Накази, постанови, інформаційні повідомлення та інструкції Директорії УНР тощо, 19.12.1918-11.02.1920, 63 арк.

Перша сторінка документа
Перша сторінка · відкрити PDF
Архів: tsdavo_scraperОпис: 2Фонд: 1429
Назва фонду
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Анотація
1919 Юридичний відділ; 1919 Керування справами; 1918-1923 Загальний відділ; 1920-1924 Юридичний відділ; 1919-1922 Інформаційний відділ; 1920-1921 Фінансовий відділ; 1921-1923 Фінансово- господарський відділ
Історична довідка
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Назва справи
Накази, постанови, інформаційні повідомлення та інструкції Директорії УНР тощо, 19.12.1918-11.02.1920, 63 арк.
Завантажити файл (PDF) Відкрити в архіві

Розпізнаний текст

Канцелярія Директорії. Загальний відділ Накази, та копії наказів, постанови І інструкції законів Директорії та, загального етапану. відсік УНР. 1929-2-1 Березень 1930 року 19/8 р. Закінчено згідно 19/3р. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Накази та копії наказів, постанови, інформаційні повідомлен- ня і інструкції законів Директорії та головного отамана військ УНР 19 грудня 1918 р. - II лютого 1920 р. Вістник УНР ч. 2. 19 грудня 1918р. Копія. НАКАЗ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ч. 9. I. Для тимчасового ведення діл Директорії Української Народної Республіки засновується Канцелярія /секретарство/ при Директорії. 2. Канцелярія Директорії має своїм завданням в першу чергу: а/ реєструвати всі папери, які надходять до Директорії: П р и м і т к а: ті папери, які належать до Відділів, заснованих при Директорії, Канцелярія розподіляє і надсилає до відповід- них відділів. б/ Вести персональний склад призначень по всім відділам призна- чених Директорією осіб, з заведенням для кожної особи матрикульних списків. П р и м і т к а: всі оригінали паперів про призначення залиша- ються при Канцелярії Директорії, а Канцелярія в кожному окремо- му разі лише повідомляє відповідного завідувачого відділом про призначення тієї або іншої особи. в/ Вести точну реєстрацію законодавчих актів Директорії, які по- винні всі в сохранності переховуватися в Канцелярії. П р и м і т к а: всі законодавчі акти посилаються Канцелярією до друку в інформаційне бюро а також і в часописи. г/ Вести інше листування, яке надходить до відома Директорії. 3. Начальник Канцелярії Директорії користується правами, нале- жащими державному Секретареві. 4. Накази, котрі мають принциповий характер проводяться Началь- ником Канцелярії лише після санкції їх Директорією УНР. Всі інші доспорятження визнаються на підставі цього наказу Начальником Канце- лярії. 5. Кредити на утримання Канцелярії одпускаються в розпорядження Начальника Канцелярії з котів Державної Скарбниці авансом під за- відомлення. 6. Начальник Канцелярії Директорії УНР підлягає безпосередньо Директорії УНР. 7. За саботаж або невмисне незиконання або перешкоди проведенню наказів Канцелярії Директорії УНР винні особи, як урядовці, так і приватні особи скараються по законам військового часу. 8. Цей наказ вступає в силу по телеграму. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ В. ВИННИЧЕНКО. Члени: Андрієвський, Проф. Швець. НАКАЗ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ "26 " Грудня 1918 р. Ч.І. Приз начається Рада Народніх Міністрів в нижчезазначеному складі: Голова Ради Міністрів і Міністр Закордонних Справ - Володимир Мусієвич ЧЕХОВСЬКИЙ. Міністр Внутрішніх Справ - Олександр Корнилович МИЦЮК Міністр Земельних Справ - Микита Юхимович ШАПОВАЛ Міністр Ми стецтва - Дмитро Володимирович АНТОНОВИЧ Міністр Морських Справ - Михайло Іванович БІЛИНСЬКИЙ Міністр Народнього Здоровля - Борис Павлович МАТВЄНКО Міністр Пошт і Телеграфів - Іван Дем'янович ШТЕФАН Міністр Проповольчих Справ - Борис Миколаевич МАРТСС Міністр Торгу і Промисловості - Сергій Степанович ОСТАПЕНКО В.о.Міністра Військових Справ - Олександр Вікторович ОСЕЦЬКИЙ В.о. Міністра Народньої Освіти - Петро Іванович ХОЛОДНИЙ В.о. Міністра Юстиції - Сергій Павлович ШЕЛУХИН В.о. Міністра Фінансів - Василь Петрович МАЗУРЕНКО В.о. Міністра Праці - Леонид Дмитрорович МИХАЙЛОВ Керуючий Міністерством Шляхів - Пилип Каленикович ПИЛИПЧУК Керуючий Управлінням Культів при Міністерстві Освіти - Іван Львович ДІПА Державний Контрольор - Дмитро Львович СИМОНІВ Т.в.о. Державного Секретаря - Ілля Михайлович СИЛКО ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ В. ВИННИЧЕНКО Член-Секретар Директорії Ф.ШВЕЦЬ Т.в.о.Державного Секретаря СИЛКО З оригіналом згідно: Секретарь Департаменту В.Д.3.-Вип.I -й 18 січня 1919 року. копія з копії. Ч. З.- ПОСТАНОВА Директорії Української Народньої Республіки Про асігнування двох /2/ міліонів карб.на потреби Війсь- ково-Санітарних Комісій в Австро-Угорщині й Німеччині. Асігнувати в роспорядження п.Начальника Половного Шта- бу два міліони /2.000.000/ карб.на потреби Військово-Са- нітарних Комісій в Австро-Угорщині й Німеччині по опці й евакуації полонених українців. Голова Директорії В.Виниченко. Андрієвський. Члени: А.Макаренко. Ф.Швець. 25 грудня 1918 року Київ Посвідчив :В.Об.Державного Секретаря І.Сніжко. Згідно :пом.Діловода М.З.В. В.Д.3.-Вип.2. 21 січня 1919 року. Копія з копії. Ч. 35.- ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Всі урядовці всіх відомств,як в Центральних Урядових Інститу- ціях,так і на місцях ,призначені за часи гетьманщини,негайно звіль- нються з своїх посад.Нове призначення де-яких з них може бути тіль- ки по спеціяльних докладах відповідних начальників при умові реко- мендації їх громадськими організаціями чи відомими громадянами. Виконання цієї постанови за суворою особистою відповідальніс- тю накладається на відповідних начальників, від яких залежить приз- начення. Постанова вводиться по телеграфу.Про виконання негайно спові- щати по відновідних станціях. 14 січня 1919 року. Голова Директорії В.Виниченко. Член-Секретар Ф.Швець. згідно: СТ.Бухгалтер М.З.О. "ВІСТНИК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ." ч.9 22 лютого 1919 року. Урядова частина. Міністерство Юстиції. Накази про призначення та увільнення. 15 січня 1919 року ч.15. ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Старший Діловод І Департаменту Міністерства Юстиції Крижановський - Управляючим Цивільним Відділом того ж Департаменту. В.об.Міністра Юстиції С.Шелухін. 6 лютого 1919 року ч. 39. КОМАНДІРУЮТЬСЯ тимчасово до праці в Міністерстві Юстиції, згідно з їх згодою, Помічники Секретаря Надзвичайного Суду УНР Іван Иножарський, Віктор Соловій. Народній Міністр Юстиції Г.Сиротенко. З оригіналом згідно: Робовий Начальник Приймального відділу Канцелярія Директора ІНСТРУКЦІЯ ПОВІТОВОМУ АГІТАТОРОВІ - ІНСТРУКТОР ОВІ ФІЛІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮРО ПРИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕПУБЛІКИ, в Кодемії. Повітовий агітатор- інформатор входить в звязок з усіма гро- мадськими та національними організаціями і партія, и, подас їм той інформаційний матеріал, який буде-мати від Філії,- збирає від них інформації про місцеве життя і ставить своєю метою бути не мітінговим агітатором, ще лише на мент охвиль- вус і підіймає народню масу, а постійним, потрібним і необ- хідним учасником всіх нарад, зборів, засіданьзідвів, так пови- тових як і громадських в його районі, ширить між населенням ві- дозви та іншу літературу, яка буде йому видана з Філії, збирає передплатників на газету, яку видає Філія. Писаний доклад про свою працю в повіті, подаючи як найдекладніший інформації про життя повіту,- не менше одного разу на два тижні сам приїз- дить за вказівками до Філії. Крім того кождий агітатор повинен доставити відомости і прислати Філії по два примірники всіх місцевих видань: газет, проєклямацій, летучих листків, опові- сток та розпреряжень, які випускаються партіями, громадськими установами, урядовими особами, чи приватними інституціями і о- собами. Для успішного ведення інформаційного діла прита- гає до цього всіполітичне й національне свідомі елементи: учн- телів, священиків, учнів, свідомих селян та робітників. Кож- дий агітатор повинен бути на всіх повітових і громадських ві- чах і зборах. Кождий агітатор обовязково повинен постаратися щоби всі відозви, універсали й розпреряження видані Філією, бу- ли розклесні на всіх громадських будинках, стовпах і площах. Всі інформації належить подавати на письмі з датами дня, місяця й року, та крім того подати свої замітки й уваги та про- єкти, як запебігти на його думку тому чи іншому випадкові. Деручені квестіонарі кождий агітатор обовязкий виповнити сам для кожної громади з осібна, по превиренню відносин на міс- ці особисто. Так виповнені у всіх громадах свєге повіта кве- стіонарі з підписом обовязаний в найкоротшому часі переслати Фі- лії.-Офіціальні поручення має агітатор держати в тайні. Кодемия, день 25. лютого 1919. ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ від "1" Вересня 1919 р. I/ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОМЕНДАНТСВІ ДИРЕКТОРІЇ СОР- ТИКОВІ КУЛЬКІВСЬКОМУ 1520 ГРИВЕНЬ ВИТРАЧЕНИХ НА ПРИЙ - ОМ ПОЛЬСЬКОГО КУР'ЄРА ; 2/ ПРО ВИДАЧУ НАДЗВИЧАЙНОЇ ДОПОМОГИ В СУМІ 9.300 ГРИВЕНЬ УРЯДОВЦІВ КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ НІНІ СОКОЛЬНИК ; 3/ ПРО АСІГНУВАННЯ 7.000 ГРИВЕНЬ НА КУПІВЛЮ НЕСПАЛИМОЇ КАСИ ДЛЯ КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ I. Повернути з фонду Директорії Комендантові Ди- ректорії Сотникові Кульківському 1520 / одну тисячу пять сот двайцять / гривень витрачених ним на прийом Польсь- кого кур'єра в Варшаві .- II. Видати з фонду Директорії Української Народ- ньої Республіки урядовцям Канцелярії Директорії Ніні Сокольник 9.300 / девять тисяч триста / гривень , як над- звичайну допомогу на покриття матеріальних втрат в часі евакуації з Тернополя .- III. Асігнувати з каси Директорії 7.000 / сім ти- сяч / гривень на купівлю неспалимої каси , для Канцелярії Директорії .- Підписав: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Фетюхов ЧЛЕНИ: Шварц, Макаренко КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Миронович З приймачем дірко: О.в.об. Нач. юр.дек. Підпис: Кучма Признателен мени допомогу в боях дядько пісень турка (9.300) прийняв одержана Н. Сополин 5-Вересня 1919 року. Міністр міністр Павло Зубов (1520 гр) ведене бойм Кутків ДО ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Київське Видавництво "ЧАС", налагодивши справу видання художніх многобарвних друків у Празі, нині має спроможність запропонувати свої послуги в справі видання національних карт для гри. Празький Відділ Видавництва розробив план цього видання і годин, що його можна буде перевести протягом трьох місяців. Рисунки для карт повинні виображати типові зодяги укр. гетьманів, молодих козаків та українських дівчат в історичних та сучасних вбраннях. До кожної пачки повинна бути дода- на карта з старовинними назвами катрових фігур. Звідси, так звана сорочка повинна уявляти собою репродукцію різних га- тунків плахт. В разі, коли би ВИСОКА ДИРЕКТОРІЯ вважала потрібним поділ- не видання, то Видавництво могло би перевести його на таких умовах: 1-Видання виконується в Празі, 2-Малюнки й текст ухвалються Головою Празької Місії, 3-Чистий прибуток од продажу карт поступає на потреби виключно української школи, що зазначається на картах. 4-Видавництво за своє працю одбирає 10 відсотків з про- дажної ціни видання. 5-Видання вважається урядовим, але Видавництву надається право на один із карт поставити своя марку. 6-Український Республіканський Уряд видає через Голову Празької Місії аванс на закупку матеріалів Видавництву "ЧАС" в сумі 500.000 корон, які Видавництво витрачає під контролем Голови Місії. 7-Видавництво "ЧАС" одбирає право на випуск українських карт в кількості одного мілійона колод. 8- До випуска зазначеної кількості право видання укр. карт іншими фірмами виключається. Директор Празького Відділу Товариства "ЧАС" УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА 15 ЛИСТОПАДУ 1919 Р. ПОВНОВЛАСТЬ. На підставі постанови Директорії У.Н.Р. з 4 п'ятнадцятого листопаду б.р. від Імені Верховної Влади У.Н.Р. Андрієві Гавриловичу МакаренкоЇ і Федору Петровичу Швецові, які відбувають за кордон, надається повновласть: 1/Врати участь в мировій Конференції В Парижі і інших міжнародних Конференціях з правом заступництва інтересів У.Н.Р. 2/Затверджувати ті фінансово-економічні договори, які підготовлені або племінарно заключені Міністром Фінансів Б.Мартосом, або іншими особами на підставі уповноважень, наданих їм Урядом У.Н.