Копія меморандуму генерала Біскупського, запропонованого таємній інтернаціональній конференції монархістів 8 Будапешті 8-13 липня 1920 р., 1920, 3 арк.

Комісія меморандума генералу Бєльського із запропонованої таємної інтрепачійної конференції монархістів у Будапешті 8-13 липня 1920 ДЕЛО № Начато 8 липня 1920 г. Окончено _ 194г. На _3*_ листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції 118с/1429.мк 2 ОДСА 29 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Копія меморандуму генерала Біскупського, запропонований таємній інтернаціональній конференції монархісів у Будапешті 8-13 липня 1920 р. 8 липня 1920 р. Список службників господарного Різдви Директорії У. Ч.Р. призначених на службу в м. Кам'янець-Подільський № п/п Призвище і Ім'я Посада Законом Місячна Прийняття по корзі звичай зарплата вартість грн. коп. 1. Ольга Дмитрівна Кушнір-палаховка Пробітня 194 350. Начальник 303-34 (майстер) 248 2. Олена Дмитрівна Романівська судопочатковий 23.10 300. майстер 248 (досвідчений) 3. Ігорій В'ячеславович Деменов дворник 1° 300 майстровий 169 4. Дмитрій Кирилович Монищук-завідувач 28° 600 (майстер) 28 вересня 1947 року Начальник 1750 (досвідчений) 5. Лілія Дмитрівна Мороз паломотка 24.10 300 майстер 248 виход. член В. Савченко 9.0467-85-1 Копія. ДИВІЗІОННИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 112. ЗВІТ № 35-36. МЕМОРАНДУМ ГЕНЕРАЛА ВІСКУПСЬКОГО. Меморандум генерала Віскупського, предложений таємній інтернаціональ- ній Конференції Монархистів у Будапешті 8-13 липня 1920 року. ДОВІРЧО. МЕМОРАНДУМ № I, 8 липня 1920. і Грунтовний. I. Вступ. Коли, в кінці 1916 і в початку 1917 монархичні партії і особи, близькі до столич до царя, зрозуміли, що продовження війни доведе до руйнування держави і обидві монархії і, коли такі самі думки повстали в німецьких однодумних ім колах, Англія одразу в цьому ворінтувалась і постановила перевести в Росії буржуазну революцію. Влада була передана Тимчасовому Урядові, котрий прийняв "вірності Антанти" ставивши вище "вірності рідному краєву". Коли антантисти прийшли до влади Німеччина повинна була взяти всіх засобів, щоб ослабити російську армію. І от повстала больцевизм. Російська армія цезла, але й Німеччина проррала війну; Англія одно- часно повтановила знищити також і Росію і під протекстом допомоги енти арміям проводила думку утворити в Росії антантську, агробово-антибільш колонію. Денкін, витвір Тимчасового Уряду, продовжував політику вірності Ан- танти. Наслідком цього було продовження світової війни на території і за рахунок Росії. Монархичні групи, царські генерали і більша частина російського на- селення бачувшо, що катастрофальне становище скінчиться ли тоді, коли не реможені народи закінчати таємницю союз з спільною програною і активною політикою. Велика Росія, велика Німеччина і Велика Угорщина об'єднані по- літично та економично - не єдиний ратунок з безнаційного становища. Позаяк мета вже поставлена треба тільки виробити програму й працюва- ти. Не потрібно зести політику усупок та переговорів; можна бути певним, що тепер, коли цілу Європу /особливо переможців/ по страний війні, обхо- пила апатія, обєдана і активна-політика переможених не зустріне актив- ного опору. II. Організація. Що до російського питання то нам вдається треба зробити так: 1. В столиці одної, з держав, яки ввійшли у внову, має бути засновано "Військовий центр" під тримуваний "політичним центром", екладеним з провідників російських мо- нархичних груп. Військовий центр мусить одночасно стати в звязку з різними військо- вими силами, які беруть участь в російській германській війні чи то бі лі, чи червоні, чи зелені, чи сепаратистичні, котрі їх не йдуть разом в полягання. 2. Різночасно політичний центр входить в звязок з монархичними пар- тіями, розкиданими по цілій Європі, приписуючи їм ту саму програму праці і пропаганди. 3. Вілі добровольці/очищені від немонархичних та нелевих елемен- тів, будуть скликані з країн, де вони тепер знаходяться, /Естонія, Німеч- чина, Сербія та Польща/, щоб утворити кадри будучої російської армії, хам найдарджені та поліції. Позаяк вони діставатимуть допомогу, харчі і оде- жу від держав нового союзу то стануть прихильниками нової політичної комбінації. 4. З політичних проводирів України, Білорусії, Литви та Латвії тре- ба найкращих притягти до спільної праці і використати їхній вплив в на ному напрямі на їхні організації для нашої елі було справи. Вонумієть- ся вони, не матимуть нікого безпосереднього зв'язку з монархичним цен- III. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН. 1. Червона армія ліквідує Польщу і відстановлює кордони 1914 року. 2. Армія генерала Брангеля веде тактику оборони до моменту поки не будуть встановлені кордони 1914 року. 3. Українські партизани борються проти Польщі. 4. Відorusь заключає союз з Москвою і тим обертається проти Польщі. Як кордони 1914 р. будуть відстановлені: 5. Командуючі і офіцери червоної армії /вдеоільного царські офіцери/ будуть готові до повстання і до військової диктатури. 6. Генерал Брангель починає оффензиву, в звязку з військовим центром. 7. Через запрову большовизму армії центральних держав судуть змоглі- вовані і направлені проти большовиків; авангардом у них будуть росій- ські частини. 8. Українські партизани під приводом царських офіцерів мають атакува- ти большовиків в тилу. 9. Вілорусь з допомогою німецько-російських добровольців звільнятися від большовиків. 