Витяги з конституцій США, західно-європейських держав. Листування з дипломатичними місіями, Міністерством закордонних справ УНР про надсилання церковних законів та церковний рух в Україні, 20.01.1921-22.02.1921, 40 арк.

Міністерство Генерального Деп-т Правосл. Церкви Фізичн. Загальний Діло № 94/13. про випуски з конституції різних церков про церковні справи [Вимоги по церковних справах з Конституції З'єднаних штатів. Америки, закінчуючи їхнім державним першим з дипломатичного мовлення Міжнародних законодавчих справ про видачу церковних закон- ків та церковний рух.] Прилаг. 20 лютого 1924 закончене 22 грудня 1924 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Виписки з конституції США, Західно-Європейських держав. Листування з дипломатичною місією, Міністерством закордонних справ про надіслання церковних законів та церковний рух на Україні 20 січня- 22 лютого 1921р на 40 арк UKRAINIAN DIPLOMATIC MISSION WASHINGTON, D. C. 15-го грудня, 1920. ДО МІНІСТЕРСТВА ВІРОСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Згідно з відношенням Міністерства Закордонних Справ У. Н. Р., Департамент Чужоземних Зносин, з дня 26-го серпня, 1920 р. Ч. 481/1847, точка 3-я, пересилається осьут повідомлення про ЦЕРКОВНИЙ ЗАКОН І ЦЕРКОВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ В ПРИМІНЕНО ДО ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ. Конституція Злучених Держав і конституції подіноких держав, що входять у сю федерацію, гарантують усім горожанам свободу віроисповідання і забороняють установлення якої небудь церкви, як церкви державної. Конституція Злучених Держав, Артикул І., каже: "Конгрес /законодатне тіло Злучених Держав/ не сьміє видати закона в справі установлення державної релігії, або, заборони свободного виконування релігійних практик. Конституції всіх подіноких держав містять в собі такі самі або подібні застереження. Ні Злучені Держави, ні одна з федеральних держав, що входять у спілку, не мають міністерства, департаменту або якого іншого державного органу, що займається би релігійними справами. Одначе є різні закони в подіноких державах, які говорять про се, скільки майна можна держати для вжитку церковного, або забороняють передавати майно релігійним тілам для так званого "забобонного" вживання, хоч з другого боку більшість подіноких держав дозволяє на те, що церковне майно вживає на релігійні, просвітні та добродійні цілі, з вільне від податків. Закони подіноких держав дуже різнятьсяся в сім огляді. -2- Правда, ухвалено закони і накладано кари за много- женство помимо сього, що Мормонська церква не лише толеру- вала, але в дійсності приказувала многоженство як релігій- ну практику. Одначе закони і рішення відносно сеї справи ясоно роблять різницю між Мормонською релігією та її прак- тиками взагалі, а практикою многоженства, яка вважаєся аб- сольтно противнор підставним законам сего края. Голова Місії Радник Місії UKRAINIAN DIPLOMATIC MISSION WASHINGTON, D.C. Копія. 15-го грудня, О. ДО МІНІСТЕРСТВА ВІРОСЛОВИ АЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Свідко з відповідним Міністерством Закордонних Справ У. Н. Р., Департамент Чужоземних Власн, з дня 26-го серпня, 1920 р. ч. 431/1847, точка 8-а, пересилається ось тут повідомлення про ЦЕРКОВНИЙ ЗАКОН І ЦЕРКОВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ В ПРИКИДЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ В СЛУЖБАХ ДЕРЖАВАХ. Конституція Злучених Держав і конституції поодиноких держав, що входять у ср Федерацію, гарантує усім порозум- ним свободи віросповідання і забороняє установлення якої небудь церкви, як церкви державної. Конституція Злучених Держав, Артикул І., каже: "Конгрес /законодавство тіло Злучених Держав/ не сьміє видати закона в справі установлення державної релігії, або, заборо- ни своєбідного виконування релігійних практик. Конституції всіх поодиноких держав містять в собі такі самі або подібні застереження. Ці Злучені Держави, ні одно з федеральних держав, що входять у спілку, не мають міністерства, департаменту або якого іншого державного органу, що займався