Протоколи засідань Ради Республіки і Ради Народних Міністрів УНР та документи до них. Закон про фінансово-економічну Раду, 02.01.1921-29.12.1921, 212 арк. — частина 2/2

Міністра з проханням не чинити перешкод студентам які служить в війську для записі їх в Закордонних Університетах, на що одержано відповідь, що всі прохання будуть задовольнятися при збереженні в той же час і інтересів армії. Керуючий міністерством Чародньої Освіти /підпис/ За Директора Департаменту Заг.Справ /підпис/ З оригіналом згідно: Г. Діловець Тимофій Миколайович Міністерстві Справ Закордонних. 16 Липня 21 р. I - постов. Вадоукраїнське студентство, що нині перебуває на території Річи Постолитої Польської, стави на цілях організованої самодіяльності, здобудось на пев- ну підтримку собі в боку суспільності та о інших кол полських і заручилося запозиченнями грошей та в інших формах виявленої допомоги для провадження своїх студій по вищих закладах наукових в Польщі. Але цим не розв'язується не справа нашого студент- ства в цілому. Воно розтектлось по різних країнах, і становище його не мо є бути безруки для нашого Уря- ду, а тому й належить Міністерству Справ Закордон- них подбати, щоб і ця частина українського студент- ства мала сприятливі умови для своєї наукової праці. З усіх же інших країн найбільш бажано напрявля- ти студентів наших до Франції, з Парижу бо знає- луть вони великих наукових осередків і там наскрізь ерудицію собі навчують та п., об'язавшись близько при спільній праці з молодою академичною французькою, до збілення нашого в Франції прислужитися по утв. Отож, прошу Вас, Пане м іністре, взяти на ува- гу о.і мої піркування, подати належні директи Роз- лові на о.і елегенції з Франції та Гульгінові, щоб він поручену справу мав за актуальну та згодалась для останніх допомоги українському студентству вахон роспевав. Лідичко Миргород Посвідчую. Корочий Справами ДИРЕКТОРІЇ З офіційними звітами- Нар-ка Відділу Історичних 18 липня 2р. II 935 постою. До Пана Міністра Народньої Освіти. Маю за честь надіслати при цьому до відома Ва- шого, Пане Міністре, копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ Міністерств Справ Закордонних з 16 цього липня за ч.935 в справі за'езпечення українському студентству сприятливих умов дл- провадження нау- кової праці по наукових закладах за кордоном. Свідру-Кас-к Від. Яновська Маркевич Керуючий Справами Рондахівськи Начальник Канцелярії Копія. Липня 18 дня 1921р. ч.944. м.постою. Панові Голові Ради Республіки. Коли 3-го липня п.р. Премьер-Міністр Прокопович віс мені поданий про свою демісію і коли я потім повідався, що це не є лише його персональна демісія, а наслідок внутрішніх ускладнень в Раді Республіки, що спричиняються до крізь кабінету, я листом з 3 цього липня за ч.905 звернувся до Вас, Пане Голово, з запитанням, які саме причини викликають цю крізь. У відповіді своїй, не подаючи мені належних пояснень щодо суті крізи, Ви лише повідомляєте мене, що сеньорен-конвент Ради Республіки вважає крізь кабінету Прокоповича, після виходу представників партії соціалістів-демократів з Ради Республіки, за факт поконання і що дракній висовують на Уряд Премьер-Міністра кандидатуру депутата Тимошенка. В звітах про діяльність Ради Республіки за останній час я не знайшов ніяких реальних слідів цих ускладнень і таким чином я бачу, що кріза кабінету проходить не звичайним парламентським шляхом, не в наслідок будь-якого висловленого недовіри до Уряду з боку Ради Республіки, а в якихось невідомих мені обставин, які очевидно викликають і вихід фракції соціалістів-демократів з Ради Республіки, і той розлом і розбрат, що останні часи помічається в наочому органі народнього представництва. Несучи, як Голова Держави, всю відповідальність за нашу державну справу і передбачаючи, що розлом в Раді Республіки може спричинитися до небажаних негативних наслідків для цієї справи, я не могу з належній спосіб ім запобігти, не будучи в курсі всіх причин, що утворили нинішню важку внутрішню ситуацію. Отже, вважаючи за ко- нечне прискорити розв'язання складноїся ситуації, прошу Вас, Пане Ролово, подати мені вичерпні відомості по до цілої справи, щоб я міг свідомо прийняти в ній пев- не рішення. Підпис ПЕТЛЯРА. /р.з./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.з./ У.Н.Р. ПРЕЗІДІЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ "8" серпня 1921 року ч 917 до Пана Голови ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Презідія Ради Республіки має за честь на- діслати при цьому резолюцію Сенйорен-конвенту Ради Республіки від 7-го серпня 1921 року і копію висли- ду правників в Законодавчо-Адміністратційній Комісії в справі наказу Директорії 5-го серпня 1921 року. ГОЛОВА РАДИ РЕСПУБЛІКИ І.Фещенко-Чопівський /р.в./ ПЕРШИЙ СЕКРЕТАРЬ Химяк /р.в./ КЕРУЮЧИЙ КАНЦЕЛЯРІЄЮ Раланевич /р в./ З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Військово-Цехідньої Канцелярії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. З розпорядження Івана Керунчого Справами ДИРЕКТОРІЇ надсилається при цьому для передачі до Партизансько-Повстаннеческого Штабу Генерала Тютюніка листа Івана ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 8 серпня за 4993 в справі естонської акції російської еміграції. Приклад Начальник Канцелярії Миколаєв Начальник Відділу Міністерстві Справ Закордонних. 8 Серпня 24 1 998 костюм. В російських газетах, в зв'язку з голодом в Росії, посягаються відомості про акцію російських кол за кор- доном в справі уділення допомоги голодуючому населенню Російські реакційні групи всіх напрямків, а також кадети і єсери, розпочали підготовчу працю ще до захо- плення влади в Росії, рахуючи, що влада більшовицька стоїть напередодні ліквідації. Малий на увазі, що названі російські кола, як це знати з рідних їхніх відзов до народів світу, не змі- няють своєї позиції по-до України, треба гадати, що, в разі упадку більшовиків, міредайні круги Європи бу- дуть мати на очі лише іхню концепцію в справі розвя - зання східнього питання, а тому, щоб не бути заскоче- ними несподівано, треба одразу ж нарадізувати цю ді- яльність російських кол. Отже, прошу Вас, Пане Міністре, негайно дати дирек- тиви нашим представництвам за кордоном нально стежити за роботою російських кол і всілякими засобами, як шляхом дипломатичних зносин, так і через пресу про- водити боротьбу в загально-російськими імперіалістич- ними тенденціями. При переведенні цієї акції нашим представництвам варто було б перезумітися з представ- никами державних козетворів на терени о.Росії, в оркя ду на спільність, в даному разі, наших інтересів. Песвідчую. Керуючий Справами Директорії Зачи ставлення генерал-майор Вір. Шевченка Голові Голодної України Червоного Хреста. В російських газетах, в звязку з голодом в Росії, появляються відомості про акції російсь- ких кол за кордоном в справі уділення допомоги голодуючому населенню. Серед таких населення мається багато і українців, а між тим не чути голосу еміграції української, яка мусила б зараз роспочати саму енергійну допомогову акцію. Акція російських кол направлена на допомо- гу голодуючому населенню як Росії, так і України, при чому ці кола своєї політичної позиції ще до України не змінюють. Отже, нам треба ми істувати окремішність допомогової української організації та відкре- слити організаціям чужоземним ті відмінні еко- номичні, національні та політичні умовини життя України, які викликають потребу акції, окремої від загально-російської. З огляду на вищевидене пресу Вас, "ане Го- лодове, жити всіх заходів, щоб наші діли Червоно- го Хреста за кордоном, маючи звязки в Червоних Хрестами інших держав, коробили відповідні кроки в справі організації допомоги голодуючому насе- ленню України, якого, а наслідок голоду, ще багато оникилось навіть за кордоном, як наприклад в Пол- щі та Румунії. Песвідчую: Керувач Справами ДИРЕКТОРІЇ З приймального держко - Нор. Віз. Укр Голові Ради Народніх Міністрів. Питання фінансово-економічної політики нашого Уряду не раз порушувались мною перед Вами попередниками, та й досі не були поставлені на чергу дня у всіх їх широчині, незважаючи на те, що серйозне, ділове трактування цих питань, чи то в обласні практичних зв'язках - відшукання фінансових засобів для провадження нашої державної роботи на еміграції, - чи то в формі теоретичного розроблення засад та норм майбутньої фінансово-економічної політики Уряду на Україні, настирливо висувається диттям, як кінечна передумова нашого державного будівництва. В обсязі цих питань я надаю особливе значення при тягненню до участі в їх розв'язанні фахових досвідчених сил, в формі утворення постійної колегіальної установи - Вищої Фінансово-Економічної Ради при Раді Народних Міністрів. Питання про утворення такої Ради було порушено ще при обговоренні мого програмового листа до Уряду, в засіданні Ради Міністрів, в моїй присутності, 29 — листопаду м/р. Листом з І грудня м/р під Ч 1234 я доручив Голові Ради Міністрів в спішному порядкові провести це питання в Раді Міністрів. Але тільки в перезні ц/р було виготовлено і представлено в Раду "міністерств" бувши Керуючим Міністерством Фінансів Лебедь-Юриком проект закону про утворення Вищої Фінансово-Економічної Ради та Тимчасовий Статут її. Однак, за наступизною урядовою кризою проекти ці не було розглянуто Урядом, а різночасно і Комісія Ради Республіки, до якої також було представлено ці проекти (не звернула на них належної уваги). Нарешті листом з 3 червня ц/р під Ч 882 я ще раз нагадував бувшому Голові Ради Міністрів про це питання, і після цього я не очив ніяких заходів до здійснення поставленого мною завдання. Таким чином ні попередній Уряд ні Рада Республіки нічо- го не зробили для покликання до миття цієї важливої установи. Між тим колосальні завдання по відновленню економічного миття України та налагодженню її фінансо- вої системи після бойових дій розподілювання вже давно притягають досвід узагалі приватних фінансових і економічно-промислових чинників. Так, в Берліні, при нашому Посольстві, зібувлася низка нарад наших відомих фінансово-економічних діячів над питаннями економічного відродження України; як знати ві стенографічних звітів цих нарад вони давали позаякні висновки; в Румунії в при- ватної ініціативи створився союз українських фінансі- стів, промисловців та землевласників. Цей рік що праця цих організацій являється користю, особливо коли взяти на увагу ворогу у відношенні до нашої державності робо- ту російських фінансово-промислових кол, але ж праця згаданих вище прихильників до нашої державності приватних організацій не може замінити собою працю державну і не завади може оцінювати майбутні за дання виключно з по- гляду державного. Істнуванням таких організацій лише підкреслюється нагальна потреба в утворенні Вищої Фінан- сово-Економічної Ради, яка, тримаючи постійний зв'язок зі всіма такими приватними організаціями, в потрібних ви- падках могла б «єднувати та кординувати інші заходи, направлені на користь нашої державності. З наведених міркувань, надаючи справі утворення вищої Фінансово-Економічної Ради особливе значення і не допускаючи дальшого прозолікання з нею, я пропоную Вам, Пане Ірем'єр Міністре, в найближчому часі поставити на обговорення в Раді Міністрів розроблені в цій справі законопроекти та по ухваленню їх прикласти усіх зусиль до переведення їх в миття. Глєвігору - Кер. Спр. Дир.-м Михайли З примітками дозвол-Кат. Мр. Шкел До Міністра Єврейських Справ /Копія Голови Ради Міністрів і Міністерстві Справ Закордонних/. 5 Серпня 21р. I 4 287. пост.о з. Боротьба за УНР в умовах, передбачених нами, і майбутні перспективи, завдяки загальному становищу на Україні і повстанській акції, що може розвинутись в дуже широкому масштабі і привести до цілковитої ліквідації більшовицької влади, відкривають і для єврейської меншості можливість користування здобутками нашої акції. З огляду на те, що я завжди стояв на грунті необхідності співучасті єврейської нації в створенні української держави і на протязі трьох років вважав найкращим способом здійснення цих бажань утворення і працю Міністерства Єврейських Справ, я ставлю Вам, Пане Міністре, невідкладне завдання виявити більше енергії та більше активності в справі притягнення до державного будівництва широких верств єврейського населення. Я констатую, що цілий ряд єврейських груп не тільки не були активні в нашій боротьбі за українську державність, а навпаки представники цих груп, опинившись за кордоном, не-правдиво освідомлювали єврейську опінію про наше становище і, ставлячись вороже до нашого центру, цілком ігнорували нашу боротьбу за спільні інтереси. Я вважаю, що насичене та вороже відношення де-яких єврейських колод до нашої сучасної боротьби за українську державність створить в майбутньому несприятливу атмосферу у взаємовідносинах українського та єврейського населення та унеможливити спільне, різне користування в наслідків цієї боротьби, в якій не всі беруть однакову участь.. Зокрема констатую ворожість до нас цілих промислових єврейських груп. Щоби цей дефект в роботі Міністерства Єврейських Справ був поновлений і щоб всі верстви єврейського населення приступили до активної допомоги нашій боротьбі за спільні інтереси, я рахую необхідним: 1. щоби Міністерство Єврейських Справ дало докладний пресовий звіт про становище на Україні і про необхідність для єврейського населення ити спільно в українським державним центром; 2. щоби воно притягнуло до самої активної роботи промислові єврейські кола, інформуючи про наслідки роботи наші Міністерства Закордонних Справ і Фінансів. Крім того, прошу подати мені докладний звіт про кількість єврейського населення, що емігрувало в України і про стан, в якому воно пробуває. Петлюра Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронов З аршізаком згідно - Нач. Від. Янка-Делки У Н.