10. Білі, що входять в склад червоної армії, зорганізують в допомогою російсько-німецько-угорських добровольців, повстання в Петербурзі, Мо- скві і у всіх головних містах. II. Проголосити союз Росії, Німеччини і Угорщини, який забезпечувати- ме загальний мир і добрород. 12. Росія і династії будуть від тановлені та республіки приведені до того стану який вони заробили. Щоб це перевести, треба нерайно й строго конспіративно взятись до праці, а також мати до розпорядження великі суми, для цього всі засо- би будуть добри. Ми не повинні забувати, що вороги наші можуть нас попередити, бо анмійці все виробили плани співробітництва з білими організаціями, які істнують серед червоної армії. Ці білі органи запищ, якдн яки на прося- ві 8 місць в російські даремні зусилля, щоб дістати допомогу з Німеччини, починають тратити всякую надію і хочуть попасти в руки англійців, хоя і розуміють, що це було б смертю Великої Росії і монархії. Отже кож- на задержка може бути датальною. IV. ВИСНОВОК. Для того, щоб зрозумувати цей меморандум, який дає нам невеликий нарис дальшої праці, то са долати, що російська група цілком готова до праці, але становище пімеччини, непорозуміння між різними німецькими партіями, персональні інтереси, нарешті-неможливість працювати з таки- ми людьми, як Деникін, Юденіч, Цервачев, все це не дозволяє лінціторам провадити роботу в потрібно широких межах. 1/ Військовий центр в Берліні функціонує. 2/ Політична група складається. 3/ Вілоруський уряд в діяловитому контакті з командуванням вій- ськового центру. 4/ Решти білих армії, також. 5/ Українські партизани принципіально прилучились. 6/ Варен Брангель, особистий друг одного з ініціаторів, приме. ци- ми днями спеціального кур'єра уповноваженого головним командуванням військового центру. 7/ Питання про російські проми на пропаганду та видатки в Росії також принципіально вирішене. 3/ Прелімінарні переговори з представниками червоною генерально- го штабу /з діяльності білого/ відбулися, взе в місці трах. У той момент, коли буде знайдено досягти промей і коли план буде ухвалено-принято роз- почнеться з найбільшою яквостю, і групи, зв'язані з центром/матимуть вигору приступити до діяльності, не боячись повзаці. Ми мусимо тільки підкреслити, що справа концентрації білих. кадрів стоїть дуже сумно. Що дня від нас відпадають елементи, хоч серйозність справи цілком ясна, і часу гаяти не можна. Решту можемо легко поляродити, коли наведений план буде прийнято НІМЕЦЬКА ЗВІДКА ПРО ПРАВІ ОРГАНІЗАЦІЇ В СХІДНІЙ ЄВРОПІ. I. Російські монархічні організації. II. Праві діячі. III. Зв'яз з Райхенталю. Російські монархічні організації. З різних добре поінформованих джерел, можна було установити слідуюче про приготування до конгресу російських монархистичних партій в Райхенталю. Центральний Комітет здається має свій осідок в Берліні. На чолі його стоїть Марков II, князь Шірінський-Шахматов і барон Таубе. Військовим спеціалістом Комітету є генерал Віскупський. Для приготування конгресу Берлінський комітет вислав Николая Тайберга до Валканських держав, звідки він повернувся до Берліну по довшім перебуванню, особливо в Білгороді та Атенас. Він працював серед російських правих груп в Балканських державах як до Константинополя і навернув їх до участі в конгресі. Серед чильних людей, котрі приїдуть з Валканів до Німеччини, називають Військового Митрополита Антонія. Барон Таубе взяв на себе зв'язок в паризькими колами і з Царицею має прибути до Райхенталю на конгрес коло 10 делегатів в Тр єлових на чолі. Загальною тенденцією Берлінського комітету є об'єднання всіх політичних монархічних груп і тут радають, що підготовча праця до конгресу так добре удаляся, що на цей раз приведе не до розриву, як звичайно, але до об'єднання. Щоб дістати від німецького міністерства Закордонних Справ дозвіл на в'їзд всім делегатам разом, було сказано, що тут розходиться о конгрес роспопарячих совізів, але це думку треба було покинути і сказати в міністерстві чисту правду. На це їм дали вказівку, щоб учасники конгресу брали поєднаною довіз на в'їзд і тоді їм не робитимуть перешкод. В російському Комітеті думають, що німецьке міністерство За кордонних Справ не стається неприхильного до Конгресу, бо російські демократичні партії беруть участь в конгресі, оскільки Бурцевим в Парижу, і появляк цей конгрес має чином антинемецький напрямок, то робиться спроба задержати прийдінні частину російських політиків прихильних до Німеччини. Російський Комітет запевняє весь час, що його першою метою буде не втручатись у внутрішні німецькі справи і про це них на конгресі і мови не буде. Тенденція Центрального Комітету безумовно прихильна до Німеччини, але ця прихильність до Німеччини не мусять стати підставою до пересоворів, бо не можна рахувати на те, що всі представники породяться на тім пункті. Центральний Комітет все ж запевняє, що конгрес не зробить жадної постанови, яка б, в якого то не було огляду, була шкодливою Німеччині. Центральний Комітет доручив генералу Віскупському заснувати в "невеликоросійських правих колах" відповідні національні комітети, котрі утворили для країн з невеликоросійським населенням наприклад тією зв'язку в монархичному Великоросієв. Так напр., були засновані український і білоруський комітети. Берлінський