Декларації Уряду УНР, відозва до Ліги Націй, доповідь про політичний та економічний стан в Україні. Заяви співробітників про надання їм допомоги та відомості про прибутки та видатки газети “Українська трибуна”. Доповідь про наслідки переговорів з представниками єврейських партій, 03.01.1921-29.12.1921, 509 арк. — частина 2/4

Відома президії В. Ч. В. К. про натуральний податок. Урядовий відмінник ОГОЛОШЕННЯ. По постанові Президії Міської Ради Госпітальних та Червоноруських Депутатів на мотивах 8 і 20 було вироблено розпорядження. Члени: Мінськ, Рада і видане по майстерні. Регулярними членами Секретаря Галичина, Тернопіль, Волинь, Львів, Правобережна Україна, Закарпаття, Східна Україна. Вже Члени Міської Ради: Левкович, Галушка, Козлов Іванов, Телешин, Л. Орловський В., Попович, Борисюк, Степанов М., Марченко Н., Костомаров, Шапін В., Петровський М., Землянський, Григорьєв, Хлібникова І. Тихий, Павлович, Борисюк, Степанов, Добродєєва Левка, Іванов, Бондарик, Костомаров, Волинський, Григорьєв, Міхайло, Орловський В., Петровський, Шапін В., Попович, Степанов, Добродєєва Левка, Іванов, Бондарик, Костомаров, Волинський, Григорьєв, Міхайло, Орловський В., Петровський, Шапін В., Попович, Степанов, Добродєєва Левка, Іванов, Бондарик, Костомаров, Волинський, Григорьєв, Міхайло. СЕГЛОШЕННЯ Кам'янець-Подільського Загальноукраїнського Аміну Штабу Стало вимоги оголошувати про засновання села Миколаєвка, Рада, м. Кам'янець-Подільський, Правобережна Україна. Все це було підписано відповідно до законодавства про засновання села Миколаєвка, Рада, м. Кам'янець-Подільський, Правобережна Україна. Згублено Трудову картку на ім'я Устимовича Наталії Іванівни, видачу поштового листа за 1870 року, з доданням. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Документ на ім'я Алесяндра Матковського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобережна Україна. Згублено Суддю села Миколаєва на ім'я Олександра Хустовського, який був відомий у м. Кам'янець-Подільському, Правобереж Середа 27 Квітня 1921 р. № 44 ВІСТІ ЗА КОРОДОНУ Висловленні робочих у Англії. З в'язки морської ковчеги польщ. Ам. та звітів британського, що тим не менш на чолі з лідерами робочих у Великій Британії, як-то: Ленглі, Деверсом, Кемптоном, видали своєю назвою майже 1 млн. працьовитих робочих, звіт про їхній досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує польщ. Вироби- вачів і майже 5000 працюючих на кораблях, які здійснюють досвід у боротьбі за права робочого класу. Велика Англія орендує поль Рішні відомості. О Редакційній справі. Виданням редакції «Кореспондент» не потрібно роз'яснювати, чому випадає на Святковий державний Зборник мову на Варшавській газеті. Квіт листопада. Головна ідея квітня з середнім письменом. Основною ціллю є бути повним, не виключати «заборон» і на справжньому мовленні, яким дуже розуміється. Бит життя. ПЕТРОГРАД. Перерваний зверталися до нас на письмі відповідною календарною поштою: Син, глянувши у сільському трупці майже всіх хворих і багато невидимих. Відновлення пароподібних середнього і Мороза. ПЕТРОГРАД. Перерваний зверталися до нас на письмі відповідною календарною поштою: Син, глянувши у сільському трупці майже всіх хворих і багато невидимих. Один з найбільших мистецьких центрів в Україні — Київ. Виходяться, що буде приготування до святкового дня, який у традиційному розумінні не має ніякого значення для української народної культури. Вони вважають, що це лише прагматична справа. Модерн і мистецтво — середньовічне у святковому розумінні. На той час присутній був, як панський державний зборник. Прибіжки. Офіційно виходяться на «КПС». Божественне, що викликається у розумінні архетипу, призводить до прагматичного святкового дня. Вони вважають, що це лише прагматична справа. Видання «Кореспондент» не потрібно роз'яснювати, чому випадає на Святковий державний Зборник мову на Варшавській газеті. Офіційно виходяться на «КПС». Божественне, що викликається у розумінні архетипу, призводить до прагматичного святкового дня. Вони вважають, що це лише прагматична справа. Видання «Кореспондент» не потрібно роз'яснювати, чому випадає на Святковий державний Зборник мову на Варшавській газеті. Офіційно виходяться на «КПС». Божественне, що викликається у розумінні архетипу, призводить до прагматичного святкового дня. Вони вважають, що це лише прагматична справа. Видання «Кореспондент» не потрібно роз'яснювати, чому випадає на Святковий державний Зборник мову на Варшавській газеті. Офіційно виходяться на «КПС». Божественне, що викликається у розумінні архетипу, призводить до прагматичного святкового дня. Вони вважають, що це лише прагматична справа. Видання «Кореспондент» не потрібно роз'яснювати, чому випадає на Святковий державний Зборник мову на Варшавській газеті. ВІСТІ КИЇВСЬКО-ПОДІЛЬСЬКОГО ДОВІДНОГО ВИЧЕРКУ ТА КОМ'ЄНДЕЙНОГО КОМІТЕТУ ДОКУМЕНТАЦІЇ НАРОДНИХ ШКОЛ УКРАЇНИ. № 100 Четвер 14 Квітня 1921 р. Селянин, більше сій-хай росте пролетарська сила. Витягмо Редакційну Комісію з виходом сотого номеру нашого пролетарського органу і бананою щоб робітничих правда кіноля в Кам'янці на вмирали. ОГОЛОШЕННЯ По посвідченні Місцевої Ради Робітничих та Червоноармейських Депутатів під о квитка всі члени Ради повинні звернутись до розподільчого дистрикту по- країнній бригади. Робітничих проводжень у Секретаріат Ради т. Толмача і помешкання Коміте- са (вул. Мійська Україна). Голова Ради Кушель. Клопочуться за нас. Ніхто так не хвилював, ніхто так порожнє, так заживало не згорів міра в Польщі, горозелевого договору з Ан- глією як наша рідна, різновидова контравенція. Ось тут недавно, в Галичині, святить так звана Рада Укр. Народного Республіки. Як хватає почути воїн, що роз- бивання і селяни почали мірно перего- вери в Польщі, так і заметнувалися, ніждяли страшний гляд на всіх свій- маєть трояк загрозувати скала. Поспі- шались поти до уряду всіх держав з оварами, а молода бой використування та помилки їм стати „нормальність“ для не буде жодного, скушовано, як нелюдь все чого не киматися», а воїн ніхто цій не допоможе — бере- Розуміється те рівня в Кам'янці т. Сон. Роздукувалися по рівнях, як коли доверта- їсть на Україну до вказа — нічних боєт- зько на себе не візмо. А це має бути «боро» — по „певним підмовам“ і Книга I Олега залишається у Кам'янці за- няти повстичних, які вже зазначилися ІІ. Завжди, ніхто не звернув уваги на Задача делегатських собраний. Представляючи панові редакторам «Комуністич- ську» випускній соціалістичного об'єднання Ради Червоноармейських держав, які були зважені на всіх трудящихся, що у нас кин- гаються виконувати свої роботи. Законодавчо-Рабочих станин сьогодні промисловий Секретарській Ради, озброєння і як можна бути використанням земельних ресурсів. Якщо ж у нас є держава, то ми повинні застосувати всі свої сили для того, щоб забезпечити народу та виконанням земельних ресурсів. Якщо ж у нас є держава, то ми повинні застосувати всі свої сили для того, щоб забезпечити народу та виконанням земельних ресурсів. Для того, щоб у нас було державне управління, ми повинні застосувати всі свої сили для того, щоб забезпечити народу та виконанням земельних ресурсів. Умовами оплат по роботе країна жила- ня не повинні три года, коли при- пускаються більші можливості — селяни робо- тять на землі, хазяйствують, але в устрійках митниць і собраних для літ- нення країн самих вогтях є — жан- ською пролетаріату. Повна оголошення переказу, якщо держава робить земельну політику і дає за- мірність своїй партії вказаних по- ляних владах отримувати Святого Ред- публіки т. й уряду, якого сила необхідно- мо прикладає жінське роботи. Така склад небезпечна секція робо- ти і раннярів і приводить вправдою державних пролетарських у практику своїй роботи, а уряду всім — так зван- них трудящихся і от. Фронт праці. На чергову дискусію. ВАХМУТ. В одній ніч Димитровської рудника виявився переконаний радянсь- ких пролетаріатів, Наказана води приналежна. Не залежає на всі трудящі пра- ці, робітники, яким не швидко проводили і в хронологічній днії доби сильна Рудник НД захоплення. ЕЛЕКТРОФІКАЦІЯ СМОЛЕНСЬК. В Ленінську, яка наступається до будинків підземно-етичної станції енергії було відсутність також на збудований там млин. Добування нефти. В Баку добуто в лютому 12 мільйонів третя тисячі пуд. набли, за чергом половини березня б з половиною мільйонів пуд. В Гранову добуто в лютому 5 мільйонів тисячі таємних на першу половину березня 6 мільйонів пуда. Таким чи- ном в різницю з будуванням в Кам'янці, в Гранову добуток постійно і відстає від- надного наявності програми. В Урало-Виському районі в цей час дебют 23 тисяч пуда, в лютому 125 тисяч. Свідоме відновлення до справи. МИКОЛАЇВ (Рада) В Березо-Корійській Волості ремонт сільсько-господарської ремонту. Заключення! Всюго виконано 340 бригад, 10 держав, з сільською чи- нею. Налічно розміщено 22 тисяч пуда, 700 куб. печеньки. Повні родини чер- новардниць вежливих заходів при допомозі міськських газет. ВІСТІ З ЗАКОРДОНУ Політична російська влада, яка можлива засо- би до того, щоб виконати стратегію бо- ротьби за Галицької нації Росії. В 1920 роках посилування і це у всій можливості держави про „мажор“ в Росії, де змало- тихується, витрачаючи пайки поділ, по- чинають все багатство і жодні санкційні межування, як можливості ви- магати. Свободується, не можливо розмір гра- фічної 1 т. що була над чесною і сильна засада, яка не використовувала своїх сил для того, щоб розсилати народній панської діяльності до континенту (рі- льських банд). Всякого за задоволення уряду. МІКЕЛЬСЬКА. В 1920 році виконано 340 бригад, 10 держав, з сільською чи- нею. Налічно розміщено 22 тисяч пуда, 700 куб. печеньки. Повні родини чер- новардниць вежливих заходів при допомозі міськських газет. Комуналисти в Балгарії СОФІЯ (Робітничий Вогонь) — наведа- лися, що на розмиття багатокласної Ком- панії до всіх містах Болгарії транспортні машини вироблялися у місто артилерию і пра- тегували неправильних російських в садах комуністичних професійних цих зас- тановили велика кількість груп нації і за- мудривши пропаганди всіх трьох зроблених земельних прав вперед. До Комуністичних професійних загалом практикували до 5,000 нових членів. Надумалися. ОПЕСА Пахолчев в Константино- поліському атаку 250 куб. містах, коли за- закладала себе підправила їх в Рада. Росія По малюнках діється всім буття, вирішування через одну. (Кам.-Пол. Зробка). Що за майбутньої економічної Напи- саних звичаїв? Оста, Лисенські номінаційні тетереви виконувалися всім підписами, що розуміли про- панти на 1" — цієї смузі Устрикову зали- шили. В Вадаляхості була рада полудня чужеземних урядів на майбутньому ото- вленні Ради, якщо змінилося державне під- сяй. Світ ней ніби то викликається людьми: чисто завезти захоплення балансою на вселенських чужеземних владах, ща називається — Володимиром. ? ? ? ? (Кам.-Пол. Укроста. Наші кореспонденти за кордоном. МОСКВА, 7 квітня. В той час, коли Радянська влада відкрила підприємства, що мірно святаються рудничні нині в таких товаропромислі — цити російському тютюновому заводові промисловості споконвих. ВІДУЙ Робітник, напружена куй-хай ксінне переможців міць и яких вини так залює теорити дужку ватажків нашої контрреволюції вижачасть всі зумали, щоба зрізати ті торговельні шосея, які налагоджуються в заворо- ження. Перед нами лежить розсіяно «Нар- замелетського комитету», державне Львів Димарку, Коровну, серд Фаб Хорту, Во- мадобко в доразі Каменяру. Люди із цих міст усюди розміщуються на підприємствах контрреволюції Гуковими, Бурбановим, Гуров і якими жилянтями, що пар- ламентський комитет — членя варті меч політаки не гальюють з раланської Ро- сією торговельної умови, не продавати їй товарів. Поміс насталих тих жодні тяги поволом в той одині ротики, які земля кастається на підприємствах у майбут- ньому Росії — за боргу всіляки паралельного гурду. В своїйм циклуванні про росій- ські богатстві російські благодарні ви- тягли в собою Переможцям, яким працювали французьки. По словам «По- сланських Новостей» — при ладежах, чотирі транспорти, три буржуйних катери й один електричний майстерні використали на стягна паралельної, означеннях і Мармор- ному й Середземному морі вивезені Франції. В не число входить 20 транспор- тів. Це сформується з підприємств катерів. Крім того французького владно було взято рисовальництво майно, везення в «Конституційному» в північ Росії із земля- вою дикую терором, які одні, черстви, мандратуру, бензин, нафта й олине, а також кількове майно. Все це має виграватися по підприємствах у російському ко- лонії, які звичайно використовуються на фронта Росії. Паралельний Комітет не брала майна, але їхні держави виробляють із цього того щоб хача одна конфлікта не шила на добробут священника й робітникам Кам.Под. Укроста. Треба подбати ОДБСА (Ради) Грумовські талки в одному з дзвінку Франції про прикоренчен- ки домогосподарствам, які вину наступною. Майже всі бандити, що перехо- дять через Грумовський кордон, Середніх манетом багато контреволюціонерів. Ос- танні на винувати. Бути зручною до суперечок поміж Грумовкою та Ра- дянською Росією, а якщо ми намі- рені в найближчий час заключити мир. Наслідки зважальних миру — певне пе- вета диктателем наш перемогу і впли- вовим Акції та Радянською Росією й мільнованим Франції в допомозі радян- ських контрреволюціонерів. Кам.Под. Укроста. Наша зовнішня торгівля Москва (ради) В сукупний мент в розворядженні котору мається до від- приймання за кордон різних товарів на 600 майбутніх кард, колонок. За 1920 р. ми одержали галердових трупів близь 5 мільйонів вугля, з яких ні додо вугілля прийшов близь 2 мільйона пудів; цінка — 30.000, тогомою вузта 25.000 насипна ж-дова, лама 10.600, дубильного екстракту 67.000, моталло 129.000 пудів; валору цін- ного виробництва — 35.845.845 рублів. Кам.Под. Укроста. Приватна торгівля ХЕРСІ (ради) Завод Арденторга виклю- чин контракт про нестачалення локомоти- вів до Росії. Населенням цього заводу ста- ще збитку 2 тисячі чоловік на продовжен- ні пяти років. Кам.Под. Укроста. По федераці вибрання комуніста Миколи Го- лобова, Газета «Наше» виплакала, що и Ру- шуков (Богородя) місцевим міським го- ловою вирізали комуніста Христопа. Кам.Под. Укроста. В Радянський Бухарі Голова радянської бухарської місії М'яр-Макури, що виборчим у Москві конфлопом: переговори для заключення умовних радянською Бухарою і Ради- СУД. Іменем Української Соціалістичної Радян- ної Республіки 10 квітня 1921 р. Подольський Губер- нський Революційний Трибунал в складі гурман Красногоренского і членів Конди- на і Бельчанова при сесергії Баранови- стому розглядалися ще про обвинуваче- ння Штатського Люка і Платинської Марії в провоці по службі й турето ци- лостей і найбільшому, що Штатський Луком при пограбуванні у селі Свято- кимово Маркис хоче під додавкою ану- льовану вапорку. Що Платинська Марія засуджена при гуртості і достов. у сильна- кого своє стає однога на нью, що Шат- кивський Лук про це не м. не знали, таким чином Платинської жінки батьо- дучи влученням і супротивним Навра- зьким. Кемелі добови тяжку провоку, або граймача під увагу, що обвинувачений в крадіжці рібен і скріпленні М'К всіх незаконних засобах на його розповсю- джання діяльності. В соціальне поводження корупційної революційного комітету і соціа- листичним правлінням вестохованими Платинського Шативського Івана. Зо р. до нити років консервативного легеру, Шативський Марко 26 р. до трьох років моноторства, що не правильність на участь гамістри б-го Всесвітнього Ради. Зданий Год, Платинському Марку від кара змінилися, що до Шативського Івана— телітність і пограбування на участь гамістри б-го Всесвітнього Ради. Приговор вдається обмовленню в двох тяжких строк. Платинському Красноосінський Члени Губернатора Бельчанова Ковалів, Іменем Української Соціалістичної Радян- ської Республіки 10 квітня 1921 р. Медицинський Губер- нський Революційний Трибунал в складі голови Кривенкова й членів трубо- га Барановського, розглядали справу по засудженню і пограбуванню Германова. Коло- нка в більш даних коптити — зачетку по виградимістру Кореневського и преступ- ницьки на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 року не прийшли забоби свої до державних вмістів і на участь гамістри, що Ковалов і Кореневський, в період часу з грудня міся- ця 20 р. по лютній м. п. 1921 рок ЦЕНТРАЛ ГОЛОВНА РАДА СПІЛЬКИ СПІВРОБІТНИКІВ Ц.Д.У. У.Н.Р. ч.51. 20" квітня 1921 року. м. Тарнів. до пана голови Директорії - Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 20 квітня 1921 р. Вх. ч. 44 Головна Рада Спілки співробітників при цьому має за честь надіслати копію заяви своєї до Ради Республіки. ГОЛОВА РАДИ СПІЛКИ Секретар ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ У.Н.Р. Копії: п. Головному Отаману і Раді Народних Міністрів. Головної Ради синдробітників Центральних Державних Установ У.Н.Р.. Усатовському Заява. Радою Народних Міністрів в засіданні 13 квітня 1921 року вине- сена постанова про видачу заштатної допомоги служачим евакуйованих на терен Польщі Державних Установ У.Н.Р., які звільняються зі служби за штат. Ця постанова по змісту своєму складається з двох окремих частин: постанови відносно 1/ способу виплати залеглого урядовцям ут- римання і 2/ розміру заштатної допомоги при звільненні. В першій своїй частині ця постанова являється цілковито неза- кономірною тому що: 1/ порушує закон від 5 серпня 1920 року про ви- плату утримання урядовцям, закон, який і в даний час має силу. В цьому законі ясно трактується про виплату утримання в польській ва- люті при певних станках. Немає в світі такої Держави і навіть тако- го приватного господаря, який-би по законам дійсно правової Держа- ви, мав-би право по своїйому бажанню змінити умови оплати праці за прослужений вже час в некорисній для самого працьовника спосіб; не- має жодного суду, який міг-би звільнити від відповідальності такий чинник; тим більш, що ні один закон ніколи не мав і мати не може по- воротньої сили що до своїх правних наслідків. Заміна встановленої за- коном 5 серпня 1920 р. виплати утримання в польській валюті на випла- ту в українській валюті може бути переведена лише при обов'язній згоді працьовника і працьовника і лише в спосіб, при якому ця заміна не да- вала-б втрати останньому. Отже з юридичного боку цей закон не витримує жадної критики; в практичного-м боку - Держава, при виплаті 2/3 залеглого утримання по урядовому курсу: І польська марка є рівна 10 карбованцям, незаконно привласнує до 35% того утримання урядовці, яке належить йому по зако- ну 5 серпня 1920 року. II/. Відбивається негативно на матеріяльних інтересах як самого урядовця, так і Уряду тим, що прилучує переводити обмін української валюти на польську самим урядовцям в неорганізований спосіб; тоді як при обміні зроблений самим Міністерством фінансів не зниживби нашої валюти і дав-би більший прибуток. III/. Іде в супереч інтересам Української Народньої Республіки тому, що своїм змістом ніби свідчить про безгосподаство Держави і її Уря- ду, чого так чекали вороги У.Н.Р. і для чого в їх боку вживалися всі засоби. IV/. Це постанова шкодить інтересам союзної і запривязаної Поль- щі, на терені якої залишається так ціро задоволений Урядом жебрак. І на решті V/. Шкодить інтересам самої Української ідеї, коли такий жебрак змушений буде повернутися до зруйнованої України. На думку "Централу" коли вже надійшов момент, вимагаючий розви- ку урядовців, то рідність Уряду, святість тієї ідеї, яка захищала урядовців переносити всі тяготи нашої боротьби, вимагає, щоби всі розрахунки Уряду з цими урядовцями були переведені законно і чесно. Тим більш, що по нашим певним відомостям при розрахунках українською валютою ресурсів у Держави цілком вистачить. Тому Головна Рада спіл- ки співробітників Ц.Д.У. /ЦЕНТРАЛ/ протестує проти 5 пункту нісі по- станови і вимагає виплати утримання, належного урядовцям за минулий час, лише в польській валюті по закону 5 серпня 1920 року, для чого при потребі само Міністерство фінансів мусить подбати про продаж від- повідної кількості української валюти. Далі при згоді самого урядовця частина, або все їр утримання може бути виплачено українською валютою по біржевому курсу. В другій своїй частині також помічається порушення правових норм, а саме: І. Ніяких правних підстав немає для надання Міністром права затримувати урядовців на службі, тому що урядовці не вважаються мобілізованими і ніяких контрактів на новий строк служби в Урядом не складали. А як Уряд перший не виконав уважнених ним умов найму, то протиная сторона: урядовець, лягій завдяки своїй службі в Уряді У.Н.Р. втрачив свою вітчизну, свій дім і, в більшій мірі, завдяки обставинам, а може й недбалості Уряду, втратив своє здоров'я, осталася босий і голодний, морально зdemoralізований, фізично розвитий і психічно притищений – так має право вимагати собі чесної розплати, подяки за його працю і нарешті відшкодування, або винагородження за своє зруйновлене здоров'я, родину і майно /чим фактично являється затяття допомоги/. 2/ Розмір і умови виплати такої заплатньої допомоги якнайбільше зовсім несприйнятними для урядовців, зачинутих на чужину в обставинах, в яких він не зможе одержати підтримки ззовні. Коли-б перевести виплату як залежного утримання так і допомоги вгідно розглядаємому законопроекту, то загальна сума того і другого буде меншою ніж борг Уряду перед урядовцем. Таким чином краще і чесніше зробити так: видати борги урядовцям в польській валюті і заливити отверто, що дальнє Уряд утримувати урядовців немає з чого і пропонували їм розвітись. Але-ж чи справедливо те, що Рада Міністрів залишаючи до цього часу в силі закон про заплатньо допомогу Міністрам, Неручним Міністерствам і Товариствам Міністрів, в той же час, завдяки можливо помилково ухваленій постанові від 13 квітня б. р., так Рада Міністрів фактично позбавляє урядовців всякої заплатньої допомоги, в чому можна переконатися зробивши відповідні розрахунки при навіть найвищому складі урядовців і при найвищій мірі допомоги на підставі згаданої постанови. 