Листи урядовців з різних питань, 17.05.1919-01.12.1920, 11 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФМР 1429, 2 вдех 165 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Заклик Петлюри до народу України. Інформація про переворот в уряді Петлюри і членів Ради Республіки. Комендант Директорії УНР (Другі екземпляри) ДЕЛО Замик Печатки вищого командування до народу. Інструкція виповненням Доповнення до приборот в Грузії Політич. і міжнар. Води Республіки Начато 194 г. Окончено 194 г. На листах Переворот в Уряді Ім. Опалана-Пєтюри. В Парижі створилась таємна організація, так зв. "Пятюрка", яка великий вплив на Петлюру. На ролі цеї "Пятюрки" стоїть І. Пов. Мін. Чіненко-Савійський. Він той поставив Петлюрі уповноважену, щоби цей нелайно звільнив ап. Омеляновича-Павленка з посади Командувачого Армією і Військового Міністра. Петлюра дійсно звільнив Ом.-Павленка. На його місце "Пятюрка" замірз публіцистичний Лен. Безрукку. П'ятий має-ви що посаду займати член "Пя- тюроки" полк. Павленко, родин, а заразом персональний воріг Ім. Ом.-Павленка (між іншими, пам'ятате звичайний тенець). По цупенту Ом.-Павленка, поставила "Пятюрка" зараз новий дипломати Петлюрі, щоби той звільнити усюй уряд і передати владу "Петлюрці". Петлюра вже не рішиться, але з навія, що між терором "Пятюрки" підпишем на двох поданні полк. Лотинний держави: Фактично, "Петлюрка" одержала деякі уповноваження і зараз вже управує, висилати всіх її неприйнятних старшин та товаришів в Україні. Склад цеї "Пятюрки" такий: 1. Прем'єр Міністра має право дипломатора: Чіненко-Савійський; 2. Міністр Внутрішніх Справ, дерк. Секретаріат, Ностигдії, Освіти і Леновизань: Грицюновича, І. Дерк. секреатар; 3. Міністр Закордонних Справ, та Чеси і Пропаганди: Прохопович, дотеп. Мрв. дипломат; 4. Міністер Військових Справ: Омик Павленко, 5. Агенди, всі прочі міністерства і заступниками Мін. Закорд. Справ. Морей-де Моран. Про те характеристики Голови і організатора „Патморки“ О-ра Всеволоду Владіміровича Інепка-Савійського, то мушу зазначити: 1. (про те досить тельна людина, яка пнесе за верну візну в кришто- ларати, не терпить демократичний рух, ненавидить селян) набірь таки далеко, що дав своїм урядовцям в замальвій справі на Волині такі вказівки: Закон хлопця а земля панам). Узима час займається тим, що доносить Петлюрі всіх брехні на кін- стріб, та українських різарів і недотукає до Консолідацій Укр. пар- мії. 2) Мови піколя не називався Інепко-Савійський, але Дімітрієв а проз- ваще Французької артстократії Савійських, принць доперва перед кілька- ма тижнями. 3) що він піколя О-ром не був і цей титул самочинно присвоїв собі, щоби своїм справдуськими виготовили картками більше артстократам залипопубати. 4) За прошлі, які розору на тоганні витятки провадить артстократичне письмена, а ури- ми дає справдати, що каба-то він підказував полських урядовців, зробляти візно - діяти вплив. 5) На „Патморка“ має в своїм розпорядженню багато мільйонів які польський уряд пере- дав арт ліквідації урядових цер. сметанов. За наявного Савійського, Патморка незвольне виплатити урядовим залежні платки, здійснивально-пунктадомся, а було б нее павіть кілька випадків головової смерти між ними. 6) Що мати омогу вкрити наленку урядовим платком, то „Патморка“ варішла зик- бідвати " всіх тих урядовців які живуть в місточках по цей Єта Збруда. Рахується що вте- лешки таких урядовців позаарештовано і наємно відправлено поза Збуду та передано боль- шевикам. Цей новий лакобний капелюх бринок Голови „Патморка“ опинився в Мін. Протягував залосити свій "виступ з „Патморки“, але ще ніде не є потвердже- но. З оригіналом згідо: Кравець РОСКЛАД ГОДИН ПРИЙНЯТТЯ У ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Години. Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця Субота Від ІІ до ІІ½ Голова Рад. Респ. Нач. В.-Пох. Канп. Нач. В.-Пох. Кани. Рол. Ради Респ. Нач. В.-Пох. Кани, Нач. В.-П. Ке " 12 " 12 Мін.Внутр.Спр. Мін.Зек."прав Військ.Мін. Мін.Преси Мін.Нар.Осв. Мін.Ротиції " І2½ " I Пін.Млхків Мін.Праці Мін.Ісповідань Мін.Рад.Спр. Мін.Фінансів Мін.Нар.Гос " І " 1½ Мін.Нар.Здор. Дер."екр. Держ.Контрол. Мініс.Прокопо- Голова Вищої Нач.В.-Пох. Кани. " І½ " 2 Нач.В.-Пох. Канп. Рол.Вин.Військо- воЇ Ради ГАЛЕРЕЙОМ ОПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Мкрінка Чуб НАЧАЛЬНИК АДМІНІСТРАЦІЇ РОСКЛАД ГОДИН ПРИЙНЯТТЯ У ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Години. Понеділок Вівторок Середа Четвер. П'ятниця Субота Від II до II½ Голова Рад. Респ. Нач. В.-Пох. Кан. Нач. В.-Пох. Канц. Гол. Ради Респ. Нач. В.-Пох. Канц. Нач. В.-П. Ка " II½ " 12 КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ " 12 " 12½ Мін.Внутр.Спр. Мін.Зак.Справ Військ.Мін. Мін.Преси Мін.Нар.Осв. Мін.Юстиції " 12½ " I Мін.Шляхів Мін.Праці Мін.Ісповідань Мін.Евр.Спр. Мін.Фінансів Мін.Нар.Розг " I " I½ Мін.Нар.