Доповіді та листування з Міністерством закордонних справ і дипломатичними місіями УНР про визнання УНР та надання допомоги від Аргентини, Японії, Швеції, Ризький договір, 01.04.1921-01.10.1921, 209 арк. — частина 2/3

Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Світ 22 липня 192 р. Відомо: 174390 Земельний земський Комісар, Форшкій Аполлонове, Керменицького повіту, що підніс від Львівської губернаторії до Генерал-губернатора, котрий користується більшовицтвом над Малими мешканцями 25 вбивств, який він призвіз землі від Цес. Земельний Центральний комісар із сім'ї єгипетської та етрусків мешканців. Котрий підбився урочищами, які вони землі використовували для мешкання і садівництва; Змінено вибірки, змінено форми, але сує величезних толок саме "Маргаритка" державного уряду, який розповсюджувався мешканцями, що підлягають кабінетам Міністрів, а в пільгових Комітетах "для між відомчості" "Органами". Розра- кушав їх війною проявився з трьох елементів: в першому пакеті - території, наради і урядові місця; в другому - батьківщина, партія, яка сій же рифмують, хоча зловживається їхнє елементи козаки), перейшов порід його з палими і чужими революційними опускостями і колективними зміїннями державних тяг, що передодні були в "Комітеті", то ми в озброєному підпіллі з революційно-мобільного і галицького зброя в державних посадах, які були урядовими. В зв'язку з цим, що писалося тихого голосом, з 3 лютого не було б викладання. Коли поруч був обер-управлений озброєного кіберу "Комітета" у військовому державному урядовому, але не з Міністерств, і з других осад до Костянтина Миколайовича, як би в друге охороненому від'їзді з турбами 175474 39+ в розмірках Міністерств в пункт за всяку ціну за- лишитися, коли б і всі мій отверти в самий Польщі ви- сипуються. На основі ек- зуптор завершились, що було дуже мене найбільше співчуття, пов'язане "мертві дуски" пам'яті Директорії з яких читав - Мазаренко, Мовець, Федорівський і Ге- пургельм, ми вже знаєте світлий тірій у Відні під повним батьківством над зорою, а перший "души" Миниченко, який вбився свої хлестопавловської подар- ки на Україну, ще недовка- лий до України, в Москві; як сирівний роб, вони вже згодом свайм па- лам - кемпейтим держава - ціло про федерацію Украї- ни з Росією, тежо пев це- чес призначав до Відні. 4 щоб попрощати, що не може подолати. Розбитий засудив "між тихих душ" не сліділо піднімати до гуртів, не дивлячись на усі цейнення російського вбивства, куплених, що французам (роботу не китайцем) із комби підгладить і що воїн повинен згодом розберегти, щоб: Малоросію був вибір військ. Єврей Осирефторія, проти якої було обстежено цього селі житлові відчуження вигнанням майна альтернативно залишено до сильних, які всходять до вбивствених засобах не кривди люду і повинен серед державних урядових вищих тимчасових міністерств закладаних справ (бо до великих не можуть достичи) російського вбивства, купленим, що воїн відносить української авантюри, немає нічого українського уряду, все злівідовано тому що турецького уряду пов'язано з Миколайевом великих відношень, коли нічого воєнного і т.п. Це залишає емітенти, яке все останній час з усіх сил йде проти самостійності України; бо вони, всі "реальні" політики, твердо переконані, що ніякої самодержавної України не може бути а повинно тільки захищати один з своїх принципів, поставлених на Конгресі Мира в Парижі і яким пейарбітосом українських земель, одкинутий і навіть боротьбою проти цього, як чину думкою, другий принцип самостійності і в усіх силах спирається за федералізм з Росією, при чому деякі з них навіть зредаговано Росією надано зв'язки вищим державним чиновникам, а решта навіть були ще недоступні Росії, але це не означає, що всі інші з них, як і усі інші вони були й дуже погано. Всебічний генерал прийняв одиним здором і все зацінило. Я поважався з тупими кинцями, міністром Земледільних справ, висловив йому, що в сильному світі нічого не змінилось від того, що Голова зробила переду тим листами, залишились мир у Радянському Українському і ви- мовили такими роботи український радянський народ про право У.Н.Р. рішити їх даний будь-який бажання зробити, які хочуть і вигідніше по договору 28 грудня позаштатного раду мів Леніним і Бернштейном з одного боку Росій і Французьким з другого Украни, України сильовізмного і северно-проросійської Радянської Ради, але вони мали у всіх осіб жури що були недільними Росією, що погріз переглядали з нами і професійних озброєнь якої вони не були, чи ко- муністичні чи монархічні і червоні підрозділи. Загалом племенник поведений щоб майбутнє в осесії озброєнь виглядали з України, українських баранців. Це його особистою переконанню і зеловольною і не пруженням не він сказав мені: "Земля об'єднана, що ви за новий суверенітет У.Н.Р., майже в межі переконаного держави" Після цього суддівській веселі тюльки скоментували по-атмосферному і все пішло по святковому і залишало, мі вейв юг і похали але мі величезні гирлєн, мо- ментально прийшли. Турці привідив світлий головкі Магеневі, одружу- шив у Крізьвоге урядінсь ке енциренційне болюстю, качлв мени: Дие ом, Пеме После, ви турт богачо мо- дей гігтурт єр федереції Ктерд в сій енрадкі кедрів за лимене, з земних голок- пилл рабом пейвлисними І свій дурим Скоропада ким) і коли гітетито в горм Грущевськи на коні, що- го тенер агенти болючеви- ків земдомирить усиллєнто пел Укрейну, гарантуючи тому дее. Але ви е були рий, все касне: "Медвіж тан поверши" а сам не ісо. Не зібкво, як писав є Осам що мієм поважату з Георі мені Молодов Пеструнє вила?, у випадково згужа. сіз зими в концерти і по- всяк перед того мов'язного перемого за народом він був членом і з'єднував йому шкільних орденственствах поліційних Полтевик засер- деньми і засібив йому, що вони і Полтейка підіймуть з мі- стечків не приймають, тобто в його Петружевської кільки не приймали змогли беномаф віцьтимбив з секретарями усіх до не перечили, а дружини чи хребніли і що в Мокидоні приєднаються до різних ведучих по Чемську Крайну, тобто за- мислив його, що був у країв, чи Полтейко. Він зменит неодносе відповів, що він був прав, і що Полтейка він змінив Не мав землі розмір, чи еле- заний пали в Мокидоні, що для тимчасом породило сяїна рухвсив тільки на Чемську Крайну він знов перекоте відповів: що він преви ми представити був і дуже підписався тільки на Велику Україну і по тим усе з злістю і а мабо в не озірнушов і не озірнти кольє всього року на Великую Україну, либо й не дав замикати армій, але он Геймаред вчим про- дов беличину Поняжем Левизбаний! тобто, що він же хочеш від мене бачи мого в озірнтишії над Вели- кою Україною? На не з йому ввідмовив, що він уже дав сили добре знестися і з та- когод гадко знаю, бо був в Кашмиці. Той пеклий етрафоробний чесе, коли Геличка армії з Великою одарення перехади по гор Делікитер, і прохав тебе переченьшої не ходи- жу тобого краю і не сму- хащи Геличка, що не в Гейморо гн Лівінському пешишов справе, а в голуб зовсім иниролу суцільної сироки і міцні вчені та по- всюди ширили і зробляти ро- ку со лінією пшеничного для смерек Українського погоду. І, несправжньо, дачи мов Катерини в Порівці більше за всіх великих Толи- коме-Таргі взагалі, а всяка лінія йде як рок пшенично- ї льній. Звернений вироба в чому обвинувачу? Мо- ді вкрити мелі Тигубки зо Довгим разом із доброго пільну і зруйнути якщо р- тодав Українських земель, але он пелим ліній течи реклоджитися з Величним до вих упершес в Другий Великий крипний самосвід- повідь України, в якому не кореге радико сільських компаній, малий вам дуже боротися першого герц- заного певергітодовел і ть- му наш з Величним течи не побури, то ми годовляло, кор цо недуга години упра- імового ктедат корнеліяроя. На се в паму фігнолів, ще за Гвейтіє, що без емисетійно взж Укрсійим ізв нічого не дой- дезе спів укрсійного народу. Пригадати Томичинку вв- голоннім в бікшій Авентуро Кр пець, як цю зов 40 років Вац Радори додавши сив укрсійсь кої нагоду тільки в олі з 210 локтнор укрсійнових шика зії по митилре чи незьб ура- їловних квадер в Львікво- му університеті, не радивай тебе, що втільки в великих революціях, в великих кета вигороди розпогорбес веш лі певсії і озієнтуриднев на Велику Укрсійну Вм муси- те їхр зо великими косе палив, все мігтравація, а не мији престедвій нам накидати свої малі гелона і годевзі, що виж мафетие вес у целе пєред. Вов Іван зразок бідепної моочиво повітів милодої дедерачій але в усехом релей доба? Ось я А. Мидорець, ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2198. Берлін ………… 15. серпня 1921. Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас 9 серпня ц.р. на Тарнів, тепер маю за честь доложити до Вашого відома слідуюче: 1) Б о л ь ш е в и к и . Минулого тижня було побачення у приватному помешканні Коппа Христофора Антоновича Барановського в моїм супроводі із самим Коппом. Це побачення було наслідком кілько-кратних візит великих посередників у Христофора Антоновича Барановського, які завше підчеркали бажання большевиків розмовляти. На початку розмови й ми і Копп заявили, що балакаємо, як приватні люди без всякого урядового припоручення. Христофор Антонович перебрав хід розмови слідуючим вальором: коли розмова мала би йти о якійсь згоді із комунізмом, то тоді велика розмова є цілком безцільна. Копп на це заявив, що большевицький уряд находиться тепер у епоці цілого ряду реформ. Приватна власність признана, свобода торгів, заводи мають бути віддані. На цім, очевидно, після думки Коппа, справа не приостановиться а піде далі в напрямку концесій даним економічним обставинам. Тимчасом отже треба робити різниці між урядом а комуністичною партією, котра через третій інтернаціонал заступає своє ортодоксальне становище. Христофор Ант.Барановський оповідає по- му про свої досвіди із большевиками та духе - 2 - різно критикує комуністичну господарку. Барановський сказав йому навіть цілий ряд дуже отвертих острот на адресу його уряду. Копп все без дискусії вислухував, почasti навiть старався виправдувати. При розмовi, на якiй підставі можна би прийти до конкретних балачок, Христофор Ант.Барановський пропонував слідуючий шлях: обидва правителяства мали би сотворити якийсь перехо- дячий, над ними столичний орган і вони обидва мали би зречися всiх своїх прав на користь цього органу, який по рівній мірі мав би бути зложений iз представників У.Н.Р. і Совєтської України. Цей орган переводить слi- дуюче:ціле правобережжя очищається і займається війсь- ками У.Н.Р., на лівобережу лишаються большевицькі війсь- ка. Цей орган проводить далi передвибори по Україні 1, що вибрані представники скажуть, це для обох сторін обо вязкове. Копп вказував на деякі труднощі формального роду але, зрештою, його собi занотував. Барановський да- лi йому отверто сказав, що, як не тепер то в четвер ви большевики кликатимете нас до влади. Це властиво остан- ня ваша дошка поратунку, без глибоких крив та великого кровопролиття еволюціонувати у ту сторону, в яку ви кон- цесіями вже пішли. Коли ви хочете вашу Москву годувати то зробить з України одну велику концесію для правового горожанського порядку. Я зi своєї сторони думав, що пропозиція нової директорії спільної, яка мала би це перевести, була би більш доцільною. При пращаннi л Коппа зробив уважним, що знайчи большевицьку тактику, вони певно пічнуть про нашу роз- мову з Вами брехати сотворене й несотворене. Та він з усміхом заперечував. Я Йому сказав, що в такiм випадку це тільки iм пошкодило б. -3- 2) Голод. Після нових інформацій спра- ва мається слідуючо: а) певно є, що голод справді у деяких терито- ріях істнує. б) Певно є, що бойовики брешуть. Є дві мож- ливості, або вони применшують голод і він в дійсності багатенько більший і вони тим самим хотять уратуватися від конечнос- ти скласти владу. Або вони його прибіль- шують і спекулюють тим на фільтропін Заходу. Після німецьких інформацій друге є прав- диве. Бойовики колосально прибільшують голод і Його цифри. Максимально голодає тільки 5 мільонів лю- дей, а вони подають 20. Коли б транспорт був наладже- ний, то сама країна могла б собі дати раду. Та вони зі слідуючих причин його прибільшують: вони хочуть дістати даром харчі та медикаменти, вони сподіються дістати к р е д і т и від закордону (які вони не одержали помимо пропозицій концесій та шумних клічів: відбудова індустрії та електрифікація) а що головно вони цим криком "голод" наново скріплять єдність пар- тій та єдиний фронт. Цей клич "голод" даватиме їм далі право внутрі краю всіх перерізувати та перевішувати, хто проти них повстає. Звівши всю свою політичну орієнта- цію у внутрі на жолудок, вони сподіються дати собі да- лі раду із повстаннями на Україні. Про це балакають всі радія із Миколаєва. Тому треба собі бути свідомим, що повс- тання, яке вибухло б в осени на Україні навряд чи ма- тиме успіх. Бо проти України підуть бойовики із клічем: брати хліб, якого Українці не хочуть давати. Щодо голодової акції, то на днях відхо- дить вже корабель із медикаментами до Одеси, який ту ди іде по німецьких полонених. Всі плани правих кру- гів у цьому напрямкові є цілком фантастичні. - 4 - Вони тепер пропагують ідею, що всі мі- сця санітарні та ратункові, які йдуть до Росії, повин- ні мати при собі відповідну поліцейну охорону. Ту охорону думають праві круги зі своїх людей зіставити і таким шляхом всунути у Росію цілий поліцейний кор- пус. 3) Вишваній. Вишваний весь час представляв справу у Німеччині так мов би то в нього були зв'язки зі Тарновом. Після нових інформацій він думає скликати у Німеччині якусь нараду організацій- ного комітету. До цього мав би якісь відносини Лотоц- кий. Також старається старого Чикаленка притягнути. Із других жерел також потверджують, мов би то Вишваний розпоряджав деякими фондами. Він мав би 1 більшу суму гроша переслати в табори хв в Чехію та в Галичину. Із досить певних жерел довідуюсь, що у Горішній Силезії є невеликий відділ українських старшин. Він виступає агітаційно та займається контр розвідкою. Його провідником, кажеться, якийсь Коваль- ський. Із Німцями мов би то перетрактується про оружа- для Галичини. Зв'язок є, здається, із Вишваним. 4) Соціалісти. Грузинські со - ціялісти дуже пильно працюють у справі голодової ак- ції для Грузії. Тому, що 14-го тут була спеціальна нарада "Геверихаштів" над голодом, я прохав Миколу Якимовича Шадлуна від імені українських ес-деків із відповідними заявами виступити. Але він відмовив, це мені, заявлляючи, що він тільки технічний представник. 5) Посольство без всяких віс - тий про державний центр і події у Тарнові. Я дуже прохан вистарати для мене при кінці цього місяця, або з початком слідуючого в'їзд у Польщу, бо я хотів би Міністрові Зак. Справ та Головному Отаманові потрима- - 5 - ти усний доклад. Трубецький, який переїздив, поінформував мене дещо, але з його слів бачиш тільки особисті нерозуміння в Тарнові а не видко, які річеві проблеми та питання є причиною кріз. Дуже потрібно було б, щоби новий кабінет виступив наново із опублікованими свої платаформи, бо закордон чимраз більше починається цікавити Сходом і нам. Прохар прийняти вирає моє глибокої пошани Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині Посол: по Пана Міністря Народньої Освіти постою З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати до відому Вамого,Пане Мініст- ре,витяг з листа посла У.Н.Р. в Німетчині з 9-го цього серпня за ч. 2163. в справі переду- вання Ук раинських студентів у Німетчині Мироновиц (с.р.) Керуючий Справами Остри Михайлович ПолітКарлінг Моторакис (в.р.) Начальник Канцелярії У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "12" серпня 1921 р. ч....... ТАЄМНО, До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р., ім Директорії СДЕРЖАНО Вх. ч. 402 185 983 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, - для докладу Панові Голові Директорії Головному Отаманові -, що ним отримана сьогодня телеграма від п. Посла Стоцького із Берліну, зміст якої не всиди цілком зрозумілий. Текст зазначеної телеграми в перекладі з німецької мови по інтерпретації Міністерства був би такий: "Ніковському. Готель Зольдінгер, Тарнів. У відповідь на листа п. Мироновича ч. 983, прошу поінформувати Пана Головного Отамана, що твердження про те, начеб то інтервенція Посольства перед Міністерством Фінансів в справі багажу Синьої Дивізії відкинута - цілком видумані. Посольство зробило все можливе і прохає Міністерство представити Панові Головному Отаманові матеріали в справі багажу, бо п. Миронович цілком непоінформований /?/ ставить зазначені /образливі/ твердження". Згідність перекладу свідчу: Начальник Канцелярії Міністра П. ДЯКІВ. Прошу Вас, Вельмишановний Пане, прийняти вислови правдивої пошани. Т.В.О.. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депрт. Чужоземних Зносин 23 серпня 1921 р. ч.1937... 5264. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 29, 1921 р. ВХ. Ч. 187 До Пана Керуючого Справами Директорії Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії витяг з чергового докладу п. Керуючого Справами Дипломатичної Місії в Будапешті за час з І до 15 липня ц.р. Відомості, подані в цьому витягові одержано від біженця Стукова, який зай- мав посаду інспектора народних шкіл Одеської шкільної округи і вихав з Одеси 25-го травня ц.р. П.в.о МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг із докладу від 26 липня ч. 655 п. Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії в Угорщині. Про стан освіти в комуністичній Одесі Стукови розказали таке: Школи поділяються на три категорії: Трудова школа, де діти знаходяться з 7 год. ранку до 2-ої по полудні, школа кліб /з 7 год ранку до 5 п.п./ та школа комуна, де діти мешкають. Кожна нація має право заснувати свою школу тої чи іншої категорії з своєю викладовою мовою. Таким чином в Одесі єсть школи російські, українські польські, жидівські.. До цих шкіл приймаються дітей од 5 до 15 років. Хлопці і дівчата вчасться разом, а школи комуні навіть сплять в одному дортуарові, наслідком цього роспуста та сіфіліс, який страшенно лютує в школах-комунах. В кожній школі 7 класів; програми однакові,/приблизно такі/, які були в давніх прогімна- зіях/ Шкільні плани та програми складені дуже гарно та доцільно, бо в цьому брали участь найкращі педагогічні сили. З цих шкіл вступають безпосередньо до університету; хоч треба зазначити, що вступ до університету вільний для кожного/, хто тільки вміє як небудь написати своє призвище. В кожній школі існує обовязково школярський комітет, до якого складу входять сім школярів, по одному з кожної класи. В кожній школі єсть також школярська драматична трупа, оркестра та хор Але інструментів музичних Біг даєть.. Школи 2. та 3 категорії мають характер дитячих садків, діти пожинні бутичитись там маларства, різбарства, шевства, кравецтва і т.