б релігій- ними справами. Однає з різних законів в поодиноких державах, які го- ворять про се, скільки майна можна держати для виконку цер- ковного, або забороняють передавати майно релігійним тілам для так званого "забобонного" вживання, хоча другого боку більшість поодиноких держав дозволяє на те, що першовно майно впливає на релігійні, просвітні та добродільні цілі, є піль- не від податків. Закони поодиноких держав дуже різняться в сам огляді. Правда, ухвалено закони і накладано кару за много- женство помимо свого, що Мормонська церква не лише толеру- вала, але в дійсності приказувала многоженство як релігій- ну практику. Одначе закони і рішення відносно осі справи якою роблять різницю між Мормонською релігією та її прак- тиками взагалі, а практикою многоженства, яка вважалась аб- солютно противною підставним законам свого краю. Михай Юліян Баликський, бр. Мисав Іван Угрюм, бр. Голова Місії Радник Місії З оригіналом згідно. Миф. Сатерам секреар Місії. -2- 30 ДО МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честъ переслати при цьому копію докладу про цер- ковний закон і церковну адміністрацію в приміне- нню до державного життя в 3 "еднаних штатах, надіє- лану сюди Дипломатичною Місією У.Н.Р.в Вашинг- тоні, на розпорядження. во НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА Старший Діловод У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоз. Зносин. "7" Березня 1921 р. ч. 1291/1298 Тарнів. ДО МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь надіслати при цьому "ЦЕРКОВНИЙ ЗАКОН І ЦЕР- КОВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ В ПРИМІНЕННЮ ДО ДЕРЖАВ- НОГО ЖИТТЯ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ ", отриманий Міністерством від Дипломатичної Місії У.Н.Р. у Вашингтоні. ЗК. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН. В.. Начальника Дипломатичного Відділу. Письмовому відомості Закордонний Світ Озера. Степан мав до рук власних. М.-388 22.11.1921р. Письмовому! Ой шоце Осиповичу! Міністерству Іноземців в представництво різних кон- сулів, що стосуються усь- ого світу. Знаючи, що ми маємо збірки різних консу- лів, цього уряду УСР, Київ- мований Осипович, ви, чимало мені відповід- 67 пі витягнув по узгоджених сигналах з фронтових місць. шугиї, які їм мають. З гравдрукою до Нацкома монастир Темнодер, 19.ІІІ.1921. Генерал І. Олійник м. Тячів У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. " ДИТ Року Божого 192 -го. Дорогий Владик! Я вже писав, що приїжджав з дової поїздки по різних місцях. Приїхавши, не бачив Вас ні одного дня, але прийшов (деше). Чи Ви отримали моє лист і не втрачалися (а можливо ?) Чан тільки запоріжця)? На десь місць я плив туди, але її нема... Бачився з 3 Младико лиш разом - теж, багато говорили. Він дуже мене вмішав тим, що з бать. Ін. Дорогий Младик, стаєте Адмінеполем. Кршну съдерио написају мене ум надо; им адсечвају Вам слири, џоби вим, понодам Вам узверо до вилени јун, минања каменарин- Да Дуговија Ваше? Дупе давно Не свогају с Чавем, а комило ст би про багаро пого вориди. Внадина иништрико миф загрочивав мене на 6 авс. гр тларања; им цр буду свечени, лепо вриједу, бо думетогу особитого периода глид с Вашим. Зовдерими крилојом и узалудним Миланово 15/ VIII 1922. Груп. Т. Врхин ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК Української Народньої Республіки Изтіня 8 дня 1921р. ч.623 Ставка. З доповідів п.п.Міністрів про діяльність Міністерств я зауважив, що, минаючи відповідні вимоги, з якими звертаються різні Міністерства до Міністерства Справ Закордонних про надіслання з закордону матеріалів, потрібних для вироблення тих чи інших українських законів та статутів, на- ші закордонні представництва таких матеріалів не подавать, в наслідок чого праця Міністерств не мо- же йти належним темпом. Таке відношення наших репрезентантів за кор- доном до цієї справи цілком недопустиме і я вза- жаю за конче потрібне, щоб Міністерство Справ За- кордонних негайно цю справу полагодило, а наколи б на перешкоді до виконання замовлень стояв брак грошей, то Міністерство Справ Закордонних мало би негайно порозумітися з відповідним Міністром і гроші одержати. Цю справу взаєм за дуже актуальну і прошу Вас, Пане Міністре, доглянути за скоршим її вико- нанням, переславши копію мого листа до відома п.