Здор. Держ.Секр. Держ.Контрол. Мініс.Прокопо- вич Голова Вищої Військової Ради Мін.Зак.Спр. " I½ " 2 Нач.В.-Пох.Канц.Гол.Виш.Військо- вої Ради За КЕРУЮЧИМ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ Волею твоєю і натяском війська твого звільнено частину України . Очищено її від ворога злого, що грабує, гвалтує, розстрілює, палить села, нищити добро твоє. Що чужий землі твоїй. Ти зрозумів , Народе Український, що свята есть справа твоя. Ти зрозумів, що лише з військом своїм ти переможеш ворога і тепер ти робиш героїчні зусилля: ставиш до війська синів своїх, всім що є у тебе допомагаєш, йому і живиш його. І здобуває військо рідні терени , б'є ворогіз твоїх . Але ще один крізьвий бій мусиш винести ти на плечах своїх. І буде це останній бій. Ми запропонували більшовикам мир. Вони відкинули Його, бо хтять війни, хтать крови, хтать твого поневолення. Так дай же їм війну. Стань , як один, на захист Батьківщини і викинь босоту за межі землі рідної . МИ, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Української Народньої Республіки, Правительство і Вожді Війська Українського кличемо тебе до бою цього. Бо настала рішуча хвиля. Більшовики готуються до бою, купчатъ війська. Ротуйся і ти, Народе Український. Не зір, що розбите військо твоє . Ні, не розбито воно, а збільшене і сильне духом йде вперед на твое визволення. Несе тобі лад і спокій, несе освячений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гордо світять слова : " За волю святую, за землю народню, за Україну Велику " Лиш рідна Влада на землі Українській дасть люду щастя і долю. Весь люд Український розуміє це і радо зустрічає рідне військо своє. Жидівське населення щиро вітає Українську Владу і відгукнувшись на дозвіл вільного торгy енергійно взя- лось за налагодження торгівлі, знищеної більшовиками. З-за кардону вже йдуть вагони краму, соли, нафти. Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багатими збіжжям, цукром . Держави Європи наречті зрозуміли нас і становляться на шлях нав'язання з нами політичних, торговельних зно- син. Во ворог нам , це ворог цілого світу, який несе всьому живому загибель, смерть . Де були щасливі села, де біліли церкві веселі з хрестами золотими, де мирний селянин добував свій хліб повсякденний , де велике місто життям кипіло - там більшовик зробив пустельу, руйну, залишив за собою плак, стогін. Скиньмож в останнє недостати наше. Кеньмось на ворога, вименемо його з землі нашої, святою кровью синів іі політю і почнем нове життя своє, як ти бажаєш , Народе Український . В найскорішому часі буде скликано Нарадне Представ- ництво /Народня Рада. /Воно скаже своє слово і утво - рить життя, коли всяк буде відчувати, що він господарь в своїй хаті, що там його воля, його права. МІ , ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, Правительство і військо Ук- раїни звертаємось до люду ii, що стогне під ярмом чужинським і голосно кличемо до бою . В єднанні сила й перемога. В імені твоїму, Народе Український, ми вимагаем від усіх громадян землі нашої повного послуху. Твердою буде десниця нала для тих, хто стане на перешкоди в останній боротьбі твоїй кривавій, хто не до- помогатиме армії в святій справі визволення Батьківщини. Хто не з нами, той проти нас . Хто ж проти нас в святому ділі, Най загине . Вперед і хай нам Бог поможе . - НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ Волею твоєю і натиском війська твого звільнено частину України .Очищено її від ворога того, що грабує, гвалтує, рострілює, палить села, нищить добро твоє. Що чужий землі твоїй. Ти зрозумів , Народе Український, що свята есть справа твоя. Ти зрозумів, що лише в військом своїм ти переможешь ворога і тепер ти робиш героїчні зусилля: ставиш до війська синів своїх, всім що є у тебе допомагаєш йому. і живиш його. І здобуває військо рідні терени , бъе ворогів твоїх . Але ще один кривавий бій мусиш винести ти на плечах своїх. І буде це останній бій. Ми запропонували більшовикам мир. Вони відкинули його, бо хтять війни, хтать крови, хтать твого поневолення. Так дай же їм війну. Стань, як один, на захист Батьківщини і викинь босоту за межі землі рідної . МИ, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Української Народньої Республіки, Правительство і Вожді Війська Українського кличемо тебе до бою цього. Бо настала рішуча хвиля. Більшовики готуються до бою, купчат війська. Ротуйся і ти, Народе Український. Не вір, що розбите військо твоє . Ні, не розбитевоно, а збільшене і сильне духом йде вперед на твое визволення. Несе тобі лад і спокій, несе освячений в боях блакитно-жовтий прапор, на якому гордо світять слова : " За волю святую, за землю народню, за Україну Велику " Лиш рідна Влада на землі Українській дасть люду щастя і долю. Весь люд Український розуміє це і радо зустрічає рідне військо своє. Жидівське населення щиро вітає Українську Владу і, відрукунувшись на дозвіл вільного торгy, енергійно взя- лось за налагодження торгівлі, знищеної більшовиками. З-за кордону вже йдуть вагони краму, соли, нафти. Там засновані торговельні товариства для торгівлі з нами, багатими збіжжям, цукром . Держави Європи нарешті зрозуміли нас і становляться на шлях навязання з нами політичних, торговельних зно- син. Бо ворог наш , це ворог цілого світу, який несе всьому живому загибель, смерть . Де були щасливі села, де біліли церкви веселі з хрестами золотими, де мирний селянин добував свій хліб повсякденний , де велике місто життям кипило - там більшовик зробив пустелю, руїну, залишив за собою плач, стогін. Скиньмож в останнє нещастя наше. Кіннімось на ворога, виженьмо його з землі нашої, святою кров'ю синів її політую і почнем нове життя своє, як ти бажаєш , Народе Український . В найскорішому часі буде скликано Народне Представ- ництво. / Народня Рада. /Воно скаже своє слово і утво - рить життя, коли всяк буде відчувати, що він господарь в своїй хаті, що там його воля, його права. МИ , ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, Правительство і військо Ук- раїни звертаємось до люду ii, що стогне під ярмом чужинським і голосно кличемо до бою . В єднанні сила й перемога. В імені твоїму, Народе Український, ми вимагаем від усіх громадян землі нашої повного послуху. Твердою буде десниця наша для тих, хто стане на перешкоді в останній боротьбі твоїй кривавій, хто не до- помогатиме армії в святій справі визволення Батьківщини. Хто не з нами, той проти нас . Хто ж проти нас в святому ділі, Най загине . Вперед і хай нам Бог поможе.- ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас відступити на терен Польщі, не сприяли відкриттю представницького органа на землі рідній, і ми мусимо зібратись тепер тут на чужім терені, аби Державна Влада почула голос сконсолидованого про- маданства українського і керувалась ним надалі в державній роботі. Трудна і надзвичайно одповідальна роль припала Раді Ре- спубліки. Перед нею стоїть ціла низка справ, які не могли бу- ти залагоджені раніш і які конче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми примус- мо. Головне завдання наше - зберегти незалежність національно- державної волі. Не розпорошитись, а йти вперед в повному віроп і з непохитним стремлінням зробити все, щоб здобути народові українському свободу і суверенність. Міцно стояти на своєму пості і не здавати позицій за ніяку ціну. Скупчити всі сили національні, сконцентрувати волю свою до певних акцій і ро- спочати в спільному єднанні пляномірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одно зусилля, що могло б сприяти ди- конанню нашим завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобуття незалежної держа- ви і міцно об'єднавшись в почувті національної єдності та дер- жавної дисципліни, ми зможемо переконати світ, що східне пи- тання без нас розв'язане бути не може, і що Україна мусить бу- ти визнана, як самостійна Держава. Додержуючись цієї непохитності, не підпадаючи стороннім впливам - хоч би й хвилевим,- що досі часом ослаблювали нас, проводячи вже випробовану раніш, але зміцнену і поглиблену тепер лінію У.Н.Р., ми здобудемо постань до себе і визнання нас. Коли, під час нашої політично-національної революції, ми скінули старі форми чужого державного ладу, нас називали бой- шовиками, бандитами, здібними тільки руйнувати, але останні два роки показали державам світу, що ми сила і будуюча і ор- ганізуюча, і хоча почало вже створюватись де нас уважається. становиці такого заінтересовання вислідом нашої боротьби за державну незалежність держави світу перебувають і нині. Рада Республіки повинна це заінтересовання зміцнити і пере-творити в чинник, сприяючий успішному закінченню нашої визвольної боротьби. А це може статись тоді, коли Рада Республіки, по-кликана життям до створення консолідації наших сил допоможе українському громадянству, обєднавшись коло неї вирости сталу єдину, міцну волю, яка, не зважаючи на тимчасові невдачі та не-сприятлі обставини, роведе націю до здійснення поставленої мети Моральний багаж наш великий. Не раз давали ми докази нашої політичної чесності і своїх союзників не враджували. Ми поклали гекатомби жертв і кладем їх і тепер. Ми створили не тільки осередок, центр, до якого прислухається вся Україна, до якого тягнуться руки за поміччю, якого клуть, до якого летять думки з кожного кутка України,від якого чекають спасення, а й певні значні досить цінності в обсягу культурно-національного життя, що уві-ходять до вжитку не зоднього, піднімаючи рівень народу нашого на вищий щабель. Зв'язок нас з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваємо ми за іі кордонами, ідейно, психологоч- но трівкій міцний. І ця оцінка нашої роботи, це довірря, за для якого ми мусимо ще більше напружити свої сили, аби виступи- ти перед цілим світом, як