Протоколи засідань Ради Республіки і Ради Народних Міністрів УНР та документи до них. Закон про фінансово-економічну Раду, 02.01.1921-29.12.1921, 212 арк. — частина 1/2

18 6 5741 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків філ 429-м 2 тау 21 Канцелярія Директорії Української Народної Республіки Загальний вигляд ДІЛО Листування Пана Голови Директорії. [Прошокени завідань Ради народних міністрів та закон про визну фінансово-економічну разу. Заявики Імовсного бійщанка до населення України. Про допомогу українським інтернованим про приєднання Укр. до ліги націй та звернення до неї з прокатами проти- рою дія інтернованих в Білорусі, про відкритий першої сесії Ради Республіки , про видану нового законодавства. Звільнення з посади військового міністра та наданням Вищим повноважень]. Початок 2 січня 1921 року. Закінчено 24 грудня 1921 року. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Протоколи і матеріали засідань Ради республіки і Ради Міністрів. Закон про фінансово-економічну Раду. Розпорядження уряду, Петлюри та доповіді про відношення до Ліги націй, допомогу інтернованим українцям та інше. 2 січня - 29 грудня 1921 р. Канцелярія Директора УНР ДЕЛО Протоколи і матеріали засідань Ради Республіки і Ради Міністрів Закон про фінансову-економічну Раду Всесоюзного Уряду і Пенсійні та додаткові виплати до місяця Нагор. Допомогу іншого повання Начато 2 січня 1941 р. Окінчено 29 грудня 1941 р. На листах До Пана Військового Міністра. /Копія Міністру Преси і Пропаганди/ Я ознайомився з кількома пресовими звітами інформаційно-освітнього відділу Української Вій- ськової Ліквідаційної Комісії в Польщі. Ці звіти складаються в цілому досить різноманітно і уяв- лять собою матеріал можливий для розсилки і чи- тання його в тих таборах, де перебувають наші ча- стини на становищі інтернованих. Але де-які ін- формації, що містяться в згаданих пресових звітах, треба було би містити в більшої обережності і кри- тичність. Так в пресовому звіті од 23 грудня 1920 р. уміщено між іншими слідуючу заєстку в руб- риці "Українські справи": Львів 22/XII.Руспрес, з Відня доносить, що туди прихав бувший гетьман України Скоропадський і здається зеде переговори з де-якими українсь- кими партіями в справі утвоєння нового українсь- кого Уряду /Народ з 23/XII. ч.260/. Через кілька рядків подається звістка про те, що до Варшави прибув Український Посол в Праві Сло- вінський. Мене дивує, що інформаційно-освітній відділ Української Військово-Ліквідаційної Комісії в Польщі, працюючи в /Варшаві/, містить в своїх звітах явно неправдиві інформації, які вводять в блуд чи- тача, бо Виділлу відомо, що Посол Славінський до Варшави не прибував, а передрук цієї звістки в джерела непоінформованого в цьому питанню не відповідає інтересам справи, а тому являється для дірави не лише непотрібним, а і шкодливим. Те саме треба сказати і про звістку з подорожі Ско- ропадського до Відня. Я гадав, що подібного роду відомості , коли вони пе- редруковуються без належних реплік та пояснень, можуть не лише вводити в блуд читача, але дезорієнтувати його. Коли взяти на увагу, що пресові звіти Ім.ор.-освітн.від. Укр.Військ.Лик.Ком. в Польщі розсилаються по таборах, де перебувають наші козаки і старшини, то тим більше ви- словленні мною міркування треба взяти на увагу. На найбутнє треба або уникати уміщення подібних ко- мунікатів в пресових звітках , або коли вже і ністити їх, то супроводити слід належними поясненнями. Відповідні директиви в цій справі, з одержанням цьо- го, пропоную дати Голові Укр.Військової Лик.Комісії в Вар- шаві Генерал-Поручнику Зелінському. Підписано: ПЕТЛЮРА /р.в./. Посвідчив Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.з./. З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Копія. До Пана Міністра Справ Закордонних. /Копія Премер-Міністру/ Тарнів. Ознайомившись з матеріалами Міністерства Справ Закордонних про заходи, які робив Представник нашого Уряду перед Лігою Націй О. Шульгин, а також вислухавши докладні інформації в цій справі од самого О.Шульгина, я вважаю, Пане Міністре, що заходи ті, хоч і не закінчились приняттям У.Н.Р. до Ліги Націй, але безумовно становлять собою помітне явище в нашому державному політичному житті. Я би вважав необхідним подати до відомих нашого громадянства ширші відомості в цій справі в цілях ознайомлення його та вияснення йому вслід зали тих заходів, які робив наш Уряд перед Лігою Націй. Найбільш доцільною формою переведення цієї справи в життя було би видання збірки документів, дотичних даного питання з належним вступом та поясненням до них. Прошу справу цю, Пане Міністре, обміркувати і звернутись до Ради Міністрів з належними внесеннями про відпуск на видання згаданих документів /в Українській мові/ відповідної громадської асигновки. Підписав. ПЕТЛЮРА. /р.в./ Посвідчив. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович./р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Негайне. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Січня 3 1921 Тарнів. Пропоную Вам в спішному порядку по- ставити на обговорення в сьогоднішнім засі- данні Ради Народніх Міністрів справу про асіг нування коштів в українській чи совітській валюті повстанцям на чолі з доктором Геліє- вим, які одержали особливі доручення, що до іх ділання на терені України. Докладні відомості в цій справі подасть Раді Міні- стрів В.о.Військового Міністра Ген. Знаків. Петрика (Кр.) Посвячено Пузанову Керуючий Окремим дивізіоном Канцелярії Голова Директорії 4. Копія. До Пана Державного Контрольора. /Копії Премер-Міністру, Військ. Міністр: i Голові Головної Управи Філії Укр. Черван. Хреста на терені Польщі./ Тарнів. 29 дічня 1/ 921 Пропоную Вам в одержанням цього, на підст- ві § § 75,76 і 77 Статуту Українського Червоно- го Хреста, опублікованого в VII випуску Вістника Першавних За онов" за 1919 рік, перевести ревізію Білій Українського Червоного Хреста при Дієвій Армії, в порядкові, передбаченому вгаданими пара- графами Статуту Українського Червоного Хреста," і про наслідки ревізії подати мені до відома. ПЕТЛЮРА /р.в./ Посвідчую Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу ПАНОВІ МІНІСТРОВІ ВІЙНАСІВ. / Копія Премер-Міністру./ При виконанні постанови Ради Міністрів про 10.000.000. німецьких марок на Український Червоний Хрест затвердженою мною сьогодні, прошу Вас мати на увазі слідуюче. Гроші ці повинно одержувати і витрачати лише з відома Головної Управи Українського Черво- ного Хреста і на вжиток, який вона визначить, бо тільки при такій умові ці гроші можуть бути доні цільно використані на ті потреби,в яких конеч- ність телер відчувається. ЦЕТЛКРА./р.в./ Посвідчую Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович./р.в./ З оригіналом гідно. Начальник Відділу Голова Директорії. 6. Копія. ПАНУ МІНІСТРОВІ ФІНАНСІВ. /Копія Премер-Міністру/ 31 Січня 4 рік Тарнів. В звязку з затвердженою мною 4 цього січня постановою про реалізацію контовних % і дивидендних паперів, що знаходяться в портфелі Державного Банку, вважаю за потрібне до п.І цієї постанови висловити побажання, аби доручена вам операція була переведена в як найбільшим виском для Держави. На мій погляд не слід переводити цієї справи в одному місті чи в одній державі, хіба лише в тому випадкові, коли б курс на згадані папери в цій державі стояв вище, ніж в інших. Я би вважав за доцільне, аби операція заставлення цих паперів, яка має на меті інтереси фіску, була переведена комбіновано в продажем частини цих паперів, але звичайно лише в тому разі, коли б такий комбінований спосіб реалізації паперів відповідав інтересам скарбу Республіки. ПЕТЛЮРА/ р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ КНЯЗЮ МИХАЙЛЕ МИХАЙЛОВИЧУ. З огляду не технічні труднощі, не міг я своєчасно відповісти Вам на Ваші листи. Я прийняв на увагу подані Вами цінні спостереження та поради, які, як я певен, виходять з почуття Вашого патріотизму і щирого бажан- допомогти відродженню нашої батьківщини. Користуючись з нагоди від'їзду до Парижу п. Олександра Шульгина, новопризначеного Голови нашої Дипломатичної Місії, пересилаю Вам цього листа і дуже прошу Вас увійти в ближчі з ним зносини і не відмовити в разі потреби уділити йому Вашої поради та допомоги. Петинура (в.р.) ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ ГРАФЕ. Завдяки реорганізації нашого представ- гицтва в Парижу, а саме, скасування Україн- ської Делегації при Мировій Конференції, Ви просите звільнити Вас від виконання обовяз- ків, які Ви прийняли на себе і так славно несли до кінця. Давши свою згоду на вдоволення Вашого про- хання і оглядаючись на пройдені Вам шлях керовництва Дипломатичною справою нашою в Риму та Парижу, я, в почувтям цирої приємно- сти і великого задоволення конститую, що весь час Ви непохитно стояли на грунті нашої державності, не схиляючи прапора і в самі тяжкі моменти для Української Народньої Рес- публіки. Ви зробили все, що було в силах Ва- ших при так несприятливих умовах. В імені Республіки висловлюю Вам широку по- дяку свою, маючи певність, що нині, повернув- шись на свій попередній пост нашого Представ- ника при Святому Престолі, Ви не обмежитесь своєю безпосередньою працею у Ватикані і до- поможете широким знанням і багатим диплома- тичним досвідом своїм іншим Дипломатичним Представництвам нашим за кордоном. Петлюра /б.р./ Павловський Миронович Републіка справи України 42 Січня 8 21 До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Тарнів. З доповіді, зробленої мені Радником Міні- стерства Єврейських Справ Драляром 6 цього січня: виявилось, що на терен Галичини і Польщі перейшло з України коло 40 тисяч біженців-євреїв. Хоча єв- рейські організації і дають їм де-яку матеріальну допомогу, але це поміч незелика і я вважаю, що Уряд повинен з цьому відношені ними заопікуватися а також увійти в тісний зв'язок з біженецькими до- помоговими Комітетами в цілях своєчасного інформу- вання їх про заходи і плани Уряду УНР. Міністрові Преси і Пропаганди я дав відповідні вказівки що до звязку з цими Комітетами в Тарнополі і Чьовці і що до уділення їм інформації для орієнтації наших громадян езрейського походження, а Вас, Пане Премер-Міністре, прошу по можливості безприволочно порушити цю справу перед Радою Народних Міністрів, аби, коли це буде можливо по Фінансовому становищу дати євреям - біженцям з України належну допомогу. Петрика (свр) Посвідчую.Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 14 січня 1921 р. ч. 65 Отриману від відомості за 2.42/10. Канцелярія Директора ПЕРЕДАНО Серпень 16 дня 1921 р. В. Ч. 70 до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на відношення від 8/січня за Ч:42, маю за честь повідомити, що справу цю мною передано п. Міністрові Здоровля і Опіку ня для відповідних заходів і докладу в Раді Міністрів. Голова Ради Міністрів В.о. Директора Канцелярії Ол. Глишкевич ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. На 14 цього січня призначено відкриття першої сесії Ради Республіки. Аби запеспечити спокійну і систематичну роботу Ради та запобігти всіких несподіванок, які могли-б мати для нас дуже неприємні і прикрі крі наслідки, я мушу знати погляд центральної і місцевої польської влади, що до відношення її до роботи Ради Республіки, а тому прошу Вас повідомити мене, які Вами було з цього приводу взято заходи, і чи відбулось, і яке саме, порозуміння в цій справі у Вас з відповідними представниками польської центральної і місцевої влади. Спробуємо усе й порушимо кинуть день тому назву в персонажній розмові з Вами Посвячено Коржев Степан Миколайович ПАНОВИЧІ ПАНЕ ГЕНЕРАЛЕ, ОЛЕКСО СЕМЕНОВИЧУ. Три місяці тому, в початку останнього походу нашої армії на визволення рідної землі в під ярма нєволи, випав на Вашу долю тягар керування військовою офіцією в часовому заступстві Військового Міністра. Як старий ювнір, Ви скорилися наказу і понесли цей тягар з питомою Вам скромністю, увесь час вважаючи його надмірним для сил своїх. Проте, і в часовому заступстві, обов'язки Військового Міністра Ви виконували ретельно, в повному відданості та любов'ю до Батьківщини і нашого славного воєцтва, нехтуванням лихим станом свого здоровля і віддаючи справі увесь свій час, все своє знання та досвід, що Ви придбали в догоричній службі військовій. Ви розробили цілу низку ухвалених уже важних військових статутів і положень. Ви провадили напрямлену працю по заосмотренню армії і організації військових установ та формування запілля, а під час відвороту - по збереженню та вивозу військового майна і полежненю умов інтернування армії. Ця праця ще більш надмірвала і без того стомлені сили Вами, і я, не вважаючи себе в праві надалі затримувати Вас в заступстві Військового Міністра, малем вдовольняю Ваше кількиразове прохання про звіль- нення від виконання обовязків Військового Міністра. В Імені Республіки складаю Вам сердечну подяку за понесені труди Вами і бажаю Вам скорого та повного одужання для нових довгих літ корисної праці. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 9 січня 1921 року. 7-50. м.Тарнів. До Військово-Похідної Канцелярії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Загальний. Січня 10 41 Тарнів. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і ГОЛОВНОГО ОТАМАНА Генералу Галкину з приводу звільнення Йо- го від обов'язків Військового Міністра, для оголо- шення в наказі по війську. Додаток: Рапорт Генерала Галкина з 21 грудня 1920р. ч. 1472. Начальник Канцелярії Начальник Відділу До Канцелярії Директорії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 14 лютого 1920 р. ВХ. Ч. 916 Повертаючи відношення № 1444 з додатком, прошу надіслати мені копії подяки Голови Директорії і Головного Отамана, висловленої Генералу Гелькіну, яко Міністрові, для оголошення в неказі війську. Начальник Канцелярії, Адміністратор Вишневецький Начальник Загального Відділу, Поручник Сотников Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Відділ 10-й Групна 28 дня 1920 р. Ч. 1/44 М. Тарнів. Канцелярія Головного Офіцана. ОПЕРУВАНО: 28 грудня 1920 р. Вх. Н. 1525 ДО ВІЙСЬКОВО ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА ВІЙСЬК У. Н. Р. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому персонис рапорту Військового Міністра з 21 цього грудня під ч. 1472 з резолюцією на ньому ПАНА ГОЛОВНОГО ОТМАНА з 26 цього грудня для виконання резолюції в частині, що торкається вислов лення подіки Генералу Галкіну наказом війську і повідомляє, що для виконання другої частини резолюції повідомлено Пана Голову Ради Народніх Міністрів. ШАПОВНИЙ ПАНЕ ГЕНЕРАЛЕ, ОЛЕКСО СЕМЕНОВИЧУ. Три місяці тому, в початку останнього походу нашої армії на визволення рідної землі з під ярма неволі, випав на Вашу долю тягар керування військовою офіцією в часовому заступстві Військового Міністра. Як старий жовнір, Ви скорилися наказу і понесли цей тягар з питкою Вам скромністю, увесь час вважаючи його надмірним для сил своїх. Проте, і в часовому заступстві, обов'язки Військового Міністра Ви виконували ретельно, з повною відданістю та любов'ю до Батьківщини і нашого славного воєнства, нехтуючи лихим станом свого здоров'я і віддаючи справі весь свій час, все своє знання та досвід, що Ви придбали в довгорічній службі військовій. Ви розробили цілу низку ухвалених уже важних військових статутів і положень. Ви провадили напружену працю по заосмотренню армії і організації військових установ та формуванні запілля, а, під час відвароту, по збереженню та вивозу військового майна і полеженню умов інтернування армії. Ця праця ще більш надірвала і без того стомлені сили Ваші і я, не вважаючи себе в праві надалі затримувати Вас в заступстві Військового Міністра, з жалем здовоольняю Ваше кількразове прохання про звільнення від виконання обов'язків Військового Міністра. В імені Республіки складаю Вам сердечну подяку за понесені труди Ваші і бажаю Вам скорого та повного одужання для нових довгих літ корисної праці. ІНТЕРВ'Ю ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ДАНЕ П. ПЕСКАРЦОЛІ. Журналістична література багато разів рисувала нам проблі побідже- них військових провадирів в часи, коли побіда над ними була остаточною. Вони мають звичайно, сумний вигляд, нервозні рухи говорять з притиском. Коли вони зуміють стримати себе і прибрати епокійний вираз лиця і гово- рити яким тоном їх внутрішнє зворушіння враджує помимо того в певних моментах погляд, ріже злою або рух, якого не може покрити воля. Отаман Петлюра шеф України ставить в клопот журналіста, який приго- товив все наперед собі кільке вліківідованого генерала. Він боліє, що правда, і думає з сумою про теперішню долю свого війська, котре було таке героїчне, а якому обставини не вприяли. Його жовнірі вегетують зараз в концентраційних таборах. Ветерани трьохлітньої війни, що бороли ся проти величезної товпи ворогів, мігли скласти на момент своє оружя. Він боліє, але притим епокійний, природно епокійний, я бачив його там- того року в Варшаві. З того часу перейшло багато подій. Заняття Київ- Українською Польськими військами, опілє большовицька обезвива, в якій червона армія підішла аж-під мури польської столиці, затім успішна контр-обензивна польсько-українська в якій українці самі, в боротьбі пр ти мозкалів, підійшли недалеко Києва і в кінці перед міллем під уда- ром величезної переваги, українська невдача. В першій мірі пережив ці інтенсивні події Отаман Петлюра, але він не змінився:Він не складає та рук, як той Наполеон на картках, він не сховав своєї голови під мантку, як-Глій Цезар, котрого в такому виді представляють немудри академичні різьбарі. Він виходить з середньо отвореними руками, він говорить пев ним голосом, легко закрашений-тумором, він усміхається своїм лагідним усміхом, повним людського чуття, усміху, який дає оправдання, чом цей чоловік, котрого вже тільки разів рвавали зліквідованими, має і все бу- де мати людей, які за ним підуть в кожній пори. Вае інтересує певно в першій мірі діянател, чому ми України на- віть по нашій невдачі глядили в великою віром в будущність. Це легко сказати. Наша невдача, це не моральна невдача. Два побили з чисто вій- ськових причин. Брак технічних средст, головно к-амуніції, припеволив пав відступити, але відступити в найбільшому порядку. Військо викон вало до останньої хвилини свої обовязки. За час цілої війни українсь- кий народ був все при нас. Населення на перший поклик мобілізація яви- лось. Воно дало наші армії воєн, кони і харчі. Населення без розкаву, з власної ініціативи росправилося з бандитами, що шукали на тилах ар- мії наживи. Порядок в краю держало само населення. В часи мого побуту на Батьківщині, я набрав глибокого переконання, що ідеалам українсько- го населення під зглодом економичним, соціальним і національним відпо- рідає тільки У.Н.Р. Ніяка друга форма не відповідає потребам і діхови народа/ ні большовизм, ні монархизм. Український народ в цьому також же твердо переконаний. Народ став гарячим, не похітним республіканцем. Вол шовизм з своїми скідливими експериментами для українського народу чу- жий, негрозумілий і ворожий. Большовизм, якого обонима є диктатура пролетаріята в діленості есть тірнеська диктатура над пролетаріятом. Діленої диктатури пролетаріята нема ані в Росії, а тим менше на Україні. Ми українці це вже давно і давно говорили. Я вдоволений, що про це переконається згодом також Західна Европа. Я чи тав думки Каутського про большовицький режим і я вдоволений, що багато моїх завітних висказів про большовизм найшли підтвердження в бою тако го поважного представника соціялізму, як Каутський. Критику большовизму можна примінити тим більше до України, де в діленості нема пролетарі- ту, а населення краю 75% рільники і не розуміє еути комунізму, котрий противний його душі, його привичкам прапи, почутиї власності, продукту Його мовольної /в-погн чола/ прані. Ми українці будемо це повторити, що якби Европа вислухала була нашого голосу - нас, котрі бачили большовизм в цілій Його роботі день в день у вейх його проявах і знамо його тай ни - Захід би не стояв під загрозою большовизму. Рана була би вже за- гоена. Ес ця загрова есть і то страшна. Західні держави ,правлячи кру ли бачуть большеизм на дні і тижні і без цілковитого зровуминня боль- шовизму, яке проектується в часі просторі. Европа покрає сама себе і переживе таки тяжкі і сумні години, як і Україна. Большовики мають де- тий і організований план що до західної Европи не тільки теоретичні, а також ж і тактично мудро оброблені. Вони хочуть за велку ціну понести революційну іскру в Середню Європу і військово, як тако ж і друними средствами, які в їх повіданні, понести її в Західню Європу. Большовик мають найбільшу лють проти демократії, яка в звязку з замилуванням до продуктивного порядку має тако ж далекосягаючі соціальні реформи. Во- ни бацуть найбільших ворогів саме в демократії тому, що вона не допу- скає до всіх тих хаотичних експериментів, котрі бойшовики хочуть викликати в Європі. За це вони хочуть демократію ближче як реакціоне- рів покарати. Торговельні переговори большевиків з Англією та Італією є тільки замаскування очей, середством бойшовиків відвернути увагу від своїх планів і здобути віру для своїх мирних конструкторських планів. В дійсності вони приготовані всіма своїми силами напасти на Західну Європу. Чи Європа зможе, як на ці нападуть несподівано, поставити належ- ний військовий опір. Я думаю, що ні. В Європі не думакть на большовиць ку небезпеку, а проте вона ближче, як хто не буде думати. Большовики легко перескочуть першу барьеру і прийдуть в серце Європи, як кожн що вони не стрінути з координованою опорою. Це пеєсбимичні мрії, це фактични дедукції встановища, яке ми добре знаємо. Український Гене- ральний Штаб має цілком левий відомості, що большовики приготовлять великі маси кавалерії для нападу на Європу. Європа давно вже не ба- чила Аттили, хай приготовляється його побачити. Він прийде більше дикий і більше неумолимий. Він прийде в своїми морфогельськими ордами- бурятами, кирризами, калмиками і дикими народами Кавказу та Сибиру. Європа не сподівалася, що жовта небезпека прийде так скоро - і то на коїях. Большовики мусять провадити війну. Мирові переговори в Ризі являються маневром, внутрішнє положення большовиків таке, що вони тіл ки війною можуть жити і тому вони приготовляються з розчуллювою енергією до війни. Хто любить народ, хто має зрозуміння волі, хто має упорядковану державу, так соціалісти, як індивідуалісти-хай приговля- ються стрінути напад московських десятів. Ті, що їх кордони це за- гроджені, повинні як що вони не хочуть пасти жертвою большовизму, да- ти широку поміч тим, хто вже стоїть в боротьбі з большовиками і знає их методи боротьби. Вже найвищий час. Чим екорше миродатні країги Єв- ропи, котрі не хочуть, щоби большовицька хвиля затопила її узлідуть у тімній контакт гармонійного співробітництва з тими випробованними си- лами, тим краще буде це для Європи. Думаю що большовики не будуть че- кати доки Краєн екінчить свої переговори в Ллойд-Джорже і гр.Офор- ца. Українська ідея вона не вмре, вона не може вмерти. Вона жива в українській думі. ЇЇ живучість проявляється й зараз в боротьбі пов- станців, яких провадить гурток людей відракних, певних і популярних, які стоять в контакті в українською армією. Повсталиці заборгують боль- шовицьку владу, вони користуються всіма методами, одначе стремлять до одної цілі - мети- до незалежності України. Повсталиці приготовляють з великим спритом терен для української армії. З поступом українсь- кої армії вливатиметься повстанці до армії. Провідники повсталиць, що зви- кли самостійно ділати без приказу якого-небудь авторитету, припини- ли стелені старшинства в рамках армії і були знаменитими поручниками і чотарями, які виконували екропуллянтно і радо прикази своїх команд. В цілості беручи на кампанія, яка необхідна бомленому з внутрь ук- раїнського питання може здаватися остаточним пораженням, помимо того, що вона закінчилась вій ськовор невдачею, не творить і не буде тво- рити в історії України пасиви. Бо в такому короткому часі, в якому українська армія займала частину своєї Батьківщини, цивільна влада ветигла провести еліди державної організації. І ця робота не пройшла на марнo. Навіть зараз під залізним облуком большовицького режиму, іде національна організація по принципах У.Н.Р. В де-яких варгда, ця дер- жава, яка не має свого оселку і Батьківщини, котра чимось зникає як конкретна намапальна інституція, живе в великою силою, як тако ж на- бирає в нзчасті денності і сили легендарної слави далеко і широко по Вкраїні і має вильний вплив там, де цілки не було практичної пози- тивної акцій. В Полтаві, Катеринославі, Харькові йдуть на емсть для державної ідеї, з якою вони не етикалися. Це тильна нашого спокою і ві- ри. Ми знаємо, що наша година прийде несподівано. Доблічні нашу свобо- ду і других народів, якавуемо на небезпечку варварської інвазії Європи. Я повторюю, або гармонична кооперация антибольшовицьких і демо- кратичних сил, або суні дні України прийдуть і на Європу. Наш крова- вий довсід повинен все таки чогось навчити. Торговельні трактати, зно- сини потім нічого не поможуть. Це будівля в карт для гри, яка завалить ся. Помимо того, що любимо спокій, знаємо дуже добре, що тільки мич рішить справу. 3 ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ =1= ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Січня 25 дня 192. І року. ч. 136 м. Тарнів. В звязку з наближенням дня скликання Ради Респ- убліки і початтям в неї праці, прошу Вас повідомити ме- не, які законопроекти Рада Міністрів має передати в близьчому часі на розгляд Ради Республіки і по яких саме галузях нашого державного життя. Реєстр цих законопроектів прошу мені подати по можливості невідкладно з додатком самого тексту цих за- конопроектів. Посвідчую. Керую М.С. Стравинський Миловановий ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 18. Взяття Голова Дирекції Січня 24—921 /№ Тарнів. 19. ЛАБ МІНІСТРОВІ ЮСТИЦІЇ. (Копія Міністрові Здоровля та Впі- кування). Події останніх років світової війни та революції сильно відбилися на родинно- му житті взагалі, а особливо на умовах на- родження та виховання дітей. Сила людей примушена залишати місця свого постійного орідку та переїздити з місця на місце в нелюзних та невбачених обставинах, багато подружжя розлучилися і в дільності випадків мінки голишалися під ворожим наїздом. Гетнування їх там посбав- лено жадних правних гарантій. Здебільшого вони являються об'єктом понти та переслі- дів в боку окупацтів, ва своїх чоловіків, які втекли перед ворогом. Отже треба прилу- скати можливість масового зґвалтування мі- нок. З другого боку, надзвичайно тяжкі еко- номічні умови істнування часто повабляють мінку можливості нормально та спокійно без строху за життя своє та будучого неповляти, виносити та породити його на світ. З цих причин багато мінок хочуть штучно збудити плід, аби не нараджуватись на страждання і сором породити на світ плід вгвалтування, або роздати дитину недоповлену, слабу, заразливу за- суджену на голодну смерть. Звертаючи на це ливне родинно-громадського життя Вашу, Пане Міністре, увагу, прошу Вас переглянути відповідні артикули зако- нів карних, які кваліфікують не лише, як тяжкий злочин, та вне- сти в них, в порозумінні з Міністром Народнього Здоровля та Опі- кування відповідні зміни, які б справедливо і докладно кваліфі- кували, до вимогах часу, такі вчинки та задовольчували інтереси, як жінки так і суспільства. Про Ваші заходи в цій справі прошу мене повідомити. ПАМ'ЯТ МІНІСТРОВІ КОТИЦІ. (Копія Міністрові Ісповідань). З поверненням на Україну ми маємо вустрінутись в різних формах шлюбів, розводу та інш.дкі утво- рились під впливом большовицьких декретів або в об- хід їх. Світова війна, революція, часті зміни влади та інші ненормальні обставини спричинилися до утворен- ня несталих та різноманітних форм родинного спів- життя, що тягнуть за собою певну деморалізацію на- селення. Реєстрація актів цивільного стану фактично припинилася, бо пан-отцям заборонено переводити її, а урядова большовицька реєстрація не може вважа- тись за правду. Розбиратись в цих явищах родинно-громадського життя доведеться цивільному судові, який мусить ке- руватись певними конкретними приписами закону. Відсутність в законах цивільних норм, які б регу- лювали справедливо по обставинах часу що спрашу мусить бути заповнена, а томж проход Ває, Пане Ніні- стре, розробити закон про цивільний шлюб, а також доповнити наші цивільні закони зілповідними артикула- ми, які б давали можливість судові ввести зазначені вище факти життя в колію закону. Про Ваші заходи в дії справи прошу мене повідо- мити. Посвідчую: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронов ПАНУ МІНІСТРОВІ ЮСТИЦІЇ. /Колії Міністром Внутрішніх Справ і На- родньої Освіти./ За часи панування на Україні московської влади багато наших громадян втратило свої старо- давні українські прзвіща і замість них почало но- сити або цілком московські або покручені на мо- сковський кшталт. Сталося це в наслідок цілої си- стеми русифікації, що проводилась через затуманен- ня та збадамучення національної свідомості, фаль- сіфікування племінної єдності нашого народу в нове складання та в інші підступні способи. Іноді пере- водились такі зміни з відома наших громадян, але під московською пресою, іноді в бажання запобіг- ти московської ласки, а здебільшого ці зміни пере- водилось шляхом писанини та вигадок московських канцелярій навіть без участі і відому того, чиє прзвіще нинялося. Нинілися прзвіща по нетричних книгах, в реєстрах службових, по школах, судах, у війську і т.