Часописи “Нове життя”, “Українська республіка”, “Рідний край”, “Вісник Міністерства сповідань”, 1921, 28 арк.

3.44 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Січня-Лютневого Бунту в МСС УРСР м. Харків ФАР 1072, опм X, вдех 170 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Січня-Лютневого Бунту в МСС УРСР м. Харків ФАР 1072, опм X, вдех 170 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Часопис "Нове життя", "Українська республіка", "Рідний край", Вісник Міністерства ісповідань на 28 арк Міністерство Телевідень Реєстраційний Транспортний церкви Видавничий Відділ Загальний "Часопис "Нове Життя" "Українська Республіка "Рідний край і вістини міністерства Усповодань. Нагадо 8 серпня 1921р Окріплено 10 жовтня 1921р. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції у зв'язку В. 1-го с. 1075х2,6, 140 ВІСТНИК МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ Української Народньої Республіки. Ч. 4. 8 Квітня 1921 року. Ч. 4. До всіх Преосвященних Архієпископів і Епіскопів на Україні. ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХІПАСТИРЮ! 1. По всіх православних слов'янських землях Служби Божіправляться з рідною вимовою богослужбового тексту; так само і на Україні цілі віки правили Служби по церквах з рідною українською вимовою і тільки останні покоління батюшок було присилувано свіцькою владою до московської вимови, народу українському зовсім чужої. Обороняючи волю церкви і пеклуючись про повернення їй світцькою владою віднятого, ласкаво прошу Вас зробити відповідне роспорядження по доручені Вам епархії, щоби—до часу остаточного перекладу богослужбових книжок на українську мову і ухвали їх відповідною церковною владою, після чого всі церкви мають перейти на українську мову—щоб до того часу всі Служби Божі, всі читання й співи в церквах, всі треби неодмінно правити з українською вимовою. Тому в слов'янськім тексті повинно: 1. Букву Ї вимовляти скрізь як І: віру, святий кріпкий, нині і присно і во віки віків і т.н. Але в словах ТРЬБА, ВРЬДЬ, ДОБРЬ, ЗДЬ, ИДЬЖЕ, ПРѢЖДЕ вимовляти Ї як Е: станем добре, зде (або озьде) лежачих, ідже всі святі упокоєваються, прежде всіх вік. 2. Букву И вимовляти приблизно як московське Ы: Господи помилуй, благослови владико, мир всім. 3 окрема: а) Букву И спочатку слова вимовляти як І або Ї: во ім'я Отця, о ізобилії плодів земних, ісповідай-теся Господеві, ім, їх. б) Закінчення датного відмінку (дательного падежа) ОВИ, ЕВИ вимовляти ові, еві: глави наша Господеві приклонімо. в) Займенники (м'єстоимення) МИ, ТИ, ВСІ вимовляти мі, ті, всі: мир ті, рцім всі.} г) Спочатку складу (слога) після голосної (гласної) в середині слова і на кінці слова після голосної, леколи й спочатку слова букву И вимов-ляти як І (йі): і со духом твоїм, своїх, достоїн еси, Марії Діви, всякої плоті, їх, ім. д) Слово АМІНЬ вимовляти а м і н ь; АЛЛИ- ЛУЯ вимовляти а л і л у я або а л и л у я. 3. В закритому складі (що кінчиться приго-лосним звуком) звуки О, Е переходять в І: віль-ному же і невільному, його же царствію не буде кінця, в мирі й покаянні скінчити, під твою ми- л о с т ь, премудрість прості, утренов дух мій; всліга, матір Бога нашого; і во віки віків, о оставленні гріхів рабів божих, всіх кінців зем- лі; о святїм храми сїм, о свящнїм мири; соєд- нити їх святїй своїй церкві. В словах БОГ'Ь, ЖИВОТЪ, МИЛОСТЬ звук О не міняти на І. Пра- вила цього додержуватися бережно. 4. Букву Е вимовляти приблизно як московське Э: небо, вселіся, себе, увесь. Але спочатку слів і в середині після голосної Е вимовляти як Є (йє): єдинорідного, ім'я святее його, єгда, по єм Отця, всякеє диханне . 5. Звук Е після шиплячих звуків ж, ч, ш, щ і Й, коли знаходиться перед твердим складом, переходить в О: благословенна Ти в жонах, Матір Бога нашОго, яко ність чОловік, чОловіколюбець Бог еси, час шОстий, внОра. 6. Напис ІА вимовляти як ІЯ: Антонія й Фео- досія, во Христі діяконстві, ще молімся за вся християни, діявола, Евангелія. 7. Склад РА вимовляти о р о, ЛА—о л о, РЬ-єре, ЛЬ—о л о: о городі сїм, всякім городі, сторони, всякою ворога й супостата; о побді, перебуванні, мирі, здороваї; од всякого голо- да, перед тобою, о полонених. В словах, в українській мові невживаних або мало вживаних, залишати коротку форму; також і ВРАТА, БРАШНО і такі ини. 8. Початкове Є інколи вимовляємо як О: один, озеро, олень, вино, пшениця і олій і т. н.; але: єдин, єднорідний і др. 9. Акати, цеб-то ненаголошене О вимовляти як А (атця, ачисти), недопустимо. 10. Букву Г вимовляти як тихе латинське h: сокровище благих, Господи, благослови. Вимов-ляти Г як тверде латинське g (по-московському) недопустимо. 11. Букву Ц в закінченнях ЕЦЬ, ЦА і ЦУ вимовляти мнагко: чоловіколюбець, отець, тво- рець, отця, ВладичицЯ, БогородицЯ, царицЯх, побідоносцЯх, ВладичицЮ, падох нищъ, вино, пше-ницЮ і олій. 12. Сполучення губних звуків Б, П, В, М з мнягкими голосними вимовляти з Ї між ними: ім'я (іміа), п'ять, пом'яни, приснопам'ятний, росп'ятого же за нас, прочеє врем'я. В 3 особі множини дієслів часу теперішньо- го й будучого між губною і Я вставляти Л: да і тнї з нами славЛять, ломЛять, освяти любЛячи. 13. Групу ОЛ (з дваніх чл.) в середині слів вимовляти як ОВ: до Вті наша, довЖинкам нашим, в до Вроту днй, іспо Вім молитву нашу Господеві. В минулім часі дієслів (въ прошедшемъ времени глаголовъ) вимовляти кищеве ЛЬ як В: не отрвну В м'я єси; блаженні, яже ізбра В і прияв єси, яко сподобив єси нас причастися. 14. Дзвінкі приголосні (звонкія согласныя) в кінці слів і в середині слїв перед приголосною вимовляти прорзно: хліб (а не хлп), од одра (а не отра), віків (а не вікф). 15. Сполучення ЗДН вимовляти як ЗН, СТН- як СН, ЩН як ШН, КР (в корні крест) як ХР: праз з н и ків пра з н и к, че с и пй, діявола упра з н и вий, хліб наш насушн и й, че с и ого Хреста, Не- віста немеви с н ая. Слово СЕРДЦЕ вимовляти серце (без д). Кищеве Л в минулім часі п'сля приголосної не вимовляти: воздвиг м'я, спас, простер. 16. Речівники (імена существительные) се- реднього роду на ІЄ вимовляти без Ї, притому приголосна подвоюється, а кищеве Є проходить в Я: життЯ. нашого ради спасіння, ісповідую єдино хрещенія во оставлени я гріхів. Од Марка святого Євангелія читання. Слова, в українській мови не вживані або вживані мало, не змінювати: всякеє диханє, одложім полеченіе. 17. Орудний відмінок одинини (творительный падежъ единствен. числа) речівників жіночого роду мнягкої одміни (на ь) на ЇО вимовляти без І: віп- чачочого тя милостю, яростЮ. 18. Родовий відмінок множини (родительный падежъ множеств. числа) речівників чоловічого роду вимовляти з закінченням ІВ: діяння Святих апо- столів, читання, рабів, учительів, святителів, князів, Боже отцїв наших. 19. Закінчення датного відмінку множини ре- чівників чоловічого роду ОМЬ, ЕМЬ вимовляти як АМ, ЯМ: довжиник а м нашим, ангел а м своїм за- повість, заповід я м. 20. Закінчення місцевого відмінку (предлож- ного падежа) множини у речівників муж. і се- реднього роду БХЬ вимовляти як АХ, ЯХ: іже єси на небес а х, о чесних дар а х, о передстоящих люд я х. 21. Закінчення родового відмінку одинини і причинного (винительного) множини прикметників (прилагательных) і займенників жіночого роду БЫ, ЕЯ вимовляти як ОЇ, ЄЇ: молитвами пречистої своєї Матері, Бог правди моей, милости Бож о ї. 22. Закінчення прикметників називного (име- нительного) відмінку середнього роду ОЕ вимовля- ти як ЕЄ: ім'я свят еє його, всяке є нині житей- ське є одложім полеченіе, пречистее тіло, тіло Христове. 23. Закінчення АГО в прикметниках вимовля- ти як ОГО: і в духа свят о го, ізбави нас од лука- во о го, Господа Животворяч о го, іже од Отця исхо- дяч о го. 24. В прикметниках в називному одмінкові множини вимовляти І як І, а ЙІ як ЇЇ: премуд- рість, прості; всігда хранимі; оглашенні її, глави ваша Господеві приклоните; вірні її, о оглашених помолимся. 25. Займенники ЕГО, ЕМУ вимовляти його, йому, СЕГО, СЕМУ-сього, сьому СВОЕГО, СВОЄМУ - своїго, своїому, ТВОЕГО, ТВОЕМУ-твоїго, твоїому, МОЕГО, МОЕ- МУ - моїго, моїому, ВСЕГО, ВСЕМУ- всього, всьому, ВСЬМИ—всіма, ВЄСЬ- увесь, ввесъ, ТЕБЪ, СЕБЪ — тобі, соби, КТО—хто, ЧТО—що, МНТЬ—мені; і да будуть милости зо всіма вами; слава тобі, Боже наш, сла- ва тобі. 26. Закінчення дієслів (глаголовъ) ЕШИ, ИШИ вимовляти як єш, иш: плід їх погубиш, благосло- виш, величавши. 27. Закінчення дієслів 3 особи (лица) одинини і множини ТЬ вимовляти як ТЬ: да хвалить Госпо- да, огласити їх, сгда поносать вам і ізженуть і рекуть. 28. Закінчення 3 особи одинини і множини діє- слів ТЬСЯ вимовляти як ця: да святи ця им'я Твоє, воцари ця Господь во в.к, яко тнї утіша ця, на- сити ця. 29. Закінчення ЕТЬ в 3 особі одинини дієслів вимовляти як Є, після голосної як Є (цеб-то від- падає ть): да прийде царство твоє, да буде воля твоя, Господь помилує їх, одкриє їм Євангеліє правди. 30. В 1 особі множини д'єслів можна вимов- ляти М і МО (частіше м о): Тобі Славу возсилав мо, під твою милость прибігаємо. 31. В приказовому способі (въ повелительномъ наклонені) одинини на кінці вимовляти Й як И: заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, благо- слови, владико. Але в приказовому способі множини в 1 і 2 особі ІІ вимовляти як наголошене (ударяемое) і (ь): миром Господу помолимся; ще молімся о..., іо сподобитися нам с лишанню святого Евангелія Гос- пода Бога молім, возлюбім друг друга, да єди- номислєм ісповімо; приклонімо, поклонимося і припадїм; прийдіте, поклонімося, благословіте Господа, прийміте, ядьте, вкусіте, глави прикло- ните, приступлєте (наголошений звук тут набрано великим). 32. Закінчення дієслів ОВАТИ, ЕВАТИ вимов- ляти як увати, ювати: сущим во гробах життя дар у вав; царств у вати, пл юваху. 33. Дієслова БЫТИ, БЫЛЪ, БЫЛА, БЫЛО, БЫЛИ вимовляти бути, був, була, було, були; ЕСТЬ вимовляти єсть і є. 34. Букву Щ в діепрікметниках (причастіях) на ЩІЙ вимовляти як Ч: о пливаво чих, путеше- ствую ч их, недугую ч их, стражду ч их; ще молімся о плодоноснчих і добродіючих людях. Слова ТЫСЯЦА, ВЪ ПОЛУНОЩИ вимовляти тисяча, в полуночи. Але в словах, українській мові не відомих або мало відомих, не мняти Щ на Ч в ЩІЙ: і сущ им во гробах життя дарував. 33. Прийменник (предлогъ) ОТЪ, СЬ, РАС вимовляти як од, з, за, рос: оджени од нас всякого ворога, ізбави нас од лукавого, з миром ізидімо, в раї же з розбійником, зо всіма вами, ро сп'ятого же за нас. 36. Приставку ПРІ перед голосними вимовляти як при: при йдіте, ізбав і при яв єсі. 37. Після прийменника ПО вимовляти місцевий відмінок (а не датний): по горах, і воскресшого в третій день по писаннях. 38. Злучник (союзъ) И після голосного звука попереднього слова вимовляти як Й, а після при- голосного як I: о пособити Й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, зо славою судити жи- вим і мертвим. Але коли на попередньому слові робиться остановка, то далі вимовляти I, а не Й: услишні, і помилуй; нині, і присно. 39. Окремі слова вимовляти з українським на- голосом (удареніємъ): бЄсіда, бОлізнь, бОязнь, вчО- ра, глаголАти, ділАти, ділАтель, зЕмний, злобА, ім'Я, неАвисть, нЕприятель, Овтар (вінтар), похВала, сУ- дище, твОрещь, спАсіння, хвАла, царствувАти, чЕ- сний шОстий, ГосподЄві, і о сподобИтися, огнЕн- ний, ненАвдячний і т. и. (наголошений звук тут набрано великим). 40. Слово ЖИВОТЬ варто б заміняти на життя, МЗДА на заплата, ЗДБ на озьде, НЬЫ на нас: воспою Господа в житті моїм, все життя наше Христу Богу предадім, радуй- теся й веселітеся, яко заплата ваша мноґа на небесах, озьде лежачих і повсюди православних, спаси і помилуй нас. Взагалі слова застарілі, те- пер народові не зрозумілі, що вражають своєю чу- жинністю, краще б заміняти на українські. II. Лист цей видається в додаток і розвиток листа мого до всіх Преосвященних Архієпископів й Єпископів на Україні з 24 вересня 1919 р. № 1082. Прохаючи святих молитов Ваших й благосло- вення, маю за честь бути вашого преосвя- щенства слуга ласкавий МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Професор І. ОГІЄНКО. 10 листопаду 1920 року Ч. 235. м. Кам'янець-Подільський. ЗРАЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ. Церковно-слов'янський текст на україн- ську вимову зредагував Проф. І. Огієнко. Читати є приближно як московське Э, Є як ЙЕ, И як ы, І як ЙІ. Велика буква в слові показує наголос. I. ЕКТЕНІЯ ВЕЛИКА. Свящ. Миром Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О свиннім мири і спасінні душ наших, Господу помолимся. 54 Хор: Господи, помилуй. Свящ. О мирі всього миру, благосостоянні святих Божих церков і за з'єднання всіх, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святім храмі сім, і з вірою, бла- гоговінням і страхом Божим входячих в онь, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святій, Православній Українській Церкві і преосвященним єпископам на- шим (титул по місцю перебування й єпископії, та ім'я його)—честнім пресвітерстві, у Христі діяконстві, о всім причті і людях, Господу помо- лимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О Богозаранній Українській Народ- ній Республіці, Головним Отамані Симоні й пресвятім Уряді Нашим та всім христолюбним Козацтву їх Господу помолимся. *) Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пособити й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, Госпо- ду помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О городі сім (чи: о весі сій, чи: о святій обителі сій), всякім городі, стороні, і вірою живучих в них, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О благоростворенні воздухів, о изо- билиї плодів земних і временах мир- них, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пливаяючих, путешествуючих, не- дугуючих, страждучих, полонених, і о спасінні їх, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О ізбавитися нам од всякої скорби, гніву і нужди, Господу помолимся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагосло- венну, славну Владичицю нашу Богородицу і Приснодіву Марію, зо всіма святыми пом'янушш, самИ *) Поза межами Української Народньої Республіки: „За Бо- голюбиву й Богом бережену Україну, Уряд її та військо Госпо- ду помолимся". себе, і друг друга і все життя наше Христу Богу предалім. Хор: Тобі, Господи. Свящ. Яко подобав тебе всяка слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину і Свя- тому Духу, нині і присно і во віки віків. Хор: Амінь. II. ЕКТЕНІЯ СУГУБА. Свящ. Рцім всі од всї душі і од всьОго помИшлення нашого рцім. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Господи, Вседержителю, Боже отців наших, мОлимтися, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Помилуй нас, Боже, по великій ми- лості Твоїй, мОлимтися, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о святій Православній Українській Церкві і преосвященним Єпископі нашім (титул по місцю пе- ребування й Єпископії та ім'я його) і всій у Христі братії нашій. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о Богохраннім Укра- їнській Народній Республіці, Голов- нім ОтАмані Симоні й пресвітлім Уряді Нашім та всім христолюбивим Козацтві їх, о побді, перебуванні, мирі, здоровлі, спАсінні їх, і Господу Богу нашому найпаче поспішити і пособити їм в усім і покорити під нозі їх всякого ворога й супостата. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о всім їх Христолюби- вім Козацтві. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о братіях наших свя- щенниках, священномонахах і всім у Христі братстві нашім. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о блаженних і присно- пам'ятних святіших патріярахх права- вославних, і благочестивих правите- лях, і создателях святого Храму сьОго (святої обителі сеї), і о всіх прежде- почивших отцях і браттях, озьде лежачих і повсюди православних. Хор: Господи, помилуй (тричі). 56 Свящ. Ще молимся о шлюдоносячих і до- бродіючих у святім і всеснім храмі сім, труждаючися, покочих і перед- стоячих людях, ожидавох од Тебе великої й багатої милості. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Яко милостив і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаем, Отцю і Сину, і Святому Духу, нині й присно і во віки віків. Хор: Амінь. III. ЕКТЕНІЯ ПРОСИТЕЛЬНА. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: господи, помилуй. Свящ. Дня всього совершення, свята, мир- на і безгрішна у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Ангола мирна, вірного наставника, Хранителя душ і тілес наших у Го- спода просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Прощення і оставлення гріхів і пе- регрішень наших, у Господа просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Доброго і полізного душам нашим і мира мирові у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Прочее время життя нашего в ми- рі і покаянні скінчити, у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Християнської кончини життя нашо- го, безбОлізної, непостидної, мирної, і доброго одвіту на страшнім сУ- дищі Христовім просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагосло- венную, славную Владичицю нашу Богородицу і Приснодіву Марію, зо всімА святими пом'янувши, самИ себе і друг друга і все життя наше Христу Богу предалім. Хор: Тобі, Господи. Ч. 197. Варшава, п'ятниця 30 грудня 1921 року. Артисти „Руського Театру Т-ва Просвіта в Ужгороді" і члени Київського Укр. Національних Хору з великим жалем- снутою сповіщають рідним, друзям і знайомим, що 6 XII. 1921 р., по доглях і тяжких мучах, упокоїлась незабутній то- наршика й громадянка Катерина Рощанівська, уродж. Якуненко. Похорон відбувся 8 XII 1921 р. на горі Кальварії в Ужгороді на Підкарпатській Руси. 50 грудня 1921 р. Майже в кож- ному місті України не самопо- Інською Трибун" датування нам доводиться друкуванню різних національних інституцій і благо- дійних установ. Потрібне допомоги студентам, потрібність коштів для дитячих притулків на Волині й Холмщині, закликують до по- жертви земної організації. Черво- ний Хрест і т. д. і т. д. Всюди горе, всідня нужда, залиш, лихо, які потрібують порятунку, допо- моги, часами дуже значної й зас- вадки не вдалаюсь. Починається справжня конкуренція між окремими добровольчими організаціями, бо обидві з них найбільше один і той самий. Натурально, що насладки тот який ашле в ма- лий мір виправдують, навіть й за- силає, які на них покладаються. Але оприб добровольчих і з за- гально-культурній потреби й уста- нови не можуть обійтись без патріотичних суспільств. Стоє чи не пора нац. горуч в старання наказати фінансуванням заходів, полугати над якимись новинами? Доля позбавила нас на деякий час вільної батьківщини і не тільки емгрантів, а й цілий майбутній український людності; але всім нам — ємґранту з Ки- ївщини чи Катеринополю, і ходжанської і волинську, і тому, кого доля закинула за океан чи десь там у Німеччину або Ту- реччину — однаково батьківщина не буде потрібна а бої національну суспільства та ті культурні спра- ви, які пропадаються в тих чи ин- ших сферах окремими національни- ми організаціями. Як що це так, то всі ми сплач- ними снами і в організаційній та Пам'ятні Володимира Короленка В Потапі помер письменник на тяжкій недуги на 70-му році свого життя славетний письмен- ник Володимир Короленко. Нема сумніву, що ця смерть буде при- скорочена тими тяжкими мораль- ними ударами, які вчинила йому попередня гетманська влада, коли кривавий міністр Костянтиновець арештував і кинув у в'язницю його зятя, а потім влада світ- ська, при котрій зяти Короленко була арештована дочка і загинула у полтавській чека. Ці нещастя останньою залишали силан немого ного письменника, бо зятя свого ви дуже кохав. Автор цих рядків досить близь- ков зняв покійного письменника, мав в ним чимало літературних стосунків, довший час з ним ли- стувався і тепер вважає своїм обов'язком починути величезну необхідність не зли тихим сло- вом. Перш за все хотілось би мені замістити письменника від того обвинувачення в зралі українств, а яким так легковажно заки- дя в нос інституції деяких партій, особливо березневі. Ще цьо- ми днями нам довелося чути як раз таке обвинувачення, вислов- рівномірний спосіб повинні о не- сти на собі тягар наших націо- нально-суспільних потреб і обо- в'язки. Коли б всі ми були зраза у себе вдома, під своєю надзо- рою, то це було б добре, але нас мусив би щось давати до державної скарбниці і тим самим, допомагаючи будь-якому державні піддержував - вій і національну справу. Чом же не подумати нам про щось подібне й тут, на чужині, чому не почувати про якусь систему національного са- моподаткування в всіх гро- мадах, які визнають себе синами українського народу? Стягнення яких не будь 5—6% од прибутків вже могло дати дуже значні су- ми. Це не утопія, не фантазія, і на- віть не нова думка. В історії на- родів, які переживали лікопліти, здобули до нашого, як от Ірландії, таке самоподаткування пе- реводилося в життя часами дуже успішно. Досвід братній Гали- чини також промовляє за цілко- виту можливість пити зазначенням ними шляхом, і той гальчинські досвіди мають всього викорис- стати. Але треба, щоб хтось взяв на себе ініціативу в цій спра- ві і потурбувався згрупувати коло себе активні чинники різних міс- цевостей та різних суспільних верств. Отже справа зводиться до питання, чи знаходитися у нас така ініціатива суспільна орга- нізація. Подачою це під розвагу в пер- шу чергу тих, хто її зараз кон- центрує біля себе певну систему національних організацій і яким легше утворити випадковий від- рат для передавлення, поки - що підготовчої акції в порушений на- ми справі. Великий зрадник і великий па- тріот... Чи ж треба засвоювати до якої мрі це дитяча, повсюхова, поз- балена всякої вартості румунського національного сину? Булаба і чудові українські. Перечу на ху- торі під Диканькою" досить зазна- чити, що сам Гоголь свідчив, як тяжко вдалася йому боротьба сусід- го „халашької" душі з москов- ськими впливами. З другого бо- ку не слід забувати, що найбіль- ший з синів українського народу славетний наш Кобзар цілу низку своїх творів написав москов- ською та новою і що цею мовою писав він і найбільш интенсивно що будо написано мин., — ш о д е н и к. Тут не зрадництво треба заки- дати, не його шукати, а треба зрозуміти і скусити тяжке в су- часній українському народі своїх умовах явище — могутній вплив чужої, але сильнішої, більш розвиненої й вільної культури. . . Такого культурного в нас і в Україні цілі яких буде московська і найважливіший наш люди не могли позбавитися ніяк в визнача- ні. Не міг позбавитися тих впли- вів і небілький Короленко, який до того й не був чистим україн- цем. Правда, його батько походи- в на Полтавщину, а правді будь навіть "запорожець, козацький старшини, але матір письменника була поляка. В ходильному віку він був заколений українським почеттям, захитувався Шевчен- ком, читав владарі українських книжок, але все це було швидко вичерпано, і талановитий, пере- повнений духовною жагою хло- пець накинувся на російську лі- тературу, яка тоді слала цілою низкою великих імен і першо- рядних творів. Треба зазначити, що Королен- ко ніколи не вважав і не нази- вав себе російнином чи велик- росом. В Глуху часи реванш під час останньої війни, коли він був притягнутий до суду, як ре- дактор часопису „Русское Богат- ство", пред'являвся петербурзь- кого суду мав нахастство сплитати його, вже всьому світові відомо- го російського письменника, який він національно- сти. Тут була явна провокація: — 3 великої тілової: — Але... Коли в книжці „Історія мого спогадання" Короленко сам зупинився на національному пи- танні — від чужою зазначає: — Моя батьківщина — російська література. Не Москва, не Росія, а літера- тура — то найкраще, що було у росіян і що захопило письмен- ника. В останні роки свого життя, коли письменник оселився в Парижі, дитячий Детинець Логтів давав укр- інським питанням і пробував на- ріть почати писати по україн- ській, та це йому вже не вдавало- ся; але він діявше співробітнича у „Полтавщині", яку визнавав і редагував великий український письменник Дмитро Донцов, що співробітничав вім і в газеті Ки- євське Отклики". „Мовська Ва- сти", яку редактує проф. І. Пр- чинький, а потім М. Василенко і, я ктора також відрізнялась від нихних часописів своїх, як той казали, українофильських за- рактером. Як великий і чутливий мистець слави Короленко закохався в суду душу чимало вражень українсько- го життя і присвятив їм багато сторінок своїх творів. Хто з ук- раїнців не читає його чудового оповідання „Без язика" в авто- ризованому перекладі на нашу мову Петра Диганяна, як Ліс шу- мить", "Маруська", "Свійні музи- ка"? Все це ваше, українське, та в написано московською мовою. Я не маю на меті робити оцін- ку літературної творчості поки- нутого всього вартості румунського національного сину? Булаба і чудові українські. Перечу на ху- торі під Диканькою" досить зазна- чити, що сам Гоголь свідчив, як тяжко вдалася йому боротьба сусід- го „халашької" душі з москов- ськими впливами. З другого бо- ку не слід забувати, що найбіль- ший з синів українського народу славетний наш Кобзар цілу низку своїх творів написав москов- ською та новою і що цею мовою писав він і найбільш интенсивно що будо написано мин., — ш о д е н и к. Тут не зрадництво треба заки- дати, не його шукати, а треба зрозуміти і скусити тяжке в су- часній українському народі своїх умовах явище — могутній вплив чужої, але сильнішої, більш розв 2 УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА Европа й Совдепія По переговори з балтійськими, ЛОНДОН, 28.12. (Р.). „Таймс“ повідомляє, що під час перего- ворів між союзними державами і представниками Соціал-Союзу було об говорюватись проєкт скликання міжнародної конференції з метою опрацювання плану в справі повернення господарського стану на континенті. „Таймс“ каже, що для відновлення міжнародних зно- син з Росією мусять бути виконані такі умови: 1) припинення ватної вадостності, визнання двох вір боргів, забезпечення прав приватних підприємств, інакше приватної сили законів, на пластів яких можна припустити до виконання зобов'язань, а також визнання валютної реформи. Яка б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійсності. Окуративи червень хвост. РІМ. 28.12. (ПАТ.). Представник Соціал-Союзу у Генуї Воровський підписав конвенцію з представником італійського червоного хреста в справі постачання медичних матеріалів. Союз, який б дала