свідома нація, яка бажає одного -спо- кійного, але самостійного життя. являється порукою позитивних наслідків наших зусилл. Через цей постійний міцний контакт з народом ми добре знаємо чого прagne він. Наш народ політично виріс за ці роки визвольної боротьбг і під тягарем чужої окупантської влади рос- сійської, чи то денкінсько-врангелєвської, чи то большевицької ясно зрозумів, що тільки своя народна влада забезпечить йому лад. карність і економичний розвиток,- ці підвалини державного життя. З основу життя свого державного він кладе принципи де-мократичності, він вимагає поваги до прав своїх і, що головне, не допускить єдинолічія влади. Як показав історичний досвід, спроби наринути народові українському волю єдиної людини зав- жди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руйну-вали життя, ослабляли опірність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужинців. Переходячи до чоргових наших завдань і виконанню з них ті вирішення яких законом од 9 грудня овдкладається надалі, я мушу зазначити, що перша наша думка, перша найпильніша справа наша - це турбота про армію. Перше завдання - заберегти її єдність, захистити її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її харчуванням, забезпечити культурно-освітні потреби щоб зона була морально і фізично здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах на перших ступенях їх соційного життя. Треба переглянути всю систему військової нашої справи з боку організаційного, звернути увагу і на переорганізацію центральних військових установ, використавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробимо, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на оборону Дерев'я і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати життя на Україні. Так само треба практично, зако- нодавчим шляхом розвивати справу заопікування раненими, каліками, ветеранами та уділення їм належної компенсації за ті труди та жертви, які принесли вони для нашої визвольної боротьби. Далі йде важке питання про організацію влади, і на черзі сто- їть перегляд усієї системи нашого державного управлінського апарату пристосування його до державних потреб, перегляд програм і статутів кожного Міністерства. Рада Республіки поможе це зробити і дасть свої авторитетні директиви, що до певної лінії, якою повинно триматися в цій справі Правительство. Треба звернути увагу на окремі галузі державного життя, треба розібратися в тому балансі, який придбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порядники, з якими буде кувалась влада, як з вказівками авторитетної інституції. Економічне життя України звертає на себе велику увагу. Після всіх руйнів, в яку кинули його бойовицькі експерименти, ми маємо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план і підготовчі міри. Звичайно в цій справі може відіграти велику роль приватна ініціатива, але, даючи їй певну можливість для праці, ми повинні дбати, аби не було в її боку експлоатації народу, а лише користь для Держави. Так само пильну увагу слід звернути не інтереси пролетаріату України. Ми повинні поставитися з великою повагою і повною до нашого робітництва, якому належать буде одне в перших місцях у відбудові економічного життя нашої Радянської. Викидаючи гасло диктатури пролетаріату, бойовники утворили диктатуру над пролетаріатом і довели його до такого збоження такої матеріальної руйни, так починили його, що для нас є пекучим завданням шляхам вдорою соціального законодавства допомогти пролетаріату піднятися до належної йому рівнинної і моральної висоти та стати поруч з селянством вдорою чинником державного життя України. Не розпраць зі збільшуваннями елементами робітництва треба переводити, але поліпшити умови життя і праці, застосовуватися робітництвом. Утворити норми життя його на вправах інших широ-демократичних держав. Інтелігентний пролетаріат - урядовані наші, - також повинні бути заопіковані, і їх треба поставити в такий стан, щоб вони, діти богатої країни, не терпіли нужди, а виконували свої функції умовинах, як в боку матеріального, так і культурно-правового, найбільш сприяючих для інтересів Держави. Фінансове становище наше тяжке, і головним чином від того, що ми залишили свій терен. Треба виробити заходи для його поліпшення, підготувати навчий план фінансової політики. Що до шляхів України, цього перша економічного життя, то у відбудованих їх, проведенні нових залізниць та перебудуванні нашого залізничного тору на вузько-торовий /європейського типу/, придбанні залізничного інвентаря і т.