3/ Зазначена постанова, до того це й переведена на чужому терені, по своєму розміру значно менша аналогічних допомог, що переводилися попередніми Урядами на своїй рідному терені. А це цілком пошукує передню практику і традицію закону Ч.497 і законів видалих в Кам'янці, Галичині в 1919 р. і на решті 4/ в пункті б зовсім не зазначено по якому розрахунку буде зараховуватися заплатня допомога при повторному всчуту на службу. Отже "ЦЕНТРАЛ" домагається, щоби в основу законопроекту про залізничну допомогу були положені, ухвалені ним, певні ставки залізничної допомоги, а саме: 1/ Для тетушників на службу після 15 листопаду 1920 року залізниця допомога в розмірі одномісячного окладу штатні. 2/. Для вступивших на службу до 15 листопаду 1920 року і прослуживших не більш одного року - двохмісячний оклад штатні. 3/. Для прослуживших від одного року до двох - трьохмісячний оклад, і 4/. Для прослуживших більш 2 років - чотирьохмісячний оклад. Виплата допомоги має бути переведена в польській валюті, причому оклад утримання - рахується утримання по закону 5 серпня 1920р. зі всіма додатками; терміном-ж кілць служби вважається момент звільнення. "ЦЕНТРАЛ" вважає найкращим для інтересів самого Уряду, щоби про дек укр.їнської валюті переводився самим Урядом, або іншими організованими способом. /Тому, що польщени на біркі неорганізовано до двох міліардів карбованців доведе цінність українського карбованця найвище до нуля/. В крайньому разі по балансу урядовців, ці допомоги може бути ви дана в українській валюті по біржовому курсу. Вносити про залку, "Централ" від лиць всіх урядовців У.П.Р. просить Раду Республіки переглянути по постанову 13 квітня 1921 року і зробити заміни, які-б робили її більш підставною в правово-го боцку і задовольняли справедливі домагання урядовців. "Інтелігентний пролетаріат - урядовці наші - чинні повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, діти багатої країни, не терпіли нужди, а виконували свої функції в умовах, як з боку матеріального, так і культурно-правного, найбільш сприяючих для інтересів Держави". - З такими словами Голова Директорії Пан Головинський Остапан звернувся до Ради Республіки 2 лютого б.р.- Централ вірить і надіється, що Рада Республіки не забуде цих слів. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно. ГОЛОВА РАДИ СПІЛКИ СЕКРЕТАРЬ ПОСТАНОВА Організаційної Комісії Співробітників Державного Банку України та Координаційної Комісаріату від 11 Квітня 1921 року. Організаційна Комісія Співробітників Державного Банку України та Координаційної Комісаріату Міністерства Фінансів, при розгляді дорученої їм Загальними Зборами Співробітників Справи про погоджу вишшому слухачам ухвалення, після докладу своїх представників до Централу, що подали відомості, одержані від Заслуженика Ролони Ради Народних Міністрів Левіцького, по все бичному освітленню та обміркуванню стану річей ухвалили: 1/ Матеріальне становище співробітників Державного Банку і Кредитової Компенсації надзвичайно тяжке і доходить до крайних меж фізичного виснаження. 2/ В наслідок занадто матеріальної кризи фізичні і психічні сили Урядовців найже цілковито вичерпані, що робить їх поведення не тільки до належної, але навіть до порожньої праці. 3/ Для зняттявання цілого урядового апарату і окремих робочих одиниць, а разом громадян, кинутих на поневірення й вилучні еміграційного життя, необхідно яких негайних і рішучих заходів, а саме: 4/ Задовольняти співробітників протягом циклу всього належного до цього часу платні в польській валюті. 5/ Коли не можливо зробити оплату польською валютою, та ще в огляду на труднощі нашого Уряду, який не має зараз в повній кількості потімки в польських марках, пропонувати адміністрації зробити оплату усіх належних до цього часу про- мей українською валютою по біржовому курсу в той же термін при чому не упорядковане і безоглядне реалізування урядовцями тої валюти недопускається, а технічне переселення реалізації належить зробити в організованих опосіб. 6/ У випадковій несправності адміністративною владою зав- начених дотарань пропорція тимчасово в цього часу, як ці вимоги будуть допелені до відома Уряду, не взявши собо зв'язаними з установами ніяких матеріальних, юридичних чи моральних умови і залишити за собою вільну руку шукати приватного заробітку, за для того, з повною свідомістю громадського і урядового обов'язку, по відповідальності мене, личньо докину працю для всього загалу Ванківських Співробітників і Представої Капцелярії неможливо і рахувати урядову працю з часу належ- ченного в п. 4 по всіх відділах Ванку й Кредитової Капцелярії припиненням. Підписав Ролова Організаційної Комісії Храмко Член: Радченко Цурівський Люткевич. З оригіналом згідно: Секретарь Ради Спілки ЗАТВЕРДЖЕННЯ З КОПІЄЮ з протоколу загальних зборів співробітників державного банку України та кредитової канцелярії, відбувшихся 12 квітня 1921 року у м.Ченстохові СЛУХАЛИ: Доклад Організаційної комісії в справі виплати співробітникам неодержаного чину утримання за минулі місяці й розходнів в цій справі. У ХВАЛИ: 1/ Загальні збори, заслухавши по- станову Організаційної комісії з дня 11 квітня б./р. про становище співробітників державного банку України та кредитової канцелярії і про ті засоби які вона намітила для поліпшення цього стану, визнає що а/ накреслені засоби з'являться одними вих-дом з утворившогося ставниця; б/внести до неї редакційні поправки які має зробити Президія Зборів і в/ змінити термін п. 4 ре- золюції Комісії про задоволення співробітників платною в такий спо- сіб: через тиждень після доведення до відома Уряду про це постанову; 2/ доручити представникам державного банку і кредитової канцелярії довести цю резолюцію до відома Дон- раму і вжити заходів аби вона була підтримана всіма співробітниками державних установ У.Н.Р. негайно п- відомивши про це Уряд. 3/ довести до постанови загальних зборів адміністрації державного банку і Кредитової канцелярії. 4/ ці постанови після проредагуван- ня, переведення їх через вказаний | п 2| інстанції, мають бути передані для остаточної банків загальним 36 грам. Орігінал за належними підписами. з оригіналом згідно: Секретар централу Деллаш ПРОТОКОЛ І групи "Централу" в м.Ченстохові. ЗАСЛУХАЛИ: Проект постанови про видачу звітатньої допомоги служа- чим евакуйованих на терен Польщі Державних Установ У.Н.Р.,які звіль- жанню, без кадних скорочень шт тів. ПОСТАНОВИЛИ: Ст.І реагувати в той спосіб, що служачі звіль- няться в захист по власному б ст. ІІІ-про видачу допомоги змінити в той спосіб, аби вона була поділ на на три пункти, те то: а/ особи, які перебувать на службі від 4 до 12 місяців одному з штатну допомогу в розмірі місячної платні, б/від І-2 рок. - за два місяці і в| більш 2 років за три місяці.ст. дУ - видача допомоги мусить про валитись по біржовому курсу. Ст. У. Належну платню видати так: половину в польській валют а другу половину в валюті украї ській по біржовому курсу,викре- сливши з цеї статті "По розсу- ду Міністра Фінансів. Ст. VI доповнити в той спосіб аби допомога зараховувалась в утримання служачим,які знову вступлять до служби тільки в тим разі, коли служачі вступят до служби на протязі від І до 3 місяців з дня виходу за шт /залежить від того за який час він одержав документ./. Орігінал за належними підписами. З орігіналом згідно: Секре тар Централу.Десшл У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 12 Травня 192 р. ч. 447/б ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Цим маю за честь довести до відома Вашої Еккселенції, що копія докладу п. Начальника Головної Управи Постачання від 22 Квітня ч.609, котра при цьому прикладається, надіслана мною сьогодня до п. Голови Делегації в Варша- ві для полагодження. Прошу приняти вислови глибокої і щирої пошани до Вашої Еккселенції ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора Канцелярії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 27 червня 192 р. Вх. ч. 448 Начальник Головної Управи Постачання 22 Квітня 1921 р. Ч 609. м.Ченстохів. Рапорт. Начальник Збірної Команди на страдомі в м.Чен- стахові підполковник Липпе доніс мені, що Польською владою зроблено розпорядження припинити на Страдомі видачу їмі по карткам всім біженцям з І травня б/р, а також припинити від- вод місць в бараках базаючим переїти туди на життя, завдяки чому співробітники тимчасово дорученої мені "Головної Управи Постачання і підлеглих місцевих Установ в родинами в кілько- сті 258 чоловік, з яких майже всі лише за деякими окремими випадками харчувались на Страдомі, - опинились в безвихідно- му стані грошей нема, продавати і закладувати все нічого. Хар- чування на Страдомі давало змогу хоч як не будь живитися до розв'язання справи, що до дальнійшого істнування, але ж зараз в зв'язку в припиненням харчування на Страдомі - становище службовців Г.У.П. катастрофичне. необхідно негайно ж перевести персональний склад Г.У.П. на стан інтернованих і виплатити співробітникам належні їм за минулий час гроші. Чекати далі не можливо, обставини конче вимагають негайного розв'язання справи відносно дальнього істнування співробітників, бо їм нарешті на цих днях загро- гує перспектива опинитись на вулиці без жадних засобів до істнування і без шматка хліба. Прохаю негайних вказівок. Полковник /підпис/ В.О. Начальника Канцелярії Кан.Ек.Наук Хорунжий ./підпис/ З оригіналом згідно: С. Діловод до Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР в Угорщині. Загальний 10 Травня Рр. I Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь цим повідомити що зазначені у відношенні Місії в 4 цього травня за 1.397: італійський часопис ч.4, брошура про повстання більшовиків у Венгрії та витяги з італійської і французької преси одержано. Керівник Справами Начальник Відділу КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Травня ....... дня 1921 р. ч. ............ м. .................. Відомо стало ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ, що від Царго родського Посольства до Тарнова прибув До Вельмитановного Пана Мироновича, Начальника канцелярії Директорії Української Народньої Республіки. По наказу п.міністра Василька,Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Угорщині має за честь пе- реслати при цьому № 4 журнала "Il secolo" ХХ,брошу- ру "La Dictature du Prolétariat" та італійські і фран- цуські звідомлення італійської агенції. Про одержання просимо повідомити. Радник Місії А. Костюмель Telegraf Państwowy Blankietu № 22 Przewodnika № Otrzymany dn. 15 19 r. o godz. 8 min. od Podpis urzędnika W a rszawa 72218 28 151 1730 = Uwagi: Juzbowe. dżk i kancelaria prosze para przeslac pana przeslac jasnie ieloozneru panu simonowi wasylewiczowi nasze zmartwychwstania chrystosowego kropka = lukaszewicz = 87/12 16844 P Pylpczuku tarnow hotel brystol = Kancelaria Dyrektorii ODERKAŃC Maj 1930 r. P. I T 1310 - VII, 919 - 8.000.000. Lubow Michailova Ванцелярія інспектора Chef de la Section Varsovienne et Représentante Générale de la Croix Rouge Ukrainienne à Varsovie Малка 26 р.1921 г. tel 120-31 283-65 E n° 832 Hôtel de Rome Величанований Симон Васильович! В цей день закриваю моє поглядом сраєні і робіть що Ви в нас є... Од біло серце і душі Запорожця усіх ви святі моменти Держава Вами виконано. З великою повагою Я. Маркевич Високоповажний Симоне Васильовичу. Щиро вітаю Вас в річницю Вашого життя і бажаю фізичних і моральних сил, а також, щоби цей день в наступнім разі довелося святкувати Вам в Київі - столиці Суверенної Республіки українського народу. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 14 червня 26 для 192/ р. 23. V. - 822 23/І 1921. м. Чарнівці. Тлібокомандант Симоне Василовицу. Ось уже рік прилягаючев близько Вашої державної роботі, розумію- чись над тими великими значен- нями, що його ванше Ви в складній долі українського народу, а дозволь собі в день Вашого святого висловити Вам ище поважання усипку, щася і здоровля на мної і довгі мста. Пізнавши на собі са- молу, що тільки енергійна, безпосередня, ведена в рівному тешні робота і живий резонанс на повід за завдання долі можуть нам дати певне становище з добурики, повагливим із контракту з Вами, одна авиліпа Вашого мира не проходив до великою напру- женим моєї творчої і роботи енергії , я працюю Вас . Глибокого - новий Симоне Васильовичу, пові- рили мені, що звітння вам дуже здоров'я йде від глибоко мого переконання і моє подиву на способи і шляхи , якими ми стасемся. Поможе - не вам Боге на все добре . З мирою оманою і відданню Вик Клобук Telegraf Państwowy Blankietu Nr 35 Przewodnika A9 Otrzymany dn. 24/5 19 r. o godz. min. od 2:50 Podpis urzędnika z warszawa 025371 25 23/5 14.-40: godz. min. Uwagi służbowe. W den swiatoho synona prosymo perekazaty imenyonyku naszi wyslowy szczyroji klubokoji widdanosty pobazannja zdorowla uspichu nikowskyj lukaszewycz stempkowskiij mychajlow zelinskiij juzefski' TELEGRAM 176 = prokopowiczowi hotel bristol tarnow = Biblioteka Dyrektorii ODRZANO przeds. # '92/p. BX. 4,892 Biuro 50/78 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 55 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 19 r. o godz. 10 min. od Podpis urzędnika tarnow bristol panowi holownomu otanowi petlurze z tarnow czestochowy 44414 49 23 16 10- Uwagi służbowe. kuchacze kurniw po admistrocji w s czenstowaho uczyrowitajut was pane holownyj otanane w czen trechela i wiriot szczo duch ukrainskoho narodu ochch mohutnist zawziatda w borotbi za swoju nezaleznist nadatut wan syty lowesty borotbi do kulcie na koryst ridnoho kraju = maksynczuk .4 Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wyni ręczenia telegramów. Negłówek telegramu przyjęty z apatyt drikowalnieniem czelo 2) numer telegramu, 3) ilość słów, 4) dzień nadania, 5) godzinę i Kancelaria Dyrektorii ODRZANO dla 192 r. Bx.4 Biegłego 788 90/11 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 77 Przewodnika Nr 2665 Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od 13/08 Podpis wręcznika TELEGRAM. tarnow hotel bristol symonu wasyliowyczu petlwi "=" Częstochowa 4326 21 23/5.-10-30- UWAGI MAŁOŁĘK. sojuz ukrainok w czestochowie witac borcia za woln ukrainy z dnem angela = gołowa sojuzu wynnyk = Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 24 дня 93/1. Вх. ч. 892 Kierownik nr 78 26/8 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 49 Przewodnika Nr Otrzymamy dn. 23/5.-19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika TELEGRAM. tarnow hotel bristol synonu vasyliowyczu petlnoi = + czeStochowa 4284 31 22/5.-21.-50- Uwagi: szluowe, newtonnego borcia witapit z dnem angela zaliznycznyky z czestochowy bazajut zdrowia idyl na osjagnenennia welykoi wety wyzwolennia tridnogo kraju = golowa rady tzali znyczykiw wynnyk = Kanclleria Direktorij ODERX: 110 Mialmzyn 3/1. BX.982 Telegraf Państwowy Blankietu No 12 Przewodnika No Otrzymany dn. 19 r. o _ min. od Podpis urzędnika czestochowa 442 38 23 15/15 = słów dn. / godz. min. Uwagi służbowe. witajemo welykoho patryote ukraiije z dнем auhela twerdo wizyma szczo nezabrom nastene hodyna koby maty radisno zustrine swich synow i ich wetykym b'orcem ukrainske studentsky hromada holcholowa zagrebelny = "" TELEGRAM. 180 tarnow hotel bristol = hotowi u n p symonu petluri ="" Канцелярия Директорії ОДЕРЖАНО Грунзель 23/4 р. ч. 892 Pignatov 78 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 26 Przewodnika Nr Otrzymany dn. / 19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika czestochowa 4387 44 23 14/20- = dn./ godz. min. Uwagi służbowe. sohodni den waszho janhola ryzto metodiewskie bractwo wku zowsina wysnauciamy z pidnoj zemli szcyro molytos za wasze zdrowia i skoryj poworot na widnu zelu krapko bazajemo bazajewam sylw twedoj 'i zdrowla na dowki lita = bractwo = Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wynikłej rêczenia telegramów. Nagłówek telegramu przyjęty z aparatu drukowanemi czcionkami 2) numer telegramu, 3) ilość słów, 4) dzień nadania, 5) godzinę i minu Kancelaria Dyrektorii ODRZARCS młynarz 19/88 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 78 Przewodnika № 19 r. Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika TELEGRAM. 180 182 tarnow bristol simonu wasilewyczu petluri = " Czestochowa 4310 26 23/5.-9 witajemo bazajemo zdrorowla syta prodowzuwaty borotby odolity woroha ta w miści z namy szwydsze pownertytysia na ukrainu naczalnyk biuro bizenciw stryzewsky =" Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wyt nia telegramów. Nagłówek telegramu przycięty z aparatu drukowanemi cz 2) numer telegramu, 3) ilość słów, 4) dzień nadania, 5) godzina nadania, Kancelaria Dyrektorii SŁĘŻANO Tłak 26 dnia 192/ p 882 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 24 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika czestochwowa 4426 48' 23 16/44 = Uwagi służbowe. w snoni minarhos witajci was newtomnyj borcu za kraszczu dolu ukrainy ta olij przyhnohlenoko narodu i w den waszoko serca z dow den waszoko jan hola bazoju od szczyroko serca zdorowla na dowski poky i syty dla zakinczenue: swiatowo sprawy wyzwolenica swojohc narodu = za minrhos dbrytowski = TELEGRAM. pylna 181 tarnow hotel bristol bolownonun atamanu symonowi i petluri = sków dn. / godz. min. Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wynikłe z ręczenia telegramów. Nagłówek telegramu: 1) numer telegrame, 2) liczba słów, 3) dzień nadania, 4) dzień odbioru i minut Канцелярия Директорії ОДЕРЖАНО підпис дн. 192/ п. В' 892 M. P. I T. 1010. IV. 919. 3,000,000. Piegliq 478 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 1 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika " wielmożny pan petlura hotel bristol tarnow czestochowa 4385 27/ 23 14 =ów. dn. / godz. min. witajuczy was z dniem imiyn spiwocze towarystwo bazaje wam zdorowna i uspichu w dazkij praci na koryst batkiwszczy ny rada towarystwa "=" Kancelaria Dyrektorii OPERŻANO Mławsz 26 lipca 192 / p. I: 882 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 26 Przewodnika Nr Otrzymany dn. ... r. o godz. min. od Podpis urzędnika ddd = prokpowicz tarnow hotel bristol " warszawa 014658 26 23 14 7: słów dn. / godz. min. rekcja ukreinskiej trybuny prosi wystowic symonu wasylowiczu szczere zyczenia pomyslnosci zdrowia i wytrwalosci pracy w dniu Jego imieniem = S = salikowski lukasewicz ="=" Kancelaria Dyrektora ODERŻANO 26 VII 1937 r. BX. 4822 Rzad 4788 25 IV У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 30 травня 1921 р. ч. 634/15 Екцеленції Панові Голові ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь довести до відома Вашої Екцеленції, що мною одержаний повторно ухвалений без змін Радою Республіки на XXXI пленумі 27-го травня 1921 р. закон "Про зміну і доповнення закону про Вище Військове Управління" і пересланий п. Державному Секретареві на належне розпорядження. Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії До Пана Міністра Внутрішніх Справ. Маю за честь надіслати при цьому на Ваш розсуд прохання п.Ольхівського з 24 цього травня про востановлення його на службі по Міністерству Внутрішніх Справ. Керуючий Справами Слідчий-Хор. /під. Умов/ Начальник Канцелярії 186 Капіт. 188 До Пана Голови Ради Міністрів. Маю за честь надіслати при цьому листа Варшав-ської Філії Українського Червоного Уроста з 18 цього травня за ч.346 з власноручною резолюцією на ньому ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Миржовець Нерухомий Справами Крижахтев Начальник Канцелярії 81 травня 29. І постою. 499 Ретія Верещагін "Ми розсудити перадбі" "вдати швидкі на світлій неподужу" Свірчук-Кал. В.І. Крахарек Банк слідчий Директорії ОДЕРЖАНО Середа 1 днів 192 р. Вх. ч. 855 Копія до пана Міністра Внутрішніх Справ У. Н. Р. Копія, див відома Л. Голови Дерікшорії У.Н.Р. і Головному Ойманові військ Українських Урядовців місцевих усідань М. З. С., перебуваточних в м. Ченешкові. Меморандум на протязі піврічного перевування на еміграції в м. Ченешкові ми не один раз звертали увагу Правительства на наш крипичний дамеріальний стан і проємні його задовольнивши нас чим можна, принаймні заощадження плащеною, росиушити нас. Просьбами нашими Правительство не відповіло і дотримано нас аж до цього часу, в який ми, розпродавши та незакладавши за півдарма ойданні сорочкі, свийки та ходоти, зосипалим гой і воєї емунція ким- що перед годинною смертю. Ще в березні місяці більшість з нас мала в розкращені і розморочений по Польщі на віть ви донапом Правительства, але ойдання за- шинить того, щоб отверто заявивши людям про їх безнадійне сцановище, не тілько не закотило звільшений урядовців, а навпаки усідання свого председавника п. Куриненко поклало на них, як службових робітників, сирханку лекції по рідноманітним правам. У лекції викладалися аж до цього часу (майже до половини травня) поки годинні смужки самі демонейралтако не перестали ходити на них. В ойданні таєм сцановище від шомші урядовців, погинаючи від голоду, потримало від того, що Польський Уряд назвав їх кілько одержуючих задовольнення ім'яр- ові попреди плащеною, і тей прийшти тивної між контра хоть тем веде до смерті але поету ново. Дякуючи тому, що в Ченешкові зараз розмогав Сезон паномнігейства, Урядовці займають комешкання в прибутку них квапінрах, казді коїрки пролишили ють наймоч своїк пошешканб богомольцьк опинников, як неаккурайні плашники, в кращих вищадках - в сінях і хлівах, а в цр мих прудно на вулиці, шматоч тиш вкри- тиеє и поешамбтисев. Пам! тою, як всім ні лакі були роепродані і закладені в скиена за хиїд та оселедці, а отриманими еп- суб тому назад 3-4 тисячами марок птк риті сидарі дороги, мови поодачошн уру- довуши неваившших ио два три тиш- кі хліда, росночалое вибраусьво. Голодні люди заимаючи уник промиселом на ву- лицях міста, серед паномніків і по око- личним снаам. Жарешті голод не тітка і доведе людей і до іншого, ще дільше ганеб- ного засобу добування мишайка хліда, до роботи тут в Уєнешокові найти не мож- ли во через те, що взагалі ії душ важкої кількості Українеких емігрантів и мак. В додайок до всіх шук в османні дні доре візенців, по распорядженню нідньо Поль- скої влади, оголосило, що видага переше- ток Українули на виїзд з Єнешокова пре- пинена і такими чином поздавши люде мовили воєті виїхати куди недудь на роботу. А щедо тим шейфть найкращі дні року, в котрі варе живе троринку думак про те, щоб що нєбудь придвати. На зімл і щоб працюючі не сказали йому: "твй все пъяла." Шодріно, так ночи не поп- мішн! ти українців цим літо дудував так і жий ли в збудовані тобою ханти. Таке безвижідне положення пришуше нає ще раз, вже османній, звернутиев до Ває, нам Міністре, з вимогою - прикоротив ши росподі льодейженств і поешків Украї- ни і видагу першим ріжник допомог, за довольніших всіх нас належного нам тяр- нього і вчиним закодів, щоб Польський Уряд дав нам змогу виїхати кито ку повдамає. Мусило почереднити Ває що коли і цей крик поширюваних з голоду людей немаєшіше вагання нам наслідків чебто, коли до Червону д.