Протоколи засідання Ради Республіки УНР та документи до них, 22.02.1921-26.04.1921, 48 арк.

1429 83 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Житомирської області (вул. Степанова, будинок 7, м. Житомир) на 48л. 1929 83 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Документи засідання Ради Республіки УНР 22 лютого - 26 квітня 1921 р. на 48 аркушах Канцелярія Офіцера УНР Заповнено від руки ДЕЛО Матеріали засідання Ради Республіки Начато 24 лютого 1941 р. Окончено 26 квітня 1941 р. На листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Київської області РСФСР (Записка МБС УРСР та Харків) 18с/1429 ЗОК 2 ОДК 83 IV ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 22 лютого 1921 року. На міністерських стільцях Міністри: Ливицький, Саліковський, Холодний, Красний, Кабачків, Моршинський, Ейхельман, Миронович, Генерали: Знаків, Дядьома, Сінклер, Сальський, Ярошевич. В 6 год.15 хвилин Голова Ради Республіки оголошує засідан- ня відкритим і пропонує порядок денний, що виробила Президія Р.Р., а саме: 1/ привітання Ради Республіки, 2/ відповідь Уряду на інтер- пеляцію фракції н.-р. в справі Членів Директорії А.Макаренка і Ф.Швеца, 3/ проект Президії Р.Р. про асигнування 500.000 польсь- ких марок на витрати по Раді Республіки, 4/ законопроект про асигнування 402.000 п.м. в розпорядження Військового Міністра, 5/ законопроект про асигнування 65.300 п.м. на видатки Військо- вої Комісії по переданні військового майна полякам, 6/ внесення Президії Р.Р. про печать Ради Республіки і 7/ інформація Премер- Міністра Ливицького про румунсько-українськé відносини. Рада Республіки порядок денний ухвалює. Голова - Фещенко-Чопівський пропонує точку 2 порядку денного слухати при зачинених дверях. Голосуванням пропозиція приймається. Секретарь Вачинський зачитує привітальну телеграму Ради Республіки від старшин та козаків 2-ої Волинської Дівізії. /Оплески./ Голова Фещенко-Чопівський дає слово Премер-Міністрові для відповіді на інтерпеляцію фракції н.-р. в справі Членів Дирек- торії А.Макаренка і Ф.Швеца. Премер-Міністр А.Ливицький входить на трибуну і починає свою відповідь на інтерпеляцію фракції н.-р. з приводу Членів Директорії А.Макаренка і Ф.Швеца: "Висока Радо, Бажаючи, аби мій доклад був заслуханий при закритих дверях, я мав на увазі, що мені прийдеться доповідати Раді Ре- спубліки історія сумної і шкідливої діяльності Членів Дирек- торії Макаренка і Швець, яка, як компромітуюча Верховний Уряд, не повинна бути відома широким колам українського громадян- ства. В тяжку годину для української державності в місці ли- стопаді 1919р., коли Уряд У.Н.Р. вирішив перенести політичний центр з Камянця-Подільського в район Староконстантино-Любар, аби зберегти армію і державний апарат, Члени Директорії Ма- каренко і Швець посвятили вихати за межі У.Н.Р., Пан Голова Директорії Головний Отаман і Уряд, обміркувавши їх бажання, погодилися з їх від'їздом. 15 листопада 1919р. була ухвалена Директорією постанова про передачу Верховного керування всі- ма державними справами У.Н.Р. Панові Голові Директорії Голов- ному Отаманові С.В.Петлюрі. /Читає цю постанову/. Рада Міні- стрів одночасно ухвалила дати їм на підставі цієї постанови уповноваження на їх діяльність за кордоном, яко урядових осіб. /Читає уповноваження дані А.Макаренко і Ф.Швець./ На підставі цих уповноважень А.Макаренко і Ф.Швець мали допомогати нашій державній справі за кордоном. Біля 18 листопада 1919р. А.Ма- каренко і Ф.Швець проїздаючи по Відня через Польщу зупинились у Львові, куди в той самий час прибув і я тоді Нерушчий Міні- стерством Закордонних Справ і Голова Дипломатичної Місії в Польщі, прибув я в межах Варшави з метою одержати директиви щодо підписання польсько-українського договору. 28 листопа- да у Львові в участь А.Макаренка і Ф.Швеця, а також Міні- стрів - М.Козалевського і Старосольського відбулася нарада, на котрій було ухвалено доручити мені, яко Голові Дипльома- тичної Місії, польсько-українську умову. Протокол цієї нара- ди підписав Ф.Швець . А.Макаренко обіцяв підписати після, але обіцянки не дотримав. /Читає цей протокол./ З початку місяця грудня 1919р. А.Макаренко і Ф.Швець виїхали до Відня і почал- ли там свою роботу. Ними була організована Канцелярія Дирек- торії, з котрої вони почали розсилати нашим Посольствам обіж- ники, накази і роспорядження. Ця робота перешкоджала праці Мі- ністерства Закордонних Справ, яке тоді зосереджувалось у Вар- шаві. Наші Місії і Посольства зайтуючи Міністерство Закордон- них Справ, як ім ставитися до роспорядженъ і наказів А.Макарен- ка і .Швеця одержали циркулярне повідомлення, що всю закордонну політику провадить Міністерство Закордонних Справ, А.Макаренко і Ф.Швець надані лише провадити ревізії Посольств і Місій. Одна- ково А.Макаренко і Ф.Швець провадили надалі свою роботу, правда, лише де-хто з наших дипломатичних представників виконував їхні роспорядження по скільки це було в їх інтересі. Цікаво, що все в лютому місяці так звана Національна Рада в Камянці, а також три політичних партії визнавали діяльність А.Макаренка і Ф.Швеця за кордоном шкідливою для інтересів У.Н.Р. і вимагали скасовання Директорії. Але в той час фактично не мож- на було скликати Ради Міністрів, бо не було багатьох Міністрів , а Голова І.Мазепа перебував в запілля зорога. Наступили кращі ча- си для нашої державної справи. Був заключений польсько-україн- ський договір, почалась о фензива нашого і польського війська на Київ. Рада Міністрів зібравшись майже в перший раз в повному складі під голоуванням І.Мазепи в Винниці, в середині місяця травня постановою своєю від 21 травня 1920р. затвердженою Паном Головою Директорії, ухвалила скасувати уповноваження А.Макаренка і .Швеця від 15 листопада 1919р. і викликати їх для державної роботи на територію У.Н.Р. /Читає постанову/. А.Макаренко і Ф. Швець не відповідали на цю постанову. Лише в липні місяці вони позідомили циркулярно наші Місії та Посольства, що вони рахують це постанову незаконною і виданою всупереч основним законам УНР. /Читає обмінник до Місій і Посольств, підписаний Солтисом-икита- ком/. Аналізуючи з юридичного боку цей циркуляр, я кваліфікую йо- го, яко непослух державним законам і Уряду У.Н.Р. Завдяки нашому тяжкому становищу в цей мент, в зв'язку з від ходом польсько-українських військ з терену У.Н.Р., Рада Народних Міністрів не мала змоги зайнятись справою Членів Директорії М.Ма- каренка і Ф.Швеця. Лише 26 жовтня була ухвалена постанова, про необхідність повернення А.Макаренка і .Швеця на терен України на протязі трьох тижнів з дня вручення цієї постанови через наше Посольство у Відні. На цю постанову Члени Директорії відповіли листами до Пана Голови Директорії від 13 листопада 1920р., в яких видно, що вони взагалі не збиралися повертутися на Україну./Читає до постанову/. Ці листи Паном Головою Директорії були передані до Ради народних міністрів, яка не рахувала себе компетентною розрішить цю справу, гадаючи, що лише Рада Республіки, яко пред- ставницький орган буде в силі цю справу вирішити. Інтерпелляція фракції н.р. запитує Уряд, які він робив за- ходи в справі припинення шкідливої діяльності Членів Директорії - А.Макаренка і .Швеця, які він дає гарантії, що ця шкідлива діяль- ність не буде продовжуватись. Що до їх діяльності за кордоном, то я дав вже відповідь, що ж торкається гарантій, то Уряд таки дать не може. Правительство передає цю справу самій Р.Р. на її автори- тетне вирішення. Деп.БАГРИНІВСЬКИЙ — вносить від імені р.н.р. пропозицію пе- редати весь матеріал, що до Членів Директорії А.Макаренка і . Швеця, в Адміністративно-Законодавчу Комісію для заключення і док- ладу Р.Р. Рада Республіки ухвалює цю пропозицію. Деп.Баринівський — пропонує додати до пропозиції, що Адмі- ністративно-Законодавча Комісія має дати своє заключення до 16 день. Рада Республіки відхиляє цю пропозицію. Голова Ради Республіки пропонує заслухати привітання від за- лівничників. Рада згоджується. Секретарь читає телеграму від заліз- ничників до Головного Отамана в приводу відкриття Р.Р. Деп.Білопольський запитує, чому ця телеграма оголошується, коли вона адресована до Головного Отамана. Голова Р.Р. каже кому, що це зроблено на підставі ухвали Президії і Сеньорен-Конвенту. 2. Голова Ради Республіки пропонує ухвалити внесок Прези- дії про асигнування 500.000 п.м. на видатки по Раді Республіки. Пропозиція одноголосно ухваляється. 3. Голова Ради Республіки докладає, що до Президії Р.Р. поступив законопроект про асигнування 402.000 п.м. в розпоряд- ження Військового Міністра і пропонує від імені Президії переда- ти його до Військової Комісії. Пропозиція ухваляється. 4. Голова Ради Республіки докладає, що до Президії Р.Р. поступив законопроект про перешивку широкої колії на звузьку і пропонує від імені Президії передати його в Фінансово-Економіч- ну Комісію Р.Р. 5/Голова Ради Республіки докладає, що до Президії Р.Р. по- ступив законопроект про асигнування 65.300 п.м. на видатки Вій- ськової Комісії по здачі зброї і пропонує від імені Президії передати цей законопроект в Військову Комісію. Р.Р. ухвалює цю пропозицію. 6. Голова Ради Республіки пропонує Р.Р. ухвалити зразок пе- чатки Ради Республіки. Деп.Білінський пропонує цю справу передать в Адміністратив- но-Законодавчу Комісію. Деп.Корчинський пропонує передати цю справу на зирішення Президії Р.Р. Рада Республіки відхилила пропозицію деп.Білінського і ухвалює пропозицію Корчинського. 7. Голова Ради Міністрів А.Ливицький подає інформації про румунсько-українські відносини і про повстанчеський рух на Украї- ні. Р.Р. заслухавши ці інформації ухвалює приняти їх до відома і передати до Комісії по Закордонним Справам. В 8 годин 20 хв. засідання закривається. У ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ 26 лютого 1921 року. Призначене на 5 год. засідання Ради відкривається лише в 6 год. 18 хв. На лавках Міністрів: Дидюш, Огієнко, Садовський, Красний, Миронович, Дмитріїв, Золотницький, Сальський, Янаків, Сінклер, Удовиченко, Коман- дарм Павленко, Сірополко, Ейхельман. Голова Р.Р. Фещенко-Чопівський. Пане роспорядчику, чи кворум єсть. / В засіданні 36 Членів Ради; кворум єсть/. Роспорядчик. Кворум єсть. Голова Фещенко-Чопівський. Загальні збори Ради Республіки оголошую, з запізненням на пів години, відчиненими. Прошу п.Секретаря оголо- сити порядок денний, що виробила Президія Ради... Секретарь Вачинський. Пропонується наступний порядок денний: 1. Правітання Ради Республіки 2. Законопроекти 3. Інтерпеляція ракції Соц.-сам. про матеріальне становище інтер- нованих в таборах 4. Інтерпеляція ракції с.-д. про культурну праца в таборах. 5. Доповідь Мандатної Комісії. Голова Фещенко-Чопівський. Ставлю на голосування, хто за такий порядок денний, прошу встати./Всі встають/. Принято одноголосно. Прошу п.Секре- таря відчитати привітання Ради Республіки. Секретарь Вачинський. оголошує привітальну телеграму від Ради Представ- ників Міністерств та організацій, розташованих в м.Ченстохові/рілкі оп- лески/. Проект статуту про єдину школу передається Р.Р. до Культурно- Освітньої Комісії. Законопроект Мін.Юстиції про поширення чинності закону 5 серпня 1920 р. на штати Києвського Апеляційного Суду передається до Законодав- чо-Адміністраційної Комісії. Законопроект Мін.Юстиції про тимчасовий порядок досудового переве- дення справ про службові переступи урядовців У.Н.Р. передається до Зако- нодавчо-Адміністраційної Комісії. Законопроект Фракції соц.-сам. про амnestію за політичні переступи українським громадянам, що після 17 листопаду 1918 року були ого- лoжені по ва законом, а також проти яких порушени слідства, або які вже понесли кару, коли вони не провадять боротьби проти суве- ренності Українського Народу, передається в порядку співнос ти до Законодавчо-Адміністраційної Комісії. Секретарь Вачинський оголошує внесений Військовою Комісією Р.Р. законопроект про асигнування в розпорядження Військового Міністра 65.350 м.п. на видатки Комісії по здачі зброї і військо- вого майна У.Н.Р. полякам. Слово бере Голова Військової Комісії -Прокопович. ПРОКОПОВИЧ. Світла Радо, в результаті переходу нашої ар- мії через Збруч і необхідності передання полякам зброї, амуніції коней і ріжного військового майна - була утворена, згідно з по- становою Р.Н.М. ч.І45 з І9 листопаду м.р. спеціальна комісія, щоб реєструвати ріжне військове майно, яке здавали наші відділи польській владі по окремих поквітуваннях, підраховувати те, що просто забирали поляки без квитів і взагалі зясувати скільки і на яку суму передано майна полякам. Комісія виконувала свої завдання весь час ретельно, але й на перешкоді стало те, що з кінця січ- ня місяця ц.р. вона опинилась без грошей і таким чином праця фак- тично мусила бути в де-якій мірі припинена. Аванси, виднений 89 ли- стопаду м.р. в сумі 100.000 м.п. був вичерпаний 25 січня. Через це Голова Комісії вдався до Військового Міністра, а цей останній увійшов з окремою доповідью до Р.Н.М. про асигнування 66.850 м.п. Справа ця перед розглядом Р.Н.М. була передана до Фінансової Комі- сії, яка роздивившись проект, значно скоротила його і визнала за можливе асигнувати лише 47.500 м.п. Р.Н.М. в висновком Комісії не погодилася і прийняла суму 65.350 м.п. Коли ця справа перейшла до Р.Р., то Військова Комісія Р.Р., враховуючи, що припинення роботи Комі- сії по здачі майна шкідливо відбивається на інтересах У.Н.Р. і що з цією справою гаятись не можна, обміркувавши справу, прийняла суму яка була прийнята Р.Н.М., себ-то 65.350 м.п. Таким чином я маю за честь подаючи краще на високу увагу Світлої Ради цей законопроект додати, що під час праці Комісії по здачі майна були виявлені фак- ти зловживань та злочинів і належне розслідування цих фактів та притягнення до судової одповідальності винних стоїть в звязку в закінчення роботи цієї Комісії і являється нагальною потребою. ГОЛОВА ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. Дозакону - ніхто слова не бере. Ста- влю на голосування внесок Військової Комісії. Хто за - прошу встати /Всі встають/ Хто проти. /Всі сидять/ Хто утримується. /Встает Депу- тат Білопольський.Сміх./ Прийнято. СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ. Вступила інтерпеляція соц.сам. про мате- ріальне становище інтернованої по таборах української армії. Слово бере представник пр.соц.сам. ШАПОВАЛ Олександр. ШАПОВАЛ. Тракція соц.-сам. виступаючи з інтерпеляцією про сучас- не становище нашої армії, керувалася життям і тими історичними ви- могами, які сприяли тому становищу, в якому ми опинились. Початок організації української армії, як національних зборуже- них сил дала Центральна Рада. Тільки цей орган народнього пред- ставництва міг примусити наш народ прокинутись від сна і взятись за зброю, може б коли б не було цього органа, то і народ наш не встає би до боротьби. З того часу наша армія тільки і керувалась вказівками Центральної Ради, а коли ця остання існувать перестала, тоармія все таки жила, не глядячи на часи зневірря і розпупки. Слі- -уючим органом, який преємственно прийняв на себе, як народне пред- ставництво,керування армією, був Трудовий Конгрес. Але не дозвго лу нав його голос, до якого прислухалась армія,скінчився цей Конгрес і знову настали тяжкі часи для нашої армії, часи, які вона пережи- ла аж до наших днів, в яких ніколи не переставала бреніть туга ар- мії за цим керовництвом народнього представництва. Перед останньою катастрофою армія побачила, що ті чинники, які взяли на себе керування нею,не відповідали своїй у завданню і приз наченню. І ось ми бачим, що армія не витримала і на останніх нара- дах, по вібулися на Україні у Мінькрявцях, В Ялтушкові в особах своїх представників потребувала від Уряду, щоб було скликано народ нье представництво. Уряд мусив згодитись на цю вимогу армії, але ж сталась катастрофа, яка помічала виконати цю вимогу армії на Вкра- іні та все ж результати її не пропали і наслідком цього бажання ар мії е те, що ми тепер сидимо тут і репрезентуємо Український Нарід по скільки ми можемо це робить. Українська армія це єдина організована національна сила, яка йшла по своєму хрестному пути без хитання, твердо і послідовно і чесно виконуючи свої обовязки перед рідним краєм. Пригадайте, як захитались такі стовпи нашого національного відродження, як Вин- ниченко, як загався Уряд, на яку йому ступити, і як в той же час армія билась за свої національно-державні ідеали. Пригадаймо ті експерименти, які робились над армією, цоїй бичачи лягали на її тіло,, ход. би наприклад „бляженної памяти державну інспектуру". Все це не зрінувало армії. Одірва на від центру ,покинута на свої власні сили, вона боролась в запіллі ворога, вона була тим козе лом отлушення, який поніс на собі всі гріхи нашої державності. Ар- мію використовували, як бидло, неє спекулювали, претендували на владу над нею всі, хто вважав себе призваним до того. І і викори- стовували доки вона була потрібна і покидали знесиленну. Армія не - втручалась в справи тих, хто правильно чи не правильно керував нею, во- на сліпо виконувала їх волю, вона разом з Урядом боролась за виз- волення свого народу. Армія разом з Урядом заключила союз з нашими союзниками і чесно виконала свої обовязки, що до них. І хто з нашої армії знає, чи не ті батальйони, що бились під Варшавою, чи не ті брига- ди і дивізії, що грудню своєю стримали ворога над Дністром, а звід- ти не бувалім в історії війни маршом погнали його аж до Ямеринки, чи не ці герої спричинились до того, що наші союзники тепер, по- рівнюючи, благоденствуют, мають щастя спокійно жити і може нами торгувати там на берегу Бальтики. ВЕЗНАДКО / з місця / Секванн. Армія мала боролась за визволення свого народу, вона це не здобула цього визволення, тільки грудню своєю врятувала від комуні- стичної Азії ожирівшу Європу. Яку ж нагороду одержала вона за це. Ці-чесного союзника посадили за дроти і, вона сидить там напівгола, напівголодна, представникам / її для того, щоб приїхати сюди, щоб розсказати нам правду про її життя, треба прокрадатись, як злодіям. Повстає питання, де ж честь, де вища справедливість. Ради тої че- сти, ради справедливості наші союзники мають обовязок нашій ар- мії все необхідне. Невідомо ще, як повернеться історія, які на- стануть події, але ж відпочинок армія заслужила і він мусить для неї бути відповідно забезпечений. Все це побудило фракцію соц.сам. звернутись до Уряду з такою інтерпеляцією: Чи відомо Урядові, що наша армія, ця перша наша реальна мілітарна сила, яка знаходиться зараз за дротами, опинилась в надзвичайно тяжкому матеріальному становищі, і як що відомо, то по зробив Уряд, щоб це становище полегшити. Інтерпеляцію що ми просимо признати спільною. Голосуванням інтерпеляція і спільність її приймаються одноголосно. Рада Республіки переходить до розгляду 4ої точки порядку денного. Слово надається для внесення інтерпеляції фракції с.-д. про культурно-освітню роботу в армії, представнику фракції деп.Чайківському. ЧАЙКІВСЬКИЙ. Потреба культурно-освітньої роботи в армії є остільки ясною, що не потрібує доказів. Минули вже ті часи, коли вся сила армії будувалась на слідці дисципліни. Наша армія тільки тоді зможе виконувати свої завдання, коли вона буде свідомою, коли вона складатиметься зі свідомих громадян. Минуло вже три місяці від переходу нашою армією Збруча, армія сидить без діла інтернованою по таборах, муштрові вправи не переводяться, матеріальний стан її тяжкий, як це ми чули в попередній інтерпеляції. Але по скільки справа що поставлена предметом першої інтерпеляції є трудною і мало від нас залежачою, оскільки культурно-освітня справа залежить цілком від нашого бажання і зміння організувати її, бо великих матеріальних витрат вона не потрібує. Що ж зроблено досі в цій справі. З боку Уряду, можна сказати - нічого . Приватна ініціятивка в цій справі розбивалась о пасивність Уряду. Є приклад, що коли інструктор Міністерства Народньої Освіти вихав до табору, то польська влада не допустила його там до праці, тому що він не мав дозволу Польського Міністерства Війни. Виникає питання, чому ж не подбав той, кому це належало про такий дозвіл від польського міністерства. В Пикуличах напр. і досі нема культурно-освітнього відділу. Інші держави, як от Польська і Чеська Республіки надають культурно-освітній справі в армії першорядне значення, улаштовуються бібліотеки, читальні, лекції, театр і т.д.Передо мною звіт про культурну працю в чехословацькій армії. З нього видно, що тільки 8/10 % в армії неграмотних і всі витрати по культурній праці в армії не тільки покрити при бутком з різних лекцій, театрів і т.д., а навіть ще лиється чистий прибуток для держави.Оджа це служить прикладом, що при належ- ній організації культурно-освітня праця в армії не потрібувати- ме від нас великих витрат. На підставі наведеного, соціяль-де- мократична фракція звертається до Р.Н.М., а з окрема до п.Вій- ськового Міністра в такої інтерпеляцією: "Хоч від моменту переходу нашої Армії на польську територію минуло вже три місяці, то проте досі покликані до цього чинни- ки не поробили відповідних заходів, щоб забезпечити культурно- освітні потреби нашого козацтва й старшинського складу нашої Армії по таборах інтернованих. Приватна ініціятив зі сторони культурно-освітніх громадянських діячів була безсильна супроти пасивности та інертності військової влади, так, що не вважаючи на велику вагу культурно-освітньої праці в Армії в тому напрям- кові до цей пори не зроблено нічого. Через те підписані запитують: 1. Чи Раді Народних Міністрів відомо, що в справі культур- но-освітньої діяльності Армії в урядового боку досі не зроблено майже нічого, та що приватна ініціятив в цьому напрямкові роз- бивалась о пасивність військових органів. 2. Чи п.Військовий Міністр має готовий план для такої діяльності і як він думає переводити його в життя. 3. На кого падає вина за те, що на протязі 3-х місяців на- шого побуту на польській території ця справа так затяглася." Інтерпеляцію цю фракція просить признати спідною. Інтерпеляція і спішність приймається одноголосно. Р.Р. переходить до розгляду 5-ої точки порядку денного - докладів Мандатної Комісії. Докладчик Голова Мандатної Комісії- КОРИНСЬКИЙ. З доручення Маад.Ком. маю за честь подати на розгляд Високої Ради розглянути Ман.Ком. діловодства по куріях кооперції і культурно-освітні. Розгляд виборчого производства курій кооперації затримав- ся в Комісії через непредставлення всіх матеріялів, коли ж мате- ріали надійшли наспіла скарга, що вибори переведені одною групою кооператорів, що були обєднані в т.з. "Бук" - Бюрі Української Кооперації. Зясувалось, що не всі кооператори, які мають право по наказу Манд.Ком. брати участь у виборах Р.Р. зареєструвались в "Бук". Тія, що були незареєстровані про вибори повідомлені не були. Таким чином коло 20 управлених до участі в виборах осіб, що знаходяться у Львові і Тарнополі, участі в виборах не взяли. Погляди Комісії, що до наслідків цих виборів поділились. Виділена підкомісія і меншість в цілій комісії стали на погляді касації виборів. Більшість же Комісії гадала, що фактично нема доказів, щоб ті особи, які в виборах участі не взяли - були не допущені до цих виборів, щоб їм наприклад було відмовлено у виборчих картках, або в якому іншому акті виборчого процесу, через це не можна зважати переведені вибори за незаконні. З другого боку, беручи на увагу, що багато осіб управлених до участі в виборах цей участі не взяли, Манд.Ком. пропонує Р.Радержатись з розглядом виборчого діловодства по цій курії і надати можливість тим особам, що не здійснили свого виборчого права по цій курії, здійснити його на протязі трьох тижнів, після чого перейти до обмірковування правильності чи неправильності виборів. Проти цього погляду висловлюються заперечення, що вибори закінчені, результати їх оголошені, через це в доповнюючих виборах будуть порушені принципи одночасовості виборів і незалежності їх від наслідків вже переведених виборів. Але ці заперечення, що мають рацію при виборах, які переводяться великими масами виборців, на підставі п'ятичленної формулі, в наших обставинах, з огляду на високий інтелектуальний рівень контингенту виборців і невеликий склад його, не мають значення істотного пороку виборчого процесу. Через це до думки про повну касацію виборів, комісія не схилилась. ГРАБІВ. Поняття української кооперації є вплив закінчене, злийте в певні форми. Є українська кооперація і кооперація на Україні. Українська кооперація є організована сила завжди і всюди виступає як дисциплінована сила через свої звідки та всеукраїнські центральні установи. Ці установи репрезентують українську кооперацію скрізь і за кордоном. Одже кожному кооператорові, який є дісним членом цієї великої сім'ї і який опинився тепер на еміграції тут в Польщі, має бути відомо, що такими уповноваженими органами репрезентуючими україн. кооперац. тут у Польщі є відділи "Дніпросовза", "Українбанка" і "Централу" у Варшаві. За згодою цих органів для об'єднання всіх діячів і представників кооперації, опинившихся тут було організовано "Вук", це бюро і вляється законним органом, репрезентуючим Українську кооперацію. Всі, хто лічить себе членом сім'ї україн.кооперації, увійшли в цю організацію . ули приклади, що поодинокі кооператори звер- тались в тих чи інших справах кооперації до „Дніпросовзу у Вар- шаві і їх направили до „Бук". Ніхто, крім "Бук" ініціативи ви- борів в свої руки не взяв. Для кожного свідомого кооператора це цілком зрозуміло, бо являється наслідком привичної для коопера- тора системи організованості і дисципліни. Протест на вибори вступив від окремих осіб. Говорять, що таких осіб набереться до 0. На мою думку, нехай іа буде не 20, а 100, по-скільки вони є розпорощеними, не-організованими одиницями, вони ніколи не можуть бути представниками кооперації, бо за таких їх ніколи не визна- ють центральні установи кооперації на Україні. Коли б припустити, що такою дв групою дезорганізованих окремих одиниць кооперації на Україні були послані представники до Р.Р., то це б утворило таке становище, при якому організована україн.коопер.примушеня була б відмовитись від участі в Р.Р., бо брати на себе відпові- дальність за діяльність таких представників, організована укра- їнська кооперація не може і відкликати їх з Р.Р. теж не може. Під час промови Грабова, Безпалко розмовляє з хліборобами демократами . Г ГОЛОВА Р.Р. /до Безпалка/ Прошу не перешкаджати промовцю . БЕЗПАЛКО. Я зовсім не перешкаджаю./Сміх/ Під час тієї промови входить Премер-Міністр і займає місце в рядах Уряду. ВІДОПОЛЬСЬКИЙ. Організація "Бука" внесла поділ в курію коопе- раторів на аристократію і чернь. Вона надала привілею виборів тиль ки для 29 кооператорів, що вйшли в склад "Бука".Статут цієї ор- ганізації і ст.9 наказом Манд.Ком., що опреділяє контингент вибр ців від кооперації значно різняться між собою, при чому статут "Бу ка" значно обмежує контингент його учасників, а через це по при- нятті обовязкової для виборців умови участі в "Бука", значить і контингент виборців. Таке становище подібне до того, як колись у Франції Людовик не то ІІ6, не то ІІ8, я вже не памятую їх номера- ції сказав: "Франція це я", так після цих виборів добролії Грабів і Лізинький можуть сказати: українська кооперація-це ми./Сміх/ Це вже отаманщина від кооперацій. Монархія, проти якої ми всі тут так однодушно, за небогатьома виключеннями, боремось, тим і ріх- ниться від отаманщини, що монарх-самовладець проявляє позитивну вла- да бере на себе і повноту відповідальності, а отаман, чи то від коопе- рації, чи від яких інших справ має тільки владу, а однозвідальність складає на інших. Отаманщина тільки прикривається демократичними ло- вунгами, а на ділі заводить поділ на аристократію і чернь. З цих мо- тивів промовець підтримує пропозицію меншості Манд.Ком. про касацію виборів. КРАСОВСЬКИЙ. Наша фракція завжди мислила Р.Р., як орган виключно політичного характеру, як той центр, довкола якого повинні скупчитись всі наші національні сили в цей переходовий момент, щоб створити один- міцний кулак для нового удару в боротьбі за нашу державність, для по- вернення на Україну. Р.Р. повинна бути органом політичної думки, а не «ахової» організації для технічних справ. Одне виходячи з цих моти- вів ми гадаєм, що в справі репрезентації діячів кооперації в Р.Р. не можна йти тим шляхом, яким пішов „Бук". Ця організація є чисто «ахо- ва», однодільності політичної думки серед кооператорів нема і не може бути. Переведені вибори показують і на відсутність такої думки. Мені відомо, напр., що член Р.Р. Трепет, обраний від кооперації виступав в „Бук" проти участі кооперації в Р.Р. а нині сам увійшов до цієї Ра- ди. Вихід, який запропонували нам в справі цих виборів Мандатна Комі- сія - не до приняття, вибори можна або затвердити, або скасувати.Ін- ше рішення буде ні два, ні півтора. РОМАНЧЕНКО. Ми входимо тільки в ті інституції, які поважаємо /Безпакло: які себе поважають/ і які себе поважають. З виборами ж представників з від кооперації справа виглядає інакше. Організуючи ви- бори, „Бук" шукає кандидатів в депутати між Міністрами, вибирали н.п. Відбида, Ливицький та інші діячі кооперації, Видових же робітників Бук не помітив. Крім того, в цих виборах констатований в засіданні підкомісії акт урядового налиму, про ще е матеріали в протоколах підкомісії. Рідність Р.Р. вимагає, щоб вона висловилася ясно і нед- вузначно, затверджує вона такі вибори, чи ні. ГРАБІВ. Опонує з Відопольським і заявляє, що про урядовий нахил в виборах по кооперації він в докладі Мандатної Комісії не чув, а то- му заява ця є голословною і ні на чому не обґрунтованою. ВІДОПОЛЬСЬКИЙ. Відповідаючи Грабову повторює свої доводи про не- демократичність поділу на чернь і аристократів і каже, що привілегія п.п.кооператорів з "Бука" в вдійсненні виборчих прав за рядових кооператорів нагадує те, як би власники підприємств вдійснювали політичні права за своїх робітників. /Оплески соц.Дем./ Безпалко: славно. КОРЧИНСЬКИЙ. Як Голова Комісії стверджує, що ні Комісія, ні підкомісія не встановила нажиму з боку Уряду. Що до гідності Р.Р., то гадаю, що пропозиція більшості ніскільки цеї гідности не зменшує. Р.Р. мусить займатись такими технічними постановами, що до виборів, яка являється і компромісова резолюція Мандатної Комісії, по скільки нема ниного органу, який би керував, чи розв'язняв вибори. На баганні деп.Ковалевського Корчинський читає три заяви протестів проти виборів. РОМАНЧЕНКО. По особистому питанню бере слово 1 в спростовування закидів неправдивості поданих ним Інформацій про урядовий нажим, читає п.2 протоколу засідання підкомісії, підписаного деп.Бутенком, Білопольським і Огородником. ОГОРОДНИК. Спростовує твердження деп.Романченка і заявляє, що ним неправильно використано протокол засідання, бо п.2 цього протоколу, який оголошено деп.Романченко відноситься до частини реферативної, в якій викладаються погляди скарг, частина ж резолютивна протоколу нічого немислить в собі, щоб свідчило про визнання підкомісією слушності цих заяв, що до урядового нажиму. БЕЗПАЛКО пропонує перервати засідання до завтрашнього дня. ОГОРОДНИК пропонує зробити коротку перерву і справу в виборами від кооперції розв'язати сьогодні. Голосуванням приймається перерва на 15 хвилин. Засідання відновлюється. Голосується пропозиція Мандатної Комісії про надання права особам, що не звійснили своїх виборчих прав по курії кооперадії на протяг трьох тижнів ці права вдійснити. Результати голосування: ЗА - 14, проти - 18. Утрималось 5. Ковалевський пропонує поставити на голосування пропозицію затвердження виборів. БЕЗПАЛКО протестує проти неправильного порядку постановки пропозіції на голосування. В першу чергу мусять бути поставлені на голосування пропозиції кардинального характеру з затвердження чи не затвердження виборів, а далі може йти пропозіція компромісова, якою являється пропозиція Мандатної Комісії. ГОЛОВА ставить на голосування питання, чи визнає Р.Р. відбув- шеся голосування правильним, чи - ні. Більшість голосування визнається неправильним. Голосується пропозиція про скасування виборів. За -9, проти-12 утримавшихся - 16. Голосується пропозіція затвердження виборів. За- 11, проти -14 утрималось - 15. Голосується компромісова резолюція Мандатної Комісії. За- 12, проти - 17, утрималось -8. Голова заявляє, що результати голосування показують, що ні одна з поставлених пропозицій не дістала ухвали Р.Р. ГРАБІВ заявляє, що з огляду на результати голосування, коопе- ративна фракція утримається від участі в праці Р.Р. Питання про вибори по кооперативній курії передається знову до Мандатної Комісії. КОРЧИНСЬКИЙ доповідає про делегування від соц. дем. деп.Красов- ського. Делегування одноголосно затверджується. КОРЧИНСЬКИЙ доповідає справу виборів по культурно-освітній ку- рії. Вибори переведені тільки одною групою виборців, якá знаходять- ся в Ченстохові. З загальної кількості виборців 168 взяло участь у виборах 147. Обрані - Професор Віднов - 122 голоси, ІЛЬЧИКІВСЬКИХ- Ілінський - 125 голосів і Островський - 83голоси. Засади, на яких були переведені вибори Мандатною Комісією виз- нані правильними, сумівними по своїх правах на участь у виборах по цій курії були "Боєз Українок", 2 члени професійної спілки "Дру- карь та І7 виборців від Співочого Товариства . Після пояснень Ман- датна Комісія визнала їх управненими до виборів. На ці вибори всту- пила скарга від Тарнівської групи виборців, яка не взяла участи у виборах, не дійшовши до згоди, що до засад опреділюючих контингент виборців, принятих Ченстохівською групою. Хоча засади ці визнані Мандатною Комісією правильними, проте, держучи на увагу, що Тарнів- ська група виборців є досить численною, Мандатна Комісія пропонує і в цій групі курії прияти компромісове рішення. Надати право Тарнівській групі на протяг 10 днів здійснити свої виборчі права, а до того часу з затвердженими виборців здержатись. МОШИНСЬКИЙ пропонує відкласти дебати в приводу доклада Мандатної Комісії про вибори по культурно-освітній курії до слідуючого засідання. ГОЛОВА оголошує, що слідуюче засідання Р.