центральний комітет додає, що особливо при заснуванні Віскупським української секції, вибрані не ті люди, що треба. Також що до безумовної позитивності Віскупського в центральному комітетові немає цілком тої едности. Віскупський мав далі доручення установити зв'язок з німецькими правими групами. Тому що він вже давно стоїть в добрих відносинах до Людендорфа і до Бауера, то йому легко було увійти в зв'язок з батальонними людьми, але проте тісного контакту з однією з найбільш значних німецьких груп не досягнено. Що до фінасуування конгресу, то Віскупському пощастило зреалізувати колишні на підставі чисто економічних порозумінь на будуче в нівенно-німецьких фінансових колах /Крамер-Клет і Дугсбург-Нірберг./. Треба уважати за певне, що Берлінський Центральний Комітет дале- кий від того, щоб зруйнуватись у німецькі справи і до передовсім чут- ливе надано намару провокувати німецький правий пуч. А дослого нільш логе центрального комітету ЦПКом певні і прихильні до Ні- меччини. Що до Війскувського, до його обличчя абсолютно не ясне; а від осло української секції можна сподіватись найгіршого. Отже всіляких надій на висліди конгресу не слід покладати. Тимчасова дата початку конгресу призначена на 23 травня, але це певно чи всі члени зійдуться на цей день. Підротова права до конгресу російських правих партій підтрима- на з німецького боку колою дон Центером-Ріхтером. Він здобув до- звіл від саварського уряду і дозвіл на взяв від міністерства Закор- донних Справ. Він прийшов уже в нічку в Біскупський. В баварських колах значіння конгресу було тим трохи за високо оцінено і через те треба було признатись, що учасники конгресу не є представниками біль- ших груп, але приватні люди без жадних доручень. З другого боку не треба забувати, що в конгресі бере участь ніка-чика осіб, імена яких мають добру славу і політичне значення. Отже всіх учасників це не- можливо було дістати. З числа правих емігрантів і німецьким до Рел- женгало поїхало багато таких, які безумовно не мають ніякого зна- ня, почasti поділися також їхні жінки-секретарки. Чимало відомих і не без значіння людей, на присутність яких в Райхенгало рахували, зі- слалось в Берліні, бо не мали ніякого довіри що до успіху конгресу. По публічним відкриттю конгресу в Райхенгало, було утворено комісії, засідання яких закрити. В політичній секції має насамперед бути рішено питання, чи більшість учасників стоїть на точці єдиної неді- лимої Росії", чи згодуються на федеративні устрої. На випадок остан- нього рішення, на конгрес буде закликано національні комітети "не викоросів", на випадок іншого рішення - їх не закличуть. Спеціальна секція має займатись питанням престолонаслідства. Зда- ється, що найбільше виділяється має великий князь Дмитрій Навловин, бо чинних кандидатів згодовилось досі мало учасників, представники всіх кого князя на конгресі здається є генерал Фолісовський, дуже спритна людина. Конгрес повинен далі зайняти місце що до питань, які буде росій- ська монархістична партія, коли прийде колись в Росії до Сторна ви- матати військового відшкодування від німеччини. Розуміється, сподіва- ється, що більшість представників стоїть на тій точці, що параліч уче- сить відповитись від військового відшкодування. На цей пункт голов- но кладає вага при пропаганді за конгрес бо через відмовлення мо- нархистів від військового відшкодування, Немеччина здається в подару- нок 280 міліардів. Демократи в парламенту здається на цім вимога зі від німеччини. Конгрес має призначити фінансову комісію, котра спільно з німець- кими фінансовими колами має забезпечити кошти для дальшої партійної праці. Розуміється підкреслюється, що передовсім повинна бути переве- дена підротовча праця, щоб заневити участь німеччини в економічному відбудованні Росії. Таке певно в першій мірі розходиться о те, що ді- стати наразі потрібні кошти. Переконані прихильники Німеччини на конгресі рахуються з силь- ним відпором по різних питаннях від Росії в Сєрвії та Франції. Чи може бути ослаблене позне порозуміння, стоїть під великих сумнівом. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 29 Фонду № 4429 Пронумеровано 3 /три/ + 200 = 51. (штрафами і прописом) з них літерні №№ Опису № 2 аркушів продуцені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документ з затухаючим текстом: 16. січня 1987 р. Підпис Мелезька Кобленковський ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 26.04.96 Шамов | 21.03.05 Костюк | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 10.04.97 Свєр | | еханування (Дата) (Підпис) | | 10.12.08 Єуб 1/2 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої революції та Спілки Працівників Культури УРСР у Львові Ф. 1429, оп. 2, спр. 290 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Таємна угода Петлюри з Польщею. Політична й військова конвенція. 21 квітня 1920 р. Документы пешингронской Директирови: "Наймній договор С. Петлюры с Польшею 27 апре- ля 1920 г." Политическая и воен- ная конвенция. 1920. І. Копія. ТАЄМНИЙ ДОГОВОР С.ПЕТЛЮРИ З ПОЛЬЩЕЮ 21 Квітня 1920 р. ПОЛІТИЧНА КОНВЕНЦІЯ МІЖ ПОЛЬЩЕЮ ТА УКРАЇНОЮ. Уряд У.Н.Р. з одного боку і уряд Р.П.П. з другого боку, в глибокому пересвідченні, що кождий нарід посідає природжене пра- во на самоопреділення та окреслення своїх стосунків з сусідами, і однаково виходячи з бажання уґрунтувати підстави для згодного і приязного співжиття на добро і розвиток обох народів, погоди- лися на слідуючі постанови: 1 §.