Статут Державної Канцелярії. Проєкти утворення Малої Ради, 74 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Молитві Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФО 1/429-опм 2 серія 162 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Статут Державної канцелярії, Проекти утворення Малої Ради Республіки УНР Концелярія Директора УНР (другі екземпляри) ОБЛОЖКА для дел Статут Фермовної концепції про при утворенні малих Ради Республіки Начато 12.03.1949 г. Окончено 25.06.1949 г. На 74 листах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Української Революційної Соціалістичної Республіки Будинок МВС УРСР в Харкові 1186/1429 01.3 2 ОДХ 162 ОГЛАВЛЕННЯ Додаткові положення Розділ І. Загальні тези. 1. Державна Канцелярія є центральна державна установа на правах Міністерства, яка віддає справи береження, оголошення, кодифікації та видання законів та інших актів державного значення; також переводить технічну підготовку та правне супроводження справ для розгляду їх в Раді народних Міністрів. 2. Державну канцелярію складають: а/ державний Секретар, б/ Державна біса-Секретаря, в/ юридична рада, г/ відділ кодифікації законів, д/ департаменти законодавчих справ, е/ департамент загальних справ, ж/ секретаріат Ради народних міністрів з/ Державна Друкарня. 3. В Державній канцелярії на урядовий клас за висотою оплати дія старшого бухгалтера, суддебного і службового персоналу, який може бути іменовано лише 0816, до кінця випуску правових актів. 4. На уряди Державної канцелярії V клас за висотою оплати може бути іменовано лише по складанню державних службовців Державної канцелярії, що обираються підписом на урядовий клас за висотою оплати. Розділ II. Державний Секретар 1. Державному канцелярією керує на працях Міністра державний Секретар. 2. Державного Секретаря іменуються на уряд законодавчим порядком. 3. Державний секретар до складу гада народних міністрів не входить. 4. В засіданнях 11 бере постійну участь в правом досудового розслідування, конфетенції державного секретаря особливо належить: 5. Сформування та введення на реєстр Ради міністрів проектів 6. Основних законів на ухвалення порядку Уряду, що не мають 2 своїй не належать до високшої компетенції окремих міністерств. б/ підготовка огляду для слухання в Раді міністрів; в/ подання 8 разі потрібні колонковських міністерств; г/ ствердження своїм підписом законопроектів, постанов, наказів та ухвалила Ради народних міністрів, а також всіх урядових розпоряджень та інших державних актів, що їх видається в імені та уряду; д/ повідомлення власноручного затвердження Радою національної економіки законів, постанов та наказів; е/ оповіщення законів, актів державного управління та розпоряджень уряду; ж/ початковий державних актів; з/ порядкування справами Ради міністрів. и/ затвердження журналів Ради кодифікації законів к/ розпорядження про видання "Збірників законів" та "Збірників обмежень в уряду" л/ встановлення правил печаті державної канцелярії, департаменту державної «аналитри» секретаріату Ради народних міністрів, під- кодифікації законів та державної друкарні; м/ видання інструкцій постійним комітетам, господарським метови та всім установам державної канцелярії, а також встановлення форм діловодства Державної канцелярії; н/ розпорядження спеціальними комітетами державної канцелярії о/ визначення російських за необов'язкову друкарську роботу Державної друкарні; п/ визначення числа вільноволомених розітників державної друкарської розділу, нагородження їх та призначення ім розміщень народних дружини довгих на виконання необов'язкових друкарських робіт в державній друкарні; р/ затверджувати нагородження міністрів, членів та урядових державних департаменту цим урядових засобів друкарської канцелярії на виконання законодавчої діяльності. 10. Державний Секретар безпосередньо подає Голові Комісії на затвердження всі законопроекти. коли законопроект в ухвали законодавчої установи, то державній Секретар подає його при листових поданні за підписами голови законодавчої установи та голови Ради Народних Міністрів. 10. Державні акти особливого значення державний Секретар свід- чить не тільки підписом, але і притисненням державної печатки а саме: а/ універсали Голови Директорії; б/ грамоти про передан ня та винну призниця та в/ інші акти, які, згідно з законами чинними, вимагають такого засвідчення. Розділ III. ДЕРЖАВНІ ВІЦЕ-СЕКРЕТАРІ. 1. При державному Секретареві пробувають Державні Віце-Секретарі в числі, визначеному в штатах. 10. Державні Віце-Секретарі іменуються на уряд в порядку імену- вання Віце-міністрів. Державні Віце-Секретарі мають права та несуть обов'язки й відповідальність, як Віце-міністри. 13. Розподіл обов'язків поміж державними віце-секретарями перево- дить Державний Секретар своїм наказом. Розділ IV. ЮРИДИЧНА РАДА. 20. Юридичну раду, під головуванням державного секретаря складають державні віце-секретарі, директор Департаменту законодавчих справ державної канцелярії та члени юридичної ради. 21. На членів юридичної ради, на внесення державного секретаря іменує Голова Директорії осіб з видною правничою освітою. 22. В юридичній раді головує Державний Секретар, а коли він відсутній, державний віце-секретар. 23. Засідання юридичної ради скликається в розпорядження державного секретаря. 24. Секретарює в засіданні юридичної ради один з віце-директорів законодавчого департаменту державної канцелярії, а допомогаючи 3 Володотьо юридичної ради покладеться на департамент законодавства. 2. Порядок розгляду та вирішення справ в юридичній раді встановлюється Державний Секретар. До компетенції юридичної ради належить: подання на законодавчі проекти та юридичні питання, що вносять на 11 розгляд державний секретар а пропозиції «ада народних міністрів або» внаслідок Складення висновків покладеться на одного з членів юридичної ради. Особи, що входять до складу юридичної ради / арт. 7/ а також Секретар Ради / арт. 8/ одержують за участь в засіданнях добове в розмірі, визначеному в штатах. Розділ V. Рада «Одбір» членів «Джань» 30. До компетенції Ради належить: кодифікація законів та складання збірників законів. 1. Гаду кодифікації законів окладається Державний Віце-Секретар, Кодифікатори, редактори та референти в чинні визначеному в штатах та директор законодавчого департаменту державної канцелярії. 2. Головує в Раді кодифікації законів Державний Віце-Секретар, призначення Державного Секретаря. 3. Державний Віце-Секретар керує всією роботою «ади» розподіляє роботу поміж кодифікаторами, скликає засідання Ради, ставить справи на 11 розгляд, голосує в засіданнях, надає за виконанням постанов «ади» іменує службовців канцелярії на уряді та нижче. 4. Державний Віце-Секретар скликає засідання «ади» для вироблення питань, змішаних в кодифікуванням законів, для ухвалення проекту кодифікованого закону та збірників законів. 5. При кожному потречу зміни або додавання тексту, складеної 162 Розділ VI. Деякі питання законодавчих справ 43. Департамент законодавчих Справ складається: директор, мір-дирек- то... Начал и... Відділів інші службовці згідно з штатами. 40. До компетенції департаменту законодавчих справ особливо належать: а/ справи по роблення проектів законів, зазначених в кулу 14 п.о.о закону; б/ складання остаточних текстів законопроектів та постанов, згідно з журналами ради міністрів; в/ виконання розпоряджень Верховного Секретаря щодо обговорен- ня закон...в та видання Збірників Законів, /складання, з доручення Верховного Секретаря, дебідів та висновків в юридичних питаннях; г/ перегляду первиннісів законів біжучого року на межах змін и х. д/ ведення реєстрів закон... та робетів та поважних актів; е/ керування книгою рад Верховної канцелярії; ж/ діловодство в справах Ради та Термінологичного комітету Департамент законодавчих Справ знаходиться у колишній кабінеті для: - розроблення урядової термінології та поширення її поміж всіх інституцій; редагування законів та інших державних актів в боку поправ- ності йдодержання нових виразів та окремих термінів та подання урядовим інституціям відповідів в питаннях, що тор- каються української урядової термінології. 42. Термінолого́гічну Комісію складають: директор департаменту законодавчих справ члени комісії та секретар. Секретар користується в засіданні правами члена комісії. 43. На членів термінологічної комісії Черкаський секретар призначає своїм наказом осіб свідомих українською урядовою правничою мови. 44. В термінологічній комісії головує директор департаменту законодавчих справ, а коли він відсутній - то один з членів призначених черкаського секретаря. 45. На секретаря Термінологічної комісії призначає Черкаський секретар своїм наказом одну з урядових осіб законодавчого департаменту. 46. На розгляд омісії справи передає директор законодавчого департаменту, який встановлює і порядок розгляду справ. 47. Члени термінологічної комісії одержують за участь в засіданнях досвід в розвірці визначень і штатах. 48. При департаменті законодавчих справ знаходиться Архив Черкаської канцелярії для береження: а/ переписань законів та матеріалів до них; б/ наказів голови державного; в/ актів верховного управління; г/ справ та документів Черкаської канцелярії та д/ актів державної нагляду, що їх буде передано до Архиву в постанови "ади народних міністрів. 49. Архив Черкаської канцелярії складають: Архівар, 4-й Архівар та інші службовці, згідно в штатам. 50. До Архиваря належить: а/ утримання "архиву в належному порядку; б/ складання списків документів та справ, що в ньому зберігається та вибабені до них; в/ догляд за цілістю справ та документів, що їх зберігається в архиві; г/ подання по листових нимогах департаменту Черкаської канцелярії та секретаріату "ади народних міністрів потрібних ім даних. 6. Передання до архіву справ на береження переводиться лише по описах за якого почать та належними підписами. 7. В понятті на вбереження справ архівар дає розписку по поточній формі. 8. При департаменті законодавчих справ знаходиться бібліотека державної чиновницької. 9. Департамент законодавчих справ має свою печать. Розділ Директорату та Адміністрація 10. Департамент загальних справ складається: директором, віце-директором, начальними відділів та інші службовці, згідно з штатами. 11. До компетенції Департаменту загальних справ особливо належить: а/ складання наказів про іменування на уряд 1,2,3 за в класи центральних державних установ; б/ розроблення та доручення державного секретаря проектів розпорядження з ряду зазначених в п. а арт. 1 цього закону; в/ виконання розпоряджень Державного Секретаря щодо оголошення: 1/ наказів зазначених в п. а цього арт. дуг; 2/ облікнів інших державних установ; 3/ актів верховного управління; 4/ розпорядження уряду; 5/ грамот про передання та зміну призначення; г/ складання та виконання розпоряджень Державного секретаря щодо видання зборників Облікнів та Розпорядження Уряду; д/ складання службових реєстрів осіб 1,2,3 та 4 класи центральних державних установ; начальніків губерній, а також всіх службовців державної чиновницької; е/ узагальнення повідомлень Ради народних міністрів, кримської адміністрації. / відкладання кошторису державної канцелярії та виїзду про порядкування сумами та майном державної канцелярії; б/ оформлення грошової сум державної канцелярії та порядкування письм у збереження майна та керування всіма господарчими справами держав- ної канцелярії; в/ державні печатки державної канцелярії. а. При департаменті Загальних Справ знаходиться "едакція хронологічна державної канцелярії, яку складають: керуючий редакцією, вого поміщик, секретар, редактори, коректори, обліковець деп- артаменту державної канцелярії, старшина "хазяйник", коледитор та інші службовці, згадано в підставах. На редакцію покладається: а/ редагування, коректура та експедиція урядового часопису "Вістник Української Народної Республіки" і б/ коректура та експедиція "Повідомлення державних законів", "Ор- ганічного закону" та "Збірника об'єктнів та оспорядження уряду" тощо. Вістник, інші бюлетені державних законів, збірники законів та інших обліків за неоподанням уряду суди визнання офіційним. Окремо до Вістника хронологічної "Повідомлення оспубліки" у друкуванні та розповсюдженні, б/ відручні листи на назви головних державних до їх підтвердження своїм підписом державного секретаря, в/ надання про виконання у нагороду урядових осіб цивільної облікової саме на основі по місцевих установах, г/ пропозиції про зміну та ви- далення котрого, д/ об'єднання за розпорядження центральних державних установ, урядові повідомлення, е/ оголошення урядових установ та осіб в судових та адміністративних справах. Публікація про засваження, які перешкоджають виконанню солі ко- мерчих перевезень за про потрібну морську та зміну честаментів дружніх у "Вістнику Української Народної Республіки", а також послідовних дру- куювань. Публікація про засваження, які перешкоджають виконанню солі ко- мерчих перевезень за про потрібну морську та зміну честаментів дружніх у "Вістнику Української Народної Республіки", а також послідовних дру- куювань. 66. прої на друкування оголошень: 1/ вноситься безпосередньо до контори редакції; 2/ посилається по пошті або з/ вносяться в місцеві жаровниці, а до -онтори генакщі подається лише квитанція в сдачі грошей. 67. публікується у "вістнику У.В." в борг: 1/ о оголошенні про продаж приватних маєтків за скарбові цени; 2/ оголошення про введені речі; 3/ вказки для одержання різких документів та / ого- лошення в судових справах, коли осіб, що мають брати в них участь , лише допору викликається. подавати такі оголошення для публікації у "вістнику У.В." урядовим особам та учнівським мешканцям, чому завжди прохання за публікацію не надсилається. 68. Безплатно публікується наслухи оголошення: а/ в справах, в яких серед учасників скарб; б/ в карних справах, про їх присвоєнням надзвичайному судді; в/ про виклики для внаслухання посуду та про засідання до слідства; г/ в справах опіки та д/ в справах про посторонню що до майна. 69. Оголошення про приходиця промені маємо публікується в шкільну життя IX одержанні, приміркового листочка ... 70. "вістник У.В." поділяється на три частини: 1/ офіційну; 2/ зовнішню та 3/ оголошення. 71. у "вістниках, мережаних законів" уміщується закони та її постанови, що профіли встановленні законодавчий посідок. 72. збірники законів містять в собі введені чинні закони за позначеною загального значення. 73. збірники Об'ємників та господарської уряду містяться в собі об'єднання та розпорядження центральних державних установ. 74. видання "збірників законів, збірників об'ємників за розділами" проводиться в господарському майновому ряду Державного комитету. 76. Відомості про виходи земель на обмеження та їх розподіл між селянами, а також про використання земельних державних ландшафтів не менш як два рази на півроку повинні обов'язково засилатися за збірними обліками та розпорядженнями виконавчого комітету. 77. Відомості про виходи на державних землях, які не надходять до обов'язкового збору державним селянам та сім'ям, а також їх розподіл між членами та кожна окрема укладова повинна входити до Генерального рядового зведення державної ландшафту реєстру, який має назву "Земельні засоби", виконання та додадки адреси таких сім'й та їх анов. 78. Окремо помірковане урядове видання державної канцелярії продовжується угодами та признатим особам та установам по цінах, як і встановлено державними секретарями поруч умінні з міністром фінансів та Державним контролером. 79. Департамент загальних справ має свої цілі: 80. Секретарю Ради міністрів виплатити секретаря Ради, якщо секретарі Ради, начальники з'їздів та інші службовці залишаються у розпорядженні. 81. Секретарю Ради міністрів користуватися службовими правами для реєстрації надання земельних виплат секретарям та директорам. 82. До комісійного секретарського ради міністрів обов'язково належить виконавчий розпорядження державної о секретаря, який до підготовки матеріалів для службових зборів в Раді народних міністрів. 83. У складанні та доручення державного секретарю оповістити за виконанням ради народних міністрів? 84. Ведення журналу засідань Ради законочних міністрів. 85. Надсилати особам, що беруть участь в розпорядженні над державними міністрами, копії всіх заслань Ради народних міністрів. 86. Виконувати інші заходи, які визначаються законом. підлягають розгляду Ради народних міністрів; а/ недосилка департаментам державної канцелярії законодавчих та сагальних справ копій журналів засідань Ради народних міністрів, е/ передання, разом з витягами з журналів Ради народних міністрів, до департаменту законодавчих справ державної канцелярії ухвалень в Раді Народних міністрів законопроектів для дальшого рушіння; в/ передання, разом з витягами з журналів Ради народних міністрів, до департаменту сагальних Оправ державної канцелярії ухвалень в Раді Народних Міністрів проектів наказів про Іменування на уря; 2,3 та. 4 класи та інших розпоряджень уряду, що підлягають виконан до державної канцелярії; в/ ведення реєстрів пропозицій ГОЛОВА ДІЯЛЬНОСТІ Ради народних міністрів; 1/ ведення реєстрів справ, доручених, з постанови Ради Народ- Міністрів, окремим Міністрам та. м/ складання витягів про діяльність Ради народних міністрів 83. Секретаріат Ради Народних Міністрів має обов'язки. РУСЬКИЙ Деп. майбутнього, державної канцелярії, 84. Державна державна друкарня зосереджується в особі 11 країн воля на пільгах директора департаменту. 85. Державну друкарню складають: Управитель, його Помічник, рух- галтер, начальники відділів та інші службовці, згідно з штатами 86. Для перекладання друкарської праці Управитель друкарні призначає в вільного запрошення; Друкарських майстрів, робітників та службов- ків. 87. На Управителя державної друкарні обов'язково покладається: а/ догляд за всіма службовцями та вільновадрощеними що по виконан ня обов'язків в державних друкарнях. б/ догляд за своєчасним виконанням друкарських, народжень; в/ догляд за збереженням та різноманіттям державного майна для 6. Догляд за умов в ближчих малюнках зобов'язань, що іх країн 88. Державна друкарня виконує друкарські замовлення Державної Канцелярії та «Анцеллярії» Державної. 