Доповіді та інформації місій УНР про діяльність їх за кордоном, політичні настрої офіційних кіл Франції, військове положення біженців з України в Данії, 13.04.1920-15.12.1920, 545 арк.

Деновід' та інформації місії про діяльність посолів УНР за кордоном, про політичні настрої офіційних кіл Франції про втілення положення в'язків з України. Раніше та фінансові справи УНР за кордоном. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді та інформації місії УНР про діяльність їх за кордоном, політичні настрої офіціальних кіл Франції, військове положення втікачів з України в Данії; фінансові спра- ви УНР за кордоном 13 квітня - 15 грудня 1920 р. До Мана Головного Отамана Військ Української Народної Республіки. Через полковника Мельника одержана копія "Наказу Головній Команді Військ У.Н.Р. від І6-го III.20-го року ч.І6.Ставка, правди ість якого за підписами Головного Отамана Петлюри і Військового Міністра полковника Саль- ського, засвідчена т.в.о.Начальника Похідної Канцелярії сотником Лапенком. Пим наказом я, згідно своєму проханню від 24-го/ І.с.р.звіляюся від виконення обовязків Військового Аген- та в у Празі Й Ревізора Військових Місій за кордоном /нж іншим стилем наказу, що до здачі вище зазначених по- сад, зредагований не ясно./ В моємму рапорті від 24-го січня міститься протест на неправні вчинки Начальника Похідної Канцелярії й зав- начено, що в разі негативного відношення до мого протесту- звільнити з посади направивши рапорт в Раду Народних Мі- ністрів, як повноправної інституції вирішення по суті. Ра- хую необхідним пригадати /сподіваюсь, що архивні акти підчас Проскурівської катастрофи пропали/, що моє призна- чення на вище зазначеній посади вирішувалось й ухвалюва- лось Радою Народних Міністрів в порозумінні з тими гро- мадсько-політичними партіями, які підпирали Уряд, і поста- нова Кабінету була затверджена "Іректорією. Отже голий наказ Головної Команди без порозуміння з Радою Народних Міністрів і без розслідування моєї за- яви рахую для себе не тільки беззаконним актом, але з дер- жавно-правного юку наказом не правним, узурпируючим Вла- ду Ради Народних Міністрів. Не дивлячись на це, я, з огляду на моє прохання о звільнення, найшов можливим і здав 9-го квітня с.р.справи Військового Агента в м.Празі, заховуючи все таки свою назву за собою. По жо торкається справ Ревізора Військових Мі- сій за кордоном, то здати їх пошковнику Мельнику не можу, до правної ухвали цілковитого мого звільнення Радою Народніх Міністрів, якій я повинен здати справоздання з діяльності всіх проревізованих мною Гакупничих Місій. Прохаю надіслати необхідні для сього акти, по одержанню яких мною буде негайно передана грошова справа Військової Ревізурі й біжуча переписка. "Однак, що продовжуючи далі виконувати обовязки Ревізора з дня 13-го квітня с.р. я від особистого утримання відмовляюсь на користь культурно-просвітної справи на Прикарпатській Україні, залишаючи собі право на видатки по канцелярії. По справам Військової Агентури мною здані всі справи: архів, біжуча переписка й грошова відчитність, яка складається з рахунків на прибутки й виправдуючих документів витрат по удержанню Агентури за період мого провадження Агентури з 13/IX.19-р.по 13/IV.20 р. і готівкою 9.850 корон чешських, яка являється ощадністю супроти затверджених штатів удержання Агентури за цей період. Всі прибутки, видатки й рахунки занесені в прошнуровану й перенумеровану й печаттю скріплену книжку прибутків і видатків. ОТАМАН Михайлович. Українська Народня Республіка. Дипломатична Місія на Кавказі. 18 травня 1926 р. № 5 в Тифліс. Високопановний Симоне Васильевичу! З послав Вам вже де-кілька листів, але боюсь, що вони до Вас не дійшли. В короткому шифрованому докладі, який при цьому Вам посилав я пишу про роботу нашої Місії на Кавказі. Не копія того докладу який переслани уноч вже до п. Мінистра З. С. з невеличким додатком про останні події. Рассшифровати його Вам може М. З. С. як тільки не забуде про "Полтаву-". З докладу Вам стане ясно, що Кавказ цей політичний вузел, в якому тісно звязані різноманітні питання; і англо-французькі, ібельшевистско-панісламістські, іперсідскі, і туркестанські і спеціально кавказькі, серед яких є такі важні для України питання як Кубанське-черноморське і Горське, не говорячи вже про справи українських колоній і дуже важні економічні справи. Тому на Кавказ треба звернути всю ту увагу, якої він достоєн. Роботи - богато і вона може дати гарні наслідки, як би був постійний звязок з центром - дір ктіви та інформації - люди і одповідні кошти. Нам-же весь час приходиться працювати вдвох - за виключенням урядовця який займається дрібними канцелярськими справами - я і д. Тишкевич - небіж парижького Тишкевича; це ще нічого - й працювати можно і одному і діло зробити, найгірш те, що для роботи необхідні одповідні кошти , а їх зовсім немає як дали більш року назад аванс на три місяця, так і досі про нас не подумали, не вважаючи на наші звертання до М. З. С. Живемо і робимо тількі завдяки нашим добрим нід- носинам з Грузінським правительством. Але найгірш - це повна відсутність директив та інформацій з центру, що най більш шкодить роботі нашої місії. І все-ж з докладу вилко що ми рук не покладали і робили все що було можливо в на- ших важких обставинах,- одно можу сказати ; чи ні разу за весь час не припиняли своєї діяльності- навпаки - чим важче Вам було там , тим напруженно більш ми підтримували тут гідність Держави української і авторитет Національ- ної влади, а саме на новий рік, коли на Україні буле та- ке скрутне становище на офіційному урочистому банкеті підносився тост за україну, поруч з тостами за Францію Польщу та Грузію. самим Головою Грузінського правительства А грузіни політики дуже розумні обережні і не легко да- ють себе одурити. Особисто-ж я переніс тут на Кавказі богато непріємностей, клопоту, клімат Кавказа для мої родини гибельний, сам я затужив за органічною працею і ті лькі почуття довгуві необхідність до кінця залишатись на довіренному мені посту утримує досі мене тут на Кавказі Прийміть вирази глибокої поваги і похани UKRAINIAN DIPLOMATIC MISSION IN THE UNITED KINGDOM. TELEPHONE: WESTERN 4911. TELEGRAPHIC ADDRESS: UKRAMISSION, SOUTHKENS, LONDON. NO. 361. 75, CORNWALL GARDENS, KENSINGTON, S.W.7. LONDON, 10-го Квітня 19 Прошу поручити про сувору увагу до одного з З своєю боку сувору думку відносно волонтера. До Пана Голови Директорату У.Н.Р. Пересилаємо листько Міжнародного міністерства Союзу, В якому прохання вислати офіційну делегацію від Українського З'їзду на конгрес в Женеві до 8-го декабря 3-го і 12-го червня с.р. По поразумінню з тутешнім Українським Ойно чим Комитетом уважаємо за відповідне запрошення на делегатку п. Руссову, а наколиб вона була перекон- жена п. Грушевську або п. Чикаленко / донька Євгена Чикаленко/ з Вєрна. Голова Місії: В. З. Др. Влеснупп "IN NECESSARIIS UNITAS, IN DUBIIS LIBERTAS IN OMNIBUS CARITAS" International Woman Suffrage Alliance. President, CARRIE CHAPMAN CATT, 404, Riverside Drive, New York, U.S.A. 1st Vice-President, MILLCIENT GARRETT FAWCETT, LL.D., 2, Gower Street, London, W.C., England. 2nd Vice-President, ANNIE FURUHJELM Helsingfors, Finland. 3rd Vice-President, ANNA LINDEMANN, Degerloch, Stuttgart, Germany. 4th Vice-President, MARGUERITE DE WITT DE SCHLUMBERGER, 14, Rue Pierre Ier de Serbie, Paris. 1st Treasurer, ADELA STANTON COIT, 30, Hyde Park Gate, S.W. 7., London, England. 1st Cor. Secretary, KATHERINE DEXTER MCCORMICK, 393, Commonwealth Avenue, Boston, Mass., U.S.A. 2nd Cor. Secretary, JANE BRIGDE, 232, Avenue Albert, Brussels, Belgium. 1st Rec. Secretary, CHRYSTAL MACMILLAN. 17, Reissigerstrasse, Dresden-A, Germany. 2nd Rec. Secretary, MARIE STRITT, 15, Grevmagnigatan, Stockholm, Sweden. Eighth Congress of the International Woman Suffrage Alliance, Geneva, June 6th to 12th, 1920. AFFILIATED ASSOCIATIONS. Australia—Women's Political Association. Belgium—Fédération Belge pour le Suffrage des Femmes. Pres.: MME. JANE BRIGDE, 232, Avenue Albert, Bruxelles. Bulgaria—Woman's Rights Alliance, Pres.: MR. L. MALINOFF, Uliza Graf-Ignatief II, Sofia. Canada—Canadian Suffrage Association, Pres.: DR. MARGARET GORDON, 726, Spadina Avenue, Toronto. China—National Woman Suffrage Association. Sec.: MISS SOPHIA CHANG, N. Sychuen Road, 24, Helen Terrace, Shanghai. Denmark—Danske Kvindeforeningers Valgretsforbund, Pres.: FRU JULIK ARENHOLT, 49, Studiestræde Copenhagen. Duische Landsforbundet, Pres.: FRU ELNA MUNCH, M.P., 138, Osterbrogaade, Copenhagen, Denmark. Finland—Federation of Auxiliaries, Chairman: FRR. ANNIE FURUHJELM, M.P., Helsingfors. France—L'Union Française pour le Suffrage des Femmes, Pres.: MME DE WITT DE SCHLUMBERGER, 14, Rue Pierre Ier de Serbie, Paris. Germany—Reichs Verband für Frauenstimmrecht, Pres.: FRAU MARIE STRITT, 17, Reissigerstrasse, Dresden-A. Great Britain—National Union of Societies for Equal Citizenship, 62, Oxford Street, London, W. 1. Hungary—Feministák Egysülete, Pres.: FRAULEIN VILMA GLÜCKLICH, v. Katona Jozsef ut. 41, Budapest. Iceland—Pres.: FRU BRIET ASMUNDSSON, Reikjavik. Italy—Comitato Centrale della Federazione Nazionale pro Suffragio Femminile, Sec.: MARY VALERI ZANINI, Vicolo d'Ascanio II, Piano III., Rome. Cor.: DR. MARGHARITA ANCONA, S. Sepolcro 9, Milan. Netherlands—Vereniging voor Vrouwenkiesrecht, Pres.: DR. ALETTA JACOBS, Van Aerenssenstraat 46, The Hague. Norway—Landskvindesstemmeretsforeningen, Pres.: FRU F. M. QVAM, Gjervan per Stenkjaer. Portugal—Associacao de Propaganda Feminista, Pres.: MME JEANNE D'ALMIDA NOGUEIRA, Largo do Calhariz, 15, Lisbon. Roumania—National Suffrage Association, Pres.: MME EUGENIA DE REUS JANGCOULESCU, Nams Pompilia 11, Bukarest. Russia—League for the Equality of Women's Rights, Pres.: MR. P. SCHNECHERMA YAVIN, M.D., 20, Snameskaya, St. Petersburg. Serbia—L'Union Nationale des Femmes Serbes. Sec.: MDLE HELENE LOSANITCH, 21, Rue Dobratchina, Belgrade. South Africa—Women's Enfranchisement Association. Pres.: LADY STEELY, Pietermaritzburg, Natal. Sweden—Landsfoerningen for Kvinnans Politiska, Pres.: LADY KAROLINA WIDNERSTROM, 24, Brunkebergstorg, Stockholm. Sec.: MISS SIGNE JACOBSSON, 24, Brunkebergstorg, Stockholm. Switzerland—Verband für Frauenstimrecht, Pres.: Mlle. EMILIE GOURD, Pregny-Geneva. The United States—National-American Woman Suffrage Association, Pres.: MRS. CARRIE CHAPMAN CATT, 404, Riverside Drive, New York. AFFILIATED COMMITTEES, Austria—Oesterreichisches Frauenstimmrechts-Komitee, Frau E. VON FURTH, Reichsratsstrasse 7, Vienna I. Bohemia—Sec.: MISS FRANTISKA PLANKINCOVA, Vybor pre volební právo žen Staroměstské 8, Prague I. Galicia—Polish Woman Suffrage Committee, Pres.: MME. BERSON, 18, Tarnovskiego, Lemberg. General Petlura, c/o Ukrainian Diplomatic Mission, 75, Cornwall Gardens, S.W.7. Sir, With reference to our previous letter to you in which we had the honour to invite your Government to send an Official Delegate to the Eighth Congress of the International Woman Suffrage Alliance, we beg to announce that the place and date of the Congress has been changed. It will now be held in Geneva, Switzerland, from June 6th to 12th, 1920. Enclosed is a copy of the Official Call. The Meeting will be attended by prominent women from all over the world. For the first time more than half of the voting delegates will come from countries in which women are full voting citizens. At its previous Conferences official Government representatives attended from countries in which women were then enfranchised. At this meeting, where more than twenty countries have enfranchised their women, we expect there will be many Government representatives, both from these and other countries. We venture to hope, therefore, that your country will be among those represented and that it will honour the Congress by appointing an Official Representative. I have the honour to be, Yours faithfully, C. Macmillan. 1st Recording Secretary. "IN NECESSARIIS UNITAS, IN DUBIIS LIBERTAS IN OMNIBUS CARITAS." International Woman Suffrage Alliance. President, CARRIE CHAPMAN CATT, 404, Riverside Drive, New York, U.S.A. 1st Vice-President, MILLENT GARRETT FAWCETT, L.L.D., 2, Gower Street, London, W.C. 1, England. 2nd Vice-President, ANNIE FURUHELM, Helsingfors, Finland. 3rd Vice-President, ANNA LINDEMANN, Degerloch, Stuttgart, Germany. 4th Vice-President, MARGUERITE DE WITT DE SCHLUMBERGER, 14, Rue Pierre ler de Serbie, Paris. 1st Treasurer, ADELA STANTON COIT, 30, Hyde Park Gate. S.W.7, London, England. Official Organ: INTERNATIONAL WOMAN SUFFRAGE NEWS. (Jus Suffragii). 1st Cor. Secretary, KATHERINE DEXTER MCCORMICK, 393, Commonwealth Avenue, Boston, Mass., U.S.A. 2nd Cor. Secretary, JANE BRIGODE, 232, Avenue Albert, Brussels, Belgium. 1st Rec. Secretary, CHRYSTAL MACMILLAN. 2nd Rec. Secretary, MARIE STRITT, 17, Reissigerstrasse, Dresden-A., Germany. 2nd Treasurer, SIGNE BERGMAN, 15, Grevemagnigatan, Stockholm, Sweden. Headquarters Secretary: ELIZABETH ABBOTT. 11, Adam Street, Adelphi, London. W.C. 2. Telegrams: Vocoraito. Telephone: 4256 Regent. March, 1920. Call to the Eighth Congress of the International Woman Suffrage Alliance, Geneva, June 6th to 12th, 1920. The International Woman Suffrage Alliance hereby calls its twenty-six National Auxiliaries to send duly accredited delegates to the Eighth International Congress, convening in Geneva, June 6th to 12th, 1920. The affiliated National Woman Suffrage Associations of Australia, Belgium, Bulgaria, Canada, China, Denmark, Finland, France, Germany, Great Britain, Hungary, Iceland, Italy, Netherlands, Norway, Portugal, Roumania, Russia, Serbia, South Africa, Switzerland, and the United States of America are each entitled to twelve delegates; and those of Austria, Bohemia, and Galicia are each entitled to two delegates. Applications for affiliation will be received from National Woman Suffrage Associations in Argentine, Cuba, Spain, Uruguay, and Greece. A special invitation to send official delegates is extended to all the Governments of the world. National Associations which are in sympathy with our movement are invited to send fraternal delegates. Specially invited delegates are also expected from Burma, China, India, Japan, and the Dutch East Indies. Individuals of whatever race, nativity, or creed, who believe in the rights of the woman citizen to protect her interests in society by the ballot are invited to be present. Since the last Congress, held in Budapest in 1913, the greatest of world wars has devastated the earth. Out of its cruel sorrows and tragedies women of many nations have emerged politically free. The last seven years have witnessed victories for the cause of woman suffrage in no fewer than sixteen countries. In Austria, Belgium, Bohemia, British East Africa, Canada, Denmark, Germany, Great Britain and Ireland, Holland, Hungary, Iceland, Jamaica, Poland, Rhodesia, Russia, and Sweden, women have been wholly or partially enfranchised; and in the United States of America, Arizona, Nevada, Montana, New York, South Dakota, Oklahoma, Texas, Arkansas, and Michigan have been added to those States which have given full equal suffrage to women: the Federal Amendment has passed both Houses of Legislature and has been ratified by thirty-two of the necessary thirty-six States. This triumph of justice is assuredly one of the most definite and permanent results of the world-war now visible. There is universal regret among women that their political liberty has come through the suffering of others, but they rejoice that it is here. No more shall effort be wasted in the struggle to secure to women the rights of responsible citizens. Instead, endowed with new privilege and power, they are free to turn their hearts and hands to the great problems of their national life. Is our work together at an end? Or shall we go on until the women of every land are likewise emancipated? Is the emancipation of women complete, or is there other work yet to be done before that end is attained? Do the women of the world send a call to us for additional service which bids us march on farther? These are serious questions which we must ask ourselves, and we shall ask them in Switzerland, so that the gospel of our faith in women may be heard where it is needed. Come, fellow suffragists of all lands, send your delegates to the great Congress in Geneva, that we may hear together the marvellous story of our movement since last we met, and that we may counsel together how best to use our newly won power for the good of all nations. (Signed) CARRIE CHAPMAN CATT, U.S.A., President. INTERNATIONAL WOMAN SUFFRAGE ALLIANCE. 11, ADAM STREET, ADELPHI, LONDON, W.C. 2, ENGLAND. To the Hon. Treasurer, I enclose a donation of . Name Permanent Address P.T.O. AFFILIATED ASSOCIATIONS. Australia—Women's Political Association. Belgium.—Fédération Belge pour le Suffrage des Femmes. Pres.: MME JANE MALINOFF, 232, Avenue Albert, Bruxelles. Bulgaria—Woman's Rights Alliance, Pres.: MME I. MALINOFF, Uliza Graf-Ignatieff II, Sofia. Canada—Canadian Suffrage Association, Pres.: DR. MARGARET GORDON, 726, Spadina Avenue, Toronto. China—National Woman Suffrage Association, Sec.: MISS SOPHIA CHANG, N. Svebuen Road, 24, Helen Terrace, Shanghai. Denmark—Danske Kvindeforeningers Valgretsforbund. Pres.: FRU JULIE ARENHOLT, 49, Studiestraede, Copenhagen. Danske Landsforbundet, Pres.: FRU ELSA MUNCH, N.P. 138, Osterbrogade, Copenhagen. Finland—Federation of Auxiliaries, Chairman: FRS. ANNIE FURUHELM, M.P., Helsingfors. France—L'Union Française pour le Suffrage des Femmes, Pres.: MME DE WITT DE SCHLUMBERGER, 14, Rue Pierre Ier de Serbie, Paris. Germany—Reichs- band für Frauenstimmrecht, Pres.: FRAU MARIE SCHRITT, 17, Reissigerstrasse, Dresden-A. Great Britain—National Union of Societies for Equal Citizenship, Pres.: MISS ELEANOR RATHBONE, C.C., 62, Oxford Street, London, W. 1. Hungary. Feministák Egyesülete, Pres.: FRÄULEIN VILMA GIBELICH, v. Katona Joszef ut. 41, Budapest. Iceland—Pres.: FRU BRIET ASMUNDSSON, Reikjavik. Italy—Comitato Centrale della Federazione Nazionale dei Suffragio Femminile, Sec.: MARY VALERI ZANINI, Vicolo d'Ascanio 11, Piano III., Rome. Cor.: DR. MARGHARITA ASCONA, S. Sepolcro, 9, Milan. Netherlands—Vereniging voor Vrouwenkiesrecht, Pres.: DR. ALETTA JACOBS, Van Aerssenstraat 46, The Hague. Norway—Landskvindesstemmeretsforeningen, Pres.: FRU F. M. QVAM, Gjøvran per Stenkjaer. Portugal.—Associação de Propaganda Feminista, Pres.: MME JEANNE D'ALMEIDA NOGUEIRA, Largo do Calhaziz, 15, Lisbon. Roumania—National Suffrage Association, Pres.: MME BUCURIE DE REUS JANCULESCU, Nume Pompilia 11, Bucharest. Russia.—League for the Equality of Women's Rights, Pres.: MME F. SCHISCHKINA YAVEIN, M.D., 20, Snamenkskaya, Petrograd. Serbia.—L'Union Nationale des Femmes Serbes, Sec.: MDELE HELENE LOSANITCH, 21, Rue Dobratchina, Belgrade. South Africa—Women's Enfranchisement Association, Pres.: LADY STEEL, Pietermaritzburg, Natal. Sweden.—Landsforeningen for Kvinnans Politiska Rösträtt, Pres: DR. KAROLINA WIDERSTROM, 24, Brunkebergstorg, Stockholm. Sec.: MISS SIGNE JACOBSSON, 24, Brunkebergstorg, Stockholm. Switzerland.—Verband für Frauenstimmrecht, Pres.: MLLK. EMILIE GOURD, Progny-Geneva. The United States—National-American Woman Suffrage Association, Pres.: MRS. CARRIE CHAPMAN CATT, 404, Riverside Drive, New York. AFFILIATED COMMITTEES. Austria.—Oesterreichisches Frauenstimmrechts-Komitee Frau E. VON FURTH, Reichsratsstrasse 7, Vienna, I. Bohemia—Sec.: MISS FRANTISKA PLANIKOVA, Vybor pre volebni pravo zen, Staromestské S, Prague I. Galicia.—Polish Woman Suffrage Committee, Pres.: MME BERSON, 18, Tarnovskiego, Lemberg. Congress Information. Delegates. Each affiliated National Association or group of affiliated National Associations has the right to be represented by twelve Delegates and twelve alternates, and each affiliated National Committee has the right to three Delegates and three alternates. Delegates have the right to speak and vote. Alternate Delegates take the place of Delegates who are absent, and when so acting have the right to speak and vote. Such Delegates pay no fees. Honorary Associate Members. Those who have been Honorary Associates of the Alliance, paying one pound annually to its funds for at least three months before the Congress, have the right to seats in the Congress. Fraternal Delegates. International Associations in sympathy with the Alliance, and National Associations recommended by the National Affiliated Societies in their respective countries, receive invitations to send each two fraternal Delegates. The Executive Board has power also to issue invitations to Societies not so recommended which apply for admission. Fraternal Delegates pay a fee of 12 Swiss francs.* Visitors. Individuals may attend the Congress as visitors on payment of 12 Swiss francs.* Credentials. Delegates representing Societies should bring credentials, signed by the President or Secretary of the Society authorising them so to act. Correspondence. All Congress Communications to be sent to Chrystal MacMillan, Secretary, c/o Miss Gourd, Pregny, Geneva, Switzerland. Other Correspondence and all Donations should be sent to Headquarters, 11, Adam Street, Adelphi, London, W.C. 2. * For Fraternals and Visitors from those countries where the exchange is low this sum of 12 francs will be calculated at the pre-war rate of exchange. W.Q. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. "21 Травня 1920 р. ч. м. Вінниця.- Зап. 4 до П. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Маю за честь надіслати Вам прикладаєму при цьому телеграму, згідно бажанню П. Міністра Безпа- ля.- й шефа п. Косеня УНР в Петро- ві О. Левицького. Фронтовий листок. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ситура: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Літурк Р. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. "Травня 1920р. ч. /31. м.Вінниця. до П'ЯГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. При цьому маю за честь надіслати Вам копію відношення Голови Української Дипломатичної Мі- сії в Львові до П.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з резолюцією П.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Антін Петров: КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ з офіційною відом. /Маркел Морозов/ КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ до П.МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Української Народньої Республіки. "Травень 1920р. ч. Вінниця.- При цьому маю за честь надіслати Вам копію від- ношення Голови Української Дипломатичної Місії в Львові до П.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з резолюцією П.ГО- ЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ.- Врятима копія: КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ секретар: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ М. О. Педагогічна місія за кордоном. № 14 "З червня 1920. М. Віден. До Голови Директорії У.Н.Р. С. В. Петлюри Доклад. Педагогічна місія насамперед пода- ти на Вашу листкову увагу копію доклада до Міністерства Освіти під р. 13. Прев'ятня справа з значень книжкової справи зараз має першорядне значення для України, бо тільки вона доведе до повної на- ціональної свідомості віками затуркований український народ. Місія вірить, що Ви не відмовитеся вин- нути своїм авторитетом на добре положення на визначене в докладі справи. При скорому погодженні цієї справи, до осени ще еша книжково може бути доставлена на Україну, бо вже багато надруковано і лише треба ви- купити, а також багато заготовлено рукописів. Голова Місії Л. Крупельницький Член Місії С. Галець М. О. Педагогічна Місія за кордоном. №13. З червня 1920 р. М. Відень. До п. Міністра Освіти У.Н.Р. Доклад. В попередніх письмах Педагогічної Місії і оголошених голоси Місії представлено, що вживання кримінальне становище Педагогічної Місії у Відні, який і по сей день не реєстровано акредитива; вона мусила на частинне покриття коштів приймання менш роботи позики у різних інстицій. За весь той період Місії у Відні зверта- ються до керівників Управ Українських Видавни- чих Товариств, щоб місія могла реалізувати акредитиви на друк шкільних книжок. Невимага по акредитивах прийняття цілком видавничої діяльності всіх Видавничих Товариств, які взяли на себе зобов'язання перед Урядом (і авторами) надрукувати в три- дешньому шкільному році шкільні книжки. В останній час Видавничі Товариства зобо- в'язалися, в рамках своїх акредитивів, друкува- ти виключно шкільні книжки під проводом Підопочної місії, якій - оскільки ви вона почала пра- мі по "їх акредитивам" дачу повноважень розпоряджатися тими грошами. Протягом дня них книжки в Прикарпатті Австрійського Державного видавництва місцевих книгок, а саме: "Посмуг" - 2.300.000 корон, "Дзвін" - 1.500.000 корон, "Українська книжка" - 450.000 корон, "Книго- емісія" - 4.000.000 корон, "Першого" - 3.070.000 (яких руре треба очистити). Місії просять поробити у відповідних книжках всі можливі заходи для реалізації акредитиву мі- сії в висоті 3.000.000 корон, акредитивів зазначених вище Видавництв Моворштейб і асигнування нових коштів для даної праці місії та вироблення штатів місії (Голова, член, урядовець і на укладення місій). В разі коли б Міністерство Освіти винано працю місії непотрібною, або насаживало за браком коштів, просять відмовитися місією до праці на звичайних сво- їх емальовищах в У.К.Р. і перевести через Відділення Посольства відповідні кошти для сильних позик і повороту письм з родинами до місця призначення. Підписали: Голова Місії Антін Крупальницький, член місії С. Тавеокий. З оригіналом згідно: Член місії С. Тавеокий Капитану Степанову К.Н.