Проєкт Військової конвенції між Польською Річчю Посполитою і Українською Народною Республікою. Доповіді торговельних та дипломатичних місій про взаємовідносини з Польщею, Німеччиною та зовнішню ситуацію. Список осіб, запрошених до Голови Директорії УНР С. Петлюри, 10.03.1920-09.05.1921, 27 арк.
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Анотація
1919 Юридичний відділ; 1919 Керування справами; 1918-1923 Загальний відділ; 1920-1924 Юридичний відділ; 1919-1922 Інформаційний відділ; 1920-1921 Фінансовий відділ; 1921-1923 Фінансово- господарський відділ
Історична довідка
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Назва справи
Проєкт Військової конвенції між Польською Річчю Посполитою і Українською Народною Республікою. Доповіді торговельних та дипломатичних місій про взаємовідносини з Польщею, Німеччиною та зовнішню ситуацію. Список осіб, запрошених до Голови Директорії УНР С. Петлюри, 10.03.1920-09.05.1921, 27 арк.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Жовтневої Революції і Сполученого
Куда-то в м. Харків
Фонд 1429, Оп. 9, Справа 164
КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Проекти військової конвенції Польщі з УНР. Доповіді
торговельних і дипломатичних місій про взаємовідношення з
Польщею, Німеччиною, зовнішню ситуацію та інше.
Список осіб, які запрошені до голови Директорії.
10 березня 1920 р. -
9 травня 1921 р.
Канцелярія Офіктора
УНР
(Другі екземпляри)
ДЕЛО
Проект військової конвенції "Гольд"
з УКР. Воєнних, Торговельних
і дипломатичних міст про взаємні
відношення з Польщею, Германією
і про зовнішню емблему та інше.
Список осіб, які затверджено до
голови держави
Начато 10 березня 1920 р.
Окончено 9 травня 1921 р.
В фістробі: є документ з р
22 лютого 1917.
На листах
"ВІСТНИК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ."
ч.9 22 лютого 1919 року.
Урядова частина.
Міністерство Встичії.
Накази про призначення та увільнення.
15 січня 1919року ч.15.
ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Старший іловод І Департаменту Міністерства Встичії Крижановський - Управлінням Цивільним Відділом того ж Департаменту.
В.об.Міністра Встичії О.Нелухія.
6 лютого 1919 року ч. 39.
КОМАНДІРУЮТЬСЯ тимчасово до праці в Міністерстві Встичії, згідно з їх згодою, Помічники Секретаря Надзвичайного Суду УНР Іван Яножарський, Віктор Соловій.
Народний Міністр Встичії Г.Сиротенко.
З оригіналом згідно.
М.Крижановський
Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ
З італійського часопису "Дія Національна" від 10/11/20.
"ВОРОТЬЯ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ".
/Інтерв'ю з Олександром Петлюрою/
Варшава, лютий.
Президент Української іректорії мешкає на одній з найбільш спокійних вулиць Варшави. поїхав до нього в ранці. З мою перекладачем, який розмовляв вільно і гарно на десяти мовах і не знав ні скільких діалектах. У той час, як сані тако скольжали по вулицям, покритим снігом, мій товариш лингвист намажовав мені широкими штрихами моральний профіль Головного Остмана, а я слухав його прямою, патріотичною жар, дух свободи і волі, котра не знає перепон. Петлюра, звичайно він з жаром, є найбільш чистий український національний герой.
Герой чи ні-Петлюра - симпатична людина, простий і відкритий, дуже сердечний. Він м є дуже вразливий обличчя з дуже глибокими сморшками вирвав страждання з доброю м'якою має не дитяче усмішки.
Він вимовляв слова вільно, магким голосом, рішучим тоном, відокремлюючи склади. Сильне потрясенняруки, подання папероси ....
"Я би бажав побачити вас на "Україні", не вільній Україні!.. сув лурна- лостом, маю дуже велику симпатію до представників преси і остру тугу по залишенні професії." мно надію що хутко буду в змозі повернутись до моєї праці-публіциста."
"Які б не були "антастичні чутки про моє перебування в Варшаві, я тут нахожусь виключно з політичних причин. Крім мої діяльності в практичного бою, я хочу доказати ідеологентним живучість української ідеї, довести перевагу в ній в підтриманню цієї ідеї".
ІТАЛІЯ І УКРАЇНА.
"З рад сконстатувати, що Італія, як не бачу в безпосередніх інформаціях слідкує з деякого часу з великим зацікавленням за українськими питаннями. Політичні та економічні кола розглядають це питання в великою увагою. При- на цього зацікавлення двояка ідеальна і матеріальна. Ідеально-італійці наші боротьбі за відродження свії владній відгук славної своєї "відродження [Італії]. Це є зовнішня і головна аналогія, яка ки- чи. Це? зараз Україна, як колись Італія, є для своїх ворогів
тільки реорганічні виразці досі наші на Україні патріоти, як колись і ваші називаються бандитами та підозрілими авантюристами. Ми є телесо та Україною, є схожість історії, яка дає можливість спільного порозуміння, а не є тільки реторичне запевнення: вам Герцеговини "освободитель" користується на Україні величезною і легендарною популярністю. Українська справа не може не найти собі видилника в благородних сердцах і відкритих умах. Наша справа є справа людства. Зцікавлення українською справою базується і на економічному грунті. Про не я скажу пізніше. Тепер же я скажу ось що: і мої світробітники вважають себе простими каменярами. Ми будемо по волі народу українську навалену державу, а коли каде діло буде виконане, Установчі збори, вибрані народом, остаточно виявлять волю народа і визнають, кому воно хоче доручити керування державою. На цьому шляху ми мали великі перешкоди. Їм часто недалі, але натомінні духом великої віри в конечну перемогу наших ідеалів, на знову воскресали. І через може більш ,ніж колись, столько на твердому ґрунті! Оже ми робили дипломатичні помилки, але ми ніколи не мали претензії бути тонкими дипломатами. Нам бракував інтелігентних сил. Нам нарід інтелігентик?, але епоха грубої русифікації, війна й жорстока різня , зроблена нашими ворогами різних напрямків , сильно зменшила кількість освіченого елементу серед українців. А це торкається дипломатичних помилок, то хіба старі держави Європи не робили їх, к назвати впертість змагань ерзяв Антанта гальванізувати труп'єдіної неделімої Росії", труп дивикіна. Тепер ясно всім, що влаштять змагання воскресати мертвців. Наколи б нам Антанта помогала і не даром , а в обмін на сирве, котрим Україна так богата і котра могла бути в час наших військових успіхів легко експортована на Захід. Україна була б зарає вільною і її міжнародне становище було б воцсім инше. "Українці боролися з великим героїзмом серед тяжких обставин, але абсолютна ізольованість, в котрій вона опинилася, не позволила їм використати свірх успіхів. українська держава була оголена зо всіх зоків. КРАЇНА ОСЕРЕДКА ВОЄННИХ ПОРОЗ.
"Ми не мали відпочинку. Наші вороги розповсюджували різні чутки о "нашій органіческій неспособности построить государство", Але в тих обставинах, в яких ми находились , ми творили чудеса. І переходили цілу низку тяжких станолик. Зарає ми зацікавлені санітарними обставинами на Україні, які дуже тяжкі. В сучасний момент Україна є осередком різних епідемичних хвороб, а першою та найбільшою є тиф в різних його формах. Є страшне несчасть загрожує також Європі і не блюкелдо можна допомогти справі. А хвороба дуже жутко розповсюджується. Не з альтруїстичних , а з егоїстичних причин треба поспішити з са-
ітарною допомогою ,надсилаючи на Україну санітарний матеріал,медикаменти,
улаштовуючи секції Червоного Хреста в шпиталях. і то негайно,казує д ."
Повертаючись до української ідеї,я повинен сказати,що її сильно пошкодило те,
що це нова ідея для нас українців вона стара,але ми не могли говорити про не
а позаяк були й уперто скривали в своєму серці здійснює надію на розвиток
і наш день.Всі нові ідеї проходять через чотири стадії: I/про ідею не гово-
рять ,при вредні про не є привирством стискають плечами, II/про ідею вже гово-
рять ,але з привирством ,як о чомусь такому ,про це наварт і говорити, III/ідея
трохи потроху притягає на себе загальну увагу,де котрі зацікавлені спілкується
ії задумати ,а другі незайкан !,але бо не на нападають; IV/Ідея очищена від вся-
ких відпадків ,приймається сім'я і світим всім у вичи.П
Наша Ідея зараз в третій стадії,а в деястрому відношенню ,вона переходить
в четверту.
СОЦІАЛЬНИЙ ТА САРКИЙ .
- якво розрізнути "елементи" трьох стадії. Ми українці,борюся за працю
вільного розвитку,розвинку нашого національного духу,наших історичних стрем-
лінь ,наших історичних традицій. Нам зрозуміло,чому росієвські реакціонери,те
жою,в частю політичної точки погляду,проти незалежної України.Український на-
род-народ хліборобів /37/ селян ,народ демократичний. Він не має імперіали-
стичних намірів,він немає не силькується захопити чужу землю і чужі богатства.
Нам наряд визнає без всяких застережень право кожної національності ,якимо-
кае на Україні,розвиватись духовно і національно по власному замову.Не так
дужить росієвські бойовики та реакціонери - обидва партії деспотичні і им-
періалістичні.Обидві стоять блище одна до другої ,ніж не звичайно думають.
Так ті ,так і другі реаглядають Україну ,як частину Росії.І в цілком зрозумі-
ло,що Україна сама на борець частина будь-якої Росії і без України Російська
Імперія не могла би істнувати.Нам крал за часів царату безовістно грабували
всі забриги та заводи /бабовляно-ковальні,металургічні і на./знаходилися на
росієській території,зелівниці були збудовані в такі способи,що вої слу-
жали виключно промисловому розвитку Росії.Українським амеганнями будуть
промисловостю на ук-віні,уря Росії завжди робив непереможні труднощі.Від
Сазонова до Севенка,від лаківського долення -росіяне в відношенню до Укра-
їни всі однакові.Крім характерного цілком атавістичного бажання "Єдиний Не-
ділямо Росія",росіяне просто не хотить загубити такого дикомого кавалка,
як Україна.