п.Послів. ПЕТЛЮРА. /р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно, Начальник Канцелярії Другу Миколаївському м. Тернопіль. У. Н. Р. Лікарю Беновицькому 8 лютого 1926 р. з 1/3. м. Майіл, Пузано Вам інформації, вимагає Ми звільнились від мовлення Вам досить Згідно з п.р. У Судбі, в Білграді мене цьому — Вас епісем Табунній Умри, Якимсь Ренус Поняковський "Дуловий" Світланою: Сам Уржичев, ставився уз- Києво до України і своєму розуму. У Новій Ігорь, в Америці світковими згабо славними епісем Олександр Нелюмовський, коле- Н.К., Уржичев, 5/II-1926 р. Литвинов Князь. Тернопіль. 7.04 Високоповажній МІНІСТРУ ІОНОВІДЕНЬ Після виїзду світової підпис першонних рух окремих земель, особливо ті, що відчували раніше коли чи інші гнів; в рукописному всього багато того ж самого, про роботу зараз і у нас на У- країні. Сбожаном Міністерства Іоновідень єсть постійно скажені за цим рукописними в ньо- го все, що пільни користе для Української Церкви і для Української Народньої Республіки. Од ізза цього звертаюся до Вас. Високоповажний Пане Міністре, в щороми проханнями доручити воїм Посолам і Головам Нісів Української Народньої Республіки по всіх державах синьою школяр звіс першонних позицій в державі, до їх вирядження, за 1920 рік і за початок 1921 ро- ку і почали цього мелі шукні зо воїм належними до цього матеріалами /Міністерству особливо потрібні офіційні церковні органи/. Коли при Посольствах чи Місіях сонь Про- сови Варо, то прошу наказати, щоб воїм по- овідно відрекли всі відомості про церковні життя і першонних їх закон мані. За неформальним умови свого життя відірвані ці відносини.Міні- стерство само не має змоги. Взагалі, про пошуку безпосередньої Пане Міністре, наказали ми ІІослан і Голотен Місії ознайомитись повідомити мене про про- можливе життя в Бережані, де їх переодягнуто.Цін Ви щою позалукаєтесь колишній оцінки відроджен- ня Апостольської Української Церкви. З поважанням до Вас поклоняю МІНІСТР ЮДОВИЧ А.Б. 1930 року Мінському Комітету П. Мінському Заміжованим Слоб. Усиконоватимь нам Менштре! Мінськ дамо Тисячують румун-вих бач, що хоча робився і чи робило-ся минулого 1920 року в цеглових силах альбо плавильних і мідзевальних землях по всіх правовинних і місцевих дійствах уз- Европи. Більш велики "святкові" вітчизн уз- новили рух охоти в свідомості, особливо ті, що бодували раніше мовами глини і чину, в рукописному релігійному багато маємо самим урочистий зоряч і у нас на Україні. Об- влуком Менштрестьва Ужолвдам силь поглядіть по святковому за цими рухами і обіграти з нього все, що мільки козаче дні Української Церкви і дні Українсь- кої "Народної" Республіки. Всім із са цього вдячання до Вас, Менш- роватимть пам'ять Менштре, з цеглими про- халими дужими всім твоям і того вам мій У.Н.Р. по вікі дерновах Скасувати шкільні зв'язки церковних подій в Орловах; Дії їх агедювано, за 1920 рік і за потапом 1921 року і племени богослуги вигнані до Вінна налетили до цього майбутнього (Могильовську особливо постраждали) одружені церковні будинки). Кам ум рівальствах писалися свят Просв. Тому, то цьому напрацю, щоби вони швидко збирали всі вдовженими про церковне життя і племенами їх та про церковне життя і племенами своїм ким мені. За непорядних умових свого життя збирали у вдомицтві Могильова, але саме не має змоги. Взагалі, щиро цьому Вас, Чинно- люблячий пан Могильов, напрацю всім іменам і головним місцям система тильно повідомили мене про церковне життя в Орловах; дії їх агедювано. Ум чищо звичайно вами винній свято-вд. розділини автобус «Країна» Української Церкви. З цього до Вас починаю 26 лютого 1921 року. Т. Олімп Переклад з французького. (Le journal d'Orient" 27 февр. 1921 р.) За згадання Християнських Церков. (Відгова Великого патріаршому в опраці ліка Церков) Ми часто зареєстровували здешеваний різними чомад або високих релігійних осіб Європи і Америки, що