Інформації Департаменту преси про міжнародне положення УНР, огляд преси тощо, 10.03.1920-04.07.1921, 151 арк. — частина 1/2

Канцелярія Дирекції УНД Заповідник веде. Інформація про міжнародне положення УНД. Огляд Трези та синє КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформації пресового департаменту про міжнародне положення УНР, огляд преси та інше. 10 березня 1920 р. – 4 липня 1921 р. Українське Пресове Бюро в Копенгазі. Данська Преса. 10/3 1920 р. Виленень 4:31. "Остелянд Фолкеблад" 2/3 Мале переочення. Коли Антанта не кінець покинула свої воєнні авантюри проти болшевиків, як відомо, почала переговори з російськими коопе- ративами. Справа почала наладнуватися. Але нечайно зголо- сився "малий" народ, про який Антанта ціл.ом забула і про який навіть мала мале поїняття, а саме Українці, яких налічується 40 міл. "Ця дрібниця" зі своїми 200.000 кооперативами прикрасно орга- нізована в районній сорзи з одною грандіозною централею. До те- пер на них не звернено уваги. Але саме як раз представники тої пер/на великої організації виступили за кордоном з великим ме- морандум в котрім звертають увагу, що наколи Європа бажає вести торгівллю з Україною, то до цього дорога веде не через Леніна і Тропського, але в дій справі треба порозумітись зі самими Укра- їнцями. З огляду на те, що Україна, так дуже богата країна має не переглядний запас всякого сирівця, якого так дуже потрібус за- хідна Європа, а з другого боку краї Антанти мають богато това- ру на експорт, то не остає нічого іншого, як вибрати цю безпосер редню дорогу порозуміння з Україною. Українські кооперативи відкривають кольосальну роль в виз- вольній українській борбі. Антanta, примушена леніном і Тропським до більш поміркованої політики взглядом Росії, як оправдання для свійого зближення вибрала торгівлю з кооперативами. А що українські кооперативи мають зараз рішучі вплив на політику України не остає нічого інакшого Антанти, як признати самостійність цього, до тепер приг- ніченого народа. Тільки тоді можна рахувати на успіх торгівлі з Україною. "Ферлінгське Тіденде" 3/3. Оборона Фінляндії. В той час, коли Данія, Швеція і Норвегія щойно приступають до реорганізації своїх армій, Фінляндія перша зі скандинавсь- ких держав злужала поставити армію згідно з новими вимогами. Українська/армія/Фінляндська армія складаєся з трьох дивізій, в Гельзінґфорсі, Виборгру і Святим Михайлі, одна бригада стрі- льців в Ваза, один полк такої артилерії; в склад армії вхо- дять: Прибережна артилерія, інженерні частини, відділи аеропланів і один полк танків. Крім цього в кожному більшому місті є бата- ліони публічного безпеченства і так з. Скідскар т.є. доброво- льці корпуси яких призначення є стежити за порядком в країні, так в часі війни як і миру. В воєнних частинах служба триває 18 місяців, а саме від перш шого мая до першого падолиста слідуючого року. Стан армії в час миру виносить від 10 - 20 тисяч людей. Стан добровольчих кор- пусів доходить до 100 тисяч мужків, яка ділиться на піхотинців кавалеристів і артилеристів. -2- "Берлінгське Тіденде" II/3. Совітська Росія дає дуже користні міролі умови Фінляндії. Гельсінґфорс, середа 10/3. Кореспондент газети "Дайлі Геральд" п.Ляндберг, яки по дов- гім побуті в совітській Росії прибув саме до Гельсінґфорсу, в своїм інтерв'ю з газетою "Суомен Соціялдемократи" заявив, що большевики є склонні заключити мир з Фінляндією на спеціаль- но користних для неї умовах, коли тільки Фінляндія згодиться пр приступити до мирових переговорів негайно. Большевики віднесуться примазно до вимог Фінляндії відносно Печенгі і Карелії. Большевики зрештюся відакодовання за меж- ки бувшого царя в Фінляндії; Зінський заяви має бути проголо- шений чк нейтральний, а совітський уряд постепенно здемобілі- зує всі свої війська, які зараз находяться на фінській границі. Політікен" 13/3. Від'їзд Литвінова до Християнії. Газета "Соціял Демократен" приносить точну відомість що Літ- вінов в найближчій будучності від'їжджає до Растінні, як прис- тавник російських кооператив. Він там задержиться кілька неділь і доложить всіх зусиль для навязання близьких торгових зносин. "Національтіденде", 13/3. Чи поверне О,Греді назад. Льондон. Перед недавнім часом повернув тут назад з "Опенгагі/ делегат О, Греді, щоби відбути конференцію зі своїм урядом. Його приїзд був очікуваний, але чудить чуття, що він більше до Ко- пенгаги не поверне. Ми цю вістку провіряли на компетентнім міс- ці, але там заявили нам, що не рішається потвердити цей рістки. Одно можна тільки запримітити, що ця вістка не є виссана з па- льця; в противному видку цю вістку легко було би дementу- вати. Можна сміло сказати що О, Греді більше до Копенгаги не верне. Але можна бути певним, що переговори будуть вестись да- льке; ціле питання заключається тільки в зміні особи. З давна єте с відомим, о серед англійських кругів панує невдоволення, що в так важких переговорах, а в добавок з так мудрим і хат- рям контрагентом як Литвінов, - англійський уряд є репрезенто- ваний через преставника робітників. Правдоподібно буде назначе- ний зараз новий представник, більше здібний до дуело з больще- вицьким комісаром. Коли однак ця догадка не справдиться, повстає/ питання / з яким мандатом і в якій цілі перебуває Литвінов в Да- нії. "Берлінгське Тіденде", 13/3. Переговори з большевиками множаться. З Ковна повідомляють, що литовська місія прибула до Москви. Як офіційну причину подають переговори про виміну воєнних бранців, але в дійсності розходиться о заключення мирку. Такий мир мавби велике значення для Литви, взаокочуючи її становище про- тив Польщі. Det Ukrainske Pressebureau København, Upsalagade 24 Telf. Oiro 360. Mission ukrainienne diplomatique Allée du 6 Juin VARSOVIE KJØBENHAVN 1945 Переклад з французької. Доклад п. Дубрейя про події, які сталися в Українській Делега- ції в Парижу в м. травня по м. вересень 1920 року. В кінці м. квітня в Сан-Ремо відбулося засідання Найвищої Ради. Зараз же Граф Тишкевич проголосив в парижській пресі ( ), що він запрошений прибутти до Сан-Ремо, аби захищати українську справу. Ця новина була неправдивою, так що в Мій етеретві Закордонних Справ змінялись в цього нового кроку кле- рикального представника України, який навить не міг найти місця в потязі, що відходив до Італійського кордону. Він виїхав на авто разом з М. Шумицьким п. і п. Галафрей. Про своє перебування в Сан-Ремо, він оголоєв в англійській пресі інформацію, яка після була передрукована в французькій пресі, по котрій він ніби то мав побачення з Членами Найвищої Ради і навить Длойд-Джорджом. Тоді, як в Парижу Дніпровськ одержав в Сан-Ремо від одного Француза пові домлення, що ні українська делегація, ні один з її Членів, невсґ глядняючи на всі зроблені ними зусилля, не змогли добитися прийо- му. Також Галіп був запрошений прибутти до Сан-Ремо. Перед своїм від'їздом з Парижу Граф Тишкевич послав ноту Найвищій Ради і Мі- ністерству Закордонних Справ, кажучи, що п.п. Галіп, Шелухін, Іса- євич, Тимоленко і Зархі не мають жадних уповноважень говорити від України, не мають більш дипломатичних паспортів і не повинні одержати дозволу на виїзд з Франції. Невзглядняючи на цю ноту, завдяки політичним друзям Галіп одержав свій паспорт і виїхав в резервному вагоні разом з етаршиною. В Сан-Ремо він був принятий п. п. Мільераном, Палеологом, Поєлом Японії і Таке Іонеску, які Його вважали оборонцем України. Здивований присутністю п. Галіпа в Сан-Ремо і допуском його до всіх, тоді як він сам не був принятий ніким, приписуючи видачу паспорта і можливість такої швидкої подорожі п. Дубрейю, Граф Тиш- кевич послав секретарю Делегації в Париж телеграму датовану 10 травня слідуючого змісту: Повідомте Дубрейя, що за браком грошей він рахується звільненим в І травня." Ця телеграма не була доведе- на п. Дубрейю, однаково викликала скандал серед українців, які зая- вили протест, кажучи, що всяка праця є неможлива без Дубрейя, який тільки один знає все. Коли граф Тишкевич розернув до Парижу, 26 травня, на прохання Полковників Голововського і Адамовича і п.п. Рудницького і Борчака, в еуерец Савченко і Шумицькому, він змінив своє рішення і листом від 27 травня просив п. Дубрейя продовжувати залишив Париж і вийхав через Швайцарію до Відня, куди його викли- кав п. Макаренко кажучи, що він має повернути на Україну для від- повідальної праці. Це був момент, коли польська армія вела наступ і коли Міні- стерство Лівийського-Піковського повернулося на Україну. Ці умови могли би бути використані як в французькій пресі, так і серед по- литиків Антанти. Це був момент закриття Превового Бюро / емерти газети Франсе-Україне". П.Савченко Директор Вкро Преси, умудрив- ся через обманні та свій злий характер закрити перед собою двері всіх редакцій, не доставало тільки чекати на безінтересовну сімпа- тію. Однаково мовчанка всієї преси про українців і Україну тогді, коли писали подробиці про успіхи поляків, граф Тишкевич просить п. Дубрейя вжити всіх заходів, щоб його приятилі журналісти ходьби упоминали імя України. Знадки дипломатії "тогді надруковані перші сторінки з фотографіями Д5кладів в Кампанця п.Дю- брея " " -оголоєив дві статті "одну і вг, граф Тишкевич, який не міг простити своєї невдачі в Сан-Ремо почав компанію наклепу на Галіпа перед політичними людьми Франції та Міністерством Закордонних Справ. В той час п.Галіп був в Мон- те-Карло хворий і без грошей. Він не міг навить боротитися. З дру- гого боку, українці в Парижу противники політики графа Финкевича, поінформовані про все, що сталося в Відні, рішили повести откриту компанію проти графа чи в кожному разі відмежитися від неї, як ганебної. Також Французькі кола буди дуже зле настроєні. Так п.Бріанд, прихильник української справи і п.де-Музи, який хотів інтерпретувати сенат в українській справі, перестали зустрічатися з українцями, аби не бачитись з графом Тишкевичем. Був улаштований еніданок у п.Вертело, дружини Генерального Секретаря Міністерства Закордонних Справ, на якому були, крім Пріо- на, де Монзі і інших сенаторів п.п.Галіл і Тимошенко. На кель п.Галіл весь час був хворий в Монте-Карло. Виворови- ши він перший раз появився на цьому еніданку 15 червня. Україна мо- же відмічити яким промінем цей день, бо українці не офіційні і фран- цузи прилетіли України, присвятили українській справі етільки уваги, що п.п.Бріон, де Монзі, Бертелло і Палеолог не тільки визволилися на користь Українського Народу, а і просили п.Галіпа надіслати їм до- клади і взаємовувати їм кожний раз наші потреби. Ці потреби не можуть бути невадовольнені. Поляки не змогли утриматися в Київі і в боєм відходили. В Відні українські політики заборушились; в Парижі загово- рили про відлик графа Тишкевича. Французькі політики буди дуже обез- покоєні цією ситуацією і французький Генеральний Штаб, бачучи демо- раляцію поляків, звернув свою увагу на Ленікіна і Петлюру. Це був момент для графа Тишкевича використати цей випадок і доказати силу і боєздатність армії Павленка. Між тим він волів не зробивши нічого в Парижу прогулиться епочатку в Спа, де він не був ніколи приляття і де він поставив українське питання в єле етановище, а потім в Паде- Кале на морський курорт. П.Добрей, бачучи нерішучість французьких політиків і зрозу- мівши, що на Набережній Орелі шукати нот і докладів, надісланих делегацією Сидоренка, а в другого боку бачучи, як зле і невбезпечне є мов- чання графа Тишкевича, посовітував Галіпу припросити авдіеннії у п.Міллерандя. п.Галіл був тогді принятий епочатку п.Палеологом, а по- тім п.Бертелло, які нарешті переконались, що українська армія зможла бути дуже корисною для Польщі. На передодні свого від'їзду в Ріть в п.Міллераном, п.Бертелло попросив по телефону п.Добрей, надіслати Йому негайно доклад, який би представив п.Міллерану і п.Дюд-Дюр- жу, що з'їдував в Ріть і який би доказував: 1/ що армія Павленка істнувала це; 2/ що вона могла би бути зміцнена полоненими українсь- кими у Чехословакії. Але в останньому випадкові треба було подати точ- ні відомості про кількість полонених і місця, де вони працюють. Між тим майже всі п українські делегації були в відлукку і було майже не- можливо дати докладні відомості і тільки після епішних випусків у Французьких старшин, прибувших в польського брота, п.п. Галіл і Доб- рей могли скласти доклад, який був пересаний п.Бертелло на двірці в суботу вечером в момент, коли він від'їздив в Гатт. В елідучий поне- ділок п.Міллеран оголосив в Палаті Депутатів, що він визнав Францеля. Росіяне почували себе міцними, завдяки морчанці офіційної делегації України і соперництва чимж українцями Відня і Парижу, використа- ли перші свої улпихи. Повернувши до Парижу, граф Тишкевич замись то- го щоб епарятися рвати решані в росіян, шукав випадку щоб пояснити ся за де кілька маленьких успіхів п.Галіпа і звернувся в новими по- тами до Міністерства Закордонних Справ та Префектури Поліції прояв- чи вигнали його з теренів "ранчужих". Він прилявав за чистку делегації, вигнав в неї п.п.Борчка і Лучинського, а кілька день пізніше Генерального Секретаря Рудницького. Однаково цей останній після де- яких пояснень і попросов, повідомити про все Український Уряд, встиг за- ли втисся на срой поваді. В цей час була одержана з Відня телеграма, з одного боку звільнивча графа Тишкевича від головування і призначано- ча Радником і Заступником Голови Делегації, а в другого боку признав- чача на її місце Комисію з трьох Членів. Це був скандал. Граф Тиш- кевич телегрував в Варшаву і чекаючи відповіді, залишив Париж, від- їхав до Зінера ??/Потім до Лондону, де між іншим англійська преса вітала його з усмішкою. В той час п.п.Добрей і Галіл відновили пере- говори з Палеологом і Бертелло, наслідки яких Вам відомі, а саме після них Генерал Пелле, Шев військової французької Місії в Брази, одержав наказ зміцити і постачати армію Павленка. Але в Міністерстві Закордонних Справ де ходили чутки про недалеки в ДИРЕКТОРІЇ Україн- ській і про боротьбу в Парижі між представниками України, не знали якою триматися позиції і з одного боку, ніколо офіційно українська делегація не була визнаваема і коли дехто з князів урядових гово- рив з графом Тишкевичем, ніколи виді чинники не бажали його прияти. Однаково, було поставлено конкретне запитання, чи слід балакати з пре- ставниками України в Парижу. Так, але які були представники України нині в Парижу? Чи був це граф Тишкевич? Чи це був п.Коржову, Голова Національного о.Українського Комітету? Чи будає нарешті Нова Колегія, призначена п.Макаренко? Всі відомості, які надходили в Відня, в су- переч тим інформаціям, які подавав до Французької преси в Віннеро граф Тишкевич, здавалося евідічли про відклик графа Тишкевича і про призначення Нової Колегії в трох членів - Нелухіна, Лучинського і Галіпа. Запитані де кім з Членів цієї Колегії що мають робити хви- ри в приводу того, що тримався далеко від Парижу, урядовці Мін. Р- ства Справ Закордонних взяли, що воно не хочуть і не можуть вгл- шуватися в ту неприємну історію, бо українська делегація не визнала орігійно, але радять вступити на місце делегації і почати керувати біжучими справами. 17 верня, сіля 11 години, коли в секретаріяті знаходились -Руд- ницький, Колосовський, Галобрей і Добрей звялися Лучинський і Борчак які показуючи автентичні документи, заявили, що вони одержали мандат провадити українські справи на місце графа Тишкевича, відкликаного до своїх функцій і затребували передачі печаток і архивів. Секретарь завдавши що граф має якою повернутися і що було б ба- жано його початки. Але по вимові цих двох панів, він видав їм кишки і печатки, які негайно були перенесені в своїдню кімнату, куди вараз не зявлялись п.п.Бич, Голова Кубали і Галіп. В той же самий момент п.Лучинський дідівов до п.Добрей і попросив його, наколи він хоче продовжувати свою працю при Колегії і носяти титул Директора Боря Преси, п.Добрей відповів, що він працював тільки для одного українського народу, а не для тої чи іншої особи, що тому він працював з великим, малим дій- сний мандат і що він в охорону приплив би титул директора Пропаганди. Тип більш, що цей титул був йому наданий в Каманці п.п.Петлуром і Лі- вицьким. Негайно був надісланий Міністерству лист, аби подати епис но- вих Членів Делегації і їх епіродиктис. В цьому листі п.Добрей фі- гурував, як Директор Боря Преси і Пропаганди. В той час, коли п.п.КилимхіїХлінки Лучинський і Борчак перешли в євдіню кімнату, де вони вступили в переговори з п.п.Вичом і Галі- пом, полковник Колосовський в самий ганебний спосіб лаяв п.Рудниць- кого за те, що він видав документи Делегації п.Борчаку і Лучинському. Рудницький відповів, що він був простим урядовцем і що він по- винен був скоритися перед автентичними документами. Полковник дорадив п.Голобрею літи кривети поліції, яка б вигнала п.п.Борчака, Лучин- ського, Бича і Галіпа. П.Добрей провив Головрей нічого не робити, ка- жучи, що на українську делегацію довести все дивляться в Парижі, що все арешти провадились французькою поліцією проти Адамовича, Савчен- ка і Колосовського і що було б дуже важко їх вараз перестати. Нареш- ті, стався б скандал і коли б вминалась поліція е обгато наневі дума- ти, що всі українці були б вигнані з Франції. Слід би було примирити- ся в других спосіб і не провокувати скандала. До того ж граф Тишке- вич має повернути того ж вечера. В дві години всі залишили делегацію, крім Головрей, який телегра- фував графу, щоб він ставрав втітки до Львоводну. На слідуючий день п.Добрей, як звичайно злився в делегації. Двор ник вушиняв його при вході, кажучи, що делегація закрита і що йому налишуть, коли вона відчипиться. Дійшло на дверях висило оголошення о тимчасовому закриттю і пратор був спущений. Зараз же п.Добрей з по- межання дворника телефонував Д.Рррр/Ррр/ секретарю п.Рудницькому, просили його дати повідомленні і еказати, що він має робити. П.Рудниць- кий відповів, що він нічого не знає про закриття делегації і що він не прийде в делегацію допоки граф прийде до Парижу ее-б то за дванад- цять день, на протягі яких він рахує себе в підрумлі. Добрей попросив тоді у нього дати і йому відпувку, на яку він має право, працюючи більш року і про яку він з ним говорив раніш. Цей дав згоду. В момент виходу п.Добрей зустрітив п.п.Борчака і Лучинсько- го, яких дворник також повідомив, що вход до делегації зачинений. Ро- ни тако ж хотіли йти куками Комісара поліції, щоб в ним констатувати закриття делегації і дістати документ, який би ув евідком діяльності певних українських осіб. П.Добрей відеоштуював їм вмишува- ти в по справу поліцію, тим більш що це невідомо чи даєть комісар та- кий документ. Вони пішли шукати Комісара, якому п.Добрей пояснив, що річ йде просто про те про констатування факту, не маючого юридичного значення. В цей момент зявився п.Савченко, який прийшов перед ними, пішов в помешкання делегації, яке було відчинено по озобливому знаку п.Галаб- рей. В цей же вечер п.Добрей покинув Париж, щоб провести кілька день в своєму сім'ю на берегу моря. Це було 18 верня. 23 серпня п.Добрей одержав телеграму від Міністерства Освіти по- відомленням, що він має 23 верня відіхати в Ремуню в університетсь- кою Місер і лист Рудницького з повідомленням, що граф повернув до Па- рижу, /він залишився в Лондоні тільки два дні/ що він призначив Пумиць- кого віце- президентом делегації і що цей підписав наказ про звільнен- ня обох, Його, Рудницького і п.Дюбрейя з складу делегації за преда- тельство графа п.Галіпу. Це була брехня з боку п.Савченка, який був давно конкурентом на посаду Директора Преси і виконував свою стару помету. П.Дюбрей не- гайно посілав протест і повернувся до Парижу щоб урегульовати ситуацію, єеб-то одержати свою платню за чорири місяці, яка з огляду на фінансовий стан делегації не була виплачена своєчасно і приготовитись до виїзду до Румунії. Але граф Тишкевич не тільки відмовився приняти п.Дюбрей, але і виплатити йому гроші з огляду на оглядку їх кількість в казі делега- ції; а другого боку п.п.Тимошенко, Галіп, Рудницький і всі члени Дніпропроєзва просили п.Дюбрейя продовжувати служити Україні обіцяючи- виялення ситуації в самому найменшому часі. П.Дюбрей зрікся виїзду до Румунії і знову почав працювати в пресі і всеред політичних діячів, які почали звіжатися до Парижу на вибори Президента. На нещастя, Міністер- ство одержувало все більш пессимистичні відомості від своїх агентів в Відні про ситуацію на Україні і про яку говорили видатні політики та партійні діячі, з другого боку поширювалася поголоска в Парижі що оден з Членів Делегації графа Тишкевича утік в Швайцарію, забравши з собою касу. П.Дюбрей загубив надію в можливість корисної праці в цей момент праці для України і довіря до людей, які навіть зріклися вправ ведливо відновлюнити його платню за всю працю. З великим жалем і невзглядняючи на прохання залишитися в боку п.п.Тимошенка, Галіпа і Лучинського, п.Дюбрей прийняв доручення фран- цузького уряду, який рішив утворити ліцей Французький в Тифлісі. До сь євого виїзду з Парижу п.Дюбрей не одержав платні і грошей, які йому належали хотяй за кілька день перед тим граф Тишкевич одержав гроші від свого уряду. Невзглядняючи на те, п.Дюбрей запевнив українців, що вилежаючи, він залишається віданим Україні і в той день, коли україн- ський уряд закличе його, він буде до його послуг. Це запевнення п.Дюбрей повторює тут в своєйому докладі, який він бажав, аби він був прочитаний п.Петлюрою і всіма тими, яких нак- леп та обмани п.Тишкевича могли б повести в заблуд та непорозуміння. Дюбрей. Тифліс, Школа Французька. 27 листопада 1920р. У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Загальних Справ Відділ _ 20 вересня 1926 ч. 467 м. Станіславів. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Маю за честь при цьому надіслати бюлетені Інформаційного Бюро Міністерства Народнього Гос- подарства під ч. І і 2.- МИНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В.об. Директора Департаменту Загальних Справ М.Нацкевич ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 4. Переклад з французької. Копія. Посольство Української Народньої Республіки на розпоряджен- ня Українського Уряду має за честь переслати Ваній Вищеленції приложене до сього меморіал з покірним проханням передати його урядові Його Величності Японського Короля. У меморіалі говориться про території колишньої російської держави, про так званий "Зелений Клап" - тиловий край Владиво- стoku, який лежить у сфері інтересів Японії. Цей край заселений майже виключно українцями й являється таким чином українською колонією. Уряд суверенної Української Народньої Республіки, визнаний Німеччиною, Австрією, Угорщиною, Болгарією, Турцією, Фінляндією, Литвою, Естонією, Латвією, Грузією, Кубанью та Польщею, має за честь звернути увагу японського уряду на те, що між Японією та Україною, як і з іншими окраїнними державами Росії, істнує повна спільність інтересів по до колишньої Росії. В інтересі України, а також усіх інших національних держав, які повстали на території колишньої Росії, як і в інтересі Япо- нії є утворення такого ладу на згаданій території, який забезпе- чить би спокійний господарський і політичний розвиток, який дав би можливість як-найшвидшого здійснення засади самовизначення на- ції і який вробив би неможливим відбудування автократичної на- ціонально-імперіалістичної Росії. Далі в інтересі України, як і в інтересі всіх окраїнних дер- жав лежить по бути влаганню в плані реставрації єдиної Росії проти Японії та мовної раси. На підставі цього уряд Укр.Нар.Респ. має за честь зв руки увагу Японського уряду на весь цей комплекс політичних і госпо- дарських питань, а спеціально на спільність інтересів Японії й України, яка спільність сягає безпосередньо до границь Японії /Зе- лений Клап/. Український Уряд зацікавований у тім, що забезпечити Зе- -3- леному Клинові право самовизначення, й готовий вступати з при- воду бідучності свого краю з японським урядом у безпосередні переговори, про основи яких можна буде б порозумітись. Прийміть, Вами Ексцеленція, заяву моєї глибокої поваги. Повіренний у справах України /підп./ Р.СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ. З оригіналом згідно: Берлін, 3-го жовтня, 1920. Секретарь Посольства: Охонько Мого Ексцеленції п. Посола Японії в Німеччині. Берлін. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО міжтоду 11 дня 1920 р. Вх. Ч. 756. По донесенням У.П.Е. у Нідні від 40/Д,Укр. війська 18/Х знищили 7 і 45 сов. дів'яті і захопили в полон 365 і 419 сов. полків. Розвідчий корп-відступає за ліва берег Бугу. В дальшому мають зазнання вип- вирку Вилль. "Руспрес" подає, що Киверикку зайняв укр. кімнати при допомозі повстання місцевого населення, а Перну за дніх роля відграло духовенства. П. Прим"ер А. Левицький, як подав "Кур Кодення", про- нає корел. польських і укр.-творт. яким сказав слід: Хоча по постанові партії він і п.Тихошенко мусили зале- ти в уряду, але коли залишились на владу з'явився до військ дехучий, що їх опірробітництво потрібно для уго- опраці. П. Прим"ер має надію, що до праці мають прийти всі групи, у яких на серді незалежність України і необ- межена влада народу. Він вважає, що до спілкування мусить прийти й ті діячі, що дають уривалки звинувачення певних Завше було нове думкою, неостаточної народної одержання Україна ні через диктатуру якої партії, або кінсу, як- ж через колосолідацію найширших кола населення України. Зареє роловних завдань Уряду буде засновання ви- ська і організація запілля, де ці праці будуть закла- кані всі народні сили. Зарає через більшкості події не можливо очекувати справжні уст. збори й через те Уряд мусить взяти на себе законодавчі функції. Але щоби за- лародити цю аномалію, буде скликана Українська державна Народних Рада/Предпарламент/, який перейдено канонічну держави і буде мати законодавчу підготовку повної на- дійського Парламенту. П.Р. Машин на увазі консолідація всіх зворкин сили України Укр.Уряд перебить різниці між Укр. і - кеукр. названими Уряд буде твердо стояти на стоянці законів і постанов, що гарантують населенню кеукр. права ман постей" "Журналъ де "Журналь до Новов" ч 636 16/Х подає: "Гол. Директорії УНР вказав до населення маніфест , що закликає всіх до виконання адея-лекцій і каше, що приймаються енергійні міри до до вота незваження ладу, забезпечення приватної власності, відбудови комунікації і забезпечення зійська і міст харчами. Маніфест закінчується так: "Вельможиттюке дозвладди і викрахлі нуостри бути рес на всяких скінченці. Правдите, коритоса написав Уряду й центральному лого. Закони будуть справедливі, але Я ВОДІННИЙ ТЕАРДІ"Маніфест був прийнятий всім населенням в разісто і надією на кращу будучину. "За П'ер Варала" пише: (під зазначенням наголо́вким) Перера- рахунки за 21 жовтня між Польщею і Сов. Росією ставить армії Петлюри і Вра- нгеля в недобачену, але, порозуміння між ними можливе лише при умові, що Брангель зазнає суворанності України. Груп- кевич у зв'язанні чоти до фр. уряду пишет: "Польща має виз- навати Україну, не має також жадних трудностей і далі брангелі аребити тих саєв. Україна буде касанцем в спілці з Поль- щею, Францією і Румунією і буде доротися в розширенні-розбійному злоком. Польща сама не сила для цієї дороги". Газета на- знало по відозву "врумкнаом". "Журналъ до Новов" подає від 9/10 слідуюче: "Савадиков розпочав самопосередні переговори в Петлюров. Він телегра- фував до Брангеля, що запрещення Герояля, Рурка, Комундова Вишнеградського і др. зробила погане враження на українців яки боляться відродження деякінських морарічних ідеї. Си- линков спільнає, що цей нагляд поділяють Кателі і Лотонія". "Букв" від 17/10 подає із Берну, що по останнім відомо- стям уряди між Петлюров і Врангелем не має. Видане до Каркавський Кап. Комітет, що увійшов в порозуміння з Брангелем є не представником української, а лише російської політики і тому не має жадної сили. Там таємна повість в Ізхарешту-від 15/10 що в бракі Брангеля для більш як на половину складаються з українців і кубанців 9 відклалися незадоволення в приводу віднови зруйнованих за- аняття незалежності України. Рев. Дніпровський екскурсія з протестом і ствердо висловились проти фальсифікацій в Російській З тим, що причини представник Франгеля при обміні Патерна- пел. Нова подався до диплома. "Д" Гитранайзен" 19/10 пише: "Зареє, карі чорнова війна перекидається в польського фронту проти Криму відносно між Франгелем і Україною потрібний як ніколи. Під такими заголовком "Кур. Пове." з 19/10, на під- ставі відомостей, що подані камененьє "Олово", пише, що це "Олово" між тими тверджать, що "Первий Укр. кола з іх зарулися від Петлюри і залишаться ворогами більшого укра- їнського", це саме підходив до "Укр. ділянка" у Прокурора також подають, що серед укр. діячів до всь виключить направлення до Польщі. Російські московці за тим, щоб вирвати в Польщі і увійти в порозуміння з укр. рад., республіканця в цьому напрямку водиться землями переговорами". "Кур. Львовський" 27/10 подає: "Будучи на розмір Україн- сім, до Парижу викладає все. Вінта зі спеціальною дипло- дійно в справі України. В диплом Барш, коли одержано від мости, що ніякий франц. військ міністр, прихильник України, в розмові 29/5 в одним із дипломатів сказав, що оренда на передодні визнання України". ЧЕКІЯ І УКРА- ЇНЦІ. "Гон. Краков." подає, що при висилці чужинців з Чехії, викладком, по розпорядженню України мають бути Українці, які рахуються політичними переселенками Польщі і знаходяться під опікою "Техії". ОБОРОННИЙ СОЮЗ У.П.В. доносить, що в розмові революційних народів військових представників держав: Франції, Бельгії, Датчії, України і Польщі. Неза цих наряд- утворений оборонного союзу проти Росії. "Р. Леополита" подає телеграфограму в Відень 27/10: "певн- проти Російської Доба" доносить, про новороз'вінчення до Зідне, доля як фія в Росії цілком незаконна. Зім мусіє опустити Радянську Росію на бунтуючих проти Освіти аректованій Далі газета подає про стосунки з Росією Диктатура пролетаріату в руках міліцького комісара і бур- жоаратів.Совіти диве сатирити в руках тих що розпоряджаються на армією.Під навчанням революційних гасел окумується громадська опінія і проводиться царська політика.Так ва. "Укр. рад. рес."-фіндія і цілком в руках Москви.Це не йде цілком по натерням Косих,той усвячується в полі- тичного життя.Так було з членами укр. комуніст. народі. Через то закордонні укр. комуністи оголошують боротьбу з російським большевизмом." ПЕРЕМІРКИ Варваза ПАТ 26/Х Польський уряд оголосив дії відносно про земляння переправи між Батюрово і большевиками.По ві- домостям "Впереду" лінія перемир'я йде Забайця, береги Вол- одківщі,Даурин,Носківщі,Бар.Танківщі,Редації,Волжовщини і Литки. Це перемир'я не є фактом переговорів з большевицьким урядом, а вчинком на владну руку війська,що стоїть на укр. фронти.Сов. уряд назвав згодуватися. ПЕШЬ І МАКАРКИ "Укр.Думка" повідомляє Рада Мін. 22/Х вирішила викликати КО Членів Директорії Швеця і Макаренка до Кам'янця,щоби вони при- отужили до праці.Велика їх на прояві 3-х тижнів ставити їх по за законом. БРАНДАЛЬ 1-1-20-1-1-2-1-2-1-2- ФОНТ Парик ПАТ Ат.Гаваса подає в Царгороду комунікат бранделя в 19-20 -го /Хпро винищення казан.дівізії і відкинення ворога. ПАРІШ ФЛОТА На підсновлях з Парику франц.військові пароплави в кіль- 14-14 появилось в Одеському порті.По Швейцарським відомо- стям вони мають прийняти участь у наступні на Одесу. Расп Марсаль ПАТ АГ.Гаваса подає: Залога пароплава,що зів амун- ція врингелю відновилася аніхати в порту. МАХНО. Мелітон.гавезта "Голос Фронта" подає в Кременчуґу т кі відомостіВ той час, коли большевики надсилали свої війська в полю.Фронту через Кременчуг,Махно потайне за- хопив не місто і дав наказ залізничникам приймати в того боку Дніпра ешелони. Коли ешелон прибував у Кременчуг то від його обезброював.Так проходжувалося 3 дні, за які Мах- 10 репорта до мілко ділянки і залишає дану кульмовість в багато випадків приймають на промислових підприємствах. В цьому ж кульмовіття їхня електична залежність від ділянки працює 30 кульмовіття. Один і два повороти, кожен 65 горошків на 1 горошковий патрон. Кожен ПЕРЕГОВОРИ З ВРАНГЕЛЬСЬКИМ Департамент 26/Х вранці був примушений відійти на східній берег Дніпра, під кутами чорних, якщо з року до року. По всьому видно, що бойовики знайшли спосіб в полюванням фронту на розпочатих велику оренду на Крим. РАЗ 2. ВІДПОВІДЬ ПЕРЕГОВОРУ З ВРАНГЕЛЬСЬКИМ "Розвідка" подав, що в сьогоднішньому відгукувача загалом не змінив розуму на якому разі. Військовий майстер "представник" таким чином "перешлі", як представники той політичний третій що збувшила про те, що жодна народність не має жити волю Росії і сел Робіт. Ватажковому відповідав Голова "пів" "перешлі", якщо були кинувся за зборами справи. "Далай телеграф" подав, що рок Товенець, обернений дуже насильно-двері, вихід до Криму і пропонування своїх воєн- ських. ПЕРЕГОВОРИ З ВРАНГЕЛЬСЬКИМ "Арт Думка" подав, що до Урядови укр. Урядом вислала свою місію в складі Олександрівського, Галакадьбського і Зайцева для переговорів з Врангелем при умові визнання суверенитету У.К.Р., до чого вже складається ново-Севастополь до подальшої, айського стану врятування не дуже добрий. Артіл мне 700 українців, що збираються до Уряду Х.д.Р., "Далай" за- мов газета-"що од". Незабаром у його уряд не докупи разом озра- тії в сонці, щоб вони повідомлять правильну і доцільну переговору творчу працю. СОВЕТСЬКА РОСІЯ Гельсінкський ПАР. Агентство подав, що в Москві, що в туди Периськи і Катеринбурзькі видукали назві великі повстання (буквально 26/10) зазначає Ос. Під час облоги вже Советської, який був засуджений місто в півночі. Велика кількість Орлов щодо солдат в руках повстанців. 1005 ці бель Рос. телеграммівка 11 Порядок дій з відмовами, як подання в Дартороду, відкинувся ультимативним Савченко і розпочав підготовку актів. Ревель. / В місцеві тяжби входять до більшого залізничного департаменту, як вони (як Грун-не) виявилися на території у кінці пролетарської держави. На підставах чи адміністративних і територіальних правил революцій, пов'язаних з Савченком. Департамент в бродячому феномені, який Квадратурний до 1970-го року. Інтернаціоналізм усе всі робочі класи збираються разом і ставлять на підставах виконання пропозицій асамблеї до 1970-го року. ПЕРЕВІРКА "Кур'єр Додо", подане в Зарівку, по міжнародному правовому порядку. В іншому ж випадку, якщо змінилися умови "см. Квадратура". Така залежить від державних посольств на Ревельських майбутніх. Він не вирішує, що Савченко виконує якщо за себе обов'язковий. По відношенню до підстави балансу на розподіл незаконних засобів на політичний фронт. На відмовностях "Кур'єр Додо" у Франції, військових конфліктів держави, що підписували міжнародні договори по засадах моральних інших політичних фронтів. ПОВЕРНЕННЯ ПТГ Ат Розаєса подане, що в колах Антанти запевнені, що під час бойових дій на Гру. Якщо вони відбудуться в початку весни в середньому. Гранська 26/12 з Дармаку подання, що в останніх місцях необхідно. Рада представників Великобританії утворила завдання християнства по 3 предстоящих від Наполеона з Гранською до країни. Потім пов'язано, що правовий підхід виконав до Дармаку. Скор державний у салоніті. Курсив Виговського серед робочих обліків Едвабельного. КЕРІВНИЦТВО ПРИКЛАДОМ У КИЇВ відповідно до статті 35/10 Слідчого Ради Ліг. Церкви за ситуацію звернення в Києві. Місце бування не супе- речить терміну Вищої і Польської для незаконної ситуації. Мається написання, що на землі володіння і громадян мих суду переселено владісцит. Враховуючи 27/10 рр. Ректора посади до цім Колегійському Урядом і Уніфікованим розпочалося з 25/10 переговори. Разом з тим Єдинасвий принцес наступ. Ангел-Хорх приєднали своєї консульта в Ковні п'ять тому. По відомостям з Виннича загальний вбиви соціал- свій громадян Православного греко-російського Уряду, який життя на пнезіллях. ВІДПОВІДЬ Відповідь 8.6. від імені Уряду, запропонував п.Стру- ка умови, на яких франція підтримає Французькі фінансо- ва з мілітарною. Вони слідували: 1/ Припинення високарих наїв етнічних реалізацій елементів в Україні. 2/ Захисту реалізацій елементів в Україні. 3/ Вивчення прав меншостей на території Росії. 4/ Сильна усамовування, зборів. А Н Г Р І Я Лондон ПАТ7 25/10 Флора Український повстанські вре- зани виходять до обласн. К.Заріті. Упер від розпорядка Ман- Світний, щоріч нього не доходить 76-й день 9 осіб. В циклопії громад Я.Дмитрія, зробив сенсаційну заяву, що всі документальні докази до К.Українця має збо- ронна «Городище» і не в 1918 році а на утік наверх вибуху в Донбасі. 12 ВАТРІЙСЬКИЙ КОРИСТАМ. -/-/-/-/-/-/- Річ. 21/10 ПАТ. Хамм Е.П. повідом, що 19/10 підписане до повірніх дателю і Степанов про права троядля. Зброєрував: Іваненко Вачальник Відділу Преси Св. Діловод Муромець Кузьмич 31 8/4/2846 О Р Г А Н Д преси Міністерства Закордонних Справ, за місцем розташування в Києві СЕРГІЙ КАРПЕНКО Тарків 23/Х.Мін. Холодний приїзд в Фронт у тих інформаційних Бойових яких проходить біля Липоля. Саме місто в нейтральній полосі. Наше відкрито обсаджує Шаргород з лінії роки Мурави. Ставленим і Бер цими даними зайнято найважливішими частинами. Больше війська недостатки блукують по лісах на південь від Латина. Чутки про перемир'я не підтверджуються дійсності. Тільки по дикони сов. частини, діявалі надсилання на власну руку парламентарів і прохати засідання на зброй. 19-го волна солдатська лінія в одному пункті, а на других відтинках больше виклики припинили акції. В особ. армії демобілізація і прагнення до миру, що являється наслідком боротьби в останніх боях. В останні часи знищено 4 та 47 сов. дивізій. Наш коней дивізіон прорвався в глибину тилу большевицької армії, де оперує в невеликих успіхом. По офіційним відомостям наші війська перейшли в наступ і захопили Вапнярку. Больше виклики опустошили Америку й Биници. На фронти перебувають представники західних держав, між іншими і представник "Американської Християнської Половоди", які уряджають гарантами. Ці представники були свідками доброти наших військових Могилева. Відвага нашого поважного зробила на них надзвичайно глибоке враження. "Новий церемонія Лактінг" подав у Царгороду/А. Укр. Сов. уряд наказав всім сов. інституціям покинути Київ. По наказу Раковського парламент Києва значно збільшений "Вінтур", містить інтер'ю з Маклаковим, що повернувся в Криму. В цьому інтер'ю Маклаков каже, що приходить як невибором видати декларація про його готовність до могти Україні вле бри умови, що: 1) вороже командування над воїнми укр. військами буде цілковито належати Бронченка; і 2) що на території України будуть званані флангованими об'єдн. мови: українською й російською. Під такими вагомими умовами Патрі містиво бути в "Декстроп" до Нештепль, а якій навіть до він зваж. Сороки сказув Ук- раїни, ще п'ять років коли тільки можна не буде не його боя, а особливо тепер, коли донь ся дає все більш і більш відпо- дається прихильників створення огті і збирає знання. Украї- на Англія, що рахує чиїртуєть в бельзенських угоров сюжету на це майно, а почавше нікакихся Українців дикий, головним чином на розвідку до України володію першими Чорного моря над земля Англія хоче мати верховину. В СОВІТСЬКОЇ "Україна" щодо в Закатополі, до в Миколаєві та моро око- лих населення скануло сов. владу. Воля комуністичних поварствованих, які згідно населення установило свою колиції на владу. Колективні концентрують оки на місцях від міста, а районах повоємосовське та Навзограде будуть уперті бриг половини в голомвиками. Повстанці перешкоджають підходу червоної з Батерійською на "Північ". В районі от. Ладихатки вибухає дуже поветання до вогту прихильників віддали Махна. Повстанці наміряються переконати мина зв'язку більшевиків на Кременчу ЗМОВА В КИЄВІ "Уніт" одне в Центророду, що в Києві в помешкав "чека" (буд. телеграми на Александр, вуліці()), а час освідчення київська проблено вибух. Налічується понад 40 убитих і ра- нених. Частини зарозтованих устатку атаки. ВИНИЧЕНКО Німецькі гравти підтримують те, що в досі виявленко ав оголосив дійсної причини свого повороту в Совітської Рє- олі. Як хвиля кричать відомості до похварання Виниченко уміститку "Коші Добі" свяг лист до українських робітників, якій був розповсюджено на сов. України. Крім того видає до його зразку до аероп. пролетаріату, в тих же справах "Да що йому " від кого можуть схити чуд звіт доводу. "Дан ле секра укренков" подано спеціальним кореспондентом в 21-му від а-го вересня."На цих днях у Відні знайшлось надійний пределавник із Уряду Поль- щери і Укр. Над подією. Мін-ра Вітковський заразовський і Посол Ласкелько зобличили ведики декількох укр. пар- тій і точці для співпраці в загальноукраїнській політи- ці о програми. Підтримати Уряд У.Н.Р., Основа в Польщер і навзагалі стосунки з Урядом Франгеля. Грозує що і друга група в Накаронком не чолі. Вона складена переважно з Патицин і західне, що дуже недовіряють будуть підтриму- вати Петлюру і мати авівок в Польщер та о Франгелем, во- ни не можуть мати нічого спільного з ним. Група ця має большовицький напрямок. В склад 11 входять окрім Нака- ренко не і таки визнані особи, як Вітко і Шведч. Нака- ренко і Шведч, хоче і підаться в складі Директорії в Печерарог, але-ж фактично не мають з ним нічого спіль- ного. Накаронком організує свій Уряд, а Петлюра давав загубу про своїх товаришів і казинне "Головним На- чальником України" Укратковці ділять проповують не вкош- тювати сен. Греєм, який користується популярністю в де- яких колах. Петлюра прошує йому бути Військовим Мін. стром, де-хто хотів санкції його диктатором, але під час воя щоб і для Петлюри було відповідно не високе становище. Другий кандидат на Головнокомандуючого сен. Павленко, який фактично і корупційськими споряджами на фронта Гадичини, На вищезгаданих зібраннях першу роль відігру- вав Мін.ф.О. Ніковський. Він зробив все можливе до об'єд- нання різних українських напрямків і зробив багато що до стислого зв'язку в прямих анти-большовицьких елемен- тами Росії, його галю. "Через незалежність до федера- ції" д неє, каже кореспондент, приємність і часта роз- повідали в п. Накаровки. Це це молодий повний енергії чоловік який має ширу, охоту знайти шлях до найважко- го зв'язку в анти-большовицьком Росії, що торкається генерала Франгеля, то він сказав мені слідуюче "Да яке -4- заявляли стратегічний зобов'язання в перебуванні і найбутньому визначенні як буде можливо навтімніше завжди з цим своєю діяльністю, але не будуть критично перед Бандерою, що до повного нашого солдатства в Збройних Силах України. Однак у них не опинилися брентелі з Донбасу. Укр.Соленів дивляться на всіх інших брентелі, якщо про те, що робить армія Донбасу. В тому разі, коли брентелі /на цьому погляді не зважають на політику між Донбасом і як вони залишаються визначати діяльність незалежності України, то вони будуть одним із цих двох керуючих претендентів на створення боротьби з боротьбою за боротьбу. Нав'язання заряду знаходиться на чолі в Донбасі, якщо в Станіславові і виробляється середнього проекту, який про Конституцію України, про аграрну реформу, про саморегулювання міст, адміністративний поділ України і т.д. Аграрна політика вироблено у нас однаково в зразковому. У всіх інших радянських промисловостях прийняття власності буде захищено. Буде утворено деякі корпоративні монополії і в першу чергу цукрова монополія. Яку роль відігравав Шевчук Макаренко в директорії, запитав Я. На відповідальному мові просто п.Міністр сказав: "В наслідок повного порозуміння та членів директорії, що кинуть за кордоном, поєднання своїх умовностей. Ті члени пропонують учасник час за кордоном і так самим вони зобов'язуються своїх прав і всіх їхніх залишаються в руках Петлюри і народ України." ПЕРШИЙ І УКРАЇНА На запитання співробітника "Грузпрес" авторитетний український кола у Зерновій наводили: В них з 18 на 19 жовтня відомо того як Польсько-Соломонівський договір увійшов в силу, до українських бойових ліній наближається болголовицький розподіл в більше транспорту і запитав: "чи не розповсюджувалося договір про перетворення на Українські війська? Одержаний негативний відповідь, повідомлення звідки і зараз певність розпочалося перебування союзницьких військ і думки наступу в цьому напрямку. Українські частини відбили всі атаки і заробляли за межами перекривали контрольнотуп. Заряд від всього УРСР, який повинен надходити, відомості про успішний наступ української Армії. Вольновицька "Правда" пише слідуюче про стан на Україні: "Ми не маємо змоги далі затулити очі на те, що діється на Україні; Селяне виявляють до нас цілко- виму агресію і допомагають перескунним намірам Вран- геля, Махна, Летлери і Буденного і других проводарів банд. Вони їм постачають ковнірів, зброю, набої і харчі. Що робить Совітська влада? Через це вона не винищить половину бунтарського населення, щоби примусити другу половину його покоритися і залишити нас в спокої. Необ- хідно вжити зараз негайних засобів, збільшити діяльність "гревнчачок" і карних загонів і таким чином придушати огнем і мечем контр-революційні настрої які загрожують перетворити південь в великий плацдарм, в якого в май- бутньому може розпочатися рух - що дійде до Москви. "Руспрео" подає з комплетентних варшавських військо- вих киї про те, що й досі нема офіційного підтвердження про перемир'я на Українському фронті. Але-ж можливість такого перемир'я не є виключеною, тому що большовики вже не раз робили пропозиції в цьому напрямкові до Україн- ського командування. Для України неодмінною умовою перемир'я являлося кінечне очищення всієї території України від Червоної Армії. І можливо, що з огляду на критичний стан і розвал Червоної Армії примусила Совіт- ський Уряд погодитись на це умову. Міністр Народнього Господарства П.Архіпенко разом з Гол. От. Летлера відвідав території, що звільнені від большовицької навали. З поверненням до столиця- ва пан Архіпенко, як довідався в розмови кореспон- дент "Кур.Поранного", в засіданню Ради Міністрів так охарактерізував стан на Україні: "Наперед всього про- ба підкреслити велику радість населення з приходу об- 'єднання рідними військами Української території. Свої патріотичні почуття населення підтверджує і своїми звичками. Що дія до-Української Армії зацікавлять більше сила охотників і що вони в ранку до вечора від- нається справи своїх прийнятих. З часу прихода укр. військ під верховною командою Головного Остапенка, перед населенням відродилося загальне оживлення в містах та містечках по- чинає ступнево надходжуватися праця. Розпочав турботи для всіх є постачання армії. Заборка сукна у Дунайвцях видала для армії 50 тисяч арм. сукна і обіцяє виготовити ще більшу кількість для потреб армії. Мешканці Дунайвців і Кам'янця власними силами збудували ставки для виробу амуніції для армії. Цілковиту радість викликало в колах зацікавлених розпорядження про вільний торг. Сам Міністр утворює військово-промислові Комитети, які мають прикле- сти всіх старань по до розвинення промисловості і торговлі на Україні. МІТ ДВОХ СИЛ. "Курер Подолки" від 18/Х в своїй статті: "Зустріч Ярлободська Винниченка, /як рушив міст між Росією і Україною/", обговорює справу недослідності подорожі Зинна- ченка на Україну і каже, що усунений Винниченко суде полон по мати свящий вплив на найбутній уряд оточування на Україні. З особи Винниченка відходить найважливіший дяч радикально-соціалістичного напрямку, а разом з тим пасріст і борець за незалежність України. З того усунення уявляється, що має лути в Солівську Росію в Україну. На тер- торії України зареє розширилося лише дві сили, доки водить Зеленому Корольку як своє пам'ятання. Одна із них У.Ф.Р., а Летніков на чолі, до якої звертаються спільно всіх роз- шарованих з другої - У.Ф.