Р. МІНІСТР ЄВРЕЙСЬКИХ СПРАВ 19 September 1921 р. До канцелярії Директорії ОДЕРЖАНО вх. 4 Українській Герольдичній Кенсиста. М. Моріц т.п. Розмістився Начальник міністерства та міністерства Закордонних Справ. У зв'язку на виконання до 15-го ул. 7, 1921, маю за тепер погодити Вам, Ваде Голово, краще дійсні циркуляр та відповідно: 1) Міністерство єврейських справ велє вас давати і про - роблення зобов'язань через організацію нашої Єврейської Правової Боротьби, так і іншими Виробничими шляхами сокращені вро- мести про Статковище та України і про несвідомість багатьох євре- євого населення вейна спалили пірвати і на дані український добровольний центр. Що ж до нелегкості усіх невинних тради міністерства, то вони, будучи звичайним диктатом позитивними, зокрема запе- речання розуміються, також від того, як повинно себе єврейське населення під нашою владою в той або інший пас. Прикладом зовнішнього економічного та естетичного свідчення населення, натурально, практично весь пас до такої фермованості, якою з'являється Українська Народна Республіка. Але на прекращений фаза всі-які періоди нашої держав- ності, заведене звичайної роботи єврейських в Українському так і єврейського народу елементів, сокращувалися такими єрменими для єврейського населення подій, які рідко го цукети обробити та зрити його, просто фризично недоверливи безкоштовної постраждавши всередині вський пас. Бути активними пинками наші добровольності. При помощі несвідомо підкреслити, що навіть за таєм у цих сучасних раз єврейського населення події єврейські народи мають в чи- попці, оберез знатоки, що Українська Народна Республіка найбільш відповідає умовинам дитячої українського населення вагань та єврейського зокрема, приймаючи активну частку в боротьбі за українське добровольництво, що, між іншими, конституовано і у цих пасах Голово, в ріді офіційних актів. Коли ж всесвітнього року наше відверто розпало збільшити річний терен до невовистих єврейських населень пленню скінант-Волинським, Косміс зведено повинні пад та енорий, то вони скрізь зустригалось єврейськими населення з землеробного розорення. І, навпаки, наступніка вище було горе єврейського населення, коли Нашим військам повинно було утоді під напором переважаючих сил вони швидко залишили рідний терен. І це горе своє єврейське населення виявило в таких конкретних фактах, які залишення населених місць та відмін разом з нашими військами з рідного терену до Кордон. При тому ще було громадян не випавкових, дви- мки не у всіх інших окремих осіб, а з всіх самих цим- роких та різноманітних верств єврейського населення. І чим вдячне євреїв про маорження в надмашністю свід розказало усільку світу, де сійдене становище на Україні. під благою болтевських окремих та на- лектричних воно бачило необхідним вити спільно з україн- сврим рервавним центром. Небезпечно дані контамувати, що такими ж умовами позитивних настійних до нашого державного центр вро- нячутті також і прошислові єврейські групи. Концел своєї діяльності в напрямку вторгнення зруйнованого економічного життя на Україні збудують з повернен- ням Стари нашої державності. Конкретний при- клади в убому відношенню можуть слугувати, між іншим, збори українських євреїв, які нерадко відбулися у Відні по ініціативі борових глин- киньт ок з боку Міжетерства Єврейських Справ, так і певних єврейських прошислових роз, які уміли стали на ґрунт активного відповіду нашого дер- змавного руху. Виїт того ж, щоби таке позитивне відношення різноманітних верств єврейського населення до Нашої державності і не далі тільки широкого за- зміцнюванос, необхідно нам взяти всій заходи, щоби майданчики нодії на Україні не келю в себе. Небезпечно перетворитися в брахину хвилю проти єврейських порій, бо того друмт, без сумніву, повин- вати боротьбу нашої державної елементи ради тарий викон подобами наш вуволений рух мор- ливості вернути від майданчикової армії на Україні позитивних населення, а саму акцію остаточно здекре- дитувати в очах усього світу. З Усією до затронуття Вами, вам голово, ри- танки про становище єврей-відренку з України, то маю за п'ять годами елітної відомості: Кількість єврейської населення, що емігрувало з України не подається повністю тодішньою, розповсюдженою винною, через те, що у еміграційні квитки розпоряджались по уліцях Крайд країн та держав. Приблизно ж емігрувало з України до Польщі та посад 1-го Липня 1920 року був місце поволік, а до Франції Константинополя з 1-го Липня Кордони Польщі виключені залишалися дуже високими, як що вони не можуть певними документальними даними показати, що вони з'являються по- мітнішим емігрантами. Стан, в якому всі місця бізнесу має значення, наобивально турбуючий, не дивлячись на те, що є досить залато відкритих інституцій, які мають свої завдання до розміщування навчання, але не мають економічності в повний мірі, перетворити у зв'язку з державними величезними роз- мірами, яких постачає бізнесу в країні. Зі всього цього випливає в досягти широких розмірів роботи по самоорганізації єврейської маки. Так, в нин- шній час і ростаючий експлуатація землекористування, який обер- нутся в виробництво сільських та урбанизованого, які разом з Від- повідними її організаціями та іншими формами своєї працю по допомозі відселення. Допомога у розвитку, головною линією, в кількості та улаштуванню поширення, видавати мілда та де-яких продуктів та в осередній мірі і одягу. Звернуто особливу увагу на улаштування членської міжнародної роботи. Відкриваються кабінети, в яких працюють самі євреї. Зокрема звернено увагу на еміграційну від- повідність транспортування, з якою цього улаштовування також розмірної роботи майстерності. Також працює по клапаття використовується на забезпечення життя-супроводу та від- криття єврейських навчальних урядів. Невдовзі, наприклад, підприємці, що накопичили настрої уліні мали своїх-бізнесу з України здобувати очки- вання іншого поведінкового розуму з нашим державностю на зв'язку від допомоги єврейської організації батьківщини, щоб штати можливості продовжувати великі з українських Народних широких праць по відбудові цілого державного нашої дружньової країни. Министерство Єврейських Справ В.О. Директора Департаменту Загальних справ Бєлорусія У.ІН. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депрт. Чужоземних Зносин 24 серпня 1921 р. ч..769Т. На №1031 . Міністерство має честь повідомити для докладу п. Голові Директорії, що ним розіслано відповідну інструк- цію нашим Представництвам за кордо- ном в єврейській справі. В цій інструкції п.п. Диплома- тичним представникам запропоновано всіми засобами допомогати Міністер- ству Єврейських Справ в його праці за кордоном; навязати як найтісніші зносини з промисловими єврейськими колами, притягуючи їх в той чи ин- ший спосіб до найбільш активної ро- боти на користь нашої державної справи; провадити по змозі активну кам- панію в пресі, інформуючи єврейське громадянство за кордоном про відно- шення, наміри та завдання Уряду УНР в справі співжиття Українського та Єврейського народів у вільній Україні. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Когурев/ Таємно. К. державна Директорія ДЕРЖАНО до Банка 29 липня 1921 р. Керуючого Справами Директорії Доповідалило 30.VII-21 п. с. 2/45 Голові Ради Народніх Міністрів /Копія Міністерстві Справ Закордонних/ 14 Верпня 20р. 1938 ПОСТОЛ 2. В звязку з подорою п.Барановського за кордон в до- рученні дому Урядом справи одержання нашого конто у Віденському та Берлінському банках, вважаю за своєчасне звернути Вапу, Пане Прем'єр-Міністре, увагу, що дотепе- рішній неуспіх місії п.Барановського залежав у великій мірі від відсутності контакту його з нашими закордон- ними дипломатичними представництрами, в наслідок чого часто виникали між ними тертя, що і гальмувало справу. Щоби усунути надалі це недопустиме явище, я вважаю за конче потрібне, щоби Уряд звернув особливу увагу на цей бік справи та дав категоричні директиви як п.Бара- новському, так і нашим закордонним представникам, а зок- рема п.п.Послам Смаль-Стоцькому та Сидоренкові, про ко- нечність повної координації їхніх заходів в сільничесре ві, при яких умови ми і зможемо довести цю справу до успішного кінця. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронов З привітанням даю Час. Віз. Якимаєв У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 21 серпня 1921 р. ч. 1088 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 23 дня 192 р. вх. ч. 1163. До Канцелярії Директорії. Особиста Канцелярія має за честь повідомити Канцелярію Директорії що лист шана Голови Директор- рії від 17/VIII с/р за ч 1038 згідно резолюції п. Голови Ради Міністрів пересланий для відповідних заходів п.Міністру Закордонних Справ за ч 1074 від 20/VIII с/р. За Директора Канцелярії Томилов Діловод Лазаревський МІНІСТРОВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Конія Рогові Ради Міністрів і Голови Ро- мової України Українського 4 ерзового Хреста /. З доповіді посла Смаль-Стоцького з 9-го цього серпня за ч. 3163 дозвілена я про акцію того разом із представниками Ірменії та Грузії в приводу голо- ду на теренах б. Росії, зважаючи що акцію потрібною в цілях маніфестаційних, пропоную Вам, Пане Міністре дати належні директиви представникам нашим в інших державах, щоб и вони зо свого боку в порозуміння з організаціями Українського Червоного Хреста та в контакті з представниками держав, повставших на теренах о. Росії, проходили відповідну акцію в звязку з організацією допомоги голодуючим в Росії. Петитура /в. р./ Послідує: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронов /в. р./ Окірь Михайлович Ман Народ. Голові Ради Народніх Міністрів. Посилаю на Ваші руки доклад номінація начальника Генерального Штабу Генерал-Лоруччика Янушевського в справі "Статуту про ось бливі повстаннеческі права" разом з проектом цього статуту, браву, порумену Генералом Янушевським, я вважаю і своєчасною і маючою державне значіння. З огляду на це прошу Вас , певне Ірем"ере розглянути її на одному з ближчих засідань Ради міністрів, аби ухвало її я міг скористуватись в директивах своїх начальнику Пар тизансько-Повстаннеческого Штабу. Натуральна річ, що де в чому проект Генерала Янушевського підлягає перегляду і корективам, але в цілому зважаю основи нової цілки служиними. Петрика (ч/1) Посвідчує. Керуючий С правами ДИРЕКТОРІЯ Світру Микола Миронов В. (ч/2) ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 12/VI. 1921 р. в Примбер-Міністр Посилаю на Вашу руку доклад пам. вензеланого штаб- сек-Бор Енушевського в справі, Статуту що оголошено поверненням права "робити проти кримінального статуту. Справу, підручну генеральним дружинникам, в зв'язанню і Святогорського і Малого Державне Іншіння. Згодом на це проти Ває, я. Примбер, роблячи чи її на одну з ближчих засідань Рада Міністрів, аби ухвалено її в ній скоригування в директивах своїх начальнику п-повс. пруду. Протимира на раді, що Нагуранка річ, що де є тому проти всіх днушевських норів так перегляду і коригування, але в цілому зважаю основа його цільної служинним. До Пана Міністра Справ Закордонних Надсиланючи при цьому в отвертому коперті лис- та ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до Голови Української Секції Міжнародної Вінчої Ліги Миру і Свободи В.0."комор-Вілінської,прошу Вас,Пане міністре,да- ти зарядження надіслати його до нашого посла в Австрії п.Сидоренка з зазначенням,що п. Посол ми передати цього листа адресатові персонально. Луцькович (вп) Керуючий Справами Микитюк (вп) Начальник Канцелярії 1092, 25 Серпня 1921 Пановна Пані Постоя Довідавшись про високу цінну діяльність Української Секції Міжнародної Жіночої Ліги Миру і Свободи, я пам'ятаю за свій приємний обов'язок висловити Вам і у Вашій особі всім учасницям Української Секції мої привітання та подяку за Вашу шляхетну працю. ДО ВИСОКОПОВАЖАННОЇ ПАНІ В. О "КОМОР-ВЛІНСЬК КОЇ. Голові Української Секції Міжнародної Жіночої Ліги Миру і Свободи. Особливо приємно відзначити мені, що Українське жіноцтво, під Вашим проводом, увійшло у велику міжнародну сімо одиноко поправним та відповідним на шлях національної гідності шляхом, як одноцільна організація, не розпадаючись на ніякі територіальні групи. Певний, що і надалі провідництво українського жіноцтва не війде з цього шляху, я щиро бажаю Вам щасливо розвинути роботу Вашої Секції, об'єднавши як найширші кола нашого жіноцтва для служення великим ідеям людськості на користь і славу рідного народу Українського. Петинка (св.) Таємне. ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРОВІ / Копія Міністерстві Зовнішніх Справ/ постою "Інструкція про відновлення повстанчого лісівка на Україні" покладає на населення обов'язок по- стачання лісівка харчами, підводами, одягом і т.п. Обов'язок цей, очевидно, має виконуватись в порядкові реквізиції. Умова вимог реквізіцій - позначає порядку їх проведення, організм шляд на це уповноважен- них, порядку і стягок різних заплат за реквізовано манно та за виконання натуральних повинностей - все це питання остільки складні і , а порядку державного управління, закони, що розв'язання їх не можна переводити з спосіб інструкційний, от же навмисне нагальна потреба у виданні спе- ціального закону, що упорядкував би цю справу. В межах чинних законів з використанням мір роз'яснено лише питання про реквізіцію осельних та не осельних повинностей / закон 12 листопаду 1918 року, погоджуваний постановою Ради Народ- них Міністрів 13-го квітня 1920 року/, що до решти питань реквізіції ларміс, одягу, та виконан- ня натуральних повинностей,- то чинні у вас рос- сійські закони: укази о повинностях / Св. Зак. т. IV/, закони про ліквідації та оціночні комі- сії для сучасних потреб і умов життя не за- розподільництва і вимагання трудового перетину і заміни їх новими законодавчими по Маючи на увазі, що з працю цього часу перебовались від- готовчі роботи в комісії Міністерства внутрішніх справ і по проекту залосся утворення спільної комісії з предстаювків Міністерства Військового і внутрішніх Справ, та знанням що справу за дуже непакну, я пропоную Вам, Пане Міністре, з порученням в Міністерстві других засіданнях в цій справі офіція, взяти всієї заходи до як найскоршого розгляду і проведення через Раду Народних Міністрів відповідного законоп- роекту про реквізіції, що має би правовий ґрунт для згідної маси, а ця справа нині представляє цивільної влади при війську. Петрика (Кр) В.