п. Так само потрібно мати певну, в деталях вироблену програму, яку прийдеться вдійснювати по повороті на Україну. Що до відбудови Церкви Української, то тут також треба мати ясний план церковного будівництва: а окрема подбати про те, щоб всі книги Святого Письма й інші книги для церковних служб були перекладені, щоб кадри національного священства були підготовлені, щоб ридом мір наша молодь Церква повзабавилась од того тлесворного впливу, який залишила після себе стара бюрократична російська церква, а ії мертвими формами і змістом позбавлення Духа Живого. Особливу ж увагу слід звернути на внесення ч обряді церквоти, як і на приєднавання національного селянства в будівлі церков українських. В сфері законодавства надається зал. звернути увагу на незадоволення модифікацій існуючих законів і на вироблення нових, як в обсягу змін карного так і цивільного, в залежності в певних вимогах, які відбулися в житті та свідомості народу нашого. Після перешкоди чи соціально-політичної революції. Найпильнішу увагу треба звернути на народне освіту в селянському масштабі. Велике захоплення і глибокий інтерес народу до освіти є подуком того, що робота державна зустрінеться тут в широкому ініціативному промади. Законодавча і практична праця мусить ні сусідня громади і держави ведити в один русло національної освіти і виховання. В справі співжиття з іншими націями, що заселяють Україну, як відомо: в перші ж часи нашої національно-державної незалежності стали на шлях, заповідання нам західною демократією та старожитніми нашими вольностями демократичними. Ватерпівши самі під чужим нав'язуванням, ми не хочемо, щоб хтось інший почував себе часником в засіданні Республіки. Закон про національно-персональну патрономію гарантує можливість нормального розвитку національних меншостей заселених України. І до спільної согласованої праці на добре краю, до державного будівництва на широ-демократичних засадах повинні ми кликати всі нації, що заселяють простори України. Завданням Ради Республіки є виробити ті юридичні норми, по яких в найкращий спосіб можна було б на практиці перевести це співжиття та співпрацю всіх громадян Української Республіки. Рада Республіки повинна розмежувати свої функції і думки Гали Міністрів, яка залежавшись від законодавства, може би свобідніше зайнятись тепер роботою виконавчою. В спільному етапні законодавчої і виконавчої влади ми знайдемо простішу і коротшу лінію, якої нам треба триматись і будем уважати з себе той міцний осередок, до якого буде примушена приєднатися здоровая частина нашої еміграції. Виділяючись в окремий державний організм, ми не можемо забути, що тільки в співжитті з другими народами є можливий розцвіт нашої Ватківщини, а особливо треба звернути увагу на ті державні завдання, що можуть і мусять увійти в нами в найтісніший контакт. Це передус- вім державні образовання Чорноморського Васейну, серед яких ми мо- жемо грати першу роль, і з якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудьмо і кольоній наших що в де-яких державах займають ве- личезні обшари, творять українське життя, гуртуються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту чи тримати їх воїма засобами. Зони повинні «ріти в нас, як виріть в нас Україна, яка чекає і жде нас, як спа- сителів від ярма чужинського. Будьмо ж міцні, виявим незломність нашої волі, сконсолідуємо си- ли свої, сконцентруймо зусилля і тоді ми видем побідниками в важ- кій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду україн- ського, і тоді геройська боротьба нашої армії, що три роки кропила своєю кров'ю широкі ланц України, що не зневіряючись, хоть хвилево часом і знесилившись під вагою свого хреста,- і зараз міцно тримає в своїх стомлених руках пралор незалежної України,- вкінць-тося повним успіхом. Я почав своє слово згадкою про нашу славетну Крим. Згадка про неї і кінчаю його, скидуючи свою голову перед безвазітною людс- ім ii до нашої дорогої Ватківщини, а тим лицарям, що полягли сверть хоробрих за визволення ii, проголошуючи вічну память. Бажаю повного успіху Раді Республіки в її однодіальній праці на благо нашого Народу. ДО РАДИ РЕСПУБЛІКИ. Тяжкі зовнішні обставини, що примусили нас сьогодні відступити на терм Польщі, не сприяли відкриттю представницької орга- нізації території. Не можемо звернутися туди, на чужий терен, аби почути голос громадянства українського, вислухати його ба- жання, яким і керуватись надалі в державній роботі. Нині, коли зібрався Рада Республіки (Трудна і надзвичайна обставинальна роль цього органу випала на долю Ради Республіки, Перед нею стоїть цілий ряд справ, які не могли бути залаго- джені раніш і які хоче потрібно розв'язати, бо від цього залежить скорше осягнення мети, до якої всі ми примуєм. Головне завдання наше - зберегти не- зломність нашої волі. Не розпорощитись, а йти вперед з повною вірою і непохитним стре- мленням зробити все, щоб добути народові українському свободу і суверенітет. Міцно стояти на своєму пості не здавати позицій за ні яку ціну! Скупчити всі сили національ- ні, сконцентрувати волю свою до певних ак- цій і роспочати в спільному єднанні пляно- мірну творчу роботу, в якій би не пропало даремно ні одне зусилля, що могло б сприяти