д. Але на жаль, засобів для переведення цього пляну жадни не має: на цілу школу - кілька аркушів кепського паперу, пара олівців, трохи крейди, дві голки та трохи ниток. Підручників зовсім немає. Нормально в кожній класі повинно бути 25 учнів на ділі бував 55-60. В Категоріях І та 2 діти ніколи не приходять до школи о 7 год. ранку, а звичайно не раніш, як о 9 год. Лекція тримаве 25 хв. Харчують в школах дуже зле, 2 рази на день яч. каша або яч-суп, чай тілько обіцяють да- вати, як також і паливо. Для школи н.Стуковщнвій на цілу зиму було дано 6 нудів дров. Служники при школах назива- ються "практиканти госпітателі" з 12 чол.-лишень 2 письменних/ Одержують вони платню таку майже, як і педагогічний пер- сонал, а саме ІІ.850 сов. рублів на місяць,- та рахуються за дійсних членів педагогичної ради. Педагогічній персонал отримує на імсяць 13.000 - 13.500 рублів та "пайок": на місяць - І І/2 фунта яє-крупи,І/2 ф. цукру-писку, І короб. сир- ників, І/8 ф. тютюну-махорки та на день 3/4 ф. хліба, але не що-дня. Сього року перед Великоднем, що припадав на І трав- ня н.с.то-6 то збігся з робитничим святом, було видано по 3ф. борошна /Торік жидам на маць було видано борошно, а для хри- стиян не вистарчило./ І травня в Одесі мала відбутись велика маніфеста- ція наказано було всім установам та школам вийти на вулицю з червоними прапорами. Але з цього нічого не вийш- шло, на вулицю ніхто з прапорами не пішов, окрім одної жидівської школи-комуни. Між Києвом та Одесою ходить тричі на тиждень па- сажирський потяг. Подорож триває 24 години. Ходить цей потяг під сильною військовою охороною. Добути дозвіл н іхати в тому потягові дуже тяжко. Взагалі, в Одесі, вихо- дячи з дому, треба мати при собі цілу пачку пашпортів та посвідок: службовий пашпорт/видається на І місяць/ трудо- довий пашпорт, посвідку "домкома"/ домовий комітет/ і т. ин. Хто не має напр.трудового пашпорту, того женуть чистити казарми, а жінок прати білизну для червоноар- мейців. Військо одягнено дуже погано / вийськовий одяг носять майже усі/.Муштра відбувається щодня, причому замісць рушниць, муштруються дрючками. Інструктори переважно молоді жидки, які поводяться з во- ками без церемоній б"ючи їх за найменшу провину нагаями На північ від Одеси цілі райони охоплені повстан- нями. Повстанці руйнують залізниці, наладають на потяги , ки- дають їх з колії, при чому комуністів без милосердя ни- щать. Все це наводить на большевицьких комісарів страшенну паніку. Голова Місії Полковник В.Сікевич.- З оригіналом згідно: В.об. Начальника Дипльоматичного Відділу Do брату моему Павле Константину Евстафьевичу Дроздову Миронову К.М. Нервию передаю по агент 2419 от Рады Тарнит. PARIS, LE 15/VIII/192 Канцелярия Директорії СЕРЖАНО Груп 29 лип 192 р. ВХ/4-1203 Лист документів. 1) Лист до Пана Володимира Омельчанка від 6 Червня 11/VIII. і конфід 2) Листа до й. Миковського від 28 різня, від 8 липня 3) 4) Лист Ерланда О. Чепеліна 5) Письмо до Томова найближчої ради від 3/VIII 6) Мемуар до й. Ерланда від 3/VIII 7) Мемуар від 24/VI 8) Письмо до Савиця нападу від 3/VI Дод. 2 р. см. 9) Пама про Морквича в/д ЗОМ 10) Лист від Амбасадора Чернічка 11) Лист до Кабінетних розпоряджень 12) Спис документів поданих до Ренар. Ком. 13) — — — до Й. Грюна 14) — — — до Ліни Нагель PARIS, LE 15/VII/192 Чей мемуар, від 4/VI, був наданий розом з апеками до М. З. С., Це маєтні тим самий мемуар, що я передав 4/VII до Репортувача на місці в справі «Всеукраїнських» (Чей мемуар 10/VI був надісланий урядов. Музей Ванкунг тобто Павлу, який імовірно мається на увазі «Всеукраїнська» справа, чи місця Климу). В "Сонклусі" розсліду про наш в'язання з пам'яттю. С. Музе 1110 Загальний 29 Серпня 92/. Постоя Крім цього для Ознайомлення з обер- жними мате- ріалами 7-7, 1-6 вкл. 29 Свгтн 92/. До Міністерства Справ Закордонних. З розпорядження Пана Керуючого Спра- вами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія має за честь р просити Міністерство для уможливлення на- лежного використання прикладеніх до цього матеріалів від Голови Дипломатичної Міс- ii в Парижуа ч.ч. 7-14 перекласти їх на Українську мову і разом з французьким текстом повернути до Канцелярії. Начальник Канцелярії 192450 193 409 Високоповажний та дорогий Андрія Васильовичу, В доповнення до свого лист від 23-го червня даю загальне рез в моїх вражінь від останнього тижня роботи. За останні два дні ще мав важкі побачення. І/Справа з австрійськими фондами: мій приятель був у секре та- ра Репараційної Комісії п. Герберта /пін заступає рісав у Відню негативний доклад про нас/. Герберт сказав, що проти нас є два заперечення: а/заперечення зроблене в докла- ді Бета, по уряд У.Н.Р. не є законний наслідки к уряду Ско- ропадського. На це заперечення п. Шульгин дав вичерпну пі- дповідь в своєму мемуарі і продовженими документами и абсолю- тно логів, що дійсно тепершній уряд є спадкоємць Скоропад- ського. /Друге заперечення вводитьться до того, що Укр. уряд не є виз- ваний держава м, нія зходить в склад комісії Репараційної.На м остання виробила нові правила, що до цього, а саме: комісія трактує тільки з таки урядами, які сидять на своїй території, не мають іншого конкурентного уряду, коли держава, котру цей уряд репрезентує, має лоні кордони і т. д. Ці правила були виро- блені, коли де які нові держави, як напр.. Чехія, домогались, щоб їх вважали державами заднім числом, не за часи великої вій ни. Але Комісія на це не пійшла і встановила дату початку дан- ної держави на підставі вище зазначених принципів. Натурально ми не випроваджемо деяких критеріїв. Але повстає пи- тання , нашо ж Реп. Комісія розглядала в такому разі в Відню справу по суті. Наше Генеральний Секретаріат представляв док- лад на який по їх же признання дана вже вичерпуча відповідь Все це я ще не раз буду говорити, але треба мати на ува- зі, що і до державних наших австрійських фондів тут міцно з зується з фактом визнання України. Ім визнати нас зараз не хотять. Все ж з огляду на заголу самої Австрії, співчуття де кого з делегатів, є невелика надія на те, що справа буде виг На жаль такій справи в комісії вирішується більше загальним порозумінням всіх делегатів, а цього в нашій справі дуже трудно досягнути. Богато міг би помогти представник Польщі, поза як остання нас визнала, але.... на це мало надії. 2/Справа з Німецькими фондами-Ви знаєте про ноту М.З.С. до Репараційної Комісіїв в цій справі з мого листа від 23-го червня3. З розмов в Реп. КОм. мій приятель вияснив, що ця справа навіть ще не дійшла до Реп. Ком.-От же час не упущений. Справа в тому оскільки на підставі 259-го артикула Реп. КОм. зможе витребувати з німців кошти. В усякому разі німці можуть зробити де які серйозні заперечення. Коли ж Реп. КО.м. дійсно добьється свого, німцям прийдеться заплатити повністю по тим нашим шанайним, які зараз вони тримають. Може принаймні вони повинні дати, що не пішли на наші умови, які давали їм змогу взяти регти частину цих грошей. В усякому разі, ми у їх виконгали наплатити напірованими грішми, а хто зна чи хоча Реп. Ком. хоч частину одержати золотом... А німці тим легше могли поразумітись з Укр. Урядом то, коли не помиллявся їх бани не знаходиться під контролем Реп. Ком., як Австро-Угорський. Але тепер німцям не довго прийдеться думати: Реп. ком. в усякому разі в липні розгляне справу і певно вирішить так, що німці мусять передати піл 11 охорону наші фонди. Що тепер робити зені.-Як Ви все знаєте, словесно і досить різко /в усякому разі горяче/ я протестував, що ця справа повели помимо нас. Але чи треба протестувати против самого факту, що міністерство Зак. Спр. франції внесло таку пропозицію. -Думаю, що ні, бо в мій власний план входило те, щоб якось взяти гроші з рук німця. Треба тільки настолавати на тому, щоб ці гроші були передані нам. В пьому примку я уже подав меморандум , який буде також переданий особисто, або через моїх секретасей найвидатнійшим депутатам і сенаторам. Дуже хочу затримати цю справу і пропустити через Реп Ком. справу австрійську, далі угорську і тільки тоді німецьку Зараз мої приятелі обіцяли побувати в найвищих сферах. З цим я сам буду демогатись прийома. Поки по обходу членів Реп. Ком Загальна ситуація кепська: З приводу своїх розмов в М. с. В. 21-го червня та 23- го червня, я сказав при слідуючому побаченні /25-го/, що досі я брав на себе сміливість давати надію своєм уряду на допомогу в майбутньому з боку Франції. Це я мимо волі робив, як франкофіл, але тепер не знаю чи маю на це право. Я дійсно франкофіл, але перш за все я український патріот і до того чесний чоловік, тому я мусив тепер написати уряду, що на покликася 1 ще в міністерстві до нас ставляться вороже. -Тоді м мій батьлик рішуче став мені доводити, щоя тепер помилявся, що вони добре до нас ставляться, що так само відноситься вони до Росії, хоч вони мають той плюс порівняння з нами, що їх да рівність давно була визнана. Справа в тому, що вони катего- рично вирішили не втручатись у внутрішні справи був. імперії 1 дуже докладно став мені доводить, що у внутрішні справи держа- ви не треба втручуватись, бо це тільки шкодить. Я сказав, що зс усим цим згоден, але ми і не просимо втручатись в Російські справи. Україна є незалежна держава і большевицька навала це є чужеземне ярмо. От же ми просимо помогти нам скинути це ярмо. Але на це мені було сказано, що Франція не визнали України, що наш уряд знаходиться за кордоном і в цей момент вони не можуть нас визнати. Але в майбутньому франц. уряд нічого не має проти самостійності України ні проти спільного життя з Росією. І те 1 друге Франція прийме як факти, але творити ці факти ми муся- мо самим.- Звичайно, я мав багато що сказати ому на це... Розс ри також про колосальне знаййння нашого державного центру, як осередка всіх повстань, але мені знов нагадали, що цей центр за кордоном і Франція вигажувалась абсолютно не вести акцій проти большев. Рослі, як і Англія. Мало того, Франція не допу- стить , щоб якоюсь друга держава, наприклад Німеччина втручалась в ці справи. Перед тим /20-го/ я був у Генеральному Штабі 1 мені там нагадали військові, наші найкращі друзі, таку франц. приказку:"помогай собі сам і Бог тобі поможе"Росіть повстання широке, планомірне, поразумійтеся з повстанцями Білої Русл, а може 1 Росії/через Савінкова/. Коли складеться загальне вражи- 19566 ня, що більшевизм падає, тоді найдуться охотники вам помогати. В першу голову сусіди України, а там і великі держави. Ніхто не може гарантувати нам, що ця допомога належна і з такої то кількості буде дана. Але треба рішковати. Так говорять в Генер Штабі. Од себе додам, що справа вся в тому, чи можна сподіва- тись, що більшевики дійсно дуже ослабли. Коли ні, коли вони мають хоч таку силу як торік очевидно не можна рахувати на успіх. Треба все зважити і коли тільки можна, іти в дія. Але де видніше на місці, ніж у Парижі. 4/ Матеріальна ситуація не виносима: зараз абсолютно не маємо громей, автомобілів ніхто не купує, а в кращому разі коли все продамо, нам стане щоб прожити до августа місяця. Все здо- ровье від турбот, все гіршає і в зовсім слабий. 5/ Переписиця старається прибирати мене з Галіпої наоборот. Галіп погожується піти з урядом, ставлячи певні умови. Одни- хати його не збираєся, це було б дуже нерозумно в сучасному становищі. Галіп може бути єдина противодія против Моркотун 6/ Кочубей все наробив дурниць: нічого це не зробив, а все скрізь про себе розтравонив: в результаті замітки в "Общем Дѣлѣ" Париж, II Серпня 1921 р. Високоповажаний Симоне Васильовичу, Нарешті я маю дві пошти через генерала Делвіга 1 кн. Трубецького. Маю Ваши листи і особливо дякую за останній від 27 Липня. Користуюсь нагодою, щоб передати цю пошту і не маю часу написати докладного листа до М.С.З., а тому обмежуюсь коротким листом. I/ Справу з нашими австрійськими грішми обороняв усіма можливими засобами. Але, що з того вийде 1 коли те рішення прийде сказати трудно. 2/ В справі німецьких фондів і тієї ноти Фран. М.С.З. / про яку я писав в листі від 23 і 28 Червня/ можу сказати тілько одно: мало шансів, що ми одержимо тепер ці міліони, але жадних шансів не має, щоб ці кошти попали в руки Маркотуна, чи яких російських кол. Це говорю зі слів самих авторитетних чинників і ці слова для мене стверджені були 1 документами. 3/ Після того як я вияснив що все ж нота Фран. М.С.З. лежить у французькій Делегації при Репараційній Комісії і не взята назад після всіх моїх пояснень я вирішив звернутись до Бріана з відповідною заявою. У спершу спробувати побачитись з самим Бріаном, хоча і не надівся , що він мене прийме тепер. На мій лист Бріан відповів особистим листом до мене, який при цьому прикладаю. В цьому листі він висловлює свій жаль, що не може мене прийняти зараз і просить як можна скорше переказати все те, що я хотів п. Гренару. Можна звичайно допустити, щоб у Бріана перед конфе- - 2 - ренцією дуже багато справ. Але ясно і те, що він мене не хотів бачити, бо нічого доброго він мені сказати не міг. Всеж треба одмітити і той факт, що Бріан не хотів мене образити і не хоче мене одпиха- ти. Це особливо стане ясно, коли я нагадаю, що по моєму призді, коли я написав йому першого листа 1 завіз картку, він мені зараз же відповів, прислав ши мені свою офіційну візитову картку. Я зараз же побував у Гренара, який на цей раз прияв мене надзвичайно чемно і заявив, що Голова Ради Міністрів просив мені передати свій щирий жаль, що зараз він абсолютно позбавлений можливості прийняти п. Шуль- гина, але що його дуже цікавить та тема на яку я маю говорити. Одмічаю, що лист до мене був хоч і на бланку М.С.З., але адресований приватно не як Голові Місії, а як п. Шульгину. 4/ Повторяю що все це є скоріше чемність до нас, не бажання нас одпихнути. Зараз же я маю ав- тентичний документ який є результатом демаршів одного з наших друзів. Цей документ привезе Вам ген. Делвіг. Добре те, що принаймні тепер нам ясно як дивиться на нас сучасний Уряд в особі М.С.З.. Коротко резюмує так:АА/ старих "гріхів" України з Берестейським миром вони і досі не забули, В/ Наш Уряд /без огляду на "персональні достоїнства самого Петлюри, чи його"агента Шульгина"/ вони не визнають урядом а одною з груп борющихся між со- бою емігрантів. В/ Через це німецькі фонди вони не вважають можливим передати нам , Г/ До самої України відно- шення не є абсолютно негативне. Україна і україн- ський народ визнаються як факт і можливість неза- лежності України припускається, хоч до тепер на- - 3 - рід ще своєї волі остаточно не виявив".– Про цей документ теж розкаже ген. Дельвіг 1 дасть Вам мої репліки. 5/ На побаченню у Гренара 3/VIII я передав мемуар до Бріана який складається з трьох пунктів: а/ справа фондів і відповідь контрпропозицією на ноту Фр. М.С.З. від 20-го юня до Репараційної Комісії, б/ сучасний стан України і завдання нашого Уряду, в/ загальна політика на Сході Європи. Цьому документу я надаю велику вагу і просив би Вас, Симоне Васильовичу, прочитати його 1 коли треба зробити мої уваги. 6/ Тоді ж я /3/VIII/ подав ноту до Найвищої Ради, до 11 Голови Бріана. Я знаю що цим я беру на себе велику відповідальність і навіть перевищує свої права, але судитимите потім, я ж відвічальності ніколи не боюся. Зміст ноти і значення 11 Ви зрозумієте з тексту. Треба в наших інтересах використовувати сучасну ситуацію. Моя пропозиція не здається тут утопічною і богатьох дуже зацікавила. Досить Вас сказати, що я одержав від Делегації Сполучених Держав Америки два листи : від голови Делегації полк. Гарвея 1 від тутешнього американ. амбасадора Герріка – обидва говорять, що нота і пропозиція їх дуже цікавить. В усякому разі ця нота нагадує конференції про наше істнування, а може буде і темою розмов на засіданнях Сподіваюся мати ще в цій справі побачення. Прошу сказати мені що Ви думаєте в цій справі: Маркіз де Магаллон і Франсуа Марсаль, міністр фінансів в кабінеті Міллерана і Лейга сказали мені, що цей виступ мій є зараз найбільш реальний і цим тільки я можу - 4 - поставити нашу справу на реальний грунт. 7/ 31 згаданим Франсуа Марсалем я був знайо- мий ще в 1919 році, і тепер це знайомство я відновив. На щастя він виявив дуже великий інтерес що до нашої справи і я думаю, що він нам поможе разом з Магалло- ном з яким він в добрих відношеннях. З ним я говорив 1 про наші економічні перспективи, бо Фр. Марсаль є один з найбільших фінасістів Франції, який мав інте- реси і на Україні. Коли пригадати, що теперішній мі- ністр Люшер /фінансист 1 великий мільонер теж ціка- виться Україною, то це добри перспективи на майбутнє. 8/ Нарешті 4 Республіки Кавказа надіслали офіційне спо- віщення про свій союз і самий текст договору, який я цими днями надійшлю. Цей союз базується на 4 основах: а/ арбітраж у всіх спорних справах між республіками, б/ військовий союз, в/ таможнний, г/ спільна дипльо- матична акція.- Я ім одповів листом, який прикладаю. Мав розмову з Чхенкелі, Гегечкорі а вчора з Топчиба- шевим, Головою делегації Азербейджана. Я прямо ставлю питання про наш союз з ними і про спільну акцію перш за все дипломатичну в смислі виведення червоних військ з наших територій. Виявилося, що вони, так само як 1 я, звернулися до Найвищої Ради з вимогою настояти, щоб большовики вивели свої війська з їх республік. 9/ Перед Союзом Народів вони ставлять теж це питання, і я думаю, що нам треба йти з ними. Домага- тись же до прийому до Союзу зараз не можливо. В своїх попередніх листах я вже писав і запитував Андр. Вас. в цій справі, але відповіді в листах на це не нахожу ? 