можливість встановити вар- тість грошових знаків. Міжнарод- ний співпраця може дати найкра- щі наслідки шляхом утворення європейського фінансового союзу, у якому приймали б участь всі більші європейські держави. З Чичериним і Красним не бажають баланкати. ЛОНДОН, 28.12. (ПАТ.). Деблі Тегерабґ повідомляє, що чутка про запрошення Чичерина й Лі- тнинова на конференцію не відповідає дійс ДЗВОНАЛА НАЗДІЄ І КИНИКА Велика війна світова подавала чалю тяжко наближається всідня на задорній народньому. Але особливого дасься вона в знаки у нас нів України. І те, що значна частина її території була театром воєнних подій, і ота безпосередньо зближена фронту, і стиснення на ближчому фронту. І стиснення самочувства в санкціонованій війська, що розносила по нашім землях зарвав поралну і дізнану, і живий чужих країн, що одні пограбували один із заданих край, і нерестив спочинок. І дога скушвання моє словесно — все творило групу надзвичайно сприйнятливий для поширення корот. А загальні тяжкі умови життя, лише однине дени, часами годол, холод, нервове напруженьне виснаження ентитичнійшість життя, що до- дані, то все зростали, робили організм надзвичайно чутливим і вражним, сприялиши на усюку хвороби. Слабості розвивались наважнішою швидкістю, притаманної тяжки форми, захоплювалися масами. А тим часом засобів боротьби з виникненням не вистачало і розповсюдженості. Не могли тут не оз- батися, і то як найшвидшіше швидко погодити безпеку населення, все приносився в жертву теорії, і користь купки, що запанувала рухом одержавши на територіях турного світу. Лікарні зруйновані або дедалі-одини хвороботи, так то були по всьому країну високий рост. Спустошення птетк, брав найпрогрібніших медикаментів, не давали їм ні дозволу на лікування тисяч. Той власне нема й як болотропи, бо кри браку отих матеріальних засобів, і усіх розповсюдження самими собою насильками знищено було саму можливість організованих фахових діяльностей; ви- би: безвістий однійшов червоний хрест, зруйновано санаторно-терапевтичне організації, розпався на територіях старий земський апарат. Ще гірше стоїть справа в персональному складі отих форм: порушено всі норми здорового навчання — лікарні, Зданий умови життя, тур- торична висока смертність, зниження користь центрів, насоси високий на північ, економіка за кордон перетатами, смерть єї постачання. Заповнення собо багато жертв саме серед лікарів. А републіканським тим, що віддали, не приходять. Те нема завжди науки по всьому школях, але і зниження кількості умови життя, яка була поганою для здоров'я. Вони високого зараз розуміння чимало не надається, щоб дати сильну економічну засобу на відновлення навчання відбуватися в невели- чальному умовам браку кожної ж. Отже й боротьба нема ко- ю, й довго це не буде. Не якщо, що при такому стані панування на Україні не вгасати епідемій, вони просто звтурують виникнення і життя кистету сотні тисяч людей. Що робить у нас захворіти. Як панують хвороби, ставати смертними? В 1908-1909 роках в Росії були епідемії туберкульозу, дифтерії, чума. Виникло. А сьогодні що робить сидячий умови? Що життя не ви- бір, що прийдати просто пошкодження характеру. Як зросла дитяча смертність і ранніх хвороб, яких навчання перестає жахатися! І де далі то річ? А не все на тлі пильного різького культурного, невизначаються з самими елементарними правилами гигієни, інструкціями. Тим-то вони навчаються: страшно за молоде по- коління, за його долю, за доля народу. Працює ж боротьба з цими загрозами здорового покоління завжди сила і добробут народу; коли не має значення її та розуміння, то при нормальному житті, то ще блище в годину, яка винаєть неприпущення всіх териків син наші! Коли справи народнього здоров'я, його охорони набирають пер- шорядної важливості для кожного держави, то для нас і надто, перед нами ще боротьба, боротьба довга і трудна за цінності та життя. І забезпечення її свободи. Той самий час відомо свяка серйозно можено тут зробити ми, одержавши різного грунту, ту, на якій ми живемо. Тому й значить ще про те, що, на наші переконання, в справі оздоровлення народнього есть сторона, до якої можливо все підняти тут і зробити чимало не відповідні — це боротьба за слово, медична література. Сьогодня в одній з літератур- ного життя читальних знайти завістку про праці х-ра є Лукав- сеня: і популярні брошурки, і підручні книжки, і університетські курси. Маємо вже й який кинжок тов про догляд за немовлятами, яке так багато життя в праці дитячої помилки коробу. А де інші не менше потрібні серйоготь- ними, що одні з них під час хвороби, сифіліс, про боротьбу з ними; де кинжки про гигієну особисту й суспільну, де курс М. розрахований на інтелігентного читанняка в т. иное? М-свої правил, не є рухомостю, але маємо таки аналогочно. А де фізіологія й гістологія, таї портроні українських студентів? К ненам; чи може вона і єсть десь, та тями ми про них поки що не знаємо. Одже ж не поспіш- бочимися ми тільки з працюю од- ного чоловіка, а лікарів українські на ентитичному умовам, і те що поглядними є й такі старі та ко- сьмення, як С. Галич, абo Мод. Неможливо в Україні зробити од- одла судити й ки, ми знаємо, працюють, тільки докладніше швидко поглядати на це питання. Про їх роботу не гілово. Тільки чи не дає та робота часом паралельно, чи не виготовляється з ними дитячої українців в Галичині, на території Ставропольської області? На цих працях з'явиться й надалі працює і наддистрикція. І насадили ТІ од- ного дитячої українських волонтерів, я на порогах. Це ж справа здо- ровля наші, справа загальнона- ціональна. I тут галицькі медичні наукови сили і організації повинні стати в допомозу при спільній роботі що й вимагають народні інтереси. А середнім тихою студенською мо- лоддю, яка боронить за свої права в Європі; сильними нашим молодими беруть науку європейську з самотною організацією. Ставропольському ужо засобом чужі мови і залиша- ними в суспільну літературу та медичні форми, що розповсюджують свою. Три не використувати ті сприятливі для культурної роботи, також і народні умови; але й умови, в яких ми, збитані з рід- ного краю, опинилися. Одже в кожному разі це постачається досвіду на те, щоб скласти кинжку оригінальну, той легко може по- рахувати. С. Волад, З літературної газети — С руською з відомою до- цірпоштністю вероятності є бага- товпливової невеликі май готовий підручник — Географія Європи", Дуже корисний для використання учнівницьких навч. яка всі собо при- святлена спробі освіти й виховання, а звичай також і постачається їм, аготовила для кинжиків, які складалися з університетських лек- цій, а саме: "Історія незалежної нау- ка". Треба сподіватися, що ви- даними поглядами і ставленням до звичайних на світ цим кинжикам, а стара наша робітниця на нані махових умовах. Але не всі ті весті дали свою корисну працю в культурному умовам. До С. Волада як написав низку популярних кинжиків про сучаснене матеріал та дитини: 1) "Вчення про життя", 2) "Природні рослості форм вихадленні патоло- гічних процесів", 3) "Недуги неонату" та інші. Всі ці кинжки додали за породдяльною, першого початку до життя. Вихада письменна на- писання з незмовлями Книги, яка дає всі необхідні відомості про дівчата вихадки, як гоїзувати й доглядувати їх. А історична по- козова робота. 3) "Недуги неонату" та інші. Всі ці кинжки додали за породдяльною, першого початку до життя. Вихада письменна на- писання з незмовлями Книги, яка дає всі необхідні відомості про дівчата вихадки, як гоїзувати й доглядувати їх. А історична по- козова робота. 3) "Недуги неонату" та інші. Всі ці кинжки додали за породдяльною, першого початку до життя. Вихада письменна на- писання з незмовлями Книги, яка дає всі необхідні відомості про дівчата вихадки, як гоїзувати й доглядувати їх. А історична по- козова робота. 3) "Недуги неонату" та інші. Всі ці кинжки додали за породдяльною, першого початку до життя. Вихада письменна на- писання з незмовлями Книги, яка дає всі необхідні відомості про дівчата вихадки, як гоїзувати й доглядувати їх. А історична по- козова робота. 3) "Недуги неонату" та інші. Д. Літвін почистив медичну — на огорожених дитя від повістю хвороб І озмаки їх, при котрих треба вазнатися до лікаря. Цикл цей разом за 10 аркушів може стати у великій пригоді тим па- че, що вийшов з нід пера одного з посвященних лікарів, на честь що саме в цій сфері має досяг- ли й досвід. Той самий час відомо свяка серйозно можено тут зробити ми, одержавши різного грунту, ту, на якій ми живем На Волині та Холмщині Культурно-просвітна діяльність кооперативних установ Волині. (Від нашого кореспондента). В своїх попередніх дописах про життя та діяльність кооперативних установ Волині ми зазначали лише певні значення цих установ в області культурно-просвітньої діяльності. Заправ же ми маємо можливість подати до ширшого відому відомості про конкретну працю, що уже перейдостись деякими установами. На передовому місці стоїть Кременецький Повітовий Союз Кооперативних зв'язків. Це найбільша на Волині організація, яка має названий вразковим що до культурно-коопераційної діяльності. Це перша з установ Волині, яка поруч з подиренням торгово-великої роботи, що здійснюється в її матеріальному і соціальному житті, на культурно-просвітній працю. Все, що давали і дають цій організації кооперативні зв'язки, використовується всередини на потреби культурно-просвітнього характеру. Безплатна Інструкторська допомога істочникам т-вам та сільським громадам, які бажають організувати у своїх місцях культурно-т-ва, вивчення стану коопераций в повні і певний навчання системи в заходах по виродженню тих, які мають змогу копіювати рух — це не остання праця культурно-кооперативного характеру, яку виконують союз у організаційній спосіб. Безпосередні стосунки філії і агентства села з місцевими елементами ним через т-ва району цих філій, як засіб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазначається вище. Такий тип стосунків організації його матеріальних потреб, а культурно-просвітніх. Інструктори організатори як місцевих елементів філій і району, як засоб підліття найближче до населення, зазнача Ч. 41. = НЕПЕРИОДИЧНИЙ ЧАСОПИС У І СТРІЛЕЦЬКОЇ ДІВІЗІЇ. 3 нашого церковного життя. За кільчастим дротом, на чужій землі не був забутим старий козацький звичай—кохатися в красі дому Божого. Тому, влаштувавши своє внутрішнє життя, увага нашої дівізії була звернута на задовольнення релігійних потреб і будівлю церкви. В пьому ділі багато зробив і допоміг, як морально, так і матеріально наш командир Генерал Безручко. При його допомозі було висвячено на священика теперішнього пан-отця Білона, який оправдав надії, що покладали на нього. О. Петро Білон, після висвячення з молодечим гапалом і завзяттям взявся за улаштовування церкви. Енергія і бажання зробили багато. Від місцевого православного громадянства пощастилося йому, позичково, дістати все необхідне для служби і в полутемнім коридорі нашого бараку була влаштована наша церква. Це було в грудні. Обідраний темний коридор заходами парафіян був прикрашений гірляндами з ялинок і кольоровим папером, олтарь був відділений від церкви рядом ялинок, а стіни украшені образами і коридор, який був ні до чого не пригідний, переробився в Храм Божий. З великою нетерплячою всі чекали першої служби і тому церква була переповнена стрільцями і старшинами. Залунали перші звуки молитви українською мовою. Все затихло, всі закивалися і прислухались до кожного слова пан-отця. Рідне слово зворушило серця... розійшлось козацтво по кутках, було чuti балачки про службу. Темний коридор не міг дати краси, до якої прагнула душа вкравця. Думка пан-отця мати іконостас була переведена в життя К-ром в Тех, кур. інженером-сотником Бокітьком, по проекту якого, в українському стилі столарами-стрільцями його куріня був виконані іконостасе. Матеріальна допомога з боку К-ра дивізії дала можливість купити все потрібне для художніх робот, до яких з великою енергією і приступив наш молодий малар п. Крушельницький. Бажання прикрасити стільний український іконостас стильними образами було переведено їм в життя. Іконостас украсився образами—копіями з відомих образів Мати Божої і Христа худ. Куріласа. Піх два образи були виконані п. Крушельницьким чудово. Повне ласки обличчя Небесної заступниці притягує до себе молляцогося, а лагідне і спокійне обличчя Христа підкреслює слова, написані на книзі "немає більше любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх". Дуже добре передав художник і інші образи. Не гармонує тільки з загальним тоном іконостасу храмова ікона Покрови, роботи п. Савича, який без належної поваги віднісся до цього діла. Перед святом Т. Шевченко коридор був перероблений в кімнату, вставлено було шибки, а стіни побілено. В перероблене помешкання був перенесений і поставленний, в нескінченному виді, іконостас який тут поступово закінчувався. Тепер усі головні образи закінчені і залишились тільки дрібні, але в надії, що ця праця буде закінчена до Великодня. Бажання мати свою церкву, церкву якаб нагадувала нам рідне, перевелось в життя. В побленому помешканні красується чудово скомпонований іконостас з художнє виконаними образами. Поступово церквів прикрашується, а на Великдень украситься панікацідлом, роботи стрільців нашого техн. куріня. Справа з хором полагоджується не в таким успіхом. Досі ще не всі співи провадяться по українському і хор немає дисципліни, але заходами братства справа ця буде полагоджена. В березні заклалося при нашій церкві Братство св. Покрови в яже роспочало працю по виданню служебника українською мовою, поки що надруковано літургію св. Івана Золотоустого, а цими днями вийде в світ вечірня і рання. Нашим церковним життям цікавиться не тільки місцеве православне населення, яке часто буває в церкві, але й далеко за дротом в Тарнові, Бидигощі і інших місцях, звідки до нас часто приїздять православні емігранти. Великою популярністю і пошаною користується, як серед нас, так і серед чужих—емігрантів, наш пан-отець Білон, який цього заслуговує. Морально чиста і релігійно переконана натура пан-отця Білона не може не звернути на себе уваги, його енергія і молодечий запал, з якими він береться за справи рідної церкви дає надію на кращу будучність нашої церкви, яка допоможе нам поширити національну свідомість по між населенням України і буде основним каменем в підвалах нашої Держави. О. К. 2. Н О В Е Ж И Т Т Я Ч. 41. Що чувати в світі. Наші жінки до Ліги Народів. Українським жіноцтвом, яке перебуває на еміграції було надіслано до Ліги Народів меморандум. Оголошуємо його зміст. „Ми, жінки Українські, члени сем'ї, що на- лічує 40 мільйонів дітей, звертаємось до Високої Ліги Народів, яка стоїть на сторожі міжнарод- ної справедливості і до всесвітнього Трибуна- лу—для захисту свого найвищого права, права народів на самовизначення і незалежне істну- гання і складаємо єм наш протест проти не- визнання Високою Лігою і нашої Батьківщини, яко рівноправної иним вільним країнам Єв- ропи. Далеко від дипломатичних рингів за ку- лісами культурного світу розліпляється екзан Української крови, як не вгасаючий стіхійний протест нашого народу. В байдужих замітках газет ледви чутний відгук свого величезного крику долітає до шум- них столиць західних. Ті сотні тисяч нашої молоді, жінок, дітей і старців, що гинуть в смертній боротьбі з азятьсь- ким хижецтвом і весь наш селянський люд, що закинули плуги, на протяг трьох років зі зброєю в руках боронить незалежність своєї країни, сей величезний подвиг селянських мас, криває море повстань—се є стяг, що його на- род Український підносить в ім'я своєї неза- лежності. А наші матері і сестри, що залишились там, на нашій нещасній Батьківщини, що принесли їй в жертву своїх чоловіків та синів... Їх голоси лунавть в наших умах і ми, нечисленні біженки, яких позбавлено притулку і викинуто з власних очагів, ми прилучаємо наш голос до найвищого суду міжнароднього—до Ліги Націй“. Українпрес. Довагання Червоної Армії. ТАРНІВ, 20-го квітня. Дякуючи збільшенню повстанського руху на Україні, большевики му- сили відтягнути своє військо з румунського кор- дону і відправити його на Одесь. Ромуністична загола в Одесі прилучилась до повстанців, і домагалась, аби Троцький був негайно усунутий з посади військового главко- верха! Українпрес. Живі газети. До останнього часу театр в совітських реє- публіках був агітаційною трибуною, переважно для війська. „Кожну виставу попереджали агіта- ційні промови комуністичних цідеролів“. З огляду на те, що все це всім добре об- ридло і були випадки вирасу висловленого не- задоволення. Київський Губревком постановив зробити ці мітингі більш ріжьомапітними і ула- штувати словесні газети. „Де кілька чисел словесної газети під наз- вою „Кляве червоне слово“ було прочитано в Київському клобі військового політичних курсів. Редактором словесної газети комуністичною партією призначено Ш. Тростмана. Українпрес. Теж „українська делігація“. В „Журнал ді Фрай“ поміщено офіційний комунікат представництва У. Н. Р. в Констан- тинополі, яким доводиться до відома торговель- них код, що жадні большевицьки делігації не можуть вважатися як представники українсь- ких кооперативів, або українського люду, і що ніяка торгова умова підписана большевиць- кою делігацією не буде признана Урядом У. Н. Р., який вжив всіх заходів і щоб не допустити до їх виконання Прессей оргач Волині. Волинськими „Просвітами“ і кооперативни- ми організаціями вирішено заложити „Волинське Видавниче т-во". В Одесі. Як повідомляє „Нове Слово“, Румунським Урядом одержані відомості, що в Одесі знову вибухло повстання. Вісти про Махна. На засіданні харьківської Ради Бела-Куп офіційно повідомив, що ніби-то Махна розбито і його самого взято в полон. Це вже большевики розбивають його і бе- руть до полону не в перший раз. Життя нашого табору. ХОРОМУ СТРИЛЬЦЕВІ. 20 квітня Драматичним т-вом була влаштована вистава „Невольник“, чистий прибуток з якої має йти на „Великодне Нібе“ хорому стрільцеві табо- ру Ч. 6. Квитків було продано на 9,365 мар., програма на 960 мар. Після адміністративних витрат залишилось 800 марок, які вже передані в Штаб Групи для відпо- відного розподілення. „НЕВОЛЬНИК“ НА ТАБОРОВІЙ СЦЕНІ. 20 і 21 квітня д. р. в помешканні таборового те- атру була замітна підготовленість і упевненість в собі артистів. П'єса пройшла дуже добре. Особливо відрізнялись величні постаті: неволь- ника Степана, роль якого виконував п. Блошаневич, названого Степанового батька, котрого грав п. Живо- тівський і наречений Степана—Ярини, роль якої ху- дежньо передала п. Агрее. Особливо гарно і з мистецьким умінням проведено останній акт „Невольника“, де яскраво змальована сте- рінка страждань нашого народу в його тяглій боротьбі з ворогом в азийській моденості села. ТАБОРОВЕ ВЕЛИКОДНЕ СВЯТО. Комісією по влаштуванню Великодного Свята на- мічене досить широкий програм святкування, але чи вдасться цільком його провести в життя? Вирани спортив- ного турку, а також ріжні загальні забавки, як ма- сові, так і поодинокі кажуть відбутися при духовій ор- кестрі. Комісією намічено до ста призів, в середньому на один приз припадає до 55 марок. Програм розроблено на дві доби. Було бажано, аби в святі взяли участь як стріпна оркестра так і спі- вочі секції. Видас і редагус Культ.-Осв. відділ 6 Стріл. дівзій. Олександрів, Четвер 15 вересня 1921 року. Ціна 5 мaрoк. Адреса: Pologne (Polska). Aleksandrów Kuj. Obóz internow. № 6. ЧАСОПИС ТАБОРУ Ч. 6. Видає Культурно-Освітній відділ Табору Ч. 6. Ч. 81. ВИХОДИТЬ ДВІЧІ на ТИЖДЕŃЬ в ПОНЕДІЛОК і ЧЕТВЕР ПЕРЕДПЛАТА: Місячно без пересилки........... 40 мaр. п. Місячно з пересилкою.......... 80 " Місячно за кордон............... 160 " ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: Звичайні (за слово) ............. 5 мaр. п. Дрібні (за слово) .................. 3 " Рекламуючі (за слово) .......... 10 " Товстим друком подвійно. м. Олександрів, 15-го вересня 1921 року. Кажом від усіх листів, які одержуємо ми від старшин і стрільців Українців з б. Врангелівської армії. Знущення, паруга, голод і навіть смерть чекає всіх, що одверто заявляють свою приналежність до Української нації і позбавлені за- хисту вони часто падають під ударами нашого одвічного ворога Москalia. Тільки щасливі випадки дають можливість згрупуватися Українцям в самостійні гуртки й одверто виступати під українським праporом. Немає такого шастя й український елемент обрисовується перед представниками антанті яко большиповицький і тоді його чекає або в'язниця, або смерть. Багато нас, вихованих під московським впливом, часто відріжняють москаля большиповика від москаля інтелігенти і це робиться тому, що за царські часи ми ніби то не мали безпосеред- них утисків від московської прогресивної інте- лігенції. Так, але забувають те, що московська прогресивна інтелігенція була позбавлена уча- сті в державній праці, а тому не могла пока- зати дійсного свого обличчя і відношення до нашої національної справи. Тому мовчання її під час національних утисків з боку Уряду, було нічим іншим, як згодою з останнім. Коли кожний з нас пригадає чим була для нас московська інтелігенція за час нашої остан- ньої визвольної боротьби, коли перечитав жах- ливі листи, які доходять до нас від наших бра- тів з б. Врангелівської армії, коли перечитає всі відомості про ті заходи, що робляться мо- скалами за кордоном проти нас, тоді повинна зникнути думка про якусь то різницю між чорним, білим або червоним москалем. Ні від Савінкових, ні від подібної йому московської інтелігенції не можна чекати доб- рого і широкого відношення до нас і до нашої справи. Завжди, коли вони будуть протягувати до нас руку і закликати до спільної боротьби з загальним ворогом большивиком, завжди вони будуть мати за пазухою камінь, призначений для нас. Тому нам треба завжди пам'ятати, що ми маємо тільки одного заклятого ворога Мо- скаля, кольор якого для нас немає ніякого значення. „Пастир добрий“. В селі Колодіївці на Галичині, 27 листопаду 1920 року, один з наших братів, 6-ої гарматної бригади поручник Стороженко, передчасно скичив життя своє. Ховали його скромно, насніх, бо частини дивізії посу- вались швидко вперед назустріч невідомому майбутньому. Невеличка група старшин і козаків залиши- лася, щоб проводити небіжчика до місця його вічного спочинку і віддати останню шану. З сумом в душі віджажали частини дивізії з села, де покинули першу жертву на цім боці Збруча, але серце у всіх спокійне було, бо священник парох Колодіївки о. Йосип Грицай своєю зворушуючою промовою і чуйливим відношен- ням переконав всіх, що краще, як він, ніхто не потур- бується про небіжчика. Мусимо тут словами широї подяки відмітити теп- ле батьківське відношення о. Йосипа, який дуже бли- зько прийняв до серця сумну долю помершого. Націо- нальної свідома і переконана людина для широ розді- лила в нами сум наш а приводу втрати нами одного сина України, одного з бойців за її волю... Видко було, що наше горе о. Йосип прийняв і пережив, як своє, бо не тільки відмовився він від подяки за похорон, але й не прийняв навіть грошей на улаштування мо- гили небіжчика, запевнюючи, що про неї він потурбу- ється сам. Гроші в сумі 500 м. п., які йому пропону- 2. Н О В Е Ж И Т Т Я Ч. 81. валив, о. Йосип заповів зняти на культурно-освітні потреби дивізії і вони тепер Командиром 6-ої гарматної бригади переслані і поступили на фонд "Нового Життя". Висловлюючи від імені старшин і козаків 6-ої дивізії щиру подяку о. Йосипові Грицаку за його братнє відношення до нас, при цьому друкуємо і його листа, переданого редакції штабом Гарматної бригади. Лист цей, перебитий глибокою любов'ю до нашої національної Батьківщини, приймаємо, як духовне благословення високопочанного священика о. Йосипа, як вислов твердого духа християнина, що все гонить від себе великий сумнів і пригнічення. Редакція. Високоповажні п. п. Старшини і Козаки Української Армії! Трохутий до глибини сердешними словами на мою адресу, кляною своєю головою перед Вашиими герой- ськими змаганнями і перед Вашими душевними терпіннями, які вараз переживаєте. Але в гору серця! Ми-ж єдині лицарського, хвилюємо повезоленого народу. Не плакати нам, не падати духом, а пробоем йти на зустріч сонцю золотої—вділ, а прийде час, що "усміхнеться заплакана Мати". З нами Бог!... З глибоким поважанням о. Йосип Грицак парох. ... ТІЛЬКИ МЕЧ-А НЕ СЛОВА-- Здобуде нації права... Вісти з України. Прібуший нами дияки з України старшина 6 днів, залишав до редакції і подав слідуючі відомості про положення на Україні. В прикордонній Волинській смузі, де був сповідач, селяне і, взагалі, все населення, стається дуже вороже до большевиків і всі ждуть нетерпляче кінця їх панування. Навіть старі діди, баби і діти кажуть, що коли буде пора видуть різати большевиків—до того велике обурення у населення до націльників. Разом з незнаємством до большовиків-кашанів росте і розвивається пивидко в українців і національна свідомість. Всіх своїх глибоких називають єдиним іменем—"москаль". Діляки тепер кажуть, що добре розуміють хто свій, хто чужий, добре розуміють, що земля наша—українська і що і лад, і влада на ній мусять бути також свої, українські. Військо в прикордонній смузі цю-дня збільшується тому, що большевики підтягають військо на кордон. Червономармейці поводяться з населенням гостро і накабно; грабують по селах і обдирають людей на дорогах. В прикордонній смугі оповідачеві довелося бачити багато утікачів з України і Московщини, утікають уже навіть робітники, яким загрожує голод. Всі збігці тягнуться до Польщі, де вони падіються знайти роботу і кавалок хліба. По селах прикордонної смуги про нас добре поінформовано; наших зустрічають привітно. Неприємне враження на оповідача зробила велика кількість російської літератури, (переважно Савінковської), якою затопляються села. М. Б. На протязі минулого тижня. В Ірландії. В Бельфасті починається нова боротьба. На вулицях обкидано англійське військо бомбами. Залізничні рух спинено. Інтерновані Ірландці в Сіке Ісланд оголосили голововий страйк, щоби звернути увагу цілільованого світу на свої домагання. "Вперед". Нота Англії до Ірландії. Англійська відповідь на ноту Ірландії має багато уступок та запрошує синфебаністів на 20 п. м. В англійських політичних колах вва- жають переговори з синфебаністами за можливі, як що вони залишать думку про цільовиту самостійність. "Вперед". Перед переворотом в Іспанії. Англійські часописи повідомляють, що в найближшому часі можна сподіватися вибуху революції в Іспанії. По всіх містах відбулися демонстрації революційного характеру. "Вперед". Заворушення в Іспанії. Багато іспанських робітничих організацій розпочало страйк, як протест проти марокан- ської експедиції. Частина військ не послухала наказу вийхати до Марокко. "Вперед". Оружна боротьба Австрійців з Мад'ярами. Під Кіршмег прийшло до кривавої боротьби. Мад'ярські повстанці озброєні ручними грана- тами напали на австрійську жандармерію біля Айвенштадт. Було 4 ранених, 1 забитий і 26 полонених. "Вперед". Автономія для Індії. Англійський Уряд приготовлює ревізію своїх відносин до справ Індії. Планується надання для Індії широкої автономії. "Вперед". Лотва проти Польщі. З кінцем серпня перебував у Ризі литов- ський міністр закордонних справ Пурікіс. Предметом його гостин заключення військової конвенції. Лотиська преса прибирає протипольський напрям і вибаве уряд, щоби залишив нейтральність. В часі побуту натомість в Ковні, лотиський прем'єр Мєрович мав заявити, що між Польщею і Лотвією немає нічого спільного. "Вперед". Арешти комуністів. Слідство з приводу останнього арешту комуністичних агітаторів дало вказівки про участь в агітації члена большевицької репараційної комісії Іпатова. "Волинське Слово". Проти большевиків. ВАРШАВА 4 вересня, в залі Промислового музею, відбувся протибольшевицький мітинг, на якому разом з другими революціями для забезпечення спокою в країні, було постановлено. Ч. 81. Н О В Е Ж И Т Т Я лено звернуться до уряду а такими вимогами: створити польові суди для большевицьких агі- таторів, заборонити оббіг руських грошей в Польщі, разом «Бунда» і родственних йому большевицьких організацій і негайне закриття „Варшавського Голоса“. Військові погрози совтів. З різних сторін надходять відомості про військові приготування совтів до війни. На польській, румунській і естонській границях сконцентровано великі сили військ. На засідан- ні московських совтів Троцький виголосив про- мову в дуже войовничому тоні. «Правда», що виходить в Москві, помістила статтю, в якій доказує, що хоч минулого року червона армія відступила з під Варшави, то в цьому році во- на вже цього не повторить. „Gazeta Narodowa“. Штунда—большевицький спосіб обрусиння України. Большовицька пропаганда, не дивлячись на її інтензивність, жадного успіху серед населення України не має. Хоч на мітінгі населення згоняється силою, промови оголошуються під шпиками, всеж кожний мітінг звичайно закінчується скандалом і до кінця не доводиться. Суперечити агітаторам заборонено, але ж натовп піднимав галас, чути крики: Геть ком- муну! Реть чужинців! Не треба Раковського дай Петляру і т. д.! В ораторів і організаторів ле- тять каміння, патики і т. н. Печинається стрі- лянина і разгон мітінга. Отже большовики знайшли новий спосіб пропаганди своїх гасел і львузуну єдиної Росії. Не тільки за їх дозволом, але й за їх допомо- гою і участь ведеться широка пропаганда «Штунди». Помітивши, що штундізм має добрий ґрунт на Лівобережжя, особливо серед темного селян- ства, большовики почали організовувати спеці- альні кадри «пимців»-штундистів і посилати на село. Тепер дуже часто можна побачити, як за таким пімцем-штундистом тягнуться цілі па- товини темного селянства, що поспішає на «ра- деніє». На цих «раденнях» виступають з почуванням спеціальні агітатори, які, пересипаючи словами і текстами святого письма, тлумачать темній масі, що: 1) все нещастя від того, що люде поре- ступили завіти Христа, який вчив що всі люди рівні, всі мають трудитись жити семейно, не ділячи майна, і т. д.