- Визнаючи права в Україні на невадежне державне іст- нування на території в межах на північ, схід і південь, як ці ме- жі будуть определені договором УНР. з її пограничними в тих сто- рін сусідами. Річ П.П. ви а на є Директорію Незалежної Україн- ської Республіки, на чолі з головним Стаманом п.Симоном Петлюрою, за Верховну Владу У.Н.Р. 2 §.- Кордон між УНР. і РПШ. установлюється слідуючий: на північ від Дністра, вздовж р.Збруча, а далі вздовж бузького кордо- ну між Австро-Угорщиною та Росією до Вишегрудка, а од Вишегрудка на північ через вагірря Кремінецької, а далі по линії на всхід від Здолбуново, потім вздовж східного адмінстратцйного кордону Рівеньського повіту, далі на північ вздовж адмінстративного кор- дону бузької губернії Мінської до схрещення його р. Прип'ятью, а по- тім Прип'яттю до її устья. Що до повітів Рівеньського, Дубенського і частини Кремінецько- го, які зараз відходять до Р.П.П., то пізніше має наступити отис- ліше порозуміння. Докладне окреслення кордонної лінії повинно бути переведено спеціальною українсько-польською комісією, складеною з відповід- них фаховців. 3 §.- Уряд Польський признає Україні територію на схід від кордону, зазначеного в артикулі 2-им цієї умови, до кордонів Польщі 1772 року (передровозорових), які Польща вже посідає, або набуде від Росії шляхом збройним чи дипломатичним. 4 §.- Польський уряд зобовязується не заключати жадних між- народних умов, направлення супроти України; до того ж самого во- бов'язується Уряд Української Народньої Республіки супроти Річи Польської Посполітої. 5 §.- Права національно-культурні, які уряд УНР. забезпе- чить громадянам Польської національності на території УНР., бу- дуть в меншій мірі забезпечені громадянам національності Україн- ської в межах РПШ. і навідворот. 6 §.- Заключаються спеціальні економично-торговельні умови між У.Н.Р. і Р.П.П. Аграрна справа на Україні буде розвязана Конституантом. До часу скликання Конституанти юридичне становище землевласників польської національності на Україні определюється згодою між РПШ. і УНР. 7 §.-Заключається військова конвенція, що становить інтег- ральну частину цієї умови. 8 §.-Умова ця зостається т а е м н о ю. Вона не може бути передана третій стороні, чи бути опублікована нер в цілості, чи почасті, інакше як тільки взаємною згодою обох контрактуючих сто- рон, за винятком артикула першого, який буде оголошено по підпи- санню цієї умови. 9 §.-Умова ця вступить в силу негайно по підписанню її кон- трактуючими сторонами. Підписано в Варшаві, Квітня 21 дня,1920 року, в двох при- мірниках, уложених: один в мові українській і один в мові поль- ській, з застереженням, що в разі сумніву текст польський буде вважатися за міжнародний. Керовник Мініст.Закорд.Справ Укр. Народ. Республіки Андрій Левицький. Орігинал підписали: Керовник Мініст.Загра ничних Справ Річи Польської Пос- політої Ян Домбський. НАШІ КОМЕНТАРІЇ. 2 Вступ договору - порожні і брехливі фрази, анульовані даль- шими параграфами. § 1. Єдинична редакція! "Право України" - це не є визнання УНР, або взагалі Укр. Держави. "Право... на істнування... на північ, схід і південь." А на Захід? Ні, бо Польща заграбувала все те, що на Захід. "Визнає Директорію... на чолі... з Петлюрою за Верхов- ну Владу". Значить Польща не визнава У.Н.Р., як держави, а тілько Петлюру. Значить церквного укр. народу не істнує, як суб'екту пра- ва, а він є об'єктом в руках Польщі і її агента Петлюри. Агента тому, що визнавати Петлюру верховною владою України не є правом і цілом Польщі; тілько свого вассала-агента можна визнавати. Пра- во на верховну владу Петлюра міг мати тільки од Українського На- роду. Він його, згідно останній конституції УНР.28/1-1919 р. не мав. Директорія в цілому мала тілько адміністративну владу і вла- ду оборони У.Н.Р., В тій числі і од Польщі, що було заповідано Укр.Трудовим Конгресом в січні 1919 р. § 2. Цим параграфом віддано Польщі (власне анексовано Поль- щею) коло 162.000 кв.кілом. україн. території та 9.000.000 україн- ського народу. Не дивно, що ці самі кордони Польща провела і в Рижському договорі і потім добилася і у Антанти їх ствердження. Польща мала в руках "купчу" на них, видану С. Петлюрою. Невалеж- ність Галичини, визнаної навіть Версальськ. договором, продаана С. Петлюрою. А за що? § 3. Цей параграф цілковито нищить самий принцип незалежно- сті України, яко держави. Польща не каже, що вона визнає укр. дер- жаву і що вона допоможе їй оборони чи звільнення,- вона призначає від себе "Україні територію" в ніби-то своїх межах 1772 р. Значить "Україна" (себ-то володіння вассала С.Петлюри) буде входити в "історичні" межі Польщі. Цим Польща забезпечує собі анексію і ці- єї території (бо в політичних договорах слова без мети не пишуть- ся! А цими словами стверджуються ніби й з українського боку пре- тензії Польщі на Правобережну Україну). § 6. Цей параграф - тяжкий глум. Польські поміщики, прогна- ні з України великою революцієр укр. мас., повертаються назад і сідають на спини Укр. Народу під охороною Польщі і С.