1 не знаю навіть чи ці листи дійшли /через те надси- лаю копії листів і вже надісланих документів/. До ак- ції перед союзом Народів треба готуватись зараз. Треба -5- побувати в Женеві тепер і особливо під час Асамблеї. А грошей нема... Значиння для нас сокзу Народів дуже велике. ІО/ Був у мене представник Семеніва, атамана дальневосточного, генерал Кранковський, каже що Семенів хоче вести спільну акцію з усіма антибольшовицькими силами. Генерал Кранковський має побувати в Тарнові і хоче запропонувати сокз з нами. Готовий визнати нашу незалежність. Про Семеніва маю ще окремо написати. II/ Вачився випадково з Авксентьевим і мав досить цікаву розмову. До наших грошей вони таки підбиралися, але більш на мають надії їх одержати. Од Маркотуна одрікається. Багато говорили про голод. І2/ Сьогодні буду разом з генералом Дельвігом у Генштабі. Я дуже радий приїзду генерала, який перш за все освітлив мені стан в Тарнові і становище на Україні. Я дуже щастливий що міг на решті детально поділитися всім, що мене, за ці 5 місяців прийшлося пережити. До того ж зараз дуже гарячий і важний момент, як Ви бачите самі з мого листа. Генерал Дельвіг безумовно імпонувтиме французам і за короткий час його перебування я дуже його прошу побувати де можна, особливо в військових колах. ІЗ/ тринайцятий пункт найбільш трагичний: на 10 августа я призначив ліквідацію місії. і 10 августа був у кооператорів і запитав їх про гроші. Саме на цей день п. Сербіненко обіцяв мені дати відповідь. Але Сербіненко не повернувся з Марселю і вони/Тимошенко і Горбань/ нічого не знають і нічого не обіцяють. Тепер і мене це обурже. В принципі вони згодні але безхозяйственность довела їх до того, що дійсно в Парижі готівки не має.- Шумицький з своїми плянами здається нічого не вдіє і хто зна чи поїде ще в Аргентину. - 6 - тіну. Я виробив разом з п.п. Коваленком і Галюре план пр якому ми б могли майже рік ф утримувати Мі- сію коли нам дадуть 40.000 франків. Ми б наняли для Місії дві кімнати, а самі б жили на фермі під Пари- жем з своїм огородом. Але зараз я вже про паліативи думаю: коли я матиму 10 тисяч я найму нове помешканн в 2 кімнати а сам десь буду міститься за містом в одній кімнаті. Таким чином Місія всеж ще продовжила майже на два місяця своє істнування. А там може коо- ператори таки продадуть своє майно. От же я прямо звертаюсь до Вас, Високоповажаний Симоне Васильовичу бо я знаю що ніхто більш Вас не розуміє вагу істну- вання Місії в Парижу: 10 тисяч тепер можна найти і в Тарнові. Закриття ж Місії в Парижі - це смерть У.Н.Р. на міжнародному полі.'. За кілька день я отпускаю своїх співробітників, які обидва так багато і щиро працюють. Сам якось пробуду до кінця місяця в кватирі: себ то виду в початку вере- сня... От же, рятуйте!... 14/ Але ще більше хвилюють мене вістки з Тар- нова, хоч я і продовжую працю начеб то нічого там не сталося. Франц. уряд нас вважає ворогуїчими між собою емігрантами. Події останнього місяця виправду- ють до певної міри цю опінію. Я занадто звик диви- тись на нашу справу очима чужинців. І я не можу без болю і гірького осуду дивитись на банкротство 1 роз- пущення Ради Республіки, на яку я /Ви бачите з до- кументів/ завжди спирався. Невже ж в цей грізний мен ми будемо радувати ворогів своїх розкладом і взаємною ворожнечою. Невже не стане державного розуму, щоб уперто стояти на своєму... Я певен, що мої слова здадуться в Тарнові наівними.- Хиба може бути ед- нання з тою чи іньшою ворожою Францією... Забуварть щот в такий мент ні одна зріла нація не дозволить -7- собі роскоші крізісів і т.ин.. Гірко, але тим упер- тіше треба стояти на своїх постах, тим , хто розу- міє вагу нашої великої, довгої, розрахованої на ро- ка боротьби за наше визволення. На кінець про Францію: вона не виправдує зараз надій на неї покладених. Але чи є у нас краща ком- бінація?. Ні. Чи заказано нам в майбутньому Францію мати з собою.- Так бо це 11 інтерес. От же треба базуватись на Румунії, Польщі і Франції.- Все що можу роблю. З малими засобами великого не зробиш.- Але я гадаю, що принаймні я даю Вам точні інформації і прав диві, а Французам що раз нагадую про неминучість по- розуміння з нами. На цьому кінчаю. Прошу не відмовити дати роз- порядження, щоб, з цим листом довірочним познайомили тепер В.О Голови Ради Міністрів і М.С.З., п.Лівіцько- го, а також п.п. Прокоповича,Ніковського, Чопівсько- го. З глибоким поважанням і вдячністю О. Шухевич Треба спробувати кинути Когута на трухляву пилку обрено!! Р.Л. Цей лист, краще не вда- лось адаповати, як я думав Н. До цієї дні надійшли цькові, що треба насм, що наша розмова в Кенер. Інші і другий боротьби Генерація Славства Радом і Маркізом Логеланами до дипломатичних Вейганди! в. Це ми. 15/міс. Олі. Париж, 8 Липня 1921 року До Пана Міністра Справ Закордонних У.Н.Р. Високоповажаний Пане Міністре, Після того як я одіслав Вам свого останнього листа /від 28/VI/ я побував маєте у всіх членів Репараційної Комітет, передав їм свій мемуар і всі відповідні документи. Не був ще тільки у Сербського і Англійського делегатів, позаяк вони виїхали з Парижу. З кожним делегатом я говорив не менше пів години, і всі дуже уважно вислухували мене, ставили різні питання і в усьому разі зовсім серйозно ставилися до справи. 29-го був у Італійського Делегата Сальваго Раджі, обіцяв добре вистудьвати по моїм документам справу і прохав знов пізніше прийти до нього, що я і зроблю цими днями Чеський Міністр в Парижі. він же і делегат до Репар. Ком. Осунький виїхав зараз /а у нього був ще в Травні/ і я сачився тикр з його заступником. Вислухав добре, те ж обіцяв ознайомитися але нічого певного не сказав. 2-го /VI/ Липня був у Некульцеа - румунського делегата. Після своїх невдалих відносин з Румунами в Женеві я не сагато покладав надії на цього делегата, але на щастя він прямо заявив, що всім чим зможе буде нам допомогати. По його власним поглядам Румунії слід би було визнати Україну і підтримати.. В справі донів Некульцеа & - 2 - сказав що залежить це від політичних поглядів коли про уряду на нашу справу. Коли питання про австр. Йонди бу- де знов розглядатись в австр. сенції, він буде виступати як Румун, в загальному же засіданні він буде репрезенту- вати і Чехію і Польщу і Юго-Славію і Грецію. Це мене ду- же втішило, бо раніше мені говорили, що ці держави бу- дуть репрезентовані сербом. 4-го Липня був у грецького делегата, який мене при- йняв ще краще за румуна, роспитував за Йонди, а потім і взагалі про справу. Після сорока хвилин розмови у нього Грецький Делегат побажав ще поговорити і учора був у ме- не. Виявилося, що він все ознайомився з матеріалами і мо- їми брошкурами. Приязнь грека пояснюється тим, що Греція зараз проголосила війну Сов. Росії. 6-го Липня мій приятель депутат Магаллон був у Франц. делегата Моклера, який повернувся тільки з Берлі- ну. Справу ще не студьковав але мій приятель знов нага- дав про неї і про те що Міністр Ліхтер хоче щоб вона бу- ла вирішена як найскорше. Цими даними я буду теж у нього, 7-го Липня був у польського Делегата Брюзовсько- го. Раніше про цю справу я говорив з граом Замойським і спитав його кому передати досьє і мемуар. Він сказав що йому самому. Я це і зробив, але здається, що це було непотрібно. Тепер необхідно звернути увагу на мою розмо- ву з Брюзовським. Говорили ми з ним майже годину. В. Я/ прихильно ставиться до справи, але попереджав, що Комісія дуже сторого кридично ставиться до кожної справи і може знищити питання ким ми визнані і , чи уявляємо ми за- -3- раз дійсний Уряд, я сказав, що велике значення може мати заява польського Делегата, що Польща визнає кризичною наш Уряд. Але Брюзовський сказав, що для такої заяви йому потрібні директиви з боку свого Уряду і що він робить запит у Варшаві. От же я і посилав свій мемуар до Вас, Пане Міністре, і прошу дуже негайно зробити відповідні полонення самому М.З.С. Я дійсно певен, що від директив з Варшави і від поведінки польського Делегата може zale- жати справа з одержанням нами австрійських фондів. Сьогодні, 8-го Липня, був у Генерального Секретаря Репар. Комісії п. Герберта і передав йому свою ноту проти Маркотуна. Я не хотів її писати раніше, бо це могло припинити мене через цю писану полеміку з таким дрібним агентом і обмежувався устними поясненнями і характеристиками. Але після того як мене в Реп. Ком попросили дати таку ноту, справа мінялася. Герберт при мені її прочитав, і видно що прийманні в особі Маркотуна симпатії не має. Аналогічну ноту з іншими варіаціями я одправив до Голови Ради Міністрів і копії до інших осіб /копії цих нот надсилак/. Герберт сказав, що справа з австрійськими фондами вже студіється в фінасовій комісії. Далі він сказав що австрійський Уряд з свого боку просить прискорити справу і дати йому дозвіл виплатити нам гроші /цими днями буде у австрійського Міністра/, що до можливого успіху справи, Герберт сказав знов що після моїх пояснень справа дуже ясна, і коли б делегати не боялись, що з Австрії хтось вдруге буде вимогати ці самі гроші. Я попросив звернути увагу на кунець мого мемуара, де я саме вказую, що - 4 - всі майже гроші застакшься в самій Австрії і що не може бути такого Укр. Уряду в майбутньому, який би не схотів взнати боргів України перед різним австрійським установами. Далі я згадав, що наш Червоний Хрест просить виділити справу з одержаним ним 2.000.000 корон в скоршому порядку. Герберт зацікавився цим і порадив добитись щоб Інтернаціональний Черв. Хрест підтримав цю вимогу нашого Черв. Хреста. Це може справити добре вражіння на Реп. Ком /з цієї справи робля закоди через п. Ге/. Словом, коли Герберт був і раніше дуже милим, то після того як А по- бував у нього мій приятель М. він став ще прихільнішим. Про справу з нотою Франц. М.С.З. до Репар. Ком., Герберт мені роз'яснив, що згідно встановленому порядку ця нота мусила попасти до Фран. Делегації при Реп. Ком.. Звіти до Генерального Секретаріату Реп. Ком ця нота досі ще не поступала. Поруч з цими заходами перед самок Реп. Ком. я веду акцію і перед М.З.С.. Вчора депутат М. був у найближчого співробітника і приятеля Бріанда і говорив про нашу справу. На тому тижні м. буде сам у Бріана. Сьогодні ж я ба- чився з депутатом Г.Б., у якого був кілька день перед цим передав йому мемуар, документи і розказав все що трапилося мені в М.З.С.. В результаті Г.Б. вчора був у Е-а і подав йому кратке резюме мого мемуара, закінчивши своє замітку тим, що не даючи можливості і навіть заважа- ючи Україні одержати свол фонди Франція може тільки згубити ті симпатії які вона на Україні мала. Б-н. сказав, що він вже має у себе мій мемуар і студіює справу - 5 - Таким чином Б-ан. не сказав ні, що вже добре.. З нетерпінням чекаю виступу перед Б-ном мого приятеля М., який більше ще знає справу. Після цього в залежності від розмови М. і я зможу шукати //// цього побачення. Знайчи мене, Пане Міністре, як чоловіка гарячого і нетерплячого, Ви розумієте скільки нервів мені коштує вичікувати і зберігати себе від заналто скорих вчинків, але дипломат мусить мати терпець і я чекаю і терплю і все ж не буду навпростець Робив ще я і інші заходи перед М.З.С., але поки що вони не дали реальних наслідків. Страшенно тяжко, бо в момент, коли засідала Рада Союзу Народів в Женеві, на цілу Місці було у нас 3-4 сотні франків. Ніякої можливості вилкати не було, всі мої спроби заборгувати або одержати гроші від кооператорів не вдалися. От же мусив обмежитись нотою до Гненер. Секр. Союзу народів надіславши разом з копіями з різних лист про Маркотупа і мемуаром. Коли матиму можливість на два дні й пройду до Женеви. Вже пора думати чи ставити свою кандидатуру знов на Асамблеї. Це дуже важке питання і над ним треба добре поміркувати. Побуваю ще цілком приватно у ко- гось із більш пристойних росіян, щоб обговорити про біженську справу. А тепер на кінець про домо суа: протягом місяця транзи кооператори обіцяли продати автомобілі разом з своїми по 22 - 24 тисячі кожний. Але їх купці в початку червня їх покинули і їх автомобілі досі стоять. Я ж звернувся до всіх можливих комісіонерів і вияснив що ціни стра - 6 - менно улізли упали, а головне , що покупці автосервіс рантом зникли. З величезними труднощами продали оде авто за 14 тисяч фр. /тепер це добра ціна/, а другий ма- емо продати за 12 тисяч. Це забило всі мої рахунки. Я поставив перед кооператорами питання: коли в серпні не да- дуть мені гроші мушу ліквідувати Міссію. Це заявлено і Вам цілком категорично. Вже з кінця травня ми ведемо страженну економіку, зменшили собі платню більш ніж у двоє, але це не помагає і ліквідація є неминуча. Що це значить з політичного боку Ви самі розумієте: торжество Маркотуна... Сподіваюся всього, що Ви або кооператори не допустять Місію до цього. Для нас має тепер значення на- віть 5 тисяч франків. Ми виробили план при якому нам на осінь зиму і весну треба всього 50.000 фр., але прийдеться мешкати під Парижем і жити з свого огороду /тут це цілком можливе і реально. Словом, ми готові на всі жертви, аби не дати Місії смерти, бо тоді в Парижських ворожих нам колах заспівають одходну нетільки Місціл і самий УНР. Зараз на два три дні виїжджаю з Парижу, щоб одпочити бо бокся повернення моїх сердечних припадків. Прошу ж ду- же вжити всі відповідні заходи у Варшаві перед М.З.С. Документи які надсилаю дуже просив би перечитати і може навіть зробити мені свої уваги, коли в їх буде потреба. Колін листа прошу передати п. Головному Отаману разом з моїм ширим покліном 3 жирол і правдивою пошаною Олександр Шульгин MINISTÈRE des Affaires Étrangères DIRECTION des affaires politiques et commerciales EUROPE COPIE. REPUBLIQUE FRANCAISE Paris, le 2 Août 1921 Monsieur, Vous avez bien voulu me faire part de votre désir de m'entretenir de la situation générale dans votre pays et des aspirations de ses habitants. Je regrette vivement que les obligations actuelles de mes fonctions ne me permettent pas de vous recevoir personnellement. Toutefois, désireux de prendre connaissance des utiles indications que vous pouvez être en mesure de me fournir, j'ai chargé M.GRENARD de recueillir les renseigne- ments et les appréciations qui vous paraîtront de nature à éclairer la question au règlement de laquelle vous vous êtes attaché. Je vous serai donc obligé de vouloir bien proposer le plus tôt possible, à M. Grenard les jours et heure qui vous conviendront le mieux pour cet entretien./. Agréez, Monsieur, les assurances de ma considération distinguée. BRIAND n.p. Pour copie conforme: Secrétaire de la Mission de la République Ukrainienne à Paris ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 101 Фонду № 1429 Пронумеровано 209 /двести дев'ять/ +2806 = 237 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення √98-конверт з виставами 1д., √132–136 — 4 — √190-пустой конверт Брошурки, газети: Графічні матеріали: Ванкод - № (1/2) 48,57,75,80,786) Інші особливості документів тюккий д. ч. 48,9,11-15,20–44,58,78–83, 95,96,99–105,107,108,115–127,139,163–172, Документ з затухаючим текстом: 20. марта 1987 р. 05 04 91 Підпис Жаловський Розумов ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата 14.12.92 Амм 06.09.93 24034/Код-1- 0908% Нашив 30.12.96. Аммд А1.02.01.Ре 26.03.01 Зко 9.01.02. Урл 13.01.03 ЖЕс 27.07.05 Коду 4/85 2х05/Д 14.11.05 р Д Гз- 4/824 1105/ 2.12.05 р Д Урл 8.12.05 / / Ст 9.12.05 Коду 9.12.2005, Р Ф- 15. 77.СФ Лома 23.11.06 ГиД 14.02.2004 (Бесед) 150мт СТ 13.01.09 Підпис не стояв Під час видачі підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: 'Консервація: Опра́ва: Мікрофльмування: 30.05.94 Дамеско 5.4, 51.М (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) сканування 27.01.09 від (Дата) (Підпис) Смф Фонду 1429 Опису 2 Справи 101а Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 101а КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді та листування з Міністерством закордонних справ і дипломатичними місіями УНР про визнання УНР і допомогу їй Аргентиною, Японією, Швецією та інші питання взаємовід- носин з ними. Рижський договір та відозви Українського Національного Комітету в Царгороді на боротьбу з Радянською владою, том І. Міністерство Закордонних Справ Дирекція Справ Політичних та Торговельних Європа Французька Республіка Париж, 8-го серпня 1921 року. ПАНТ, Ви вволили довести до мого відома про Ваші бажання освітити загальну ситуацію в Вашому краї і про настрій населення. Я дуже жалкую, що мої службові сучасні обов'язки не дозволяють прияти Вас персонально. В кожному разі, бажаючи одержати цінні інформації, які Ви можете мені подати, я удоволивався п. Гренаром одержати інформації і висновки які Ви натурально подасте для висвітлення питання, до полагодження котрого Ви є уповноважений. Я буду Вам дуже вдячний, коли Ви, можливо скоріше призначите день і час, в якій зможете забачитись з п. Гренаром. Прошу Вас, Пане, приняти вислови моєї високої до Вас пошани. ВРІАН /В.р./ Le Président de la Mission Ukrainienne à Paris A Son Excellence Monsieur le PRÉSIDENT du Conseil Suprême à PARIS. Paris, le 3 Août 1921 Monsieur le Président Au nom: de mon Gouvernement, j'ai l'honneur de présenter en votre personne au Conseil Suprême les considérations suivantes: une famine sans pareille dé- solé les plaines de l'Europe orientale. Seule, quelques départements à port, l'Ukraine a jusqu'ici échappé à ces désastres. Dans quelques régions même, et notamment dans les provinces de Kiev et de -Ocolie, le récolte s'annonce comme au-dessus de la moyenne. Mais le famine qui sévit chez ses voisins russes est pour l'Ukraine un danger terriblement menaçant. Les en- valisseurs rouges de notre pays manifestent une brutalité de plus en plus exigeante pour arracher à nos paysans le blé qui jusqu'à cette heure ils sont assez heureusement parvenus à sauvegarder du pillage. En outre, nous apprenons que des masses énormes de populations affamées se dirigent vers l'Uk- raine. Il est évident que le lutte sanglante qui se déroule depuis des années sur notre sol, entre les Russes bolcheviks et les Ukrainiens, deviendront dans ces conditions plus farou- cie et plus dévastatrice qu'elle ne l'a jamais été. Cette dévastation, en consumant la ruine de l'Uk- raine, ne diminuera en rien le désire immense des Russes, d- qui détruiront plus facilement tous les pays qu'ils obtien- dront des moyens le blé et autres produits cérés. - 2 - Le gouvernement russe reconnaît lui-même officiellement qu'il ne peut rien obtenir de l'Ukraine. Une seule solution leuruse est possible. Elle consisterait dans l'intervention du Conseil Suprême qui pourrait imposer au gouvernement russe des So iets le retrait des troupes rouges de l'Ukraine et la conclusion de la paix avec le gouvernement légal de l'Ukraine dont je suis le représentant. Au nom de ce Gouvernement et du chef de la République Simon Petlioura, j'affirme que, dès que cette paix serait signée, mon gouvernement serait tout prêt et tout disposé à faire de l'Ukraine le base internationale du ravitaillement de la Russie. La libération de notre sol par les soldats rouges et par les agents bolcheviks, la présence à Kiev de notre gouvernement et de l'Ataman en chef Petlioura qui a la confiance absolue de tout notre peuple donneront la possibilité immédiate de disposer du blé superflu qui se trouve en ce moment caché dans nos campagnes. D'autre part, le rétablissement du commerce en Ukraine facilitera plus encore l'obtention du blé caché. Rien ne s'opposera à ce qu'une partie de ce blé fût envoyé en Russie. D'autre part, à la faveur de ses ports de la Mer Noire et notamment d'Odesse et par les frontières occidentales, l'Ukraine pourra recevoir tous les envois de l'étranger en denrées et médicaments, également nécessaires pour la Russie et pour l'Ukraine. - 3 - Il va sans dire, Monsieur le Président, que je puis et demeure à votre disposition pour vous donner tous les renseignements complémentaires dont vous pourriez avoir besoin, et je vous prie de vouloir bien agréer l'homage renouvelé de ma considération la plus haute. ALEXANDRE CHOLGUINE Голова Української Міссії в Парижу. Копія. Переклад з французької. 