Р. відбудеться у вівторок. Засідання закривається коло 10 години вечора. Реферували. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Начальник Юридичного Відділу У ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ 26 лютого 1921 року. Призначене на 5 год. засідання Ради відкривається лише в 6 год. 18 хв. На лавах Міністрів: Дядюша, Огієнко, Садовський, Красний, Миронович, Дмитріїв, Золотницький, Сальський, Знаків, Сінклер, Удовиченко, Коман- дарі Павленко, Сірополко, Михельман. Голова Р.Р. Єщенко-Чопівський. Пане роспорядчику, чи кворум єсть. / з засіданні 36 Членів Ради; кворум єсть/. Роспорядчик. Кворум єсть. Голова Єщенко-Чопівський. Загальні Збори Ради Республіки оголошую, з запізненням на пів години, відчияненими. Прошу п.Секретаря оголо- сити порядок денний, що виробила Президія Ради. Секретарь Вачинський. Пропонується наступний порядок денний: 1. Привітання Раді Республіки 2. Законопроекти 3. Інтерпелляція фракції Соц.-сам. про матеріальне становище інтер- нованих в таборах. 4. Інтерпелляція фракції с.-д. про культурну праце в таборах. 5. Доповідь Мандатної Комісії. Голова Єщенко-Чопівський. Ставлю на голосування. Хто за такий порядок денний, прошу встати./Всі встають/. Прийнято одноголосно. Прошу п.Секре- таря відчитати привітання Раді Республіки. Секретарь Вачинський. оголошую привітальну телеграму від Ради Представ- ників Міністерств та організацій, росташеваних в м.Ченстохові/рідкі оп- лески/. Проєкт статуту про єдину школу передається Р.Р. до Культурно- Освітньої Комісії. Законопроект Мін.Юстиції про пониження чинності закону 5 серпня 1920 р. на штати Київського Апеляційного Суду передається до Законодав- чо-Адміністраційної Комісії. Законопроект Мін.Юстиції про тимчасовий порядок досудового переве- дення справ про службові переступи урядовців У.Н.Р. передається до Зако- довчо-Адміністраційної Комісії. Законопроект фракції соц.-сам. про амнестію за політичні переступи українським громадянам, що після 17 листопаду 1918 року були оголошені по за законом, а також проти яких порушенні слідства, або які вже понесли кару, коли вони не провадять боротьби проти суверенності Українського Народу, передається в порядку спільності до Законодавчо-Адміністративної Комісії. Секретар Вачинський оголошує внесений Військовою Комісією Р.Р. законопроект про асигнування в розпорядження Військового Міністра 65.350 м.п. на видатки Комісії по здачі зброї і військового майна У.П.Р. полякам : Слово бере Голова Військової Комісії -Прокопович. ПРОКОЛОВИЧ. Світла Радо, в результаті переходу нашої армії через Збруч і необхідності передання полякам зброї, амуніції коней і різного військового майна - була утворена, згідно з постановою Р.Н.М. ч.I45 в I9 листопаду м.р. спеціальна комісія, щоб реєструвати ріжне військове майно, яке вдавали наші відділи польській владі по окремих поквітуваннях, підраховувати те, що просто забирали поляки без квитів і ввагалі засувати скільки і на яку суму передано майна полякам. Комісія виконувала свої завдання весь час ретельно, але їм на перешкоді стало те, що в кінця січня місяця ц.р. вона опинилась без грошей і таким чином праця фактично мусила бути в де-лякій мірі припинена. Аванси, виданні 19 листопаду м.р. в сумі 100.000 м.п. був вичерпаний 25 січня. Через це Голова Комісії вдався до Військового Міністра, а цей останній увішов з окремою доповідью до Р.Н.М. про асигнування 65.350 м.п. Справа ця перед розглядом Р.Н.М. була передана до Фінансової Комісії, яка роздивившись проект, значно скоротила його і визнала за можливе асигнувати лише 47.500 м.п. Р.Н.М. в висновком Комісії не погодилася і прийняла суму 65.350 м.п. Коли ця справа перейшла до Р.Р., то Військова Комісія Р.Р., вважаючи, що припинення роботи Комісії по здачі майна шкідливо відбивається на інтересах У.Н.Р. і що з цією справою гаятись не можна, обміркувавши справу, прийняла суму яка була прийнята Р.Н.М., себ-то 65.350 м.п. Таким чином я маю ва честь подаючи хряхки на високу увагу Світлої Ради цей законопроект додати, по під час праці Комісії по здачі майна були виявлені факти зловживань та злочинів і належно розслідування цих фактів та притягнення до судової одповідальності винних стоїть в звязку з закінченим роботи цієї Комісії і являється нагальною потребою. ГОЛОВА ФЕДИК-ЧОПІВСЬКИЙ. Дозволену – ніхто слова не бере. Став- ило на голосування внесок Військової Комісії. Хто за – прошу встати /Всі встають/ Хто проти. /Всі сидять/ Хто утримується. /встає Депу- тат Білопольський.Сміх./ Принято. СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ. Вступила інтерпеляція соц.сам. про мате- ріальне становище інтернованої по таборах української армії. Слово бере представник пр.соц.сам. ШАПОВАЛ Олександр. ШАПОВАЛ. Фракція соц.-сам. виступаючи з інтерпеляцією про сучас- не стано іншої нашої армії, керувалася життям і тими історичними ви- морами, які сприяли тому становищу, в якому ми опинились. Початок організації української армії, як національних зборуже- них сил дала Центральна Рада. Тільки цей орган народного пред- ставництва міг примусити наш народ прокинутись від сна і взятись за зброю, може б коли б не було цього органа, то і народ наш не встає би до боротьби. З того часу наша армія тільки і керувалась вказівками Центральної Ради, а коли ця остання існуватъ перестала, тоармія все таки жила, не глядачи на часи зневірря і розлуки. Слі- дуючим органом, який преємственно прийняв на себе, як народне пред- ставництво, керування армією, був Трудовий Конгрес. Але не дозво лу наз його голос, до якого прислухалась армія, скінчився цей Конгрес і знову настали тяжкі часи для нашої армії, часи, які вона пережи- ла аж до наших днів, в яких ніколи не переставала бренить тура ар- мії за цим керовництвом народнього представництва. Перед останньою катастрофою армія побачила, що ті чинники, які взяли на себе керування нею, не відповідали своїй у завданню і приз- начення. І ось ми бачим, що армія не витримала і на останніх пара- дах, що зібулися на Україні у Мінькравцях, в Ялтушкові в особах своїх представників потребувала від Уряду, щоб було скликано народ- нье представництво. Уряд мусив згодитись на цю вимогу армії, але ж сталась катастрофа, яка помішала виконати цю вимогу армії на Укра- їні та все ж результати її не пропали і наслідком цього бажання ар- мії є те, що ми тепер сидимо тут і репрезентуємо Український Нарід по скільки ми можемо це робить. Українська армія це єдина організована національна сила, яка йшла по своєму хрестному путі без хитання, твердо і послідовно і чесно виконуючи свої обовязки перед рідним краєм. Пригадайте, як захитались такі стовпи нашого національного відродження, як Вин- ниченко, як загався Уряд, на яку йому ступити, і як з той же час армія билась за свої національно-державні идеали. Пригадаймо ті експерименти, які робились над армією, чой бичачи лягали на її тіло, хої би наприклад „бляженної памяти державну інспектуру". Все це не зрійнувало армії. Одірва на від центру ,покинута на свої власні сили, вона боролась в зашлілі ворога, вона була тим козе лом отищення, який поніс на собі всі гріхи намої державності. Ар- мію використовували, як бидло, неє спекулювали, претендували на владу над нею всі, хто зважав себе призваним до того. І і викори- стовували доки вона була потрібна і покидали знесиленню. Армія не втручалась в справи тих, хто правно чи не правильно керував нею, во- на сліпо виконувала їх волю, вона разом з Урядом боролась за виз- волення свого народу. Армія разом з Урядом заключила союз з нашими союзниками і чесно виконала свої обовязки, що до них. І хто з нашої армії знає, чи не ті батальйони, що бились під Варшавою, чи не ті брига- ди і дивізії, що груддю своєю стримали ворога над Дністром, а звід- ти не бувалим війсторії війни маршом погнали його аж до Умеринки, чи не ці герої спричинились до того, що наші союзники тепер, по- рівнюючи, благоденствуют, мають шастя спокійно жити і може нами торгувати там на берегу Бальтики. ВЕЗПАЛКО / з місця / Секвана. Армія наша боролась за визволення свого народу, вона ще не задобула цього визволення, тільки груддю своєю врятувала від комуні- стичної Азії охирівшу Європу. Яку ж нагороду одержала вона за це. ІІ-чесного союзника посадили за дроти і, вона сидить там напівгола, напівголодна, представникам її для того, щоб приїхати сюди, щоб розсказати нам правду про її життя, треба прокрадатись, як злодіям. Повстав питання, де в честь, де вища справедливість. Ради тої че- сті, ради справедливості наші союзники мають обовязок нашій ар- мії все необлідне. Невідомо ще, як повернеться історія, як на- стануть події, але ж відпочинок армія заслужила і він мусить для неї бути відповідно забезпечений. Все це побудило фракцію соц.сам. звернутись до Уряду в такому інтерпеляцієм: Чи відомо Урядові, що наша армія, ця перша наша реальна мілітарна сила, яка знаходитьсяться зараз за дротами, опинилась в надзвичайно тяжкому матеріальному становищі, і як що відомо, то що зробив Уряд, щоб це становище полегшити. Інтерпеляцію до ми просимо признати спішною. Голосуванням інтерпеляція і спішність її приймаються одноголосно. Рада Республіки переходить до розгляду 401 точки порядку денного. Слово надається для внесення інтерпеляції фракції с.-д. про культурно-освітню роботу в армії, представнику фракції деп.Чайківському. ЧАЙКІВСЬКИЙ. Потреба культурно-освітньої роботи в армії є остільки ясною, що не потрібує доказів. Минули вже ті часи, коли вся сила армії будувалась на сліпій дисципліні. Наша армія тільки тоді зможе виконувати свої завдання, коли вона буде свідомою, коли вона складатиметься зі свідомих громадян. Минуло вже три місяці від переходу нашою армією Збруча, армія сидить без діла інтернованою по таборах, муштрові вправи не переводяться, матеріальний стан її тяжкий, як це ми чули в попередній інтерпеляції. Але по скільки справа що поставлена предметом першої інтерпеляції є трудною і мало від нас залежачою, освітнькі культурно-освітні справи залежить цілком від нашого бажання і зміння організувати її, бо великих матеріальних витрат вона не потрібує. Що ж зроблено досі в цій справі. З боку Уряду, можна сказати - нічого . Приватна ініціята а в цій справі розбивалась о пасивність Уряду. Є приклад, що коли інструктор Міністерства Народньої Освіти виїхав до табору, то польська влада не допустила його там до праці, тому що зін не мав дозволу Польського Міністерства Війни. Виникає питання, чому ж не подбав той, кому це належало про такий дозвіл від польського міністерства. В Цикуличах напр. і досі нема культурно-освітнього відділу. Інші держави, як от Польська і Чеська Республіки надають культурно-освітній справі в армії першорядне значення, улаштовуються бібліотеки, читальні, лекції, театр і т.д.Передо мною звіт про культурну працю в чехословацькій армії. З нього видно, що тільки 8/10 % в армії неграмотних і всі витрати по культурній праці в армії не тільки покриті прибутком в різних лекцій, театрів і т.д., а навіть ще ли ається чистий прибуток для держави.Оджа це служить прикладом, що при належ- ній організації культурно-освітня праця в армії не потрібувати- ме від нас великих витрат. На підставі наведеного, соціяль-де- мократична фракція звертається до Р.Н.М., а з окрема до п.Вій- ськового Міністра з такою інтерпеляцією: "Хоч від моменту переходу нашої Армії на польську територію минуло вже три місяці, то проте досі покликані до цього чинни- ки не поробили відповідних заходів, щоб забезпечити культурно- освітні потреби нашого козацтва й старшинського складу нашої Армії по таборах інтернованих. Приватна ініціята зі сторони культурно-освітніх громадянських діячів була безскладна супроти пасивності та інертности військової влади, так, що не взмаючи на велику загу культурно-освітньої праці в Армії в тому напрям- кові до цей пори не зроблено нічого. Через те підписані запитують: 1. Чи Раді Народних Міністрів відомо, що в справі культур- но-освітньої діяльності Армії в урядового бою досі не зроблено майже нічого, та що приватна ініціятива в цьому напрямкові роз- бивалась о пасивність військових органів. 2. Чи п.Військовий Міністр має готовий план для такої діяльності і як він думає переводити його в життя. 3. На кого падає вина за те, що на протязі 3-х місяців на- шого побуту на польській території ця справа так затяглися." Інтерпеляція цю фракція просить признати спічною. Інтерпеляція і спінність при мається одноголосно. Р.Р. переходить до розгляду 5-ої точки порядку денного - докладів Мандатної Комісії. Докладчик Голова Мандатної Комісії- КОРЧИНСЬКИЙ. З доручення Манд.Ком. маю за честь подати на розгляд Високої Ради розглянути Ман.Ком. діловодства по куріях кооперації і культурно-освітні. Розгляд виборчого процесу курій кооперації затримав- ся в Комісії через непредставлення всіх матеріялів, коли ж мате- ріали надійшли наслідя скарга, що вибори переведені одною групою кооператорів, що були обєднані в т.з. "Бук" - Борі Української Кооперації. Зясувалось, що не всі кооператори, які мають право по наказу Манд.Ком. брати участь у виборах Р.Р. зареєструвались в "Бук". Тім, що були незареєстровані про вибори повідомлені не були. Таким чином коло 20 управліннях до участі в виборах осіб, що знаходяться у Львові і Тарнополі, участі в виборах не взяли. Погляди Комісії, що до наслідків цих виборів поділились. Виділена підкомісія і меншість в цілій комісії стали на погляди касації виборів. Біль- шість же Комісії гадала, що фактично нема доказів, щоб ті особи, які в виборах участі не взяли - були не допущені до цих виборів, щоб ім наприклад було відмовлено у виборчих картках, або в якому іншому ак- ті виборчого процесу, через це не можна зважати переведені вибори за неваконні. З другого боку, беручи на увагу, що багато осіб управне- них до участі в виборах, цей участі не взяли, Манд.Ком. пропонує Р.Р здерматись з розглядом виборчого діловодства по цій курії і надати можливість тим особам, що не здійснили свого виборчого права по цій курії, здійснити його на протязі трьох тижнів, після чого перейти до обмірковування правильності чи неправильності виборів. Проти цьог погляду висловлюються заперечення, що вибори закінчені, результати їх оголошені, через це в доповнюючих виборах будуть порушені принци- пи одночасовості виборів і незалежності їх від наслідків вже переве- дених виборів. Але ці заперечення, що мають рацію при виборах які переводяться великими масами виборців, на підставі питичленної фор- мули, в наших обставинах, з огляду на високий інтелектуальний рівень контингенту виборців і невеликий склад його, не мають значиння истот ного пороку виборчого процесу. Через це до думки про повну касацію виборів,комісія не схилилась. ГРАВІВ. Поняття української кооперації є впозв'язане, зли- те в певні форми. Є українська кооперація і кооперація на Україні. Українська кооперація є організована сила завжди і всюди виступає як дисциплінована сила через свої звізи та всеукраїнські центральні ус- танови. Ці установи репрезентують українську кооперацію скрізь і за кордоном. Одже кожному кооператорові, який є дісний членом цієї ве- ликої сім'ї і який опинився тепер на еміграції тут в Польщі, має бу- ти відомо, що такими уповноваженими органами репрезентуючими україн. кооперац. тут у Польщі є відділи "Дніпросолоза", "Українбанка" і "Пев тралу" у Варшаві. За згодою цих органів для об'єднання всіх діячів і представників кооперацій, опинившихся тут було організовано "Бук", цеє бюро і вляеться законним органом, репрезентуючим Українську кое- перацію. Всі, хто личить собе членом сім'ї українськооперації, увій шли в цю організацію . ули приклади, що поодинокі кооператори звер- тались в тих чи інших справах кооперації до "Дніпросоюзу у Вар- шаві і їх направляли до "Бук". Ніхто, крім "Бук" ініціятви ви- борів з свої руки не взяв. Для кожного світомого кооператора це цілком зрозуміло, бо являється наслідком привичної для коопера- тора системи організованості і дисципліни. Протест на вибори вступив від окремих осіб. Говорять, що таких осіб набереться до 20, на мою думку, нехай із буде не 20, а 100, по-скільки вони є розпорощеними, не-організованими одиницями, вони ніколи не можуть бути представниками кооперації, бо за таких їх ніколи не визна- ють центральні установи кооперації на Україні. Коли б припустити, що такою дв групою дезорганізованих скремих одиниць кооперації на Україні були послані представники до Р.Р., то це б утворило таке становище, при якому організована україн.коопер.примушена була б відмовитись від участі в Р.Р., бо брати на себе відпові- дальність за діяльність таких представників, організован і укра- їнська кооперація не може і відкликати їх з Р.Р. теж не може. Під час промови Грабова, Безпалько розмовляв з хліборобами- демократами . Г ГОЛОВА Р.Р. /до Вєзпалька/ Пропу не перешкаджати промовцю . БЕЗПАЛЬКО. Я зовсім не перешкаджаю./Сміх/ Під час тієї промови входить Премер-Міністр і за має місце в рядах Уряду. ВІДОМОЛЬСЬКИЙ. Організація "Бук" внесла поділ в курію коопе- раторів на аристократію і чернь. Вона надала призілею виборів тиль- ки для 29 кооператорів, що війшли в склад "Бука".Статут цієї ор- ганізації і ст.9 Наказу Манд.Ком., по опреділлюе контингент вибор ців від кооперації значно ріжиться між собою, при чому, статут "Бу- ка" значно обмежує контингент його учасників, а через це, по при- пилтій обовязковій для виборців умови участі в "Букa", значить контингент виборців. Таке становище подібне до того, як колись у Франції Людовик не то 116, не то 118, а вже не пам'ятує їх номера- ції сказав: "ранція це я", так після цих виборів добродії Грабів і Лізинький можуть сказати: українська кооперація-це ми./Сміх/ Це все отаманщина від кооперації. Монархія, проти якої ми всі тут так одношумно, за небогатома виключеннями, боремось, тим рік- ниться від отаманщини, що монарх-самовладець проявляючи повноту вла- ди бере на себе і повноту відповідальності, а отаман, що від коопе- рації, чи від яких інших справ має тільки владу, а одповідальність складає на інших. Отаманщина тільки прикривається демократичними ло- зунгами, а на ділі заводить поділ на аристократію і чернь. З цих мо- тивів промовець підтримує пропозицію меншості Мандатної Комісії про касацію виборів. КРАСОВСЬКИЙ. Наша фракція завжди мислила Р.Р., як орган виключно політичного характеру, як той центр, довкола якого повинні скупчитись всі наші національні сили в цей переходовий момент, щоб створити один- міцний кулак для нового удару в боротьбі за нашу державність, для по- вернення на Україну. Р.Р. повинна бути органом політичної думки, а не аховою організацією для технічних справ. Одже, виходячи з цих моти- вів ми гадаєм, що в справі репрезентанції діячів кооперації в Р.Р. не можна йти тим шляхом, яким пішов "Бук". Ця організація є чисто ахо- ва; одноцільності політичної думки серед кооператорів нема і не може бути. Переведені вибори показують і на відсутність такої думки. Мені відомо, напр., що член Р.Р. Трепет, обраний від кооперації виступав в "Бук" проти участі кооперації в Р.Р. а нині сам увійшов до цієї Ра- ди. Вихід, який запропонуваланам в справі цих виборів Мандатна Комісія - не до приняття, вибори можна або затвердити, або скасувати.Ін- ше рішення буде ні два, ні півтора. РОМАНЧЕНКО. Ми входимо тільки в ті інституції, які поважаємо /Везпалько: які себе поважають / і які себе поважають. З виборами ж представників від кооперації справа виглядає інакше. Організуючи ви- бори, "Бук" шукав кандидатів в депутати між Міністрами, вибирали п.п. Відібіда, Лівицький та інші/ діячі кооперації, рядових же робітників Бук не помітив. Крім того, в цих виборах констатований в засіданні підкомісії акт урядового нажиму, про це є матеріали в протоколах підкомісії. Гідність Р.Р. вимагає, щоб вона висловилася ясно і нед- вузначно, затверджує вона такі вибори, чи ні. ГРАБІВ. Опоцне з Білопольським і заявляє, що про урядовий нажим в виборах по кооперації він в докладі Мандатної Комісії не чув, а то- му заява ця є голословною і ні на чому не обґрунтованою. ВІДОПОЛЬСЬКИЙ. Відповідаючи Грабову повторює свої доводи про не- демократичність поділу на чернь і аристократію і каже, що привілегія п.п.кооператорів з "Бука" в здійсненні виборчім прав за рядових кооператорів нагадує те, як би власники підприємств здійснювали політичні права за своїх робітників. /Опески соц.Дем./ Везпалко: славно. КОРЧИНСЬКИЙ. Як Голова Комісії стверджую, що ні Комісія, ні підкомісія не встановила нажиму з боку Уряду. Що до гідності Р.Р., то гадав, що пропозиція більшості ніскільки цеї гідности не зменшує. Р.Р. мусить займатись такими технічними постановами, що до виборів, якою являється і компромісова резолюція Мандатної Комісії, по скільки нема іного органу, який би керував, чи розгляняв вибори. На бажання деп.Козалевського Корчинський читає три заяви протестів проти виборів. РОМАНЧЕНКО. По особистому питанню бере слово і в спростовування закидів неправдивості поданих ним інформацій про урядовий націм, читає п.. протоколу засідання підкомісії, підписаного деп.Бутенком, Білопольським і Огородником. ОГОРОДНИК. Спростовує твердження деп.Романченка і заявляє, що ним неправильно використано протокол засідання, бо п.2 цього протоколу, який оголошено деп.Романченко відноситься до частини реферативної, в якій викладаються погляди скарг, частина ж резолютивна протоколу нічого немістить в собі, щоб свідчило про визнання підкомісією слушності цих заяв, що до урядового націму. ВЕЗПАЛКО пропонує перервати засідання до завтранього дня. ОГОРОДНИК пропонує зробити коротку перерву і справу з виборами від кооперадції розв'язати сьогодні. Голосуванням приймається перерва на 15 хвилин. Засідання відновлюється. Голосується пропозиція Мандатної Комісії про надання права особам, що не здійснили своїх виборчих прав по курії кооперадції на протязі трьох тижнів ці права здійснити. Результати голосування: ЗА - 14, ПРОТИ - 18. Утрималось 5. Козалевський пропонує поставити на голосування пропозицію затвердження виборів. ВЕЗПАЛКО протестує проти неправильного порядку постановки пропозіції на голосування. В першу чергу мусять бути поставлені на голосування пропозиції кардинального характеру у затвердженні чи не затвердження виборів, а далі може йти пропозіція компромісова, якою являється пропозиція Мандатної Комісії. ГОЛОВА ставить на голосування питання, чи визнає Р.Р. відбув- шееся голосування правильним, чи - ні. Більшістю голосування визнається неправильним. Голосується пропозиція про скасування виборів. За -9, проти-12 утримавшихся - 16. Голосується пропозіція затвердження виборів. За- 11, проти -14 утрималось - 15. Голосується компромісова резолюція Мандатної Комісії. За- 12, проти - 17, утрималось -8. Голова заявляє, що результати голосування показують, що ні одна з поставлених пропозицій не дістала ухвали Р.Р. ГРАБІЗ заявляє, що з огляду на результати голосування, коопе- ративна фракція утримається від участі в праці Р.Р. Питання про вибори по кооперативній курії передається знову до Мандатної Комісії. КОРЧИНСЬКИЙ доповідає про делегування від сон. деп. Красов- ського. Делегування одноголосно затверджується. КОРЧИНСЬКИЙ доповідає справу виборів по культурно-освітній ку- рії. Вибори переведені тільки одною групою виборців, які знаходять- ся в Ченстохові. З загальної кількості виборців 168 взяло участь у виборах 147. Обрані - Професор Біднов - 122 голоси, ІМЕННИКИХ- Ілінський - 125 голосів і Островський - 83голоси. Засади, на яких були переведені вибори Мандатною Комісією виз- нані правильними, сумізними по своїх правах на участь у виборах по цій курії були "Боєв Українок", 2 члени професійної спілки "Дру- карь та 17 виборців від Співочого Товариства. Після пояснень Ман- датна Комісія визнала їх управненими до виборів. На ці вибори всту- пила скарга від Тарнівської групи виборців, яка не зала участі у виборах, не дійшовши до згоди, що до засад, опреділюючих контингент виборців, принятих Ченстохівською групою. Хоча засади ці визнані Мандатною Комісією правильними, проте, беручи на увагу, що Тарнів- ська група виборців є досить численною, Мандатна Комісія пропонує і в цій вдячні курії прийняти компромісове рішення. Надати право Тарнівській групі на протязі 10 день здійснити свої виборчі права, а до того часу з затвердженням виборів здержатись. МОЛИНСЬКИМ пропонує відкласти дебати в приводу доклада Мандатної Комісії про вибори по культурно-освітній курії до слідуючого засідання. ГОЛОВА оголошує, що слідуюче засідання Р.Р. відбудеться у вівторок. Засідання закривається коло 10 години вечора. Реферували. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Начальник Юридичного Відділу УІІ ЗАГАЛЬНИЙ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 4 березня 1921 року Засідання починається в 6 год. 25 хв. вечора, на місцях Уряду Премер-Міністри Лівийський, Міністри: Ковальевський, Красний, Оріенко, Саловський, Миронович, Голодний, Орополко, Митріїв, Відноба, Лебідь-Ярик, Дядюша, Командари, Генерали: Сагайський, Сінклер, Удовиченко, Янаків, Головує щенко-Чопівський, в Президії Цилипчук, Вачинський. По докладу Секретаря Ради одноголосно ухвалює порядок денний, запропонований Презідією /див. прил.І-е./ Слово надається представникові Кубанської Краєвої Ради - п.Білому, якого Рада зустрічає оплесками. ВІЛИЙ. Високі Збори, дозвольте мені широко вітати Р.Р. від імені Кубанської Краєвої Ради і побажати вам успіху в будуванні Української Держави. 130 років тому доля відірвала нас від рідної матері - України й кинула нас в далекій край, де ми зустрілись з іншими народами козацькими та гірськими народами Кавказу. 130 років спільного життя з ними, з них 60 років війни зрідняли нас з ними народами і ми полюбили той край з його степом і морем, як сім'ї рідний, але ж ми не забули хто ми і чи ми діти. коли настали часи революції, Кубань оголосила своє право на самозначення, боротьба за це право привела нас до проголошення самостійності, але перший свій договір Кубань заключила з Україною. За один спільний ідеал ми-боротьб разом в замки, на жаль, роз'єднані. Дозвольте висловити надію, Що в дальшій боротьбі ми підемо разом до одної мети визволення України й Кубані. Промову про ставника Кубані Р.Р. покриває гучними оплесками членів Р.Р., встають і вітають представника Кубані. Голова Р.Р. в імені Ради відповідає представникові Кубані короткою промовою з подякою. Рада переходить до розгляду внесення Військової Комісії про проект постанови про асигнування в розпорядження Військового Міністра 15.000 м.п. на погорони Ген.-Уор. Кудрявцева, /оповідає ПАНОВАЛ/. Згадавши заслуги небіжчика перед Ватківщиною на протязі останніх років боротьби за нашу державність, вкладені ним на різних відповідальних становисках, відданість його ідеї Української Народньої Республіки, та зазначивши, що в своїй роботі генерал Кудрявцев тратив здоров'я і помер на чужині бідняком, домагальчик пропонує Р.Р. визнавати пам'ять Генерала Кудрявцева, вогляданням, /Всі встають/. У відзначення заслуг небіжчика докладник просить Р.Р. прийняти витрати на його погорон на кошт Держави, асигнувавши для того 15.000 м.п. Крім того доручити Міністру Військовому розробити проект увіковічання пам'яті небіжчика. Пропозиція Комісії одноголосно приймається, якщо проект затверджується в редакції Комісії. Розглядається внесення Адміністративно-Законодавчої Комісії про проект постанови про тимчасовий порядок досудового переведення справ, про службові переступи урядовців У.Н.Р. Доповідає Деп.МОЧИНОВСЬКИЙ. Перебуваючи на чужині в умовах інтернації ми не маємо судового апарату, який би крав злочинні влючини, хоч факти таких злочинів на маль трапляються і в цей час. Міністерство юстиції, щоб зарадити цій справі внесло проект, по якому справа службових злочинів за відсутністю судового апарату, мала б переводитись в стадії досудового слідства і складання та затвердження акту обвинувачення через окрему Раду, що складалась би з Міністрів Юстиції, внутрішніх Справ, Праці та того відомст- ва, до якого належить винуватець, при чому функція Прокурора ма- ли б належати Міністрої Юстиції, а переведення досудових слідств в таких справах доручалось би Міністром Юстиції судам та вищим урядовим судовим органам. Законодавча Комісія, визначивши потребу в установленні певного порядку переведення таких справ в інтере- сах державних, не погодилася проти з запропонованою Міністром Юстиції структурою.. Комісія вважає, що унічній камері обвинува- чення, які проект Міністерства покладає на окрему Раду, краще могли б виконуватись Апеляційним Судом, якому вони по закону на- лежать, відповідно до цього і ункції Міністра Юстиції мають пе- рейти до Прокурора Апеляційного Суду. Зозглянувши переведення до- судове слідство, Прокурор Апеляційного Суду складає акт обвинувачення і пропонує його на розгляд Апеляційному Судові. Останній розглядає акт, керуючись відповідними артикулами статуту карного поступовання і допускає до пояснень винимого. В разі затверджен- ня акту обвинувачення, постанова про це буде передається Прокуро- ром відповідному Міністерові, який нерайно на підставі такої ухва- ли Суду, усвоює винимого з посади, або звовім звільнення зі служби. Запропоновані зміни Законодавчої Комісії мають ту перевагу, що акт обвинувачення, затверджений Судом, явиється підставою для ад- міністраційного роспорядження про звільнення більш серйозної і ав- торитетної ніж постанова окремої Ради, що складається з Міністрів бо така Рада складається з чинників політичних і тому претендува- ти на авторитетність Суду не може. Для пояснень слово надається представникові Уряду Керуючому Міністерством Юстиції. ЦІВЧИНСЬКИЙ. Вносячи законопроект Міністерство Юстиції пере- слідувало два моменти: 1/ зарікусувати злочин, щоби дати можли- вість Суду розглянути справу і покарати змінного по поверненні на Вкраїну - мент судового поступання і 2/ Усунути злочинний еле- мент зі служби, мент адміністраційного характеру. Числячись з від сутністю в схолому розпорядженні судового апарату, Міністерство Юстиції і спилюється на думці утворення окремої Ради, яка мала б замінити для даних справ відсутні судові органи. Апеляційний Су- про який згадувався і досягладник і на якій Комісія хоче покласти пе- реведення таких справ в лімності не існує, на евакуації знаходять ся лише виконуючи обовязки Голови цього Суду, І член перо і І секретар, ясно, що з такому складі Суд ункціонувати не може. Поповзити склад Суду за сучасними умовам неможливо. Треба було б призначити мінімум ще двох буддів, і одного прокурора, відповід- них кандидатів на такі призначення Міністерство Юстиції в даний мент з своєму роспорядженню не має. З цих мотивів я вважаю за потрібне підтримувати урядовий проект. МОШИНСЬКИЙ. Відповідаючи представникові Уряду, підтримую проект Комісії і радає, що склад Апеляційного Суду міг би бути положений хоч би зі складу існуючого на еміграції Правничого То- вариства, яке нараховує кілька десятків членів. Відповідне доруче- ння, що до такого положення можна було б дати Міністрозі Юсти- ції в окремий формулі до чергових справ після приняття цього за- конопроекту. Читається законопроект по окремих артикулах. Деп.Везпалко вносить поправку до І-го пункту законопроекту, в якій пропонує надати право порушення справ про службові злочини не лише від- повідним Міністрам а і кожному громадянинові хоч би і не заин- тересованому в справі. Поправку цю деп.пропонує вмістити в ор- ми примітки до І-го арт. МОШИНСЬКИЙ вважає поправку зайвою, через те, що посліду- чих артикулах Міністерств Юстиції надається право роспочинати справи по вступивших до нього відомостях не тільки від Міністра але й іншим пляхом, в другому боку треба застерегти і інтереси обвинувачених від безпідставних скарт та обвинувачень, які моє жуть зв'язатись в наслідок такої широкої редакції, яку пропонує деп.Везпалко. КОБЗА. підтримую поправку деп.Везпалко, нагадуючи те вели- ке здо, яким була вимога старих російських законів, подавати скар- гу на службовий злочин урядовця його начальству. ВАГРИНІВСЬКИЙ нагадує, що цей старий порядок російських зако- нів у нас вже не існує, бо він скасований ще постановою тимчасового російського Уряду в 1917 році. СОВАЧІВ підтримує поправку деп. Безпакло і відстоює широку редак- цію, яка дає більше можливості боротись зі злою службових влочи- нів всім громадянам, така ж боротьба для нас, як молодої нації єсть надзвичайно важлива в бою більшовиків. Голосується п.1 в редакції Комісії і одноголосно ухвалюється. Голосується окремо поправка деп. Безпакла, приймається більш- істю 25 голосів. Перед голосуванням 4-го пункту, з якого починаєть- ся розходження проектів урядового і законодавчої Комісії деп. Ба- гринівський бере слово і з мотивів доцільності і скерного переве- дення в життя цього важливого закону підтримує конструкцію запро- поновану в урядовому проекті. Деп. Безпакло підтримує проект Зако- нодавчої Комісії, після чого п.4 і наступний голосування прийма- ється в редакції Законодавчої Комісії. Фракція н.-р. від голосу- вання утримується, голосували проти - при голосуванні п.4-го. Рада переходить до розгляду внесення Військовою Комісією про проект постанови про асигнування в розпорядження Військового Мі- ністра 403.198 звитрати по закінченню друку військових статутів та програм./ доповідає деп. Наповал/. Генеральний Штаб з метою задовольнити потреби нашої армії у військових статурах, підручниках та програмах, зробив замовлення з прив'язки друкарних у Львові та Перемишлі. Опраця в валорування ним цих підручників не скінчилася за браком коштів. Друкарні при- пинили роботу і стали зарозумувати судовим позовом. Військове Міні- стерство посімішило внести проект на новну суму, на яку передбача- лися замовлення. При перевірці асигнувань, про яке просило Вій- ськове Міністерство вже інансова Рядова Комісія звернула увагу на те, що при цих замовленнях Генеральний Штаб не виконав потріб- них формальностей, так напр. не складено в власниками друкарень умов на письмі, замовлення робились без киярявляння ніпервільного управління військових кредитів. При розгляді справи у Військов- вій Комісії виявилося, що не всі замовлення роспочаті прапею у друкарнях, що фактично до цього часу надруковано лише таки книж- ки: 2.000 примірн. статуту полової служби, за що належать випла- тити 103.000 м.