.-Стоського мою водити такі фактичні відомос ті. Перед моїм під'їздом з Льондону де-які англійці звернули моя й моїх співробітників увагу на коечну необхідність демонстрації в Меневі, перед Лігом Націй, того факту, що на грунті самостійності України (яко необхідної умови приняття в Лігу) стоїть не тільки тепер.уряд У.Н.Р.з С.В.П-род на чолі, але також й ті партії й кола, котрі навіть находяться в опозиції до згаданого уряду. Ця вказівка наших ширих приятелів є викликаною про- наганням комітета "Федерацістів" - Моркотуна й Ко. - про "ізольо- ваність" нашого Уряду - й незболяльною діяльністю різних груп й кол, компромітуєч.перед чужинцями над Уряд. Коли не помилався, я ще з Льондону написав М.О.Кушні- ру або М.А.Славінському (а може тому, й другому) про необхідність посилки заяв й телеграм різних партій й групи нашого громадянст- ва. По приїзді з Льондону в Берлін я скликав у згаданій справі нараду с.-Ф. (др.Галін,Мірний),на котрій висловив моє опинення про необхідність звернутись до всіх укр.групи в відповід. пропозицієн, щоб вони надіслали до Меневи телеграми. І.І.Мірний звернувся з листом до Славінського а я знов,здається, написав Кушніру. Позаяк треба було, на мій погляд, звернутись й до Гру- шівського, й до Винниченка, й до Скоропадського, яко бувших голов Укр.Держави то відносно перших двох я мав спеціальне побачення - 2 - з В.-д.(Др.Матвієнко, Падлун, Картос), котрі, на жаль, відновились до- помогти в цій справі - бо, як сказав один з них, "це була б підтри- ма телерішн.уряду". Відносно ж Скоропадського я звернувся до См. Стоцького, позаяк я знав, що він з ним є знайомий - Й позаяк я й й по цей день не є навіть знайомим зі Скоропадським. Д-р.Си.Стоцький написав Скоропадському листа, точного змісту, котрого я докладно не пам'ятаю, але невідомо знай, що це буде лист такого змісту, як мої листи до Слявінського й Кушніра -себто С.Стоцький звернувся до Скоропадського - яко до громадянина, а привати порадою зробити Лізі таку заяву, про котру я писав Слявін- ському і Кушніру.Такі речі робляться по всіх культурних державах цоденно - досягти нагадати, як Л.Джорджворог соціалізму, веде кор- сонально перетрактації й листується з найбільшими лівими - боль- шевицьк.-елементами англ.робітн.партії, з Красіним й т.д.- в тих питаннях, де при крайному розходженню в загальн.принципах є мож- ливість порозуміння або сильні акції на платформі спільних для них точок. В кожному разі См.Стоцький жадного уповноваження Скоро- падському не давав - Й а пріорі лено, що Й не міг дати.Своєчасно, як це мені відомо, д-р Стоцький написав урядові, що в згаданій справі ми поділили справу - я взяв на себе лівих, а він- правих. Взагалі, А.В.Ніковський - навіть Голов.Отамане є неінформованими в цій справі. Вислати Вам копію листа С.Стоцького, на жаль, не можу бо 11 не мав Й не мав, тому сьогодні спеціально посбачусь з ним й поп- рошу Його вислати Вам цей "документ" - для припинення сплиток й невірних чутків у цій справі. По суті дуже жаль, що крім українців з Канади Й Сполуч. Штатів Америки, здається, ніхто жадних заяв й телеграм до Ліги не послав. Правда, Шульгин чув в Секретаріаті Ліги, що Й Скоропадський зробив якусь дуже користну для питання самостійності заяву, але докладно про це в мор коротку бутнуеть в Женеві, куди и був вик- ликаний Шульгіним, ми не встигли довідатись. - 3 - Коли на черзі,– на конференції в С.-Ремо, було питання Палестини, то на протязі 36 годин телеграф був цілком занятий за- лявами зо всіх копців світу з боку не тільки сіоністів, але й са- мих різних жидівських кол, хоч й ворожих меж собою, але маючих спільну національну мету збудування жидівськ. центру в Палестині. Гадаю, що в цьому виявилась західна система дипломатії й що це тільки допомогло в ослабленні „єти. З правдивор до Вас повагор піди. А.Марголін. Копія. 572 535 Вельмишановний Олександре Ігнатовичу, Пан Посол Марголін прочитав мені Вашого листа в справі лихих-то уповноважень, які він і я мали би вислати бувшому гетьманові п.