Р. № -9о от 144/145 12 Заступнику Голови Укр. Освітнього Товариства Місці в Копичині та Мукачеве Мені було повідомлено, що у Степанові Павлові Опанасовичу, якому мешкає на вул. Мира 91-й Копичини, не мають Магнус уважається за низькощемий шлях Су Г. та Іван Кривець та Соболівського музей. Керівник місце залізничного вокзалу. У цих сусідніх населених пунктах, як Терещенко, Бригети, умовляється Копичини та Закарпатської Тор-Січі. Кривець і Магнус Керування відповідають 90 років. Кап. Ге. Буя, Заступник / підпис не читано / П. от Михайловича К.З. Степанов Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки "Червня 1920 р. ч...... м.ВІННИЦЯ. До Департаменту Зовнішнього Торгу-Міністерства Народнього Господарства. У відповідь на відношення з дня 26 Травня під ч 2/72 - Канцелярія ДИ- РЕКТОРІЇ Української Народньої Респу- бліки має за честь повідомити Депар- тамент Зовнішнього Торгу, що ніяких до- кументів що до контракту з п.Леоном Ж о л і в Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ не мє- ється; справа ця провадилася Українсь- кою Дипломатичною Місією в Польщі пе- дорученню п.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і в цій справі по змісту Вашого відношення од- ночасово посилається запитання до ви- щезгаданої Місії. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ В.об.Начальника Відділу Загальних Справ КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Відділ Загальний Червня 1920р. ч...... М. Вінниця. До Начальника Міліції І-го району Прошу зробити розпорядження аби на 4 червня с.р. був зроблений наряд адмін підводи для поїздки по служ- бовим справам до м.Вахнівки. Начальник Канцелярії Директорії Начальник Відділу Загальн. Справ КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. "3" Червня 1920 р. ч.164.... м.Вінниця. ДО МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за че- сть надіслати при цьому лист п.Коби- лянського до П.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з ко- пією атестату від Української Дипльо- матичної Місії в Туреччині, на роспо- рядження. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Начальник Відділу Зарубіжних Справ КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. Відділ Заг.Справ. "3" червня 1920 р. ч. 176 м.Вінниця. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОР- ДОНИХ СПРАВ п.!!!КЛЮВСЬКОГО. З чаказу п.Шеруючого Справами Директорії,Канцелярія Директорії У.Н.Р. при цьому має за честь надіслати Вам телегра- му п.п.Ковалевського,Лиснячев- ського і Слосаренко до Міністра Лівичького прр державні закор- донні фонди,до відома.- Ор. п. Начальник Канцелярії Директорії Слв. Начальник Відділу Заг.Справ З ор. згідно: За діловоду-Гмель НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в. РУМУНІЇ 19 Травня 1920 р. ч 14/19 Відповідь на Ваш лист від 8/У б.р. Ч.87 має- о за честь повідомити, що Місією закуплені де які річі, згідно списа Експедиції Заготовок Державних паперів, а саме: Вілила - кремзервайс і цінкові, оліфа, літографська чорна фарба, а де-які річі будуть закуплені цими днями. Відправ- ка буде провадитися по одержанні дозволу від Румунського Уряду, про що сьогодня ж ми надсилаємо відповідного листа до Румунського Міністерства Фінансів. В справі де-яких річей, а саме: фетру білого, клійонки, переводного паперу літографського, маємо за честь повідомити, що ці річі також майже неможливо найти на Букарештському ринкові і крім того, потрібно мати на увазі, що такі річі, а особливо сукно біле, буде коштувати тут колосальних коштів, коли мати на увазі, що румунська валюта, якою доведеться платити, є для нас надзвичайно дорогою валютою через низький курс наших грошей тут. ГОЛОВА МІСІЇ Голівській СЕКРЕТАРЬ А. Ковальчук ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ По заказу ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ мно за честь надіслати разом з цим копію листа Голови Української дип- ломатичної місії на мирну конферен- цію в Парижі графа Тилкевича від 6-го мая 1920 року. ДОДАТОК: Копія листа. КЕРІВНИЦЯ СПРАВИ ДИРЕКТОРІЇ Миротворова (Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Тубує Подільська) Начальник відділу зар. справ Праткевич З об. ознакою За фінансову звітність Вертаючись з Сан-Ремо спіду Вас увіломити/що я вже зробив те- леграма/, що справа мала так само, як і інших націй б.Росії не по- рушалась там. Висланик болшовиків Водозов заявив мені вчори що приняття україського делегата вважає за первачня всяких перего- ворів. Я передав тільки листя рекомендаційні до Нітті, котрий прислав до мене депутата Буонекаре з котрим я довго розмовляв,-до секретаря особистого Ллойд-Джоржа м.Філіп Кер, котрий нічого не відповів до лорда Керзона, міністра законородних справ, котрий сказав мені свою візітку картку а також Венізелос і соціаліст-міністр законородних справ Бельгійський Гойсман. Маршалку Фошу я послав телеграму з зві- домленням про визнання нас Польщею. Він прияв дуже чинно ад'ютанта особистого моєго 1 секретаря Мочарського, два рази пожав ему руку і казав мені передати повітання з доброю вістю і поклін. Я бачив 2 італійських журналістів соц. газети "ЛІБОРО" і католицької "Мюрнал д'Італія", а так- жо з агенції Рафелі "Нев Іорз Герольд". Перші дві ют" інтерв'ю затримані були московським журналістом ПЕВІДОВИМ, котрий виоить при українськом посольстві в Римі 1 при кооперативах. Саме так, як в Парижі при кооперативах Ребіков і ка.Лобанов-Ростовський завзяті. черносотенці. Останнього рекомендував мені щоб його прияти до деле- гації/:/де колись сенатор Пелухин. Я розуміється не прияв його так само як не прияв Корютума. Акція проти Вас і мене дуже сильно була поведена в Сан-Ремо з боху на каль-українського. За нами стояв тільки О.Коссак не знав як ціре. За те Галія при- Іхав з Лондону ложи Його був послав/для чого/ Антонович, з відомостю такою яка ему самому нейсміліця була б:Англія ні за що не хоче маєї самостійності. Приїхав також Марголіа/ з уповноваженнями від послів Дм.Левицького,Яковлева,Порца і Василька 1 двох міністрів- Мартоса і Вєзпалка/ представляти Україну на конференції" з Антоновичем і зі чною./ / І ему показав мої уповноваження і він признав що не може опять м ступити приватно. Тимчасом Антонович хвалився до ходив в Галичом до англантських міністрів і до його приняли/2/- а Назуренко показав мені телеграм від членів ДИРЕКТОРІЇ Пвеця і МАкаренка, котрі на- значать его делегатом і просят его їхати до Сан-Ремо з Марголін патріотично паралізувати акцію польонофільську в самій делегації / хіба нече навть за польнофіла / і по за ІІ меками на робити Галиччи-у і т.д.. Позаяк Директорія склала в Ваші руки сю1 уповноваження, мені дивно до такий телеграм міг бути висланий, я телеграфував до Вас, висоповажний пане президента і п. Маніевича питалочись чи були данні Вамп подібні повномоччя п.п.Антимовичу,Марголіну і Мазурен- ку, але відповіді не лістає, пованк ці повномоччя від Вас не виходи- ли, вважаю їх за неіструмучні. Атів ои Їхати в Лондон, але грошей все нема, а п.Мартос за- місь 20 тис.флореягів галландських обіцявих/130 тис.фр./приєднав того 30 тис. франків. Треба призати що в таких обставинах працю- вати трудно. Не буду казати що за 5 місяці і не брав собі нічого так само як в Римі за 24 представництво Іде також з меї кинені.Це моральна нагорода для мене, за всі наклепи, образи "нказки". Жичу Вам щастя. З глибокою до Вас пошаною Граф ТИСКЕВИЧ. Матвій Сєдя, Олександр Капуста, Володимир Дерев'янко Копія. Париж 20 Липня 1920 року. Ч.1691. ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЯ Високоповажний Пане Міністре. насвідомленою історичної втімдією-спів і відродженням краю емає вт ежам являє Контакт, який є і їй од.оном винявся Як Президент Української Делегації на Мировій інік гейн з молим Конференції, дня 2 Липня я виїхав в моїм особистим зап увагою ітмвто Секретарем п. Мочарським через Брюсель в Спа на Дипло- матичну Конференцію, яка мала там відбутись. Іігої юшуб кинати В Брюсселі, 3-го Липня, я одержав депешу, повідомляю- чу про призначення мене Президентом Надзвичайної Української Делегації на Конференцію в Спа. В Брю- сель і увійшов в контакт з Головою Української Місії в Бельгії п. Андрієм Яковлівим. Там-же я послав запитання на справі адміністрації до Голови Конференції і Делакруа до Президента Мілерана і Маршала Фоша, котрий назива- чив мені побачення в Спа. Ще ІІ-го червня мною була подана з Парижа до Президента Конференції в Спа п. Делакруа нота в якій його просилося поставити Українську справу на чергу д дня цієї Конференції./Копія цієї ноти залучається/. Дня 5-го Липня я в Головою Бельгійської Місії п. Яковлівим і п. Мочарським, якого я призначив вико- нувати обов'язки секретаря Делегації в Спа, виїхали до Спа, куди 9-го Липня прибув Голова Місії в Лон- доні п. Марголін; а 12-го Голова Місії в Берні п. Василько. Разом з тими панами ми обсудили ситуацію і подали заяву про прийняття Делегації Конференцією. За час Конференції я мав побачення в маршалом Фошем, якого просив домагатись від Конференції негай- ного визнання України,вказуючи, що таке визнання ви- кличе негайно повстання проти більшевиків на цілій Україні. Маршал Фош незвичайно добре поставився до нашої справи, признав необхідність негайного визнан- ня і обіцяв зробити все, що від нього буде залежа- ти, зазначуючи, що франція була б готова нас визнати, але мусить дивитись на Англію. 1931.P Того ж дня я бачив п. Юля Камбона, Президента Ради Амбасадорів і Віце-президента мирової Конферен- ції в Парижі, котрий сказав майже те саме. Бачив я також п. Латека, який запевнив мене, що стоїть за повною самостійністю і ніколи в цієї лінії не зайде, але на моє прохання поставити справу перед Конференцією Мира, відповів ухильчево, кажучи, що Конференція не буде розглядати питання бувшої Росії, лише відносини Польщі до Німеччини. До мене приходив дварази Польський Генерал Розвадовський, який висловлювався дуже зичливо і ди- вирся оптимістично на справу. а Зараз по приїзді я був у дуже прихильного нам Венізілоса, з яким мав довгу розмову і який виробив мені на другий же день побачення з п. Філіпом Кер, найбільш впливовим на Англійську політику секретарем Лойд-Джоржа. /Розмова ця заличається/. З Мілераном, Лордом Керзоном і французьким міністром Петроке ми обмінялись картками. Венізілос прислав мені свою фотографію в надписом і побажаннями для України. Я одержав також побажання від Ректора Лю- венського Університету і запрошення оглянути руїни Львова. Проект мій подати спільну ноту до Конференції від окремих держав, підтриманий президентом Азер- бейджанської делегації п. Топчібачевим, не міг бути здійснений завдяки опозиції представників Литви і Грузії. Він виявився дуже сильним впливом спочатку, якщо така єсть ом присутня, ніж зря виникнення отон ан війнашаків хтооп інштодоп онмстен ерки Бачив я п. Падеревського, який не оказався нам при- хильним. П. Марголін кілька днів пізніше після мене бачив п. Філіпа Кера. Зміст їх розмови записаний зі слів п. Марголіна, залучаю. Треба запам'ятити, що сказане п.Марго- лину відрізняється від того, що було сказано Кером мені П. Василько бачив п. Пільця, Заступника Президента Польської Делегації, котрому передав листа обговореного на Засіданні Делегації, де ми просили, щоби на підставі союзу з Україною, Польща добивалася покликання наших представників на Конференцію в Лондоні. П.Пільц не мав інструкцій в цій справі і обіцяв звернутись до свого Уряду. За час Конференції я давав інтерв'ю до американських, англійських і бельгійських часописів; французькі помі- стили згадки. До Спа приїздив Маркотун, який дав інтерв'ю в бель- гійській газеті, подав ноту до Конференції і, як сказав, мав побачення з Грабським. Резюмуючи це все маю таке враження: вся надія тепер на Францію, а як би армістис не був прийнятий большовика- ми, то є надія і на Англію. Зі Спа я звернувся до Фран- цузів, котрі підтримують нашу справу що до енергічної акції для визнання України Францією не чекаючи на Ан- глію; як це було зроблено останньою в справі Балтійсь- ких Держав. Під час Конференції делегація подала три ноти копії котрих додаю. Підписав: ТИШКЕВИЧ. З Оригіналом вгідно: Otrzymany dn. godz. min. od Podpis Telegraf Państwowy Blankiet Nr. 97 Przewodnik Nr. WARSZAWY 14/5-61 13-13-50 - Hołownyj otamad wojsk ukraińskich miejsce postoju proskorowi = podajemo do widoma zmist sliddujcozji depeszi 13/13 bruxelles 10 czerwonia wibeglijskim parlamenti ocjalistyczny posol pjerad wiczaś i dyskusji budżetowoji ministerstca zak spraw proponuaw wyznaty samostijnist ukrainy i nawjazaty z neju dyplomatyczni 'znozywy i torhowelni posol fiszer proponuaw wyznaty wsi iderzawy powstawszji na buwszij rosjiji proszu penedaty siu wistku i: na ukrainu jakowtliw 1681/782 : До Каменяра Вдовицю Стіммана Надсилайся по надсиланні. ад. Народження Каменярів про дитину рідна Тетянка Червень 1928 р. 2.430. Видав Стімман 7.12 Голова комісії Стамано Голова комісії з працівником У. Х. Р. МІНІСТЕРСТВО Закордонних Справ. Канцелярія Міністра Департамент Відділ 28 липня 1920 р ч. 214/1489. м. Тарнів Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У. Н. Р. СТАВКА З наказу п. Міністра Закордонних Справ,Начельарія Міністра М.З.С. має честь переслати зміст телеграми, надісланої з Варшави на імя п.Грем'єр Міністра, яка звучить: " По моїй інтервенції у Віце-Міністра Справ Вій- ськових і Шефа Штабу Ген. забезпечення Української Армії з/засобами матеріальними і грошми є полагоджена Численні подробиці і умови висилаю кур'єром."брож 1 всілякі бойові матеріяли належить вимагати через Довуздство 6-ї Армії фронту.№ 48-25.-липня 1920 ЗЕЛІН- СЬКИЙ Ген.поручник." Г. Начальник, Канцелярія Міністра Д і л о в о д Маю теств додоїти Вашій Величності, що від повідомлення, переданому сьогодні міністерству За Кордонних Справ пана лів. Орієнко - місця перебування посоль Мав'їньку в Тукачеві з проханням прибути вежною в Тарнів. Їз Тарнова він розбився внігде до Вас, у Ставку. Маю теств бути Вашої Величності Моріцький Сигур ПІ. в. о. Міністра Закордонних Справ Товерний міністр Остапович ДО ПАЛА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Маю за шану, по розпорядженню п.Голови Директорії, надіслати до Вашого відома і на Ваше розпорядження лист п.Голови-Делегації Української Народньої Республіки в Парижу Графа Тишкевича /з копією/ від 1С/УТІ б.р. на восьми аркушах. КЕРІВНИЦЯ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. ДО ПАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В. ПАРИЖУ ГРА А ТИШКЕВИЧА. Час За мачу повідомити вас, що лист Ваш по п.Го- лови іректорії Головного Стамана від 13 Липня б. р. ним отриманий і віланні відповідні розпорядження п."Міністру закордонних справ. КЕРУЮЧИ ОПРАВАМИ ДІРЕКТОРІЇ ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ7 На розпорядження п.Голови прокторії Головного Станку, маю за чану написати на Ваше розпоряд- ження і обговорення в Раді Міністрів листа від Тре- станків есерадції Українців з Кермілії від 1 серп- ня б.р. Керуючий Справами Директорії ДО НАЧА МІНІСТРА СПРАВ ЗАМОРДОНІЯ. по розпорядженню п.Головного Офіцера, в порозмінні з Трем"ер-міністром В.Прокоповичем, з Останівсько-ві в інволення визнання газети "Україна". Головний Офіцер вважає необхідним, аби "Україна", як єдиний зараз орган української, обслуговує інтереси У.Н.Р. своєчасно доходив до наших посолів і місць на кордоном для своєчасного повідомлення станоюще якішне навіть і про боротьбу нашої армії та і. Разом з тим п.Головний Офіцер, в огляду на велику заінтересованість армії в загально-міжнародній ситуації, вважає необхідним, аби Міністерство Справ подбило про уміщення на плашетах "України" наданих інформації, комунікатів, а" сонувуючих головні цікаві моменти тає ситуації. Видане розпорядження п.Редакторові "Україна" про умі- щення цих комунікарів і інформації одночасно з цим листом, КЕРІВНИЙ СПРАВОЗДАЧИ ДИРЕКТОРІЇ ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ: П. Голова Директорії Головний Отаман наказав повідомити Вас, що до нього доходять відомості про поморалізуючу роботу закордоном членів Директорії. В огляді на шкідливість цієї роботи, п. Голова Директорії прохає Вас потайно повідомити всі наші дипломатичні представництва закордоном, що постановою Ради Міністрів від 31 Червня б.р., затвердженою п. Головою Директорії, члени Директорії позбавлені натяжних ім постановами Ради Міністрів від 15 листопада доном. Не повертаючись на Україну, Члени Директорії, залишаючись там, являються приватними особами на рівні зі всіма українськими громадянами, а тому не мають жодного права розпорядження чи вказівок нашим Посольствам і Місіям. На той випадок, коли такі розпорядження поступали до наших представників за кордоном, їх належить не приймати і не виконувати. Одночасно маю за пану повідомити Вас, що ніяких Канцелярій Директорії чи Членів Директорії, які б мали право провадити переписку і зносини з українським інституціями, за кордоном не мається. Розсилання якихось д. Солтіком листування є незаконні і за цю роботу його належить притягти до відповідальності, відібравши від ньо ДО НАШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПАВ. При цьому має за дану надіслати ваше розпорядження лист Голови Укр. Краю в міді в Криму н. іковського та п. Малинковської Мі- містра закордонних Справ лист цей привезений прибутими по шої ар- мії в армії Врангеля стицями п.п. Криляським і Пушкін. Маючи на увазі, що всі їх знясни- лось, що вони не мають почати жних особливих формаций, нікази для Зраду .Н.Р. по наказу п. Головного Остамана надсилаємо їхні до армії т ею), а приведені ними відомості до п.міністра Закордонних Справ. Закони б Міністерство Закордонних Справ на цьо необхідним виробити їх особисто, чи послати назад до Криму, просить по- відомити про це Військову Банцелярію Н.Головного Отомана для належних розпоряджень стабу ієвої Комті. СЕРВИ СПРАВАМИ ХР. ТОРІН ДО ПАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В РУМУНІЇ К. МАНГЕВИЧА. При цьому маю за шану надіслати до Вашого вілома: 1/Звіт укр. Посольства в Німеччині про армію Врангеля, 2/ Копію постанови про зміни постанови про військовий фонд.. 3/Два пакети. Керуючий Справами Директорії УНР НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В. РУМУНІЇ "14" Серпня 1920 р. ч 1681 Вілії м. БУКУРЕШТ При цьому маю за честь надіслати копію листа одержаного Місією із Ві- ня. ГОЛОВА МІСІЇ К. Маць СЕКРЕТАРЬ А. Кравець ДО Й. ГОЛОВНОГО ОТМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р. 432 У. Н. Р. КАНЦЕЛЯРІЯ ЧЛЕНА ДИРЕКТОРІЇ. 19 Липня 1920 р. Ч.528 м.Відень. Панам ПОСЛАМ і ГОЛОВАМ Надзвичайних Дипломатичних Місій У.Н.Р. По наказу Членів Директорії У.Н.Р.маю за шану повідомити, що постановою Членів Директорії від 20 Червня 1920 року Ч.51. постанова Ради Міністрів від 21 Травня 1920 року-як винесена в супереч основних державних законів У.Н.Р.-визнана незаконною і через те нідо чого не зобов'язуючою. Відносне повідомлення Міністерства Закордонних Справ уважати не дійсним. Підписав: Секретарь Микитяк-Солтис З оригіналом згідно: Аташе Надзвичайної Місії в Румунії М.Кравец ДО НАЧА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧ Маю за шану подати до вашого відомства сліду- чі відомості про наші фінанси закордоном, одержа- ні від нашого Посольства в Німеччині при локдаці від Серпня б.р. за 4.1567: "31 липня був прийнятий з присутностю Радника Посольства п.Міністр фінансів Барановський, Мініст- ром Симонсом. При цьому був коректний Перектрактувалоє ся про українські гроші. Вислід слідуєчи: а/щодо кооперативних грошей: 50.000.000, то Симонс заявив, що згоди вони би на інтернаціональну комісію для вирішення права кооперативів на ці гроші? На мою думку цієї уступки требаби зватися і вона безумовно схінчиться успіхом кооперативів. б/мого прочого конта арентованого у "Райхсбанку", то Симонс повторив старі мотиви: претензії та неви- яснення питання влади на Україні. Головною але покли кався він на Версальські договор і заявив, що колис Німці тепер гроші вилали б комусь, то задля вище - цитованого параграфа у 176 договору, мусили б на ух- валу Антанти ці гроши не раз звертати. Аргументи Міністра Барановського, що Австрія і Угорщина, по- мимо цього договору, гроші Україні виплачують, не пом могли і Симонс лишився при своїм становищі: що по мирній договорі власниво Антанта розпоряджає ними прішми. При кінці заявив він, що розвуме собі на справу, чи не можна би тепер якимсь другим шляхом ці гроші обернути на користь України: іменно отво- ренням крелі ту. Для мене ясно, що німці ці гроши з рук не випус стять. Во ці гроші о економично-фінансових ключ до найбратішої частини бувшої Росії-України, і що Антантa пізніше чи скоріше буле мусити над цiм заставози- тися? Нiмцi сподiваються, що в цього рiнансового конта бу- де також зброя для присилування Антанти запрохати німців до парад над східним питанням. I гроші отже лежать у ко- плеко цiлої справи німецького плану розвiя і мирного посе вору i їх нiлякими аргументами тепер не випобудемо. Так як я глибоко переконаний, що ці гроші неможливо випістати на власність, так само я зiро, що німцi виладуть I гроші на всякого рода крeдiтнi операцii для навязання товарообміну з Сходом або приготовчих робіт до нього. Тре- ба роздмуватися над воснованням якоїсь централі для това- рообміну, в якiй би були репрезентовані німцi, українцi i німцями і українцями іменовані завідателі цього грома. Та- кий банк, чи централя із трохчленною директорією уможливи- лаб ужити українськi гроші на всякого рода операцii. Коли українськi рiд хотiв би цей грiш дістати у о цілковиту роспорядимість, то в.гді треба йти другим шляхом іменно, коли можливо за допомогою Польщi, або пролати нам гріш францii чи Англії. Тордi мусiлиб нам німцi на п'ят ві найвищої Ради Антанти ці гроші видати. Ціле це фінансове питання треба провадити у Німеччиня з великою осторожністю перед українськими комунiстами. Зо як і всьди, так i в Берлінi, мають свою органiзацiю i на вістку про можливість вилачі грошей сейчас вистараються у Раковського на нови арент грошей зі сторони Совєтськ України. Окрім того Ченель понаписував письменнi протести до незалежних соціял- демократів. Комуністи весь час в збалакують у німців, що ці гроші підуть на зброю і чолом гу Польщi. Із цієї причини треба цб справу взагалі дуже довiрочно трактувати, бо в противнiм разi піді меться з лівія преси і у німецькому парламенті колосальний скан- дал". Керуючи Справами Директорii ДО ІВАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ МІСІЇ В РЕЧІПОСПОЛИТІЙ ПОЛЬСЬКІЙ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИКА В. З Е Л І Н С Ь К О Г О. Вельмишановний Пане Генерал, П.ГОЛОВНІ І ОТАМАН, одержавши Ваш персональний лист від II Серпня б.р. за Ч.36 і відійшовши на фронт, доручив мені повідомити Вас про слідуюче: Ваше прохання про звільнення Вас з посади Голови Військової Місії в Речіпосполитій Польській не може бути задовольнено.П.ГОЛОВНІ І ОТАМАН рахує Вашу працю корисною для Батьківщини і необхідною надалі в цей тяжкій для нас історичний момент. Що торкається скорочення штатів керуючої Вами Місії, то воно сталося не заа недовірря до Вас, а лише по мотивам загальним, як і скорочення штатів всіх державних установ, маючи на увазі тяжке наше фінансове становище. З"окрема п.ГОЛОВНІ І ОТАМАН звернув свою увагу на паралельне істнування при дипломатичній і Військових Місіях двох інформаційних пре- сових бюро, істнування яких в одному місті не оправдується ні державними , ні фінансовими мотивами. Про все це маю за шану повідомити Вас, Пане ГЕНЕРАЛ. Керуючий Справами Директорії ДО ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. Маю за шану повідомити Посольство У.Н.Р., що доклад Посольства від 2 Серпня Ч.1567 п.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ одержаний і переданий Міністерству Закордонних Справ для подання по ньому директив Посольству. Що до думок Пана ГОЛОВНОГО ОТАМАНА відносно окремих питань порушених в докладі, то вони суть такі: 1. що до ужиття військових українських формаций в Чехословаччині для обсадження Галичини, то це є чергова провокація на фантазію, бо згідно з даними нашого Генштабу, військових формаций в Чехії дуже замало, щоб цей намір коли б він існував, перевести в життя. Що до так зван. галицької бригади в Чехії, то її кількість не перевищує п'яти с половинною тисячі; бригада ця, під згидною моральним, є нездорова і не боєздатна. Всякі поголоски в природу бригади є черговим маневром, розрахованим на ускладнення по- зиції Уряду У.Н.Р., або В/большовицьким галицьким елементом на зужиття бригади для зазначеної цілі як перша, так і друга є річ нереальна. Бригада не озброєна і більшість її уживається чехами для робот. 2. чутки про те, що українські партії на країні, які працюючи зараз на Україні начеб то проти поля- ків, залумують сотворену армію зужити для поставлення ультиматума большовикам, в цілях здобуття суверенітету Радянської України так само слід рахувати. ти до категорії фантастичних комбінацій.Ніякої військової сили,що безпосереднє підлягала би українському радянському урядові,або впливові українських лівих партій на Україні немає.Всікі поголоеки про противне не відповідають дійсн- сти:Українські елемент перетасовується проміж військових частин і ніде не складає компактної маси.Отже,зразані ви- ще чутки про можливість комбінацій в формі ультиматума бо- льшовикам не надаються обґрунтованими і відносяться ско ріш до закордонних комбінацій. Ці думки п.ГОЛОВНОГО ОТАМАН, маю на ману політи до вілома Посольства. КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОНОДАВЧИХ. К-о Голові Ради Народних Міністрів Прокоповича. Наю за паму по відомити Вас, що п. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН довідався з листа п.Голови Ради Народних Міністрів від 21 серпня про злочини чинов і. Галиця в Парижу - а саме самовольне захоплення печатки нашої Делега- ції і деяких документів під час відсутності в Парижу гра- фа Тишкевича. п.ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН рахує необхід- ним негайне нарядження слідства в цій справі, затребуван- ні від п. Ради дипломатичних його уповноважень і сповзо- дання в взятихим автисах. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ 38. в заліку в змінної від сакону ІІ: на по- льському, рома, руська мови і т. д., а також серед них інтереси, відомості роботи кріпосної та зорголе- лянної сіл. в тому ж порядку там є оглядачами його позору, а мов до цього в миру, залишалися ісусії о те- ке тил одержання зразків і директиви. Скріпка: Керучи (преземирячим крекарі) 4. 19. Января по распоряжению п/голоми 1937 года по отклонению от шане национального вопроса как плюс-вопросов, лисы и минатана вузов, о генераль- ном сейзевском. 17/18. Статский советник Закрепленный Сапожников Клиническая Хроника Врачебной Академии Красноярской, врач. Проф. Бродов, 5 августа 1925 г., № 8, с. 304. Приложение к протоколу заседания Комиссии по изучению вопроса о введении в практику медицинской помощи больным населения Сибири и Дальнего Востока. Керівній справами Директорії Української Народної Республіки Спм 4/1927 до п. Голта Мазура "Ройні" Дитячий тиловий місій "Україна" на чолі з Козловим Володимиром в Рішківці Звідки резьмоги "М-Вольта Суперфога", що навчалися у школах УНР, ми вони мають на тилу надіймати чим про здобуття разом зі сприянням до винятку п. Адміністрації що допроваджувалися на тиловий магазин "Крепості" від 14 квітня першого року, який не потреба зобов'язань і відповідальності висновкової. Тоді були погорелаванні на тиловий магазин а також сприяють усім тим, що зобов'язання і винятки вироблення чи власних видатків. Козлович Степанович Мазур Голова Володимир Федорович У. Н. 90 Тобільна траса Легаранти Видов Звірд. Закупка "2" грудня 1980 року п. 25-го квітня 1980 року. Ми, як всі повинні Ви, що на виконання Національної Думки по Транспорту, січ. У. Н. Р. в Галичині від 8 травня 1920 року під з Костя Керування до Справи державної У. Н. Р. приєднаною Калімським Компенсаційним фоном виплати за 9-ти, означеного Міністра від Взяття 1920 року під з 165-го виплати уважаємо, що мотановані буржети "Видов" на потреби зв'язані з виголошенням фінансової і торгової державної та високою України. А також підстави місця (200,00) узяття на потребу зроблення Великих видатків, п. Встановити Міністр м. в. Нарышкина Завтрак" Управа Пятнадцатый Полкъ/въдьс Нарышкина Видны Завтракомъ Всегда Нарышкина Согласенъ Кемъ Фирм. Египет Мотивы имѣлого аваріи управля и криму доклада. Пань Винкелманъ Министру изъ его раннаго проекта за три мѣсяца въпредь будутъ вскоромт, что И мсфКазыз моихъ фиксивныхъ перехв. твердъ времен и управляло за мин. и міні с бумагами, высадк. изъ арми неотложны такъ виновни мохъ воззтор, о чему отмѣтить моей рогини, которая въ трети передачь через д'ипросекц. Купы мін- ти Б. мантыя для прочий и залитый вода біен мене въ Репске і Нижове станции С 1850. У. отпрагадебный Мѣс. но. В этомъ письмѣ знін, Д-р Майковъ Вицелій Андрей, Киргизов УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в РУМУНІЇ 8 Травня 1920 р. Відп. ч /67/ м. БУКУРЕШТ До Керуючого справами Директ У.Н.Р. В відповідь на Ваш лист від 16 квітня б.р. за ч доводимо до Вашого відома, що на підставі істнуючо угоди між Надзвичайною Дипломатичною Місією У.Н.Р. в Румунії та Урядом Королевства Румунського, готів Українських Державних цінностей здепонованих в Руській скарбниці не може бути витрачена або обмінена на території Румунії. На підставі цього Місія може виплатити п. адмі Михайлові Остроградському згідно постановам Директ від 14 квітня б.р. ТРИ МІЛІОНА /3.000.000/ гривень потреби зв'язані з відновленням військового і торгового мореплавання на півдні України, а також СТА ТИСЯЧ /300.000/ гривень в повернення зроблених власних видатків лише в разі його від'їзда на раїну. Голова Місії К. Мавчев Секретар Морозов Типографія Тарану ет Ко. CHRYPLIN dienst Liniens 143/207 M 1790 178 14 20 Ukrainischer Generalquartier für Ostenan Pechlin Hennigsdorf. In Belgien ist vorläufig für Amerika keine Arbeit, es zeigt sich dass er im Friedenszeit etwas machen könnte, trotz meinem Ratschlag zu bestätigen, dass er sofort nach Friedenszeit abreisen und eine polnisch- militärische Aktion ein - jüdischen Zivil-Machern nach Belgien zurückkehren. Die Rene Arnoldi Kewelek mit Schleiter ist sehr notwendig es ist höchste Zeit, dass Yinwokol nach Paris CHRYPLIN duo 28/14. Zoloski nach London abreisen. Mikowsky. В Бельгії заряд для дезивного нема ніякої роботи, іноді як в Будапешті він мав би де що зробити. Прошу самій на мою пораду, щоб він заряд вийшов до Будапешті і розпорядився відбільно-поліцейним агентом а мати більше повертався до Бельгії. Поздоровляю Амара Левицького і дуже побажаємо - заряд та рахує, щоб Томаш вийшов, ад Гарвард у Савецькій до Молодої Візен, Українське Польовий Золовини Ощадний держав Нам задано відповідно май- тивна стягнення дали беджби генералу Овчарову Кропа М.з. Юмей і Савецької буде повертатися додатково № Казімір Сигизмунд Душинський Михайлович Lokomotivführer Station Zug Nr. am Lokomotive Nr. Art der Dienstleistung für f remde Parteien usw. bahn eigene Zwecke Dauer der Leistung in Dienst- Verschib en Dampfhalten Std. Min. Std. Min. Std. Min. Stations- Heizhaus-, etc. Reserve- Lokomotive Zug- esinfektion, Kesselhauswaschen, Vorwärmen der Zisternenwagen 1 Std. effektiv = 1 Std. Verschub Fahrten der Wagenzüge vor Antritt der Fahrt Heizung des Wagenzuges während der Fahrt durch eingereihte dienstbereite Lokomotive assessophien durch Lokomotiven (Pulso- meterin) Zusammen . . . 1 Std. effektiv = 1/2 Std. Verschub Fernhaltsinnerall in Umkehrstationen heizung des Dienstwagens während der Fahrt durch eingereihte dienstbereite Lokomotive reitschaft in Stationen und Heizhäusern 1 Std. effektiv = 1 Std. Dampfhalten Bestätigt durch: W. u. Z. Form. Nr. 33, Dunn-Konzept (Auflage 1918). ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАМОРСЬКИХ. При цьому маю за ману написати до Вашого відо- ма тиждень "Россия", зарвінського видання, орган присвячений визволюющимся народам. п.ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОСИ ОТАМН прохесе вас звернути увагу на цей орган, подаючи до друку з цьому відповідну інформацію, бажано як непрем. КЕРУМИН СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 46. Відповідь ДО ПАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В РУМУНІЇ ПРО ЕСОРА К. МАЦІЄВИЧА. Маю за шану повідомити Вас, Пане Посол, що п. Голова Директорії Головцій Отаман в відповідь на лист від 31 Липня за Ч.1647 звелів Командиру 4-ої Київської Дивізії дати доручення Місії на право одержання нем грошей за проданий цукор, яке, по розпорядженню п. Головного Стамана , надсилає Вам для виконання. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Г. Орбіцький В.М. 4605 нужно внести в договор № 178/92-10 в связи с изменением фамилии и паспортных данных. Орловский Олег Иванович, 470, 423-41-6 / 1004-95 Голова звінаної Вищестатної Місії Української Народної Республіки в Зустрічі Липня 1920 р. м. Тулчин ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р. ДОКЛАД. 17-го Червня с.р. представниками 4-ої Київської Дивізії Полковником Смугловим і Сотником Чайдушком бу- ло продано Черновецькому купцю-п. Тульчинському 1569 лудів цукру по ціні - 300 рублів /п'ятисотками/ за пуд, частина грошей, а саме 65.000.рублів, була одержана Полковником Смугловим в день переда- чи цукру. Завдяки відходу наших військ з м.Могиліва, звідки пере- возився проданий цукор до Румунії, між довіреним Дівізією-п. Мам- чуром і купцем-п. Тульчинським виникло непорозуміння п. Тульчинсь вій спочатку було відмовився платити решту грошей, мотивую це тим, що він не певний в тому, що ції гроші дойдуть по своєму призначен- ню. Я випадково про це довідався і аби не губити грошей-негайно надіслав в м.м. Атакі і Більці свого представника-Сотника Чайків- ського, за для ліквідації цієї справи, одержання грошей і доставки їх до Місії. Коли він туда прибув, то непорозуміння уже було ула- годжене і п. Мамчуром було одержано 235.800 рублів /п'ятисотками/ і на 80.000 рублів дрібними купюрами вексель, срок якому кінчаєть ся 2-го Серпня б.р., а коли Сотник Чайківський запропонував п. Мам- чуру передати йому гроші-то він від цього відмовився, мотивую це тим, що згідно контракту і довіреності він, Мамчур, повинен переда- ти гроші до Дівізії. Аби ції гроші не пропали-прошу ВАШОГО розпоряд - ження аби ряста недополучених Дівізією прошей, залишившихся на руках п.Мамчура-була негайно передана до Місії- Голова Місії К. Мацків НОТА ДЕЛЕГАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ В СПА. Мого Експедиції п.Президенту Конференції в Спа. Ваша Експедиція, Як Представник Української Народньої Республіки на Мировій Конференції в Парижі, дозвольте мені звернути увагу Найвищої Ради на українське питання, вирішення якого тісно зв'язане з цілою російською проблемою і з розрішенням того економічного кризису, який охопив Європу. Мені здається, як це дійсно дуже ясно, що російське питання в сучасний момент може бути найміцніш розглядати союзниками, як питання економічне. Права українського народу, себ то більш 30 мільйонів мешканців, які завжди римагали позерення їх невадлежності і які підтримували її безпреривною і стражною боротьбою проти зорогів їх волі, ці права ні до сих пір не знанні союзниками. Всім відомо, що всі богатства, які знаходяться в межах був російської імперії, є на Україні; і неможливо сподіватися, що ці богатства, а особливо хліб і цукор, можна буде експортувати без згоди Українського Уряду. Це ж останнє ніколи не дасть своєї необхідної згоди, поки не визначить свого Уряду і Держави, яку воно репрезентує. Нарешті, коли б наш націо- на був скинений і замінений Урядом Йону чужим, то і тоді б про- дукти нашої землі так бораті, не можна було би вивезти з України, бо їх пограбували, се ливе, навіть зі зброєю в руках цьому не допустять. Не успіхи німецьких спроб на підставі Германського миру слугать найкращим тому доказом: 500.000 німецьких солдат не могли си- лою заставити селян вивезти їх збіг. І має сміливість сподіватися, що ці ормальні докази заставлять високих членів Над- вищої Ради дизитися більш широко на відносини, які істнують поміж економічним станом Бу роки і незалежністю українського народу, доля якої не може залежати від трьох потяглів, які має впливове час совітська влада. З цієї метою, я буду дуже персонально і глибоко вл чний, наколи Ви ласкаво поставите це тяжке питання на порядок Конференції, яко Ви будете голосувати. І прошу Вашу Екселенцію ласкаво приняти засвідчення моєї високої поваги. Підпис: Грач Тишкевич, Голова делегації. ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ. Прага. 1 Серпня 1920. УРЯДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Долучаємо короткій огляд діяльності українського по- сла в Вашингтоні пана Вачинського. За мало не рік свого обуту в Америці пан Вачинський нічогісенько для справи не робив, а витратив велику суму грошей, які йсаме тепер могли б знадобитись для користного діла. Тому звертаємо Вашу увагу, що в початку червня було ще в офіційнім ро- спорядженню пана Вачинського звіш 40.000 доларів, а в при- зватнім /окрім щомісячного жалування по 2.000/-26.000 до- ларів забраних з грошей призначених на репрезентацію. Зом шістьдесят тисяч. Та як український Місії в Вашин- гоні на утримання, Канцелярію і ресове бюро до кінця ку вистарчитъ 14.000 дол., то решту -поверх сорока тис. т би пан Вачинській відлати назад, хоч би на утримання інських військових старшин, які краєсе служили рідне краеві і ще можуть послужити. Підпис: Мироcлав Сичин- ський, голова Федерації і НЗП, Секретар. Канцелярія Директора Української Народньої Республіки Відділ Вт. Справ Од. 29 липня 1920 р. 55 Громи 37. Верховна Рада Української Народньої Республіки Минулого березня мотив Мирія Крім надзвичайною швидким випуском всієї думи з Великої Держави до Нарадження Радянської Держави, А.Флекер. Міністр Закордонних Справ Української Народньої Республіки. 23 серпня 1920 року До Пана Керуючого Справами Директорії. У.Н.Р. В числі 194 "газети Громадська Думка" від 22 серпня 1920 р., поміщено відомість про нав'язан- ня переговорів Ставки Пана Головного Стамана з представниками Уряду генерала Врангеля. З огляду на те, що в Міністерстві Закордонних Ср Справ про це досі не мається ніяких відомостей , лас- каво прохаю повідомити мене чи подана вище згадана відомість відповідає дійсності й коли так , прошу ласкаво подати мені негайно близьч інформації в тій справі . Бише згадане число "Громадської Думки" при цьом му долучається . Т.в.О. Міністра Закордонних Справ Товариш Міністра Ч. 194. Львів, педіля дня 22. серпня 1920. Передплатя: Місячно . 44 м Чвертьочко . . . . . . 132 м За граничною : Місячно повідомлено число 75 м Четвертє видалення: 3 м Місячно . 6 м Чвертьочко . . . . . . 24 м (При одного виданням): 2 карнки. ГРОМАДСЬКА ДУМКА Виходить о год. 7. рано. РЕДАКЦІЯ, АДМІНІСТРАЦІЯ Й ЕКСПЕДИЦІЯ: Львів, ринок ч. 10. ПАМ'ЯТАЙТЕ НА ПРЕВОБРІЙ ФОНД „ГРОМАДЕЛЬНОЇ ДУМКИ" „Мала антантa". Полака мін. Ванеша до Білгороду підказали резьким успіхом. Мик обсма ержавами: Чехословачкою і Югославією, яке вважалося копенським. Не надійні є тільки оборонний джерело, а має хибне значення Іспанська на ширших ідальних, які готові до тих пір розуму обов'язковою херавами. По ін- юрнішнім свого дешевим мін. Венець по- ван в Білгороду до Букарешту й то в означеній міністра для закордонних справ Огеслави. В поворотній державі до Прави, мін. енші — як доволює „Морський тунт" — вступив, як і готовий до тих пір розуму обов'язковою херавами. По ін- юрнішнім свого дешевим мін. Венець по- ван в Білгороду до Букарешту й то в означеній міністра для закордонних справ Огеслави. В коладі випавши власною, як се- кція Европи помилково укладається. На цій плям індивидуальність дуже т. зв. мала антантa", до якої включено неді- льські чехословаччяни і Югослави, а до їх може прилучитися не Румунія і Ав- стрія. Цей блок, твердий би все значен- ну, а якою усі мусили би в будучинні зв'язуватись. Шляхе, що в сонці помічної діяльності Польща, лишилося й своїй незмінній лод. Особливо конвенцію між Чехо-Сло- ваччиною і Югославиєю являється в пер- шому зв'язаності той політичний мир усунення, який був позначений М. Унгарським, але не мав діяльності — це утворення якої так резно володить- ся Европа, залежить зв'язаний варі- їт і в позиції слід. Цей блок мав би стати французьким договором. Згідно з думкою мін. Ванеша Анстрия захищена на стано- ви, які не могли бути ні в чартерних, щоб усім іншим вироком требують довгого часу, до заготів своїх. Сей нас мусить бути використаний утвореного в середній Європі подо- льства. Вистра пильними зміни антанті де звернене, як вже сказано, проти адаптації, яка во всілякі правдоподіб- ності мимо усіх перепон буде змагатися до відривання земель, якими на загал досить, втілю падлинила підпростачні льпини. У відношенню до Росії Чехосло- ваччина заступає погляд своєї великої і могучої протекторки Англії, отже не хо- че вилушуватися у внутрішніх справах Росії. Під міттяною політичним оглядом д р Бенець підресне невтратливий Чехо- словаччини в колосько-російським кон- флікт. Змаганням д р Енгельса в митралі створенню нової антанті підпирає й ве- лика антантa. „Journal des Debats", обговорюючи подорож мін. Ванеша до Білгороду, пи- ше: Чехословаччина і Югославія це природні союзники, які злучені можуть не боятися нічого і багато причиняться по трансвідному миру і розвитку середньої південного Європи. Як що Бенець вдається заключити аналітичний лого вір в Букарешті, тоді буде не коронною для подібній п'ят частин Європи. Також і Австрія могла би здійсни- тися до своїх сусідів, тоді й Віден ней- шою би на цій дорозі гарантії безпечен- ства. Ми повинні підкрити всякий рух в тим напрямку. Що до Польщі, то й для неї союз з тими державами може мати дуже важливе значення, бо хоча ці дер- жави не захвачують брати участі у війні проти совітів, одначе вони рішені заго- родити дорогу їх поколюванні. Чехословаччина розпочала об'єднан- ня середньо європейських держав на цій року ськло. Чеські політики беруть собі перезодори з вторгнення і розумних, а при тим мешкає ваготичних державних чужих хобби суспільної створенню „червоного" й "білого" ужитку об'єд- нання існуючої мірними способами. Із Словаччиною залежні вони, ушто ще тоді, коли нищився чехословачка держава буди в серці політичних плямів. Закарпатську Україну приєднано до Чехословаччини також без учиття ко- синих аргументів, а свого дня Прага ставе центром середньої Європи. Зібрати дитя і жертва на головочку Групальська і приєднайте до „Громадської Думки", Львів, Ринок 10. Довкола війни і мира. Партизери в Миколаю. З Варшави домоскість що до 19. ц. не одержало польське правительство якої вістки про хід переговорів в Мик- олаєві. Як морську греба, на думку ко- ськовання, так Перші накази залишають пітимистична обсям, яким заповнено рушінця. Імовірно большевики по визначених доля мусили помітно розширити тихо поруч зв'язання сюди омомлі листи Каменева... Ситуація пред- видеться тепер в той спосіб, що одеські дельтати не можуть магать з верховної точки погляду. Всі ці розмови представлялися покояючим державні. Голське правительство вислало вдова ур'єру до Миколаєва і нині висилає дру- гого. Протягом читерта і п'ятого сто- ліття у Варшаві висток від польської делегації у Миколаю. Новітравність Гданська. Комісія для заграничних справ гданського конституційно вирішила на вус- рашному асамблеї сер Товариства слухаючи та міста Гданська, який уважався зараз законодавчих зборів вирішувала завернути ся до пана комісара з просьбою, щоби оголошено стислу невтральності дільно- го міста Гданська в польсько-російській війні і щоби повідомити про це інтер- совані держави. Американський секретар стану Кель- [Б], відповідаючи польським делегатам ви- словив тяжкий жаль, що супроти від- мови сенату ратифікувати верховний трактат. Згіднений Держава не можуть посилити Польщі з підмогою в тих розмірах, які не було подолання. В інтерна транспорти для Польщі. Пражське „Право Льду" поміщує майжеф міжнародного союзу тран- спортних робітників і організації чехо- словачких робітників в якому визначається робітники до стислої контрої над транспортними дорогами. Водова взя- ва в першу чергу мечних робітників до зверчування транспорту муніції. Антантa і Польща. (Французька преса в справі польсько-російського конфлікту). Значною добрє повідомленням газети паризьких щорокових кореспондентів, інвестиція на висо- сокий шине: „На основі голосів фран- цузької та англійської преси, а також того, що чую в урядових колах, можу спостерігати: виключна роля, щоб Англія чи Франція могла вислати кілька до Польщі. Якщо рішення залежало би від правительства, може бути, що писа- ло би до Польщі французькі та англійсь- кі дипломати, але внутрішня ситуація тих країв така, що правительства не можуть відкладатися на свого рода інтервенцію, а не з огляду на важливу битву со- ціалістів і взагалі ліній за миром і не інтервенюванням в конфлікти польсько- большевицьких. Французький сейбний дипломат з цих роками заявляв в дипломатичним світ французьким та англійським так звалило на мені всередньої держави ан- глійця. Французький робітник дав вас що Аль- же, та може не багато. Англія могла би більше, якщо захопила би, хоча не вважаючи чи „Альжир Газет" повідомляла би на високу, хоч би малос сильності війська до Польщі, а італія має прешень також своїх соціалістів, а крим свого Югосла- вія і т. д. Це відповідає дійсному станови рі- чей. Додаваю що до свого загальних пе- ревагом воєнно, зневаження до якої оружжя інтервенція в межах визначеної миру. Про цей всхідний стан Європи трема Стату- тамами, коли весною свого року тра- плялася нагода заключити мир в болі- шевицькому Слуговську ней стан змінився. Маси є безсилні й апатичні, і хоч кри- мі одиниці добрє розумують, що там в Польщі розгоряється людь варовської го- нильниці, хоча вирішуватися в північному ходу проти большевиків, то прешень треба би надійських сил, випадків на телеграфних, щоби зрідити маси з стану безвдалості. Кореспондент наводить кілька ха- рактеристичних голосів на тему поло- Рт. 17/20. В іменні Польської Окружної варени Суд у Львові сок Циркулярцію при тим Суд, 1893 з дати 15 серпня 1920., в актнувані під нарисовано- юм не було як до слів „сумнівного" сього водно- ману, але уступив "а) судовий розсуд", до сат. 6 ст. 3, Локомотиви і Махини громадських засобів вирішувався як до слів „сумнівного" с Побудження Ангелього. (Конець.) VII. I Мати пожадливі руки на рамена ангелового, звившися у його очі і мо- вля твердим голосом: «Інші винсмо ашу терпіння до дна!» I, беручи Його за ліву руку, повела до столиків палаючої країни. Переванну- ли мовлят мотивами холи і симинки на акційних охраних дімочного города. Тут озходилися два широкі шльяхи: один а захід, а другий на північ. Наряд залувається земля від ходу ти- сняжень-мешканців і ланок. Всі воно, рибати горем і терпиннями, були наші аї І боєн. Каміння калічило їх ноги о крове; а як вони «ерейшли, то до- зга сягнули. Іх суроводили уборони люде в нюю пісенно на устах. А у кожного з них у руці була хотяна нагайка. Між гвинами буда одна жінка — ти, що до груди пригортала своє сон з ангелатко-дитинку. А коли не звудхала охоро Йти як уту, присекчив до неї, одни і дротя- но нагайкою ударив її два рази по щі. I на обличчю у неї показалася кров, капли упали на усміхнені уста сонної ттишки. Ангелатко звідзала теплі каплі кро своєї матері... А Ангелай, видячи це, сказав: «Ма- моя! З неї дитини пиросте герой у- анського народу, що виведе Його з важкою неволі». VIII. На розорюючи ділянки покід: од- мі Ішли на захід, а другі на північ. А Ішлод багато, багато тисяч мучеників. — Ангелай, дивлячись на них, ви- тав: «Мати, чому йони так ідуть куда?» А Вона, відповідаючи, сказала: «Це синів і вохок України женьют мої в не- волю; в тюрмах і казамати, щоби там тисяки І поглинуло комарих. Хочу ці, наповнені живим трупом, всі вони у тво- їй вітчині, водний і ноїв!» I Ангелай, схилившись на рама Ма- тері, просив її крізь слозами: «Мати, ве- ди мене у ті місця, некай я все побачу. Ось я сам поглинув комарих. Хочу ці, знати всі завтра і жорстокості мох, щоб описла грязті їх сердя так, як гри- зе подумка горюче дерево в рожа залізо». I реха Мати: «Таких місць катуван- ня є плавнішть!» А обнявши Його, повела на північ... IX. І непомітно увійшли у одни форт, де мучились інтерновані і полоненці сини України. У відмовлені, великий келлі де- жали під стінами 120 людей. Пільожем у них були голі долики, а накривалися — їх подерта одягна. Під стелею бли- мало слабо, мляве світло. Всі ці люди були хорі, бо тиша горячка пожрала їх. X. I Миколаєвські де перебували інтерно- вані і полоненці України: Домбс, Вадкович, Лан- дук, Пикульки, Івань, Перемишль, Тарпін, Мо- дяло, Довбаш Бересте, Валя, Статковська. XI. I непомітно увійшли у одни форт, де мучились інтерновані і полоненці сини України. У відмовлені, великий келлі де- жали під стінами 120 людей. Пільожем у них були голі долики, а накривалися — їх подерта одягна. Під стелею бли- мало слабо, мляве світло. Всі ці люди були хорі, бо тиша горячка пожрала їх. X. До них долітали фрашні войки, пада і крики. Це були казамати Ходина. І вони увійшли на тюремне по- дьря. В однім куті терплячися уборонс Огляд преси. Темр'з 11, ц. м. поле вра- жня свого нового кореспондента в Вар- шаві, який старається вдарити чоло- траст поміж слів линим, веселим життям столиці а загрозуючою країна небезпе- кою, можні елантними односторонніми старшини в часто босими жовнярами. На- сувалася спочатку з 1914 р. з початку війни у Франції. Ну маніт'е в статті дна 10, ц. м. пише: Червона армія і диплома- ти однаково негативно туди польський імперіалізм дізнав имперіалізм Франції І Англії удару. Здається вже Мильран і Людвік Дюхрдх, перший вірний політич- Катанасо з другої політики Сесля самі субрали момент! місце для незважаючи- го пораження. Упадок Варшави, що с питанням годин цілого тобто мир в Мик- ську. Народні писари обіцяли пошану- вати незважаючи Польщі в історіга- фічних межах, але не побоявалися укр- жати при власти федальную касту рим- ського духовенства, що гнобить польські маси. Ширити цьор народних часопис "Громадська Думка". 8 ПОЛЬСЬКИХ СПРАВ. Рішення польської ради державної оборони На зважанню 13, ц. м. по диксусі над політичною і мілітарною ситуацією пологоджено рад справ, при чому вирі- шено розгорнути всі можливі засоби до нення закону про особисті воєнні чис- нитьби, закон про зимну платності по- датків від воєнних амсиків в короласть, ті пра зазвичай судового поступання для цивільних осіб, що сповнають вій- особники і війти доходили, роздираючи серце крики, ридання і дикий сміх. Ангелай мабинався: Там на землі декудо ходились девять обнажених лю- дей. На цим і могла у кожного лежачо- го сиділо по одному вирозу і ші всіли нагайками обнажені тіла мучеників. Мучень по перших ударах страшно скривалися, бо чули близь і влаєсі кров під собою. А проводяр нелюдів питав битих: «Чи ще будете невдоволені? Говори, худобо!» А коли вони мовчали, казав їх даль- ше сини, шоби говорили. Та вони лежали без памяти: не чу- ли ні питання, ні болю... По ударах заманяно їх водою, всі привести до життя. А тимчасом припроваджувано ної жертви на місце екзекуції. I так пробіто трійшить трьох лю- дей... А коли катування скичилось, двай- цять сим мученика вмерло. Ангелай німо глядя на Матр і увін- дя на П чолі третьої кроваву плямку А Вона дрожала, як ожидовий лист. I мовила беручи Ангелього за руку: «Ходи, сину, ще покажу тобі, Домбе». І вийшли. XI. Наближаючись до деревляних, дов- гих хат, а там парис спокій, наче на кладбищі. Увійшли у хати, а там на долішн сидяло і лежало сотки людей. Линя у них були бліді, очі глибоко запали, а ноги і руки висохлі наче тики. І коли так переходили, спинились Ч. 194 ГРОМАДСЬКА ДУМКА дження Р. О. П., дотично зміни організації і завдань дорожньої поліції. На основі того розпорядження поліція може бути вжита для військових цілей і в те- му випадку обов'язана крім до стислого виконування приказів військової влади. Новий губернатор Варшави. Від 21, ч. м. обин станція вар- шавського губернатора Міненець. В справі польско-німецьких граничних Останнє заслання міжколійної і граничної комісії в справі польсько-ні- мечських границь відбулося без участі польських властей. На тому засланні ну були присутні тільки представники цієї межних властей. Польських властей не повідомлено про це заслання. Зміни в команді польської добровольчої кін- ноти. Варшавський „Народ“ доповість, що генеральний інспектор польської доброго- волчої армії усууну так званого майора Рашиборского з команди „кінноти польського ланцарства“. Командантам то- го відліку іменовано сотника Січинь- ского. Новий світогляд у вихованню. 