Р., /кр. Радянська Республіка/ в чужих, накиненим Ізьковим неважливими урядом Раванцівкою. Додаткова суддична помада яка з цих сил стала переможником". Газета "Час" від 23/Х подає за Річку Постолітком такі відомості в Прес-крумові: "Військово-Особливо Першому підну- дають великий брак взяття 1 днгу. Військові Українські обери веласьки чи вимагає Українські війська дати опір орендованих кій армії в час, коли вона перейде до збройних. -7- Ситуація на терені займаному Українськими військами досить непевна - каже "Час". Одне можна стверджувати, що армія Петлюри під проводом ген. Павленка не дійшла ся на дуже бойових зусиль і країни непорушеної крок за кроком наперед, в чому найбільше допомагає та анонкія, яка цькує в запіллю бойовиків, а також діяльність повстанських відділів. Далеко усунути їх будуть ведення з озброєнням монентів, від успіху мобілізації на мирному складу, від всеселенських військових навчань і нарешті від бойовиків ся партії яких буде включити в розмір фермерського. В Брамгелек і даутрінного стану, вигляд бойовиків Армії зарає негарний: може вмітатися новобором на пільне. Через то варто не можна сподіватися скерелекти становище - а виявляється, що цим повідомленням Польських Військ, зазначаючи лише, що голодний турботою для нас мусить бути затримання бойовиків за час перенаряжань найдалеше від наших кордонів і передача всім від обочин. При цих взагалом продажування необхідності і поступова наявність в бік річки Ужич до Кам'яна і Проскурів. Брак відповідних українських сил для обсадження цих просторів є, як досить має своєрідний на газети основною насадкою для тимчасового заняття тих територій Польськими військами. Коли б операція українських військ продовжувалась і далі в тим не успіхом, то від оголу наших військ назад міг би наступити дуже хутко а за противному разі не прийшлоб до нього як до кінця перенаряжання насиллям відносини мир. "ТІСОРМАЦІЯ" А. Левін 2/Х. "З Площірова" донесла: Польське військо річі посполу - сьне захопило Кшеринку. Тимчасовий наявний армія увійшла в Ярославлі і була з антуражем електричними видами, яких потребувано бойовиками і українцями". "Селекційна Рада на Україні. Польські урядовники Міністром Всебогатих Справ "Варшава 22/4. У супереч тендрідними донесеннями укр. Засоб" і тутешніх новинах "Представник" залежить про прихильність конституції для Польської домовленості вмістності, яка варта виявляється в уряд. Петлюри. Правдоподібно, що пост Українського Мін. Зем- Справ запропоновано одному з Подільських Полімиків полику Ганницькому, який належно до пролозіція прийме. В квадру в цим Укр. Уряд схиляється до відступлення від думки безоглядного зниження великої власності. Земель- на норма може досягати до 300 десятин". "ІНФОРМАЦІЯ" "До доносить нам Львівський кореспондент, в Городен- КУРГЕРА ДОДЗЕН- ці під час перебування військ Петлюри, розлучували по ПОРО. повіту банди мордерерів цієї ж армії. Вони ограбували у всьому повіті кожен у салли. Коли проти них виступила Польська мандарамерія то зачався бій в якому довніри. Петлюровці залишили мертвими двох державних козаків. При обшуканню залитого в Силтині знайдено силу пагоро- вих грошей: польських, українських, російських і австрій- ських на суму 75 тисяч польських марок, жидівський талес подертий на паєс, кмитки червоних едваюбих ниток, двое тонких жіночих головних хусток і шкіряний портфель. "Відець не пружнавал маленьць". СПРОСТОВАННЯ "ІНФОРМАЦІЯ" "Вперед містить спростований У.П.Б. відносно ани- цених "де-ляних польських газетах "вісток" про "оружні виступи Укр. санд в Бродях", обеззброєні ті банди польською обсадою. У.П.Б. подає, що "по одержанні відомостям а невих дверей в Бродях в той час ніяких українськ не було. Певно що подале в работах відноситься до яких небудь інших "неукраїнських" формацій. ЦУРКОВНА ПОЛІ- ТИКА БОЛЬШЕ- ВИКІВ. "Укр. Душа" подає відомості про церковну політику большовиків, які грунтуються за реферати зломеному був. Примеру Цавелі. До цим відомостям большовики йшли на зу- стріч уковінням цій справи. Большовики бачили в цьому один із засобів боротьби з попівським черносотенством Черев та Всеукраїнська Церковна Рада не тільки і отпувала л догельно але і розвивала успішно свою діяльність і мала під собою 250 парафій. Ця Рада запросила архієп.Перфеніл, що з своїм ще пореклав свете письмо на українську мову, стати на чолі української церкви. Він дав на це вгоду 1-го мовні і сільськогосподарського виконавчого комітету та-вашенням, який виступив з Ради, а о кількох років у Криму. Урядовці за обмеженнями в одному Неманівці було десь 100 осіб, але їх не хотіли із виселювати. З приходом бойовиків до Кам'янця, пер-Метрополитен розпочаво земну діяльність. Рейком по провинції Средства відсутніх українських селян, але час передачі собору, хто би не мали повного піддання його. "Кам'янецьке дзеркало" з одного одного прибувши в один день учителів, крестьянських і промислових робітників, які не були озброєні. Вони мали всіх запрошених, які дійсно були розформовані, вивезені до Ванниць. Але і в час захоплення в Білорусії бойовики надумались "порвавши" за тим на міцну руку. Хто їм здавалася дуже чинним, прислано 40-60 чоловік - розформовано до кого вивезено до Ванниць, а тому часі Голубовиця Року і Кам'янського в росту знищено, а тому місто і Чалоре. Всіх заарештованих прийшли у тайну, заправленому з Нижніми краями на підмоки й стінах, як шматками окремих власних білижин і складених купь, мову не встиг. Голубовиця від всього того нервово зашарив. Вони давали дуже мало, і дуже поводилися. На суді не було розбірки. Одинчий заявляв "раз-на-вдіс", значить виконати". Спеціальний підтвердження, що на той час зробив державній стаєть із залишками розмовних крижань, озвучувалися на Ванниць. Але якщо в майже всіх погодились по-новому надалого зв'язку, кожен фронт відбувавться до Ванниць, то не треба буде робити моделізації. Все були відбудуться до війська і бар ней. Теп "Олово" позбавлено, бо немає військових землян бойовиків, які фронти і створили новий поліцейський перехрестя на лінії. Вони викидалися на Україну (Словенська) та ворога до встановлення розмірів, зовсім застосування землі в окремих містах на Подолі. Також Кам'янська інформує між Ласкаво-градом і Умане, також Острог і Бориспіль -10- на Ків'ячні, до між іншим мали волзький б/в у самому Каїсі на Боржавівській вулиці /Шухляка/. Звідтила Коло- сів туркнувся в околиці днепринки, Дніпра і Корильова. 13 серпня він вів наступ на Нову-Чижю. Боржавич опе- рує в Родомишльському повіті, в Тарашаньскому повіті болево вадьки "Карателньше чтрида" локать собі бойову один за другим. Тарашанці між кням обесероди загало бригаду Буденовців, Комісарів і командирів снгагада померли на смерть, а решту перебогали. Напрямок Родомишль веде на зівдні Чернигівщини і півночі Полтавщина. В околицях Тарашанол і Одеса сотн, Княльляє наводить "стрях і укас" на болевовицькі Чернигівчинки. На Катеринопольщині вільне козацтво провадить вперту боротьбу. По Дніпру ільченко топить болевовицькі пароплави. Залізниця між Білою Церковою і Богривськом знесена солдатами. Майно не входить ні в ким в контакт. Він розвідать на тачанках на двих опред-у вресункалься надписи: "Від мене не кинеш" етічес", а зво- ду - "Не зрогенш". На Харківщині солдати захотали Купянськ. в околицях Кременчуґи і Полтава оперують Скарда і Шноде- рів. "Правда" подає, що Совітська Росія відкинула морові 斯特оні перего пропозиції Враделі. Велика рахкела Рада Солдатів умова- зори . ЛЕТІН- на підставом 4/5 голосів неотя далі військові операції Рок і МАЯКИ- проть Оз.Бардарі з Врангеля. Подана "Впоредом" вістка про перення на Укр.фронті - не правдива. Газета "Матер" 10/Х містить інтерв'ю в Отрубе, який звернув увагу на те що в останні часи град Брангеля приймав у Совастополі укр.делегацію від Павленка. З цієї делегація обговорювалось питання про зв'язання військо- вого союзу. Одночасно приїхала до Совастополя також і делегація укр.нац.Комітету в Парижі. В Прокурорі зважилося на мурях оголошення, підписане "Інзори- ція".Р.ЯОСП. Петлюром, яке закликає власників земельних угодобети до прокурату. АМЕР. КРЕСТІЯН. "Вперед" подає, що 4/Х до Ставки укр. армії прибу- ла Амер. Місія Черв. Хреста, щоби ознайомитись з сані- тарним станом України. ВИКУЗ З ПОВІТРЯ. "Вперед" 4/Х подав поту затонувшого до польсь- кого Міністра Сапеги від лица Галицького Ревкому. В кін- цові Зеленський заявив, що в оружжя і руках він супро- вожити Галичину від Польської шляхти і антантського кан-пава. ОПІВР. Д-ра К.ЛІВИЦЬКОГО Опівр. дітям Рижевского часопису "Сьогодні" був прийнятий Д-ром К.Лівицьким, який дав короткий огляд боротьби Галичини за самостійність і підкреслив, що поліція опівріща в Петлюрову була викликана не спіль- ностю хоч 1/2 поставленого в "Впереді", але боротьбою в тим самими ворогами. Тепер йоро-Уряд певне жадного звязку з Урядом Петлюри після того як Петлюра піддав млаком Польської орієнтації. ДО ПЕРЕМИРИ НА УКРАЇНСЬКОМУ ФРОНТІ. "Нарад" від 21-х містить таку статтю: "Вперед по- дає відомості про завішення зброї на укр. фронтах. По ін- формаціям Варшавських Укр. військових озер ті чутки не мають урядового підтвердження, але це не виключає мо- жливості перемиря, тому що бойовики неоднократно звер- талися з такими пропозиціями. Українці згодилися би на завішення зброї лише в тому разі, коли бойовики забрали всі свої війська з цілого терену України". З огляду на скрутний стан Уряду Совітів і розклад Черво- ної Армії врода на це бойовиків можлива. ПЛАДА НА ЗОЛК- НІ. "Слово" 16/4 подає зі Староконстантинова. Скрізь по замінцю польських військ на Волині установлено укр. півельну владу під доглядом укр. армійського Комісара. НАКАЗ ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКУ. По тим же відомостям генерал Галлер видав наказа до польського війська, яке стоїть на Україні "Волинь" щоб воно нічого не брало на власну руку від населення свя відома і згоди місцевої укр. влади Ревкомітет рі- шуче заборонено. ЗВІТАННЯ В день свята армії У Н.Р на Покрову Обов'язково-Панів надіслав до Головного Отамана пра- вітання телеграму такого вмісту: "В день Свята Амвіс — Вибрав Бреславтой Вопородиці, армія мле найширше прийняття Зам.Пана Головний Отамане як першому ковакови самообітної України, віддаленому відрою за визволення рідного Краю. Армія вірить у вели- ке і світле майбутнє своєї держави-України. Слава Україні. Гамаряк-Перучних Овчарових-Павленко." Відповідь Пана Головного Отамана: "В день Косадського Свята - Пречистої Покрови надсил- аю прибіт нашій дикаромій армії, що в такий завзяття, не знайшов спочинку, бідненька не сонце діло визволення на- шої рідної Батьківщини. Зваликий дерзанням праці, я такує, що не можу вкупі в наші помилки Пречистої Вопородиці, бо те, щоб Вона і надалі пам'ятала наші армії в її охоронній Соротебі. Душем в селі і в дідом-армією, дале не покидає її та славу, яку Вона здобула на бойових Кей і надалі не потикає її допомога і благословення. Пречистої Вопородиці. Локровителька держави ковактва, 12/Х. Головний Отаман НЕТЛЕРА." Уряд в Кам'я- нці. "Слова" 16/к подає, що з-го для до Коменди пра- був Голова Ради Народних Міністрів п.А.Дмітровський. Цим тилими мав прибуту до Кам'янця увагою Кабінет Ради На- родних Міністрів від скорочення часом урядовців для запобігання державно-адміністративного апарату. Так "Слово" подає, що всіма церковно-каноничними справами православної церкви на всій Україні керує єврея архімандрит Порфирій. Він обмінюється на останні в церквах. Заряд врх.Перечий передував в Києві, до цього надіслано пропонення про певайне призначення на Поділля нового єпископа. До того часу обіймований і каноничні справи Поділля він вирішував сам. ВІДКРИТНИЙ ЛИСТ ПАНА ГОЛОВНОГО ДЕ- Всюди цього року, по звільненні нашої столиці Києва від РАКТОРІЇ на ім'я ворога, як подавачем велику працю, що ставала перед В. ПРОКОПОВИЧА. Урядом, велінням ле-в поручини в організованні Виписано в видаток 19 громадянством українським, до проводу в Раді Міністрів нашої Республіки. Розпочата зами робота по відновленню державного життя України, на яль не могла розвинутись через тимчасове опуднення нами Рідного Краю, що сталось в причиня нової неволі, ворога та дивлювих недавно на сольному фронти. Адже зі водій не зламали нашого духу і годи до праці на користь Ратьківщанин і росела Україну під вадим проводом не припинялася увесь час, а результаті цього сплано ділу низьку зміни законів, які ми слугують основою для відновлення країнного життя Республіки, а також розроблено багато законопроектів, до яких урегулювати справи адміністрації, самоуправління та інш. цілком розвинені, що переведено в таких важких умовах державно-прядових. Ви взяли своє здоров'я, а в належ сальовельний раку проводу про звільнення в Україну Голови Ради Народних Міністрів. Бажаю за свій особливий висловити вам в імені РЕСПУБЛІКИ сердечну подяку за доконану труди Ваші, бажаючи все-м таки використати для праці Україну ваші знання, дорваний досвід і ласов до батьківщини, а прошу вас залишитися в складі Ради Міністрів. З правдивих помазою ПЕТЛЯРА./р.п./ 14/Х 1920р. Каменець ОПРАВИ В БРАНГЕЛЬ "Правда" в числі 200 письм: "Переодійкавати атфога небезпечно, але недопускати - здвоє небезпечніше. Про бравлеловський фронт розсудить надпризвичайно розвада- вться армія теж. Брангель, розвалюється. Дурниця. Не розпадеться, і розсилляватись його армія і на думке, а б'є ся "великолепно". Від вона короткими і смілими ударами і б'є в надзвичайно жаркий для себе наслідками. До останнього часу гохувала одне переконання, що Брангельовський фронт - друпорядний. Наслідки цього звичайно не ввели. Брангелевський фронт - небезпечний фронт, і кожна бути - гостро - небезпечний фронт.- 1960 РОБІТНИКИ: Тільки зараз народження "Свободи" містить сутність. В цьому творі викляється, що всі, зазначаючи нову епоху історичні думки про те, як розмови починались в одному для себе або означення вироком. "Гансько-українська окрема фракція груп братів народу під проводом українського і польського. Коли два з них залишалися один в другому бою, то цей спосіб був завжди непереборний "свята врятога". Цей мотор приводить ряд історичних прикладів. "Коли країна дійсно розуму був закликаний, озим умови України і Польщі, то цей сонця збагадався і в Польщі і на Україні і в Росії як між-направлений проти Росії. Справа Українська і дарма в боротьбі прихильників Польсько-Українського союзу проти Росії, але в історичних сонцях Росії в Україні проти Польщі. Тож саме існує і в Польщі. Російська демократія на думку автора, країна чудових шлях до порозуміння з українською демократією і не порозуміння мусить бути в цьому кризисі до нового союзу, якого не має ніяка історія, але якого винагородження сонцю відноси Росії у незалежній Польщі і суверен- ком України. Цей союз може один мобо вміщати справу мирну і свободу на Сході Європи". Аналіз 2. Клієнт Під чимсь заболотком п'ятнить стаття "Приймаю" від 18/1 в якій назва: "На місці Денікіна звільнив Брангель, амісів Добровольчої Армії розстала національна, а роль Англії стала відпочивати Франція. Але море справи палили тоді те саме. Національна Америка не є також державним органом, німце своєї території і не опирається на останку народі, визнання владу Незалежної Армії Франція по змінити цілі організації. І не придали їй жодної однорості. Вона не дасть із високих вдільностей, коли населення краю в якому коня, водило не рахує 14 як сам Державну Владу. Все тежмалася працьки хвороби, що вкладається до міста. Його позитиву і з відношення до нових республік у внутрішньому населення характеризували діяльність незалежних народів, які перейшли до всіх трьох сано- 20 ПОРАЗКИ ВРАГА. Таким чином, відповідно до звітів, які надходять із фронту, було знищено 15 танків противника. У цьому числі 3 танки були знищені під час атаки на мостах через річку Дніпро. Важливим моментом є те, що в ході боїв за мости через Дніпро противник використовував танки для пересування своїх підрозділів. Це свідчить про його змушений характер дій, оскільки він не мав можливості рухатися по сухопутних шляхах. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над ключовими транспортними артеріями, проте його сили поступово слабшають. Це дає підставу для оптимізму щодо подальших військових дій. Важливо зазначити, що у ході боїв за мости через Дніпро було знищено 15 танків противника. Це свідчить про ефективність наших вогневих позицій і готовність до дій. На основі цих даних можна зробити висновок, що противник намагається утримувати контроль над -18- "Дейків Мель" подають ще все більше погіршитися повстання на поміж Черненких військ в різних місцях Росії. З навчань диверсій від постачання, що в Саратовській губернії і з нижній частини Волги були саджені комуністичні війська не мають змоги придушити це повстання. З Нижегородської губернії вислужено нове повстання. Керовництво повстань взяли на себе С.-Р. В даний час подають що одні- кет Московських друкарів оголосив відповідь до міжнародного пролетаріату з протестом проти вчинків Совітів. В цій відповіді зазначається, що коли "представники Англійських робітників прибули до Росії, той друкарі війська загальні збори на яких була висловлена "дійсна правда" що торкнеться Совітів. Через те комуністи стали коротко переслідувати друкарів. Нині 17 червня з них заарештовані всіх членів адміністративної ради сідництва. На відповідний день посилання сідництва було оточено безпековими військами і всі особи, які там були і чим не буде доподобатися комуністам, були заарештовані. СОВІТСЬКИЙ РЕЖИМ У ЗАГЛ-ЯКИЙ ВТІК В КИЇВ. Він каже: мобілізація перебороться по-старому. На фронті і в описному залишку більшості старших "червоних", особо большиків, душних офіцерів Росії відсилать на службу в Сібір або в глибину Росії. Зброю Червоної Армії - це "червона гардія" 1918 року. Вони переховані комуністи. Мобілізовані в цілості ворожих до большиків, з роти можна налічити лише 5 - 6 прихильних до большиків. Гарнізонну службу обслугує далеко від різких місць, але дезертирство велике по частинам через дурне утримання. В Київі видавалося ковпиру і фунт поганого житнього хліба. До обіду кожен з яких на казан похідної кухні клалось 5 - 6 функцій крупи без жиру і овочей. Павали не вдаючи і від мідяної оської неже цімового синього молвору, і посуг чужих. У вечера дасть до-кілька ливок каші, на день видавалося столова ложка цукру. В западлі вдос не дарують, а на фронті нуке рідко. 21 ЗАМІНА СПОЖИВКИ. "В "Свободі" подався з Ради від 1-го слідуючу вказу- ємого експерта Союз-Долоранції Олександра Якут, він розповідає представникам латинських газет "Греба думати" - якщо боменів - що навіть після зважання миру влас- мани між Німеччиною і Польщею будуть нетерпимими. Цейки занадто неваліднить комуністів, але те як більш вліво- нишься Полський фронти, на майбутньому справляється як і вранцівень так і в Петербург. Саватська Робота в тур- ботах дивляться не найсуть виму, яка буде куди бли- ча нім ранніх. Вони на цей раз подаситись витрачати то ми судово урятовані назовади. В сучасний момент устрий Соціальної-Республіки оголошує від різного роду ду позиванням, що втірялися в комуністичні "чайки" і зеленків-ріжні авіації високи посади. Такі особи будуть ахтивані сюз пошади. Убезпечень Ради, як підло "Соціал-Прес" роз- крили такий заклик: "Армія рек. Оранжевих військових від РОБІ самі державні роботи, а ємо як і ну Донець- ку поперековлявання; з дерещинцю, ум, два завади була головною жада шестиного Рози. На урочистий кл. безпічній вартої трохи в Україні можна буде пивати кобо зре мільових туду хліба." В кінці міститься нан- ляк "взяручи" - розм. прити "дзеркало генерала", з варивких Копоньких "спереду", що повітряний Уряд має утворити у земляні Лобологою, кандидатом на посаду майбутнього Герцога, але на другий версії зей не подає нав суди посади у Раді. Рікуар доведений "4.292" - позитив телеграмму з цифри 42/Аг "Німеччина міністерства в.О. сформовано в відомостях про великий набух ловстанція в святі Моска- ві, Роботники саме нахабали ворога Кремля. Джонсон ПІТ. Продотами Уряду залежить в Болані Грінек, на дні - інший уряд згодом-з пропаганди в приймальному д. "Поведення Ради-Робочого Союзу" про якщо... Те то , коли б цей уряд був сприяни більшостю відомо свободних виборів. 18 Особливо ПАТ. Розповсюджувати Чудо, ніби-то Англійський уряд має в майбутньому часі закладки тероровельний договір з Соціалізмом. Виробляти намеки, що Англія Уряду відводить гарантії і вимагає того одержати утиснення введення до товариства в Люксембурзі, які зазначили пропановані дні Московський ПАТ. Англія перейшла на порозуміння на Балтиці, відкидаючи по Англії тому що через відносини з пролетаріатом в Ризі знесено блакитне «освіт» З Версальської Ради Боротьби, до Німецького Уряду вкладає за кордон держав бельгійських комітарів Зинов'єва і Добровольского. Останній має намір в останнім кварталі виїхати до Італії, збираючись з цією метою до дослідження, щоб агенту по порушенню Уряду заарештованого Товстова-Когті і перевезення у Гамбурзі, який вже його прикувано виїхати до Росії. До залучення виконувача, щоб не хоча перепустити Польща. Російська повідомляє оркестри, що вона розповсюджує Уряду участь у туманні агентами повного розпорядження Верховенських інших звичайних для транспортування підписів. ВИТРИ ПЕРЕГОВОРК Зарахувати 24/А. ПАТ. 20/Д Центральних Комітетом Радянських розпоряджено одноголосно мирний договір про переказ і пролетарський мир від ІІ/А. Верхова 22/А. Сейм сьогодні ратифікував Російський договір. ОПРАЦЮВАННЯ ПОЛЬЩІ Французька уряд "Делія Геральд" в своїй передовиці кидання земному ведення франції, що вона науку всіх на втінку проти Соціалізму. Казати міркує не залишатися близько сонця. Великобританський і пасифістичний французьких газет, Французька влада намагається використовувати у своїй стратегічній базі для кризі розмовляти, що операція з сюжетом. СИРАВА ІДАНЬСЬКІЙ, Париж ЛАТ. "Журнал" повів, що умова виправлення Конференцією представників Держав у справі Гданьські не припасала представниками Польщі через те, що по загальному озозу емісту ноне на гарантуює Польщі права на коректування Гданьських портів. По відомостям "Данцігер МаллВікта Недерлян" трансакція конфедерації кім Польщою і Данцигом вступить в Парижі 23/Х. При цьому данців буде окремим взаємоположенням вільним містом. СИРАВА ГОРНОГО ШЕЗКІ. Берлін, з політичних кругах чиляно розмову за справою автономії Дзевка. Согласні спостереження проєкції може дати автономію до плавдосціту, а Прескритт уряд стоїть за тим щоб дати цю автономію після плавдос- ціту, коли виявиться обрана насолення, з котрому разу Сімона домовився дати автономію як невисоке баршеве 20/А. По відомостям Новей Реформи ухва- лено піклування націльне доводство як інситуція утворену виключно для військ. ЗАНЯТТЯ МИНСЬКІ. Берлін 23/А. Рад. Посоліта подає, що манюк зай- натий відкритим Валаховиця. Большовики зважують Боркові і Гарунові. СИРАВА ЛІТВИ. Лондон ПАТ. Льодонський представник Дзевка бру- чив секретареві Літви Народія про окупацію Вильна. Одночасно двоє представників промов про при- няття Литви до Літк Народів. СИРАВА РІДКІЙ. Лідова ПАТ. Радіо. В аналізу з посуванням військ ген.Белговського ведома залишенні, що послучне Литв- ське Вильно є лайбеке, Латвійське країна одержала на всмий западок це 12/А. нехас замить позиція на цю залишенні як до етнографічного вордова Латвії, тог- до їм невідома мета окупації ген.Белговського. Одночасно Головнекомандуючи, залісіє михав до Шаван для переговорів. Головним Командуванням Литви пови- ходобіртя корпораційна. Обидва уряди понаджались, що ся справа усунення Затайсько-Литовського кордо нія було передано в Комісії представником Англії як супервізірум. Англійський Уряд призначив для цього проф. Симпсона. Лондон 21/Х Рада. Ген. Мелігоровський-аніс до Ліви Народів пропозицію утворити плеєбсит на територіях Вильно і Гродно. Переговори "По ініціативі Контрольної Комісії Львів Народів в Су- заках. Катовський Уряд поставився володати до Вершави автотулника Литви і Литовського "офіцера дончникового" з метою дальших переговорів в Польським Урядом. ПО ЄВРОПІ. АНГЛІЯ. "Моррейнест" чадає, що Англійський Уряд уяв- ляє розпустити переліки з метою віддати на рішення Держав шляхом нових виборів ряду важливих політичних і громадських питань які висунуте митец. ОТРАНК ГІРНИ- КІВ. На відомостях з Лондону до кінця минулого тижня сед-то до 16/Х число страйкувчих було 2 мільйона. Зерев до справи, приєднуються моряки і зацінничники. Гоберт Горне, Президент Торговельного Уряду заявив, що Уряд все дає гірникам підвищення на дві центинги, коли продукція вугілля буде також як і в першому кварталі. "Телеграма" чадає, що справи гірничого промислу зерання, Англійський Уряд повідомив Голландії, що не може переплавати через отримку вищавати вугілля в своїх портах. Як кружлять чутки, гірники готовятися до довгого страйку. На 8 зборах залишничиків всім оголошилося на справу на першому тижні лурсування на сім місяць поділів нині в 3-го тижня останньої вої школи. Джойд Деррі в засобумінні в Лайру Парку заявив, що парламенті, що нехайже, модифікувати попередні Указки в справі вдати гуртником і наказати нові посиловоду. 23 Російські в "Гр- Доводом до/А: В повітряній бомбуванню взяли участь ДЛІДТІ. Доводом до/А: Щоразу в дубліні постачали ознако- вання державної краєвиди, паперами, звичайно розміну такого роду і ануляції, яку важливо для боротьби з андартаріями. ДІТЯ НАРОДУ Люди до/А: Діти народів зхривняла обстрілювали проти російської вимиродавства (шук, який озапалося по в Рада), скандинавські люди взялися проявляти воляння ворогу в краю. РУМУНІЯ Кар. в ЮЛІШО- бурярів П/У). "Пускає Европеї" подає, що при- ВИЛИК. подація миру від Чехословаччини багато роз- мов Румунія не бажала синерального миру без зради вигляду. Першом урядовому миру, ставилося приєднання безпосередньо до Румунії і повернення Румунського воло- са. БУЛАРІЯ Була ріст ПАТ. Залізничники розпочали огірки ви- могових угод наявних також. В Колхозе діністерство вирушував до них заслуження до служби і нагородження права непокірності передати їх військовому суду. ЗІР МЕНІД ВІККА В ТУРЦІ "Метел" подає, що відмовив зв'язкування перш пер- важними сильами турецьких військ. Вони евакуювали Середземне море під загрозою. ГЕРМАНІЯ Та серпня податку що в аероволі короля неготуєв мралого, колгосп до чін уряд. Рада Міністрів збереглася відоми на Газу, будинок король Константин мав намір заборонити життя надійних судн в дорозі короля Олекс- андра і даних нерухомих в Греції в метою валопити пре- тідь. Це зберегли влади по кутках усі яких заходів АРМІЯ КНАРАК- ЯЛИНСЬКІЙ ПАТ. МИЛАН 21/Х З БУЛЬОНИ ВІДБУЛАСЯ ТАЙНА КОНФЕРЕНЦІЯ УРОВІДНИКІВ ЕНЕРГІЄСТВ В МОТОМ ОБ'ЄКТИ ВИСЛУ ПРОТИ УРАДУ. ЛАНДЕРМЕРІЯ ЗАВЕРШТОВАЛА ВСІХ ВІДЕРАЖНИКОВ І ЧИНЕЛІ 35 ДУН. ВЗАЄМ -1-1-/-1--/---1- ВИСТУП КОМУ- НІСТІВ. З Праги доносить, що Комітет комуністичний скликав в першому містечку Венерт маткин оберостітях. Після витик- ту натрап підійшов до будинків адміністративної влади І загрожував урядовцям, потім захопив телефон. Урядовці були викинуті з канцелярій і їх місця зайняли комуністи. Потім було порушено питання захопити у тюрьму, касу хворих і кооперативи. В суботу і неділю ландермерія одер- зала допомогу і привела до порядку учасників виступу запрез-товано. АВСТРІЯ. -1--1-/-1--/---1-- ВИЛІД СОЦ. Відень 28/Х. Згідно постанови партії Міністри С.-Д. в Уряду. пожалися до Демісії і виступили з Уряду. Міністр З.С. Реннера поки що заміщає д-р Мауер. На протязі 3-х тижнів буде утворено новий парламентарний кабінет, ПАЛЕСТИНА. -1--1-/-1--/---1-- УСТАНОВЧІ ЗБОРИ. "Двила" подає що 7/Х відкрито в Брусселі "Асіфат - ГАНІВХАРІМ"(Установчі Збори) з кількості 200 делегатів ві всієї Палестини. Ортодокси не приймають участі. БАЛТІЙСЬКІ ДЕРЖАВИ. -1--1-/-1--/---1-- ПРОТЕСТ ПРОТИ АМЕР.НОТИ. Рага 22/Х. ПАТ. Латвійський Уряд вислав до Ополюче- них Штатів ноту протеста проти відомої ноти Вільсона в справі Росії і нових охраїнних держав. Литва і Есто- нія приєдналися до цієї ноти. 29 13/2831. До Відома. Начальник відділу Преси А.Танкевич Старший діловод Музейовський Германович "ПАТРІЯ" Орган румунської національної партії в Семигороді, поміщав в 241 числі в І2 листопада с.р. вступну статтю під заголовком: Основатель держави: Петлюра. Війська укр. ідуть знову у глиб своєї держави. Жані назви Вилинця, Величка, меринка повідомляють знова в телеграмах. В духах ковзків української армії з'являється знову чарівний образ дикого над стрійними берегами старого Дніпра а над ним золото-черві істо- ричні Корки в лавров і печерами Аскольда щобшиш вповивати бать руських городів у містичних чар. Ало чужинці зрозуміють яке враження викликує в душі ко-до- го українця вістка про новий наступ національної армії и і в ....Не зовсім ма Україна ...слова на- тічної сили, не бата моргана до якої стрешилить від так дозгорого часу українські патріоти. Все три роки, як маленька національна оборона України поки- нула в січні 1918 року київ під напором большевиків. Незручність св. породила ділін, жена мусить необхідно по один році знову ще величезних сил. Новий вій на чальник Петлюра організує війська, але по короткому воюванню київом опять приходиться його залишити під напором військ Ренікина в якінці Троцького. Історія цих трох з подовженим років троянської борби за неза- ле-ність українського народу є епопеєю страждань і слави, пора снь і добід. Обмента ортінашу, одужевлення і найкращих надій мінить тьсял скоро з моментами влігого пеєкизму, і безнакійності. А Осередком нього безперервного формування є примовка Ігура національника, по що "сі др стаї, гарні національні черти: не биєсон Петлюра. Учитель став публіцистом , який видає до революції в Москві українську часопись , в 1917 р. стає він міністром війни, пишаним а ми з кінци став особою, коло якого організувалася у всіх на - приках борба за незалежність молодого народу. Багато було проти- ників, мало прихильників. В розварі найбільшої політичної катастро- "яку лише знає всесвітня історія в часі російської революції", не мавчи оредств ні заграничної помочи. Серед розбурханого, занар- хізованого народу у якого щойно починає святити національна сьві- домість Петлюра творить чудо, організує армію, побільшує зі, одіма зї платить, стає зї провідником і позиціонується на дивній умів серед всіх обставин утримати в ній коробого духа і віру. Серед безперервних змін, в часі поступів і відступів , побід і поразкень знаходяться горе облік раз в київ, знову у Винниці лотін в Старо-константинові, знова у Камянці Подільському."Границі" юго дергави еластичні і все рухливі, у нього не має грошей і иму- нітї , безперервно робить заходи в Парижі, Вашингтоні, Лукаренті, пераєть знаходити як яку-таку допомогу у барвані. Антия його не зрозуміла, до нього відноситься ворото і Денкін і Ленін, чаровні і Сілі, а не виключено, що і у Барвані викор стовуть його лише для деяких польських обмінів. Яка не була хвилява ситуація Петлюра, інстинктивно відчувава одно : у країна мусить жити. Об'єднана з Росією у еворозію чи мільна і незалежим, як ного адаг програма укр. са- мостійників, вона все не може вмерти. Бало людин розуміє це справу - ні в Європі ,ні в нас у Ромунії А все-таки наші терплячня вторешнього дня, наше минуле і наша нова доля мусить нам сказати, до котра національна ідея яка раз отриме - ла огнений хрест в боях, яка перебіляшавши муки переслідування і по- святу само-чертки мусить в кінці побідити. Україна переходить на низьких очах пей існят етгової здібності що мам мусить перейти кожда національна ідея. Ато східив події він першої укр. ради по нинішній день мусить не засвідчити. Це не можливе, роби такий пір єм духа, яка непобор- на енергія і таке героїчно самопожертвування істнували для якогось пляшного ідеалу, у "лютого Сіктивного і неістнучого" народу, як до чуми інколи упас від деяких прихильників, в повинностічної рос. те- зі. І це більш нє павло, що така невихитана віра і така чиста ере- ва дурить колись побідити. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. В.О. Директора Департаменту Міністерства Преси та Пропаганди МУРСЬКОГО Володимира Д О К Л А Д . Маю за шану подати ВАЛИЙ ЕКСПЕЦІЛЕНЦІЇ отсі мої міркуван- ня, що до правильної постановки пресово-інформаційної роботи для закордону при Державному Центрі У.Д.Р. З огляду на те, що Міністерство Преси та Пропаганди ско- рочено до одної людини, я вважаю своїм обов'язком звернути біль- шу увагу на інформацію не місцевої / української і польської преси, яку обслуговує / особливо Рідний Край/ "Українтаг", а на інформацію закордонної преси і закордонних політичних чин- ників. Під час моєї праці виявилося, що тут мусять бути засоби і методи праці інакші. Легких якихсь наслідків можна добить- ся шляхом особистої переписки з різними людьми або шляхом інформації згаданих вище чинників через періодичний орган, видаваний якоюсь чужою мовою. Практикований досі спосіб ви- давання комунікатів "Українпреса" наслідків жадних за кор- доном не дає і чужоземна преса ними з цілком зрозумілих при- чин не користувалася. "Українпреса" це певного рода анонім ще до того на еміграції і як в таким ні редактори газет ні політичні діячі рахуватися не можуть. А що до редакторів і директорів телеграфних агентств в окрема, то чоми прийшли користуватися виключно комунікатами загально прийнятих великих європейських телеграфних агентур а на всі інші пресові бира / литовське, жидівське, грузинське і т.д./ ніякої уваги не звертають. Слідкуючи за французькою та англійською пресою, я майже не бачив в них інформацій, поданих тимик пресовими бюрами. Те що попадало в чужоземну пресу, попадало туди як матеріал подачаний газетам особисто знайомих редакціям людей або шляхом передруку з інших газет. Бо коли для редакцій комунікати якого прессбюро це анонім, то друкована газета чи журнал видачаний тими чи іншими групами анонімом такими не вважається. Я пригадую собі як у свій час появлялись у чужій пресі передруки в L'Europe Orientale, Suisse Orienl, La Gac dell'Ukraïna, Passe et l'Ukraine... а навіть Волі тоді коли інформації різних наших пресових бюро не містила майже ніхто, а коли вміщає то тільки через наші персональні зв'язки з редакціями поодиноких газет. Через те я вважаю, що нам треба би в місці осідку Державного Центру У.Н.Р. приступити до видання маленького тижневика на Французькій мові. В нім поміщалися коротеньки змістовні програмні статті про Україну, про боротьбу за визволення її, про наш державний центр, еміграцію і т.и. і як можна обширніший інформаційний хронікальний матеріал особливо про стан і події на Україні. Видання такого тижневика в обмір приблизно 8 сторінок друку формату "Волі" з техничного боку тут цілком можливе. В місцевій друкарні є французький шрифт, коректу могла б робити сама редакція. Матеріалу інформаційного доволі а редакцію скластя теж не трудно. Друковати прийшлося приблизно 500 примірників. Треба тільки рахуватися з цим, що видання ніяких прибутків не даєтиме, бо журнал прийшовся розсилати безплатно по політичним ділям, членам закордонних комісій парламентів, дипломатам, пресовим бюрам різних посольств і місій та редакціям закордонних газет. Можливо що пізніше цей журнал прийшовся розширити, однак і в цьому маленькому обмірі, який я намічаю він своє завдання безумовно спочатку. Колиб з боку Уряду не було перешкод і були асигновані відповідні кошти І число журналу можна би випустити уже 10 Груд- ня. 22 Січня як у п'яту ручницю української самостійності можна було видати подрібнене число з ілюстраціями і можливо на двох мовах /французькій та англійській/. Для детального обміркування цієї справи, якщо ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЯ погоджується з моїм проектом, прохання Вас, Пане Голова Ради Народніх Міністрів, скликати нараду під Вашим головуванням, на яку і запросити п.п. Чижевського і Токарєвського. На нараді я дам відповідні пояснення з цієї справи і разом згоди на цей проект можна буде обміркувати склад редакції та приступити до праці. "28" Листопада 1922 року ЛІГА НАЦІЇ. Женева. 8 грудня 1920р. Переклад з французької. ПАНЕ Ви зволили просити Пана Гинеуса, Голову V-ої Комісії про те, щоб на випадок, коли Асамблея, згідно висновку Комісії, відмовила в проханні про допущення України, це прохання було би відновлене в других Сесії Асамблеї. Я уповноважений повідомити Вас, що рішення, прийняті цією Асамблеєю, не може мати іншого ефекту, як залишаючи річі в тому ста- ні, в якому вони були до цього прохання і через те, Ваше право від- новити його на майбутній сесії залишається недоторканим. Асамблеї належить судити, приймаючи на увагу обставини, прий- няти те, що вона могла би зробити по цьому новому проханню. "Розшу прийняти запевнення в високих до Вас почуттях Підпис - Павло Мантун, Директор Політичної Секції. П.Шульгину. 3, вул.Альп Женева. Копія. Женева. ІІ грудня 1920 р. ПРЕДСТАВНИК УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРИ ЛІЗІ НАРОДІВ. Його Екцеленції П.Павлу Імансу Президенту Першої Асамблеї Ліги Націй. Пане Президенте, Маю за честь довести до відома Вашої Екцеленції слідуючі узаги: У-а Комісія Першої Асамблеї дала негативний висновок що до допущен- ня України до Ліги Націй. Приймаючи це рішення Комісія базувалася на тому, що кордони Украї ни не встановлені і що Правительство її не досить юридично обоснова- но /Одіційний звіт № 17/. Що до Західних Кордонів доклад 3-ої підкомісії У-бі Комісії го- ворить, що кордони зафіксовані договором з Польщею. Кордони в Румуніє встановленні фактично і не істнує ніяких труднощів щоб вони були вста- новлені договором, коли б Україна була визнана де-юре Румунією. Що до Східних Кордонів України то я маю за честь звернути увагу Вашої Ек- целенції, що дакіж кордони від Польщі не були також встановленні в момент підписання Версальського договору. Що торкається сталості Уря- ду Симона-Петлюри Голови Нашої Держави, то доклад Підкомісії вміщує визнання твердости в боротьбі проти окупантів України. Україна прова- дить цю боротьбу проти страшного ворога на протязі трьох років, без жадної допомоги Великих Держав, майже без зброї, одягу в умовах над- звичайно антигігієнічних. Я дозволяю собі пригадати що взагалі поняття про сталость Уряду, то воно цілком інше в мирний час, ніж в час війни. Славетний Уряд Вельгії був майже без території занятої ворогом, однаково ніхто не мав права розглядати його як Уряд несталий. Сталість Уряду під час війни опреділяється його волею робити опір ворогові і через підтримку його народом. Героїчне поводження Го- лови нашої Держави, Його Уряду і Його армії вні сумніву і конкурсе моральний та матеріяльний всього Українського Народу є неоспоримий. Це є Народ, який своїм вотумом проклямував Національну Республіку в 1917р. Це є Народ, який організував свій Уряд і завдяки силі опіру вс всього селянського Народу ми активно провадимо боротьбу. Україна про задить національну і оборончу війну. Вона ніколи не мала ідеї вмі- шуватися в внутрішні російські справи. Нам Уряд завжди готовий заклю- чити мир з Росією на умові, що російське військо залишить наш край. Наш Уряд є демократичний, одна тільки його мета це скликати паново Парламент. Він схолониться перед цим вотумом народа, який би він не був, але цей Уряд, також як і в сь народ, буде провадити боротьбу до кінця проти волкого устрію, який би не накинули йому озброєною силою чужого окупанта. Український Уряд думав би, що він провадить боротьбу совзвучну тим ідеалам, які уявляють базу для Ліги Націй. Звертаючись з своїм проханням про допущення до Ліги Націй, він вірив, що знайде мо- ральну підтримку в своїй боротьбі за право вільного самоозначення свого народу. Всі сумніву, що неприняття України буде понятто Тамерла нами Москви як нова побіда, як визнання з боку Ліги Націй іхньої си- ли і іхнього права. поработити Україну, чи яку-небудь иншу державу, яку тільки буде побажано їм завоювати. Подаючи до відома Вашої Екцеленції ці думки, я маю за честь про- сити Вас, Пане Президенте, приняти запевнення в високій і глибокій почвані Представник України при Ліві Націй, б. Міністр Закордонних Справ Олександр Шульгін. /р.з./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Копія. Женева. II грудня 1920 р. ПРЕДСТАВНИК УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРИ ЛІЗІ НАРОДІВ. Дого Вкцеленції П.Павлу Імансу Президенту Першої Асамблеї Ліги Націй. Пане Президенте, Маю за честь довести до відома Вашої Вкцеленції слідуючі уваги: У-а Комісія Першої Асамблеї дала негативний висновок що до допущен- ня України до Ліги Націй. Приймаючи це рішення Комісія базувалася на тому, що кордони Укра- ини не встановлені і що Правительство її не досить юридично обоснова- но /О.ційним звіт № 17/. Що до західних Кордонів доклад З-ої підкомісії У-й Комісії го- ворить, що кордони зафіксовані договором з Польщею. Кордони з Румуні- єю встановлені актично і не істнує ніяких труднощів щоб вони були вста- новлені договором, коли б Україна була визнана де-юре Румунією. Пер до Східних Кордонів України то я маю за честь звернути увагу Вашої Вк- целенції, що таких кордони від Польща не були також встановлені в момент підписання Версальського договору. До торкається сталості Уря- ду Симона Петлюри Голови Намої Держави, то доклад Підкомісії вміщує визнання твердости в боротьбі проти окупантів України. Україна прова- дить цю боротьбу проти страшного ворога на протязі трьох років, без жадної допомоги Великих Держав, майже без зброї, одягу в умовах над- звичайно антигірієнничих. Я дозволю собі пригадати що взагалі поняття про сталость Уряду то воно цілком інше в мирний час, ніж в час війни. Славетний Уряд Бельгії був майже без території занятої ворогом, однаково ніхто не мав права розглядати його як Уряд несталий. Сталість Уряду під час війни опреділяється його волею робити опір ворогові і через підтримку його народом. Героїчне поводження Го- лови нашої Держави, його Уряду і його армії вні сумніву і конкурсу моральний та матеріяльний всього Українського Народу є неоспоримий. Це є Народ, який своїм вотумом прокламував Національну Республіку в 1917р. Це є Народ, який організував свій Уряд і завдяки силі опіру вс- всього селянського Народу ми активно провадимо боротьбу. Україна про- задить національну і оборончу війну. Вона ніколи не мала ідеї вмі- шуваться в внутрішні російські справи. Нам Уряд завжди готовий заклю- чити мир з Росією на умові, що російське військо залишить наш край. Наш Уряд є демократичний, одна тільки його мета це скликати наново Парламент. Він склониться перед цим вотумом народа, який би він не був, але цей Уряд, також як і в сь нарід, буде провадити боротьбу до кінця проти всякого устрію, який би не накинули йому озброєною силою чужого окупанта. Український Уряд думав би, що він провадить боротьбу созвучну тим ідеалам, які уявлять базу для Ліги Націй. Звертаючись в своїм проханням про допущення до Ліги Націй, він вірив, що знайде мо- ральну підтримку в своїй боротьбі за право вільного самоозначення свого народу. Вні сумніву, що неприняття України буде приято Тайерла- нами Москви як нова побіда, як визнання з боку Ліги Націй іхньої си- ли і іхнього права. поработити Україну, чи яку-небудь иншу державу, яку тільки буде побажано їм завоювати. Подайчи до відома Вашої Екцеленції ці думки, я маю за честь про- сити Вас, Пане Президенте, прияти запевнення в високій і глибокій пошані Представник України при Лізі Націй, б. Міністр Закордонних Справ Олександр Шульгін. /р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНА. Уряд і Звіт "РІДНИЙ ГРА" від 30 грудня подає багато кількості осіб, що тут живуть постійно і до пляшок за ділями до Уряду, до- ходить до 3.000. Не доказує, що права України не визнавалися лише тільки недостатньо чи в більшому інтенсивності. Алі вгадує разета, що у відні праготополються кореневі папери та постові марки, одначе зазначає, що їх ухвалило таке худо не кріп, яке з мистецтвом наї стільки олійного як поет а лібераледжон:..... Панський авлі тут, що в окрузу Кам'янецького універ- ситету постановила пам'ятти в доромогому і озбітних справах українському місцевості до таборів. Кунціація української республіканської партії мі- стить у собі волі, що теперішнє колонення - це один із етапів боротьби нашого народу за самостійність. Центр держави в особі У.Н.Р. у отаманові Петлюрові є виря- ником доротьби за українську державність. Допись п.з. Листи і Тарнова стверджує, що в урядових с ерах У.Н.Р. у Тарнові паную велики битливи. Де які відомості про кити в Ченстохові і в Тарнові подає також "ВІСТКА" від 30/11. ЗИТЯ НА ВО- ЛИНІ "РІДНИЙ ГРА" від 25/41 подає допис із Волині. У відповідь на польської юнди до України хамірці джеки ввовор на краще, видно тенденцію до українівування жил- ництва, якому Поляки не роблять перешкод. Державна нова волода польська. Відповідається кооперативи, на з'їзді го- мадських діячів один із луцьку були делегати Поляки та Українці від 7 повітів. Українці розстроюються з обо- рони своїх національних прав та дооблялись радикальних усту- пок. Відчувається величезна недостача жильних вказок. УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА Правосвята газети "ЧАС" від 21/ХІІ і "РЕН УКРАЇНА" від 25/ХІІ подають кістки з Тарнова про скликання Українсь- кого конгресу. Згадані "РІДНИЙ ГРА" подає такі власні телеграми із Рози Фронту: "На Україні поширюється всі роди та у, з якими Радянська влада не може бороться із за недостатнім медикаментів. До-за коретну коптую 100 тисяч марсованих ділі подається там текст наказу (раковського, но деякі українські комуністичні групи не бач національного монін- стичного озаболення ведуть агресію про перехід У.О.В.Р. у Київ). Таку артитацію назвали раковським контрреволюційне і завадля, що його ряд вистав в Тарнові. Там він спокій- ніше може певизнати бо не мігсять "сму имати буржуазії - поворотні". "ВОЛЯ РОСІЇ" в телеграмах з Конгрегацію 21/11 прино- сить вістку про це, що на всі кількості У.Н.Р. інтернери Київськими, бо велика частина армії перебилася на тилі пов- станців. -2- "КУРІЄР ПОДАЧЕННЯ" від 20/11 їхність відомості, подані врікалими, що на них 38 км. нова збучене бойовими енергійно пропускають швидкі та дратувальні частини, розташовані між вказаними де цих позицій не дається ні полки ні квадрату. У районі Луковець звуження селянські повстанці з прихильними до них бойовими енергіями, що на них 38 км. нова збучене бойовими енергійно пропускають швидкі та дратувальні частини, розташовані між вказаними де цих позицій не дається ні полки ні квадрату. На цьому поділні зроголомних воєнних стан 1 тим ціле населення дуже невдоволено. Підтверджується світка, що 200 навмисності із одній Петлюри бенди України. Різноманітно вини повстанцями міліція залишає тимчасово Украну та рушить на Тернополь. НАХНО. Регторрадська "ГРАДА" від 6/11 подає повідомлення у радянської Ч.К. що загони Нахно, доба дозволяють собі сну впаду, махніці вбивали комуністів та червоносармійців. Головний центр Танько? зоботки - "закранислання" та центри на. Нахно вдіряє недоволених та стягає сили до Гуд-Володи. Він донагасться автономії для своїх органів. Оповістка впад робить входу для ліквідації Нахношання. РАДА МОЛЬДА/ УКРАЇНА. Уряд У.С.Р.Р. вислав до Міністерства зверхон і Справ всіх Європейських держав радіотелеграму, у якій повідомляє, що дивиз робити на та сади листа заключення пізні в ветеран енергією приступає до економічної обробки нових та піднався козоробу має через добування величезних багатств України. Уряд У.С.Р.Р. пропонує сім урядам розв'язаних відносин із радянською Україною для найважливіших нормальних політичних і економічних зв'язків. /Повіття 20/11/. Реллойнгово 30/11 ІСТ КОМІРЕС. На всеросійському з'їзді соціал-демократичних партій в Москві висунула нова позиція антагонізм між державами приватної та лідерної Росії". Делегати радянської України домагались уступки князь Радянського та загальних комісарів накинутих Україні посивов. /НОВА ГЕОГРАФІЯ 31/11/. Тернопіль 26/14. У Київі перебуває пов'язаний комуніст влікло кон, який так редагує бойовськи "РІОЗ ПОВІЛІСТЬ" та з дуже польськими військовими частинами на Україні... /Рід. КР. 3 ОДЕНЬ. До Тернополя приїхав старшина Української армії, який ви назвав з бойових цивільного полю. Він повідомляв про отримання положення Одеси, як панує справжній розлад перед даним роботи на тільки ті, що вміють довести раду в морі. Ізва недостача паливних зачинених всі школи і університети. Немає так настрою, то роботи друкується на картоні і реалізується по стинах. /ВАР- АЛОГО 17/ХІ/. Пара 30/11. ІСТ КОМІРЕС Уряд Петлюриологопу, що штаб української армії після переходу бруча мав прокламувати архикнязя вільгельма королем України. У тучених полах прихильників Петлюри на пістки виникали великі обурення. РАДИЧНІ СПРАВИ. "ГАЗЕТА ВАРТКОВСЬКА подає промову повністюного радиць кого посла Саморського на зборах у Лодзі, у якій він предста- вив страшні згідності у Східній Галичині. В озному Тернополю ському повіті живе коло 2800 родин у воєнних засиллях, дуже безоглядно наступає військова влада, яка відбирає в пав- лення останки худоби та хліба. Такий стан повинен довести до катастрофи і дуже шкодить престиколі Польщі. /У.П.Е. Лідень -3- відень РУСІНСЬКОГО Метрополит Лептицький, який продовжив донині час у відні виїжджав на кілька днів до Риму для переговорів із політиками. /КУРІЄ ПОЛІСЬКОЇ 27/11./ Праґа 27/XII. Тел. "ЧИ НОСПОЛИТЕЛЬ": "НАРОДНІ ПОЛІТИКА" негує погодою, що на Генеральній конференції засідання по політичнім стосункам Східної Галичини. В справі ТТ автономії Антанта вже раніше прийшла до згоди. Тепер наступний дельник крок у цій справі. Делегати мало! Антантні отримають доручення збору ізувати адміністрацію в автономії Східної Галичини. Праґа 28/XII. Тел. "ЧИ НОСПОЛИТЕЛЬ": "ЧЕСЬКЕ СЛОВО" до досоєсть, що польська команда повернулася з Угорських Земель дом в справі ві ірання Тернопільского плюску. Остаточно прийнято того ще бути добровільні польщі, що в весні підніметься в Галичині Українське повстання. Відання ТЕРІТРА КОМ- ПАНІ донесло про звістку інформацією, ніби то в Зад патріотів західної України 2/XII в Збажані ухвалили ополосяти Василь Яновичного мороду України. Праґська "РЕПУБЛІКА" від 21/XII пише, що в січучому і шкільному році відкрито найвищі всі державні школи. Нині в Мадрі не посилать дітей до тих шкіл, а Українці /Русини/ на комун- і землях місцевостях додатись сильних витрат за православ'єм. Доведення закликає домагатись завдання російської мови. По доносенню Домського "НАСУ" від 17/XII Селян прийшов закон про організацію спеціальних податкових урядів на Оловаччині і Прикарпатської України та про порядок плачання і податків. Та сьогодні газета пише, що на Прикарпатській Україні та на Оловаччині склався Собор Надарських партій. Такий самий собор склади і ідні. Іє має душу підротівка до виборів. Газета майже, що досі не з'являлося звернутись на сильніші платформи Оловаччинських партій на Оловаччині та Прикарпатської України. Праґська "РЕПУБЛІКА" від 28/XII пише, що чеське преси не звертає увагу на дослідження про повстання на Прикарпатській Україні. Одначе різночасно з тим Уряд визнає поворотлення про стрижан- ня початкових посилок до Прикарпатської України. МІРОНІ ЦЕРЕГОВОРИ. ПРАГА, СОМ101. Ріга ІСТ КИШЕНЬКО "КУР'ЄР ПОЛІСЬКИЙ" повідомляє, що фінайська комісія обговорювала справу унагороди за певчини виникнення по- лемічних польських представників у Росії. Показалось, що ці поведення ограбили і знищили платні агенти Ч.