генералові Скоропадському. Хоч я не належу до Вашої партії, то все таки залежить мені на тім, щоби вона не впала жертвою нідень-ких кавлярних сплетень і тому прохан Ває дозволу передати Вам ось це копії мого листа до Скоропадського. Українській дипломатії треба було у справі женевської конференції поставитись на становище чужинеця, а не нашої внутрішньої політики. Для цієї цілі треба було озагнути загальну маніфестацію всіх українських на- приків у справі самостійності України від Скоропадського до Винниченка. Треба було чужинцям показати, що всі українські напрямки мають окрім негацій також мось 1 і о к и - т и в н о г о на якого платформі все стрічається. Фактично була це акція, не зважаючи на фразе-ольогію листа, що там не ходить о признання того чи іншого уряду, за признання Уряду Української Народньої Республіки бо прохання Його представника мало бути поперти. Чи це був крок правильний чи неправильний, це ліпше треба би запитати Англійців та Французів. Я думаю що цей крок перед очима чужинців тільки підніс пристіж Уряду Української Народньої Республіки. Окрім того, хотів би я Вам, Вельмишановний Олександре Ігнатовичу підчеркнути, що цей лист написаний з приміткою "приватно й довірчо". Писав я Його як громад- До п.Міністра У.Н.Р. Олександра Лотоцького ВІДЕНЬ. громадянин до знакомого, якого я пізнав як доцент Універ- ситету Берлін, командірований у Київ із науковою колегією німецьких професорів Університету. У цілі листі нема ні одного слова "гетьман" і веди казано "Ексцеленція" титул генерала. Тільки зла воля й українська злоба може в нім допукуватись Господьана чого, як це приміром робить П.Се- натор Шелухин. Йому я ще при нагоді нагадав одну нашу розмову про Скоронадського у Київі. Прохан Ває приняти, Вельмишановний Олександре Ігнатовичу, вираз моєї глибокої пошани до Вас (підпис). Копія. Хвальна Редакціє, У Вашому шановному часописі ч.286 (470) Ви вмістили копію мого листа, висланого мною в норозуміння із Сенатором Марголіним Арнольдом до п.Скоропадського. Цей документ, вирваний із цілого об'єму акції в справі приняття України в Лігу Націй, може в українському громадянстві викликати де-які непорозуміння, тому переосилаемо Ваи це пояснення із проханням о поміщенні. Справа приняття України до Ліги Націй була доручена Урядом Сенаторові Марголінові, бувшому Послові в Льондоні й він вів всі переписку та переговори в Англії і подав також в тій справі відповідну залву відносно приняття України Ср.Дремендою. Англійські громадські і політичні круги дали пораду, що в Кеневі є необхідно задемонструвати перед Лігою Нації той факт, що на ґрунті самостійності України (яко не- обхідної умови приняття в Лігу) стоить не тільки теперішній Уряд Української Народньої Республіки з п.Головним Отаманом Синопом Василевичем Петлюрою на чолі, але також ті партії й кола, які находяться в опозиції до згаданого Уряду. Тому треба, щоби прохання України було підперте всіма українськими партіями, відомими діячами а також всіма бувшими головами українського уряду. Сенатор Марголін, приїхавши з Льондону в Берлін, розпочав для осягнення цієї ціли відповідну акцію. По- заляк треба було, на погляд п.Сенатора Марголіна, звернутися до всіх партій а також і до Групівського й до Винниченка й до Скоропадського, як бувших голов України, то відповідно партій й перших двох із згаданих осіб він мав спеціяльне пооб- Хвальної Редакції "ВПЕРЕДУ" Львів. чення із перебуванчими в Берліні с.-д. (Др.Матюшенко,Шадлун Мартоо),а також нараду с.-ф. (Др.Галін,Мірний). І.І.Мірний звернувся з листом до п.Посла Славінського,а п.Сенатор Мар- голін з листом до Кушніра-Якименка. Відносно ж Скоропадсько го звернувся Сенатор Марголін до д-ра Романа Смаль-Стоцького бо він (Марголін)з ним незнайомий. Таким чином думали Сена- тор Марголін і я цим поділом праці ослігнути бажану ціль. Також відносно Америки були пороблені відповідні кроки. Конія листа подана Впередом почasti невiрно. Окрiм де-кiльки похибок е неправдов,що на горi e надпись "Посоль- ство У.