Р.; 3/Мати Вищий контроль над діяльністю всіх урядових інституцій У.Н.Р. за кордоном і окремих осіб з правами скорочення установлених законами штатів цих інституцій і зміни розміру урримання персонального складу їх, а також правом примусового откомандирування їх до місця осідку Уряду У.Н.Р. всіх тих осіб Урядових Інституцій за кордоном відносно яких ухвалені відповідні постанови Урядом Республіки 4/Заключати племінарно договори і політично-мілітарні договори від імені У.Н.Р. з іншими державами. 5/В випадку припинення фізичного істнування Верховного Уряду на території України вживати всі заходи для збереження державного майна і коштів У.Н.Р., для чого заключати і підписувати відповідні акти від імені У.Н.Р. Голова Директорії У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Голова Ради Народних Міністрів І.Мазепа. Державний Секретар Шрамченко. З копією даємо Инженерни Вол. Нал-ка Кану. Омрекструї Копія. ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. 15 - го Листопаду 1919 р. ч. І219 / Д. З огляду на відізд за кордон по державним справам Членів Директо- рії Андрія Макаренка та Федіра Швеця,Директорія ухвалила : 1 / на час відсутності з території Української Народньої Республіки членів Директорії А.Макаренка і Ф.Швеця Верховне Керування Справами Республіки покладається на Голову Директорії п.Головного Отамана Си- мона Васильовича Петлюру,який іменем Директорії затвержує всі закони та постанови,ухвалені Радою Народних Міністрів ; 2 / на випадок його смерті все Верховне Керування Державними Справами Республіки та її озброєнними силами покладається на залишившихся в жи- вих Членів Директорії,або одного з них з тим ,аби вони провадили зовнішню та внутрішню політику Республіки на грунті її самостійності до часу скли- кання Представництва від Українського Народу. Оригінал підписали : ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ : С. ПЕТЛЮРА . Члени : Ф. ШВЕЦЬ , А. МАКАРЕНКО. Керуючий Справами Директорії М. Миронович. З оригіналом згідно: Керуючий Справами Директорії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА НАКАЗ № 861/пе. 12 грудня 1919 року. Міністр Юстиції Андрій Миколаевич ЛІВИЦЬКИЙ призначається тимчасово виконуючим обов'язки Голови Ради Народних Міністрів - з 12 грудня 1919 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Т.в.о.ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР: УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА НАКАЗ № 860/дс. 12 грудня 1919 року. Товариш Міністра Внутрішніх Справ Павло Онікієвич ХРИСТЮК призначається тимчасово виконуючим обов'язки Державного Секретаря - з 12 грудня 1919 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ II. Випуск 39. ч.580. ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. 13 травня 1919 р. Заслухавши листа Члена Директорії Панаса Андрієвського до Членів Директорії С.Петлюри і А.Макаренка від 4 травня б.р., в котрому чин заявляє, що не зможе фактично провадити натілі працю в Директорії, а тому не зможе нести відповідальність за її діяльність, Директорія У.Н.Р. постановила: Прийняти зваження лист до відома і взяти Панаса Андрієвського вибувшим зі складу Директорії. Голоса Директорії С.Петлюра. Члени: А.Макаренко , Ф.Швець. Керуючий Справами Директорії М.Миронович. З оригіналом згідно. В. Савицький Нач. Відділу, викл. директора Витяг з Вістника Державних Законів за 1919р. І. Випуск 37 ч.540. ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ 9 травня 1919 року. про обрання Головою Директорії Української Народньої Республіки С.В.П ЕТ Л О Р И. За виліком зі слаузу Директорії Голови Директорії В.К.Яниничен- ка, обрати Головою Директорії Членя Директорії, Головного отамана Укра- їнських Рспубліканських Військ С.В.Петлюру. За Голову Директорії А.Макаренко. Член ПЕТЛЮРА.. Член-Секретарь Ф.Івць. Керуючий Справами Директорії М.Миронович. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ НАКАЗ Головної команди військ Української Народньої Республіки. Ч...110... "14" грудня 1919 року § 1. При цьому оголошує штат секції по військовим справам, при Дипломатичній місії в Річ Посполитія Польській. § 2. Призначаються: Начальник Штабу Головного Остмана військ У. Н. Остаман ЮН А К І В. Радником по військовим справам Дипломатичної місії в Польщі і Головою секції по військовим справам при зазначеній місії, з залишенням на попередній посаді. Військовий референт Дипломатичної місії в Польщі Командир 3-го січевого полку Полковник ДА Н И Л Ь Ч У К, Референтом секції по військовим справам, при вище зазначеній місії. Головний Остаман військ У.Н.Р. Штеттер Копія. Голова Директорії і Головний Отаман військ У.Н.Р. Грудня /4 дня 1919 р.Ставка Голові Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській? Наказ ч.864/е. I|Про прикомандирування до Місії зверхштатним Радником, без утримання, В.о. Державного Секретаря Тов.Міністра Внутрішніх Справ Павла ХРИСТОКА Для керування справами Державної Канцелярії виконуючий обовязки Державного Секретаря, Тов.Міністра Внутрішніх Справ Павло Христюк з 12 с. грудня прикомандірується до Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській, без утримання по Місії. Оригінал підписали: Голова Директорії, Головний Отаман військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Керуючий Міністерством Закордонних Справ: А. ЛЬВІЙСЬКИЙ З оригіналом згоден. Староста, пд 157/хб 19. Пов. отримав Голова Директорії і Головний Отаман військ У.Н.Р. Грудня 14 дня 1919 р.Ставка. Голові Української Дипломатичної Місії в Річці Посполитій Польській. Наказ ч.863/4С. Про призначення Товариша Міністра Шляхів У.Н.Р., Андрія Лукашевича Радником-Фаховцем по справам транспорту при Українській Дипломатичній Місії в Річці Посполитій Польській. Для керування справами транспорту і взагалі для диферирування справ транзиту між Польщею і Україною призначається з 20-го листопада, с.р.командірований Міністерством Шляхів У.Н.Р.|командировочний лис від 15-го листопаду 1919 року ч.83446| Товариш Міністра Шляхів Андрія Лукашевича Радником-Фаховцем з правами і платнею призначеними Ладникам-Фаховцям. При виплаті утримання по Місії -платна видана п.Лукашевичові по сади Товариша Міністра з 20-го листопаду 1919 року по перший липня 1920 року із розцота 7500карбова ців на місяць-підлягає зачоту в утримання по Місії. Оригінал підписали: Голова Директорії, Головний Отаман військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА Ф. Керуючий Міністерством Закордонних Справ: А. ЛІВИЦЬКИЙ. Виконуючий обовязки Державного Секретаря П. ХРИСТОН. Голова Директорії і Головний Остаман військ У.Н.Р. Грудня/У, дня 1919 р. Ставка. Голові Української Дипломатичної Місії в Ричі Посполитої Польській Наказ ч.8657АС. Про видачу аванса родині забитого на Україні Вацлава Микешвича на рахунок можливого відшкодування суми до ста тисяч Марок польських. На передріпаччи ф справи виплати родині забитого Вацлава Микешвича на відшкодування від Українсько- го Уряду ні високості цього від- шкодування, - пропоную видати спадкоємцям забитого на рахунок можливого відшкодування, авансом суму по определенни Голови Місії, але не звих ста тисяч Марок польських із сум, які будуть указані Міністром Закордонних Справ. Оригінал підписали: Голова Директорії Головний Остаман військ У. Н. Р. ПЕТЛЮРА. Керуючий Міністерством – Закордонних Справ: А. ЛІВИЦЬКИЙ. Виконуючий обовязки Державного Секретаря: П. ХРИСТЮК. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 16....грудня 1919 року.Ставка. В.о.ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ НАКАЗ № 866 дс. Пропонується В.о.Голови Ради Народних Міністрів,Міністру Закордонних Справ і В.о.Державного Секретаря відновити з І- го грудня ц.р.в місці перебування Ставки діяльність підлег- лих їм Центральних Установ У.Н.Р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. Муленко В.о.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ТОВАРИШ МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ: Чмеляк ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ СТВЕРДЖУЮ: 16 грудня 1919 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Мічне незлорд. Посвідчив: В.о. Державного Секретаря Товариш Міністра Внутрішніх Справ: Ліцем Т. Крип'янин. ПОСТАНОВА Про тимчасовий штатний розклад платні урядовим особам Центральних Установ У.Н.Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Остмана Військ У. Н. Р. 1] Затвердити додані до цього тимчасовий розклад платні урядовим особам Центральних Установ У.Н.Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Остмана Військ У.Н.Р. 2] Надати відповідній Владі право призначати на штатні посади по Центральних Установах тимчасово-на час перебування останніх при Ставці- урядових осіб, згідно доданого до цього штатного розкладу платні і істнуючих, що до порядку призначення урядових осіб, законів,-з віднесенням видатків на утримання цих Установ на військовий фонд. 3] Видатки на канцелярські і господарські потреби Центральних Установ, перебуваючих при Ставці, переводити в міру потреби по вимоговим відомостям, затвердженим В.о. Голови Ради Народних Міністрів, відповідним Міністрам і в.о. Державного Секретаря. 4] Видачу коштів з військового фонду на утримання урядових осіб Центральних Установ, перебуваючих при Ставці, переводити по вимоговим відомостям за підписом відповідного Міністра, відповідно доставок окладів платні, зазначених в тимчасовому штатному розкладу платні. 5] Постанову цю ввести в чинність з 1-го грудня 1919 року. В.о. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Ліцем А. Лівченко. З оригіналом згідно: П. О. Старшого Діловода Березовського Канцелярії Міністра 12/12 1919. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. Грудня 23 дня 1919 р. Ставка. ГОЛОВІ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. У ВІДНІ. НАКАЗ Ч 870 Д.О. I/ З одержаннем цього передати пятидесяти міміонний військовий фонд, який мається в Посольстві - в розпорядження Горговельної Ко- місії У.Н.Р. за кордоном під головуванням А.Сербіненко. II/ Потребувати від приватних осіб, які одержали кошти по роспоряд- женню б.Міністра Закордонних Справ п. Гемніцького з пятидесяти мілі ного фонду і зараз перебувають у Відні- відчиту у витраті одержаних ними грошей і повернення решти. III/ Закадати від бувшого Міністра Закордонних Справ В.Гемніцького справоздання і пояснень в роспорядженнях по власних витратах і по тих асигновках, які він без уповноважень зробив на імя Місії і окре- мих осіб з військового фонду. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ НЕТЛЮРА В.Р. в.о.Голови Ради народних Міністрів Керуючи Міністерством Закорд.Справ: АНДРІЙ ЛІВИЦЬКИЙ в.о. Державного Секретаря П. ХРИСТОК З оригіналом згідно п.о. державного Секретаря ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТДІЛАН ВІДСЬК У.Н.Р. Грудня 25 дня 1919 року Ставка. ГОЛОВІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ КОМІСІЇ У.Н.Р. ЗА КОРДОНОМ А. СЕРБИНЕКОВІ НАКАЗ ч 872 Д.С. I. Прийняти, з участю Представника Державного Контролю У.Н.Р. за кордоном, або, в разі його відсутності, з участю Ревізора Військових Місій Отамана Жуковського, від Посольства У.Н.Р. в Німеччини і Голови Його Посла п.Порша: а|Всі кредити від- пущені для закупок військового і іншого майна для У.Н.Р. в розпорядженні Посольства в Німеччині і Пана Посла в Берліні; б| Закуплене Посольством в Німеччині військове і інше майно для У.Н.Р. 2] Взяти прийняте майно під догляд і охорону Комісії. З моменту прийому майна відповідальність за нього падає на Комісію. 3. Нові закупки військового майна після одержання цього припи- нити. В разі вигодних для держави пропозицій продажу військо- вого майна-докладати Правительству і провадити закупки тіль- ки по затвердженню умов закупки Верховною Владою У.Н.Р. 4. Всі справи зв'язані з закупленням за кордоном для У.Н.Р. вій- ськовим і іншим майном і майбутніми закупками-вирішати при обов'язковій участі Ревізора Військових Місій От.Жуковського, чи уповноваженої ним особи. 5. Подати звіт про діяльність Торговельної Комісії: а| що за- куплено Комісією, б| що прийнято Комісією від ліквідованих закупочних установ, в] де це майно перебуває, в якій кілько- сті і при яких умовах збереження, г| план близької діяльності Комісії і проект ІІтатів. 6. Подати точний звіт про стан кредитів, які маються в розпо- дженні Комісії. ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ: Кермара (підпис). В.О. Голови Ради Народних Міністрів: (підпис) Міністр юстиції Андрій Львовський. В.О. Державного Секретаря: (підпис) Т. Хрищюк. З орігінальним звітом: В. О. Мору, Секретар Т. Хрищюк. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ СТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. Грудня 23 дня 1919 р. Ставка. ГОЛОВІ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р.У ВІДНІ. НАКАЗ Ч.870 Д.С. 1]. З одержанням цього передати п'ятдесят мільйонів військовий фонд, який мається в Посольстві - в розпорядження Торговельної Комісії У.Н.Р. за кордоном під головуванням А.Сербіненко. 2]. Потребувати від приватних осіб, які одержали кошти по розпорядженню б.Міністра Закордонних Справ п.Темніцького з п'ятдесяти мільйонного фонду і зараз перебувають у Відні - відчиту у витраті одержаних ними грошей і повернення решти. 3]. Захадати від бувшого Міністра Закордонних Справ В.Темницького справоздаання і пояснень в розпорядженнях по власних витра- тах і по тих асигнованях, які він без уповноважень зробив на ім'я Місії і окремих осіб з військового фонду. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ: В.О.Голови Ради Народних Міністрів Керуючий Міністерством Закорд.Справ: А.Левицький Від Генерального Секретаря: П.Хреневич. Затверджено Згодно: ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ СТВЕРДЖУЮ 25 Грудня 1919 Року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчив: В.о. Державного Секретаря Товариш Міністра Внутрішніх Справ ПОСТАНОВА про передачу одного мільона двухсот тисяч/№ I.200.000/ корон Міністерства Земельних Справ в військовий фонд Оден міліон двіста тисяч /№ I.200.000/ корон, які були переведені акредитивом на Австро-Угорський Банк на ім'я Завідуючого Видавничим Відділом Міністерства Земельних Справ Палащука Галактіона на видавничі справи, передати в військовий фонд, який знаходиться в розпорядженню Міністра Закордонних Справ при Ставці. Передачу по призначенням зазначених в ст. І цього закону коштів доручається перевести Міністру Земельних Справ М. Ковалевському. В.О. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ НАКАЗ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Ч...... 28 Грудня 1919 Року СТАВКА Доручається: Військовому Радникові Української Дипломатичної Місії до Прибалтійських республік п. Володимиру Кедровському тимчасово на час відсутності п. Голіцинського, виконання обов'язків Голови місії ж Місії. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ТА ГОЛОВНИЙ ОФІЦАН ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Іменем Української Народньої Республіки Среднецькою 25 грудня 1919 р. Толмач Давидович (відоме) Легітора. Повідомив: В. О. Дерев'янського Степанова Тобішній міністерство Внутрішніх Справ: (погоди) Т. Хрицьких. Постанова Кто передає одного міліону двохсот тисяч (1.200.000) копій Міністерства Земельних Справ в Військовий фонд. 1. Один міліон двісті тисяч (1.200.000) копій, які були передані акредитивом на Асфро-Козачкий Банк на ім'я зовнішнього Індовицької Видавництва Міністерства Земельних Справ Полівську Талакрополю на ведавчий сарай, передає в Військовий фонд. Міні мінодаров в розпорядженні Міністерства Земельних Справ ким Справи: 2. Кожен по призначенням заселення всіх 1. Задійшляючи усюго закону, коштів дозуралися певність Міністерства Земельних Справ М. Ковальського. В. О. Толмач Ради Народних Міністерів (погрій) Афонія Млішковий міністр розпорядження. Офіційна сідь поєранова звернув 27 грудня 1919 р. М. Ковальський НАКАЗ Діректорії Української Народньої Республіки ч.812/96 28....Грудня, 1919 р. Ставка. Призначається: Микола Ковалевський особистим радником IV класи при Члені Директорії п. Макаренкові, з правом на одержання утримання: від Голови Торговельної Комісії У.Н.Р. за кордоном А.СЕРВІНЕНКА, за рахунок Члена Директорії МАКАРЕНКА, по розрахунку платні старшого радника посольства в тій Державі, в якій буде перебувати Член Директорії п. Макаренко, з додатком коштів на представництво в мірі потреби. ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ ТА ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ КЕРЮЧИ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 31...Грудня, 1919 р. Ставка. ГОЛОВІ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. у ВІДНІ. Копія Голові Торговельної Комісії У.Н.Р. за кордоном А. Сербіненкові. НАКАЗ ч.878/С В додаток і зміну наказу з 23 Грудня 1919 р., № 875 Д.О., і в підтвердження розпорядження з 12 Грудня 1919 р., № 722, нака- заю: I/ передати з військового фонду в розпорядження Міністра Закордонних Справ А. ЛЕВИЦЬКОГО американською валютою /в доларах/ три мільйона дев'ятьсот тисяч вісімдесят тисяч/ 3,980,000/ корон по курсу, по якому долари були придбані.- 2/ Переслати негайно до Варшави в розпорядження Міністра Закордонних Справ А. Левицького, яко військовий фонд, сто тисяч /100,000 / американських доларів. ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ У.Н.Р. (підпис) Петренко В. Р В.О. Голови Ради Народних Міністрів Керуючий Мін.Закордонних Справ: (підпис) Левицький В.О. Державного Секретаря: (підпис) Чупринський В.Р. З а р і г н о ч е н и й з в і д н о (підпис) Байда НАКАЗ № 1 Т.В.О.Начальника Похідної Канцелярії при Ставці Головного Остамана призна- чається мій ад'ютант сотник Олександр Даленко з 14 грудня 1919 року. §2 При моїй Ставці находяться ад'ютант осаул Бень Василь, ад'ютант сотник Федір Крушинський, ад'ютант сотник Даленко Олександр, сотник Микола Кули- ківський, сотник Федір Райовий, хорунжий Петро Терещенко та хорунжий Сте- пан Скрипник. §3 Вищезазначеним старшинам одержувати грошове утримання від Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській, які виписуються по вимогам відомостям і підписуються сотником О.Даленко по штатам затвердженим мною 16 грудня 1919 року, як тимчасовий штатний розклад місячної платні урядових особам Центральних Установ У.Н.Р., на час перебування цих Установ при Ставці Голов- ного Остамана Військ У.Н.Р.. §4 Крім місячного грошового утримання всім старшинам видати одноразову допо- могу для їх обмундірування і інших потреб по десять тисяч марок польських. §5 Сотникові О.Даленко видати авансом десять тисяч марок для улаштовання кан- целярії і інших видатків зв'язаних з моєю роботою. 31/грудня 1919р. ГОЛОВНИЙ ОСТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. Петлюра ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 31 Грудня 1919 р. Ставка.- ГОЛОВІ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. У ВІДНІ. Копія Голови Торговельної Комісії У.Н.Р. за кордоном А.СЕРБІНЕНКОВІ. НАКАЗ Ч.898 Д.С. В додаток 1 зміну наказу в 23 Грудня 1919 р.№ 873 Д.С. і в підтвердження розпорядження з 12 Грудня 1919 р.№722 н а к а - в у ю; І/ передати з військового фонду в розпорядження Міністра Закордонних Справ А.ЛЕВИЦЬКОГО американською валютою / в доларах / три мільйона дев'ятьсот вісімдесят тисяч / 3,980.000. / корон по курсу,по якому долари були придбані.2/ переслати негайно до Вар- шави в поспорядження Міністра Закордонних Справ А.ЛЕВИЦЬКОГО,яко військовий фонд,сто тисяч / 100.000 / американських доларів.- ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА в-р. В.о.Голови Ради Народніх Міністрів Керуючий Міністерством Закордонних Справ ЛІВИЦЬКИЙ в-р. В.о.Державного Секретаря П.ХРИСТОН в-р. / печатка / З оригіналом згідно: Коротка Інструкція інструкторові-інформаторові Галицького Інформаційного Бюра — Філії Ц. І. Б. при Директорії У. Н. Р. Інструктор інформатор входить в зв'язок з усіма громадськими та соціалістично-політичними організаціями і партіями; подав їм той інфор- маційний матеріал, який буде мати від свого центру (Головного Галиць- кого Бюра чи Окружної Філії його); забирає від них інформації про мі- сцеве життя; ставить своїм завданням бути не лише вічевим агітатором що лише на мент схвильовуве і підймає народню масу, а постійним, по- трібним і необхідним членом всіх нарад, зборів, засідань, з'їздів і т. инш., що відбуваються в його районі; ширить між населенням відозви та іншу літературу, яка йому буде видана з центру; збирає передплатників на газету, видавану Головним Галицьким Інформ. Бюром; що тижня подає до того Бюро, від якого післаний (головного чи окружного) писаного до- клада про свою працю в означенім районі, надсилаючи як найдокладніші інформації про життя даного району; не менш одного разу на два тижні сам приїздить за вказівками до свого Бюра. В числі тих відомостей, які інструктор-інформатор повинен подати у своєму докладі, головні такі: 1. Як ставиться населення до злуки обох частин: Наддніпрянської і Наддністрянської України — і як визнає умови найкористнійшими та- кої злуки. 2. Як відноситься населення до Директорії, за кого її визнає і як ставиться до кожного закону чи розпорядження її. 3. Відношення населення до Національної Державної Ради і її Секретаріату. 4. В чийих руках влада на місцях: якими людьми обсаджені пости Комісарів — вибраними чи назначеними. 5. Відношення населення до місцевої влади (Комісарів). 6. Настрій селянства і робітництва що до мобілізації. 7. Як відноситься національні меншості до самостійності Україн- ської Народньої Республіки і до Директорії. 8. Хто агітує серед населення. 9. Яка агітація має вплив, яка зустрічається ворожо. Чому. 10. Відношення населення до большевицького руху. 11. Відношення до походу на Україну великоруських большевиків. 12. Відношення населення до походу антанти на Україну. 13. Чи є місцеві українськіорганізації, соціялістичні партії (назви їх) і польські партії; в яких вони між собою відносинах; як відносяться до Української Народньої Республіки і Директорії і в свою чергу до Дер- жавного Секретаріату. 14. Докладнійші відомості про політичні партії: яким кличем агі- тують; які саме з їх кличів захоплюють масу; на які класи кожна партія спирається; партійні часописи і журнали (заголовки їх) і як часто виходять. 15. Думка (особливо селян) що до вирішення земельного питання. .16. Чи поширений земельний закон Директорії. .17. Як стивиться до його населення. 18. В які форми виливається організація селянства і робітництва: а) чи утворюються Ради Селянських і Робітничих Депутатів, б) чи Робітничо-Селянський Союз, в) чи Селянська Спілка або інш. 19. Які професійні організації істнують і чи мають свій обєдну- ючий центр. 20. Які класові вимоги робітників: а) вісьмигодинна праця, б) фа- брично-заводські комітети, в) відносини між власниками і робітниками. 21. Як ставиться місцева інтелігенція до революційного руху і со- ціяльних реформ. 22. Робота інтелігенції серед селянства і робітництва. 23. Яку роль відгорає священство в громадській роботі. 24. Чи заарештовані місцеві контр-революціонери; коли ні, то через що. 25. Економічний стан населення на селі і в місті: А) чи є харчі, чи нема голоду і серед якої класи; Б) які ціни: а) хліба, б) одяжи, в) обувн, г) палива, д) світла. 26. Хто стоїть на чолі громади: а) богаті, б) бідні. 27. Чи є случаї рабунків: а) фільварків, б) фабрик, заводів і иниш.; хто бере участь в рабунках. 28. Який порядок установила громада відносно охорони: а) фільвар- ків, б) фабрик і заводів, в) лісів і якими засобами борються сільські гро- мади проти рабунків. 29. Хто управляє великими днрськими обшарами; чи є громадський контроль. 30. Політична зрілість має, національна і класова свідомість. Розу- міння самостійності України. Відношення до а) поляків, б) жидів і инш. 31. Всі інформації подати на письмі з датами дня, місяця і року та де писані. Крім того подати свої замітки, уваги та пробти, як запо- бігти на його думку, тому чи иншому випадкови. Галицьке Інформаційне Бюро. Друкарня Льва Данкевича в Станиславові. Державний Вістник Ч.36. року 1918. В И Т Я Г з закону про затвердження Статуту Українського Державного Банку і заснування коштів для його основного капіталу. /Затверджено 10 Серп- ня 1918 року/. РОЗДІЛ II. ВИДАТКИ БАНКУ, СПРАВОЗДАННЯ І КОНТРОЛЬ. I2. Видатки Банку відносяться на рахунок його прибутків. Обрахунок цих видатків складає Директор Державного Банку і, по розгляді його Радою Ви- Банку і оперчанні висновків Державного Контролю, затверджує Міністр Фі- нансів. Тимже порядком затверджуються додаткові до обрахунку асигнуван- ня, які не можна було передбачити при складанні обрахунку, за винятком лише негайних видатків, які може бути дозволено без попередніх зносин з Державним Контролем, але з умовою, щоб про такі видатки негайно було доведено Контролю до відома. I3. Директор Державного Банку складає щорічне справоздання Банку, і по тому, як розгляне його Рада Банкова і ухвалить Міністр Фінансів, це справоздання пересилається до Державного Контрольора; з висновками о- станнього Міністр Фінансів вносить справоздання до Ради Міністрів. П р и м і т к а: Перевірка справоздання Державного Банку прова- диться на підставі слідуючих правил: I/ Щорічне справоздання Державного Банку /Центрального Керу- вання Банку і місцевих інституцій/ перевіряється по книгах, рахунках та документах. 