Огляд діяльності Міністерства закордонних справ, звіти місій УНР про роботу в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Австрії, Швейцарії. Листування з місіями та доповіді про асигнування коштів, положення військовополонених, Російсько-Дунайській флот, списки старшин тощо, 10.02.1921-24.12.1921, 411 арк. — частина 1/3

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи '00 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 3 Справи 100 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ. Української Народної Республіки НАРЯД Запального — Відділу П Р О звернення з Міністерством Справ закордонних і з Представниками наших Місій закордоном. (з 1-го Жовтня) Про взаємодіювання з Західно-Європейськими країнами мешканців Української нації у відрі, заходу бачив таборів і про армію Ізраелю. Список солдатів за призначенням. Початий 18 серпня 1924 р. Закінчений 31 грудня 1924 р. Канцелярія Дирек- торії УНР Загальний відділ ДЕЛО Огляд діяльності Меншерова, закордонних емісарів, відтих місць УНР про роботу в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Австрії, Швейцарії, листування з ними та домовіді про асигнування коштів, положення військовополоне- них. Російсько-Дунайський флот і інші списки старшин. Начато 10 лютого 1940 р. Окончено 24 червня 1941 р. Налистах КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Огляд діяльності Міністерства закордонних справ, звіти місій УНР про роботу в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Австрії, Швейцарії. Листвання з ними та доповіді про асигнування коштів, положення військовополонених, Російсько- Дунайський флот і інше. Списки старшин. 10 лютого - 24 грудня 1921 р. До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 28 вересня ч.р. ч.5641 маю за честь повідомити Вас, Пане М іністре, що ІІІ-й Голова ДИРЕКТОРІЇ вважає потрібним, щоби Міністерство Закордонних Справ надіслало відомості за українських старшин та козаків, які перебували в шпиталю "Хаджікіріякіон" в Греції до Генерального Штабу. М. Михайлович (К-д) Керуючий Справами М. Монашевський (К-д) в 1-й Начальник Канцелярії Олексій Шмалебек Пов. Нар. Бур. 1268 постоя. I У.Н.Р. МІНІСТРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "28" вересня 1921 р. ч. 207/534 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам при цьому копію відношення Посольства У.Н.Р. в Царгороді з 12/VIII 21 р. ч. 45І відносно групи укр. старшин і козаків що перебували в шпиталю "Хаджікіріякіон" /Гре- ція/ для ласкавого докладу Панові Головному Отаманові.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. З росприядження ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати при цьому до відома Вашого, Пане Прєм'єре, доклад Секретаря Посольства УНР в Царьгороді В. Приходька в справі утворення при Дипломатичній нашій Місії в Букарешті тимчасового Правління Руско-Дунайського Пароплавства і ласкаво просити Вас, Пане Міністре, по ознайомленні з цим докладом повернути мені його з Вашим висновком для повідомлення голови директорії. М. Муравйов Керуючий Справами Миканьєв Зн-Начальник Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в ЦАРГОРОДІ " 12 серпня 1921 року Ч.451 Копія 3/55 36 3 До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. У відповідь на лист Міністерства по Деп.Чуж.Зн., від 17-го квітня 1921 року Ч.І542,одержаного через Букарешт лише 4-го серпня відносно групи українських старшин та козаків,перебуваючих в шпиталі "Хаджікірі- акіон" /Греція/- Посольство має честь повідомити,що зараз балакати про яку небудь допомогу біженцям в Греції запізно,появляк більша частина їх вже три місяці,як вивезена росіянами. При сучасному становищі Посольства виключається всяка можливість праці і допомоги не тільки відносно українців в Греції,а навіть в Туреччині. При першій можливості Посольство довідається про біженців українців в Греції,та одержанні відомості перешле до Міністерства.- Уповноважений Міністр,Керуючий Посольством Токаржевський -Ко- рашевич /в.п./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу П. Степанов До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 23 вересня ц.р.ч.5570 маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що Пан Голова ДИРЕКТОРІЇ вважає потрібним, щоби Міністерство Закордонних Справ надіслало відомості про заснування таборів на терені Угорщини для українських старшин та озків, які прибувають до Угорщини з Туреччини, Болгарії та Єро-Славії, до відома нашого Генерального Штабу. М.Кривошлак (б/п) Керуючий Справами І.Чопаревський (в/п) в.і. Начальник Канцелярії Ольга Михайловна Пан Мороз R. Nº *ère des Affaire. gères Mission Diplomatique Ukrainienne en Latvia le 21 лютою 1920 р. Riga No ДО ПАНА ГОЛОВНОГО СТАМАНА В. Маю за честь довести до Вашого відома Стамане: I. Рапорт № I36/С з копією локлада п.Минстр Справ Закордонних про становище у Прибалтиці і працю Латвійської Місії і фінансово-економични стан Латвії за №№ 50 і 51; 2. Копію ноти Голови Англійської військової місії у Прибалтиці Генералу Тернеру за № 23; З. Копію докладу п.Минстру Справ Закордонних о розмови з фінансовим представником Англії за № 44; 4. Обсяг латвійської преси про зовнішню полі- тику за № 52; 5. Витяг з часопису "Свобода Росси" за № 53 і 6. Витяг з часопису "Вірний Путь" за № 54. Зм Голова Місії Ледравелли Секретар У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "28" Вересня 1921року. ч. 2100 При відношенні від 14 липня ц.р. № 1803/5053 Міні- стерство мало честь переслати для докладу Панові Голо- ві Директорії переписку між нашими Дипломатичними Мі- сіями в Букарешті та Празі в справі військових україн- ців, що прибувають до Угорщини з Туреччини,Болгарії та Югославії. Разом з тим Міністерство звернулось також до Дипломатичної Місії в Букарешті з запитанням, чи не можливо полагодити цю справу в той спосіб, щоби міщеза- начені військові з Угорщини переправлялися в Румунію в Українські табори. Міністерство, по згоді з Міністерством Військових Справ, запропонувало також Дипломатичній Місії в Буд- пешті вияснити чи міг би Уряд Угорщини дозволити на заснування таборів для цих старшин та козаків і на яких умовах міг би взяти на себе їх утримання. Від п. Посла Мациєвича відповіді ще не одержано. З Будапешту ж Міністерство отримало в відповідь повідомлення від 6 Вересня ц.р. №710, який в копії має честь переслати при цьому для докладу п. Головному Ота- манові. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин tère des Affair. ission Diplomatique Ukrainienne en Latvia e 19 Лютого 1920 Riga No 136/20. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО СТАМЕН ВІЙСК У. Н. Р. Маю за честь довести до Вашого відома, Стамене, копію свойого доклада п.Міністрові Справ Закордонних. З свого боку вважаю конче потрібним зверну- ти Вашу увагу, Пане Стамене, на необхідність зов'я- зання найтісніших стосунків з Англією, в першу чер- гу хочь би на грунті економичному, а потім уже і мілітарно-політичному. Розмови зараз з Антантою, як такою ні дочо- го не приведуть тому, що поміж членами її роспоча- лася шалена конкуренція в сфері поділення своїх економичних вигід і нам найдильше підходе Англія, бо Франція безсильна, а Америка далеко від нас, та й вона мало виявляє цікавості, що до Європи, бо пе- ренесла центр своєї уваги до Сібиру. Гадаю, що конче і потрібні відповідні ін- струкції всім нашим представникам за кордоном Міні- стра Справ Закордонних. Заступник Голови Місії У.Н.Р. НАЗВИЧАНА ДИПЛО- МАТИЧНА МІСІЯ В УГОРЩИНІ 6 вересня 1921 р. Ч 710 Таємно Копія 6 14 До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки На № ДОХХVІІ/591 з 20 липня 1921 р./одержано 2 вересня/Над- звичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Будапешті має за честь под дати до відома,-що як це виявилося шляхом переговорів,Мадярсь- кий Уряд не може дати дозволу на заснування таборів для україн- ських старшин та козаків,та взяти на себе їх утримання,як це ст зробила Польща та Румунія. Рух військово - полонених був.російської армії,що перебува- ли на Угорщині, вте майже припинився.Мадярський Уряд дозволе залишитись на території Угорщини лише тим з військово-полонених які мають тут роботу або посаду,а тих що жадної роботи не ма- ють,інтернуєть. Що дотичить військово-полонених /як українців, так і москалів/,які прибувають з інших країн /в даний мент майже виключно з Туреччини та Югославії/,то їм дозволяється за- лишатися на території Угорщини /в Будапешті/ не більш як 5 день Незалежно від того,Угорщина в наслідок своїх переговорів із совітським представником зобовязалася вислати чи то до Росії чи на совітську Україну всіх москалів та українців,які перебувають на мадярській території і не мають тут сталої роботи або поса- ди. Взяти на себе утримання військово-полонених на яких будь умо- вах Угорщина також не може,бо сама перебуває в даний час в скрутному фінансовому та економічному становищу. Крім того,і це найголовніше,на Угорщині в даний час знахо- диться богато большовицьких агітаторів як москалів так і мадяр /був.військово-полонених в Росії/.Вони ведуть жваву агітацію щоб повернути на Угорщину комунізм.В наслідок цього мав тут ви- бухнути 20 серпня переворот,але заходами мадярської поліції час- тина цих організацій /десятки/була відкрита та заарештована і переворот не вдався. Тому то мадярський Уряд ставиться дуже обе- режно до всіх чужинців,а до горожан бувш.Росії зокрема. Нарешті,коли було вказано наприклад Польщі та Румунії,то ма- дярський Уряд на це заявив,що як в Польщі так і в Румунії істну- ють табори не для військово-полонених,а для інтернованої україн- ської армії,яка перейшла польський та румунський кордон. Голова Місії Полковник СІКЕВИЧ в.р. З оригіналом згідно: Начальник Відділу Т.Онц До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що Пан ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ взяває необхідним, щоби повідомлення Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі з 13 вересня ц.р. ч.789 о.к. було надіслано в ко- пії нашому Генеральному Штабові та щоб взагалі всі відомості про українських старшин та козаків, що перебувають за кордоном, обов'язково пересилали- ся надалі Міністерством Закордонних Справ до відо- ма Генерального Штабу. М. Левицький (с/п) Наручний Є правами Миколаєв (в/р) В.І. Начальник Канцелярії До Пана Міністра. Справ З акордонних. З доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ , маю за честь просити Вас,Пане Міністре, повідомити про лист п.Хр.А.Барановського з 29 жовтня ц.р. ч.556 в справі зносин Його з покловником Красноперовим- наше Посольство в Угорщині,яке в листі з 10 вересня ц.р.ч.740 подало відомості про торговельні пропозиції названого Красноперова,що покликався при цьому на зв'язок свій з п.Барановським. Керуючий Справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "28" вересня 191р. ч. 2096 Міністерство має честь переслати для докладу Панові Голові Директорії копію по- відомлення Дипломатичної Місії в Празі від 13/10. ц.р. № 789 о.к., одержане в відповідь на обмін Міністерства до всіх Посольств і Місій з пропозицією вияснити де і в якій кількості перебувають в відповідних державах військові українці різних армій. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин СЕРВИЧНА СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ І НАРОДНОЇ РЕПУБЛІКИ 29 грудня 1921р. ч. /573: м.пастов. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповіді повідомлення Голови Навчальної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в гумунії з 27 квітня ц.р. ч.3104 ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 15 цього грудня в золиви повястити таку резолюцію: "1/Дуже сумно, що цікавий в де - яких частинах локтя проф. мацієвича так пізно достається до моїх рук. 2/ Прошу Пана Міністра подбати, щоби повідомлення приходили до мене своєчасно і в копії, як це робить наше Берлінське Посольство, про що прошу повідомити про Мацієвича. 3/ Не можу також не звернути уваги на те, що відомості, своєчасно подані до "Української Трибуни", узяли би інтерес для нашого громадян- ства. НЕТІПРА". В додаток до вище зазначеного, маю за честь пове ти до відома Вашого наступні резолюції ПАНА ГОЛО- ВИ ДИРЕКТОРІЇ - проти абзаца на стор.21 названої доповіді від слів: "на підставі повідомлення п.Меле невського...." покладено резолюцію: "В цьому на- прямку садами Міністерства Закордонних Справ тре більше робити"; проти III паекта - культурно-про- світня діяльність" /стор.23-24/ резолюцію: "Слід Місії позумати про організацію преси і перепро- важення книжок на той берег Дністра"; проти аб- ца на стор.25 від слів "в справі урегулювання... . до слів "до російських рук..." резолюція: "А що зроблено в цьому напрямку Міністерством Закордон- них Справ!"; проти паекта VI "спіка військово-поле нених"/стор.25-26/в справі організації прем'єрського комітету і комітету Червеного Реста" Везан ліція: "Скорійше треба переводити цю справу". Однієї з того, з морення ПАНА ГОЛОВИ ІРІКТОРІЇ, маю за честі просити розпоряджень Ванних.Наме міністре, про накіслан- ня до повісткового міністра і до п. Начальника Генерального штабу копії абзаца про Махна /стор.22/ і до п. Військового Мі- ністра копії УІ накта "спіка військово-полоєних" /стор.25-26/ до накта "справа Кріщя". НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ у ПРАЗІ "13"вересня 1921 року Ч.789 о.к. У відповідь на циркуляр Ч.1945/5293 в справі інтер- ваних українських військових на терені Чехословаччини, ук- раїнська Дипломатична Місія в Празі має честь переслати список цих останніх. Треба зазначити, що останніми часами багато втікає наших військових з Польщі і залишується як цивільні громадяне на працях по всій території Чехосло- ваччини. Їх реєстрацію переводить тепер Український Гро- мадський Комітет і інформації про них будуть незабаром надіслані до Міністерства Закордонних Справ. Врешті не- великий гурток наших військових, козаків і старшин пере- бував ще в галицько-українській бригади в Німецькому Яб- лонному, що до останнього часу була поза компетенцією на- шої Місії. Тепер однак Надніпрянці звільняються зі стану цеї Бригади і статистичні відомості про них так само бу- дуть надіслані по переведенню реєстрації. В справі інтер- нованих наших військових на терені Югославії ми зверну- лися до нашого генерального Консула в Загребі. Після одер- жання інформацій від нього, вони будуть також переслані Міністерству Закордонних Справ. Секретар Місії /підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК старшин, підстаршин і стрільців Придніпрянців. Чис. пор. | Степень | Назвиско і ім'я | Якого повіту або Губ. | Де знаходиться | Замітка ---|---|---|---|---|--- 1 | Сотник | Задубський Іван | Київського | в Мозеєві | 2 | " | Сердяк Захар | Импільського | " | 3 | " | Островертенко Іван | Київського | " | 4 | Хорун. | Балтовський Іван | Ампільського | " | 5 | " | Бурденний Фока | Могилівського | " | 6 | " | Орлик Олександр | Ямпільського | " | 7 | " | Селезень Олександр | Київського | " | 8 | " | Фешук Олександр | Васильківського | " | 9 | В.Уряд.IX -в.ч. | Волосятий Іван | Ямпільського | " | 10 | " | Присяжний Василь | Ольгопільського | " | 11 | " | Буц Іван | Олександрійського | " | 12 | " | Гінтяк Трохим | Могилівського | " | 13 | " | Коваль Павло | Ямпільського | " | 14 | Князь | Королівський Мефодь | Кам"янецького | " | 15 | " | Котюжанський Семен | Волинщини | " | 16 | " | Красноніс Петро | Катеринославської | " | 17 | -С | Сокира-Ахонтів Іван | Полтавської | " | 18 | Ст.Десь. | Маркитанюк Гриць | Ямпільського | " | 19 | " | Пичко Кость | Прокурівського | " | 20 | " | Білоконь Павло | Ямпільського | " | 21 | Од." | Гуменний Кузьма. | " | в Брно | 22 | " "|М| Мудрак Олекса | " | в Мозеєві | 23 | " | Петринський олекса | Київського | "Братіславі" | 24 | м.Десь. | Корчечський Петро | Ямпільського | в Мозеєві | 25 | " | Нараєвський Семен | " | " | 26 | " | Галуша Микита | " | " | 27 | Фельдшер | Пасинюк Семен | " | в Брно | 28 | Однр.стр. | Рова Самуїл | " | в Мозеєві | 29 | Стрілець | Костинів Трохим | " | " | 30 | " | Костинів Гриць | " | " | 31 | " | Петровський Мефодь | " | в Брно | 32 | " | Мутрачук Захар | " | " | 33 | " | Кречичман Мирон | " | " | 34 | " | Шпитаківський Макар | " | " | 35 | " | Парціба Кирило | " | " | 36 | " | Цмбрій Диман | " | " | 37 | " | Бабчинський Тимофій | " | " | 38 | " | Подпонаровський Петро | " | в Брно | 39 | " | Отангріт Андрій | " | " | 40 | " | Стангріт Петро | " | " | 41 | " | Скрипай Феофан | " | " | 42 | " | Білявський Іван | " | " | 43 | -" | Стифаншин Іван | " | " | 44 | " | Пивовар Семен | " | " | 45 | " | Клубочук Фома | " | " | 46 | " | Коваль Герасим | " | " | 47 | " | Коваль Прокіп | " | " | 48 | " | Волошин Кирило | " | " | 49 | " | Рабодзей Сава | " | " | 50 | " | Кушнір Степан | " | " | 51 | " | Герман Гриць | " | " | 52 | " | Кршиталь Михаль | " | " | 53 54 55 56 Кісь Онучрій Никітюк Омелян Боднар Михайло Лукіянів Василь 57 - Стрілець Новолошин Пилип Ямпільського 58 - Вовк Трохим 59 - Титулак Семен 60 - Красюк Кирило 61 - Боркута Павло 62 - Петришин Яків 63 - Рабоконь Арсен 64 - Буранок Василь 65 - Кимчук Яків 66 - Кимчук Микита 67 - Зубчик Пантелеймон 68 - Босий Ілько 69 - Кучер Яків 70 - Заболотний Данило 71 - Вокула Семен 72 - Вершак Кузьма 73 - Коропанський Юда 74 - Горанський Петро 75 - Остапів Павло 76 - Стефанишин Панас 77 - Кушнір Кость 78 - Онукріїв Панас 79 - Кирийчук 80 - Задвірний Степан 81 - Галушка Степан 82 - Кучер Онукрій 83 - Козорів Теодор) 84 - Слободянок Василь 85 - Пустовід Марко 86 - Потолочний Яків 87 - Войко Леман 88 - Арбуз Лука 89 - Сердюк Сергій 90 - Собельман Волько 91 - Мазуренко Михайло 92 - Коваль Микита 93 - Тихолаз Володимир 94 - Боднар Петро 95 - Кідам Кирило 96 - Курейник Іван 97 - Баросій Теодось 98 - Мудрак Теодор 99 - Підлісний Олекса 100 - Шаповал Ларій 101 - Шаповал Василь 102 - Подолян Андрій 103 - Снігур Каліна 104 - Ковальчук Андрій 105 - Ворвиченко Михайло 106 - Подомен Семен 107 - Задвірний Франко 108 - Пустовіт Андрій 109 - Никун Андрій 110 - Козар Андрій 111 - Козар Пилип 112 - Боднар Львофро 113 - Виноградник Антін 114 - Вдовиченко Микола 115 - Файчук Іван 116 - Дмитрієнко-Олександр Балтовського 117 - Яцків Прокіп Ямпільського 118 - Березовбький Володимир 119 - Шпитаківський де знако- дити. Разом на роботу в: Мензелин, Галичівка, б/го. ч. До Пана Міністра Справ Закордонних. ПАН ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ, ознайомившись з артику- лом "Крестьянське Правительство в Болгарії",вміще- ним в ч.239 газети Общее Дѣло" за 20 цього черв- ня, бисловив бажання мати докладні відомості про повстання і організацію болгарської селянської хліборобської партії Стамбулінького, а також про організацію та діяльність утвореного нею уря- ду. Виходячи з вищенаведене, моя за честь проси- ти Вас, Пане Міністре, зробити розпорядження про надіслання мені відповідних матеріалів, які мають- ся в розпорядженні Міністерства Закордонних Справ та нашого представництва в Софії, для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. 120 Стрілець Диповий Феда Лмпільського 121 - Лячок Гриць Валтовського 122 - Матвієнко Сме- лян Чернигівщина 123 - Бугаец Степан Полтавщина 124 - Недегода Валтовського По уповноваженню Поручник СЕРДЮК, /власнорічний підпи/. 20 Травня 1921 р. м.Йосефів. З оригіналом згідно: /м.п./Секретар Місії /підпис/. З копією згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Ст. У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ.Чужоземних Зносин "8" листопаду 1921р. ч..2325./6/199 на №1416.- Міністерство має честь повідомити Вас для відповідного докладу, що черговий звіт п. Посла в Берліні №2604, було опрацьовано, згідно в устемновленням в Міністерстві порядком, і виїмки з цього докладу були вислані всім Міністерствам, зазначеним в Вашому листі №1416; крім того вислано: пакт 5 - п. "Услови у Відні і пакт 4, п.в." Генеральному Штабові. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа в 23 вересня ц.р. ч.5542, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ взявся потрібним, щоб відомості про донських козаків, які переобувань на терені Угор- щини, були надіслані в копії до Генерального Штабу та Дипломатичної Місії нашої у Варшаві. М. Левченко (вд) Керуючий Справами Мионадський (вр) в.г. Начальник Канцелярії Святополк-Мирський Пан Маркович У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. "28" Вересня 1921р. ч. 20/72-5542 Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії витяг з чергового докладу п.Керуючого Справами Дипломатичної Місії в Будапешті з 26 Серпня ц.р. № 719 /одержано 19/IX ц.р./.- Витяг з докладу Керуючого Справами Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Угорщині від 26 серпня ц.р. ч: 719. " ОГЛЯД ЗАКОРДОННОЇ ПОЛИТИКИ Ратифікація тріанонського мирового договору поставила мадярську закордонну політику в нову ситуацію, перед новими задачами. Передовсім прийшла пора на вирівняння границь, перекачу Барані Мадярам, а Західньої Угорщини Австрійцям. Також в найближчій будучині має прийти на чергу для справа озброєння та тих відшкодовань, які має заплатити Мадярщина державам Антанти. Щоб ці справи полагодити, прибула до Будапешту антантська комісія, складена з кілька-десят членів, Головно італійських старшин, і почала вже 5 серпня свою діяльність. В звязку з ратифікацією тріанонського договору держави Антанти перетворили свої "Комісаріяти" в Угорщині на "Посольства". Італійський та англійський комісари, князь Кастанети та Голлер, залишилися й на далі на своїх посадах і передали вже голові держави Адміралу Горті свої уповноваження, яко послів відповідних держав. -:-:--:-:---: За останні часи до Будапешту прибувають партії донських та кубанських козаків, які заявляють, що вони бажають їхати до української армії, в окремі козачі частини, бо полк. Гнилорибов переказав через своїх курерів до їх таборів, що він заключив умову з Урядом У.Н.Р. про взаємну допомогу в боротьбі проти большевиків. Поляки візи для таких транспортів в Будапешті не дають; Чехи вимагають підписки, що ані один козак не залишиться на території Чехії. Не зважаючи на це, багато з цих козаків прямує через Чехію / без віз / через Карпати, шукаючи полк. Гнилорибова та його козачих частин. Після довгих переговорів, відділові Українського Черво-ного Хреста та Українській Дипломатичній Місії в Будапешті ./. - 2 - пощастило визволити з таборів інтернованих та з в'язниць ІІ чоловіка і 31 дитину, які були затримані мадярським Урядом, де які вже біля 2-х років, - як непевні в тому, що брали участь в інтернаціональному червоному куріні Угорщини, або йому допомагали. Як виявилося, непевність щодо до тих людей, яких наша Місія звільнила, була цілком безпідставна. Ці люди поїхали частинами, при допомозі американського благодійного комітету, - хто до дому, а хто на роботу до Чехії, Німеччини та Палестини." Голова Місії Полковник СІКЕВИЧ. З оригіналом згідно Начальник Дипломатичного Відділу: 1942 жовтня I До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 28 вересня ц.р.ч.555І в справі полковника Долінського, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИ- РЕКТОРІЇ зважає потрібним, щоби Міністерство За- кордонних Справ подало належні інформації про Долінського до українських Канадійських газет для паралізування можливості йому спекулювати нашим іменем, а також до Міністерства Преси і Про- паганди для уміщення відповідних інформацій про Долінського в «Українських Трибун». Л.Мазепа (св.) Керуючий Справами Шипаревський (п) Б.І. Начальник Канцелярії Світлана Михайловна Микола Володимирович У:Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "26" вересня 1921 року ч.208/3557 Міністерство має честь переслати для докла-ду Каноні Голові Директорії копію листа п.Голови Дипломатичної Місії в Брюселі від 9 вересня ц.р. ч.130 в справі Полковника Долинського. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Лев Кобиля/ Директор Департаменту Чужоземних Зносин /Клименко/ ОДЕРЖАНО Відомості 30 дня 192 р. вх.ч.1387 До Пана Керуючого Справами Директорії. 465 27 14 25 17 Відповідь на обізнка від 16 червня б.р. ч.д 10/529, якого я дістав тільки 8 серпня б.р., маю честь повідомити, що полковник Долінський був в Бельгії в липні міс. і виїхав в початку серпня до Канади для наради, як він мені заявив, з представниками Терських та Нубанських козаків в Америці та у Владівостоку. На його проханню я виставив візу до Канади і Америки на його паспорті. Поводився він тут коректно і взагалі серьозно. Обізнка я одержав вже після того, як виставив п. до лінському візу, і відібрати паспорта від нього вже не міг. Взагалі повинен сказати, що справа одібрання паспорту ду- же складна. Сидячи в невизнанній нас державі, я не можу вжи- ти для цього офіціальних кроків, і для мене лишився тільки один шлях - це плях особистої винори повернути паспорт. Але цей шлях залежить цілком від доброї волі того, до кого треба звертатись за одібранням паспорту: коли добра воля буде віддати, то гін віддасть, коли ж ні, то я не можу нічого зро- бити. Во всякому разі гадаю, що п. Долінський не дуже нам пошко- дить, бо в паспорті він не іменований, як представник У.Н.Р., а тільки як представник Терських козаків. Щож до його осо- бистих боргів, то відповідає він особисто, а те що він роспо- відав про якісь "важні документи та звязки", то це добра во- ля вірити йому чи вимагати доказів. Зараз так багато всякого народу їздить з паспортами, виставленими Міністерством, та з ріжними посвідками, що п. Долінський ще не з гірших. По вищенаведеним причинам я не мав можливості та нагоди відібрати від п. Долінського ні посвідки, ні паспорту і він з ними виїхав вже до Канади. Голова Місії А.Яковлів /в.п./ До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Надсилаючи при цьому копію доповіді на ім'я ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Міністра Закордонних Справ з 24 ве- ресня ц.р. ч.5512, маю за честь повідомити Вас, Пане Прем'єр-Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає потрібним, щоби виплачено було полковникові Філонови- чові необхідну суму в квоті, яку визнаєте Ви можливою до виплати. М. Морозов (пр) Керуючий Справами В. Натальяк (б/п) від.начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Загальних Справ "24" вересня 1921 року ч . 