мають на мілі забезпечити те „знання Церков", що в де-яких сорерах життєв- б дали як продовження „Міти Казій". В такий чин Бакарський Патріархат звернув увагу на свої церков влітку. Все де-яке важливе в цього поважного документу, котрого копію ми але адертсем. Царгородська Церква не допускає, що непогодження, які дійшли Християнської церкви в де-яких пунктах зобов'язань, будуть такою причиною, що кишинуве виконують несвяті конечні сирби, яка мала б величезне умовлення тієїного створення- ння між різними історичними. Навпаки, піркніття почесноюньо, вже подібність зв'язань уздімно- б котрий з афремія Церков і Християнської сві- тові взагалі, вона гадає крім того, що кишинуве час буде спри- ставляти адміністративну повинність у цьому поважному питанню, котро- го розв'язаний знатне, монемиво, з божественного допомогою, припому- вати чимале для останнього згадання християн у малобідно- сілі. Не всіб непогодження, що ми упереджені і ті старі пре- менені, що так часто робили марнішні зусилля, направлені до встановлення спокою і гармонії між Церквами, і на цей раз змінити якісь труднощі, але треба сподіватися, що швидкий дух примирення тим легше подолає ці ж труднощі, що вони не є непереможні і що зрештою ми об'єднуємося в цей момент тим, що шуканою спробуєть зробити менш трудним простий контакт. Якщо вибір телерадійного часу, здається нам, повинен помогти усунути подібного діла, то чому б не зробити це? Ми звичайно Церков адмонально зацікавленням Ліги Народів, відкриття яких відомляємо під добрими знаками. Наше зобов'язання бажання дійти до якоїсь поштовхової події надало нам дальші спіркування, і ми вважаємо, що повинні подати їм Свідчення Церкви, сестрам нашим, маючи Засвідчення Церков і церков регіону Християнства, і ніщо не збільшувало б з тими інтересами, в яких ми отримаємо відомості про те, що буде прийнято нам виступ. 1. Єдиність календаря, що дозволить усім Церквам святкувати одночасно великі Християнські свята. 2. Обмін братніми листами з нагоди головних урочистостей церковного року, або в іншому надзвичайне обставини. 3. Установлення посольських відносин між представниками, що знаходяться в одному місті, різних Церков. 4. Відносини між різними теологічними школами, або особистості між тимогами, і обмін журналом і іншими релігійними видань. 5. Доступність церковних шкіл і семінарій молодим людям лишка єстествізму. 6. Спикання всесвітньої молитви для створення погляду загального інтересу. 7. Безпардонний розгляд суперечностей дошкільних і прийнятих, переважно для виходу в курсах і практиках богослов'я, тобто пошук історичної. 8. Взаємне поважання звичаїв і діялів асистенції у рішення Церкви. 9. Удивлення відправленими авторами і хвала християнам, що виражають у гуманних краях у церквах і на кладовищах молитвою і співіданням. 10. Упорядкування поглядів симптомів пильності. 11. Взаємна тіснота, що потрібно виявити душа побожності молитви за адмін зміцнення релігійного почуття, добродійництва і т.п. - - Відома, що недавно закінчилася, - зазначає наприкінці паперівна енцикліка, - виявила глибокі рамки християнського суспільства і показала нам безоглядне присутство своїх найменшою форми примусу права і чумань. Стій. Давні чи нові, ці сила повинні звернути увагу і будуть публічно копеною церковної авторитетності. Вологосам, що законлює щодня більший тирен, малена росисти, або запроваджується Більш і Більш і Якого, радянських звичайних прийомності існування, зіпсованих, що ледве прикривають зовнішнім виглядом і еманципації, наука аморальностей, що елітератури, телір, малоросисти і мушкети шпирять так часто під крепленням службаних справ і сім'ї і містечків, нарешті чули Богатівка і відразу до вищого огляду, це всі таки фракції, що ставилися у небе- зпеку існування всіх християнських громад і км- туй усі церкви до спільної річної праці. Емунюкника зредагована сивали, чрезвично французькою, англійською і російською і має підпис Лосини Генрих В-ні дорогий і мене одинадцять емитро- політ. Свобода совести розділ І §16. Сотень не будуть видавати законовъ для устано- вленія