Протоколи засідань та постанови Ради Народних Міністрів УНР, 02.01.1921-29.08.1921, 88 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Жовтнево-Большевистской Революции Будівля МКС УРСР м. Харків 1429. 2 82 на 880. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтнево-Большевистської Революції Будівля МКС УРСР м. Харків 1429. 2 82 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Протоколи і постанови Ради Народних Міністрів УНР 2 січня - 29 серпня 1921 р. на 88 аркушах Кашкелірів В. Церквярній Загальний відділ. ОБЛОЖКА ДЛЯ ДЕП Громадські і постанови Ради Народних Міністрів УНР. 1921 р. Начато 2 січня 194 г. Окончено 29 серпня 194 г. На листах ВІЙСЬКОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ України. Революційно-Соціалістичного війська М. С. Фрунзе. Срок зранення: 1429, 06/2, варіант 82 Копія ЖУРНАЛ засідання Ради Народніх Міністрів 2 Січня 1921 року м. Тарнів. ч.2. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Лівийський, Міністри: Саліковський, Ніколовський, Дерев'яньський, Прокопович, Ковалевський, Тимошенко Олександр Ясний, Т. в. о. Міністра Освіти Холодний, Тимчасово Керуючий Міністерством Поля і Телеграфів Полтава, Заступники Міністрів: Востінць дивизионний, Військового - Бонків, Т. в. о. Державного Секретаря Оліхмовський, Т. в. о. Головного Контролера Кабачків, Керуючий Справами Директорії Миронович, Товариш Міністра фінансів Лебедь-Бричок. Секретаровав Оліхмовський. Головував Заст. Голови Р.Л.М. Міністр Внутрішніх Справ Саліковський З Д У Х А Л И П О С Т А Н О В И Л И Журнал засідання Ради Народних Міністрів 1 Січня 1921року ч.І Доклад Міністра Закордонних Справ про звільнення Галіцького в посади Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. до При- чепліських Республік в 21 жовтня 1920 року, згідно проханню. Доклад Міністра Закордонних Справ про звільнення Гр. Тишкевича з посади Голови Делегації на Мирову Конференцію з 1 січня 1921року згідно проханню. Внесення Міністра Закордонних Справ в про призначення Шульгина Олександра на посади Голови Над- звичайної Місії в Парижу. Доклад Державного Секретаря про відлучу утримання службовцем Державних Установ за листопад місяць 1920 року на підставі закону 5-го Серпня 1920 року. Доклад Головного Начальника, еваку- ації і розвантаження Устамов У.Н.Р. про утворення Центрального Воробі- ження в м. Тарнові і місцевого в м. Ченстохові. Журнал затвердити. Демісію Галіцького прийняти Демісію Гр. Тишкевича прийняти Поставити на повістку слідуючих засідання Ради Народних Міністрів. Тимчасово взяти в черги з органу на дуже обмежену розписку в полт- ській валюті в Державній Скарб- ниці. Проект постанови ухвалити. Асигнувати ВТО СОРОК ВІСІМ тисяч ПЯТЬСОТ ПЯТЬ польських марок за рахуванням в цю суму ПИЛДЖЕЛЬ- ТИ ТРЬОХ високих польських червоних раніш відпущених. ГОЛОВУВАВ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛІВИЙСЬКИЙ. 7. Внесення Голови Ради Народних Мі- ністрів про вняття з черги законопроекту про Раду Республіки. Доклад Державного Секретаря про про отановлення Української Недзви- чайної Дипломатичної Місії в Львові і листа Радника Міністра Закордон- них Справ Франкрута відносно постачання тому перейти на службу в У.О.З.Р. Зняти з черги і поставити не на повну слідуючого засідання 1. Просити Міністра Закордонних Справ: а/ доручити Голові Вадзя- чаної Дипломатичної Місії в Львові Лескій предложити для Сомину елек- ти радієдніх договору, плинуть на 31 серпня 1920 року в Голо- ду Делегації У.Н.Р., Рич. Н. колетів Польської, Дитяг, Лескій, Естонії і Цинландії; б/ доручити Голові зразкової Міс- сії внести про розв'язання питань ти делегації У.О.З.Р. Доходи міністерства фінансів в справі зборах украв між У.Н.Р. та Німецько- Австрійською Республікою по корпу останньої в формі конто в Австро- Угорському Банку на ім'я Української Держави. 10. Доклад Міністра Фінансів про видачу головних сум Українському Червоному Хресту. Постанову прийняти в такій редак- ції: I. Уповноважити Міністра фінансів Варановського Христофора Олександра з Німецького Рейхс-банку/1000000 ДЕСЯТЬ мільйонів німецьких марок з рахунка Української Держави в цьому банку. 2. Доручити Міністру фінансів Варановському Христофору видати згадані в ст. I цієї постанови ДЕСЯТЬ мільйонів німецьких марок відповідної уставні Українсько- го Червоного Хреста. 3. Постанову про ввести в чинності з дня її затвердження. Просити Голову Ради Народних Міністрів і Міністра Закордонних Справ дати Міністру фінансів вказівки що до розподілення згаданої суми між установами Червоного Хреста. Обговорення цієї справи відкласти до подання Військовим Міністром відповідну справу що поставити на повному слідуванню засідання. Доручити Міністру фінансів Варановському викласти за кордон для виконання доручень Ради Народних Міністрів. З оригіналом згідно: В.о. Секретаря Р.Н.М. Кап Директора Відділу ДЕРЖАНО Прим 126/ р. Вх. 13 Січня 1921 року № 23 м. Тарнів В.о. Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу 2 ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 5-6 Січня 1921 року м. Тарніп Ч. 4. ПРИСУТНІ: голова Ради Народних Міністрів Левицький, Міністри: Саліковський, Ніколовський, Тимошенко, Ковалевський, Красний, Бадовський, Прохоров, Т. в.-Міністра Освіти Холодня, З-ступник Міністрів: Потіць і Дзяковський; Військових Справ - Ішаків і Фіненов Лебідь-Кричк, Державний Комисар Васильєв, Т. в.-О. Державного Секретаря Оніхімовський, присутні: Болгард Омельянович - Павленко, Коручич, Оправами Директорії Мікроновиць і Товариш Міністра. Внутрішніх Справ Дмитрів. Секретарював В.З. Секретаря Р.Н.М. Ямалкін. Засідання відкривається о 7 години вечора 5 Січня 1921 року ОЛУКАЛИ ПОСТАНОВИЛИ Журнал засідання Ради Народних Міністрів 5 Січня 1921 року ч.3. Повідомлення Міністра Закордонних Справ про те, що справа визволення громадян які належать не контра Української Народньої Республіки в Австро- Угорському Банкові, поголоджена. Повідомлення Міністра Закордонних Справ про те, що справа видачі чер-гової посвічки від Польського Уряду вирішена позитивно. Повідомлення Міністра Закордонних Справ про відношення бойових кораблів до Різьких Церковних посольств. Інформацію Командарма Омельяновича- Павленка про сучасне становище армії, внутрішнє життя і модельний стан її. Внесений Керуючого Міністерством Інженера Лебідь-Кричка про призначення Прамченка Левка на посаду Голови Дінасової Комісії Міністерства фінансов. Законопроект про Раду Республіки. Журнал затверджено Прийняти до відома. Прийняти до відома. Прийняти до відома. Поставити на повістку слідуючого засідання. В ст. 1 законопроекту після слова "змінної" додати "звархнія" і за кінця остаточні росли слова "власть" додати слова "якою належить повноваження вл. д.". Ст. 2 прийняти в такій редакції: земельний уряд і постійна кон- ституція, яким заради розміщення і земельного законодавства та прев національних меншостей в автономію належать до компетенції повноправного органу народ- ного представництва, що буде скликане у території Української Народньої Республіки. Ст. 3 прийняти в такій редакції: Рада Республіки засідається згідно з от. 4 цього закону в умовах важливих предоленників політичних партій і громадсько-політичних рухів України, що почали своє життя до 1-го Липня 1918 р. ЗАСІДАННЯ ЗАКРЫВАЕТЬСЯ О 12-Й ГОДИНІ НОЧІ. ЗАСІДАННЯ ВІДКРИВАЄТЬСЯ О 11-й ГОДИНІ РАНКУ 6 СІЧНЯ ВИКУЧОГО РОКУ ПРУСТУП: Голова Ради Народних Міністрів Дівичкій, Міністри: Салівовський, Німовський, Тимошенко, Прокопович, Кравчий, Ковалевський, Садовський, Т. в. о. мі- ністра Обвізи Холодний, Заступники Міністрів: Встриця Цзинчиковській, Відько вак Опраєв Інаків, Дінисів Лебедь-Крчик, Державні Контролер Калачків Т. в. о. Державного Секретаря Сміхимовський, Доручили Оправки Директорії Міро- виць, Товариш Міністра Внутрішніх Справ Дмитрів. Головував Заступник Голови Ради Народних Міністрів Саліковський. Секретарював В.о. Секретаря Р.Н.м. Ямкін. ОДУХАЛИ 8. Доклад Військового Міністра про асигнування 91,000 польських ма- рок на непредбачені видатки. 9. Внесення Заступника Міністра фі- нансів про призначення ПРАВИЧЕНКА Девка на посаду Голови Фінансової Комісії при Міністерстві фінансів в І Січні 1931 року. ГОЛОВУВАВ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 10. Законопроект про Раду Республіки. Ст. 5 прийняти в редакції законопро- ту, додати до цієї статті примітку в такій редакції: Представництво в Самоврядуванні розподіляються по пе- шому Белиторіальному, при чому 2 пе- станики делегуються від Правобереж- ної, а 2 від Лівобережної та Си- вол України. /Одноголосно/. Ст. 6 прийняти в редакції законопро- ту. В ст. 7-14 додати перед словом "борчі права" слово "активні". 3 В ст. 9 замість слова "делегування" поставити слово "омовлення". Ст. ст. 9, 10, ІІ і 12 прийняти в редакції законопроекту. Ст. 13 прийняти в редакції законопроєкту і додати абзац 2-ий "до видання звітних вище законів Ради Республіки користуються своїм діяльністю відповідними позазаконовими інструментами закону". Ст. 14 прийняти в редакції законопроєкту. Ст. 15 прийняти з поправками: замість "в засіданнях" поставити "в сесіях", замість слів "має встановити" взяти слово "окремий законом" викреслити. Ст. 16 прийняти в такій редакції Рада Республіки описується не певні сесії днів з метою набуття силу чи за законом. Ст. ст. 17, 18 і 19 прийняти в редакції законопроекту Ст. 20-ту викласти так: Закон цей до оголошення перевести в життя по телеграфу. З оригіналом згідно: В.о. Секретаря Р.П.М. Дешман Кашинський Директора УНР В. о. Секретаря Р. П. М. Дешман Начальник Відділу Дешман І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "12" Листопаду 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Вище Військове Управління. Додане до цього "Положення про Вище Військове Управління в Українській Народній Республіці" у хвалити.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. МАЗЕПА ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ПОЛКОВНИК САЛЬСЬКИЙ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИЩЕ ВІЙСЬКОВЕ УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. I. Зверхне керування всіми сухопутними і морськими силами У.Н.Р. належить Голові Республіки, як Головному Отаманові Військ і Фльо- ти У.Н.Р. і виконується через Військового Міністра, Начальника Ге- нерального Штабу і Генерал-Інспектора Військ У.Н.Р. Головному Отаманові належить право визначати устрії армії і фльо- ти, від нього виходить накази і розпорядження відносно дієслоканні військ, переведення їх в бойовий стан, названня їх, проходження служби персонального складу армії і фльоти і всього, що торкається до устрію озброєних сил і захисту У.Н.Р. Головному Отаманові в порядку, законом зазначеному, належить пра- во визначати обмеження відносно прав мешканців і предбачення нерухо- мого маїння в місцевостях складаючих фортепійні райони і ини опорні пункти армії. Всі акти зверхнього керування військами і фльотою видаються вик- лючно в наказах: а) Головної Команди Військ У.Н.Р. і б) Наказах Вій- ську У.Н.Р. РОЗДІЛ I. ВИЩА ВІЙСЬКОВА РАДА. ГЛАВА I А УРЯДЖЕННЯ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ. 2. Для попереднього розгляду законодавчих справ, остаточного розви- зання, в межах законів, адміністраційно-організаційних і господарських питань в справах, що торкаються озброєних сил Республіки, а також 3. До складу Вищої Військової Ради входять: Військовий Міністр, Начальник Генерального Штабу, Генерал-Інспектор Військ, З Міністри, делеговані від Ради Міністрів, п'ять членів з призначення, в то- му числі і Голова Вищої Військової Ради і в справах фінансово- господарчих Державний Контролер з правом дорадчого голосу. ПРИМІТКА: Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бе- ре участь з правом рішучого голосу Командувач Армією або його представник. 4. Голову Вищої Військової Ради і Членів з призначення затверджує на один рік Головний Отаман з кандидатів, яких спільно намітили Вій- ськовий Міністр, Начальник Генерального Штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада Народних Міністрів. 5. За Голову та Членів Вищої Військової Ради з призначення можуть бу- ти лише військові особи з відповідним стажем і досвідом. 6. Зміни в складі делегованих Міністрів робляться з постанови Ради Міністрів про що повідомляється Голову Вищої Військової Ради. 7. Засідання Вищої Військової Ради вважаються законними, якщо в них беруть участь не менш, як п'ять членів Ради. ПРИМІТКА: В разі відсутності Членів Вищої Військової Ради: Мі- ністрів, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора - в засіданнях беруть участь їх заступники по цих посадах з пра- вам дорадчого голосу. 8. До участі в засіданнях Вищої Військової Ради, з правом дорадчого голосу, може бути закликано і компетентних осіб, що не належать до складу Ради. 9. В разі відсутності Голови Вищої Військової Ради засідання відбува- ються під проводом старшого в ранзі Члена Ради, а коли в цьому за- сіданні беруть участь Голова Ради Народних Міністрів або його за- ступник, то головує один з них. 10. Для попереднього розроблення питань може бути утворено , з постано- ви Ради, окремі Комісії під голоуванням в кожній одного з Членів Ради. ПРИМІТКА: Склад цих Комісій утворюється з постанови Ради з пра- вом кооптапції компетентних осіб, а в справах фінансово-госпо- дарчого характеру обов'язково має бути закликано також пред- ставників Міністерства Фінансів і Державного Контролю, яких неважка не припиняє про те діяльності Комісії. II. Справами Вищої Військової Ради керує Начальник іі Канцелярії, який секретаре в засіданнях Ради і користується правом дорадчого голо- су. На випадок відсутності Начальника Канцелярії його заступає йо- го поміщик 12. Голова Вищої Військової Ради підлягає безпосередньо Головному Отаманові. За діяльність Вищої В Ради відповідає перед законодавчим органом і перед Радою Нар. Міністрів - Військовий Міністр. 13. На Членів Вищої Військової Ради від Головного Отамана може бути по- кладено інспектування військ і всіх військових установ 14. З доручення Вищої Військової Ради Члени її мають право оглядати кожного часу всі військові установи, але ж не роблять жодних розпо ряджень, лише доповідають Ради про все, що буде спостережено. ПРИМІТКА: Вища Військова Рада сама наказів Військовий або Мор- ській установі або частинам не видає. 15. Членів Вищої Військової Ради звільняються у відпуску з постановки Ради і дозволу Головного Отамана. Нагородження Членів Ради відбу- вається з безпосереднього розсуду Головного Отамана. 16. Відповідальність за законність вирішення справ покладається в різ- ній мірі на Голову і Членів Ради, що брали участь в розвязанні справи. ГЛАВА II. КОМПЕТЕНЦІЯ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ. 17. До компетенції Ради належать справи, які стосуються до озброєних сил Республіки: а саме: а) законодавчого характеру, що порушають питання про зміну або доповнення істнуючих законів, а також вста- новлення нових законодавчих норм,(законопроекти); б) - військово- го управління адміністраційно-організаційного характеру, що пере- вішують обсяг прав Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора Військ і в) фінансово-розподілчі. 18. Вища Військова Рада обговорює і складає реєстр кандидатів на по- сади Генерал-Інспектора і Начальника Генерального Штабу, а також обговсрює кандидатури, що подані за значенні особи в Військовий Мі- ністр на посади осіб перших чотирьох класів. Коли ці кандидатури бу- де ухвалено від Ради Народних Міністрів Голова Вищої Військової Ра- ди подає їх на затвердження Головному Отоманові. 19. Вища Військова Рада: 1) затверджує остаточно пляни постачання, 2) затверджує умови на всякі підряди і робити в них зміни, які ви- знає за конче потрібні, 3) затверджує остаточно торги на всякі суму, 4) касує торги, що вже відбулися, призначає нові торги і замінює підряди з торгів на іншій засоби з огляду на користь скарбом та інши обставини, 5) дає дозвіл на перенесення кредитів в одного парапра- фу до другого по фінансових кошторисах і на право використування них кредитів, 6) дає дозвіл на витрату суми для потреб військової та морської офіції з капіталів, які залишилися в розпорядженні их і окремих капіталів спеціального призначення у випадках і на під- ставах, вказаних в постачанях про ці капітали, 7) дає дозвіл на бу- дівельні роботи і капітальні перебудови, що їх передбачають надек- ні Управи Військової Офіції, 8) дає дозвіл на поверхнятний від- пуск ричей, медичних та інших матеріялів і грошей, коли их може бу- ти відпущено з готових запасів та лишків, а гроші в відповідних па- ратрафів кошторисів без окремого асигнування, 9) затверджує оста- точні придбання до скарбу нерухомого майна на суму не більш : 100,000.000 гривень, 10) дає дозвіл на продаж всякого знижання, рі- чей та матеріялів, а також на позику на всякую суму державним уста- новам, коли від цього не будуть ушкоджені власні потреби офіції, 11) дозволяє на всякую суму продаж та передання як чужій офіції так і з одної офіції Військового Міністерства до другої непотрібних рі- чей і всякого рухомого і нерухомого майна, 12) дозволяє остаточно здавання в аренду оброчних статтів на всякую суму, 13) відкладає термін на виконання зобов'язань, що складені зі скарбом та поповнен- ня скарбових стягань, 14) затверджує на подання Військового Мініс- тра розмір непорушних запасів, 15) дозволяє на позику в непорушних запасів для військових потреб, 16) приймає на рахунок скарбу збит- ки в тих випадках, коли їх вчинено не з вини осіб, яким доручалось скарбове майно. Знімає неустойки, штрафи і грошові карти: А) на вся- ку суму, а) коли в законному порядкові визнана беззападлімність, б) пс справах підрядних, як що скарбу не ушкоджено від несправності при- ватньої особи, в) по ненавмисних втратах та инь. в скарбовому май- ні, що знаходилось на руках урядових осіб, Б) в обмеженому розмірі: а) з приватних осіб в справах підрядних на суму 100.000 гривень, як що скарба ушкоджено, але особа, з якої має бути стягнено, заслуго- вую цього; б) з урядових осіб, що знаходяться на службі, або в за- пасі, або у відставці, а в випадку их смерті з нападків их в суми не більш, як розмір трьох річної платні тої особи, на який дичився скарбовий борг, з огляду на ненавмисність вчинків, що спричинилися до ушкодження скарбу, а також зважаючи на добру службу або смерть в боїх, або від ран. ПРИМІТКА: При складанні неустойок по підрядах належить до- держуватись правил що їх викладено в кінці XVIII КС.в.П.I869р род.2 (91 прим.) ,17) вирішає остаточно: а) претензії без обмеження сум, що торкається задоволення як в грошовому так і матеріяльному відношеннях частин і установ, б) претензії між скарбом та приватними особами, що их подано в адміні- страційному порядкові, 18) вирішає остаточно: а) справи про скарбові стипендії морської офіції і перенесення їх з одної школи до другої, б) про затвердження табелів річн. і зброї, набоїв за гроші і даремно, 19) вирішає остаточно у випадках, законом не предбачених, призначення з кошторисів сум порці- оних, роз, ізлиних і інших тимчасових грошових складів за ви конання тих службових командировок і доручень, що на погляд Вищої Військової Ради потребують окремого грошового задово- лення. ПРИМІТКА: Зазначені в ст.19 справи вносять на розгляд Вищої ГЛАВА III. ПОРЯДОК УРЯДУВАННЯ. А. ПРО ЗАСІДАННЯ ТА ПОСТАНОВИ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ. 20. Дні засідань Вищої Військової Ради призначаються розпорядженнями Голови Ради. 21. Голова відкриває і закриває засідання Ради. Засідання відкривається слуханням постанов Ради, затверджених від Головного Отамана і наказів Головного Отамана, що належать до відома Ради, потім того читатися журналу попереднього засідання Ради і зараз же підписується. По- тім того доповідається надіслані до Ради подання в порядкові, що його визначив для слухання Голова Ради і роздаються оповістка наступного засідання з переліченням питань, які будуть розглядатись. 22. Спосіб доповіді встановлене Голова Ради. Доповідь коленої справи робиться без перерви, але ж по скинченню доповіді Членам, що того забажать, надається право вимогати пояснення повторення або прочитан- ня з оригіналу тих артикулів, що не досить зрозумілі. 23. Члени Ради до відкриття засідання мають право попередньо розглядати затверджені для слухання в Раді справи. 24. Для подання пояснень та висновків на засідання Ради в належних випадках закликається представників від Державного Контролю, Міністерства Фінансів чи інших інституцій, яких Рада визнає за потрібне за- просити до участі в засідання. 25. По скинченні доповіді в кожній справі і по вислуханих в ній поясненнях Голова Ради встановляє належні для обміркування точки і процесує на роз'язання Ради питання одне за другим. 26. Справа Вищої Військової Ради розв'язується більшістю голосів. При рівності голосів голова голосуваного має перевагу. 27. Окремі думки Членів, які не погоджуються з більшістю в справах, що їх Рада вирішає остаточно, вписується до журналу стилю, в справах же господарських і фінансових такі думки подають Члени Вищої Військової Ради листовно на ім'я Голови не пізніше, як через три дні після останнього засідання, в якому розглядалось справу. Ці думки вдруге в Ради не-одно відається, лише прикладається в оригіналі до журналу і разом з висновком Ради в справі подається до розгляду і вирішення Головному Отаманові. 28. Справи, які на загальних підставах остаточно розв'язує Вища Військова Рада, може бути переглянуто тільки у випадкові виявлення були яких нових обставин, що іх Рада не мала на увазі при першому розгляді. Такі справи розв'язуються у Вищій Військовій Раді у друге. 29. В справах, що їх розв'язує остаточно Вища Військова Рада, а також в справах, що мають перейти до вищої інстанції, в журналах Ради висновки й виглядається як найдокладніше, а суть вимоги, де це потрібно прописується стисло, журнали підписують Голова та присутні Члени, а скріпляє Начальник Канцелярії Ради або, за відсутності його на засіданні, його заступник; по арухах скріпляє Секретарь або заступник його. Журнали Вищої Військової Ради складаються по доданому до цього зразку. 30. Постанову, ухвалену більшістю голосів вноситься до журналу Ради, а копію її, надсилається відповідно Начальникові Генерального Штабу, Військовому Міністерстві, або Генерал-Інспекторові Військ. 31. а) Всі законопроекти, що їх розглянула Вища Військова Рада, вступають безпосередньо до Ради Народних Міністрів для позачергового обговорення, б) всі, крім зазначених в ст.19, постанови Вищої Військової Ради набирають силу з дня оголошення їх в наказах Головного Отамана-Військ Української Народньої Республіки, а постанови Ради по питаннях, зазначених в ст.19 і внесених від Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора Військ, такого оголошення не римагають, д) всі постанови Вищої Військової Ради, що їх вони з боку Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора Військ буде подана скрема думка, або всудить протест, по- дається на затвердження Головного Отамана, потім того вони набирають законної сили шляхом зазначенням в літ б. ціої статті В ПРО КАНЦЕЛЯРІЮ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ 32. Канцелярія Вищої Військової Ради провадить справи цієї Ради 33. Канцелярія Вищої Військової Ради має свого Начальника, його помі- ка, секретаря та урядовців. 34. При Канцелярії Вищої Військової-Ради мається: а) архів Вищої Вій- ськової Ради і б) друкарня Військової Офіції. РОЗДІЛ II. ПРО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ 35. В Генеральному Штабу зосереджується: 1) Опрацювання загальних питань по обороні Республіки і підготовці до війни війська. 2) Об'єднання і керування працею по підготовці до війни в Україні- них Військової Офіції і у всіх Штабах. 3) Збір і опрацювання військово-статистичних матеріалів і відомос- прє театр війни і озброєнну силу закордонних держав. 4) Опрацювання загальних міркувань і підстав будування фортецій. 5) Опрацювання питань про організацію війська і переведення їх в жит- тя 6) Складання дислокадії війська. 7) Питання по службі, навчання та освіті військ. 8) Загальні розпорядження, що до укомплектування всіх частин армії і до призову козаків запасу в учебні збори. 9) Питання по підготовці армії до мобілізації і по переходу армії на положення мирного часу 10) Розпорядження, що до пересування військ і військового матка в мирні часи, опрацювання питань, що до відповідальності з військо- вого боєку залишних і що до улаштування запалля армії. Завідуван- ня військовими залізницями і запасами переносних залізниць при залізничних військах; керування фаховими навчальними і технічною підготовкою залишничих військ II) Військова підготовка населення і виховання нації в напрямку активної любови до рідного краю та збройної оборони його від на- паду чужинців. Праця в зазначеному напрямку повинна провадитись в тісному контакті з Міністерством Освіти. В Генеральним Штабі концентрується крім того справи по особисто- му складу і проходженню служби: а) всіх, що служать в Генеральному Штабі і прикомандированих до нього всіх старшин Генерального Шта- бу і прилічених до нього, в) ссіб, що служать по пересуванню військ 36. Генеральним Штаб складається: з а) Начальника Генерального Штабу, в) І, 2-го і 3-го Генерал-Квартирмейстерів Генерального Штабу ГЛАВА I. ПРО НАЧАЛЬНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ 37. Начальник Генерального Штабу є найближчий виконавець вказівок Голов- ного Отамана по службі Генерального Штабу і по розвязанню питань, під- готовки до війни. На ньому лежить відповідальність за всю теоретичну підготовку оборони Республіки Він підлягає в своїй діяльності лише Головному Отаману, у якого має особистий доклад по справам Генерального Штабу в присутності Військо- вого Міністра 38. Начальник Генерального-Штабу призначається і затверджується Голово- ним Отаманом з кандидатів, пропонованих Вищою Військовою Радою і ух- валених Радою Народних Міністрів і таким же порядком звільняється. 39. Начальником Генерального Штабу, крім Генерал-Квартирмейстерів Ге- нерального Штабу, підлягають: Корпус Старшин Генерального Штабу, Кор- пус Військових Топографів. Залізничні Частини і частини звязку 40. Начальник Генерального Штабу: а) керує опрацюванням питань по під- готовці до війни об'єднує право Військових Штабів в цьому відно- шенню і стежить за їх виконанням, б) керує службою і військово-науко- вою працею Старшин Генерального Штабу, в) стежить за розвитком і удо- всненням всіх галузей військової справи, г) дає загальні вказівки по організації, пересування військ і військового майна в мирний і вій- ськовий час, д) дає вказівки загалні у напрямку зміночних і карто- трафічних робот, е) дає вказівки Начальникам залізничних військ і військ зв'язку відносно напрямку служби і діяльності цих військ і підрозділів їх до бойової праці, ж) керує діяльністю академій і ви- ськових шкіл, з) керує військовою підготовкою населення. 41. Начальник Генерального Штабу є постійний член Вищої Військової Ради. 42. Начальник Генерального Штабу щорічно представляє Головному Отаманові справоздання про працю Генерального Штабу і свої міркування про необхідні удосконалення і поліпшення по службі Генерального Штабу і по підготовці до війни. 43. Начальник Генерального Штабу розробляє загальні плани для великих маневрів. 44. Начальник Генерального Штабу, що до підлеглих йому Управлінь і пер- сонального складу їх, користується правами Командуючого армією. 45. По питанням, які відносяться до його діяльності, Начальник Гене- рального Штабу зноситься з іншими установами на правах Міністра. 46. Начальник Генерального Штабу має право огляду фортепець, їх озброєння і установ, які знаходяться в фортецях. 47. По персональному складу Начальник Генерального Штабу виконує слі- дуюче: а) залічує старшин, що схінчили курси військової Академії, до Ге- нерального Штабу, потім представляє їх до переводу в Генеральний Штаб, або відкомандировує в муніцірні частини. б) представляє по згоді з Генерал-Інспектором військ, або Військо- вим Міністром, до переводу в Генеральний Штаб Старшин зі строю, або з посад на Генерального Штабу. в) складає і представляє на затвердження Головному Отаманові кан- дидатські списки старшин для призначення на штабові посади і поса- ди подожні по Генеральному Штабу, при цьому вносить кандидатів у списки по своєму порядку або по представленню близьких Начальників клів, але зі своїм висновком, г) представляє до призначення на посади по Генеральному Штабу осіб по кандидатському списку. ПРИМІТКА: Для призначення на Генеральські посади необхідно ви- сновок Військового Міністра, а для посад І-IV класів - Ухвала Вищої Військової Ради і Ради Народних Міністрів. д) Дає свої висновки: 1) до всіх представлень Генералів і Булавих Старшин Генерального Штабу по кандидатським спискам на посади Генерального Штабу, 2) до представлень цих осіб на посади не Ге- нерального Штабу. е) Представляє до підзвичення в ранги на підставі закону старшин Генерального Штабу, за "мавчих посади по Генеральному Штабу і корпусу су Військових топографів. ж) дає свої висновки до представлень в слідуючи ранги старшин Гене- рального Штабу, за "мавчих посади не покладені по Генеральному Шта- бу. з) Подає до зачислення в запас Генерального Штабу, чи по роду зборі старшин Генерального Штабу, при чом у справах заличення Генера- лів входить в порозуміння з Військовим Міністром. і) Призначає на посади і звільнює Комендантів залізничних днірців і дозволяє командировки старшин на залишниці для нагляду за пере- суванням військ. к) дозволяє причислення до Генерального Штабу Старшин Генерального Штабу на час не більш одного року, для виконання наукових, абс спеціяльних робот. 48. Всі призначення, переміщення, звільнення по Генеральному Штабу, о- голошуються в наказах війську і флоті Української Народньої Республі- лики 49. Начальник Генерального Штабу скріплює всі накази Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. 50. В часи захорування, або відсутності Начальника Генерального Штабу, обов'язки його, як що не буде окремого наказу Головного Отамана вико- нує старши в ранзі з Генерал-Квартирмейстерів. 