2/ Перевірку провадять: а/Державний Контроль і б/окрема комі- сія, яку виділяє з свого складу Рада Державного Банку. 3/ Зазначена в арт.2 комісія складається з трьох незалежних від адміністрації банку членів від Міністерства Фінансів, як- яких вибирає Рада і затверджує Міністр Фінансів, члена від Державного Контролю і членів від громадських організацій. 4/ Державний Контроль перевіряє справоздання з книгами, на підставі Правил, які видає Міністр Фінансів по згоді з Дер- жавним Контролюром. 5/ Комісія /арт.2/ перевіряє справоздання по книгах, рахунках та документах, маючи на мети запевнитися в тому, що п казані в справозданні обороти зроблено згідно з книгами Банку та до кументами. 6/ Спис цих місцевих інституцій Банку, справоздання яких в даному році мають бути перевірені в комісії, складає сама комісія. 7/ Комісія п'ять Ради Банку окремий, про наслідки перевірки справоздань, доклад, який Вала обговорює в зв'язку з пере- глядом річного справоздання Банку. 8/ Річне справоздання, перевірене порядком в арт.4 і 5 за- значеним, коли його розгляне Рада Банкова і ухвалить Міністр Фінансів, пересилається Державному Контрольорові не пізніш I-го серпня порахункового року. 9/ Державний Контрольор подає свої висновки і справозданню Ради Міністрів, а також передає їх Міністрові Фінансів не пізніше I-го листопада. I0/ До Ради Міністрів справоздання Банку вноситься від Мініст- ра Фінансів не пізніше 31 грудня поточного року. До сце воздання додається: а/ журнал Ради Банку про розгляд справоздання і доклад комісії /арт.7/ і б/ відповідні пояснення Міністра Фінансів про уваги Дер- жавного Контрольора. I4. Періодичні баланси Банку, а також щорічні справоздання доводяться до загального відома через оголошення, по формі, яку затверджує Міністр Фі- нансів по згоді з Державним Контрольором. 15. Видатки Банку /арт.І2/ і операції його за рахунок Скарбу підляга- ють ревізії Державного Контролю. 16. Державний Контроль має право робити перевірку грошових кас Банку, а також цінностей, що переховуються по касах та в коморах з метою за- певнення в цілості кас і комор, порядком, який встановляє Державний Контроль, по згоді з Міністром Фінансів. Ревізію що переводять у Ки- їв і вищі урядовці Державного Контролю - не низче Директорів Департа- ментів, а в інших інституціях Банку - Управителі Контрольних Палат. Г л а в а ІІ. ЦЕНТРАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ БАНКУ. Розділ I. Загальне Керування Банком. 24. Державний Банк безпосередньо підлягає Міністрові Фінансів. 25. Вище керування діяльностю Банку належить Міністерствові Фінансів. Крім вирішення справ, які зазначені окремо відповідними артикулами цього Статуту, від нього залежить доручати Банкові провадження по його на- зивках, операцій з золотом і % паперами, а також окремих операцій за рахунок Державної Скарбниці і за рахунок ріжних Відомств та Установ. 26. Загальне керування Банком доручається: 1/ Ради Банку і 2/ Директорові Банку. При Раді Банку, під найближчим проводом Директора Банку, істнують: 1/ Виділ Кредитових Вилетів, 2/Виділ Місцевих Інституцій, 3/Централь- на Бухгалтерія і 4/ Центральна Канцелярія. 27. Під предсідательством Директора Банку істнує Рада Банку, яка скла- дається: з Директора Кредитової Канцелярії, одного члена від Держав- ного Контролю, одного члена від Міністерства Торгу й Промисловості і трьох членів від Міністерств Фінансів, яких затверджує Пан Регтиман по докладу Міністра Фінансів. Товариша Директора Банку, Уповноваження Ки- ївської Контролю Державного Банку, одного члена від Кооперації, одного від Київського Вінкового Комітету, двох од Українського Союзу Проми- словості, Торгу, Фінансів і сільського господарства, та одного члена від Краєвого Союзу Хліборобів-Землевласників. Зазначених представни- ків від громадських інституцій вибирають вони самі на два роки. У вага І. По розпорядженню Міністра Фінансів до Ради запрошуються представники відповідних відомств по справах, до тих ві- домств належних, а також Голови Ради дозволяється закликати в засідання й інших осіб, присутність яких він визнає користюною /з дорадчим голосом/. У вага 2. Заступника Предсідателя Ради, на випадок його хво- рости, або відсутності, призначає Міністр Фінансів. 28. До справ Ради Банку належать: 1. Справи, по яких постанови Ради, через Директора Банку, подаються на розсуд чи ухвалу Міністра Фінансів: 1/ проєкти зміни, або доповне- ня Статута Банку; 2/ розгляд наказу і зміне його ; 3/ обговорення обрахунку видалків; 4/ розгляд річних справоздання; 5/ проєкт по будуванню, купівлі і відруження власник будинків Банку, необхідні задля пожеження його місцевих інституцій; 6/ відкриття і закриття місцевих інших уній Банку, крім Контролю а також відповідний поділ Від- дилів і Агенцій; 7/ встановлення числа Директорів у Конторах, крім Столичних, Київської; 8/ дозвіл на учет векселів на речинець біль- ший 6 місяців; 9/-встановлення розміру % по комерційних операціях і умов по вкладах; 10/ розстрочка і відстроєння боргів по непроте- стованих векселях на необмежену суму; II/ Голові Ради Міністрів Розглянувши поданого мені на затвердження , ухваленого Радою Республіки законопроекта "Про доповнення правил ревізії діяль- ності і пров'єри відчітності Уставов Державного Банку України" та прийнявши на увагу міркування, по яких було відхилено цього законопроекта Радою Народніх Міністрів, я дохожу висновку: 1/ Законопроект має на меті надати Міністрові Фінансів, тим- часово, на час відсутності Ради Державного Банка, право перево- дити, як часткові, так і всебічні ревізії діяльности Банку. При істнуванні загального положення, в силу якого той же Мі- ністр має право завжди і всюди, де є державні кошти, ревізувати їх, як і діловодство дотичних інституцій /Св.Зак.тІ ч.2 арт.481/, та не знаходячи винятку з цього правила в Статуті Українського Державного Банку /Закон 10 серпня 1918 р/, я визнаю вищенаведене обмежене окреслення прав Міністра Фінансів недоцільним і невідпо- відаючим інтересам фінансового управління. Визначаючи кінечну потребу ревізії Державного Банку, я вважаю що з огляду на умови дотеперішнього істнування Державного Банку, переведення такої ревізії роспорядженням Державного Контрольора краще забезпечить інтереси Держави. Право Державного Контролю на переведення такої ревізії вповні доводиться Статутом його / Закон 9 квітня 1919 р. Розд.І арт.3 і розд.4 арт.37/. З наведених міркувань я залишаю передкладений мені законопро- ект без затвердження і при цьому надсилаю його Вам, Пане Премьер- Міністре, в порядкові артикулу 14 закону 9 січня ц.р. "Про Раду Республіки" на роспорядження. Св. Зак. Гранд. Том I. Рядок II Оціні науку Міністерствам Інша перша - Свійський і предмит велась, Міна рт Ст 187 Оціночного кдена, храненія и раєходовані земельных суми, а равно свершених со. сей грани государственных Розпрат повидки отгроюв дугоших сумм, Міністерства рукоод. охикуйов как Оціновши Туравшаны, має и правилами для касовых и ревизіонно узираюфь суданними Рядок V Урежденіе Мінисерства Фінансов Мала велас - оціні полоненый Ст 481 Министру Ртакеву кредо Ошавдешем власей во викнов времени, када радиаградудит, саніому или гору упоминания Свидетельствований веден, грь сей стемке и соїражившыя кою, вас чи она налиро, и такого им монетного, как во приход посту - шина, и в каком порядке и неправопорф дта йо казначейскому (казенном) управлянію Печение или иное; и такое свидетельство дѣлать нерѣдко, и необъятно ко многу времени. ДОДАТКИ Додаток ч.І "Наслідком с-паратних умов генерала Тарнавського з представниками Добровольців не виконання Штабом Начальної Команди Галицької Армії, починаючи з першого листопаду, директив Штабу Головного Отамана, наше стратегичне становище значно погіршило. Добровольці мали можливість за останні дні вести операції лише проти Наддніпрянської армії... В сучасний момент у Затківщях провадяться переговори представників від Соборної України з представниками Добровольців відносно залишення зброї. Поки наслідки невідомі. На випадок зриву цих переговорів і можливого продовження боєвих акцій, Головним Отаманом наказано пересунуть базу всі державні інституції приблизно в район Армолинці, Проскурів, Староконстантинів... Проскурів. II.XI.1919 р. 21 год. 20 кв. ч.02977, Командарм Наддніпрянської армії Отаман Тютюнник". Додаток ч.2 Dn.23.XI.19r. godzina I m.30 DO SZTABU PANA GAŁWNEGO ATAMANA WOJSK UKRAINSKIEJ REPUBLIKI LUDOWEJ. Otrzymałem różkaz od Naczelnego Dowództwa Wojsk Polskich natychmiast ewakuować wszelkie oddziały polskie poza linię Zbrucz, gdzie takowe mają oczekiwać Wojsk Denikinowskich, wywołane to ciężkim strategicznem położeniem naszych wojsk na lewem brzegu Zbrucza, oraz przyczyną niepokojenia takowych przez luźne bandy, które się powtórzyły w tych okolicach. Rozkaz ten spełniam,uprzedzając, iż wojskom ukraińskim przysługuje prawo i możliwość ewakuacji takowych na poprzednio omówione linje kolejowe. Jestem sam osobiście wezwany do Brzeżan, byssprawę wojsk ukraińskich przedstawić Dowództwo frontu Galicyjskiego. Z Warszawą łączność przerwana. Sprawę poruszoną wczoraj wieczorem przedstawił, będę starał się o uzyskanie tranzytu wyżej omówionego, jednakże podkreślam, iż w dzisiejszych dyrektywach, otrzymałem potwierdzenie, że o ileby rząd Ukraińskiej Republiki Ludowej wraz z wojskiem zechciał przekroczyć granicy Rzeczypospolitej Polskiej - w tym wypadku siły zbrojne, będą rozbrojone. Z treści depeszy wnioskuje, iż Pan Główny Ataman, może rozliczać na gościnność Rządu Polskiego. Na- tychmiast po załatwieniu wszystkich spraw wrócę do Naczelnego Dowództwa Wojsk Ukraińskich, cały zaś mój personał, zgodnie z rozkazem ewakuuję do Podwoloczysk. Oficer łącznikowy Nacz. Dowództwa Wojsk do Głównej Komendy Wojsk Ukraińskich C Z A R N Φ C K I, Kapitan. Додаток ч. 3 "Командарму Отаману Тютюніку, копія Староконстантинів Отаману Мельнику, для передачі Отаману Тютюніку у всім командуючим групами для передачі Отаману Тютюніку. Польські війська розпорядженням свого вищого командування по ви- мозі Антанти відведені на захід від р. Збруча. Представник поль- ського командування офіційно заявив, що при переході українських військ через лінію, заняту польськими військами, ці війська бу- дуть обеззброєні і інтерновані. Головний Отаман вирішив зо всіма військами нині скупчитись в Староконстантинові і відходити в нап- рямку на Шепетівку. Остаточне вирішення Головний Отаман прийме по побуттю до Вас. Відносно Штабу Дієвої Армії Головний Отаман наказав всім, хто бажає, вирішить з ним походом решту ж розформу- вати і рахувати вільними. Коли буде більша кількість ліл, котрі неможливо везти - спалити". Додаток ч. 4 Від Правительства Української Народньої Республіки. В будуванні Самостійної Української Народньої Республіки в цей момент кінчається один період - період нечуваної героїської боротьби й великих страждань українського народу. Доля судила, що український нарід на шляху до самостійного життя не мав реальної підтримки серед держав світу. Територія України вважалась і вва- жається, як принадна здобич для кожного , хто може свої бадання піддержати оружною силою, а не як хата вільного українського на- роду і свободних, рівноправних меншостей цієї країни. Російські комуністи бажають за допомогою матеріальних багат України піддержати Совітську Республіку контрреволюціонери почал відновлення російської царської імперії походом на Україну. Ім- періялістичні держави Європи будуть свою політику на Сході через поневолення України. Тому не дивно, що український народ, полишений лише на власні сили, не міг досі стати твердо на ноги в будівництві своєї держави. З моменту евакуації Київа, після повалення гетьманського на сильства, Українська Народня Республіка була вічно під страшною загрозою захоплення ворогами. І лише завдяки надзвичайному геройстві народу й війська держалися ми проти наших противників. За час цієї боротьби в боях полягло велике число нашого во- яцтва, а ще більше вірних синів України загинуло від усяких зе- разливих хвороб. Держави світу не тільки байдуже дивилися на те, що український народ гине без усяких санітарних засобів, але навіть заборонили привозити на Україну потрібні нашому військові ліки. Правительство Української Народньої Республіки й республі- канське військо, котрі заводили лад і порядок на території Украї- ни, опираючись