57/2. Потреби державного характеру ви- магають виплату Голові Української Гро- мади в Болгарії Полковнику ФІЛОН ОВИЧУ на роботу згаданої Громади 18.000 болгарських левів. В розпорядженні Міністерства та- ких грошей не має через що маю за честь просити наказу про переведення виплату Контр-Адміралом Остроградським у по- розумінні з Головою нашої Дипломатич- ної Місії в Румунії Професором К. МА- ЦІЄВИЧЕМ 18.000 болгарських левів на руки Полковнику ФІЛОН ОВИЧУ. МИНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ В Директор Департаменту Загальних Справ До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що по доповіді листа в амбас з - вересня ц.р. ч.5586 в справі видання Синьо-Жовтої Книги ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І цього жостя зволив покла- сти таку резолюцію: "Пояснення вважаю незадовольними. Книжку можна було вже тричі видати у Варшаві за дешевшу ціну,ніж вона могла би коштувати в Празі." Н.Миронов (с/р) Керуючий Справами С.І.Чачабек (с/р) В.Г.Начальник Канцелярії Євгін Умкачк Пан Марков У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО Справ Закордонних Департамент Загальний Капітелярія Директора Вересня 1921 р. Вх. ч. 86 Залучачи до цього копію листування Дипломатичної Місії в Празі, для пояснення стану справи з виданням Синьо-Жовтої Книжки, Міністерство Закордонних Справ має за честь подати до відома, що Постановою Р.Н.М. затверджено 26 Січня б.р. Поведення вимоги асигновано в розпорядження Міністра Закордонних Справ з коштів Державної Скарбниці 75.000 чес. кор. на видання згаданої книжки. За браком грошей було видачі Всідяр у Держ.Скарбниці та на підставі висловлених Уваршень на дому, дійну, як і вона могли би коригувати ліквідація майна за кордоном/відповідний кр-дит Міністерству одкритий не був, а од п.Посла Славінського відомостей про стан справи з виданням не поступало до останнього часу. Згаданого у листуванні Пражської Місії прохання про закредитування 25.000 чес.кор.з причин невідомих до Міністерства по цей час не вступало. Сучасний стан Держ.Скарбниці та фінансове положення Місії в Празі не дозволяють полагодити справу видання в ближчому часі. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.06.Директора загального Департаменту У.Н.Р. МІНІСТРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "25" Вересня 1921р. ч. 8057 а Ніцшевському Ко виконанню 24/IX-26 (св) До Директора Департаменту За- гальних Справ. Пересилаючи при цьому копію відно- шення Місії в Празі з 13/ІХ ч.7920.к. в справі "Синьо Жовтої книжки"Департа- мент Чужоземних Зносин,за браком у себе вичерпуючих даних,ласкаю просить на- діслати цю копію і дати більш докладну відповідь п.Керуючому Справами Директорі для докладу Нану Головному Отаманові № 16/УВ с.р. ч.1028,який запитав Міністер- ство,що зроблено в справі видання "Синьо Жовтої Книжки". Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ. 4.792 о.к. Прага 13 Вересня 21р. М 24 До Міністерства Закордонних Справ. Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Празі, відповідаючи на листа Ч.1933/5265 в справі видання "Синьо Жовтої Книги" має честь повідомити, що всі матеріали були нею одержані, але до другу цей пуб- лікації не дійшло і в найближчому часі певно не мо- же дійти для абсолютного браку фондів, на що Ви сво- го часу мали честь звернути увагу Міністерства Закс донних Справ і прохали за призначення і закредито- вання відповідної квоти /25.000 двадцять пять ти- сяч корон/ на друг цей книги, але до цього часу справ ця не була полагоджена позитивно. Мусимо для пояснен ня зазначити, що від Лютого ц.р. наша Місія не одер- жала навіть фондів на штати і що більш як пів року істнує без яких небудь фондів і без оплати урядов- ців. Голова Місії /підпис/ Секретарь /підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Омч У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "4" жовтня 1921 року , Керуючому Справами Директорії Міністерство Закордонних Справ має честь по- дати зміст замітки під заголовком "Русско-нѣмецкiй монархическiй клубъ", уміщенну в "Голосi Россiи " 21/IX. ц.р. i спростування п. Посла в Берліні для докладу Панови Голови Директорії .- " Русско-нѣмецкiй монархическiй клубъ Съ недавнихъ поръ въ Берлинѣ, въ Шарлотенбургѣ существуетъ клубъ по возстановленію старыхъ герма- но-русскихъ отношеній и реставраціи монархiи въ обѣихъ странахъ. Видными членами клуба съ нѣмецкой стороны являются: Генераль ф.Гофмань, генераль ф. Меркеръ , Фонь Лерхендорфъ, фонь Вартельсъ / Государственный комиссарь по внѣшнему порядку / , докторъ Вейсь, извѣстный своими образцовыми санаторіями и др. Съ русской стороны въ составъ членовъ клуба входятъ: Генерали Красновь и Бискупскiй, сенатори Нейгардтъ и Бельгардъ, Ф.В.Шлиппе, Безакъ, кн. Ширинскій-Шахмавовъ, В.К. Арсеньевъ, баронь Таусе , баронь Кріденеръ-Струве, В.Д. Давидовъ, В.Н. Карцевъ, Смаль-Стоцкiй / посолъ Украинской Респуб- лики/, князь Долгоруковъ, князь Д.А. Оболенскій, Воронцовъ-Вельяминовъ и др." Спростування П. Посла в Берліні: " 21/IX. Многоуважаемый Господинъ Редакторь, Въ номерѣ 768 Вашей уважаемой газети, отъ среди 21 сентября 1921 года, въ зміткѣ "Русско-нѣмецкiй монархическiй клубъ" въ числѣ прочихъ лицъ упомя- нуто также моє имя. Имѣю честь заявить Вамъ, что къ указанному Вами, Партленбургскому русско-нѣмецкому клубу я не принадлежу и, слѣдовательно, Ваща замѣтка лишена всякаго основанія. Это мое заявленіе прошу помѣстить въ бли- жайшемъ номерѣ Вашей уважаемой газеты. Повѣренный въ дѣлахъ Украинской Народной Республн- ки Посланникъ Р. Смаль-Стоцкій." МІНІСТРЪ ЗАКОРДОННИХЪ СПРАВ Начальник Канцеляріи Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕПАРТ. ЧУЖЕЗЕМНИХ ЗНОСИН "4" жовтня 1921 року ч. 2118/5624 На ч. 2413. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь повідо- мити Вас, Високолюбазний Пане, для докладу Панові Голові Директорії, що, згідно з повідомленням Посольства в Берліні від 21 вересня ц.р., зазначе- не Посольство вислало на Вашу адресу по одному примірникові планів Київа й Одеси, - Клиш Ваннелі по бібліотеці Лт.б.в. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія. Відень, 4-го березня 1921 р. До Пана Посла Миколи Васильовича В Імені Правительства Терських Козаків я передаю Вам на цих днях один міліон романовських карбованців, які мають бути обмінені Вами, по можливості згідно німецького курса, на німецькі марки. По відбувшомуся обміні сих карбованців, сума німецьких марок , яка буде Вами за них одержана, має бути узята так : Одна половина цієї суми призначається для інтернованих в Польщі Української Армії, друга половина для таких інтер- нованих в Польщі Козацьких Військових Частин. Призначаємо сим суму, що складає 50% суми, яка буде Вами одержана по реалізації в німецьких марках романовських карбованців, Ви зобов'язуєтеся в Іменні Правительства Україн- ської Народньої Республіки виплатити пп. Есаулова Михайлові Фролову та Сотнику Тодету Деріглаєву, які Панове спільно мають підписати поквітвання в одержанню від Вас вищезазначеної Суми. Се поквітвання Ви зобов'язуєтеся передати мені, # вип- лата Вам вищезгаданої суми пп. Есаулова Фролову та Сотнику Деріглаєву буде мною признана лише тоді, коли я буду мати на руках таке поквітвання. На випадок, коли-б поміж переданих мною Вам карбованців оказались-би фальшиві ноти, - то цілком зрозуміло, такі ноти не приймаються на загальніх рахунок , але вони мусять бути по- вержені мені . Вищескладена умова має бути і для дальших сум в рома- новських карбованцях, які передав-би Вам в майбутньому. Заступник Терського Правительства при Правительстві УНР. Полковник Микола Долінський , в.р. Копія. Відень, 4-го березня 1921 р. До Пана Полковника Миколи Д о л і н с ь к о г о , тимчасово Відень . Сми стверджуємо одержання від Вас слідуючого листка :'' Відень,4-го березня 1921.р. До Пана Посла Миколи Василька, Відень. - З Іменні Правительства Тер - ських Козаків я передаю Вам на цих днях один міліон ро- мановських карбованців, які мають бути зобмінені Вами, по можливості згідно німецького курса, на німецькі кар- банки. По відзувному обміні сих карбованців, сума " німецьких марок, яка буде Вам за них одержана, має бути умята так : '' Одна половина цієї суми призначається для інтер- нованої в Польщі Української Армії, друга половина для також в Польщі інтернованих Козацьких Військових Частин. '' Призначаємо сим суму, по складає 30% суми, яка буде Вам одержана по реалізації в німецьких карбах ро- маковських карбованців, Ви зобов'язуєтеся в імені Правитель- ства Української Народньої Республіки виплатити пп. Осаулку Михайлові Фролову та Сотнику Тодоту Деріглазову, які Панове спільно мають підписати поквітовання в одержанню від Вас вище- зазначеної суми . " Се поквітовання Ви зобов'язуєтеся передати мені, Я виплата Вам вищезгаданої суми п.п.Осаулові Фролову та Сотнику Деріглазову буде мною признана лише тоді, коли я буду мати на руках таке поквітовання. " На випадок коли-б поміж передавниками карбованців оказались-би фальшиві ноти, - то, цілком зрозуміло, такі ноти не приймаються на загальний рахунок , але вони мають бути по- вернені мені . " Взнескладена умова має силу 1 для дальніших сум в романовських карбованців, які я передав-би Вам в майбутньому. Полковник Микола Долінський в.р. Заступник Терського Правительства при Правительстві Україн- ської Народньої Республіки . " 3 глибоким поважанням Василько, в.р. Копія листа Др. Смаль-Стоцького до Пана Міністра Й. Василька . Верлін 25 квітня 1921 Ваша Експеленціє ! Я надіслав Вам, Експеленціє, експрес-почтор копію листа Мін. НІ- ковського. Я бувби Вам дуже вдячний, як би Ваша Експеленція ласкаві були також і з свого боку писемно повідомити Мін. Ніковського про слі- дуюче : Панове в Тарнові мусять ліквідуватися. Половина акції перехо- дить на Україну, друга половина -Правительство за кордон. Головна річ тільки в тім, щоби вишукати форму, в якій представити ся події за кор- доном. Во в противнім разі , через невміле представлення може бути загрожено істнування акредитованих за кордоном Місії та Посольств . Що до Берліну, то я маю слідуючі бажання : а/ у Варшаві до німець- кого посла мусить завати по можливості Мін. Ніковський сам особисто, чи Андрії Лівичьки, але ні в яким разі не Михайлів,-повідомити його, посла, про події та докладно засувати, що Правительство, мовляв, пере- їздить їхні туди й туди; б/ у Відні я бувби дуже вдячний за відповід- ний візит до Розенберга, але тільки Вас, Експеленціє, має на увазі, а не Сидоренка. На разі справа буде полагоджена так, як - сподіватимуся тоді на- певне, що й сі нові політичні події не матимуть для Посольства ніяких наслідків, не зважаючи не те, що Німеччина підписала вже з Совітською Україною умову по до військово-полонених, який акт формально містить в собі також і визнання. Завтра чи в найближчих днях я ще матиму довгу розмову з Вілхе- ром із сим питанням. Барановський склав був умову в товариством 'Ротофо' по до другу українських кредитових білетів на 15 міліярдів. Всіх підлях замовлено було спеціальним папір з Українськими гербами, зразок якого до сього долучено ; за сей папір заплачено було 1.300.000 марок, а 650.000 марок як ріста повінні були бути виплачені вже 4-5 місяців тому назад . Але Барановський в лехковажний спосіб але розрахував свої кошти і за- плачити сі гроші не може. Розуміється справа закінчиться судом, і нер почнеться другий пе- рід українських фінансових скандалів . 'БУНКЕРНИХ Ротофо' замість Взановського заплатив ріх 650.000 марок папіровій фабриці і застряг тепер з 10 вагонами українського гірничого напору. Директор "Готобо", директор Кремер, особистий приймач Ям Симонса і один з відомих експертів всіх Антантських конференції. Таким чином Барановський компромітує Державу, кооперативи, купців - одним словом всіх . Підпис : Стоцьки", в.р. Копія листа п. Дра Смаль-Стоцького до П. Мін. Василька. Берлін, 9-го травня 1921 р. Ваша Екселенціє ! Прошу прийняти мою сердечну подяку за Ваші ласкані листи. Я не дивуюся, що Ваша Екселенція знайшли той мою останнього до- кладу дуже рішучим. Се сталося тому, що я не міг в інший спосіб дати в кожому докладі правдивий маленок тих тяжких часів, які мені прийшло ся пережити. Останні тижні були заповнені перетрактаціями поміж німецьким у- рядом а большевиками. Через моїх приятелів я був в курсі всіх фаз. Сі останні під час бували надзвичайно критичні та небезпечні для нас. З огляду на те, що питання про евентуальну ліквідацію нашого Посол- ства дсе палка о двох кінцях і така ліквідація не тільки скоромиту- валась Німців, але покиддалаб також і нам - я мусів вжити всіх можливих заходів, щоб до всього того гіркого та тяжкого, що пережив Тарнів, не сталося цей події, яка на певне була б тяжким ударом для українського Громадянства. Раковський поставив питання альтернативно : чи ліквідація на- шого Посольства і звільнення рештки /10.000 людей/ німецьких військов полонених на Україні, чи узgрівання переговорів. Про то, яке значення має доля сих військово-полонених для німецько- го суспільства, та про те" вплив, який мать на правительство величез на кількість прохань від родин сих військ-полонених, відповідні інтер- венції депутатів а нарощті незалежних соціал-демократів, - про все це я не потребую писати Вашій Екселенції. А до всього того критичного положення приходять не вражіння ригськ- го меру во всіма відповідними з нього консеквенціями . І тут - я мушу зазначити се - радник легації фон Блехер показав се надзвичайно ко-ектнім, еквивалентних викликаних щоби не сказати при- теле. То, що написав, було наслідком дружиих приватних розмов, і я ц сів мати певність в тім, що в зазначеній спосіб ми забезпеченні були навіть цей на гірші часи. Але хутко після того, коли підписаний був як німецько-український так і німецько-російський торговельний та в справах війск-полонених д- говір, радник Блехер заявив мені слідуюче : " Не зважаючи на торговою додатки, яку вів Раковський, німець.Прави тельству вдалося осягнути того, що сі події зовсім не відбуться на д' пльності Посольства Укр." До свого він додав Богато Причних слів по до Німця-українських відносин. Як-би Ви, Батько Екселенціє, змали до того цей всі деталі сих складних питань, то Батько Екселенція знайшли зрозумілим мор форму-перевку. Вам відданні: Стольникъ, п.р. Копія листа п. Міністра Василька до п. Посла Стодького. тимчасово Будапешт, 2 травня 1921 р. Шановний Пане Товаришу! Надсилав Вам копії листів Вєзпалька та Нашого Голови Держави. З них Ви побачите, що про 'Планове в Тарнові мусять діявідуватися' не може бути мови, а тому відпадає-ть також Ваші висновки. Я дуже львінк проти того, щоби ми підходили близько до Вільгемштрассе чи до посольства на сій вулиці. - Ми мусимо чекати, що нам скаже або запропонує сама Вільгельм- штрасе , себ-то заїнятти оборончу позицію. Як цо нас також і в Берліні по- бачалиб трактували не як посольство, а як місію, то я нічого проти того не мавби, бо потурбана Вільгельмштрассе по до большевиків їй самій можуть лише-походити, але напевне не нам. А до того вже на против двох років в Берліні ми маємо назву Посольства, а трактуємось в наших правах ледви чи так, як в державах , де ми маємо лише Місії. При Вашому побаченні з Х Вліхером будьте ласкаві менше балакати самій, а за то примусити говорити його : 'Ротофо': : в кожнім разі приближано за вісім день буду в Берліні , радо спробую - як і всі фінансові непременності до сього часу - залагодити також і ск, і як потрібно се буде, то, в порозумінні з Барановським, роз- шукати також 1 Директоря кремеря . Права В. де в чим занадто оптиміст і не зовсім хлестка ледина, але Ви, Шановній Пане Товаришу, в своїй оцінці що до нього - х занадто суворі!. Закінчує свій лист великим проханням до Вас - не дозволяти таком- ниї атмосфері в почувати Вам нервів . - Перечитайте лист нашого Голови Держави, лист Вєзпалька, придивіться до того як я, не зважаючи на все, не від- дав своїх позицій , - тоді й Ви під час Вашої розважки в п. Вліхером бу- дете почувати себе прикаймні таким-же великим паном, яким ніби є він сам, Вліхер, на 'ого думку . З ширий привітом Василько, в.р. тимчасово Будапешт, 4.5. 1921 р. Шановний Пане Товаришу! В додаток до мого листа від 2 с.м.мушу сьогодня писати Вам знову, бо за сей час я перечитав Ваш доклад до п.Мін. Закрд. Справ від 25 квітня № 1350 У відношенню до Вас я завади одвертий, а тому й на се' не можу не висловити мого здивовання що до форми свого докладу. Пункт I/ Його складені в такім категоричним тоні, що читаючи 'його, не знаючи чи то Ви пишите до Мі- ністра, чи до Вам підлеглого урядника. Я вже де-кілька разів засовував Вам мій погляд на те, що саме такі люди як ми, що виховані в організованій дер- жаві, не мусимо допускати 'республіканської нетактовності''. Також і Ваші вислови в п.4/ що до Барановського - не нажучи все про ту занадто необґрун- товану різкість ,про яку я писав Вам в листі від 2 с.м., - не роблять вра- жиня у хвилі тому, в якім можно було б писати про бувш. Міністра, до того теперішнього уповноваженого Правительства та по всій своїй минулі діяльно- сти заслуговочну на повагу людину. Се - що до форми. По суті - Ваша категорична пропозиція п.I. обґрун- товуються нічим іншим як лише Вашим поглядом, і має трактувати тому лише як внесок, про який в кожнім разі не богато можна сперечатися ; бо на прим. Ва- ше бажання що до переміщення частини Уряду на Україну, - то висловити його легко, але хтілося мені бачити, що робили панар. Ви, якби Міністр Зак. Спр. призначивб Вас директором департаменту в місцем осідку на Україні /не прає да-ж, переміщення на Україні було б не зовсім просто ./ Так що не гливається Шановний Пане Товаришу, але без сих приміток я не міг окинути Вашого док- ладу. Обурюсяся й на те, що Почв не переслав Вам до відома Лист Гуро Стіне- са від 27 листопада -жахії але васпокоєнні' тим, що на лист Стінеса від 22 квітня Ви тепер на певне дали слушну відповідь, і зуміли знову налагодити стосунки з ним . Сподіваюся за 2-3 дні вийхати звідси і після коротенького перебуван- ня у Відні, на початку слідуючого тижня мати змогу приїхати до Берліна . З ширий привітом Василько, в.р. Копія листа до п. Міністра Ніковського, 18-го травня 1921 р. Високоповажний Пане Міністре! В долученню до сього моя кореспонденція з моїм заступником у Берліні, яку я вів з ним під час мого перебування в Будапешті. До сього дозволяю собі науказати слідуюче: Згідно словесних інформацій, які я одержав від Бевалана 1 які між ними підтверджуються також і повідомленнями з закордонної преси, наше Правительство погодилося ніби в Полонами залишатися в Польщі на ділі тимчасово не як Правительство, але лише як комітет приватних осіб. На скільки з одного боку я находжу зрозумілим, що для Полонів, при таких обставинах, які вони прийняли на себе згідно римського договору у відношенню до больщевиків, не можливо, щоби якась офіціяльна українська, ворожа до уряду Радянсько-го правительства перебувало в Польщі; — на стільки ж небезпечним експериментом я рахую те, щоби члени нашого Правительства переформувалися в комітет. Такий комітет міг-би складатися лише з окремих довірених людей нашого Правительства, які функціонували б як зв'язок поміж нами а польськими Правительствами, але члени нашого Кабінету Міністрів ні в якім разі не мусять бути членами такого комітету. Я про- шу прийняти лист на увагу те, що весь час за порядком перебував пять членів Директорії : Винниченко, Андрієвський, Петрушевич, Мноць, "анархіст". Як тільки сі останні матимуть в своїх руках підстави до- залежати, то теперішнє Правительство Петлюри являється лише комітетом, то вони тоді дуже легко зможуть скласти нове Пра- вительство за порядком, бо ниного антибольшевицького уряду - ського Правительства більш не існуватиме. Я добре розумію, Що Міністре, як тяжко буде Вам вий- ти вихід нім цілком оправдованим поглядом Поляків та ним ви- значеним дуже далі на важливий моїм на цю справу поглядом, але такого виходу на кож думку треба шукати і треба знайти, для того щоб 1 справді не зорганізовалося за порядком в ціл- ком правий спосіб нине українське правительство . Віддання Василько, в.р. Додаток . Копія листа до п. Мін. Ніковського. Відень, 12-го травня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре! Пан Лукашевич призначив по телеграфу нашого відомого друїтеля Никоду Гє з ченеви уповноваженим при Червоноому Хресті, але до сього дня не надіслав Конф ані задного документу. По мірі того як слаблять підвалини для нормальної праці наших лісів, Червоний Хрест набирає для нас все більш та більш ваги ; п. Лукашевич сам зобов'язав на каль не Ідо до Мензелі, а в Мензелі ми нікого іншого не маємо, хто міг-би так репрезентувати нас при Червоному Хресті , - тому здається нагло необхідним недіолати відпо- відні уповноваження п. Никоду Гє, ю на підставі якого те- леграфічного доручення він працювати там не може . Відданий Василько, в.п. Копія листа до п. Міністра Ніколовського . Відень, 18 . травня 1921 р. Високоповажний Пане Міністре ! 26 квітня с.р. поїхав я до Будапешту і тільки 10-го травня // по- вернувся звідти. Про ціль моєї поїздки я повідомив в моєму докладі до пк мін. Гарановського від 21. квітня ; коли якого Вам, Пане Міністре, я в свій час надіслав . Ціли всї на ньль я змінивши і результати моєї поїз- дки цілком негативні . Міністр Фінансів Рогедис тримається того погляду, що він не може перевести нам ані жадної виплати до того часу, поки ми не повернемо йому машинків. Сього його погляду на змогли вийти і інтервенції у ньго на нашу користь угор. Мін. Зак. Справ гр. Банфі, бо в недовгі 1 до Угорщини також має прибути Репараційна Комісія і Міністр Фінансів, здається, зможе виправдати перед сим Комісією виплати нам лише тоді, коли замість сих вп- плат він одержить назад бувші на україн. конту в Австро-Угорському Банку Банкмайни . Се - офіційна відповідь, яку я одержав від угор. Міністра Фінансів після 14 день його перебування в Будапештї. Але я мав підстави думати, що власне не се було правдою причинною негативної вільповиди і з дійсності Міністр Фінансів поставився до нас по- гативно по слідуючим двом причинах : I/ Він боється, що на разї ми одержимо від нього належну нам по умові 23. лютого с.р. суму то тоді ми не будемо націновані в тім, і у Парижі про те клопотатися, коби ліквідатори Австро-Угорського Банку одержали б звідтам наказ не ставити цілих перешод по до звороту Угорщину націмайни 1 ко через те він неможе задовольняти старі протекої будапештських бан- ків до України, які л пропань у умові 23.лютого с.р. і ані мали оплатити угор. Міністр Фінансів за наш рахунок по одержанню націмайни . 2/ Тому, що інтервенція Мін. Зак. Справ гр. Банфі та це вищих полї тичних чинників з шкід справи перед Міністром Фінансів, не знаваличи на данні мені про то обіцянки, не була так інтенсивна, як при моєму остан- ньому перебуванню в Угорщини в лютку, - а чим винні напевно / що се я ма в майже докази/ реакційні російські та німецькі кола, які користуються в Будапештї величим впливом і які старавтьсяся підкиняти угор. Міністерство Зак. Справ від прихильного до нас відношення . Коротко, коли поїздка до Угорщини скінчилася повним звучихом і я прикушений лк в справі Австрійських, так і угорських грошей чекати на рі- шення Парижької Репараційної Комісії ; з сій справи я буду дистуванням а 2. Пульгінок і останній одержав вже від мене всі необхідні для публікації інтервенції матеріали. Навіть і тоді, коли ми будемо мати успіх у на- ршкі, справа ця все протягнеться - 2-3 місяці і тому для покриття ш- них бізнесних фінансових потреб ви не можемо рахувати Харваз на яких ан стрільські та згорські гроші. Як Вам відомо, Пане Міністре, виклично ось справа і був залишений на Вже цілкий рік і як Вам так і Правительству не до недавня завжди доказ- дав, що ос справу я доведу до успішного кінця. Як по оправданням для мене може бути те, що я сам вірив в усіх сей справи - а доказом тому може бути те, що з надії на сей успіх я авансував великі суми в власних контів на державні цілі, - то всьм я мушу поставити на Вами, Пане Міні- стре, та до нашого Правительства рішення питання про те, чи після свого тиччасового цілковитого неуспіху з мого боку і що потреба в тім, якби я й на надії залишав за собою данні мені Вами та Урядом повноваження. Се питання я мушу поставити на тому, що будь-яки по сім справі знесили мене фізично на стільки, що не зважаючи на все я примусений буду поїха- ти в літі як до Карлсбаду так - ізза легенів та горла, до Еме та гай- хенталь і на знань, чи Ви, Пане Міністре, та Правительство погоджуєся на те, щоб урядник наділений такими важкими уповноваженнями як я, в такий серйозний час шукавби для себе відпочинку. В кожнім разі я мушу тут дод дати, що лише побоювання стратегії зовсім працездатність та категоричні поради лікарів примушують мене до такого рішення. Розуміється, що до того часу, поки я не одержу Вашої відповіді на сей мій лист, я й далі працюватиму по звісту покладених на мене дору- чень. Тепер я старався дійти до згоди в чайній справі, по якій ми веде- мо процес в Амстердамі ; в середу, 18 с. к. приїзде до Берліну в риму міз таконний заступник Галін одного добродія, який ніби має намір , під Х відповідними застереженнями, про які тільки довідаюся тоді, допомочи нам фінансово . В сих цілях, а також і тому, що кола присутність в Бер- ліні потрібна є був. Мін. Еварновському , я Їду туди ; - як гадав, ли- натимусь там день вісім, і повернувши звідтам, повідомлю Вас про резуль- тати моїх таконних держанній . Вам, Пане Міністре, відданий Василько, В.р. Копія. У.П.Т. Надз. Дніпр., Місія в Чехословаччині. Прага, 17 червня 1921 р. Високоповажний Пане Міністре! Листа Вашого од 12/VI одержав. Цілком правильно одгадали Ви одну в прчин, чому ми не можемо одержати грошей за літаки; правильно також зазна чили дорогу, якою треба робити, що до цеї причини. Я цим шляхом пішов уже давно, але користи од цього не перебачав. Думаю, що гроші за літаки - то є журавель у небі. На будоб зле, колиб Ви написали п.Тусару, і дуже прошу Вас по зробити, але так само сподіваюся чогось і од цього кроку. В основі грошей тому не видають, по до-кому тут в Праві хотілось би нас зруйнувати до кінця, бо ше катасрфальне фінансове положення відомо всім. Іньшом до рогой пракську Місію зліквідувати не можна а цей можна. Тому, Високоповаж. Пане Міністре, дуже мене тяжко те, що Ви іп.Міністр Барановський пракську Місію вже давно годуєте оцими грошим за літаки, про одержання яких завжди може бути і речі. А що більше дивує мене те, що навіть і на ці проблематичні гроші Ви уже найшли, кому їх треба видати всі, по на Місію /я вже не ка- жу про себе персонально/ не остается ні одної корони. Стояння людина, яка знає наше положення і якій я показав Ваші листи зі заявами п.