51. Начальник Генерального Штабу за порушення обов'язків служби притя- гається до відповідальності і віддається під суд, згідно особливого положення про Найвищий Суд. ГЛАВА II. ПРО ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМЕСТЕРА ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. В І Д А Л I. ПРЕДМЕТ ПРАЦІ І СКЛАД 1-го ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМЕЙСТЕРСТВА. 52. 1-е Генерал-Квартирмайстерство є найближчий виконавчий і розпоряд- чий орган Начальника Генерального Штабу по опрацюванню підготовчих міркувань до війни оперативного змісту. 53. 1-е Генерал-Квартирмайстерство відає: а) опрацюванням оперативних питань і міркувань по підготовці до вій- ни, б) збором і опрацюванням військово-статистичних матеріалів і відомос- тей про театри військових подій і пляном картографічних робот, в) об'єднаннями і напрямком оперативних і військово-статистичних робот вищих військових штабів, г) підготовкою загальних міркувань, що до будування фортень, а також до будування шляхів і інших засобів пересування. д) Оцінкою нсвих у Військовій справі, з огляду оперативного їх зна- чіння, е) працями Військово-наукового змісту, ж) загальними розпорядженнями, що до укомплектовання і мобілізації армії. з) Пересуванням Військ залізницями, грунтовими шляхами і водою, пе- ресуванням військового машина, а також завідуванням залізничними вій- ськами. 54. 1-е Генерал-Квартирмайстерство складається з управ: Оперативної, Розвідочної, укомплектовання армії, Військових комунікацій. При Управлінні є канцелярія. В І Д А Л II. ПРЕДМЕТ ПРАЦІ I СКЛАД 2-го ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМАЙСТЕРСТВА. 55. 2-е Генерал-Квартирмайстерство є найближчий виконавчий і розпоряд- чий орган Начальника Генерального Штабу по опрацюванню питань органі- зації та навчання військ, військової історії і по службі Генерально- го Штабу. 56. 2-е Генерал-Квартирмайстерство відає: а) Організацією військ з їх Управліннями. б) Вживав заходів до зміцнення бойової готовності військ. в) Складанням і зміною штатів. г) Складанням положень про керування військовими частинами, формуванн і розформування їх. д) Арсенікою війни. е) Пісьмоводством в військах. ж) Складанням уставів, інструкції, положень, наставлень для навчання військ. з) Організацією культурно-просвітньої праці у війську. i) Опрацюванням загальних питань по службі Генерального Штабу і по науковим заняттям і удосконаленню знань старшин Генерального Штабу, проходженню служби старшим Генерального Штабу, складанням наказів по Генеральному Штабу і виданням загального списку Старшин Генерального Штабу. к) Організацією військово-історичних робот що виконується особливими комісіями. л) Збором і виданням військово-історичних документів. м) виданням історії військових частин. 57. 2-е Генерал-Квартирмайстерство складається з Управ: Організаційно- навчання військ, історичної і відділу персонального складу Старшин Генерального Штабу. При Генерал-Квартирмайстерстві мається канцелярія. В І Д А Л III ПРЕДМЕТ ПРАЦІ I СКЛАД 3-го ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМАЙСТЕРСТВА. 58. 3-е Генерал-Квартирмайстерство є найближчий виконавчий і розпоряд- чий орган Начальника Генерального Штабу по управлінню військово-уч- ними закладами і військовою підготовкою населення. 59. З-в Генерал-Квартирмейстерство відає: а) військовою підготовкою населення, та вихованням його в цілях обо- рони Республіки. б) Листуванням по питанням, що торкаються академії - військової, ар- тилерійської і інженірної, старшинських, різненьких і підстаршинських шкіл. 60. Особливі обовязки і права З-го Генерал-Квартирмейстерства в відно- шенні до Академій і шкіл визначаються постановами про ці учебні за клади. 61. З-в Генерал-Квартирмейстерство складається з відділу військової підготовки населення і канцелярії. Г Л А В А ІІІ. ПРО ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМЕЙСТЕРІВ І ЇХ ПОМІШНИКІВ. 62. Генерал-Квартирмейстери є Помішники Начальника Генерального Штабу по всім питанням служби Генерального Штабу і підлягають безпосеред- ньо Начальнікові Генерального Штабу. 63. Генерал-Квартирмейстери призначаються з кандидатів, виставлених Начальником Генерального Штабу, ухвалених Вищою Військовою Радою і Радою Народних Міністрів, і затверджуються Головним Отаманом. 64. Як найближчі помішники Начальника Генерального Штабу Генерал-Квар- тирмейстери стоять за своєчасним ходом праці в своїх Квартирмейс- терствах, провадять в них не менш одного разу в рік ревізії, стежать за витратою сум, видрукованих на потреби їх Управлінь. 65. В відношенні підлеглого їм персонального складу Генерал-Квартир- мейстери користуються правами Командира корпусу. 66. У всіх Генерал-Квартирмейстерів є по одному помішнику. 67. Знаходячись в безпосередній підлеглості у Генерал-Квартирмейстерів помішники їх виконують обовязки, які на них покладені Генерал-Квар- тирмейстери. 68. Помішники Генерал-Квартирмейстерів призначаються по погляду Началь- ника Генерального Штабу і затверджуються Головним Отаманом. РОЗДІЛ ІІІ. ГЕНЕРАЛЬНА ІНСПЕКЦІЯ ВІЙСЬК. 69. Генеральну Інспекцію військ У.Н.Р. складають: а) Генерал-Інспектор Військ Української Народньої Республіки. б) Інспектори Військ по родах військ і санітарний. Г Л А В А I. ПРО ГЕНЕРАЛ-ІНСПЕКТОРА ВІЙСЬК. 70. Генерал-Інспектор військ Української Народньої Республіки є най- ближчий виконавець вказівок Головного Отамана по догляду за всіми радуємами військового життя, навчання, виховання, та спорядження ар- мії Української Народньої Республіки і відповідності командного скла- ду армії з військово-технічного боку своєму призначення. 71. Генерал-Інспектор військ Української Народньої Республіки признача- ється і заступається Головним Отаманом з кандидатів, запропонова- них Вищою Військовою Радою і ухвалених Радою Народних Міністрів. Він докладає Головному Отаману в присутності Військового Міністра 72. Генерал-Інспектор військ Української Народньої Республіки наглядає і фактично контролює: а) всі галузі освіти і боєвого виховання армії, згідно істинуючих положень. б) Переведення в життя організації армії. в) Забезпечення армії всім необхідним. г) Постановку господарства і доцільність витрат відпускаємих кредиті 73. Генерал-Інспектор військ розглядає всі міркування про удосконаленн боєвої підготовки військ, установлює порядок дослідів по удосконале ню всіх галузей військової техники. 74. Генерал-Інспектор у всякій час року оглядає всі війська, школи, вій- ськові установи і інститути, подає свої доклади в цім справі Голов- ному Отаманові і одночасно копії Начальникові Генерального Штабу і Військовому Міністру. В докладах вмищаються також всі вказівки, зроб- лені ним на місцях. 75. Генерал-Інспектор представляє через Військового Міністра на затвер дження Головному Отаманові кандидатів на строїві посади, починаючи- з командира окремої частини і вище, при чому особи перших 4-х класів повинні бути ухвалені — Вищою Військовою Радою і Радою Народ- них Міністрів. 76. Генерал-Інспектор стежить і подає свої висновки Головному Отаману з приводу відповідності Статутів, інструкцій, спорядження військ і т.п. Копії цих докладів одночасно надсилаються Військовому Мініст- ру і Начальникам Генерального Штабу. 77. Генерал-Інспектор являється постійним членом Вищої Військової Ради 78. Генерал-Інспектор користується в загальному порядку керування в від- ношенні підлеглих йому осіб правами командуючого армією. 79. Генерал-Інспектор після Військового Міністра підписує накази Війсь- ку. Генерал-Інспектор за порушення обов'язків служби притягається до від- повідальності і віддається під суд, згідно з особливим положенням про Найвищий Суд. 81. Генерал-Інспектор по питанням, що стосуються до його діяльності зноситься з іншими установами на правах міністра. ГЛАВА II. П Р О ІНСПЕКТОРІВ ТА ЇХ ПОМІЧНИКІВ. 82. Для допомоги Генерал-Інспектору призначаються Інспектори - по пі- хоті, кінності, артилерії, технічних військах, флоті, санітарним. 83. Інспектори призначаються Головним Отаманом з кандидатів вибраних Генерал-Інспектором і ухвалених Вищою Військовою Радою і Радою На- родніх Міністрів і звільняються тимже порядком. 84. З'являючись найближчими помічниками Генерал-Інспектора в справі інспекції військ у всіх відношеннях, інспектори виконують його дору- чення кожний по своєму фаху. 85. Інспектор користується в службовому відношенні правами Командира Корпусу. 86. У технічного інспектора мається помічник по авіації і повітряопла- ванню, а у інспектора кінності помічник по інспекції ветеринарії. 87. В розпорядження ко його інспектора призначаються старшини для до- ручень. ГЛАВА III. ПРО КАНЦЕЛЯРІЮ ІНСПЕКТОРА ВІЙСЬК. 88. В канцелярії Генерал-Інспектора склухуються і провадяться всі спра- ви, що відносяться до діяльності інспекції. 89. Канцелярія має свого Начальника і складається з відділів: рахунково- во-контрольного, персонально-нагородного і загального. При канцелярії є архів. 90. Поділ праці між відділами складає Начальник Канцелярії, а затвер- джує Генерал-Інспектор. РОЗДІЛ IV. ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. 91. Військове Міністерство складають : 1) Військовий Міністр, 2) його помічник, 3) Головні Управи: мобілі- заційно-персональна з постанням, 4) Військово-Судова і Головна Вій- ськово-Морська, 5) Канцелярія Військового Міністерства. Примітка: Військовому Міністрові безпосереднье підлягає корпус польових ханлармів. ГЛАВА I. ПРО ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА. 92. Військовий Міністр є член Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки і запрошується Головою Ради Народних Міністрів як чин міністра. Він відповідає перед Радою Народних Міністрів і законодавчим ор- ганом за всю військову справу. Всі акти звернення керування військом набирають сили закону лише після контр-асигнатури їх Військовим Міністром. 93. Військовий Міністр відає укомплектованим та засмотренням армії всім необхідним для її істнування, а саме: а) Обчисленням людського матеріалу на всій території У.Н.Р. б) Обчисленням коней, возів, самоходів. в) Провадженням мобілізації і укомплектованим армії на підставах вироблених Генеральним Штабом. г) Обчисленим потребного для війська майна. д) Заготівкою, як за кордоном, так і у себе майна, харчів для війсь- ка, розподіленням його по частинах і скленах, згідно вироблених Генеральним Штабом вказівок. е) Поповненням військових склепів по даним, виробленим Генеральним Штабом. ж) Забезпеченням і улаштуванням недоторканих запасів на час війни. з) Підготовкою персонального складу для фахових господарчих інститу- цій господарчої і технічної школами, для підготовки техніків на за- водах і фабриках, і навчання їх. і) Обчисленим, укомплектованим і підготовкою медичного персоналу для санітарних і ветеринарних інституцій (школи, курси). к) Будівлею і ремонтом військових будинків, фортець, портів, кораблів і забезпеченням їх усім необхідним. л) Складанням бюджету прибутків і видатків по всім потребам Військової і Морської офіції, для чого одержує від Начальника Генерального Шта- бу і Генерал-Інспектора відомості. м) Призначенням пенсій всім бувшим служачим Української армії і взага- лі військовим пансіонерам. н) Фактичним доглядом всіх військових інституцій по всім видаткам з кро литв Військового фонду. о) Складанням списків усіх старшин і урядовців по Військовим та Морсь- ким офіціям і кандидатських списків по цим же офіціям. п) Головною Військовою Скарбницею куди надходять всі грошові засоби для забезпечення всеї армії. 94. Військовий Міністр дає свої висновки на всі кандидатури Військових о- сіб в рангах Генеральських, що висовуються Начальником Генерального Штабу і Генерал-Інспектором. 95. Військовий Міністр представляє щорічний відчит про діяльність Військо- вого Міністерства за минулий рік і свої плани та міркування на найбут- ній рік. 96. Військовий Міністр має право обливатись господарства всіх військових частин і установ. 97. Військовому Міністру налається право представляти до нагород своїх підлеглих, давать висновки на представлення Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора. Пробити дозвіл у Роловного Отамана на пра- во носить закордонні відзнаки, одержані старшинами і урядовцями. 98. Військовий Міністр розглядає питання своєї владою про нагороду при обставини уніхформою. 99. Військовий Міністр підписує накази Війську У.Н.Р. і накази Роловної Команди Військ Української Народньої Республіки. 100. В відношенні персонального складу Військового Міністерства Військо- вий Міністр користується правами командуючого армією. 101. Військовий Міністр є постійним членом Вищої Військової Ради. 102. За порушення обовязків служби Військовий Міністр відповідає згідно конституції. ГЛАВА II. ПРО ПОМІЩНИКА ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА. 103. Помішник Військового Міністра підлягає безпосередньо Військовому Міністрові і по його вказівкам допомагає йому в праці і залишається за Військового Міністра там, де останній сам не може бути. 104. Помішник Військового Міністра затверджується Роловним Отаманом з кандидатів представленних Військовим Міністром і ухвалених Радою На- родних Міністрів. 105. В часи захорування, або відсутності Військового Міністра, він його заступає. ГЛАВА III. ПРО ГОЛОВНІ УПРАВИ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА. ВІДДІЛ I. ПРО ГОЛОВНУ МОБІЛІЗАЦІЙНО-ПЕРСОНАЛЬНУ УПРАВУ. 106. Головна Мобілізаційно-Персональна Управа є найблизьчим виконавчим орган вказівок Військового Міністра по обчисленню і поповненню людьми, кіньми і перевозковими засобами армії. 107. Головна Управа відає: а) обчисленням і поповненням армій людьми. б) Учтом і поповненням армії кіньським складом. в) Учтом і поповненням армії перевозковими засобами. г) Персональним складом старшин і урядовців, лікарів і духовенства, призначеним на посади, нагородами. д) Призначенням пенсій і допомоги. е) Виданням вказівок військам Української Народньої Республіки. 108. Головна Управа складається з Управ: мобілізаційної, ремонтної, персональної і пенсійної. При Головній Управі є канцелярія. В І Д А Л ІІ. 109. Головна Управа Постачання є найближчий орган Військового Міністра для забезпечення армії всім необхідним. II0. Головна Управа відає: а) озброєнням армії, б) постачанням армії всім необхідним і грішми, в) забезпеченням армії помешканням, г) рахівництвом, д) кассою військовою. III. Головна Управа складається з Управ: озброєння, санітарно-ветеринарної, господарчої, інженерної, повірочно-ліквідаційної, головної військової каси і відділів ліквідаційного і закордонних закупок. При Управі озброєння, прийомочна комісія і артілерійський комитет. При Управі санітарно-ветеринарній знаходиться військово-лікарський учений комітет і прийомочна комісія. Г Л А В А IV. ПРО ГОЛОВНУ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКУ УПРАВУ І II НАЧАЛЬНИКА. 112. Головна Військово-Морська Управа є найближчий виконавчий орган Військового Міністра по справам військово-морським. 113. Головна Управа відає всім, що має відношення до Військової флоти Української Народньої Республіки. Головна Управа складається з відділів: Морського Генерального Штабу, Морського Головного Штабу, Морського Технічного, та Будувального. 114. Начальник Головної Управи призначається і затверджується Головним Отоманом з кандидатів запропонованих Військовим Міністром і ухвалених Вищою Військовою Радою і Радою Народних Міністрів. 115. До своїх підлеглих, Начальник Головної Управи користується правами Начальника Загону Лінійних Кораблів. Г Л А В А V. ПРО СУДОВУ УПРАВУ І II-НАЧАЛЬНИКА: 116. Судова Управа є найближчий виконавчий орган вказівок Військового Міністра по устрію Військових Судів і провадження справ в них. Судова Управа відає: а) Питання про складання і розширення законів про злочинні кари в Військовій та Морській офіціях; б) питання про порядок судівництва і організацію Судів в Військових Офіції. в) Складання статей військово-судових установ, г) Листуванням з присудам Військових Судів, які представляються вищому Міністру розв. д) Ізготованням про скасування штрафів, про визначення службових прав особою покараних судом. е) Справозданням по судовому відомству. ж) Наглядом за діяльністю військових судів. 117. Судова Управа складається з відділів: загального, карних статутів і законів і Прокурорського нагляду. 118. При Судовій Управі є правничча Академія. 119. Начальник Судової Управи призначається і затверджується Головним Отоманом з кандидатів Військових-Правників, запропонованих Військовим 98 Міністром і ухвалених Вищою Військовою Радою і Радою Народних Міні- стрів. 120. До своїх підлеглих Начальник Судової Управи користується правами командира корпусу. 121. При Судовій Управі знаходиться Головний Військовий Прокурор, кот- рий зберує прокурорським налядям. 122. Головний Військовий Прокурор безпосередньо підлягає Військовому Міністрові і свої обовязки виконує через відділ прокурорського на- гляду Судової Управи, котрий йому підлягає безпосередньо. ГЛАВА VI. ПРО НАЧАЛЬНИКІВ ГОЛОВНИХ УПРАВ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА. 123. Начальники Головних Управ є найбільші помінники Військового Міні- стра по всіх радувах укомплектування армії і підлягають безпосеред- ньо Військовому Міністру. 124. Начальники Головних Управ призначаються і затверджуються Головним Отаманом з кандидатів запропонованих Військовим Міністром і ухвале- них Вищою Військовою Радою і Радою Народних Міністрів. 125. Як найбільші помінники Військового Міністра, вони стежать за швид- ким і правильним ходом праці у своїх Управах, провадять в них не менш одного разу в рік ревізію наглядають за правильністю витрат сума, віднусячих на потреби їх Управ. 126. Що до підлеглості персонального складу, Начальники Головних Управ користуються правами командира корпусу. ГЛАВА VII. ПРО КАНЦЕЛЯРІЮ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА І ЇЇ НАЧАЛЬНИКА. 127. Канцелярія Військового Міністерства відає: а) Всіма розпорядженнями по Військовому Міністерству. б) Складанням справоздань про діяльність Міністерства в) Складанням контросів і провадженням листування по фінансовій ча- стині самого Військового Міністерства. г) Діловодством по нагородам і підвищенням в ранги осіб Військового Міністерства. 128. Канцелярія Військового Міністерства має свого Начальника і скла- дається з відділів: Господарсько-Коменданстського, Персонально Наго- родного і Рахунково-Поверочного. 129. Праця по відділах розподіляється Начальником Канцелярії 130. До складу Канцелярії належить архів Військового Міністерства РОЗДІЛ V. ПРО ДІЛОВОДСТВО ПО ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ. 131. Всі законопроекти і постанови розглянуті і ухвалені Вищою Війсь- ковою Радою підписуються Головою Військової Ради і Начальни- ком Канцелярії Вищої Військової Ради. 132. Відомості про переміни в персональному складі старшин і урядових військової офіці (підвищення й ранги), залічення і звільнення з військової служби складаються в Військовому Міністерстві і оголошу- ються в наказах Війську Української Народньої Республіки, які під писуються Головним Отаманом, Військовим Міністром та Генерал-Інспек- тором. 133. Всі розпорядження по Військовій Офіції оголошуються в наказах Голо вної Команди Військ Української Народньої Республіки. Всі ці накази підписуються Головним Отаманом, Військовим Міністром і Начальником Генерального Штабу. ПРИМІТКА: Першим скріпляє наказ той, по спеціальності якого наказ видається. 134. Листування Вищої Військової Ради скріпляється Начальником Канцеля- рії Вищої Військової Ради. 135. Листування Військового Міністра і Начальника Генерального Штабу скріпляється Генерал-Квартирмейстером і Начальниками Голочних Управ 136. Листування Генерал-Інспектора скріпляється Начальником його Кан- целярії. 137. Листування Начальника Управи і Помінника Міністра скріпляється На- чальником відповідної Управи. 138. Як до Головою Вищої Військової Ради, Начальником Генерального Шта Р О З Д І Л VI 139 Для командування Дієвою Армією під час війни призначається Головним Отаманом по пропозиції Вищої Військової Ради ухваленням Радою Народних Міністрів командуючий дієвою армією. 140 Командуючий армією є командиром військ, фортець і флоти призначеної для пільних акцій. 141 Розпорядження командуючого дієвою армією виконується в межах підпо- рядкованого йому району всіми урядовими установами, громадськими іп- равліннями, урядовими особами всіх офіцій і всім населенням. 142 Командуючий дієвою армією безпосередньо підлягає Головному Отаману в який видав йому директиви і накази в порядку ст. 1 цього закону. Ніяка урядова установа чи особа в Республіці не можуть давати Коман- дуючому Армією приписів чи вимогати від нього справоздання. 143 Командуючий Армією має право безпосередніх зносин з Міністерствами 144 Командуючий Дієвої Армією керується директивами Головного Отамана і під своєю відповідальністю направляє аусильне підлеглих йому військ та флоти для озброєння поставленої мети всіма засобами, які він визнає потрібними. 145 Командуючий Дієвою Армією дає загальні верункові вказівки до забез- печення підлеглих йому військ всім необхідним 146 Командуючий Дієвої Армією визначає в межах підпорядкованості йому те- риторії і відповідно до ходу військових операцій між районами безпосе- редньо підлеглих йому одиниць 147 Командуючий Армією має право: а) змінити склад підлеглих йому оди- ниць (армій, бриг та флоти), утворювати нові групи не порушуючи три цьому істнуючої організації а також розформувати підлеглих йому одиниць. Армія негайно докладається про це Головному Отаманові з вказа- ннями причин, по яким це зроблено; б) встановлювати порядок підлеглості комендантів фортець до знаходяться на підпорядкованні йому території до Начальників вищих військових одиниць, що входять до складу того армії в) Тимчасово змішати підлеглими йому особами. Начальника Штабу Дієвої Армії. Командуючих одиницями, що входять до складу армії комендантів фортець. Про всі тимчасові при- значення він докладає на остаточне перерозподілення цих призначень Вищо- ковому Міністерстві г) Призначати до тимчасового виконання обов'язків по пов.дам визначеним для будувань і молодості звіряннями в 5-му і низ- че клящах в управліннях, установах і закладах військової офіції що перебувають на підпорядкованому йому районі. д) Настановляти на час війни на службу звільнену від неї будувань і молодості старшини, що по- ребуває на театри військових подій яка виявила бажання йступити до рядів армії і яка має на це право. е) Усувати з посад всіх службових осіб в яких офіцій, що перебувають в армії та флоті, а також на місцевий державній земській чи міський служби в підпорядкованому йому районі не зважаючи на їхні ранги і стан. ж) Затверджувати крим- ні цини продовольчих та інші тарифи для підпорядкованого йому району з) Призначати війську управлінням та установам у виняткових випад- ках видачу річей, грошей і продовольчих припасів поверх норм, вста- новлених законом. і) Встановлювати в знатних вооружених землях податки накладати мита а також накладати контрбушії і надавати до конфіс- кацій маємо мешканця знятого території. ПРИМІТКА: 1) Командуючий Дієвою Армією оголошує в наказах Армії про всі зроблені ним призначення (діт.в) і про осіб наста- ним на службу (діт.г) і повідомляє про це Вищькового Мініс- тра для оголошення в наказі війську Української Народньої Республі- ки. 2) Про осіб усунутих Командуючим Армією з посад (діт е) Шта- ба Армії, доповідає Вищьковому Міністерстві для повідомлення від повідних центральних установ 148 Після вкінчення війни Командуючий Дієвою Армією подає Головному Отаманові справоздання про акції диверсійних йому військ та флоти з додат- ком дохланих справоздань всіх безпосередньо підлеглих йому в.Войско- вих командирів (сухопутних і морських). 149 Командуючий Армією має право: А) Висилати з району Армії всіх о присутність яких буде ним визнана необхідною, крім о 16 перших рок хлів і чинів законодавчого органу. Б) Забороняти в районі Армії в д лучатись з місця постійного мешкання таким особам котрих го їх ф чи рукомислу предбачається притягнути до прави для осягнення ціл в ни ставити на примусові роботи для потреб армії населення В) Забо роняти в районі армії вивіз необхідних для робот приладів і матер лів, а також харчових і перевозкових засобів фуражу палива та иних предметів, котрі необхідні для війська Г) Видавати в межах район а Армії обовязкові постанови що торкаться до: а) подередження порушення громадського ладу і державної безпекности б) до поштових, телеграфних і телефонних зв'язків в) до всіхких взагалі торговельних і промислових підприємств , г) до Друкарень і иных підприємств друку, д) до всіх творів преси і друку. Д) Установлювати за порушення виданих обовязкових постанов, кари не перевищувати 3 х місячного замкнення у визначні чи фортеці або ро шового штрафу до І.000.000 гривень за один раз Е) Притягати до відповідальності владною владою винних в порушенню обовязкових постанов виданих на підставі п Г цієї статті Ж) Призначати в районі Армії загальні і частков реквізіції З) Секвеструвати в районі Армії майно мешканців І) Уповноважувати підлеглих йому Військових Начальників для вжиття заходів зазначених в точках В і Г цієї статті ПРИМІТКА: Командуючий Армією оголошує в наказі Армії про осіб ими натороження та про озіб висланих (пакт А) при чому Штаб Ар мії про осіб висланих в запілля повідомляє Міністерство Внутріш них Справ 150 По частини Господарчим Командуючий Армією користується низчезана ченими правами: 1) затверджує плани на всякого роду заготовки і ро боти в районі армії. 2) затверджує умови на всяки підприємства в ра йоні Армії і робить в них всі зміни, котрі будуть визнані необхід ними -3) Остаточно затверджує торги на всякую суму, 4) відміняє зроб лені в підлеглих йому місцях торги призначає нові торги і замінює підряди з торгів иными Засобами як кодись з цього буде користь 5) Касує стягання 1) на всякую суму а) по безнадійності в законному порядкові визнаній б) по справам підрядним -, неустойки, штрафи,пе ні коли держава не понесла втрат від несправності приватньої особи в) по ненавмисним втратам і занедбанням з державним майном яке зна ходиться в розпорядженні відповідальних осіб, 2) В обмеженому розмір а) з приватних осіб по справам підрядним неустойки, штрафи і пені на суму 100.000 гривень коли Держава понесла на цьому страту але осо ба притягнена до відповідальності заслуговує полегчення і б) з осіб перебуварчих на службі а в випадках їх смерті з їх нащадків в роз мірі не перевищуючи 2 х річного утримання особи піднавної під начот через подлі котрої Держава понесла втрату, беручи на увагу бездоган ну службу або смерть в бою чи від ран 6) Вирішувати остаточно а) всякі претензії відносно недоладчі всякого роду задоволення бза о меження сум і б) домагання між казною і приватними особами, заявле ними в порядкові адміністративному 7) Вирішувати остаточно всі пи тання з покладів і міркувань Подового Контролю відносно порядку платні і торговельних умов по виконанню господарчих операцій органа ми йому підлеглими 8) Затверджувати видачу майна продуктів і мате ріялів зроблену без установленних розписок одержувачів коли обстави чн які перешкоджували відображеню розписок будуть визнані ним важ ними 9) Міняти у випадках необхідності розміри придільних цін до скинчення терміну, на який цини ці були ним затверджені 10) Дозво ляти в окремих випадках військам розташованим в районі-Армії , прова дити заготовку харчів фуражу та іншого задоволення їх власними за ходами ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МАЗЕПА ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ПОДКОВНЯК САЛЬСЬКИ З орігіналом згідно Т.в.о. Директора впартаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Начальник Відділу Додаток до 29 статті. Зразок журналу Вищої Військової Ради. ЖУРНАЛ ЗАСІДАННЯ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБ- ЛИКИ. "………………1920 року. Засідання відкрито о " годині під головуванням Голови Вищої Військової Ради (Ранг і прізвище). ПРИСУТНІ ЧЛЕНИ: (ранги і прізвища). ВІДСУТНІ ЧЛЕНИ: (ранги і прізвища). Секретарівав: Секретарь Вищої Військової Ради (ранг і прізви- ще) ОДУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ Засідання закрито о " годині. ГОЛОВА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ (ранг і прізвище). ЧЛЕНИ: (ранги і прізвища). Начальник Канцелярії Вищої Військової Ради (ранг і прізвище) Секретарь Вищої Військової Ради (ранг і прізвище). ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МАЗЕПА ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ПОЛКОВНИК САЛЬСЬКИЙ З оригіналом згідно. Т.в.о.Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Начальник Відділу. "6 Січня 1921 р. Надсилається до… Начальник Директорії Т.в.о.Директора Д-ту Зак.Справ Держ.Канцелярії Начальник Відділу Копія. ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів І січня 1921 року м. Тарнів. Ч.I. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Левицький, Міністри: Саліковський, Ніксовський, Барановський, Тимошенко, Прохопович, Ковалевський, Красний, Са- довський, В.о.Міністра Освіти Холодний, Тимчасово Керуючий Міністерством Почт і Телеграфів Паливода, Заступники Міністрів: Фелицій Цивчинський, Вількового Міністра Днаків, Т.в.о. Державного Контрольора Набачків, Го- ловноуправляючий Справами Містецтва і Національної Культури Зайців, Товариш Міністра Фінансів Лебідь-Юрчик, Радник Міністерства Закордонних Справ Шульгин. Секретаров вмкани. ОДУХАЛИ 1. Журнал засідання Ради Народних Міністрів 29 грудня 1920 року ч.167, 2. Доклад Маланка Міністерства За- кордонних справ Шульгина в опра- ці предсталища Української Народної Республіки в Ліві Наций. 3. Запитання Головою Ради Народних міністрів законопроект про Раду республіки. 4. В.о.Секретаря Р.Н.М. 5. Січня 1921 р. В.о.Секретаря Р.Н.М. ЧЕСТВАЮТЬ Журнал затверджено. Занести до журналу заяву Міністра Еврейських Справ, що він вважає необхідним в п.3 журналь- ної постановки слова "Галичини" викре- слити і що за це знесення голосувало ТРИ Члени Ради Міністрів. Прийняти до відома. Висловити Ради мов Міністерства Закордонних Справ Шульгину щиру подяку за його працю в цій справі./Одноголосно/ Доручити Державній Канцелярії роз- слати копії цього законопроекту для ознакомлення Міністрів. Законопроект поставити на повноте, слідуючого засідання. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Для 192/ р. Вх. ч. УЗ Начальник Відділу Феликсовський Надсилається до "Ксенофонт" Берез- таврії". Ч.П.Р. Начальник Відділу Феликсовський ВИТАГ проекту журналу засідання Ради Народніх Міністрів 18 січня 1921 р. м. Тернів ДУЖАМ: Доклад Голони Міжвідом- ственої Комісії Міністра Шляхів з справі урегулювання штатів державних Установ. ПОСТАНОВИЛИ: Вважати необхідним, аби персональний склад по окремим Міністерствам був скорочений. Запропонувати п.п. Міністрам, аби пони своєчасно, на протязі одного тижня надіслали проекти скорочен- ня особового складу до Міжвідом- ственної Комісії по урегулюванню штатів Державних Установ. Доручити Державній Канцелярії не- гайно розіслати копії цієї поста- нови по окремим Міністерствам. З оригіналом проекту згідно: В.о.Секретаря Ради Нар.Міністрів Начальник Відділу Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Стм 14/1921 р. Вх. ч. 63 Надсилається до "Комісії з урегулювання" Української Народньої Республіки В.о.Секретаря Ради Нар.Міністрів Начальник Відділу 24... "Січня 1921 року Тернів. 13 ЖУРНАЛ засідання Ради Народніх Міністрів 16 Січня 1921року м. Тарнів. ч. 9. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Левицький, Міністри: Салі ковський, Нікоський, Прокопович, Огієнко, Тимошенко, Красний, Осадовський, Козелевський Т.в.о., Міністр Облік Долондий, Тимчасово-Керуючий Міністерством Пошт і Телефефів Пилипова, Заступники Міністрів: Вій- ськового Інаки, Фінансів Лебідь-Орчик, Державний Контрольор Набоє ків.Т.в.о., Державного Секретаря Багриновський, Керуючий Справами Директорії Шкроновиць, Товариш Міністра Освіта Оліроволко. Секретар Жав Р.о.Секретаря Р.к.М. Змакин. Засідання починається в 10 і 1/2 годин ранку. ОДУДАЛИ Журнал засідання Ради Народних Міністрів 13 січня 1921 року ч.8. Законопроект Державного Контро- лю про здійснення розміра штрафів, накладаємих Контрольними Радами. Доклад Військового Міністра про зміну А доповнення Закону 12 лип- стопаду 1920 року "про Вище Вій- ськове Управління." Законопроект Державного Секре- таря про утвердження посади Мі- ністра без тега і про встановлення штату його канцелярії. Внесення Міністра Внутрішніх Справ про введення на територію Росія в посади Озарання Мін- стерства Внутрішніх Справ в 6-го Травня 1920 року. ПОСТАНОВИЛИ Журнал затвердити. Законопроект ухва- лити. Законопроект подявити в такій редакції: Ст. І Примітку до дот. З Зако- ну " про Вище Військове Управління" в смілу істнуючої редакції змінити так: "під час війни в засіданнях Законодавчої Ради беруть участь в прямому підзворотному порядку командуван- ня армією або його заступник, а та- кол ще два представники досі не обраного в Бицо Військового Радо внала командирів Дивізії, 100 осіб рівня 14 по своєму отановиду в армії. Членственники армії виклика- ються Вищою Військовою Радою для участі в засіданнях на всебожеве- нні Радою термін 1 за згодою Коман- дуючого армією" і ст.2 Закон цей до його обговорення ввести в чинност по телеграфу. Законопроект ухвалити є пошовською 6/ст. і цього законопроекту до- дати слова "і в присвоєнню ко- му громадського задоволення по посаді Міністра; б/в кілці ос.4 додати слово: і зве- стки в чинності по телеграфу; в/ в доданнях до цього законопроек- ту штата Канцелярії Міністра, без таки класу посади Секретаря вчень Міністрів. Запостає до журнала, що Заступник мі- ністра Фінансів і Державний Конт- рольор залюжилися при останній думці, що до встановлення штату канцелярії Міністря без тега. Демісія прийняти. Charge d'Affairs Доклад Військового Міністра про асигнування в 1900 розпорядженні військового фонду в сумі 1-200.000 пол. марок. Доклад Т. в. о. Міністра Освіти Головного про хибну допомогу трьохмільчанському на лікування. Законопроект Т. в. о Міністра Освіти Головного про Секрет Една- нол Володимир. Доклад Міністра Преси в Льодзі щодо про асигнування 500.000 з трійських корон або 500.000 пол. марок на допомогу Українській Пресі за кордоном. Доклад ухвали 1. Асигнувати в розпорядження Міністра Преси й Прапорщика з кварталу Державного Фонду п'ятьсот тисяч 500.000 австрійських корон або 750.000 пол. марок на хибну допомогу трьохмільчанському на лікування. 2. Посланову що до 11 оголошення ввести в чинність по телеграфу. Засідання закривається в 2 І/2 години дня Виконавчий Директор СДЕРЖАНО Герштейн /1/ липня 192 р. вх. ч. 3045 Кашцівський "Директант" Влім С.Олешкевич ВИТЯГ з журналу засідання Ради Народніх Міністрів 31 січня 1921 року. Ч: І7. м.Тарнів. СЛУХАЛИ: З. Оголошений Заступником Військового Міністра список кандідатів на посади Голови і Членів Вищої Військової Ради, а саме: Генерали-Поручники: Омелинович- Павленко, Юнаків, Дельвір, Генерали- Хорунжі: Синклер і Сальський. ПОСТАНОВИЛИ: Кандидатури зазначених осіб обговорити в слідуючому засі- данні. З оригіналом зрідно: В.О.СЕКРЕТАРЯ РАДИ НАРОД.МІНІСТРІВ НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Алешичев 12 565 18 березня 1921 р. УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про утворення Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. 1. Для розгляду законопроектів та внесень фінансового значення, або зв'язаних з асигнуванням коштів в державного скарбу, які вносяться на ухвалу Ради Народних Міністрів, утворити при Міністерстві Фінансів Фінансову Комісію, на підставах, зазначених в доданому до цього статутові. 2. Законопроекти та внесення, зазначені в ст. 1-й цього закону, до представлення їх на ухвалу Ради Народних Міністрів, обов'язково передаються відповідними відомствами на попередній розгляд та висновок Фінансової Комісії. 3. Додані до цього штати Фінансової Комісії ухвалити. 4. Асигнування коштів, необхідних для переведення в касу цього закону, провадити в короткому порядку по контракту Міністерства Фінансів. 5. Закон цей ввести в чинність з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛЕВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ЛЕВІДЬ-КРИЧК Додано I до ст. І Закону. СТА Т У Т Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. 1. Фінансова Комісія складається з Голови Комісії, Незалежного Члена - Директора Департаменту Державної Скраденці, Членів Комісії та постійного представника Державного Контролю. Голова Комісії і Члени призначаються встановленим порядком, по представленню Міністра Фінансів, а представник Державного Контролю - на одному з членів Комісії Міністром Фінансів, по внесенню Голови Комісії, покладаються обов'язки Заступника Голови. 2. При Фінансовій Комісії, в підлеглості Голови Комісії знаходяться постійний Секретар і Канцелярія, які штатами. Особистий склад Канцелярії призначається Головою Комісії. Крім постійних Членів, в засіданнях Комісії беруть участь представники зацікавлених відомств - по уповноваженням останніх. 3. На Фінансову Комісію покладається: а/ розгляд по суті і обов'язково з фінансового та обрахункового боку законопроектів та оправ фінансового значення, або впливаних в аси гнуванням коштів в державного скарбу, які внос- ться на ухвалу Ради Народних Міністрів і 6/ ставлення по цим законопроектам на справам журналіз своїх засідань через Міністра Фінан- до Ради Народних Міністрів. 4. Засідання Комісії мають силу, коли в них участь окрем Голови або його Заступника та пе ставників Державного Контролю і відповідного з домства, не менше двох Членів Комісії. 5. У випадках потреби Голови Комісії налаєтка пра- а/ поділяти Комісію на окремі секції, а доручення голоування в них своєму Заступникові або одн з Членів Комісії і 6/ закликати до участі в Ком сії та її секціях урядовців із не- сонального складу Департаменту Державної Скарб ці, після пересування в Директором названого Депо таменту, та фаховців по різним галузям-як із не- буваючих на державній службі, так і сторсних ос 6. Справи Комісії вирішуються простою більшістю ге лосів, при чому, при поділі Голосів нарівно, голо Голови Комісії дає перевагу. 7. Голова Комісії і кожний Член її, а також предста ники Державного Контролю і відповідного відомств в разі неходи в постановами Комісії, мають право заявляти окремі думки, які в писанні формі прикла даються до журналу засідань Комісії; такі писемн окремі думки повинні бути подані Секретарю Коми- сії не пізніше слідуючого після засідання Ком сії дня. В журналі засідання Комісії повинно бут зазначено хто а участників засідання Комісії зали шився при окремих думці. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ДЕВІДЬ-ЮРЧИК Додаток П до ст. 3-ої Закону ШТАТИ Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. I. НАЗВА ПОСАДИ КІЛЬ- КЛАСИ ОСНОВНЕ РІЧНЕ УТРИМАННЯ КІСТЬ ПОСА- В ГРІВНЯХ ОСІБ ДИ Голова Комісії 1 III 36.000 36.000 Представник Держав- ного Контролю 1 IV 30.000 30.000 Члени Комісії 5 IV 30.000 150.000 Секретар 1 VI 20.000 20.000 Помішник Секретаря 1 VII 14.400 14.400 Діловод 1 VIII 13.200 13.200 Урядовці I ранги 2 IX 9.000 18.000 Разом 12 ПРИМІТКА: На осіб, у цих штатах зазначених, поширюється чинність всіх законів про грошове задоволення урядовців Центра- льних Державних Установ. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВИЦЬКИЙ ЗА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ДЕВІДЬ-ЮРЧИК з оригіналом згідно: Начальник Відділу Державної Канцелярії Ч. 12. Діловод Осівченко ЖУРНАЛ засідання Ради Народніх Міністрів 17 Лютого 1921 року, м. Тернів. ч. 25. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Лівчицький, Міністри: Селіковський, Нікоський, Огієнко, Тимошенко, Красний, Садовський, Ковалевський, Проданович, Т.в.о.Міністра Освіти Холодний, Заступники Міністрів:Юстіції Цивинський, Фінансів Маршинький, Тимч-сово Неручий Міністерства мід: Військового Дягова, Народнього Господарства Білінський, Державний Контрольор Кабачків, і.в.о. Державного Секретаря Вагровський, Неруч-чий справами Директорії Миронович. Секретаров: В.о. Секретаря Ради Народніх Міністрів Емакин О Л У Х А Л И П О С Т А Н О В И Л И Журнал засідання Ради Народних Мі- ністрів 14 Лютого 1921 року ч.24. Доповідь Керуючого Міністерством Внутрішніх Діл винського про поширення на службах Київського Апеляцій- ного Суду розділу І закону з серпня 1920 року про тимчасові оклади платні для евакуюваних в території Наддніпрянської України службових центральних і Місцевих Установ Української Народньої Республіки. Законопроект Міністерства Внутрішніх Діл про тимчасовий порядок досудового переведення справ про службові переступи урядовців Української Народньої Республіки. Журнал затверджується Проект постанови у хвалити і додавати до ст. І цієї постанови після слів "для евакуюваних" одержання "до часу видання цієї Постанови" Законопроект у хвалити і поправками: а/ В ст. 5 чорого законопроек- ту додати слова: "або їх заслуги" кдз. б/ От 7 викласти так: "Члени Ради на підставі внесенного на її розгляд матеріалу тимчасово усу- ває або воюм авільне, звучаче ного в посаді і повертає до Міністра Внутрішніх Діл для дальшого руху. Буде особливо подяка за вплив на усунення з посади, іменованої на посади наказовою Директорією то Постанови окремої Ради надається не ватерлянчим Директорії. Частина друга цієї статті вик- реслити. ГОЛОВУВАВ МІНІСТР ПРОКОПОВИЧ Доповідь Міністра Прани про організацію Міжвілометажної Комісії в справі підприємств націоналізованих суб'єктською владою. Склясти Мінвідомотзення Комісія представлена в Міністерства: Прани, Востіції, Фінансових Народнього Господарства і Державного Контролю для всебічного оволодіння справи, яко порушена міжнародно- ним докладом Міністра Прани 1 для складання відповідних законопроектів. ГОЛОВУВАВ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Доповідь Голови Ради Народніх Мі- ністрів в справі ліквідації державного майна за кордоном на підставі розкладу Голова Державної Ключової домісції Української Народньої Республіки за кордоном Професоров Дененко-Чопірського М. вказати, що згідно постанови Ради на 1921 року підприємства за державним майном за кордоном ляжуться Міністерством Фінансових Української Комісії У Української Народньої Республіки. Республіки за кордоном Феєнко- Чолівський, в порозумінню між якими повинна переводитись лік- відація. 6/ Всі гроші які будуть виручи- ні від ліквідації державного маєт- ка на за кордоном, поступають в Дер- жавну Скарбницю, при чому гроші, які виручені від ліквідації маєт- ку призначеного за кошти Військо- вого фонду, утвореного законом 7 травня 1919 року, поступають до Державної Скарбниці через Голову Державної Закупочній Комісії ре- спубліки Чолівського, а гроші які будуть виручені від ліквідації майна, поступають до Дер- жавної Скарбниці через Міністра Фінансів Барановського. Доклад Ухвалити. Доклад Голови Ради Народних Міні- стрів в справі Директорії в зв'яз- ку з необхідністю виступити в Ра- ді Республіки з відповіддю на фе- тередляцію Народно-Республікансь- кої Партії. З оригіналом згідно: В.О.Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу Демиш Кишиневу "Директора" В.о. Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу С.Демиш СДЕРЖАНО Потом 192 р. Ех.Ч. 312. 26 Лютого 1921р. м. Тарнів. Ч. 287 ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 25 лютого 1921 року. м.Тарнів. ч.27 ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Лівицький,Міністри:Прокопович,Садовський,Орієнко,Тимошенко,Красний,Ровдалевський,Т.в.о. Міністра Освіти-долодний,Заступники Міністрів:Військового Дядоша,Фінансів Лебідь-Орчик,Закордонних Справ Ейхельман,Тимчасово Керуючі Міністерствами:Пошт і Телеграфів Пайивода,Народнього Господарства Вільський,Державний Контрольор Кабачків,Т.з.о. Державного Секретаря Вагриновський,Товариші Міністра Внутрішніх Справ: Дмитрів і Литвицький,Керуючий Справами Директорії Миронович. Секретарев В.о.Секретаря Р.Н.М. Імакин. ПОСТАНОВИЛИ 1. Журнал засідання Ради Народних Міністрів 23 лютого 1921 року ч.26. Журнал затвердити. 2. Доклад Державного Секретаря про асигнування в розпорядження Голови Ради Народних Міністрів 600.000 гривень для видачі нагороди за предбаний авто. Зняти з черги,агідно являви докладчика. 3. Доклад Державного Секретаря про видачу субсідії Українському 'лорові' в м.Ченстохові. Доклад передати Міністру Освіти на переведення цієї справи належним шляхом. 4. Доклад Тимчасово Керуючого Міністром Пошт і Телеграфів про асигнування 45.000 австрійських корон на видатки,звязані з друкуванням нових поштових марок. Асигнувати в розпорядження Міністра Пошт і Телеграфів з коштів Державної Скарбниці СОРОК ПЯТЬ тисяч /45.000/ австрійських корон на видатки,звязані з друкуванням нових поштових марок. 5. Доклад Міністра Пошт про асигнування 500.000 гривень для видачі допомоги безробітним друкарям Подільської Губерніальної Управи. Асигнувати в розпорядження Міністра Права з коштів Державної Скарбниці ПЯТЬСОТ тисяч /500.000/гривень для видачі допомоги безробітним друкарям Подільської Губерніальної Управи. 6. Доклад Державного Секретаря про асигнування в розпорядження Голови Ради Народних Міністрів 10.000 п.марок для ни-марок для видачі допомоги Пшонку Чосипу. Асигнувати в розпорядження Голови Ради Народних Міністрів з коштів Державної Скарбниці ДЕСЯТЬ тисяч /10.000/польських п.марок для видачі допомоги Пшонку Чосипу. 7. Законопроект Міністерства Фінансів про визнання Урядом Української Народньої Республіки державних боргів Російського Уряду. Справу що передати на обміркування Комісії в Міністрів:Фінансів,Закордонних Справ,Прави,Державного Контрольора і Державного Секретаря. 8. Законопроект Міністерства Фінансів про заснування при Міністерстві Фінансів Між-домстевенної Комісії для розгляду заяв підданців і Товариств чужоземних Держав що до втрат та збитків за час війни У. Н.Р.з Росією і чужоземних окупацій. Справу що передати на обміркування Комісії в Міністрів:Фінансів,Закордонних Справ,Прави,Державного Контрольора і Державного Секретаря. Законопроект Міністерства Внутрішніх Справ про Статут Міністерства Внутрішніх Справ. Обговорення цього законопроекту про- довжувати в слідуючому засіданні. З оригіналом згідно: В.о. Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу Федченко Надсилається до Начальник Директорії В.о.Секретаря Р. Н. М. Виш Начальник Відділу Федченко 4" Вересня 1921 року. м.Тарнів. 388 ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 29 січня 1921 року, м. Тарнополь ПРИСУТНІ: Заступник Голови Ради Народних Міністрів Міністр Внутрішніх Справ Саліковський, Міністри: Поконовий, Огієнко, Тимошенко, Ковальський, Неволевський, т. в. о. Міністра Внутрішніх Справ Холодний, Заступники Міністрів: Фіканців Лебідь-Юрик, Військового Началь-Медзевський, Зборовля й Опікування Ле- вицький, Державний Контроль-Лабанків Т. в. о., Державного Секретаря Вап- ринковський, і Товариш Міністра Освіти Біромлєко. Секретарював В.О. Секретаря Р.Н.М. Кмакин. СЛУХАЛИ . ПОСТАНОВИМИ 1. Доклад Заступника Міністра Фі- нансів про повернення до каси Мі- ністерства Фінансів 3,5 мільйонів марок польських, затриманих Заступни- ком Голови Дипломатичної Місії у Вар- шаві з одержаної від Річі Польської Посполітої позики. 2. Доклад Заступника Голови Ради Нар- одних Міністрів, Міністра Внутрішніх Справ про асигнування в його рос- порядження 360.000:000 приймь на тасині видатки. 3. Доклад Міністра Ісповідань про звернення до Бриганського Вібля- ного Товариства. 4. Доклад Державного Секретаря по до текутої урочистої обійнці Чле- нів Ради Республіки. 5. Доклад Державного Секретаря про затвердження земельних платів Військового-Поліцейкі, Канцелярії Головного Останка. 6. Доклад Державного Секретаря про асигнування в його розпорядження 290.000 польських марок на видання "Вісника Державних Законів". 7. Доклад Державного Секретаря про встановлення вищасової посади Оглядача для зв'язку з Рольовим Останком при Голові Ради Народ- них Міністрів. 8. Доклад Державного Секретаря про передачу Державній Канцелярії лікві- даційною Комісією 500 пудів паперу. Справу що обговорити в присутності Голови Ради Народних Міністрів і Міністра Захоплених Справ. Асигнування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ з коштів Чергов- ної Скарбниці ДВІСТА мільйонів / 200.000.000/ приймь на тасині видатки. Прийняття до відома: Обговорення цієї справи продов- жували з слідуючого засідання. Обговорення цієї справи відкласти до слідуючого засідання. Асигнування в розпорядження Державно- го Секретаря з коштів Державної Скарбниці ДВІСТА ДЕВ'ЯНОСТО ТИСЯЧ / 290.000/ польських марок на видан- ня "Вісника Державних Законів". Справу по заслухати в присутності Військового Міністра. Заслухати в слідуючому засіданні. З оригіналу згідно: В.О. Секретаря Р.Н.М. Почальник Відділу Демшан 19 Мадемуазельдо Кашкеловъ" Директриса" У.Н.Р. В. о сердитости Р. Н. ел Кар. Вигдтъ Лешинъ 4-521 24 февраля 921 р. Канцелярія Директора СДЕРЖАНО Корезна 25 дня 192 / р 7 - 441 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Міністр 13 дня 192 г. Вх. Ч. 649 ЕУРГАЛ засідання Ради Народних Міністрів II лютого 1920 року, п'ятниця ч. 23. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Левицький, Міністри: Салі- ковський, Німчовський, Олєнко Красний, Бабоєвський, Новолеповський т. в. о. Міністра Освіти Холодний, Керуючий Міністерством фінансів Відуба, Заступник Міністра Юстисції Півченкович, Тимчасово Народ- ні Міністерства: Пошт і Телеграфів Лалюкло, Військових Справ Ч. в. дона, Народнього Господарства Блічевський, Народнього Здоров'я і Ор- кування Леонцький Т. в. о. Державного Секретаря Барановський, Керую- чий Справами Директорії Мироненко. Секретарював В.О. Секретаря Р.Н. М. Імакин. СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ ГОЛОВУВАВ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ САЛІКОВСЬКИЙ. 1. Повідомчова вада Державного Секретаря про смерть о Міністра Юстисції і Багаткового Судді Украї- нської Народньої Республіки Дмитра Маркевича і пропозиція Заступника Голови Ради Народних Міністрів пограти, аби ушанувати пам'ять необіз- ник Дми́тра Маркевича. Пропозицію Заступника Голови Ради Народних Міністрів прийняти. Одмовити Комісії під головуванням Міністра Закордонних Справ в Мі- ністерстві Освіти і Фінансів для ви- роблення засобів що до ушанування пам'яті необізника Дмитра Маркевича. 2. Турнал засідання Ради Народних Міністрів 9 лютого 1921 року ч. 22. Доклад Тимчасового Реєстрації Мі- ністерством Військових Справ Дя- ків про видачу утримання старших дітей та юнакам за датотад і трудових 1920 року і січень 1921р. 3. Доклад Керуючого Міністерством Фінансів Відуби про фінансове стосунки. ГОЛОВУВАВ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЕВИЦЬКИЙ. 4. Внесенння Голови Ради Народних Міністрів в справі делегування до складу Вищої Військової Ради ТРБОХ Міністрів, згідно ст. 9 закону 12 лютого 1920 року" про вище Військове Управління. Делегувати від Ради Народних Мін- істрів до складу Вищої Військової Ради Міністрів Внутрішніх Справ Саліковського, Військових Тимченка, без тега Проюдоповича. Завести до журналу що постанова на прийнята одноголосно. 5. Внесенння Голови Ради Народних Міністрів в справі косування Міні- стерства Пошт і Телеграфів: Доклад Тимчасового Керуючого Мі- ністерством Військових Справ Дядю на про замовчування 15.000 полків для виплати польської армії Поручникової збору. 6. Доклад Керуючого Міністерством Фінансів Відуби в справі Одер- жання грошей від Польського Уряду. Справу що передати р. знособок Фінансової Комісії. Зняти з черги Прийняти до відома Врахувати до відома 16/4 квітня 1921 року. м. Тернів З оригіналом згідно Р.о. Секретаря Р. Н. Володимир Вадімович Кашенярі Директантії Всем Дешман Засідання Малої Ради Міністрів У.Н.Р. 1921 року, квітня 10-го дня м. Тарнів. В засіданні прибули, згідно з арт. І статуту про Малу Раду Міні- стрів, нижезазначені особи: І/ I. Огієнко, Керуючий Міністерством Ісповідань, Голова Малої Ради Міністрів. 2/ В. Гиненко-Савійський, Товариш Міністра Внутрішніх Справ, Заступ- ник Голови Малої Ради Міністрів. 3/ В. Цівчинський, Товариш Міністра Юстиції. 4/ Генерал Дяйша, в заступстві Товариша Військового Міністра. 5/ Ейхельман, Товариш Міністра Закордонних Справ. 6/ Паливода, т.в.о. Міністра Пошт і Телеграфів. 7/ Довженко, Радник Міністерства Праці- в заступстві Товариша Міністра. 8/ Шовгенів, в заступстві Товариша Міністра Шляхів. 9/ В. Пухкій, в заступстві Товариш Державного Контрольора. 10/ Лозинський, в заступстві Товариша Державного Секретаря. II/ Крижановський, Заступник Керуючого Справами Директорії. при Заставникові Секретаря Малої Ради Сороковенко. В ІІ ¼ год. дня Голова Малої Ради Міністрів проф. I.I. Огієнко оголосив засідання Малої Ради Міністрів відкритим і запропонував За- ступнику Державного Секретаря [п. Лозинському] оголосити, I/ Постанову Ради Народних Міністрів від 30-го березня цього року про відновлення діяльності Малої Ради Міністрів. 2/ Відношення Голови Ради Народних Міністрів [на ім'я п. Огієнко] про призначення проф. Огієнко Головою Малої Ради Міністрів, а Товариша Міністра Внутрішніх Справ В. Гиненко-Савійського Заступником Голови Малої Ради Міністрів. 3/Статут Малої Ради Міністрів. Після зачитання цих актів, Голова Малої Ради Міністрів виголосив нижевикладену промову: "Три роки попередньої нашої праці будування Держави доказали, що ми не завжди йшли тими шляхами якими треба було йти. Весь цей час оче- видна була потреба в скликанні Парламенту. Йдучи за нер скликано було в 1918 році Трудовий Конгрес, але використати його яко законодавчий орган не довелося. Під навалою большевиків цей законодавчий орган змушений був припинити свою діяльність, не здійснивши своїх завдань. З того менту через цілий час боротьби Уряд У.Н.Р. не мав змоги скликати законодавчого органу. Тому були причини відомі нам полії. За відсутністю парламенту, законодавчі функції мусила справляти Рада Народних Міністрів. Сполучення в одному органі влади законодавчої і виконавчої, яке суперечить принципам права не могло не викликати негативних явищ і це можна зауважити на нашому законодавстві. Тепер В нас існує Рада Республіки. Таким чином сполучення в одних руках влади законодавчої та виконавчої все відпало. Однак по- скільки у Ради Міністрів димилося все ж таки попереднє розроблення законців, постільки, при складному нашому політичному становищу, яке мусить бути для Ради Міністрів головним моментом її діяльності, виявилась необхідність розвантажити її технічно і від попереднього законодавства. Отже для цього і покликано до життя Малу Раду Міністрів. На Малій Раді Міністрів лежить обовязок підготовки законопроектів та наїання такого, я б сказав, доску, щоб вони і ззовнішнього бою відповідали тієї якості, яку мусить мати совершенний закон. В житті нашої держави все існує аналогочний для фінансових справ орган - Фінансова Комісія-, котрий довів доцільності такого шляху; він розглядає фінансові законопроекти. Тепер і звідтам всі законопроекти повинні поступати на дальший розгляд Малої Ради. Так досягається всеобічне обмірковання законопроектів, полегшення праці самих вищих інстанцій, на розгляд котрих закони остаточно поступають. Існування Малої Ради Міністрів, яко державного органа, мусить розвантажити Раду Міністрів від технічної праці, щоби присвятити максимум часу для заняття політичним нашим життям. Функції Малої Ради та її компетенція точно визначені в законі 18-го травня 1918 року. Майже все, крім принципового, попереднє законодавство від Ради Міністрів відходить до Малої Ради Міністрів. Виконуючи свої завдання Мала Рада Міністрів повинна звернути особливу увагу на всебічне та детальне обмірковання переданих до неї законопроектів. Треба досягнути того, щоби постанови, які перейдуть через Малу Раду Міністрів до Ради Міністрів користувались би там з авторитету тоді вони будуть проходити в життя швидко і без затримки. Треба досягати согласованості окремих офіцій. У нас мусить утвердитись ділова атмосфера. У нас не може бути місця розговорам. Мала Рада Міністрів мусить напружити всі свої сили, аби виявити максимальну працездатність. Тільки при таких умовах Мала Рада Міністрів зможе здійснити покладені на неї завдання. Наш орган називається Мала Рада Міністрів. Із історії Греції ми знаємо, що її провинції називались Малою Грецією, але ж нерідко Мала Греція відгравала велику роль і мала великe значення для своєї метрополії. Будемо к робити так, щоб наша Мала Рада творила б великі діла на благо нашої державності. Закінчивши промову, Голова запропонував надіслати привітання Панові Голові Директорії і Ради Республіки з приводу відкриття Малої Ради Міністрів. Пропозиція приймається одноголосно і виконання покладається на п.п. Голову професора Огієнко, Заступника Голови Гиненко-Савіїського і члена Ради Лозинського. Після цього Мала Рада Міністрів переходить до 2 п. повістки. П. Заступник Голови, Товариш Міністра Внутрішніх Справ Гиненко-Савіїський, докладчик по закону про Регулямін Міністерств У.Н.Р. знайомить Малу Раду Міністрів з історією його утворення та значим- ня для Міністерств. Голова Ради пропонує зачитати законопроект в цілому. Член Ради п. Паливода висловлюється за необхідність розіслання копій законопроекту по Міністерствам для детального ознайомлення з ним з огляду на його важливість. Думку п. Паливоди підтримують члени Ради п.п. Цівчинський, проф. Віхельман, Шовгенів. Пропозиція ця ставиться на голосування і приймається одноголосно. Далі ухвалюється розгляд Регуляміну роспочати ІУ-го квітня п./р. Потім ухвалюється пропозиція Голови. Ради про те, щоби засі- дання Малої Ради відбувалися тричі на тиждень: у неділю, вівторок і четвер. В разі ж свят, засідання Малої Ради мають переноситись з вівторка і четверга на дні цих свят з побажанням призначати за- сідання в буденні дні не раніш 4-ої години дня. Після цього засідання Малої Ради Міністрів закривається. Голова Малої Ради Міністрів, Керуючий Міністерством Ісповідань Заступники Голови Малої Ради Міністрів Товариш Міністра Внутрішніх Справ Товариши Міністрів: Юстиції Закордонних Справ Заступники Міністрів: ітоснакового -зм ротичне удовини в налаштуваннях Військового Посту і Телеграфів Заступники Товаришів Міністрів: Праці і п.п. в розташуванні Шляхів і Водосховищ-смени Заступники: Державного Контрольора .п. Керуючого Справами Директорії Товариша Державного Секретаря Т.з.о. Секретаря Р.Н.М. Редактор Копія. ЖУРНАЛ засідання Ради Народніх Міністрів 27 квітня 1921 року м. Тарнів. Ч. 54. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович, Міністри: Білінсь- кий, Ковалевський, Тимошенко, Липа, Садовський, Красний, Керуючий Міні- стерством Ісповідань Огієнко, Тимчасово Керуючий Міністерством Фінансів Марцинський, Заступник Міністра Закордонних Справ Ейхельман, Заступник Міністра Юстиції Цвичинський, Державний Секретар Багриновський, Держав- ний Контролер Кабачків, Керуючий Справами Р.Н.М. Миронович. Секретар В.о.Секретаря Р.Н.М. Шмакін. Засідання починається о 12 години 30 хвилин дня. СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ I. Журнал засідання Ради Народних Міні- стрів 24 квітня 1921 р. ч.54-а і зано- ситься до журналу залива Керуючого Міні- стерством Ісповідань Огієнка, що він кон-замість слова "військо" - "війсь- кові справи". 2. Інформацію Голови Ради Народних Міні- стрів про відомості, що одержані від Заступника Голови Ради Народних Мініст- рів Міністра Закордонних Справ Ніковсько го з Варшави. 3. Внесення Голови Ради Народних Міні- стрів про припинення урядової праці на святки. 4. Внесення Військового Міністра, про видачу святочної допомоги військовим і допомоги сімейним військовим. 5. Доклад Військового Міністра про ска- сування і ліквідацію військової агентури в Чехословаччини. 6. Доложений Головою Малої Ради Керую- чим Міністерством Ісповідань Огієнко законопроекта Міністерства Закордонних Справ про асигнування 170.000 польських марок на оплату позачергової праці уря- довців Міністерства Закордонних Справ і постанову Малої Ради Міністрів від 12 Квітня 1921 р. по цій справі. 7. Доложений Головою Малої Ради Мініст- рів законопроекта Міністра Праці про асигнування 50.000 польських марок на організаційно-інформаційні видатки по Міністерству Праці і постанову Малої Ра- ди Міністрів від 12 квітня 1921 року по цій справі. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО М.Тарнавський, д/п 16 квітня 1921 р. д. 804 Прийняти до відома. Знати з черги за відсутністю док- ладчика. Знати з черги за відсутністю док- ладчика. Породжуючись в постановою Малої Ради Міністрів законопроект Міни- стерства Закордонних Справ від- хилити. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Праці з коштів Державної Скарбниці ДВА мільйона /2.000.000/ гривень і ПЯТЬДЕСЯТ тисяч /50000/ марок польських для організацій- но-інформаційних видатків по ді- яльності Міністерства Праці. 2. Порядок відчотності по цьому кредиту встановити як для таєм- них видатків. Доручити Міністру Внутрішніх Справ війти в Раду Народних Міністрів в док- ладом в справі координації діяльності окре- мих Міністерств, що до одержання необхідних для них інформацій в України. 8. Доклад Міністра Фінансів про підтвердження уповно- важень Послу У.Н.Р. в Іта- лії та Швейцарії Василькові. Доручити комісії в складі: Міністра Юстиції, Закордонних Справ, Фінансів, Державного Сек- ретаря і Державного Контролюра скасти і внести в найближче засідання Ради Народних Міністрів проект уповноважень /800.000/ ВІСТІМГОТ кови в справі реалізації /800.000/ ВІСТІМГОТ тисяч голландських фунтів чаю, що знаходиться на складах фірма "Розеліус і К-о". Доручити Міністру Закордонних Справ представити в Раду Народних Міністрів копії всіх уповноважень що видані бувшим Міністром Фі- нансів Барановським Послу У.Н.Р. Василькові. Засідання закінчиться о 2 години 30 хвилин дня. 3 оригіналом згідно: В.о.Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу Ч...863...од ітнінції "Р" Травня 1921 року. Надсилається до В.о.Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу КОПІЯ ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 21 квітня 1921 року. ч.51: Засідання починається о II годині 30 хвилин дня. СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ 1.Журнал засідання Ради Народних Міністрів 19 квітня 1921 року ч.50. Журнал затвердити. 2.Доклад Військового Міністра в справі організації праці Міні- стерства Військових Справ. Засідання закінчується о I годині 38 хвилин дня. З оригіналом згідно: В.о.Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу Александров КОПІЯ ЖУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 21 квітня 1921 року. ч. 52. Засідання починається о 7 години 40 хвилин вечора. СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ 1.Журнал засідання Ради Народних Міністрів 21 квітня 1921 року ч.51. Журнал затвердити. 2.Доклад Міністра Еврейських Справ про асигнування 20.000.000 карбо- ванців на допомогу євреям біжен- цям в України. Асигнувати в розпорядженні Міністра Еврейських Справ з коштів Державної Скарбниці ДВАДЦЯТЬ мільйонів /20.000.000/ карбованців на допомогу євреям біжен- цям в України. Занести до журналу, що постанова ця при- нята одноголосно. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Марта 16 дня 1921 р. Вх. ч. 841 Доручити Міністру Народнього Здоров'я І Онукування війни в Раду Народних Мі- ністрів з внесенням про план організа- ції допомоги і улаштування притулків для дітей біженців в Україні, звернувши особливу увагу на велику кількість сере- них цілком безпрезирних дітей євреїв. 3.Доклад Міністра Земельних Справ про організацію праці і план діяльності Міністерства Земельних Справ. Прийняти до відома. Засідання закінчується о 10 години вечора. З оригіналом згідно: В.о.Секретаря Р.Н.М. Начальник Відділу Александров КІНОН ПАДСИЛАТЬ ДО "СЕЧЕВОЗ" ОБРЮ КАНЦЕЛЯРІЇ "СУПЕРТАГ" 1958. згідно з наказом 03 іншого II о постановлення міністрів КИНОНАТОВОЙ МАХЧКО .мандровав ванчтм хіндогей цьєї кинодіос канаду.I згідно ІЗСІ накази 13 айротніх хіндогей надає минаціос .08.9 .смодія од іншанції і ветоїні озенкожні канаду.II -втім їжем Інженерною Базовою .згідно наказом 83 іншого I о постановлення минаціос :ондіяе монаснічоє Е .М.Н.9 ветохрів.О.Я уцілій минальний КІНОН ДАНЧУВ .згідно ІЗСІ накази 13 айротніх хіндогей надає минаціос .08.9 .вдороє наказом 09 іншого V о постановлення минаціос КИНОНАТОВОЙ МАХЧКО .мандровав ванчтм хіндогей цьєї кинодіос канаду.I згідно ІЗСІ накази 13 айротніх .08.9 втроїній минаціоновод і визначувався тоже, що згідно з каси польогою 000.009.02/ хіндогей 13 айротніх хіндогей міжнародного угодомод ан станціонових мінору в всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хіндогей урдій і каси минаціоновод -займачо наказом 09 іншанції з діготи хіндогей, наказом в айнамаєд розід мед всю чи зволоження од, цьєнкури од польогої .опосконоюдо ванчтм -ІМ хі ЗАКОН про Додавання Украйнської Народньої Республіки I. Тромаємо Украйнської Народньої Республіки є державна права на зв'язок людей до Української Задоволи і Републіки до власної їх влади та обов'язку укріплення господарства. 2. Понова політична держава Украйнської Народньої Республіки, а також іншого державної і дружинно-господарської зв'язку населення кільки року від 1920 р. до 1934 р., якщо їх не виконують членами У.Н.Р. і держави, а також усім іншим зв'язкам та її добробуту не можна визнати за дві своє життя. 3. Тромаємо У.Н.Р. не має односторонньо бути тромаємою чи підданням іншої держави. 4. Тромаємо У.Н.Р. в день проголошення самостійності Української Народньої Республіки 9/22 січня 1918 року, ов'я: I/ всі особи української народності, що перебували у межах Української Народньої Республіки і 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних підданців, що до 1 січня 1914 року не менше як один рік стають мешканцями в межах Української Народньої Республіки за їх дієм до 14 років віку, хоча би під час заснування не виконували за урядовими по відповідних особами Сумної Розкішної Держави що не народились у межах Української Народньої Республіки як-не воєн до 1 січня 1934 року проживали в Україні менше як п'ять років: 5. Особи, що не перебували за межами України з 9-23 січня 1918 року, але не підлягають членству в цьому народному ері, якого його закону, що в свою додаткову заключає до Української Задоволи, самим політичним за межами Української Народньої Республіки, але по зв'язку перебування до 1 січня 1923 року, а не переходити на цей територія на протязі року по додаванні повинніться податку про не підставу за... 5. Право Українського громадянина набувається: 1/ через народження від батька-громадянина Української Народньої Республіки, якщо мати не має ніяких інших українських променів; 2/ через усиновлення чужоземця до мотивованого громадянства Української Народньої Республіки. 7. Кожна людина, що приймається до українського громадянства / або 5-1 п. 2/ коли здобуває право на діяльність, пересуває не деревні Української Народньої Республіки на промені інших років і країни того держави, що має майже які воробці, необхідні для утілення себе й своєї родини. 9. Кожна людина, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подають відповідну заяву такі особи: а/ українська променяна, що після зв'язку не чужоземці; коли цей стан буде розмазано в ним, або коли вона кинувся зробити 3/ перетворення від іншого у чужеземних дітей української променяни, якщо після окування цьому, або оподатковання майори залишаються коло матері в зв'язуванці, що спільний виду их середньо українського тину на Україні, за не пізніше двох років після оголення світла в ньому змалю про прийняття їх до Українського променяни. 9. Право громадянства подане на підставі архиву 6-го п. 7/ цього закону, постачається і не дужий за дійсні осіб, що набули променяни до країн, то жеже в тому разі, коли ці люди не злодійки 17-ти років. 10. Права на прийняття до українського громадянства, тисячі вглиб або 6-го п. 5-м та 8-м шостою закону, не задовольняється прави коли щому заперечують відомості про ранобки знижки променя. Його іншодуже професії, або неподаткованою про можливу кото швидкісності для Української Народньої Республіки. 11. Сини осіб, завершення в арм., воєн. 6-го п. 8 цього закону, про зв'язання до розрахунку та У.Н.Р., необхідно Декларацію Губельнії за тим на документи, яких доводиться їх право. Досвід променяни в арм. 7/ про прийняття їх до громадянства У.Н.Р., подається Міністерством Внутрішніх Справ. Закон осіб, завершення в арм. 5/ у відповідних випадках може посилатися до колекції Департаменту Правоохорони У.Н.Р. за погодженням з Міністерством Внутрішніх Справ. 26 I2. Закону що вступив на території Руській та Дніпровсько-Дунайської Території У.Р.Р. за кордоном, або захопленим ними учасниками тих очищення пожеже до проголошення У.Р.Р., або визнаному без надання доперя. В зв'язку з подальшими процесами що зачленені до громадського У.Р.Р. та прийнятим, по виконанню ними в усуненні своїх позицій на території Републіки, здійснено оголошення про Українське проголошення. В разі ж залишень залишаються виконанням до промислового У.Р.Р., де одноважно позиція належить право обов'язкову звіту повинні бути в місцевих територіях для понадоблення Зони про її до Міністра Внутрішніх Справ. 13. Майно Внутрішніх Справ має виключене скинути на головному прийомному пункту Губернського та Дніпровсько-Дунайського Повітря, У.Р.Р., за кожним якою під час 15 днів час місяць. Операція по розпорядженню кількома з цих останніх поділяється в місцевому та її прийомному процесу термін до найвищого Директорату Внутрішніх Справ, де повинні дозволити отримання починаючи цих учасників кандидатами на майно Внутрішніх Справ. 14. Збільшення чумових змін /ст. 74/ що вступили до Міністра Внутрішніх Справ, оголошено за законом II його закону, розглянувши цінності безпеки- терміново. Скидання пожеже для надання не можливих. 15. Повернення до Начальником окремих Центральних Офіцій ведеться право по зв'язку з Директоратом Внутрішніх Справ, оголошене до Ради Головних II місць троє пам'яток до Української проголошення дозволяються вони бути зміни досягнутий Українській Території Республіки. 16. Кожна приватна по українському проголошенню, оскільки в індивідуальному розрізанні майно Внутрішніх Справ та умови зв'язку не пересудження про пам'ятки, то їх залишають в нот. 5 цього закону, на території Української Республіки і коли на якій території розміщення Української Республіки не уважають до цього нотатку. Особисто, що по пам'ятках здійснюється не власними тимчасовими даними. мість на узаконену облікну. Текст цейй облікової книги та їх про- ськи звітки в Головному олін: "та валюшанов". 17. Правоби Український посмадня про звільнення з громадянства, задо- вольняється: 1/ коли за крим не істотно були тяжких велосипедовий на Державний Святок на Місцевих Законодавчих. 2/ коли ними виснажені всі обов'язки до дійськової повинності 3/ коли забезпечено стягування коштів по алькорд-табу по закону що оплатою проживань. Правоби про звільнення від громадянства подається і розглядається, як це не підрядом до 1 правоби про повинність до постачання У.П.Р.; видоско шовало при цьому місця до моменту повернення ста- ну на підлягається за рахунок проживання в офіційних органах Української Наукової і Вестилки, та шкодних облікових і 3 приватних населення. 18. Особи, що звільняються від громадянства У.П.Р., мусять на протязі півроку валентин мети Робочий після західність на рухомого майна, надається річний термін. 19. Особи, що звільнилися від громадянства У.П.Р., до 17 років віку на- мають права тягати та оселитися на території У.П.Р. до умову на 45 років. Вкладення з цього повинно обслуговуватися Радою Народних Міністрів на внесення Міністерства Внутрішніх Справ, що відбудеться п прозуманням Військових Міністром. 20. К-т без полюс про довгий дочинець до підданства мної Держави цей підлягає калам, зв'язаним з високих цінних У.П.Р. 21. Допускається переселення всіх заможних прав громадянства У.П.Р., якщо відбутом кише і наслідки Сутоого походу, до набоя законної окни. 22. Закон в дня 7-го липня 1913 року про Громадянство Української Республіки в кілька вище частинами наступається. 23. Закон цей переносить в життя до його оголошення через покажанця, Виховна Рада Народних Міністрів Міністерство Внутрішніх Справ Копія з копії. ПРОЕКТ Прийнятий Малою Радою Міністрів ЗАКОН Про Громадянство Української Народньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є державноправна належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обовязки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам УНР, разом з тим на них упадає і обовязок виконувати повинності за всі її закони і дбати всіма силами про її добробут не жаліючи навіть для неї свого життя. 3. Громадянин УНР не може одночасно бути громадянином чи підданим іншої держави. 4. Громадянами УНР з днем проголошення самостійності УНР /9/ 22 січня 1918 року/ суть: I/ Всі особи української народности, що мешкають в межах УНР і 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних підданців,що до дня І липня 1914 року не менше як один рік мешкали в межах Української Народньої Республіки та їх діти до 14 років віку; при чому статисть замешкання не визнається за урядовими та військовими особами бувшої Російської Держави що не народились в межах УНР, як що вони до І липня 1914 року проживали на Україні менше як пять років. 5. Особи, що не перебували на території України на 9-22 січня 1918р. які не підлягають чинності попереднього арт.4-го цього закону,алеж з свого походження належать до Української нації, також вважатимуться за громадян Української Народньої Республіки,як що вони повнолітні до І липня 1923 року, а не повнолітні на цей термін на протязі року по досягненню повноліття подадуть про це відповідну заяву. 6. Право українського громадянства набувається: I/ через народження від громадян УНР, через шлюб чужоземки з українським громадянином через усиновлення чужоземця до чотирнадцяти років громадянином УНР і другим через натуралізацію. 7. Можна просити про прийняття до українського громадянства /арт.6, п.2/, коли особа має правоздатність та дієздатність, перебуває на те- рені Української Народньої Республіки на протязі пяти років і, крім того доведе, що має матеріяльні засоби, необхідні для ут- римання себе й своєї родини. 8. Крім того, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть відповід- ну заяву такі особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розвязано з ним, або коли вона ли- шиться вдовою, б/народжені від шлюбу з чужоземцем діти українсь- кої громадянки, які після скасування шлюбу або овдовіння матері залишаються коло матері і в/ чужоземці, які скінчили вищу або се- редню українську школу на Україні та не пізніше двох років після скінчення освіти подали заяву про приняття їх до українського громадянства. 9. Право громадянства придбане на підставі артикулу 6-го п.2 цього закону понирюється і на дружин та дітей осіб, що набули громадянство що до дітей то лише в тому разі, коли ці діти не до- сягли І7-ти років. 10. Прозьби про прийняття до українського громадянства, внесені згідно арт.арт.5 та 8-м цього закону, не задовольняються в разі, коли цьому заперечують відомості про ганебні вчинки прохача, його плямуючу процесія, або передбачення про можливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. II. Заяви осіб, зазначених в арт.5 та 8 цього закону про зачи- слення до громадянства УНР подаються Начальникові Губернії зо всі- ма документами, якими доводиться їх право. Прозьби чужоземців /арт.7/ про прийняття їх до громадянства УНР подаються Міністрові Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт.5 у відповідних випадках можуть подаватися до належних Дипломатичних Представників УНР за кордо- ном, в цьому разі представники ці повиньть функції Начальника Гу- бернії. І2. Заяви, що вступили до Начальника Губернії чи Дипльоматичного Представника УНР за кордоном або задовольняються ними постановою про зачислення прохача до громадянства УНР або залишаються без задоволення. В разі задоволення прозьби про зачислення до громадянства УНР зобов'язуються відповідальним прохачам, по виконанню ними в установленний спосіб присяги на вірність Республіці, видається свідоцтво про українське громадянство. В разі ж залишення заяви про зачислення до громадянства УНР без задоволення прохачеві надається право оскаржити таку постанову в місячний термін з дня повідомлення його про це до Міністра Внутрішніх Справ. ІЗ. Міністр Внутрішніх Справ або задовольняє скаргу на постанову Начальника Губернії чи дипломатичного представника УНР за кордоном або лишає її без наслідків. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місячний з дня повідомлення прохача термін до найвищого Адміністративного Суду, де розглядаються судовим порядком при участі представника Міністра Внутрішніх Справ. І4. Прозьби чужоземців /арт.7/, що вступили до Міністра Внутрішніх Справ згідно з арт.11 цього закону, розв'язуються Міністром безпосередньо. Залишення прозьби без задоволення не мотивується. І5. Міністрам та Начальникам окремих Центральних Офіцій надається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ вносити до Ради Національних Міністрів про прийняття до Українського громадянства чужоземців які зробили значні послуги Українській Народній Республіці. І6. Кожний прийнятий до українського громадянства, складає в публічному засіданні Мирового Судді в районі якого має перебування або випадках, що їх зазначено в арт.5 цього закону на руки Дипломатичного Представника УНР присягу на вірність Республіці по доданому до цього тексту. Особи, які по переконаннях своїх не визнають присяги, дають змісць неї урочисту обітницю. Текст цеї обітниці такий же, як присяги тільки з пропуском слів "та заприсягаюсь". І7. Прозьби українських громадян про звільнення з громадянства задовольняються: І/ коли за ними не рахується жадних залеглостей перед Державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями, 2/ коли ними виконані всі обовязки по військовій повинності, 3/ коли забезпечено опікування всіх осіб, що знаходяться по закону під опікою прохачів. Прозьби про звільнення з громадянства подаються і розв'язуються тим же порядком, що і прозьби про прийняття до громадянства УНР; відносно прозьб цих два місці до моменту розвязання справи пуб- лікується за рахунок прохача в офіційнім органі УНР та місце- вих офіційних та 2 приватних газетах.часописях. 18. Особа, що звільнилась від громадянства УНР мусить на протя- зі півроку залишити межі республіки на ліквідацію нерухомого майна надається річний термін. 19. Особи, що звільнились від громадянства УНР до 17 років віку не мають права приїхати та оселитися на території УНР до упливу ними 45 років. Виключення з цього правила розвязуються Радою Народних Міні- стрів на внесення Міністра Внутрішніх Справ, що відбудеться в по- розумінню з Військовим Міністром. 20. Хто без належного дозвілу вступить до підданства нашої Дер- жави, той підлягає карам, зазначеним в законах карних УНР. 21. Примусове позбавлення або обмеження прав громадянина УНР може відбутися лише в наслідок Судового присуду, що набрав закон- ної сили. 22. Закон з дня 2 липня 1918 року про громадянство УНР зі всіма його наслідками касуєтьсяся. 23. Закон цей перевести в життя до його оголошення через послан- ців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Голова Директорії УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Травня ....... дня 1921 р. ч. м. ПОСТОЮ. Розглянувши ухвалений Радою Республіки законопроект "Про утворення Малої Ради Республіки", я вважаю: I. Надаючи /арт.2/ стислий групі осіб, з яких має складатися Мала Рада Республіки, "всю повноту народньої влади" /арт.I закону 9 січня 1921 р. Про Раду Республіки/, утворюючи нову колегію в кількох осіб, перед якою мають одповідати Рада Міністрів і окремі Міністри /арт.І9 того ж закону/, Рада Республіки, продовжуючи в той же час сама існувати, встановлює ще один чинник в системі Верховного Управління Держави і тим самим міняє державний устрій УНР, що лежить поза межами її компетенції /арт.2 того ж закону/. По стислому розумінню артикулу 15 закону 9 січня 1921 р. "Про Раду Республіки", Рада Республіки може лише встановити порядок законодавства, передавши свої законодавчі функції тим чинникам, що, на час припинення її діяльності, залишаються чинними в системі державного управління. 2. Артикул 3 законопроекту встановлює принцип, якого не знає ні одне з сучасних законодавств інших держав, а саме: користування одним депутатом з кількох голосів. Перебирати голоси інших членів Ради, товаришів по фракції, депутат не може вже через те, що, а часу делегування його в члени представницького органу, він уявляє з себе не представника тої чи іншої групи, а представника всіх груп, як одної юри- дичної особи, представника всієї нації і тому надавати одному членові Малої Ради право користуватися з 5 голосів /с.-д./, другому з 4 голо- сів /х.-д./, третьому з 2 голосів /спілка поштовиків/ буде непоправно, бо всі члени мусять мати однакові права. Депутат розглядається, як представник всього народу, а не будь-якої його частини. Це єсть основний принцип конституційного права і Рада Ре- спубліки нарушає його, ставлячи членів Малої Ради за заступників лише своїх товаришів по фракції. Здійснювати права і виконувати обовязки кожний депутат може лише особисто, а тому йому не може бути надане право подавати голоси за ин- ших депутатів /арт.І2 закону 9 січня 1921 р. Про Раду Республіки і §57 Регуляміну Ради Республіки/. Зберігаючи в такий спосіб рівновагу взаємовідношення партійних угру- повань, законопроект остільки відхиляється від основних засад консти- туційності, що, з погляду державного, прийнятий бути не може. З наведених міркувань я не взажаю за можливе затвердити законопроект "Про утворення Малої Ради Республіки" і повертаю його Вам, Пане Прем'єр Міністре, в порядкові артикулу 14 закону 9 січня 1921 р. "Про Раду Ре- спубліки". Посвідчу. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ ВИТАГ З журналу засідання Ради Народних Міністрів 6 червня 1921 року ч.78. СЛУХАЛИ: П.з. Справу про скорочення штатів Державних Установ і Міністерських тек. ПОСТАНОВИЛІ: Визнати необхідним перевести скорочення загаль- ної кількості службовців Державних Установ на 50% / пять соть відсотків. Для прискорення цієї справи з огляду на технічні пер- ешкоди звільнення службовців в заштат переводити на підставі закону 4 червня 1921 року слушною по мірі вне- сення окремими Міністрами на затвердження Ради Народних Міністрів часткових списків службовців, що підлягають звільненню заштат. Визнати, що скорочення Міністерських тек не вимагаєть ся сучасними обставинами. З оригіналом згідно: В.о.Секретаря Р.Н.М. начальник Начальник відділу Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Червня 1921 р. Вх. ч. 287 1036 "8" червня 1931 року, м. селище Ярів, Варіантований до Концеського Директора" В.о. Секретаря Р.Н.П. Каталог Відділу Делегат СЛУЖБА ГІМ. С. Відомо про обов'язки шкідів Державних Матеріалів. ПОСТАНОВИВ: Постанова Міністерства Земельної в негайному порядку в "Службових 1. В тих випадках, коли належить перекладення розпорядження в службовцями Державних Територій, які звільнилися в еміграції в Українській мовою, на листах 2. Встановлено однозначну норму роздачі службовцями при звільненні і яка 3. Обмежити також з порушуванням в Державних Секретарстві питань про розвинення діяльності. Всі заходи на дані випускати не на імена прямих кредиторів, а на інші 5 оригіналом ерікно: В.о.Секретаря Р.Н.М. Вдовин 1 Басильєв Відмін Струйов Указчальні Директор Кадровий відділ до М. В.о.Секретаря Р.Н.М. Вдовин 1 Басильєв Відмін Струйов Витя з журналу засідання Ради Народніх Міністрів 12-го серпня 1921 року. ч. 142. Слухали п. Ч.: Повідомлення Червоного Міні- стерства Внутрішніх Справ Тищен- ко-Савійського Про те, що нема зроблено розпорядження по підзвітному гілцю міні- стерств, аби урядові Міністерства Внутрішніх Справ були депутати Ради Республіки до понеділка 15-го цього серпня пленарними до виконання своїх агентських обов'язків. На протяжному разі вини піднятимуть звільнення на загальних підставах. Постановили: Розпорядження Червоного Мін- істерства Внутрішніх Справ до брити, вважаючи, що такий порядок повинен бути встановлений по всіх Міністерствах. 13. о. Державний Секретар Герман ч. 1507. /3 вересня 1921 р. В.о. Секретаря РН.М. Костець СЕРЕДА Серпень 13 днів 22 / г ВЗ. "1/26 Р Е З О Л Ю Ц І Я на нараді членів Ради Республіки ІЗ - І4 - І5 серпня 1921 року. Нарада членів Ради Республіки ІЗ - І4 - І5 серпня 1921 року в складі 25 депутатів Ради Республіки від фракцій Х.Д., Н.Р., С.С.П., С.С., кооп., самовряд., під головуванням Голови Ради Республіки І.Фе- ценко-Чопівського, який участи в голосованні не приймав, і в скла- ді Першого Секретаря Ф.Хплика і депутатів : 1/Нечитайло, 2/Кобза, 3/Совачів, 4/Глескаденчич, 5/Галушка, 6/Мирошниченко, 7/Сапіга, 8/Вілін- ський, 9/Орел, 10/Лиця, 11/Кравченко, 12/Мурельмі, 13/Говорун, 14/Л.Бачин ський, 15/Фадчиш, 16/Деркач, 17/Огородник, 18/Тимошенко, 19/Приходько, 20/Могалевський, 21/Будул, 22/Лінцицький, 23/Барановський, 24/Киркічен- ко, Обміркувавши сучасну політичну ситуацію Державного Центру У.Н.Р. і з окрема Ради Республіки, к о н е т а т у є : I/до після катастрофи 17 листопаду м.р. в час найбільшої загро- зи істнуванню нашого державного центру зусиллями усіх без виклю- чення політичних партій та численних громадських організацій во имя врятування ознак нашої державності, щоб здертати від розпаду і вне- вірря паду армію і громадянство, було утворено Раду Республіки, II/до Рада Республіки фактом свого пародження дійсно зберегла наш державний центр і зв'язане в ньм вільсько та громадянство від остаточного розвалу, III/до в процесі роботи Ради Республіки виявились невздорові вза- їмовідносини між народним представництвом і Головою Директорії, яких не зуміло унормувати правительство Прокоповича, а в наслідок розвільності інтересів де-яких політичних угруповань сталося те, що з початку вийшла з Ради Республіки фракція С.Д., а після виявлення в Комісіях невдоволення діяльністю Міністра Закордонних Справ Ні- ковського - фракція С.Ф. відкликала членів своєї партії з Уряду, що спричинилось до крізи кабінету, а під час роботи Ради Республіки, направленої до полагодження крізис, вийшли з Ради Республіки, мотиву- 2 ючи головним чином свій вихід залпами на Сеньорен-Конвентах підо- зрінням до до зміни закордонної політики, після чого фракції поштовхи ків 1 залізнничників, посилаючись на необхідність консолідації, ниніши також в Ради Республіки і зміцнили своїм виходом позиції тих, що бо- ролись проти Ради Республіки, ІУ/1.0 способи до полагодження кризи, намічені Радою Республіки, ни- суненням поступово трьох кандидатур на пост Прем'єра Міністра, мі... які- ми кандидатура депутата Тимошенка була виставлена 9-ю фракціями Ра- ди Республіки при одній, що утрималась, і при одній, що була проти, ока- залися неприємними для Голови Директорії, У/1.0 після цього Голова Директорії, пробувши в пасивному стані 1.0 до кризи кабінету на протязі місяця, іменував на пост Прем'єра Міністра особу, яка не тільки не об'єднує навколо себе громадянства, а навпаки, являється цілком неприємною для всіх і навіть не має за собою підтримки партій, до якої належить, що підтверджується заявою пред- ставника партії Н.Р. на Сеньорен-Конвенті 6-го серпня , постановою Се- ньорен-Конвента з 7-го серпня і Міжпартийною нарадою від 9 серпня ц.р. VI/1.0 правительство, складене п.Дилінчуком, при повному негативному до нього відношенню громадянства, перший крок своєї діяльності вило для роспуску Ради Республіки, /незаконна постанова Ради Міністрів від 5 серпня 1921 року зроблена це до призначення кабінету/, VII/1.0 введення в блуд незаконною постановою Ради Міністрів від 5/8 б.р. Голова Директорії видав того ... 5/8 наказ про перерву в роботі Ра- ди Республіки в супереч закону 9 січня "Про Раду Республіки" і 29 кві- ня "Про продовження уповноважень депутатів до Ради Республіки", VIII/1.0 Сеньорен-Конвент в своїй роботі своєчасно вливав всіх за- лежних від нього заходів, направленних як до зміцнення Ради Республіки, так і полагодження кабінетської кризи в парламентський спосіб, а своє відношення до кабінету Дилінчука і наказу 5/8 в відповідний спосіб ни- яким в своїх постановах від 7 серпня б.р. На підставі вищеозначеного нарада депутатів Ради Республіки У Х В А Л Я є : 1/ всі кроки, що були пороблені Сеньорен-Конвентом з приводу подій, зазначених в цій резолюції, назвати доцільними і вичерпуючими, 2/ наказ Голови Директорії від 5/8 б.р. і зазначену в ньому ухвалу Ради Міністрів вважати незаконними і нікого не з"обов'язуючими актами, 3 З/малючи переконання, що обставини, в яких перебуває Рада Республіки, під впливом майбутніх подій, неминуче зміняться в напрямку відновлення порушеної консолідації : признати першу легіслитиву Ради Республіки чинною, і оголосити важливілу перерву, доручивши Президії опреділити час і місце скликання Ради Республіки на вимогу не менш трьох Сенью- рів. ПРИМІТКА: депутати фракції Н.Р. участі в голосуванні не брали. Гончаров Р.Р. 15/VI . 1921 Виїхав з відправки засадки Ради Народних Міністрів 20 січня 1921 року ч. 395 Слухали п. б. Зотовича "Першого Міністерства" Міністра господарств і в зв'язання за питань в повідомленні закону № 20 перших б. р. записовий міністерство Народного Госпо датків. Постановили: 1) Анулювати п. п. Міністрів на чергове засідання Ради Народних Міністрів предста- вити спосіб виникнення і зміст питань, які треба було б обговорити для фахових працю наших Міністерств. В. о. Святополка-Кримського Сп. В. Олійник і сертифікат Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 23 липня 192 р. Вх. ч. 1164 до Розміщерні Супервізії м. 1547. 22 серпня 1921р. ВИТАГ з керівної засідання Ради Міністрів 24 серпня 1927 р. Однакова п. 7. внесення державного Секретаря в справу звільнення з довготермінової відпустки без утримання урядовців що не несуть повної систематичної праці по окремих установах і мають сторонні заробітки. ПОДАРУВАННЯ: Надати Міністром право звільняти в довготермінові відпустки без утримання урядовців що не несуть повної систематичної праці і мають сторонні заробітки. з оригіналом згідно: В.