Петлюри. Чи захоче укр. нарід таку "Україну" і чи не винишчати він до ноги всь "україн" владу, що прийде впрятати його в польське ярмо? § 7. Військова конвенція (текст публікується нами окремо) забезпечує Польщі повне поневолення України, накреслене в цім до- говорі. § 8. Умова таємна, бо це змова, зрада, якою не потерпить українська душа. В цілому-договор не є умовою між двома рівними (нема взаєм- ного визнання), взаємних компенсацій і т.п., сторонами, а договор своєрідна (володаря) з вассалом-агентом, які робилися тілько в Середньовіччі, з повним нехтуванням волі і прав народу. Не даччи хоч би на папері Україні навіть надій на вільне державне істу- вання, цей договор дає Польщі могутню юридичну зброю для закріп- лення не тілько свого панування над окупованими укр. землями, а й для дальшого поширення своїх захватів. Ця юридична зброя буде вибитою з її хижакських рук повними ценням тієї фікції, що С.Петлюра і його уряд були чи є законною українською державною владою. Тому велка підтримка С. Петлюри бу- де тяжким злочином. Україна після до- вору с. Пет- люри з Польщею. Відано Польщі Янів. В вассалстві: с. Петлюри 9 мій. За Росією... 20 мій. ВІЙСЬКОВА КОНВЕНЦІЯ ПОМІЖ ПОЛЬЩЕЮ І УКРАЇНОЮ. 1°. Сучасна військова конвенція складає інтегральну части- ну політичної конвенції з дня 21 Квітня 1920 р., входе в нею рівночасно в життя і обов'язує аж до заварта сталої військової конвенції поміж Польським урядом і Українським. 2°. Польські та Українські війська відбувають акції спіль- но, як війська союзні. 3°. В разі спільної акції польсько-української проти совіт- ських військ на теренах Правобережної України, положених на Схід від сучасної лінії польсько- і Укльшевицького фронту, військо- ві операції відбуваються по взаємному порозумінню начальної ко- манди Польських військ і головною командою Українських військ.. під загальним керуванням начальної команди Польських військ.. 4°. Начальна команда Польських військ прицілить до опера- тивних ставів Українських військ своїх старшин, а головна ко- манда Українських військ прицілить, в порозумінню з начальною командою Польських військ до Польських команд, частин, інститу- цій і т.д. своїх зв'язкових старшин. 5°. Війська, предоставлені головною командою Українських військ до розпорядження Начальної команди Польських військ, уживе ця команда, стосовно до операцівних потреб нею накресле- них на теренах України, по можливості не роздроблюючи їх на дрібні тактичні одиниці. В мірі поступу акції і по скільки опе- ративні умови на те позволять, на бажання головної команди Українських військ, начальна команда Польських військ як най- скорше скупчить Українськи одиниці разом і призначить їм влас- тний район діляння і спеціально стратегичне завдання, а метою віддання їх з поворотом до безпосереднього розпорядження голов- ної команди Українських військ. 6°. З моменту роспочаття спільної акції проти большевиків, Український уряд обов'язується доставляти продукти для Польської армії, оперуючої на цим терені, в кількості згідно операцівному плану головної атакули: мясо, сало, борошно, збіжжа, крупу, овочи, цукор, овес, сіно, солому і т.п. на підставі харчевих норм, обо- вязкових в Польському війську, і потрібні підводи. а/3 тою ціллю до команд Польських дивізій і армії будуть пределені цивільні комісари чи українські провіантські старши- ни, обов'язком котрих буде заосмотрювати дивізію (армію) необ- хідною кількістю харчевих продуктів та підвод. б/ В момент недоставлення Українським урядом потрібних про- дуктів, цивільній Український комісар, в порозумінні з інтен- датурою дивізії (армії) переводить реквизиції потрібних продук- тів серед місцевого населення, розраховуючись реквизиційними квитками, оплаченими і гарантованими Українським урядом і ви- робленими в двох мовах: польській та українській. На квитках повинно бути зазначено поименовання і вагу туші чи продуктів, а відносно підвод та коней - кількість їх та час уживання. По мірі можливості за доставленні підводи платиться в той же час повна сума в розмірі, поставленому Українським урядом. На квитку має бути зазначено, що при реквизиції заплачено ли- ше частину належного з зазначенням суми і що решта буде випла- чена Українським урядом пізніше. Український уряд обов'язується постачати Польському вій- ську відповідну готівку в метою безпосередньої заплати механ- цям частини належних їм грошей за доставленні продукти, стосов- но до максимальних цін, які будуть встановлені Українським уря- дом. Польське військо буде преміювати реквизиційні квитки, а також свідоцтва, оплачені готівкою,-сильно, нафтор чи іншими про- дуктами першої потреби, згідно норм і інструкцій, які будуть окремо видані. До Українських одиниць будуть призначені польські господарчі старшини, а метою стеження та переведення одноманіт ного преміювання. с/ Харчові продукти, не доставлені Українським урядом, а тому доставлені Польським урядом, обраховані згідно Польських встановлених норм, покладаються на Український уряд в польській валюті і стосовно до цін, унормованих для війська в Польщі. 4. д/ Тимчасово відношення української валюти до польської, обов'язкове в більшку до заварта фінансової конвенції, буде встановлено начальною командою Польських військ, в порозумінні з головною командою Українських військ. 