89. Виконання замовлень інших урядових установ, урядових осіб а також поштових установ та осіб допускається лише в дозволу кол ного реву Державного секретаря та лише в тому разі, коли воно не перешкоджає друкуванню замовлень установ, зазначених в попередній /85/ артикулі. 90. Замовлення установ та осіб, зазначених в попередньому арт виконується по цінах, що їх встановлює Державний секретар. 91. Обов'язкові друкарські роботи Державної друкарні /арт 8/ виконуються за рахунок коштів Державної «Казначейства», що їх вимагає кошторисом Державної «Анцеллярії». 92. За виконання необов'язкової роботи /арт. 86/ сплачується розмір за квітка, яка вноситься до Державної «Казначейства» на "Опеціальні кошти Державної канцелярії". 93. Спеціальних коштів Державної «Анцеллярії» /арт. 84/ передаються полішення умов праці службовців Державної «Анцеллярії» та вільноволошених осіб, технічні друкарські удосконалення, поширення друкарських будинків, придбання машина і т. ін. 94. Розпорядження спеціальних коштів Державної канцелярії є Державним Секретарем. 95. Державна друкарня має свою печать. Розділ 10. Правила виконання друкарських робіт 96. У цілях утворення кадру кваліфікованих службовців Державних установ, до Державної канцелярії приєднується практикантів; які, під доглядом урядових осіб Державної канцелярії, проходять курс за малою урядової кваліфікаційної праці та набувають практичні знання в галузі законодавства. 97. Практиканти зазначеної назви "Практикант Державної канцелярії" законом, розпорядженням друкарських практикантів приєднує своїй майнові для секретаря з метою, щоб мати випускні екзамени. 99. Практикантів рахуються на державній службі в уряді із кале штатної платні за службу вони не одержують. 100. За особливу ретельну службу, Державний Секретарь, по доповіді Державного Віце-Секретаря, може призначати Практикантам грошеву нагороду в розмірі, з свого розсуду. 101. Безпосередній нагляд за Практикантами, керування їх роботою розподіл їх по департаментах та відділах державної канцелярії, чинчасове відрядження їх для роботи в міністерствах та інших державних установах та покладення на них різного роду службових доручень належить до Державного Віце-Секретаря. 102. По одному році праці в Державній канцелярії, Практикантам складають іспити в соотвітніх іспитових комісіях Державної канцелярії. Якщо на іспити Практиканти виявлять повне знання правил та форм урядової праці Державної канцелярії та як що він за час служби, останньо виконував доручені йому обов'язки і киявив себе як дисциплінований та працевлаштований службовець, то йому видається свідоцтво по встановленому зразку. 103. Практикант, якому, після року служби в Державній канцелярії, у виданні свідоцтва відмовлено, може залишитися, в доручення Державного Секретаря, ще на один рік за практиканта. 104. Більше, ніж два роки, за Практиканта бути не можна. 105. Про Практикантів, що складають іспити в Іспитовій комісії Державної канцелярії та про наслідки іспитів оголошується в офіційному урядовому часопису. 106. Практикант, що одержав зазначене в попередньому артикулі свідоцтво має права на обняття незахого уряду і кияв у всіх державних установах та місцевих органов. 107. За Практикантів Державної канцелярії Державний Секретарь може накладати за їх службові провини дисциплінарні карти до арешту на 1 день включно. М.Кошкевич За Державного Секретаря Головний чин ІНСТРУКЦІЯ Провідникам повстанчого руху на Вкраїні що до тимчасової організації влади. § 1. Повстанчий рух має своїм завданням нищити бойшовицьку владу та її провідників і підготувати грунт для приводу своєї різної ваконної влади УНР. § 2. Після захоплення якоїсь місцевості, села чи міста Голова повстанчої групи, що облала цю місцевість, оголошує в спосіб, який буде найбільш доцільним /екликаання зборів, на базарі, в церкві, дру- кованою відозвою і т.п./ що повстанці ведуть боротьбу в чужозем- ною ворою владою для зтвоєння влади УНР, національної україн- ської державності, незалежної і демократичної. § 3. Разом з тим пропонується мешканцям для встановлення порядку і спокою, для зв'язків в головою повстанчої групи і для виконан- ня населенням всіх зимог повстанчої організації негайно утворити місцеву владу. Ця влада встановлюється самим населенням в формі і порядком найбільш йому рідним. § 4. Населення попереджується, що встановленнями влади є лише тимчасовою до прибуття влади національної і законної Уряду УНР. § 5. Для нагляду та керування сприями місцевості, обнитій пов- станчими, встановлюється уповноважені повстанчих груп для села, вої- воєті, міста, повіту і губернії, яких призначається з людей енергій- них, зливоших та найбільш активних. § 6. Уповноважені повстанчих груп призначаються на кожне село, на кожну волость, повіт і губернію і що до несения служби підлягають одинодружому поступово від села до губернії та безперечно виконують накази й розпорядження старших уповноважених. § 7. Уповноважені на губернію призначаються Головим Штабом повстанців, а на повіти, міста, волості та села призначаються уповно- важені або старшим уповноваженим /губерніальним, повітовим та во- лостним/, або головою тієї повстанчої групи, яка обняла місцевість. Цей першій нагоді про ці призначення повідомляється други уповно- важені. § 8. Уповноважені тримають тісний зв'язок між собою так і між повстанчими відділами. Уповноважені називаються так: "Уповноважений Повстанчих Військ для такого то села, волості, міста чи губернії" і мають свої печатки. § 9. По здобутті великих міст, цілих повітів або губерній можуть бути призначені уповноваженими губернії, міста чи повіту особливі уповноважені для окремих важливих галузей державного чи громадсь- кого життя, утвонов та підприємств, наприклад: уповноважені вализниць- пошти та телеграфів, освіти, державного банку, народнього господарст- ва, наукового заводу і т.п. Всі ці уповноважені підлягають уповнова- женням повстанчого війська тієї території, на якій діять. § 10. Уповноважені стежать, аби в державних та громадських уста- новах не було бойшовицького елементу. § II. Служба безпеченства в селах та містах організується або самім населенням добровільно, або по наказу голови повстанчої групи чи її уповноваженого. § 12. Службу безпеченства мають нести громадяне віком переважно за 30 років з бувших підстаршин чи козаків. Чинники служби безпе- ченства що до виконання покладених на них обов'язків підлягають як місцевий влади, так і уповноваженим повстанчого війська. § 13. Голови повстанчих груп або уповноважені по обнятті терито- рії від дроту накази що до учету та збереження державного й приват- ного майна відеутних власників, мобілізаційних списків, обов'язків населення постачати повстанче військо харчами, підводами, одягом, зброєю і т.п., а також що до обов'язку всіх і кожного вкрити і вказати большиків та чужинців, що оселились на Вкраїні за остан- ні роки. § 14. Всі ці накази повинні бути рішучими і мають виконува- тись населенням нехайно й безперечно під загрозою самих тяжких кар в порядку Суду Повстанчого. § 15. Державне та приватне майно /§13/ береться на учет і віддається для охорони найблизшим або найбільш зацікавленим в ньому громадам та громадянським установам під їхню відповідаль- ність. § 16. Списки осіб, що підлягають заклику до війська, маються в большицьких установах і необхідно вживати всіх заходів, аби ці списки не були вивезені або знищені; в останньому разі видаєть- ся наказа про їх поновлення. § 17. Всі вимоги повстанчого війська що до грошових та нату- ральних повинностей населення здійснюється через відпоручників та громадські установи. § 18. Всіх агентів большицької влади населення вгідно з /§13/ наказом повинні виказати і доставити до повстанчого штабу для суду. § 19. Повстанний Суд встановлюється наказом голови повстан- чої групи чи відділу з трьох суддів та секретаря. Розправа перево- диться словно. Зміст обвинувачення та вироку занотовується в судо- вий журнал. Вирок виконується негайно. § 20. Голови повстанчих груп чи відділів та уповноважені повин- ні мати на увазі, що де-які істнуючи зараз установи можуть бути потрібними і припинення їх діяльності може шкідливо відбитись на господарці краю. Через те такі установи тимчасово проходжують свою працю під доглядом уповноважених повстанчого війська чи особливих в усуненням від посад всього большицького елементу. § 21. Необхідно також пам'ятати, що в різного роду Радах, комісе- тах та канцеляріях ворога знаходиться багато справ, списків і ма- теріалів цінних як для державної роботи, так і для боротьби з большицькою владою. Через це всі вказані справи, списки та мате- ріали необхідно зберігати. § 22. Нарешті завше треба мати на увазі, що большицький ворог лютий, хитрий, сильний, поодинці й що для нього всі засоби одинаково добре і що він немилосердно нищить свідомих українців. Через те при встановленні та організації місцевої влади треба діяти так, щоб не спровокувати нас лення та його найкращих людей, над яки- ми большицький помститься при першій же нагоді. 3. Державний Контроль Статут Контролю У.н.Р. / Додаток до ст. 2 закону з 9/4 1919 ч. 262 / Віст. держ. Зак. ч. 26 " Ст. І. Контроль У.Н.Р. з окремою частиною Республіканського Уряду а за безпосередньо підлягає за оновазним установам республіки. Ст. 2. Контроль Республіки : а/ позіряє фінансові кошториси і внесен на про затвердження поверх контрольних кредитів усіх, що підлягають його резізії установ. , б/ переводить фактичну повірку продових та матеріяльних капіталів, будівництва та інших операцій, річей що під лягають оподаткованню, також експлоатації державних і тих, що підля гають резізії приватних залізниць і підприємств, в/ наглядає за правильністю і доцільностю кошторисної класифікації всіх, що під лягають повірці капіталів. Ст. 7 на чолі Контролю стоїть на правах Міністра Державний Контро льор, призначення якого провадиться порядком , відповідним до розгляду і затвердження законів. Ст. 8 Державний контрольор не входить в склад Ради міністрів і заа галі не відповідає за діяльність Уряду, але обов'язково запрошуються на засідання Ради Міністрів, при чому від нього залежить вибір на- тань , які позинні розглядатися з його присутності. Ст. 9. В засіданнях Ради Міністрів Державний Контрольор має додат чий голос і право протесту в справах фінансово-економічних, при чо Ст. 10. Державний Контрольор має право законодавчої ініціативи в питаннях, що стосуються до компетенції Контролю та фінансово-економічних. Ст. 11. Державний Контрольор має право бути присутнім в засіданнях законодавчих установ і утворених на них комісій, з правом додаткового голосу в питаннях, що стосуються компетенції Контролю Республіки. Ст. 12. Правовідношення перед Контролем Республіки в фінансових та господарських справах обов'язково звітуються, узгоджуються та установлюються також державними місцями, громадськими установами та приватними власниками організацій відносно своїх коштів, якими вони користуються. Ст. 13. Також необхідність всієї державної кредитозастави установи відносно всіх їх операцій звітних, а громадські та приватні кредитозастави установи в межах, що означено по згоді Державного Контрольора з Міністром Фінансів. Ст. 18 Генеральна контрольна рада керує телевізійною діяльністю всіх контролюваних установ, в її основу інспекторсько-ревізійний доріж для проведення звітних, вироблено ревізійних прав та інструкцій, розглядає протести на постанови контрольних рад і виносить остаточні висновки по них, послав своїх представників до державних органів, комісій, Гада міністрів, до бюджетових та фінансових комісій законодавчих установ Республіки та публікує до загального відома загальний ревізійний звіт. Надзвичайний Суд У.П.Р. / Закон про Генеральний Суд / Закон № 2, Осінь 1919 ч. 45 / витар/ "Арт. III" Відносити діяльність Генерального Суду на підставі закону Центральної Ради від 2 грудня 1917 про утворення Генерального Суду, за зміною назви: "Генеральний Суд" на "Надзвичайний Суд У.П.Р." в зв'язку з редакцією арт. І закону в 2/12 1917, яку визначено в законі від 2 червня 1918 свого: "Надзвичайний Суд У.П.Р. складається з 8-х Департаментів : Цивільного, Казенного і Адміністративного і включає на цілій території України всі функції, які перед утворенням Революційного Суду належали Російському "Правительствующему Сенатови" а також касаційні функції Головного Військового Суду, як по їх не змінено іншими законами України." і в час перерви Осічі Конгресу відповідає перед Директорією." закон з 14 лютого 1919 р. ч. 104 / витяг/ " ст. 4 .Рада народних "мністрів складається з членів кабінету наро них Міністрів і Керуючих Міністерствами. Ст. 3. Кабінет народних Міністрів складається з Голови Кабінету, та Міністрів: Справ Закор донних,народнього господарства,Земельних,Внутрішніх,Фінансів і Вій ськових. В засідання Ради і Кабінету народних Міністрів беруть обо в"язково участь Державний Контрольор і Де ржавний Секретарь в пре- вом дорадчого голосу. Ст. І. Проекти законів і постанов по складанню їх у відповідних ві домствах подаються безпосередньо до Голови Кабінету народних Міні- стрів. Ст. 2. Голова Кабінету "народних міністрів передає по своєму розсу ду проекти законів і постанов на огляд та ухвалу Кабінету народ них Міністрів або Ради Народних Міністрів . Ст. 5 Проект законів і постанов, залені кабінетом або Радою Наро них Міністрів і остаточно врегульован доразною канцел рією підпису ються Головою Кабінету "народних міністрів та відповідними міністро і докладаються Директорії .п.Р. Головою Кабінету народних міністрі лйдержавним Секретарем." Министерства мають: 1/ Міністерство Зовнішніх Справ 2/ Міністерство Внутрішніх Справ 3/ Міністерство Земельних Справ 4/ Міністерство Юстиції 5/ Міністерство Народнього Оздоровля 6/ Міністерство Народньої Освіти 7/ Міністерство Преси і Пропаганди, 8/ Міністерство Військових Справ 9/ Міністерство Морських Справ 10/ Міністерство Праці 11/ Міністерство Ісповідань 12/ Міністерство Фінансів 13/ Міністерство Почт і Телеграфів 14/ Міністерство Народнього Господарства 19 наде із яких Міністерств єть найвищим Адміністративним органом ви конавчої влади У.Н.Р. в границях свого відомства,означенного в окре ма для кожного власним статутом. Це міністерства ділові або ресор тові. Крім них єть ще Міністерство Виробчих Справ , отре на основі Універсалу 7/11 1917 і закона з 6/3 -1919 р. ч.4:53 являєть ся представником срельського населення в Гаді Міністрів. Суть влади Міністрів лежить в цім, що вони творять посередне звано між Верховною Владою, а підлеглими органами виконавчими. Міністр безпосередньо підчиняється Верховній Владі і єть ві органом, в дру гої сторони власть міністра полягає в цім, що він може змушувати і нарядяти підчинені органи виконавчі о виконуванні законів та по- станов. Головою Кабінету народних міністрів назначується одного із Міністрів по вибору директорії або окрему особу дозвіря. В цим слу чаю Голова Народних Міністрів не має ніякого ресорту крім прав Гол 1/ Кабінет зрядно Рада народних міністрів розглядає всі законопроекти витовлені окремими Міністрами або комісіями і прекладає їх дирек торії о затвердженні як та он і вирішує всі важніші питання і справи, по відноситься до цілої У.Н.Р. на виходять по за межі одно по відомства. 2. Державна Канцелярія Статут з 14/6 1918 року. Віст. № 18 /зитаг/ " Ст.2. На чолі Державної Канцелярії стоїть Державний Секретарь, який підлягає безпосередньо Законодавчим Установам і Оснубліки. Ст. 3. Державний Секретарь не входить в склад Кабінету Народних Міністрів бере він постійну участь з правом дорадчого голосу. При розгляді в Гаді Міністрів проектів законів і урядових роспо раджень, які зроблені Верховною Канцелярією, Державний Секретарь користується правом рішучого голосу. Ст. 5. Державний Секретарь користується всіми службовими правами Міністра. Ст. 7. На державного Секретаря накладається : а/ керування , роз І/ Горизонт.: ст. І56 Упр. Мін. II і закон з 19/ IO 1905 Арт. I ст. 1-6 і Арт. II ВЕРХОВНА ВЛАДА. Українська Народня Республіка єсть Державою о республіканськім устроє, опертім на найширших демократичних правах. Основою тимчасового устрою У.Н.Р. є, по скликання Установчих Зборів, о ви ішать додання конституційних законів, котрі мають бути превалом основою устрою і ладу У.Н.Р., якътсья універсали Центральної Ради і акти Трудового Конгресу: а/ I Універсал Центральної Ради з 10/6 1917 . " Порядок і лад на Україні дедуть вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори/ Сойм/. Всі закони, що повинні дати той лад на Україні, мають право видавати тільки Українські Збори. б/ III Універсал Центральної Ради з 7/II 1917 : " Від нині Україна стає Українською Народньою Республікою. До Установчих Зборів України вся владсть творити лад на землях наших, давати закони і превити нележить Українській Центральній Раді". в/ I Універсал Центральної Ради з 9/I 1918: " Одини Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною вільною суверенною Державою Українського народу. Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будем радити ми, Українська Центральна "ада та наш виконавчий орган, Рада народних міністрів." г/ Закон Трудового Конгресу з 28 Січня 1919 ст. 3." З огляду на небезпечний військовий час доручити власть і оборону краю директо рії У.н.Р., яка доповнена представником від надністрянської України до слідуючої Сесії Трудового Конгресу має бути Верховною Властью і видавати закони несхожі для оборони Республіки, при чим тій зако ни передаються на затвердження найближчих Сесії Трудового Конгресу на основі повищих законів являється сувереном У.