450 ЕКЦЕЛЕНЦІЇ Панові Президентові Найвищої Ради в Парижy. Париж 3-го серпня 1921 р. Пане Президенте, Від імені мого правительства маю за честь предкласти в Вашій Особі Найвищій Ради слідуючи зауваження: Голод ове порівняння охопив терени східної Європи. Одна тілько, вла- стиво де кілька губерній, Україна запоїгла до цього часу цьому лихові. В де кілька повітал і навіть в губерніях Київ- ський та Подільський урожай виявився як вище-середній. Але голод, який лютує у сусід росіян являється для Укра- їни страшною загорожуючою необезпекою. Червоні завоєвники нашого краю маніфестують все оліше і оліше свою оруталь- ність намірів заорати у наших селян хлію який до цього чае су досить счасливо змагалися зоерегти від грабунку. Крім то- го ми знаємо, що величезні маси голодного населення напра- вляється на Україну. Річ очевидна, що кровава ооротьба, яка уже цілі рокина нашій землі, між москальми-болшевиками і Українцями, стане в таких умовинах ще оліше жорстокою і ще оліше опустошающою , ніж се було до цього яасу. Це спустошення, доводячи до руйни Україну, не зменшіє ве- личезного несчасття росіян, яки скоріш зніщать весь край ніж одержать од селян захований хлію і иниш продукти. Російське правительство само офіційно визнає що воно ничого це може одержати в України. Одно тільки рішення в сучасний мент е можливим. Воно за- ключалось ои в інтервенції Найвищої Ради яка могла би нака- зати російському совітському урядові вивести червоне війсь ко в України і заключити мир з законним урядом Укра- їни,якого представником є я. Від імені цього уряду і Президента Республіки СІМОНА ПЕТЛЮРИ я заявляю, що наколи такий мир був підписаний, мое правительство цілком готове і цілком погоджується зроїти Україну інтернаціональною оазою для постачання харчами Московщини. - Визволення нашої землі від червоних солдат і оольше- вицьких агентів,присутність у Києві нашого правительства і ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ПЕТЛЮРИ,який має беззмежне довірря нашого народу дадуть можливість безпосереднє розпоряджа- ти лишками хліба, яких знаходиться в сучасний мент захо- ваним у наших селах. З другого ооку відновлення торгy на Україні полегчить ще сільше одержання захованого хліба. Ніщо не буде стояти на перешкоді тому,щоби частина ць- ого хліба була послана в Московщину. З другого ооку,з огляду на свої порти на Чорному морі і особливо в Одессі і через свої західні кордони Україна зможе одержувать з закордону посилаємі харчі і медикамен- ти однако неохідні як для України так і для Росії. До цього додаж,що я пане Президенте,цілком до Ваших послуг,щоби дати Вам усі докладні відомості,в яких Ви будите мати потребу і прошу Вас ласкаво приняти мої най- вищі до Вас пошани. Олександр ШУЛЬГИН. MEMOIRE remis à Monsieur Aristide PRIAND, résident au Conseil des Ministres, Ministre des Affaires Etrangères par M. Alexandre CHOUQUINE, Chef de la Mission de la République Ukrainienne Le Mission de la République Ukrainienne à Paris a l'honneur d'attirer l'attention du Monsieur le Président du Conseil, Ministre des Affaires Etrangères, sur trois questions: 1°. L'affaire des fonds déposés par le gouvernement ukrainien dans les banques d'Etats des Empires centraux. 2°. Le situation actuelle de l'Ukraine et les es-pirations de son Gouvernement. 3°. La politique dans l'Est européen. -I- L'AFFAIRE DES FONDS Par le convention conclue en 1918 entre l'Ukraine, d'une part, et 'Allemagne et l'Autriche-Hongrie, d'autre part celles-ci s'engageaient livrer des articles de fabrication finie et notamment des machines agricoles en échange des quantités importantes de blé et de matières premières que l'Ukraine avait livrées aux puissances centrales. Ces der-nières n'ayant pu remplir leurs obligations le Gouvernement Ukrainien leur accorda la permission d'exister du blé et des matières premières dans l'Ukraine contre payement en argent comptant. Mais la population ukrainienne refusa d'accepter -2- les billets de banque allemands et autrichiens, c'est pour- quoi le 10 Septembre 1918, les Puissances Centrales signè- rent à Kiew avec l'Ukraine une convention pour l'éclat de 1600 millions de Carbovenetzos (monnaie ukrainienne) contre des sommes équivalentes en bons du Trésor et en espèces (marks et couronnes), toutes sommes déposées dans les ban- ques d'Etat de Berlin, de Vienne et de Budapest. A cette heure, l'Ukraine a en dépôt dans la banque allemande 400.000.000 marks et, dans le banque austro-ongtrise, des bons du Trésor se montent à 158.400.000 couronnes. La susdite convention portait pour l'Ukraine, la signature du ministre de commerce de l'étime Skoronowsky et les fonds ont été déposés dans le cites banques par le gouvernement de l'Etat. Il est connu qu'après l'armistice général une révolution du peuple ukrainien a obligé Skoropadsky à ab- diquer (14 Décembre 1918). Le même jour, le gouvernement de l'état a remis ses pouvoirs entre les mains du Direc- tire, lequel représenté par son Président Petlioura, est devenu l'event-ordre sur les fonds déposés en Autricie- et en Allemagne. Au reste, en 1919, le Directoire à plusieurs reprises, touché des accords sur les sommes déposées à la banque austro-hongroise. Mais, plus tard, les Puissances Centrales ont mis le séquestre sur les dé- pôts du l'Etat ukrainien. Malgré cela, avec l'Autriche et la Hongrie, des conventions ont pu être obtenues suivant lesquelles ces puissances s'engagent à payer au Directoire ukrainien une partie des valeurs déposées. A la suite ce quoi, en 1920, 35.000.000 de couronnes hongroises ont été ver- -3- sées à l'Ukraine. Deux nouvelles conventions ont été si nées l'une et l'autre cette année, et les textes en ont été remis à la Commission des Réparations. En ce qui concerne l'Allemagne, aucune entente n'a pu être réalisée, pour les raisons que j'ai exposées dans le conclusions de mon mémoire du 24 Juin dernier. Le gouvernement ukrainien s'efforé obtenir cet argent avec l'aide de la France auprès de laquelle des démarches ont été faites dans ce but par mon prédécesseur le comte Fyszkiewicz. Le 26 juin, j'ai eu l'honneur d'être reçu par M. Perretti de la Rocca qui m'a dit qu'une note avait été adressée par le Ministère des Affaires Étrangè- res à la Commission de Réparations concernant le fonds de l'Ukraine déposé en Allemagne. Cette entreme m'a laissé comprendre que les renseignements qui sont parvenus à Monsieur le Directeur des Affaires politiques étaient inexactes. La note en question devait contenir l'affirmation erronée que le fonds susdit était déposé en or comme garantie du traité de paix de Brest-Litovsk, ou du moins en vertu de ce traité. M. Perretti de la Rocca m'a dit ausi qu'en vertu du traité de Versailles, ces fonds devaient, après examen de la Commission des réparations, être rendus par l'Allemagne et gardés par cette Commission. Nous sommes absolument d'accord sur le fait que l'Allemagne doit rendre ce fonds; et nous avons maintes fois protesté contre l'attitude de ce pays qui dé- tient des fonds en vertu à mon gouvernement et à lui seul. J'ai donc offert espérer qu'après tous les renseignements que j'ai eu l'honneur de fournir au Ministère des Affaires Étrangères le Gouvernement Français n'insistera -4- nes sur le question de la conservation des fonds, par le caisse de la Commission des Réparations. Je crois de mon devoir d'attirer votre attention Monsieur le Président, sur l'effet que pourrait produire sur mes compatriotes l'initiative prise par la France d'une mesure qui les empêcherait une nouvelle fois de toucher un argent incontestablement dû à leur gouverne- ment. Le séquestre mis par l'Allemagne sur cet argent est justement considéré par nous comme un acte d'hostilité. Il serait déplorable que l'attitude de la France pût être considérée de même par notre jeune République si profondément francophile. En réalité les vœux et les espoirs ces de l'Ukrai- ne au sujet de ces fonds seraient que le Gouvernement Français, en reconnaissant au gouvernement ukrainien des droits mérités sur ces fonds, acceptât le lendemain de les obtenir de l'Allemagne et de les garder en dépôt, en te- nant compte cependant que, selon une convention entre le France et l'Ukraine, une partie de cet argent devrait nous être donnée par les besoins immédiats de notre gou- vernement et pour d'urgents secours à nos réfugiés. -II- LA SITUATION ACTUELLE DE L'UKRAINE Lorsque le Gouvernement légal de la Russie était en porté par l'ouragan révolutionnaire et que son ancien chef, déguisé en matelot, s'enfuyait à l'étranger, le Gouvernement légal de l'Ukraine, quoique obligé par deux fois à franchir la frontière devant l'ennemi, a -5- toujours conservé son existence et ses fonctions et n'a pas un instant cessé de remplir son devoir: il dirige toujours la lutte à mains armées contre les envahisseurs et les pillards. Le Gouvernement légal de l'Ukraine se compose: Du Directoire qui est représenté par son président l'h- tamen en chef Simon Petlioura, Du Conseil des Ministres, qui a pour président M.Proko- povitch et pour vice-président M.Livitzki et le Ministre des affaires étrangères N.Tikovsky, De la Rade de la République, verlement d'origine dans lequel sont représentés tous les partis, les zemstvos, les coopératives, etc., et dont le président est le profes- seur Czopivsky. Le Gouvernement ukrainien a pour but: de délivrer l'Ukraine de l'invasion des troupes rouges de la Russie des Soviets de rétablir l'ordre en Ukraine, de convoquer une Constituante. On le voit: la première tâche de notre gouver- nement est de libérer le sol natal des bolchéviki. La lutte contre ces derniers a commencé à la fin de l'année 1917. Après quelques mois d'interruption (au moment de l'occupation allemande), cette lutte s'est reprise quand l'Atome et chef Petlioura s'est mis à la tête des ar- mées nationales (14 décembre 1918). La guerre menée par M. Petlioura comprend trois périodes: en 1919, il combat, sans l'aide d'aucun allié, contre les bolchéviki et même temps que contre Denikine qui n'a pas voulu entrer en pourparlers avec le gouver- nement ukrainien de façon à saisir l'ennemi commun. -6- En 1920 (le 21 avril) le Gouvernement ukrainien signe une convention avec la Pologne et mène, de concert avec celle-ci, une campagne contre les troupes des Soviets. Après les préliminaires de Riga et le cluto de Wrangel, les armées ukrainiennes se trouvent seules pour combattre les bolcheviks. N'ayant pas des armes non plus que des munitions suffisantes pour soutenir un front régulier de bataille, mais décidé à la lutte à outrance, l'Ataman en chef Petlioura ordonne une guerre de partisans. C'est ainsi que, sur le sol de l'Ukraine, la guerre contre les bolcheviks, dirigée par notre gouvernement légal, est faite à l'heure actuelle par notre pays tout entier. Loin de décourager les Ukrainiens, quatre ans de lutte sanglante contre les Russes moscovites n'ont fait qu'accroître leurs sentiments patriotiques et exciter leur désir obstiné d'indépendance nationale. Les bolcheviks ne possédant en réalité que les grandes villes dans lesquelles il peuvent maintenir des garnisons. Les villes moyennes et plus encore les villages et le pays redeviennent à leur pouvoir. Mais pour se débarrasser de leurs ennemis, il manque aux Ukrainiens des armes, il leur manque aussi la puissance d'une organisation régulière. Le Gouvernement ukrainien et son chef Petlioura m'ont donné le grave mission de faire connaître à la France que, sans son aide matérielle, nous considérons aujourd'hui, ui plus que jamais, la lutte comme extrêmement difficile et comme devant se prolonger longtemps encore et augmentant inutilement les morts sanglants et le ruine des richesses de mon pays. -7- Or, d'après ce qui m'a été dit à plusieurs reprises au Ministère des Affaires Étrangères, une aide matérielle ne pourrait pas nous être donnée directement par le France; pour cette raison principale que celle-ci ne disposait pas des crédits que nécessiterait une telle action. Mais par sa seule aide morale, la France peut aussi nous aider matériellement, en ce sens qu'elle peut nous faciliter l'obtention de fonds qui nous appartiennent et qui sont réquistres par les Allemands. -III- LA POLITIQUE DANS L'EST EUROPÉEN Une évolution des régimes des Soviets russe nous paraît totalement impossible. En conséquence, il nous semble de toute évidence que ce régime de violence sauvage et d'aveugle destruction est appelé à s'effondrer brusquement. Qui le remplacera? Notre connaissance de la Russie, notre documentation sur tous les faits qui se sont déroulés dans ce pays et qui s'y déroulent encore, l'état d'esprit des émigrants russes qui sont en désaccord absolu entre eux, tout cela nous prouve qu'il n'y a pas à cette heure aucune force russe q i soit capable de prendre et moins encore de tenir le pouvoir. A l'heure le organisée dont nous voyons actuellement les effets terribles succédera fatalement une anarchie non organisée. Il n'est que du reste impossible que de ce second système d'anarchie ne puisse sortir une force saine, appelée à exercer un certain pouvoir. Mais durant cette période et même quand ce pouvoir sera réalisé, la Russie sera incapable de retrouver toutes ses anciennes provinces. La reconstitution d'une Russie une -8- et indivisible est à jamais impossible. L'une des deux faits les plus remarquables dont l'Est européen a été le théâtre, depuis la grande guerre mondiale, est la reconstitution de la nation polonaise. Le second fait résidé dans la volonté proclamée par la vaste patrie ukrainienne de disposer elle même de ses destinées, volonté sans cesse manifestée par des votes solennels et par une lutte sanglante. Jusqu'ici la France ne s'est employée dans l'Est européen que sur le Pologne et sur la Roumanie. Ce groupement, si fort qu'il puisse être, ne pourra pas constituer un appui décisif pour la France tant qu'il ne se sera pas adjoint l'Ukraine. L'existence de la Pologne, placée entre une Russie de plus en plus orientée vers l'Allemagne et l'Allemagne elle-même, ne pourra être assurée sans l'existence d'une Ukraine robuste, grande et libre. Par l'union de ces trois nations auxquelles s'adjoindraient tout naturellement les pays riverains de la Mer Noire et notamment les Républiques du Caucase, la France aura dans le procès Orient un faisceau tout puissant d'alliés et d'amis. Elle sera en effet garantie contre la néfaste influence de l'ennemie russe et contre toutes les éventualités possibles en Europe centrale. Le 21 avril 1920, le Gouvernement ukrainien a signé avec le Pologne un traité d'alliance par lequel la Pologne reconnaît de jure l'Ukraine et renonce à toutes les terres ukrainiennes qui se trouvent à l'est de ses frontières momentanées. D'autre part, le Gouvernement ukrainien a conclu des arrangements avec nos frères du Kouban et nos amis du Don, ainsi qu'avec un groupement russe, présidé par N.Sevinkoff, qui a formellement reconnu l'indépendance -9- de l'Ukraine. Enfin, le Gouvernement ukrainien entretient les meilleures relations avec ses grands voisins roumains et il semble près d'entrer en relations plus étroites avec les Républiques caucasiennes. En s'adressant aujourd'hui à la France, le Gouvernement ukrainien ne lui demande dans la question politique comme dans la question économique, que la toute puissance de son soutien moral. Au Ministère des Affaires Etrangères Mon sieur Ferretti de la Rocca et Mon- sieur Grenard m'ont dit maintes fois que la France était décidée à n'intervenir dans aucune affaire russe intérieur: et c'est une des raisons pour lesquelles elle prétend qu' elle ne peut nous aider en ce moment. Mais nous affirmons une fois de plus que les affaires de l'Ukraine n'ont rien à voir avec les affaires russes intérieurs. L'Ukraine a proclamé son indépendance en 1917 et la gratitude ukrainie- nne n'oubliera jamais que c'est le représentant de la France auprès du Gouvernement ukrainien, Monsieur le Général Ta- bouis, qui a salué le premier notre jeune République. Il est facile d'établir que l'Ukraine est actuel- lement envahie par des troupes rouges, composées de Mosco- vites, de Lettons, de Chinois et de toutes sortes de gens étrangers à l'Ukraine. Or, le Gouvernement ukrainien ne dé- mande aux Soviets russes que de retirer de l'Ukraine ces troupes rouges. Et c'est précisément sur ce point que mon Gouvernement a l'honneur de solliciter le soutien moral de la France. Alexandre Choulguine ALEXANDRE CHOULGUINE Paris, le 3 Août 1921 МЕМУАР переданий П. Арчістідові Бріано в і.Голові Ради міністрів, і Міністрові Закордонних Справ п.Олександром Шульгином, Головою Місії У.Н.Р. місія У.Н.