1. Погада на виховання. Дати вичерпуючу, всіх відволювану відомості на питання, що є цілком дос- відна, є річно дуже тяжко. Властиво воно є гарантами фундаментувати з мого добробу заміру... Кожен час, кожен на- ряд, та навіть і поданні груди мають свою спеціальну свідомість, яка їм про- свічує у виховуючих завданнях. Беручи роз постачано, то влучним слівам цього мінлися, а тим самим змінило і складає виховання. Хоч що правда, є в кожді педагогічній системи певні основні чесно- ти, які його ніколи не покидають, но дібко, як ніколи не покладає тільки ціл- ких та. І тому, що вони поглядали і за- гально-людські, мають начальне місце в кождій педагог. системі*). Як скажено, від поводив на се питання з еларній від своє- го, а живого становища хто на сю спра- ву дивиться, або чи має на приміті ціль етичну, подиктовану ще нераз спеціаль- ним кутом обсерваційним, чи соціальну, чи історичну. По влучних слоях згада- ного автора, виховання повинно властиво досягати і провадити до шораз вишого розвою сі власті душі, котрі є виділом еволюції, і котрі повстали до- рогого мого-вського добру. А на ре- ху тих способностей чоловіка повинні зміни 3 найзагальніші ідеали: любов правди, любов краси і любов загального го добра, яко найвеличнішого обяву *) Теоретик франц. педагогів А. Фонбле в своїх елементах соціологічної моралі наводить се тає стан несмачним, якщо ж бишня перша дитина ближнього, позашована родична, привязка, готовність помочі і любов правди. біля двох людей кістках, що шепотом говорили до себе. Один з них дер свої лапи на кус- ивки, вказав ти кусинки в уста і жа- хав: не була його похища. А другий питав: „Що робитимемо як всім свою одежду?“ А той, жважаючи, відказав: „Гриз- тиму своє тіло.“ Ангелів, плачучи, питав: «О Мати! Чому вени це роблять?» І Вона відповіла: „Бо їх люди засуджено на головолу смерть. Лише раз на день дістають одробину страш, щоб та продовжувалася їх терпіння, ваки помрути.“ А коли Ангелів спитав: „Хто вони?“ Вона відказала: „Це найсвідоміші сини України!“. І Ангелів, щлуоччи руки Матері, мо- вив в болізмі: „Я все до дня пізнав терпіння братнього народу; і розумую, який страшний, крозваний пар справляє мій обов'язковий той.“ А Мати, дивлячись у очі синові, мовила спокійно голосом: „Все, на що глядли твої очі, учніми мої сини! А так роблячи, не обновляться вони, бо я — іх мати — й їх крозвену!“ І в словах тих буда велика гроза. ХІІ. Мовчка дівчин, спинялись у стін гори, яка двигала на собі велий замок. Це був Вавель. На дворі дільно. Ген-ген на сході багряна край неба. Зорі калучи в без- Львівські судовими до О. А. О. Президент депляційного сулу у Льво- ві Черевинський видав 19, ч. м. обіжник в якому, супроти того що „ніяк фронту посунулася в безпосередньу близькість Львова.“ Визнається усь гусловиків Поля- ків до участі в обороні міста перед большевиками. Довбуру-Мунціні подався в відставку. По доместичному в Барашин відомий вищеколоський генерал Мунцін, що мав станути на чолі т. зв. армії ладу і по- рядку" в Познанщині, подався до хи- місії. Реєстрація мушин у Варшаві. Варшавський воєнний губернатор ген. Латник закрив реєстрацію мушин від 17, до 50, року життя. Просимо негайно вирі- зувати передплату за серпень, щоб не було перерви в висланні. аліструїстичного почування. Се задовжива- лось би приблизно, а порадаючи кенін- берзького філософа, у якого виховання на повинно змагати, який дата власне со- вершенство і чуже щастя. Збираючи до купи різні погляди про ціль виховання, скажемо, що вихо- вання, повинно змагати до сотворення гармонії якох істот майно природи: его- ному й душевному розвитку а переку- гого сього другого. — (себто етики і пси- хології), в чим перши з них тую ціль, а друга дорогу і небезпечненства. В дійсності і етика не все є остан- ньою цілю виховання, тут мають своє важко слово також всім різкі культурні звичаї яких життєвий котяж. Тепер оди- че переживає погляд, що найважливішою силою в педагогії є етика і вона пере- важно держить товариство і жаден сис- тем не може долго (існувати до ось ставиться борово або фундаменту, коли він чайності. Що часто — а майже завжди ставляється педагогікою в певну валектичність — чи тем і відношення до політики тоди як життєво, набуває вона в очах світа черг важкої, величної, відповідаль- ної науки. І всі великі державні будинки і товари релігій філософии, якельчі поети і взяли їх майбутню назву і шукую позив- чували цій нації важку частину своєю діяльності. Вино животне в інтересніе від най- давніших часів є питання про се, як є межним блакити. На подухи билили сонцем верхні гір, закутані в ніжні серпаники імлі. На заходіна небосклону безваривно- неопрушумо тяжкі, оловянні хвилі, а в підній котри — вероважний денти на Венета. І була хвиля, наче ціла все- лена очкувала чогось в тривол... Вона піднялася рухом в гору і кли- кала грайливим протупротою голосом, а сходи ті душали наче гомин грому: „Великі і тверді терпіння завдав мій народ — народовий братньому! Щоб ці прозивання змогли в життєвому народу. Я, Мати, мушу знову покутувати в таких оковах на тлі і душі шля стоятить. Моїм стражданням змиштуємо кров а рух моїх народних синів. А до часу Се- лони, рік, сини мої! Ідуть в глибинні крізь зрістенним патіом на чолі, з потягом новочасних Неронів і Гелогтабад. І підземельях Вавеля тліни остан- ки Великих і Августа гробовим голосом рекли: „Нехай так буде!“ А звертаючись до Ангелівого мо- вила: „Сину, неси мій проклят по цім молі краю, уявді у серце кожного, бо всі сини мої і доли винні невинно про- литої крови братнього народу. Гризи їх серця без упину днем і ніччю як до семого покоління, аби всі вони пізнанли, що чинили важку кривду!“ І на підземелях Вавеля тліни остан- ки володарів душа знова редки моталь- ним голосом: „Нехай так буде! Амин'!" А криз рожеві хмари продирались перші проміння сходячого сонця. переповнені відносини суспільності до доростачої одмични, а вновь в других сторонах, одиниці до життєвих дір, себ- то питання, як відноситься виховання соціально до виховання індивідуального: чи інтерес особи і його воля, чи добро загальне? Історично оба сі напрями часто мі- нялися, хоч в їх протистоянства не все здавали собі сучасні справу. Часто старші релігійні системи напр. (филантропізм) оба сі напрями годити у уприкласним одному або другої сторони (філантропізм був за первазого індивідуалізму), голини Руссо, Гербера і інші, а сьважають Пестальція, який, що права, міряв про широкий розвиток індивідуалізму, то одначе, кладу- чи під свої теорії етичний фундамент, він самим назвав своїй педагогіці таки обличає характер соціальний. Перший, що являв відмінне, ясно скрітальнюване соціальне становище був філософ Платон; у нього держава є чисто нормуючою виховання ін- станцією, однаково розумів для детсько- ви і одиниці — каже він — топитися в державний ідеї. В появіших часах у педа- гогічних теоріях погляди чинарз частіше по- лагаються, очевидно з певними різни- цями поглядів, яко власнім індивідуалі- єму. В найновіших часі пропагує соці- алізацію виховання в інтересах соціальної організації ставний німецький теоретик в тій області П. Наторп. Се невеличке, що робить виховуюче- го напряму має свою глибоку радню в проблемі — чи однолік в розчиненням індивідуальних здібностей: чи у зено- сібляються соці Відомості про випуск пісень з драматичних функцій Середній телеграфний агент. Займалися надзвичайною генеральною штабу за 20 серпня. Варіанта. Наша контраґція на Помор'ї довела до власниками Броди- мі і Поволочна, а в Боротьбах було зважено майже 400 уда- тих. Прикладених за слабкості в болі розстріляно. В районі Німця в числі 8, розстріляно. В районі Глодка зважено неприємність на периферії міста, наша вхідна до погони за непрителем оскла лінію Струженко-Тисопол. Серчун полонених і 10 майорських кур'єрів разом з мушкетами, а також відмовилися до польської держави. Цей був перший у світі, який не належить назвати. Коли об'єднання захисних однаковою та місцевою військовою владою на Польщі. В цьому ж році держава зважила 24, ще Кралови завершилися в Катовицях. Але з-за того, що телеграфні стан облоги в К тонних. Мимо свого прийшло до нових заворушень. По тій досвідченим Німця напали на польський військовий архітектурний готель "Дешес Хаус", підпалили готель. Персонал комісаріату зробив уважно до оружя. То- му що французьке військо навколо, а ми стаємо на захист. Польський комітет видав відразу до польського в цей випадок до організації самобою рони, бо не може рахувати на поміч аль- янтських військ. Середній фронт. Поблажа об'єднана війська середнього фронту роз- мивався звичайно. Дня 19, м. п. до Берестя. Скільки крипести вже обса- джено. В Д-рочинні взято до неволі штаб 17, непрителемської дивізії та частину 1 підводи 8 і 27 кавалерії. Всі ко- манди з найбільшим признанням підчар- кують високо горожанське і патріотичне поведення цивільного населення на свя- жо особливою теренах. Польського селене приходять під партії французьких, бо російські успішно коли стрімуються з опо- ром. Число полонених власних турок останнього дня привело до 18000. В районі Грубешова наші владики заджужуть напрів виступаючого активно проти них. Підземний фронт: На пла- ні цьому вітчизнянки непрителемської національної боротьби виявив змагання до о- панування Бельга. Під Львовом війська, які боронять місто, внова завдали при- ходи український хат повинен входила світло народний часопис Видавець: Д-р Реман Перфильєвий. Починаючи з Бердичева про за- порушених в Катовицях у ночі з 17, на 18. ц. м. прийшло до обстрільної стрільби, пущує французькі страйки в маши- нерних крила. По німецьким боїм було 20 убитих, між цими майор Зекратафтеру з Катовиць фон Клягет. Названня господарських знань він Німеч- чинною і Росією. Начальник російської комунікації Леменова, що перебував в Бердичеві, як полагає радо в Пуене — зазвичай пред- ставники преси, що задумують аналогічні договори в справі доставки львовської мішаних течій на заправку. Родя потребує 5000 дукомота. Пояснюється як наділо, що договір в сприятливості доставки львовсь- ких багато центральних умовою та роз- миття низько-російських господарсь- ких зносів. З Лінії Народної. Альма-десерта, що генеральним актом на польському телеграфному уро- ванням і П. Миколаєвичем, Ма- ковецькою і В. Крістини, а прозавчаним вижаче держати за міжнародну конференцію Берлінського, деякі вбивається 24, ще Шляхдирська агенція доповість: Сонома разу поважаємо офіціально, що навал Ліна Народна — о багато польського виборчого селянства. Іршень повне заслання Лілі Народнів на день 1 листопада до Женеви. ВИСУНІТЬСЯ В ЧЕЛЕНІ ХІХ-го „УКРАЇНСЬКОГО ФОНДУ БОЄНИХ ТА ВДОВИЦЬ СПРИТ І“ Польські вулиці, думи, домовленості та п. ін. Завдяки нашим кількій армії Буденнового. В знаменитий кавалерійський шаржування Крупним вадилом поля. Різка зарубана клінка неприятельських швадронів, а під (лукодовчаним зручним кінцем мавером зуміли охочими бити цей вадил Буден- нового душевного його розкіш. На пів- ленній крилі спокій. Боротьба ведеться за переправу під Миколаєвом на Дністрі Нак Кем, п. д. Ген., ще. Комунальну торунського обозу. Торунь. В звязку з успішними по- ложеннями на договому фронти сферичного акція на Польщі починає скоротити тем- пом. Дня 18, ц. м. поп., по завждиї бо- ротьбі з болшевиками вадилом торун- ської загону обсадили Глодко Підгорські. В ночі того дня на назви вади- ли, скоріленні великолюбними видилами заважає Бродниця. Наша акція розвивається на Летичево. Польська батарея безвідмовно знищила телеграфські табори болш- мі в кузе добрим успіхом. Врадаємо ходу завиття Вдесу. Львов. Як доносить „Тайме“ з Перерода, ген. Врангель старатися переправити своє ліве крило на лівий берег Дніпра і місця на Україну та захопивши її Олександрію, виконав 30 (10) селен. Такожо з доносу ковки прийш- шли йому з посільно. Врангель вдалось певнити залявання і порушування між ку- баськими колонами та головними привідом Боротьба на Гар Шеленку. Наук. У своїй події на Гор Шеленку, ген. "Уліс" доносить, що польська акція на Гор, Шельську розви- ласться дальше. Поляки обсадили вдру- ганачну областю Гор Шеленку, мі- нувши Полониче і Микешевих їх око- раційними осередками В силь 2000 людьми посунулись Поляки на Катовиці і звя- зани вже цілий ряд мисцевостей біля Ка- товиць. Нині жезлі винні в нічні поважані обороти з польськими видилами на пів- ниця вд Богуну (7) По німецький стороні 12 убитих і багато ранених. Наслідком це розвитку Польща місце влади збереглися ру" уступили. Невтрапляється Бельгії. Брукселя. Рада міністрів посте- новила, що від хвилин наважання нерего- ворів в Мінську Бельгія буде невтраль- ною і вольсько-російським конфлікт. З друкарні Видавничої Спілки „Льво“. В ДОРОГИ ЗІПТЯ... Все ща а-туальна... Хочеться мені сьогодня поговори- ти про одну категорію людей, та мало деякі скрупки. Мій Боже! Чоловік за- лежний на ліво і на право. Маю дитя і крепкий. Всі вони є або слугує у вас і професорських прих. А професо- ри — нарід з виробленого пам'яття; не скоро забувати се, що... не треба па- матати. Тому я безпека Семіната цілітися на азоту. Можуть людини життя виробляти та то й зовсім зломити. А так майнят мене деякі типи з по- середниками. Як би я міг, різьбив би їх малювання, фотографував, срів на фільм, ловив у фонографа, я би їх увикончи- вав, популяризував, а би їх живець ви- писав. Сюди й безпека Семіната цілітися на руці. Можна би зробити в музей окремий видил; очевидно треба би сор- тувати по рангам і пітам слухуєм. При якоді можна би вивісити навус сентен- цію до розі. Іншет дзванці Professoren Vaterland! Du bist verloren! На фронті групи треса би при- містити болдий одного професора уні- верситету, одного інспектора середніх шкіл і болдий двох директорів, напр. з Польова і з Коломиї. А описав галеря тим. Повинолі наступається мені поріз- нання: Як то було в останньому році у сусідніх, а яку ми? Коли суспільна зголодосився до існу- тую учених, що слухає при йвську, йому редуковано матеріалу, йому роблено пілі- ти; з вим походження як з горовини- ном, а майбутнього цінностю своєї суспільності. Наші суддя вмочуть в такий поло- ження: піднятися понад усю школяни- му мертях припису пустих формулок і традицій сю вученських репет. Наші су- сіди вмочуть в таку хвилю збудоїться на батьківське серце і горожанський родум, а певно, що наукя на слому не терпіла. А у нас? Аж соромно. Був слухай, що директор учеником українського ін- вайдовим, який перед його розмовою просив о роботу матеріалу, відповів глибиною тонких Vl. раніш: Я тебе не посилав до українського війська! Був слухай що директор ізас пу- стої формальності вищовав кандидата від існути перед подвійним предме- том, який міг мав завжди. І хоч вища власть не авторизувала зазначення ди- сторатора, учениками таки не дали поки- чити існиту. Був слухай що директор (сам син чесного дика) на Південному відмірив: Наше слово — не треба роботи бути паном! Ні, наша Південь! Наш троб ті спільки ди- ля притулку. Якщо ми також батька ворога, то навмисні не посилати, щоб країна — і національність зважена до свого державного підприємства. Якщо ми також батька ворога, то навмисні не посилати, щоб країна — і національність зважена до свого державного підприємства. Якщо ми також батька ворога, то навмисні не посилати, щоб к Міністр Закордонних Справ Української Народної Республіки. Ministre des Affaires Etrangères de la République Populaire Ukrainienne. "30" серпня 1920. ч. 261/1884. м. Тарнів. ПАНОВІ. ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ і ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Ставка. Міністерство Закордонних Справ має честь висло- вити Вам, Пане Головний Отамане, щиру подяку відносно видачі розпорядження Похідній Канцелярії Військового Міністерства що до надсилання Міністерству періодичних звітів про стратегичне і політичне становище. Згадане розпорядження набирає для Міністерства Закордонних Справ тим більшої ваги, що закордон - як це мав я нагоду переконатись підчас мого побуту в Варшаві і Відні - рішуче не орієнтується в українських справах, не має ніяких вісток про хід подій на Україно-большовиць- кому фронті, а наші дипломатичні представники не є всім без автентичних урядових звідомлень від Центрального Уряду спростовувати і реагувати через свої пресові бю- ра ці всі невірні вістки, які появляються в закордонній пресі про українську справу взагалі і стратегичне ста- новище з окрема. За виконанням Вашого, Пане Головний Отамане, рос- порядження,Міністерство Закордонних Справ буде пильно слідкувати і про всі неправильності своєчасно повідо- мляти. Міністр Закордонних Справ: І. Клобук в.о. Начальник Канцелярії Міністра: А. Давидович У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департ. Чужоземн. Зносин. " 7 " вересня 1920 р. ч...52,9/2002 м. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. (Ставка) Українській дипломатичній Місії в Льондоні негайно потрібні для акту великої політичної ваги вступлення У.Н.Р. до Ліги Наций всі документи нашого Уряду, якими заціксоване становище У.Н.Р.,як суверенної держави. Міністерство Закордонних Справ, не маючи в своєму розпорядженні власного архіву, має честь звернутись до Вас, Вельмішановний Пане, з проханням дати розпорядження, щоб Йому були негайно надіслані документи вищезазначеного характеру, які маються в Вашому розпорядженні, а в першій мірі акти визнання України фінляндцем, Естонією, відомості про склад Трудового Конгресу і резолюції того Конгресу, в яких висловлено на воля Українського народу до суверенності. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови глибокого поважання. Т.в.о. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоземних Зносин. "3і" серпня 1920 р. ч. 504/1970 м. Торнів Госпі Волинської церкви велено вести при додатковій збор-положеній; М.К. Замку, ур. тавка! Вищаря перу Вулур. Мтн Закордонних Справ ДИРЕКТОРІЇ штек Котанів з вказаними і актами в Київському Пієрин вони перебували в Кишиневі. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам, Вельмийшановний Пане, в перекладі копію вербальної ноти Румунського М-ва Закордонних Справ № 3918 від 3/VIII-с.р.в справі виплати торгів м. Кишиневу за лікування українських козаків-для ласкавого докладу п. Головному Отаманові. Про вирішення в тій справі Міністерство Закор. Справ має честь прохати Вас повідомити М-во Справ Військових УНР, а копію того повідомлення надіслати Міністерству Закордонних Справ. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту МІНІСТЕРСТВО СПРАВ ЗАГРАНИЧНИХ. № 16918. Копія. Букарешт, 3/VIII-1920. ВЕРВАЛЬНА НОТА. Департамент Внутрішніх Справ повідомив Міністерство Закордонних Справ, що під час відступу армії Генерала ПЕТЛЮРИ з Галичини в 1919 році багато козаків цієї армії мусили бути інтерновані в шпиталі м. Кишинева із-за заразних хвороб, якими вони хворіли. Названий Департамент додає, що при вирівнанні рахунків між Генералом Петлюрою і м. Кишиневом за витрати в часі хвороби цих козаків, Генерал Петлюра зістав винен Кишиневу 172.671 лей і 46 бані. Королівське Міністерство Закордонних Справ має за честь звернутись до Української Місії прохачи їй допомоги, аби ця сума була повернена м. Кишиневу. /печатка/ Міністерство Закордонних Справ Румунії. До Української Дипломатичної Місії в Букарешті. З оригіналом згідно П. Панчук З лака Пана Керуючого Справами Ли- ректорії, Кицелярія Директорії має за честі почати до Взятого відома витяг зі звіту Контр Розвідочного Відділу Штабу Дієвої Армії за 4 вересня 1920 р. такого змісту: "Румунія.- Підтверджуються відомості про те, що Румуни ведуть переговори з бойовиками в Київі. По- слані раніш в Харків на конференцію троє ро- бочих, недавно дістали таємні інструкції зі свого уряду. Комісар бойовиків Чиче- рци по відомостях з Букаренту запропонував о ційно Румунському уряду призначити місто і срок переговорів. начальник Кицелярії Криговатий Начальник Відділу Загальних Справ Морозов. По докладі молому справи виплати боргів м. Киїнєву за лікування українських козаків, Пан РОЛОВИЙ СТАНАВ на зіткненні Батому з 31 серпня 1920 року під ч. 301/1900, який було зняте це питання, поклав резолюція: "проти визначеної треба заплатити при подержанні ор- мільностей; виплати через Румунське Міністерство Закордонних Справ список козаків з вказівками до яких частин вони належали і скільки часу на лікуванні перебували в Киїнєвських ділянцях. 6/IX 1920 р. Петлюра" Повідомляючи зо про це, ласкаво просу, /по виконанні резолюції/, нагі- сіти мені окла ні відповісти з цієї справи для скорого переведення звітати винагороду боргі Офіційна підпис: Коручий Справами Директорії Степанов : Начальник Кинцелярії М.М.Костюк Із уваженням - майбутнє Над Могилянською До Пана Головного Станина Військовий Командир в Запоріжжі Маючи звід пропису 10/КУЗР, Важливення на мене був 28гр. зр., дано мієм 8 вересня мінських вроди, 24тм. Питання про знову встановлення ко- тераторів дослідженого і до мене, але ніхто певних фактів не по- давав. Коли я прибувши в Мен- зі закордон, став пробірним ці бутки, то теж не знайшов таких фактів. В питанні про «С- перату» дивність кляєнів Фурглії Оцукка і теж не погоджую місцевих фактів. Що мене належало Магдена то він у Пермській було змальоване біг Оцукка, а біг Негінською лан- ско-запорозькою Сонга і дивно, що мені казали в Пермській, незважаючи на це не зроблене. Про Андрулка в Пермці я не мав місцевих фактів, але не думав, щоб він був певний 6 роками (з непереконання). Зараз в Парижі перебував Келл. Рєдквичко, який розум з 13-х міс. моментикам, нікнувся Ерпальдо як ерпкачерської нації. Віденське даро "Оуухе" лінкі- зоване, там снідровін ткіб роз- мушено і в Відні звичайно мінськи Мелеган, Танийонь 4, Си- Дореккм' і Наконерам'. Мелеган зболтався, а репта поводила як дочина Коєжембю. Кто маркарамс бігноменкул намих Кеондженеріс до Ур- мей то я не сказав би, що це бігноменки кінком безгодин- не, бо Коондженері - море, а мо- же через в'язання бігноєно зре- меї не забвім даре молодості. Але і тут мовленя заки - тупим шине незадрий дріб нці ментоема коондженеріс а білмічес і в кін бігноменкмі все собе якщія. Ка втимки? Жалю мени не Паржне візь не дедить і в не мо зтом привірким прошл- вих рикунків у Парижні. Про свою зізнаність за кур- доном, власне - про злодіїв цієї зізнаності. В зразок вважаю епопейними твої письма Вам з причин, про які Вам подаю до вказки п. міністра Ніколенка. Взагалі ж, праця моєї по- ки що не дає мені ніякої належності, бо понад усе як раз в період різкої зміни опр- емацій. Ке зважаючи на це, я був вимаганих активних законів і справу поставив на гуман серйозний. Про чи закони я повідомив п. Міністра Ніколенка при побаченні з ним у Віцні. Незабаром буде, емейдивсь- та іншого військового, про яку в нас перший статистику Прошу принаймні мої "ци- рі забірених всесвітньої посилки. К. Дем'яненко Тернопіль, 28/ХІІ 1920. Керівник СЕКРЕТАРІАТУ ДИРЕКТОРА Української Народньої Республіки Відділ Вересня 1920 р. ч. 59/8 м. Ставка 62. Високоповажаний Андрію Ізаченковичу. Ми відповіли за переказ ц.р. під ч. 524/1995 з огорожа від Міністерства Закордонних Справ, що Гончару Мануйловичу Ор. мешкові хати штата Секре- таря Іванцарської місії Старосинь всього Волинській місії після і бюджетні збори уряду, що в боротьбу містри А. ІЗ. Окришар Старосиньський дозво- кових мів воді вжити вираз: „зда грунтовим Петлюри“, а висту- нас проти Петлюри". В адміністративному соді, як мали Секретар Слій та що в орієнтації мисливських зносити так і посуватися до містера Дерев'янки. Не свідчити проти мене неповажне відношення його до Пана Клобука і фекторії, яко црінки недоручливим для серця моєї особи написано. Така особа оголошується звідси сприйняти з мною про ставлення петлювань до Попова Дерев'янки, втім інші сатани свідчить зважу і держим Дерев'яни, а тим витка питання їх маємо во на користь працювання в пам'яті закупки лови передачі міністрів і особливо бути шкоди, коли українська справа перетворився з собою Пана Клобука Директорії. Оголошено Секретаря Степанових Кирила, що на сього погоду, як та, виходять теж і до своєї особи звід ставлення свійських. Побігом діючи уроче, маємо всім тримати 13-го ботинка відповідних заходів на такі мови не призводитися іншими. На листах Дерев'янки аннулювати санкції за кордонним передставником до позичальника, який його з ним швидко повідомив. Проти вчинення закупки на місці моєї дрібної константи Пігн. Мироновець У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "7" вересня 1940 ч.524/1995 м. ТАРНІВ. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УНР. / СТАВКА / . Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмиша- новий Пане, для ласкавого докладу Панові ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ, копію докладу п.