С. Керуючий Справами ПРИНТОВИЧ Волович, Світлана Михайловна Міністерстві фінансів. /Копія Міністерстві Справ Закордонних Постов Велика руїна економичного життя Украї- ни та повне розстройство грошової системи і під большевицькою господаркою ставлять перед нами, при поверненню на Україну, цілу низку надзвичайно складних проблем фінансової політики, від продума- ного, доцільного розвязання яких в перші мірі за лежати буде наше державне буття. Руйнація приватнього господарства і при мисловості, цих природних джерел прибутку держав- ного скарбу, та знищення податкових і фінансових апаратів, якими послуговувалась Держава в добуван цього прибутку та в регуляції грошової системи з одного боку, і непідготовленість наших апаратів до переведення системи головнійших монополій, за допомогою яких ми могли би зміцнити наше фінансо- ве становище на Україні, як горільчана, цукрова та тютюнова, з другого,- всі ці обставини примушують нас з надзвичайною увагою поставитись до розвязан- ня питань фінансової політики, пам'ятаючи при цьом що справа ця, як це знати в копії доповіді Начал ника Економичного Відділу Пивільного Керування і Красовського, надісланої Вам учора, є дуже негайна В листі своєму в 14-го серпня ц/р., в справі утворення Вищої Фінансово-Економічної Ра- ди, я звернув уже увагу нинішнього Уряду на зави чені вище питання. Нині, знову порушуючи їх, я хоч щоби Ви, Пане "мністре, через підлеглі Вам органи перевели в можливо ширших розмірах підготовчу р боту по вібранню і систематизації різного роду матеріалу, відомостів та розвідок, які мали-б поставити одразу на реальний грунт роботу проектуваного вищого фінансово-економічного органу. Поруч з використанням того великого фактичного матеріалу, який мається в розпорядженні Уряду в сучасного життя України і може послужити для засвітлення наших голо- внійших завдань в цій області, належить також шляхом скла- дання в певній системі рефератів та провадження відповід- них студій - взаємовитись ближче в сучасним фінансово-еко- номічним життям інших держав світу. Слід пам'ятати при цьому, що майже усі держави світу пережили і досі ще переживають велику фінансово-економічну кризу, як наслідок світової вій- ни, а більшість новоутворених держав, як Чехія, Польща та інші роспочали своє самостійне державне життя також при неспри- ятливих фінансово-економічних перспективах. Отже уважне студіювання тих заходів, яких ці держави здійснили для поліп- шення свого фінансово-економічного становища, та результа- тів, що їх подібними державами досягнено, в великій мірі може прислужитися нам в сучасний момент. Для цього взаємно за найкраще всамперед звернутися через Міністерство Закордонних Справ до наших закордонних представництв в тим, щоби вони в найближчий час надіслали відповідні закони, що регулюють фінансову господарку в державах, при яких вони акредитовані, разом з вичерпуючими рефе- ратами для всебічного освітлення фінансової політики даних держав. Подачи вище наведене на Вашу, Пане Міністре, увагу прошу Вас про наступні Ваши в цій справі заходи і пляни своє часно мене повідомити. Петрика (вр) В. Костюк Посвідчую Керуючим Справами ДИРЕКТОРІЇ В. Фільченко згідно М. Сенавіт М. Нарбог У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 14 вересня 1918 р. До Пана Головного Начальника Черноморської Флоти Контр-Адмірала МИХАИЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО. Для негайних потреб великого державного значення Урядові У.Н.Р. конче потрібні кошти, а тому пропонується Вам, в найкоротший речинець, передати Членові Фінансової Комісії Харитонові ЛЕВІДЬ-ЮРЧИКОВІ всю виручку від продажу, аренди та експлоатації державного майна, що було у Вашому розпорядженні, яко Начальника Чорноморської Флоти. Опріч того, пропонується Вам подати п.ЛЕВІДЬ-ЮРЧИКОВІ, на ознайомлення з фінансово-економічного боку та для доповіді Урядові, звіт та справоздання що до господарювання, продажу, аренди, експлоатації, прибутків та видатків в справі препорученого Вам державного майна, а також подати п.Левідь-Юрчикові, на затвердження Урядом, плани дальшої експлоатації, а на випадок кінечної потреби, і ліквідації державного майна, що знаходиться у Вашому адміністративному управлінню. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКА У.Н.Р. Петрика (к.р) ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Пінчук (к.р) Т.В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНЕРАЛ-ХОРУЖИЙ В. Павленко (ер) Міністерстві Фінансів. З докладів нашого Царгородського Посольства, що привіз Секретарь згаданого Посольства п. Приходько, знати, що бувший Генеральний Консул наш на Кавказі п. Лісняк перебуває тепер в Царгороді в дуже тяжких матеріальних обставинах. Посольство наше не має можливості утримувати його, і він знаходитьсяться без будь-якої праці і заробітку. Маючи на увазі, що Міністерство Фінансів має дуже обмежене число фахових сил, а з другого боку, що п. Лісняк, як бувший Управитель Кавецької Палати за царських часів і, вдається, бувший Міністр Фінансів Азербайджанської Республіки, мусить бути компетентним в справах фінансових, я висловлюю побажання, щоби Ви, П'яне Міністре, викликали п. Лісняка як найвидніше до Тарнова, на діславин котти на подорож через повертальчогося до Царгорода п. Приходько, як це радить зробити Посол Токаржевський-Карамезич. Пана Лісняка особисто добре знає Голова фінансової Комісії Л.Д. Прамченко. Про заходи Ваші в порушеній справі прошу мене не позідомити. Петипора (в. р.) М. Мироновий (ср.) Голові Ради Народних Міністрів постоя. Обмеженість до мінімуму наших фінансових ресурсів примушує нас з великою розважністю підходити до кожного питання, зв'язаного з видатками державного скарбу. На жаль нерегулярне та нерівномірне вступлення копітів до Державної Скарбниці стоїть на перешкоді заведенню планомірності та своєчасності у витратах скарбу. Державний контовиказ не ухвалено, і більша частина наших видатків переводиться в порядку сепаратних асигнувань. Асигнування ці, здебільшого, мають значніші зобов'язання скарбу відносно тієї чи іншої офіції, а виплата по них залежить від стану ротівки Державної Скарбниці, присутності на чолі зацікавленої офіції відповідального керовника, його енергії і т. д. Маючи на увазі ці обставини та не клуючись про найдоцільніше використання для державної справи тих незвеликих ресурсів, якими ми в цей час розпоряджаємося, зважаю за своєчасне зробити деякі зауваження з приводу тих асигнувань, які ухвалено минішнім Урядом, під Вами, Пане Прем'єр-Міністре, головуванням за останній місяць. Розглядаючи ці асигнування я зауважив, що між ними на потреби, зв'язані з діяльністю Міністерства Ісповідань асигновано за цей час 1.328.000 мар.п., при чому в цій сумі знаходяться такі асигнування, як наприклад: 378.000 мар.п. на посилку делегації на Всеорестинський Конгрес у Женеві, 125.000 мар.п. на видатки в справі церковного з"їзду у Варшаві, 200.000 мар.п. на улаштування пастирських курсів і т.д. Всі ці асигнування мають своє виправдання. Потреби ють свою вагу і мусять бути на оці з Уряду, однак слід пам'ятати, що в сучасному стані нашому є сила иних пекучих потреб, після задоволення яких, лише, ми можемо заопікуватися і названими вище потребами. Найбільш пекучій поданні потреби наші в сучасному стані полягають в утриманні урядового апарату, допомозі грішним інтернованому війську і видатках зв'язаних з веденням повстанчої акції. В обсязі цих справ, справа військова має бути першим завданням і першою турботою Уряду. Всі инші завдання не мають такої першорядної ваги як ця справа. Отже задоволення потреб душевного життя, при сучасному стані виправдується по стільки, наскільки задоволені потреби всього. Між тим сила потреб у війську не задовольняється. За браком коштів немає курсів для старших і підстарших, не видруковано військових підручників і статутів, не налагоджено в належній мірі культурно-освітньої справи, а в той же час Уряд асигнує кошти на церковні з'їзди і курси. На жаль часті зміни і довга відсутність в складі кабінету відповідального члена Його, постійного Військового Міністра в самий негативний спосіб відбивається на організаційній праці військової офіції взагалі, а зокрема, і на управлінням фінансової господарки її, якщо, Ви,яко Міністр Фінансів, цілком слушно звернули увагу з.о.Військового Міністра. При такому стані речей я, яко ГОЛОВНИЙ ОТАМАН військ У.н.Р.тим більше, взаємно за свій обов'язок пеклуватися справою фінансування військових потреб з наведених міркувань, не бажаючи утворювати перешкод діяльності уряду , не затвердженням тих чи інших асигнувань і в той же час, і головним чином, маючи на увазі наші військові потреби, я завжди мушу бути в курсі наших фінансових ресурсів, а також намірів і бажань окремих офіції, а тому прошу Вас, Пане Прем'єр-Міністре, щоби на будучий час усі більш-менш значні асигнування, які виходять за межі поданих контролерських витрат урядового життя, вносились на ухвалу Ради Міністрів, після попереднього порозуміння зо мною самого та відповідного Міністра.-- Петипера (в.р.) - Павлоград Керзин, Ставань Директор Моровиць (с.п.) Слуга Михайлович Міністерстві Закордонних Справ. /Копія Голови Ради Міністрів/. З огляду на можливість повернення нашого державного центру в недовгому часі на рідні терени й розвинення, в звязку з цим державної праці в першому масштабі, виникає питання про забезпечен- ня успіху цієї праці участю в ній відповідних фахових сил. Для цього вважаю потрібним використати в слугу наш час всамперед ті факти та взагалі культурні елементи з-поміж українських емігрантів, що, в тих чи інших причин, у досить великому числі перебувають нині в різних чужоземних державах. В звязку з цим бажано, щоби наші закордонні представництва перевели загальне обчислення проживаючих у дотичних державах громадян У.Н.Р. в за- значенням, по можливості, іхнього фаху, а Міністерство Закордонних Справ, систематизувавши відповідно цей матеріал, подало б його до відому уряду та для мого ознайомлення. Петиора (в. р.) Пос відчує. Керуючий справами ДИРЕКТОРІЇ М. Миронов (в. р.) Олімпія Штабель Любартськ Міністерстві Справ Закордонних. / Копія Голови Ради Міністрів/. ПОСТОЮ. Ознайомившись з листуванням Вашим і Пана Прем'єр-Міністра з нашими Послом і Уповноваженим Міністром п. Васильком, я констатую факт незалежності в цілому фінансових взаємовідносин поміж Урядом і п. Подолом Василькою в минулому році п. Василькові дано було Урядом уповноваження на ведення переговорів з урядами республік Німеччини, Австрії і Угорщини, про виплату нашому Урядові здепонованих в банках названих республік наших фондів, і довіреність на одержання цих фондів. Одержуючи частково, на підставі згаданих уповноважень, невеликі суми в цих фондах п. Посол Василько переводив одночасно, а в інших коптія, різні витрати, зв'язані з утриманням де-яких наших Пособольств і Місій, реалізацією різного роду майна, судовими процесами і т.п., на рахунок цих фондів. Насамкінці звіт своїх витрат п. Посол Василько має невдовзі подати Урядові. Маючи на увазі вищенаведене, я вважаю за потрібне, щоби Міністерство Закордонних Справ, з свого боку, нині м'якло заходив до засування у всій повноті, як тих формальних підстав, на яких базувались фінансові операції, проведені п. Васильком, так і того фактичного стану грошових взаємовідносин поміж державними скарбом і п. Васильком, який Існує на цей час, на підставі матеріалів, що ма- ються в Міністерстві Закордонних Справ та звітів, які ма- ють бути надіслані від наших Місій і Посольств. Надаючи справи урегулювання фінансової господарки на- ших закордонних представництв великої зваги та не маючи ві- домостей, чи надсилалась до цього часу масові звіти наших закордонних представництв до Міністерства, я прошу Вас, на- не Міністре, звернути на цю справу особливу увагу, а в пер- шу чергу взяти всіх заходів, щоби протягом однієї-двох тижнів було висовано фінансові заземовідносини поміж дер- жавним скарбом і п. Послом Васильком. Про Ваші заходи в цій справі прошу незвідкладно мене повідомити. Четирка (кп) Посвідчує. Мироновий (кп) Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Олару Михайлович У Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "30" Вересня 1921р. ч.3805 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Директорії: ДЕРЖАНО для 192 р. вх. ч. 1400. ДОПОВІДЬ. В надісланому п. Керуючим Справами ДИРЕКТОРІЇ від 21 цього Вересня Ч.1215 листі Вашому, Пане ГОЛОВНИЙ ОТА МАНЕ, висловлюється декілька зауважень, по до ухвал Рад дор Міністрів, в сучасному її складі, постанов про асіг- нування на різні державні потреби, а саме зазначається албо найбільш перучі, щоденні потреби в сучасному стан полягають: в утриманні урядового апарата, допомозі грішим інтернованому війську і видатках, зв'язаних з ве- деним повстанчої акції б], що в обсязі цих справ задо- волення військових потреб має бути першим завданням і першою турботою Уряду в|, що в той час, коли сила потреб в війську за браком коштів не задовольняється-Урядом ухвалюється асігнування на потреби не-першорядної, при сучасних умовах, ваги, як наприклад на потреби звязані з діяльностю Міністерства Ісповідань, котрому асігнова- но за цей час 1.328.000 марок польських, в тому числі 378.000 мар.п. на посилку делегації на Всехристиянський конгрес в Женеві; 125.000 м.