Н.Р.у Німеччини". Лист писаний на блянковi особисто- му посла із заміткою на горi "приватно й довірчо",як. Ваш кореспондент,доби цьому приватному листові дати хоч пів- офіціяльний характер,умисно вилишив. На тлi цієї виме-закресленої акцii та в ii обсягу, набирає лист із поданими поправками цілком инший характер, а це треба з підчеркненням ствердити. Про другу частъ цієї акцiї,яка робилася перед пред- ставниками чужих держав,згадувати не буду. Українській дипломатii треба було для справи при- няття України в Лігу Нацiй поставитись на становище чужин- ця. Для цієї ціли треба було осягнути маніфестацію всіх українських напрямків у справі самостiйностi України.- Такi речi робляться у всiх культурних державах що-денно - досить нагадати,як Льойд Джордж,ворог соціалізму,веде пер- сонально перррактацii i листується із найбiльш лівими (оль- шевицькими елементами англійської робітничої партii у тих питаннях,де при крайній розбіжностi у загальних привціях є можливість порозуміння або сильнi акцii на платформi сильних для обох сторін точок. Прийміть вираз моєї мирої пошани До Хвальної Редакції "Впереду" У ЛЬВОВІ. Шановна Редакціє, Прохар Вас о поміщенні слідуючого письма: "Ознайомившись із листом Радника Посольства УНР. у Ні- меччині д-ра Романа Смаль-Стоцького до Вашої Редакції із 21.ц.м., цим підтверджую, що всі факти ним висловлені цілком відповідають дійсності й що я уважав й уважаю лист д-ра Смаль-Стоцького до п.Скоропадського, яко час- тину цілої акції в справі приняття українського народу як суверенного у Лігу Націй, цілком льояльним модо Уря- ду У.Н.Р., а також цілком звичайним кроком в істнуючій системі захисту прав народів перед відповідними інстан- ціями законодом. Із щирою повагою до Вас підп. А.Марголін Берлін, 21/XII.20. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DEMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES Департамент Канцелярія Département Section Відділ Міністра "30" Грудня 1920 № 841/44-37 м. Тарнів Його ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має чест при цьому копію листа Голови Надзвичайної Дип Місії У.Н.Р. в Швайцарії до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА: Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. у Франції. С П И С копій документів, переданих через п. Генерала Дельвіга до МІНІСТЕРСТВА ЗАК. СПР. У.Н.Р. I-Список документів, поданих до Репараційної Комісії 4/6/ II-Список документів, поданих до Мініст. Зак. Спр. Фран. 24/6 1921р. III-Список док., поданих до Ліги Націй 7/7 1921 р. IV-Мемуар, поданий Директору Пол. Відд. Мін. Зак. Спр. Фр У-Нота до п. Бріана сприводу статі Моркотуна в час " VI-Спростовання п. Шульгина до часоп. " VII-Лист п. Шульгина до Президента Репараційної Комісії.. VIII-Мемуар в справі українських фондів в Австрії. IX-Мемуар в справі українських фондів в Німеччині та в Австрії. X-Нота до п. Бріана сприводу діяльності Моркотуна. XI-Нота до Ліги Націй сприводу заходів Моркотуна. XII-Нота до п. Бріана в справі україн. фондів та заг. сіт XIII-Нота до Президента Найвищої Ради XIV-Комунікат про Нац. Раду у Відні. XV-Комунікат про большевицьке військо та про стан. на Укр XVI-XVII-Комунікати про становище на Україні. XVIII-Комунікат про Пана Головного Отамана. Париж, 24 серпня 1921 Голова Надзвичайних Дипломатичних Місій Української Народньої Республіки в Італії та Швейцарії Відень 17 грудня 1920 р. Високоневажаний Пане Міністре. I/ На рахунок сум, які має виплатити нам Австрія, йде також 1 сума в 2.000.000 керен для Червоного Хреста, фактично борги Червоного Хреста у Відні виносять не сей день ½ міліона ко- рен,- а І½ міліона керен метрібне йому для дальньшего істну- вання на 6 місяців. Нана Рада Міністрів ухвалила І½ міліона керен на ліквідацію Місії військово-полонених /Океанека/,- покрити ж цю суму зовсім нема чим. На відбувшийся сьогодні у Пана Песла Сидеренка конференції ся справу укорядкував я так: З призначених для Червоного Хреста за рахунок австрійських контів 2-х міліонів одержує Червений Хрест лише І½ міліона /І/2 міліона на покриття його боргів і І міліон на дальніш 6 місяців- для цього, резуміється, бюджет його має бути скер- чений до самого необхідного/, а ½ міліона керен будуть на ліквідацію Місій військово-полонених. 