К. Дискусія від- хали на слідуюче засідання. Редакційна комісія обговорювала, яка павертаючих до Рос- сії і до Польщі біженців. Засобовано докладно які предмети може вивезти повертання... З'єднання у МОСКВІ. Москва ЦАТ. На другому засіданні воєводської мір'я з'їзд/ се- вітів польська справозвання Уряду в справі внутрішньої і за- кордонної політики і ухвалила висновати урядові своє довірення. Далі даний говорив про однавки між в польською розгромом армії Францеля і підкреслив необхідність військового перотвіря, а н- чанів посилання черг. армії та зміцнення ТТ безвадності. /Погляд польський 28/XII./ -4- ПРОМОВА ЛІНІЯ НА УЛІЦІ З ІЗДІ РАД. Москва 26/ХII /радіо/ Російський конгрес рад відчужив промову Оленін, який представив внутрішню становище Росії у думці гарних краях. Його звичайно- сл., бо саджане позначає порозуміння в бельгійському владою. Перехід Польщі на шлях миру треба вважати нез- дамер політики Антанти, доказом зміцнення уряду сові- тів є факт, що напіралістичні уряди цикавляться заклю- ченими договорів в Совітською Росією. Президія партії комуністів вибраних в дотеперішньому складі. /ВЧ ПОСІЛ. 30/ХII/. ТЕГОР У КРИМУ. Навчання НАТ. "ГОНЦЬ ВІД 30/ХІІ. По доносенням "ДАН- ЦІКЕР ПОБЕСТИ НА РІЗЕН" діяльність в Ч.К. з усіми дохо- дять до страних розвірів. Волонтери розгортаються на- сого робітників, переважно валівних і церковних. Кро- невим конгресом підлягають саме Німці-Католики, які творили накази хоробрі вигляди земледілля. На коро зна- де підозріння, що служби у цих підпільних, того батька розстрілюють, - міжно копаються в Сібіру. ПЕРШИЙ ПІД ОХОРОНОЮ. Варшава ГОНЦЬ КРАЗОВСКІ ВІД 30/ХІІ. Російська про- сова звістка пише, що Накони Горькі, хоче в'їхати в Ро- сії, але не може дістати дозволу на в'їзд. Совітський уряд бойться, щоб Горький не утік закордон і наказав його будинок обсервувати місцевою охороною: ці, по батькові в'їжджали Горького життя вилерітимуватися спеціальними козаками. СТАНОВИЩЕ ТРОЦЬКОГО. Верлі 24/ХІІ ІСТ ЕКСПРЕС, Із Гельсінгфору до- поєднується, що вплив Троцького на З'їзд совітів в Москві з кожним днем восте. Це виявилися на протест Рокова, при- нято проєкт Троцького здійснено акцептування всіх економічних сил верхами і утворення панської інституції в якій склад війни би дотеперішні політичні і соцір- ські заліз. Рага 26/ХІІ ІСТ ЕКСПРЕС. По відомостям із Москви Троцький має запір усунути на становища комісаря вій- ськових справ і один з розподілу диктатури совітської Росії. ДАРОВА СПЛАТА ПОМІР У РОСІЇ. 4 (Інстр. Кур. Чолз. від 30/ХІІ. З Москви доносить що совітовський уряд інші наказ по якому від 1 січня 1921 совітськаї Країниці мають надавати зовсім безоплат- но усі заборонені артикули першої потреби. ПОСТАНОВА З"ІЗДУ РАД. ГОНЦЬ ВІД 30/ХІІ. Народна НАТ. Російський уряд звер- тав увагу на важке становище металевого промислу. Мину- лого року ні одна піч не б ула в руху. Цього року пуне- но в рух 5 печей, чиї доставляли біля 7 мільйонів лудів метралю, а це значить 2 % поведовської посилки. Нета- ньому неописано і вважує 20 тисяч робітників Ткаць- підводився минулого року був зовсім безкільний через обм'ї воли. Тепер черевна армія окуповали Туреччин і забезпечила одна 3 міліонів нуд. базових. ВАЖКЕ СТАНОВИЩЕ МЕТАЛІЧНОГО ПО ДИСЛУ. -6- В розмові зі співробітником "НЗВЕТІЇ" голова вищого СС Соціального залиши, що всі власні для реорганізації організ управління господарством Росії не розглянути питання поста- чання та фінансуванню. Це крім можна розглядати лише збіль ження матеріальних засобів та утворення новеликих товарних фондів у межах резерву постачання. Але крім 74/5 організаційні засоби треба побороти власницьку психологію, від якої не зможна це звільнитися для сучасного переходного періоду і яка відбивається на діяльності нинішнього економічного органу і комісаріату. насві- дохнення і свідомий саботаж, який призводить до збереження мате- ріалів на складах і ведених цих широкого господарства. /ВОЛЯ РОСІЇ 2 / .11./ ТОР ОБМЕННІ ЗНОСИМИ З АНГЛІЇ. ГОРСА 18/II. Секретар ПОНП бачився вчора з Кра- сіним, кажучи що вони дійшли до деякої згоди в політичних питаннях, що торкаються заходу пропаганди, звільнення ін- тернаціональних і визнаних ковтів. Нісля Рада засідання маєть "ПІДЕЛАНГАЛО РУМЕН 22/II/ НЕВДАЧА В ПК. Буде лежати 10 / II. Кольоровий рух в ПК, який тепер заняття біословами поточнів невдачу, голова партії кому- ністів Ліндера поводить випустив маніфест, а льому повідомлення, що він відмовляється від адміністрації містом. Це викликало велику радість серед населення. НИЗЧИВА 1 ПОЛЬЩА. ІЛЮСТРАЦІЯ КУР. ЛЮБЕ, від 10/II. Петербурзька "ПРАВ- ДА" заявляє, що радянці підготовляють завойовання Ріменського Пар оду. Німеччина була вказана не на своїх, поки опозиція фран- цузькі інвазії і тільки німецький експорт рід зможе це зробити, насійським помучає підриви в союзницькій Росії. Там знайшо він сильні і кріпу союзництво. СОВІТІ 1 АПРІЛЯ. ЛОКОН 22/II РАТ.Р. Делегація Грасіна від імені світського Уряду розпочала з великими англійськими тимами переговори в Спеціал міжнані концесії на експлуатацію нафти в Грознім і Баку. Концесія має остатити 95 % сиро" продукції на ти / Ромський "ЧАС" від 23/II/ Стогольм. В складі одного національного акційного товар- виства на даних для на тоді промисловості за час від січ ня до вересня 1920 року зазначається, що на промисловість цілком упала після низького десятку по націоналізації. Однаковим повратунком для виконання цього необхідно в заклю- ченні торозвольного дору ору з Апрілем. /БАЗЕР НА РІЗЕН 23/ ГУМОВА ПРО СИМ СОЦІЄТ. Новоселька біржа дістала вісти про стяг гумової промисло- вості за панування болезників. До революції було в Росії 7 великих товарноть гумового промислу. Вони тільки соки "Про- воднік" і "Треурольник" мали 1.000 робітників і 26.000 уразовців та консисторій в Росії. Тепер там знято всього 6. 5.000 робітників. Найбільш ціл-ом на вищообсягнення ізра недо- стаці опалу, сприйняття, бензину. / КОВ ЦІР. НА Т. 23/II/ СОБІТІ І ША ПАРИЖ. Матерія про відновлення закликання постанова Ради міста Не- зарин, яка дала про відновлення торговельних вносок із Росією. Собітн вторгнулася до швидкого уряду на допущення своєго пред- ставника, якого косо тут не було, і уряд зробив у цій справі виконку, яка дала негативний висновок. Показалася, що постано- ва Ради міста Незарин була вийшла ізза застосування зборів цілі гонки нині, які Росія бажала купити за золото. Тоді Росія дуже тіль- ки прийняти, щоби прислати своїх агентів ко певар і помасти своєм болезненцьку влітати. Тому такі зносини мусять відбу- ватися під строгим контролем Уряду -/АКЦІЯ О ДЕ ПИТАНЬ / -3- Варіанта. Радянська вигоносна промову, з якої її оскажив Деніна у своєму світовому незалежній через криміналізм до мирових переговорів з Польщею. Навкруги всіх комуністів до боротьби за справу визволення Радянської України не саме сучасній, хоча й найважливіші для розповсюдження польських світової революції до вузького III. Інтернаціоналу дали яке результати, а комуністичні рух у Чехії, [так] і Австрії заповідає великі перспективи. Нинішня Рада не матиме висо- ри операцій спартаківцями, а у французькому вихуку боротьба комуністів з Урядом залишається до тільки "головних" як союзок світової революції і Польща. /РОДЕН від 30/11/. РУСЬКИЙ ВАГНІТ АЛЬФА "ПРАВДА" повідомляє, що полк. Н. Корнілов, брат гене- рала був розстріляний в Ташкенті. Другий раз Корнілова арестовано. По чутках розстріляно так і брата Червонського. /ТАКСО від 37/11/. Працьовик "АС" від 21/11 повідомляє, що на Сарбії на Косовому болі і у Малюхі була розстріляно оселета 3.000 доньок комуністичних революцій в зв'язан- ні, які в переривку київську лазуть у Грославлі. Польща "ДЕ УРНАЛЬ ДЕ ПОЛОНЬ" дповідає, що підсекові транспорт і зі складу на закін як-небудь території визначали у пакети сусідніх країнах побутування. Вони викликали антисемі- тське рухове між ігровою ситуацією на олімпійському фаси- ті, а також конспіраторських зв'язків викликає синдром і відпо- чинку кільком. Перемога, заключена між польськими та со- ціальними урядами поволює на розумній зв'язкових сил на охлінному потрапляння до мінімуму... /СТІР ПОЛЬСКИ від 28/1/. Працьовик "АС" від 20/11 розповідає стаття дентицького в "УКРЕЗІ МАРГАЛОВЧИН", у якій автор застосовується над приманням слову між польськими і тачами. Ричково не в з'їзду ні ноже дуже крізь спрямує "вешну". Головне значення для стосун- ків обох народів є те, що його "загіпнотизовані" Росією. Це зрозуміло, бо "їхні хочуть завернути свою економічну екс- плуатацію на Росію, але не покидають статус чоловік Польщу. Чоли поляки працюється раз на західні думки про "повернення" червоних Окідно Ралчинку, поляки не розставлять змістом і Костим Левин- ним. Ідея спільної граніці в Росію неприйнятна до реалізу- вання і це добре знаю д-р Панен. Автор патетичний, чому Ча- ля не перестається у тому питанні дружини національні по- чуття поляків. Працьовик "АС" від 21/11 повідомляє між заголовком: "Польський генерал" про яких польських політичних /пос/ Смола/ з'їзди у Вільнювських чи Українських селян на окра- инах Польщі ведли і поселили так польських мешканців, які за землю обороняли своєю кров'ю. І будучим рокі 30.000 польсько- стів повинні бути переселені з Олії. Працьовик "АС" від 1/11 повідомляє, що до Польщі приїхала спеціальна Місія моторизованих лікарні і студентів /49 осіб/ для боротьби з по-чолами у вират. Місія осела в Вілостоць міст і Лоблинській рус, та працює на ласки монет. -7- ЗАГАЛЬНІ ПОДАННЯ. У "МАТЧІ" справжній Буньон засобами погляду, що в ньому використовується, інтереси французів у народному житті. "Люкс-Скоду" своїм та Сполучених Штатів з досконалою точністю виявляє спробу їхньої політики, яка не має ніяких моральних обмежень. Її ціллю є захоплення всього світу, зокрема держави в Азії та Африці — сильні галузі, які мають велику країну, майже 10 млн. людей. Їх на руки ідуть не лише 40 мільйонів солдат вищого бойового класу, але й цілі громадські зміни у Польщі, яких Українці розуміють дуже чутливо. Вони мають тисячі павукових актів, якими вони оцінюють місце Болгарської Туреччини, наказуючи їй мільйони час линьки. Але це засобу ермін, бо Росія по- розуміла за міліонами, коли очевидно вже не країну. Та французька і європейська того. Вона підтримувала Англійську, який організував грабунки залучення проти східних народів. До обмеження державного впливу не трема великих сил, але її країна політично. У "Слово" назвала спільну позицію з міс- сіями. Треба ворожитися іншим у боротьбі за свою вільну експансію. Останнім заголовком в Сокітському Росіє, укладеним в листопаді 14/7/11 Палати і Адмін. соді поза межами, яка не завершена. "Старо" звичайної редакції до державних заходів ведеться далі "заголовок" укладення. -/ТАПО 18/ ТАМС 16/11. Розташування Королівською і Лондоні повідомляє, що з попереднього розмови нічим не вирізняється, якщо міст, про які говоряться не вони поклали комуніста- ть належить посвідченням. БОЛГАРІЯ. Транспорт "КМ" від 21/11 оголошено натяжки поведення за сильні, що сприймає "засади у справі між Сербією і Долга- рієм, як цього писав Орманський". Тож відомості про зв'язок нього досить суворий не виключається. У такому стані пропонується урядовим Орманським розмовою, яка отримала Альбі Дональд "свободи" коли судити Сербії Тимчасом Болгарський уряд поступає вже настороже. Пропоновано омо- Омінію Степанові Га дичеві, пропіканського харчового" з кинескої патрії, яка не має у програмі посвятити в посланця на боротьбу за незалежність. Отаманський уряд в цій опозиції вирішив сама засобами податків і навіть на публічних зборах. Повертається, що всіх кін- роки хім краю тягу впливу від у себе донь та з Літого аї, де саме має бунтівників у поведенні до 2011. НІМЕЧЧИНА. Землі в 14/11. ІСТ РОБЛЮ. Давній Варо-Комкік прибудує до Берліна, де звідки як конференції з Німецькою полі- тичною та економічною. ФРАНЦІЯ. "ТАМС" від 16/11 повідомляє про складання німеччинського позиції що дали на справу обмеження свободи пропонування у парламенті з тих цільних, щоб обмежити вплив французького часу на партійні спори і релігії. "На колиску патрії" має би пропонування тільки один по од 1 то не довше як 3/4 рокинь. ІТАЛІЯ. "ТАМС" від 16/11 повідомляє з Амуні 1/11, що позиція хер- цога Антоніо озиралася сильні //4 данинився з літних тихок і польського впливу у Константинополі. У новині, що поступилося з цьому питанню, як Амуні, 38 Там нібито мусить бути послан- цем "другий король" поза виглядом для Італії. Рим 10/11. Повідомлення з Телеку до Амунія по сильній думці уряду, що може розвороться, як держава в Чума- царю не хочеться авансої і боку Італії. Державний консультант з'явився в борг Італії та за те прикладній авансої є -8- сегоні іде 1 квіт., ми вирішилися на функції ім. непті і дали сроп ТІ злажа вони прийшли на пост 'армі по Лука. /КПУ-Миколаїв 13/4//. заняли м./п., конгрес квнц.доч. ім. першій воєначал 27/4/ в Тулі, Парижі, Лондоні, Варшаві вибрали делегатів покхильних III Інтернаціоналу, якщо він не конгресу ретим котом перебування. На Першому конгресі у Красному конгрес змовився не вступленням в III Інтернаціоналу і для 1-го Організаційні члени і трохи до рокків цього досить компанію по їх вступленню до III Інтернаціоналу. Можна, сторіла усунути. Сполучення було міжною з участь в сесії С. І тривало, вальончоре страждали, і омовлення спілок 1 т.н. п важко винятки на усіхокоми балантик і землі щодо в мін ста. Але в срп цукри, соц. дам першій у тривалих, но 1 м міста нуєть мають свою представництво у великих залізничних отже і в наступній конгресиції до делегації до III. Інтерна ціоналу в Москві. Основною незгоди, че не може бути остан тись на право диктуру і зникнути ментість із партій. АНТИЧ. То ленінського міністриства кольнів певна місця між Національного Центрсу Партійської діяльності Африки в сплаки зведення в Сахар Лебоне, лантому Європі, Нігерії і Гамбії а тономії. Вона домагається всетненням захоплення? земл., п спільдалась си на половину в зборних краях і назвичай ур певаставництв. ІРКЛІН. Голова двохльної коліції дена заявив, що справа ойн містія в Адамці сильно зняла, але всім тим вона була там мати під різними формами. Окремистський буд, так само як большевиків, має германофільську тенденцію. Соціалістичн уряд визнає "Ірландську Республіку". Польщевики склява конс магають сім'ялістки і посилюють до Адамці загато росла. АМЕРИКА. ВАНКУВЕР 12/7/ Дани Сміт член національну у танк-пері Претанської "Коли-Сіл" запропонував посаду в кабінеті Мініс в Биколом. Начальник: Ф.Хадилу Греєм Органи Революції У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО З АЄОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра Відділ Преси "20" грудня 1920 р. ч. .../4742... м. Тарнів. ІНТЕРНОВАНТ В ПИКУЛИЧАХ. до відома. ОГЛЯД ПРЕСИ за 29 грудня 1920 року У КРАЇНА "ІЛЮСТР. КУР'ЄР ЦОДЕНІ" приносить тяжкі обвинувачення по адресі інтернованих українських козаків у табори Пикуличах, коло Неремишля. Доносьть, що там знаменито бавляться офіцери, пить і грають у карти. Ізза того часто доходить до суперечок, які кінчаються нерідко стрільбою. МАХНО. Совітське радіо повідомляє, що Махнівці розбиті остаточно, а сам Махно втік. Червоне командування сподівається, що незабаром удасться вловити і Махна. На засіданню Харьківської міської Ради подавав Ра- ковський подробиці про розбиття Махнівців. Харківська місьска Рада винесла постанову, щоби Махнівців видати воєному трибуналу. Гельсінґфорс. "ПРАВДА" пише, що Махнівці не зліквідовані, тільки оперують далі в Катеринославщині та Полтавщині. Харківська Ч.К. відкрила загорір про змову Махнівців з Анархістами. "СВОБОДА" від 16/ХІІ подає: Париж /РУСПРЕС/ В звязку з Кримською катастрофою в керуючих українських колах буде порушено питання про відновлення переговорів з В. Бравгелем з метою можливих в майбутньому спільних виступів. Питання вирішено цілком негативно "для уникнення навіть можливості підозрінь в недемократичності прагнень Українського Уряду". Так газета подає: В понеділок 13 грудня відбулося об'єднане засідання делегатів червоного хреста і місцевих українських представників по питанням о найбільш відповідаючий вимогам допомозі для Української Армії, яка зараз інтернована в польських таборах. Орган Румунської Націон листичної партії "ПАРТІЯ" в статті під заголовком "Петлюра - будівничий української державності" пише: "Не дивлячись на те або інше становище Петлюри інстинктивно відчуваємо одно: Україна повинна жити чи в федерації з Росією, чи цілком незалежною і вільною, як цього вимагає програм українських самостійників, але ж вона вже не може вмерти." Україна переживає на наших очах існит житездатності і проходить шлях, необхідний для всякої національної ідеї. Далі газета пише, що Тарас Шевченко з нічого створив в українську літературну мову і поезію. Петлюра являється творцем також із нічого завтрашньої політичної воєнної України. ВІСТИ З УКРАЇНИ "НОВОЕ ВАРШАВСКОЕ СЛОВО" від 19/ХІІ подає, що анархія на Україні росте. "Айони Одеси, Поділля і Херсону охоплені повстаннями. Повстанці під проводом Соболева і Шепеля просуваються на Вірзулу і Слободку. Вони захопи- -2- ли ст. Голта і Йдуть на Вознесенськ з метою приєднатись до повстанців тієї місцевості, які оперують під керовництвом Новака. 361 большевицький піший полк, що був висланий для подавлення повстання, потратив половину свого складу завдяки дезертирству, решта людей - частина знищена, ястин на розстріляна повстанцями, які перерізали телеграфні і те лефонні дроти. Сполучення між Київом та Одесою перервано. Тераспольський революційний комітет цілковито заборонив в'їзд і в"їзд з міста. Особи, що побували в Одесі оповідають, що там робляться приготовання до евакуації міста перед повстанцями селянами і Німцями кольоністами. По отриманні з Бесарабії відомостям, населення місцево- сти здобує залишачої лінії Валпярка - Біраула повстало проти больщевиків і зеднався з повстанцями Балтського району. Повстанці розпорощуючись на гуртки по 20 - 30 чоловік нападають на села які зайняті невеликими Московськими б відділами больщевиків, забивають їхніх керовників і від- бирають майно. На деяких залізничних шляхах України, за відсутністю опалу рух потягів цікковито припинений. Ходять тільки військові потяги і то під льороном. Зі ст. Роздільне больщевицький відділ в 100 чоловік відправлений до Одеси для поповнення окремого "баталіона для безпосадного усмирення повстанців". Підтверджується прибуття З Сибірської больщевицької армії на Україну. Вона буде розташована в Кременчуці. Одночасно з наступленням холодів, дезертирство сильне збільшилось. Букареш 19/XII. РУСІРЕС. На ст. Попельня юрба українських повстанців на чолі з ватажком Юрком Волошенком оточили вагони, що стояли на запасному путі і випустили всіх полонених Українців, яких москали взяли до неволі в останніх боях над Збручем. Звільнені Українці в кількості біля 2.000 чоловік перейшли на бік повстанців, яки дали їм зброю і одяг. В Радомисльськом у повіті вибухло протибольшевицьке повстання, під керовництвом відомого на всій Київщині отамана Мордалевича. Щоб підірвати в корні довіру до совітських грошей, він наказав надрукувати на совітських 1000 руб білетах відозву до населення, в якій закликає взятися до зброї. "РІДНИЙ КРАЇН" "ИЗВЕСТИЯ" подають засуд Української Ч.К. на ці нив С.Д. партії меньшевиків, та її Харківської організації, ар штованих 19 серпня на Харківській конференції меньшевиків. Згідно засуду 10 людей замикаються в концентріаційному таборі на весь час громадянської війни з позбавленням волі. СЕЛАНСЬКИЙ З"ЇЗД У ПРОС- КУРОВІ. Недавно відбувся у Проскурові совітовий селянський з'їзд, скликаний больщевиками. На цьому з Ізди Голова тамошнього совіту закликає селян, щоби складали золото яким мають бут і сплачені польські претензії до Росії. Селяне однак відмовились виконати ці домагання. ІЛЮСТР. КУР. ПОДЗЕН. 29/XII. ЗАБОРОНА СТРАНГІВ. Верн 27/XII. Українське пресове бюро доносить із Москви що больщевицький Уряд видає гострі протистрайкові розпорядження. Стралякуючі будуть гостро карані, арештовані і інтерновані в концентріаційних таборах. ВІДОЗВА СОВ.УКР. "ФРАНКФУРТЕР ЦАЙТУНГ" від 22/XII. Миколаїв 20/XII. ВОЛЬЄ. Уряд Сов України звернувся радіотелеграмою до Європейських Урядів, що Уряд України взявє другі Уряди після того як Україна покінчила війну відновити з нею політичні і економічні звязки, бо це лежить в інтересі обох сторін. Зазначається, що Польща і Грузія вже приступила до переговорів. Т ТЕРОР НА УКРАЇНІ Стокгольм 20/XII Кореспондент ВОЛІ РОСІІ. На Україні опублікований декрет Раковського, який перебищує славетні декрети Дзержинського. Декрет обявляє пова законом всякого, хто спротивиться совітській владі. -3- Найблища рідня бунтівників буде взята заложниками і зосереджена в концентраційних таборах. Майно бунтівників та їх найблищої рідні конфіскується на користь місцевих селян. Села, які допоможуть бунтівникам шляком доставки коней, підвод або воєнних підкріплень обявлені будуть в стані облори і підпадають слідуючим карам: а/ конфіскати зала- сив-харчування, б/ грошевий контрбубції, в/ конфіскати ма- на і д/. цілковитому знищенню села. Пропонується начальникам запілля і всім представникам совітської влади на місцях скласти списи сел, гнізд контрре- волюції і вжити супроти них вищевказаних заходів. Одночасно з подавленням контрреволюційни повстань про понується начальникам запілля приступити до поголовних розоруження населення. Приващується негайно брати заложників у місцевостях, де приготовлюються буржуазні повстання з поміж богатого і впливового населення, запідозреного в допомозі бандитам. Заложники доставляються в найблищий штаб військ до Ч.К. або у революційний трибунал для суду над ними. Пропонується сповістити населення про те, що на ви- падок переходу селян якого не будь села на сторону повстанц ців, а також участи їх у повсянних проти комуністів, або в якому не будь ворожому вчинку проти совітів, - заложни- ки будуть розстріляні. Цей декрет, що дуже характеристично, виданий вже по заняттю бойшевиками Криму. ВОЛЬШЕВИЦЬКА ГОСПОДАРКА. "ЕКОНОМІЧЕСЬКА ЖИЗНЬ" приводить характеристику управлін ня Донецьким базейном: Центральне управління у Харкові. Ц.К.К.П. і управління на місцях, районні уповноважені весь склад їх і обстановка ро біт роблять пригноблююче враження. Колегія Ц.К.П.К. складається з осіб, що не знають гірничої справи і відноситься до неї досить легковажно. Рука І6 чоло- вік - люде молоді, без усього фахової озвити. Е багато енер гійних толкових людей, але вони нічого в цій справі не розу міють. Нечисленні інженери в Харкові і на місцях фізично і морально хорі люди, без прав і оборони при цілковитій дотор- каності їх особи, помешкання і домашнього маїння вічно під підозрінням, зад кані головні об'єкти для знущання і глуму. До цього в самому Ц.К. П.К. уже била 3 місяців не провадить ся ніякої продуктивної праці. З трудом і величезним запізненням іде біжуча невідкладна переписка. Одним із головних представників комісії яка обслугу- вала становище в ДОНБАС Падашевський у "КРАСНИЙ ГАЗЕТІ" зараховував, закликає робітників ДОНБАСУ напрягати максімум зусліль для добичі вугілля. Робітники жалуються, що у них нема їхні, нема в що взутися і одягтися. ГАЛИЧИНІ СПРАВИ. "ВІПЕРЕД" від 28/XII. пише, що І7 липня ц/р. в комунікаті президії польської Ради Міністрів писав тодішній президент Міністр Грабський м.и. таке: "В разі заключення перемир'я справа приналежності Вільна до Польщі, як і Східньої Галичи- ни буде відкрита..." А През. Мін. Битос тепер під час свого побуту у Львові сказав м.и. також, що справа Східньої Галичини зістав під знаком питання. Варшава 27/XII. "ТЕЛ. НОВОЇ РЕФОРМИ" На одному з остан- ніх засідань Нади Міністрів доручено окремій комісії розгляд справи прийому назад до заливничої служби звільнених Україн- ців та жидів. Комісія має запропонувати відповідні внесення протягом 2 тижнів. ПІДКАРПАТСЬКИЙ УКРАЇНА. "ІЛОСТР. КУР'ЄР ЦОДЕН." від 24/XII приносить сенсацій ні вісти про національне повстання на Підкарпатській Украї- ні. В ночі з 24 на 25 грудня Повстання має бути звернене проти приналежності до Чехословаччини і утворення автоном- -4- ної Підкарпатської України і Словаччини в межах Угорської Держави. Вже наіменовано Губернатора Д-ра Стефана українця мадіярофіла. Вибух повстання мав попередити цей випадок, що Угорські партії на Підкарпатській Україні утворили Союз який у справах угорських виступатиме єдиним фронтом. Те саме зробили і Жиди, як бачимо угорські Українці участі в повстанні не беруть. Чеський Пражський ЧАС" від 12/XII пише що Чеське Міністерство залізниць призначало 30 % знижку тарифу для свіжих овочів зібраних на Підкарпатській Україні. УКРАЇНЦІ В АМЕРИЦІ. "ВПЕРЕД" довідується з Нью Йорка, що скликаний на кінець грудня 68 конгрес до Вашингтону, як також 67 конгрес, який збереться у Січні, та на которомоявиться но вий Президент Сполучених Держав Гардінг, задумують Українці використати для порушення справи Східн. Галичини. Українські Сенатори, закидаютъ Вільсонові, що погодивсяна висилку військ ген Галера до Сх. Галичини і що був за статутом для Східньої Галичини в границях Польської Держави. З огляду на те, що справа манда тів на Східну Галичину зараз уневажена, залишається у зави шенню Американські Українці вживать всіх заходів, щоби Уряд Сполучених Держав направив кривду, яку вчинив Україн ському народові Вільсон і його мірова Делегація. ЖІНОЧИЙ РУХ ЗА КОРДОНОМ. "ВПЕРЕД" 28/XII доносить, що на заклик Нац. Ради жінок, утворилася у Берліні філія нац. Ради Жінок. Вписалось 21 чле нів. Мета організації: об'єднання проживаючих у Берліні жінок Українок, взаємини з німецькими жіночими організаціями, піклування про українських жінок та дітей родин робітників, взаємини з полоненими і т. и. МИРОВІ ПЕРЕГОВОРИ В РИЗІ СПРАВА ЖЕЛІ ГОВСЬКОГО. Варшава 22/XII. Гостра польська відповідь на ноту Йосифе в справі Желіговського і нота в справі порушення демаркацій ної лінії зменшили надію на скоре підписання договору. В Ри зі запанувала непевність. Гомтру промову литовського Міністра Вольдемара в Лізі Народів приписують бойльшвицькому представ никові в Литві Аксельродові. Це вказує на бажання большеви ків почати нову офензиву проти Польщі. Нападу очікують на люди тий - Усі великі торговельні доми в Ризі випродують свій крам Рига ІСТ ЕКСПРЕС Кореспондент Газети "ДЕЙЛІ ЕКСПРЕС" мав інтервью з представниками Сов Уряду на Мирову Конференцію в Ризі. В цьому інтервью Совітські делегати заявили, що наскіль ки Польща в найкоротшому часі не розвяже справи Желіговсько го, Совітський Уряд мусітиме взяти у цьому напрямкові певну постанову. Рига ІСТ ЕКСПРЕС. Домбський склав Голові сов делегації ноту, в якій заявляє, що У армії генерала Желіговського немає місця жадним охотникам відділів Балаховича та інших, але навпаки, ген Желіговський розпочав демобилізацію озброє них сил. ПЕРЕД КІНЦЕМ ПЕРЕГОВОРІВ. Відень 27/XII Большевицький Дер АБЕНД" доносить, що польсько - російський мир на передодні підписання: Усі спир ні питання розвано позитивно. Варшава 27/XII. Шеф секції головного ліквідаційного Уряду п. Заремба виїхав до Риги, везучи для фінансової комісії польської мирової делегації матеріали, які торкаються поділу золота між Польщею й Росією. Жадять мутки, що большевики про понують виплатити 300,000,000 руб золотом. Рига /ПОЛЬПРЕС/ Голова російської Мирової Делегації , який виїхав до Москви має повернути до Риги 28 грудня. -5- СОВІТСЬКА РОСІЯ. ТРУД МАЛО ЛІТНІХ. В статті присвяченні тижневі дитини "ПРАВДА" пише! до цьо го часу у нас ще не зняти з робіт 14 літки, хоч давно відо мо, як некорисно відбивається на рості та розвиткові моло- дого організму, такий завчасна праця. Головною причиною його являється недостача кіл, бо відривати від праці, не потурбувавшися про дальшу долю малолітнього, значить сві- домо штовхати його на шлях спекулації. На СОВІТСЬКИХ ЗАЛІЗНИЦЯХ. в "ПРАВДА" подає яскраву картину про порядки на совітсь- ких залізницях, змальовану на Самарській станції: Там ле- жать на підлозі всуміх здорові і хворі та ранені жовніри, які покинули шпиталі і йдуть до хат, а ніяк не можуть попасти на поїзд. Деякі з цих нещастних по 2 місяці мучать- ся на двірцях КОНЦЕСІЇ В РОСІЇ. Московські "ИЗВЕСТІЯ" від 2/ХІІ пишуть, що чимало кому- ністів не зрозуміло значіння слова "Концесії". Це тільки арена і уряд завсіди зможе проводити свій контроль над нею. Противники концесії дожться, що чужеземний капітал, буде відроджувати капіталізм у Росії, одначе тут треба застано- витися, чи держава зможе обійтися без капіталістів. Ні одна країна не може існувати без звязку зі світом як це показа- ла блекада, щоби розвинути свою промисловість Росії потрібні ма шини, а щоби їх дістати треба заплатити. Запаси золота великі в сировину під видом концесій можна видавати за кор- дон. Далі треба боротися з кольонізацією, підрядництвом і з хабарництвом. Газета признав, що Росія пішла на Вересте ську ганьбу, допустила до себе буржуазію, одначе треба вір- рити, що це робиться для зміцнення і користі комунізму, а хто цього не розуміє, цей не розуміє нічого. Троцький у своїй промоні на нараді "ГУБ ЗЕМВІДДІЛІВ" заявив, що Росія стремить до миру за ціну величезних усту- пок, нафтових концесії. Вони вигідні, бо комуністи не в силах використати багацтв. Коли в найбільших роках владе ка піталізм, комуністи одержать понадне технічне наслідство. Для здійснення централізованої держави, треба багато років ВОЛЯ РОСІЇ 17/ХІІ. У Московському раді від 1 грудня крім декретів про концесії вказується важок на те, де ті концесії можуть бути дані. Серед таких концесій для най- більшого часу можуть брати роло ліси у Сібиру, в Тобольській та Енисейській губернях, простором 8000 кв. миль і 78 міліонів гек тарів із котрих 18 мил. гектарів розположені в здовж 30 км. біля рік., придатних до сільгаву. Із цеї кількості 8 ми гект., можуть бути предметом експлоатації. Поміж концесій на мінеральні багацтва найбільш важним являється розробка залізної руди в Тобольську і вугільній Кузнецькій базейн на Дону, Уральський і Зах. Сібирський областях біля 8 мил. десятит можуть бути видані для сільсько господарсь кого використання. Рига . "МЕЧ ПОСПОЛІТА" На засіданню секретарів комуні тичних відділів Денін виголосив промову про концесії, опра- дуючи політику Уряду. Концесія - це не мир навпаки, це про- довження війни тільки у вигіднішому виді. Треба боротися на економічному фронті. Концесіонари заходуть може відновити вільну торгівлю, але не зможуть підписати умови. ВОРОТЬБА З БЮРОКРАТІЄЮ. "КРАСНАЯ ГАЗЕТА" від 24/ХІІ подає зміст рефератів Вико ва на конференції ком. партії в Москві. Він бачить голов- не нещастя комуністичної партії в загальному невдоволенню, яке панує серед мас, а спричинене воно голодом. Годи вмовить в робітників, що вони мусять голодувати. і віддавати своє майно на потребу армії. Нещастя й те, що комуністи мусили ви слати своїх комісарів до армії і таким чином дійшло до того, що в центральній Росії ціла низка інституцій опинилася в ру- ках чужих комунізмови одиниць. Це тільки допомгло розвою бюрократизму, який нині неможливо усунути, бо неможливо жи- ти на 3.000 рублів у місяць. Це тільки заставляє урядовців красити і пристусовувати старі бюрократичні методи щоб робити крадіж можливом. -6- Вислід боротьби з бюрократизмом залежить не від ріжних роз поряджень, а від напрявлення загальної ситуації. ВІЛЯНС ГОСПОДАРЧОГО Пражський "ЧАС" від 10/XII пише, що совітський економіст РОЗВОД. Ларін видав брошурку про господарський розвиток большевицької Росії. В продукції села, в часі революції зайшли великі зміни Основні прольви цього питання лежать ось у чому: 1/. соцільне і економичне зрівня мешканців села, 2/. Значне пониження рівня сільського господарства, 3/. Вигідне потоження села в порівнанню з містом, відносно розділу продуктів народньої праці. 4/. Сотворення державою спеціального великого госпо- дарства. Що до першого Ларін констатує велике зменшення проценту безземельних. Селян, які засівали би менше чим одну десятину, є всього 1,3 %. Число власників, які мають 1-2 десятини, по- більшилось із 31 % на 60 %. Всіди видно розпад великих родин. Зменшилось число господарів, які працювали для ромислу. Змен- шилося посівна площа під лен, ріпу та бавовну. Майже цілком зник тип сільського пролетарія. Упала продукція сільського госпо- ча: в р.р. 1909 - 1913 було пересічно з десятини 49 пудів, в 1919 році тільки 43 пуди. Ларін протестує проти поглядів ні- нібі то село підтримує місто. Навпаки село більше бере з міст чим йому дае. Що до палива, то постачання для міст постійно зі- зменшується; 1916 році постачено 17 мільонів куб. саж., в I 1919 році всього 7 мільонів куб саж. Іншу картину дає 1920 рік Через прилучення до Росії Баку і Донецького басейну, побіди на фронти корисно вплинули на стан транспорту і число добрих паротягів на кожних 1000 верст виносило в 1918 році 273 паро- тягів, в 1919 всього 88, а в 1920 аж 138. Можна сказати, що найтяжчий період транспортового господарства закінчився. 1920 року армія займала 51 % транспорту, тепер усього 35 %. Дуже зменшився робітничий пролетаріят: із 7 міл. осіб в 17 році - в 1920 році осталось тільки 5 мільонів. Харч робітників вага ться між 53/ /ПЕТРОГРАД/, 78 % /Москва/ і 127 % /Сім- бірск/, Науково установленої мінімальної норми виживлення люди ни. ВОРТИ РО- СІЇ. "ЧАС" І4/XII. В "ПРАВДІ" пише Гейшбарк, що не може бути мо- мови про повернення боргів Росії Європейським державам. Нав- паки Росія мусить домагатися звороту шкоди, яку в она понесла через війни, які піддержувала Антанта проти Росії. З ГЕД СОВІТІВ Рига ІСТ ЕКСПРЕС. "ПРАВДА" в великій статті обговорює зна- чіння 8 з Ізду Центрального Всеросійського виконавчого коміте ту. Цей з'їзд має бути найважнішим зі всіх з'їздів, які дотепер відбулися, зогляду на це, що ніколи ще міжнародне становище Ро- сії не було так міцне як зараз. 3"Ізд буде розглядати непоруш вані до цього часу завдання, яка до цього часу змінення продукції зе- мельного господарства, яка до цього часу практичокана була уря дом без належної уваги. Другою важкою справою буде боротьба з медичезним зростом совітської бюрократії. Увага з'єду буде передовсім звернена на економічні справи. ГОРОД В РОСІЇ. Верненський "БУНД" від 16/XII подає за "ПЛАКАТНИК ВЕСТ- НИКОМ" що міста армія і центральні установи Росії забезпечені харчами тільки по 21 -го січня 1921 року ПОЛОЖЕННЯ В "ПРАВДА" сповіщає що пленум Ростовського СОВДЕНУ обговорю- РОСТОВІ. вав питання про те, - "бути чи не бути совітові у Ростові". Питання виникнуло через те, що на пленум явилися всього 17 де- путатів із 70. Таке саме становище і в станційних совітах Дону, в результаті прийшлося ввести пеню за відсутність на засіданню в перший раз - 5.000 карб, а 2 ий 10.000 карбованців. НАСЛІДКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ. "ЕКСПРЕС Дє ШАТЕЛЬ від 15/XII подає такі офіціяльні ві- домості про Петроградську промисловість: У металургії було √ 1917 року 235.000 робітників, з початком 1918 було тільки 191 т а І/X 1919 всього 34.000. Ткацьких станків було 1917 року 164. 164.000, а тепер усього 34.000 -7- БОЛЬШЕВИЦЬКА ПРОПАГАНДА. "НАУЕН" 23/XII Румунські газети повідомляють за польсь- кими джерелами, що в Європі і в Америці є 15.000 большевиць- ких агентів, які ведуть агітацію при допомозі власних друка- рень. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ "Журнал Де ЖЕНЕВ" від 16/XII подає з Ковна: Литовсь- кий представник у Москві прибув до Ковна й оповідає, що положення в Совітській Росії значно покращало. Протибольшевицькі елементи перестають бойкотувати Совіти, бо вони зрозуміли, що нічого не зроблять. Залізниці ходять більш менш регулярно. Праця у фабриках зброї іде цілою силою. Завой- вання південної Росії і концесій закордонним капіталістам вплинули в великій мірі на це, що становище покращало. ЗАЛЕРЕЧУВАННЯ ВІСТОК про МОБІЛІЗАЦІЮ. По донесенням із Румунії до "НОЕ ЦИРХЕР ЦАЙТУНГ" від 16/XII, "КРАСНАЯ АРМІЯ" подає заяву Троцького, що червона армія не буде земобілізована. Хоч зовнішній ворог побитий, то армія мія потрібна для скріплення внутрішнього фронту. Червона армія ще довго буде мерзнути в лісах і болотах на сторожі революції.- Радек заявляє у "ПРАВДІ", що це не прийшов час, щоби мечі перероблявти на плуги. РІЗНЯ В СЕВАСТОПОЛІ Лондон " ІСТ ЕКСПРЕС". Повернув до Царгороду дф Севастополя один італійський пароплав, який посилали туди з товаром для большевиків. В цьому часі Ч.К. зарядила масові екзекуції в Севастополі. Вбито до 8.000 людей. Вид повішених на головних улицях жертв довів до того, що залога пароплаву при мусила напитана негайно покинути порт. ІНТЕРВ'Ю З МАНУФАКТСЬКИМ Букарешт 15/XII. Співробітник "ДІМІНЕАТИ" розмовляв із Мануфактським, якого призначено делегатом на мирові переговори з Румунією. Він заявив, що Росія сама не нападе на Румунію. Росія знає вартість румунської армії та що лінії Дністра і Прута тяжкі до здобуття. Весарабля може бути відірвана від України тільки на основі плебісциту, для того Румунські війська мусять 12 покинути. Румунське золото, яке є в Москві, це російська позика у франції для здавлення революції. Через те було би недоцільно тепер звертати цей золотий запас, тим більше що Румунія ще не прийшла до мирового стану зі совітами. ПЕРЕГОВОРИ З РУМУНІЄЮ. Прежський "ЧАС" від 16/XII пише, Румунський президент Міністрів заявив у парламенті, що якраз тепер іде обмін нот із совітами в справі переговорів. Питання Весарабля досі не порушуване. Румунський Уряд застосує погляд, що він не є в стані війни зі совітами. БОЛЬШЕВИЦЬКА НЕБЕЗПЕКА. Лондон ІСТ ЕКСПРЕС "ТАЙМС" константують велику небезпеку для Румунії через концентрацію большевицьких військ. В Румунії думають, що большевики робитимуть спробу "статися до Польщі та до Чехословакії. Газета переношана, що на випадок наступу Росії на Польщу, Румунія не зможе залишитись невтральною. ВОЄННІ ПРИГОТОВЛЕННЯ. Верлін 22/XII. Тут ходять алярмуючі чутки про приготовання большевиків на цілому фронті. Великі маси червоної війська стоять над Румунською границею, в Одесі і Камянці. В Київі концентрація військ довела до харчової кризи. НАСТУП НА ЦЕРНІО. "БЕРЛІНЕР ТАГЕБЛАТ" від 22/XII пише, що Англія має віломості про концентрацію військ у Баку. В Ангорі Кемаль Паша також концентрує армію з метою напалати на Персію. Лондон ПАТ. З Царгороду доносить, що після заведення совітського ладу у Вірменії, большевики звернуться проти Грузії щоби сотворити з неї базу проти Персії, бо не вважаючи на переговори з Англією, вони думають з весною зачати велику офензиву на Сході. -8- Тегеран 15/XII. Совітський Уряд готов випровадити с свої війська з Персії під умовою, що англійські війська теж вийдуть. Так само готов він зректись усіх авпливів у Персії. У Москві ідуть переговори між совітським та Персь- ким урядами. КИТАЙЦІ В МОСКВІ. Відень 27/XII З Москви сповіщають, що для охорони Крем- ля прибуло туди 400 китайців, свіжо набраних у Манчжурії. ІНТЕРВЮ З ГЕН. ГОФМАНОМ.. Генерал Гофман, що заключив мир у Бересто сказав співробітникові "РУЛЯ", що на його думку большевизм - це нещастя цілого світу і для того проти його повинна виступи ти інтернаціональна армія. Генерал подає такий план: зай- няти Петроград дуже легко, а після того большевизм прива- литься, так що треба буде тільки робити нешкідливими 3.0.0 комісарів, бо решта - це бездушна маса. Генерал радить свій рецепт проти большевиків,якого він живав у Бересті., бо він корисний як політика Льойд Джоржа.- Після упадку большевизму в Росії запанує анархія, тому муситиме там ін- тервеновати/ Європа. Командантами могли би бути Першінт, Кофр, або ФОШ. На запит, чому Німеччина пропустіла в плом- бованому ваноні Леніна і Троцького, Гофман за явив урочисто що німецький генеральний штаб не передбачив небезпеки для ці- лоложо світу, рахуючи, що большевизм тільки розкладе росій- ську армію і через три тижні пропаде. Зрештою, коли після Бе Берестя показалось, що большевики скріплюють свою позиц цію, ген. Штаб постановив здобути Петроград, але невдачі на західній боєм фронті поклали всьому край. "ФОСІШЕ НАЙТУНГ" іронізує із урочистого запевнення генера- ла. Воно не може затерти зло! памяти Гофмана, як політика, який несе відповідальність за большевизм і за політику ок- раїних держав. Газета стверджує, що в Берліні обговорюєть- ся план інтернаціональної інтервенції в Росії, але Німечь- кий уряд стоїть осторонь від цеї акції. "СВОБОДА" від 21/XII подає, що Латвійський Уряд протес- тує проти націоналізації майна латишських громадян у Совде- пі, бо це являється порушенням совітсько-Латишького дого- вору. Ревель 19/XII ОРИЕНТ. Совітські делегати заявилися проти признана Естонцям привілеїв, які належаться іншим державам Совітський Уряд не хоче повернути вивезених із Естонії фаб- рик. СОВІТИ І БОЛГАРІЯ. Чичерін протестує проти формування в Болгарії анти боль- шевицьких військ. На це Міністр Зак. Справ відповідає, що Болгарія прийняла бженців із Криму тільки з гуманітарного почуття, що до зносин зі совітами, то Болгарія не може виз- нати совітського Уряду законним, доки цього не зробить якась із великих держав. СОВІТИ Й НІМЕЧЧИНА. Німецька соціалістична партія внесла в парламенті пропо- зицію щоби відновити з Росією дипломатичні зв'язки. З огляду на це виділе до Москви економічна Місія СПРАВА КОН ЦЕСІЇ. Гельсінґфорс 21/XII. Є відомості, що при надаванню конце- сій на першу чергу придуть Швеція і Голландія за своє гарне в дношення до совітів. По донесенням Пражського "ЧАСУ від 16/XII, співробітник англійської большевицької Газети "Менчестер Гвардіан" інтер- в'ював Красіна про форму концесій Американцям на Сідирі. Красін заперечив чутки, ніби то Вандерліп отримав суверенні -9- права на Сібіри. Концесії надаються тільки на 60 років на Схід від меридіану 160. Цілий простір поділено на зразок шахової дошки на поля по 40 кв. миль: Білі поля буде експлоа- тувати совітська влада, чорні Америка. Красін не відпираєтьс що напи сав лист до Леніна. ТОРГОВЕЛЬНІ ОБМЕНЖЕННЯ. Гельсінґфорс 16/ХІІ. Совітський Уряд заповідає, що всяки кий товар, який прийде до Росії без дозволу НАРКОМА для зон нішньої торгвлі буде сконфіскованый. ПОЛІТИКА АН ТАНТІ СУПРОТИ Р "ТАМ" від І7/ХІІ у передовиці висловлює вдоволення, що Росії. Англія вислала свого делегата до Ангори. Це доказ, що Анг- лія рахується з большевицькою небезпекою в Азії. Політика ф Франції супр оти большевиків міститься в таких точках: І/., Не підтримувати окраїнних держав, у яких більшість населення бажає злуки з Росією; не допускати до того, щоби нації, як межують із большевиками, могли бути загрожені в своїй самос тійності, і 2/. Вистерігатися всякої спроби відбудови старо- го режиму в Росії, бо це тільки скріплює становище большевиків. СОВІТИ Й АНГЛІЯ. "ТАМ" від І7/ХІІ ддовідується з Лондону, про рнову майб но зустріч Роберта Горна і Красіна. Становище яАнглії нне змінилось і коли обі сторони не підуть на уступки то перего вори зірвуться. Большевики ка газета "ДЕЙЛІ ТЕРАЛЬД" закидує урядові затарнення справи. "ВОЛЯ РОСІЇ пише, що нова розмова Горда з Красіним тяглася 3 години і таки не довела до згоди. Оба делегати не погоджуються в питаннях пропоганди, бо англійський Уряд вимагає не тільки гарантій проти большевицької пропоганди, але також і проти пропоганди за ІІІ. інтернаціоналом. ЛОНДОН "ІСТ ЕКСПРЕС" Торговельна умова англійсько-російс ка буде підписана перед відкриттям парляменту. Сподівається близького виїзду Красіна до Москви. Від бачить ясно, що не потрфіть еклонити Англію до визнання большевицького Уряду Лондоні ІСТ ЕКСПРЕС. Промова короля з нагоди перервання не нарад палати, мала оптимістичний характер. Він висловив надію, що в найближчому часі будуть відновлені торговельні з аносини з Росією. Сусіди Росії погодятьсяз нею шляхом порозуміння та посвятить свої сили для економічного відродже- ня своїх країн. Лондон ПАТ. Королівський об'єкник називає становище в Рос сії непевним. Відновлення торговельних зносин могло би бути початком мирової епохи для Східньої Європи. СОВІТИ І ФРАНЦІЯ. Міністерство Закордонних Справ Франції у "ЖУРНАЛЬ ОФІ- СІЕЛЬ" пояснює, що немає ніякої заборони входити в торговель ні зносини з Р сією, одначе кожний мусів би не робити на в власний риск. Товари, які посилаються до Росії , підлягають загальним митним приписам. СОВІТИ І АМЕРИКА. Вашингтон ІСТ ЕКСПРЕС. Віце Міністр Фінансів Гаустон ог оголосив, що з днем 18 грудня тратять силу всі обмеження від носно торговельним звязків із совітами. СОВІТИ І ЯПАНІЯ. Московські "ИЗВЕСТІЯ" подають, що Япанія віддала Владивос токові розброєної російську флоту. КУЛЬТУРНІ СПРАВИ Стокгольм І8/ХІІ. Большевицький Уряд замовив шкільні в книжки у Швеції на 6 міліонів шведських корон, а в Німеччині на 20 міліонів шведських корон -10- РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТАБОР. АРМІЯ ВРАНГЕЛЯ. Римська "ІДЕЯ НАЦІОНАЛЕ" повідомляє, що недобитки армії Врангеля, які були перевезені до Сербії, якраз тепер дістали зброю і під проводом сербських офіцерів виправлено їх проти Фійме. Ця армія мала би бути вжита в разі сутички з Д"Анунцієм. ГРОШОВІ СКАН- ДАЛИ. "ФОСИШЕ ЦАЙТУНГ" від 27/ХІІ. подає відомість із Парижа, що при французькому міністерстві закордонних справ утворено спе- ціальну комісію для нагляду над упорядкуванням справ Кримсь ких біженців та веденням контролю. В Царгороді французькі офіцири арештували рахункові книги Врангелівської інтендантурі, яка допустилася великих зловживань на Криму. ЛІКВІДАЦІЯ. Париж 21/ХІІ. Тут утворено спеціальну ліквідаційних справ. Конго Врангеля доходить до 200 міліонів франків. Врангель хлтів їхати дот Парижу, але французький уряд відрадив йому. Ізза недостачі кредитів скорочено персонал Російської амба- сади в Парижі ВРАНГЕЛІВЦІ В ЦАРГОРОДІ. Царгород, ТЕЛ РУЛЯ. Цими днями група злочинців серед бі- лого дня напала на Отоманський банк. Чотири російські офіцери, які були між ними застрілилися під час арешту. У звязку з цим Антантське командування в Царгороді обявило, що виселює з Царго- роду всіх військових Росіян з виїмком тих, що їх командирувала влада. Крім того має бути переведена реєстрація всіх цивільних біженців. Почалися облави поліції на всіх Росіян. По розпорядженню французької влади арештовано всі біжучі ра- хунки інтендантурі генерала Врангеля. "СОЮЗ ВІД- РОДЖЕННЯ РОСІЇ" "ГАЗЕТА ВАРНАВСЬКА" від 27/ХІІ пише: "Союз відродження Р осії" енергійно розивається. Це організація демократично без партійна, у склад якої входять політичні діячі від лівого крила кадетів аж до правих с.-р. Вони зеднані епільним гаслом бороть- би з большевизмом і заведення в Росії демократично республікансь- кого ладу. Варшавська секція складається з російських політич- них діячів, які давніше були членами таких самих організацій у Київі, Одесі і Білгороді. Головою є проф. Одинець, наради від- буваються двічі на тиждень: одно лвне, друге -жайне. На останньо му засіданню обговорювано справу відношення союзу до революції с. р-ів у питаннях біжучого моменту, та скликання з'їзду російсь- ких парламентарних діячів. РОСІЙСЬКІ С- Р. Пражський "ЧАС" від 17/ХІІ пише, що 8 вересня відбувся в Пра- зі з'їзд с. р-ів, на якому винесено резолюцію, що до оборотьби з большевизмом. У ній стверджується, що Европа увійшла в добу бо- ротьби за перехід влади від буржуазії до рук працюючого люду. Большевицька влада не принесла ніяких соціяльних реформ, а тільки здеорганізувала сільське господарство. Большевики не розбили ар- мій Денікіна і Колчака; ці армії розклалися самі в собі і через повстання в тилах, а це доказує, що треба закинути думку про від- будову Росії на поміщенько буржуазний зразок, тільки спертися на загальне невдоволення населення та на реввій. Накинець з'їзд за- боронює членам партії входити в коаліцію з буржуазними партіями. На "обраннє к членам всерос. Учр. Соборня" Парижські каде- ти відповіли резолюцією, яка вважає запропоновані групою с.