Росіяне нападають на нас з яростю.Для них всі власні гери проти нас:
вони мельють нас в самих чорних красках.Не глядачи на їх свідчення кар,вони
ніяк не могли з'єднувати, чому всі ті армії, мусульмане з Азії Бердяна,
грувки, кубанські казаки, українці, білоруси, естонці, литовці, латиші не
хочуть навіть і чути про Росію."Святая матушка Русь" залишила для них
мачухою і ніхто не хоче знову підпасти під її вплив, і менше всього укра-
раїнці.
Сорок мільйонів.
Україна доказала це. В сучасний момент як і в минулі століття, вся Україна
- один великий терен військових подій. Таким робом Україна не може влити
в скарб Європейської культури своїх духовних богатств. Нам краще боротись
своєю глубокою та оригінальною музикою, власним мистецтвом, великою в то-
нких красках літературою і. В нас сорок мільйонів населення. Ми залишили б ни-
жчим країнам віддати з того гарного, що в нас є. Ми володіємо безмежним еко-
ло чинними богатствами, о ні ні з України вивозили більш 100 міл. пудів хлі-
ба /оден пуд -17 кіло/. Ми могли б біль експортувати. Європа дрібне нужда-
ється в хлібі і Україна могла б його дати.
Нехай європа не робить жадних собі ілюзій, гадаючи що вона буде в
свої одержати хліб від большиків, бо деякі мають того хліба як не на
Україні. Але український селянин не дасть хліба большовикам , як він не
дав його німцям, як він не дав його данику. Він скоріш спалить його.
Він його не дасть тому, що нічого не отримає вд большиків , як крім
агітаційних брошуру, нічого не мають. Він того українських селянин проти бол-
льшовиків, ольшовизмом не підійшов до нього, бо він дрібний власник. Він ті-
сно зв'язаний з землею, він індивідуаліст і немає нічого комунізм. Він корог до
большовизма в теорії і в практиці. Большиків нічого не одержат від нього.
Насилья не поможуть. Самі отруйні письменства, німецькі і російські, ніколи
не були в змозі забрати від нього хліб, добре схованої.
А кінцево. Антантна після невдачі в воскресенням еміграція видається
в другу крайність. Вона робить нову помилку. І тільки один вихід - центр ва-
ги всього єхідного питання в Україні. Признаний Україну. Тільки таким ро-
бом може бути вирілено ехідне питання, питання дуже складне. Ратувати ж оку-
пантів з своєї території зможуть тільки українці, ля нас досягти мети за-
звичайно запіздили.
Надзвичайна Торговельна
та Фінансова Місія України
до Франції, Італії, Бельгії і
Швейцарії.
48, Улица до Станд, 48.
Копія.
Женева. 12/3.1920.
Обіжник до всіх українських діп -
ломатичних та інших українських ін-
ституцій за кордоном.
Високоповажні Панове,
Українська надзвичайна Фінансова Місія, виконуючи інструкції Уряду
Укр. Нар. Республіки, організувала ,мий іншим,в Швейцарії, в е-
неві, в майбутньому осідку Ліги Народів, українсько-
швейцарську торговельну Палату, чи Комору, к. вона себе найменувала.
Інституція ця не є виключно українською, а також і не Швайцар-
ськао - вона є мішаною: у ній приймає участь підданці обох держав
-України і Швейцарії.
Інституція ця є офіціальною визнанню швайцарським ур. дом бо з
дозволу уряду вона одержала право на істнування і право користу-
ватися офіціально своїм ім'ям.
Завдання торговоєльної Палати надзвичайно широкі і поважні: вона
повинна станути живим зв'язком ринку українського з ринком швайца-
рським. А позаяк, вона єдина подібного роду інституція поза межами
України, так вона свій вплив та свою працю поширює і на інші дер-
жави Європи.
Поки що, поки нема власне торговельних зносин України з Швей- царією, Торговельна Палата проводе підготовчу працю та інформа- ційну. Між іншим вона вже п дготовила до видання перге число свого переодичного органу МЕСА-ЕР, який друковатиметься в трох мовах - українській, французькій і англійській.
Але ж фінансове становище Торговельної Палати не є добрим. Торг Місія дала їй з своїх невеликих коштів коло 22 тисяч р. та прибутки в д членських внесків дали ще к льки тисяч. Половина з тих коштів пішла вже на видатки, а членські внески прибувають туго, бо українців у Швейцарії є обмежене число, а швайцарські промисловці, цілком природно, утримуються записуватися до Палати, поки не почнеться обмін краму між Україною та Швейцарією. Крім того, ощадні швейцарських до речі велика більшість / порівняно і з українцями/ у складі Торговельної Палати, не бачуть для себе ве- ликої користі в її істнуванню в сей час, бо вони дивляться на неї з усько меркантильного погляду. Через те вони внесли проект при - спати Торговельну Палату, як поки не почнеться крамообмін.
З свого погляду вони мають рацію, але з погляду українського як раз навпаки: коли почнеться обмін краму, тоді таких інститу- цій повстане багато, тепер же для нас надзвичайно корисна пропага- ндаторська роль Палати. Крім того, можна боятися, щоб тимчасовий сон Палати не перевівся в увічний сон, це б то в смерть.
Поки що українській частині Торговельної Палати пощастилося
Виправлений обома делегаціями
варіант 18 квітня 1920 року.
ПРОЕКТ ВІЙСЬКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ
ПОЛЬЩІ З УКРАЇНОЮ.
I/ Сучасна військова конвенція складає інте-
гральну частину політичної конвенції, вхо-
де в нею рівномірно в життя і обов'язує аж до
часу заверта сталої конвенції поміж Поль-
ським Урядом і Українським.
2/ Українські та Польські Війська відбувають
спільні акції, як війська союзні.
3/ В разі спільної акції Польсько-Української
против совітських військ на теренах Право-
бережної України, положених на схід від су-
часної лінії польско-большовицького фрон-
ту, військові операції відбуваються по вза-
мному порозумінню Начальної Команди В.П.
з Головною Командою Укр.Військ під загаль-
ним керуванням Начальної Команди Військ
Польських.
4/ Начальна Команда В.П. приділить, до опера-
тивних штабів Українських Військ своїх
старшин, а Головна Команда Укр.Військ при-
ділить, в порозумінню з Польською Начальною
Командою, до польських команд, штабів, частин
та інституцій своїх зв'язкових старшин.
5/ Війська, предоставленні Головною Командою
Українських Військ до розпорядження Нач.
Команди В.П., вживе ця Команда стосовно до
оперативних потреб, нею окреслених. В мірі
поступу акції, поскільки оперативні умови
на то позволять, на бажання Головної Коман-
ди Українських Військ Польська Начальна
Команда як найскорше скупчить Українські
одиниці разом і призначить їм власний райо
ділання і спеціальне стратегичне завдання з ме-
тою віддання їх з поворотом до безпосередньої
розпорядження Головної Команди Українських
Військ.
6/
З менту розпочаття спільної акції проти бойшо-
виків,Український Уряд обов"язується доставляти
в натурі потрібні продовольчі продукти для Поль-
ської армії, оперуючої на цім терені, в кількості
згідно оперативному плану, в потрібному числі
/головні артикули: м"ясо, сало, борошно, збіжа,
крупа, овощи, цукор , овес, сіно, солома і т.п./, на
підставі харчевих норм обов"язкових в Польсь-
кому війську і потрібні підводи:
а/Для потреб вказаних в п.6 до команд Польсь-
ких дивізій і армій будуть приділені цивільні
комисари, чи провіантові українські старшини,
обов"язком котрих буде заосмотрювати дивізії
/армію/ потрібною кількостью харчевих продук-
тів та підвод.
В/В разі недоставлення Українським Урядом
потрібних продуктів, цивільний український комі-
сар, в порозумінню з інтендантурою дівізії/ар-
мії/ переводить реквізіції потрібних продуктів
середь місцевого населення, росчитиваючи рекві-
зіційними квітами, оплаченимі і гарантированимі
Українським Урядом і надрукованими в двох мовах
/українській та польській/.
Український Уряд повідомляє Начальну Коман-
ду В.П.,в якій кількості і коли він забезпе-
чить Польське Військо відповідною готівкою з
метою безпосередньої заплати мешканцям задо-
ставленні продукти, стосовно до максимальних цін,
які одночасно ним будуть встановлені. При чому
вибір готівки, чи квіта полishaється доставцю,
в залежності від кількості готівки, доставленої
Українським Урядом і знаходящися в той час в
роспорядженню даної частини.
Польське Військо буде в мірі можливості премьк-
вати реквізіційні квіти і свідоцтва, оплачені
готівкою - солью, нафтою, мануфактурою, фабрика-
тами, чи іншими продуктами першої потреби, згід-
но норм і інструкцій, які будуть окремо видані.
с/Харчеві продукти недоставленні Українсь-
ким Урядом, а тому доставленні Польським Урядом
обрахованні стосовно до польських встановлених
норм, покладаються на кошт Українського Уряду
в Польській валюті і стосовно до цін унормован-
них для війська в Польщі.
7/ В разі заняття вищеукаманного терену військами
польсько-українськими, чи тільки польськими, На-
чальна Команда Польських Військ полishaє за со-
бок право управління підчас військової акції
всіма залізничними лініями; причому Український
залізничий персонал буде в як найбільшій мірі
притягнений до залізничної служби. До військово-
залізничної Влади Польської, на місль п.4, будуть
приділені Українські зв"язкові старшини по спіл-
ному порозумінню. Український Уряд приступить не
відкладно до організації цілковитого залізничне-
го апарату, з метою приняття залізниць підвласне
управління. Час, спосіб і порядок приняття буде
встановленні осібним договором.
8/ З менту роспочатти спільної офензиви і заняття
нових теренів Правобережної України, положених
на схід від сучасної лінії польсько-большовиць-
кого фронту, Український Уряд організує на зазна-
чених теренах свою владу і адміністрацію, цивіль-
ну і військову. Тили польських військ будуть охо-
роняти польська польова жандармерія і Польське
етапове військо. Зміна їх Українською Владою на-
ступить поступово по взаємній згоді, після сфор-
мування Української жандармерії та Українських
етапових військ. На час виконання служби польсь-
9/ Кожна сторона має право запропонувати сталої військової конвенції в час, який буде признано відповідним. Аж до заверття нової конвенції, обов'язує сучасна конвенція.