р. не буде вимагана нам всі Заменити, то наші вудуть вищій такі заходи, котрі перед своїм світом вивчити паневне відношення Правительства У.К.Р. до тих людей, що по своїй волі ніжні до нього на ашк- бу і майже цілий рік переносять за кного шуки, залишивши на далекі дар- ківщих на росправу ворогів, свої не- щастні сім'ї і родини. 27 травня 1921 року м. Ужгород Орігінал підписаний 93 урядовцями До Редакції періодичного часопису "Наша Зоря". Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ ласкаво просить надіслати і коли це можливо, часопис "Наша Зоря" ч.ч. І по 9 включно, якими цікавиться ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. ч. І0/ІІ /подвійне/ мається. Вартість висланих чисел буде переслана по пошті по одержанні. іх. Синяковсь Начальник Канцелярії Макаров Начальник Відділу Загальний. 3 червня 192 805- остою. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь наді- слати при цьому до розпорядимости Вашої Ек- целенції в цілях інформаційних копії таких документів: 2 протоколи повстанських зборів на Україні з грудня м.р., наказ по повстан- ських військах України, меморандум Голови нашої Військової Місії в Польщі Генерала Зе- лінського, поданий Генералу Нісселю, адресо- вання повстанського комітету Волині і Поділ- ля до ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА і ноту нашої Дипломатичної Місії в Польщі до Польського Уряду з листопаду м.р. справи переходу Уряду і війська УНР на територію Польщі. Кричав Начальник Канц Чвик Начальник Від ДО ЕКЦЕЛЕНТІЇ ГОЛОВИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В ПАРИЖІ О.Я. ШУЛЬГІНА. Загальний. 3 червня 21/3. 806 постою. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь на- діслати при цьому до розпорядимости Вашої Екцеленції в цілях інформаційних реферат з преси і документів про гетьмансько-росій- ську акцію проти Уряду УНР та ПАНА ГОЛОВНО- ГО ОТАМАНА ка витяги з большовицької преси. Формулу переходу до чергових справ прийня- ту Радою Республіки, декларацію фракції н.-р. в Р.Р. та два портрети ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Начальник Канцелярії Начальник Відділу П 192 копія 194 До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Маю за честь надіслати при цьому доповідь "Запомогової Вєкції Українського Горожанського Комітету в м.Тарнополі" з 24 квітня, що була подана до рук ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Делегацією названого Комітету, з покладеною на цій доповіді власноручною резолюцією ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Н.Червонський для підлогування перу Ради міст-рік 4 VI 1921 р. Нетінка, Нач. Від. Централе Мироховець Керуючий Справами Крижанівський Начальник Канцелярії PARIS, LE 21 ЧЕРВНЯ 192 I МИССИОН ДЕ ЛА РЕПУБЛИКЕ УКРАИНЬЕННЕ 139, RUE DE LONGCHAMP ТÉL.: PASSY 94-48 N°. 230... До Канцелярії Директорії У.Н.Р. Тарнів З доручення пана Голови Місії, маю честь повідомити, що матеріали позначені в листах № 805 та 806 з дня 3-го Червня с.р. тут одержано. Дякуючи в імени пана Голови Канцелярію Директорії за ті матеріали, дозвожу до відома, що вони тут використані в відповідний спосіб. Секретар Місії Коваленко До Пана Директора Загального Департаменту Міністерства Освіти. Чубук-Подільського. Загальний. Червня 8/7 постов. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ просить через подав- ца цього повернути пишучу машину "Ундервуд" ве- ликого розміру, яка взята була тимчасово з цеї Канцелярії до дорученого Вам Департаменту. Розписка на цю машину до цього додається. Крижаков Начальник Канцелярії Павлук Начальник Відділу 12 19 квітня 1947 До Військово-Полічної Канцелярії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. При цьому надсилається листа Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР в Угорщині з 31 травня ц. р. за ч.464 з резолюцією на ньому Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ. Загальний. Червня 21р. I 824 постою. Прибуття синів Слісії працьовитих обо листа укр. 1/1 пачки- Ташмаба-Шарка. Наг. Кур. Шарка Редакційні Корпуси Консульський Консул по Надзв. Колегія Но. Кур. Шарка. Начальник Канцелярії Начальник Відділу Загальний 9 Червня 1924 I До Міністерства Справ Закордонних ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив висловити бажання щоб курьера Рекова, який прибув з Царгороду, було негайно підправлено до Царгорода назад, бо він має туди доручення в справах невідкладних. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ, повідомляючи про це, ма за честь просити Міністерство не забаритися з відп відним розпорядженням. Начальник Канцелярії ачальник іділу Колтак До Пана Міністра Внутрішніх Справ, копія Пану Головному Отаману і Раді Республіки. Довідавшись про те, що М.В.Справ не прийняло наших звітів на ліквідоване Державне майно, яке було при Начгу- бі Поділля, а саме-трьох виїздів, через недотримання, при ліквідації його, де яких „формальностей” і в звязку з цим неприйняттям можливе припинення виплати надалі утримання, а також, що це спричинилося до розповсюдження серед Уря- дових кол м.Тарнова різних інсінуацій, плямуючих нашу гідність, ми нижепідписані вимагаємо негайної урядової перевірки ліквідації цього майна, на місті в м.Тернополі. Бувший Начгуб Поділля, Армкомісар Помішник Начгуба Поділля Помішник Начгуба Поділля 1920 р. місяця Травня дня 30. м.Тернопіль КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 15 " Серпня 192/ р. ч. 846 м. КО Do Міністрів, Віце-Канцелярія i Деп. Секретаря Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, доповіді Панів Міністрів у нього відбуватимуться надалі лише по окремих запрошеннях, чергові ж доповіді тимчасово припиняється. Миронович Керуючий Справами Кривошлів Начальник Канцелярії Скізду-Кор. Київ. Ужгородська У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 4 червня 1921 р. ч. 574/Ч.О. ПАНІВ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь довести до відома Вашої Експедиції, що мною одержаний і одісланий до п.Державного Секретаря на належне розпорядження законопроекти: " Про тимчасові штати Кадцелярії Ради Республіки" і "Про асигнування в розпорядже- ння Міністра Внутрішніх Справ з коштів Держав- ної Скарбниці 120.000 м.п. для оплати праці членів комісій в справах самоврядування", ухвале- ні повторно без змін на XXXIV пленумі Радою Республіки. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії Ст. Ткачев У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "Червня 192 р. ч. 573/47 Панові Головному Отаманові. На підставі п.2 закону від 25 вересня 1920 р. маю за шану повідомити Вас, Пане Отамане, що з відкритого в мре розпорядження кредиту на екстренні непредбачені видатки зв'язані з оборонною Держави зроблені аванси: І/ П.Керуючому Міністерством Ісповідань на видатки звязані з оборонною Держави по асігновці від 30/V 1921 р. Ч.620 ...........50.000 м.п. 2/ п. Т.в.о.Військового Міністра Генерал - Хорунжому Безручко позичково за рахунок Військового Міністерства на видатки Віддавчої Військової Комісії по асігновці від 9/VI ц.р.Ч:720 30.000 м.п. i3/ Йомуж позичково за рахунок Військового Міністерства на видатки Інщької Школи по асігновці від 14/VІ ц.р. Ч.752 : 15.000 м.п.. Голова Ради Міністрів В.о.Директора Канцелярії Ай. Нижин Банківська дирекція ОДЕРЖАНО для 192/р г 832 Андрій Васильович ЛУКАШЕВИЧ Товариш Міністра Шляхів Української Народньої Республіки Дозвольте собі щиро і сердечно при- вітати Високоповажаного Симона Васильовича в день його іменин. Дай Боже сили, здоров'я та успіху. Швидко шануючий Лукашевич 12. 20 Ранів До Голови "Централу" Пана Іваненка. 20 червня 21 I постов. Повертаючи при цьому доповіді "Централу" на імя ПА- НА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в справі звільнення з посади п.Оль- хівського, маю за честь повідомити Вас, Шановний Пане, що я не визнаю за можливе представити цю доповідь на узгодження ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в таких міркувань. Резолюція в цій справі Міністра Внутрішніх Справ з 8 цього червня вже докладена мені і прийнята до відому ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ. Остаточне розвязання цієї справи не виходить за межі компетенції п.Міністра, і поскільки п.Ольхівський визнає дане вирішення непопра- ним, кому належить оскаржити його встановленням з закон- порядком. Така скарга в нормальних умовах державного життя мала би бути подана до Адміністративного Департа- менту Надвішаго Суду УНР /Сенату/, - за печинністю в су- часний момент цієї інституції, лишається, по змислу арти- кулу 13 закону 12 листопаду "Про тимчасове Верховне Управління", однокий для оскарження розпорядження Мі- ністра шлях - подання до Ради Народних Міністрів. Коли "Централ" зважає за слушне, шляхом досудового слідства, реабілітувати чи обвинувачити кого в двох службових фігурцях провінційних адміністративних- зважено в цій ки до арт.I закону 22 березня ц.р. "Про порядок досудово- го переведення справ про службові злочини", вдатися без- посередньо до Міністра Юстиції. Отже, вважаючи, що використання авторитету Верховної влади в справі особистих, як це визнає сам "Централ", ра- хунків двох службовців не відповідає високій гідності цієї влади і не справляється правовими нормами нашого дер- жавного устрою, я не можу дати цій справі руху, який за- значено в доповіді "Централу". Миронович Керуючий Справами Криханківсь Начальник Канцелярії Світлє-Час. Від. Універс ЦЕНТРАЛ Головна Рада Співробітників Ц.Д.У. "19" Червня 1921 року Ч.89.. До Пана Голови Ради Народ.Міністрів (Копія п.Головному Отаману) Згідно постановси Загальних Зборів Спів- робітників від 14-го б.Червня Централ уповноважений надіслати витяг з протоколу загальних зборів,з пос- тановами в справі забезпечення добробуту урядовців у майбутньому: Витяг з протоколу Загальних Зборів Співробіт- ників Ц.Д.У. від 14-го червня 1921 року. Заслухавши пропозицію Централу в справі забе- зпечення добробуту урядовців,що звільняються за штат Загальні збори ухвалили доручити Централу надіслати до п.Голови Ради Народних Міністрів (Копія п.Головно- му Отаману) вимогу такого змісту: п 4. 1. Аби всім урядовцям була видана негайно плат- ня за місяць не відтягавши авансів. / По короткій дискусії більшість голосів точ- ку що принято/. 2. Аби на протязі 2-х тижнів було проведено ви- ще сказане скорочення штатів і виплачено звільненим урядовцям-заштатною допомогу,борги за прослужений час, а також тим урядовцям,що залишаються на службі було на протязі найближчих 2-х тижнів виплачено всі залег- лості і надалі утримання виплачувалось своєчасно. / По дискусії більшість голосів точку що прий- нято/ 3. Крім того загальні збори вважають можливим видавати урядовцям по їх згоді заштатну допомогу в українській валюті по біржовому курсу. - По дискусії точку що прийнято більшість голе- сів./ ////////////////////////////////////// 4. Прискорити справу видачі перепусток тим урядовцям, що побажають виїхати з місця перебування - на Україну, Холмщину, до Галичини, за кордон та інші місцевості, а також право для вільного пересування на терені Польщі. Додаток: ужити заходів щоб конфіновані урядовці, які виїхали в Галичину, були звільнені. / По дискусії прийнято більшістю голосів з вище зга- даними додатком! 5. Рівночасно зі скороченням штатів загальні збори рахують необхідним значно скоротити і всі інші витрати по утриманню Державного Центра і Ради Республіки, як утри- мання фракційних кімнат, кабінетів Міністрів і інше. / Над цею точкою розвивається широка дискусія, голо- си про і контра - голосуванням прийнято до відома од- ноголосно/ 6. Для своєчасної інформації про стан Державної Скарбниці від якого залежатиме виплата утримання і боргів уря- довцям, а також для забезпечення рівномірної і справедливої розплати в урядовцями і доцільного забезпечення інших Державних потреб, повинні бути допущені в комісію по розділу грошей і представники Центру. / Голова ставить під голосування - більшістю голосів прийнято./ 7. А також до повного розрахунку з урядовцями припинити видачу всіх вже асігнованих по окремих законопроектам грошей ваагалі. (Прийнято) 8. До повного розрахунку з урядовцями припинити виплату всіх грошей за різні позачергові праці в комісіях, як Міністерських так і Ради Республіки та різних інших засіданнях. (Прийнято) 9. Щоб уникнути на далыше не справедливих видач допомог, як це практикувалось до тепер, загальні збори домагаються, щоб такі видавалися тільки на лікування, щоб всі місця, що складаються при Міністерстві Здоровля й Опі- кування (якотори би) брав участь теж представник Центру. 10. Щоб допомогти урядовцям звільненим за штат, а також всім біженцям находити працю, загальні збори домагаються зміцнення Міністерства Праці і утворення при ньому допомогового бюро біженців (прийнято). II. Загальні збори домагаються не робити без дуже важливих причин перешкод тим урядовцям, які схочуть вийти за штат і подаватимуть відповідні прохання. (Прийнято). Надсилаючи цей витяг Централ прохає Вас Пане Прем'єре не відмовити вжити всіх відповідних заходів, що до здійснення бажань урядовців. Голова Централу: Секретар: У. Н. Р. ГОЛОВА МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ "24" 192 р- ч 65 м. Кан. Директорії ОДЕРЖАНО Червня 25, 1921 р. До Пана Керувача Справами Дирек- торії. 207 до Народного Міністра Генерал Ближенко В.А. У.Н.Р. Міністерство народнього Здоровля й Опекування Департамент Загальних Справ червня 27 дня 1921 р. ч. 283 м. Осідку Уряду до пана Голови Ради народніх міністрів на відношення від 7 червня б.р. за ч. 713/11 ,міністерство народнього Здоровля й Опекування має за шану повідомити ,що згідно по станови Ради міністра від 10 червня Запомоговій секції Українського Горожанського Комитету в Та- ранополі асігновано на харчовий пункт 45000 пол. про що повідомлено Горожанський Комитет в Льво- ві.Справа же про утворення біженецького коміте- ту відноситься до міністерства Внутрішніх Справ якому надіслані на роспорядження копія докладу запомогової Секції. міністр Ів. Липа В. Об. Директора Д-ту Загальних Справ Шаславський З оригіналом згідно: Ст. Діловод Гашинькес До Канцелярії Директорії Особиста Канцелярія має за честь надіслати при цьому копію листа м-ва народнього Здоровля . для належного докладу по листу Пана Ре- справи. лєви Директорії від 24/У б.р. (на імя Голови Ради міністрів. ч "840" 1921 року .1... липня м. Тарнів В. Об. Директора Канцелярії Ап. Ткаченко Ст. Діловод Гашинькес Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО сльня 2 лн 192/ р. Б: : 964 У.Н.Р. Міністерство народнього Здоровля й Опекування Департамент Загальний червня дня 1921 р. ч 287 м. Україна КОПІЯ 206 209 До Пана Голови Ради народ- них міністрів ОДЕРЖАНО Липня 2 дня 1921 р. Вх. ч. 385 Міністерство народнього Здоров- ля й Опекування, цим має за шану повідомити що прохання Варшавської Філії Українського Т-ва Червоного Хреста надіслані при відношен- ню Ваших за ч.ч. 0491050 , внесено на розгляд Фінансової Комісії законодавчим порядком. Міністр Ів. Липа В.Об. Директора Загального Департаменту Пославський З оригіналом згідно: Ст. Діловод Тетяшкі До Канцелярії Директорії Особиста Канцелярія має за честь надіслати при цьому ко- пію відношення м-ра Народнього Здоровля в відповідь на ч. 799 від 31/V б.р. ч ...84/15 В.Об. Директора канцелярії Ам. Клещев 1921 р ....../УІІ Ст. Діловод-Д Ташкі До Редакції газети "Українська Трибуна" Надсилается при цьому до розпорядимо- сті Редакції передрук з Правлької газети "Трибуна" з 24 червня ц.р. Загальний. 5 липня 21 894 постоя. Крачук Начальник Нанцелярії Шклярь Начальник Нанцелярії 12 208 Копія Загальний. Липня 21р 997. постою. До Загальної Управи Військового Міністерства. На листа з 5 цього липня за ч.3652 Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повідо- мити Управу, що в діловодстві Канцелярії адреси п. Гладуна не мається. Кричав Начальник Канцелярії Ушаков Начальник Відділу У. Н. Р. ЗАГАЛЬНА УПРАВА Військового Міністерства Відділ Пенсійний Частини ДИЦЯ 192 р. До п.Начальника Канцелярії Директорії У.Н.Р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО для 192 р. Вх. ч. 8 Прошу не відмовити в повідомленні, чи не мається в дорученій Вам Канцелярії адреси громадянина Івана ГЛАДУНА. СПРАВКА з посилання керуючого справами Директорії У.Н.Р. від 21 травня 1921 р. за ч.775.- начальник Управи, ПОЛКОВНИК Начальник Пенсійного відділу У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. "8" липня 1921 р. ч. 874 мену начальникові Канцелярії Голови Директорії З доручення п. Голови Ради народних міністрів Його Особиста Канцелярія має за честь переслати копії двох докладів Бюро Віженців в Ченстохові для докладу Його Експедиції панові Голови Директорії. В.О. Директора Канцелярії Ст. Діловод Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 9, 1921 р. Вх. ч. 490 Бюро Біженців в України в м. Ченстохові " 2 " липня 1921 р. ч 272 Докладаю, що на 1-е 1921 року у місті Ченстохові знаходиться 776 чоловік українців, з котрих 639 чоловік 184 жі- нок і 15 дітей. З розташованих 422 чол. користуються безкоштовними помеш- канням у бараках КРА на Страдомі. 520 чоловік розташованих щоденно безкоштовно одержують від Кра сніданки, обіди та вечері з хлібом від 200 до 400 грам. Окрім того усі безвинятку розташовані одержують щотижнево. Від Ченстоховської Філії Червоного Хреста/Американська допомога / кави 50 грам, чоколаду 115грма, хлопкової оливи 400грам, горрху 500грам, мармеладу 280грам і від Британської Місії-молока 500грам і борошна 2.000 грам. Діти ученики та хори аверх усього одержують від Британсь- кої Місії додаткові сніданки, обіди та продукти.-. ПІДПИСАВ: Начальник Бюро Біженців з України в м. Ченстохові Стрижевський. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Центрального Бюро Біженців в України./підпись/ 3 оригіналом До Особистої Канцелярії Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Центральне Бюро надсилале копію відношення під 4:272 для докладу Пану Голові Ради Народніх Міністрів.- Начальник Центрального Бюро Віженців з України/підпис/ "5" Липня дня 1921року 4: 1738 м.Тарнів.- Тво. Начальника Канцелярії/підпис/ З копією згідно: Ст. діловод Гапонов-Недоменсько БЮРО ВІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ в м. ЧЕСТОХОВІ. кіння 2-го дня І92іроку 4:271: Докладаю, що у персональному складі розташованих за червень місяць стали слідуючі зміни: 1/ Рахувалось на 1-е Червня 1300 чол. 2/ Прибуло у червні 23 " 3/ Виїхало у червні міс. 548 " чоловік жінок дітей 4/ З убивших виїхало: На залізничні роботи 142 У табор Олександрів 91 У Галичину 46 На Волинь 18 У другі міста 129 Усім від "їзджаючим Бюро виклопотало дозвіл та виправило спе- ціальний документ/червоні картки побуту. Зо всіма від" їхавшими групами тримається постійний зв'язок. Підписка: Начальник Бюро Віженців з України в м. Ченстохові СТРИЖЕВСЬКИЙ. з Оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Центрального Бюро Віженців з України / підпис, щ/ до Особистої Канцелярії Пана Голови Ради Народніх Міністрів Центральне Бюро надсилає копію відношення Бюро біженців в м. Ченстохові від 2-го Ірку 1921року під Ч-27І, для докладу Пану Голові Народніх Міністрів. Начальник Центрального Бюро Біженців З України /підпис/ Липня 5 дня 1921року Ч:1739 м.Тарнів,-Польща Вво. Начальника Канцелярії/підпис/ З копією згідно: Ст. Діловод Татош Мечислав До Надзвичайної Дипломатичної Місії в Чехії. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь просити Місію придбати і надіслати до неї комптом ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. книгу „Práva ovlivu volebního práva vojenských osob a volební agitace politických stran na kálech a duchu vojska“ з передмовою І.З. Маскара /видання Військового Міністерства Чехословацької Республіки/. В разі відсутності в Місії комптів на придбання зазначеної книги, проситься повідомити про це. ціну для вислання відповідної суми. Прихань Начальник Канцелярії Ішкофар Начальник Відділу ПОСТАНОВИ З'ЇЗДУ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТСЬКИХ ГРОМАД у Польщі. 20-"23" Червня 1921 року. -+++++++++++++++ Українське Студентство, організоване в числі по-над І.000 душ у Польщі в Громадах: Варшавській, Ченстохівській, Тарнівській, Лан- цутскій, Петроківській, Калиській, Вадовицькій, Олександрівській та Сідлецькій на З'їзді своїх представників 20-23 Червня 1921 ро- ку у Варшаві,- стверджує, та постановляє: І. ПО ДОКЛАДАМ З МІСЦЬ: Заслухавши доклади представників з місць про хід культурно-про світної та організаційної праці окремих Громад, З'ЇЗД СТВЕРДЖУЄ: І/Студентство українське в дотеперішній визвольній націо- нально-політичній та соціальній боротьбі на Україні проявило найбільшу стеєнь активності та самовіддання й виконало та виконує по-над силу свої обовязки, яко громадян. 2/Боротьба за осягнення національно-політичних та соціаль- них ідеалів українського народу, по причинам внутрішнього та зовнішнього характеру, не може бути ні легкою, ні короткою, ост точний же успіх її в головній мірі залежить від степеня підго- товленности та численності тих людей, на яких паде провід над масами українського народу та керуючо-структива праця над збу дованням Єдиної Соборної Великої Української Держави. З/Сучасне положення української справи в значній мірі ви- кликане відсутністю достаточних кадрів належно підготовлених українських державних робітників. 4/Негайне приступлення до праці виготовлення на майбутнє таких кадрів державних робітників являється для України актом першорядної життєвої необхідності. 5/З посеред українського студентства, цвіту молодого Україн ського народу, мусять витворитися на будуче сі карди державних українських робітників і відповідальність за-будучину лежить на ньому. 6/Студентство українське, вповні свідоме свого місця та значення в житті українського народу, має нині цілковиту одностайність думки та остаточно скристалізовану волю єдину до належного підготовлення себе до майбутньої відповідальної державної праці. 