виконанню наших завдань. Виявивши непохитну волю свою до здобут- тя незалежної держави і міцно об'єднавшись в почувті національної єдності і державної дисципліни, ми переконане світ, що східне питання без нас розвязане бути не може, що Україна мусить бути визнана. Для того, перш за все, ми самі повинні визнати себе, виявити себе на- цією, самі повинні твердо повірити в свою державність, як вірила Польща, як вірить Ірландія, і тоді ця наша свідомість вия- виться з відповідних акціях, які не бу- дуть піпадати стороннім впливам, в лис- те буде хитання і не буде непевності. І тоді нас будуть шанувати і тоді нас виз- нають. Коли під час революції ми скинули старі орми, нас називали бойовиками, бандитами, здібними тільки на руїнацію, але останні два роки показали, що ми си- ла і будучча і організуєм і в нами по- чали рахуватися. Проте, поки що Україна не являється аксіомою і реальним факто- ром в Європі. Рада Республіки, звикана життям до створення консолідації наших сил, по- магає уніфікованому руху народу, що за- личено коло неї, зробити сталу, одну, міц- ну волю і результати прибуття самі собою. Моральний багат наш дуже великий. Не роз- давали ми докази нашої політичної чесно- сті, не зраджували своїм союзникам. Ми покладли гекатомбі жертв і кладем їх і те- пер. Ми створили осередок, центр, до яко- го прислуховується вся Україна, до якого тягнуться руки за помічю, якого клуть, до якого летять думки в кожного кутка Ук- раїни, від якого чекають спасення. Зв'язок нас з населенням України, не зважаючи на те, що перебуваєм ми далеко за її кордо- нами, ідеально, психологічно трівкий, міц- ний. І ця оцінка нашої роботи, це довіра до наступного університетського курсу, під час якого вони повинні бути спільні з обов'язками самого населення. Участь в цьому населенні викличе в ньому певну організованість, примусить його дивитися на школу, як на свою рідну, буде сприяти укріпленню національної ідеї, а значить і ідеї державної. Треба обміркувати і виробити на- течний план, по якому повинно переводи- тись навчання, владати кілька серій книгок зробити методологію залишилися і од- кинувши ті російські методи, якими пе- ресякнена і школа наша і все життя наше. Ці методи дуже пошкодили нам в нашій праці і в великій мірі спричинилася до тих невдач, які стрінулися нам на шляху державного будування. В справі співпраці з другими на- ціями, що населють Україну, ми перші стали на шлях, заповненням нам демократичних і зробили все, щоб бути почути. Наші сини не паслися, а різними братами. Рада Республіки має вимоги життя своєї роботи і зайнятися справами які повинні бути вирішені в першу чергу. Жодні справи, якщо закони, які мають ли- ше теоретичне значення, ножи що треба відкласти. Рада Республіки повинна розмовувати своїй думці і функції Ради Міністрів, як звільнившись від законодавства, мо- Ваші із розпорядження: елементи нашої еміграції, підпалюючи різним стороннім впливам, не тільки не допомагає нам, але навпаки і воно ставиться проти нас і тим шкодить нашій спільній справі. Я не кажу все про елементи еміграції, що забули національну честь, національні обовязки і плямували себе ганебними вчинками в той час, як на Україні лилася кров героя-мучеників. Це Байни нашої нації і з свій час не тверда Згадавши героїв наших, павших за кращу долю свого народу, низько схиляю голову перед беззавітною любов'ю їх до Ватківщини і проголошу їм вічну память. Виділяючись з окремий державний організм, ми не може не забувати, що тільки в співжитті з другими народами є можливий росцвіт нашої Ватківщини, а особливо треба звернути увагу на державні образовання Чорноморського Басейну, серед яких ми можемо грати першу роль і, з якими сполучившись, будемо мати велике значення серед держав Європи. Не забудемо і колоній наших, що в деяких державах займають величезні облари, творять українське життя, гуртуються в національні організми. Ми повинні мати з ними певний зв'язок і, взявши на увагу все, що сприяє їх зросту підтримати їх збіга за обами. Вони повинні вірити в нас, як вірять в нас Україна, яка чекає і жде нас, як спасителів від ярма чужинського. Будьмо ж міцні, виявимо незломність нашої волі, сконосолидуєм сили свої, сконцентруєм зусилля і недійми вийдемо побідниками в важкій боротьбі за долю України, за долю трудящого рідного люду українського. Важаю Вам поспіху в праці Вашій. за для якого ми и мусимо це більш напру- жити свої сили, аби виступити перед ці- лим світом, як свідома нація, яка бажає одного - спокійного, але самостійного жит- тя, являється залогом позитивних результа- тів наших зусиль. Це довірря зобов'язує нас творити волю народа. Він вже виріс політично, він ясно уявив себе собі, яка влада - своя чи большицька чи старо-ро- сійська - для нього краща, він хоче ладу порядку, карности, але в основу життя свого державного він кладе принципи де- мократичності. Він