10/ Евакуація польських військ з терену України, після виконання загального плану спільних операцій, повинна наступити по взаємній згоді Головної Української Команди з Польською Начальною Командою.
11/ Український Уряд приймає кошти ввекіновання, заосмотрення і утримання українських частин сформованих на польській території, яким, чи Начальна Команда П.В., чи Міністерство Військових Справ, оказало, чи буде оказувати поміч в продуктах, екіпіровці, зброї, амуніції і всякого рода військових матеріалах.
12/ На терені Польщі продовжуються і надалі організація та формування українських частин, як це мало місце досі, аж до часу, коли ці формування будуть можливі на власному терені.
13/ Начальна Команда Військ Польських буде старатися в можливій мірі виконати бажання Головної Команди Українських Військ доставити в найкоротший час для Українських Військ зброю, амуніцію, снарядження та одяг в потрібній кількості на три дивізії по штатам Польської дивізії за всіма її типовими установами і поставити всі матеріали до розпорядження Українського Військового Міністерства.
14/ Військова здобича, окрім рухомої, взятої в бою,
переказується Українській Владі.Польське Військо
користується з неї, в разі потреби, однак тільки
на терені України.Спосіб передачі Українській
Владі здобичі ужитої Польським Військом буде
встановлений в умові евакуації Польського Війсь-
ка.-
15/ Обидві сторони обов'язуються цю конвенцію трима-
ти в тайні.-
У. Н. Р.
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА
ЛІКВІДАЦІЯ НА КОМІСІЇ
В Речі Посполитій
Польській
Відділ Постачання.
11/ХII 1920 р.
м. ст. Варшава.
Копія
До Керуючого Справами Директо-
рії У. Н. Р.
Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ
ОДЕРЖАНО
Грудня 17 дня 1920 р.
Вх. Ч 842.
З грудня місяця 1919 року по білучий день видані
слідуючі гроші:
16 лютого 1920 року Старшини для доручень при Ставці
Головного Остамана Хор.Терещенко на подорожні видатки,
яко курьєру Ставки. 5.000 марок.
Наказ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р.від 16 ІІ 1920
року ч.ІІ7.
18 квітня платні за квітень м-ць старшинам Ставки
Головного Остамана. 53.250 марок.
Наказ Головної Команди Військ У.Н.Р. від 15 березня
1920 року ч. І.
18 квітня недодержана платня за лютий м-ць старшинам
Ставки Головного Остамана. . . . . . 12.450 марок.
теж і відношення М-ра Закордонних Справ від 8 квітня
1920 року ч. 2038.
25 квітня святкова допомога старшинам Ставки Головно-
го Остамана. 53.250 марок.
26 квітня ріжницю в платні за квітень м-ць і в свят-
ковій допомозі старшинам Ставки Го-
ловного Остамана . . . . . . . 13.500 марок.
28 червня на купівлю напірографа для канцелярії Го-
ловного Остамана . . . . . . . 1.500 марок.
31 липня на військові потреби Ставці Головного Отa-
мана. 500.000 марок
Наказ Головного Остамана від 26 липня 1920 року за
ч.3*9.
13 серпня те-ж . 500.000 марок.
24 вересня на купівлю револьверів і набоїв для Ставки
Головного Остамана . . . . . . 37.800 марок.
Відношення Н-ка в.п. Канц.Головного Остамана від 4-го
вересня 1920 року ч. 1347.
РАЗОМ 1.176.750 марок.
Крім того видано по борговим документам, погашення яких мало бути переведеним після повернення грошей:
15 травня 1920 р. Соти. Коваленко на таємні видатки 8.000 мар.
Заява за ч. 35/3 від І4.V 20 р.
30 серпня 1920 р. Соти. Романченко позичка на різні службові витрати в рахунок Похідної Канцелярії Головного Отамана 4.000 мар.
Рапорт ч.7 від 28.VІІІ 20 р.
22 вересня 1920 р. теж підп. Нізієнко . 5.000 мар.
Рапорт ч. 1541/Н від 2І.IХ 20 р.
4 жовтня 1920 р. позичка Н-ку К.Р. Ставки Головного
Отамана Соти. Ніжинському . 5.000 мар.
Рапорт ч. 308/265 від 2.X.20 р.
21 жовтня 1920 р. Соти. Романченко позичка в рахунок платні . 7,500 мар.
Відношення ч. 10 від 21.10.20 р.
25 жовтня 1920 р. теж позичка на службові витрати . . 6.000 мар.
Відношення за ч. І2 від 23.X.20 р.
а також видано 20 липня 1920 р. підп. Беню аванс на різні службові потреби по устному розпорядженню Головн. Отамана, про що й зазначено в його рапорті від 20.VІІ
20 р., погашення мало бути переведено після представлення спроводзання через Похідну Канцелярію і затвердження витрат Головним Отаманом. 15.000 мар.
РАЗОМ 50.500 мар.
РАЗОМ І.227.250 мар.
Начальник Комісії,
Генерал-Поручник Зелінський
Начальник IV відділу,
Полковник Бондоровський.
З оригіналом згідно:
Начальник Відділу
Канцелярії ДИРЕКТОР II
Українська
Торговельно-Економічна Місія
В Річі Посполитій
Польський
дня 17 грудня 1920 року
Ч.640.
Копія.
33
15
ТАЄМНЕ.
До Високолюбазного Пана Головного Отамана
Військ У.Н.Р.через п.Міністра Народнього
Господарства.-
Високоповажний
Пане Президенте:
В звязку з вичерпанням фондів Держави Закуп.Комісії, з кот-
рих значна частина віддана пині до Державної Скарбниці і на
білучи загально-Державні потреби, обсяг діяльності Д.З.Е. нині
сильно скорочується.
Рівном, аномальні умови праці в які Д.З.Е. поставлена нині
через утрудженість офіціяльних зносин з різними Польськими Ура-
довими Установами, примушують нас ліквідувати цілу низку розпо-
чатих нами операцій на терені Польщі і позакордоном її.
Тому нам прийшлося пристосовуватися до сучасних обставів
в той спосіб, що ми всі наші операції пробуємо провадити під
праором організації Укр.Міжнародн.Черв.Хреста.
Таким робом, Варшавськ.Олій Укр.Черв.Хреста ми передали
уже білизну в Берліну, яка впрочім ще й досі не звільнена під
німецького арешту, а рівном і майно закуплене п.Преснухіном в
Гданську.
З останнього майна, після наради з п.Генералом Зелінським
рішено: повалк замовий севон єже в середині то 1.500 полушубків
обміняти на 3.000 американських шинелів, а 3.100 полушубків і
10.000 пар рукавиць продати і натоміснъ купити рижу, консервів,
сала, цила, оселедців. Телла білизна і всі ці вновь закушлені
речі обіцяє перевезти до Александрова Міжн.Черв.Хрест в адресу
Укр.Черв.Хреста.
Поруч з цим єже було налагоджену перевозку нашого Віденсько-
го майна довелося припинити /18.500 комплектів одягу/. Майно це
другосортне, починає пріти, ми наказали його наново пересортувати
По до решти І.450 комплектів старого одягу, яке переховується нині у Братиславі /Чехі/, то воно, по заключенню експертів остільки негодніше, що ми наказали його продати.
Рівною, по думці Д.З.К. і Військової Комісії У.Н.Р. в Варшаві, потрібно продати всі літки, які знаходяться це у нашому володінні закордоном, бо переховування їх нині все утрудняється і дуже дорого коштує.
Про всі вищезазначені рішення Д.З.К. рахує своїм обов'язком довести до Вашого відома.-
З правдивою пошаною
Голова Державної Зак.Комісії Фещенко-Чопівський
З оригіналом згідно.
М.Кричевський
Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ
Українська
Торговельно-Економічна Місія
в Річі Посполитій
Польській
дня 17 грудня 1920 року
ч.640.
Копія з копії.
34 13
До Військового Міністерства
У.Н.Р.-
Член Державної Закупочної Комісії й Голова
Тимч.Закупочної Комісії в Данцігу п.Преснухін допо-
віз Комісії, що він отримав пропозицію набути
100.000 рушниць з комплектом по 200 патронів до
кожної по 265 мар.п. і 1.000 кулеметів /ціна поки не
відома/, це майно можна буде переховувати в Голландії.
Просимо повідомити нас по можливості негайно
чи мається потреба переведені той закупки, чи може
вона не входить в сучасний план діяльності Міністер-
ства, щоб ми мали змогу дати відповідні розпорядження.
Голова Комісії /підпис/ І.Чопівський
Секретарь /підпис/Тренке.
З оригіналом згідно: Секретарь Тренке,
З копією згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕК-
ТОРІЇ
МІЖПАРТІЙНЕ
БЮРО
Представників
Українськ. Партій
28.XII.1920
Ч.29
Тарнів.
Копія.
39
14
НАЧУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ.
Міжпартійне Бюро при цьому надсилає Вам копік
постанови Міжпартійної Наради від 28 грудня
1920 року ч. ІІ § 7.
Голова Зборів 28/XII Осип Безпалко
Секретарь Міжпартійного Бюро Л.Бачинський.
З оригіналом згідно:
Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ
Кодія.
257
доклад
представного в Україні старшини української армії
30 грудня 1920 року.
В вересні між б. р. я взяв у Волиньо-Підольському повітку і пішов служити по селянам Київщини. Постерегав залізничне життя, відновлення колон до зельношляхів і навчань, слідкуючи за будуванням соціальної влади, приймав участь в проти бойових діях повстанських і, нарешті, 25 грудня перейшов у залізничну армію, а 3 травня до Зах. в підрозділи митрополита. Через деякий час прийшов я в цього, що до сучасного моменту в боротьбі за незалежність України.