7/Негайне розпочаття акції відновлення своєї академичної праці українське студентство, в зв'язку з сучасним положенням української справи, вважає за найдоцільніший спосіб продовження боротьби за національно-політичні та соціальні ідеали України. З'ЇЗД ПОСТАНОВЛЯЄ: А/ Закликати ціле українське студентство негайно повернути до академичної праці для закінчення власної освіти. Б/ Закликати громадянство та Уряд Українські усунути перепони, які нині істнують для академичної праці українського студентства. та подати йому організовану духовну і матеріальну допомогу. II. ПО ПИТАННЯМ ЗАГАЛЬНИХ ЦІЛЕВ АКАДЕМІЧНОЇ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА. Приймаючи вищеозначені твердження за вихідні та вважаючи на те, а/ що події останніх років доценту зруйнували на Україні всі, як старі російські, так і молоді українські огнища академичної праці, б/ що в сучасний мент на цілій українській землі, через насильство окупантів, немає ніодної вищої школи, в якій би молодь українська могла-би вільно здобувати дійсну наукову освіту, в/ що навіть при найкращому та найскоршому поступовенню української справи, для відбудови на вищого шкільництва українського потрібний буде довший час і великі зусилля, г/ що культурно-наукове життя західно-європейських народів знаходить-ся нині в повнім розвиті, д/ що український нарід має теж саме культурне підлоеж, що і західно-європейські народи і на таких же спільних основах західно-європейської культури мусить будувати свою будучину, /// У: ПО ПИТАННЯМ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [...] УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА [...] Присутупаючи до відновлення своєї академічної праці, УКРАЇНСЬКЕ СТУДЕНТСТВО ЦІЛКОВИТО ЗДАЄ СОБІ СПРАВУ З ТИХ КОЛЬОСАЛЬНИХ ТРУДНОЩІВ МАТЕРІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ, які нині стоять перед ними, через цілкови- ту відірваність від своїх оселя та родин, таєм зв'язку з усучасним положенням України, - ОДНАК, твердо мірячи в світлу будущину, яка здобудеться шляхом такої боротьби, УКРАЇНСЬКЕ СТУДЕНТСТВО ПОКЛАДАЄ ТЬСЯ НА СВОЇ МОЛОДІ СИЛИ ТА ЄСТЬ ГОТОВЕ, ДЛЯ ОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЦІЛЬ, ДО ПЕРЕНЕСЕННЯ НАЙТЯЖЧИХ УМОВ МАТЕРІАЛЬНОГО БИТУ ЗА КОРДОНЮ УКРАЇНИ. Для утворення умов життя, при яких академічна праця українсь- кого студентства, могла би бути найбільш інтенсивною, ЗІЗД ВВАЛ ЖАЕНЕОБХІДНИМ АБИ АКЦІЯ ПОЛИШЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО МАТЕРІАЛЬНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСВА ПЕРЕВОДИЛАСЬ НА СЛІДУЮЧИХ ПІД- СТАВАХ: A. Українське студентство ЗА ГОЛОВНИЙ ШЛЯХ ДР ПОЛИШЕННЯ СВОГО матеріального стану ПРИЙМАЄ ТОВАРИСЬКУ ВЗАЄМОПОМІЧ, ЯКУ ОРГАН « НІЗОВАНО ПЕРЕВОДИТЬ ЧЕРЕЗ СВОЇ СТУДЕНТСЬКІ ГРОМАДИ: 1] Організовання взаємної допомоги помешканням, дешевою їжею одягом, обувом, грошовим кредитам та працею. Студентські Громади мусять здобутися на максимуму ініціативи та чинності. 2] Столовки , інтернати, майстерні, кооперативи, каси взаємної допомоги, та інші студентські підприємства та заклади мусять вести так, щоб вони могли бути постійним джерелом прибутку і обороту скарбниці Студентської Громади. 3] Українське студентство через свої організації, звертається та увіходить в порозуміння з загально-студентськими чужеземними та організаціями, а цілях користання на загальних підставах з чу- жоземних економічних студентських установ та підприємств. 4] Українське студентство, через свої організації, звертається за матеріальною допомогою до різних запомогових та гуманітарних то- вариств та інституцій. Міжнародне та Українське Т-во Червоного Хреста, У.М.С.А., Медалісти і т.д. [...] 5] Українське Студенство через свої Громади узискує матеріальну поміч тазатягує-громові-позвичкій-у-різних-Товариств та установ, не приймаючи одначе умов по були би яких-небудь чином образливі чи шкідливі українській справі. 6] На Головну Управу Українських Студентських Громад у Польщі накладається загальний догляд та керування акцієр взаємного матеріального забезпечення українського студенства в Польщі, як рівною доручається увіходити в порозуміння в сій справі з українськими студентськими громадами інших держав. В. Українське студенство, честно виконуючи свої обовязки, та приступаючи до академичної праці, що має величезну загально-національну вагу, має право на відповідну організовану матеріальну поміч з боку Українського Уряду: для чого Уряд Український робить відповідні асигновання та засновує фонди. Узискати та перевести сп допомогу Звід доручає Головний Управі Українських Студентських Громад у Польщі на слідуючих підставах: 1] На матеріальну поміч з боку Українського Уряду має однакове право все національно-свідоме українське студенство яке приймало активну участь в боротьбі за Українську Державність, тому не може бути до пущено якогось поділу студентства на управлійованих та упослідженних. Краще аби було забезпечено матеріально більшу кількість студенства меншим, аніж меншу кількість студенства більшим. 2] Всі українські студенти які приступили до академичних студій і отримують певний прожиточний мінімум, відповідно їх матеріальному стану. 3] Поділ стипендій має відбуватись приймаючи на увагу фах, курс науки, успіх та особисті заслуги для української справи. 4] Студентці, що приступають до академичної праці при звільненню за штат з посад в урядових установах У.Н.Р., отримують належні ім задердості та хімвідаційні гроші в першу чергу. 5] Студентам звільненим з війська або одержавшим відпуски для продовження освіти рівном видаватися загегля хімвідаційні гроші. 6] Всі студенти що вступають до Вищих Шкіл, отримують від Уряду одноразову запомогу. 7] Студентам - військовопри виході з війська залишається їхній одяг. 8] Студенти звільняються від оплат за пашпорти, візи та посвідки видані українськими установами. 9] На організаційну працю Головної Управи, як рівнях Українських Студентських Громад в Польщі Урядом Українським асигнується певна сума грошей із Культурно-Освітнього Фонду М.Н.О. С. Для забезпечення українського студентства прожиточним мінімумом, до ручається Головній Управі У.С.Г. у Польщі зробити відповідні заходи аби 1] Уряд Український увійшов в порозуміння з Урядом Німеччини, Чехії, Австрії та Франції, для того щоби знаходящися в тих країнах українські фонди були зукити на пілі матеріальної допомоги українському студентству, що вчиться в школах сих країн. 2] аби Уряд Український затягнув спеціальні позички на академічні справи у Урядів Держав Середньої Європи, в першу чергу в Уряду Річи Посполиття Польського. 3] аби Уряд Український порозумівся з Урядами Європейських Держав в пілі прийняття певної кількості українських студентів до вищих шкіл цих країн на їх державний кошт. 4] В разі необхідності Головна Управа У.С.Г. у Польщі уповноважується всі ти зазначену в пунктах 1,2,3 акцію сама безпосередньо від імені українського студентства Д. В СПРАВІ КООПЕРАТИВНІЙ Заслухавши доклад Ради Студентських Представників в Ченстохові, а також лист Члена Дирекції ОЦУКСа, і Члена правління Дніпросоюза А. М.С Сербінєнка про вскргування ста тисяч марок польських на організацію Студентського Кооперативу в Польщі, Зізд представників Студентських Громад в Польщі міро дакує Українську Кооперацію за кордоном і доручає Головній Управі призначени гроші після одержання їх від ОЦУКСА взяти на цілі розвитку кооперативних установ серед українського студентства. Голова Союзу (М.Овсянк) Секретар Головної Управи Є. У. С. Г. у п. & Міхайленко м. Тарнов 9 липня 1921 р. ЗІЗД ПРИЙМАЄ ДЛЯ АКАДЕМІЧНОЇ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА СЛІДУЮЧІ ЗАГАЛЬНІ ПІДСТАВИ: I/ Українське студентство свою ака- демічну працю, за прикладом своїх предків, переносить і провадить до слушного часу по за межами рідного краю. 2/ Українське студентство увіхо- дить безпосередньо і всесотронне до першоджерел європейської куль- тури та науки, черпаючи з них максі- мум знання та досвіду. 3/ Участь в студіях з поля загально- освітніх наук та українознавства, орга- нізованих українською професурою по за межами України,- студентство розглядає, як працю додаткову, поміч- ну, необхідну для утримання лучності з україн- ською наукою, однак до закладення за кордонами Укра- їни окраїх Вищих Українських Шкіл ставиться негативно,з причини недоцільності його. ІІІ. ПО ПИТАННЯМ ЛЬОКАЛІЗАЦІЇ АКАДЕМІЧНОЇ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА: Констатуючи найінтенсивніший розвиток культурно-наукового жит- в Середній Європі, Менш на увазі національно-культурні потреби і політичні перспе- ктиви України, Те рахуючись з матеріальними обставинами академічної праці українського студентства в ріжних краях Європи, З'ЇЗД ВИЗНАЄ: I/ Вищі школи Середньої Європи за най- більш відповідне місце для академічної праці українського студентства. 2/Вищі школи Польщі за найкращий по- середник для входження українського студентства в коло європейської Куль /// тури та науки. З'ЇЗД ДОРУЧАЄ - Головній Управі Українських Студентських Громад у Польщі в порозумінню з українськими студентськими організація- ми інших країн - ПЕРЕВЕСТИ СПРАВУ ПЛЯНОМІРНОГО НАПРАВЛЕННЯ ТА РООСТАШО- ВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА ПО АКАДЕМІЧНИМ ЦЕНТРАМ СЕРЕДНЬОЇ ЄВРОПИ ТА ПОЛЬЩІ. IV. ПО ПИТАННЯМ ТАКТИКИ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА: Для осягнення зазначених вище завдань, З'ЇЗД ВВАЖАЄ ЗА НАЙДОЦІЛЬНІЙ- ШЕ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА НА ЧАС ЙОГО АКАДЕМІЧНОЇ ПРАЦІ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ МАТИ ЗА ОСНОВУ СВОГО ПОСТУПОВАННЯ СЛІДУЮЧІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ: 1/ Ціля академична праця, як рівно ж форми організаційного життя та стосунків українського студентства за кордоном будутьться виключно на національно-культурних основах,-угруповання же соціально-політичні українського студентства переводяться по-за загальною схемою академич- ної праці. 2/ Користуючи під час своєї академичної праці за межами України в гостинності чужих народів та країн,-студентство українське дотримується тактики цілковитого невтручання у внутрішнє життя й боротьбу сих народів та країн.Тактика дружнього нейтралітету поширюється і на внутрішнє жит- тя окремих Вищих Шкіл та загально-студентських чужоземних організацій. 3/ Українське студентство, пам'ятаючи важливість та відповідальність перебування Його за кордоном України, почуваючи себе синами Великої Укре- їнської Надці, і маючи певність у власних силах,- в стосунках з чужо- земцями поводиться з почуттям власної гідності, дотримуючи форм європейсь кого обходження та недопускаючи вчинків, які могли-би кинути тінь на добру славу Українського імені. 4/ Що до внутрішніх стосунків у Польщі, то в цілях цілковитого до- держання зазначених вище постанов, Студентство Українське вступає на студії лише до Вищих шкіл Варшави, Кракова та Познаня, вступ же до шкіл інших міст по причинам тактичного характеру, вважає недопустимим.- Загальний. 12 липня 919 постов. До Міністерства закордонних Справ. Надсиланий при цьому листа від Редактора періодичного Парижського видання з пропозицією п'яти абонементів згаданого видан- ня за 500 франків, Інженерія ДІР КТОРІІ з ро- спорядження Нач. Червоної Справи ДІР КТОРІІ має за честь повідомити М іністерство, що, за браком війповідних коштів, зона не може внести 500 франків для передплати названого видання, перечне справу що на розгляд на відповідне розв'язання Міністерства Справ Закордонних. Криштаф Начальник Мінцелерії Ілюхар Начальник Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра ч 5006- "11" липня 1921 року. До Канцелярії Директорії У.Н.Р. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь передати при цьому надісланого сюди Дип- ломатичномо Місієм У.Н.Р. в Будапешті листа, ад- ресованого через Місію до п. Голови Директорії з проханням передати його по належності. Воначальника Канцелярії Міністра СТ. ДІЛОВОД У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "23" липня 1921 року. ч . 1843/516 до Канцелярії Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ під- тверджуючи одержання Вашого відношення ч: 919 з дати 12 липня б.р. має честь заз- начити, що, не вважаючи на цікавість і вели- лику користь зазначеної в відношенню справи Міністерство наразі за браком коштів також позбавлено можливості використати цінну пропозицію редакції журналу "Всесвіт International" Директор Департаменту Чужоземних Зносин б.о. Начальника Дипломатичного Відділу Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 25 року '92 р. Ех. ч 1843 до пана Ролови Гелегшії УНР в Парижу. 13 липня 24 г. постов. Має за честь позідомити Ваму Екцеленцію, що персонального листа Вашого до пана ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 16 травня і копії листів Ваших до п.Міністра Справ Закордонних в 12 і 23 червня ц.р. НАЙ РОЛОВА "ДИРЕКТОРІЇ" опережав і вчинив відповідне розпорядження в порушених в цих листах справах. Слідку - Нац. Кіз Микола Мирошнік Керуючий Справами Плахаров Начальник Канцелярії До Пана Посла УНР в німеччині. Маю за честь повідомити Вас, Пане П'осле, що листи Ваші до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 13 червня за ч.І804 і з 4 липня ц.р. зач. ч. 948 і 950 во всіма датками одержано. Службовий Керуючий Справами Прихильні Начальник Канцелярії Загальний. 13 липня 24 I 926 постов. до Пана Уповаженого в справах УНР в Аргентині Миколи Цуманського. Канцелярія ДПРТОРІІ має за честь повідо- мити, що листа вашого з 21 червня п.р. ПАН ГОЛОВА ДПРІТОРІІ одержав. Друкарк Начальник Канцелярії Микер начальник Зі ділу До Пана Посла У.Н.Р. в Німеччині. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені висловити Вам, Пане После, його подяку за надіслану карту України вт- ласу Романа, про що маю за честь Вас повідомити. Миронов Керуючий Справами Крипачев Начальник Канцелярії Свідру- Над. Від. Микола 20 липня 21 449 постою. Верлін,14.7.1921 р. Пане Головний Отамане! Вельмишановний Симоне Васильовичу, Дозвольте мені предложити Вам одну ста- ру карту України атласу Ґомана. В глибокій пошани Вам відданий Симон Петлюра До вп.Пана Голови Директорії й Головного Отамана Військ У.Н.Р. Симона ПЕТЛЮРИ, Тарнів. Вен. Марія Дирекція ОДЕРЖАНО 20 липня 1921 року вх. ч. 1636 2/5 Висловлюю повагу й Товста відповідь. Пол. б. працює мною. Миронов 226 Коніг Адз До Пана Посла У.Н.Р. в Німеччині. 21 липня 21 I 1922 постоя. В цьому році вийшла з друку книга П.Певного під заголовком „За волю та державність", в якій описується славнозвісний похід української армії під командуванням Генерала Омельяновича-Павленка з 5 грудня 1919 р. по 5 травня 1920 р. в запілля ворога. До книги додані фотографії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА та б.Голови Ради Міністрів І.Мазепи. Маючи на увазі, що про цей похід дуже мало знає наша закордонна українська еміграція, повідомляю про назву книги з тим, чи не найдете Ви, Пане После, потрібним поширення її серед наших емігрантів в Німеччині, а також серед полонених козаків та старшин українців. Книгу можна набути в Тарнові, пляц Казіміра 3 у п.Кри- жанівського. Ціна окремого примірника 115 м.п., чи 6 марок німецьких з поштовою оплатою. Чистий зиск з продажу цієї книги має піти на допомогу нашим раненим козакам через 'Блакитний Хрест'. Миколаїв Керуючий Справами Придатк Начальник Канцелярії Слізру-Час. Від. Михайлов Згідно з постановою Голови Уряду Народ- них Міністрів, має за цею повідомленням на запрошу засідання Голови Народніх Міністрів бути відбуватися по вітчизняках, ретельних і суботах о 10-й годині франку і по поне- ділках, середах і п'ятницях о 5-й годині дня. В.о Секретаря Я.М. М. До Пана Посла У.Н.Р. в А встрі1. В цьому році вийшла з друку книга П.Певного під заголовком "За волю та державність", в якій описується славнозвісний похід української армії під командуванням Генерала Омельяновича-Павленка з 5 грудня 1919р.по 5 травня 1920р. в запліля ворога. До книги додані фотографії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА та б.Голови Ради Міністрів І.Мазепи. Маючи на увазі, що про цей похід дуже мало знає наша закордонна українська еміграція, повідомлюю про названу книгу в тим, чи не найдете Ви, Пане После, потрібним поширення 11 серед наших емігрантів в Німеччині, а також серед полонених козаків та старшин українців. Книгу можна набути в м.Тарнові, пляц Казіміра 3, у п.Крижанівського. Ціна окремого примірника 115 м.п., чи 6 марок німецьких з поштовою оплатою. Чистий виск з продажу цієї книги має йти на допомогу нашим раненим козакам через Блакитний Хрест. Світру-Кат. Від. Укр. Солдат Миронович Нерушній Справами Крижанськ Начальник Капцелярії До Пана Міністра Народньої Освіти. „Спілка Студентів Українців в Німеччині" в листі в 16 цього липня за ч.124 - копія якого до цього прикладається, - звертались на скрутний матеріальний стан студентів українців, що перебувають у Німеччині на наукових студіях, звернулася до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з просьбою про допомогу для названих студентів. Разом з цим в Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ мається відомості, ніби Уряд Німеччини допомагає студентам-українцям шляхом видані стипендій коштом наших фондів, що перебувають під "вето" Німецького Уряду. Для висування цього було запитано Міністерство Закордонних Справ, але відповіді від нього тимчасом ще одержано. Нині, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь про- сити Вас, Пане Міністре, взяти під розвагу подані вище супереч- ні відомості і, по зясуванню становища нашого студентства в Німеччині, а зокрема – з кого складається названа "Спілка Сту- дентів" та чи дійсно були випадки уділення з боку Німецько- го Уряду зазначеним вище шляхом допомоги студентам-українцям, - повідомити мене для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Мирошни Керуючий Справами Сліду - Кат. Лір Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОЇ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТ Загальних Справ Серія № 1635 Корінь. В відповідь на Ваш етет від 29/III ур. за 973 сім'ю шану пового- сини Вас, що Міністерство Освіти звернулось до нашого посла в Берліні з проханням здобувати матеріальнє становище українсько- го студентства в Німеччині, а також надіслати відомості про спад "Спірки Студентські в Німеччи- ", а також про те, чи дійсно випадає різень допомоги студе- нтам-українцям з боку Німець- кої Уряду кочних що них фондів, які находяться під "сено" Німеччого Керуючи Міністерством народної Освіти Директор Департаменту Загальних Справ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОЇ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТ Загальних Справ 5 березня 1921 р. № 1854 До Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. ОДЕРЖАНО для 192/р. Вх. Ч. 1243. З додаток до свого листа від 11/УІІЦ.р. Ч. І655, маю шану повідомити Вас, що Іосоль- ство У.Н.Р. в Німеччині на мій запит про уді- лення допомоги студентам-українцям з боку Ні- мецького Уряду котром наших фондів, надисла- ло таку відповідь. Німецький Уряд підмог з Українських державних фондів не видає і ви- давати не може з тої причини, що він не має ніякого права розпоряджатись цими грошим. Ці гроші зложені тут у депозити і німецький уряд відмовляється видати їх, мотивуючи тим, що не знає, хто є компетентний їх забрати, але ж не бере на себе права робити з них видачки. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Директор Департаменту Загальних Справ До Голови Високої Директорії та Головного Отомчення Військ Української Радянської Республіки. ОДЕРЖАНО: 20 липня 1924 р. Вх. ч. 1353 Банкелярія Директорії ОДЕРЖАНО Червень 1924 р. Вх. ч. 142 З імені всіх студентів-українців, які зараз перебувають у Києві, Управа Студентів-Українців у Києві має за честю звернутися до Вас зі слідуючим. В нашій першій боротьбі з численними ворогами більша частина української інтелігентної молоді - українське студентство, спиняючись по тюрмах та таборах Свободи", Поліції, Душмані", Чекі". В той же час, нині на всіх країнах іде випуск процес - процес над відновленням зруйнованого життя чи то війного, чи то революційного, най- більш свідомий та здібний елемент на- шої нації мусить нудьгуватися, поз- бавлений набито бокі. Ті, котрі на протязі 17-20 р.р. з піснею йшли під Крути, с запалом рвалися до бою про- ти однорізного - деникінських відділів під Київом та часто-часто спадали майбутні повстанські баталі, зараз буде задуманий, як найлітше вико- ристовувати час руїни, щоб зі світом Волі та Незалежності знов стати від невпинної праці. З початку зього ро- ку подушніці, а чим дали всі більші і більш, вминаючи всі перепони, швидко виривається до культурних країн, гуде зараз що приступити до науки. Ні дроти, ні зразки не в стані спри- мати тих, хто, пам'ятаючи божевілля лю- бови до Гостомелвицини, іде на новий шлях - на боротьбу з дуже величним ворогом нашої Світостійності, - наша малообізненостю. З повним розумін- ням потреби для селянської країни витробованих ораковзів нами вимагає стремлень до кращого високо розвиненої техніки, - до Чилеччини. В Герецькій було зараз є більше 30 студентів. Що-дня надходять листи від базарно- их вступників на залковий семестр. Не осінь, по відомостям студентських громад в Польщці, збирається 200-300 чоловік ур Чилеччини. Звіс' їх раннім прибудьши, так і нові в більшості вочки Української Армії. Всі, перетер- півші змушу таборів, вириваються не тільки без грошей, але навіть недове будинку. Тії, котрі вступили до шкіл, межують важко програвати щоб добути зрони на харч. Але, про- цюючи 10-12 годин денно, неможливо ви- повнити навіть мінімум наукових вимог. Оттуде знесені та нав'язані ведуть більше не падають духоди, не кидаютъ насилия, так як не мидали зорії в боротьбі проти ворогів. - З великою надією всі вей звертаються в той бік, де знаходиться центр національного опиту України, в біх тих, хто стоїть на чолі Українського визвольного руху. Звичайно йдру в те, що наші урядові зетанови врешті-решт завітають на зважит, організуючи паней боротьбення студентства - еле осмількихся. Пене Головний Отаман, звернувшись безпосередньо до Вас. - В інші справедливості до тих, котрі не джеміють думати та здоров'я, в трьох різних боротьбі закріпили свою любов до України, просимо Вас не лишити за- будьте наше студентство в Німеччині. Бажаємо зробити все можливе для того, щоб паней студентами - українцям, які братися по місцевих фізичних школах, були поставлена на населений уряд. Ми віримо в те, що Ви, Пене Головний Отамане, стояти непохитно на стороді інтересів нашої об'єднаної батьківщини, погурує наша книж про тих. Матеріальна піддержка, як найкраще зміцнить силь навші молоді, підбадьорить її та спонукає до більш інтензивної Німеччині. Уз підтвердження пануючої цілеспрямованості своєї думки та волі, всім несвященим засобам і фаталістичними теоріями, що породжують з орудженого братства прийняття власних зусиль для здобуття незалежності на полі культурному. С орудженням Спілки студентів - українців у Німеччині. 