н.- Для темного та неосвіченого селянства на- мого такі зміни проходили по за його свідомостю. Провадячи боротьбу з московською навалою у всіх формах та пролях ії, Уряд У.Н.Р. мусить вве- нути увагу і на згадане вище історичне явище і вжити відповідних заходів до його ліквідації. Я гадаю, що в цьому напрямку потрібна широ- ка інформаційна праця робітників на шиї націонал- но-державній, в церкві, школі і т.п., для чого ім мусять бути дані відповідні інструкції і вказівки від Уряду. Крім того, і в законодавстві нашому мусять бути внесені такі зміни, які б полегшили формальне переведення таких справ. Закон 17 серпня 1919 року, виданий за часів Гетьманщини, про порядок передачі та зміни приватці не задовольняє в цього погляду вимогам національно-державним. Автори його керувалися мотивами не національно-державними, а сословно-родовими. Отже, на знесенні цього закону слід було б розробити і видати нового, який би, встановлюючи загальний для всіх порядок зміни приватці, ністив би в той же час окремі артикули, що полегшували б та встановляли б простіший порядок для повернення старих українських приватців тим, хто на це має право від своїх предків. В той же час треба подбати, аби закон цей було складено так, щоб з нього не могли скористатися різні злочинні та авантюристичні елементи, що хтіли б шляхом зміни своєї приватці замести сліди своїх злочинів або підробитися під національний кольор та прималатися до нашої національної справи. Подавши ці думки до Вашого, Пане Міністре, відома, прошу Вас про Ваші міркування та заходи в цій справі мене повідомити. ПЕТЛЯР А./р.в./ Посвідчив. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович/р.в./ З оригіналом вгідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ПАМ'ЯТІ МІНІСТРОВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. (Копія Пану Прем'єр-Міністрові). За останні роки на Україні з'явилось багато неукраїнського населення. Від час гетьманщини цілими лотами працювала московська інтелігенція, тікаючи від большовиків, але в певних напрямах прийшли на нашу українську справу в напрямку її про-сіщення і розставувати стару росію, по- чавши з України. Від час большовиків Україну переповнили московські ломтеп- пролетарі, які посунули на наш терен аби прохарчуватися та заходити в свої руки владу, дезорганізувати та розкладення місцеву людність. Коли ми будемо посунатись наперед, на рідні терени, то за військом нашим також посуне звідси багато неукраїнського елементу, який побажає в той чи інший спосіб використати нашу батьківщину, в огляду на повну руйнацію, до якої її довели большовики, і безумство на відсутності з початку твордої місцевої влади. Цей елемент звичайно найбільше активний і різучий матиме свій вплив серед дезорганізованого населення, буде захоплювати землі, завжди комерції, торгівлі. Треба пам'ятати, що антибольшовицький елемент в російської еміграції також не забариться посунутись на Україну і буде в своїх цілях гальмувати нашу національно-державну справу. Отже перед Урядом стоїть завдання, як до цих чужих наших державні елементів ставитись. В радіє, що в цій справі мусять бути якісь обмеження в правах імigrantів, аби не дати їм можливості робити небажаних впливів на місцеву людність і використовувати їх в шкідливий спосіб для своїх цілей. Сталі держави мають повні закони, які обмежують права чужоземців (Сполучені Штати, наприклад, в сорок п'ять з І цього січня від чужоземців для постійного осідку), а тим більш ми в молодій нашій державі повинні різуче це питання розв'язати або залобити чужих ворожих впливів, чужого ви- зиску. Подарочні Вам свої думки в цій справі, прошу Вас. Лава Міністре, переглянути закон 2 липня 1918 року про громадянство Української Держави та внести в нього відповідні зміни по потребі часу і в переробленому вигляді перевести його в чин. Про Ваші заходи в цій справі прошу мене повідомити. ПАМ'ЯТНИКИ ІСТОРІЇ. (Колія Пану Прем'єр-Міністрові). Одним з проявів зросійщення українського села за часи московської влади була будівля церков в московському стилі. Наслідком цього по всій Україні виростили зміцнення старих трьохбанних церковець великі невтрапні московські церкви, які, порушивши художній смак нашого селянина спричиняються до того, що він забуває свій своєрідний архітектурний стиль, роз'язок свій з традиціями українського народнього мистецтва. Вважаючи, що церковне життя в його стилом, мистецтвом, новою, обрядами було і нині воликається самим вищим чинником виховання народу і по тому завданням нашим повинно бути скорше відновлення національного церковного життя, а прошу Вас, Пане Міністре переглянути постанову та приписи законів, що нормують будівлю церков та внести такі з них зміни, які б забезпечували рільний розвиток національного стилю та примнинили б дальше насаджування московських форм церковної архітектури, притягуючи до участі в цій справі такі наші культурно-національні інституції та організації, як от: академія мистецтв, церковні українські братства. Про Ваше ніркування та вжити в цій справі заходи прошу мене повідомити. ПАНУ НАРУЧНОМУ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ. Січня 29 Тарнів. Мені доложено, що служачи Військово-Судової Управи до- сі не одержали платні, яку служачи інших установ вже одер- жали, а тому, зважаючи на за цілком ненормальне, пропоную Вам зробити розпорядження, аби служачи Військово-Судової Управи задовольнялись надалі утриманням на однакових під- ставах з урядовцями інших центральних державних установ. НАКАЗ ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ 29 січня 1921 року. ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Деручаю Вам відкрити 30 січня 1921 року в ІІ годин ранку перше засідання РАДИ РЕСПУБЛІКИ, що склика - ється на підставі закону 9 січня 1921 року „Про РАДУ РЕСПУБЛІКИ" і оголосити моє до неї слово. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 29 січня 1921 р. 4.167- м. Тарнів. До Пана Голови Ради Народних Міністрів Маю за честь надіслати Вам при цьому: а/ первопис наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 29 цього січня про скликання першої сесії Ради Республіки на 30 цього січня і б/ первопис наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 29 цього січня про відкриття Вам першого засідання Ради Республіки 30 цього січня в ІІ родин ранку. М. Миронов Керуючий Справами М. Криманський Начальник Канцелярії ЦЕРЕМОНІАЛ ВІДКРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ Раде Республіки відкривається (в 6 години по полудні) 3-го липня 1921 року після паніхиди за воїнами, що полягли за визволення України і молодь, в присутності Голови Директорії Української Народньої Республіки – Головного Ставка. Ніяк хвилин перерви. Міністри займають свої урядові місця, а Депутати Ради Республіки свої місця Входять. Пан Голова Директорії відкриває Раду Республіки і запрошує Голову Ради Народніх Міністрів відчитати наказ про відкриття Ради Республіки і закон про Раду Республіки. По відчитанні наказу і закону Голова Ради Народніх Міністрів запрошує найстаршого віком Депутата Ради Республіки обговити головування в засіданні. Найстарший віком депутат складає на руки Голови Ради Міністрів урочисту обітницю і підписує її, потім найстаршій віком Депутат зачитує урочисту обітницю Депутатам, які відповідають словами "обіцяю" і по черзі підписують урочисту обітницю. Слово Голови Директорії. Промова найстаршого віком Депутата Ради Республіки і відкриття 1-го засідання Ради Республіки. Коротке примітання Голови Директорії в побажання успіху праці Ради Республіки. Вироблення порядку денного. Обрання Мандатної Комісії. Хар "Це, загов'я" ВІДКРИТТЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. З лютого 1921 року м. Тарнів /зала готелю "Бристоль"/. О 5½ год. вечора, в присутності ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ РОЛЬОВНОГО СТАМАНА, нового складу Ради Міністрів на чолі з Премьер-Міністром А.М.Лівіцьким та обраних депутатів, що зявились на перше засідання в числі 34 чоловіка, при заповненій українським громадянством, перебува- ючим в Тарнові, зали було відслуджено панихиду по вояках, що поклали життя своє за звиволення України та молебна з нагоди урочистого від- криття Ради Республіки. Після служби Божої Депутати і Міністри займають свої місця ПАН ГО- ЛОВА ДИРЕКТОРІЇ РОЛЬОВНИЙ ОТАМАН, зайнявши місце за столом презідії про- голошує /всі стоять/ "ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО РЕСПУБЛІКИ ОГОЛОШУЮ РАДУ РЕСПУБЛІКИ ВІДКРИТО!" "Прошу Пана Премьер-Міністра оголосити закон 9 січня про Раду Респ- убліки, мій наказ про скликання першої сесії Ради Республіки та вико- нати формальності потрібні для відкриття засідання". Премьер-Мін стр виходить за стіл презідії, відчитує закон і наказ і запрошує старшого віком з поміж присутніх членів Високої Ради обня- ти провід в засіданні до обрання президії. На запрошення Премьер-Міністра, виходить за стіл презідії старший ві- ком член Ради Республіки Д-р Липа і приймає від Премьер-Міністра уро- чисту обітницю такого змісту: "Урочисто обіцяю совісно виконувати всі обовязки Члена Ради Респу- бліки і ціли сили свої віддати на службу Українському Народові, за- ховувати вірність моїй Батьківщині, мушаю боронити незалежність Української Народньої Республіки й охороняти національну, релігійну та городжанську волю всіх громадян України." По підписанні старійшиною урочистої обітниці, Премьер-Міністр при- вітавши його, переходить на депутатські місця де знаходяться ті Міні- стри, яких обрано на Членів Ради. Старійшина Д-р Липа здійнує урочисту обітницю для всіх членів,яку вони вислухують стоячи, і потім поїменно запрошує кожного з присутніх членів підписати цю обітницю. Депутати по черзі підходять до столу презідії, проголошують обі- цяю" і підписують обітницю. Депутат Білопольський при слові "обіцяю" додає "і гадаю, що ГОЛО- ВА ДИРЕКТОРІЇ підлягає Ради Республіки". По скінченні церемоніалу урочистої обітниці, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН відчитує слово до Ради Республіки. Старійшина Д-р Липа, по вислуханні Радою Республіки Слова ГОЛОВИ Держави, першим визолошує привітальну промову, в якій зазначає, що ідея народопраства була завжди провідною ідеєю в історії нашого наро- ду, й тому Рада" у всіх її формах, навіть Чорна Рада зазве відгоро- вала помітну рольо в нашому громадсько-державному житті. Прокинувшись до самостійного державного життя з часу революції, наш народ утворив Центральну Раду, як орган народопраства. Далі в процесі боротьби ут- ворився представницький орган - Трудовий Конгрес, що затвердив Верхов- ну Владу України - ДИРЕКТОРІЮ. В дальшому процесі боротьби цей коле- гіальний орган Верховної Влади роспався, і весь тягар влади і провід державного життя залишився в руках одного члена цеї колегії присутньо- го тут ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Нині зібрана тут Рада Республіки являється новим органом народопра- вства, народної влади. Завданням її є створити нову консолідацію сил нашого громадянства, а за ним і всього народу нашого. В цьому зав данні льозунгом її має бути: або здобути, або дома не бути". Вислухавши промову старійшини, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ РОЛЬОВНИЙ ОТАМАН, при звуках Національного Гимну, відспіваного всіми присутніми залишає зали. Оголошується перерва на 10 хвилин, під час якої дотирається урочисте зібрання. Починається ділова частина засідання, під час якої обирається ман датна комісія та розглядаються де-які технічні питання. Вслухають заяви фракцій, про зміну порядку денного, а тому оголо- шується перерва для обговорення по фракціях їх заяв. Наради рації тривають коло11/2 години. Засідання відновлюється в 9г.45 хв. Старійшини повідомляне, що представники ракції мають виголосити свої перші заяви Ради Республіки. Першим забирає слово в імені фракції народних республіканцев депутат Олександр Ковалевський. Оглядаючись на пройдений мною трьохрічний боротьба за нашу державність, каже лідер народних республіків, ми зазначаємо два моменти цієї боротьби; це зріст ідеї національної державності а/ в середні- ні і б/ зовні. Ці моменти є велике завойовання української революції. Спочатку була стихія, що переймала гасла української державності, українську національну і ер, постійно, позбілки ні гасла містили в собі такі соціальні моменти, які відповідали цій стихії. Тільки горстка, як здавалось, безумна, взяла національну ідею в її чистому змісті і несно поясняла її до кінця. Це ардувачі боротьби, що траллялися в ці роки визвольної бо- ротьби, я мушу підкреслити, що українська національна інтелігенція перинялась і зрозуміла національну ідею глибоко. В результаті самоотверженої роботи цієї інтелігенції, і народ- ні мислі, що спочатку принижували гасло української державності найб- свідомо, нині пишуться це гасло крозв повстань. Дерев'я віроли, хоч ще й не визнали нас і не дуть до нас з по- мічю в нашій боротьбі, але вже ніхто не може сказати, що воїн не разується в нами. В історії актів нашого міжнародного життя можна розходитись в оцінці тих чи інших актів, якими потрібалось це життя, але-я акти лягалися актами. Вони будуть записані в історію, вони будуть голо- сити про наше існування, і ніхто не може замовчати того. Берестейський мир, незалежно від тої оцінки, яку може дати фо- му по суті дана, чи яка нині, партія лишається одним із таких істо- ричних актів, які творять нашу міжнародну історію. Він приніс нам визнання з боку цілої линки європейських держав, в заявку з ним по- встала низка самостійних держав на території бувшої Росії, що так само визнали нас. Другим, не меншим по своїй важливості, моментом в історії наших міжнародних відносин являється наш договір з Польщею, що став пово- ротним пунктом в довгій історії взаємовідносин двох бусідніх наро- дів. Ми гадаємо, що цей акт закінчить добу боротьби цих народів і розпочинає крашу добу мирного вспівздання їх; ми радаємо, що на шляху цього співділання ми не розійдемось з польським народом і на- дали. Чимала зусиллями чи все це здобули. Будучи представником буржуазно-демократичної партії, я вважаю за свій обов'язок одверто признати, що все це зроблено зусиллями се- лянства, російництва і трудової інтелігенції. /Осип Безпалко в місця: "Ліпинський текст говорить про трудову / монархію". Ато я керував змаганнями цих мас. Державний Центр. Ці три чи- ники підтримали і зберегли цей державний центр. Він три роки прова- див лінію У.М.Р. не ухилились ні вправо, ні вліво. Ней центр зна- ходиться тепер тут. Ми не еміграція, ми правил заступники свого на- роду. В існуванні і праці цього центру ми заявляємо колосальний ви- трати ума і серця Голови нашої Республіки С.В.Петлюра. Коли б не було його віри в правдивість лінії У.Н.Р., не було і успіху. Головний Отаман лишився зважди вірним голосу української державності, голосу української демократії. На цьому ґрунті ми обі- щаємо Голові нашої Республіки наше повне співділання. Зараз треба берегти те, що маємо. Всякі шукання, всякі експе- рименти треса віднестись до того моменту, коли ми будемо на своїй території. Для кожного питання, що виникає в справі нашої державності у нас мусить бути тут один армін, з 16 вершків для всіх. Одна основа на презумпція повинна лягти в основу наших думок: не для того ми бо- ролися, щоб разом міняти лінію. Ми повинні берегти те, що маємо. І Цього бажають вертві, перед якими ми тільки по скляли савд голова коли були у нас неуспіхи, вина за них не може бути покладена на цей центр. В такі умови в яких ми перебували увесь цей час, ин- ших шляхів вибрати було не можна. Разом треба йти добивати ворога, а коли добьемо, тоді вже бу- демо рахуватись поміж собою. /Виплески/ Під час промови деп.Ковалевського, з залу входить Пан Голова ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВИЙ ОТАМАН. Всі встають. /ешніко-Чопівський.../с./ Пане Головий Отамане, панове Члени Ради Республіки. Прига- даймо Нашу коротку самостійну історію. Перші моменти існування на- мого першого парламенту.- Центральної Ради,- це були моменти одно- однодумності, коли всі чинники нашої справи уявляли в себе цільний моноліт. Далі пішли вже різні спроби, але все ж таки зов- то-блакитній пропор української державності розвівся при всіх об- ставинах. Цей пропор міцно тримав гурток людей, проводимем якого був Волоза нашої Держави, Головний Отаман. Наша Держава мужицька і інтелігенція її мужичка. Вийшли в народу, і борючись за україн- ську державність, вона звірно служить цьому мужицькому народові. В нинішній радянський день відновлення консолідації всіх національ- них сил, нам особливо приємно підкреслити, що до цього поворотного пункту ми прийшли з нашим Головним Отаманом О.В. Петлюрою. Україн- ська державність, квото-блакитний пропор і им Пєтлори, це три єста яких одночасно йдуть там на Україні." /Опляски/ 0.Везпалко./с.д./ Панове, ми гордо можемо сказати, що наша партія- першою кинула клич консолідації сил у важкий момент. Ми партія клі- сової боротьби, знаємо, по помої консолідації в живому суспільному організмові, коли він нормально функціонує, не може бути. Нормаль- ний розвиток громадського життя відзначається диференціацією, консо- лідація ж може настати тільки на штучному ґрунтові. Одже, перебуваю- чи нині на цьому штучному ґрунтові, ми кинули клич консолідації, щоб через неї дійти до Єзого природнього ґрунту. Єдиний шлях мусить бу- ти для всіх- це одноодмуність в боротьбі за свою державність. На сво- їй території ми згадаємо за ті факти, що ріднять нас. Ми вибрали цей центр, коло якого на нашу думку повинний консолі- дуватися усі сили в цій боротьбі, не через те, що на чолі його сто- їть той чи інший уряд, та ми нина особа, а тільки через те, що за цим центром пролягалась, і далі пролягається народня кров /Гучні оплески/. Кров, пролита за Україну в боротьбі, змаганнях цього центру, зобовязує нас і будемо святотатством ганьбити ці змагання. Консоліда- ція вимагає великих жертв від цього центру. Ми мусимо переконати всіх, що провід у цьому центрові належить тим, що слухать демократії служать волі громадській. Вільностъ тих, що ганьбили цей центр, робили це тільки тому, що був неуспіх. Як би цей центр був зараз не в Тарнові, а в Київі, то вони прийшли б і помолились йому, незалежно від того, яким би зда дався їм цей центр по суті. Неуспіхи, що були в боротьбі, не є вина центра. Станися вони через тих гадів, яких ми вигодували на своїй землі, які роскладали нас. Ми будемо критикувати діяльність цього центру, може іноді ця критика буде дасадною, але скерована вона мусить бути для того, щоб в діяльності цього центру були взяті на узагал реальні змоги і реаль- ні завоювання соціалізму. Коли будуть атаки проти соціалістичних здобутків, коли будуть загрожені ці здобутки, ми опустим пропор консолідації. Ми соціялісти дали докази нашої нужности, в своїй діяльності, в справах державних ми брали на себе всю повноту відповідальності , твієї мужности, тві- ж роботності взяти цю одноодмальність ми вимагаємо і від буржуазних груп." Далі деп.Везпалко оголошує резолюція Центрального Комітету У.С.Д.Р.П., що до вступу членів партії до Ради Республіки, зазнача- чи, що ця резолюція була передана разом "Вперед" і покрученому змісті. В дійсності Центральний Комітет ніколи не забороняв членам партії вступати до Ради Республіки, а лише ставив умову перед умовою такого вступу, щоб Рада Республіки по своїх правах була дійсно орга- ном народньої влади. До застереження Центральній Комітет вис у своє резолюцію лише тому, що не мав перед собою закону про Раду Республі- ки, який забезпечує цім Ради визнагдани права. Заключуючи промову, деп.Везпалко, звертаючись до присутньон в зали Пана Головного Отамана каже: "В цій свідомості я вітаю нашу Верховну Владу і /звертаючись дотепнутатів/ вітаю Раду Республіки, вітаю консолідацію." /Оплески/. Савицький. /без.Соц./ Ми бажаємося на селянстві. Селянство в початку нашої бороть- би не розуміло ідеї нашої державності, а билось з ворогом із за йте ресів власної кишені. Але ж і тоді, при несвідомим відношенню до ціє ідеї, воно уявило собі що ідея в одній особі -Голови Республіки, Го- ловного Отамана О.В.Петлюри. Дальні події, емпційні чи ідею, в сві домості селянства, зазади нерозривно зв'язувалися з імем того ж Голо- ви Держави. Повстання проти регуляна, проти бельськів, Ленкіна і Врангеля все йшли під пропором С.В.Петлюри. Це им стає на більш популярним у селянстві і через те наша партія буде стояти на цьому ґрунті і ніяких експериментів не допустить. Борог добре знає аналіз ня імені нашого Голови Держави і всі свої атаки направляє проти цього імені, але ж не може ворог ні наклепами, ні багнетами своїми задушити силу його впливу. Вітаю нашого Головного Отамана, вітаю збори." /Оплески/. Луканевич /залізничник/ Високооцінений Пане Головний Отамане, Нанове Членки Ради Члени Ради Республіки! Як представник не політичної партії, а професійної групи працьовитих наших шляхів, я не буду торкатись моментів політичних. Згадаю лише за ті великі труди, які прикладали залізничники на сруйнованих шляхах України во ім'я національної ідеї. Боронив і рятував цю ідею, цей центр, в якому координуючи всі зусилля і одухотворюючим їх був наш Голова Держави С.В.Петлюра. Ми залізничники, більш як хто інший бачили його аамопожертву, його працю для цієї ідеї, коли він перейшов з фронту на фронт, всюди одушевлюючи борців на нашу державність. З особливою приємністю ми повинні висловити нашому Голові Республіки теплу подяку в цей день. При останніх слорах промовця всі встають і гучно вітають Головного Отамана оплесками і кликами "Слава". Овация триває кілька хвилин, далі стихає. Старійшина деп.Липа знов проголошує: "Слава Головному Отаману." Овация вибухає в новою силою. Коли стихають оплески, старійшина деп.Липа заявляє: Слово надається Голові Держави." Всі депутати встають і тільки на Запрошення Пана Головного Отамана сідають і слухають його промову. ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. Ми переживаємо надзвичайно важкий момент, оскільки я розбираюсь в міжнародній ситуації, а також в тих подіях, що відбуваються тепер на Україні, я передбачав, що швидко можуть настати величезні зміни. Отаманове в Європі не вияснено. Всі держави живуть питанням сьогоднішнього дня, або тягня, не ваглядаючи далеко-вперед, одже треба бути готовим до несподіванок. Але, які б не були нелюдівки, ми не повинні відбити від тієї лінії У.Н.Р., яку ми провадили весь час. Неуспіхи наші були тоді, коли ми збочували з цієї лінії. Збочували провідники в Центральній Раді, яка пожела що лінію, яку продиктовало й село, збочувало й село, тоді, коли не давало нам допомоги в нашій боротьбі, але як провідники, так і село по таких досвіді мусили повертати на цю лінію і тільки таким шляхом рятувалась національна ідея. Міжнародні комбінації можуть поставити час перед новими авантюрами відновлення гетьманщини, але ж я певний, що такі нові авантури зустрінуть таку ж саму одсичь в народі, яку вже вустрили свого часу. Треба пам'ятати, що наш народ, село буде допомогати тільки тій владі, яка буде вести продиктовану цим селом лінію У.Н.Р. і тільки під тією умовою, що село буде контролювати цю владу і таким чином не дасть їй збочувати в цієї лінії. В першій промові своїй до Ради Республіки, я вказав ті вихідні точки, якими повинна, на мою думку, керуватись в своєму роботі Рада Республіки: вказав її ті конкретні завдання, які стоять перед нею в окремих галузях нашого державного життя і які треба виконати в першу чергу. Завдань цих дуже багато, а часу мало, одже треба пильнувати, щоб не пропала марно ні одна година праці, щоб на Україні ми пішли в готовим матеріалом, з готовою програмою, щоб розповідальні робітники могли перед собою ясний план і певні порядки-інструкції що допомогуть нам виховати низький апарат державної влади, по якому власне, село і судить про саму владу. З молодих років борючись за національну справу я виробив собі погляд, що не територіальним максималізмом здійснюється національна ідея. Цим поглядом керувався я і тоді, коли мусили ми йти на уступки територіальні іноді дуже важкі для нас, бо я радив, що коли б навіть ми мали один повіт, одну волость, в якій міцно була б закріплена наша національно-державна ідея, то вона б не загинула, а підпорядковала б собі всі ті обшари, що їх заселює наш народ. Одже треба спокійно ставитись до таких уступок і бути готовими, що може це нам прийдеться зустрінутися в необхідності їх. Представник селянської соціалістичної партії цілком слушно вказав на арєст контакту із мого з Україною. Тенія звідти зустрічається в течію свідси. І коли ми не втратимо своєї провідної лінії, не втратимо цього контакту, коли ми матимемо за собою народне довірря села, то мене це майже все для нашої справи. Мені не один раз доводилось бачити смерть борців за нашу національну ідею, що віддали їй своє життя в бою в ворогом і коли умираючи простягаючи мені руки казав : Я умираю, але вірі, що наша національна справа не вмере", я в цих біловах черпав нові сили для боротьби. Така смерть і віра нас зобов'язують і хтоб не стояв на чолі нашої опра ви, сьогодні стоїть Петлura, завтра може стати хтось інший,- все одно, коли буде жити в нас ця ріра, коли ми будемо трима- тись цієї основної лінії, наша справа не загине. Одже вітаючи ще раз Раду Республіки в цей надзвичайно одно- відальний момент, я сердечно бажаю Вам, Цанове, успіху в Вашій дійсно історичній праці. Гучні оплески, що переходять в овацію, серед якої Пан Го- ловний Оламан залишає залу. Рада Республіки переходить до обговорення технічних справ і ухвале покликати до життя Сіньорен-Колвент. Засідання за- кривається коло 12 години в ночі. Реферував В.Соловій. Начальник Юридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ З оригіналом згідно: Маркевич Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Голови Ради Чародніх Міністрів Тарнів. Маю за честь надіслати при цьому копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 3 цього люто- го ч.190 до Міністра С.П. Тимошенка в спра- ві розходування сум, асигнованих постановою 21 січня цього року на надзвичайні державні потреби. Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Військово-Похідної Канцелярії. Загальний. лютого ч. I Тарнів. При цьому Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає до відома копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 3 цього лютої ч.190 до Міністра С.П. Тимошенка в справі розходування сум, асигнованих постановою 21 січня ц.р. на надзвичайні державні потреби. Начальник Канцелярії Начальник Відділу РАДА РЕСПУБЛІКИ. Засідання 10 лютого 1921 року. Засідання починається о 5-й годині вечора. Головує старийшина І. Липа, секретарствують Сапіга, Огородник і Орел. Від імені фракції народних республіканців депутат О. Ковалевський вносить пропозицію, щоб Рада Республіки занялась: виробленням відозви до Народів Світу в справі нашої визвольної боротьби і 2/ залімовідношенням Ради Республіки і Всеукраїнської Національної Ради в Видні. Рада Республіки відхилиє пропозицію і передає їх до обговорення Сіньорен-Конвента. Від імені повстанців Полтавщини і Київщини виступають з привітанням Раді Республіки представники повстанців Полтавщини Кирило Веремич і від Київщини- Пимон Парубченко. На привітання повстанців відповідає подякою від Ради Республіки старийшина І. Липа. Рада переходить до розгляду наказу Мандатної Комісії; до-кладає проект наказу деп. Мошинський. О. Безпалко./с.