Р. в Парижі має за шану звернути увагу Голови Ради Міністрів, Міністра Закордонних Справ, на три питання: 1. Справа фондів, депонованих Українським Урядом в Банках Центральних Держав. 2. Сучасне становище на Україні і амагання її Уряду. 3. Політика в Східній Європі. I. СПРАВА ФОНДІВ. По договору, заключеному в 1918 р. поміж Україною, з одного боку, та Німеччиною і Австро-Угорщиною, з другого, останні з'обов' залиси доставити продукти фабричні і особливо землеробські ма- шини в обмін велику кількість хліба і предметів першої потреби, які Україна мала достарчати Центральним Державам. Ці останні не змогли виконати своїх обов'язань. Українське правительство да- ло своя згоду та дозвіл на купівлю хліба і предметів першої по- треби на Україні за виплату грошіми. Однаково українське населен ня відмовилося приймати паперові гроші німецького та австрійсь- кого банків. Чому 10-го вересня 1918 р. Центральні Держави підпи- сали в Києві з Україною конвенцію на купівлю 1.600 міліонів кар бовенців /Українська монета /за відповідну суму в казначейських банках та паперах /марки і корони/, всі ці гроші були покладені в Державні Банки Берліна, Відня і Будапешту. В той час Україна мала на білучому рахункові в Німецько- му Банкові 400 мільйонів німецьких марок і в Банкові Австро- Угорському 158 мільйонів корон. Така конвенція за Україну мала підпис Міністра Торґу уряду Гетьмана Скоропадського і фонди були здепоновані в вище згаданих банках правительством Гетьмана . Як відомо, після загального перемір'я революція Укра- їнського народу заставила Скоропадського зректися /14/XII - 1918 р./.У той самий день,Правительство Гетьмана передало свої права в руки ДИРЕКТОРІЇ ,репрезентованої через піГолову П Е Т Л Ю Р У ,який тим самим став роспорядником фондів, зде- понованих в Австро-Угорщині і Німеччині. На решті, в 1919 р. ДИРЕКТОРІЯ кілька разів роспоряджалась активно-що до сум, здепонованих в Австро-Угорському Банкові.Однаково,пізніш, Центральні Держави поклали сємвестр на фонди Української Дер- жави. Невзглядаючи на це, з Австрією та Угорщиною, зрідно зак- люченим договорам в цими державами,на протязі 1919 р. та 192 було сплачено 25 мільйонів корон Україні. Дві нових конвенції були заключені в цьому році і тексти їх були переслані Репа- раційній Комісії. Що торкається Німеччини, жадна згодя не могла бути зреа лізована по причинах,які я виклав в своєму заключеню в мему- ари від 24 червня б/р. Українське Правительство сподівалося одержати ці гроші з допомогою Франції, заходи в цій справі здивав ще мій пред- містник Граф Тишкевич . 25 червня я мав честь бути принятим п.Перетті де Ля Рокалкин мені сказав,що Міністерство Закордо них Справ була адресована Репартаційній Комісії Нота віднос- но фондів України,здепонованих в Німеччині.Ця аустріч дала мені до зрозуміння,що відомостя,данні п.Директором Справ Ле літичних були не точні.Нота по цьому питанню стверджує, що фонди здепоновані були в золоті,як гарантія Берестецького миру, та в силу цього договору . П. Переті де Ля Рокко-сказав мені також, що в силу Версальського договору, що до фонду, після розгляду Репортаційної Комісії, мали бути видані Німеччиною на схорон цієї Комісії. Ми цілком згодні в тим, що Німеччина повинна повернути ці фонди, і ми кілька раз протестували проти виплати якій би то не було іншій країні фондів, які належать моєму Урядові і тільки йому одному. І ми сміємо сподіватися, що після всіх інформацій, які я маю за честь докласти М.З.С. Франції, Міністерство займеться питаннями захисту фондів, через Репортаційну Комісію. Я рахую своїм обов'язком звернути увагу п. Президента на ефект, які могла-би зробити на моїх сопатріотів ініціатива Франції по визволенню усіх фондів неоспорних для мого Уряду. Секвестр, наложений Німеччиною на ці гроші є цілком розглядаємий нами, як акт ворожий Будь-яке дуже швидко, коли б поступок Франції розглядався б так само нашою молодою Республікою, підбоко франкофільськом. В дійсності, очі і уваги всіх на Україні що до цих фондів вірять, що французьке Правительство, зване за Українським Правительством цілковите право на ці фонди, одержить мандат одержати від Німеччини і їх хорошити депонованими до того часу, коли, по згоді між Францією та Україною, частинна цих грошей повинна була би бути видана на потреби нашого Уряду і на незвідкадні потреби наших біженців. II. Сучасне становище на Україні. Коли законний уряд Росії був скинений революційною хви- лею і коли й бувший цер, переодягнений в матроса утік за кордон, законний Уряд України, будучи зобов'язаний двічі оберігати кордон перед ворогом, увесь час забірігав своє істнування і законував свої функції, не перестаюча виконувати свій обов'язок, він керував завжди боротьбою в озброєних руках проти завоєвників і грабіжників. Законний Уряд України складається з: ДИРЕКТОРІЇ, яка репрезентується її ГОЛОВОЮ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ С.П ЕТЛЯРОМ. РАДИ МІНІСТРІВ, Головою якої п. Прокопович, Заступником п. Лівцький і Міністр Закордонних Справ п. Ніковський. РАДИ РЕСПУБЛІКИ-ТИМЧАСОВОГО ПАРЛАМЕНТУ, в якому представлені всі партії, вемства, кооперативи і інші. Головою її є Професор Чопівський. Правительство Українське має своєю метою: ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ від окупації червоних бойовиків СРСР. ВСТАНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ НА УКРАЇНІ. СКЛИКАННЯ УСТАНОВЧИХ ЗБОРОВ. Таким добором: Першим завданням нашого уряду є визволення рідного краю від бойовиків. Боротьба проти останніх почалася з кінця 1917 р. Після кількох місяців перерви /час окупації Дімєцької/, ця боротьба відновилася, коли ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯРА став на чолі національної армії /14-го грудня 1918 р./ Війна проходилася п. НОМІТ Л.Ю В.О.-М. складом трьох періодів: в 1919 р., без допомоги жадної з боку союзників - проти бойовиків і в той же час і проти Денікіна, який не захотів вийти з переговорів з Українським Правительством, ставившись до нього вороже. В 1920 р. /31 квітня/ Українське Правительство підписало конвенцію з Польщею і спідно в неї почало спільну компанію проти Совєтсько-го Війська. Після прелімінарія в Ризі і розгрому Врангеля, українсь- кі Армії зупинилися самі в боротьбі з большевиками. Не маючи зброї і досить амуніції, щоби зрімати регулярний бойовий фронт, але рішаючись на довшу боротьбу, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е - Т Л Ю Р А наказав провадити партізанську війну. Чому на Ук- раїнській землі, війна проти большевиків, керуєма нашим уря- дом законним, в сучасний мент провадиться на цілім обшарі. Далеко від того щоб відбити охоту Українцям. Чотире роки крізьвої боротьби проти Московської Росії не зменшили їх патріотичних почувань і бажання вибороти собі національ- ну незалежність. В дійсності большевики посідають лише великими міста- ми, де вони тримають залоги. Невеличкі міста, а особливо села цілком вільні від їх влади. Але щоб остаточно взвільнитися ук- раїнцям бракує зброї, іще бракує також і організованої регу- лярної сили. Правительство Українське і його Мер П Е Т Л Ю Р А доручили мені тяжку місію довести до відома Франції, що без її матеріальної допомоги, ми вбачаємо зараз більш ніж коли, боротьбу дуже ускладненою і щоб її не затягувати, вимагаючою багато крові і засобів. Правда, як мені не раз було сказано в Міністерстві Закордонних Справ матеріальна допомога не може бути дана Францією не тілько принциповим міркуванням, скільки тому що вони не росполагають необхідними кредитами на таку акцію. Однаково уже тілько через одну моральну допомогу Франція могла-би також нам допомогти і морально в той спосіб, що во- на могла б облегчити одержати фонди, які нам належать і які секвестровані Німцями. III . ПОЛІТИКА В СХІДНІЙ ЄВРОПІ Еволюція режиму Советсько Російського нам здається цілком неможливою. Навпаки, нам здається цілком ясним, що цей режим брутальної дичини і слідого розрушення має скоро зникнути. Хто його змінить? Наше взнання Росії, наші інформації про події, які панували в самім краєві і панують і зараз, стан в якому продувають Російські емігранти, які не мають жадної між собою згоди, все це нам доказує, що в сучасний мент не має такої сили російської, яка б була вдібна взяти і утримати владу. Анархія зорганізована, страшні наслідки якої ми бачимо в сучасний мент, дасть щоб фатал не коли й змінить анархію наорганізована. З рентом немає нічого неможливого, що від цієї другої системи анархії не зможе вийти сила, яка б була в стані восстановити певну владу. Однаково на противі цієї анархії і навіть, коли ця влада буде реалізована, Росія не буде в змозі повернути всі свої старі провінції. Встановлення єдиної Недійливої Росії нікол не буде можливе. Одним з двох величезних фактів самих видатних, котрих Східна Європа була театром, в час великoi свiтової вiйни є відродження Польської нації. Другий факт заключається в волі проклямованої вели- ким Українським народом розпоряджати самому своєму долю, волі безперервно молодчествуємої голосом землі і кривавою боротьбою. До свого часу Франція спералася на сходi Європи ли- ше на Польщу і Румунію. Ця група, досить міцна, не зможе для Франції бути рішучим барьером, наколи не буде до неї приєднана Україна. Істнування Польщі, розположеної між Росією, все більш і більш орієнтуючося на Німеччину, та Німеччиною са- мою, не може бути забезпечено без істнування України , міцної великої та вільної . Через союз цих трьох націй, до яких приєднуються цілком натурально держави, що розположені по Чорному Море- зі і само-собою Республіки Казкау, Франція буде мати на ближньому Сходi бар'єр в своїх союзників і приятелів. Він буде міцною гарантією проти негативного впливу російської реакції і проти всіх можливих евантальностей в Європi Цен- Тральній. 21-го квітня 1920 р.Українське Правительство підписа- ло з Польщою совмішні договір, по котрому Польща визнала Україну і відмовилася від всіх Українських теренів що знаходяться на схід від й сучасних кордонів. З другого боку Українське Правительство заключило до- говори совмішні з своїми братами на Кубані, і привятелями Дону, а також з російською групою, під голоузуванням Савинкова, який формально визнав незалежність України. паретті Українське Пра- вительство піддержує найкращі відносини з своїми сусідами Ру- мунами і здається накануні вступу в сами широкі зносики з республіками Кавказу. Звертаючись нині до Франції, Українське Правительство не порушує питання політичне чи економичне, скільки прохає моральної підтримки. В.М.З.С. Шперетті де Ля Рокка і п. Гренард казали мені не раз, що Франція рішила не вмішуватися в внутрішні Російські справи. Це з тих причин вона відмовляє нам в допомозі в сучасний мент. Але ми ствер- джуємо категорично спільного а внутрішніми російськими справа- ми Україна проголосила свою незалежність в 1917 р. і українсь- ка владичність ніколи не забуде, що представник Франції при Ук- раїнським Урядові п. Генріх Тибуї перший відмав нашу молоду Республіку. І дуже легко встановити, що в сучасний мент Україна оку- пована червоним військом складеним з роскалів, латашів, китай- ців і інших елементів чужих України. Тому Українське Правител ство вимагає від Російських Совітів збільшувати в Україна ці червоні війська. На цій підставі мій уряд має за шану проси- ти моральної підтримки від Франції. Ол. Шульгин /в.р./ З оригіналом перекладу згідно Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2243. Берлін ………… 25 серпня 1924 р. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. (Копія п.Головному Отаманові, Пре- м'єр-Міністрові і п.Послу Миколі Василькові). [штампа: Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 31 дня 1924 р. Вх. ч.] Посольство У.Н.Р. у Німеччині має за честь переслати слідуючий звіт про справу білиз- ни, закупленої п. Послом Поршем та із цією справою злучену закупку черевиків для армії У.Н.Р. Повіренний у справах У.Н.Р. у Німеч- чині мусив разом із урядовцями Посольства цілий рік працювати над тим, щоби вирвати Посольство, як дипло- матичну установу із всякого роду комерційної діяль- ності. Із цієї причини воно й весь час протестувало щоби Йому була передана справа білизни. Коли але справа взяла такий оборот, що п. інж. Борисів по многомісячній праці не міг у справі білизни зазначити успіху, то п. Посол Микола Василько рішив, що тільки Посольство, як державна установа зможе білизну виратувати від ареш- ту німецької влади. На підставі своїх уповноважень, як безпосереднє начальство Берлінського Посольства приказав п. Посол Микола Василько, по конфе- ренції, на котрій були присутні: п.Міністр Баранов- ський, інж.Сокович, інж.Борисів, Микола Порш, др. Стоць- кий – дня 25 травня, перебрати у порозумінні із всі- ма наведеними панами (Барановський,Сокович, Борисів Василько) із яких кожний мав уповноваження на білиз- ну, – що білизну Посольству У.Н.Р. Посольство діє- тало даліше приказ поробити всі кроки для її звіль- нення та передати її для цієї цілі п.Кляйнманові. - 2 - (гл.копія № 1). Дальший перебіг справи слідуючий: 1) Повірений у справах У.Н.Р.др.Стоцький мав разом із Остіцратом Марвіцом та п.Кляйнманом у Міністерстві Фінансів,яке арештувало білизну,кількократні конференції. По довгих короводах удалося кінець кінцем пану Кляйнманові осягнути звільнення від арешту,(гл.копія № 2). 2) По звільненому арешті перейшла білизна, як з приказу копія № 1 видко, у розпорядження п.Посла Миколи Василька,а Посольство являлося з технічних причин тільки передаточною інстанцією. Щоби сконстатувати вартість білизни дістав п.Кляйнман уповноваження оглянути цю білизна. Переглянувши декілька ящиків вім заявив,що відмовляється взагалі її ліквідацію перебрати.Тому,що він розпускав всякі слухи про її якість,Повірений у справах У.Н.Р.рішив зібрати комісію й оглянути ту білизну. 3) Дня 22.червня вийхала комісія у складі:Барановський,Сокович,Марголін,Порш,Стоцький,Коваленко на склад. Про вислід оглядин гл.копія акту № 3. 4) На припоручення п.Посла Василька п.Кляйнман рішився таки перебрати ліквідацію білизни. Але тому,що тут щодо якості є очевидне ошуканство над державою У.Н.Р.,Кляйнман дістав припоручення поробити перед Фірмою Кауфмана і Арендт відповідні представлення. Щоби окремі якості можна ліпше причіпитися до тієї фірми Кауфман 1 Арендт,яка так поступила супроти У.Н.Р. рішилося Посольство зачепитися за щеодну справу: іменно справу черевиків,( гл.копія № 4 а,б). 5) Це одна причина вимагала,щоби Посольство негайно передало справу білизни під контр-росписку,що вона наша п.Кляйнманові: що були оправдані поборвання,що вирителі німецькі деякі українські урядовці хотять на білизну, як державне майно У.Н.Р.наложити новий арешт. -3- 6) Справа черевиків слідуюча: закуплено: 12.000 пар по 37.-М. - $44.000 М. 2.000 " " 25. " - 55.000 " 499.000 М. німецька влада зареквірувала: 12.000 пар по 30.-М. - 363.000 М. 2.200 " " 21. " - 46.200 " 409.200 М. Купець Арендт, власитель фірми Кауфманн заплатив але п. Послові Поршеві тільки 375.000 марок, отже винен 34.200 марок. Окрім того Арендт заявив при свідках, що він половину страти, яку держава при реквізиції понесла, хоче заплатити. Це є половина 90.800 значить 45.400. Це заявив п. Посол Порш Повіреному дру. Стоць- кому. Черевики закуплені в році 1919. Отже до року 1921 місяця Червня ця купівля ще не урегульована. Із цієї причини належаться державі ще й проценти від незаплаченого гроша. 7) П.Кляйнман мав кількократні конференції із власителем фірми Кауфманн п.Арендтом. Арендт йому заявив, що він не тільки від всяких домагань Посольства мусить відмовитися але, що він має ще до Посольства претензію поверх 34.000 марок за опаковання білизни, які п. Посол Порш дотепер не заплатив. Щодо черевиків то він представляє справу так, що п. Посол Порш своя претензію за реквізацію до німецької держави йому запрода в за 375.000 марок. Ця претензія могла сказатися при виплаті менша або більша, отже він понесив певне ризик. Щодо повернення половини страти яку держава при черевиках понесла, то він заявляє, що він згодився був половину страти повернути, зн. 45.400 але тільки в тім разі, коли б Посол Порш перебив у ньо - 4 - го нові державні закупки, на котрих міг би він заробити. Посольство заявляло, що воно доставить від п. Посла Порша присяжну заяву, що справа мається так, а він заявляв, що дасть присяжну заяву, що справа мається так, (гл. копію № 5). 8) Дня 28 липня 1921 р. відбулася конференція у того самого купця Арендта, при якій були присутні: Повірений др. Стоцький, Посол Порш, Секретар Посольства Др. В. Левицький, Макс Арендт, Курт Арендт і п. Кляйнманн. Про вислід 11 гл. копію № 6. На цій конференції стверджено, що справа закупок у Арендта є незвичайно комплікована і заплутана. а) Як Закуповочна Комісія при закупках фунгував п. Посол Порш сам виключно. Ніхто з других чи- нів Посольства не був притягнений так, що другі свідки не істнують? Ні Повірений др. Стоцький, який тоді був Радником Посольства (котрий але тоді лежав, по повороті із України хорий на тиф у шпиталю), ні секретарі Левицький і т.д. не були про ці справи поінформовані. б) Товар оглядав п. Посол Порш. Взірця товару зан- льомбованого немає. Із цієї причини у справі якості всякі судові кроки неможливі. в) Товар ні що до якості, ні що до скількости не був так принятий, як це при державних закупках приписано. П. Посол Порш дав тільки припоручен- ня запакувати й передати на склад до Шенкера. Дотепер але числилося із фактом, що у Шенкера лежить справді 40.000 кавалків білизни, які куплено. Та тут заява Кляйнмана, що тієї кількості там немає, внесла цілком нові моменти у цю справу. 9) Із цієї причини Посольство дало припоручення перечислити всі білизну в Шенкера та скрити всі ящики. Вислід слідуючий: замісьць 20.000 штв. штанів і 20.000 штв. сорочок знайдено: 17.857 штук і сорочок 6.962 штук, разом отже місто 40.000 штук всього навсього 24.819 штук. Гл. копія № 7. Щодо якості тієї білизни, те сконстатовання - 5 - першої комісії вповні підтримана, гл. копія № 8. 10) Тому, що справа зачала чим раз більше заплу- туватися і несподіванками комплікуватися, а з другої сторони конференції в Арендта відбувалися із такою ос- тротою, криком та сваркою, що Повіреній захворів, то др. Стоцький звернувся до п. Посла Василька з проханням, щоб цей передав справу другій комісії і звільнив Посольст- во від свого попереднього наказу, гл. копія № 9. 