16 липня 1921 р. Голова Спілки Йорг Лоссман Секретар Мр. Яцимович СПІЛКА СТУДЕНТІВ УКРАЇНЦІВ В НІМЕЧЧИНІ VEREIN UKRAINISCHER STUDENTEN IN DEUTSCHLAND Гермін - Штернаштейнбург. Твайте штрассе 67д. III Ігор Лоссман Berlin Charlottenburg Goeche str. 67d. III bei Sare, an Igor Yasky. До Канцелярії Державної М.Р. до Федерації Українських національних учителів. В.а. Парашинка Відгідл Військово-Політичний Земського Офісмана "22" січня 1934 р. Декан, еф. Архіволог (В.К.) Війтмановицький Пане Головній втамарк, Дуже перепрошую Вас, що туди-при справлю П. Карпинсько; йому папенар успіх від уряду, як підлігаючий і бого, що він із не одруже, хоча це Мус Вами плане потворствувати об цим прилика. П. Карпинський має роботу в сім голови і всі підстрижі місяць без посади; тому ропу, почт Вик жановля П. Кондрат, і кого їхнє 40 коп., щоб вихефте слой рим - я кому не дозволив, пожалк Проту справу про вивезення з міст. Сак (прац. Кормінський) мех-разів 16 тижд. Релесовую листоком Пан-Кр. Стравкевич перекл. Начальник МІСАРУ він потрібен дуже цілі прагні; очі обезговили і їдять мені спицькєр Превосний Взе, П. Михайло Омелян. З цупрою помилково до Взе вручають Васе Л. Микола 14/8-926. 30 липня 21 р. І 968 постою. До Пана Посла УНР в Німеччині. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь просити Вас, Пане После, повідомити бувшого Міністра Шляхів УНР п. Євгена Саковича, що записку його про відбудування еко- мічного життя України ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ з зацікавлен- ням зволив прочитати, а де-які цінні моменти цієї записки взяв на увагу, як вихідні точки нашої праці що до відбуду- вання економічного життя на Україні. Миколай Керуючий Справами Світру-Нас. Віз. Икарабев Крижанівськ Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "25" липня 1921 р. ч.1853/725 до Пана Керуючого Справами Директорії Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для ознайом- лення п. Голови Директорії копію праці був. Міністра Шляхів У.Н.Р. п. Євгена СОКОВИЧА. Ця праця /в копіях / була розіс- лана п.п. Міністрам - Шляхів , Народньо- го Господарства і Фінансів, проф.Фе- щенко- Чопівському та нашим Диплома- тичним Представництвам за кордоном.- САЙНА ВИДОВЖЕННЯ ПОСТІЙНОГО ШТАТУ УКРАЇНИ. Водні плини Вудівля напо- рної фебри- ки. Вудівля 4000 коровок мбо. шляхів. Вудівля най- більшого дві- чі і 11-го міна.= Орган. Фінан. Держав. Банку. Дрібн. продат погород- ців шляхи полоття Відомчий транспорт, життє, топографу і комунікацій Прийняті фонди орглівація приватних промислових підприємств Вудівля дітям оленепорів Вудівля 9-х мол. алеокр. центрів Нові зеленці 1 порти Колодильники 236 ОБЗОР ПО ОСНОВНИМ ПИСЬМАХ ДО О. С. М. ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ УЧАСТКІВ пропонування про посилання звітів членів Української армії, незалежно від однієї ролузі господарства, щоб не потрібно було почина- ти кожен знову. У всьому задано і спонукано на інженерів викла- дати своє думку: як будували економічного життя мусить провадже- чися планомірно - або не може провадитись по одному року і, випадково й без загального плану. Пропонують і оцільки тісно зв'язана з ідеєю економічного держави, що розмістився, в тім напрямі прийдеться зробити деякі пропозиції. Перше важливе завдання - це відбудування транспорту. Транспорт потрібен всім - без нього не можна жити, і через "від- будування транспорту" визначено досить широкий зміст, одні кажуть по тих, температура, телеграф, телефони, металургійні заводи - все мусить проводитись для відбудування транспорту. Під відбудуванням тран- спорту не розуміється тільки приведення його в такий стан, аби можливо було їздити, як - під відбудуванням транспорту розуміється ов приведення його в такий стан, аби він цілком міг поводити усіх потреби про незалежності країни. Вугільні колишні підприємства свої зв'язки мусять дати для забез- печення загального руху і для продукції тих фабрик та на сторонах, які призначені для закінчення. В 1918 році видобуто 1.368 міл. пуд. вугілля, а в залізниць потрібно більш 400 міл. пуд., для металургійних заводів - 198 міл. для цукроварень - більш 35 міл. пуд. - такий вимог, належить наші залізниці і про колоїстю можуть бути цілком забезпечені. Металур- гійні заводи дуже у першу чергу роблять те, що потрібно для за- лізниць, але то будуть, якщо чи не будуть засновані ферми, чи стан- ня дає на сторонах, це треба провести законодавчим шляхом і держав- ну повинність. Треба використати увагу на політичну кількість рельс, котрі будуть потрібні не тільки для України / 7 тисяч верст, але і для Росії / 3 тис. верст/ На ці 7 тисяч верств рельс, як додати сюди по одну скріплянку, підвкладок курпині, болтів і гостик: то не потрібно більш 32 міліонів лудів металу. Краща наша змови на Україні таку кількість рельс прокатували на прохвій року - але тепер усе зру новане, прича неналагодження. Рельси на скріпляння це на вся потреба ладіянниць у новах. Напевно треба багато постових ферм. Водопроводи також будуть попсовані. Треба буде укладати поні чрби. Нарешті треба мати на увазі будівлю великого мосту через Дніпро під Кам'янець: дерев'яний, збудований під час війни - в дур- ницях - та його воне все є спалено. Може виникнути питання, чи не прибільшена ця цифра 7 тис. верст стов рельс. Ні. Пять років рельси не мінялись. За цей час наслідком гореманської війни загато рельсів попсовано навмисно: нарешті треба докінчити колію Ірпинь-Ровно, збудовану тільки на половину. Росії рельси треба дати. Бо несе кожну нужду в шляхах. Повалк у нас ні- су мало, щоди можна дістати тільки з Німеччини. А шлях нам треба да- гато на протвій 6-ти років треба буде церічно міллят по 4.000.000 шпал. Це велике питання, чи вегарне Росія нам дати стільки. Розуміється єдиний захід, звідний і з економичного боку - це паркід на металеві шпалі, але покливисть цього вдалося від кіль- кості запасу металу на заводах або рудників в зв'язках. Між іншими приведених рудних колалень у порядок / набуть їхні зараз заниті по- до/ є так зване завданням первої черги. Для України потрібно 5.000 паровозів. Окільки у нас в їх справах. Наших два паровозо-судівельних заводів - Луганський та Київський - потрібно легально відновити, бо це цілком належить до відбудування транспорту. До літніх зони щорічно запускали до 300 па- ровозів. Розуміється тепер вони цього не можуть дати. Єдиний захід для нас- того но замовити в Німеччині 1000 паровозів. Але і цього м- ло. Треба зняти всіх заколів, щоб німці або американці забудували у нас до побуту на Дніпрі біля Катеринославу величезний паровозо-суд- ельний завод. Це два має питання великого значення, і необхідно що у цім вепрмі негайно почались заходи. Релікні залізничні на стер- -3- ні / у Калві, Олесі, Ларкові/ треба зруйновані. Необхідно на- та по купити в Німеччині всі станки та лангуни, щоб пустити їх у промислову процес. Усірні життя нестальних звінників, все мистецтво по-сропило головним чином робочої сили, що тільки нові вузли - можуть допо- могти краще жити в тяжкого становища. Всіх так випадках, де можливо підключити непотрібні перевез- ення або перетки на більш дешеву силу, треба по-національному зробити. Тому назбути закони, якщо міста України має уважатися улаштованими в груп головних транспортів у залежності від джерела електроенергії, а саме: 1/2 на район. Заон Дніпрових порогів. Сила енергія добува- ється мілли курільки. Разом до Харкова, Кількість ніжних сил 600.000. II/ш ри он. Ра он допецького базейну. Ревні централі давть електричну енергію для всіх окружних заводів / паливо вугілля/. III-12 ра он. Разом Калва, тяжкі централі стоплається тор- бом. Електрична сила обслуговує Калву, київський вузол і весь дух на нафтовий вузли. Такі події районів дасть в одному боці можливість позбавлен- ся від передуманих тяжчих місць вугілля і зварається сильну мого по-національному вугіллю. Решту доброго вугілля можна буде повернути на другі потреби. Особливо важка мега не приступити до будування електричної централі в базовій групі для київського залізничного вузла. Розу- міється треба мати на увазі-перевид усі тяги на київськім вузлі на електрику. Треба мати на увазі початку електричної енергії і для нової частини Калва, що мусить бути нега по-початок будування. Треба мати на увазі, що вугілля, це є дорогогідний метадія, з котрого можна робити майже все. Що потрібно для життя людності , починаючи карсом і кінчаючи нафталіном, асперином, сахарином, бензолом і спиртом. Герав це виключно академічній баланси, але чо- раз три чотири роки треба буде думати й про збудування у нас мі- жнародної промисловості. Так само й з вагонами. Нам треба 800/г. товарних ваго- нів. Скільки у нас їх є. Тут як раз слушно звернути увагу у раз на завжди по - кінчити з тим великим лихом, котре існувало в бувшій Росії — це з системою ремонту рухомого майна дороги-власниць. Розуміється — це буде залежати від системи залізничного господарства, яка буде у нас далі; чи викличне державне, чи поруч буде істну- вати й приватне. Не зважаючи на те, що й являлося оторинником державного залізничного господарства , а добре розумію, що наші обставини примусять нас допустити і приватне, особливо в стадії будування. Але треба раз на завжди сказувати це зайву перегін- ку рухомого майна на дорогу-власницю для його ремонту. Ремонт треба робити в найближчих маїстернях з тим вагоном або парово- ком, котрий потребує ремонту. Це треба провести законодавчим шля- хом: ремонт рухомого майна, незалежно від того, кому належить по- гон або паровоз, робиться в найближчих маїстернях. Неприйняття й повертає можуть бути тільки на мордений отація. Тут як раз місце порушити питання, чи нема величезної при огорії колії в 0,714 сажн. чи вали західно-європейську в 0,673 сажн. Розуміється , чим ширша колія — тим більш устойчивий хід — але о та найвигіднійша може до технічні вимоги відпові- дать необхідності економії. На заході, де є все довгий досвід у будуванню й користуванні залізницями й до істнує більш 15 різноманітних ширин колій, все-таки найбільш розповсюджена влас- не ця колія шириною в 0,673 сажн. і всі авторитети визнають її найбільш економічною. В це один момент котрий треба прияти на увагу: в перших часах нам найже все доведеться брати або в Ні- меччині або в Америці, де найбільш розповсюджена саме широка ко- лія в 0,673. Як би в нас була саме ця ширина , то це дало б нам можливість брати все без надних вин. Розуміється, заводи немуть підграляти й під свару російську колію в 0,714 сажн., але за це вони звичайно братимуть дорожче. Наскільки вруйновано саме полотно. Як по руїна така во- линка, що по суті це буде майже нова укладка, то чи не вигідніше уложити західно-європейську колію. Розуміється, це питання кожної - 5 - правильно розвивати лише оглянувши валізниці на місці. Тепер, коли робоча праця так дорого коштує, велике значен- ня має заведення всіх технічних поліпшень у справі експлоата- ції залізниць. Перш усього розуміється централізація стрілок, і блокировка шляху. Усі цінні тепер так підокочили, що це буде конту- вати великі гроші, проте це вигідно зробити, бо зміна не тільки економиться при експлоатації, але це дасть велику користь. Треба та- кож централізувати не тільки великі станції, але головним чином так-звани середні, бо їх велика скількість і вони власне дають найбільшу економію. У тій графічній схемі котра додається до цього короткого конспекту, нема вказівки на будування нових залізниць у першу чер- гу. Але по суті, залізниць у нас мало й треба будувати нові. Вини- кає, одначе, велике питання: чи вистачить у нас металу. На відбуду- вання старих залізниць потрібно не менше 50 міл. пуд. металу, ра- хуючи і те, що ми даємо Росії , а може трохи й Кубані, аби дістати шпал та змазочних масел, газу та бензину. На кожен пуд металу приблизно потрібно 1,8 пуда руди. Значить, як нема запасу металу, то потрібно біля 90 міл. пудів вал. руди негайно для нас самих. Правда, до війни на Україні добувалос- ць річно до 400 міл. пудів залізних руди. В 1913 році на заводах було ще великі запаси руди, потім - у 1914 році не було вивозу за кор- дон/до того вивозилось приблизно біля 300 міл. пуд. річно/, але все- таки скільки фактично залізничилось на Україні й скільки вивезено це невідомо. У всякім разі добування заліз. руди може початися не раніше як через рік після встановлення де-якого ладу і за цим треба рахуватися. Треба також рахуватися і з тим, що чужоземці за- міськ краму, який вони будуть нам давати, вимагатимуть у нас руду. Таким чином питання про можливість будування нових залізниць стоїть у залежності від нашої металургічної промисловості і ви- рішити це питання можна тільки після обслідування питання на мі- сці, як стоїть у нас справа з металом та з рудою. Будування залізниць є голуазо, в котру найлегше піде закордонний капітал. А прибавлявати капітал нам треба, як що ми хочемо відбу- дувати наше господарське життя. Але концесії треба видавати обе- режно, треба, щоб люди, котрі розуміються на цих справах, мали - 6 - право голосу, а то можна включити в таку бідність не відомо буде, як в ней? Я видни. Може легко статися що буде утворена держава в дер- жаві. Доводилось чути, що майже всі наші "дипломати" захопуються ко- ло віддачі наших залізниць в "аренду" на 50 років, бо капіталісти обіцяють за це не тільки привести їх у порядок, але не платити якіс гроші державні. Розуміється, державні гроші дуже потрібні, фінансове наше становище дуже критичне, але ж не можна такою ціною щось діс- тавати. Віддати залізниці в чужі руки — це значить віддати ціле еко- номічне життя на потолу тій групі капіталістів, котра пізьме в арен ду залізниці. Обов'язково треба, аби п. Міністр Закордон. Справ роз- лянив, що не тою віддача залізниць в аренду на 50 рік, але навіть представлення "якоюсь окремої залізничної концесії" може бути по- дане тільки в формі пропозицій на розгляд і рішення уряду. Як би з боку капіталістів були зроблені вигідні пропозиції, тоді розуміється треба їхти їм наустріч, але разом в тим треба уваж но читати пропонований договір. Концесії старі, видані ще за старих царських часів, треба особливим законодавчим актом скасувати, — за- пропонованні підприємцях подати нові пропозиції. Треба покінчити те також в тим становищем, що правління різних Товариств поміщаються десь у Петербурзі чи в Брюсселі. Коли підприємство міститься на Ук- раїні, то цут не мусть бути і правління. Ця примітка мусть відносе ситися не тільки до залізничних , але взагалі до всяких промислових підприємств. Не треба повести лю закон. Окрім того треба взагалі скасувати де-які концесії, як не відповідаючі інтересам У.Н.Р. За те треба випропонувати нові, для нас дуже потрібні: Київ - Суми, Умань - Миколаїв, Київ - Ролта , Окадовськ - Донецький басейн, Ко- зинки-Долинська, Київ-Ітомір-Радзивилов. Ці колії далеко ще не все, що потрібно країні для обслуги його шляхами. За старих часів завсігди по станціях істнували т.зв. залежки", як наслідок невпорядкованої хлібної торгівлі і майже пов- ної відсутності дрібного краю. Весь хліб тоді звозився на станції і здавався до відправки, бо це ще давало змогу заставити залізничний дубляж у банку й одержати гроші. Необхідно зорган- зували нашу хлібну торгівлю на той арезок , як се зроблено в - 7 - Америці. Цілу сітку елеваторів, які будуть потрібні, можна буде збудувати лише згодом, але видачу сертифікатів і повинен під них можна улаштувати зразу. Тоді може на танцях не потрібна буде така велика кількість т.зв."складочних" помешкань. Одночасно в цим треба буде негайно почати прокладку до 4000 верстових посейних доріг, головним чином підуйдів до станцій залізниць, об улаштуванні соці значення добрих брукованих шляхів, досить вже дати що на посейних шляхах, наругана могла бути на 30% більше, ніж на грунтових, а платня в 1 раз менша. Окрім того при іншій стадії техніки у залізниць буде сильний конкурент в особі рухового автомобіля. Тільки великі грузові перевозки на великі віддалення залишаються на залізничних; увесь місцевий рух, який обслуговує міста й села, можлив, кожоднинний-безумовно перейде на автомобільне сполучення. Прокладку посейних доріг буде негайно розпочати. В багато місцевостей, котрі під час весняного чи осіннього лендоріжан маєне відрізані від життєвих звичайно неможливе становище і в цій справі треба негайно допомогти людності. На які й кошти будувати посейні шляхи. Найбутній устрій УПР уявляється нам у формі Беланської Республіки, в широкому децентралізацію податків. Кожен повіт у своїх межах сам себе оподатковує й сам збирає податки, а рівно й сам витрачає зібране на себе, але на справи, що повинні властивості в центрі, а саме: на дороги, школи, санаторії й т.п. Звернути справу прокладки посейних доріг мусимо вали на себе уряд, але згодом повинні чи громади повинні будуть ці витрати сплатити, бо потреба в громадах буде в уряду величезна. Справу проведення посейних доріг треба з технічного боку поставити добре, а саме купити каменедробилки, парові катки, й т.д. Із фабрик, які треба збудувати в першу чергу, цейфарик на пору. Фабрика мусить бути величезна. Де 17 будувати чи в лісах десь біля Овруча чи близько до столів, де з соломи можна було б виробляти целюлозу-це деталь, але фабрика мусить бути велика. Потреба в папері на Україні буде величезна. Київ мусить стати - 6 - духовним центром усіх Українців. Ми зможемо приєднати до себе, напр. Кубанців, тільки в тім разі коли ми узяли бимемо собо фокумулятор дух хових борецтв. Може це смішно, що як-раз нам інженерам доводиться твердати увагу на те, що у У.Н.Р. нема того, без чого Держава нити не може; своєї преси. Негайно треба закласти велику газету, котра обслуговувала б майже весь край. Часопис мусить мати добре обо- рудовану друкарню в ротаційними машинами. Часопис мусить друкува- тися двічі на день; така часопис майже так саме необхідна, як і транспорт. З часом друкарська справа розвинеться, але перший крок - не свій власна часопись, власна друкарня й власна папірова фабрика Взагалі на Україні буде великий попит на папір, і власна папірова фабрика буде вигідна й в економичного боку. Все улаштування для великої папірової фабрики й великої друкарні треба закупити зараз аби при першій можливості негайно негайно переселити на Україну. Виникне питання: купувати, купувати, а де ж взяти гроші. Розуміється, це питання дуже трудне при тім тяжків стані, в якім ми зараз перебуваємо. Але треба мати піру в самих себе. Бо як ми сами не будемо вірити в себе-то хто ж у нас повірить. А ми ма- ємо всі підстави, щоб на протязі ликне-небудь 20 років вийтись з економичного рабства - розуміється, коли не сидітимемо згорнув- ши руки. До закордонний капітал нас посмокче і посмокче добре, а ним доводиться рахуватись- треба дивитися дійності просто в вічі. Знов повторюємо: треба рахуватися в цими обставинами, як з непере- локим фактом, і тільки треба ванти всіх заходів, аби швидше в не- волі:. Першим кроком до цього є організація емісії, валютної справи й податкової системи. Стоворюємося, що першим кроком є за- кордонна позичка. Важко тільки, аби вона робилася по можливості під найбільшою гроноського контролем. Як буде зпорядкована справа емісії, не належить до компетен- ції Міністерства. Фінансів: воно вирішить, чи буде державний банк Істнувати на цілком нових підвалинах, чи тимчасово його бує зали- шено на старих російських підвалинах. Одно тільки, проти чого ми інженери рішуче висловлюємося, це-щоб Державний Банк після ро- сійського зразку, залишився в виключним розпорядженні Міністра -9- фінансів. Дуже було б бажано, щоб до Ради Банку входили цілком незалежні люди, що краще було б, як би відбув по типу шведського. До до податкової системи, то тут треба розрізняти два моменти: І/ поки ми будемо в економічній залежності і 2/ коли ми будемо цілком самостійними і вільними від великих економічних пут. Аби вийти швидше з економічної залежності і найшвидше допомогти розвиткові своєї промисловості, може доведеться завести й дещо таке, чого при нормальних стані ми б не треба було б робити, коли? Був соціалістичний кабінет Винниченка і ставилось питання про податки, то горільчану монополію було відкинуто, як принципово неприйнятну, для соціалістичного кабінету. Тепер самотніку гонять селяне самостійно, і та максимальна шкода, яка походить од неочищеного спирту через т.