Н.Р. народ, заступлений через вибораних відпоручників, входящих в український Сойм. Директорія - це тимчасово уповноважений відпоручник Українсько го представництва як до скликання Конгресу, що виконує законодатну власть та взагалі всі права суверена, як функцію правлячу і судову в У.Н.Р. І/ I/ До ухвали Конгресу з 28 Січня 1919 р. була Директорія правом і органом виконавчим. Декларація Директорії з 21/II -1919 р.: "Них Закон в 14/II 1919 ч.104/ витяг/: "Ст. 7. В недзвичайних випадках закои і постанови не могуть видаватися безпосередньо Директорією без попередньої ухвали Кабінету чи дні Народніх міністрів. В цьому випадку ці закони і постанови повинні свідчуться Черговим справами Директорії і передаються до Державної Канцелярії для опубліковання." Закон 7/5 1919 ч.282 / витяг/: "Арт. I. Всі постанови Директорії У.н.-, дійсні і законні лише в тому разі, коли в засіданні приймав участь Головний Отаман. Арт.II. Для законності постанов і наказів Директорії необхідні підписи двох членів Директорії, в тому числі обов'язково підпис Головного Отамана. Арт. III. Директорія має право винести про вихід з складу Директорії одного із її членів, коли це буде визнано необхідним в державних інтересах. Арт. IV. Для дійсності постанов про персональні зміни в складі Директорії необхідні підписи трьох членів Директорії в тому числі і Головного Отамана". Закон в 9/5 1919 ч.540: "З виходом зі складу Директорії Голови Директорії В.К. Бинниченко, орати Головою Директорії Члена Директорії Головного Отамана У.Н.Р. О.В. Петлюри." Директорія не є тіло конституційне а надзвичайне, утворене воєнною і політичною конечностью. Законодавча влада Директорії є тимчасова, затверджені нею закони мають характер провізорій. Остаточна їх важність залежна від підтвердження Конгресу/котрий може їх затвердити ,змінити, або цілком знести. ВИЩІ ЦЕНТРАЛЬНІ УСТАНОВИ: Правительство. Ухвала Конгресу в 28/1 1919 : "Ст.З. Виконавча влада У.н.Р. належить Раді Народних міністрів , котра складається Директорією з Членів Директорії сам по собі не може і не має права без зго ди своїх партій і інших членів Директорії робити ведике і важке діло визволення народу. Це діло самих трудящих класів, а тільки керування ним народні партії доручили тимчасово 5 чоловікам , що складають в себе Директорію. Ніхто з членів Директорії не має права, нічого не робить, а все робиться тільки за спільною волею всіх членів Директорії." ПОВИНОВЛАСТЬ. З огляду на приїзд за кордон п.Міністра фінансів В.Мартоса, всі особи, яким були видані від імен- ни Директорії чи Правительства Укра- їнської Народньої Республки ті, чи инші удовзованення в фінансових спра- вах, мають провадити свою діяльність лише за згодою на письмі п.Міністра Фінансів В.Мартоса. Розпоряджаюсь всіма фінансо- ми Української Народньої Республки за кордоном, Міністр Фінансів В.Мар- тос в окрема розпоряджає слідуючими справами: І/ Часу, закупленого фінансовим аге- нтам в Берліні Г.Супруном у братів Давида і Бориса Рабиновичів, перевести договір на своє ім'я і заставити тра- нспорт з чаем в тих портах, а яких бу- де з цьому потреба. II/ рукарських машин, куплених на ім'я Володимира Аристархова для Міні- стерства фінансів У.Н.Р. Цим підтверджуємо право Міністра Фінансів В. Мартоса з вищезазначеним майном /чаєм і друкарськими машинами /поступити так, як він вважатиме допільним і критичним в інтересах Української Народньої Республіки. Міністр фінансів В. Мартос має право давати доручення і повновладдя в окремих справах певним особам, до- кладаючи кожний раз про це директо- рії і Правительству Республіки. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В.О. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ТА КЕРУЮЧИМ МІНІСТЕР- СТВОМ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ Скріпив: КЕРУЮЧИМИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Голові Ради Народніх Міністрів. З приводу представлення в листі Вашому, Пане Пре- м'єр Міністре, з 19 ц/травня Ч 500/II, про прийняття в другій ухвалі Радою Республіки закону "Про утворення Малої Ради Республіки", визнаю за вчасне подати до відо- ма Ради Народніх Міністрів наступне: Залишаючи без затвердження названого закону по пре- шій ухвалі його Радою Республіки, я навів міркування моїм, що до хібності його з погляду основних засад державного права й парламентської практики. Не бажаючи створювати позірність сугестій на пар- ламентську думку, я не зупинявся тоді докладно на право- мірності цього законодавчого акту з погляду нашої кон- ституції. Нині ж я маю за свій обов'язок з'ясувати це питан- ня у всій повноті, щоби застерегти наш державний центр перед можливими наслідками. Я не буду повторювати нині міркування моїх щодо недочільності конструкції Малої Ради Республіки по прий- тому закону (не підтримую із погляду і в цей час) з угля- дом лише над питанням конституційності цього законодавчого акту. Закон 9 січня 1920 р. мав на увазі заохеспечити нормальний хід законодавства під час перерви в сесіях Р.Р. і з цією метою надав Р.Р. право опреділювати на щой час порядок законодавства. Коли близький аналіз цього вирашу залишає проблема- тичним питання, що належить розуміти під "порядком зако- нодавства", чи створення нових законодавчих органів чи делегування права законодавства одь якому з числа істнуючих в нашій державній системі чинників, то безсу- мнівним в кожному разі лишається, що законодавство в пе- рерві сесії вважається за тимчасове, не завершене, якого повинні оулли ои одержати наступну ухвалу Р.Р. в пленумі ii. З такими застереженнями належить розуміти цю функцію законодавчого тіла. Закон про Малу Раду, надаючи їй усі права Р.Р., це заст реження відкидає. В цьому полягає істотне порушення закону 9 січня 1920 р. Більше того, надаючи стислій групі осіб, з яких має складатися Мала Рада Р.Р. "всю повну народньої влади" /арт. І зак. 9 січня 1920 р./, утворюючи новий колегіальний орган з верхньої влади, Р.Р., продовжуючи в той же час сама істнувати, вводить ще один новий чинник в системі верхнов- го управління держави і тим самим міняє державний устрій У.Н.Р., що віднесено по-за межі її компетенції /арт. 2 зак. 9 січня 1920 р./ Таке озмеження компетенції Р.Р. являється цілком при родним з огляду на її природу як тимчасового передпарля- менту, і хоч закон 9 січня і 12 листопаду не мають всіх ознак законів основних, проте встановлені з них стаття Устрою і Конституції Радянської Республіки намого верховного управління /зак. 12 листопаду розд. І арт. І і зак. 9 січня арт. І / засумнівно виключена з обся- гу компетенції тимчасового передпарляменту /арт. 2 зак. 9 січня 1920 р./. <Мені невідомі мотиви, якими керувалась Рада Республі- ки не поділивші моїх міркувань при другій ухвалі закону про Малу Раду.> Сама ухвала цього закону містить сконстатовані вище формальні порушення, але лемачий закон є лише помилковим рішенням, переведення ж в життя цього рішення може потягти за собою зайві колізії та послужити джерелом не ладу у верховній системі нашого центру.> Передочачаючи ці необезпечні наслідки, я хтів би щоби Уряд знайшов порозуміння з бльоком парламентських партій в цьому питанні. Державне розуміння справи наказує нам здержатися від дальшого оглиолилення конституційних нарушень. І я зі свого боку не визнаю за можливе взяти на себе відповідальність за акти н е к о н с т і т у - ц і й н о г о ч и н н и к а , яким має стати Мала Рада Республіки і від співучасті в роботі з Малою Радою Республіки, коли б вона почалась взагалі за слу- шне здержатися. Подайочи вищенаведене до відома Ради Народніх Міністрів я прошу Вас, Цане Прем'єр Міністре, про насту- пне в цій справі рішення Ради Народніх Міністрів мене повідомити. 1) Такий чином ухвалю закону про Малу Раду Респу- бліку з політичними рішеннями, якщо вони жереб'їнцями парламентськи. Ми сама ухвала (законодавча) синце політичними рішеннями, коли закон про Малу Раду заключиться не згодом за яким (так підлягає вато), перекидан- но в есенті цього рішення, знову ж таки конституційним нормами, вибирають повністю може мовіти за собою колізії та суперечки підбурення вироком між ду у виробленні світлими нашого Духова цього закордон. ПОСИЛЕННЯ ЗАПИСКА ВІД КОМАНДИ В : Інспектора ДО ЦИВІЛЬНОГО ЛІСТА ГАЛОВИЙ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ на першу третину 1921 року /січень-квітень/ На підставі п.3 розд. II Закону 12 листопаду 1920р. "Про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в У.Н.Р." складається Цивільний Ліст ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в сумі 700.000 марок польських на місяць. В цій сумі Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ робить наступні поділ у грошових видатках. § 1. В ОСОБИСТІ РОСПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ …………100.000 марок польських на місяць. До цього чибу ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ жадних коштів на свої власні приватні потреби не одержував. Це єсть ненормально, бо хоч весь свій час він і віддає справам державним, але ж треба рахуватися з тим, що в нього повинно бути, особливо як у людини семейної, своє приватне життя, яке вимагає певних витрат. Сума в 100.000 м.п. по цьому § вираховується на оплату видатків на сім'ю, на купівлю одягу, на різні дрібні витрати. § 2. УТРИМАННЯ ГОСПОДИ ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ…………………250.000 марок польських на місяць. По цьому § вираховується : а/ Видатки на наймання, опал., освітлення приміщень для ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, його сем'ї, оточення, кімнат для прийняття. Для ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і його сем'ї 5 кімнат, один службовий кабінет, 1 саля-посвячальна, 1 саля для засідань офіційних обідів, 1 кімната для прийнятих, 1 кімната для вартових старшин, всього 9 кімнат. Таке помешкання з меблями буде коштувати не менш 20.000 м.п.; приміщення для моделі 000.001 ……………………………… ОБСЛУГОВАТОРІЯ АН кухні, слуг - 15.000 м.п.; опал, освітлення - 15.000 м.п. Для Господи ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ТЕПЕР В Тарнові намається в го- телі : 2 кімнати для нього, і 1 почекальня за 440 м.п. і 1 кімна- та для приїздних за 165 м.п. в день, а тому на місяць - 18.000 м.п. кухня, комора, приміщення для слуг коштують в місяць - 15.000 м.п. освітлення всіх приміщень по 200 м.п. в день - 6.000 м.п.; опал кухні і приміщень для слуг /2½ - 3 метри дров в день по 210 м.п./ - 9.000 м.п. Не вважаючи на таку велику ціну, приміщення не від- повідає своїмому призначенню, а тому наймання кращих, більш вигід- них, не буде в кожному разі коштувати дешевше. 6/. Харчування ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, осіб, що звичайно запрошуються до його столу, слуг буде коштувати 135.000 м.п. в місяць. Розрахунок цієї суми виходить з кількості 10 осіб за столом ГОЛОВИ ДИРЕК- ТОРІЇ і 6 - 8 слуг. Тепер витрачається в середньому на харчування по 200 м.п. в день на особу, а маючи на увазі, що ціни підвищують- ся майже щодня, треба рахувати на особу не по 200 м.п., а по 250 в день, себ-то в місяць на 13 осіб - 135.000 м.п. в/ Одяг служників, які мусять мати завжди чисте вбрання і яким в цьому відношенні треба допомогати, бо на свої кошти тепер служ- ник одягнутися, як слід, не має змоги, буде коштувати в місяць не менш 20.000 м.п., і то при тій умові, що одяг можна їм буде спра- вити не одразу, а на протязі кількох місяців ? г/ Медична поміч. Утримання постійного лікаря буде коштувати в місяць 10.000 м.п., рахуючи в цій сумі і купівлю ліків. д/ Роз'їзди. При роз'їздах ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ оплата вилатків подоро- жі, як - от: залізничні квитки, носильники, провідники, постіль у вагоні, візники, N2C в готелі і таке інше приблизно буде кошту- вати на 3-4 поїздки в місяць 35.000 м.п. Таким чином утримання Господи складається : наймання приміщень, опал, освітлення - 50.000 м.п., харчування - 135.000 м.п., одяг служників - 20.000, медична поміч - 10.000 м.п., роз'їзди-35.000 м. разом 250.000 м.п. § 8. НА ПРЕДСТАВНИЦТВО ...................100.000 марок польських на місць. В цьому § рахуються вида́тки на улаштування офіційних обідів, прийняття різних осіб, що прибувають до ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в службових справах, різних дипломатичних представників, оздоблення приміщень для прийняття і т.п. § 4. ДОПОМОГИ………………………………………50.000 марок польських на місць. До ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ звичайно звертаються в проханнями про допомогу різні особи, вдови, ранені, учні, приватні інституції. Тепер подається 10 – 15 прохань ся в Камянці 30-40 на місяць. § 5. ТАЕМНІ ВИДАТКИ………………………………200.000 марок польських на місць. Таким чином, Цивільний Лист ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ на 1 місяць складається в сумі 700.000 м.п., а на першу третину 1921 року 2.800.000 марок польських або 56.000.000 гривень. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ 1. З-за несправжність схеми на чутній території Державному Народньому Раду, згідно і законом 1920 року (Нотинк Державних Законів 1920 р. вип. 2, ч. 25), на тел перерування Уряду УНР по йо місцами Республіки увійшов Мова Республіки, яко динчаловий орган законодавчої влади на схемі. 2. Рада Республіки складається з представників неорганізованих (КП) на симпраці та перерування політичних, промодових, наукових, професійних та Кооперативних організацій. 3. Вибори перекладаються однаково за термін, визначеними Радою Народнього Міністрів, при чому Д. Пам'ятки карти обирають: 1) Уряд Нац. - 1 депутат 2) Нац. Рев. " - 2 " 3) Соц., Сом. " - 2 " 4) Сел. Соц. " - 2 " 5) Соц.-Ред." - 3 " 6) Соц. Дем. - 3 " 7) Соц. Рев. - 3 " 8) Прудовики - 1 9) Клібодот-дам.- 2 10) Еврейські нації - 2 11) Польський - 2 12) Німеччина - 1 13) Уряд. В. Фр. Церкв. - 1 деп. 14) Вищая школа - 1 реп. 15) Жидінська схема - 1 деп. 16) Право. Тел. - 2 17) Кир.-Мет. Ер. - 1 18) Організація-Город 19) Укр. Різною орг. - 1 20) Укр. Органи земельних мелкіх ів - 3 21) Об'єдн. Статки служб. закл.- 2 22) Ассоц. Соц. служби пошти- 2 23) Мец. самосуду - 2 24) Укр. Коопер. - 2 25) Наукові органи нації - 2. 16) Зромадські, наукові, краєві, коопер. та інші орг. обирають: 13) Дуров. У. Фр. Церкв.- 1 деп. 14) Вищая школа - 1 реп. 15) Жидінська схема - 1 деп. 1) Заповідаємо, що не в'їжджаю до Ямполянських більше агр. 2) і оголошуємо засідання Ради, на якому переводяться обличчя депутатів у виборчих округах, а саме: 26) Тарновська округа - 5, 27) Святошинсько-З, 28) Шаршавська - 3, 29) Мовнівська - 3, 30) Перемишльська - 1. Порядок обрання депутатів встановлюється окремою постановою Р.Міністрів. Примітка: "Кожен громадянин мусить здійснювати свої азбив-виборчі права лише по одній курці". 4. Мандат - Імена РР ворогує симу ім'я в населення його слідерки, уведених перед Р.Р., добротивного зі значення, або уряди виборчого права. При цьому уряду симу мандату Пашків Р. повідомляє Мін- Стольн. Судов, який на прохання 14 днів видав наказ про допов- Нювання вибор. 5. Переводка мандату депутатів переводиться на підставі Воколу Мандату РР Маєвського Клименкої. 6. Що іншо літав РР російсько-Босей і припиняються "дерев'яння перевода нових виборів і скинення Р.Р. 7. Текст Указу не шоркує дуже однаково з "Депутатами Р.Р. 8. За депутатами РР, заковував їх певади, що вони займали на Орелівській або громадський слідки: в селі Ін одержання на депутації, але прошве повинен бути по цих посадах не адвертують. 9. За працю в Р.Р. депутати одержують платню, що си 10. До особливої правде дітей-сиріт у РР — своєю волею права, визначені в арт. 8-16 Закону Нижнього 1924 р., про ДПР. 11. Рада Реєстраційної і Господарської палати Товариства Директорів УПР. Коротко скликання 12. Перше засідання Р.Р. вступило в сенову Директорію, або його друкування Госп. П.М., "Верховна рада про скликання", звіт передової посольської діяльності Р.Р., як найстаршому виконавчому органу, перекладенням Ради. Виборці знайшли себе Товариство Директорів УПР, двох заступників і усіх Секретарів, які роблять вартою цього РР. 13. До Компенсації Р.Р. належить: видання фат а) обговорення законопроектів, що вступають до РР від Ради. б) дарування Ради, розроблення важливих кроків, які виникають у власній ініціативі Директорії в) всі погодження, які Р.М., передаються на обговорення думки РР. 14. Рада Реєстраційної мала тарифи укладання вузької і вищої Держави, що має право поважатися; звіт про роботу, яка до них дійшла, і (повернення) чи мусить бути дана умова для Кадрів або наведено признати, в двох днях повинна нести 15. Міністри або Представники Уряду, що будуть сьогодні Своєю думкою: Рада Реєстраційної, месець умови звіту 16. Третє ділення субвагу або таємної лінії, одна з роти вел у Р.Р. тим недовіряє, винен подавати свій Дискордія; якщо граблі є дивина погань своїм багажом. 17. Кварти Ради Республіки складає 2/3 деньгових. Ухвала РР. приймаються у вигляді голосування по лосів, одріз основних якостей та погас Всесвітніх Радою дивінції і святах меч на особ- ливо бодри, які ухвалено велеки 2/3 всім приєднується до деньгових при вторини не менш, Ем 45 дивінцій (підписують Ван РР. і Сен. РП.) 18. Ухвалени Р.Р. якого Модельного не ватерфама Голови Директорії Головою Р.Р. в приєднується Державного Спреджору на прояв! З десятою уважні. Голова Директорії, викладавши (по величкі), як вони забачали мори і приклади закону, або заряджати його, або не прояві 14 день повинен над- силати Ван Р.П. з наведеною лезивою: Негазвідомлення. Р.Р., одержавши вел 2.Р.П. недовіржений закон, переходя біль до Камейції як новий розмір і з ви- сновками Комісії, або приєдну обговорюється про в письменні. І раз: недовда РР. та з можливими Голови Директорії якого пропек перадося на народний Ради Республіки 3 надзупинський Співачки відведено: польською, ухваленням Вищої Ради 1918р. (Розділи I, II і III) /1. Держ. Ком.: 12 листоп., 1918 р., ч. 697/ М.