д./ Відкриває дебати з приводу наказу протестом проти антидемократичної „Столипинської“ інтерпретації виборчого права, якої допускаються автори наказу в ст.8 цього наказу, що говорить про право обрання депутатів від місцевих самоврядувань. Промовець гадає, що закон 9 січня встановивши право обрання представників від самоврядування окремо для лізобережців і окремо для правобережців, мав на увазі, аби воля цих двох груп була висловлена цілком незалежно одної від другої. Через це треба гадати, що виборче право як пасивне, так і активне мало би здійснюватись виборчими цих груп в двох окремих процесах обрання. На такому погляді стояла спочатку вся група самоврядувань, такий погляд підтримував і Уряд, і тільки пізніше, коли намінились результати виборів, ця група роскололась і більшість правобережців, бажаючи назвати свою волю лізобережцям, захтіла звести вибори до одного вібрання. Після цього і Уряд змінив свої погляди на цю справу і почав представникам різних груп давати різні в цій спра- ві пояснення. Взажаючи таку політику Уряду антидемократичною, промовець зазначає, що фракція с.д. буде провадити рішучу бо- ротьбу проти цієї мінливості дізіономії Уряду та домогатиметь- ся виявлення справжнього його обличчя.Що до п.8 наказу фракція рішуче настоє на тому, аби вибори від самоврядувань переводи- лись окремо лівобережними, окремо правобережними. Багринівський /н.р./ підтримує редакцію статті 8, як вона викладена в проекті. Гадає, що протест фракції с.д. виклика- ний мотивами непринципового характеру, не бажанням захистити волю меншості, а міркуваннями партійної приналежності канді- датів, що висувалися цими двома групами. Найбільшою засадою демократичності промовець вважає надання самій курії права опреділювати спосіб обрання своїх представників. Ст.5 закону 9 січня категорично встановлює єдинство курії самоврядувань, примітка ж до цієї статті розподіляє лише представництво, а не процес обранн, себ-то обмежує для всіх учасників єдиної курії, принципом територіяльним-пасивне виборче право, зовсім не торкаючись права активного. Безпако вносить запитання до порядку з приводу відсут- ності на місцях Уряду - Премер-Міністра і присутності на тих же місцях Товаришів Міністра-Золотницького, Сірополка і інших, Домагачись, щоб Премер-Міністр як відповідальний перед Парла- ментом за політику Уряду, знаходився на місцях Уряду, коли ста- вляться запитання, або жадання до Уряду. Рада Не приймає до об- говорення цього внесення. Продовжується обговорення наказу, Докладчик Мощинський підтримує ст.3 в редакції проекту. Голосується проект без 8 статті. Приймається одноголосно. Окремо голосується 8 стаття в редакції проекту і с поправкою фракції с.-д. Більшістю 21 проти 7 приймається редакція 8 ст. по проекту. (Всеприма з мінусом волунті по справі криж, що вирування Селіборецька та Кобзя, шкоди Генераліса у такому випадку) Багринівський від н.р. вносить додаток до ст.4-ої про зобов'язання виборчих курій подавати все виборче діловодство до розгляду Мандатної Комісії. Корчинський /с.ф./ висловлюється проти цього додатку спи- раючись на те, що закон віддаючи справу виборів цілковито до рук самої курії, не може бути обмежений цім додатком, бо діловод- ство, як і взагалі спосіб виборів є справа лише курії. Для Мандат- ної Комісії повинно вистачити одного посвідчення про обрання тої, чи іншої особи, виданого компетентним органом, репрезентуючим курію. Вагринівський підтримує внесений додаток, доводячи, що посвід- ка ні в якому разі не може бути вистачаючим документом, а що таким документом може бути приймні протокол загальних зборів чи журналь- на постанова Центрального Комітету, або тому подібне, що йявляєть- ся актами виборчого діловодства. Голосуються додаток, внесений Вагринівським. Додаток відхиляєть- ся більшістю 12 проти 10 при реті утримавшихся. Голосується наказ в цілому - приймається більшістю 29 проти 6 с.д. Перерва 10 хвилин. Після перерви Рада приступає до розгляду докладу Мандатної Ко- місії. Докладчик Корчинський. Затверджується без дебатів вибори від партій н.р., сел.соц., х.д. Невелика дискусія зникає з приводу обрання партією сам.соц., проти якого висловлюється в імені фракції н.р. Вагринівський. Запе- речення н.р. проти цих виборів грунтується на тому, що вибори пере- ведені філією Центрального Комітету партії в Тарнові, в той час, ко- ли ця філія вищим над собою органом визнає Центральний Комітет пар- тії у Відні. Одже, не виключена можливість, що цей Центральний Ко- мітет скористується зі свого права виборів, яке надає йому, як ви- щому органу партії закон і наказ Мандатної Комісії і пришле до Ра- ди Республіки нових депутатів, тому фр.н.р. висловлюється проти затвердження виборів переведених філією. -Орел/сам.соц./ вважає, що вибори переведені правильно, бо філія Ц.К. партії носить таку назву лише з тактичних міркувань, в дій- сності ж вона являється Центральним Комітетом. Білопольський/х.д.-/ підтримує правильність виборів сам.соц. Доклад чик Корчинський пропонує вибори затвердити, міркування ж про можливість обрання нових депутатів цієї партії Ц.К. у Відні відне- сти до того моменту, коли б таке обрання сталося. Голосується внесений Мандатною Комісією про обрання партії соц. сам. Обрання затверджується більшістю всіх проти 4 н.р. Без дебатів затверджуються вибори почтовиків і залізнични- ків. Перед голосуванням виборів від самоврядування докладчик Кор- чинський пояснює, що Ман.Ком. мала на увазі ті міркування, які ви- словлювались в першій половині засіданні при обговоренню ст.8-ої наказу. Базуючись на редакції проекту, Комісія визнала передеден- ня виборів одною кур'єю самоврядувань з обмеженням лише пасивно- го виборчого права по принципу територіальному правильним, додаю- чи при цьому, що під-рахунок можливого поділу голосів при про- тивному способі обрання, себ-то при поділі на два виборчих про- цеси - лівообережців і правобережців, результати виборів не змінив би, бо сторонники цього другого способу могли б вібрати ще най- більше 22 голоси, тоді коли противна група мала б більшість 29 го- лосів. Голосуванням затверджується правильність обрання від само- врядувань 4 делегатів, обраних по однокур'яльній системі . Обрання 5-го делег. Виника - кандидата групи сторонників переведення окремих виборів від правобер. і лівобер. касується, в меншості голосу 6 с.д. Багринівський докладає вибори від партії с.ф. Вибори одного- лосно затверджуються. Комісія не розглянуто ще виборче ділоюдство групи коопе- ративної. Фр.самовряд. делегує до участі Манд.Ком. деп.Огородника. Рада переходить до обрання окремих комісій для розгляду ріх- них справ, затверджується 6 таких комісій: I I/ Закордонних Справ, /Справи Закорд.М-ва/ 2/ Фінансово-Економична /м-ва фін.Шлях.,Нар.Госп., Праці/ 3/ Адмінстр.-Законодавча,/М-ва Внутр.Спр.,Юстиції, Держ.Канц 4/ Військова/Спр.Військові/ 5/ Культ.-Освітні /М-ва Осв., Преси і Проп.,Нар.Здор./ 6/ По складенню регулямну Ради . До всіх 6 комісій затверджуються одноголосно списки кандіда- тів, складені Осіньорен-Конзентом, В числі по 10 членів для перших 5 комісій і 5 для 6-ої. Деп.Безпалко знімає питання про накреслення компетенції цих комісій, мотивуючи необхідність цього для полегшення Уряду підгo- товки матеріалів, які він має подавати до розгляду Ради Респу- бліки. Промовець вгадує, що все чуються закони, що в покликанням до життя Ради Республіки, праця Законодавча загальмувалася. Одже, щоби відкинути такі закони, треба зробити все, щоб як найскорше налагодити працю Ради Республіки . Кожне М-во мусить знати в якої комісією йому прийдеться вести справу, до якої комісії йому тре- ба звертатись зі своїми проєктами і матеріалами. Крім того, каже деп. Безпалко, я хочу знати важливе питан- ня, що торкається конституційних форм. Наша Верховна Влада має дві Канцелярії, ці Канцелярії випускають важні, державного значин- ня, акти, одже, ми мусимо знати, чи виходять ці акти за порозумін- ням з Премер-Міністром, чи відповідає він за ці акти. Ми бажаємо щоб ця одповідальність була ясно і недвузначно зазначена, і щоб справи, які переводяться в цих Канцеляріях було віднесено до роз- гляду Комісії: цивільні - адміністративно-законодавчої, а війсь- кові - військової. "и важаємо потрібним, щоб ціли Комісіями бу- ло розглянуто, які переводяться в цих канцеляріях справи. Корчинський, відповідаючи Безпалку, гадає, що вказувати Пра- вительству для якої засіданні поно має приготовляти матеріал є ціл- ком зайвим. Уряд сам собі дасть раду в цій справі. Взагалі ж Уряд має зноситись не в окремими комісіями , а в Радою Республіки, її цілями, через президію. Вирішення питання про належність справи до відому тої чи іншої комісії може бути тільки інконкретно по кожному окремому випадкові. Напр. питання про дозвіллю позичку може бути предметом обміркування, як в фінансовій, так і в закар- донній комісії. Щодо справ Канцелярій ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та ГОЛОВНОГО ОТАМА- НА, то відповідальність за акти цих канцелярій Голови Правитель- ства сама собою розуміється. Віднесення ж розгляду справ ціми Канцелярій до компетенції тої чи іншої комісії, повинно переводи- тись по загальному принципу для кожного питання в окрема. Скажем, як-би канцелярія Голови Директорії випустила ноту до народів Єві- ту, то звичайно, ця справа могла б бути предметом обговорення не адміністративно-законодавчої, а закордонної комісії Ради Ре- спубліки. снубліки. Дебати в приводу компетенції і характеру діяльности комісії на цьому обмежуються. Ніякіх принципових постанов чи конкрет- них пропозицій не вступає. Засідання закінчується в 9 год.15 хв. В другій половині засідання П'ємер-Міністр сидить на уря- дових місцях. Реферував Начальник Юридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ VI Засідання РАДИ РЕСПУБЛІКИ. -навод аціональної етнічної утворення "Україна" відповідно до статуту, який був прийнятий на засіданні Ради Республіки 2 березня 1921 року. Засідання починається в 6 год.30 хв. вечора в відповідних на 1/2 години. На місцях Уряду Премер-Міністр Лівийський, Міністри:Ти- мощенко, Огієнко, Красний, Відьбіда, Миронович,Колодний, Сірополко, Гмитріїв, Генерали: Дядюша, Фнаків, Сінклер, Сальський. Головує Фещенко-Чопівський, в Презідії Пилипчук і Секретар Бачинський. Оголошується запропонований Презідією такий порядок денний: 1/ Уроцита обітниця нових членів Ради Республіки, 2/ привітання, 3/ внесення законопроекту і 4/ доклад Мандатної Комісії. Порядок денний одноголосно затверджується. Нові депутати Феденко і Нечитайло приносять урочисту обітницю. Секретар Бачинський відчитує привітання Ради Республіки від Загальних Зборів службових резерву місцевих установ Міністерства Внутрішніх Справ в Ченстохові і від Посла в Румунії Проф.Мацьовича Секретар доповідає внесенні законопроекту про асигнування в роспорядження Міністра Народньої Освіти 20.000 м.п. на допомогу ук- раїнському письменникові В.Самійленкові; про асигнування в роспоряд ження Військового Міністра 15.000 м.п. на похорони Генерал-Корунжо- то Кудрявцева. Р.Р. одноголосно затверджує пробовірню Превідії про передачу першого до Культурно-Освітньої, а другого до Військової Комісії. Секретар р.Р. переходить до розгляду докладу Фінансової Комісії про вне сення Р.П.М. закропроект /постанову/ про перероблення залізниць України в широкий колея на нормально-європейську. З доручення Фі- нансової Комісії законопроект доповідає деп. КРАВЧЕНКО. Докладник читає пояснюючу записку до законопроекту в якій Міністр Пляхів, втадуючи велику руйнацію в сучасний мент тран- спорту на Україні і виникаючої потреби, як найскоршого відновлення колея, вказує, що перший умовно для цього має бути перешиття широкої колея наших шляхів /1524 мілі./ на нормально-європейську /1435/колім Комісія вислухавши загальний доклад Міністра Пляхів визнала за необхідне запропонувати Р.Р. прийняти законопроект у виправле- ній редакції. Комісія гадає, що треба скористатись з сучасного мо- менту, який являється найбільш відповідним для такої перешивки че- рез те, що в наслідок бойовийкої господарки шляхі наші майже цілком зруйновані, тому не можна сподіватись в скорому часі віднов- лення нормального руху і роботи кра по перешитті колеї не спричи- нятсься до розвитку транспорту. Комісія вносить поправки до тек сту законопроекту по окремих його статтях: - Замість виразу:визнати перешивку своєчасною і допільною", Ко місія пропонує: "визнати перешивку необхідною" - Другою статтею закону по редакції Комісії Міністру Пляхів на- дається право розробити план фінансування робіт по перешивці а та ко ж розвобити загальний технічний план робіт і встановити чергу перешивки, яким згодом до переведення в освіти, це пільна одни прогреси в заповнодавчому порядку. - До третьої статті Комісія погодилася прийняти поправку деп.Кор чинського замість виразу перешивки в життя по телеграфу" - Вжити такого виразу: закон неї "ввести в чинність з днем його затверджен ня, або повторною прийняття Р.Р., згідно зі ст.14 закону 9 січня 1921р Крім того Комісія замість назви "постанова" вживає для данного законопроекту назву "закон". По суті законопроекту дебатів не виникає, натоміць розвивається ширша дискусія принципового характеру по формальних пунктах, що до назви закон чи постанова і вираzu "по телеграфу". Деп.КОРЧИНСЬКИЙ. Час вже нам скінчити з цим телеграфуванням. Нам добре відомо, що нікому закон по телеграфу не розсилається, ст.14 закону про Р.Р. встановлює два порядки набрання законної сили для ухвалених Р.Р. законів: перший -затвердження Головою Директорії і другий-повторне приняття закону Р.Р. Одже ці моменти й можна уважати за остаточні і замість вираzu - ввести в життя по телеграфу, вживати надалі такого вираzu : закон цей ввести в чинність з днем його затвердження чи повторного приняття його Р.Р."Крім того що до поділу законодавчих актів на закони і постанови, Поділ цей перейшов до нас від той системи законодавства, яка була встановлена ще гетьманською владою. При нинішньому нашому державному устрої нема такого конституційного основного закона, який би встановлював поділ законодавчих актів на закони і постанови, а тому я гадаю, що все, що буде прийняте законодатним порядком Р.Р. повинно носити назву не постанови, а закону. Що ж до данного законопроекту, то і назва закону до нього мало підходить, це скоріше резолюція Р.Р., яка визнає необхідним зробити перешкоду залишниць і надає з цього приводу Міністрові Шляхів зробити ті чи інші розпорядження. ВАГРИНІВСЬКИЙ. Я не згоджуюсь з тією формулювкою що до мен- ту надання чинності закону, яку пропонує деп.Корчинський, тому, що вона не задовольняє вимогам нашого державного життя. Річ в тому, що закон про Р.Р. каже, що порядок проходження законопроектів та ведення справ в Р.Р. встановлюється на підставі конституційних форм, зазначених в окремих законах та регуляміні, що їх ухвалить Р.Р. Довидання зазначених вище законів, Р.Р. керується в своїй діяльності відповідними постановами існуючих законів. Таким дію- чим порядком є встановлення в законі про Тимчасове Верховне Управління в ст.ІІ порядок, в силу якого закон набирає обовязую- чої для всіх сили після оголошення його у Вістнику Державних За- конів, або в самому законі може бути зазначено, що він до оголо- шення переводиться в життя по телеграфу, або через посланців. Оскільки цей припис закону не скасований, він являється обовязую- чим і для порядку законодавства в Р.Р. Я згоджуюсь, що вираz по телеграфу"втратив своє значення в реальному житті, бо телеграфу ми не маємо і законів по телеграфу нікому не розсилаємо, проте не можна порушувати цього припису законів. Коли б Р.Р. хти- ла надалі уникнути цього вираzu, або замінити його яким-небудь іншим шим, то перше вона повинна спеціальним законом скасувати постано- ву в ст.ІІ закону 12 листопаду. Щнакше ті особи і установи, яких може торкнутись ухвалена Р.Р. постанова, як напр. Державний Кон- трольор, визнати таке порушення порядку законодавству істотним, бо закон ніде не буде оголошений і в самому тексті його не буде значитися про переведення його в життя по телеграфу або через по- сланців, як того змагає загальний порядок встановлений ст.ІІ за- кону 12 листопаду. КОРЧИНСЬКИЙ. Як би той закон 12 листопаду, який цітував деп. Вагринівський, являвся законом конституційним основним, якого б не могла змінити Р.Р., тоді я погодився б з доволами деп.Вагринів- ського, що за зміни припису ст.ІІ цього закону, що до порядку оголошення і переведення в життя спеціальною постановою належних органів, не можна було б уникнути вираzu "по телеграфу". Але ж по скільки у нас не має поділу законів на"основні конституційні, себ- то такі, яких Р.Р. змінити б не могла, і закони вчинячі, треба гадати, що закон 12 листопаду є звичайний закон і припис якого являється обовязуючим лише до того часу, доки він не змінений за- коном пізнішим. Таким чином, коли ми нині приймемо закон, в якому скажемо, що переведимо його в життя або надаємо йому чинність з такого то менту, то в того менту закон цей і буде чинний і до тако- го закону не може вже стосуватися вимога ст.ІІ закону 12 листопаду. ВАГРИНІВСЬКИЙ. Коли б навіть допустити, що закон 12 листопа- Ідуть у законом звичайним, а не констітуційним, то все і треба мати на увазі, що цей закон встановлює спеціально певний порядок ого- -оболошення законів чи переведення їх в життя по телеграфу або через посланців і коли є такий закон, то по загальному правилу до скасо- вання його відповодним законом він є обовязуючим для всіх цього моменту не можна обминути. Крім того не можна погодитись і на за- пропоновану деп. Корчинським заміну назви, достанову у всіх випадках назвою закон. Закон і постанова є актами законодавства, та не однаково значення та характеру. Закон регулює життя, правил відношення -тоді, як уставна носить частковий характер і цих прикмет закону не має, як от напр. постанова про асигнування 20.000 м.п. письмен- нику Самійленкові, про яку ми чули сьогодні. Це теж законодав- чий, проте ніяких відношень він не регулює і нема підстави назива- ти його законом. Тому я гадав би, що слід зберегти цей поділ на закони і постанови, вживаючи цих назв по належності у відповідних випадках. ВЕЗНАЛКО. Я тів би прилучитись до міркувань деп. Корчинського. -оне я гадав, що не може бути новий порядок законодавства звязаний ста- -неї рими формами і приписами. Коли законодавець не хоче оголошувати -вв закона по телеграфу, а хоче оголосити його, скажем, радіо-телегра- -од по фон чи плякатами, то це його право і таке оголошення закону надає -ін усім повну силу. Воля законодавця не може бути обмежена старими -ст приписами, тому, коли ми напишемо в цьому законові, що він набуває -в сили з такого то моменту, то цього вже досить і з цим мусить чи- -іає слитись і Державний Контрольор. Коли породиться з деп. Варринівсь- -ине ким, то можна припустити, що Державний Контрольор може запротесту- -. вати і на тій підставі, що закон нікому по телеграфу не надсилаєть -ся, значить і ця стара вимога закону не виконується. Таким шляхом -одолання можна дійти до абсурду. Одже я підтримую поправку деп. Корчинсько- -етні На цьому дискусії припиняються і Р.Р. голосує законопроект -утв в цілому зі справками Комісії. Законопроект приймається в редакції -діл Комісії, при окремому голосуванні останнього пункта поправки деп. -се Корчинського приймається більшістю 13 - за, при 9 - проти і 7 -ут- -ате примавшихся. Р.Р. переходить до розгляду внесеної Законодавчою Комісією докладу по законопроекту Міністерства Юстиції про поширення чин- ності закону 5 серпня 1920р. на служащих Київського Апеляційного Суду. Докладчик КОРЧИНСЬКИЙ. Закон 5 серпня 1920р. встановивши нові норми плат -азовні для служащих центральних установ, обійцов мовчанню служащих -оден Київського Апеляційного Суду, які в числі трьох чоловіка евакуюва- -навалась з Києва і в цей час фактично працюють при центральному упра- -ст валінні Міністерства Юстиції. Від часу 5 серпня минулого року до І -ве К сичня ц.р. ці служащі все ж таки одержували платню по нормах цен- -вем тральних установ. З І серпня Державний Контрольор запротестував -ії, мовлячи проти видачі цим служащим утримання по нормах центральних установ -оне через те, що Київський Апеляційний Суд центральною установою не -явлється, а спеціальної постанови про прирівнення служащих його -ряд до служащих центральних установ в законі не міститься. Зважаючи -дт на те, що Київський Апеляційний Суд за часи евакуації виконував -мут функції єдиної на Україні апеляційної інстанції і що в цей час слу- -жач його працюють при центральних установах Міністерства Юстиції -і пос зазначене Міністерство, щоби вирівняти несправедливість в сплатіх -еве праці, а також якби уникнути ще більшої кризи для цих служачих, -столняку було б вчинено ім, коли б вони були примушені повернутн ріжнин -цю між окладами центральних і місцевих установ, одержану ними за -час з 5 серпня по І сичня, розробило і внесло до Р.Р. спеціальний -вота законопроект про полічення на цих служачих чинності закону 5 серп- -янь Законодавча Комісія, поділяючи всі назвені міркування, пропонує -Р.Р. цей законопроект ухвалити з такими змінами: 1/ щоб в тексті -його було зазначено, що закон 5 серпня поширюється на тих служа- -як яких його, як центральної установи і 2/ аналігично до попереднього -ем законопроекту поправку: замість виразу "по телеграфу" вжити вира- -уд ов - "закону цьому надати чинність з дня його затвердження або пов- -іає торного його приняття Р.Р. Голосуванням законопроект приймається з поправками Комісії. ГОЛОВА Р.Р. доповідає: «Законопроект про вибори до Президії та Фінансово-Економичної Комісії про доповнення і деп. Красо вським, Плескачевичем і Орлом. Пропозиція Президії одноголосно ухвалюється, ухваленою на 1-й сесії Комісії. По докладу Корчинського одноголосно затверджується делегування до Р.Р. від партії хліб.-дем. депутата Павла Нечитайла /за-неможливістю виборчого зв'язку/ і від партії соц-дем. мостого від цієї партії деп. - Панаса Беденка. Якщо Р.Р. переходить до обговорення зробленого в попередньому засіданні докладу Мандатної Комісії про вибори по культурно-освітній курії. ЧАЙКІВСЬКИЙ /с.-д./. Внесення Мандатної Комісії про надання Тарнівській групі права перевести доповнюючі вибори по культурно-методичній курії я вважаю несправедливим і неслушним. Вибори в Ченстохові закінчені, результати їх оголошені, це безверечно позбавляє тарнівську групу можливості своїй доносної перевести свої вибори, бо імпоплід впливом оголошених результатів виборів в Ченстоховській групі, правильного голосування перевести не можна. Тарнівська група при таких умовах від виборів напевно відмовиться, а отобранних депутатів в Ченстохові не зважатиме за своїх представників. На цій підставі уточнено провести переведення вибори по культурно-освітній курії, переведення та в Ченстоховській скасувати, означеннями для цілої курії нові вибори. ОРЕЛ / соп.-сам./ Я не можу погодитись з поглядом попереднього промовця, все зводиться до того, що тарнівська група втратила інтерес до виборів. Яка ж підстава касувати Ченстохівські вибори, які в так передеведені цілком правильного і своєчасно. Тарнівська група не зуміла своєчасно стати на правильний пруток определений контингенту. Виборців через неспізнання виборами. Я падаю, що е повна підстава просто затвердити вибори і тільки зважаючи на те, що через таке затвердження була б позбавлена права перевести вибори досить численна Тарнівська група, я згоджується підтримати компромісову резолюцію Мандатної Комісії про доповнюючі вибори. ВЕЗПАДКО /с.-д./. Мандатна Комісія стала на неправному грунті, закон про Р.Р. написаний кустарним способом і викликає кустарні звички та умови. Закон віддав справу виборів цілком на розсуд курії і не хиждав для курій критерія, по якому вони могли б самопреділитись. Треба згадати, що доки курія не самоопреділялась, вона не може перевести вибори. Панове, з Ченстохова кажуть: "курія це ми", тарнівська група в цим не погодилась, вона шукала порозуміння, але ж доки такого порозуміння не настало, вибори правно відбутись не могли. Я за-важаю Р.Р. стати на правий шлях і зазнати вибори незаконними. Мандатна Комісія не є Виборчою Комісією. Вона є органом контрольним, її діло констатувати скінчивлись чи не скінчились вибори і правильно, оточення неправильно вони переведені. Організація ж виборів не її діло. Запропонованою постановою комісія туворив протекційну систему для зв'язку ченстоховської і позбавляє права свободного вибору групу тарнівську. Це являється виборчими махінаціями, проти яких є протестуючий соціаліст, незалежно від того, які особи обрані в Ченстохові. Я підтримую Р.Р. відкинути внесення Мандатної Комісії, скасувати вибори і хитим дати можливість і Тарнівській і Ченстоховській групам перевести вибори вільно і дати можливість виборцям голосувати в певності, що їх голосування йде правним шляхом. Вступає пропозиція про припинення дебатів. Пропозиція приймається. Корчинський: протестує проти вакиду деп. Безпалка і облікувань Ченстоховської групи з Мандатної Комісії в виборчих махінаціях. Як Голова Комісії, рахую обов'язком своєї честі ствердити, що ні в матеріалах, які були на розгляді Комісії, ні в роботах Комісії не було підстав для обвинувачення Ченстоховської групи і Мандатної Комісії в якихось махінаціях. Деп. БЕЗПАЛКО ПІД ЧАС ПРОМОВИ КОРЧИНСЬКОГО КІЛЬКА РАЗ ГОЛОС- НО ПРОТЕСТУЄ Й ДАЛІ, ВЗЯВШИ СЛОВО ПО ОСОБИСТОМУ ПИТАННЮ, ЗАЯВЛЕ ЩО В ВИБОРЧИХ МАХІНАЦІЯХ ЧЕНСТОХІВСЬКОЇ ГРУПИ ВІН НЕ ОБВІНУВАЧУЄ А ЛИШЕ ЗАЯВИВ, ЩО НА ЦЬОМУ ШЛЯХОВІ СТОЇТЬ МАНДАТНА КОМІСІЯ. ЧАЙКІВСЬКИЙ ПРОСИТЬ СЛОВА ДЛЯ ФАКТИЧНОГО СПРОСТОВАННЯ, В ЧОМ МУ ЙОМУ ГОЛОВА ВІДМОВЛЯЄ. ГОЛОСУЄТЬСЯ ВНЕСЕННЯ МАНДАТНОЇ КОМІСІЇ ПРО НАДАННЯ ПРАВ ТАР- НІВСЬКОЇ ГРУПИ ПЕРЕВЕСТИ ДОПОВНЮЮЧІ ВИБОРІ ПО КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ КУРІЇ НА ПРОТЯЗІ ДЕСЯТИ ДЕНЬ. ВНЕСЕННЯ ПРИЙМАЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЮ УСІХ ПРОТИ СОЦ.-ДЕМ. СЛОВО ДАЄТЬСЯ ДЕП. ЧАЙКІВСЬКОМУ, ЯКИЙ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО ВІН ХТІВ ПОДАТИ ФАКТИЧНІ СПРОСТОВАННЯ, ЯКІ МОГЛИ Б ВПЛИНУТИ НА РЕЗУЛЬТА- ТИ ГОЛОСУВАННЯ, АЛЕ Ж СВОЄЧАСНО ЙОМУ СЛОВО ДАНО НЕ БУЛО. ЗАРАЗ ЖЕ ВІН ВЗАГАЛЕ ПОДАВАТИ ЦІ СПРОСТОВАННЯ БЕЗЦІЛЬНИМИ. ГОДОВА ПЕРЕДАЄ Р.Р. ПРОПОЗИЦІЮ СЕНЬОРЕН-КОНВЕНТУ ПРИЙНЯТИ УЧАСТЬ НАБЛИЖАЮЧОМУСЯ ШЕВЧЕНКОВСЬКОМУ СВЯТІ Й ОЗНАМЕНУВАТИ ЙОГО УРОЧИСТИМ ЗАСІДАННЯМ. ПРОПОЗИЦІЯ ПРИЙМАЄТЬСЯ І Р.Р. ОБИРАЄ ДЛЯ РОЗРОБЛЕНИЯ ЦЬОГО ПИТАННЯ СПЕЦІАЛЬНУ КОМІСІЮ В СКЛАДІ ГОЛОВИ, Р.Р. І ДЕПУТАТІВ - КОВАЛЕВСЬКОГО І ОРЛА. ЗАСІДАННЯ ЗАКРИВАЄТЬСЯ КОЛО 9-ОЇ ГОДИНИ. Панові Голові Ради народних Міністрів. Прошу Вас повідомити мене, які саме законопроекти, статути, постанови передано і від яких Міністерств, на розгляд Ради Республіки. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Петипро (кр) Миронов (кр) У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "Лютого 192 р. На Ч- 249-б.р. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ОДЕРЖАНО 18 лютого 192 р. вх. ч. На запитання, які законопроекти, статути, постанови передано і від яких Міністерств на розгляд Ради Республіки маю за честь довести до Вашого відома, що пересилаються слідуючі законопроекти: Міністерства Освіти: Статут Єдиної Школи, Міністерства Шляхів:законопроект про перешивку колій У України на європейську, міністерства Військових Справ: Проект постанови про асигнування 65.350 пол.марок на видатки Комісії по здачі зброї та державного майна і Його ж проект постанови про асигнування 402.108 пол.марок на закінчення друку військових статутів.- Крім цього в найближчих засіданнях Ради Міністрів буде розглянуто і передано до Ради Республіки Статути:Міністерства Внутрішніх Справ і Міністерства Праці.- ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії Ам. Грушев ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Лютого 17 дня 192 І року. М Тарнів. Шановний Пане Міністре. 17 грудня минулого року Польський Сойм прийняв закон про наділення землею жовнірів. Це наділення мало бути переведене між іншим в повітах Волині - Володимирському, Ковельському, Луцькому Рівенсько- му, Дубенському, Кремінецькому і Острізькому. За- кон має завданням, при цілковитому переведенні його в життя, польонізувати населення цих повітів, яке складається майже виключно з українців. Прошу Вас, Пане Міністре, надіслати мені іден- тичний текст цього закону в польській мові і з огляду на важливість цього закону пропоную обгово- рити його в Раді Міністрів, зясувавши, чи відпові- дає він нашим інтересам, а також з поборзичливим відношенням до Річі Посполитої Польської. Прикладається російська часопись ч. 109 "Воля России"з артикулом "Закон о грабежъ". Миронович /67/ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Міністрові Справ Закордонних. /Копія. Премер-Міністрові і Міністрові Справ Внутрішніх/. Таємне. Документ 29 Міністерстві Єврейських Справ. Шановний Пане Міністре. Довідавшись з Ваших докладів про тяжке становище біженців-євреїв громадян У.Н.