70. В разі заняття вищеуказаного терену військами польсько-українськими, чи польськими, начальна команда Польських військ полішає за собою право керування під час панної військової акції всіма залізничними лініями, при чому Український залізничний персонал залишається на своїх посадах. Про випадки і причини звільнення Українська влада буде повідомлятися. До Польських військово-залізничних влад, в мисль 4, будуть приєднані Українські зв'язкові старшини, Український уряд приступить невідкладно до організації цілковитого залізничного апарату в метою приняття залізниць під власне керування. Час, спосіб, порядок приняття будуть определені особним укладом. Польське командування допоможе Українським залізничним рухом складом, опалом, шмаровилом і іншими матеріялами потрібними для експлоатації і забезпечення праці залізниць. З метою контролю буде переводитися учет всім перевозкам, а також пересуванню всякого залізничного матеріалу, згідно з порядком, встановленим начальною командою Польських військ, в порозумінні з головною командою Українських військ. 80. З моменту роспачаття спільної офензиви і заняття нових теренів Правобережної України, положених на Схід від сучасної лінії польсько-болгевицького фронту, Український уряд організує на них свою владу і адміністрацію цивільну і військову. Тили Польських військ буде охороняти Польська жандармерія польова і Польське станове військо, зміна Українською владою наступить на підставі осібної умови, після сформування Української жандармерії, а також м Українських етапових військ. На час виконання служби Польською жандармерією і Польськими етаповими військами буде призначено до Українських адміністраційних влад Польських зв'язкових старшин. Влада на потепер занятих теренах, які, на підставі політичної умови, призначаються Українській Народній Республіці, полішається тимчасово в руках Польської влади, а Український уряд організує свій адміністративний апарат і, по мірі того організування, влада на тих теренах, по порозумінню з Польським урядом, переходить до руку Українського уряду. З мету підпису сучасної конвенції в Камянці Подільському відновлюється функціонування Українських Центральних Державних Установ. Начальна команда Польських військ негайно владасть нака, або місцева влада військова і цивільна оказала цьому всіляку поміч. 90. По виконанню загального плану спільної акції, евакуація Польських військ з терену України повинна початися по пропозиції одної з договорюющихся сторін, а технічне виконання евакуації наступить на підставі взаємного порозуміння начальної команди Польських військ, з головною командою Українських військ. 100. Український уряд приймає викліпіровання, заосмотрення і утримання Українських частин, сформованих на території Польщі і яким чи начальна команда Польських військ, чи Польське міністерство військових справ оказало, чи буде оказувати поміч в продуктах, екліпіровці, зброї, амуніції і всякого роду військових матеріалах. 110. На Польскій території продовжується організація Українських частин, як то мало місце до сього часу в Бересті, аж до часу, коли така організація буде можлива на власній території. 120. Начальна команда Польських військ обов'язується доставити для Українських військ зброю, амуніцію, снаряження і одяги в кількості, потрібній для трьох дивізій, згідно штатів, встановлених для Польської дивізії во всіма її санітарними і іншими тиловими закладами і поставити ці матеріали заосмотрення до розпоряджимості Українського міністерства військових справ. Річі замовлені чи закуплені Українським урядом за кордоном, вивезені чи перевезені до місця перебування Української армії, завдяки старанням Польського уряду, будуть залічені в кількість виденазваних матеріалів заосмотрення. 138. Ціла здобича залізнична, за винятком панцирних потя- гів, взятих в бой, а також інша військова здобича, крім рухо- мої, взятої в бой, становлять власність Української Держави. Подробиці будуть встановлені окремою умовою. 149. Попрібна умова фінансово-господарча, а також заліз- нична конвенція, що торкається сучасної конвенції, будуть за- варті додатково. 159. Обидві сторони мають право запропонувати завартя сталої військової конвенції в час, призначений кожною стороною за відповідний. Аж цо заварта нової - обов'язує сучасна кон- венція. 160. Обидві сторони зобов'язуються тримати цю конвенцію в тайни. 179. Ця конвенція письмиться на мовах Польській і Україн- ській. Обидва тексти обов'язуючі. В разі сумніву рішаючи є польський текст. Ця конвенція підписана в Варшаві 24 Квітня 1920 року, зі сторони Польської - майором Валеріаном Славеком та капіта- ном Вацлавом Ендржевичем, на підставі уповноваження Мін.Війск. Справ Р.П.П. від 21 Квітня 1920 р., ч.1960 В.Р.Т. Зі сторони Української - Генерал-Штабу Генерал-Хорунжим Володимиром Сін- клером та Генерал-Штабу Підполковником Максимом Дідковським, на підставі уповноваження Заступника Голови Ради Народних Мініс- рів У.Н.Р., від 23 Квітня 1920 р., ч.1931. Упоповаження взаємно обміянні. НАШІ КОМЕНТАРІЇ. Власне конвенція не потрібує і коментарій: ню віддаєть- ся вся сила влади на землях, призначених урядові С.Петлюри, в польскі руки: верховна команда війська польська, залізниці в руках поляків, запілля те-ж...Гарні слова про перебрання вла- ди українцями - порожні, бо коли Українцям "забезпечується" повне безсилля, то смішно говорити про перебрання влади од Поляків. Що поляки й не думали про таку передачу, свідчить §12 конвенції, яким число військ У.Н.Р. встановлено в три ди- візії (коло 30.000 чоловіка). Хоч тут річ іде про заосмотрення, але річ ясна: без заосмотрення не можна буде збільшити війсь- ка. Отже війська стілько, щоб воно не було страшним полякам, коли вони загосподарюють і в володіннях С.