З. Настюкович Київський Сімейна відємкова: новинка 8 /Розділ IV,V,VI,VII/ /"Деяке Вісім." 14 Листопада 1908р. ч. 407. Ситалічна відька ловицюєння /возділ VIII, IX/ („Дебне. Вісім. 16 липня. 1918 р., п. 71). Самаринъ Вінцьково: Побачення /Доганяю до видачі/ "Речь. Річка." 19 лютого. 1918 р. ч. 72 Затверджуємо. ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ. 8 листопаду 1918 року. Київ. Посвідчив: Державний Секретар Сенатор Сергій Загедський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ Статут військової повинності:. РОЗДІЛ І. Загальні підстави. I. Щоб захищати Українську Державу та права її, істнують озброєні сили, котрі утворюють ся шляхом загально обовязкової військової повинності. Для всіх громадян України чоловічого полу військова повинність - - обовязкова. Примітка: Чужоземці, що прийняли громадянство Української Держави, повинні виконувати військову повинність на загальних підставах. 2. Громадяне, увільнені через різні підстави від дійсної військової служби, за винятком зовсім нездатних до праці, платять військовий податок, розмір котрого і порядок збірання визначають ся законодавчим порядком по представленню Міністра Фінансів за дгодою з Міністрами Внутрішніх Справ та Військовим. 3. Громадяне чоловічого полу, що мають більш п'ят- надцяти років, можуть бути увільнені з українського я громадянства лише по відбуттю ними повністю військової повинності на дійсній службі та в запасі, або після увільнення їх від служби в постійному війську. 4. Озброєні сили Української Держави складають ся з постійного війська та народнього резерву. Останній призивається ся тільки в випадку необхідності під час війни. 5. Постійне військо складаєть ся з сухопутного війська та морських сил. - 2 -. 6. Постійне сухопутне військо складаєть ся з: 1/ар- мії, що половинусть ся щорічними призовами громадян за всієї території Української Держави, і 2/ запасу армії, котрий служить для приведення війська в повний склад і складаєть ся з громадян, увільнених до вислуги повного строку служ- би, а також зачислених до запасу під час призову. 7. Морські сили складають ся з дієвих команд та за- пасу флоти. 8. Кількість громадян, яка потрібна для поповнення армії та флоти, визначаєть ся щорічно законодавчим по- рядком по представленню Військового Міністра, котре повин- но бути зроблено не пізніш першого березовля. 9. Коли, при завчасному внесенню законодавчим по- рядком загадання про потрібну кількість громадян для по- повнення армії та флоти, закона по цьому питанню не бу- де, по встановленому порядку, видано до першого травня, то наказом Пана Гетьмана на військову службу призиваєть ся необхідна кількість громадян, але не більш за ту, яка призвивала ся в минулому році. 10. До виконання військової повинності щорічно призивають ся особи одного віку, себ-то: ті, які до- сягли дев'ятнадцяти років до першого січня того року, коли переводить ся призов до війська. При м і т к а. Молоді особи, скінчивші середні школи до зазначеного в цьому артикулі віку, призивають ся до виконання військової повинності в рік скінчення згаданих шкіл. II. Вступ до служби по призову вирішуєть ся же- ребом, котрий витягаєть ся один раз на все життя. Гро- мадянe, які витягли жереб, що увільняє їх від дійсної служби, зараховують ся в запас, коли фізично здатні до несення військової служби. П р и м і т к а: I. Жереб, який витягнуто до завер- шення призвиного віку, рахуєть ся не дійсним; це не може служити перешкодою до взяття жеребу вдруге. - 3 - Примітка 2. Молоді особи, котрі зазначені в примітці до арт. 10, виймають жереб в рік скінчення середніх шкіл разом зо всіма молодими особами, котрі призивають ся в цьому році. І2. Дозволяється громадянам відбувати військову повинність без жеребу, охотниками, на підставі правил, викладених в цьому статуті / розділ ІХ /. ІЗ. Границний вік, до якого громадяне, які не відбули по яким небудь випадкам в свій час військової повинності, можуть і повинні вступити на дійсну військову службу для відбуття загально встановлених строків,- визначається в тридцять п'ять років. Особи, які пересягнули цей вік, але котрим ще не має тридцяти восьми років, зачислюються до запасу армії , а по звершенню тридцяти восьми років зачислюються ся до народного резерву, в котрім пробувають до горо- кап'ятирічного віку. І4. Не допускають ся до жеребу і не приймають ся на військову службу ті громадяне, які позбавлені судом всіх прав стану або всіх особливих, особисто й станом наданих прав та переваг. Примітка. Особи, яким будуть повернуті вищезазначені права, повинні виконати військову повинність на загальних підставах. І5. Щорічний призов до відбування військової повинності провадить ся по всім місцям Держави від першого жовтня до першого листопаду. І6. При надзвичайних обставинах, коли буде потрібно прискорити вступ громадян до війська, черговий призов може бути зроблено по наказу Пана Гетьмана раніш строків, зазначених в артикулі І5. Представлення про це вносить ся до Ради Міністрів Військовим Міністром за згодою з Міністром Внутрішніх Справ. Необхідні при достроковому призові ухилення від загального порядку призову, встановленого законом, визначають ся в тому ж наказі Пана Гетьмана. - 4 - 17. Для поповнення дієвих команд флоти призначаються ся необхідна кількість добре грамотних новобранців, що призивають ся до виконання військової повинності по всім місцевостям Держави, відповідно роспису, складеному Військовим Міністерством за згодою з Морським. В число новобранців до флоти призначаються ся: I/ всі, що скінчили курс відповідних морських шкіл; 2/ всі, що були стерновими, машинистами, кочегарами та матросами, як на морських, так і на річних суднах, д 3/ в залежності від потреби, майстри: механіки, електротехніки, мотористи, машинисти, кочегари та інші спеціялісти. Після прийому вищезазначених спеціалістів недобір до визначеного в сучасний призов кількості для флоти поповнюється ся новобранцями з населення місцевостей приморських та лежачих по судохідним рікам, по роду заняттів найбільш здатних до морської служби. РОЗДІЛ II. Про строки служби в постійному війську та народньому резерві. 18. Служба в постійному війську поділяється ся: I/ на службу у дійсну і 2/ на службу в запасі армії й флоти. Примітка. Увільнені в запас козаки рахуються ся на дійсній службі до яких їх в учетні установи цивільного відомства. 19. Загальний строк служби в сухопутному війську визначається ся: I/ для тих, котрі виконують службу в піших і гарматних частинах, окрім кінно-гарматних та фортеційних их - 5 - гарматних, вісімнадцять років, з котрих два дійсної служби і шістнадцять в запасі, і 2/ для тих, що виконують службу в частинах ин- ших військ, шіснадцять років, з котрих три на дійсній службі і тринадцять років в запасі. Примітка. Для козаків окремого корпусу кордонної охорони загальний строк служби визначаєть- ся на підставі п. 2 цього артикулу. 20. Служба в запасі армії поділяеться на два розряди: перший і другий, при чому перший поділяєть ся на дві категорії. Козаки після увільнення з дійсної служби в запас, рахують ся в запасі першого розряду пер- шої категорії ті, що відбули двохрічний строк дійс- ної служби - десять років, і 6/ ті, що відбули трьох- річний строк дійсної служби - вісім років, після чого, на дальшій час служби в запасі, перечислюють ся в запас другого розряду. -В запас першого розряду другої категорії зачис- ляють ся на двадцять років з перечисленням потім в за- пас другого розряду на шість років всі ті, котрі увіль- няють ся під час призову від дійсної служби, через одержання льготи по родинному становищу або витягнення великого номера жеребу. Ті, що будуть при призові виз- нані нездатними до служби, але здібними володіти зброєю, зачислюють ся в запас другого розряду на вісімнадцять років. Примітка. Особам, котрі відбувають скорочені строки дійсної служби на підставі арт. 56, 60 і 71, час перебування в запасі першого роз- ряду побільшуєть ся на час скорочення строку дійсної служби. 21. При мобілізації до немуштрових посад призна- чають ся виключно запасні другого розряду. 22. Перебування в запасі армії обмежуєть ся трид- цятивосьмирічним віком. - 6 - 23. По скінченню перебування в заласі козаки зачислюють ся до народнього резерву, в котрім пере- бувать до сорокап'ятиричного віку. Народній резерв може бути призваний в законодавчому порядкові під час війни, в випадку потреби, переважно для тилової та немуштрової служби. 24. Загальний строк служби у флоті визнача- єть ся в шіснадцять років, з котрих три роки дійсної служби, а тринадцять років в запасі. Запас флоти поділяється на два розряди. Ті, що вислужили встановлені строки дійсної служби, зарахо- вуються в запас першого розряду на вісім років, з перечисленням потім до запасу другого розряду, в кот- рім перебувають до кінця служби в запасі, після чого перечислюють ся на загальних підставах до народнього резерву / арт. 23 /. Перечислення до запасу другого розряду матроси призначають ся переважно до служби в військових пор- тах і на транспортах. 25. Виключаєть ся з строку дійсної служби час, проведений козаками та матросами в вязниці, на підста- ві судових присудів, а також під арештом, накладеним в дисциплінарному порядкові. 26. Строки служби для прийнятих до війська ви- раховують ся: I/ для прийнятих до першого січня наступного за прийомом року, а також для приятих п'ятнадцятого січня від числа заласних жеребових,- в першого січня зазначе- ного року, і 2/ для прийнятих в часі від першого до п'ятнадця- того січня,- в першого квітня того ж року. 27. Зазначені в попередніх / 19 - 24 / артику- лах строки служби встановлюють ся для мирного часу; під час же війни, хто знаходить ся в суходутних вій- ськах і флоті, повинен залишити ся на службі до того - 7 - часу, доки буде вимагати державна необхідність. 28. Військовому і Морському Міністрам по належ- ності надаєть ся право увільняти в запас козаків су- копутних військ і матросів флоти, в випадку коли це буде моливим, і раніш вислуги ними встановлених в арт. 19 і 24 строків дійсної служби, але не раніш, як за два місяці до вислуги ними цих строків. Військовому і Морському начальству надаєть ся також право увільняти козаків і матросів під час перебування їхнього на дійсній службі, в тимчасові одпуски строком до шости місяців; час, проведений в відпусках, не зараховуєть ся в строк дійсної служби, коли він більше двох місяців. 29. Ті, що перебувають на дійсній службі або в запасі, на випадок повної нездатності, через хво- рість та каліцтво, як до муштерової так і немуштро- вої служби, увільняють ся зовсім від служби і виклю- чають ся з списків запасу в видачою посвідчення про виконання військової повинності. Особам, які увіль- нені з війська через ранн, надаєть ся право зачисляти ся в запас по власному бажанню. 30. Військовому Міністерові в тих випадках, коли політичні або військові обставини викличуть необхід- ність затримати козаків на дійсній службі, після скін- чення ними установленого законом строку, надаєть ся право, з дозволу в кожному разі Пана Ретьмана, затри- мувати козаків на дійсній службі, одначе не довше, як на шість місяців. Час, проведений козаками на дійсній службі звер встановленого для неї строку, зарахо- вуєть ся в строк перебування в запасі, але з побіль- шенням його вдвое. 31. Увільнення до запасу флоти матросів, що вислу- жили строк дійсної служби, провадить ся порядком, який встановлюєть ся Морським Міністерством. В випад- ках, зазначених в арт. 30 і на підставі правил того - 8 - артикулу, Морському Міністрові надаєть ся право затри- мувати під мирний час увільнення матросів до запасу флоти. 32. Особи запасу призивають ся на дійсну служ- бу на випадок необхідності привести військо до повно- го складу. Призов їх робить ся по наказу Пана Гетьмена. Під час перебування старшин, козаків, матросів та військових урядовців в запасі, вони можуть бути призвані Військовим чи Морським Міністерством, по на- лежності, також і в учбені збори, але не більш трох разів за весь час перебування в запасі, і кожний раз не довше, як на шість тижднів. 33. Від призову на дійсну військову службу з а- запасу увільнюють ся особи, котрі займають посади по державній цивільній службі і самоврядуванню, які заз- начені в окремому, до цього доданому, спискові. - § - § - § - РОЗДІЛ ІІІ. Про громадянські права і обов'язки військово-служачих і осіб, що числять ся в запасі. 34. Громадяне під час перебування на дійсній службі зберігають всі політичні та громадянські пра- ва; але, підлягаючи всім нимогам і правилам військової служби, не мають права: І/ Користувати ся активним виборчим правом до установ Української Держави законодавчих, громад- ських та самоврядування, себ-то: подавати свій голос особово або через довіреного в ці установи і приймати участь в передвиборчих зібраннях всього роду; пасив- ним же виборчим правом користують ся тільки при вибо- рах до законодавчих установ, себ-то: можуть бути вибраними в члени ціх установ, нарівні з іншими грома- - 9 - динами, але ж з увільненням на час уповноваження з вій- ськової служби. 2/ Входити в склад і приймати участь в яких не було б спілках, гуртках, товариствах, партіях, радах, комітетах та інших організаціях, що мають політичний характер. 3/ Брати участь у мітінгах і у всяких зібраннях політичного характеру, як изпадкових так і спеціально скликаних. 4/ Приймати участь в маніфестаціях та демонстра- ціях. 5/ Старшинам і козакам не забороняєть ся брати промислові посвідчення, але під час перебування на дій- сній службі дозволяєть ся торгувати й управляти торго- вельними підприємствами не інакше, як через довірен- них або приказчиків. П р и м і т к а. За порушення зазначених в п.п. І - 4 постанов винні підлягають відповідально- сті по суду, як за невиконання загальних розпоряд- жень військових начальників. 35. Особи, які перебувають на дійсній військо- вій службі, продовжують числитися в складі громадян тих місцевостей, де рахували ся до вступу в військо, але увільняють ся на весь час перебування на дійсній службі особово від натуральних повинностей. 36. Особи, які ічислять ся в запасі, підлягають правилам, що встановлені для учота запасу. 37. Чинам запасу, котрих призвано на дійсну військову службу, час перебування на військовій служ- бі зараховуєть ся в строк для вислуги ними пенсії та інших переваг, як на цивільній державній службі, так і на службі по самоврядуванню або в інших підприємст- вах, де ці пенсії чи переваги встановлені. 38. За чинами запасу, котрих призвано на дій- сну військову службу з цивільної державної служби, - 10 - залишають ся під час перебування їхнього у війську, посади на державній цивільній службі, до котрих во- ни мають право повернутися після увільення з війська. 39. За чинами запасу, котрі знаходяться ся на д державній цивільній службі, а також за служачими та робітниками казених техничних установ, залишаються ся, під час одбування ними учебних і лагерних зборів, їх посади і платня по цим посадам. 40. За вчинені провини та злочинства чини запа- су підлягають нарівні з другими громадянами загальному карному суду, за винятком: а/ неявки по привозу на дійсну службу або до учеб- них і лагерних зборів; б/ службових злочинств по службі військовій, які вчинено під час дійсної військової служби чи учебних і лагерних зборів. У цих випадках запасні підлягають військово- му суду. 41. Правила про спікування військових осіб та їх родин зазначені в відповідних законах. - § - § - § - РОЗДІЛ IV. Про винятки, відстрочки і льготи по відбуванню вій- ськової повинності. ВІДДІЛ I. Про винятки та відстрочки не фізичним хиби. 42. З осіб, підлягаючих до вступу на службу ті, котрі через фізичні хиби або хвороби, згідно особли- вому роспису, не здатні до військової служби, увіль- няють ся від неї, за винятком тих з них, які навмисне покалічили себе фізично; останні особи приймають ся на службу, коли при освідуванні їх буде визнано, що они через це самокаліцтво не здатні до служби, але - II - здібні володіти зброєю. Згадані особи зараховують- ся на службу поверх комплекту; в склад контінген- ту новобранців вони не входять. П р и м і т к а . Роспис фізичних хиб і хвороб, які перешкоджують прийому на службу, а також ін- струкція Управам по військовій повинності віднос- но порядку освідування осіб, що призивають ся, видають ся за згодою Міністрів Внутрішніх Справ, Народнього Здоровля й Опікування, Військового та Морського. 43. Прийом на службу осіб, які не досить ви- людніли, чи мають такі хвороби, через які вони не визнають ся підлягаючими увільненню зовсім від служ- би, чи осіб, які ще зовсім не видужали після хворо- сті, відстрочуєть ся до ближчого другого призову; в випадку необхідності, ця відстрочка може бути продов- жена ще до другого призова; колиж і в цей третій при- зов вони визнаватимуть ся до військової служби не- здатними, але здібними володіти зброєю, зачислюють ся до запасу другого розряду. П р и м і т к а . Особам, як скінчили серед- ні школи і з'являлися до призову раніш досягнен- ня загального призового віку /арт. 10/, вира- хування двох відстрочок, які дають право на за- численні до запасу армії на підставі цього ар- тикулу, починаєть ся з призову того року, до пер- шого січня якого вони досягли дев'ятнадцяти років. В І Д Д І Л I I . Про льготи та відстрочки не родинному становищу. 