Універсали УНР, Декларація Уряду УНР, відозви Головного Отамана військ УНР до українського народу про завдання Ради Республіки, 19.04.1920-31.12.1920, 39 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВ- НОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР № фонду 1429 опису 2 справи 8 По опису 191 р. ч. 38 Наказання - Дирекції Української Нарадної Республіки. Загальний відділ. ДІЛО Департамент і університети УР, відозви Головного означення військ до Українського народу Про завдання Ради Республіки Почато 14 квітня 1920 р. Кінчено 31 грудня 1920 р. На листках. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Декларація і універсали Уряду УНР, відозви Головного отамана військ до українського народу про завдання Ради республіки. 19 квітня - 31 грудня 1920 р. НАРОДУ УКРАЇНЦІ! Тяжкій історичній шлях винав на твою долю. Ось уже три роки змагаєшся ти запанувати в своїй Республіці, бути собі воле,рівність і непідлеглість,борючись з червоными еріялистами большевиками. Ти поніс величезні мертві на полі брані. Сина сел,руїна господарств,кров неповних,слези по вбитих та лучених большикаки батьках,матерях,братах і сестрах,безліч моких могил на всьому терені Українському-ось наслідок бороть- за найсвятіші ідеали людекості найкращих твоїх синів. Умираючи вони благали тебе і заповідали тобі продовжувати озу боротьбу за твою вільність,щоб доказати усьому світу,що і мінський нарід здатний до самостійного життя и сам може по- кувати своєю землею і своєю волею державною. Торік ,літом,наша армія переможно увійшла до серця Украї- золотоглавого Києва,але другий ворог теж московський,-чорний еріялист,недобиток російського царату-затаги Деникіна скори- лися російською орієнтацією галицького Командування,збили по- в позиції незалежності України і галицька армія,обдурена сво- командирами перешла на бік нашого ворога,поставив надніпрян- у армію в невигодне і майже катастрофичне становище. Армія змуєна і знесилена мустила поспішно отходити,але не сла це віра в серцях наших старших і козаків в кращі дні, і глибока віра в салту нашу справу і в здатність нашого наро- до державного самостійного життя перемогла і знепиря і втому великі невдачі. Через це я дав наказ генералу Омельяновичу-Павленко є час- ою війська почати боротьбу з большевиками по новому способу, того вимогала військова обстановка.Друга частина армії нашла і притулок в Польщі. І тепер ви чуете про акції нашої армії в землях Натерико- авській і Херсонській,яка підтримується тобою,український народ. Частина цієї армії на чолі с полковником Удовиченко зветь- на з ворогом на землях Поділля і близькій той час,коли ці ча- тими дружними ударами вижнути ворога з нашої землі і з'єднатися в щиру дисципліновану армію знову обороняючи свою землю, твою національну волю і твоє хозяйство. Три роки ти боровся один, забутній усіма народами світу, бо твої вороги не спали і великими нечистими шляхами себе провокували тебе, не признавши за тобою назвить права називатися українцями ,українським народом. Тепер одбувається велика перемога. Героична боротьба в недбувалими це прикладами в історії, самопожертви, самовіданності, любові до свого краю, культури, мови, вільности-вони переконали інші народи всього світу справедливості твоїх вимог і сяйтости твоїх ідеалів, які найшли відгук и нершу чергу в серцях уже вільного польського народу. Польський народ в лиці свого Начальника Держави і Начального Вождя Військ І. Пільсудського і свого Правительства признав самостійність твоєї Республіки і твою незалежність. Другі держави Світу не можуть не признати твоєї непідлеглости-бо твої змагання є кристально чисті і справедливі, а справедливість завжди перемагає. Польська Республіка стала на реальнішніх дономоги Українській Народній Республіці в її боротьбі з московськими больщевиками -окупантами, давши змогу частинам її армії формуватися в себе і на армія так йде битися в ворогами України. Але тепер українська армія буде бороться не одна, а разом з армією дружньої нам Республіки Польської проти червоних імперіалістів-московських больщевиків, які загрожують також і вільному життю польського народу. Між Правительствами Республік Української і Польської заключений військовий договір, на підставі якого польскі війска прибудуть на терен український, як союзники проти одного ворога, а по закінченню боротьби з больщевиками польскі війська будуть негайно одведені в межі своєї Республіки. Міністерство Української Народньої Республіки на чолі з Головою Ради Народних Міністрів І.Мазепою віддавило свою роботу по заведенню ладу та порядку на Україні та по організації державної влади на містах. Але робота Правительства може бути продуктивною тільки в разі допомоги, підтримки і безпосередньої участі в державній роботі всіх верств громадянства, а через це Комісаріати Народні Управи і інші установи мусять приготувитися і негайно роспочати свою роботу, ставши в першу чергу на допомогу українським і польським військам. Вимоги останнього будуть задовольнятися за порозумінням представників від обох правительств і переводитися в життя представниками українського уряду. Український Народе. Велика і відповідальна робота чикає тебе. Ти входиш, як рівний з рівними в сім'ю народів Світу, але міць державна і національна полягає тільки в істнуванні великої і дисциплінованої армії, а через це наказую приготуватися до мобілізації, про що буде оголошено окремо. Покликанині до війська сини українського народу будуть справжніми вартовими нашої державності і вольности. Армія виживе ворога з нашого краю і цим дасть можливість в найкоротшій час скликати народне представництво – парламент, який і візьме керування справами Республіки до своїх рук і накреслити ті шляхи, по яким в майбутньому має розвиватися життя вільного народу. Всі ж як один чоловік да роботи – а через це й категорично вимагаю від всіх громадян У.Н.Р. служлянності українській владі і виконання всіх її наказів, попереджуючи, що буде провадити визвольну боротьбу до кінця, поки не буде звільнений від ворогів весь простір України, поки Українська Народня Республіка ще не буде самостійною а український народ не буде вільним і ні від кого незалежним. Я закликаю всіх громадян до праці для блага нашої Батьківщини, в цьому порука перемоги і здійснення наших державних мрій. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 19 Квітня 1920 року. С. ПЕТЛЮРА. ДО НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЛЯ. Сьогодні я в Урядом У.Н.Р. перебрав від поляків військову та цивільну владу на Поділлі. Віддані розпорядження про переняття влади в повітах та м. Кам'янець наймими адміністративними та само-рядування органами. До нашого народу таким чином повертається його рідна влада. Забезпечуючи людності мирне і спокійне життя в запілля, вимагаю від всього населення дружньої спільної праці для батьківщини і армії, яка героїчно тисне дикого ворога нашої рідної землі та вселюдської культури. Закликаю всіх до праці. Хай кожний виявить все напруження, прикладе всі сили, аби дати армії нашій міцне та спокійне запілля. Кожний українець це робить для рідної землі, кожний чужинець для світової культури. Кожний урядовець, кожний інтелігент мусить пам'ятати все значення своєї праці в цей час, а кінець хай не забуває хороших і релених і допоможе їм всією силою своєї любови. Міць наша розіб'є ворогу силу. Ще зусилля і ворога-не має Зробим же це зусилля. Хай не буде байдужості і зневіря. Хай не буде леподухих і шкідливих. Попереджаю, що всі спроби в їх бою порушити державний порядок, лад і громадську безпечність будуть переслідуватися в цілому суворістю законів військового часу, про що мною зроблені відповідні розпорядження. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬК У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. "8" липня 1920 р. м. Кам'янець на Поділлі. НАКАЗ НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ. Знову здійснюються Ваші мрії. Без огляду втікає ворог - московський комуніст, який давив Вас нищив Ваши сем'ї і руйнував Ваше хазяйство, Яки не давав Вам жити по людському. Наперед посувається Українська армія і знову визволює Вас від ворога. Несе Вам Ваші бажання. Дає Вам змогу очистити хати від большовицького бруду та насильства і мирно працювати та жити. За нею іде Ваша влада - влада Українського люду. Вона докінчить те, що почала армія. Вона заведе постійний порядок і лад. Готуйтеся - ж до цього! Зміцняйте роботу Вашого війська й допомагайте йому. Робіть як добрі господарі. Я ВИМОГАЮ ЦЬОГО. Кожне село, кожна волость, кожний хутір не чекайте поки прийде стала влада, а відразу ставте над собою голову - старшину, або старосту. Людину розумну і чесну. На кожних десять дворів ставте десятського чи сторожа, щоб охороняти від злодіїв та прабіжників! Хай охороняє влад, хай бережуть державне й громадське майно: гуральні, цукроварні, фабрики та заводи. Ні що не мусить згинути - ні зброя, ні машини, ні коні ні інші річі. Хай виловлюють провокаторів та шпигунів, злочинців, бандитів і большевиків - комуністів, що грабують по селах та дорогах. Прийде влада і кожний отримає те, що заслужив. Складайте списки чужинців - ворогів нашого Народу. Направляйте мости й дороги. Справедливо поділіть по між собою цю працю. Хто з підводою, хто з лопатою, хто з киркою в руках. Розсудіть про харч для свого війська - що кожне село може дати. Готовте до армії своїх синів. Вже призначена мобілізація козаків, що народились Галичною Захернем з 1-го січня 1890 року по 31 грудня 1895 року до бойових частин і з 1 січня 1896 року по 31 грудня 1900 року до запасових. По моєму наказу поволі переведе 'ii' сама армія. Звільнятимуться лише одиняки. Доволі безпорядків та бойтвицької Гегладді! Працюйте, слухайте і підтримуйте свою владу! Вона несе Вам лад і спокій. Вірю в Ваш здоровий розум Сподіваюсь, що не знайдеться між Вами недбалих та шкідливих. Справедливим але й твердим буде закон на них. До діла! До праці! На добро нашої Рідної України. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 21 вересня Вч Голів 1920; Главка. НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ. Волею твоєю і натиском війська твого звільнено частину України. Очищено її від ворога злого, що грабує, гвалтує, рострілює, палить села, нищити добро твоє. Що чужий землі твоїй. Ти зрозумів, Народе Український, що свята есть справа твоя. Ти зрозумів, що лише з військом своїм ти пере- можеш ворога і тепер ти робиш героїчні зусилля: ставиш до війська синів своїх, всім що є у тебе допомагаєш Йому і живиш його. І здобуває військо рідні терени, б'є ворогів твоїх. Але це один кривавий бій мусить винести ти на плечах своїх. І буде це останній бій. Ми запропонували сальшевикам мир. Вони відкинули Його, бо хтять війни, хтать крови, хтать твого поне- волення . Так дай же їм війну. Стань, як один, на захист Батьківщини і викинь босоту за межі землі рідної'. МИ, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Української Народньої Респуб- ліки, Правительство і Вожді Війська (Українського кля- чемо тебе до бою цього. Бо настала рішуча хвиля. Вальшевики готуються до бою, купчатъ війська. Готуйся і ти, Народе Український. Не вір, що розбите військо твоє.Ні, не розбите воно, а збільшене і сильне духом йде вперед на твое визволення. Несе тобі лад і спокій, несе освячений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гордо світять слова: "За волю святую, за землю народню, за Вкраїну Велику". Лиш рідна Влада на землі Українській дасть люду щастя і долю. Весь люд Український розуміє це і радо зустрічає рідне військо своє. Ворогові (Як і чи не подобається меншому?) Державний жидівське населення, широ вітає Українську Владу і, відгукнувшись на дозвіл вільного торгівлі, енергійно взялось за наладження торгівлі, знищеної більшо- биками. З-за кордону вже йдуть вагони краму, солі, нафти. Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багатими збіжжям, цукром. Держави Європи наречті, зрозуміли нас і становлять- ся на шлях названня з нами політичних, торговельних зносин. Во ворог наш, це ворог цілого світу, який несе всьому живому загибель, смерть. Де були щасливі села, де біліли церкви весели з хрестами золотими, де мирний селянин добував свій хліб повсякденний, де велике місто життям кипіло - там більшовик зробив пустелю, руїну, залишив за со- бою плак, стогін. Скиньмося в останнє нещастя наше. Киньмося на ворога, виженьмо. Його з землі нашої, святого кровью синів її політю і почнем нове життя своє, як ти бажаєш. Народе Український. В найскорішому часі буде скликано Народне Пред- ставництво / Народня Рада /. Воно скаже своє слово і утворить життя, коли всяк буде відчувати, що він господарь в своїй краї, що там його воля, його правда. ГОЛОВНИЙ ОТМАН, Правительство і військо Ук- раїни звертаємось до люду її, що стогне під яром чужинським і голосно кличемо до бою. В єднанні сила й перемога . В імені твоєму, Народе Український, ми вима- гаєм від усіх громадян землі нашої повного послуху. Твердою буде десниця наша для тих, хто стане на перешкоді в останній боротьбі твоїй кривавій, хто не допомогатиме армії в святій справі визволення Батьківщини . Співвітчизники наші магнати чи урядуваної із на волю були зроблені державність і зміцнено добрий лад на землі Нашій. Хто не з нами, той проти нас. Хто ж проти нас в святому ділі, най загине . Вперед і хай нам Бог поможе. - Року Голивої 1207 Миропрада Вдя Головний Орляк військ УНР. Командувач Армією Генерал-Майор Данило Коваль Начальник Штабу Армії Генерал-Хорунжий Світлово. Генерал-Офіцер Володимир. Тетяна Баран Тетяна Ульянова Микола Михайлович Текстов. Тевзурко Павло Кропивницький Генерал-Офіцер Пікашко Командир Військ Голова Ради Народних Комісарів України Микола Степанович Шевченко Заступник Голови Ради народних комісарів Внутр. Справ Олександр Кандидат Микола Михайлович Антоновський Володимир Іванович Міністр Генерал-Морганов Галина Регулярний Літ. фронт Відом. Імперат. Народного Бюро - Держава Еней Архипенко Командир 1-го армійського корпусу Генерал-Майор Пільков Краснів Два роки минуло, як Народ Український, на чолі з ДИРЕКТОРІЄЮ, підняв повстання проти ворогів волі своєї і з того часу бореться й досі. Гасло самостійності і незалежності України, що проголосила ДИРЕКТОРІЯ, йдоси сяє, освітлюючи тер- нистий шлях важкої боротьби. За два роки багато полягло в борні, багато зне- вірилось і малодушно опустило руки, але залишилось ядро борців, що поклялись здобути волю Народові Українському і міцно стоять вони на славному пості. Сьогодні, в день другої річниці ДИРЕКТОРІЇ, я ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇН - СЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, з глибоким сумом зга- дуючи всіх полеглих, низько схиляю голову перед беззавітною любов'ю їх до Батьківщини, дякую всім, хто за цей важкий час широко працював на добро Укра- іни, закликаю їх й надалі так же чесно виконувати свій громадянський обовязок і урочисто проголошую не складати зброї доти, доки не вибору Україні повної незалежності, а Народові її повної волі. Хай живе незалежна Україна. Хай живе вільний Народ Український. ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас так швидко відступити на терен Польщі, не сприяли відкриттю представницького орга- на на землі рідній, і ми мусимо зібратись те- пер тут, на чужім терені, аби почути голос самоврядування Громадянства українського, змалкувати його бажання, який і керувався надій в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залаго- джені раніш і які конче потрібно розв'язати, бо від цього валежить скорше осягнення мети, до якої всі ми примуємо Головне завдання наше - зберегти нез- аломність національної держави. Не роспорошитись, а йти вперед з повною вірою і непохитним стре- лінням зробити все, що б добути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своєму пості не задавати позицій за ні яку ціну. Скупчити всі сили національ- ні, сконцентрувати волю свою до певних ак- цій і роспочати в спільному єднанні пляно- мірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одне зусилля, що могло б сприяти виконанню наших завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобут- тя незалежної держави і міцно об'єднавшись в початті національної єдності та державної дисципліни, ми переконані у віт, що східне питання без нас розв'язане бути не може і що Україна мусить бути визнана, як самостійна держава! Додержимо більші непорядки, не підпадаючи стороннім впливам – ми би їх вчинили – цу двої та сам ослаблявши нас, проводячи вже вибробовену разіш але злий- кему і витребування поглиблення тепер лінії УНР, ми зробимо – держава, самі повинні твердо повірити в свою дорвзності, як вірила Польща, як вірять Італія і тоді ця наша свідомість вия- заться в відповозних акціях, які не бу- дуть піпадати стороннім впливам, з яких не буде хитавтв і не буде непевності. І тоді нас будуть шанувати і тоді нас виз- нають.) Сполільно нашої національної дужкої держави падає Коли під час революції ми скинули старі форми, нас називали большовиками, бандитами, злібними тільки руйнівцями, але останні два роки показали, що ми си- ла і будуюча і організуюча і в нами по- роді поташування до нас уваження. Верховну Гекто- не являється аксіомою і реальним факто- ром в Європі. Вони ставаряли Г.Зaintересовання висилам нашої боротьби за Державу Чернігівську Деякі сіри перебуванню з ними. Рада Республіки повинна це зайпереводити Імпірцію і пере- вората в тих чим, сприйняття Уніфікальному Закончення нашої Визвольної боротьби. Але може статися робіт, Коли дані за несприятні обравини, дадете #азію до здійснення по- провленої межі. Рада Республіки, покликана життям до створення консолідації наших сил, по- може українському громадянству, обєдна- нись коло неї, виробити сталу, єдину, мін- сяну волю, результат придушить самі собою. Моральний багаж наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесно- сті і не зраджували своїм союзникам. Ми поклали гекатомби жертв і кладем їх і те- пер. Ми створили осередок, центр, до яко- го приєднується вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого жуть, до якого летять думки в кожного кутка Ук- раїни, від якого чекають спасення. Зв'язок наш з населенням України, не вважаючи на те, що перебуваєм ми далеко за її кордо- нами, ідейно, психольорично трівкий, міц- ний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, Вам певні, Дещо змалі, злика- ся привержено-національною лінією, що увійдеть до воника народного тоді наш робот народу нашого К. Вищим країстом. за для якого ми и мусимо ще більш нала- жити свої сили, аби виступити перед ці- лим світом, як свідома нація, яка бажає одного - спокійного, але самостійного жит- тя, являється залетом позитивних результатів тіз наших зусиль. Не повіря зобов'язує нас творити волю народа. Він вже виріс політично, він ясно уявив все собі, яка влада - своя чи большицька чи старо-ро- сійська - для нього краща, він хоче ладу порядку, карності, але з основу життя свого державного він кладе принципи де- мократичності, він вимагає позаги до прав своїх і що головне, не допустить єдино- личія влади. Як показав історичний досвід спроби накинути народові українському во- ло єдиної людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руй- нували життя, ослабляли опорність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужинців Переходячи до чергових наших завдань я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша - це турба та про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, захистити її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її харчу- вання, забезпечити культурно- освітні потреби, що б вона була фізично і мораль- но здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах. Треба перегляну- ти всю систему військової нашої справи + з боку організаційного і наукового; звер- нути увагу і на переорганізацію централь- них військових установ, використавши для цього-досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробим, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. При цьому треба звернути увагу і на обо- рону держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати жит- тя на Україні. Так само "практично" Законодавчим шляхом повинен стати за лінія, щоб були визначені форми Опіку- вання раненими, каліками, ветеранами. Яуді- вельна ім невної компенсації і інше. Далі йде важке питання про органі- зацію влади і на черзі стоїть перегляд всієї системи нашого державного урядово- го апарату, пристосування його до дер- жавних потреб, перегляд програм і стату- тів кожного Міністерства. Рада Республі- ки поможе це зробити і дасть свої авто- ритетні директиви що до певної лінії, якої повинно триматися Правительство. Треба звернути увагу на окремі га- лузі державного життя, треба розібрати- ся в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з якими б рахува- лась влада, як в взаємовказах автритетної інституції. Трахххххххххххххх Треба поставити на чергу питання земельне, виявити своє відношення до ньо- го і напрямок, в якому його треба розва- зати. Лоча досі і являється чинним зе- мелний закон ДИРЕКТОРІЇ, але ж ми мусимо рахуватися з тим, що український селянин бажає міцної земельної власності і, осо- бливо після больовицьких експериментів. Після твої руки, в які кинули його болтливий елементарність, Так само пишу увагу. Звернути слід на інтереси пролетаріату України Що для нас є пекущим завданням Ідеолог. Здорового Соціалізму Законодавства допомогти пролетаріату піднісись до Кадетської кому фрізинної мараньої вибори Таємни поруч з селянством (Здоровий титиком Держав- ного життя України) не породиться на жадні соціалізації та націоналізації. Економичне життя України звертає на себе велику увагу. Ми маємо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план, підготовчі міри. Звичайно ця певні закони. (З цій справи відо- грає велику роль приватна ініціатива, але, давчи її народний план, ми повинні дбати, аби не було в її бою експлюа- тації народу, але а лише користь для держави. Не можна обміняти і інтересів про летаріяту, яких захочуть виморати від час наші демократичні традиції. Ми по- винні ставитись з великою повагою і поманою до нашого робітництва, якому належати буде одне з перших місць в відбудові економичного життя нашої Батьківщини. Викидаючи гасло диктатури проле- таріяту, бойльшовики утворили диктатуру над пролетаріятом і довели його до тако- го зубоження, до такої матеріальної руйни, так понищили його. (Що для нас саме завдання як можна скорше, коли по- вернемся на Україну, підняти моральне і фізично цю клясу). Не росправу зі збольшовичними елементами робітництва треба переводити, але поліпшити умови праці заопікуватися робітництвом, ут- ворити норми життя його на зразок інших демократичних держав. Інтелігентний пролетаріят, уря- довці наші-тако ж повинні бути заопіко- вані і їх треба поставити в такий стан, що б вони, діти богатої країни, не тер- виконували свої функції в пілі нужди, диверсійно-розвідувальному пра- З інансове становище наше дуже тяж- ке і головним чином від того, що ми за- лишили свій терен. Треба виробити закони для його поліпшення, зроблено певний план фінансової політики, який і ви- конували. Що ж до шляхів України, цього нер- ва економичного життя, то у відбудуванні та перебудові нашого Заштитного ix, проведенні нових залізниць, придбан- ні залізничного інвентаря і т.п. Так само якразно має певну об'ємна вироблену програму, яку прийдеться здійснювати по поволо- женню на Україну. Що до відбудови Церкви українсь- кої то тут також треба план і зробити церковного будівництва: Згодом підберемо їх, щоб не з ній образу думається в Кири Святого Письма перекладені, кадри національ- ног о священства немає і загалом не роз- Молода Церква потребувала б тих тилоргових близь зазано багато церковних сирів, які в пер- Ау, акт Галицька мала себе стара йогоре на церкву, щоб буде розвивати не нове Російська Церква. Зі зміркуваннями доля дивно. Так само зроблено малю в справі з коноплявства. Не перекладені самі ро- Ведері захоплюються нашим еліт Заходу сільські закони, а яких їм не на мали му- двау на само користуватися за браком озброєння переведення колі ікації законів, незабоб- лення нових, як з вагалу права карнов їх і цільно лена відповідних змін у законах, які що- Всебеку з тими змінами, які вибули устаріли і на звичайний умовам сучас- ності та свідомості народу навколо межей не- цього життя. Це справа через будь-яке розпо- чання тепер і користувались в перебудуванні нашого за королем, де можна знати віс- повідні підручники і докладно взаємодоми- тись з чужоземним законодавством, видати збірник законів українських. Треба звернути увагу і на народню освіту в державному масштабі. Велике за- хоплення і глибокий інтерес народу до освіти має підставу видати такий В справі, співпраця з митними начальниками, що на селеного Україну, ми, як відомо, вперше маємо на- шої Національної-Державної громади такий чин шляху, за повноти нашої Загальною Демократістю та даруванням наших націй відносними демок- ратичними. Керуючись самим під чуттям палублення, ми не хочемо, щоб було істотний поділ або плачками в нашій Республіці. До ознаки сильнішого за- кону Національно-персональну автоматичну дарування мешканцям народжених розвитків національних меншин, які в Україні. Про спільноту спілкований працю на добре кроки, що вертяться до державного на уряд-демократичних Засад, забороняємо всім Книжка всіх країн та інших професій України. Затверджуємо ведення всіх барбари та коридори Норми, по яким в радянських Своїм молитви буде на практиці- Кої перевезення чек співпраця з співпрацею всіх громадян Української Республіки. В справі співпраця з іншими на- ціями, що населяють Україну, ми перші стали на шлях, заповіданий нам демократією, і зробили все, що б вони почували себе серед нас не пасинками, а рідними браттями. Рада Республіки мусить навчитися шлях-своєї роботи і зайнятися справами, які повинні бути вирішені в першу чергу Інші спрацювали, наприклад закони, які мають лише теоретичне значення, поки що треба викласти. Рада Республіки повинна розмежувати свої ункції і функції Ради Міністрів, яка, звільнившись від законодавства, мо- мабуть свободніші зайнятися тепер роботою ви- конавчою. В спільному єдинанні законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і корочу лінію, якої нам треба триматися і будем уявляти в себе той міцний осере- док, до якого буде примушена, приєднати- ся і всі незалежні сили, розсіяні по Спільностях різними сторонніми впливами, не тільки не допомагає нам, але часом і вороже спавиться до нас і тим покоює нашій спільній справі. Я не кажу вже про ті елементи еміграції, що забули націо- нальну честь, національні обов'язки і пла- мували себе гаєбними вчинками в той час, як на Україні дилася кровь героїв-мучени- ків. Покійни нашої нації за свій час принесе на них каяття. Згадавши героїв наших, павших за крашу долю свого народу, низько схилимо голову перед беззавітною любов'ю їх до Ватківщини і просимо у них вічного помил- нізм, ми не можемо забувати, по тільки в співжитті з другими народами є можли- вий росцвіт нашої Ватківщини, а особли- во треба звернути увагу на державні обра- зовання Чорноморського Басейну, серед яких ми можемо брати першу роль і, з яки- ми сполучились, будемо мати велике значін на серед держав Європи. Не забудьмо і кольоній наших, що в де- яких державах займають валичезні обшари, творять українське життя, гуртуються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту, підтримати їх всіма засобами. Вони повинні вріяти в нас, як вірити в нас Україна, яка чекає і жде нас, як спасителів від ярма чудніського. Будьмо ж міцні, взявши незломність нашої волі, сконсолідуєм сили свої, сконцентруєм зусилля і тоді ми вийдемо побідниками в важкій бо- ротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського Важаю Вам посвяченої праці. Тоді героїчна бороба нашої армії, до Збройних Крипил свого кровово широкі ламки України, що не зневіряються в їхній хвильові гавва і знешкоджена під дією своєї кривди,- і зараз міцно тримає в своїх труження руках бра- пор Керамленкої України, - вибирається повним усмішком. ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на те- рен Польщі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній, і ми мусимо зібратись тепер тут, на чужім тере- ні, аби Державна Влада почула голос сконсолідованого громадян- ства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Ради Респу- бліки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути за лагоджені раніш і які конче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої ми всі прямуємо. Головне завдання наше - зберегти незаломність національно- державної волі. Не розпорошитись, а йти вперед з повною вірою і з непохитним отремлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своїйому пості і не здавати позицій за ніяку ціну. Скупчити всі сили на ціональні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і роспоча- ти в спільному єднанні планомірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одно зусилля, що могло б сприяти виконанню наших завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобуття невалежної держави і міцно обєднавшись в почувті національної єдності та державної дисципліни, ми зможемо переконати світ, що східне питання без нас розвязане бути не може, і що Україна мусить бути визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам,- хоч би й хвилювим,- що досі часом ослаблювали нас, проводячи вже випробовану раніш, але зміцнену і поглиблену те- пер лінію У.Н.Р., ми здобудемо пошану до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скинули старі форми чужого державного ладу, нас назвивали боля- шовиками, бандитами, здібними тільки руйнувати, але останні два роки показали державам світу, що ми сила і будуюча і орга- нізуюча, і тоді почали вони ставитись до нас уважніше. В ста- новищі такого заінтересовання вислідом нашої боротьби за дер- жавну незалежність, держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і пе- ретворити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої виз- вольної боротьби. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, покликана життям до створення консолідації наших сил, допоможе українському громадянству, обєднавшись коло неї, виробити ста- лу , єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові невдачі та несприяючі обставини, доведе націю до здійснення поставле- ної мети. Моральний багаж наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесності і своїх союзників не враджували. Ми покла- ли гекатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого ждуть, до якого летять думки з кожного кутика України, від якого чекають спасення, а й певні, досить значні. цінності в обсягу культурно-національного життя, що увіходять до вжитку народнього, піднімаючи рівень народа на- шого на вищий щабель. Звязок наш з населенням України, не зва- жаючи на те, що перебуваємо ми за іі кордонами, ідейно, психо- логично трівкий, міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби ви- ступити перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одно- го - спокійного, але самостійного життя, являється порукою по- зитивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний, міцний контакт з народом ми добре знае- мо чого прагне він. Наш народ політично виріс за ці роки визвольної боротьби і під тягарем чужої окупантської влади ро- сійської, чи то деникінсько-врангелевської, чи то большовицької, ясно зрозумів, що тільки своя народня влада забезпечить йому лад, карність і економичний розвиток,- ці підвалини державного життя. В основу життя свого державного він кладе принципи демо- кратичності, він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допустить единолічія влади. Як показав історичний досвід, спро- би накинути народові українському волю єдиної людини завжди тер- піли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйнували жит- тя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужих сил. Переходячи до чергових наших завдань і виключаючи з них ті, вирішення яких законом од 9 грудня відкладається надалі, Я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наше- це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, за- хистити її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її хар- чуванням, забезпечити культурно-освітні потреби, щоб вона була фізично і морально здорова. Треба обовязково перевести переор- ганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів - інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всю систему військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переор- ганізацію центральних військових установ, використавши для цьо- го досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробим, то будемо мати міцний апарат для керу- вання військовою справою, будемо мати готові кадри для майбут- ньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практич- но, законодавчим шляхом розвязати справу заопікування раненими, каліками, ветеранами та уділення їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби Далі йде важне питання про організацію влади, і на черзі стоїть перегляд усієї системи нашого державного урядового апара- ту, пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зроби- ти і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, тре- ба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з якими б ра- хувалась влада, як з вказівками авторитетної інституції. Економичне життя України звертає на себе велику увагу. Після тої руйни, в яку кинули його большовицькі експерименти, ми має- мо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може відо- грати велику роль приватна ініціятивка, але, даючи її певну мож- ливість для праці, ми повинні дбати, аби не було з її боку ек- сплюатації народу, а лише користь для Держави. Так само пильну увагу слід звернути на інтереси пролетаріату України. Ми повинні поставитись з великою повагою і пошаною до нашого робітництва, якому належатиме буде одно з перших місць у відбудові економічного життя нашої Батьківщини. Викидаючи гасло диктатури пролетаріату, большевики утворили диктатуру над пролетаріятом і довели його до такого зубоження, до такої матеріяльної руйни, так понищили його, що для нас є пекучим завданням, шляхом здорового соціяльного законодавства, допомогти пролетаріату. піднятися до належної йому фізичної і моральної висоти та стати, поруч з селянством, здоровим чинником державного життя України. Не росправу зі збольшовиченими елементами робітництва треба переводити, але поліпшити умови життя і праці, заопікуватись робітництвом, утворити норми життя його на зразок інших широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріят,- урядорці наші,- також позинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, діти богатої країни, не тёрпіли нужди, а виконували свої функції в умовинах, як з боку матеріяльного, так і культурно-правового, найбільш сприяючих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином від того, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, підготовити певний план фінансової політики. Що до шляхів України, цього нерва економичного життя, то у відбудуванні їх, проведенні нових залізниць та перебудівлі нашого залізничного тору на вузькоторовий /європейського типу/, придбанні залізничного інвентаря і т.и. так само потрібно мати певну, в деталях вироблену програму, яку прийдеться адійснювати по повороті на Вкраїну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати ясний план церковного будівництва: зокрема подбати про те, щоб всі книги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, щоб кадри національного священства були підготовлені, щоб рядом мір наша молодь Церква позбавилась од того тлетворного впливу, який залишила після себе стара бюрократична російська церква, з її мертвими формами і змістом позбавленим Духа Живого. Особливу ж увагу слід звернути на внесення духа народності в обряди церковні, як і на прищепльвання на- ціонального стилю в будівлі церков українських. В сфері законодавства нашого слід звернути увагу на переведен- ня кодифікації існуючих законів і на вироблення нових, як в обся- гу права карного так і цивільного, в звязку з тими змінами,які відбулися в житті та свідомості народу нашого після пережитої ним соціяльно-політичної революції. Найпильнішу увагу треба звернути і на народню освіту в держав- ному маштабі. Велике захоплення і глибокий інтерес народу до осві- ти є порукою того, що робота державна зустрінеться тут з широкою ініціативою громади. Законодавча і практична праця мусять ці зу- силля громади і держави вєднати в єдине русло національної освіти і виховання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в перші ж часи нашої національно-державної праці стали на шлях, заповіданий нам західньою демократією та старожитніми на- шими вольностями демократичними. Натерпівшись самі під чужим пану- ванням, ми не хочемо, щоб хтось інший почував себе пасинком в на- шій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує можли- вість нормального розвитку національних меншостей, заселюючих Ук- раїну. І до спільної согласованої праці на добро краю, до держав- ного будівництва на щиро-демократичних засадах повинні ми клика- ти всі нації, що заселяють простори України. Завданням Ради Ре- спубліки є виробити ті юридичні норми, по яких в найлежший спосіб можна би було на практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і функції Ради Міністрів, яка, ввільнившись від законодавства, могла би сво- бідніш зайнятись тепер роботою виконавчою. В спільному єднанні законодавчої і виконавчої влади ми знай- демо простішу і коротшу лінію якої нам треба триматись і будем уявляти в себе той міцний осередок, до якого буде примушена при- єднатись здорова частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо ва- бувати, що тільки в співжитті з другими народами є можливий рос- цвіт нашої Батьківщини, а особливо треба звернути увагу на ті дер- жавні завязки, що можуть і мусять увійти в нами в найтісніший кон. такт. Це передовсім державні образовання Чорноморського Васейну, серед яких ми можемо грати першу роль, і з яки- ми сполучившись, будемо мати велике значіння серед дер- жав Європи. Не забудьмо і кольоній наших, що в де-яких державах займають величезні обшари, творять українська життя, гур- туються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний звязок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зро- сту, підтримати їх всіма засобами. Вони повинні вірити в нас, як вірить в нас Україна, яка чекає і жде нас, як спа- сителів від ярма чужоземства. Будьмо ж міцні, виявим невломність нашої волі, скон- солідуймо сили свої, сконцентруймо зусилля і тоді ми вий- дем побідниками у важкій боротьбі за долю України, за до- лю трудящого рідного люду українського, І тоді геройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кровью широкі лани України, що не зневіряючись, хоть хвилево часом і знесприяючись під вагою свого хреста,- і зараз міц- но тримає в своїх стомлених руках пралор незалежної Украї- ни, - вквітчається повним успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну Армію. Згадкою про неї і кінчаю його, схиляючи свою голову пе- ред беззавітною любов'ю її до нашої дорогої Батьківщини, а тим лицарям, що полягли смертю хоробрих за визволення її, проголошуючи вічну память. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її одповідаль- ній праці на благо нашого Народу. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН " лютого 1921 року. ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Польщі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній, і ми мусимо вібратись тепер тут на чужім терені, аби Державна Влада почула голос економільованого громадянства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залагоджені раніш і які конче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми прямуємо. Головне завдання наше - зберегти незломність нашої національно-державної волі. Не розпорошитись, а йти вперед з повною вірою і з непохитним стремлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своїй пості і не здавати позицій за ніяку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і розпочати в спільному єднанні планомірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одне зусилля, що могло б сприяти виконанню наших завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобуття незалежної держави і міцно обєднавшись в почутті національної єдності та державної дисципліни, ми зможемо переконати світ, що східне питання без нас розв'язане бути не може, і що Україна має бути визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам, - хоч би й хвилювим, що досі часом ослаблювали нас! проводячи всю випробовану раніш але зміцнену і поглиблену тепер лінію У.П.Р., ми здобудемо постану до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скинули старі форми чужого державного ладу, нас називали большовиками, бандитами, здібними тільки руйнувати, але останні два роки показали державам світу, що ми сила і будуюча і організуюча, і тоді почали вони ставитись до нас уважніше. В становищі такого заінтересовання вислідом нашої боротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і перетворити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визвольної боротьби. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, покликана життям до створення консолідації наших сил, допоможе українському громадянству, обєднавшись ко- ло неї, виробити сталу, єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на типчасові негоди та несприяючі обставини, доведе націю до здійснення поставленої мети. Моральний багат став наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної несносності і своїх союзників не зраджували. Ми поклали гекатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого ждуть, до якого летять думки з кожного кутика України, від якого чекають спасення, а й певні, досить значні цінності в області культурно-національного життя, що увіходять до вжитку народнього, піднімаючи рівень народа нашого на вищий шабель. Звязок наш з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за її кордонами, ідейно, психологічно тривкий, міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби виступити перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного спокійного, але самостійного життя, являється порукою позитивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний, міцний контакт з народом ми добре знаємо чого прагне він. Наш народ політично виріс за ці роки визвольної боротьби і, під тягарем чужої окупанської влади російської, чи то дєнкінсько-врангелевської, чи то большовицької, ясно зрозумів, що тільки своя народня влада забезпечить йому лад, карність і економічний розвиток, - ці підвалини державного життя. В основу життя -уд і вже ми од утікає маєжерд плявжоп якод вед іннатою -ан од доктяста мною до першої і розуму, іначе і вроду -ан моділена винна звертнів оложат ідмовата в .ешінжву -ереп утіва наявед ито юнкаєб снякад 85 плятород і не відетупити -на терен Польщі, не сприяли відкриття представницького ор- -птнніме винаведаєм ем якиною ми мусимо згоратись тепер тут на -ан синврніх кмонцілку, ідя державне. Влада почута голе сконсолідована. -адея плюк , ілот тентал еком вуїд по лоход юнкалення і он -ан іішедіпоною винна зороб мттяк виємпжоп ,микід упер -оя дешшандабо , уя трудини п надовільний одомодон на роля припала Раді -свяжа ен ,реку мики. Неред унке ацтре ітно досяг їендол, які не мог- -ан едевод , пчилаладо виникваєн за імптен кісавання борінь розвявати бо -від цього з чом тонкаюся личенаї пет, до якої вей ми -наяд нм пламуєбо.Н .Міннял шан жтад биняцаром -.пляуждеє ен вічорове хіола і дгачоен юнеретід пеломність нашої на- -прояте нм .щепалі жі мельканвіткен. Не розпротини, а йти вперед -рав гаттєж бунюки чорьол етпеххим отрежніне зробити все, що б -,атудж оложа до мунімон родовту укранської свобода і вубереність. Міцно -очря дія ,внолтів наявки ооноже і інхує давал позиційба ніяку цину. -ведо я итеон ску линтя в аїтунд .Інтенайві ,лікенепетрувати волю свою до -утняж од аванхіакци і рванкоодаве няйвен буєдаммивілиномірну -пезадв пшня творозь робокуван яксяб ичненмайно. озешнабаї одне зуелля. -еп од ,ет вноцебкає енрній вимоманявлених саведанберас -вітт онрпоскохри венейд іевкняніяєдлі евдоюоаабурая непалежної -влд ас рцібадаєм інтроб бодна винявв Ноту їрнані ойньої единости -утена пдв ,ранеревон отжкапріля піт ми омехх превзенти світ, що ехід -олондо взввд не жилай інноємадіорея медіобулліне редез, мцно Україна му- -непоп сомусобито сталя чатаж, оден ітсомена пероли! Іспе -Додержуючи підрав келеки айдікєв енхинят даччі сторон- -м модосрім винним, ближо сія місцевий кан десяї часом ослаблювали -ня онритілод до зороб ріп. нє ендеди рап о аннівне зажелену і погли- -ую южу меделя мід і лятоюрд .Понаповля якої цинеаїдо себе і виз- -авезетнася конецькод от нр ,іожанівоо клапа іомазнп -ан рояз кият іт ом юдмажде фке .Іор чиптілко-Айбін, які революції, -Нинримоножи вкинули старе едам джою доєвнену Альго, нас навивали -рттях уонар є .Ваджу сто пінкім циндолан і тізь мотеловати, але свого державного він кладе принципи демократичності, вимагає поваги до прав своїх і що головне, не допустити експоліція влади. Як показав історичний досвід, спроби накинути народові українському волю єдиної людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйнували життя ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужинців. Переходячи до чергових наших завдань, я мушу зазначити що перша наша думка, перша найпильніше справа наша це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, захистити її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити культурно-освітні потреби, щоб во на була фізично і морально здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів - інструкторів, як це було у воїх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всю систему військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових установ, використавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми не зробим, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої Української Армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону держави і виробити першу програму, в якому тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично законодавчим шляхом розв'язати справу заспікування раненими, каліками, ветеранами та уділення їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої вивольненої боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади і на черзі стоїть перегляд всієї системи нашого державного урядового апарату, пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів, кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно в цій справі триматися Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Мін- стерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, в якими б рахувалась влада, як з вказівками авторитетної інсті- туції. Після тої руїни, в яку кинули економичне життя України большовицькі експерименти велику увагу повинні ми присвятити йому аби відновити його в найскорший час; для того повинно ви- робити перший план і підготовчі міри. Звичайно, в цій справі може відіграти велику роль приватна ініціятивка, але, даючи їй повну можливість для праці, ми повинні дбати аби не було в її боку експльоатації народу, а лише користь для держави. Так само пильну увагу звернути слід на інтереси пролета- ріату України. Ми повинні поставитись з великою повагою і по- шаною до нашого робітництва, якому належати буде одно з пер- ших місць у відбудові економичного життя нашої Батьківщини. Викидаючи гасло диктатури пролетаріату, большевики ут- ворили диктатуру над пролетаріатом і довели його до такого зу- боження, до такої матеріальної руїни, так понищили його, що для нас є пекучим завданням шляхом здорового соціяльного за- конодавства допомогти пролетаріату піднятись до належної йому фізичної й моральної висоти та стати поруч з селянством здоро- вим чинником державного життя України. Не розправу зі збольшо- виченими елементами робітництва треба переводити, але поліп- шити умови життя й праці, заопікуватись робітництвом, утвори- ти норми життя його на зразок інших циро демократичних держав Інтелігентний пролетаріат, - урядовці наші, - також по- винні бути заопікувані, і їх треба поставити в такий стан щоб вони, діти богатої країни не терпіли нужди, а виконували свої функції в умовах, як з боку матеріального так і культурно- правного, - найбільш сприяючих для інтересів держави. Фінансове становище наше тяжке і головним чином від то- го, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, підготувати певний план фінансової політики. Що до шляхів України, цього нерва економичного життя, то у відбудуванню їх, проведенні нових залізниць, та перебуди- влі нашого залізничного тору на вузько-торовий /європейського типу/, придбанні залізничного інвентаря і т.