Секре- таря Швайцарської Місії д-ра Старосольського адресованого до п. Голови тої-ж Місії п. Ва- силька. Директор Департаменту Чужеземних зносин Начальник Дипломатичного Відділу Копія з Копії Берлін,10-го серпня 1920 р. Високоповажаний Пане После, Докладаю слідуюче: Консулярські справи збільшились. Що-дня виставляються паси та всякі свідоцтва і посвідки. Місія завдяки її поважним виступам та солідній роботі придбала довірря до себе з боку швейцарської влади, що між іншим виявляється в поважанню до листування та в запитаннях про згоду Місії що до розпорядженъ швейцарської влади, стосуючись українських громадян. Місія де факто веде свою діяльність як легальне представництво чужоземної дружньої держави. Я прикладаю при цьому коротенький доклад про Консулярну діяльність Місії на випадок, як би пан Посол найшли можливим коротеньким шляхом подати цей доклад пану Міністрові. Такий самий доклад перед двома тижнями був надісланий вже до Міністерства. В минулий місяць перебував тут довгий час полковник Данильчук, який мусів їхати до Парижу з дорученнями Петлюри, але не міг одержати візи,не взажаючи на всі заходи гр. Тишкевича. Знову був у мене Бандрівський: Тариство Степанківський-Севрюк в Лозанні виступає дуже гостро против Петлюри і тримається німецької орієнтації. Вони хотять зробити замах на наші гроші, що лежать під забороною в Берліні. Але поки що нимці затримують візу для Степанківського. Додаю до цього дня, один другого взаємно анулюючих,розпорядження двох частин Директорії, які були надіслані до Місії, можливо вони будуть потрібні пану Послові. З відмінним поважанням Секретарь Доктор Старосольський. За згідність копії з копією Начальник Дипломатичного Вудділу Копія з копії Переклад з франц. Телеграма 26/ VII 17 год. 25 Париж. До Української Місії. Вери. Одержали слідуючу телеграму: Варшава, з наказу Шефа Директо- рів повідомляєм, що з огляду на анулювання уповноважень членів Директорії Макаренка і Швеця, постановою з 21-го мая 1920 року всіх накази не мають ніякої юридичної сили. Просимо переда- ти це всім іншим Місіям. Керуючий справами Директорії Миронович. З оригіналом згідно Секретарь Рудницький. № 1700 Копія з копії У.Н.Р. Канцелярія Члена Директорії 19-го липня 1920 р. ч. 528 м. Відень. Наказ Посолам і Головам Надзвичайних Дипломатичних Місій У.Н.Р. По наказу Членів Директорії У.Н.Р. маю за шану повідомити що постановою Членів Директорії від 20-го червня 1920 р. ч. 51 постанова Ради Міністрів від 21-го травня 1920 р.- як винесена в супереч основних державних законів У.Н.Р.,- визнана незаконною і через це до нічого нез'обов'язуючою. Відносно повідомлення Міністра Закордонних Справ уважати не дійсним. Секретар / підпис/ Микитяк-Солтис. За згідність: Начальник Дипломатичного Відділу На відношення з 7-го вересня п.р. під ч.529/2002 маю за честь повідоми- ти, що в Канцелярії Директорії не має жадного матеріалу що до поручених з цьому відношенні питань. Можу тільки зазначити, що відповідні документи зі носно визнання іншої самостійності з боку міллянтів і латвії знаходились в квітні ц.р. в нашій канцелярії. Ісції в Варшаві. Що до Трудового Конгресу, то резолюції його маються у Львівсько- му Календарі, а решту документів мож- на бувати в II-му томі "Відродження на- ції" Винниченка і в книзі Пульгина - "Наша Політика." Офіційна інформація: Керуючий справами Двоекторії Миронов Свідомо: Начальник Канцелярії А. Киселев З офіційним виходом Матвій Титаренко Odebrana taka telegram: Nam zaszczyt przesłać podziękowanie Radzie Ministrów Ukraińskich za siedzienie Stowa powinnowania przystane Rządowi Polskiemu do któ- rego Odmia Ukrainiska swoją wa- leczną postaję i niechama obwąz swego adiunka w myśleniej mie- rze się pozyernika będzie nowym zadatkim siedzienych stosunków alu narodów walczących w Imię harst sprawiedliwości i wol- ności. Daszynski 12/IX 1920. Odebrano Szy Por. Mierżenko, a przy Pocie: Rada Nar. Ministrów. Panu Tovmasy Ołtamanowi dlu doofka 12 IX 1920. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1934. Берлін 11. Вересня 20. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас, Вель- мишановний Пане Міністре, 6 Вересня пр.за ч.1876 че- рез п.Оріс-консульта ХРАПКА на Тарнів. Тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи: 1) Предкладаю копію письма п.Барона Мальцана, референта східних справ у німецькому міністерстві закордонних справ як відповідь на переслану, по ба- жанню п.Посла Марголіна, копію його димісії. 2) Справу арешту дому передав я на підставі повновлади від п.Міністра Барановського адвокатові Розенфельдові для заложення протесту. 3) Дня 10.цього місяця був я у французького посла Льорана. Я звернув у розмові його увагу на відізд Моркотуна до Врангеля й заявив Йому, що війке творення "українських правительств" у Врангелю ду- же пошкодять єдності анти-большевицького фронту. Тому хай Франція у власним інтересі перестеріже Врангеля перед авантюрами із Моркотуном. Льоран за- потував собі й обіцяв передати у Париж. 4) Того самого дня був я у англійського шарже д афєр льорда Кільмарнока. В більше як одно-годинній бесіді мусів я Йому на багацько питань відпові- дати. Коли внінці проблема була поставлена, чи йти Україні з большевиками чи Врангелем, він відповів не докінченим реченням: "коли ви вірите, що Врангель по- бидить, то...." Він взагалі висказувався проти боль- шевиків, але каже, що треба вичекати поки загальний - 2 - європейський настрій зробиться прихильним для відпо- відних акцій. 5) Пересилав копію мого письма до п. Посла Мар- голіна з 8.Вересня за ч.1893 і прохаю о інструкції. Окрім того прикладаю як дипломатичний мате- ріал № 59 – договір між Врангелем і козаками. Прохаю приняти вираз мого повного поважання В.о. Посла Радник Столипін Copie Auswärtiges Amt. Nr. IV. Ru 5878 92497. Berlin, den 3. September 1920. Mein lieber Herr von Stocki! Für die Uebersendung der Kopie des Demissionsschreibens des Herrn Gesandten Margolin spreche ich Ihnen meinen aufrichtigen Dank aus. Ich habe das Schreiben mit besonderem Interesse und mit lebhafter Genugtuung gelesen. Es dient mir als ein erneuter Beweis dafür, dass unsere gemeinsamen Beziehungen unverändert fortbestehen und sich - wie ich hoffe - auch freundschaftlich gestalten werden. Mit den besten Grüssen bin ich Ihr sehr ergebener gez. Maltzan An den Geschäftsträger der Ukrainischen Republik Herrn Legationsrat Dr.Roman von Smal-Stocki Berlin NW. Kronprinzenufer 10. З ігальня.Справа Вересня 572 Ставка 3 наказу Керуючого Справами Директо- рії, Канцелярія Директорії має за честь на іслам Вам при цьому копію листа Мико- ли Василько з 26 вересня цього року до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і копію телеграми Генерал-Поручника Зелінського з 31 серпня 1920 року. Начальник Канцелярії Начальник Відділу З ігальних Справ ПАЛАЧИНА. УКРАЇНСЬКОЇ НІМЕЦЬКОЇ ДОЛЯНДІЇ в Річ Лопатинці Долинській, від 1 грудня 1920 року. П. з даних. Сьогодні зі мною був призначений Головою Ам- басадором Великої Британської Місії Генералом Ларсон-де Вілр. Почесний йому категорично запропонував, щоб не прийшов час для вибору політики Англії відносно бо- льшовиків і чи не можна тепер сподіватись на Англію найбільше зі свого огляду, щоб повернути тут і вияви- ть свою симпатію і підтримку допомоги для боротьби проти боротьби проти всіх революцій. В першу чергу, чи не підтримує зона України повністю в межах Пів- денному Литовському і орловському. Генерал Ларсон-де Вілр вмолодився, що він не має жодної політики Англії на поблизу своєї землі. При цьому обмовляв Людовік-Деор- дія. І юртко повторив тому те, про що балакав в запитанні Марчелли, визначаючи що в бою цього Фатального зустрів прийшльно відповісти до Украї- ни і на дітях своєго агрегату до Генерала Ларсона-де Вілр в проханні допомоги Україні в її боротьбі з батьками. Генерал Ларсон-де Вілр одразу ж у підписах він іде до Людовіка і вимовить там своє оцінку, що буде цілком на користь України. Через десять - 12 днів він повертається в Людовику і передасть мені про нападки його полювання і домогу. Залишав мене про повідомлення Грац Тимошенка з Людо- вики і його адресу; пізнання, чи може Україна до- помогти хлопцю Англії. На це я відповів по безумовно; локалом цієї неможливості листових прирібрань України батьками, а також звісна Родій Бра- ПАМ ГОЛОВНОМУ ОТМАНКУ. гелим в одному місті нагодувати свої армії. Ренель і Фарлон де Вієр засміялися і сказали "так, так, це зрозуміло. Англія давньою реалією ще річі і коли вона буде певна, по квіс в Україні дістане, то і наперед своє підтримку". Цікавився кількість нашої армії, герольду розповів він знає, а також персонально знав Генерала Смолинська-Панченко много він бачив два рази і час боротьби його з поляками в березні 1919 року. Який орбік не маво підтвердження. Я відповів, що кількість армії боюна і не фронту біля 20.000 чоловік, а разом з незадруженими, обозами та збіраними народ батьковими в Ланкуті дійде до 40.000 чоловік. Якби ця відповідь підправила колу, то маво ще радий Генерал Бартон де Вієр, бо він приїхав по, як ви йому звідомив. При кімці ж деща, поб Ланглія доповнив нам озброєти нормандську бригаду, не по Генерал Заслон де Вієр володу повторює, не як позоритись в Люблінову то країне ніднапіль, опинувався коли ми діймали руденково. А зараз, коли ми були дома жили коні. Як би їх наля ко далеко з підмалю, як це він сказав "він чуть мене не піймає". Підпис: Генерал-Полковник З.-Д.Коваль. З обрізом врідно: В Український організація для допомоги Чоручак Овсійчук П. СОЛ МИКОЛА ВАСИЛЬКІВ Копія. Відень, 26.VIIІ.20. ДО ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ТА ГОЛОВНОГО ОТМАНА ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПАНА СИМОНА В. Т Л І П Р И. Ставка. Високоповажний Пане Президенте, Я дозволю собі скористуватися поворотом п.Міністра Ні- ковського, який дає мені можливість, високоповажний Пане Пре- зиденте, певним шляхом переслати Вам листа, - аби після дово- го часу надіслати безпосереднє Вам.Пане Президенте, до ласка- вого відома приймальні коротенький доклад. Пан Міністер Ніковській повідомив мене, що мій доклад зі Спа був предложений Вам. Пане Президенте, в якого Ви, Пане Президенте, ознайомилися з моїм обґрунтованням, що до надзви- чайної наглої потреби зміни нашого дипломатичного представ- ництва в Парижу. Розвій зовнішньої політики з того часу зробив для нас Париж та Варшаву найважливішими дипломатичними центрами. Не підлягає ніякому сумніву, що в цей час во Франції направлені всі надії на Врангеля, і що в особі останнього вбачають в Парижі символ можливого встановлення єдиної великої Росії. В наслідок цього з боку французів напевне будуть зроблені спроби передати наше питання, як внутрішнє питання Росії, Врангелеві, подібно тому, як Англія ще в Спа гадала поставити наше питання до розпорядження московського правительства совітів. Париж зробить спроби вплинути в цьому напрямку і на Польщу. До того часу поки Пільсудський буде в Варшаві Нача- льником Дердзя, я не сумніваюся в його лояльності в відно- шенню до нас і переконаний в тому, що все буде направлено до того, аби в відношенню Франції затримувалася заключена їм з Вами згода. Але ж як що Польща й буде, як я сподіваюся, мика- тися для нас таким льояльним адвокатом, мусимо й ми самі, як ії клієнти, зробити що небудь для того , аби улекшити роботу тим польським дипломатам, які будуть працювати в напрямку Пільсудського. Тому мусимо ми в Парижу мати своїми представниками таких осіб, котрі користувалися б симпатіями та довіррям французів. Завданням нашого дипломатичного представництва в Парижі було також довідатися від французів, що власне вони розуміють, коли під тим, коли визнають правительство Врангеля, як Правительство Живой Россиї. Цілком зрозуміло, що рука в руку з цим мусимо хитро по-вести справу з самим Врангелем, а для того ці цівільні особи, які будуть вести переговори з Врангелем, мусять бути такі люди, які не мають ворожої марки до федеративної Росії. Але у себе по всій своїй дотеперішній діяльності, далеким від того, аби бути залідозвраним в русофільстві. Але звиклий завжди рахуватися з дійсністю, мушу я тепер радити, - безумовно під застереженням нашого головного пункту: "незалежна та самостійна Україна" - уникати всього того, що Врангелем та його сторонниками може бути зрозуміле як ворожій настрій проти Росії. Пан Міністр Ніковські, як цира та чесна людина, - таким я пізнав його-відповідно з дійсністю не скриватиме від Вас, які широкі кола захопила ворожнеча проти Вас закордоном. Вас, як символ Української незалежності, ненавидять всі реоціяне дійсні та вони ж клеплять на Вас як во Франції так і в Англії /Чехословаччини, Сербії, Німеччині, та інш./; як оден з великих людей нашого часу , які своєчасно зрозуміли трудхлявість болнювизмму а мали відваргу, не зважаючи на Лойд Джоржа та інш. не злякати- жорстокого терору большовиків, являєтесь Ви, Пане Президенте, я всіх лівих партій всього світу, які користуються большовизмом в Росії, аби посилаючись на нього, /як на богатого вуйка/ всюди перевести політичний шантаж, - більш як реакціонером, більш після заключення згоди з Польщею, на превеликій жаль х большовицьких прихильників, саме тепер добре провчила бі- овиків. Але тепер йде найсумніше: навіть вся наша інтелігенц ція за кордоном, а до того найбільша частина Ваших власних урядов- ців та нечисленна кількість осіб, які лише Вам з "обовязані своїм спо- кійним матеріальним забезпеченням положенням за кордоном, - інтригу- ють та конспірують проти Вас. В зв'язку з ними, на жаль, стоїть ще й до цього часу перебування в Відні Член Директорії Макаренко. Всі Ва- ші неукраїнські вероги находять матеріал для агітації проти Вашої особи та Вашого Уряду, в нечисленній українській пресі, яка отрима- ла від Вас субсидії з державних коштів, та доносів всіх цих шкодли- вих елементів за кордоном. Правду кажучи, я переконаний також, що в той мент, коли ці до- бродії побачуть, що в Вашому розпорядженню знова на території Украї- ни стоїть реальна сила, то, поклавшись, більша частина їх відмовиться від своєї шкодливої роботи, але до цього моменту, приваймі необхідно осив внутрішньої боротьби проти Вас перед очі дипломатії світу. Я зробив в цьому відношення наглу пропозицію Вашому Панові Мі- ністрові Закордонних Справ і певний в тому, що він поділяє мої дум- ки. Його перебування тут у Відні було надзвичайно користю і вже оден його візит до Державного Канцлера Ренера та до папського Пос- ланника зробив гарне довготрвалье враження; далі, своїм докладом пе- ред українською колонією у Відні про внутрішнє положення на Укра- їні, про свої київські з часу парування больщовиків враження, та про свої особисті враження що до тієї безпремірної популярності, "ко- "ц. Київ - університет" Пана Президента, користується в широких колах ук- раїнського населення во всьому краю, - залишив він довготрвальй слід втого боку через ясний та категоричний розвій своєї програми на еренції послів дав він лінію напрямку нашої зовнішньої політики яко- лінії до цього часу бракувало з огляду на відс тисть більш, як на протязі року особистого контакту Голів Місій з М іністром Закордонних Справ. Бажана була б також присутність п. Міністра Ніко- вського в Парижу та Льондоні, таких європейських вихованих україн- закордон до цього часу мало ще бачив. Що торкається мене, Пане Президенте, то вірьте моїм запевненням, що, поки Ви будете дарувати мене, а в цьому запевнив мене пан Міністр Ніковській , столб почесним для мене Вашим повіррям, буду я виконувати давані мені п.п.Міністрами Ніковським та Барановським доручення по моєму розумінню та совісти та завжди під провідною зіркою, що, по моєму переконанню, наш в чей час ідеал,- незалежна самостійна Україна-буде осягнений лише тоді, як всі значні творчі сили України об"єднаються навколо символу нашого визволення-Вашої Особи, Пане Президенте. Зі стаюся, Пане Президенте, з глибоким поважанням Підпис: Никола Василько. о Міністерства Закордонних Справ. згідно з резолюцією ПАНА ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ в 18-го вересня 1920 року, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому з му замку Олександра Козалявського в 30 березня 1920 року, з справи узільнення урядовця Міністерства Закордонних Справ Спра - Мирошниченка Матвія в лагері по- лонених і інтернованих в домої. начальник Канцелярії І.Кузьмачовський до начальника Відділу Левроп З днів звіду. Василь Степан. До Пана Голови ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам копію листа полковника Ладнова з 5-го вересня 1920 року ч. 107 для висновку. Т.в.о. Верховного Справами ДИРЕКТОРІЇ Крижанівський. З оригіналом згідно: Діловод Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА військ УНР маю за честь надіслати Вам копію докладу полковника Литвиненко про поїздку до Головної Кватори військ Генерала Врангеля. Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ TELEGRAM. P .:f PARIS 467/5 20 15/9'10'50 legraf Państwowy Blankietu Nr 43 Przewodnika AG Otrzymany dn. 19 r. o godz. min. od Podpis urzędnika stów dn. 26 godz. 385 min. Uwagi służbowe: veuillez telegraphier si mes pleins pouvoirs pettoua 'sta nn du change argent delegation petenu - LYSZKIEWICZ =, situation impossible Néeropropaganda z n. Dzienca 26 IX.1920 MTPWU Nał Sosnowy Dobrza Nowotny Dziękuję, odbiegamy Kończymy Kikin w Chmiel Hlanna popropanent w swa coabemn poblowanen z Myskura ne gabab ni n.20h.Czaman m. ypad) Uromi niec frendp qonarech 3 Eeprima Paktor 4. P.I.T 1010 - VII, 919. - 8.000/00 Télégramme Paris Mission Ukrainienne Excellence Comte Byszkiwicz Il n'y avait aucune disposition du Président ni du Gouvernement vous relevant de vos fonctions. Argent sera envoyé par agent financier à Berlin Pour le Gérant des Affaires du Directoire Kryjaniwski Париж Українська Мілія Графу Машкевичові; Ніхто розпорядився про скину- вання Вашого повноважень не давав ми Пан Головни? Отаман мі Чорн. Трохи має висланий дзілановий агент з Берліна За Керчового Справах Дирекцію- вії Крижанівським Таємне. До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, надсилаю Вам копію доповіді з 24-го цього вересня ч.442/II. Української Військової Місії в Польщі до відома. Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Начальник Канцелярії Лобов Ворожинова Злітко: Матвєєва Валентина 80. Таємне. До Пана Міністра Внутрішніх Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, надсилаю Вам копію доповіді в 24-го цього вересня ч. 442/П. Української Військової Місії в Польщі до відома. Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Начальник Канцелярії Зорянове звідно: Павлов Виталий У Н. Р. Українська Військова Місія в Речиспосполитій Польській. Відділ II. 24 березня 1920 р. ДОКЛАД. Польські кризи, які торік провадили велику роботу на племінцітових теренах, а також на інших теренах, приналежність котрих до Польщі не була остаточно вирішена, будучи в певній частині запрязанені до самостійної України самі від себе цікавилися становищем Українського питання за кордоном головне в Парижі і от зголосили своє враження, які винесли зі своїх закордонних відомостей. Отже ж головні політичні сфери Парижу найбільше цікавляться тим, чи дійсно істнує самостійницький державний рух на Україні, яка саме його сила і чи визнання України Самостійною незаперечувало би стримління/сільшості населення терену України, рахуючи в тому числі і народові меншости. Брак по цьому яких небудь підставних даних страшенно гальмує за кордоном справу Української Державності. При цьому звертають на себе увагу один із способів, який уживався Польським народом на теренах, яких державну приналежність вони домогалися вирішити в бажаному для себе напрямку. Цей спосіб полягав на тому, що по мірі очищення східних теренів Польським військом в 1919 р. за фронтом Польської Армії йшли певні організованні Комісії, які складалися з певних, відомих місцевому населенню людей. Ці Комісії великою кількостю і своїм осібним широким фронтом об'їжджали всі населені пункти кожної місцевості, робили там сходи, підлягли відповідної підготовки оголошували ціль свого прибуття і на спеціальних аркушах збирали підписи місцевого населення за державну приналежність в бе ному напрямку. Копії цих списків, в найбільшій кількості надсилалися до всіх потрібних політичних чинників, до Парижа включно, причим часто бували випадки, що вдавалося збирати прихільні голоса більш як половини місцевого населення певної округи. Агенти Антанти потім на вибір перевіряли правдивість на місцях тих чи інших підписів. Зібраний таким чином матеріал давав змогу дипломатам категорично заявити перед вищими закордонними політичними чинниками про те чи інше оприділене жаданне населення. Спосіб цей, наперекір плебєсцітовому способу, який загострен- ности боротьби перед голосуванням давав майже завжди неважні наслідки, провадився дуже спокійно і давав значно кращі наслідки. Спосіб такий здавалось би цілком можливо можно було б перевести на очищаемих теренах України і несумнівно він давби дуже гарні наслідки, які б дали ґрунтовну стійкість нашим депломатичним представництвам за кордоном при отстокванні Державної Самостійності України. Представляється цей доклад Начальнику Військової Місії в Польщі Генералі-Поручнику ЗЕЛІНСЬКОМУ і Голові Української Дипломатичної Місії в Польщі. Т.в.о. Начальника Української Військової Місії в Польщі, Полковник Начальник II відділу, Сотник УКРАЇНСЬКА Торговельно-Економічна Місія в Річі Посполитій Польській Екзеленції 22 вересня 1920 р. Ч 230 м. ВАРШАВА. Високоповажному п.Міністру Закордонних Справ У.Н.Р. Вчора в нашій Місії були з візитом двоє офіцерів Вран- гельської Делегації Генерала Макарова:Полковник Володимир Гейман і особистий ад"ютант Начальника Штабу Головнокоман- дуючого Верховними силами Василь Каліченко , / полтавець брат його в Українській Армії /. Розмова йшла про необхідність "Єдиного Фронту", що нині " все уніх в Криму " по незому , не так як у Донікіна що вони хочуть дістати перепустку для одного із своїх Штаб офіцерів до нашої Головної Кантири і т.д. Я прохав їх скласти візиту Генералу Зелінському, запев- нив їх , що ми хоче підемо на Військову Конвенцію й що в цілях інформаційних вислали до Криму свою Делегацію , й що,на підставі заключень,/які зробить ця Делегація,маєть бути дальші кроки.С.П. Шелухин вчора з роспуки й образи/ф/ був хворий цілий день на серце. Він прохав запитати вас, чи не дали-б Ви йому доручення на ревізію Посольств? ТНВ.О. Голови Місії І.Дещенко-Чепівський /підпис/ З оригінальної звіру: в.о. Начальника Канцелярії Міністра Шаповалова Війовод Жеватюк До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки Генерального Судді Сенатора С. ШЕЛУХИНА ЗАЯВА В Сентября 1920 р. в Відні я одержав офіціальну урядову телеграму, підписану Міністром Закордонних Справ, щоб прибути в Варшаву для ведення в Риві Мирових переговорів. В кінці телеграми зазначено, що моя "одмова ні в якому разі недопустима". З почуття громадських і одержаних обов'язків і довіряючись підписаний Міністром офіціальній телеграмі, я забрав потрібну частину свого архиву і негайно приїхав в Варшаву, де, йдучи рос- перядження , готувався до ведення переговорів, вступив в зв'язок з веденням переговорів польською Делегацією, дав для неї де- які документальні відомості з мого архиву і вжив заходів для утворення контакту в виступі проти самозваного совітського українського уряду, в отводі його і т.д. Але 21 Сентября несподівано для мене прийшла вістка, що ве- дення переговорів доручено Славинському, а мене призначено під його начало. Се ніяк не відповідає виствові телеграми і моїм намірам ніяких посад я не просив, а тому, не одержавши того при- значення, на яке мене викликало і для якого я приїхав, я нового призначення прийняти не можу. Заради його я ніяк не приїхавби і на таку роль моя одмова цілком допустима. Урядовій телеграмі я на стілько вірив, що взяв з собою урядов- ця, який добре знає українську, італійську, французьку, німецьку і російську мови, а також розуміє мову польську і англійську. Незалежно од вище сказаного, вважаю потрібним завважити, що призначення Славинського я вважаю небезпечним для Української Народньої Республіки і для наших союзників поликів. Особисто з ним я не маю охоти навіть стрічатися, а працювати не тілько під його головуванням, а із його участю вважаю для себе недопустимим, як з чуття обов'язків перед Вітчизною, так і з моральних мотивів взагалі. Пану Міністрові особисто відомо, що з вимог етики і чуття патріотизму я не прийняв пропозицій Скоропадського ні на портфель міністра, ні на портфель прем'єр-міністра, а коли в Парижі на чолі Делегації Української Народньої Республіки, як представник соціалістичного уряду, виявився клерикал-монархист і крайній-реакціонер Тишкевич, який оточив себе для співробітництва російською жандармерією, поліцією і розвідчиками, то я врікся служити в ним і одержувати 5.000 фр. на місяць. Зостаючись морально чистим і неадмінним, я жалкую, що уряд знаючи про се, попереду , ніж" посилати телеграму, не розважив сього і наробив мені таких турбет, які вкорочують і без того вже не довгий мій вік, відданий службі українській держави і українському народові. Славинського я знаю давно. До революції він був правозвірним кадетом і редактором "Вістн.Евр.", в яким нас не голоси не глядали. По революції він працював в кадетським урядом на чолі з Керенським. Українофобська політика, теге уряду призвела до того, що Уряд Центральної Ради для боротьби проти тієї політики в Сентябрі 1917 р. скликали в Києві з"їзд народностей. Славинський явився на тей з"їзд, як командирований вище сказаного російського уряду представники Йено. Таким чином, він був на стороні проти України. Коли настали большевики, те Славинський, як і багато інших, утік з Петербургу на Вкраїну і заляв бажання бажання працювати в рядах українців. На підставі сього після кількох його виступів хоч і після загання комітету Його було прийнято в партію С.