44. По родинному становищу встановлюють ся два розряди льгот. I/ Перший розряд: а/ для єдиного сина в родині; б/ для єдиного здатного до праці сина, при бать- - 12 - кові, до праці нездатному, або при матері-удові, ко- ли у призиваемого не маєть ся брата, досягнувшого шіснадцяти літ, або пробуваччого на дійсній службі по жеребу або по охоті і маючого бути увільненим з війська в слідуючому році; в/ для єдиного здатного до праці брата, при од- ному або декількох круглих сиротах братах, або неза- мужніх сестрах, коли у призиваемого не маєть ся брата, досягнувшого шіснадцяти літ, або пробуваччого на дій- сній службі по жеребу, або по охоті, що має увільни- тися з війська в слідуючому році; г/ для єдиного здатного до праці внuka, коло ді- да або баби, не маючих здатного до праці сина, ні ин- ших синів або внуків, досягнувших шіснадцяти літ, або пробуваччих на дійсній службі по жеребу або по охоті і маючиx увільнити ся з війська в слідуючому році, і д/ для удовиця єдинака, маючого одно або декілька дітей. 2/ Другий розряд: Для єдиного здатного до праці сина, при батько- ві, здатному до праці, коли батько має більш пятиде- сяти літ, але менш пятидесяти пяти, і він не має дру- гого сина, досягнувшего шіснадцяти літ, або пробуваю- чого на дійсній службі по жеребу, або по охоті, що має увільнитися з війська в слідуючому році. 45. Особи, котрі користуються ся правом на льго- ту першого розряду, на службу не призначають ся, хо- ча-6 для заповнення загально-річного призиву бракувало потрібної кількості людей, що призивають ся до вико- нання військової повинності. Особи, котрі користуються правом на льготу дру- гого розряду, приймають ся на службу лише в випадку необхідности поповнення ними річного призову / арт. 147, 160 і 182 /. 46. Особам, що не одержали льготи першого роз- ряду через родинне становище тому, що істнує друга осо- - 13 - ба в родині, котра досягла шіснадцятилітнього віку, або пробуває на дійсній військовій службі по жеребу або по охоті і підлягає увільненню з війська в слі- дуючому році, вступ на службу відстроюється ся до ближчого другого призову; а особам, що не одержа- ли льготи другого розряду через ті ж обставини, при- зов відкладуєть ся також до ближчого другого призову, але тільки в тому випадкові, коли льготні другого розряду по номеру жереба не прийматимуть ся до війська. 47. Особи, котрі мають право на льготу або на відстрочку по родинному становищу, позбавляють ся цього права, як що вони, по заяві батька чи матері, діда чи баби, не з'являють ся підтримкою родини. 48. При визначенню льгот через родинне станови- ще рахують ся за рідних синів: I/ пасинки, що пробувають в родині відчима або мачухи: a/ за життя своєї, рідної матері або ріднього батька, і b/ після смерті ріднього батька або матері лише в тому випадкові, коли з'являють ся годувальниками семьї мачухи або відчима, що не має другого здатного до праці робітника, 2/ позашлюбні сини, і 3/ приймаки, всиновлені до десятилітнього віку порядком, зазначеним в законі. Як що в родині відчима або мачухи маєть ся де- кілька пасинків, і один з них вже скористувався льго- тою по родинному становищу, то другому пасинкові льго- та ця не може давати ся, коли одержавший її пасинок знаходить ся в живих ж і з'являєть ся здатним до праці. Примітка.І. Вихованці, прийняті се- лянами до десятилітнього віку, хоча б і не всиновле- ні, про котрих сходом буде посвідчено що вони є дій- сно годувальники родини й приняті в родину до зазна- ченого віку, рахують ся, яко рідні сини. - 14 - Примітка 2. При визначенню льгот по родинному становищу сводні брати призиваємих, котрі родилися від ріжних з ними батьків та матерей, до уваги не приймають ся, коли установами, зазначеними в додаткові до арт.133, буде посвідчено, що вони підтримкою для родини-призиваємих не служать. 49. В родинах, ісповідуючих магометанську віру, дозволяючу многоженство, всі діти одного батька рахують ся неподільно, як рідні. 50. При призначення льгот через родинне становище зовсім виключаються ся зі складу родини: а/ ті, що знаходяться ся в безвійсьній відлучці більш, як пять років; б/ особи, які постраждали в ченці. 51. Здатними до праці в родині рахують ся ті, які мають від сімнадцяти до п'ятдесяти пять років, за винятком тих: I/ що зовсім не мають змоги працювати через каліцтво чи хворість, 2/ котрі перебувають по жеребу або по охоті на дійсній службі козаками в сухопутньому війську чи матросами у флоті, коли вони не підлягають увільненню зі служби в рік призову до виконання військової повинності другого члена тої ж родини. Примітка. Здатними до праці в родині рахують ся тільки особи чоловічого полу. 52. При призначення льгот або відстрочок через родинне становище на підставі цього Статуту, вік членів родини призиваємого або перебуванчого на службі в війську вираховується ся до першого січня того року, коли ці льготи чи відстрочки призначають ся. 53. Коли в родині, що складаєть ся з батька, чи матері-удови з дітьми, або з діда чи баби з онуком, чи старшого брата з малолітніми сиротами, вибу- - 15 - де по яким небудь обставинам єдиний здатній до пра- ці член родини, то один з перебуваючих на службі чле- нів такої родини по вибору старшого в родині особи, увільняєть ся з дійсної служби, з зачисленням в за- пас армії, за винятком тільки часу війни. Таким ж чином увільненню з дійсної служби з за- численням в запас армії підлягає родинний єдинак, кот- рий має одного, або кількох рідних дітей, в випадкові смерті його жінки. Не підлягають увільненню з дійсної служби, в випадках, зазначених в цьому артикулі, особи, котрі визнані судовим присудом винуватими в утіканню зі служби, або навмисному самокаліцтву, чи вживанню ин- ших ошукуючих засобів з метою ухилення від виконання військової повинності, або скористувати ся при вико- нанні її льготами, на які вони не мають права. 54. Безвісна відлучка та нездатність до праці че- рез каліцтво чи хворість членів родини призиваємого по- винні бути доказані зацікавленою особою, визначени і посвідчені установами, зазначеними в додаткові до арт. 133. В І Д Д І Л III. Про відстрочки і льготи по освіті. 55. Учні середніх шкіл, зазначених в додаткові до цього артикулу, призивають ся до виконання військо- вої повинності по досягненню зазначеного для того віку /арт. 10/ нарівні з іншими; але, для скінчен- ня освіти, вступлення на службу по витягнутому жере- бу, в випадку заявленого бажання, відстрочуєть ся цим особам до призову того року, до першого січня котрого їм сповнить ся від роду двадцять років. При м і т к а.І. Для скінчення Духовних Семінарій всіх віросповідань та середніх шкіл: техничних, сільсько-господарчих,садівничих, гідро- техничних, та сільсько-будівничих учням ціх семи- - 16 - нарій і шкіл вступлення на військову службу по витягнутому жеребу відстрочуєть ся до призову того року, до першого січня якого 'м сповнить ся від роду двадцять два роки. При м і т к а 2. Учні зуболікарських шкіл, котрі знаходять ся в віданню одного із Міністерств, можуть скористувати ся зазначеною відстрочкою тіль- ки в тім випадку, коли вони поступили в ці шко- ли не пізніш, як за рік до призову їх до виконан- ня військової повинності. 56. Особи, котрі скінчили середні школи, по заз- начені в п. А додатку до арт. 55, призивають ся до виконання військової повинності в рік їх скінчен- ня в строк, встановлений в арт. 15, і перебувають на дійсній військовій службі / у всіх родах військ і у флоті / до двадцятого вересня року, слідуючого за ро- ком вступу їх до війська, після чого зачислюють ся у запас на сімнадцять років і три місяці. На протязі пер- ших двох років перебування у запасі, відбувають два лагерних збори, кожний з двадцятого травня по перше вересня, незалежно від учебних зборів, зазначених в арт. 32. В кінці першого з цих лагерних зборів склада- ють іспит на старшину запаса і, у випадку здання його, другий лагерний збір відбувають старшинами; у супротив- ному випадку друге складають зазначений іспит в кінці другого лагерного збору. Згаданим особам, при бажанні, надаєть ся право замісць двох лагерних зборів відбува- ти дійсну військову службу без перерви; у цьому випад- ку вони перебувають на службі один рік і дев'ять міся- ців, а потім зараховують ся у запас на шіснадцять ро- ків і три місяці. При м і т к а. І. Особи, котрі скінчили середні школи, можуть до витягнення жеребу всту- пити у військо охотниками на підставах, зазна- чених в арт. 189, 193 та 198, відбуваючи служ- бу порядком, викладеним в цьому артикулі. - 17 - Примітка 2. Особи, що поступили у флоту, відбувають службу порядком, зазначеним в цьому артикулі, але складання іспиту на старшину запасу флotti для них не обов'язково. Примітка 3. Особи, що здобули медичну, ветеринарну чи фармацевтичну освіту, відбувають лагерні збори на підставах особливих правил, встановлюємих Військовим та Морським Міністрами по належності за згодою з Міністром Народнього Здоровля й Опікування. 57. Особам, що скінчили середні школи /п.А додатка до арт. 55/ і являлися до виконання військової повинності, але одержали по становищу здоровля відстрочку /арт. 43/, у випадку поступлення 'х в виші школи, зазначені в додаткові до цього артикулу, при тягнення до виконання військової повинності, при бажанні "х, відстрочуєть ся, рахуючи в часу першого освідування: I/ для тих, що навчають ся у вищих школах з чотирьохлітнім курсом-до скінчення курсу, але не більш, як на пять років, і 2/ для тих, що навчають ся у вищих школах з п'ятилітнім курсом-до скінчення курсу, але не більш, як на шість років. 58. Особи, що скінчили середні школи і з'явили бажання поступити до війська охотниками /прим.до арт. 56/, можуть свідувати ся в Управах по військовій повинності між першим і сьомим серпня в здатності до військової служби. Ті, що визнані до неч здатними, поступають до війська в установленні строк /арт.198/; тіж, що визнані по становищу здоровля не відповідними в даний мент для прийняття на військову службу, можуть, у випадку поступлення в тому же році у виші школи, зкористувати ся відстрочкою, згідно арт. 57 для скінчен- ня вищої освіти /арт. 134 і 139 /; ті, що не поступили у тому ж році у виші школи, можуть у послідуючі - 18 - роки знову свідчувати ся на тих же підставах, при чому особам, які не поступили у вищі школи по незалежним від них причинам, строк відстрочки вираховуєть ся з часу останнього освідування. 59. Учням православної Духовної Академії, при умові поступлення в неї в рік скінчення Духовних Семінарій, прийняття на службу по витягнутому жеребу, у випадку заявленого бажання, відстрочуєть ся до скінчення Духовної Академії, але не більш, як на шість років, рахуючи з часу поступлення до Академії. 60. Особи, котрі поступили до війська по скінченню вищих шкіл /арт. 57 і 59/, відбувають військову повинність на підставах, зазначених в артикулі 56. При м і т к а. Особи з медичною, ветеринарною та фармацевтичною освітою виконують дійсну службу на підставі правил, які встановлюють ся Військовим та Морським Міністрами по належності, за згодою з Міністром Народнього Здоровля й Опікування. 61. Особи, що вступили в вищу школу вільними слухачами, правами на відстрочки для скінчення освіти, які передбачають ся арт. 57 і 59 не користують ся. 62. Особи, котрі скінчили на протязі відстрочки, якою вони користувалися для скінчення освіти, одну середню школу, в випадку вступлення в другу таку ж школу, не користують ся правом на відстрочку. Особам же, скінчившим одну вищу школу, перехід в другу вищу ж зі зберіганням права на надану згідно арт. 57 і 59 відстрочку під мирний час дозволяєть ся Міністерством Народньої Освіти. 63. Особи, зазначені в арт. 55, мають право заявити не пізніш, як за два місяці до привозу до жеребу, про бажання відбути військову повинність охотниками; тоді вони увільняють ся від жеребу і користують ся встановленими відстрочками для скінчення освіти. 64. З числа осіб, одержавших відстрочки на підставі арт. 57 і 59, стипендіяти, що посилають ся Міні- - 19. - стерствами за кордон для підготовки до заняття учених або учебних посад у в учених інституціях або вищих шко- лах, і особи, які залишають ся при вищих школах, по скін- ченню їх курсу, для підготовки до заняття учених або учеб- них посад в учених інституціях або в вищих школах, кори- стують ся відстрочкою вступу на дійсну службу на чотири роки зо дня скінчення вищої школи. В випадку призначення їх на протязі згаданих чотирьох років на посади, зазна- чені в арт. 69, вони увільняють ся від військової повин- ності. При м і т к а. Стипендіяти Академії Ми- стецтв, що посилають ся Радою Академії за кордон для удосконалення художньої освіти, одержують відстрочку тільки на три роки, а увільненими від військової повинності можуть бути згідно п. 3 арт. 69. 65. Прохання про предоставлення відстрочки по від- буванню військової повинності для скінчення освіти в школах, для вихованців яких відстрочок по законові не встановлено, розрішуються тим Міністром, в віданню яко- го знаходять ся школи, за згодою з Військовим Міністром. 66. Особи, які користують ся відстрочкою для скін- чення освіти в випадкові скінчення шкіл раніш того року, коли кінчаєть ся строк наданої їм відстрочки, або в ви- падкові виходу з шкіл раніш скінчення курсу їх, обов'яз- зані в найближчий призов явитися в Повітові чи Міській Управи по військовій повинності для виконання військової повинності. 67. При виниканню надзвичайних обставин під час війни Військовому Міністрові надаєть ся просити в законо- давчому порядкові, притягнення до війська потрібного числа молодих осіб, які користують ся відстрочками для скінчен- ня курсу середніх шкіл /арт. 55, 65 і 68 /, а також ви- ших шкіл на підставі арт. 57, 65 і 68. Порядок призову на дійсну службу цих осіб встановлюєть ся Військовим Мі- ністром за згодою з Міністрами, в віданню яких знахо- дять ся відповідні школи. - 20 - 68. Особи, які одержують або одержали освіту в закордонних школах, користуються ся відстрочками та льготами по відбуванню військової повинності на підставі правил, докладених до цього артикулу. В І Д Д І Л И. Про винятки, льготи та відстрочки по званням та роду занятьтв. 69. Увільняють ся від військової повинності: I/ Затверджені відповідною духовною чи урядовою владою, по належности, духовні особи слідуючих віросповідань і віруючень: а/ священнослужителі православного віроїсповідання; б/ священнослужителі католицького віроїсповідання всіх обрядів /римського, грецького і армянського/; в/ священнослужителі армяно-грегоріянського віро- їсповідання; г/ священнослужителі старообрядців, які приємлють священство ; д/ священнослужителі англіканської епіскопальної церкви; е/ професстанські /евангелічесько-лютеранські і евангелічесько-реформатські / пастори; ж/ духовні наставники старообрядців, які не мають чи не приємлять священство; з/ єврейські рабини ; і/ караїмські газзани; к/. магометанські мули. 2/ Із числа осіб, зазначених в арт. 64, академіки, ад'юнкти, професори, прозектори, їх помішники, штатні асистенти, лектори мов та доценти учених інституцій і ви- ших шкіл, а також з числа в.о. екстраординарних профе- сорів, в.о. приватдоцентів і в.о. доцентів цих ністі- туйцій чи вищих шкіл, ті, які по дорученню факультетів, викладають обовязкові курси чи частини їх, або курси, які рекомендують ся факультетами. - 31 - 3/ Стіпендіяти Академії Мистецтв, які були в командіровці за кордоном для удосконалення худож- ньої освіти / арт. 64 /, кожний раз по особливому проханню Ради Академії Мистецтв. П р и м і т к а . Поіменовані в пункті пер- шemu цього артикулу під літ. ж, з, і, к духовні особи підлягають увільненню від військової служ- би лише на час знаходження їх на духовній посаді. 70. Коли особи, зазначені в пункті І під літ. ж, з, і, к і пункт - 2 арт. 69, до дослінення тридц цятип'ятирічного віку покинуть посади, які вони займа- ють, то вони призивають ся до відбування військової повинності на загальних підставах. 71. Вчителям нижчих початкових народніх та почат- кових сільсько-господарських шкіл, пробувшим до всту- пу на військову службу не менш одного року на цій по- садах, а також особам, скінчившим курс в спеціальних учебних закладах для підготовлення вчителів /учитель- ські семінарії, школи, педагогічні курси і т. и./строк дійсної служби скорочується, і вони увільняють ся з дійсної військової служби першого вересня того року, який слідує за роком привозу, в зачисленням потім до запасу на сімнадцять років і чотири місяці, при умові, щоб ці особи, після увільнення з військової служби; за вислугою зазначеного строку, в цім же році посту- пили на посаду вчителя згаданих початкових шкіл, і щоб вони пробули на вчительській службі, рахуючи та- ку і до вступу на військову службу, не менш, як пять років, з котрих два роки обов'язково вчителями вище- зазначених початкових шкіл. До прослуження вищезазначеного п'ятирічного стро- ку згадані особи обов'язані, після зарахування до за- пасу армії, щорічно доставляти в належні Управи по військовій повинності посвідчення відповідних інст- итуцій Міністерства Народньої Освіти про те, що вони не покинули вищезгаданих посад. - 22 - Ті, що покинули вчительські посади раніш зазна- ченого п'ятирічного строку або не пробули вчителями вищегаданих початкових шкіл на протязі двох років, призивають ся на дійсну службу і дослужують строк 44, після чого зачислюють ся до запасу на загальних під- ставах. Примітка. Якщо зазначені в цьому ар- тикулі особи будуть прийняті на службу через їх вину після першого січня року, слідуючого за ро- ком призову, то вони залишають ся на дійсній служ- бі до першого вересня слідуючого року, з скорочен- ня на один рік строку перебування в запасі. 72. Підлеглі прийняттю до служби лоцманні та лоц- манські учні, які мають по закону право на ці звання, в тому числі особи, які належать до встановлених Пра- вительством громад лоцманів внутрішніх водяних шляхів і дійсно виконують обовязки, звязані з лоцманським зван- ням, увільняють ся від дійсної служби під мирний час та зачислюють ся до запасу флоти на шістнадцять років. Ті з зазначених у цьому артикулі осіб, котрі на протя- зі дев'ятирічного строку більш одної навигації не бу- дуть виконувати обовязків, відповідних їх званню, при- зивають ся на дійсну службу до флоти з зарахуванням в трохрічний строк дійсної служби і часу, витраченого на виконання спеціяльних обовязків свого звання, рахуючи три роки лоцманської служби за один рік дійсної служ- би. 73. Тим, що служать матросами на мореходних суд- нах Української торговельної флоти, а також машиніста- ми чи кочегарами на всякого роду парових суднах цієї флоти, вступ на службу відстрочуєть ся під мирний час до скінчення строку складених ними договорів, але ні в яким разі не більш, як на один рік. - 23 - Р О З Д І Л - У. Про призивні участки. 