—проповідується засади комунізму. 2) Бог за кару послав «емешеніе язиків», всі мусять бути одним народом (балакати по московські), не ділятись, не дробитися на окре- мі держави, як це було при будуванні вавилон- ської вежі, і т. д.; проповідується гасло «еди- ної неділямогт». Штундисти вживають лише московську мову, як Богом «благословену». Головного Ота- мана Петлюру намагаються виставити як „анти- христа“. Большовики ніяки ще далі,—зареєстро- вані в штунду користуються правами комуні- стів. 3. Це вже, свідчити про те, що з себе уявляє большовицька штунда. Також роду „штунди“ ширяться серед селянства Московщини і Біло- русії. „Українпрес“. Всеукраїнський церковний собор. Українська православна Церквова Рада скликує новобаром до Київа всеукраїнський церковний собор, який має вибрати митрополита української автокефальної церкви. Войкотують. РІГА. Державна Рада Фінляндії постано- вила утриматися від участі на різький конфе- ренції яка скликається по ініціативи Совітського уряду для налагодження почтово-телеграфних стосунків поміж Московщинною й балтійськими державами. „Волинське Слово“. Арешти комуністів в Бесарабії. КИШИНІВ. Сюди привезено членів відкри- тої в Сороках комунистичної організації, яка складалася з 70 членів. „Волинське Слово“. В Бесарабії. З початку вересня на всіх бесарабських залізничних утворюється осібна озброєна варта, на обов'язках якої є охорона колеї та склепів. „Волинське Слово“. Тікають. РІГА. Тут пройшла чутка про проїзд че- рез Ревель Луначарського. Луначарський ніби- то поїхав до Штетіна на пароплаві „Регіна“ 13 серпня. До Бестоїн він приїхав під чужим пріз- вищем і звичайним потягом. На пароплав З'я- вився за де-кілька хвилин до відплиття, доку- менти його не повірялись. „Волинське Слово“. Відкрились очі. РЕВЕЛЬ. З Москви певідомляють, що до Петрограду прибув англійський пароплав з про- візнятом для голодуючих, адресованим на ко- мітет допомоги голодуючим. Довідавшись про арешт членів комітету капітан відмовився ви- дати большевикам привезений провіант і обстрі- ляний чекістами негайно відплив назад. „Волинське Слово“. Давно-б так. ВАРШАВА. «Наш Кур'єр» повідомляє, що в сеймових колах циркулюють вперті чутки про можливість нового ультіматума совітам, які не бажають виконувати умов Ризького договору і про надсилку Карханові відключних грамот, а також про відклик представника в Москві п. Пи- липовича. „Товарообмін“. РІГА. Балтійська флота віддала англій- цям три крейсери в обмін на річ першої по- треби. Крейсери призначені на обмін тут роз- вантажуються. 4. НОВЕ ЖИТТЯ Ч. 81. Життя нашого табору. „Полин“. 8 вересня вийшло в світ з числа гумори- стичного стрілецького (6 див.) журналу „Полин“. Журнал відрукований на шпірографі, ма- люнки й зміст присвячені темі таборового дня при чому треба зазначити—досить влучно. Все, що трапилось в табору за перерву між 2 і 3 числом не було прошунено. Затронуте також і наше болюче питання—мова. В карікатурах і сценках таборяне впізнають знайомі типи. Щиро вітаємо інціятиву стрілецтва і надіє- мось, що відповідні чинники прийдуть з потріб- ною матеріальною допомогою. Лихо колекціонерів. Наші таборові колекціонери поштових ма- рок засмутились. Всі листи, які одержує табор надсилаються Командою табору до Штаб Групи без поштових марок. Заходи, які вживають ко- лекціонери перед началъством, поки що не ма- ють реальних наслідків. Загальні Збори „Громади Старшин 8-ої Стріл. дивізії“. Чергові загальні збори Громади, в звязку з від'їздом Співочої Секції і Драматичного То- вариства на гостролі, відкладаються. Про день призначення буде повідомлено. Кова „пака“. В звязку є останніми покараннями за вжи- вання кацапської мови де-якими старшинами 4 К. с. д. виявилась потреба в поширенні „паки“ (гауптвахти), а тому по наказу К-ра 4 К. с. д. оборудується нова „пака“, яка буде призначена виключно для старшин „принци- пістів“. Листи до Редакції. Цими днями Редакція одержала від одного старшини—Українца 6. Врангельської армії, листа, який яскраво малює відношення до нас Українців нашого заклятого ворога-кацапа. Жахом віє від цього листа. Це крик людини, що немає ратунку. Надіємось, що наше таборове громадянство відгукнеться на листа, нав'яже тісні поштові сто- сунки з автором і цим самим дасть йому моральну підтримку. Прізвища автора не зазначаєм і листа приво- димо в скороченому виді, бо цього вимагають об- ставини. Адресу можна узнати в Редакції. БРАТИ! Пезнаю як Вам, але у нас мабуть гірш як у Вас. З часопису я бачу, що ви всеє таки маєте що читати, слухаєте лекції і це дає Вам хоч яку розвагу і бага- то матеріалу для мабутьового. Ось вже чотирі місяці, як я хочу пробратись до Вас і переносити вкупні з вами все те, що Ви терпите. Вірю, що час прийде й Україна воскресне! До Вас Понове Старшини я звертаюся з благан- ням, з-за блага нашої Батьківщини, боріться і слідкуй- те за капаетствуючим елементом; цей елемент взяв велику перевагу в Сербії і не одного вже Українця відправив на той світ. Така доля чекає й мене, за те що я якось звернувся до українського громадянства в Польщі. В цьому кацапи побачили смертельну обра- ду для себе, позбавили мене найка і донесли, в Біл- град військовому агентові (контр-розвід.). І знаю, що видасть мене за комуніста і тоді мій шлях на той світ. Ней демократи в Українців, взагалі всіх хто інакше думає, кацапи відправляють туди, звідки воно вже не повертаються. Вони надсилають до Вас шпи- гів інквітаторів, а тому цильно слідкуйте і не під- давайтеся провокацій. Закликаю ваші старшин з Уманьщини визнатись зі мною листам, а як що немає уманських, то дру- гих або тільки були і тілом, і душею Українці, бо з кацапами я мала не хочу мати. Всім розакам і старшинам шлю щиро привітання. По дорученню 11-ти—Старшина. НІКАЛЬНИК КУЛТ.-ОСВІТНЬОГО ВІДДІЛУ 4 Київської Стр. Див. 2 вересня 1921 р. До Редакції „Нового Життя“. Ч. 266. „Редакція літер.-військового журналу „Альманах“ рішуче відкидає незрозумілі й несправедливі закиди п. В. Кучеренка (стаття його в ч. 73 „Нового Життя“) що до Редакції „Альманаху“, обвинувачуючи її, а також і весь Культурно-Освітній відділ 4 Дивізії за вміщення ніби-то компрометуючої його статті в своїй зу журналу, при чому додає, що Редакція „Альма- наху“ в надалі буде давати місце для всіх логічно- висловлених думок, які мають важливе значення для нашої військової справи. Поручик Левицький. Листування Редакції. До всіх читачів „Нового Життя“, перебуваючих на еміграції по ріжних державах Європи. Перебуваюче по-за дротами старшинство і козац- тво укр. армії цикавиться життям Українців, закину- тих в різні частини світу, а також життям народів європи й особливо їх відношенням до нас Українців і Української справи. А тому Редакція звертається до всіх читачів з проханням надсилати дописи, які з по- дякою будуть використовуватись. „Н. Ж.“ безкоштовно розходиться по всіх табо- рах де тільки є Українці, але обмеженість матеріаль- них засобів на поштові витрати, які з кожним днем підвищуються, може примусити нас припинити висил- ку часопису поза межі Польщі і тим самим порвати духовний зв'язок з еміграцією. Тому закликаємо жер- тувати на поштові витрати „Н. Ж.“. Румунія. Брашів, „Сетатула“. Хорунжому Кушні- рєнкові. Сотника Самутіна в таборі немає, він від'їхав в службову командировку; коли прийде повідомимо. Барановичі. 17 стр. бриг. Прохаємо що-тижня надсилати до редакції дописи про своє життя. Олександрово. Неполітіянові. Надіслана. Вами стаття не задовольнив вимог, зазначених в ч. 67 „Н. Ж.“, а тому не може бути надрукована. Олександрово. Нащтадівові 4 підполк. Шраменкові на ч. 80 „Н. Ж.“ було зазначено шлях для освіт- лення справи за крим „Громади Старшин 6 стріл. див.“ було зазначено ще й Штаб Групи. Друкарня 6-ої Стріл. дивізії. Редагує Колегія. Четвер 22 вересня 1921 року. Ціна 5 марок. Адреса: Pologne (Polska). Aleksandrów Kuj. Obóz internow. № 6. ГОВОРИТЬ МИЛІЦІЯ ЧАСОПИС ТАБОРУ Ч. 6. 4. 83. Видає Культурно-Освітній відділ Табору ч. 6. ВИХОДИТЬ ДВІЧІ НА ТИЖДЕНЬ В ПОНЕДІЛОК І ЧЕТВЕР ПЕРЕДПЛАТА: Місячно без пересилки…………………40 мар. п. Місячно з пересилкою……………………80 „ Місячно за кордон…………………………160 „ ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: Звичайні (за слово) ………………………5 мар. п. Дрібні (за слово) …………………………3 „ Рекламуючі (за слово) ……………………10 „ Товстим друком подвійно. м. Олександрово, 22-го вересня 1921 року. На передодні, але й уперто, коли, програшни всі спроби і експерименти, больше вики примушенні будуть кинути на стіл останню ставку. Не раз больше визм опинявся коло прірви, не раз загрожувала больше визмові остання криза, не раз збірався Троцький „грокнути дверима“ перш ніж залишити Кремль, але, очевидно що больше визм перш ніж збанкрутувати. повинен був квитрати всі свої засоби, вижити себе цілком і пройти всі льогичні етапи свого поступовання—банкротство больше визму повинно бути повним, остаточним і безнадійним банкротством. І дійсно! Не було непристойних засобів для больше визму в процесі ствердження ним своєї влади; ніхто не зробить жадного закида больше викам, що вони не використали всяку і всі спроможності до насадження мети „діктатури пролетаріяту“; ні одна влада так уперто, жорстоко і послідовно не здійснювала своїх планів і не боролась за своє істнування. І, навіть, тепер, коли больше визм вже цілішов до своєї останньої мети, коли жахливим голодом підраховані вже його дні, коли страшна помста обдурених, обібраних і голодних вже почала свою жорстоку акцію—хіба здають больше вики свої позиції, хіба визнавать себе банкротами, хіба не використовують вони і голод- цей страшний бич, як засіб боротьби за свою владу, хіба й голод для них не чергова ставка! Осліплелені грачі, для яких запал замив і витиснув все, всякі другі міркування.. Але почуття кінця все більш і більш охоплює, сковує і напружує думку й волю больше-вик. Перевою, але й уперто, як чоловік, для котрого все однаково, вони йдуть просто, рубаючи там, де не можна розвязати, виснаджуючи все, що став проти, без вагань, не лякаючись наслідків і відповідальності. І та остання ставка—війна, яку тепер підготовлюють больше вики, збираючи всі свої сили з напруженістю, яка тільки доступна чоловікові, у котрого залишилась одна надія, одна спроба—рішить судьбу больше визма, вона нарешті визволить людство з обійм червоного звіря, вона розкує нарешті життя і надасть йому вільний рух історичного поступовання, але вона й обійдетсься людству дорогою ціною, якою не обходилась йому ще ні одна революція, ні один його замір полішити своє життя. Жахливі наслідки напування больше виків будуть дово страшним, непереможним тягарем не тільки для тих, хто безпосереднє був під їх опікою, а й для всього світу. Людству предстоїть тепер трудна, але невідкладна робота—найти новий, певний шлях дальнього поступовання. Хай всією вагою своєї руїнь больше визм впав лише на Росію й Україну, хай не відчував Захід страшного стрясення, яке прийшлося на долю Сходу, але попсовані старі шляхи скрізь, збанкрутувала стара система скрізь. І тепер, навіть, напередодні повного краху больше визму—трагічне є положення людства перед невирішеною все-ж проблемою—проблемою свого дальнього соціального устрою. Хай больше визм програв свої всі спроби, але й стара метода господарювання, якою продовжує своє поступовання Захід, не дає певності, що з крахом больше визму ми нарегти проминули стадію революційних катаклізмів, що ми вступаємо в фазу полагоджених соціальних конфліктів. І сьогодні на передодні великої кризи всіх соціальних утопій ми продовжуємо стояти перед густим рядом невирішених соціальних проблем, неполагоджених соціальних конфліктів і не знайти певного способу, не знайти нових шляхів для досягнення соціальної рівноваги—значить приговорити себе на нові соціальні утопії. 2. НОВЕ ЖИТТЯ Ч. 83. На протязі минулого тижня. Наради й резолюції. Від 6 до 10 серпня в Тарнополі відбувались наради представників українських партій і організацій. На- рада представників партій С. Ф., Х. Д., С. С. П., С. С., С. Д., Фольке-Партай —та організація—Кооперація, Со- моврядувань, Залізничників і Почтовиків—обміркуван- ши факт призначення Головою Директорії Кабінету Пилипчука і загальну ситуацію в якій перебуває стан боротьби за укр. державність—констатує, що притяг- нення до керування державною справою людей абсо- лютно невідповідальних стаєть в небезпеку успіш- ністю рішучої боротьби за визволення територій У.Н.Р. а під російської окупації і виключає всякому можливість довіри до кабінету Пилипчука з боку названих пар- тій і організацій. Тому граданні партії і організації ухвалили домагатися негайної ліквідації кабінету Пилипчука та ануляції всіх його розпоряджень. До того нарада представників партій С. Д., С. Ф., Х. Д., С. С., С. С. П., Фольке-Партай і організації: Самовря- дувань, Кооперація, Залізничників і Почтовиків,—біль- шість всіх голосів при одному проти (Х. Д.) і одному, що не взяв участі в голосуванні (самовряд)—ухва- лили: вказати на Івана Феменка-Чопівського, як на особу, якій належить доручити формування кабінету. Підписали: Головуючий на нараді і за С. Ф.— Корчинський, за Х. Д.—Кобза, за С. С. П.—І. Бачин- ський, за С. С.—Кравченко, за С. Д.—Романченко, за Фольке—Партай—Ентеліє, за Кооперацію—Баранов- ський за самовряд.—Огородник, за галичанина.—Молодо- женко за почтовиків—Бублій. «Покуття». Почва Шепеля. Відомий партізан—отаман Шепель оголосив своїм працівникам Винницю. По вудилях були роз- міщені обліки. Цього числа повернувся з команди- ровки і приступив до виконання своїх обов'язків. Ше- пель. Таке повідомлення, давно не знайшогося Шепелю, виявило перебою серед місцевих комуністів, які приготовилися тикати. Місцеві мешканці з цього при- воду кажуть: „Шепель поставив на ноги наших п'ятих комісарів“. Життя нашого табору. Овлячення цвинтаря й пам'ятника померлих українських вояків в Олександрої. Коли наші частини прибули до Олександ- рова, то недалеко від табору коло лісу вже був рядок могил російських большевиків і добро- вольців, а з часом до цього рядка приєднався новий рядок могил українських. Могили ці були на чужій землі і сумом било коло них. Могили розвалилися, попадали хрести і худоба забруджувала місце останнього пристановища наших бойових товаришів. Такий стан цвинтаря наредити звернув на себе увагу „Громади Старшин 6-ої Стр.“ диві- зії“ і вона взялася за упорядкування цих могил. 24 липня п. р., Громадою було улаштовано „День Всеземертника“, збірка з якого признача- лася на упорядкування могил. Громада закликала таборян віддати шапку тим, що номери і недочекалися кінця боротьби. І громадянство табору відгукнулось на заклик і віддало шапку, відірвавши останні кріхти від того, що мало; складалася сума пось в 20 тисяч. Вибрана Громадою комісія по улаштуванню цвинтаря поповнилась одним представником від 4 стр. дивізії і розпочала працю. Складений дивізійним інженером (6 с. д.) підполковником Бокітьком проект був ухвалений комісією і за- тверджений Начальником табору. Праця розпочалася зараз же після затверд- ження проекта і провадилася досить кваво під доглядом членів комісії й керуванням лідполк. Бокітька та сотника Димара. Обидві дивізії 6 і 4 цілими днями насипали величезну могилу на якій мав бути поставлений хрест. Праця провадилась в дуже несприятливих умовах—за відсутністю коней, вози з піском во- лились стрільцями, каміння, дері та інші мате- ріали зносились теж власними руками. В цій праця треба відмітити працю стрільців 6 тех- ничного курня і бунчужного Баланівського. Нарешті праця по наспинні могили скінчи- лась, могила було обдернована і пеставлено хрест. Після цього прийнялись за улаштуван- ня могилок. Могильки були обдерновані і на кожну поставлена хреста з табличкою, на якій було написано по вкраїнському слав'янським літерами: до якої частини належав померлий, його ім'я, прізвище і дати народження й смерті, зверху табличек було вимальовано символ ідеї за яку він бився—так українцям-тризуб, боль- шевикам-зірка і добровольцям-двухголовий орел. Роботи скінчились 17, а відкриття й освя- чення було призначено на 18 вересня. У неділю 18-ІХ навколо цвинтаря були виши- кувані обидві дивізії і зібралось багато місцевого населення, а в за огорожею—представники від місцевого самоврядування, робітничих організа- цій, католицького духовенства і пізниць, під час панаходи, прибула дітяча польська школа присвоїв вчителів. 11 год. 45 хв. після літургії вирушив хрест- ний хід з похідної церкви 6 стр. дивізії до цвинтаря слідом за яким несли вінки йшло ук- раїнське і польське начальство табору і брат- чиків св. Покрови з парафіянами. Після того, як процесія увійшла на цвин- тарз сурмач заграв сигнал „на молитву“ і о 12 год. розпочалася панахода, яку правив пан- отець Білон в супроводі хорів 6 і 4 стр. диві- зії. Перед панаходою пан-отцем була сказана відповідна промова. Скінчився панахода. З вершини могили представник 4 стр. дивізії пор. Левинський ви- голосив таку промову: „Брати рідні! Знається, жадному народові в світі дола не була такою злою мачухою, як українсь- кому. Світлі часи епохіфного істнування України ці- ком талуть в грізних, бурхливих виках, годинях сіля, крови й горя. Все життя української нації—супльна нежельна боротьба, в якій гниуть і наші кращі мораль- ні сили, а добробут матеріальний. Знищені стучаною революцією, вигнанці з рідно- го краю, ми крим немируючої, блискучої прадатської слави. Слави великих наших предків, борців за поль і незалежність, та одних могил, бідних, незабутих а дорогих нам могил, вічного не маємо. По всіх світах вои розкидані. Як свідки вели- кої національної країнської трагедії, вои не дають нам, обезпечення і зневірення, засуті про ті великі завдання, що ту святу мету; заради якої ми покину- ли Україну й терпеливо чекаємо слушного часу, коли вільно залапану на нашій, на своїй землі. І минула незабутня слава, слава велетнія народа, що в скрутних обставинах не губив своєго лучовар- ного ореву, яким в минулих віках окутав себе, і ці Ч. 83. НОВЕ ЖИТТЯ 3. могили простих людей, святих борців за великі ідеа- ли вкраїнської нації—кличуть нас до продовження ве- ликої визвольної боротьби, до нових змагань, до пра- видного єднання і в щасті, і в горі. Спіть, славні борці, герої, липарі без страху і догани, бо ви принесли все на жертвенник високих плат для укоханої України! А ми, живі, об'єднаємося круг цих дорогоці мо- гил щоб таким же беззавітним обірвуванням всіх сво- їх сил, і свого життя за рідну Вкраїну увіковічити пам'ять тих, що віддали життя для нашого добробуту." Після цього промовляв представник „Гро- мади Старшин 6 стр. дивізії" хор. Соловчук. Ясна погода, святковий настрій і красочність цієї промови-легенди піднесли настрій при- сутніх. Хор. Соловчук казав: „Там де ясне сонце сходить, над санім мо- рем—найкращим морем, під голубим небом— найкращим небом, оронувана річками-кажуть срібними річками, з широкими степами та жовто- золотою стями полями—найкращими полями-сте пами, лежить земля—найдорожча земля—кажуть молоком та медом текуча. І море синє, і небо голубе, і степи золотокраї широкі і річки бистрі, співали народові, що жив на цій землі, пісню- думу про щастя та любов. І парод був шасли- вий і добре йому було; козак землю рідну—обо- роняв її та свою віру пра́татьківську від наско- ків хижих сусідів. І так минали літа... Та недовго потріяв одець рай щастя на землі... Бо опе з півночі—де лісні-дикі-бори, вітри недобрі та холод, зима люта—навідалось на рай-землю горе велике... Із темних борів та із сніжних піль півночі на землю щасливу посувала тьма-тьменна на- роду якогось. А нарід цей новий—із рудим во- лоссям та широким зарослим обличчям, наче татаре, й не питалию казяйнів землі шасливої почав нападати та маєток-доброту грабити та насильства ріжні чинити. І не втерпів нарід щасливий—хоч і визнавав він лише любов, не зміг спокійно дивиться на горе землі рідної і взяв він зброю в руки і почав з ворогом ба- тись, а що не згине в бою прому липарь слав- ний то нарід на нам'ять йому висипле всього, всьоку могилу. І довго йшов бій між ними, і ба- гато лицарів славних загинуло в ньому, і багато могил насипано їм по степах широких землі вже тепер нещасної. І побачив ворог лютий що не легко буде йому зломити народу липарського, що так завзято землі своєї обороняє. Коли не може силою так хитростю. І почав нарід одець півднякий припадати біля колись щасливого народу і наче Юда говорити йому, що він його рідний брат—що не хоче він війни з ним—а миру супокоя. І повирив цьому нарід щасливий і почав в це гірше нещастя чим війна була. Бо опе коли вже нарід поганий завоював собі довір'я, тоді показалось який він брат рідний, і перемогою великою дивнувся на землю колись богату щасливу і весь нарід за- кував в тяжке неволю. І сумом покрилась зем- ля, колись щаслива, і тяжку невольницьку ду- му-пісню, вместо веселої, начав нарід співати... А ті його "рідні брати" заслали що най- кращих лицарів на північ холодну у землю люту (старі люди кажуть, що десь аж за тридесять рік та гір)... Над цілою, колись щасливою країною, на- висло тяжке горе. І горе це, неволя тяжка тривало цілі століття предовгі... Лише час від часу діди старезні водили діток на могили, що самі стояли в степах шире- ких, і розказували дітям хто ті могили висипав і кому?—а коли діти питали за що?