какой либо релігії или для призначенія обязательныхъ какого либо релігіознаго исполнованія, или для запрещенія свободнаго исполнованія какой либо релігіи никакихъ удостовѣреній о вѣрѣ не будуть предъявлять, какъ квалификаціи для какой либо должности или общественной службы въ сотень. Аргентина розділ І §17. Всѣ пителі національній территорії пользуются, въ предмѣтахъ устано-вленныхъ законами, слѣдующими правами: правомъ на трудъ и на занятіе вольно дозволенными профессіями; правомъ навигаціи и морскимъ транспортомъ; правомъ обращаться съ пепиніями къ властьмъ; правомъ выкупать на аргентинскую террито-рію, оставаясь въ ней, переходить черезъ нее и выходить изъ ея предѣлов; правомъ обнародовать свои идеи путемъ печати безъ предварительной цензуры; правомъ пользоваться и розпоряжаться своей собственностью; правомъ образовывать союзы, преследующіе полезныя цѣли; правомъ свободно исполновать свою релігію; правомъ преподавать и учиться. Образцій розділ ІІ §79. Неприкосновенность права, охраняющаго свободу индивидуальную безопасность и свободненость гарантирована конституціей какъ для бранцевъ, такъ и для иностранцевъ, живущихъ въ странѣ, въ слѣдующихъ предмѣтахъ: 1. Жизнь не может быть принужденъ къ какому §2. Всіх равні перед законом. – Республіка не признаває привилегій по розходженню і дзвоненням прерогатив, але втікається аль почтіння звань, сприяних сь подобними прерогативами и привелегіями, так-же, какъ аль дзвонення титулівъ и званій священика. §3. Последователь волею поповданий можуть публично и свободно постесуватись своєю релігією, образовывать сь той цілью ассоціації и пріобрѣтать имущество, подъ умовиемъ соблюдения постановленій общаго права. §4. Пользується признаннямъ в республікѣ только граждан- ській бракъ, релігіозне свяченіе чого залежить аль доброволемъ брачующихся. §5. Кладбища будуть имать святоский характеръ и будуть управляться муніципальнимъ властю; велика вироченняданімъ предстоянню свободне обтравленіе релігіознихъ обрядовъ соотврато пель вигрованіямъ, подъ умовиамъ не оскорбляти общественную нравственнюсть и закона. §6. Обучение, даваемое во государственныхъ школахъ, буде- деть святоскимъ. §7. Ни одно вигросповіданіе я не одна церковь не має- зується правительськими субсидіями союза или штатовъ и не насосаєтся сь ними въ виконаннія завиленности или союза. §8. Волынь разглышается об'єдинается в союз" и соби- §9. Вольні розривається пумінь певний суб'єкт представник властивий, діючий о злочинівлення адміністратції и пресенть о наказанні вчинення. §10. Каждый чоловк можей вибране время воїнуать на національную підкритовно і покидайте ее со своїми сестами и шмушейвом, когда и како ему заблагорасудится, без вел- кого поспорта. §11. Якийшы чоловка являється его неприкошенными убьтніцями; никто не можеть ночю проникнуть в кео без согласія хозяина, кроме случаев подали помощи жер- тивань преєймлення или несчастій; днем всерь в пешлише допускается только во слугахъ, установленных законом, и во формахъ, миль не предписанныхъ. §12. Вифакніе сьгали повелкому поводу путень негайни или ей тірбунь - свободно и не подчиняется никакой цензуро; каждый отвѣтает за ты злочиновленія, какій анъ при їмать допустить, въ случаяхъ, предписанныхъ законами, и сообразно формамъ или предустановленнымъ. Аном- миность статей запрещается. §13. Кровь сургая, захватя на мість преєймлення, заключеніе в тюрьму не может быть произведено иначе, какъ на осно- ванії предварительного объявления за исключением случая, предусмотренных законом, и в силу письменнаго пред- писанія компетентной власти. (Ср. португальскую конституцию ст.145,§7, № 1. стр 348). §14. Никто не может быть удержанъ подъ арестомъ иначе, какъ за преступление, упомянутое въ законѣ, равно какъ і §15. Никто не может быть судим иначе, как компетентной властью, в силу ранее изданного закона и в формах, ими предписанных. §16. Закон гарантирует обвиняемым наиболее широкую защиту их прав всеми средствами и способами, коими они могут воспользоваться во время рассмотрения; компетентная власть должна предоставить обвиняемому, в том