Р., які, або разом з відходом нашої армії або потім, після відходу, спасаючись від окупантів України московських бойовиків, опинились нині на терені Польщі і перебувають в тяжкому матеріальному становищі, вважаю необхідним з свого боку прийти з посильною допомогою цим біженцям і прошу Вас, Пане Міністре, переслати Комітетові допомоги євреям-біженцям громадянам У.Н.Р. п'ятнадцять тисяч марок польських, які при цьому прикладаю. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ 1921 року лютого 18 дня п'ятнадцять тисяч польських марок /15.000/, орірованих ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ Комітету Допомоги Євреям-біженцям Громадянам У.Н.Р., одержав. Міністр Єврейських Справ Громадяною / переправлено сум НовоТалів Директорії МКрашк 19/5 У.Н.Р. МІНІСТР Еврейських Справ. "21" Лютого 1921 р. ч.68. м. Тарнів. Відповідь Директора СДЕРЖАНО Листом 24 квітня 1921 р. Вх. ч. 281 до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Приносячи Вам, Вельмишановний Пане Голова, щиру подяку за Вашу допомогу Євреям-біженцям громадянам У. Н. Р. маю за честь повідомити, що допомога ця - пятьнадцять тисяч марок польських- передано представникові комітета допомоги Євреям- біженцям громадянам У. Н. Р.- МІНІСТР ЕВРЕЙСЬКИХ СПРАВ: В.о.Начальника Канцелярії: Париж Пляц Ріволі Готель Регі на БАРАНОВСЬКОМУ Відповідь вважаю незадовольняючою. Взглядно інтересу до справи Ради Республіки пропоную полагодити і вирів- няти обовязки кооперациї перед державою. 366 28 лютого 1924р. До Пана Керуючого Міністерством фінансів. Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, копію одержаної 27 цього лютого телеграми Міністра Фінансів Барановського з Парижу. Муравйев Керуючий Справами Клименков Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Республіки. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вашій Екцеленції до відома копію одержаної 27 цього лютого телеграми Міністра Фінансів Барановського з Парижу. Керуючий Справами Муравйов Начальник Канцелярії Битманьєвський До Пана Голови Ради Народних Міністрів. Лютого 28 921 Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДІРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вашій Екцеленції копії одержаних 27 цього лютого телеграм від Міністра Фінансів Барановського в Парижу і від Міністра Закордонних Справ Ніковського з Відня. Керуючий Справами Вришмановський Начальник Канцелярії Telegraf Państwowy Blankietu № 24 Przewodnika № Otrzymany dn. 24/19 r. o godz. 1 min. od k Podpis wicedmka TELEGRAM = petlura tarnow pologne = 50 z Nr słów dn. godz. min. Uwagi służbowe. paris ° 18034 62 26 13/40 '' zaras hrochet nema stcp cooperatia odershala vid amerikanciv hotivkolu tilky plasot nn mainou rechta vytrat pokryta pere datohoju nam maina tchastynu katkoho mosna likvidavaty stcp bez likvidatzii platyty ne mosheo robym zakody likviduavaty ale pcpererdsnuem do likwidaclo doushe troudna tcherez ekonomjtehnu kryzu = baranowski serbieninek O tilky plasot tyslach tochestkove pokrytia vytrat po timochenko = Kruii 2) Volos Vopk 3) Muff Fmanio 28/5-914 Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, nie telegrafiow. Nigdolek telegramu przycy z aparatu uruko 1) numer telegramu, 2) liczba słów, 3) dzień nadania, 4) dzień odbioru L.P.i T. 1010.- VII, 919.- 8.000.000. Букарешт Українська Дипломатична Місія МАЦІЄВИЧОВІ Прошу телеграфувати день умовленого Вашого від'їзду адміралом Остроградським 38. Тетерюг 28/II 921. Букарешт Українська Дипломатична Місія ОСТРОГРАДСЬКОМУ З послом Мацієвичем була умовлена Ваша подорож в Льондон Вважаю справу невідкладною. По дорозі маєте заїхати Тарнів за директивами привезти гроші виручені від ліквідації мор- ського майна. Тетерюг 369. 28/II 921. Відень IV Аллегассе 29 Українська Дипломатична Місія Міністр ЧИКОВСЬКИЙ Телеграми Мацієвичові Остроградському посла но 28/7 921. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ 39, 50 Копія. Миронович /№ 367/ Telegraf Państwowy Blankietu Nr 41 Przewodnika Nr Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od TELEGRAM. oberotaman petlura tarnow 37 27' 3/40= f :+ fr wien:50+4416 37 7' ... :: ... słów dn. / godz. min. Uwagi służbowe. = tscherezh kwitky podoroschni ta rschni polahodzennia powertaju wsserdeu stop sa brakom kotschtliw i zynsych lysch ustno moschlywo skazanych prytschyh marholin ne mosche jichaty do londonu natomistj proschu pryporuts macijewytschu ssejtscshas jitchaty w london = nikowskyj = Zarząd Telegrafów nie przyjmie odnowienia telegramów. Nagłówek telegramu z aparatu o 1) numer telegrame, 2) liczba słów, 3) dzień na 4) dzień na P. i T. 1010. AVII, 919. - 50.000.000 НАКАЗ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ лютого 1921 року. ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Доручаю Вам відкрити 3 лютого 1921 року перше засідання РАДИ РЕСПУБЛІКИ, що склика- ється на підставі закону 9 січня 1921 року „Про РАДУ РЕСПУБЛІКИ". ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ до Пана Голови Ради Народніх Міністрів.- за часи російського панування на Україні російська бюрократія, денационалізуючи чи життя України, зазвала силу сутно-росій - ських назв місцевостей, міст, сел, вулиць. Таким чином з'явились: катерінослав, нікола- єв, Елізаветград, ново-московськ, Павлоград, вулиці: Остапинінська, Потемкінська, сила Ніколаєвських та Єкатеринінских проспектів. Особливо поширились у час російські назви з прокладенням валичень, на яких назви станцій систематично заволились або цілком російські або на російський китайт. вже Центральна Рада звернула на це неприродне язичне село узвару і в її ініціативи різні національно-громадські організації висловлювали побажання і складали постанови про заміну російських назв на українські. Так наприклад була поставлена замінити назву "Екатеринослав" на "Січеслав", "Новоград - Золинський" на "Звягель" і т.п. з грудня 1919 року, по скінченні розбірани, Київська Міська Дума розглядала питання про назви Київських вулиць іменами наших письменників. Проте всі такі постанови з належний спосіб не були заріковані і з правного боку не були огорнені, а тому й досі назви багатьох наших міст, сел пригадують сумні часи розсільського господарювання. Одже, в чатовчи за своєчасне нині це питання порушити, пропоную вам, шане бремерє, взяти заколів, щоб з цієї справи негайно було розпочато підготовчу роботу, яка систематизувала б потрібні матеріали, дала б певну ініціятиву органам місцевого самоврядування та сільським громадам та зстановила б напрям перезелення заміна на українські. Петиця /в. р./ Посвітчує. Чернечий Спавзань Миронович 412 4 березня 1921 р. 42 56 До Пана Голови Ради Республіки. Маю за честь надіслати до відома Вашої Екце - ленції копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до Голови Ради народніх Міністрів в справі зміни російських назв наших міст, сел, станцій на українські. Мирнович Керуючий Справами Битюков начальник Канцелярії Голові Ради Народніх Міністрів. Починаючи з лютого 1919 року, Уряд У.Н.Р. весь час фінансував українські кооперативні ін- ституції, чи то бажаючи дати їм змогу налагоди- ти постачання армії, чи то на закупку за кордо- ном річей першої потреби, чи то для яких інших цілей. Розглянувши де-які документи в цій спра- ві, як от: закон 4 лютого 1919р. ч.І43 про ви- дачу центральним кооперативним установам 286.000.000 гривень, закон 9 квітня ч.264 про видачу ім же 500.000.000 гривень та інші, я зауважив, що українській кооперації в різні ча- си було з Державної Скарбниці видано величезні кошти на певних умовах, головним чином в позич- ку і що до цього часу кооперативні установи цих умов не додержали. Одже, я вважав би за доцільне, особливо маючи на увазі сучасний скрутний фінансовий стан Держави, щоб в найскорішому часі було до- кладно з'ясовано, які саме грошеві зобовязання перед Урядом У.Н.Р. полягають на українській кооперації та щоб ій було поставлено певні ви- моги що до виконання цих зобовязань та до ви- рівняння своїх боргів, а тому прошу Вас, Пане Прем'єре, взяти негайно належних заходів що до розвязання знятого мною питання і про наслідки зробити мені доповідь. Петипро (в. р.) Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОР І Миронов 576 До Пана Голови Ради Республіки. Тарнів. Маю за честь надіслати до відома Вашої Екцеленції копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до Голови Ради Народних Міністрів в справі розв'язання питання про вирір українською кооперацією своїх боргів перед Урядом Керу Генерал-Хорунжий Петрів, посланий мною для інспектування інтернованої в таборах армії, по поверненні з командировки, устно доповів мені про слідуюче. До табору "Ланцут" в місці розташування 5-ої Херсонської дивізії прибув представник Державного Контролю для вияснення грошової відчитності дивізії. Цей представник замість того, щоб взятись за ревізію шляхом, встановленим в законі, дав 10 діб для приведення цієї відчитності до порядку. Прошу Вас, Пане Державний Контрольоре, доповісти мені, чи згаданий Контрольор в даному разі поводився згідно з інструкціями, зазначеними в законі і чи відповідає таке його поступання інтересам скарбу. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Міністрові Ісповідань. /Копія. Міністрові Закордонних Справ і Міністрові Юстиції/. До мене дійшли відомості, що де-які на ші Посольства та Місії беруть на себе роз- в'язання шлюбів, видаючи про те формальні посвідчення громадянам У.Н.Р., пробуваючим за кордоном. Не знаючи такого закону, який давав би нашим закордонним представникам права від- повідних духовних інституцій що до розвя- зання шлюбів, прошу Вас, Пане Міністре, до повісті мені, чи були повідомлені Ви про ці випадки та 2/ які були Вам дані в цьому відношенні через Міністерство Справ Закор- донних директиви. Пейчовський Посвідчує. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Шарпин В ортодоксальному житті! Іоанн Василь Нагляду ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. Капковича на твому благу. до п. Миколи Закора - бр. Монючи і Міністре - Співдружую мої фунтову з Вами на першовипуск докладі Вашому вбій, власним за необхідне, або Ум вчини виготовлених латоїв для Загальнення інспекцією У. Н. Р. перед урядом Аргентинської Республіки, яким варто життя належно назву всій Республіці Моряна потрібного фунтового пропонуючи а цієї справи були також у переломах від майбутньої: І. Чапа. Тро Вами заходи проти мене повинні ми З правдивою латою ГОЛОВІ РАДИ РЕСПУБЛІКИ I.A. Ємєнко-Чопівському. Величановий Іване Дмитрійовичу. Тяжка історична однодвідальна доба нашого національно-державного будівництва вимагає від мене звернутись до п.п.Членів Ради Республі- ки з цим листом. Проти п.п.Членів Ради Республіки пригалати, з якими цілями та на- діями приступали всі течії політичної думки нашої до створення ви- щого державного органу. Він мав сконсолідувати наші змагання, скріп- ти нашу волю, надати енергії і сили моральної тим, хто безпосередньо на власних плечах несе нелегку навагу тимчасового становища /вояки, урядовці/ і таким чином надавати відповідного темпу всій урядовій пра- ці, показувати і своїм і чужим поставити нації незломній волі, здібної в часи змученого ковзання наповнити живим звістом творчої праці ви- моги державного будівництва. Здійснення цілей, надій, планів, що виязувались в працю Ради Ре- спубліки, змагається того, аби Члени Високих Зборів уникали по можливості всього того, що вносить розбрат і зменшує темп в праці. Треба усвідомити собі, що існують восемь інші завдання і методи пар- ламентської боротьби для тих парламентів, які працюють на різноманіт- терені більше-менш нормальних обставинних, як для тих, хто примушений працювати поки що лише для скріплення національно-державного рокту, для утворення лінії кістяка державного організму, котрий лише після повороту на терен України оживе кров'ю, нервами і працею всіх твор- чих сил країни. Коли для парламентів першого характеру не тільки неможливо, але й не слід затуманювати чи обходити мовчанкою всі суперечки, виникаю- чи на порядок денної життя, то, на превеликий валь, в тих обставинах які існують для Ради Республіки, вона не може доволити собі такої боротьби, особливо на перших порах свого існування, коли велика сила пекучих і невідкладних питань державної ваги стоїть перед нею. Не хто маниловини чи християнського всепрощення кличу я. Критика і то сувора повинна мати місце в дебатах Ради Республіки, але ця критика мусить виходити з ясного розуміння справи, з бажання поліп- шити систему й апарати державного будівництва; з прокуманої цінності тих корективів, які пропонуються до дотеперішньої практики. Така кри- тика в цьому однодвідальну і коротку добу нашого тут перебування допомо- же удосконалити і з'інтенсивнити засоби нашої сильної праці, але ж тільки така критика, по виниканні за горичого бажання допомогти справі, не перейде ніколи в демагогію в утворення мітинга з ділового забудан- ня Ради Республіки. Цього останнього, особливо на перших кроках Ради Республіки треба уникати. В цій ілюзії легко спровокувати нервові настрої тим людям та течіям, яких непокоють найменші ознаки держав- ної консолідації та скріплення. Во наслякому цього буде застій не тільки в працях Ради Республіки, але й у всьому державному апараті, неспокій і здеперсвовання всього громадянства, намученого трьохрічною боротьбою, прокидається вневір'я у воліття та воліття і збільшуєть- ся матеріальна нужда останніх. Розуміння того викликового стану, в якому перебуває влада Ради Республіки, повинно надати Членам її непо- хитного бажання залагодити в першу чергу безвідповідність намі на головнім потреби. Не можна допустити, щоб такий стан перебував далі. Без другий місяць засідає Рада Республіки, але Україну немає, того Ура- ку, який би мав довіряти Ради Республіки. Коли є держава в залагодже- ним апаратом до ступня добре належаного механізму, уникатиме хозготре- вачих кризисів Кабінету, і це я передодні диплісії кабінету наміча- ються основні домагання і способи їх поладжування, то тим паче нам слід пам'ятати, що всяке проволікання, велка затримка веде за собою цілу низку ускладнень і без того важкого становища. І от маємо такий стан річей. Кабінет Міністрів не існує, ніх ок- ремими групами точаться беззаконні суперечки, що до складу кабінету майбутнього Уряду, а Міністерські апарати виявляють мильність в роботі вичікуючи кінця кризи, і терплять на сваволу моральному стані, за- довольняти матеріальну нужду урядовців нікому і нічим, поки не утво- риться кабінет, а засідання Ради Республіки в ту пору, коли комна хвилина мусить бути використана, обертається в мітинг і навіть Прези- дія Ради Республіки мусить позаватись до демісії. Чи це є зборове розуміння державних завдань і пильна творча ро- бота будівництва. Звертаюсь до державної совісті і патріотизму Членів Ради Республіки і прошу як найскорше приступити до позитивної праці, обравши в першу чергу Міністерство. ПЕТЛЮРА. /р.з./ 16 березня 1921р. З оригіналом згідно. Миколаєвський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Закордонних Справ. Малозний Пане Міністре. Стверджуючи по розмову в Вами на черговому ко- клаті Вашому 16/III, зважаю за необхідне, аби ви зняли відповідних заходів для заступлення інтересів У.Д.Р. пе рез урядом Аргентинської Республіки, який визнав нашу республіку. Мотиви цієї пропозиції були вияснені в пер- сональній моїй розмові з Вами. Про Ваші заходи в цій справі прошу мене повідо- мити. З працтвною позагою Г. Пушкарев Депутатові Ради Республіки А. В. Ніковському. Після моїх переговорів з Головою Ради Республіки вважаю за необхідне доручити Вам справу в формуванням Кабінету Міністрів. В звязку з цим прошу Вас почати належні заходи і переговори і про наслідки мене повідомити. ПЕТЛЯРА. /р.з./ 16 березня 1921р. З оригіналом згідно. Мкртчановський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Міністрові Освіти. З огляду на можливість скорого повер- нення нашого на Україну, вважаю за конче потрібне, щоб Міністерство Освіти вжило за ходів для негайного перевезення з Відня та Берліну всіх запасів друкованих українсь- ких книжок на терен Польщі, звідки вже їх можна було б кожного часу доставити на Ук- раїну, а тому пропоную Вам, Пане Міністре, не забаритися з розв'язанням цієї справи. Одночасно звертаю увагу Вашу на те, що видавництвам, які одержали від Уряду субсі- дію на друкування підручників з умовою по- стачити їх на певний термін, Міністерство Освіти мусить поставити тепер вимоги вико- нати негайно свої зобов'язання. Посвідчую Керуючий Справами ДИРЕКТОР ІІ М. Миронов З отриманням Акта: М. Шевченко Фарбовський Товчо Варенції Головній Офісі в Києві Міністерстві Преси і Пропаганди. / Копія Прем'єр-Міністрів /. 14 Березня 1921 498 Тарнів. В листі з 13 грудня м.р. ч.ІЗЗ8 я давав Вам директиви і висловлював свої побажання, що до діяльності Міністерства Преси і Пропаганди, але обставини в яких ми зараз перебуваємо, спричинилися до того, що Міністерство не могло розвинути в широкому масштабі наміченої програми і таким чином наше громадянство на Україні не було в належний спосіб по-інформоване, як працює наш державний центр, які ставить собі завдання. Тепер, коли можливий розвиток подій в Росії може звідкрити Уряду У.Н.Р. більш широкі перспективи в справі дальнього державного будівництва, Міністерство Преси і Пропаганди має негайне завдання утворити в пресі певну об'єктивну кон'юнктуру, яка б засувала громадянству, в якому напрямку воно повинно розвивати свою діяльність, щоб допомогти Уряду в його державній роботі для скорочення налагодження нормального життя України. Перш за все треба подати докладні відомості про нашу державну організацію і освітити законодавчу роботу Уряду і Ради Республіки. Потім, в цифрах і актах треба засувати ту шкоду і ту странну руйну в економічному, господарському та культурному освітньому житті України, які сталися в наслідок біль- шовицького господарювання, зазначивши ті великі перешко- ди, які через це стануть на шляху Уряду в його твор- чій роботі. Для більш повного освітлення майбутньої роботи Уряду по поверненні на Україну, Міністерство Преси і Пропаганди повинно зібрати в інших Міністерствах доклад- ні відомості про плани їх роботи. Виченаведене пропоную Вам, Пане М іністре, для на- лежного виконання. Пезилорз Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Мирославський Грибінський Іван: Бєлозькович Новакович Володимир Відповідно. Тв. Міністерстві Преси і Пропаганди. /Копія Прем'єр-Міністрові, Міністром Військовому і Начальникові Генерального Штабу/. В звязку з роспочаттям праці в Раді Республіки, серед нашого війська помічається певна зацікавленість діяльністю її і окремих політичних партій. Цю зацікавленість треба використати в інтересах державних. Об'єктивна інформація про політичні партії в оцінках їх програм і порівнянням цих програм між собою являється, на мій погляд, не тільки доціль- ною, а і конче потрібною. Армія, залишаючись аполітичним фактором, яким розпоряджає державна влада для досягнення загально- державних цілей, мусить мати правдивий образ взаємо- відносин державної влади і тих громадських сил, які мають те чи інше відношення до державного будівницт- ва. Я вважав би за доцільне, щоб Міністерство Преси і Пропаганди, в порозумінню з Міністерством Військо- вим, зокрема з Генеральним Штабом та культурно-освіт- ними його установами, прийшло в цій пекучій справі на допомогу нашому військові і дало країнський огляд про Раду Республіки взагалі й порівняльну інформацію про політичні партії, додавши також певні відомості з історії кожної партії про ту роботу, яку вони зро- били за виборення незалежності України і про ті зав- дання, які стоять далі перед ними в цій боротьбі. Жадної тенденції чи односторонності звичайно не може бути допущено. Міністерство Преси і Пропаганди повинно стояти на цілком беззасторонній позиції в розгляган- ні цього питання. Гадаю, що ця праця повинна бути колективною і що до участі з ній обов'язково повинні бути притягнені культурно- освітні сили нашого Генерального Штабу, які при складанні згаданого огляду могли б увзгляднати, що до напрямку і тону цієї праці, спеціальні військові потреби в площині загально- державній, які обов'язують не втягати військо в боротьбу фракцій чи партій, а, залишаючи його під тим зглялом апо- літичним, разом з тим мати в його особі вірного і свідомого оборонця суверенітету і державності. З огляду на те, що справу цю я вважаю невідкладною, пропоную Вам, Пане Міністре, не забаритися з найскорішим її виконанням. Петрова /к.р./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Мишкович /к.р./ Кті Подільський ВИСОКОПОЛОВАЖНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ! З приводу зборів Нашого Межа Левицького і Мих. Цегли; Купчаловського. Тепер якраз час, коли можна дати нашому війську, в тім числі нашим старшинам, всесторонню підготовку для правні після повернення на Україну. В основу регулярної армії входить головним чином вишколення військове, а по відношенню до громадського життя армія повинна бути апологічною. На скільки характер нашої боротьби вимагає теж аполитичності армії, на стільки прийоми ворога вимагають від неї познай політичної свідомості. Не маючи часто навіть основних понять про партії, і старшини збиваються нераз в своїх переконаннях, що впливає на роспусженість і необ'єднаність у війську. По наведеному причинам звертаюсь до П. ОТАМАНА з проханням наказати вислати до лозіренної мені 6-ї Стр.дівізії лекторів, старшин Генерального Штабу, для прочитання ряду лекцій для старшин по фаху і лектора, котрий безсторонньо прочитав би для старшин ряд лекції про політичні партії і освітив би їх з точки зовсім безстороннього погляду. Лекторів прохаю заосмотрити у відповідні документи, хоч би і польської влади, про хви- леве відкомандирування до 6-ої Стр.дівізії.- З подібним проханням відносно старшин Ген-Штабу звертаюсь до Ген-Штабу в Ченстохові, а відносно лектора на тему політичних партій до П. Міністра УОЛОДНОГО і М. Міністра преси і пропаганди. Командир 6-ої Стрілецької дивізії, ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ А/III-21р. Олександр Кравський Міністерстві Фінансів. /Копія Премер-Міністрові та Міністро- ві Справ Закордонних/. Вдруге /з 16 березня ц.р./ зустрічаю в звітах Голови нашої Місці у Варшаві, що одержан- ня грошей од Польського Уряду за наші цінності /крести і медалі/, конфісковані польською владою в Рівному, затримується непредставленням з боку Міністерства Фінансів належних даних: І. формаль- них росписок і 2. згоди Міністра Фінансів на остаточно фіксовану суму, яку мав би поставити Польському Уряду наш представник у Варшаві. Прошу звернути увагу на неможливість проволі кання цієї справи з огляду на становище готівки в Державній скарбниці і потреби Центрального Уря- ду в законоденню належних і невідкладних держав- них потреб. Вичерпуючі дані прошу представити мені без- посередньо. Пешкова /к.р./ Посвідчує. Керуючи Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий /к.р./ Лодич, начальник відом. Тарасюк Володимир Голова Уряду "Ради Народних Міністрів" Волинський Офіс Вищих Справ "Народної Ради" Держави Тернополь 18 грудня 1921 р. № 504 м. Торнів До Голови Ради Народних Міністрів В жовтні місяці м.р. Військовий Міністр по-дав мені на затвердження, по Головній Команді Військ, проекти трьох статутів орденів: "Залізного Хреста", "Визволення" і "Республіки". Зважаючи на те, що потреба у встановленні ордену для відзначення бойових заслуг, на той час геройської боротьби нашої армії з ворогом, була негайною, спішне ж переведення цієї справи законодавчим шляхом, за відсутністю на Україні Ради Міністрів, було неможливе, я, по доповіді Військового Міністра, яко Головний Отаман Військ У.Н.Р., 19 жовтня м.р. тимчасово затвердив статути орденів "Залізного Хреста" і "Визволення", про що і було оголошено наказом по Головній Команді Військ з того ж дня під ч.033. Щодо до проекту ордену "Республіки", то цей проект затверджений мною не був, а, по моїх вказівках, його перероблено, відповідно до загально-громадського значення цього ордену. Знак "Залізного Хреста" виготовлено і нагородження ним вже переводиться, а знак ордену "Визволення" не заготовлявся. Взбракован прошаб. Нині, визнаючи за потрібне довершити цю справу переведенням її в законодавчому порядкові, я прошу, Пане Прємьєр-Міністрє, внести на розгляд Ради Міністрів додані до цього тимчасово затверджені мною статути орденів "Залізного Хреста" і "Визволення", а також проект статуту ордену "Республіки", разом з малюнками цих орденів, для ухвали і дальнього направ- лення; при тому вказую за необхідне аби до статуту "Визволення" було додано третє степень цього ордену Иєгипра (р. в.) Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Мароновиц (р. в.) Свідру правдивість: Миколаївськ Матвій Канадєл Телеграма. Маршалу ПІЛСУДСЬКОМУ. Варшава Бельведер. 18 березня 1921р. Сердечно вітаю Пана Коменданта з днем именин і жичу сил і міцного духа для дальшої праці на добро Польської Нації ПЕТЛЮРА. /р.в./ з оригіналом згідно. М.Кончаловський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ УНР Міністерство Зовнішніх Справ Терезина 17 Дека 1921 р. ч. 348 м. Магнів На лист від 9-го Березня цього 1921-го року ч. 448 Міністерство Зовнішніх Справ має за шану повідомити Вас, що воно не має відомостей про те, що де які Поста- сальства та Місії беруть на себе розв'язання питань. Єдиний був випадок, коли Міністерство Зовнішніх Справ пересла- ло копію відомлення Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР в Фінляндії, в контракту було зазначено, що до Постаства зверталось подружнє українець - фріка про батання розводу, при чому Посольство дало посвідчення, що з вону цивільних законів перешкод до розв'язання питань не мається, але розвід мусить бути переведений через новими шляхами, - і Місія просила надіслати відомості про відробки правні норми законодавства УНР, які торкаються цивільних питань. Макі відомаєтиме Міністерство Зовн- відоме надіслано до Департаменту Церковних Знешен Міністерства Закарпатних Справ 15 Грудня 1920 року N-90, містить іншими зазначивши, що тільки Церковні Ради на Україні (бувши Духовні Консисторії) мають право розказувати церковні милоби. Ці відомості і були в вищезазначеному випадку тими директивами, які дані були Міністерством Історичного Міністерства Закарпатних Справ в справі розказання милоби.: Міністр Історичний, Професор Т. Дубинський В. О. Директора Департаменту Загальних Справ (підпис) У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ епартамент Чужоз. Зносині "29" березня 1921 р. ч. 14/18/1934 Тарнів. На ч. 503 від 18/3-2Ір. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, для ласка- вого докладу Його Ексцеленції Панові Голові Ди- ректорії Головному Остаманові, що відповідно від- ношенню Міністерства Фінансів від дня 18-го лютого 21-го року ч. 722 - Міністерство зверну- лося 19-го лютого 1921 р. за ч. І253/995 до Укра- їнської Дипломатичної Місії у Варшаві з доручен- ням, вжити негайно всіх можливих заходів для до- буття грошової належності за взяті польською Владою в свій час із Рівенської скарбниці цінно- стей. Відношенням від 26-го лютого 1921 р. ч. І60/3 Варшавська Місія У.Н.Р. повідомила Міністерство Закордонних Справ, що для повернення належної Урядові У.Н.Р. суми за вищенаведені цінності не- обхідно доставити оригінальні документи, які єтверджували-б правдивість домагань Міністер- ства Фінансів У.Н.Р. Це побажання Міністерство подало до відома Міністерству Фінансів дня 17/3 -1921 р. ч. І355/І602. Напові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. 43 Зараз переслано Міністерством Дипломатичному Представництвові У.Н.Р. у Варшаві інструкцію вжи- ти негайно всіх заходів, щоби до отримання від Мі- ністерства Фінансів оригіналів-актів і інших ма- теріалів по питанню рівенських цінностей, добу- ти: від Польського Уряду хоч-би в формі задатку більшу грошову суму (в розмірі 10.000.000 польських марок).