74. Для виконання військової повинності вста- новлюють ся призивні участки. В склад кожного участ- ка входить або частина повіту або цілий повіт. 75. Міста, з населенням не менш, як п'ятдесят ти- сяч громадян чоловічого полу, в видпдку бажання Мійських Дум, складають окремі призивні участки. 76. Розмір призивних участків визначаєть ся: участка сільського або змішаного міського й сільського населення в предїлах від двадцяти до шостидесяти тисяч, а участка виключно міського - від п'ятidesяти до трох- сот тисяч громадян чоловічого полу. Міста з населен- ням більш, як триста тисяч громадян чоловічого полу, можуть поділяти ся на кілька участків. 77. При утворенню призивних участків волости ні в якому випадкові не роздроблюють ся. 78. В кожному призивному участкові призначаєть ся призивний пункт /місце призову й прийому осіб, що під- лягають військовій повинності/. 79. Віддаль од призивного пункту участка до най- більш віддалених Його сел не повинна взагалі перевищу- вати п'ятидесяти верстів. 80. Складання загадань про поділ повітів на участ- ки і про визначення призивних пунктів накладаєть ся на Повітові Земські Зібрання. 81. Складання загадань про поділ міст на участ- ки накладаєть ся на Міські Управи, або установи, котрі їх замінюють. 82. Загадання про призивні участки /арт. 80 і 81./ затверджують ся Руберніальними Управами по вій- ськовій повинності. 83. Коли по місцевим особливостям зустрінуть ся трудності утворити призивні участки в розмірах, заз- начених в арт. 76 і 79, то загадання про складання участків, з відступом од зазначених розмірів, представ- - 24 - ляють ся на розрішення Міністерств Внутрішніх Справ і Військового. На розрішення цих же Міністерств повинні бути представлені і загадання про такі зміни в істнуючи чих призвивних участиках, які зв'язані з відступленням від правил, зазначених тими ж / 76 і 79 / артикулами. В останніх випадках загадання зазначеного роду, після складання Чк указаним в арт. 80 і 81 порядком, підлягають затвердженню Губерніяльних Управ по військовій повин- ності. 84. Відомості про утворені, на підставі попе- редніх артикулів, призовні участки, з докладним визна- ченням складових Чк частин і призовних пунктів /арт.78 і 79 /, надсилають ся Губерніяльними Управами по вій- ськовій повинності до Міністерств Внутрішніх Справ і Військового. Міністерство Внутрішніх Справ оголошує до загального відому списки призовних участикв і про змі- ни, котрі в них вчиняють ся. - § - § - § - РОЗДІЛ VI. Про установи по військовій повинності. 85. Справами найськової повинности порядкує окрема, в складі Міністерства Внутрішніх Справ, Ро- ловна Управа військової повинності, на котру накла- даєть ся: I/ Відати справою привозу населення до відбу- вання військової повинности і до виконання вій- ськово-кінної, військово-возової та військово- самохідної повинностей. 2/ Наглядати за діяльністю місцевих Управ по військовій повинності. 3/ Приймати підготовчі заходи до мобілізації армії та флоти. 4/ Підготовляти законопроекти по всіх вишезав- начених справах. - 25 - 86. В кожній губерні істнує Губерніальна Управа по військовій повинності під головуванням Губерніального Старости або його заступника, в складі членів: 1/ Голови Губерніальної Земської Управи або одного із членів Управи по 44 призначенню, 2/ Прокурора Скружного Суду або його Товариша, 3/ одного генерального старшини по призначенню військового начальства, і 4/ Радника Управи. На час перосвідування тих, що привизвають ся, склад Губерніальної Управи доповнюється розпорядженням військового начальства трьома штаб-старшинами на правах членів; один з цих старшин може бути призначений від морського відомства за агодою Військового і Морського Міністерств. 87. В кожному повіті істнує Повітовая Управа по військовій повинності під головуванням Повітового Старости, або його заступника, в складі членів: 1/ Голови Повітової Земської Управи, або одного із членів Управи по 44 призначенню, 2/ Голови З'їзду Мирових Суддів або одного судді по обранню цього З'їзду, 3/ старшини, по призначенню військового начальства / Повітового Військового Начальника /, і 4/ Радника Управи. Коли Управа по військовій повинності проводить свою діяльність в призивних участиках, в яких знаходиться ся міське населення, в склад Управи по військовій повинності входить на правах члена Міський Голова або один із членів Міської Управи по 44 призначенню. 88. Повітовая Управа по військовій повинності проводить свою діяльність в призивних участиках по-віту по черзі. 89. В містах: Київі, Одесі, Харкові, Катеринославі та Миколаєві істнують окремі Міські Управи по військовій повинності під головуванням Міського Голови, або його заступника, в складі членів: 1/представника Руберніального Старости, 2/ члена Міської - 26 - Управи по 4/ обранню, 3/ Голови З'їзду Мирових Суддів або одного судді по обранню цього З'їзду, 4/ старшини, по призначенню військового начальства, і 5/ Радника Управи. При мітка. В тих містах, де істнує Міське Останство, замісць представника Губерніяльного Старости в склад Управи входить представник Міського Остана. 90. Міська Управа по військовій повинності провадить свою діяльність лише в межах свого міста. 91. На час призову новобранців / арт. 15 /склад кожного Повітового та Міського Управи по військовій повинності доповнюється ся слідуючими членами з правом рішучого голосу: I/ двома представниками від місцевого населення, по обранню Повітових Земських Зібрань, а в Міських Управах по військовій повинності - Міських Дум, і 2/ старшиною муштрової частини по призначенню військового начальства. На засідання Управи по освідуванню охотників в період з першого по сьоме серпня / арт. 58 /, а також на засідання/ на яких додатково приймають ся громадяне, що у свій час не стали на призов, або ті, що знаходилися на іспиті в лікарнях, згаданий в п2 старшина відряджується ся військовим начальством по запрошенню в кожному разі Управи. 92. У тих повітах і містах, в котрих одна Повітова або Міська Управа по військовій повинності не має можливості, через велику кількість людей, що підлягають медичному освідуванню, виконати у свій час всі обовязки, що до призиву, утворюють ся, на час призову, за згодою Міністерств Внутрішніх Справ та Військового, Тимчасові Управи по військовій повинності, які виконують обовязки одночасно і на однакових з постійними Управами підставах. Ці Управи утворюються в повітах:під головуванням урядової особи по приз- - 27 - наченню Губерніального Старости, а в містах-під голо- вуванням Члена Міської Управи, по обранню Міської Думи, і в складі членів: 1/ в Повітових - Члена Земської Управи по 44 обранню, а в Міських -пред- ставника Губерніального Старости чи Міського Отамана по належності і члена Міської Управи по 44 обранню; 2/ двох представників від місцевого населення по об- ранню Повітових Земських Зібрань, а в Міських Упра- вах по військовій повинності - Міських Дум, 3/ од- ного Мирового Судді по обранню З'їзду Мирових Суддів, 4/ двох представників військового відомст- ва від муштрових частин по призначенню військово- го начальства. Крім того, у склад Тимчасових Управ входять на правах Радника-Секретаря постійних Управ по військовій повинності. 93. Для освідчування осіб, що призивають ся на військову службу,, в Повітові, Міські і Тимчасові Управи, а також в Губерніальні Управи по вій- ськовій повинності для переосвідчування, призначають ся, з правом дорадчого голосу два лікаря. Ці лікари призначають ся: один цивільний розпорядженням Міні- стерства Народного Здоровля й Опікування, а другий військовий чи морський розпорядженням військового чи морського начальства. У випадкові не можливості призначити військово- го або морського лікаря, другий лікар теж призначаєть ся розпорядженням Міністерства Народного Здоровля й Опікування; коли хто-небудь з призначених лікарів не з'явить ся на засідання Управи, то остання по своїй постанові запрошує на засідання одного із місцевих лікарів. 94. На Губерніальну Управу по військовій по- винності накладаєть ся: 1/ Загальний по всій губерні догляд за діяльні- стю Повітових і Міських Управ по військовій повинно- - 28 - сти і правильним ходом призиву та прийому осіб, що підлягають військовій повинності. 2/ Розгляд скарг на Повітові та Міські Управи по військовій повинності. 3/ Представлення до Міністерств Внутрішніх Справ та Військового, по належності, відомостей: а/ про кількість осіб, що занесені по губернії в загальні призивні та в додаткові списки А і В /арт.І44 і І45 /; б/ про загальну по губерні кількість прийнятих на службу, а також тимчасово зачислених до запасу жеребових / арт. 179 /. 4/ Переосвідчування в визначених цім Статутом випадках, осіб, що підлягають військовій повинності. 5/ Обов'язки що до додаткового прийому новобранців / арт. 180. і 183 /. 6/ Розгляд звідомлень Повітових та Міських Управ по військовій повинності та складання загального звідомлення про виконання по губернії призову. 7/ Розгляд та затвердження загадань Повітових Земських Зібрань та Міських Управ про призивні участки і про визначення призивних пунктів /арт. 82 і 83 /. 8/. Розрішення та представлення в випадкові потреби, на розгляд належних вищих влад сумнівів або різноголосиць, що виникли в Повітових та Міських Управах по військовій повинності. 9/ Безпосередній догляд за діяльністю Повітових і Міських Управ по військовій повинності, що до підготовчої праці по мобілізації та складання мобілізаційних планів, розгляд та затвердження цих планів і складання загальних по губернії мобілізаційних розрахунків, представлення цих розрахунків до Міністерств Військового та Внутрішніх Справ. Примітка. Губерніальна Управа по військовій повинності і всіх випадках, коли визнає те потрібним, має право помимо скарг / п. 2 цього арт. / на Повітові чи Міські Управи по військовій Священник Михаил "Ради" Міністерство, замовлення постанова 18 лютого (1918). (Департ. Київ. Грецька 1918 р., ч. 10 нашкодження „Департ. Київ.“ 13 березня 1918 р.) Затверджую. ГЕТЬМАН ВСІЄЇ УКРАЇНИ ПАВЛО СКОРОПАДЬКИЙ. М. Київ, 18 травня 1918 року. Посвідчив: в. об. Державного ве- кретаря Іг. Кістяковський. Ухвалений Радою Міністрів Статут Малої Ради Міністрів. I. Мала Рада складається з Товаришів Міністрів або осіб, котрі їх заміняють з правами Товари- шів Міністрів. Міністри беруть участь в Малій Раді з правом рішучого голосу. II. Головою Малої Ради є один з Мініст- рів або Товаришів їх по призначення Ради Міні- стрів. Рада Міністрів призначає також заступника Голови Малої Ради. III. На випадок потреби, на засідання Ма- лої Ради можуть бути запрошені по 3 ініціативи Голови або заінтересованих в розгляді справи Товаришів Міністрів особи, котрі користні для вирішення справ з правом дорадчого голосу, або для подачі пояснень. IV. Мала Рада переходить до розгляду справ, які належать до її відання, по пропо- зиції Голови або з ініціативи того ТоваришаМіністра, до відання якого відно- ситься справа. V. На Малу Раду накладається: I/ Розгляд тих законодавчих та адміністративних пропозицій окремих Міністерств, котрі за нескладність їх не вимагають взаємної згоди відомств у письмовній формі; 2/ розгляд одповідей відомств на законопроекти і проекти загально-адміністративних розпо- ряджень в меті згожування їх; 3/ розгляд проектів, штатів і кошторисів, котрі складаються окремими Міністерствами; 4/ розгляд представлень окремих Міністерств про асигнування кредитів до часу затвердження кошторисів і про асигнування надзвичайних кредитів, поверх кошторисів; 5/ розгляд других справ, які Рада Міністрів передає на розгляд Малої Ради. VI. Для останнього вирішення Малою Радою тих чи інших справ повинно бути дано їй уповноваження Радою Міністрів чи в кожному окремому випадкові, чи для певної категорії справ, виключно справ, зазначених в п. 4 ст. 5 цього статуту, котрі вирішуються Малою Радою завжди останнє. VII. При розгляді Радою Міністрів висновків Малої Ради / ст. VI / Голова останнього бере участь в засіданні Ради Міністрів. VIII. Коли не справах, які належать до остаточного вирішення Малою Радою, немає прийняття постанова не згідна з Думкою Товариша-Міністра, котрий вніс справу на її розгляд, то питання переноситься на остаточне вирішення до Ради Міністрів. IX. Завідування діловодством Малої Ради наслідується на Державну Канцелярію. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. / "Держ. Вісті." 5 червня 1918 р., ч. 10 . Куренево Поправки: „Держ. Вісті.“ 13 червня 1918 р., ч. 14 Затверджую Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. м. Київ, 18 Травня 1918 року. Посвідчив в.об. Державного Секретаря Іг.Кістяковський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ СТАТУТ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. I. Мала Рада складається з Товаришів Міністрів, або осіб, котрі їх замінюють в правах Товаришів Міністрів. Міністри беруть участь в малій Раді з правом рішучого голосу. II. Головою Малої Ради є один з Міністрів або Товаришів їх по призначенням Ради Міністрів. Рада Міністрів призначає також заступника Голови Малої Ради. III. На випадок потреби, на засідання Малої Ради можуть бути запрошені по ініціативі Голови, або заінтересованих в розгляді справи Товаришів Міністрів особи, котрі користні для вирішення справ в правом дорадчого голосу, або для подачі пояснень. IV. Мала Рада переходить до розгляду справ, які належать до її відання, по пропозиції Голови, або по ініціативі того Товариша Міністра, до відання якого відноситься справа. V. На Малу Раду належдається: 1. розгляд тих законодавчих та адміністратційних пропозицій окремих Міністерств, котрі за нескладністю їх не вимагають взаємної згоди відомств у письмовій формі; 2. розгляд одновідень відомств на законопроекти і проекти загально-адміністратційних розпоряджень в меті згоджування їх; 3. розгляд проектів, штатів і кошторисів, котрі складаються окремими Міністерствами; 4. розгляд представлень окремих Міністерств про асигнування кредитів до часу затвердження кошторисів і про асигнування надзвичайних кредитів, поверх кошторисів; 5. розгляд других справ, які Рада Міністрів передає на розгляд Малої Ради. VI. Для останнього вирішення Малою Радою тих чи інших справ повинно бути дано їй уповноваження Радою Міністрів чи в колонному окремому випадку, чи для певної категорії справ виключно справ, зазначених в п.5 ст. 5 цього статуту, котрі вирішуються Малою Радою завжди останнє. VII. При розгляді Радою Міністрів висновків Малої Ради /ст.VI/ Голова останньої бере участь в засіданні Ради Міністрів. VIII. Коли по справах, які належать до остаточного вирішення Малою Радою, не буде прийнята постанова не згідна в думкою Товарища Міністра, котрий ввів справу на її розгляд, то питання переноситься на остаточне вирішення до Ради Міністрів. IX. Завідування діловодством Малої Ради належдається на Державну Канцелярію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф.ЛІЗОГУБ. /Державний Вістник в 1918 р. № 10/ Нацальник Відділу Деп-ту Закон.Справ Державної Канцелярії Діловод Осипченко Копія. Затверджую ГЕТЬМАН ВСІЄЇ УКРАЇНИ ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ. м. Київ, 18 Травня 1918 року. Посвідчив в.об. Державного Секретаря Ір. Кістиковський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ СТАТУТ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. I. Мала Рада складається з товаришів Міністрів, або осіб, котрі їх замі- няють з правами Товарищів Міністрів. Міністри беруть участь в малій Ра- ді з правом рішучого голосу. II. Головою Малої Ради є один з Міністрів або Товаришів їх по призначенню Ради міністрів. Рада міністрів призначає також заступника Голови Малої Ради. III. На випадок потреби, на засідання Малої Ради можуть бути запрошені по ініціативі Голови, або заінтересованих в розгляді справи Товаришів Мін- стрів особи, котрі користні для вирішення справ з правом дорадчого го- лосу, або для подачі пояснень. IV. Мала Рада переходить до розгляду справ, які належать до її відання, по пропозиції Голови, або по ініціативі того Товарища Міністра, до відання якого відноситься справа. V. На Малу Раду накладається: 1/ розгляд тих законодавчих та адміністративних пропозицій окремих Мі- ністерств, котрі за нескладністю їх не вимагають взаємної згоди відом- ств у письмовій формі; 2/ Розгляд одновідень відомств на законопроекти і проекти загально- адміністративних розпоряджень в меті згрупування їх; 3/ розгляд проектів, штатів і конторсів, котрі складаються окремими Міністерствами; 4/ розгляд представлень окремих Міністерств про асигнування кредитів до часу зтвердження кошторисів і про асигнування надзвичайних кредитів, поверх кошторисів; 5/ розгляд других справ, які Рада міністрів передає на розгляд Малої Ради. VI. Для остаточного вирішення Малою Радою тих чи іших справ повинно бути дано їй уповноваження Радою міністрів чи в кожному окремому випадкові, чи для певної категорії справ виключно справ, зазначених в п. 4 ст. 5 цього статуту, котрі вирішуються Малою Радою завжди останнє. VII. При розгляді Радою міністрів висновків Малої Ради / ст. VI/ Голова остаточної бере участь в засіданні Ради міністрів. VIII. Коли по справах, які належать до остаточного вирішення Малою Радою, не буде прийнята позитивна не згідна в думку товарища міністра, кот- рий вніс справу на її розгляд, то питання переноситься на остаточне ви- рішення до Ради Міністрів. IX. Завідування діловодством Малої Ради накладається на Державну Канцеля- рію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОГУБ. / Державний Вістник з 1918 р. № 10/. З оригіналом згідно. Начальник відділу Департаменту Закон. Справ Держ. Канц. Тисовський. Діловод Цівчинський. Затверджую РІТМАН ВОЄВІ УКРАЇНИ ПАВЛО ОФОРШАЛЬСЬКИЙ. м. Київ, 18 Травня 1918 року. Посвідчив в.