числе его личной адвокате, подписанное ему предписание, заключающее в себе сведения об обвинении и имена обвинителей и свидетелей (ср. формулировку конституционную, там же). §17. Право собственности соблюдается во всех его полномочиях, кроме случаев экспроприации, с предварительным вознаграждением, когда того требуют государственная необходимость или польза-Рудники принадлежат собственнику земли, на которой находится, за исключением огранчений, установленных законом для эксплуатации этой артразы промышленности. §18. Палка переписки неприкосновенна. §19. Преступник должен нести заключение наказание. §20. Замеры и ссылка по суду отменяются. §21. Отмечается, равный образованию, и смертная казнь, освобождения во время войны постановлений военного уложения. §22. Навеса союз принимает во внимание только случаи, когда гранадами преступления или находится в неизменной опасности претерпеть насилие или принуждение от беззакония или злоупотреблений власти. §23. Привилегированный юрисдикции не существует, за исключением только случаев, как по своей природе требуют премиционной специальной юрисдикции. §24. Гарантируется свободное отправление всякой профессии, цивильной, § 25. Официальный в области промышленности составляющий собственность изъятофильманды; закон дает лишь временные привилегии, которые не имеют аннулирования или сопутствующего вознаграждения, если найдется полезное распространение их изобретений. § 26. Вводить олигографические и судопроизводственные процедуры гарантируются исключительные права на воспроизведение публичных печатей и всяких других механических способов. Наследники авторов пользуются этими правами в течение времени, которое будет установлено законом. § 27. Собственность на фабричные машины также гарантируется законом. § 28. Ни один французский гражданин не может быть либо-забытый знаками убеждений или возмездий по осуждениям, будь то французские и политические права и не может откапываться или вымещения каких бы то ни было французских обязанностей. § 29. Граждане, ссылаясь на религиозные убеждения, отказываются быть волонтерами обязанностей, налагаемых на граждан законами республики, а также теми, кто пришёл иностранные официанты или оформление патентов, требующих без своих политических прав. § 30. Ни один налог, какова бы ни была сложность, не может быть взимаемым, как в силу уполномочивающего на это закона. § 31. Имущественные пошлины сохраняются. Соединённое Штаты. статья II. При всяком уголовном преследовании обязанности судить пользоваться правами на свободу и публичный суд без фиксированной квалификации приложения изъятия жалоба и обвинения, где совершено буйство преступление, каковой акт будет ранее того будет устанавливаемый закономъ; адвиненныя будуть устанавливаться закономъ; адвиненный будетъ имѣть право быть освобожденнымъ о священника противъ него, требовать сокращеннаго производства для вызова свидетелей въ свою пользу и пользоваться помощью адвоката для своей защиты. Швейцарія § 49. Свобода совѣсти и вѣры неприкосновенна. Никого нельзя заста- вить участвовать въ религіозномъ обицествѣ, енповыдывать какое либо религиозное учение, совершать религіозный актъ, а также никто не можетъ быть подверженъ наказанію, какого бы свой- ства они ни были, за религіозныя воззрѣнія. Лицо обладающее вла- стью отца или опекуна, имѣетъ право распоряжаться религи- ознымъ воспитаніемъ дѣтей до шестнадцатилѣтняго возраста согласно вышенапомянутымъ принципамъ. Пользованіе гражданскими или политическими правами не можетъ быть ограничено какимъ бы то ни было предмиса- нимъ или условіемъ церковнаго или религіознаго характера. Никто не можетъ, ссылаться на свои религиозныя воззрѣнія, освобо- диться отъ исполненія какой нибудь гражданской обязанности. Никто не обязанъ платить налоги, сборы или копировать снизу или опредѣленіе и предназначение на покрытіе издержекъ по цельмъ религіознаго обицества, въ которому онъ не принадлежитъ. Дальнейшее приведеніе въ исполненіе этого принципа остается въ вѣдѣніи союзного законодательства. § 50. Свободное исполненіе религіозныхъ обрядовъ обеспечивается. Въ границахъ, совмѣстимыхъ съ общественнымъ порядкомъ и добрыми нравами. Контакты и союзы могутъ принимать необходимыя меры для поддержанія общественнаго порядка и мира между членами различныхъ религіозныхъ обицествъ, а также противъ вмеша- тельствъ духовныхъ властей на права гражданъ и государств. Гітлери відбирається публічного і частиного права, визначаючи всебільшні узгодження релігійних об'єктів, можуть бути перешкоди на розмиттю компетенційної союзної влади. На цивільну та фермову не можуть бути узгодженнями епископства без зазначення слова. Аннексія Агресор-Росія. §3. Свобода віри і відомості неприкосновенна. Ніхто не може бути примушений до участі в якомусь релігійному об'єкті, або до церковного обряду, або до совершення такого чи іншого релігійного обряда, а також подвергнутий яким-сь тим діям наказаним за свої релігійні убезпечення. Релігіозний востанній думки, на основі їхнього погляду, розповсюджується до досягнення чи 16-ти мільйонного возраста, імовірно, збираючи родинської або анікустичної власності. Пользовання громадянських чи політичних правами не може бути обмежуваним ника- кими постановленнями чи умовними церковного або релігійного характера. Релігіозні убезпечення не повинні залучатися до виконання громадянських обов'язкостей. Ніхто не облягає плачити налог, спеціально установлюване для осередкування цього релігійного об'єкта, який вони не припадають. Дальніше разом з цим написом представляється закон (549 юридичний конституції). §5. Суспільствуючий в кантоні релігійного об'єкта мають право самостійно регулювати свої духовні справи. Вони насолоджуються, осьмако, под надзором государства. Закон определяє природу і обсяг цього права надзора. Суспільствовавши до силь нобі управляння об'єкти сохраняються. Вони вдихають всіх жителів об'єктів, припадаючихся їх евангельсько-реформатської віри. Зданий и все имущество существующих церковных общин составляют собственность собрания петелей (бывш.) общины. Это собрание распоряжается расходованием доходов с церко- вных имуществъ с тѣмъ ограниченіемъ, что они должны идти прежде всего на поддержание существующих стро- еній, а затѣмъ на удовлетвореніе церковных потребностей церковного общин. Гельсингфорс. § 83. Свобода вѣры и совѣсти неприкосновенна. Пользование гражданскими или политическими правами не можетъ быть ограничено никакими предписаніями или условіями религіознаго или церковнаго характера. Религіоз- ный воззрѣнія не освобождаютъ отъ исполненія гражданскихъ обязанностей.-Никто не обязанъ платить налогъ, доходъ отъ котораго спеціально предназначенъ на покрытіе издер- жекъ да Боголюбленія той религіозной общины, къ которой данное лицо не принадлежитъ. Закон опредѣляетъ осущес- твленіе этого принципа. § 85. Свобода друженъ вѣросповѣданий гарантирована, поскольку это не противорѣчитъ правамъ вселенства и обществен- ному порядку. Ванкбельгъ. § 5. Вѣросповѣдание не влияетъ на пользованіе правами гражданства и не ограничиваетъ ихъ. Оно не должно пре- пятствовать обязанностямъ гражданства. Полная свобода вѣры и совѣсти гарантирована. Зеларжь. § 6 Свобода совѣсти и вѣросповѣданий неприкосновенна. Никто не можетъ быть принужденъ къ участію въ религіозном созывѣ или къ получению религіознаго образованія, или къ исполненію религіозныхъ твёрдь: равным образомъ, никто не можетъ быть под- вернуть какому либо наказанию за религиозные убеждения. Религиозное воспитание детей до достижения 16-ти летнего возраста не предоставляется, в смысле вынуждающих постановлений, лицу, облеченному айгудской или опекунской властью. Пользование гражданскими или политическими правами не должно быть ограничено никакими предписаниями или требованием церковного или религиозного характера. Религиозные убеждения не освобождают от исполнения гражданских обязанностей. Никто не обязан платить налоги в пользу церковных тредь религиозного союза, к которому он не принадлежит. Более подробное развитие этого положения предоставлено союзному законодательству (союзная конституция ст.49). 