вимагає поваги до прав своїх і що головне, не допускать одно- лічія влади. Як показав історичний досвід спроби накинути народові українському во- лю єдиної людини завжди терпіли невдачу, і авантюри в цьому напрямку тільки руй- нували життя, ослабляли опорність чужим впливам, кидали Україну в обійми чужинців Переходячи до чергових названих завдань я мушу за значити, що перша наша дума, перша найкляніша справа нама - це забо- та про армію. Перше завдання - зберегти її єдність, ізолювати її від сторонніх шкідливих впливів, забезпечити її харчу- вання, забезпечити культурно- освітні потреби, що б вона була фізично і мораль- но здорова. Треба обов'язково перевести переорганізацію її, для чого використати чужоземних консультантів-інструкторів, як це було у всіх державах. Треба перегляну- ти всю систему військової нашої справи з боку організаційного і наукового; звер- нути увагу і на переорганізацію централь- них військових установ, використавши для цього досвід і знання членів Вищої Військової Ради. Коли ми це зробим, то будемо мати міцний апарат для керування військовою справою, будемо мати готові кадри для майбутньої великої української армії. Крім того треба звернути увагу і на обо- рону держави і виробити певну програму, з якою тільки і можемо ми будувати жит- тя на Україні. Проведення стратегічних ліній, щосе, будування фортець. Опіку- вання раненими, каліками ветеранами, уді- лення їм певної компенсації і иное. Далі ще важке питання про органі- зацію влади і на чергі стоїть перегляд всієї системи нашого державного урядово- го апарату, пристосування його до дер- жавних потреб, перегляд програм і стану від кожного Міністерства. Уда Республі- ки поможе це зробити і дасть свої авто- ритетні директиви щодо певної лінії, якої повинно триматися Правительство. Треба звернути увагу на окремі га- лузи державного життя, треба розібрати- ся в темі балансі, який прийбало кожне Міністерство за цей час. Треба виробити інструкції, порадники, з якими б рахува- лась влада, як з вказівками авторитетної інституції. Треба ходжих кинувати на че- ргу питання майбутнього селянської політики земельної, взяти озое відношення до ізо- до і напрямок, в якому його треба розвя- зати. Хоча досі і являється чинним зе- мельний закон ДИРЕКТОРІЇ, але ж ми мусимо рахуватися з тим, що український селянин бажає міцної земельної власності і, осо- бливо після бойовищних експериментів не погодиться на жадні соціалізації та націоналізації. Економічне життя України звертає також і на себе велику увагу. Ми маємо відновити його в найскорший час, а для того повинно виробити певний план, видати певні закони. В цій справі відіграє велику роль приватна ініціятивка, але, давчи її широкий пліх, повинно дбати, аби не було в її бою експлуатації народу, яке в лише користь для держави. Не можна змінити і інтересів про- копаріву, нині саме вимагаєть від нашої держави кортку та мегричні наше наші демократичні традиції. Ми повинні ставитись з великою повагою і попаною до нашого робітництва, якому належати буде одне з перших місць в відбудові економічного життя нашої Батьківщини. Викладаючи гасло диктатури пролетаріяту, бойшовики утворили диктатуру надпролетаріяту і довели його до такого зубоження, до такої матеріальної руйни, так понищили його, що для нас стає завдання як можна скорше, коли повернемся на Україну, підняти моральне і фізично це класу. Не росправу зі забольшовичними елементами робітництва треба переводити, але поліпшити умови праці, заопікуватися робітництвом, утворити норми життя його на зразок інших демократичних держав. Інтелігентний пролетаріят, урядовці наші також повинні бути заопікувані і їх треба поставити в такий стан, що б вони, діти богатої країни, не тер- піль нуки. Фінансове становище наше дуже так- же і поганним чином від того, що ми за- лишилися без терен, але розбілень заклади для його поліпшення зроблено разом на увагу, оптимізований план фінансової політики, який вже і ви- конується. Що ще до шляхів України, цього нер- ва економичного життя, то у зібдуванні их, проведення нових залишків, придбан- ні заливничного інвентаря і т.п. жадної програми немає і на це треба звернути увагу. Що до відбудови Церкви українсь- кої то дуже також немає плоду і зробле- но в цій справі дуже мало. Книги Святого Письма не перекладені, кадрів національ- ного священства немає і взагалі не роз- важано багато церковних справ, які в пер- шу чергу треба буде розв'язати по повер- т ташуванню, що народ наш сам шукав не ні на Україну. Так само зроблено дуже мало в справі законодавства. Не перекладені старі ре- візські закони, а яких ми ще не маємо му- жно користуватися за браком евеїх, не переведено кодіфікації законів, не зроб- лено відповідних змін в законах, які - устаріли і не відповідають умовам сучас- ного життя. По справу треба було роспо- чати тепер і користуючись з перебування нашого за кордоном, де можна знайти від- повідні підручники і докладно взаємодо- тись з чужоземним законодавством, видати збірник законів українських. Треба звернути увагу і на народню освіту в державному мантабі. Велике за- хоплення і глибокий інтерес народу до освіти давно підставу видати такий СПИСОК ЧЛЕНІВ РАДИ РЕСПУБЛІКИ. 