п. на видатки в справи цер ковного з'їзду у Варшаві; 200.000 м.п. на улаштовання пастирських курсів і т.д. й д], що з огляду на це Вам, Пане ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, встановлюється надалі порядок внесення до Ради Міністрів законопроектів про асігну- ваннд з державного скарбу більш менш значних коштів, які виходять за межи щоденних кошторисних витрат урядо вого життя, лише попереднього доклада Вам відповідніх справ мною, та закікаленним Міністром. З приводу зазначених зауважень мар за честь допо- вісті. Вам Пане ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, що першорядність спра ви задоволення потреб військових при обміркуваннях асі нувань на державні потреби Урядом в сучасному складі ні на одну хвилю не випускається з під уваги. Військове Відом- ство при попередніх урядах майже не робило жадних законодатних внесень принаймні таких, що звязані з асигнуванням коштів з дер- жавного скарбу, а в той же час в випадках різного роду негайних потреб вимагало переведення безкредитолих видатків, що в значній мірі зпричинилося до безпорядку та заплутаності рахівництва цьо- го відомства, а також різних порушень встановлених законом пра- вил, що до переведення видатків з державного скарбу. На перших же кроках моєї діяльності на Уряді Голови Ради Мі- ністрів і Міністра Фінансів мною звернуто було на це увагу Війс- кового відомства, та Державного Контролю і разом з тим скликано при Міністерстві Фінансів Міжвідомствену Нараду, яка і виробила докладний план і порядок що до полагодження справи переведення видатків по військовому відомству. В наслідок цього згаданим ві- домством було складено і надіслано до Міністерства Фінансів пі- лу низку законопроектів, частинною вже розглянутих і ухвалених Фінансовою Комісією при Міністерстві Фінансів, а саме про асиг- нування: а| 587.000.000 гривень на течні видатки | потреби пов- станчих армій |, б| 831.000 мар.п. одноразово і 408.000 м.п. що- місячно на різні культурно-освітні потреби наших військ в лаге- рях, в| 50.000 м.п. на повторні старшинські курси при Спільній Кнацькій Школі і нарещті г| першні на видатки по задоволенню потреб інтернованих наших військових частин. Крім того Урядом в сучасному складі все розглянуто і ухва- лено постанови: 1| про асигнування 5.000.000 м.п. на видачу до- помог військовослужбачим Дієвої Армії, та їх родинам, і 2| про асигнування в розпорядження Генерал-Хорунжого Гуло-Гулденька і 1.000.000 румунських лей на військові потреби. Що до дійсних видплат зі Скарбниці, то лицю обов'язком заз- начити, що за останній час з переданої п.Міністром Закордонних Справ готівки біля 4.000.000 м.п. - 2.000.000 м.п. було надіс- лано до Варшави на задоволення невідкладних претензій в зв'язку з друком наших грошей, а решта згідно документальних даних Го- ловної Скарбниці майже в повній сумі | 1.956.958 м.п.| була вип- лачена на різні потреби військового відомства на протязі часу з 19 по 24 Вересня включно. Таким чином Урядом в справі задоволення військових потре робиться все, що є в його силах при сучасних важких умовах. Не можна, одначе, не зауважити, що намі інтерновані військові частини в силу істнуючих міжнародних законів одержують безпосередньо від польської влади харчове, кватирне і почасті трезове задоволення і лише на культурно-освітнє, головним чином, потреби вимагається асігнування коштів з нашої державної Скарбниці. Але ці асігнування можуть робитись лише за рахунок рештків коштів, що залишаються після задоволення самих необхідних потреб державного апарату в його обмеженому, після скорочення штатів складі, бо співробітники, що притягаються до праці в державних установах, крім виплат від уряду і при тому по ставкам закону 5 Серпня минулого року, вже не відповідали сучасним умовам життя, - жадних засобів не одержують і з огляду на-регулярності і непевності згаданих виплат перебувань взагалі в дуже скрутних умовах. До цього треба додати, що на задоволення зазначеного апарату навіть в скороченому складі вимагається досить велика і не посильна для скарбу сума 6.253.631 м.п. на місяць, в тому числі не утримання співробітників Управ Військового Відомства 2.076.000 м.п., себто біля 33%. Як прийняти на увагу, що згадана цифра - | 2.076.000 | м.п. обрахована на 159 співробітників військового відомства і що середній оклад на кожного виносить 13.056 м.п., то не можна не прийти до висновку, що згадана квота при сучасних умовах дуже велика і без сумніву не відповідає дійсним потребам су часного менту, а тому я знахожу необхідним піднести питання про скорочення складу співробітників військового відомства при найменші це на 60%. Що до ухвал Урядом в сучасному складі різних законопроектів не першої важи по Міністерству Ісповідань, то маю за шану доповісти, що до більшості цих законопроектів як і взагалі внесень згаданого відомства Міністерство Фінансів, з огляду важкого стану державного скарбу, ставилося і ставиться негативно. Так негативні висновки Фінансової Комісії по законопроектам про асігнування коштів для делегацій на Всехристиянський конгрес в Женеві, на відкриття пастирських курсів і т.и. мною затверджені і обсто- рялись в Раді Міністерів, але з огляду на заважання, що ці законопроекти принципово були ухвалені попереднім Урядом, Рада Міністрів знаходила незручним їх відхиляти і більшостю голосів ух- вала. Але само по собі зсигнування кредиту на цю справу не пе- редрішає ще виплати відповідних коштів, яка, зважаючи на сучасний стан Скарбниці, а також на Вам п. ГО -ЛОВНИЙ ОТАМАНЕ зауваження, не буде переведена.- Голова Ради Народних Міністрів 30.V.21. За Міністр Фінансів поварив його Степан ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. Додатки до цього доклад Товариша міністра Військових Справ по справах забезпечення армії ч. 262-пропу Башу Ек-селенцію примусити, як Контроль так і Фінансову Комісію не-рейно розв'язувати фінансові питання Військового відомства, а також порушити справу в Раді міністрів про встановлення 3-х денного терміну для розв'язання всіх фінансових питань Військового відомства, як в контролі так і в Фінансовій Ко- місії, а також про встановлення фактичного контролю при Канцелярії Товариша міністра Військових Справ по С правах Забезпечення Армії , що необхідно для користі діла. П. П. Т.В.О.ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА I Т.В.О. КОМАНДУЮЧОГО АРМІЄЮ ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ ТОВАРИШ МІНІСТРА ВІЙСЬКОВИХ СПРАВ ПО СПРАВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРМІЇ У. Н. Р. ТОВАРИЩ МІНІСТРА ВІЙСЬКОВИХ СПРАВ ПОДОБРАВАХ ЗАДЕЖЕНЧЕННЯ АРМІЇ "28" вересня 1921р. ч. 252 Д О К Л А Д візучий час вимога всі фінансові питан- ня, навіть задопомоги платнею та ріжно допо- могою мк військових частин та установ в повно- му складі так і поодиноких осіб-особливо інва- лідів, розвивувати на протязі однієї доби. при сучасній неустойчивості цін на ріжні рі- чи і продукти, до сьогодня має одну ціну, через два дні вже має подвійну. Ми стоїмс перед можливостью провадження за- готовочних операцій-ріжних військових річей, прод ктів та інших. отже повстає необхідність про усунення пере- шкод, котрі зустачались і зустрічаються на шляху найскоршого і корисного для скарбу пере- ведення таких операцій. Перешкоди ці такі: I/ Бої яки-6 то не були асігнування зараз проводяться за попереднім ревізією-го Депар- таменту Державного Контролю. Свої ревізійні висновки н. НОВАЛЬСЬКИЙ дає не в установленій якій фінансовий мін а по мірі бажання. Наслідком цього є те що до які питання затягаються на довгі терміни і звичайно це є те що губить на- шу державність. З фінансового боку коли діло затримається на де кілька день, то ціни, котрі здавались не- вигідними для скарбу в'являються настільки низькими, що по них заготовки перевести не мо- жливо. З морального боку також справи сприяє виклика: голодовку службовців та інвалідів, а це породжує різні нарікання на міністерстві. Наприклад можна указати, що від 2-го Департаменту не одержано ревізійних гріфів по асигнованям від 26-го квітня б.р. ч. 481 на 1.030,538 гривень 34 пага, 6 тралян б.р. ч. 546 на 2280 марок і т.ин.положення про господарство п. Ковальський тримав 4 місяця. Підкреслюю, що часто і русто службовці, котрих я надсилав до Контролю, щоб прискорити справу, докладали: "справа чекає приходу Директора п. Ковальського", хоч-це і бувало в урядові години. Мимоходом мушу сказати, що справи провідкриття кредиту в роспорядження Військового відомства проходять в Фінансовій Комісії не так швидко, як цього змогає справа. Докладали про зазначене прошу Вас ІІ. міністре порушити справу в Раді міністрів про встановлення 3-х денного терміну за для розв'язання всіх Фінансових питань, як в Контролі так і в Фінансовій Комісії . Необхідно при доручені мені канцелярії ввести фактичний Контроль хоч-би в складі 2-3 контрольорів, куди і належить передати всі справи по попереднім ревізіям особливо по майбутніх заготовочних операціях. Мирнеан ГЕНШТАБУ, ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧИК Сушкевич Т.В.О. начальника Канцелярії Сотник Матвій Пере: Н к Канцеляри Сотник Волков Голові Ради Міністрів. Кілька день тому назад я в розмові з Вами порушив справу про необхідність скликання у ме- не наради з представників Міністерства Фінансів та Державного Контролю для висування наших фі- нансових ресурсів та вироблення певного щадно- го плану всіх наших видач на ті чи інші держав- ні потреби. Вами, Пане Прем'єр-Міністре, було заявлено мені, що конкретний матеріал для обговорення в такій нараді Вами по Міністерству Фінансів збі- рається. Маючи на увазі наше сучасне тяжке фінансове становище і бажаючи бути поінформованими в май- бутніх заходах Уряду що до його поліпшення, вва- жаю неможливим відкладати надалі цю нараду і про- шу Вас, Пане Прем'єр-Міністре, улаштувати цю нараду згодом у мене о годині 12, запросивши на неї довірчо слідуючих осіб: Товариша М ін- стра Фінансів п.Сапігу, Голову Фінансової Комі- сії Прамченка, Директорів Департаментів Міністер- ства Фінансів Маслова і Буткевича,п.Державного Контрольора, а також, як що найдете потрібним, і інших осіб,які би подали компетентну думку що до поліпшення наших фінансових справ. Посвідчую. Л. Муратов (в р.) 1346 19 Жовтня 1921 р. 1347 1348 1349 Розмін Ради Народних Міністрів. Копії Міністерам: Військовому, Народного Господарства і Керуванню Сиринами ДПРН-ТОРИ. / З моєї пропозиції Міністерством Закордонних Справ зазначено було відмовлено навіть дипломатичним представництвам за кордоном зібрати усі відомості про умови закупки на зарубіжних ринках Мільйонних матеріалів для нашої армії в такому кінці працюється для визначення найголовніших потреб урядового апарату і населення на той час, коли б в певному порядку центр повернувся на засну території. Санкціонувався з доповненням в цьому питанні акт Пособльства, який подано мені Міністерством Закордонних Справ, а можливо, що діловодчий матеріал в цій справі не мається; при чому до-які звіти Пособльства ростуть по тільки пла-нам інформаційний характер, але аксесорський також я і незалежно політичні перспективи, пов'язуючи для нас як закону, так і переведенням дівсько-ого майна, в разі опанування нами портів Чорного Моря. Важно за необхідність, щоби матеріали, які нині поступили до Міністерства Закордонних Справ, і нині поступитимуть, були відповідно систематизовані та збереглися би в цілковитому секреті, коли, а усі потреби нової пропозиції в кінці справи могли бути проаналізовані. В зв'язку з цим членом-кін., пане Прохор-М іні- стре, утворити тимчасову комісію для розгляду і систематизування матеріалів, які маються в цій справі, під головуванням Є-го Товариша Засновного Майора, а складі Директора Департаменту Зовнішнього Торгу Міні- стерства Народнього Господарства і продовження від носи Канадириї. Комісія має на протязі 4-х днів закінчити свою про- цес по зібранню і систематизації всіх матеріалів і по- дати свої доповідь в цій справі. Плетичко Мелюгово. Л. Апрашев (р/с) Керуючий складом Директора Олесю Миколай Михайло ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. /Постанова 1921 р. м. ПОСТАНОВА/ Копія. Голові Ради Народних Міністрів. /До піл Міністра: Військовому, Народного Господарства і Керуючому Справами ДИРЕК- ТОРІЇ./ З моєї пропозиції Міністерством Закордонних Справ своєчасно було доручено нашим диплома- тичним представництвам за кордоном зібрати усі відомості про умови вакуння на європейських ринках фільсових матеріалів для нашої армії а також інших предметів для задоволення найго- ловніших потреб урядового апарату і населення на той час, коли б в плином подій наш державний центр повернувся на власну територію. Ознайомившись з донесеннями в цьому питан- ні наших Посольств, які надано мені Міністер- ством Закордонних Справ, і збачаю, що відповід- ний матеріал в цій справі все мається; при чо- му деякі звіти Посольств мають не тільки цін- ний інформаційний характер, але висовують так- жо й незалі політичні перспективи, полегшуючи для нас ли закупку, так і перевезення військо- вого майна, в разі опанування нами портів Чор- ного Моря. Вважаю за необхідне, щоби матеріали, які ни- ні поступили до Міністерства Закордонних Справ, і далі поступатиме, були відповідно системати- зовані та зберегались би в цілковитому секреті, щоби, в разі потреби незалі пропозиції в цій справі могли бути реалізовані. В зв'язку з цією пропозицією Вами, Пане Президент ін- стре, утворити тимчасову комісію для розгляду і систематизування матеріалів, які маються в цій справі, під головуванням 2-го Товариша Військового Міністра, в складі Директора Департаменту Зовнішнього Торгу Міні- стерства Народного Господарства і представника від моєї Канцелярії. Комісія має на протязі 4-х днів закінчити свою пра- цю по зібранню і систематизації всіх матеріалів і но- дати мені доповідь в цій справі. ПЕТЛЯРА. /р.з./ Посвідчую. М.