п., 8.000 статуту заголовної служби - 110.000 м.п., статуті кулемету "Кольта" та орденів - Залізного Хреста і Визво- лення , разом 11.841 м.п. На покриття виплати за ці замовлення Військове Міністерство все видало 46.000 м.п., таким чином фактич- но для покриття виплати за виконані замовлення потрібно лише 178.940 м.п., до якої суми Військова Комісія і пропонує РР. змен- шити асигнування. Крім того, зважаючи на ті державні, яких допу- стився Генеральний Штаб, Військова Комісія просить у вориду пере- хода, в якій констатуванні, що замовлення проходили без складення відповідних умов з контрагентами, без виконання відповідних пропи- сів закону що до попереднього вирішення кредиту висловлює ноба- зали, щоб надалі статутні подавались на ухвалу Вищої Військової Ради і поб асигнування потрібне для таких зданий переводились в азансовому порядку. КРАВЧЕНКО. Вносить пропозицію щоб всі законопроекти, які вимагають асигнувань з коштів Державної Чарбнини, в огляд на скрутний стан наших фінансів передавались би на попередній роз- гляд інансо-Економичної Комісії Р.Р., а тому чоби і цей за- конопроект був переведений до цієї Комісії для подання висновку. Пропозиція деп. Кравченка голосуванням приймається. Р.Р. переходить до розгляду законопроекту Адміністраційно- Законодавчої Комісії про проект закону про апнестію. Голосує деп. КОРЧИНСЬКИЙ. Збереглись ми тут під гаслом консолідації всіх сили, під кличем: "Забудьмо нзари, нум разом ритувати Батьківщину". Щоб вловні перевести це гасло в життя ми мусимо усунути ті перепо- ни, які стоять для багатьох наших громадян, що допустялися полі- тичних злочинів, для того, щоб і вони могли пристати до спільної з нами праці. Політичні злочини завади витикають із тих чи інших політичних переконань, громадян, що їх динять, вони завжди мають за собою уяву, що творяться для добра Батьківщини. Цим відкрі- няється політичні злочини від злочинів загально-карного характеру З таким розумінням характеру політичних злочинів і вноситься ни- жі фракції соц.-сам. проект закону про амнестію. В Законодавчий Комісії однодумності, що до цього проекту не було. Один радали, що мент вимагає видати акту про амнестію загальну, таку, яка по- ширювалась би не лише на злочини суто-політичні, аж і на злочи- ни загально-карного характеру, як напр. злочини звязані в обста- винах аграрної революції. Проте більшість Комісії розглядали акт амнестії, як політичний, розриваний на певний політичний ефект, стала на умі, по такий акт може досягти своєї мети тіль- ки тоді, коли він буде виданий своєчасно, в певному терміні. Акт же загальної амнестії являється більш складним, потребує дов- шого часу на своє розроблення і перебелення і через це акт полі- тичної амнестії включений в ньере акт амнестії загальної, братить свій ефект. Далі докладник читає проект закону про амнестію, в якому проголошується і ухвалюється амнестія для всіх осіб, що допустися злочинів проти У.Н.Р. а мотивів політичних в 17 лип- стопаду 1913р. до часу видання цього закону.2/ Особи, що оголо- шені по за законом мають всі права українського громадянина, З/ччи- ність цей амнестії позиросте на злочини, передбачені ст.100 ,161 123-132 статуту карного. Горучається Міністру Юстиції розвобити закон про загальну амнестію. МОЛИНСЬКИЙ. Спиняюсь на даті 17 листопада звертає увагу, що на амнестії мала чинність для злочинів заподіляних чи-ням добро- вольних армій Долгорукова кірпичова та інших; поширюється вона на злочини Балбачана, Оскілька і т.п., але нічим не зв'язує такий за- кон про злочини тих селян, що були забиті в паніраліку комуністами й боролись проти нашої термовості. Тих, по зруйнували панські маєтки, під час аграрної революції, тих поляків, що дезертували з нашої армії або не хтіли перейти Збруч. Коли такий закон був сон, не має нічого проти амнестії політичної і буде голосувати за неї, то вона хотіла б мати певність, що з будучому при голосуванні за- гальної амнестії вона нинішнім своїм голосуванням купить полюс соц.-сам. і для тої амнестії, яка має на увазі цих селян. Ми тепер голосуємо за амнестію, під яку підійде Скоропадський, але ми хті- ли б, щоб цей акт забезпечував одночасно амнестію і для селян. Через те фракції соц.-сам. вносить свій проект амнестії, який вносить ширший характер і обмежується тим часом декларативною формою, дору- чає Міністру Юстиції розвобити законопроект, в якому були б узгляд- нені інтереси не лише невеликих груп але пирожих кол і з першої мірі інтереси селян, що завинили за часи аграрної революції. ВІЛІНСЬКИЙ. Проект внесений так. соц.-сам. є тільки деклара- ція,соц.-сам., я хочуть не декларації, не маніфестів, яких все бу- ло досить,згадаймо хоч би Ялтушківський акт, а такого закону, який би дав практичні наслідки так потрібні в сучасний момент. Проект фракції соц.-сам. розрахований не на Скоропадського, а на широкий діапазон відправити до лівих. ФЕДЕНКО. Я підтримую широко трактування питання про амнестію і маю на увазі переступи тих українських громадян, які в насті- рок нашої політичної диференціації опинились в комуністичних ко- лах, проте я радаю, що згадка про аграрні злочини є небажаною в тактичних міркувань. Така згадка може навести наше селянство на думку, що ми стоїмо на грунті привернення давніх феодальних від- носин. Те, що було зроблено селінством під час аграрної револю- ції ми не можемо розглядати як злочин. Не буди революційні ак- тивники, стихія, яка найшла собі призначення в ахтах законодавства нашого Уряду. Що до злочинів Балбачана і Оскілька, то я тракту їх, не як злочини політичні, а як переступи проти військової дисциплі- ни. МОЛИНСЬКИЙ. Відповідаю і доп. Вілінському кажує, що проект амнестії, запропонований соц.-сам. для громадян першого сорту дає конкретну амнестію, для інших же , для селян обмежується лише де- кларацією. КОВЗА. Я гадаю, що амнестія потрібна для нашої справи і по- трібна вона не для Балбачана, думаю що й Скоропадський після та- кої амнестії не вернеться до нас. Безпако в місця. Скоропадський не є вільний після такої амнестії. КОВЗА. Так дійсно він не є вільний і не їх повинна мати на увазі амнестія. Я гадаю, що амнестія головним чином повинна мати на увазі тих наших громадян, що допускаються злочинів проти У.Н.Р. там на Україні в цей час під совєтською владою. Я правий, але я борюся проти гетьмана за У.Н.Р. і я гадаю, що амнестія повинна хлібних бути для тих, що пошкодили хліборобські кутори, бо носитом ми Україну не збудуємо /описки на лівому секторі/. БЕЗПАЛКО. Амнестія повинна бути переведена для широких мас, для цього вона мусить бути переведена в слушний час тоді, як ми підемо на Україну, щоб ці маси знали про амнестію. Проведення ж такої широкої амнестії в сучасній момент хлібних реальних наслідків не маєть. Одже я гадаю, що Міністр В.Істеція ми мусимо доручити розроблення законопроекту про загальну амнестію в слушний час, нині ж мусимо обмежитись таким актом, який принесе реальних наслідків в сучасній ситуації. Що до значення амнестії для Скоропадського, то я гадаю, що зараз його ніякої амнестії нариха не може бути покрита, бо вона є злочином, який вчинено не внутрі палої Республіки, а зовні для її ворогів. КОРЧИНСЬКИЙ. Я згоджувався на внеску сел.-соп. поправку до проекту Законодавчої Комісії про злочини аграрної революції і по-бізь не з тактичних міркувань, щоб не дати пістайй гадати, що проект Законодавчої Комісії має на увазі громадян першого сорту Оскільків, Скоропадських і т.п., але я коли після цього деп.Мосинський визнав за можливе робити такі закіди і підкреслювати ніби занедбання інтересів селян, я відмовляюсь від своєї попередньої згоди на цю поправку, бо цілком згодуюсь з дозводами деп.Безпака і єдинка про ті можливі небажані для нас висновки, які можуть бути зроблені таким селянством після такої поправки. Голосується проект Законодавчої Комісії без поправки сел.-соп. і цей осет приймається. Окрееми голосуванням поправка сел.-соп. підхилиється. Ніякі голосування деп.Мосинський заявляє, що сел.-соп. утрималися від голосування, не те через те, щоб вони були проти акту амнестії, а лише тому, що на їх думку цей акт мусив бути визнаний одначасно для всіх. Р.Р. переходить до вислухання відповіді Уряду на інтерпелляцію фракції соп.-дем. про культурно-освітні роботи серед українського війська. Одово надається виконуючому обовязки Військового Міністра Генерал-оружному Додону. ДІ.М.Д. Уголошучи описевання націльників культурно-освітніх відділів по таборах, констатує, що все що було в силі було зроблено Військовим Відомством для того, щоб підняти культурно-освітній рівень нашого воїнства, щоб піднести його національне почуття, обучати грамоті неграмотних та поширяти знання через заснування бібліотек, курсів, лекцій і т.п.. По всіх дивізіях були відновлені культурно-освітні відділи, була переведена статистика грамотності, при чому виявилося, що серед наших казаків неграмотних 25-30%, малограмотних 20-25%. На перешкоди культурно-освітній праці у війську стояв брак громових засобів. Через це доводилось визнати таких заходів, як влаштування платних концертів та вистав, як в таборах, так і по містах. Такі концерти зазвичай мали великий моральний і матеріальний успіх. Поволі культурно-освітня праця по всіх таборах наладжується і стає на позиції яких дапави Доповнюючі пояснення дає Міністра Преси Пропаганди Ковалевський Деп.Безпако весь час промови Міністра Преси Пропаганди перебиває його запитаннями та іроничними вирядками, вигуками з місця. КОВАЛЕВСЬКИЙ. Я вийшов на цю трибуну в дорученні і з імені Уряду У.Н.Р. щоб дати пояснення на інтерпелляцію фракції соп.-дем., на запитання проте, на коро падає відповідальність за те, що досі нічого не зроблено в справі культурно-освітньої праці в армії. БЕЗПАЛКО. Проте іактів, що зроблено КОВАЛЕВСЬКИЙ. Зараз же після переходу Збруча Правительство УНР дало доручення своїм представникам у Варшаві звернутись до польської влади, щоб вияснити можливість переведення культурно-освітньої праці. праці в таборах в умовах інтернації. ВЕЗНАЛКО Так над ним мали радити у Варшаві. Ривно. КОВАЛЕВСЬКИЙ Правительство мусило звернутись по Уряду Річи Посполитої польської бо на території Польської Республіки влада належить не Уряду У.н.Р., а тільки Уряду Річи Посполитої польської. На маль, ті результати, яких було досягнено в центрі не могли бу- ти використані вповні в периферіях, бо на місцях багато залежало від того, як ставились по цій справи польські коменданти таборів. ВЕЗНАЛКО То значить коменданти мали проводити культурну працю. А що зробило Міністерство. КОВАЛЕВСЬКИЙ Не знаєшчи на важкі обставини, серед яких мені приходиться говорити, я буду продовжувати з почувтя обовязку дати відповідь на ту інтерпеляцію, яку, я радаю, теж з почуття обовязку, внесла пракнія со.-лем. Протягом останнього місяця від поручниками Міністерства Обвіти було прочитано в різних таборах 37 лекцій, крім того Представниками Міністерства Земельних Справ а також і мого Міністерства була прочитана також низка лекцій. В цих лекціях була освітлена історія боротьби за нашу державність. Було вияснено, значиння тієї установи, в якій ми в Ващі зараз знаходимось. ВЕЗНАЛКО / з місця/ Вияснив діяльність вашої партії. ГОЛОВА Р.Р. Зупиняє день.Везналко, і просить його кілька раз не перекладати дати пояснення. Голос справа: еп.Везналко не були Пурінкевичем, не мішайте говорити Міністру. КОВАЛЕВСЬКИЙ Правительство вжило всіх заходів , щоби дістати книжок для задоволення культурних потреб в таборах і взагалі се- рег еміграції. Після великих труднощів удалося добути дозвіл на перевозку 8 загонів книжок, які все знаходяться в дорозі. Розгля- лаючи всі зауваження треба порівнювати височинну вимог, які ставлять ся Правительству до тих матеріальних засобів, якими воно розпоряд- жається. Треба пам'ятати про те прокляття, те царево голоса, яке щоден- но мисить над нами, треба пам'ятати, що Правительству приходиться вмірати між тим чи рятувати родових козаків і урядовців, від го- лодної смерті, чи задовольняти їх культурні потреби. Та все ж не взагалі на всі тяготи Правительство зробило все, що було в його сили. Грунт для праці на будучину підротовлений і тому можна з пев- ністю сказати, як ньому про италетру, так і тому, яке моге прийти на зміну мого не придеться мати перед собою тих прогалин, які за- лишили сучасному правительству ого попередників зі складу соціалі- стичного Правительства, що мало провадити працю на своїй власній території. ВЕЗНАЛКО проносну дебати а працю пояснюв представників Уряду на інтерпеляцію с.-д. про культурну працю в армії відкна- сти і відкрити дискусію одночасно після відповіді Уряду на дру- гу інтерпеляцію, по торкається станомина Інтернованих матеріаль-ного. Проповідці доп.Везналко приймається і засідання перериваєть- ся до слідуючого дня. ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ 5 березня 1921 року. На правительстівних лавках: Лівицький, Ковалевський, Красний, Холодний, Кабачків, Миронович, Огієнко, Лукасевич, Відibiда, Лебiдь-Юрчик, Літвицький, Гиненко-Савiйський, Сiрополко, Генерали: Дядюша, Знаків, Сiнклер, Сальський, Командуючий Армією Павленко. Засідання відкривається в 6 І/2 годин вечора. Президія пропонує порядок денний: 1/ Законопроекти, 2/ Відповідь Уряду на інтерпеляцію в справі матеріального становища армії, Порядок денний ухвалюється. Секретарь БАЧИНСЬКИЙ докладає, що до Р.Р. вступили законопроекти: 1/ про асигнування 45.000 австрійських корон Міністрові Пост і Телеграфів на виплату за замовлені поштові марки, 2/ про звільнення за штат урядовців, що залишились на терені У.Н.Р., 3/ про асигнування 10.000 м.п. допомоги Пшонику і 4/ про асигнування 500.000 гривень на допомогу друкарям. Р.Р. ухвалює передати перший, третій та четвертий законопроекти до Фінансово-Економічної Комісії, а другий - до Адміністраційно-Законодавчої Комісії. Деп.ХИЖНЯК докладає від Фінансово-Економічної Комісії законопроект про асигнування в розпорядження Військового Міністра 178.000 м.п. на друк статутів. Законопроект ухвалюється одноголосно. З пропозиції Уряду двери Р.Р. закриваються і Уряд дає відповідь на інтерпеляцію фракції соц.-сам. про матеріальне становище армії. З докладами виступають: в.о.Військового Міністра Генерал Дядюша і Командуючий армією генерал Омельянович-Павленко, які докладно засовують матеріальний стан армії з місяця жовтня м.р. до цього часу. Р.Р. ухвалює перенести діскусію по заслуханні відповіді Уряду на понеділок 7-го березня ц.р. Засідання закривається в 7 І/2 годин вечора. IX ЗАСІДАННЯ Р А Д И РЕСПУБЛІКИ. 9 березня 1921 року. На урядових лавках Міністри: Лівичкій, Саліківський, Лука- севич, Холодний, Красний, Кабачків, Гиненко, Півчинський, Літвиць кий, Лебідь-Орчик, Генерали: Дядюша, Онаків, Сальський, Сінклер. В 6 годин 20 хв. Голова Фещенко-Чопівський відкриває засі- дання. Секретар БАТИНСЬКИЙ відчитує вироблений Презідією порядок денний: 1. законопроекти; 2. Внесення Законодавчо-Адміністраційної Комісії про законо- проект що до звільнення за штат служащих державних установ, які залишились на території У.Н.Р., занятий ворогом. 3. Дебати по інтерпеляції фракції соц.-сам. та соц.-дем. про інтерновану українську армію. 4. Внесення фракції с.-с. про зміну істнуючої організації Р.Н.М. 5. Інтерпеляція фракції х.-де в справі використання можливо- стей, що можуть повстати в близькій будучині в звязку з ситуацією на Сході. 6. Універсал до Українського Народу. 7. Нота до народів всього світу. БІЛОПОЛЬСЬКИЙ. З огляду на те, що сьогодні справоздання Премер-Міністра не буде, фракція х.-д. адімає своє внесення з черги. КОВАЛЕВСЬКИЙ. Коли внесення пройшло вже через Презідію Ра- ди, то здіймати його може лише Р.Р., а не фракція. Порядок денний приймається одноголосно. СЕКРЕТАРЬ БАТИНСЬКИЙ. Вступив законопроект про скасування закону 19 лютого 1919р. про видачу допомог Міністрам, Керуючим Мі- ністерствами і Товаришам Міністрів при залишенні ними своїх посад. Законопроект передається до Законодавчо-Адміністраційної Комісії. Розглядається точка друга порядку денного. ДОКЛАДЧИК САПІРА. До Законодавчо-Адміністраційної Комісії всту- пив законопроект ухвалений Радою Міністрів про звільнення за штат урядовців, що при евакуації в листопаді 1920р. не виїхали разом з Урядом і залишились на території У.Н.Р. занятий ворогом . Роз- глянувши цей законопроект, Комісія найшла його доцільним і прийня- ла з поправками: що звільнити треба тих урядовців, які не виїхали з Урлом, а також тих, які, хоч і виїхали, але не прибули до сво- їх установ з власної волі і заштатньої платні їм не видавати, а та- кож, з пропозіції деп.Корчинського, вважати закон чинним з дня йо- го затвердження або з дня повторної ухвали. Р.Р. приймає законопроект одноголосно. Секретар БАТИНСЬКИЙ відчитує точку 3 порядку денного. ШАПОВАЛ. Народові Ізраїльському Його Бог, Іегова послав 10 кар і ці карі, як вам всім відомо були дуже тяжкі, але Бог Ізра- їльський був милосердніший за Бога Українського, бо цей послав ще свому народові одинадцяту кару, а саме - німоту, оніміння. Коли ти голодний - мовчи, коли голий - мовчи, коли вмираєш - мовчи. Але ця остання кара не всіх отсільки паралізувала, щоб язик у них н прильпе к гортані. Не можна мовчати, треба кричати так, щоб чули всі - що сидять поневолени за Збручем і поневолені за дратами, всі од Сходу до Заходу. І коли в цій справі потягнули кого слід на суд, то хитроумні Одісеї нашої політики, які на розбитому ко- раблєві намагалися припливсти до Олімпа, виштовхнули на суд оцін вязнів. Вийшло, що на Диппі все спокійно. Ми чули докази Міністра Війни Генерала Ядюші, доклададжує коротенький. Бражіння таке, що "все прекрасно сделано". Нам прочи- тано таблички про грамотних та неграмотних, прочитано, що Уряд був зазве в контакті з армією, що навзаубвадися стосунки з чужими Чер- воними Хрестами, засвідчено, що нам перехід за Збруч був остільки несподіваний для Польського Уряду, що Уряд цей не міг своєчасно заготовити таборів. Це все слова без змісту, ми не бачимо в стати- стиці тої кривої лінії, яка б показала нам, що ж Уряд зробив, щоб підняти культурний рівень золятва. В самих звичайних відчитах, по будь якій школі навіть зазначається, як підвищилася свідомість, грамотність, зазначається чого досягнув вчитель. Міністр Війни цього нам не сказав, може він і сам в цій справі не цілком розби- рається, але ми не чули того, що повинні були почути і не знаєм нічого про культурно-освітню працю нашого Уряду в таборах. Контакт Уряду з армією. Цей контакт виявився ось в чому. Ко- лись були Уряди, котрі кидали свої офіції і летіли на фронт, агі- тували там. Це були не Міністри, а агітатори -пропагандисти. Тепер Уряд закопався в своїх кабінетах і армія нічого не знала про його, чи існує він і по він робить. Звичайно вона примусила Уряд показа- ти своє лице, зявитись до неї, і Уряд з'явився - переляканий /Алтуш- ків/. Він почував себе чужим серед армії і армія дивилася нанхс, як на чужих. Ти Міністри, що там були, добре це знають. Почались потім надзвичайні події. Міністри іздили до Штабів і перелакано давали якісь невиязні інформації. Одже, це був контакт. Безпорад- ність, відсутність розуміння того становища, в якому опинилася ар- мія і сам Уряд, жах.... Все це впливало на армію гірше, ніж біль- шовицькі кулемети, гармати. Почалась втікачка. "Все -смішалось: ко- ни, люди, Міністри...Міністри так тикають, що ми їх ловимо лише на Збручі і питаємо - куди ж далі, що робити, чого чекати, але ніх- то нічого не знає, ніхто жадної поради не дає. Наша армія на протя зі двох діб вагається, куди ж ій йти - чи на Заход, чий на Схід... Нарешті перейшли Збруч і в перший же день до Командарма являється Премер-Міністр. "Від его уласень, движення бистри"... Він інформа- цій жадних не дає, а сам питається Командарма, що йому робити. Ар- мія бачить, через тиждень-другий, що становище надзвичайно тяжке, що ніхто нічого не знає і нею не турбується. Починаються грабунки, починають зривати потоги... ГОЛОВА ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. /Звонить/. Пане Депутате, Ви забу- лись. ШАПОВАЛ. Так, Пане Голово, забувся. Одже, було вирішено так, щоб нашого шанованого Командарма послати у Варшаву, а самі п.п.Мі- ністри приїхали захиститись до армії. ГОЛОВА ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. Я мушу Вам нагадати, що Ви ухили- лись від істини. Коли ми від ступали за Збруч, то нашою перепра- вою керували також і представники Французької Місії і тоді ж ви- рішалася доля нашої армії у Варшаві. ШАПОВАЛ. Як там було, я не знаю... ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. Голова Р.Р. Вам сказав, що це було. ШАПОВАЛ. Нашою переправою керували не тільки представники Французької Місії, але і більшовицькі комісари, які стежили, щоб наша армія здавала зброю. Одже, заходи Уряду були такі, що наша армія довгий час товк- лася понад Збручем в районі Тарнополя в надзвичайно тяжких антиса- нітарних умовах. Командарми росповів нам, які були наслідки Тарно- польської колостечи, а тому я не буду цього питання чипати, як не буду його чипати і з інших міркувань. Які наслідки поїздки Міністрів до Варшави, ми й досі не знає мо. Нам обіцяли, що прийде генерал Зелінський і все нам докладно розкаже, але Зелінський досі не зявляється і нічого не розсказ; Оскільки наш Уряд подав про те, щоб чужі Червоні Хрести розвинули серед нашої армії свою діяльність як найширше, нам нічого не сказа- но і нам здається, що представництва цих Хрестів не тільки нічого не знають, простан нашої армії в табору, а не знають навіть де ці та- бори. Кінець докладу Міністра Війни зробив на мене страшне враження. Міністр рповів , що Польський Уряд не знав про те, що ми так швидко перейдемо за Збруч. Ще мені нагадує оповідання про Адама і Еву. „Ева дала мнѣ яблоко і я ївль“. Виходить, що винних немає, виходить, що Польський Уряд мусив весь час тримати на поготові свої табори для української армії, бо вона, бачите, бьється з большовиками на своїй території. Ливно. Це відповідь п.Ковалевського. Тут було так багато аргументів, що я і не знаю, на якому спинитись. Головний Аргумент був це згучне сту- кання по столу. Коли я дивився на нього, то мені хтілось сказати: „Клітер, Ти гніваєшся, значить Ти не прав.“ Він потішив нас, що все самовлено, що йдуть сюди цілі вагони з літературою, але ні слова не сказав, яка це саме література. Як від пана Ковалевського, так і від п. Дядюші ми не чули про плян, про систему, якої Уряд тримався в цій справі і яки пляномірні заходи він мусив вжити, щоб навчати нашу ар- мію. Ми не чули, що Урядом було зроблено. І коли ми від пана Командарма нарешті почули те, що нам потріб- но було знайти, даючи повну віру його словам і рахуючи його голос най- більш авторитетним, то ми переконуємся, що, коли щось заховалось в нашій армії, то це тільки завдяки самій армії. Як самотужки вона воювала, так само тужки і займається тепер своїм навчанням. Тільки вона і більш ніхто не подбав про неї. Зробивши аналіз урядовим пояс- ненням і відповідям, добавляю, що партія с.-с.находитьь, що з боку уряду для поліпшення різничного і морального стану арміїнічого не було зроблено, а тому просить Р.Р. прийняти таку формулу переходу до чергових справ: Рада Республіки, констатуючи, що Уряд У.Н.Р. не вжив належних заходів,аби допомогти матеріальним і культурно-освітнім потре- бам армії на терені Польської Держави вимагає, щоб Уряд засу- вав правне становище нашої армії в Польщі,за інтереси якої во- на воювала і щоб стан армії був поставлений в нормальне ста- новище. РОМАНЧЕНКО. Коли говориться про армію, то в кожного повинні бути два почуття, - великої гордости; що ти Українець і що це твоя армія і великої скорбі, за долю твоєї армії. Армія казала: дайте вмерти в бою, дайте з честю загинути, але на превеликий жаль, цей крик, яким нація буде гордитися на протязі всієї своєї історії, цей крик не най- шов одзвуку ні в Українськім Уряді, ні навіть в українським громадян- стві. В 1919р. наша армія, наш козак махнув на Україну, щоб дати стежку до широкого шляху української державності, надіючись, що нам урядовий центр щось придумає. Але він пережив і перший відступ за Збруч і за Дністер і другий відступ, а центер нічого не придумав. Тра- гично згучить, що Польща не була приготовлена зустрічати нашу армію. Армія сподівалася йти до етнографічних границь, а не за Збруч, але що ж вона могла зробити без патронів і без зброї, про яку наш Уряд не погбав. Найбільш допомогла нам Христа Сушко з чужоземними Черво- ними рестами, а Міністра нічого не зробили. Коли з трибуни т.в.о. Військового Міністра розворить, що пось зроблене, то йому це трудно поставити у вину, бо він відчитується за чужі гріхи, бо він виконує ще й тимчасово обовязки Міністра просто з почуття військової ді- сціпліни. Нам треба Військового Міністра, а не особу, яка тимчасово виконує його обовязки. Військовий Міністр і Командарм нам розказують про те, що робит- ся в армії і кажуть, що все горазд, а в той час комдиви, які на свої хребти не суть весь тягар, кажуть нам, що через два тижні може стати ся катастрофа. Ми виступаємо тут лише для того,щоб покласти кінець недбалству та безладдю, яке панує в Правительстві у відношенні до армії, щоб козак міг личити організоване українське громадянство і правительство своїм другом, щоб козак був обставлений в такий спо- сіб, як він того заслуговує. /Безпалко плеще./ ФЕДЕНКО. Наново Депутати: коли відповідав Уряд, то мені прига- дався вираз Троцього: „Українська народна Республіка - це есть некультурность і неграмотность“. /Читає лист з табору, в якому Йо- го якийсь кореспондент запитує, що робить Уряд, що робить Р.Р. і взагалі, що робиться в нашому державному центрі. Одже, я ставлю питання! для чого існує Міністерство Преси і Пропаганди, коли в таборах ніхто не знає, що у нас робиться. Я маю відомості, що по таборах іздав Сергій Шемет /Везналко з міцця. Не боявся заключення/ і агітував там, Чого ж дивився Уряд, Щож ми прямуємо до гетьманщини чи до республіканського устрою, я питаю. Був випадок, коли на пропозицію ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА видати 2.000.000 на культурні потреби армії, Міністр фінансів не видає ні копійки і тим оправдав вираз Тропького їхтми. А може то для того, що кажуть, що для армії найважніше муштра, а культурно-освітня справа, це потім . І правда, що ця культурно-освітня праця переводиться самому армією. Полковник Стецько був посланий лише через місяць після того, як армія була за Збручем, а в цей час, з час умирання нашої державності ми передаєм справу пану Шемету - нехай він буде свою трудову державу. З пояснень п.п.Міністрів ми не бачимо будь-яких позитивних результатів їх заходів. Іздав лише Бачинський Леонід по таборах та Шемет. Бачинський читав про паразитів і назвич відріжняти самиць від самців. Невелика освіта. Повинен був нам відпозіяти Премер-Міністр, а він випустив замісць себе двох Міністрів, з яких один-Ковалєвський тільки голосно кричав та стукав по столі кулаками. Грошей видается багато, а толку немає. Везналко /3 місця/ Варшавська Місія коштує мільйони. Не маємо гідних заступників у Варшаві. Голова ЧОПІВСЬКИЙ його спиняє. Везналко. Це обурює, Пане Голово. /ЕДЕНКО./Продовжує/. Коли Міністри не кричать, то мусить кричати Р.Р., бо інакше закривати каміняна. Одже, ракція с.-д. не задовольняється відповідь Уряду і пропонує передати цю справу до Комісії Військової та Культурно-Освітньої, які і дадуть своє заключення. ВІДПОВІЛЬСЬКИ І. Говорилося про шкідливу діяльність Шемета,/Сміх/ але я не бачу в чому ця шкідливість виявилась. Ось тут сидить один з депутатів-Міністрів. Я його спитав, чи можна відмовити тим, хто хоче істи. Що до становища армії, то вся вина в отамані, в дезорганізованності. Ми організуємо армію не по кількості корпусів, дивізій та полків, а по кількості отаманів. Нам треба приклакати людей, знаючих військову справу і перш за все, людей грамотних /Оплески/. До нас би радо прийшли і чужинці, які б за собою служили, а тепер всякий отаман приймає до себе дурнішого, щоб йому самому не було конкуренції. От і виходить, що в нашій армії равненіе на найдурнішого./Сміх/. КОВАЛЕВСЬКИЙ. Я не буду відповідати на закиди, які тут робилися, бо на них не має рації відповідати, а торкнувсь лише формули переходу. /Читає формулу переходу до чергових справ, в який зазначається героїзм армії, надія, що вона і далі буде боротися за звільнення України, тяжке становище Уряду, в якому йому доводиться працювать і пошана до павших героїв/. Ми не можемо не признати зусиль Уряду, які він робив в напрямку зв'язання армії з державним центром, хоч так само де-які зауваження та представників фракцій ми вважаєм за слушні: Я гадаю, що після того лише, як ми вислухаємо справовдання Премер-Міністра про діяльність Уряду, ми зобачимо в дійсності, які тяжкі обставини перешкоджали Урямові працювать так, як того бажалось би і нам і йому самому. КОВЗА. Наші Депутати, Власно кажучи, всі недочети Уряду були покриті докладом Вельмішановного, Глібокопобажаємого Командарма. Цей герой, цей страдалець стравав і тут на цій трибуні, він стримав себе, щоб не розказати про ту грязь... Голова ЧОПІВСЬКИЙ. Що значить грязь. Я прошу Вас бути осторожніше. КОВЗА./Продовжує/. Хоч Командарм і покривав Міністрів, але тришина залишилась і я не можу рахувати його промови за підповідь Уряду. Це скремий доклад. На інтерпеляцію с.-д. Правительство дало свою відповідь через двох своїх Міністрів, з яких один чомусь тенер туг, а не креслах Уряду./ Ковалєвський з місця/ Тепер я вже не Міністр/. п.Дядюша казав, що у нас від ним Бог дав і по він і Уряд ничим не турбувалися. Ми знаємо, що е культурно-освітній відділ Генерального Штабу, ми знаємо, що з цього відділу члени його давно вже ідуть до таборів, але якось досі це ні один не доїхав. Це місце Військовий Міністр обминув, а цікаво, як би він цю справу пояснив. Цікаво та- кож, яка роль призначеного Верховною Владою полковника Стєжко, який замісь культурно-освітньої праці тільки складав кошториси, ле і себе відтінів відповідним оглядом платни. Кв казахкВійськовий- мєстр Й.Козалевський викладки робив кулаком по столи. Він ме нам росказав про поїздку Бачинського, але ми знаєм, що Бачин- ський ідив з своєї власної ініціативи, як ідив і Пемел. Перекону- вати кулаком по столі, це прийоми, старорежимних часів і ми уже від цього одвикли. Козалевський /3 місця/ Демагогія. КОВЗА. Продовжує/ Військовий Міністр повідомив нас, що козаки не не всі повмирали, а тому значить все обстоїт хорошо. Тяжко було до його відповіді, а після відповіді це тягче. На жаль таке станови- ще нашої армії було завяди за масі Директорії. Ми два роки воємо, а не маємо плану оборони. Де наш тил, де наша база. Наша армія ніколи не була засмотрена... ГОЛОВА Ф. ЧОПІВСЬКИЙ. Це не відноситься до інтерпеляції. Ви го- ворите не на тему. КОВЗА. Знайти про це не можна говорити. Добре. В агато між на- ми тут є, котрі знають долю вояку. Тяжка це доля, а особливо тяжка вона тепер, коли він сидить за протами без діла, босий, голодний, в холодній хаті. Це місце не для героя, а для якогось злочинця. І цьо- го ненормального становища нашого козака не поліпивш нац Уряд, я приєднуюсь до формули переходи напропонованої фракцією с.-д. ВЕЗПАЛІКО. Панове депутати, Ми забуваємо, що ціла акція, яку піддержує вся Р.Р., схорить безкористно для нашого війська. Воно не потрібує похвал, які тут в резолюціях пишеться, ні урочистої обста- новки, ні дискусій, не потрібує, щоб ми висловлювали, чи не висловлю вали недовіру Ради Міністрів. Це велика кризда для армії і ми хті- ли б усунути ці перегонки фракцій, ми хтіли б реальнх наслідків, а реальних наслідків крим димисі Міністра Преси і Пропаганди, вда- ється і не буде. Ми мусимо сказати, де виновники того становища, в якому військово перебуває, та як військові допомочи. Уряд завинив в тому, що не має плану в його культурно-освітній роботі. А хто є ви- новником, що наша армія на території Польщі, за яку вона билася , не дістала того, чого дістають звичайні полонені. Виновати не можна одну сторону, а треба винуватити і другу, нашу сторону. Що це є, щоб наше військо в такому стані опинилось. Як про це будуть потім писа- ти, то не вийде великий шкандалъ, ми залюдимось під опікою Міністер ства Справ Закордонних, під опікою його вистанників у Варшаві і я мушу зазначити, що гірка доля нашої армії це злочин наших представни- ків у Варшаві. А не представляло собі, що як би наш представник у Вар Уряд відмовив. Місці нам і у Варшаві коштуєть міліони. Як би скасува- ти військову і дипломатичну Місії, то за ці гроші ми могли би три табори утримувати. Це зони виновники. Наш Міністр Справ Закордонних дасть нам відповідь. Місці нам і у Варшаві мають змогу робити високу політику з лікерами, шапанами, улаштовувати вечірки, пертратувати з Французами, англійцями і в той час наші представники бігають до Польського Уряду та питаться фоґо, як він до них ставиться і чи взаєм'я їх за справжніх представників. Уряд Польський до таких наших представників поважання мати не може. Це л казав про роботу Уряду, а дея наме організоване грома- дянство, що воно зробило для армії. Я говорю про кооператорів, я дістав лист в Відні, в якому мені пишуть, по кооператори мають міл- ліарди і на ці гроші бенкерують, туляють з французькими дівчатами в Парижі і Відні, а наме військо в той час конає з голоду. Представ- ники кооперациї в Берліні мають кілька сот тисяч франків, а наше військо похне з голоду. Перед намою першою евакуацією, кооперація д. смала більше 700 міліонів карбованців./Козалевський в місця.