—то не хотіли дідутани старі говорити, бо душа їх боліла на- гадувати дітям волю-щоб мовляв і не знали— що вони були колись вільні-але діточим проозь- бам не могли устоятись тверді серця старечі і сказали вони дітям, що за смерть лицарську в боротьбі за волю висипали могили високі... І пішла між народом невольним луна-тиха —що в ночі із могил виходять якісь лицарі прегарні і жалобно скаржуться на нарід непа- синий—що він соромить їх перед Богом за ярмо, яке зносить над собою... І стала ця луна широко, широко розходи- тись між народом невольним і так промовила їм до серця—що в один час він весь взявся за зброю і склив у себе ярмо трістальне погане... і старі люди казали—що вже від того часу в могилах не чути по ночах ніякого стогону і ні- хто вже не виходить, а тихо там, наче-б хто сном тихим заснув... Вам шановні учасники цього смутного свя- та від-де хто дієві особи цей тяжкої легенди— нашої рідньої історії. Після трьохсот літнього сну тяжкого прокинувся нарід наш до нового життя. В наших ухах ще не прогомонили дзвони Софійського собору-які дзвонили на радісне воскресіння ріднього народу—і ось на другий день після цього розбити-знесилени-звевирені опинились на вигнанню,—в чужому краю. Вели- кий досвід, тяжкий та кривавий, нашої рідньої історії проминув для нас дааром і тоді як майже всі народи світу тішуться своїм воскресінням ми тиняємося під чужими плотами—на жебраць- кому хлібі-тоді коли наша рідна земля пливе медом та молоком. Бо повірили Юдиним поцілу- кам та словам облеселевим про братство, рівність та волю. І як колись після братніх розмов, так і тепер полилось по Україні багато-цілі ріки крови. І знову покрилась Україна сотками— десятками тисяч могил. Та не змовк, як колись, нарід український. І горить палає Україна і пливе кров рідня і з кожним днем та годиною по Україні сплютуть все нові та нові могили. А ці могили нові для кожного стають символом не смерти-а волі життя. Пролита кров став наче капіталом-пементом —який ще більш твердо свяну всю рідню українську—щоб опісля одроцентуватись всенародним воскресінням землі рідньої в сим'т вільній, новій... А ці що під уда- рами ворога покинули землю рідню-щоб світові показати колю свою-борці завзяті, тиняється на чужині і падуть як снопи зрілі—і на чужинні товариші їхні постарому звичаю сплють їм могили високі за їхню любов до ріднього краю безмірну. І до друзів своїх жвавих мають вони одне прохання: „скажіть як вернете на Україну, що ми сповнили свій обов'язок і для її життя загинули". Це їхнє прохання. А їхній наказ нам одне прохання: „Позір стрільця! Не посоро- мить ви імені нашого, тої ідеї, за яку ми бо- родились і загинули, бо до того часу поки край рідний в неволі, не буде нам і в могилі спокоя; жийте для України!" І так, могила оця—це для нас прохання і наказ—це не символ смерті, а життя та воскре- сіння ріднього народу. 4. Спіть друзі спокійно! Ми свій обов'язок сповнимо!". Звернувшись до стрільців хор. Соловчук запитав: "Стрільці чи сповните ви свій обов'я- зок?!" І голосне, бадьоре „СПОВНИМО!" понеслось по полях. Потім звернувшись до гостей—поляків він промовив: „Drodzy Goście dzisiejszego naszego święta smutnego! Historja Waszej Ojczyzny to dzieje naszej Ojczyzny! W bojach o wolność Wasza ginęli naj- lepsi wasi bracia i ojcowie,—a śmierć ich nie dała im pokoju na ziemi rodzonej, a najeżściej daleko od niej na zimnych tundrach Sybiru. I dla ich spokoju pośmiertnego stworzył wasz wieszcz nieśmiertelny Słowacki, grobom ich Anioła-Stróża Eloę w „Anhelli"m: „A wieszli kto jest ten Aniol smutny na cmentarzu"—powiada Szaman do Anhel- lego,—oto się zouie Eloę, a urodziła się ze 1zy Chrstusowej na Golgocie, tej Izy, która wyłana była nad narodami". „A teraz jest wygnaną jak wy jesteście wy- gnani i ukochała mogiły wasze і піастунка єст grobowców, мовляє ко́сціом „Nie płaczcie" lecz śpijcie". „Ona odpędza reny, kiedy przyjdą mech wyciągając z pod głowy trупów, она jest pasterką renów". „A gdy się zbliżali ku cmentarzowi, Anhelli usłyszał hymn skarżących się mogił i jakoby skargę popiolów на Бога". „Lecz skoro się jęki podnieśli, Aniol, siedzący на szczycie wzgórza, skinął skrzydłami і uеіszыл је". „I trzy razy to uczynił, albowiem potrzykroć rozplakały się mogiły......." Bądźcież dla naszych kolegów, drodsy Goście —tą waszą Eloą—w ich śnie marzeniu wiecznym o szczęściu Ojczyzny, którą oni tak kochali. На szerokих степах нашей України ніе- сцзєсьнєй, а дрогией, спочыва тез немало Васьчх боhатеров—браги і синов, дрогіч нам і в могі- лах своїх". Дzieki вам serdeczne i Cześć! Після цієї промови виголосив коротеньку літію і промову, співзнившийся на свято прото- пресвітер Війська Українського митрофорний протоієрей о. Павло Пацьевський. Скинчилась церковна панахида і хори за- співали „Заповіт" під звуки якого на могилу складалися вінки. Першими були покладені вінки—з ялинки, дубу й айстр зі стрічкою на- ціонального кольору—від „Громади Старшин 6-ої Стрілецької дивізії" і залишні в кільчастих дротом і червоною стрічкою (власної роботи стрільців) від 6 Техничного куреня; решта військ частин і організацій складала свої вінки на спади могили навколо плити. Всіх вінків було 14. Свято скінчилось військовим парампом. З могили зроблено де кілька фотографій. Цвинтарь уявляє площу 10 на 14 са- жень землі (—дар місц. поміщика графа Тро- яновського). З чолової сторони в ряд витягнулись мо- гили з сірими хрестами, а посерединні пишать- ся величезна могила на вершині якої стоїть кам'яний чорний запорожський хрест на якому стільними українськими золотими літерами на- писано „Борцям за волю України старшина і козацтво 4 і 6 Стр. дивізій"—посерединні хреста наш державний герб. З другого боку: латинський напис—„Pro Ukraineae libertate mortuis" і польський—„Boha- terom walki o niepodległość Ukrainy 4 i 6 dywizji Ukrainskich". 1921. На чоловім спаді гори вмурована величез- на кам'яна плита червоного кольору на якій чорними слав'янськими літерами написано: „Хай ворог знає, що козацька сила Ще не змерла під ярмом Тірана Що кожена степова могила— Це січ а непимщена рана." Обнесено цвинтарь кільчастою загорожею, прикрашеною вінками й хрестами з кільчастого дроту. Упорядкування цвинтаря коштувало 30.697 м. 50 ф. Комитет „Громади Стар. б С. д." по вперидкуванню вій- ськов. могил в м.м. Олексе, і Торуні. 20 вересня 1921 р. Ч. 73. м. Олександрія. Лист до Редакції. До редакції час „Нове Життя". При цьому надсилаю відчит—Комітету про при- буток, витрату грошей а також про працю по влашто- ванню могил і прошу о надрукованні в Шапови. Вашому часопису. Голова Комітету підполк. Філіпович. ВІДЧИТ. Прибуток. 24—VII зібрано готівкою . . . 19,815 м. 50 ф. і 5 р. и. По підп. листу ч. 1 . . . 2,270 " " " ч. 2 . . . 612 " Разом 22,697 м. 50 ф. і 5 р. ц. 19—IX Від Штабу Групи . . . 8,000 м. Всього разом 30,697 м. 50 ф. і 5 р. и. Вибуток. Стовби для огорожі . . . . . 5,400 м. Лоза для фашини . . . . . 1,016 " Скоби для огорожі! . . . . 740 " Фарба. . . . . 2,370 " Хрест і плита з літерами . . 21,000 " Разом 30,526 м. Видаво Св.-Покр. брацтву на ку- півлі колодки до цвинтаря . . . 171 м. 50 ф. і 5 р. и. Всього разом 30,697 м. 50 ф. і 5 р. ц. Робота почалась в кінці липня і скінчилась 17—IX. На могилу висипано до 300 возів землі (позиції стрільці- в) обох дивізій, особливо багато поклада праця 16 стр. бригада). Весь час без зміни працювали стрільці в техн. куреня під постійним наглядом соти. Домари і підхор. Баланівського. Багато праці показали майстерні 6 техн. куреня до заготовки хрестів, огорожі, фарбовий і т. и. під доглядом соти. Мехеди. Стрільці зітери на хресті і церковно-слов'янські на плити, рівнок як написи на всіх табличках художне виконав соти. Костюченко. Всім зазначеним особам а також всім старшинам і стрільцям допомагающим чи то працею, чи порадами „Комітет „Громади Старшин 6 стр. див." по влаштув. можил" приносить щиру подяку. Голова Комітету підполк. Філіпович Членн Д-р. поручник Сунко Підполковник Бокітько. Друкарня 6-ої Стріл. дивізії. Редагує Колегія. Олександрів, Понеділок 19 вересня 1921 року. Ціна 5 марок. Адреса: Pologne (Polska). Aleksandrów Kuj. Obóz internow. № 6. ЧАСОПИС ТАБОРУ Ч. 6. 4. 82. Видає Культурно-Освітній відділ Табору Ч. 6. ВИХОДИТЬ ДВІЧІ на тиждень в ПОНЕДІЛОК і ЧЕТВЕР. ПЕРЕДПЛАТА: Місячно без пересилки ………… 40 мар. п. Місячно з пересилкою …………… 80 „ Місячно за кордон ………………… 160 „ ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: Звичайні (за слово) ……………… 5 мар. п. Дрібні (за слово) ………………….. 3 „ Рекламуючі (за слово) …………… 10 „ Товстим друком подвійно. м. Олександріво, 19-го вересня 1921 року. Нова спроба консолідації. Неодностайність в думках, політичних поглядах і боротьба за нежиттєві соціалістичні або партійні гасла серед нашої еміграції шкідливо відбивались і відбиваються на нашому держав- ному будівництві. Ставлення пактів свого про- грами вище над все й одверти заяви де-яких проводарів про те, що як Україна не буде збу- дована по програму їхньої партії, то їм не треба ніякої України, дослідили й доводять нас до но- вих жертв, до нової еміграції, руйнуючи ідею української державності і викликаючи зневагу до нас з боку держав світу. І що цікаво, всі чинники свідомо й несві- домо руйнуючі нашу державність, кричать про потребу консолідації всіх творчих сил для розумку батьківщини і кожний з них хоче бачити що консолідацію під соусом своєї партії й свого програму. Багато було спроб консолідацій. В часі парування одних з головних руйніків нашої державності — С. Р. і С. Д., в непасмі 1919 році, була теж спроба консолідації під прапо- ром Національно-Державного Союзу, але з цієї консолідації нічого не вийшло, бо правлячі пар- тії не хтили допускати до державної праці, скоп- солідованих в Нац. Держ. Союзі, помірковані партії. Така консолідація, яка не приймала участи в державній праці нічого не могла зробити доб- рого для країни. Одверто ж сказати громадян- ству про руїну, яку вносить правлячі партії, відкрити всі болючки, які вчинили державному організмові безграмотні недоучки не було мож- ливості, бо головний чинник освітлення — преса була в руках правлячих, а тому й не було до неї доступу. Звертання ж з меморандумами або записками до Уряду, були нічим іншим, як го- лосом загибаючого в пустелі. Минув час і на сторінках наших часописів з'явилось нове гасло для консолідації — Укр. Респ.—Дем. Союз, в який увійшли дві з най- більших українських партій—С. Д. й С. Ф. і звов напе громадянство на еміграції, правда з великим сумнівом, покладає надії на те, що цей Союз дасть так бажане з'єднання наших творчих сил для спільної праці по будівлі Української Держави. Мало надій на цей Союз! Не можна в один віз вирягати коня й тремтячу лань! Основним каменем за який зачепиться цей Союз буде, пи- тання земельне, до якого досі ще не можуть підійти і вирішити виходячи не з партійних программ, а з дійсного життя й вимог народу. Багато буде й других і все це вказує на те, що без відкинення нежиттєвих гасел і програ- мів не можна дійти до справжньої консолідації. Дріблення на партії й партійна боротьба можлива тільки на власній землі в збудованій держави, находячись же на чуждій землі у нас повинна бути і воля, і думка єдина, а тому вся еміграція повинна відкинути свої партійні пере- конання і під гаслом державної й національної суверенности України злитись в один міцний моноліт, в одну міцну волю. І тоді така сила, така воля викличе повагу до нас і визнання державами світу. Тільки таке об'єднання дасть певність на бажане закінчення нашої боротьби. Завчасна ж боротьба за нашу майбутню державну форму, розбиває і без того малі наші сили. Наша справа вигнати чужинців і тільки вигнавши чужинців ми, вкупі з усім українським народом, можемо вирішити державний устрій України. Без цього ми не збудуємо власної держави! Й усі спроби будуть кінчатися крахом, а Україна буде покриватися новими козацькими могилами. 2. НОВЕ ЖИТТЯ Ч. 82. Впертість. (Казка для епerto-московствуючого „Впереда“). Впертість, взагалі постійність і витривалість— річ безперечно гарна, нема що й казати. Що ви патріоти! Тільки й знаєте одну Соборну Україну з дійсно народнім Українським урядом! Для вас не істнують святі ідеали III Internationalу, для вас москалі вороги! Ось ми—ми зовсім інші! Ми знаємо в чийому імені виступаємо, чий інтереси боронимо, в ім'я чого азмагаємось! В імені московських братів-большевиків ми проводуємо земний рай III Internationalу, який вже принесли вони з Московщини на Україну! Ми слуги, й більш нічого, московських пророків святого III Internationalу й азмагаємось за соціалістичний рай на всьому Світі! Наше гасло пролетарі всіх народів єднайтеся! Свою місію ми сповнимо як слід до кінця, не оглядаючись на ніякі перешкоди й колоди, що нам наші вороги кидають під ноги! Можуть нас нищити й осуджувати, але нашої ідеї, ідеї парства москалів на Україні, не знищить ніхто! До останнього, до загину завжди одні й тіж самі! Та нам чомусь теж пригадується казка про вед- медя, який спіткнувся в лісі на молоде дерево, штовх- пув його, а воно відхилилося і трях його по носі. Вед- міль поміркував і знову штовх дерево—а воно йому самому бах! Ведмідь розсердився і почав що сили штовхати дерево доти, доки воно не вбило його. Отже витривалість і впертість річ чудова, але не завжди і не для ведмедів, які за ради свого інтер- національного глупства і впертості хтать відіхнути святі національні почуття людини. О. К. ШАРЛЬ ВАНЬЕ. Карність. (З французької мови). Я хотів би спонукувати молодіж до діла і то з багатьох причин, що хіба не зможу їх усіх назвати. Ось із них перша: Слово втратило вар- тість, зникчемніло. Та я не гордую ним. Але гляньмо правді віч-на-віч. Слово, що поміж людьми є найсouverенним сполучником, оруж- жям і знаряддям ума, втеряло свою повагу від часу, коли стало знаряддям брехні. Не довіря- ється вже слово. Хто запоручить, що воно ци- ре? А коли цире, то хто нам докаже, що воно буде тривке? Зручні борці словами і гадками такі зви- роднілі одні та другі, що нераз надаремне го- вориться—вирази втратили значення. Врешті представляювання чим раз то нових систем і доктрин утомило нас: доволі нам їх. Так уякий- же спосіб виявляти наші погляди, як розповсюд- жувати ідеї, сповняти те апостольство правди й ідеалу, що є найблагороднішою потребою тих, які мають поєс у серці? Відповім: говорити менш, а більше ділати. Араби погорджують чоло- віком, який багато говорить та висновують із того, що він мало думає й що він слабого духа. Поважний чоловік у їхньому розумінню помір- ний і здержливий в словах. У нас слово в ве- ликому значенню. Заслугую є сказати або напи- сати щось гарного. Борців пера і слова ста- виться на рівні з борцями меча і ремесла, а На протязі минулого тижня. Австрійські соціялісти про австро-мад'ярський конфлікт. Комітет австрійської С. Д. партії виніс по- станову, за всякую ціну стремити до збереження миру і тільки в остаточності ставити в обороні австрійської республіки. На користь жертв боїв під Бургенмендом асигновано по 100 тисяч корон. „Вперед“. Відповідь Мад'ярщини на ноту Коаліції. У своїй відповіді на ноту коаліції позовноє Уряд Мад'ярщини, що повстання проти Австрії є наслідком огірчення населення, яке по тисяче- літній приналежності до Мад'ярщини, не хоче перейти під панування Австрії. Мад'ярський уряд запевнює, що бажає виконати умови миро- вого договору, але домагається ревізії західно мад'ярського питання. „Вперед“. Ірляндія приймає запрошення Льойд Джоржа. Де Валері на засіданні в Дубліні виска- зався за приняттям пропозиції Льойд Джорджа в справі спільної конференції. Де Валера не візьме участі. „Вперед“. Концентрація мад'ярських військ. Австрійські часописи доповсять, що Мад'яре громадять війська на австрійський границі. „Вперед“. часто їм дається перед останніми першенство. Але ми за спритні, щоби брати їх поважно. Скільки-ж то добрих річей було сказаных да- ремне! Треба тому пробувати ниншого середника. Архиманки попсували опінію чесним людям, тож треба як найменше вкладати душі в книги й розмови, можуть там остаться неторкані. Возь- мімся самі до роботи, вхопим за рискаль, ціп, батіг та заміськ писати букви на папері, риймо їх на живих сердях. Замісць взивати: Вперед! Горить! біжім перші до атаки. Отман це пер- ший йде до приступу, не потребує прикрашати свого стилю і читувати Цезаря; один оклик, рух вистануть, щоб вояки бігли в його слід. На- слідуйти того отамана. Як пізнаєте щось гар- ного, доброго, справедливого, праведного, не розповідайте про це, наслюдуйте і то не одного дня, не раз, але в постійність. А як побачите зло, неправедність, не гаїте часу на підіммання рук до неба, на підсичування й науст обурення других. Ні, змагайтеся, йдіть із ними на дужан- ня, в бій, надставте власну особу, а поміч прий- де сама з себе. Але заки візьметеся до діла, мусите ввірити в потребу карності. Кожну силу можна поривяти з воєнм і водою. Чи вона добра, чи зла, не знаю. Все залежить од кар- ності. Ця сила може бути руйнівським лихом, або спасененої енергією, після того, чи вона пущена на волю, чи опанована. Крім цього вона може випафовуватися даремне, або дати бага- тий плід, одповідно до того, чи неправильна і сіє невзгодинні та свари, чи лагідна і збуджує довірря. Про карність панують ріжні поняття, Ч. 82. НОВЕ ЖИТТЯ 3. А дон-Полеранцо все пише. РИГА. Повідомляють, що Чичерін надіслав державам Антанти ноту, складену дуже різко і в непристойній формі, в якій по адресі Ноланса в словлено категоричного протеста проти надсили експертів до Совдепі. В ноті Чичерін дуже різко виступав проти Польщі й Румунії. „Волинське Слово“. Призначення Верховського. Бувший військовий міністр у Керенського- Верховський призначений командувати червоною армією, оперуючою на Україні. Верховському доручено ліквідувати повстанців і витягти хліб з України. „Волинське Слово“. Червоні „главзозерхи“ в Новограді Волинському. 5 п'язо вересня, о 11 годині до станції Новоград-волинськ, несподівано не тільки для залізничної адміністрації, але й для місцевого „Особого Отдяла“, підіхали один за другим 3 нотаги, з яких два були панчерні. В середньому потязі, в супроводі численних ад'ютантів і штабу приїхав „главзозерх“ Троцький. Голова „ВЦІКА“ Калінін, Раковський і „генерал“ Глухачевський. Вигрузивши своєї самоходи вся ця компанія, доручивши місцевій владі підготовити парад на кінній плошці й збудувати трибуну для мітингу, відбули в Емильчино, а потім Пичів звільнив і повернулись о 16 годині до Новограду Волинського. Кінна площа була оточена власним „конвоєм“ Троцького, одягненим з пизу до верху в * * * акі групуються у двох головних родах. З одного боку розуміємо під карністю збір середніків, що стремлять до забиття самодільності і віддачі життя, як пасивного знарядя, під панування чужої енергії. З другого боку розуміємо через карність ряд способів, які роблять життя одиниці сильним, ознованим і здібним витворяти між тими всякими енергіями таку рівновагу, що замість бути з собою в суперечності, гармонізують. Цей другий ряд карністя вчить чоловіка обволодати собою, рялити, маючи на очах ціль, якій він згодом цілковито посвячується. Не хочемо говорити про перший ряд карності. Цей карність не треба вчити чоловіка; і вона не є людська. Вона послугується середниками, вживаними до укладання коней, до присмирювання вродженої пажерливості собак, коли їх учать апортувати звірину. Вона совершенна для звірят, осоружки й пестерина в однессенню до чоловіка. Це вже не карність, але тесруа. Така система повертає волю в нівець і робить чоловіка річою. Така карність не помічна в осягненні ціли життя; вона її нівечить і краще все знести та все перетерпіти, ніж згодитися на неї. Але не треба відкидати карності взагалі, як це буває нераз під претекстом шанування людської свободи й гідності. Чоловік, що не знає ні гальма ні права, ні пошанування для чого, який не знає, що слухнинсть і не узная власти існуючих прав, а яких зеркалом совість, стає гірш худобини. Супроти розховстання, усе червоне. Доступ сюди приватній публіці був заборонений. Після параду й мітинга, пізно ввечері „гости“ виїхали через Шепетівку на Проскурів. „Волинське Слово“. Т і к а ю т ь. РИГА. Місцева влада виявила, що в останніх партях біженців з Совдепі знаходиться велике число комуністів і червоних командирів Ці „гості“ будуть повернені назад. „Волинське Слово“. Не дадуть золота. Представник совітів у Варшаві розіслав польським представникам переклад ноти Чичеріна. Совіти закидають Польщі підтримування контр-революційних організацій і жадають усунення поза межі Польщі Савінкова і його групи. В противному разі Росія не вичалить золота, цього по різькому трактату. „Вперед“. Військовий стан на пограниччю Румунії. Уряд совітів оголосив військовий стан на пограниччю Румунії. „Вперед“. Самостійність Ірландії. З Женеви повідомляє телегр. «Уніон»: Третя комісія міжсоюзного конгресу про міжнародне право постановила: „Конгрес визнає, що ірландський народ творить національну, яка своєю історичною, духовною та моральною силою за- * * * якого вид представляє нам людське життя, не раз приходить нам жалкувати, що люди, котрі так живуть, не були в свій час уміло тресовани. Бувать дні та хвилі, в яких зло і людський безстрід видавається нам такими переразними, що збирає нас кортяча відклянутися до насильних способів, щоби взяти їх у крипі, або що найменше не дати поінсуратися своєю соромотою. Але це був би плад із одної крайності в другу. Карність у додатньому значенню цього слова була завжди потрібна і спасенна. Не збудувалось без неї ніколи нічого тривкого, ні в родині, ні в школі, ні в війську, ні в державі. Карність у відношенню до енергії є тим, чим любка в відношенню до інтелігенції, чим економія до скарбовості. Треба їй підлягти і вертатися до неї засадно під загрозою впадення в заколот і в'ялість. На нещастя не всі цей думки. Поміж молодими знайдемо багато зарозумілих мудраків, які думають, що можна обійтися без малих середників і дістатися на вершок гори без утоми та вдрапування крок за кроком. Брак правдивої карності, це сьогочасне лихо. Маємо з одного боку сваволю або недбалість, з другого — страховиту, жахну суверість самовладних систематик. Але мало людей знає тудобровільну слухнинсть, яка є основою свободи та моральної сили. „У. Р.“ 4. НОВЕ ЖИТТЯ Ч. 82. слуговує на самостійне життя. Велика Британія не має морального права відмовляти ірланд- ському народові права на самостійність заа комерційних, або стратегічних поглядів. „У. Т.“ Допомога голодуючим. ВАРШАВА. Большевицька місія закупила тут на де-кільки міліонів марок ріжних річей роскошну і величезну кількість французької перфуми все це надіслала до Совдепій. „Волинське Слово“. Зазорушення в Боснії. Будапештенська агенція „Lux" для 11 вер- ресня донесить: В Боснії вибухли великі заво- рушення. Висаджено у воздух заливичну доро- гу, що спричинило катастрофу військового по- тягу. На сербсько боєнцькій граничі ідуть бой. Повстанці розбили цілий сербський батальйон. Один полк війська перейшов на бік повстанців, розстрілявши офіцерів. Число повстанців сягає 100.000 осіб, під проводом хорватських офіцерів, які мають звязки з Мад'яршиною. Повстанці держуть напрямок на Сараєво. „Вперед“. Генеральна страйк в Іспанії. Страйк в Іспанії поширюється і прибирає революційний характер. Арештування погіршили справу і зміцнили страйк. Загальним ключем Іспанів є: „Геть з війною!“, „Нехай живе ре- волюція“. „Вперед“. Ми мусимо боротись і з'їднать Розшарпану отчизну і закласти Свою державу власну, щоб ніхто Втручатися не смів у наші справи, Щоб гострий меч нам скрізь межою був. «Гетьман Дорошенко» СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА. Життя нашого табору. Болюча справа. Боротьба з прищиповими небалакаючими по українському к 4 К. с. д. провадиться далі. Як нас повідомляють 2 злосних принципістів буде відправлено до Домб'я. Слід би й 6-й д. піти таким же шляхом і призначити до початкової школи й своїх, які не хтять балакати „мужицькою“ мовою. Загальні Збори „Громади Старшин 6 Стр. див.“. Сьогодня о 12 годині в помешканні Таборової Амбуляторії відбудуться чергові Загальні Збори „Гро- мади Старшин 6 Стр. дивізії“. Друкарня 6-ої Стріл. дивізії. „Релігійно-науковий вістник“. „Братство св. Покрови Олександрівського табору ч. 6" в середніх числах вересня ц. р. випускає в світ перше число неперодичного журналу „Релігійно-На- уковий Вісник“. В першому числі предбачаються слі- дуючі статті: 1) професора Біднова—„Справа розмо- сковлення православної церкви на Україні“, 2) свяще- ника П. Білона—„Спасіння України в вірі“, 3) Хоруж. Волохова—„Релігійний ренесанс", 4) Хор. Михалкина— „Історія української православної церкви". Короткий парис і 5) хроника про братства та ише. Ціна окремого числа 40 м. п. Замовлення приймаються по адресі: „Aleksandrów Kujawski, Obóz internowanych ukrainców № 6. Братство св. Покрови“. Гроші можна висилати пошто- вними марками. ТЕАТР. Вистава драматичного т-ва ім. М. Садовського в Влоцлавку. Нарешті усміхнулась лоя й нашому драматич- ному т-ву. Великими зуси л миї добут був дозвіл на плата вистави в Влоцлавку—мр я довгого часу наших артистів. Рада Режисерів ухвалила для постановки дві п'єси: „Ой не ходи Грицю..." та „Про що Гиреся шеле- стіла". Вибор цілком слушний. Вистави дали доєття гарний збір, але що до виконання зазначених п'єс нашими актерами в Влоцлавку,—то ліпше помовчимо. Листування Редакції. Австрія. Vöslau. Проф. Грушевському. Ціро дякуємо, шановного пана професора, за надсилку 3-х томів „Замітки й матеріали до історії укр. революції". Християнка і широ прохаємо надсилати до нашого часопису статті на політичні й історичні теми. ПОШТОВА СКРИНЬКА. (Відповіді прозаємо надсилати на адресу „Нове Життя“). Всіх хто знає, що небудь про Евгенію Платоновну СМИРНОВУ в КОЛКАТІНА Миколу з Ярославля; по- ручників СКУБАЧЕВСЬКОГО Михайла з Харькова; хор. БОХОНКА Олександра з Київа і хор. КОЗЬМІНА Сергія з Харькова прохає повідомити сот. Костюченко Олека. Шукаю хорунжого 6. 