51. Обеспечивается свободное отправление богослужения в зданиях, устанавливаемых правительством и требованием общественного порядка. (союзная конституция ст 50 ч. 1-ая). Пенсилвания. 2м.1 см. 3. Каждый имеет естественное и неотчуждаемое право совершать служение всемогущему Богу, сообразно побуждениям его личной совести; никто не может быть принужден посещать, соображать или поддерживать место богослужений, а равный образованный, принимающий участие в содержании общественного учреждения против своего сознания; никакая религиозная вера или во всяком случае не может контролировать вопросы совести, равно как и вымогиваться во что-либо; закон не может оказывать какого-либо преступления тому или иному религиозному установлению или аффекту богослужения ст.Н. Ни одно лицо, признающее существование Бога, будучи женщины, маград и показаний в той, не может быть освобождён от своих религиозных убеждений быть обязанно несо- содействовать в государстве поступку или антисоциальную обязанность или службу. § 66. Всю не припадающие к господствующей Церкви поддан- ные Российского Государства, природные (а) и въ подданство принятые (б), также иностранные, состоящие в Российской службе или временно в России пребывающие (в), пользуются каждыми повсемѣстно свободными отправленіями ихъ въ веры и богослуженія по обрядамъ оной. § 67. Свобода вѣры приеволяется не только христианамъ исповѣдан- ныхъ исповѣданий, но и Евреямъ, Магометанамъ и язычникамъ (а): да всѣ народы, въ России пребывающіе, славятъ Бога Всемогу- щего разными языками по закону и исповѣданию траицествъ своихъ, благословляя царствованіе Россійскихъ Монарховъ, и имать Творца вселенной о умноженіи благосостоянія и укрѣпленіи силы Отечества (б). Терновогородская. § 70. Государственная церковь въ Терновогородской - военно-православная. Церковная церковь - автокефальная. Она не зависитъ ни отъ какой другой иностранный церкви, но въ сознательномъ удерживаетъ единство со военно-православною вселенскою церковью. Всѣ прізія христианскія исповѣданий пользуются въ Терновогородской свободой. Розділ V § 128. Всѣ признанные исповѣдания въ Терновогородской имаютъ право свободно и публично совершать свои величественные обряды: Узепково. Аргентина. §84. Евангелическая реформатская церковь, римско-католическая церковь (римско-католическая) и сефардическая католическая есть церкви национальные, признаваемые в тех же процессах, которые исповедуют их вероучения. Приходы имеют право выбирать священнослужителей этих церквей. Верховный властей евангелической реформатской церкви является кантональный синод, организованный на демократических началах, который сам управляет внутренними делами церкви и во внешних делах имеет право предложений и предварительного решения вопросов. Комиссия, организованная согласно тем же принципам и составленная из еврейских и духовных лиц, имеет право предложения и предварительного решения вопросов по делам римско-католической церкви, которая затрагивают интересы государства. Внутренние дела сефардической католической церкви управляются согласно ее уставу, одобренному государством. Право предложения и предварительного решения вопросов, касающихся внешних дел этой церкви принадлежит компетентной церковной власти. Активные и пассивное избирательное право в церковных делах принадлежит только членам соответствующих церквей. Существование этих принципов представлено закону. Изенева. статья §114. Национальная протестантская церковь состоит из свободной церкви протестанской в форме собраний, признающих официальную форму этой церкви во всех видах, в каком они исповедуются. §115. Все управление национальной протестантской церковью выполнено независимо консисторий. §116. Концентрация состоит из 25 святых именъ и 6 пасторовъ, избранныхъ изъ среди избираемых. §117. Концентрация избирается единой коллегией, состоящей изъ восьми именщиковъ грамотныхъ протестантского исполнения, пользующихся помилительными правами во пределахъ Житомирского Кантона Государственный советъ устанавливаетъ порядокъ созыва этой (святей) коллегии, амвото ея собраній и порядокъ выбора изъ предводителей.