р-ів заходи першим кроком на шляху до зближення ворожих російських груп та утворення єдиного фронту для відродження нової Російської державності. Пражська "ВОЛЯ РОСІЇ" від 19/ХІІ полемізує, з цією резолюцією і пише, що не може уявити собі якого небудь об'єдання сил тут за ко- кордоном, коли такого об'єднання не було в Росії Всякі закордонні сі спроби в цьому напрямку не тільки згоризасуджені на невдачу, але неминуче скомпромінтують саму справу боротьби, яка у самій Росії не тільки не погибла, але навпаки росте.. ПОЛЬЩА. -ІІ- ПОЛЬЩА. ВІТОС У ЛЬВОВІ. На конференції представників Преси, Вітос представив зовнішнє і внутрішнє становище Польщі. Доля Горішнього Шлеську за залежить не тільки від плебісциту, але і станомиця Західних Держав, які не дуже прихильні до Польщі. Справа Східної Галичини до цього часу теж не вирішена. З Риги приходить оптимістичні відомості, але але а ні термін заключення миру не є перший, а ні навіть немає гарантії заключення миру, тому що бойовики збирають здобу польських кордонів нові большевицькі відділи. Справа апробації стоїть погано, бо ізза браку ваго- нів не можна було доставити хліба з Америки і Румунії. Міністр Скарбу Стечковський представив фінансовий стан Польщі, як дуже невідрадний. Довг дійшов до 230 міліардів. Сума ця побіль шиться ще на 60 міліардів, бо 20 міліардів треба заплатити за Румунське і Американське зоб'язка, і 30 міліардів на виєкіпованиня армії. Вивіз з не досягає 5 % привозу. З причини бюджетового недобору, гадовження і поганого торгельного більну, валюта падає. Одиноким средством поправки фінансів п. Стечковський вважає ощадність і працю. Президент Міністр Вітос, разом з Міністрам Скарбу Стечковським, війнемін. Вайфельд, Шево прес. Відділу Президії Ради Міністрів Д-р Сокальський і Секретар Отвінський - будуть у Львові. Виголосивши промову на конференції преси Вітос від 'хав. В замітці про цю подорож немає згадки про розмову Віто- са з представниками Української преси, хоч як відомо Вітос при'здив до Львова виключно з цею метою ПО ДЕМИСІЇ ВАРКЛЯ. Працький "ЧАС" від 10/ХІІ під заголовок ом "Як господарством ся в Польщі" пише, що Міністр залізниць Вартель подався відсту- до демисії між іншим і тому, що 100 % підвішки залізничної та- рифи ввійшла в життя цілком без його відома. ПОЛЬСЬКІ ЗАЛІЗНИЦІ. "Ілюстрований КУР'ЄР ПОДЗЕНТ" від 28/ХІІ. Кваків 28/ХІІ. Варшавські журналисти задали питання номову Міністрові шляхів відносно /поправи комунікаційних відносин. Міністр відповів, що від лютого становище покращає. У цьому часу Польща має одержати від Німеччини значну кількість залізничного матеріалу. Міністр крім цього заявив, що ніхто до цього часу не пропонував видаєвлення залізниць Берлін 27/ХІІ. Закінчилися польсько-німецькі переговори в справі залізничного парку. Після остаточного розрахунку Польща має одержати від Німеччини 1080 паровиків і 113 тисяч залізни- чих вагонів. БАНКРОТСТВО. Віржа в Варшаві зчинена. з приводу катастрофального стану 'вартості польської валюти. Польща звернулась до Антанти в проханням допомогти їй. Зазначається, що фінансова катастрофа в Поль- ші є найкращою допомогою для Німеччини. "НОЕ ВІНЕР ЖУРНАЛ" 23/ХІ ЛИКВІДАЦІЯ ПАТА. "РОБОТНІК" довідується, що від І/І буде зліквідована польська телеграф. агенція. Родю ПАТ відграватиме агенція ІСТ ЕКС-ПРЕС, яка певно змінить свою назву. ШЛЕВІЦИТ НА ГОР. ШЛЕСЬКУ. ОПОЛЕ 27/ХІІ /ТЕЛГ ГОНЦА КРАН./ По відомостям, одержаним із поважного джерела, термін плебісциту на Гор. Шлеську має бути відкладений до перших днів березня. Це є для польської справи найнекорисніший поворот, якому треба енергійно пропагувати. ШЛЕВІЦИТ У ВІЛЬНІ Варшава 20/ХІІ. Згідно звісткам із Вільно, Союз Народів має висористати армію Балаховича для плебісциту у Віленщині. КАБІНЕТНА КРІЗА. Варшава 20/ХІІ. Вергман у "ФОСШЕ ЦАЙТУНГ" заявляє, що димі- сія Дашинського викликана Стечковським, якого фінансова політика не погоджується в доктринерством соціалістів. Стечковський ба- -12- чить одинокий ратунок Польщі в приєднанню для неї чужого капіталу, знесення примусової торгвлі і т.и., а цьому про- тивляться соціалісти, як взагалі вони хочать усунутися від від відповідальності в таких дражливих справах, як питання: про Плеськ, Вільно, Литву, Данціг, відносини до Москви, безземні дефіцити і т.и. Бергман закінчує заміткою, що мабуть тепер Польща переживає найкритичніший момент своєї самостійності. ПЕРШИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ВОЄННИЙ НАРОДНИЙ ПАРИЖ. Париз 14/XII. "ТАЙМСОВІ" телеграфують з Гданську, що перший польський воєнний корабель канонерка 300 тон, /Маршал Пілсудський" збудований у Фінляндії прибув до Гданська. Він має кілька гармат і кулеметів, а залога 11 складається з 50 чоловік. ЛІНІЯ НАРЗОНА. Правський "ЧАС" від 8/XII повідомляє з Женеви, що серед членів Союзу Народів панує переконання, що Східна границя Польщі в ніякому разі не може переступити лінії Керзона. СПІР З ВАТИКАНОМ. Рим 15/XII. Підтверджується вістка про відкликання Польсько- го посла при Ватикані. Це стоїть у зв'язку з невдачею Польщі в справі інтервенції Риму в плебісцитовім питанню на Шлеську. ТРАНЗИТ ЧЕРЕЗ ПОЛЬЩУ. Дійшло до порозуміння в справі транзиту Німеччини через Польщу. Перелід через Польщу буде відбуватися так: транзитом упривільованим і транзитом звичайним. Під першим розуміється переїзд спеціальними поїздами у замкнених вагонах, з яких висідання на Польських обшарах, а також подавання і прийом яких не будь предметів абсолютно заборонене. Подорожні не підлягають ніяким цивільним формальностям і не потребують. Звичайний транзит, це переїзд звичайними поїздами, річними дорогами, водними і морськими територіальними і гостинцями. Такі подорожні мусять мати паспорти і польські візи і підлягають всім формальностям. ПОЛЬСЬКО РУМУНСЬКІ ВАРІЄРИ. Адам Новицький містить у "ШЕТГЛОДІ ВЕЧОР" статтю, в якій доказує, що на випадок нападу большевиків на Румунію, Польща повинна це вважати за казус Белі і дати активну допомогу Румунії. Коли большевики хочуть мави мир з Польщею, то мусять цей мир підтримувати із Румунією. Польща і Румунія мусять теж спільно творити на Сході Європи чинник політичного і громадянського ладу і спокою. Проф: АШКЕНАЗЕ ПРО ЗАГАЛЬНУ І ПОЛЬСЬКУ СИТУАЦІЮ. Загальне враження становища на Заході спеціально у Франції і Англії таке, що там доконується велика економічна й інтелектуальна революція. Об'явив цього дуже важкі, життя стало чим раз тяжчим з чого песімисти і труси роблять виводи, що Європа як раз стоїть на шляху до революційного хаосу, до загуби всієї західньої культури. Проф Ашкеназе вважає це думку немусором, бо бачить у цьому перевороті творчість а не руйнування. Всюди замітно прогрес а не регрес. Зате пересудова Європи після упадку німецького, російського і австрійського імперіалізму, носить характер випадковий і необдуманий. Історична засада може бути добра для Чехословакії, але вона заборонена для Польщі. Польща має на Заході поважні симпатії. Це величезний капітал, зібраний для Польщі на протязі більш сотні років. Цей капітал зібраний польською еміграцією головно Костюшками, Домбровськими Міцкевичами, Лилевичами і т.и. у значній частині мистрачених. Польщу вважають на Заході реакційною, імперіалістичною і мілітарною державою. СТАМБУЛИНСЬКИЙ У ПОЛЬЩІ. Волгарський Прем'єр Стамбулинський мав зустріч із польським Прем'єром Вітосом. Ціль поїздки навязання Волгарсько-польських економічних відносин. -13- СОЮЗ НАРОДІВ ПРО ПРИНЯТТЯ НОВИХ ЧЛЕНИВ. Женева 16/XII. Болгарія прийнята до Союзу голосами всіх проти одної Франції, яка утрималась від голосування. Одноголосно прийнята Фінляндія, Люксембург і Косторіка. На чергу прийшло питання Вірменії, Естляндії, Грузії, Латвії і Литви, відносно яких комісія пропонує не приняти їх до Союзу, але позволити їм приймати участь в нарадах комісій. Проти голосувало 20, за - 8. Цей вислід викликав нездоволення особливо відносно Вірменії, так що в другім по голосованию відчислю справу Вірменії ще раз до Комісії. В справі прийняття Кавказьких і Балтійських держав про- мовляв Колюмбійський делегат РУСТРЕЛО, який закінчив свою промову словами: "Як що Союз не прийме російських окраїнних держав, то це означає початок його банкрутства." При нагоді дискусії про російські окраїнні держави виявився французько-італійський антагонізм. Франція обстоює погляд, що російське питання може бути обговорене в своїй цілості, а Італія, паку підтримали Португалія і Персія, Колюмбія і Парагвай висказались за негативним прийняттям Естляндії, Латвії і Литви. Голосувало "проти" - 30, "за" -5. Проти Грузії голосувало 14 , за -10. КОНФЕРЕНЦІЯ РОБІТНИКІВ: З почину Союзу народів в травні 1921 року відбудеться в Женеві Міжнародна конференція робітників, на яку буде запрошено коло 800 осіб. ДЕЛЕГАЦІЯ БІЛОРУСІВ. Берлін 14/XII. Через Берлін переїхала Вілоруська Делегація до Женеви під проводом Міністра Президента Лоситовського. Делегація має подати Союзові Народів домагання білоруського Уряду та народу. 2 НОТИ СОЮЗУ НАРОДІВ В СПРАВІ ВІЛЬНА. Женева ІСТ ЕКСПРЕС. Союз Народів передав польському представникові Падаревському і литовському представникові ноту в справі плебісциту у Вільні та окрузі, та про піддання міжсоюзних військ на цю територію. Подушено справу роззброєння військ Желговського або зменшення його армії. Відносно відношення Польщі до Совдепії Рада тримається і буде триматися на боці, як також у питаннях переговорів у Ризі, бо не хоче брати на себе відповідальності за правдоподібні утруднення переговорів. Литовський Уряд повідомляється про прийняття заходу що до роззброєння армії Желговського. З І СВІТУ. ПОЛІТИКА АНТАНТИ НА СХОДІ. "БЕРЛІНЕР ТАГЕБЛАТ" 22/XII. Макс Нордау в статті на цю тему , зазначає, що в Англії ясно бачуть большевицьку небезпеку на Сході. Англійські війська в Персії і в Месопотамії є в небезпеці. Немає сумніву, що Ленін роздер договори в Севр. Через трупи Вірменії Ленін подав руку Кемалеві; якого Венеселос не зміг знищити, як це обіцював на конференції в Сан Ремо. Коли впав Венезелос і Брантель - Франція й Англія шукають нових доріг для своєї політики. Фра ція кличе Кемаля до Смирни, щоби замиритись коштом Севрського договору, а Англія підписує торговельний договір із большевиками, щоби стримати їхню експансію на Індію. ОКРАЇНІ ДЕРЖАВИ. "ТАЙМС" від 13/XII подає, що Тільден Сміт представив до Центральних зборів Латвії проект про встановлення промисловості, яка б дала можливість війти в торговельні зносини з Європою. Проект цей спирається на "деревляному договорі", який був заключений між урядом Латвії і національним металоборим і хемічним банком. По цьому договору уряд має отримати допомогу капіталом і приладдям. Крім того банк авансує латвій -14- війському державному банкові 500.000 фунтів стерлінгів. Сума ця складається в великому банку в Лондоні, як забезпечення на емісії банкноту Латвійського банку. В разі повернення час тини тих грошей Латвійським урядом банк знов 11 авансує, але кожному разі в сумі не більш як 50 % біржової вартості дерева, яке має бути доставлено в біжучому році. Банк кредитує на 5 років ще/50.000/ фунтів// 500.000 фунтів стерлінгів з метою проведення закупок для Уряду Англії, як також авансує гроші на 80 % біржової вартості інших продуктів крім дерева і льону. При постачанню дерева на пароплав у Ризі банк виплачує правительству 80% вартості дерева після відкинення коштів продукції вищезгаданих авансів. Договір на лен має бути зроблений із авансом 80 % біржової вартості з доставкою в порти Латвії. Доставку його можем і продаж банк дере на себе і на свій риск. Банк за ті по зики бере пів до 1 %, крім 5 % комісійних і 1/10 чистого прибутку від продажу дерева. Банк отримує такж комісірні за всі закупки і продаж зроблений для Латвійського Уряду. "ІНДУСТРІ УНД ГАНДЛУНГ ЦАЙТУНГ" від 20/XII пише, що рада народного господарства вирішила перевести центр Латвійської індустрії з Ревеля до Лібави. "ТАІМС" від 25/XII подає лист англійського резидента в Мемелі, в якому виявляться положення того міста. Досі воно ще не знайне до кого воно належить, а це дуже перешкоджає його життю. Місто бажало би бути вільним, під протекторатом Німеччини, як ще неможливо, то Англії. Про приєднання до Литви, або Латвії не може бути і мови. Правда в окрузі є невелика кількість Литов/ів, але всі вони бажають приєднання до Німеччини Чи справа Мемеля розгойдалась в Раді Амбасадорів - невідомо. "ІНДУСТРІ УНД ГАНДЛУНГ ЦАЙТУНГ" від 23/XII пише щоб фінський паперовий Союз промисловості дістав від англійських банків позику 250 тисяч фунтів. Ворг має бути відданий папером. Мала частина соргу припала союзові, решту отримав фінський державний банк. "Стокгольм 18/XII. Усі соціал істичні партії від року надармо добиваються політичної амнестії для учасників революції. Щоби примусити Уряд, почали вони голосну обструкцію в парламенті. ЧЕХІЯ. Прага IСТ ЕКСПРЕС. В "ВОГЕМІІ" поміщено святкові побажання президента Масарика Німцям. Він висловив надію, що Чехи житимуть з Німцями у цирій згоді і від-згоди перейдуть до діла, і праці для поступу й добра Чехословакії. До цього примушують становище держави і Европи - це є текок наказ історії. Виконавчий комітет заряду Німеччини с-д, партії постановив вих разом з чеськими соціаліста и обох напрямків працювати на над виконанням приречення уряду, відносно апрозвізаййного господарки. Що до комуністичного страйку, постановлено запро понувати урядові внести всі військові закони. Заяв підтвердило прилучення німецьких комуністів до чеського ком., страйку було злочином поповнення на інтересах революції, пролетаріату. Стверджено, що це є тяжкий злочин відносно партійної дисципліни. "ТАМ" 17/XII подає з Праги. "ПРАВО ЛІДУ" повідомляє, що під час трусів у комуністів виявилося, що чеські комуністи стоять у тісному звязку з большевиками Росії, що дехто з член комуністичної партії був на утриманні у большевицькій. Існував великий заговір, який мав знищити Чехословачку Республіку і зробити з неї кольонію соденпії. На підставі тих всіх документів має бути розпочатий великий процес, який викаже темну роботу большевиків в мирних краях центр. Європи. Пражський ЧАС від 9/XII пише під заголовком "Словабль і кепитання": Словавина не може в даний моме т числити на яку небудь автономію, бо це означало б "ізоляцію Словаків від решти Республіки, аде ознаменував пословачення Словаків на багато десятків років." "Автономії" вони не дистануть, поки не заведуть у себе дома порядків, поки не перестануть гужні словацькі політики їздити то жо Відня та до Будапешту, одним словом -15- пски Словаки не доказують ... що не загрожують цілості Чехословацькій Республіці. На своє власне оправдання га- зета заявляє, що Словаки не хочуть автономії, а її домагаються одні словачкі клірікали, щоб католицькі попи могли випинчувати собі без контролю більшу платню. Та сама газета подає вістку, щої то у Кракові набирають добровольців до цпеціяльної Словачької легії для з завда ням для збройної акції на користь самостійної Словаччини. Прахський ЧАС від 17/ХІІ пише що після відомих комуністичних заворушень в Празі. Президент Масарик прийняв делегацію комуністичної партії, яка йому передала меморіал з домаганнями партії. Президент обіцяв їм гуманне відношення до ранених комуністів і їхніх родин та прохав делегатів увійти в порозуміння з Урядом Та сама газета подає текст промови Бенеша в Союзі Народів при дебаті над приняттям нових членів. Пан Бенеш говорив про Валтійські країни, Азербейджан, Грузію і Вірменію, але про Україну не згадав ні словом. Зогляду на політичну ситуацію в Росії був проти приняття нових держав, існування яких має тільки перехідне значення, і Союз Народів, міг би колись найтися в дуже прикрому положенню як би їх прийняв. Та ж сама газета від 18/ХІІ пише, що всіх арештованих за комуністичні авантюри є 450 осіб. Більшість з них буде суджена за державну зраду. Та сама газета від 16/ХІІ подає що Союз Чеських учителів в Київі "Каменського" - прислав Бенешові телеграму з залвою своєї повної довірря і невдоволення з нападу во-рогів на його особу. Газета пояснює генезу невдоволення на Словаччині. Із помід усіх партій на Словаччині - народна партія пан отці Юрига, Глінка та Едлічка/ соц. христ. /мадьярська і німецька буржуазія/ добиваються за всякую ціну автономії для Словаччини. Своє домагання слабо скрикетизоване, вони опрацдують бажанням увільнити словаків від насильної чехізації і від економічного використування Чехами. Вони, особливо Словачка Народна партія опирають свої домагання на умови, заключеній у часі війни в Шпіцбургу в Америці між Чехами й Словаками, де установлено принцип революції проти Австрії та розмежовань унтересів Чехів і Словаків у спільній Чехословацькій республіці. Чехи не додержави умови Шпіцбургу, а оправдуються тим, що тоді вони не передбачували, що конституція Чехословачької Республіки буде так ліберальна, що відпаде потреба спеціальної автономії для оборони Словачької меншості. З рещтою автономія якої добивається народня партія, видне на користь тільки клерикалам і мадярам. В теперішню пору мадяри становлять усього 5 % населення цілої Чехії.- А в Автономній Словаччині будуть творити 22 %. На це ніколи не можуть згодитися Чехи з огляду на спокій в республіці, тим більше, що всеж т.зв. приятелі Словаків як мадяре, польські побратими і т.п. явно намовляють Словаків до відірвання від Чехів. БОЛГАРІЯ. Прахський "ЧАС" від 14/ХІІ пише, що І з членів болгарської делегації в Празі сказав, що Стамбулинський спеціально тому приїхав до Праги, щоби прохати Масарика, якого вважає за найбільший авторитет славянського Світа , обняти посередництво між Болгарією і Югославією. Білгород 28/ХІІ ПАТ. Ізза того що Болгарія відмовилась видати Югославії паровики і залізничні вагони, Югославія здержала всякий зв'язок/ залізничні рух і запевняє, що це ще не означає зірвання дипломатичних зносин -16- НІМЕЧЧИНА "БЕРЛІНЕР ТАГЕБЛАТ від 18/ХІІ пише, що кабінетна кріза, яка повстала з приводу проекту закона про примусову віддачу васти паперових грошей скінчилася джуччи становищу Німечкої Нарадньої Партії. В основу договору між партією і Урядом положено спеціальні полекшення для оборотового капіталу, який призначено для промислу сильського господарства та полекшеньня при відбиранні паперових грошей. Берлінська КОМУНІСТИЧНА ГАЗЕТА сповіщає, що III Інтернаціонал прийняв Німечку комуністичну партію в свої члени як "симпатизуючу" політичну партію Накладні Гота видала III том мемуарів Вісмарка, в яких наводиться багато листів Вільгельма II і характеризується його в дуже некорисний спосіб. Проти видавництва Вільгельм II вніс до суду позив про авторські права своїх листів. Суд прикилився до його прохання і заборонив розповсюджувати III том мемуарів Вісмарка. "РОБОТНІК" від 24/ХІІ містить статтю про те, як стоїть справа з бо ротьбою гірників за соціалізацію копальнень у Німеччині. Боротьба до цього часу не закінчена, висуваються різні дивовижні проекти. Державна господарська "економічна комісія" утворила "комісію порозуміння" з 14 чоловік яка має на меті сяк так погодити вимоги робівників з вимогами капіталістів. Комісія до цього часу нічого не зробила. Зате перервала працю на 4 тижні, коли показалося, що не можна осягнути порозуміння. АНГЛІЯ "ТАЙМС" від 15/ХІІ доносить, що в Англії вироблено новий закон, який би регулював замільні справи. Вони досі дуже заплутані. Новий закон має за підставу зрівняти право власників на землі в загальним правом властності. Таким чином надається покупцям і продавцям право продавати і купувати землю без формальностей і труднощів, які були до цього часу. Леніні вдношення касуються. Закон цей об'єднує багато законів, які були видані досі. Він має 276 сторінок. За останні три місяці добуто в Англії 60 млн. тон вугля, а вивезено за кордон 9-1/2 мільйона. Добуття одної тони коштує 34 шилінги. Копенгаген 23/ХІІ. Дьойд Джорж обіймив головування фінансової комісії. Першим його кроком було відкинути бюджет армії і флоти та пропозиція зредукувати бюджет до половини. "ФРА КОУРТЕР ЦАЙТУНГ" від 23/ХІІ подає кількість безробітних в Англії на пів мільйона. ФРАНЦІЯ. Париж 13/ХІІ. В загараничному легіоні, який служив в Альжирі, відкрито бойовий засоби. Большевикам допомагали іспанські пролетари і місцеві молодо турки. На чолі заговору стояв 6-німечкий офіцер. Пражський "ЧАС" від 16/ХІІ пише, що французька Рада Міністрів постановила 16-тимісячну воєнну службу. Берлін 23/ХІІ. По причині закиду слабкої влади мабуть прийде до кабінетної крізи. Як наслідників Лейга вичиплюють Барту, Пуанкаре та Відвіяні. ІТАЛІЯ. "ІЛЮСТРОВАНИЙ КУР'Є ПОДЗЕНІ" пише, що вже зачалася облога Фіуме регулярним військом і вже навіть заняти перші форти. В останню хвилину повідомляють із Риму, що Італійці обсадили все передмістя Фіуми. Рівночасно добровольці Д'Анунціа і дилматинська легія піддалися в Зарі італійським військам. ВАТИКАН. Рим ІСТ ЕКСПРЕС. На прийомі святого колегії у св. вечір Папа у промові порушив справу суспільного заколоту, який виник із спротивоястям. Між суспільністю неохота до пра- -17- ці, недостача дисципліни та охота до розпусти. Для того церква повинна напружити всі сили, щоби людство вилічити з його ран. РУМУНІЯ. Букарешт. "ФОСІШЕ ЦАЙТУНГ" від 21/ХІІ подає жалоби населення на Румунський Уряд. За прилученням Бесарабії до Румунії заявлялися всі народності, але це було спричинене страхом перед большевиками. Тепер у Бесарабії живе багато російських чиновників і офіцерів і всі вони мріють про поворот до імперії, одначе досі це не проявляло того роду політична акція. Факт, що всі народи, які живуть в Бесарабії беруть участь у внутрішній політиці Румунії, служить доказом малого політичного вироблення бувших царських підданих. Пражський "ЧАС" від 9/ХІІ, що з 'Газд представників Бесарабії', Вуковини і Болгарії у Дсах заявився за децентралізацію влади та автономію своїх країв. УГОРЩИНА. "ІНДЕПАНДАНС" РУМЕН" від 22/ХІІ подає декларацію громадяна Телеті, що новий кабінет буде продовжувати політику переднього. Він зробить усе можливе для нав'язання торгових вносин із сусідніми державами. Аграрна реформа вже проведена, тепер черга на охорону робітництва. Треба зреформувати мугаліярські виборче право і палату магнатів. Форма конституції буде вирішена після полагодження бажучих справ. Та сама газета згадує про чутки, ніби то франція з Угорщиною мають заключити союз. Іорті бажає повернути Угорщині всю втрачену нею територію. Говориться так про реставрацію Габсбургів. Ці чутки газета називає чистою видумкою. ГРЕЦІЯ. Париж ПАТ. Гречький князь Крій має приїхати до Парижа з дорученням запевнити Атланту, що Греція буде продовжувати політику Венезелоса. АМЕРИКА. Вашингтон 23/ХІІ. До конгресу внесено законопроект про признання Німеччині кредиту півтора міліарда доларів для підтримання торгівлі між Німеччиною й Америкою. ЯПАНІЯ. Лондон 25/ХІІ. ПАТ. Співробітник "НОЙОРК ГЕРАЛЬД" до- відався від Япанського амбасадора, що Япанія вдоволена висловленням Женевської Конференції та що Япа і не грозить ніяка війна, хіба з боку Росії. ІНДІЯ. "ИЗВЕСТИЯ" від 11/ХІ доносить про сильне палірвання страйків в Індії. Начальник Відділу Преси Старший Референт Преси Витяг з доповіді Повіренного в Справах Українського Посольства в Німеччині з 10 лютого 1921 року ч.379. Гетьманці між собою вже роскололися на групу Зеленевського /представника Скоропадського/ і Острицицю-Полтавця, який через Вутенка та угорського жида Бармаша стараються видістати трохи гроша. Дотепер це не пощастило. Всі акції головну старався проводити Скоропис-Юлтуховський, котрий на жаль має багатько особистих неприємностей і тому не може посвятитися цілком політиці. Скоропис-Юлтуховський зобов'язався на письмі року 1917 або 18-го женитися на одній Німці панні Гаупт. Вона була машиністкою у бюро Союза Визволення України. Не повідомивши її наперед, що він зриває з нею, Скоропис-Юлтуховський на Україні одружився. Це, після німецьких законів, дівчина передала справу адвокатам і жадає від нього кільканайцять тисяч відшкодування й грозить скандалом у Міністерстві Закордонних Справ. Та панна була вже в Посольстві кілька разів шукати свого права. Це, очевидно, цілій гетьманській справі може дати дуже прикрий присмак, бо німці у цих справах не знають жартів. Тимчасом вся їх робота іде на то, мабуть дістати у руки українських полонених. Свідчу. М.Кошлановець Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В РІЧІ ПОСТАЛИЙ ПОЛЬСЬКИЙ Телеф. 120-31. ч. М. ВАРШАВА. R. D. U. Le Ministère des Affaires Etrangères LA MISSION DIPLOMATIQUE UKRAINIENNE EN POLOGNE. Tel. 120-31. No 285- VARSOVIE. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Генеральна кн. 192/р. ВХ. Ч. 457 ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. В відповідь на Ваше відношення від 8-го березня ц.р.ч:437, Українська Дипломатична Місія в Польщі має за честь переслати при своєму декрет про утворення Цивільної Канцелярії Начальника Польської Держави, а також розпорядження Ради Міністрів в справі тимчасових штатів для урядовців Цивільної Канцелярії. Що торкається Цивільного Листу Начальника Польської Держави, то бюджетний період від 1-го січня до 30-го червня 1919 р.він виносить 558.935 мар.пол.з загальної суми державних видатків 2.593.584.563 мп., а бюджетний період від 1-го липня 1919 р. по 31-го березня 1920 р. Цивільний Лист виносить 1.017.063 м.п.з загальної суми державних видатків 15.189.679,071 м.п.; в суму Цивільного Листа входили також і видатки на утримання Цивільної Канцелярії Начальника Держави. ГОЛОВА МІСІЇ: Л. Миколай Секретар: Романчук Dziennik Praw Królestwa Polskiego. N I,I Lutego 1918 r. 59. DEKRET w przedmiocie utworzenia Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Art.1.Kancelaria Cywilna Naczelnika Państwa przyjmuje i zakłada korespondencję, kierowaną do Władzy Najwyższej przez organy urzędowe oraz instytucje i osoby prywatne, z wyjątkiem pism, wpływających do Wojskowej Adjutantury Generalnej. Art.2.Akty ustawodawcze i rządowe, wymagające w myśl ustaw obowiązujących zatwierdzenia Władzy Najwyższej, przedstawiane są Naczelnikowi Państwa przez Kancelarię Cywilną. Art.3.Kancelarią cywilną keruje Chef z płacą kategorii 4, według tabeli płac urzędników państwowych. Pozostałe etaty ustali Rada Ministrów w drodze rozporządzenia. Art.5.Chefa Kancelarii Cywilnej mianuje Naczelnik Państwa. Urzędników Kancelarii Cywilnej, należących do kategorii V-a, V-b i VI mianuje Naczelnik Państwa na wniosek Chefa Kancelarii Cywilnej. Urzędników, należących do kat.VII mianuje Chef Kancelarii Cywilnej. Art.6.Na etacie Kancelarii Cywilnej znajdują się urzędnicy do szczególnych poruczeń Naczelnika Państwa w liczbie 4-ch, którzy nie wchodzą w skład Kancelarii Cywilnej. Urzędników do szczególnych poruczeń mianuje Naczelnik Państwa. Art.7.Ustanowiony reskryptem Rady Regencyjnej z dnia 12.VII.1918 K.-P.Gabinet Cywilny rozwiązuje się. Akta winny być przekazane Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Dan w Warszawie, d.II grudnia 1918 r. Naczelnik Państwa: J.Piłsudski, Prezydent Ministrów: Moraczewski. 60. Rozporządzenie Rady Ministrów w przedmiocie tymczasowych etatów dla urzędników Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Na podstawie dekretu w przedmiocie utworzenia Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa z dnia II grudnia 1918 r. postanawia Rada Ministrów co następuje: Art.1.Oprócz ustalonego dekretem z dnia II grudnia 1918 r.etatu szefa Kancelarii Cywilnej,ustala się następujące tymczasowe etaty według tabeli płac urzędników państwowych: I referent z płacą kategorji 5-a, I 6-a, 2 7-a, 2 kancelistów 9-a, I 10-a, 2 maszynistki według umowy, stosownie do norm płacy, 2 telefonistki przyjętych w Ministerstwach. 1 woźny 1 goniec Art.2.Urzędnicy do szczególnych poruczeń w liczbie 4-ch/art.6 de- kretu/,nie wchodzący w skład Kancelarii Cywilnej,wynagradzani będą według kategorji płac urzędników państwowych,wskazanej w dekrecie nominacyjnym. Warszawa,dn.II grudnia 1918 . Prezydent Ministrów:Moraczewski. Jopin Drwal 11950 Dziennik Praw Królestwa Polskiego. N I,I Intego 1918 r. 59. DEKRET w przedmiocie utworzenia Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Art.1.Kancelaria Cywilna Naczelnika Państwa przyjmuje i zakłada korespondencję, kierowaną do Władzy Najwyższej przez organy urzędowe oraz instytucje i osoby prywatne, z wyjątkiem pism, wpływających do Wojskowej Adjutantury Generalnej. Art.2.Akty ustawodawcze i rządowe, wymagające w myśl ustaw obowiązujących zatwierdzenia Władzy Najwyższej, przedstawiane są Naczelnikowi Państwa przez Kancelarię Cywilną. Art.3.Kancelarią cywilną keruje Chef z placą kategorii 4, według tabeli płac urzędników państwowych. Pozostałe etaty ustali Rada Ministrów w drodze rozporządzenia. Art.5.Chefa Kancelarii Cywilnej mianuje Naczelnik Państwa. Urzędników Kancelarii Cywilnej, należących do kategorji V-a,V-b i VI mianuje Naczelnik Państwa na wniosek Chefa Kancelarii Cywilnej. Urzędników, należących do kat.VII mianuje Chef Kancelarii Cywilnej. Art.6.Na etacie Kancelarii Cywilnej znajdują się urzędnicy do szczególnych poruczeń Naczelnika Państwa w liczbie 4-ch, którzy nie wchodzą w skład Kancelarii Cywilnej. Urządników do szczególnych poruczeń mianuje Naczelnik Państwa. Art.7.Ustanowiony reskryptem Rady Regencyjnej z dnia 12.VII.1918 K.-P.Gabinet Cywilny rozwiązuje się. Akta winny być przekazane Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Dan w Warszawie, d. II grudnia 1918 r. Naczelnik Państwa: J.Piłsudski, Prezydent Ministrów: Moraczewski. 60. Rozporządzenie Rady Ministrów w przedmiocie tymczasowych etatów dla urzędników Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa. Na podstawie dekretu w przedmiocie utworzenia Kancelarii Cywilnej Naczelnika Państwa z dnia II grudnia 1918 r. postanawia Rada Ministrów co następuje: Art.I.Oprócz ustalonego dekretem z dnia II grudnia 1916 r.etatu szefa Kancelarii Cywilnej,ustala się następujące tymczasowe etaty według tabeli płac urzędników państwowych: I referent z płacą kategorji 5-a, I 6-a, 2 7-a, 2 kancelistów 9-a, I 10-a, 2 maszynistki według umowy, stosownie do norm płacy, 2 telefonistki przyjętych w Ministerstwach. I woźny I goniec Art.2.Urzędnicy do szczególnych poruczeń w liczbie 4-ch/art.6 de- kretu/,nie wchodzący w skład Kancelarii Cywilnej,wynagradzani będą według kategorji płac urzędników państwowych,wskazanej w dekrecie nominacyjnym. Warszawa,dn.II grudnia 1918 r. Prezydent Ministrów:Moraczewski. Sopprinano:Krzysztof Strolog Kowalski. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ MIMOŘÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Прага, 30 березня 1921. до НАНА КЕРУЮЧОГО ОФІЦІАНУ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Відповідаючи на Вашого листа Ч. 440, одержаного нами 29-го ц.м. через спеціального кур'єра в справі цивільної листа и. Голови Високої Директорії У.Н.Р., маємо честь вислати Вам, згідно до Вашого бажання державний бюджет цивільної листи Президента Чеськословацької Республіки та його канцелярії на рік 1921. В цій збірні є відтак бюджет чеського Парламенту та най- важчого адміністративного суду. З цього бюджетнього докладу видно, як є зорганізована канцелярія Президента, про що Ви запитуєте в своєму листі. Голова Місії: М. Слав'янович З-п. Секретар: С. Ковальський ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1055 Берлін 30. березня 1921. До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Тарнів. Кан. секретар Директорії ОДЕРЖАНО Клімов 9 квітня 1922 р. Вх. ч. 544 У відповідь на Ваше письмо з дня 8.бере- зня сього року ч.438 маю честь повідомити, що в німецькій Республіці цівільної листи в давньому розумінню часів монархії немає. Президент Німеч- чини одержує постійну платню в висоті 100.000 мар річно, а крім того більне мешкання та покриття видатків зв'язаних з домашнім господарством, а вреш- ті репрезентаційні в неозначений вумі. Законні постанови про склад урядових установ, які є при президентові, перешлемо в най- ближчому часі. ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ У.Н.Р.У НІМЕЧЧИНІ: У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра ч 2412_ "13" квітня 1921 р. м. Тарнів. На д: 439 з 8/III. 1921 до Посольства УНР у Відні Канцелярія Директорії У.Н.Р. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьому надісланий сюди Посольст- вом У.Н.Р. у Відні витяг з законів, ухвалених Націо- нальною Радою Австрійської Республіки, які торкать- ся справи цивільної лісті Голови Австрійської Респуб- ліки.- І Додаток. Воначальника Канцелярії Міністра О. Шаховщина Ст. Діловод: керівник державного 83 der Beilagen. — Nationalrat. 1 Bericht des Verfassungsausschusses über die Vorlage der Bundesregierung (58 der Beilagen), betreffend ein Gesetz über die Bezüge der Mitglieder des Nationalrates, der Mitglieder des Bundesrates und der Volksbeauftragten. Die Regierungsvorlage zu dem oben erwähnten Gesetzentwurf ist zunächst dem Bedürfnis entsprungen, die Entschädigung gesetzlich festzulegen, welche der Bundespräsident bezieht, der nach der durch das Bundes-Verfassungsgesetz bewirkten Änderung unserer staatlichen Organisation neu in diese eintritt. Es bedarf keiner besonderen Ausführung, daß die gesetzliche Festlegung seines Diensteinkommens vor der Wahl des ersten Bundespräsidenten geboten erscheint. Ebenso wie der Bundespräsident ist auch der Bundesrat eine Einrichtung, die sich aus der bundesstaatlichen Neugestaltung ergibt. Es ist selbst- verständlich, daß auch bezüglich der Mitglieder des Bundesrates wie für jene des Nationalrates das Bedürfnis nach einer Entschädigung für Zeitverlust und Kosten des Aufenthaltes in Wien besteht. Aller- dings kann angenommen werden, daß die Sitzungen des Bundesrates weniger häufig sein werden, als dies beim Nationalrat der Fall ist. Diese Annahme beruht vor allem darauf, daß die dem Bundesrat zukommenden Gesetzesbeschlüsse bereits Gegenstand einer gründlichen Beratung des Nationalrates gewesen sind. Der Verfassungsausschuß ist daher der Ansicht der Regierungsvorlage beigetreten, daß die Ent- schädigungen für die Mitglieder des Bundesrates nur mit der Hälfte der Entschädigungen zu bemessen sind, die für die Mitglieder des Nationalrates festgesetzt werden. Der Verfassungsausschuß ist jedoch der Ansicht, daß im Falle, als sich später herausstellen sollte, daß dieses Verhältnis zwischen den Entschä- digungen für die Mitglieder des Bundesrates und für die Mitglieder des Nationalrates nicht entsprechend ist, an eine Änderung der dermalen empfohlenen gesetzlichen Festlegung gedacht werden müßte. Als notwendig erscheint weiterst eine Anpassung der Entschädigung für die Mitglieder des National- rates an die herrschenden Teuerungsverhältnisse. Auch die Bezüge der Staatsangestellten und sonstiger Zeitangestellten haben in der Zeit seit der letzten Regelung der Abgeordnetenbezüge nicht unbedenkliche Schwankungen erfahren. Dazu kommt, daß die Kosten des Aufenthaltes in Wien für Nichtwiener besonders gestiegen sind. Namentlich die neugewählten Mitglieder des Nationalrates, die nicht bereits Wohnungen in Wien haben, müssen hiefür allein Beiträge entrichten, die es unmöglich machen, mit den bisherigen Bezügen das Auslangen zu finden. Um diese Entschädigungen elastisch zu gestalten und nicht bei Schwankungen der Lebensverhältnisse den legislativen Apparat jeweils in Bewegung setzen zu müssen, erscheint die Schaffung eines bestimmten Verhältnisses zwischen den Bezügen der Staatsangestellten und den Entschädigungen der Abgeordneten — ein bereits seit längerem ventilierter Gedanke — als die ratsamste Konstruktion. Allerdings wird 1 83 der Beilagen. — Nationalrat. die Renordnung der Befoldungsverhältnisse auf anderen als der Grundlage der Rangklassen vielleicht auch hier eine Novellierung erforderlich machen. Der Erhöhung der Entschädigungen für die Abgeordneten müssen auch die Bezüge derjenigen Volksbeauftragten angepasst werden, welche nicht Mitglieder des Nationalrates sind. Es würde als ganz unvertretbare Härte erscheinen, den Mitgliedern der Bundesregierung und den Staatssekretären je nach dem, ob sie auch Mitglieder des Nationalrates sind oder nicht, verschieden hohe Diensteinkommen zuzusprechen. Denn auch der Beamte, welcher beispielsweise aus Innsbruck oder Graz in die Regierung berufen wird, kann ebenso gezwungen sein, seine Familie dort zu lassen und einen doppelten Haushalt zu führen, wie das Regierungsmitglied, das Abgeordnete ist. Der Volksländigkeit halber enthält der beantragte Gesetzentwurf auch die Bestimmungen über die Bezüge der Volksbeauftragten in den Ländern, welche nach § 32, Absatz 2, des Verfassungsgesetzes vom 1. Oktober 1920, B. G. Bl. Nr. 2, bis zu den im § 42, Absatz 1, desselben Gesetzes bezeichneten Zeitpunkt vom Bund zu tragen sind. Was speziell die für den Bundespräsidenten vorgesehene Entschädigung betrifft, wird sie sich, da der gesamte Jahresbezugs eines unverheirateten aktiven Bundesbeamten der ersten Rangklasse mit dem Amtssitz in Wien nach Durchführung der Angleichung an das Bezugschema der Gemeinde Wien nicht ganz 150.000 K betragen wird, selbst nach Durchführung dieser Angleichung auf gegen 300.000 K stellen. Dies kann wohl als das Minimum bezeichnet werden, daβ einem Staatsoberhaupt zuerkannt wird. Um einen Vergleich mit den Bezügen der Präsidenten anderer Republiken zu ermöglichen, sei angeführt, daß zum Beispiel in Frankreich die Besoldung (Traitement) des Präsidenten durch das Finanzgesetz vom 16. September 1871 mit 600.000 Franken festgelegt wurde. Überdies bezahlt der Präsident der französischen Republik nach demselben Gesetz für Repräsentations- und Reiseauslagen je 300.000 Franken. Der Präsident der Vereinigten Staaten von Nordamerika bekommt jährlich 100.000 Dollar, eine Summe, die während seiner Amtszeit nicht erhöht werden darf (Gesetz vom 3. März 1873). Werden die Funktionen des Bundespräsidenten zeitweise vom Bundeskanzler versehen (Artikel 64 des Bundes-Verfassungsgesetzes), so gebührt diesem selbstredend während dieser Zeit bis im § 3, Absatz 2, des vorliegenden Gesetzentwurfes vorgesehene Vergütung für außerordentliche Auslagen. Der Verfassungsausschuß stellt den Antrag: „Der Nationalrat wolle den beige schlossenen Gesetzentwurf zum Beschluss erheben.“ Wien, 4. Dezember 1920. Beipiel, Osmann. Jodok Fink, Berichterstatter. 83 der Beilagen. — Nationalrat. 3 Bundesgesetz vom . . Dezember 1920 über die Bezüge der Mitglieder des Nationalrates, der Mitglieder des Bundesrates und der Volksbeauftragten. Der Nationalrat hat beschlossen: § 1. (1) Die Mitglieder des Nationalrates und die Mitglieder des Bundesrates erhalten eine Entschädi- gung für die Auslagen, die ihnen aus der Aus- übung ihrer Mandate erwachsen. (2) Die monatliche Entschädigung wird für jedes Mitglied des Nationalrates mit einem Zwölftel des gelauten gehehlichen jährlichen Diensteinkommens eines lebigen aktiven Bundesangestellten der fünften Rangklasse bemessen, der nicht im Genusse eines er- höhten Grundgehaltes steht und seinen Amtssitz in Wien hat. (3) Die Entschädigung der Mitglieder des Bundes- rates beträgt die Hälfte der Entschädigung der Mitglieder des Nationalrates. (4) Die Entschädigungen der Mitglieder des Nationalrates und des Bundesrates werden, be- ginnend mit dem Monat, in dem das Mitglied die Anglobung geleistet hat, im vornherein am Anfang eines jeden Monates ausbezahlt. § 2. (1) Die Präsidenten des Nationalrates sowie der Vorsitzende des Bundesrates und seine Stellver- treter beziehen zu der im § 1 festgelegten Ent- schädigung für die ganze Dauer ihrer Amtstätigkeit eine 50prozentige Amts zulage. (2) Die Amtsgelder kommen den Präsidenten des Nationalrates von dem Monat an, in dem 83 der Beilagen. — Nationalrat. sie gewählt wurden, dem Vorsitzenden des Bundesrates und seinen Stellvertretern von dem Monat an, in den ihre Berufung zum Vorstand oder zur Stellvertretung fällt (Artikel 36 des Bundes-Verfassungsgesetzes und § 21, Absatz 3, des Verfassungsgesetzes vom 1. Oktober 1920, B.G.Bl. Nr. 2, betreffend den Übergang zur bundesstaatlichen Verfassung). § 3. (1) Dem Bundespräsidenten gebührt während der Dauer seiner Funktionsperiode eine Entschädigung, die das Zweifache der gemäß § 4 einem Bundestänzer unter gleichen Familienverhältnissen zukommenden Gesamtbezüge beträgt. (2) Außerdem gebührt ihm für außerordentliche Auslagen eine angemessene Vergütung, die für jedes Verwaltungsjahr festzusetzen ist. § 4. (1) Das Diensteinkommen, das die Mitglieder der Bundesregierung und die Staatssekretäre während ihrer Amtswirksamkeit beziehen, besteht aus einer Entschädigung, die beim Bundestänzer dem gesamten Diensteinkommen eines aktiven Bundesange- stellten der ersten, beim Vizekanzler und den übrigen Bundesministern der zweiten und bei den Staatssekretären der dritten Rangklasse mit dem Amtssitz in Wien gleichkommt, und aus einer Funktionszulage in der Höhe der im § 1, Absatz 2, für die Mitglieder des Nationalrates festgesetzten Entschädigung. (2) Soferne die im ersten Absatz bezeichneten Volksbeauftragten Mitglieder des Nationalrates oder des Bundesrates sind, beziehen sie während ihrer Amtswirksamkeit als Volksbeauftragte nicht auch noch die im § 1 festgesetzte Entschädigung. (3) Mitglieder der Bundesregierung und Staatssekretäre, die Angestellte des Bundes oder mit behördlichen Aufgaben betraute Angestellte eines Landes sind, verbleiben in ihrem Rang und ihren Bezügen. Sie erhalten Entschädigungen, die diese Bezüge auf die Höhe der im Absatz 1 bezeichneten Diensteinkommen ergänzen. (4) Der Anspruch auf die in den Absätzen 1 und 2 bestimmten Entschädigungen wird im Zeitpunkt der Angelobung erworben und erlischt in jenem der Enthebung vom Amt. § 5. (1) Die Mitglieder der Landesregierungen (Artikel 101, Absatz 3, des Bundes-Verfassungsgesetzes) erhalten für die Dauer ihrer Amtswirksamkeit eine Entschädigung, die bei den Landeshauptmännern dem gesamten Diensteinkommen eines aktiven Bundes- 83 der Beilagen. — Nationalrat. 5 angestellten der dritten, bei den Landeshauptmann- Stellvertretern der vierten und bei den weiteren Mitgliedern der fünften Rangklasse an ihrem Amts- sitz gleichkommt. (2) Mitglieder der Landesregierungen, die Ange- stellte des Bundes oder mit behördlichen Aufgaben betraute Angestellte eines Landes sind, verbleiben in ihrem Rang und ihren Bezügen. Sie erhalten Entschädigungen, die diese Bezüge auf die Höhe der im Abfah 1 bezeichneten Diensteinkommen ergänzen. (3) Der Aufspruch auf die Entschädigung wird im Zeitpunkt der Angelobung erworben. (1) Die Bestimmungen der Absätze 1 bis 3 treten in dem im § 42, Abfah 1, des Verfassungsgesetzes vom 1. Oktober 1920, B.G.Bl. Nr. 2, betreffend den Übergang zur bundesstaatlichen Verfassung, bezeichneten Zeitpunkt außer Kraft (§ 32, Abfah 3, des Verfassungsgesetzes vom 1. Oktober 1920, B.G.Bl. Nr. 2, betreffend den Übergang zur bundesstaatlichen Verfassung) und gelten nicht für die nach § 33, Abfah 3, des Verfassungsgesetzes vom 1. Oktober 1920, B.G.Bl. Nr. 2, mit den Funktionen des Landeshauptmannes und der Landes- regierung von Wien betrauten Volksbeauftragten. § 6. (1) Für die in diesem Gesetz geregelten Bezüge gilt auch der Monat als ganzer, in den der Beginn oder das Ende der Amtszeitigkeit fällt. (2) Die in diesem Gesetz geregelten Bezüge werden zu denselben Terminen ausbezahlt, wie die Bezüge der Bundesangestellten. § 7. Dem Bundespräsidenten, jedem Präsidenten des Nationalrates, dem Vorsitzenden des Bundes- rates, jedem Mitglied der Bundesregierung und jedem Landeshauptmann gebühren eine Amts- wohnung und ein Wagen. § 8. (1) Der Bundespräsident, die Mitglieder des Nationalrates und die Mitglieder des Bundesrates haben Anspruch auf vollkommen abgab- und ge- bührenfreie Freifahrten, gültig für alle Wagenklassen: 1. für sämtliche Linien der Bundesbahnen (österreichische Staatsbahnen) und der im Privat- besitz befindlichen Bahnen mit Ausschluß der Klein- bahnen (Gesetz vom 8. August 1910, R.G.Bl. Nr. 149) und 2. für sämtliche Schifffahrtslinien, soweit diese dem Personenverkehr zwischen Teilen des Bundes- gebietes dienen. 83 der Beilagen. — Nationalrat. (2) Für diese Karten ist an die beteiligten Verwaltungen eine angemessene, von der Bundesregierung alljährlich festzulegende Entschädigung zu entrichten. § 9. (1) Das Ausmaß der Vergütungen für Dienst- reisen der Volksbeauftragten mit Ausnahme des Bundespräsidenten richtet sich nach den für Bundes- angestellte geltenden Vorschriften. (2) Dabei sind der Bundeskanzler einem Bundes- ausgestellten der ersten, der Vizekanzler und die übrigen Bundesminister der zweiten, die Staats- sekretäre und die Landeshauptmänner der dritten, die Stellvertreter der Landeshauptmänner der vierten und die weiteren Mitglieder der Landesregierungen der fünften Rangklasse gleichzuhalten. § 10. Der mit der Durchführung dieses Gesetzes verbundene Aufwand wird aus Bundesmitteln be- stritten. § 11. Die Bezugsberechtigten dürfen auf die ihnen nach diesem Gesetz zukommenden Entschädigungen und sonstigen Gebühren nicht verzichten. § 12. Die in diesem Gesetz geregelten Entschädi- gungen und sonstigen Gebühren sind abgaben- und exekutionsfrei. § 13. Dieses Gesetz tritt mit Rückwirkung vom 10. November 1920 in Kraft. Zugleich treten alle früheren gesetzlichen Bestimmungen, die den nach diesem Gesetz Berechtigten einen Bezugsanspruch gewähren, und die Bestimmungen des Abschnittes V des Bundesgesetzes vom 19. November 1920, B. O. Bl. Nr. 10, über die Geschäftsordnung des Nationalrates außer Wirksamkeit. § 14. Mit dem Vollzug dieses Gesetzes ist die Bundesregierung betraut. Österreichische Staatsdruckerei. 885820 ВИТИГ З ДОНЕСЕННЯ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. В НІМЕЧЧИНІ З 16 КВІТНЯ 1921 РОКУ, ч. 1235. МІНІСТРОВІ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. п.З. . СКОРОПАДСЬКИЙ: Останніми часами Скоропадський був у Берліні, поїхав до Відня й сейчас він є знову у Берліні.Він доглядається мужами довірря. Але тому, що клубки всіх справ його є у Відні, у Швайцарії и Парижі, а там зорганізованої нашої розвідчої служби немає, ми тут тільки нитки можемо сконстатувати. Тому дуже часто треба комбіну- вати, а при цим можна й помилятись. Із повною резервою подаю слідуючі інформації: генерал Керей бувши начальник артилерії Деникіна, мав у Берліні вести перегово- ри із німецькими правами на припоручення Англії /./ відносно ви- ділення Буковини, Східної Галичини і других українських земель в осібну державу із Скоропадським на чолі. І Англія мала будь-то натиснути на Німеччину, щоби німці видали ті карбованці йому, які він особисто вивіз, як своє майно, при утечі з України. Говорять про 350 мільйонів гривень. Ці гроші він льомбардує у "Нордшe Банк" та переводить на марки й ими фінансує свою акцію. Друга вер- зія, що ці гроші передані с і н д і к а т у у Льозанні, який скла- дається із представників Франції, Італії і Швайцарії. Франція мог би то поставила умову виключення Англійців у цим синдикаті. І цей синдикат мав би тепер далі старатися одержати під натиском Фран- ції хоч частину коштів від німців. Цілий махер синдикату є Воло- дьо Стенанківський очевидно. Він віз переговори, кажуть, із Барте- лю й у Франції. Весь час роспускають гетьманці вістки про висилку своїх зброя них відділів до постановців на Україну. Непрозорено ходить чутка, що вислали по 6 партій по 40 людей із підполковником Борисовим, поляк. Андроніком, поручик. Шостакой, капітаном Вондаренком, капіта- ном Ланіговським і четарем Григорівим. Воюди старавться гетьман- ці так представляти справу, мов би то вони організують повстання. У звязку із цим вузько називають імя Моркотуна, який мов би то в Константинополі, 12.000 врангелівців переправляв на Україну. І генерал Слацов, поперник Врангеля, мав би передратися через Ру- мінію на Україну. Між всіми цими людьми є зв'язок до монархистів, які хотять за всяку ціну повстанням на Україні дати монархичний лозунг. Наці заходи звертаю особливу увагу, Вельмишований Пане Міні- стре. ВИТАГ З ДОНЕСЕННЯ ТОГО Ж ПОСОЛЬСТВА М.З.О.Є ЗІ ТРАВНЯ 1921р. ч.1680. п.2, л.6/. ГЕТЬМАНЦІ. Цойно тепер удалося установити точно зв'язки роботи гетьмана. Головні мотори цілої акції є Володя Сте- панківський і журналіст Данилович. Цей не менше спритний від Володі знаменито володіє мовами й мавби то служити у французьким міністер- стві закордонних справ. Цей Данилович аранжував для гетьмана всі інтерв'ю у швайцарсь- ких часописах і посачення та сніданки із французьким посолом у Шван- царії. Щоби роздобути фонди на акцію, якої деталі є слідуючі: акупація. Одесьа антантською дльотою/творення плянд'арму, організація факторій, роздача амуніції й зброї населенню, організація загального повстан- ня і в цьому хвиллю появлення Скоропадського зі світом, щоби отже роз- добути на це фонди задумали Степанківський і Данилович 'основати синдикат. До цього синдікату мали би приступити найбільші проми- словці Італії, Англії, Швейцарії, німеччини і Франції. Справа йшла знаменито і мовби то кхайхиххиххиххиххиххі Італія серез граа Скор- зу з порозумінням Джолітті сундувала це діло у Льойд-Джорджа.Німеч- чина мала бути заінтересована /пятьнацять/ 15-ти %.Степанківський обравляв Англію, а данилович Францію й Італію. Справа мала вже сто- яти так, що Скоропадського викликували до Парижу.