- Прийміть, Вельмишановний Пане, залевнення в моїй високій до Вас пошані МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Вас, завзятих борців, що напружуюте останні зусилля, оберегаючи рідну зату від ворога, до Вас, що перед цілим світом вкрили себе славою обороняючи свою Батьківщину, до Вас дорогих братів буде одне слово моє. Кати наші – більшовики скрізь поширюють чутки, що будцім то українські повстанці нищать єврейське населення. Я, Головний Отаман Українського Війська не вірю цьому, не віра, бо знаю народ Український, який, утиснений грабіжниками – завойовниками, сам не може утисняти народу ніщого, що так само страждає від більшовицького панування, як і він. Гляньте докола себе, припиніться уважно і ви побачите, що не тільки селянство, а й робітники, і ремісники, і торговці, одни словом все, що є на Україні живого і чесного, стогне під ярмом комуністів. Всіх, хто звик заробляти свій хліб чесною працею чи своїх рук, чи розуму, комунисти хотять загнати, як робочу худобу, до одної обори – комуні. Єврейське населення – дрібні торговці, ремісники та робітники – що як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також скривджене й пограбоване більшовицькими порядками. Крам з крамниць торговців, струмент і зарстати у ремісників відбирається для комуни. Хліба ж це не розорення для єврейського населення. Хліба ж загибаючи в голоду, пограбоване єврейське населення може радіти грабіжникам – більшовикам. Ні. Єврейське населення так, як і ви, селяне, жде, не діждеться визволення від комуністів – грабіжників. Коли ви зустрінете серед комуністів євреїв, пам'ятайте, що вони для свого народу такі ж запродаці – каяни, що забули віру і закони батьків своїх, як і ті з наших зрадників, що пристали до комуністів; і не справедливо було б складати вину за них на весь єврейський народ, як неможливо складати вину за наших зрадників – комуністів на весь український народ. Знаю, що таких запродаців відчурали чесна єврейська громада і яко зрадників свого народу плямувала їх. Я певен, що ви це добре розумієте і що не ви переслідуєте і нищите єврейське населення, а нищать його самі більшовики та ті бандити, які при комуні розслабилися на нашій землі. В своїй боротьбі з нашим народом більшовики не гидують ані брехнею, ані підкупами. На награбоване чуже золото вони, розіславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких гайблять нашу святу справу - визвольний рух нашого народу, маєсть борю, як бандитський погроми і на коми сторінці кричать про єврей- ські погроми, які ніби-то чинять українські повстанці. Робітництво і селянство же-яких держав Європи,що не бачили на власні очі більшовиків, мали їх на народолюбців, зірили накиненням на українських повстанців і до нашого визвольного руху відносилися підозріло. Але та сердечна зустріч, яку проливило єврейське населення при по- верненню нашого війська на рідну територію в минулому році, ті слю- зи, якими єврейське населення проводжало відступаюче наше військо і той шах, який охопив єврейське населення перед навалою більшовиків, ті де- сятки тисяч євреїв, що потягнулися за нашим військом, також зід більшовицької навали і що тут, разом з нами, на чужині ділять нашу долю і мріять нашими мріями,- все це переконало цілий світ, що банки- ти не ми, а самі більшовики. Тяжко мені чути цю більшовицьку брехню про вас, брати-селяне, і коли б серед вас заздалася яка паризна війська, що плямує усіх вас га- небними банкитськими зчинками, мусите викинути її з ваших рядів, не- гайно. Як Головний Отаман Війська Українського, я наказую вам:більшо- виків-комуністів і інших банкитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно і як один стати в оборону бідного змученого населення і через ваші військові суди розправлятися з бан- дитами негайно. В скорому часі я повернусь з Українським Військом і Урядом на Ук- раїну, і ті, що зходили наші справи, приставали до повстанців для грабунків і погромів, будуть суворо покарані по законах військового часу, як зрадники нашого народу та прислужники ворога. ПЕТЛЮРА. /в.р./ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 13 березня 1919 р. Ставка. З оригіналом згідно. М. Кошовий Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Курінцю Сидорові Івановичу Згідно Народної Республіки. До Пана Голови Ради Народних Міністрів. Вересня 19 го 1921 Тарнів. Се 517. При цьому маю за честь надіслати Вашій Екцелен- ції до відома копію заклику ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до населення України з 13 цього березня. Миронович Керуючий Справами Кригелевський. Начальник Канцелярії До Пана Міністра Єврейських Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, для поширення серед населення України копію заклика ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з 18 цього березня. Мозговин Керуючий Справами Кириллов Начальник Канцелярії До Пана Міністра Преси і Пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, для поширення серед населення України копію заклику ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з 18 цього березня. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Верезня 19 гг 1931 756. Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, копію вакли- ку до населення України ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з 18 цього Верезня з прозьбою розіслати цей заклик дій- пльоматичним Місіям і Посольствам нашим за кордоном. Мизочин Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Генерал-Хорунжого Тютюнника. Загальний. Квітня 14 21 639 Тарнів. З розпорядження Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому 500 примірників відозви ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до населення України з 18 березня ц. р. Кравченко Начальник Канцелярії Пшох Начальник Відділу До "Міністерства Єврейських Справ. Загальний. Квітня 14 21р. 638 арнів. З розпорядження Пана Керуючого Справами ДИ- РЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь наді- слати при цьому 500 примірників вільзви ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до населення України з 13 березня ц.р. Розеттніков Начальник Канцелярії Шмельов Начальник Відділу Керуючий Справами Директорії Української Народної Республіки Вересня 1942 М. Тарнів До Пана Генерал-Уорунжого РУЛОРО. З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Генерале, копію заклику ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до населення України в 18 цього березня. Миронович Керуючий Справами М. Кропивнєвський Начальник Канцелярії У. Н. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп. ………… ПРОПАГАНДИ ……… ЗЕРЕЗНА 26 дня 1921 р. № 84/709 Адреса: На відношення ЧЧ 534 і 541 від 25 і 26 /III/ 1921 р В сучасний мент з огляду на зміну Кабінету Міністрів і невиясненість стану Міністерства за- конопроект про асигнування коштів на операційні видатки, що в таким трудом був переведений на про- тяг 2-х місяців через фінансову Комісію, затриманий Це так відбidosа на праці М-ва, що воно примушено було обмежитися майже тільки одною інформацією Преси/що можливо провадити на незначні кошти, що відпущено на канцелярійні видатки по М-ву/ Таким чином поширення зазначених закликів і універсала в повній міри не можливе, бо в є на початок треба значних коштів на друк хоч по 10000 примірників цих документів в формі найбільш кори- стній для передачі. Але поки, що все що було можливим зроблено: І/ Ці документи розіслані "для друку по всіх часо- писах в якими він має зв'язки й між іншим до"Рідного Краю", якому наказано надіслати певну кількість /по 100, або по 50 / примірників нашим відпоруч- никам по перекидці літератури на україну , також розіслати це число по таборах по 10 прим. Зараз Міністерство приступає до спішного друку зазначених документів. МІНІСТР ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ директор департаменту До Пана Міністра Преси і Пропаганди В додаток до ч.517 з 19 цього березня маю за честь просити Вас, Пане Міністре, повідомити мене, яких заходів Ви вжили для поширення серед населення України заклику ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з 18 цього березня в справі припинення жидівських погромів на Україні. Цим питанням дуже цікавиться ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, а тому ласкаво прошу Вас не відмовити в скоршій відповіді для доповіді йому цієї справи. Миронов Керуючий справами Рудкашевський В. Начальник Канцелярії Депутатові Ради Республіки В.К. Прокоповичові. Після моїх переговорів з Головою Ради Республіки доручаю Вам почати переговори з фракціями в справі формування Кабінету Міністрів. Про наслідки прошу мене повідомити. ПЕТЛЮРА. /р.в./ 20 березня 1921р. З оригіналом згідно. М.Кременевський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. /Конія-Міністрозі Фінанців/ Ставка. Законом 5 серпня 1920 р. встановлено відсоткові додатки на утримання родин урядовців. Додатки ці, цілком справедливі за нормальних умов життя, коли родини урядовців перебувають при них, або мають з ними постійний звязок, за іншими умов здебільшого втратили всякую підставу. Вільність урядовців залишила свої родини на Україні і, не маючи з ними жадного звязку, позбавлена змоги матеріально підтримувати їх. Відсоткові додатки, одержані на родину, фактично витрачаються урядовцями на власні потреби, що з одного боку ставить його у привілейоване становище відносно сослуживців, а з другого - спричиняється до певної деморалізації чоловіків та батьків, що проживають гроші своєї родини. Одже, з наведених міркувань, а також зважаючи на тяжкий стан наших фінансів, я вважаю за конче потрібне, щоб постанова закону 5 серпня про відсоткові додатки на родину була переглянута та скорегована в той спосіб, щоби додатки ці видавались лише на тих членів родини, що знаходяться на утриманні служачого і фактично перебувають ними при ньому, або на території Польщі. Для інших членів родини я вважаю би за доцільне, щоби належні їм додатки переходились на українську валюту та складались до Ощадної Каси Державної Скарбниці, з заведенням до іменних книжок на кожного члена родини. Порушено вище питання доручаю Вам, Пане Премьер-Міні- стре, поставити на обговорення Ради Народних Міністрів та про наступне мене повідомити. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Миронович Міністерстві Народньої Освіти. / Комія Презьєр-Міністрозі і Міністро- ві Закордонних Справ/. Під час мого останнього перебування на ст.Варшава, Повіреній в справах нашої Мі- сії в Польщі Михайлів і Радник Міністерства Справ Закордонних Свєдських повідомили мене, що в найближчому часі до Токіо виїздить полі- ський посол Патек. Після належних перегово- рів з ними, він охоче згодився передати нашим українським організаціям на Зеленому Клині літературу, книжки, газети та інте. Міністерозі Справ Закордонних я дав від- повідні інформації в цій справі, пропонуючи подбати про її полагодження, але ж і Вам, Пане Міністре, належить знати відповідних заходів, щоб наші земляки на Зеленому Клині відчули заопікування їхньою долею в боцку на- шого Уряду, хоча б і в тій тимчасовій формі яка в даний мент є для нас можлива і щоб тим самим ми дали їм надію й на дальші зно- сини з нашим Урядом та підтримали дух нашої національної єдності та спільности. Вищеазачене припоручення маєте Ви не- резести в порозумінні з Міністром Справ За- кордонних і про всі Ваші заходи в цій справі мене своєчасно повідомити. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Свідчу кал. Віз. Умов, Міністрові Справ Закордонних. / Копії Прем'єр-Міністрові, Міністрам: Шляхів, Праці та Ісповідань /. Ставка. З доповіді в п.п.Міністрів про діяльність Міністерства зауважив, що, минаючи відповідні вимоги, в якими звертаються різні Міністерства до Міністерства Справ Закордонних про надіслання в закордону матеріялів, потрібних для вироблення тих чи інших українських законів та статутів, наші закордонні представництва таких матеріалів не подають, в наслідок чого праця Міністерств не може йти належним темпом. Таке відношення наших репрезентантів за кордоном до цієї справи цілком недопустиме і я вважаю за конче потрібне, щоб Міністерство Справ Закордонних негайно цю справу полагодило, а наколи б на перешкоді до виконання замовлень стояв брак грошей, то Міністерство Справ Закордонних мало би негайно порозумітися з відповідним Міністром і гроші одержати. Цю справу вважаю за дуже актуальну і прошу Вас, Пане Міністре, доглянути за скоршим її виконанням, переславши копію мого листа довідомленню п.п. посіл. (1) Петлюра (р. б.) Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Мирошніков (р. б.) УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Відділ " 21 " квітня 1921 р. № 3670 м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Саме Мик З. Спр. повинно позалучити Записовець і річних штатів у відповідь на відношення від 8 квітня бр. ч.623 одержане з Варшави, що майже не має ніякої спроможності на- стояти на висилці потрібних для інших Міністерств матеріалів з тих причин, що міністерству доводиться сплачувати звя- зані з виконанням їхніх завдань суми, на покриття яких Місці і Посольства У.Н.Р. не мають в сучасний момент від- повідних фондів. Міністерство Ісповідань, Внутрішніх Справ винні Міністерст- ву Закордонних Справ досить поважні суми, не думаючи, одначе, про тих повернення. З огляду на це, всякі прохання про збі- рання потрібних матеріалів для інших Міністерств не будуть надалі виконуватись, оскільки вони будуть зв'язані з видатками Щоби одначе піти на зустріч бажанням поєднаних Міністерств Міністерство Закордонних справ посередничитиме в придбанню цих матеріалів нашими Представництвами за кордоном тільки по попередньому повідомленню з їхнього боку скільки ці мате- ріали будуть коштувати і по вложенню відповідної на це су- ми до Скарбниці Міністерства Закордонних Справ з боку дано по Міністерства для пересилки її тому Представництву, що має виконати замовлення. Замалення поодиноких Міністерств на це, що Міні- стерство Закордонних Справ не робить нічого в справі заспокоєння їхніх домагань є безпідставні, що найкра- ще виказує долучена до цього справка. Додаток: Справка за час від І жовтня 1920 року до І-го квітня 1921 року. П. в. о. Міністра Закордонних Справ Овчаров во Начальника Ганцелярії Міністра А. Лагодинськ СПРАВКА. за час з І жовтня 1920 року по І квітня 1921 р. пер слано нашими закордонними Представництвами через Міністерство Закордонних Справ слідуючі книжки і видання, замовлені для потреб інших Мі- ністерств У.Н.Р. І. Для Міністерства Ісповідань У.Н.Р. /на руки п. Міністра І.І. Огієнка/ I/. 6/У. 1920 р. за ч. 784/2413 - від Посольства в Фінляндії; Постановлення о православній Церкві- в Фінляндії ч. 61,101, II5 " Сборника постановлений великого княжества Фінляндського. 2/. 25/Х. Від Консульства в Монакії. I/. Др Еміль Фрідберг "Десятка, Лербух" Дес Католішен Кірхен- рехтс" 2/. Др Йозеф Раймбергер "Ді Штаатс Кірхенрехліхе Штеллонг дер Звраїлітен ін Балерн" 3. Гірш + Гельмут -Пахельбель : "Гандвертербух дес байерішен Штааскірхенрехтс" 4/ "Ді Ферфасунгс-Уркунде дес Кеніграйхс Вайєрн унд ді ауф ді Ферфасунбецігйихен зонстіген Гезеце" III/. 13/XI. 1920 за ч. 608/3047в від Посольства в Соції Віблія на болгарській мові . IV/. 13/XI 1920. за ч. 604/304І від Дипломатичної Місії в Іраzi. I/. Гебауер-Ертль Граматика чеської мови /з примірники/ 2/. проф. Ценкль правописний словар чеської мови V/. 12/І 1921 р. за ч. 237/474 від Місії в Празі Збірники законів про цивільні шлюби та їх розводи. VI. 18/I. 1921 ч. 314 від Дипломатичної Місії в Вашингтоні Доклад про церковне законодавство та про церковну адміністрацію вв приміненню до державного життя в Сполучених Штатах. VII. 10/ІІ ч. 743 від Місій в Естонії, Італії та Посольства в Фінляндії Закони про цивільні шлюби VIII. 12/III. ч. I406 Від. Посольства в Царгороді. ДесПерсекуціонс дель гелінізм ен Туркі . Крім вищезгаданих видавництв пересилається Міністерству Іс- повідань періодично: I/ Вирізки із закордонних газет про цер- ковний рух 2/ відомості та видавництва. про. церковний рух і 3/ доклади наших Представництв про становище рта розвії церковного життя в даних Державах. Для Міністерства ародньоїОсвіти А.На руки п. Міністра І.І. Огієнка 30/XI 1920 за ч. 667/4II9 від Посольства у Відні I примірник академічних законів і розпоряджень Університетів б. Австро-Угор- щини. II/. 14/XII за ч. 743/4350 від Консульства в Монахії 24 24 брошури про устрій Баварських Університетів та матеріалів до Їх статуту. І німецький університетський календар III/ 14/XII I920 року за ч. 742/4359 від Посольства Фінляндії I російський Устав Александровського Університету та 4 фінські устави Гельсінґфорєького Університету IV/. 26/I. I92I р. за ч. 476/ від Місії в Лондоні. 2 примірники статутів Лондонського Університету Б. прямо Міністерству Освіти 19/IV I92I р. Від Ц рольства у Відні 84 брошури і книжок про організацію професійної Освіти в Австрії Крім цього пересилається Міністерству Освіти періодично . всякі відомості про шкільно-освітні справи та вирізки з за- кордонних газет по тим же питанням. Для Міністерства Пошт і Телеграфів. 30/XII I920 . за ч 473I /845 від Дипломатичної Місії в Празі -3- чеську урядову публікацію про телеграфічний апарат Боде. 2/ ІЗ/ІІ за ч: 818 - від Консульства в Монахії 5 інструкцій по організації бувшої баварської пошти. 3/ ІЗ/ІІ за ч: 1621. - від Місії в Угорщині - матеріали по н конструкції Мадьярської Головної Управи Пошт і Телеграфів. 4/ 28/ІІІ за ч: 1904. - від Посольства у Відні - ЗІ примірни ків поштово-телеграфних законів Австрійської Республіки. Крім цього надсилається Відділом Преси Міністерства періодич- но вирізки з закордонних газет про поштово-телеграфні питання. Для Державної Канцелярії. І/ 8/I -за ч: ІЗ20 - від Місії в Празі - збірник законів Чехословаччини за 1921 рік. 2/ 23/III за ч: 1788 - від Консульства в Монахії - збірник Баварських законів. 3/ 23/ІІІ. за ч: 1739 - від Місії в Швайцарії - Збірник законів Швайцарії. Крім цього стало надсилати: I. Посольство у Відні / по 2 прим. / 2. Місія в Швайцарії / " " / 3. " в Румунії / по I прим. / 4. " в Будапешті / по 2 прим. / 5. Консульство в Монахії / по 2 прим. / і по два а зглядно по одному примірникові офіціозів згаданих Дер- жав. До Міністерства Шляхів. І/ І7/ІІ за ч: 942. - від Консульства в Монахії - I. "Гезец унд Ферордунгсблат фір Кеніґрайх Вайєн" і 2. " Організаціонсфортріфтен". Крім цього надсилається періодично Відділом Преси Міністерст- ва вирізки з закордонних газет по комунікаційним питанням. -4- Для Міністерства Фінансів. I/8/Ш за ч: I3I8 - від Місії в Празі - "Вістник Міністерства Фінансів Чехословацької Республіки". Крім цього надсилається періодично: Відділом Преси Міністер- ства I/ вирізки з закордонних газет по фінансовим справам та 2/ доклади й відомості надіслані закордонними Представництва- ми по фінансовим справам.. Для Міністерства Народнього Господарства. Пересилається Міністерством: I/ Доклади Місій і Посольств по економічно-торговельним спра- вам, а В Відділом Преси Міністерства: 2/ вирізки з закордонних газет по вищезгаданим питанням і 3/ всякі журнали й газети, що торкаються вище згаданих пи- тань, які надсилаються до Відділу Преси Міністерством напими Місіями і Посольствами.- Для Міністерства Військових Справ і Ген. Штабу. I/ 30/Ш. за чч: I953 i I954 - від Посольства в Берліні - По І прим. закону про організацію німецької армії згідно з Версальським договором і умовою в Спа.- ПРИМІТКА: В багатьох випадках на висланні Міністерством відношення в ф справі надсилики для ріжних Міністерств У.Н.Р. потрібних мате- ріялів - Місії та Посольства надіслали списки рідковидних кни- жок а подари при цьому висоту коштів, звязаних з закупном тих- же, проходи надіслати їм на це піль відповідну грошову суму, бо за цілковитою відсутністю необхідних на купівлю грошей вони не мають змоги їх закупити. Копії цих відношень переслано Міністерством Закордонних Справ дотичним Міністерствам та вони не надіслали ще ніякої -5- відповіді ані грошей. Лучалося навіть, що Міністерство Праці зреагувало з при- дбання для нього через нашу Дипломатичну Місію в Будапешті матеріялів по конструкції угорських Міністерств Праці і Кому- нікації бо Місія просила надіслати на ць ціль 1000 корон угорсь- ких - авансом. За досі переслани Міністерствам книжки і ма- теріали ще ні одно Міністерство не вирівнало рахунків. во Начальника Канцелярії Міністра А. Шакалевича м. Тарнів. 19 квітня 1921 р. Пану Премьер-Міністру. Вельмишановний Пане і Ласкавий Добродію. В світлий день Великого дня вітаю Вас і Раду Міністрів. Од широго серця бажаю, щоби в цей день набралась Рада Міністрів надії та певності в прий- дешній день нашого Воскресення державного й перемо- ги над ворогом України. А маючи цю певність та мудро і інтенсивно-до- цільно працюючи, Рада Міністрів зуміє пережити страстний тиждень нашої державности на чужій тери- торії, щоби в Великдень державного повороту на рідну землю почати урядувати там на благо нашого народу. З правдивою повагою ПЕТЛЮРА /р.в./. І травня 1921р. До Пана Голови Ради Республіки. Маю за честь надіслати др Вашого відома, Пане Голово, копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 6 цього травня за ч.741. на імл Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Милевський Керуючий Справами Працьков Начальник Канцелярії Скіру. Хал. від. Укр. Голові Ради Міністрів. Розглянувши поданий мені на затвердження ухвалений Радою Республіки законопроект "Про припинення чинності окремих державних установ, зменшення штатів державних установ та затриманню допомогу звільненим службовцям", я знахожу: I. Надання Раді Міністрів права прийняти чинності окремих державних установ, не виключаючи цілих Міністерств, з числа яких багато істнує на підставі окремих законів /Езрейське Міністерство - закон 9 січня 1918р., Військове Міністерство і Генеральний Штаб - закон 12 листопаду 1920р. та ин./, - треба розглядати, або I/ як делегування від Ради Республіки певних функцій законодавчого характеру Раді Міністрів і то- ді постанови Ради Міністрів в цих справах мусять пройти останню стадію законодавчого процесу, себ-то затвердження Головою директорії, або 2/ як акти Верховного Управління, які також вимагають участі в них Голови Директорії, як голови виконавчої влади. Таким чином, як в першому, так і другому випадкові це мусить бути зазначено в цьому законі, як законі спеціальному. 2. Щодо скорочення штатів, то створення Комісій на парітетних началах по типу примирительних камер, що звичайно утворюються для полагодження конфліктів поміж наймодавцями та робітниками, цілком не відповідає природі самого закону, що має на меті, незалежно від бажання окремих службовців, переформувати державний апарат в найчистніший для збереження державної організації в сучасних обставинах. Намічений законопроектом порядок порушує права Міністрів, які, за силою артикулу 18 закону 12 листопаду 1920 р. "Про Тимча- сове Верховне Управління", самі безпосередньо вирішають всі спра- ви управління своїм Міністерством, а в тому числі і справи пер- сонального складу Міністерства, за свою особистою відповідаль- ністю. 3. Визначення заштатного утримання по ставках закону 5 серп- ня 1920 р., з переведенням цих ставок на українську валюту по кур- су І - 20, не бажане, бо може створити некорисний для нас преце- дент при майбутніх розрахунках в польській валюті з нашими конф- еренціями. Обережніше було би вказати, як основу, закон 18 червня 1918р., якого модіфікацією і є власне закон 5 серпня. 4. В проходженні цього законопроекту допущено формальних по- рушень. Так, урядовий законопроект не був в Раді Республіки зачи- таний, на голосування не ставився і Радою Республіки не відхиляв- ся; ухвалений же натомість законопроект повстав не в порядкові артикулу 27 Регулямину Р.Р. що до законодавчої ініціятви. Такий спосіб утворене цілком неправний прецедент і ставить парламентсь- кий Уряд в невідповідне даливве становище. Вищенаведені уявлення сталися через те, що Рада Республіки замість розвивати справу правного та матеріального становища службовців, які мали б залишитися по за штатом, в наслідок звіль- нення їх з посад через надзвичайні обставини, взяла на себе та- ко ж і дункції Ради Міністрів і окремих Міністрів. Отже, з наведених міркувань залишаю зазначення законопроект без затвердження і повертаю його Вам в порядкові арт.14 закону 9 січня ц.р. "Про Раду Республіки". Але ж, взажаючи справу припинення чинності де-яких Міністерств і скорочення штатів Міністерств невідкладною, прошу Вас перевести її в киття в спільному порядкові, яко справу управління, на визначе- них мною в цьому листі засадах. Печерська (р. б.) ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. 1 Качувану р. Р. Зак. Ям. Комісія виробила залежність внеску на Фадрів Лекенцюровку самовільне мейме внесення - чи це не суперечить ст 35-й Виборчої Держ. Нов Ряду та ст. 27 регульмінку р.Р. ? 2 Причинення гиньогри держ. удашся нових цілих мі- жфар, чиєть певно протидіря Лекенцювим емперам а че є податкові зовнешньо Управління ? Як вподору Законодавчого ст. 2. розд Ради всесв. /Евр. мій. Зем. Спрев,?/ 3 Куде 20=/ Нешившом подуллюв тирізан. до сточури льже предендент для мейбужного, яким скинується багато Потока вида при наших Розсудах; проведе до зниження курсу нашої валюти. Голові Ради Міністрів. В додаток до листа мого в 6 цього травня за ч.74І, в якому я, до речі, заперечив редакції того артикулу законопроекта, що в ньому йшла мова про заштатне утри- мання для службовців, взаємно фіксування марки поль- ської в сумі 20 карбованців небезпечним для нашої ва- люти, повідомляю Вас, що проти розміру виплати я запе- речень не мав і не маю, погоджуючись з тим, що служ- бовці наші повинні бути справедливо забезпечені. Разом з тим, вважаю, що ламати офіційний курс кар- бованця /І-ІО/ самому Урядові було б небажано і служ- бовцям слід би було зазначене утримання перевести та- ким чином, щоб одна половина його була виплачена по ставках закону 5 серпня 1920 року, а друга з грошового фонду в будь-якою іншою номенклатурою. Те ж саме можна вчинити, як я зазначав в листі з 6 травня, взявши за основу закон 18 червня 1918 р. і прийнявши річні ставки цього закону за місячні та збільшивши останні в ?0 ра- зів. Подаячи свої думки з цього приводу, ще раз підтверджую, що справу з скороченням апарату одволікати надалі не можна і належить її перевести негайно. Вважаючи разом з тим службовців наших, що міцно зва- зали свою долю з долею державного апарату УНР, за най- кращу частину нашої свідомої активної інтелігенції та за випробованих робітників на ниві державно-творчої праці, прошу Вас, Пане Прем'єр-Міністре, при переведенні скорочення подбати також і про те, щоб службовців, які залишаться поза штатом, не було остаточно втрачено для нашої майбутньої державної роботи на той час, коли її можна буде роспочати в ширшому масштабі. Постанова Посвідчую. За Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Прихібський З орієнтації до Нар. Від. Укр Голові Ради Міністрів. /Копія Керуючому Міністерством Ісповідань /. Постою. Я вже мав нагоду повідомляти Вас, Пане Прем'єр- Міністре, про намір Керуючого Міністерством Ісповідань Професора І.Огієнка податись на демісію в звязку з тою ситуацією, яка утворилась для нього під час фор - мування Кабінету Міністрів на чоли з Вами і згідно.з якою Професор І.Огієнко перестав бути членом Кабінету Міністрів, ставши лише Керуючим Міністерством Ісповідань. Під час останнього свого докладу мені І" цього трав- ня Професор І.Огієнко заявив, що його намір є певний і категоричний, а рішення своє в цьому напрямку він має здійснити в найближчі дні. Не знаючи про Вашу позицію в цій справі, я вважаю за потрібне подати до відома Вашого слідуюче. Праці Міністерства Ісповідань я надаю досить знач- ної ваги з огляду на а/ великий релігійний рух, що пи- риться зараз на Вкраїні та прибирає виразний національ- ний характер і на б / інтенсивну працю, яку провадить Професор Огієнко, як Керуючий Міністерством Ісповідань, не дивлячись на численні несприятливі обставини. Я би сказав, що праця згаданого Міністерства є в даний мент по тих наслідках, які вона може дати для державної справи, дуже поважна. Я гадаю, що уступлення Професора І.