Миронович Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ З оригіналом згідно. В. І. Начальника Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Голові Ради Народніх Міністрів. Копія Керуючому Міністерством Шляхів/ 1352/926 Постанова. В законі 22 вересня ц.р. "Про Корпус Кан- дармерії", серед змісту чинних статей його, в арти- кулі 5, при переліченні різних установ безпечності, які насується цим законом, названо, між ін- шим, і Державний Комісаріат Шляхів. При затвердженні цього закону я зосереджуєм своє увагу, голоючим чином, на самому Статуті кандармерії і через це упустив з уваги згадану, на мою думку помилкову, постанову артикулу 5 про скасування Комісаріату Шляхів. Переглянувши нині згаданий закон та маючи на увазі, з одного боку, що інститут Комісаріату є цінним для свідомого українського робітництва шляхів придбаним його національно-державної бо- ротьби, відбирали яке з даний момент нема підстав, а з другого, — що цей Комісаріат є органом націо- нально-політичного контролю, завдання якого не зов- сім ідентифікується в завданнями тих органів без- печності, які перелічує в артикулі 5 закону 22 вересня, а тому функції його не можуть бути переда- ні залізничній кандармерії,- я вважаю скасування інституту Комісаріату Шляхів не доцільним і по- милковим. З огляду на це, доручаю Вам, Пане Презмєр-Міні- стре, поставити в Раді Міністрів мою пропозицію, переглянути зводну постанову закону 22 вересня ц.р. "Про Корпус Кандармерії" та змінити редак- ців артикулу 5 цієї постанови, виключивши з числа інсти- тутцій і установ, що касуються в тому артикулі, Держав- ний Комісаріат Шляхів. Крім того, маючи на увазі, що мінімальний персональний склад Комісаріату Шляхів, в кількості 7 чоловік, має бу- ти використаний в даний момент для повстаньчої акції, для чого одержує відрядження в спеціальних дорученнях, а залежання цього персоналу по-за штатами позбавляє його права на утримання за службу, яку він фактично буде пов- нити, і прошу Вас, Наше Прем'єр-Міністре, порадуїтися з Міністром Фінансів і Державним Контрольором, що до виплати належностей службовим Комісаріату, наперед до зміни артикулу 5 закону 22 вересня. Петлюра (р.в) Посвідчує: М. Миронович (р.в) Керуючий Справами ДИРЕКТОР I Олександр Шевченко Министерство ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 20 Жовтня дія 192... року. Ч. 1357 М ПОСТОЮ. В зв'язку з рапортом, що до використання си- рівців, які у великому числі заготовили на терені України озельмовими, подаю для корування Вашого, пане Генерале, в порушений справі постановлення. Маючи на увазі, що справа торгів України з чу- жоземними державами залежить головним чином від того, чи матиме вона в своєму розпорядженні по- трібну кількість сирівців, належить звернути осо- бливу увагу на те, щоби сирівці, які попадуть до рук повстанців, передавалося о в розпорядження ци- вільної влади і зверталось для зазначеної вище мети. Разом з тим, числячись з можливістю скрутного стану військових частин до часу налагодження спра- ви постачання, не можна не погодитися з тим, щоби частину запасованих сирівців було взято, як вияток для потреб закупка з-за кордону амуніції та різ- ного суто-військового майна на ТІЙ умові, щоби справу товарообміну переводилося під керуванням представника Народнього Господарства при П.-П. Штаві. За в участю представника Державного Контро- лю, призначених якого до Штау має відбутися в най- ближчому часі. Керуючи Сиравами ДИРЕКТОРІЇ Зернепа Табло. 16/1985 1570. Листопаду 28/926. постою. постою. ШАНОВНИМ! ІВАНЕ ІВАНОВИЧУ. Вільш двох років тому, з порозуміння з організованим громадянством українським покликано було Вас на уряд Міністра Істо- відань. Від того часу незмінно, при всіх обставинах, залишаєтесь Ви на своїму по- сті. Уважно слідкуючи за діяльністю Вашою, з вдоволенням бачив я, що, по всіх час, при самих несприятливих обставинах, Ви, з повною відданістю та великою любов'ю,від- давали усі свої сили, знання і енергію для справи духовного відродження україн- ського народу. Завдяки видатній дбайливості та невси- пучій енергії Вашій, покладаються міцні підвалини для найкращого розвитку відрод- женої Автокефальної Православної Церкви Української: перекладено службу Богу на живу моду українську, розвинуто цироку видавничу діяльність в питаннях церковно- національних, підготовляється кадр націо- нально-свідомого духовенства. Українська Церква Православна навязує зносини в Все- ленським Патріархом та організовано всту- пає до всесвітніх об'єднань церковних. Од- ночасно з цим провадиться релігійносвіт ня праця серед нашого воїцтва і громадян- ства та задовольняються релігійні потреби їх на чужині. Дбаючи найбільше про розвиток Церво славної Церкви Української, не забули однак Ви і про справи інших церков і громад релігійних усіх визнань, на Україні сучих. Перебуваючи в хвилі стосунках з вигатними представниками цих церков і-громад, Ви зуміли викликати у них прихильне відношення до справи нашої державності. Ревна та великорисна праця Ваша заслужила собі признання серед волцтва і громадянства нашого і Архи- пастирське благословення Преосвященного Єпископа Кремінецького, під опікою якого перебуваємо ми на чужині; маю певність, що таку ж вдячну оцінку, в скорому часі, зустріне Ваша праця на рідній землі у боголюбивого народу українського, по в останні роки, в особливом раз- ністю і високим релігійним піднес ним, власними сила- ми, будеє відроджену живу Національну Церкву. З нагоди закінченої праці Вашої по перекладу Літургії Святого Іоана Золотоустого, оглядаючись на непрейдений Вами шлях державного служення), вважаю за свій приємний обовязок, в Імені Республіки, висловити Вам ширу подяку за доконану працю Вашу і побажати Вам здо- ровля і сил для дальших трудів на добро народу і Бать- ківщини. Петрина (авт) Оберг Михайло Миколаєнко ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 24 грудня 1921 р. Міністерстві Встичії. /1565 / Копія: Президер-Міністрів / 1566 б. — Мін. / Фт. Суда 1567. — Мін. / Фт. Суда м. постом. В процесі боротьби за утвердження власної державності немаловажне значення мають ті методи і заходи, якими послуговуються державно-творчі чинники для попередження, паралізування і покарання всіляких проявів революційної та злочинної діяльності деструктивних елементів, що стають на перешкоді: а/самому повстанню нового державного організму і б/ усталенню в ньому такого тривкого керівного лагу, який забезпечував би існування молодої держави. Перуч з законодавством характеру соціально-економічного і адміністративно-поліційного, закликаю в цій справі ролю відгорає також система законів карних. Ясна річ, що для охорони і захисту від злочинних замахів на правлення проти молодої держави, не завжди задовольненнями бути ті норми законів карних, що охороняють існування і лак старої держави, протягом століть витворившої підстави і форми свого лагу. Розглядаючи це питання з перспективи нашої чотирьох річної національно-державної боротьби, я мушу констатувати, що в бою нашого Уряду не було звернено належної уваги на зазначене вище положення. Органи судової влади перед якими повставали справи про ті чи інші протидержавні злочини, коручись при розгляді їх старими нормами російських карних законів, не знаходили для багатьох випадків злочинної діяльності антидержавних елементів нашого часу і обставин належної кваліфікації. Через це більшість карних справ цього роду або припинялась в стадії досудового слідства, або взагалі не розпочиналось. Присвячені антидержавним політичним та службовим злочинам артикули „головного ложення“ і „ложення о названнях" трактують ці злочини для сучасних обставин вузько і архаїчно. Такі злочини, як замах на позбавлення існуючого державного ладу /Уг.Ул.арт.100-102/, державна зрада /арт.108 і далі/, непослух державній влади /Ур.Ул.арт.І25 і Ул.о нак.арт.329 ч.2 і 273/, самочинне призначення влади /Ул.о нак.арт.289 і Ур.Ул.арт.134/, неповага та зневага державної влади /Ур.Ул. арт.I2I і далі/, дипломатичні перетрактації з чужою державою на шкоду батьківщини /Уг.Ул.арт.116/ і багато інших злочинів; в кваліфікації чинних карних законів і в обставинах нашої сучасності вигляд мають зовсім по різному. При кваліфікації цих злочинів малися, наприклад, на меті такі моменти, як охорона династичних прав монарха /арт.100- 102/або попередження проінктування особистостями цілями зловживань вищих урядовців /арт.329 ч.2/, але зовсім не передбачалися скомпліковані умовини сучасного політичного життя. Такі, поширені нині, злочини, як одверте демонстраційне невизнання існуючої влади, саботування її наказів і розпоряджень, самочинне призначення собі ролі Уряду в різних перетрактаціях з урядами чи організаціями чужих держав і т.п. не знаходять собі ні відповідної кваліфікації, ні караючої санкції в нашому карному кодексі. Звертаючи Вашу увагу, Пане Міністре, на таке ненормальне явище, пропоную Вам переглянути ті розділи наших карних законів, які уділено злочинам антидержавним, політичним та службовим, та внести в них встановленням в закої порядком, такі зміни і доповнення, які гарантували б не сучасних умовах нашої Республіці належну охорону перед загрозами її існування й ладу. Незалежно від цього, маючи на увазі надзвичайну напруженість і загостреність акцій де-яких дородих нашої державності організацій, акцій, направленої на знищення самостійного існування нашої Республіки, я вважаю би за своєчасне всебічно обслугувати питання про зведення в наш карний кодекс такої аналогічної до сказованого в російському "Уложенія о наказ- заніях" арт.255 постанови факультативного характеру, які надавала б Урядові право, в назвичайних випадках, спеціальною постановою, з додаток до регулярних кар за антидержавні злочини, накладати конфіскацію на майно засуджених. Введення в кодекс карний такої постанови, не порушуючи системи регулярних кар, в одного боку, буде би відстрашуючим способом для злочинних, ворожих нашій державності, елементів і організацій, а в другого,- в разі назвичайної потреби, давало б стимул відповідним вищим чинникам взяти цього засобу економічного внесення і унешкодження антидержавних елементів, для по- рятунку загроженого існування Республіки. Історія визвольного руху народів і держав має численні приклади подібних заходів незалежної національної влади, в постановах різних національних зібрань, концептів і прочее. Про наступні заходи Ваши з порушенням справи про мене повідомити. Петипора (вр.) Повідомлю М.Миронович, Верховний Судовий Миронович Олегу Михайловичу Мин Вар-Кра Копія м. Міністеру Єврейських Сирот М.А. Красному когід м. Правор Міністру. Шановний п. Міністре. Намітаний ширшу програму для праці нашого Уряду відповідно до вищого часу і обставин, з якими нам треба рахуватись і ми обважують нас, взяти на увагу, що про грама уз розраховано на певний і визначений час, а дно- тасно вашого пошуківного виставки кілька подоланий, що до дальших праць Вашого Міністерства. Очевидна ріг, що кориснується певним терміном часу, на тривалість якого ми ще не повертаемось на рідну землю, треба час цей використовувати для задоволення дуже потреб. Винне, який дотепер Ви не могли через несвідо- мого багатства виконавці, а ні разом з цим шанобливий певний значення для до праці, якою Ви повинні бути варі. Я маю на увазі пошкоду символічної емблеми "сирот- разури", вименного за поглибленим" в єврейських гро- мадженьства сирату Єврейсько-Українських будинків. Як і низький декілька, висунуті національною революцією в Україні, рад і гало задоволення національних пошуків єврейської людності за її відносини і зобов'язань до України державно-свій не досить завершене між Єврейським міністерством. Один всі сирота треба, щоб реальними моменти цей сирату створити пам'ятки певним України, саме мирно приєднаний релігійного світу сироти. Але я гадаю, що і серед нинішніх умовних обставин дамбу виготовку про цю личину і від проваджень. І тому ж гадаю, що було доцільними, аби Ви, приєднали автоборчений свободніш- ких сирату означенням Євреїв на Україні і відносини їх як до української людності, так і до Верхови. Вименний світ вже у власному сирату виживши символ- мени відомо всім чи думки поручує саме не лише в кересі знайшли спеціального шкоди, але і "Марголін" не Я дин часом треба в дадій поградурі, а надто; оцінюємо її "Ідеологи і привиджених Українсько-Єврейського" формування" ідеї землі українських уряд і Єврейських. Мене дада місця разура даєть лічені вбивств мігованим будинкуричним сином ділят побарбовани і нейтралізувати зоологічні іменіннями (животні й рослини) тенденції до взаємного упередження від регулярних "емпоричних" сладжин. Вважаючи, що справа дуже важлива, я садано, що виконавши й цей погляд про розподіл іменіння дійсної істоти чину, дає, як Ви добре знаєте, тоді часом одновідносний за нього вони не потрібні. Без вимог величезних, бо "все- мовобутньої бажання" і несумнівно зрозуміло, якщо дослідження пізнавань, буде їх імперія до вузьких оптимізаційних природних поколінь. Будуть деривативні ділянки, які потрібні цю хибу направляти і майбутнє перенеджування зробити меншими. Може бути не буде прояв вадливих невелика кров і менше буде звірства людського. Я зацікавився з морфою державних, щоб рада літературна пам'ятала на Україну. В цьому моє до т. прем'єра в справі перешраментованих літератури на Україну Ви знаєте, мабуть і знайшли надано чи сирець. Оголошена різка моя побажання в однаковій мірі спосередку до літератури на письмі українсько-єврейських діячів. Надало необхідний полум'ярної літератур. Мова та мови буде не різняться єврейського а і українського по зрозумілому для вас прикладу. Слухаю, що приварна гігромодернове імігація ваз в справі здійснення цієї думки менше більшого зрозуміло, ніж офіціальні урядові закони. А літератури значить думаю, щоб Ви вимкнули близько за гарант "використовування" програму, з якою прошу ознайомитися і до, якої і у моєму кілька не зайшов у вас додати. про ваші завдання прошу мене повідомити. З повагою Пешмара /в.