п., так само по- трібно мати певну , в леталях вироблену програму, яку прий- деться здійснювати по повороті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, – то тут також треба мати ясний план церковного будівництва: в окрема под- бати про те, щоб всі книги Святого Письма й інші книги для церковних слуг були перекладені, щоб кадри національного священства були підготовлені, щоб рядом мір наша Молода Церква повабилась од того тлетворного впливу, який зали- шила після себе стара бюрократична-російська церква, з її мертвими формами і змістом, позбавленим Духа Живого. Осо- бливу ж увагу слід звернути на внесення духа народності в обряди церковні, як і на прищеплювання національного стилю в будівлі церков українських. В сфері законодавства нашого слід звернути увагу на переведення кодіфікації істнуючих законів і на вироблення нових, як з обсягу права карного, так і цивільного, – в звяз- ку з тими змінами, які відбулися в життю та свідомості на- роду нашого після пережитої ним соціально-політичної рево- люції. Найпільнішу увагу треба звернути і на народню осві- ту в державному масштабі. Велике захоплення і глибокий інте- рес народу до освіти є порукою того, що робота державна зу- стрінеться тут з широкою ініціятивою громади. Законодавча і практична праця мусить ці зусилля громади і держави зедна- ти в єдине руслло національної освіти й виховання. В справі веліжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в першій к часи нашої національно- державної праці стали на шлях, заповіданий нам західньою демократією та сторожитніми нашими вольностями демократич- ними. Чатерпівшись самі під чужим пануванням, ми не хочемо, щоб хтось інший почував себе пасинком в нашій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує можливі вість нормального розвитку національних меншостей, заселю- чих Україну. І до спільної зголосованої праці на добро краю, до державного будівництва на широ-демократичних за- садах повинні ми кликати всі нації, що заселяють просто- ри України. Завданням Ради Республіки є виробити ті юри- дичні норми, по яких в найлежший спосіб можна би було на- практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх гро- мадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і функції Ради Міністрів, яка,звільнившись від законодав- ства, могла би свободніш зайнятись тепер роботою вико- навчою. В спільному єднанні законодавчої і виконавчої вла- ди ми знайдемо простішу і коротшу лінію,якої нам треба триматись і будем уявляти з себе той міцний осередок, до якого буде примушена приєднатися здорова частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо забувати, що тільки в співжитті з другими народа- ми є можливий росцвіт нашої Батьківщини, а особливо тре- ба звернути увагу на ті державні завязки, що можуть і му- сять увійти з нами в найтісніший контакт. Це передовсім державні образовання Чорноморського Басейну, серед яких ми можемо грати першу роль, і з якими сполучившись,бу- демо мати велике значіння серед держав Європи. Не забудьмо і кольоній наших, що в де-яких державах займають величезні обшари, творять українське життя, гур- туються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний звязок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту, підтримати їх веїма засобами.Вони повинні вірити в нас, як вірить в нас Україна, яка чекає і щде нас,як епасите- лів від ярма чужинського. Будьма ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолідуєм сили свої, еконцентруєм зусілля і тоді ми вий демо побідниками в важкій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського, і тоді геє ройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кровью широкі лани України, що не зневіряючись, хоть хви- лево часом і знесилюючись під вагою свого хреста, - і за- раз міцно тримаєм в своїх стомлених руках прапор Незалеж- ної України, - вквітчається повним успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну армію Згадню про неї і кінчаю його, схиляючи свою голову перед беззвітною любов'ю її до нашої дорогої Батьківщини, а тим лицарям, що полягли смертью хоробрих за визволення її, проголошуючи вічну пам'ять. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її одпові- дальній праці на благо нашого Народу. Копія. 95 Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Польщі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рід- ній, і ми мусимо вібратись тепер тут, на чужім терені, аби Держав- на Влада почала голос сконосолідована громадянства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Республіки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бути залагоджені раніш і які хоче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми прямуємо. Головне завдання наше -- зберегти незломність національно-держав- ної волі. Не роспорошитись, а йти вперед з повною вірою і з непо- хитним стримлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своєму пості і не здавати позіцій за низьку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрува- ти волю свою до певних акцій і роспочати в спільномо еднанні плано- мірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одно зусилля, що могло б споконвиконанню наших завдань. Блізвивши непохитну волю своєї до здобуття незалежної держави і міцно обєднавшись в почутті національної єдності та державної діс- ципліни, ми зможемо переконати світ, що східне питання без нас роз- езладно бути не може і що Україна мусить бути визнана, як самостійна держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам, хоч би й хвилевими,- що досі часом ослаблювали нас, проводячи все випробовану раніш, але зміцнену і поглиблену тепер лінію У.Н.Р.,ми здобудемо пошану до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скину- ли старі форми чужого державного ладу, нас називали большовиками, бандитами, здійсними тільки руйнувати, але останні два роки позаза- ли державам світу, що ми сила і будуюча і організуюча, і тоді поча- ли вони ставитись до нас уважніше. В становищі такого заінтересован ня вислідом нашої боротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання змінити і перетвори- ти в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визвольної бороть би. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, покликана життям до створення консолідації наших сил, допоможе українському громадян- ству, обєднавшись коло неї, виробити сталу, єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові невдачі та несприяючі обставини, доведе націю до здійснення поставленої мети. Моральний багаж наш великий. Не раз давали ми докази нашої полі- тичної чесності і своїх солеників не зраджували. Ми поклали рекатом би жертву і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за по- міччю, якою ждуть, до якого леять думки з кожного кутика України, від якого чекають спасення, а й певні, досить значні цінності в об- сягу культурно-національного життя, що узіходять до вжитку народньо- го, піднімаючи рівень народа нашого на вищий шабель. Зв'язок наш з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за її корд- нами, ідейно, психологочно трійкий, міцний. І ця оцінка нашої робо- ти, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої си- ли, аби виступити перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного - спокійного, але самостійного життя, являється порукою пози тивних наслідків наших зусиль. Через цей постійний, міцний контакт з народом ми добре знаємо ч о г о прагне він. Нам народ політично виріс за роки визвол- ної боротьби і під тягарем чужої окупантської влади російської, чи то денікінсько-врангелевської, чи то большовицької ясно зрозумів, що тільки своя народна влада забезпечить йому лад, карність і еконо- мичний розвиток,- ці підвалини державного життя. В основу життя сво- го державного він кладе принципи демократичності. Він вимагає поваж до прав своїх і, що головне, не допустить единоліція влади. Як пока- зав історичний досвід, спроби накинути народові українському волю єдиної людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйнували життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужоземців. Переходячи до чергових наших завдань і виключаючи з них ті, вирі- шення яких законом од 9 січня одкладається надалі, мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа нами це турбота про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, залишити її від сторон- них шкідливих впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити куль- турно-освітні потреби, щоб вона була фізично і морально здорова. Треба безпаково перевести перерганизацію її, для чого використати чудових консультантів-інструкторів, як не було у всіх державах на перших ступенях їх самостійного життя. Треба переглянути всю си- стему військової нашої справи з боку організаційного, звернути ува- гу і на переорганізацію центральних військових установ, використав- ши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми не зробим, то будемо мати міцний апарат для керування вій- ськовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Дер- жави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично, законодавчим шляхом роз- вивати справу залікування раненими, каліками, ветеранами та уділен- ня їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Алі іде важке питання про організацію влади, і на черзі стоїть перегляд усієї системи нашого державного урядового апарату, присто- сування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожно- го Міністерства. Рада Республіки неможе не зробити і дасть свої ав- торитетні директиви, що до певної лінії, якої повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба ро- зібратися в тому бачилі, який приймали кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з якими б ракувалась вла- да, як з вказівками авторитетної інституції. Економичне життя України звертає на себе велику увагу. Після тої руйна, в яку кинули його бельговицькі експерименти, ми маємо відно- вити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може відіграти велику роль приватна ініціатива торговельно-промислових кол, але, маючи її певну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було з її боку експлі- тації народу, а лише користь для Держави. Селянство, цей головний свій чисельність чинник України, по- винно притягати особливу увагу Ради Республіки, яка заопікується не тільки піднесеним його культурного рівня та організації, але очевид- но підготовить і ряд мір державного матиабу в обсягу земельної полі- тики, які сприятимуть в найбутньому переведенню земельної реформи. Зазначені міри мають переслідувати економичний добробут і забезпечення на політичному впливу на державні справи селянства, як найголовній- шої частини нашого населення. Так само пильну увагу слід звернути на інтереси пролетаріату і ремісників України. Ми повинні поставитись з великою повагою і пома- ною до нашого робітництва, якому належить буде одне з перших місць у відбудові економичного життя нашої Батьківщини. Викладаючи гало диктури пролетаріату, бельговики утворили дикта- туру над пролетаріатом і довели його до такого зубоження, до такої матеріальної руйни, так понизили його, що для нас є пекучим завдан- ням, шляхом відрового соціального законодавства допомогти пролетарія ту піднятися до належної йому фізичної і моральної висоти та стати поруч з селянством здоровим чинником державного життя України. Не розправи зі зволоженими елементами робітництва треба переводити, але поліпшити умови життя і праці, заопікуватися робітництвом, утво- рити норми життя його на зразок інших широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріат,- урядовці наші,- також повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, діти бога- тої країни, не терпіли нужди, а виконували свої улки в умовах, як з боку матеріального так і культурно-правного, найбільш сприяв- чих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином від того, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, під- готовити певний план фінансової політики. Що до шляхів України, цього нерва економичного життя то у відбу- дованню дванню їх, переведенні нових залізниць та перебудівлі нашого залізничного тору на вузько-торовий /європейського типу/, придбанні залізничного інвентаря і т.п. так само потрібно мати певну, в деталях вироблену програму, яку прийдеться здійснювати по повороті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати ясний план церковного будівництва: зокрема подбати про те, щоб всі книги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, що кожд національного схампенства були підготовлені, щоб рядом мір ншка молодая Церква поставилась того тлетворного впливу, який залишили після себе стара бюрократична російська церква, а її мертями формами і змістом поваблення духа живого. Особливо у взагалі слід звернути на внесення духовної народності в обряди церковні, як і на приєднання національного стилю в будівлі церков українських. В сфері законодавства нашого слід звернути увагу на переведення юридичних істнуючих законів і на вироблення нових, як з обсягу праці карного так і цивільного, в звязку з тими змінами, які відбулися в житті та свідомості народу нашого після пережитої ним соціально-політичної революції. Найпильнішу увагу треба звернути на народню освіту в державному мистабі. Велике захоплення і глибокий інтерес народу до освіти є по-ркко того, що робота державна зустрінеться тут з широкою ініціативою громади. Законодавча і практична праця мусять ці зусилля гремади і держави єднати в єдине русло національної освіти і виховання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, ми, як відомо, в першій час нашої національно-державної праці стали на них, заповіданням західньою демократією та старосвятними нашими повнностями демократичними. Натерпівшись самі під чужим навчанням, ми не хочемо, щоб атось інший почував себе насиком в нашій Республіці. Закон про національно-персональну автономію гарантує можливість нормальної розвитку національних меншостей заселеннях України. І до обмеженої сопласованої праці на добро краю, до церковного будівництва на широ- демократичних засадах повинні ми кликати всі нації, що за- сповідь простори України. Завданням Ради Республіки є виробити ті юридичні норми, по яких в найлегшій спосіб можна зі судом на практиці повести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і функції Ради Міністрів, яка, здійснившись від законодавства, могла би своєрідним залятись тепер роботою виконавчою. В спільному єдинні законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і коротшу линію, якої нам треба триматись і будем уважати з себе той мілий осередок, до якого буде примушена приєднатись здоровча частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не модемо забувати, що тільки в співжитті з другими народами а зокрема з народом прияз- ним нам польщі є можливий розвиток нашої Ватьківщини, а особливо трезвернути увагу на ті державні зав'язки, що модуть і мусять увійти в самі в найтіснішими контакт. Це переловсім державні образовання Іор- нядорського Басейну, серед яких ми можемо грати першу роль, і з якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудьмо і кольонії наших, що в деяких державах займають великі чени обшари, творять українське життя, гуртуєтьсяся в національні организми. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту підтримати їх всіма засобами. Вони повинні виритись нас, як вірить в нас Україна, яка чекає і ще нес як снасителів війрма чужоземського. Будьмо ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолідуємо сили свої, сконцентруємо зусилля і тоді ми вийдем посідниками у важкій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського, і одні геройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кров'ю широкі лани України, що не зневірялись, хоть хвилево часом і заспіллючись під вагою свого хреста,- і зараз міцно тримає в своїх стмленних руках прапор незалежної України, - вквітчається повним успіхом почав своє слово вгадкою про нашу славетну армію. Згадкою про не і кінчай його, скликаючи свою голобу перед беззавітною любов'ю до нашої дорогої Ватьківщини, а тим личарям, що полягли смертю хоро] брих за визволення її, проголошуючи вічну пам'ять. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її однодвідальній праці на благо нашого народу. ПЕТЛЮРА /Р. В./ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТДІЛНА ВІДОМ У. Н. Р. 3 лютого 1921 року З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ СИНІЙ УКРАЇНІ. До Вас, завзятих борців, що напружуєте останні зусилля, оберігаючи рідну-хату від ворога, до Вас, що перед цілим світом вкрили себе славою, обороняючи свою Батьківщину, до Вас дорогих братів,-буде одне слово моє: Кати наші-большовики скрізь поширють чутки, що будь-хто українські новотанці нищать Єврейське населення. Головний Отаман Українського Війська, не вірю цьому, не вірю, бо знаю що народ Український, який, утиснений грабіжниками-завойовниками, сам не може утисняти народу другого; що так само страждає від большовицького панування, як і він. Гляньте довкола себе, придивіться уважно і Ви побачите, що не тільки селянство, а й робітники, і міщани, і торговці, одним словом, все, що є на Україні живого і чесного - сторне під яром комуністів. Всіх, хто звик заробляти свій хліб чесною працею, чи своїх рук, чи розуму-комуністи хочуть загнати, як робочу худобу до однієї "борди" - комуни. Єврейське населення - дрібні торговці, та ремісники, що, як і всі трудячі, заробляє кусок хліба своєю працею, також скривджене і пограбоване большовицькими п'ядками. Драм з крамниць торговців, інструмент і верстати у ремісників відбираються для комуни. Хіба ж це не розорення для хліба к, загибаючи в голоду, пограбоване єврейське населення може радити грабіжникам - большовикам? Ні. Єврейське населення так, як і Ви селяне, жде - не - діждеться визволення від комуністів - грабіжників. Коли Ви зустрінете серед комуністів євреїв, пам'ятайте, що вони для свого народу таких запроданих - Кайни, що забули віру і закони батьків своїх, як і діти з наших зрадників, що пристали до комуністів; і несправедливо було б складати вину за всіх на весь єврейський народ. Я знаю, що таких запроданих від цуралася чесна єврейська громада; і коли Ви звернетесь до свого народу піднімайтеся більшовикам, які допоможуть Вам знайти і покарати їх. Я певен, що Ви це добре розумієте, і що не Ви переслідуєте і нищите єврейське населення, а нищать його самі большовики та ті-бандити, які при комуні розплодилися по нашій землі. В своїй боротьбі з нами народом большовики не гидують ані брехнею, ані підкупами: на награбоване чуже золото вони, розіславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких ганьблять нашу святу справу, - визвольний рух нашого народу, малюють його, як бандитський, погромний і на кожній сторінці кричат про єврейські погроми, які ніби-то чинять українські повстанці. Робітництво і селянство де - яких держав Європи, що це не бачили на власні очі большовиків, мають їх за народолюбців, і вірять наклепам на українських повстанців і до нашого визволь- ного руху відноситься підозріло. Лише по великих наших зусил- лях потроху починають переконуватись тенер, що бандити не ми, а самі большовики. Тяжко мені чути цю большовицьку брехню про Вас, брати - селянєї колиб серед Вас завелась яка паршивая вівця, що пля- мує усіх Вас ганебними бандитськими вчинками, - мусите вики- нуть її з Ваших рядів, негайно! Як Головний Отаман Війська Українського, я наказую Вам, большовиків-комуністів і інших бандитів, що роблять погроми та нищать населення, карати безпощадно, і як один стати в обо- рому бідного змученого населення і через Ваши військові суди розправлятися з бандитами негайно. В скорому часі я повернуся з Українським військом і Урядом на Україну, і ті, що шкодили нашій справі, приставали до пов- станців для грабунків і погромів, будуть суворо покарані по законах військового часу, як зрадники нашого народу та при- служники ворога. Для то сердечно зустріть, яку правдиво єврейська кнесяння при поверненню нашого війська на рідну територію в минулому році; ті слова і слови, яки- ми єврейське кнесяння провадило відступаюче наше військо, і той знак, який очолив єврейське кнесяння перед новою бойовицькою; ті деятки тисяч євреїв, що потягнулися за нашим військом, тільки звід бойовицької навали, і що тут, разом з нами на будинні ділять нашу долю в мирість наши- ми чудовими,- все це переконано цілий світ, що Богдати не ми, а самі бойовицьки. До Вас, завзятих борців, що напружуєте останні зусилля, обережаючи рідну хату від ворога, до Вас, що перед цілим світом вкрили себе славою обороняючи свою Ватківщину, до вас дорогих братів буде оце слово моє. Кати наші – більшовики скрізь поширюють чутки, що буцім то українські повстанці нищать єврейське населення. Я, Головний Отаман Українського Війська не вірю цьому, не вірю, бо знаю нарід Український, який, утиснений грабіжниками – завойовниками, сам не може утисняти народу іншого, що так само страждає від більшовицького панування, як і він. Гляньте дозвола себе, придивіться уважно і ви побачите, що не тільки селянство, а й робітники, і ремісники, і торговці, одним словом все, що є на Вкраїні живого і чесного, стотне під ярмом комуністів. Всіх, хто звик заробляти свій хліб чесною працею чи своїх рук, чи розуму, комунисти хтять загнати, як робочу худобу, до одної обори – комуни. Єврейське населення – дрібні торговці, ремісники та робітники – що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також ж скривджене і пограбоване більшовицькими порядками. Крам з крамниць торговців, інструмент і варстати у ремісників відбирається для комуни. Хиба ж це не розорення для єврейського населення? Хиба ж, загибаючи в голому, пограбоване єврейське населення може радіти грабіжникам – більшовикам? Ні. Єврейське населення так, як і ви, селяне, жде, не діждеться визволення від комуністів-грабіжників. Коли ви зустрінете серед комуністів євреїв, памятайте, що вони для свого народу такі ж запроданці – кайни, що забули віру і закони батьків своїх, як і ті з наших зрадників, що пристали до комуністів; і несправедливо було б складати вину за них на весь єврейський нарід, як неможливо-складати вину за наших зрадників – комуністів на весь український нарід. Я знаю, що таких запроданців відчурувалася чесна єврейська громада і яко зрадників свого народу плямувала їх. Я певен, що ви це добре розумієте і що не ви переслідуєте і нищите єврейське населення, а нищать його самі більшовики та ті бандити, які при комуні росположилися на нашій землі. В своїй боротьбі з нашим народом більшовики не гидують ані брехнею ані підкупами. На награбоване чуже золото вони, розіславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких гань- блять нашу святу справу - визвольний рух нашого народу, малюють його, як бандитський, погромний і на кожній сторінці кричать про єврейсь- кі погроми, які ніби то чинять українські повстанці. 'Робітництво і селянство де-яких держав Європи, що це не бачили на власні очі більшовиків, мали їх за народолюбців, вірили наклепам на українських повстанців і до нашого визвольного руху відносилися підозріло. Але та сердечна зустріч, яку проявило єврейське населення при поверненню нашого війська на рідну територію в минулому році, ті слобози, якими єврейське населення провожало відступаюче наше війсь- ко і той жах, який охопив єврейське населення перед навалою більшо- виків,ті десятки тисяч євреїв,що потягнулися за нашим військом,ті- каючи від більшовицької навали і що тут, разом з нами, на чужині ді- лять нашу долю і мріють нашими мріями,- все це переконало цілий світ,що бандити не ми, а самі більшовики! Тяжко мені чути що більшовицьку брехню про вас,брати-селянє, і коли б серед вас завелась яка паршивая вівця,що плямує усіх вас га- небними бандитськими вчинками, мусите викинути її з ваших рядів,не- гайно. Як Головний Отаман Війська Українського, я наказую вам: більшо- виків - комуністів і інших бандитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно і як один стати в оборону біх- ного змученого населення і через ваші військові суди розправлятися з бандитами негайно. В скорому часі я повернуся з Українським Військом і Урядом на Україну, і ті, що шкодили нашій справі, приставали до повстанців для грабунків і погромів, будуть суворо покарані по законах війсь- кового часу, як зрадники нашого народу та прислужники ворога. Перегора Головний Отаман війск Української Народної Республіки 18. березня 1920р. Справка. Передавайте з руки до руки, в житті в глибокому селі в селянській -нас Німця як важко було, навпаки, але не отх , хт і утім .втомлені якій сам десять вдома мі одудь ан .Ін .САЛАН ЗАГАДКА ПОВЕРНУЛА ВЗЯТИЙ КРАЄВИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ по повстанським військам Української Народньої Республіки. .мов од азеттівоч од нь Чотири роки большовики обіцяють утворити рай на землі. Чотири роки обманюють народ. Але не раз у раз за гарними словами таких гарні думки і діла. Чотири роки большовицького раз зробили своє діло. Не потрібно аж раз розказувати ні селянину, ні робітнику, ні працюючому інтелігентові про те, чого хотять большовики, що таке комуня, як большовики будуть свою "робітничо-селянську" владу. Своїм пануванням большовики доказали хто і чого вони хочуть, що роблять і до чого готуються. Війна без кінця, мобілізації, рекві "зіції "такий рідного вдярства." назвіть не свідомим розкрились очі.) Перетерпілий від звучання над собою, народ більше не вірить червоним катам, народ готується до бою. Не тільки на Україні, але у всіх кінцях бувної Росії хвиля народнього гніву підіймається до Священного ступеня. Наближається буря, яка змете раз на завжди ка- тів в лиць землі. Уже чується наближення бурі. Повстання проти большовиків у Кропивниці, в Петербурзі, в Москві, в Сибірі і по ин- чих містах і країнах, ясно дає знати, що підходити кінець пану- ванню большовиків, надходить кінець мукаам народу. Це дитують большовики, заливаючи кров'ю пожежу повстань, зірні ім китаїці та каторкане, ще боронять своїх нанів. Але як не могли чотири роки тому назад оборонити царя хандари, а гетьмана - кара- телі, так не можуть стримати народ, наймити Леніна та Троцького. Готуємося ж до останнього рішучого бою. Мусимо стати, як один до нього. Мусимо стати до бою організо- вано, скувавши себе залізною дисципліною. Мусимо пам'ятати, що тому, хто не стане до боротьби проти гно- бителів разом з нами, не повинно бути місця на Українській землі. Провадиться зараз велика підготовча праця по організації майбут- нього повстання. СЕЛЯНЕ, РОБІТНИКИ, ІНТЕЛІГЕНЦІЯ. Всім Вам місце серед борців за загальну волю. Їдіть до праці. Ве- ріть на замітку всіх хто боронить больновиків, беріть на за- мітку і тих, хто не помагає бороться, але живе на нашій зем- лі, не буде їм місця серед нас після перемоги. Коли вся підготовча праця кінчиться ВИДАНИЙ БУДЕ НАКАЗ, про повстання, де буде сказано, що й кому треба робить, а не- ки по готуйтесь до бою. Ні одного неорганізованого вибуху. ЧЕКАЙТЕ НАКАЗУ. ГОЛОВНИЙ ОТДІЛ ВІЛЬСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, СИМОН П. Е Т Д Р А. Начальник Штабу Ірко ТЕТИШИН. 12 березня 1921 року. Передавайте з рук до рук, з хати до хати, а села в село. Грамотні передавайте неграмотним. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ГОЛОВНЕЮ ГОЛОВОЮ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧОМ НА ХVIII ПЛЕНАРНІЙ РАДІ РЕСПУБЛІКИ 25 БЕРЕЗНЯ 1921 РОКУ. Світла Радо! Правительство У.Н.Р., промовляти нині іменем якого висока честь і велика одповідальність припала мені, перед тим, як приступити до реальної роботи, вважає за свій обов'язок подати під високу розвагу Світлої Ради Республіки свої міркування що до загального напряму і характеру його діяльності. Правительство твердо стоїть на тих принципах, які скристалізувалися в складному процесі відбудови нашої державності і за краєугольний камінь своєї діяльності визнає нині зазначені основи: Самостійність У.Н.Р., парламентарний лад, та демократичний устрій рівноправності всіх національностей, що живуть на Україні, на підставі істнуючих законів; забезпечення основних інтересів робітничих і селянських мас; ту засаду, що земля має належати трудовому селянству, й той принцип, що єдиним державним центром У.Н.