Останнього року перебував у свій час залізничною насельника України, таке:
Після першої на тихіших фронтах бойових діях своєї служби вперше мали на внутрішній залізничний український фронт і туди Перейшли у всіх двох селян. Один аргументувався в локальність економічної ситуації, яка була в цьому районі. Термін залізничного інтелекту, викладеного на селянському розумінні і нині, другий проводив усю свою павеловську". Оскільки залишалися у ладах залізничних держав, якщо вони були на службі. Тому розташування по планам, що оприлюднилося і в помочі вироковому несвятку. Так, у публічному молоті. Оскільки повинні продовжувати етап залізничної діяльності в 30 серпня по 15 вересня «Зброя»: 20.000 луд, ката, 18.000 луд, овса і ячменю, 11.000 пшениці, 650 свиней, 800-100 корів, 300 луд, сіна і маза, 200 курей і гусей і ягня. Забрав у селян все, що в них було, і все речі і по своїм часам продовжував від своєї діяльності. Продовжували середи майже туди, де населення експериментувало коротко до бойових дій, а по кінцю після 140 вируку робили (упорядковано і Радіврада), що і мали чи не всі земельну сину (продуктами). Вони є невідомо складні, бо нема ні одного це- ля на місці, деї оце "розважати" не провадилося імовірно. Усе часом, селяни по своїй хоботу встигли в розумінні, але воно викладалося і отворювалось. Цілі складали досить (до 20-50 вагонів в яскравому) експедиції відразу до молочних. Після повноти ревізування у селян коптів дали всім, що залежалися і реквізиції добрих сельського, крепких вагету пивних, на відступаючих пресних бандер, посилання, але яко- лине вібрали в цьому році КДІ, через військові обставини, доповнення картку руйнування України. І сей час на всій силі бойових діях будуть ходити. До цього вою приєдналися майже залізничні торговці, і раніше торгували для амвотила. Цей ринок включав до ладу бальшанського, деяких організаційних приватно по купках селян, і при цьому купили продаж на молочному грома. Тільки звісі грами чавес, до дне виникли на ділянці, та по їх нудьжі ходилися переконання, озивайських промов під час не хоче брати. Вольнітка якщо все ведуть уперту до ложу і чим злам? - ні- шає і поворотливість людям, але вже даремно, і останні дві "призари" по грудях селян розголошували і всереди віде залізничного межа купити все про- стих у ходів сільських для кунь боя. Раніше, під час балтійської не ознайомлено побліжність, залізнично не відрукувалось і а дивлячись нічого не пікнув до червоною місця. Тепер же це розмови оповідали хода купління чоловіка од 1-го до 5 років, але реформували до 10 років. На залізничних переводниках оздоровлено ски- дон. Нараховані беглини перебували в дола в одній мобілізації, деяким тирів розмовляли; хто консистенція, що розкритилює, або заправляють його батька - низьку, відбирались все міжно балтійське майно, а купу на- лик. Так, у дуже багато випадків з дот., в підлозах - 50 кав, в Острогільцях - 2 кав і т.д. (Маленький селян радянської повіту). Через це неби- льшований побору (і рух до війська, години також другий посил) і велі- касся по дому, коли їх змушували підходити до московизму. Рана ховальт- ся по ліках і залізничних повинність у друге.
Радянський комуністичний організатор, що селян нічому "влашту", так, в колонні "радянського революції". Коли армія-організатори розбирались по селях і варійською виду. Цим даними почали організовувати дев'яти- цтво. Не признавання багато залізнична доглядачем за дев'ятома його буді-
1526
дома. Достатнім головою й майже своїм відповідаєть за доверення,
ва сходили од революцій кадра і пис. Яке є випадку розстрілу десят-
ників (с.Крощена, о.Сарнавська Радянського повіту) с.Зердів Скир-
ського повіту). Останньої пори вмітились з болюванням, голову коменда-
на святу польщаному "старостов" і лаючуть різних вільників над своєю
домом.
Невже як зараз", кажуть вони, „добро своє козакам и земля, чуть
що більше в дія".
Большовики не рахуються навіть і людиною, позволяються їм в опинова-
ному місцевості й порушують революційні цього слова.
Вищезазначено, що комуністична держава має 75% людності, а не вище -
розвитковане і пізнайтують першою мною свою проміжну думку голови кон-
тиненту "робочо-крестьянської класової нервовій комуністичної армії", комуніст
Каменев, - тоді 20% стане покровом. Але потрібна вся Україна, люд-
ність не побільша. Про це саме говорив Рябовольський в переписі в кото-
рий на таємному місці комуністичний.
Останніми часами болювання паралельних (воловник) розкоманд засло-
дити українську мову, що на цим українським і кімчевцем. Так, до
нас відомо багато національності української чарівної, оповідаються нет-
переродженою". Якщо (білки), в яких пропадається називається рідною бо-
том, не одержують ніякої допомоги. Так, учителевська семинарія в Ко-
ростинові, з 1 січня 1920 року по той час не одержала ні капітку. На
важкі учителі одверто ім однодність: треба радія виправити кале-
цям жовтня" в семинарії майже нетлороженому, а тоді давати вам "допо-
могу." І що уперта, соромляться. В даний час семинарської церкви болюван-
ня зробили вітчизняні кадри, не дивлячись на процеси економії мільно-
сти та іншої роботи. В класі ніяку червоносвідські спільнити буржуазні пісн-
ки, лампев, наплять у дивчарями. Все це волинською землею своїми очи-
ма, а вже не бачить породних западок.
Незважаючи на те, що селян Міжнародні болотобійці не користуються
засловою популярною, навіть про них на селах і не чути. Синьки в
большовицькій московському болотобійці так європа градує населення,
найбільше своїх братів і грало в руську націоналізацію.
Зовсім на Кам'янці не породжуються. Проживали там ніяк ідеол-
оги, а то до кулі їх знищували московськими опиненнями Терещенко (Городець-
кий), Умалевський, Кроповницький північ), Морозовичича (Радомисльська), Олешу
сійської повіту Байково) та Волиня). Лагуні Ожаровського (мід Кам'янця).
Повстання в огнівки і мало організовані. Захищував грабліштвом
і розвитком комуністичних.
Розмайтуючи свої спостереження, я могу в повність сказати, що з
свідомого баланси і дуже важко для успіху залишити болотобійця. Кону-
ністична назва семинарську чимало не дає. Тому вони немають помилки. Нав-
даж, е-тільки роботою і земельної кадри. По кожен пано і озлаков-
на, але ті діти, що почні і кровь-водиця посвятили в неї, одбирають
ся од них. Останнє конфліктується до своїх батьків (батьки), - що то з на-
щадка і жалю, що своїй дочці, які пропадають болотобійцем залише відпо-
сланням з призначенням. Та часто таких розгортає мало, бо всі вони ся-
дають до націоналістичних і дитячої участі в сповіданні аграрної політики" не
приходять. Останньо-відмовляються, що червонос ніколи то є чужа ін, кочап-
ське" військо. Задання бачать куди розгортає [їхне майно, хліб і мо-
більності сини та брати. Примушують болотобійця полонити їмн. Под
декого-було забрано йде навіть і хліб, та зважаючи до московських (до-
вої "народ" вже популярним на Кам'янці). І отак доповнений ідея само-
свідомості України у той апогей, що її згодом навіть не перешли до
московських. Виплатити свою терористичну, що Україна по просту окупро-
вана московським. Щого в Кам'янці, що "конунка" наголі з неприємно-
ми для цього селянства.
Нема жодні, в повному напів на вивозення, завершуючи зони (сельськ)
свої думки на недавню мілку. Проголошуєть, як також нині страждають
за розмнане в 1918 році од підпілья. Обов'язковий батьки Постригу, кошти
тоді знавалися їх в мід ніщих. Службовцям, як вони тоді так перо і
а таким личином відлучуються на зваження отамана Пострига чекунки до
ніяльна, щоб поганити рішень. О скверні на очах пригадують і свої по-
милки. Залкуття, що піддаються на увагу болотобійцям, що виграває нім-
піс, не помогла дати Постригу утримання України од нашого болото-
ванні, а надить верхами, помогала большовикам переробити себе. Нав-
гали серед головного Отамана залишаться обклює досвідом і надією, що
він і тільки він збирає в цього болотобійця кадрами, як вірна ні-
мешкі.- До він, що і вони, чи споре шеволе сія, зашитували мене в кожному селі.
Хай прийде, хай оповістить мобілізацію, всі підом, старі і малі, в один годин чуж я до селях.
За вересень, жорель, листопад і грудень к осібнов на Кримяні до 200 сел і взяти чільки і чув важкі запити про Головного Ставка. Одні надії виживання на нього.
Ось мою сучасний цент є дуже важливий в поволеній боротьбі. А з другого боку страшений брак інформації про українське підсвято і Головного Ставка. Тоді як життя не хдо, селянський теренець участь і все- нюй широки мали повстанки будуть різат бойовий час.
На моє думку необхідно організувати регулярно Головналий Комитет, який би інформував на межах селянської розсіяності, шляхом на Украї- ні інформацію, переводив віртимо, організмів селянства, а коли прий- де слушний час, то перуше би повстання. Організація такого Комите- ту є вкмого сучасного настрою семейства кільки і користь від криме- ої реліги.
Про включено досягну на розпорядження.
З оригіналом згідно:
Лицкевич
Головний Директор
16
РЕЄСТР
осіб, які запрошенні до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ 14
вічня 1921 року о 6-й годині вечора.