р./ Зарічанням згодно: 6/хіл. 21 р. В останніх днях нашої роботи ми зверталися і вади на еміграцію українську революційну та Буковину: в Прагу, Сербії і Болгарії. Тут є швидкість погасити #справи о боротьбі захисту перепони, яких треба шукати в зв'язкових #мешканнях або межі нашого екс-сів дзапіквання. Важко глядати "еміграції" та в Європі ставши урядов селян з розумом, серед (середньої Слободи) до українських призі про еміграцію. Основу в Україні #законного наслідування ми треба бачити еміграцій і в Греба принести і "вируй" наших українських органів. Ми заскочили справа у нас ще теж велике знайомство до нес-тіз кір про поморення до актівних борців за Українську державність. Більше як 25,000 українців, що підля свакувації з України виїхали з армією та були. Взагалі опинились та гучні серед народних і несправжніх об'єктів. Останні відомості з Граду і Ташаєм стосуються ж буру, висловлюючи лише категоричне не дозволення виїзду всіх гаєвбійців, аби снів одобряли через усіми шляхами чи мого виконання. Ось випадки, які нашим цілком елементом, розписаним на Балканах, є має велике значення, як інтересований з нашою країною, або Ташаєм, або ти застосовано при ніяких проводах України, що передував Болгарії до Сербії, буде орієнтована повійсно в сприятливому для нашої категоричній напрямку на Кордонному. Про цими зв'язками елементи, підлягаючи на Балканах, узявали собою великий статус як від незначно- державний праці (наприклад, іншому державному) є це засоби чого філософії, що можна бути кінченим союзом, і будуть а власну особливості. і обставинами (також Бургундські держави) які безпосередньої акційно- гаєм в Янів у фейс-фарах її і христианських статтях. Мбінні чи зазначеними країни складають більш сильними, якщо всій дослідженню до гель- мани Скеропаскоф (в позитивному припущенні) будуть співпрацювати з Осборо- волковою Російською Атешнієм. Скільки діяльність переконана їх в цих країнах как, яких вони склалися вже раніше, але щоб наука був змога селекційної роботи і забезпечити в #сприянні, орґанізацію навчання усіх селянських комуністів, які підлягають вступу до них на виховних заходах залучення до нашого боку. В огляді на це, а також і майбутньому розвитку селянської наукової думки, яка є необхідною, аби його навчання залучення до застосування селянського закладу, що буде виражатися у розробці і підготовці кваліфікованих працівників. Повинна бути на цьому, що зазначено в навчанні напрямку повинно містити: - у всіх селянських комуністичних і світлих членів для тих, хто нею в письменному форматі буде керувати, що з досвідом роботи усі праці з природи було по селянському селекційному утворенні (У) запропоновано - в яких був би за навчанням соціальних організацій, вай експертизу і роботу з селянською науковою думкою; усім кількомої учбов- #важливого - для наради працівників. В цих справах відповідається за кожен і земельний сектор, громадський їхній досвід у соціальних і природничих наукових закладах. Зокрема представлення кількох роботи, пов'язаної з цим відомством працює для підвищення селянського досвіду усіх директивних за посередництва Військових Міністрів (за Наказами Кер- жевального Штабу, обов'язково повинен здати. ваги відмінності по винуватцю в підсумковому представленню М. З. Сур, який прийшов у державні органи шляхом. В одному або обсяглий обріз повинні бути та у вагу існуючої офіційної праці в підприємствах країни, і не може на перших рядах не виступати лобтудівля, щоб не стягти перевагу у вашій короткій іншої не почувати справи! Надбільш володарських для усієї праці вважано А. Міщукова, який на правах міністра і свої посадові обставини. Вся праця через бабськівих елементів в погоду між ним і Наг-Ком. Металу та Волошинської, який призначалися з Керчевського, але ще до літній шири і провадить цю працю в підприємствах країни. Обов'язково повинен бути ініціативний у додаванні статей різних заходів з питань учнів та херс. Транспорт, пресмара в порозуміннях між містами Закарпатських Справ Союзу, який на Ваги Міщукова і коробляття, що обставини для діяльності опросованих у розмовах, прикладання високих запропонувань на лабораторних. Грун-1921 Тетерев З офіційного звіту В. Наг-Ком Кому Дирекція Конія. №4. о стічній місії. Майбутнім п. президене. В угодах до виста шого ад 5 квітня, де є повідомлення про справу відшкодування нових джерел фінансових, так потрібних для здійснювання нашою мислівництво та для провадження державної праці за кордоном, вказано їх необхідне стикнення над різноманітними конфесійними справами. а) Справа Українсько-Русинського Закону та Державного П-во. В листо проф. Мазепина до мін. Зак. вказав, що в конці на дієвлення емеки багато, що це допущення десяка сильність. Тому треба бути швидким у всіх мір уваги та чакі проф. Мазепина мають sens. Докладних інформацій в зв'язку отримано. б) Справа пропозиції п. Чичевського. В цих листах до емеки, які їх посилаю власне з прикладами повноважних емеки під час використовування, які емеки прислав Чичевський з багато небезпідсвіт переслідувань щодо справи джерел в Держ. Міністерств. в) Справа використовування митрополії фінансової для наших державних цілей. В умовах напрямку шкоди виявлено активних шукань та інші засоби. Дуже важливо, що при належній енергії справу можна направити: а) необхідно адмініструвати наші ресурси в Німеччині та Франції та уважати м. Зак. Сп., вказавши більш широкий посад за залежання своєї праці і не обмежували би її підлітковою дипломатичною розмовами а завжди би оголошено митрополії фінансово сильні для притягання їх до державних інженерів нашого Уряду. Взагалі в умови напрямку п. п. тягачів слід дати точну випрацьовані дирекціями які і повинна видавати Рада Міністрів. З справа розміщення окремих коло б'євських підприємств, або на урядові гаселі під прибайкового фахового або за участю в Девних 10 уряду та в подорожній окремими оцінюваннями освідчення, відрешеним уряду своєю безумовною геєрістю і відданістю нашим державним справам. При життєвих ситуаціях фінансових встановлій в садах, що умова напрямку можна було дано здобуття і певна затрата чи всяка певні суми усіх сил би давати негайний прибуток жебкій для елементарних наших потреб. Взагалі, це справа вимагає оцінення, визначення великого і встановлення падань кентерів. Стільки міркувань що і в умови напрямку треба видавати іншість, всебічно обговоривши першу суму якою сприймається Рада Міністрів. Враховані: Треба в розглядах справах визнати як найбільше іншість, бо ситуація фінансова для нас дуже слабка бути що більш несприятливою. Всі "предважання" сприймається треба розглядає вивчати і відзначати. 6/4/1921 р. Тетяна. З присутнім зайдено Укладення В.г. Народника Кам'янки Дирекції Конія Минерві Закердженській Справа 191 Указаний у Листівці З прибутку патрона визначених суддів, з яких випливає згодом незалежність і права самостійної капіталу до Вайсенгаузен, Страсбургу, Франкфурту, Лейпцигу, Берліна, Парижа та інших міст. Коли падіння цього міста вони змогли захистити й охороняти їхній інтерес, використовуючи всі можливості, якими вони володіють. Аналізуючи ситуацію, було зроблено висновок, що це не є державним і економічним досвідом, але його використання можливе. Таким чином, вони вирішили зробити зміни у своїх капіталістичних інтересах, щоб захистити їхній інтерес. Вони не були впевнені, що це буде використання для захисту своїх капіталістичних інтересів, але вони зробили це, бо вони були впевнені, що це буде корисно. Генералъ упѣшно велъ войну съ турками и былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 4-й степени за отличие въ битвахъ при Кутаисѣ, Тифлисѣ и Батуми. Въ 1877 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Донского, участвовалъ въ сраженіяхъ при Струмицѣ, Крушевѣ, Плевнѣ и Беркетѣ, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 3-й степени. Въ 1879 г. онъ командовалъ дивизией въ 2-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 2-й степени. Въ 1880 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1882 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1884 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1886 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1888 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1890 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1892 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1894 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1896 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1898 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1900 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1902 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1904 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1906 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1908 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1910 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1912 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1914 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1916 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1918 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1920 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1922 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1924 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1926 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1928 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1930 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1932 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1934 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1936 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1938 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1940 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1942 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1944 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1946 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1948 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1950 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1952 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1954 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. Въ 1956 г. онъ командовалъ дивизией въ 3-мъ корпусѣ Кавказской арміи, участвовалъ въ сраженіяхъ при Дарданеллахъ и Батуми, за отличие въ которыхъ былъ награжденъ орденомъ Св. Георгія 1-й степени. МВ 19А З пригітковим різко Інокентій В. І. Нагаловик Камул Директорії Лист I н. Кременчуг Міністерства. 1. Українська держава в тій концепції, яку розробляємо, її ідеальний новий ка. 2. Громадяни не повинні бути розрізані на певні, менш-не-жодних Коротко те: Вища мова, що вона уважається в останніх нових доктринах до сьогодні. 3) Населення. Усі 7 національностей без зобов'язання і криминал та бойові чоловіки Особливо елементи, які дуже впливові на мисленні. 4) Населення незалежних озброєних військ, 3-ї групи розміщення, перебувають в інших населених пунктах і що згодом будуть. 5) Населення повинно бути усунуте від всього світу. Застосування "Демократичних" влади і якщо держава не має інших мов, то вони є самостійними. 6) Населення повинно мати новий погляд на своїх урядах та національних лідерів. Коли мешканці переконуються, що вони були, не були ситнішими елементами, свій статус як мешканці вбивств, які кинулись мил до себе об'єднуватися, або на "Зовнішньо-внутрішніх" кабалах. 7) Населення слідувало боротьбі перейняття, бо вони не були мали корупцію майже на всіх рівнях. Вони мають знищити, але на широкому масштабі по своєму погляду. Це є дуже важливим. 8) Населення має бути використано власної "важкої" мови, яка буде Причому: "Усі наші тяжкі справи - історичні вони є свого- мих прийманням і виробленням до того, та ніколи було; 9) Населення повинно зберегти всі свої елементи: доктринальних влад, яка захоплюється і розриває за повнотою власного населення, використовуючи своїх елементів майбутніх і коли також може бути. 10) Населення не має всіх узгоджуваних версій. Хоча на цьому важливих речей, як і мимо свого населення. Хоча вони мали бути зрозумілі. 1) Українська не має, що до своєї орди, шляхом доктринальних раз між народами усіх доктрин. Використовуючи елементи демократичних. Доктринальні вимоги не створюють фракцій і тоді ж були, що з'являється демократичність. Добрих поглядів на розроблення Зас- тосування. 2) Противники Статута усіх і Михайла, які селяни єдиного світу. Її "глибокий виріз" створював елементи кримінальних. Використовуючи Континент не суперечить. 3) Всі, якщо моя академія заснована на своїх думках (Михайло), короткий приклад. Запись Государя на Императора. А/Немецким архивариусом Азизовым. Канцелярии в Твери, когда Потоцкий был въ г. Смоленскѣ, онъ сдѣлалъ письменный докладъ о необходимости возобновить въ Твери Дворянское государственное училище. Въ той же время Государь императора былъ боленъ, и онъ не могъ быть посвященъ въ это дѣло. Впослѣдствіи, когда онъ выздоровѣлъ, то сдѣлалъ замѣчаніе о томъ, что Государь императора долженъ былъ бы быть посвященъ въ это дѣло. 1) Запись Государя на Императора. 2) Направленіе къ Статскому Совѣту, съ предложениемъ о возобновленіи Дворянского училища въ Твери. 3) Просьба Государя императора о выдачѣ ему письменнаго доклада. 1) Сборникъ документовъ, относящихся къ Московскому дворцовому управлѣнію. 4-й томъ. 2) Записка Государя императора о возобновленіи Дворянскаго училища въ Твери. Гр. (63) 741 29/VI-21. п.Міністру Закордонних Справ. Копія Прем'єр-Міністру. Шановний п.Міністре, Справу редукції наших представництв за кордоном і доцільного икористовування персонального складу їх вважаю я, як висловив під час останнього мого побачення з Вами, необхідною як з мотивів річе- вих, так і економії. Чекаю Вашого докладу в цій справі. З повагою /підпис/ ПЕТЛЮРА. 