Але тут явився із Берліну Зеленевський і переоив всі плани тим, що відраджував гетьма- нові ангажуватись з Нарішем, бо це дото смерть у німеччини. Данилович і Степанківський так образились за це на гетьмана, що вони стали осторонь від Скоропадського й тепер заявляють, що вони працюють тільки для гетьманської України із виключенням осіб. Між Зеленевським і ними відносини особисті дуже напружені, звуть себе взаємно ідіотами і д.д. Стверджено далі, що гетьман задумує за для дорожнечі в цілою родиною переїхати із Швайцарії до Бава- рії. Стверджено, що із Стінесом є контакт, натомість із німецьким Міністерством Зак.Справ відносини дуже напружені за для останніх статей про Ревентльова. Останній лише була, в Берліні гетьманська нарада. Присутні Скоропадський, Скоропись-Полтуховський, Кочубей, Шемет Липинський, Вілонольський, Тимофіїв. Народи були строго таємні. Обраджувано загальну політичну ситуацію, тактика проти УНР, звязок із Польщею, питання контів. Гетьманці починають сильно орієнтуватись на Німеччину. Опозиція проти Скоропадського ведеться Острицицею, Варшавом і Бутенком. Вони їздили до Відня до Вишваного. Бутенко лишився у Мюнхені і старається навязати зносини з "Орґешом". Монархіст и московські мали власне тепер свій зв'язок у Варшаві в Райхентилі. Рівночасність обох зв'язків гетьманського і монархістичного вказує на контакт у прані. Між Вишванним а Скоропадським нове якесь зарострення за для діяльності Вишваного. Вишваного адьютант таємно проїздив в Баварію й в охну Швайцарію. Вишванний мав би то дуже цікавитися його вуйко ріспанський король та навіть свого часу прохав міністер-президент Романовсь цілого докладу про українців та вигляди Вишваного. Витяг з донесення того Посольства з 26 січня 1921 року Ч 233. п.9 .Гетьманська акція у Німеччині. Ця акція, яка весь час не відпочивала, тепер дено здетупає більш організовано й послідовно. Тут оув Скоропись-Полтуховський і по перетрактаціях із генералом Годманом і його прилучниками, дістав промі. За ці промі купили вони "Нове Слово" і передрестали його в "Українське Слово". Редакція складається із д-ра Кузелі, Бордана Денького, Полтавець-Острициці, полк. Новохильского, школи 1 резвінського /увики голова Військової Санітарної Місії/ і сочника Луговенка. Вони мають олор 200.000 марок і є на пів року забезпечені. Скоропись перебалакався із Паном Мірною, порадив щоб скликати и закласти Комітет для опіки- полоненими, до яким чином дістати в руки знов полонених. Та на це васідання прийшов і представник Червоного Хреста д-р Матюшенко і своєю критикою й аргументами перепер, що нарада різила передати справу опіки над полоненими і фонди, які обіцяв Скоропись Комітетові Червоного Хреста. Таким чином справу політичну внеутрализовано й Скоропись плани не здалися. Відтв в донесення того Посольства в 24 лютого 1921 р.Ч 609. п.4...... "ема сумніву що до зв'язку гетьманів з німецькими мілітарними колами. Поверять тодору із сучаснішого вання милими Утво- рення ретьманського центру в Дерпіні треба пояснити, зважно в першій мрі димі особистими зв'язками з колишніми німецькими потенатами, ро- бов яких у цімечени обдан тепер ще дуже слабеньким. Цими знайомства- ми слашиться між ними на першому місці Скоропадський, в часів свого посулу у "Немецькій підчас вини...". О втосн в і д. р. о. "мовен..."-"-"-""-""-""-""-""-""-""-""-""-""-""-""-""-"""" Звіт Апільоматичного "Ідділу того ж Посольства Ч 132 Липень 21р Вони і означення класе кого атоморозу. Інтенсивної відповідності. * стьмашці роздать сирою протягти держки кола які з ними -хр перше приймовали. Грош для цього мусили взідкись припиняти в відки і а в ликт клькоости не можна було встановити.... Заснована нова газета яку фінансує ретьман Скоропадський. Техничним керовником є Скоропис. Звіт Ч 159 Полковник Евальд дістав з Мюнхену від баварців 125.000 нім. мар.щоб улаштувати засідання монархістів. Звіт Ч 137. ... пезадо ро перед Унадком гетьмана Евальд приймав дваву участь монов в формуванні бригери в Білії.... Коли розпочалась вітськова акція проти Пеллори він посилався у "енеральйому Штой. Витяг з листа Українського Пресового Виро у Відні з 25 січня 1921 року. .... Скоропадський і хлібороби державники мали перед двома тижнями свою конференцію в Райхенау. Вони працюють во всь-часть за собою Англією. У Відні розказують, що німецький уряд залів Скоропад- ському, що ось його згоди рімучо не видасть нікому грошем ні Урядові -етлори і больщевикам. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1396. Берлін 28 квітня ………… 1921. До п.Голови Директорії і Головного Отамана Військ У.Н.Р. Тарнів. Дипломатичний Відділ Посольства У.Н.Р. у Німеччині має за честь переслати при цьому до Вашого розпорядження слідуючі нові інформаційні матеріали: 1) №151. Персонал большевицької Копповської Мі- сії в Берліні (з таблицею). (нім). 2) №152. Криза Совітського Уряду (нім). 3) №153. Туреччина і Радянська Росія (укр). 4) №154. Бездротові звідомлення (нім). ПОВІРЕНІЙ У СПРАВАХ У.Н.Р. У НІМЕЧЧИНІ ПОСОЛ: ДОДАТОК ДО ДОНЕСЕННЯ ПОСОЛЬСТВА У.н.р. В НІМЕЧЧИНІ з 4 липня 1921 р. ч.50. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в Німеччині № 178. УКРАЇНА. Посвідчення довіреного А. і В. Берлін,30.VI.1921р. А. зустрівся в кінці січня 1921р. в Цейбнер-Ріхтерон, який ще то мі працював з Віскунським. Тоді ми чали мали також зв'язок з Скоропад- ським, коротко перервався після того, як переговори з ним в Мінхені е скінчились безрезультатно. По переговорах між А. і Шейнером вияви- лась потреба об'єднання можливо ширших українських кол, А., який так само, як і В. зустрівся перед шейнером, як відпоручник ген. Слаюза /на- ступник Брангеля/, взяв на себе об'єднання українських груп. Він дору- чив працю полковнику Кейхелю, який установив зв'язок між Полтавцем та Бармашом.А. Поїхав в Полтавець до Мінхену і познайомив його там із Шейнером. При цьому Шейнер показав папер, на котрому ген. Логен- дорф посвідчує йому, що він знайомий з діяльністю Шейбнера і породжу- ється в його політичної практ. Шейбер запропонував Полтавцеві напи- сати доклад про свою політику. Полтавець це зробив і тоді Шейбнер заяв його в одиним паном, котрий зв'язується, як представник Логендорфа /д-р з невідомим прізвищем в національному баварському костюмі/. В розмові виявилося, що кей пан зустрічався також із Скоропадським, але Шейбер тривалко перервав його схова відносно цієї зустрічі. Полтавцева буде об'єднано коломора. В початку лютого Шейбер приїхав до Берліну і пішов в Полтавцем до Вармаша. Цей останній мав вже тоді посвідчення, підписане єрдер- цором Вільгельмом під іменем Василя Вишваноро, що Барман е представ- ником Національної Української Ради для Німеччини. Полтавець тоді ді став через Вармаша таке саме посвідчення, як військовий уповноважений. Брорерцор запросив уже ласкаво їх обох до Відня. У Полтавця не було тоді і ніяких грошей, а Барман пізнане мав до розпорядження ведики коп- ти. Він сказав, що має свої гроші у Швейції і дістає звідти проєкти, ал але можна було установити, що промови суми повиняються йому з Коленга- ри. Потому, як було задомлено більшу українську групу, повинен був А.з долучення Шейбнера установити зв'язок цього співу в Слаюза. Бармаш взяв я за не дуже пильно.А.Мав намір тоді устаткувати зв'язок між Ола- шовим і Сов.Владою, щоб дати можливість повернутись решткам Вранге- лівської армії в країну, які таборив до Кемала або на Радянську Ук- раїну. Сов.влада мала повертати у цільовите піддання Врангельців, але в дійсності Олашов мав спільно виступати з українськими новостан- цями. Про цей дійсний план в Українського комітету знав лише один Вармаш. А.зустричався тут з Коленом і Бродовським. Його пропозицію прийняли дуже серйозно і в Москві прибув спеціальний уповноважений, котрий називався Лівський. Цей Вільський здається був значною людь- дою, бо познайомився в Колонн майже, як в підданням і ренту членів сов. Ісці в Берліні і Відні назвав шиками, хоч сам був жид. А.сооговори з цим Лівським, що поїде до Константинополя і там йому удалося схили- ти цілком Олашова до свого плану і дістати від нього далеко Інучі уповноваження для себе самого і для В. Коли А.вервався до Берліну Лівський був у Відні і він поїхав до нього. Лівський згодився в його діяльність, добре його фінансував і тоді сам поїхав до Константинопо- ля для безпосередніх переговорів з Олашовим. А. дістав від нього по- ручення наглядати на укр. групу в Берліні і сергети їх від французь кого впливу. Він мав бути в контакті з Лівським через берлінські мі- сця і мав дістати в Берлін кредит. А.приїхав до Берліну і разом з В. заключив порозуміння в укр. організацію, котра при цьому назва- лась «Головна Генеральна управа Національного союзу війських укр.-ко- заків» доповнене б.ІV. додатковим договором. Порозуміння підписали А. і В. і лев Бармаш. Додатковий договір підписали А. і В. також Лев Бармаш і полк. Полтавець-Остряниня. Додаток 1 і 2. А. стояв у зв'язку з Бродовським із Сов.Місії і цей зв'язок його в якимсь Степановим /Розенфельд/. В розвісві з останнім вгадано було привіще Вармаша і виявилося, що Степанов дуже добре освідомлений про діяльність Вармаша та його зв'язки. А мав тоді враження, що між Степановим а Вармашем був якийсь зв'язок. Ельський телеграфував з Константинополя „Умова добре скінчилася" отже його переговори із ближчими буди успішно доведені до кінця. А позичен вуз їхати до Константинополя. Спершу Степанов заявив, що подорож непотрібна, по- тім затримував його різними можливими викрутами, зв'язки також пере- давати звідомлення А. до Мінського до Москви, але затримував, як було установлено, доклади А.В Берліні. А. і В. постановили позити до Москви, позаяк вже мали довідки на віз. Степанов запевняв що вони все не дійсні і з Москви не згоджуються його відновити. А.І В. звер- нулися безпосередньо іншим шляхом до високопоставленої особи в По- скві і надійшли швидко дістати новий дозвіл на в'їзд. Тим часом Вармаш іншими шляхом взяв ту саму тактику що Степанов. Він обіцяв А., що части йому копти на подорож до Москви, але раз- у- раз знаходив інші причини, щоб унеможливити цю подорож. В квітні запропонував Вармаш стати в контакт з правими-німецькими колами, що також було сажання Слашова. Вармаш запропонував для цього гр. Ревентлова, з котрим був добре знайомий. Одного дня він по- вів А. і В. до Ревентлова, де було також двох інших панів для пере- говорів, котрі були представлені як ген. фон Секст і майор дон Вей- тікер. Це було між 5 і 10 квітня. Вармаш прочитав доповідь про стано- вище на Україні, запропонував підняти повстання в Галичині проти полків, чим полки були б примушені взяти свої війська з Обер-Млез- ської гранниц. При цьому Вармаш предложив парти і толні пляни і за- повіяв, що його організація може взяти на себе виконання. Ці пере- говори не привели до остаточного рішення. Вармаш ставився дуже при- хильно до німців і проти полків. Тим часом почалась вербовка дотвільних козаків в Німеччині, Чехо- словаччині і на Угорщині. Комті для цього здається йшли через Шейд- нера, але Вармаш сам їздив багато, як він казав за крими і був двічі у Відні, Міхені та Празі. Тоді також був заснований національний комитет, котрий складався з ерлгерога Більгельма, Вармаша, Полтави, Бутенко та Полетика. Вармаш ввів Бутенка в Комітет. Бутенко працю- вав тоді в тісному контакті з Біскунським і постійно їздив з ним між Вершіном та Мнхеном. Полтавець Вармаш діставали нові посвідки, підписані вищаними на міцному пергаментному папері. В розвізах во- ни згадували, що ерлгерог дістав для своєї праці значні кошти з Єс- панії. Вармаш придбав велике авто, в котрому їздив на великі прохо- ми, напр. до Мнхена. Лев Апололович Вармаш сам в розвізах признавав- ся, що його батько був цин, але вихрещений. Вармаш розповідав сам, що він дав матеріал гр. Ревентлову для його статті проти Скоропадського. Вармаш здається має зв'язки у високих правих колах на Угорщині. Копія. 40 ДОДАТОК ДО ДОНЕСЕННЯ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. В НІМЕЧЧИНІ з 4 липня 1921р. ч.1950. Дипломатичний Відділ Посольства Української Народньої Республіки в Німеччині № 178. УКРАЇНА. Посвідчення додиреного А. і Б. Берлін,30.VI.1921р. А. зустрівся з кінця січня 1921р. з Шейбнер-Ріхтером,котрий вже то- ді приїздав в Біскупським. Тоді ці нані мали такий зв'язок в Скоронад ським, котрий перервався після того, як переговори з ним в Німеччині є скінчились безрезультатно. До переговорів між А. і Шейбнером вияви- лась потреба об'єднати можливо мирних українських кол.,А., котрий так само, як і Б. вступив перед шейбнером, як відповідаючий реп. Слатова /на- стунник Врангеля/, взяв на себе об'єднання українських груп. Він дору- чив приго полковнику Беклера, котрий установив зв'язок між Полтавцем та Барманом.А. Пояснив о Полтавцеві до Мінхену і повідомив його там із Шейбнером. При цьому Шейбнер показав напер, на котрому ген. Доден- дорф посвідчує кому, що він знайомий з діяльністю Шейбнера і погоджу- ється з його політичним працем. Шейбнер запропонував Полтавцеві напи- сати доклад про свою політику. Полтавець це вробив і тоді Шейбнер зайв його з одним папом, котрий виступав, як пр дставник Додендорфа /д-р в незвідомих призвіщем в національному баварському костюмі/. В розмові виявилося, що цей пап зустрічався також із Скоропадським, але Шейбнер швидко перервав його слова відносно цієї зустрічі. Полтавцева була обліця допомога. В початку лютого Шейбнер приїхав до Берліну і пішов в Полтавцев до Бармана. Цей останній мав все тоді посвідчення, підписане ерцгер- цогом Вільгельмом під іменем заслуги Вильгельма, що Барман є представ- ником Національної Української Ради для Німеччини. Полтавцев тоді ді- став через Бармана таке саме посвідчення, як військовий уповноважений Ерцгерцог запросив уже ласкаво їх обох до Відня. У Полтавцеві не було тоді ніяких грошей, а Барман навмак мав до розпорядження великі кош- ти. Він сказав, що має свої гроші у Німеччі і дістає ввідти проценти, але але можна було установити, що грошові суми послатися йому з Коленга тя. Потом, як було заложено функцію українську групу, повинен був А.з доручення Некопера установити зв'язок цього союзу в Слатовим. Барман взяв я за це уже пильно.А. мав напир тоді установити авлазок між Сла- товим і Сов.Видом, щоб дати можливість повернутись рептикам Вранге- лівської армії з французьких таборів в до Кемала або на Радянську Ук- раїну. Сов.Видам мали повірити у цільковите підлягання Врангелізмів, але в дійсності бажань має одніжо виступати з українськими постанов- цями. Про це рішення йшли в українського комітету знав лише один Барман. А. зустрівся тут є Колином і Вродовським. Лого пропозицію прийняли дуже серйозно і з посмки прибув спеціальний уповноважений, котрий називався Більський. Ней Більський здається був зачлено людя- досвідо поворювався в Колином майже, як з підвладними в ренту членів сов. ісія в Берліні і Відні називав Лиджина, хоч сам був Йид. А. обговорив з цим Більським, що пойде до Константинополя і там йому удалося схили- ти цілком Слатова до свого плану і дістати від нього далекої дручи уповноваження для себе самого і для Б. Коли А. вернувся до Верліну Більський був у Лідні і він пойхав до його. Більський згодився в його мілянцістю, добро його фінансував і тоді сам поїхав до Константинопо- ля для безпосередніх переговорів з Слатовим.А. дістав від нього по- ручений наглядати на перебудову в Берліні і берегти їх від французь- кого жолобу. Віт мав буті в контакті з Львським через обрійську мі- сію і має діставати в Берлін кредит. А. приїхав до Верліну і разом з В. заключив порозуміння з укр.організацією, котра при цьому назва- лась "Головна Генеральна управа національного союзу військових укр.-ко- заків". Доповнене С.ІУ. додатковим договором. Порозуміння підписали А. і Б. і Лев Барман.Додатковий договір підписали А. і В. також Лев Барман і полк. Полтавець-Остриниця. Додаток І і 2. А. стояв у звязку в Вродовським із Сов.Місії і цей зв'язок був з кінност Остапенко та /Розенфельд/. З розмови в останнім виграно було повідомлення Вармаю і виявилось, що Остапков дуже добре освідомлений про діяльність Вармина та його зв'язки. А.тут тоді вражіння, що між Остапковим а Вармашем був якийсь зв'язок. Більський текст про участь в конспіративному «чумовому» добрі скинулася отже його переговори із Олеховим були телітно пов'язані до кінця. А.поставив був їхати з Константинополю. Спершу безкоштовно визначено погодження непосередньо по- між переговорами його різними політичними експертами, взявся також поре- увачем зв'язковцями А. до Більського до Москви, але затримувався, як було встановлено, коли та А. в Берліні. д. і В. поставових поїхати до Москви, позитив не мали дозвіл на в'їзд. Остапков запевняв, що робля- вже не дійсні і в Москві не згадуються його відомості. А. і Б. завер- нулися безпосередньо ишими шляхом до високопоставленої особи в По- скві і надійшли невдало дістати новий дозвіл на в'їзд. Тим часом Вармаш іншим шляхом віз ту саму телеграму до Остапков. Він обидва А., що дасть йому жоден на порозі до Москви, але раз- у- рав знаходився чині причини, щоб уважатися до погором. В квітні запропонував Вармаш стати в контакт з правими лінійками на колишньо, що також було багатим благом. Вармаш запропонував для цього гр. Резентлова, в якому був добре знайомий. Одного дня він по- зив А. і В., до Ревенцлова, що було також двох наших панів для пере- говорів, котрі були представлені, як реп. Гон Секст і майор дон Бет- тілер. Це було між 5 і 10 квітня. Вармаш прочитав декларацію про стано- вище на Україні, запропонував підняти повстанські з галичанами проти політиків, чим політики були б пошукені святі свої війська в Обер-Елес- ской громадині. При проєкт Вармаш п'одолив картел і товпні низки і за- йняв, що його організація несе зв'язки на себе виконання. Ці пере- говори не привели до остаточного рішення. Вармаш ставився дуже при- хильно до німців і проти політиків. Тим часом почалась вербовка дотвільних козаків з Пімеччини, Чехо- словаччини і на Угорщині. Досить для цього вдається жили через Дебе- лера, але Вармаш сам інші багато, як від казав са грішки і був двічі у Відні, Мінськи та Краї. Тоді також був заснований національний комітет, котрий складався в одержаного Вільгельма, Бармаша, Полтачина, Буденова та полетики. Вармаш ввіз Бутенка з Конінга. Бутенко працю- вав сюди в тісному контакті з Віскунським і постійно їздив з цим між Берліном та Миколом. Полтавецький Вармаш діставали нові посвідки, підписані Вильгельмом на міцному пергаментному папері. В розмовах во- ни згадували, що ощородног листа для своєї країни значні кошти в Бо- каній. Вармаш прирівав велике авто, в якому їздив на великі підоро- ми, і запро до Миколая. Два апологонових Вармина сам в розповідах приписував ся, що його батько був кур'єле вихрений. Вармаш розповідав сам, що він дав матеріалу гр. Резентлову для його статті проти Скоропадського. Вармаш здається має зв'язки у високих правих колах на Угорщині. РЕФЕРЕНТУРА Міністерства Шляхів транспортовий Відділ 5 серпня 1921 р. Ч 4. Способи поліпшення на транспорту на Україні. На підрахунку Товарища Міністра Шляхів п.ЛУКАШЕВИЧА, якому було доручено в прошлому році виробити нові тари для залізниць України і рівночасно підрахувати необхідну кількість рухомого складу для всієї України, виявилося, потреба в товарному парку 150.000 вантажних вагонів і 8.000 паровозів, рахуючи як мінімум 10 вагонів на одну версту залізниці і один паровоз на 30 товарних вагонів. Особливо руху позали він для економичного відродження країни не грабували як вантажовий, то й у ранньому декларі зоре і не торжеств. Звернувшись до підземелля московського комісаріату шляхів, то побачимо, що інвентарь в дорожніх нарятах по всім залізницям, які надають бельшовикам рівня-сть 5.670 нарядів, а решта своє-то 61% із загальної кількості 19.097 знаходяться в ремонті. Стан товарних вагонів значно лінший, позали із загальної кількості вагонів 465.142 здорових мається біля 337.600 і хворих тільки 25%. В шпадку, коли б Україна звернулася б до Росії за вимогою про задачу й належної кількості рухомого складу, то Росія мусила б віддати 1/3 парку, який має в своєму розпорядженні. Ца підстави вищевказаних відомостей про стан на розвиненого ходження в Росії, цінки зрозуміло що Росія не зможе задовольняти яких наших чимет і ледь-амо-же видати до 2-х тисяч паротвів здорових, але акти-чне рахування їх цілком вдібаним до руху не можливо, адже фахівцями тому що всі народи настільки розбиті за часи навування бельшовиків, потрібують значного ремонту і знаходяться фактично в руху тільки завдяки тому, що бельшовики не маючи можливості і необхідних засобів до потрібного ремонту значно зменшили тихній перші для паротягів і не рідко можна знайти серед паротягів таки погрожують безпечності руху. Це торкається питання про одержання вагонів потрібної нам кількості від Росії, то це легче. Все ж таки треба мати на увазі, що всі загони, які показані Комісаріатом в шальті здорових, по двукратному зласному енту, навпаки виявляється, що фактично вони є не всі здорові і велику кількість в них треба віддавати в капітальний ремонт принаймні за середньому , тому що технічні норми для загонів бельзовиками пониженні значно більше чим для паротягів. При встановленні нових норм звертали увагу, аби ходові частини не погрожували руху, а на решту загона не звертали і не звертають ніякої уваги. Наприклад - положення загонів потрібне повної зміни дахів, ремонту стін, долів, які вищені надавано чайно і не допускають зовсім перевозки збіжжя, цукру і інших завантажень, які потребують особливого застереження від підмочки ще обезщіплення товари, або зовсім несе. З цього вступу видно, що транспорт на Україні після повстання буде переживати стриманню криву не тільки із-за відсутності надлишкової кількості здорових паротягів, а також і товарних загонів, бо коли ми і одержимо потрібну нам кількість то примутені будемо майже зовсім рухомий склад віддавати в маєстерні для більш - менш поважного ремонту. Маєстерні нині значно знищені, про що можна і позніше сказати, що зовсім не пристосовані до ремонту, завдяки евакууванню бельзовиками різного роду машин, або знайдення за час їх перебування без належного ремонту. Для встановлення всього транспорту, який ми зможемо одержати від Росії прийдеться затратити десять великих час, а головним чином велику кількість не тільки людської енергії, яку можливо використати лінією, а і велику кількість грошей, що підтверджується дослідами не тільки бельзовицької влади, але й нашої, що значно дорожче купити за кордоном новий рухомий склад, особливо паротяги, чим ремонтувати ті руини, які зараз в Росії і Україні мають назву "Рухомий склад". Чоби возвстановити транспорт на залізницях України, є низ- чезазначені засоби: 1. Продати залізниці закордонцям. 2. Здати в концесію 3. «Перешити» на нормальну 4. Здати майстерні закордонцям 5. Провадити роботу власними засобами. Перейдемо тепер до оцінки вищезазначених моїх засобів. 1. Продати всі залізниці України, на котрих фактично про- дать рух не можливо, завдяки тому, що все економічне життя на- шої Держави опиниться в чужих руках і вони будуть фактично мазлінами становища. Цілком можливо перепродати закордонному капіталу ті залі- зниці, які почать будувати ще за часів війни, як наприклад Грі- ціно -Рівне і Марфа-Херсон. Більша частина земляних робіт, де- які іскуственні спорудження будинків на них ще вибудувано, але завдяки тому, що ми будемо мати велику кількість робочих на залізницях фактично зве істнуючих, ми не будемо мати не втім часу, ні належних грошей, щоб самим закінчити відбудову цих залізниць. На одержані гроші за ці залізниці при умові їх прод- жу ми зможемо закупити за кордоном необхідний нам реманент ми стерень, придладдя, шпару, телеграфні апарати і т. п., но ні за які гроші на терені України ми не зможемо придбати. При складенні умов про продаж, треба не забувати того, що ці залізниці вибудовані для скорочення істнуючих в даний момент маршрутів, треба оговорити, ще тарифи для них будуть виро- блені з такими ставками, які б не викликали б конкуренції зали- зницям нашим. Продаж цих залізниць не буде погрекуляти зменшенням зас бів до захисту від зорожніх наступів сусідніх держав України. В умовах обов'язково мусить бути застережено право дер- жави викупити залізницю в любий момент, а окрім того залізниці мусять бути забезпечені рухомим складом по нормам, які вказує Міністерство Діляхів. 2. Здачу залізниць в концесію детально я не буду розглядати завдяки тому, що цілком цьому не співчував, як ознака знакоми з постановкою діла на приватних залізницях, які на підставі складених умов з державою через певний термін мусили переходити та викуп до держави. Всі концессіонери звільняють заходи для того, щоб як можна найбільше використати всю валізницю в її рухомих складах на власну користь, одержувати як можна більше прибутку, майже не звертаючи уваги на надлишний, а особливо серйозний ремонт всіх споруджень і рухомого складу валізниць. Із попередніх дослідів при переходах валізниць від нових тих млинків, не дивлячись на те, що на приватних залізницях істнувала державна інспектура, ольшу частину рухомого складу колії, будинків, приходилось капітально ремонтувати, станційні колії розвивати, тому що не відповідали потребам дійсного руху. Вагали приходилось майже всю залізницю переробити знову. 3. При складанні контрактів по ремонту вручення колії рухомого складу, в Міністерстві Шляхів знайшов думка про пере- шивку російської колії на нормальний - закордонний. Попередні досліди при поворотах наших на Україну показали нам, що більшу частину станційних колій в таких мелостанціях ми застаємо зруйнованим і приходиться зовсім новівати знову валізного бельзовиками рухомого складу абсолютно не вистачає для наших потреб навіть військових, цей рухомий склад має засім знущений. Деклама невелику перівненчу суму грошей, одночасно з встановленням колії, робити перешивку її на нормальний, що не викличе ніяких утруднень і значних перешкод до художнього вста- новлення руху. Такі участки, як наприклад, від польського кордо- ну до колії Америка - Козятин можуть бути перешити протягом 10 днів що ж торкається колій Одеса-Київ то перешивка там цілком не буде перелюдати руху прокотеровому бо одна колія буде предоставлена для перемішки а із другої буде провадитись прокотеровий рух, як по одноторозній колії. За перші часи пропус- скної здібності одноторозової колії Одеса-Київ цілком вистаче. По залазам «чальника колії бувмо Жельовської дирекції, кожен «чальник участка колій, без труднощів зможе перешивати на до- ду до 10 верст власними засобами, без допомоги ремонтних валок. перешивка колії дасть нам можливість встановити кримин рух з закордонними державами, що значно вплинути витрати в прикордонних станціях по перевантаженні вантажів, зменшить витрату вантажів, простою товарових вагонів на цих станціях під перевантажочними операціями. Рухомий склад можливо буде на перші часи можна придбати в аренду за кордоном. Міністерство Жляхів з цього приводу виробило законопроект про перешкоду залізниць України першого значення на нормальний цей законопроект затверджений Радою Республіки, але з наскільки мені відомо законопроект залишився законопроєктом, який лежить в портфелі і ніяких перебудовок з закордоном з цього приводу не провадиться. 4. За часи бельговиків майстерні значно вищезіли про що я говорив раніше, частина кращих робітників покинула залізничні майстерні, позначила собі інші роботи, решта робітників в де якій мірі деморалізувалась і втратила почуття обов'язку своєчасно і старанно виконувати доручену роботу. Адміністрація за тих часів бельговикам, бригадирі майстер засім втратила вплив на робітництво, при наших позеротах ні- яким чином не могли примусити робітників відноситься в наданому увазі до роботи. Цілком можливо, забезпечивши майстерні всім необхідним, що не одержимо від робітників бажаної продуктивності і питання транспорту буде засити в повітрі. Для цього необхідно влити по- точні, свіжу, котра не була під бельговизмом і своїми вимогами і прикладами виливала ся на збільшення продукції і інтенсивні праці в залізничних майстернях. На мій погляд досягнення цього можливо передачею всіх за- лізничних майстерень, в яких провадиться спеціальний крім середній і капітальний ремонт, закордонним підприємцям. Вони, маючи в своєму розпорядженні величезні грошові за- соби, зможуть в найкоротший термін відбудувати майстерні, засвоїти їх всім необхідним, негайно приступити до ремонту значно зниженого рухомого табору. Вони зможуть своєчасно задовольняти робітництво платнею, а головним чином продуктами різного роду мануфактурою і всім необхідним робітництву, що для нас буде представляти великі труднощі. Забезпечивши робітництво всім необхідним, закордонці, поставивши своїх закордонних інструкторів, бригадирів, зможуть виливати на робітництво до більш продуктивної праці. З нашого боку треба визнати заходів до поліпшення ста- ну робітництва і відвернення експлоатації його, закордонцями 5. Останні засіб до поліпшення транспорту, яким ще до цього часу користувалися, це робота власними силами. До цього часу не давав бажаних наслідків завдяки тому, що ми не мали можливості забезпечити маєстерні необхідними станками, стру- ментом, матеріалами, а втка пичим не забезпечували робітни- цтво. Коли ми остановимся на ремонті рухомого складу власним ми силами, то негайно треба приступити до перебалачок з зако- рдонними ірмами про постачання маєстерень всім необхідним, заготовити запаси різного роду мануфактури для роздачі її робітництву. Треба буде звести в життя здільні роботи, або преміровку за кожний випущений паротяг, вагон, при умові, що він мусить зробити без ремонту определену кількість верств. Забезпечивши всім необхідними маєстерні, робітництво і вплинувши на робітництво через їх професійні організації до збільшення їх продуктивності, можливо чекати реальних наслідків. Коли ці умови не будуть виконані покладати ніякої на- дії на поліпшення ремонту власними засобами абсолютно не можна. Із всіх п'яти засобів до поліпшення транспорту я нідеримую комбинацію із першого, третьої четвертого, які зможуть відновити наш транспорт. В зв'язку, не технічним умовам неможливо сти перевести в життя засіб третій, все ж таки залишаюся при першому й четвертому. Так як мною запропоновано пять різних засобів, то для кращого освітлення цього питання і для вибору того, яке будем превадити в життя, гадаю необхідним скикати нараду із відповідних осіб. Начальник Транспортового Відділу «менір /нідпис/ З оригіналом згідно: Имовірно Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІ Російські організації в Берліні I. Однієюменне пред'явництво. А. Військова еліта Попередній шлях письм. Брандт був приз- начений Денікіним і дали Генеральному Польщі теж звільнений, все оце зда- ствся від посади не однією, Анджан- доріл. Польщі тим незначний і не відо- мий кілької рази. Інформаційну працю проводить капітан Руктепельб. Агент Антону. Звіти посилаються в Париж гене- ралу Шербакову, який пред'являє їх орган- ційському урядові. Листи фінансуються Паризьким Урядом Умнадутрає 156. Б. Російський Консультат Генеральний Ронел Дамп, активний в Ні- меччині ще перед війною, германоїдоль. Помічник його Бейткін приєднаний всім- ринами і тут личеберських Замордових Сироф не приєднувся. Анджандори, скидають- ся на адресиста. Веретенкіков - оправде- ний агрегат, обробляє паспорти в сумнівний спосіб. Жиди та місцер- змав до врятування колишньої Росії через "земський собор". Ствробутнішув з ним груп пою А на разі було відмінено, бо вони з невеликими елементами. Як Целовогов, ю. Вленков та інші був обглений і мав зносини з Біскупським, з котрими все бе аж перлов, мав організації в Свідесі; то припнув з ними регулярні зв'язки. Народ прайзький кільким, але не надійним Ствробутніш цивіліс-Секолев-Кинадім Глайбер-наш. С. Помбваним Драйберг - председав ним Отамана Сиковогов з урядовою елісією. Коронсовенець. Кривдний кільким англесність. Мав зносини з Групою А і Д. Засунутий ген. Франгелем. Вперш у при був із Комісарове Шміндлер. Після цього був вримолов! Передній Мав лише їм Драйбером, держленць; мав зносини з Гнільевокими кружами і ген. Маль Окабельним, анову (виг) хов. В Групі А є председавник Франгелем без уряд дозвит уривування варежь, призвінці не ви- довше. До берліну тетер шуєт ишк Хаї засунуття Франгель адмірал Каморов, залишується в більбаді, не зовсім йена переска. 173 ледує легко поспішати, і значно менше шансів монархічного способу думання. Проездок в ін- тересах коленем Марковського Студду. 15 квіт- ня 16. Сербоних Хрест. Барон Франкель - правий, бреше або її пильний, але прихований впливом. Засо- би одержання від Марковських Хреща, а від англійською сербоного Хреста. Проездок з смерті оцінки над аеродромами. 11. Неоформлені політичні організації А. Ген. Краєв - дуже правий, але не в розу- мінню визначено закордоном. Звязок з бе- ликеровськими правильними кращими в Ні- меччині і закордоном та регулярною сили з правильними організаціями в Словенії. Честний в примушаннях. Птишлаково приз- наний членом. Мав видавати апологетич- ну, лише анти-боголюбську роботу - Кільцевий часопис. Немає дуктів редак- тором вдослін не зовсім ізольованої (Закінця працював з Колейними.) Коло Кра- Снова: Кейгардт, Бедар (Белікан?). Співробітники: Олмер, Дені. Мат- зношення з Смуродськими. В. Марков П. - Кращий правий ра- диком, тепер більш політизованої РОСКЛАДОВА РОБОТА ГЕТЬМАНСЬКИХ АГЕНТІВ СЕРЕД НАМОГО ВІЙСЬКА. Коли яка небудь ідея з непереможною силою втілюється в життя, коли вороги цієї ідеї відчувають свою безсилість побороти її в чесні відкритім бою, то здебільшого вони ро- блять спробу схильнувати цю ідею, сподіваючись своїм аль- сі-ікатом понизити в очах народу ідею, до якої він стремить а тим самим знесилити чоб й зовсім є ести на нівець цю ненависну для них ідею. Так було і є і з нашої боротьбі за незалежну Українсь- ку національну державу. Вороги У.Н.Р. і большовики і геть- манці намагаються підсунути нашому народові замісць тієї дійсно народньої, демократичної республіки, якої він прагне і за яку бороться його кращі сили, перші - витвір московсь- ких комуністів "Українську Гадянську Республіку" а другі - "витвір московських поміщиків "Гетьманську Українську Державу". Спроба першої провадиться у виразніших, одвертійших формах і з цей час яскраво стоїть у нас перед очима, тому нема потреби спинятись тут над нею. Спроба ж гетьманців видяться обережніше, стиха, не так помітно, через це вона скорше за оди з блуд наших довірливих людей. Особливо впер- ту працю провадять гетьманці серед нашого воєцтва. Підсту- пними шляхами з солодкими річами ідуть вони до цих лица- рів чести, що виякли в пошаною та довіррям ставитись до кожного друкованого слова, до тих що гартуючи любов свою до сатьківщини в крізьких боях не мали й часу й охоти розбиратися в тайні заплутані інтризі берлінських чи віденських гетьманських керманичів та туташніх їхніх агентів. А агенти ці не сплять. Вони непосміли йти за армією на Україну, знаючи, що народ своїм здоровим селянським ро- вуном відразу збагне куди зони гнуть та викени їх реть так, як пробив це вже раз, в осені 1918 року. За то тут на чужині, коли армія переживає дні тяжкої проби, гетьмансь кі агенти широко користаються з кожної нагоди, щоб по- сіяти серед нашого воєцтва розпрат та недовірря до своїх провідників. Зигнані народом німецький наймит бувши гетьман Скоропадський, що сидить тепер у Берліні, надалі заангажу- вався у німецьких реакціонерів, в спільці з російськими монархістами, як генерал Біскупський та інші, провадити спільну акцію для відновлення монархії в Росії та Німеч- чині; при чому встановлення гетьманства на Україні прип- мається як переходовий підготовчий крок до відбудови царської Росії. "Гетьман на Україні - царь в Москві" - ось той клич під яким єднаються бувші гетьманські міністри як Кістяковський, Чубінський та інші з російськими чорносо- тинцями. Одержавши від німців в березні ц/р 23 мільони ні- мецьких марок Скоропадський купив для своєї пропаганди кілька газет, серед яких найбільш активна працюєть на його корість "Українське слово" що виходить у Берліні і "Український голос", який видаватися в "Еремишлі, спе- ціально для розкладу нашої еміграції і таборів в Польщі. Ці органи пропаганди дорехною та наклепами намагаються підірвати серед війська авторитет Головного Отамана, вигадують про нього та про Уряд різні несотворені речі перекручують та невірно освітлюють різні заходи напра- шені для оздоровлення нашої армії та усунення від неї шкідливого, авантюрницького та політиканствуєщого елементу. В Берліні Скоропадський притягнув на свій бік де яких бувших керовників нині росформованої військової Місії як сотник Тревзінський та інші. Нічого не зробивши для наших полонених в Німеччині,ці люди пішли на службу до Скоропадського і намагалися за його гроші використати цих полонених для гетьманських замірів. Але це невдалося ім, тому, що опіку над полоненими взяв на себе Український Червоний Хрест, представник якого доктор Матюшенко недопустив гетьманців використовувати наших звучених людей для своїх спекулятивських намірів. Покоєнувшись на наших полонених в Німеччині ретьманці звернули особливу увагу на табори в Польщі. Сплячи німецькими грішми вони посилають до цих таборів своїх агентів різних Кормів, Чернушеньків і им подібних. Ці агенти знаходять собі прихильників серед присмотрюваногося до нашого війська монарально нестального елементу, особливо серед чужих в нашій національній справі де яких кол будь-яких російських офіцерів. Це вносить розклад в командний склад нашої армії. Знаходяться начальники, які забувають за свої обов'язки перед козаком, за ту присягу, що склали вони на вірність Українській Республіці, і йдуть на послугах її ворогів. В одному таборі, наприклад дозгий час нелегально віддавався при штабі одної з бригад групою ретьманців спеціальний журнал, а коли ця організація була роскрита то чоловіка двадцять "господ-офіцеров" втікло за кордон. Звичайно, там прийме цих запроданців під свою "високую руку" екс-гетьман як приймає він всіх тих дезертирів , що, покинувши в тяжкий час своїх братів козаків, готові за гроші служити не українському народу а тій теплій компанії, якій треба повернути свої маєтки та привести Україну покору руському царю. АНТАНТА Й ЧОРНОМОРСЬКЕ ПИТАННЯ. Загальні інтереси й цілі Антанти до Чорного Моря. Черне Море, басейн, котрий умиває найбогатші береги України, Кавказу й Малої Азії, які постачають про- дукти й виробець на захід, не могло не зацікавити посібної Антанти. Англія, Франція, Італія навіть З'єднані Держави значні жали про величезне багац- тво побережжя і брак обробляючи промислів, конку- рували в питанні загарбання його ринків а головно опіки над Босфором і Дарданелли, воротами, через котрі тільки й можливий транзит на Захід. Резуль- тати війни знайшли хоча й на якийсь час, з політич- ної арені найбільш небезпечних конкурентів – Гер- манію й Росію; признання доктрини Мопре, котрий Фіксує гегемонію Злучених Держав на території всієї Америки, визвало 11 до свого материка і рішення чорноморського питання остало виключно в руках посібних західно-європейських держав: Англії, Франція й Італії, оскільки вона користується сво- сідними голосами. Головна ціль посібного синдикату утримати, в своїх руках – кільки б це/ не коштува- ло – контроль над проливами. Цим питанням істо- рично зацікавлена Англія, яка до цього часу не ре- алізувала своїх домагань, лише зрозуміння політич- ної рівноваги, на протязі цілого 10 віку всіма спо- собами перешкаджавши історичним домаганням Росії у владі над проливами, а в останні роки, правда й не так удачно, й Німеччини. Необхолодити Дардане- лли, значить для Англії відчуруватися від традицій- ного титулу Цариці Морей, головного контролюра світової торгвлі, а в теперішній момент і від вла- сти над світом, яка після Версаля фактично належить Англії. -2- Дійсно, створити громадні держави кольонії на те- риторії Туреччини, фактично володіти Кавказом, мати нероздільну "сферу" в Персії і не володіти Дарда- нелями, було б політично незалежено й економічно невигідно. "Балканізована" Росія ще довго не буде представляти небезпечного суперника, хоча й Англії не може бути сумніву в цьому, що в "питаннях о про- ливах" скорше чи пізніше зтрінуться інтереси її й Росії, однаково — чи червоної чи білої. І не дивля- чись на многолітню громадянську війну, не дивлячи на величезне зруйновання й бідноту, однаком небез- печним конкурентом завдяки 1) своєї близькості, 2) економічної необхідності 3) історичним при- данням, для Англії, являється Росія в старих кордо- нах, не відділена від Чорного Моря, якої небудь нев тральна держава — буфером. Цей нейтральною держа- вор може явитися тільки Україна і Англія скорше чи пізніше повинна їхти рахуватися з необхідною потребою для рівноваги й сталості її політичних послід на близькому сході, в великій нейтральній державі, допомога котрій а початку забезпечить на десятки літ сферу безпосереднього впливу Англії і дасть можливість у знов загарбаних малозайв- ких володіннях покритися організаційному й кольо нізаційному генію Англичан. Англія зацікавлена Чорним Морем як політично так і економічно. Сфера французьких інтересів обмежується тільки політичними зацікавленнями. Беручи участь у володінню Дарданелями, Франція безпосередньо забез- печує собі політичний контроль над Сирією з боку Константинополя а також підтримує морський шлях до своїх "фортостів" на полуверевому сході — Руму- нії. Дарданелі для Франції не більш, як один із "постів континентального жендара Європи," — роль, яку прийняла Франція на себе, по Версальському мир -3- Економічна зацікавленість її невелика, тому що після війни Франція зробилася найбагатшою країною континентальної Європи. Територіальні здобутки 11- в Європі й величезна колоніальна імперія побільшили надзвичайно її добувачі промисли: по досуванню зализу Франція стала на перші місця у світі, чугуну й сталі на другим; виріб мерстяних річей все побільшився на 25 %, з хлопка на 30 % - Франція так багата, що не цікавиться багатством ближнього сходу, більше здобувати не хоче а тільки старається задержати все добуте. Побережжя Чорного Моря мабуть цікавлять французькі банки, але ж остільки оскільки експлоатація їх багатств може дати ті чи інші девіденти, власних же економічно-державних інтересів у Франції нема. Інакше Італія. До війни елеватори Одесси й Николаєва давали Італії більше 50 % всього привозного хліба. В послідні роки Італія проектувала замінити ці хлібні бази постачанням з Тріполі й Киринайки. Але ця спроба не вдалася і в сучасний момент Італія, здобувши вправді великі території, одначе економічно нічого виграшні, повинна або користуватися дорогим американським і канадським хлібом або шукати зв'язку зі старими постачальниками південною Україною або північним Кавказом. Її інтереси вузькі англійських але найбільш миттєві. Уся політика Нітті зводилася до того, щоби відновити зв'язок з Чорним Морем чого б це не коштувало і Дюлетті вільно чи невільно повинен стати на ту ж позицію. Таким чином із великих держав найбільше прямо зацікавлена Англія й Італія, інтереси же Франції меншє утверджені, бо вони находяться у зв'язку лише з загальним політичним становищем на території Туреччини. -4- З загального положення сучасного уряду Туреччини повстає й ця ситуація, яка повстала під цей мент округ питання о проливах. Уряд Туреччини фактично не існує. Остатками території Туреччини, ще не занятими націоналістами Кемаля-Паші керує рада послів побідних держав, відповідно своїм інтересам, залишаючи урядові султана лише відповідальність перед краєм і народом. Форти Босфора й Дарданелів окуповані; всі прибережні, як стратегічні так і торговельні пункти заняті антантськими гарнізонами; укріплення не тільки не зірвані але відновлені й поширені, зроблені нові лінії фронтом у глибину краю. Ця праця робилася виключно Англичанами й робилася настільки солідно, що не повставав жадний сумнів в питанні про тимчасову окупацію проливів. Артилерія давніц усунена знов установлена і.т.д., словом береги Босфору зробилися новим Гібралтаром. Інакше й бути не могло, бо щоби закінчити будування світової імперії, Англії необхідний не тільки на заході але й на сході Середньо-європейського Моря свій Гібралтар, щоби поширючись на схід, постепенно загарбуючи Кавказ, мати сильну базу англійських кольоній, яка посувавшись на південний-схід повинна зробитись новим мостом, звязуючим Європу з Індією. Цей шлях одним відгалуженням тягнеться від Батума через Джульфу-Тавриз, другим від Баку через Красноводськ-Ташкент до Поміру. Марчи заслону з держав північного Кавказу, Англія могла би бути спокійною за недоторкаємість цього другого шляху від всяких по питок з боку імперіалізму Росії, але ж абдукувати ці державні суфера при всьому старанні політики Антанти до цього часу не вдалося й напевне не вдасться. -5- Південно-східний союз козацьких країн, не звертаючи уваги на всякі старання його провідників, утворитися як сильна державна одиниця не міг. В цьому процесі безплідних попиток невинні, як прихильники незалежності й федерації, так і прихильники "єдиної й неділимої" і їх політичні прихильники на Сході. Південно-східний союз утворився безпосередньо після скликання передпарламенту тимчасовим урядом по ініціативі Калегіна, Каравлова й Олексієва. Він поставив собі за мету утримати козацькі країни від анархії й розвалу, до яких уперто стрімилася остання Росія. Після більшевицького перевороту в кінці 17-го року, коли на південний схід розлився стрімучий потік старших, салдат, козаків і громадян з анти-більшевицьким настроєм і в Новочеркаську почалася творити добровольчеська армія, провідники південно-східного союза, який обнинав Дон, Кубань, Терек, Ставропольщину й більшість Астраханщини, виникла думка, що вирятовання Росії від большевизму можливе тільки оружиєм найбільше патріотичної частини населення - козаками й добровольцями. Це була не більш як ідеалізація козацьких настроїв, так як козаки зовсім не їшли із патріотичних почувань а тільки з початку силом навик коритись, а потім головним чином інші обороняти свої козацькі традиції й головне землю і наділи, які мали намір знищити большевики. Це нероздумання і злизна ідеалізація козацтва аробилося основою дальнійших неудач провідників південно-східного союза і добровольчої армії, які брали на себе надто широке завдання, зовсім відповідаюче настроєм широких козацьких мас. Дальні розходження і нерозуміння керуючими центрами анти-большевизму перейшли і вивалили катастрофічний кінець денкінської авантюри. Це неспівчуваність керув- -6- чих кол настроїм має, у свій час прогляділи й гене- рал Манкен і генерал Мак-Кіндер, котрі зуміли тіль- ки в мент кінця донести своїм урядом в Париж і Льондон "що російські генерали нічого не навчили- ся". Які ж цілі ставила Антанта, піддержуючи з по- чатку південно-східний союз а потім добровольчу армію? Ціли ті ясні, бо політика Антанті Філянтро- пії не знає: максимум, на случай побіди доброволь- чої армії, Антанта мала би новий уряд цілком зобов'я- заний їй, котрий безумовно гарантував би недотор- каєність всіх кавказьких добутків і тих самих спо- кій на час, доки англійськими і французькими капі- талістами не буде загарбано все, що може бути за- гарбане. Мінімум - на деякий час укрити Закавказзе се б то Азербейджан, Гюрпід й Арменія і дати мож- ливість поработити, коли не самий нарід то його ке- рувчі кола. В програмі мінімум Антанта дещо й виг- рала але не в такій степені, як зпочатку думала. Марчи час антантизувати уряди, вона не успіла зро- бити те ж саме з народом, котрий інстинктивно ба- чив її представника будучим гнобителем і експло- ататором значно більш небезпечним ніж старий ро- сійський. В самім Закавказзі Англія й Франція ці- кавились крім бакинської Каліфрнії ще мідем, се- ребром, залізом, гірським лісом, мінеральними джере- лами і вовною. Експ Правда, для правдивої експлоа- тації необхідно було би стратити десятки й сотні мільонів, але ж в виду величезних користей ніяка страта не була б велика, але пошкодили правильному захватові інших обставини, в числі котрих конку- ренція Англичан і Француазів і стреміння захопити оден від другого щось кориснішого відограли не послідню роль. -7- В порозумінні у вересні 1918 року між Англією і Францією стверджувався поділ "зон" впливу по меридіану Москви і в однім з пунктів – о російських, азіятських і закавказьких країнах, де Офера впливу Англії граничила з Туркестаном і Північною Персією Франції – Північним Кавказом і країнами Добров. Армії; Зединеним Державам низькими випадало опікуватися молодими закавказькими державами – Георгією, Азербайджаном і Вірменією. Передбачали це порозуміння, як Англія так і Франція не хотіли оставляти найбогатших країн, перше на Кавказі, других в Туркестані і вже 1916 року починаються незвичайна покупка земель і підприємств англійськими капіталістами в зоні будущого французького впливу, французькими – в зоні англійського. На ґрунті тих закулісових жартів випливали конфлікти, котрі незвичайно шкодили відносинам Англії і Франції з початку 1917 року на почві російського питання і навіть в наслідок цих непорозумінь була влаштована спеціальна секція на Ясській конференції, яка мала усувати всілякі непорозуміння. Простий случай до помір Англічанам одвоювати від Французів Північний Кавказ: це була надсилка французами перших транспортів із зіпсованих амуніцією місто доброя, з приводу чого наступив цілковитий розрив між Денікіним і генералом Бартельо зафіксований потім "Одесою". З цього часу Англічани зробилися повновласними господарями на Кавказі а також і на всім прочим побережжі Чорного Моря, незанятим ще бойовиками. Перед ними відкривалася можливість оживлення південного побережжя продовження залізниці Трапезунт-Ерзерум через Битліс до Карманшаха і від Карманшаха через Іспаган на Делі і через Брідрам на Буссу. I може бути, що сповнилися їх плани, плани великого - 8 - індійського шляху і через декілька літ мертві доли- ни Курдистану і північної Мезопотамії зробились би знов тим казочним садком, яким вони були під час Гіс- таспа. Проводження цих шляхів і скріплення їх під своїм впливом, Англія скинчила би свою континенталь- ну політику на Сході. Ці шляхи були би кріпким мостом?