Ф. При веденню мною переговорів з большевиками в 1918 році Славинського було прийнято працювати в політичну комісію. Через Його я мав не раз неприємності: мене екстренно викликали в засідання комісії "рятувати" справу, бо Славинський "псує" а мав не один випадок переконатися, що в українській справі се людина не міцна, слаба, з хитаннями. В 1919 році наше становище в Чехії буле найкращим. Особливо після побуття капелли. Але Славинський, бувши головою місії, не тільки здав усі позиції і нічого не довели, а дослужившь, що наше становище в Чехії зробилося найгіршим. На з'їзді послів в Відні в 1919 році він хитався коле федерації і виявляв людину, як годна поступитися українською незалежністю. Діяльність і бездіяльність Славинського в Чехії таки ще при побаченні з Вами пане Міністре в Відні я казав, що Славинський зло- чинець, бо і бездіяльність є злочин в державних справах. Я висловився перед Вами, що Славинського треба звільняти з посади в першу чергу і призначити іншого заступника інтересів Української Республіки. На посаді в Чехії Славинський показав своє повне банкротство, а про те не мав горожанської мужності і чуття обов'язків, щоб подати в одставку. Се я вважаю з гремадського боку нечесним. Позаяк се не має особиста, а державна справа, те я про се сказвав Славинському в вічі і додав, що за се належить підати під суд. Се буле при Василькові, який підсочив з місця і повишене заявив: "що Суд Його не достане, бо він на Україну не прийде". Щоб заликувати справу те Славинський сказав на мою адресу:" він суверний на словах , а серцем магкий." І от після всього цього Славинського призначено головою Делегації в Ригу, а мене віддано під Його начало і догляд. Тут якіб не були коментарії зайві,-ясно що я з ним працювати не можу і не стану, але ясно ще і друге: Коли поляки заявлять отвод проти совітського уряду України і скажуть між іншим / для чого я дав їм фотографований документ//, що Мануйльський в 1918 році був представником совітської республіки України, а нині виступає представником України проти її уряду і проти Польщі, то Українська Делегація не зможе прилучитися до сього отводу з тією ж силою, бо Голова Делегації Славинський так М само ,як Мануїльський нині, в 1917 році на національних з'їзді в Київі виступав представником російського кадетсько-керенського уряду проти України, а нині виступає представником ії проти Росії. Вийде шкандал. При перевірці уповноважень, коли Славинський висловиться так як у Відні тобто проти закону 28 січня і утворене ним законної влади, то і уповноваження будуть одкинутими, і уряд. Це загрожує особливо складними й тяжкими наслідками: Певним провалом Україн- ців. Не треба і забувати й того що група Українців, зв'язана з урядовими колами Франції, як про це було точне відоме у Відні, одкидаючи Уряд Директорії і агітуючи проти Петлюри особливо, утворили план на випадок краху Врангеля, зробити десант в Одесі, привести туди свій український Уряд, доповнити його місцевими людьми і проголосити його Урядом України. Нині ми читаємо в часописах / напр. в "Варш.Слові".ч.214, з 22 Сентября 1920 р., що в Севастополь виїхали Меркетун, Могилянський і Цітович до Врангеля, щоб там у Врангелю звідти наснувати український Кабінет Міністрів і об'явити за згодою Франції і її допомогою новий український уряд в пограбом федерації. Могилянський належить до кадетів, був у одній групі з Славинським і в їх виступах було багато спільного, од чого Славинський своєю не- вою роботою не виставив твердих меж. Працювати з такими людьми в такій справі, як Мирові переговори України з Росією, а не між Кадетський Футляр і кадетська душа мені од- наково чужі # і ворожі. Сергій ШЕЛУХИН / в.р./ 22/IX 1920 року Варшава. З оригіналом Згідно: в.о. Начальник Канцелярії Міністра Діловод До Пана Міністра Закордонних Справ При доповіді „огляду преси", надіслано- го з Міністерств Справ Закордонних при відно- шенні 25 цього вересня ч. 712/386, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ звернув увагу на артикул „цивільні польські уряди для Волині і подільського фрон- ту" і висловив бажання знати чи відповідає дійсності зазначений артикул і як це відпові- дає, то чи не відомо Міністерстві Справ Закор- донних, для яких саме земель Волині та Поділля полякі утворюють департаменти в справах „Кре- сув Всхожих" та чи таке утворення не нарушає наших прав і інтересів. Повідомляючи про це, ласкаво прошу не від мовити в надісланні відповідних відомостей ДЛЯ ДОПОВІДІ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Згідно з Відкладом Таннушевича Gegenstand der Mittheilung Chyplin & Priorité Paris Nr 40075 43 st. 20./17 S7. Mr. Krijianivsky gerant affamieuls directoire ukrainien Chyplin pologue no 666. apbut financier minny curreté europen delegation Paris sous differeuts preietes stop Maizievich arrete envoi armell pol orgeni promis nous pretente niovoir ordre ministres stop veille de anverdissimtion soa blaleuse N° 1921 N° 1916 golafe Baissyer. Einlie. Gegenstand der Mittheilung Die Station, welche gilt: Empfang Станція 34 вулиця Лантеруз Українська електр. Распорядження щодо ходів десант Десантів зробить електрик Оправ Закордонний - ч. 701 За Першого Сироволеня Директор: Приходько Paris 34 Rue Lapeyrouse Mission Ukrainienne - Dispositions nécessaires seront faites par Ministre Nikowski rapport fonds Délégation: 701. Pour le Gérant des affaires Directoire Kujanowski Старик Томеев Кречетов Министру Сироп Вароничу Кирилловскому Поблагодарю по рапорту вашему, что Штейнберг недорогой в Парижеск, что ест участь не исчислива до отмазки за приезде вигары просил для генералов из пропавших при пепетации, а Мазиевин не хоче видать оранжей без на козу упрядь. 4 год Приемлю! О Перечного Справления Директории Кременчугской Военной волости. М. Артюхова Рассыпин До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, має за честь надіслати дві копії: відношення Української Військової Місії в Польщі з 23-го серпня цього року ч. 656 та відношення Головного Польського Командування ч. 40735 з 9-го вересня 1920 року. Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Левицький Начальник Канцелярії Бодров. З оригіналом, відповідно Фільков. Мороз До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА РОЛЬВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати дві копії: від- ношення Української Військової Місії в Польщі з 23-го серпня цього року ч. 656 та відношення Головного Польського го Командування ч. 40735 з 9-го вересня 920 року. Т.в.о. Херсонської Справами ДИРЕКТОРІЇ виконавчий Начальник Канцелярії Асаров. З архівних звітів Дмитрович, Іванович. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗ.ЗНОСИН 27 вересня 1920 р. ч. 566/884/. м. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. / СТАВКА . / Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Високоповажаний Па- не, копію відношення Надзв. Дипломатичної Місії УНР. в Швейцарії від 6-го вересня ц.р. ч. 217/II для ласкавого Вашого докладу ПАНО - ВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ . -- ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН НАЧАЛЬНИК ДИПЛОМАТИЧНОГО ВІДДІЛУ НАДЗВ. ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ШВЕЙЦАРІЇ. ГЕРН. 6/9 ч.217/II до МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в осідку Правительства. Виконуючи наказ Міністерства з 26-го серпня ц.р. ч. 452/ЗІт, Українська Місія в Швейца- рії має честь доложити, що ні одна з названих в цьому наказі осіб не перебуває в Швейцарії. З інших осіб, що ведуть антидержавну роботу за кордоном можна тут в Швейцарії назвати хіба лише п. Степанківського, котрий веде опозицію проти теперішнього курсу закордонної політики Правительства в льован- ській часописі "Україне", але він живе від дов- шого часу тут незалежно від українського паспо- рту, на підставі дозволу швейцарських властей. При тій нагоді Місія повідомляє Міністерство що п. Грушевський, котрий переживав раніше в Шва- царії і виїхав звідси перед кількома місяцями, перебував тут на підставі дипломатичного пас- порта Чехословацької Республіки, якого наші пред- ставництва не в силі від нього відобрати. Заступник Голови Місії /підпис/. з оригіналом звідно: Ст.Діловод Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин Вересня 28 дня 1920 р. ч..564/3275. м.Тарнів.- ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. /Ставка/. Згідно з резолюцією Пана Міністра Закордонних Справ,Міністерство має честь переслати ВАМ,Вель- мишановний Пане, І/көпії телеграм висланих Паном Міністром п.Сенаторові Шелухину в Варшаву і 2/ко- пії листів п.Сенатора Шелухина до Пана Міністра Нікөвського від І2-го і 21-го Вересня ц.р. для ласкавого ознайомлення з їх змістом ПАНА ГОЛОВ- НОГО ОТАМАНА. ЗА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ За Директора Департаменту Чужоземних Зносин Варшава, Европейська Гостиниця. 12/IX 1920 р.- Дорогий Андрію Васильовичу, Я виконав телеграму і зараз в Варшаві, але нікого з од-вічальних людей не застав. Ознайомившись на місці, бачу, що ситуація страшенно запутана і складна, а справа безкрайно важлива. Необхідно зробити нараду. Позаяк потрібні знесини з Польським Урядом, справа осуджується в Варшаві, матеріали тут, то і нараду треба одбути тутки. Іменем українського громадянства і почуття обов'язків перед вітчиною і народом благаю Вас і Прекоповича прибутти сюди, як найшвидше. Візьміть печатку, Дмитрієв, навіть складений мною зразки уповноважень. Треба все мати на поготові. Добре було б, коли б Ви мали од ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ підписаний НИМ бланк, на випадок потреби доповнення в межах, які ВІН надасть Вам. На жаль тут немає і Андрія Лівийцького, який в курсі наших звязків з поляками і польсько-українських відносин і ситуації. Польська Делегація їде неодмінно в вівторок а ми ще нічого не знаємо і не готові. Як друг і як український громадянин попереджаю Вас в обережності з п. Васильком. У Відні він проти Макаренка за-тіяв авантuru, яка нас скомпромітує. Приїхав Швець і був у мене. Я хотів од його і од Швеца одержати уповноваження з по- рохнім місцем для підпису ПЕТЛЮРОЮ. Попережаю, що се дуже важлива справа такого підпису трьох. Але ж виявилось, що Макаренке кудись виїхав. С п і д о в р і н н я , щ о в Н і м е ч ч и н у . Чого-не знаю. Як Рада розстроїлася, він цілком изолювався. Я мав навіть непріємності за те, що удержував його і тим провелик час. Прислав він папера Швецові для підпису. Швець порадившись зі мною, згодився, що так не можна і не слід, Варшава, 21 вересня 1920. ВИСОКОПОВАЖАНИЙ І ДОРОГИЙ АНДРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ, Ви викликали мене для того, щоб я вів мирові пе- реговори. Я для того і приїхав. Одначе на одинадцятий день ждання свого в Варшаві я дождався од Вас звісток цілком несподіваних. В Київі в 1918 році, коли мене в політичну Комісію навязали М. Славинського було кілька випадків, що мене клікали в ту Комісію рятувати справу -бо С л а в и н - с ь к и й п с у е . На нараді Послів в 1919 році Сла- винський годився поступитись державністю. Робота Його в Празі, або негативна або бездільництво. Його хоч в сім водах мий а од кадетства та кадетської психології не ви- миєш. і це один бу. І от я Вам в розмові казав, що Славинського треба звільнити зі служби в першу чергу за повною його незда- тністю і шкодливістю. Одначе він, як і всі інші навіть гірші за його сидять спокійно тоді - як справа гине й ги- не... В засіданні у Відні він довів, що хворує на розумо- ву дезінтерію і словесний понос. Про се я стверджую казав. Ви бачили мене з ним сутички. Для Вас повинно бути ясним, що ми з ним в купі ніяк і ніколи і ніде працювати не мо- жемо. Коли б Ви призначили в його заступники Мілюкова а- бо Струвого, то се було б натуральніше і менше мене зди- вувало б - як призначення мене з віддачею Йому під нача- льство. Я питаю Вас : на що Ви мене викликали...Що б поглузувати з мене і над моєю працею і любов'ю до Вітчини Знайте, що я ще не згубив самоповаги до себе і пошани.Ви помилились знову. Увесь вік я працював творче і вів тіль- ки будуючу роботу. На руйновництво я органічно нездатен. Тому я нездатен працювати ні з Славинським ні з Тишкевичем,ні з табором з "Волі". Я ще не згубив ні віри в свій Нарід, ні любови і поваги до Його. Вважаю ,що я ще знадоблюся йому. В Парижі я з 23-го августа до 24-го декабря гололував у всіх засіданнях/ окрім одного / представників Делегацій нових держав. Робота йшла добре, - я щасливий нею. Але знайте, що тільке підозріння до білорусів,ніби то вони годні зректися державності, було досить, щоб їх перестали запрошувати в засідання. Особливо проти них були нинішні учасники нарад. Я певен,що туди потрібні не Славинські і що того вимагають інтереси держави,що б Славинським не доручати їх, як в Чехії се було. Заявляю,що з Славинським працювати я абсолютно не можу. Я міг би допустити його тілько на розмову про межі тай то під контролем певної людини. Робіть як знаєте. Бачу,що я нинішньому Урядові не потрібен. Тому прошу Вас розпорядитись про в'язи для мене і для Пашенка. Ми поїдемо в Італію. Там я писатиму для сучасників і нащадків про події,яких свідком мені судилось бути. Дуже жалую,що не можу написати Вам іншого листа. На працання благаю Вас оглянутись на те, що робиться. Дипломатична справа зруйнована,запущена і занехана, жде екстренного втручения енергійної волі і творчої думки. Але ж не можу не спитати у Вас:яким шляхом Ви додумались до того,що таку справу,як мирові переговори можна доручити Славинському і віддати Йому під догляд і начальство мене,який хотів би з ним не працювати і навіть не бачитись, хоч би і до кінця днів свого життя,та ще через те що вва-жаю Його великим шкодливцем для української справи.Не дур- Копії телеграм. I/ Варшава Українська Місія ШЕЛУХИНУ. 20/IX Буду в Тарнові до першого. Прошу Вас заступати Голову Делегації. Можете прийняти двох урядовців для допомоги. Уповноваження готуємо негайно вишлемо. Ніковський. 2/ Варшава Українська Місія. 22/IX. Видати Сенатору Шелухину доручення на ознайомлення з політичною стороною Балтійської Конференції або якийсь інший відповідний документ. Допомогти йому переїздом до Риги. Візи на виїзд Сенатора до Відня прошу поки що затримати. При цьому посилатись на моє розпорядження. Ніковський. 3/ Варшава Українська Місія Сенатору ШЕЛУХИНУ. 22/IX. Рішення що до Голови Делегації вислано всупереч моїй пропозиції. Справа вся може ще обернутися інакше. Вам треба негайно їхати до Риги яквши в Місії доручення ніби на ознайомлення з роботами Конференції Прибалтійських Держав. Рішуче протестуємо проти Вашого наміру покинути службу бо на Вас лежатиме головна робота. Висилаю кур'єром листа. Ніковський. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу но він був уповноваженим од кадетського уряду Керенсько- го взяти під контроль з'їзд народностей в Київі в сен- тябрі 1917 року. Душа людини так швидко не міняється. А мене прошу Вас, дорогий Андрію Васильовичу, і самому не ображати і по старій памяті та по старих наших від- носинах не давати і іншим робити се. Бувайте здорові. Ваш С. ШЕЛУХИН. Я складаю речі і готуюся їхати в Італію. Одначе переїздом пробуду де-який час в Австрії. Може з Італії заберете Еремєва. Бо поки він там я їхати туди не можу. Мушу стерегтись од пакості. Тишкевич показав як можна робити пакости Україн- цям. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Л. Ганч а тому зрікся підписати.Але ж і у Шевця рветься тер- пець.Треба налагодити справу, як я казав Вам. Залишення Місій і Посольств по старому і продовжен- ня старого до цього всіх нервує, осоружує проти Уряду і не обіцяє нічого доброго.Потрібна робота в Парижі, а там загальмовано все - і усунення справжніх українсь- ких діячів, а потвердження стану тишкевичевців утворює неможливу атмосферу. Розважте, що потрібно для Держави. Жду Вас.До швидкого побачення. Ваш С.Шелухин Не забудьте взяти печатку.Тут у всякому разі доведеться написати кілька паперів. У мене дуже тяжкий настрій.Відрадного і утіш- ного не бачу поки що. С.Ш. Неодмінно треба обсудити і значиння де- яких документів.Ще раз потверджую, що Ваш і Прокоповича приїзд необхідний і що треба, щоб тут був п.А.Ливицький. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У. Х. Р. Голова Ради Народних Міністрів 2 жовтня 1920 р. № 1198 ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ ВІЙСЬК У.Н.Р. Цим маю за честь довести до Вашого, ПАНЕ ОТАМАНЕ, відома лист п. Міністра Закордонних справ від 24 Вересня б.р., прикладений до цього в копії. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 471/100. 9 жовтня 1920 МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 24/IX 1920 ГЛИБОКОШАНОВНИЙ ВЯЧЕСЛАВЕ КОНСТЯНТИНОВИЧУ. До мене дійшли поголоски, що серед п.Міністрів, а також і в роз- мові п.Головного Отамана з Вами робиться мені закид, що в Міністер- стві Закордонних Справ працює багато урядовців-галичан, а це ніби через теперішні особливі політичні відносини може справити небажані чи навіть небезпечні наслідки. З цього приводу мушу Вам, Вельмишанов- ний Пане Голово, заявити таке: 1. За час моєї роботи в М-ві прийнято нових спіробітників 24 ду- ші, в них галичан - 6, виключно на невідповідальні посади діловодів, урядовців для доручень то що. 2. Старі спіробітники Д. Вахнянин /Нач. пресового відділу/, М. Шкіль- ник /віце-дир. диплом. відділу/ П. Дяків /Нач. консульського відділу/, др. Кочерган /буковинець, радник/ - люди, що працюють дуже давно /по 2 - 3 роки/ в Міністерстві, і так собі засвоїли загально-державні ін- тереси та обов'язки, так одійшли від специфично-галицьких звичок і зв'язків і навіть так самі негативно ставляться до прийому в М-во галичан, що безперечно стоять вище од усіяких підозрінь. 3. На посади директорів департаментів запросив я тепер п. Токаржев- ського і Храпка - не галичан. 4. Застерігаю за собою право моральне і далі керуватися потребами М- М-ва, що очевидно за браком людей може також зовсім природньо збільши- ти число людей в Наддістрянської України. 5. Звертаю Вашу увагу на те, що скрізь - і в Вашій Канцелярії і в Ставці п. Головного Отамана "галичане" єсть, що одначе не повинно міняти нічиєї думки про обережність Вашу, і маю в Бозі надію, мою. Просячи Вас довести мій лист до відома п. Головного Отамана, вислов- лю Вам моє шире поважання. Андр. Ніковський М-р Закорд. Справ м. Тарнів Кат. Дирекції до Міністерства Закордонних Справ. наказу Нач. Голови ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ підсилає при цьому лист із Ковельського Влеса з 13-го вересня 1920 року на розпорядження. Начальник Закордонній Начальник Відділу До Пана Міністра Закордонних Справ. Ласкаво прошу Вашого розпорядження аби, при одержанню закордонних чолописів з Валому Міністерстві один примірник зазети "Воля" надсилався до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. Оригінал підписано: Т. в. о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Кравченковський За Начальника Канцелярії і Словом Звітнанням згодно д.Дзуропільською République Démocratique Ukrainienne Ministère des Affaires Étrangères Namy Volod: Supermopii i Zovshnyni Oznakany Vіkaz Y.H.P. Triboromantnyk Симон Кашановський. № 104 Le 28/IX 1918 Мене Кашко від 57-ї осередку в повній залежності і добрими мені робить поправки. Закони .13-го краю про справу конгресу в Японії має реєстр погодження, яке на його скликання єдній манерів неба- лаго особливо опису того як з урізними од бударі громадян на біло організацію. 21 Справа Угородської Повстання дві не розглядалася, що я інш міг раз основного побуту в Кременці виє законопроект та докладну зважену, а також порозумівся з мною рананського у річницю воно не бере проти вигляду Боротьби Виступлення. 3) Справа: повідомити з Равинковим прикладами коней інструкцій нашої делегації. Необхідно, щоб Ставка вислала свою делегацію о зваження. Коли сорг. Зачепко в Варшаві, було б добре, щоб він легально вийшов у склад делегації. З Варшави: Михайлович Місці краще би знати в діяльності дітям ракових, як експерта, бо щоб там дуже радіють на молитві із гордощими з розставання. Навіщо чудерність пев. Зеленого мені сороми оцяра: вони в глибоку незбав Кривець "мизарим і ідеалістам". Відки це ми, уважні, могли це дати? Мож самот і з Савинковим потичувались приєднуємо та повагою має нена того з різі проходу присилки, що ми – дермова, а вони – улявні організації, коз би кишень і виганяли. У Бога також склавені липно і надручені в справі Кривець. Складав їх з під вранням вашого міста до М.К. Прокоповича, а дуже моє либо, що таких широких політичних газет у Кривці; не дається, а інші молитві буде в правильному разі "невдягне" породжуючи про сильні операції проти болонських. Всі оні, поки В.К. Прокопович і Л.М. Мітюшовий громи до нас впровадив заспрашувати Рану Молитвірів, тому шуму жаря погороджував приєднувалим справами з державним серцем та розповідали собі про інші вигурі справи нашого Ван Гравера. Щасливим бажаю вам у вашій роботі З щирої почесної любови КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. 19 Жовтня 1920 року ч.....812.... С т а в к а До Пана Міністра Закордонних Справ При доповіді обіжника М.З.С. до Послів і Голов наших Місій за кордоном з 9 цього Жовтня під Ч 632-651, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І7 цього Жовтня зволив по класи резолюцію: "Цю дерективу Міністра Закордонних Справ вважаю за цілком своєчасну і до- цільну", про що маю за честь подати до відома Вашої Екцеленції.- Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий Начальник Канцелярії М. Крижанівський З оригіналом згідно урядовець Овчаровська НЕ РУЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Уго Дирекції диплома Закордонних Справ Вважаю За цілком своєчасну і догодливу Цейм Т.П. Госпам і Госпавам Жінкі у УРСР за кордоном. 632-651 9 1884 Червень Уто Дирекцію диплома Закордонних Справ Вважаю за відомим своєчасну і догляну. 187-й 1920 р. 632 - 651 Панові Іоановичу Омашкові Київськ. у. У.НР до відома Крим П.н. Господа і Головам Місій у. НР за Котигоном. об'єднання електричного зв'язку 1918 р. з 812 107. надзвичайних та других матеріалів надісланих Міністерством павгосередньо і через Пресове Бюро у званні, яким відповідає заяву до Уряду, при якому Ви акредитовані, на також розвинути живу акція в закордонній пресі на користь нашої справи. Телеп- рішне становище треба у всіх напрямах використати, щоби прод- нати симпатії і допомогу чужих народів і держав для 2 р. Р Про підняті Зами заходи у вказаним напрямі прохання посі- домити Міністерство. МІНІСТР ЗАКОРДОНИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Керуючи Справами Директорії" п. 819 Слівка 108 коп. До Пана Міністра Закор- донних Справ. Надсилаючи Вам три примірники ук- раїнської газети "Слово", що виходить в Камянці, маю за чану просити ВВаших розпоряджень, аби всі оперативні звіти штабу Дієвої Армії було негайно передан- но за кордон до відому преси. Додаток: Газета "Слово" ч.ч. 15-17. Орігінал підписаний: Керуючи Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий Начальник Канцелярії М.Кришопльський З одітнаною звідно Урядовець Вдрухопибек КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Жовтня 1920 року. С т а в к а . Пан ГОЛОВНИЙ ОТАМАН одержав від Ко- мандуючого Армією депешу, що всі кошти які було відпущено на купівлю коней і ин КЕРУЮЧИМ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. 21 Жовтня 1920 р. ч...53 Ставка. До Пана Міністра Закордонних Справ. При цьому маю за честь надіслати Вашій Експедиції два примірники газети "Слово", не виходить в м. Кам'янці.- Додаток:Газети "Слово" ч.ч. 18,19. Оригінал підписаний: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Маркович Начальник Канцелярії М.Кравченко З орігіналом звідус працював О.Федоровська У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "15" жовтня 1920 р. ч.680 м. Тарнів. Канцелярія Директорії Вх. з. 576 19/4-24г ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. / СТАВКА./ Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення Надзви- чайної Дипломатичної Місії в Швейцарії від 7-го вересня 1920 р. ч.II37 і копію з копії перекладу з французької мови відповіді Міжна- роднього Комітету Червоного Хреста в Женеві від 6-го жовтня 1920 р. для ласкавого озна- йомлення з їх змістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ШВАЙЦАРІЇ. 7 вересня 1920 року № 1137 м. Берн.- ДО МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в осідку Правительства. Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Швайцарії має честь переслати в приложі в оригіналі відповідь Інтернаціонального Ко- мітету Червоного Хреста на ноту Пана Міні- стра Закордонних Справ з 30-го червня с.р. в справі українських заложників, взятих мо- сковськими бойовиками. Секретарь Місії /підпис/ Др. Старосольський. З оригіналом згідно: Ст. Діловод Дипломатичного Відділу [письмовий підпис] МІЖНАРОДНИЙ КОМІТЕТ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА 6 жовтня 1920 р. м. Женева. УКРАЇНСЬКИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ МІСІЇ В БЕРНІ. ПАНОВЕ, У відповідь на Ваш лист від 24 Серпня 1920 року, маємо за честь повідомити Вас, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста вислав ра- діотелеграму до п. Солов'єва, Голови Російського Червоного Хреста з проханням поробити заходи в справі захисту українських заложників, осяг- нення їх скорого звільнення і забезпечення їм повороту на батьківщину. Прошу прийняти вислови найглибшої по- шани. Начальник Секретаріату /підпис/. За вірність копії з копією перекладу з французької мови: Ст. Діловод Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозн.Зносини "15" жовтня 1920 р. ч.681/2341 м. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. / СТАВКА./ Ханцеларія Директора Вх а. 517 1921/8-20р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію докладу Військового Радника Делегації У.Н.Р. в Парижі Ген.Штабу Полковника Колосовсько- го від 30-го серпня 1920 р. на імя Пана Міністра Закордонних Справ - для ласка- мого ознайомлення з його змістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу Секретарю Доклада Полковника Колосовського аудиенції досить буде вранці. Коли порівняє їх письмі собою; Птишканський Бутолан, Як Колосовський приїде в Париж, то прийдеш до виявлення, Праворіч із створом до свих обов'язків невідповідно. Тадав би надбіли дозволення першого Колосовського у Декорфлабу; прирікаючи на йм місце Козебницької Білки одног 113. ВІЙСЬКОВИЙ РАДНИК Делегації УНР в Парижі Ген. Штабу Полковник КОЛОСОВСЬКИЙ. 