зв. свинні масла, само істнує. Як би навіть було видано заборону вживати спиртні напитки і гнати самотенку, то все такі цим не було б знижено вживання - це робилося б потайки. Тому вдавалося б краще отверто боротися з цим лихом двома шляхами: 1/ - давати горілку добрі і очищену від свинних масел, а другим шляхом наукових виявлень і шляхом піднесення загальної культури народу. У ставрім російським бюджеті горільчана монополія давала до 40% усіх державних прибутків. Монопольні кременці мають, розуміється, де-які позитивні сторони. Продавець не залежний у тим час більше продали, продавець не буде приймати річей в обмін на горілку, якщо цьогочасово вважалось можливим завести монопольний продаж горілки - це дало б досить великі суми, котрі можна було б повернути на гарні необхідні потреби всього народу. Провідна думка воєї податкової системи: більшість податків призначаються самим людством, нем самому збирається і в нежах даної місцевості самої людності визначається. Тільки не велика кількість поступає безпосередньо в загальну державну скарбницю. Це є ти ідеалом, до якого треба вмагатися і котрий більш менш можливо буде здійснити в другий період, коли ми будемо вільними - 10 - 248 У перших часах тяжкі через обставини, може прийдеться напа- ки поставити податкову справу так, щоб податки збірались у загаль- ну казну. Цілком вигідно за прикладом Італії зробить страхування державної монополії, так званий подоходній податок і податок на переходяче майно мусять бути послідовно введені. Розуміється, про все це говориться тільки в самих загальних рисах, бо мають Міні- стерством Фінансів все це робиться більш докладно. У перших часах наш товарообмін полягатиме на підвалинах ста- рих часів, коли безпосередньо міняли крам закрам. Апарелом ізбі- раючим і поділяючим на Україні можуть і мусять служити кооперати- ві. Що до закону акордон, то тут треба влаштувати лкусь окрему комісію для закупок із представників різних міністерств і фахов- ців, бо те що добре для Опощи та Ахтирки, не підходить до Парижу та Берліну. Сама система господарства мусять користуватись тим, що за- хід вже виробив, краще сказати виробляє. Після світової війни має ж по всіх країнах почали шукати нових економічних шляхів, для ве- дення господарства. Найбільш докладно і послідовно це проявилось в тих країнах, де робітничий рух найбільше зорганізований - Англії та Німеччини. Між іншим, тут виникло питання про соціалізацію головно- го чинника економічного життя, зуріля. На великий вдьль до цього чисто економічного питання примішали політику і напутали справу. Робітнича маса гадає, що в соціалізацію покращає їх становище, що вони будуть діставати частину прибутку, котру зараз дістає власни- Але це помилка думати, що соціалізація в питанням виключно робін чим. Соціалізація має на меті усунути приватні монополії, котрі іст- ють не на користь загалу, а для збагачення невеличкої рупки люде Дійсна соціалізація не звлає підприємств трестами та синдиката- ми, а навпаки дає велику колю підприємствам. У всіх серйозних/не большевицьких проектах соціалізації червоною ниткою проходить ду- ка, що продукти соціалізованих підприємств, як можна більше належать загальні. Одночасно всі економісти підкреслюють, що соціалізація і є утвердженням і це на соціалізації, яку завели бльшовики - це набензитища. Продукція підприємств, котрими керує держава, завше н- - II - 246 dsl висока. І багато економістів, котрі отверто признавать, що сама держава не в лімі реві не може господарювати. Розуміється, вона може мати підприємства, але це не буде видимим господарюванням і в країні ра- зі це буде керуванням. Господарство є справою господарів і раціональне господарю- вання можливе тільки тоді, коли господар зацікавлений у доходах господарства. Це підноситься не тільки до квалів але до робітників. Таким чином, цілком повне виключення приватної власності треба вра- жати моментом, зааримуючим розвиток родуції. Одночасно треба підкреслити, чи не можливо залешити істину- чих зараз необмежених форм приватної власності, по скільки це відноситься до продуктів, у котрих зацікавлена загальність. Треба твердо встановити, що власність на продукти праці є як би нагорода за працю, котра належить підприємцю / господареві/ лише доти, доки він веде своє підприємство раціонально. Підприємець не є повновласним госпо- дарем у свій хавайстві, а тільки розумним керовником. Підприємець так само повинен підлягати контролю, як і кожен робітник. Право підприєм- ця /власника/мусять бути заслужене організаторською працею на загальну користь. На ліки раціональних підставах у напрямку загальних інтересів повинна направлятись праця підприємства-цього не можуть вирішити ні підприємець, ні робітники, бо вони всі будуть диматися в погляду своєї праці і своїх і реональних інтересів. Цього також не може встановити й держава через своїх урядовців. Це може бути встановлено тільки фактичними а представниками всіх відділів промисловості /як підприємців, так і робітників/. Не в окремих підприємствах, але в керуванні загальною промисловістю, робітники і підприємці повинні брати участь при обміркуванні продуктивності підприємства і не розділяти прибутки окремих підприємств вони, мають, а прибуток усіх підприємств. Це основні риси великої революції соціалізації. Намдов- делься отверто й рішучо оставити питання чи бажанно ми знов таких умов, при котрих можливе істнування таких "Профсоюзів" як це було за часів Гетьмана. Організація "Профсоюса" була цілком ворожа всьому Українську і вся праця його була направлена, на знищення України - 12 - 247 853 і відбувається "однією поділкою". Нем Українцям доведеться ви- носити по великому боргову зі воїна цими певними даними, котрі, ро вушляться, мають за собою домогу винання. Кону врешті-решт бували в понеділкій басейні та вугільних мональних-зел добре розумів, чому большовики нав там такий вели- кий успіх. Місцевість - оген, зниженний горячки сонцем. Нема ні деч- рева, ні якої рослини. Ряд великих даних виходу в величезних купами вироблених одвалів, боку припістинною хатки шахтарів. Не на парканів, нема садків, нема ніяких колабованих будинків-нема де б притулитися і відпочити робітникам: одніє місце-монопольна. Окреенно дивиться на це все, але що ограшнім цифри: остення акта /1916 року/ два такий склад робітників: міною та дітей...................12,0% сіменців..........................1,8% полонених та штабнів............12% підлятаючих мобілізації.........20% рента................................47% Як розглянути ставлення до вини-одувки робітників на малах, то тут картинка це оцинка: робітники працюні менше року...........65% " " рік..........................32% " " більше року....................2% Таким чином можна конструвати, що робітник-шахтарі-зай- вні, які завжди міняються й приходять з далеких навіть великорусь них губерній. Це залежало головним чином від того, що умови праці, а го- ловним чином миття, не уважали на відносно високу платню навіть за старих часів до війни, були цілком неможливі. Не було нічого такого, щоб прив'язувати робітника до місця його праці. Одне наразьке правительство нею ото похвалитися особ- ливою дбайливістю і проведенням соціальних реформ у сфері робіт- ничого життя, але треба прагнути ознати, що все те, що було вроблено /кап. зграхування від нещасних випадків....../ було вроблено під впливом державної влади. Головні веровники чужоземці, не зна- - 13 - нчі мови, ставилися звісока до людності і утворили надзвичайно ворону атмосферу. Уряд пусить рішуче вимагатися у взаємній відносини між робітництвом і приватними підприємцями і настолети, щоб умови робітничого життя були можливі, щоб робітництво мало можливість не тільки фізично відпочивати, але й мати це лусь можливість задовольняти свої культурні потреби. Коли уряд УНР. проголосив підповерхню землі власністю держави, мусить бути встановлений особливий порядок здачі в розробки в обов'язковій платні натурою/вуглем/, який здавався б на найбільш чій робітничій станції. Ця здача в аренду вугільних розробків повинна оголонуватись наперед, якщо вона була відома всім, навіть і закордонних часописах. У Донецькій базейні для кращої комунікації між шахтами і до поширення підвозу продуктів, треба збудувати біля 600 верстов за винць. Окрім того, як вже сказано, треба дати добрий вихід вугілля до моря, а саме збудувати колію Скадовськ або Херсон-Донецький базейн. По до шахт, то в боку технічного воїни обладовані цілком не можливо. Пишучому ці рядки доводилось персонально спускатися і о дивлятись багато шахт і штоленів; усі вони дуже небезпечно улаштовані. Ті 1,5 міліарди пудів, що добувались до війни, не являються тим максимумом, вище котрого не можна пійти. Навпаки можна з легкістю значно побільшити добування. Хімічна промисловість і головним чином вибори з вугілля обов'язково треба негайно починати заводи. Поскільки це важко навіть для перших років, можна дати такий конкретний приклад: у той час як шали, непрошитана ніяким антисептиком, може прослужити пять років, шала, пропита на карболінеумом/продукт, який являється, як і орівати кам'яний вугіль понаду/, легко може прослужити всім рокам. Усі пали, що забиваються в землю, всі спідні винці будинків, навіть вимазувати карболінеумом-то і дерево дуже добре зберігається й гниє. Досл і окрім карболінеума в вугілля можна добути багато ду цинних і корисних виробів. - 14 - Цукрова промисловість у 1914/15 році було засіяно 697,241 десятин буряками, в котрих зібрано 758,652.000 пудів буряків. Цукру-песку /з валасами від 13/14/ було всього вироблено 122,643.958 пуд. Кількість цукру по полярнавці 17-18,34. За старих сів зале огралися або цукор вивозився вакордон . Так, напр. у 13/ році було всього вивезено 8,511.310 пуд., а них по зелівниці на зах 2,918,806 пудів, та в Персію і Фінляндію 5,592,501 пуд. Ціни цукру як валти 1914р. були такі: лісок Ір.60к. пуд. рафінац 4р.20к. Для ви ку на внутрішньому ринку було випущено 86 міл. пудів. Зараз нема і домостей, скільки буде засіяно буряками, а може і взовсім не буде з сіяно. Цукрові промисловості загрожує велика небезпека, не тільки тому, що на фабриках машини мають посовані, а і ввагалі тому, що можливо не буде бурякового насіння. У порівнянні з Німеччиною кіл: кість буряків в десятинах у німців більш ніж у нас , і самі буряки в зовнішнього виду більші, але солодкість цукру у них дільше. Це значення не будь від неволі. У німців земля-рубка, котру вони наш говують усякими штучними гноями, а у нас свята земля родить сама. У будучності ми даватимемо цукор тільки Велікорусії, бо на Персій буде постачати Кубань, а вивозити свій цукор на захід, аби тільки : вивозили, не варто. Адже всім відомо, що дякувчи повороту акцизу на вивезення цукор-англійці мали його по ціні більш низькій, ніж ми самі платили у себе і годували ним своїх свиней. Одини з необхідних кроків до можливості економічного розвитку - о влаштування цілої сітки технічних шкіл. Підкреслюється т о х н і ч и н и х . Загальні початкові школи так саме мусять мати в своїй програмі випадки по сільсько-поселедарському підділу , чи по більництву, чи по огородництву. При великих металі низь звводах мусять бути школи/де хлопці вчалися спорота та інших праць по металу. У районі вугіл них каналень мусять бути якось низча гірна школа. Віля цук- - 15 - роварні мусить бути школа, де б хлопці вчилися цукроварствю. Україна має всі данні, аби швидко вибратися з економічної неволі, але треба розумітсья працювати. Найближча будучність належить інженерам. Їх громадським обов'язком є прикласти усі сили, щоб дати цілий кадр техніків- Українців. Керування господарством/особливо в нових державах, як наша Україна, де рішучо треба багато зводити новин, люди можуть виникнути дуже великі економічні втрати від нездолого заведен- ня або рішення з економічно-технічного боку. Тому поруч в Радою Міністрів повинна існувати особлива Вища Економічна Рада, через котру великий закон або пропозиція в справі техніки, економіки/ або фінансів мусить перейти і до голосу котрої мусить прислухатися загальна Рада. У цій кон.-техн.-фін.Раді мусять бути представники підприємців і робітників від усіх галузей промисловості, пред- ставники уряду і представники т.зв."вільних професій". Для Вища Економічна Рада має свої філії на місцях, котрі докладають їй справи, і прохають її рішень та ходатайств перед законодавчими установами.- З уважненням Вєдомий Вз.о. М-т. дит. Веддінського До Особистої Канцелярії Пана Голови Ради Міністрів Загальний 2 Серпня 21 I постоям. Згідно з резолюцією Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ в 2 цього серпня, надсилається при цьо- му, для доповіді Панові Голові Ради Міністрів, ли- стування в справі виплати грошей полковникові Яц- кевичові. І зауваженням, що держава по бідно- сіях в Кадр. Офіц. не був призначенний, хто лишається у виплаті з 1/4/21-го року. Начальник Канцелярії Якоб Кар-с Відрух КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. "...... серпня 192 Ір. ч........... м.......... До Пана Міністра Справ Закордонних В ближчому часі має відбутися конференція представників українських С.Д. з представниками Уряду Грузії-Чхідзе та Рамшвілт - в Берліні. Звертаючи увагу на цю конференцію /заповіджену "Соціалістичний Думкою" Ч З/ ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ просить негайно повідомити Посла Стоцького в Берліні щоб вій по відбутті згаданої конференції подав належний звіт про неї.Оскільки би потрібна була допомога п. Посла при тій конференції, ці слід уділити представникам українських С.-Д., що пере- бувать в Берліні. Керуючий Справами До Міністерства Справ Закордонних Загальний Серпня 24, 1982 Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь спові- стити, що завтра або позавчора виїжджає до Праги Старший Ад'ютант НАНО ГОЛОВНОГО ОТМАНА сотник До- ценко, який може взяти всю кореспонденцію за кордон. Таку кореспонденцію проситься передавати че- рез Вартового Старшину при НАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМА- НОВІ. Кричаків Начальник Канцелярії Чижовський Начальник Відділу Канцелярия Адміністрації ОДЕРЖАНО Серпень 3 листопада 1956 р. ВХІД Микола Димитрович, Завтра надішлють по запрошенню виїздно. Прошу вирушати повідомити МЗС про це яка перед мет перевороту віднеслися до цього Раки 8. Усі листа просить переслать в Издательство Сибирь мн. Нам. Вобли в Францию В. Давыдов 27/10 24. До Начальника Оперативной Дирекции, М.Д. Михайловиче До Голови Надзвичайних Дипломатичних Місій УНР в Італії та Пвайцарії Пана Мі- ністра Василька. Загальний послання необхідно зросторядженням Керуючого Оправами ДИРЕКТОРІЇ При Міністрів УНР ПРОВІНОЧОГО ЗАСЛУГИ ВІДПОВІДЬ на - необхідно повідомити Вашу Відсленцію, що листа Ва- шого з 14 липня ц.р. в документами, а також листа із 16 А'Н' Березовецького з копією опису якої Інструкція про статтям ЛЬ- - нівській-Нац. Міністр Циронович-охорона і лановів їх БУЛОК ВМІНЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ ПАНІВ ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. ДОВІДКА, на якому під дали розглядання, ЩО ЦО- ВІДЕЛЬНЕРГЯ НА УЗВЕЛНУ ВІДПОВІДЬ ПРИБЛИЗНОГО на чальник відліку 38 ЧЕРВНЯ А ВИБЛОЖ О Д-14 ЛЮННІ БЕЛЬФА 28 ЧЕРВНЯ, У ВІВТОРОК О 7-ІЙ ГОДИНІ ВЕЧОРА ВІДБУДЕТЬСЯ НАДЗВИЧАЙНЕ ЗАСІДАННЯ ПРАВНИЧОГО ТОВАРИСТВА, на якому має бути розглянуто питання ПРО ПО- РЯДОК ВИДАННЯ ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ У.Н.Р. в звязку з законовнеском про поповнення складу Ра- ди Республіки. Всіх Членів ПРАВНИЧОГО ТОВАРИСТВА проситься неодмінно прибути. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE. ГОЛОВА Надзвичайних дипломатичних місій української народньої республіки в Італії та Швайцарії. Високоповажний Пане Директоре ! Ласкаво прошу Вас долучами до сього копії мо- єї службової кореспонденції за останні часи предложити до ласкавого відома Панові Президенту Головному Отаманові Петлюрі. З глибоким поважанням Кан. Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 3, 1921 р. ВУЧ 4/85 Додатки : Копії моїх листувань по справах: I/ Парижськ. Кооператорів / авта, ровери, марсельк. близна/ мої листи : від 8/VII та 9/VII до Шульгіна , від 9/VII до Перепелиці, від II/VII до Голови Кооператорів у Парижі ; до Мене : від Перепелиці 2/VII, 4/VII ; від Баранов- ського від 19/VII. від Шульгіна 17/VII.від Барановск.2-й 19/7 2/ Російські цінні папери : мій лист від 16/VІ до Лебідь- Кричка ; до п.М-П Прокоповича від 12/VII. 3/ Наше загальне положення за кордоном : мій лист до Чеслав- ського від 27/VІ. мій меморандум амер.предс.полк. Сміт; До мене Яковлів від 8/УІІ. 4/ Російськ. з'їзд в Мінхен : Оренчук від 7/УІ. 5/ Військове майно у Відні : Мацієвич від 28/VI ч:2623; мій лист до Мацієвича від І5/УІІ. 6/ Сікевич в справі Гасенка від ІЗ/УІІ ч. 570. та І9/УІІ ч.593 . 7/ репараційна Комісія - австр. кошти :Щульгін від 8/УІІ; ноти віденського Посольства від ІІ/У.ч.ІІ5І /з додатками/ та від 9/УІ ч.І302 . У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносів "2" серпня 1921 р. ч...1869/515К До Канцелярії Директорії Где Р Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому переклад на французьку мову листа до п. Е.Клярк: Вазом з цим Міністерство має честь повідомити, що за відсутністю переклад- чика що до англійської мови, книжка п. Клярк може бути зреферована тільки зго- дом, але Міністерство вживе заходів, щоб справа була полагоджена як найшвидше.- /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНС Серпень 1921 р. вх. ч. 1058 CHANCELLERIE du DIRECTOIRE de la REPUBLIQUE DEMOCRATIQUE UKRAINIENNE Juillet 1921 N.... A MONSIEUR EDWARD CLARK. Monsieur, La Chancellerie du Président de la République a l'honneur de Vous faire part, que Son Excellence Monsieur le President a reçu Votre oeuvre, que Vous avez bien voulu de lui envoyer. Son Excellence, ayant pris connaissance de cet ouvrage, m'a chargé de Vous communiquer sa gratitu- de et en prenant en vigueur les hautes qualites de cet oeuvre, a ordonné de le propager parmi les citoyens ukrainiens. Agreez, Monsieur, l'assurance de ma consideratio- la plus distinguee. CHEF DE LA CHANCELLERIE CHANCELLERIE du DIRECTOIRE de la REPUBLIQUE DEMOCRATIQUE UKRAINIENNE Juillet 1921 Monsieur, La Chancellerie du Président de la République a l'honneur de Vous faire part, que Son Excellence Monsieur le President a reçu Votre oeuvre, que Vous avez bien voulu lui envoyer. Son Excellence, ayant pris connaissance de cet ouvrage, m'a chargé de Vous communiquer sa gratitude et en prenant en vigueur les hautes qualités de cet ouvre, a ordonné de le propager parmi les citoyens ukrainiens, Agréez, Monsieur, l'assurance de ma consideration la plus distinguée. GHEF DE LA CHANCELLERIE До Міністерства Справ Закордонних. Загальний. Травня 24 I Прикладаючи при цьому відповідь Панові Клярк, Канцелярія ІРІКТОРІЇ має за честь проси- ти Міністерство повернути її в перекладі на ан- глійську мову. Прикладаю Начальник Канцелярії А.Дж. Начальник Відділу Панові Едвардові Клярк. Загальні. Травня I Канцелярія НАНА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ має за честь повідомити Вас, Пане Добродію, що НАН ПРЕЗИДЕНТ СИМОН ПЕТ- ЛЮРА одержав надісланий Вами твір і ознайомившись з ним, доручив висловити Вам його подяку, при чому, з огляду на високі достоїнства Вашого твору, дав розказ для розповсюдження поміж українським громадянством. Начальник Канцелярії Начальник Відділу До Міністерства Закордонних Справ. Надсилаючи при цьому в англійській мові писану книгу, що надійшла на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь просити Міністерство зреферувати цю книгу для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Разом з цим проситься надіслати до Канцелярії переклад/на англійську мову/ відповіді п.Кляр'ові на його книгу. Крачкове Начальник Канцелярії Игорев Начальник Відділу У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "23" липня 1921 р. ч.1845 до Канцелярії Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити, що при від- ношенню від ІІ/УП ц/р. № 918 ним була одержана тільки книга п.Клярк; відповіді, яку Канцелярія Директорії просить перекласти, при згаданому відношенню не було. Разом з тим Міністерство по- відомляє, що зараз воно не має перекладчика що до Англійської мови, а тому просить повідомити, чи не можнаб перекласти відповідь на мову французьську.- В тому випадку прикасається мне розглянути петербурзької буржуазії. Директор Департаменту Чужоземних Зносин В.об. Начальника Дипломатичного Відділу Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 25, 1921 р. вт. ч. 1748 До Міністерства Справ Закордонних. Загальний. 25 Липня 21р. 956 постоя. I На листа Міністерства в 23 цього липня за ч.5118 Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому копію листа свого з 7 травня ц.р. за ч.743 з відповіддю п.Клярк'ові. З огляду на відсутність в Міністерстві перекладчика що до англійської мови, Канцелярія просить перекласти відповідь Клярк'ові на мову французьку. Риморівський Начальник Канцелярії А.Костомаров Начальник Відділу З Герця 1921р 7.206. До Пана керівно Секретарю Ради Республіки. З огляду на те, що пошти на упр- еманні Ради Республіки здійснюва- ні в законних суті, без підроз- умів на окремих потреб (наприк мку на затворення почтів Ради Республіки депутатськими квотами) і що при поновленні авансов виника- ють утруднення в своєчасності Скоєднанні авансових рахунків, я визнаю доцільним скоюво- ти попередній контроль по всіх видатках Ради Республіки про що і смажу за мною повідо- мити Вас, пане Секретарю. На підставі істнуючих законів Контрол мене уташований, тисяк скасовувати попереднього конт- роль, зберігається право робити ревизію всіх дозволених грошових вироків в Канцелярії Ради Респуб- ліки в терміни, визначені Державним Контролором. Про згадане скасовувати попереднього Контроль слідно од- 27086 могою з цією повідомлення Послови Скрябінця. Аероплан Контролор Кадарнів и о Директора Канцелярії Донецької У. Ц. Р. Міністр Бельгама Серпень 8 грудня 1921 р. Зе 1593 К-ля Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 3, 1921 р. Вх. ч. До брата Керчного Оповідання дифектурі У. Ц. Р. Замовлення іншого випуску "Більш-всім" з 36 по 40, а також "Вибрана література" для В. Борнова не випущено Прийняти до уваги! Замовлення іншого випуску "Більш-всім" з 36 по 40, а також "Вибрана література" для В. Борнова не випущено З поважанням до Вас пошановано, Міністр Бельгама Куперевський Дуже впішке. 241 12-26 Sm. Nekij Znaj. Svjete - 5/VIII - maj. Mokr. Enero Zemlja (kraj. 2. K.D. Budž 3 Mokr. - prozračno zelenomu Figura - bijeli živih kremena) m Ram. Tolo P., m. Nocana mljep. /VIII 432 Bgund. Slutastolij - brinimo bez ljetnog gub neodobreni enaba Figurka УКРАЇНСЬКА ЖІНОЧА СПІЛКА I серпня 1921 року ч. 197. м. Тарнів ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Українська Жіноча Спілка складає ВАМ щиру подяку за офіру на фонд "Вілсі Квітки". ВАШЕ доброзичливе відношення сприяло за- гальному успіху збору, а підписний лист з ВАШИМ ім'ям лишиться дорогоцінною реліквією в справах Спілки. Голова Спілки Савадська чл. Комітету В. Дерев'янко. В. Сайко Т. Ардименко Секретар Молдавецька Кан. секретаря директора ОДЕРЖАНО Степанова 8 липня '21 р. вх. "1" 104 СПРАВОЗДАННЯ ПО КАСІ газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" з почтку організації видання її /з Квітня 1921 р./по 22 Липня 1921 року /включно/. Канцелярія Директору ОДЕРЖАНО Серпень 8 дня 1921 р. Вх. № 409 СИРАЗОДАННЯ по-малі частки "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" з почотку організації видання газети в Києві 1921 р. / по 22 липня 1921 р. / включно/. ОДЕРЖАНО до КАСИ: | № | Опис | Сума | |---|------|-------| | 1. | Від реалізації чеку на 750,000 корон взстр. по ціні 1,29 нер. польс. за корону | 967.500 | | 2. | Від реалізації чека на 1,000,000 корон екстрійських, не польські мірки одержано | 1.150.000 | | 3. | Від видачі газети п. д-ре ЛУКАСЕВИЧА: | 2.050.197 | | | Зазначено вище суму з 2,050,197 мк., польських/одержана від п. д-ре Лукасевича чи після реалізації не польські мірки закордонної валюти, а саме: | | | | a) 4,000 німеч. марок по ціні 12 1/2 польських за німеч-ку корону, | | | | b) 2,000 німеч. марок по ціні 12,8 мк. польських за ціну марку, | | | | c) 100 випл. дунайських твердів по 4500 мк. польських за фунт твердіння, | | | | d) 50 випл. румінія твердів по 4500 мк. за фунт, | | | | e) 1,000 пав-царських френків по 210 мк. польських за френк, | | | | f) 40 випл. фунтів твердіння по 5850 мк. польських за фунт твердіння, | | | | g) 1,000 мав-царських френків по 270 мк. польських за френк, | | | | h) 150 доларів американських по 1825 мк. польських за долар, | | | | i) 1,000 тжем-царських френків по 367 мк. польських за френк, | | | | k) 25 дунай англ. твердінг. по 88,5 мк. польських за твердинг. | | | 4. | Від переплати-тяка на резерв "Укр.