О. Секретаря Р.Н.М. 1602 ст. діловоди Сергійчук Надсилається до Канцелярії Директорії В.О. Секретаря Р.Н.М. ст. діловоди Сергійчук ОТАТУ ТЕХНІЧНОГО ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ РОЗДІЛ 1. загальні тези. 1. Державна канцелярія є центральною державною установою на правах міністерства, яка відповідає за збори, оброблення, кодифікації та видання законів та інших актів державного значення, а також пере- водить технічну підготовку та правне обґрунтування екран для розгляду їх в Раді народних Міністрів. 2. Державну канцелярію складають: а/ Державний секретар б/ Державний Віце-Секретар в/ Юридична Рада, г/ відділ Кодифікації Законів, д/ Департамент Законодавчих Справ е/ Департамент Загальних Справ ж/ Секретаріат Ради Народних Міністрів та з/ Державна Друкарня. 3. В Державній канцелярії на уряди VII кітків та вище, опри урядів Старшого Бухгалтера, Бухгалтерії, Управителя і супутньої друкарні, за коручного Редакції, повинен бути іменовано лише озіб, що мають вищу правничу освіту. 4. На уряди Державної канцелярії VI кітків та нижче кандидати може бути іменовано лише по складеній іспиту. Службовці Державної Канцелярії, що одержують підвищення в уряді в Державній канцелярії, іспити не підлягають. 5. Для переведення інших кандидатів на уряди Державної Кан- целярії VI кітків та нижче, а також інших Прокурантів Державної Канцелярії, при Державній канцелярії утворюється Постійна іспитова Комісія, яку складають: Державний Віце-Секретар, Директор Департаменту ментів Державної Канцелярії: Законодавчих та Загальних Справ; Сек- ретарь Ради Народних Міністрів, складний в уряді підфікатор на Ар хиварь. 6. Порядок перехещення іспитів, програм їх, зразки свідоц- тв, що їх видається особам, які склали іспит, встановлює Держав- ний Секретарь своєю інструкцією. 7. Для обміркування питань, зв'язаних з придбанням майна, для пе- ревірення грошових витрат, каси, для безпосереднього нагляду за пер реведенням грошових та Загальних Справ Державної Канцелярії утворюється Господарчий Комитет Державної Канцелярії. 8. Господарчий Комитет Державної Канцелярії складається під го- ловуванням Державного Віце-Секретаря з директорів Департаментів Законодавчих та Загальних Справ Державної Канцелярії, Секретаря Ра- ди Народних Міністрів, Управителя Державної Друкарні та Керуючого Редакцією Урядових Видань. 9. Господарчий Комитет Державної Канцелярії провадить свою роботу на підставі інструкції Державного Секретаря. РОЗДІЛ II. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ 10. Державному Канцелярію, керує, на правах міністра, державний секретар. 12. Державного Секретаря іменують на уряд законодавчих по- рядком. 13. Державний Секретарь до складу Ради Народних Міністрів не входить, але в засіданнях її бере повній участь в правом дорадчого голосу. 14. До компетенції Державного Секретаря особливо належить: а/ розроблення та внесення на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів за їх розпорядженням Уряду, що по суті своїй не належать до виключної компетенції окремих міністрів; б/ підготовка справ для слухання в Раді Міністрів; в/ подання, коли він визнає за потрібне, листових виснов- ків на законодавчі міністрів; г/ ствердження своїм підписом важливих освітлень, пов'язаних, неза- вісно, що їх ухвалили Рада І Народних Міністрів, а також всіх урядових розпоряджень, та інших державних актів, що їх ви- Державний Секретарь безпосередньо подає Голові ДИРЕКТОРІЇ на затвердження всі законопроекти. Коли законопроект в ухвалі Законодавчої Установи, то Державний Секретарь подає його при листовнім годині за підписами Голови Законодавчої Установи та Голови Ради Народних Міністрів. 16 Державні акти особливого значення Державний Секретарь свідчить не тільки підписами, але і притисненням Державної печатки, а саме: а/ Універсали Голови ДИРЕКТОРІЇ, б/ грамоти про передання та зміну привіл, та в/ інші акти, які, вгідно в законами чинність, немогуть такого засвідчення коли не функціонував законодавчий установи, на затвердження ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДПРИЄМСТВА та інші державні органи поза Державним Секретарем 13. Державний акт, що не підписує Державного Секретаря повинен бути посвідчений відповідною печаткою. 14. Печатки, якими Державний Секретар свідчив Державні акти, будуть: а/ Державна Печать, б/ Печать Державного Секретаря та в/ Печать Державної канцелярії. 15. Підписом та притисненням Державної Печати Державний Секретар свідчить: а/ закони, б/ універсали ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДПРИЄМСТВА, в/ позноваження Послів та Голів Місій, г/ акти якими надається права та привілеї для усаков на окремих осіб; д/ ратифікація договорів з чужими державами, е/ листи до Голів та Урядів чужих Держав, якщо їх підписує ГОЛОВА ДЕРЖАВНОЇ ПІДПРИЄМСТВА, ж/ повноваження на затвердження догов- рів з урядами чужих Держав, з/ накази про іменування та звільне- ня осіб перших 4 класів, і/ акти Верховного Уповноваженого, та/ всі інші акти, що їх було ухвалено в Раді народних Міністрів. 16. Підписом та притисненням Печати Державного Секретаря Державний Секретар свідчить: а/ власноручне ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДПРИЄМСТВА, затвердження законопроєктів, по- станов за інших державних актів; б/ грамоти про передання та змі- ну привілеїв, за в/ урядові акти і документи, в позвідченні яких він один бере участь. 17. Підписом та притисненням Печати Державної канцелярії Державний Секретар свідчить всі акти і документи, що їх виробляють від державної канцелярії. РОЗДІЛ III. ДЕРЖАВНІ ВІЦЕ-СЕКРЕТАРІ 18. При Державному Секретареві працюватимуть Державні віце-секретарі, які будуть призначатися Міністром, в числі, визначеному в штатах. 18. Державних віце-Секретарів іменуватиметься на уряд в порядку іменування віце-міністрів. Державний Віце-Секретар має право та несуть обов'язки й відповідальність, як Віце-Міністри. 20. юридичну раду, під голосуванням державного секретаря, видають державній біт-Секретарі, директор департаменту законодавчих справ державної ланцюлрії та члени юридичної ради. 21. На членів юридичної ради, на засідання державного секретаря іменує 1000 р. Директор ооіб в вищою правничою облігою. 22. В юридичній раді головує державний секретар, а коли він від- сутній, державний викон-секретар. 23. Засідання юридичної ради скликається в розпорядження державного секретаря. 24. Секретарю в засіданнях юридичної ради один з вітр-директорів законодавчого департаменту державної ланцюлрії, а доручення дирек- тора першого департаменту. 25. Діловодство юридичної ради покладається на Департамент Законо- давчих справ Державної ланцюлрії. 26. Порядок розгляду та вирішення справ в юридичній раді встановлює державний секретар. 27. До компетенції юридичної ради належить: подання висновків на ва- конопроекти та юридичні питання, що вносять на 11 розгляд Дер- жавний секретар з пропозицій Ради Наук. або з власного резерву 28. Оскільки висновків покладається на одного з членів юридичної Ради, а постанови Ради. 29. Особливо важливі до складу державної Кабінет 20, а також Секретар Ради 26 Р О З Д І Л У. Рада кодифікації законів. 30. до компетенції Ради належить: кодифікація законів та складання збірників законів. 31. Раду кодифікації законів складають: Державний Віце-Секре- тарь, кодифікатори, редактори та Референти в числі, визначеному в штатах та Директор Законодавчого Департаменту Державної канцелярії. 32. Головує в Раді кодифікації законів Державний Віце-Секретарь з призначення державного секретаря. 33. Державний Віце-секретарь керує всією роботою Ради, розподі- ляє роботу поміж Кодифікаторами, викликає засідання Ради, ставить спра- ви на її розгляд, головує в засіданнях, наглядає за виконанням поста- нов Ради, іменує службовців канцелярій на уряди 11 класи та нижче. 34. Державний Віце-секретарь скликає засідання Ради для вирішен- ня питань, вказаних в кодифікуванні законів, для укладення проектів закодифікованих законів та збірників законів, для розгляду питань про кінечну потребу зміни або доповнення чинних законів. 35. Кожному засіданню Ради секретарь Ради веде журнал. 36. Всі журнали Ради подаються державному секретареві на зат- вердження. 37. При Раді кодифікації законів є канцелярія на чолі з секрета- рем Ради. Канцелярій складають: Секретарь Ради, його Поміщик і служ- бовці, вгідно з штатами. 38. Рада має свою печать. 40. До компетенції Департаменту Законодавчих Справ особливо 'нале- жить: а/ розроблення, з доручення Державного Секретаря, проектів законів, зазначених в п. а артикулу 14 цього закону; б/ складання остаточних текстів законопроектів та постанов, згідно з журналами Ради міністрів; в/ виконання розпоряджень Державного Секретаря що до ополомення законів та видання збірників Законів; г/ складання, з доручення Державного Секретаря, довідів та висновків в юридичних питаннях; д/ береження первинков законів біжучого року та матеріалів до них; е/ ведення реєстрів законів, альфабетів та покажчиків законів; ж/ корчування книгозбірною Державної Канцелярії та з/ діловодство в юридичній Ради Термінологічній Комісії. 41. При Департаменту Законодавчих Справ знаходиться Термінологічна комісія при: а/ розроблення урядової термінології та поширення її пошті у державних інстанціях; б/ редагування законів та інших державних актів з боку котравності й додержання нових виразів та окремих термінів та правових інститутів відповідно. в/ подання поглядів у питаннях, що торкаються української терміно- логії. 42. Термінологічну комісію складають: Директор Департаменту Законодавчих Справ, члени комісії та Секретар Секретар користується у засіданні правами Члена комісії. 43. На Членів Термінологічної Комісії Державний Секретар признача- чає своїм наказом осіб звідомих української урядової й правничої нови. 44. в Термінологічній комісії головує Директор Департаменту Законодавчих Справ, а коли він відсутній, один з Членів, з призначення Державного Секретаря. 45. На Секретаря Термінологічної Комісії призначає Державний Секретар своїм наказом одну з урядових осіб Законодавчого Департаменту. 46. на розгляд Комісії справи передає Директор Законодавчого департа- менту, який встановлює і порядок розгляду справ. 47. Члени Термінологічної Комісії одержать за участь в засіданнях доброя, в розмірі, визначеному в штатах. 48. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться Архів для бере- ження: а/ первинні законів та матеріалів до них; б/ наказів ГОЛОВИ ДЕПАРТАМЕНТУ; в/ актів Верховного Управління; г/ справ та документів Державної Канцелярії та д/ актів державної волі, які буде передано до Архіву, в постанови Рад- ди народних Міністрів. 49. Архив Державної Канцелярії складають: Архивар, Під-Архиварі та інші службовці, згідно з штатами. 50. До архивара належить: а/ утримання Архиву в належному порядкові, б/ складання описів документів та справ, що в йому зберігається та альбометів до них, в/ догляд за цінною справ та документів, що їх зберігається в Архиві, г/ подання, по лисовних вимогах Департамен- тів Державної Канцелярії та Секретаріату Ради Народних Міністрів, потрібних їм довідів. Первинні справ, законів та різних документів Архивар видає лише з наказу Директора Законодавчих Справ під його особисту розписку. 51. Первинні законів з матеріалами до них, накази ГОЛОВИ ДЕПАРТАМЕНТУ РІІ, акти Верховного Управління та Державних Актів, надсилається до Архиву на береження, по скінченні кожного року, не пізніш, як до 1 лютого. 52. Переданні до Архиву справ на береження переводиться лише по описах за ліковою печаттю та належними підписами. 53. В прийнятті на збереження справ Архивар дає розписку по вста- новленому зразку. 54. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться Бібліотека Державної Канцелярії. 55. Департамент Законодавчих Справ має свою печать. РОЗДІЛ VII. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ 56. Департамент Загальних Справ складається: Директор, віце-Директори, Начальники Відділів та інші службовці, згідно з штатами. 57. До компетенції Департаменту Загальних Справ особливо належить: а/ складання наказів про іменування на уряд І, 2, 3 та 4 класи: Центральніх Державних Установ; б/ розроблення, з доручення Державного Секретаря, проектів розпорядженень Уряду, зазначених в п. а ст. 14 цього закону, в/ виконання розпоряджень державного секретаря щодо ополонення: І/ наказів, зазначених в п. а цього артикулу, 2/ обіжників Центральних Державних установ, 3/ актів Верховного Управління, 4/ розпорядженень Уряду, 5/ грамот про передання та зміну призвіщ; г/ складання та виконання розпоряджень Державного Секретаря, що до видання Збірників Обіжників та Розпоряджень Уряду; д/ складання службових реєстрів осіб І, 2, 3 та 4 класи Центральних Державних Установ, Начальників Губерній, а також всіх службовців Державної Канцелярії; е/ улаштування засідань Ради Народних Міністрів, Юридичної Ради та Термінологічної Комісії; ж/ складення конторису Державної Канцелярії та звітів й справоздань про порядкування сумами та майном Державної Канцелярії; з/ береження грошових сум Державної Канцелярії та порядкування ними и/ береження майна та керування всіма господарськими справами Державної Канцелярії. Ведучий Тетяна Державної Канцелярії. 58. При департаменті Загальних Справ знаходиться Редакція Урядових Відомостей державної Канцелярії, яку складають: керуючий Редакцією, його поміщик, секретарь, редактори, коректори, завідувач контору «декларацій», старший хешик, економіст та інші службовці, згідно з штатами. 59. На Редакцію покладається: а/ редагування, коректура та експедиція урядового часопису "Вістник Української Народньої Республіки" і б/ коректура та експедиція "Вістника державних Законів", Збірника Зако- нів" та Збірника Обіжників та Розпоряджень Ради:" 60. Вістник У.Н.Р., вістник державних Законів, збірник законів, та збірник Обіжників та розпоряджень Уряду суть видання офіційні. 61. У "Вістнику Української На однолої Республіки" уміщується: а/ універсали, б/ відручні листи та накази ГОЛОВИ ДІРЯКТОРІЇ, що їх стверджив своїм підписом державний секретар, в/ накази про імену- вання, звільнення, нагороди урядових осіб цивільної офіції, оприч наказів по Місцевих Установах, г/ промоти про зміну та передання прзвіщ, д/ обіжники та розпорядження Центральних Державних Установ е/ урядові повідомлення, ж/ оголошення урядових установ та осіб в судових та адміністративних справах. 62. Публікація про обставини, які перешкоджають виконанню волі помер- ших жертвовавців та про потребу через те зміну постаментів другу- валь у "Віснику У.Н.Р." тричі, в трьох послідовних примірниках. 63. Оголошення в тих судових справах, що їх передодніться на підставі Судових Статутів, публікується по правилам, в них Статутих зазна- чених. 64. Оголошення публікується в кожній справі окремо; одного оголоше- ня в кількох справах одразу не публікується. 65. За надрукування оголошень святається гроші по Таксі, що її встановив Державний Секретар в порозумінні з Міністром Фінансів та Державним Контролером. 66. Гроші на друкування оголошень: 1/ вноситься безпосередньо до контри Редакції, 2/ посилається по пошті або З/ вносяться в міс- цеві Скарбниці, а до Контроли Редакції подається лише квитки з одні прошей. 67. Публікується у "Вістнику У.Н.Р." в борг: 1/ оголошення про продаж приватних масків за скарбові пені, 2/ оголошений про знайдені речі 3/ виїмки для одержання ріжних документів та 4/ оголошення в судо- вих справах, коли осіб, що мають брати в них участь, лише допиру викликається. Подаччі такі оголошення для публікації унівіснику У.Н.Р." урядові особи на установи мають пояснити, чому саме грошей за публікацію не надсилається. 76. Безплатно публікується наступні оголошення: а/ в справах, в яких бере участь скарб, б/ в карних справах, що їх переводиться в надзвичайну будівлю, в/ про виїзки для вислухання присудів та про відшкодування злідства, г/ в справах опіки та д/ в справах про неспроможність що до майна. 78. Оголошення про припинення продажу має публікуватися в періоди, які по їх одержанні, примірно: "Вістник У.Н.Р." 70. "Вістник У.Н.Р." поділяється на 3 частини: 1/ офіційну, 2/ неофіційну та 3/ оголошення. 71. "Вістник Державних Законів" уміщується: закони та ті постанови, що пройшли встановлений законодавчий порядок. 72. "Збірники Законів" містять в собі зведені чинні закони та по- станови, загального значення. 73. "Збірники Обшкників та Розпоряджень Уряду" містять в собі об'єднання та розпорядження Центральних Державних установ. 74. Видання "Збірник Законів" та "Збірники Обшкників та Розпоряджень Уряду" переказуються з повністю виконаним наголосом, який вимагається для читання. 75. "Вістник У.Н.Р." виходить не менш, як три рази на тиждень, "Збірники Законів" "Вістник державних законів": не менш, як один раз на тиждень, "Збірники Обшкників та Розпоряджень Уряду" виходить кожного п'ятниця. 76. "Вістник У.Н.Р." та "Вістник державних законів" надсилається обо- ласно всім державним установам та особам, а кому може Міністерство та кожна окрема установа повинні подати до Редакції Урядових видань Державної канцелярії реєстр, кому саме має надсилатися зазначені вище видання, та докладні адреси цих осіб та установ. 77. "Що щодо" видань "Вістника У.Н.Р." та "Вістника державних законів", що їх обов'язково розсилається державним установам та особам та порядок, який їх встановлює Державний Секретар, в порузнінні з Міністром Фінансів та Державним контролером. 78. Офіційні примірники урядових видань Державної Канцелярії про- дується урядовим та приватним особам та установам по цінах, що їх встановлює Державний Секретар в порозумінні з Міністром Фінансів та Державним Контролером. 79. Департамент Загальних Справ має свою печать. РОЗДІЛ ІІІ. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 80. Секретаріат Ради Міністрів складається: Секретарь Ради, Віце- Секретар Ради, Начальники Відділів та інші службовці, згідно з штатами. 81. Секретарь Ради Міністрів користується службовими правами Ди- ректора Департаменту, Віце-Секретарі - правами Віце-директорів. 82. До компетенції Секретаріату ради Міністрів особливо належить: а/ виконання розпоряджень Державного Секретаря що до підготовки матеріалів для слухання справ в Ради Народних міністрів; б/ складання, а доручення Державного Секретаря, оповіток засідань Ради Народних міністрів; в/ ведення журналів засідань Ради Народних міністрів; г/ надсилка особам, що беруть участь в засіданнях Ради Народних міністрів, копій журналів засідань Ради народних міністрів, виявляти в них та копій законопроектів, з меморандумами до них, що підлеглують розгляду Ради Народних Міністрів; д/ надсилка Департаменту Державної Канцелярії Законопроектів та Загальних Справ копій журналів засідань Ради Народних Міністрів; е/ передання разом з виклигами з журналів «А» і Народних Міністрів, до Департаменту законопроектів Справ Державної Канцелярії ухвалених в Раді На одніх Міністрів законопроєктів для дальшого рушення; ж/ передання разом з виклигами з журналів «А» і Народних Міністрів, до Департаменту Загальних Справ Державної Канцелярії ухвалених в Раді Народних Міністрів проектів наказів про іменування на уряди. 2,3 та 4 класи та інших розпоряджень Уряду, що підлягають виконан- ню Державної Канцелярії; з/ ведення реєстрів пропозицій ГОЛОВИ діяльності Ради Народних Міністрів; и/ ведення реєстрів справ, доручених, з постанови Ради Народних Міністрів, окремим Міністрам та к/ складання звітів про діяльність Ради Народних Міністрів. ПРОЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ. ОСНОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКОН. ПРО УСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. I. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. А Р Т И К У Л 1. Українська Держава є самостійною і вповні незалежною державою з демократичним, парламентарним і республікансь- ким устроєм і носить назву: Українська Народня Республіка. АРТ. 2. Територія українських земель з окремими історичними, культурними і господарськими інтересами,з осібна ці,що в часи нинішньої великої революції утворили у себе окремі державні організми,маєть право глучитися на засадах Феде- рації з Українською Народньою Республікою в один спільний державний організм,коли цього завдає іхне законодавче ті- ло.Окремий основний державний закон означить на цей випа- док круг ділання спільної влади законодавчої,виконуючої і судової.На цей випадок буде для всіх спільне право горо- жанства. АРТ. 3. Більші географічні частини Української Держави,що ви- казують окремі господарські інтереси,одержать місцеву ав- тономію з власним краєвим Соймом,що видаватиме закони в справах місцевого значення.Державний Сойм Української Дер- жави вирішить аміст цей автономії і визначить круг ділан- ня Краєвих Соймів. АРТ. 4. Границі Української Держави можна усталювати і зміняти тільки основним державним законом. АРТ. 5. Державним гербом Української Держави є тризуб золотої барви на синьому тлі. АРТ. 6. Державними барвами Української Держави є барви синьо- жовта. АРТ. 7. Державною мовою Української Держави є мова Українська. АРТ. 8. Всі Державні установи і державці службовники Українсь- кої Держави носять назву республікансько-українських. Право уживання державного гербу мають виключно державні устано- ви Української Держави. АРТ. 9. Повнота влади в Українській Державі належить до зага- лу її горожан, що виконує цю владу в царині законодавчій через Державний Сойм, в царині виконавчій через Голову Держави і Раду Міністрів, в царині виміру справедливості через незалежні суди. АРТ. 10. Державний Сойм Української Держави буде однопалатним тілом, що його вибирається на підставі загального, так для чоловік як і для жінок, рівного, безпосереднього, таємного і пропорціонального права голосування. II. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКОВ. АРТ. II. Православна церков в границях Української Держави є автокефальною з патріархом в Київі на чолі. АРТ. 12. Окремий державний закон означить загальні рами орга- нізації православної церкви в границях Української Дер- жави, застерігаючи її внутрішню автономію та непорушучи канонічних постанов, означить її правне відношення до держави. АРТ. 13. Всі горожани Української Держави, так чоловіки, як і жінки, без різниці віри, народності і походження є рівні перед правом. Зноситься всі родови, станови, дворянські при- вілеї та всі родові особисті дворянські титули. Українсько- му горожанинові не вільно прийняти заграничного дворяност- Арт. 14. Українське громадянство в хвилі утворення незалежної Української Держави мають: 1/ Всі особи української народності, що мешкають в границях Української Держави; 2/ Всі особи інших народностей, що в дні першого липня 1914 р. стало найменше від року мешкали в границях Української Держави і їх діти, при чому не рахується застаро замежалих всі урядові і військові особи бувшої Російської Імперії що не уродилися в границях Української Держави. Арт. 15. Українське горожанство набувається: 1/ Через уродження з родичів, горожан Української Держави; 2/ жінка через подружжя з горожанином Української Держави; бувша горожанка Української Держави по смерті мужа, або по розводі відписку назад на своє задання українське горожанство; 3/ через надання горожанства покликаною до цього державною владою. Особи української народності, що поселились в границях Української Держави, не можна відмовити надання українського горожанства. Окреємий закон точно означить постанови що до набуття і утрати українського горожанства. Арт. 16 Всі публічні уряди є рівно доступні для всіх горожан на умовах означених в законі. Арт. 17. Жінка в Українській Державі має всі права цивільні, горожанські і політичні нарівні з чином і рівні з ним обов'язки супроти держави з виплатком обов'язку військової служби. Зміст цей закон може установити для жінки окремий загальний обов'язок іншої служби в користь держави. АРТ. 18. Всі узнаті державою релігійні визнання є супроти держави рівноправні і рівноправні, мають право уряджу- вати публічні набоженства, сповняти релігійні обряди і закладати релігійні товариства; в границях законів користуються вони внутрішньою автономією. АРТ. 19. Члени релігійного визнання, що його досі не узнатала держава не мають права до публічних набоженств в мі- сцях замкнених вони можуть виконувати свої набожен- ства і релігійні обряди, не противні законові і пуб- лічній моралі. Узнання релігійного визнання, що його досі держава не визнавала, переводиться дорогою окремого закону. АРТ. 20. Вільність сумління і віри забезпечується кожному. Не можна нікого змушувати до участі в релігійних чинностях, або обрядах. Забезпечується кожному вільність зміни релігійного визнання. АРТ. 21. За релігійні переконання не можна позбавляти прав що ними користуються інші горожане. Ніхто однак з горо- жан не може ухилятися від сповнення публічних обов'яз- ків з причини своїх релігійних переконань. АРТ. 22. Вільність національного і культурного розвою для го- рожан національних меншостей забезпечується. Окремий закон для національних меншостей означить точно їх права в школі і публічнім життю. АРТ. 23. Не можна нікого позбавити властивого суду. Виняткові суди допускаються тільки в випадках, означених в законі, що його видано перед поповненням каригідного вчинку. АРТ. 24. Вільність особиста горожан забезпечується. Не можна нікого арештувати, ані піддати особисто- му трусові без наказу суду, з винятком охоплення на поруччім вчинку і в випадках що їх предбачає закон, та в спосіб, що його закон означає. Протягом слідуючих 48 годин належить арештованого доставити до суду, що негайно рішає про його дальше задержання в арешті з поданим причин або пускає на волю. АРТ. 25. Карне переслідування і вимір карн переводиться тіль- ки на підставі істнуючого закону. Цивільна смерть, ганебна кара і видалення українсько- го горожанина з границь Української Держави не долучка- ється. АРТ. 26. Власність є недоторкана. Повне або частинне вивласнен- ня може мати місце тільки з огляду на публічну і суспіль- ну ужиточність, або в економічних причинах в випадках та в спосіб, що їх означає закон і тільки за платою від шкодо- вання. АРТ. 27. Мешкання горожанина є недоторкана. Вхід до мешкання органів влади, домашній трус, забрання листів, кореспонден- ції, документів, друків або інших рухомих річей має місце тільки на підставі судового наказу на письмі і в випад- ках, що їх предбачає закон. Про наслідки трусу зацікавованому дати окремо по- свідчення. АРТ. 28. Кожний горожанин має повну волю зміни місця побуту і перенесення своїх властності в границях Держави. АРТ. 29. Кожний горожанин має право емігрувати за межі держави за винятком випадків, означених в законі. АРТ. 30. Кожний горожанин має право вільного вибору знання і зарібку; обмеження в тім напрямі можно допустити тільки в дорозі закону. АРТ. 31. Вся людська праця, як джерело людського істнування і культури, знаходяться під охороною закону. Держава має право контролі, що до винагороди за на- емну працю і що до умов наемної праці. АРТ. 32. Забезпечується воля страйків за винятком випадків, означених в законі, що відноситься до тих родів занять, котрих перерва грозить життю і здоровлю горожан. АРТ. 33. Працьодавці і робітники з рівні супроти себе. Спори між ними рішаються дорогою добровільного розв'язання су- ду, або коли се не можливе при допомозі державних розв'єм- чих урядів. АРТ. 34. Правні відносини службовиків грунтуються не на кождо- часній добровільній умові між ними і державою, а не окре- мим службовим закони /службова прагматика/. АРТ. 35. Держава є обовязана винагородити горожанинові шкоду, що йому заподіється урядуванням державних цивільних або військових осіб, що не було згідне з законом, або з обов- язками служби. Внесення позву проти держави о вижкодванні з цього титулу не залежить від дозволу держави. Держава має право жадати від урядовця, що заподіяв шкоду, звороту від иждовання, що вона його заплатила по- шкодованому горожанинові. Ті самі постанови відносяться і до відповідальності самоврядування та громад за шкоду, що її заподіяно горо- жаном протизаконним урядованням їх органів. Окреємий закон означить точно постанови, що до обов'яз- ку держави і самоврядування та громад до заплати відшко- довання горожанам за шкоду, що її заподіяно протизакон- ним урядованням органів держави, самоврядування або громад. АРТ. 36. Таємниця листову і таємниця кореспонденції забезпечується всім горожанам. Можна її нарушити тільки на підставі судового наказу і в випадках, означених в законі. АРТ. 37. Вільність думки в слові, письмі, друку і в образовій формі забезпечується кожному в границях, означених в законі. АРТ. 38. Забезпечується вільність преси. Пресу можна піддати тільки тим обмеженням, що їх точ- но означує закон. Не можна завести попередньої цензури і концесійної системи на видавання періодичних друків. Не можна відняти поштового дебіту друкам, що вийшли в границях держави. АРТ. 39. Забезпечується кожному вільність науки, навчання і наукових дослідів. Кожний горожанин має право закласти школу або виходав- чий заклад і ними керуватися на умовах означених в законі. Всі приватні школи і приватні виховавчі заклади стоять під доглядом держави. Наука в школах, що їх удержує держава, самоврядування або громада є безплатна. Характер публічних шкіл не може бути конфесійний. Про науку релігії в народніх і середніх школах дають відповідні релігійні визнання. АРТ. 40. Наука в початкових народних школах є загальна і для всіх обов'язкова. Держава і самоврядування та громади мають подбати, щоб всі діти в шкільним віці могли користуватися з цеї науки. Для неписьменних в дорослім віці належить урядити окремі курси для навчання письма. АРТ. 42. Всі горожани мають право вносити петиції поодиноко Стор. 8. або збільшено до всіх законодавчих і репрезентативних тіл, до державної влади та до самоврядувань. АРТ. 43. Городянські права особистої вільності /арт.24/, недоторканність механізм /арт.27/, таємниці листової і кореспонденції /арт. 36/, вільності друку і преси /арт.37 і 38/, вільності переселення і виселення /арт.29 і арт.30/ і вільності зборів та товариств /арт.41/, можна Це може гарячо тільки Рада Міністрів за згодою Голови Держави в часи війни, або коли загрожує вибух війни, або на випадок внутрішніх розрухів, або масових проти державних змов, що загрожують основним державним законам, цілості держави, або безпецьності горожан. Це розпорядження мусить бути оголошено в Вістнику державних законів за підписом Голови держави і всіх міністрів і з покликом на цей артикул. Мусить воно бути подано до відома Державної Ради, що може ухвалити знесення цього зарядження. Окремий закон про винятковий стан точно означить перебування вище наведених засад збільшення компетенції цивільних влад, або установлення військових влад на місце цивільних. АРТ. 44. Всі горожани є обов'язані до вірності держави. Для вступлення на державну службу в чужій державі, до вступлення до чужої армії і для приняття чужого горожанства мусять вони одержати дозвіл від Української влади. АРТ. 45. Всі горожани мужського роду є обов'язані до військової служби. Окремі закони означать рід і спосіб, порядок і час тривання військової служби, звільнення від цього обов'язку а також особисті і річеві повинності на воєнні цілі. АРТ. 46. Всі постанови про горожанські права стосуютьсяся до вій- Стор. 9. ськових осіб всіх стеленів, оскільки не противлять- ся тому військові закони і постанови про військову карність. АРТ. 47. Всі горожани обов'язані коритися основним держав- ним законам і всім іншим законам, шанувати законну вла- ду, улекшувати її завдання та виконувати її накази, ви- дані згідно з законом, сумлінно сповнювати всі публіч- ні уряди так державні, як і в самоврядованню і промаді, до котрих їх покликано, платити податки і нести всі тя- гарі та особисті і речеві повинності. АРТ. 48. Кожний чужинець з часу, коли вступить на землю Укра- їнської Держави, є вільний, стоїть під охороною її зако- нів і користується зі всіх прав українського горожанина крім прав політичних. Окремий закон може обмежити також частинно або ціл- ковито право набуття через чужинців нерухомостей, про- мислових, гірничих, або банківських підприємств та економічних концесій в межах Української Держави. Закон означує, під якими умовами може чужинець одер- жати українське горожанство. Державна влада може видалити чужинця за межі Україн- ської Держави, коли він переступає її закони, або стає тягарем для публічної доброчинності. За звичайний золчин, що його чужинець допустився за- границею, можна його видати його державі на її домагання і то на підставі ухвали тутешніх судів. За золчин, що його чужинець допустився заграницею з політичних причин, не вільно його видавати. Чи заходять та- кі причини, рішають тутешні суди. ІУ ДЕРЖАВНА РАДА. АРТ. 49. Вся законодавча влада належить виключно до Державно- го Сойму, що його вибирається на підставі загального, так для чоловіків як і для жінок рівного, безпосередньо- Арт. 50. До хвилі скликання першого Державного Сойму вся за- конодавча влада належить Державній Раді. Окре мий основний державний закон означить склад і спосіб вибору Державної Ради. Арт. 51. Державна Рада не може однак змінювати постанови цьо- го закону що до організації влади верховної. Арт. 52. Державна Рада мусить бути скликана, коли вибрано наймень- ше 90 її членів. Арт. 53. До важності ухвал Державної Ради потреба присутності найменьше 50 її членів. Арт. 54. Державну Раду скликає на першу сесію і надальші наступ- ні сесії Голова Держави окремим наказом за своїм підписом і підписами всіх міністрів. Цей наказ оголошується в Віст- нику державних законів. В той же самий спосіб оголошується замкнення сесій і роз- в'язання Державної Ради. Перша сесія Державної Ради мусить біти скликана не піз- ніше як за 14 днів, числячи від дня, коли вибрано число її членів означено в арт.52. Арт. 55. Державну Раду можна розв'язати тільки тоді, коли буде ви- браний перший Державний Сойм Української Народньої Респуб- ліки. Тим самим наказом, що його видано в спосіб означений в арт. 54. що ним розв'язується Державну Раду скликується рів- ночасно перший Державний Сойм на першу його сесію. Арт. 56. Перше засідання Державної Ради відкриває Голова Держави, або за його доручення Голова Ради Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Державної Ради і покликуючи до тимчасового про- вому найстаршого віком члена Державної Ради. АРТ. 57. Державна Рада вибирає в поміч себе Голову і відповід- не число його заступників та творить відповідні комісії. АРТ. 58. Рада міністрів на внесення міністра внутрішніх справ виробить і оголосить в Вістнику державних законів, ще пе- ред першим засіданням Державної Ради, тимчасовий правильник державної Ради. Цим правильником керується Державна Рада так довго, доки сама не виробить для себе нового правильника і не оголо- сить його в Вістнику Державних законів.Вироблений Державною Радою правильник обов'язує негайно по його оголошенні в Ві- стнику Державних законів і для своєї важкості не потребує ствердження через Голову Держави. АРТ. 59. Державна Рада сама рішає про важність запротестованих виборів на підставі окремого внесення своєї конституцій- ної комісії. Член Державної Ради, що його мандат опротестовано, вико- нує свої права і обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить не важність його вибору. Міністр Внутрішніх справ в день відкриття Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними про- тестами. АРТ. 60. Мандат члена Державної Ради погасає тільки в наслі- док його смерті унезваження мандату через Державну Раду добровільного зложення мандату або втрати виборчого пра- ва. Про погаснення мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовим міністра внутрішніх справ, а цей до 14 днів по одержанню повідомлення оголошує в урядових часописі доповнюючий вибір. Основний Державний закон про склад і спосіб вибору до державної Ради постановляє, коли не переводиться доповня- АРТ. 61. Вибраним членам Державної Ради вручає міністр внутрішніх справ окреме посвідчення, що уповноважує їх до вступу до Державної Ради. Опротестовання мандату не впливає на видання цього посвідчення. АРТ. 62. Внутрішньою і зовнішньою урядовою мовою і мовою нарад Державної Ради є виключно тільки українська мова. АРТ. 63. Член Державної Ради виконує всі свої права і обов'язки тільки особисто. АРТ. 64. Член Державної Ради одержує в часи тривання сесії добові в сумі 2.000 гривень день і зворот коштів дороги від свого місця замешкання до місця сходку Державної Ради. Користується він безплатно державними залізницями і державними пароплавами. Голова Державної Ради одержує добові в сумі 4.000гр. день, а всі його заступники по 3.000 гривень день. Міністр внутрішніх справ дорогою окремого розпорядку означить високість і спосіб обчислення звороту коштів дороги для членів Державної Ради. АРТ. 65. Члени Державної Ради є представниками загалу горожан Української держави. Раз вибраного члена Державної Ради не можна відкликати. В його діяльності в Державній Раді не можна його в'язати якими небудь інструкціями. За свою діяльність в Державній Раді відповідає він тільки перед самою Державною Радою. АРТ. 66. Члени Державної Ради користуються повною недоторканністю від квилі, коли в Вістнику Державних законів по- Стор.13. появиться наказ Голови Держави про скликання Дер- жавної Ради до хвилі, коли тамже повиньться наказ про 11 роз'вязання. Пізніше вибраний член Державної Ради користується повною недоторканністю вже від хвилі свого вибору. Перерва між сесіями Державної Ради не порушує недо- торканності її членів, ані вибору презндіт та комісій. В тім часі членів Державної Ради не вільно переслі- дувати ані карно-судово, ані карно-адмннстратцйно, ані арештувати без згоди Державної Ради, за винятком охоплення на порячім вчинку. В тім останнім разі належить про це донести негай- но Голові Державної Ради і просити о дозвіл на дальший арешт або дальше карно-судове слідство. На жадання Державної Ради арешт мусить бути негай- но знесений і карно-судове слідство припинене. В випадку перерви між сесіями згадане право виконує Голова Державної Ради. АРТ. 67. Члена Державної Ради, що в своїй промові або в залві в Державній Раді нарушив права приватної особи, може укривдження потягнути до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Дер- жавної Ради по думці постановки арт. 66. АРТ. 68. Член Державної Ради не може купувати, ані арендувати державні добра, або приймати державні роботи, або доста- ви; не може рівномір одержати ніякої державної концесії. АРТ. 69. Засідання Державної Ради є явні. Засідання Державної Ради можуть бути таємні на жадан- ні Голови Державної Ради, представника правительства, або найменше 10 членів Державної Ради на підставі окремої ухвали, що западає по упущення через публіку салі нарад. АРТ. 70. Не можна нікого потягати до відповідальності за спра- Стор. 14. 57 воздання з публічного засідання Державної Ради що є згідні з правдою. АРТ. 71. Право законодавчого почину має Рада Міністрів, кож- ний з міністрів з окрема і кожний член Державної Ради. АРТ. 72. Ухвали Державної Ради приймаються звичайною більші- стю голосів присутніх членів. На зміну основних державних законів треба двох тре- тин голосів присутніх членів, Такої самої більшості треба на той випадок, коли Го- лова Держави відмовився ствердити законопроект, що його ухвалила все Державна Рада. АРТ. 73. Ухвалений через Державну Раду законопроект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради міністрів, а цей до 3-х днів Голови Держави для ствердження протягом 7-ми днів. Стверджений через Голову Держави законопроект вертає знова до Голови Ради міністрів, що оголошує його негайно в Вістнику державних законів з підписом Голови Держави і відповідного міністра чи відповідних міністрів, або ці- лої Ради міністрів. Перед початком тексту закону належить назначити, що ухвалила його Державна Рада згідно з постановами артику- лів 50,53,72 і 73. АРТ. 74. На випадок відмови ствердження законопроекту через Голову Держави Голова Держави має протягом 7-ми днів по- вернути законопроект Голові Ради міністрів з письменим наведенням причин чому його нестверджено. Голова Ради міністрів протягом дальших 3-х днів від- силає нестверджений законопроект Голові Державної Ради, що ставить його на дневну порядку найближчого засідання Державної Ради. Державна Рада без дискусії або приймає уваги Голови Стор.15. 58 держави що до потреби змін в законопроекті і тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого належного проходження, або приймає наново в цілості без змін числом голосів, що їх зазначено в арт.72. Прийнятий в цей спосіб законопроект відсилає Го- лова Державної Ради Голові Ради міністрів для негай- ного оголошення й ого в Вістнику державних законів за підписом цілої Ради Міністрів з наведенням перед початком тексту закону, що ухвалила Його Державна Рада, згідно з постановами артикулів 50,53,72 і 74. АРТ. 75. Всі закони оголошуються у Вістнику державних за- конів. Голова Ради міністрів відповідає за правильне ви- давання Вістника державних законів. АРТ. 76. Накази Голови Держави і розпорядки міністрів, що нормують правні відносини мають бути також оголоше- ні в Вістнику державних законів а наведенням на їх початку цеї постанови закону, що уповажнює їх до ви- конання цього чеказу або розпорядку. АРТ. 77. Закон входить в життя 15-го дня по дні польв Віст- ника державних законів, за винятком коли в самім законі означено інший час від котрого закон має обов'язувати. День появи Вістника державних законів мусить бути зазначений на його першій стороні. Ця постанова стосується також і до наказів і розпо- рядків, що їх зазначено в арт. 76. АРТ. 78. Ніхто не може вимовлятися незнаним закону, наказу, або розпорядження, що їх належно оголошено. АРТ. 79. Податки і публічні оплати можна набирати тільки на підставі закону, що його ухвалила Державна Рада і в спо- сіб тамде зазначений. АРТ. 80. Державна Рада ухваляє щорічно окремим бюджетним законом державний бюджет на протяг одного року. Цей бюджет обімає точно зіставлення всіх видат- ків і доходів. В надзвичайних випадках тимчасовий бюджетний за- кон може обіймати час, коротший від одного року. Поздне перевищення бюджету змігає попередньої ух- вали Державної Ради. Означені в бюджетнім законі, або в тимчасовім бюд- жетнім законі грошові квоти можна улити тільки на ці- ли тамже зазначені. АРТ. 81. Коли Державна Рада перед упливом бюджетного пері- оду не ухвалить нового бюджетного закону, тоді зали- шається в силі останній бюджетний закон, а то на під- ставі ухвали Ради Міністрів за підписом Голови Держа- ви і цілої Ради Міністрів. Цю ухвалу оголошується в Вістнику державних зако- нів, покликуючись на цей артикул. АРТ. 82. Затагнення державної позички, продаж, заміна, або обтжен- ня нерухомого державного майна та прийняття за другого державної поруки має місце тілько на підставі закону, що його ухвалила Державна Рада. АРТ. 83. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ви- давати державні кредитові білети та державні облігації. Окремий закон означить докладно згадані справи. АРТ. 84. Переведення справ зазначених в арт.-83, належить до Державного Банку, що і його Статут ухваляє Державна Рада. Міністр Фінансів має право нагляду над Державним Бан- ком і відповідає перед Державною Радою за його діяльність. АРТ. 85. Контролю над цілою Державною Фінансовою посолодаркою виконує Державна Рада через Найвищу Контрольну Комісію, що складається з Голови, і його Заступника і трьох членів, що їх обирає Державна Рада на три роки. Члени Найвищої Контрольної Комісії в своїй діяльності користуються з права незалежності судді доповідають за дер- жавними боргами та складають щорічно Державній Раді окремі звіти зі замкнення всіх державних видатків і прибутків про фонди,що ними завідує держава та про загальне фінансове ста- новище держави. Члени Найвищої Контрольної Комісії мусять мати пасивне ви- борче право до Державної Ради,але не можуть бути її членами, ані займати іншого державного становища;складають вони при- солгу судді в руки Голови Державної Ради. Тільки Державна Рада має право відкликати і зміняти чле- нів Найвищої Контрольної Комісії. Окремий закон означить докладно круг ділання Найвищої Контрольної Комісії і спосіб її урядування. АРТ.86. Державна Рада окремим законом ухвалює щорічно чисельний стан війська в часі мира,в окрема число нового військового набору. АРТ. 87. Коли Державна Рада на 2 місяці перед звичайним терміном призиву військових новобранців,що його визначає окремий за- кон про військову повинність,не означить законом числа ново- го військового набору,тоді остає в силі останній закон про число військового набору,а то на підставі ухвали Ради міні- стрів за підписом Голови держави і цілої Ради Міністрів. Що ухвалу оголошується в Вістнику державних законів,по- клікуючись на цей артикул. АРТ. 88. Всі міжнародні торговельні і митні умови,міжнародні умо- ви що накладають маєткові тарари на державну або на горожан держави,або закликають для них правні постановки,міжнародні умови,що до границь держави,врешті міжнародні мирові умови мусять бути стверджені через Державну Раду. АРТ. 89. Городянини держави, приватно державно зареєстровані товариства і корпорації та корпорації з публічно правним характером мають право вносити питання до Державної Ради. Державна Рада окремою ухвалою може передати питання відповідним міністрам і жадати від них полонень що до справ, до яких відносяться питання; міністри муслть дати задані пояснення, або їх відмовити з поданими причин. АРТ. 90. Члени Державної Ради мають право вносити інтерпеляції на письмі до Ради міністрів, або до поодиноких міністрів в спосіб, що його означає правильник нарад Державної Ради. АРТ. 91. На внесену інтерпеляцію може міністр відповісти негайно, або заповісти відповідь на означений термін, або врешті відмовити відповіді в мотивованій залві. Державна Рада на окреме внесення може ухвалити отворення дискусії над підповідю міністра на внесенну інтерпеляцію. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи відповідь міністра приймає до відома, чи ні, або ухвалити, що переходить над нею до дальших чергових справ з наведеним мотивів, або без їх наведення. АРТ. 92. Державна Рада може окремою ухвалою висловити своє недовіра до Ради Міністрів, або поодиноким міністрам. На той випадок вони муслть не зволикаючи уступити зі свого уряду. АРТ. 93. Державна Рада може встановити окрему комісію зі своїх членів, щоб вияснити і устаткувати спірні факти певної справи. Може надати цій комісії право визивати свідків і знавців, щоб зложили устно як свідки свої візнання перед комісією або як знавці свої полонення на письмі, або устно перед комісією, а навіть право переслухувати свідків і знавців під прислугом послуговуючись відповідними постановами судового поступовання. АРТ. 34. Державна Рада ухвалює, що западає в присутності найменше половини всіх 11 дійсних членів, двома третинами голосів присутніх членів може поставити Голову Держави в стан обмаловання за головну зраду, свідоме порушення основних державних законів, або за тяжкі злочини. На той випадок Голова Держави мусить негайно здержатися від того, щоб далі виконувати свої урядові справи і обов'язки аж до часу коли Найвищий Національний Суд порішить цю справу. В разі увільнення від вини і карн повертается Голова Держави негайно до своїх урядових прав і обов'язків. Голова Держави не відповідає перед звичайним карним судом. АРТ. 35. На випадок здержання урядовання Голова Держави з причин, що 11 каведено в арт.94, його права і обов'язки виконує тимчасова Голова Державної Ради. На той випадок мусить Голова Державної Ради здержатися цілковито на весь час свого заступництва Голови Держави від участі в проводі і в нарадах в Державній Раді. Його місце в проводі Державної Ради займає негайно його перший заступник, що на час відсутності Голови Державної Ради з повнішою причиною вступає у всі його права і обов'язки. Згадані постанови мають місце також і в тім випадку, коли в наслідок довше триваючої відсутності Голови Держави, або в наслідок його тривалої тяжкої фізичної недуги, Голова Державної Ради обіймає хвилево місце Голови Держави. Державна Рада окремою ухвалою постановляє сама, чи заходить випадок довше триваючої-відсутності, або довше тривалої тяжкої фізичної недуги Голови Держави. АРТ. 96. Державна Рада ухвалює, що западає в спосіб означення в арт.94, може поставити Раду міністрів, або поодиноких міні- стрів з стан обжаловання за головну зраду, хабарництво, пору- шення основних державних законів і то свідомо чином або занеханням, або через грубе недбалість. За прочі звичайні злочини і переступства карного зако- ну відповідають міністри перед звичайним карним судом. АРТ. 97. На випадок ухвали через Державну Раду поставлення міні- стра в стан обжаловання, мусить він незволікаючи уступити зі свого уряду. АРТ. 98. Особи, поставлені в стан обжаловання згідно з постановою артикулів 94 і 96 судить Найвищий Народній Суд в числі 12 членів. Державна Рада безпосередньо по ухвалі поставлення в стан обжаловання осіб, що їх означене в артикулах 94 і 96, присту- пає до вибору з погассю 12 членів Найвищого Народнього Су- ду і 2 їх заступників, визначаючи з поміж цих членів Голову суду і слідчого суддю. Не менше четвертина членів суду, в тим Голова Суду і слід- чий суддя, та один з заступників мусять мати правничу освіту. Суддьть вони тільки це справу, до якої покликана їх Державна на Рада. Члени Найвищого Народнього Суду користаються з незалеж- ості судді і мусять мати пасивне виборче право до Державної Ради; складають вони присягу судді в руки Голови Державної Ради. Рівночасно вибирає Державна Рада з познім себе одного члена з правничою освітою як прокуратора до даної справи. Росправа має відбутися можливо як найскорше. В часі слідства, устної росправи і проголошення тироку належить оголосувати постанови обов"язуючого загального кар- ного поступовання з тим, що прокураторові не вільно відсту- пити від обжаловання. Отор. 21. Засуд наступає напідставі спільної таємної наради всіх 13 членів суду і то безпосередньо по замкненню розправи, двома тритинами голосів. І ввучить на кару, означену в кар- ним законі за злочин, за який обжалованого узано винним, або за переступки чисто політичної природи, що не є обняті карним законом на утрату всіх політичних прав до 5 літ та не спосібність виконувати в тім часі активне і пасивне ви- борче право до якого небудь публічного репрезентаційного або замовлявчого тіла. Вирок Найвищого Народнього Суду є невідклиничий і право- сильний безпосередньо по його оголошенню. АРТ. 99. Тільки Державна Рада має право амністії у випадку, що Йо- го означує арт.98; вона постановлює про це в спосіб, що Йо- го означують артикули 94 і 96. АРТ. 100. На випадок смерті Голови Держави, його добровільного пе- редчасного уступлення, засуду по думці постанови арт.96 і 98, умислової або тяжкої фізичної недуги, що її не можна вилі- чити, Державна Рада в спосіб, означений в артикулах 94 і 96 приступає негайно до вибору нового Голови Держави. Державна Рада постановляє сама, чи заходить випадок уми- слової або тяжкої фізичної недуги Голови Держави, що її не можна вилічити. Вибраний буде той, хто одержить більшість голосів, при чому голосування відбувається таємно. Коли ні один з кандидатів не одержав абсолютної більшо- сті, приступається негайно до тіснійшого вибору між тими дво- ма кандидатами, що при першім голосуванню одержали найбільше голосів. Голосувати можна тільки за тих двох кандидатів. Голос виданий на іншого кандидата рахується недійсним. Так само не- дійсним рахуються списки в тим кандидатом, що його імени або nazviska на можна відчитати. Білі списки і недокладно виповне- ні списки рахуються також недійсними. Вибраний буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить безглядну більшість голосів. В разі рівності голосів рішає жереб, що його витягне Голова Державної Ради. У. ГОЛОВА ДЕРЖАВИ. АРТ.101. Верховна виконавча влада знаходиться в руках Голови Дер- жави і Ради міністрів, відповідальної перед Державною Радою. Цю владу виконують зони при помочі підлеглих їм урядів. АРТ. 102. Головою Української Держави може бути мокний горожанин, молодший 35 років від-ник, що має всі права цивільні горо- жанькі і політичні. АРТ. 103. Голова Держави відповідає за свої вчинки перед Державною Радою тільки в випадках, що їх означує арт.94 і в спосіб, що Його означує арт.98. АРТ. 104. Законопроекти, що їх ухвалила Державна Рада, потребують ствердження від Голови Держави / арт 73 / з винятком випадку, що його означує арт. 96. Він має право видавати накази, згідно з постановою арт.76. Всі накази, що виходять від Голови Держави, мусять мати під- пис його і підпис відповідного міністра, що цим підписом бере на себе відповідальність перед Державною Радою за законність наказу. Винятки від останньої засади заходять тільки в випадках, що їх значує арт.108. АРТ. 105. При Голові Держави буде утворена окрема державна канцеля- рія з державним секретарем на чолі до помочі Йому в полагод- жуванні всіх державних справ. Державного секретаря і вищих урядовців цеї канцелярії име- нує Голова Держави на внесення Голови Ради Міністрів. АРТ. 106. Голова Держави скликує, створяє і закінкає сесію Державної Ради згідно з постановами арт.54 і арт.55. Це відноситься і до прийдучого Державного Сойму а тим що додатком, законом , що розв'язує Державний Сойм, росписується рівночасно нові загальні вибори до Державного Сойму в тер- міні не пізніше як до 75 днів від дня розв'язання. Перше засідання нововибраного Державного Сойму має від- бутися не пізніше як 10 днів по переведенню виборів. АРТ. 107. Голова Держави на внесення Голови Державної Ради іменує і відкликує Голову Ради Міністрів, а на внесення остального всіх прочих міністрів або керуючих міністерством державних секретарів. На внесення Голови Ради міністрів за попередньою згодою Ради Міністрів іменує він державних секретарів. На внесення міністра заграничних справ в порозумінню з Головою Ради міністрів іменує він і відкликує дипломатич- них представників послів, вищих дипломатичних урядовців консулів Української Держави заграницю. На внесення міністра освіти і визнань в порозумінню з Головою Ради Міністрів іменує епіскопів і вищих церковних достойників, оскільки би це право прислуговувало дотеперіш- ним Головам Держави. На внесення міністра судових справ іменує він всіх вищих судів, почавши від членів округного суда. На внесення міністра освіти і визнань затверджує він про- фесорів всіх вищих шкіл. На внесення поодиноких міністрів іменує всіх вищих дер- жавних урядовців згідно з постановами відповідних законів. Надає титули і ордина згідно з постановами відповідних законів. АРТ.108. Голова Держави є верховним воєводом всіх оружних сил Української Держави на суші, морі і в повітрю. Верховне командування над дієвою армією в часі війни виконує тільки фаховий генерал. Голова Держави на внесення міністра державної оборони іменує з старшин оружної сили. Акти видані Головою Держави в характері верховного вождя не потребують підпису відповідного міністра. АРТ.109. Голова Держави приймає і акредитує дипломатичних пред- ставників чужих держав. Він іменем Української Держави заключає умови з чу- жими державами. Міжнародні умови, вичислені в арт.88 мусять однак бу- ти затверджені через Державну Раду. Він виповідає війну за попередньою згодою Державної Ради. АРТ.110. Голова Держави має право амнести, а то на підставі вне- сення міністра судових справ за попередньою згодою Ради Міністрів, за винятком випадків, що їх означує арт.98 і арт 99. АРТ.111. Голова Держави одержує з державних фондів щорічну ци- вільну листу. Державна Рада окремим законом означує високість ци- вільної листи на протяг цілого часу урядування Голови Держави. Не може вона бути зменшена або здержана. Голова Держави не може мати інших побічних урядів, ані побічних доходів. Не може він бути членом Державної Ради. Головою досі чужої держави може він бути тільки на підставі окремого основного державного закону, що його ухвалить Державна Рада у випадку, означеному в арт... АРТ.112. На випадок перешкоди в урядуванні Голови Держави, за- ступає його в урядуванні Голова Державної Ради згідно з постановою арт.94 і арт.96. Постанови арт.100 означують, коли належить перевести вибір нового Голови Держави. АРТ.113. Перший Державний Сойм 7-го дня по своїм першім засі- данню на окремім, тільки для цеї справи засіданні ви- бирає Голову Держави на протяг 5 літ в спсіб, що його оз- начує арт.94 іарт.100. Нововибраний Голова Держави обіймає урядовання о 12 го- дини в полудні в місць по своїм виборі і складає присягу в руки Голови Державної Ради на чесне і сумлінне виконуван- ня обов'язків, береження основних законів і всіх інших зако- нів та цілості і безпеченства Української Держави. VI. РАДА МІНІСТРІВ АРТ.114. Рада міністрів виконує владу згідно з постановою арт.101. Міністри і керуючі міністерством державні секретарі є відповідальні перед Державною Радою / арт.96/, кожний в сво- їм крузі ділання, за згідність з основними державними зако- нами і іншими законами всіх урядових актів Голови Держави, власних урядових актів, в кінці за законний біг справ в під- леглих їм галузях адміністрації. Крім цього Рада Міністрів відповідає солідарно перед Державною Радою за загальний напрям політики правительства. АРТ.115. Рада Міністрів іменована в спосіб, як його означує арт. 107, складається з Голови Ради міністрів і 12 міністрів. Поодинокі міністерства є слідуючі: І/Міністерство внутрішніх справ, 2/міністерство судових справ, 3/міністерство заграничних справ, 4/міністерство народ- ньої оборони, 5/міністерство здоровля і опікування, 6/міністер- ство праці, 7/міністерство освіти і визнань, 8/міністерство фі- нансів, 9/міністерство земельних справ, 10/міністерство торгов- лі і промислу, ІІ/міністерство шляхів, пошт і телеграфів і 12/ міністерство публічних робіт. Тільки Державна Рада має право збільшити або зменшити число членів ради міністрів дорогою окремого закону; також дорогою установляє вона і круг ділання поодиноких міністерств. АРТ.116. Голова Ради міністрів надає напрям політиці правительства, проводить на Раді Міністрів і старається, щоб була одно- глідність діяльності між подинокими міністерствами. Він двоє о оголошення законів, наказів, і розпорядків у Вістнику Державних законів/арт.75/. Він не може бути міністром якого-небудь з вичислених в арт.115 міністерств. В разі перешкоди заступає його в проводі в Раді міністрів міністр внутрішніх справ, цього міністр судових справ, а остан- нього міністр закордонних справ. АРТ.117. При президії Ради міністрів буде утворена окрема правна секція з окремим державним секретарем на чолі, що в порозумі- нню з відповідними міністерствами має виробляти законопроекти і видавати правні вказівки подиноким міністерствам, не порушу- ючи їх компетенції. АРТ.118. Рада Міністрів за згодою Голови Держави може утворити в по- одиноких міністерствах по одному або кілька місць державних секретарів, що стануть на чолі відповідних секцій в міністер- ствах. При міністерстві освіти і ризнань будуть утворені секції з державними секретарями для справ національних меншостей. Державні секретарі мають голос в Раді Міністрів тільки то- ді, коли є керуючими міністерством. АРТ.119. Міністри, а в їх заступстві державні секретарі і інші уря- довці мають право брати участь в засіданнях Державної Ради і її комісій і промовляти також перед бездникими, що вже зали- салися до голосу. Голосувати в Державні Раді можуть тільки тоді, коли є її членами. На жалання Державної Ради, або одної з її комісій міністр мусять особисто прийти на засідання, щоб уділити їм пояснення або вислухати їхні бажання і заяви. АРТ.120. Подинокі міністри і підлеглі їм уряди мають право в ціли виконання законів в своїм кругу ділання видавати розпорядки. Стор.27. зарядження, роскази і заборони та надати їх виконання під загрозою пристосування примусу. АРТ.121. Міністри і керуючі міністерствами державні секретарі не можуть займати іншого уряду ані виконувати побічних за- зарібкових занять. Не можуть вони бути членами сьемф Голови Держави. Перед обняттям уряду складають вони присягу в руки Голови Держави на вірність Українській Державі і на береження всіх ті основних і всіх інших законів. АРТ.122. Міністри і керуючі міністерством державні секретарі мусять матупити зі свого уряду в випадках, що їх означують арт.92 і арт.97. АРТ.123. Всі державні службовці мають право до службових поборів і емеритури. Окремий закон для державних службовиків/службова прагматика/ означить їх права та обов'язки, вимоги приняття до державної служби, службові класи і службові титули, дисциплінарне поступо- вання і спосіб їх матеріального заосмотрення. Всі державні службовики складають присягу в руки свого звер- хника на вірність Українській Державі, береження ті основних і всіх інших законів і роспорядків влади та береження урядової таємниці, ато пере обняттям своєї служби. АРТ.124. Фдміністрацію відділяється цілковито від судівництва. Вийде окремий закон про поступовання в адміністратційних справах Відрішення нищої адміністраційної влади має істнувати в засаді тільки одна відклична інстанція. Важність рішень адміністратційних урядів можна оспорювати перед Найвищим Адміністраційним Судом, коли перед тим справа перейшла всі означені в законі адміністраційні інстанції. АРТ.125. Для цілої території Української Держави утвориться один Стор.28. спільний Найвищий Адміністраційний суд. Цей суд буде рішати,стосуючи постанови судового посту- повання про важність рішень адміністраційних урядів/арт.123/, про важність рішень самоврядування,на випадок також спору між державними урядами і самоврядуваннями,або між самими са- моврядуваннями і у всіх випадках порушенні основних держав- них законів,оскільки справи не належать до компетенції вла- стивих судів. Вироків Найвищого Адміністраційного Суду не можна вже оспорювати. На випадок компетенційного спору між судовими і адміні- страційними владами рішає Найвищий Касаційний Суд,при чому має він покликати до участі в розправі і рішенню не менше двох членів Найвищого Адміністраційного Суду. Окремий закон означить докладно склад і компетенцію Най- вищого Адміністраційного Суду. VII. САМОВРЯДОВАННЯ. АРТ.126. Громади,волости,містечка,муста,повіти і вище над ними оди- ниці самоврядування мають право в кругі ділання,що їх означує закон,самостійно рішати свої справи. Окремий закон розширить круг ділания сільських громад. Великі міста дорогою окремого закону можуть одержати вла- сні статути,що розширять їх власний круг ділання і підпоряд- кують прямо вищій одиниці самоврядування. Окремий закон означить чинну і тривалу співпрацю між уря- довими чинниками і чинниками самоврядування в повітах і вищих одиницях самоврядовання. На випадок здійснення постанов арт.2 і арт.3 законодавчу компетенцію в справах самоврядування буде мати кожний Сойм Держави,що сфедера лізувалася,або кожний краєвий Сойм. АРТ.127. Громади,волости,містечка,міста,повіти і вище одиниці само- врядування одержать власну репрезентацію,що ухвалюватиме са- мостійно в рамках,що їх означить відповідний закон. СТАТУТ ОРДЕНА "РЕСПУБЛІКИ". Розділ перший. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Орден Республіки встановлюється з метою відзначення і збереження пам'яті на виконанні часи про правди заслуги та труди у всіх галузях національного життя України, по їх поклади українські громадяне на відбудову української державності і утворення У.Н.Р. та ті чужоземці, що працює своєю сприяли її повстанню та розвиткові. Осіб, що їх встановлено цим Орденом, титулюється, крім осіб духовних, Лидарями Ордена Республіки. 2. Днем встановлення Ордена Республіки вважається день оголошення 4-го Універсалу, себто день 22 січня 1918 року. Лидарі Ордену Республіки щороку урочисто цей день святкують. 3. Знак Ордену Республіки ніколи не здіймається і пожинен носитися вище від усіх Орденів відповідних ступенів. 4. Орден Республіки має два ступеня. 5. Орденом Республіки може бути нагороджено всіх громадян У.Н.Р., військових чи цивільних, без різниці національності й полу, а також і чужоземців. 6. Нагородження Орденом Республіки не обмежується на певну кількість осіб. Незалежно від кількості Лидарів Ордену, кожна особа, що заслуговує на цю нагороду, може її одержати. 7. Орден цей не перешкоджає одержанню будь-якого іншого ордена і дається незалежно від інших Орденів і від терміну їх одержання. 8. Крім самого Ордена Республіки встановлюється ще й Відзнака Ордена Республіки, якою нагороджується громадян У.Н.Р., без різниці національності й полу, що хоч і не займають вищого становища в Республіці і не виявили особливих заслуг в будівництві але широ і ретельно працювали на користь У.Н.Р. Розділ Другий. НАГОРОДНІ РАДИ І РАДА ЛИЦАРІВ ОРДЕНОМ 7 9. Всі справи про нагородження Орденом Республіки чи Від- знакою цього Ордену розпочинаються відповідними начальниками осіб, що заслуговують на нагородження, чи головами громадських організацій при чому ці останні передають справи місцевій ад- міністраційній владі. 10. Для осіб, що на державній службі, подання вносить від- повідні начальники, не нижче начальника окремої частини або Директора Департаменту, а для інших громадян питання про їх нагородження здіймається через місцеву адміністраційну владу в порядкові підлеглості. Внесення подається в належними доказами і докладним описом заслуг, за які особа взаємається за заслуго- вуючу на нагородження. ПРИМІТКА. Кожний громадянин має право подати заяву своїй- му начальникові або відповідному представнико- ві адміністрації, громаді чи організації про свої заслуги, які дають йому право на нагород- ження Орденом, або Відзнакою Ордена, коли він такі заслуги має. II. Підставою для внесення про нагородження Орденом Респу- бліки служать: документи, видані державними чи громадськими установами або організаціями, накази, витяги з подяк, службо- вих виказів, свідчення відомих громадських діячів, факти, пере- вірені допитом наочних свідків і т.и. 12. Для переведення справ про нагородження Орденом Респу- бліки громадян У.Н.Р., що на державній службі не перебувають, утворюється при Вищій повітовій та губерніяльній владі - Пові- тові та Губерніяльні Нагородні Ради, які складаються з 7 осіб: одного представника від повітової чи губерніяльної адміністра- ції, а також одного від судової, одного від фінансової о.цій і одного від Державного Контролю та 4 членів виборних: одного від Повітової чи Губерніяльної Народньої Управи, одного - від "Просвіти", що в повітовому або губерніяльному місті і одного- від міського самоврядування. Члени Повітової та Губерніяльної Нагородних Рад обирають з лемів себе Голову Ради і Секретаря. 13. Для нагородження осіб, що пробувають на державній службі, складається Урядова Нагородна Рада, під головуванням Начальника Губернії, з начальників всіх скремих частин, що в губерніяльному місті. 14. Справи про нагородження муштрових військово-служачих пере- водиться у Військових Нагородних Радах, які складається при Коман- дирях Дивізії з 6 обраних членів /3 старшин, І урядовець і 2 кова- ки/ під головуванням Командира Дивізії. 15. В центральних державних інституціях Нагородні Ради склада- ється, в кожній офіції окремо, під головуванням Директора Департа- менту чи начальника окремої частини, з призначення Міністра, з 6 обраних в цій офіції членів. 16. Рада Лицарів Ордену складається з Голови і 6 членів, що їх обирається по- три роки загальним вібранням всіх Лицарів Орде- ну на спеціальних для цеї мети засіданнях, призначених ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ. Обраних Голову та Членів Ради Лицарів затверджується ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ. 17. До утворення Ради Лицарів Ордену її заміняє Вища Нагород- ня Рада, яка складається з Голови, 5 членів, призначених ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ та з Державного Секретаря, який вважається постійним Членом Ради по своїмому уряді. Вищу Нагородню Раду, яка існує тимчасово до утворення Ради Ли- царів Ордену, утворюється при Державній Канцелярії осібним наказом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і його ж наказом замінюється на Раду Лицарів Ор- дену, коли вони будуть. 18. Справи передаються з Повітових Нагородних Рад до Губер- ніяльних, а до Вищої Нагородньої Ради справи вступають в Губер- ніяльних, Урядових, Військових та Центральних Нагородних Рад. 19. Всі Ради мають складатися з Лицарів Ордену. На перший же час поки не буде в достатній кількості Лицарів Ордену, Членів Рад оби- рається і призначається без цього обмеження. Розділ третій. ПОРЯДОК ПЕРЕВЕДЕНИЯ СПРАВ В РАДАХ. 19. Подання до Нагородних Рад про нагородження Орденом Республіки вноситься у формі нагороднього листа. 20. З нагородніх Рад справи подається до Ради Ліцарів Ордену, яка остаточно встановлює, звичайною більшістю голосів, право на нагородження Орденом чи Відзнакою його і визначає ступінь Ордену. 21. При розгляді нагородніх листів докладно обмірковується відзначення, за які проситься нагорода і заслуговуючою на нагородження взаємність та особа, за яку подано звичайну більшість голосів присутніх членів. 22. Засідання Рад вващається за законне, коли на них присутні не менш як 5 членів тої Ради. 23. Постанови Рад викладаються в журналах. 24. На осіб, що їх визнано Радою Ліцарів заслуговуючими на нагородження, складається осібний реєстр, який підписується всіма присутніми членами Ради. 25. Реєстр цей подається Головою Ради Ліцарів на затвердження ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. По затвердженні реєстр оголошується в офіційному урядовому часопису, а про осіб військових, які й в наказі Війську У.Н.Р. 26. Особи, визнановані Орденом чи Відзнакою його видається один примірник цього статуту та грамоту, яку свідчиться орденською печатью і підписами Голови Ради Ліцарів Ордену і Державного Секретаря, та знак Ордену чи Відзнако його . 27. Особа вшанована Орденом чи Відзнакою його платить: а/ за знак Ордену I-го ступеня - ............... б/ за знак Ордену II-го ступеня.............. в/ за Відзнаку Ордену.................... 28. Нагородні Ради обирають в поміч себе Секретаря, а Секретарем Ради Ліцарів Ордену є Державний Секретарь. 29. Нагородні Ради користуються в канцелярії: Повітозі - з Канцелярії Начальника Повіту Губерніальні та Урядові - з Канцелярії Начальника Губернії Військові - з Канцелярії відповідного Командира Дивізії. Центральні - з канцелярії відповідного Міністра Рада Лицарів Ордену з Державної Канцелярії. 30. Рада Лицарів Ордену Республіки повинна проводити доклад- ний і точний реєстр всіх Лицарів по черзі їх вшанування Орденом з наведенням відзначень, за які вшановано їх, ранги, уряду, який вони обнімають, сімейного їх стану та років. 31. Що-річно до 1 трудня до Ради Лицарів Ордену від дотично- го начальства подається відомості про тих Лицарів, що померли на протязі того року. Розділ четвертий. ПРО ПРАВИЛА ЛИЦАРІВ ОРДЕНУ РЕСПУБЛІКИ. 32. Вшанування Орденом Республіки заводиться до послугового виказу вшанованої особи. 33. Лицарі Ордену користуються з права скорочення речінця на вислугу пенсії: 1-го ступеня на 5 років і 2-го на - 3 роки. 34. Лицарям Ордену при відставці призначається додаткову пен- сію по 1-му ступеню 10% і по 2-му ступеню 5%. 35. Лицарів Ордену Республіки безкоштовно лікується у всіх державних лікарнях. 36. Діти Лицарів користуються з бекконтовного навчання у всіх державних школах і безкоштовного лікування у всіх державних лі- карнях. Розділ п'ятий. ПРО УПРАВУ ОРДЕНУ РЕСПУБЛІКИ. 37. Грошевими справами Ордену керує Управа Ордену Республіки, яку складається з Голови Ради Лицарів і 2 членів Ради Лицарів, з обрання самої Ради. 38. Управа має свою Канцелярію з Секретарем на чолі. 39. Грошеві суми Ордену складається: а/ з асигнувань з держав- них коштів в косторисному порядкові, б/ з оплат, що вносяться за Орден чи Відзанаку його, в/ добровільних внесків і г/ відсотків на капитали Ордену. 40. Управа Ордену утворює притулки для інвалідів - Лицарів Ордену та для сиріт - дітей Лицарів. 41. З прошезого фонду Ордену Управа видає допомоги, згідно в регуляміном, виробленим Управою і затвердженим Радою Лінцарів, фінансує Нагородні Ради і взагалі провадить всі фінан- сові справи Ордену. 42. Діяльність Управи підлягає контролю Ради Лінцарів. 43. Що-рично Управа дає справоздання не пізнім і березня Міністрові фінансів за минулий рік. Розділ шостий. ХТО І ЗА ЩО МОЖЕ БУТИ НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ І ВІДЗНАКОЮ ОРДЕНА . 44. Орденом Республіки може бути нагороджено осіб: а/ а/ які об'єднались під національним українським прапором в початку відродження українського руху, утворили державні апарати і актуальні національні організації, чим прислужились державності і утворення Республіки. б/ Які з початку національно-державного руху, не вагаючись, стали під прапор України, з'єднали в окремі частини українське воєцтво і, керуючи ним, підняли багнети на захист Батьківщини. в/ Які на протязі всього часу боротьби з ворогами України, перебували чи в рядах українського війська чи в державних інституціях, зізналися особливою енергією, ретельністю, ініціативою і працевитістю, що до виконання своїх обов'язків. г/ Які своєю дипломатичною, культурно-просвітньою, літературною та науковою працею, а також різними винаходами принесли значну користь Українській Республіці. д/ Які, стоячи на чолі організацій, інституцій, а також залмаччі командні посади, своєю вдалою та талановитою працею сприяли будівництву Держави. е/ Які, будучи духовними пастирями, своїм щирим словом і непохитною працею сприяли розвиткові і зміцненню ідеї української державності. ж/ Які ще до часів революцій виступили в числі перших національних борців за волю України і своєю невпинною працею пробуджували в українському громадянстві національну свідомість і почутия до активної боротьби за волю свого народу. з/ Які, перебуваючи в запіллю ворога, організували повстання і, ставши на чолі їх наносили ворогові тяжкі зтрати, що улегчувало акції регулярного українського війська. і/ Які, під натиском ворога, під загрозою смертельної небезпе- ки, примушенні були залишити свій край, свою родину і, подавшись на чужину, в надзвичайно тяжких умовах працювали невтомно для ут- ворення самостійної Української Республіки. к/ Які з самого початку визвольного руху, не взаємачи на всякі перешкоди, в найтяжчих умовах зорганізував на терені України, звіль- неної від ворога, українську владу, українську національну Церкву та науку. л/ Які виявили значну діяльність в справі налагодження залізни- чого руху і транспорту, особливо під час пересування Уряду та вій- ська на терені України, чим спричинились до активної допомоги вій- ськовим операціям. м/ Які, виявили значну діяльність в справі організації земель- них, торговельних, адміністраційних та інших відносин на Україні и/ Які на власне бажання, з патріотичного почуття, ігноруючи свої персональні інтереси, внели в державний скарб значну мате- ріальну допомогу. о/ Які, будучи громадянами інших держав, з прихильності до ви- звольного українського руху, своєю працею в справі визнання сві- том Української народньої Республіки, принесли їй значну користь 45. Урядових осіб І, ІІ, ІІІ та IV класи вшановується Орденом лише I-го ступеня. Розділ сьомий. ОПИС ОРДЕНА РЕСПУБЛІКИ І ВІДЗНАКИ ОРДЕНА. 46. Орден Республіки має два ступеня самого Ордена і Відзна- ку Ордену . 47. Перший ступень Ордену складається з: а/ хреста, якого носиться на шиї, б/ вірки, яку носиться на грудях з правого боку і. в/ бойових відзнак на зброї /ерес,хрест, орденська стрічка/. 48. Другий ступень Ордена складається з : а/ хреста, якого носиться на грудях з віркою на бинді. б/ бойових відзнак на бинді ордену. 49. Відзнака Ордену складається з малого хреста Ордену Республі- ки на орденській розетці, якого носиться на грудях в правого боку. 50. Орден обох ступенів і Відзнака Ордену уявляють собою чоти- рьохкутний простий хрест згідно з малюнком, якого додається. 51. Розмір хреста першого ступеня: довжина сант., ширина сант другого ступеня: довжина сант., ширина сант. Розмір хреста Від- знаки Ордену на половину менший ніж хрест другого ступеня. Стрічка шовкова /муар/ чорного кольору в двома блакитно-жовти- ми пасочками по краях стьожки в 1/8 сант. завширшки і на 1/8 сант. від країв; ширина для 1-го ступеня сант., для 2-го ступеня сант. Зірка Ордену І-го ступеня уявляє з себе семикутну срібну зірку з бла- китним круглим полем посередині, на якому набито золотим герб Украї- ни; навколо гербу срібний дубовий віночок; розмір зірки поміж кін- цями промінь сант.; розмір поля виперек сант.; кінці промінь золоті. Зірка 2-го ступеня тако ж зразку, але меншого розміру, без зо- лотого сліва /на кінцях промінь/ накладається на бинду Ордену. Для військових за бойові відзначення до Ордену 2-го ступеня на бинду додається бойові відзнаки в зразку двох срібних шабель, які положено назхрест під зіркою; розмір шабель сант. Військові Личарі Ордену І-го ступеня за бойові відзначення но- сять шаблю з золотим ефесом і з набитим на ньому вгорі на наружному боці хрестом Ордену, зменшеного розміру, а золоту китицю нослять на орденській стьожці. На цивільному збранні замісць хреста 2-го ступеня носиться в правого боку на вилозі малу срібну зірку на розетці в орденської стьожки. ОТАГЕТ Державна Канцелярія Розділ 1. Загальні тези. 1. Державна Канцелярія є Центральна державна установа на правах міністерства, яка відає справи береження, оголошення, кодифіка- ції та видання законів та інших актів державного значення, а також переводить технічну підготовку та правне обґрунтовання справ для розгляду їх в Раді народних Міністрів. 2. Державну канцелярію складають: а/ державний Секретар, б/ Державний віце-Секретар, в/ Юридична Рада, г/ відділ кодифікації законів, д/ департамент законодавчих справ, е/ департамент загальних справ, ж/ Секретаріат Ради народних Міністрів з/ Державна Друкарня. 3. В Державній канцелярії на уряди VI класи та вище, оприч уря- дів Старшого Бухгалтера, бухгалтерів, Управителів і службовців Державної Друкарні та перуучого і службовців Редакцій Урядових Видань, може бути іменовано лише осіб, що мають вищу правничу освіту. 4. На уряди державної канцелярії VI класи та нижче кандидатів може бути іменовано лише по складеній іспиту. Службовці державної канцелярії, що одержують підвищення в уряди в державній канцелярії, іспитові не підлягають. 5. Для переведення іспитів кандидатів на уряди державної канцеля- 6. порядок переведення іонічів, проголошень та видається особам, які склали іоніт, встановлюється зразки свідоцтва по їхній виданню. 7. для обмежування питань зв'язку з приходом наївна, для перевірки професійних витрат, насипу, для безпосереднього нагляду за переселенням громадян та господарських операцій державної канцелярії утворюється Господарчий Комітет державної канцелярії. 8. Господарчий Комітет державної канцелярії складається під головуванням Державного Віце-Секретаря з директором, експертами та інших зв'язаних з державними справами. Секретаріат народних міністрів уряду державної канцелярії за першого редактора Урядових відомств. 9. Господарчий Комітет державної канцелярії проводить свою роботу на підставі інструкцій Державного Віце-Секретаря. 10. постачання, вирубки доповіді за прийняття трудових та поважних операцій у державному Секретаріаті, Віце-Секретаря та керуючих установами Державної канцелярії видається у зазначеному дні та години, про що оголошується в офіційному урядовому часопису. Розділ II. Державний Секретар 11. Державною канцелярією керує, на правах міністра, державний (Секретар). 12. Державного Секретаря іменується на уряд законодавчим порядком. 13. Державний Секретар до складу ради народних міністрів не входить, але в засіданнях 11 березня постійну участь за правом державного голови. 14. До компетенції Державного Секретаря особливо належать: а/ розроблення та внесення на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів та їх розпорядження уряду, що по суті своїй не належать до виключної компетенції окремих Міністерств; б/ підготовка справ для слухання в Раді Міністрів; в/ подання, 3 рази потрібні , частотних висновків на за- конопроекта міністерств; г/ ствердження своїм підписом законопроєктів, постанов, наказів, що их ухвалила Рада "народних Міністрів", а також всіх урядових розпоря- джень та інших державних актів, що їх видається в імені Держави та Уряду; д/ повідомлення власноручного затвердження Голови Директорії проек- тів: законів, постанов та наказів; е/ оголошення законів, актів державного управління та розпоряджень Уряду; ж/ печатання державних актів; з/ порядкування справами Ради Міністрів; и/ затвердження журналів ради модифікації Законів; к/ розпорядження про видалення "Збірників законів" та "Збірників Обліжників та Розпоряджень Уряду"; л/ встановлення зразків печатей: Державної канцелярії, департаментів Державної "анделлярії", Секретаріату Ради народних міністрів, виділу модифікації законів та Державної друкарні; д/ вида́ння інструкцій постійній іспитовій комісії, господарчому комі- тетові та всім установам Державної канцелярії, а також встановлен- ня форм діловодства Державної Канцелярії; м/ розпорядження Спеціальними Комітетами Державної Канцелярії"; н/ визначення розцінок за необов'язкову друкарську роботу Державної Друкарні; о/ визначення числа вільновипрошених робітників Державної Друкарні, розміру винагородження їх та призначення їм грошових нагород; п/ видання дозволу на виконання необов'язкових друкарських робіт в Державній Друкарні; р/ встановлення, в перервуванні з Міністром фінансів та Державним кон- тролером, ціни урядових видань Державної Канцелярії та такси оголошення у "Рістницю Л.Н.Р." та с/ береження Державної Печати. 15. Коли законопроєкт в ухваленій Законодавчою Установою, то державний секретар подає його для листування підпису за підписанням Голови 3-го складання: у Голови та Голови ради Народних Міністрів. 16. Державні акти особливого значення, державний секретар від- чинає не тільки підписом, але і призначенням Державної Печатки саме: а/ у ніякому разі Голова Держави; б/ працює про передачу на те зміну правил та в/ нема актів, які згідно з законами підписом, мають також розвідчення. РОЗДІЛ III. ДЕРЖАВНІ ВІЦЕ-СЕКРЕТАРІ 17. При державному секретарі працює Державні віце-секретарі в числі, визначеному в штатах. 18. Державні віце-секретарі іменуються на уряд в порядку (межу - вання) Віце-Міністрів. Державні віце-секретарі мають права та несуть обов'язки відповідальність, як Віце-міністри. 19. Голова держави комітету Державних віце-секретарів перебуває для Державного секретаря своїм наказом. РОЗДІЛ IV. ЮРИДИЧНА РАДА 20. Юридичну раду, під головуванням державного секретаря, складають державні віце-секретарі, директор Департаменту Законодавчих справ Державної Канцелярії та члени Юридичної ради. 21. На членів Юридичної Ради, на вносиння державного секретаря, ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ/СОЛО В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ОБ'ЄКТІ. 22. В Юридичній Раді головує Державний секретар, в коли, від відсутності, Державний віце-секретар. 23. Засідання Юридичної ради скликаються з розпорядженням Державного Секретаря. 24. Секретарю в звітнанні Юридичної Ради один із Віце-Директорів Законодавчого Департаменту Державної Канцелярії, з призначення 25. Головодство юридичної ради покладається на Державного законодавчого директора. 26. Порядок розгляду та вирішення справ в юридичній раді зазначеною Державним Секретарем. 27. До компетенції юридичної ради належить подання положень на закони, проекти та юридичні питання, що вносяться на її розгляд Державним Секретарем в пропозиції для народних міністрів або з власного руду. 28. Складення висновків покладається на одного з членів юридичної ради, який призначається радою. 29. Особи, що входять до складу юридичної ради / арт. 20/, а також Секретаря Ради / арт. 24/ одержують за участь в засіданнях додаткові в розмірі, визначеному в штатах. Розділ У. РАДА КОДИФІКАЦІЇ ЗАКОНІВ. 30. До компетенції Ради належить кодифікація законів та складання збірників законів. 31. У складі кодифікації законів складаються: Державний віце-Секретар, Кодифікатори, Редактори та Референти в числі, визначеному в штатах та директор Законодавчого Департаменту. 32. Головує в Раді Кодифікації Законів Державний Віце-Секретар, з призначенням Державного Секретаря. 33. Державний Віце-Секретар керує всією роботою Ради, розподіляє роботу поміж Кодифікаторами, скликає засідання Ради, очолить справи на її розгляд, головує в засіданнях, наглядає за виконанням постанов Ради, іменує службовців Канцелярії на уряди VII класу та низче. 34. Державний Віце-Секретар скликає засідання Ради для вирішення питань, зв'язаних з кодифікуванням законів; для ухвалення проектів з кодифіковання законів та збірників Законів, для розгляду питань про конечну потребу зміни або доповнення чинних законів. 35. Кожному засіданню Ради Секретар Ради веде журнал. 36. Всі журнали Ради подаються Державному Секретареві на затвердження. 37. При Раді Кодифікації Законів є канцелярія на чолі з Секретарем Ради. Канцелярію складають: Секретар Ради, його Помічник та службовці, врідно з штатами. 38. Рада має свою печать. РОЗДІЛ VI. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ. 39. Департамент Законодавчих Справ складають: директор, віце-директори, начальники відділів та інші службовці, врідно з штатами. 40. До компетенції Департаменту Законодавчих Справ особливо належить: а/ сприяння розробленню проектів законів, зазначених в п.д артикулу 14 цього закону; б/ складання остаточних текстів законопроєктів та постанов, врідно з журналами Ради Міністрів; в/ виконання розпоряджень Державного Секретаря щодо оголошення законів та видання Збірників Законів; г/ складання, з доручення Державного Секретаря, довідів та висновків в юридичних питаннях; д/ береження первописів законів біжучого року та матеріалів до них; е/ ведення реєстрів законів, альфабетів та показників законів; ж/ керування книгою збірною Державної Канцелярії та з/ діловодство в Юридичній Раді та Термінологічній Комісії. 41. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться Термінологічна Комісія для: а/ розроблення урядової термінології та поширення її поміж урядових інституцій; б/ редагування законів та інших державних актів з боку поправності й додержання певних виразів та окремих термінів та в/ подання урядовим інституціям відповідей в питаннях, що торкаються української урядової термінології. 42. Термінолоґичну комісію складають: директор Департаменту Законодавчих Оправ, члени комісії та секретар. 43. За членів Термінологічної Комісії державний секретар призначає своїм наказом осіб свідомих українською мовою. 44. В Термінологічній комісії голошує директор департаменту Законодавчих Оправ, а коли він відсутній - то один з членів з призначеним державним секретарем. 45. На секретаря Термінологічної Комісії призначає Державний Секретар своїм наказом одну з урядових осіб законодавчого департаменту. 46. На розгляд Комісії спочатку передає директор Законодавчого Департаменту, який встановлює і порядок розгляду справ. 47. Члени термінологічної Комісії одержують за участь в засіданнях дозволи в розмірі, визначеному в штатах. 48. При Департаменті Законодавчих Оправ знаходиться архив Державної Канцелярії для збереження: а/ перевінські законів та матеріалів до них; б/ наказів голови директорії; в/ актів Верховного Управління; г/ справ та документів Державної Канцелярії та д/ яких державної ваги, що їх буде передано до архиву, з постанови Ради народних міністрів. 49. Архив Державної Канцелярії складають: Архіварь, Під-Архіварь та інші службовці, вгідно в штатах. 50. До архиваря належить: а/ утримання Архиву в належному порядку; б/ окидання списків документів та справ, що в дому зберігаються та альфабетін до них; в/ догляд за цілістю справ та документів, що їх зберігається в архиві; г/ подання, по листових вимогах Державної Канцелярії та Секретаріату Ради Народних Міністрів, котрів їм дозвіл. 51. Перевірки законів та рішень документів архіву видає лише в наказу Державного Секретаря, Від його особистого росписку. 52. Передання до архиву справ на зереження переводиться лише по описах за ліковою печаткою та наказаними підписами. 53. В прийнятті на вебезпечення справ архіваль дас росписку по пота- нови-ному, аравку. 54. При департаменті Законодавчих Справ знаходиться Бібліотека дер- жавної Канцелярії. 55. Департамент Законодавчих Справ має своє позаче. Розділ VII. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. 56. Департамент Загальних Справ складається: директор, віце-директор, начальники Відділів та інші службовці, врідно з штатами. 57. До компетенції Департаменту Загальних Справ особливо належить: а/ складання наказів про іменування на уряд 1,2,3 та 4 класи центральних державних установ; б/ розроблення, в доручення державного секретаря, проектів роспо- ряджень уряду, зазначених в п. а арт. 14 цього закону; в/ виконання роспорядження Державного Секретаря, що до оголошення: 1/ наказів, зазначених в п. а цього артикулу, 2/ обіжників цен- тральних державних установ; 3/ актів верховного управління; 4/ рос- порядження Уряду;5/ грамот про передання та зміну призвищ; г/ складання та виконання роспоряджень Державного Секретаря що до видання Збірників Обіжників та Роспорядження Уряду; д/ складання службових реєстрів осіб 1,2,3 та 4 класи централь- них державних установ, начальників Губерній, а також всіх службовців з державної мандрівлі; е/ улаштування засідань ради народних міністрів, Юридичної Ради та 58. при департаменті Загальних Справ знаходиться Редакція Урядових Видань Державної Канцелярії, яку складають: керуючий Редакцією, його Поміщик, Секретар, Редактори, Коректори, Завідувачи Кон- тором Редакції, Старший «аківник», Експедитор та інші службовці, згідно в штатах. 59. На Редакцію покладається: а/ редагування, коректура та експеди- ція урядового часопису "Вістник Української Народної Республіки" і б/ коректура та експедиція "Вістника Державних Законів", "Збір- ника Законів" та "Збірника Об'єктників та Розпоряджень Уряду". 60. Вістник У.Н.