Міністра Бара- новського і Вашого останнього листа, сказала мені, що так конуть писати і заявляти лише люди, які мають на меті знищити і мене персонально і Місію взагалі. Я тому не вірю, але поно справді так виглядає. Більше як під пив року, Ви Висок.Пане Міністре і п.Мин. Барановський і з моїх листів і з уст- них заяв знаєте, що не одержуючи ні копійки гроша, я втратив на Місію всі свої приватні гроші, що я бувахання заборжував до 100.000 чес.корон теж для тей мети, що я буквально звільно на пош, переходив зіму в холодному пальті, спрадаю всякі можливі річі, розпозичась, де можу і т.н. Знаю, що за цей час ба- гато гроша перейшло через Вас і п.Мін.Барановського руки, знаю, що всі ни- ші Місії діставать гроші більше-менше регулярно, і тільки пракська Місія чо- музь то поминається /скільки Ви мені ливкня вислали за цей час- Ви знаєте/ і годується отим журавлем в небі, що я навів вище. Підкреслю - журавлем в небі . Бо Ви, Вп.Пане Міністре і п.Мин. Барановському нижчихххххххххни офіційально - не тільки від мене - відома найже повна безнадійність одер- жання грошей за літаки. Підкреслю, що не вірю, щоби у Вас і п.Мин. Бара- новського був план знищити мене і пракську Місію, але чи був той план, чи ні, мета досягнена, і все викну за те покладав я на Вас,Вп.Міністре, і на п. Мин. Барановського . Витримавши по-мід людські сили і ставши буквально старцем, в кінці свого місяця - 30/VI - я лікувіду Місію, не заплативши "Нікому '1' в "тим чиcлi '1' особi, нi конфiки '1 направивши всi бoгги до Вас,Вп. Міністре. Як буду їхти, не знаю і по будуть ролити мої, соб-то місійні, кредитори, також не знаю, але мені не остается робити нічого иного- І добавляю : муцу це робити в такий політичний момент, коли політична кон- ктура для пражської Місія така добра, якон воша ще ніколи досі не була, як це відомо нашому Міністерству Зак. Справ 1 гадая 1 Ван. Чекати 1 кдати - я більше не маю сили хоч і хотівбий. Як Змінити цей факт можливи тільки факти : соб-то як би Ви знайшли можливих надіслати мені хоч трохи грошей 1 то вараз, бо без того я не могу змінити обставини, які мене примушують робити фатальний факт ліквідації діяльности Місії в такий момен- Протягти трохи /не істувати, а протягти биду/ я мігби, як би Ви могли мені надіслати на всі нужди Місії зараз-же 50 - 60 тисяч ч.корон, а також передати право взяти на місці ті гроші, які будуть одержані за Братиславськи майно /70 - 80/тисяч ч.к./. Не кращли в мори наших потреб, але з тим може будоб протягнути де-який час, заплативши на більш пекучі берги і видавши Урядовцям де-що на кліб насущний. Я закреслив Вам, Вн.П."міністре лоно 1 точно позицію пражської Місії. Коли у Вас есть можливость - з добру Вашу воль не має сумніву, - прошу ря- тувати оправу, поки не півно. Ви як знаете, я не пишу і не люблю писати поки моку терпіти, але тепер настала повна неможливість для мене і повна безнакійність . Прийміть, Вн.П. Міністре запевнення моєї глибокої до Вас пошани та відданости М. Славінський, в.р. Копія. листа до п.П. Славінського Відень, 22 червня 1941 р. Високоповажний Пане Міністре! На Ваш лист від 17 с.м. я відповідаю лише сьогод- ня і то кототеньки, бо почував себе досить зле і на про- тяві кількох вже днів сиджу в санаторії. Я констатую слі- дуюче: 1/ Н звому Вам доказати через до-кілька днів загальним гахунком /яки зараз мною складається/ тих грошей, які я приблизно на протязі року одержав для Уряду та витратив на державні цілі, то й добровільно, з чистого патріотиз- му став бинкиром нашого Правительства, - а тому ніхто не тільки не має права вимагати від мене грошей, але кожний хто на протязі свого часу будь які гроші за рахунок Пра- вительства від мене одержав, мусить бути мені за те вдач- ний, бо лише свої 1 тільки днів своєї грою я видавав, а не в якім разі не гроші Уряду. 2/ Міністр Берановський, Директор Предит. Капцоллій Сапцький та п.Радник Храпко залежали мені, що Ви нати- мете гроші для Вашої "сіль" від продажу автопланів та то- варів у Просбунаї, 1 до того часу, поки не збився до мене на п.Расколовських", я зовсім не був повідомлений про стан сеї співави, бо ви самі ніколи нічого мені про не не писали. 3/ Ніколи я не мав і зараз не маю ніякого наміру, п-имусити Вас та Вацю Мсій голодувати, п-ипинити в такий спосіб Ваші діяльність в Празї . Як вас написани. Бо, не зважаючи на те, що ніколи не одер- зував від Вас ані жадного товарищського повідомлення про нашу по- літичну ситуацію на прагеському ґрунтї, а тому так і до сього дня не знаю, на чому ваше базується Ваше, високоповажаний Пане Міні- стре, твердження Ваших останнім листі до мене, що то, що в Празї саме зараз дуже корисні для вас агентиї, - а всея, - Жижківських жидів-хлєбних хлопців при манчи на увагу Вашої і мені також відоме наукове та літературне значення, Ващ відносини до Прези- дента Масарика та Вас персональні якості, які я завжди високо ці- нив, - завжди захував дуже цінним для нашої справи затримання Ва- шої Мсій та Вас особисто у Празї , а від Вашої діяльності завждє богато корисного сподівався для нашої спільноЇ справи . 4/ З вике сказаного Ви, Пане Міністре, бачите, що, не зважаючи на мої великі незатенсії до нашого Уряду та іх велики обовязки, які я все це добровільно виконую для підтримання нашого апарату за кордо- ном, я є далекий від думки та бажання одержати і для себе будь яку квоту з громе" від подачу аеропланів та товарів в Пресбурзї . Ви, Пане Міністре, можете послатися на сі мої слова як перед Мін. Ба- рановським так і перед радником Храпком . Як п писав вам Рам в о- станнім моїм листі, я бувби дуже радий, як би ви з сих громей змор- ли прив'яжні задовольняти потреби Вашої власної Мсії . 3 5/ Але коли я відповідав повністю від будь-яких грошей від продажу сировини та товарів у Нью-Йорку, то Ви, Наше Міністерство, мусите погодитись з тим, що я не можу перевезти заплати - від Вас нікому повинен чи ні – членам Ради Місця, і розуміти моє прохання в посилку останнього листа до Вас так, що я хочу, коли Ви не маєте одержати визначені гроші, а сих грошей задовольнили також 1 членів Ради Місця. Моя дуже жаль Наше Міністерство, що той та зміст цього останнього листа до мене позначують засувати тут в такий "пеклі" та точці" (чому) коли безумовно співпадання точки погляду; за своє безпечність і діяльність нашої святі" справи, я сама від Вас, Наше Міністерство, мусила бачити повного зрозуміння та співчуття, і мені дуже боляче, що Ви в останній схвальні листі до мене, а-мада в вичленні формі, але мені владне до повної міри хочете поставити проявну фінансову та політичну натяст-сю Ради Місця. 6/ Через Труда і зроблю все можливе, щоб допомогти Вам в справі цього. 7/ Ви були ласкаві повідомити мене по копії цього листа до мене надходження не від 17с.н. Ви надсилаєте до Нашого Президента, Головного Стана на Петербург та до Нашого Міністерства «Київського», - а тому до них, я також надсилаю копію свого листа. З глибоким поважанням, Вам, Наше Міністерство віддано? Василько, в.р. Копія листа до п. Шульгіна. Відень, 28 червня 1921 р. Наповний Пане Товаришу! Як про то писали у всіх газетах, ЛІГа Нації в коневі має перебрати на себе охорону та підтримку росій- ських біженців і ще ніби мусила для цього ввійти в зно- вини з парижськими росіянами. Позаяк Ри буди в силь час ямникредставником нашого Правительства при ЛІГі Нації, і гадав, що Ви най- дете слушним і спрашує взяти в свої руки. — На каль на сей час я не змогу Вам допомогти ні мовою наполеонів у Берлін, де, як відомо, лишається лише Соколовський і Косат- ні — на важкій ма — громада. Але я гадав, що Ви змоглиб у- лежкити собі роботу, як-би скористувались для полагоджен- ня тих обставин, по вимаганню персональної інтервенції при ЛІГі Нації, п. Николаю Ге, який являється представником нашого Червоного Хреста в Берліні і таким чином має на руках офіційну легітимацію нашого Правительства. Одне Реція і дзвіння хтять бути в стані ввійти в Московщину. — На думку Ви, Наповний Пане Товаришу, що се будь добрею нагодою для названня тісніших стосунків з парижськими представниками цих обох держав в тинцоби роздобути нам від них відповідну підмогу. З крим правитом Василько, В.р. Копія листа до Н. Мін. Мартоса. Відень, 27. червня. Високоповажаний Пане міністре! Дам лист від 15 січня я здержав в санаторії, де сиджу більше як 10 днів, захопивши якийсь висип у фризера. Сьогодні, Пане Міністре, я маю до Вас одержати допомогу: як за побачите з долучених до сього додатків, близняка, яку Порш купив за 500.000 манок, вдається накучи на варт пічного. За не пропонуєть 80.000 манок. Колега Порш не може скращитися на цене, що я то- бив йому будь які труднощі під час «ого димісії з посади посла в Берліні». Я подустив йому не тільки те, що він передав наку. Посольство-а зовсім пусток, але також і те, що він не дав нікого відчиту в витра- ті одного міліона манок, які в свій час одержав від Уряду на Львову, а також, на ренти, і те, що і по військовому оцінку він не захував себе обов'язаним дати своєму наступникові будь який відчит. Але ся останина 1сторія з близняком вже не жарт, і я хочу вима- гати того, щоби було. Посол Порш оплатив Бранительству ті збитки, які він спричинив. Але раніше, ніж я розпічну серйозні кроки в сії справі, я прошу Вас, Пане Міністре, перебалакати з Поршем, як Вашим партійним товаришем, та наклонити його до безконфліктового полаго- дження сей справи. Підля руку Вам! Пане Дружині, та ціло витаччи Вас, Високоповажаний Пане Міністре, зістався відданний Василько, в.р. Копія. Париж, 1921 р. 23 червня -15 Високоповажаний Пане Міністре! Кол-ціра до Вас повага, як до найбільш енергійного Укр.-Діляч, дозволяє мені звернутись до Вас з сим листом. Остання Місія гн. Тишкевича, не дивлячись на своє бажання, коло захищала інтереси України і її Уряду і як що проявляла де-яку політичну акцію, то останнє рідко відповідала загальним обставинам менту і того приносила скоріш шкоду, чим користь. Такий стан, як Вам відомо, продовжувався досить довго-1 се побудило до-яких укр. Пробляданням об'єднавшось, самим взятись за портунок становища. В жовтні 1920 р., була заложена організація "Коміте д'Аксьон" на чолі з поважним д-ром Галіном. Комітет-зїй "попотки" час зумів досягти до яки колись для укр.-справи шелідки, для реалізації яких необхідно було підтримку широких кол ук. громадянства і сучасного Уряду. Такої підтримки, як Вам теж відомо, Комітет не мав. Й особисто не в лископоді вийшов з складу комітета, не погодивсься з його відношенням в той час до деяких чинників Укр.-Державності. Всем посвя- дчув, що діяльність п. Галіна мила бути дуже корисною для нашої н.п. справи. З моменту ухода гн. Тишкевича і з приїздом повадного А.-М.Бульгіна мо-жно було сподіватися, як по нарешті в Парижі, центрі мирової політики, в ст-анній для України час, коли ізнемогачий є в непомірній боє-трьбі наш на- рід чимав від нас допомоги, коли заперті в таборах, як злочинці, найважчая наші славні звучені козаки вимирають від помостей, а голода, коли події в Польщі вимогають ліквідації нашого Уряду, коли головна, змучена нудьгою укр. еміграція в кінець розбавиться і розлазеться - можно було нахітись, що власне в Парижі в такий мент не буде місця тій, на помасти уже звичайний для нашої дипломатії системи самоподання, дебної ков особистої амбіці-ності, інтриг, і т.д., можна було думати, що нарешті будуть зконцентровані всі дійсно здорові, активні сили для спільного виступу перед тими чинниками мирової політики, які мають силу, коливність і БАЛАНСИ допомогти нам ур-ту-вати нашу справу. Ісбут для Вас не буде новинкою, що в сей мент тут як раз і нема всього того, чого потребують обставини. Внутрішня боротьба не припиня-лась, а стала майже не більш ущербом. Наслідки такого стану дуже сумні: Наші політичні вороги, особливо за останні часи, безаказано, пильно проводять з великим поспіхом свої, страшну для нас, роботу. Місцеве мін-Зак. Спр. Все кинця оберує провокаційні ноти Моркотуну, франц. озінози наше поденко друкувть не менш провокативної того комітета. Чистоство дуже добре знає дійсну вартість агента-провокатора, але відсутність публічного спростування і активної боротьби з боку дійсних представників Укр. Наш. Ку-ху робе на нього безумовно погане враження. Як це мочання надалі з нашого боку буде продовжуватись то не потрібно буде дивуватись як і громадська франц. опиня, до сього часу до нас пихильна, піде там за Моркотуном. Не Моркотун своєм силом і шляхом робе жіл собі ім'я, а ми своє бездіяльностю. Остання "ого нота і комунікати були п-зважені нашим безлінським кол-там. Він брихливо доказує, що сї громи були виселені Укр.-Урядом німцям в де-позит по виконання Української Европейського миру і дає порядку французьки кон-фіскувати сї суми для оплати російського бо-гу Франції. Сл ідея, конечно, не могла на подобатись французам. З його легкої руки тепер претендують на наші кошти москали, рахувши видаткувати їх на утримання своїх біженців. Додав до при сьому артікул одного із редакторів Ташп-ріве, спеціаліста по російськом му питанню і приятеля Моркотуна. Не дивлячись на все зазначене, знищити вплив і значення Моркотуна не являється завданням безнадійним, а при благоприятних обставинах і спільному внутрішньому форті майже легким. Залишатися справу в такому стані я якомо вона л - се зрадити націон. спра-ві. Почуття великої любві до Гідного Краю і переконання поважності стан ку побуджать мене йти тим шляхом, яким я іду, пишуче Вам свого листа, пе-редавше в межу ньому мої погляди і не задавайчись мотом кому небудь особис-то щодити, чи допомогти. Пишущ власне ВАМ того виха по бачу, Вискл.Пане Міністре, в Вашій особі найже одного тезер Укр. Діляча, який не дри яких важких обставинах не буде збентомним, а з лесним практичним умом возьме ту лінію поведінки, яку як раз вимогатимуть обставини в сей скрутний для на- ної Батьківщини момент. Якщо я і був би переконаний в тому, що чутка про те-що Ви зложили а себе високі обов'язки Міністра в правдиві, то се ні в якім разі не могло пе-ремінити мого рішення написати Вам свого листа , бо переконан, що Ваша прая на коресть Укр. Народу як Укр. Громадянина буде не менша чим і бувшого Укр. Міністра . Плющу , Пане Міністре, льжити мої запевнення в мирій моїй до Вас повазу Степан Перепелиця, в-т. Paris. 2, rue du Colonel Moll Високоповажаний Пане Міністре! Ваш лист від 23 с.м. я одержав в санаторії, а тому лише коротенько можу відповідати на нього. 1/ Мені відомо про той так швидливий для нашої справи роз- дор у Ларикі, але Ван лист не маль не містить в собі пропозицій, як сій сіді запобігти. Тому я думаю прошу Вас, Високоповажаний Пане Міністре, як найскорше поділитися зі мною Вашими по до сього думками, які матимуть для мене велика значення. 2/ Не зважаючи на те, що я має багато підстав для того, щоб- би се зробити, а перш за все не зважаючи на фінансове положення, яке стриженно утруднює мою діяльність /мої приватні кошти, які я до сього часу продоставляв в розпорядження держави, вже не вчин- пи/ - я все ж не лимісінував, і старався її на далі затримати все те, що надасться до серйозної роботи на користь нашої справи, та таким серйозним облітникам дати фінансову можливість їх п-анц впровадити. 3/ Я маю до Вас не одно прохання : я знаю, що Ви користу- ється великим впливом в кооператорських колах ; я зважаю також, що сі останні мають на гроші, і тому прошу Вас використати Ваш вплив на кооператорів в тім напрямку, щоби сі останні не поли- нили в сей мент нашого уряду у біді. Я переконаний в тім, що як- би навіть Місіям не п-ходилося вести такої тяжкої боротьби з фі- нансовими труднощами, спеціально богато українського елементу тоді продуктивно працювало б з нашими «Іслями», в то" час коли вараз, лише для того щоби животіти, сі елементи в своїй дільно- сті будуть мляками, які пучаться з таньликом діяльності відповід- них Місії та їх пофів. Очікуючи Вашої скорої відповіді та ціло витачки Вас, Високоповажаний Пане Міністре, з істакел з глибоким поваганням ва сильно, в.р. DÉLÉGATION DE LA RÉPUBLIQUE UKRAINIENNE 37, RUE LA PÉROUSE TÉL.: PASSY 33-87 Ministerio de Relaciones y Culto. Exteriores Senor Presidente: He tenido el agrado de recibir la nota fechada el 18 de enero ultimo, en la que V.E. se sirve solicitar mis buenos oficios ante el Gobierno Argentino,a fin de que este proceda al reconocimiento de la independencia de la Republica de Ucrania.En respuesta,me es muy grato informar a V.E. que mi Gobierno,por decreto fecha 5 de febrero del ano en curso,cuya copia remite adjunta,reconoció a Uk- rania,como Estado libre e independiente. saludo a V.E. con mi consideracion mas distinguida. (signe) J.Pueyrredon (Ministre des Aff.Etr.) A S.E. el Sr.Presidente de la Delegacion Ukrainiana a la Conferan- cia de la Paz. EL PODER EJECUTIVO NACIONAL N°22. Buenos Aires, Febrero 5 de 1921. Visto el pedide formulade per el Gobierno de la Repub- lica Ukraina. El Poder Ejecutivo de la Nacion DECRETA: Articule 1º.-Reconocese a la Republica de Ucraina,como Es- tado libre e independiente. Articule2°.-Comuniquese,publiquese en el Boletin Oficial y dese al registro Nacional. (signe) YRICOYEN (Presidente de la République) P.Torello. Es copia:(signé) E.Reitell.Jefe de la division politica. (ceau du Min. des Aff.Etr.et du culte) LEGACION de la REPUBLICA ARGENTINA N°158D. Buenos Aires, Marzo 31 de 1921 PARIS, LE 31 MAI 1921. Monsieur le Ministre, Son Excellence cellescence,que je n'ai pas manqué de communiquer a mon Gouver- Chef de la mis-cerne la création d'un poste de Chargé d'Affaires en Argentine, dont le premier titulaire serait M.Nicolas Schoumitzky. Mon Gouvernement vient de me répondre télégraphiquement qu'il verrait avec plaisir la création de ce poste et agréée d'ores et déjà Mr. Schoumitzky. Veuillez agréer, Monsieur le Ministre,l'assurance de ma con- sideration très distinguée. (signe) M.T. de ALVEAR m.p. переклад. Міністерство закордонних справ і румунії. Гаузе-Кірче 31 вересня 1921. Я мав честь ознайомити Вас з повідомленням від 18 січня, в якому Ваша Екселенція повідомила мені про те, що уряд Укр. Держави Аргентинської або Рад Визначеної Незалежності Української Республіки. В відповідь я мав велике задоволення повідомити Вашу Екселенцію, що мій Уряд висловив згоду з цим усуненням, із-за чого Україна має деякий досвід і незалежність. (підписано) І. Пейрдон (міністр зак. справ) Виконавчий національний орган. № 22. Гаузе-Кірче 5 лютого 1921. На підставі пропозиції виконавчого Уряду Української Республіки, Виконавчий національний Орган постановив: § 1? - Українська Республіка визнала як Держава вільна і незалежна. § 2?. - Повідомити і публікувати про це всі офіційні документи і листування в національному архіві. (підписано) Ірина (през. Республіки) Р. Мюллер Консул Аргентинської Республіки № 1589. Гаузе-Кірче, 31 вересня 1921. Дане міністру, Вам маю за честь повідомити Вашу Екселенцію, що я не залучав повідомлення мій Уряд про визнання України, що уряд України заснував Рада незалежності в справах, з певних перших людей і. Миколи Шумило, мий Уряд має повідомити репрезентативно про відкриття здобування прийняття закордонного уряду і волею експериментував і. Шумиловського. (підписано: Альвар) LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ Перед самим від'їздом Пана Міністра Ніковського ядовидав ся ще про дви справи, якім я мушу уділити місце в моєму док- ладі до Вас. I/ Не можливо, щоби пресова справа за кордоном стояла під керовництвом не Міністра Закордонних Справ, а когось іншого. Вже тому, що Посли, які підлягають Міністрові Закордонних Справ не тільки мають пильнувати тієї справи та впливати на її напря- мок, але й несуть відповідальність за не. Так се робиться скрізь по державам Європи, а з практичного боку воно є тільки так мож- ливо. Окрім того і наше фінансове положення вимагає, аби пресо- ва пропаганда пристосовувалась до нього. В місці осідку Уряду /тепер в Тарнові/ не завжди бувають, як проївідчать останні диспрозиції, докладно поінформовані про стан фінансів за кордо- ном, а тому можуть бути виненені постанови про такі видатки на пресу, покриття яких цілком буде неможливо. Як що я й надалі, як і до тепер буду мати відповідні вказівки від п.Міністра За- кордонних Справ, то в кожнім разі й надалі, як і до тепер я, в миру фінансових засобів , покриватиму ці видатки в обсягу до- ручень П. Міністра Закордонних Справ. 2/ Міністер Внутрішніх Справ, здається, збирається утворити у Відні відділ свого Міністерства в ціли догляду за діяльністю наших емігрантів.- І це також перечить звичайному істнувавшому до- тепер порядкові, бо тільки при Посольстві можна і то тільки тоді, коли мають для сего гроші, призначити для цієї ціли чи урядовця, чи спеціальний департамент. Але цілком незалежної від Посольства інституції Міністерства Внутрішніх Справ за кордоном бути не мо- же і не повинно. Вжей до сього часу на жаль було за кордоном не мало всіляких від Посольств незалежних місій / фінансових, вій - ськових таин./, які працювали по дорученню Уряду, та на жаль, як відомо і Панові Президенту, не тільки но без успіху, але навіть, бувало, з великою шкодою для нас. Се явще треба припинити зовсім а не забільшувати його розмірів через утворення нових подібних ін- ституцій. Прошу Вас, Пане Президенте, вибачити шк мені, що я беру на себе смілість одверто написати Вам сей доклад на підставі мо- го довголітнього доввіду, але се потрібно для того, аби уникнути надалі заплутання справ за кордоном. 3/ Радник Стоцький тепер вже більш як шість місяців керує нашим Посольством в Берліні, і я можу запевнити, - гадаю що так думає і Міністер Закордонних Справ - що він надзвичайно ретель- ний та здібний, і що тамошне наше Посольство, з того часу, як він перейняв керовництво ним, користується незрівняємо більшим пога - жанням, чим то було раніш. Во всіх інших державах в звичай, - що дипломатичний урядник, який 6 місяців керув Посольством ,одержує слід дуючу рангу . Як що такого підвищення не відбувається, то се обнак для інших дипломатів, що Правительство такого урядника не є ним вдоволено. Тому я дозволяю собі, Пане Президенте, посилавчись на мій про се відповідний словесний доклад Міністрові Закордонних Справ, пору- шити перед Вами питання про наділення Дру. Смаль-Стоцькому титула Посла. З глибоким поважанням, завжди Вам, Пане Президенте відданий Павло Винниченко У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин 19 квітня 1921 р. ч. 574/2664. Тарнів Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО КПУЧАЛІДНЯ 192/р. Вх. ч. 581 Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Високо- поважаний Пане, для докладу Панові Голо- ві Директорії копії: 1/ повідомлення п.Голови Дипломатичної Місії в Букарешті від 28-го березня ц/р. № 2325 про внут- рішнє та міжнародне становище Румунії й діяльність Місії; 2/ Рапорту Секре- таря Військової Секції при Дипломатичній Місії в Букарешті від 27-го березня ц/р ч. 51 про становище нашої справи в його славі; 3/ листа п.Д-ра Гардового до п.Голови Дипломатичної Місії в Румунії з 25-го січня ц/р. в тій же справі. Прилміть, Високоповажаний Пане, ви- слови глибокої поваги ЛТ. б. о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Овчаренко /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Кіндрат LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE. ГОЛОВА Надзвичайних дипломатичних місій української народньої республіки в Італії та Швайцарії. З листа п. Міністра Ніковського, який я одержав тільки вчера, я довідався, що рада наших Міністрів по- шанувала мене почесним для мене найменованням. Я пев- ний в тім, що се не могло статися без Вашої , Пане Пре- зиденте, на то згоди, – а тому рахую своїм обовязком принести Вам моя глибоку сердечну подяку . З додатків, які я долучав до сього, Пан Презі- дент довідається, що виникли нові труднощі в справі ви- плати нам як австрійських так і угорських грошей ; ці труднощі я мушу ще перемогти, і гроші до сього дня не міг одержати . Не зважаючи на се, до тепер /правда, за допомогою 660.000.-марок, які мені передав Міністер Ва- рановський від продажу берлінських машин, та 3,500.000.- корон – від Храпка за віденські товари/ я не тільки за- безпечив істнування наших Посольств та Місій та перевів инші важні видатки, до яких, на мою думку, належить та 1 кож – не полішати на голодну смерть за кордоном де-які державно-певні емігрантські елементи, - але також, як се й відомо Пану Президенту, надіслав й 2.000.000.- полск. марок до Тарнова. Після того, як я не тільки витратив свої власні гроші, але також мусів звернутися за допомогою до персонального кредиту, мені не легко тепер, при склавшихся умовах, підтримувати й надалі нашу платежоздібність за кордоном, і я мушу для сього напружувати мої сили. Тому Пан Президент ласкаві будуть вибачити мені, що я , до того часу, поки не налагоджу хоч трохи наші фінансові справи, не зможу виконати доручення Пана Президента - поїхати до Італії, як добре я й сам не розумію всієї ваги цієї поїздки. З глибоким поважанням , Вам, Пане Президенте назавжди відданий Янка Веселовський Додатки. Відень, 31-го квітня 1921р. Копія. Високоноважний Пане Міністре! Угорська та австрійська справа увійшли в нову фазу : I/ Угорщина . Ліквідатори при австро-угорському банку винесли рішення, що австро-угорський банк може виконувати данні йому мною в Вашомі імені, Пане Міністре, доручення лише тоді, коли Угорське Правительство дасть австро-угорському банкові зобов'язання відшкодувати йому всі збитки, на випадок який австро-угорський банк при сім трансакції такі збитки поніс. 2/ Австрія . Репарації на Комісія визнала зобов'язання Австрії виплатити гроші Українській Державі, але вимагає від Австрії пояснень, чому воно, Австрія, визнає наш Уряд правомочним розпоряджатися сими пренсіями Української Держави до Австрії. До I/ . Поки офіційне відношення австро-угорського банку надіслане буде до угорського посольства , я Іду до Будапешту і сподіваюся накинути угорське Правительство до видачі такого зобов'язання. 2 до 2/. Взє сьогодні я мав зураду з австрійському Міні- стерстві Закордонних Справ , і Міністерством буде дана сліду- юча - запропонована инок - відповідь : На погляд Австрії наш Уряд є законний Наступник уряду Скополадського /за розуміється вичерпуюче буде обґрунтовано / крім того з всієї суми в 55,422.000.- корон призначаємої до виплати,згідно 4. пункта австрійської з нами умови від 17.січня /2,000.000.- К.Червоною Хресту та 2,800.000.-К.Посолству/ 1921р. , лине 4,500.000.- корон , згідно п.3., виплачуться нам на руки, а по до решти - 50,922.000.- корон - то нале Прави - тельство дає лише спок згоду на те, щоби останні були виплачені австрійським фірмам /п.2./ , згідно австрійському Міністерству Фінансів /4,000.000.