на демократичні засади, не були в силі виконати свої завдання, бо буржуазно-демократична Європа відрізала нашу територію від взаємовідносин зі світом, в наслідок чого наш край знав кинуто в чорну, страшну анархію. Через те все наше державне діло стояло многократно перед катастрофою: в січні 1919 року - в Київі, в жовтому - Винниці, в травні - в Волочиську, в червні - в Камянці. Все це етапи ук- раїнського народу по дорозі на Голготу. Бичований та знеможений п днімався він в своїм загзятті до свого самостійного життя, до нових спроб стати вільним і рів- ноправним громадянином світа. І напевно наше робітниче й селянсь- ке військо виконало б свої завдання, коли б тяжкий іспит історії не знесилив матеріально і морально наших організованих сил. Переход Галицької армії на сторону Денікіна поставив нашу армію в надзвичайно страшне стратегічне положення, бо одночасно з передачою ворогові сили військового майна для його наступу була відкрита наша головна комунікаційна лінія. Це примусило державний апарат нашої Республіки й військо залишити район Камянця, Проскурова та Староконстантинова і перейт в місцевість, де б наша армія могла відпочити, поправитись і знову, як організована і дисциплінована сила, піти в наступ проти ворога. Відступ армії в тяжких умовах розстрілів наш державний урядових і фінансовий апарат і зруйнував постачання армії. В критичний для української державності момент, коли наша армія зосереджувалася в районі містечка Лобара, купка авантурників, прикриваючи свої плани совітськими лозунгами, задовольнила свої хищнцькі заміри тим, що зрадницьки ограбувала державну скарбницю. Цим наша армія поставлена в ще більш скрутне матеріальне становище. В зв'язку з означенням станом річей, Правительство Української Народньої Республіки заявляє, що воно тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу Державність. Військо одержить від Вищого Командування ті завдання, які воно повинно надалі виконувати. Правительство Республіки для державного діла перебуваєме в певному місці, щоб маючи зв'язок з народом і військом, керувати справами України і заступати її перед другими державами і народами так, як цього будуть вимагати інтереси нашої Республіки. Правительство не припиняє своєї діяльності і доложить усих сил, щоб боротьба українського народу за визволення була доведена до успішного кінця. Панські орядки нового гетьмана, генерала Дєнікина, вже підняли проти себе весь трудящий народ України, всю українську і не українську демократію. Понад Дніпром ідуть великі повстання українського народу проти російських чорносотенних завойовників. Крім повстання в тилу Добровольчої армії, її силу підриває наступ Червоної армії із Совітської Росії. Господарювання чужоземців Україна доведена до крайньої руйни і безладдя. Нарід України і наше республіканське військо знає, що в большевизмі порятунку не має. Большовицький комунізм на українському грунті не приймається, він може посіяти тільки нову міжгромадську війну, нове кровопролиття, втретє знищити Україну матеріально. Волки Української Армії і весь Нарід України. Нехай ваша віра в нашу народню справу не захитається ні на мить. Тяжкий момент, який переживає наш рідний край, вимагає від нас великої саможертви. Але ніщо на світі не дається без боротьби. Двохрічною своєю боротьбою з ворогами України ви по- важно поставили перед усім світом справу визволення нашого на- роду. Всесвітній соціалістичний світ нагрес в Лютерні 8 серпня цього року одноголосно признав Українську Самостійну Республіку. Весь широ демократичний і соціалістичний світ дивується нашій впертій і невпинній боротьбі з своїми ворогами за національну і соціальну справедливість. Успіхи наших ворогів не довговічні, бо на чужі гроші і чужо- допомогою, а несвоєю внутрішньою силою держитьсяться армія Ленікіна Українська Народня Республіка держиться своїми власними силами, наперекір нашим лютим ворогам, вона буде жити вільно і самостій- но. Як раніше, так і тепер нашим кличем буде – Самостійна Народня Республіка. Тільки в самостійній республіці може трудящий народ України, без ріжниці національностей, здобути собі землю, волю і громадянські та національні права. Нехай живе вільний Нарід України і його Незалежна Народня Республіка. Голова Директорії і Головний Отаман С.Питляра. Голова Ради Народних Міністрів і Міністр Внутрішніх Справ І.Мазепа. Міністр Преси і Пропоганди Т.Черкаський. Міністр Прави О.Безпалко. Міністр Взрейських Справ П.Красний. Керуючий Міністерством Пошти і Теле- графіф Падивода В.О. Міністра Народного Господарства Г.Солодор. Державний Секретар Л.Шрамченко. М.Льбарь на Волині. 2-го грудня 1919 року." Додаток ч.5 Szepetówka 4 grudnia 1919. JASNIE WIBMOŻNY PANIE ATAMANIE. Czyniąc zadość prośbie JWPana Atamana, Wódz Naczelny Wojsk Polskich polecił mi włatwić podróż JWPana Atamana, wraz z szefem sztabu i dwoma adjutantami do Warszawy. W tym celu przesyłam ten list przez sotnika Namczura, pro- sząc, aby JWPan Ataman zechciał przyjechać Swoim pociągiem pan- cernym do Szepetówki jutro 5-go grudnia wieczorem, skąd dalsza podróż nastąpi wagonem dowódcy frontu Wołyńskiego. Na stacji w Połonнем oczekiwać będzie przejazdu JWPana Atamana porucznik Starzyński. Łącze wyrazy wysokiego szacunku i poważania Jerzy Potocki Rotmistrz i adjutant Naczeln. Wodza W.P. Додаток ч. 6 Голова Директорії У.Н.Р. 5 грудня 1919 року ч.101 м.Н.Чортория У звязку з новим завданням, що покладається на Дієву Армію, наказую Вам приступити до виконання обовязків Командувачого Діевою Армією, одночасно продовжуючи кермування Запорізькою Групою. Дальнішні вказівки відносно діяльності Армії Ви маєте одержувати від мене через Уряд У.Н.Р. Заступником Вашим призначаю Отамана Юрка Тятоника, котрого Ви повинні про це повідомити Головний Отаман ВійськУ.Н.Р. ПЕТЛЮРА Начальник Штабу Отаман Юнаків. Додаток ч.7. Командуючий Українською Армією 6-го грудня 1919 року ч.32 Ставка Отаману Омельяновичу Павленко. З одержанням цього Ви призначаєтесь Начальником Запорізького Загону. Ви користуєтесь диктаторськими правами в відношенні розпорядження викликаних військовими потребами. Отаман Тятоник. Нач. Штабу, Генштабу Полковник Мышковський. Печатка з написом довкруги "Штаб Дієвої Армії" з тризубом Держ.герб У.Н.Р., Голова Ради Народних Міністрів Тризуб. 6-го грудня 1919р. Сим свідчиться, що пред'явник сього є Командуючий Запоріж- ською Групою Отамана Михайло Омельянович Павленко, якому пропонується всім державним і громадським установам давати всю потрібну допомо- гу. Голова Ради Народних Міністрів І.Мазепа. Державний Секретарь |Підпис нечиткий|. Печатка з написом довкруги Голова Ради Народних Міністрів У.Н.Р. і з тризубом і буквами У.Н.Р. в середині Додаток ч. 8 "Всім Начдівам збірних: Запоріжської, Волинської, Київської, СС і 3-ої Залізної Командам наказав завтра 5.ХІІ. до 12 годин на- діслати в штаб армії слідуючі відомості І| що дивізія собою фак- тично улявла; 2| в який район дивізія бажає перейти; 3| що дивізія бажає одержати зі штабу армії та з постачання; 4| питання які виникнуть у начальника дивізії. Нова Чортория 4.ХІІ.1919 р. ч. 32.?& Начальника штабу Осаул Цейліт". Додаток ч. ІО Розгром З-ої дивізії під Ливотовим 26.ХІІ.1919 р. Зі звірника "За Державність". "Командуючий Армією генерал Омельянович-Павленко, маючи перші відомості про скиду того відлігу і знаючи, що з ним не може справитися Задізна Дивізія, в ніч з 25 на 26 грудня тричі надсилав інформуючі накази, в яких категорично наказував до 4-ої години ранку 26 грудня залишити м. Животів, щоб дати шлях тону, занадто сильному полкові, що насувався з північного сходу. Але наказ той виконаним не був, і тільки о 12 годині 26 грудня дивізія вирушила з м. Животова в напрямку на південний схід, без мір охорони - навіть з небезпечного лівого крила - в боку Тетіїва; наслідком того денікінська кіннота заатакувала колону головних сил цілком несподівано, і наші не мали часу не тільки розгорнутися в бойовий порядок, а й прийняти атаку. Піхота уперто боючилася і в більшості була порубана та дісталася до подону разом з усіма обозами, кулеметами та артилерією. Лише кінна сотня під керуванням сотника Шульги вийшла цілою бо не брала участі в бою, будучи в авангарді дивізії; так само більш-менш благополучно вийшов з бою Чорноморський полк, що був в арьергарді; правда, обози з майном і хорими обох цих частин погинули. Тим часом друга частина чорної зграї денікінських бандитів корстоко росправлялася з нашими хорими старшинами та козаками, забиваючи цих несчасних, немаючих змоги ні тікати, ні боронитися, знущаючись над старшинськими жінками. Вся колона головних сил була знищена, і лише частини штабу дивізії та штаб З-ої артилерійської бригади, що пішли в контр-атаку будучи на конях, дали змогу відступити командирові дивізії подковникової Трутенкові і невеликій кількості старшин та козаків; відірвавшись потім від ворога, вони з'єдналися з кінною сотнею і Чорноморцями. Так завдяки невиконанню наказу і маршу без мір охорони, загинула Задізна дивізія і, здавалося, вже не воскресне". Додаток чII.. "25 грудня у вечері мною були одержані агентурні відомості про заняття денікінцями м.Тетіїв.О ІО 1/2 год.вечора був одержаний наказ Командарма:3-й дивізії 26 ХІІ мал вечір зосередитися в районі с.с.Стадниця.,Високе;тут-же в наказі було зазначено про рух денікінців із півночі на м.Тетіїв.Не встиг я не прочитати цього наказу,як у той же час із с.с.Голотьок прибула дивізійна спарбниця з постачанням з донесенням од полковника Чижевського,що м.Тетіїв заняте ворогом денікінцями й що на північ од Голотьок,у напрямі на с.Розсошки, ним виставлена застава.Одержавши наказ Командарма та донесення полковника Чижевського,я негайно розіслав наказадо всіх командирів окремих частин дивізії,в якому було зазначено:відомості про ворога про негінне прибуття Чорноморського полку до м.Животова,про висилку кінних розвідочних стеж у напрямі на м.Тетіїв,про виступлення дивізії з м.Животова о год.5й ранку 26 грудня з тим,щоб до цього часу всі частини дивізії могли скупчитися в м.Животові та взяти фірм під хорих та майно.Полковнику Чижевському було послано наказ:лильно стежити за ворогом,виставивши усилені застави на Росопшки - Тетіїв, бути готовим до виступлення в район с.с.Стадниця Висока на 6 годину ранку 26 грудня,а як би до підхода дивізії була небезпека з боху Тетіївва,то не чекаючи дивізії,-виступити на с.с.Стадниця - Висока, де в останньому й расташуватися..Після розіслання наказів до частин дивізії,а також розвідочних стеж та обміркування з начальником Штаба план руху дивізії несподівано о години 3-й у ночі прибув полковник Чижевський зі всіма обозами та гарматами з с.Голотьок до м. Животова і доложив мені,що він примушений був тікати з с.Голотьок до м.Животова,бо виставлена ним застава від Синього полку з кулеметом на шляху на Тетіїв,була обстріляна ворогом і розбіглася, кинувши павіть кулеметій,що мабуть,як він гадав,вже с.Голотьки занято ворогом.Це прибуття полковника Чижевського з обозами,гарматами,тажкими в рухові та його доклад порушили первісні мої плани,Я негайно вислав кінні стежи на с.Голотьок й так до ранку чекали донесень од роз'їздів,що були вислані на Тетіїв та на Голотьки,але донесення жодного не поступало." "У достіта 26 грудня вся дивізія скупчилася в м.Животові.Не маючи певних відомостей про ворога - про те чи вільний шлях на схід,чи зайнято с.Годотьки ворогом - я не міг виступити з м.Кизотова, щоби не бути заскоченим у рухові.Було видано нові розвідки на Тетіїв та на Годотьки й вирішено чекати доповідень.Мобілізація, призначена на 26 грудня була відмінена.В і л и ІІ години ранку прибув с гаршина зі штабу дієв. армії з пісменким наказом,зміст якого був май- же такий,як і одержаного напередодні,тільки було призначено крім с.с.Стадниця та Високого,в котрі дивізія нада перші це с. Жидовч чик,а також завдання,яке покладалося на дивізію по приході на но- ві місця.З роспить цього старший виявилося по с.Годотьки не зан нате ворогом і плах туди вільний.Одержавши пі відомості,вже не чекаючи донесень од розвідків,я наказав кінній окремій сотні вирушити в авангард і по дорозі на с.с. Калинівка - Стадниця - Високе;колони головних сил у складі Юнаць- кого полку,Синього полку,гарматай,сбозу - вирушити по дорозі с.с. Калинівка - Стадниця - Високе;з р б е г р а д у - 9 стр.полку - по дорозі,за колоною головних сил;Чорноморському полку вирушити по дорозі на с. с.Годотьки - Стадниця - Високе й служити лівим боковим авангардом. Згідно моєму розказу дивізія о ІІ год- дині, порядком зазначеним вирушила в живий всіх заходів,що до охорони.