1. Лівицький Андрій Миколаївич з дружиною
2. Саліківський Олександр Хомович
3. Ніківський Андрій Василівич
4. Юнаків Микола Леонтович
5. Лебідь-Юрчик,Харитон Михайлович
6. Тимошенко Сергій Прокопович
7. Холодний Петро Іванович
8. Пилипчук Пилип Калиникович з дружиною 2
9. Орієнко Іван Іванович з дружиною
10. Паливода Іван Семенович
11.Красний, Піхнос Абрамович
12. Прокопович Вячеслав Костянтинович
13. Кабачків Іван Максимович
14. Онихімовський Віктор Павлович
15. Літвицький Олекса Миколаївич з дружиною —
16. Дмитрів Всеволод Володимирович
17. Шовгенів Іван Опанасович
18. Галушко Микола Миколович
19. Білінський Михайло Іванович з дружиною 2
20. Бутенко Іван Назарович
21. Сірополко Степан Онимсович з дружиною 2
22. Цівчинський Володимир Василівич з дружиною 2
23. Шрамченко Левко Дмитрівич
24. Славінський Максим Антонович
25. Приходько Віктор Кондратович з дружиною 1
26. Вачинський Леонід Василівич
27. Чоботарів Василь Юхимович
28. Трепет Марко Григорович
29. Чайківський Микола Андріївич
30. Садовський Валентин Василівич з дружиною 2
31. Лукасевич Євмен Кирилович з дружиною 2
32. Ковалевський Олександр Олександрович 1
33. Краско-Свято-Гош Гнатовиць 1
34. Барушкевич? Микола Петрович 2
35. Каприйчевський? Михайло Драгомирович 1
Було 33 особи
Кер. справами - 2
Накази - 1
Повідомл. - 3
Стаття - 1
Всіх 40.
ГОЛОВА
Української Делегації
ДО "ОГО ЕКЦЕЛЕНЦІЇ" Пана
Президента Ради Міністрів
У.Н.Р.
Копія з ко-
пії.
ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ
ПРЕЗІДЕНТЕ МІНІСТРІВ.
на мировій конференції
в Парижу.
15 лютого 1921р.
м.Париж.
Виїжаючи з Парижу, посилав Вам мій привіт і подяку за Вашого листа. Я тут був остався ще кілька днів для побачення з Міністром Фінансів Барановським, котрий до сієї пори нічого для нас не зробив, хоч сам признає, на скільки становище Делегації безвихідне.
Я йому казав про Вашу інструкцію виплатити цілковито борг Делегації і належності для Місії при Ватикані. Він відноситьсяся дуже несимищно до сього, але не бачу в ньому злої волі.
Я вчора мав довгу, майже 2-х годинну розмову з Кн.Сапігою, котрого знаю від давна і давно старався притягнути на наш бік.
Я вважаю, що він дуже прихильно ставиться до справи нашої, до Вас, особисто, як і до Головного Отамана і Генерала Явлєнка. Я його прохав настояти на Французьке Міністерство Зак.Спр.о наше визнання. Він ствердив дуже зорово становище Трансукропського Міні- стерства до нас і обіцяв твердо стояти за нами як польська справа покричає в наслідок прилучення Верхнього Шлезьку.
В справі грошового кривісу, він мені сказав, що Польща платить п.Михайліву 25 мільйонів польських марок на місяць і буде платити хоч не офіціально і що першим мотивом для якого наш Уряд звернеться до Польської була виплата належності Місіям.
Вимчасом п.Барановський про це нічого не говорить. Прохав Вас дуже з тих грошей, які є, чи будуть у п.Михайліва, вислати мені телеграмою чи банком хоч половину належності моєї Делегації, себ-то 100.000 франків./Мені одному належить за 10 місяців а оприч того сам я позичив Делегації 20.000 франків і, все-ж, хоч сам не маю вже грошей /тільки 6.000 фр. при собі/ кормлю непасних членів і урядовців.
Прохав ще вислати хоч на 3 місяці коштів для мене і Секретаря Моцарського /Валеріана/ до Ватикану. Я нічого не знаю про ці питання /римські/ а п.Ніколаєвский телеграфом запевнив мене, що годиться на мої варунки: незалежність телекрації, належне утримання для Місії і вибір мною Секретаря. Сам я телеграфував, що прохая п.Моцарського, беззумнівно вірю.
Признаваю, що після акту, що мене віддали на ласку і неласку п.п.Василька чи Жолухина, мені тяжко приймати представництво теперішнього Уряду де-небудь.
Я сьмір прохати і з свого боку, щоб п.Василько має особою не роспоряджався.
17 Я виїжаю сьогодня до Cannes Hotel Меске 80
..........., де умисно приїздає для побачення зі мною митрополит Цептицький і де маю багато прихільників серед англійців, які там жиють.
Саме становище при Ватикані може мене звільнити від різних непотрібних інструкцій, одначе, я не відмовлююсь приняти від Вас, або Головного Отамана ширших поглядів на мою місію і акцію в Римі.
З оригіналом згідно.
Діловод Житківський.
З копією згідно.
Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ
ОБЩЕЕ ДВЛО № 261, 2 апреля 1931р.
У.Н.К. ПРОТИВЪ ПЕТЛЮРОВЦЕВЪ.
Редакція даетъ мѣсто двумъ письмамъ, исходящимъ одно - отъ пред- ставителя петлюровскаго движенія, другое - отъ украинцевъ-департи- стовъ, проливающихъ свѣтъ на способъ дѣйствій и тактику самостійни- ческихъ группъ. Редакція предполагаетъ въ будущемъ вернуться къ это- му вопросу, чтобы исчерпывающе выяснить роль, сыгра ную этими ли- цами въ исторіи россійской революціи.
I.
Милостивый Государь, г. Редакторъ.
Въ № 236 отъ 8 марта с.р. вашей газеты была помѣщена статья подъ заголовкомъ "новая петлюровская авантюра", въ коей говорится о моей дѣятельности, какъ представителя украинской кооперации. Факты сообщенные въ этой статьѣ вовсе не соотвѣтствуютъ действительности. И не имѣя возможности своевременно опровергнуть ихъ вслѣдствіе моего от- сутствія изъ ранціи. Въ настоящее время прошу напечатать нижеслѣду- ющее:
Оставляя г. Барановскому опровержуть факты, касающіеся лично его, все же въ качествѣ представителя во ранціи украинской кооперационной организации, въ коей входить г. Барановскій, я долженъ категорически заявить, что г. Барановскій не вели никакихъ переговоровъ ни въ Ригѣ, гдѣ кстати сказать онъ возс и не былъ, ни въ Лондонѣ съ представи- телями делегаціи русского совѣтскаго правительства о переустройкѣ имь товаровъ, принадлежащихъ украинской кооперации, находящихся за грани- цей.
Это утвержденіе статьи является вмѣшательствомъ. Въ отношеніи лично менѣ въ замѣткѣ утверждается, что я "пользуюсь нѣкоторой извѣстностью въ петлюровскихъ кругахъ, благодаря тому, что еще въ самомъ началѣ революціи принадлежалъ къ группѣ, требовавшей не медленнаго заключенія мира съ центральными державами и союза съ ними для совмѣстной войны съ Россіей."
На сколько невѣрно пониформирована была редакція могутъ говорить слѣдующіе факты: СС само начало революціи и до конца 1917 года пре- бывалъ я въ Петроградѣ, гдѣ занималъ довольно отвѣтственный пост /до февральской революціи и послѣ нея/, въ одномъ изъ учрежденій военна- го времени по снабженію дабрикъ и заволовъ, работавшихъ на военные нужды. считалъ на стольной важной эту работу, что даже счелъ себя вынужденнымъ временно отклонить предложеніе принять участіе въ орга- низаціи въ Кіевѣ украинскихъ центральныхъ учрежденій, лѣтомъ 1917г. Только послѣ большевистскаго переворота я внуждень былъ прекратить работу, коей я посвящалъ свое время и всѣ свои силы, къ тому же въ ноябрь 917г. я былъ арестованъ большевистскими властями и оставался подъ арестомъ до конца года. Объ этомъ періодѣ моей дѣятельности редакція могла бы имѣть свѣдѣнія отъ многихъ русскихъ политическихъ дѣ- ятелей, пребывавшихъ въ Парижѣ, которые могли бы засвидѣтельствовать на сколько невѣрны свѣдѣнія, сообщенія обо мнѣ въ указанной статьѣ.
Въ Кіевъ я прибылъ къ началу 1918г., когда украинская учрежденія внуждены были покинуть городъ и онъ былъ занятъ совѣтскими войсками. Оставался въ Кіевѣ въ это время, я само собой разумѣется, не имѣлъ возможности принимать участіе въ тыхь или иныхъ рѣшающихъ украин- скихъ группахъ, кои были внѣ Киева и не принимали никакого участія ни въ адмінисраціи, ни въ политической жизни Украины. Таким образомъ я не имѣлъ никакаго отношенія къ заключенію мира съ центральными держа- вами въ Брест-Литовскѣ, а наобороть былъ все да противникомъ такового какъ и противниковъ хозяйственныхъ имуществъ на Украинѣ во время оккупации Дня, поинфиормированію редакціи /редакція ссылается на украин- скій національный комитетъ въ Парижѣ/, то своему отношенію къ правител- ству Скоропадскаго, организованному, при участіи нѣмеческихъ скупаціон- ныхъ властей, могли бы знать, что я и при Скоропадскомъ отклонилъ предложенія, отдѣлянныя мнѣ въ свое время, не желая брать на себя ст- вѣтственности за дѣйствія этого правительства.
Что касается моего права представлять украинскую кооперацию, то оно покоятся на строго юридическихъ полномочіяхъ. Во всякомъ случаѣ ми, украинскіе кооператоры заграницей, имѣемъ такое же право предста-
II.
Чилостивий Государь, г. Редакторъ.
Від отказате зъ любезности помѣстить въ вашей уважаемой газетѣ наше разъясненіе по поводу письма въ редакцію г. Тимошенко, относя- щагося къ замѣткѣ "Новая петлюровская авантюра" /Объ Дѣло отъ 3 мар- та/.
1. Мы оставляемъ пока въ сторонѣ оцѣнку связи г. Тимошенко съ самостоятельными украинскими группами, виновными въ заключении Им Гресть-литовского мира и въ веденіи германо-польской политики на Украинѣ, къ которымъ онъ принадлежалъ разно, какъ и оцѣнку дѣятель ности г. Тимошенко въ качествѣ члена петлюровской делегаціи и укра- инскаго кооператора.
Этотъ вопросъ со всѣми имѣющимися у укра. нац. коммитами о немъ и о многих другихъ петлюровскихъ представителяхъ будетъ созер- менно возобужден ук. нап. ксм. перед украинскимъ національнымъ право- судіемъ въ будущемъ федеративной России.