сполучуючим Індію з північною Африкою вже ан- глізованою в сучасний момент. Напрямок мирової політи- ки на Сході Європи до війни означався двома борючи- мися факторами – Англія і Росія. Ця сама боротьба лише під іншими прапорами продовжується ще й досі і політика близького Сходу вирішиться побідою одного з цих факторів. Яку лінію поведення повинна виб- рати тільки що повстала, але так багато вже вистра- давши – Україна? Безумовно в боротьбі двох політик – Англія і Росія всі історичні дані, всі симпатії народних мас лежать з боку Росії. Ніякими зусиллями, навіть сильного державного уряду неможливо повернути цьо- го органічного спочуття – результату вікової русі- фікації її виховання. Але дипломатія числячи на будучі переломи політичних ситуацій повинна, хоча й тимчасово, який вибрати шлях лявіровки між двома борючись Факто- рами і постаратися добути як з одного так і другого боку все, що може бути користним молодій українській державі. Задачою наближаючих днів, з одного боку являється необхідність установлення, як кожна бли- цих зносин українського уряду з урядами держав пів- ничного Кавказу – козацьки радами військ Донського Кубанського і Терського; антиболшевицькими орга- нізаціями "підденної Росії" безумовному визнанні з їх боку державної суверенності України а також за- висимість їх від головного військового Українсько- го Уряду. - 8 - З другого боку через українське представництво в Льондоні, Парижі і Берліні повинно всіми заходами стретні показати Англії без необхідності для її ближньо-східної могутості, підтримування України і південньо-східних держав, котрі являються суфером виаг- чарним ними націєм російського імперіалізму, напрямленого на ближній схід і напевне на Індію. Час для декларації в цій справі зараз найбільш користний: на північному Кавказі в козацьких краях знов почався сильний анти-большевицький рух, майбутній твердий економічний базис; величезні ради військ донського, кубанського й перського нукарів солдатиків для спільної боротьби; делегати "воєвелевого круга" находяться у всіх великих центрах Європи а в Парижі репрезентований Місіон на чолі з Харламовим. Ім потрібно оруження гроші і допомоги технікою дипломатичного апарату. Це допомого до певної ступеня може їм дати Україна і тим побоважає козаче військо з тяжку хвилю а цього козацький круг не забуде. І Потім повинні бути використані такі фактори як Махно і Врангель. Перший уявляє зі себе силу протесту, котра бореться вже 2 роки і за весь час не тільки не ослабла але й навпаки зрости; другий має невелику, але й дуже гарну зорганізовану армію. Безумовно знання в останніми двома потрібують найбільшої осторожності, але к ігорувати ці дві реальні сили неможливо, через те, що перший уніє бити большевиків іхне зброєн - агітацією і лозунгами, другий - військовою стратегікою і якостю військ. Це торкається Англії то більш вдачного часу ніж сучасний мент для успішної пропаганди української справи не було й напевне не буде. Англійська дипломатія мене уявляє собі, що всі хитрі сплетні Версаль, Сент Гермена, Спа і другі прокинуться, що близько тої - 810 - час, коли прийдеться турбуватися своїми старими ко- льоніями а не плодами Версая, навіть своєю перлою Індією і о своїм мировім простіжі. Англія знає, що в критичний час союзників з держав європейського ко- церту у неї не буде. Частина їх дуже втомлена, друга часть, як Франція зовсім безсильна і живої сили дати не може. Англія раніш уявляла а доперва з катастро- фою польського наступу переконалася, що з Червоною армією не може боротися жадна чужоземна армія так, як тоді просипається унії національні почуття і місто мало одушевлених банд, на фронт ідуть, справді кепськ одягнені і озброєні але скомпановані й дружні війська, котрі б'ються не гірше, ніж революційні війська Франції під Вальмі і Джемапон; тому в сучасний мент мент переговорів Красина і Каменева, котрі безумовно до нічого не дійдуть, найбільш користно піднести ці- кавість Англії до живої сили національно свідомих антикомуністичних мас України, які роблячи свою на- ціональну справу в той же час будуть прикривати най- кращі перли англійської корони від потока червоного імперіялізму. Зараз час не просити допомоги а пред- лагати; час говорити державному мовор а не мовор про- хання. Але ж для успіху справ, потрібно рішуче йти від Захода на Схід. З ославленого Волиня, Поділя й Київщини на Херсонщину, Катеринославщину і Полтавщину, бо серце України на Дніпрі і національні стремління найбільш сильні на Сході а не на Заході. Марчі ви- хід до моря в Одесі чи Миколаєві Україна не буде од- різана, не буде залежати від всіх і зможе гарно орга- нізувати доставку всього необхідного з дозволенням і допомогою Англії із других держав, головно з Німеч- чини. І можливо при достаточній умінню української дипломатії "українська Йтання" буде мати рішучу роль в зближенню двох народів - Німеччини й Англії - 11 - допоможе вирішенню проблеми, котру, не дивлячись на її необхідність, не можуть вирішити керуючі кола англій- ської політики. Наша найкраща мрія – соборна Україна і ради утворення високих національних ідеалів, прави- тельство повинно вернутися до свого народа, залишивши на віки базіровку на уміраючу Антанту. Ф Офіційне призання України в цей час всією Антантою було би тільки шкідливим, бо це визнання не було би визнано українським народом і лише фіксувало би цю пропасть, котра відділяє в цей мент націю від уряду. Сила й будучність нашої, так багато вистрадав- шої України в її народі і провідниках, котрі не одир- валися душер від народа. Місце українського уряду не в польських міс- течках а в серці України – на Дніпрі; на порогах, там де між потоками Запорожців не спить душа України, де серце України беться великою національною любов'ю і окропляє рідну землю кров'ю ворога України і своєї власності. Сотник генерального штабу ГУМАНСЬКИЙ. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В МІНЕЧЧИНІ. АНТАНТА Й ЧОРНОМОРСЬКЕ ПИТАННЯ. Загальні інтереси в цілях Антанти до Чорного моря. Політично-еко- номічні інтере- си Англії. Черне море, Босфор, котрі скидає найбагатші від береги України, Кавказу і Малої Азії, які по- стачають продукти і спиртовець на захід, не могло не зацікавити посідної Антанти. Англія, Франція, Іта- лія, навіть з'єднанні держави, значачи про величез- не богатство побережжя ібрак обробляючи промислові конкурували в питанні загарбання його ринків, а головно спіки над Босфором і Дарданелами, воріть- ми, через котрі тільки і можливий транзит на Захід. Результати війни зняли, хоча і не який час, а полі- тичної еренні наслідків небезпечних конкурентів – Німеччину і Росію; Призначення доктрини Монроє, кот- ра фіксує гегемонію влучних держав на території всієї Америки, визвало 11 до свого материка, і рі- шення Чорноморського питання залишилось виключно в руках посідних Західно-Європейських держав – Англії, Франції і Італії, на скільки остання кори- стається свободним голосом. Головна ціль посідного сіндикату – утримати в своїх руках, чого б це не куттувало, контроль над протоками. Цим питанням історично зацікавлена Англія, яка до цього часу не реалізовала своїх домагань, але на протязі 10-го століття вейна способами перешкоджала здійсненню історичних знагань Росії, коло влади над протоками а в останні роки перенходила в цілі справи, прав- да, не так настльки, також і Німеччини. Не воле- діти Дарданелами значить для Англії відчуратися від традицій свого титулу цариці морей, головного контролера світової торгової, а нині і від влади над ебітом, яка влада після Весали фактично на- лежить Англії. -2- Дійсно, створити величезні державні колонії на території Туреччини, фактично володіти Кавказом, мати нероздільну "сферу" в Персії і не володіти Дарданелами,- це було б політично неважливою і економічно невигідним. "Бальканізація" Росії ще довго не буде небезпечним суперником, хоча Англія не може мати сумніву в тім, що в справі процес скорше чи пізніше здригнуться її інтереси з інтересами Росії, однаково, червоної чи білої. І, не дивлячись на многолітнє внутрішню війну, не дивлячись на величезне зруйновання і бідноту, Росія являється для Англії одиноким небезпечним конкурентом в справі протек, дикуючи 1/2 своєї балканості, 2/ економічної неорхідності і 3/ історичних традицій,- Росія в старих кордонах, не віддалена від Чорного моря якою-небудь нейтральною державою - Суфаром. Цей нейтральний держава може явитися тільки Україна, і Англія скорше чи буде пізніше повинна рахуватися, в інтересах різноваги і стабільності її політичних перемог на Ближнім Сході, з необхідністю в такий великий нейтральний державі, котра помогла би їй спочатку забезпечити на десятки літ сферу її безпосереднього впливу і далі з можливістю організаційному і колонізаційному генерал армійців повертатися у яких загарбаних маловажних володіннях. Англія отже зацікавлена в Чорних морі як політично так і економічно. Політичні інтереси Франції. Взяти Французька зацікавленність в Чорних кореня полягає тільки в політичній сфері. Веручи участь у володіння Дарданелами, Франція забезпечує собі безпосередній політичний контроль над Сирією з боку Царгороду, а також підтримує мор- -3- ських слях до своїх "форпостів" на полудневих сколі - Румунії. Дарували ляльеться для Франції не більше як одним з постів континентального "мандарина Європи" /роля, яку Франція прийняла на себе по Версальському вирі/. Економічна заціка- ленність її невелика, тому що після війни Фран- ція зробилась найбогатшою державою континен- тальної Європи. ЇЇ територіальні здобутки в Європі та в колоніях надзвичайно збільшили її досувачні сили. По добуванню заливу Франція ста- ла напершім місці в Європі, по добуванню чалуна 1 сталі - на другим; виріб воєнних річей поділя- жився на 25 процентів, а бавовняна промисловість зросла на 30 процентів. Франція стирається тепер завріпити за собою все досуги. Побережжя Чорного моря мабуть цікавлять французькі банки, але лише настільки, наскільки експлоатація їх богатств може дати ті чи інші девіленди, власні м еконо- мічно-державні Інтереси Франції тут наразі невеликі. Економічні інте- реси Італії. Кинувся Італія. До війни елеватори Спесен і Миколаєва// давали Італії більше 50 % свого привозного хліба. В останніх роках Італія мала на душі пам'ятити ці хліби свої привозом з Трі- полі і Киренайки. Але ця справа не вдалася, і зараз Італія, одобувши правді великі території сначе економічно нічого не вигравши, повинна все користуватися дорогим американським і Каня- дейським хлібом, або купляти зважку зі старими базами - з південною Україною, або Північними Кавказом. ЇЇ інтереси вдачі від англійських, але як Сілья міттеви. Вся політики Нітті зводи- лася до того, щоб ві повита залоза в Чернин но- -4- рем, чого б це не кустувало , а Дюлітті волен чи неволен мусив стати на ту саму позицію. Таким чином, з великих Держав найбільш безпосередньо зацікавлені Чорноморським і глиням Англія та Іта- лія, інтереси ж Франції стоять у зв'язку тільки з загальними політичними становищем на території Туреччини. З загального положення сучасного уряду Тур- еччини виникає і та ситуація, яка повстала зразу навкруг питання ще до проток. Уряд Туреччини Фактично не існує. Остаточний території Туреччи- ни, ще не винятими націоналістами Камала-Паші, керує разом послів переможних держав відповідно до своїх інтересів, залишаючи султанському уря- дові лише відповідальність перед краєм і народом. Форти Босфору і Дарданелів стоять під окупацією всі прибережні як стратегичні так і торговельні punkti занято антантськими гарнізонами; форте- ції не тільки не зруйновані, але відновлені і попирані, при чому переблечено нові лінії фронту до глибини краю. Ця праця робилася виключно англійцями і робилася настільки солідно, що не- виникає ніяких сумнівів, що до тимчасової окупа- ції проток. Раніше скинута артилерія тепер зно- ву поставлена. Словом, береги Босфору зробилися новим Гибралтаром. Княжество не могло бути, бо щоб закінчити судування світої імперії, Англія мусять мати не тільки на Западі, але і на Сході Середземного моря свій Гибралтар, посів, попираю- чись на схід, поколу загарбуючи Кавказ, мати /сильну базу англійських колоній, яка, поверта- чись на південний схід, повинна зробитись новим мостом, котрий звязав би Європу з Індією. Цей -5- Між тягнеться в однім напрямі від Батума через Дербент-Таврія, в другим - від Баку через Криворож-Талкент до Памиру. Манчи золотою в держав північного Казаху, Англія могла би бути спокійною за незайманість цього другого шляху від великих запасів з соку імперіалізму Росії, але й задувати ці державні буферні при новому старанні політики Антанти до цього часу не вдалося у і напер- но подається. Південно-Східний Сова козачих країн, не звертаючи уваги на всіки стярання його провідників, утриматися як більна держава одиниця не міг. Вина за ці безпідлінні спроби лежить як на прихильниках незалежності і федерації, так і на прихильниках "Єдиной неделиги" та їх політичних прихильників на Сході. Південно-Східний сеса утворився безпосереднє після остання перепаралелету типичними урядом з починку Калегіна, Караханова і Аленсіева. Він поставив собі метою утримати козачі країни від анархії і розвалу, до яких уперто влас остання Росія.Після бельковицького перевороту в кінці 17-го року, коли на південний схід розлився стримучий потік старини, солдат, козаків і громадян а проти бельковицьких настроєння і в Новочеркаську почала творитися добровольча армія - провідники Південно-Східного Сова, які охоплювали Дон, Кубань, Терщин ,Ставропольщину і Ойлність Астраханщини, почали несоктина в думку, що врятувати Росію від бельковицькому мелан тільки зброєносилом наї- -8- біль патріотичної частини народу – но яків і добророльців. Це були не більш як ідеалізація козацьких настроїв, бо козаки і їхні звичаї не в патріотичних епохувань, а в початку через свою звичку до покірності, а потім головним чином для оборони своїх козацьких традицій, а найголовніше для оборони своєї землі і надій, загрожених з боку большовиків. Це непорозуміння і надмірна ідеалізація козацтва стали основою дальших неплач провідників південно-східного союзу і добророльчої армії. Вони взяли на себе завдання, які зовсім не відповідали настроєм курських козацьких мас. Далі розчарування і непорозуміння викликали катастрофічний кінець донкінської авантюри. Це невідповідальність між настроєми керуючих кол і настроєм мас у свій час не побачили і генерал Манжен і генерал Маккіндер, котрі зуміли з'явити наприкінці донести своїм урядам в Париж і Лондон, що "Російські генерали нічого не навчились." Цілі Антанти. Які з цілі ставила собі Антанта, підтримуючи в початку південно-східний союз, а потім добророльчу армію? Цілі ті лені, бо політика Антанти флантровні не знає наколиум, в разі перемоги добророльчої армії, антанта мала б новий уряд, цілком залежний від неї, котрий безумовно забезпечив би незважанність всіх кавказьких здобутків до того часу, поки англійські і французькі капіталісти не загарбали б усього, що може бути загарбано. Мінімум – Антанта могла б на деякий час укрити Закавказзя, себ-то Азербайджан, Георгію і Вірменію і дати можливість поневолити коли не самій народ, то його -7- керучий кола. В програмі - мінімум Антанта де що виграла, але не в такій мірі, як в початку думали. Народи інстинктивно бачили 11 представників будь- чим гнобителем і експлуататорами, значно більш небезпечними від колишніх російських. В самім Закавказзю Англія і Франція цікавились крім багатьої ської нафти не мідно, еріблом, залізом, гірським лісом, мінеральними джерелами і вовною. Правда, для широкої експлоатації необхідне було б затрати ти десятки і сотні мільйонів, але ж, значачи в пер- спективі такі величезні зиски, ніяка страта не була б велика. Конкуренція Англії і Франції. Порозуміння в вересні 1918 року, створив між Англією та Францією поділ зони впливу інших країн. Англія граничила Туркестаном і Північною Персією, офора Франції - північний Кавказом і Крайним Добровольської армії. З'єднаними державами віддано опіку над колишніми закавказькими державами - Грузією, Азербайджаном і Вірменією. Передбачаючи це порозуміння, Англія і Франція не хотіли кидати насогатних країн на Кавказі і Туркестані, і вже незабаром англійські капіталісти та підприємства починають скуповувати землю в зоні Французького впливу, а Французи - в зоні англійського. На грун- та цих подій виникали конфлікти, котрі незвичайно шкодили відносинам Англії і Франції на ґрунті російського питання. Зричайний випадок допоміг англійцям одвоювати від французів північний Кав- каз: це були перші Французькі транспорти з інсо- ваною амуніцією захист деброї, наслідком чого між Денілів і генералом Бартело наступив цілковитий розрив. З того часу англійці стали повинні -8- господарями на Кавказі, а також і на всім посе- редньо Чорного моря, не знатиме ні сильовихнань. Перед ними відкривалася можливість обирати підде- не побережжя проломленням напівкільця Трапезунд- Браєрум через Нікліс до Кірманака і від Кірман- ака через Іоанагань на Делі і через Ердраз на Бруссу. І могли бути, що здійснилися б такі плани, планы великого Індійського ринку, і через декіль- ка верств долини Кердістана і Північної Месопот- амії вродилися б знов там казковим садом, яким повні були під час Рістаспа. Продовження цих плани- ків і закріплення їх під впливом Англії залежали в її континентальному політику на сколі. Ці плани були б носток, впродовж яких Індія спільнічною Афри- кою, зараз все чи-йон виглісованої. Напрямкннями таких квадратних важливих ближньки. Лінія поводження дипломатії У.Н.Р. матія тільки до постолей, але вже так сорато встреляної України? Взаємно, в середньому двох політик, Англійської та Російської, всі історичні данні, оці синпатії на одних маю лежить на осці Россії. Міжнародні вузлики, навіть сильного дер- жавного Уряду не можливо повернути цього органіч- ного співучтя - насадку міжної русифікації і виходження. Але дипломатія, числячи на судні пе- реміни політичних ситуацій повинна, подав тако- сся, вибрати двох для ливеротки між двома борю- чимися фанторами і постаратися зняти ли від одно- го, так і від другого все, що може бути корисним для молодої Української Держави. Задача близьких днів, з одного боку, являється необхідність уста- новлення яко могла близьких зносин Українського Ур- ду з Урядами Держав Північного Кавказу - позачи- -8- ки релаки Донського, Кубанського і Терського військ, а також з анти-большовицькими організа- ціями підземної Росії при умові визнання ними суверенності України, а також і залежності під військовим оглядом від Українського Уряду. З другого боку, через Українські посольства- цтва в Льондоні, Парижі і Берліні треба зсіма захищати старатися довести Англії про необхідність в інтересах її елиново-східної політики, які під- тримувати Україну і Південно-Східні держави, котрі послугують буфером проти натиску російського і не- ріалізму, направленого на Східний схід і напевно на Індію. Час для декларації в цій справі зараз найбіль корисний. На Північнім Кавказі в колачах країних знов почався сильній протибольшовицький рух, опер- тий на твердий економічний базі. Великі ради під військ Донського, Кубанського і Терського дуже в безпечні для спільної боротьби. Делегати "Всево- линного крига" перебувають у всіх великих центрах Європи, а в Парижі є Війська на чолі з Харламовим. І треба зброї, грошей і допомоги технікою дип- ломатичного апарату. Це допомогу до певної міри всю "в лати Україна" і цим встановити козаче вій- сько в тяжку хвилю, а цього козацькі круг не за- буде. Потім повинні бути використані такі фактори, як Махно і Врангель. Першій уважив собою живу силу протесту, котра бориться вже два роки і за цей час не тільки не ослабла, а навпаки зросла; другий має невелику, але дуже гарно організовану армію. Безумовно, внесени в останній двома потрі- бують великої обережності, але нехтувати ці два р -10- альві сили неможливо, бо перші укіс бат. бользов кін іхньою власною зброєю, агітацією та гаслами, а другий - військовою стратегією. Щодо Англії, то більш вдачного часу ніж су- часніх момент, для успішної пропаганди української справи не було і напевно не буде. Англійська дип- ломатія ясно уявляє собі, що всі мудрування Вер- салья, Сен-Жермена, Спа, та інші зникнуть, що вже недалекий той час, коли довелеться турбуватись пр одої старі кольонії, а не про вигляди Версалья. Англія знає, що в критичний час серпанків серед держав Європейського концерту у нел не буде. Части на цих держав дуже стомлені, другі ж зовсім без- сильні і реальної помочі дати не можуть. З ката- строфи польського наступу Англія переконалась, що в червоною армією не може боротися жадна чужезем- на армія. Тому зараз найбільш користно піднести зац-назеленість Англії живою силою національно- свідоших анти-комуністичних сил України, які, розлача свою національну справу, разом з так бу- дуть обороняти на країні англійські колонії від потоку червоного імперіалізму. Зараз не час про- хати допомоги, а пропонувати; час говорити держав нов по сн, а не мовно прохань. Необхідність перенесення урядових цен- трів з заходу на схід. Але для успіху справи необхідно річую іти на Заходу на Схід. З озбавленого Полілля, Волині І Київщини треба іти на Лерсодину, Екаторинослав- шину і Полтавщину, бо серцце України б'ється на Дніпрі, і національні змогання найбільш сильні на Сході, а не на Заході. Кажчи вихід до моря в Сде- сі чи Миколаєві, Україна не буде одрізана і зможе гарно зорганізувати доставка всього необхідного з інших де лва. Неможливо, що заходи Українсько -11- дипломатії поведуть до того, що українське пи- тання буде мати різну роль в з'єднанні двох на- родів - німецького і англійського, допоможе вирі- шити проблему, котру не дивлячись на її необхід- ність, не можуть вирішити корупчі кола англійської політики. Наша назавжди мрія - Соборна Україна, і, ради ослаблення власних національних ідеалів, Уряд повинен вернутися до свого народу, залишивши навіки орієнтацію на уміраючу Антанту. Офіціальне визнання України було б зараз тільки шкодою, бо це визнання не було б виз- нано українським народом і лише підкреслило б ту прирву, котра відокремлює зараз націю від Уряду. Місце Українського Уряду - не в польських містечках, а в серці україни - на Дніпрі, на по- рогах, там де між нав'ядками запорожців не спить душа України, окроплюючи рідну землю кровою воро- гів і своєю владою. Сотник Генерального Штабу - ГУКАНСЬКИЙ. ПОЛІТИЧНІ ІНФОРМАЦІЇ. 1. Перехід німецьких військ через литовську границю. 2. Отаман Сененів. 3. Вольнезиттєве радіо. ПЕРЕХІД НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК ЧЕРЕЗ ЛИТОВСЬКУ ГРАНИЦЮ. Поля неофіціальних відомостей з Кенікебергу, Інсбергурга, Тільзіту та інших міст, не зважаючи на найбострішну заборону з боку імперського уряду, узброєні загони німецьких добровольців останніми часами все частіше переходять литовську границю і направляються на фронт для боротьби з Поляками. Не зважаючи на всі запевнення як Сіменса так і військового міністра в Райхстагу, нібито границя перейшли тільки одиниці та невеликі вупки і що ніби як імперський уряд, так і президент і команда-вання провінції всіма силами перешкоджають добровольцям, - стає очевидним, що дійсний стан річей стоїть у повній суперечності до офіціальних запевнень. До 28.ковтня границю перейшло до 9.000 організованих і знаменито узброєних Німців. З цілком певних джерел відомо, що границю перейшли : 7-ий кирасирський полк, найбгардші саперний баталіон, 2-га бригада кравець пограничної поліції, 2-ий і 3-ий легкі артилерійські дивізіони та багато інших частин. Всі частини мають харч і амуніцію для трьохмісячного походу, рівно як і дальше їх заручування забезпечено. З 1 Східної Пру- ссії проєктуються перекинути до Литви на протязі листопаду до 30.000 - 2.- дуж узброєн их добровольців. Наслідком цього явилося ця нова авантюра? 4- го травня була заключена секретна угода, підписана Райхом з боку сольне- зиків і Шлезінгером з боку Німців, про те, що на випадок загост- рення ситуації в Литві, де все в тім часі істнував контакт зі совітським командуванням, Німці не будуть перешкоджати відів- дові інструкторів литовського походження з німецької армії для вступу в литовсько-російські червоні частини, які борються з Польщами. За це Німці дістануть терфові концесії в Литві, а інструктори - земельні наділи і ділянки лісу. Коли становище червоних захисталося, Райх, який був тоді в Копні ніс-то для полагодження транспортової справи, почав ви- магати виконання умови. Не зазначачи на доте зволікання, Німці все-таки відправили в вересні партію інструкторів, але тільки в численні 18 унтерофіцерів. На "заповнення", розуміється, учеблював у Литовщі дуже добре. Дуже знати вказали про гарні умови служби - 1 зі Схід- ної Пруссії бувив ніякий зарів в 500 душ добровольців. Цей загін було післано на фронт, але його пут зараз було розбито, причим 120 Німців дісталось в полон до Поляків. Піснійше, коли Келіховський заняв Вільно і почав наступа- ти на Ковно, литовське командування післало до Кенігсбергу місію для ведення переговорів про більш енергійну допомогу. В Кеніг- сбергу, де литовські сипарії в залазку з незадоволеними з імпер- ського уряду зростили все більше, місію було прийнято дуже тепло. Вона розпочала переговори не за офіціальними а з півофіціальни- ми, але дуже впливовими кругами, а саме з найором Флетчером. Флет- чер охоче пішов на-зустріч Литовцям і пообіцяв вислати до 20 тисяч волків з бурної курмандської армії Гольца. Натомість Ли- товці мали забезпечити фінансування, забезпечення родин і земель- ні наділи по скінчення акції. Ціле командування передавалось вик- лючно Німцям, які в першу чергу мали зреформувати литовську армію. - 3. - На всі умови блетчера Литовці згодились, і відправна "Брайкорів" почалась 18-го квітня. Єнще командування цією акцією було запропоноване Фел-Гольцеві, але той поки що не дав остаточної відповіді. БОЛЬШЕВИЦЬКІ РАДІО. Врангель 1 Махно. З Москви до Кримини (207). 10/Х.,8 год.12 хвил. ранку. " Як відомо, французька преса багато писала про сили мін Врангеля та Махно. Совітська преса так перодруювала недавно документи, які доказували істиновання союзу мін Врангелем і Махном. Тепер здається, що ці звісти не є правдиві. Махно помагав Врангелеві і Полькам поки ще з ними проти червоної армії. Але формального договору між ними не було, і всі документи в справі цього договору, які були оголошені, є фальсифікатом. Кримський бандит Володін, який називає себе отаманом, оперує після приказів втабу Врангеля як агент Махна. В дійсності між ними не було нічого спільного, і всі повідомлення про це були фальшиві. Перед кількома тижнями старався Врангель назвати безпосередні зносини з військами Махна. І вислав двох представників до Махнівського штабу, Делегати Революційних Військових Рад з південного фронту повідомили, що загони Махна не тільки зірвали переговори з заступниками Врангеля, а просто цих заступників повісили, негайно після їх прибуття. Цей факт показує, що зусилля Врангеля назвати переговори з Махном лякливою наслідком його переконання, що власними силами він боротися з радянською владою не може. Незабаром Махно назвав переговори з ........... про спільні опе- - 4. - рації проти Франгелі на південнім фронті. Порозуміння оголошено в де-таких оговорках. Нині закони Махна оперують після прика- зу начальника південного Фронту........... ПЕТЛЮРА, МАСОНИ І ПАПА РИМСЬКИЙ. З Москви до всіх (319.) 10/Х., 4.год.10 квад.днів. " Змалов Петлюри в Вільних Каменярах є відомий. Він сам ветуєть у поліку італьянську масонську льому, щоб забезпечити со- бі допомогу французьких месонів, які стоять близько до зброї. Починаючи з 25.листопаду 1918 р. Петлюра веде переговори з пред- ставниками головної льоми у Ф анції як безпосередньо, так і че- рез міністрів Закордонних Справ Галена. Лютий Петлюри до Хонара лежать в окремім відділі, так само як і відповіді Пелісово до Петлю- ри. Не треба доводити, що в цім листуванні "дорогих братів" ( так називають себе Вільні Каменярі) нова цивільна переважно про народ та гармати для боротьби проти большевиків. Не інтересніший є вказок між генералом Петлюрою та папою римським, до якого він посилав спеціальну місію. Але зайд- ки має святий отець в Римі набір за куплення? Справа розгляда- еться слідуючим чином. Під час імперіалістичної війни Ватикан оп- лачував позайки італійського уряду в Злучених Державах, які пос- тачали зброю для Італії. Папа займався отже спеціальними з вели- ким масштаби, повнічарни італійському урядові гроші на військові матеріали. Коли війна скінчилається, італійський уряд не мав змоги вчасно заплатити свої борги. Натомість він мав багато військових матеріалів, не-потрібних його власній армії, і ці матеріали було віддано до розпорядження папи. Такими чином, папа став власником великих військових запасів. А по святій отець сам тепер він не веде, то Колу більше нічого не лишалося, як стати центральною кон- тером для постачання військових матеріалів до інших країв. - 5. - Петлюра через свого посла графа Тишкевича вступив у торгово-велині зносини з папою і запропонував йому за його військові матеріали, крім готівки, також підтримувати католицьку пропаганду на Україні. Мало того, Петлюра пообіцяв також католицькій церкві повернути їй зруйновані під час війни і революції церковні маєтності, а також запровадити на Україні католицьку кардинальську катедру. Остаточне здійснення цих планів гальмується лише тим, що Петлюра вигнано з України. В кожному разі всі, замішані в цім торгі, де фігурують католицька віра, набоя і Україна, як торговельні об'єкти, - виступають у досить своєріднім світлі. Вільнодумні антицерковні масони, які видають себе за смертельних ворогів папи, являються отже не тільки союзниками Петлюри в боротьбі проти большевиків, але також союзниками папи. Голова римсько-католицької церкви, заступник Христа на землі являється отже військовим шибером в великім масштабі. Великий державний муж генерал Петлюра є членом масонської льожі і через свого сутокатолицького посла Тишкевича вступає в торгово-велині зносини з католицькою контр-революцією. Найбільший сатирик не є в стані знайомити чогось більш трагікомійного, ніж ця демократично-національно-масонсько-протестантсько-католицька рослина. ТРОЦЬКИЙ " . Отаман Семенів. Отаман Семенів походить з козаків Усурійського війська. Освіту отримав він у реальній школі в Благовіщенську та в Іркут- ській військовій школі. До війни служив він при охороні Східньої Китайської залізниці; в 1913 р. скінчив Східний Інститут у Вла- дивостоку і був післаний до академії генерального штабу. На вій- ну пішов як під-есаул разом з 2 Усурійським полком, а з кінцем війни зістав полковником. Отаман Семенів знаменитий лінгвіст; він володіє 7 або 8 монгольськими діалектами, між іншими балакає свобідно по-китайськи, японськи й корейськи; знає англійську, ні- мецьку і італійську мову – ваагалі дуже освічена людина. Його амбіція і вдача дозволили йому з самого початку акції триматися осторонь від всіх можливих урядів, які утворилися на території Східної Сибіри. Він не підлягав ні Колчакові, ні Хорватові, ні Калмикову, тільки де-коли для спільної акції проти большевиків, виконував ці або інші спільні тактичні завдання. Ядром його армі були бурятські і монгольські формування. З початком своєї кар'єри Семенів уникав приймати російських добровольців-рядових, а приймав лише спеціялістів, які були йому потрібні для нових формувань. Не приймаючи російських вояків і опираючися тільки на інородцях Східного Сибіру, він задумував створити армію, яка поконавши або не пустивши большевиків в Мон- голію, мала-би бути підставою монгольської армії, яка підлягала- би Федерації князів монгольської держави. Семенів проектував план утворення тої держави-буферa, під протекторатом із допомогою Японії та під впливом групи монголь- ських князів, які марили про відновлення держави Тамерляна та проектували на трон тої Великої нової Держави потомка Тамерляна - російського генерала князя Хан-Тимурова /бувший командант 2 Схід- но-Сибірської Стріл.Арт.бригади/. Японія, зважаючи на користність утворення такої буферної держави для себе, підтримала і монголь- ських князів і Семеніва грішми та зброєю, як противагу проти франко-англо-американської піддержки диктатури Колчака. Але зі - 2.- Але зі смертю генерала Хан-Тимурова (січень 1920.) монгольський трон став вакантним, і Семенів, який до того часу був тільки головно-командуючим президента, почав вести переговори з японськими і монгольськими князями про можливість виставлення його власної кандидатури на "монгольський трон". Японці заявили свою згоду, але монголи відмовилися, бо Семенів був для них простим усурпійським козаком, який ніякими зв'язками не є споріднений з родом хана Тимура. В лютому зізд монгольських князів останочно зірвав з Семеновим і почав вести переговори з бойльшевиками. Семенів при допомозі самих тільки японців тримався вздовж залишної колії Чита-Харбін, але був позбавлений помочи місцевого іногородського населення, симпатизуючого з монголами, без якої йому трудно було довго держатися. Треба було найти яку-небудь підставу, щоби оправдати своє істновання як супроти низив населення так і в очах антибойльшевицьких кол Європи. Самостійність акції хотів задержати Семенів за всяку ціну. Так само мусів він опрадати свою японську орієнтацію перед верствами російських політичних груп. Для цієї мети зараз будуться система 5 диктатур, які працюють самостійно, але прямуять до одної цілі - єдиної Росії. В ціли запропонування цієї системи Заходові, висилається в Європу ряд агентів з великими грошевими коштами і забезпеченням піддержки з боку японського дипломатичного представництва. Одним з тих аген- тів для Німеччини є полковник Фрайберг (Уляндштрассе 150.) Суть системи "5 диктатур" полягає на слідуючому : Росія ділиться на 5 сатрапій : - 1. Східний Сибір (генерал Семенів) ; 2. Західний Сибір і Степовий Край (генерал Щербаков, бази Томськ і Омск ) ; Північна Росія (до Москви) - ваканція ; Південна Росія генерал Врангель ; 5. Кавказ і Туркестан - вакансія. Кожному з сатрапів дається право цілковитої самостійності як на полі зовнішньої так і внутрішньої політики. З огляду на заплутанність впливів, орієнтацій і піддержок, "сатрапам" лишається вільна рука в пи- - 3.- танных заключення всяких договорів і конвенцій, аби вони тіль- ки реально допомогли справі боротьби з большевиками. Кордони між поодинокими "сатрапіями" докладно намічуються в звязку з силою адміністративного апарату кожного з них, але взагалі пристосовуючись до вище зазначеного поділу. Обовяз- ком сатрапів являється шляхом компромісів затерти всякі наці- ональні противолежності на даній території за винятком польсь- кого та фінляндського питань. В справах внутрішньої політики належить придержуватися принципу повної свободи і незалеж- ності економічного життя від політичного, підтримуючи і роз- виваючи у населення почуття власності. Що-ж торкається політич- ного життя суспільства, то політика кожного з командуючих зале- жатиме від місцевих життєвих умов, а також від умови військо- вого часу. Після скінчення військових операцій проти большевиків, до часу скликання Всеосійської Думи, влада залишається в руках військового командування. В випадках потреби, уряди окремих ко- мандувань за спільною згодою правительства утворюють централь- ний орган, координуючий діяльність військових властей в обся- гу внутрішньої і внімньої політики. Ця програма на разі прийнята тільки країнними правими кругами; її апологетами в Берліні являються кружок Ришского- Корсакова і Маркова II. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНЬ БЮ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 196 УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ . /З російської агентури в Константинополі. 5.9.21./ Прийшли відомості про те, що коло тих же тому назад до Кон- стантинополя з Парижу повернувся голова Константинопольського Відділу Українського Національного Комітету Б.Л.Данковський. Він пробув у Парижі три з половиною місяці працювавчи у поме- канні Центрального Українського комітету С.К.Моркотуну.За ни- мулий дія С.К.Моркотун, людина дуже енергійна, талановита і ось- вічена, часто їздив до Англії та Швецарії і вагали розвинув велику акцію наслідком якої сталося те, що Моркотуна прийнято до Ліги Націй як одного з представників інтересів українського на- роду і по значенню У.Н.К. дуже виросло в очах провідних євро- пейської політики. Починаючи з минулої зими між Моркотуном і петлюрівцями, в особі петлюрівського Міністра Закордонних Справ Василька, єдино- го вдіймого в петлюрівських ділчів, почалась завзята боротьба через претензії на "український фонд" 450.000.000 золотих марок. Ці гроші між дієтами і внесли в один із німецьких банків згідно з Берестейським договором. Гроші поминально призначались для відшкодування українського уряду за дні війни, російсько- німецьку та російську цивільнну.Ратифікацією Берестейського дого- вору Берестейський мир було анульовано і ці гроші, згідно пункто- ві про відшкодування, були охвачені Францією до розв'язання українського питання. Спір між У.Н.К. та петлюрівцями був на рі- шенні/1 Ліги Націй і завдяки енергії Моркотуна, котрий спирається на впливові французькі кола, дістав фактичне рішення на користь -2- У.Н.К. Франція володіє і надалі цим фондом, тимчасово, до відбу- дування Української Республіки, але з означених сум зроблено значні асигновки У.Н.К. і в першу чергу комітетам в Парижу, в Америці та Царьгороді на потреби українських уттікачів. С.К.Мор- котун все дістав значні суми ,котрі дозволяють його головним співробітникам Н.М.Могилянському та ЦитовиЧу розвинуть свою працю на велику скало та вити дуже вигідно в Парижі. До Констан- тинополя снодівається в недовзі грошей, а поки що Комітет під- шукує на Пері понежкання, замість старого на Панкальді. Для правильної характеристики політичного напрямку україн- ських націоналістів перш за все треба завважити що напрям цей цілком залежить особистими поглядами та волею С.К.Моркотуна вдохновителя та провідника цілого українського національного руху. По своїм поглядам Моркотун є сторонник української феде- рації на підставі майтіонних зв'язків із загально російською політикою. Його симпатії на стороні консервативних груп населення України та крупної буржуазії, але, одначе, він має за від- повідним завданням моменту маскувати буржуазну політику широ- ко ліберальною, навіть демократичною програмою , котра не від- деляких соціальних реформ. В загальних рисах програма Моркотуна дуже близька до програми українських соціалістів-федералістів котрі грали ролю державної партії при Гетьмані і тепер майже цілком злилися з партією українських націоналістів. Праве крило Ц.У.Н.К. з Могилянським на чолі досі не держиться ідеї Геть- манства, але сам Моркотун ставиться до неї негативно і виступає сторонником української республіки з усталеним капіталістичним устроєм та ліберальним робітничим законодавством. Самий вибір Моркрутом своїх співробітників/Могилянський -антисеміт, Цито- вич -номархіст/ не залишають жадного сумніву в тому що Морко- тун дуже негативно ставиться до ролі жидів на Україні, але за- лежність від держав Антанти примушує його уважно уникать одо-// Фобсвої політики на котру, під впливом пануючих на Україні нас- троярод трацарод ні. Ц.У.Н.К. стоїть у одверто ворожих відносинах з Польщею, на котрій цілком базується керованих петлюрівців Василько по поход- женню австрійський політ. Також саме негативне відношення у Ц.У.Н.К. до групи Савінкова —Зілософова.За останні часи україн- ські націоналісти зближились з галичанами і галицький міністр закордонних справ Памейко/русофіл/ увійшов до У.Н.К. Леніх Моркотуна з одного боку, та відчужність матеріальних за- собів з другого, зробили розкол в рядах петлюрівців. Крупні влас- ники —самостійники що були перше заваленими прихильниками Петлю- ри тепер шукають контакту з Моркотуном і недалеко той день, коли біля Петлюри лишиться тільки селянська спілка та низькі темні еле- менти котрих притягає Совітська Україна. Великою дипломатичною перемогою Моркотуна слід зважати право видавати дипломатичні паспорти, яке дістав Ц.У.Н.К. Один з таких паспортів Данковський привіз до Царьгороду. З російськими громадськими колами в Парижі Моркотун уста- новив добрі відносини, але під цими групами треба розуміти всіх крім правих, контактну з лінією Моркотуна очевидно уливає.Характери- те, що і Могиланський , котрий в царські часи належав до крайніх правих організацій і був найближчим співробітником Кістляновсько- го в бутність його міністром внутрішніх справ за часів Гетьмана тепер перемінив фронт і співробітничає в "Последних Новостях" хоч містить статті виключно по питанням етики та естетики.З Кі- стляновським і Моркотуном і Могиланський зустрічається й далі в Парижі, але лише на грунті особистих відносин. Згідно з відомостями в Ц.У.Н.К. перед півтора місяцями в кабінеті Брілка і у всіх впливових парламентських колах розгля- далося питання про відновлення інтервенції при допомозі Росій ської армії котру малося направити з Румунів або в Польщу, але проект цей було покинено з огляду на категоричну відмову з бо- ку румунського та польського урядів. Перед своїм від'їздом з Парижу Данковський був у Брілка.При- їхавши до царьгороду Данковський почав чистити місцевий комітет -4- Він одразу усунув Аділовича, Шиловського, а також цілий склад се- кретної агентури інформаційного відділу комітету. Головною причи- ною усунення цих людей було те що Аділович, без згоди Ц.У.Н.К. прийняв гроші від англійців і повернув інформаційний відділ Кон- стантинопольського комітету по суті у діло англійської контр-розвідки. Крім того Дальковський зостався дуже незадоволеним тим, що Аділович залишив до секретної агентури дуже підозрілих людей, як наприклад Пегулін, Міньє, Переплетенко і т.д., котрих піймали на шахрайствах, вальтахах та інших мерарних вчинках, які могли б спону- мітувати У.Н.К. На разі Дальковський має на меті сформувати новий інформаційний відділ головною метою якого буде організація повстанчої акції та сліджування за бойовецькими організаціями в Царьгороді та інших місцях. ПОЛІТИЧНІ ІНФОРМАЦІЇ. ================================== I. Нова франко-польська угода. II. Становище в Сов.Росії. III. Українські інформації. I. Нова франко-польська угода. Між Францією та Польщею заключено нову угоду. Ця угода підписана 20 липня 1921 р. генералами Ніселеєм та Сікорським у Варшаві. Згідно з цією угодою Франція зобов'язується посилати до Польщі війська через Гданськ на випадок конфлікту Польщі з Росією та Литвою. Число військ, муніції, а також число офіцерів головного штабу, інженерів та авіаторів буде установлено кожного разу спеціальною конференцією між обома головними штабами польським та французьким. Набої та технічний матеріал висилатимуться за заплату, котра передаватиметься отвертим контом Польщі на Банк Франції і буде компенсована концесіями на нефту і сіль в Галичині на 99 років. Литовське питання буде підперте Францією в напрямку саманому для Польщі і Паризький і Нідерландський Банк дістане концесії на експлоатацію лісу на цілій Литовській території. На випадок, коли Сов.Уряд нападе на Польщу, Франція зобов'язується вступити неред всіма своїми державами з метою спільної експедиції, щоб покласти кінцевий болевидному реплімові. Для цієї цілі в російській військові частини на еміграцію будуть концентровані в Румунії. Зі свого боку Польща зобов'язується "розвинутти акцію, котра дасть змогу заняти індустріальну територію Горлівського Ілеску до границь під назвою лінія Корфантин і зобов'язується дати перевагу французькому капіталові перед іншими в експлоатації цілої індустрії, котра буде досягти у німецьких руках і котра спеціальними декретами, шляхом легальної експропріації попала в руки польських або французьких капіталістів". Поб дослідити ці мети Франція допоможе польському урядові, шляхом своєї політичної акції, так само, як і "в 1 д по в і д н и й" військовими заходами, досягти здійснення своїх прав на Горлівський Ілеск. II. У тіснім зв'язку з цією угодою, наприкінці головні риси котрої тут вимяленомає буви полором маршала Фока та мейра генерального штабу генерала Вейганди до Польщі та Праги в кінці серпня або у першому поло вини вересня. Крім пропаганди та "престижу", подором маршала Фока має спеціальну мету: вживавши цілий свій престиж, він має доручення останньою зблизити Чехословаччину з Польщею та ввести Польщу в б'юк Малої Антанти. На місце польсько-румунської конвенції, таємні точки котрої відносилось до оборони від Чехословаччини, Болгарії та Угорщини, були заключено загальний офензивний та дефензивний договір між Польщею, Румунією, Югославією та Чехословаччиною з подвійною метою: служити рівновагою Франції в її антинімецькій політиці та підкріпати французькі інтереси у війні з Москвою, котра намічується не далі, як на будучий рік. Фок повинен вити цілий свій престиж і свої особисту позицію, щоб вплинути на обидва уряди в Празі та у Варшаві, щоб вирівняти істнуючи перешкоди і привести до полагодження всіх питань для заключення офензивного та дефензивного договору. Масарик і Бенеш, передбачаючи труднощі, розглядуть досі певну опозицію, залежність, що парламент не піде за ними, з огляду на те, що аванторний дух який цапне в Польщі, утруднює союз з Чехії з Полаками. На разі французький посол та Еразм Пільц підготовлять грунт і загідно їхнім докладам подорож Фока буде можливим з початку осені. За- ключення цієї конвенції гаряче підтримується румунським урядом, котрий має уникнути кожній можливості польсько-чеського конфлікту, щоб мати вільні руки на випадок війни з Росією та виконати нові зобов'язання відносно Угорщини (нова конвенція румунсько-чехо-сербська від 5 днів). На випадок коли екс-король Карл вернувся б знову до Будапешту). - 12 - II. Становище в Совітській Росії. З джерела, котре через дипломатичні зносини стоїть в постійному з Москвою, передають слідуючі відомості про становище в Совітській Росії: 1) Совєтська Росія та Закордон. Тактика Сов.Уряду відносно закордону стала за останні часи менш не активною та вихадачою.Чинерин дав нові директиви своїм представникам за кордоном, приблизно такого змісту: "нездатність до життя європейської коаліції цілком доведена і в Європі ми ідемо на зустріч новій війні.Капіталістичні уряди довели свою нездатність, але ми не можемо дочекатись поки рішниці між ними стануть це більше, ми не можемо спитись перед тим, щоб так завести європейських дипломатів по фальшивому сліду, щоб між ними виникли по змозі найбільші непорозуміння. Нам то нічого не варто, коли закордон нам бояться і надає сили занадто перечиняти. Всі непорозуміння між нами і закордоном повинні бути забуті.Кожному треба об'їхати те що він хоче. Як це нічи хотять мати моральну піддержку, то чи й дамо. Ми обіцяємо і респектуватимемо ехідні кордони. Як що французи приймно думати що ми їм заплатимо проценти, то мусимо їм це обіцяти. Як що англійці хотять нас використати, то ми повинні дати їм таку можливість. Також позивна бути наша тан-тика до заходу. На вході справи стоїть інакше, там грунт надається далеко більше для активної праці. Метою комбінацій між Англою, Персією та Афганістаном нусить бути наше просунення наперед на Східні. Що торкається Польщі, то там треба буде так або сик покласти кінець, бо між Совєтською Росією та Польщею стоїть неперемож-ні перешкоди. Один високий урядовець народнього комісаріату закордонних справ казав одверто, що завданням Совєтської Росії є втягти Поль-щу в якийсь сербосний конфлікт з закордоном а ли вона буде до-сить ослаблена, то Росія використає момент покласти їй кінець. В Сідиру на рази сила Совєтського Уряду не вистачає проти Семе нова і тому японці посувуються наперед і готуються до дальших операцій проти Москви. 