Р. являється центр, в державній системі якого мають своє місце Рада Республіки, як зверхній орган народньої влади, і СИМОН ПЕТЛЮРА, як Голова Держави в даний момент. Виходячи з цих основних засад, правительство не подаватиме зараз детального програму своєї діяльності, вважаючи, що деталі часто дуже важні й точно сформульовані кожним Міністром в обсягу своєї діяльності, знайдуть собі місце і розвивання в процесі роботи в тісному контакті з Радою Республіки. Парламентарно-діловий принцип складання кабінету дає певність, що правительство і Рада Республіки знайдуть завжди спільну мову. Маючи на увазі правильний і безперервний розвиток державної роботи на нашій території і опрацювання тих надій, які зв'язує з нашим переходом на рідні те- рени все населення України без різниці класів і національностей. Правительство вважає за необхідну умову успіху його роботи в найтіснішому контакті з Радою Республіки-дисциплінованість цієї роботи і плиномірність. Зоставляючи на боці все дрібне, ми маємо в першу голову вирішити негайно і посилідньо основні кор- динальні питання нашого державного життя. Отже, відносачи ви- яснення деталів до самого процесу спільної роботи, потрібні для успішності якої умови я зазначив вище, правительство подає нині самі лише загальні вихи в двох сферах життя нашого державного організму внутрішній і зовнішній. В першій сфері життя-внутрішній ми маємо перед со- бою два комплекса завдань: 1/ Організаційного характеру завдан- ня тут, на чужині; 2/ заходи, звязані з прискоренням нашого по- вороту на рідну територію і в підготовленням відповідного грун- ту для цього, а разом з тим, і для по змозі швидкого налагоджен- ня нормального життя на Україні, що знаходиться нині під воро- жою окупацією. В першій половині цього завдання-організаційні за- ходи тут, - ми вважаємо за свій обовязок перш за все додати всіх сил, все зробити для нашої героїчної армії для того, щоб задовольнити її потреби, як матеріальні, так і духовні, і вмиц- нити її, як аполитичне, але свідоме своїх національно-державних обовязків, дисципліноване, регулярне, на зразок європейський, військо. Близько до серця приймаючи інтереси і долю козаків на- ших, Правительство вище заходів, щоб забезпечити відповідним способом інвалідів, поранених і хорих і щоб встановленням від- повідних нагород одзначити героїв і задовольнити всіх козаків, хто взяв участь в низвольній боротьбі, в першу чергу землею. Трудна це річ, надто в тих умовах, в яких ми перебуваємо, але правительство полегшення її нормального розвивання бачить в то- му, що зараз істнує Вища Військова Рада, цей мозок Армії, орган її сконсолідованої думки, і в тому, що в рядах своїх правитель- ство має Військового Міністра, який відповідає за всю військову справу і який поєднує в своїй особі обовязки Військового Міністра в урядом Командуючого Армією. У цьому, в порозумінні цих чинників, гарантія і правильного ходу, теоретичного розроблення всіх проблем військових і своєчасного поставлення на чергу дня всіх потреб прак- тичних. Далі велику вагу прив'язує правительство до нашого центрального урядового апарату, в значній мірі випробованого на тяжкій роботі й пересіяного по частини на густе сітко всього того, що довелося йому пережити. Збереження цього апарату, його удосконалення, його пристосування до вимог данного моменту, підготовування до розвернення відповідним способом на нашій території, а поки що створення певних нормальних умов життя і праці - все це творитиме собою предмет постійного пекування Правительства. Що торкається до другої половини завдання роботи на теренах окупованих ворожою силою, серед нашого народу, що в тяжкій неволі большевицькій не тратить сили духу, виступаючи з активним протестом, і всі надії свої на нас покладає, на нас сподівається, що торкається роботи серед і для народних мас, джерела нашої сили і певності, то тут Правительство за найперший свій обов'язок вважа- тиме: встановлення найтісніших звязків з Україною, надання їм, цім звязкам, регулярного характеру, далі підготовування відповідного грунту серед населення для нашого повороту і нарешті - і це найголовніше - ряд заходів і мір тісно звязаних з подередньою діяльністю в цим напрямку Уряду, які мають урегульовати керування народніми рухами і ввести їх в певні береги і направити і далі що могут- но течію на лотоки нашої державності, щоб ні одна кралия крові народньої не пролилася марно! Але повернутись до дому і удержатись там ми зможемо тільки годи, коли прийдемо в готовим апаратом і розпочнемо роботу по відбудуванню нормального життя України по певному шляху. Тому Правительство разом з вищезазначеними заходами і поруч з теоретичним розробленням питань нашої державності намічає уже зараз цілу низку підготовчих мір. Констатуючи факт перетворення етнографічної ма- си в свідому націю, що являється найціннішим результатом доте- перішньої тяжкої і багатої на жертви, - на жертви, перед якими я в даний момент іменем Правительства скликаю чоло, - багатої на жертви 'боротьби за нашу державність. Правительство великої ваги надає самій основі її, тієї державності-українській кул- турі. Тут Міністерство Освіти, продовжуючи далі свою роботу, предложить Раді Республіки конкретні законопроекти, які мають зміцнити на принципах демократичних самі підвалини духовні Республіки, витворюючи певні норми виховання й освіти поколінь свідомих громадян У.Н.Р.; сприяючи одночасно на ґрунті нашої державності вільному культурному розвитку всіх національних меншостей України). В сфері життя церковного, яке де далі набуває все більш й більш значення, ставлячи на перше місце церкву ки- ву, в цій сфері правительство непохитно стоїть на принципі ав- токефалії церкви української і йтище далі до її осягнення. Міністерство Справ Внутрішніх, як і все Прави- тельство, високо ставлячи ініціативу й самодіяльність всіх державно настроєних елементів населення, бажаючи притягти до активної державної роботи всі елементи без різниці класів й національностей, Міністерство це вестиме роботу свою в напрям- ку притягнення до одбудування державного життя населення на місцях, починаючи з самого низу, й вважаючи його, це населення активним, безумовно потрібним, користним чинником в одбудуван- ні держави. Найближчими своїм завданням ставлячи забезпечення ладу й спокою, створення гарантій праводержавного устрою, Пра- вительство матиме всіх заходів, використаючи досвід минулого, щоб створити організований твердо апарат народнього безпечен- ства. В обсязі діяльности Міністерства Народнього Го- сподарства, перед яким стоїть велика робота по, так мовити, ма- теріалізації попередніх заходів наших економічного характеру Міністерства Закордонних Справ і інших на чужині, заходів, про які ми говоритимемо в зв'язку з другою сферою нашого життя державного - зовнішньою, от в обсязі Міністерства Народнього Господарства Правительство вживе підготовчі міри, які твердо спираються на принципах виробованих самим життям; а саме: Правительство як і попереднє, так і нинішнє твердо стоятиме на переведенні в дійсність основ вільного торгy. Далі воно вживе відповідних заходів для урегулювання справи торгy зовнішнього і, проводячи далі раз намічену це давніше політику економичну, дбатиме про те, щоб підтримати сільсько-господарську промисловість, в першу чергу цукрову. В своїй діяльності Міністерство Народнього Господарства визначне місце одводить приватній і громадській ініціативі й засобам до відбудови зруйнованої промисловості, дрібної й великої, а також підтримає ремісничу працю, щоб вона могла розвиватись органічно при найбільш сприятливих умовах. Вважаючи кооперацію визначним чинником національним і економичним, чинником, на житті якого негативно відбилися умови окупації з одної сторони й еміграції з другої, Правительство одводить йому відповідне місце в процесі налагодження життя нашого на підвалах, що сонадають в засадами нашої державності. І тому йтиме до того, щоб переревізувати, тобто переглянути, дотеперішнє наде становище шляхом урегулювання відносин між державою й цим важним чинником економичного й національного життя. Налагодження народнього господарства не можливе без одбудови транспорту, де перед Правительством стоїть великої ваги й не меншої трудності завдання. В даний момент скажу коротко: вважаючи транспорт за основну окновлення нашого державного економічного життя, Правительство зестиме далі підготовчу роботу Міністерства Шляхів в напрямку реальному, який розпочало попереднім кабінетом, і з яким зазнайомлені Члени Високої Ради Республіки. Всі ці заходи тісно зв'язані з нашим становищем фінансовим і мірами до його поліпшення й урегулювання. Тут вдячні собі справу неймовірних труднощів, які стоять перед нами, Міністерство Фінансів дбаєме про реформу системи податкування прямого і посереднього, якої вимагає зміна всієї економічної кон'юнктури, про встановлення де-яких монопо- лій, не порушуючи принципів вільного торгy, про урегулювання емісії і заключення зовнішніх позичок. Але Правительство вживаючи всіх тих заходів, глибоко переконано, що доти не можна буде оздоровити взаємі нашого фінансово-економічного життя і покласти певні підвалини розвитку народнього добробуту, доки не ввійде знову в обіг та масса міліардов грошових знаків, яка лежить схована у людності. Тому на Міністерство Фінансів разом з іншими зацікавленими відомствами возлагається в першу чергу, знайти шляхи, будучи яких ми, економичне життя, пустивши в обіг діяль- ний ці збереження народні. Бже все це, всі ці міри одновленню господарсько го життя України і сотворенню нормальних умов його розвитку, все це стоїть в тісному і нерозривному зв'язку в заходами Правитель- ства в сфері зовнішньої політики. Наша закордонна політика, осн вана на бажанню нашому життя в згоді з сусідами і яклички Украї- ну в систему господарського життя Європи, має тепер примувати до зацікавлення порядкучих чинників світової політики справами України та реальної допомоги їй. Зруйноване господарство Украї- ни вимагає заложення в справу відбудови його великих капіталів, великих фахових сил і технічних матеріалів - і це повинно бути куплено навіть дорогою ціною, а тому правительство має поробити показані заходи до розкриття перспектив для промислової, фінан- сової та торгельної ініціативи на Україні певних держав і організацій Європи. В звязку з цією роботою Правительство уважає за конче доцільне в окремому законодатному акті зазначити, що держава наша приймає на себе відповідальність за борги бувшого Російського Уряду, в частині, яка припадає на нас і буде визна- чена тим актом. Україна піде в своїх міжнародних відносинах шля- хом все два роки повзаченої орієнтації і маючи певні посередні державні чинники для включення її в орбіту політики великих держав, буде і далі стояти на суті договорів заложених до цьо- го часу, дбаючи про зміцнення їх та поглиблення і корективи, які виникаються новими обставинами, що утворилися й будуть утворені нашою органічною роботою та співзучим народним ру- хом могутнім на Україні. Разом з тим ракуючи на широку поміч Держав Євро- пи, в формі допомоги фінансової і технічної та інструкторської і шукуючи її тепер та реалізуючи в відповідний мент, Правитель- ство не може одначе стати на цих запрошен чужої, збройної си- ли для заведення ладу і нізволення України та такої платні за допомогу, яка порушила б принцип державної незалежності У.Н.Р. Гарантією самостійної української політики явля- ється на думку Правительства об"єднання активних демократич- них противобольшовицьких і політичних організацій, які власни- ми силами підважуть велику спільну акцію військову на тере- нах бунної Росії та політичну в Європі і покладуть в цій спіль- ній боротьбі основи майбутніх своїх відносин для гарантії ми- ра й вільного розвитку продукційних сил та культурної творчо- сти на Сході Європи. Тому робота Правительства в міжнародній політиці піде шляхом широкої пропаганди ідеї необхідності рішення проблеми Сходу Європи, способом закріплення державної незалежності новоповсталых держав, їх визнання в боцку керуючих чинників світової політики, їх спільної акції, шляхом вияснення і під- готовки майбутніх відносин і визначної ролі України, як голов- ного чинника відродження Сходу Європи. Члени Світлої Ради Республіки Правительство ви- разно упливе собі ті великі труднощі, які стоять перед ним, ту нельність перспектив в зв'язку з загально-політичною кон'юнкту- рою, при якій воно мусить розпочати свою діяльність. Правитель- ство почуває, що завдання може перевищує його сили. Але не вважаючи на це все, воно не могло одмови- тися од того, щоб взятися до вирішення вищезазначених завдань. Його спонукало до цього почувти обов'язку перед Республікою, яке не дозволило проволікати з часом, доки на на- ше місце прийдуть і достойніші і вдаліші. Далі привело нас сюди, до взяття на себе тяжкого обов'язку Першого Парламентарного Правительства України, при- вела нас до цього віра, віра незломна в кінечну перемогу нашої державності, віра, що спирається на об'єктивних непереможних даних. Форми життя, які насичаються окупаційною владою україн- ському народові, абсолютно цим народом не прийнятими в мотивів, як політичних, так і могутніх економічних і культурно-національ- них. Ці форми падають і швидуть навпевно. Одновлення нормального народнього життя на всьому Сході Європи неможливе без нас і тільки в нами, в нас і через нас порятунок. Наше завдання тільки знайти ті шляхи, якими ми можемо прискорити цей процес визволення, одбудування У.Н.Р., приведення люду на Сході Європи, ожиллення там культурно-еко- номічного життя, а разом з ним і унормовання всього життя Ев- ропи. От, Панове, це почувти обов'язку, ці віра незломна дозволила нам взяти на свої плечі цей тягар важкий, що отно- відальність велику і перед Вами і перед мільйонами населення України. Ми зважилися на це і тому, що серед цієї темної но- чі заворілк немаєні вори провідні. Це -консолідація всіх жи- вих, творчих сил нашого народнього організму коло єдиного за- конного центру Української Держави, за яким стоїть преемствен- ность влади і традиції У.Н.Р. на чолі з Головою Директорії СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ, це консолідація являється гарантією успі- ху для досягнення основної мети МІЦНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇН СЬКОЇ. Це те, що ці консолідації прийшла конкретні форми: ми ма- ємо Раду Республіки, які авторитетними назвками в своїй висо- начній роботі мусить керуватись Правительство. Подаччи вищевазначеній плин діяльності Правительст ва, в самих загальних рисах, під шоку розвагу Світлої Ради Ре- спубліки, я маю за честь іменем Правительства залити, що тіль- ки в тісному контакті з Радою Республіки і тільки можчи за со- бою довірря Ради Республіки, малиме змогу Правительство негай- но процитувати до реалізації зазначених заходів на благо всієї Отчизни нашої. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.ПРОКОНОВИЧ /в.р./ Засунин: Голова Р.П.М. і Міністр Держцій Лівийський, /в.о./ " " " " і Міністр Закордонних Справ Піковський, /в.р. " " " " Міністр Внутрішніх Справ Вілікський, /в.о./ Міністр Військових Справ і Командуючий Армією Омелченко-Павленко/в. Міністер Земельних Справ Козелевський, /в.р./ " " Народного Господарства Пищук, /в.р/ " " Цлех і Імовідно /в.р./ " " Здоров'я і Опікування Липа, /в.о./ " " Праці Садовський /в.о./ " " Всесвітніх Справ Красний /в.р./ " " Без теки Стамновський, /в.о./ Керуючий Міністерством Іспєвіданс Орієнко,/в.р. " " Фінансів Лебідь-Юрчик, " " Освіти Холодний, Державний Секретар Вагоновський /в.