11) Коли ж але явленася на слідуру конференцію до Арендта і почалося ставляти до нього з домаганням у справі бракуючої кількості, то Арендт поставив присут- ніх перед несподіванкою. Дотепер іменно була і попередня комісія по справам білизни інж. Сокович і інж. Борисів як і Посоль- ство переконані, що вся білизна е зложена на складі у Шенкера. Коли ж Арендтові подано цифри ревізії бі- лизни у Шенкера, то він представив документи, гл. копія № 10 і № 11. Після заяви Арендта отже було на припору- чення п. Посла Порша ще 8.500 штук білизни здепоновані, які находилися на складі Брама Ротенштайна. П. Послові Поршеві переслано цю заяву і він дав на них письменну відповідь, у якій він дані Арендта рішучо заперечує, гл. копія № 12. 12) У межичаси п. Кляйнман був поставив п. Посло- ві Василькові свою оферту на купівлю цеї білизни і запропонував ще раз 80.000 марок. Телеграмом, гл. копія № 13, Посол Василько акцептував цю оферту іепередав на- казом, гл. копія № 14, справу регуляції закупок білизни і черевиків п. Кляйнманові, щоби спробувати мирний шлях скінчення цеї справи. 13) Запропонувавши фірмі Арендт, яка цю білизну Послові Поршеві продала за пів мільйона марок купити - 6 - ii назад за 80-90.000 марок та давши оцінити вартість білизни експертами, сконстатовано, що офerta Кляйнмана відповідає теперішнім цінам, гл. копія № 15 і № 16. 14) Та тут надійшов протокол від Варшавської Торговельно-Економічної Місії, гл. копія № 17, Відповівши іі, гл. копія № 18, уважав Повіреній своїм обов'язком доложити про це Послові Василькові, на що одержав, гл. копія № 19, що Кляйнмана офerta помимо варшавського протоколу акцептована. Тоді заключено із Кляйнманом договір, гл. копія № 20. 15) Тоді приступлено далі до справи з фірмою Арендт, бо із вичислених цифр 24.819 штук у Шенкера і 8.500 штук у Браша і Роттенштайн видно, що фірма не дала поверх 6.500 штук. Зачепившись о цю недостачу пішли дальше переговори. Та тут Арендт заявив, що він згоден доставити тих 6.500 штук тої самої якості, це значить дрантя, яке є. Юридично має він право компензації. Сконстатовано далі, що він такого дрантя ще має дуже багатенько на складі, тому Повіреній уважає його заяви моби то він другий товар продав, а цей моби десь був підмінений, за неправдоподібні. Відбувши конференції з адвокатом вияснилося, що судовий шлях може тревати роки та що становище У.Н. Р. у процесі дуже слабе. Бо закупки були неосторожно пороблені, задепонованих взірців якості немає, непевно є далі, чи суд не визнасть оглядини білизни п. Поршем 1 його приказ запакування, як правильну передачу. Окрім цього має ще Арендт всякі росписки. Не тілько отже з причин політичних, аби не комплікувати ситуації під теперішню хвилю процесом, який дуже легко міг би дістати сензаційну закраску, а головно із юридичних мотивів рішено піти із фірмою Арендт і Кляйнман на мирову. - 7 - Головною причиною але було, що ні Посольство ні Кредитова Канцелярія не розпоряджає тими поважними сумами, яких треба би на процес. Окрім цього головна підстава у справі череви- ків заява п. Посла Порша, що Арендт згодився половину страти, яку понесла держава призакупці заплатити відпа- ла, бо п. Посол Порш признав, що заява була зроблена умо- но і що тоді було можливо, що п. Полковник Бондарівсь- кий був би у Арендта дещо закупив. У мировій осягнено: Арендт зрікається претен- зії 34.000 марок за опакування (це була би отже та су- ма, яку він винен при черевиках) і Арендт платить По- сольству за недостачі штуки білизни 37.500 марок. Ок- рім цього Посольство перебирає у своє розпорядження ще ті 8.500 штук білизни у Браша і Ротенштайнa. Це осягнено по дуже довгих переговорах та торгах. П. Послові Василькові доложено про це і він свою згоду на мирову, гл. копія № 21. Тоді заключено мирову, гл. копія № 22. 16) У кількократних розмовах із п. Послом Поршем, він мені заявляв, що він стався жертвою свого довірря до Гавптмана Ліберса, що він уважає себе морально від- повідальним і що він поверне державі страти, як тільки добуде на це стердства із своєї економічної діяльнос- ти. Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині ПОСОЛ: ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 2197. Копія. До вп. Пана Повіреного у справах У.Н.Р.у Німеччині, дpa. Смаль - Стоцького, Берлін. Я наказую Вам в порозумінні з Христофором Антоновичем Барановським перебрати білизну, закупле- ну п. Послом Поршем від комісії та передати її для увільнення п. Кляйнману. Його прохар я при всіх заходах в справі звільнення білизни від державного арешту підтриму- вати. Білизна лишається в моїм розпорядженню, ліквідується після моїх вказівок і згоди а Посольств являється з технічних причин посередником. Надзвичайний Посол 1 Уповноважений Міністр: Н. Василько в.р. З оригіналом згідно: Берлін, дня 21. серпня 1921 р. Секретар Посольства Переклад з німецької. КОПІЯ. Відділ для належення арешту (Ерфgesungr-Астайлонг) Берлін (Міністерство Державних Фінансів) III) Берлін В.9.Потсдамерштр.22.a Ерф.Вім 30170/21 Берлін,6.червня 1921. До Пана Д-ра Романа Смаль-Стоцького Посла і Повіреного у справах У.Н.Р. Берлін. Цим звільняються 153 ящики з білизною,арештовані Відділом для належення арешту у фірми Шенкер і Ко,позаяк Відділом установлено, що підозріння ніби білизна вийшла з військових складів неправ- ильним шляхом,не стверджени. Підп.ВАУЕР. Кр./Кр. Згідно з оригіналом: Берлін, дня 14.серпня 1921. Секретар Посольства: АКТ. 1921 року 22 червня ми низчепідписані Варановський, Сокович, Марголін, Порш, Стоцький, Коваленко по запрошенню Посольства У.Н.Р. у Німеччині виїзджали на місце, де переховується білизна в кількості 20.000 комплектів, яка куплена була для потреб У.Н.Р. в місяці ЖОВТНІ 1919 р. п. Гавптманом Люберсом на підставі повновладства, виданої Послом Поршем 9 жовтня 1919 р. за № 2072. В нашій присутності було відчинено із загальної кількості 153 ящики для осмотру по нашій вказівці 5 ящиків. В чотирьох з них знайдено було підштаники, а в одному сорочки. При огляді знайдено, що між калісонами і сорочками є частина трикотажних, а частина з бавовняної матерії. Всі ці речі ношені, латані різними латками, штопані, брудні, не прані. Значна частина огляденої білизни в цей час для вжитку не здатна. Ми не є в стані встановити сучасну вартість білизни, але загальне враження таке, що вона тепер коштує багато менше, ніж на неї було заплачено (500.000 німецьких марок - п'ятсот тисяч німецьких марок). Що торкається продажу цієї білизни, то без повного сортування, прання і дезінфекції вся вона може бути продана лише на фабрику для переробки. Берлін, дня 22 червня 1921 року. ПІДПИСАЛИ: Варановський С. Сокович А. Марголін М. Порш Стоцький А. Коваленко З оригіналом згідно: Берлін, дня 19 липня 1921 р. СЕКРЕТАР ПОСОЛЬСТВА: COPIE An die Firma Schenker & Co., Berlin. 1759. 9. Juni 1921. Gemäss beiliegendem und auf den Namen Finanzrat Arthur Kleinmann adressierten Schreiben der Erfassungs-Abteilung des Reichsschatzministeriums III Berlin W.9, sowie gemäss einer hierher vom g. Ministerium zugegangenen gleichen Mitteilung vom 6.Juni cr. Erf. Bln 30170/21 sind die bei Ihnen lagern den 153 Kisten Wäsche etc. freigegeben worden. Indem die Ukrainische Gesandtschaft Obiges zu Ihrer Kenntnis bringt, ersucht sie Sie höflichst, den vorerwähnten Wäschebestand etc. Herrn Finanzrat Arthur Kleinmann gegen Bezahlung der Ihnen zustehenden Lagergelder auszufolgen und von nun an den g. Herrn Finanzrat Kleinmann als vollberechtigten Inhaber der besagten Wäsche etc. zu betrachten. Der Ukrainische Geschäftsträger Ministerresident: Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 23. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE. 1960. 6. Juli 1. Herren B. Kaufmann & Co., G.m.b.H. Berlin -Wilmersdorf Nikolsburger Platz 3. Die Gesandtschaft der Ukrainischen Volksrepublik in Deutschland beauftragt und bevollmächtigt hierdurch Herrn Finanzrat Arthur Kleinmann alle mit Ihrer werten Firma getätigten Geschäftstransaktionen zu liquidie- ren und endgültig zu regulieren. Der Ukrainische Geschäftsträger Ministerresident: Mit dem Original übereinstimmend, Berlin, den 23. August 1921. Der Legationssekretär: Переклад з німецької. Берлін-Кіммеродорф 25 липня 1921. До Пана Фінанцрата Кляйніана. Верлін. В. Курфюрстендаамі 68. Високоповажаний Пане Фінанцрат! До мого писаного сьогодні до Вас листа я хотів би додати кілька стрічок. - Як би не той ласкавий спосіб, в яким Ви мені передали бажання Українського Посольства, то я мусів би відмовитись взагалі займатись справами з 1919 р., порушеною Вами. Дійсним фактом є і лишиться, що посол п. Перш прийняв товар і найшов його добрим. Про обви- нувачення що до якості майже по 2 роках на підставі наших законних постанов не може бути й нови. Я не могу також допустити, що з боку українського Посольства це не могло б бути серйозно взяте під увагу, після того, як тодішній посол, в присутності п. сотника Любера і мого сина оглянув товар і найшов його добрим. Цим відпадає всяке право на притягнення до відповідальності. Це є великою помилкою, що я або відпоручник Фірми Б. Кауфман і Ко звелили запакувати товар. Товар був оглянутий і прийнятий незапакованим п. Поршем. Посол п. Перш дав наказ запакувати білизну у ящики. Шах і зроблено, я зробив на це видатки і не зважаючи на всілякі унімпен- ня, грошей за опаковання включно яких не дістав. - Після прийняття товару п. Першем на дрірці, товар вийшов з майої власності і перейшов до Посольства і моя діяльність після того часу полягала тільки в тому, щоб передати доручення товар для Українського Посольства за запакувати. За все те що могло статись на складі Фірми Баум до того часу я відкидаю всякую відповідальність. Я хотів би використати нагоду, щоб Вам представити мої відносини до власника складу Йосифа Баума. Він винаймав всі місця для складів; оскільки я мав у нього товари на складі, платив йому гроші за склад, але всі зв'язані з цим видатки. Відповідно тому після прийняття товару посолом Поршем, товар не находився більше під моєю опікою, а під опікою п. Йосифа Баума. Це там сталося після передачі товарів, я б про це хотів висловитись тоді, коли західну свої уваги котрі мав намір з цього приводу висловити. Також що торкається якості, нія на котру Ви нарікаєте, і в зв'язку з якою Ви хочете констатувати недостачу, я не можу з цього приводу висловитись, бо не могу висловитись ні з приводу недостачі кількості, а це менше з приводу якості. Я можу лиш одно сказати, що на жаль на тому складі траплялись різні неправильності, за котрі, з огляду на стан річей, я не могу бути притягнений до найменшої відповідальності, бо ніколи не мав складу товарів, котрі лежали на рахунок українського Посольства на складі у Йосифа Баума. Мушу Вам сказати цілком стверто, високоповажаний Пане Фінанцрат, на мою думку було б краще, як би ціла справа була вияснена на отвертих переговорах і навіть могла бути дана нагода, надати справжню вартість прийнятий зайві П. Порша, так само як і висловившаданих Вами пінельських властей. - Я власнику не можу дозволити, щоб я, власник Фірми, котра чесно істнує 82 роки, диспутував про річі, котрі мають дуже неприємний признак. Річево, і тільки річево протестую я як найгарячіше проти думки, немов би то я був зобов'язаний дати Вам льуб то не було інформацію про негарну справу. Коли тут зроблена помилка, посол п. Перш сам несе відповідальність. Він не повинен був прийняти товар, як що це той самий товар, котрий він тоді оглядав. Але яф можу з певністю потвердити, що такого товару Йосифу ніколи не доставляли. Вам, високоповажаний пане Фінанцрат, я охочий іду як найдалі на зустріч; я бачу що український уряд, без моєї найменшої вини поніс велику шкоду, але все таки, маю себе зобов'язаним піти назустріч Вам особисто, бо Ви в без сумніву симпатичний формі хотіли б закінчити дискусію про цю справу, про що я вже згадував в моєму першому до Вас листі. При цьому я виходжу із той засади, що в тому переконатес познайомившись з предложеними паперами, листами і т.д., що я не маю - 2 - жадної причини займатись далі цією справою; я йду тільки за голо- сом мого почуття, щоб Ви не підносите за український уряд претен- зій, в котрих Ви широко самі не переконані.- Але благородний спосіб, яким Ви висловлюєте Ваші переконання, і мені дозволить мати як най- більший взгляд на Ваші бажання. В глибокому пошанов підп.АРЕНДТ. Згідно з оригіналом! Берлін, дня 14 серпня 1921 р. Секретар Посольства: ПРОТОКОЛ КОПІЯ. конференції з дня 28 липня 1921. в алькалі фірми І.Арендт при вул. Нікольбургерпляц ч.3. Присутні: Повіренний др. Р. Стоцький, посол М. Порш, секретар По- сольства др В. Левицький, Маке Арендт (сеніор), Курт Арендт, фінансовий радник Артур Кляйман. Повіренний др Р. СТОЦЬКИЙ заявляє на вступі, що предметом конферен- ції має бути остаточне злік відповання цілості справ закупки черевиків і білини, переведених посл. Поршем з фірмою Арендт в рр. 1919. і 1920. та що через те треба наперед висліпити фак- тичний стан обох справ. П. Маке АРЕНДТ пропонує не входити в розбір справи закупок, мотиву- ючи це так: Вридично він не є обовязаний входити в якінебудь перегово- ри в цих справах, бо вони для нього полагоджені. Двадцять наявно й их розглядід він може тільки перед судом. Він відчуває тяжкі мораль- ні й обовязок винагородити до певної міри втрати української Держави від якої він мав добрій зарядок, хоч у тих втратах його вини немає. Цей обовязок він відчуває не й тому, бо не є виключене, що втрати укр. Держав- ки спричинив один його бувший урядовець, який втік, наробивши багато ка- рігідних злочинів. Можливо, що він мав тек свою руку у справи з білизною. Тому він бажає би говорити відразу конкретно про умови і про зуміння. Др СТОЦЬКИЙ насторе на ствердженню що найважніших фактів, після чого вивазується довша дискусія про історію закупок черевиків і білини, в якій порушени були головно таки питання: 1. Справа відшкодування за перекривани черевики. Пос. ПОРШ заявляє: П. Курт Арендт заплатив йому літом 1920 р. суму 375 тис. марок на рахунок нової суми, яку німецький уряд мав за- платити як відшкодування за реквізованних 14.200 пар черевиків. Повна су- ма відшкодування виносила 409,200 марок, отже лишається до заплачення 4.200 мар. П. Курт АРЕНДТ заявляє: В часи заплати 375 тис. мар. посльові Поршеві, загальна сума відшкодування не була ще відома. Сума 375 тис. мар. була умовленою між ним і пос. Поршем за заплатою за відку- плення цілої претенції до державного скарбу, висота якої могла показатися потім меншою або більшою. Пос. ПОРШ заявляє, що фірма Арендт обовязалася звернути укр. Державі половину ріжниці між сумою ................... 499.000 марок, яка була заплачена мін черевиків, а сума.................. 493.200 марок, одержаного від німецького уряду як відшкодування. Сума 375 тис. мар. тобто половину з 89.800-44.900 марок. П. Курт АРЕНДТ твердить, що його фірма годилася на заплату такої суми тільки під умовою, коли б укр. уряд зробив у неї нові білінні закупки. 2. Справа Білини. а) Перекачка білини. П. Курт АРЕНДТ заявляє, що білизну він передав особисто пос. Поршеві в незалежованому стані на складі біля Лертербанго- Фу. Пос. Порш оглядав її тоді і признав її доброя. Пос. ПОРШ заявляє, що він дійсно оглядав з К. Арендтом на складі кілька на штук білини. Цих оглядин він не вважає передачею. Це сталося як тоді, як фірма Арендт зложила у спедитора запаковану білиз- ну у скринах. П. К. АРЕНДТ заважав до того, що запакована білизна було виконане фірмою Арендт на спеціальні доручення п. Поршеві. б) Якість білизни. Пос. ПОРШ заявляє, що білизна, яку він свого часу оглядав разом з п. К. Арендтом на складі, була і нь й а. Вона була бруд- на і недезінфекціонована, але не латана. Обидва пп. АРЕНДТИ признавте, що вони теж такої білизни не могли продати, але ж не беруть на себе відпо- відь, що з нею могло статися в часі від передачі до сьогодня. в) Скількість білизни. П. КЛЯЙМАН подає до відома, що на основі ваги усіх скрипн кожна була тепер, заяви вони всі розпаковані, вносячи, що в них не може бути 20 тис. комплетів білизни, та що прадоподібне є манко при- близно на половину товару. П. Маке АРЕНДТ вважає цей новий факт неправдоподібним і настільки важливим для дальших переговорів, що прохає від докити та дальн- ш у конференції на 8 днів, щоб за той час його фірма могла переконатися сама, чи і скільки недостає білизни. На цьому нараду закінчено. Переклад з німецької. КОПІЯ. На складі у фірми Шенкер і Ко зміст всіх 153 ящиків точно перечислено і найдено: підштаників 17.857 штук і сорочок 6.962 штук – разом усієї білизни 24.819 штук. Берлін, дня 3. серпня 1921 р. Підп.) КІСЛІНГ Лядемайстер. Швіталь (підп.) Бетхер (підп.) Щиц (підп.) З оригіналом згідно: Берлін, дня 24. серпня 1921 р. Бекретар Посольства: Переклад з німецької. Верлінське Акційне Т-во Спеціції і Складів (передтим Барц і Ко). Філія Елізабетуфер 53.Берлін СО 26. КОПІЯ. 8 Верлін СО.26.Елізабетуфер 53. дня 11.липня 1921. П Р О Т О К О Л ! Зложений на складі І.(Барц і Ко) фірми Шенкер і Ко Штралюералее 1-16. По докладнім розгляденню білизни,яка находиться в ящиках Г.750/814. 700/49 815/52,низчепідписаними установлено,що замісьць фа- ктурованих 20.000 сорочок і 20.000 підштанників - лише шість тисяч девятьсот шістдесят дві шт.сорочок - а решта підштанники. Далі при перегляді білизни установлено,що вона находиться в над- звичайно неохайному,брудному та смердячому стані,посліджена численни- ми вошами і іншими паразітами. Підп.Йоганнес Холевінскі Маке Вікнер Павль Бедінг Карль Шіц Павль Беттхер Альфред Герршафт. З оригіналом згідно: Берлін,дня 14.серпня 1921. Секретар Посольства: Копія. 9.8.1921. ч.2172. Повіренний. Ваша Ексцеленціє, Поверх року що я за честь бути під Ва- шим проводом Повіреним у справах У.Н.Р.у Німеччи- ні.Моїм головним обовязком уважав я видобутки По- сольство із всякого роду державних закупок та їх наслідків знову на рівень дипломатичного предста- вництва. Перед кількома місяцями мусів я на Ваш приказ перебрати справу білизни,закупленої п.Посло- Портом для армії У.Н.Р.Цілий ряд подій по її осво- бодженню з під державного арешту,безперестанні на- ради із адвокатами,дуже гострі перепалки з продав- цем Арендтом роблять мене впроєт неспосібним вико- нувати сумлінно мені повірені політичні справи.