2/ Позавчора завітав до мене др. Стенан Федак з Він здається, належить до тих Галичан, які не незвсі ли свій резум. Він зголоситься виедовзі до Вас по с го сина / недорож де Праги, а звідти в ефіцірську п рижі/. Я пренекувавби це його прохання задовольнит. ні мізерні кенти для його сина задоволення///, як, згоду Пана Міністра, покрив. 3/ Залізняк був дуже задоволений, що Пан Міністер ти йому затисфакцій на письмі; але він казав велико тому, аби і до Финляндського Міністерства Закерон: було надіслано Паном Міністром відповідне рез непорезуміння. Він працює 4/ Поміж емігрантів має прийнятий настрій; більшість з них не має вже ніяких греней, а далі, більшість з них все ж має досить патріотизму, аби не невідчувати серйозності нашого теперішнього положення. Консолідація їх в тому напрямку, як це зазначалося в Тарнові, можлива, але потрібно еміграм партій, які находяться в місці осідку Уряду, як найвидніше прибути до Відня і взяти справу в свої руки. Одного Макара Кунніра, який тут багато працює, для цього не досить, та й , розуміється, невс хідний також 1 авторитет членів партій, які перебувають не за кордоном, а на Україні та в цей час у Польщі. Відданий Н. Василько в.р. З оригіналом згідно в. Начальник Канцелярії Міністра: До п.5. Запитання Польського та Російського інформаційного бюро до своїх агентів. Запитання Левінсона. 1. Діяльність українськи влади в Берліні і її членів. 2. Їхні національні тенденції /самостійницькі чи елератційні/. 3. Їхні плани /закордонні/ і становище до Польщі, Франції, Ні- меччини, Англії. Їхні політичні тенденції. 4. Їхня позиція що до Петлюри і груп в Польщі. 5. Українська Рада в Берліні, її члени і відношення до Петлюри, Скоропадського, Петрушевича, а також до Польщі, Франції, Ні- меччини, Англії. 6. Їхня діяльність, їхні наміри і їхні засоби /особливо різан- сові/. 7. Скоропадський /кебув останні 6 місяців/. Чим займається. Його відношення до німців, англійців і російських монархистів в Берліні. Які особи знаходяться в сучасний момент при ньому. 8. Петрушевич /де був останні 6 місяців/. Зв'язок з іншими гру- пами. 9. Вишиваний. /Де був останні 6 місяців /Чим займається. Його відношення до Скоропадського. Далі йдуть запитання агентам що до Чехословаччини чисто німець характеру і для нас нецікаві. Запитання: Докладні відомості про кількість війська, дислокацію, і загальний в Чехословаччині, озброєння, екпіровка. Де зброя, на руках чи в тепо. Поїл на формациі. "ричин ду і дезерції. Яка пропаганка має успіх. Яка конкретна прог могла би провадитися. Яка б діслокація була б можлива з п боку. Відношення Чехословаччини до Петрушевича і Вишива Які існують договори. Що за матеріальна підтримка і вів коро. Загальні українські зливи в Чехословаччині. Які особи стоять в контакті з Англією. У кого треба зробити в Галичині в домах т Копія. Доклад №2. Я имѣль честь изложить въ моемъ первомъ докладѣ недостат- ки Украинской Делегаціи въ Парижѣ какъ въ отноленіи ея личного состава, такъ и въ смыслѣ ея ничтожной дѣятельности. Теперь перей- ду къ разбору тѣхъ общихъ политическихъ концокуръ, отъ которыхъ главнымъ образомъ зависитъ признаніе Великими Державами Государ. Правь Украины.- В основѣ нижеслѣдующаго считаю необходимым по- ставить опредѣленный политическій принципъ, а именно: Признаніе самостоятельности Украины желательно только тѣмъ Великимъ Державамъ, коимъ это признаніе покажется выгоднымъ. Откуда слѣдуетъ, что украинскіе представители, хлопочущіе перед Великою Державою о признаніи Самостоятельности Украины, должны каждый разъ стремиться во первыхъ выставить выгоды ви- текающія изъ этого признанія для каждой Вел.