Тіль- ки Чорноморський полк не вирушив,залишарчись у м..ивотові з при- чин,які потім мені доповів командир полку сотник Добимець,кування коней. Цікаво,що полковник Чижевський в складеній ним історії робить мені західки,про невисилку мір охорони,що причинилося до розгрому дивізії.Не буду сповадуватись азбукою,а прошу звернути увагу на ті противенства,котрі місцяться:полковник Чижевський каже про невисилку мір охорони і там же зазначує,що тільки уникнули розгрому кінна сотня під керуванням сотника Шульги І Чорноморсь- кий полк,бувший в авангарді й арзогарді. Склад частин дивізії |бойовий|у той час був такий: Юнацький полк - 35 барнетів, Синій полк - біля 30 барнетів і 7 шабель,критана бригада - 2 гармати,9 стрілецькій полк- 15-20 барнетів,кулиметів - 5,із котрих один був в обої без обслуги; Чорноморський полк - 28 шабель, Кінна Окрема сотня - 32 шаблі; разом здатних до бою - 80-р 5 пять багнетів,67 шабель,4 кулеме- ти та дві гармати. При вирушенні дивізії з м.Животова було мню одержано доповідення від одного з роз'їздів,висланих на Тетіїв,до замічен- ий ним ворожий роз'їзд,який їхав по пляху з Тетіїва на м.Животів забачили нам роз'їзд,повернув назад.Більш доповідень не поступа- ло.Не пройшли більше 2 верстов од м.Животова,як мені було докла- дено | я зі штабом їхав з переду колони!,що з ліва появилася кін- нста.Спочатку я нее прийнянула думка,що це Чорноморський полк,ал не встиг я висловити цієї думки,як зліва дійсно вже неслася вели- ка ворога лава кінності.Я ледве віддав наказ розсипатися в лаву та відверти вогонь,як єке кіннста маскувувала на колону дивізії. Всех наші невеличкі частинки піхоти,відкрили кулеметний та руш- ничий вогонь,але це було безнадійно.Справна лава,неменше 600 па- бель була вже майже біля обоза. Я зі штабом / старшини, ординар- ці, тут же й полковник Чижевський - разом 23 чоловіка, з котрих більшість, як і я, без шабель/, кинулись вправо, в поле. Відско- на чивши кроків 200 300, ми зупинилися, щоб що-будь порадити,але-ж прийшлося тільки подивитися, як ворог грабував обоз. Правда,,, полковник Крат звернувся до мене, аби кинутися в контр-атаку, й я Його цілком розумів,- там в обозі, де льтував ворог, була його дружина, але здоровий розум твердив, що це пісенитниця - один в полі не вояка. А тут ще до того чоловіків з півсотні денікінців кинулося до нас, стріляючи по нас на бігу. Нічого не заставалося як тільки залишити поле бою. Отже контр-атаки, про яку пише полковник Чижевський, не тільки не було, але й не могло бути. Заатаковані ми були не яким-небудь роз'їздом, а полком кінноти, під керуванням князя Голіцина, Кавказької сводної дивізії,- відділу генерала Попова. Ворог переслідував нас верстов з пять, при чому ледве їм не дістався полковник Чижевський, який упав з конем, але всєж йому допомогли встати та сісти на коня, і він разом з нами скакав по полью, доки ворог не лишив погоні. Під с. Калинівкою ми настигли кінну окрему сотню, яка була з боку с. Голотьок у рухо- ві заатакована ворогом і в цій атаці понесла втрати - 2 ранених. Прибувши в с. Високе ми росташувалися на ночівлю, куди через годину-дві прибув і Чорноморський полк. В бою під м. Животовим, дивізія понесла втрати: вбитими 11 чоловік, полоненими до 100 чоловік, 2 гармати, 5 кулеметів і обоз. Усі хорі на тиф були залишені денікинцями в с. Голотьках. Днів за пять почали прибувти до дивізії старшини та козаки, які під Животовим попали до полону, й дивізія з кожним днем почала збільшуватися. Доповідаючи Командарму про Животів, я просив про призна- чення розсліду цієї поразки, але на це Командарм відповів: - "Всьо- го не передбачиш і не вгадаєш. Ваше становисько було тяжке". Додаток ч. 12 Постанова засідання Голованівського Волосьного Зібрання, відбулосяся 27 груд- ня 1919 року по ініціативі політичного референта уряду У.Н.Р. при Запоріжському війську добродія В.Совенка. "В президію зібрання було обрано: головою зібрання В. Ци- бермановського і секретаря В.Олійника. "Волоське зібрання, заслухавши промову політичного референта В. Совенка, широко вітає уряд У.Н.Р. і неустанне ук аїнське народне військо, котре весь час тяжкої і неустанної боротьби з воґогами на роду стоїть на стороні іамучечого українського трудового народу і з свого боку запевняє, що буде підтримувати Українську Народню Республіку і її армію всіма засобами і вимагає від армії, аби окре- мі особи не чинили шкод населенню, що може викликати вороже відно- шення селянства, чим може скористуватись ворог і начати свою га- невну роботу, позаяк селянство як російськими комуністами, так і російськими чоносотенними генералами. "Даді Волоське зібрання ухвалило обирати ініціативну групу в складі пяти чоловік : Максима Ципабала, Якима Голурко, Якова Піддубняка, Василя Цибермановського і Танаса Товмаченка, котрим доручити такі завдання: 1. Організація влади на місцях. 2. Організація місцевої охорони. 3. Взяти на себе організацію Голованівського районну і районної ініціативної групи. 4. Налагодити культурно-просвітню і санітарну справу 5. Налагодити звязок з українським урядом і армією. 6. Надати право кооптацій з правами рішучого голосу. 7. На розізди по справах організації ініціативна група повинна ко- ристуватися громадськими підводами. 8. Трати по справах організацій повинні оплачуватися громадськими коштами. "Постанова на ухвалене всім зібранням одноголосно і підписати й доручено президії Голова зборів В.Цибермановський секретар Олійник З оригіналом згідно: Голова Голованівської Волоської Народньої Управи В.В. Цибермановський Секретар ОЛІЙНИК печатка "Голованівська Волосна Народня Земська Управа "-| в середині державний герб.| Долаток ч.14. Мирния предложения Подъскому Правительству. Из радиотелеграмми народ.комисс.по иностр.дѣлам Р.С.Ф.С.Ры от 22.XII-1919.M-во Иностранних Дѣл.Варшава.Еще в апреле этого года Росс.Сов.Пр-во давало делегату Польской Республики гражданину Венцковскому повторные заверения о своем неизменном желании поло- жить конец кровопролитию между народами России и Польши;и без того столь измученными бѣдствиями пяти лет войны,полагая в тоже время как и всегда,что легко осуществить соглашение между Росией и Поль- шей. остановились тем не менее,без ответа и польские войска продолжали в течении следующих месяцев продвигаться вперед на территорію Советских Республики дружественных Советской России.Советское Правительство с тем большим изумлением узнало,что 28-го ноября помощник стат-секретаря Скржинский в ответ на запросъ в Польском Сейме заявил,якобы Росс.Республика никогда не предлогала Польше мира и якоби она угрожает Польше вторженіем и не была несколько склонны к соглашенію,отвечающему желаніям польского народа.Желая устранить всякие недоразумения,могущие затруднить скорое установление мирныхъ и дружественныхъ отношеній между обоими народами Совѣтское Правительство снова подтверждает даніе им ранее заверенія о своем твердом желаніи положить конец всякому конфликту с Польшей.Совѣтское Правительство инициировавшее предложение мирныхъ премиреній обращаетсяься К Польскому Правительству с формальнымъ предложением немедленно начать переговоры имершие цель заключение прочного и длительного мира между обоими странами. Осуществляя тем самим мирня стремления рабочих и крестьян России Советское Правительство сознает,равным способом,что его предложенія отвечают также желаніям определенно выраженными всеми Рабочими орга- низациями Польши,каким бы партіям они не принадлежали,многочислен- ними демократическими организациями,муниципалитетами и другими поль- скими общественными учреждениями. Нам не безизвестно,что существуют некоторые препятствия,могу- щие создать затруднения для Польского Правительства на пути к согла- шению с Россией,точно также,как подобныя же препятствия затрудняют другие соседние правительства на том же пути.Но и эти затруднения проистекают не из интересов польского народа,а из иностранну источ ников,разходящихся в данном случае с его действительными инте- ресами. Советское Правительство выражает надежду, что мири е стремления подавляющего большинства польского народа иcознание его жизненн х интересов одержат верх и сделают возможнм прек- ращение военних действий, служащих лишь иностраннм интересам Российское Советское Правительство предлагает по тому Поль- скому Правительству указать место и время для начатия перегово- ров с целью закончения мирного договора между обоями Респуб- ликами. Народн й Комисар по Иностр. делам Чичерин "Коммунист" Киев. 3.I.1920. Додаток ч. 15 До Пана Командуючого армією У.Н.Р. Вашого листа від І4.XII я одержв. Слідучим місцем звяз- ку призначено с. Кашков на 25.XІІ. Докладно про сучасне становище мою поінформований Отам- ман Тютюник, який Вам зробе в доклад. Також по- інформований політичний референт при Вашій групі п.Чубук. Галицька армія передбачаючи успішний наступ большови- ків на південь серйозно хоче порозумітися з ними. Я вважаю доцільним вести зараз військові переговори з большевиками від іменн обєднаної армії нашої і галицької. В цій справі можете зробити військову нараду і негайно надіслати до Винниці свого представника по адресі, яка мається у от. Тютюника і у п. Чубука. Голова Ради Міністрів І.Мазепа 16 грудня 1919 2 рок. дня Додаток ч. 16. Умова. між уповноваженими представниками Придніпрянської і Придністрян- ської Армій. І. Українська Галицька Армія годиться на вспільне командування підлягаємо уряду У.Н.Р., заховуючи при тім свою внутрішню орга- нізацію аж до відкликання її в Галичину в порозумінні з Урядом У.Н.Р. II. В склад правительства входять крім військового міністра ще по одному представнику від укр.-придніпр. і укр.-гал. армії з пра- вом рішучого голосу, як члени правительства. III. Начальна Команда Української армії складається із чинів тої і другої армії, причим Комендант Армії є придніпрянської армії от. Омельянович Павленко, Начальник Штабу Галицької Армії по вибору Коменданта Армії в порозумінні з Н.К.Г.А. IV. Головна Інтендантura складається аналогічно Штабу Н.К., себ то Головний Інтендант призначається від Галицької Армії в поро- зумінню з Кдтом Армії його помічник повинен бути Наддніпрянець. V. Спільне Командування формально рахується сформоване з менту підписання протоколу. Що торкається фактичного його формуван- ня, то до цього К-дт і Шеф Штабу повинні приступити негайно. VI. Фактичний розрив Гал. Армії з Денікином повинен наступити в мент, який признач. Н.К. Р.А. найліпшим. VII. В виду надзвичайних обставин, які випливають із теперішньої ситуації представники обох армій висилають сейчас місію зложе- ну із одного члена Галицької армії і одного з Придніпрянської Армії до большевиків в цілю переговорювання з ними в справах військової конвенції проти Денікина і Поляків а тим, що пред- ставники мають порозумітися з українським правительством. Винниця 24.ХІІ.1919 р. Никонів полк. Десняк от. Вішневський полк. Паліїв чет. Макаренко чет. Додаток ч. Додаток ч. 17 До Начальної К-ди Галицьких військ 5.I.20 р. /н.ст./ с.Рогова. "Протокол від 24 грудня /н/ст./ полк. Вишневським З-го січня 20 р. /н.ст./ передано до моїх рук. Сталось те, що мусило статись Я, особисто, в тім глибоко був переконаний. Рахуюсь з конечною необхідністю і предложений пост приймаю. Разом з тим личу своїм обовязком заявити перед Республікою і народом, що доведу перейня- ту працю в самий тяжкий момент до більш світлої пори і в слушний час провід народньої армії передать в достойні руки. II. Чasti, дорученої менi армii, 30.XII./н.ст./ перейшли залізницю лінію Христинівка -Дзвітково і I-го січня забрали м. Умань. В сеї мент армiя стоїть на вихiдних становищах до наступу на лінію Ольбіополь -Балта. Добровольческий фронту зруйновано. Части здеморалізовані. Гадаю і певен, що до 10.I. лінію Цвітково- Христинівка - Ваплярка буде зовсiм вільною. III. За для координації дальшої загальної праці рахую кон- че необхідним, аби в як найближший час, було переведено побачення командуючих обох армiй, а в країності їх уповноважених представни- ків. Містом зустрічі гадаю, може бути м. Умань, а коли за сей час обставини змiняться, то по умовi через Вашого пiслянця. IV. Настрій козацтва і старшин добрий. Всі віримо в конечно- ність Вашої перемоги. Ради що день збільшуться. Почувається брак рушиниць і набойв. Населення всюди зустрічає радо, приймає участь в боях і дае всякую необхiдну допомогу. По маючихся точних відомостях от. Волох майже зовсім само- знишився: його кіннота перейшла назад до Запоріжського Корпусу. Пiхота, описля проголошення комуни, розбігаються. Недалекий час, коли авантори Волоха буде зовсім зліквідована. Зайвий доказ того як наш народ ставиться до "комунiстiв i большевикiв". Додаток ч. 18. Копія. Вельмишановий К.