2. Заявленіе г. Тимошенко объ отношеніи У. Н. К. къ правительству Скоропадскаго мы считаемъ необходимымъ разъ навсегда исчерпывающе разъяснить, такъ какъ оно является содержаніемъ всѣхъ доносовъ пет- люровскаго правит., направленныхъ противъ У. Н. К. и въ частности про тивъ меня, какъ бывшаго секретаря Гетмана Скоропадскаго.
Характерно, что гетманская партія хлѣборобовъ-державниковъ всѣ свои упреки противъ насъ основываетъ, кромѣ нашего федерализма, глав нымъ образомъ, на нашей радикальной республиканской программѣ и на рѣзкости осужденія со стороны У. Н. К. политики Скоропадскаго, какъ самостійническою и реакціонною /Хлѣборобская Украина, збірник II, III і IV, 1930-21р./
Если накоторые члены У. Н. К. весьма впрочемъ немногіе, состояли на службѣ Скоропадскаго, то равнымъ образомъ, представитель петлюров щевзъ въ Парижѣ, Дублинъ, былъ гетьманскимъ посломъ въ Болгаріи, въ Лондонѣ - Марполинь - сенаторъ Скоропадскаго, наконецъ, глава анти- петлюровцевъ самостійниковъ вѣнской ради, С. П. Шелухинъ - ротмистрій сенаторъ и представитель правительства Скоропадскаго на переговорахъ съ большевиками въ Кіевѣ и много еще другихъ имёнъ въ украинскихъ учредительныхъ всѣхъ толковь.
Лично мнѣ вмѣстъ съ другими отвѣтственными дѣятелями младо-украин ской партіи, по иниціативѣ которой былъ созданъ У. Н. К., ведшій от- критую борьбу съ нѣмецкимъ вліяніемъ на Украинѣ, пришлось оставить Кіевъ при приблизженіи нѣмецкихъ войскъ и возратиться только въ кон цѣ октября 1919 г. съ свѣтственными порученіемъ представителей дер- жавь Согласія, легко могущихъ это засвидѣтельствовать.
Ког а Скоропадскій принялъ всѣ условія комитета младо-украин ской партіи: объявленіе федерации съ Россіей, ориентация на державы Согласія, связь съ добровольческой арміей и контроль партіи надъ внѣшней политикой, я былъ назначенъ комитетомъ партіи состоять при гетманѣ по указаннымъ вопросамъ. Ряды документозвъ и сношеній съ пословствами Согласія въ Гуминіи и нѣкоторыми русскими представителями, исчерпывающе опредѣляютъ мою дѣятельность при Скоропадскомъ
3. Ссылка г. Тимошенко на то, что У. Н. К. могъ бы знать о тѣхъ от- вѣтственныхъ постахъ, которые онъ отклонилъ" /министерскій тонъ и розмалхь есть обнажная болѣзнь петлюровцевъ/въ германскую эпоху не- верна. У. Н. К. имѣетъ острыйя сведѣнія о тѣхъ порогахъ гетманскихъ переднихъ, которые сбивалъ г. Тимошенко въ поискахъ должности, соот- вѣтствующей его предразвленіямъ о своей политической цѣнности.
4. То, въ чемъ г. Тимошенко не успѣлъ при Скоропадскомъ, онъ ус пѣлъ при томъ Петлюрѣ, который, будучи ранніе агентомъ нашей партіи, нарушилъ всѣ свои матеріальные и .. моральныя обязательства, былъ виноватъ со своими кровавыми возстаніями нынами, чтобы вырвать Украи- ну, плацдармъ противъ большевизма, у союзниковъ и у русскихъ.
5. Что касается до кооперации, то У. Н. К. всегда охранялъ ее отъ
допитокъ использованія самостійниками для своихъ политическихъ цѣ-
лей и потому категорически отрицаю право представлять ее эмиг-
рантамъ, связаннымъ съ петлюровской самостійною политикой, осужден-
ной всѣмъ украинскимъ народомъ. Относительно г. Тарановскаго и его
переговоровъ, мы получили свѣдѣнія отъ двухъ отвѣтственныхъ пред-
ставителей винского самостійническаго теченія, имена которыхъ были
своевременно сообщены редакціи и могутъ быть оплачены въ печати въ
случаѣ надобности.
Примите мое уваженіе въ совершенномъ почтеніи.
Предсѣдатель Укр. Нач. Ком. въ Парижѣ.
Моркотун.
Свідчу.
Инозаревский
Начальник Відділу Канцелярії ІРЯТОРІЇ
ВИТЯГ
з Звіту Представника Міністра Фінансів і Народнього Господарства в Англії М.Меленевського - Лондон 5-го цвітня 1920 р.- Пану Головному Отаману і ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. - С.В.ПЕТЛЯРІ.
II. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Виходячи з Кам'янцьких постанов осени минулого року про виділення економично-фінансової діяльності Уряду закордоном від політично - дипломатичної і зроблені мені тоді пропозиції вийти з дипломатичних служб і обняти функції економічно-фінансової, на що я дав своє принципіальну згоду, пан Міністр Фінансів в порозумінні з Уповноваженим Членом Директорії закордоном, призначив мене представником Міністрів Фінансів і Народнього Господарства на Англію. Ще й перед тим я був Радником місці, економічно-фінансової справи лерази в обсягу моїх функцій і як вам відомо я робив про них обшірні доклади під час перебування в Кам'янці.
Вести цю працю в Англії доводиться в двох напрямках: І/в напрямку фактичного предбачення кредитів для нашого Уряду /частинно для вільного розпорядження ними, частинно для організації товарособміну і роблення авансів під технічні замовлення/ і 2/в напрямку придбання симпатій до справи незалежності України відданим англійським фірмам і групам виробних замовлень, концесій, привілегій і т.н. Як в тій так і другій сфері мною одержані певні інструкції від Пана міністра Фінансів, також одержані: і потрібні повновластя.
Що доторкається кредиту, то я відразу по повороті сюди обновив переговори про позику з групою, з якою був в зносинах до від'їзду на континент. Цю позику на суму 5-ти мільйонів фунтів стерлінгів звязую з заснованням британсько-українського банку /законопроект про який затверджений, по моєму проекту, урядом Вами 27 жовтня мин.року/ з основним капіталом І мільйон англ. фунтів стерлінгів. Англійці мають дати 1/3 суми авансом до вільного розпорядження нашому Міністерству Фінансів, і ця сума буде частинно вжита на негайне засновання банку якого 50% акцій бере на себе наш Уряд. Банк цей буде кореспондентом на Англію Державного Банку на Україні і матиме від нашого Уряду вся- кі привилегії. Він буде також в зносинах в українськими банками в Галичині і на Угорській Русі /що забезпечує йому дуже користи тепер грошові переказві операції ї комісійну участь в нафтових і лисових справах/. Решта 2/3 пяти мільйонів фунтів мають бути здепоновані англійцями до нового нашого банку на рахунок нашого Уряду виключно для товарособмінних операцій в рамках цієї суми, з умовою, що продаж і закупка краму робитиметься при посередництві цієї групи /яка позичить гроші/ за що група має диставати певну комісію/. На випадок, коли шляхи для роблення нашим Урядом операцій в Україні будуть ще де- який час закриті, - має бути дано право ужити капітал для торговельних операцій з іншими країнами /напр. Східною Галичиною, Угорською Русью і т.п./, або право передати його в тимчасове користування якомусь контрагентові, напр. українській кооперації. Вся сума позики ма- ла б бути гарантована з "обов'язаними Уряду а також закупленими Урядом акціями нового банку /які були б в цю цілью здепоновані в якимсь британськім банку/. Товарособмінній операції мали б під собою істнуючий державний монополь на цукор, спирт, хліб і шкіри.
Якраз в останній день перед святами я дістав повідомлення, що англійська група в принципі годиться на цю комбінацію. Зараз же після свят маємо обміркувати деталі. Коли це діло вдалося, то ним ми осягнули б страшенно багато, отримуючи раз на завше міцну фінансову базу в Англії, на яку можемо оперти всі інші економічно-фінансові за- ричення для армії і населення і т.п. піде через цей банк, викликаючи на- перед довіру до всіх наших пропозицій. Можна буде також тоді обезпечити прибутками банку істнування місці і загалом українського пре- дставництва закордоном.
/// /// /// ///
альший хід переговорів інформуватиму своєчасно Вас.
Що доторкається концесій і т.и., то я застав, що Головою Місії п.Ма-
рголін був в одного боку виданий полковнику Чемпен-Гостону пов-
ний опцію на лів року на всякого роду коцесій,позики і т.и.з обов-"
язком оплати йому комсії хочь би ці справи робились через інших
осіб.З другого боку були роспочати Місією переговори з двома ве-
ликими фірмами /при Одеській порті, де-які валізниці і дніпровські не
погори при посередництві російського комерсanta Голодця/якомо теж
має бути заплачена комсія.Далі згаданим англійським фірмам було
заявлено, що українська частина комітету в майбутні: англо-україн-
ських компаніях,які фактично обнимуть ці концесії,буде зложена
старими готовими фінансовими групами на Україні.
Перебираючи від п.марголіна економічно-фінансові справи і вза-
найомившись з цими фактами я вважав своїм обов"язком висловити про-
ти них в можливо вичливій формі свій протест.Думаю, що видачею ціл-
ком не потрібно такого широкого опціону полковнику Гостону,місія
звязала Уряд на той випадок,коли треба буде платити комсію більш
впливовим рособам.Що доторкається Голодця,особисто знайомого п.Мар-
голіна,то Місії,спеціально ж секретарю Місії віншіцеру,було добре
відомо, що я маю звязки з впливовими в економічно-фінансових колах
– англійцями,які до того ж мають в своїм роспорядженні пресу і мо-
жуть не зрівняне більше зробити для нас як яких Голодці.Але чомусь
з втягненням Голодця і видачею опціону страшенно поспішили,значачи,
що я повертаю з певними повномоччями.Щож доторкається української
частини в англо-українських кампаніях,то на мою гадку ми не на те
боролись за самостійність України і не на те скидали Скорональських
Ржепецьких та Гутників,щоб їх приятели старі фінансові групи звя-
зані ж з такими московськими групами вилізли знов в нашою допомогою
на перший кон економичного життя України.Я думаю, що майбутні полі-
шені українцям акції тих компаній мають бути взяті або нашим Урядом
або українськими громадянськими установами або врешті молодими ук-
раїнськими патріотичними приватними колами.Бо й тут,в економічнім
житті, треба будувати нову, незалежну Україну, а не відновляти старий
лад.І в такім напрямі я й розумію свою працю,як представник Уряду.