-К. п.4./ . Таким чином єї остання виплата в інтересах самої Австрії, 1 умова з 17.січня 1921р. для австрійського Правительства має ті вигоди, що воно а/ з належних Українській державі на суму 158.4 міліонів цапцайнів оплачує претенсії власного Міністер- ства Фінанс: в та австрійських фірм , б/ заощаджує 55,422.000.- цех шапцайнів /п.3./ , ц/ увільняється згідно признання того Українським Правительством, від платні всіх відсотків по нац- паїкам . На рані пізніше хто небудь інший заявив-би в імені Української Держави претенсії до австрійського Правительства на ці зацжейні і не признав-би умови з 17.січня 1921р., то сума 55,422.000.-К. шацма"нів, від яких ми в сії умові відпов - ляємося, та 46,578.000.-К. шацма"нів, які згідно п.б. цієї умови тимчасового австрійським Правительством не виплачується, являють ся цілком вистарчаким резервом , щоб на підставі його мати змо- гу окласти нову умову з тим новим чинником, який-би доказав свої права на зазначені шацманні нових правних тітулом . В кож- дим разі нема сумнівів, що 1 сеї нових контрагент не буде вага- тися признати борги Української Держави австрійським фірмам та австрійському міністерстві Фінансів /як вони зазначені п.п. 2/ та 3/ умови 17 січня 1921 р./.'' Я сподіваюся, що ся відповідь опонуватиме Репараційну Комисію дати й своє згоду. Але в кождим разі є небезпека, що справа ся все-ж цусить Йти аж до Парижу, бо Репараційна Комісія переглядить туди з Відня. В однім з моїх останніх листів до Вас я докладав Вам , що Репараційна Комисія оголосила себе некомпетентною в нашій справі, - така була пропозиція правничої секції Репараційної Ко- місії, але, на жаль , польський та румунський заступники /наші таємні сорвеники/, підтримані Французом, в останній момент відки- нули пропозицію правничої секції і передали обидва вирішення до австрійського Міністерства Закордонних Справ . Як Пан м'ністер в сього бачуть, я ще не скоро полічу ся справу і можа сподіваюся, що вона - хоч і з новим проволікан- ням на де-який час - а все ж цусить скінчитися на нашу користь . Як Вам відомо, Пане Міністре, я авансував ще обидві наші пре- тенсії „Угорщина та Австрія“, а тому для мене тепер цілком не можливо буде переводити дальніші виплати для шного Уряду, як по Храпко по виконанні Його доручення. Як я ще писав Вам про то, Храпко виплатив мені до сьо- го дня лише 3 мільйони корон; по до ренти , то дає мені обі- цанки з днів на день, але разом тим надсилає мені наказ Пана Голови Ради Республіки „Земляка-Чопівського слати гроші до Тар- нова. Як що п. Храпко побажав виконати сії останні доручення, то я проситиму Вас, Пане Міністре, та мого безпосереднього шефа ,Міністра Закордонних Справ, передати п. Голові Ради Реє- публіки також і ведення будапештської та віденської справи, та дальні виплати за кордоном переводити безпосередньо з Тарнова. Відданий Басилько, в.р. П.С. 23.4.1921р. Тільки по я дозвідання, до , в звязку з рішенням Репараційної Комісії по справі наших австрійських шахта-нів , також і ліквідатори при австро- угорському банку змінили своє - зазначене в п.І/ - рішення, і таким чином і угорська справа також мусить піти до Репараційної Комісії до Па- рижа . Тому рішення обох справ затримається тепер на чи-мало тижнів , і в найближчому ма"бутньому я могу рахувати виключно лише на гроші від Храпка, та, можливо, на результат нашої елементуальної угоди в чанній спра- ві з Розелінсом, яку я підготовляю . - Копія. Листа до Пана Голови Ради Республіки Феденко-Чонівською Ідень, 23-го квітня 1921 р. Виконовуванні Пана Голово I Під час перебування у Відні були Заступники Голо- ви Ради Народних Міністрів , и.Міністра Саліковського , я надіслав "оку лист, коли якого до сього долучав . В того часу я не одержав ні 10,375.000.-корон від Угорщини, зазначених в ч.2/ його листа, ні, також, австрійських гроша"; одержав лише 460.000.-марок від п. Міністра Парамовського, від продажу бордівських на - чин, та 2,500.000.-тотен від п. Уранка. Але сї суми чіл- ливою центу мають перетин 8,000.000.- полон. корон Укра- дини до Тарнова, на задоволення найже всіх наших місій на пограни /за винятком Каргосода, Чаги та Гати /, на частку лінійдамів кретонції державно-певних емігрант- ських елементів та ня. / Один буржуй одержав по-наз 2,100.000.- .../. В цього Пан Голова мають бачити, що мої власні кретонції да назвого діску, а того часу як я писав його листка до П. Міністра Саліковського /2-го березня с.р./, ні в нині рахун не виконувались. Ої власні кошт від нашого (1)ск у гроші ні в якім разі не є мої власні гроші та гроші моєї дружини, - там багато мільйонів позичених книг від сторон- них людей на моє ім'я. Радо хочу я узяти ті гроші, які є одержу, будь-то від У - горянки, Австрії чи Храника, не на оплату моїх власних до нашої Держави протенсій, а на дальше порятунок наших фінансових зобов'язань за кордоном. - Але знову позичати гроші для цього я не можу, з тої причини, що мі" вредят цілим своє вичерпання". З вище наведеного Пан Голова зрозуміти ті котиви, які при- мушують мене дуже просити - не давати доручень п. Храникові слали гроші від продажу товарів Урядовцю Тарнова ; - інакше я не змо- жу виконувати покладених на мене обов'язків доручень. Ті довірки та дружність доведені, якими Ви, Високоповажаний Пане Голово, пошанували мене з перших-же днів нашого впливства, дають мені можливість сподіватися, а їм уважно поставитися до мого прохання. З глибоким поважанням Василько, в.р. Додатки. Відень, 23-го квітня 1921р. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE. ГОЛОВА Надзвичайних дипломатичних місій української народньої республіки в Італії та Швайцарії. Тільки що одержав лист від п. Голови нашої Місії в Будапешті, копію якого до сього долучаю. Сей лист обгрунтовує ще більш мою пропозицію від 10-го с.м. що до упорядковання нашої Місії в Аме- риці. З глибоким поважанням, назавжди відданий Н.Весильський! Додаток. У. Н. Р. НАДЗВИЧАЙНА ДЕПОЗИТАРНЯ МІСІЯ в Угорщині 20 квітня 1921 № 338 До Пана Надзвичайного Посла і Уповноваженого Міністерства Української Народньої Республіки Н. Василька Високонавний Пане, З туплення російських джерел я дізнався, що нині в то Уряд Сполучених Держав Північної Америки бере на себе опіку над армією Врангеля. Ця армія не має бути зліквідована, а буде пере- ведена на територію Оп'ярої Сербії в повному комплекті, з усієго зброєю, військовими майном і т. д. Війська Врангеля вже перейшли до Сербії, але сам генерал Врангель ще залишились при армії - в Туреччині (в Царгороді). В засіданні сербської скульптурної було ухвалено, що Уряд Юго-Словії візьме також під свій захист армію Врангеля; за те приєднання в скульптурні пред ставник російського, врангелевського уряду висловив своїм чири подяку. Як відомо Ващій Величності, я дав покл. Долиньковому листа до нашого посла в Румунії - проф. Мациєвича. Оці у своєму листі того ж листа повернути розігнаного. Приєднав його до мене книга Магаїнов. На цьому, в тому числі, не було нічого таємного; з просив лишень п. Мичіг вико повідомити мене про стан річей у Вкраїні, про ставлення наших полків- них в Грузії тощо. А поки. Долинський вже прийшов до туплених російських кругів миста сво-, визнаючи їх про свій приїзд до Берліна. Прошу Вашу Величність прийняти вислови моєї любови, почесті і дяко- витої відданості Павлович Степан Р.В. Для характеристики поки Долинського, 90- зволив собі допустити тупу миста від сотника Мстиславського на ім'я п. Долинського. Листка цього було приєднано до Місії незайманого, прихований віддалити його адресатові. В. Степан На Ваші відношення за ч.55/4 ,85/2 від 4-го Квітня і на інтерпеляцію фракції С.Д. і залізничників маю за честь донести: Баржи "Валентина"1 " Святлана" переходили з одно- го російського товариства в другі,вони належали "Особому отдѣлу средств висадкі" "Рѣчної транспортної флотилії" і "Русско-Дунайському Пароходству" і на решті ці дві бар- жи попали в руки групи старих агентів Дунайського Паро- ходства,вони підняли на них український праpor і якось на них працювали.По приїзді моєму в Варшаву я одержав широ- ки уповноваження /14 Квітня 1920 р. ч.46.Ставка-Варшава, підписані Головним Стоманом і Головою Ради Міністрів А.Ле- вицьким/ і мені вдалося їх сдати в аренду.Но на ці баржи так націлились ріжни агенти старих і нових правлінь і ро- били таки заходи,що виявилась небезпека,що їх від нас од- беруть,або наложить запрет і почнуть процесс,котрий буде тягнуться роки,позаяк ці баржи не мають ніяких документів ні Дойдовського тіна,ні таких,котрими можливо було-б уста- новити їх належність України. Маючи на увазі цю небезпеку,я вирішив зробити de force і продать ці баржи якій небудь іностраний фір- мі.Найти таку було не легко,бо знов кажу що ніяких докумен- тів нема. Найшлась гречеська фірма,котра згодилась на цю ку- півлю із персонального довірря до мене,як до старого адмі- рала,та ще й маючого великі звязки в Греції і гречеськи ордена.Баржи були продані за 1.800.000 лей за вичетом арендної суми,плата при купівлі 800.000 лей,останні в трав- ні і липні.Всю суму зараз одержати було не можливо не див- лячись навіть і на довірря до мене. На меті у мене є ще два буксирних пароплава котрі думаю що устигну дістати як що мені не будуть робить перешход ріжними запросами і викогами у мене грошей раніш того що я можу дати. За ці пароплави прийдеться платити за їх ре- монт і документи коло 250 тисяч лей, а продати їх можно буде мільона ва.4, для цього я цю суму поки що і удержую у себе, бо не маючи оборотного капітала і не збільшу його працею ми утеряли величезні гроші із-за пустакової нетер- плячки в два-три місяця. Краткій відчит даю на цьому ж листі, а подрібній в усі- ми росписками і опредателльними документами представлю в Липні. Що торкаєтся Вашого відношення от 4 квітня Ч.55/IV, о єдности каcи то виконання до підтвердження Його після одержання йод мене цього рапорта откладаю. Краткий відчит: Одержано 800.000 лей. Ізрасходовано: 1/ Державна пошліна - 100.000 лей 2/ Комісіонніе, портовие збори, збори Браїловської портової біржі / shif's makler / 200.000 лей. 3/ Бухарестскій нашій Місії 210.000 -"- 4/ Цергогородській - "-"- 20.000 -"- 5/ Софійській -"-"- 12.000 -"- Р А З О М : . . . . 542.000 лей. Контр-Адмірал М. Вейгофодин N29/ 59, Avenue Kléber XIVe Paris 28-avril Переадміністрація м. кн. Михайла Кочубея до п. голови УВД в Києві. Пан Міністре! Не знаючи місце перебування зараз Г. Половинко Врімово Міжнародну присутність Вас не здивований доведення до Вашої уваги слідуючого дещо: «Сердечно дякую за Ваш лист. Дуже хотів би Вас побачити Пане головний вранці, але письменні зразки зв'язку замрішують мене в Паризі. Колючимо передаючи Вам його сіджає на смугу. Необхідно виправдувати у Вас Трубецькому, який прийде тут разом зі мною, щоб Він завжди передавав Вам його сіджає». Князь Михайло Кочубей. Prince Michel Kotschoubey Генерал М. Шевченко Відень, 13-го травня 1921 р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. Пане Президенте! Стверджуючи сим одержання Вашого листа від 25 квіт- ня с.р., дозволяю собі в долученню до сього надіслати Вам де-кілька копій мого службового листування, з яких Ви, будете бачили Високоповажаний Пане Президенте, що, не зважаючи на вели- кі нездачі, які я все ще маю в фінансових справах , я все-ж не полishaю тих шляхів, які вказують мені накладені на мене моя у відношенню до Вас обовязки та любов до нашої спільної справи . На мій погляд наше сьогоднішнє положення ні в яким разі не гірше того, в якім ми були після катастрофи 1919. та 1920 р. З упертістю мусимо ми йти до своєї мети, бо безумовно прийде ще до конфлікту поміж бойовиками а ци- вілізованим світом , під час якого нам призначено відо - грати рішучу роль . До того часу, як про то Ви, Пане Пре- зиденте, слушно наказуєте, усе мусить бути ужито на те, щоби підтримати й на далі наші представництва за кордо - ном . З мого боку в сьому відношенню буде зроблено все відповідно до Вашого наказу. Дуже користно було перебування у Відні Міністра Лі-вітського та п. Безпалка , бо завдяки інформаціям, які вони подали, були спаралізовані тенденційні оповідання про наше катастрофічне положення в Тарнові . Сердечно бажаю, Високоповажаний Пане Президенте, що-би події останнього часу не пошкодили Вашому здоровлю, бо як раз зараз Ваша особа має незамінне значення для нашої справи . Вам, Пане Президенте, на завжди відданий Нилові Василь Копія. Секретар Легації Валер'ян Моцарський II-го травня 1921 р. № I. м: Відень. Його Екскеленції п.М. Васильку, Уповноваженому Міністрові У.Н.Р. Доклад: Маю за честь докласти, що згідно з Вашим славесним розпорядженням я був вчера, 10 с. м. приватним помешканню пані Василько, аби служити перекладачем при візиті і розмові, котру п. Винниченко, бувши Президент Директорії, мав з Вашою Дружиною. Як Вашій Екскеленції відомо, п.Винниченко, котрий приїхав з Берліна, на передодні своєї візити, а саме 9 с. м., телефонично про-сив паню Василько прийняти його на слідуючий день о 4 год. На візиту прийшов пан Винниченко о 4-1й годині з одним Над-дніпрянцем /назвиска не знаю/, котрий служив перекладачем. Таким чином моя роль зійшла на простого спектатора. Ціль свої візити п. Винниченко обяснив так: Просити о позику грошей для організації Українського Мистецько-го Театра, на зразок вже істнуючого російського Мистецького Театра. Позику в розмірі 2-300.000 німецьких марок п. Винниченко пропонував забезпечити українськими книжками, видрукованими в Берліні Товари-ством 'Дзвін' і готовими до продажу. Вартість тих книжок п. Винниченко оцінює до 3,000.000 нім. марок. План організації театра товариство, в імені котрого промов-ляв п.Винниченко, намічує такий: Мається хм згода трох перебуваючих в Берліні Українців-Арти-стів в російського Мистецького Театра пані Ізовської, п. Гайдарова і здається сестри його війти в склад Укр. Мист. Театру і взяти на себе організацію його. Решта артистів буде набрана серед укр. артистичних сил і буде підготовлена до своїх ролей вищезгаданими трома артистами. Укр. Мист. Театр має зайнятися студією укр. життя і черпати з нього свій репертуар. Коли театр буде зорганізований, він даватиме по приміру Рос. Мист. Театра вистави в всіх містах Європи і робитиме таким чином пропаганду укр. ідеї за кордоном, як це робить вже Укр. Нац. Хор. Аби підкреслити артистичну вартість артистів Ізовської, Гайдарова і третьої, п. Винниченко казав, що берлінські кінематографі- чні товариства пропонували вишагаданим артистам грати для кіно і давали за це величезні гроші, але вони рахували не відповідним для себе грати для кіно і відмовилися. Треба зазначити, що говорив більшою частиною перекладач, котрий очевидно був зарані навчений. Де коли одначе вмишувався п.Винниченко Так між іншим він просив перекладача підкреслити, що звертається він не до пана Василька, лише до пані Василько, котра будучи сама ар- тисткою повинна добре відчувати значиння такого театра для української державної думки. Пані Василько відповіла, що ця ідея ій дуже до вподоби, і обіцяла зробити все, що від неї буде залежати. З огляду на від'їзд п.Винниченка /котрий мав повернутись до Берліна на слідуючий день ранком/ умовлено було, що рішуча відповідь в цій справі має бути надіслана на берлінську адресу п. Винниченка. На Ваш наказ висловити мій погляд що до пропозиції п.Винничен- ка, мушу зазначити, що не маю ніякого поняття про організацію театра і кошти для сього потрібні. Треба одначе прийняти на увагу, що майбутнє Укр. Мист. Театр потребує багато часу на набор член артисів і на серйозну студію річей котрі будуть гратися. Рос. Мист. Театр приготовлявся протягом кіль- кох місяців до постановки якоїсь песяи . Щоби грати якусь річ з антич- ного грєцького життя, артисти цього театра мусіли ціле літо ходити убрані в грєцькі хитони. Таким чином досягасться справді мистецька постанова песяи. Зустрінуться також на певно не малі трудності аби придбати на- лежні костюми, особливо як що гратимуться річи # з укр. життя різних епох. Треба памятати,що це має бути справді по мистецьки уладжено. Таким чином протягом кількох перших місяців /від 3-6/ будуть лише видатки і то значні . З другого боку імена артисів Гзовської, Гайдарова і третьої дають певність,що театр справді буде поставлений як слід, а в такому разі своєю грою він зробить велику пропаганду для Української Дер- жавної Думки за кордоном . В. Моцарський, в.р. Секретар Легації . 15478 Тламу Голові Дирекції і Головному Органові Статка ЗАКОРДОНУ Следствия, що за друкованнім роз'єреженням, що встановлене в звітних Головної Команди і Відомства Закордон- ня Справ, пан Голова Ради Міністрів всі ліги доклади надсилає Вам, Велю- митний Пане Ормане, в котрих, дошкодо вигайних перегляд справи із майже докладні інформації. Для особливого докладу Вам має вичерпні підсвітки: 1) Справа Зеленою Книгою, котрою Ви, Пане Ормане, як живо цихавимся, лишалась ширшої, сегемаринної і роздахованої на довішні час роботи. Не слудує, не дуже до- волівності, про яку оповідав п. Ю. Васенко, в нашій справі на Далекому Сході логичні або не повинною. З огрема з цих переглядених фрази не до своєго полотна якісний міністрів Закордон- них справ ні одного з Прзвищан подобних до Матушки не показалося. Оре, п. Васенко повинен буде предеравит нам дуже повноцінні доклади своїх урядів, а в миру роботи ріш- тися відповідно до довітного з Вами порадицька і з вашої тітки дуже висловлюю в окремому листі до мене, про необхідність систематичної роботи над справою Зеленої Клими. А власне: З Маркова з замовив надіслання мені вимірки з моєї експозиції Ваді Ресурбінської про Зелену Климу. Найраніше передам у друку цьому перекладі Апоксичному Досолою, та посилаю вимірки в Монго п. Тажеку. Далі мають мені приєднати ширші відомості про український рух на Зеленому Клині і за знов передам де слідова. Дрокав. Ім. Вже, високочиновий пане Орманець, мистецтво ваш полюб, ти сій мені в розмовах друку- варя північну частину Сакалкина як наслідок Зеленої Клими, ти краще з закритої причини про це любовар. На Великі жадання мить Яковлєв страв друку вимірку з моєї експозиції і вимога поваги, що ми захоплюємо й північний Сакалкин до території Зеленої Клими". Однак японські вже здійснили посилання даних закритих облад, а генер майора його в "мандарину управ- лінню", ніби поки організуються законна влада, створюючи комуністичну Всесвіт. Однак до Сакалкина японці все робили дуже ватними мисливцями для нас являється особливо смертно, що в оволодінні Скіфського Сибіру мусить бути Японці – не ранні, яка саме вона буде, можна отже сказати, якою воно не буде. А саме: колонізувати Зелений Клин Японці не будуть, бо не можуть з дрібних кліматичних. Знаємо розумою бути в них думки про обладнання економічними ринками і в сприйнятті пильно-політичному оберненому з цього боку, як рід що до суперництва Японці за Сполученими Штатами. Здавалася, що такий тип вибора од економічної акумі дипломатичної і нашого стратегічного, але ми дипломатичний приєднав добре собі засвоїв прихильну косової дипломатії і публічною ловкість, що в не називав би прикиданням галантової дипломатії. Знаємо доведеного робити не згори а знизу, себто прощри піхни цього допомоги ми в наших інших і усіма за далеких Сходових узгоджених. Я поширив отримавши акт Берлінського во- сольця в цей справі, заручується допомо- гою. Параля копирів одну більшою задаре- ресування і навчив ураження нашими планами, а раком підтримав охоту 4) Дивіться на справи Святої Церкви через умовний прийом в самих монастирях. Окрім того перш: 1) інформацію львівських єпископств 2) збори через монастирі і посилків з Галичини Климентом 3) повірена вийдуть серед наших колоній. Якщо на 4-гу вересня монахи буде би дні певних монастирях і гарантія повинна відповідати план т. н. Василька. У такому разі візьмуть для того автограф станції-свободними окулярами. А далі вигнане буде. 2) Облік березня Погонярста. Тому що монастир прийшов до Карпат (від повіда до повіда) В.Савель Сточний, потоп в Береги. Каже, що Раковський предложив польським уряду випустити всіх гнітаних-попонених монастирів, дисципліновані Галичина іншими до одержання допомоги від Радянської України та Фінляндії. Давши на цих керувань Святого Уряду польський уряд вдає мусів би здобувати свої відно- сини з урядом НР. І повій льво польща в березні. В Монсеперсті імператор Страв Ефремаля приєднувався богослужбі, який завдав радості повинно обмежувалася і думки про договор вирішених промов сходило на церкву. Повернення монастирства було на 1926/13/V. Вінна. Дорогий Николай Георгиевич!... Друзів Вас обмеживай... В позначеннє Ваш врейс — Ви не пдійшали н/дан в Будапест телеграмму по узгодженню Вашим адресу. Спеція день (5/IV) посила Вам зоказове тисьмо, кон- рое за „ненходженням адресації“ прийшло назад в Вінну. Менедж- мент же певидно Вашим получена т.к. Назад она не прислано. Физкоморбке из інших знамених сказаних речей Ви впаде- ждь на спирый обітвзд — нікола не пізнеше. Котційно як раз обітвят лист и тижень. Вжув з абсолютної замовлення с Айто. Плану за прокат іншої умелих свягон з задобним и вдруг не пить ой Все ни слова. Ми бен паре сидим с наймушими нервами и кріж кордові дель почтабока. І Вас олень проку жешеднію обітвятіль мит о спирьбничесле уряду врея (гисо штовза) якде слоджено Все очидай в ВВФБ, гідово спать с соба, наконец, турж петило кокос, вносит на ватх лас. Будьте здорови. Привіт Вам ом браши Евге. Вошн. Ф. Немцеган п. Пожковичу Домінебкому "Hotel Berlin" ?? 51 тім, що поки що мудрий ядром німецької політики був би обмежений на сраунках з урядом вості; а всердях України має про роботу ніякі відношення з їй радянським урядом. Я думаю, що перед тим як відносини з УНР. попер фракцію нігого не довбвся. Уряд Німецький уряд, що приводив для обговорення офіційних сраунків вазовських видрав "Корг людьми" (Світл Витвера, референта святого сараб), що для диференціюва- ної німецької політики досяг уже воново радянського уряду і про справи визнання УНР. чи У.С.С.Р. В остаточний дорозі краще поліщуди до більше критичного моменту - німці зробили вигідний для нас висто- вок, і досвідчено лишаються й далі. Однаке я. Стоховську заявлення, що німецький уряд корт би мав яко вирати досяг, що вища прагнення всердравалась державному центральному України. Певно визначення ра інсбрухній з дов і. Оську. Варто з рим. Німецьких крів, де з то словами я. Стоховсько має дуже добре слово завдяки виграючи за мене генерала Гренера, міри шляхів, і консоль загартованої перово- лика. Всі німецькі оваторики на вибовтво- й карательні амунд на Україні,- (що для мене не довів додому, бо у вітці розмовляв з Гренером і батько писав до тітки Терміна Давла, ним назвав Ц.К. Винниченка, а по виході кінчив вигорів додому "Я пов- гала Слободатця, де нічого прийшово для генерала Гренера не писав) - з певних політичних причин наш радар за вашу ціну вирвався у турецькому Долини і перед- раним все на Укрінцю або що, бо ми завжди будемо мити колесами покорили Росії й Німеччини, од того є Колонії вже сухими. Пауль Ворбак, котрий на довгий час, своїм старшими зв'язали мандрувати разом, де в Сирійці мог утворитися пісенька стоянки,- вирушаючи до Америки, сказав нашу справу так: "Або-ж обміняємося - більш європейської" адреси, або ж УКР. мусимо дати собі у ринку власну роду, себто не гадрий і помилковий рушниця проти болотонків. Але нас нам себе обміни, бо інакше пісенька покорили зуміла мусити огірки шляхом вируватись європейський радянської ладу, а кінцем творенням джерела "Дою" вищих свої жалоби в сердці радянської України. Я думав високомановний Дане Обмане, що пісенька покорила дужа зв'язує лишає блискучим лівійшими шляхами і як георгієнна завдяки була по книжинам мудра, але її завдяки франкували вищокосрі і всесвітньою розумінням обдарований і перспектив. Машу посторонні німецькі мігрування як ні в ожий мірі не покладав би за життя невинні варотою чи тементо, а драв би як зевного рода матеріал для політичної роботи. Польки за французькі, з якими а. Госпел Михайлов мав розмову з Гриводу газетних утрок, що Німеччина не вирвала радянської уряду України, Капусь, що це дає поглиблення знанням, було інтересним і не лишився без сліду в політиці Європи. 3) Германська агнція розпоряджується в Німеччині не вважаючи на те, що Скоропадський має якобі французьких і польських Україно невинні німецькі крузи. Певна річ, що мікро липши! Заловачував розумові: згідно Скоропадського, але дрібки Сенан- ктвонні, алл цього надзвичайне не є глибше власне, здійснює і промені. Скоропадський реалізує через Ваши Удепововані свого часу на його ім'я 300 міліонів прибутку, а це справжнє той синьоб, на якому думки, Правительство втрачаючи за фронтами морків Дурново. Однаке політична косергія Слоропадського рака ведмежкувала, що мінці вже розрушили його германофобне дрво, і дуже атюдується золотих гр. Ревенджов виграв Дорново з руки старого, за якою повинними раком ворогів рабі батону Павлові стафі в гадках рітного напрямку. І коли ця рада сама себе 168, наші мудрі політики й промадане лоцурював над ідеєю "Гордової монархії", не думавши про те, що Генецьким і Слоропадським всі ці тяжі розрушені дурніці вигороджують стоки дух себе. Зважена задуричени! пенсіонер ЯНР, і мий духовний батько Е. Х. Чикаленко сам євого пошанованою особою ворогів од свого Лінинського кер- конку дипту - і маємо на цій безпам'ятній ідеї "Гордової монархії" щанось лесної людини. Ідея "Гордової монархії", як і радянської Угорщини, сама по собі не дурна, але розміру недоречна і бездарна, виконавши основний логарифм пам'ятності, мила повзари стоки величанських лабораторій і як земний дашункулус пройшов неробко. 4) Делегація до Парижу досі не виїхала. Від ген. Дельвіга нема повідомлень про те, чи дозволять для об'єкти пройті. Польські депозитарі Баганов- ський і Феліцькович досі не виїхали до Парижу. Віз О.Д.Шульгина була делегація, а життя сеє доклад, коли якщо є Вам надсилало, в якому П. посол доведено, що зараз жодній немає в Парижу ніякої групи для роботи. Адже з розмов Маршакова вважав призделегації невидірним, але не могли бути конкретними обраннями, тим часом як Шульгин мавал конкретні доски про погоди. До речі скарг, а Степанових тилопо пропис на дитято, хоч би й не формально, а згадку, вимовивши в матеріальному своєму становищі до краю. Такий гином, на мою думку, погодка сране на теру з тим моментом, хоча в Уряд був усіх воліні хори. Причому приймає вислови мого іншої помилки; визнаюся Дир. Клобуков мір. Якорь стр. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. 1 червня 1921 р. ч.1694/622 м.осідку У.У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь в долученню надіслати копію листа б.Військо- вого Аташе У.Н.Р. у Франції Полковника Ко- лоссовського ч.321 з дати 5-го мая б/р. для ласкавого докладу Його Ексцелен- ції Панові Голові Директорії Головному Ота- манові.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.о. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Генерального Штабу Полковник Колоссовський бувш. Військовий Аташе УНР. у Франції 5 мая 1921 ч.321.- м.Париж. Ексцеленціє, Невідомо через які причини, за останні часи я почував на собі зміну відношень до себе Високого Уряду У.Н.Р. Після одержання похвал своєї діяльності від Міністерства з дня 16-го січня ц/р. і від Посла Василька з дня 10-го березня я зараз звільнен з посади і хоша мене викликано до Тарнова, але мене не повідомлено, яке призначення я тепер мушу одержати, чи, може, моя праця тепер рахується зовсім непотрібна для Республіки. Крім того моє прохання з дня 10-го березня, переслане через п.Генерала Зелінського, про виплату мені з загального боргу мені Урядом мінімальної квоти для росплати з моїми тутешніми кредиторами /я.не одержував платні від Уряду на протязі 8 І/2 місяців./, залишилося без відповіді, - що позбавлює мене можливості без плами для мого імені кинути Францію. Зараз я змушен обставинами ступити тут на приватну службу звичайним робітником, - через що і складаю тепер на руки Вашої Ексцеленції свою демісію. Я перебуваю в переконанні, що колись, при інших обставинах моя скромна праця ще потребується для відчини. Що до мене, то я абсолютно не представляю собі свого життя без України і своєї праці не для 17 користі і слави. З виразом повної і глибокої до Вашої Ексцеленції пошани /-Колоссовський Генерального Штабу Полковник. За згідність: В.о.Начальника Дипл.Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "17" червня 1921 р. ч . . . . Панові Голові Директорії і Головному Отаману Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пересла- ти при цьому копії листів: п. Уповноваженого Міністра і Пос- ла Н. ВАСИЛЬКА від 12 травня 1921 року і Секретаря Легації у Відні п. Валеріяна МОЦАРСЬКОГО від ІІ травня. 2. Додатки. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в. Начальник Канцелярії Міністра Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 18 червня 1921 р. Вх. Ч. 9/9 Секретарь Делагації Валеріян Монарський II-го травня 1921 р. №. I м. Відень. Копія. Таємно. 31 Його Ексцеленції п.М. Васильку Уповноваженому Міністрові У.Н.Р. Доклад. Маю за честь докласти, що згідно з Вашим словесним розпо- рядженням я був вчора, 10 с.м. в приватнім помешканні пані Василь- ко аби служити перекладчиком при візиті і розмові, котру п. Винни- ченко, бувш. Президент Директорії, мав з Вашою дружиною. Як Вашій Ексцеленції відомо, п. Винниченко, котрий приїхав з Берліна, на передодні своєї візити, а саме, 9 с.м., телефонично пр просив паню Василько прийняти його на слідуючий день о 1/2 4 год. На візиту прийшов пан Винниченко о 4-ій годині з одним Наддн- прянцем /назвиска не знаю/, котрий служив перекладчиком. Таким чином моя роль зійшла на простого спектатора. Ціль своєї візити п. Винниченко обяснив так: Просити о позику грошей для організації Українського Мистецько- го Театра, на зразок вже істнуючого Російського Мистецького Театра Позику в розмірі 2,300.000 німецьких марок п. Винниченко пропону- вав забезпечити українськими книжками, видрукуваними в Берліні товариством "Дзвін" і готовими до продажі. Вартість тих книжок п. Винниченко оцінює до 3,000.000 нім. мар. План організації театра товариство, в якому промовля п. Винниченко, намічує такий: Мається згода трьох перебуваючих в Берліні Українців-Артистів російського театра пані Гзовської, п. Гайдарова і здається сестр Його війти в склад Укр. Мист. Театру і взяти на себе організацію його. Решта артистів буде набрана серед укр. артистичних сил і буде підготовлена до своїх ролей вищегаданими трьома артистами. Укр. Мист. Театр має зайнятися студією укр. життя і черпати з нього свій репертуар. Коли театр буде зорганізований, він даватиме по приміру Рос. Мист. Театру вистави в всіх містах Європи і робитиме таким чином - 2 - пропаганду укр. ідеї за кордоном, як це робить вже Укр. Нац. Хор. Аби підкреслити артистичну вартість артистів Гзовської, Гайдарова і третьої, п. Винниченко казав, що берлінські кінематографічні товариства пропонували вищезгаданим артистам грати для кіно і давали за це величезні гроші, але вони рахували невідповідним для себе грати для кіно і відмовились. Треба зазначити, що говорив більшою частиною перекладчик, котрий очевидно був зарані навчений. Де коли одначе вмішувався п. Винниченко. Так між іншим він просив перекладчика підкреслити, що звертається він не до п. Василька, лише до пані Василько, котра будучи сама артисткою повинна добре відчувати значення такого театру для української державної думки. Пані Василько відповіла, що ця ідея їй дуже до вподоби, і обіцяла зробити все, що від неї буде залежати. З огляду на від'їзд п. Винниченка /котрий мав повернутись до Берліна на слідуючий день/ ранком/ умовлено було, що рішуча відповідь в цій справі має бути надіслана др. на берлінську адресу п. Винниченка. На Ваш наказ висловити свій погляд що до пропозиції п. Винниченка, мушу зазначити, що не маю ніякого поняття про організацію театра і кошти для цього потрібні. Треба одначе прийняти на увагу, що майбутнє Укр. Мист. Театру потребує багато часу на набор таких артистів і на серйозну студію річей, котрі будуть гратися. Рос. Мист. Театр приготовлявся протягом кількох місяців до постановки якоїсь п'єси. Щоб грати якусь річ з античного грецького життя, артисти цього театру мусили ціле літо ходити убрані в гречкі хитони. Таким чином досягається справді мистецька постановка п'єси. Зустрінуться також напевно не малі труднощі аби придбати галежні костюми, особливо, як гратимуться річі з укр. життя різних епох. Треба пам'ятати, що це має бути справді по мистецьки уладжено. -3- Таким чином протягом кількох перших місяців /від3-6/ будуть лише видатки і то значні. З другого боку імена артістів Гзовської, Райдерова і третьої дають повність, що театр справді буде поставлений як слід, а в такому разі своєю грою він зробить велику пропаганду для укра- їнської державної думки за кордоном. В. Монарський п.р. Секретар Легації. З оригіналом згідно. во Началь. ико Ганцелярії міністра Шамшин Відень 18-го травня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре. 26. квітня с.р. поїхав я до Будапешту і тільки 10-го травня повернувся звідтам. Про ціли моєї поїздки я повідомив в моєму докладі до п. Міністра Єараневського від 21. квітня копію якого Вам, Пане Міністре, я в свій час надіслав. Цілі сеї на маль я не осягнув, і результати моєї поїздки цілком негативні. Міністр Фінансів Тередіс примає ться того порядку, що він не зможе перести нам ані жадної виплати до того часу, поки ми не повернемо йому нацтайнів. Сього його порядку не змогли змінити і інтервенція у нього на нашу користь угорський Міністра Закордонних Справ гр. Ранфі, бо в недозві і до Угорщини та- ком має прибути репераційна Комісія, і Міністр Фінансів, зда- ється зможе виправдати перед сею Комісією виплати нам лише тоді, коли заність сих виплат він одержить назад бувши на укра- Інському конту в Австро-Угорському банку шацпайни. Се - одіяльна відповідь, яку я одержав від угорського Міністра Фінансів після 14-ти день мого перебування в будапешт Але я маю підстави думати, що власне не се було правдивою причиною негативної відповіді, і в дійсності Міністр Фінансів поставився до нас негативно по слідуючим двом причинам: І/. Він боїться, що на разі ми одержимо від нього належну нам по умові 23. лютого с.р. суму, то тоді ми не будемо заціка- лені в тім, і у Парижі про те клопотатися, щоби ліквідатори Австро-Угорською банку одержали б звідтам наказ не ставити ні- яких перешкод що до звороту Угорщині шацпайнів, і що через те він не зможе задовольнити старі претенсії будапештських банків до України, які я признав по умові 23. лютого с.р. і які мав б оплатити угорський Міністр Фінансів за наш рахунок по одержанн -2- шадмайнів. 2/. Тому, що на сей раз інтервенція Міністра Закордонних Справ гр. Банфі та це вищих політичних чинників в нашій справі перед Міністром Фінансів, не зважаючи на данні мені про то обц ня, не була так інтенсивна, як при моймому останньому перебуван в Угорщині в лютому,-в чим винни напевно /на се я маю все доказ реакційні російські та німецькі кола, які користуються в Буда- пешті великим впливом, і які стараються відхилити Угорське Міні стерство Зак. Справ від прихильного до нас відношення. Коротко, моя поїздка до Угорщини скінчилася повним неуспіхом, і я примушений як в справі австрійських таї і угорських грошей чекати на рішення Парижької репараційної Комісії; в сій справі я веду листування з Шульгіним, і останній одержав все від мене всі необхідні для пирихської інтервенції матеріали. Навіть і то- ді, коли ми будемо мати успіх у Парижі, справа ця всеж протягнет ся 2-3 місяці, і томи для покриття наших бік учих фінансових по- треб ми не можемо рахувати зараз на австрійські та угорські гро ші. Як Вам відомо, Пане Міністре, виключно сею справою я був зай- нятий майже цілий рік, і як Вам, так і Правительству ще до неда на завжди доказав, що сю справу я доведу до успішного кінця. Як що оправданнями для мене може бути те, що я сам вірив в успіх сеї справи - а доказом того може бути те, що в надії" на сей успіх я авансував великі суму з власних коштів на державні ціл., то всєм я мушу поставити на Ваше, Пане міністре, та нашого Пра- вительства рішення питання про те, чи після сього тимчасово цілк витого неуспіху з моєго боку є це потреба в тім, щоби я й на далі залишав за собою данні мені Вам и Урядом уповноваження. Се питання я мушу поставити ще тому, що турботи по сій справі зне- силили мене фізично на стільки, що, не зважаючи на все, я при мушеній буду поїхати 4/11/19 в літі як до Карлсбаду, так із-за легені та горла до Емс та Райхенгаль, і не знаю, чи Ви, Пане Міністре, та Правительство погодитеся на те, щоби урядник, наді- лений такими важними уповноваженнями як я, в такий серйозний час шукав би для себе відпочинку. В кожнім разі я мушу тут додати, - 3 - що лише побоювання стратити зовсім працездатність та категоричні поради лікарів примушують мене до такого рішення. Розуміється що до того часу, поки я не одержу Вашої відповіді на сей мій лист, я й надалі працюватиму по змісту покладених на мене доручень. Тепер я стараюсь дійти до згоди в чайній справі по якій ми ведемо процес в Амстердамі; в середину 18 с.м. привезе до Берліну з Риму мій тамошній заступник Галіп одного добродія, який ніби то має намір, під відповідними засореженнями, про які тільки довідається годи, допомогти нам фінансово. В сих цілях, а також і тому, що моя присутність в Берліні потрібна є бувш. Мін. Зарановському я Їду вуди,-як гадаю, лишатимусь там день вісім, і повернувшись звідтам повідомлю Вас про результати моїх тамошніх демаршів. Вам, Пане Міністре, відданий Николай ВАСИЛЬКО /в.р./ З офіціалом згідно: Начальника Канцелярії Міністра Нов Екземпляр и Презіденту Дієцергії і Головному Орланову У. Н. Р. Виконавчий Пане Президент вим маю за честь Вас повідомити, що Вашого листа від 12/VI з отримав. Корпус, він розмістився в середній кімнаті докладно, лиш і переслав через Ченівського. Коригуючи повідомлюю, що йде до Фафенова на Дембову, з наданням чи вони через мос. Не будем певні в розум, що мій вертат- ний доклад Вашій обережності, а безпечно крізь відома подружки і з довідками тварини сен суботи і до Пеке. і висвітлював мене як предстоятеля УПЦ, про що Архієпископ писав архі- єпископу Михайла (коли його реда призначалася). Вочевидь через посвяту братів не вдалося і пропа мене з оприлюднення. Але Рут вони не могли використати своє слово- мову позиру - обвинуваченням навіть у першому фразівці, – по Архієпископа – сила справа тер- нальної роботи, яка наближає вимоги до енке- ладу Літі Канонічного. По Германові. Маючи на увазі, що велика частина наших священиків в підземній Америці ставалися не- ревно до змісту, а вбивство з замислу з Киї- девською Декларацією Рарита яка була за- чиновлена в познаному приміщенні до Архієпископа. По рази зараз мене коли відкривали імперем наших полковників, – старий ро- Де які данні про Апентину. Переписаний: 2.952.550 кв. кім. (Французька має лише 536.408 кв. к.) Керомина ренісія призводила: працюванням Грак з 1884р. обов'язкове отруння до відповідь від 6 до 14р. 7.247 каланних шкіл, 30 коледжів, 38 цер-ватних і 67 нормальних шкіл, 34 слугових 6 університетів. Видати на отруння 57.368.830. Армія. Обов'язкова військова служба від 20 до 45 років. З них артилерії 1/зар; від 30-40 національна певність; від 40-45 переріпопису Фабрики: 37 киравлів. З них 2 фреденгута, 2 Прон. кримера, 2 кримера мр. олифінця; 24 мінноюка ; Г.І. Франція: прибуток 322.354.626 відтрайв, подзвинання 70.675.938 . Разом 393.250.564 к. Витрати 411.883.630 к. Ремесло спирободство Ближні - 30.796.477 т.; конів 9.366.455; мушкет- 583.965; оців - 345.187; Негранів - 81,485.149; єви- ця 3.197.337. З 24.575.220 репаратів отриманої землі 45% вовсім кири. Підзумки: Київ 4.780.000 к. Одесь 1.287.000 Має 8.592.000 Лен 1.200.000 Мінерали: мало розбірки за недостачу за- мисливць, але в окрузі, Левів є залежні зо- міла , еріста , міді , чини , розфі , шаґум , нівевс , омба , вуєн і рась (Consoduro Riva - dovia кою 650.000 рок) Прибуток одному / незо зовшлій = 5 фр. 50 сант. / незо попередньїй = 4 фр. Ввоз. 1914 р. Києвина 47. 435 414 Абеттіс 3. 021 398 Ремнія 14. 395/103 З'єднання шраги 43. 507 753 Французькій 26. 558 75Т Гравіс 29. 448. 317 Друмія 574, 693 Англія 109. 674. 972 Росія 307. 812 1919 р. 294. 05Т 9. 796 46. 036 138. 084. 920 22 602 647 26. 343, 374 3. 779 . 25Т 82. 984. 790 1. 480. Вивоз. 1914 Києвина 35. 464. 061 Абеттіс 1. 598. 881 Ремнія 20. 201. 794 З'єднання шраги 49. 468. 512 Французькій 23. 047. 200 Гравіс 9. 865. 158 Друмія — Англія 117. 880. 435 Росія 296. 554. 1919 — — 161. 270. 764 72. 569. 231 28. 894. 536 3. 110, 576 100. 847. 019 - Утре запропонував від своїх митців імперських дізну і пограбовану бідність, але зовсім не має відчуття гуманності. Слуга в нинішній справі рок. Реалізація промислових товарів. Взявши з архиву промислових товарів на загальну суму 3.850.000 рублів. З них на 2.000.000 зайняла Свобода. на 1.000.000 воєнного заліза 1916р. на 850.000 внутрішнього заліза 1914р. Велика кількість цих товарів мала бути видана в різних пунктах (по 50 р.) що ви- ервавши Радні великим поганому про з ними, і залишився у міністерстві Степановського, який мав видати негайно та ж на суму 1.176.000 руб. Якщо від'їзди з Парижа і мушить продав- Три 100.000 військового заліза то не було ні про видачу (3 дозволи ч. м. кінцевих). Реалізувати цю товари в Парижі буде важко, бо належний вони не мають життя- левів фр. міністерства французьких (в 1918 р. був залучений вдосконалення ціни товару во Франції і всі цими товари мали бути в Росії, але не умови реалізації) Крім того вони могли навіть не копіруватись (про це казав в евідентність м. Котляревський). Далі, у них немає огризання курячих (не знаю, що мають з іншими рибами) жовтків епінасіїв). - Коли-то вони мали курячих за 1918 р. їх не могло було продавати зовсім менше. Африка незаконно вони не урізнювалися і не копірувалися, бо мали лише продавати при мінних промислових алеїв, на під-меншою, випадковому покупцю. Вісім за них могло виглядати швидким елітним: за зобов'язання по 1/2 сантима за рубель, за губки більшими і виступнішими приблизно по 2½-3¼ сант. за ру- пель. Африка тут найкращих умовних за них могло бути і це максимізовано коли 40-50,000 франців. Два щодо неї прийнято знайти по- купателів. На онові Ванною обмінами ми маємо з м. Шульгіним обговорити з цього пункту на невідкладному видатку олії підфедеральну Ставовське Павізоване місця були вироби. Всі курячі у Шульгін зводилися до двох альпоматиків, яким коли видано нарашування Роосеразум - Але він її було продав за 26.000 франців і пропало без землі. В Польщі місцеві коли не було ним земля- пуста за політичними і з заборгованим новою від своєї влади відповідалися 4.000 фр. - Цих грошей він мав ще сі не повертав. З наведених мною цифр рено, що ви- куплення білі реалізації попередніх епінасів нове - нове випуск на це два пред- ставництва. - Місто Рим им різною що отримали зараз білі першого мі- нералетових епінасів і Шульгінської про Ре., що ми будуть висилати до Ставрополя 3155 проти вигнання за присутність памфлету 81 Коли уже з ним тронувся прикладення, ви-81 силали до Ставрополя, то звикалися мене про і прошути про мене Адміністративної Загар Француз відмовив заступну вбога по- вільних чиновників. Мене шкода, що не треба використувати на побачення - А саме, не- реберти всі присутні памфлети до Ставро- поля і робити їх зреалізувати. - Міркуємо, що за них можливо було вигнання коло мільйонів офіцерів і в портному поїзді провадити їх державне місце в Парижі. - Але це була розумна нелюбов, бо дозволив вбога вигнання лікувально висилати їх налив і утікали людьми. І справа з визволенням наших присутніх з кількими ерпією на одну місця. В Парижвському домі не відважив шляховий відповідних памфлетів, а були їхні суперечки починалися не по-московсько. Але це Париж- вському домі не місця зробити добре вра- тимись, але фактично був їм замінений, бо має в своїх руках як і раніше всі ерпіанований ерпеви за курдоном. - Це виводить відповідне недовіряти в відношенні до пас орфалузії, які відважуються до Пари- жвського, особливо місця його Радицької Історії, умовами незаразності. Визуально, повинні бути реалізовані наф- тено в публікаціях до Ставрополя наші зру- шення. - Але справи як і раніше можливо погодовуватись, що для цього було сказано важність памфлету дійсності за курдоном того ми розуміємо. - Священна конфіденція, 4/ Співбесіда з Дармашевським місією дуже важка. Треба визнати, що навряд чи від сутності громадянської заборони зупиняється і прагнуло. Я радий Поляку, що зараз наш Уряд мала колаборативність, що діло не сприйнято в першому ряду ефект на розі місії, оскільки в Польщі це у нас немає звичайно в компліксах. - В світлі тих, яким президент, був викликаний порядок не поведення єдиною прибутковою сферою в керівній держави. Загалом моя здається від цього відчуженої. - Коли міністр Кільовський дав імпровізовану уповноваження на Розумовського по питанню дітей – радник місії, запропонувався пра- зьковий відомчою по інформації, в контексті з головною місією (?). - В першому ряду не було серйозного не дивував. Справа, він мав Панько знайомство. - Але від знайомства до символічних зв'язків великий крок. - До цього прирівняно- дробований операції армія (Студентська) і наважує робити все для захисту вже обидва місію. - У нас їх Рут і рано по- лапо: Моршовку, Таміна, Тамаранк, Савченко і Овсяннік. - А в дипломатичній справі повинен несумлінно виправити певну мову. Всімісні князь Павлува без орденів та чину - 156 хвалив велику переболітло що до нашої справи. - 181 показано ще резюме Велембізма і Флін на бачення звільнилися або ми не висвітлювали якого-яка новину до визволених Загайки. - Його нинід сидить Каракерпі приймав теч. Девлін - його мицід дуже доволен іншої. Ранку його зустрівши в Держбі але миттю необхідно. Але миєї отов'язаво нумеру При військовий представник - князьм він ставив що ви не пудут Пони чую Ламентея з увійшовою яко димого за 3 днів та відомостями. В зв'язку з мідваною в синьовому шпленко, ніхто чую що калінт Прітта паде з штатними есей. На її руках тим луде висока інфекційність про Гур- ків. Оголо добрі нумер-1, щодо цього разу повідом- или ми до Держби им. Девлін і Сримовський. Ям моє наліт паде, то до видачі франт на Вайльс Фере та Руканкаст , по втраці рент все зводитись до Порфоли повинні йши огтарим і міністратом. - Цей зміна нуде нам на каштет. Туб я що е дужка звінку в. Шлусвіна, - Я ї міркував що це не вченаємо , бо хого бин і не пудь приймали Пріоном але те відрави т відбив Лісем- лима в купе сирки. - Нова та мовина, яка-1 воєн не було , буде зумінути- на звобу витрати на даний раз на озмай- нимся за справою. Де змі дефант про групи теч. Девлін Іван суперечка на словах. Маємо надію , що в ренті рент з реалізує по- кири, бо в зв'язку з ігрованням в Росії мени звобу пивам робити промозізій , але пут би сиптами в теч. Из сніжава могли зафіксувати ист на кілько Рокелів , а мете Пине Плита їхори як імаденція - Вони моє впливом им проблемо справу. - Мене прибідимо, мене певнют а з не мотруй вижати. Через ще 3-5 думок , що ланцюж куп-1 штк- ливо перекрити через т. Девліна кривавий під пирів ( напр. Замисливших очей) змі-С мотку нумер зреалізуває релабою , а Тин що в Держбі - Ліквідо вано до Криму. Після цього не надсилалися по Ради маркину буде бути дорого зробити коригування до нової схеми. - В Києві- то узгід виклав про те ч. міністр Кімовський але продовж відвідував не одержав. Чекаючи Вашої належної відповіді і бажання, я пропоную Вам, Пане Президент, узгодити мою подорож надійну за зобов'язання до мене і заявленням в межі майбутніх планах і відданості. 23.VII.21. Р.З. Друге повідомлення про дозволення посольства (через пошту) було зроблено у Запоріжжя - Вибачте, що не встигнув на Рейні. Україна знову знадобила в ефірі французьких італійських. - Підпис більше Ансельм. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДО Пана Керуючого Справами 83 Депрт. Чужоземних Зносин "10" жовтня 1921 р. Директорії. ч.21.31/5655 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Маврик 11 липа 192 р. Вх. ч. 4759 Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голо- ві Директорії копію обмінка М.З.С. від 7/Х ц/р №877 з додатком проєкту ноти до держав світу - в приводу становища на Україні. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужознісний. "7" жовтня 1921р. Ч. № 84/30 О б і ж н о . 103 183 84 Таємно. До Нана Римано Вейш (М. Борис, Григорія і Катерини Софівича Антона, Миколи, Івана, Степана та Олени) В Додаток до обіжника свого від 17 вересня ц.р. №2030/5467 Міністерство має честь переслати при цьому ще один проект ноти до Урядів Держав Світу в справі становища на Україні в звязку з большовицькою окупацією та голодом. Ця нота може бути вжита Вами або як матеріал для доповнення попередньої /з приводу голоду/,або подана окремо в такій редакції, яку Ви найдете найбільш доцільною. Необхідно тільки щоб було розвинуто і підкреслено слідуючі точки: а/Україна руйнується не тільки економично а й культурно,че- рез страшний терор і винищення її інтелігенції,що веде країну до здичавіння. б/Економічна і політична заінтересованість Західньої Євро- пи в приверненні для України можливості відбудови свого господар- ського життя.Без цього неможливе направлення нормального господар- ського життя і в самій Західній Європі. в/Перш усього повинні бути вжиті ті чи інші заходи,щоби чер- вона армія була виведена з України. При цьому Міністерство має честь повідомити про те,що необхі дно всі ноти і меморандуми які будуть подані Вами на основі цього і попереднього обіжників,подавати до оголошення в пресі тої Дер- жави, в якій Ви являєтесь Представником.Копії тих же нот і мемо- рандумів /по можливості з долученням перекладів на українську мову/необхідно негайно висилати в Міністерство для вміщення в Українській Пресі на території Польщі. Міністерство жде в найближчих днях Вашого повідомлення про подачу Вами відповідних нот. ...мін. оз. ... МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ А. НІКОЛЬСЬКИЙ. Директор Департаменту Чужоземних Зносин М. Кочерган. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу ... кирил -ер, онсутцун м за оримоноже нжкіт ан постовнкус енієрх\в умівди вден од ійинетікетні й внєдикня і фоддет їншарто вед ...виніваряде од -ордя іоандіксЕ стоїнвеозеретніва внютікон і анримоноя\д пзог отого нюдуддія итзовнялом дніарх\в кад їнноенреанри в пл оот огоньомжон внедаздрян звкгкомен очори сев.яттик отодго . іподел Линдікс Нінас я і рттях отожо пбод, ндокав ішні мр іт ітижа ітуд їинмаоп оголоу ше\л\ ...внівдк\ в анедека лцуд рімов внод и ом. ет одп итимодіюп атоер эм оторетсінім уиози крП ідонсо ан мзб інадон атудуд їнк дмуднаромем і цтон іса онд , Іот іоедр е динешолото од итвавдои.аїнжмідо оточидесоп і м і тон вк хпт ійноя.можнявтоюП постовня мЯ Нінд я нжер Копія ПРОЕКТ НОТИ ДО УРЯДІВ ДЕРЖАВ СВІТУ /Представникам У.Н.Р. за кордоном для використання/ ен апоко однієї трьохрічної крівавої боротьби, Російський, Совєтський Уряд в кінці минулого року цілком окупував Україну, витіснивши за межі Дер- жави 11 правий демократично-республіканський Уряд та й армію. Цей зт ініціативу зустрінутий Західньо-Європейськими Державами рівнодушно через нерозуміння справжніх політичних і національних відносин на Сході є яв. діянь Європи та основних тенденцій його економічного розвитку, мав жахливі наслідки: організоване політичне життя знищене крівавим бойовицьким терором; промисловість, торговля і транспорт зруйновані; хліборобство- і попадає головний процесел населення підпало; молода національна культура. і в. риннековий душев і нищив дореволюційний режим і як з під його обломків вирвалось на світ буйними паростами, тепер знову душиться і бояво вурічніється червоними окупантами. тем юаннято їед вд..