Петлюри. Ці володін- ня обмежуються двома губерніями, з 8.000.000 людей. Поширить їх на Схід - порожня мрія, бо Поляки не беруться допомагати в цьому (вони далі не поширюють своїх апетитів), а з трьома дивізіями нічого не війс; коли-ж висунуся з ними за Дніпро, то на Правобережжі все владе цілком в руки Польщі. Таким чи- ном, військова конвенція веде до одного: розподілу України між Польщею та Москвою. От тут справжня мета Польщі, і її ге- лоновська ідея. ВИДАННЯ УПСР. ВІЛЕЛЬКОВА КОНВЕНЦІЯ ПОМІЖ ПОЛЬСЬКОЮ І УКРАЇНСЬКОЮ. 1/ Сучасна військова конвенція складає інтегральну частину політичної конвенції з дня 21 квітня 1920 року, входе в нею рівно також в акт та і обов'язкує як до завершень сталої військової конвенції між Польщею й Українською. 2/ Польські та українські війська відбувають акції спільно, як військово-силові. 3/ В разі спільної акції польско-української проти савітських військ на теренах Правобережної України, положених не схід від сучасної лінії польско-бельшовицького фронту, військові операції відбуваються по взаємному порозумінню Начальної Команди Польських Військ в Головної Команди Українських Військ під загальними керуваннями Начальної Команди Польських Військ. 4/ Начальна Команда Польських Військ приділять до оперативних штабів Українських Військ своїх старшин, а Головна Команда українських військ приділять, в порозумінню з Начальною Командою Польських Військ, до Польської команди, частини інституції і т.д. своїх військових старшин. 5/ Війська, передостанні Головною Командою Українських Військ до розпорядження Начальної Команди Польських Військ, уважає ця команда стосовно оперативних потреб, що окремлених на теренах України, по можливості порозумінням їх на дрібні тактичні одиниці. В мірі поступу акції і несприятливих операцивних умов на то позволять, на бажання Головної Команди Українських Військ, Начальна Команда Польських Військ як найскорше окупить українські одиниці разом і призначать їм власний район діяльності і спеціальні стратегічні завдання, з метою віддання їх у повороту до безпосереднього розпорядження Головної Команди Українських Військ. 6/ З метою розпочаття спільної акції проти бельшовиків, Український Уряд обов'язується доставляти продукти для Польської армії, оперуючої на цих теренах з кількості зрідно оперативному плану головної артикули: м'ясо, сало, боронка, збіжжа, крупу, овочі, пукер, овес, сіно, солому і т.п., на підставі харчових норм, обов'язкових в Польському війську,- і потрібні наводи. а/ З того ціллю до команд Польських дивізій і армій будуть приділені діяльні комісари, чи українські провантнові старшини, обов'язково котрих буде засмокровати дівізію/армію/необхідною кількістю харчових продуктів та підвоз. з-З разі недоставлення Українським Урядом потрібних продуктів, ці вільні українські комісари, з корозумінням і інтендантурою дівізії/армії/, переводить реквізіції потрібних продуктів серед місцевого населення, росчитиваючись реквізіційними квитами, оплаченими і гарантованими Українським Урядом і виробленими в двох мовах: польській та українській. На квітах повинно бути зазначено найменування і вагу душ, чи фур продуктів, а відповідно підвоз та колей-кількість їх за час унавчання. По мірі можливості за доставленні підвози платиться в той же часована сума в розмірі встановленому Українським Урядом. на квітку має бути зазначено, що при реквізіції заплачено лише частину належного, а залишеним суми, і це решта буде виплачена Українським Урядом, кінцем. Український Уряд обов'язується достарчати Польському війську відповідну ротівку в метою безпосередньої заплатки механічним частинам належних їм грошей за доставленні продукти, способом до максимальних цін, які будуть встановленні Українським Урядом. Польське звісю буде привозити реквізіційні квити, а також свідоцтва оплачені ротівкою.-солю, наф- тово чи іншими продуктами першої потреби, згідно норм і інструкцій, які будуть окремо видані. До українських одиниць будуть приділені польські господарчі старшини в метою стеження та переледження одноманітного премовлявання. е./ Харчові продукти, недоставленні Українським Урядом, а тому доставлені Польським Урядом обраховані згідно польських встановлених норм,- неплачаються на Український Уряд в польській валюті і стосовно до цін, унормованих для візька в Польщі. д/ Тимчасово відновлення української валюти до польської, обов'язкове в війську до заверття фінансової конвенції, буде встановлено Начальником Команди Польських Військ в порозумінні з Головною Командою Українських військ. 7/ В разі заняття вишукаваного терену військами польско-українськими, чи тільки польськими,- Начальна Команда Польських Військ пошле за собою право керування, під час данної військової ампії, всіма залізничними лініями, причому Українські залізничні перевезеня полішаються на своїх посадах. Про западки і причини звільнення Українська Влада буде повідомлятись. До Польських військово-залізничних влад, в місць н.4, будуть приділені Українські залізкові старшини.Український Уряд приступить не- відкладно до організації діяльного залізничного апарату, з метою при- няття залізниць під власне керування.Час,спосіб,порядок прийняття будуть одренілені особливим усталом.