12/ХІІ-1921р. З оригіналом згідно: Начальник Лінбідаційна raineinne de l'ambassade en Ukraine et Pолковник Комс.к. * Копія. Копію п.Премьєру. П.МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ П. МІНІСТРЕ В одному з попередніх моїх листів до Вас я ввернув увагу на ту працю, що нею до певної міри повинно Міністерство Закордонних Справ заняться в цілях виховання нашого громадянства та придбання ним певного критерія для орієнтировки в скомплікованих обставинах міжнароднього життя. Ввичайно, що завдання се - не легке, а придбання згаданого критерія є справою загально-політичною і державного розвитку нації. Але я мало шанував би той уряд український, що обмежував би свою працю виключно завданнями адміністрування краю не звертаючи уваги на більш широке розуміння своїх обовязків, які полягають в правильному "ясуванню" ним завдань нації і допомозі у належному вихованні її для здійснення оцих завдань. Отже уряд український і одновідальні керовники його /данного кожного періоду/ повинні, не залежно од безпосередніх своїх завдань адміністрування, виконувати все те, що допомогати буде найлегчому провадженню останнього і не тільки в даний період іншого державного життя а і в колиний, хронологічно дальший. Неможемо ми похвалитись, щоб політичний розвиток українського громадянства і його уміння орієнтуватись в складних обставин міжнародньої політики, пристосовуючи чи до неї вимоги і своєї держави чи змагаючись впливати на зміну їх для інтересів останньої, стояли на високому і реальному рівню. В цьому напрямку е чого нам посажати і е над чим попрацювати. З окрема отой нахил до блискавичних орієнтацій на ту чи иншу міжнародну політичну орієнтацію є у нашого громадянства скоріше доказом його державної легковірності та невихованості, як показчиком довірлості і освіченості в питаннях, зв'язаних з установленим питомої воли Української Держави в тих чи інших комбінаціях і орієнтаціях. Лише громадянство мало організоване і не дозвіле може рішаючу вагу якусь надавати і реальне значення тій чи іншій своїй орієнтації на зовнішню силу. А брак єдиної державної ідеології, єдиної провідної лінії в зовнішній політиці, — оці риси, що характеризують дотеперішній стан політичного розвитку нашого громадянства, — мало потім і на найбутнье, бо створюют у нашого громадянства ілюзії облудні і перемищення в очіки тих труднощів, які стоять перед Україною в справі вступу її до Європейської чи світової коаліції держав та впливу її і участь в тій чи іншій політичній комбінації і викликаючи звідси орієнтації громадянства на цю комбінацію. Нам треба засвоїти, нарешті, що лише шляхом дової упертої боротьби нація наша здобуте собі належне місце в міжнародних відносинах, хоч би те, яке воно починала займати за часів блаженої пам'яті гетьмана. Богдане або змагалась заняти за часів гетьмана Мазепи. З огляду на малу поінформованість нашого громадянства в питаннях, дотичних занепленої справи, на його незнання і невірну оцінку умовин, сприяючих чи затримуючих захоплення Україною належного їй місця в міжнародних стосунках та зміцнення свого становище в тій чи іншій коаліції і політичній комбінації, з огляду на те, що і в майбутньому значені явища все будуть підводними каміннями нашої державної політики, віщуючими її по- милкові кроки та катастрофичні для неї несподіванки, — з огляду на те, що сучасні умовини нашого державного життя особливо впливають на покликання в свідомості громадянства одніх шкодливих явищ,я рада би, що Уряду слід зосередити увагу на обачності і педагогічно-державному делековорістю оцінити ці явища і не "показаному", а по державному, над ними гастаноштись, щоб хоч почати їх усовувати і нейтралізовувати. Оскільки потреба такої праці є необхідною в державних цілях, видко хочаби їх того, що маємо ганадто багато ворогів нашої ідеї і концепції держави, боротьбі з котрими не уділяємого відповідного значення. Не кажу вже про те, що, за браком преси своєї, не підготовляємо громадянства до розуміння ним певних ліній і фактів урядової політики, що є обов'язком кожного уряду, коли він не хоче панувати тільки на допомогою фізичної сили,- мало звертаємо уваги на спростовування неправдивих звісток і інсінуацій, що так щедро рукою виливаються і на цілий уряд і на окремих представників його в боку різних недисциплінованих угруповань українських і окремих політичних діячів, не кажучи вже про цькування в боку явищ ворогів нашої державності. Читаючи уважно світи наших послів, чимало знаходив в них цікавих інформацій і ширших, науково-опрацьованих характеристик життя і загально-європейського і окремих держав і наших моментів в ньому, цікавих не тільки для Міністра?. Спр. чи Уряду,- але й для нашого громадянства, яке треба в цьому напрямку виховувати,- а тим часом таких інформацій даремно шукав я в тому органі, який видаємо для того ж самого громадянства. А завдяки цьому рубимо, звичайно, одну з можливостей боротьби успішної в анальфабетизмом політичним та невихованістю наших громадянських кругів. Коли я домагаюсь од Уряду більшої енергії в розначеному вище напрямку, то конкретизацію її убачаю не лише в заходах, направленних до використовування матеріалів, в роспорядженні М.Р. Справ маючихся, на шпальтах "Трибуни" чи якогось іншого доступного нам видання. Розумію її ширше, уявляючи, що М.Р.Спр. повинно виявити ініціативу в підготовці для загального вжитку українського промадянства, і тепер і на майбутнє, такого літературного і наукового матеріалу, за допомогою котрого можна би було справу освідомлення його в питаннях міжнародних відносин та виховання політично державного поставити на справжній солідних ґрунт. М.Р.Спр. повинно не габувати а ні на одну хвилину, що при поверненню на Україну треба в цьому напрямку заопікуватись і потребами нашої Універсітетської молоді, яка примушена буде звертатись в гадоволення цієї потреби до російських чи якихось інших джерел, а погляду державно-українського не одповідних і тенденційних. Не маємо майже жадної перекладної літератури з обсягу міжнародного права, не маємо головних мирових трактатів в перекладі на українську мову і в виданнях для широкого вжитку; не маємо українських підручників по міжнародному праву; не маємо, нарешті науково-опрацьованої історії міжнародних зносин України в минулому за часів князівства чи - нізніш - гетьманів - тоді як без знання цієї історії не можемо вірно провадити і творити новетню нашу історію, що до міжнародних і аусніцій. Тим часом все це треба мати, бо то-во вимагають інтереси держави і вірне розуміння нами тих обов'язків, що їх ми повинні виконати, аби не гасули нас молодші покоління за нашу недалекогорість та політично-державну нашу обмеженість. Не думаю я, щоб хтось поважно міг думати, що в Міністерства Закордонних Справ я хотів би, накиданчи йому такі завдання, творити історико-політичний чи науково-видавничий інститут. Я хочу, щоб М.Р.Спр. вірно розуміло свої обов'язки, змісту яких я не можу вичерпати одним тільки виконанням в по-го боку адміністративно-державних функцій. В порученнях справах воно повинно виявити творчу ініціативу, викликати її серед пев- них кругів в і окремих особ, направивши її по певному напрямку, ним - Міністерством - офіціально чи неофіціально- значення не має - обміркованому і опрацьованому. А маючи у себе такого компетентного з наукового боку внарядя Міжнародного права, як проф. Вихельман, воно може поставлене мною йому завдання перевести в життя не кустарно, а солідно - науково. Колиб, скажемо, така програма літературно-наукових праць з обсягу міжнародного права, міжнародних відносин, українсько-міжнародних стосунків, була уложена і оголошена в "Укр.Триб". та інших Українських виданнях, то будьте певні, що знайшлися б серед нашої еміграції Польщі і далі Закордоном, і перекладчики і самостійні автори, які охоче відпрукулися б на заклик і чимало б зробити могли - і то за порівняючи короткий час - в справі збільшення української літературної продукції - власне той галузі її, яка так повинна цікавити Міністерство Закордонних Справ і значення котрої з державного - широкого погляду ми тепер вже повинні належно зрозуміти. Думаю я, що й виданці для таких праць - чи оригінальних чи перекладних - могли б знайтись, бо рахувалися вони б з попитом на таку літературу чи то тепер чи в ближчому майбутньому, а, значить, і витратити певні суми на ці не лякалися! Виконавши це завдання ми тим самим виконали б один із обов'язків нашого покоління перед нашою державною справою і перед нашим громадянством, допомогаючи кому вчитись, більш знати, а значить і виховуватись, себ-то роблячи те, що повинна робити кожна, вірно розуміюча своє завдання, державна влада. Прошу мене повідомити про Вашу заходи в порушеній справ- ві, а провізорично-опрацьовану програму, дотичну неї, присла- ти мені раніш для ознайомлення. 28/ХІІ 1921 р.б. Підписав: ПЕТЛЮРА. З оригіналом згідно: Данилюк Полковник Начальник Комісії Копія. п.Міністру Єврейських Справ. Копія: Міністру Закордонних Справ ШАНОВНИЙ П. МІНІСТРЕ, З останнього докладу п. посла ШУЛЬГИНА я довідався про його деякі аносики з єврейськими еміграційними кругами в Парижу на ґрунті українсько-єврейських спільних інтересів. Не знаю, чи п. Міністр Закордонних Справ, поставив Вас в курс тих інформацій, які в цій справі подав п. посол ШУЛЬГИН своїм докладом на його нимення од 28/XI-1921 р. Коли Ви ціх інформацій не маєте, прошу звернутись до М.З.Спр., якому в цих цілях і юнію мою листа цього посилання. З інформацій тих випливає, що Закордоном є цілий ряд Єврейських угруповань та окремих визначних діячів, які, не дивлячись на Ваші та уряду старання, все ж ще плетуть різні нісенітниці про довгують, культивуючи та поширюючи легенди про погромні настрої та змавання української армії і її Головного Отамана. Так, приміром, п. ТЬОМКИН, автор відомого докладу, уорожого нам, про погроми на Україні, член "Єврейської Делегації" в Парижу, під час переговорів О. Шульгина та В. Ковалья дуже ворожо поставився до спроби "Єврейсько-українського порозуміння", заявивши, що "з Петлюрою йому не подорожі". Мене, п. Міністре, персональна повіція самого п. ТЬОМКИНА не цікавить, хоч одночасно з цим хочу думати, що колись Тьомкин буде каятись в своєму упередженню до нашого Центру Державного. Своєю правдою і цирим бажанням унормувати єврейсько-українські стосунки я сподіваюсь морально примусити не тільки п. Тьомкина а й однодумців його ніти зо мню і з нашою уря- довою лінією в єврейській справі", по дороги". Не треба гробити не тільки з мотивів державно-українських, превалюючих в моїй політиці що до євреїв, на Україні перебуваючих, але й з мотивів гуманих та необхідності умілими засобами упередити можливість пролиття нєвинної крови та паралізування атавізму історично-зоологічних пережитків, в яких ні я, ні п.Тьомкін, звичайно, не винні. Та коли я хочу щось в боротьбі з тяжкою історичною спадщиною спадщиною зробити реальною, то п.Тьомкін носиться десь в теоретичних фантасмагоріях, може формулюваних з хистом ораторським і з темпераментом горячим, але реального життєвого значіння не маючи. Думаю, що в логічних наслідках своїх позицій п.Тьомкіна є поцінову людини, викликаючої пороми і культитвуючої зоологічні пережитки. Був би я, через це, п.Міністре дуже радий, коли б Ви взялись з "Єврейською делегацією" в Парижу і дали б їй правдиві і інформації та матеріали, а не пропущені через больши-вицько-сіоністичне сито, дотичні дійсності єврейсько-української та тих заходів, які я в цій справі робив вкупі з урядом, наражаючись на різні тяжкі перешкоди, хочаб в формі нерозуміння цих заходів тими кругами, до яких п.Тьомкін належе. Нім самим Ви допомогли б встановленню бажаних українсько-єврейських відносин і уможливили б більш сприйому атмосферу для діяльності наших представників за кордоном. 21/XII-1921 р. Підписав: ПЕТЛЮРА. З оригіналом згідно: Полковник, Начальник Комісії Конія. Голові Дипломатичної Місії в Польщі А.В. ЛУКАШЕВИЧУ, Копія Мін.Закорд.Справ. Шановний п. После, Ознайомившись на підставі звітів Вашої місії та Вашого персонального докладу мені 13/ХІІ в дійсності Вашою в Польській Річці Посполити, вважаю за необхідне висловити кілька побажань що до дальших завдань Вашої діяльности. І. Очевидна річ, що той напрям праці, який направляється біжучими вказівками Міністра Закордонних Справ, повинен і на далі в життя переходитись. ІІ. В додаток до неї повинно взяти на увагу необхідність ширшої праці серед тих польських кругів, які, являючись з віри та національності поляками, в той же час є громадянами Українськими і цілим рядом своїх матеріяльних, культурних та родинних зв'язків тисно зв'язані з Україною. Становище цих кругів до нашої справи я вважаю не однолідним ні їх власним інтересам, ні інтересам української Державності. Не зв'язавшись органічно з біжучими інтересами польського життя і державності, ці елементи, починають себе в Польщі, як тимчасові родичі , виглядаючи, поки ситуація на Україні дозволить їм повернути туди для праці. Одночасно з тим згадані елементи виявляють пасивність до справ актуального повороту на Україну і вдебільшого стоять і стояли осто- ронь од тих заходів, які вживались нами для реалізації згаданого повороту. Я сказав би більше: ці елементи не мають сталого зв'язку з Вами і не координують своєї діяльності з Вашою, мало чим виявляючи і своє громадянство УНР і не вживаючи перед урядом Польським активних кроків для оборони українських державних інтересів перед ним. Є де які угруповання серед цих кругів, які навіть стояли і стоять в певній опозиції до нашого Державного Центру і до нашої державної концепції. Такий стан речей вважаю я небажаним і шкодливим як для інтересів нашої державності, так і для справи майбутнього становища польського елементу в самостійній Українській Республіці. Очевидна річ, що дотеперішня пасивна позиція української еміграції католицького вик- нання та польської національності до наших справ не може виклика- ти серед нашого українського громадянства задоволення і творити сприяючий ґрунт для майбутнього співжиття на користь спільної Батьківщини-України. Таке росходження чи взаємне упередження я оцінюю як негативне і деструктивне для перспектив майбутнього державного будівництва україни особливо в зв'язку з Московськими претензіями, бо воно ослаблює і, коли не буде своєчасно полягожде- но, буде ослаблювати нашу відпорну силу в боротьбі в Московською політичною експансією. Вважаю необхідним, аби такому ненормальному і шкодливому ста- ну річей було покладено край шляхом притягнення згаданих вище кругів до активного інтересу в наших державних змаганнях і спів- ділання з українцями. В зв'язку з цим я прохав би Вас, шановний п. После, виявити певну ініціативу, гадаючи, що Ви знайдете шляхи і форми для полагодження справи, вислід котрої мені потрібно за- гдалегідь знати для того, щоб мати належну позицію і об"єктивний критерій для відношення в майбутньому нашої державної влади до цих кругів. Вашими раходами в накресленому напрямку я буду цікавитись, а огляду на вашу порушеною мою справи. З правдивою повагою /Підписав/ ПЕТЛЮРА. 