Огієнка з керов- ництва згаданим Міністерством буде небажаним для справи В зв'язку з цим я прохав би починити належні кроки в на - прямку затримання Професора Огієнка на посаді Міністра Іспо- відань і, коли справа росходитьсья о формальні моменти, звя- зані з цією справою, то полагодити їх в інтересах останньої. Посвідчую. За Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ З пригніченням дякую Вас. кіф. Ушак а Пресвіт- Вінниця Вже мав нагоду повідомити Вам про намір в Керуючого Міністерства Левовідова проф. І. Огієнка погодився до Дніпра в Зелену, з тим середністю, яка утворилась для цього під те формування кабі- нету Міністрів несвяті з Вами і згідно з актом проф. І. Огієнка перероб бути митрополитом, якби слідом мав Керуючим міністром Левовідовим. Під час останнього свого з'їзду міні прор. І. Огієнко (12/1) заявив, що його намір є нев- жим і Катерининським архієпископом в цьому ту кандидатуру вже має Здійснили в найближчі нігті. Не знаючи про Вашу позицію в цій справі, я вважаю повинен до Відома Кемпельдур- га. Праці міністерства Левовідовського Десятка ближче вагу З огляду на а) великий релігійний рух, що шириться зараза України та прибирає виражений національний характер при інтенсивному працю, якщо проводять Міністр Лене пруд. Огінка, да Курочин мініспредсом Гепвідов, незмільно на пленки несприяні обробки аби скасувати, що правда званого міжнародного (в даний час при розслідуванні вони даєт градуальній справи, дуже по важливі. Або тоді, що урегульоване пруд. Огінка Ка 5 керовництво наданим мініспредсом буде небажанним для бурава. Узагальнення про цей випадок би поширили належні Кропки в напрямку Запоріжжя пруд. Огінка та апелі Миколи Лено відомо, що розробляється разом з нами. Закони перед ближчим бізнесом Раде Республіки, Котр. Це знайде суть і, коли справа розходиться в намерівленні формальні померли дуже з усіх судових та поліцейських органів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 16 травня 1921 р. ч. 482/15 Кан ., ім Директорії ОДЕРЖАНО Прийм /2 для 192 /р. вх. ч. 802 ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ШАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Чим маю за честь довести до відома Ва- шої Екскеленції, по справі порушень в ли- сті від 12 Травня Ч. 760: як слідує: Беручи під увагу поважність праці Міні- стерства Ісповідань і інтенсивну роботу п. Керуючого Міністерством Ісповідань Профес. Огієнка мною вже порушена була ця справа перед парламентарним блоком і вжиті заходи про оформлення справи затримання Проф. Огієн- ка на посаді Міністра Ісповідань. Про наслідки моїх заходів буду мати за честь довести до відома Вашої Екскеленції. Прошу прийняти запевнення в глибокій і щирій до Вашої Екскеленції пошани. Голова Ради Міністрів В.О. Директора Канцелярії Голова Директорії УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Червня 6 дня 1921 р. ч. 823 Розглянувши листування в справі санітарної допомоги нашим інтернованим в Польщі, я дохожу висновку що де-які урядові інституції та особи УНР виявили в цій справі таку інертність, таку бездіяльність та недбалість, якому можна дати лише одну назву: дер- жавний злочин. Закордонне Бюро УЧХ в Відні, з часу переходу на- шого війська на терен Польщі, піклуеться справою одержання санітарного майна для допомоги інтернованим. Де що йому вдалося одержати від окремих закор- донних червонохрестних організацій, але ця допомога була остільки незначна, що задовольнити (потреб не можна) всіх. Справа ж з одержанням допомоги від Міжнарод- нього Ч.Х. і Ліги Червоних Хрестів гальмується тим, що наші урядові інституції досі не можуть спромоглися подати відповідні відомості навіть про такі речі як кількість осіб, на яких має поширитись допомога, місце їх розташування, розмір потрібної допомоги то- що. За для одержання цих відомостей Уповноважений УЧХ і Закордонне Бюро УЧХ звертались кілька разів до Філії УЧХ при Діевій Армії, до Міністерства Справ Закордонних, до М.Н.Здор., до Військової Місії в Польщі, до Міністра С.З. і особисто і на письмі, а в березні ц.р. у Відні такі вимоги було подано Міні- строві С.З. персонально до його рук-і всі ці інсти- туції і Міністр С.З. досі жадної відповіді не дали. Не можна ж, нарешті, погодитись з тим, щоб ні одна з названих інституцій фактично не була в силі зібрати зазначені відомості на протязі І-2 тижнів, а проте Крім того, чому наші інтерновані сидять голі і босі, чекаючи на допомогу чужинців, коли ми самі маємо своє майно в Марселі, що за - куплене на державні кошти і передане кооперації. В лютому місяці в Парижу на засіданні кооператорів в присутності б.Міністра Фінансів Барановського було вирішено відправити для наших інтернованих 2 вагони Марсельського майна - білізні, мила та ковдр, але досі ця справа не полагоджена, хоча рімні експортові фірми пропонують свої послуги для перевезення цього майна до Ченстохови за незначний, порівнюючи, варт. Теж сталося і з тими медикаментами, що їх в осени м.р. передали французи Посольству УНР в Берліні; й досі вони лежать там без ужитку, бо на листа Закордонного В'юро УЧХ з березня місяця в справі пересилки цих медикаментів на терен Польщі Міністерство С.З. навіть не відповіло, а Посольство в Берліні без дозволу М-ва С.З. видати медикаментів не згоджується. З огляду на вищенаведене, прошу Вас, Пане Прем'єр-Міністре, вжити всіх належних заходів до найскоршого усунення перешкод, що через дивну легковажність та недопустиме недбальство приймачів (урядових установ та осіб, в ганебний спосіб гальмували досі великої ваги справу подання допомоги нашим інтернованим у Польщі. Посвідчую. Маркович Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ З оригіналом згідно Кор. Від. Йогараки У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ В справі порушений у листі Ва- шої Еккселенції від 6 червня Ч 823 мною затребовано пояснення од відпові- дних відомств для з'ясування й полагод- ження справи. Про дальший хід справи буду мати честь доводити до відома Ва- шої Еккселенції. Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Червня 11 дна 192 р Вх. Ч 889 ЗАКОРДОНИВ БУРО УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА . ч. 197 Відень, дня травня 1921 року. І. Візерштрассе 26/7. Закордонне бюро Українського Червоного Хреста має шану при цьому переслати відпис ч.183, від 12/V. и.р. з двома додатками ч.1528. до ласкавого відома. Голова Закордонного Бюро : Секретар: Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Червень 192/ р. Вх. ч.849 Закордонне Евро Укр.Черв.Хреста ч.185. Дня 12.V.1921 р. Відень І. Бісерштрассе 36/7. ВІЛПИС 89 До Високого Міністерства Справ Закордонних УНР. У відповідь на обіжник ч.1508/2345. з дня 11-го квітня 1921 р. Закордонне Євро Українського Червоного Хреста має шану надіслати відписи двох докладів в справі організації допомоги інтернованим одного з наших делегатів до У-го Міжнародної Конференції Червоних Хрестів. Висновки цих докладів Закордонне Євро ухвалило і звернулось до Уповноваженого Міністра УНР. п.М. Василька в справі протекторату Ліги Націй над нашими інтернованими. До наведеного в цих докладах Закордонне Євро дозволяє собі додати слідуючі зауваження : З закордонними Червонохрестними організаціями Український Червоний Хрест стоїть в тісних звязках і все дістав від них не мало мертв для України в загальній вартості на десятки мільйонів корон. В тім числі для допомоги інтернованим в Польщі послав Відділ Українського Червоного Хреста в Австрії два вагони санмадна, надзвартніша частина котрого суда пожертвована Італійським Черво-ним Хрестом. З проханням о допомогу інтернованим Закордонне Евро зверталось і до Міжнародного Червоного Хреста і до Ліги Червоних Хрестів. Коли ці прохання не дали бажаних наслідків що до організації допомоги інтернованим, то винов в ньому с передовсім інертність наших відповідних інституцій і апаратів. Через цю інертність ні одна із українських закордонних інституцій не розпоряджала конче потрібними для організації допомоги інформаціями. Ні одна з українських інституцій не могла виказатись перед - 2 - чужинцями організованою допомогою роботор для допомоги інтернованим, яка робота викликала б у чужинців довіру й охаяння нам допомогти. Тому всі наші прохання обмежувались загальними фразами, котрих за кордоном ніхто не слухав. Всі вони по неволі зводились до формулі: у нас є у Польщі інтерновані, про котрих однак ніяких конкретних і фактичних даних ми подать не можемо; Їм треба допомогти, саме в якій формі і розмірах теж не відомо, - допоможіть ради всякої гуманності. То ж не дивно, що уваги наші заклики не мали конкретних наслідків. Виключенням з цього сумного правила були хиба тільки звернення до чужинських Місій наших місцевих червонохрестних організацій на терені Польщі в справах їх місцевих потреб. Але й вони в результаті могли досягтись виключно місцевого не широкого значення. Тут ми мусимо зауважити, що Закордонне Бюро з свого боку робило все, щоби запобігти цьому сумному станові. Не кажучи про те, що всі потрібні інформації мусили о їх від центра, котрий стоїть біля справи, не очікуючи ініціативу периферії, ми мусимо підкреслити, що й ініціативи не сракувало. З часу перехода війська УНР на польську територію - з початку Уповноваження Українського Червоного Хреста а потім Закордонне Бюро многоразово і настоєдно зверталися до різних українських інституцій з проханням подати інформації потрібні для улаштовання допомоги інтернованим. Звертались: а/ До Рілії Українського Червоного Хреста при Дієвій Армії; б/ Двічі до Міністерства Справ Закордонних, при котрому було заведено окремий реферат по допомоговим справам для зносин з закордоном; в/ До Міністерства Народнього Здоровля ; г/ Двічі до Головної Військово-Санітарної Управи ; д/ Тричі до Місцевої Головної Управи Організацій Т-ва Українського Червоного Хреста на терені Польщі; е/ До Рільськової Місії УНР в Польщі; - 3 - Є/ Дє Військової Місії УНР. в Польщі ; /з справи від- х/ Нарешті особисто ї на письмі до Пана Міністра Закордонних Справ. Всі ці заходи остались даремними Відповідь й то сильна ? то сильно спізнену # недостаточну дістали ми для лише із двох місць : від Місцевої Головної Управи Орга- нізація Т-ва Українського Червоного Хреста на терені Поль- щі - / 16-го серпня 1921 р./ і від Головної Військово- Санітарної Управи письмом / 2-го березня ц.р. одержаним 25-го серпня 1921 р./. Із цих відповідей довідались ми лише про кількість розташування інтернованих в кінці січня, та про те, скільки сілля їм суло пожертвовано до нього часу. Решта названих вище інституцій, не зважаючи на важність і цільність справи допомоги інтернованим і на наші нагадування навіть не відповіли на наші запити. Не допомогло й звернення подане особисто до рук п. Міністра Н і к о в с ь к о г о, лід час чого перебування у Відні в серезні 1921 р. . Ще можна зрозуміти, що Місцева Управа Українського Червоного Хреста, яка в той час фактично складалась з трьох осіб запитих роздосуванням грошей для допомоги на дігіршій нужді, могла й не розпоряджати потрібними ві- домостями, тим сільше, що вона не мала права вільно від- відувати табори. Але ми не можемо собі уявити, щоб дій- сно ні одна із українських інституцій не мала таких відомостей, котрі в організованім гурті в 20.000. людей можуть бути зібрані протягом одного дня по всім таборам і котрі навіть почтов за тиждень могли б бути надіслані до якоїсь централі. Отже приходитьться констатувати, що в цій справі наша урядова машина проявила якусь надзви- чайну інертність, котрій власне й приходиться приписати честь наддільної шкідливості в справі організації допо- моги інтернованим. Крім того тут ми мусимо зауважити ще один факт над- - 4 - звичайного значіння в під справі: Десь в Марселі лежить санітарне маїно закуплене УНР. і передане кооперативам; маїно, не великої частини, котрого вистачило б для організації допомоги нашим інтернованим. Як представник УНР, так і коо- перативи зобов'язалися, що це маїно не стане предметом тор- говлі, а суде безплатно вжите для українського населення. Отже це маїно єсть так би мовити, публична/маїно/українсь- кого народа в розпорядженні кооперативів. Чому ж не маїно протягом ось вже більше як цівтора року не іде на ту мету, до якої воно призначено, а лежить у французьких складах оплачуючи, треба думать, у Францу- ській валюті своє переховання / а саме в адміністрацію / і в такий спосіб, сказати би, само себе поїдаючи. Чому наші голи і бої інтерновані козаки мусять конче чекати на допомогу чужинців, коли у нас є власні сорочкій і вороння. Прініпових перешкод проти такого вжитку з боку чу- жинців сути не може, а як би ж були, то Український Чер- воний Хрест береться в найкоротший час їх усунути. Закордонне Бюро кілька раз на словах і на письмі зверталося в цій справі до УправиКооперативів. Зверталось також словно і листовно і до Високопанованого Пана Міні- стра Закордонних Справ, прохаючи його впливу на Управу Ко- оперативів. Але ось уже четвертий місяць на свої заходи Закордонне Бюро йе може ні від якого дістати навіть відповіді. х/ Ми вже не судемо говорить, що таке відношення у людей х/ Примітка : Таких самих результатів досягнє Українсь- кий Червоний Хрест, коли він кілька раз прохав, щоби частинка цього маїна була при- лучена до відправлених на Україну санітар- них експедіцій. - 5 - не лише до громадської інституції / і то в такій важкій справі / але й до приватного прохача вважається за недопустиме. Але ж ми мусимо звернути увагу Високого Міністерства на той факт, що в справі допомоги інтернованим і санітарної допомоги Україні не маємо грав фатальну роль: чужинці знають про нього, – колись кооперативи вели через Інтернаціональний Червоний Хрест перемовини про його перевозку; і на наше прохання о допомогу нам відповідають, що ми свого маємо масою досить, котрого не зуживаєм. В такий спосіб у Франції складається уява, що нібито ми своє законом для якогось негарного призначення, а чужого просим.... Подібну ж роль грають медикаменти, що їх передали іранцям в осени минулого року. Посольству УНР. в Берліні, і що її до нісі пори лежить без усякого впливу в посольстві. Про ці медикаменти знає Німецький Червоний Хрест і Представник Інтернаціонального Червоного Хреста в Берліні. Отже ці медикаменти являються, так само як і марсельське майно, наглядним доказом того, на скільки поспішно нам треба санітарної допомоги. Закордонне Бюро Українського Червоного Хреста, щоби запобігти лихові, що ці медикаменти в Берліні хоч очей не муллили, котило прицямні перевезти їх до розпорядження димостями Місцевої Головної Управи на терені Польщі, або до Головної Військово-Санітарної Управи, чи Міністерства Народнього Здоровля. Звернулось Закордонне Бюро в цій справі з початку серпня н.р. до Високомайнового Пана Міністра Справ Закордонних УНР., але її по цей день чекає на відповідь. А коли воно звернулось безпосередньо двічі до Посольства УНР. в Німеччині, то Посольство відписало, що ці медикаменти знаходяться в розпорядженні Міністерства Справ Закордонних і що без його заращення не можуть бути рушені з місця. Нарешті ще один факт з тієї самої сумної епохи. - 6 - Закордонне Бюро розвиваючи ту ідею, яку вже реалізували деякі Посольства УНР., хотіло відчинити при всіх українських урядових і громадських інституціях за кордоном Червонохрестний збір дертв на інтернованих. Цей збір, як ся того суло легалізувати на деякі випадки /візи, паспорти / як збір обовязковий міг би дати значні суми. Закордонне Бюро склало статут цього збору і послало в листому н.р. до Високого Міністерства Справ Закордонних на затвердження Уряду УНР. Але к зносу та сама картина : і до нині жадної відповіді не час, не знаходячи на те, що через п. Референта в допомогових справах при Міністерстві Справ Закордонних, Закордонне Бюро просило о прискорення рішення. З огляду на вищенаведені приклади , додержуючись офіційно приписаного нам порядка, по котрому всі зносини з закордоном в допомогових справах мають йти через Міністерство Справ Закордонних, Закордонне Бюро Українського Червоного Хреста наважується ще раз звернутись до Високого Міністерства з уклінним проханням о ласкаву відповідь на такі питання :чи є у пис тає державна інституція, щоби через неї можна було залагодити вище наведені та подібні їм пекучі справи допомоги нашим інтернованим козакам. б) В який спосіб до неї треба звертатися, щоби одержувати відповідь в світ час і не заставатися в допомогових справах по заду так Росіян, як і всіх інших народів сувої Росії. Голова Закордонного Бюро : Ар. Е. МАТЕРІНКО в.р. Члени : Д-р А. ОКСЕНЕНКО в.р. Д-р Л. СКУНЕВСЬКИЙ в.р. К. ЧАЙКА в.р. З оригіналом згідно. Секретар: Клaska ГОЛОВА ВІДДІЛУ УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА для допомоги полоненим Українцям в Австрії. ч. 1528 а дня 22. квітня 1931 року. м. Відень. Закордонного бюро Українського Червоного Хреста ВІДНІ. ДОКЛАД в справі допомоги українським інтернованим. Виконуючи доручення Закордонного Бюро УЧХ. відносно організації поборювання венеричних захворювань серед наших інтернованих в Польщі, ми з п. М. Ге під час нашого репебування в Левневі отарались зібрати інформації взагалі чи не можна би організувати в ширшім розмірі допомоги нашим інтернованим. П. М. Ге познайомив мене з д-ром Де - Пейером, котрий в Лізі Червоних Хрестів завідує відділом боротьби з туберкульозом. Де - Пейер направив мене до Мр. Кляряка, завідувачого венеричним відділом. На порядку цього останнього ми з п. Ге внесли до Ліги Червоних Хрестів прохання, копію якого до цього має шану додати. З цим проханням по вказівкам Кляряка пішли ми до проф. В ін сло у, захового санітарного референта - епідемолога, котрий того дня, 11-го квітня, мав від'їхати на Конференцію поборювання пошестей в Польщі, яка почалася 10-го квітня в Варшаві. Проф. В ін сло у заслугував нам, що на підставі умови поміч лігок і інтернаціональним комітетом Червоного Хреста, / до нині це не опублікованої/, наше прохання має перейти через Інтернаціональний Комітет, тому що воно торкається допомоги інтернованим зовнірам. На це ми відкликали - 2 - наше прохання в Лізі Червоних Хрестів і подали подібне ж про- хання до Інтернаціонального Комітету, з мого поясненням запис- кок, яка мала на меті засувати, чому ми зверталися до Ліги. Копія цієї записки рівною додається. Інтернаціональний Комітет відправив це справу на заклю- чення ...ра ...р і к а до паршави. Висновки з моїх спостережень, що до можливості організа- ції допомоги нашим полоненим в ширших розмірах такі : I. В свій час своє то в грудні 1936 р., коли на допомогу ро - сійським біженцям переводились великі асигновки як грошами так і майном з решток демобілізаційних запасів, було не трудно добитися, щоби відповідна частина цих асигновок була передана для наших інтернованих. Але для цього треба було повести з українського бою окрему енергійну акцію з визначененою ме- тою, і то безпосередньо в центрах, які відали переведенням асигновок, себ то : в Парижі і Женеві. Щоби досягти бажаних наслідків, ця акція мала була чи дорогов докладної інфор- мації відповідних кол про події з нашою армією, кількість, розміщення й стан наших інтернованих, про конкретні їх потреби і форми бажаної допомоги /не в загальних фразах а в конкретних, найліпше чисельних даних/, а також і про нашу власну допомогову організацію і нашу допомо- гову роботу, бо тепер тому, хто сам для себе нічого не робить засаднично ніхто нічим не допомагає. Очевидно, що в цій акції велике, рішуче значення мали б особисті зв'язки з чужими ко - лами тих, по акцію провадили. Нове прагнення було таке, що як раз особистих зв'язків Укра- їнцям не бракувало, так само, як не бракувало і прохань та відзов в соку різних українських організацій. Але в нам ціл- ковито бракувало того, що було на потрібніше для успіху - інформації про стан справи. -3- І до нині ніхто з українських пре- дставників за кордоном, здається, немає докладних відомостей про наших інтернованих в Польщі. Найсвіжіші відо мості / доклад д-ра Модеста Левицького з кінця січня 1921 р. / привіз до Єневи я, і то відомости без вся- ких конкретних даних про потреби інтернованих і розміри нужди. То ж нема нічого дивного, що в тих колах, від яких влас- не допомога залежала б, не відомий навіть самий факт існування наших інте- рнованих. Мр. Клярк і д-р. де-Пейер з вели- ким зацікавленням розпитували мене про їх походження, розміщен- ня і правне положення ; про те, хто їх годує, яка команда в таборах, чи є у нас яка не будь своя організація і тд. Розуміється, що в таких умовах всі українські прохання були оставлені без уваги і вої наші заходи з гори були за- суджені на невдачу. Особливо не вигідно для себе представились ми відно- сно цієї справи з порівнянні з Росіянами, котрі : а/ регулярно подавали до своїх представників за кордоном докладні і рідкості не тільки про хід політичних по- дій, а й про санітарні та інші потреби свого війська, а по- тім своїх біженців. Для передачі цих відомостей вони широко користувалися телеграмою і радіотелеграмою. б/ «за запрошення / й кошт / Російського Червоного Креста в районі розташовання Бранглівського Уряду стало пере- будувала Місія Міжнародного Червоного Креста, яка мала своїм завданням, організацію санітарної допомоги населенню „Бга Росії“. Ця Місія стала інформувала про санітарний стан окупова- них Брангелем територій Інтернаціональний Червоний Крест, а через нього - Червонохрестні організації всього світа. З пер- ших днів евакуації вона подала телеграмою через Інтернаціона- льний Комітет до всіх Червоних Крестів заявки о допомогу ро- -4- сійським втікачам. На цей заклик багато червонохрестних То- вариств відгукнулось мільйонами / не в коронах а в фран - ках / асигнованнями. Мім іншим в їх числі були й ті Това - риства, котрі і до нас ставляться з неменшими симпатіями ніж до Росіян і не відмовились би й нам допомогти, як би знали про нашу нужду з авторитетних джерел / а не з наших загаль- них фраз / і як би були певні, що дані черги підуть на до- помогу, а не по вітру, / інтернаціональна контроля, або й кермування допомогою акцією, як це було у Росіян. / в/ Не задовольняючись цим, Росіяне вислали до Женеви і Парижу відпоручників, що особисто працювали на місці і осо- бисто знали про стан справи, про відносини й потреби серед утікачів / д-р. Адиминський і від Російсько - го Червоного Хреста, Свєнєв від Російського У - ряду, д-р. Єфремов Голова Союзу Замств і Городів та інші. / г/ Всі свої військову організація вони поставили до послуг допомогої акції, чим викликали у воїх чучинців врахняння великої енергійності і організованості. Лоча це врахняння й мало відповідає діяльности, але в воно зробило овій вплив на закордонні допомогої організації. д/ Улаштували в різних центрах Європи / Парижі, Римі, Женеві, Берліні, Берліні ітд. / бюро праці та робітні, котрі умозяли чиття у цих центрах для великої сили емі- грантів, і котрі, розповсюджуючи російські національні ви- роби / пляшки, різьбу ітд. / роблять одночасно велику пропаганду. не зважаючи на різні численні хиби згаданих росій - ських заходів, завдяки своїй систематичності, вони дали Примітка : - для українського суспільства може цікаво було знати, що Український Червоний Хрест на протязі часу з липня 1918 р. до червня 1920 р. старався реалізовувати ідею місій інтернаціонального Чер- воного Хреста на Українській території. Заходи ці не мали успіху тому, що УНК не зміг діста- ти для того потрібних, порівняльно дуже не ве - ликих коштів. в результаті міліардової допомогу російським збігцям. Отже приглядаючись до російської – далеко не ідеальної – роботи за кордоном, трудно утриматися від висновку, що наша бездіяльності несистематичності і незорухливості не можуть виправдати навіть тяжкі об'єктивні умови нашого сучасного буття, як брак грошей ітп. Принаймні дотиль, поки є у нас свої урядові й Червонохрестні осередки, а у них – представники у всіх центрах Європи. II. Завдання організації нашим інтернованим тепер, коли вже витрачено на допомогу російським збігцям такі великі кошти, є дуже тяжким. Велику вагу має для цієї справи той факт, що кермуючу роль в східних питаннях грають тепер погляди Англії з її політикою договора. З усіх розмов видно було, що Франція, а за нею може і інші латинські держави, зобов'язалась не підтримувати ніякого протибольшевицького війська за кордоном. "ємав все й думки про те, щоби наприклад, армію Ерагеля можна було й далі підтримувать так, як це робилось з початку. Коли говориться про допомогу російським в'язенцям, то тільки з точ- ки погляду їх репатріації, або переселення в таку країну, де б вони були прийняті як колоністи. Цей факт сильно утрудняє постановку питання про допомогу нашим інтернованим, котрі згідно концепції українських урядових кол, вважаються не просто за полонених яких треба відправить до дому, а за протибольшевицьке військо. Цікаво зазначить, що Mr. Клярк багато балакати на- віть про боротьбу з генеричними захоруваннями серед наших інтернованих, бо це, мовляв, „є протибольшевицьке військо“ і Червоним Хрестам не зручно брати на себе ініціативу в організації кому допомогти." Він радив мені звернутися з нашою справою до Ліги Націй, щоби вона дала - 6 - Лізі Червоних Хрестів відповідні мандат на організацію медичної допомоги нашим інтернованим і так би мовити, прикрила всю справу своїм авторитетом. З цього ясно видно, що загальна англійська політика щодо больших в'язнів у Лізі Червоних Хрестів; тим більше, — що подібних же порядків на протибольничий війська за кордоном держать і другі могутні чинники Ліги Червоних Хрестів — Америка. Так що при нинішніх обставинах не можна взає більше сподіватися такої широкої можливості улаштування допомоги нашим інтернованим, яка представлялася в грудні. До всього разу червоні Хресті самі не підуть на те, щоби допомагати нам і зодягнути й прогодувати тих людей, на котрих по вислову проф. Ерера, „це робляться різні політичні спекуляції.“ Але і це не значить, що для наших людей не можна взає зовсім нічого зробити. Росіяне дали добиватись допомоги і країн-ція вважає себе зобов'язаною допомогти їм при ліквідації тієї армії, котру вона в свій час поставила на ноги. Коли «сольне» зможуть добитись конкретних матеріальних результатів, то не бачено було би, щоб ми знову асталися по-заду, як то було в грудні минулого року. Що до можливих практичних заходів, то маю шану подати до високої уваги Закордонного Бюро слідуючі міркування: 1. Єдавалося б, що треба було би опробувати дорогу, яку нам радили в Лізі Червоних Хрестів, ось то дорогу через Лігу Націй. Резуміється, що перед Лігою Націй треба ставити не тільки питання про допомогу генеричним хорим, як то радив п. Клярк, а взагалі все питання допомоги інтернованим. 1. Треба нарешті надати порятунок з того становища, що як раз на тих місцях, де можна було б добитись для наших інтернованих допомоги, про них ніхто нічого не знає. Треба б добитись, щоби Закордонне Бюро Українського червоного хреста та українські урядові представники за кордоном, в Парижі й Лерні особливо, одержували стали інформації про те, що діється з нашими людьми, чого, де й скільки їм бракує і хто опи - -7- кувтъся ними на місцях. Політичне становище може змінитись, але коли ми самі не будемо мати інформації про те, чого нам треба, то ніякої зміни становища нелегко використати чи не зможемо. В. Треба й на далі енергійно використовувати безпосеред- ні зв'язки наших організацій з заводськими організаціями на місцях, як то робить Місцеве Головне Управа Організації Укра- їнського Червоно-Креста на терені Польщі. В такий спосіб можна час від часу діставати для наших людей хоч невелику, але дійну допомогу. Г. Справу допомоги дітям інтернованих та концінованих треба виділити з загальної справи, бо в цій справі найлегше буде досягти позитивних результатів. Докладні ін- формації про дітей є знову в самому потрібному передумовам успіху. Д. Вельке позитивне значення мала би в цих справах пуб- лікація в Revue Internationale de la Croix Rouge - про те, що зроблено в справах допомоги в українського бою, а особливо про те, що дано й зроблено чумницями. Така публі- кація показала б, що ми дійсно даємо собі раду в тим, що о- держуємо, і це у нас нема безконтрольності. То ж треба су- по б, щоб Закордонне Евро звернулося з запитом до всіх українських допомогових інституцій про названі справи. Е. Треба б нарешті з'ясувати в яртрой точці в якій не будь спосіб страву з морозельським санітарним майном, котре по чуттям само себе поїдає, оплачуючи у французькій валюті своє перехожання та адміністрацію своїх розпорядчиків. По- мимо того, що воно в такий спосіб само братиться для україн- ського населення, гоно в смах чумниць, котрі про нього зна- ють, являється доказом нашої malu fites , бо виходить, що ніби то ми своє маїмо переводим на гроші а до чумниці звер- таємось за допомогою. В цій справі за час молодого перебуван- ня в "чевві звернувся я в приватному листі до п. Новака, леника, ново-призначеного секретаря Української Діпльо- - 8 - матичної місії в Парижі, і в імені Закордонного Євро - до проф. Тимошенка. Копії цих листів додаються. В справі звороту до Мігі Гацій, позаяк вона обходить перед усього Українських Уряд, має дану подати окремий рапорт. СЕКРЕТАР Закордонного Євро Українського червоного хреста; Закордонне Євро ухвалило висновки цього кладу в засіданні 29-го квітня 1921 року. За Закордонне Євро Заступник Голови: Д-р А. СКОПЕНКО в.р. Секретар: К. ЧАЙКА в.