17 республиканського полку ЛИТВІНІЯ Сергія. Урядовець Верховод. Земляків Слобожан закордонців прохає відгульну- тись сотник РЕУТІВ Кость. Прошу відгукнутись тих, хто знає де знаходиться підхорунжий ГАЛУНКО Андрій бувший в 19 році на службі в Залізнич. курені імені Макаренка, а в листопаді 19 р., при відвороті, в 9 дивізії Волинської Групи. Ранговий Галунь. Прошу відгукнутись братів Дмитра і Костя ГАМАЛІВ Сотник Гамаль. Шукаю Марка Григоровича ВІЛЕНЬСЬКОГО з дружиною. Сотник Гудвіл. Старшину з Охорони Гол. Отамана ОМЕЛЬЧЕНКА Петра прощає відгукнутись Дмитро Андрієвський (Rue de Crayer 15, Gang. Belgique). Редагус Колегія. Олександрів, Понеділок 12 вересня 1921 року. Ціна 5 марок. Адреса: Pologne (Polska). Aleksandrow Kuj. Obóz internow. № 6. ЧАСОПИС ТАБОРУ Ч. 6. Видав Культурно-Освітній відділ Табору Ч. 6. Ч. 80. ВИХОДИТЬ ДВІЧІ НА ТИЖДЕНЬ В ПОНЕДІЛОК І ЧЕТВЕР. ПЕРЕДПЛАТА: Місячно без пересилки…………………40 мар. п. Місячно з пересилкою……………………80 „ Місячно за кордон…………………………160 „ ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ: Звичайні (за слово) ……………………5 мар. п. Дрібні (за слово) ………………………3 „ Рекламуючі (за слово) ……………….10 „ Товстим друком подвійно. м. Олександріво, 12-го вересня 1921 року. Кольонізація Новий странинний засіб бо- ротьби з Українцями—кольоніза- цію, розпочали переводити в життя бельшевики на Вкраїні. Засіб цей, іспитаний ими 1919 і 1920 р. р. на Дону дав блискучі ре- зультати, а тому на нього покладаються "вели- чезні надії. Бельшевики переконавшись, що з нашого селянства не можна зробити большевика-кому- ніста, вирішили вислати з голодних районів Московщини москалів, змішати їх з населенням України і використавши боротьбу, яка виникне, на національно-економічному ґрунті, здупити українського селянина в своїх червоних обіймах. Зміщення українського населення з приш- лим елементом, яке має зовсім інший склад характеру й життя, розуміється викличе бо- ротьбу. Перші вистки цієї боротьби вже дохо- дять з України. Українець не хоче давати хліба капану, який не приклав праці і йде на готове, і цілі транспорти виселенців з Московщини знищу- ються селянськими отрядами. Це викликає вже національну ворожнечу у селян москалів до "хахлів" і вони мимовіть робляться большевицькими помішниками та їх агентами на місцях нового розташування. Шлунок вимагає свого, а тому припливший елемент, з-за куска хліба, поведе жорстоку бо- ротьбу з місцевим населенням і цим самим до- поможе карним отрядам знищувати непокірних Українців, а життя виселенців поміж населення Україні дасть большевикам новий кадр розвід- чиків і боротьба села з большевиками стане складніше. Розуміючи це большевики не тільки не перешкоджають переселенню з півночі, а нав- паки плямомірно кольонізують ті місцевості України, які воши не в силах задушити ніякими караами. Так большевики продовжують своє "исто- ричне" збирання земель в один величезний кольос „єдиної неділімої Расеї“ і для цього впливають всіх можливих засобів. Таким засобом є і кольонізація голодними москалами Вкраїни. На цю кольонізацію боль- шовики дивляться не тільки як на засіб наго- дувати голодних, а як на засіб, через зміщення, перетворити населення України на взірець московський, винищити особливості культури, характеру й мови, взагалі стерти національно- культурну ріжницю і створити один "расей- ський" нарід, одне "расейське" бидло. І в цьому змаганні немає різниці між червоними і дру- гих кольорів москалами. Але надії, які покладають большевики на кольонізацію, не оправдаються і що пощастило їм на Дону, то на Вкраїні зустріне багато терпій. Головною перепоною, здійснення наміченого плану, буде національне питання. Переселяючи москалів на Дін вони змішували їх з населен- ням яке мало відрізнялось звичаями і мовою від переселених москалів і переселення не не викликало такого гострого обурення, яке викли- кається тепер на Вкраїні, а тому після змі- щення пришлого елементу зі станційниками, останні легко перетворились в аморальну масу, яка вже стала нездібною для боротьби. Цього не буде на Вкраїні. Ріжниця в мові, в культурі, в складу життя і глибока релігій- ність де дозволять сласти зброю перед гибен- тельями, а навпаки викличуть величезне обурен- ня результатом якого буде гасло, і воно вже є,—"бий капанів!". Цих ріжниць не стерлі три століття московського панування, не зігрі й новий большовицький план, а навпаки ще більше Нове життя Ч. 80. На протязі минулого тижня. Життя Українців у чужоземних франкузьких легіонах. Багато з українських емігрантів опинилося аж в Африці. Один із таких емігрантів пише слідуюче: „Посохла шкіра, потріскало обличчя. Не видко волі. Безвольні, як ті машини, стоять пе- ред вами люди і навіть невидко в них власної думки. З них зробили покірну й тиху худобу. Тяжкі, сумні ночі між горами і табунами-шака- лів, міняються денними походами за арабським добром для других ненаситних хортів. Недоїдан- ня й недопивання, криваві бой, кров і смерть навколо, убивають кращі почуття душі і мрії снів широких степів. А далі! Далі варта-це тільки місце для неї. Її треба будувати і починається неможлива праця для чоловіка. Цілий день з ранку до пізньої ночі, не зважа- ючи на спеку 65—70 степенів, ці озброєні бідо- ляхи мусять носити важке каміння на височез- ну гору. Це ціль будови варти і підніщення мурів. Сонце пече, люде падають непритомні, піца з рота тече, але ніхто не дає води напи- тися, ніхто привітливо не звертається до тебе, тільки добрий кунчук заставляє збирати останні «или і задихаючись від спеки нести на собі великий камінь. І так кожний день. За це платять 75 сантимів денно. Нічого духовного не найдете в тих степах, тільки за полком везуть шинки та проститутки, де є спромога забути недолю і за- пити горе горілкою. водились так, як це належить старшинам і щоб самі не відлучалися з косарень. Умови не тяж- кі й їх легко було виконати, але не всі люди були однакові! Почалися порушенні вимог, що й приму- сило Румун змінити погляд на всіх Українців, але заходами і впливом підполковника Порохів- ського справа ця полагодилася і відношення стали стари. Так бригада жила в Більцях до грудня 1920 року і коли на кордоні щось зане- сільовляй в м. Брашів, де вона перебував і до цього часу. Бригада велике гарне місто, розкинуте в глибокій низині Трансільванських гір і має чу- дові околиці. В місті два табори, один — в бараках де мешкають козаки і частина командного складу, необхідна для порядку і провадження навчань в козаками і другий—„Четація“, старий замок, який стоїть на невеликій горі в середині міста, де мешкають старшини. Замок має окремі кімнати в яких розмі- щено по 5—8 старшин, кожний старшина має окреме ляжко і всі необхідні спальні річі. На кожну кімнати видані лямпи і відпускається гас в мило. Обід складається з 2-х страв і дуже добрий. Що-місяця старшинам видавалась плат- ня в 50 лей по 90 лей на поліпшення харчів з яких 45 лей удерживалося на кухню, а решта 95 лей видавалось на руки. Тепер по новому розпорядженню Румунського Військового Міні- стерства старшинам що місячно видають по ріжинго покаже нашому селянинові між каза- ном і вкраїнцем і тоді-вже ніякі нагадування про спільний „котьолок“ тут вже не допомо- жуть. Національна свідомість прокинеться в біль- шій мірі і допоможе скинути віковичне ярмо варвара москаля. * * * Хто це в полі ніччу вже Аж дуна йде по малак: То рогоче, то співає Ії сідивається в смалах. Хто шляхи всі обминає? Хто це лісом йде в ночі? Кого звідтіль видлядає, Розгортаючи корч? Це не дуж плями бродить. Це не сін кричити в кортах. Це колак сігмал виводить На цих дивних голосях. Це той, що вою полюбив І з рушницею в руці, Слім'ю й хату залишив І пошлись у повстанці. Хор. Палач. З життя Українців в Румунії. Після переходу Дністра, під натиском во- рога, частини і бригади Кулеметної дивізії на де кльки днів були розташовані в м. Окниці де чекали відповіді, чи можна буде знов поверну- тись на український бік до Кам'янця. Румуни зустріли частини дуже гарно, і відношення як до старшин, так і до стрільців було дуже добре. Під час перебування бригади в Окниці, вона була представлена Румунському Військо- вому Міністерстві, який робив об'їз ліній Дністра. Міністр щиро витав старшини і козаків і обіцяв, що Румунія зробить для Українців все, що буде можливо. Згодом, коли виявилося становище Україн- ської Армії, румуни почали турбуватись про розташування бригади у себе на довгий час. Бригаду перевезли до м. Більці де й роз- ташували по касарнах; козакам видана була гарна солома, а старшинам сінники та ковдри. Яка була добра, по святах павіття давали вино і приходила грати Румунська військова окре- стра. Відношення було гарне як і раніш, але надалі воно почало змінятися—звичайно в худший бік. Причиною цьому було поводження старшин, за- бувших, що вони знаходяться не дома, а інтер- новані в країні з зовсім другими законами і звичаями. Наприклад: до міста пускали не всіх зразу, а групами й по черзі; румунська коман- да жадала, щоби українці не сходилися близько з мешканцями міста, що старшини в місті по- Ч. 80. НОВЕ ЖИТТЯ 3. Розум туманіє, душа копає. Тяжко сказати, що в тому винні самі люди, якийсь час у тако- му стані можуть і не пе зробити. Я певний, що одні загинуть від тяжкої праці, другі від пія- тики і венеричних недуг, третих поб'ють в боях, а четверті, збожеволівши, наложать на себе ру- ки Не побачуть вони більше України. Не почу- ють чарівної пісні. Злюгуть свої голови на чу- жкні".. „Вперед". Ірландія відкидає унію з Англією. Де-Валера у своїй відповіді на постулянти Англії зазначив, що плян англійсько-ірландської унії є відкиненням, як незгадний з волею Ірландії. Силу буде Ірландія поборювати силою. Бой в Марокко. В Еспансьому Марокко ідуть бої між Ес- панцями і мешканцями Марокко. Еспанія мобі- лізує нових 50.000 війська для здавлення пов- стання в Марокко. „Вперед". Революційний рух в Єспанії. В Еспанії пиряться революційний рух, ма- ючий на меті повалення монархії. Цей рух сто- їть в зв'язку з нещасними боями в Марокко. У- рата Меліли змінює революційні стримління. „Рідний Край". Козенська Литза готовиться до війни. З Риги повідомляють, що литовський уряд в Ковні пргготовляється до війни з Польщею і то в найближчому часі. „Вперед". Монархистичний заговір у Кімеччині. Італійська преса допосять, що в Німеччині відкрито монархистичний заговір. Монархисти бажали би бачити на чолі Німеччини Вільгельма. „Вперед". Мад'яреькі комуністи йдуть до Росії. З Будапешту допосять, що перший тран- спорт мад'ярських комуністів виїде цього місяця до Москви. „Вперед". Війська совітські йдуть на румунську границю. З Москви допосять, що в напрямку Руму- нії йдуть великі транспорти совітських військ. В совітських колах панує переконання, що оруж- ний конфлікт між Румунією і Совітами є неми- нучий. Букачевського призначено Начальником Генерального Штабу. Троцький йде з Київа на кордони Румунії. „Вперед". Новий похід. Поміж червоних ширяється відомості про можливість пеходу червоної армії на Індію в зв'язку з революційним рухом серед Індусів. Також балакають, про близькість війни з Румунією. для чого чекається прибуття з Дону и Кавказу, частин кінноти Буденного. „Волинське Слово". 300 лей і крім того всім старшинам і козакам буде видане обмундіровання. В таборі улаштовані голярні і майстерні- шевська і кравецька де можна дешево пошити костюм і чоботи. В санітарному відношенню теж дуже гарно. Багато старшин і козаків приїхало сюди з ріж- ними хоробами і тепер уже всі здорові. За весь час перебування в Румунії був тільки один ви- падок смерті. Для піднесення духового життя табор мав „Просвіту", яка ділиться на відділи: 1) артис- тичний, який має підвідділ „артмаль", 2) вчи- тельський і 3) гімнастичний. Би маленька біблі- отечка. Заходами „Просвіти" було улаштовано два концерти в Брашові, які дали великі збори. Місцеве населення відноситься до Українців, краще ніж до москалів, які теж розташовані в Брашові. Прибутки з концертів пішли на купів- лю одягу козакам і де-яким старшинам. Мета організації „Артмаль" - притягти до себе, яка можна більше творчих сил для вида- ня свого таборового журналу. Останній вже за- сновано і випущено три числа. В цьому багато допомогла нам Місія і крім всього необхідного, надіслала гам друкарську машинку, але на привеликий жаль, завдяки легковажному відс- шеню до цієї справи старшин, здається, ні юго буде друкувати і вже більш місяця, як журнал не виходить. Вчительський відділ, розпочавши свою пра- цю і навчивши неграмотних козаків абетки,- завмер. Жив тільки один гімнастичний відділ і то в невеликому складі. Праця цього відділу присвячена гімнастиці і взагалі розвиненню тіла по різних методах. Багато старшин студіюють чужі мови-ні- мецьку, французьку й англійську; був попит з'організувати їх в групи, але це ні до чого не привело. Врешті, завдяки такому інертному від- ношенню до культурно-просвітньої праці біль- шості старшин, кожному дана свобода діяль- ності. Табор одержує багато часописів і тижнев- ників, середніх є і таборові з Польщі і наше „Нове Життя". Щодня всім дозволено ходити навколо замку і в садку по стадах гори. До міста від- пускають по 20 душ день, але це свобода, за провини, часто обмежують, бо це є друга кара після гаунтвакти. В сучасний мент в Брашові -залишились тільки одні старшини та необхідне число коза- ків для обслуги табору. Решта козаків, при де- кількох старших, поїхала в Румунію-стару на працю на цукроварні, це дасть можливість як козакам, так і старшинам поправити одяг і взуття. По повідомленню Начальника робочої гру- пи козаки дуже задовольнені працею, настрій покращав і зовсім немає дезерцій. Всі інтерновані тільки й мріють про те, щоб зі зброєю в руках повернутись на Україну. 4. „Деженто лорі“. ЛЬВІВ, з—з. По відомостям з цілком певних джерел можно ствердити факт: зазначених пересувань військових ешелонів з Центральної Росії й північної країни в напрямку до Польсько-Румунського кордону. За останні два тижні через Київ проходило що-дня не менше 8-ми ешелонів нових большицьких військ. Одночасно з ешелонами направлялися панцерні потяги і броневі авто. Одночасно з цим рухом на залишних при- мітно було пересування большицького війська походом по шосе Чернигів—Київ—Житомир. Большицька кавалерія одержала наказ пересуватись з району Дніпра до Польсько-Румунського кордону. (Українпрес). Товариш Чичерин погрожує. БУХАРЕШТ. В зв'язку з переходом отряди совітських військ на Румунську територію, Чичерин надіслав до Румунського уряду ноту з вимогою видачі дезертрів, погрожуючи в разі відмови послати війська на Румунію. Румунський уряд відмовився видати дезертрів, посилаючись на міжнародне право. „Волинське Слово“. Царь—голод і прадос. З України приходять кошмарні відомості. Банди голодних отічвілих людей граблять все, що попадає до рук. Особливо тяжке положення міст. Голодні банди, які прийшли з півночі на Україну, зустрівши ріпучий відпір з боку селян, направились до міст, де роблять страшні погроми, знищуючи все на своєму шляху. Червона армія інертна і не бажає вступати в бій з голодними Всякий відпір з боку армії, викликає лють натовпу, який шматує за часті захоплених ворогів. Особливо страждають міста коло північної межі. „Волинське Слово“. Троцький в Кам'янці. На минулім тижні Троцький приїхав до Кам'янця де відбулася конференція з комісарами. Разом з Троцьким прибув до Кам'янця 17 корпус кавалерії й обсадив лінію Збруча. „Naprzód“. Життя нашого табору. Боротьба з казачами в 4 Київ. стр. дивізії. З призначенням нового командира дивізії полковника Янченка, розпочалася боротьба з принципово-базаючими по казачеському. Всіх „принципістів“ призначено на курси малограмотних і за неакуратне відвидування курсів, або за продовження вживання казачеської мови вишні, не вважаючи на ранги, караються 10—30 добовим арештом на таборовій гаутвахті. Добрий почін вітаємо, але вважаємо, що кари ці замалі. Наказом по війську У.Н.Р. від 12—II—1921 р. за ч. 10 зазначені другі карти, які треба й перевести в життя,—бо і травні давно вже минуло. Більше рішучості! Геть казачське сміття з нашої хати! Другарня 6-ої Стріл. дивізії. Н О В Е Ж И Т Т Я Ч. 80. Драматичні Курси при Драм. Т-ві ім. Садовського. Навчання на курсах розпочалось з 25-го серпня 6 р.—На курси вступило 37 курсантів, з них 27 старших та урядовців і 30 казаків. Щоденно оував на лекціях, пересично—33 чолівка, а решта перебуває в ріжних нарадах. До 10 го вересня відбулось лекцій: теоретичних—13 і практичних, по танку, 64 Із 13 теоретичних лекцій 10 припадало на долю хор. Волохова. Лекції прочитані на такі теми: значення актера, як лицедія, в порівнянні його творчості з творчістю письменника (дві лекції). Індивідуальна творчість актера в ролі нее-вдоклесичних і класичних п'єс (дві лекції). Засоби актера: плетягність рухів, інтовація, міміка, грім, одяг і декорація (дві лекції).—Загальна творчість актерів для опанування вражинним глядача (одна лекція). Здібність уявлення актером утворю-ємого індивідуума (інтелектуальна індивідуальність). Підступи, що до виявлення актером власної експресії і здійснення охоплювання всього прогагу взято на себе ролі (одна лекція). Режисура.—По цій галузі драматичної творчості було прочитано п. Воло-ховим дві лекції, на котрих було з'ясовано курсантам початок розвитку режисури і ветуну її до театрального життя, а також значення і потреби її в п'єсах неевдокласичних і чисто класичних. Тенденція режису-ри і т. иш.—Одну лекцію прочитав п. Богданівський на тему „Історія театру“, (зародження театру до Ри-здва Христова). Останні дві лекції були прочитані і Бутельським по теорії танку, в коротких р'єсах звернена увага курсантів на класичний танок як на ду-ховну творчість, виявляємо розумінням фібру душі людини. Її особистим психологочним почуттям, впливом чарування гармоничних згуків музики та пісень.—З числа 6-ти практичних лекцій по танку, реальні наслідків поки що не має. З трудом накреслено 14 фігур рухового пластичного танку. Головні перешкоди цьому: брак потрібного помешкання, гімнастичних костюмів і т. иш. До групового танку втягнуто до 30-ти курсантів. Також провадиться в кортажі таборової лазні, дуже вузьким, провадити це навчання в таборовій театрі У. М. С. А. заборонила. По статуту ці курси утворені при драматичних товаристві, алеж вони несить характер чогось приватного-вейм чужого і жадного пеклу-вання й доломоги як з боку то-ва, так і таборових доброчинних організацій не мають. Надії на які не-будь костюми для практичного навчання плястичному танку залишаються мріями, як самих курсантів, так і їх лектора и. Бутельського—В недалекому часі має розпочатись ще програмове навчання співан, грім, а потім і чистої штуки. Листування Редакції. Олександрів. Наштадів 4 підполк. Шраменкові. Додаток до Вашого листа за ч. 2792 вмістили теж для правильного освітлення справи. Повний лист за ч. 2915 не дає нічого нового. Громадою справа п. Киз-ницька порушалась в перших числах квітня и р. а телеграфне прохання ген. Тютюнника до Лікв. Комісії про невисилку нор. Кишиніна датіроване 18—VI, цебто значно пізніше. Для освітлення справи прийшлося би друкувати документи, яким не місце в часопису, а тому надіслана не буде надруковане. За інформаціями по цій справі надсилаємо до „Громади Старшин 6-ої Стр. дивізії“ і до Штабу Групи. ПОШТОВА СКРИНЬКА. (Відповідні надсилати на адресу час. „Нове Життя“). Шукаю хоружого КОЗЬМИНА Сергія. Сот. Коє-тюченко. Прошу відгукнутись братів Дмитра і Костя ГАМАЛІВ. Сотник Гамаль. Шукаю Марка Григоровича ВИЛЕНЬСЬКОГО в дружинної. Вийхав з Києва в Німеччину в кінці жовтня 1919 р. через Кавказ і був в березні-травні 1920 р. в Батумі. Сотник Гудвіл. Редаку Колегія. W koncencji francuskiej o przyszłej organizacji Europy, tak jak ją przedstawia p. René Pinon, wielką rolę odgrywa Po- lsczyna. Publicysta francuski stwierdza cztery czynniki mające decydującą pomoc dla tej kam-pagni: Ligi Narodów, Papiestwa, między narodową organi-zacją robotniczą w wreszcie Sta- ty Zjednoczone Ameryki Pół-nocnej. „Jakkolwiek dziwnie może się wydawać szeregowana-mie ich pomiędzy siłami nie-dygnardowymi. Do Papies-twa jednak p. René Pinon przypisuje wagę główną, w czem zapewne nie jest zupełnie zgodny z aktualnymi kurano- becnej rządzącej polityki kon-censkiej. Nie podoba się im jednak nie leżyż z tym kierunkiem i- dei nietylo długiej, że we Francji dzisiejszej ma on dość silne poparcie, w izbie tran-skijcą w prasie peryficznej, ale także i dlatego, że Polska zwin-nana jest z katolicyzmem tak silnie wzduż, że rola, jaką odrzywa Watykan w Europie i jego udział w polityce między- narodowej nigdy nie będzie dla nas rzeczą obecną. Zbyt wielu jest zresztą Polaków, którzy w Polsce prowadza raczej waty-kanska niż polska politykę. I zbyt drogo za to płacimy wiele nienowodzeniach w naszych interesach zagranicznych, aby można było mi leżej się ze zna-czeniem tej potężnej międzyna- rodowej organizacji politycz-nej, której członkiem jest Ku- ria Rzymska. Pan René Pinon stwierdza zresztą sam ten stan rzeczy: „Wszystkim wiadomo, że wskrzeszona Polska stanowi nowe narzystwo katolickie i kady się domyśla, że to może ni jest jeden z najmniejszych powodów zawziętości niektó- rych jej przeciwników”. W gruncie rzeczy Polska nie jest ani trochę więcej katolicką w politycznym sensie tego sło-wa niż Francja. Konstytucja nasza postanawia w art. 114, że „wyznania rzymsko-katolic- kiej, będące religią przeważają-czej większości narodu, zajmując w Państwie naczelne stenowisko wśród uznawanych wy-znań; że „Kościół Rzymsko-Katolicki rzadzi się własnym prawem i ostateczny Pan-stwo do Kościoła będzie okre- ślać na podstawie układu ze Stolicą Apostolską, który podle-ga ratyfikacji Sejmu”. Przywódczem Papiestwa może być wybrany nietylko katolik, ale chwytny kośćo otrzys- jańskiego wyznania, tekst roty przyszłego zamyku dostęp do naj-wyższej w państwie godności tylko wyznawcom religii ma-cierzyniejskich. Art. 114 konstytucji stanowi: „Wszyst- kim obywatelom poręca się wolność sumienia i wyznania. Zaden obywatel nie może być z powodu swego wyznania przekonany religijnych ograni-czony w prawach, przysługują-cych innym obywatelom. Wszys- cy mieszkańcy Państwa Pol-skiego mają prawo wolny wy-kazania zarówno prywatne jak publicznie swej wiary i wy-konowania przepisów swej reli-gii lub obrządku, o ile to nie przeciwia się porządki pu-blicznemu, ani obyczajności pu-blicznej”. Te postanowienia na- szej konstytucji powinny być roz-bróle antypapistów Albionu, husytyw czeskich, masonóg włoskich i francuskich „libre-pensentów” i przekonać ich, że nowa Polska niema żadnego za-miaru być Cienmogrodem ani prowincją jezicką, mimo iż włościanin polski przywyznany jest do swoich procesów, do swo- ich nabożeństw majowych, do swoich pielgrzymek i kanty-cek: jest to potrzeba narodju poetycznego jego duszy, odzio-cia głębszej treści bytu, zamiła-wania w tem wszystkim, co życie religijne daje w zakresie sztuki, wzruszeń szlachetnych i zamysłów mistycznych. Religia katolicka była zroszta tak du-no dla nas mocna ostoi obro- ny w walce z wyznaniem pań-stwowym Rosji i Prus, że już długiego samego korzenia jej w duszy polskiej są silne; ale pante, które z tych korzeni wy-rastają, mają raczej kształt pol-skiej wierzy niż włoskich czy- prusy. Religia katolicka nie będzie miała nigdy w Polsce poważ-nych i wpływowych przeciwni-ków, ale polityka watykanska nuce ich może i może mieć prze-ciwko sobie bardzo łatwo pol-skie państwo jako takie. Rzecz jest państwo polskie za-wierać bezpieczne konstytucyjnie to, co do Ko- ścioła należe, ale od spraw-wiedzkich trzymać go zdaleku. Sam p. Pinon przyznaje, że czeski rząd jest „zaburzony antyklerikalizmem”, dodający bardzo prostackim. Państwo serbo-croatyckie należy w swojej serbskiej połowie doma-niulować politycznie, do Kościo- la Wschodniego; do Kościoła Lu-munia, Słaba to pocięcie, że p. Benes ma swego agenta przy Watykanie, że Serbia zawarta kerkolet, że Rumunija zyska- je katolicką mniejszość w Sie-dmiu Izie, na Bukowinie i we Banacie; i że w Watykowie two-rzy się w ten sposób „impoum- licy obraz dyplomatów da-tychczas nieznanych albo od dawnego nieobecnych” i że w tym oczekuje jest wiecznego p. Ro-walski, charakteryzowany tak jedynie przez francuska pa-bierytykę katolicką. Cały ten obrazek do którego p. Pinon do-daje nawet i reprezentanta rzą-du ukraińskiego emigrantów re-zydującego w Tarnowie, nie za-cowała nad oczami Imper-jum Habsburgów z którym ja łączyły wezły historyczne. Po dokonanej dyslokacji zaczyna się spostrzeżenie (in communcie a sperevere), że upadek pań-stwa dualistycznego dał wzrost ludom katolickim, które dziś u-rządają swoją niepodległość i gdzie siły katolickie się orga-nizują”. Historia zamachna sta-ła w Karola Habsburga dowodu, że to „spost-ganie” w kane-siarjach watykanskiej jest jesz-cze w stanie bardze zaczątko-wem i że żałoba po Imperium Józefinckim nie ustanie tam też prędko. W imperium ten nietylko Kościół był na usłuchan pani-stwa, ale i państwo było na u-sługach Kościoła. W zadaniem z nowych państw, w które dawna Austria rozwiązała się, Kurja Rzymska tego poetycznego wytywnie nie ma i mieć nie be-dzie, nie wyłącznie nawet Pot- kąt Kociołowi to, co do Ko- ścioła należe, ale od spraw-wiedzkich trzymać go zdaleku. Sam p. Pinon przyznaje, że czeski rząd jest „zaburzony antyklerikalizmem”, dodający bardzo prostackim. Państwo serbo-croatyckie należy w swojej serbskiej połowie doma-niulować politycznie, do Kościo- la Wschodniego; do Kościoła Lu-munia, Słaba to pocięcie, że p. Benes ma swego agenta przy Watykanie, że Serbia zawarta kerkolet, że Rumunija zyska-je katolicką mniejszość w Sie-dmiu Izie, na Bukowinie i we Banacie; i że w Watykowie two-rzy się w ten sposób „impoum- licy obraz dyplomatów da-tychczas nieznanych albo od dawnego nieobecnych” i że w tym oczekuje jest wiecznego p. Ro-walski, charakteryzowany tak jedynie przez francuska pa-bierytykę katolicką. Cały ten obrazek do którego p. Pinon do-daje nawet i reprezentanta rzą-du ukraińskiego emigrantów re-zydującego w Tarnowie, nie za-cowała nad oczami Imper-jum Habsburgów z którym ja łączyły wezły historyczne. Po dokonanej dyslokacji zaczyna się spostrzeżenie (in communcie a sperevere), że upadek pań-stwa dualistycznego dał wzrost ludom katolickim, które dziś u-rządają swoją niepodległość i gdzie siły katolickie się orga-nizują”. Historia zamachna sta-ła w Karola Habsburga dowodu, że to „spost-ganie” w kane-siarjach watykanskiej jest jesz-cze w stanie bardze zaczątko-wem i że żałoba po Imperium Józefinckim nie ustanie tam też prędko. W imperium ten nietylko Kościół był na usłuchan pani-stwa, ale i państwo było na u-sługach Kościoła. W zadaniem z nowych państw, w które dawna Austria rozwiązała się, Kurja Rzymska tego poetycznego wytywnie nie ma i mieć nie be-dzie, nie wyłącznie nawet Pot- kąt Kociołowi to, co do Ko- ścioła należe, ale od spraw-wiedzkich trzymać go zdaleku. Sam p. Pinon przyznaje, że czeski rząd jest „zaburzony antyklerikalizmem”, dodający bardzo prostackim. Państwo serbo-croatyckie należy w swojej serbskiej połowie doma-niulować politycznie, do Kościo- la Wschodniego; do Kościoła Lu-munia, Słaba to pocięcie, że p. Benes ma swego agenta przy Watykanie, że Serbia zawarta kerkolet, że Rumunija zyska-je katolicką mniejszość w Sie-dmiu Izie, na Bukowinie i we Banacie; i że w Watykowie two-rzy się w ten sposób „impoum- licy obraz dyplomatów da-tychczas nieznanych albo od dawnego nieobecnych” i że w tym oczekuje jest wiecznego p. Ro-walski, charakteryzowany tak jedynie przez francuska pa-bierytykę katolicką. Cały ten obrazek do którego p. Pinon do-daje nawet i reprezentanta rzą-du ukraińskiego emigrantów re-zydującego w Tarnowie, nie za-cowała nad oczami Imper-jum Habsburgów z którym ja łączyły wezły historyczne. Po dokonanej dyslokacji zaczyna się spostrzeżenie (in communcie a sperevere), że upadek pań-stwa dualistycznego dał wzrost ludom katolickim, które dziś u-rządają swoją niepodległość i gdzie siły katolickie się orga-nizują”. Historia zamachna sta-ła w Karola Habsburga dowodu, że to „spost-ganie” w