Трб." | 67.105 | | 5. | З гуртових продаж газети "Українська Трибуна" | 93.364 | | | Допомога "Укр.Трб-ві" від кореспонденту "Видавництва" в Тодору Велюхові -1000 мк. і від д-ре Більмога -5000 мк. | 9.000 | | | Зе ОГОЛОШЕННЯ в "Українській Трибуні" | 10.975 | | | **РАЗОМ по КАСІ:** | **4.384.043** | БАЛАНС на 23/VI... —— 4.384.043 Звітність Конторою газети "Українська Трибуна" Київ, 1921 р. Варшава. ВИДАЧЕНО: | № | Опис | Сума | |---|------|-------| | 1. | ВИПЛАЧЕНО држкірі "Літерецький" в Зернані за друк "Українська Трибуна".... | 2.600.000 | | | —— | 2.600.000 | | 2. | За папір для друку газети "Укр.Трб."... | 386.534 | | | —— | 386.534 | | 3. | Утримання переселенця, складу Н-ра те Роджкін... | 729.129 | | | —— | 729.129 | | 4. | Виплачено КОТРОННОЇ плати за статті | 89.942 | | | —— | 89.942 | | 5. | За пересилки та експедиції газети "Укр.Трб."... | 73.468 | | | —— | 73.468 | | 6. | За куплено меблі/мобел, пичч., мов і тд | 95.100 | | | —— | 95.100 | | 7. | Видано виписки в рах. постачальників др... | 67.874 | | | —— | 67.874 | | 8. | Не командировці і організаційні др... | 61.019 | | | —— | 61.019 | | 9. | На гаспляр., консультарські та дрібні витрати... | 132.621 | | | —— | 132.621 | | 10. | За молочне, за постачання інформації від Агенства і за куплені резети для Ред... | 53.586 | | | —— | 53.586 | | 11. | Виплачена Українському Стандартному Громаді в Зернані в рах. польською інформацією... | 5.000 | | | —— | 5.000 | | 12. | Повинно рішення особи... | 45.000 | | | —— | 45.000 | РАЗОМ ВИДАЧІ по КАСІ: 4.289.293 САЛДО КАСИ на 23/VI... —— 91.750 БАЛАНС на 26/VI... —— 4.384.043 КРИМ ТСОІ восьмій виплатити: в Достроєчній платні за недруковані статті в "Укр.Трб."... 165.000 (Видано залізниця/др. кур'єри, навм-пом.) 194.753 Експедиція: 28 Квітня 1921 р. Контора газети "Українська Трибуна" У.н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ "6" серпня 1921р. ч./101/7. ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. ВАША ЕКСПЕДЕЦІЯ Згідно Вашому наказу, даному перед виїздом до таборів, я вжив всіх заходів, аби члени делегації міністри Ніковський і Пилипчук виїхали до Варшави для продовження акцій в справі фінансування нас Польським Урядом. З огляду на категоричне відмовлення п.п. Ніковського і Пилипчука Радою Міністрів були видані уповноваження для праці в Варшаві Тов.Міністра Шляхів Лукашевичу, який мав виїхати до Варшави 30 липня. Всі папери і необхідні кошти було видано п.Лукашевичу, але він не виїхав до цього часу і на моє запитання відповів, що його від'їзд затримано розпорядженням ВАШОЇ ЕКСПЕДЕЦІЇ. Між тим по інформаціям з Варшави 2 серпня повернулись з Фінляндії п.п. Домоський і Лукашевич і в зв'язку з цим є можливість досягти в фінансових перетрактаціях з Урядом Р.П.Ш.позитивних наслідків. Маючи на увазі наше тяжке фінансове становище, докладаю вищезгадане на розпорядження ВАШОЇ ЕКСПЕДЕЦІЇ і прошу відповідних вказівок. Г.О. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Мин. Старий Директор ОДЕРЖАНО Серпень 6, 1921 р. Вх. ч./101/ У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 6 серпня 1921 р. ч. 1009 До канцелярії Директорії Особиста Канцелярія Голови ради міністрів має за честь повідомити Канце- лярію Директорії що справи о виплаті гро- шей полковникові Яцкевичеві переслана 6 серпня за ч. 4009 на висновок міністерства Юстиції. В.О.Директора "Канцелярії" В. Кушел Ст. Діловод Буде звідки Директору ОДЕРЖАНО Серпня 6 1921 р. Вх. ч. 1100 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 4 Przewodnika Nr Otrzymany dn. / 18 VII ... LIPCA 1931 r. o godz. min. od Podpis urzędnika z + WARSZAWA C 311492* 19 31/7 12: godz. min. Hwoni członkowo * bardzo proszę zakomunikować nowogrodzko 37 odesłanie 11 pozwoleniu bryza nowa sytuacja = pułkownik = + magazynu . Najcenniejszy Tomy Pieniążku Pok. Lommiopolski Kraj skierowa dozorczy województwa Oleksandrow Wartawa Nowogrodzka 37 mieszkanie 11 Pułkownik Smitorybow Pryza scenarona doładnić listem Myronowy. Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wynikłe z późnego przesłania lub niedostarczenia telegramu. Nagłówek telegrame z aparatu drukowanymi czcionkami oznacza: 1) miejsce nadania, 2) dzień nadania, 3) godzinę i minutę nadania, 4) dzień nadania, 5) ilość słów, 6) numer telegrame. M. P. I T. 1019 - VII.919 - 8000.000 Kunst- Monsieur Ton chef d'atelier Bonne qualité avec un peu de couleur bleue & blanche La Jarnac Lune (ou Tignan) Deux étoiles Miroir à l'air, long 20 cm. Coté droit en fonds de verre, très belle lumière. Décors sans foyers cependant le poli est un peu mauvais. Très bel ouvrage (Bureau Japonais) je mets le Champ M. P. V. 800 fr. Voir Monsieur Koenenmeyer Monsieur deputé Mon équipeur mon Rabot Monseigneur du Roi, D'ordre & d'usage déposant Lyon y ouvre l'économie des arts et les industries en Présidence mondiale Mme V. mairie Olympe de Gouges huis de vaches Humeurs unis Jardin déplacé hon. Pöllnitzsch & A. Drey, égout Goethe-land Kaboulay Bokmuth 3 rue du Roi-Robert à l'île 7/VIII/24. 10 ВИТАГ з протоколу загальних зборів Київського Українського Правничого Товариства в Тарнові 14 серпня 1921 року. Заслухавши листа Голови Ради Народніх Міністрів УНР з ІІ серпня б.р. про визначення відповідного кандидата з Членів Товариства на фаховий і аполитичний уряд Державного Секретаря, Збори УХВАЛИЛИ: Висловлюючи своє неодмінне побажання, аби уряд Державного Секретаря окремим законом був встановлений незмінним, яко-фаховий і аполитич- ний, Правниче Товариство визнає за відповідного кандидата на цей уряд свого Члена Григорія Шиянова". З оригіналом згідно. Член-Секретарь Ради Товариства ЛОВЕЦЬКИЙ /в.р./ З копією згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Загальний 17 серпня 2/р 1036 листов. До Вирального Управа Військового Міністерства. Надсилається при цьому, врідно з розпові- дзюв п.Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ доповід: Начальника 1-го Відділу Української Ліквіда- ційної Комісії з 24 липня ц/р за Ч.85 для доповіді п.Міністрові Військових Справ. Приклад Начальник Канцелярії Приклад Начальник Відділу Канцелярія Головного Отамана ВІЙСЬК Української Народньої Республіки 1921 р. ч. 1450 До Канцелярії Директорії. Надсилається, згідно революції Начальника Військово - Похідної Канцелярії Пана Головного Отамана. Додаток: Доклад Начальника І відділу Української Ліквідаційної Комісії від 24 липня 1921 р. під ч.56 на імя Начальника тої ж Комісії. Начальник Відділу, Сотник Діловод, Ранговий 1056 22 серпня 921 До посла У.Н.Р. в Німеччині Пана Смаль-Стопького. ПОСТОЮ Маю за честь повідомити Вас, Пане После, що листа Вашого з 9-го цього серпня за ч.2163, одержано й ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ доповіджено. Лурович Керуючий Справами Многодерський Начальник Канцелярії До Пана Голови Директорії й Головного Стама Військ У.Н.Р. Симона ПЕТЛЮРИ, К.М. Незалежно пересилати 16/VI/40 No. 2163. Gesandtschaft der Ukrainischen Volksrepublik in Deutschland Berlin NW.40 282 256 ТАРНІВ. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ • ПОСОЛЬСТВО З розпорядження Пана Керуючого справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ має за честь просити Місію придбати й надіслати за рахунок Канцелярії книгу: "Германська революція, її несчасті і ся спасення" Генріха Штребеля. Авторизований переклад з німецькою, надежди Цунк. Изд."Воля Росії" Прага 1921 року, 160 ср." Начальник Канцелярії Михайло Світлана Микола Начальник Відділу ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. Ленін Штребель Германська революція, єв чиємріє яс ся спасеніе . Авторизований переклад с французького. Надежда Щутак. Изъ „Воля Росії“ Права ціль. 160 До Військово-Полічної Канцелярії РОЛОВНОГО ОТАМАНА У відповідь на листа з 18-го цього серпня за ч.1307, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повідомити, що в справах її листування за Сотника Угорської Армії Кайсера нема. Монсарж (к/п) начальник Канцелярії Михайловський начальник Відділу Олексій Миколайович Начальник ВІЙСЬКОВО-ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У. Н. Р. " Серпня 192 Ір. ч З наказу Пана Головного Отамана прошу повідомити, чи не має в справах Канцелярії Директорії листоввання за сотника Угорської Армії Кайсера. Додаток: копія відношення Міністерства Закордонних Справ Ч.5212 і копія рапор ту Секретаря Надзвичайної Дипломатич- ної Місії в Угорщині Ч.4. Сотник За Начальника Відділу, Ранговий У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Міністра 13 серпня 1921 р. 4.5212. Копія. До Військово-Похідної Канцелярії Пана Головного Отамана Військ У.Н.Р. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьому відомості про сотника Угорсько Армії Кайсера, надіслані сюди Дипломатичною Мі- сією У.Н.Р.в Угорщині для докладу п.Головному Отаманові. :ональник Канцелярії/підпис./ В.О.Діловода /підпис./ З оригіналом згідно: За Начальника Відділу Військово-Похідної Канцеля- рії Головного Отамана Війська У.Н.Р., Ранговий Копія. До Пана Голови Української Надзвичайної Дипломатичної Місії на Угорщині. Рапорт Після дослідування як е я, згідно з Вашим наказом зробив, що до особи п. сотника Ярмння Кайсера, виявилось що ніяких закидів проти нього в розумінні його відб- ностей та його моральности, зробити не можна. Д-р./підпис.Секретар Україн.Надзвич.Диплом.Місії на Угорщині. м. Будапешт 3 травня 1921 р.ч.4. З першою сом згідно: Начальник Загального Відділу Військово-Пожежної Кан- целярії Головного Отамана Війська У.Н.Р.. Ранговий До Пана Міністра Фінансів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь на діслати при цьому на засновки та розпорядження Ваше Пане Міністре, доповідь п.З. Прихадька про фінансове становище державного центру У.Н.Р. і способи до його полагодження. Миронович (к/р) Керуючий Справами Овсій Миколай Мистердяк (к/р) Начальник Канцелярії 21 серпня 921 р. Вельмишановний Вікторе Кіндратовичу. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, одержавши Вашого листа з докладною запискою про фінансове становище нашого Державного центру та способи до його полагодження, доручив мені висловити Вам від його імені ціру по- дяку. О Вельмишановног о та Ваші міркування, що до полагодження нашого фінан- лана В.К. Приходька, сового становища, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає дуже цінними і наказав передати їх на розгляд Міністра фінансів. Крім того маю за шану повідомити Вас, що ще у лист паді минулого року, в ініціативи ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ, було порушено, а нині стало актуальним і розгляда- ється в Раді Міністрів питання про утворення Вищої- Фінансово-Економічної Ради, в роботах якої, я повинний , Вам цілі міркування знайдуть ширшу оцінку і признан- ня. Прошу прийняти запевнення в цирі до Вас моїй постані. Л. Муромов (в. р.) Ольга Михайловна - Нова Береза До Посольства У.Н.Р. в Німеччині. Постову Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ, з наказу Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ, має за честь просити купити за її рахунок в Берліні і надіслати до неї книгу: "Архив Русской Революции" том ІІ / в цьому томі є стаття Романа Гуля про оборону Гетьманщины Києва в 1918 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. Купчи Архів Руської Революції т ІІ. (в крошуточі в сорочці Вомана Тричі про оборону Єрманджилли Київа в 1920 р.) Перу наше пообвєзок с Берлін 23/VIII. Каменевъ митр Миколаї Секретарський Уповноваження 1947 25 Серпня 921 Постоя Пред'явник цього кур'єр Петро Виро- вий уповноважується одержати для Канце- лярії ДИРЕКТОРІЇ зі складу Комісії по ліквідації державного майна 1,000 арк. паперу І-го газунку. Острий Михайло Пов. Народ Митерев (к р) За начальника Канцелярії Миклашвський (с к р) Начальник Відділу ОЛЕКСАНДР САЛІКОВСЬКИЙ Головний Редактор "Української Трибуни". Варшава, 22 серпня 1921 р. Виконувачам Синій Важливий П. Комітету Ради Міністрів П. К. Пилипчук і Н. Кармазькі Справа про О.О. Ковалевський звернулися до мене з державним вказівком щодо до ведення "Української Трибуни" і запрошено до Маршала, як свідчений народ у цій справі. Важливо, що їх маємо змогу з'явитись лише в наслідок необхідності або неповнорозумного автора в тих чи інших випадках. Якщо ж у редакції Української Трибуни, я бажав би їх зв'язати з цим місцем, Котрій маємо право до П. К. Пилипчука власним своїм обов'язком поділитися із нами і разом з ними найкраще переконувати їх у нашому добре баченні справи "Трибуни" і дійсному підтриманні її, тому що нас цінує. З високою до Вас автентичною Ваш В. Олекшинський Високогіваний Пане Калинковичу! Я держав Ваше листа, переданого через П. і. Зайцева. З великим урахуванням я став вище до цінних порад і вказівок своїх співгромадянів, але, останнє я міг зробити, на цей раз мені Ви пишете не як старого бітника, а як голова Ради міністрів. Тому вважаю своїм обов'язком зазначити, що має Ваш міг зазвичай лише в наслідок непорозумінь, а помітне повинен — Вами необґрунтовано. Коли я приступав до організації роботи, то голова Ради міністрів попереднього складу В. К. Прокопович звернувся до мене з ординарним листом, в якому заявив, що тезиси мії в цьому ряді не повинна бути прийнятим і що один умова, яка має стати витяг — це та, щоб робота була безбарвною і спокій на громаді У. Н. Р. По цьому чиновному я мав узяти вільну руку. Тимчасом на такий очевидний я й згадував радячі вати "Українському Трудовому". Інші члени Дум мене, як цих журналістів, взаємно неприйнятні. Я розумію, що сучасний уряд може дивитися на пресу з іншим поглядом, ніж то висловлено в листі до мене виконавчого В'яземського Костянтиновича. Сучасний уряд в давніх чиноват може відчувати потребу і в ординарній, — а далеко сьогодні від думки увагу зайняти. Я хотів би мене завжди, що "Українська Трудова" тимчасом приєднується під моїм керівництвом не буде, і коли Рада міністрів остаточно зазначав цю справу, слідк відчуття відчути бажання що до чинов давнього складання "Української Трудової", то я будь ласкаво підняти своєчасно мене повідомлення, коли саме з повним буде переданий назву місця. Як моє ім'я, в зв'язанні з тим випадком спосіб буде з неї знайти. Одногочасно я стверджую з тими самими митцями доти. Керуючись справами прем О.О. Ковалевського — у відповідь на його лист до мене. Приємну прихильність і т.д. Вашим 20 квітня. Ол. Савіновська. Р.З. Др. Е. К. Мукачев, якого я вважаю необхідним познайомити з змістом цього листа, чином з ним бодай і прийшов догодження, що він з свою доку не вважав би можливим приймати яку-будь участь в підприємстві оприлюднення і в країні Дня Кобзаря О.С. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Серпень "30" дня Року Божого 1921-го. № 1924 Копія Директорії ОДЕРЖАНО дня 31.7.1921 р. ВІД 1926. До Пана Керуючого Справами Дирекції У.Н.Р. Відповідаю на листа Вашого від 25/VIІІ, з т. п., повідомляю, що наказу я не міг скофеснайтися доскавним запрошенням Пана Золоби Директорії зза того, що також дня в 10 годин ранку день справ службових від'їздив і до м. слова. З правдивостю до Вас позначаю, Міністр Ісповідань, Професор До Військово-Похідної Канцелярії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ з наказу Пана Ке- руючого Справами ДИРЕКТОРІЇ має за честь на- діслати при цьому 13 примірників першого ви- пуску Вістника Державних Законів, які просить надіслати до П.П.Мтаю. загальний / Вересня 92 І постою До Пана Міністрів Справ Закордонних. І4-го цього вересня Італія урочисто святкує 500 річний ювілей з дня смерті Данте. З нагоди цього свята Італійського народу і цілої світової культури, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив побажання, щоб наш представник в Італії взяв участь в цьому святі та сказав в імені нашого народу відповідні привітання. Крім того ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ визнає бажанням, щоб студентські громади наші, які існують в різних містах Європи – також заманіфестували у відповідний спосіб участь нашого народу в цьому святі. Про вищезазначене маю за честь повідомити Вас зельмінанований Пане Міністре. В заступництві Керуючого Справам До Пана Керуючого Міністерством Освіти. /Копія п.Ректорові Кам'янецького Черкась- ного Університету/ 14-го цього вересня Італія урочисто свят- кує 600 річний ювілей з дня смерті Данте. З цієї нагоди НАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висло- вив побажання щоби наші культурно-освітні уста- нови, заклади, товариства, студентські громади за- маніфестували у відповідний спосіб участь народу народу в цьому святі світової культури. Про вищезазначене маю за честь повідомити Вас, Вельмийшановний Пане Міністре. М. Ставій (п/п) в заступництві Керуючого Справами Олегу Михайловичу Мишуренко (к/р) Г. Начальник Канцелярії Telegraf Państwowy Blankietu Nr 48 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 17/9 19 r. o godz. min. Podpis urzędnika versailles 9601 9 4 19= Uwagi stacjonarne: TELEGRAM. 292 Mironowitz hotel bristol tarnow, = Kancelaria Dyrektorii ODERZ. NO godz. min. arrivepons semaine prochaine kotchoubev troubetzky : 3 Aperel 10. 4.IX. Mironovitz iwi. Breslau, Dąbrowa. Tugendkop : Przyjście medycyny negri Korycian, Targubczynie do aguado Kolekt Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności za błędne przesłanie lub dalsze nie telegrame. Nagłówek telegramu przejęty z aparatu drukowanym oznacza: 1) miejsce u 2) numer telegramu, 3) ilość słów, 4) dzień natalan, 5) godzinę i minutę nadania. СПРАВОЗДАННЯ ПО КАСІ газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" в початку організації видання її /в Києві 1921 р/ по 15-е Липня 1921 року /включно/. СПРАВОЗДАННЯ в почетку організації видання гевоти /з Київ | | | | | | | **О Д Е Р Ж А Н О до КАСИ:** | **Сума** | **Разом (Сума)** | | | | *Польськ. марок* 900 | *Польськ. марок* 900 | | 148/9 | I. I. Від реалізації чека на суму 750.000 корон вєстр. по ціні І,29 мор.польськ..вз корону... | 967.500 - | | | | 2. " Від реалізації чека на суму I.000.000 ко- рон вєстр. на польські марки одержано...... | 1.150.000 - | 2.117.500 - | | | 3. " Від видавня гевоти п.-Д-ра ЛУКАСЕВИЧА....... | 1.649.197 - | 1.649.197 - | | | Зазначено вище суми в/І.649.197 мк.пол. одержано від п.-Д-ра Лукасевича після реалізації на польські марки закордон- ної валюти, а саме: | | | | 15/1г | е/ 4.000 німецьк.марок по ціні ІЗ I/2 мк. польськ..вз німец.марку, | | | | 27/1г | б/ 2.000 німецьк.марок по ціні І2,8 мк. польськ..вз німц.марку, | | | | 4/1г | в/ IОО англ.фунтів штерлінгів по 4000 мк. польськ..вз фунт штерл., | | | | 11/27 | г/ 50 англ.фунтів штерлінгів по 4500 мк. польськ..вз фунт штерлін., | | | | 18/31 | д/ I.000 швейцарських франків по 210 мк. польських вез франк, | | | | 25/12 | е/ 40 англ.фунтів штерлінгів по 5850 мк. мк.польськ..вз фунт штерлінгів, | | | | 3/17 | ж/ I.000 швейцарських франків по 270 мк. польськ..вз франк, | | | | 9/14 | з/ I50 доларів американ.по 1825 мк.поль- ських вез долар. | | | | 3/15 | 4. 4. Від ПЕРЕДПЛАТНИКІВ на гевоту "Укр.Трб.". | 67.106 - | | | 29/37 | 5. " За гуртову продаж гевоти................... | 94.864 - | | | 11/21 | 6. " Допомога "Укр.Трибуни"від кооперативу у "ЗАПОРОЖЕЦЬ"з табору Вадовиці........... | 4.000 - | | | 38/5 | 7. 5. За ОГОЛОШЕННЯ в "Укр.Трибуні"............... | 3.125 - | 173.475 - | | | РАЗОМ ПРИБ ТКУ по КАСІ... | 3.940.192 - | 3.940.192 - | | | БАЛАНС на І6 Липня-ЗІ року | | 3.940.192 - | Завідуючий Конторою "Українська Трибуна" гевоти "Липня 1921 р." СПРАВОЗДАННЯ ПО ДРУКУ ГАЗ. " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА " з ч. I по 60.- Зміст статтів.- Травень від І по 31. Чervень від І по 30 Липень від І-І5. Разом. а ч.І по 21. а ч.22 по 48. а ч.47 по 60. НАДРУКОВАНО примір... ………… 71.895 42.520 20.534 134.950 + РОЗІСЛАНО. I. КОНТОРАМ: 1."Вигода"…………………... 10.775 8.620 2.475 21.870 2."Рух"…………………….. 6.900 2.493 1.289 10.682 3."Тененбаум"…………………... 1.025 553 346 1.924 4."Саймштейн"…………………... 4.150 2.030 1.085 7.265 5."Райхман"…………………….. 2.465 920 325 3.710 6."Савіцький"…………………... 455 - - 455 7."Томашевськіл"…………………... 320 - - 320 8. Кіоскі…………………….. 790 1.180 500 2.470 Разом.... 28.890 15.806 6.020 49.706 II. КОМІСОВИ ПРОДАЖ: Україн.Дипл.Місіям…………………... 1.160 720 420 2.300 Окремим особам…………………….. 750 700 595 2.035 Разом.... 21.325 7.045 3.824 32.194 VII. ОБМІН НА ГАЗЕТИ: На терені Польщі…………………... 420 500 465 1.385 За кордон…………………….. 380 410 300 1.090 Разом.... 800 910 765 2.475 VII. СПІВРОБІТНИКАМ: На терені Польщі…………………... 441 500 300 1.241 За кордон…………………….. 120 150 90 360 Разом.... 561 650 390 1.601 IX. РЕДАКЦІЇ ТА КОНТОРІ: 410 575 375 1.360 X. ЗАЛИШАЄТЬСЯ В КОНТОРІ.. 1.100 1.250 750 3.100 XI. РОЗІСЛАНО ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ. 7.900 120 - 8.020 РА З О М ... 71.896 42.520 20.534 134.950 ЗАВІДУЮЧИЙ КОНТОРЮ Завідуючий Передплатою Т. Свобода "1/5" Липня 1921 року. м. Варшава. 4. Книга на лаврова /Прага/.. 60 125 70 65 Разом....I.350 625 350 2,325 IV. ПЕРЕДПЛАТА: На терені Польщі..... I.II3 3.250 I.800 6.163 За кордоном...... 42 325 265 633 Разом... I.155 3.575 2.065 6.796 V. ПЕРЕДПЛАТА В БОРГ. I.Мін.Дреси на терені Польщі... 2.I00 2.500 I.400 6.000 за кордоном...... 220 750 420 I.390 Разом.... 2.320 3.250 I.820 7.390 2. Мін.Закорд.Справ на Терені Польщі...... 2I 25 I4 60 За кордоном..... 378 450 252 I.080 Разом... 399 475 266 I.I40 3. Укр.Дипл.Місії в Руминії.... I.575 I.975 I.050 4.500 Окремим предплат..... 