Довожу про це до Вашого відома виключно з обов"язку служби.Тепер
коли праця помеж п.Марголіним і меню поділена,не може бути надалі
жадних конфліктів/тим більш,що особисті віднєлисини помеж нами ціл-
ком добри.
Розпочаті в справі концесій переговори лежать тепер в стадії
порозуміння фірм з англійським Урядом, і тимчасом ідуть в принцип-
яльних лініях.Британський Уряд як в справах згаданої раніш торго-
вельної натурі, так й тут відноситься з прихильністю, чого це з мі-
сяці тому не було.Однак,як це я чув,від де-кількох вже впливових
в урядових сферах фінансових інституцій і що підтверджують теж чле-
ни "союза лігі націй", уряд англії не піде тут на рішучу підтримку,
заки робітничая партія не вирестане ставити свого "вето" в питанні
визнання нас "де фекто".
З огляду на це останне дуже важливий приїзд сюди п.матюшенка і
та приватка акція, про яку я згадав в перший половині листа.
Помеж иничим в Англії не бояться соціялистичности нашого Уряду.
Навпаки,я все частіш чую від представників англійських торговель-
но-фінансових і фінансових кругів, що єдиний шлях до поборення боль-
шовизму на Україні – це затримання і піддержання демократично-соці-
ялистичного національного українського Уряду.
на цім на цей раз кінчу, широ бажаючи Вам найкращих успіхів.
М. МЕЛЕНСЬКИЙ.
З кожним днем стає все ясніше, що ми гинем, що державний центр,
який ми з себе хочемо уявляти, абсолютно нездатний до будь-якої творчої праці. Замісць того, щоб напружити і зъєднати наші сили для організації походу на Україну, ми витрачаєм всю нашу енергію на те,
щоб видерати очі один одному. Ми всі пересварились і топчемося на місці, чекаючи якогось чуда, щоб нас урятувало. Ще пройде один, два місяці і ми остаточно зникнем з політичного обрія Європи, а з нами зникне і УНР на радість Скоропадським, Моркотунам та на горе українському народові, якого буде кинуто на паству ріжним авантюрикам.
Отже, поки не пізно, треба рятуватися.
Перш за все треба розвязати справу з Радою Республіки, яка зовсім не виправдала надій, що на неї покладалися і яка через те мусить бути роспущена.
Не несучи жадної відповідальности, Рада Республіки займається роботою не організаційною, а руйнуючою. Головною метою вона поставила собі узурпувати права Верховної Влади і, в стремлінні досягти цього, цілком занедбала справу боротьби за визволення України і виявила, замісць консолідації, якої всі, здавалось би, так жадають, повну розбіжність думок.
Цілковите нерозуміння Радою Республіки моменту, відсутність про-відної думки не дають їй змоги стати на належний шлях і вона займається дрібним політиканством, інтригами, компромітуючи наш державний центр перед усім світом і ставлячи непереможні перешкоди для будь-якої творчої роботи.
Отже, шкідливу діяльність Ради Республіки треба припинити, а тому треба поставити їй вимогу негайно, на протязі кількох день, прийняти, на зміну закону 9 січня 1921 року про Раду Республіки, новий закон про перетворення цього представницького органу та щоб в законі цьому було докладно підкреслено: 1/ що Рада Республіки є лише орган законодавчий, 2/ що ii скликає та роспускає Уряд по наказах ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ, 3/ що в перерві сесій законодавчим органом являється Рада Міністрів і 4/ що Уряд відповідає не перед Радою Республіки, а перед ГОЛОВОЮ ДЕРЖАВИ.
В разі як що Рада Республіки погодиться прийняти такий закон,
вона має насамперед проголосити ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ С.В.ПЕТЛЮРУ ПРЕЗИ-
ДЕНТОМ УНР, а потім прийняти новий закон про Раду Республіки і тоді
видається наказ про перерву сесії на три місяці, а Голова Ради Респуб-
ліки одержує відручний лист ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ з подякою Раді за корисну
працю на добро Батьківщини.
Як що ж Рада Республіки на прийняття цього закону не погодиться,
тоді в порозумінні з чинниками польської влади фактично припиняється
діяльність Ради Республіки, видається універсала про її роспущення і
вживається заходів, щоб не допустити зібрання членів Ради Республіки
за кордоном.
ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ один являється відповідальним перед Україною,
бо Україна лише його одного знає. Польський Уряд, стоячи на грунті по-
літичної конвенції 21 квітня 1920 року, визнає лише ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ
С.В.ПЕТЛЮРУ, з ним лише рахується і як що, склавши договір з більшови-
ками, не вчинить на наш державний центр якоюсь замаху, то тільки чере
те, що на чолі цього центру він бачить С.В.ПЕТЛЮРУ. Європа знає ще УНР
але з С.В.ПЕТЛЮРОЮ на чолі: немає С.В.ПЕТЛЮРИ - немає УНР.
Отже, в цей час визвольної боротьби, один несучи, при всяких комбі-
націях в УНР, всю відповідальність за УНР і за всю справу українську
перед цілим світом, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ мусить мати і вільну руку
і мусить фактично керувати всією роботою державного центру, не делегу-
ючи ні одної частини прав своїх ні на будь-яку особу, ні на будь-яку
організацію.
Вищенаведене маєм за честь ласкаво податипід високу розвагу ПАНА
ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, в твердому переконанні, що це єдиний шлях до вряту-
вання державного центру УНР, до врятування України.
Тарнів.
12 квітня 1921 року.
ВИТЯГ З ДОНЕСЕННЯ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р.В НІМЕЧЧИНІ З 16 КВІТНЯ
1921 РОКУ ч.1236 МІНІСТРОВІ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ.
............. п.З. СКОРОПАДСЬКИЙ. Останніми часами Скоропадський
був у Берліні, поїхав до Відня й сейчас він є знову у Берліні.Він
досягається мухами довірря.
Але тому, що клубки всіх справ його є у Відні, у Швайцарії й
Парижі, а там зорганізованої нашої розвідчої служби немає, ми тут
тільки питки можемо сконстатувати. Тому дуже часто треба комбіну-
вати, а при цим можна й помилитись.
Із певною резервою подаю слідуючі інформації: генерал Керей
бувший начальний артилерії Деникіна, мав у Берліні вести перегово-
ри із німецькими правами на припоручення Англії // відносно ви-
ділення Буковини, Східної Галичини і других українських земель в
осібну державу із Скоропадським на чолі. І Англія мала будь-то
натиснути на Німеччину, щоби німці видали ті карбованці йому, які
він особисто вивіз, як своє майно, при утечі з України. Говорять
про 350 мільйонів гривень. Ці гривні він льомбардує у "Нордше
Банк" та переводить на марки й ими фінансує свою акцію. Друга вер-
зія, що ці гроші передав с і и д і к а т у у Львовині, який скла-
дається із представників Франції, Італії і Швайцарії. Франція мов
би то поставила умову виключення Англійців у цим синдикаті. І цей
синдикат мав би тепер далі старатися одержати під натиском Фран-
ції хоч частину коштів від німців. Цілий махер синдикату є Воло-
дьо Степанківський очевидно. Він вів переговори, кажуть, із Барте-
льо й у Франції.
Весь час роспускають гетьманці вістки про висилку своїх зброй
них відділів до повстанців на Україну. Непровірено ходить чутка,
що вислали по 6 партій по 40 людей із підполковником Ворисовим,
полк.Андроніком, поручн.Шостаком, капітаном Бендаренком, капіта-
ном Ланіговським і четарем Григорівим. Всюди старайться гетьман-
ці так представляти справу мов би то вони організують
повстання.
У звязку із цим вузько називають імя Моркотуна, який мов би
то в Константинополі, 12.000 франгелівців переправляв на Україну.
І генерал Слащов, поперик Врангеля, мав би передратися через Ру-
мінію на Україну.
Між всіми цими людьми є зв'язок до монархистів,які хотять за
всяку ціну повстанням на Україні дати м о н а р х и ч н и й лозунг.
На ці зроходи звертаю особливу увагу, Велємишановний Найне Міні-
стре.
ВИТАГ З ДОНЕСЕННЯ ТОГО Ж ПОСОЛЬСТВА М.З.О.З ЗІ ТРАВНЯ 1921р.
ч.1680.
п.2. л.6/. ГЕТЬМАНЦІ. Щойно тепер удалося устати точно
зв'язки роботи гетьмана. Головні мотори цілої акції є Володя Сте-
панківський і журналіст Данилович. Цей не менше спритний від Володі
знаменито володіє мовами й мавси то служити у французькім міністер-
стві закордонних справ.
Цей Данилович аранжував для гетьмана всі інтервью у швайцарсь-
ких часописах і побачення та сніданки із французьким посом у Швай-
царії.
Щоби роздобути фонди на акцію,якої деталі є слідуючі: акупація
Одесси антантською сльотою/творення пляндарму,організація факторій,
роздача амуніції й зброї населенню, органи зація загального повстан-
ня і в це хвилю появлення Скоропадського зі світом,-щоби отже роз-
добути на це фонди задумали Степанківський і Данилович основати
снідикат. До цього снідікату мали би приступити найбільші проми-
словці Італії,Англії,Швайцарії, Німеччини і Франції. Справа йшла
знаменито і мовби то наказахихирбикляхдзі Італія серез гра а Сюр-
зу з порозумінням Джолітті сундувала це діло у Льойд-Джорджа.Німеч-
чина мала бути заінтересована /пятьнацять/ 15-ти %.Степанківський
обрабляв Англію, а Данилович Францію і Італію. Справа мала вже сто-
лити так,що Скоропадського викликували до Парижу.Але тут явився із
Верліну Зеленевський і перебив всі плани тим,що відраджував гетьма-
нові ангажуватись з Парижем,бо це його смерть у Німеччині.