kane-siarjach watykanskiej jest jesz-cze w stanie bardze zaczątko-wem i że żałoba po Imperium Józefinckim nie ustanie tam też prędko. W imperium ten nietylko Kościół był na usłuchan pani-stwa, ale i państwo było na u-sługach Kościoła. W zadaniem z nowych państw, w które dawna Austria rozwiązała się, Kurja Rzymska tego poetycznego wytywnie nie ma i mieć nie be-dzie, nie wyłącznie nawet Pot- kąt Kociołowi to, co do Ko- ścioła należe, ale od spraw-wiedzkich trzymać go zdaleku. Sam p. Pinon przyznaje, że czeski rząd jest „zaburzony antyklerikalizmem”, dodający bardzo prostackim. Państwo serbo-croatyckie należy w swojej serbskiej połowie doma-niulować politycznie, do Kościo- la Wschodniego; do Kościoła Lu-munia, Słaba to pocięcie, że p. Benes ma swego agenta przy Watykanie, że Serbia zawarta kerkolet, że Rumunija zyska-je katolicką mniejszość w Sie-dmiu Izie, na Bukowinie i we Banacie; i że w Watykowie two-rzy się w ten sposób „impoum- licy obraz dyplomatów da-tychczas nieznanych albo od dawnego nieobecnych” i że w tym oczekuje jest wiecznego p. Ro-walski, charakteryzowany tak jedynie przez francuska pa-bierytykę katolicką. Cały ten obrazek do którego p. Pinon do-daje nawet i reprezentanta rzą-du ukraińskiego emigrantów re-zydującego w Tarnowie, nie za-cowała nad oczami Imper-jum Habsburgów z którym ja łączyły wezły historyczne. Po dokonanej dyslokacji zaczyna się spostrzeżenie (in communcie a sperevere), że upadek pań-stwa dualistycznego dał wzrost ludom katolickim, które dziś u-rządają swoją niepodległość i gdzie siły katolickie się orga-nizują”. Historia zamachna sta-ła w Karola Habsburga dowodu, że to „spost-ganie” w kane-siarjach watykanskiej jest jesz-cze w stanie bardze zaczątko-wem i że żałoba po Imperium Józefinckim nie ustanie tam też prędko. W imperium ten nietylko Kościół był na usłuchan pani-stwa, ale i państwo było na u-sługach Kościoła. W zadaniem z nowych państw, w które dawna Austria rozwiązała się, Kurja Rzymska tego poetycznego wytywnie nie ma i mieć nie be-dzie, nie wyłącznie nawet Pot- kąt Kociołowi to, co do Ko- ścioła należe, ale od spraw-wiedzkich trzymać go zdaleku. Sam p. Pinon przyznaje, że czeski rząd jest „zaburzony antyklerikalizmem”, dodający bardzo prostackim. Państwo serbo-croatyckie należy w swojej serbskiej połowie doma-niulować politycznie, do Kościo- la Wschodniego; do Kościoła Lu-munia, Słaba to pocięcie, że p. Benes ma swego agenta przy Watykanie, że Serbia zawarta kerkolet, że Rumunija zyska-je katolicką mniejszość w Sie-dmiu Izie, na Bukowinie i we Banacie; i że w Watykowie two-rzy się w ten sposób „impoum- licy obraz dyplomatów da-tychczas nieznanych albo od dawnego nieobecnych” i że w tym oczekuje jest wiecznego p. Ro-walski, charakteryzowany tak jedynie przez francuska pa-bierytykę katolicką. Cały ten obrazek do którego p. Pinon do-daje nawet i reprezentanta rzą-du ukraińskiego emigrantów re-zydującego w Tarnowie, nie za-cowała nad oczami Imper-jum Habsburgów z którym ja łączyły wezły historyczne. Po dokonanej dyslokacji zaczyna się spostrzeżenie (in communcie a sperevere), że upadek pań-stwa dualistycznego dał wzrost ludom katol Ватиканъ и Украина. (Изъ недавняго прошлаго). Темрога митантъ... и увы, «независимая Украина», какъ и все независимое въ предѣлахъ бывшей Россійской имперіи, отошла въ область преданія. Впрочемъ, украинскую независимость, даже во дни ея медового мѣсяца, каждый понималъ по своему. Петлюра, напримѣръ, представлялъ ее себѣ такъ, а собственный посоль его при папскомъ дворѣ иначе. Любопытный свѣтъ проливается на этотъ мало извѣстный фактъ брошюра В. Богуна: «Мистифікаціи графа Тышкевича». (У. Богун. Les Mystifications du Comte Michel Tyszkiewicz). Графъ въ бытность свою посломъ въ Римѣ подалъ ватиканскимъ властямъ заявленіе, въ которой красуется слѣдующее заявленіе: «Моя программа заключается въ образованіи независимой Украины, авангарда католицизма на Востокѣ (курсивъ нашъ). Этимъ своимъ заявленьемъ украинскій посолъ сильно порадовалъ римскій престолъ: могли ли тамъ ожидать, что въ XX вѣкѣ повторится исторія конца шестнадцатаго вѣка (1519 г.), когда Ипатій Попѣй и Кириллъ Терлецкій явились въ Римъ «быть челомъ папѣ, чтобы принять онъ русскую церковь подъ свою верховную власть?». Если тогда Унія не дала всего чего отъ нея ожидали въ Римѣ, то, может быть, теперь «независимая Украина» станетъ дѣйствительно «авангардомъ католицизма на Востокѣ». И вотъ ватиканскіе печатные органы пишутъ, что «кровь мучениковъ спала воедино Украину съ Римомъ». По ихъ мнѣнію нельзя рѣшить украинского вопроса, не покончивъ съ вопросомъ объ объединеніи Украины съ Римомъ. И тутъ же завѣрения о томъ, что папѣ дороги интересы восточной церкви и что его очень занимаетъ разрѣшеніе украинскаго вопроса... Но графу Тышкевичу не удалось провести своей программы, такъ какъ его въ скорости перевели въ Парижъ, гдѣ онъ сталъ во главѣ украинской делегаціи. Но пропаганду «независимой католической Украины» графъ продолжалъ и здѣсь. Нѣкоторые католическіе депутаты во французскомъ парламентѣ ему кажется повѣрили. Повѣрили, что малороссійскій народъ любитъ папу, католицизмъ не чурается и украшаетъ свои хаты портретомъ Наполеона, коронованнаго папой. Вольно или невольно здѣсь происходить смѣшеніе Украины съ Польшей. Почти въ то же время, когда графъ Тышкевич подавалъ папѣ записку о независимой католической Украинѣ, другъ его князь Кочубей подалъ Падеревскому памятную записку въ которой доказывалъ, что обѣ страны: Польша и Украина связаны экономически и политически, какъ въ прошломъ, такъ и въ настоящемъ. Россія эту естественную связь порвала, но сама не сумѣла выполнить великой задачи образованія одного государства съ выходомъ на Константинополь. Къ счастью, дѣло поправимо, и могущественное польско-украинское государство станетъ во главѣ славянскаго міра въ качествѣ «факелосноса латинской культуры на Востокѣ». Комментаріи излишни. Мих. Лавда. Українська церков і царгородський патріярхат. «Гонець Веч» одержав текст меморандуму, висланого Міністерствомъ віроєповідань УНР. до царгородського патріярха. Цей меморандум, писаний по українськи і французьки, покликуючись на генезу християнства на Україні, яке ще Володимир Великий піддав під опіку царгородського патріярха, представляє винародовлення православної церкви під московськимъ патріярхатом і розлом, викликаний уніта-ми, які піддалися під владу Риму. Українська суспільність, пишеться въ меморіалі, виборовши собі въ трилітній боротьбі са-мостійну українську церкву, звертається до царгородського патріярха о признанні автокефальної укр. церкви і о при-няттѣ її під свій супремат. УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Ч.75. ЧОРНІ ХМАРИ НА СХОДІ. Що дня надходять лихі, все гірші звістки з Москівщини: Вол-га бідує, на Велзі-гослд. Шість мільйонів людей з цих місцевостів ідуть ордою-виснаженою, змученою, озвірілою - в двох напрямках: на Сибір та на Москву. Ніяка сила не може затримати або відкинути на зад загони цих голодних людей. Де-які совітські комісари поборють щоб частина червоної армії не приєдналась до цього масового здвигу і не змела все на своєму шляху. Горький, поставлений на чолі допомоги голодуючим, звернувся до "порядних людей" вбив усі відті з покликом допомогти московській біді. Російські антибольшевицькі келла з свого беку звертаються до Європи й Америки з проханням до пемогти ґрусскому народу", але в звязку з голодом покладають надії на те, що комуністам же недовге залишилось командувати. Пошир- няється різні чутки й ладки. Большевики меблідують, щоб зробити нас- туп на Польщу й Румунію і відобрвати у них урожай останнього року. В Румунії, кажуть, доста залишились ще й торішнього й лозаторішнего хліба. В поширенню цих чутек певну роль відграли також ноти Чі- черіна до Польщі в справі висилки за кордони Польщі Лавінкова та гол. Отамана Петлюри, підготовлявши мов би то акцію проти сучасної Московської влади. Друга нота до Румунії з претензієм про ти допомоги через Бесарабію антибольшевицькій акції на Україні. Польща одмовилась виконати домагання Москвівщини. Де-хто полонив цю ноту Чичерина бажання знайти якусь причіпку, щоб не платити Поль- ші гроші згідне з Ризьким договором, та як Росії потрібно нихні більше грошей ніж передбачалось на закупку харчів для голодних населення, пеміж котрим скрім всього іньшого значне поширились по- шести-холера й чума. Так чи інакше, але в обох беків іде велика сварка. Росію обвинувачують, що вона зотується до нового наслугу: комуністи навпаки без передишків кричати в своїй пресі про те, що Франція висилає багато військового снаряду в Польщу й Румунію, і навіть вирішила позлати в Польщу це 20 тисяч солдат мов би то для підтримання порядку у Верхньому Шлеску. З цього погляду надзвичай но цікаві декларації французького посла в Лондоні, які ми друкує- ме далі. Можливо, що матимуть рацію де-які українські "оптімісти", в котрі полагають свої надії на нову польско-російську війну ще в цьому році. Невідомо тільки, кому від того буде користь. Ф.Савченко. До Лондону прибув як представник У.Н.Р.хеч, здається і на свої кошти полк. Чеславський. - Чекають на скорий при- їзд до Парижі ген. Дельвіга й міністра Стемпова ь- кого с. - п.Шулгри, представник У.Н.Р. в Парижі мав поба- чиння з міністром Грузії. - Метрополит Андрай Лялиць- кий був принятий в ауденції президентом Вріянтс м.Гадаемо, що справа Західної України в близькому часі буде знов порушена на Найвищій Міжнародній Нараді. ДЕКЛАРАЦІЯ ФРАНЦ.ПОСЛА В ЛОНДОНІ. З Лондона телефонують комуністичний часопис "ЮМАНІТЕ, що 27 Липня п.де Сен.Але р.Франц. посол, глиняв делегацію одного комі- тету для захисту Росії, котра бажала домагатися од нього про сучас не відншення Франції до сор. Росії. Посол визнав, що Франція дійсно посилає амуніцію в Польщу й Румунію, яко допомогу своїм сьобзникам. Французький уряд не бажає у всякому разі, добавив він, щоб Польща робила напад на Росію. Справа Верхнього Шлеску може визвати війну між Німеччиною й польщею. Тому Польща не повиннаввя- затись у війну на Сході/з Росією/. Але ми маємо певні докази, -2- домовно сказав посол, що Росія готується розпочати загальну атаку. Більше двох сот тисяч війська сконцентровано на Кавказі. Лейд Джордж заявив в Англійському Парламенті, що Східна Галичина є тепер під військовою окупацією Польщі-силом постане- ви Мирової Конференції з 25 червня 1919 р.2/ Ві ексигнія приналеж- ність досі не вирішена, одначе арт.93 Сан-Жерменського Мирового До- говору права Австрії переносить під розпорядимість держав квалі- ції, отже Найвища Рада Мирої Конференції є компетентним, щоби виконати це рішення. З/Досі ще не піднято заходів для запевнення в болі населення сього краю при поладанню справи Охідної Галичини згідно з політикою, заявленою 25 червня 1919 р. 4/Правдиві є та- кож донесення, що Польки примушують свої колонії на території Східної Галичини. Америка запропонувала зібрати незабаром нараду великих дер- жав у Вашингтоні, щоб умовитись відносно роззрушення й справ Далекого Сходу. Франція й Англія, в доках котрої готується, між інш- шим, чотири великих преднутиа, погодились, Японія, для якої нині самий здібний мень для боротьби з Америкою, дала умовну відповідь, Росія й Німеччина не запрохані. Чеській комуніст Кучера, по поверті з Москвіщини, так само, як рік назад В і н ч е к о , опубліковав великою листа, в котрому обвинувачує болшевиків проводярів третього інтерна- ціоналу в нечесності, ще живуть в достатках тоді, як робітництво вимирає від голоду, що взагалі працюють кепськими й брудними засобами. -На Україні оголошено декрет Сов. влади, в силу яного селяне не мають права розпочинати сьогорічних жив без дозволу "Продо- вольственного Комитета", який буде висилати своїх агентів для кон- тролі і підрахунку врожаю, трудно предбачити, одно повне, що і тут не обійдеться без пролиття крови.Укр.Трб/. -Вольшевики скупчили сили велики) в районах Емерики,Могиль- ва, Тирашиполю. Особливо багато війська в районі с. Каменя,Оль- гопільского повіту. При цьому, самі большевики старанно росповсюд- жуть, що ці сили наготовлені проти Румунії. -Особи які прибувакть з України підтверджують, що 2 липня на- чальник большевицького війська на Україні Фрунзе видав наказ вій- ськовим відділам що провадити боротьбу з повстанцями, в якому на- казує відтинати руки, видирати січ всім захопленним у полон повстан- цям та вішати їх догори ногами. -Не дивлячись на те, що одержані Радою фотографії з малюнків укр. артистів-маллярів для вистави Сальону оказались дуже слабкими, після довгої й дарячої розмови хр п. Левіцька зуміла пере- конати президента срг. Комітету Вистави Сальону, і він погодився дати місце для "українського кутка". В цій справі Радою продовжу- ється переписка з Львівськими Музейми. -Всіх, хто одержав листи або певні відомості з України, про- хаємо повідомляти про це Раду. Таким побитом всі українці перебу- ваючи у Франції будуть кращу освідомлені про те, що твориться на Батьківщині. -Відомість уміщена в останньому числі, після де-яких укр. часописів, що 500 членів Центральної Ради у Київі будуть судитись большевиками, не підтверджується. -Маємо лита для арт.Ол.А р х и п е н к а. Прохаємо подати йо- го адресу. -Підписуйтеся на "ВОЛО" у Відні й на "УКРАЇНСЬКУ ТРИБУНУ" у Варшаві. -10 франків намаж три місяці кожний. Листи треба надсилати на адресу голови РАДИ: Mr. SAVTCHENKO, 67, Avenue du Gamin de Fox ATON-FONTAINEBLEAU (3.et M.) FRANCE. Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч 1095 Одержано 6/8 1921 р. УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Рік третій 1919-1921 ч.76. Фонтенбльо, 15 Серпня 1921. ЧИМ ТРЕБА НЕГАЙНО ДОПОМОГТИ УКРАЇНІ. Що дня читавсь в різних часописах, що з Москви повинні виїхати російські делегації в Америку, на південь, на північ Європи вимагати допомогу проти голоду й хвороб, що респоводжуються сирізь на Сході. Для проведення цієї акції намічаються й комуністи і "бувші буржуї"-москали. Комуністична західна преса заловяне передово вищі й пілі перші сторінки язкликами мій Інтернаціоналу Чичеріна, Леніна. Горького в цій справі. Зустрічалась раз, навить, звітка, що й на Україні діти й жінки вимирають тисячами й десятками тисяч. Але ж одночасно сповіщалось про те, що "Волинщина приймає на гостини 500 дітей з Волти". Ми можемо бути певні, що а ні Троцькій, а ні навіть "президент" Раковський, для котрого, як запевняють освідомлені люди, України "не било, нять и не будетъ"- не хвилюватимуться й не будуть дуже опікуватись за дурних халів, тоді як "червої орли" також від холери та чуми загибать. Ті делегати, що до Америки пойдутъ будуть кричати та бідкуватись про загибель русского народу а из українських, як вони кажуть "куркулів". Тому, знов таки на нас в бідності безпрітятних біженців та емігрантів випадає певна частина тягарю турбоватись пре допомогу, хоч би ліками, рідному краю. Українське населення немає одягу, хліборобського снарядда, соли. В шести, а може й більше губерніях недорід. Ми, -з нашими засобами, нашим впливом і зв'язками за кордоном - навряд чи змужемо тут багато чим допомогти. А все ж, може й чужинці не допустять, щоб вся допомога, яка ними готується пішла шиклячно на користь Москвіщини. Поставимо перед собою кожний в цей мент хоч одно конкретне завдання, тільки постараємось його добре виконати. Звернімо всю увагу на те, щоб в Україну через інтернаціональні організації пе е р е с л а т и п о т р і б н у к і л ь к і с т ь л і к і в .Український Червоний Крест, Жіночі, Студентські та інші громадські комітеи повинні, при всіх тих труднощах та турботах, що вже мають взяти на себе ще й цей новий обов'язок. Уряду треба було б негайно одмовитись і знищити той борг, що торкається ліків, який був підписаний кооператорами з мінстром фінансів У.Н.Р. за Американське майне в Марселі і Ляндрі/тим паче, що кооператори одержали від американців в подарунок ліків на 2 з1/2 міл. франків/. І вислати його негайно на Українську територію. Певно, що Інтерн.Черв.Крест візьметься улаштувати цю справу. Наші лікарі в Празі, Берліні, Паризі і Відні повинні саложити центральний комитет для проведення в життя цієї справи. Старі й молоді, чоловіки й жінки - кожний з Вас певно має кого сь на Україні. Брати, сестру, батьку або ж неньку стренку може побачите Ви ще живими завдяки Вашій енергії в пересилці ліків з за кордону. Якими ольозами буде кожний з нас плакати, коли потім дізнається, що нічого не зробив у свій час і тому загубив на Україні від хвороби тяжкої безпомічними своїх рідних та близьких. Ф.САВЧЕНКО. ЗАЯВА ДО ЛІГИ НАЦІЙ. Укр.Нац.РАДА у Франції після заслання заяви на руки секретаря Ліги Націй в Женеві, в котрій, реагуючи на недавнє вирішення Ліги Націй відносно допомоги біженцям росіянам, пересувачим нині за кордоном свого краю, прохала поширити цю допомогу на всіх біженців з території бувшої Росії, якими з'являться також у країні і. До цієї заяви укр.Ради в Франції приєднались також українські громадянські організації в Бельгії, Англії та Югославії. Під заявою 90 підписів українців, перебуваючих у Франції. -2- КОНФЕРЕНЦІЯ СОЮЗНИКІВ У ПАРИЖІ. Відносно Верхнього Шлюску на початку конференції/8 Серпня/ франц.комісар настойвав на необхідності висилки війська. Англій- ець і Італієць, напреки, бачать росіязку питання в найскорішому виришення питання Верховної Раду. Ллойд-Морж підкреслив в своїй промові ідентичність поглядів Італії й Англії й оппозицію Франції "Верхній Шлюсок належав -казав віе, до німецьких країн раніш, ніж Нормандія, аз Базає-Лотарингія до Франції". Бріян настойвав на тому, що та як союзники воськресили Польщу, то треба щоб вони дали й можливість жити,бкінччиши своє відповідь англ.прем'єрові фра- зю, що Франц. уряд зробить все потрібне для об'єктивного вирішен ня питання, але не пожертвує справедливістю в тему розуміння, яког го зін тримається. Експертам знов доручено зробити рапорт відносно того які села не можуть бути відділені по економ. і топографич. причинам від великих міст. Після чотирьох днів праці і напружен- их розмов ні експерти, ні міністри Франції та Англії не дійшли ні до якої згоди. Ллойд-Жорж залишивши Конференцію вихів в пятицину /12 серпня/ до Лондону, посилаючись на необхідність його там при- сутності для вияснення Ірландського питання. Нехаймо питання пе- редано, за згодою всіх Держав, на вирішення Лігі Націй. Здається, не забаром буде вислана у Верхній Шлюсок фран.військова допомога. У середу /10серп./ після докладів відносно грецю-турецькєї війни англ. полк. Гейвула і маршала Фоша, що "греческе військо мало великий тактичний успіх, але не одержало стратегичної побід" Рада винесла таке рішення:союзні уряди тримаються цілковіго ней- тральності в грецю-турецькій війні, не допомагаючи ні військом, ні оружам, ні кредитами, але ж це не торкається до приваних тюрків". Відносно Константинополя й проливів Ллойд-Морж запомітив, що еку- пація Проливів Союзниками вимагатиме великих коштів і акул. опік ія проти далеких військових експедицій. Питання передано в коміс- сію фаховців. Відносно допомоги Росії в боротьбі против голоду Б р і я н, згідно з «фіціозним повідомленням заявив: "Франц.Уряд вває, що Верховна Нарада не може поставитись індиферентно до великою не- часті російського народу. Всі союзники і в частності Франція, не повинні забувати про ту допомогу, яка буде їм оказана Росією під час війни. Він пропонував приєднатись до благодійної акції в цьо- м- напрями Америки й Чехословаччини. Ллойд -Жорж погодився в цьому з Бріяном і підкреслив труднісці питання коли холера й го- лод знищують од 18-25 міл. населення. Буде дуже трудно працювати, якщо російський уряд не полегчить працю організацій Червоного Креста. Особливо треба налагодити перевозну хліба з урожайних ра- йонів Росії в голодакчі. До цієї благодійної акції згодилися при- єднатись представники Італії, Бельгії, Японії. Комуністична преса пояснює двома причинами пропозицію Зах. Держав допомогти Сев.Росії. проти голоду: 1/Опаскою пожежів, котрі зможуть перекинутись і в Західну Європу.2/щоб не загубити в Росії комерційного ринку, який нинш держави згодом могли б цілком зах- ватити в свої руки, посилаючись на ту благодійну допомогу, сказану Росії в тяжкий мент голоду. По останнім відомостям большевики по- чинать позбовуватись занадто енергейної допомоги з закордону і тому зменьють, як Чічерін в своїй ноті, розміри страховиття. Екзек кутива ІІІ Інтернаціоналу в Москві так освідлює відношення різних Держав до Росії в своїй відозві де робітників всього світу: "Імпер кластичний Франц. Уряд висилає амуніцію й військо в Польщу/звід- кіл він гадає направляти новий напад проти Совєтської Росії в то мент, коли досягне найвищого пункту. Франц. дипломатія пробує приєд нати Румунію. Малу Анталу й Балтійські Держави до цього злочинног проекту. Уряди Америки й Англії індиферентні до російського нечаст -Як бачимо большевики тримаються в своїй поведінці правила-"чим то бі гірше, тим кричи, та лайся більше". ЗАЯВА РАДИ Укр. Нац. РАДА у Франції в зв'язку з заміткою, повідомленою в 743 "Укр. Трибуні" вражеє своїм обов'язком заявити, що дійсний член її Борис Курдін і ні хто в ські й, ніколи не состояв членом Меркету- новського Комітету в Парижі. Дозволяємо собі також сумлівати в обґрунтованості закидів п. Курдіновському відносно його минулой "самозваної" акції у Варшаві, та як він мав і нині має з особою в руках, відповідні для тієї діяльності офіц. уповноваження. Ф. Савченко, голова, А. Осєнко, за секретаря, З АУ ВА ГА Укр. діляч в Югославії та Чехії мають на думці синікати Укр. Н ац. З ізл у Празі з слідуючою метою: 1/Згуртування розпорошених гуртків емігранції на грунті укр. державної незалежності й суверенності і Установочних Зборів. 2/Підтримка й рятування нашого війська в Польщі й Чехословаччині, 3/Заспокояння матеріального стану українських біженців, 4/Допомога в справі боротьби з голодом і хворобами на Укр. айні, 5/Підняти престих української нації в славянських та загальних європейських колах. - Укр. Нац. РАДА у Франції пресхає своє членів і земляків обміркувати це питання кохному у себе дома, або зібравшись гуртком/що торкається заобов'язки для проведення в життя цього плану, керисти й необхідності з ізду його програму і кон-кретних завдань/ надіслати листом до Ради свій погляд а також одночасно уповноважити Раду взяти на йому участь, як її від дійсно зібрався. УКРАЇНСЬКІ ВПРАВИ - До Парижу на останньому тихні прибув ген. Д о л ь 'в І г. - З добре поінформованого джерела передаєть, що заходи одного з бувших міністрів знайти шлях для перезуміння представника У. Н. Р. Ш у а л ь г і н а з бувшим Делегатом на Мирву Конференцію К. Г а д і п о м успіхом не увінчались.-п.М.Ш у м і ць к и й, потрій ще в квітні був висланий до Аргентини залишається й досі в Парижі, здається за відсіткість визи від Аргентинського Уряду. - З Сер- пня Рада Республіки у Тарнові припинила своє істнування хоч на- ша Рада й вітала з національної солідарності її утворення, але х з самого початку мало було надій на її успіх. - Ленін звернувся з покликом до українських селян запрохуючи кожний повіт вислати двох або трьох посланців з борожком на Волгу і особливо для того, щоб вони побачили своїми очима страхувиття голоду і могли потім домагатись у себе дома більшої допомоги/Рос- - З Югославії звертають нашу увагу на загрозу, що з можливістю упадку большевицької влади Врангелевці, котрі там організуються й підгодовуються вмежуть посунутись і облягти Україну з півдня, в те час, як ми поділені на гетьманців, республіканців, та радянців будемо оплачувати свою недолю "на нашій, не своїй землі". ПОКЛИК РАДИ У Відні заснувалось недавно українське Товариство"Ліги Націй", кстре має завданням підтримувати міжнародню Лігу Націй, виховувати суспільство в ідеях загального міжнароднього перозуміння в напрямі забезпечення вільності всіх народів. Всі у країнці можуть і повинні б стати її членами. Тому прохаємо одночасно з відповідю на наше запитання відносно укр. Національного З'їзду на діслати також свій підпис для вступу в це Товариство по такому зразку: "Прохаю записати мене в члени укр. Товариства"Ліги Націй" підпис, місто народження, сучасна адреса. Жалкуємо, що не можемо задовольнити в потрібній мірі воїх проханьних надіслати укр. часописи, але ж РАДА одержує невеличку їх кількість, а відповідні на наше прохання від 5 Серпня до Парижської Міссії, переслати нам непотрібні їй часописи, коли вони там маються, ми ще не дістали. -4- - Укр.Горожанській Комітет недавно заснований у Празі вирішив, в зв'язку з загрозою голоду в деяких частинах України, не-гайно приступити до організації допомоги з за кордону голодаючим Особливис, між іншим пострадала сд саранги Кубанщина. - Один з Українців перебувавших за кордоном недавно запитував листом свє рідних в Київі, чим би можна було їм цині допомогти. "Нічим, відповіли йому. Дуже трудно, а потім так характеризували сучасну владу: "Не приїзди нині до мачухи-злої, щоб потім не каяв ся, бо вона тебе не радо стріне, забере все що маєш, і скаже, що то й належить, бо така в неї вже вдача. Рід у ней великий та бо гатий, ще хоче тсй робитъ, а особливо нині вона ще стала клятішою за все і до всіх чіпляється". - Австрійська влада , дознавшись про вступ до комуністичартиї укр. Діячів Мазуренка й Прага запропонувала им на протязі трох дні покинути межі Австрії/Укр.Слово/. -З Відня сповіщають, що на недавно одбувшемуся там з'їзді жін чого інтернаціонального Т-ва миру і свободи українки представили нашу справу так добре й поражко, що й де-котрі человеки могли б взяти з них приклад.Честь і хвала. -Новотворений Український Хор мід муз, керівництвом п. К і р і ч е н к а й адміністр. п. Тр ї ц ь к о г о , сформувавшійся з більшості співаків Капели, під приводом Кшиця успішно продовжує свої артист. виступи в Німеччині. З Дюсельдорфу він переїздить після 15 Серпня до Дрездену, а на Вересень до Лейпціг у.Окрім те- го ним підписанний дуже вдачий контракт на Іспанію і такий же під готовляється у Франції. -Харківська большевицька "Селянська Правда" сповіщає, що на Вели ні роспочалися знива. "Розташовані в губерній військові частинки да ють селянам усяку поміч". А збірці з України передають, ще військо- ві частини заявляють, що "ви уже поработали, давайте тепер і ми ро- работаем"-та й забирать у селян хліб і добре ще як щось кинуть по своїй"нормі".