-Від Мартоса/ І ми маємо моральне право надати піддержки від кооперациї. Це немислима річ, щоб воно відмовилась дати гроші. Ми мусимо свій голос плинести. Нехай Уряд бере на себе відвічальність, але нехай робе, що треба / Козалевський з місця. Це Ваша проклята спадщина, я якої ми ніяк позбутись не можемо. Ви не знаєте, Пане Ківалевський, що ви говорите, як не знали й тоді, коли розорили в цій казарці. Кінчаючи свою промову, повторюю, що в справі допомоги армії всі ми і Уряд і Р.Р. і громадянство наша мусить виконати свій обовязок. / Оплески /. ХІЛЯК. Тут було внесено занадто багато резолюцій і я пропоную оголосити перерву, що б фракції могли порозумітися і звести резолюції до меншої кількості. В 8 год.10 хв. оголошується перерва на 15 хвилин. В 9 год. вечора Голова Р.Р.зvonить і оголошує, що засідання продовжується. СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ. Президія Ради Республіки пропонує прийняти наступну резолюцію, яка вступила від більшості фракцій: Заслухавши пояснення Правительства з приводу інтерне - "лициї Ради Республіки в справі положення армії та переведення в ній культурно-освітньої праці, Рада Республіки визначає, що наша героїчна армія являється найголовнішою основою нашої дальшої боротьби за державність і що опікування над армією є найважливішим обов'язком як Ради Республіки, так і Правительства та констатуючи, що Урядом Української Народньої Республіки в наслідок несподіваної катастрофи, а також нелажного заступлення на - ших державних інтересів у Варшаві - не були вжиті всі заходи що до з'ясування правового становища нашої армії на території Польської держави і до забезпечення дійсно нормального життя, вимагає: 1. аби Урядом в негайний спосіб були вжиті всі заходи для з'ясування правового становища нашої армії під час перебування її на території держави, яка не має інтересів у якій наша армія плече в плече боролась проти спильного ворога, та 2. аби моральний, матеріальний і фінансовий стан на- шої армії був поставлений в нормальне положення і переходить до чергових справ. Формула переходу приймається Радою Республіки одноголосно при двох утримавшихся: п.п.Прокоповичві і Тимошенкові.' СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ оголошує точку четверту порядку денного. Депутати Білінський. Висока Рада Республіки. Українська Держава з 1917 року будувалась на підставах парламентаризму. На жаль цей принцип парламентаризму був дотриманий лише І рік. По- тім по об'єктивних і суб'єктивних обставинах обставин цей принцип був усунений. На місці парламенту опинилась Рада Міністрів під вищим доглядом Директорії і два роки мусила Рада Міністрів законодавствува, а тому і не могла як слід перевести справи виконавчі. Були спроби поділити Раду Міністрів на законодавчі і виконавчі, як це було встановлено в законі про Кабинет Міністрів і Раду Міністрів, але не була спроба неудачна і з неї нічого не вийшло. Уявляючи з себе і законодавчу і виконавчу владу, Рада Міністрів природньо виросла до величезних розмірів. В сучасний мент у нас коло 20 окремих Міністерств. В інших державах Міністерств значно менше. Наприклад, в такий суто-бюрократичній державі, якою була стара Росія, і то було тільки 9 Міністерств, аж потім після революції кількість їх збільшилась до 12. Тепер Рада Міністрів не законодавствує, а тому треба намагатися, щоб основна ідея - стилість органу виконавчого - була додержана. Одже фракція соц.-сам. на зміну істнуючої організації Ради Міністрів пропонує: Залишити Міністерство Справ Закордонних, 2. Військове, 3. Фінансів, 4. Земельних та Росподарських Справ, 5. Внутрішніх Справ, 6. Освіти, 7. Комунікації, 8. Постачання. Міністерство Ісповідань можна прилучити до Освіти, Пошт і Телеграфів до Комунікацій. Міністерство Правди і Міністерства національних меншостей поки що можна залишити. При Раді Республіки можна б утворити Відділ Преси, до якого передати всі справи Міністерства Преси і Пропаганди. Державний Контрольор відповідає перед Радою Республіки і усовується з уряду, коли йому Рада Республіки висловить недовіру. Державна Канцелярія на чолі з Державним Секретарем являється фракція с.-с. лише намічає вихи, по яких треба йти і не висловлює вимоги, щоб саме така організація Ради Міністрів була.зхх ПИЛИЧЧУК. Пропоную передати це внесення до Ради Міністрів для розроблення відповідного законопроекту. КОРЧИНСЬКИЙ. Я боюсь, щоб внесення с.-с. не було витлумачено, як наші конечні вимоги, а тому пропоную висловити наше побажання в формі переходу до чергових справ, а саме: визнаючи кількість Міністерств, з яких складається тепер Рада Міністрів- ріви, невідповідаючої нагріб дійсним потребам, Рада Республіки вважає доцільним цю кількість скоротити і, пропонуючи Раді Міністрів розро- бити відпововідний законопроект, переходити до чергових справ. ОГОРОДНИК. Я прошу виключити слова "вважає доцільним". ГОЛОВА Ф.-ЧОПІВСЬКИЙ. Чи Р.Р.бажає це внесення дебатувати. Рада Республіки яким голосує проти дебатів. На голосування ставиться пропозіція п.Корчинського і приймається. СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ. Універсал до Українського Народу. Докладчик Феденко сидить і не виявляє бажання докладати справу, хоч Голова Р.Р. йому це два рази пропонує. БЕЗПАЛКО. За пізнім часом пропоную засідання закрити. Білопольський. Ще не пізно, а тому, як що докладчик не готовий до док- ладу, то я пропоную поминути цю точку і перейти до слідуючої. Пропозіція п.Білопольського приймається. СЕКРЕТАРЬ ВАЧИНСЬКИЙ. Нота до народів всього світу. Докладчик ПИЛИПЧУК. Р.Р. своєю постановою 20 цього лютого доручила За- кордонній Комісії скласти ноту до держав світу. Закордонна Комісія ви- готувала такий проект. /Читає проєкт ноти/. БЕЗПАЛКО. Ця нота це є політичний акт, під яким ми всі повинні підписатись, всі наші політичні групи. А тому я пропоную, щоб всі ці групи могли з ним добре ознайомитись, надіслати його до фракцій і зре- дагувати потім у Сенборен-Конвенті. ГОЛОВА Ф.-ЧОПІВСЬКИЙ. Остаточне прийняття проекту цеї ноти перено- шу на слідуюче засідання, яке відбудеться в суботу 12 березня в звичай- ний час. Васідання закривається в 9 годин 35 хв. вечора. XI ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 12 березня 1921р. На місцях Уряду Прем'єр-Міністр Ливицький, Міністри: Садовський, Красний, Холодний, Огієнко, Саліковський, Гиненко-Савійський, Мироно- вич, Дялюша, Генерали: Інаків, Сальський, Сінклер. Засідання починається в 6 год. 50 хв. вечора. Головує Чилипчук , в Президії Вачинський. Секретарь оголошує порядок денний: 1. Привітання. 2. Законопроект, 3. Універсал для Українського Народа, 4. Справоздачання Прем'єр-Міністра. Порядок денний приймається одноголосно. Секретарь читає привітання Р.Р. з приводу Шевченківського свята перше від Комісії Генерала Зелінського,/голоса з місць /не той самий що у Варшаві./; від Української громади у Гланску за підписом Рол' ві Гланської діли партії н.-р. Павлюка і від інтернованих у Ланцуту II. Бублій доповнює розглянутий в Фінансовій Комісії законопроект про асигнування в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфів 45.000 австрійських корон, або відповідно по курсу суми в польських марках на заплату за хрущування поштових марок, покриття видатків Постановою Р.Н.М. було коручено Міністрові Пошт і Телеграфів скласти умову з фірмою Шера про надрукування 100.000.000 поштових марок. В сучасний мент друкування цих марок скінчено, для збереження їх треба заготовить спеціальні скрини на що потрібується 30.000 корон і на перевезення запасу марок 15.000 корон. Комісія підтримує зако- нопроект і спільність. Внесення Камісії приймається одноголосно. КОВАЛЕВСЬКИЙ робить позачергову заяву. При оголошенні телеграми з Гланску Секретарем були допущені неточності. Телеграма адресована Фракції н.-р., а просьбою передати привітання Р.Р. Секретарь стверджує ці поправки. ВІЛОПОЛЬСЬКИЙ просить слова для позачергової заяви. ВІЛОПОЛЬСЬКИЙ: Поправки зроблені деп. Ковалевським на стільки важні що я вважаю за потребне запитати деп. Ковалевського скільки налічує членів Гланська філія партії н.-р. Може їх там є мілон, тоді ми му- симо інакше реагувати на їх привітання, може треба послати відповідь. /в зали сміх/. III. Прокопович читає проект Універсалу Ради Р.дон Українського Народу і їх дужки. В Універсалі згадується про те, як наш народ віками трудився для чужоземців. Коли звалили царя нарід не хтів більш робити для чу- жинців і створив свою незалежну Українську Народню Республіку. Наслі- дки царя -російські комуністи поневолили українські народ, але м він не помирився в цієї неволі і три роки зеле кривау боротьбу за насильниками своєю армією і повстаннями. Знайте селяне і робітники, каже універсал, що ваше Правительство на чолі з Головним Отаманом О. Петлюрою перебуває на чужині, але не залишило думки про самостійну Україну. Далі Універсал підкреслює створення нового органу найвищої влади, Ради Республіки, яка буде порякувати на Україні аж до обрання віль- ними голосами всенародного парламенту. На прикінці Універсал закликає селян не робить неорганізованих повстань котрі знесилюють його, а гуртуватись і готовитись до повер- нення своєї народньої влади. Без дебатів Універсал голосується в цілому і приймається одноголо- сно, але з тим, що остаточна редакція його буде встановлена Редак- ційною Комісією. IV. Слово надається Прем'єр-Міністрові А.М.Ливицькому. ПРЕМЬЄР-МІНІСТР: Висока Радо. Правительство У.Н.Р. має право ви- свити свою радість з приводу того, що Рада Р. прийняла усю позноту ньової влади і приступила до організаційної праці, по закону, який ми члени Правительства мали високу честь підписати. Це правительство Прокоповича декларувало своє принципове не- похитне рішення скикати предпарламент, який правительство в той час мріяло відкрити в Київі. Недоля примусила перейти нас на те- риторію Польщі, але і тут правительство не залишило думки про предпарламент , була утворена комісія для розроблення війовіжно- го закону. І6 жовтня я приступив до виконання обовязків з Голови Р.Н.М., вже через тиждень Р.Н.М. ухвалила закон про Тимчасове Верховне Управління і закон що про Державну Народню Раду. Прави- тельство мріяло вже через місяць вітати представників народу в Ка- млянці. З огляду на те, що одним з членів Ради Р. закликувалось Прави- тельству що воно нічого не говорило народу про скидання предпар- ламенту я пропитую /читає та те місце в зілозви до Українського Народу, в якому про це говорилось /читає/. "В найскоршому часі бу- де скликано народне представництво-Народня Рада. Увага каже своє слово і утворить життя, коли всяк буде відчувати, що він голосо- дарь своєї хати, що там його воля,-його права. До скидання на- родньої ради члени Цр вительства і зовкі армії на чолі з Голов- ним Отаманом будуть мати спільні наради по справах державного зна- чення. Тоді народ армія і правительство будуть мати одну спільну думку, один велікі зв'язання." Це писалось тоді, коли Уряд мав на- мір скикати Державну Народню Раду. Рада Р. сконструйовалась по тому ж принципу. Нам довелось пережити страшну несподівану катастрофу, після якої всі наші чинники аж до вищих включно дійшли до повного зне- вірря. Серед війська почала ширитись агітація на користь гетьмана та єдиної неделимої. Був загрожений увесь державний центр увесь державних організм. В цей трудний момент політичні партії прийшли на поміч правительству. Сталося чудо - постала консолідація по- літичних партій, що привела до сконструйоровання Ради Р. Я вірю, що ця консолідація завершиться вступом до Ради Р. і тих партій, які ще досі не ввійшли до неї - с.-р. і національних меншостей. Правительство в своїх відозвах вже давно закликало до консолідації усіх вірних синів Батьківщини. Говорити мені про заслуги правительства зараз не час. Не мо- же бути заслуги правительства, якому доля судила довести до такої катастрофи, але будемо справедливі - заслуга правительства вже є те, що зібралась Р.Р., велике нещасть, що засідає вона тут, а не в Київі. Я хтів би, щоби ви вірили в честність правительства. Гасла демократії все стояли перед правительством. Правитель- ство вірило, що народ звільниться власними силами, що лише наро- дові повинна належати необмежена влада в нашій державі. Всякий Уряд на Україні, який схоче бути Урядом національним може спиратись лише на українське селянство, на селян - хліборобів. Правительст- во стояло на тому, що в нашій республіці не може бути пригнічених а тому інтереси робітництва були зазне на оці правительства. До нашого національно-державного руху приєдналась демократична інте- лігенція національних меншостей і в першу чергу єврейська демо- кратія. Правительство вжило всіх заходів до притягнення у відбудові нашого краю представників великого торгy і промисловості. Прави- тельство гадає, що лише гармонйна праця всіх верств населення може створити здоровий розвиток нашого краю. Закон про вільний торг а також закони про горілчану та пукрову промисловість були першими актами нашого Уряду , що мали на меті створити нормальний умови для розвитку нашої промисловості. В земельному питанні Уряд хоче, щоб в основу аграрної рефор- ми лягли закони Директорії. Тут корективи потрібні, але вся зем- ля повинна належати селянам - хліб. Ніяка сила не може забрати у селян ту землю, яка перешла до них шляхом революційної бороть- би. Коли ми повернемось на Україну ми запитаемо, якого закону про землю хоче селянство і тому Міністерство Земельних Справ в своїй роботі обмежувалось лише збиранням матеріялів для переведення май- бутньої земельної реформи. Другим чинником нашої боротьби за дер- жавність , на який спиралось правительство являється наші робіт- ничі маси, пролетаріят, ремісники України. І ще довгий час наш Держава буде черпати свою силу в робітничих масах. Пролетаріат зазве у всіх державах був провідником революційних і соціяльн- реформ. Українська державність для пролетаріату для пригніченого класу в питання життя чи смерті. Міністерство Праці збирає стемаизує матеріяли для розроблення в майбутньому ріжних нормуючих робітничче питання. Правительство знає, що мине ще довгий час поки народиться на Ук- раїні велика національна буржуазія. Правительство не забуло на ті- особливі умови нашого історичного життя, що привели до зденаціоналі- зовання класу великої буржуазії. Правительство, яке хтіло б опертись на цю клясу неминуче попаде в обійми єдиної неділимой. Може через це наша революція прийме затяжний характер, але це так. Через це, ми ба- чимо в Р.Р. лише представників демократії, соціяльної і буржуазної. Але правительство буде допускати до праці поодиноких представників великої буржуазії, які приходять до нас і стають на грунт нашої дер- жавности. Без чужоземного капіталу неможливе відродження України. Прави- тельство дбає про притягнення великого чужоземного капіталу. Спеціялі на записка розроблена по цьому питанню подана на розгляд Фінансово- економичної Комісії Р.Р., і від РР. залежить вироблення тих конкрет- них законодавчих норм, що мають лягти передумовою в справі притяген- ні на Україну великого капіталу. Українська кооперація, що 10 років тому відогравала ще незначну роль, за останній час надзвичайно зросла, розвинулась у великі союзи що водіють маєтностями і капіталами. Цей чинник національно свідо- мий відогравав і буде відогравати визначну роль в нашім житті. Історі розвитку кооперації вказує на ті шляхи, якими мусить йти розвиток про- мисловості і торгівлі на Україні. Коли нема великої промислової бур- жуазії, то працюючі маси обєднуються щоб утворити свої великі проми- слові і торговельні організації. Кінчаючи свій доклад про загальне становище, я підкреслюю, що Уряд в своєй діяльності спирається на селянство, робітництво, дрібну промислову буржуазію і свідому демократичну інтелігенцію. Засідання закривається в 9 год.30 хв. вечора. XII ЗАСІДАННЯ Р А Д И РЕСПУБЛІКИ 13 березня 1921 року. На місцях Уряду всі члени Кабінету і Члени Вищої Військової Ради. В [12 годин ранку на засідання *ади прибуває ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТО- РІЇ. Заступник Голови Р.Р. Пилипчук оголошує засідання закритим і дає слово Міністру Справ Закордонних Нікозьському. НІКОВСЬКИЙ. Високі Збори. Закордо на політика цілком залежить від сили внутрішнього положення держави. Через відсутність внутріш- ньої сили нашого державного організму міжнародне становище нашої дер- жави було дуже скрутне і небезпечне, а тому ми мусили шукати ріжних орієнтацій. Склавши берестейський мир Україна була в орбіті німець- кого впливу але і цей напрямок політики вкінцівся з ментом побіди (директорії, яка зробила ставку на сильнішого, а саме на нового чин- ника європейської політики - Антанту і самого впливового члена й - Францію. Не одержавши відповідної допомоги від ранції, Уряду дове- лось вирішити елементарні відносини до близьких сусідів України,від яких залежали наше становище в Європі і на першу чергу став на ко- нечності порозуміння з Польщею. Через те, що наші мисли не виявили на лежного розуміння що до одпору більшовицького імперіялізму, Уряд му- сив перетрактувати з сильним сусідом і мусив зробити йому де-які уступки. Ці перетрактації стали на реальний ґрунт коли і польська по- літика усвідомилася, що, не заспокоївши себе з боку слідних гранниць, не можна приступити до будування Польщі /читає декларацію 2 грудня 1919р./. Після дійсної декларації прийшло до заключення політич- ної і військової конвенції з Польщею /читає таємні пакти політичного головору/. Не був перший акт з сусідом, який давав нам визнання су- веренности нашої Республіки. Конкретно він давав мілітарну допомогу для боротьби з нашими ворогами, з якими справитись ми самі сили не мали. Передом наших відносин до Польщі, на підставі цього договору, наступом тоді, коли Уряд Польський почав переговори з більшовиками. /читає ноту М.З.С. до Польського Уряду з 30/IX-1920р./.Нам Посол в Варшаві вимагав, щоб при переговорах з Ризи були представники нашо- го Уряду. Меморандум: Після зазначих підстави, на яких ми могли ро- спочати переговори з представниками більшовицького, або будь-якого іншого майбутнього уряду Росії. Під меморандумом окреслено нами від- ношення до Росії, зазначено, що Україна не бажає ні задушити, ні зни шати Росії, а хоче жити в неї в добрих відносинах. 5 жовтня 1920р. було підписано договір, яким визнано одною стороною Польщу, а дру- гою Росію і Україну, хоча наш Уряд в цьому договорі участи не брав. не зважаючи на заходи, що були зроблені нами в Варшаві і Ризі.Поль- ська делегація настоявала на заключенні військового перемир'я з біль шовиками, але в той час Польський Уряд запевняв нас, що він стояв і буде стояти на ґрунті нашого договору. Не зважаючи на наші проте- сти Польща складала з більшовиками два договори - про військове пере- мир'я і прелімінарний. Тоті на заходи почалась політична паніка, що Польща творить на сході політичний хаос. Для більшовиків така пере- ділка була конечна для провадження боротьби в напрямку сітзової ре- волюції,на яку тільки і ставить свою ставку більшовицький уряд. Для нас наслідки були неприємні: 1/ Польща визнала уряд Раковського, 2/варшавський договір тим самим був знищений і 3/ по скільки Уряд УНР опинився на чужій території, то він мусів бути алікзідованим. Але фактично відношення наші не змінилися і продовжуються лінія стара. Я вважаю, що, зваживши всі об'єктивні обставини наших відно- син з Польщею, зключення Ризького договору приводить нас до того висновку, що Польсько-Український договір мусить бути переглянутий і відношення наші до Польщі місять бути змінені /оплески/. Тепер я не можу відповідати за ту політику, яка провадиться, а тому подав до демісії Голови Р.Н.М. і Голови Р.Р. Коли почнеться нова акція, в якій зіьме участь і Україна, і Польща, то на наших попередніх умовах і відносинах треба буде по- ставити хрест і утворити нові. 5 грудня м.р. Уряд УНР звернувся до Уряду Польщі, щоб він зро- бив все можливе в справі співжиття обох народів, аби не поставити наш державний центр в скрутне неможливе становище. Польсько-ук- раїнський союз в боку політичного, економічного і військового був для нас дуже важкий, і на будучий час він мусить бути построєний на інших підставах. Польща це порід до Європи, а тому без неї нам обійтися не можна. Польща зараз фізично не може зоввати, а ми мо- жем стати для неї причиною війни з більшовиками, але закинути нам нічого не можна, бо ми залишились на грунті нашого договору і на будучий час Польща не буде трактувати так, ніби то наші попередні умови і відношення перекреслені. Позаторік Україна і її політика були в Європі нікому не відомі, а тепер нас трактують досить по- важно, щоб з нами говорити, а як що і не йдуть до нас, то тільки через те, що реальні наші цінності дуже невеликі. Другий нам сусід, в яким треба встаноити добри відносини, це Румунія, яка веде мудру політику, старатеться як менш воювати. Ру- мунія тепер до нас дехвилля ставиться цілком прихильно. Справа від- досин з Румунією, як і з Польщею, налагодилася тільки тоди, коли Уряд УНР зрікся принципу територіального максималізму. Посол в Румунії Мациєвич о.нійно заявив, що на разі корд-ном нашим явля- ється іністер /читає ноту Посла нашого в Румунії до Румунського Уряду/. Російський Уряд, як би він мадувався в Румунію, одразу б демонстрував своє бажання мати Бессарабію і це Румунія добре знає. Одже, Уряд УНР сподівається, що не боротьбі з більшовиками Румунія нам допоможе, але зараз вона звійне не хоче і тому замовчує всі різки випади більшовиків проти неї. сі переговори Румунії з біль- шовиками мають одні завдання - затягти переговори і початись звнутрішнього росклату більшовиків. Що наласти на Європу, соціт- ська республіка мусила б переєднути через трупи Румунії і Поль- щі і ці держави готуються до того, щоб в разі потреби дати біль- шовикам можливий опір. В справі більшовицького тила, в справі повстань Уряд УНР висту- пає значним чинником і спроїти нашу політику треба на тій підста- ві, що хто б не почав перетравувати з більшовиками, а без нас він обійтися не може, бо ми занадто велика потенційна сила. Найсиль- ніше ми стоїмо серед тих держав, які виникли з бувшої Росії. Прибалтійські держави встали закріпити своє становище, ство- рити армію в той час, як ми боролися. Фінляндія, покінчивши з біль- шовизмом, визнала нас. Визнання це наступило ще за частів ретьмана, бо все тоді фінляндця уявляла з себе цілком налагоджений держав- ний апарат. Для зміцнення відносин між окремими державами, що відкололись від Росії, відбулося 3 конференції. Перша і друга конференції жал- них реальних наслідків не дали, бо всі зрозуміли, що без України, яка з цих конференцій не брала участі, скласти східної Антанти не можна. Третя конференція в гизі відбулася вже з участю України і представником Уряду був п.Саліківський. Були заключені договори політичні і економічні. Цей союз Балтійських держав з Україною відділяв би Німеччину від Росії і тому дав би для України великі можливости. Але через де-який час відносини змінилися, бо совітсь- кий уряд почав диктувати свою волю Балтійським державам, а тому Україна для них була б компромітурним союзником. Хоч Балтійські держави підтримує Англія, але вона нас визнавати не хоче, бо чекає упадку більшовиків мирним шляхом, а ми уявляємо собою центр, який мусить битись з більшовиками і виступати проти них оружної рукою і хоч великої Росії Англія не бажає, бо це великій конкурент її на сході, але і з нами Англія не по дорозі. Сильніша з Балтійсь- ких держав - Фінляндія не бойться й досі вести з нами переговори. Зовсім певний і забезпечений характер ми маємо у відносинах до Білоруської Республіки, яка ставить тіж віхи при відбулові сво- єї держави, які ставили і ми. В справі утворення єдиного повстансь- кого фронту Білоруська Республіка може дати великі можливости. Зв'язки наші з державами південного нашого сходу і досі залиша- ються добри, правда лише в дипломатичному відношенні, як-напр., з Грузією. Ми не можемо звіти в принципу самовизначення і мусимо об'єднати всі землі українські, які самовизначуться, як самостійна козача Кубанська Республіка. 7 серпня 1920р. Уряд УНР і Кубані склали договір і визнали один одного незалежними республіками. Також пе- реговори ведуться і з Урядом Терського Війська. Також переговори Макаренко, представник Кубані, звернувся до нас з меморанду- мом, в якому зазначив, що Кубань на сході позинна являтись відпо- ручником нашої політики що до Росії. Політика України на сході по- лягає в тому, щоб заснувати однорічний союз з Дону, Кубані, Терека а оже не й з других держав, як напр., Турції, Кемалістський Уряд якої ще з більшовиками лише через те, що бачить велику небезпеку в бою англійського імперіялізму, але кожного часу може з більшовика- ми зірвати. До до такої колонії на сі, як Зелений Клин, що має І мільйон 250 тисяч людей з 90% українською населення, то там конче пот- рібно переводити підготовчу роботу що до закріплення за національни ми організаціями характеру державного. Іпоніл стоїть за етну Росія але не дуже сильну, щоб з майбутній боротьби з Америкою не мати сил ного- супротивника. Іпоніл не відкидає наших домагань до Зеленого Клину. Ця справа має в порядку народження і посунути її далі поки що дуже тяжко, бо зносини надзвичайно утруднені. Щоби одначе багатий частин виконати свої обовязки і супроти Зеленого Клину, Уряд УНР кс- ристувався всіма можливими засобами для підтримання зв'язку з цією нашою колонією. Справа зносин з Зеленим Клином в сучасний мент про задиться Посольством УНР в Берліні. Через зазначене Посольство Уря- дом УНР подано до Правительств Китаю та Японії меморандум, як в яко му засовано історичний розвиток Зеленого Клину та підкреслено, що інтереси цих держав сходять до певної міри в інтересах УНР. У відповідній ноті до тих же Урядів ми просили аби зони І призвали поодиноким урядовим інституціям встановлення українським громадян- ством Зеленого Краю державний характер, 2/ приняти зазначені інсти- туції під свою охорону і 3/ пришли їм в матеріальному допомогов. Російський імперіялізм, приляви форму бойкозивим не призав українському народові права на самовизначення і с очті на старому ґрунті повної інкорпорації України політичної, економичної, національ- ної і культурної, увесь час провадить війну проти нас. Созітський уряд знехтував акти свої з 4 грудня 1917р. про са- мовизначення народів, з 20 грудня того ж року про визнання України незалежною державою, з 3 березня 1918р. /бп./договору з центральними державами/ про заключення миру з українською Республікою, перейшов над визвольними стримліннями Українського народу до порядку денного Численні повстання українського народу у відповідь на таке відноше ня радянського уряду при усилі його симульвати визнання незалежно- сті України і утворити діятельний уряд Української Соцістичної Со- ціялістичної Республіки з румунським емігрантом Раковським на чолі і зафіксували це договором від 23 грудня 1917р. Що цьому договору М.С.Ф.Р. являється державою, що має свій уряд і законодавчу владу в тим одначе, що функції фінансові, військові, народньо-господарські валівниць, пошт і телеграф регулювання і організація праці вико- нуються для україни не українським або якимис федеральним урядом, а урядом московським. Сам радянський уряд що склапається з Раковсько- го, Владімірова, Мануїльського, Гуревича, ринька, Терлецького, Сріпни- ка, Манчевица і протестував московських комісарів /яких нема на Ук- раїні/ Глєбова, Чубаря, Туманова, Яка і Ксандроза - з своїй подавляючи Зільности не український. Цей уряд відмовився організувати україн- ську червою армію і подався під оборону московської оружної сили, - чим явно підтверджив повну безсилість своє боротьби з народньою сти- хією а також дат окупації України. Заяви радянської делегації під- час мирних переговорів з поляками про самостійність української ра дянської республіки були лише дипломатичною грою нічим не підт- вердженою. Нам уряд виявив своє відношення до уряду совітів Росії взагалі і на Україну окремо в акті директорії з 9 січня 1919р., яким вимагалося від Уряду совітської Росії до 43 годин припинити воєнні операції проти УНР та ІІ трудового народу і звести своє військи в території України; в основних лініях це відношення не мінялося за весь час боротьби з російськими окупантами, яка ведеться досі і ве стимелься до повної перемоги над ними. Уряд УНР не залишив спроб по- розумітись з народом російським що до справи української державно- сті на Україні. Становище Уряду УНР до російського народу і його державності бу- ло созітам Росії відомо. Вже з декларації 26 грудня 1918р. Директо- рія виразно зазначила, що в серед міжнародних відносин вона стоїть на грунті цілковитого нейтралітету. В пізніших актах своїх потужне- моранцумах і деклараціях до держав світу і сусідніх з Україною Дер- жав Уряд УНР постійно підкреслював що він прагне миру в Росіє, що не має ніяких агресивних намірів що до неї, що він не має наміру ізолювати економічно Росії закрити її вхід до моря. Уряд УНР не один раз зазнав свою готовність помиритись з совітською Росією і приступити до встановлення мирних відносин. Одначе його добра воля розбивалась о непримиримість російських большовиків, які нічого не хтили чути про пам'ять самостійніцької бажання українського народу і його волю жити своїм незалежним державним життям. Крім оружної боротьби проти УНР большовики ведуть з нами боротьбу заочинною і подлою агітацією як на Україні, так і за кордоном. Тому і наш уряд крім боротьби військової мусив вести з окупантами боротьбу шляхом дипломатичних заходів та чужоземні преси. В сучасний момент європейська опиня власним ознайомлена зі станевим положенням українських народів, які борються за свою самостійність і незалежність. Всі європейські держави визнали Україну за незалежну державу. Що до російських антибольшовицьких організацій, які стоять на становищі неприязнення Радянської влади в Росії, то не зважаючи на повноваження від монархично-абсолютистського до справи відродження Росії, всі напрямки ставляться вороже до української державності. Російська еміграція, освітлена в головних політичних центрах у Берліні, Парижі, Лондоні і других містах увесь час веде рішучу пропаганду і дипломатичну-політичну роботу проти інтересів УНР. В Берліні - головному заряд центрі російської реакції створено зараз Комітет з 4 дум, зложений переважно в октюбрістіз і кадетів. В Парижі існують т.зв. Діловий Комітет, Комітет членів бувшої Державної Ради під керовництвом Гучкова, група Бурцева і російський національний центр. Останній на чолі з Міллюким і Керенським. Цей центр З чиля ц.р. скинув нараду членів бувшої Російської Конституанти. Кіт і висліди наради доказали не раз, що російська демократія стала в своїй політичній ідеології на теретай точки. Керенський Авксентьєв скидали цинічні заяви про ісконні руські город Київ та по Україні можуть бути тільки «составною частиною Єдиної Великої Росії». Офіційна резолюція цих нарад говорить про федеративний уряд будь-чого Росії та про те, що російська демократія не має наміру нікому накладувати орудної сили того роду публічного зв'язку і гадає, що до цього дайте шляхом порозуміння операцію на волі і різності обох сторін, але м український народ добре знає, що значить на мові керенського федератив. Підком на боці від зазначених вище російських організацій стоїть політична група В.В.Савінкова в Баршаві, група найбільш ідейна, що має найбільше пансів для підмунування большовизму. Представники цієї групи неоднократно заявляли, що комітет стоїть непохитно на праву самознавчення народів та викликаючого з цього призначення факту незалежності їх народів, що відділились від Росії або заявили своє бажання відділитися від неї. З цієї групою ми заключили в осені м.р. відповідну військову конвенцію для ведення спільної боротьби з большовиками. Не без впливу цієї групи збори ген.Брангеля в сьогодні часі робленій були заходи в справі порозуміння з урядом УНР. Одначе наш Уряд керуючись досвідом зробленим на попередніх-Брангель постазився до справи порозуміння дуже обережно. Велке порозуміння в Брангеле могло мати виключно військовий характер тільки на час боротьби зі спільним ворогом - большовиками. Коли виявилося, що практично ген.