о./ З оригіналом відно: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Галушкін УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА. УНІВЕРСАЛ РАДИ РЕСПУБЛІКИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Віками мучився Український народ під властю чужоземців. Ці чужоземці захопили родочу землю українську і заставили наш народ на них робити. Після того як було скінчено російського царя, український народ не схотів більше терпіти господарювання чужинців-росіян в своїй краї, він сам рішив стати хазяїном на своїй землі—Україні. Український народ створив свою самоствіну На- родню Республіку. Та не так думали наслідники царського прави- тельства, московські большевики-комуністи. Вони зруйнували свій край — Росію і хотіли позживитися тим хлібом, який український народ потом і кров'ю приробив на своїй землі. Большевики з своїм гра- біжницьким військом напали на Україну й виго- зять з нашого краю не тільки харчові запаси (хліб, сіль і т. п.), а все, що їм понадеться на очі: ма- шини, інструменти, зализо, вугілля, вагони, підри- ваючи таким чином основи життя й праці укра- їнського селянства і робітництва. Були між нашим народом такі довірчі люди, які здали, що прийдуть росіяне-комуністи на Україну і встановлять для нас добри порядки. І не тільки російські большевики-комуністи захопляють на добро українського народу. Російські папи та генерали Дєнкін і Врангель свій голов- ний напад робили на Україну, щоб заволодіти й ба- гатствами і напувати, як ранці, над нашим народом. Тепер, після довгих мук і знущання ро- сійських большевиків, після розстрілів і ка- тування розібрали українські люди, де прав- да і хто нашому народові друг, а хто ворог. І большевики і дєнкіни (чи врангелівці) це все люде московські, що дивляться і дпляться на українці: не як на рівноправний і повноправ- ний народ, а як на робочу худобу, яка повинна слухати свого пана московського генерала або мо- сковського ж комуніста-большевика. Кращі енни українського народу не вірили облесливим словам московських комуністів. Вони зібрали хоч невелику, але сильну духом армію, яка три роки билася за вою рідного краю. Цій армії помагав увесь Український народ, який без- перестанку то там, то там, вставав зі зброєю в ру- ках проти своїх давніх грабительов-московців. Ця армія й повстанський народ України не раз виганяв росіян з української землі, та не мала ци армії головного: їй бракувало зброї та одєжки. Збираючись на невеликій частині Подільської губернії, ця армія заважала билася з московськими зайдами, але не її була сила. Адже ж це найбільші робителі українського народу — ро- сійські пари для того, щоб наш народ не вирвався з москов- ської неволі, зробили так, щоб на Україні не було патронних заводів та фабрик, які виробляють зброю. Тому то й сильніші за нас московські большевики, що у них в Росії заводи виробляють зброю, а на Україні таких заводів немає. Але бувавост часи в життю народа, коли любов до рідного краю і ненависть до насильниць-чужинців перемагає най- сильнішу зброю. Таке чудо відбаги зробив український народ, як вигнав з України разом з гетьманцями німецьку окупацій- ну армію в 1918 році. Тепер черга настала для большевиків. Знайте селяне - хлібороби, робітники і всі громадяне України, що час вашого визволення не далеко. Ваше правительство й військо на чолі з Го- ловним Отаманом СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ нахо- диться на чужині, але вони не тратять надії на Самостійну Україну. Щоб об'єднати всі громадянські сили, які мусіли йти з армією на чужину, скликано РАДУ РЕС- ПУБЛІКИ України, в якій працюють для добра українського народу представники українських народних і демократичних партій та громадсь- ких організацій. Рада Республіки є найвищою владою, яка зараз порядкує і буде порядкувати всі- ми справами України після повороту укра- їнського війська на рідну землю, як поки сам український народ вільними голосами вибере представників до Всенародного Зі- брання України—Парламенту. Народ України без різних національностей повинен знати з чим прийде українське військо та українська влада на Україну. Рада Республіки і Правительство, яке перед нею відпові- дає за свої діла, хотить визволити Україну з під власти чу- жинців московських комуністів та їхньої червоної армії. Рада Республіки бажає створити українську НАРОДНЮ РЕСПУБЛІКУ самостійною і ні від кого незалежною, як того хоче український народ. Рада Республіки хоче, щоб після звільнення України від чужих напастників сам народ України був хазяїном в своїй краї—Українській Самостійній Республіці. Рада Республіки в згоді з попередніми законами і поста- новами Українського Правительства заявила, що вся земля на Україні повинна належати трудовому селянству. Робітники України, які там мучаться під крвавою властю Російських комуністів, повинні знати, що Рада Республіки хоче установити громадянські права і свободу робітництва, одбирає у нього несвіти болячевий комендарам. Рада Республіки стверджує своїх неописні бажання за- безпечити робітникам України найцінніші придання рево- люції—8-ми годинний робочий день і закони про охорону праці. Рада Республіки, Правительство і військо України хочуть принести всьому народові України, без різних національної приналежності, демократичний, народодавній порядок і спо- кій, замість різні та взаємного винищення, як це робить боль- шевицька влада. НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ, ти, що кладеш своє життя в оружній боротьбі з московськими грабіжниками! Селяне, ро- бітники і всі громадяни, борі за волю України! Готуйтеся до повороту Вашої єдиної законної власти на Україну. Збираєте силу на той час, коли Вас Рада Республіки і Правительство України покинуть на трудчу в рішучу бороть- бу з російськими завоювниками - комуністами. Не робить не- організованих повстань, які ніколи більше шкодять собі чим ворогам. Збираєте велику силу і виступайте на ворога після наказу Українського Правительства, яке через своїх посадових дасть розпорядження в той час, коли буде треба. Будьте готові на всякий час до боротьби. Весна й літо 1921 року мають рішити долю українського народу, чи буде він ще далі мабуть Росії, чи вижене з своєї землі московських грабіжників і створить свою сильну і самостійну державу—Українську Народню Рес- публіку. Рада Республіки певна, що після тяжкого московського згущання та поневіряння під чужою властю український народ задовго з Радою Республіки, Правительством і військом таки виборе собі вільне і самостійне життя в своїй Незалежній На- родній Республіці. ПРЕЗИДІЯ РАДИ РЕСПУБЛІКИ: Волов І. ФЕДЦЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ. Заступник Голови П. ШПІЛЬЧУК. Перший Секретар С. ВАЧИНСЬКИЙ. Тарів березня 12 дня 1921 року. ПЕРЕДАВАЙТЕ З СЕЛА В СЕЛО, З ХАТИ В ХАТУ, З РУК ДО РУК. ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. До Вас, завзятих борців, що напружуєте останні зусилля, оберегаючи рідну хату від ворога, до Вас, що перед цілим світом вкрили себе славою, обороняючи свою Батьківщину, до Вас дорогих братів буде оце слово моє. Кати наші—більшовики скрізь поширюють чутки, що будцім то українські повстанці нищать єврейське населення. Я, Головний Отаман Українського Війська не вірю цьому, не вірю, бо знаю на рід Український, який, утиснений грабіжниками—за- войовниками, сам не може утисняти народу іншого, що так само страждає від більшовицького панування, як і він. Гляньте довкола себе, придивіться уважно і ви побачите, що не тільки селянство, а й робітники, і ремісники, і торгувці, одним словом все, що є на Україні живого і чесного, стогне під яром комуністів. Всіх, хто звик заробляти свій хліб чесною працею чи своїх рук, чи розуму, комуністи хтять загнати, як робочу худобу, до одної обори—комуни. Єврейське населення—дрібні торговці, ремісники та робітники—що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також ж скривджене і пограбоване більшовицькими порятками. Крам з крамниць торговців, струмент і варстати у ремісників відбирається для комуни? Хиба ж це не розорення для єврейського населення? Хиба ж, загибаючи з голоду, пограбоване єврейське населення може радіти грабіжникам—більшовикам? Ні. Єврейське населення так, як і ви, селяне, жде, не діждеться визволення від комуністів-грабіжників. Коли ви зустрінете серед комуністів євреїв, памятайте, що вони для свого народу такі ж за- проданці—кайні, що забули віру і закони батьків своїх, як і ті з наших зрадників, що пристали до комуністів; і несправедливо було б складати вину за них на весь єврейський народ, як неможливо складати вину за наших зрадників—комуністів на весь український нарід. Я знаю, що таких запроданців відчуралася чесна єврейська громада і яко зрадників своєї народу плямувала їх. Я певен, що ви це добре розумієте і що не ви переслідуєте і нищете єврейське населення, а ницять його самі більшовики та ті бандити, які при комуні росплюдилися на нашій землі. В своїй боротьбі з нашим народом більшовики не гидують ані брехнею, ані підкупами. На награбоване чуже золото вони, розславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких ганьблять нашу святу справу—визвольний рух нашого народу, малюють його, як бандитський, погромний і на кожній сторінці кричати про єврейські погроми, які ніби то чинять українські повстанці. Робітництво і селянство де-яких держав Європи, що ще не бачили на власні очі більшовиків, мали їх за народолюбців, вiriли наклепам на українських повстанців і до нашого визвольного руху відносилися підозріло. Але та сердечна зустріч, яку проявило єврейське населення при поверненню нашого війська на рідну територію в минулому році, ті слози, якими єврейське населення провожало відступаюче наше військо і той жах, який охопив єврейське населення перед навалою більшовиків, ті десятки тисяч євреїв, що потягнулися за нашим військом, тікаючи вд більшовицької навали і що тут, разом з нами, на чужині ділять нашу долю і мріють нашими мріями,—все це переконало цілий світ, що бандити не ми, а самі більшовики. Тяжко мені чути що більшовицьку брехню про вас, брати-селяне, і коли б серед вас завелась яка паршивая вівця, що плямує усіх вас ганебними бандитськими вчинками, мусите викинути її з ваших рядів негайно. Як Головний Отаман Війська Українського, я наказую Вам: більшовиків-комуністів і інших бандитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно і як один стати в оборону бідного змученого населення і через ваші військові суди росправлятися з бандитами негайно. В скорому часі я повернуся з Українським Військом у Урядом на Україну, і ті, що шкодили нашій справі, приставали до повстанців для грабунків і погромів, будуть суворо покарані по законах військового часу, як зрадники нашого народу та прислужники ворога. ПЕТЛЮРА ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 18 Березня 1921 р. СТАВКА. ПЕРЕДАВАЙТЕ З СЕЛА В СЕЛО, З ХАТИ В ХАТУ, З РУК ДО РУК. Передавайте з рук до рук; з хати до хати, з села в село. ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. НАКАЗ Ч. 1. По Повстанчеським військам Української Народньої Республіки. Чотире роки большовики обіцяють утворити рай на землі, чотире роки обманюють народ, але не раз у раз за гарними словами таки-ж гарні думки і діла. Чотире роки большовицького раю зробили своє діло. Не потрібно зараз росказувати ні селянинові ні робітникові ні працюючому інтелігентові, про те, чого хотять большовики, що таке комуна і як большовики будують свою „Робітниче-селянську владу“... Своїм пануванням большовики доказали, ХТО вони, чого вони хотять ЦО—роблять і до чого—готуються. Війна без кінця, мобілізація, реквізиції, „Тижні“ ріжного здирства. Навить не свідомим роскрилися очі. Перетерпівше від знущання над собою, народ більше не вірить червоним катам, народ готується до бою. Не тільки на Україні, але у всіх кінцях бувшої Росії хвиля народнього гніву піднімається до найвищого ступня. Наближається БУРЯ, яка змете раз на завжди червоних катів з лиця землі. Уже чується наближення бурі, повстання проти большовиків в Кронштаті, в Петербурзі, в Москві, в Сібірі і по інших містах і краях, ясно дають знати, що підходить кінець пануванню большовиків, надходить кінець мука народa. Ще лютують большовики, заливаючи кров'ю пожежу повстання, вірні їм Китайці та каторжани, ще боронять своїх папів. Але як не могли чотире роки тому назад обронити царя жандарми, а Гетьмана карателі, так не зможуть стримати народ і наймити „Леніна та Троцького“. ГОТУЙМОСЬ ЖЕ ДО ОСТАННЬОГО РІШУЧОГО БОЮ. Мусимо стати як один до нього. Мусимо стати до бою організовано, скувавши себе залізною дисципліною. Мусимо памятати, що тому, хто не стане до боротьби проти гнобитилів разом з нами, не повинно бути місця на Українській Землі. Провадиться зараз велика підготовча праця по організації майбутнього повстання. СЕЛЯНЕ, РОБІТНИКИ, ІНТЕЛЕГЕНЦІЯ. ВСІМ ВАМ МІСЦЕ СЕРЕД БОРЦІВ ЗА ЗАГАЛЬНУ ВОЛЮ. ІДІТЬ ДО ПРАЦІ. БЕРІТЬ НА ЗАМИТКУ ВСІХ, ХТО БОРОНИТЬ БОЛЬШОВИКІВ, БЕРІТЬ НА ЗАМІТКУ І ТИХ, ХТО НЕ ПОМАГАЄ БОРОТИСЬ, АЛЕ ЖИВЕ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ, БО НЕ БУДЕ ЇМ МІСЦЯ СЕРЕД НАС ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ. КОЛИ ВСЯ ПІДГОТОВЧА ПРАЦЯ КІНЧИТЬСЯ, ВИДАНИЙ БУДЕ НАКАЗ ПРО ПОВСТАННЯ, ДЕ БУДЕ СКАЗАНО, ЩО І КОМУ ТРЕБА РОБИТЬ, А ПОКИ ЩО, ГОТУЙТЕСЬ ДО БОЮ. Ні одного не організованого вибуху. Чекайте наказу. Головний Отаман Військ У. Н. Р. СИМОН ПЕТЛЮРА. Начальник Штабу Юрко ТЮТЮННИК. Передавайте з рук до рук; з хати до хати, з села в село. Грамотні переказуйте не грамотним. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, Виголошена Головою Ради Народніх Міністрів В. ПРОКОПОВИЧЕМ на XVIII пленумі Ради Республіки 25 БЕРЕЗНЯ 1921 РОКУ. Світла Радо! Правительство У. Н. Р. промовляти нині іменем якого висока честь і велика одповідальність припала мені, перед тим, як приступити до реальної роботи, вважає за свій обов'язок по дати під високою розвагу Світлої Ради Республіки свої міркування що до загального напряму і характеру його діяльності. Правительство твердо стоїть на тих принципах, які скристалізувалися в складному процесі відбудови нашої державності і за краєугольний камінь своєї діяльності визнає нижче зазначені основи: Самостійність У. Н. Р., парламентарний лад та демократичний устрій, рівноправність всіх національностей, що живуть на Україні, на підставі істнуючих законів, забезпечення основних інтересів робітничих і селянських мас; ту засаду що земля має належити трудовому селянству, й той принцип, що єдиним державним центром У. Н. Р. являється центр, в державній системі якого мають своє місце Рада Республіки, як зверхній орган народньої влади, і СИМОН ПЕТЛЮРА, як Голова Держави в даний момент. Виходячи з цих основних засад, правительство не подаватиме зараз детального програму своєї діяльності, вважаючи, що деталі часто дуже важкі й точно сформульовані кожним Міністром з обсягу своєї діяльності, знайдуть собі місце і розвязання в процесі роботи в тісному контакті з Радою Республіки. Парламентарно-діловий принцип складання кабінету дає певність, що правительство й Рада Республіки знайдуть завжди спільну мову. Маючи на увазі правильний і безперервний розвиток державної роботи на нашій території і оправдання тих надій, які зв'язує з нашим переходом на рідні терени все населення України без різниці класів і національностей, Правительство вважає за необхідну умову успіху його роботи в найтіснішому контакті з Радою Республіки—дисциплінованість цієї роботи і планомірність. Зоставляючи на боці все дрібне, ми маємо в першу голову вирішити негайно і послідовно основні кардинальні питання нашого державного життя. Отже, відносачи вияснення деталей до самого процесу спільної роботи, потрібні для успішності якої умови я зазначив вище, Правительство подає нині самі лише загальні вихи в двох сферах життя нашого державного організму—внутрішній і зовнішній. В першій сфері життя-внутрішній ми маємо перед собою два комплекси завдань: 1) Організаційного характеру завдання тут, на чужині; 2) заходи, звязані з прискоренням нашого повороту на рідну територію і з підготовленням відповідної грунту для цього, а разом з тим, і для по змозі швидкого налагодження нормального життя на Україні, що знаходиться нині під ворожою окупацією. В першій половині цього завдання-організаційні заходи тут,—ми вважаємо за свій обов'язок перш за все додати всіх сил, все зробити для нашої героїчної армії, для того, щоб задовольнити її потреби, як матеріальні, так і духовні і зміцнити її як аполятичне, але свідоме своїх національно-державних обов'язків, дисципліноване, регулярне, на зразок європейський, військо. Близько до середи приймаючи інтереси і долю козаків наших, Пра- 2 вительство вживе заходів, щоб забезпечити відпо- відним способом інвалідів, поранених і хорих і по встановленням відповідних нагрод одзначити ге- роїв і задовольнити всіх козаків, хто взяв участь в визвольній боротьбі, в першу чергу землею. Трудна це річ, надто в тих умовах, в яких ми пе- ребуваємо, але правительство полегшення її нор- мального розвязання бачить в тому, що зараз істнує Вища Військова Рада, цей мозок Армії, орган її сконосолідованої думки, і в тому, що в рядах своїх правительство має Військового Міністра, який від- повидає за всю військову справу і який поєднує в своїй особі обовязки Військового Міністра з ура- дом Командуючого Армією (Оплески). У цьому, в порозумінні цих чинників, гарантія і правильного ходу теоретичного розроблення всіх проблем війсь- кових і своєчасного поставляння на чергу дня всіх потреб практичних. Далі велику вагу привязує правительство до нашого центрального урядового апарату, в значній мірі випробованого на тяжкій роботі й пересічного по часті на густе сито всього того, що довелося Йому пережити. Збереження цього апарату, його удосконалення, його пристосовування до вимог данного моменту, підготовування до розвернення відпо- видним способом на нашій території, а поки що створення певних нормальних умов життя і праці— все це творитиме собою предмет постійного пеклу- вання Правительства. Що торкається до другої половини завдання — роботи на теренах окупованих ворожою силою, серед нашого народу, що в тяжкій неволі боль- шовицький не тратить сил диху, виступаючи з активним