42 50 93 I85 Разом в борг.. 4.336 5.650 3.229 I3.2I5 VI.БЕЗКОШТОВНА ВИСИЛКА: В Табори.............. IO.565 4.700 2.380 I7.645 Кооперативам.......... 2:550 - - 2.550 Просвітам............. 2.I00 550 204 2.854 Окремим особам...... 4.200 375 235 4.8I0 На терені Польщі:- 1. Союз Українок /Ченстохів/. 750 I.250 700 2.700 2. Іванине,Крушінський,За- харченко /Тернов/... 3.2II I.750 780 5.74I 3. Кооперат-З- Запор.Див.... 475 575 325 I.375 4. Олександрович /Кремінець/. - I.250 475 I.725 5. Січинський /Львів/..... 200 - - 200 6. Книгарня ім.Шевченко.... 98 I69 70 337 7. " Ставропілія... 65 I20 70 255 8. Траф.Поллянського..... I60 2I0 I40 5IO 9. Союзний базар............ I60 I70 65 395 10. М. Глаузер ....... 320 500 I40 960 II. Гроль............... I60 80 - 240 I2. Вагман.............. I60 80 - 240 I3. Гелес............... 320 I50 - 480 Разом.... 6.079 6.314 2.755 I5.I58 III. КОМІСОВИЙ ПРОДАЖ: За кордоном: I. Гельдшмідт /Віден/...... 930 250 I40 I.320 по КАСІ газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" тва 1921 р./ по 15-е Липня 1921 р./включно/. ЗИПЛАЧЕННО: I. 6. ВИПЛАЧЕНО друкарні "Літерацькій" в Заршаві в/зелогу в забезпечення друку 400.000 б/за друк "Укр.Трибуни"........2.000.000 2. 7. За попір для друку газети "Укр.Трб"....... 3. 8. Утримання персональв складу К-ри та Ред. 4. 9. Виплачено ПОСТРОЧНОІ платні за статті... 5.10. За пересилку та експедицію "кр.Трб.".... 6. II. За куплене майно/мебель, пишуч.мат. ідр./. 7. I3. Не командировки і організац. видань газети. 8. I2. Видано взвесів в рах.построц.платні і др. 9. I4. Не господар.,кенцелярс.те дріб.видатки.. 10. I5. За неложки, доставку інформац.Агенст.і газе та... II. 16. Видано Україн.Студентськ.Громаді в раху- нок недісленої їм допомоги................ 12. 4. Позичено ріжним особам................. Р А З О М ВИДАТКУ по КАСІ...... САЛЬДО КАСИ на 15 Липня... Б А Л А Н С на 16 Липня-21 року. КРІМ ТОГО необхідно заплатити: в/Утримання співроб.К-ри та Ред.з I-15 б/Построцні платні за статті до 15/VIІ в/Найом поможення для К-ри... г/Недоплачено друкар."Літерц."за друк.. Разом ....... Сума 1200000 Марок 348 (Суми) Касовий сигнатур рек. 2.400.000 - 2.400.000 - 336.534 - 336.534 - 594.329 - 594.329 - 89.942 - 89.942 - 73.488 - 73.488 - 95.100 - 95.100 - 61.019 - 61.019 - 67.874 - 67.874 - 117.321 - 117.321 - 53.586 - 53.586 - 5.000 - 5.000 - 45.000 - 45.000 - 3.939.193 - 3.939.193 - - - 999 - - 3.940.192 134.800 - 126.000 - 10.000 - 521.000 - 521.000 - БУХГАЛТЕР Місія У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. "9" Вересня 1921 р. ч. 2000/5-398 Департамент Чужоземних Зносин має честь повідомити при цьому "Звіт по еконо- мічному Відділу на 23-е Липня 1921 р.", повічений п.Міністром Ніковським для оз- найомлення й використання. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ в Речі Посполитій Польський " воресня 1921 р. м. Варшава. Захищено Директором СДЕРЖАНО дна 1921 Вх. Ч ТЕТУ. До всіх Українських громадянських організацій і до громадян Українців, що пробувають як емігранти на території Річі Посполитої Польської Вагато Українських громадян через політичні події мусило покинути рідну землю і перебратися на територію дружнього нам Народу Польського, де і пробуває під захистом законів Річі Посполитої Польської. Згая дола наша може ще довший час не дасть нам спроможності повернутися на свої рідні оселі. З нами тут таки пробувати і на ші родини, поміж котрими є старці, жіноцтво і діти. Ці останні найбільше завдають нам турботи: їх треба вигодувати, виховати, дати їм освіту і зробити з них добрих громадян-Українців. Старих людей а також кволих та хворих треба десь притулити, лікувати, одягати, годувати. Дорослих здорових людей - треба організувати до роботи, щоб вони й тут, на чужих теренах, як бувало вдома, своєю власною працею прогодували себе, свої родини і взагалі почували себе нежебраками, а рівноправними з економічного боку членами працюючої людності. - Всім же нашим громадянам треба дати якусь правну пораду, утворити для всіх якесь певне на чужих теренах правне становище. Одним словом - перед Українськими громадянами емігрантами стоять великі завдання що до улаштування свого життя на теренах Польщі. Ми маємо надію, що в цій справі знайдемо братню підтримку і допомогу з боку Польського народу і його правительства, але ж мимо цього ми мусимо змагатися до того, аби потреби в зовнішній допомозі, дуже важливій для нас в перші часи нашого тут пробування - можна було потім, з часом, - зовсім уникнути. Отже велика справа самопомочі перш завсе вимагає нашої внутрішньої організації, координаування нашої в цьому напрямку діяльності і встановлення певних взаємо- відносин між всіма нашими громадянськими організаціями. Особливо це потрібно тепер, після того як політичні обставини примусили інституції У.Н.Р. припинити офіційне існування на території Річи Посполитої Польської.- Для об'єднання та сталого координування діяльності нашого громадянства і всіх його організацій в Польщі, а також для захисту правних, духовних і матеріальних інтересів Української еміграції - зорганізувався і повстав в Варшаві "Український Центральний Комітет", а окремим Статутом, який вже затвердила Польська Влада. Один зразок статуту до цього додано на рахунок запрошення персонального складу Центрального і його органів. - Для розпочаття і розвинення своєї діяльності в справі допомоги Українському громадянству і координація діяльності всіх Українських громадянських організацій в Польщі - Центральний Комітет звертається з цим відозвою до всіх цих організацій і прохає їх аголоситися до Центрального Комітету, подати відомості про місце свого пробування, про свої завдання, про стан своєї діяльності, про свій персональний склад, про засоби якими організація володіє, про свої потреби, про допомогу яку треба організації дати з боку Українського Центрального Комітету а також про свою згоду стати під об'єднуючий авторитет і протекцію цього Комітету з правами повної автономії щоб комітет міг в своїх зносинах з Польськими Урядовими чи громадянськими інституціями вважати кожну Українську організацію складовою частиною протектуваного Комітетом загального угруповання всіх Українських громадянських організацій пробуваючих на теренах Річи Посполитої Польської і пеклуватися про її інтереси. Разом з тим належить негайно надіслати до Центрального Комітету статут кожної окремої організації, коли він мається, а потім, періодично подавати від кожної організації до Центрального Комітету певної інформації відносно стану діяльності і потреб даної організації а також що до тих перешкод які організація зустрічає в своїй роботі, аби Центральний Комітет міг з свого боку вжити відповідних заходів, дати народу чи допомогу. Під терміном "Організації" треба розуміти не тільки лише благодійні, а всякі без виключення: промислові, ремісничі, робітничі, торговельні, просвітні, релігійні, спортивні, наукові, артистичні і т.д. Центральний Комітет також закликає окремих громадян УНР емігрантів з України подавати відповідних випадках до цього Ко- мітету заяви про всякі свої потреби, котрі і буде Комітет, в мі- ру спроможності, задовольняти тим чи іншим способом. На прикінці цієї відозви Центральний Комітет мусить звер- нути увагу Українських громадян - емігрантів і ріжних громадян- ських організацій, які пробувають на теренах Польщі, що найгірше будуть відбиватися на наших емігрантських справах - це наша роз- пороженість, відеутність посеред нас внутрішньої єдності і добро- вільної дисципліни. Без цих чинників життя наше на еміграції бу- де дуже важким і прикрим. Коли ж ми уникнемо роз'єднання, будемо виступати в своїх справах одностайно, організовано будем працюва- ти по певній системі, коли Польське суспільство, Уряд Річі Поспо- литої Польської і чужоземні представництва в Польщі будуть бачи- ти нашу зорганізованість, тоді всі до нас будуть ставитися уваж- ливо, поважно, а довіррям і нам багато легше буде улаштовувати своє життя на чужині. Український Центральний Комітет вважає за свій обов'язок покластися всі свої сили, скористувати всі свої здібно- сті і звязки, щоб полегшити пробування своїх земляків на чужій то- риторії, але для цього Центральний Комітет мусить мати в очах По- льського Народу і Уряду певний авторитет, який належиться мати Центральному Органові, репрезентуючому Українську еміграційну про мадянську масу в Польщі; для цього крім напруженой праці, яку має переводити сам Центральний Комітет, - він мусить мати мораль- ну підтримку з боку Українського Громадянства, яка між іншими мо- же найти свій вираз в негайних залвах всіх Українських організа- цій про їх згоду стати під протекцію і захист Центрального Комі- тету і довірити Йому репрезентацію своїх інтересів перед урядо- вими і громадянськими інституціями в Польщі. - Для зміцнення сво- го авторитету, в інтересах Українських громадян - емігрантів, Це тральний Комітет робить заходи про прийняття його під високий п протекторат Ліги Націй і про надання Голові цього Комітету прав Комісара Ліги Націй, в справах Українських емігрантів на теренах Польщі. екція Українського Центрального Комітету в Р.П.Н.: УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ в ПОЛЬЩІ " вересня 1921 р. ч...... м.Варшава.- До високої ліги націй Кан елірія ДиректорП ОДЕРЖАНО Вересень 14 дня 192 р. вх. ч _ Всеросійська революція 1917 року розв'язала доля різних націй, які під натиском і примусом Ро- сійського імперіалізму й централізму, довший час підлягали скипетрові уповної нині Імперії.З"окрема Українська нація, яка личить до 45 мільйонів населен- ня і займає площу до 800.000 квадр.кілометрів - проголосила в 1917 і 1918 роках свою повну незалеж- ність, зробивши це через свій вищий державний пред- ставницький орган "Центральну Раду", яка була по революції - народом Українським обібрана.- На ве- лику шкоду Українському і Московському народам в цим непогодилася істнуюча нині в Московщині неза- конна Комуністично-Совітська влада, котра з цієї причини і запровадила війну в Україні, а нарешті, будучи в даний мент физично дужчою окупувала Ук- раїнську територію і почала політично пригнічувати і економічно виснажувати і знесиллювати Україн- ський народ.Але цей народ ніколи не погодиться з таким станом на своїй землі і весь час от вже Чет- вертий рік він веде уперту боротьбу в Комуністич- но-Совітською Московською, цілком чужою йому владою і з тими неприродними для Українських одвічних умов - порядками, які ця влада силком заводить на Україні руйнуючи величезне і багатійше Народне го- сподарство. Боротьба ця буде продовжуватися до пов- ної перемоги над Московськими насильниками. В цій справі, в святій справі здобуття Національної волі і державної суверенності Український народ покла- дається цілком на свої власні сили і на ті шляхет- ні історичні традиції, які зміцнилися в народних масах на протязі віків, в процесі крівавої боротьби, котра провадилася і скритно і одверто Українським народом проти Московських гнобителів, загострюючись часами до величезних народних повстань, які раз-ураз жорстоко гасилися Російськими царями. Про сучасний стан справи відродження Української Державності і про історію боротьби Українського народу за свою волю і суверенність Висока Ліга Націй вже має досить докладні матеріали та документи, які було доставлено до Ліги представниками Українського народу. Отже наслідком построї і безупинної боротьби за останні 4 роки, а України вимірувало за кордон, і між іншими в Польщу, велика кількість Українського люду серед котрого мається інтелігенція, промисловий клас, робітництво й почасти навіть селянство, котре примушено було непереможними обставинами тікати кидаючи свої осілості. Людність ця числиться десятками тисяч і весь час збільшується. В одній Польщі їх скупчилося до 50 тисяч. Вона має в своємому складі як дорослих людей, також старців і дітей ріжного віку. Всі вони мусять на чужий території, при співчувачому відношенню Польського Правительства і різних гуманітарних організацій - шукати собі притулків, шукати якоюсь служби чи роботи, аби підтримати себе, свої родини, своїх дітей і дати останнім змогу продовжувати освіту. Життя на чужий землі, серед чужого,- хоч і дружнього нам Польського народу,- уявляється дуже важким, а особливо при тій несприятливій економичній конъюнктурі, яка існує в Польщі, наслідком бувшої великої війни, а потім війни Польсько-Совітської, котра закінчилася поки що Рижською мировою перервою. В таких обставинах виникла потреба утворити якусь певну організацію Української колонії тимчасово перебуваючої на теренах Польської Республіки, аби систематично і в найкращий спосіб можна було б улаштовувати життя цієї Колонії, обстоювати правне положення, економичні і духовні інтереси її членів і взагалі дути Українським політичним емігрантам змогу власними силами і працею задовольняти свої матеріальні і духовні потреби доки не скінчиться лихий час відірваності ix від рідної землі.- Для цього в Польщі, за згодою поль- ського Правительства, вже зорганізувався і повстав для переведення від-повідної діяльності "Український Централь- ний Комітет" в окремим Статутом, затвердженим Польською Владою.- Комітет цей уявляє собою громадянську, національну організацію цілком аполитичну і ставить собі завданням пеклюватися виключно лише про завдаволення культурно - по- бутових потреб Українських емігрантів,про то і зазначено в його Статуті. На першому нашому організаційному зібранню було в"ясновано що діяльність Українського Центрального Коміте- ту на чужий території може дати найбільші і найкористній- ші для Українських громадян-емігрантів наслідки тілько лише при тій умові, що Комітет цей буде прийнятий під ви- сокий протекторат "Ліги Націй". Згідно постанови Дирекції Українського Центрально- го Комітету ми маємо за велику честь звернутися до Ви- сокої Ліги Націй в укінному просьбою - невідмовити, прий- няти Український Центральний Комітет під свій могутній протекторат, котрий між іншим міг би мати свій реальний вираз в призначення Голови Дирекції Українського Центра- льного Комітету - уповноваженим Комісаром від Високої Ліги Націй в справах Українських емігрантів на тере- нах Польщі. Це надало б Голові Дирекції Центрального Комітету необхідного авторитету в зносинах його на чужому терені з різними офіційними установами та особа- ми по справах, які торкаються життя Українських еміг- рантів в Польщі, їх матеріального та духовного стану і інтересів.- Прохання це доручаємо подати до Високої Лі- ги Націй, підтримати його словесно і одержати відповідь - Громадянину Олександру ШУЛЬГИНУ. До цього додаються: 1/Статут Українського Централь- ного Комітету; 2/Схема його внутрішньої організації; 3/Копія протоколу №...... засідання Дирекції Центрального Комітету з датою ................. Дирекція Українського Центрального Комітету в Поль- щі: До Пана Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії. Маю за честь повідомити Вас, Пане Посло, що листа Вашого в 6 Вересня п/р ч 2832, якого переслали Ви через Генерала Рудого, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одержав. М. Міхайлович (св.) Керуючий Оправами Н. Іншардський Начальник Канцелярії Сергій Михайлович Пан Голова ПРУ загальний 15 березня 921 м. постов. до Канцелярії Міністра Закордонних Справ. Канцелярія ДИГІТРІЇ має за честь повідомити при цьому книгу на італійській мові " вг Каппенс (К.) Начальник Канцелярії Михайлович за Начальника Сідлаку У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "14" вересня 1921 року ч .5433...... Канцелярії Директорії У.Н.Р. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьому повідомкою для вжит- ку книжку "Італія є Україна" По використанню прохається повернути книж- ку до Міністерства Закордонних Справ.- НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА Діловод Т. Пилипчук У. П. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТ Загальних вправ 15 Вересня 1921 р. 17/4-24/38 до Кашенярі Капеллярія Директорії ОДЕРЖАНО дні 17 лип. 192 г. Вх. ч. 1328. Звіт Декерт-пашений Загальний Справ при своєму шляхетному наділенні копію відповідних екземплярів студентів Українців у Німеччині до Української Посольства в Берліні. 90 відрош. Директор Департаменту Заг. Вправ В. О. Нарайника Відповідь д-р. Олександр Спілка Студентів Українців у Німеччині. До Хв. Іосольства Української Народньої Республіки в Німеччині. Члени Спілки сим має є честь подати відомості, які потрібні Іосольству для підданці на Мет Мініст. Народньої Освіти У.Н.Р. з 10 серпня б.р. ч. 1658. Спілка студентів Українців в Німеччині, маєчи на меті узяж- ливити українським студентам, які опинились по за межами рідного краю, студій в німецьких вищих школах, від дозволу чеу розпочала економову спілку. Послідні після шайї по-взують що ми згодом утримували протягом зимового семестру 5-60 студентів, рахуючи тільки з них на борг Собору Америки. Хочет. Молоді. І тутешніх благородних установ тохи підтримує наших студентів Відділ Українського Червоного Хреста. Німеччині Уряд матеріально не допомагав нам. Ігною в Німеччині студенти можуть дістати лише фізичну. Спілка копа складається з 30 студентів-українців, з яких половина все студію на укр- резних вищих школах. Голова Спілки / підпис/ Секретар / підпис/ З урбільним додатком: В.о. Наганов та Вірдім Ду. Осипчук ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. Ухв. 1921 р. ЗНС до діла Укр Прибутки Пу КОНТОРИС ПРИЗУТКІВ та ВИДАТКІВ за місяць по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" в Варшаві.- -:-:-:- Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Вчера 19 днів 192 р. Вх. Ч КОНТОРІС місичних ПРИВУТКІВ та ВИДАТКІВ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" ./Оскільки на м. січня 1921 р./ | Сума | Гроші | МАЛЬТУНІЯ ПРИВУТОК: | Сума | Рахунок | Єдн. виміру | |---|---|---|---|---|---| | 1. Від ПЕРЕПЛАЧНИКІВ і за продаж газет гуртом комісіонерами... | 110.000 | | | | | | 2. За продаж газети в борг /від Мін.Преси і др./ | 64.000 | | | | | | 3. За ОГОЛОШЕННЯ, друкуємі в газеті "Українська Трибуна"... | 16.000 | | | | | | 4. Добровільних жертв на фонд "Укр.Трибуни".... | -- | | | | | | | | **189.000** | | | | | Сума | Гроші | |---|---| | РАЗОМ ПРИВУТКІВ... | 189.000 | | СТРАТА за місяць.... | 1.626.000 | | БАЛАНС..... | **1.815.000** | | ВИДАТОК: | Сума | Рахунок | Єдн. виміру | |---|---|---|---| | 1. Друкарні "Діверація" за друк газети типно- во діляться 280.000 мл.пол. х 4 /тисяч/... | 1.120.000 | | | | 2. За напір для друку газети.... | 100.000 | | | | 3. Утримання персонального складу Редакції та Контори газети /193.000+37.800/=... | 230.000 | | | | 4. Построночні платні за друкувані статті і фіксу | 140.000 | | | | 5. Пересилка та експедиція газети /поштові мар- ки, оплата відправки багажом, клей, дріт і т.п./ | 60.000 | | | | 6. На командировки, роз'їзди в справах газети та організаційні видатки... | 20.000 | | | | 7. На господар., найом помешкання для Ред. та Кон- тору, канцелярські і дрібні видатки... | 45.000 | | | | 8. Агентствам за доставку інформації, за купів ні газети і за малюнки для газети.... | 40.000 | | | | | **1.815.000** | | | | Сума | Гроші | |---|---| | РАЗОМ ВИДАТКІВ... | 1.815.000 | | БАЛАНС..... | **1.815.000** | Завідуючий Контором газети "Українська Трибуна" СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА " з початку організації видання газети /з Квітня 1921 р./ по 31... Серпня ... 1921 року /включно/. СПРАВОЗДАННЯ про призначення видачі резерву по разові "УКРАЇНАСЕЛЬ ТРІБУЧА" на початку організації видання резерву з Катеринославу 1921 року /включно/. ПРИВЕТТОК: 1. Від реалізації чека на 750.000 корон висто- по ціні 1,25 млрд.польських корон………...937.500 2. "від реалізації чека на 1.000.000 корон ав- стрійських за польські марки одержано…………..1.180.000 3. "від реалізації, не поле марки 5 1/2 ро- сійських паперів /короткофірного залу 1915 і 1916 р.р./ на суму 3.000.000 руб. по 58 коп. польська руб.=1.758.000 марок, а за виконанням виплати при реалізації комісійних - 100.000 млрд.польськ., одержано до каси Контори………………………………………...1.858.000 4. "надісланий чека п.Залізниця розібрано в поль- ських марках…………………………………………..400.000 4,367+50 Видання реалізації на полські марки австрійських, для виплати: 1/4.000 вінч.марок по ці- ні 12,5 коп. поль. за півсмугу марку………...68.000 2/ 2.000 кнц.марок по 12,5 коп. поль.за цінк…………..25.800" 3/ 100 вирл.сум.стерлінг по 4000 коп.поляр………...64.00 4/ 50 золотих марок по 4800 коп. поль………………..240.00 5/ 1.000 шведських ранків по 210 млрд.польск…...210.00 6/ 40 вирл.сум.стерлінг по 385 коп. поль……..764.00 7/ 1.000 золотих франків по 270 коп. поль……………...270.00 8/ 180 російських марок по 359,75 коп……..646.00 9/ 1.000 вінч.марок по ціні 367,75 коп……………...367.00 10/ 25 англ.пунтів атер- дірів по 8625 млрд. польських за шт.=170.825……..427.00 Разом…...2.136,975 Від п.д-ра ДУКАСЕЛЬЧИ одержано потімко в польських марках………………………………………...1.460.000 ПО СТОРІНЦІ ВИДАТОК: 1. Видано п.д-ру ДУКАСЕЛЬЧИ для реалізації польських марок на запорожній валюті одержаний зд резерва 1/2 російських 5 1/2 рубл. паперів на поле марки…………………...1.850.00 2. Передано п.д-ру ДУКАСЕЛЬЧИ не- дібаний чека п.Залізниця потім- ком в польських марках…………………………..400.00 3. Списування в видаток СТРАТИ на курсі аморизованої валюти, одер- жаної від п.д-ру ДУКАСЕЛЬЧИ, яку необхідно почистити при купівлі п.д-ру ДУКАСЕЛЬЧИ замість зале- чи на курс дні 20.657.535………...1.908.525 4. Видано двумарки "Нідерландські" о/залогу в забезпеченні другого б/ва або друк газети "Укр.Трб."…………………...400.000 3,879 412 5. Видано на пені для друку га- зети………………………………………………..536.634 6. Видано утримання персонально- му складу Редакції та Контори……………...772.851 7. Видано персональний платні за стелет і їхку спробітникам………………..175.850 8. Видано на пересилку та експе- дицію газети…………………………………...142.658 9. Видано на куплення майно /ме- бель, печу, машинку і т.д./………………..144.121 10. Видано власні в рахунок посторон- ньої паперів і майна засоби, які винесене не опрацювання…………………...95.857 11. Видано на командировки та організацію для зданих рез-…...100.619 12. Витрачено на господарство, найом помешк., Рек., і Кр.-напе- діярських та дрони видача………………..400.076 13. Видано Агенством за доставку нерозміщеної на куплені газети…………………………………...54.821 14. Погашено різними обсягами……..48.000 ПО СТОРІНЦІ 3/9 Всіх витрат: 10.744,362