Брангель не думає дотримуватись проголошених ним лозунгів широкого демократизму, Російський Політичний Комітет Савінкова неоднократно попереджував його. Проти тенденції боротьби з державною волею самовизначающихся народів, Брангель прохалився в Польщі заключила перемир'я. Ці події тимчасово паралізували діяльність комітету Савінкова, проте він не залишив до нових державних образців. Група Савінкова не відзначається великою силою та впливом в російських колах однак, пов'язання її є великим проболоною в односпільному единонедипломатичному фронти російської антибольшовицької еміграції і в цьому ми вважаємо великий успіх для справи дальшої боротьби за наше звільнення і порозуміння в будучому третю Росію. За пізнім часом доповідь міністра Закордонних Справ переривається до слідуючого засідання. Засідання закривається 2 год. 40 хв. дня. XIII ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 13 березня 1921 року Засідання відкривається в присутності Пана Голови Директорії. На місцях Уряду всі члени Кабінету та Вищої Військової Ради. Засідання починається в 5 год. вечора під голосуванням Пилипчука. Засідання не прилюдне. Міністр Закордонних Справ продовжує свій доклад. НІКОВСЬКИЙ. Щоб висувати наше становище у великих державах, я мушу нагадати, що наша дипломатія за кордоном довгий час носила бо- лячку тієї піни, яку викинула революція. Недозоріла українська дум- ка випадкових людей, що виїхали за кордон репрезентувати нашу держа- ву та великі громі, якими вони роспоряджались в той час, спричинилися до значної деморалізації та повної недисциплінованості. Це в значній мірі було причиною того, що в Європі звикли нас не слухати. Як на- слідок роботи цієї дипломатії явились і повна розбіжність і дезорі- єнтація серед української еміграції. Кожний вважав себе в праві на власну позицію, власну орієнтацію. Появились українські групи ко- муністичні і монархічні, і вони стромлять руки в нашу справу. Геть- манські групи і бувший гетьман Скоропадський роблять спроби шкодити нам в Німеччиному Міністерстві Закордонних Справ./Вілопольський в мі- сяця - це не-правда/. Я маю певні здомості про ті розмови, які мав Скоропадський з Блюхером. Поважного значення виступи цих груп не ма- ють, ніхто з ними серйозно не числиться, але іноді вдається, що ніби хтять говорити зі Скоропадським, як це робить Англія. Європа добре знає, що помимо нашого державного центра нема в ким говорити, але як хтось говорить в тою чи іншому групою, то лиш для того, щоб поки що не говорити з нашим центром. Про нас утворилась думка, що у нас пар- тійність стоїть над державністю. Дозволь нам доведеться ще відчувати наслідки цієї політики вільної руки наших дотеперішніх представників та осібних позицій бувших по- слів. Друга справа, що гальмувала дипломатичну роботу-перегруже- ність місць, тепер вже заладожена: місці скорочені до дуже невелико- го числа та загали заходами вжитими для урегулювання нашого пред- ставництва ми вже досягли значних результатів. Тепер можна сказати, що ми маємо дисциплінований дипломатичний апарат безпосередньо звя- заний з нашим державним центром. Можна бути певним, що апарат цей буде провадити ту політичну лінію, яку продиктує йому Уряд. Наше становище в Англії досі невияснене. Англія в цей час живе під погрозою робітничої кризи. Поки що Україна лежить в сфері впли- ву не Англії, а франції. Безперечно, що Англія не хоче відбулося ве- ликого Росії. Англія йде шляхом ослаблювання Росії. Вміст кульмінацій ного розвитку успіху Денкіна Англія припинила постачання йому зброї . Важання Англії завважає торговельні зносини з совєтською Росією пояснюються робітничою кризою. Цими зносинами Англія має на меті до- вести до повадання большовизму в Росії та конечному передумову їх ставить гарантії з боку большовиків, що воно відмовляються від впли- зів в Персії, Індії. З другого боку торговельні зносини для больши- виків мають значення лише, як засіб пропаганди, реальних матеріаль- них результатів ні тій, ні другий сторони вони не дають. Наші пред ставники мають завданням розяснити цю ілюзорність товарообміну та роскривати дійсні наміри большовиків. Нам посол в цей час в Англії відкликаний і місця наша представлена там лише одним Секретарем. Резюмуючи коротко відношення до нас Англія можна сказати, що во- но полягає на принципі "сидить тихо і чекайте". Орієнтація на Англії була б найбільше вірною", але ж беручи на увагу, зазначений тілько що принцип та те, що по своєму географічному положенню Україна знахо- диться в сфері впливу франції, бо по поділу впливів між цими держа- вами Англія взяла собі Валтійські держави, ми маємо завданням при- тягти до себе увагу в першій мірі франції. Відношення до нас франції не було однорікове. Спочатку повстання нашої Республіки в кінці 17 року Франція визнала+ нас. 11 січня 1918 року представник франції генерал Табуа офіційно заявив у Києві нашо- му Урядові, що Франція фактично визнала нас, але через назвал боль- шовизму та дальшу німецьку орієнтацію нашу це зідношення франції змі нилося. Франція ставилась прихильно до ідеї єдиної неділимом Росії з якою в неї є ста рі фінансові зв'язки та вобов'язання. Наша делегація виступала з офіціальними заявами у Франції але поки що без наслідків. Повстання проти гетьмана змінило трохи віл- ношення до нас. З дальших подій особливо звернуло увагу Франції на- ше зближення з Польщею і спільний похід на Київ. Після катастрофи з поляками на Вкраїні,Франція цілком відвертається від нас і стає на шлях визнання Врангелю, як нау чена попереднім досвідом Франція, визначаючи Врангеля, зимагала від нього гарантій демократичної полі- тики. Неуспіх Врангеля відбився на позиції Франції. Тепер можна ска- зати, що Франція зішла в принципу єдиний недиломої Росії. В цей час у Франції набирає сили ідея східно-полудневого союзу Дону,Ку- бані, Тереку. Представники Кубані перетрактують в Францію та вид- вигають при цьому необхідність участі в цьому союзові України. Франція готова віддати нам ті військові частини в армії Врангеля, які складаються з українців і заявляє бажання перші до нашої армії. Ознакою де-якої зміни на краще у відношення до нас являється те, що французи не відмовляються візувати наші закордонні пашпор- ти. Цей факт показує, що Франція ставиться до нас не вороже, а ли- ше поки що не говорить з нами. що недавно заклав ся у Парижі на чолі з п. Галіпом збирається на власну руку вести пе- реговори з французами, але це йому не повелося. Так званий Укра- їнський Національний Комітет Моркотуна інспенірований російськими колами веде з нами боротьбу, Він звязаний з Віленська Національна Рада відмовилася вести переговори з Француза- ми без нашого Уряду а запропонувала своє посередництво, але поста- новлено коли ми не виявимо акції вести повесті з французами перего- вори від На-ціональної Ради. Наші акції у Франції до цього часу не могли розвинутись за браком грошей. За останній час я маю зві- стки, що новий посол нам у ранці п. Пульгін зв'язав до Парижу.Ло- сі наші пропозиції не носили конкретного характеру. Наше відношення до боргів старої Росії має бути виявлено в повній ясності .Франція не визнає нас головним чином через те, що заінтересована фінансово у відбудові Росії вбачаючи тільки в цьому повну гарантію повернення- тих капіталів, які вона позичила Росії.На конференції у Спа наша участь в російському боргові опреділялась в 30%. Треба щоб Р.Р. роз- в'язала це питання конкретною постановою. Поважного характеру заяви наших представників оперті на дії постанови позинні змінити це не- вирване до нас становище Франції. Не маючи своєї території ми все таки маємо велику силу в своїх руках. Я кажу про повстання на Україні. Коли ми дозводимо миродай- ним чинникам що ми являємся росполагаюми цього руху, що ми можемо або припиняти його, або піднімати його з новою силою, що ми можемо- орієнтуватись на власні сили, це е серйозним аргументом для наших перетрактаций з ними. Німеччина по не офіціяльних заявах в цей час не визнає нашого Уряду, але визнає наше Посольство. Найбільше уважне відношення до України істнує у пражих колах Німеччини. Німеччина вважає, що Украї- на буде, але з яким Урядом - це справа майбутнього. Н імеччина пси- хологічно йде до російського больовизму, тільки через те, що со- вітська Росія є єдиним місцем де одверто критикується Версальський договір, що гнитить тепер Німеччину.Проте цілком певно можна сказа- ти, що Німеччина готова повести війну з большовиками, як би вони вступили на її територію, готова навіть на інтервенцію в Росії як- би за це були дані відповідні компенсації і подержання Версальсь- кого трактату. Справа видачі грошей депонованих Українським Урядом в Німеччному банкові зіставляється не зрішеною. Відцід Барановського в цій справі до французів сильно роздратував піднізь, наше посольст- во в Берліні розвиває велику діяльність, це одно з найбільш актив- них посольств. Між іншим це посольство підтримує цілком нормальні вносини з французьким і англійським посольствами в Берліні. Значним центром нашої політики крім Берліна являється це Прага, де є дуже позажні представники яких других держав. В Чехії помі- чається велика організованість народи і Уряду та вміння залагоджува- ти кризи. Зносини в Чеським Урядом нашого посольства надато джуртсься. Крім того слід зазначити, що наше представництво в Празі веде пере- говори і тримає зв'язок з кубанцями. В червні м.р. відбулася конференція наших послів у Спа,на якій між іншим були присутні посль Ішкеевич, Василько, Мрголін. На цій конференції ми мали від Секретаря Ллойд-Джорджа заяву, що Англія поки що відмовляється од відповіді що до нашої справи, взамін чого, 40.мільйонвий український нарід міг би скинути большовицьку владу як що він її не бажає. У вересні того ж року відбулася міжнародна фінансова конферен- ція, на якій був наш посол Яковлів, але конференція під мала акаде- мічний характер і для нашої справи великого інтересу не представляла. Одним з важних моментів в нашого життя треба вважати постановку нашого питання на чергу дня в Лізі Націй в кінці м.р. Не вважаючи на те, що питання це було негативно розв'язане, слід зазначити, що в поглядах на наш у справу відбулись великі користні для нас зміни. Принципових заперечень проти визнання нашої самостійності майже не було як в Ки У-ій Комісії, так і нахвалах в Асамблеї. Комісія розглядала нашу справу першого і шестого грудня а Асамблея 17 груд- ня. Час був дуже некорисний для нас з огляду на те, що як раз в тих днях ми втратили свою територію. Цей факт а також постанова Ліги На- цій, в силу якої вона позивна була би боронити нашої суверенності, як що ми буди би приняті в число її членів, спричинились головним чином до негативного розв'язання нашої справи. Проте, ми маємо офіційну відповідь од Голови Комісії, що розв'язання негативне не являється принциповим і не позбавляє нас права поставити справу принятия Ук- раїни до Ліги націй на чергу для слідуючої Асамблеї. Роблячи висновки зі всього сказаного, не можна назвати наме між- народне становище добрим. Головним нещастям на им являється втрата території. Неправильний підхід до нашої справи - це яловин Європи, з яким ми ще будемо мати діло. Але ж ні в якому разі справу україн- ської державності в міжнародних відносинах не можна уважати влік- зованою. Задля лінія Єдиної Неділимої" вже вломана. Це є пози- тивний факт великої для нас ваги. Брак коштів дуже заважає дійсному освідомленню Європи в нашій справі. Велика інформаційна робота все ж таки зроблена. Пресова слу- жба наша працювала добре, відношення європейської преси до наших по- відомлень уважне. Почату в цьому напрямкові роботу ні в якому разі не можна припиняти. Крім того, ми маємо поставити на реальний грунт дипломатичну роботу. Умови, концесії, борги - все повинно бути ви- яснено. На чергі дня стоїть також дуже актуальна питання самостійної політики нашої чорноморському базейну. Готовність до акції повстанців дає нам змогу ареалізувати план створення союзу державних образо- вань Чорноморського Базейну. /Члески/. Оголошується перерив на 20 хвилин. Після перерви засідання починається в 8 год. 33 кв. Головує Фе- щенко-Чопівський. Адміністративна блого надається Прем'єр-Міністрові для продов- ження звіту Правительства. ЛІВИЦЬКИЙ. Головним завданням Правительства на протязі всього часу його діяльності було забезпечення нашої армії. В цій справі при- ходилось переборювати найтяжчі труднощі, а через те, що були трудно- щі непреоборимі, то це відбилося на нашому загальному становищі. Правительство в довгих шуканнях бази для постачання нашої армії прийшло до переконання потреби мати дружні стосунки з сусідами. З цією метою Правительство заключило мир і склало договір з Польщею. Здавалось, що після 24 квітня 1920 р. нашій армії нічого не буде бра- кувати. Представники інших держав казали, що при такому заосмотрен- ню, яке мала наша армія можуть битись або безвужді, або герої. По вій- ськовій конвенції поляки мали дати засострення і озброєння нам для 3 дивізій нормального комплекту, себ-то до 70.000 козаків. Виявилося, що Польський Уряд не встані був виконати цієї кривенції. До цього спричинилися не тільки не спроможність Уряду, але й внутрішні відно- шення в Польській Республіці. Уряд Польський і частина партії пиро ставились до нас, але ж реакційна буржуазія ставилась до нас вороже, не визначачи навіть самої ідеї української державності. Ми виновали договір чесно і вірно, а поляки не додержали умови. Все таки станови- ще наше з заосмотренням 1920 р. було краще, ніж коли б то не було пе- ред тим. Військово було забезпечене хоч не в повні одягом, близькою, не будо поместей. Для того, щоб не було недовірря між Урядом і військом, щоб трима- ти між ними постійний контакт, щоб налагодити як найскорше запілля. Правительство взяло за потрібне ,щоб Міністерства йшли на Вкраїну в жовтні м.р. безпосередньо за армією. Правительство побало, щоб Мі- ністри безпорередньо знайомились з армією, бачили її недостатки. Були великі смілі надії. Населення зустріло нас, наше мійсько з позним довірям і великою радістю. Весь час правительство підтримувало контакт з армією. Для цього Було скликано низку спільних нарад Членів Уряду в представниками Армії. На останній нараді в Ялтушкові було встановлено повну од- подумність представників війська і Уряду. Тут з трибуни було кину- то обвинувачення на адресу Правительства, що воно не мало контакту з армією і що воно болісось армії. Це обвинувачення являється без- підставною образою Правительства. Правительство в охоту вислухує критику своєї діяльності, бажаючи краще орієнтуватись в своїх зав- даннях, але безпідставні обвинувачення воно відкидає, як незаслужену образу. Панове Депутати, я констаю той факт, що ні один з Міні- стрів нічого не боявся, не боявся він і армії, як тут говорилося. Коли б хто боявся, то поїхав би не до армії в Ялтушкові, а кудись далеко від осідку Правительства. Відозви складена в Ялтушкові і підписана разом представниками Уряду і війська являється документа- тальним доказом єдності їх думок. Не дивлячись на заходи, нам не удалося звільнити Україну. Ста- лася катастрофа. Вона не була несподіваною, але несподіваним був ізвидкий темп відвороту. Частина Міністрів прийшлось безаперечною керувати тими військовими частинами, які ратували наше майно на лінії Гуслятин-Ярмолинці. В самі останні дні нам нарадах, які від- бувались при Ітабу армії 18 і 19 листопаду були присутні Міністри При переході Збруча армія мало зтратила військового матеріалу. Тільки частина Мобілізованих розбіглася. Кінцота також перейшла Збруч. Правительство визвало заходів перед французькою Військовою Місією, щоб зберегти цілість армії і кінський склад. Тоді було зя- совано, що наша армія має перейти на ста овщие інтернованих. Як по- ясняли полки предмінарний договір примукував їх до того. Були ли- ше обітниці, що інтерновання буде формальним і що становище нашої армії не буде лихим. Правительство командирувало до Польського Уря- ду для переговорів в справах забезпечення армії і Уряду Міністра Стемпоського та Товаришів Міністрів Яверського і Імитріва. Було обіцяно після договір переговори, що армія дистане гарнізонний найок і буде росташована без порушення її єдності. Прого було мало, була вироблена Правительством схема додаткового пайка. І лютого ген. Зе- лінський докладав Уряду, що Польський Уряд вирішив видавати утримання на нашим старшинам і козакам, але ж до цього часу це утримання ще не видається і коли воно буде видано, я вказади не можу. На ґрунті важкого матеріального становища нашому війську ве- лася агітація ворожа не тільки Урядові, а самий нашій державній ідеї. Загальне моральне станошше нашого військо, беручи на увагу, той стан, в якому воно перебувале, можна назвати все таки добрим. Найкраще становище армії в Александрові і Каліші, найгірше в Бадо- вицях. Тепер треба, щоб до Варшави поїхали відповідні представники, щоб поставити Польському Урядові питання, як має бути дальше. Фінансове становище наша в моментом переходу за Збруч стало надзвичайне тяжке. Закордонної валюти ми не мали. Визвено було, крім нашої валюти, лише 76 міліонів рублів в російських проценто- вих паперах. Правительство робило заходи про позику у Польського Уряду. Зразу було бачання видати нам 25 міліонів марок, але ж тіль- ки в січні удалось добитись видачі 10 міліонів. Тоді ж було обі- цяно, що і лютого має бути видано ренту 15 міліонів. Тепер я маю казат запевнення, що ці 15 міл. мрть бути виздані не пізніше вісторка. Справа з реалізуванням російських процентових паперів вже налагод- жена. Міністр Фінансів Барановський знаходитьись за кордоном. В надія одержати частину фондів у Берліні і Відні, але в тим часом не ава- жаючи на велику устунки з нашого боку зроблені для одержання цих фондів ре льних результатів ми не маємо. Барановський в скорому ча- сі має повернутись сюди і тоді представить нам докладні приповздан- ня в цій справі. Правительству удалось запастися українською ва- лютою на майбутне. Громи наші Друкувались увесь час у Варшаві. Відомості про революцію в Росії дасть запевнення, що відношення Польського Уряду до нас мають змінитись на краще. Не багато втіш- ного я може сказати про наше становище. Міжнародне становище Вам засував "Міністр Закордонних Справ. Про закордонну політику я могу сказати , нахвихня щоб це не робили намі представники за кордоном, це нічого не поможе, коли наша внутрішнє становище не буде добре. Польщі легче було добитись нам визнання, бо Уряд Польський зро- зумів, що самостійна Польща не може істнувати без самостійної Ук- раїни. Ми гадали, що так буде і в Румунії, але ж Румунія не стала на шлях визнання і допомоги нам. В справі Польсько-Румунського союзу Польський Уряд стоїть на стороні наших інтересів. При сучасному нашому становище визнання нас з боку великих держав, було би чудом. Не дивлячись на відсутність території і озброєної армії, наше ста- новище все таки краще того, яке було в 19 році. Європа зрозуміла необлідність констатувати роспад Росії. Матеріальний інтерес приму- сить держави Європи визнати, як тільки у нас буде своя територія. В окремих Міністерствах ведеться зараз підготовка робота, пере- глядається закони, статути і т.и. Міністерством Освіти розроблено проект Єдиної Школи, який вводить реорганізацію усієї шкільної сі- стеми. Уряд Військового Міністра не був обсаджений Правительством, через те, що Правительство не хтіло призначати Військового Міністра без порозуміння з армією, а пізніше по скликанні Р.Р. це вважав за можливе розв'язати питання про його призначення до сформовання нового Кабінету Р.Р. З ініціативи Пана Головного Отамана утворено Видку Вій- ськову Раду, яка вже функціонує, до утворення їх цієї Ради відбула ся низка військових нарад, в яких взяли участь всі представники на- мого військового командування. /Вілопольськ з місця: Може й голосу- вали це/. Міністерство Внутрішніх Справ підготувало адміністративний апа- рат до будучого повернення на Україну. Міністерство Преси і Пропага- ди провадить інформаційну працю. Міністерство Ісповідань навязало вносини з Волиною, де розвивається сильний національний рух. Міністе- рство Зарейських Справ підтримує звязки єврейської еміграції в князях України з нашим державним центром. Вагато Міністерських портфелів як-от: Пошт і Телеграфів, Земельних Справ, Народнього Росподарства лишаються необсаженими до вирішення Р.Р. На цьому я мушу скінчити огляд діяльності Правительства в цілому і поодиноких зв'язомств його. Не може бути заслуг у Правительства, якому доля судила доести нас до катастрофи, яку ми переживаємо, але все ж таки заслуга Правительства є в е в тому, що ми зберегли наш державний центр, зберегли армію. Може інші люди в Правительстві до- сягли б більшого, може у нас не було сил, не будо здібності. Але Пра- вительство не могло, не мало права відмовитись від влади, воно не ма- ло кому передати її, нині складаючи свої уповноваження перед Р.Р., ми гадаємо, що те Правительство, яке буде зорганізоване нею, маючи за собою підтримку Р.Р. і всіх верств громадянства досягне кращих ре- зультатів. Правительство не має права ставити питання про дозвірь бо воно не було формовано Р.Р., а тому Правительство складає свої обовязки і буде продовжувати техничну працю до того часу, поки на його місце не прийде новий кабінет, сформований Р.Р. На інтерпеляцію фракції х.-д. про те, які наміри має Правитель- ство в зв'язку з подіями на Сході я не можу дати відповіді, бо від нині Правительство складаючи свої уповноваження не може робити захо- дів в напрямку загальної політики відповідальність за яку лежить на Р.Р. /Веппалько з місця: ого-го./ Я вважав би, що з взязку з подіями в Росії, треба послати від- повідних представників нашого Уряду до Варшави, щоб там поставити питання перед Польським Урядом про дальші можливості в нашій держав- ній праці. Одночасно треба послати і наших представників на Україну до повстанців, щоб не спізнитись взяти ініцітиву при розвитку подій в свої руки. Я певен, що Польський Уряд не стане затримувати нас, бо відпадає його страх перед большовицькою небезпекою. Бажання Польсь- кого Уряду прискорити з заключенням миру є вже не страх перед больши виками, а бажання дістати від них документ, який буде цінний для Польщі при всякій зміні в Росії на будучину. Дебати по справозданню Уряду переносяться на слідуюче засідання Засідання закривається в 10 год. 15 хв. вечора. ХV ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 15 березня 1921р. На місцях Уряду Премер-Міністр Лівіцький, Міністри: Нікосьський, Красний, Холодний, Садовський, Огієнко,Саліковський, Гиненко-Савій- ський, Миронович, Сірополко, Дядюха, Генерали: Інаків,Сальський, Сінклер, Полковник Ґуллий. Головує Фещенко-Чопівський. В Презідії Пилипчук, Вачинський. Засідання починається в 4 год. 30 хв. Приймається порядок денний, зазначений на повістці засідання. Секретарь доповідає, що до Презідії надійшов законопроект про встановлення штатів Вищої Військової Ради та її Канцелярії.Законопроект передається до Військової Комісії. Секретарь доповідає внесення фракції С.-д. про делегування від фракції до Комісії Закордонних Справ на місце деп. Безпала - деп.Фе- ленкі і на делегування того ж депутата до участі одночасно з деп. Романченко у Військовій Комісії. Р.Р. приймає обидва внесення фракції с.-д. Рада переходить до продовження дебатів по справозданню Уряду. Слово забирає деп. ВІЛПОЛЬСЬКИЙ. Погляд х.-дем. на кабінет, що появся до демі- сії значно різнились від поглядів інших партій, представники яких за- сідають в Р.Р., бо сучасний стан, над яким ми дебатурем, являється ре- зультатом рівноціллючої тих сил, які брали участь в діяльності не ли- ше останнього кабінету, а і всіх його попередників, які складалися з представників тих партій і груп, які зараз сидять тут. Хл.-д. див- ляться на річ, що служить предметом дебатів зовні, бо участі їх в тій правді, результати якої служать предметом дебатів не було. Які були передумови нашої державності. Була нація, було довірря населення до влади, готовність його виконувати її накази, платити по- жатки; були матеріальні засоби. Тимч асом держави ми не збудували, а довели все до краху, до катастрофи. До позівки у Варшаву був довгий період деморалізації армії і загальної руйнації. Уряд Директорії ді- став від гетьманщини територію і більш-менш налагоджений апарат. Тепер нема нічого. Вина лягає на ті політичні чинники, що вели зле справу. По перше ці чинники не звертали жадної уваги на об'єднання усіх політичних сил, до яких відноситься крім соціялістичних партій і помі- щицького кола польські й російські і німецькі колоністи, і національні меншості. Всі ці кола мають свої реальні інтереси на Україні і боро- нять їх в той спосіб, який для них здається найбільш безпечним.Не мож- на сказати, що всі вони абсолютно відстають від української держав- ності.Вони не співчувають і активно не допомагають цій ідеї, але з ни- ми не пробували дійти до порозуміння. Не можна сказати щоби ці кола абсолютно віжкидали можливість зреалізування своїх бажань в орбіті української державності, тільки коли їм закрити дороги до порозуміння внутріш намої держави, вони шукають впливів зовні і таким пляхом дося- гають більшого. Поляки в Україні зорганізувалися в східному відлі Польського Міністерства Закордонних Справ: Кнодль і інші продуктували нам свою волю звідтам нав спицалі нам скільки хтили. Аналитичного поло- ження можна сподіватись і від московських поміщиків в Україну в тією ріжницю, що вони використають свою позицію в будуччй Росії,як що не знайдуть порозуміння внутрі нашої Держави. В відношеннях наших до Європи ми хочемо перетворити світогляд Ев- ропи замість того, щоб самім зрозуміти його і пристосуватись до нього Відношення Європи до подій на Сході ясно визначається в такому напрям- кові. Не розбираючись в деталях обстановки Европа-готова підтримати якусь акцію, навіть аванчиру, готова дати допомогу назвать матеріальні засоби, але як обережний конгр-агент робить це потиху не афішуючи, тільки старається забрати як найбільше векселів від того, з ким скла- дає договір. Коли справа піде гарно, Европа прем'ялять свої векселі, коли ж справа терпить крах, Европа сидить тихо ніби вона зовсім не при- чому. Так було зі справою Денікіна,Врангля, Вермонта-Овалова. Ми всі знаємо, що вони мали великі матеріальні засоби, але від кого -цього докладно ніхто не може з'ясувати, і яка саме європейська держава в якій авантюри брала участь ніхто не може довести. Ми ж забувачи цю оскорожність Європи увезь час кричали: визнайте нас та й годі. І результатів жадних для нашої справи з цього не було. В збудуванню державного апарату ми виявили про сто фатальну незбіжність. На відповідальний становиска прикликались люди без жадної досвіду. В цьому є вина всіх нас. Я сам на жаль мушу признатися в своєї вини, що до участі в цій праці, бо сам займаю відповідальну посаду Директора Департаменту, маючи всього 3 курси Комерційного Інституту. Не дуже сумно, і в цьому може головна причина нашої незбіжності. Чоловік стає Директором Департаменту, приходить, сідає на своє місце і вже поки вступить якийсь папер. Одержавши цього папера він повно розглядає його чи відповідає він, усім приписам старого бюрократичного регламенту і коли так, то щось робить, дає якусь відповідь. Здорові думки, ініціативи, пляну у таких людей нема. Організація канцелярії зроблена по врахах обломків російського бюрократизму. Ми чули від Міністра Закордонних Справ про те, що великою перешкодою в діяльності нашої дипломатії є заходи невідповідальних крайніх правих та лівих груп Скоропадського і Винниченка, які ніби хочуть по Міністерствах Закордонних Справ чужих держав і говорять там проти видачі фондів сучасному Урядові. Перш за все мушу сказати, що в даному нападкові Міністр Закордонних Справ передаючи те, що говорилося в німецькому міністерствові в кабінеті Блюхера зі Скоропадським міря на свій український армін, бо коли б Блюхер передав комусь те, що говорилося в його кабінеті, то він і 12 годин не залишився б на службі. Крім того взагалі жадко виглядаєть скарги Міністра на Скоропадського, коли він допускає, що до сить сказати Скоропадському, щоб костів не вдали і це вже робиться. Фінансової системи у нас немає ніякої. Коли у фінансовій комісії залитали Міністра Фінансів про те, на які кошти існує Варшавська Місія, то він оповив , та Військова Місія ніби то має якесь жерела", і це каже Міністр Фінансів. Та такому Міністрові треба зуба вибити. /З залі емх/ ГОЛОВА. Прошу Вас бути обережнішими з виразами. БЕЗПАЛКО. Це фігурально. БІЛОПОЛЬСЬКИЙ. Державний банк існує поза впливами контролю. В закордонних фінансових операціях теж немає жадної плану. Висилається по три по чотири місяці для закупок до одного і того же місця з однаковими уповноваженнями, як це було у Відні. Зіхались туди представники цих Місій, наняли одну спільну кімнату, що дня сходилися туди і всю енергію витрачали на взаємні сперечання. На цьому їх робота і скінчиласть. Не тільки в Місіями, подібне було з дипломатичними представництвами, коли два наших представники оспорювали один у другого уповноваження і справа дійшла до судді. Окремими рисами останнього кабінету являється не то карьеризм, не то властолюб'я. Він поставив своєю метою за всякую ціну утриматись при владі, таке було вражіння від його політики. Одже, на підставі всіх цих vad наша фракція не вірить, щоби й новий кабінет, який буде сформований із партії, що брали участь в дотеперішній руйнації, потрафив щось зорганізувати. І тому участи в формуванні цього кабінету і в голосуванню над ним не візьме. Увесь час тут провадилась боротьба одних і тих же партій - с.-д. валили с.-р., с.-р. соціаліст-самостійників, ці останні с.-ф. і напаки. Діла ж і праці не було. Наш народ вже опресляється і ми сподіваємось, що це отривлення прийде і сюди, і тоді настане можливість справжньої праці. Після промови Білопольського Голова повідомляє Р.Р., що на місцях Уряду знаходиться один з героїв нашої армії полковник Ґудий, і за прошує членів Ради вітати його від Р.Р. Всі встають і гучно вітають полко. Гулодо. Слово нагається представнику фракції н.-р. депутату КОВАЛЕВСЬКОМУ. КОВАЛЕВСЬКИЙ. Коли сталася остання військова неудача, коли правительство охопило зневіра, коли стали шукати виходу і точки опера, Політичні партії були одномушні, я маю на увазі резолюцію приняття в той момент соц.-дем. і нар.-респ. Єдине завдання мали перед собою партії підперти державний центр, що захтався хвилею подій і довести нас до парламентаризму. Я гадаю, що наша партія як і всі інші, що брали активну участь в будуванні цього центру, не хоче і не може ухилятись від відповідальності, умивати руки. Коли б критика діяльности Уряду відносилась лише до останніх 3 місяців Йо- го існування, наша фракція не забрала би голосу, але ж і Премер-Мі- ністр , і Міністр Закордонних Справ і попередні промовчі захопили ширший період, що упирається в дату І червня 1920р. То був момент, коли наша партія критикувала позицію правительства, критикувала йо- го структуру і оскільки наступна діяльність правительства залежить від цього моменту наша фракція на ряду з іншими має висловити свій погляд. Річ не в правительстві і не в Премері, не в любих, чи по- ганих міністрах, а в системі, що опреділлое працю кожного. Ця система була пересикнута відсутністю почуття відповідально- сти. Був такий момент, коли правительство робило зусилля організу- вати військові маси, коли керування цими масами мала перебрати одна рука. Може ця рука була не досить компетентною не вповні досвідченою не в тому річ, момент був такий, коли потрібувалась перш за все еди- на і тверда воля і чесне бажання робити діло. В цей момент Член Ди- ректорії Макаренко формує свої залізничні війська в окремим штабом окремими командуванням, яке має підлягати тільки йому. Не для того формуються ці війська, що і снує потреба в спеціальних технічних військах, а для того, що Член Директорії Макаренко потрібує мати с во е військо. Справа кінчається тим, що Військовий Міністр мусить ликвувати ставку і штаб цих Макаренковських військ збройною силою. Так було з Верховною владою. Чи має почуття відповідальності в той час правительство - ні,Ос- новного начала контролю народнього представництва немає. Слідом за правительством нема чути відповідальности і у наших преставників за кордоном. Берлінський посол засідає в Бест, а якого його довгий час не можна витягти. Немає цього почуття відповідальности ні у низ- чих агентів влади, ні у населення. Кожний уявляє своїм обовязком ні- чого не робити, все критикувати і шипіти. Інтелігенція, як криси з тонучого корабля, тікає по різних місцях за кордон. Значна частина її збирається потім у Відні і там без почуття відповідальности про- довжує критикувати. В наслідок чого це сталося. Само собою розуміє- ся, що почуття відповідальності може наступити лише в наслідок пев- ности, що всякйй злочин проти Держави має бути покараний. Така пев- ність може появиться тільки в результаті сталої стройної системи. Коли міліціонер знає, що він відповідає перед своїм начальником, а то й перед комісаром і т.д. бо Міністра Внутрішніх Справ включно.Ко- ли він певний, що влада стоїть твердо і стало, він не буде допуска- тись злочинів. Коли ж йде війна, коли влада міняється майже що-місяця коли низчим агентам приходиться пристосовуватись до різних протилежни - влад, звідки у них заявиться почуття карності і відповідальности. З другого боку, коли Міністр призначається тільки Верховною Владою і тільки перех нессе відповідальність звідки у нього візьметься по- чуття відповідальності перед народом і як це почуття відповідальности буде передано низчим органам влади. Звісси нехтування ними народу, відсутність бажання служити йому. Подібне ми бачим і з послами. Коли правительство гинуло, посли думали про себе, думали про чорний день. Непевні елементи, що в процесі революції примазались до нашого дер- жавного центру по своїйому вірно оцінили обстановку і кожна евакуація не був принагідний спосіб нищення документів і замітання слідів їх злочинної діяльности. Одже специфична беззахисність, специфічні умови породили безкарність, яка характеризує наше минуле. Ніяке правительст- во не було б в змозі організувати владу, організувати державний апа- рат при цій безкарності. Поліції керували урядом, а не уряд покіями. Німецька орієнтація змі нилась антантською, ця остання орієнтацією на Польщу. Під впливом цих орієнтацій ми міняли кабінети Чеховського на Остапенка, Остапенка на Мартоса і т.д.З кого ж ми могли формувати ці кабінети. Де той бе- рег, на якому могла вирости здібність нашої інтелігенції до державної праці, до організації влади. Журналіст, адвокат, лікар були поклика- ні на міністерські пости і не сміли відмовитись від праці. Не сміли бо не було людей, не було кому застушити їх. Таким чином із нашого ж громадянства виходила наша влада з злава- лось би, що при цій умові вже не буде місця росхожень між громадянств ом і урядом як до цього звикли ми за старої російської влади. На жал так не було. Всім і Остапенку, і Человському і Прокоповичу можна за- кинути те, що ставши у влади вони відходили від громадянства не при- слухались до його голосу. Не розходження внєсля датальні насилки роб лись помилки не було корегуючого органу. Громадянство роспагалось олні ішли до больщовиків другі їхали за кордон. І треба було гіркого досвіду поразок, щоб прийти до зеднання громадянства і влади в Р.