об. Державного Секретаря Ін. Козинковський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ ОТАГУТ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ. I. Мала Рада складається з товаришів Міністрів, або осіб, котрі їх замі- нють в правах Товарищів Міністрів. Міністри беруть участь в малій Ра- ді в правом рішучого голосу. II. Головою Малої Ради є один з Міністрів або Товаришів їх по призначенню Ради Міністрів. Рада Міністрів призначає також заступника Голови малої Ради. III. На шлядок потреб, на засідання Малої Ради можуть бути запрошені по ініціативі Голови, або заінтересованих в розгляді справ Товаришів Мін- стрів особи, котрі користні для вирішення справ з правом дорадчого го- лосу, або для подачі пояснень. IV. Мала Рада переходить до розгляду справ, які належать до її відання, по пропозиції Голови, або по ініціативі того Товарища Міністра, до відання якого відноситься справа. У. На Малу Раду належдається: 1/ розгляд тих законопроектів та адміністративних пропозицій окремих Мі- ністерств, котрі за необхідністю їх не вимагають важкої згоди відом- ств у письмовій формі; 2/ розгляд одповідей відомств на законопроекти і проєкти загально- адміністративних розпоряджень в неті атомуранції їх; 3/ розгляд проектів, питань і каториоїв, котрі оголошуються окремими Міністерствами; 4/ розгляд предложений окремих Міністерств про асигнурування кредитів до часу затвердження контордоїв і про асигнурування надзвичайних кредитів, поперек контордоїв; 5/ розгляд других справ, які Рада Міністрів передає на розгляд Малої Ради. VI. Для остаточного вирішення Малою Радою тих чи інших справ повинно бути дано 1/2 уповноважень Радою Міністрів чи в кожному окремому випадкові, чи для певної категорії справ вирішено справ, зазначених в п. 4 ст. 5 цього сказу, котрі вирідуються Малою Радою залишає останнє. VII. При розгляді Радою Міністрів монополій малої Ради / ст. VI/ Голова осташовує себе участь в засіданні Ради Міністрів. VIII. Коли по справах, які належать до остаточного вирішення Малою Радою, не буде прийнята незгода, не згідна з думкою товарища Міністра; кот- рий внес справу на її розгляд, то питання переноситься на остаточне ви- рішення до Ради Міністрів. IX. Замідування дійоводачом малої Ради належдається на Державну Канцелярію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. ПИКОРУВ. / Державний вістник з 1918 р. № 10/. З оригіналом згідно. Начальник відділу державному Закон: Справ Держ. Мінц. Ткачовський. Міловод Цичинський. Законодавчий Ради Міністрів СТАТУТ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ I. Мала Рада встановлюється в Головаршів Міністрів, або осідл., коли їх замі- нення в країнах Головаршів Міністрів. Міністри беруть участь в засіданні Ради згідно з попередньою постановою. II. Голова Малої Ради є один з Міністрів або Головаршів їх по призначенню Ради Міністрів. Рада Міністрів призначає виконавчого Заступника Голови Малої Ради. III. На штатному погодженні, на засіданнях Малої Ради можуть бути запрошені по ініціативі Голови або за ініціатором в розмірі агрегату Головаршів Міні- стрів особи, коли корисні для прийняття справ в країнах державного ролю. Однак це повинно бути погоджено. IV. Мала Рада переховує до розгляду справ, які належать до її піддання, по постанові Голови, або по ініціативі його Головаршів Міністрів, до віддалення якою вирішується справа. V. На Малу Раду накладається: 1/ розгляд всіх законодавчих та адміністративних проектів, які належать до її піддання, по постанові Голови, або за ініціатором їх по виконанню законодавчої справи відносно у штатному формі; 2/ розгляд окремих відомств на законопроектах і проектах загально-адмі- ністративних розпоряджень, які не стосуються їх; 3/ розгляд проєктів, надань і конкордій, коли виконується окреме навершення; 4/ розгляд передбачених справами Міністерством про застосування креди чи або зверненням погодження і про застосування надзвичайних кредитів для конкордій; 5/ розгляд других справ, які Рада Міністрів передає на розгляд Малої Ради. VI. Для останнього вирішення Малої Ради тих чи інших справ повинно бути зазначено її уповноваженням Ради Міністрів чи в кожному окремому випадку, чи це певною категорією справ надзвичайних справ, залежними в п.4 ст.5 цього закону, коли тирінування Малої Ради важливе особисто. VII. При розгляді Радою Міністрів міжнародних Малої Ради /ст. VII/ Голова останнього бере участь в засіданні Ради Міністрів. VIII. Коли по справах, які належать до основного піддання Малої Ради, не буде прийнятих постанова не впливу з думки Головаршів Міністрів, коли якою справа на її розгляд, то ними переноситься на основно-загальну Раду Міністрів. IX. Завідування ділоподанням Малої Ради наголошується на Державному Канцелярії. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ О. ЛЕЗОПУС /документація відомства в 1918 р. № 10/. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Дон-ку Закон. Справи держ. Манч. Діловод Октябрь Затверджую ОБ'ЄДНАНІ ВСІМ УКРАЇНСЬКИМ НАВЧО СКОРОПАДСЬКИЙ. м. Київ, 18 травня 1918 року. Посвідчив в.о. Державного Секретаря Ін. Кістянковський. УХВАЛЕННЯ РАДОЮ МІНІСТРІВ СТАТУТ МАЛОЇ РАДИ МІНІСТРІВ I. Мала Рада складалася з Товаришів Міністрів, або осіб, які їх ви- нимуть з правом Товаришів Міністрів. Міністри беруть участь в засіданнях з правом рішучого голосу. II. Головою Малої Ради є один з Міністрів або Товаришів їх по призначенню Ради Міністрів. Рада Міністрів позначає шляхом заступника Голови Малої Ради. III. На випадок потреби, на засідання Малої Ради можуть бути запрошені до ініціативи Голови або заінтересованих в розгляді справи Товаришів Міні- стрів особи, котрі користні для вирішення справ з правом дорадчого голо- су, або для подачі пояснень. IV. Мала Рада переходять до розгляду справ, які належать до її відомства, по пропозиції Голови, або по ініціативі того ТоваришаМіністра, до відпові- дного відноситься справа. V. На Малу Раду належдається: 1/ розгляд тих законодавчих та адміністративних проєктів окремих Міні- стерств, котрі за несиллядностю їх не вимагають званої влади відносно у лисьмовній формі; 2/ розгляд одповідей відомств на законопроєкти і проєкти-запитання, або- ністративних розпоряджень в меті згуртування їх; 3/ розгляд проектів, штатів і кошторисів, котрі складаються окремими Мі- ністерствами; 4/ розгляд предстовлень окремих Міністерств про асигнування кредитів по часу зтвердження кошторисів і про асигнування надзвичайних кредитів, по- верх кошторисів; 5/ розгляд других справ, які Рада Міністрів передає на розгляд Малої Ра- ди. VI. Для останнього вирішення Малою Радою тих чи інших справ повинно бути дано їй уповноваження Радою Міністрів чи в кожному окремому випадку, як- що для певної категорії справ виключено справи, зазначені в п. 4 ст. 5 про по обвалу, котрі вирішуються Малою Радою завжди останнє. VII. При розгляді Радою Міністрів висновків Малої Ради /ст. VI/ Голова останньої бере участь в засіданні Ради Міністрів. VIII. Коли по справах, які належать до останнього пірішення Малою Радою, не буде прийнята постанова не згідна з думкою ТоваришаМіністра, котрий внес справу на її розгляд, то питання переноситься на останню пірішен- ня до Ради Міністрів. IX. Завидування діловодством Малої Ради накладається на Державну Канцеля- рію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ПУЗОВ /Державний Вістник 1918 р. № 10/. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Деп-ту Закон. Ствол Деря- вич. Кімово Підписи Державний Вістник за 1918 р. ч. 38. Затверджую ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ 13 серпня 1918 року Київ. Посвідчив Державний Секретар Сенатор Сергій Завадський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ З А К О Н про штати Державної Канцелярії. I. Докладені до цього штати Державної Канцелярії ухвалити. 2. Необхідну згідно з цими штатами суму 497.910 карбо- ванців 67 коп. на утримання Державної Канцелярії на п'ять місяців біжучого року асигнувати в розпорядження Держав- ного Секретаря з коштів Державної Скарбниці. 3. Крім цієї суми асигнувати в його розпорядження на перше оборудування Державної Канцелярії 70.000 карбо- ванців. За Голову Ради Міністрів М. Василенко. Державний Секретар С.Завадський. ТИМЧАСОВІ ШТАТИ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. | Назва посади | Кіль-кість осіб | Утримання на місяць | | | | Класа посади. | Розряд пенсії | Примітки | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | Одному всім | на рік одному всім | | | Державний Секрет.х/... I | 2000 | 2000 | 24000 | 24000 | II | I | х/помеш-кання в натури. | | Товариш Дер- жавного Сек- ретаря хх/... 3 | 1500 | 4500 | 18000 | 54000 | III | I | хх/тек. | | Урядовець для доручень.... 2 | 600 | 12000 | 7200 | 14400 | VI | III ст.2 | | " " 2 | 500 | 1000 | 6000 | 12000 | VII | V | | " " 2 | 400 | 800 | 4800 | 9600 | VIII | VI | | ДЕПАРТАМЕНТ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ. | | Директор Де- партаменту I | 1250 | 1250 | 15000 | 15000 | IV- | II | | Віце-Директор 2 | 1000 | 2000 | 12000 | 24000 | V | III ст.І | | Начальник Від- ділу.... 6 | 833-33 | 5000 | 10000 | 50000 | VI | III ст.2 | | Постійний Член Термінол.Коміс. I | 833-33 | 833-33 | 10000 | 10000 | VI | III ст.2 | | Секретарь Д-ту I | 600 | 600 | 7200 | 7200Q | VII | V | | Старший Діловод 6 | 600 | 3600 | 7200 | 43200 | VII | V | | Діловод....... 4 | 550 | 2200 | 6600 | 26400 | VIII | VI | | Поміч.Діловаода 4 | 450 | 1800 | 5400 | 21600 | IX | VII | | Урядовців І ран- ги. 9 | 350 | 3150 | 4200 | 37800 | IX | VII | | " 2 " 6 | 300 | 1800 | 3600 | 21600 | X | VII | | " 3 " 6 | 250 | 1500 | 3000 | 18000 | X | VII | | Архіваріус.... I | 600 | 600 | 7200 | 7200 | VII | V | | Помічн.архів. I | 450 | 450 | 5200 | 5400 | IX | VII | Бібліотекарь I 500 500 6000 6000 VIII VI Пом.Бібліот. I 450 450 5400 5400 IX VII Практикантів 3 І50 450 І800 5400 - - ОКРЕМІЙ ВІДДІЛ КОДИФІКАЦІЇ ЗАКОНІВ. Член Кодифікат. 4 1250 5000 15000 60000 IV II Редактор .... 4 833-33 3333-33 10000 40000 VI III ст.2. Помічн.Редакт. 4 600 2400 3200 28800 VII V Урядовець Іран- ги 4 350 1400 4200 16800 IX VII " 2 " -4 300 1200 3600 14400 X VII ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ Директор Д-ту I І250 І250 І5000 І5000 IV II Віце-Директор I 1000 1000 12000 12000 У III ст.І Начальник Відд. 2 833-33 І666-66 -10000 20000 VI III ст.2 Ст. Діловод 2 600 І200 7200 14400 VII У Діловод 3 550 І650 6600 19800 VIII VI Помічн.Діловода 4 -450 І800 5400 21600 IX VII Старший Бухгальт I 750 750 9000 9000 УІ III ст.2 Бухгалтер..... I 600 600 7200 7200 VII V Старший Рахівнич І 450 450 5400 5400 VIII VI Рахівничий ..... I 400 400 4800 4800 IX VII Скарбник...... I 550 550 6600 6600 УІІ УІ Екзекутор..... I 450 450 5400 5400 VIII VI Помічн.Екзекут. I 400 400 4800 4800 IX VII Головний Журна- ліст... I 550 550 6600 6600 VIII VI Урядов. І ранги 9 350 ЗІ5ОО 4200 37800 IX VII " II " 9 300 2700* 3600 32400 X VII " III " 9 250 2250 3000 27000 X VII Правтикантів..... 6 150 900 I800 I0800 - - 65 Лікарь......... І до 500 500 6000 до 6000 по вільному найму. СЕКРЕТАРІЯТ РАДИ МІНІСТРІВ Секретарь Ради 2 I250 2500 I5000 30000 IV II Міністрів Помічн. Секретаря І2 1000 2000 I2000 24000 V III ст.I Старший Діловод 2 600 I200 7200 I4400 VII V Діловод............... 2 550 I100 6600 I3200 VIII VI Помічн. Діловода 2 450 900 5400 I0800 IX VII Урядовці І ранги 4 350 I400 4200 I6800 IX VII " 2 " 4 300 I200 3600 I4400 X VII " 3 " 4 250 I000 3000 I2000 X VII ТИМЧАСОВИЙ СКЛАД СЛУЖАЧИХ ВУДИНКУ ПЕДАГОГІЧНОГО МУЗЕЮ. Завід. будинком І 400 400 I800 4800 По вільн.найму. Електротехнік... І 350 350 4200 4200 " " Слосар опалювач І 250 250 3000 3000 " " Сторожі ............... 2 200 400 2400 4800 " " Двірник............... І 200 200 2400 2400 " " Уборщики.............. 4 200 800 2400 9600 " " Разом. - - - - I0I9200 - " ПРИМІТКА І. На канцелярські видатки та господарчі потреби щомісячно асигнується: Департаментові Законодавчих Справ................... I000 карб. " Загальних Справ............................. I000 " Секретаріатові Ради Міністрів......................... 700 " Каліфікаційному Відділові ....................... .600 " 2. На розізди урядовців Державної Канцелярії асигнується щомісячно. 1000 карб. 3. На прислугу курерів, прислужниць, майстрів телеконістів, фурманів Державної Канцелярії асигнується щомісячно . 5350 " 4. На видачу платні Членам Юридичної Ради та Термінологічної Комісії при Законодавчих Департаменті асигнується щомісячно. . . . . . . 5350 " ЗА ГОЛОВУ РАДИ МІНІСТРІВ М. ВАСИЛЕНКО. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ С. Завадський. Затверджено І Вересня 1918 р. (Керівальний тетр."№ 38) ТИМЧАСОВІ ШТАТИ ДЕРЖАВНІ КАНЦЕЛЯРІЇ | Назва посади | Кількість осіб. | \multicolumn{2}{c|}{У т-р и м а н н я} | Розряд пенсії | Прийтка | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | на місяць | на рік | | | | | | одному; всім | одному всім | | | | Державний Секретаръ | I | 2.000 | 2.000 | 24.000 | 24.000 | Н | I: Помешкання в натурі. | | Товариш Державного Секретаря | 3 | 1.500 | 4.500 | 18.000 | 54.000 | III | I " " | | Урядовець для осо-бливих доручень | 2 | 600 | 1.200 | 7.200 | 14.400 | VI | III ст.2 т е ж | | " " " | 2 | 500 | I.000 | 6.000 | 12.000 | VII | V | | " " " | 2 | 400 | 800 | 4.800 | 9.600 | VIII | VI | | Директор Департаменту I | I.250 | I.250 | I5.000 | I5.000 | IV | II | | Віце- Директор 2 | I.000 | 2.000 | I2.000 | 24.000 | V | III ст.I | | Начальник Відділу 5 | 833-33 | 5.000 | IO.OOO | 50ООО | VI | III ст.2 | | Постійний Член Термі- нологічної Комісії I | 833-33 | 833-33 | Io.ooo | io.oоo | VI | III ст.2 | | Секретаръ Департаменту I | 600 | 600 | 7.200 | 7.200 | VII | V | | Старший Діловод 6 | 600 | 3.600 | 7.200 | 43.200 | VII | V | | Д і л о в о д 4 | 550 | 2.200 | 6.600 | 26.400 | VIII | VI | | Помічник Діловода 4 | 450 | I.800 | 5.400 | 21.600 | IX | VII | | Урядовців І ранги 9 | 350 | 3.I5O | 4.200 | 37.800 | IX | VII | | " 2 " 6 | 300 | I.800 | 3.600 | 21.600 | X | VII | | " 3 " 6 | 250 | I.500 | 3.000 | I8.ООО | X | VII | | Архіваріус I | 600 | 600 | 7.200 | 7.200 | VII | V | | Помічник Архіваріуса I | 450 | 450 | 5.400 | 5.400 | IX | VII | | Бібліотекарь I | 500 | 500 | 6.000 | 6.000 | VIII | VI | | Пом. Бібліотекаря I | 450 | 450 | 5.400 | 5.400 | IX | VII | | Практиканців 3 | I5O | I5O | I.800 | 5.400 | -- | -- | | Член Кодифікат. 4 | I.260 | 5.000 | I5.OOO | 60.ООО | IV | II | | Редактор 4 | 833-33 | 3333-33 | IO.OOO | 40.ООО | VI | III ст.2 | | Помічн.Редактора 4 | 600 | 2.400 | 7.200 | 28.800 | VII | V | | Урядовець I ранги 4 | 350 | I.400 | 4.200 | I6.8ОО | IX | VII | | " 2 " 4 | 300 | I.200 | 3.600 | I4.4OO | X | VII | ДЕПАРТАМЕНТ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ ОКРЕМИЙ ВІДДІЛ ЮДИКАЦІЇ З КОНІВ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ I I.250 I.250 15.000 15.00 IV II ВІЦЕ- ДИРЕКТОР I I.000 I.000 12.000 12.00 V III ст.I НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ 2 833-33 1656-66 10.000 20.00 VI III ст.2 СТАРШИЙ ДІЛОВОД 2 600 I.200 7.200 I4.4 VII Y ДІЛОВОД 3 550 I.650 6.600 I9.8 VIII VI ПОМІЧН. ДІЛОВОДА 4 450 I.800 5.400 2I.6 IX VII СТАРШИЙ БУХГАЛЬТЕР I 750 750 9.000 9.0 VI III ст.2 БУХГАЛЬТЕР I 600 600 7.200 7.2 VII Y СТАРШИЙ РАХІВНИЧ. I 450 450 5.400 5.4 VIII VI РАХІВНИЧИЙ I 400 400 4.800 4.8 IX VII СКАРБНК I 550 550 6.600 6.6 VIII VI ЕКЗЕКУТОР I 450 450 5.400 5.40 VIII VI ПОМІЧН. ЕКЗЕКУТОРА I 400 400 . 4.800 4.80 IX VII ГОЛОВНИЙ ЖУРНАЛІСТ I 550 550 .. 6.600 6.60 VIII VI УРЯДОВЕЦЬ І РАНГИ 9 350 3.I50 4.200 37.80 IX VII " 2 " 9 300 2.700 3.600 32.40 X VII " З " 9 250 2.250 3.000 . 27.00 X VII ПРАКТИКАНТІВ 6 I50 900 I.800 IO.8O - - ЛІКАРЬ I до 500 500 6.000 до 32.0О по вільномy найму. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ МІНІСТРІВ Секретарь Ради Міністрів 2 I.250 2.500 15.000 30.00 IV II Помічник Секретаря 2 I.ООО 2.000 12.000 24:ОО V III ст.I Старший Діловод 2 600 I.200 7.200 I4.OO VII Y Діловод 2 550 I.IOO 6.600 I3.OO VIII VI Помічн. Діловода 2 450 900 5.400 IO.OO IX VII Урядов. І ранги 4 350 I.400 4.200 I6.8О IX VII " 2 " 4 300 I.200 3.600 I4.4О X VII " З " 4 250 I.OOO 3.000 I2.OO X VII ТИМЧАСОВИЙ СКЛАД СЛУЖБИХ БУДИНКУ ПЕДАГОГІЧНОГО МУЗЕЮ Завідуючий Будинком I 400 400 4.800 4.80О По вільному найму Електротехнік I 350 350 .2O 4.200 4.2ОО " Слюсар-опалювач I 250 250 3.000 З.ОООО " Сторожі 2 200 400 2.400 4.8OO " Двірник I 200 200 2.400 2.4OO " Уборщики 4 200 80О 2.4ОО 9.6ОО " Разом - - - I.OI9.2OО - - Копія. ЗАТВЕРДЖУЮ: ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ м. Київ 14 червня 1918 року ПОСВІДЧИ В:В.об. Державного Секретаря Ігор КІСТЯКОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ СТАТУТ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. I. Державну Канцелярію складають: а/ Державний Секретарь з Товаришами; б/ Юридична Рада; в/ Департамент Законодавчих Справ в Термінологічній Комісією, Архивом та Бібліотекою; г/ Окремий Відділ Кодифікації Законів; д/ Департамент Загальних Справ; е/ Секретаріат Ради Міністрів і ж/ Державна Друкарня. I. Про Державного Секретаря 2. На чолі Державної Канцелярії стоїть Державний Секретарь, який призначається наказом Гетьмана. 3. Державний Секретарь не входить в склад Кабінету Міністрів, але у воїх засіданнях Ради Міністрів він бере участь з правом дорадчого голосу. УВАГА: При розгляді в Раді Міністрів проектів законів і урядових розпоряджень, які розроблені Державною Канцелярією /п.а ст.7/, Державний Секретарь користується правом рішучого голосу. 