1. Ковалевський Олександр 2. Сапіга Ілля 3. Вагриновський Микола 4. Пилипчук Пилип 5. Хидняк Федір 6. Липа Іван 7. Вілінський Михайло 8. Шаповал Олександр 9. Орел Микола 10. Кравченко Петро II. Вачинський Сергій 12. Мошинський Євген 13. Савицький Михайло 14. Варановський Петро 15. Ніковський Андрій 16. Прокопович Вячеслав 17. Корчинський Михайло 18. Залців Павло 19. Фещенко-Чопівський Іван. 20. Романченко Іван 21. Бутенко Іван 22. Чайківський Микола 23. Безпалко Осип 27. Шемет Сергій 28. Кобза Іван 29. Савачів Василь 30. Плєскацевич Василь 31. Білопольський Андрій 32. Молодо-оненко Андрій 33. Закрасняний Сергій 34. Шовненів Іван 35. Лукашевич Андрій 36. Бублій Опанас 37. Греценко Олександр 38. Лівицький Андрій 39. Трепет Марко 40. Грабів Яким 41. Вогдан Семен 42. Тимошенко Сергій 43. Приходько Віктор 44. Могалевський Юрій 45. Огородник Яків 46. Винник / 2 / Нар.-Респ. Самост. Соціал. Селян. Соціал. Соціал. Федер. Соціал. Демокр. Хлібор.-Демокр. Залівнич. Спілки. Спілки Почтов. Спілки Кооперат. Спілки Самовряд. ПРИМІТКА: Ще не обрані представники від партій: Соц.-Рев. 7, Труд.Парт. I, Евр. Парт. - 6, Польськ.Парт. - 2, Німецьк.Парт. - 1, Соц.-Демокр. - 3, Культ. Просв.Орган. - 3 і Укр.Нар.Парт. - 2. 62 15 Копія.-16 До Високоповажного Пана Міністра Народнього Господарства У.Н.Р.- В звязку з Вашим наказом від 15 грудня ч.543, про негайну передачу до Головної Скарбниці всіої готівки, що мається в касі Держ.Зак.Комісії, рахуємо своїм обовязком скласти Вам доповідь, про стан каси до дня 17 грудня, коли був отриманий вищезазна- чений Ваш наказ. 10/XI п.Преслухіну на закупля ............... 1.000.000 м Куплено 2060 америк.долар.на суму ................... 988.800"" 5/ХІ. Вищачено п.Прохоріву на купівлю автомо- більних частей /4 покр.1 з камер/ по розпоряджен- ню п.Вице-Міністра Чуднівського................... 150.000"" Вищачено І: Фешенко-Чопівському в поворот за внесені ім до каси Торг.Комісії у Відні 5000п.м. і 3.700 чеських корон, на перетранспортіровку 20.000 тисяч білини з Берліну до Відня ........... 39.750"" Утриманий Членом Зак.Ком.Мін.Народ.Господарств. у Гданську п.Преслухіну, 57.000; Віхмену-22.800 за рахунок Мін.Нар.Госп......................... 85.800"" Голові Зак.Комісії Мін Нар.Росп. у Львові п.Не- чал в рахунок утримання ....................... 25.000 "" Проф.Франкфурту вжанськи на лодором до Риги 1 Берліну ........................................... 16.500"" Інженерам Мін.Шляхів п.Прохорову, Петрову, Павлов- ському і Герасимову, які працюють у Варшаві під керуванням ВицеМіністра Шляхів Луканевича, утри- мання за грудень і листопад за рахунок Міністер- Шляхів ........................................... 97.680 "" Укр.Дипломатичній Місії у Варшаві, в поворот за одержані від неї в липні місяці для Торг. Іконом.Місії ..................................... 100.000 "" Державній Зак.Комісії перечислено в фонд на утри- мання за жовтень 106.000,за листопад 203.500 і грудень 303.500................................... 713.000 "" Укр.Дипльоматичн.Місії у Варшаві за раху- нок Мін.Закорд.Справ по талону асигновки Мін°Зак.Справ 1045/161 і 1046/162 ........... 345.000п.мар Д-ру Діаманду за рах.Мін.Нар.Здоровля і Опі- кування за транспорт медикаментів, які пода- рував ІІведський Черв.Хрест Укр:Черв.Хресту... 16.450 "" За зразки теплої білизни/яка передана в Управу Укр:Черв.Хреста/ ......................... 500 "" МінЗакорд.Справпо асигновці 30/XI,ч.1065/130 700.000 "" Голові Ради Ордена Залізного Хреста повичково на улаштування хрестів ................... 150.000 "" Укр:Капелі по асигновці Головн.Уповноваж. Справами Містецтва ч.3 .................... 700.000 "" .................................................. 5.128,480 мар.п. Видано Уповноваженому Мін.Фінансів згід- но листа Міністра Фінансів ч.1580........... 4.000.000 "" Готівка на 17/XII ......................... 1.054.065 м.п.35ф. Разом мар.пол. 10.182.545, 35 ф. Голова Комісії Радник-Скарбник /підпис/ З оригіналом згідно: /Шкаєвськ/ Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 165 Фонду № 1429 Опису № 8 Пронумеровано 16 (шестнадцять) + 11 = 27 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 08. 01 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) і зб/м/гр по розборі 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 140896 Немає 200896 Немає Дм. 19.11.96 Немає 27.11.96 Немає 15.05.03 АГ 8.07.03 ДТ 120.08 Підп. по складу ДР Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 14.04.97. П еканування (Дату) (Підпис) 3.03.09 ЄУБ