Укр. народній комісаріат для апробації доносить що на Вкраїні до нинішнього дня зібрано 70 міл.пудів збіжа. -Вийшла в продажі на франц.мові: "Антологія укр. літератури" до полов.XIX в/з прдмовою франц.проф. А.Мейе/XXII-146 стор.192Ір. ц.6 фр. без перес. видання Укр.Соц.Інституту на чолі з проф. М.Гру- шевським.Той же Інститут надруковав уже на фр. мові Історію України проф. Грушевського/6фр. без перес/ і пс укр. З т. матеріялів дс Історі укр.Революції п. Христюка. -РАДА має в своєму розпорядженню невеличку кількість укр. кни- жок і підручників, котрі можуть бути висланні всім бахачим по одер жанню РАДОЮ грошової варисти, показаної діля кожної книжки.Коли 6 запрохуючих оказалось більше ніж ми маємо книгжк, то запізнивши мся прийдеться довше чекати доки книжки надійдутъ з Відня.Геогра- фія -3фр. зперез.Фізика -3 фр. Зоологія -3 фр.Математика -2фр.50,П Пісні для хору 3фр.Прир.-дознавство -2 фр. Людське тіле-Іфр.50Наша пісня для І :слосу Іфр.50с.з перес. -Та як в Каєні деп.Кальвадос істнує значна кількість українців РАДА запрохує їх в інтересі національної справи утворити гурток, вибравши голову й секретаря й сповістити про це Раду.Прохаємо та- кож скрізь, де маєтся більше двох українців гуртуватись і тісно триматися вкупі, а таксж не лінуватись і писати про своє культур- не життя й події до свого центру -РАДИ. -РАДОЮ одержане в сбмін за "Укр.Республіку" "Укр.Прапор" у Відні й "Нове життя" з укр. Табсру в Олександрові у Польщі. За всякими поясненнями відносно Укр. Національного Зіду, статуту Українського Товариства"Ліга Націй", придбання книжок та часописів і по іншим питанням пропонується звертатись на адресу голови РАДИ: Mr.SAVTCHENKO,67,Avenue du Chemin de Fer, AVON-FONTAINEBLEAU(S&N). УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Рік Третій 4.79. Жовтеньбль, І жовтня, 1921 р. ПЕРЕД ЧЕРВОНОЮ ЗАВІРЕЖОЮ НА СХОДІ. По тим хмарам, що зібрались на європейському небі, ще непомітно, коли вона ця криїва завіряха почнеться... Чи нині перед осінніми дечами і багном, чи на весни, коли голод і пощести ще ширше розляться, мов води весняні брулі, поширюючи просторам східно-слав'янських земель. На останньому тичні були зроблені певні заходи газетного характеру в формі спростовувань, пояснень, офіційних комунікатів з обох боків - польсько-румунського "косковського" для зменшення напруги, котре досягло своєї верхньої точки після ноти Англійського уряду до больєвиків, невигримуючих обов'язків договору. Пув також ультиматум поляків до больєвиків дати задоволення по де-яких пунктах Рихського Договору до І жовтня. Вельшевики проходили відкласти до 5-го. З обох боків ідуть рішучі військові підготовлення на кордонах. Росочиться ця військова завіряха під натиском зрозумілого бажання больєвиків забезпечитисьбель сько румунський хлібом і внести анархію в Європу, чи також зрозумілим бажанням Західньої Центральної Європи покинчити з небезпечним і занадто ворухливим комуністом-москалем - це невідомо й не має особливої важкості, адже більшу роль відгорає те, чи Цвропа доста зрозуміла нині ту дійсну вагу, яку мав і матиме в цій рішучій боротьбі український народ. Коли ні-то не дивлячись на доста таких стан річей -в царстві "комунні" перед Європою стоять загроза поконувати часів середньовиків, з яким на нещастя наша Батьківщина добре ознайомилась по великих містах і залишниках за останні три роки і чекає тільки слушного часу, щоб від його звільнитись. ПАРИЗЬКА ХРОНІКА. - З певного джерела довідуємось, що відомий приятель України фр. депутат ГАЛЬРДЕБАНСЕЛЬ, не задоволений формальною відповідью президента міністрів БРІГНА від 7 Серпня на його запитання по різним укр. справам, попередив останнього листом про свій намір обговорити справу суверенної України це раз з парламентською трибуни на ближайшій сесії, доказуючи одночасно помилковість аргументів наведених у відповіді президента Бриана. - Голова укр. місці в Парижі О.Я.ПУЛЬГІН і представник У.К.Р. при Союзі Народів у Ієнсві позавчера на початку Вересня дві заяви до Союзу. У першій було показано, що уряд УНР зберігає за собою право відновити прохання про допущення УКРАЇНИ в члени Союзу, коли знайде це більш вчасним. "У другій прохав він Союз призначити специальний комісію для переведення анкети про причини та хід зорст-кої війни між Сов. Росією й Україною та для визначення заходів потрібних для визволення України від її завойовників". Відносно допомоги укр. біженцям за кордоном, навіть обговорив справу тільки словесно з де-якими членами Союзу Народів. - А.КОЧУБЕЙ, котрий дістав два місяці назад від гол. от. ПЬТЛЮРИ довірочні листи нині перебуває у Польщі по приватним справам. - 17 Вересня в кофейні Волтер "під протестом організації допомоги проти голоду в "Малороссії", відбулось зібрання більш ніж півсотні юж-оросів, скликане через посередство рос. преси одним із адміністраторів Бур'євського Общого Діла, з якого моркотуновці вже виспіли перекотитись до мількова. Здається, що з цієї балаканики нічого не вийшло після того як йогорр ліс-няковський протестував про ти користування словом калоростя замінць України. - Закор. Бюро укр. Черв. Крестьян повідомляє, що вою рахує налики подарені Алерики на складах у париз. кооператорів: "В укр. руках" пише воно, мається досить санітарного майна в марселі, щоб не тільки організувати достаточну допомогу для емігрантів, але й початки санітарної акції на Вкраїні." НА ВКРАЇНІ. -Настрій правлячих кол дуже непевний, ширитоя енезвіра і демо- ралізація.Всякий, хто може,"забезпечує себе", чим може.З України ви везено все, що було цінного.На Полтавщині тільки в двох політах- Дохвилькому й Хородіському урожай добрый, в інших десятина даха всього 20-25 гудці.Селянство писля частин "переділів"зрівнявання" тепер уявне собою однородну "середню чку"масу; ця маса ставиться вороже до рос. скупанці.Де далі, те більш зростає національна сві- домість .Селянство вище інших школя, окрім української. -Син укр.адвоката «ЕДАКА» стріляв з револьверу на самоход, в яке му їхаз перебувавкії у Львові ПІЛЬСУДЬКИМ.Перележні тільки над чи- тантгр.ГРАБОВСЬКИЙ.Селяк пробував покінчити зсвоїм життям, але був в цьому перешкоджений. -Інтриган схан надрукував недавно доста велий артикул відносне пропаганди й фантастичних претенцій молодого австрійсь.герцога Василя ВІЛЛЬВАНОГО,стати королем УКРАЇНИ. -У Польщі утвердили новий кабінет міністрів на чрлі з Пеніков- ським, ректором Політехніки.-У Чехословаччини -на челізВенецем. -Серг Народів у менові постановив звернути увагу Верховної Ра ди Сєюзніків вирішити питання Східньої Галичини. -Нові укр.комітети заснувалися в Кишиневі та Варшаві.Статут останнього затверджений польськ.урядом з правом видавати посвідки на право перебутку в Польщі.-В Цразі почав виходити новий укр. деох-тичнеких укр.Кемітету "Громадський Вістник".Один з прил- телів і знавців України А.ЕНСЕН, проф.університету в Стокгольмі, помер 15 Вересня у Відні.-Ліга Народів в менові одноголосно ви- рішила прияти в число своїх членів ЛАТВІЮ РЕСТОНДО Й ЛИТВУ. -Билівець американські кола залакть що на міжнародній Конферен- ції в Вашингтоні в іладолисті ц.р. буде поставлена питання віднос- не самостійності Східнього Сибиру.Американці бажали купити у Френузів кемпу Тайті на що останні не погажуються.-Японія в на дії, мабуть, уникнути дискуссій на Вашингтонській Конференції про заняти нор китайську добовицю з 40 міліоним населенням, надісла- ла Китаїському Уряду ін ву пр-пзіцію, з тр-х п-легшеними ум'вами -Сучасний військ.вий Зеджет Америки на рік -12 мілардів франк, Англії-8, Франції -5, Япону - 13/2 мил. франків. -між 5-8 м'ятна передбачається п-бачиння міністрів ЛОКЕР -РА- ТЬНАУ.Гадають, щ в цей кент буде "бу" й питання франк.-ні- мечкі і зг-ди на прийдешньо відносне загально-російського ринку, де за пегні компенсації пропонується рівновага цін за запредумомі то- вари на території Сувсі Росії.Франц.комуністична преса гадає, що з цього нічого не вийде. -Большевики вислали нову ляйдливу ноту до Союзників відносне Кеміссії допомоги на челі з Нуланесм,зібрання котрої повинно відбутись в Брюкселі 6 мовтня. ПОВІДОМЛЕННЯ РАДИ. -Від Укр. Нац.Союзу в Відні Рада дістала пропозицію утворити його відділ у Парижі.Обмірковуватимитись на прийдешньому зібранні. -За відсутність кштів для перезовки експонатів із Львова та інших міст до етно-графичного відділу укр.мистецтва на паризький вистави Сальону, в цьому році цей відділ не зможе бути улаштованим. -РАДА дістала членські внески від: п.п.Созенського-20фр.Сінори -5, Джєнхерів-4,Мендике-10,Райдяр-3 .Всього -42фр.З попереходними 87фр -РАДА «держала в ємін на УКР.РЕСН", «двухтижневик"НАШ ЗОПЯ", "ТЕРНИСТИЙ, ШЛЯХОМ", СОЦ.ДУЖУ" у Львові. -Доведено до відома наших закордонних читачів що та як почтова такса на часописи з 5 мовтня ц.р. подвоїна і наді загальні видат- ки значно поширились.Укр.Республіка"буде розсилатись з слідуючого числа, гелевим роби, тільки тим, хто оповістить РАДУ про своє бажання її диставляти. ЗВЕРТАННЯ УВАГИ НА ЗМІНУ АДРЕСИ ГОЛОВИ РАДИ, куди пре- кастася наслідати листи й запитання: М-р. SAVTCHENKO, 38, rue de Vauenne Paris (7) France УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Рік третій 4.80. Париж,15 жовтня 1921 р. Настояще число"Укр.Респ." в зв'язку з початком шкільного року присячується укр. національній школі. ПРО УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І СКОЛУ. Гляньте, подивіться на заголовну сторінку нашого єдиного, ма- будь нині дітського журналу -"Світ Дитини".Черкаві хлопчик з дів чинка сидять перед книжкою з маленькими, в якійчасто говориться пр їх Батьківщину. Окрім медведки, зайця, лелеки, ялинок та глобуса, по- вернутого на Чорне Море, перед радісно-здавиваними очима дітей летять на кенях козаки-запорожці й гетьман з булавою.На горі си- дять старік: книзи кийвсько-галицькі.Нижче Певченко пише твори кріпача свої. Поодаль молодь танцює. Церква в зеленій дубраві. Діти співають.Що треба знати це дітям, щоб не блудити без мети на короткому шляху людського життя.Ненька вивчила їх рідній мо- ві і пісні, яку тихенько приспівувала вона над колискою. Кохен з них згодом знайде те, що приємніш і ближче натурі Його. Адевсі вони повинні з дитинства рідний край шанувати, любити. У цьому перш усього нехай навчає їх наша школа. Тільки через неї зможуть прийти в Україну своя воля, своя правда і доля. Ф.САВЧЕНКО. ВИЦЯ ШКОЛА В КИЇВІ. Згідне з відомостями, які надійшли за-хордон у вересні,вияв ляється, що завдяки розвику нац. відродження Київ нині має вигляд укр. міста. У вищій школі справа помалу поліпшується.Все ж на чо- лі Політехн.Інституту стоїть комуніст"ректор", який сам дістав дипломну на протязі 6 місяців. Напрямок правління українській,З роки навчання.Найліпше з надійних боку в архітектурному Інститу- ті. Незабаром будемо мати перший випуск дійсних нац. архітекто- рів.В Академії Кистецтв і Університеті -гірше.Арештовано багато студентів -укр. багато порозбігалось по селам. ЦОВІДОБЛЕННЯ РАДИ. -В укр. пресі появилася помилкова звістка,що у Франції з ве- ресня засновується укр. гімназія. Проект Ради відкрити на прийде ню весну біля Парижу укр. школу сільско-господарського характе- ру з програмаю середніх шкіл -навряд щоб удалось з дійснитипісля того як американський головнуправляваний Черв.Крестья вирішила припинити тут свою акцію,як уже це зроблено з І ловтня в Царьго роді. -Цією зимою по вищих школах в Парижі і на природничному фа- культеті в Сорбонні буде навчатись де-кілька укр.студентів,при- бувших сюди з різних кутків Європи.Гадаємо,що вони згуртуються в новеличку укр. студентську громаду. Завдяки заходам Ради міхна- родне студентське Товариство, управа якого знаходиться в меневі, пішло на зустріч нашим землякам, видавши їм потрібну одіж,кар- тки на обід в ресторані до того часу,поки вони підшукать собі якісь інші засоби,обіцяючи оплатити за них гроші,які належать університетові за навчання. -УКРАЇНСЬКІ РОБІТНИКИ У ФРАНЦІЇ. Голова Укр. Нац. Ради і фра нції мав нагоду недавно побувати в місті Монтаржі,де раніш знахо- дився великий укр. гурток бувших ховнірів,а нині залишилось де- кілька укр. робітників, що працють на фабриках. Всі вони з дьвньо го часу дістають "Укр. Республіку", підтримують постійну переписку з Радою і тому дуже сердечно пригітали своє земляка в Парижу. В бараках вони живуть в купі з москалами і частіш розмовляють по російські ніж по українські.Лопаті на француженках,з котрих д. Савченкові довелось побачити трьох жиють у місті й займаються столярством.Зрозуміло,що розмова весь час ішла про Україну.Пока- зувались листи,які недавно надійшли з Батьківщини.Нікегий був особливо один,в якому вийхавший з Монтаржі весною на Чернігівщи- ну ховнір радить залишатись у Монтаржі,коли тут життя не погирша комунії. Це стало цілком зрозумілим для кожного, хто покоштував би сніданок, на який дуже мило заархано було Голову Ради в ба- рак-столовку, в якій господарює спритний з цих справах наш земляк- полтавець.За ці короткі години щурої, друхої розмови виявилось, що перед Радом стоїть велике й трудне завдання потроху відшалу на- вернути одірваних від рідного краю людей до національної ідеї й рідного слова. Залишені там книжки й часописи вже зробили своє справу, та як через де-кілька днів Рада дістала прохання поради, як можна діставати регулярно часописи й підучитись рідній кові. -За останні тихні прибувать до Парижу в великій кількості укр.робітники з таборів Брангеля в Туреччини. Всі в тяжком ма- теріальному становищі, шукають праці.Багато йде на американські цивінтарі біля Вердена, відкіль висилають до Америки убитих під час війни америк.ховнірів. ПАРИЖЬКА ХРОНІКА. -Голова ліаризької кісіи УКР.передав Головнсуповноваженому Червоною Амер.Креста подяку від Укр.Черв.Креста за все, що зроб- лено за останню зиму для українців,перебувачих в Польщі,числен- ність яких там доходить нині до 17 тисяч. -До Франції прибув Секретар Укр.Нан.Ради у Бельгії інже- нір-хемік Е.КИСЛИЧЕНКО,який дистав посаду до своєму фаховій франц цукроварні. -САВІНКОВ,голова лікомітету в Польщі,який підписав з Пе- тльрою згоди визначали самостійність України в цей час перебував в Парижі і розшукує г.ошеві засоби для своєї прийдешної акції на терені Білорусі. -Ходять чутки, що Врангель знов підняв голову,скликає свій "совіт" і роспочинає організовувати в звязку з тією підтримкою,яку для його зробили в Парижі сербські кола.Озброєні його частини ви- силаться до Болгарії,резерв - в Сербію. -В дипломатичних колах гадають, що прибудшій на відпочинок до Парижу ген.Ніссель більш не повернеться до Варшави,де він чис- литься головою французької військової місії. -Бурцевська модена часопис переживає критичний мент імох ливо, що в короткому часі видання її припинеться. -II лютня відбувся в Парижі мітінг рос.коміт.допомоги про ти голоду,промовляли Авксентьев,Мільков,констатуючи, що міжнародна допомога зменшується в звязку з недовірям до боляшевиків. УКРАЇНА. -Проф. ін.ГРУПЬВСЬКІЙ мається бути призначеним Головноуповноваженням Радянською Укр.Черв.Креста на всю Європу й Америку. В звязку з мох ливістю нової інтервенції в Росію її Україну Биниченцю звернувся до нього з листом,пропонуючи утворити блок лівих Укр.Соц.Партій. -В анг.офіціяльних колах почувається знов розвий інтересу до Укра їни.Росплитуются про загальний програм українців, в чому різниця їх бажань в порівнянні з росіянами, про дійний стан річей на Україні. -Лід час великого ярмарку у Львові українці розкинули відозвана Фран. мови до госте-чухинців,пілкресляючи також становище Гали- чини під польською адміністрацією. - На Вкраїні після жнив пошири- лись повстання,якими селянство відповідає на грабунки бельшевиків -В сформованій у Варшаві центральній Укр.комітет в Польщі увій- шли ПИЛІПЧУК і НІКОВСЬКИЙ,міністри УКР.На чолі коміт.інж.Лукашевич. -Франц.сол.А.КОРИЗЕ в ль.Маніте від 17.IX і 12-Хро про Україну, за бувши про те лихо, яке там утворили московські комуністи,він, ро- зуміється пригадав тільки про рівну України під час війни, перебу- вання ПЕТЛЯКИ йПІЛЬСУДЬКОГО.Раковський гадає-"коли йому не будуть перешкоджувати",завести лад в Україні на протязі 5-6 років. має радію, коли прибавляє, що це не від його одного залежить. -Укр.школа дітей біженців в Ченстохові звертається до всіх шрих укр.з покликом допомоги ій хто, чим може. В цій школі багато сиріт лєртви кохна надсилати через посредство РАДИ, яка гроші її перешле. -РАДА дістала в обмін на "Укр.Респ"-Свободу"-Замерики,"Визволення улльови,"Воля України"увідні"Югославянська Нива"вЗагребі. Листи й запитання прохано надсилати на адресу голови РАДИ: Мг.БАУТЧЕНКО,38,rue de Varènne PARIS(7),FRANCE. УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. До справи Ч. Міністерство Геновідайль. Вхідне Ч/120 Одержано 10.VII.1921 р. Рік третій, ч. 81 Париж, І Паволюта 1927 ДВІ СВІТЛІ ПОДІЇ: Одночасно і в одному і тому ж політичному центрі Європи – славянській "Празі" відбулись на останньому тижні два явища, які зігралі на чужині душу українця радістю і надіями: заснувався в підтримково чехо-славацького уряду, український вільний університет у Празі, до якого все нині записалось, кажуть, більше 800 студентів, і там же мав місце з'їзд укр. економістів, відомих під назвою кооператорів. Під час урочистого відкриття Укр. Університету, 23 лютня, найбільша аудиторія Празького Університету не могла вмістити всіх бажавших душ присутніми. Представники всіх славянських й інших націй, за зиргачкою єдиних мескалів, виступали з промовами і привітаннями, бажаючи найкращих успіхів для розвитку укр. науки. Ректор університету проф. Келєсс са проголосив відчит про українську мову: "могутне лугали укр. і чеській гімні. Цілком зрозуміло, що інші, майже непомітно для чухого ска, пройшли ділові засідання укр. кооператорів, хоч вони також торкалися де-яких просвітних питань. Але ж значення й наслідки обох цих подій можуть бути великими. Як в життю людини, так і цілосі надії гельснеба умови її розвитку й добробуту з'являється координація й гармонія двох сил-матеріал ної й духовної. Для України, багатої й здавна славственої з обох цих боків, легко було б досягти бажаної гармонії навіть принесення великих зусиллях і твердості її громадянства. Мале пам'ятати, треба працювати для своєї Батьківщини й К. Ф. САВЧЕНКО. УКРАЇНЦІ У ФРАНЦІЇ. З цілком певних джерел довідуємось, що до Франції з Галичини прибуло за останні місяці більше ніж 6.000 украробітників на працю. Після тог як з недавнього часу Боре по відправці перенесено з Ченстхови до Льєнанщини, пересилка українців припинилася. Значно число прибувших українців записалось у члени РАДИ. Подальшо де-кілька рядків з листа одного з своїх членів, який Рада дістала з департаменту Сомм "Хочу трохи тут об'яснитись і тоді почну вести розмову з директорами фабрики, щоб вони дали працю нашим безробітним землякам. Ми користуємося тут духе гарним відношенням до себе посів і тому маємо де-які анди на успіх. Гиро дяку за часосись. Ні одна з них не пропада, а переходить з рук на руки. Передаю їх також Галичанам, котрих в тут-шних околицях духе багато. В цю неділю макть прийти до мене чоловік десять галичан, котрих ще не бачив. Всі воїни проявляють такий інтерес до долі УКРАЇНИ, і так в ній вірять, що варто позаздрити їхньому оптимізмові"... ХРОНІКА. - Населений Вистав САЛЬОНУ, яка роспочалась 30 лютня приняти маленьки укр. мистців п. Лє вицько і й п. Грищенко и к а, прибувшого недавно з Греції. - У Парижі заснувався укр. Студентський Гурток на чолі з Ігорем Ворою і м. Працюватиме він в порозумінню з РАДОЮ. - Бельгійський драматичний гурток у Льєкі-"Лютесія" улаштував 30 лютня під провидництвом п. м. онт і нька бла-годійну вечірку на користь укр. біженців у Польщі. Ініціатива в цій справі належить Укр. Нац. Ради у Бельгії. - Укр. економіст Оренчук в "Мюнхенських Повідомленнях" від 21 жовтня пише, що в Донці нині працює замість 50 димарів один єдиний, а цукру виробляється тільки п'ята частина того, що рані. -З іншого додався, що один з укр. постів, якому було пропоноване бойовиками видати його твори на умові, щоб він не торкався москвіщини, відмовився від цієї шкодливої укр. національної справи пропозиції. Не дивлячись на доста таке матеріальне становище українців у Чехії, вони працюють там енергійно. Істнує співділ оркестрові гуртки, а також підділ Кирилло-Мефодіївського просвітного Товариства. Як уже помічалось в нашому останньому числі, почав виходити укр. часопис. -На американських поштах приймаються пакунки для всієї території бувшеї Росії за виключком України й Туркестану. -Під час великого армарку у Львові українці розкинули відезву на фасаді мови до гостей-чужинців, з якої підкреслили таке становище Галичини під польською адміністрацією. -До Парижу вдруге вже за короткий час прибув великий князь Дмитро Павлович, який взаєтиметься одним із претендентів на рос. корону. НА ВКРАЇНІ -З певних джерел повідомляють, що на окраїні після дня поширились повстання, якими селянство відповідає на грабунки бойовиків і опреслі московських черевичак. -Харківські "Ліс зідомляння" подають лотатку, що самим д-ролим містек на Вкраїні нині є Харьків, за ним Йдут: Луганск, Даріуполь, Мелитополь, Київ, Ликолаїв, Аптомир. ЄВРОПЕЙСЬКІ ПОДІЇ -Літавна подія у Верхньому Ілеську вирішено Конференцією Амбасадорів так, що й цього одержує невеличку частину індустріального району. Німечинка не цілком задоволена. -Бувший король Австрії й Угорщини КАРЛ IV вилитив на авіон з Швейцарії, де він був інтернованим , до Угорщини в надії повернути свій загублений трон. В два дні армія його була розбита, король взятий в полон і нині його вирішено вислати до Румунії, а згодом ще кудись далі, доб більш не вертався до Угорщини закореню. -Длойд-Шорк в своєй останній пропозиції в парламенті сказав відносно Росії: "Була чого заробити, утворюючи врахування, що в Росії істнує необмежений вихід для англ. ба інших предприємств. До того часу поки становище в Росії значно не покращає, я дуже боясь цього не робити немає багате надій на Росію для англійського торгів -Америка нагадала Англії про очуваність виплати боргів за час пійнки, які доходять до 55 мільярдів фр. -В Білгороді незабаром повинен відбутись з'їзд рос. делегатів всіх православних приходів за кордоном бувшої Росії. -У відповідь на лист Далекохідної Республіки, котра проходила допустити її на конференцію в Вашингтоні, державний департамент Америки дав відмовну відповідь. Він зазначив також своєвідно пецня до рос. питання, проголошуючи, ще на його думку лише такий уряд міг би взяти участь у Коференції, який представляв би цілком Росію. Та як такого уряду нема, то Росія не може бути представлена і російські справи повинні бути під епекою інших урядів, як пильнуватимуть, щоб не було нічого зроблено на шкоду Росії/Свобода ПОВІДОМЛЕННЯ РАДИ -РАДА примушена буде ще більш скоротити висилку свого Бюлетеня за кордон тим, хто не сповістив про своє бажання його далі одержувати, та як за останні часи значно збільшилось кількість українців галичан, прибуваючи сюди на працю. На РАДІ лежить обов'язок експошерувати укр. слободу пегин ділом томік землях, розпорядженими на теренах Європи. - Всіх закінчів у Франції, котрі вперше дистали "Укр. Республіку" прохаемо негайно надіслати відоми їм адреси українців, щоб та також зможе одержувати нам інф. листок. Завдання заходив РАДІ владалось досягти у Франції компаній зникну на ціни на залізничних квитках для Укр. Хору та Львовича, який пересидить на початку цього місяця з Німеччини до Гіпаннії, дев'ять має дати серію концертів. Хор цей утворений з співаків бувшої капели, якою дирігуває Ковищь. -РАДА дістала членські внески-від л. Бондаря-5фр./1 на виписку журналу 10/, від Сніговського й мекри ка по 10фр.- всього 25, з попередніми 215фр. Листи прохається надсилати на адресу голови РАДИ:38,rue VarennePARIS УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Рік видання третій. Ч.84. Париж, 15 Грудня 1921. ФРАНЦІЯ НА СХОДІ. На останніх днях БРІАН спростовував у Франції парламенти на- пали на його одного з молоченьких депутатів за підтримку ніби то Францією повстання на Вкраїні. Він заперечував, що Франція вміщує- ся у "внутрішні справи Росії" і підтвердив, що вона тильки слід- кує за економічною політикою там те-яки: індустріяльних кол Німеч- чини. Заявля ця не може бути несподіванкою для тих, кому відомий лист про Україну Франції президента Рахи Мінтрів від 7 Серпня р. р.Рона. Йде також за одне з котами польського уряду до большеви- ків: "Нема сумліву, що в певних франція колат почивається зміна на- строя відносно російської політики, що нами було помічено вже де-кілька ти-нів назад. Тут надіються на еволюцію з Леніним на чо- лі. Все це даремні й легковажні мрії, які нагадують минувші аван- тури на Сході. Франція загубила шлях до великої могутньої Росії, і ніколи його не знайде, бо ми ними не істнує більш спільних ін- тересів. УКРАЇНА ж боролась і бореться зі своїми ворогами без чужої допомоги, на яку, в дійсності, налягались і якої шукали тіль- ки те-які слабі думом демагоги. п. САВЧЕНКО. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ З'ЇЗД У ПАРИЖІ. На протезі цілого тиждня, від 4-11 Грудня у Парижі відбував ся з'їзд представників демократій 21 нації, у тому числі всіх великих держав, під приводом депутата МАРКА САНЬЄ. Завданням з'їз- ду було знайти шлях для мирного порозуміння і демократичногороз- вію народів світу. Лега ци підкреслювала присутність на з'їз- ді делегатів від Німеччини й Австрії. Українську Демократію за- провані були представляти ВІТВИЦЬКИЙ-від Галичини й САВЧЕНКО від Великої України. На першому ж загальному зібранні комісії п.САВ- ЧЕНКО мав нагоду говорити про те, вороже відношення росіян до українського руху, яке заперечило українцям брати участь в російсь- кій конститутні в Сичі 1928 р. як і на осьмансьму зібранню "учре- диловки" вв Парижі весною 1921р. і одним з наслідків котрого був такий швидкий і могутній розвиток національного почуття на Вкраїні. Наш нарід зліборобів бажає більш ніж який інший мир у спокою в країні і у всьому світі, гале ж він примушений назидниками моска- лями в оружній боротьбі захищати свою вільность і своє власну українську державу. Всі знущання й насильства ворогів, які не можна буде б перечислити й на протязі цілого тижня, тільки збіль- шують енергію й самопо-херту народніх героїв, котрі не болять ні визниці, ні мук, ні самої смерті. п.