діх коді в атакуєм Український народ кинутий усім світом, в міру своїх сил боронив мрожно своїх національно-державних здобутків, своїх економічних і культурних цінностей. На території Республіки населення часто хваталося за зброю и отондоп ставила бойовицький владі оруженний опір. . дійсн Огнем і мечем давили бойовики ці прояви народного гневу і в виком очолювали топили ці повстання, рівняючи з землею цілі села, мордуючи а помоти діток, дітей та батьків шовстанців. вт бійх нтудод оу кд і біях Доб спати наряд від даремного пролиття крові внерівній бороть- е, мініліб щоб зберегти найкращі, найактивніші його елементи, демократичний Уряд Республіки, використовуючи всю силу свого впливу і авторитету, ен ініціативи пиняли ці спорадичні повстання, і це до певної міри йому вда- о мрі даст кмнатіво їжджою. аннаунан оловою тпцікава рате Але дикий режим Російської Совєтської Влади, цілком природно ви- тоновер модутнель з ктсонойід я ос. УДРУВ отонатівоо отожніврк 2. ликає проти себе реакцію і вже простий інстинкт самоохорони викликає і тепер в різних місцевостях серед сельського населення оружені виступи. В останні часи дуже часто ці повстання також провокуються самими боль- шовиками для вирахованіх їхніх цілей. До цього всього востанні часи прилучився Голод, що охопив не тільки простори Росії а й частину України. Оходуючи інші я Наслідки цього голоду, як і все те що виникло через большовицький режим, загрожують в майбутньому поширенням голоду по всій Україні та страшним пожаром анархії і руйни. Самий голод, який так значно захитав становище большовиків, як на Україні так і в Росії, поставивши перед ними нерозв'язними для них продо- вольчі завдання, використовується Російською Совідською Владою з вла- ститим їх ціннім злом для цілей політичної спекуляції. Коштом Європи і Америки хоче він закріпити своє становище, заслабовія наявлення, а в першу чергу свою армію та якодених агентів щоб потім кинутися на За- хід. Для цеї останньої мети Російський Совєтський Уряд склучує свої армію на Українці переважно в Західних її областях, що межують з Поль- шкою. Відповідно до своїм дальнішим планам він хоче прокормити в західній армії скотом України. княкдупець ігортігет ьн.Метою нія Утримання цеб армії, похід на Україну великих мас голодного населе- ння Росії, ще все тяжким тагарем лить на український нарід. Дивлячись на Україну, як на тимчасовий резервуар, з якого можна добути кліб та останню матеріальної культури большовики жорстоко си- лую при помочі червоної армії відбирання населення хліб і для успі- ху своєї "продовольчої кампанії" організують для України міліцію, зав- данням якої є планомірний і систематичний грабунок населення Україн. Побочися, що в національно-чужий, вороже настроєнні країні не вда- еться закріпити свого панування. Російський Совєтський Уряд при спів- домленні самозванного і теж національно-чужого для України так званого Українського Совєтського Уряду, що в дійсності є агентурою червоної Мо- 5. походу на Захід Європи, до центру винищують, з'їдають останки економічних ресурсів населення України, планово вигублюють найкращих її синів і став- лять Україну як і цілу Європу перед недалеким фактом небувалого страшні- тя, фактом найстрашнішої руйни, пожарів, різні, не обрахованої в своїх наслідках жорстокої боротьби інстинктів голодних мас України з виголод- нілими переселенцями з Росії, факту, якого прикладів не знає сучасна істо- рія, а який в своїх наслідках може потрясти основи правового ладу і по- рядку також і Держав Європи, спаралізувати на довгі часи нормальний, не тільки політично-економічний але і культурний розвиток людства взагалі. Вважаючи що справа розвязання проблеми Сходу Європи стала для Західньо-Європейських Держав зараз більш чим коли небудь актуальною, Уряд Української Народньої Республіки вважає бо, що зазначені Держави повинні негайно поставити цю справу на реальний ґрунт і приступити до ii вирішення. Уряд Української Народньої Республіки при тому звертає увагу Дер- жав Світу на те, що поки на Сході Європи будуть панувати большовики, доти нормальне господарче життя Західньої Європи з ii гіперпродукцією і фі- нансовими труднощами неможливе до направлення. Першим кроком і необхідною передумовою для упорядкування відносин на Сході як і для зміни в бік поліпшення сучасного економічного і фінан- сового становища Західньої Європи, Уряд Української Народньої Республіки вважає знесення окупації на Україні і вивід її території червоної ар- мії. Це тільки дадоб першу змогу населенню України приступити до відбу- дови свого господарчого і культурного життя, а Західній Європі необхід- ні для неї сирівці і вигідне приміщення своїх капіталів. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ П.ПИЛИПЧУК. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ А.НІКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу 3. скви, вивозить з України все що має цінність: машини, паротяги і вагони, і по-одночасно із швидким і турботою підтримувати хліборобське знадряддя, скот і т.п. Щоб виправити свій терор і перевод на Україну величезних ча- стин своєї армії та щоб припасати увагу своїх сусідів-держав Західньої Європи з одного боку, та щоби винищувати найбільш активний і непри- мий елемент населення з другого боку, совіцька влада в останні часи широко використовує утворену атмосферу і в свичайний провокаційний спосіб викликає часто сама і організовуючи окремі локальні повстання код овочевого тону, що можна було б здати до моторетей дні в нелюдський спосіб їх давить, заарештовує всі небажані для неї еле- менти і безмилосердно рострілює їх, а в кращому разі гніть їх у в'язницях та концентраційних лагерах Росії. В той же час на зовні, в Західній Європі, через пресу і пропаган- дистичні агентури, які часто в залежності від обставин, прибирають форму посольств та різних торговельних, репараційних і інших Місій, большовики кричать, що повстання на Україні піднімається агентами Демократичного Республіканського Уряду або українською анти-большо- вицькою інтелігенцією, що збільшує голодову катастрофу в Росії і и. Це до української інтелігенції, то вона завше стояла близько до свого народу і не оставила його самого в нещасті і тепер. Ця вірна на- куд родові інтелігенція, не дивлючись на те, що їй на кожному кроці загро- жують переслідування, тяжкі моральні та фізичні страждання, а найча- стіше, особливо в останні часи, смерть від кулі катабольшовика, що виконував присуд "чрезвычайки". Не дивлючись на це все, українська інтелігенція, по скільки у неї стає сил, вела і веде провід в політичному, голодовим же чином, культур- ному життю народу. Народня освіта і взагалі розвиток культурно-національного життя мас населення України це те поле, правда тепер дуже обмежене, і переслі- доване російськими большовиками, на якому українська інтелігенція скуп- чила свої увагу, всі свої сили. 4. І бойовики знищивши добробут і поборювши національно-політичну волю українського народу, обесціливші його фізично, придавивші його культуру, не змогли все таки подолати його великої моральної сили. Щоб зломити і що останньо, вони кинулись на тих, хто в найбільшій мірі підтримує цю моральну силу народу, на тих, що є носітелями або твор- цями національно-культурних цінностей на українську інтелігенцію як таку. Винятковий випадок імперії, криміналізація і масове оточування дієпо Під претекстом боротьби з саботажем або конт-революцією бойово- вики почали систематично винищувати українську інтелігенцію поголовно. І винищуються ними не тільки активні учасники яких не будь повстань чи других проявів народного протесту проти бойовицького режиму, але також часто культурні провідники народу. Серед недавно ополошених через- вичайками в Київі та Одесі імен розстріляних сотень українців, єсть не одно назвиско людей, які ніколи не брали активної участі в політичному життю країни, через особливості своєї вдачі, своїх стремлінняй завдання, а віддавали свої знання і сили чисто культурній праці. В виду того, Уряд Української Народньої Республіки не може замов- чати тих страшних фактів безпощадного мордування ціліт українського народу, яке прийняло систематичний характер і загрожує повним духовним винищенням, обезлюдненням країни, та упадком її культурного життя і зди- чавінням народних мас. Уряд Української Народньої Республіки звертається цим до Держав Світу з протестом проти тих нечуваних жорстокостей збоку російського маніяльного ополчення, яке вчинилося однією з найбільших бед со- совітського Уряду на окупованій ним Україні над її населенням і особ- ливо над її інтелігенцією, як також проти малерійного й морального виснажування країни. Уряд Української Народньої Республіки цим підносить ще раз свій рішучий протест проти розташування на Україні червоних військ Москви, які вичікуючи відповідного моменту для своєго дальнішого грунтицького 13/1. 11 жовтня 921. Темно. 68 198 88 До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 10-го цього мостя ч. 365, до якого долучено повідомлення посольства за УНР у Німеччині про Українських довкілля, які пересувають у Німецьких таборах, маю за честь з наказу Пана ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ просити вас, Пане Міністре, подати зазначені вище інформації до відома Панові Військовому Міністрові. Л. Муринович (к) Керуючи Справами В. Императоров Ср. Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "10" жовтня 1921 р. ч. 2132... до Пана Керічного Справами директорії. Закінчалася Директорії ОДЕРЖАНО Москва 11 дня 192/р. Вх. ч. 1457 в додаток до №881/м від 18.IX-21. Міністерство має честь переслати при цьому присланій Царгородським Послом список студентів- українців в Єгипті /військових/ і копію повідомлення п. Посла в Берліні від 21/IX. 1921р.№2410 про кількість і місця перебування українців вій- ськових в Німеччини. Копія списку висилається п. Міні- строві Совті для відома .- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин С П И С О К Студентів - Українців при Українському Гурткові в Єгипті. 1/Лебединський Дмитро............Київськ.Держ.Укр.У-ту правник Ік 2/Пустовар Григорій................С.Г.Александр. Інст. 3 кур. 3/Ульянич Петро........................Київськ.Комерч.Інст.I кур. 4/Огородник Василь...........................................теж 5/Злочевський Гервасій...............Київск.У-ту прави.3 кур. 6/Новицький Дмитро................Петрогр.У-ту медик І кур. 7/Андрієвський Борис............../ 8/Ошуркевич Іван.........................../ 9/Мізія Іван...................................../ (Адреса: Египте, Александрия, Сиди-Рісбь, санф. "В." Зв. Ромтовар) Адреса біженців-українців в Греції:Шпиталь"Хаджікіріакіон" м.Пірей /Греція/. З приємною зв'язкою. За Наг. Банк. В.Д. Т. Степ ПОСОЛЬСТВО Укр. Народньої Республіки в Німеччині ч. 2410 .- Берлін дня 21 вересня 1921 р. До Міністерства Скордонних Справ У.Н.Р. Департамент Чужоземних Зно- син Тарнів. У відповідь на письмо Міністерства з дня 27 серпня ч. 1945/5298 Посольство має за честь повідомити, що по відомостям з Від- віділу Українського Червоного Хреста у Німеччині перебувають інтерновані україн- ські войки в таких таборах: Целле до 200 душ, Кведлінбург до 70, Ліхтенгорст до 30, Касель до 100. Крім того на робітничих командах перебуває полонених і ин- тернованих біля 300. Повіренний у справах У.Н.Р. у Німеччині Посол : Стоцький ,- З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що, ознайомившись з доданими до цього інфор- маціями з польської газети „Нова Реформа" в 9 жовтня н.р. ч.232, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ до- ручив мені просити Вас, Пане Міністре, вияснити через наше представництво в Німеччині оскіль- ки уміщені в прикладеному витягу відомості про діяльність Митрополита Пептицького в Ні- меччині відповідають дійсності. Л. Широков (б/п) Керуючий Справами Світогор Микола Федорович Пом. Начальника Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "10" жовтня 1921 р. ч.3136/5662 до пані Керуючого Справами директорії - Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Новти 12 квітня 1921 р. Вх. ч. 7463 Міністерство має честь пере дати при цьому копію чергового окладу Місця У.Н.Р. в Празі з І/Х 1921 р. ч. 862.о.к. для ласкавого донаду панові Головному Остамнові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин których przedstawicieli rumuński nie był przygoto- towany, musi się zatem odnieść do swojego rządu. STOSUNKI POLSKO-SOWIECKIE. Biuro prasowe ministerstwa spraw zagranicznych komunikuje: W związku z pewnymi kwestiami, jakie miały miejsce w stosunkach polsko-sowieckich, odbył się szereg konferencji między wice ministrem Dąbskim a przed- stawicielem pełnomocnym Rosji sowieckiej p. Kara- chanem, na których osiągnięto porozumienie co do kwestyj spornych zagadnień, poruszanych między obu rządami. METROPOLITA SZEPYCKI po otrzymaniu od pa- pieża misji pozyskania Rosji dla unii z Rzymem, rozwija gorączkową działalność celem zwierbowania misjonarzy do pracy apostolskiej na Ukrainie. Metro- polita zwraca się do zakonów niemieckich w Niem- czech o przyjmowanie obrzędku grecko-katolickiego i współpracę w Rosji a zwłaszcza na Ukrainie. We- zwane metropolity przyjęła z entuzjazmem prasa niemiecka, nawołując niemieckie klasztory do prac misjonarskich na Ukrainie i do odgrywania roli cy- wilizacyjnej na wschodzie. w myśl dawnych tradycji kościoła niemieckiego, który dzięki swoim misjona- rzom w średnich wiekach rozszerzył państwo niemie- ckie i podbił barbarzyńskie ludy. KONFERENCJA W WENECJI. Z Rzymu donoszą: Minister spraw zagranicznych Della Toretta wyjechał do Wenecji, celem narad z ministrem węgierskim Bauffym oraz kanclerzem austriackim w sprawie Wę- gier zachodnich. Konferencja rozpocznie się d. 8 bm. НАДЗВИЧАЙНА Дипломатична Місія Української Народньої Республіки у Празі Прага І жовтня 1921 р. ч. 862 о.к. Копія 44 190 94 До МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Празі має честь переслати при цьому чеговий ХVII доклад про положення у Чехословаччині за першу половину вересня. Крім цього пересилається листа ч. 1971 для нашого Міністерства Внутрішніх Справ. Про одержання докладу прохаємо ласкаво нас повідомити, як також і про одержання дипломатичної почти, що була переслана через п. ДОЦИНГА перед 10 днями. Секретар Місії БОЧКОВСЬКИЙ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА за час від І-го до І5 вересня 1921 року. ДОКЛАД: ХVІІ Найбільшу увагу викликує протягом останнього часу справа т.зв. Бургенлянду, себ то західно-угорських комітатів, що після Тріанонського миру були признані Австрії і згідно до інтенцій Антанти мали бути окуповані австрійським Урядом. Мадярські монархістичні круги, що працюють в дусі династичних базань бувшого австрійського цісаря Кароля зорганізували військову акцію з метою забрати і задержати цю країну при Мадярщині і рівно- часно мілітарно загрозивши Австрію, бо слід взяти під увагу, що Вургенлянд дуже близько граничить з новою авст- рійською державою і що окуповавши його мадярські повстансь- кі відділи загорожували б все нове віденське місто, від- далене від Відня лише 2 годинним залізничним переїздом. Річ зрозуміла, що мадярський цей монархістичний пуч дуже занепокоїв нові Держави Малої Антанти, а передовсім Ч.С.Р. Міністр Закордонних Справ якої вистосував до найвищої Антантської Ради категоричну ноту, засувавши в ній пре- цедентальну небезпеку цеї мадярської політики для всієї центральної Європи, закликаючи далі Антанту до рішучої інтервенції в цій справі і попереджуючи її, що Мала Антан- та з свого боку в разі небезпеки всіми силами і навіть мі- літарно виступить проти якоїсь будь спроби нової інтроні- зації Габсбургів в середній Європі. Що до цього прийшло до порозуміння поміж С.Х.С. і Ч.С.Р., які на випадок край- ньої небезпеки приобіцяли Австрії навіть мілітарну поміч. Чеський Міністр Закордонних Справ мав з цього приводу по- бачення з австрійським канцлером в результаті якого дійш- ло до повного порозуміння що до спільної протигабсбурсь- кої акції, оскільки би Мадяре не евакуували негайно Вургенлянд.- З причини цеї справи західньо-мадярських комітатів др. Бенеш змушенний був передчасно виїхати з Женеви, де перебу- вав в перших днях ц.м. з нагоди другої конференції Ліги Народів. З цеї самої рації він був примушений відкинути свою кандидатуру на Голову цеї сесії, і знова залишився лише одним з цих шести заступників/голови Ліги Народів. Др. Бенеш виступив в цій сесії Ліги Народів з пропозицією 21 § 11 статута, а саме в тому сенсі, що Ліга Народів підпірала б обласну організацію сусідніх держав, яко вона до майбутнього загального Міжнародньо го Союза всіх Держав «вро- пи. Конкретно він мав на думці Малу Антанту, як одну з перших спроб такого союзного об'єднання центральноєвропейських нових держав. Очевидно, що Ліга Народів згідна до цеї його пропозиції могла б лише акцептувати дефензивні і пацифічні такі режималь- ні міждержавні союзи і в жадному випадкові не якісь імперіалістично- заборчі альянси. Женевська Конференція Ліги Народів при- нила цю його пропозицію, яко додаток - примітку до 21 § свого статуту, залишивши основний текст цього останнього в первісній редакції.- Катастрофальний голод в Росії викликав величезний відго- мін не лише в чеському громадянстві, але і в урядових кругах Ч.С.Р.. З ініціативи Президента і влади Ч.С.Р. при чеському Міністерстві Закордонних Справ засновано спеціальний допомого- вий комітет з Міністром Гірсою на чолі, задачою якого є перевести по всій Ч.С. держави велику акцію в метою допомогти грошево і апровізаційно країнам східньої Європи, що захоплені голодовою катастрофою. В першу чергу мається вкладати до Росії і на Укра- ну кілька санітарних потягів з медикаментами і необхідними сані- тарними матеріалами; відтак, зібрати для Росії відповідний гро- шевий фонд, врешті організувати відповідну акцію серед всіх шарів чеського населення. Згідно до цього така помічна акція пе- реводиться муніципальними організаціями а відтак і головно чесь- кими політичними партіями. Поки що дуже інтенсивно в цьому напря- мі працює чеська С.Д. /правица/ що протягом одного місяця зібра- ла 1,000.000 чеських корон для Росії і України, і має вислати від себе 4 потяги, з того 2 на Україну. Лише комуністична чеська партія відмовилася від цеї спільної акції і має переводити неза- лежно свою власну, а відтак і також чеські німці здецидувалися зорганізувати свою помічну акцію самостійно, маючи на меті пере- довсім допомогу Надволжським Німцям-кольоністам. Шеф пражської російської совітської Місії п. Мостовенко вистосував на початку цього місяця протестну ноту до чеського Міністерства Закордонних Справ з приводу діяльності в Празі Російського Червоного Хреста, закидуючи йому антиреволюційну політичну роботу і навіть організацію протибольшевицького шпіонажу. Взагалі, що він абсолютно відхилився від своїх гуманітарних завдань. Ця нота однак лишилася без наслідків, бо вищезгаданий російський Червоний Хрест і на далі є членом міжнароднього Червоного Хреста і це є позбавлений правного існування, на що головно покликувався совітськи представник Росії. З ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ. Найважнішою справою внутрішнього політичного чеського життя це неминуча вже парламентаризація Уряду. Урядовий Комітет що саме проіснував цілий рік, маючи пер- вісно провізоричне лише завдання, зробив свою працю і не є в стані полагодити тих палики питань з області економічної і соціальної головної політики, що конче вимагають сво- го негайного вирішення. Звідси неминучість утворення парламентського кабінету, що має статися все протягом цього місяця і для чого вже введнані були міжпартийні передумови. Цей кабінет буде коаліційний і чеський, себ то прий- матимуть у ньому всі чеські партії крім комуністів, але Німці ще не увійдуть до нього. Це значить, що крім давніших коаліційних партій, себ то аграріїв С.Д. і Н.С., до нього увійдуть це партія клерикальна і національно-демократична, яка не приймала участі в Уряді з головуванням С.Д. прем'єра Тузара. Порозуміння що до цього було осліплене і навіть всі партії десигнували своїх кандидатів на міністерські - 2 - пости. Числоо поодинокі партії представлені були так: С.Д. 4 портфелі, Н.С. - 3, аграрії - 4, національні демократи і клерикали по 2, Словаки також - 2. Головою кабінету певно буде лідер аграріїв і був Міністр Внутрішніх Справ Швегла. Первісний план залишення де яки х факових міністрів в новому кабінеті з причини протесту соціалістів був відкинений, так ф само відкинено бажання несоціалістичних партій, щоб залишився дотеперішній військовий міністр Гусак або щоб портфель війсь- кового міністра залишився в руках якогось військового фахов- ця. Кабінет отже персонально буде новий, але з малим вичком складатиметься з політиків, що вже були міністрами в поперед- ніх кабінетах: Призначення нового кабінету і його персональ- ний склад буде опублікований президентом 28 вересня в день нац ціонального свята в Ч.С. Державі. Головною задачею цього фно- вого кабінету буде фактичне переведення аграрної реформи, лаї- цізація шкільництва, відокремлення церкви від Держави, переве- дення кількох соціальних законів і в першу чергу обовязкової державної асекурації робітництва не старість і забезпечен- ня сиріт та вдів по робітниках.-. Дуже важними дальними справами внутрішнього державного чеського життя є все це національні питання, отже німецьке, словачьке, і пржкарпатське. Ані одне з них дефнітивно не бу- ло вирішено, а той провізоричний стан, в якому вони фактично розвинулися очевидно вже не вистарчає і тому є так само оче- видно неминучість якогось основного і остаточного їх законно- го полагодження. І хоч національні антагонізми в Ч.С.Р. не фн зникли і зовнішньо навіть не були ослаблені, але всеж таки мо- на сконстатувати тенденцію серед інородців в чеській Державі до компромісового порозуміння з державною нацією, що видко із заяв преси і політиків з інородського табору так само німець- кого як словацького і мадярського. Навіть "Прагер Тагеблит" гадає, що прочисевський ірединтизм Німців за кожну цін у не має сенсу і до нічого не призведе, що німці з Чехами мусять порозумітися о скільки доля злучила їх в одній державі. Так само і словацькі автономісти вже кілька разів устами своїх ватажків головно відомого католицького провідника о. Глінки, заявляли, що вони домагаються лише обласної автономії і стоять на грунті лояльності супроти чеської держави. І на Підкарпаттю передбачається консолідація русинських пар- тій, що хочуть погодити краєві автономічні тенденції з за- гально державними інтересами Ч.С.Р. Останніми часами там поге- стала навіть мадярська партія, стояча на чеському державно- му грунті. Очевидно що шлях до міжнаціонального порозуміння в Ч.С.Р. не є близький і легкий, що не так відразу Чехосло- ваччина стане другою Швайцарією, а всім тим вже можна перед- бачати, що скорше чи пізніше Ч.С.Р. вдасться позитивно вирі- шити і полагодити свої національні справи. З інших справ внутрішнього життя заслугує на увагу спрокволий, але прогресивний розпад комуністичного ру- ху в Ч.С.Р. Найкращим доказом цього є останні маніфестації чеських комуністів, а саме день інтернаціональної молоді, а відтак свято слянських комуністів. Оби ці акції, не зва- жаючи на попередню кольосальну пропаганду скінчилися майже фізском і то не лише в Празі, але по всій Чехословаччині. Саме минав рік від першого самостійного виступу чеських кому- ністів. Не комуністична соціальна преса в Чехії, підходячи білянс комуністичної діяльності за перший рік існування, м констатує взагалі зпроводий занепад комуністичного впливу та значиння в робітничому життю Ч.С.Р.. Все, що вони почина- ли кінчали фіаском і мало критичні наслідки для робітничої класи. Так приміром торішній грудневий пуч, що викликав лише більш творду владу в Чехах і запроторив на роки до вязниці багато невинних жертв безвідмічальної комуністичної пропаганди. Всі заходи їх до інтернаціонального об'єднання всіх комуністів Ч.С.Р. і досі не привели до позитивних вислідів, помимо всіх ургенсів і приказів з Москви. Фактично комуністи розвили силу об'єднаного пролетарського фронту в Ч.С.Р. і через це спричинилися до ослаблення соціалістичних партій та їх значення в державно-політичному життю чеської держави, що позволило буржуазним партіям спамататися і позискати чимало страчених позицій, як в політичному, так і передовсім в соціально-економічному життю. ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ. Як вся Європа, а передовсім центральна, так і Чехословаччина переживає все дуже сильну економічну кризу зповодовану надбутком промислових виробів і неможливістю збути ці величезні запаси в огляду на неунормовані відносини у Східній Європі, що була головним ринком для центрально-європейської індустрії. Результатом цеї кризи є систематичне обмеження продукції в деяких галузях великої індустрії, як наприклад в металевій , текстильній і т.д. і що зв'язано з цим є зростаюча криза фінансова.. Це має очевидно свої соціальні наслідки у формі безробіття. Це відтак викликує потребу 'у Чехів завязати економічні зносини, хоч би із совітською Росією та Україною оскільки б ці останні могли справді де що реально купувати. Цим пояснюється економічна беневоленція чеського Міністра Закордонних Справ до тутешніх совітських представників і його охота запазити з совітською Росією економічні зносини, про що він зробив заяву в теперіш- ній женевській сесії Діги Народів. В дійсності деякі гандльові акції вже були переведені і тутешня економічна сов- вітська Місія платить за куповане шведською валютою. Ця загальна економічна криза відбилася також на проекті бюджету чеської держави на 1922 рік, який матиме коло 3 і пів міліар- ду дефіциту, споводованого головно унормованим фінансового положення урядового персоналу. Річ зрозуміла, що перспектива дефіциту викликала загальну критику цього бюджету і в результаті цього передбачається значне скорочення штатів в багатьох урядових інституціях, спеціально на залізницях і на почтах. Нівночасно з увільненням гандлю збіжем і хлібом передбачається ліквідація Міністерства харчування і центрального Уряду для гандлю збіжем. В перших днях вересня в Празі відбулася чергова загальна осіння ярмарка, вже третя з чималим фінансовим успіхом. В ній приймали участь 4.000 експонентів і відвідало її коло 100.000 людей. В перший день відкриття.. Як і на попередніх 2 виставках осягнений був мільйоновий оборот і зроблена це більша кількість великих гандльових трансакцій і замовлень для чеської індустрії. 3 З початком вересня чеський народ святкував 70 роковини життя. свого найвизначнішого письменника, автора національно історичних творів - Альбейза ІРАСЕКА, що має величезну заслугу, яко популяризатор національного почуття і думання і головно великої національної минувшості чеського народу в широких масах чеського загалу. Його творами виховане було чеське громадянство в любові до свого власного і самостійного життя, а поруч з тим і в ненависті до чужого, габсбурзького - 3 - ярма. Те що зробили Паліцький , Рігер, Томек і інші виз- начні історики в області наукового досліду чеської минувши ни, це все заслугову Ірасека і його численних творів стало- ся майном кожної селянської хати та кожної робітничої роди- ни. Його відомий роман "Псоглавці"/Песиголовці/, що захоплює все засовує револьту селянську так зв. Ходів - себ то південного чеського племени, що ще і досі заховало свою провінціальну відрубність, належить до найпопулярніших його праць, що переложена була майже на всі європейські мови, та так само як вже підчас війни написаний другий роман "Темря ва", що незвичайно яскраво засовує національний занепад, властиво руйну чеського народу на передодні відродження.