Р. Слідуючим моментом, що гальмував справу організації влали була не-пропорціональність державного апарату і тих потреб на затоволення яких він буде розрахований. Ще й досі Військове Міністерство налягає чуде в собі до 500 чоловіка і коло того Міністерства Внутрішніх Справ. Ми розуміємо, що ця неперевонність державних установ яви-лась наслідком евакуації. Проте нічого не зроблено, щоб використати ті сили співробітників. Незмілі адміністратори, як п. Литвицький нічого не організували, люде сидять години і без діла. Приємним включеним являється Міністерство Закордонних Справ і я мушу під-креслити, що персональний склад і організація його можуть вважатись за зразок для інших Міністерств. Наші апарати борюкращувалися на-ших урядовців і я гадаю, що Рада Республіки зверне увагу на цей бік справи. Ми повинні звернути особливу увагу на ті настрої, які панують зараз на Україні. На ті відношення, які там складаються і залишають сліз в житті, ми не можемо ігнорувати життя. Безотляне скасування всього, що створилося під совітською владою я вважаю нерозумним і гадаю, що більш воно не повториться. Наприклад, я дуже задумався 6 нах тим чи касувати нам при позороті на Вкраїну Совнархози, чи ні. Ми повинні мати готовий план грунтовно розроблений, щоб не повторювалися зразки творчості п. Літвицького, в яких висловлюється істи-ни в стилі Аверченковського героя, що коли світить сонце, то на зво-рі видно /промовець читає інструкцію Губерняльним Комісарам/, в який регламентується кому позинен складати губкомісар, що він не повинен гаяти часу і т.п./. Політичний розвиток є установою необхідною в Державі, але на мі-сці його у нас утворилася система безправ'я і наша дракція звертає на це справу особливу увагу Міністерства Внутрішніх Справ. Питання про армію близьке для нашої держави, як і для всіх ін-ших. Наша армія на власний шкір відчула вісунутність системи. Ми вітаємо той факт, що наречті скликана Вища Військова Рада під дослі-чення керуванням Генерала Знакова. Ми гадаємо, що новий Уряд повинен вжити всіх заходів щоб довести армію до стану армії регулярної. Міжнародне положення наше оприділялось різними орієнтаціями, що повставала під впливом фактів нашого внутрішнього життя, під впливом большовицької арвентанцій. Міністр навали. Міністр Закордон-них Справ зазначив, що у відношення до нас Європи помічається збіль-шення уважності. Основним лишається те, що Антанта зацікавлена у відбудові миру на Сході ціною позбавлення большовизму. Для цієї мети допомогала Антанта російським антибольшовицьким силам, проте мети своєї Антанта не досягла, а навпаки зміцнила большовизм. Міністр Зак. Справ говорив про цю ситуацію спокійно і об'єктивно. Ми не може-мо висловлюючи свою думку зберегати цю об'єктивність, ми мусимо ска-зати і підкреслити, що ця політика хорошого коштувала Українському народові. Наслідки й десятки тисяч жертв і повна руїна господар-ства. Жертви Українського народу були безсилі і тим більш не може-мо ми забути і прости ті цього державам Європи, що ми більш других були заражені антантосфільством. У відношенню до Польщі у нас не зав-жди витриманий тон. Ми побічно підкреслюємо / що у дипломатичних відносинах не завжди можна досягти своєї мети стоячи на позиції джентльменства. Момент відношення Ро Росії дуже важливий. Ми не на-даєм рішучого остаточного значення тим подіям, що зараз відбувають-ся там, противно ми гадаємо, що се повстання буде загушено, проте ми вважаємо, що процес роскладу большовизма вже почався і цими по-діями хід його буде прискорений. Із усіх можливостей третя Росія Росія Савінкова нам представляється найбільш правдоподібною з цією будучою Росією ми хтіли би мира. Ми потрібуємо мира, бо народ стомлений війною, треба загоїти його рани. Оже все, що награвлене для забезпечення майбутніх мірних відносин ми вітаємо і вважаємо, що йоговір з групою Савінкова мусить бути використаний в цій цілі, як найпозовніше. Наша фракція надає тако ж важливе значення співзіданню нашо-му з новими державними образованнями, як Кубань і Дон і гадаю, що це співзідання дасть нам гарантії краще від тих, які нам можуть да-ти європейські держави. Що до справи наших послів, про яких згадувалось попередніми промовцями, то ми не надаємо цій справі того наявничаного значин-ня, ми гадаємо, що посля дасть раду Міністерство Закордонних Справ і Закордонна Комісія Р.Р. Цей демократичного правительства ще не дістала повного вира-зу. Ми на дорозі до створення такого правительства і воно мусить прийти як найскорше. Не зважаючи на всі деякти, на все те, що говорилось на адресу правительства тут, ми не вважаем за можливе кинути ні одного камня ні в правительство Мартоса, ні в правительство Прокоповича і Лівицько го, бо у всіх їх є одна величезна заслуга, збереження рештки нашої державності. Ці правительства лишались у влади при всяких самих тяж- ких ситуаціях, це одно показує, що вони трималися влади не ради вла- ди, а для порятовання нашої державності, бо щоб було б , коли б в одні з численних критичних моментів люди, що стояли в правительстві просто покинули б свої пости і розійшлися. Вони цього не зробили, а завжди були на передовому пості. Завдяки цьому збереглася державна ідея, яку вже вихован і вимріяв в своїх стражданнях наш народ. Пройдена полода великих кресних страждань, але ж нам світить надія і ми не покидаємо своєї роботи. Коли б не було цієї надії ми не сиділи тут. Я бачу усмішку на устах теп. Білопольського, як що він не має цієї віри, я не розумію як він може сидіти тут. На його місці я прострілив би со- бі лоба. Від імені фракції сел.-соц. виступає деп. МОШИНСЬКИЙ. Я хочу звернути увагу на те, що робив наш Уряд під прапором Народньої Республіки. Гадалось би, що під цим прапором, буже розвиватись ідея народоправства, будуть забезпечени права грома- дан, права місцевого самоврядування. На ділі виходить не так. Берутъ старі зразки російських законів і ці самогержавні закони перекладають на українську мову і вживають в Народні Республіці. Мені нагадує це литину, яка звуває старий батьківський великий чобіт і не може в ньо- му ступати. Далі промовець читає положення про владу начальника гу- бернії та положення про назавнайний стан. Прикладами з цих положень промовець поволить привернення усіх старих російських порядків безмеж ного права губернатора, системи заслання і т.д. Коли б, каже промовец го цього ложати не земельну реформу в дусі старої Росії, то копіюван- ня її було б повне і закінчене. Проти такого напрямку праці Уряду партія сел.-соц. завжди боролась і надалі буде боротись. КОРЧИНСЬКИЙ. Після всього того, що було сказано моїми попередни- ками мені мало це лишається сказати, тим більш, що правительство складало свої уповноваження, відійшло від влади і до нього можна при- стосувати принцип Я хочу звернути Вашу увагу лише на ті завдання, які стоять на будучину. Треба потурбоватись про перетворення Р.Р. в установи емі- граційної в установу постійну, яка буде нести традиції парламентариз- му після повернення народу на Україну аж до скликання всенароднім го- досуванням -Парламенту. Коли б я був на місці деп. Білопольського я не сидів би в Р.Р. Ті елементи, які несли на собі увесн тягар і ідеї УНР повинні зустрічати не насмішку, а співчуття, бо інших елементів не було. Ті ж, що будували нашу державність ,робили як могли і як уміли. Працювати серед нас може тільки той, хто виріть в нашу ідею, хто прий має формулу УНР . Я думаю, що нове правительство виробить готовий план, з яким ми підемо будувати життя на Вкраїні вже безпомилкового безоглядного лівідування та скасування. Не так легко, як здається деп. Мошинському можна ліквідувати спад щину 16 томів російських законів. Над цим питанням ще десятки літ пра цюватиме Український Парламент. Гарантія громадського безпеченства річ гарна, але не завжди вона може бути забезпеченною в обставинах війни, бо безпечнество Держави ще важніше. Знищення свазолі і вихован ин адміністрації є одно з головнійших задач для нашого Уряду. М вели- кій мірі залежить вона від належної організації слуг. Я вірю, що правительство збереже витвір нашого державного націо- нального права - національно-персональну автономію і притягне до дер- жавної правної ментності. Я вірю, що Уряд поставлений і зміц нений дозвіррям Р.Р., приведе нас в землю обітовану. ОГОРОДНИК. Я гадаю, що треба спинитись на минулому. Кабінет Чехов ського і Трудовий Конгрес в основу своєї політики поклали трудовий принцип - це була диктатура працюючих мас, в результаті якої випла свазоли поодиноких осіб. Трудовий Конгрес продукт насильства одної частини громадянства над другою, пав жертвою насильства в Камянці. Да- лі йде диктатура центральних комітетів. Ніщаться діанси, нишиться державний апарат. Після Лобарської катастрофи шукать шляхів порозумі ня з громадянством. Це приводить до кабінету Прокоповича і Лівицького Але ж на цих кабінетах лежить спадщина від попередників. В діяльності кабінету Лівицького є одна позитивна риса, він від- мовився від системи накидування своєї волі з гори, він перший став на шлях згоди з громадянством і дрів до створення органу представниць- кого. Переходячи до огляду діяльності поодиноких Міністерств з приємні- стю констатую ті заходи, що вжили Міністерство Зак.Справ по упор рякуванню нашого дипломатичного апарату. На жаль, не все зро- било Міністерство Зак.Справ в справі відповідного заступництва нашого у Парижі. Граф Тишкевич, якого очевидно, Міністр Зак.Справ намагався за першорядного київомата /Безпако з місця - це його пе- реконав в тому п.Лівицький/.зв незвідповідну політику спираючись на 29 посів клерикальної партії в Парламенті та ігноруючи де- мократичні партії. Позиція польського представника в Лізі Націй при розгляді там нашого питання є результатом невідповідного пред- ставництва у Варшаві. Так само і тяжке становище наших фінансів на сьогоднішній день є результат пасивності Варшавського представ- ництва. Не маючи нічого проти галичин, я все ж таки вважаю, що заступництво наше за кордоном в особі п.Василька нам шкодить. Міністерство Внутрішніх Справ не мало певної системи,певно- го плану. Цивільне Управління мало надагодувати усі галузі дер- жавного життя. Це внесло повну деструктивність. Комісар заступає окин другого, каусуючи розпорядження свого попередника. Самовряду- ванням нанесено було тяжку рану роспуском органів його. Ми від- чули в цьому наслідок старої російської системи - ми і вони. Переходячи до нашої військової справи, муши зауважити, що тільки наша армія виявила організаційні стримання, вона сама мусі- сила перейводити мобілізацію; бо Військове Міністерство не утвори- ло мобілізаційного апарату і це утримало для населення порядок мобілізації. Що до фінансів, то не маючи території, не маючи полаткового апарата трудно налагодити внутрішні фінанси, треба було звер- нути увагу на зовнішні операції, а вони провадились Міністерст- вом інансів незало. Я гадаю, що в цій зовнішні фінанси опера- ції новинно було вишатись Міністерство Закордонних Справ. В праці Міністерства Народного Господарства я, з приємністю констатую факт призрения вільного торгру. Міністерство Народньої Освіти виконало велику теоретичну ро- боту по розробленню статуту Вдячно Школи. Треба побажати, щоб в дальшій праці Міністерство розробило практичний план проведен- ня в життя цього статуту. Справам церковного життя наша тракція надає велике значення і вітає ту працю, яка перевезена Міністерством Ісповідань по пе- рекладу Святого Лисьма. В справі суддвиниства Міністерством Остіції зроблено дуже мало, судові апарати зруйновані, на місце їх нічого не зроблено і в останній час не було суду, а була військова росправа. В державному Контролі вживаються старі російські норми,які не підходять для умов нашого життя і сильно гальмуєть працю.Я гадаю, що мусять бути вилукані нові більш еластичні форми кон- тролю. У відношення до селянства взагалі і з окрема до земельного питання влада не сказала рішучого слова - власність. Хоч уже настав для того час. Я гадаю, що життя примусить нас сміло ска- зати це слово. Заслугою усіх кабінетів, що вели нашу справу являється збе- реження ідеї нашої державності і до єднання нас до парламентариз- му. Я хтів-би, щоб новий кабінет відкинувши старі системи не слоняв зі шляху парламентаризму і попани до громадської опинії. Список промовців від фракцій закінчений. Голова пролонгує зробити перевру в 40 кв. і по відновленню засідання продовжити дебати, давши змогу висловитись достатко- вим промоціям, що записалися крім оцінійних представників фрак- цій. Оголонується перевра на 40 кв. . По відновленні засідання Голова Пилипчук, в Президії Сек- ретар Вачинський. Голова Ради Республіки на місцях Членів. Першим забирає слово деп.Лаповал. ДАНОВАЛ. Я буку говорити в цій високої трибуни, користую- чись тим частям, що можу говорити з неї не як член партії 'сам.-соц.', а як громадянин, бо відчуваю, що на громадянинові іноді лежать обовязки ширші за партійні програми і що громад- ська дисципліна іноді важніше від дисципліни партійної, бо во- на являється альфою і омегою державного життя. Ми прожили три роки державного життя, боротьби. Були учасниками подій, яких історія не забуде. Ми серед бурь і заносів ставим віхи на шляху, по якому маємо мандрувати увесь український народ. Ми мусимо дати собі звіт чи правильно, чи розумно ми ставили ці віхи, щоб засу- вати собі справу, щоб знайти помилки, беду, а може й злочини. Ми підійшли до питання переоцінки цінностей, через такий прецедент як вихід правительства. Ми повинні поставити питання широко і зробити коротенький історичний огляд подій, щоб подивитись, як то них підходи- ло правительство, як брало в них участь. Я буду критикувати Лівцького і К-о, по скільки вони прислуговува- лись тим особам, які намагались оліцетворяти українську ідею. Починаючи з половини 19 року у нас не стало правительства. Його мі- сце заступив отаман - ім'я якому на Україні легіон. Люди забули саме се бе, забули своє місце, забули ту віру, яку ісповідували і кинулись на утворення того з чим боролись. Вийшло те, що одного гетьмана позадили, а другий появився. Без конституції, без певних норм нарощувався проіз- вод, безправье. Те, що говорилось тут про Членів Директорії та уурпа- ція влади... Голова Р.Р. Єщенко-Чопівський займає місце за столом Презідії і бере провіз засідання. Голова. Депутат Шаповал, справа іде про експресе Прем'єра і Міні- стра Закордонних Справ. Прошу Вас триматись в рамках цієї теми, ще од- но ухилення від теми і я позбавлю Вас слова. ШАПОВАЛ. Кабінет Прокоповича створився в атмосфері раболіпства, без правья, коли замісць всоїх прийнятих конституційних способів формуван- ня кабінету зерховна влада.... ГОЛОВА. Деп. Шаповал, роблю Вам другу увагу. ШАПОВАЛ. Все кричало, що в такій атмосфері ми більше працювати не можемо, що тільки колектив народнього представництва може визести нас в тяжкоро становища. З цим мусили погодитись, але цього не хтили зро- бити. Почались затягування з конституцією. Коли настав момент установи ти конституційні форми, це припало в моментах призначення Прем'єром Лівцького і він занехав перший громадський обовязок встановлення кон- ституції. Тильки під кавліним армії наші с'єри примушени були піти на скасування самодержавія. ГОЛОВА. Деп. Шаповал, я позбавляю Вас слова. Слово нагається деп. Красовському. Шаповал схоить в категорії. Білопольський в місці. „Ви не протестуєте." ГОЛОВА. Деп. Білопольський, Я Вас прошу шанувати розпорядження Го- лови Ради Республіки. На реїбуну входить деп.Красовський. Голсва Ради Р.перегає голову- зання своєму заступнику. КРАСОВСЬКИЙ. Я буду говорить тільки про фінансові справи. Без за- кордонного капіталу ми обійтись не можемо. Щож зробило в цьому напрямі Міністерство Фінансів. Який воно має план. На прикладі комуністів в Россії ми бачимо яких результатів можна досягти маючи здрані розробле- ний план. Чи зробило ж що для розроблення плани в нашій фінансовій справі Міністерство Фінансів. Абсолютно ні. Коли ми запитали у фінан- совий Комісії Керуючого Міністерством Фінансів, що робить в сучасний мант його Міністерство, то він відповів, що Міністерство занято озер- жанням від полків 25.000.000 марок, які лишились незаплаченими за живтень місяць м.р. та ще друке гроші і тільки. Яким чином воно думає притягти інозстрани капітали, яку заведеї налогоси систему , ні пре- метів, ні способів обложення, ні акцизної системи - Міністерство не розробляє і ніяких передбачень нам не подає. Зовнішня торгова наша могла легко притягти увагу великих держав, коли б справа з ними була посталена поважно. Ми бачимо наприклад, що англійці в справах зовніш- ньої торгозлі ведуть переговори навіть з больщовиками. Митна політика в Міністерстві фінансів так само немає жадних передбачень. Єдина вия- влена Керуючим Міністерством Фінансів Відмобідою ініційатива з закупкою через Державний Банк продуктів за Збручем потерпіла ф'яско. Помимо безжідльності і відсутности ініційтиви з боку Керуючого Міністерством фінансів було допущено низку неправилих вчинків. Далі оратор читає по записці ряд росписок, під які в ріжні часи було забрано Керуюч.Мінст.Фінан.Відмобідою більше 2.000.000 м.п. справозван- ня за які не їано. Кооператору Грабову І2/ХІІ було визнано 350.000 м.п. а 21/Х I50.000 м.п. як Віце-Директору Департаменту М.., хоч в дій- сності він в цей час по-ади тої ще не займав.У Варшавській Експедиції і він безпорядки. Пеленський член колегії, яка управляє експедицією і він жчлен Ревізійної Комісії. Клепачевський - в одній особі обернув посади Управляючого Експедиціями, Директора Державного Банку і Директора Кредитової Канцелярії. По особистих рахунках, за сутічку приватного характеру в Варшавській Експедиції звільняється 4 чоловіка, що викликає писаний протест 40 чоловік товаришів. Цінності Державного Банку, які було вивезено з Київа не ревізувались аж до Ченстохова і тільки тепер, коли збереглися 10% того, що було вивезено, приступили до ревізії. Знаходяться порожні мішки з печатками. Друга частина моєї промови, каже промовець, буде називатися Міністерство Фін. і Кооперація. Потерпівши неудачу в системі монополії і регуляції Держава стала шукати допомоги для виходу із важкого фінансового і господарчого становища в нашої коопераци. Починаючи з лютого 19 року зидатяться кооперації значні суми, так в лю- тому видавалася 200.000 гривень, в квітні того ж року 500.000 гривень, з них частина одержав Українбанк, частину Централ. Крім того з за- кордонних донів кооперація одержала величезні кошти під російську Сербинаєка, Тимошенка та інших. Сербинаєком закуплено у Американців майно, якого одержано на 2.000.000 франків. Крім того частина грошей за неодержане майно повернена в Франках. Не дивлячись на всі за- пи ти, що робиться з цим майном, які саме суми маються в кооперації, що вона думає повернути державі відповіді не надходить, або находяться відповідні плутані неясні. У Фінансовій Комісії Видибіда заявив, що грошей коопер. зараз немає, я одночасно той же Видибіда як Голова Позільського Союзбанка. Міністр Фінансів Барановський голова Україн- банку. Коли запитують Бара озького як Міністра Фін. в справі закордонних коштів, відповідь надходить від групи кооператорів Барановського, Сербинаєка, Тимошенка. Урядовці і козаки в таборах гинуть з голоду, а кооператори мають величезні гроші не то 25, не то 36 автомобілів в Парижі, роскшно життя і не почувати жадного обов'язку допомогти державі в цей трудний момент. Коли Барановському було наказано прислати сили 250.000 франків і 100.000 фр. вилати Шульдину, він відмовився виконати наказ /промовець читає раму у Відповідь Барановського і доклад Голови Ради Народних Міністрів про хільянет Барановського. Утворюється таке становище, кінчає промовець, що я не знаю, кому я служу, чи Українській Державі, чи кооперації на Вкра- ні. ВИЛОПОЛЬСЬКІЙ вносить позачеорову пропозицію встановити слідство над діяльністю Міністра "Фінансів Барановського і Керуючого Міністерством Відбиди. Заступник Голови розясняє, що це справа Фінансової Комісії. СОВАЧІВ звертає увагу Р.Р. на те, що за весь час були занедбані інтереси народного здоров'я. Міністерство Чародного Здоров'я нічого не робило і не могло робить, бо жадних коштів ва роспорядження його не видавалося, особа, що була поставлена на чолі цього міністерства не мала нічого спільного з санітарієм і фактично одержала лише призначення і завдання. Промовець звертає увагу, аби на будуччину Уряд не петлував справами народнього здоров'я і уділив їм належну увагу і засоби: РОМАНЧЕНКО. Те, про що говорив тут товариш Красовський було зроблено в кабінеті зформованому по принципу "кіловому, а не пар- тійному, на це я звертаю вашу увагу. На закид деп. Билопольського, що до агітації армії то в. Безпалко стверджую, що ніколи роскладаючої агітації Везпака в армії не було, а всі промови його були направлені на підтримання дисципліни. Далі промовець перехожить до критики організації постачання в армії. Організація армії починається з організації кухні, постачання. Якже виглядала постачання Воскобойникова, Савенків, і інших всім відомо. Риба зоня з голови. Мається Головний Начальник Постачання і коли роспочалась ревізія його управління це незвичайна образу було виявлено низка неправильних вчинків. Незанесена на прибуток велики кошти, нема виправдуючих документів на 10.000.000 гривень. Непра- вильні документи на 3.000.000 м.п. не відомо куки пропало 840.000м.п. не кажучи вже про пролам 60 коней і багато іншого майна. Генерал Ярошевич не рахуючись з жадними штатами виплачує собі 23.м.п. на місяць. Друга сторона життя армії, яка роскладає її - це контррозвідка. Їх було аж 4. Головне завдання кожної сліджувати за другою. Способи діяльності привол і провокація. Робота Чобтарсова, Коваленка, Красовського повна прикладів беззаконних арештів робітництва, учнів, мологі, ввалтування жінок і т.п. В Станиславові був підроблений атен- тат на Головного Отамана і як запідозрених заарештували старого попа 14 Засідання РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 14 березня 1921 року. На місцях Уряду Премер-Міністр Лівицький, Міністри: Ніковський, Красний, Саліковський, Холодний, Гиненко-Савійський, Сірополко, Садов- ський, Миронович, Дядюха, Генерали: Онаків, Салтський, Сінклер. Головує Фещенко-Чопівський. В Презідії Пилипчук, Вачинський. Засідання починається в 6 год. 50 хв. вечора. Одноголосно приймається такий порядок денний: 1. Внесені законопроекти. 2. Дебати з приводу справоздань Премер-Міністра і Міністра Закор- донних Справ. I. Секретар Вачинський доповідає, що до Презідії вступив, ухвале- ний Р.Н.М. законопроект про асигнування в розпорядження Міністра Іс- повідань 10.000 м.п. на видатки по скликанню Зізду Православного Ду- ховенства, що перебуває на території Польщі. Презідія пропонує пере- дати цей законопроект до Культурно-Освітньої Комісії. Пропозиція Пре- зідії одноголосно приймається з добавкою, щоб законопроект був внесе ний для попереднього висновку до Фінансово-Економічної Комісії. Р.Р. переходить до обговорення справоздань про діяльність Уряду. Першим забирає слово в імені фракції с.-д. деп. БЕЗПАЛЬТО. Нанове Депутати, не все те, що можна і що треба було би сказати, буду я повороти, з уваги на аномальні умовини, в яких ми жили і киемо і в яких жило і працювало Правительство. Я хочу за- сувати наперед як ми дивимось в сучасний момент на критику політики нашого центру, бо хочу, щоби критика ця не повисла в позітрі, а дала би конкретні позитивні наслідки. Я хочу, щоб ця критика послужила допомогою нашому центрові, в створенні нашої державності. Кали ми придивляємось до того, що діялось довкола нас, то бачи- мо, що не тільки умовини але й те, що робилось було аномальним. На- ша нація втратила рівновагу. Природники описуючи різних животних зауважують, що велику роль в їх організмах відгорають ті центри, що служать для збереження рівноваги, взяують наприклад, що факи мають в голові каміньчик, що гає им рівновагу і коли рак зрубить цей камін- чик, то тратить рівновагу, перевертається на спину і пливе по течії без волі. Нось подібне сталося і з нашими націями. Уларей чужих силь- них організмів привели її до страти рівноваги. Мозок нації-її інте- лігенція стратила рівновагу. У відношенні громадянства до державних справ помічається страшна просто психопатична критика, що набирає ча- сом таких форм, які справляють на чужинця враження божевілля, або дуже молодого розвитку позної недосвідченості тих людей, які цю кри- тику висловлюють. З другою боку ті особи, що провадять наші державн ні справи своїм звідношенням до критики громадянства викликають у на- шого суспільства острах. Вони дивляться понад голови громадянств, не звертають найменшої уваги на ніяку критику і порядкують в держав- них справах, як у себе на загуменку. Одже, і те, і друге я вважаю різ- но аномальним; я не хтів би ні такої критики, ні такого відношення Уряду. Ставити питання в такій формі, в якій часто доводиться чути,а саме: „Що зробило Правительство. Воно ничего не зробило.“ Так стави- ти питання я вважаю несправедливим. В наших обставинах ждати реаль- ного ефекта від діяльності Правительства є немислимосріч. Наша на- ція в сучасний мент зійшла на ролю пасивного глядача. Ні зона, ні її представники не можуть дати певні реальні ефекти. Коли ми не можемо жадати цих ефектів, то ми примушені звернути увагу на ті методи,на ті цілі, до яких отремело правительство і ті способи, якими воно хті- ло перезести свої завдання в життя. Таким способом ми можемо засува- ти: собі осяжність чи неосяжність тих цілей,яки ставило собі Прави- тельство, при тих методах,якими воно до цих цілей йшло. Треба засу- вати чи правительство в цілому відповідало найголовнішим завданням нашого останнього життя. Я хочу звернути Вашу увагу на ті чотирі ос- новні завдання, які Правительство мусило мати перед собою.Коли Пра- вительство виявило, що його склад і характер діяльності не відпові- дає цим основним завданням, воно мусило уступити своє місце іншим. Першим моментом, на який Правительство мусило уважати не те, що ми своїми силами, силами нашого центру не можемо йти понад голови тих, які бажають свою роботу віддати Вітчині для відбудови нашої де- кратичної держави. Воно мусило дати почин до консолідації усіх політичних сил. Коли Правительство бачило, що воно стоїть на пе- рекоді консолідації, воно мусіло уступитись. Кого правительство представляло. Воно висунуло ніде не чуваний принцип осіб, що при- кривався принціпом добропо діловитості. Негативне відношення до такого способу формування правительства серед громадянства різко виявилося як тут, так і серед закордонних кол нашого грома- данства, і не зважаючи на таке негативне відношення правительство кх- силідо на своїх місцях аж поки громадянство не прийшло до утво- рення парламентаризму. Другим моментом, що стояв перед нашим правительством була реор- ганізація нашого центрру. Ми знаємо, які тяжкі організаційні блуди має цей центр, через вичну війну або стан інтернування. Ми не може- мо вторядкувати перетворити безформенну державну масу. Спадщина російщини важким грузом замудлеє здоровий молодий організм нації. У війську і в державному апараті вино сидли цілі спадщини. Неща- стя нашої нації в тому, що ми мусимо відповідати на чужі грихи. Наша нація мусить носити на чолі клеймо погромів, які творила не вона, а ті суб'єкти, що перейшли до нас від російської спадщини, які може і навчилися говорити по українському, але я не належать до нашої нації. Наша нація має надзвичайно розвинене почуття по- шани до власності, в той же час вона відповідає за ті експреси, які творились і творяться під прикриттям власності. Вона обважлю ється за те злодійство і бандитизм, які розрослися серед нас. Ре- організація нашого центру мусла бути скерована до мілковитого винищення цієї спадщини. А питано, чи взагалі було що намічено пра- вительством в цій справі, що старалось зробити правительство. Я констатую, що нічого не було зроблено. Правительство так проводи- лось по принципу: «нехай круг мене що хоч робиться, аби я був у правителстві». Ні слова Премер не сказав нам про ті заходи, які зробило правительство для реорганізації нашого військового апарату, та дипломатичного представництва. Правда, Міністр Закор- донних Справ доповів нам про ті заходи, яких було взято для упо- рядкування наших представництв. По справедливості, ми мусимо при- знати, що при нашій загальній росхлябаності, ми досягли в цій області великого успіху. Але досі ще далеко не все зроблено. Не й досі кожний Посол вважає себе не відповідальним представником Дер- жави, а якимось вінекоролем. ВІДОПОЛЬСЬКИЙ. /3 місця. Віцеотаманом/. БЕЗПАЛО. Іменно королём, бо після вашого монархичного принципу, він- взаєм себе незмінним аж до того часу, поки не передастъ своїх прав своїй дитині /сміх/. Нам доводиться чути, що Посол сто- ить на такій позиції; коли ти мене відключеш, то на моєму місці жадного заступництва не може бути. Ми маємо і досі таких бездіяль- них послів, бездіяльності яких мала б бути предметом розгляду су- ду, і яким, кажучи відверто, могла б загрожувати шибениця. В по- різнянні з попереднім станом ми помічаємо поліпшення, треба поба- жати потливлення тих заходів, які дали це поліпшення. Треба дове- сти справу до такого стану, щоб кождий посол відповідав за відно- шення до нас тієї Держави, в якій він акредитований. Коли послу плюють у вічі, то краще хай його там не буде звсім. Коли до нас через особу посла ставляться зі знезагою, то велике питання, що краще: чи залишити цього посла на своїйому становиську, чи поста- вити ту державу, при якій він знаходиться в такий стан, щоб вона не могла говорити з нами назвіть не оріціяльно. Наше становище між- народне не е вже таке безнадійне. Я знаю, що е держави, навіть не третьорозданні, а другого розряду, які хочуть щоб у них був посол хоч і не визнаної держави. І будуть говорити з цим послом коли на Фого місці буде відповідна особа. Що до державного апара- ту на місцях і до війська, то дуже багато е такого, що треба бу- ло б зробити, а правительство і не намагалось нічого зробити. Пра- вительство завело систему не керування, а якихось сердечних сто- сунків. Пан Премер багато зрозказував нам про ті сердечні сто- сунки, в яких знаходився він з військом. Але ж військо потрібува- ло не цих сердечних, стосунків, а керування. Воно потрібувало, щоб справа його засмортрення, його організації знходилась у досвід- чених з науковим стажем людей. Замість такої заботи премер запо- бігає ласки і шукає сердечних стосунків з командирами дивізій. Третім принципом, який мусило покласти правительство в осно- ву своєї діяльности мусла бути лояльність у відношеннях нашого пра- вительства до тих кол, на які воно хтіло спиратись, які заступають Україну. Ми чули багато гарних слів в промові Премера для робітни- цтва, для селян-хліборобів та для великих промисловців. Премер вка- зав, на які верстви Правительство мусить опиратись. Було багато слів і треба признати один талан який має Премер: гарними словами прикрашувати порожнечу своєї дійсної політики. Правительство не мало якої провідної лінії. Одним оком воно дивилось на Скоропадського, а другим на Винниченка. Формулою селяне-хлібороби Премер хтів сти- снути і об'єднати те, що не дається до обєднання, бо селяне хтять одного, а війбороби другого. Премер любив покликуватись на своїх бувших однопартійців соціял- демократів і одночасно робив заходи щоб пригнучити до праці в свое- му правительство діячів з гетьманських кол. Вчора Премер заявив нам, що узесь провід політики і відповідальність за неї лежить нині на Раді Республіки, це помилка, дійсним провідником політики завжди є Правительство. Рада Республіки є лише законодавчий орган який наста- новляє Правительство, який мусить бути певний за діяльність цього Правительства, яке відповідає перед Парламентом. Я гадаю, що Націо- нальне Правительство не може виставляти ті гасла які виставляв Пре- мер. Я розумію, що е становище і моменти в відбудові державности екс- клузивного характера. Я розумію, що Правительство мусило ставати на ексклюзивність, але коли настає доба дійсного будування держави та- ке Правительство мусить усунутись, бо ексклюзивними методами воно держави не збудує. Ми мусимо числитись з тим, що російські кола на еміграції налічують півтора мільона людей, та коли припустити, що багато російських комуністів під впливом полій легко можуть оберну- тись на російських есерів, або стануть іще правіше, то треба пам'ята- ти, що вони можуть бути панами положення при всіких змінах не тільки на своїй землі, а і на тих землях, які вони захвять окупувати. Ми знаємо свої дійсні сили і тому мусимо числитись з тією загрозою. Ек- склюзивність є політикою невідповідною для провадження справи на В Україні. Це правительство не зв'язило ні праці, ні гасла рідного Укра- їні. Що дня приходять сюди до нашого центру люди з того боку фронта і коли вони бацуть тут повне безладдя, коли ціла громада не може да- ти притулку одному повстанню, то що вони мусять подумати. Я хтів би знати, що зробив Премер, щоб впорядкувати відносини в нашій малень- кій громаді, які були зносини з приводу цього з місцевими чинниками. Коли це правительство не могло зорганізувати життя громади триста чо- ловіка, то як може воно зорганізувати многоміліонову громаду на Укра- їні. Четвертий принцип, який мусів лежати в основі діяльности прави- тельства це єдність провідної лінії у відношеннях до інших держав. Тут не можемо нічого сказати ми такого, що могло би образити чужі де- жави. Наш принцип - широке демократичне порозуміння з сусідами. Наш народ органічно ідейно е проти всякої війни проти всякого нищення дру- гого народу. Тяжкі обставини не дають змоги йним державам ставитись до нас по демократичному і тому наші відносини з ними ідуть іншими шляхами, бо диктувати свої демократичні шляхи нам народ е-слабий. Але ж дуже багато залежить від того, як ми своїми методами, своїм по- водженням впливаєм на нашого партньора. Ми можемо поставити його на зірний шлях і можемо спровокувати його на шлях недемократичний і не- гідний. Одже велика вина наших політиків, що керували нашими зносина- ми з Польщею або Румунією полягає в тому, що своїми методами своїм поводженням вони скерували, спровокували партнера на цей негідний і недемократичний шлях, бо що міг подумати і з якою пошаною міг поста- витись партнер до того контрагента, який прийшовши до нього одразу скидає своє пальто, сурдут, черевики і каже: беріть усе, ми готові зробити для вас все. Такий спосіб заманое і провокує партнера і обез- зброює нас самих, а в цьому нещасте кхя не тільки для нас, але і для партнера. Ми вже мали в історії приклад, які результати дає така по- літика для наших партнерів у відносинах нашим з ними, які через таку систему заманювання і провокування понесли дуже тяжкі втрати на Україні. До речі я мушу сказати тут, як наша партія дивитьсяся на спра- ву нашого зідношення до питання Східної Галичини. Повне зв'язування своїх рук в цьому питанню, готовність віддати патеру все, що він хо- че принесла нам маленку школу. З державного погляду було помилкою що ми пішли-дали арбітрів в Європі, хоч не мали до цього ніяких прав.