А. Користуюсь першою нагодою для того, щоб написати Вам і за Вашою допомогою звязати тутешній центр з закордоном i навпаки. Це вданний мент е конце потрібне. Тепер вже бiльш менш яснi перспек- тики близького майбутнього внутрішнього життя, на Україні чого до сеї пори не було. Була надія, що північний фронт піде на лись порозуміння з нами. Надіялись, надавали цьому значення і тому до вияснення цієї справи на північному горизонті не все було ясно. Особливо наше військо шукало і хотіло хоч би військового порозуміння з північним сусідом. Хоче і тепер же, але очевидно, нема ніяких пілстав для того, щоб не бажання переведено було в життя. 1/ Запропонувавши нам самі в жовтні військове порозуміння проти Денікіна, вони тепер залишають без всякої відповіді всі наші делегації, які до сеї пори були надіслані нами на північ і користуючись необездатністю Галицької армії і тим, що наша армія зараз має инші завдання, безборонно посуваться на південь. Так вони заняли Винницю, Ємеринку і Липовець. 2/ Цими днями я одержав відомості що всі наші делегації затримані іми в Бердичеві або в автотомірі і, як інтерновані відправлені до Москви. Між іншим наша остання військова делегація виїхала із Винниці 28 грудня до Бердичева і мала уповноваження від об"єднанної Наддніпрянської і Надністрянської армій /об"єднання сталося 24 грудня/ і про неї так само "ні слуху ні духу"- очевидно відвезено теж до Москви. 3/ Оголосивши гасло незалежна соціалістична радянська Україна це гасло в відовзі Троцького до Української червоної армії, в інтервю Затонського надрукованому в Київських газетах в резолюції Ц.К. комуністів України большевики рішуче стоять на тій позиції, що армія, фінанси, шляхи, почта і телеграф повинні бути одиними для цілої Росії", ніякої окремої Української армії не повинно бути. Таке розуміння незалежності України зазначено в резолюції Ц.К. Українських комуністів, в інтерв'ю Затонського,крім того, це доказується у всіх часописах большевицьких. 4/ Поміж рос.комуністами та українськими /боротьбісти/ почалась вже ворожнеча, і незалежники зовсім попали в становище неблагонадійних. Маю останні відомості із досить поінформованих джерел, що Ткаченко і В. Мазуренко заарештовані в автотомірі і відвезені до Москви. Все зазначене свідчить про стару звичку боль шевиків говорити так, а робити зовсім інакше. Збичайно коли б наша армія продержалась як регулярна до сеї пори, то певно у нас вже булоб порозуміння з північю, бо там рахуються лише з силою. Через все це треба нашим місіям вжи-вати вої заходи, аби європейські держави в разі розмов з Совіт: Росією ставили умови визнання большевиками незалежність України і невтручання в нашу внутрішню справу. Зараз відізнає курер якому передаю цей лист тому не можу сказати Вам всього, про що хотів би і що Ви повинні знайти. Загалом кажучи большевики вже гинуть на Україні, бо грунт у для них у нас нема ніякого. Я наумисне обіхав кілька місцевостей на Правобережжі і враження таке, що мусимо спішити з організацією своїх сил для відновлення державної роботи, бо большевики можуть вмерти значно раніше, ніж цього ми чекаємо. Кажу лише в даннім разі про Україну. Те, що сталося з іссо- ричного боку - в змислі підготовки для рішучого і може останнього наступу української армії в значній мірі є необхідністю. Найпіз- ніше весною для нашої справи відкриваються величезні перспективи. І. Мазепа Додаток ч. 19 Від Української Народньої Республіки. В таккій боротьбі за своє визволення Український Народ не раз перелявав супні і радісні хвилини. Найтяжчий момент нашої боротьби був у той час, крли в силу ріжних обставин Галицька Українська Армія стала в пасивне положення до монархичної пансь- кої армії ген. Деникіна і невтралізувала свою бойову силу в від- ношенні до цього ворога вільної України. Та дуже скоро Галицька Українська Армія побачила, що російське панство не може бути другом галицького українського наро- ду та його війська. Демократичні народні сили Української Галицької Армії зал- вили нам Правительству У.Н.Р., що вони стоять за самостійну со- борну Україну і бажають мати Єдине правительство і єдине війсь- кове командування. Згідно з цими бажаннями і заявами галицького українського Правительство У.Н.Р. а свого боку доложило всіх зусиль, щоби зеднання армій відбулося яко мога скоріше. 24-го сього грудня предсъявниками командування Української Наддніпрянської Армії та уповноваженими Української Галицької Армії підписано умови злукки двох армій в єдину армію Самостійної Соборної України. Українська Галицька Армія з цього моментa находиться під державним керуванням Правительства У.П.Р., яке доповнюється двома відповідальними представниками Галичини та обеднаного наддніпрянського й галицького війська. Начальним вождем єдиних українських армій призначений отаман Омельянович -Павленко. Оповіщаючи громадян України про цю радісну подію, -злукку українських армій під керуванням одного уряду Соборної України, Народне Правительство вірить, що віднині ніяка ворожа інтрига не розіб'є братерської єдності обох частин Українського Народу. Народне Правительство одною з перших своїх задач ставить заключення миру в Совітськую Росією не умовах признання нею самостійності нашої Республіки і невмішування в внутрішні справи України, відновлення Самостійної Соборної У.Н.Республіки. Українське зеднане військо і весь український народ повинні вжити всі свої сили, щоби панську армію ген. Денікіна з української землі і забезпечити для себе демократичні порядки. Галицькi волки. Нехай не буде серед Вас сумніву і зневірия. Як матері однаково школа своїх дітей, так і наша Мати Україна не може дійти до спокою, поки Ваша наймилійша Батьківщина - Галичина не буде вкупі з іншими землями Самостійної Соборної України. Тернистими шляхами йдуть сини України до визволення свого незалежного життя - Самостійної Народньої Республіки. Весь Народ України повинен знати, що найсильніший держави світу вже не вірять у власть Денікіна і мають визнати самостійними ті республіки, які зорганізувалися на території бузної Російської Імперії. Армія ген. Денікіна без допомоги Європейських держав мусить розпастиcь і зникнути. Народне Правительство розуміє, що тільки українська демократична влaсть може завести лад і спокій на спустошеній і зруйнованій чужоземцями Українській землі для вільного співжиття всіх народів населяючих Україну. Маючи певність, що на великiй руїні встане вільна Українська Республіка до державного життя. Правительство кличе всіх вірних синів України, незалежно від національності, твердо і непохитно стояти на сторожі прав нашого народу і нашої Республіки. Голова Ради Народних Міністрів і Керуючий Міністерством Закордонних Справ І.Мазепа Міністр Преси і Пропаганди Т. Черкаський Керуючий Міністерством Внутрішніх Справ І.Мокух Керуючий Міністерством Пошт і Телеграфів Паливода За Державного Секретаря Міністр Прaci Осип Безпалко Додаток ч. 20 Пану Командуючому Армією У.Н.Р. 24 грудня 1919 р. В Кожків я нікого не присилав, позаяк мав передати Вам цей лист через подателя сього. Слідуючого місця звязку не указую Вам зараз, бо не знаю як будемо посовуватись в зв'язку з згодою, яка налагоджується поміж нашою та галицькою арміями. Шекер згоди Вам повинен передати Ваш представник предявник сього. Наскільки ця згода буде переведена в життя -це в значній мірі залежатиме од Правительств і од нашого Головного Командування, себ то од Вас в Вищих найблизьчих співробітників. Справу політичну Правительство доведе до кінця, Вам же необхідно негайно почати координувати свої військові операції з галицькою армією. Крім того, потрібно спільне командування конструйровати так, щоб воно як найкраще відповідало інтересам самої справи. Командуючий повинен бути надлніпранець і в даним разі Вашу канділатуру мусимо підтримувати категорично. Ні Тарнавський ні Шимонек не повинні бути в складі спільної Команди. З північним фронтом ще не встановлений потрібний звязок. З одного боку цьому стояли на перешкоді чисто технічні умови, а з другого ми і не поспішали з цією справою маючи на увазі можливість згоди з галицькою армією. Коли порозуміння з галичанами буде полагоджено, тоді контакт з північним фронтом може бути встановлений швидше і з більшою певністю. Взагалі мусимо твердо стояти на тих політичних позиціях, за які боремся весь час Самостійна Народня Республіка. Ця позиція не дивлячись ні на які обставини має великі і реальні перспективи. Мусимо перетерпіти оцих максімум 2-3 місяці, після чого все піде в наш бік. Для цього надзвичайно важко, щоб хоч би невеликі організовані військові сили збереглися на цей час. Докладніше про все напишемо через кілька днів, коли маю одержати лис із закордону. Голова Ради Міністрів І.Вєзпалко. Додаток ч. 21 І. До інтелігенції України. Доля рішила, щоби на піщних полях України розігрався бій двох центрів світового капітала: капітала німецького, капітала англійського. Доля рішила, щоби на піщних полях України розігрався рішаючий бій між капіталом і трудом. Доля рішила, щоби на піщних полях України розігрався бій найкращих пануючих з націями пригніченними. На наших полях молодий німецький капітал надумав вільковувати право на розвиток. На наших полях англійський капітал боронить своє право дужого. Велика революція народів Росії бореться на наших полях за взволення труду від гніту капітала. На наших полях іде боротьба за самовизначення народів. Той хто вийде переможцем із цієї надзвичайно боротьби, які тільки знала історія, той буде переможцем світа, той переведенсьвої ідеали в життя. Інтелігенція України. Інтелігенція українська, руська, європейська, польська та інтелігенція інших націй живущих на Вкраїні, задай собі питання: Чи гідна ти того великого завдання, яке положила на тебе доля, бо в більшій частині остаточна перемога в боротьбі, яка провадиться на твоїх очах, залежить від того, яке стано-вище займети ти в світовій війні. Положивши руку на серце, скажи: Чи не керуєшся ти в своїй діяльності замісць здорового й холодного розуму голосом серця. Плятоничної любові для народу мало, йому потрібні жертви, необхідні подвиги. З боку інтелігенції живущої на Україні подвигів не було, а як і були які одиничні випадки, так це виняток. Хіба не інтеліген- Додаток ч.23 3. Селяне. Вам не треба говорити хто ми і за що ми боремся, ми не зазиваємо вас до себе. Ми не будемо Вас учити. Вас навчать поміщики під командою Деникіна. Вас навчать большевики під керуванням Бронштейна-Троцького. І ви самі, коли вам нікуде буде діться -підете за нами. Кріли Український народ здобував свою вільну Державу без па-нів і грабіжників і на чолі її поставив своїх вибраний людей - Центральну Раду, тоді большевики прийшли, розстріляли половину народних обранців і ограбували народ. Коли Український народ зорганізувавшись вигнав в перший раз большевиків, тоді панн в купі з Гетьманом при допомозі німецьких генералів сили чи шию народу і почали його обєднуватъ з Росією качучками і помполями. Тоді народні обранці, яких не встили ще перестріляти Германські кандари, гункули Український народ до повстання і вигнали Ротьмана, Добровольців і Німців. Що робили в той час большевики. Вони ласкало вели переговори з Гетьманом і поміщиками, а коли почалось народне повстання проти Гетьмана, то вони поспішили не дати зорганізуватись Українському народу і послали свої латинсько-китайські полки - на Київ, Харків, Катеринослав. Большевики рішили знищити Український Армію, а залишити на Дону спокійно організуватись армії Ген.Деникина. І пішли гулять по спині Українського народу нагає і шомполи вдруге. - То большевики самоопреділяли Український народ. І Український народ вчився, росплушував очі і бачив хто його приятелі і хто вороги; тоді на допомогу Українській Армії він повстав і вигнав большевиків з України. Генерал Деникин підчас нашої боротьби з большевиками висижувався на Дону, зорганізував армію і як тільки побачив ,що ми робили большевиків і ми знесилились в боротьбі, він не дав можливости відпочити і один день Українській Армії, і роспочав з нами війну, віддаючи тимчасом губернію за губернією большевикам. Ми отчаянно билися з ворогами, ми крок за кроком поливали поля своєю кров'ю і повстеляли їх групами.