Державы въ отдѣль- ности. Ведѣйствіе этого основнаго обстоятельства само собою ра- зумѣется, что украинскіе представители должны быть подробно знако мн не только съ общимъ политическимъ положеніемъ, но съ каждою политическою директивою отдѣльныхъ Государствъ. Безъ этого имь никогда не удастся добиться цѣли. Въ настоящее время общее поли- тическое положеніе выражается въ томъ, что выборомъ въ Президенты Американской Республики республиканскаго кандидата, вместо демо- крата, нанесень смертельный ударъ Версальскому трактату и вообще иностранный политикѣ Вильсона. Такой мировой переворотъ незамед- лить поставить Францію въ почти обособленное положеніе /Полити де самплет /клемент/, въ противовѣсь Германіи, отъ которой она тре- буетъ точное выполненіе Версальскаго Трактата. При такихъ условіяхъ вильфранцузское Правительство естественно будетъ искать опору у Польского Правительства, представляющаго въ главахъ Франціи Главу Польши т.е., "Государства Буферa" /Чак батра/ которое должно воздѣйствовать на Германію тогда, когда Франція будетъ воздѣйствовать на западной границѣ этой же Германіи. Отку- да неизбѣжно явится /между прочимъ/ въ скоромъ времени желаніе Французскаго Правительства усилить Польшу во что бы то не стало Отъ Украинского Правительства зависитъ доказать Французскому правительству, что лучшій способъ для того, чтобы усилить Польшу это придать ей въ помощь содѣйствіе Украины въ качествѣ самостоя- тельной державы, связанною съ Польшею и Франціей опредѣленною кон- венціею. При непремѣнномъ соблюденіи некоторыхъ обстоятельств мѣстнаго характера и при умѣлой постановкѣ данного вида его можно провести удачно. До сихъ поръ французское правительство убаживало себя на- дежду воссоздать Единую Великую Россію, въ качествѣ вѣрной союзни- цы Франціи на востокѣ Европы. Русскіе сановники царского режима и вообще русскіе, находящіеся въ Парижѣ всѣми силами поддерживали эту точку зрѣнія. Отрицательное отношеніе французскаго правитель- ства къ вопросу признанія самостоятельности Украины обусловлено главнымъ образомъ внешизложеннымъ взглядомъ, но текущая обстоятель- ства и неудачи Врангеля могутъ его измѣнить. Все зависитъ отъ лов- кости и знанія представителей Польши и Украины. Я бы не хотѣлъ настаивать на недостатки Украинской делега- ціи въ Парижѣ, тѣмъ не менѣе я считаю нужнымъ изложить здѣсь же передъ Яновельножнымъ Ценомъ, слѣдующій фактъ, освящающій харак- тернымъ образомъ ея неспособность и полное незнаніе мѣстныхъ ус- ловій. Такій очень извѣстный французскій дипломатъ недавно показы- валъ мнѣ корреспонденцію Украинской Делегаціи, предлагающей Франц скому правительству отдачу Одессы въ залогъ, равно какъ и конце- ссию желѣзныхъ дорогъ на Украинѣ въ уплату или въ гарантію зае- на въ нѣсколько милліоновъ. Делегація предлагала еще выручку изъ полученія двухсотъ милліоновъ золотомъ, ико бы находящихся въ де- позитѣ въ нѣкоторыхъ германскихъ банкахъ въ Берлинѣ. Столь неосно- вательное предложеніе, такои неприличный видъ только возбудилъ презрительное отношеніе со стороны французскаго правительства. Французскій дипломатъ со смѣхомъ разбиралъ подписи авторовъ пред- женія, которые именовались самыми внушительными званіями и долж- ностями въ Украинскомъ правительствѣ. Развѣ такими безобразными пріемами можно заслужить уваженіе со стороны высококультурныхъ учрежденій?! курсів мірової політики, она изъ мертвыхъ не воскреснеть. Съ глубокимъ уваженіемъ къ подвигамъ Ясеневельмом- наго Пана, Князь Михаилъ Михайловичъ Кочубей. Парижъ. 30 Октября /20. З оригіналом єдіно. Гавлій Начальникъ Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Мін. Маю за честь просити розпорядження Вашої Екцеленції про надіслання мені реєстра всіх наших несвадобних місій і Посольств за кордоном з вказаними їх персонального складу і адрес. Керуючи Справами Начальник: Кав ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Познайомившись з інформаційним бюлетенем ч.3 Дипломатичного Відділу Посольства У.