р. В оригіналом згідно. Секретар: Ло Закордонного Бюро Українського Червоного Хреста. II. ЛОКАЛЬ В справі звороту до Ліги Наций з проханням о про- текторат для українських інтернованих в Польщі. Факт ратифікації Польщею Рижського мирного договору загрожує для наших інтернованих великою небезпекою. Виз- навши над ними суверенітет совітсько-українського Уряду Польща послідовно буде мусила віддати наших інтернованих до розпорядимости совітській українській Місії, яка має незабаром приїхати. Ясно, що совітський Уряд не залишає цієї справи, со вона його найбільше осходить. В мировим трактаті цілі справи уділе о особливу увагу / арт. 5 / Отже дуже можливо, що в липшм випадку наших інтерно- ваних в Польщі чекає така доля, яка спійкала наших поло- нених в Німеччини : насильна репатріація в звязку з по- літичними переслідуваннями. Не торкаючись тут інших можливих способів запобігти цьому лихові, я маю шану подати до високої уваги Закордон- ного Бюро слідуючи міркування з приводу ідеї звороту до Ліги Наций. Перед недавнім Міжнароднім Червоним Хрестом звернув ся до Ліги Наций з прохання взяти під свою опіку всіх утікачів в території сусвої Росії, котрих в Європі і Малій Азії нараховується разом коло 2.000.000. Відповідь Секретаріату Ліги Наций була прихильна. Д-р Брик - 2 - обіцяв мені відпис її до нас надіслати. Свої заходи робив Міжнародній Червоний Хрест по частин з власної ініціативи, а по частин на прохання ро- сійських та грузинських представників. З приводу цього останнього факта не можна до речі не зауважити, що небажано залишати справу в такім стані, щоб Ліга Нациї виносила якісь постанови відносно в с і х збігнів з території бувшої Росії на прохання Ліги о д них т і л ь к и Росіян. Тож здавалося б що а сахано, аби український Уряд через своїх уповноважених представників, з приводу факта ратифікації Польщер Рижського мирового трактату, звернув ся до Секретаріяту Ліги Нациї аби вона взяла під свою опіку наших інтернованих. Позаяк ми не перші догадалися звернутися до Ліги напій з цим проханням, позаяк це питання, як питання частинне, входить в те загальне питання, котре поставив уже міжнародний Червоний Хрест. / про допомогу всім збіг- нам з території бувшої Росії / і позаяк подання Інтерна- ціонального Червоного Хреста уже село предметом якогось розбору, то, очевидно, нам не можна нашої справи ставити, як справи цілком нової, а треба навязати наші заходи до попередніх заходів міжнароднього Червоного Хреста і до резолюції Секретаріяту Ліги Наций. Найважніше для нас є щоби наших людей не віддали приносово до розпорядимос- ти совітського Уряду на політичні переслідування. Конкретно кажучи для нас було б сахано, щоби для опіки над нашими людьми Ліга Нациї призначила свого ко- місара до Польщі. Виводи з такого призначення були б слідуючі : а/ Польща в особі цього комісаря мала б сильну моральну й юридичну підтримку проти Сольцевиків, наколис вона сама не сажала дуже тт ім на руку і сильний стриму- ючий центр в противнім випадку. - 3 - б/ Через комісара Ліги Напії було би легше залагоджувати справи матеріальної допомоги полоненим. в/ На случаї країнності, себ то коли є на перекір очікуванням затяглося с сучасне становище на невизначене довгий час, легше було би при допомозі такої високої міжнародної організації примістити коло якоїсь вільної праці в чужих країнах тих наших людей, для котрих поворот на вітчину буде неможливий", бо умови польського інтернату настільки тяжкі, що залишати в них людей на довший час - це значить засудити їх на фізичне "моральне каліцтво. Невигода для наших інтернованих може виникнути тільки тоді, коли питання було би невідповідно поставлене супротив Польщі. І то невигода така, щоби Польща часом не сказала, що, мовляв, коли Ліга Напії серед ваших інтернованих під свою опіку, то нехай же вона їх і годує. Інтернаціональній Червоної Хрест має таку евентуальність перед очима і росить заходи щоби її паралізувати. Що така постанова питання для всіх ворожих до нас вшепольських партій дуже бажана, це з очевидно. Але коли наші представники будуть мати проможливість на оці, то, гадаю, що при сучасній залежності Польщі від Міжнародньої допомоги, цієї можливості не трудно буде уникнути. Навіть на разі, коли б заходи наших представників що до призначення Інтернаціонального комісара # не привели до бажаних наслідків, то справу все таки варто було б підняти хоча б для того, щоби познайомити міжнародні чинники на всякий случай для судуччини з фактом істнування наших інтернованих : може коли небудь при евентуальній зміні міжнародної ситуації в цього ознайомлення можна буде витягти якусь реальну користь. - 4 - Було би самано щоби представник українського Уряду котрий мав ся перевести на справу увійшов в порозумін- ня з п. Ге , а через нього з Інтернаціональним Комі- тетом Червоного Хреста. Голова Відділу: К. Ч А Й К А в.р. Закордонне Бюро ухвалило висновки цього докладу в засіданні 29-го квітня 1921 р. За Закордонне Бюро Заступник Голови: Д-р. А. О К О Л Е Н К О в.р. Секретар: К. Ч А Й К А в.р. З оригіналом згідно. Секретар: Мадка ВІДПИС. ЗАКОРДОННЕ БЮРО УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА. 4.57. Відень, дні 21-го січня 1931 р. До Відень І. Вісерштассе 36/7. Пана Представника Українських Кооперативів за кордоном Х. Барановського Закордонне Бюро УЧХ. має чину запропонувати Управлі Центрального Об'єднання Українських Кооперативів за кордоном послуги УМХ, в справі перевозу на Україну і розподілення серед українського населення санітарного майна, до його залучення у франції і передав Кооперативам Український Уряд, - і прохває на відмовитися сповістити про своє завдання становлення до цього питання. УЧХ. до нині не зважаючи на всі сучасні, сполучені з міжнародним транспортом труднощі, мав можливість перевозу санітарного майна на Україну і це можливість використував останнім освільки має що до перевозу. Гадаємо, що та можливість може бути утворена й тепер, а з окрема сподіваємося, що Українському Червоному Хрестові вдасться поставити санітарне постачання для України під міжнародну охорону на X. Всесвітнім Конгресі Червоного Хреста, що має незабаром відбутися. Із офіційних джерел нам відомо про необхідність широкої санітарної допомоги в габорах інтернованих Українців в Польщі. А на Україні при останній санітарній нудзі зараз уже цілком вичерпані запаси санітарного майна, котрі ми переслали з експедицією Д-ра Холодного літом цього року. Всі наші лікарські установи остаються беззбройними й безпорядними в боротьбі з отриманим лихом України. Поби утримувати від вимірення десятки тисяч наших людей, котре буде бути потрібно організувати пересилку туди нових запасів санітарного майна - не чекаючи на всякі зміни в політичній ситуації там, більше, що коли в переданих Кооперативам запасах мається також і медикаменти, до можливо, деякі з них і не витримають дальшого переховання. Про українське санітарне майно у Франції відомо як Інтернаціональному, так і Французькому - і Американському Червоним Хрестам, бо в 1919 і 1920 роках Інтернаціональний Червоний Хрест на прохання Пана Голови Центрального Об'єднання Кооперативів А. Сербіченко, робив заходи в справі транспорту цього майна. А тому, коли УЧХ. знёрстеться тепер з проханням о санітарну допомогу Україні, то нас перш усього запитують, що Українці мають робити в своїм майном. В такий спосіб істнування небагато ріотелних і лежачих нерухомо українських санітарних заласів мимоволі стає на перешкоді в організації міжнародної санітарної допомоги Україні. Об'яв Закордонне Іеро Українського Червоного Хреста має пану прохати Вас о ласкате сповіщення : чи не згодилися б Управл. Центрального Об'єднання Українських Кооперативів за годиною, щоби : а/ Український Червоний Хрест на перших умовах, які би мали бути спільно вироблені, прийняв участь в організації перевозки й розділення переданого Кооперативам у Франції санітарного майна. б/ Поки Український Червоний Хрест звернувся до відповідних впливових міжнародних чиновників з проханням о допомогу й захист для цієї перевозки. В разі Вашої згоди нам в перших же кроків водно потрібно знайти ліні саме санітарні матеріали і в якій кількості маються у Ваших запасах. Голова. З.В.У.Ч.Х.: Д-р. Б. МАТІЄНКО в.р. Д-р А. СКЛЕННО в.р. Д-р Л. ОКИЛЕВСЬКИЙ в.р. К. ЧАЙКА в.р. З оригіналом згідно. Секреар: ВІДПИС. СЕКРЕТАРЬ ЗАКОРДОННОГО БЮРО УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА: Дня 8. квітня 1921 р. М. Женева. Пану Председателю Центрального Об'єднання Українських Кооперативних Союзів У ОРАНДІЇ Високославний Пане Професоре, В місяці січні б.р. Закордонне бюро Українського Червоного Хре- ста мало пану звернутись до Пана Х. Барановського за проханням поставити на розгляд закордонної Управи Укр. Кооперативів питання, чи не було б можливо вступити на допомогу нашим інтернова- ним в Польщі частинам передавного з доопорядження кооперативів марсель- ського маїна, - а також чи не згодніся Сп. Управа України Коопера- тивів прийняти продукт Українського Черв. Хреста для перевозки цього маїна на Україну, навіть в при допомозі Міжнародного Чер.Хр., або яких яких організацій було можливо забезпечити доставку його до укра- їнських штатів. Позаяк ми на це човно до речі не мали ним жістелі відповіді, і позаяк Закордонне Бюро не знає де зараз перебувають пр. Баран- новський та Св. О. Іненко, то не візьміть нам, Високосла- вний Пане Професоре за злочин як судемо прохати Вас ласка пої- домити Закордонне Бюро, по адресі : Відень. I. Ніберштрассе 26/7.,, чи не було їх часом зазначене прохання предметом наради Управи Юо - перативів під час пересування в Парижі Пана Барановського, і коли було, то яке прийнято рішення. При цій нагоді прохаж Рає, Високославний Пане Професоре, прий- няття визнання мої найглибшої поваги СЕКРЕТАРЬ ЗАКОРДОННОГО БЮРО УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА : Н. ЧАЙКА р.р. З оригіналом згідно. Секретар: Клак ВІДПИС Дніпро-Союз • Париж 28.IV.1921 р. До п. Секретаря Закордонного Бюро Українського Червоного Хреста. Високоповажаний Пане, Сьогодні мені був переданий п. А.М.Коваленко Ваш лист від 8-го квітня ц.р. В справі відправки частини майна, яке знаходиться в розпорядженні Українських Кооперативних Установ у Марселі для роздачі його біженцям і козакам має честь зазначити слідуюче : В початку февраля місяця я запропонував А.М. Сербінен- ко відправити де які речі з майна для роздачі біженцям у Польщі та Галичині. Під цей час прибув до Парижу Х.А. Вара- новський і на першому ж засіданні було постановлено відпра- вити для роздачі біженцям 1 - 2 вагони з білизною, милом та ковдрами. Для відправки треба було одержати дозвіл польської влади. 24 февр. мною була подана заява у Польське Посольство у Парижі і тоді ж була послана телеграма до Української Місії у Польщі / у Варшаву / з проханням прискорити одер- жання дозволу. Від Української Місії жадної відповіді одержано не було, Польська ж амбасада у Парижі сповістила як раз три дні назад, що в принципі такий дозвіл дано і що необхідно виконати ще де які формальності раніш відправки. Ми вживем заходів щоби ці формальності полагодити і відправити як можна скорше. - 2 - 6 одна значна перешкода це що в цей мент Парижське представництво кооперації не має готівки якою би оплатило провозний тариф, а на це треба більш 10.000.- фр. Надіймось ця справу в близьчому часі улаштувати і відправку здійснити. По постанові уповноваж. представників кооперації май- но буде адресовано бюро Українськ. кооперації у Ченстохові на адресу п. Мороза / готель Краковський Ченстохів /. Я думаю, що Б.У.К. війде в зносини з У.Ч.Хр. на міс- ці при розподіленні майна. Коли би Закордонне Бюро Укр.Черв.Хреста могло би до- помогти грішми на відправку / хоч позичково / це могло би прискорити справу. З щирою повагою Б. Тимошенко в.р. II Rue Bassono Paris За вірний відпис. Секретар: СЕКРЕТАРЬ ЗАКОРДОННОГО ІГРО УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА . м. Відень. 1. Ніберштрассе 26/7. Високоповажного Пана Професора В.І. КОЛЯНКА НАЙМ. II. Нас Вас звано. Високоповажний Пане Професоре, З широк подякою підтверджує одержання Вашого цінного листка ч.23. 19. 1921, котрий прийшов до нас уже в травні. Із цього листа Закордонне Ігро Українського Червоного Хре- сто довідалося з великим задоволенням про те, що справа ор- ганізації допомоги нашим інтернованим марсельським малюком зійшла, прийманні в принципі, а мертою точки. І прошу Вас, високолити мені ласкаво, за те, що я, не спитавши наперед ва- лого дозволу, взяв на себе сміливість переслати копії Вашо- го листа до Головної Місцевої Управи Українського Червоного Хреста на терені Польщі, бо там ця справа, як довідуємося, вишла на сторінки преси / „Українська Трибуна“ ч.12 /. Вуду просити Вас, пане Професоре, не відмовити в ласкавім погідомленні Закордонному Ігроці, або мені особисто, коли б в справі залишили які зміни. А тепер не можу не зазначити, що до які питання в цій справі для нас все є таки останньо невиясненими, особливо, поки за браком грошей ухвала Адміністрації України Кооперативів не зможе бути перередана в чиття. Як я уже мав шану зазначити в попередньому листі, Український Червоний Хрест зверталося ще в січні с.р. на сло- вах і на письмі через п. Х.Варановського з - 2 - предложенням своїх послуг на перевозку призначених для допо- моги полоненим річей, але в досі не одержав на сво в пропозицію навіть відповіді, хоча предложення це цей доді розглядалось, як пильна справа, а п. Міністр Х. і а- рановський на тільки обіцяв дати відповідь ще до X-ої Міжнародної Конференції Червоного Хреста, а навіть на зав цо ми можемо підняти на Конференції справу перевозки Мар- сельського санітарного машина на Україну. Український Червоний Хрест пропонував свої послуги викле- чно для того, щоби використати їх можливості, які стояли до його розпорядження. Правда «Український Червоний Хрест не роз- поряджає такими коштами, щоб він був в стані здійснювати на перевезенку машина 10.000.- франків / до рачі в оцінці с.р. Укра- їнських Червоний Хрест за 10.000.- франків міг купити малень цілий вагон білизни /; але натомість «Український Черво- ний Хрест:а/ має можливість вільної посилки річей до Польських таборів; 6/міг дістати на перевезенку, коли б вона йшла під червонохрестним пранером чужу допомогу. Коли б під час Х-ої Конференції Український Червоний Хрест мав від Кооперативів відповідне доручення, То не представило би великих труднощів, щоб її чужі червонохрестні організації могли би зробити для нас і безплатно, прилучивши наше машина до тих допомогоюних транспортів, які відправлялись від різних червонохрестних організацій до Польщі. В / І зараз експортові фірми беруть ся з гарантією улаштувати червоному Хрестові перевозку транс- портів санітарного машина з Нароєля до Ченстохова за оплатою тільки по 2.010.- французьких франків за вагон в 10.000 тон отже по ціні значно нижчій від тієї, котру, згідно вашого, па не Професоре, повідомлення, прийшлося би платити в Парижі.... - 3 - Високонавчений Пане Професоре, не візьміть мені, будь- те ласкаві, за зле, коли я Вам одверто скажу, що я боявся, щоб в ній справі не грали часом ролі які побудуть інші момен- ти, при коментів річних / можливо питання особистих сто сумнів і т.д. / Інакше трудно засувати собі кол такт; що та- кій громадській інституції як Червоний Хрест, у такий важкий справі, ля допомога інтернованим нашим громадянам, не дано навіть відповіді на кілька раз підняте прохання. Тим більше що це все не в перший раз, що Український Червоний Хрест так само не диставав відповіді, коли він просив п. Голову Управи Кооперативів А. Серсінена в 1919 і 1920 ро- ках прилучити частину народельського ма на до тих санітарних експедиції, котрі він тоді відправив на Україну. Не можу також не зазначати, що п. «Міністр А. Баран- овський» коли я мав честь з ним балакати в цій справі в січні о.р., казав мені особисто, що Кооператив мають і громад на пересилку ма на, від якоїсь з ними операції. А тому я з огляду на подзвичайну важність справи нава- чукс просити Вас, Високонавчений Пане Професоре, як україн- ського громадянина, не відмовитися взяти полього Вашого авто рітету і впливу в Управі Кооперативів, щоби таки довести справу до кінця, а також не відмовитися нас ласкаво повідо- мити, чи була оголошена під час перебування в Парижі пр. А. Серсінена і. Барановського пропозиція «закордонного» кра Українського червоного хреста, і як до неї Хвальна Управа Кооперативів поставилась. Висачте мені, будьте ласкаві, Пане Професоре, що я дов волю собі в такий спосіб вас турбувати — на малий честі бу- ти з вами особисто знайомим → з огляду на інтереси всієї спра- ви, нотра мене до цього приводить. З щирою 3 глибоких пошаною Квітка Голова Відділу VII в Апостолі. до місцевої Головної Управи Організацій Українського Червоного «Реста на терені Польщі, ЧЕНСТОХОВО. В звязку з статею п. дра М. Левицького в 12 ч. «Української Трибуни" і в додаток до посланої до Хвальної Управи під ч.194. кореспонденцій закордонного «Кро Українсь- кого Червоного «Реста, має шану подати до ласкового відома : відшмл мосі переписки з професором Тимошенком, яко- го коли не помилляюсь, кооптовано до Управи Кооперативів, в справі маровельського млина. В цілях координації наших висту - пів має шану просити вказівок та інформацій що до постановки оправи Хвальною Управою. Додатки : а/ Копія нашого подання /З.Р./ до Управи Кооперативів з лютого 1921 року; б/ Мій лист до Тимошенка з Леневи; в/ Копія листа Тимошенка; г/ Копія мого листа теперішнього до Тимошенка. Голова Відділу: Мага Копія: проект УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про Вищу Фінансово-Економічну Раду. На зміну й доповнення істнуючих законів постановити: I. для систематичної розбірки та попереднього розгляду найважнійших фінансово-економічних питань і справ, виника- ючих з осягу державного управління і законодавства Респу- бліки,утворити при Раді Наказуваннях "народних"міністрів - Вищу Фінансово-Економічну Раду. 2. Склад Вищої Фінансово-Економічної Ради ії компетенція і порядок ведення в ній справ визначається прикладаємим до сього тимчасовим Статутом Вищої Фінансово-Економічної Ради і доданим до нього штатами канцелярії. 3. Асигнування коштів на утримання Вищої Фінансово- Економічної Ради переводити в звичайному кошторисному порядкові по кошторису Міністерства Фінансів. 4. Закон цей звести в життя по телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів За Міністра Фінансів Лебідь-Юрчик З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ КОПІЯ. ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ ВИЩОЇ ФІНАНСО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ. Компетенція В.Ф.-Е Ради I. Вища Фінансово-Економічна Рада є дорадчий орган при Раді Народних Міністрів. Вона розглядає і дає висновки по фінансо- во-економічним питанням і справам,які вносяться до неї або окремими Міністрами або Радою Народних Міністрів ; вона роз - глядає також в цілому і дає висновок по щорічному респисові державних прибутків та видатків Республіки.В межах своєї ком- петенції В.Ф.-Е. Рада має право законодавчої ініціативи,яке здійснює через Голову Ради. 2. Складені В.Ф.-Е. Радою,в порядкові законодавчої ініці- ативи,законопроекти обов"язково надсилаються на попередній роздял і висновок відповідних Міністрів і вносяться Головою Ради до Ради Народних Міністрів разом з одержаними по законоп- роектам висновками відомства. 3. Висновки В.Ф.-Е. Ради обов"язково прикладаються до виго- товлених Державною Канцелярією на остаточне затвердження за- конопроектів булих на розгляді Вади. Склад В.Ф.-Е. Ради 4. В:Ф.-Е. Рада складається: I/ з Голови Ради,2/з Міністрів Фінансів,Народнього Господарства,Земельних Справ,Шляхів та Праці,або їх заступників,3/з представників всеукраїнських організацій,які обслуговують інтереси: а/промисловості взага- ли,б/ сільського господарства,в/банків,г/торгівлі,д/цукро- вої промисловості,е/зугільної промисловості,ж/залізної про- мисловості,4/ з представників кооперативних об"єднань снеки- вчої,сільсько- господарчої та кредитової кооперації по одно- му від кожного,5/представника всеукраїнського об"єднання професійних робітничих союзів і 6/одинадцяти постійних членів, які призначаються в склад Ради з числа осіб, відомих своїми знаннями в області фінансово-економічних питань. Увага. Порядок та спосіб представництва і визначення прав та окремих організацій на зазначене в цьому пакті представленні розв'язується інструкцією, яка має бути вироблена Головою В.Ф.-Е. Ради в переговорах з Міністрами: Фінансів, Народнього Господарства, та Праці і затверджена Радою Народних Міністрів. 5. Голова В.Ф.-Е. Ради призначається Радою Народних Міністрів і затверджується Верховною Владою. 6. Члени В.Ф.-Е. Ради зазначені в підрозділі 6-му §4 призначаються Радою Народних Міністрів з пропозиції Міністрів Фінансів, та Народнього Господарства в переговорах з Головою В.Ф.-Е. Ради, а члени, зазначені в підрозділах 3,4 і 5 того ж п. затверджуються Радою Міністрів на підставі мандатів від відповідних організацій. Увага. До звільнення території Республіки від ворога і при відсутності через те можливості встановити нормальнє представленнє воно може бути змінене призначенням в склад Ради членів, зазначених вище організацій /підрозд.3,4 і 5/ 7. Постійні члени В.Ф.-Е. Ради, які не займають державних посад, мають право на грошове задоволення в розмірі встановленому нормальними штатами для посад четвертої класи, а члени В.Ф.-Е. Ради, які знаходяться на державній службі отримують лише винагороду за кожне засідання Ради в позаслужбові години, згідно істнуючим правилам. Увага. У виключних випадках і лише по пропозиції Голови В.Ф.-Е. Ради, за згодою Державного Контрольора, постійним членам цієї Ради, які не займають урядових посад, може бути, посланою Ради "Народних Міністрів", призначаємо і більш ніж зазначене в п.6-му грошове задоволення. 8. Голові В.Ф.-Е. Ради надається право запрошуувати на окремі засідання її, а правом дорадчого голосу, також осіб, корисних своїми спеціальними знаннями при вирішенні Радою тих чи інших питань. Порядок ведення справ В.Ф.-Е. Ради. 9. В.Ф.-Е. Рада розпочинає свою діяльність, коли в склад ії увійшла третина членів, зазначених в § 4, в тому числі Голова Ради. 10. Справи у В.Ф.-Е. Раді вирішуються простою більшістю голосів, при чому при поділі голосів нарівне, голос Голови дає перевагу. II. Постанови Вищої В.Ф.-Е. Ради є дійсні, коли в засіданні ії присутні: Голова, член-докладчик і не менше, як три члени Ради. 13. В журналі В.Ф.-Е. Ради обов'язково визначається як постанова більшості, так і думка меншості Ради, коли ця думка подана Секретареві засідання в писанній формі не пізніше двох днів після засідання, або коли вона в незній формулі робці голосувалась в засіданні і не зібрала більшості голосів. 12. Кожному засіданню В.Ф.-Е. Ради ведеться обов'язково окремий журнал, який підписується Головою, Секретарем і не менш як двома членами. 14. Ухвали В.Ф.-Е. Ради, разом з журналом і належними матеріалами, надсилаються Головою В.Ф.-Е. Ради до Ради Народних Міністрів. 15. При В.Ф.-Е. Ради, у безпосередній підлеглості Голови ії істнує постійний Секретарь і Канцелярія, згідно прикладеним до цього чатам. 16. Настінний Секретар і особистий склад Канцелярії В.Ф.-Е. Ради призначається Головою Ради. За Міністра фінансів Лебідь-Кричк З оригіналом згідно: Печатка Полтавської Надру Робано п. 15,0 За Чин 12. Архівний Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ КОПІЯ. ШТАТ СЕКРЕТАРІАТА ВИЩОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ | Назва | Кільк. | Класа | Розмір річного утримання гривнях | | :--- | :--- | :--- | :--- | | пеcади | осіб | пeсaди | ОДНОМУ | ВСІМ | | Секретарь | 1 | У | 24.000 | 24.000 | | Помішників секретаря | 2 | VI | 20.00 | 40.000 | | Діловод | 1 | VII | 14.400 | 14.400 | | Рахівників | 2 | IX | 9.600 | 19.200 | | Урядовців | 2 | IX | 8.400 | 16.800 | | РАЗОМ | 8 | | | 114.400 | За Міністра Фінансів Лебедь-Юрчик З оригіналом згідно: Ішчаковський Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ КОПІЯ. ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до законопроекту про Вищу Фінансово-Економічну Раду. За довгий час законодавчої роботи Уряду Української Народньої Республіки, що провадилася в надзвичайно несприятливих умовах боротьби за державну незалежність, не тільки для Міністерств безпосередньо зацікавлених в правильному, найдецільнійшому розв'язанню основних питань фінансово-економічної політики Республіки, але і взагалі для Правительства помічається брак належно підготовленої і систематичної праці національних фахових сил в області фінансів і економики. Значні зміни, на протязі короткого часу, урядового курсу в зазначеній вище галузі державного будівництва, а також відбиваль- ного персонального складу Центральних Державних Установ, відсутність як на місцях/так і в центрі державної діяльності ясно окресленої думки громадських органів, об"єднуючих певні інтереси різних промислових, торговельних або фінансових, а також і трудових верств населення Республіки, не менш інших тяжких обставин війни стоять на перешкоді до своєчасної належної підготовки і розробки законопроектів фінансово-економічного характеру, маючи таке величезне значення в державному будівництві нашої Республіки. Прикладений законопроект про Вищу Фінансово-Економічну Раду і має на меті, звичайно не в повній мірі, а лише почасті, задовольнити настирливу потребу нашої законодавчої практики. Безперечно, ще мати Вищу Фінансово-Економічну Раду в тому складі, який намічається пактом четвертим законопроекту, зараз неможливо, але беручи на увагу, що в сучасний мент по різним культурним осередкам Заходу безумовно мається багато людей з нашої батьківщини з належним фаховим досвідом і знанням, які не тим чи іншим обставинам перебувають за кордоном, треба вжити всіх заходів щоби притягнути цих людей до роботи, тим більш, що ні Статут, ні права Вищої Фінансово-Економічної Ради зовсім не зв'язує неурядових і членів рамками політичного програму та політичної орієнтації бо вимогає від них лише дійсно наукового або фахового досвіду в роботі та дорадчого голосу для законодавчих органів Республіки. В звязку з цим я вже звернувся до п.Міністра Закордонних Справ щоб через наші Посольства в культурних осередках за- ходу зібрали необхідні відомості про наших діячів відповідно- го фаху з метою використання їх для майбутньої праці у Вищій Фінансово-Економічній Раді. За Міністра Фінансів Лебідь-Орчик З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Протокол засідання Ради Народніх Міністрів, в присутності п. Толова Дирекції , 27 Листопада 1918 р. в м. Шаркові, Одеського р-8. Присутні: А. М. Левицький, А. В. Савіновський, І. Ніколайскій, с. Иль- мешенко, Ташкін, Олійко, Кабаков, Холодний , Пашкова, Орехимовський, п. Красний , В. Саговський, В. Прокопович, Посел К. Мазурев, А. Шири- він. Толова Рада міністрів А. Левицькій пише щодо Толова Дирекції від 28-го на цю дату. Писав пропонування листа в. Толова Дирекції Заявили, що маєт Фотоміл Іванові Ліній нами "політичної" роботи . Ми повинні дати та все запитання самим собі : чи ми маємо право провадити надані своєю дер- жаву роботу, чи ліквідуватися ? Ми не можемо ліквідуватись, тоді політичні переслідування нелегальні. Основне питання це - ми зупинимо чи залишимо Европу собою і своєю боротьбою, і чи буде Європа провадити дані бороть- бу з Добровольцями і допомогати антибільшовицьким силам. Якщо це ознанне питання буде вирішено позитивно, ми можемо робити їх і в Бороному. Спеціальна боротьба разом з Польщею дана нам пропуск наф- ту, ніде тут , яку ми мали до сорок 3 кіло. Ми повинні видбувати максимум енергії в нашій роботі Закарпатською. Коли наші представники Закарпаття не будуть виконувати покладення на них завдання, ми повинні боятися до кого бує ладної самійменованої і зробити відповідну Консеквенцію. Усе є робота Міністерства Закарпатських Співк, але вона не може бути сепаратною і без конфліктних Правительств. Коли в армії та у Найнових землях музика є небезпечним кахар Каран- тій то там не має в цимих Міністерствах. Музик виручальною міграції робити Гадзь бажаним буде тим усім. Я скажу, відповідаючи за Колине слово, що Коли ми не пійшемо шляхом, який з Завданням в Меті , ми не здобудемо У.Н.