ВИТВИЦЬКІЙ з'ясував відносине ни в Слідній Галичини, яка залишається під польською військовою оку- пацією, підкреслюючи всю мартрологію пройдену укр. народом під цим режимом. З екрема промовець вказав на кілька сот і реквізіції, та як і на злов'язання цивільної адміністрації- конскрипцію, ни- щення укр. шкіл, польську колонізацію Галичини та масове арештуван ня українців. За відсутністю кадного рішення про його становище населення Галичини залишається це-за правом. Воне домагається, щоб в інтересах демократії й друку як найвищдже була вирішенадалля Галичини і утворена незалежна Галицька держава. На одному з слідуючих засідань, присвяченому питанню про кооперацію і син- тікати, п. В ТИ. ОШЕНКО звернув увагу зібрання на могутність роз- вику кеєрації на Україні й нейтральність з боку політичного і релігійного. Окрім резолюцій, тверджихся різних очування проб- лем, як розоруження і умови праці, конгрес виніс також дві пос- танови відносно Східньої Європи, перша з котрих була формулю вана укр. представниками, але була прийнята в трохи зміненій формі:1/Необхідно, щоб вільность і волі народів, незалежно сформованих держав, або які прагнуть до розволення, де б то не було в світі-напр. в Срібній Європі, були цілковито зважаючи з погляду політичного, національного, соціального і релігійного; Справа... йде про прийняття самого миру, 2/ права меншостів в державах в. боку роліги, мови, культури і звичаїв повинні також братись на вагу.3/Треба, щоб терици бувши Рослі, не розпадались ними - і сл не опустима в демократії і якого для миру - як матеріал На публічних зібраннях виступали з промовами представник франції в Лізі. Націй, депутат ГЕНЕСІ, Депутат проф. БАРТОЛЕМІ, сенатор д., АСТУРНЬЄЛЬ - не КОНСТАН, Італ. депутат МЛАНІ, бельгійський- ГЕКМАН, О КЛНЕВЕЙ, пресідент ірланд парламенту, був німцькій мініст КЕССЛЕР, австр. представник Ворс Праці в ЛЕНЬВІ -ДЕВІНА і ин. На мітингу при зачиннір конгресу було присутними більше 4.000 чоловік, головним робом, молоді. Збігці з України маляють сучасну ситуацію на Вкраїні так: "5 ріка повстанців зна одяться мараз лінії Бирзулла-Цьомічна та Вапнярка Цвітково. Невстановські загони, що з'явились на Поділля, були зліквовані большевиками, не встигши з'єднатися з головни ми повстанськими силами, які оперували на Київщині. Всю правобережну Україну оголошено на стані облоги. З лівого берегу на правий берег дніпра направлено транспорти війська. Про становище в Лівобережжя у місяцях певних відомостей нема, хоч є можливість вважати, що там незалежно від становища на правобережжю, назрівають великі події. ...з представниками АНГЛІЇ та ІРЛАНДІЇ підписана умова в якій Ірландія визнається вільною державою з правами подібними істнуючим в КАНАДІ, а замість того визнане владу англійського короля і його нащадків. Сумлівно, щоб ірландський парламент ратификував цей договір, а без цього він не має сили. З дески домостть, що совітський уряд задумує продовжити світську Росію Зелениними Державами східної Європи на зразок Америки, доби, тим способом протидіяти separatистичним завданням народа. Совітський уряд переконаний, що Українці і всі інші народи приєднаються до злічних Держав Східної Європи. Вважаємо своїм приємним обов'язком познати останні рядки перекладу до нового франц. перекладу Гоголевського "Вечерів на хуторі біля Диканьки", зробленого членом нашої Ради п. ЛЕВИЛЬКОЮ і ней к чудово ілюстрованого: "Перекладачки Заповідні, що вогнезроби ли всі не живе, щоб прислітись слави великого письменника і своїй Батьківщині -славятний і нщасний УКРАЇНІ, яка в страхах и в воєнних боротьбах національного життя. "Надіємось і чекаємо потерпляче воскресла до національного життя." Налімось і чекаємо потерпляче на переклад і іллюстрації Певченка, чи іншого укр. поста і письменника. Сповіщаю наших читачів, що через американський комітет в ліари-1/18 рр до Тильзітт, можна пересилати в УКРАЇНУ і РОСІЮ сперечивчі пакунки, надиславши в той комітет 30 доларів, приблизно 140 франків, залежить від розміну в банках. За ці гроші американцями буде передано:60 фунтів білого борошна,25 фунт. рису, 20 ба-нек молока,10 фунт. жирів,3 фунт. Чал.Той, хто дістав пакунок на Вкраїні, дає в цьому росписку. Коли же його не знайшли,-американці повернуть гроші, не пізніше як через 3 місяці. РАДА дістала від п. ГРІЦЕНКА 10 фр.від п.СТРУНА 15, зопередними 250. Листи проходяться агресувати на адресу голови РАДИ: САВЧЕНКО,38, ро де Варені, ліари /7/. УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Рік видання третій. Ч: 63 липень, І Грудня 1921 Помилкова Тактика. Один з наших недавно прибувших з України лідерів-економістів мав нагоду зробити в різних товариствах доклади про сучасний стан на Вкраїні і найближчі там перспективи. Зрозуміло, що перед різними слухачами кожний оратор підбирає відповідний тон і зміст докладу, але загальні принципи повинні залишатися ті самі, у всякому разі на протязі одного тижня і в тій самій справі. На жаль, такеї послідовності непомітне у нашого земляка, можливо в силу нетвердого що зрозуміння ним сучасних шансів політичних концепцій на Заході. Перед укр. Колонією в Парижі пів ясно і твердо проголосив, що на Вкраїні йде крива, організована боротьба за Визволення, за свою власну Державу. В іншому ж зібранні, більшість котрого творили ресіяне та южерези, де ресіянами говорилось, навіть, про те, що, беручи на увагу "слав'янську анархію" не ма чого марнувати часу з федерациями, що українцям вони "дадуть" "пирочайшу автономію" і інші блага,-він скінчив своє діякісій славами, ще укр. селянство бореться нині "проти большевицької Росії". Необережна заява , особливо після недавніх заходів Мар'яліна в Парижі -з мілкого сьогодні плутанням федерацій й конфедерациї.Не тильки в Ресійських колах, які тут нині не мають майже ніякого значення й зпливу, а навіть і в французі. починають розуміти після трьох реквів нашої, хоч і невеличній праці, що Україна бо рется проти всіх чужинців наїздників, хто б вони не були, і проти всякої Росії, яка захоче розпоряжатись нашою ділень, чого , ми певні, ніколи більш вже не буде. Ніхто з нас, ні по яким причинам і ніде не повинен відступати від цього національного програму. Ми всі не тильки присягали нашої державі, але й наш нарід своєю кров'ю їй затвердив і освятив. НА ЧУМКИ. Відемо, що доста велика численність наших земляків у Франції одружується, або має намір одружитись з франжуженками. Від одного з них ми дістали цікавий лист, з якого робимо коротеньку витяжку: "Не так давно я був зибрався одружитися й коли пригадуєте, прохав Вашої допомоги в тій пригоді. Але перед самим шлюбом наречена рішуче домагалась, щоб я натуралізувався французом. Слава Богу, душа кезацька ожила. Таке доказання разом обліле в моєму серці найлипші до неї почуття. Все можна віддати з жертву, тильки не це, сказава собі й відмовився... Нині виписав курси електротехніки з школя, яка навчає слів учні, через переписку, дома. Дуже трудно, але по троху спрацяюсь. Обіцяли, що за 14 місяців пройду весь курс. Напишить свою думку, чи це серйозна шкела і т.п." -Цире вітаємо нашого пебратима, який в трудних випадках життя знайшов собі добру й розумну пераду. У відповідь на запитання, "гадаємо", що при великій енергії й твердості й таким шляхом, як зазначена школа, можна дійти до знання у відповідньому фахові. Було доста багато цьому деказів. ХРОНІКА . За останні два тижні на сторінках укр.часописів було надруковане де-кілька листів паризької місці, проти естаних "пресових диступір" кахлів южорусів в Парижі. Окрім того, що така боротьба з якимсь незначним коїтетом, на нашу думку, понижує достоїнство й авторитет серйозного представництва, вона трохе нагадує боротьбу відомого в європейській літературі рицаря з млинами. Знакачи зблизка справу, ми радили б нашій пресі не робити "южоросам" рекламу, а боротись з ними найкращими у данному випадкові засобами-предати їх літературній схерти-лочинці. В політичному життю вони вже вмерли після поїздки до Брангеля, Крим . - Перед переглядом редакторією був український М. Могиленський докт. та коректний доклад про Україну та Українців, істор -етнограф. звісту. Безславно-відомий малороссійській гресмейстер Арту ваз проти вимитлоної ним самих допомоги укр. повстанцям з боку Румунії та Польщі. Завдяки їм, оспорному з фактичного беку висо- пених укр. с прави проф. КОВАЛЯМ, він котерпів за своїми двома по- пихчами цілковито наразьна Фільско. Назив "Обще Діло", рекламував- те їхоклас, що цього часу не нагрукувало до про його ні одноголосна - Дірігент укр. нац. Хору ім. Леонтовича, перебуванчого в Іспанії на одному з останніх концертів був запроханий в Льву Королізни, як мала з ним розмову про укр. пісню, вітала його за вдатне її вико- нання, бажала дальніших успіхів. - Спілка студентів-укр. в Німеччини надіслала пригнітана укр. студентам у Парижі, бажаючи їм високо тринети працер науки для Соборної, незалежної України. ДОКЛАД проф. КОВАЛЯ «ПАРИЖІ». Проф. Коваль залишив Україну сьогодні для місця назад. Він над звичайно добре поінформований по всім питанням, які цікавлять не тільки українців, але й чужинців. Поміщив Я премислова бурхувал по його оголош., цілком значні з України. Одна частина інтелігенції загнула, друга пішла на працю "за паєк", третя - на село. Утвори- лась ноля терговельно-фінансова класа, українська, в зроха моска- лам, Робітники не тільки на Вкраїні, але і в Росії, не мають нині ніякого значення в громадських справах. Українське солідносте, спал- не національнє ідею, гаряче й річку захищає організованим побста ннями своє єдність і права на дебербут. Всі українці об'єднали на грунті суверенности України. Перебуваючим нині за-кордоном він ра- дить підготовляти кадри інструкторів, урядовців на різні посади, в котрих мається велика потреба. - ПОВСТАННЯ : Паризька преса цервирукувала дельшнусся в Лондон ському "Таймсі" звістку з Гелсінфорсу підтверджує, що в охвачених Київа продовжуються боротьба між укр. повстанцями й росіянами. Після заняття им томіру 3000 росіян було переймано. Армія в 60 тисяч пев- о тащів ідо ніби те на Одессу. Із Львова сповіщають, що лінія МН- ів - Ніжин занята повстанцями. Телеграф Київ- Рівне перерваний. На Ватиканській Конференції вирішено зменшити морські все рухняна. Бриян доказував необхідність для Франції за-для німеччої незбезпеки задовжити свою армію в тій численності, в якій вона велика потрібним. 2 він повертається до Парижу. - Англійський уряд вислав до французького другу ноту в справі франко-турецького договору. До Черноморських Проблеми. В делатск до передачі в попередньому числі педаємс икро- теньку витяжку з книжки відомого професора найвищої наукової іноті туцій в Парижі - Коллек до Франс.- Жана БРКНА "Географія міра і ній ни на суми і на морі", яка повилилась на останніх днях: "Поберожа Чорного Моря, виключаччи Бесфёр, знаходяться, або будуть застра в руках Держав фантично істнувних і які ставать пра в ним и, там, де вони ще не виспіли. Здається відповідним і доста легких утр верити в Турецьких Проливів нейтральний, міжнародний пассаж, ото- роняений тим, котрі мають інтерес зберегти його відкритим - Руку- чами, Українцями, Кавказькими, Вірменками.. Росій треба звести до стану другорядної держави на цьому корі. Вирілюження до книжки тіаграмах Україна займає друге місце серед європейських держав по населенню і території. Звертаємо увагу всіх укр. Видавництв і часописів на велику для них користь посилики своїх видань в Над. Бібліотеку в Парижі - 68, Рю де Рішельє, в Римі - Колледжіо Романе, в Лондоні - Лайборорі сф Бритім Музей. -РАДА дістала член. внески: від Романишина- 6 фр. від Шалайди 10. -Листи й гроші прохаються надсилати на адресу Голови Укр. Нац Ради у Франції: Мк. Savtchenko, 38 rue Varenne PARIS СЛОВО на СВЯТУ ПАСХУ Св. Отця Нашого Івана Архієпископа Константинограда Золотоустого. Хто побожний і любить Бога-втішься цім добрим і світлим торжеством.—Хто був рабом розсудливим, війди з радістю в радість Господа. Хто попеклувався постивши, прийми тепер нагороду. Хто попрацював з першого часу,—прийміть, що по справедливості належить. Як хто війшов до праці у третьому часі,—дякуючи нехай празнує.—І як хто з'явився на працю у шостому часі, нехай не тревожиться,—і не лічить, що працював марно. Як хто не встигнув і до девятого часу, не-хай і він приступить без усяких сумнів, без усякого остра-ху.—Як хто з'явився тільки в 11-му часі, то і він не по-винен страшитися чаяння. Бо Владика Господь, котрий любить шанувати всіх, прийме останнього, як першого.—Він задовольне того, ко-трий з'явився в 11-му часі, як працювавшого з першого часу.—Того Він милує, а тому догожає.—Він і діло при-ємле і намірénня вітає.—Поважає працю і предложення хвале. І так війдіть всі в радість Господа своїго і пер-шi i други нагороду прийміть.—Богаті i бідні веселіться разом. Вшануйте день цей і помірковані, і ліниві. Звесе-літься сьогоднi тi, що постились i що не постились. Трапеза зготована—роскошуйте всi; телєць ситий, не-хай ніхто не вийде голодний. Всi задовольняйтесь пиром віри. Всi приймайте ро-скоші благости.—Нехай ніхто не плаче о своїйн вбожестві; бо з'явилося загальне царство. Нехай ніхто не тужить о гріхах, бо з гроба возсiяло прощення.—Нехай ніхто не бойться смертi, бо смерть Спасителя збавила нас від неї, погасив її той, кого вона тримала. Той, що зійшов у пек-ло, полонив пекло, завдав йому туґи, коли вкусив плоти. Пророк Ісаiя передбачив це i сказав: пекло глаголє—за-смутилось. Засмутилось—бо скасоване. Засмутилось—бо стрінуло тебе долі Засмутилось—бо спаскуджено. Засмутилось—бо згублено. Засмутилось—бо скинуто. Засмутилось— бо зв'язане. Прийняв тiло—Богу прирівнявся. Прийняв землю, зустрів небо. Прийняв видиме, вчинився невиди-мим.—Де твоє, смерте, жало? Де твою, пекло, перемога? Воскрес Христос і ти звалена. Воскрес Христос i демо-ни пали. Воскрес Христос i радуються Янголи. Воскрес Христос i життя пробуває. Воскрес Христос i не стало в гробах нi одного мертвого. Христос, що воскрес з мертвих, був основою для того, щоб померші повставали. Тому слава і держава на вікі вічні. Амінь. Братство Святої Покрови при церквi 6-ої Стрілецької дивiзii. 18 Квітня 1 Травня 1921. Александрівко, Неділя 24 Квітня 1921 року. Ціна 5 марок. Вид-во і Редакція: Культ.-Осв. відділ 6 Стрілецької Дивізії. Адреса: Вар. 8. Ч. 41. НЕПЕРИОДИЧНИЙ ЧАСОПИС УІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ДІВІЗІЇ. 3 нашого церковного життя. За кільчастим дротом, на чужій землі не був забутим старий козацький звичай—кохатися в красі дому Божого. Тому, влаштувавши своє внутрішнє життя, увага нашої дивізії була звернута на задоволення релігійних потреб і будівлю церкви. В цьому ділі багато гробив і допоміг, як морально, так і матеріально наш командир Генерал Безручко. При його допомозі було висвячено на священика теперішнього пан-отця Білова, який оправдав надії, що покладали на нього. О. Петро Білов, після висвячення з молодечим запалом і завзяттям взявся за улаштовання церкви. Енергія і бажання зробили багато. Від місцевого православного громадянства пощастилося йому, позичково, дістати все необхідне для служби і в полутемнім коридорі нашого бараку була влаштована наша церква. Це було в грудні. Обідравий темний коридор заходами парафіян був прикрашений гірляндами з ялинок і кольоровим папером, олтарь був відділений від церкви рядом ялинок, а стіни украшені образами і коридор, який був ні до чого не пригідний, переробився в Храм Божий. З великою нетерплячою всі чекали першої служби і тому церква була перевепнена стрільцями і старшинами. Залучали перші згуки молитви українською мовою. Все затихло, всі запи- кавилися і прислухалися до кожного слова пан-отця. Рідне слово зворушило серця... розійшлось козацтво по кутках, було чuti балачки про службу. Темний коридор не міг дати краси, до якої прагнула душа вкрайна. Думка пан-отця мати іконостас була переведена в життя К-ром 6 Тех. кур. інженером-сотником Бокітьком, по проекту якого, в українському стилі столарями-стрільцями його куріня був виконан іконостас. Матеріальна допомога з боку К-ра дивізії дала можливість купити все потрібне для художніх робот, до яких з великою енергією і приступив наш молодий малар п. Крушельницький. Бажання прикрасити стільни український іконостас стильними образами було переведено їм в життя. Іко- ностас украсився образами—копіями з відомих образів Мати Божої і Христа худ. Куриласа. Ціх два образи були виконані п. Крушельницьким чудово. Повне ласки обличчя Небесної заступниці притягує до себе молящогося, а лагідне і спокійне обличчя Христа підкреслює слова, написані на книзі „немає більше любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх“. Дуже добре передав художник і інші образи. Не гармонує тільки з загальним тоном іконостасу храмова ікона Покрови, роботи п. Савича, який без належної поваги віднісся до цього діла. Перед святом Т. Шевченка коридор був перероблений в кімнату, вставлено було шибки, а стінки побілено. В перероблене помешкання був перенесений і поставлений в нескінченному виді, іконостас який тут поступово закінчувався. Тепер усі головні образи закінчені і залишились тільки дрібні, але є надія, що ця праця буде закінчена до Великодня. Бажання мати свою церкву, церкву якаб нагадувала нам рідне, перевелось в явки. В побіленому помешканні красується чудово скомпонований іконостас з художнє виконанними образами. Поступово церкві прикрашується, а на Великдень украситься панікаціолом, роботи стрільців нашого техн. куріня. Справа з хором полагоджується не з таким успіхом. Досі ще не всі співи провадяться по вкраїнському і хор немає дисципліни, але заходами братства справа ця буде полагоджена. В березні заклалося при нашій церкві Братство св. Покрови і вже роспочало працю по виданню служебника українською мовою, поки що надруковано літургію св. Івана Золотоустого, а цими днями вийде в світ вечірня і рання. Нашим церковним життям цікавиться не тільки місцеве православне населення, яке часто буває в церкві, але й далеко за дротом в Тарнові, Видигощі і інших містях, звідки до нас часто приїздять православні емігранти. Великою популярністю і пошаною користується, як серед нас, так і серед чужих—емігрантів, наш пан-отець Білов, який цього заслуговує. Морально чиста і релігійно переконана натура пан-отця Білова не може не звернути на себе уваги, його енергія і молодечий запал, з якими він береться за справи рідної церкви дає надію на красу будучності нашої церкви, яка допоможе нам поширити національну свідомість по між населенням України і буде основним каменем в підвалах нашої Держави. О. К. Що чувати в світі. Наші жінки до Ліги Народів. Українським жіноцтвом, яке перебуває на еміграції було надіслано до Ліги Народів меморандум. Оголошуємо його зміст. „Ми, жінки Українські, члени сьоми, що на- личує 40 мільйонів дітей, звертаємось до Високої Ліги Народів, яка стоїть на сторожі міжнарод- ної справедливості і до всесвітнього Трибуна- лу—для захисту свого найвищого права, права народів на самовизначення і незалежне істну- вання і складаємо сим наш протест проти не- визнання Високою Лігою і нашої Батьківщини, яко рівноправної іншим вільним країнам Єв- ропи. Далеко від дипломатичних ринків за ку- лісами культурного світу реалізується екан Української крови, як не вгасаючий стихійний протест нашого народу. В байдужих замітках газет ледви чутний відгук свого величезного крику долітає до шум- них столиць західних. Ті сотні тисяч нашої молоді, жінок, дітей і старців, що гинуть в смертній боротьбі з азіатсь- ким хижецтвом і весь наш селянський люд, що закикуєш плуги, на протязі трьох років зі зброєю в руках боронить незалежність своєї країни, сей величезний подвиг селянських мас, криває море повстань—се є стяг, що його на- род Український підносить в ім'я своєї неза- лежності. А наші матері і сестри, що залишились там, на нашій нещасній Батьківщині, що присесли й в жертву своїх чоловіків та синів... їх голоси лунають в наших ушах і ми, нечисленні біженки, яких незбавлено притулює і викинуто з власних очагів, ми прислухаємо наш голос до найвищого суду міжнародного—до Ліги Народів. Українпресе. Домагання Червоної Армії. ТАРІЙВ, 20-го квітня. Дякуючи збільшенню повстанського руху на Україні, большевики му- сили відтягнути своє військо з румунського кор- дону і відправити його на Одесі. * Комуністична загона в Одесі прилучилась до повстанців, і домагалась, аби Троєцький був негайно усунутий з посади військового главко- верха. Живі газети. До останнього часу театр в совітських рес- публіках був агітаційною трибunoю, переважно для війська. „Кожну виставу посереджали агіта- ційні промови комуністичних ціперонів". З огляду на те, що все це всім добре об- ридло і були випадки виразної висловленого не- задоволення, Київський Губревком постановив зробити ці мітінги більш різькоманітними і ула- штувати словесні газети. „Де кілька чисел словесної газети під наз- вою „Киве червоне слово" було прочитано в Київському клубі військово політичних курсів. Редактором словесної газети комуністичною партією призначено Ш. Тростмана. Українпресе. Теж „українська дзілігація". В „Журналь ді Фрай" поміщено офіційний комунікат представництва У. Н. Р. в Констан- тинополі, яким доводиться до відома торгель- них коз, що жадні большевицьки делігації не можуть взаємлятися як представники українсь- ких кооперативів, або українського люду, і що ніяка торгельна умова підписана сольшовиць- кою делігацією не буде признана Урядом У. Н. Р., який вживе всіх заходів і щоби не допустити до їх виконання Пресовий орган Волині. Волинськими „Просвітами" і кооперативни- ми організаціями вирішено заложити „Волинське Видавниче т-во". В Одесі. Як повідомляє „Нове Слово", Румунським Урядом одержані відомості, що в Одесі знову вибухло повстання. Вісти про Махна. На засіданні харківської Ради Бєла-Кун офіційно повідомив, що ніби-то Махна розбито і його самого взято в полон. Це вже большевики розбивають його і бе- руть до полону не в перший раз. Життя нашого табору. ХОРОЛУ СТРІЛЬЦЕВИ. 20 квітня Драматичним т-вом була влаштована вистава „Невольника", честий прибуток з якої має піти на „Беликодне Яйце" хорому стрільцеви табо- ру Ч. 6. Квітків було продано на 9,335 мар., программів на 900 мар. Після адміністраційних витрат залишилось 9,000 марок, які вже передані в Штаб Групи для відпо- відного розподілення. „НЕВОЛЬНИК" НА ТАБОРОВІЙ СЦЕНІ. 20 і 21 квітня д. р. в помешканні таборового те- атру відбулася вистава п'єси „Невольника"—Кронив- ницького. В грі була змітна підготовленість і уважність в собі артистів. П'єса пройшла дуже добре. Особливо відрізнялись величні постаті: невіль- ника Степана, ролю котрого виконував п. Блощаневич, названого Стенанового батька, котрого грав п. Живо- тівський і наречений Степана—Ірини, роль якої ху- дожньо передала п. Агрес. Особливо гарно і з мистецьким умінням проведено останній акт „Невольника", де яскраво змальована сто- рінка страждань нашого народу в його тяглий боротьбі з ворогом в звичайній модності села. ТАБОРОВЕ ВЕЛИКОДНЕ СВЯТО. Комісією по влаштуванню Великодного Свята на- мічене досить широкий програм святкування, але чи вдасться цілком його провести в життя? Вирвали спортив- ного гуртка, а також різні загальні забавки, як ма- сей, так і поодинокі майстри видбутися при духовій ор- кестрі. Комісією намічено до ста призив, в середньому на один призив припадає до 55 марок. Програм розроблен на дві доби. Було бажано, аби в святі взяли участь як етрунна оркестра так і спі- вечі секції. Видав і редагує Культ.-Осв. відділ 6 Стріл. дізіаїв. Підгот. угод. 25.05.96 оцифровка 25.01.10 року 170 1072 оп № 2 з нак літерні №38 пропущені МЛБ 12 08 1988 р. Кодиць Дат: 31.03.95 Дата: 07.04.96 Дата 26.05.97 Дата 26.02.97 Перевірено Видано Дата 6.10.97 Дата 31.11.97 Перевірено Видано Дат: 24.05.98 Дата 17.02.98 Перевірено Видано Дата 26.10.99 Дата 28.06.99 Перевірено Видано Дат: 22.11.99 Дата 5.04.2000 Перевірено Видано 20.04.две тон долг 12.05.05р п/тз 153 05 05 д долг 9.12.08р п/тз п/тз 14.01.09 звя киуб долг 15.07.05-д.оеду п/з 18 04 2005 д У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ квітня „27“ дня року Божого 1921-го. № 669 Високоповажений Владико! При цьому надсилам Вам зразок статті „Новий Гарок“ До його Пре- яка надрукована в Київському освяченства „Комуністі“ за 3 вересня 1921 р. Дионісія, єписко- па Кременець- кого. Міністр Ісповідань Професор. Т. Вр. КОПІЯ НОВИЙ РАЧОК. "Позавчора Київський епископат здобув наказ од его святейшества всеросійського патріарха блаженейшого Тихона, щоб негайно поверекла- дати всі богослужебні книжки з церковно-славянської мови на Українську і запровадити по всіх українських церквах богослуження українською мовою. Нема чого й казати, що наші пан-отці відразу заклали перекладарську комісію і зі вчорашньої таки днини почали працювати, як то кажуть на випирядки. Центр оцих поважних фільологичних праць, звичайно, "св" Софія. Як бачимо, патріарх, по завіту апостольському, хоче бути ловцем чоловіков і, помічаючи що, "богохранима" паства тікає від нього, мов- ляютъ, наче чорт од ладону, хоче і її упіймати на жовто-блакитну буди- цю шовінізму. Мимоволі хочеться згадати Шевченкові слова, які йому в уста вкладає Куліш: "Мерзенні молитви" Ненавидне кадило". ГАЙДАМАКА З газетою згідно: В. об. Пач. Відділу Преси Д. ІВАНІН В Київській газеті „Комуніст“ за З березня надруковано таку статтю: „Новий галок. Позавчора Київський епископат здо- був наказ од „его святейшества" всеросійсько- го патріарха біженейшого Пихона, щоб негайно поперекладати всі бого- служебні книжки з церковно-славянської мови на Українську і запровадити по всіх українських церквах богослуження українською мовою. Нема чого й казати, що наші панотці відразу заклали перекладарську кам- сію і зі вгорашньої таки днини поча- ли працювати, як то кажуть, навиперед- ки. Центр оцих поважних фільош-чних праць, звичайно, „св." Софія. Як бачимо патріарх, по завіту апо- стальському, хоче бути любцем чоловікові, памітаючи що „богохранима" паства ті- кає від нього, мовляють, нале горт од ла- дану, хоче її уніймати на жовто-бла- китну будинку шовінізму. Миловай хочеться згадати Шевченкові слова, які йому вуста вкляв Куліш: „Мерзнені малитви" „Ненавидне кадило." Тайдамака. » 170а 1072 оп. № 2 пронумеровано ЗСМР(А) +236 =5 з них літерні №№ пропущені №№ 12 08 1988 р. Кадда перев. гл.у. 26.05.03 С оцінка 26.07.10 Еліс