Х ГОЛОВА. Пане Депутате, це не е справа відношення вашої фракції до Уряду. БЕЗПАЛКО. Продовжую. / Дякую за увагу, але хочу знати, чи Голова дозволить мені власнити наше відношення до цієї справи. Система від- речення вивалила все з наших рук. Вона допровадила нас до того, що на ше військо і громадянство опинились в стані якогось слуги в одстав- ці, якому дали маленький хлівець, де він перебуває до того моменту, коли пан матиме потребу до цього слуги і знову покличе його в цьо- го хлівця. Це боляче і коли це бачили наші представники, то вони му- сили уступитись. Коли вони цього не зробили, то не лягло великим ти- гаром на нас. Наші представники доводять нам, що без їх заступницт- ва нічого не буде. Але ми знаємо, що наші відносини з союзниками грунтуються на тому, що нам потрібні ці союзники, а імпотрібні ми. І за теперешні відносини являється відповідальними як перед нами - наше правительство, так перед нашими союзниками - їхнє правительст- во. Треба знайти відповідь, в чому криється причина сучасних відно- син. Ми вважаємо, що цей центр може прозадити справу тільки після радикальних змін внутрі його. Віри в самих себе не правительство дати не могло, тому ми так до нього ставились. Я не хочу, щоб хто- небудь подумав, що причина нашого відношення до теперішнього прави- тельства е минувша належність Премера до нашої партії. Особистих ураз до цього правительства ми не мали, лише тая дезорганізація і руйнація, якій не давало це правительство відпору, була причиною на- шого негативного відношення. Все, що сказано тут розвалилося для того, щоб звернути увагу на те хуторянство, яке досі панувало в нашому правительстві, щоб їх Його місце заступило почуття відповідальності і бажання переробити себе, бо коли ми встулимо на нашу територію з таким хуторянством, то провід державних справ передає там до інших рук. Кінчаччи, я хо- чу підкреслити, що в справі наших міжнародних відносин я не міг заб- рати голосу вповні і я думаю, що наша фракція це матиме змогу ви- словити своє відношення в цій справі при обговоренні експозе ново- го Міністерства. /Оплески на лівому секторі/. ВІЛІНСЬКИЙ. Правительство склало свої уповноваження і переда- ло владу народному представництву. Справоздання цього правитель- ства можна порівняти з ісповіддю людини. Коли ходить про ісповідь вираюшого, тоді ми схиляємо голови перед угасаючим життям і від- ходимо мовчки, але тут ми маємо перед собою ісповідь колективиза , на місце якого має станути новий колектив, а тому ми мусимо кину- ти погляд на те, що зроблено, щоб характеризуючи діяльність старо- го уряду дати вказівки для нового, щоб старі помилки не повторюва- лись. Політика останнього кабінету не може розглядатись відокремлено. Вона має корні^подіях попередніх. Трудовий Конгрес передав владу окремим ідвікумам. В процесі боротьби за наше існування внутрішня позиція наша слабдала. Моменти національні були занедбані і нато- місьць набирали ростроти. весь час моменти соціальні.Коли остатки наших національно-свідомих сил боролись за нашу державність,насту- пили моменти, які спричинились до остаточного розклаву. Полити скрі- плення нашої державності через зв'язок в народом не вдавались - роз- єднання і сектантзвні обставини не давали змоги скликати передпарла- мент. незність структури і нерозмежування функцій влади ослаблюва- ли її. Втручання колегіального органу верховної влади до справ ви- конавчих ослаблявало правительство. Зовнішні обставини були непри- ячі. З крахом нашої орієнтації в 1913 році на середньо-європейсь- кі держави, прийшлось перестроювати зовнішній фронт, що було дуже тяжко. Одірваність від моря,повна ізольованість в боротьбі примушу- вала нас черпати силу тільки у стомленого народу на рештках нашої території. Все це привело до катаального краху кінця 1919р.Уряду не приходилося вибирать, він нусив прийняти рішення може не досить об- ґрунтоване, він пішов туди, де йому здавалось були хоч які не-буль можливості для збереження рештків нашої державності. Була заключе- на умова,дали похід на Київ і короткий момент кабінету Мазепи. По- го заступає кабінет Прокоповича, складений з нових людей в Київсько- го громадського Комітету. В цьому на нашу думку була йоро слабість. Люде нові, що не пережили з нами останніх етапів нашої боротьби, мусили витрачати зайвий час і енергію на те, щоб зорієнтоватись і це гальмувало організаційну працю Уряду. Наслідки цього відбилися і на кабінеті Ливицького, який по персональному складу мало відріз- нявся від кабінету Прокоповича. Ми вислухали справоздання Міністра Закордонних Справ. Ми розу- міємо ті труднощі, які стояли в роботі нашої дипломатии. З крахом центральних держав вигляди на міжнародні перспективи були слабі. Потрібно було великих зусиль, щоб переконати нові чинники європей- ської політики, що справа України не е німецькою витадкою, а е по- требою життя без задоволення якої східне питання не може бути розвя- зане. наші закордонні представництва організовувались на спіх. Пар- тійний принцип, покладений в основу цієї організації шкодив спра- ві. Величезні кошти було витрачено з початку на ці представництва безконтрольно і неекономно, так що для правительств Прокоповича і Ливиць- кого матеріальних засобів для наших представництв вже не було. Ми чу- ли про ті заходи, які вживаються Міністерством Закордонних Справ для упорядковання наших представництв, ми чули про скорочення штатів, але цього мало. Не почувається спальність в нашій дипломатії, не почува- ється активності. Наші представники були ожирівшими баринами, це ожи- ріння це барство шкодило усій справі. Найважніше представництво на- ще в Варшаві не було відповідне обсяжено і може цей факт закреслює усі інші позитивні старання Міністерства Закордонних Справ. Чому на протязі 9 місяців Міністра Зак. Справ не побачав про відповідне заступ- ництво наших інтересів в союзній державі. Правда, багато зроблено по- зитивного. Налагоджені зносини з балтійськими державами і російським комітетом Савіноза. Міністр Зак. Справ познайомив нас з декларацією про відношення наше до майбутньої Росії. В цій декларації ми вітчuli неостатнє забезпечення ідеї нашої суверенності, а саме нас вразив той пакт декларації, який для майбутньої Росії забезпечує широку можливість транспорту, вихід і спільне з нами користування берегами Чорного Моря. Такі уступки абсолютно не могли декларуватись. В 1918 році я був уча- сником Української Делегації, яка вела переговори з большовицькою Ро- сією в Києві і я пам'ятаю, що не питання було кардинальним пактом ро- сходження нашого з росіянами. Ми не вважали за можливе йти на уступки в питанні про Чорне Море, бо порушує нам суверенітет. Договір наш з союзниками, викоистаний в повній мірі Польщою а на- шого ж боку не все було зроблено для взаїмного використування цього договору. Не використали ми і колоній наших, Правда, для цього не бу- ло коштів, не можна було як слід організувати звязки, але ж підготов- чу працю в цьому напрямкові треба й можна було перевести. Справа зао- смотрення Місія буда поставлена не в державний а в отаманський спосіб. В той час, коли Паргородська Місія обтяжена боргами не може вийти з хати, Румунська Місія ж не почувати ніякої нужди. Занаджуючись до спільної акції з зовнішніми чинниками ми мали велику небезпеку в непідготовленості до такої ситуації широких верств на Україні. Правительство повинно було виробити ясний план в сфері со- ціального законодавства. Справа відношення до місцевих самоврядувань була вирішена на спіх. Місцеві сили не були втягнуті в нашу працю і коли б ми мали б більшу територію, то вона уявляла б себе пор ожне місце. Армія наша героїчно боролась на протязі 2 років не взаємуючи на ту деморалізацію і немагорію, яку зносили в ней політичні чинники. Не зважаючи на це, найбільші реальні здобутки наші ми завдячуємо не кипль- матії, а армії. Справа заосмотрення армії була організована кепсько. Охірваність Уряду від армії є факт. Ті зносини з армією, про які го зорив Прем'єр е липе тоненьки ниточки. Зважку сталого і організованого з армією не було у Уряду не тільки в цілому, а навіть і у Міністерства Військового. Отаманія 19 року хоч і в зменшеному вигляді в армії про- довжувалась. Система контр-розвідок, чрезвичайек, рострилів без суду, арештів без пістаз продовжувалась. Така чрезвичайка була назвіть при Військовому Міністерстві і мені, як Міністру Внутрішніх Справ,приходили лось вести з нею боротьбу. Відсутність фінансової системи, відсутність регалій примушували нас у фінансовій політиці спиратись на друкарський станок, але й цей станок не відповідав своєму завданню. Вкпедиція заготовки державних паперів працювала так, що вся її продукція йшла майже цілком на покрит- тя витрат по її організації. Запасу грошових знаків не було і це тяжко відбилося на організації місцевої влади так напр., Київ на всі свої ве- личезні потреби одержав всього на всього 5.000.000 карб. Закордонні фонди наші не впорядковані, фонди в Австрії до цього моменту не засова- ні, Міністр фінансів 9 місяців перебуває в закордонній командировці, а єдиний результат цього є те, що ми чули вгора від Міністра Закордонних Справ, що діяльність Міністра фінансів за кордоном стоїть на перешко- ді дипломатичній діяльності наших представництв. Комерційні коннахти і геєфтмахерство де-яких наших Послів в особливості одного з них під- риває гідність нашого дипломатичного представництва. Система регулювання товарообміну знесена, ії заступила система віль- ного торг. Наша фракція це вітає. Але ми мусимо звернути увагу, що в справі закордонних законок, налагодження зовнішньої торговлі досі нічо- го не зроблено. На протязі 2 років не зорганізовано в нашій Державі суду, крім військового. Тільки танер робляться переклади закону. Невже до цього часу цього не можна було зробити. На підставі яких законів досі мог- ли функціонувати наші суди. Відсутність Суду позбавляла можливості за- провадити законність й ла в іяльності адміністрації. Законодавство наше не мало нам нічого грунтовного. Були обламки російської держави, бюрократизм і росхлябанність. Змішання функцій влади законодавчої і виконавчої підривало авторитет закону і позагу по нього. Творення законів на спіх представниками Уряду обтяжували працю по керуванню відомств, відбивалось негативно на змісті цих законів. Нарешті я вважаю потрібним освітити той шлях, яким ми прийшли до народного представництва. - В часи Директорії правителіства організовувались по принципу консолідації партійних сил. Ні в кабінеті Прокоповича, ні в кабінеті Левицького не було представників партій. Кожний Міністр від політи- ку на власну руку без спайки, вірніше нічого не робив. В 19 році в силу поділу наших громадсько-політичних сил на дві частини прави- тельства Мартоса і Мазепи звержалися від скликання народного пред- ставництва. В Камянці з поворотом нашої державної влади на Україну, ця справа виникла знову. З бутністю мою в цей час Міністром Внутріш- ніх Справ, я звернувся до Камянецької Національної Ради. Проект ін- ституції, вироблений цією Радою я передав правителству Прокоповича. Справу скликання народного представництва я вважав нерайною і ставив це умовою вступу свого правительства. Між тим правительство Прокопови- ча справу цю затягло 1 минуло 2 місяці, коли правительство вже на те- рені Польщі згадало за цю справу і покликало до життя спеціальну ко- місію по розробленню конституції. Але ж Комісії цій були пропоновані як основні положення принципи вироблені ще в дотому, а не ті, які були покладені в основу Проекту Камянецької національної Ради. Така постановка справи надали роботи Комісії характер узаконювомствений і представники громадянства при такій постановці взяти участі в Ко- місії не могли. Ми представники громадянства відчули існування двох таборів-Уряду і громадянства. Коли нарешті дійшло до скликання на- робнього представництва, коли ми творило кабінет з таким запізнен- ням, то в цьому не наша вина. Як би Рада Республіки була скликана на місяць раніш, том ми давно вже б мали правительство, а це може б прискорило ті заходи, які спричинились би до скоршаго повернення нашого на Вкраїну. Одже прийнявши на увагу всі попередні помилки, всі ті моменти, що стояли на перешкомі сконсолідування усіх сил, ми му- симо при формуванні нового уряду прокладати нові шляхи, які забез- печать нам нові можливості. Голова Ф.ЧОПІВСЬКИЙ. За пізнім часом пропонує засідання перервати до слідуючого дня в тим, щоб завтрашнє засідання роспоча- ти о 4 год. дня, зробити перерву на годину і продовжувати засідан- ня до 11 годин. Пропозиція приймається, засідання закривається в 9 год.20 хв. вечора. і попадаю. Коли деп.Романченко згадує про роботу контррозвілок, з місця запи- тують його депутати, яке становище він тоді займав в армії. Деп.Роман- ченко відповідає, що він був проти свого бажання призначений заступни- ком Головного Інспектора армії і що він боровся з тими беззаконіями, які творилися, як міг. Далі деп.Романченко переходить до критики діяльності військової мі- сії в Варшаві Генерала Зелінського. Промовець констатує повну безвід- повідальність цього генерала, бо, каже промовець я певний, що ніхто з присутніх тут військових ні заступник Військового Міністра не можуть відповідати перед нами за діяльність цього генерала. Варшавська Місія служить прибіжцем для різних непевних елементів, навіть пряли вима- гали удалення зі складу місії 5 старшин, як ворожих агентів. В місті знаходять собі притулок особи, що вигнані з інших установ чи частин, як генерал-хорунжий Білінський, сотник Цербаков, останній обвиновачу- ється в невиконанні бойового наказу. Відповідаючи в кінці своєї промови деп.Ковалевському, промовець каже, що не мір і не добросердечне мусимо ми покласти в основу своєї політики, а залізну дисципліну. Революція з мрійних громадян, що пра- цювали в Просвітах виковала бойців, а з малоросійського населення ство- рила свійлю. Одже і нахали нам треба виявити залізну волю, щоб збудувати У.Н.Р. САВИЦЬКИЙ. Згадує події 19 року у Винниці. Сваволю отаманів,що ти- сячами ніхали з Києва, роскихали величезні громади, творили беззаконня і на було на їх управи. В 20 році в тій же Винниці повторилася та ж система тільки обавилась не контррозвідка Красовського. Заарештовува- лись люде, витягувалось в них з кишені 100.000 карб. і випускалися без слідства без обвинувачень. Доки буде таке оточення нашого керуючого центру ми держави не збудуємо. Начальником Постачання армії призначено персону, для якої місце урядовця для особливих доручень було б найбільш відповідним. На чолі військових комісій ставились незлібні люди. В Міністерстві Внутрішніх Справ тая ж отамання. Ні плани, ні під- готовчих робіт не переводилось. Утворили Піву, злополучну установу, на чолі якої став Товариш Міністра.Інструкції, що вироблялись цим Товари- шом Міністра писалися на спіх на переложні визду на Україну.... В другій половині засідання, що розпочалось після перерви, заступ- ник голови кожному промовцю нагадує про скінчення умовленого терміну 20 хвилин. Депутати просять кожного продовжувати. Увесь час робляться запити з місць і часто промови приймають характер діалогу. Під час промови Красовського Члени Уряду починають покидати місця і на час про- мови Савицького на місцях Уряду не лишається нікого. ГОЛОВА В.Р. займає місце Презідії і бере провід в засіданню. ГОЛОВА. Засідання приймає мітінговий характер. Ставлю на голосування Чи вгодно Р.Р. продовжувати це засідання, чи припинити його. БІЛОПОЛЬСЬКИЙ. Нема перед ким говорити, бо нема Уряду. Голова. Члени Уряду покинули засідання в знак протесту проти мітін- гового характеру його. Голосуванням Збори припиняються . Закриваючи Збори Голова просить Сіньорен-Конвент зібратись завтра о 12 годині, щоб прийняти Димісію Пре- зідії. і пропонує Секретаріату подати йому на II годин ранку завтраш- нього дня стенограму промови депутата Шаповаля. Засідання закривається в 10 год.40 хв. вечора. ХVІІІ ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ 25 березня І921 року. Присутні: на місцях Уряду Члени Нового Кабінету Прем'єр-Міністр Прокопович, Міністри: Нікозький, Красний, Стемповський, Ковалевський, Омельянович-Павленко, Холодний, Лебідь-Юрчик, Миронович, Державний Секре- таръ Вагринівський, Генерали: Знаків, Дидюша, Сальський, Оїнклер, Зелінев- кий. Засідання починається в 6год.45 хв. вечора. Головує Фещенко-Чопівський, а Презідії Бачинський. Оголошується порядок денний, зазначений в оповістці та доповнюєть- ся докладом Мандатної Комісії та внесенням Культ-Осв. Комісії. І. Нові депутати Віднов, Маршинський і Стаднік складають урочисту обітницю. II. Секретарь оголошує підповідь Маршалка Польського Союму Троми- чинського на привітальну телеграму Ради Республіки з приводу ухвален- ня Соймом Конституції Річи Посполитої Польської. Презідія Союму дякує Високу Презідію Р.Р. за привітання і висловлює глибоке переконання, що український народ унормує своє життя на підставі власної непримушеноЇ волі. Телеграма покривається оплесками Р.Р. Секретарь оголошує привітальну телеграму Головної Управи Українсь- кого Червоного Хреста на території Польщі. III. Голова оголошує внесення Маккавної Комісії Культ.-Освітньої Коє місці про призначення в її склад деп.Віднова. Внесення одноголосно ух- валюється. IV. СРМ від імені Мандатної Комісії пропонує затвердити делегу- вання до Р.Р. від партії с.-ф. депутатів Маршинського і Стадніжка, на місця вибувших депутатів Прокоповича і Нікозького. Делегування одно- голосно затверджується. V. Секретарь оголошує ноту Ради Республіки до представництв народів світу істнування Української держави за часів князівських та козаць- ких. Згадує боротьбу за державність Витовського, Дорошенка, Мазепи, до- говір з Московщиною 1654 р. та порушення його москалами. Далі пише повстання У.Н.Р. в часи революції і нову боротьбу з червоними та чор- ними московськими окупантами. Нота урочисто заявляє, що так звана укра- їнська соціалістична республіка з московським урядом Ра- ковського на чолі є імпією, що цього окупантського уряду не визнає і ніколи не визнає український народ, який веде вперту боротьбу з цим урядом і ростамованою на Україні московською його армією. Нота під- креслює, що проголошення самостійності цієї фіктивної совітської респу- бліки викликано розумінням національної свідомості українського наро- ду та бажанням заспокоїти в такий спосіб його прагнення до власної державності. Р.Р. як зверхній орган влади, як представницький орган українського народу заявляє, що вона стремитиме до приязних стосунків з усіма народами, а в першу чергу з сусідніми народами Польщі і Руму- нії. Голосуванням нота приймається одноголосно. ФЕДІНКО від фракції с.-д. заявляє, що фракція голосувала за при- няття цієї ноти, як основи, але вважає, що до неї мусить бути внесені редакційні поправки з огляду на те, що текст ноти вкралося багато по- милок. VI. Секретарь доповідає розроблений Презідією і ухвалений Синьо- рен-Конвенцією Законопроект про додаткове утримання Членам Р.Р. на яких покладено окремі обовязки. Законопроект цей встановлює додаткове ут- римання з розмірі 5.000 м.п. на місяць Голови Р.Р., його Заставнику Першому Секретарю і секретарям, головам і секретарям Комісій/по I Ко- місії/ Законопроект одноголосно ухвалюється. VII. Секретарь доповідає ухвалений таким же порядком законопроект про утримання Членів Р.Р. Законопроект встановлює утримання відповід- но до штатів центральних установ по III-му класу посади без додатків, Членів Р.Р., що перебувають на державній службі надається право одер- жувати утримання по посаді або по званню Члена Р.Р. на вибір. Зако- нопроект ухвалюється більшістю блоку партій проти с.-д. і частини зalізнничків. VIII. Слово надається Державному Секретарю, який оголошує накази Директорії про іменування на уряд Голов та Членів першого парла- ментського кабінету. Читання наказів покривається оплесками Р.Р. Слово надається Голові Ради народних Міністрів Прокоповичу, яко- го Р.Р. зустрічає оплесками. ПРОКОПОВИЧ. Світле, Радо. Правительство УНР, промовляти нині іме- нем якого висока честь і вилка відповідальності спала на мене, пе- ред тим, як прислуги до реальної роботи, вважає за свій обов'язок подати під високу розвагу. Світлої Ради Республіки свої міркування що до загального напряму і характеру його діяльності. Правительство твердо стоїть на тих принципах, які скристалізу- валися в складному процесі відбудування нашої державності і за крає- угольний камінь своєї діяльності визнає вищезазначені основи: 1/са- мостійність УНР, 2/парламентарний лад та демократичний устрій, 3/на- ціональна рівноправність всіх націй, що живуть на Україні, на підста- вах зазначених в істнуючих законах, 4/ забезпечення основних інтересів робітничих та селянських мас і засади, що земля має належати трудо- вому селянству; 5/принцип, що єдиний державний центр Української Народньої Республіки являється центром, в державній системі якого мають своє місце Р.Р., як зверхній орган народної влади і СИМОН ПЕТЛЮРА як ГОЛОВА ДЕРЖАВИ в даний момент. Виходячи з цих основних засад, Правительство не подаватиме зараз детального програму своєї діяльності, вважаючи, що деталі під часом дуже важні, і точно сформульовані окремими Міністрами кожним з обся- гу своєї діяльності знайдуть своє місце і розвязання в процесі робо- ти в тісному контакті з Р.Р. Парламентсько-діловий принцип формуван- ня кабінет дає певність, що Правительство і Р.Р. знайдуть тут спіль- ну мову. Маючи на увазі правильний і безпрервний розвиток державної робо- ти на нашій території і оправдання тих надій, які зв'язують в наших не- реходом на рідні терени все населення України, без різниці класів і національності. Правительство взяже за необхідну умову успіху його роботи найтісніший контакт з Р.Р. дисциплінованість і пляномірність; заставляючи набої всі дрібне, в першу розлу вирішити нерідно і по- слідовно основні, кардинальні питання нашого державного життя. Одже, відкидаючи вияснення деталів до самого процесу спільної роботи, потрібні для успішності умови якої вищезазначені. Правитель- ство подає нині самі лише головні вихи в двох сферах життя нашого державного організму, а саме внутрішній і зовнішній. В першій царині - внутрішній - ми маємо перед собою два комплек- си завдань: перше – забезпечення організаційного характеру тут на чужи- ні і друге – заходи зв'язані з прискоренням нашого позороту на рід- ну територію і підготовування відповідної групи для цього, а разом з тим і для по звісні повного надляження нормального життя на Україні, що знаходить нині під ворожою окупацією. В першій половині завдання що до організаційних заходів, тут ми вважаємо за свій обов'язок перш за все додати у всіх силах, в се-м зробити для нашої героїчної армії, для того, щоб задовольнити її потреби як матеріальні, так і духовні і визначити її як апологічне, але свідоме своє національних обов'яз- кових дисципліноване, регулярне, на вразок європейський військо. Визь- ко до серця приймаючи інтереси козаків наших, правительство вживе заходів, щоб забезпечити відповідним способом інвалідів і поранених та дорих, встановленням відповідних нагород і визначаєть героїв і задовольнити всіх, хто взяв участь у визвольній боротьбі, в першу чергу землер. Трудна це річ, надто в тих умовах, в яких ми перебуваємо, але правительство полетення її нормального розвязання бачить в тому, що зараз існує Вища Військова Рада, цей мозок армії, ії консолідо- вана дужка, а з другої сторони, що воно в своїх рядах має Військо- вого Міністра, який відповідає за справу і поєднує в своїй особі обов'язки Військового Міністра з урядом Командуючого Армією./Оплески/ В цьому в порозумінні н.х чинників, гармонія теоретичного розвоблен- ня всіх проблем і поставлення своєчасно на чергу дня всіх потреб практичних. далі, зазу велику привязує Правительство до нашого центрального урядового апарату, в значній мірі випробованого в роботі і пересіл- ного почастки на густе сито усого, що довелося йому пережити. Збе- реження цього апарату його удосконалення, пристовування до вимог моменту, підготовування до розвернення відповідним способом на нашій те- риторії, а поки що створення певних умов життя і праці - творитимуть собою предмет постійного пеклування правительства. Що торкається до другої половини завдання - роботи на теренах оку- пованих ворожою силою, серед нашого народу, що в тяжкій неволі московський не кратить сили духу, вислухаючи з активним протестом і де всі надії на Вас покладає, нас сподівається, що торкається роботи се- ред і для цих мас народніх - джерела нашої сили і певності, то тут пра вительство за найперший свій обовязок вважатиме: встановлення найтісні шого зв'язку з україною, підготовування відповідного грунту серед насе- лення для нашого повороту і нарашті і це найголовніше, керування народ ними рухами і надання їм регулярного характеру. Ряд заходів і мір, ті- сно зв'язаних з попередньою діяльністю в цьому напрямкові Уряду, які мають урегулювати керування народними рухами, ввести їх в певні бере- ги і направляти далі це могутню течію на досягки нашої державності,щоб ни одна крапля крови народньої не пролилася марно. Але повернутися до дому і удержатися там ми зможемо тільки тоді, ко- ли прийдемо з готовим апаратом і роспочнемо роботу по одбудуванню нор мального життя України по певному плану. Тому правительству разом з вищезазначеними заходами і поруч теоретичного розроблення питань на- шої державності намічає вже зараз цілу низку підготовчих мір. Конституційні факт перетворення етнографичної маси свідомів нашою, що являється національним результатом дотеперішньої тяжкої і братої на тер тяві, перед якими ми схильнемо в позанову чоло, боротьби за нашу держав- ність, правительство великої ваги надає основи її державності україн- ській культурі. І тут Міністерство Освіти, продовжуючи далі свою ро- боту предложить Р.Р. конкретні законопроекти, які мають зміцнити на принципах демократичних самі підвалини духоїні нашої Республіки, вит- ворюючи певні норми виховання і освіти поколінь свідомих громадян УНР, ххххеххаххаххаххаххаххаххаххаххаххаххаххах піяхихаєкяліїйІерккиХрінськоїжихиким даліхащіхаалякии вария лихододошлявя. сприяючи одночасно на грунті нашої державності вільно- му розвиткові культурному національних меншостей України. В сфері життя церковного Правительство непохитно стоїть на принци пі автоке али Церкви Української і йтиме далі до її осягнення. Міністерство Внутрішніх Справ високо, як і все Правительство, ставля- чи ініціативу і самодіяльність всіх державно настроєних елементів насе лення, бажаючи прияти її до активної участі всіх їх без різниці класів і національності, вестиме роботу своє в напрямкові притягнення до од- будування державного життя населення на місцях,починаючи з самого ни- зу, взаємачи його активним, користним і безумовно потрібним чинником. Найближчим своїм завданням ставлячи збереження ладу і спокою,ство рення гарантій правно-державного укладу Правительство виже всіх за- ходів, використовуючи досвід минулого, щоб створити організованій твердво апарат народнього безпеченства. В обсязі діяльності Міністерства Народного Господарства,перед яким стоїть велика робота по - так мовити - матеріалізації попередніх законів економичного характеру Міністерства Закордонних Справ за кор- доном, про які ми говоритимемо в звязку з другою сферою нашого життя зовнішньої - підготовчі міри спиратимуться на принципах випробуваних самих життям: а саме як і попереднє Правительство нинішне твердо стоїт тиме і проводите в дійсність основи вільного торгу. Правительство живе відповідних заходів для урегулювання справи зо- вишнього торгy і проводячи далі раз намічену ще давніше політичну економіку дбатиме про те, щоб підтриматись сільське-росподарську про- мисловість, роловим чином - цукрову. В своїй діяльності Міністерство Народнього Господарства визначне місце відводить приватно-громадській ініціативи і засобам до відбудо- ви зруйнованої промисловості,дрібної і великої, а також підтримає ре місничу працю, щоб вона могла розвиватись органічно при найбільш спри ятливих умовах. Вважаючи кооперацію визначним чинником економічніше і національним на житті якого негативно відбилися умови евакуації і еміграції, пра- вительство одведе їй відповідне місце в процесі налагодження життя нашого на підвалах, що совпадають з засадами нашої державності. І тому йтиме до того, щоб проревізувати та переглянути дотеперішнє на- ше становище шляхом урегулювання відносин між державою і цим важним чинником економічно-національного життя. Налагодження наролнього господарства неможливе без одбудови тран- спорту,-де перед Правительством стоїть великої ваги і незмінної труд- ності завдання. Оскільки коротко: вважаючи транспорт за основу відновлення економічного життя,правительство вестиме далі пігготовчу роботу Мін- стерства Шляхів в напрямку реальному, який роспочато попереднім кабі нетом і який відомий Членам Р.Р. Всі ці заходи тісно зв'язані з нашим становищем фінансовим і мірами до його поліпшення і урегулювання. Тут здаючи собі справу з неймовір- них труднощів, які стоять перед нами, Міністерство Фінансів дбаєме про: 1/реформа системи оподаткування, прямого і посереднього, якої ви- магає зміна всієї економічної кон'юнктури, 2/ про встановлення де-яких монополій, не порушуючи принципів вільного торгy,3/ про урегулювання емісії і заключення зовнішніх позичок. Але Правительство, вказавши всіх тих заходів, глибоко переконано, що доти не можна буде оздоровити зовсім нашого фінансово-економічного життя і покласти певні підвалини розвитку народного добробуту, доки не ввійде знову в обіг та маса міліардов грошових знаків, яка лежить схована у людності, тому на Міністерство фінансів, разом з іншими за- інтересованими: відомствами возлагається в першу чергу знайти шляхи, йдучи якими ми зможемо обивити наше економічне життя пустивши в обіг діяльний ци збереження народні. Але все це, всі ці міри по відновленню росподарчого життя України і створенню нормальних умов його розвитку стоять в тісному і нерозрив- ному зв'язку з заходами правительства в сфері зовнішньої політики. Наша законодавча політика, основана на бажанню нашому жити в згоді з сусідами і включити Україну в систему господарського життя Європи, має тепер примувати до заінтересовання порядкуючих чинників світової політики справами України та реально допомогти їй. Зруйноване господарство України вимагає заложення в справу відбу- дови його великих капіталів, захових сил і технічного матеріялу - і це повинно бути куплено навіть дорогою ціною, а тому Правительство має перобити поважні заходи до роскриття перспектив для промислової і фі- нансової та торговельної ініціативи на України певних держав і органи- зацій Європи. В звязку з цієї роботою правительство вважає за конче доцільне в окремо у законодатному акті зазначити, що наша держава приймає на се- бе відповідальність за борги був російського уряду в частині,яка при- падає на нас і буде визначена тим актом. Україна піде в своїх міжнародних відносинах шляхом вже два роки позначеного орієнтації і, маючи певні посередні державні чинники для включення її в орбіту політики великих держав,буде і далі стояти на су- ті домоворів заложених до цього часу, дозвіл про зміцнення їх та по- глиблення і корективи, які викликаються новими обставинами,що будуть утворені нашою роботою та зміцнені співробітництвом народного руху на Україні. /Оплески./ Разом з тим рахуючи на широку поміч держав Європи в формі допомоги фінансової, технічної і інструкторської, чужаючи її тепер та реалізує- чи у здповідний момент, правительство не може одначе стати на шлях запросив чужої збройної сили для заведення ладу і визволення України та такої плачні за допомогу, яка порушила би принцип державної незалеж- ності УНР. /Оплески/ Таргнієр української самостійної політики являється, на думку прави- тельства об'єднання активних демократичних протобольшевицьких державних і політичних організацій, які власними силами пілзауть велику спіль- ну акцію військову на теренах Суєвої Росії та політичну в Європі і по- кладуть в цій спільній боротьбі основи майбутніх свіх відносин для гарантії миру і вільного розвитку продукційних сил та культурної твор- чості на Сході Європи. Тому робота правительства з міжнародної політики, і піде шляхом ши- рокої пропаганди ідей необхідності рішення проблеми сходу Європи спо- собом закріплення державної незалежності ново посталих держав, їх виз- нання з боку керуючих чинників світової політики, їх спільної акції, з'єднаненя і підготовки майбутніх відносин і ролі України, як головного чинника відродження Сходу Європи. Правительство вразно уявляє собі ті великі труднощі, які стоять перед ним, ту неясність аспектив звязку з загально-політичною кон'юнкту- рою, при якій воно мусить роспочати свою діяльність, воно почуває,що завдання може перевищує його сили. Але, не взаляючи на це все, воно не може відмовитись від того, щоб взятися до вирішення вищезазначених завданнів. Його спонукали до цього початку обовязку перед Республікою,яке не дозволило проволікати в часом, поки до роботи стануть достойніші і здатніші, а далі - привела до цього віра, віра незломна в конечну пере- могу нашої державности, віра, що спирається на об'єктивних пепереможних даних... Форми життя накінці окупантською владою українському народо- ві абсолютно неприймлемі для нього в мотивів економічних і національ- них. Вони падають і падуть. Відновлення нормального життя на Сході не- можливе без нас, і тільки в нас і через нас порятунок. Наше завдання тільки знайти шляхи, якими ми можемо прискорити цей процес визволення, одбудування УНР, приведення ладу на Сході Європи, оживлення там куль- турно-економічного життя, а разом з тим і узгодування життя загально- європейського. Це почуття обов'язку, ця віра незламна дозволили нам взяти на свої плечі цей тягар важкий, що одповідальність велику перед вами і перед мільйонами населення України. Ми зважились на це й тому що серед темної ночі заворіли і чсні зорі провідні,- консолідація всіх живих сил нашого народнього організму ко- ло єдиного законного центру державного, за яким стоїть преемственность влади і традицій УНР, на чолі з Головою пректорії- Симоном Петлюрою. Ця консолідація являється певною гарантією успіху і досягнення основ- ної мети - міцної незалежної Держави Української. Це те, що да консолідація прийняла конкретні форми; ми маємо Р.