Данилович і Степанківський так образилися за це на гетьмана,що
вони стали осторонь від Скоропадського й тепер заявляють,що вони
працюють тільки для гетьманської України із виключенням осіб.
Між Зеленевським і ними відносини особисті дуже напружені,звуть
себе взаємно ідіотами і д.д. Стверджено далі,що гетьман задумує
за для дорожнечі з цілою родиною переїхати із Швайцарії до Бава-
рії.
Стверджено, що із Стінесом є контакт, натомість із німецьким Міністерством Зак.Справ відносини дуже напружені за для останніх статей гра-фа Резентльова.
Останній тиждень буда в Берліні гетьманська награда.Присутні Скоропадський,Скоропись-Колтуховський, Кочубей, Шемет, Липинський, Вілонольський, Тимофіїв. Наряди були строго таємні.Обраджувано загальну політичну ситуацію, тактика проти УНР, зв'язок із Польщею, питання контів. Гетьманці починають сильно орієнтуватись на Німеччину.
О п о з и ц і я проти Скоропадського ведеться Остряницею, Варнашом і Бутенком. Вони їздили до Відня до Вишваного.Бутенко лишився у Мюнхені і старається нав'язати зносини з "Оргешом".
Монархіст и московські мали власне тепер свій звід у Базарії в Райхентялі. Рівночасність обох звідів гетьманського і монархистичного вказує на контакт у праці.
Між Вишваним а Скоропадським нове якеся загострення за для листа Вишваного. Вишваного адьютант таємно проїздив в Базарію й в Швайцарію. Вишванний мав би то дуже цікавитися його вуйко ріспанський король та навіть свого часу прохав міністер-президент Романонес цілого докладу про українців та вигляди Вишваного.
Витяг з донесення того ж Посольства з 26 січня 1921 року Ч 233.
п.9 .Гетьманська акція у Німеччині.Ця акція, яка ввесь час не відпочивала, тепер дено виступає більш організовано й послідовно.Тут був Скоропись-Колтуховський і по перетрактаціях із генералом Гофманом і його прибічниками, дістав гроші.За ці гроші купили вони "Нове Слово" і перехрестили його в "Українське Слово".Редакція складається із д-ра Кузелі, Богдана Денкого, Полтавець-Острянщі, полк.Новоханького, Миколи Трєзвінського /бувший голова Військової Світариної Місії/ і сотника Луговенка.Вони мають около 200.000 марок і є на пів року забезпечені.Скоропис перебалакавши із Панєм Мірною, порадив щоб скликати й закласти Комітет для опіки полоненими, щоб таким чином дістати в руки знов полонених.Та на це засідання прийшов і представник Червоного Хреста д-р Матюшенко і своєю критикою й аргументами перепер, що нарада рішила передати справу опіки над полоненими і всі фонди, які обіцяв Скоропис Комітетові Червоного Хреста.Таким чином справу політичну знеутрализовано й Скорописа плани не вдалися.
Виятг з донесення того Посольства з 24 лютого 1921 р. ч 609.
п.4..... Чема сумніву що до зв'язку гетьманців з німецькими
мілітарними колами. Говорять теж про їх субвенціоновання грішми. Утво-
рення гетьманського центру в Черніні треба пояснити власне в першій
мірі цими особистими зв'язками а колишніми німецькими потентатами, ро-
лос яких у Німеччині бодай тепер ще дуже слабенький. Цими знайомостя
ми славиться між ними на першому місці Скоропись, а часів свого побуту
у „Німеччині підчас війни....."
_""_""_"_"_
Звіт Дипломатичного "Ідділу того ж Посольства ч 132 Липень 2
Гетьманці роблять спробу притягти де які кида які з ними
перше працювали. Гроші для цього мусили звідкись приплисти в відки
в якій кількості не можна було встановити..... Заснована нова газет
яку фінансує гетьман Скоропадський. Техничним керовиком є Скоропис
Звіт ч 159
Полковник Еваальд дістав з Мюнхену від баварців 125.000 нім.
мар. щоб улаштувати засідання монархістів.
Звіт ч 167.
Незадовго перед упадком режима Еваальд приймав хваву участь
в формуванню оріцерів в Києві... Коли роспочалась військова акція
проти Четлори він працював у Генеральному штабі.
Витяг з листа Українського Пресового Бюро у Надні з
25 січня 1921 року.
.... Скоропадський і хлібороби державники мали перед двома
тижнями свою конференцію в Райхенау. Вони працюють во всю. Мать за
собою Англія. У Відні розказують, що німецький уряд заявив Скоропад-
ському, що без його згоди рішучо не видасть нікому грошей ні Урядов
Четлори і больщовикам.
ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ І
РЕСПУБЛІКИ
Травня 9 дня 1921 року.
ч.752
Місце постов.
Розглянувши ухвалений Радою Республіки законопроект "Про утво-
рення Малої Ради Республіки", я вважаю:
Артикул 3 законопроєкту встановлює принцип, якого не знає ні
одне з сучасних законодавств інших держав, а саме: користування
одним депутатом з кількох голосів.
Перебирати голоси інших членів Ради, товаришів по фракції, деп-
тат не може вже через те, що, з часу делегування його в члени
представницького органу, він уявляє в себе не представника той чи
іншої групи, а представника всіх груп, як одної юридичної особи,
представника всієї нації, і тому надавати одному членові Малої
Ради право користуватися з 5 голосів /с.-д./, другому з 4 голосів
/х.-д./, третьому з 2 голосів /спілка поштовиків/ буде непоправно
бовсі члени мусять мати однакові права.
Депутат розглядається, як представник всього народу, а не будь-
якої його частини. Це есть основний принцип конституційного права
і Рада Республіки нарушила би його, ставлячи членів Малої Ради за
ступниками своїх лише товаришів по фракції.
Здійснювати права і виконувати обовязки кожний депутат може
лише особисто, а тому не може йому бути надане право подавати го-
лоси за інших депутатів /арт.12 закону 9 січня 1921 р.Про Раду
Республіки і §57 Регульяміну Ради Республіки/.
Зберігаючи в такий спосіб рівновагу взаємовідношення партійних
урруповань, законопроект остільки відхиляється від основних засад
конституційності, що, з погляду державного, прийнятий бути не може
Зазначеним способом поділу голосів поміж членами Малої Ради це
представницький орган робиться занадто штучним і не буде користу-
ватися ні з довірря, ні з позаги громадянства, в чому ми мали при
клад в Малої Центральної Ради, якої утворення у великій мірі спри-
чинилося до зменшення впливу Центральної Ради.
Дбаючи про авторитет представницького органу і не бажаючи пони-
жувати велику ідею народовластя санкціонуванням институту неодпов
дального нормам конституційного права, я повертаю даний законопро-
єкт на новий розгляд Ради Республіки, висловлюючи шире бажання,
щоб вона мала фактичну можливість працювати в повному складі сво-
їх членів.
Спідіваюсь, що Рада Республіки, зваживши мої міркування і при -
муччи до здійснення представницьких функцій в позному своєму
складі, як єдиної гарантії парламентського устрою, в тяжких пере-
ходових обставинах знайде вихід, відповідаючий засадам нашої кон-
ституції та практиці інших парламентарних держав.
Петлюра /р.в./
Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович. /р.в./
З оригіналом згідно.
Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ
З газети "Вінер Моргензейтунг" від 4/II ч. 728.
"Українська"Рада в Відні".
Все вторгайше пополудене засідання було заняте промовою був.Мі-
ністра Великої України Д-ра Назарука (радикала). Він аналізував
події трохрічної боротьби за незалежність і заявив, що тільки Ран-
личина може стати організаційним центром для відбудови держави.
Вів торкнувся російської проблеми і застережував перед необдумани-
ми рішеннями проти сили, яка зі Сходу готова вспалахнути. Між
тією силою і Польщою стоїть таємний договір, по котрому Польща
має маскувати її дальшу боротьбу, тоді як Східна Галичина повин-
на відвертати всю силу нової навали. Рада повинна уберегтися від
послішніхокроків, які могли-б привести до страшної катастрофи.
Він вимагає остаточного уступлення велико-українського Уряду.
Воно нічого не зробило в міжнародній політиці і завдяки своїй без
діяльності, що до багатьох погромів, які торкнулися мирних елемен-
тів, скомпромітувало себе перед культурним світом. Вороги україн-
ської нації використали це, аби відмовити їй в здібності до дер-
жавного будівництва. В заключення Д-р Назарук заявив, що Східно-
Галицьке Правительство, як повставше з легальних виборів, знахо-
диться в повній згоді з всіма верствами населення (гучні оплески)
Після цього говорив соц.-федер. Лотоцький, який заявив, що на
решті Західні Держави почали офіційно визнавати розвал Росії. Те-
пер прийшла черга за Україною. В годину внутрішнього розвалу боль
шовизм, політичні сили якого вже виявляються, Україна мусить
вимагати свою незалежність. Торговельні зносини в совітською Ро-
сією можливі лише в невеликому масштабі. Вони не дадуть нічого чи
майже нічого. З огляду на затруднення транспорту, Л.Дюрдк і всі
які бажають концесій від Дєніна, чи їх одержують, мають безвід-
ставні надії. Всі чужинські окупації сприяли зросту в українсько
му народу сильної волі до національної незалежності. Будьмо мужні
і не опіняймось і це ніколи не були ми в такому стані, як нині
(гучні оплески)
Засідання Ради після вибору мандатної комісії, відкладено до
Четверга.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
В даній справі № 164
Фонду № 1429
Пронумеровано 27/двадцять сім/ +980 =36 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошур, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
08. 04 19 91 р.
Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
л. 15-16 не м/гр.
" 19 р.
Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі повернення
підпис, дата підпис, дата
19.11.96. Громо 25.11.96 Машк
15.02.96 Олімп 26.04.2007 Дев
12.01.09 Тігров на сканер
Під час
видачі повернення
підпис, дата підпис, дата
ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ
Консервація: Справа: Мікрофільмування:
(Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис)
14.4.91
сканування 3.03.09
(Дата) (Підпис)