Р., Вістник державних законів, збірники законів та Збірник Об'єктиків та Роспорядження Уряду суть видання офіційні. 61. У "Вістнику Української народньої «ескубліки» уміщується: а/ універсали, б/ відручні листи та накази ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, що їх отвордив своїм підписом Державний Секретар, в/ накази про іменування, звільнення, нагороди урядових осіб цивільної офіції, оприч наказаїв по місцевих Установах, г/ грамоти про зміну та пере- дання приватній д/ облікники та розпорядження центральних Державних установ, е/ урядові повідомлення, ж/ оголошення урядових установ та осіб в судових та адміністраційних справах. 62. Публікація про обставини, які перешкоджають виконанню волі по- мерлих жертвовавців та про потрібну через те зміну тестаментів друкується у "Вістнику У.Н.Р." тричі, в трьох послідовних ном- мірах. 63. Оголошення в тих судових справах, що їх переводяться на під- озвави судових Статутів, публікується по правилах, в тих стату- тах зазначених. 64. Оголошення публікується в кожній справі окремо; одного оголо- 65. за надрукування оголошення відправляється гроші по таксі до ІІ встановлює Державний Секретар, в порузнімні з Міністром фінансів та Державним Контролером. 66. Гроші на друкування оголошень: 1/ вносяться безпосередньо до Контори Редакції, 2/ посилається по пошті або 3/ вноситься в місцеві скарбниці, а до Контори Редакції подається лише квитки в сдачі грошей. 67. Публікується у "Вістнику У.Н.Р." в борг: d/ оголошення про продаж повинатих маєтків за скарбові пені; 5/ оголошення про знай- дені речі, 6/ виклики для одержання ріжних документів та 2/ ого- лошення в судових справах, коли осіб, що мають брати в них участь, лише допіру викликається. Подаччи такі оголошення для публікації у "Вістнику У.Н.Р." урядові особи та установи мають полониви, чому саме гроші за публікацію не надсилається. 68. Безплатно публікується наступні оголошення: а/ в справах, в яких бере участь «скарб» бі в карних справах, що їх переводиться в падвищому суді; в/ про вислик для виолучання присудів та про викли- ку до слідства; г/ в справах опіки та д/ в справах про неєдромож- ність що до майна. 69. Оголошення про прилюдний продаж маюча публікується в першому ж, по їх одержанні, примірнику у "Вістника У.Н.Р." 70. "Вістник У.Н.Р." поділяється на три частини: 1/ офіційну, 2/ неофіційну та 3/ оголошення. 71. у "Вістнику Державних Законів" умишуються закони та ті постано ви, що проїшли встановленні законодавчий порядок. 72. "Збірники Законів" містять в собі зведені чинні закони та посте- нови загального значення. 73. "Збірники Обіжників та Розпорядження Уряду" містять в собі обі жники та розпорядження центральних державних установ. 74. Видання "Збірників Законів", "Збірників Обіжників та Розпорядже Уряду" переводиться в розпорядження кожного разу Державного Секрета ри. 75. "Вістник У.Н.Р." виходить не менш як три рази на тиждень. "Містини Державних Законів" не менш як один раз на тиждень" "Збірники Законів та Збірники Обліжніків та Розпоряджен. Уряду виходить кожного півроччя. 76. Вістник У.Н.Р. та "Вістник Державних Законів" надсилається обов'язково всім державним установам та особам, а тому кожне Міністерство та кожна окрема установа повинні подати до Редакції Урядових видань Державної Канцелярії реєстр, кому саме має надсилатися вказані вище видання. та докладні адреси цих осіб та установ. 77. Ціну видань "Вістника У.Н.Р." та "Вістника Державних Законів", щ. їх обов'язково розсилається державним установам та особам, та порядок оплати їх встановлює Державний Секретар у порозумінні з міністром Фінансів та державним контролером. 78. Окре мі примірники урядових видань Державної Канцелярії продається урядовим та приватним особам та установам по цінах, що їх встановлює Державний Секретар у порозумінні з міністром Фінансів та Державним Контрольором. 79. Департамент Загальних справ має свою печать. РОЗДІЛ VIII. СЕКРЕТАРЯТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 80. Секретаріат Ради міністрів складають: Секретаря Ради, Бізнес- Секретарі Ради, начальники відділів та інші службовці, згідно з штатами. 81. Секретарь Ради міністрів користується службовими правами ди- ректора Департаменту, Віце-Секретарі - правами віце-директорів. 82. До компетенції Секретаріату Ради міністрів особливо належить: а/ виконання розпоряджень Державного Секретаря що до підготовки матеріалів для слухання справ в Раді Народних Міністрів; б/ складання, з доручення державного Секретаря, оповісток за- сідань Ради Народних Міністрів в/ ведення журналів засідань Ради народних міністрів. г/ надсилка особам, що беруть участь в засіданнях Ради Народних Міністрів, копій журналів засідань Ради Народних Міністрів, на тягів в них та копій законопроектів, з меморандум до чих, що підлягають розгляду Ради Народних Міністрів; д/ надсилка департаментам Державної Канцелярії Законодавчих та Загальних Справ копій журналів засідань Ради Народних Міністрів; е/ передання, разом з витягами з журналів Ради Народних Міністрів, до департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії ухвалених в Раді Народних Міністрів законопроектів для дальнього рушіння; ж/ передання, разом з витягами з журналів Ради Народних Міністрів, до департаменту Загальних Справ Державної Канцелярії ухвалених в Раді Народних Міністрів проектів наказів про іменування на уряди 2,3 та 4 класи та інших розпоряджень Уряду, що підлягають виконан- ню Державної Канцелярії; з/ ведення реєстрів пропозицій ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Ради народних Міністрів; і/ ведення реєстрів справ, доручених, з постанови Ради народних Міністрів, окремим Міністрам та к/ складення звітів про діяльність Ради Народних Міністрів. 83. Секретаріат Ради народних міністрів має свою печать. РОЗДІЛ ІХ. ДЕРЖАВНА ДРУКАРНЯ 84. Керування державною друкарнею зосереджується в особі її Управи- теля на правах директора департаменту. 85. Державну друкарню складають: Управитель, його Поміщик, бух- галтер, начальники відділів та інші службовці, згідно з штатами. 86. Для переведення друкарської праці Управитель друкарні призначає з вільного запрошення, друкарських майстрів, робітників та служни- ків. 87. На Управителя Державної друкарні особливо покладається: а/ догляд за всіма службовцями та вільновапрошеними що до виконан- ня обовязків в Державній друкарні; б/ догляд за своєчасним виконанням друкарських замовлень; в/ догляд за збереженням та цілістю державного майна Друкарні; г/ складання умов з батьками малолітніх робітників, що їх прий- мається для навчання. 82 д/ росподіл праці поміж службовцями Друкарні та е/ прийняття замовлень. 88. Державна друкарня виконує друкарські замовлення Державної Кан- целярії та Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. 89. Виконання замовлень інших урядових установ, урядових осіб, а також приватних установ та осіб допускається лише з дозволу кож- ного разу Державного Секретаря та лише в тому разі, коли воно не перешкоджає друкуванню замовлень установ, зазначених в попередньому /88/ артикулі. 90. Замовлення установ та осіб, зазначених в попередньому артикулі виконується по цінах, що їх встановлює Державний Секретар. 91. Обов'язкові друкарські роботи Державної друкарні / арт. 88/ виконується за рахунок коштів Державної Скарбниці, що їх вимагається контролемом Державної Канцелярії. 92. За виконання необов'язкової роботи / арт. 89/ стягається проше- ва квота, яка вноситься до Державної Скарбниці на "Спеціальні Кош- ти державної Канцелярії." 93. З Спеціальних коштів Державної Канцелярії / арт. 92/ переводиться поліпшення умов праці службовців Державної Канцелярії та вільновзапрошених осіб, технічні друкарські удосконалення, поширення друкарських будинків, придбання майна і т. и. 94. Розпорядчик Спеціальних Коштів Державної Канцелярії є Державний Секретар. 95. Державна Друкарня має свою печать. РОЗДІЛ Х. ПРАКТИКАНТИ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. 96. В цілях утворення кадру кваліфікованих службовців Державних Установ, до Державної Канцелярії приряджується практикантів, які, під доглядом урядових осіб Державної канцелярії, проходять курс за- гальної урядової канцелярської праці та набувають практичні знання в галузі законодавства. 97. Практикантам засвоюється назва "Практикант Державної Канцелярії" 98. До Державної Канцелярії Практикантів приряджує своїм наказом Державний Секретар з осіб, що мають вищу правничу освіту. 99. Практикантів рахуються на державній службі в уряді IX класу, але штатної платні за службу вони не одержують. 100. За особливу ретельну службу, Державний Секретарь, по допо- віді Державного Віце-Секретаря, може призначати Практикантам грошеву нагороду в розмірі, з свого розсуду. 101. Безпосередній нагляд за Практикантами, керування їх роботою, розподіл їх по департаментах та відділах державної канцелярії, тимчасове відрядження їх для роботи в міністерствах та інших дер- жавних установах та покладення на них різного роду службових доручень належить до Державного Віце-Секретаря. 102. По одному році праці в Державній Канцелярії, практиканти складають іспит в Постійній Іспитовій Комісії Державної Канцелярії 103. Коли на іспиті Практикант виявить повне знання правил та форм урядової праці Державної канцелярії та як що він за час служби, ретельно виконував доручені йому обов'язки і виявив себе, як дисциплінований та працездатний службовець, то йому видається свідоцтво по встановленому зразку. 104. Практикант, якому, після року служби в Державній канцелярії, у видачі свідоцтва відмовлено, може залишитися, в дозволу Дер- жавного Секретаря, ще на один рік за практиканта. 105. Більш як два роки, за Практиканта бути не можна. 106. Про практикантів, що складають іспити в Постійній Іспитовій Комісії державної Канцелярії та про наслідки іспитів оголошується в офіційному урядовому часопису. 107. Практикант, що одержав зазначене в попередньому артикулі свідоцтво має право на обняття нефахового уряду VI класи у всіх Державних Центральних та Місцевих Установах: 108. На Практикантів Державної Канцелярії Державний Секретарь може накладати за їх службові провини дисциплінарні кари до арешту на 7 день включно. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " жовтня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ в.о. Державного Секретаря З УХВАЛИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про порядок затвердження законопроектів. 1. Законопроєкт, що його ухвалила законодавча установа або коли вона не функціонує, Рада народних міністрів, підлягає затвердженню ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. 2. Законопроект може бути скріплено підписами: а/ коли він в ухвали законодавчої установи та голови та секретаря цієї установи; б/ коли він в ухвали Ради народних міністрів, то голови ради народних Міністрів, міністра чи державного міністерства, якщо законопроект тичиться справ певного міністерства та державного секретаря. 3. Законопроекти подає голові директорії на затвердження державний Секретарь безпосередньо. коли законопроект в ухвали законодавчої установи, то державний секретар подає його на затвердження при листковому поданні за підписами голови законодавчої установи та голови Ради народних міністрів. 4. На законопроекті зазначається, а чиєї він ухвали. 5. Голова директорії затверджує кожен з його законопроекті екла власноручним написом: "здійснено" і кладе овій підпис о. Депоноручне ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ затвердження законопроекта свідчить державний секретар притисненням державної печатки та власноручним написом: "Затверджено в такому то місці такого то дня, місяця, року. Державний секретар /імя/ прикладає/". 7. Інші затвердження ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та посвідчення Державного секретаря законопроекта стає законом. 8. По затвердженні законопроекта, на його роботу на пис: "Закон цей на підставі арт.арт. 10 та II закону про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства, оголошується до загального відома для належного виконання". Цей наказ підписують: Голова Ради Народних міністрів, Міністр чи керуючий Міністерством, як що закон тичиться справ невного міністерства, та посвідчує Державний Секретар. 9. Закон цей, до його оголошення, ввести в чинність через посланців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАЛЬВИЩИЙ СУДДЯ СТ А Т У Т РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ РОЗДІЛ І. Склад та організація Ради Народних Міністрів. 1. Рада Народних Міністрів є Вищий орган Центрального Державного Управління, якому належить виконавча влада. 2. Раду Народних Міністрів складають: Голова Ради Народних Мініст- рів, міністри та Керуючі Міністерствами. 3. Раду Народних Міністрів держує Голова Ради Народних Міністрів. 4. До складу Ради Народних Міністрів не входить, але в засіданнях її беруть постійну участь: Державний Контрельор, Державний Секре- тарь та Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. 5. Не зможуть Міністри або Керуючі Міністерствами, з приводу хво- рости або з яких інших причин, обрати участи в засіданні Ради На- родних Міністрів, те їх заступають Віце-Міністри (Арг. арт 38 та 39 Зак. ор. міністр). В таких випадках Державного Контрельора заступає його Товариш, Державного Секретаря-Державний Віце-Секретарь, Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ-Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. 6. Голову Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 7. На заступника Голови Ради Народних Міністрів іменує ГОЛОВА ДИ- РЕКТОРІЇ одного з Міністрів, на внесення Голови Ради Народних Ми- ністрів. 8. Міністри та Керуючих Міністерствами іменує на Уряд ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, на внесення Голови Ради Народних Міністрів. 9. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ іменує ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, з влас- ного розсуду. 10. Іменування на уряд Державного Контрельора та Державного Сек- ретаря переводиться законодавчим порядком. II. Секретаря Ради Народних Міністрів іменується (наказом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, на уряд, на внесення Державного Секретаря та з ухвали- Ради Народних Міністрів. 12. Накази ДИРЕКТОРІЇ про іменування на уряд Голови Ради Народних Міністрів його Заступника, Міністрів, Керуючих Міністерствами та Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ свідчить своїм підписом Державний Секретарь. 13. В особливих випадках Голові Ради Народних Міністрів, Міністрам та Керуючим Міністерствами може бути держучене, з ухвали Ради На- родних Міністрів, наказом ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, керування одним або кількома іншими Міністерствами. 14. Міністри та Керуючі Міністерствами підлягають Ради Народних Міністрів і зносяться з нею через подання |доповідей| та внесен- ня |справ|, а з Головою Ради Народних Міністрів вони переводять зносини через листи. 15. Голова Ради Народних Міністрів може запрошувати на засідання Ради, коли визнає за потрібне, знавців для слухання їх думок що до спеціальних питань та справ, які стоять на розгляді Ради. 16. Кожна особа, що має присутність в Ради Народних Міністрів, так- кож може запросити, але за згодою Голови Ради Народних Міністрів, на засідання Ради, для подання пояснення або викладення допові- дів, урядових всієї своєї офіції. 17. Рада Народних Міністрів має свої засідання в місці осідку Уряду, у визначених для того приміщеннях. 18. Засідання Ради Народних Міністрів неприродні. 19. Засідання Ради Народних Міністрів бувають чергові, та поза- чергові. 20. В чергових засіданнях розв'язуються біжучі справи, а повстане потреба розв'язати справи особливе важливі або негайні, то Голо- ва Ради Народних Міністрів призначає засідання позачергові. 21. Чергові засідання відбуваються в певні дні та години, що на- перед визначає сама Рада Народних Міністрів своєю постановою. 22. Про чергові засідання, осіб, що мають присутність в Ради Народ- них Міністрів, окреме не повідомляється, а лише подається до їх відома не пізніше, як за 12 годин до засідання, реєстра справ, що стоять на черговиці. Про засідання позачергові цих осіб повідомляє Секретарь Ради Народних Міністрів, через спецістки, в яких зазначає ті справи, що в тому засіданні має бути розв'язане. 23. Разом з реєстром справ та оповісткою до кожної особи, що має присутність в Ради Народних Міністрів, надсилається копії до- повідів, меморії, проектів: законів, внесень, постанов та інше, що іх має бути в тому засіданні розглянуте. 34.Передкування справами Ради Народних Міністрів належить до Державного Секретаря. 25.Діловодство та улаштування засідань Ради Народних Міністрів належить до Державної Канцелярії. 26.Рада Народних Міністрів в надежних випадках користується, Держав- нер Печаттю. РОЗДІЛ II. Компетенція Ради Народних Міністрів. 27.Рада Народних Міністрів: а|визначає, в межах істнуючих законів, загальні підстави Державного Управління; б|направляє та об'єднує діяльність Міністрів; в|розвязує справи, що перевищують владу окремих Міністрів та не на- лежить до компетенції ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ,Законодавчих Установ та Надвищого Суду; г|виконує доручення ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та Законодавчих Установ; д|дає відповіді Законодавчим Установам на їхні інтерпеляції; е|розвязує справи про законопроекти та інші справи, що вносять їх до Законодавчих Установ та що на неї законами особливо покладено. 28.Не функціонують Законодавчі Установи,то Ради Народних Міністрів належить і функції законодавчі,які визначено в окремих законах. РОЗДІЛ III Передек вступу,розгляду,розвязання та виконання справ. 29.Справи до Ради Народних Міністрів вносяться через Державного Секретаря. 30.Доповіді та проєкти законів й постанов,разом з меморіями,за підписами належних осіб,вносяться в кількості приміриків по числу осіб,що мають присутність в Ради Народних Міністрів. 31.На розгляд Ради Народних Міністрів справи,по доповіді Державно- го Секретаря,ставить Голова Ради Народних Міністрів. 32.Провадить засідання Ради Народних Міністрів Голова Ради Народних Міністрів,а як що він відсутній,те його Заступник. 33.Засідання Ради Народних Міністрів вражається за законні,коли в них беруть участь не менш,як половина загального числа Членів Ра- ди Народних Міністрів.|арт.3| 34. Розгляд справи в Раді Народних Міністрів починається в депозіді, яку викладає особа, що внесла справу, або, з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів, Державний Секретарь, але Рада Народних Мінст- рів може встановити й інший порядок. 35. Особи, що їх запрошено на засідання Ради Народних Міністрів в пе- рялку арт. арт. 15 та 16 цього Статуту, можуть подавати свої думки та робити полемічні листи з пропозицій Голови Ради Народних Міністрів. 36. Голова Ради Народних Міністрів ставить справу на дискусію, коли він визнає, що справа вимагає ширшого обговорення. 37. З'ясоване буде справу, тоді Голова Ради Народних Міністрів збирає голоси від Членів Ради. 38. В Раді Народних Міністрів справи розв'язуються абсолютна біль- шість голосів присутніх Членів; поділяться голоси рівне, то голос Голови дає перевагу. Кожен Член Ради Народних Міністрів повинен подати свій голос для розв'язання справи. Державний Контролер, Державний Секретарь та Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ, маючи у всіх справах дорадчий голос, участі в голосуванні не беруть. 39. Справу, що торкається Міністерства, якого представник в засіданні не присутній, в тому засіданні не розглядається. 40. У всіх справах особи, що мають присутність в Раді Народних Мі- ністрів, можуть подавати свої осібні думки, які складається листовне та подається на протязі трьох діб після засідання, але заява про пе- дания осібної думки має вступити негайно після виявлення 'вислідів голосування до переходу Ради Народних Міністрів до розгляду наступ- ної точки. 41. Як що осібну думку не буде подано у визначений в попередньому артікулі речинець, те вважається, що особа, яка її внесила, від неї відмовилась. 42. В справах фінансово-економічних Державний Контролер має епріч того, право протесту, при чому справу, яку опротестоване, подається на розгляд ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. 43. Кожному засіданню Ради Народних Міністрів Секретарь Ради складає журнал, якого в наступному засіданні зачитується і ухвалюється. 44. Як що в справі подане осібну думку, те детичний пакт жарнаду може буті ухвалено лише по зачитанні того разом з есіонер думки. 45. Журнал засідання Ради Народних Міністрів містить в собі: а) дату та місце засідання, б) редини початку та кінця засідання, в) склад присутніх есіо, г) короткий зміст доповіді чи внесення, д) постанову Ради Народних Міністрів, е) увагу про подання есіонер думки та ж інші уваги, що їх буде визнане за потрібне завести до журналу. 46. Журнал засідання Ради Народних Міністрів підписують осьом, що обрали участь в тому засіданні. 47. Закони, постанови, накази, що їх ухвалено в Раді Народних Міністрів підписують: Голова Ради Народних Міністрів, відповідний Міністри чи Керуючий Міністерством та Державний Секретарь. Акти Ради Народних Міністрів особливої ваги підписують всі Члени Ради Народних Міністрів та Державний Секретарь. 48. Копії журналу засідання Ради Народних Міністрів, за підписом Секретаря Ради, на протязі трьох діб, надсилається всім особам, що мають присутність в Раді Народних Міністрів. 49. Виконання постанов Ради Народних Міністрів переводиться лише по ухваленні й підписаний журналу того засідання, в якому їх було прийнято. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ МІНІСТРІВ закон про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, розгляд у Раді, затвердження їх і про форми та порядок ополошення законів. I. Законопроекти розробляються в відповодних Міністерствах, чи у Державній Канцелярії та вносяться до Ради Міністрів через по канцелярію за підписом міністра і повідомленням директора Де- партаєменту. 2/ Законопроекти на силаються до Державної Канцелярії в 30 приймниках кожному членові Ради Міністрів. Державна Канцелярія надсилає один примірник для ознайомлення не пізніш як через день після одержання законопроекту в Канцелярії. УВАГА: до ст. I та 2. У строчних випадках, за згодою Ради міні- стрів, яка висловлюється в самому засіданні Ради, законопроекти можуть бути внесені на розгляд Ради Міністрів безпосередньо відпо- відним Міністром. 3/ Державний Секретарь разом з внесеними на розгляд Ради Міні- стрів надсиланих до Державної Канцелярії законопроектів може прикла- дати до них свої уваги в письмовій формі. 4/ При розгляді законопроектів у Ради Міністрів постанови остан ньої виносяться більшістю голосів членів Ради; при рівності голосів голос Голови дає перевагу. 5/ Законопроекти які знаходяться в залку в асигнуваннями кош- тів з Державної Скарбниці, розглядаються Радою Міністрів не інакше як по заключенню Міністра Фінансів. 6/ Кожному засіданню Ради Міністрів ведеться журнал. 7/ Проекти журналів надаються всім членам Ради Міністрів, які брали участь в відповідному засіданні Ради, і коли через 24 години після цього не наступить ні відкорою в членів Ради протесту, журнал підписується членами Ради Міністрів. 8/ Про ухвалу Радою Міністрів законопроектів і про всі зміни їх, які Рада Міністрів зробить, записується в журнал Ради Міністрів, котрий підписується всіма членами Ради, що брали участь в засіданні. 9% підповідно журналові Ради Міністрів Державна Канцелярія скла- дає останній текст закону, котрий підписує Голова ради Міністрів і дой Міністр, яким законопроект було внесено на розгляд Ради. 10. Підписані в зазначеному 'в ст'. 8 порядкові законопроекти представляються Державним Секретарем на затвердження Гетьманові. 11. Затвердження Гетьманом закону, якого ухвалено вже Радою Міністрів, переводиться власноручним надписом Гетьмана зверху за- конопроекту таких слів: "Затверджую /имя та прзвище/". Власноруч- но Гетьман помічає також час і місто затвердження. 12. Поля письмового затвердження Гетьмана слідує повідомлен- ня Державного Секретаря в такому виразі: "Посвідчив: Державний Секретарь /имя та прзвище/". Усі ці слова написуються Державним Секретарем. 13. З часу затвердження Гетьманом законопроектів вони ста- ють законами і надсилаються Державною Канцелярією за для оголо- шення до Генерального Суду. УВАГА: На підставі закону 27 травня 1918 року тимчасово, до часу реформи Генерального Суду та утворення при цьому часо- пису для оголошення законів, останні оголошуються в Держав- ному Військові розпорядженнім Державної Канцелярії. 14. Закони оповіщуються в тій формі, як їх затверджено Гетьманом: але в іменуванні закону помічається, що його ухвалено Радою Міністрів. 15. Закон Центральної Ради від 17 листопада 1917 року про тимчасовий порядок розпубліковання законів касіється. 16. Закони, які вже ухвалені Радою міністрів, і затвердже- ні Гетьманом, але-ж які досі ще не оголошені, оголошні в формі, зазначеній в цьому законі. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛЮЗОРУВ В. О. Державного Секретаря ір. Ністяковський. копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: _ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Пешлора. Посвідчую: Червня 4 дня року Божого 1921. Державний СЕКРЕТАРЬ ВАГРИНОВСЬКИЙ. У ХВАЛЬНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про припинення чинності окремих державних установ, зменшення штатів державних установ та застосування допомоги звільненим службовцям. I. Надати Раді Народних Міністрів право припинити чинність окремих державних установ та зменшити штати державних і місцевих установ, чи окремих їх частин, на час перебування Уряду Української Народньої Республіки по за межами України. Надати Президії Ради Республіки право зменшити на той же час штати Канцелярій Ради Республіки. Припинення чинності де-яких міністерств наступить, на внесення Правительства, по окремому закону. 2. Рада Народних Міністрів окремою постановою вирішує, на підставі доповіді відповідного Міністра, про припинення чинності окремих державних установ, та зменшення штатів, як центральних так і місцевих установ. 3. Особистий склад державних установ визначається окремою постановою Ради Народних Міністрів на підставі доповіді відповідного Міністра, з додержанням порядку, що його зазначено в артикулах: 4,5 і 6-му цього закону. 4. Для визначення посад, що мають бути у кожній державній установі при зменшенні штатів, та для намічення кандидатів на ті посади з урядовців відповідного Міністерства -утворюється при кожному Міністерстві окрема комісія. 5. Окрема комісія складається: з двох службовців того Міністерства в призначення Міністра та двох службовців Міністерства з вибору: або професійної спілки того міністерства, де вона є, або загальних зборів службовців центрального управління відповідного міністерства. Головує в окремій комісії 1-й член із призначення Міністра. 6. Вислід окремої комісії в усіма матеріалами Міністр з своїм висновком подає на остаточне розв'язання Ради народних міністрів. 7. Рада Народних Міністрів на підставі матеріалу, що його подано до розгляду, складає і затверджує остаточну листку службовців по кожному міністерству, як тих, що залишаються на службі, так і тих, що звільняються за зменшенням штатів, або припиненням чинності установ. День затвердження остаточної листи вважається за день звільнення заштат без окремих наказів, незалежно від кількості посади. 8. Належне особам, що їх звільнено на підставі цього закону за штат, утримання за попередній час по день звільнення, а також інші за леглості за час перебування на терені Польщі виплачується згідно з непередімі законами Української Народньої Республіки в польській валоті. 9. Особам, що їх звільнено за штат, та яких уперше прийнято на державну службу не пізніше як до 31 березня 1921 року, видати одноразову розмір: особам, що прослужили на Українській державній службі не більше як один рік-одномісячної платні. до дня звільнення зі служби не більше як один рік-одномісячної платні, поверх двох років від одного до двох років - двомісячної платні, поверх двох років трьохмісячної платні. 10. Зазначену вище заштатну допомогу видаватися в польській валюті по ках закону 5 серпня 1920 року, а усіма додатками, що звільнений фанно одержував на 31 березня 1921 року. II. Порядок виплати службовцям, що звільняються за штат на підставі цього закону, належних їм грошевих визначасться постановою Ради Народніх Стрів в залежності від стану Державної Скарбниці в непремійним до- мання одноманітності розрахунку за всіма службовцями. 12. Поваштання допомога видаватися тільки по одній посаді в найвищим умманям. Принципи цього закону поширюються на службовців, що займають посади по вільному найму. Надати Раді Народніх Міністрів право поширювати чинність цього закона на тих службовців, що звільняються за штат після затвердження озаконної листки / арт. 7/ в власного бажання. 13. Буде прийнято особу, що її звільнено на підставі цього закону, на державну службу до упливу того реченія, якого покладено в розрахунок одноразової заштатньої допомоги, то одержану суму зараховується в платно по новій посаді відповідно часу, що залишився до упливу ченого вище речення. 14. Закон цей ввести в чинність до оголошення, з дня його затвердження, або повторної ухвали Радою Республіки, згідно ст. 14 закону 9-го січня 1921 року про Раду Республіки. Голова Ради Республіки І. Фещенко-Чопівський. Перший Секретарь Хижник. Надано, озаконно: З оригіналом згідно: Кабинет Директора Департаменту Законодавства Справа 1048 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 82 Фонду №1469 Пронумеровано 88 (втілення) в/см /+45 =131 (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів 1.32-Семе зоряне ; ч.46 вислий текст Документи із згасаючим текстом: 09 . 04 19 91 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення Під час підпис, дата підпис, дата видачі повернення підпис, дата підпис, дата М.11.96. Ганна 30.12.96.Дмитро 27.07.05 Лошко 24.08.05 В Підгот до сканув 18/12/96 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 10/12-96. Ум скануванн (Дата) (Підпис) 30.12.07 Руб