Р. Не виграємо на вашій потенції-н- кі боротьби України, а економ., навіть, що ми не будемо мати кі Занз- тима, то наша , те збудуєм втворення Нашої армії, тоді і мешкають до- робити Козаковській Альф, де допомогти 3 баг держав Європи. Де мілі у Колине или не будемо в світіні Проводу надані нашим боротьбі в вишкомому масштабі. Наша армія-кій висипається в армії його на виробництві своїми вищими ставленнями сильні європейських армій, підсумовуючи дивляться в майбутньому Світі. Без іншої ру- Торбенів син Збок інших ферм, ми кілос не зробили в 35-річному державі в велику Малураб. Кільк афшій в 300 - 400.000 робіт. Ми біг інспекційних син світарним і підсвірним мага не було. У повинно мага не узялі Правительство, використовуючи для цього афшій енциклопедичний вимог. Максим Смажок ливи всі кільк афшій і в тих часах повинен. Я мало певність, що дуже, високий минає і мають випробувати Душан Твердіт Задь. Але бетонні Запел не надають в собі синівського Мобель-Займ себе, а свої діяльності їх змушують тим. Або високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи в угодному залозі Рамен таємно висо- ступу. Повинна бути менш ефектна Оптована, якщо не мають, то їх Продавця Толемата на по- дружній роботи. Боржник в цьому Делегованні ми бетонні повинні надбати увагу. В Степані Ковенській Промисловості, неодно, або Правительство випускає з цих сортів пасив, і боржник до ринку вони Ве- магають Зрощень і Згори Емпіричність, як тобто що сводитись досвідом смерті. У цьому бо швидко й чинний вимог на цей під- боржник. У цьому уряду Трансформації Знімку. Сеню Пелет і майже уряду Трансформації Знімку. Товше Ради Міністрів А. Литвинський: Я надійшов дуже в Товщину Фрамою щоб це не робили електрифікація в зв'язку з касами Генералом Кантемировим - Деякі високий мага бути узяв на цих розподілених роботах, які погоджуються для робітників Кови, або кас Демпаний Займ. Я сьогодні докуме- мавши ганці про мої роботи Співмітні до реальних здійснення наших пігномових роботи, та додатково Міністерство мудро бере пігномовий (Мин своєї роботи), не знаючи Кламп-рецесів, які беруть кабінетом. «О Господь, уж, у кого в мають змогу бути майже без шляхетних душі роботи. Мене в серці мили: обкину всередині і мені жалко до Питання!» та що піднімають. Надходять на наші Законодавчі засідання, якими зроблено війська. Але ми не можемо назвати до Ельми. Ще в Канаджі Роза Міністерство високомовно да Всесвітньому Орієнтованому Економічному Поту, діти з пігномами і містечка Райи Міністерства, і їхні- довшер з громадським, менше в будь-яких елементах якщо Варі Міністерство та функції Державних Службам. У кращому думка писання Світлошній і Вол. Оф. моряни були в їх приватностях. Метою лікарського Загранзабови Варі Законодавчих Камерів, яка дуже піднімає агресивну роботу та і приймуть собі в них до нашої державної Думки. На той Законодавчий Комітет і де ведеться моя вища Секретар Шляхтина. Негативний Освітній Міністерство і Теренцієв мусить бути використаним для овочевої роботи в Общині і повинно змалювати облажую діяльність, яким можемо далі до них використовувати. Міністр Законодавчих Спец. А. Кирковський: «Я бачу, що основний імпрес межа - це - роботи роботи - з подвійною оцінкою думки смерті. Будь обережним, яким призначення жорстке підгруп робки, ми не збираємося С.Н.Р. пока на вже чинуємось елементи і кілька боку. Ми повинні, у цьому випадку, тимчасово використовувати всі можливості для роботи, якщо не можемо вплинути на її сферу, ми маємо зробити все. Уз. д. Розмір Міністр, лід найбільшого участь без ефекту - добрий - не може. Ми мусимо використовувати роботу для зв'язку роботи із всіма. Робота слідкуючи за діяльністю, яка була і Зміцнення Державного самоврядування Варі Міністерства. Будь уважним Кривинської. Коли ми використаємо всі собою, а ми можемо досить, коли ми Державно-податковий Величезний Спеціаліст, ми зуміємо Загранзабовицького, а в Елмі ми належимо собі інформаційним. Добре сьогодні себе і виготовляти навчання телеметрії для оздоровлення себе. Я не думав високомовно, що будемо підгрупами, народу, який - Міністр внутрішніх Справ А. Свєтловський: "Кожний з нас підтримує основні думки шефа в Львові. Вітаємся. Були деякі в роботі Міністерств, але все залишають від фронту, він оголошував роботу Міністерств. Кожен в Святополці на Кропи не зробив командора в честь наймуш і кожен не був невпевнений в честі війська, як це було /нормальні/ трохи. І в тину. Коли не буде Могорда в армії, коли не буде ніякої генералів на командуванні фронтом і наша праця знову не буде місцем бажання населення. На військових супротивних літаках впертих на Кам'янці, яким уряд, а за що в світлі не позбавлено, оскільки. У Могордівському фронту Міністерство Захоплення Держави та виховання /Міністерства/ непоміжливий зміст, бо цим замовляються [зобов'язання] до майбутнього. Але менш багато кількості на команду Могорда". Міністерство Захоплення - 7. ОЗІ ЕНКО: Ми думаємо, що розмовляти в обставини місця та Товариства Уряду повинно бути обговорення під час зрозуміння сучасних питань у Міністерстві. Міністр Єврейських Військ П. Краснов: "Я хочу витягнути цей шлях, як конституційний акт нашого заснування Революції, даним законом зобов'язуючись до Могордської, і все до Ради Міністерств, визначається виконання цих законодавчих. Заперечили ми своїми на одному з середньої статті нашої доробки, яким повинно бути, що чим активніші збори війська до нас та Товариства Уряду, ми маємо вирішити, що це буде збори війська і їх ставлення. Я звертаю увагу на цей момент: якщо ми не будемо протистояти розривам і обмеженням, то ми матимемо активніші збори війська та останнього заборони. Свобода волі розуміння фронту - Революція повинна перейняти і вирішити подальше продовження до того часу, поки не будемо змушеними шляхти на її підставі крізь революційні форми". Народжуючись в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - все загальне державне повноваження буде під час революції. Народжуючи в тих умовах, якщо ми до цього часу не будемо з обмеженнями - Велике значення має думка Соловьова відносно цих невідомих історичних даних. Мінцівці до болю високий родовище мінцівського. Ідеологія князівства, а місце не позбавлено Думка Кірковатова із професором Надтої високої влади. Поважають їх коли багатий Князь. Бурмистрович звернувся до керівників роботи Семен Драгановській . (Того ж у високому Калач Надруваної Рай складається іншість Драгановські Михайлович. Підбіг до моря Степана, охваченого дуже сильними на волі, узагальнює інші бурмистровські. І Князь ще добре залежить цу поток Вигородка. Згідно із тим, який дуже фундамент відповідає конституції . Мені повинні було місце пошукати, щоб він виготовляв мені загадки, а раз тима посилання певних видів. За цього погодовувався дуже важко спокусив. Миколай Прокопович — Я не узгоджую місця в Толсті Драгановській . Я приєднувся до Думки, аби цей місць був розміщений всіма елітними даними з огляду на схему. Думка двої високостаткових і місця, обговорювальних князів, тим саме Казанського. Протягом каменів князький розмір це той, що ми оглядаємося на схему в Новосилля. Першими каменями князький розмір це той, що ми самим і зобачили Другий оптимум. Ми повинні зберегти дві усі — вигури на нас схеми і зобачили Другий оптимум. Ми повинні (вигури) призначення маємо виконання до армії, об'єднаного до касетної КЗ — новий елементарний право інформаційну на моїх р. Друге. Посол Майєвич: „Я заготовленому місцю і їм вірно, але якщо в Толсті Драгановській, і мене така поприбла тим, придуманим Закордоном. Неважливий В'ячеслав чи загар перебували, розповідаючи фільми мін роками в диверсії. Мене мало бути поганою. Ця група іншої еміграції супроти Святого Володимира, який зробився в Єрусалимі. Під час місць євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Під час місць євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Казимир Воло- димирович. Якщо місце євреїв у розповідаючих археологах, ким докладно було доведено в Єрусалимі. Мене представником Степановиця — поганий — Відповідь на се вбрана у те, що згодом Х.К.Р. і Святостями був даний кінцевий припис до церкви, маєть віддалитися від них і стати благородними... Є погляди, що згодом с.г. мене. Мені неприродно думати А.В. цього таємного урядовця, як висвітлення більшого місця своїх постійних засобів: Х.К.Р. і диван його виконавчий секретар предварительний з обговоренням верховного Упр. уповноважених 2-го відомства Святості. Свт. Р.М. А. М. Кундін: "Я приступаю, і дуже багато маєть на цьому, щоб до думок висловлених виборчих міст: «Від кількості» та «всебічність самодержавства в Краї Святослава», що у священних мистецтвах і земельного права, яке було створено державними силами і до цього ж. Св. Відомство запропонувало Закони. Умови наприкінці 3-го розуміння не відповідають до їхнього. Мене тягне багато, і у квітні Канару, докторських наук. Якщо це моя, то я їм повинен вище не мають засобів для розуміння і загальних поглядів у кримінальному та Медичному Азарту. Нам треба втілитися до побудови, відкриття променевих джерел, які є концепції з боку Держави. На десять не можемо схильність взяти позбавленням до кожної із самостійних виступів. З предварительного дослідження параграфа, як це моя була збирається. Михайло Миколайович Степаненко: Ми обмежилися лише кількома пунктами. Пропоную сьогодні вартою спробу за Державою, створення повноважень цього Господина Орловського із Св. Миколи і Іллям V. А місце мене був у Р.М. Канарові, який відповідає на цю справу, що згодом обговорювали сьогодні і Державою. Того ж часу, Михайло Олександрович, як усі думки про Імперську-Міністерство. Неважко вказати на кадастровий двій Законодавчий Економічний Раду із Вар'я Миколайовича, який мав би змогу викликати всіх колег економістів. Мене цікавить той же момент заразність пошуків. Шлях народження даних думок. Михайло Олександрович: Я виконую з урахуванням симпатій до мореплавства Х.К.Р., аби не були ізольованими. Я маю Святу колегію, яка може бути посилена турбами на моїх діях р. Вар'я. Мене вбивали з виправдовуванням елементарними свідченнями за кордоном повернулися їх на самих їхніх місцях, як і Квітково-Демократичних. Святослав Економічної Корпорації в сфері створенням Держави. Якщо елементарність на географію мистецтва Михайло, Миколайович і Григорій Святослав. Товста Ефремовська: "Відповідаючи з думками за Раду держави в цьому запитанні, як був моя оцінка, що у країну не все доводиться. Мені здається про те, що постійно перед урядом виглядають, що немає завдання. Кожданина морських еміграцій і розробок на церкві, яка не має свого власного засобу для Х.К.Р., коли ми обриваємо до джерел висновку усіх до конституції, та жодна радикальна інша чи людина не може бути зроблена за розумінням. Як звичайно ні на високій посаді, підписаного до цього святого. Саме повинне питання, між Мих. Федором Савицьким - на єго та резонна сила за очевидною, яка не могла бути продовженням і в цілях. У світлому святості колегія всіх великих знань, то без кого не має тільки державної роботи. Я уважаю збираючи до цих висновків - кам'яні не зробили кардинальних реформувань, що до організації наших армій, ми не збудуємо. Усі думки я не погоджуюся в симпатичному святості. Могули, Камісарство нашої армії в бине має самих. Нам командній совіт, коли і краю, між тобою, ще й так всього; він не поважав свою Правительствення. Це і там збена. Зовнішнім Криминам цим 8-ї прокраїна дородила у рівних партізанських; ми їм наставили по дорогому бу погідною вони з урядом, і мій раз першування. Спробуйте вище розглянути три знаки, за яким маємо тіг не російської вітчизні; "Кому на б регенерати землі думу армію, що не малися без всіх курганських саджай; Звичайно іншість вимагає, корпорації озброєння наглядом, і бачили армійського панування не до- рослій келеман, яких їдень слідувався; У ним на мебли вузькою фундації для вико- вування армії - Статутний і уряд. Замкнутий собою збирає державу, яка повинна бути Радянською, ще й маючи мін- алітарів. Прокраїна міжною Правительством може за сама фундамент. В безпековому побудованні, аби цей міг бути розкочений Кримин електричним і обговоренням на кандидатську Звізанню Ради елітних військ. Місце обернених на фундаментальну Звізанню практичної відповідали з Кримином, пропагандою Комар- муністичного. Перед світовими державами незмінну нагоду і урядовий. Мене Зайцев, що Мирко Відрицький, як паном елітних військ ми бачимо статус належить. Це не французь- ку всі цих умовних державних нашої армії Молдавія будуть фундаментальними для наших СРК. В цьому випадку до них згода бути безпосередніми і Демократичними. Я звертаю увагу на договір, і змін реальних держав - Органодруму, розумна вимога й ефективна боротьба. Недостатньо миру допомогти їхам. Мілосердя може іншевицтво до- пустити цю тільки для р. Крим, але держава звичайно турбуватись про власну безпеку. Так я маю Гановський. Моя місця. Зах. Ст. особливо під час цього переговор- ного для, що було змінено і наступної виборчої кампанії. З державним Воробленням Контакту, що ми будемо обговорен- ня і фундаментальність. Так і Западського. Неважко бути не ко- велюві керуватись у всіх країнах і супротивних перенесень, які будуть додані до цих поглядів. Може елітність Волинської та Западської, викор- истання Святого Кобеля і місця, якщо з Украни. На цьому Звертаюся до команди, щоб вимагати всіх поглядів, або узгоджуватись розмовами м. о. Миронова А. Степанов Голові Ради Міністрів. Це в листопаді минулого року на засіданні Ради Міністрів, що відбулось в моїй присутності було порушено питання про створення Фінансово- Економічної Ради: Потім, в листопаді ім'я 6.Пре- м'єр-Міністра п.Діва якого я пропонував Раді Мі- ністрів у справу розвитку в спільному порядков: Мала також обміркувати не питання і "Фінансово- Економічна Комісія Ради Республіки, але як Уряд, так і Рада Р. слуги нічого не зробили, і Фінан- сово-Економічна Рада не тільки до сього часу не унікаціонує, але навіть не визнається законів до її утворення. Взагалі колишньою випробуванням всіх засоб- бів до поліпшення нашого фінансового становища і надачи майбутній прийом Фінансово-Економічної Ради велике значення, я не раз нагадую про не- гайність цієї справи і пропоную Вар. Пане Презьє Міністре, в найближчому часі поставити на обго- зорення в Раді Міністрів чите питання та життя заходів до перетворення його в дія. Посвідчує: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ ДОВІДЬ. В засіданні Ради Міністрів 29 листопаду 1920 р. порушено було питання про утворення Фінансово-Економічної Ради при Раді Міністрів. В листі з 2 грудня 1920 р. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив Голові Ради Міністрів поставити питання про утворення Фін.-Ек.Ради на докладне обміркування в Раді Міністрів і вжити заходів до вироблення в негайному порядкові відповідного законопроекту, який подати на затвердження. 29 того ж грудня Голова Ради Міністрів повідомив, що справу з утворенням Фін.-Ек. Ради передано Міністрові Фінансів для спішного вироблення законопроекту і внесення його в Раду Міністрів. 22 того ж грудня Міністр Фінансів просить Міністра Закордонних Справ допомогти в справі притягнення до праці проектуємий Фін.-Ек.Раді осіб, відомих своїм знанням сфері економично-фінансових справ. Нарешті, доповідь Міністра Фінансів на засіданні Ради Міністрів /3 січня 1921р. про утворення Фін-Ек.Ради було взято в черги. Михайловський Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ 4-го Червня 1922 р. До Пана Посла У.Н.Р. в Царгороді. Маю за честь надіслати при цьому до Вашого відо- му, Пане После, копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до Голови Ради Міністрів з 19 цього червня за ч.854 в справі матеріального забезпечення Царгородського Посольства. Мироновий Керуючий Справами Слізчу-Нас. Від. Михайло Крижанівський Начальник Канцелярії Голові Ради Міністрів. Черня 44 I - 953 постов. По останніх відомостях, які я одержав з Відня та Паргороду, наше Посольство в Парго- роді знаходиться в осталики окружному стано- ці, що йому загрожує повна ліквідація і то в умовах скандалу, який, звичайно, відбъється на авторитеті не тільки нашого закордонного представництва, а і цілого державного центру Е відомості, що кредитори вчинили позов за борги Посольства до ого Голови, і ніби то справа ця має розглядатись в російському кон- вульському суді, бо представник Антанти, яка окупує Паргород, відмовив місцевому турець- кому судові в праві розглядати цей позов. Посольство наше в Па ргороді може відо- грати тепер велику ролю в справі порозуміння з де-якими антибольшевицькими силами; воно повинно було б особливо опікуватися українс- кими громадянами, що у великій кількості опи- нились на Балканському півострові, перейшовши туди разом з армією Врангеля, отже, не кажучи про те, що на цю роботу Посольство мусить бути заозмотрено відповідними громадськими засо- бами, я вважаю, що завданням нинішнього дня є рятувати престиж нашого державного центру і за всяку ціну не допустити до ганебної лік- відації Посольства. Вільш року минуло з того часу, як при- їздив до Рамання бувший Посол в Паргороді п.Лотоцький і докладав Урядові про важке і прикре становище Посольства. І тоді, в оцінійних роз- новах з Вами попередником і Черуцим в той час Міні- стерством Справ Закордонних п.Лівицьким, як і пізніше в розмовах з Вами, я підкреслював конечність урегулю- вання справ Паргородського Посольства. В жовтні мину- лого року я писав бувшому Прем'єр-Міністрові озібного листа в цій справі, але всі мої заходи і розпоряджен- ня не були виконані, і ось тепер, через інертність і на дасивність нашого Уряду, Посольство опинилось в ката- строфальному становищі, яке дискредитує самий Уряд. Визнаючи, що дальше занехаяння цієї справи було би легковаженням питанням нашої державно-національної чести, я доручаю Вам, Пане Прем'єр-Міністре, в негай- ному порядкові поставити на обговорення в найближчо- му засіданні Ради Міністрів мою пропозицію - видати Паргородському Посольству з коштів, які в цих днях мають бути передані до Головної "карбниці потрібну суму для вирівняння боргів цього Посольства та будь-як мінімального забезпечення існування його надалі. Повідчує. Черуцкий Справами ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 23 червня 1921 р. ч. 792/1 ЕКСПЕДИЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь довести до відома Вашої Експедиції що мному 21-го червня листом Ч 797 доручено п. Міністрові Закордонних Справ пред- ставити на найблище засідання Ради Міністрів в порозумінні з п. Міністром Фінансів і п. Держа вним Контрольором проект полародження питання про фінансове положення нашої Місії в Констан- тиноплі. Голова Ради Міністрів В.О. Директора Канцелярії В. Титарчук На ч 353 Доводить до відома, панове голови директорії Панове голови ДКРЗМ до наради ОДЕРЖАНО Червня 28 дня 1921 р. В.ч. 435- У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ "15" Липня 1921 р. ч...892... ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ В додаток мого листа від 22 Трав- ня о.р. ч.792 маю за честь переслати до лaskавого відома ВАШОЇ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ витяг з журналу засідання Ради міністрів в справі полагодження фінансового становища нашої Місці в Константинополі. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.О. Директора Канцелярії К. 19 Директорії ОДЕРЖАНО Липня 15 дня 1921 р. Ех ч.1013 Відомість з мінімала Засідання ради Народних Міністрів 8-го Дня 1921року м. всідку Уряду. 4 102 О. З а л и н Зачитаний Державним Секретарем лист Голови Директорії від 17 червня б/р про неохідність вирішення боргів Царгородсь- кою посольства У.Н.Р. та забезпечення по- сольства на далі і доклад Заступника мініст ра Закордонних Справ виїхельмана в цій справі. 1/ Доручити Міністру Закордонних Справ вжити всіх заходів, що до задоволення бі- жучих потреб посольства У.Н.Р. в Царго- роді. 2/ Доручити Міністерству Закордонних Справ на протязі одного місяця з "лєува ти бюджет Закордонних місій Української Народної Республіки, їх забороженость і ресурси, що маються в розпорядженні мі- сій. 3/ Доручити міністру Закордонних Справ в порозумінню з міністром фінансів внести в Раду народних міністрів відпо- відний доклад про порядок переховання має- жихся в роспорядженні Закордонних місій фондів і про порядок дальнього переведення видатків цими місіями. 4/ Доручити Міністерствам Закордонних Справ і Фінансів мати на увазі неохід- ність найскоршого задоволення боргів по- сольства в Царгороді. 5/ Просити Голову Ради Народних Міні- стрів вжити заходів, аби Головою надзви- чайної Дипломатичної Місії в Румунії був зроблений вичерпуючий загальний док- лад. 6/ Доручити Міністру Закордонних Справ війти в Раду Народних Міністрів з відпо- відним докладом в справі виданих посоль у Італії та Швецарії – Василько уповно- важев від Уряду. З оригіналом згідно: В.о. Секретаря Р.Н.М./підпис/ З копією згідно: Ст. дипломат Вадимов ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Червня 28 дня 1921р. ч 381-882 м.постом. Голові Ради Міністрів. /Копія Міністрові інансів/. Маючи на увазі, що, пос останніх відомостях, може сподіватися в близьких днях одержання нами Урядом грошей сум з Варшави, я вважаю за своєчасне подати до Вашого, Пане-Прем'єр-Міністре, відому наступне. Через відсутність на протязі довгого часу потрібних коштів в Германнії Скарбниці, нагромадилось сила різних потреб, що чекають на своє полагодження. Дікві дація частини урядового апарату, утримання залишеного статку апарату, забезпечення потреб інтернован і армії, що довгий час вже не одержує від нас грошової допомоги, збільшення видатків на прозалеження повстанчої акції - все це складає той комплекс вимог, до якого ми маємо поставитися дуже розважно. Державний коштовиказ досі ще не складений; крім того, поодинокі Міністерства склали свої кошториси за видання закону 4 червня про скорочення міністерств і передбачення таких коштів ісці звичайно все не відповідає уть дійсним потребам стислого апарату; разом з тим зони не беруть на увагу видатків, звязаних з ліквідацією частини установ та звільненням за штат службовців. Чимо цього, силою життя ми примучені булем вартище перевозити різні витрати з Германної Скарбниці для задоволення наших пекучих потреб. Таким чином суми, мають вступити до нашої державної Скарбниці, являються ресурсом виключного характеру і значіння, у витраченні якого ми повинні встановити якнайбільші гарантії планомірності, доцільности та економії. Виходячи з такого стану речей, я вважаю за коне не злити безпосередньо участь в розподілі зазначених вище ресурсів, а тому пропоную Вам, Пане Прем'єр-Міністре стре, в порозумінні з Міністром фінансів, до І лип- ня ц.р. скласти провізоричний реєстр всіх видатків та подати мені на затвердження план переведення їх з коштів державної Скарбниці. Лише після одобрення іншою такого плану я пого- джусь на витрачання сум, якими має поповнитися наша Скарбниця. ПЕТЛЯР А./р.в./ Посвідчу. За Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Крижанівський. З оригіналом згідно. За Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ П. Голові Ради Республіки. Прем'єр Міністр В.Прокопович 6 цього липня звернувся до мене в проханням про демісію, посилаючись на "внутрішні політичні відносини", що не дають йому змоги "воставитись на чолі Правительства". Вважаючи сучасний стан наших державних справ не сприяючим зміні Прем'єра на іншого, убачаючи в такій зміні навіть шкоду велику для цих справ, я прошу Вас, Пане Голово, поставити мене в курс тих причин, які спонукали п.Прем'єра Прокоповича податись на демісію; разом з тим і прошу Вас, в ім'я згаданих інтересів, які Вам добре відомі і мають для кожного патріота обовязуючу силу, вплинути на п.Прокоповича в тому напрямку, щоби він взяв назад своє прохання про демісію. Мирошнича Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ З орієнтації згідно Дал. кр. Михайленко П.Пре́мьер-Міністро́ві В.Прокоповичові. У відповідь на листа Вашого з 6 цього липня в справі демісії я сьогодні повідомив листом Голову Ради Республіки, що при сучасному стані наших державних справ вважаю Вашу демісію не до приняття і навіть шкідливою. Одночасно я прошу Голову Ради Республіки поробити певні кроки в тому напрямкові, щоб Ви взяли свою демісію назад. Ви, п.Пре́мьєре, добре поінформовані про стан наших справ і тому, гадаю я, можете зрозуміти мотиви, якими я керувався, звертаючись зі вгаданим листом до Голови Ради Республіки. Я маю переконання, що причини, на які Ви посилались в своєму листі, мотивуючи ними своє прохання про демісію, не настільки поважні з державного погляду, щоби можна було взяти їх за основу в такому питанні, як демісія Пре́мьєра, котру в даних умовах є важкою недопомільною і шкідливою для наших державних справ. Петлюра Маркович Посвідчує. Керуючий Справами ДИРЕКТОР ІІ В оригіналі згідно Най. Кур. Мовчан Міністерстві Освіти. /Копія Прем'єр-Міністрої і Військовому Міністерстві/. Сьогодні 9 липня представники Українських Студент- ських Громад оздали мене і при певних полесених вручили мені постанови від у представників Студент- ських Громад, (ушановуючих на території Польщі. Текст цих постанов Вам, Пане Міністре, мусить бу- ти відомий. Я радаю, що постанови ці саджають і про розсоку лобов нашого студентства до Батьківщини і про бажання нам зміцнити час інтернаціональної належності науко- вої підготовки для галицької ученості в боротьбі за нашу державність. Маю надію, що всім сплами сприятиме тако- му настрою, якого ми очікуємо. Хочеться реалізації нього, як явну, відповідальну зв'язанням громадського будівництва. Тяжкий фінансовий стан, а людом бораз перебуване на державний центр, стоять на першому і намірам Уряду в справі допомоги винному студентству. Але Краю мусить винукнувати засоби для полагодження цієї справи, які в програмі нашого державного будівлі має треба отве- сти одне з чильніших місць. Не існуючи тому Міністр Ніковський по Іпондив мене що Польське Міністерство Освіти могло би починити пе- рег своїм Урядом певні заходи, моба він у цьому спе- ціальну позичку нашому Уряду і. Представники студент- ства поліформували мене, що сплам ця, всіляким зони могли виясити й довірчою в колах Польського Міні- стерства Освіти, має реалізувати. Конче потрібно, мабуть, Пане Міністре, з свого боку поробити відповідні кроки в цьому напрямку, соб-то виробили певний план, а яким би повинномали мене та Уряд, а разом з тим, через Міністра Замородних Справ, ввійти в певне порозуміння з польськими урядовими колами. Взаємно цю справу за пильну, прошу перевести її в порозумінні з Військовим Міністерством з огляду на те, що значна частина студентства складається з старших та козаків Української Армії. ПЕТЛЮРА. /р.з./ Послідчую. Перуний Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Маркович. /р.з./ З оригіналом врівно. Кричевський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. Умовченний Слідку - Кол. Відп. У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "19" липня 1921р. ч.9/4. ЕКСПЕДИЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на Ваше лист від 9/VII за ч 915 маю за честь надіслати при цьому до відома Ва- шої Експедиції копію листа п.Міністра Освіти від 10/VII б/р за ч 1300 в зазначеній справі. Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 20 дня 1921 р. Вх. ч. 438 У.Н.Р. МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ 16 липня 1921 р. Ч 1300 КОПІЯ. До Пана Голови Ради міністрів У.п.Р. Маю шану повідомити Вас, пане Голово, що в справі нашого студенства "Міністерство Народньої Освіти" виробило такий план: I. Порядок видачі документів про освіту. "Міністерство народньої Освіти" видає студентам належні свідоцтва про освіту в разі представлення їм як офіціяльних документів чи посвідчених копій, так витягів з службових списків з посвідкою перевірочно-кваліфікаційної комісії при відповідній Студенській громаді. II. Порядок видачі стипендій студентам. Ухвалений Радою народних "міністрів" законопроект про істановлення 50 стипендій для студентів, бажаючих продовжувати освіту за кордоном, знаходиться на розгляді Ради «Еспубліки». В разі затвердження цього законопроекту "Міністерство народньої Освіти" утворить спеціальну комісію для розподілення стипендій між студентами. III. Питання матеріального забезпечення студентів: 1. Крім утворення 50 стипендій для студентів, бажаючих їхати до закордонних вищих шкіл "Міністерство народньої Освіти" раде використати на допомогу студентам позику у чольші та інших Державах чи бладодійних організацій. Міністерство Народньої Освіти вже звернулось до Пана міністра Закордонних Справ і міністра Фінансів з пропозицією з "зумати можливість такої позики на наукові потреби. 2. асигнувало 150,000 мар. пол. Головний Управлі Українських Студенських Громад в Польщі на виплату арендиної платні за помешкання для інтернату українських студентів у Варшаві. Громад сі уже видані представникові Головної Управи Українських Студенських Громад в Польщі . 3. асигнувало 20,000 мар. пол. сій же Управлі на її організаційну працю. 4. Вносить до Ради народних міністрів питання про видачу студентам при звільненню в заштат а посад у урядових установах належні ім залежності та ліквідаційні гроші в першу чергу. 5. Входить до п.Військового Міністра Закордонних Справ в проханням звільнити студентів від оплати з пампортів, візи та посвідок, виданих Українськими Установами. Наренти міністерство Народньої Освіти звернулось до п.Військо ого