4. В поміч Державному Секретареві призначаються наказом Гетьмана три Товариші. 5. Державний Секретарь користується всіми службовими правами Міністра, а Товариши його - всіма правами Товаришів Міністра. 6. При Державному Секретареві знаходиться відповідний штат урядовців для доручень. 7. На Державного Секретаря накладається: а/ керування розробленням та внесення на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів Української Держави, а також таких законопроектів і проектів урядових розпоряджень, котрі по змісту своєму не належать до виключної компетенції окремих Міністерств; б/ посвідчення своїм підписом усіх законів, які ухвалені Радою Міністрів і затверджені Гетьманом, а також усіх постанов, які оголошуються від імені Ради Міністрів; в/ внесення на розгляд Ради Міністрів законопроектів розроблених Міністерствами, з своїми при- міркуваннями до них; г/ представлена Гетьманові на затвердження законопроектів, які ухвалені Радою Міністрів, а також наказів про при- значення на посади осіб, що по закону призначаються Гетьманом; д/Керов- ництво кодифікацією законів та виданням заведеного збірника їх; е/ р - порядження про оголошення установленим законом порядком законів, на- казів, Гетьмана та розпоряджень і постанов Ради Міністрів і ж/Загальне порядкування справами Ради Міністрів. П. Юридична Рада. Юридична Рада складається під головуванням Державного Секретаря, чи одно- го з його Товаришів, по його призначенню, з осіб, освічених в ріжних та- луях права. Директор Департаменту Законодавчих Справ по посади своїй являється постійним членом Юридичної Ради. Члени Юридичної Ради запрошуються в склад її Державним Секретарем і, по одержанню згоди їх, затверджуються на посадах Гетьманом. Члени Юридичної Ради постійного утримання від казки не одержують, але- ж за кожне засідання Юридичної Ради кожному з них видається по 30 карбо- ванців. На Юридичну Раду накладається обміркування більш-менш складних зако-нопроектів, які розробляються Державною Канцелярією, а також других складних юридичних питань, по яких Радою Міністрів буде визнано необхід- ним одержати заключення Юридичної Ради. Юридична Рада скликається і питання на розгляд її вносяться по ініці- ативі Державного Секретаря. Діловодство Юридичної Ради і ведення журналів засідань її накладаєть- ся на Департамент Законодавчих Справ. Ш. Департамент Законодавчих Справ. На Департамент Законодавчих Справ накладається: а/ розроблення по до- рученню Державного Секретаря законопроектів та других актів, які заз- начені в п. а ст. 7 цього статуту; б/ розгляд законопроектів, які надхо- дять до Державної Канцелярії та доклад по них Державному Секретареві; в/складання остаточних текстів законів згідно з журналами Ради Міні- стрів; г/ напрям законів для оголошення; д/ складання по дорученню Держав- ного Секретаря ріжних справок по юридичних питаннях; е/складання спра- вочних законодавчих збірників; ж/діловодство по всіх законодавчих Спра- вах Державної Канцелярії та Юридичної Ради при ній та з/инші справи законодавчого та юридичного характеру, переведення яких Державний Секретар накладатиме на Департамент Законодавчих Справ. 15. Департамент Законодавчих Справ складається з Директора, двох Віце-Ди- ректорів, Начальників Відділів, Бібліотекаря, Архіваря та других служа- чих, згідно з штатами. 16. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться Термінологічна Комі- сія, яка складається з інвалців української мови. На Комісію по накла- дається розроблення української термінології в сфері державного права та редагування з боку правильності державної мови ріжних зако- нопроектів і других актів. 17. Термінологічна Комісія складається під головуванням Директора Депар- таменту Законодавчих Справ з одного постійного і трьох тимчасових членів. Постійний Член Комісії користується службовими правами Нача- льника Відділу Департаментів Міністерств, тимчасові ж члени, по згоді їх, призначаються наказами Державного Секретаря і за кожне засідання Комісії одержують кожний по 25 карбованців. 18. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться бібліотека Держав- ної Канцелярії та Архів її, склад і число служачих у яких установля- ється штатами. ІУ. Окремий Відділ Кодифікації Законів. 19. На Відділ Кодифікації Законів накладається: кодифікація законів і ск- ладання збірника зведених законів Української Держави. 20. На чолі Відділу Кодифікації Законів стоїть Державний Секретар. Відділ складається з чотирьох членів Кодифікаторів і відповідної Канцелярії, згідно з штатами. 21. Члени Кодифікатори користуються службовими правами Директорів Департа- ментів. 22. Коли в справі складання збірника зведених законів виникне питання про необхідність зміни істнуючого закону збоку змісту його, Відділ Кодифіка- ції Законів складає про те окрему записку, котру Державний Секретар до- кладає Раді Міністрів і , згідно з рішенням її, доручає Департаментові Законодавчих Справ розробити відповідний законопроект. 23. Окремий Відділ Кодифікації Законів знаходиться в постійному звязку з Департаментом Законодавчих Справ і Директор останнього повинен завжди бути в курсі справ Кодифікації Законів. V. Департамент Загальних Справ. 24: Департамент Загальних Справ складається з Директора, Віце-Директо- ра, Двох Начальників Відділів, і других служащих згідно з штатами. 25. На Департамент Загальних Справ накладається: а/ ведення наказів Ге- тьмана про призначення на посади осіб, які по закону призначають Гетьманом, і розпорядження про оголошення цих наказів; б/ ведення формулярних списків осіб центральних відомств,призначаємих на по- сади Гетьманом, а також і формулярних списків Губерніальних Старост і всіх служащих Державної Канцелярії; в/ канцелярське переведення инших справ незаконодавчого характеру, які виникають в Раді Міні- стрів; г/ завідування Касою та грошовим справозданням Державної Ка- нцелярії, а також помешканням її та іншими її господарчими потре- бами. VI. Секретаріат Ради Міністрів. Секретаріат Ради Міністрів складається з двох Секретарів, двох По- мічників їх і других служащих згідно з штатами. Секретарі Ради Міністрів користуються службовими правами Директо- рів Департаментів, а Помічники їх , правами Віце-Директора. На Секретаріат Ради Міністрів накладається: а/ підготовка матеріалів для обговорення справ у Раді Міністрів і в Малої Ради Міністрів; б/ складання оповісток справ, які призначені на певний день до розгля- ду Ради. Міністрів і Малої Ради їх; в/ ведення журналів засідань Ради Міністрів і Малої Ради їх; г/ ведення реєстрів журналів засідань Ра- ди Міністрів і Малої Ради їх, і д/ розсилка витягів з журналів Ради Міністрів і Малої Ради Міністрів до відповідних Міністрів для відо- мості їх чи для виконання. VII. Державна Друкарня. При Державній Канцелярії знаходиться Державна Друкарня, управління якою визначається окремим статутом. Державному Секретареві надається право до розвитку цього Статуту ви- дати відповідну інструкцію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛІЗОГУБ В.Об. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ІГ. КIСТЯКОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: Начальник Відділу УКРАЇНСЬКА РАДА МІНІСТРІВ СТАЛЯ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ P.II. 1. Державному міністерству складаються: а/ державний Окремий секретар в Товарись- ких; б/ Приміщень Ради; в/ енергетичних Законодавчих Справ в Земельно- полювальному Комітеті, Архівом та Міліційських; г/ Окремий Відділ інформації Законів; д/ оповіщення загальних Справ; е/ Окремого- ле Ради Міністрів і ж/ Державна рука. I. Про державного секретаря. 2. На чолі державної Канцелярії стоїть державний Секретар, який при- нимається на засадах Гетьмана. 3. Державний секретар не входить в склад Ради Міністрів, але у всіх засіданнях Ради Міністрів він бере постійну участь за правом дорадчого голосу. УВАГА: При розгляді в Раді Міністрів проектів законів і урядових розпоряджень, які розроблені державною Канцелярією /п.о. ст. 7/, державний Секретар користується певним рі- шенням голосу. 4. В комітеті державного секретаря призначається на засадах Гетьмана три помічника. 5. Державний Секретар користується всіма службовими правами Міністра, а Товариство його -всіми правами Товаришів в Міністерстві. 6. При державному секретареві знаходиться відповідний штат урядов- ців для доручень. 7. На державного Секретаря належаться: а/ керування розробленням та внесенням на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів Української Держави, енергетичних законопроектів і проектів урядових розпоряджень, котрі по висновку своєму не належать до виключної компетенції окремих міністерств; б/ повідомлення своїм підписом усіх законів, які ухвалені Радою Міністрів і затверджені Верхов- ною, а також усіх постанов, які оголошуються від імені Ради Міні- 8. Врідниця Рада складається під голошуванням Державного Секретаря, чи одного з його Товаришів, із того п'ятнадцять, а осіб означенних в різних галузях пром., диктор допрацьовує Законодавчих Справ по поводі своїй личності постійним членом Врідничої Ради. 9. Члени Врідничої Ради зображуються в складі 11 членами Секретарем і, по одержанню ароди їх, затверджується на посадах Гетьманом. 10. Члени Врідничої Ради постійного утримання від мови не одержують, але ж за кожне засідання Врідничої Ради повинні з них надається по 30 карбованців. II. На Врідницю Раду належаться обмеження біжки-ниж схемних законопроектів, які розробляються Державною Конгресом, а також інших складних прідників письма, по яких Рада Міністрів буде визнано необхідним означення заснованим Врідничої Ради. 12. Врідниця Рада складається і збирається на розгляд 11 лю- сонь по ініціативі Державного Секретаря. 13. Дипломатство Врідничої Ради і ведення чужих справ, день 11 надходяться на розуміння Законодавчих Справ. III. Департамент Загосподарських Справ. 14. На департамент Загосподарських Справ належаться: а/ розроблення по дорученню Державного Секретаря законопроектів за другіх актів, які зазначені в п. а ст. 7 цього Основу; б/розвинення законопроектів, які надходять до Державної Ради України за дорученням по них органи Всереселенської Ради України; в/ ознайомлення засновників законопроектів, які не є керованими Радою Міністрів; г/ погодження законів для оприлюднення; д/ ознайомлення по дорученню Державного Секретаря різних справ по окремим питанням; е/ ознайомлення засновників законопроектів збірки; ж/ діловодство по всіх законах, які виходять до Державної Ради України за дорученням Всереселенської Ради при цьому та 8/ інші справи законодавчого характеру, переданих на розгляд Законодавчих Сборів. I. Департамент Законодавчих Сборів складається з Директора, двох Віце-директорів, Книгельників Відділів, Бібліотекаря, Архівара та інших службових, врізно з письменниками. 16. При оприлюдненні Законодавчих Сборів знаходиться Термінополорична Комісія, яка складається з членів урядової комісії. На Комісію при необхідності розроблення державної термінології в сфері державного права та урегулювання або доповнення правильності державної мови різних законопроектів і других актів. 17. Термінополорична Комісія складається під головуванням Директора департаменту Законодавчих Сборів в одного постійного і трьох тимчасових членів. Постійні члени Комісії користуються службовими правами Начальника Відділу Департаменту Міністерства; випадковий-члени, по згоді їх, призначаються на тимчасове обрання безгрошової і за кожне засідання. Комісія одержує повноваження по 25 карбованців. 18. При оприлюдненні Законодавчих Сборів знаходиться бібліотека Державної Ради України за Архіву II, склад і число службових у яких залежить від потреб. IV. Основні Відділ Кодифікації Законів. 19. На Відділ Кодифікації Законів накладається: подання законів і окремих збірників введених законів Міністерської ради. 20. На усій Відділку Кодифікації Законів складається постійний Секретар. Відділ складається з чотирьох членів Кодифікаційної і відповідної Централі, зрідкою з посадами. 21. Члени Кодифікації користуються службовими правами директорів Департаментів. 22. Коли в справі складання збірника введених законів виникає питання про необхідність зміни існуючого закону в боку змісту його, Відділ Кодифікації Законів складає про те окрему заявку, котру державний Секретар докладає Раді Міністрів і, зрідкою в рішенням її, доручає Департаментові Законодавчих Справ розробити відповідний законопроект. 23. Офісні Відділ Кодифікації Законів знаходиться в постійному звязку з Департаментом Законодавчих Справ і, директор останнього повинен завжди бути в курсі справ Кодифікації Законів. У. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. 24. Департамент Загальних Справ складається з Директора, Віце-Директора, двох Начальників Відділів і других службових, зрідкою з штатами. 25. На Департамент Загальних Справ належдається: а/ по- даний наказів Гетьмана про призначення на посади осіб, які по закону призначаються Гетьманом, і розпорядження про оголошення цих наказів; б/ ведення формулярних списків осіб центральних відомств, призначених на посади Гетьманом, а також і формулярних списків Губерніяльних Офіцеров і їх слугачих Державної Централі- ріл; в/ контролювання переведення інших справ незаконодавчого характеру, які виникають в Раді Міністрів; г/ завідування Росою та промовами справозданням Державної Централірії, а також і поясненнями її та іншими її розпорядчими потребами. VI. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ МІНІСТРІВ. 26. Секретаріат Ради Міністрів складається з двох Офіцеров рів, двох Помічників їх і других службових, згідно з штатами. 27. Секретарі Ради Міністрів користуються слухобними правами Директорів Департаментів, а Помічники їх пролеж Вір-Директора. 28. На Секретарів Ради Міністрів, накладається: а/підготовка матеріалів для обговорення справ у Раді Міністрів і в Малий Раді Міністрів; б/ складання оновленої справ, які призначені на певний день до розгляду Ради Міністрів і Малої Ради їх; в/ ведення журналів засідань Ради Міністрів і Малої Ради їх; г/ ведення реєстрів журналів засідань Ради Міністрів і Малої Ради їх, і д/ розсилка виперів з журналів Ради Міністрів і Малої Ради Міністрів до відповідних Міністрів для відому їх, чи дит виконання. VII. ДЕРЖАВНА ДРУКАРНЯ. 29. При державній Друкарні знаходиться державна Друкарня, Управління якою назначається офіцером статутом. 30. Державному Секретареві надається право до розвитку цього статуту відповідну інструкцію. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Ф. ЛИЗОГУБ. В. об. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ір. Кислякович ТИМАСОВИЙ ШТАТ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ. Назва посади Державний Секре- тарь /х/. Товариш Держав- ного Секретаря /х/. Урядовець для доручень ... " " " Департамента ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ Директор Д-ту Віце-Директор. Начальник. Від: Постійний Член Термінол. Коміс. Секретар Д-ту Старший Діловод Діловод Пом. Діловода Уряд. І-ої ранги " 2 " " 3 " Архіваріус Пом. Архівар. Бібліотекарь Пом. Бібліотек. Практикантів КІЛЬ- КІСТЬ осіб 1 3 2 2 2 1 2 6 4 1 6 4 4 9 6 6 1 1 1 1 УТРИМАННЯ Класи Роз- На місяць На рік. преса- ряд- ди. пен- сій. одному всім одно- Всім му. 2000 2000 24000 24000 II I /к/Помешк. в натурі. 1500 4500 18000 54000 III I /хх/ теж. 600 1200 7200 14400 VI Зст.2 500 1000 6000 12000 VII V 400 800 4800 9600 VIII VI. 1250 1250 15000 15000 IV I II 1000 2000 12000 24000 V Зст.І 833-33 5000 10000 50000 VI Зст.2 833-33 833-3310000 10000 VI Зст. 600 600 7200 7200 VII V 600 3600 7200 43200 VII I V 550 2200 6600 26400 VIII VI. 450 1800 5400 21600 IX VII 350 3150 4200 37800 IX VII 300 1800 3600 21600 X VII 250 1500 3000 18000 X VII 600 600 7200 7200 VIII V 450- 450 5400 5400 IX VII 500 500 6000 6000 VIII VI 450 450 5400 5400 IX VII 150 450 1800 5400 - - ОПЛАТА ВІДДІЛ КАДРІФІКАЦІЇ ЗАКОНІВ. Член Кадіфікац. 4 1250 5000 15000 60000 IV II Редактор 4 833-33 3333-33 10000 40000 VI IIIст.2 Поміщ. Редактор. 4 600 2400 7200 28800 VII V Уряд. І-ої ранг.. 4 350 1400 4200 16800 IX VII " 2-оі " 4 300 1200 3600 14400 X VII ДЕПАРТАМЕНТ ЗАРАЛЬНИХ СПРАВ Директор Д-ту I 1250 1250 15000 15000 IV II Віце-Директор I 1000 1000 12000 12000 V IIIст.І Начал. Від. 2 833-33 1666-66 10000 20000 VI IIIст.2 Ст. Діловод 2 600 1200 7200 14400 VII V Діловод 3 550 1650 6600 19800 VIIІ VI Пом.Діловода 4 450 1800 5400 21600 IX VII Ст. Бухгалтер I 750 750 9000 9000 VI IIIст.2 Бухгалтер I 600 600 7200 7200 VII V Ст. Рахівничий I 450 450 5400 5400 VIII VI Рахівничий I 400 400 4800 4800 IX VIIІ Скарбник I 550 550 6600 6600 VIIІ VI Екзекутор I 450 450 5400 5400 VIII VI Пом. Екзекутора I 400 400 4800 4800 IX VIIІ Гол.Журналіст. I 550 550 6600 6600 VIII VI Юрдов. І-ої ран. 9 350 3150 4200 37800 IX VIIІ " 2 " 9 300 2700 3600 32400 X VIIІ " 3 " 9 250 2250 3000 27000 X VIIІ Практикант. 6 150 900 1800 10800 - - Лікар I до 500 500 6000до6000 по вільн. Найму. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ МІНІСТРІВ. Секретар Ради Міністрів 2 1250 2500 13000 30000 IV II Поміш.Секретаря 2 1000 2000 12000 24000 V IIIст.I Ст. Діловод 2 600 1200 7200 14400 VII V Діловод 2 500 1100 6500 18200 УІІ У1 Пом. Діловод. 2 450 900 5400 16800 ІХ У1 Уряд. 1-ої ранги - 350 1400 4200 16800 ІХ УІІ " 2 " " 4 300 I200 3600 I4400 X У.і. " 3 " " 4 250 IООО 3000 I2000 X У11 Разом /60 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і СОЦІАЛІСТИЧНОГО Будівництва МВС УРСР м. Харків в цій справі № 162, від 14 вересня 18 дня ОКТЯБРЯ м-ц 1968 р (Семберський Арх. Тех. Робітник +1656 = 90л. мешк п 22-25 не інфо- л 64 мл/гр по розробці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 19.11.96 Підпис Гопко Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО 30.12.96 Алишевський В чз 25.10.2007 р. після чз 04.10.2007 р. сканування 28.02.09 Ємць 12.01.09 Тодес не сканував