2) Внутрішнє політичне становище. А) Адміністрація В російській комуністичній партії вжався глибокий поділ, котрий все посільшується вд часу конгресу професіональних союзів в травні цього року. Ленін прочитав таи доклад про спільні пра-ця надзвичайної комісії з професіональними союзами. Його тоді дуже гостро скритикував Ризанов, кажучи, що Ленін не має жадного зрозуміння для праці професіональних союзів, а вони не можуть працювати аби як з спеціальними комісіями. Тоді Ризанова і його однодушців було виключено на рік з комуністичної партії, але со-ротьба між Леніном і та професіональними організаціями їде далі. В колах комуністичних провідників планується нова система управління, а власне Директорія з Диктатором на чолі. На пост цього диктатора кандидатом є адвется Дзержинський престиж лійонно ро-сте В) Економичне становище. Большевики перекривають господарчу країну, якої досі це не бувало. По карточці А (найбільший пайок) видається трохи хліба та овочеледець на карточку В-нічогесенько. Більша торгова нічого не допомогла: спочатку ціни на харчі трохи впали, але тепер знов піднеслись дуже високо-були хліба контує до най менше 4000 руб. Преса досить поширює світки про голод, котрі тепер адебільного напотрібні. - 3 - В) Є інанси. До квітня 1921 р. в Советскій Росії оберталось 1186 міліардів папі- рових рублів. Перед початком війни цілий золотий оборот досягав 1 1/2 міліона а початком большовицького панування було 22 міліарди паперу. Срібний рубель, котрий почали вже чеканити, повинен замінити 13000 папе- рових рублів. 2) Повстання. Крім розрухів на території голоду, про котрі ще немає ніяких відо- мостей, великі повстання були на Україні, на Болзі та в Сібіру; причиною тих повстань мусить певно бути економична криза, всі вони мають нісце- вий анархистичний характер. Позаяк вони не мають спеціальній політичної мети і не мають жадного звязку, отже протикать без жадної небезпеки для большовицької влади. Часом вони збільшують навіть престиж Совєтсь- кого уряду, завдяки легкості якого лівівдуются. Проти Антонова ще й до- сі стоїть велика армія. Махно здається скінчив свою долю. УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМАЦІЇ Бездротові звідомлення. З Москви до воїк. Головно-кон індуцій українськими військовими силами в Криму в розпо- ві сказав нім кинти: бандитам на Україні цілком зликає. Найбільші банди все зніменено. Від Петлюровців та мазьоровців засталися самі недобетки. На правому березі Дніпра проти попереднього числа десятки тисяч банди- тів залишилось на разі тільки з 1000, мотрі ховається по лісах. Найбіль- ша частина бандитів на правому березі суть не українського походження. Бандити, котрі зформувалися на польському та румунському теренах, пере- ходять від України, а Румунія і Польща допускають це. На лівому березі розбиті банди Махна перетворилися в розсіянні банди його найблизьких помічників, як Сабучка, Курilenка убито, інших дії Пуса, Хому Казина тяжко поранено. У Махновців бідно поїзд та пуделети. Банди тепер дуже нечесне- ні, найбільше кількадевлт чоловік. Бандитизм на Україні поніс великі втра- ти. З Миколаєва до воїк. Головний Комісар Полоцький, зробивши об'їзд польсько-україн- ського кордону, сказав, що контрабанда торгова прийняла коштовезальні розміри. Закордон нелегальних впливів виязиться з Поділля та Волині більки, худоба і титан, а за це дістається порох, перфуми, галантерний край та ніком у нетрібні дискусові речі. На разі робляться проекти про призначення високих нагород за відкриту контрабанду. На польському кор- доні будуть засновані контори обміну, контрабанда тоді значно зменшиться. З Варшави до воїк. 4 Серпня в Москві підписано мировий договір між Латвією та Україною. Повстанчий рух на Україні розростається. Совітська влада хоче пере- вести живва за допомогою військової сили під забрати силов всі збіжки. Населення працею зараз з повстанцями. Військовий диктатор України Бунре- вськ видав наказ надзвичайно суворих кар для всіх тих, хто стоятиме в зва- зку з повстанцями. З Миколаєва до воїк. 24 Серпня у Миколаїві зійшлися Голова Ради Народніх Комісарів Укра- їни Раковський всіх військових сил на Україні і в Криму Фрунзе і відбу- ли військову нараду. Під час наради Раковський і Фрунзе звернулись до військ та до присутнього тилового натовпу росіянків та населення з проповідь, в якій вони зустріли на довгий шлях в боротьбі інших робітників все менш за собою. Перекоги та поразки закріпили нас дух, казав Фрунзе. Тепер пролетаріат і селянство мусать з запланово волею перевести допомо- гу голодарям. Треба думати, що коли ци напружено свої силито перемогто голод так само, як ми перемогли контрреволюціонерів. Раковський у своїй промові згадує часи, коли ми були не переможними, бо пролетаріат му- сить перемогти. Під час інтерв'ю з співробітником преси про нічнародне положення Республіки Раковський сказав, що без відома Англії Соціальний Уряд закликає все два нових торговельних договори з Німеччиною та Іта- лією. Франція і Америка, як і довго не хотіли нічого про нас знати, почина- ть тепер робитись впідливими. Ми не боїмося жадної війни на Україні ми немає бандитів, а малі банди ми зніщимо. Все це разом дає нам можливість відбудовувати економічне життя і перемогти руйну. З газети "Вінер Моргенщтунг" від 4/II ч. 728. "Українська"Рада в Відні". Все вчорашнє пополудене засідання було взяте промовою був.Мі- ністра Великої України Д-ра Назарука (радикала). Він аналізував події трохрічної боротьби за незалежність і заявив, що тільки Ран- личина може стати організаційним центром для відбудови держави. Вів торкнувся російської проблеми і застережував перед необдумани- ми рішеннями проти сили, яка зі Сходу готова вспалахнути. Мін тією силою і Польщою стається таємний договір, по котрому Польща має наскувати її дальшу боротьбу, тоді як Східна Галичина повин- на віддержати всю силу нової навали. Рада повинна уберегтися від поспішних кроків, які могли б привести до страшної катастрофи. Він змирає остаточного уступлення велико-українського Уряду. Воно нічого не зробило в міжнародній політиці і завдяки своїй без діяльності, що до багатьох погромів, які торкнулися мирних елемен- тів, скомпромітувало себе перед культурним світом. Вороги україн- ської нації використали це, аби відмовити їй в здібності до дер- жавного будівництва. В заключення Д-р Назарук заявив, що Східно- Галицьке Правительство, як повстане з легальних виборів, знахо- диться в новій згоді з всіма верствами населення (гучні оплески) Після цього говорив соп.-федер. Лотоцький, який заявив, що на редті Західні Держави почали офіційно визнавати розвал Росії. Те- пер прийшла черга за Україною. В годину внутрішнього розвалу боле шовизма, політичні внаки якого ще виявляються, Україна мусить вимагати свою незалежність. Торговельні вносини з совітською Ро- сією можливі лише в невеликому масштабі. Вони не дадуть нічого чи майже нічого. З огляду на затруднення транспорту, Л.Джорді і всі які бажають концесій від Леніна, чи їх одержують, мають безпід- ставні надії. Всі чужинські окупації сприяли зросту в українсько му народу сильної волі до національної незалежності. Будьмо мужні і не опівляймось і ще ніколи не були ми в такому стані, як нині (гучні оплески) Засідання Ради після вибору мандатної комісії, відкладено до Четверга. Переклад з газети "Вінер Моргенцайтунг" від 12 березня біж чого року ч. 764. Жидівська політика на Україні. Жиди на Україні - кількістю їх майже чотирі міліони- пережили страшенну біду, яку тільки може перенести людність. І це як раз в момент, коли Україна змагалась здійснити свою національну незалеж- ність. Жиди для економічної і соціяльної феодальної консолідації Української Держави являються необхідним актором. Вони репрезенту- ють мійське господарство. Переважуча частина населення України є селянство. Воно було звільнено українсько-національною революцією від ярма феодалізму і одержало землю, на котрій вого родоло. З цим революційні змоги селянства були в більшій частині здійснені. Селя- нин не може бути рішаючим актором в національно-державному будів- ництві України. Це завдання ставили собі українські соціялісти. Хо- цяй пролетарят на Україні сьогодні, коли промисловість стала, має значення, як економічний фактор, однаково йому в жадний спосіб не на- лежить рішаючої економічної ролі і він не має сили відновити еконо- мичного життя Держави, та як більша частина краю знаходиться під па- нуванням більшовиків. Український же селянин, що систематично був обдурований польськими поміщиками і царською русифікацією, яка тіль- ки думала про російське панування знесиленні довгорічної війною, при політичному відродженню, до якого стремити Україна може стати обек- том самої гидкої політичної авантюри. Внов відроджена Українська Держава мала перед собою двох ворогів царську реакцію, яка підтримувалася Антантою і більшовизм. Обидва во- ни однодушні - це в встановленню знову російської централістичної сі стеми. В сучасній її соціяльній структурі самостійна Україна не мо- же зробити жадного рішучого ім відпору, де їх господарствуючий елемент -селяне, більш усього зважані лише своїм приватним інтересом до зе- млі. Великого впливу, як дійсно державно-будуючий елемент на Україні, можуть бути жиди.Однаково вони - і в цьому трагедія історії,- згід- но з намірами ворожих українській державній ідеї елементів, стали об'єктом практикувавшейся за царату системи брутальних погромних ін- стинктів селянських мас на Україні.Так дійшло до того, що на Україні в зміні подій все більш і більш уращалися погроми, що вели за собою економичну руйну жидівського населення, так що нарешті жиди, при від- съкових авантюрах, з котрих під соусом боротьби за незалежність Укра- їни, а на самим ділі з за популаризації окремих ватажків банда, мусі- ли одплатити своє кровью в самому страшному смислі цього слова. Помилкова думка, що звязок з мало авторитетними в краю соціяліс- тичними факторами дав би можливість жидам приняти участь в відбудові краю. заставила представників жидівсько-соціалістичних партій всупе- реч з другими жидівськими партіями підтримувати так зване українське народне правительство. Партія Поалей-Ціон спочатку вдався формально- політичний успіх. Був виданий на Україні закон про жидівсько-націо- нальну автономію. Був назначений жидівський Міністр. Але те, що ста- лося далі, свідчить, що українське народне представництво зовсім не було дійсним народнім представництвом. Серед таким відносин, маючи на увазі, що седяне після задоволення їхніх вимог що до землі, по стільки цікавились державною консолідацією на Україні, що відповіда- ли повстаннями на всякую спробу реакції відбрати у них землю і з ог- ляду на той факт, що так зване народне правительство скоро стало за- базкою військових затажків, події розвивались так, як їх напразляла діяльність. Широкі політичні права, яки були обіцяні жидам, залишились на папері, в дійсності ж панували погроми та економична руйна. Відносно цього всього книжка був жидівського Віце-Міністра Соло- мона Гольдельмана "Жиди і Українці", уявляє собою пікаве розслення. Книжка Гольдельмана звичайно виправдує позицію Поалей-Ціон, яка одна не могла припинити все те нещастя, яке скоїлось над жидами. Гольдель- ман рахує цілком правильну думку про спільну роботу жидів і україн- ців для самостійної України. Однаково він зауважує, що форма, в якій мала бути здійснена ця спільна праця, була неможливою. Народне пра- вительство не було в дійсності народним і повинно статись якоюсь ширмою при сказіллю ватажків банда. Може його наміри буде дуже гарні- Гольдельман це підкреслює на кожній сторінці своєї книжки, однаково вони не мали бути здійснені. Книжка займає дуже цікаве відношення до ролі ПЕТЛЮРИ. Петлюра, який ще недавно оголосив від свого Пресована вого Бюро в Львівській "Хвили" статью, в якій змагався очистити кайє себе і генерала Павленка від обвинувачення в погромах, складаючи вину за них на більшовицьку й реакційну пропаганду, спочатку у Го- льдельмана наймов віру. - - - . Однаково поволі Ґольдельман в своїй книжці, не кажучи цього одверто все далі відсовується від Петлюри. І з цією здачею Головного Провідника Українського Народ- нього Правительства, книжка Ґольдельмана також здає і свою політичну ну позицію, а саме, "що позиція Полей-Ціон до народнього Прави- тельства була правильною." Цікаво, що Ґольдельман, якого брошура складається в одинадця- ти листів і висновку, сказав відносно польської окупантської до- би на Україні: Перш за все він показав, що під час польської оку- пації жидівське населення України почувствовало на собі головним чином економичний антисемитизм в самому страшному способі. Коли Ґольдельман в початку своєї книжки вказував на те, що проклямова- ний жидівською Національною Радою Галичини нейтралітет жидів в боротьбі поляків і українців за Східну Галичину не був справед- ливим і треба було її виступить заступником українських інтересів то він забував тільки одно, що як раз ці фактори народнього пра- вительства, з якими партійні товариші Ґольдельмана думали консо- лідувати жидівське становище самі видали Східну Галичину Польщі і які повстали консеквенції для єхідних і галичанин східногалицьких жидів, нічого вже говорити, бо всім відомо, як руйнували їх, заки- даючи їм тільки один нейтралітет. Катастрофа, якої не могла запо- бігти в жадний спосіб політика тих, що шли за Ґольдельманом, при поширенні цієї політики на Східну Галичину, стала ще страшніш. Такий сумний наслідок, з яким кінчає свою брошуру Ґольдель- ман, мало є оправдання тої політичної позиції, яка була принята жидівською політичною групою всупереч волі жидів. Хочий думка про=державну консолідацію України, в якій би жиди могли би гра- ти рішающую роль, багато мала за собою, однаково тепер при цілком змінившихся обставинах, колиб це фактично можливо е, то тільки при активному притягненню до створення національної Держави всьо- го українського народу. І це, що Ґольдельман називає українсько- жидівським порозумінням, можливо лише народа з народом, а не пар- тії з партією. Переклад з французької. АРГЕНТИНА ВИЗНАЄ УКРАЇНУ НЕЗАЛЕЖНОЮ ДЕРЖАВОЮ. Телеграф приніс новину, що Уряд Аргентини 5 цього березня ухва- лив визнання України за «незалежну державу». Це рішення керовників поважної заокеанської Республіки є для українців і дорогоцінний доказ правдивості їх національних вимог і в той же час це є документ без- сторонній, який свідчить, що заморська держава звертає увагу і до- сить міцно підкреслює реальність цих вимог. Е ідеї, які завжди правдиві незалежно від того, звідки вони по- ходять. Ідея формувати "Держави-буфери" на території бувшої Росії - ідею, яку приписують головним чином німцям - довгий час не знаходи- ла співчуття серед компетентних альянтів. Але потроху ми зобачили, як визнаються, не кажучи про Польщу та інляндію, держави Арменії, Естонії, Латвії, Грузії. Чи може Альянти засвоїли собі німецьку ідею творити окраїни держави, щоб знеслити свою вчорашню союзни- цю Росію. Ні. Визнання нових держав не було наслідком того, що приро- ця еволюція народів на сході Європи вже досягла того степеня, коли народи робляться досить зрілими, щоб бути незалежними. Німці не ви- думали ідеї суміжних держав. Напаки, вони її переначили, силкую- чись примусити визнати правні вимоги деяких народів,- з єдиною ме- тою користи для Німеччини. Через це національний рух в цих країнах пережив німецьку навалу зміцняючись все більш, ад поки Альянти не поставилися з повагою до патріотичних вусіл народа - альжонів був ой імперії. Одже після Польщі та Інляндії, що були визнані перед тим, визнаються держави формациї в Балтіці та Грузії з початку "де-факто", а потім "де юре" Україна також була визнана /в 1917р./ Альянтами і з окрема Фран- цією, яка навіть призначила до неї свого представника, але на маль, вона тепер не хоче її визнавати ні де-акто, ні де-юре. Пьому не- справедливою становищу спричинилися без сумніву, роспачливий проте- сс російських емігрантів, що урочисто проголосують, ніби то Росія /Московщина/ повинна загинути, як що її не дозволять користуватися з України. Але також права і те, що Україна, перебуваючи в 1917р. у війні з Росією не мала часу солідно улаштувати, під час внутрішньо- смуги, своє державне життя, як того бажав сам народ український. Проте, це хвилеве непевне становище/ цілком зрозуміле в умовах горожанської війни, не стало на перешкоді Урядові Аргентини визнати Україну і підтвердити, що горожанська війна і внутрішні смуги не мо- жуть позбавити нарід питомого права на свободу. Нарешті, цивільна війна, що тягнеться на Україні вже 4 роки, є найкращим доказом, що нарід український не хоче скоритися жадній чу- каземній силі, себ-то, що він є гідний визнання, як незалежна нація. Уряд Аргентини зробив належні консеквенції з того, що нарід україн- ський, створивши державу в 1917 році, ставить оружний опір всім зов- нішнім нападам, які роблять замах на свободу його спустошеного але не приборканої держави. Визнання України, як "незалежної Держави" встановлює формулу, яка не прикладалась зовсім до поняття визнання де-акто чи де-юре, що практиковалось в оційній термінології перед війною. Але треба зазначити, що ця формула не зовсім ясна. Вона нічого не збільшує і не зменшує. Не знаючи внутрішніх та зовнішніх труднощів/ в яких бо- реться нова держава, Аргентинський Уряд не знаходить цих труднощів на стілки природними, щоб не бачити, що Україна взагалі за останні роки заслужила на те, щоб її вазати за певну одиницю серед незалеж- них держав. Таким чином Аргентина це вже сьома держава, яка визнала офіційно самостійність України. Свідчу. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ІНФОРМАЦІЯ ІЗ УКРАЇНИ. Україна занята бойшовицькими військами, складеними виключно з московського елементу. Кількість військ доходе до 800.000, через що в великих містах утворені значні по кількості загони, а во всіх повітових і навіть містечках розташовані військові валоги не менше сотні, як божої єдиниці. Україна поділена бойшовиками на Округи по подавленню повстанчеського руху і оголошена на військовому стані. Зараз находиться штаб, роста- шованого бойшовицького війська по Збручу: в Вердичові, Житомирі, Кмеринці, Валті і Ямполі. В Житомирі находиться Головний Штаб Кінної армії /склад 2 корпуси/, одним корпусом якої командує Буденний. До 20 січня, ця армія мала від 3 до 4 тисяч шабель, але був одержан наказ збільшити армію до ведни в 15 тисяч шабель. Поповнення кіньми провадиться насильною мобілізацією у селян коней. Селянство обурено і неорганізовано робе озброєни виступи проти грабіжників. Воловий Штаб, так званого "Кто-Западного" Фронту, находяться в Київі і командує ним російський генерал, який командував фронтом проти Брангеля. Росташування такої кількости бойшовицького війська на Україні пояснюється в одного боку необхідністю прохарчувати: головну армію при зруйнованому транспорті в краю, де мається хліб і з другого боку необхідністю мати озброєний кулак проти нашого народу, який не хоче виконувати ані наказів, ані розпоряджень бойшовиків, не йде дов війська по мобілізації, не дає хліба, коней і др. Настрий червоноармейців до відбуваючих подій і намирів бойшовицької влади, байдужий. В розмовах з ними тільки й чуєш: Да ми ничого не знаем. Это не наше діло. Что нам прикажут, то й ділаем." Зазначена відсутність у червоноармейців бажання воювати в поліках. Всі козаки одягнені надзвичайно вле, окрім кінної армії, яка чуло озагачена і вигляд має справжнього війська. Старшини назвки бадають коче ломати в поліках і меж ни- ми ця думка популярна. У війську запроваджено віддача помачи, відзнаки, безглуздо- сурова дисципліна. Про можливу війну з Українцями им нічого не відомо. і в ма- сі нічого не знают про наше існування. Реквізіціями, насильними мобілізаціями як людей і коней, організованими грабіжами, карательними отрядами, страшним теро- ром і випадкованням цілих сел обурюло настриль наш народ проти бойшовиків-комуністів, що не найдеться ні одного чоловіка від дитини до старого, який би не палав сильним озажанням повстати і знищити наїздників-окупантів. Завдяки тому, що армій складаються лише з москалів-канапів, які являються виконуючим апаратом во всіх насильствах над народом, вараз лунає по всій Україні! Геть кацапів", а потім : Геть комуністів". Настрий селянства дійов до найвищого обурення проти кацапів-комуністів і чекають весни, щоби роспрчати озброєний загальний по всій Україні виступ. В районі Новоградволинську, Староконстантинові, Вердичова, Житомира і Києва, селянство національно виросло і коли являеться чужий для села чоловік, то досить виявити себе українцем, щоб ді- стати притулок і відповідну допомогу в пращі проти комуністів-ка- цапів і навпаки в разі виявлення, що цей чужий чоловік москаль хоч борог комуністів - зустріне вороже відношення. До всього війська селянство відноситься як до чужинців-оку- пантів, через що військо почував себе, як в ворожому краю. Селін- ство прорікає долю кацапам на Україні, яка не мінула німців. Щоб забезпечити себе від чужинців в установах громадського життя, се- ляне маскуючись комуністами свідомо йдуть до комуністичних орга- нів. Дякуючи фальшивим комуністам в одного боку і відірваності від місцевого населення дійсних комуністів, адміністративні апа- рати в своїй пращі не виповнюють поклених на них завдань, через що відчувається відсутність організованого комуністичного життя. Цьому може служить прикладом ходьба, який, користуючись залізницею і підводами, побувавши в Староконстантинові, Проскуропві, Америці, Витомирі, Київі і повернувши назад до Варшави не був ні разу затриманий, ніким не запитаний про документи. Не тільки в Комб'єдах, Ревкомах", але і в Чревичайцях" сидять їм люди, які тільки і чекають слушного моменту. Все населення настільки обурено проти комуністів і настільки переконано в всеукраїнському повстанню на Ресні, що у свідомої частини нашого громадянства виникає небезпека в можливості охоплення нашим Урядом звільненої України від комуністів і надання організованого державного життя на нашій землі. Люде, які повернулись в України в перших числах лютого, яскраво за-значають: Україна весною буде звільнена від большовиків владними силами повстанців, але чи налагожен у Вас державний апарат, щоби приняти її і ввести в державне русло. СТРІК. 9 лютого 1921 року. м. Тарнів. З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ДОКЛАД ПАВЛОВІ ГОЛОВНОМУ ОТНАГОРУ. 15. IX. 1931р. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНИ. Сучасне становище України і ті перспективи, які може мати вона в близькій майбутній час, можна зробити уявлення після самого глибокого дослідження цих різноманітних змін і тих корінних деформацій, які витворились на Україні в її соціальній структурі і в її економічному стані. Зміни в соціальній структурі настільки глибокі, що вони будуть основним елементом, який оприділятиме дальню долю України. Ті класові угруповання, які існували в дореволюційні часи, як природний витвір аграрно-буржуазної держави пережили найглибші зміни. Сі зміни полягають не лише в тому, що класи великої буржуазії і великої та середньої землевласності перестали існувати, цілком або частково своїми ресурсами в опролетаризованому інтелігенцією і не мають надих перспектив для відродження в близькій десятиліття. Це відродження не може бути по тій причині, що матеріальні цінності, якими вони владали знищені до останнього і не тільки у землевласників, у них залишилась гола земля без реманенту і будівель але і у фабрично-заводської та торговельної буржуазії, поважені політикою большовицького Уряду величезна більшість за водів. І хоч має стіни, але не має того комплексу обладнання, яке дало б можливість відновити їх діяльність. Вивоз малиць в Росію на 3/4 порубив українську промисловість. Се класа тепер тільки збільшила класу інтелігентного пролетаріату. Але і класа інтелігентно-го пролетаріату не може бути прийняти на увагу, як активна соціальна сила в відродженні державності України позаяк пережила вона самі найглибші переродження, а не! створили цілком іншу соціальну категорію ніж та, якою вона була в дореволюційні часи. Інтелігентська класа, обернута совітською політикою і лояльна-пролетаріат совітської республіки, цілком знищена матеріально і нестільки вдругований морально, що глибшого розкладу його все не може бути. Вольновинська політика на протязі 6 років по тільки набирала всі нові ліки цінності, які вона класа мала, але що саме головне нищила її честь, незалежну культурну силу. Всі труди, все таємне розслідання "урядових" досліджень терор був вкрай напрямлений у цю плясу і довів її до такого нерозумного стану, до такого пониження її активності, як культурної сили, що сама класа не здатна тепер ні до якої політичної роботи і їй доводиться приєднатися в "плану" тих сил, які можуть діяти при підрозданні української національно-християнських державностей. Для ілюстрації добрею сказати, що одні "взагалі" прикази вольновинської влади, як наприклад, підміття баярів, миття підлоги в казармах, вої т. з. налагодження на Білізну, посуду і т. д., вся класа не тільки спінить навипередки виконувати, але залишила необмежену похвалу в вольновинській пресі. Ні до протесту, ні до творчості, ні просто до боротьби за власне людське існування ся класа тепер не здатна і майбутні ролі її в наступні часи "уде сама нікчемна. Друга класа - пролетаріят пережила це більші доформації. Екласифіковання пролетаріату прошло настільки глибоко, що навряд чи можна тепер говорити про існування осі класи, як активно політичного чинника. Совітською політикою оплати праці ся класа доведена до того, що майже 90% її розлізлось або на села до землі, або в совітську бюрократію. Боротьба з втіканням з заводів робітників не привела ні до чого, не дивлячись на існування спеціальної установи "Труддевертир", яке тяжко карає за всяке самовольне покидання фабрик, яке має спеціальну величезну поліцію, що виловлює труддевертирів. До 5 літ принудительної праці накладають на труддевертирів. Сподіватись на те, що ся класа відродиться своїм числом не має жадних підстав переше через те, що найбільша частина осіла на землю, спавезав господарством, улітку і т.д., друга частина звіння мала опекунство і виховання новий ніжний кимо дрібних опекунців, а третя пішла в совітські урядовці. Позаяк не має таллих пістах на огор відродження української промисло вося, то не буде і стимулів до відродження числом цей кля- си. Та, по остались ще од ней і те, що іменується у нас, як пролетаріят теж моче зняття «сильної сил здатних до творчої державної роботи і навіть в балансу син», які хотіли б і мог- ли о прийняти участь в боротьбі при відбудуванні Держави. Не цілком то, що залишилось од пролетаріяту писько розло- чилось можуть звичити такі приклади: В Київському провинці на викорах до істолкому прошли українці, меншовики і з.-р. при чому збори поклялись стояти за своїх виборців. Після пер- шого ж засідання депутати були арештовані і частини їх роз- сіряли, а частина визлана. Ся подія не викликала ані нале- женчого протесту з боку робітничої класи. Вони це кляса тепер організовано співують. Наприклад її дали спеціальні потяги за сіллю до Одеса, де вони купують сіль по 5.000 руб. nud., а в Київі продають по 60.000 руб. nud. В липні Магалінське О.Р.Т.Ч.К. захотіло накласти контрабанду на таких два потяги, спинило їх, окружило улітку тих і поставив по вищому видати 25% солі. Коли робітники одмовили, зв'язався 71%, у якому було 27 робітників в забито і 30 ранено. Се викли- кало обурення всіх робітників, загрози забастовкою, але не т лики на забастовку, але навіть на організованні протест ро- бітничине щромоглися. Це пірші факти математу начна б було подати в життя катерикосларських робітників. Складається тепер рентни пролетаріяту тільки в тих, які нарат: коло заводів садиби і врагали в дрібних власністях. Пля- кі заклики, плячі рангеслі, ніякі „ця"завкони" і етиологичне управління заволани не мо ут привусити їх практикати. Заводів вони не кидать до тієї пори, поки в цо красти з заводів, ро- лять готовим чином на них закигалики, ноті, дрібні всякі рі- чі для товарообміну і т.д."Кня корстока боротьба комісарії в сля явищем не привела ні до яких результатів і я, стоячина чолі на "отланих зраді", почувш своє повне озаявлення. Реву- мовно рахувати не по соціальну категорію, як на категорію, що була в'язана до будування української верховності, ня- віть до "боротьби з "будуванні", не кажучи вже про національні moments, рахувати на її класу не доводиться. З соціальній структурі України є спеціальний типвір - витвір революцій- ного часу - кляса дрібних торгових спекулянтів, якої голов- ним чином складалася з декларованого робітничества. Це кляса придбала колосальні цінності, має всі цінності городів, як "отого, брилянти, одежду і т. д., ся кляса надзвичайно життедатна, активна, рухлива, то ще. Вона невелика, упиниться в великих містах. Але вона власне одна з головних чинників міського типа: вона тримає в своїх руках всі харчі, вона уяляє 13 осеб ту бірку, яка керує валютними справами, фактично вона властива утримує головну маю совітських робітників і т. д. і то на "головні" ся кляса заражена самим запеклим соцістійни- ництвом, яке питворилось навалом на Україну таких же спекуля- тів московських. Вороже до спекулянтів в Росії частільки сивна, що нерідкі навіть пілі бої, особливо при посадках на потяги, коти добре організовано мали спекулянти штурмом бе- руть вагони. Гетумковно ся кляса є найближчою чолі підгора- вати визначну роль, а неї буде народжується "на" "будування кляса. І як антигерого політичного чинника ії не можна буде від відволити з балансу соціальних сил, що "будуть діяти в нашій Державі. Нарешті остання соціальна категорія на Україні - нане селянство перейшло глибокі переформування. Чоли і до ре- волюції ми мали досить однорідного клясу селянської дрібної влашності, то тепер є-моноплітна, одноцільна кляса, яка збіль- шила однорідність своєї структури до найвищої міри. Куркулів- ський" елемент почasti совітського політиков, почasti по влас- ній ініціативі, щоб позбутись репресій, зничив своє господар- ство і понизився по категорії селянняка 1 в той же час мало і безпеченої категорії в величезній своїй більшості осіли на "ільш земельних наділах, обзавелись реманентом та худобою і наблишились до середньої катего рії господарства. Два елементи треба підкреслити, як новий витвір в селянстві на останні часи: глибокі тенденції самостійництва і великий зріст охоти і здібності до державного будівництва. Самостійництво нашого селянства в величезній кількості несвідоме, але надзвичайно глибоке і запекле. Ненависть до кахала і до Росії простягає до найвищої міри і пояснюється дуже елементарно: всі закони, які грабують наше селянство: подразверстка, продоволення, припудительний труд, мобілізація військових і т.д. все йде з Росії і переводиться військовими відділами, по скомплектовані виключно з кахалів і жидів. Кожний селянин на Україні знає і пам'ятає невідомо як і як розповсюджена відомість, що торік рефільському селянству видано "уло зібране" з України національне посіву і що кахали схитровали нічого не певсявши і взвівши насіння. Голод в Росії полягаєть на Україні виключно тим, що там не хочуть працювати, бо можна годуватись грабіжем України. Третя здатності до державної праці і твердості - це найголовніше явище останнього часу. Українське селянство навчилося обороняти свої інтереси в ревкомах та ісполкомах і настільки стійко, що навіть бенкювими припущеними були злати свої позиції. Також про 9 літню власність на землю, про предналог і інші не найкращі докази впливу селянства не тільки пасивного але і активного на керування Державою. Гевекни, ісполкоми, земвідділи і т.д. війсали в себе величезну кількість селянського елементу, витворили з них надзвичайно одібних адміністраторів, землеустроїтелів і т.д., котрі не перебували з селом, котрі завдяки голоду в містах зберегли постійні звязки з селом і з своїм господарством. Од риса виховання до державної роботи, якого не побоялись вробити навіть бельшевики, є найголовніший елемент, на який доведеться рахувати при підбудові нашої держави всякої сили, яка б не пришла на Україну. Підводячи підсумки свого ехематичного аналізу соціальної структури України, можна сказати, що кляса дрібної селянської власності є одна здорова сила, яка відбудує державу українську, вона має зберігла реальні цінності, єдини цінності сільського господарства, які ще залишились на Україні і во ім'я захисту цих цінностей ся клас буде мати волю до відбудування Держави. Ся кляса має в собі, виховала в собі за час революції глибокі державні інстинкти, які з одного боку пиккили на агресті тенденцій до самостійності, а другого - на доввіді в керуванню державними установами. Нарешті ся класа витворила з себе великий кадр людей різних до державної творчості і до одвоювання своїх клясових прав, що виявились в повній грудачі "революція" нашого села, в тому, що комунерами на 20% склались із «державного елемента», яків залишень допомагти, бороться з большевизмом, не виявились у відокремленні великих груп у Ісполкомах і наради в тих незастанних організаціях, які витворились у кожному селі, які діють непомітно, але в риській мірі організаторської нарадили нещуренням від перну силу, що по два кочливості пройти в село пів рослинними справами "бельшевицьким урядовцям інакше в оточенні "Ільмен" мент великого міськового відділу. Кляса селянства - етна класа, якою будувалася Українська Держава. І інтереси сеї кляси повинні стати основою для відбудування державності України. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ КОЛЬЧОМІКИМУ Аналіз сучасної соціальної структури України для точного уявлення перспектив, що стеляться перед Україною не може обійтись без аналізу большевизму на Україні. Усілячі твердження про «статочний крах большевизму», про найблизчу ліквідацію його і т.д. не можна ставити основою для прогнозу "лишкої будучини", без більш-менш глибокого озирнення цього питання, бо самий крах большевизму і ті причини, які його викликають, не можуть не бути прийняті на увагу, при будуванні будучини. Без сучасну большевизм дійшов до кульмінаційної своєї точки на весні цього року і без сумніву з того моменту він стрімголов покотився до низу. Але ті колесальні переродження, які створив большевизм, якими він винув мало не в «вбранцький стан націльш культурні і активні класи населення, якими він знищив до центу здатність до супротивлення сих князів, разом з тим заходами, які бельгійський уряд вважав за необхідні для того, щоб спасти своє становище, все це могло дати деяку стеречку крахові бельгійцям. Основна повага глибокого розкладу і краху бельгійському — наочні. Це до всього він тримав голову високо? тривав під рушницею величезну армію, намагався згромити і постити власними силами націоналізованої централізованої промисловості, складала грандіозні проекти електрифікації Реслі, намагався і вирив в остаточну таку, як і в Реслі пролетарізацію бельгійства на Україні, "внутрішня переворотна комунікація прави і примусовість прави, мережа перекидань всіх населення на пайкове годування" і от коли девелось на 9-му з'їзді комуністичної партії в Москві підвести підсумки цей підняття головної роботи, те не тільки виявилося повний крах всіх планів, але крах всій викликає глибокий розкол в самій партії. Виявилося перш за все, що зібраного предразверст- ком хліба не хватило і девелось раптом припинити видачу пайків і кинути всі класи, що годувались пайком в об'їмні розлад. Разом з тим виявилося і колосальні злочинення: наприклад в Мінську прийшлося викинути 220.000 пуд. картоплі, яка померла і почала гнисти, бо була злетена почасті в відкритих сараях, а по- часті в сумних суртуваних магазинах, в Харкові виявилося, що клібопекарні, держучи чисту муку, підмішували в неї половину великого сміття і половину цілком організоване продавали на базарі по вільних цінах. Загралівки, що були поставленні під Москвою, організовано не тільки відбирали, те веслось, але за зятку пропускали цілі потяги в хлібом на вільний ринок, які були власне в чергових запасів, як що виявилося, наприклад, в спецулантні Лібермана, що працював од Харківської Губчехов. Певний розвал продовольчої системи викликав спеціальну комісію Наркомерода, яка констатувала повне безсилия боротьби не ділячись на колосальні кадри розкінспекції. Ще гірше справа стала в націоналізованої промисловості. Депутатський Свободин поширив свою дебачу до 13 мільйонів пудів, "Економическая изъя" констатувала повну на довгий роки загибель хлопководства в Туркестані, залізна промисловість опинилась в такому стані, що коли почалися постити в роботу одну одини денну в Миколаїві, то про це писалось на претязі цілого тижня у газетах. Про зрозуміті причини краха промислового, треба усунути самий промисловий яр неланнім і, я приведу для оць такі малюнки із тих галузей промисловості, як в яких працю- вав ось. Головпункт по пляму ців на сей рік засіяти 175.000 десятин буряків. Зробивши наряд він після посіву підрахував, що за годи зав'язали більше наряду і вийшло 200.000 десятин. Інспектори, перені ришер, підтвердилли с працедливість відомостей. Головпункт заготував відповідну засіву кількість і розсіяв по заводах мануфактуру, гранні і т. д. на оплату праці. Але вже з весни виявилось, що частини буряків не збільшалась, частини прощала від морозів, почав істи дефолтник і нарешті луговий метелик, який і в по 10.000 десятин на день. Але тут то виявилося слідуюче: звістки про те, що луговий метелик ість "буряки почали йти у неволі в це телі, коли паявився власне сам метелик, а не гусень, а метелик "буряк" в не ість, а тільки їх- го гусень. Розслідування справи виявило, що заводи з весни не тільки не зав'язали буряка більше наряду, а навіть менш наряду і чали пригніщені відомості, щоб одержати більше мануфактуру, граней і т. д., які ніби те витрачені були на плащ- ну звичайну метеликами. Коли Предглавсагар запитав, а як же правіряла на весні інспекція, то одержав відповідь, що ін- спектори в так накачували на заводах самогоном, що вони були Ротер не бачили, а не тільки пасівів". Характерна деталь - хоч в самої весни ентомологичне Суда пророкувало.... ........... апарати, головпункту належь об палець не вдарив про чаротевку інтенсівідів та "утісів". Не менш цікавим є й те, що в першій книжці "Чатника Головпункту" за 1920 р. опубліковані такі данні: з державленції- ні чали, мали приговоро - 210 пукроварень на всіх них числилось 25.000 робітників, тепер те, коли працює всього 36 пукковарень на всіх пукроварнях мається 240.000 робітників. Але для характеристики господарствання "бельшевиків най- "ільш яскраво" може бути видана ними брошюра, "Промисловен- ная програма и отчет Клетоглара за 1920 рід". Не торкаючись 126 5. і і надзвичайно цінного звісту, наводу лише найбільш цікаву зв'ядку, намальовану спеціальній картографії: Количество произведён- ного в 1920р. сахару Стоймость производства 2 міліарда рублей 200.000 аршин конфеттуж 50.000 пуд. соли 40.000 пуд. махорки 1.168.000 пуд. 1.500.000 пуд. сахару. Таким чином 1.168.000 пуд. киробленого цукру коштувало ім- не всього прочега півтора міліона пуд. цукру. Коли додати до цього, що цукрова промисловість вважається одною з самих найкраще ставленних галузей промисловості, то звідки зрозумілими буде той глибокий крах, який пережила нація налізевана бельшовиками промисловість під час їх господарки. Що в рірному стані опинилось сільське господарство. По де- кладу 9-му звідові компартії Свідерського виявилося молесаль не пониження продукції і хліба, яке навіть не можна було охо- пити точнєю цифрою. Основною думкою декладу "Ула, що селяне стали сіяти тільки стільки, скільки потрібно було для власно- го житку, бо всі лишні все одно набирались наркомпродом. Дек- лад також констатував і величезне пониження культури і проро кував величезний недорід, позаяк селяне Приволжських руберень пересям перестали робити черні пари і иниш методи оброблення, які до цього часу спасали од залух. Підсумки 9-го звіду такими чином підвели повний крах пре- довельчої політики бельшовиків, повний крах політики промисло вел і повний крах політики сільсько-господарської. Треба буде шукати кардинальних заходів для полегшення катастрофи і от тут справдились те, що довго говорилось: "коли кати бельшовикам самих господарювати, то вони бельшевизм найск ріше згине". Він дійсно з сего моменту почав гинути, і є вия вичаєв перш за все в розколі партії. Коли так звані ленінці взяли курс на право і поставили ставка на дрібну буржуазію і слянство, те троємости в валіс.. ног логікою навіть доведеним, що тільки прерив на Європу за- ват в Европі реальних цінностей могло спасти комунізм. Троц- кісти вимагали ще більшої чистоти комуністичної лінії у всіх галузях державного господарства і негайної боротьби з буржуазнею Європою. Гератська настільки перестриллась, що Ленін подав до дені- сії 17 годин Госія була без правителства, а результатом було те, що Товщинкі в ренті репт зайнявся вселідженням еко- номичного стану Європи, Уруша, Крастиноський і другі більш значні комуністи пейхали личитись і пішла ходить по Москві браза Леніна, що йому до керування республікою деволи залиши- ти 12 комуністів, а решта нехай йде для пралі на місцях. В наслідок цього повипались декрети 1/про розкрепощення труда, 2/ про вільний торг., 3/ про денационалізацію дрібної проми- словості, 4/ про предналог, 5/ про самоокупаємость соцітних учреждень і т.д. Троцкісти запішали зуби, а в країні почалось не відроджен- ня, якого так ждали широкі маси, від нових декретів, а важка- ля коло сих декретів. Коли і до ГОЛО совдепія уявляла з се- бе дім бечевільних, то по влучному виразові Предглавсахара Та- рашенка, вона стала уявляти з себе петар в домі бечевільних. 1/ Розкрепощення труда виявилося в тему, що зразу в один день 90% городського населення опинилось без пайка і почалось вс- кращене штатів на 75% по всіх установах опубліковане офі- ціально. В той же час розпочались масові безплатні мобіліза- ції за раленими для підмітання вулиць, для неділь чистоти, для копання екошів круг Києва і т.д. 2/ Вільний торг виявилося в тему, що відериллась маса пантет- них в Київі а також всяких "коеоперативів", які виставили по од- ному черевикові або капелюшові у вітрини. Виплачено було коле- салцні штенти по 1-му міліонові, по 800.000 за Ірвво торгвалі, але 15 ірня од всіх торговців центральних вул иць була від- брана підписка, по вони закриють магазини, незважк вони відкриті в "буржуазній" частині міста. На прахання торговців повернути гроші за патенти відповіли, що як "удуть, то повернуть. До моменту мого відіду ани наїменних ознак здорового тор- гу памітно не було і коли офіційне закрадання були зняті, то за те, О. Г. Т. Ч. К. належило "не тільки "правіркам" документи іменно у тих, хто від "бух-які продукти. В наслідку такої "перевірки" обережність терористів була більше ніж до декрету. 3/ Донаціоналізація промисловості виявилося в тому, що ні кишки не випадались на підприємства, але виключно в мотор ростягти все, на тільки не матна розтяги. Ні фізичні засоби, на "б"рика не була пущена в рух і після націоналізації. Та ли пропозиції цілком офіційні бувши "заряжанням, як наприклад Мошевському, "татарським", "хайловському знати своєї (б)рики для роботи, але ні вони більших не мали ні належних ката- рентій категоричне відновлення. Назначалась буде і цехорган, але облік художніх погоди так само відмовлявся і нею. Книжку без /сув./Липрессо/паміть од своєї один реніце надавала зованої фабрики одмовився. 4/ Предпалог не тільки не зменшить предразвертки, а взял- ки непротосві ще і перебільшить її. Обіцяні підприємства я памятал такі: терік предразвертка зі вселі Речі вибрана 280 міліонів пудів, а /з/ бого року предпалог - 273 міліони пуд. мала терік 3 мил. пудів, а сього року 2.700000 пуд. і т. д. Таким чином предналог це перейменована предразвертка і є лише те се відчуває ясно настільки, що безумовно ще постріш поставить- ся до незого, ніж до предразвертки. 5/ Нарешті "самокупаємість зенетських учреждень" полягає в тому, що за певним крахом фінансової системи ні одна установа не одержує зелей кошти. Наприклад Київнабраз потрібує на мі- сяць 275 мил. карб., а одержує 5.000.000 на місяць, Київгубзвенія одержує 10-15 мил. на місяць, коли його мінімум 80 мил. і т. д. Тепер по декрету кожна інституція будь-то Академія Наук чи Совнархоз мусять самі для себе організувати такі підприємства, доходами яких вони могли б покрити свої витрати. Для ілюстра- ції сей справи скажу, що наприклад Політехнічний Інститут, згід- но свому декретом, не одержуючи ані копійки грошей, постановив організувати миловарення, вироб маков, голівло євиней і т. д., але не може пройти ні "унта чиґа, бо абсолютно не має зв'язку коецетичної сели, не може відголувати ні одної єкнні. Бо це мав рропей, що купити 11 і т. л. Такий чином зустрічаем ми- нувев логіни "грв."ез кепіїми грашей і кое фунта цукн. "Амекутанець привела до колесальнеї вакханалії і самархети почали розпродувать спекулянтам свої склади, Китрубленній розпродає всі рештки складів, які заграбив в сил час у "ептрала" і т. д. напр., коеу пролав по 150.000 мару, плуг по І ніл. карб. 1 т. л. Ленінська політика, яка збудована на силі як євкретін, "стуможе призвала крміну по до сільшої анархії, господар- сво державне котиться в приру і не працює навіть 2 міся- ця такої розподарки, як тропкісти щов буть не гвалт в про- ві і в іспалками. Мале не в кочному її газетиї навзити ці бакти руини і заклини тягти в шери дрібну бур-увазію. Розуміння тепер назріває новий перелом, перелам, який зре- блять тропкісти посталивши Реоло перед фактом прерива на Горену, який дасть або цінності Гореш для вицілення кому- нізму, або комуніч залгивно "з еларею задушених світежає бур-увазію". Тільки сі два шляхи стодяться перед бальшеви- ками і прв є вдічить безліч фактів головнійні з яких слі- вучі: Овідчу: Начельник Відділу Канцелярії "ПРИ КТОРІЇ Становище в Совітській Росії. Один деньць, власник пароплавів, котрий в початку липня їдев до Петрограду і повернувся звідти в серпні до Копенгаги, оповідає слідуюче про свою подорож: Я виїхав на датському пароплаві з грузом провіанту з Копенгаги до Петрограду. В Кронштадті нашому пароплаву зробили урочисту зустріч, а в Петроградському порту були прийняті совітськими представниками. В порту, крім нас, стояло до 10 чужоземних пароплавів, на котрих привезені закуплені большиовиками товари, другі прибули по власному почину до Росії з товарами. Багато купців навантажують пароплави всякою вегетичною, котру не можна продати на інших ринках і везуть до Петрограду в надії на мінову торгівлю. В де-яких випадках їм платять золотом, здебільшого силою, свинцем, валюття і т. д. на різного роду антикварні речі, картини і т. д. а особливого фонду, утвореного в цієї метою большиовиками з конфіскованих в магазинах та приватних помешканнях речей. Америка уявляє собою величезний найже необмежений ринок на такі речі і платить за них дуже дорого. Комісари заробляють на цих операціях великі гроші, торгівля йде дуже добре і вивозяться навіть старовинні важкі меблі, рідкі речі і т. д. Петроградський порт занедбано, одна лише частина для чужоземних пароплавів трохи очищена, решта ж уявляє собою "кладовище" вагонеток, куравлів та інш. цілком зіпсованих і нездатних до витку. Відношення совітських урядовців дуже ввічливе. Немі треба було придбати декрети з різними циркулярами совітської влади про умови аренди денационалізованого майна. Виявилося, що в редакціях газет неможливо було дістати - газети не продаються. Щоби дістати поворотну візу мені треба було перейти через контроль Ч.К., де все обмінюлось дуже швидко, бо я був обережний і вважав на догляд, який було за мною роблено, а тих, хто приходив до мене на датський пароплав агенти Ч.