14/XII-1921р. з оригіналом відно: Начальник Комісії п.Премьер-Міністру. Копія Державному Контрольору. 29/ХІІ 1921 р. Шановний п. Прем'єре. Накреслюючи Вам програм економичного росподілу грошей і де ляких моментів нашого фінансового шляху/мої листи од 6/ХІІ і 5/ХІІ/, вважаю за необхідне поставити перед Вадою Міністрів для приняття в її боку негайних мір в справі зупинення тої вакханалії,яка утво- рилася біля виплати ріжних загарлостей нашим урядовцям українсь- кою валютою. Закон в цій справі,переведений Радою Республіки,ні в якому разі не може бути визнаний доцільним і одповідаючим інте- ресам державного скарбу. Виконання цього Закону серед теперішніх обставин вносить деморалізацію в ту атмосферу,яка утворилась на грунті виплати грошей згідно з цим законом. Пілі мільйони в нашій валюті скуповуються гандлярами за безцінь; де які урядовці,найбіль- ше віпсуті сьогочасними умовинами,використовуют ситуацію і так само виявляют палену ініціативу в справі набування наших грошевих знаків в наддії стати мільйонерами за майбутніх ліпших фасів. Та- ким чином недержавний і не розумний акт Ради Республіки,утворючи згадані явища,одночасно зменшує наші ресурси для майбутньої пра- ці державного будівництва,викликаючи одночасно велике невадово- лення і оборення серед наших військових кругів,які не користують- ся цим законом. З огляду на це я вважаю одповідаючим інтересам державним чинність цього закону що до виплати ріжних росходних статей припинити і обговорити в Раді Міністрів захрди урядові,випливаю- чі з цього акту. Про наслідки прошу мене повідомити. ? повагою/підписав/ ПЕТЛЮРА. 12/XII-1921р. Копія. п.Премьер-Міністру. Копія Державному Контрольору. Шановний п.Прємьєре, В справі росподілу грошей в румунських леях, привезених п.ЛЕБІДЬ-ЮРЧИКОМ, прошу виконати мою директиву, подану Вам під час останнього мого побачення з Вами 2/ХП. А саме: гроші витра- чати лише після затвердження мною представленого Вами, за Вашою та Державного Контрольора обрахунку найбільш доцільних в даний мєнт витрат. З цього обрахунку в кожному разі повинні бути ви- ключенні виплати валергостей. Обрахунок повинен при собі мати додаткові матеріали - копію звіту п.ЛЕБІДЬ-ЮРЧИКА про його командировку до Румунії і спє- ціяльний звіт в справі реалізації доручених йому цінностей. З повагою /підписав/ ПЕТЛЮРА. 12/ХП-1921р. З оригіналом згідно: Полковник Начальник Комісії. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 28/4/11 дні '92 р. ВХ.Ч. 1769 Письмо касового нотаріуса м-ра П. М. Костюка, який необхідно вести до Директорії по Службовому ділу. Звіт про звернення до М.М. Брикенштейна та М.М. Герцена, а також про письмо до П.М. Костюка від 28/10/11 року. Приєднування по мінливому буржуазному законодавству захоплення на перегляд для Саєдачк вади Міністерії. II. Виготовлення та письменна друкована Директором Законодавчих справ про концесії та стягнутий акт на межах фінансових і промислових КОЗ що до економічної експлуатації Росії і України на певних умовах з ближньовидського влади. І мало цього матеріалу, дотичного цієї речі, міститься в звірах таля Симон-Струбкових. Доклад МЗСир повинен бути іншеграваний гранжитними даними по мінливому шанку. Належне протягання до М.З.Сир, має написати Ім невидимий і прерогативи свого виконання. 12/хv 1920р Черкаси Витал з промокою Засідання Діректорії УНР опищаного Ставриш по віку пильноле Директофії А. М. Андрієвським 8 грудня 1921 Озьвив на увагу: 1. Що згідно З Законом 28 січня 1919 року органами Найвищої Слани У.Н.Р є Директорія 2. Що утворене діректорією Правительства УНР з причини окупації Української території Османськими килим батьковиками, аференсило свою діяльність до Польщі, куди видув також один член Директорії С. Петлюра... що таким чином цей державний апарат містом свого осідку мав територію Польщі. 2. Що насвідком Мирного Гатського договору - член Директорії С. Петлюра і реформований ним Кабінет Міністрів не мали також можливості правної, а вояцький час і фактично провадити державну роботу, через що державний апарат Належно не функціонував. Ми уповноважені Трудовим Конгресом, Стаття на грунті Закону 28 січня 1919 року постановили: Накладаючи роботу державного центру УНР виконувати обов'язки Директорії Заявлені в Вищезгаданім Лукові і тим, що відсутні члени Дирекції можуть приєднатися до спроби знищення Мігнали: Директор У.Н.Р. Ви ортодоксний, І. Лихаченко Проф. Ф. Швець. Із державною Секрефієм У.Н.Р. Теодот Талін-Гадченко. М. Відень 12 грудня 1921. Пер. Конселярія Дирекції У.Н.Р. Дилля НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ! Валею і матінською війська твого звільнено частину України. Очищено її від ворога злого, що грабував, і валтує, розстрілює, палить села, руйнує міста, нищить добро твоє. Що чужий землі твій. Ти зрозумів, Народе Український, що свята є справа твоя. Ти зрозумів, що лише з військом своїм ти переможеш ворога і тепер ти робиш ге- ройні зусилля: ставиш до війська синів своїх, всім, що є у тебе, допомагаєш йому і живиш його. І здобуєш військо рідні землі, бзе ворогів твоїх: Але ще один кривавий бій мусиш винести ти на плечах своїх. І буде це останній бій. Ми запропонували большевикам мир. Вони відкинули його, вони не вступилися наші землі, бо хатять війни, хатять крові, хатять твого понеслення. Так дай же їм війну. Стань, як один, на захист Батьківщини і викинь ворога-чужеземця за межі землі рідної. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, Правительство і Вожді Війська—ми однолюдно кличемо тебе до бою цього. Бо настала рішуча хвиля. Большевики готуються до бою, купчаєть війська. Готуєшся і ти, Народе Український. На вір, що розбите військо тає. Ні, не розбите воно, а збільшене і сильне духом йде вперед на твоє визволення. Несе тобі лад і спокій. Несе освячений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гардо світять слова: ЗА ВОЛЮ СВЯТУЮ, ЗА ЗЕМЛЮ НАРОДНЮ, ЗА ВКРАЇНУ ВЕЛИКУ. Лиш рідна Влада на землі Українській дасть люду миста і долю. Весь лад Україн- ський розуміє це і радо зустрічає рідне військо своє. Єврейське населення, як і інші національні меншості, щиро вітає Українську державність, в якій найдуть собі мирне і вільне співжиття всі народи, що населяють Україну. Торгове населення України відгукулось на дозвіл вільного торгівлі і енергійно взялось за налагодження торгівлі, знищеної большевиками. З-за кордону вже йдуть вагони краму, солі, нафти. Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багатими збіжжям, цукром. Держави Європи нарешті зрозуміли нас і стаються на шлях нав'язання з нами політичних, торговельних зносин. Бо ворог каш-це ворог цілого світу, який несе всьому живому загибель, смерть. Де були шасливі села, де били церкви веселі з крестами золотими, де мирний селянин добував свій хліб повсіднений, де велике місто життя кипіло-там большевики зробили пустелею, р. іну, залишили аз собою плач, стогін. Скиньмо їм в останнє нещастя наше. Киньмося на ворога, виживемо його з землі нашої, святую кровью синів і плитою і почком нове життя своє, як ти бажаєш, Народе Український. В основу кожного часу буде скликання Народне Представництво (Народний Рада). Всю вже своє слово і утворить життя, кели всік буде відчувати, що він господарь в своїй хаті, що там його воля, його права. До скликання Народної Ради Члени Правительства і Вожді Армії на чолі з ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ будуть мати спільні наради по справах державних значення. Той народ, ярмія і Правительство будут мати одну впливну душу, один великий завдання. В єдинній сила й перемога. В імені твого, Народе Український, ми вимагаєм від усіх громадян землі нашої пов- ного послуху. Правительство готове акт амnestії, який дасть змогу забудженим синам Батьківщини викулити вину свою перед нею і стати в оборону рідної державності. Але твердо буде десниця наша для тих, хто стане на перешкоді в останній бороть- бі твоєї кровавий, хто не допомагатиме армії в святій справі визволення Батьківщини. Спільними силами кашими ми урятуємо її і зцінемо добрий лад на землі нашій. Вперед і за ним Бог поможе. Року Божого 1920 Листопада 8 дня. ПЕТЛЮРА ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКА У. Н. Р. Голова Ради Народних Міністрів, Командуючий Армією Генерал-Поруч- Міністр Юстіції Андрій Левицький. ник Омельяненко-Павленко. Заступник Голови Ради Міністрів, Начальник Штабу Армії Генерал- Міністр Внутрішніх Справ Олександр Саліковський. Хорунжий Линко. Міністр Закордонних Справ Андрій Ульяновський. Генерал-Хорунжий Базильський. Міністр Шляхти С. Тимошенко. Генерал-Хорунжий Загродський. Міністр В'язчеслава Прокоповича. Генерал-Хорунжий Удосиненко. В. о. Військового Міністра Генерал- Поручик Галичин. Генерал Хорунжий Тютюнник. Керуючий Міністерством Фінансів Дедуд Подковник. Видибіда. Генерал Хорунжий Безручко. Міністр Народнього Госпеладства Евген Архипенко. Генерал-Хорунжий Бурмовський. Міністр Єврейських Справ Піннос Красний. Генерал-Хорунжий Омельянченко- Павленко. Полковник Гулий. ЗАПОВІДІ УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАКОВІ. Український козаче! Памятай, що ти є син Українського Народу і оборонець Самостійної Української Нарадньої Республіки. Пишайся і за честь май, козаче, що ти служиш Українській Армії: добра слава та чисте імя Рідної Армії повинні для тебе бути найвищі над усе. Отож, мій козаче памятай, вивчи на память, навчи неграмотного і переказуй усім слідуючі заповіді, по яким ти повинен жити і служити в Армії: отож, мій козаче, 1. ЗАПОВІДЬ: Люби свій Рідний Край: САМОСТІЙНУ УКРАЇНСЬКУ НАРОДНЮ РЕСПУБЛІКУ. 2. ЗАПОВІДЬ: Борони її од лихих ворогів усіма силами до останньої хвилини твого життя 3. ЗАПОВІДЬ: Чесно і совістно виконуй накази твоїх начальників та старших, — цим ти зробиш Українську Армію могутньою та непереможньою. 4. ЗАПОВІДЬ: Коли якогось наказу не зрозумів, то роспитай старшого, щоб тобі пояснив. 5. ЗАПОВІДЬ: Шануй свою Старшину, бо вона тебе до ума-розуму доводить. 6. ЗАПОВІДЬ: Памятай, що козак козакові мусить бути рідним братом; виручай товариша в бою; не ховаєйся за спину другого; не одставай один од другого і ділись останнім шматком хліба. 7. ЗАПОВІДЬ: Бережи скарбове майно, бо воно є народне і придбане тяжкою працею народу 8. ЗАПОВІДЬ: Не терпи серед себе насильників грабіжників і злодіїв, бо паршивва віця всю отару псує. 9. ЗАПОВІДЬ: Стався добре до населення, серед якого ти перебуваєш; не грабуй, не гвалтуй і самоочинно не реквізуй 10. ЗАПОВІДЬ: Будь охайним, не заводь бруду, — пильнуй, щоб на тобі і біля тебе все було чисто — не матимеш нуки 11. ЗАПОВІДЬ: Не піяч, не волочись, а як маєш вільний час, — прочитай книжку або газету: ума-розуму наберешся. 12. ЗАПОВІДЬ: Бережись шпіонів і тримай язык за зубами, бо ворог не спить і всюди тебе підслухує. 13. ЗАПОВІДЬ: Пильно дивись за провокаторами та дезертирами, а піймавши зараз же веди до старшого: там розсудять і раду з ними дадуть. 14. ЗАПОВІДЬ: Виконуй і живи по цим заповідям. Тоді наша Армія буде сильна, тоді лад і порядок буде на нашій землі, тоді ми будемо мати САМОСТІЙНУ УКРАЇНСЬКУ НАРОДНЮ РЕСПУБЛІКУ, яка дасть тобі і твоїм батькам і Землю і волю. Головний Оґаман ПЕТЛЮРА. 14085 10173 22076 436 1600. 2054 338 541 291 кг- 83 кр 84 122 15 км. 159 км. 1023 м. 972 м. 802 кг 18 кг 89 36 кг. 344 009 лв. 204 9 31 лв.- 96 18 кг. 27572 13702 72055 12643 13666 3544 11590 72464 58888 70154 12453 33445 5907 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ I ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 81 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 212 / двести двенадцять/ +676-249 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 182а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів і. 98 - архівне горнило , д 193-195 - сорочке перняле ; і 196-198 - темп.; і 203 - гербове горнило Документ з затухаючим текстом: .19 . марта 1987 р. Підпис Железняк ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) ч.210 - на ковбаси 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 2410/190 Кисел 1 05.08.91 А | 2604/90 Кисел 1 30.07.96 Найшв 28.10.96 Найшв К/к 18.12.96 Найшв 2/з 20.05.97 Ур-ф 05.02.2001 Найшв 15.12.2001 Адад 24.07.05 Косм 3/з 25.01.05 Ф 15.06.05 Косм 1/з 22.06.05 2.17.06 ф Косм 04.11.06 (Діл) 5.11.07 Ор | ч3 з. 09.08 ху 12/08/08 Давид | ч3з 15.08.08 т Березовська склад 42.12.96 Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: *Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | 30.05.91 Л Хангонко (Дата) (Підпис) | 9/12-94 Фр. складування дата) (Підпис) 28.12.07 Суп