Р., якої авторитетними вказівками мусить в своїй виконавчій роботі керува- тись Правительство. Подавши вищезазначений план діяльності правительства з самих загаль- них рисах під високу розвагу Світлої Ради, я маю за честь іменем прави- тельства заявити, що тільки в тісному контакті з Р.Р. і тільки маючи за собою її довіру, матиме змогу Уряд негайно приступити до реалізації зазначених заходів на благо всієї бтчизни нашої. /Оплески/. КОРЧИНЬКИЙ від бльоку фракцій пропонує дебати і резолюцію з приво- ду експозе Прем'єр-Міністра відкласти до слідуючого засідання. Пропо- зіція приймається одноголосно. Засідання закривається в 9 год.15 хв. ХІІІ ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 6 квітня 1911 року. На місцях Уряду Прокопович, Садовський, Ніколовський, Юасини, Ри- ненко-Савійський, Орополко, Генезали: Знаків, Дядома, Сінклер. Засідання відкривається в 6 год. 40 хв. Головує Єщенко-Іллівський, Секретарю Орел. ОРЕЛ зачитує порядок денний, зазначений в оповістці засідання з доповненням повідомленнями про відсутки депутатів та доповідь Мандатної Комісії. Порядок денний одноголосно приймається. ОРЕЛ читає привітання звіду Представників Православного Ухозен- ства та громади, що відбуся 13-14 березня ц.р. Секретар повідомляє, що Презідію улілено відпустки на 4 дні депу- татам Галущі, Треневу, Богдану. Секретар читає звіт відповідувань депутатами засідань Р.Р. за лю- тий і березень місяці Секретар доповідає, що до Презідії вступив законопроект про допо- могу Оніхімовському в сумі 30.000 м.п. Законопроект передається в Вид- жетову Комісію. БУТЕНКО від імені фракції с.-л. вносить законопроект про доповнення закону від 9 січня 1921р. про Р.Р. Законопроект встановлює недопустимість сполучення звання депутата зі станом відповідального члена Уряду: І/ депутат не може одночасно бути відповідальним членом Уря- ду - міністром, або Товаришем Міністра, 2/ коли депутат входить в склад Уряду, то він складає свій мандат, 3/ коли члена Уряду обирається на депутата, то він на протязі місяця або виходить з Уряду, або складає свій мандат. Законопроект передається в Законодавчу Комісію. ОГОРОДНИК в імені Мандатної Комісії доповідає справу делегування в Члени Р.Р. від партій соц.-сам. п.Мурського замість вибувшого зі складу РР. деп.Вілінського. Делегування одноголосно затверджується. ОРЕЛ доповідає законопроект Презідії Р.Р. про асигнування в роспо- рядження Р.Р. 500.000 м.п. на видатки по Р.Р. Законопроект ухвалюється одноголосно. Р.Р. приступає до обрання Заставника Голови та Першого Секретаря Р.Р. на місце вибувших з її складу п.Пилипчука і п.Вачинського. Пере- махливи виявляються кандидати хлопці Васткинський, Радаки, початком виборів роблять заяви фракції соц.-сам. і хліб.-дем. КРАВЧЕНКО. Фракція соц.-сам., з огляду на те, що консолідація окремих груп в Р.Р. наступила, зважає за можливе прийняти участь у вибо- рах до Презідії Р.Р., хоч представника свого в Презідію фракція не виставляє. КОВЗА. фракція хл.-дем. стоїть на попередньому своєму становищку що до участі в обранні Презідії. На місце в Презедії фракція не пре- тендує і з голосування участи не будуть. Голова пропонує намітати записками кандидатів в Заставники Голови Р.Р. При наміченні одержують: Молинський - 27 гол., та кілька інших депутатів по І голосу. Всі депутати, крім Молинського відмовляються від балотування. Переводиться балотування Молинського, в результаті якого одноголосно обирається його на Заставника Голови -/34 голоси при 34 учасниках голосування/. Обрання це Р.Р. зустрічає оплесками: Новий Заставник на запрошення Голови Р.Р. займає місце в Презідії. Записками намічаються кандидати на Першого Секретаря Р.Р. з 36 записок 15 подано за Хижняка, а решту одержало кілька депутатів по 1-2 записи. Крім Хижняка всі відмовляються балотуватись. При голосуванні кандидатури Хижняка він одержує 30 за при 6 утримавшихся. Обрання покривається описками і на запрошення Голови Р.Р. новий Перший Секретар займає місце в Презідії. ЗАКРАСЛЯНІ ВІД ІМЕНІ ФРАКЦІЇ ЗАЛИШЕНИЧКІВ І С.-Д. ВНОСИТЬ ІНТЕРПЕЛАЦІЮ ДО УрядУ В СПРАВІ НЕРАВНОМІРНОЇ ВИПЛАТИ УТРИМАННЯ УРЯДОВЦЯМ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ЧЕНСТОХОВІ І В ПОРІВНЯННЮ З УРЯДОВЦЯМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ТАРНОВІ. ФРАКЦІЇ ЗАПИТУЮТЬ УРЯД, НА ЯКІЙ ПІДСТАВІ УРЯДОВЦЯМ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ЧЕНСТОХОВІ, НЕ ВИДАНО ЦЕ УТРИМАННЯ ЗА ДРУГУ ПОЛОВИНУ СІЧНЯ, КОЛИ УРЯДОВЦІ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ТАРНОВІ ОДЕРЖАЛИ ВСЕ-ЗА ПОЛОВИНИ ЛЮТОГО. ЯКИХ ЗАХОДІВ ВЖИТО УРЯДОМ, ЩОБ ЗАДОВОЛЬНИТИ УТРИМАННЯМ УРЯДОВЦІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ЧЕНСТОХОВІ. ГОЛОВА Р.Р. ПО ЗАСЛУХАННІ ІНТЕРПЕЛАЦІЇ ПОЯСНЯЄ, ЩО ЗОНА БУДЕ ПЕРЕДАНА ПРИЗІДІЮ ДО УРЯДУ. РОМАНЧЕНКО ВІД ІМЕНІ ФРАКЦІЇ С.-Д. І ЗАЛИШЕНИЧКІВ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО ФРАКЦІЄМ СТАЛО ВІДОМО, ЩО АДМІРАЛ ОСТРОГРАДСЬКИЙ, ЯКИЙ ПО ЗАВІЇ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРУ ПЕРЕБУВАЄ В ЦЕЛЬ ЧАС НА СЛУЖБІ УРЯД, ПРОДАВ ДЕРЖАВНЕ МАЙНО. ФРАКЦІЇ ЗАПИТУЮТЬ УРЯД: 1/ НА ПІДСТАВІ ЯКИХ УЛОЗНОВАНЬ ПРОДАНО АДМ. ОСТРОГРАДСЬКИМ ДЕРЖАВНЕ МАЙНО, 2/ ЗА ЯКУ СУМУ ЦЕ МАЙНО ПРОДАНО І 3/ ЯКІ ЗАКОНИ ВЖИТО УРЯДОМ, ЩОБИ ПРОШИ ВИРУЧЕНІ ЗА ПРОДАЖ МАЙНА ПОСТУПИЛИ В РОСПОРЯДЖЕННЯ УРЯДУ. ГОЛОВА Р.Р. РОБИТЬ ЗАЯВУ, АНАЛОГІЧНУ ЗРОБЛЕНИЙ НИМ ПРИ ПОПЕРЕДНІЙ ІНТЕРПЕЛАЦІЇ. СЕКРЕТАРЬ ДОПОВІДАЄ ПРО ДЕЛЕГУВАННЯ В МАНДАТНУ КОМІСІЮ ДЕН. ПРИХОДЖЕНКО ВІД ЖИЛКА ФРАКЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОЗРАДУВАННЯ І ДЕПУТАТИ РАДУЛЬКА В ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ КОМІСІЮ ВІД ФРАКЦІЇ Н.-Р. ЗА ВИЧЕРПАННЯМ ПОРЯДКУ ДЕННОГО ЗАСІДАННЯ ЗАКРИВАЄТЬСЯ В 7 ГОД. 30 ХВИЛИН ВЕЧОРА. XXV ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 20 квітня 1921 року. На місцях Уряду Прем'єр-Міні тр Прокопович, Міністри: Вілінський, Ковалевський, Красний, Миронович, Нейдельман, Сірополко, Генерали: Омельянович-Павленко, Знаків, Сінклер, Ладиша, Галкін. Засідання починається в 6 год.40 хв. Головує Мошинський, в Президії Феденко-Чопівський, Хижняк. Оголошується і приймається порядок денний, зазначений в сповістці засідання. Деп. МИРОШНИЧЕНКО складає урочисту обітницю. СЕКРЕТАРЬ оголошує привітання Р.Р. через ракцію н.-р. від біженців, що перебувають у Львові. /Вілопольський в місця - слава народньо-республіканській партії./ в залі сміх. СЕКРЕТАРЬ оголошує відомості про уділенні депутатам відпустки та про повернення з відпусток. СЕКРЕТАРЬ оголошує законовески, що вступили до Президії Р.Р.: а/про асигнування в розпорядження Міністра Прави 75.000 м.п. на улаштування харчування для сівробітників центр. держ. установ - передається до Бюджетової Комісії. б/ про встановлення штатів Військово-Пожежної Канцелярії Головного Останка - передається до Військової Комісії. в/ про збільшення утримання учнівам нижчих початкових шкіл, що евакуювалися з України на терен Польщі - передається до Культурно-Осв. Комісії в тим, щоб було подано висновок Бюджетової Комісії. г/ про асигнування в розпорядження міністра Ісповідань 42.000 м.п на утримання духовенства українських пар ій за місяць квітень, травень б.р. - передається в тому ж порядкові до Культ.-Осв. Комісії. д/ про асигнування в розпорядження Голови Ради Народн.Мін. 3 міліонів м.п. на інформаційні видатки - дахххххххххххххххих харчах, передається до Бюджетової Комісії. е/ про порядок розв'язання справ по то асигнування коштів на видачу допомог - до то і комісії. ж/ про видачу залатної допомоги службам тер.зв. установ УНР, які звільняються від служби за штат - до Закон.-Адм. Комісії з висновком Бюджетової. з/ про асигнування 85.000 румунських лей на подорож гелегації до Парижу і асигнування 25.000 рум.лей на покриття витатків, звязаних з по-зоротом реє.Осецького до місця перебування Уряду УНР. - передається до Закорд. Ком. з висновком Бюджетової. КРАСОВСЬКИЙ: В імені фракції соц.-дем. вносить запитання до Уряду такого змісту: 1/ на протязі 1919 та початку 1920р. р. уповноваженими представниками Дніпросовзу ,Одеска, Централу, Українбанку та Поліського Союзбанків було взято довічково з закордонних фондів, якими розпоряджався п.Супрун різні суми, а саме: 1919 рік. 20 травня - видано члену правління Сербіненкові з зобов'язанням повернути державі нептемпельованих корон 284000. 31 " - нептемпельованих корон ...................1.000.000 21 червня - німецьких марок..................................15.875 23 грудня Члену Правління Філіповичу позичково до І січня 1921р. ттеш. корон...........................45.000 18 травня - тому ж з зобов'язанням повернути державі німецьких марок..................................2.460 18 листоп. - ......................................................15.000 28 вересня - йому ж з поворотом до 17.1.1921 року шт. кор...........................400.000 1920р. 1920 рік. 21 січня Члену Правління Филиповичу позичка на I рік......10.000 м.н. 4 лютого Йому ж ......................... 20.000 II. ОЦУКС. 1919р. 8 листоп. Предст.Черепеліці,Головкові,Филиповичу безпроцент. позички на I рік..штемпельованих марок нім...........53.300 27 жовтня Филиповичу позичка...................... 5.000 4 листоп. Йому ж ....................................1.000 III. ЦЕНТРАЛ. 17 червня Члену Правл.Головкові в поворотом Державі...........50.000 м. IV. УКРАЇНБАНК. 17 жовтня Предст.Перепеліці,як позика для Українбанку шт.к.I.І67.500 V. ПОДІЛЬСЬКИЙ СОЮЗБАНК. 1920р. 21 січня Голові Правл.Відбіді на звичайних умовах..мар.н...100.000 7 лютого Йому ж позичково............................мар.н...50.000 Оцим фракція с.-д.в Р.Р. запитує Уряд, чи має він взяти і яких саме заходів до повернення відповідними кооперативними організаціями зв'язних позичково згідно зазначеною грою. 2. В експозе п.Прємьера було зазначено, що Уряд має урегульвати взаємовідносини між Державою та кооперативів. Фракція у с.-д.р.п. запитує, в який саме спосіб Уряд має на меті урегульвати ці взаємовідносини і як скоро до такого урегульвання Уряд має приступити. Відчитавши запитання ден.зазначає, що фракція с.-д. вносить його, маючи на увазі, по час зве скінчить з Супруніадою та засувати всіх, що належали до неї. Кооперакія була осередком, де збирались українські національні сили. Але потім коли яких додержавної справи відійшли ідеальні ділчі кооперанції, з ній залишились аховці. Кооперація почала титатись в прото-дивом при гетьманні за право поставок і чим далі, тим більше кооперація забувала про інтереси держави і дбала тільки за свою користь. Уряд як ніг допомогав кооперації. Держава мусить спиратись на кооперакію, як на міцну організацію, а тому в наших інтересах тонніше за якусь зв'язковідносини з нею. ГОЛОВА заявляє, що напитання встановленним порядком буде переглянуто до Уряду. Головування перебирає Фещенко-Чопівський. МОШИНСЬКИЙ. Доповідає про делегування партії н.-р.записць деп. Ковалевського на члена Р.Р. п., ирошниченка.Делегування одноголосно атверджується. МОШИНСЬКИЙ. В імені Законодавчо-Адміністративної Комісії робить доклад в справі інтерпелляції фракцій н.-р.про діяльність членів Директорії Макаренка і Швеца. Фракція н.р.12слютого б.р. внесла інтерпелляцію про скільки діяльність відсутніх членів Директорії Макаренка і Швеца.Закон.-Али.Ком.з приводу цієї інтерпелляції зазначимовмисль в документами, знайшма, що Р.Н.М. 21 травня м.р.внесла постанову про скасування уповноважень наданих Членам Директорії швеца і Макаренку і про заклик їх до повернення на Букрину. На цю постанову назвали члени директорії відповіді не дали, а 1 лютого того ж року розсилали обланик до всіх послів, в якому зазнали, що згадана постанова є незаконною і ні до чого не обов'язуючою. В жовтні того ж року після повернення війська у Уряду на терен України Р.Н.М. прийшла повторно постанову про заклик Членів Директорії на Букрину.Одержавши цю постанову Члени Директорії до Уряду не прибули, а надіслали листа до Голови Директорії, в якому вимагали і гарантій їхньої нерозкорка-ності, зміни курсу політики, розриву з гетьманськими колами і т.п. Міністр-Лстинії,як Генерал-Прокурор з доручення Р.Н.М.подав в листому свій висновок,Р.Н.М. в справі названих Членів Директорії, в якому визнав, що непослух Членів Директорії Макаренка і Швеца законний постанови про заклик їх до уряду,являється злочином,передба- ченим 326 арт. татуту про кари. Законодавчо-Адм.Ком.обміркувавши це питання іправне становище Членів Директорії Швеця і Макаренка та наслідки того, що вони ухи- лилися від державного ентрну взаєм,що розвязання цієї справи в широкому масштабі е не на часі. Що потребує в цьому зарвз не мае тим більше, що закон 12 листопаду про тимчасове Верховне Управлін- ня"стверджує фактично істнуючий стан,"що Верховна Влада належить директорії в особи її Голови. Тому Комісія прийшла до висновку,що ті заходи,які ввив Уряд в цій справі буди вичерпуючі і висачаючи, що ніяких інших заходів не перебачається і що унеможливити шкідли ву діяльність названих Чл. директорії не представляється інших спо- собів,бо все буде залежати від того,чи ті установи і особи,які до- відуються про постанови Уряду в цій справі, будуть їх слухати,чи ні. З огляду на це Зак.-Адм.Ком.пропонує Р.Р. прийняти таку форму- лу переходу до чергових справ: Заслухавши пояснення Правительства,що до того,які заходи вжи- ті для попередження можливої шкоди для держави,від окремих кроків і зиступів Членів Директорії Швеця і Макаренка і визначити відпо- відь вдозовльняючою,"Р. перехопить до чергових справ. САПІГА. В імені фракції н.-р.складає слідунуючу заяву: н.р.-фрак ція внесла свою інтерпеляцію в справі Директорії в той час, коли були перспективи на заскороченого повернення державного центру на терен України.Н.-р.фракція оціничи настріл українських народних мас вва- жає і вважає,що існування Директорії, як Верховної Влади УНР на території України є виключене,що здоровий принцип державного бу- дівництва однадає колегіальну структуру Верховної Влади УНР.Наарон- на республіканська поділяла і поділте васалду,що на чолі УНР мае стояти лише одна особа - Президент УНР. Але по скільки повернення державного центру на Україну набира затяжної форми по скільки в даних обставинах справа ліквідації Директорії не має характеру наральності, по скільки п.Премер Міністр в своєму екоспове гово- рив не про Директорію, а тільки про Голову Держави,яким нахв даний час являється Симон Петлюра і по скільки нарешті ця засада була стверджена Р.Р. в вотумі довірря до Правительства п.Прокоповича, нар.-респ. фракція вважає можливим голосувати за формулу переходу, запропоновану Законом Адм. Ком. РОМАНЧЕНКО. В імені фракції с.-д.заявляє, що фракція вважає що Р.Р. скликано без участі Членів Директорії, по закону про Р.Р. вони не підписували, а зі скликанням Р.Р. істнування Директорії само собою відпало.Через це фракція с.-д.не визнає за потрібне брати участь в голосовани нав кілька справ зоці інституції. При голосованні формула переходу запропонована Законодаччо-Адміністр. Комісією прийнята твся більшість всіх фракцій,крім кількох утримав- шихся с.-д. і ліборобів-дем. САПІГА. Від імені Зак.-Адм.Комісії доповідає законопроект про асигнування в роспорядження Міністра Внутрішніх Справ 4 міліонів гривень на видатки спеціального призначення. до ладчик поясняє,що кре дит цей ризначеться на організацію звязків з Україною. При голосованні законопроект кт приймається одноголосно при І утримавшему ся /Вілопольський/. ГРДЖЕНКО доповідає в імені Бюджетової Комісії законопроект про встановлення тимчасових норм платні Членам Ядр Ордиччної Ради і Термінологичної Комісії при Державній Канцелярії. Істнування цих Комісій передбачено статутом Державної Канцелярії і в нинішній час державний Секретарь визнав за потрібне покликати їх до життя.З огляду к на те, що стажки винагорооди за працю членів цих комісій встановлені по гетьманських штатах для сучасних умов не здійсовіда- льсть, державний Секретарь ввійшов з законопроектом про призначення участникам цих комісій добових по 200 м.п. за засідання.Урядова Фі нансова Комісія зменшила цю цифру до 150 м.п.Бюджетова Комісія не входящи в обміркування потреби в істнуванню цих комісій пераала це питання на розвязання Зак.-Адм.Ком.Ця остання зисловилась за потребу в істнуванні Комісії, атому Бюджетова Ком.пропонує прийнят ти законопроект в розкрії ставок,встановлених урядовою фінансовою Комісією по 150 м.п. за засідання. ВІЛОПОЛЬСЬКИЙ. Я висловлююсь проти прийняття цього законопроек ту через те, що галаво,що для праці цих комісій абсолютно не потріб но встановлювати позачергові години. Миття і урядування на емігра- ції йде мляво, члени цих комісій певно не мають що робити в день, а тут ще вони мають збиратись у чверті і за це будуть одержува- ти окрему платню. Коли не на грошей, то нема чого заводити пова- чергову працю для таких комісій. Кажававанням Голосованим законопроект римається більшістю голосів про- ти залізничників і Білопольського. Засідання закривається в 7 год.30 хв. Слідуюче засідання 22 у п'ятницю. ХVІІІ ЗАСІДАННЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 25 квітня 1931 року. На місцях Уряду Привер-Міністо Прокопових, Міністри: Білінський, Козалевський, Краюк, Садовський, Орленко, Загринівський, Холодний, Воланків, Цернова і Риценко-Савіцька, Бажельман, Сірополько, Голова і члени вищої військової Ради. Засідання відкривається в 6 год. 20 хв. вечора. Головує Семен-ко-Іолівський, в Президії Кошинський, Клиник. Оголошується порядок денний, визначений в оповісті засідання в доповненні тими: а/ про продовження позновластя членів Ради Республіки, б/про утворення Малої Ради Республіки і в/ про переміщення в комісіях. – Порядок денний одноголосно затверджується. СЕКРЕТАРЬ оголошує зазву день ВІЙСЬКОВОГО про складення ним депутатського мандату. Заява приймається до відома. СЕКРЕТАРЬ оголошує законопроекти, що вступили до Президії: а/ про асигнування для розпорядження Міністра Внутрішніх Справ 120.000 міл. для оплати праці членів комісій в справах самоврядування, передається до Закон.-Адм.Комісії/. б/про проходження-незновлаштвання. БАРАНОВСЬКИЙ доповідає від імені Бюджетової Комісії законопроект про асигнування в розпорядження Військового Міністра 30 міл. ліонів гравель для розрахунків по постачанню зброї УР. Асигнувана не були перевезене для попередження обороти громадянинов Штерненасу по будо взято у нього коментаром М.Хмільника в осени 1919 р. на утримання військових літаків. Комісія пропонує асигнування ухвалити в тим, соба при розрахунках з п. Штеренгасом було утримано 1 міл. гривень заплачених все з повернення боргу, а також 10 міл.гр. по буди озерваний в селі час п. тересигсом зі звернення на замовлення, яких він не законав, як що не було доведено Штеренгасом, що він не міг законати заставлення і повернути гроші з незадоволення від нього прийма. Внесення Комісії ухвалюється. БАРМІНСЬКИЙ в імені Бюджетової Комісії доповідає законопроект про порядок асигнування коштів на представництво Голови Ради Народних Міністрів і Міністрів. Для зазначеної мети в 1918 р. було асигновано 4.000 карб., в тому ж році було досліговано 600.000 при- верень. В 15-Пр. було доасигновано 1.000.000грн. і нарешті законом II вересня м.р. ухвалено понищене асигнування для цієї мети в сумі 70.000 м.п. Передмовлення законопроект має за мети прийняти такі сенатні та складання і встановити порядок переведення їх по загальному коштосу. Законопроект ухвалюється. БАРМІНСЬКИЙ в імені Бюджетової Ком. доповідає законопроект про тимчасові правила складання конторису та державних коштовків на 1921 рік. Пормальна, котрого є державних видатків був складений тільки в 1913 році. З того часу складались лише додаткові конториси після них виграє, чоми розрядились уривкових фінансових Комісією і затверджувалися Міністром Фінансів. Таке затвердження було законно підставою для переведення витрат по платах тої чи іншої установи, з утворенням Р.Р. такий порядок являється не вистача-чим через те, що державні видатки мусять затверджуватись Р.Р.Пе-редкладений законопроект заводить такий порядок складення контори-су. Дотролює складання коштосу, о цілому в 4 місяці і подається до департаменту державної Скарбниці для третини транзит-сервень не пізніше 20 квітня, а для третини вересень-грудень не пізніше 20-го серпня. Міністерство фінансів вносить проєкт конторису в Р.Р. не пізніше 15 травня і 15 вересня. Законопроект ухвалюється. БІТЄМІС. В імені Чол. Ком. доповідає законопроект про асигну-вання в розпорядження Міністра Барельських Справ 30 міл. карб. на до-помогу біженцям-евреїв. Імло біженців-євреїв з України збільшується з кожним днем. Необхідно зорганізувати цю масу в єдину емігрант- ську семью, дати роботу працездатним, допомогти хорим, влаштувати притулки для дітей. Провадження цієї роботи бере на себе Міністер- ство Єврейських Справ. Комісія ухвалила це аспірування. Законопроект ухвалюється. МОЛД-ПІВ в імені Культ.-Осв.Комісії доповідає законопроект про астигування в розпорядження Ролова Р.Н.М. З кільк.п.на інфор- маційні витрати. Аспірування має на меті утворення Управління при Голові Р.Н.М., яке переборе на себе процес скасованого Міністерства Преси і Пропаганди. Водночас і Культ.-Осв.Комісії погодились на асигнування. Законопроект ухвалюється. ВІДНОВ. в імені Культ.-Осв.Комісії доповідає законопроект про асигнування в розпорядження М-ра Освіти 263.800 н.п. на звачу до- помоги асистентам даминацького Університету для продовження нав- кової праці за кордоном. Асистенти Університету добровольський, віку, вачинський і чери всьмі подали до Р.Р. петіцій про видачу їм допомоги для продовження наукових студій по їх спеціальності /фізико-математичний /акултет/.Культ.-Осв.Ком. доручила М-ру Осві- ти розробити відповідний законопроект, який у передачу деться нині. но включення в обрахунок цього астигування виплати асистентам по- місцівного утримання, яке вони одержують по своїх посадах за 5 міся- ців, на який термін перебачається наукова командировка, це астигу- вання виноситься коло 67.000 н.п. Тому Культ.-Осв.Ком. просить його ватерити. ЮРЧИНСЬКИЙ по оригінальних мотивах звертає увагу на несправиль- ний шлях, в якому перекладено законопроект Р.Р. Петіцій, що пода- ються до Р.Р. позивні бути асилухані в пленумі і тільки з постан- вя пленуму комісії може доручати правительству в разі потреби роз- робляти законопроект, кт. щом чому законопроект має вноситись від правительства, комісія правом законодавчої ініціативи не користуєть ся. РОМАНЧЕНКО в зв'язку з проект лековизаним і внесить пропозицію від імені фракції с.-д. що перелати законопроект Правительству для док- ладного розроблення і представлення в належний спосіб. СРДІ І ПРИ-Ю.БО підтримують нега по прийняття законопроекту. Перувач Міністерством Народньої Освіти ХОЛОВНІЙ доповідає, що законопроект був розроблений Міністерством на пропозицію Культ.- Осв.ком. і мав перейти палатним шляхом через Раду Міністрів, але ж Культ.-Осв.Ком. Р.Р. взяла його в урядовій фінансової Ком. і предста- вила від себе Р.Р. Голосуванням при мається пропозиція фракції с.-д. про передачу законопроекта правительству, встановлюється змінений термін для розроблення його. РОМАНЧЕНКО доповідає зводний законопроект до мібодення про тамчасові зміни та доповнення до закону 12 листопаду 1920р. про Вище Військове Управління", прийнятого на попередньому засіданні. Законопроект голосується відразу в цілому і ухвалюється. Одна з від імені фракції соц.-сам.сол.-сол., с.-, ,и-р.місц.- сам.,коопер.органовую тащу постанову: Виходячи з того, що Українська державність може скріпитись і нормально розвиватись, коли до справи будівництва державності бу- дуть притягнуті всі верстви населення України та конституція, що Р.Р. являється найбільш автотетичним органом державної влади наро- ду України, все ж таки не звідна в собі досі репрезентації деяких вищих верств населення, - Р.Р. до- руче Правительству розробити в найскорший спосіб і увійти до Р.Р. з законопроектом про помирення репрезентацій в Р.Р. тими верствами населення України, що досі з ніх не заступленні. Постанова одноголосно ухвалюється. Голосується перерва на 15 хв. Засідання відновляється в 8 год.50хв. ЮРЧИНСЬКИЙ в імені Іван.-Екон.Ком. доповідає законопроект про припинення чинності де-яких державних установ, зменшення штатів державних установ та про валорезення платнис урядовців, по ланашть- ся по за штатом. Правительство внесло до Р.Р. законопроект про звіл- нення за штат тих урядовців, які того побалать. фінансово-економічн на Комісія, зважаючи на сучасну ситуацію, поставила роба питання про дальнє істнування натого державного апарату. Комісія дійшла висновку, що істнування державного апарату в попередніх розмірах є неможливим і визнала за потрібне всі було створено стильний державний апарат. В зв'язку з цим Комісія замість внесеного Урядом законопроекту пропонує Р.Р. свій законопроект, в якому Урядові надається право приймати чинність державних установ не виключаючи ніяких Міністерств, зменшувати штати окремих ус-анов та звільняти службовців за лтат. По то таких звільнених службовців, то урядовий проект перебачав виплату палеючого ім утримання в 1/3 польської зарплати і в 2/3 зарплатою українською. Проект Комісії всьогодні звільняє штату залишеним урядовцям всіх належностей за пропуск, що не польський виплати, артино закону 5 серпня, залитане в Утриманні має бути виплачено відповото українською по ставках того ж року за звільнених в 20 раз. Скорочення штатів має перебуватись в постанови Р.Р., при чому в комуну Міністерств має бути утверена на паритетах, заради Комісія під головуванням міністра з склад і 1 листа в призначення Міністрів і 2-х обрання про осьної спілки чи загальних зборів співробітників цього Міністерства. Такі комісії мають встановити як посила, що підлягає скороченню, так і персональні склад урядовців які мають бути звільнені за штат. Постанови цих комісій вступають на затвердження Р.Р., після чого перезоляться в миття. Заступне утримання виплачується залежності від часу, протягом якого звільнені за штат перебував на державній службі: при працюванні до 6 місяців виплачується нісляне утримання, під 6 місяців до 1 року -2-місячне, від 1 до 3 років -3-місячне і більш 2 років -4-місячне. При цьому комісія пропонує формулу переходу, в якій доручається Правительству запозичуватися звільненням за штат в урн організації боро краю, колегіям для переходу до місця праці і т.п., Законопроект і формула переходу ухвалюється. МОЛІБСЬКИЙ від імені радиків блюку робить таку заяву: реакції спиналися на тому, що можуть настати такі обставини, що не можна буде збільшити прийом Р.Р. до умови 6-місячного речиння, передбаченого законом 9 січня про Р.Р., а тому пропонує Р.Р. прийняти дакихжакета налах такий закон: У випадку фактичної неможливості в умовах смітрану 9 січня 1921р. про Раду Республіки, що уповноваження продовжувати ся аж до звідклинання депутата однєм кур'єром, або до часу, коли не буде фактичних перешкод для переведення нових виборів чи делегування. Закон одноголосно ухвалюється. КОРЧИЛЬСЬКИЙ від імені Закон.-Адм. Ком. знеше-доловляє такий законопроект: 1/ на випадок фактичної неможливості скликати Р.Р. утворити малу Раду Республіки з складі голів усіх радців Р.Р. Президію На- дої Р.Р. творить Президія Р.Р. 2/ Малій Раді Республіки належать усі права Р.Р. /закон 9 січня 1921р. про Раду Республіки/. 3/ Рішення в Малій Р.Р. приймаються простою більшістю голосів, при чому кожен член М.Р.Р. має стілька голосів, скільки його кур'ярі фактично видалегували репрезитив до Р.Р. 4/ М.Р.Р. скликатся ся Президією Р.Р. з додержанням § 19 Регуля- міну Р.Р. 5/ Вибору М.Р.Р. творять 3/4 голосів заступлених головами 6/М.Р.Р. керується в своїй діяльності приписами Регуламіну Р.Р. 7/ Закон цей ввести в чинність в днем його затвердження і т.п.. Законопроект одноголосно ухвалюється в Цілому. МОЛІБСЬКИЙ звід імені реакції блюку пропонує прийняти таку постанову: через несприятливі політичні обставини, що утворились після ре- тиканції міжрового договору між Польщею і Бельговими, висланням пленуму Ради Республіки і Малої Ради Республіки на теренах Польщі припиняються. Уповноважити Президію призначати час і місце наступного вислання пленума Ради Республіки і сповістити про це е- путанів. Неетанова-одноголосно-приймається З приводу зачитаної постанови представники окремих фракцій роблять такі заяви. ГАЛУНКО /н.-р./ Панове депутати! Вислухавши внесену резолюцію, можна подумати, що це є пoхоронний спів для нашої державності. Але українська народна республіканська партія, яка протягом всього часу боротьби за українську незалежність стояла на грунті зверення дер- жавного центру, яка в найгірші моменти життя нашої державності твер- дила одно: що все одереходяче, але вічні е середній українського народу до своєї незалежності. І ця істинна династія зараз не більш непохитною, ніж коли лебудь, і користуючись останньою можливості вис- ловити свою позицію в цієї групі народна республіка заявляє, що Ризький мир не є тим цвялом, який думають або думають забити в тру- ну нашої державності. Заявило, наколи удалось би розпрострити на державний центр наколи б з Бардазі ставиться ставка на знищення нашої інтелігенції, що попала на терен Польщі, то ми підкреслюємо всім, кому відати нале- жить, що иза душа народу і його непереможне стремління до національ- ної звільнення до своєї державності лежить по за межами можливості навіть Правительства Радянського, що визнаю "ізьких дороводом. Партія висловлює це категоричний спосіб через те, що стояла зав- жди на грунті польсько-українського зближення. Ми таємно, що в перу пені тієї згоди, яка записана кров'ю українського новина на полях Волині і Галичини в обороні незалежності і братнього польського на- роду, польська демократія не повинна. Ми певні, що зміниться остання і демократія польська дасть иншу вчинку тієї крови ніж це дає сучасне польське офіційне пред- ставництво. Ми не можемо ні визнавати, ні не визнавати Ризького договору. Оцінку цього арбосит сам український народ, на тироких полях Украї- ни. Але наше завдання зробити все, щоб не порушити адінис, який все- таки встановився між демократією Українською і демократією польсь- кою, на грунті ненависті, яку виховують оційні польські чинники не постала прірва більш страшна, ніж то буде за старі часи. Наші завдання звідки дає висока політика. Наше завдання в тих тяжких обставинах, які склались взагалі в сіях заходів, щоби зменшити голод й ті злидні, що повстають в наслідок Ризького договору для ук- раїнської еміграції, накинутой зло недолею на терен Польщі. Ми пев- ні, що в цьому напрямі ми знайдемо співділяння у всіх ракцій груп, що посідаєт лази в Р.Р. Історія пишеться не нами тут, на терені Польщі, не тут вирішу- ється доля українського народу. Кожний народ, що боровся за свою не- залежність, знає таки і навіть тяжчі моменти в своєму житті, бо іде не залежності то є ідеа, що сильніша від залива, бариста і нагая. І цю невмируща ідея, що врятувала від смерті не одну націю, що і зараз за- хоплює ірландський народ з його героїчній боротьбі за свою незалеж- ність, вона допоможе й українському народові, як і нам всім, виразни- кам його національних стремлінь знайти точку опортя в цю тяжку іст ричну хвилину, як і мили, що рано чи пізно приведе нас до великого державного розвитку. (що зроблено до мікрофільмування) СОВАЧІВ. Фракція х.-д. визначає конечність припинення засідань Р.Р. на терені Польщі не забачає потреби робити це сьогодні до пове- нени нашої делегації в держави тим більше, що є не багато нитань, які мали б бути розвязані в пленумі Р.Р., а тому голосування проти цієї постанови. КОРЧИНСЬКИЙ. Фракція соц.-дем. голосуват ме за приняття постано- ви, бо вважаю, що цією постановою ми зовсім не ховаємо нату справу а лише робимо перериз в засіданнях тільки-тут на терені Польщі. ОРЕЙ. Фракція соц.-дем. зауваживши, що в згадувалось про цвях, який збирається ввивати в труну нашої держав- ності, заявляло, що ці побожання зантаєсні, бо ніхто ще не збудував труни для нашої державності. Голосується постанова про перерву і приймається значною біль- шістю проти хліборобів і заднічнихків. СЕКРЕТАРЬ оголошує, що від фракції х.-д. делегується до Виджето- вої комісії звітниць бузного ден. Білого вського ден. ПИСКАНДВІЧ- делегування затверджується. Голоса оголошує 23-й пленум Ради Республіки закритим. Засідання закінчується з 9 год. 30 хв. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 83 Фонду № 1429 Пронумеровано 48 (сорок вісім) +86 = 84 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Дослід - к 24,47,48. Документи із згасаючим текстом: 09. 09 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 21.11.96 Герць 26.12. Аммір | 21.07.05 Коваль Михайло | 2.77.08 ф Косиця 23.11.06 (Гал) | 5 міс 03 Олє | к43 Г. Олійкохор | 28.04.2009 Фомич- крз м 03 08 т | Тігов, п сацер, 12.12.08 | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: | Справа: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 10/12-94. Ф. | | сканування (Цвя) (Підпис) | | 30.12.03 чуд