К. не мали змоги контролювали. Загальні настрої населення в Петербурзі далекі від того, щоби назвати "ого „позволяєм"; всі наголос- но здійняті питанням про кадрах хліб і пасуванні", тирок мають сегалерия цікавляться лише хлібом, електрикою і перестати вести в можливість інтервенції. Загальне враження таке, що совітську владу всі поневолять, але най більше слухають, ляютъ большовиків одразу вкрізь і всі слі на це ніхто не звертає уваги, бо людь її насті- самі червоно-оранжеві, я очив у порту цілий ряд сцен, де робітники на голос висловлювали незадоволення Троць- ким та Леніним та висловлювали надію до години „роз- рахунку" не далеко. По-сільки полод загрожує центральній Росії, загал не становище в Петербурзі не змінилось, позаяк в столи- ці живуть тепер виключно привозними харчами. Совітська влада вважає, що забезпечення населення столиці є вало- рою проти почаття і без сумніву дуже реально учиту- ють дійсні обставини. На базарах в Петербурзі можна знайти все, до хочете з харчів, контрабандна провізія в Естонії та Фінляндії переводиться дуже живо і спеку- ляція йде в дуже короткій формі. В ній при мають участь всі:урдоки і неурядові особи і коли на зовні все так, наче безпечно, в середині ціли організм цілком зрив. Носкільки сильні в Росії умови проти влади, мені не можна було виявити, але без сумніву від большовиць- кої влади між всі етомилися, не лише селяне, але і ро- бітники. З розвитку у ладами освідошленнями в квартрах робітників можна було зрозуміти, по большовицька влада бачить більше загрожує боку пролетаріату, ніж від со- лянства. По суті всі удари, які варя становища - впали на ро- бітничі класи, а "моги" курс політики совітської влади, так зваве уступка капіталу не обіцяє робітникам нічо- го крім кабали. В цьому міхто себе не дурить, і станови- ще наближається до такого пункту, коли зненависть до севітської влади може привести до перервоту. Пропон- армія і зв'язаність до комуністичного командування де- лено більше, ніж колишнє неподоволення офіцерами. "Олие ойцери були бо длатів їхнами, а тепер червоної об'єкг це все свій чоловік, котрому ніхто ніколи не прорве його відносно вище становище. "Обітська влада бачить небезпеку і в робітниках - це всі ясно бачать і в червоної армії. Робітники мають всі підстави бути незе доволеними, а в червоної армії міцно сидять "спеці", в руках яких лежить цілий організм армії. Замінити їх не має змоги і тому їм дають рікні привілеї та права, щоб зацікавити офіцерів існуванням совітської влади. Рівночасно зими большовики переводять ідею приєднан- ня комуністичних ідей серед офіцерів і в звязку орга- нізація кадрів комуністичного офіцерства. Йде дуже енергійно. Офіцерські червоної школи розкидані по ці- лій Росії, і совітська влада є той думки, що на протя- зі трьох років армія буде звязана міцними комуністич- ними питками і уявлятиє тоді дійсну опору для уряду. Передбачаючи в будучому необхідність полих уступок я Вахолду та в свідомості сучасного тяжкого становища, большовики роблять всі зусилля, щоб протирити своє існу- вання, що на менше 5-6 років, рахуючи, до коли підросте молоде покоління, основи комуністичного ладу будуть закріплені в Росії незалежні і з молодими силами Росія зфорувати всесвітню революцію. На цьому ознована ці- ла психологія моменту - і завдень наразі міститься в тому, щоб продовжитись до кращих часів. Освідомлені зі внутрішніми настроєями люде не виключають можливо- сти повстання в Совітській Росії і думають, що коли це почнеться, то лише при допомозі червоної армії, котра по суті далеко не "червона". З усіх змов в Совітській Росії найбільше реальні є безумовно військова змова, котра, судячи з загальних тенденцій ставиться негатив- но до російських білих" центрів за кордоном і має на меті зробити механічний рахват влади і не думає від- стунати / із російським організаціям на зовні. По- вітряні горілки верстви при гільдії, переконавшись в руйні всіх своїх пленів. Найбільш бойкі статути городу і шукать рятунку в закордонних комля Дірол- ках. Хоч на зовні в Петербурзі все спокійно, совітсь- кі кола почувають себе мов перед бурею. Були пер- вини, що вона вийдуть рано чи пізно, але не менше. Вл- гато думал, що військового конфлікту з Польщею - лише штанина часу, але не редуче думали, що виступ може бути ось-ось. Ще мов батьки підготувались на опера- ції в широкому розмірі раннє весною. Загальний тенден- ції зводяться до необхідності пошукати і залишити поступання, підняти авторитет соціальної влади в на- півалістичних державах Заходу тим полярити війсь- кову акцію. Немає жадного сумніву в тому, що цьому я мов можливо переконатись по заводах, но жироблять від- свок на терпілля, працювати і далі. Найбільша партія в соціальній Росії - не головний фактор виття. Роль Бруслова важко доїмучати, але мов обобито довело- ся кілька бачити кілька фільмів, де ліворуч від Трой- кого, катки, позичає військову прагду, стоять Бруслов. Це підтвердили також і якщо Бруслова є однійльно військового командира і в суттю устави троцька Троцьки. До речі, особисті відносини Тройко- го та Леніна - не загальна тема. Для пльоток але на практиці у всіх публічних виступах Ленін і Троцький з'являлися підтримують один одного, і виступають якщо взаємодія в уніфікації. Ніхто проти другого, приналі- ця Радена Бухарина та інших немає сили, принаймні практично. Раніше було є сподіватись, що Троцький зал реактив Леніна і цим здійснить переворот. Вони не о- веповнюють один одного, не роздають практично одно. те саме завдання. Совітська Росія розуміється тимча- сово полинна бути повернена на обуржальну республі- ку, котра стане колискою інтернаціонального комуніз- му. Радо "коли відступити частину, ніж стратити все". В цьому політичні Леніна дуже консактентні і допілита, хоч не уявляє собою нічого нового: він зав- ше тимчасових таких поглядів і не зрозумівся з Трой- ким принаймнога, він практично завжди погодував свою тактику з його. Центром народової системи організму є не В.П.І.К. /Всерос. Центр. Исполком Ком./, але головний штаб Черво- ної Армії. На зілах Тройкій виступав з визнано ста- тистичних відомостей різних країн, підкресливши, що "як ніколи міністр" він має інформації про все, що робиться в Європі, бо для цього працюють спеціаль- ні відділи штабу. - Дорожняча в Росії по суті лише відома за одну денську корону я дістане в Петербурзі 8.000 рублів, одна яйце коштує 300 руб., так що яйце в Петербурзі коштує 10 с., тоді коли в Даліні 20-35 с. Таку вчалю можна прикладати до всього. Наразі совітська влада випускала кредити нового бразку. Вони надруковані з одного листа-боку і все не мали написів про релеван- них вихід, страни соціяйтесь, як це було на попередніх випусках. Мені сказали, що в найближчому часі будинки буде віддано в аренду і хни буншими владами, буде виведено платню за газ, телефон, трамваї, залізниці і т.и. Коротко кажучи: обмінська влада відступає по цілому фронту. "Відчу. Начальник Канцелярії ДИРУКТОРІЇ Від очевидця роз'яснене отримано такі відомості: Радянський Уряд готується до передачі влади на Україні. В Києві тривають вперті чутки, що Голова Радянського Уряду на Україні отримав в Москві інструкції, в яких го- вориться таке: 1/ На протязі 3 місяців у всіх радянських установах звести українську мову. 2/ замінити радянських співробітників в Москви прийня- ти лише вроджених українців, а можливо відправляти до Росії. Колишній український прем'єр-міністр Голубовий і де які інші особи, яких разом з ним були звужені до приму- сових робіт в концентраційному лагері, не відбувають після кар'єр перебувати на воді в місті. Інші радянські радянський урядом імал в тину особливий розпорядок в справі створення нового уряду, якому Народний Комісаріат мір би передачі всьо влади. Радянський Уряд не може більше триматися на Україні, і хоч для революційної хліба змушений ставити надзвичайний мір і вродити армію прад, все ж він не має і не може на- ти потрібної кількості мочі. Селянство твердо постановило да- вати комуністам міцний опір: В разі міста Острого-Константинова в цей час розміще- ні такі відділи червоної армії: в місті "а" - Консактник стоїть з штаб Тарашанської бригади, яка складається з 1,2 і 3 полків. Ця бригада належить до складу 44 пішої дивізії, до неї ще належить гарнітний відділ з 16 гарматами. Зв'язок між окремими ча- стинами добрий. Перший корпус червоної армії складаєть- ся з 2 кавалерійських дивізій - 8 і 17. Птац 17 дивізії стоїть в м.Уланово; 1 бриг.-1 і 2 полк., 2 бриг. - з 14 полків стоїть недалеко від містечка Хмельницька, 3 бригада - з 16 полки - близько Летичова. До дивізії належить гар- матний відділ з 16 гарматами/близько Хмельника/. 8 червона козацька дивізія стоїть в районі Винниці, на південь від Брацлава; до неї належить 5 батарея з коло 20 гарматами /Зди.7-В напрямку Вердичова просувається 45 ш. див., що складається з 3 бр. до трьох полків кожна, до того ж з гарматним відділом з 16 гармат. 25 і 33 ш. дивізія призначені близько до нахідного кордону. Червона армія концентрована вздовж залізничної лінії Винниця-Меринка-Проскурів. Свідчу: Начальник Кам'янецької ДИРЕКТОРІЇ Переговори въ Казатині 11 Декабря 1918 года, между уполномоченными Украино-республиканской Директоріей, нѣмецким главнокомандованіем и большими солдатскими депутатовъ кіевской группы. I. Украинские уполномоченные даютъ слѣдующее посланіе: мы считаемъ иже достоинства украинско нація, чтобы двѣ чужихъ власти внесли постановленія черезъ наши головы и противъ воли украинскаго народа. Мы считаемъ нашимъ неотъемлемымъ правомъ нерѣшать наши государственныя вопросы. Нашей первой задачей является занятіе города Киева дабы устано- вить спокойствіе и порядокъ въ краѣ. Положеніе вещей не позволяетъ откладывать операцій противъ Киева ввиду необходимости ввести спокойст- віе. Поэтому Директорія не считаетъ возможнымъ ожидать прибытія нѣ- мецкой делегаціи къ представителямъ Державь Согласія, что было пред- ложено нѣмецкими уполномоченными. Украинская Республиканская Директор, ведетъ переговоры съ уполномоченными представителями Державь Согласія и на этомъ основаніи она можетъ заявить, что нѣмечкая армія не имѣетъ причинъ мѣшать вступленію украинскихъ республиканскихъ войскъ въ Киевъ, тѣмъ болѣе, что украинская республиканская войска въ районѣ Киева значительно превосходят по численности силы нѣмецкія, а о гет- манскихъ войскахъ и вообще не стоитъ говорить. Мы придаёмъ большое значеніе тому, что германская войска по возможности скорѣе покинули Украину, поэтому мы гарантируемъ нѣмецкимъ солдатамъ свободный проѣз и необходимое продовольствіе , если нѣмецкія солдаты не будутъ вести своихъ дѣйствій главнымъ образомъ въ районѣ Киева противъ украински республиканскихъ войскъ. II. Послѣ того посланія, что германскіе представители возра- щаются въ Киевъ и покладываютъ настоящее соглашеніе главнокомандова вію и большому солдатскому совѣту. Спустя 30 часовъ послѣ отвѣда со станціи Боярка прибудутъ уполномоченные съ документами къ нѣмец кону караулу между ст. Боярка и Глеваха. Они передадуть тамъ свѣд- нія и постановленія германскаго командованія къ солдатскаго совѣта о томъ рѣшено ли препятствовать вступленію войскъ Украинской Рес- публки въ Киевъ или нѣтъ . III. Въ случаѣ если будетъ издано постановленіе, что нѣмецкія войск не будутъ препятствовать вступленію украинскихъ республиканскихъ войскъ въ Киевъ, то входить въ силу слѣдующіе договорныя пункты: а/Для занятія Киева будутъ использовали только регулярная войска Украинской Народной Республики. Численность ихъ не должна превосхо- дить 15000 человѣкъ. Ограниченія въ свое время караульными цѣлями и постами части города у дома главнокомандованія не должны быть заняти - 2 - войсками Украинской Республики. Также и относительно казарм и помещений для солдатъ. О расквартированіи германскихъ и украинскихъ войскъ въ Кіевѣ должно произойти специальное соглашеніе между городскими комендан- тами нѣмецьвъ и украинцевъ. Всѣ германскія учрежденія и войсковыя части сохраняются за собою до своего отъезда занимаемыя ими помѣщенія. Измѣненія могутъ произойти лишь по взаимному соглашенію. Украинскій Деревянный банкъ будетъ сохраняться германскимъ карауломъ пока таковой не будетъ замѣненъ-украинскимъ и пока соответствующій финансовый органъ не заявитъ о принятіи въ свое вѣдѣніе дерзанного банка. До принятія на себя полной власти въ Кіевѣ Украинской Директоріей германская войска берутъ на себя охрану имѣній и имущества украинскихъ гражданъ, государст- венного имущества и особенно телеграфа и центральнаго телефона, а также охрану политическихъ заключенныхъ. Къ этомъ они приложатъ энергичныя мѣр- ы/ Директорія будетъ всѣми средствами ускорить отъездъ нѣмецкихъ войскъ Военная железнодорожная учрежденія главнымъ образомъ транспорта команд и станціонныя комендантуры должны и впредь выполнять безпрепятственно свои работы по транспорту. Украинская железнодорожная власть получать предписаніе, работать въ контактѣ и рука объ руку съ германскими. В частности германская войска будутъ предоставлены по крайней мѣрѣ слѣдующія полеза для тевакуванія: 1/ по пути Бахмачь-Гомель-Пинскъ три полка 2/ по пути Кіевъ-Новороссійскъ-Сарны-Поворски отъ 3-5 полковъ 3/Застолье-Казатинъ-Голоби 4 полка. Подѣлы къ этимъ линіямъ и всѣ частные вопросы будутъ разрѣшаться смѣшанными комиссіями. Для улуч- шенія движенія транспорта поезда и порожняки будутъ охраняться смѣ- шанными германо-украинскими позадачными караулами. Провозу китонжате- лаго имущества не должны чиниться препятствій. Всекій транспортный поездъ въ составѣ на болѣе 2 вагоновъ съ пивенными продуктами, жилых Директорія послѣ своего вступленія въ Кіевъ должна немедленно заве- зать дружественные отношенія съ продовольственнымъ германскимъ отдѣлом Украинская Директорія признаетъ выработанный нѣмцами планъ эвакуации. в/Относительно взаимнаго поведенія украинско-нѣмецкихъ войскъ должно вслѣдъ произойти д. ужесточенныя отношенія и постоянно долженъ поддержи- латься контактъ. При какихъ либо взаимныхъ столкновеніяхъ обѣ стороны съ помощью своихъ представителей должны разрѣшать конфликты мирнымъ путемъ. Главнымъ образомъ, кроме телеграфнаго увѣдомленія о состоявш- мися соглашеніи должны быть отправлены въ войскамъ 15 комиссій состо- щихъ изъ одного нѣмца, одного украинского делегата и одного уполно- мощнаго отъ солдатскаго совета во всѣхъ уѣздахъ Украины, чтобы сообщить войскамъ о соглашеніи и передать инструкціи обоихъ главнокомандованій. Глянинки должен быть произведен обменъ . Оба отстоты либо уничтожен- ныя оружіе послѣдуетъ спеціальное разьясненіе. Охрану всѣхъ украинскихъ депо и общественныхъ зданій германцы передаютъ украинскимъ городскимъ комендантамъ. Украинскія войска принимаютъ на себя охрану мелѣвшихъ до- рогъ. Въ тѣхъ же мѣстахъ гдѣ нѣмцы несутъ охрану, они несутъ ее до при- бытія войскъ Директоріи. Въ 6 уздахъ около Киева, а именно: Кіевскій Васильковскій, Радомысльскій, Остерскій и Переяславскій и въ одномъ городѣ Киевѣ тенерніе нѣмецкіе гарнизоны должны оставаться до своего отвѣзда, Усилениѳ же ихъ можетъ произойти лишь съ согласія Директоріи. IV/ Телеграфная и телефонная связь между нѣмецкими войсками возстанав- ливается и сохраняется до отстоты войскъ германскихъ войскъ. V. Отвѣздъ нѣмецкихъ войскъ безъ согласія военнаго германского началь- ства не будетъ поддерживаться украинскими учрежденіями. VI. Рездь, гдѣ въ настоящемъ протоколѣ упоминаются слова украинскія войс на или украинскія учрежденія слѣдуетъ понимать войска и учрежденія Лодинення Украинской Директоріи . Казаттвъ II Декабря 1918 года. Начальникъ Штаба Главной Квартиры Украинскихъ Республиканскнхъ войскъ, Генералъ ОБЕРТІЯ, доктора Семіль НАЗАРУКЪ, ВЕТТЕ, фонъ Бильвень, Рудольфъ ВЕРТРАМЪ. Приложеніе. По желанію германской делегации представители Украинскаго Республиканскаго Правительства заявляли, что офицеры и солдаты ротманска- го правительства, которое сражалось противъ войскъ Украинской Народной Государки, по сложенію оружія должны быть отправлены на родину или до границы за исключеніемъ тѣхъмъ которые виновны въ какомъ либо преступл легии. Эти должни быть судимы гь законнымъ порядкі. Докторъ Семіль НАЗАРУКЪ Сегодня состоялось засѣданіе большого германскаго съѣта. Засѣданіе посвяло острый характеръ и проходило при закрытыхъ дверяхъ. Съ рѣчами вис ступали члены совѣта: Кирхнеръ, Вертрамъ, Бархольдь и др. На засѣданіи былъ доложенъ текстъ соглашенія съ Директоріей. Большинство совѣтъ располагалось за то, чтобы да о при заключеніи соглашенія держаться стойко и быть наготовѣ. Одинъ изъ ораторовъ сказалъ: нужно всегда имѣть сухой порохъ въ пороховницахъ, дабы не потерять своего воинскаго досто- инства даже у тѣхъ съ кимъ заключается соглашеніе. Копія. Іого Експедиції Пану Президенту Директорії і Головному Отаману У.Н.Р. Високоповажний Пане президенте. Сим маю за честь Вас повідомити що Вашого листа від 12/VI я отримав. Нажаль, він розійшовся з останнім моїм докладом,який я переслав через п.Чопівського. Користуючись нагодою що іде то Тарнова п.Дельвіг я посилаю цей доклад через нього. Не дуже певен в тому що мій останній доклад Вами одержан, я дозволяю собі більш по- дробно і з додатками повторити основні його мисли. Аргентинська справа. Декретом від 5 лютого 1921 р. № 22 Аргентина визнала Укр. Народну Республіку / на великий випадок ще раз прикладаю копії визнання/. Російські кола Парижа почуши про це визнання і васну там нашого представництва підняли велику компанію аби нас дескредитувати. Моркомун подав заяву до Аргентинського посла з подякою за визнання ,але зазначаючи що зараз не може бути і розмови про заснування нашого представництва бо нарід наш не може висловити своєї волі Численні заяви росіян перед аргентинським послом зробили ненього враження і як він не повідомив про моє призначення свій Уряд.Вжитими мною заходами безпосередньо через моїх приятелів перед Аргентинським Урядом, цей останній прийняв і акцептував мене як представника У.Н.Р. про що Аргентинський посол офіційно повідомив Шульгина.Копію цього теж прикладаю. Російська преса почала компанію проти нас взагалі і проти мене зокрема. Але тут вони не могли вжити свого головного козиря обвину вачення нас в германофільстві, бо Аргентина сама страна гер-манофільська, яка навіть вийшла зі складу Ліги Націй через те що буда не прийшли Германію. Маючи на увазі, що велика частина наших емігрантів в південній Америці складається переважно з жидів я війшов в зносини з жидівською делегацією Царижа, яка дуже зацікавлена в цих моєму приїзді до Аргентини бо там зараз нема кому відстоювати інтереси наших колонистів,- старий російський посол зовсім втратив своє значення. Обговорювалась справа організації Українського Кооперативного Союзу, який згодом після нашого повороту мав би перетворитись в відділ державного банку і який би зараз відав допомогу нашим колоністам. Взагалі на нашу колонізацію в Аргентині дивляться дуже прихильно. /насилано де які данні про Аргентину/. Велика кількість колонистів /більш 200.000 ч./ цілком забезпечує істнування нашого представництва на консулярні прибутки. Аргентинський Уряд охоче наділяє колонистів земельними наділами /до 300 гектарів/ на душу./ Цю землю по дуже низьким цінам віддає навиплату на 99 років. Майже всі наші колонисти виплатили цей борг на протязі кількох років. Не думаю, щоб наша еміграція туда дуже поширилась. Вірю що скоро ми прийдемо на свій терен. Тому моїм завданням там було би, скорша організація наших колонистів і допомога через них нашому краю як грішми так і безпосередньо своїм трудом со мірку що відповідна кількість досвідчених людей усвоївших теми енергійного американського еміграційного життя нам не зашкодить. Отже зараз одержав всі потрібні візи і готовий в'їдати але затримує мене відсутність грошей. 2. Реалізація процентових паперів. В Варшаві я отримав процентових паперів на загальну суму 3.850.000 рублів 3 них 2.000.000 займа свободи на 1.000.000 воєннара займа1916р " 850.000 внутренного займа14р. -2- Велика кількість з цих паперів мені була видана в мілких купюрах /по 50 р/ що составило такий великий пакунок що я не рішився взяти все і залишив п.Міністру Степовському який мав виїхати негайно після мене до Наризу цих паперів на суму 1.176.000 руб. При від"їзді з Варшави я продати 100.000 військового займа бо не було на що виїхати /з дозвілля п.Нікоського/ Реалізувати ці папери в Парижі дуже важко бо насам перед вони не мають штемпелів фр.Міністерства Фінансів /в І 1918 р. був заборонений ввоз російських цінностей во Фран- цію і всі цінності які були в той мент в межах Франції були проштемпельовані і тим зареєстровані/. Крім того ці папери навіть штемпльовані на біржі не котируються /про це я казав в зсвій час п.Юрчику але він мені заявив що вони котируються/ Далі, у цих паперів обріза ні купони /не знаю, що могли з ними зробити наші фінансисти/ Коли б вони мали купони за 1918 рік іх би можна було продати значно легше. Отже позаяк вони не штемповані і не котируються, їх можна лише продати через мілких біржевих агентів на пів легально випадковому покупателю. Цифри за них можна виручити приблизно слідуючи : за гайом свободи по 1/2 сантима за рубель і за зайом військовий і внутрішній приблизно по 21/2 2-3/4 сант. за рубель. Отже при найкращих умовах за них можна взяти і це максимально коло 40-50.000 франків. Для цього ще треба знайти покупателя. На основі Вашого дозволу ми маємо з п.Шульгіном одержати в цієї суми на невидкладні видатки обох представництв .Становище Паркської Місці дуже важке. Всі ресурси п.Шульгіна задобовили до двох автомобілів ,котрі Йому видала нарешті кооперація. Але він їх вже продав за 26.000 франків і грошей вже немає в тому місці Йому не було чим заплатити за помешкання й я зайняв для нього під свою власну відповідальність 4.000 франк. Цих грошей він мені й досі не повернув. З наведених мною цифр ясно, що виручена від реаліза- ції сума ледь-ледь вистарче на ці два представництва Між тим ми тільки що отримали від керуючого „Міністерством Фіна нсів п.Шрамченко запроc про те коли будуть вислані до Тарнова гроші виручені за процентові папери.Коли ще з цих грошей прийдеться висилати до Тарнова то звичайно нема чого і мріяти про наші представництва. Зараз Франція відмінила заборону ввозу російських цінностей.Моя порада що це треба використати як найскорше. А саме перевести всі процентові папери до Парижу і тут їх зреалізувати Міркую що за них можна було виручити коло мільйон на франків і в кожному разі продавати їх дорожче чим в Варшаві.Але це треба робити негайно бо довзіл ввозу визове безумовно великий їх наплив і ціни спадуть. 3/ Справа з визоленням нашій грошей. з Німеччини стоїть на одному місті.п.Барановський досі не видав Шульгіну відповідних паперів а без них справи починати не можна Те що Барановський вже не Міністр зробило добре враження але фактично він ім залишився бо має в своїх руках як і раніш всі фінансові справи за кордоном. Це вносить відповідне недовірря в відношенню нас французів які відносяться до Барановського обобливо після його Парижської інтриги цілком негативно. Безумовно той мент для реалізації котрого я приїздив до Тарнова нами упущено.Але справу як і раніш можна полагодити бо для цього треба согласованність нашої діяльності за кордоном чого як раз нема.Скажимо наприклад,що в той мент коли ту робились відповідні заходи п.Василько в Берліні натякнув ои про те,що Антанта може ці гроші відіорати і то можливо що німці в піку Антанті видали ои нам частину грошей. В кожному разі що справу на мій погляд налагодити можна. 4/ СТАНОВИЩЕ ПАРИЖСЬКОЇ МІСІЇ дуже важке.Треба сказати нісамперед що відсутність грошей майже зовсім зруйнує її працю й ради тому,що зараз наш Уряд можеххкнедоджки побачити що діло не стільки в персоні яка стоїть на чолі Місії скільно в тому,що у нас немає системи в політиці. В свій час Ваші, Пане П. -3- Пане Президенте, був висловлен погляд необхідності ЕДИНОГО представництва в кожній Державі Зараз мені здається від цього відступати напр.Міністр Ніковський дав широкі уповно- важення п. Кочубею по котрим він радник місії запрохується працювати по можливості в контакти в Головою місії? - Я персо нально ніколи на нього серйозно не дивився правда він має багато знайомств.Але від знайомства до впливових зв'язків великий крок.До нього прикомандіровивать окремих аташе /Трубецький/ і роблять все щоби заснувати ще одну місію У нас их тут і так багато: Моркотун,Галин,Галичане,Савченко і Осецький А в дипломатичній праці навіть несогласованість в праці приносе велику шкоду.Російські кола Шарижу проявляють весь останній час велику нервовість що до нашої справи.Я пояснюю це кризою оольшовизма і тим що вони хвилюються аби ми не використали цього становища для визволення України. Нарешті приїхав генерал Дельвіг Його приїзд дуже допоміг справі.Рахую його присутність в Парижі абсолютно необхідною. При Місці обов'язково мусить бути військовий представник. Ніколи військові люди не будуть так широко балакати з цивільним людиною як зі своїм же військовим. В зв'язку з недачою в сільському питанню міркую що кабінет Бриана паде з початком сесії.На йі початок буде внесена інтер- целяція про Україну.Отже добрє було щоб до цього часу повернулись он з Тарнова ген.Дельвіг і Степановський.Як що кабінет паде то до влади стануть чи Рауль(чи Цуанкаре бо решті в рет все зводиться до боротьби поміж цим останнім і Мільераном - ця зміна буде нам на користь.Чув я що є думка змінити п.Шульгіна й о міркував що це несвоєчасно бо хоча він і не був прийнятий Бріаном але ж все таки війшов в курс справи бояж людина,якаб вона не була буде примушена знову витратити де який час на ознайомлення зі справою.Де які деталі про гроші ген.Дельвіг Вам розкаже на словах. Маю надію що в решті решт я реалізую панери,бо в зв'язку в становищем в Росії мені знову почали робити пропозиції але тут все питання в часі. Ця справа може затягнутися ще на кілька тижнів А між тим треба іхати як найскорше Божь що інакше ми програємо справу. Мене прийняли, мене чекають а коштування не можу виїхати. Через те я й думав що мають було-о можливо переслати всім відомим через п. Дельвіга кращих пацієнтів /напр. залізничних акцій/ аїжавлю моно було зрелізувати негайно, а то що в Царизмі саме були зрелізовані в свій час, не на сніх і через те олльш відповідно. Отже Високоповажний Чене Президенте я вважав за свій обов'язок Вас поінформувати про стан справи. Міркує що до Аргентини треба іхати як найскорше, бо там дуже можна буде дуже багато зробити користного для нашої справи всім кілька разів писав про це п. Міністру Ліковському але жад поясної відповіді не одержав. Чекаючи Вашої ласкової відповіді і вказівок я прохажу Вас, Чене Президенте прийняти мою пильну подяку за довірря до мене і запевнення моєї глибокої пошани і відданості. 23/VII/ 21 р. М. Пумицький Р.З. Дуже можливо що допомога большиовикам /проти голода/ втягне Європу знову в інтервенцію - Знову починають балака ти про поділ впливів на Росію Україна знову впадає в сферу французьких впливів Північ відходе Англії. З оригіналом згідно: В.О. Директора Особистої Канцелярії Голови Ради Нар. Мін. Ст. Тимченко КОПІЯ. Його Експеленції Пану Президенту Директорії і Головному Отаману У.Н.Р. Високоповажний Пане Президенте. Сим маю за честь Вас повідомити що Вашого листа від 12/VIІ я отримав. Нажаль, він розійшовся з останнім моїм докладом, який я переслав через п.Чолівського . Користуючись нагодою що іде то Тарнова п.Дельвір я посилаю цей доклад через нього. Не дуже певен в тому що мій останній доклад Вами одержаний, дозволяю собі більш подробно і в додатках повторити основні його узи. Аргентина справа. Декретом від 5 лютого 1921 р. № 22 Аргентина визнає юридично У.Н.Р. /на вській випадок ще раз прикладаю копії визнання/. Російські кола Парижа почувши про це визнання і заснування там нашого представництва підняли велику компанію аби нас дескредитувати. Моркотун подав заяву до Аргентинської посла з подякою за визнання ,але зазначаючи що зараз не може бути і розмови про заснування нашого представництва бо нарід наш не може висловити своєї волі. Численні заяви росіли перед Аргентинським послом зробили нанього враження і так він не повідомив про моє призначення свій Уряд. Вжитими мною заходами безпосередньо через моїх приятелів перед Аргентинським Урядом, цей останній прийняв і аксептував мене як представника У.Н.Р. про що Аргентинський посол офіційно повідомив Шульгина. Копію цього теж прикладаю. Російська преса почала компанії проти нас ввагали і проти мене вокрема. Але тут вони не могли вжити свого головного козиря обвинувачення нас в германофільстві, бо Аргентина сама страна германофільська, яка навіть вийшла зі складу Ліги Націй через те що туда не прийняли Германію. Маючи на увазі що велика частина наших емігран- тів в південні Америці складається переважно з жидів я війшов в зносини з жидівською делегацією Парижа яка дуже зацікавлена в інших моїм приїзді до Аргентини бо там зараз нема кому відстоювати інтереси наших кольо- нистів, - старий російський посол зовсім втратив своє значіння Обговорювалась справа організації Українського Кооперативного Сому, який згодом після нашого повороту мав би перетворитись в відділ державного банку і який би зараз відав допомогу нашим колоністам.Взагалі на нашу колонізацію в Аргентині дивляться дуже приязно. /написано де які данні про Аргентину/. Велика кількість колонистів бути 200.000 ч./ цілком забезпечує істнування нашого представництва на консульські прибутки.Аргентинський Уряд охоче наділяють колонистів земельними наділами /до 300 гектарів/ на душу. По землю по дуже низьким цінам віддає навиплату на 99 років.Маючи всі наші колонисти виплатили цей борг на протязі кількох років. Не думаю щоб наша еміграція туди дуже поширилась.Вірні що скоро ми приєднаємося на свій терен. Тому моїм завданням там було би, скорша організація наших колонистів і допомога через них нашому краю як грішми так і безпосередньо своїм трудом бо міркуємо що відповідна кількість посвідчених людей усвоївших теми енергійного американського життя нам не заикодить. Отже зараз одержав всі потрібні візи і готовий в'їд ихати але затримує мене відсутність грошей. 2. Реалізація процентових паперів. В Варшаві я отримав процентових паперів на загальну суму 3.850.000 рублів з них 2.000.000 займа свободи на 1.000.000 воєнного займаІ9І6р " 850.000 внутреннього займаІ4р. -2- Веліка кількість з цих паперів мені була видана в мілких купюрах /по 50 р/ що составило такий великий пакунок що я не рішився взяти все і залишив п.Міністру Степовському який мав виїхати негайно після мене до Парижу цих паперів на суму 1.176.000 руб. При від'їзді з Варшави я продати 100.000 військового займа бо не було на що виїхати /в довіла п.Яківського/ Реалізувати ці папери в Парижі дуже важко бо насам перед вони не мають штемпелів фр.Міністерства Фінансів /в 19 1918 р. був заборонений ввоз російських цінностей во Фран- цію і всі цінності які були в той мент в межах Франції були проштемпельовані і тим зареєстровані/ Крім того ці папери навіть штемпельовані на біржі не котируються /про це я казав в всвсій час п.Орику але він мені заявив що вони котируються/ Далі, у цих паперів обріза ні купони /не знаю, що могли з ними зробити наші фінансисти/ Коли б вони мали купони за 1918 рік іх би можна було продати значно легше. Отже позалк вони не штемпельовані і не котируються їх можна лише продати через мілких біржевих агентів на пів делально випадковому покупателю. Цифри за них можна виручи ти приблизно слідуючі : за залом свободи по 1/2 сантима за рубель і за залом військовий і внутрішні приблизно по 21/2 2-3/4 сант. за рубель. Отже при найкращих умовинах за них можна взяти і це максимально коло 40-50.000 франків. Для цього не треба знайти покупателя. На основі Вашого дозволу ми маємо з п.Шульгином одержати з цієї суми на невидкладні видатки обох представництв .Становище Парижської Місії дуже важке Всі ресурси п.Шульгина задобоволили до двох автомобілів ,котрі йому видала нарешті кооперація Але він їх вже продав за 25.000 франків і грошей вже немав тому місця ясму не було чим заплатити за домешкання й я вайли для нього під свою власну відповідальність 4.000 франк.Цих грошей він мені й досі не повернув. З наведених мною цифр ясно, що виручена від реаліз ції сума ледве-ледве вистарче на ці два представництва Між тим ми тільки що отримали від керуючого "Іністерством Фіна нсів п.Шрамченко запроc про те коли будуть вислані до Тарнова гроші виручені за процентові папери. Коли ще з цих грошей придеться висилати до Тарнова то звичайно нема чого і мріяти про наші представництва. Зараз ранція відмінила заборону ввозу російських цінностей. Моя порада що це треба використати як найскорше. А саме перевести всі процентові папери до Парижу і тут їх зреалізувати Міркую що за них можна було виручити коло мільє на франків і з кожному разі продавати їх дорожче чим в Варша ві. Але це треба робити негайно бо довзіл ввоза визове безумовно великий їх недлив і ціни спадуть. 3/ Справа з видоленням нашої грошей, з лімеччини стоїть на одному місті.п.Варановські досі не видав Вульгіну відповідних паперів а без них справи починаючи не можна Те що Варановський вже не Міністр зробило добре праціни але фактично він ім залишився бо має в своїх руках як і раніш всі фінансові справи за кордоном. Не вносе відповідне недовірря в відно- шенню нас (ранцуввів які відносяться до Варановського обобливо після його Царижької інтріги цілком негативно. Безумовно той мент для реалізації котрого я приїздив до Тарнова нам не упушен. Але справу як і раніш можна полагодити по для цього треба согласованність нашої діяльності за кордоном чого як раз нема. Скажимо наприклад, що в той мент коли ту робились відповідні заходи п.Василько в Берліні натя йнув би про те, що Антантa може ці гроші відібрати і то можли во що німці в піку Антанті видали би нам частину грошей. В кожному разі цю справу на мій погляд надародити можна. 4/ СТАНОВИЩЕ ПАРИЖСЬКОЇ МІСІЇ дуже важке. Треба сказати на самперед що відсутність грошей має зовсім зруйнує ії працю й радя тому, що зараз нам Уряд можехвападкини побачити що діло не стільно в персоні яка стоїть на чолі Місії скілько в тому, що у нас немає системи в політиці. В свій час Ваші, Пане Президенте -3- Пане Презіденте, був висловлен погляд необхідності ЕДИНОГО представництва в кожній Державі Зараз мені здається від цього відступають напр.Міністр Ніковський дав широки уповно важення п. Кочубея по котрим він радки Місії запрохується працювати по можливості в контакти з Головою Місії - Я пере нально ніколи на нього серйозно не дивився Правда він має багато знайомств.Але від знайомства до впливових зв'язків великий крок.До нього прикомандіровывать окремих аташе /Трубецькия/ і роблять все щоби заснувати це одну місію У нас их тут і так багато: Моркотун,Галик,Галичане,Савченко і Осецький А в діпломатичній праці навіть несогласованність в праці приносе велику шкоду.Російські кола чариму проявляю весь останній час велику нервознсть що до нашої справи.Я полснюю це кривою большевизмом і тим що вони хвилюються аби ми не використали цього становища для визволення України. нарешті приїхав генерал Дельвіг Його приїзд дуже допоміг справі.Рахую його присутність в Парижі абсолютно необхідною При Місії обов"язково мусить бути військовий представник. Ніколи військові люди не будуть так щиро балакати з цивільни людиною як зі своїм же військовим. В звязку з нердачою в сільському питанню міркую що кабін Брісвя паде в початком сесіи.На йї початок буде внесена інт пеляція про Україну.Отже добре було щоб до цього часу повер лись би з Тарнова ген.Дельвіг і Степановський.Як що кабінет паде то до влади стануть чи Рауль чи Пуанкаре бо решті в ре все зводиться до боротьби поміж цим останнім Мальераном - зміна буде нам на користь.Чув я що е думка змінити п.Шульгі Я б міркував що це несвоєчасно бо хоча він і не був прийняти Вріаном але ж все таки війшов в курс справи Новаж людина,лі вона не була буде примушена знову витратити де який час на ознайомлення зі справою.Де які деталі про гроші ген.Дельвіг: Вам розкаже на словах. Маю надію що в решті решт я реалізую папери,бо в зва з становищем в Росії мені знову почали робити пропозиції але тут все питання в часі. Ця справа може затягнутися ще на кілька тижнів А між тим треба іхати як найскорше Божь що інакше ми протаємо справу. Мене прийняли, мене чекають я я не можу виїхати. Через те я й думав що мебуть було-б можливо переслати чреа п. Дельвіга краших напрєів /напр.валізничних акцій/ якіб можно було зреалізувати негайно, а то що в Парижі були б зреалізовані в свій час, не на спик і через те більш вигідно. Отже Високоповажний Чане Президенте, я вважаю за свій обов'язок Вас поінформувати про стан справи. Міркує мо до Аргентини треба іхати як найскорше бо там можна буде дуже багато зробити користного для нашої справи Я кілька разів писав про це п. Міністру Ніковському але жад ної відповіді не одержав. Чекаючи Вашої ласкавої відповіді і вказівок я прохая Вас, Пане Президенте, прийняти мою пильну подяку за довірря до мене і запевнення моєї глибокої пошани і відданості. 23/VIII 21р. М. Шумицький Р.З. Дуже можливо подопомога большовикам /проти голода/ втлгне Європу знову в Інтервацію - Знову починають балека ти про поділ впливів на Росію Україна знову впадає в сферу Французьких впливів Північ відходе Англії. З оригіналом згідно: В.О. Директора Особистої Канцелярії Голови Ради нар.мін. А. Ткаченко Де які данні про АРГЕНТИНУ. ТЕРІТОРІЯ : 2.952.550 кв.кіл. /Франція має лише 536,408 кв.к./ КАТОЛИЦЬКА релігія преобладає. ГРАМДАЛЬСКИЙ орак з 1884 р. Обов'язкове обунення для дітей від 6 до 14 р.7.247 начальних шкіл,30 коледжів, 38 приватних і 67 нормальних шкіл. 34 спеціальних 6 університетів.Бюджет на обучення 51.368.820. АРМІЯ. Обов'язкова військова служба від 20 до 45 літ. З них активної І рік і від 80-40 національна гвардія від 40 -45 територіальна. ФЛБОТ 37 кораблів.З них 2 дредноута 2 брон.крейсера 2 Крейсера ор. оборони 24 міноносця і т.и. ФІНАНСИ : Прибуток 322.354.626 п надавичайних 70.675.938. Разом 393.250.546 п.Витрати 411.883.630 п. ВЕЛИКЕ СКОТОВОДСТВО. Биків - 30.796.477 р. і коней 9.366.455; мулів 583.965 і ослів 345.187 Баранів 81.485.149 свиней 3.197.377. З 24.575.220 гектарів оброблюємої землі 45% посвячені хлібу. ПРОДУКЦІЯ. Хліб - 4.780.000 к. Овес - 1.287.000 Маїс - 8.592.000 Лен - 1.200.000 МІНЕРАЛИ: Слабо розвиті за недостачею залізниць але в окрузі Андів є залежі золота срібла,міді,свинця ртуті,платини нікеля олова;бурля і гасу /Сеподо Рівадача коло 650.000 тон/ ГРОШОВА ОДИНИЦЯ І' незо золотий - 5гр.50 сант. І незо напер. 4 фр. ВВОЗ. 1914 р. 1919 р. Німеччина 47.435.414 294.055 Австрія 3.021.398 9.796 Бельгія 14.395.103 96.036 З'єднані штати 43.507.753 138.084.920 Франція 26.558.755 22.602.647 Італія 29.498.317 26.343.374 Японія 577.693 82.361.155 Англія 109.674.972 82.984.490 Росія 307.812 1.480 Ви в о з : 1914 1919 Німеччина 35464061 Австрія 1588881 Бельгія 20201794 161.270.764 З'єднані штати 44468512 72569.231 Франція 23047200 28894536 Італія 9865188 2110.596 Японія 160.847.019 Англія 117.880.435 Росія 296.554 З оригіналом згідно: В.О.Директора Особистої канцелярії Голови Ради Нар. міністрів Де які данні про АРГЕНТИНУ. ТЕРИТОРІЯ : 2.952.550 кв.кіл. /Гранція має лише 536.408 кв.к./ КАТОЛИЦЬКА релігія преобладае. ГРАЖДАНСЬКИЙ брик з 1884 р. Обов"язкове обунення для дітей від 6 до 14 р.7.247 начальних шкіл,30 коледжів, 38 приватних і 67 нормальних шкіл. 34 спеціальних б університетів.Бюджет на обучення 51.368.830 АРМІЯ. Обов"язкова військова служба від 20 до 45 літ. З них активної І рік і від '30-40 національна гвардія від 40 -45 територіальна. Ф Л Ь О Т 37 кораблів.З них 2 дредноута 2 брон.крейсер 2 Крейсера бр.оборони 24 міноносця і т.п. Ф І Н А Н С И : Прибуток 322.354.626 н надзвичайних 70.675.938. Разом 393.250.546 м.Витрати 411.883.830 п. - ВЕЛЕКЕ СКОТОВОДСТВО. Виків - 30.796.477 р. і коней 9.366.455, мулів 583.965 і ослів 345.187 Варанів 81.435.149 свиней 3.197.377. З 24.575.220 гектарів обробляємої землі 45% посвячен хлібу. ПРОДУКЦІЯ. Хліб 4.780.000 к. Овес 1.287.000 Маіс 8.592.000 Лен 1.200.000 М І Н Е Р А Л И : Слабо розвити за недостачею залізниць але в окрузі Андів е валежі золота срібла,міді,свинця ртуті,платини нікеля олова,вугля і гасу / коло 650.000 тон/ ПРОШОВА ОДИНИЦЯ І незо золотий - 5фр.50 сант. І незо напер. 4 фр. ВВОЗ. 1914 р. 1919 р. Німеччина 47.435.414 294.055 Австрія 3.021.398 9.796 Бельгія 14.395.103 96.036 З'єднані штати 48.507.753 138.084.920 Франція 26.558.755 22.602.647 Італія 29.498.317 26.343.374 Японія 577.693 82.319,255- Англія 109.674.972 82.954.490 Росія 307.812 1.480 ВИВОЗ: 1914 1919 Німеччина 3546406І 161 270 764 АВСТРІЯ 158888І БЕЛЬГІЯ 20201794 З'єднані штати 44468512 72569 231 Франція 23047200 28894536 Італія 9865188 2110596 Японія 160.847.019 Англія 117.880.435 Росія 296.554 З оригіналом згідно: В.О.Директора Особистої канцелярії Голови Ради нар.міністрів 853/відп. Голова директо рії і Головний Ставок військ У.Н.Р. 16 грудня 1920 р ч.1346 Копія. Важливий Пане Міністре. Нові інформації одержані з України дають підставу думати, що бойовики заколисуючи увагу Європи мавровими переговорами в Гнзі, та переговорами своїх уповноважених представників в Льондоні та Римі, на тему про завязання торгових великих та економічних зносин між совітською Росією і європейськими країнами Європи, разом з тим не залишають належних заходів до підготовки нього плану своїх розрахунків в Європі. Пану Міністру як ви знаєте цей план полягає в поході на європу, майбутньому строю закордонних справ на меті викликати в ній комуністичну революцію. Неминучі соцітської Росії підготовку згаданого плану переводять Головні радисекретно і рівноважні європейські чинники, вкрома генеральних міністрів, на ставки європейських держав, як не установлює нам генеральний штаб, но мають в своїх руках повноти належних даних на підставі яких можна було зробити перші і всесвітні висновки про наміри бойовиків. З поміж наших матеріалів, привезених конфіденцями и нашого генерального штабу, за останні дні, звертає на себе увагу доповідь представників нашого Лестанчевського Комітету на європейці. Опіл цих доповідей, як додаток до цього листування листу прилучається. З поміж наших інформацій про стан бойовиків на Україні, на сучасне становище останньої під окупацією нових владарів, в зону політичного та економічного звертає на себе увагу той уступ доповіді, де про річ, про конкретні заходи бойовиків для переведення своїх основної цілі. Заходи ці мають підготовчий характер і переходять секретно, але ставлячи їх в зв'язок з іншими мірами бойовиків, беручи на увагу інформації з різних джерел можна установити певний образ мілітарних приготовлень большовиків для здійснення свого плану і до повної міри оціни- ти вигляди на реалізацію останнього. Одже:большовики організують нову кінну армію,проектована численність її не може бути зараз точно установлена,але можна припустити,що ця армія має бути значно більшою від армії буден- ного. Для сформування цієї нової армії большовики вигнали з одної Херсонщини на лівий берег Дніпра,/район розташування нової форм емої армії Харківщина і Полтавщина/до 50.000 коней. Для цієї армії большовики можуть використати 1 той кінський склад кінних частин, які вони захопили при знищенні армії генерала Брангеля, і якого генерал Брангель марші озмежений транспорт не міг вивезти з Криму/ од пости до десяти тисяч коней./На підставі донесень про повстан- чеські рухи на Київщині і Полтавщині, можна установити, що одним з тимулів цих рухів,крім національно-державних мотивів,є також од- бираання коней большовикам від місцевих селян. Для заосмотрення нової кінної армії необхідним рійськовим малом,большовики вико- ристовують ті бази, які вони захопили після розбиття армії генера- ла Брангеля. К характеру деталь в організації нової кінної армії треба означити, що іадцями на конях,большовицьке командування приставляє переважно різні інородчеські елементи буявої Росії як то:калмиків,Кіргізів,Дашкірів,Кітайців,Чиченців та інших.-Мобіл- зовани інороди по зізнанням конфідентів, направляються в Полтавську та Харківську губернії. Робиться це в непевності,по інший ледький матеріал большовицької кінноти буде стали в частині і що на нього не можна покладатися /завдяки дозерції/ З зазначеного факта формування нової кінної армії випливає невина допільність,коли взяти на увагу основні завдання загального большовицького плану,тих надій,які большовицьке командування покладає на настину,до організації якої воно так завзято присту- пило. З досвіду дотеперішньої боротьби з большовиками виясняється велике значення кінноти,ваги якої не відчули армії,що боролись в великій світовій війні. Лільшість тих мілітарних успіхів та перемог мог,які мали большовики над своїми ворогами пояснюються перевагою їх в кінноти. Особливо жаво большовики взялись за організацію своєї кінноти,після відомого рейду генерала Мамонтова /командира кінного корпусу армії генерала Денікіна/ в кінці літа 1919 року-по- дичерез ларків на Курськ і далі на північ, коли вони спільно органі- зували тоді корпус Буденного, який ліквідуван прорив Мамонтова і в дальших бойових операціях проти Українців, поляків і росій- ських частин генерала Брангеля, розгорнули їхе в кінну армію відо- гравав часто першорядне і навіть рішуче значення, переломлюючи успіх на сік бойовиків. Коли взяти на увагу, що бойовики мають досить кінноти крім формуваної, то значення її як поважного фактора в мілітарних планах бойовиків, мусить застановити увагу кожного, хто об'єктивно може орієнтуватися в тій військовій ситуації, яка малаб утворитись при переведенню бойовиками свого плану. Остан- ній полягає в тому, аби перейшовши перші барери-Польщу і Румунія- досягти другого, яким являється для бойовиків держави Середньої Європи/Австрія, Чехо-Словачина, Мадярина/ з одного боку, і держави Валканського півострова з другого боку. На думку бойовиків ці держави укладять собою, дякуючи тій маленій пропаганді, яку вони там провадять, не жалуючи грошей, і тяжким економічним відносинам, пануючим в цих державах, сприячий ґрунт для запровадження в них бойовицької системи господарювання та управління. Чи має пей план бойовицький з мілітарного погляду шанси на реалізацію. Можна припустити, що ні Польща ні Румунія не будуть в стані спинить бойовицької офензиви, коли кожна з цих держав виступить сепарат. Мотивами такої презумпції з військового боку можуть слу- жити слідуючі тори: 1/ Польщі I/ часткова мобілізація польської ар- мії / демобілізація реальна польського війська в зв'язку з заключен- ням мира з бойовиками 3/ страх перед бойовиками завдяки імпо- нучим успіхом останніх. В Румунії: 1/ порівнююча мала кількість кінноти румунської армії, 2/ підготовленість румунської ніхоти до боротьби з бойовицькою кіннотою 3/ недосвідченість румунсько- го командування і самого війська в сучасній широкоманевренній війн війни з бойовиками, 4/ страх перед бойовиками зокрема весара- 011, як першому пляцдармі до мали си розвернутись бої бойовиків з Румунами. Можна також припустити, що бойовики скористувавшись своїми перевагами перед Румунією та Польщею зломлять перший бар'єр і продовжуючи ступ далі можуть докотитись до другого, закріплюючи своє становище сюдай часово на внов завнятих місцевостях встановлен- ням комуністичної влади разом з цим, використовуючи де-які недружні сучасні відносини, а згаданих державах одної напів до другої. Через згадані причини, план сольшовицьких дальших військових операцій, основні риси якого вище подані, має повні шанси на здій- снення і бельговицьке військо може опинитись на кордонах держав — Середньої Європи скоріше як можна працювати. З огляду на можливість такої загрозливої несподіванки, пред- ставлялось би однозвичайним інтересом діла, своєчасна інформація од- повідальних кругів згаданих держав аби вони заздалегідь могли знати це із свого боку прийняти відповідні заходи. Прошу вас, пане міністре, дати належні директиви в цій справі и.п. Послам і рекомендувати їм своєчасно повідомляти вас про ті практичні заходи, які би Уряди згаданих держав в цій справі малиби приймати, або можна було скоординувати і ті наміри, які матиме в цій справі наш Уряд. правдивою пошаною. оригіналом згідно Начальника Канцелярії Міністра: К. Бубліна РОСІЙСЬКА РЕАКЦІЯ І ГЕТЬМАНСЬКА ЇНТРИГА СЕРЕД УКРАЇНСЬКОЇ МІГРАЦІЇ. Історія гетьманату Скоропадського на Україні в 1918 році, здавалось, комуну безсторонньому глядачеві роскрила справжню природу цього продукту спілки німецько-російської реакції. Російське, польське та зросійшене малоросійське поміщицтво, рятуючи свої матки та київ "лакомства недачні", - привілеї свого стану на Україні, виникало, в спільці з німецькою оберкомандою, чуму Ному національно і ворожу в своїх соціяльних стромліннях народню українську владу та замісць неї поставила на де-лякий час фальсифікат української державності. Трохи пізніше до цієї спілки прилучились ки російські капіталісти та промисловці, організовані в "Протофіс". Заховуючи про людське еко; на перші часи свого існування-де-лякий, хоч карикатурний, зовнішній вигляд національних історичних форм державності, витвір російсько-німецької реакції послідовно йшов шляхом свого природного розвитку, збільшним завершенням якого була влунка в Росію та проголошення походу на Москву для повернення, контом українського народу, втрачених позицій реакції. У всій цій оперетковій історії, разом з генералом "малоросійською походження" Навелем Скоропадським , декоративною фігурою, що була маріонеткою в руках вграданої вище спілки, невдачну роль статистів ведорали і де-ляки люди з українського національного табору, в особах, так званих, "хліборобів" різних назв та відтінків. Вибух народнього повстання, скерований старими борцями за визволення українського народу, в перших рядах яких став Симон Петлюра, яко Головний Отачан Реснубліканських Військ, розбив недостойну гру кольтом українського народу, до центу аніс опереткову будівлю, зруйнував її лантушки та розвігнав авторів, акторів, статистів та інших персонажів цієї гри. Так повчила історія так, що хтіли повернути назад 11 колесо. Але одної лекції сказалось за мало; або скорше-занадто привабливі були ті мрійці про недавнє панування над українським народом, щоб ніколи першої ж лекції історії залишити їх. І ось, ми бачимо, що ті ж люди, які взяли свою піччинну гру "в українську державу", знову заворушують