Дож робили ви,селяне. Ви видали квітками, зустрічаючи нас, але до зброї за свою волю і правду ви не стали. Ви не вліли свіжих сил в наші Військові лави. Ви не були нашими ворогами, тому що, ви і ми есть одно Українсь- кій Народ; більше того ви нас любили, але не так як самі себе. Не поставили свої груди проти ворога, як поставила їх Українська Армія. Крок за кроком ми відходили і крок за кроком ми ворога били і в решті рещт перемогли. Могутнім ударом ми перекинули ворожі сили і женам їх. Але большевики використовуючи мент, уже почали війну проти Українсько- го Народу. Вони захоплюють губернію за губернією, які очищає Дени- кин, кидячи головні свої сили проти нас. І будуть перекочуватись лави через Україну і будуть нищити на свойому шляху усе, до того часу поки Український Народ -Селяне - не повстанем як один і не станем на кордонах своєї землі, щоби оборонити свій край від грабіжників, котрі йдуть на Україну то під командою Деникина, то під командою Троцького - Бронштейна. Ми не закликаємо до себе, бо знаем, що ви і самі прийдете. А коли приїдете - приймемо у свої ряди, як батько прийняв блудного синя. Нехай живе Вільна Селянська Українська Народня Республіка. Командуючий Київською групою військ - арко Фотиник Додаток ч. 24 Наказ Командуючому Волинською дивізією і Командиру полку Чорних Запорожців. 11.11.1920 р. Мана зв Рогова. 13 год. 30 хв. I. І. Встановка: Сьогодні ІІ.I. 12 год.30 хв.одержано донесення від 6-го загону 1 Київської дивізії про те, що в с. Дзвезелівка на- ходиться 1-й Богунський полк Тарашанської дивізії, складом до 300 душ при 4 гарматах і невеликій кількості кінноти, люде в пол- ку -жили, росіяне і невелика кількість українців. Козаки цього пол- ку заявляють, що битися з нами вони не будуть, але агітатори жиди комуністи на мітіагові виставляють Волоха своїм приителем, а нас петлюровців звуть бандитами. ІІІ. Загальне завдання: Зважаючи на те, що урядом Російської Феде- раційної Республіки і урядом Укр. Н. Р. ведуться переговори про на- ція показала себе капризною дитиною, кинувши на волю долі роз- бурхану народню стихію. Оставлені самі собі революційні маси змели і стерли в своїй бурній лавини дуже багатько цінного і потрібного, що потрібно було схоронить. Скажіть, скільки з вас після цього безнадійно опустили руки. А скілько з вас зненавиділо цей народ, котрий вас вихо- вав і вичив. Цілий хід боротьби владно вимагає заплати боргів народу, жертв і подвигів - народні маси у вас можуть тільки просить. За жертви і подвиги зроблені вами, народ буде вам вір- ний і вдячний. Вимагать же уплати боргів він має святе право. Інтеліґент. Обдумай і розбері і ти побачеш, що Єдина Неді- лима Росія - це воздушні мрії. Вирить в можливість утворення на Україні чесної і порядної совітської влади - може тільки чоло- вік найвній. 90% населення України, селяне власники і коли хто небудь із селян іде за бойшевиками, то тільки для чого часу, поки не забере до своїх рук поміщицької землі. Україна як Держава, може бути тільки демократичною і вона такою буде. І створивши тільки спільними силами Українську Державу ми будем говорить о чесній Федераліці з сусідами. Настав відповідний момент. У інтеліґенції є сильна зброя - слово; так використайтеж його для того, щоби направити народні маси так, щоби вони творили, а не руйнували. Ваша праця буде щедро вина- городжена. В вільний демократичний селянській Україні - вам буде можна мирно та спокійно працювати на суспільній ниві. Зрозумієте момент можете бути панами становища, не зрозумієте -булете рабами. Командуючий Київською Групою військ -Юрко Толкник. Додаток ч. 22 2. Офіцерам, Козакам и солдатам Добровльческой арміи. Ви желали создать единую недѣлимую реакціонную Россію. Вы желали в народной крови утопить свободу всѣх народов, населя- щих територію бывшої Россійской Имперіи. Вам помогали прави- тельства всего цивилизованнаго міра. Они Вам давали: деньги, оружіе, обмундирование и людей. Буржуазные газеты всего міра восхваляли ваши побѣды и утавивали ваши пораженія. И что же, по- бійцями чи ви. - Ви создали функцію побід над Українським Народом. Но Українскій Народ имѣт всякой не своекористныхъ, не приверженцевъ какой-либо класовой политики, а вождей преданныхъ своему народу и любящихъ свой народ до самозабвения. И в той час, когда вы постави- ли крест над нами, считая, что нас уже нет, мы позвали свой народ к восстанию и он возстал. Не красные полки большевиков, бежавшіе за Курск и Орел, разби- ли Вашу армію. Нѣтъ, нашу армію сазбила Українскій Народ борясь за свое священное право на свободную жизнь. В первые дни, когда мы встрѣтились на берегах Днѣпра, генералъ Деникин и круги творяще- го его политику молчали о нашей борьбѣ с вами. Українскому народу вы его политику молчали о нашей борьбе с вами. Українскому народу вы говорили, что вы в союзѣ с Українскою арміею боретесь противъ боль- шевиков. В послѣдствіи они сказали, что вся борьба Українського на- рода есть только немецкая интрига и ничто болѣе. То и другое было наглой ложью. Вышею Українское Командованіе никогда не заклеймит себя позором союза с командованиемъ Добровольческой Арміи, командо- ваніемъ распинавшимъ і вѣшавшимъ лучшихъ сынов нашего народа. Українс- кій народ ни одной минуты не потерпѣл бы подобнаго позора. Вожди Українскаго Народа плоть от плоти и кровь от крови революціонныхъ мас и не по дороге нам с людьми мечтающими о возвратѣ к старому и возсозданіи единой неделимой тверды народов. Мы отлично пони- маєм колосальную задачу, какую положила на нас исторія; На наши полях рѣшается не только дальнейшая судьба классов порабощенныхъ поработителей. Нѣтъ, на наших полях кровью чертиться новая карта, не только Европы, а и всего мира. Ми побідим и не будет класов поработителей і класов порабо- щениыхъ. Ми побідим и не будет держав великих і держав малихъ. Мы побідим и не будет напій державнихъ і націй недержавнихъ. Українсь ми слухим не только потому, что мы ее любим, а главным образом потому, что ми глубоко вѣрим в правоту нашего дѣла. С вами мы бо- ремся не потому, что ми вас ненавидим, а потому что ясно видим ваші заблужденія. С большевиками ми боремся тоже, не потому, что ми имъ враги по ідѣе. Нѣтъ. Будучи продуктомъ наших народныхъ масс мы видим, что настоящій економическій строй України не приспособ- лен к поведенію и жизнь Коммунизма. Неужели вѣрите вы, что ми любим больше Германію чѣм Россія. - Это нас глубоко оскорбляет и говорить об этом мы не можем. Мы только скажем то, что федерация народов восточной Европы еще сыграет роль в мировой истории. Не взрыве провокациям, которыми питает вас ваше командование. Мы не звери и просим вам ваши заблуждения; мы убиваем только того, кого ловим с оружием в руках. Всех-же, кто перейдет к нам, мы принимаем в свои ряды и одни, когда кто-нибудь бросает службу врагам народа и переходит на его сторону. Мы смело смотрим на будущее: оно за нас. Ваше же командование за четыре года войны и три года революции ничему не научилось. Мы протягиваем руку, так примите же ее пока не поздно, ибо кара будет страшной. Командующий Киевской Группой войск - Юрий Терещенко. лагодження взаємовідносин між обома Республіками Командуючому Київською групою наказано передати кру бойового участку червоної армії припинити рух підлеглих йому відділів в райони зайняті військами У.Н.Р., а саме на південь від залізниці Цвітково-Христинівка - Вапнярка. Не прийняття командуванням червоної армії вище зазначеної пропозиції буде рахуватися мною як відновлення озброєної боротьби між республіками за всіма випливаючими з цього наслідками Залізнична лінія Христинівка - Цвітково - Вапнярка лічитися тимчасово демаркаційною лінією. Київська група займає окремими відділами Бабанка- Косановка - Таленки і є приготована до дачи належного опіру при посуненню ворога. III. 1/ Болинській збірній дивізії пересилається до відома. 2/ полку Чорних Запоріжців в відміну оперативного наказу ч.14 з II.II. перейти 12 січня в с. Сеньки, прикладавши залєк до шта- бу армії в с. Текуче. Підписали: Командуючий армією У.Н.Р.Оламана Ом.Павлено Начальник Штабу Полковник Долуд певно: Начальник Оперативного відділу Сотник Слободан ч. 114/оп. Додаток ч. 25 "Пролетарі всіх країн єднайтеся. Командуючий червоними радянськими військами Правобережжя України. Наказ № 53. Ревставка. Згідно наказу Ревкома Правобережжя української комуністичної партії касується командування Правобережжя. Всі частини, підлеглі мені входять до З-ої бригади 60 дивізії. Томарші червону козаки. Розвставчись і прощаючись з вами після довгої і тяжкої праці я певен, що й без мене ви будете продовжувати велике діло, почате нами. Ви вже зробили велику роботу, але перед Вами ще більша, що відповідальніша." Закидивши пілу низку ворогів пролетаріату остаточно ще не знищена на Україні Петлюрівщина -партизанщина. Петлюрівщина тепер сидить не тільки на Україні, але сидить у всіх буржуазних державах. Петлюрівщину користуються тепер всесвітні посілаки й поміщики, банкери, пони, купці й інші. Вони тепер всіх заходів вживають, аби підвести того, після кого так легко використають Гетьманця та Денікинщина. Товариші червоні гайдамаки. Памятайте свій обовязок. Це зусилля й ми переможемо. Сьогодня день обєднання червоного шлика з червоною аїркою - велике обєднан- ня для спільної праці бідного селянства та робітництва. Обєднання пролетарських озброєних сил. Дивлячись на це обєднання буржуазія всього світу скрегоче зубами від лютості і труситься, як в пропас- ниці, від жаху. Так вперед же за всеєлітню революцію. Хай живе ІІІ бойовий комуністичний інтернаціонал. Слава червоним гайдамакам. Слава червоним солдатам. Слава ...- До Уряду Української Народньої Республі-ки надходять відомості, що злочинний елемент почав посягати на народне добро-ліси, фабри-ки і заводи України. Ліси, фабрики і заводи є од-но з головних багатств України і нерозумне нищення їх може привести Україну до великої руйні економично-господарчого життя. Злочинний елемент, вирубу-ючи ліси, свідомо чи несвідомо, пищить народ-ючи добро, бо Революційний Уряд Української Народньої Республіки всі ліси і землі оголосив добром усього народу. Знищенням фабрик і заводів підривається зовсім промисловість України, яка і так стояла на дуже низькому щаблі, порівнюючи з про-мисловістю других країн, а з підривом промис-ловості зовсім бідніє країна. Уряд Української На-родньої Республіки рішуче забороняє такі злочинства та наказує місцевій владі негайно припинити всякую порубку лісів і розгром фабрик і заводів Республіки. Охороні, на обовязках якої лежить догляд лісів, фабрик і заводів, в особливих випадках при охороні дозволяється вживати зброю. Повітовим Комендантам вміняється в обовязок надеплати в потрібних випадках озброєну силу в допо-могу Республіканській охороні. Всіх, хто пору-шить цей наказ, притягати до суворої судової відпо-відальності (польового суду). Голова Дирекції В. ВИННИЧЕНКО. Члени Директорії: С. Петлюра Ф. Швець Т. Андрієвський Наказ Головноуповноваженого Уряду Української Народньої Республіки. "8 - березня 1920 року.Ч 56. Наказую всім п.п.Референтам і представникам Міністерств надіслати в 3-х дневний термін до Референтури Загальних Справ Управління Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р. повний список підлеглих їм місцевих установ 1-працюючих в них урядовців. Підписали: Головноуповноважений уряду У.Н.Р. Міністра ОГЛЕНКО. Референт Загальних Справ Сикорський. З оригіналом згідно: діловод /підпис/. 13 копієв згідно: Секретар Упр.Рефер.Військ.Справ Начальников Головній та Червоноправління. Для представлення в Референтуру списків не далі ІІ-го березня,- Заст.Рефер.Військ.Справ, Повинен батюш 1 "березня 1920 р. м.Кам'янець. Секретар Лебедєв ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТЕНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 1 Фонду № 1429 Опису № 8 Пронумеровано 63 (шестидесят три) + 60 = 694. аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ продушені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів 1/4-6, 13, 28, 30, 53-61 - фот. текст "1/4-16, 18-21, - папкароскаа душат Документи із згасаючим текстом: .18 . 03 19 91 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 09.04.96 Ям 140896 Капелл 14.08.2000 Жакк 18.01.01.Ат 4 06-03 АТ 19.08.03 D.Bp/ 23.10.03 Комм 8.04.04 Коппі 1.02.05 Лама 6.09.05 РГЗ 16.09.05 брд Су 21.09.05 Комм/ 15.11.05 Колб / Т НОБС 3.09.08 С | 23.04.96 Машін 20.08.96 Капелл 15032000 Лама 22.01.01.М 14-08-03 Комм/ 410.03 Абс 27.10.03 Комм/ 18.05.04 Ст 23.02.05 24.8.09.06 151969-ОД 26.09.05 А Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: | Справа: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | ч.п. 97/1 сканування? (Дата) (Підпис) | | 1.12.08 Су