- Найбільше свято відбулося в Паході, місці уродження Іра- сека і в ньому приймали участь також представники українсь кого студентства, перебуваючого і студіюючого в Ч.С.Р., щиро вітаючи цього Нестора чеських письменників від імені української нації. Протягом перших 10 днів цього місяця в Карлсбаді від бувся ХІІ міжнародний Конгрес Сіоністів, який нас обходить з того боку, що з ініціативи нашої Місії і.в.Наслідок перен нальних зносин Голови Місії п. М. Славинського з деякими визначними сіоністичними діяча ми особливо п. Жаботінським дійшло під час цього конгресу до певного жидівсько-українс кого порозуміння, про що Міністерство Закордонних Справ бу ло повідомлено спеціальним докладом п. Голови Місії і що в значній степені ослабило первісно-пляновані протиукраїнс кі атаки на цьому конгресі. Заходами деяких українських професорів львівського Університету вдалося перенести заснований торік у Відні український Університет до Праги, де він з піддержкою чеського Уряду має розпочати своє функціонування в серед ні ювтня і поки що буде складатися з правничого і фільо- софічного факультетів. Ректором цього Університету має бу- ти проф. Колеса і досі зголосилися до нього біля 800 слу- хачів, головно з числа емігрантів і інтернованих на терит рії Чехословаччини. Таким чином контінґент цього універси- тету на перші 2 семестри є вже осягнений і нові слухачі правдоподібно не будуть прийматися. Прага 15 вересня 1921 року. З оригіналом згідно: /Начальник Дипломатичного Відділу Степанов Володимир До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 10 цього жовтня ч.387/908 маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає потрібним щоби першу частину повідомлення Посольства нашого в Царгороді з 17 вересня ц.р.ч.497 подано було до відома Пана Міністра Народнього Господарства. Керуючи справами Н.Мезенов (б/п) В.І.Чаплигин (б/п) В.І.Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "10" жовтня 1921р. ч..888/35-цф Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Головному Отамано- ві і Голові Директорії повідомлення п.Ке- руючого Посольством в Царгороді від 17 вере сня ц.р.№ 497 /одержано 4.X/. Пояснення:І/відношення Міністерства № 773-розпорядження вияснити можливість віл ного проходу через протоки пароплавів зі зброєю і військовими матеріалами для нашої армії;2/відношення № 797-обіжник-вияснити можливі придбання зброї,амуніції,засобів споживч, матеріялів відбудови транспор- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ... Посольство Української Народньої Республіки в Царгороді "17" вересня 1921 р. ч. 497 До Його Ексцеленції Пана Міністра Справ Закордонних Високоповажаний Кане Міністре. І6-го IX одержав я відношення ч. 773 т. 785 з 31 Серпня та обіжник ч. 797 т. 799 з 2 вересня, на які спішу негайно відповісти. В ніякі деталі не можу входити, бо потрібно мені зіб рати ціни, довідатися про умови закупки і переправки, а також більш поважно поговорити з деякими маючими тут владу особами. Це останнє буде дуже важко, бо поміж ними нема згоди / і що підобається одним, то зовсім іде проти пл планів других в залежності від думок їх начальства в їх центрах. Все ж таки все з того, що я довідався сьогодня, можу донести: Царгородський ринок має таку силу різного краму, що все що тільки забажається, і по цінах менших як де, можна тут дістати. Треба лише мати Одесу - а всё рікою потече і на д же вигідних умовах на обмін і за гроші /валюту/. Так само і що до продуктів споживи медикаментів можна їх дістати легко і багато. Переправляти все можна на Грець ких, Італійських, Англійських і на и. пароплавах, не забу- ваючи, що в Царгородському порті стоїть маса б. російсь- ких, а властиво українських пароплавів, будім то заарешто- ваних французами, які я є певний удалобися дуже легко забрати і то вже під українським правором, коли б у нас була Одеса. Про це необхідно говорити у Парижі, тут знаю тільки, що ніяких перешкод робити не будуть. Що до останнього уступу відноєння Вашої Ексцеленції ч. 773 т. 785, який вимагає особливої дискреції, мадам, що коли прийде з тим спеціальним крамом союзницький пароп- лав, то ніякої балачки не може бути - пропустять відразу. Тут цього спеціального краму дістати майже не можна, бо таємно і приватно його ніхто не продає, бо він тут на місці "і нашим і вашим" дуже потрібний, а офіціально себ то лице від французів можна дістати тільки після дозволу з Парижу. Де яке технічне приладдя, як наприклад, повнооборудован- ня польових і великих станцій бездротового телеграфа з мон- терами та інструкторами французами, оборудування майсте- рень /токарень, слесарень, кузнь і т.и./ можна тут мати негайно. По цей самої справі, поки прийде моє донесення доклад- не, яке через скілька день пришлю, про у Вашу Ексцеленцію розпитати Пана Секретаря Посольства Приходька, який дасть Вашої Ексцеленції цінні пояснення крім тих, які відносно положення знаходяться у надісланих мною докладах і повідом- леннях. В звязку з моїми докладами про Генеральне Консульство та та Військового Агента, можу завважити, що виконати всі доручення у напрямі листа ч. 773 т. 785 може, коли б йодо було призначеню П. Генерал-Хорунжий Радцевич Плотниць- кий, людина, яку рекомендую, цілком поражна на стано- вище Військового Агента у Царгороді. Пан. Генеральний Консул Дісняк в цей справі був би надзвичайно користним На прикінці не можу не заважити, що мене дивує, що Ваша Ексцеленція, знаючи моє тутешнє положення, повну неможливість провадити яку-небудь зовнішню працю, вимагаючу візитів, прийняття, довгих балачок, дає мені доручення, яких виконання зв'язане з витратами. Про це все також може Вашої Ексцеленції докласти Пан Секретар Посольства Приходько . Я додам лише, що бачучи як я живу, знаючи запевно моє матеріальне положення і факт що я власниво один у Посольстві ніхто не може відноситися з довір'ям до моїх балачок чи пропозицій. Радаю, що Ваша Ексцеленція зволить прийняти моє прохання про димісію і дасть мені матеріальну змогу і моральне право залишити мій пост передавши його призначеному новому Керманчеві в Посольства. Прошу, Високоповажаний Пане Міністре, прийняти запевнення глибокої поваги, з якою перебуваю Вашої Ексцеленції щиро відданий ТОКАРІВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ Уповноважений Міністер Керуючий Посольством З обмінами згідно. Н. Ступ За Нач. Дипл. Відділу м. З.С. Безпроволочный телеграфъ. Аппараты франц.-армейского типа Е 10,приемка на всѣхъ разстоя- ніяхъ,включая Америку,отсилка в 12 часовъ дня на 500 километровъ,въ 12 часовъ ночи-на 1.000 километровъ;радіо-телефонъ при немъ на 110 километровъ работаеть 6-ю лампами.Такихъ три аппарата по 1.800 лиръ каждый.Мелкіе аппараты-трашейные и полевые для сообщеній черезъ зем- лю-тоже франц.-армейск.типа на трохъ лампахъ,эмисія до 10 километровъ во время боя,а в нормальныхъ условіяхъ до 30 километровъ безъ антенн, такихъ аппаратовъ десять-по 250 лиръ каждый.Приемные аппараты франц. -арм.типа 10 штук, по 150 лиръ.Большихъ станцій в Константинополѣ нѣтъ,а маленькихъ указанныхъ выше можно преобрѣсти до ста штук каждаго типа. I/Высокихъ салогъ англійскаго морского типа новыхъ 10.000 штукъ по 500-550 піастровъ 2/Американск.кавалер.типа со шнурками голенища 10.000 штукъ по 450 піастровъ. I i 2 старые немного подчиняные по.............250 піастровъ. 3/Ботинокъ англ.-арм.типа нов.30.000 шт.по 300 піастровъ. Старыхъ подчиняныхъ-100.000 шт.по 80-120 піастровъ. 4/Ботинки штадкіе-30.000 штукъ от 160 до 200 піастровъ. 5/Шинель,френчъ и брюки въ обмотками-поддержанье-100.000 штукъ по 300-400 піастровъ. 6/тоже новыe...................30.000 шт. по 400-450 піастровъ. 7/Медикаменты........................................... 8/Сукна много,но цѣны биржи,которая даетъ очень большія коле- банія в связи съ закупкой на Батум-Новороссійскъ. 9/Костюмы рабочаго типа бумажные-300-400 піастровъ........... ...................шерстяныe -450-550 піастровъ. 10/Полотно,миткаль і т.п.-запасъ большой,но цѣны мѣняются, Необходимо закупать секретно,иначе цѣны скачут на 50 % при требованіи. Ці информації мноз отримані з надзвичайно певного джерел, а ф в р т е д е т К и н о р о з о б р а з е в я к е х о м р о с і й с ь к е м о г л о б и н а в і т ь д о п о м о г т и з а к у п ц і . -нотація ахвоя. ан ємейрп.ОІ П впнт-оюжокоме ятівдф ітварапл Я-Т.К. 14 та, гваортемонки 002 ан пид авосар ЗІ а енджотс. унімома нанадия, ахвін ОІІ ан ємен крп анофеде-сідог; аяортемоки 000.1 ан-мюн авосар ЗІ адик. 008.1 он втварає нот ахняет.Киманік о-о стввтобод яко- -меє гваерр Вінембозз пдд енмадон к еинйемнаст-итварапиа віялем.Ниджя твоортемокя ОІ од Кіоние, ахвияк хочт ан впнт.юйомде-.диарф екот-сн (100 траєрії: 1 міга пур.- копо 1/2 милеф. бакри. инетна гва аортемоки 08 дд ахнямоду ахинійемон з в. воб німея ов диарф итварапа еннмоірп.Ниджя адрі 100 місяць 7500 200 дюпонативстопой я Німсто ахнялод.Оркн-03І ан, єхтш ОІ впнт.мде- оляджає нуті ято од птафдоорц онком енж ткиваваху ахинянемом в.атан 400 — 30.000 .впт гячтш 000.ОІ ахнаон впнт очоюдром отаюйідлис ятобос ахкюсиВ/І аяортоалін 022-003 он еячтш 000.ОІ дрннедоп имвярунд со впнт.релявья,кондякромА/З .аюортовін 031 оп .аюортовін 028............оп енинандроп отонмен еидето З і І .аюортовін 006 оп.тш 000.06.вон впнт.мде-дике рячятод\С .аюортовін 031-08 оп.тц 000.00І-ахиниярдоп ахирато .аюортовін 003 од 031 то гячтш 000.06-еімдоти пянитод\Р гячтш 000.00І-енняжредоп-кмахтомбо зв нямрд и арнеф,адоникШ/2 .аюортовін 004-006 оп .аюортовін 021-004 оп.тш 000.06............еняок ехот\О .................итнемандем\У -елон кімкод анеро атаєд варотом,кмрдп индн он,отонм вижуО/8 , .аюйіороголон-мутад ан Компукса го нява в кінад ............аюортовін 001-006-енняжмуд ентт олаюодв иматок\О .аюортовін 023-034- енияторем............. ,ролтяннам имдн он,Кошалод толпав.-п.т і алятим,онтопол\ОІ прі З ОЗ ан түркэ мвф евики,онтержес ятапуккас омидхобоен .нінаводет ,дячад отонаеп он"знялден в інемсто вони піралофії ІІ 1313 До Пана Міністра Справ Закордонних. 1314 Консул Ваня Ради Литв. У відповідь на листа з 8 цього жовтня ч.5648 нар за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що по- пену в згаданому листі справу переформування Посол- ства нашого в Царгороді на Консульство ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зважає дуже актуальню і через це доруч- чив мені просити Вас, Пане Міністре, внести її на розгляд Ради Міністрів на цьому тижні. Л.Миронов (кп) Керуючий Справами В.Імшельський (б. р.) в.с. Начальник канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО Справ Закордонних "8" Жовтня 1921 року. До ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. По докладу Українського Посольства в Царгороді ч.47І з 27/уш б.р.,Міністерство має честь подати ВАМ до відома для докладу ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, що з огляду на ситуацію Міні- стерство цілком погоджується з думками, вислов- леними в ньому та поробило слідуючі заходи: внесено 4-го числа ц./м. до Ради Міністрів про ект Постанови про відкриття в Царгороді Генер. Консульства на підставі Закону 6 Вересня 1918 року з покладенням на мого функцій диплома- тичного характеру,виготовило для ухвали Радор Міністрів проект Консульського Протоколу по між Урядом У.Н.Р. та Імперським Оттоманським Урядом та проекти належних уповноважень для підпису цього Протоколу та уповноваження для Генерального Консула. Що до кандидатур на посаду Генерального Консула, то крім поіменованих в згаданому док- ладі п.Лісника та п.Засядка ще виставлена кан- дидатура ген.-шт.генерал майора Л.Родзевича- Плотницького, бувш. секретаря нашого Віце-Кон- сульства в Батумі, значного всі європейські мо- ви, рекомендованого генер.Сінклером та Дельвігм ТОВАРИШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.-Директор Загального Департаменту КЕРІВНИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. моста 1921р. ч. 1315. М. постов. До відома ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ і ГОЛОВНОГО ОТАМАНА дійшло, що в наслідок допозіді Посольства нашого в Капгороді. в справі Русько-Дунайського па- роходства Міністерство Закордонних Справ перед дво- ма тимчами утворило з'їдновідну комісію, яка має в юридичного боку розглянути право У.Н.Р. що до зга- даного пароходства. В зв'язку з цим ПАЙ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив намі позідомити Вас. Пане міністре, що він визнає доцільність заведення названої комісії, але, разом з тим, цікавий знати, яки м конкретні заходи має вжити в найближчому часі Міністерство для зреалізу- вання і захисту права власності У.Н.Р. на Русько- Дунайське пароходство, не чекаючи на авторитетне обґрунтування нашого права в боцку комісії. До цих юридичних заходів, по думці ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, повинна спонукати Уряд та рішучість, як- що вона не буде збережена в сфері наших з'їдомостями, виявляє останній з ними мови генерал Врангель відносно Русько-Ду- найського пароходства. Так він призначив уже в дру- ге своє правління пароходства і пині намагається, при допомозі постаментного ним Голови нового права на генерала Томакова, притрати до своїх рук все не- личеве майно пароходства, а зокрема всю річну ль- ту і майно по Дунай у Румунії. Отже, в метою паралізування вградних намірів генерала Врангеля ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає пот- рібним, щоби Уряд в найближчому часі поставив на розгляд питання про призначення від У.Н.Р. тимчасової Управи Русько-Дунайського пароходства, бо частина старої прави залишилась в Одесі у больновників, опріч старшого члена князя Аматуні, який перебуває в Царгороді, бувши усунений генералом Врангелем від фактичного керування пароходством. З другого боку виникає питання про наді- слання до Румунії на Дунай фаховців річного пароходства, які мали би несильно розглянути стани майна пароходства, мобілізувати для праці Управу та допомогти їй в керуван- ні справами, певнею таких агентів пароходства, які перебу- вають до с-ї пори з Румунії не можна взяти відданими У.Н.Р. До цього має за честь додати, що порушений справи ПАНІГЛОВА ДИРЕКТОРІЇ надає велике державне значення. Повідомляючи Вас, Пане Міністре, про висновлене, ласкаво прошу про наступні заходи щодо призначення ме- не для доповіді НАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Л. Михайлович (Сер) Керуючий справами Монегріан (в. р.) в. І. Кларкен Катц Степан Миколаїв Павло Марков До Ясновельможного Пана Голови Директорії Української Народньої Республіки. Секретаря Помольства У.Н.Р. в Царьгороді Василя Приходька Рапорт. Посольством У.Н.Р. в Царьгороді подано до Міністерства Закордонних Справ доклад в справі Русько-Дунайського Пароп- лавства,майно якого великої вартості розкинуте в Румунії,Бол- гарії і Царьгороді належить Державному Скарбу У.Н.Р. і до сеї не використовується Урядом. За браком відповідної організації право власності опу- щене У.Н.Р. в часи Денікіна до сеї пори не зреалізовано в пов ній мірі нашими Представництвами за кордоном. Крім продажу кількох барж в Румунії і здачі в аренду майстерні і резервуара для гасу в Болгарії,ніяких заходів що- до експлоатації іншого майна,барж,буксирів і пароплавів не вжито і не вживається. Міністерство Закордонних Справ,маючи вже з пів-року від домості про Русько-Дунайське Пароплавство обмежилося тільки призначенням два тижні назад комісії,яка мусить розглядати з юридичного боку право У.Н.Р.на це Пароплавство,не входячи в розгляд тих заходів,які потрібно вжити для зреалізування і захисту прав власності У.Н.Р.,які вже проведено нашими Пред- ставництвами за кордоном. По одержаним мною відомостям ген.Врангель,не питачись комісій,чи має він право на це Пароплавство,призначає вже в д р у г е своє Правління і ,обмежений в користуванню пароп- лавами в Царьгороді,зараз вживає при допомозі поставленного ним голови нового Правління ген.Ермакова рішучих заходів,аби прибрати до своїх рук все величезне майно Пароплавства,а зок- рема всю річну флоту і майно по Дуная в Румунії. Експльоатація майна Русько-Дунайського Пароплавства обіцяє ве- ликі прибутки для Держави і тому нашому Урядові необхідно н е р а гай но вирішити справу призначення від У.Н.Р. тимчасового Правління Русько-Дун.Пароплавства,пояск частина старого Правління залишилося в Одесі у большевиків крім старшого члена Правління кн: Аматуні,який перебуває в Царьгороді,усунений ген.Врангелем від Фактичного керування Пароплавства. Крім Правління необхідно надіслати до Румунії на Дунай фахів- ців річного Пароплавства,які мусять негайно розглянути стан майна Пароплавства,мобілізувати для праці і допомогти новому Правлінню в керовництві справами,пояск тих агентів Пароплавства,які лиша- ються до сеї пори в Румунії,не можна рахувати прихильними до У.Н.Р Перейджаючи Варшаву,я здійсвся з одним з фахівців річного Па- роплавства,бувш. інспектором Судоходства по р.Десні та Дніпру п. Борисом Прохоровим,відомим Уряду і нині працюючому в Варшаві в сфері не відповідаючій його фаху. Докладаючи про стан справи Русько-Дунайського Пароплавства,я рахую своїм обовязком подати при сьому короткій службовий список вищезгаданого п.Прохоріва,складений ним по моїмому бажанню для представлення Уряду У.Н.Р. 4 Жовтня 1921 р. м.Тарнів. Секретарь Посольства У.Н.Р. в Царьгороді. Борис Миколайович Прокоп'єв народився 11 травня 1886 р. на Київщині. Вчився — Київська (Скарбова) Французька школа і Кіївський Університет (травні мід фракулемент). На службу до Київської Окружної Ведучою Школи вступив в 1914 р. В 1914-1915 рр. був на посаді Завідувача земельничого парку і Наглядного Відомства на Ар. Фнінгві і Сонці. В 1916 р. був на посаді Завідувача перевалки на Сер. Фнінрі; в 1917-1918 рр. був на посаді Інспектора Судоводства на р. Десні, в 1918 р. (в кінці груп) призначений Інспектором Судоводства Київської Гімназії (Серед. Фнінрі). В 1919 р. (при ближчих як данишовою спороту на цій посаді, а після перерозподілу Окружних призначених Важливим Інспектором Руху Київського Обласного Управління Веди. Транспорт). При уряді П. Денікіна спогатку був ніякий з посади "за Петлюровське керування", а після (через місяць) був за розмешений і призначений Завідувачем Обл. пов'язаного Справами від Київської Академії, на якій посаді був лишеними і був мевиканим по їх поверненні після Ген. Денікіна; після повороту державних вправи 1940 р., був призначений Окружним Інспектором Судоводства Мій власній Сиром, на якій писав розумове і до слоговищного дитя. Б. Пукачев 20 Вересень 1920 р. м. Вишневе До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з ІІ цього мовтня ч.5679 маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ бажає мати більш докладні відомості від нашого Посольства в Австрії що до претензій з боку Італії за розбитий літак льотчиком Рудольфером, його похорони та якщо про це не мається жодних відомостей у нашому Військовому Міністерстві. Л.Мирнович (вг) Керуючий Справами В.З.Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "11" жовтня 1921 р. ч. 4144/83 20 серпня ц/р від Пана Міністра Військових Справ була одержана копія відомлення п. Начальника відділу за- безпечення повітрової флоти з приво- ду нашого авіаційного майна за кор- доном. 27 серпня Міністерство розіслало відповідні запитання до Дипломатич- них Представництв у Відні, Римі, Вер- ліні та Празі. До цього часу одержано відповідь з Відня /29/IX №1850/, яку Міністер- ство має честь переслати при цьо- му в копії для докладу Панові Головному Озманові. Одночасно з цим Міністерство пере- силає таку ж копію п. Військовому Міні- строві, а також додатково запитує П-во у Відні - в якому становищі справи від- шкодування від Австрійського Уряду і претензії Італії.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія . до Міністерства Закордонних Справ У. Н. Р. ПОСОЛЬСТВО Української Народньої Республіки у Відні дня 29-го вересня 1921 року ч. 1850 .- У відповідь на відношення Міністерства Закордонних Справ від 27 серпня 1921 р. ч. 1948/5391, Посольство У.Н.Р. в Австрії має за честь повідомити про стан авіаційно- го майна, котре переховується за кордоном, слідуюче: I. В Австрії: Указані літаки в відношенню находи - лись в розпорядженню Торговельної Комісії під голову данням п. Сербіненко і по розпорядженню Уряду були не- редані представнику Державної Закупочної Комісії в Вар- шаві під голоуванням п. Лещенко-Чопівського інженеру Ві- лінському' і на підставі мірового трактату в С. Жермені по резолюції від 29 вересня 1919 Висшої Ради і резолюції конференції Послів від 9 грудня .1921, разом з авіаційним майном других держав були інтернаціональною Комісією взя- ті від Державної Закупочної Комісії за винятком 2 мото- рів типу , від польованих літаків і частично знищені. В січні місяці 1921 р. зрідно постанови Ради Міністрів справа ліквідації була передана п. Міністру фінансів Х.А. Барановському, для чого була улаштована спеціальна лікві- даційна Комісія під голоуванням п. Радника Крисконсуль- та І. Храпка. Ця Комісія з допомогою Посольства в Австрії веде справу про одержанне від австрійсько- го Уряду за зніщення указаних вище літаків . II. В Чехословаччині: Справа з ліквідацією авіа- ційного майна, котре заставлено в одному із банків міста Праги доручено п. Послу Славінському. III. В Італії літаків не має, але ж є претенсія Уряду У.Н.Р. до Уряду Італії про зворот грошей ви- даних Італійському Міністерству війни за замовлені два літаки типу завдяки невиконання договору. з боку Італії, до нас є претенсія за один розбитий літак льотчиком Рудольфером, за його покорени і т. ин. Урегульоване цієї справи ведеться Спеціальною Лікві- даційною Комісією про допомозі присяж. адвоката М.Ка- рабчевського. IV. В Німеччині: про стан цього майна Посольству нічого не відомо. В. об. Посла У.Н.Р. в Австрії Г. Сидоренко /р.в./ Радник Юрисконсульт Посольства І. Храпко /р.в./ В.об. Секретаря : /підпис/ р.в./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ч . . . . . "28" червня 1921 р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати приц цьому копію листа п. Шульгина від 23/VI до ласкавого відо- ма.- Міністр Закордонних Справ Начальник Канцелярії Міністра Високоповажаний і дорогий Андрію Васильовичу, Ви не можете нарікати на мене, що я тішив Вас фальшивими приємними відомостями, як це мимоволі робило багато з наших земляків. Правда, мого апрільського докладу була страшна. Але мені давали надію і я Вам давав надію. Чи це була моя помилка, чи ні, на що мене вводили в блуд,- в цьому розберемося пізніше. Зараз не можу писати в деталях. Скажу тільки от що: поки йшло писання про загальну справу, були приємні й ввічливі слова, хоч і з відказом. Але, от зайшло про конкретну справу: німецькі фонди. З мого останнього докладу Ви знаєте, що я не думав піднімати цієї справи, при наймні поки не вирішиться справа австрійська. Але заходами Моркотуна дійшло до того, що тут, Закордонне Міністерство звернулося до Репараційної комісії /21/VI 1921 р./ з проханням розглянути справу про фонди України в Німеччині, які мають на підставі Версальського миру /259-підр. 6/ бути повернуті Німеччиной. По проекту Французького М.З.С. ці фонди мають бути секвестровані репараційною Комісією і за- держані, поки не найдено буде законного претендента, чи то російського, чи то українського законних Урядів. Як бачите, справа подібна позавчора. Я мав з приводу цього вже 3 довгих розмови в М.З.С. Вияснилось, що вони навіть нічого не знали про справу і все переплутали. Вияснилося на цій конкретній справі, /а все завжди виланяється на справах конкретних/, що вони нас знати не хотять як Уряду. Вияснилось, що М.З.С. цілком іде на поводу Моркотуна. Гроші останнього і наглість роблять своє діло. Роля Моркотуна й Галіпа роздає тим лекша, що вони нічого не творять: вони весь час руйнували і для цієї руйни вони /себ то Моркотун/ мають величезні кошти. Я ставлю все на карту і зацікавлю справою всіх, кого можна. Але це зараз найважніша наша справа, від якої залежить принаймні вся наша ближня будучина. Отже я вже послав телеграму з проханням, щоб негайно їхали п.п. Стемповський і Дельвіг, звичайно, коли у їх є досить грошей. Я їх абсолютно не маю: позичаю по сотням. На додаток до всього мого лиха я вже місяць, як не маю грошей і не дивлючись на всі заходи не можу збутись свого автомобіля, на стільки зараз є велика криза на цей крам. Отже присилайте п. С. і Д. давайте їм інструкції, і де рішучий бій. Мій прогноз тепер дуже кепський: щоб одержати гроші треба бути визнаними, а цього Juai d'Orsay не хоче допустити при сучасних умовах. Мабуть буде запроc з приводу нашої справи в Палаті Депутатів. Тяжко, напружую всі сили. До того всього я зовсім хорий: Появились на нервовому грунті сердечні припадки. Щиро Ваш О. ШУЛЬГИН /в.р./ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Міністра ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. Доклад Млодишовского про Зелений інтернаціяль доклад протов підкорених Данилюку Доклад переданий м-ру Данилюку 19/к 921р. 4-III У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ч _ 984_ " 9 " липня 1921 р. Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому доклад Ст. Референта Преси п. Ол. Гладишовського про повстання й організа- цію болгарської селянської хліборобської партії Стамбулинського для ласкової доповіді п. Голо- ві Директорії. Рівночасно Міністерство Закордонних Справ звертається до Представника Уряду У.Н.Р. в Со- фії з проханням негайно надіслати Міністерству у вище згаданій справі як найдокладніші відомо- сті, які в свій час буде Вам переслано для ласка- вого відома.- Міністр Закордонних Справ во Начальник Канцелярії Міністра Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 9 дня 1921 р. Р.к. ч 284 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО СПРАВ ЗАКОРДОННИХ "16" жовтня 1921 р. ч. 5704...... ЕКСЦЕЛЕНЦІЯ Керуючий Справами Директорії У.Н.Р. К.м. діляра Директорії ОДЕРЖАНО Навтм 17 липня 1921 р. Вх. №6 Міністерство має за честь подати для докладу Панові Голові Директорії, що видавати синьо-жовту книгу у Варшаві по дешевій ціні через брак грошей не було б змоги та й таке видан- ня при відсутності й дорожнечі техничних засобів друкарських не могло би задовольнити ви- мог, які мусимо ставити до зов- нішнього вигляду книги. У Пра- зі видання пройшло б під без- посереднім доглядом знавця тех ники друкарської п. КОРОЛІВА- СТАРОГО й книжка мала би потрі ний вигляд, чого у Варшаві осягти не сила. МІНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ Директор Департаменту Загальних Справ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин №/5п жовтня 1921 р. ч. 2155./5742. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу проект ноти до Урядів Англії, Фран- ції і Італії в справі заходів до охорони ладу на Україні. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПРОЕКТ. Н. О Т И ДО П. П. ПРЕМ'ЄР - МІНІСТРІВ АНГЛІЇ, ФРАНЦІЇ, ІТАЛІЇ І П. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ АНГЛІЇ ЛОРДА КЕРСОНА. Найбільш відомою подією останніх днів в історії відношення держав Антанти, з"ок- рема - ж Англії , до російського совітського Уряду і всього совітського режиму являється остання нота лорда Керсона . Уряд Української Народньої Республіки з почуттям повного задоволення констатує пере- лом, що наступив в оцінці російського боль- шовизму і його правдивого підкладу. Потрібно було кілька років такого іспиту і неймовір- них страждань для населення України, щоби Держави Західньої Європи і Америки змогли переконатися в повній нездібності-як білих ро- сійських генералів : Колчака, Денікіна, Юденича та Врангеля так і большовиків,принести спокій і встановити який будь державний порядок на території бувшої російської імперії . Делкі з т. зв. окраїнних держав як прик- лад Естонія, Латвія та Литва завдяки допомо- зі і піддержці Антанти швидко побороли анар- хію і приступили до державного будівництва. Здорове основою цього будівництва єсть гли- бокий національний патріотизм, що так ярко загорівся після розпаду Росії на окремі дер- жавні новотвори. Уряд Української Народньої Республіки рів- но м. як і українська громадська опінія, в особі своїх політичних партій, організацій та професійних союзів давно вже прохають такої ж підтримки для українського національного руху, який виніс на собі весь тягар боротьби з реставраторськими арміями Денікіна і Брангеля і який до цього часу находиться під безперерв- ним гнітом червоноармейського засилля. Тільки міцно і добре зорганізована українська націо- нальна армія може попередити всі страшні, не- минуче зв'язанні з стихійними спорадичними пов- станнями населення України проти большовиків і з бандитизмом, грабіжництвом і погромами. І Уряд Української Народньої Республіки цим разом знов звертається з проханням до Уряду, на чолі якого стоїте, Ви, високоповажаний Пане Міністре, і шляхетного . . . . . . . народу про технічну і матеріальну допомогу українській армії, яка несе на своїх праворах високі лозунги чистого парламентаризму, волі, рівності і захисту прав національних меншостей. Передбачаючи вибух народнього гніву і не- обхідність для себе оружної інтервенції, Уряд Української Народньої Республіки вирішив, а спеціальною метою протиділення насильствам і погромній діяльності в відношенню до мирного населення, організувати корпус охорони мирного населення від погромів і бандитизму. при цьому належить вказати на позну доціль- ність зорганізування подібного рода військової ча - стини ще в минулому 1919 р. коли то спеціальний корпус охорони республіканського ладу енергійно і цілком успішно провадив боротьбу м.ин. також з погромними експедіями проти мирного населення. по теперішньому проекту уряду У.Н.Р. органі- зований корпус не мав би приймати участі в бой- ових акціях армії, східом за якою він йде для пе- реведення спеціальних завдань і послідовно займає всі населені місцевості для охорони в них порядку і уникнення насильств та експедій. В зв'язку з економично-господарською політикою бельшовиків на україні, а також з огляду на саго- стріння національних пристрастей і неправдивих уза- гальнень, які робляться темними несвідомими елемента- ми населення XXX XXXXXX XXXX XXXXX XX XXXXX XXXXXXX XXXXXXXXXXXXXXXXXX XX ХХХХХХХ Х ХХХХХХ ХІІІXXXXXXXXXX- XX, в'являється широка можливість для злочинної пор- омної агітації російських чорнорубжень і професійних злочинців і погромщиків для належної організації боротьби з такого ро- ду агітацією уряд української народньої Республіки має намір запросити комісарами при визначенні вище корпусі представників хадівського народу. Одночасно з цим уряд української Народньої Республіки має честь звернутися з проханням до Ва- шої Ексцеленції про воякого роду допомогу в бо - ку. уряду в справі заснування організації зазначеного корпусу охорони мирного населення України від погромів і інших проявів бандитизму і анархії, як авторитетними порядками і вказівками так і командуванням спеціального корпуса та інструкторів для негайної організації названого корпусу. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ПИЛІПЧУК. ХХХХХХ ХХХХХ ХХ ХХ ХХ ХХ ХХ ХХ НІКОВСЬКИЙ·. XXXXXXXXXXXX XXXXXX X XXXXX XX XXXXXXXXXXXXXXXX XXX З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Ст. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "/S" жовтня 1921р. ч. 2154/5713. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Колом 17 дня 192 р. Вх. ч. 1980. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь пе- реслати для відповідного докладу копію рапорту Консула в Данцігу від 7.Х ц.р. № III19.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин КОНСУЛЬСТВО Української Народньої Республіки в Данцігу. № 1119. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Сьогодня був у мене з офіційним візитом Консул німецький Лідке. В розмові він виявив цілком грунтовне розуміння і знане українських справ і України. Він прекрасно орієнтуютьсяся в наших політичних питаннях /він був в 1918 році на Україні/ і вважає що зараз Україна переживає кризу яка безумовно розвернеться в користь нашої державності, що зараз ціла майже Європа має звернені очі на Україну як на "санаторію" входу Європи. Що до майбутнього верховної влади на Україні то він вважає фікцією всякую акцію Скоропадського а навпаки дуже інтересується Головним Отаманом С.В.Петлюрою. Тут було згадано про 1918 рік, початок року і кінець року, а в результаті винної залишилась німецька дипломатія яка хотіла ревалізувати на грунті України, в Клемансо всю політику відбудови "єдиної неділімої Росії". В кінці ми налагодили дуже добре справу візування укр. паспортів які він візуваєте на підставі кождоразового мого листа. В знак пошани я при його виході представив йому урядовців Консульства, Секретаря Гаврилька, і двох канцеляристів сотника Антоненка і пор. Демченка які тимчасово обучаються в канцелярщині при Консульстві і становлять його "залогу". З консулом Лідке належена справа так, що я зможу, перед ним допомагати також цим особам в яких ми заінтересовані. Між іншим маю на увазі доручення Міністерства від 12 серпня ц.р. №732 одержане мною 7.X ц.р. Відповідь на відношення Міністерства…………………/ССХІ//731, 843 т.І /852 та 830 т./851 одержані мною також 7.X ц.р. надішлю з конкретними даними в найближчих днях.- Консул У.Н.Р. в Данцігу /ПІДПИС/. З оригіналом врідно: Начальник Дипломатичного Відділу т. Сім У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. ми Директорії. "14" жовтня 1921р. ч.2./53./57/4. на №I270 Міністерство має честь повідомити,що від І.Х Доклад Працької Місії від 13.IX ц.р.№789 було переслано в Генеральний Штаб 28.IX 1921 р. за № 844/866. При цьому Міністерство має честь по- відомити,що в останній час воно пересилає в Генеральний Штаб всі відомості про ук- раїнських старшин та козаків,що перебуваю ть за кордоном.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "14" жовтня 1921р. ч. 2149/5716. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Мовти 14 дня 192 р. вх. ч. 1482. До Пана Керуючого Справа- ми Директорії. Міністерство має честь пересла- ти при цьому для докладу Панові Го- лові Директорії копію ноти від 29 IX ц.р. за № 15, поданої Урядові Р.П.Л. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ. від 29 вересня 1921 року. До Пана Міністра Справ Внутрішніх Річей Посполитої Польської. Український Центральний Комітет в Польщі має честь звернутися до Вас, Пане Міністре, з слідуючим проханням: На підставі обіжника Міністерства Справ Внутрішніх з 8/VI ц.р. місцева влада Річі Посполитої висилає всіх україн- ців-емігрантів з воєводств Тарнопільського, Станіславівського, Львівського, а також з повітів Волинських: Рівенського /за виключенням Рівного/, Острозького, Дубенського і Кремінецького, а також з міст, в яких мешкають воєводи і т.п. Беручи на увагу, що серед емігрантів, мешкаючих в вище- наведених містах і місцевостях, є й урядові особи, які були евак- кувані разом з арміями польською і українською, і які такі прибули до Польщі в часі I-15 липня 1920 року, а потім повер- нувшись на короткий час на Україну в українською і польською арміями, в часі між 20-25 листопадом 1920 року, знову опинилися на території Р.П.П., Український Центральний Комітет має честь просити Вас, Пане Міністре, пояснення в доповнення обіжника з дня 8.VI ц.р., що сроком прибуття до Польщі осіб згаданної ка- тегорії необхідно рахувати період першої евакуації або I-15 липня 1920 р. і висилку їх затримати. Число тих осіб дуже незначне. Пересування їх з одної місцевості до другої на передодні зими тяжко одіб'ється на їх матеріальному становищу і мусить потягти за собою необхідність прийти до них в допомогою в той час, коли тепер всі вони най- шли собі працю і заробіток. Як би це прохання не могло бути задовольнене то Український Центральний Комітет мусив би для заспокоєння потреб цієї категорії емігрантів зверта- тися зайвий раз за допомогою до Уряду Р.П.П.,добро- вічливість якого він не хоче надужувати. Дирекція Комітету: Голова Лукашевич. 1 жовтня 1921р. З оригіналом згідно: Варшава. Секретарь Павло Зайцев.\V\8 в Тонкість перекладу свідчує Начальник Дипломатичного Відділу н.т і пдовов атовищем ххяр я ,тоїм є моявт в вена з хпроюшем,айтааргіме дерео од,утеау ан нуддеф не плуд іня,ндоое іводачу й е,хатоолероім і хетоім хинедевля інет оян і ,соязоніарку і сюказопл кмрімв в мовад інвоаця -деово нітоп в,укоод 02СІ анплк. ЗІ-І юар я ідакої од муудрип сонахалоп і соязоніарку в уніврічV ан ове Княтром ан кошшцм онлінною уона,укоод 02СІ модлотомк. ЗЗ-ОЗ жім юдр я хмаміто гоор ван тетімої Кинакартнеll МекаоніарчV..П.П.Т піротідет ан а,вжнхідо линенапод а виненолоп,ертоінім онзГ,оад итлоорп ом іоннадача дісо ідакоП од вттуйорп моюро од..д.л IV.8 вид ЗІ-І ода ііцвужвае іошеп доіреп мтаухар ондіхдоен піротет .ктамцтве хі укляона і .q 02СІ анплк ондо в хі киннауерзеll.еннеаєн ежд дісо хнт одоиF і ан воате"бідо ожят ммів індодереи ан іотурд од итезвенсім сіндіхдоен юодос ве нтягтоп атмоум і ушноонето үмонаккіретам -Кан пнов іов репат нкоя,озр йот я оолемонод в хки од атйкрч .жотідоава і омврп ідос мш 1330 До Міністерства Закордонних Справ. галій. ловтня 19-1921р. ст о в. З розпорядження Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь просити Міністерство надіслати додані до цього копії листа ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до Військового Міністра та доповіді Генерала Тютюнника в справі єврейських погромів до Пана Посла У.Н.Р. в Німеччині Д-ра Смаль-Стоцького для передачі Сенаторові Марголину. Михайлович (кр) в.п. Начальник Канцелярії Миколаєв /нaчaльник Відділу НАЧАЛЬНИК ВІЙСЬКОВО-ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У. Н. Р. "IV "Жовтень 1921 р. ч 1886 Керуючому справами Директорії У.Н.Р. 126 Відповідно до вашого наказу, якщо за ману надсилати копію заяви П. Головного Отахана Генерал-хорунжого Мотонника в справі єврейських погромів для передачі сенатору Марголіну через посла Семашко-Синюцького. ОДЕРЖАНО 15 жовтня 192 р. ВХ.Ч. 1969 Копія цієї публікації, Мотонник Валерій Маркович, Синюцький а також Копія Гомід Івановського, Цвітко-Маркевича засудженням за злочини проти народу. В. о. Начальника військ Соцінник Олександр Виїсковому Міністру В закордонній пресі дуже пайно доводиться статтями відомості про погроми і гвалти над людьми, особливо єврейською. Це використовують болшевицькі агенти закордоном, до поскур яких сягають різкі за- лейн, які підкоплюють ці провокації, розповідаючи потайому світу, туркочучи, як добре їм в армії, так і навколо Республіки. Певні країни єврейського громадянства більш озведомлені в фактичному стані рілєй, бороняться проти обвинуволення армії в невластивих їй вчинках, але ворога в цій напрямі праця з симніжною, а через це виникає у боку нашого Уряду громадянства більшої енергії і активності. Взявши на увагу Ваш наказаний, абі 1) Виїсково-Судове Управління представило реєстр всіх справ, дотичних погромів, з короткими резервами про те, коли і де вироки судів в справах погромів були переведені в життя, 2) Аби комісії і кольмовники окремих частин нагайно представили доклади, в яких би зазначили факти припинчення наших пастичних погромів акцій, зарядження ними вийськово-судових слідств в цій справі і припинення погромів жаного виїскового емису з рабо- стрілки чи іншого формату кара на смісцю. Владані відомості повинні мати фактичний характер, містити певні дати, назви місцевостей і визнати період всієї боротьби за нашу державу. Кадаючи згадані справи велике значення, прошу і взяти під свій контроль і представити мені опрацьований доклад по увазі з документами згаданих вище ведомостей. Моршав: Головний Офіцер Пейлора За певною: Начальник ведення Внісок-пох. Канц. Кол. Овчаров Сотник Салім Наранький М. П. Ар. Штабу при Головній Команді Військо У. Н. В. Умови 1921 р. № 83 П. Головному Офіцеру Допис. На Ваш, Пане Офіцеру, пропоную дати фракти із своєї діяльності, які можна бути використані, як матеріал для доказів зборювання урядових чинників УНР проти пендівських погромів, докладаю: 1. Під час наступу Мурав'єва по Україні в 1918 році січень /6 м. Звенигороду заснувався „Ревком“, котрий складався виключно з членів на голи з Казачим. У Звенигороді був скликаний повітовий з'їзд селян, котрий на пропозицію Каза піддержав „правою Ірарду“ признати ревійську владу вед- повів „бунтом“. В навмір якого звичайно тілька членів з'їзду селян. На допомогу з'їзду, всім прибуло "вільнє козацтво", котре в своєму гуртку ширило й „правою бардіо“ і самого Каза. „Ревком" розвілся. Погався розмір, "Ревком" в житлових квартирах, який мій повер- нутись в погром /фракт, що "Ревком" і "Красная бардія" складався виключно З генідів - був приємною! Зв'язки городська Повітова Народна Управа попросила мене, що високового. Ради прийшли вже до своїх рук письма Цемірковські Ради приєдналися вже до своїх рук і попередити небажанні вчинки. Много впродовж однієї години був припинений неорганізований розмір і всів до своїх рук вільне козацтво, з яким був розголошений наступ на большиовиків в напрямі Бобришська і Христинівка - Умань. 2. Коли большевики в 1919 році удались зробити повстання Ценгор'їва, я сідав недовіртим, реорганізував їх, завів суверну дисципліну і вернувши на Київщину, де в м. Сквіра до мене приєднались багато двох з половиною тисяч повстанців, серед яких були перебіжники з червоної армії настроєні погорлово проти жидів. Під час маршу від Сквіри до Мшеринки і стився на обід в м. Ванківка /Миловерина/. Були краєзармейці поганих зробів. Безладдя було мавдовень посиленим много поручником Пашин - Сидоришиним, на протязі кількох хвилин; посуд було розстріляно 4-х грабіжників. 3. Під час вивороту большевиків в 1919 році прийшов повсталий командир ІІ Багач'ону 8-го совітського полку Козаков зі свого частинкою. Козаков зробив клька погромів /жидівських/ на Уманщині: м. Дубова, м. Іваньки і погомил всадили м. Уманні. По прибутті в район Уманщини 5-ї/12-го дивізій /Українських - Київська група/ мене дано було 3. Рядові був обележений, при тому надзвичайним судом при другому приговорено зі складу відповім 83 головина фабричники до россійців. Вирок переведено на сей. Дзин-Стинківка. 4. В початку вересня 1919 року Шляб Кли"в-Рької" групи стояв на сей. Малий. В навмисок життя непорозуміння між селянами і мензом на базарі в с. Малим розпочався погром. У персонажи ввійшов в місто, припинив бенкадо, при тому на місці злочину по моєму наказу було розстріляно 5 пограничників, стосов котрих було оголошено до загальних відома окремим друкуванням наказом. 5. Весною 1920 року, коли армія йшла на з'єднання тими зіловою погодою, мій гає вою холим Балти в січолу міст від розгриво шарову розпоганав пожежна. Жидевське населення, залишене мирорини урими болшовиків про "ужаси, які творять топоніковських банди" боїмось спочатку показувався на вушах, але коли побачило енергійні заходи по ставанню горівного майна з боку призначення мною Колендафри ліга підполковника Доброїворського, то вийшло всі іншою гасця помежає. Після ви-легади від пендрів джувано меке і веселовиново сла свої задоволення поведінкою підполковника Добровірського. Молю бути узнавати вагаю приєд- ладів, але я гадаю, що зазначенних досить. Нихто не може показати ні одного випадку, де би в моїй присутності робився незаконний вчин- ки по відношенню до людей і то були припинені. - Підписав Генерал-Воручий Тютюнник Зорігіналь мідно: Начальника відділу Військ-Ков. Контролерів Пословного Даймона Виїсько У.И.Р. Соціяк Далл До Пана міністра справ закордонних. У відповідь на листа з 15 цього жовтня ч.394/930 маю за честь, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРК- ПРОСТИ ВАС, ПАНЕ МІНІСТРЕ, ТОРІЇ подати до відома п.п.А.В.Лукашевича і Полков- ника Лапильчука про майбутній приїзд до Варшави із Швеції капітана Моріна. М.Михалович (к-р) Керуючий Оправами В.Іконописов (к-р) Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "15" жовтня 1921 р. ч..894... 930- Комісаріат Директорії ОДЕРЖАНО Мол. 18 дня 192 р. Пана Вх. 1 ректорії .- Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію повідомлення Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Стокгольмі від 22/IX ф/р. № 319 .- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в ШВЕЦІЇ і НОРВЕГІЇ. № 319. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р./Департамент Чужоз.Зносин/. Маю честь довести до відома Міністерства, що з приводу відношення від 2 вересня ч.797, я начав переговори з фінансовими і торговельними колами Скандинавії цоби зібрати всі потрібні для Уряду інформації. Репрезентант шведського акц. товариства "Салін Ко.", кап.Морін, який має заступництво американської фабрики зброї, дав мені також дуже цінні інформації про всі склади зброї і амуніції, а головне про 500.000 рушниць с.Наган-Мосін, які тепер находяться в Європі. Рушниці можна набути в ціні 25 доларів за рушницю і 1.800 патронів. Після конференції з кап.Морін, я добув цього, що Уряд У.Н.Р. має перешеньство набути сганий склад рос.рушниць.Крім зброї фірма "Салін Ко" може доставити все що україн.армії потрібне/одяг, ліки, консерви і т.п./. Коли Уряд У.Н.Р. не буде мати можливості заплатити всі готівкою, державний банк Швеції може дати фінансові полегшення на підставі кон- цесій на Україні. При цьому маю честь сповістити Міністерство що кап.Морін незабаром прибуде до Баршави, щоби особисто передати всі оферти на розгляд Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Керуючий Справами Надз.Дипломатичної МісіїУ.Н.Р. в Швеції: /ПІДПИС/. З оригіналом звідно: Начальник Дипломатичного Відділу АНГЛІЙСЬКА НОТА ДО СОВІТСЬКОГО УРЯДУ від 20 вересня 1921 року. Англійський Уряд передав через свого Повіреного в Москві при совітському уряді ноту, в якій він протестує проти постійних по- рушень англійско-російського торговельного договору. Нота підво- дить цілий ряд фактів, з котрих видходить, що бойовицька влада про- довжує свої інтриги проти Англії в Персії, Афганістані і Індії. Ле- нінові персонально робиться докір з тим, що він в своїх офіційних промовах допускається виразів, що не погоджуються в духом зобов'- зань, взятих на себе договором. Ведеся підтримка індійської револю- ції, між іншим говориться так: після довгих переговорів між сов. урядом і Хатесадгуауа багато революціонерів, які тоді в Берліні і инших європейських державах знайшли собі притулок, було запрошено сов. урядом для участі на конференції в Москві 25 травня, аби обго- ворити питання, як мога найкраще викликати революцію в Індії. Ці ре- волюціонери були підтримані в коштах офіційним представником сов. уряду з Берліні і Коппом і одержали від нього візи на паспортах. Англійський Уряд є поінформований також відносно того, що со- вітська місія в Берліні допомагає зносинам Членам індійського ре- волюційного товариства з іхнім послом в Москві і регулярно підтри- мує анти англійські інтриги. Недавно совітське правительство про- бувало відомого індійського анархиста Д-ра Гафіза, який студіює у Відні вироблення бомб, намовити звікати до Афганістану, улаштувати на індійському кордоні склад і відтранспортовку до Індії бомб. Д-р Гафіз нині в підтримкою совітського уряду прияв на себе доручення мати нагляд над виробленням бездимового пороху. Нота торкається також російської пропаганди в Персії. Совітсько- му посолів в Тегерані ставиться в докір, що він витрачає величезні кошти, аби підтримати антианглійську пропаганду. Осібну частину ве- личезної ноти складають звипалки в Ангорі. Англійський Уряд заявляє бажання знати, з яких мотивів совітський уряд підтримує громила та зброєю турецьких націоналістів, аби перешкоджати зближенню поміж Урядом Ангори і Антантою. Сомим важним пунктом обвинувачення нота рахує російське поводження в Афганістані. На цю країну російські заговорщики звертають найбільшу увагу, аби мати там свій вплив, допомогаючи Арганістанському урядові щорічно до- помогою в квоті одного міліона руб. золотом. Перша випла- та ії вже вислана в Кабул. Особливу увагу звертають на себе російські консульства на сході цієї країни. Ці кон- сульти, які малиб служити марній торгвлі, в дійсності улаштовані для пропаганди. Привівши цілу низку порушень торговельного договору Англійський Уряд вимагає певних гарантій за те, що це порушення нарешті припиняться. Свідчу. В. І. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ВІДПОВІДЬ МОСКВИ. НОТА ЛІТВІНОВА ДО АНГЛІЇ. Лондон 8 жовтня. Тутешня російська торговельна делегація оголосила в останньо ніч текст ноти совітського уряду в відповідь на останню ноту лор- да Керзона. Російська нота підписана п. Літвіновим і між іншим го- воре: тяжкі обвинувачення, які підносять англійський Уряд, обоснова- ні на односторонніх та недоказаних фактах і на доказах, які спира- ються на дуже сумнівні джерела. Цілком ясно, що всі повідомлення промови та статті, на яких базуються обвинувачення в англійській ноті, видумані, сфальшовані і незначні. Всі ці обвинувачення вже від довгого часу появлялися в різних російських контр-революцій- них газетах. Російське правительство знає, що з Німеччини оголоше- ний бюлетень доносів анонімної групи. Видавець цього бюлетеню ви- дав всім контр-революційним газетам і таємним агентам різних уря- дів матеріал, в якому ніби-то є таємні документи з совітської Ро- сії. Також всі ці так звані оголошені видавцями цього бюлете- ня, всі сучасні промови совітських ватажків, всі листи цих ватаж- ків - нічого іншого, як вигадка. Совітський уряд переконаний, що Ан- глійське Міністерство Зовнішніх Справ навмисне введено в блуд різними обманщиками та шардатанами. З закінченням російського тор- говельного договору, совітське російське правительство не має жад- них зносин з індійськими революціонерами. Воно не має жадних школ пропаганди в Ташкенті, які б підготувляли людей для пропаганди в Індії. Оприч того, російське правительство не має жадних відношень до д-ра Гафіза і нічого не знає про те, що він має на індійському кордоні фабрику бездимового пороху. Можна припускати, що представ- ники російського уряду випадково, не знаючи докладно, в якому напря- кові йдуть інтереси Англії, порушували їх. Дле і поведінка Англійсь- кого Уряду все дальше віддаляється від того, щоб можна було її роз- глядати, як прихильну до Росії. Але тепер, коли Англія з Росією зва зані торговельним договором всі ці непорозуміння можуть бути полагоджені звичайним порядком і російське правитель- ство знайде способи лояльного їх полагодження. Свідчу. /3/. Начальника Ванцелярії ДИРЕКТОРІЇ LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ -від кт в Італії та Швайцарії Зaраз-же після надіслання мого останнього докладу до Вас, Пане Президенте, передано мені було через тутешнє Угор - ське Посольство долучачий до сього лист-відповідь до Вас від Голови Угорської Держави Адмірала Горті. У цьому листі Ви, Па- не Президенте знайдете підтвердження пасусів мого останнього докладу, що стосуються Угорщини. Пан Міністр Закордонних Справ, присутність нього тут була надзвичайно користна, зробить Вам, Пане Президенте, до- клад про наше фінансове положення, настрій тутешньої україн - ської кольонії, про інші свої спостереження, та перекаже Вам мої словесні йому доклади, а тому я й обмежуся тут слідуючим : I/ як я чув, товари, що закуплені були в свій час Сидоренком в Парижі для нашого Уряду від Американців і оплачені виставле- ними в імені Правительства ексклем, передані були нашим Уря- дом нашим кооперативам. Згідно певним інформаціям, які я маю, кооперативи наші велику частину цих товарів звернули продавцям і за се одержали як відступне декілька сот тисяч франц.франків / кажуть сімсот тисяч./ я просив П. Міністра Фінансів Баранов - ського дати зарядження виплатити з цієї суми Шульгінови при - наймні 100.000.-Фр. На се Міністер Фінансів відповів мені сьогодня так : 'Тут нема ніяких грошей ; Іду сьогодня до Льондону . Барановський .' з цієї відповіди п.Міністра Фінансів,яка має відповідати дій- сності, я роблю висновок, що кооперативи витратили всі гроші, які вони одержали як відступне, бо се факт, в якому нема жад- ного сумніву, що вони ці гроші одердали. Тепер я довідався та- кох, що решта цих товарів /35 авто, та велика кількість меди- каментів/ макться на складах в Франції, і що Сербченко веде зараз переговори щодо їх продажи. Посилаючись на ту ситуацію, яку Вам з'ясував,ане Президенте, на підставі моїх докладів Мі- ністр Закордонних Справ, я прошу дати доручення Міністрові Фі - нансів, згл. нашим кооперативам у Парижу непереводити цього продаку без моєї на то згоди, згл. передати мені на руки для Державної. Скарбниці одержані від цього продажу гроші. Це ціл- ком недопустимо, щоби ми не мали змоги ліквідувати наші Місії, щоби не можна було перевести великої кількості важних держав - них видатків, в той час, коли кооператори в Парижі витрачають величезні суми грошей на річі розкоші, про що я маю автентич- ні, певні відомості . Найліпше було б дати доручення Сербчене - кові зараз-же приїхави до Відня , поінформувати мене про скіль- кість і якість товарів, які макться в Парижі і перевезти їх продаж змогою на то згодою .