протестом, і всі надії свої на нас покла- дає, на нас сподівається, що торкається роботи серед і для народних мас, джерела нашої сили і певності, то тут Правительство за найперший зв'язків з Україною, надання їм, цим звязкам, регу- лярного характеру, далі підготовування відповідного грунту серед населення для нашого повороту і па- ренти і це найголовніше — ряд заходів і мір тісно звязаних з попередньою діяльністю в цим напрям- ку Уряду, які мають урегульовати керування на- родними рухами і ввести їх в певні береги і на- правляти і далі цю могутню течію на лотоки на- шої державності, щоб ні одна краяла кров: на- родньої не пролилася марно.) Але повернутись до дому і удержатись там ми зможемо тільки тоді, коли прийдемо з готовим апаратом і розпочнемо роботу по відбудуванню нормального життя України по певному плану. То- му Правительство разом з вищезазначеними захо- дами і поруч з теоретичним розробленням питань нашої державності намічає уже зараз цілу низку підготовчих мір. Констатуючи факт перетворення етнографічної маси в свідому націю, що являється найціннішим результатом дотеперішньої тяжкої і багатої на жертви,—на жертви, перед якими я в даний мо- мент іменем Правительства склияю чоло,—багатої на жертви боротьби за нашу державність. Прави- тельство великої ваги надає самій основі її, тієї державності—Українській культурі. Тут Міністер- ство Освіти, продовжуючи далі свою роботу, пред- ложить Раді Республіки конкретні законопроекти, які мають зміцнити на принципах демократичних самі підготвали духовні Республіки, витворюючи певні норми виховання й освіти поколінь свідоших громадян У. Н. Р., сприяючи одночасно на ґрунті нашої державності вільному культурному розвитку всіх національних меншостей України. В сфері життя церковного, яке де далі набу- ває все більше-й-більше значення, ставлячи на перше місце церкву живу, в цій сфері правительство не- покинто стоїть на принципі автокефалії церкви української і йтиме далі до її освічення. Міністерство Справ Внутрішніх, як і все Пра- вительство, високо ставляючи ініціативу й самодяль- ність всіх державно настроєних елементів в населен- ня, бажаючи притягти до активної державної робо- ти всі елементи без різняння класів й національно- стей, Міністерство не вестиме настроєних елементів в на- прямку притягнення до облудування державного життя населення на мислях, починаючи з самого ни- зу, вважаючи його, це населення, активним, бе- зумовно потрібним, користним чинником в облуду- ванні держави. Найближчим своїм завданням став- ляючи забезпечення ладу й спокою, створення га- рантій праводержавного устрою, правительство вживе всіх заходів, використання досл.д минулого, щоб створити організованний твердо апарат на- роднього безпечності. В обсязі діяльности Міністерства Народнього Господарства, перед яким стоїть велика робота по, так мовити, матеріал зації попередніх заходів наших економічного характеру Міністерства Закордонних Справ і інших на чужині, заходів, про які ми го- воритимемо в звязку з другою сферою нашого життя державного—зовнішнього, отже в обсязі Міні- стерства Народнього Господарства правительство вживе підготовчі міри, які твердо спиратимуться на принципах випробованих самих життям, а саме: правительство, як й попередня, так і нинішнє тве- до стоятиме на переведення в дійсність основ віль- ного торгі. Далі воно вживе відповідних заходів для урегулювання справи торгу зовнішнього і, прово- яччи далі раз намічену ще давніше політику еко- номичну, дбатиме про те, щоб підтримати сільсько- господарську промисловість, в першу чергу цукрову. В своїй діяльності Міністерство Народнього Господарства визначне місце одводить приватній й громадській ініціятві й засобам до відбудови зруйнованої промисловості, дрібної й великої, а також підтримає ремісничу працю, щоб вона могла розвиватись органічно при найбільш сприятливих умовах. Вважаючи кооперацію визначним чинником національним і економичним, чинником, на житті якого негативно відбилися заходи окупації з одної сторони й єміграції з другої, правительство одво- дить Йому відповідне місце в процесі налагоджен- ня життя нашого на підвалах, що совпадають з засадами нашої державності. І тому йтиме до того щоб переревізувати, тобто переглянути, дотеперіш- не наше становище шляхом урегулювання відно- син між державою й цим важним чинником еко- номичного й національного життя. Налагодження народнього господарства не можливе без одбудови транспорту, де перед пра ви- тельством стоїть великої ваги й не меншої трудно- сті завдання. В даний момент, скажу коротко, вла- жачки транспорт за основу обновлення нашого державного економічного життя, правительство вестиме далі підготовчу роботу Міністерства Шляхів в напрямку реальному, який розпочато попереднім кабінетом, і з яким зазнайомлені Члени Високої Ради Республіки. Всі ці заходи тісно зв'язані з нашим становищем фінансовим і мірами до його поліпшення й урегулювання. Тут задаччі собі справу з неїмовірних труднощів, які стоять перед нами, Міністерство Фінансів дбатиме про реформу системи податкування прямо-го і посереднього, якої вимагає зміна всієї економічної кон'юнктури, про встановлення де-яких монополій, не порушуючи принципів вільного торгів, про урегулювання емісії і заключення зовнішніх позичок. Але правительство, вживаючи всіх тих заходів, глибоко переконано, що доти не можна буде оздоровити зовсім нашого фінансово-економічного життя і покласти певні підвалини розвитку народнього добробуту, доки не ввійде знову в обіг та маса міллярдова грошових знаків, яка лежить схована у людності. Тому на Міністерством Фінансів разом з іншими заинтересованими відомствами воз-тається в першу чергу знайти шляхи, йдучи яким, ми зможемо оживити наше економічне життя і виступити в обіг дільний ці збереження на- рода. Яке все це, всі ці міри по обновленню господарського життя України і сотворенню нормальних умов його розвитку, все це стоять в тісному і неозривному зв'язку з заходами правительства в сфері зовнішньої політики. Наша закордонна політика, основана на бажанню нашого життя в згоді з суспільними і включити України в систему господарських стосунків Європи, має тепер прямувати до заін-тенсивування порядкуючих чинників світової політики і справами України та реальній допомозі їй. Згідно ване господарство України вимагає залучення в справу відбудови його великих капіталів, великих фахових сил і технічних матеріялів,- і це повинно бути куплено найбільш дорогою ціною, а тому правительство має поробити поважні заходи до розкриття перспектив для промислової, фінансово- та торговоїної ініціативи на Україні певних держав і організацій Європи. В звязку з цією роботою правительство ува-жає за конче доцільне в окремому законодатному акті зазначити, що держава наша приймає на себе відповідальність за борги бущого Російського Уряду, в частині, яка припадає на нас і буде визначена тим актом. Україна піде в своїх міжнародних відносинах шляхом вже два роки позначеного орієнтації, маючи певні посередні державні чинники для включення її в орбіту політики великих держав, буде і далі стояти на сутті договорів заложених до цього часу, дбаючи про зміцнення їх та поглиблення і корективи, які викликаються новими обставинами, що утворилися й будуть утворені нашою органічною роботою та співзвучним народнім рухом могоутнім на Україні. Разом з тим, рахуючи на широку поміч Держав Європи, в формі допомоги фінансової і тех-ничної та інструкторської і шукаючи її тепер та реалізуючи в відповідний мент. Правительство не може одначе стати на шлях запросин чужої збройної сили (оплески) для заведення ладу і визволен- ня України та такої платні за допомогу, яка по- рушила б принципи державної незалежності У. Н. Р. Гарантією самостійної української політики являється на думку правительства об'єднання активних демократичних протибльовщих і по- літичних організацій, які власними силами підва- жуть велику спільну акцію в йськову на теренах бувшої Росії та політичну в Європі і покладуть в цій спільній боротьбі основи майбутніх своїх від- носин для гарантії мира й вільного розвитку про- дукційних сил та культурної творчості на сході Європи. Тому робота Правительства в міжнародній по- літиці піде шляхом широкої пропаганди ідеї необ- хідності рішення проблем Сходу Європи способом закріплення державної незалежності новоповсталых держав, їх визнання з боку керуючих чинників сві- тової політики, їх спільної акції, шляхом вияснення і підготовки майбутніх відносин і визначної ролі України, як головного чинника відродження Сходу Європи. Члени Світлої Ради Республіки! Правительство виразно уявляє собі ті великі труднощі, які стоять перед ним, ту неясність перспектив в звязку з загально-політичною кон'юнктурою, при якій воно му- сить розпочати свою діяльність. Правительство по- чував, що завдання може перевищувати його сили. Але не зважаючи на це все, воно не могло відмовитися од того, щоб взятися до вирішення ви- щезазначених завдань. Його спонукало до цього почуття обовязку перед Республікою , яке не дозволяло проволикати з часом, доки на наше місце прийдуть і досто- йніші й здатніші. Далі привело нас сюди, до взяття на себе тяжкого обов'язку Першого Парламентарного Правительства України, привела нас до цього віра, віра незломна в конечну перемогу нашої державності, віра, що спирається на об'єктивних непереможних даних. Форми життя, які накладаються окупаційною владою українському народові, абсолютно цим на- родом неприймлімі з мотивів, як под тичних, так мо- гутніх економічних і культурно-національних. Ці форми падають і впадуть напевно. Одновлення нормального народнього життя на всьому сході Європи неможливе без нас і тільки з нами, в нас і через нас-поратунок. Наше завдання тільки знайти ті шляхи, якими ми можемо прискорити цей процес визволення, одбудування У. Н. Р., привернення ладу на Сході Європи, оживлення там культурно-економічного життя, а разом з ним і унормування всього життя Європи. От, Панове, це почути обов'язку, ця віра незломна дозволили нам взяти на свої плечі цей тя- гар важкий, що одповідальність велику і перед Вами і перед мільйонами населення України. Ми зважилися на це і тому, що серед цієї темної ночі зазоріли нам ясні зорі провідні. Це- 4 консолідація всіх живих творчих сил нашого народ- ного організму коло єдиного законного центру Української Держави, за яким стоїть преемствен- ність влади і тралдції У. Н. Р. на чол з Головою Директорії—СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ. Ця консолі- дація являється гарантією успіху для досягнення основної мети МІЦНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНСЬКОЇ. Це те, що ця консолідація прияла конкретні форми: ми маємо Раду Республіки, якої авторитетними вказівками в своїй виконавчій ро- боті мусить керуватись Правительство. Подачючи вищеазначений план діяльности Правительства в самих загальних рисах, під високу розвагу Св.тлої Ради Республіки я маю за честь іменем Правительства заявити, що тільки в тіс- ному контакті з Радою Республіки і тільки маючи за собою довірря Ради Республіки, матиме змогу Правительство негайно приступити до реалізації зазначених заходів на благо всієї Отчизни нашої. (Гучні оплески). За вірність з стенограмою В. о. Директора Канцелярії Ол. Питель. ФОРМУЛА ПЕРЕХОДА ухвалена ХХ Пленумом 29-го Березня 1921 року. Заслухавши Декларацію Правительства з дня 25 Березня 1921 року й поділяючи основні засади наміченої в декларації політики,—Рада Республіки обіцяє Правительству своє підпертя в справі пере- ведення в життя зазначених вище засад, і висло- влюючи Правительству своє довірря,—переходить до чергових справ. Перший Секретарь Ради Республіки С. Бачинський РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ: ПРОКОПОВИЧ Вячеслав . . ЛІВИЦЬКИЙ Андрій . . НІКОВСЬКИЙ Андрій . . БЛИНСЬКИЙ Михайло . . Генерал-Поручник ОМЕЛЬЯНОВИЧ - ПАВЛЕНКО Михайло КОВАЛЕВСЬКИЙ Олександр . . ПІЛИПЧУК Пилип . . ТІМОШЕНКО Сергій . . ЛІПА Іван . . САДОВСЬКИЙ Валентін . . КРАСНИЙ Пінхас . . СТЕМПКОВСЬКИЙ Станіслав . . ОГІЄНКО Іван . . ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК Харитон . . ХОЛОДНИЙ Петро . . КАБАЧКІВ Іван . . БАГРИНОВСЬКИЙ Микола . Голова Ради Народних Міністрів. . Заступник Голови Ради Народних Міністрів, м, а с і Міністр Юстіції. . Заступник Голови Ради Народних М іністр Закордонних Справ. . Міністр Внутрішніх Справ. . Міністр Військових Справ, з залишенням уряди Командуючого Армією. . Міністр Земельних Справ. . Міністр Народнього Господарства. . Міністр Шляхів. . Міністр Здоров'я й Опікування. . Міністр Праці. . Мін стр Єврейських Справ. . Міністр без теки. . Керуючий Міністерством Ісповідань. . Керуючий Міністерством Фінансів. . Керуючий Міністерством Освіти. . Державний Контрольор. . Державний Секретарь. Підстава: Накази п. Голови Директорії від 24 Березня 1921 року. Громадяне України! Большовики ширять цоміж Вас чутки про те, що з того часу, як вони замирися з поляками, не стало вже ні Ради Республіки—народного представництва України, ні Правительства її, ні Головного Отамана СИМОНА ПЕТЛЮРИ, ні війська Українського. Вам кажуть большовики, що поляки розігнали Українське Правительство й що відтепер на Україні має на віки закріпитися комуністична влада. Ці чутки вони ширять для того, щоб розбити надії Ваші на визволення від чужоземців. Не вірте цим чуткам. Українське військо чекає слушного часу, щоби повернутися з Правительством на Україну. Рада Республіки з Правительством ухвалили тільки не провадить роботи на терені Польщі, але не припинили й ніколи не припинять своєї боротьби за визволення Рідного краю. Рада Республіки, як і раніш, так і зараз вживає всіх способів, щоби прискорити той час, коли всі громадяне землі Української як один повстануть проти чужоземного москов-одні. ко-большовицького насильства. Час цей вже наближається. Всіх країнах большовики програли свою справу. В Англії, Німеччині, Чехії, Болгарії, всюди, де тільки комуністи їх пробували викликати те безладдя, яке завели вони на Україні й в Росії, зусиллями самих тих народів були знищені без жалю. Шириться незадоволення большовицькою владою в Росії. Вже сам населення збройно підіймається проти насильства боль- сидами цького. Ніколи нарід Український не погодиться ходити ярмом чужоземців. Рада Республіки, до якої покликані, як політичні партії, у так і громадські організації всіх народів України, зазиває всіх гро- мадян України до самоорганізації, до об'єднання як найширшого, щоб ворожій московсько-большовицькій силі протиставити ор- ганізовану силу великого народу Українського. Вірте законній Раді Республіки та її Правительству. При- слухайтеся до нашого голосу, тримайте з нами тісні звязки, нічого не робіть на власну руку. Щоб Вам тільки не казали большовики й їхні комісари, знайте, що нема на світі тої сили, яка б змусила нас відмовитись від боротьби за визволення батьківщини. Рада Республіки охоплена одним бажанням—виз- волити Рідний Край і дати народу можливість самому упо- рядкувати своє життя. Року Божого 1921, дня 22 червня. Голова Ради Республіки І. Фещенко-Чопівський. Заступник Голови Є. Мошинський. Перший Секретар Ф. Хижняк. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 8 Фонду № 4429 Пронумеровано 39 /тридцять дев'ять/ +2006 = 591 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів (м/1-3 25-24,28 - убет посил) м/34-39 - універсальні сирт 5 - відкрито Документ з затухаючим текстом: 16 . квірта 1987 р. Підпис УРКІВСЬКОГО Кобзаря ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) м/34 - шифр не розборою 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 100490Київ 240790Київ 09.04.96 Гоф 150896 Київ 26.12.02 Коваль 3.01.03. Коваль 5.11.07 Свер 4/3 ФОЗОВ 509 04.04.08 С крз 8 ОУЮХКи підгот д/скан 28.11.2008 р шт Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 17.04.91. К сканувався Дата) (Підпис) 5.12.08 Своб