Польське Командування допоможе Українським за- лізницям-руховим складом,столом,паровозами і іншими матеріалами,потріб- ними для експлоатації і забезпечення праці залізниць.З метою контролю бує перелопитися учет воїн перевозок, а також пересування ведного залі- зничного матеріалу,врідно з порядком,встановленим військовим дикавом Начальної Команди Польськ. Військ в пересуванні з Родовою Командою Ук- раїнських Військ. 8/ З менту роспочаття спільної оренди і заняття нових теренів Пра- вобережної України,положених на схід від сучасної лінії польско-бельго- вицького фронту,Український Уряд організовує на цих теренах адміні- стративну,-цівільну і військову.Тима польських військ буде огороняти Польс- ка жандармерія польова і Польско-станове військо; зміна українською Вла- дою наступить на підставі особливої умови,після сформування Української жандармерії,а також українських становых військ. На час виконання служ- би Польською жандармерією і Польськими становими військами буде призва- чено до Українських адміністрацій: влад Польських Залежних старшин. влада на дотепер занятих теренах,що,на підставі політичної умови,прив- иняття Українській Народній Республіці,полишаеться тимчасово в руках Польської влади,а Український Уряд організує свій адміністративний апарат і,по мірі його з-організування,влада на цих теренах,по пересуванню в Польським Урядом,переходить до рук Українського Уряду. З менту підпису сучасної конвенції,в Камянці-Подільському зднов- ляється функціонування Українських Центральних Черкасних Установ;Началь- на Команда Польських Військ негайно видасть наказ,аби підземна влада,вій- ськова і цивільна,ожахала цьому зсилку помін. 9/ По виконанню загального плану спільної акції,езакупівлі Польських військ з терену України повинна початися по пропозиції одної з доровор- чих сторін,а технічне виконання езакупівлі наступить на підставі взаем- ного пересування Начальної Команди Польських Військ з Родовою Командою Українських військ. 10/ Український Уряд приймає лекіпірованим,засвотреним і утриманням Українських частин,с ормованих на території Польщі,якім,за Начальна Ком- манда Польських Військ,чи Польске Міністерство Військових Справ,оказало, чи буде оказувати поміч з продуктах,екіпировці,аброї,амуніції, і ведного роду військових матеріалах. II/ На Польській території пролонгуються організація Українських частин та мало місце до цього часу в Бенесто, як по часу, коли така організація все можлива на владній території. 12/ Начальна команда Польських «П'яток» обов'язується доставити до Української військової зброї, амуніцію, енергетичні і одяг в кількості, потрібній для трьох півсіл, зрізно штатів встановлення для Польської армії за воєнними та санітарними й іншими типовими закладами,- і поставити ці матеріали за- спорядження до розпорядження Українського Міністерства військових Справ. 13/ Цілі здобича залишиться, за шляхом нацерних потягів взяти, а бою, а також під військова здобича, крім рукомої званої в бою,- стануть власність Української Легкови. Подробиці будуть встановлені окремо умовами. 14/ Неприємна умова фінансово-господарча, а також залишання конвенційних, що оркеструє сучасної конфедерації,- будуть заверти додатково. 15/ Обидві сторони мають право напрошенувати заверття спадку військової економіки і час призначення коливань створено за відповідним. Аж до заверття цих зобов'язань, будуть. 16/ Обидві сторони зобов'язуються примати по конвенції в таємні. 17/ На конвенцію плинеться на мовах польській і українській. Обидва тексти будуть розумітися. В разі сумнівних різниць є Польський текст. На конвенцію підписана в Баранови 24 квітня 1930 року. Зі сторони Польської-Майором Затерніком СЛАВСЬКИЙ та Капітаном Зашавом ВАРЧАЛЬСЬКИЙ, на підставі уповноваження Міністерства Військових Справ Річ Посполита Польська від 21 квітня 1930 року ч.1960 З.Р.Т.; Зі сторони Української-Генерального Лейбу Генерал-Фрунзіни Володимиром СІНЬКОВОМ та Генерального Лейбу Наполеоновиком Максимом ПУТЯСКИМ, на підставі уповноваження Заступника Голови Ради Народних Міністрів Української Народньої Республіки від 23 Квітня 1930 року ч.1931. Уповноваження - взаємно обміняни. Форма № 10 Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харьков В данной ед. хр. № 25а ф. № 1429 оп. № 2 числится 7 (семь) + 200 = 207 листов „“ 196 г. (подпись) Центральный державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 16.03.87 Відділ УРБ д.№ 4-7 - двостав текст на паперових бутиках подг. на ш/ф: Кобелевське 22039/17. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 16.11.1954 г. СД-1 в ч/з 25.10.2000р. після ч/з 24.10.2000 р. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 25.09.2001 підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 25.10.01 Підпис Тип. Харьк. СНХ, 1964 г., з. 2052—20.000 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 299 Фонду № 4120 Пронумеровано 4 (сім) + 226 = 9 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "20" 03 2005 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час | | | видачі | Під час | |---|---|---|---|---|---| | підпис, дата | повернення | | | підпис, дата | повернення | | | підпис, дата | | | | підпис, дата | 20.03.07 (Св) 14:46 08.2007 ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація | Оправа: | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 10.12.03 (Дата) (Підпис) | (капсулювання)