Н.Р. в Німеччині, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив бажання знати І/ які інструкції з бо- ку Міністерства Справ Закордонних були дані Посольству У.Н.Р. в Німеччині в справі наших далекосхідних колоній "Зелений Клин" і "Манчжурія", 2/ яка коль тих медикамен- тів, що призначив Шведський Червоний Хрест Українському Червоному Хресту на суму 5.000 шведських корон. Крім того, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ бажає, аби йому було надіслано в перкладі мотивований вирок берлінського суду в справі процесу з Супруном. Про вищезазначене маю за честь повідомити Вас, Пане Мі- ністре, для відповідних розпоряджень. Муриновий Керуючий Справами Гринкевичський Начальник Канцелярії УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин. "21" грудня 1920р. ч.946/4578 м. Гарнів. ПАНОВІ КЕРИЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на Ваше письмо від 18-го грудня ц/р. ч. 1367 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити, що копії листа подяки Міністерства Комітету Француського Червоного Хреста в Берліні за надіслання санітарних матеріалів нашим інтернованим козакам - стаєчним, Міністерством вислано також Представництву У.Н.Р. в Парижі і Міністерству Народнього Здоровля і Опікування. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Кирилло Директор Департаменту Чужеземних Зносин Маю за честь повідомити, що на віді Вашій з ІІ цього грудня за № 784320 ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ вволнъ покласти ре логію: Звертаю увагу І/ Орак організації передач пресових інформаційних представлень при Балтійських державах, що в Українська Пісня повинна в справі зробити і робити більше, як досі, непотрібно Місця в цій справі чекати під колом в інформаційних ІІ праці і своєчас директивами-2/Необхідність організації доставлен формачійних даних для нашого Консульства в Гданському, звідки ці інформації можуть пересилатися Англією до країн Скандинавських, на які ще не поширився вплив нашої інформаційної праці, тимчасом як з інформаційних джерел цих країн/особливо в штатних, різних Сов.Росії/ європейське дуже часто бере неправильні факти не одповідаючі відомості. В цій містерству вияснити належні чому Необхідно зазначити, що в більшості випадків пропозиції про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ній. В зв'язку з цим, в більшості випадків пропозиція про роботу Пресову палату на основі цього пре- кладу не обмежувались тільки пере- дачею інформації, а були пов'язані з вимогами до реалізації по ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 18 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 545/пермсом сорок п'ять (цифрами і прописом) /+ аркушів з них літерні №№ 046, 039, 53а = 709п пропущені №№ 157, 392, 266 Вкладення аф. 4146, 4147 пошкоджені Брошурні, газети: 53-53а. Графічні матеріали: 40, 41, 43, 51, 156, 298, 899 Інші особливості документів а/м 4-9, 13-16, 18, 23-25-31, 34-39, 52-57, 68 - 71, 74, 100 та 135-148, 151-154, 158-163, 173-177, 180-183, 182-194, 193-201, 213-219, 232-240, 251, 253, 254, 256-271, 275-276, 300-301, 303-308, 328-340, 349-355, 522-537, 541-545- а/м 22, 77, 308 - телеграми звітн. рахунок Документ з затухаючим текстом: 18, 19, 1936., 30, 37-39 '45) 66 '90/71 34, 75' 102'106' 1062в', 109'109' 122-126' 149; 151'152' 154' 159 '60/470 '442, '194, '264, '205; '871, '341, '415 518' 522' 541 .16 " марта 1987 р. Підпис О.Киселюк Ковальова ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 08.06.96 Кашин 20.05.96 Кашин 25.02.2001 Міхайлов 28.02.01 АЗ 13.03.2001 Кашин 22.03.01 АЗ 14.04.03 ЛКЗ 27.04.03 Кашин 8.04.04 Борщ 15.05.04 ВС 27-08-04 Кашин 5-10-04 Борщ 19.07.06 Кашин уз 24.09.2006 П 25. 05. 06, Ломач 24.12.06, Кашин 44.11.07р ВСУ 43 19.11.07 ХМЗ 19.03.2008 ІІссау 43 250308 ХЧ підписов. д/коз 2.12.2008 р П Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | 17.06.91, Кашинко (Дата) (Підпис) | ЯН Н. Лев | | сканування (дата) (Підпис) | | 4.12.08 Єріб