30 серпня 1920 року. м. П'ариж. ІОГО ВЕСЕЛЕЦЬКІ Високоповажаному Пану Міністру Закордонних Справ У. Н. Р. Д о к л а д. ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ОФІЦІАЛЬНИХ КОЛ ФРАНЦІЇ. Після свого повороту з України я мав кілька разів побачення з офіціальними особами Міністерства Закордонних Справ, Міністерства Військового і польської амбасади. Ці по- бачення, рівно як і загальний тон офіційної фран- цузької преси, дають досить ясну картину політичної лінії Франції що до Східно-Європейських питань. Основні підстави її є такі: I/ Франція в рішучо проти роз'єднання Росії, як по- літичного організма. Вона має право на повну полі- тичну самостійність лише за Польщею і Фінляндією, в їх етнографічних межах. Всіх інших держав – алюженів вона рахує частинами Росії, яку бажає бачити складену по фе- деративному принципу. 2/ Ніколи не можна чекати, щоб Франція згодилася на визнання самостійності України, хоча би тепер нашій ар- мії і пощастило занять фіз території, які вона займала літом с.р. Ворожість французів до ідеї української самостійно- сті краще всього характеризується артикулом офіціоза Міністерства Закордонних Справ „Гетер“ під заголовком "Умо- ва Польщі" /23.VIII.20/, де про Україну сказано: "Коли, власне, розвернувся український націоналізм, протилежний націоналізму російському? Тоді, коли гетьман Скоропадський управляв у Києві під охороною німецьких багнетів.Тоді, коли Петлюра ввійшов у Київ під охороною По- ляків.Кажучи по правді, є по-частки український націоналізм, але його об'єкт - в Східній Галичині і він, наперекір всім згодам підписаним Петлюрою, є направленний проти Польщі. І як би допустити, щоб дійснилась ізоляція Малої Росії від В- ликої, вони старалися би необхідно з'єднатись, бо вони мають нужду одна в другій і між ними не має демаркаційної лінії. Польща зробилась їх спільним ворогом і це не є тільки українці Галичини, але всі руські, як в Москві, так і в Київ які вимагають Львова". Визнання Українського Уряду "де-факто" Францією можлив але передумовою цього Міністерство Захордонних Справ ста- вить наше порозуміння з Врангелем. 3/ Франція в своїх поглядах на цілість Росії находить же повне підтримання Америки і, по частки підтримання Англі і Італії. Треба сказати, що підтриманні двох останніх держа після нових успіхів Польщі, які підкреслили правильність французької політики непримиримої до большовиків,-стає вс більшим і активнійшим. 4/ Франція не вірить, щоби можна було в короткий час військовою силою одухати і скинути совітську владу в Росії Через це п. Мільєрам рішучо рекомендував Польщі, не вважаючи на її побіди, добиватись скорого миру з большовиками. Врангель має повне підтримання Франції, бо вона вірить ні стільки в військові, скільки в політичні його успіхи. Вона не нього дивиться як на ту силу, яка внезенним ладу, спокою і щирого демократизму, розкладе большовизм в Росії і засту- пить його там. В цім дуже тяжко словами поколебати віру Французького Міністерства Захордонних Справ. Переконати їх го можуть тільки факти. 5/ В випадку а/колиб війна Польщі з большовиками затяг- нулася не по вині Польщі або б/коли б дійшло до порозумін- ня між Україною і Врангелем,-можна рахувати на повне під- тримання Францією - військовим майном і зброєю - нашої ар- мії ген. Ом.-Павленка.В таких саме випадках мені було зробле- но запевнення в Міністерстві Захордонних Справ. МОЕ ПОВАЧЕННЯ З П. МАКЛАКОВИМ. В оден із своїх ві- дповідей я звертався до Французького Міністерства Закордонних Справ, яке там винадково здібався з п. Маклаковим, з яким я був знайомий ще здавна і який знав про мою службу в Україн- ській Делегації. П. Маклаков дуже вічливо поздоровився зі мною і в короткій розмові сказав, що бажав би побачитися зі мною у себе хоча би зовсім приватно. Після докладу про це заступнику Президента Делегації, /який був тоді в Лондо- ні/ п. Раднику Шумийському, я 21'єго серпня був у п. Макла- кова і мав з ним півтора годинну розмову. В началі розмови я рішучо підкреслив, що побачення має приємний, ні до чого не обов'язуючий характер і що воно не може бути оголошено росіянам. На це я одержав повну згоду п. Маклакова, який того ж прохав і від мене в відношення до його слів. З розмови я з'ясував слідуюче: I/ Уряд Врангеля шукає об'єднання зі всіма антиболь- шовицькими урядами і організаціями. Врангель широко іде на всілякі уступки і є готовий визнати всякий анти-боль- шовицький уряд, аби він був складений з людей ділових і політично чистих. При цім п. Маклаков сказав мені, що він не знає як думає сам Врангель, але тут в Парижі ро- сяне думають, що треба провести різницю між особою Го- ловного Отамана С.В.Петлюри і особами з яких складаєть- ся Український Уряд. З боку росіян не буде ніяких пе- решкод до розговорів з членами Уряду, але ім'я С.В.Петлю- ри має серед них недобру славу, торгівця українськими землями і п. Маклаков не знає, оскільки можливо буде при таких умовах дійти до щирих з ним відношень. На це я відповів, що росіяне мабуть недобре поінфор- мовані про відношення між членами Уряду і С.В.Петлюрою. Ці відношення є впевні тісні і однозначні. Що ж до тор- говлі землями, то це все дуже забільшена і роздута росіяна мі справа. Торговлю землями почала Антанта, передаючи Схід му Галичину Польщі. Після цього п.Маклаков спицяв свій наступ проти імені Гол.Отамана і перейшов до других питань. 2/. Уряд Врангеля бажає закінчити військову конвенцію з Українською Армією.Можливо було би провести демаркаційну лінію між обома арміями хоча бача би по р.Дніпру. Армія Врангеля могла би з доломогою фльотки взяти для українців Одесу,але під тією умовою,щоб українська армія зараз же заступила там врангелівську,бо тримати там гарнізона вона не може. Про деталі військової конвенції було б краще балакати на місці - в головному штабі Врангеля. Взагалі,Париж,по думці П.Маклакова, не може бути місцем остаточних переговорів або підписання згоди, а лише місцем розговорів про предумови. 3/ П.Маклаков,безумовно, має на думці ФЕДЕРАЦІЮ, а не самостійність України. Він не спочуває тим "ЗАНАДТО ШИРОКИМ" пропозиціям,які поставив українцям в Варшаві п.Савинков. "Хоча Савинков і є офіціяльний член Парижької російської делегації, але в своїх поглядах часто від іде туди,куди за ним ніхто не піде" сказав п. Маклаков. Однак тут же п. Маклаков проговорився,що як він, так і сам Врангель, мусять рахуватись з п.Савинковим, бо він має в своєму розпорядженні де-які військові частини /Балахович і киши/, які мають тенденцію збільшуватись. 4/ П. Маклаков запитав мене,як відноситься українці до Моркотуна і його комітету,- особливо українці федералісти.Я відповів на це,що Моркотун для всіх українців,без огляду на партійність,є авантюрист, який не може мати на Україні ніякого впливу. Він ні на кого не грунтуеться,не має за собою ніякої партії, або групи,крім тих 5-6 осіб,які є в його "комітеті". Я підкреслив,що було би великою помилкою для росіян, як про це скрізь кажуть, везти на Україну цього фігля- ра і доручати йому там якусь політичну акцію. 5/ Про п. Графа Тишкевича п. Маклаков висловився, що росіяне чули, що п. Граф дуже добре себе поставив з французами і хоча вони не спочувать його поглядам, але рахуються з його авторитетом. На другий день після мого побачення, п. Маклаков склав мені візит. Про все це мню зроблен подрбний доклад п. Прези- денту Делегації.- Полковник /підпис/ Колосовський. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "15" жовтня 1920 р. ч.674/2538 м. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Канцелярії Директорії [СТАВКА.]/ Вх. 2.578 19/4-20 р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію з копії відношення Варшавської Філії Українсько- го Червоного Хреста до Американської Мі- сії Червоного Хреста в Ричі Посполитий Польській від 23-го вересня ц.р. для евентуального познайомлення з його змі- стом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу ДО АМЕРИКАНСЬКОЇ МІСІЇ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА Від Варшавської Філії Українського Червоного Хреста. В 1654 році Україна, бувши незалежною Республікою, прийняла Протекторат Московського Царя, який після того став називатись Російським, а Московське Царство-Росією. По знищенню влади царя революцією 1917 року, Україна вернулась в попереднє своє становище,- незалежної Республіки, але росіяне, яким це не вигідно за для їх імперіялізму, так і ради боротьб України, пішли проти українського народу війною. Не маючи зброї, український нарід все таки, подібно тому, як американці проти англічан в 1787 р. піднялися на оборону своєї незалежності і свого майна. Одначе боротьба і самооборона безозружних українців проти добре озброєних росіян-як большовиків так і реакціонерів, вийшла такою тяжкою, що тягнеться уже три роки. В цій боротьбі росіяне нападають, б'ють, грабують безозружних людей і їх майно, зруйнували города, попалили масу сел, анищили транспорт та всі здобутки культури. Маса населення примушена жити в сирих землянках, не одягнута, гола, боса. Маса сиріт бродить: голі, голодні, безпріютні. Маса жінок позбута всякого людського істнування і можливості заботи про своїх дітей. На сім ґрунті в 1919 році розвинулась в страшних, нечуваних розмірах епідемія тифу і Україна - де були цвітущі села, покрилась кладовищами. Новий похід московських большовиків з метою пограбувати урожай хліба б.р.- привів населення ще до більшої нищети, так що нині, не вважаючи на холод, маса людей і дітей ходить голи». Утворились умови ще для більшого розвит- ку епідемії. Український Червоний Хрест взяв на себе завдання досить тяжке, але необхідне: піти вслід за армією до звільненої від ворога території, помогти постраждавшому- ся населенню в боротьбі з заразними хворобами та знищи- ти очаги зарази. Свою намічену роботу Україн.Черв.Хрест гадає виповнити по плану: 1/відкрити для неімущого на- селення як можна більш харчових пунктів з санітарними та медичними прийомними; при кожному пункті улаштувати баню і дезінфекційну камеру та мати запас білізни. Го- лодне, неімуще населення зможе на таких пунктах вимитись, дістати чисту білизну, горячу страву, а також медичну до- помогу, після котрої заразні хори будуть ізольовані і видіслані до відповідно-улаштованих шпиталів. 2/Улашту- вати рухомі дезінфекційні отряди, котрі будуть обїздити місцевості України і робити дезінфекцію помешкань та рі- чей і разом з тим, керовники отрядів будуть знайомити людність з мірами боротьби проти епідемичних хороб та їх росповсюдження. 3/Улаштувати шпиталі, в котрих бідне населення буде користуватись безплатним лікуванням. Такий дійсний план праці Українського Червоного Хре- ста. Всі співробітники його приложать всіх з'усилль для виконання положених на кожного з них завдань. Але Україн- ський Червоний Хрест добре знає, що йому самому не спра- витись з цим важким завданням, бо наш терен знищений, і ми від імені Українського Черв.Хреста просимо Американський Червоний Хрест допомогти нам і відкрити свою філію Черв. Хр. на Україні, котра б постачала нам необхідне медичне і санітарне майно, білизну, одяг для бідної людності, меді- каменти, дезінфекційні камери, рухомі санітарні потяги, улаштування шпитальне. За допомогу від Американського Червоного Хреста не тільки Україн.Черв.Хр.,а і сотні тисяч населення,яким бу- де оказана допомога в боротьбі з хоробами,-принесе свою щиру сердечну подяку. Підписали:Голова Дипломатичної Місії в Варшаві;Пред- ставник Головної Управи Україн.Черв.Хреста Головний Лі- кар Сагалевич; Заступник Голови Філії Україн.Черв.Хр. в Варшаві; Секретар. Варшава,23 вересня б.р. З оригіналом згідно: Діловод Загального Відділу Макаренко. 28 вересня б.р. м.Станіславів. За згідність копії-з копією: Ст.Діловод Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Закордонних Справ. Камянець. Для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, а також для Інформації населення України че рез місцеві часописи про все, що міститься в закордонній пресі про нашу справу, конче потрібно одержувати періодично закордонні ча- сописи. З приводу зазначеного ласкаво прошу Вашої Екцеленції зробити належне розпорядження, аби через курерів Цивільного Управління при Головній Команді Військ, що їх відряжаєт: сл до Міністерств тричі на тиждень, обовязко- во надсилались до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ хоча бт по одному примірнику тих закордонних ча- сописів, які одержуються в дорученому Вашій Екцеленції Міністерстві. Мушу додати, що часописи які видаються на Україні зовсім не інформують населення про те, що робиться за кордоном, бо жаднього звя- зу з закордоном не має- Не мають. Зверуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович, Начальник Канцелярії Л. Крупський З однією дійкою. Урядов. О. Винограденко Керуючий Справами Директору? 847. 23/1. Юридичний До п. Міністра Закордонних справ На затвердження до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ вступила постанова Ради Міністрів про асигнування 200000 польських марок на культурні потреби. З огляду на те, що до законопроекту не прикладено пояснюючої записки, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені просити Вашої Екцеленції надіслати Ваше пояснення, що до цієї справи. Орігінал підписаний: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновський Начальник Канцелярії М. Крипопольський З оригіналом згодно. пригадаємо від Дніпропетровська До Пані Діністра Закордонних Справ. маю за честь повідомити, що на відношення Мініс- рства Закордонних Справ з дат. 15 квітня ц. р. ч. ХХІІ ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюції: "Справу з формуванням білоруськими на терені Україн взмаю, як і раніш, можливо; але через брак грошей зараз практично по злійснимо. Нам треба раніш свою власну армію взаємостояти, як слід, тимчасом матеріал них ресурсів чи цього ми в належній кількості не ма- ємо. Отже з цієї справи і рекомендував би сургубу обе- режність. Ми хочемо тирну військову політику прова- дити тоді, як самі скріпимось. Тепер, коли ми стаємо на тільки на ноги із невеликою кусочку землі напої, я гадав би передчасним розвязання справи в тій пло- щині і в так межах, як ставить її нам Лотвійський посол. Значить добре, що вся справа тут полягає з аси мужнину ГРУПОЇ СИЛИ ГРОШЕЙ на білоруські формування, а попереджую, що такої асигновки, затвердити не змо- жу, як до того часу, поки не сформую української ар- мії на заосмотрення якої Правительство не дало тої сути, як так потрібна. 23/4 1920 р. Петлара /в.р./ Потребно, щоб Латвійський посол подав більш точні цитерози линни про білоруську формування в Литв /з.р./ 5. на відношення з 15 цього квітня ч ХХІІ "Галас тому, що діяться у Вінні збанкрутованими політиками, обов'язково значимий натхнення не слід. Україна буду- ється по військових формуванням і списами та рушниця ки з солдатами, усокадими. Все істно через білька часу ці спілі менти і політики звернуться до мене в прохи- обу, іменні їм екзультальних деномов та сусвії під роз- вих" Петлара /в.р./ 23/4 з. на відношення з 14 квітня ц.р. ч. ОБ-АДМІНІСТ Ознайомившись з докладом нагор посла в Литві, я міжною по випадку, що невдачі того дипломатичних зв'язків із засобами певних або обурки для У.д.Р. (одними та саме роблять навпаки) цивілізаційною Місцевою Заряду, то не уряд не знає, коли не зв'язані інші з дипломатичних а при визнах листів з боржави од А. Крімського і ми, звичайно, таку по незвої міри хитрою постановку справи та взагалі переписування і вимагання своєчасних розкладів про стяг роботи на у Варшаві не зразок, покиціз, які представляються ними дипломатичними представництвами. Бо посім та й по Треба більше події у Варшаві. Бо роблять там двоєський Ст ковський, Михайлов і інші, що цілком місяцями перебувать там в командировках., а їх доклади мій стеретву. А таких д кладів ніколи не бачив з тих податків, якими супроводить свої звіти Мін. Закорд. Справа 03/Х ІСО р. Петлюра /4.р./" г. від відношення в 15 озтя ц.р. ч 681/2511 "Секретно доклади полковника Колосовського справжньої досягти чуда! враження. Коли порівняти їх певним способом, змінити в того часу як Колосовський працює у Парижу, то полковий не може автор іхбставить до своїх обсягів не відповідно. Гала найбільш поцільним перехід Колосовського по Генеральному призначення на його місце королюваного більш старого, Петлюра 23/А. 1920 р." Перуки Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий Начальник Канцелярії М. Кравченко Зорігіналом згідно урядове Дніпропетровська До Пана Міністра Закордонних Справ. Керівництво Справами Оркестровій втя 1926 р. № 882 Каменець На військовій нараді в Штабі Дієвої Армії 21/Х під Розповуванням п. РОЛОЗЬОГО ОТАМАНА при обговорюванні стану нашої армії між іншим засудилося, що для нормального налагодження медично-санітарної допомоги в Армії відчувається брак лікарів. Такий же самий брак лікарів відчувається і на повітах Поділля та Волині, звільнених від ворога, де цілі земські участки залишаються без лікарів. При наближенню зими, коли збільшиться відсоток епідемічних хвороб, медико-санітарна допомога, як війську так і населенню набирає дуже великої важливості і рішуче вимагає свого налагодження. В зв'язку з ліквідацією мінних військово-санітарних місць за кордоном, по відомостях, які маються у нас від прибувшого в літку з закордону доктора Горбенка, там залишається без роботи багато наших лікарів, на чолі з док-ром Оконьком, які прибувають на терен України могли б поповнити собою цей брак лікарів і принести свою роботу велику послугу, як ську, так і населенню. Крім того ді лікарі, мають великі зв'язки з різними медично-сані інституціями за кордоном, а особливо Інтер нального "Червоного Хреста" і Американських помогових Організацій, могли б притягти в со на Україну і допомогу нам з боку цих орган з боротьби з пошестями. Надаючи цьому державне значення, ПАН ГО ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН доручив мені проси Вас ПЕРЕ МІНІСТРЕ знестися з нашими Дипломат ми Представниками за кордоном на предмет зако ними соді, на Україну всіх лікарів, перебуваючих в тих чи інших справах за кордоном. Про Ваші заходи і конкретні наслідки ласка- во прошу повідомити мене для доповіді ПАНОВІ ГО ЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ . Орігінали підписами: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронов Начальник Канцелярії М. Крип'якевич З орігіналом звіту урядовець В.Андрющенко ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ АНДРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ. З цих днів до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГО- ЛОВНОГО ОТАМАНА звернувся кореспондент поль- ських разет Богдан Мончевський і з проханням уділити йому інтерв'ю. Не маючи змоги, за відіздом до штабу армії прийняти п. Манчевського ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН доручив мені перебалакати з ним. З розмови з п. В.Мончевським виявилося, що він, будучи в даних мір-переконанням українця філом, сам родом з Волині, має великі знайомства серед провідних публіцистів і журналіс- тів, і хтів би допомогти нам в справі зміщення як найбільших інформацій про українську справу в польських разетах, які, як відомо, не дуже охотно пишуть про нас. П. В. Мончев- ський згодився б працювати для нас, в якому небудь інформаційному бюро, допомагаючи нам в справах інформації польського суспільства в бажаному нам напрямкові. Доклавши про це Панові Голові Директорії, духав побажання його, аби про це було доведено Вашого відому. Пане Міністре, чи не знайдете по ним для тісного нашого звязку з польською пресою, суспільством скористатися послугами п. Г. Ям сткого, який постійно перебуває в Варшаві і чи не ч. 5. пом. 8., і може бути викликаний з будь-якої меж Орігнал відправив З великою до Вас почащею Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Маркович. З орігиналом згідно Урядовська Округа. До Надзвичайної Дипломатичної Місії УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в Румунії. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьо- му для ознайомлення низку українських часопи- сів і відозв і ласкаво просить переслати з ни по одному примірнику до Дипломатичних Місій УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в Відні та Царгороді. М. Кравченко Начальник Канцелярії Орігнал підписаний: Матвієвський. За Начальник Відділу З оригіналом згідно. Урядовець Флоропійенко. Каруто-Сербівській тя "Феректою" У.П.Р.-1920. Намінень 30 вересня 1920 року ч.575/2333 ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: "Вважав би за необхідне полагодити грошові справи з послом Васильком, що до я вже персонально говорив в п. Міністром Закордонних Справ. 26/Х 1920 р. Петлюра". Миронович Керуючий (правами ДИРЕКТОРІЇ) Орігінальна підписка: М. Крип'яновський НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ З орігіналом згоден Друк-Федоровівських УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЗОЗ. ЗНОСИН 30 вересня 1920 ч. 575, 2333 м. Тарнів. 124 Кампелліс Валентин 17 28/IX-920, ч. 556 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. / СТАВКА / Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа Голови Дипло- матичної Місії УНР, п. Миколи Василька / без дати / і копію з копії докладу п. Радника Га- ліпа з Риму від 10-го б.м. на ім'я п. Посла Василька - для ласкавого ознайомлення з їх змістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА.- ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН НАЧАЛЬНИК ДИПЛОМАТИЧНОГО ВІДДІЛУ LE CHEF DE LA MISSION EXTRAORDINAIRE DIPLOMATIQUE UKRA - INIENNE EN SUISSE . ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТР, Додатком до цього надсилаю до Вас копію останнього декладу радника ГАЛІПА, в Риму від 10-го б.м. З того часу одержана депеша від 13 б.м., згідно якої переведено моє визнання /Agrément/, і віденське Посель- ство одержало від Італійського Міністерства Закордонних Справ телеграфичне доручення видати мені дипломатичну візу. На жаль, завдяки тутешнім і угорським грошовим справам, які вимагають мого постійного пиклування, примушений я ли- шитись ще тут, а окрім того мушу їхати 21-го біжучого мі- сяця в негайній справі до Амстердаму. Тому я не певний, чи буду мати можливість ще до жовтня побувати в Римі. Не зважаючи на те, Пане Міністр, що я до цього часу не одержав ніякого затвердження предложенного Вам бюджету Іта- лійської Місії, і що з часу Вашого від'їзду мені не було видано за браком грошей ніяких сум ні для Швейцарії ні для Риму, - я післав знова 11.500 лір до Італійської Місії, бо на 20 - те число кожного місяця для неї може бути за- критий місячний кредит. З глибоким поважанням/ підпис / МИКОЛА ВАСИЛЬКО. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Копія з копії докладу п. Радника ГАЛІПА до п. Посла ВАСИЛЬКА. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ПОСЛЕ, Сьогодні я розмовляв в Королівському Міністерстві За- кордонних Справ - з референтом по нашим справам Ексцелен- тєю МОЙОНІ. Пан Мойоні, державний муж з імпонуючими ма- нерами, прийняв пene дуже ласкаво, при чому згадував про своє перебування в Одесі/ 1918 р./. Я мав залагодити дві справи : одна, ще добути для нашо- го ген. ЮНАКІВА дозвіл на в'їзд до Італії та друга, яку я рахую найважнішою - справа Вашого визнання /Agrément /. На зроблену мені увагу / якої я і сподівався/, що за бра- ком предпосилок міжнародного права одержання визнання вустріне труднощі, я відповів, що бажаним є лише принят- тя до відома в письмій формі і відповідне повідомлення компетентних посередніх інстанцій. Мене запросили на по- неділок, 13-го б/м., знова на розмову в цій справі. Роз- мова наша тривала біля години, тим більш, що вона поширя- лася на окремі питання нашої політики. В такий спосіб я зміг з"ясувати, в відповідь на спеціальне про те запитан- ня, всю безпідставність одержаних тут повідомлень, ніби то у Відні сконструювалося нове правительство / з чле- ном Директорії Макаренком на чолі/, а також неможливість надавати будь яке значення в цьому змісті ні газетним за- явам ні підготовленням до національного конгресу. / Мушу зазначити, що в квітні був тут п. Вітик і мож- ливо казав що небуть подібного/. З глибоким поважанням / підпис / ТОДОТ ГАЛІП. З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗ. ЗНОСИН " 5 " жовтня 1920 р. ч.. 597/2411 м. Тарнів.- ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. / СТАВКА./ Міністерство Закордонних Справ має честъ переслати при цьому копію з копії відношення Керуючого Справами Посольства У.Н.Р. в Берліні Стоцького від 8-го ве- ресня ц.р. Ч. 1893 до Юрисконсульта Міні- стерства Закордонних Справ Марголіна /Лен- дон/ для ласкавого ознайомлення з його змі- стом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу Копія. № 1893. 8 вересня 1920 р. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ Посольства Української Народньої Республіки в Німеччині. До Високоповажаного Пана Крисконзуль- та Мін.Зак.Справ МАРГОЛІНА ЛОНДОН. Вельмишановний Арнольд Давидович, У нашій останній розмові перед Вашим від'їздом у Лондон зробив я Вам пропозицію, на котру Ви поге- дились. Тепер хотів би я Вам мої думки виложити на письмі й попрохати для них цінних уваг Вашого досві- ду. Коли дистану від Вас притакуючу відповідь, те не- гайно приступлю до праці. Коли взяти загалом наших політичних діячів і офі- ціяльних представників за кордоном, то виробились, ши- реке беручи, дві оснівні орієнтації відносно нашої за- кордонної політики. Одна - французько-польська, друга німецько-англійська. Перша орієнтація дала вже деякі реальні політичні факти. В їх критику не будемо входити. І із цеї полі- тичної орієнтації треба витягнути максимум користі для української справи, але не треба забувати, що вона не є "одинспасительна". Сама елементарна політична тактика вимагає мати й резервову політичну комбіна- цію, бо тільки її істнування, тільки можливість і дру- гих державно-політичних союзів закріплюють першу ком- бінацію й роблять в України європейський політичний фактор. Але не тільки ці тактичні причини, але принципіальні мотиви політичного й економічного характеру примушу- ють нас уважати німецько-англійську комбінацію за користнішу для України. Ви Й я разом переконані, що події найближчої майбутньо- сті захадають від нас переорієнтації. Вам і мені, як заступникам цієї політичної ком- бінації, припадає як обов'язок поробити всі приго- тування аби, як настане відповідний час, українська закордонна політика мала витеруваний новий шлях. Так треба нам отже цю політичну комбінацію вирвати із сфері простих не зобов'язуючих балачок і перене- сти на рівень політичних конкретизацій. Шлях до цього є, на мою думку, слідуючий: Ви в Ан- глії, а я в Німеччині звернемося особисто або через посередників до міредатних: 1/ офіціяльних кол, 2/ політиків, 3/ заступників преси, 4/ заступників великого промислу й фінансів,- з запитанням, на яких у мовах згодилися би Ан- глія й Німеччина разом перезумітись відносно Сходу для його насифікації й відбудови. При тім виходити з засади: без Сходу і його сирів- ців та багатць Західна Європа не може віджити.Вель- шевизм нищить ці цінності й бушує далі ще тільки тому, що на Сході продовжується ще властиво бероть- ба між тими інтересами великих держав, які виклика- ли світову війну. Щоб урятувати й економічні багац- тва й уможливити успокоєння й уздоровлення цілої Західної Європи, треба порозуміння тих великих дер- жав відносно Сходу. Тоді тільки бельшевизм упаде. Дальша рівалізація великих держав щодо Сходу - це є найбільш успішне попертя бельшевизму. На підставі всіх цих розмов треба ясно закре- слити англійські та німецькі умови. При цім кори- стне буде б звернути уваги на слідуючі точки: 1. Політичні умови: а/ чи признається право самовизначення. б/ чи бажана на Сході федерація. в/ чи бажані на Сході окраїнні держави. г/ роль Польщі. д/ дол я Сибіру й справа Дарданелів. 2/ Секретна лочка: большевизм. а/ чи бажане військове скріплення окраїнних держав і льокалізація большевизму. Тому й переговори. б/ чи військова еспедиція. в/ справа ужиття Німців під англійською командою для України /як на це годився генерал Г.О. і Г.Р./. г/ Вранґель. 3/ Економічні умови: а/ чи поділ Сходу на сфери впливу. б/ чи економічне урівноправлення всіх держав. в/ чи бажані концесії й порта, як підстава для фінансової й військової допомоги. г/ справа державних бергів. 4/ Версальський мир. Таким чином одержали б ми два меморіяли, з котрих один містив би німецькі умови, а другий-англійські. Я Вам пересилаю німецькі умови в Льондон для предложення англійському Міністерстві Закордених Справ, а англійські умови пересилайте Ви мені для предложення Німецькому Міністерству Закордених Справ. Ви й я дістанемо на них письменні відповіді, які нам дадуть підставу для дальшого посередництва. Нам припадає отже тут роль посередництва, й я думаю, що вже тимсами наш пристіж дуже користає. Та справу треба буде поставити не тільки вузько-урядове, а зацікавити й пресу, й головне індустрію. Політична хвиля для такої акції дуже користна. Політики бачуть, що з большевиками тяжко добалакатися й що вони ніколи не зречуться своїх планів світо- вої революції. Індустрія задихається, бо не має ринку для експорту товарів. Німецькі робітничі місії вернулись дуже розчаровані з Совдепії. А українська державна ідея стоїть теоретично сильніше, ніж взагалі колись, бо навіть Чичерин заговорив про "самостійну" Україну. Таким чином всі наші бувші вороги переконалися через приз- нання Поляків і больщевиків, що українська дер- жавна ідея - це не видумка Німців і теперішня ситуація дала б нам змогу виступити як фактор песередництва. До того всього Ан- глійці може схотять тепер ініціативу для реалі- зації української державності задля економічних моментів вирвати больщевикам із рук. Вельмишановний Пане После. Наша дипломатія не була багатою всереді обдуманих політичних ак- ціях. Тому треба хоч тепер дещо попрацювати й рятувати ще можна. Вимінявши меморіяли, ми у Від- ні зможемо дати звіт п. Міністрові Зак. Справ для дальших інструкцій в цих справах. Ще на цім тижні починаю я в цій справі бала- кати з послом Штреземаном, головою парламентар- ної комісії закорднених справ. Прохаю приняти вираз мого глибокого поважан- ня. Ваш /підпис/ Стоцький. З оригіналом згідно: Ст.Діловод Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН " 6 " жовтня 1920 р. ч. 647/1922 м. Тарнів. 133 Кашкадар Директору 25/8 920, Вт. 546 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. / СТАВКА./ Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення Посоль- ства У.Н.Р.в Берліні від 9-го вересня ц.р. ч. 1909 для ласкавого ознайомлення з його змістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 1909. Берлін, 9-го Вересня 1920 р. /34. Копія. До Міністерства Закордонних Справ У. Н. Р. Тарнів. У відповідь на строго девірочний циркуляр Міні- стерства Закордонних Справ по Департаменту Чужозем- них Зносин од 26-го Серпня с.р.ч.447/27 Т. у справі відібрання закордонних пашпортів у українських гро- мадян, які " провадять злочинну антидержавну роботу", Посольство У.Н.Р. у Німеччині має за честь повідо- мити, що це питання вже один раз було порушено перед якимсь часом з приводу аналогічного циркуляру М-ва Зак.Справ. Посольство мало тоді розмову з Міністер- ством Закордонних Справ Німеччини, причим вияснилось, що відібрати пашпорти у громадянина якої - небудь чужої держави /в даннім разі Української/ було б можливо лише тоді, коли б проти відповідної особи можна було висловити обвинувачення загальнокарного характеру. Коли ж данна особа карного переслідування проти себе ні з боку уряду своєї держави, ні з боку уряду тої держави, де вона перебуває, не викликає, а урядом своєї держави вважається злочинною тільки за опозицію до політики того уряду,- то се не дає під- стави до відібрання пашпорту. Однак, що Посольство може зробити в сій справі, зводиться до відмови пере- численним у циркулярі й инш. подібним особам у своїй допомозі при добуванні ними віз для перейду з од- ної держави до другої. З сього боку Посольство ро- бить і далі робитиме все можливе, щоб розпоряджен- ня П. Голови Директорії було виконане. В.о.Песла - Радник Стоцький. З оригіналом згідно: Ст.Діловод Дипломатичного Відділу НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ДАНІЇ ч. 603/20 Копенгага дня……14 Вересня……1920 До Начальників Керуючого Справами Директорії Української Народньої Республіки. Українська Дипломатична Місія в Данії цим має честь переслати Доклад про воєнно положення Українців, інтер- нованих в Данії. За Голову Місії ОНЕКЕЛІАРЧИНОВСЬКІЙ Секретар Місії ВОЄННО ПОДОНЕНИ УКРАЇНЦІ, ІНТЕРНОВАНІ В ДАНІЇ. Загальний огляд. В часі війни, а головно після перемиря на французькому фронті та в перших місяцях німецької революції, перебігло через німецько-данський кордон чимало садатів бувшої руської армії, полонених в Німеччині. Данський уряд, придержуючись нейтралітету, усіх цих перебіжків інтерновав в таборах, спеціально для цеї цілі побудованих. Контакт по удержанню інтернованих поносив данський уряд, моральну опіку і поміч давав данський Червоний Хрест. Кількість полонених, інтернованих в Данії. Точного числа полонених, перебуваючих в межах Данії подати неможна. В таборах було інтернованих біля 4000 садатів і 360 офіцерів. Число це постійно мінялось : збільшувалось припливом нових перебіжків та зменчувалось утечею з таборів деяких полонених, котрі воліли вернуть до Німеччини в надії, що їм вдасться пробратись до Росії; це явище було замітне головно на весну. Багато полонених, перебігти границю, відразу наймалось на роботу до селян-хазяїв і таким чином усувались з під контролю. Ще й зараз, майже що тижня, поліція реєструє та направляє до Української Місії якого-небудь нового полоненого, котрий часом вже більше року живе в Данії. Усіх офіцерів бувшої руської армії відправлено весною 1919 року до Англії, відки вони були - 2 - даліше вислані до руських армій, котрі в той час почались організуватись. Салдатів, котрі не бажали добровільно від- іхати до армій, розділено на дві групи : націоналістів і на приклонників большевицьких ідей. Цих послідніх було значно більше, а саме около 3500 осіб і вони були інтерновані в трьох таборах в Рібе, Гальд і Ассенс. Націоналісти в числі 347 осіб були інтерновані біля Копенгаги, в таборі Горсеред. Скільки серед інтернованих большевиків було української народності, або походження з Укра- їни, годі було дізнати, тому що данський Червоний Хрест не міг нам подати таких точних відомостей. За цілий час війни і пізніше аж до вересня 1919 року усі інтерновані діставали від дансь- кого Червоного Хреста по 5 крон в місяць і білизну. Пізніше Червоний Хрест перестав видавати цю допомогу з огляду на брак коштів, а остан- ки запасу білизни призначив виключно тільки для табору в Горсеред. Тоді опіка над полоненими перейшла на большевицький Червоний Хрест, на Російську Легацію і на Українську Дипломатичну Місію в Данії. Приклонників большевизму, інтернованих в таборах в Рібе, Гальд і в Ассенсі держано під сильним доглядом і не дозволялось їм виходити з табору на роботу. До них дуже часто навідувався представник большевицького Червоного Хреста в Данії пан Бухгольц, данський підданий, котрий довгий час жив в Росії і добре балака по руськи. З початку він мав в своїм розпорядженню великі фінан- -3- сові кошта і цілу канцелярію, урядовців пере- важно руських. Інтернованим видавались великі допомоги - місячно по 10 і більше крон - доплачувалось на поліпшення харчів і т.и., ве- лась сильна пропаганда. Данський уряд поставив- ся до цього негативно і канцелярія представника бальшевицького Червоного Хреста була розвязана, урядовці вислані назад- до Росії - сам пан Бухгольц, як данський підданий, остаяся, вико- нуючи й дальше свої обовязки.Данський уряд спро- тивився присилці нових коштів з Росії і тому в осени 1919 року припинилась допомогова діяль- ність серед бальшевицьких інтернованих. З при- їздом п.Літвінова до Данії почалась організа- ція відсилки інтернованих до Росії і 10 квітня 1920 року відіхав послідній транспорт через Реваль в числі 1100 салдатів. Скільки серед їх було Українців - годи було дізнати. Опіка над руськими націоналістами належала до Руської Легації в Копенгагзі т.е до її воєн- ного атаме п. генерала Потоцького. До його помочі стояв капітан Вахтін, котрий дуже часто навідувався до табору. Агітація за вступленням до руських армій не дала ніякого висліду. Інтернованими Українцями опікувалась Україн- ська Дипломатична Місія. Табор інтернованих в селі Горсеред. В цьому таборі були інтерновані виключно салдати, по політичним переконанням націона- лісти. Усіх було 347 з чого до української групи належало 69 осіб, з них Українців 62, -4- Москалів / з Одеси / ..2, Жидів ..2, Татарин з Криму ..І, та кубанських козаків .. 2. Цим інтернованим було дозволено виходити на цілий день з табору до сусідніх сіл на роботу, або на верфи до пристані. Ввечері усі сходились і тоді була провірка. Командантом табора був полковник Е.Бренstrup, котрий спеціально сер- дешно відносився до Українців, а то завдяки взірцевій поведінці наших інтернованих. З дозволу ходить на роботу користувались тіль- ки Українці; усі вони працювали у хазяїнів, за зароблені гроші краще одягалися, чим вельми від- ріжнялись від Москалів.Своєю поведінкою наші інтерновані здобули признання з боку військових кругів і Червоного Хреста, що описля мало ріша- юче значиння на їх дальшу долю в Данії. Поміщення. Українська група жила в осібному будинку. Там була велика столова і десять просторих світлиць, в котрих жили інтерновані по сім осіб разом. У кожнього було своє залізне ліжко, з подушкою, одіялами і простирами. Німнати були зимою доб- ре огрівані, вечерами до 10-тої години вистачаю- чо ясно освітловані - при столах було можна чита- ти. В таборі - котрий первісно був призначений для хорих інтернованих французів і Англичан - був малий шпіталь, баня, прачкарня і т.и. Харчі. Українці мали свою осібну кухню; як і всі інші, кожний одержував денно : І фунт / 500 грамів т.е ме більше руського фунта / хліба, 50 грамів мар- гарини, пів фунта м'яса, пів фунта круп і.т.и. - Мали своїх кухарів - дещо докуповували зі своїх грошей / головно молоко, і капусту / і варили свої страви. Усі були здорові - на жолодок ніхто не хорів, з виїмком одного був здавна катар жо- -5- людка. Харчами були всі дуже вдоволені. Українська Місія в Данії одержала від Воєнно- Санітарної Місії У.Н.Р. в Німеччині на поміч інтернованим в Данії два перекази : 26 лютого 1919 р.... І655 данських крон і II листопаду 1919 р. ... 1000 дан.крон. всього .. 2655 крон. В червні 1919 року відводив інтернованих в Данії представник Воєнно-Санітарної Місії У.Н. Р. в Німеччині пан Петринків і до його рук від- дала Місія 500 крон для передачі інтернованим. Решта коштів була Місією розділена між інтер- нованих чи-то як одноразовий даток з приводу Різдва 1919 і Воскресення Христового 1919 і 1920, чи-то як допомога на одіння і черевики новим перебіжкам. Довший час видавано допомо- гу трем хорим в шпіталю : один душевно хорий, один - катар жолудка, один зломив ногу / зараз а усі здорові і на роботах /. Точний рахунок з одержаних грошей переслала Місія в свій час Воєнно-Санітарній Місії У.Н.Р. в Німеччині. Крім цього Українська Місія поробила заходи перед Міністерством Війни Данії, щоб нашим інтернованим було видано одіння та близну, а спеціально зимою 1919року, коли усі Українці зголосились до від'їзду домів / про це буде дальше /. Моральна опіка. При спосібності відвідин в таборі, кожний раз, представник Української Місії читав лек- цію про положення на Україні і про нашу борбу о самостійність. Роздано портрети пана Голов- ного Отамана, карти України, листівки з портре- тами наших письменників і з видами з України. Поміч Місії інтернованим. -6- Ніколи не було з боку інтернованих ніяких жалоб і навіть найменчих бажань, висказаних під адре- сом команди табора. В почуттю національної гор- дости подаємо до відома, що з боку команди прихо- дилося чуть тільки слова найвищої похвали для поведінки наших інтернованих : їх трудолюбивість і замиловання до науки і читання книжок виклику- вали подив у чужинців. В той час, коли інтернова- ні інших народностей Росії тратили час на сварні та програвали зайву крону - наші інтер- новані читали книжки, грамотні вчили неграмотних, що дало прекрасний результат : серед них немає сьогодня ні одного неграмотного. Українська Місія доложила всіх старань, щоб піти на зустріч таким ідейним стремлінням; заку- пила 30 примірників маленької граматики " Як ста- ти по українському грамотним " видання " Шлях-у" в Зальцведелі і даром роздала інтернованим. Від Української Громади полонених в Зальцведелі одер- жала Місія і передала до табору 200 книжок до читання; постійно пересилалось до табору 4 числа " Шлях-у " і 2 числа американської " Свободи ". Українська Місія випросила в Міністерстві Внутрішніх Справ дозвіл для інтернованих приїз- дити до Копенгаги відвідувати Місію. Цим радо користуванось : що-тижня приїздilo трьох, що-раз то інших інтернованих. Таким чином піддержува- лось постійний звязок між Місією і інтернованими а з другого боку інтерновані мали певного роду розвивку - звіджували велике місто, пристань, музеї і т.и. Цим дозволом інтерновані дуже доро- жили і не було ні одного випадку зловживання. Канцелярія Місії прийняла як правило не остав- -7- ляти ні одного листа інтернованих без відповіді. Вони звертались до Місії з найрізноманітнішими проханнями і питаннями - найчастійше про положен- ня на Україні і про можливість повороту домів. На загальне число " входячих " за рік 1920 було зареєстровано від інтернованих 273 листи і на всі була дана відповідь. Через Місію пересилали інтерновані листи на Україну - та з огляду на воєнні випадки і неодер- жування відповіді, на жаль, це було занехано. Становище данського уряду. Данський уряд відносився до всіх інтернова- них з великою гуманністю. Правда, що табори в Рібе, Гальд і Ассенс, де були інтерновані боль- шевики, були під сильною охороною і цілковито ві відрізані від світа - зате табор в Горсеред ко- ристувався всякими полекшами, як це було вище зазначено. Та важке економічне становище Данії приневолило данський уряд увільнитись від зай- вого - та всетаки великого - видатку, яким були кошта удержання інтернованих. І тому уряд ско- ристав з присутності п. Літвінова в Данії і його переговорів з Англією і добився цього, що англій- ський уряд занявся перевозом на своїх парохо- дах інтернованих з Данії до Ревеля. Ця акція викликала серед Українців переполох: в ніякому разі не бажали вони відсилки до воро- жої Росії і усі зголосились до відїзду на Укра- їну. На конференції в Міністерстві Внутрішніх Справ, до котрого належали справи інтернованих, дня 4 листопаду 1919 р. Міністер Д-р Шредер зая- вив представникові Місії, що данський уряд насто- ює на цьому, щоб українські полонені відїхали з Данії; він позволив собі зробить нам закид, що -8- український уряд наочно не бажає повороту інтернованих до краю. Міністер дуже уважно вислухав доказів, що справа відсилики полонених розбивається о технічні труднощі транспорту і прохав держать його в курсі всіх наших змагань в цьому напрямі. В цій справі довго велась переписка між Місією і Военно-Санітарною Місією У.Н.Р. в Німеччині, під котрої опіку належали також полонені в Данії. Після довгих конференцій в німецьким посольстві в Копенгагазі і в Міністерстві Закордонних Справ в Берліні довелося одержать дозвіл для 60 інтернованих на переїзд через Німеччину. Дня 5 грудня 1919 р. Місія видала спільний паспорт на 60 козаків, одержано німецьку візу на проїзд. Данське Міністерство Війни видало Українцям на дорогу : теплі шинелі, сукняні штани і блузи, по два комплети теплої білизни і черевики. На-жаль в останньому моменті Чехи віказались дати дозвіл на проїзд через їх територію. В той час командант табору в Горсереді полковник Бренструп доложив до міністерства, яка велика трівога запанувала серед Українців, котрі боятьсяся кари зі сторони большевиків за свої виступи проти їхніх ідей. З другого боку полковник Бренструп представив наших інтернованих як ідеальних робітників - що впрочим відповідає правді - а також деякі хазяїни, у котрих наші інтерновані працювали, висказали бажання задержати їх і на-дальше, як приватних робітників. В цій справі представник Місії мав кілька нарад в Міністерстві Внутрішніх Справ і кінцевий результат випав цілком після нашого бажання : данський уряд заявив, що "виїмково, з чисто гуманітарних згладів, дозволяє Українцям остаться в Да- -9- нії з тим, що на весну вони покинуть табор і перейдуть на роботу до хазяїнів ". При цьому було зазначено, що це рішення є "вислідом сим- патій, якою Українці користуються в Данії і та спеціально інтерновані за свою трудолюбивість і чесність ". Звільнення інтер- нованих. З допомогою Союза землевласників усі інтерно- вані дістали роботу при взірцевих хазяїнствах : шістьох у поміщиків, двох в молочарстві, один при кооперації, один /Татарин/ у садовника, решта при дрібних взірцевих господарствах. Трех дістало дозвіл працювать, як спеціалісти, на вер- фях в пристані / два столяри і один бетонщик/, два /Шиди/ у кравця. Дня 22/4 міністер Д-р Шредер особисто провірював табор і випитував інтернова- них та вельми був вдоволений їх бажанням йти на роботу. Дня 24/4 1920 р. в Дирекції поліції в Копенгаг зі слідувало свільнення інтернованих, видача їм приватних паспортів від української Місії і під- писання контрактів з хазяїнами / образець долу- чається до цього докладу : це давний контракт з російськими сезоновими робітниками/. Нагорода місячна, на всім готовім, виносить 110 - 130 крон тільки один, у котрого була тяжко ранена нога і не може багато ходити, дістає 80 крон місячно. Бувші інтерновані Українці мають дозвіл оста- тись в Данії до кінця вересня 1920 року. Данський уряд висказав бажання, щоб після цього речинця усі відіхали на Україну. Як-що Українці з Данії не виїдуть в означеному речинці, заходить небезпека, що данський уряд скористає з услуг так званого представника кобайхх - 10 - рядянської України, до котрого послуг стоїть вільна дорога через Реваль в Росію. Це однак вельми підкопалоб престіж Уряду У.Н.Р. і у інтер- нованих і в очах данського уряду. Українські бувші інтерновані в Данії зараз усі забезпечені приватними коптами і не стануть тягарем українському урядові в повороті на Украї- ну - слідує їм тільки помочи побороти трудно- щі в одержанню дозволу на проїзд через чужі держави, які їх відділяють від рідного краю, котрого вони не бачили вже шість літ, а куди вернуться як національно свідомі одиниці, вдячні своєму урядові за опіку, оказану їм в тяжкі дні неволі. Секретар Місії в Данії. Примітка : Українська Дипломатична Місія в Данії періодично пересилала доклади про положення воєнно полонених В Данії Воєнно Санітарній Місії в Німеччині, до котрої належала опіка над полоненими в Данії. НАДЗВИЧАЙНА ДІПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ДАНІЇ ч. 605/20 Копенгага дня 14 вересня 1920 До Канцелярії Верховного Ділами Директорії Української Народньої Республіки. Українські старшини і козаки, інтерновані в Норвегії. В місяці травні 1920 р. перевезено до Норвегії недобитки руської армії з Архангельська і інтерновано в таборі в Трондем. До Української Місії в Данії зголосилось 13 старшин і 2 козаків заявляючи, що вони почувають себе Українцями і бажають виїхать на Україну та прохають о видачі їм паспортів. Українська Місія негайно вислала їм пакет з книжками і зараз посилає їм газети. Однак опираючись на довірочному письмі Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. ч. 1520 від 8/2 1920, Місія відмовила в видачі паспортів. Всетаки повстало питання, що зробить з цими інтернованими, котрі заявили норвезькому урядові, що вони Українці. Тому що табор в Трондем мав бути розвязаний, Українська Місія запропонувала Воєнно Санітарній Місії У.Н.Р. в Німеччині, щоб заопікувалась цими інтернованими і взяла їх до Німеччини під свій догляд. Однак Воєнно Санітарна Місія листом від 24/6 1920 р. відказалась від цього – і таким чином Українці, інтерновані в таборі в Трондем, були змушені іншим способом собі помочи. Двох з них є зараз на сільських роботах в Норвегії, решта разом з руськими старшинами переїхала по-частині до Сербії, по-частині до Чехословаччини, де вони інтерновані в Празі в таборі для руських старшин. Олександрівський Секретар Місії. MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE DE LA RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE DE L'UKRAINE AU DANEMARK No. 604/20 Copenhague 14 вересня 1920 До Начелярії Керуючого Ділами Директорії Української Народньої Республіки. УКРАЇНЦІ, ЦИВІЛЬНІ ІНТЕРНОВАНІ В ДАНІЇ. Підчас наступу в Східній Галичині і на Волинщині в 1915 році вивезли австрійські військові установи багато укра- їнських мешканців з занятих місцевостей. Усі вони були інтер- новані в таборі в Гмюнд біля Відня. З приводу великих харчових трудностей австрійські уста- нови старались як-небудь зменчити скількість інтернованих і тому весною 1916 року, за згодою данського уряду, відправлено до Данії на полеві роботи 260 осіб - молоді, дівчат і хлопців- підлітків. Серед них є мешканці Волинщини, Галичини і Буковини, є Українці і Поляки. Українців є около 200 осіб, хлопців і дівчат. Вони зараз на правах "сезонових робітників" і як легітимації у них є робітничі книжечки. Але поліція заявила, що для виїзду з Данії вони мусять мати український паспорт і тому - хоч дорога на Україну ще не зовсім вільна - багато з них звертається до Укра- їнської Місії за паспортами. За чотири роки побуту в Данії вони розбремлись по цілій країні; їх реєстрація вельми тяжка. Дівчата подружились з Дан- цями або з налими воєнно полоненими. Серед них помічається сильна агітація тутешнього латинського батьки за переходом на на латинство: Оскільки однак відомо - агітація не дає вислідів. Канцелярія Директорії надсилає вам копію листа На Земській Литомятинської Місії УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ з Руруні в 21 жовтня ч.1901 в справі грошей за 1869 руд. 28 дун. цукру, перетаного в розпорядження комісіонера п. Маличура.- М.Кричманівський. "Начальник Канцелярії Орігінал підписаний: Михайловський. Значальник Відділу З орігіналом згодно Уряд. Ощадні логою. УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в РУМУНІЇ 21 жовтня 1920. ч. 190/. Відпіл ДИПЛОМАТИЧНИЙ м. БУКУРЕШТ До Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Нами одержано від Ген.Дельвіга копію від- ношення від Командира 4-го Київської Стрілецької Дивізії від 24 Вересня 1920 року Ч.2422,якого за- адресовано до Головного Отамана Військ У.Н.Р. Згідно цього відношення проситься нашу Місію закупити в Румунії де яку кількість військового майна для потреб Дивізії на гроші виручені від продажу 1569 лудів 28 фунтів цукру,переданого єю в розпорядження ІІ комісіонера,п.Мамчура;з свого боку п.Мамчур мав передати гроші в нашу Місію. З приводу цього просимо повідомити Київську Дивізію,що гроші п.Мамчуром і досі цілком не пере- данні.Місія одержала лише 25.000 романівських руб- лів,останнє переведено п.Мамчурову знову в цукор і взагалі справа з одержанням грошей виявилася не такою простою як можна було сподіватись.Пишемо в цій справі окремий доклад,з якого видно було,що дивізії доведеться отримати гроші тільки за саму невелику кількість цукру.Не менш половини всій суми розійшлося по якимсь накладним росходам,так що Місія одмовилась затвердити справоздання п.Мам- чура і надсилає з своїм докладом до Дивізії,яка повинна буде дати відповідні вказівки,як цю спра- ву закінчити, чи затвердити справоздання, чи дати ділу якийсь другий напрямок.- ГОЛОВА МІСЦІ: К. Майор Секретар: П. Неруш

Розпізнаний текст