Це все,як також і моє о соб и ст е становище при- мушує мене уклінно попрохати Вашу Ексцеленцію пере- дати справу білизни якійсь комісії поза Посольст- вом У.Н.Р. Розслідування цілої справи закупу білизна та їх деталів може легко перебрати такий вигляд, що я займаюся осуджуванням попередньої діяльності Посла Порта,а це хотів би я із особистих причин за всякую ціну оминути.Та окрім цього і Посольство мо- же потерпіти на своєму престижі тим,що його знов приплутуватимуть до всякого рода закуповочних спра- З виразом глибокої пошани СТОЦЬКИЙ. До Його Ексцеленції п.Надзвичайного Посла і Уповноваженого Міністра М.ВАСИЛЬКА. Відень. З оригіналом згідно: Берлін дня 24.серпня 1921. Секретар Посольства: Переклад з німецького. КОПІЯ 1. березня 1920. До пп.Враш і Ротенштайн. Люнебургерштрассе 22. Відносно 8500 штук білизни, котрі ми маємо у вас на складі, пропимо Вас передати цю білизну фірмі Г.Шенкер і Ко., Берлін С.2. Гайлігегайстштрассе і звернутися до цієї фірми в справі передачі. Цим ми Вас повідомляємо що білизна є власністю Українського Посольства Кронпринценуфер 10., і пропимо звернутись до По- сольства в справі оплати Вашого рахунку. З великою пошаною АРЕНДТ. Цей лист був адресований до фірми В.і Р. з доручення Експедиції Порта. Берлін 9 серпня 1921. Підп. АРЕНДТ. З оригіналом згідно! Берлін, 10 вересня 1921. Секретар Котельник: (письмовий підпис) Переклад з німецького. Верлін-Вільмердорф 9 серпня 1921. Нікольбургершляс 3. КОПІЯ. До Його Екселенції Пана Посла Українського Уряду. Берлін. Кроппрінценуфер. В справі відносно достави білизни дозволяємо собі сповістити Вашу Екселенцію, для вияснення істнуючої недостачі, що крім складе- ного товару і фірми Шенкер і Ко., є це мількість 8500 штук білизни у фірми Браш і Ротенштаййн Верлін НВ Люнсбургерштрассе 22, зложена 1. березня 1920 р. для розпорядження Українського Посольства. Листом 1. марта 1920 р. доручено фірмі Браш і Ротенштайн, передати цей товар фірмі Шенкер і Ко. Підставою цього доручення був устний наказ то- дішнього українського посла п. Дра М. Порна. Як на запитання фірма Браш і Ротенштайн подає до відома, що вона не дивлячись на повтор- ні предложення рахунку не могла дістати заплати; з огляду на це передача товару фірмі Шенкер і Ко. не відбулася. Товар і досі лежить на складі у Браш і Ротенштайн до розпо- рядження українського Посольства. З глибоким поважанням відданий Б. Кауфман і Ко. Г.м. б.Г. Підп. АРЕНДТ. З оригіналом згідно! Верлін, дня 14 серпня 1921. Секретар Посольства: Копія. Берлін,17.VIII.1921. До Посольства У.Н.Р. в Німеччині. У відповідь на відношення Посольства від 12.VIII № 2191 заявляю слідуюче: 1. Ніколи,ні сам особисто,ні через уповноваженого п.Гаупт- мана Лоберса я не давав і не міг давати по суті безглуздого доручення здожити частину білизни у фірми Шенкер, а другу части- ну – у фірми Брах і Ротентайч. 2. Рахунок за складське остання фірма приносила,але я їх не платив,бо ніякого доручення сій фірмі в справі білизни не давав. 3. Нарешті,я ні мадного повідомлення від фірми Кауфман про виконання отого мого,себ фірмою вигаданого "устного ордера" не одержав. З цирою пошаною підп.М.ПОРШ. З оригіналом згідно: Берлін, дня 18.серпня 1921 р. Секретар Посольства: Переклад з німецької. КОПІЯ.В Телеграма : 3278 Відень 51 Відень ПН 142 23.6 14 п. Негайно. Послу Стоцькому,Кромпрінценуфер 10 Берлін. Згоджуюсь з офертю Кляймана коди що найменше сорок тисяч нетто Вам заплатить з чого половину на мій рахун нок у Відні зложить. Василько. Згідно з оригіналом. Берлін, дня 14.серпня 1921. Секретар Посольства: А. Михайлович УСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № 2198. Берлін, дня 15.червня 1921 р. Копія. До вп.Повіреного у справах У.Н.Р.у Німеччині дра. Смаль- Стоцького, Берлін. Наказую Вам передати справу регуля- ції білизни та черевиків для оминення судових процесів п.Кляйнманові й обіцяти йому 20 % із суми, яка буде одержана без суда за його заходи Всякі видатки для адвокатів і експер- тів несе п.Кляйнман із тієї суми. Надзвичайний Посол і Уповноважений Міністр: М.Василько в.р. З оригіналом згідно Берлін, дня 21.серпня 1921 р. Секретар Посольства: Переклад з німецької. КОПІЯ 1548 Берлін-Вільмерсдорф Нікольсбургер- плац 3. 22.6.1921. До Пана Фінанцрата Кляймана Берлін .В. Курфюрстендаам 62. В справі української достави: Високоповажаний Пане Фінанцрат, Посилаючись на нашу розмову сповіщаємо Вам слідуюче: Ми не можемо зважитись купити 40.000 штук білизни,котра ле- жить на складі у Фірми Шенкер. Збут вживаних текстильних товарих наразі до того трудний,що ми симі,при установленні Вами за надто низькій поштучній ціні мали б мало наддії дістати вкладені гроші.Як я Вам устно вже довів часи для продажу таких товарів за останні півтора року дуже зна- чно змінилися.Проте я хотів би Вас сповістити,що сьогодня я діс- тав запитання про такий товар.На випадок,щоб згаданий заінтересо- ваний,котрий завтра або післязавтра огляне товар,матиме інтерес для купівлі,ми оподіваємося прийде між нами до порозуміння. Я предложив білизну по 4.50М.-5.-м.за штуку. підп.Фінанцрат КЛЯЙМАН 6.VII.1921. З глибокою пошаною Б.Кауфман і Ко. Г.м.б.Г. Підп.Макс АРЕНДТ. 3 оригіналом згідно. Берлін, дня 14.серпня 1921. Секретар Посольства: Переклад з німецької. КОПІЯ. ТОВАРИСТВО ОЦІНКИ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ Г.М.Б.Г. Берлін В.8.Кроненшв.72. 16.липня 1921 р. До Посольства Української Народньої Держави у Німеччині на руки п-радника Міністерства дра Смаль-Стоцького Дерлін НВ 40. Кронпринценуфер 10. Перегляд складу старого трикотажного товару (вживані сорочки і підштанники) показав, що ми, як експерти установляємо ціну по ниніш ному станові ринку від 4. до 4.50 М.за гарнітур. З глибокою повагою Товариство оцінки індустріяльних продуктів Г.м.6.Г. З оригіналом згідно: Берлін, дня 14.жовтня 1921. Секретар Посольства: КОПІЯ з копії. ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ Ч.З. Торговельно-Економічної Місії в Польщі. 15 липня Стоцьки (пдп.) Дня 7 липня 1921 року. М. Варшава Присутні: Заступник Голови п. Луканевич, - член Комісії (в Члени: Руткевич, полковник Бондаровський, представник державного контролю п. Максимович. Секретар п. Трепке. Слухали: 1) Битяг з листа голови Ліквідаційної Комісії по ліквідації берлінської білини інж. Соковича з датою 30/6-1921 р. до Голови Торговельно-Економічної Місії у справі огляду білини з до- датком акта Комісії про огляд білини. Ухвалили: 1) Торговельно-Економічна місія вважає потрібним і доцільним провадження справи ліквідації білини в Берліні, залишити надалі в розпорядженні Комісії, яка була для цього призначена розпорядженням Д.З.К.від 21 лютого в складі інженерів Соковича, Шадлуна, і Борисова, для чого ідібрати що справу від Верл. Посольства, котрому пропонувати всі літеральні переписати на цю Комісію формальний шляхом. 2) Позаяк Торговельно-Економічна Місія не знає, які саме уповноваження були надані Радою Міністрів п.Міністру Фінансів Варашевському у справах ліквідаційних, то Торговельно-Економічна Місія звертається до п.Міністра Народнього Імперички Господарства з проханням, аби постанова 11 по пункту 1. була переведена розпорядженням пана Голови Ради Міністрів - в екстреному порядкові. 3) Торг.Економічна Місія пропонує Голові Ліквідаційної Ком- місії в Берліні інж.Соковичу, негайно взяти всіх заходів по порозумінню, коли це потрібно з Посольством, аби все майно було переглянуте дакладно, пересортовано 1 про стан того складені акти, які мусять служити підставою для дальших кроків по цій справі з метою перевести ліквідацію білини в найкорисніший для У.Н.Р.спосіб, бо огляд тілько лише 5 ящик. з 153-не може служити підставою для остаточного вирішення справи про спосіб ліквідації і про цінність майна. 4) Торговельно-Економічна Місія вважає потрібним освідомити п.Міністра Народнього Господарства, що видача подвійних уповноважень у справах державних ввагали, а в даному разі у справах ліквідаційних зокрема - є системи дуже швидка і тому бажано буде б скасувати подвійні уповноваження, аби в дальшому не було непорозумінь; наслідки яких можуть бути збитки для держави.- 5) Торговельно-Економічна Місія вважає потрібним, аби відповідні урядові інституції негайно вжили заходів, що до притягнення закон- ної відповідальності тих осіб, які є винні в справі закупу того майна, яке має дати Державі величезні збитки і щоби по можливості відшкодування цих збитків було забезпечено арештом різного майна і грошей, якими володіють виноватці. 6) Торговельно-Економічна Місія пропонує Голові Ліквідаційної Комісії інж.Соковичу повідомити про вчити Комісію, гальмі заходи у справі ліквідації більшої, а також дати пояснення, чому майно не було раніше перевірено і оголошено для засування його стану - і надіслати персвіні мети прийомки цього майна від продавця. 7) Копії цієї постанови Торговельно-Економічна Місія надсилає до п.Міністра Народнього Господарства, до п.Міністра Фінансів Баранова, засудженою вироками і розпорядженнями держави, які виникли у зв'язку з цим справою. -ського до п.Посла в Берліні Смаль-Стоцького і Голові Ліквідаційної Комісії в Берліні інж.Соковича. Служили: Доповідь п.Радника Руткевича з датою 4 липня 1921 року, у справі засування в Варшавській Дирекції Держ.Залізниць відносно одержання відшкодування за понесені збитки згідно протоколу Держ.Залізниць ч.10. Ухвалили: Підтвердити попередню постанову від 27 травня і про- хати п.Радника Руткевича листовно полати в найскоршому часі до Залізничної Дирекції зважу і визнати рідній відповідь по цій справі і про наслідки доповісті Торговельно-Економічної Місії. Підписали: Заступник Голови Місії Лукашевич, Члени: п.Руткевич, полк.Бондаровський, В.Максимович. Секретар: Трепка. З копією згідно: Вернін, для 14 липня 1921 р. Секретарь Побольства Копія. ч.2026. 16.липня 1921. До Української Торговельно- Економічної Місії. Варшава. Посольство У.Н.Р.має за честь потвердити одержання письма за ч.230 від дня 8.липня 1921 р. і подати слідуюче до відома: 1) Посольство У.Н.Р.у Німеччині й Повіренний у справах У.Н.Р.др Стоцький з осібна цілий рік мусілі працювати над тим, щоб вирвати Посольство, як дипломатичну установу із всякої комерційної діяльності.Тому воно й весь рік протестувало,щоби Йому була передана справа білизни. Щойно п.Посол Василько,який являється на підставі уповноважень Міністра Закордонних Справ безпосереднім начальством Берлінського Посольства у фінансових,персональних і політичних справах ви- разним приказом приволив Посольство пе- ребрати цю справу на себе,але це Посольство під- черкає тільки фіктивно,бо де факто білиза- на перейшла у розпорядження п.Посла Василька. На конференції,на якій був присутній п.По- сол Василько,Міністр Барановський,Інжинер Сокович, Інжинер Борисів було далі п.Послом Васильком і Мі- ністром Барановським Посольству припоручено справу передати для увільнення від арешту відомому п.Кляй- манові.По звільненню арешту п.Посол Василько роз- порядив її продаж п.Кляйнманом і вона перед півтора тихнем йому й продана за 80000 німецьких марок. 2) Із цього ясно бачиться юридична роль Посо- льства именно,що воно являється тільки пере- даточним і виконуючою інстанцією п.Посла Василька і з цієї причини Ваше письмо переслано Й Йому в копії для відповіді. Повіренний у справах У.Н.Р.у Німеччині Посол: СТОЦЬКИЙ. З оригіналом згідно. Берлін, дня 24.серпня 1921. Секретар Посольства: Копія Телеграми Одержано 19.липня 1921 р. Посол Стоцький, Кронпрінценуфер 10,Берлін. Помимо варшавського протоколу від 17.липня залишаю в силі потвердження оферті Кляймана на білизну. Телеграфуйте чи продаж переведено Василько - 6050. З оригіналом згідно: Берлін, дня 21.серпня 1921 р. Секретарь Посольства: Переклад з німецької. 7. липня 1921. До п.Фінанцрама Артура Кляймана Берлін В. Курфюрстендаам 65. Посольство У.Н.Р.у Німеччині приймає цим Вашу пропозицію і уповноважує Вас прийняти від фірми Шенкер і Ко зложенню на складі білизну (згідно з фактурою приблизно 20.000 сорочок і 20.000 підштанників) за заплатою Посольству по марці за штук, себ то сорок тисяч штук сорок тисяч марок, і передати покупцеві. Всі видатки за склад і спеціцію будуть заплачені Вами фірмі Шенкер і Ко, по мірі надбрання вищезгаданого товару. Повіренний у справах У.Н.Р. Посол: Підп. СТОЩЬКИЙЦ Вищезазначену умову приймаю цим і керуватимусь вищевказаними умовами. Підп. А. КЛЯЙМАН. Згідно з оригіналом. Берлін, дня 14. серпня 1921. Секретар Посольства: Переклад з німецької. КОПІЯ 2/ Д. Послові Стоцькому Кронпрінценуфер 10. Карльвари 2- 7102 20 8/8 20 30 ад 2160 даю свою згоду неф 5061. З оригіналом згідно: Берлін, днів 24.серпня 1921 р. Секретар Посольства: Переклад з німецької. КОПІЯ. В роках 1919/20 між фірмою Кауфман і Ко.Т-во з обмеженою порукою та фірмою І.В.Арендт з одного боку і Українським Посольством, заступником п. Послом дром Поршем, а другого боку, зроблені були умови про доставку різного роду одягу а саме: черевиків, білизни і одягу. Між покупцем і продавцем повстали непорозуміння щодо кількості і якості тих достав та видатків у звязку з ними. Ці непорозуміння мають бути полагоджені цією угодою. Обидві сторони заявляють, що вони не мають одна проти другої яких би то не було вимог, чи то на підставі мавших місце умов про доставку згаданих товарів, чи то на підставі претензій з бімучого рахунку, чи видатків, чи то на підставі арешту товару або інших близьче тут не поданих причин.З Задля полагоди цієї справи фірма Б.Кауфман і Ко і фірма І.В.Арендт платять Українському Посольству, заступленому п.Послом дром Смаль-Стоцьким разом суму 37.500 марок зрікаючись свої претензій з бімучого рахунку. Виразно постановляється, що крім цієї писаної угоди устних порозумінь не було, згідно що такі порозуміння не мають сили. Обидві сторони зрікаються права посилатись на закид номінали а теж на всякий інший закид. Згідно з цим всі претензії, які обидві сторони мали одна до другої цілком вирівані. Верлін, дня 9.серпня 1921 р. (Ітемпель) Б.Кауфман і Ко. Т-во з обмеженою запорукою Курт АРЕНДТ (підпис) Укр.Міністр-Резидент (підпис) Р.СТОЛЬКИЙ Др .Левицький (підп). Секретар Посольства. З оригіналом згідно: Верлін, дня 23.серпня 1921 р. Секретар Посольства: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "27" серпня 1921 року. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО для 29/VI. 1921 р. Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь передати зміст телеграми від Пана Посла Стоцького з Берліну, який звучить так: "Ейхельману Готель Зольдінгера Тарнів Галична. Берлін 25/VIII. У відповідь на 5269 повідомляю що у всій німецькій пресі відносно цього не було ніяких повідомлень В наслідок цього Телеграфичне Бюро Вольфа і Пресове Бюро розповсюдили слідуюче офіційльне спростування Українське Посольство в Берліні спростовує як найрішучіше цілком з воз духа взяти відомості про які не будь переговори Уряду У.Н.Р. і Головного Отамана Петлюри з Українським Радянським Урядом. Варановський виїхав Париж Лондон 2267 Стоцький." 34 МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ О. Дем'янович Начальник Канцелярії Міністра Ф. Павлик Відень, І-го червня 1921 р. в вече Кабінет Директора СЕРЖАНО 29 дн. 92/р. ВХ. 1 205 Високоповажаний Пане Президенте! Не минуло ще дня - двох, як я у Відні, а мене всі вже питають, чи правда тому, що поміж Вами та генералом Павленком виникли непорозуміння , і що ніби наслідком цього були димісія Кабінету та розвязання ради республіки . Оповідають навіть, що Пан Президент маєть намір вести державну справу далі без помочи Уряду та без ради республіки. Хоч і можливо, що все це лише вигадки емігрантів, але я рахую своїм обовязком докласти Панові Президенту, що наше загальне положення за кордоном, а особливо фінансові справи не витримають обтяження їх непорозуміннями поміж Верховною Владою та Урядом, і подібно тому, як-я мав честь вже в грудні докладати на словах Пану Президентові,- що неможливо підтримувати за кордоном фікцію Української Держави без імені Петлби, так само авторитетови сього , Вашого імені, можуть пошкодити оповідання про те, що генерал Павленко, Міністри та Рада Республіки Вас покинули . Пан Міністр Лівіцький йде з Видня вже завтра ранком , а тому лише так коротенько я і можу повідомити Вас про свої так важну на мою думку справу Назавжди Вам відданий Лівіцький До Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. В Парижу Пана О.Я.Шульгіна. Постоя Маю за честь повідомити вас, Пане После, що надіслан від Вас документи, а саме-лист Ваш до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 11-го серпня цього року, копія листа до Пана Міністра Закордонних Справ А.В. Ніковського з 23-го червня, теж з 8-го липня, копія листа п. Вріана до вас, копія ноти до Голови Найвищої Ради з 3-го серпня ц/р., мемуари до п.Вріана до 4-го червня та 3-го серпня ц/р., нота до Совєту Народів з 30-го червня, нота про Моркоту на з 30-го червня, лист від амбасадора Герікер'а, листи до Казахських Республік та списки документів, що подані до Репараційної Комісії, до пана Вріана і до Ліги Націй. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одержав і відповідні директиви Панові Міністрові Закордонних Справ подав. До цього маю за честь додати, що копія листа Вашого, Пане После, з 11-го серпня передана пану міністрові Закордонних Справ, листів же Ваших в справі Князя Кочубея та Князя Трубецького з матеріалами не одержано. О.М. Микитюк В.І. Черуцький Справами Начальник Навчальної до Пана "Міністра Справ Закордонних В близьчому часі має відбутися конференція представників українських С.Д. з представниками Уряду Грузії-Чхидзе та Рамішвілє - в Берліні. Звертаючи увагу на цю конференцію /заповіджену "Соціалістичною Думкою" ч з/ ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ просить негайно повідомити Поєда Стольного в Берліні щоб він по відбуттю згаданої конференції подав належний звіт про неї. Оскільки би потрібна була допомога п. Посла при тій конференції, і слід уділити представникам українських С.-Д., що пере- бувать в Берліні. Слугу Чорн. Від. Шмєль Керуючий Справами Розкав У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "14" липня 1921 р. ч...1803/5057 До Пана Керуленко Справами Директорії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Василь В. 192 р. Вх. ч. 1262. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для док- ладу п. Голові Директорії копію пере- писки між дипломатичною Місією в Угор- щині і такою ж Місією в Празі в спра- ві військових українців, що прибувають до Угорщини з Туреччини, Болгарії та Юго- Славії. Одночасно з цим Міністерство пере- силає цю ж переписку п. Військовому Мі- ністрові і звертається до Місії в Буда- пешті з запитанням, чи не можна цю справу полагодити в той спосіб, щоб в Угорщині такі військові переправлялись в Румунію. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 12.о. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Морачевський У. Н. Р. Надзвичайна Дипломатична Місія в Угорщині. 6-го червня 1921 р. ч.489.- Копія. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО дня 192 р. Вх.Ч._ До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Долучаючи до цього копію звідомлення Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі з 31 травня ц.р. №55І та моєї відповіді на нього, маю за честь просити Вашу Вельможність дати мені вказівки, що належить робити з цими людьми, що прибувають та ще при- буватимуть до Будапешту з Туреччини, Болгарії та Юго-Славії, прямуючи на Вкраїну. Голова Місії Полковник Сікевич.--/в.р./ За згідність : В.об. Начальника Дипломатичного Відділу Копія з копії НАДЗВИЧАЙНА Дипломатична Місія У.Н.Р. у Празі. ч. 55І о.к. Прага 31 травня 1921р. До Військово-Санітарної Місії Української Народньої Республіки . в Будапешті. Українська Дипломатична Місія У.Н.Р. в Празі мала вже честь звертатись до Вас дня 20 ц.м. ч. 510 прохаючи не диф- ригувати транспортів репатраційних українських громадян через Чехословаччину. З огляду на те, що звідси не можна даліше їх направляти через Польщу, або навіть через Румунію, позаяк ані польське, ані румунське посольство тепер не дає віз на Україн- ські паспорти. Відтак їх не можна також залишити в Чехословач- чині, де зараз абсолютно є омежений побут громадян зі східньо- європейських держав. Наша Місія, не disponуючи жадними фондами, не має крім цього змоги допомогти цим людям на виїзд звідси, в наслідок чого вони опинюються тут в беззахистному положенню. Ми поновлюємо це наше прохання і звертаємо на всі ці обставини Вашу увагу, прохаючи Вас не по йлати більше аж до нашого пові- домлення нових транспортів ані до Кошиць, ані до Праги, бо остан- ній транспорт з 11 людей, що саме приїхав з Будапешту ми змушені відправити принаймні в частини людей назад. Ми сподіваємося, що з огляду на вище наведені причини це наше прохання буде Вам уваглянено. Голова Місії М. Славінський /в.р./В.о.Секретар:/підпис нечітний/ З оригіналом згідно: Урядовець Місії /підпис /в.р./ За згідність : Начальник Юридичного Відділу У. Н. Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА Місія в Угорщині .- 6-го червня 1921 р. ч. 488.-. Канцелярія директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. Вх. ' —— Д о Копія. 481 56 Пана Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки. в Празі. На Ваше звідомлення з 31-го травня ц.р. №55І до Української Військово-Санітарної Місії в Будапешті, Надзвичайна Дипломатична Місія УНР за честь сповістити Вас, що люди, яких тутешній Відділ Українського Червоного Хреста переправляє до Чехо-Словаччини,, це ті,що прибувають до Будапешту з Туреччини, з Болгарії та Юго- Славії, Вони українці, служили в Армії Врангеля, а тепер бажають прямувати на Україну, щоб взяти участь, як вони кажуть, в боротьбі українських повстанців з росій- ськими большевиками. Відділ Червоного Хреста не маючи ані збірної станиці, ані грошових засобів, не має, через те, жад ної можливости дати цим людям притулок та забезпе чення їх харчами хоч-би й на найкоротший час. Зали шати їх на Угорщині також не можна, бо, не знаючи мадярської мови, вони не матимуть змоги знайти тут собі хоч яку-небудь роботу. Тому Відділ Червоного Хреста, не маючи іншого виходу, примушений перепра вляти тих по воротців до Чехо-Словаччини, де вони будуть все-ж таки ближче до Рідного Краю і споді ваються, хоч пішкфи, продертись через Галичину, на Україну. Як же Ви, Вельможний Пане, будете тих людей присилати назад до Будапешту. то Відділ Червоного Хреста муситиме їх своєю, чергою, повернати туди, звідки вони прибули, або відцуратись від них, зали- шивши їх власній долі, а це останнє могло-би лишень дискредитувати нашу діяльність за кордоном. До цього маю честь додати, що почту Міністерства Закордонних Справ NNN:4151, 4248, 437, 441, 465, 474, 478, яку Ви ласкаво прислали, в нашій Місії отримано. Голова Місії Полковник Сікевич /в.р./3 оригіналом згідно: Урядовець Місії / підпис/в.р/ 6.VI 1921 р. За згідність : В.об. начальника Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "9" вересня 1921 р. ч. 5386 Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь передати зміст телеграми від п. ШУЛЬГИНА до П. Міністра НІКОВСЬКОГО, для докладу Панові ГОЛОВІ ДИ- РЕКТОРІЇ. "Женева 7/IX. Прибув до Женеви на чотири дні передати дві ноти і меморандум ШУЛЬГИН З вул. Альп" Тармів Нікоському Готель Зольдінге Т.В.О. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "9 "Вересня 1921р. ч. 2001/5392 на № II23 I/IX-2Ір. Капелярія Директорії ОДЕРЖАНО Рецепт 10 дня 192 р. Вх. ч. 243. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Високоповажний Па- не, що матеріали в справі закупки б.по- слом У.Н.Р. п.Поршем білізни і взуття для армії передані Панові Міністрові Народнього Господарства, який і зробить відповідний доклад в Раді Народних Мі- ністрів. М.в.о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ / Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "12" вересня 1921 р. ч. 5411... До Івана Керуючого Спілками Дитяторії. Міністерство о Закордонних Справ має честь пере- слати при цьому відношення п. Послав в Царгороді від 16 серпня ц.р. ч. 460 по належності. Т.В.О. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра LÉGATION DE LA RÉPUBLIQUE UKRAINIENNE. Constantinople, le "16" Серпня — 1919 Канцелярия Директора ОДЕРЖАНО Вересень 12 днів 192 р. Вх. Ч 1280. До Пана Керуючого Управами Директорії У.Н.Р. Високосановний Пане Добродію. Сього 13-го Серпня отримав я Вашого листа ч.854 з 18-го Червня 1921 року з прикладеною копією листа Пана Голови Директорії до Пана Голови Ради Міністрів. Широ дякуючи за це повідомлення, маю честь довести до Вашого відома, що до цей пори Посольство не одержало ні шага. Посольство не може виконувати своїх обов'язків. Борги зросли до 12,000 турецьких лівр /корон австрійських -6,000,000./, які необхідно негайно виплатити і Посольство зліквідувати. Весь склад Посольства голодує і лише для того не кинув своїх становищ, що гадає перебування на них своїм обов'язком і чекає розпорядження Уряду. 5-го Березня Секретарь Посольства п. Приходько і я просили прийняти нашу демісію і звільнити нас. Рівночасно прошу Вас виразити Високосановному Пану Голові Директорії нашу глибоку вдячність. На жаль Накази Верховної Влади у нас не виконуються. При цеї нагоді прошу Вас, Високонавний Пане Добродію, від себе зайнятися цею справою, яка вимагає негайного закінчення. Прошу прийняти запевнення моєї правди- вої і щирої поваги. MISSION EXTRAORDINAIRE COMMERCIALE ET FINANCIÈRE DE L'UKRAINE POUR LA FRANCE, L'ITALIE, LA BELGIQUE ET LA SUISSE 48, RUE DU STAND, 48 Dornbacherstrasse 105-10. Wien XVII le 3/9-1921. ОДЕРЖАНО Відповідь на письмо від 12 вересня 1921 р. Має при справи, які при сучасних умовах мають дуже велике економічне і політичне значення. 1. Одна з наших швейцарських фірм за спиною якої власне робить великий синдикат німецьких промисловців, бажає скласти в У.Н.Р. контракт про постачання на протязі кількох років нам країни суми 10 мільйонів швейцарських франків /коло п'яти мільярдів нім. марок/. Кредит мається нестимічний, який напевне можна буде перерозрахувати на дачі. Само собою зрозуміло, що крім матеріальних можливостей, ми одержимо й політичні вигоди, оскільки сфери, що дадуть нам країни у кредит, будуть притягувати за кулісами і політичні переваги на нашу користь. 2. Та ж сама фірма представляє ввести на європейських біржах українську валюту. Основні умови: У.Н.Р. вкладає в найбільш значущий швейцарський банк за спиною якого стоїть банки французької і німецької міліардів граїнських гривень, темплє їх/аби відмежовати їх від експортованої вже істнуючої гривни/, коли для того трібно було викупити десять уже надрукованих гривень. Фірма агоскується, коли по винні о було навіть друкувати новою - фірма згошується заробити те за сріб копт. Очевидні вигоди для нас: коли постачало піднес- ти українську гривню до рівня пельської марки, так і то вже її розпространення Вашого уряду поступати велики промі; але не виключено, що можливість піднести на рівень валюти до рівня австрійської корони і навіть до рівня німецької марки. Ще сказано було в п.1 про "по- літичні можливості" - це в більшій мірі прикладається до швейцарської цілі справи. 3. Торік я звертався до Вашого уряду через п.Баранського з предложенням видати українську поштову марки, що принесло би уряду величезну суму прибутку - до 5 мільйонів швейцарських франків. На жаль п.Баранський велький спілнення, і коли я послав свого кур'єра без- посередньо до Уряду, так то був уже план, щоб були вже видані відомі Вам марки - без жадного прибутку для У.Н.Р. Пану Левицькому, тодішньому прем'єру, повинні бути відомі підробки справи. Тепер знову є де-які можливості. Звичайно таксго грандіозного прибутку дістати не можна, але за 200 т. швейцарських франків може поручитись - на про- тязі кількох місяців. А це теж не мала сума - коли ста міліонів польських марок - по сучасному курсу. Міг стати нам на перешкоді видавець повернення до видання наших марок. Але я, маючи від п. Василька упо- вноваження для переговорів з тим паном, справу вже, га дар по лагодив. Ні для однієї з зазначених справ не потрібно в сей мент ніякої асігновки готівкою в обсу Уряду - на- віть на платню мені, бо маю це невеликі кошти на жит тя. Коли б же я марковою справою придбав для Уряду - Вамого хоч вищезазначену суму, так мав би, гадаю, мора льне право і на відповідну платню. Коли б скомбінувати справу так, щоб до рук одні- ві фірми скупчити всі три контракти /постачання кра- му, валюта, поштові марки/, так не виключеною є мож- ливість сдрагу одержати, як аванс під поштові марки, кільки десятків тисяч швайцарських франків. От же з приводу цих трьох питань я бажав мати можливість умовитися як найшвидше з Урядом та з Вами. Тому просях Вас вжити можливих заходів, щоб мені як найшвидче видали польську візу для подорожі в Тарнів, про це, коли не помилились вже подане прохання тутеш- нім посольством /з приводу подорожі на зїзд СФ/. Але ж час біжить. І може Ви могли би дати мені, що до ближчих пояснень, довіреність по тим трьом конкре тним справам в такій приблизно редакції, як має п. Ва- силько взагалі по різним справам, а саме: Нам уповноважений п. Павло Чижевський, голова на- давичайної комерційної і фінансової місії Української Народньої Республіки для Франції, Італії, Бельгії і Пвайцарії є спеціально уповноважений умовитись з швай царськими капіталістами та промислівцями: 1/ про за- купки для У.Н.Р. різного краму на сто мільйонів швай- царських франків, 2/про введення на європейських бір- жах української валюти, 3/про звільнене видання україн ських поштових марок, присвячених пам'яті трьох ічної боротьби українського народу за свою незалежність, і брати на себе, від имени уряду У.Н.Р., відповідні за бов'язки,- для чого дане йому це законне і авртатив- не уповноваження. На уповноваження обов'язково повинні бути підписані -Вама, Голови Ради Міністрів і Міністра Закордонних справ. Хоч самсму про себе може й незручно казати, але я насмілюся зауважити, що дати мені, в інтересах укра- їнської справи, зазначену вище довіреність, так мсві ти-аваносом. Ви може й могли би, бо я ж належу до най- старійших ветеранів українського руху /член презідії парламентської # посольства громади в Рос. Держ. Ду- ми, діяльність в Тупі і т.д./. На пристазі 8 років до революції був членом дирекції одного з визначних укр. банків. Тепер, за кордоном, дільш вже двох ро- ків кохаюсь виключно в фінансових справах. З великим та правдивим поважанням Гтяво Чижевський УКРАЇНСЬКА Надзвичайна Комерційно-фінансова МІСІЯ з Франції, Італії, Бельгії та Швейцарії. ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ Української Народньої Республіки, С. ПЕТЛЮРІ. Високоповажний ПАНЕ ОТАМАНЕ. Маю три справи, які при сучасних умовах мають дуже велике політичне і економічне значення. 1.- Одна визначна швейцарська фірма, за спиною якої власне стоїть великий сіддикат німецьких промислівців, бажає скласти з У.Н.Р. контракт про продам на протязі кількох років на суму 100 мільйонів швейцарських франків /коло пів тора міліарда нім.марок./ Кредіт дається шестимісячний, - який напевне можна буде пересорочувати на далі. Само собою очевидно, що крім матеріальних можливостей, ми одержимо і політичні вигоди, бо ті сфери, що дадуть нам крем у кредит, будуть притискувати за кулісами, і політичні пружики на нашу користь. 2.- Та-ж сама фірма предлагає ввести на європейських біржах біржах українську валюту. Основи умови: У.Н.Р. вкладає в найбільш визначний банк швейцарський / за спиною якого стоїть банк французький і німецький/ кільки міліардів українських гривень; штемпельую їх, аби відмежовувати їх від скомпрометова- ної уже істнуючої гривні. Це було назвити друковані маново-фірма згодується зробити те на свій кошт. Очевидні вигоди для нас: колиб посчастилоб піднес- ти українську гривню до рівня польської марки, так і то все в роспорядження нашого уряду поступають великі гроші, але не невиключено є можливість піднести нашу валюту до рівня ав- стрійської корони і навіть до рівня німецької марки. Що сказа- но було в п. Г про "політичні пружини" ще в більшій мірі прик- ладається до цієї справи. 3.- Торік я звертався до Вашого уряду через п. Вара- новського з предложенням видати українські поштові марки, що принесло б уряду величезну суму прибутку - до 5 мільйонів швей- царських франків. На каль п. Варановський спізнився, і коли я послав свого курьєра безпосереднє до Уряду, так то було вже пізно, бо були вже видані відомі Вам марки -без жадного прибу- тку для У.Н.Р. Пану Левицькому, тодішньому прем'єру, повинні бути відомі подробиці справи. Тепер знову є дві ліві можливості. Звичайно такого г грандіозного прибутку дістати не можна, але за 200 т. швейцар- ських франків можу майже поручитись - на протязі кількох мі- сяців. А це так не мала сума - коло ста мільйонів польських марок - по сучасному курсу. Міг стати нам на перешкоді видавець попереднього видання наших марок. Але я, маючи від п. Василька уповноважен- ня для переговорів з тим паном, справу все, гадаю полагодив. Ні для однієї з зазначених справ не потрібно в се- мент ніякої асігновки готівкою в боцку уряду - навіть на тако мені, бо має ще невеликі кошти на киття.Колиб же я ма- вою справою придбав для Уряду Валого хоч вище зазначену с; му , так мав би, гадаю,моральне право і на відповідальну платню. Коли б скомбінувати справу так,щоб до рук однієї фі- ми скупчити всі три контракти / постачання краму,вадюта, поштові марки/,так не виключеною є можливість одразу оде- жати , як аванс від поштової марки,кільки десятків тисяч швейцарських франків. От же в приводу цих трьох питань бажав мати можлив- умовитися як найшвидше в урядом та з Вами.Тому прохав За вжити можливих заходів , щоб мені як найшвидче видати по. ську візу для подорожі в Тарнів, про що,коли не помилляю: вже подане прохання тутешнім посольством / в приводу под- рожі на зїзд СФ./ Але час біжить . І може Ви могли би дати мені, ще близьких пояснень, довіреність по тим трьом конкретним сп вам в такій приблизно редакції, як має п. Василько взага. по різним справам , а саме: Наш уповноважений п.Павло Чижевський, голова надзви- ної комерційної і фінансової місії Української Народньої Республіки для Франції,Італії,Белгії і Швейцарії є спеці- но уповноважений умовитися з швейцарськими капіталістами промисловцями : 1/про закупку для У.Н.Р. різного краму на сто мільонів швейцарських франків. 2/про введення на євр- пейських біржах української валюти, 3/про звільнене видан українських поштових марок, присвячених памяті трьох річ боротьби українського народу за свою незалежність, і брат себе,від імені уряду У.Н.Р., відповідні зобовязання,для ч дане йому це законне і аврітативне уповноваження. на уповноважено обов"язково повинні бути підписан Ваша.Голови Ради "Іністрів, и Міністра Закордонних С прав Хоч самому про себе може й не-зручно казати,але я насмілюся зауважити,що дати мені , в інтересах У країнськ справи,зазначену вище довіреність,так мовити,-авансом.Ви може і могли-би, бо я ж належу до найстарійших ветеранів українського руху /член превідії парламентської посольст громади в Російських Державні Думі,діяльність в Т-упі т.д. /На протязі 8-ми років до революції був членом дир ції одного з визначних українських банків.Т епер ,за ко ном,більш аже двох років кохаюсь виключно в фінансових вах. З великим та правдивим позажанням Павло Чижевський . З оригіналом згідно. В.Г. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОР У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозн.Зносин. "2" Вересня 1921р. ч. 2010/5414 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Всім 13 дня 1921 р. вх. ч. 281 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії копію повідомлення п.Консу- ла в Мюнхені від І/IX ц.р. № 1876.- КОНСУЛЬСТВО Української Народньої Республіки в Монахії. Айнміллерштрасе 35. № 1876. Монахія, І-го Ве- ресня 1921року. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, В одповідь на доручення від 25-го серпня б.р. за № 1938/5272 має підписаний за честь довести до Вашого, Високоповажний Пане Міністр,відома, що слідує: Вісток, пущених большовиками, про капітуляцію нашого Уряду перед совітами в баварській пресі надруковано не було. Вправді одна з тутешніх отримала була з Відня телеграму в тій справі, но перед надрукованим її запитала телефонично підписаного, чи можна цьому вірити, а коли отримала відповідь, що це большевицька провакація, кинула телеграму до коша. Тим і ціла справа закінчилася. ПРИЙМІТЬ ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТР, ВИСЛОВИ МОБІ ГЛУБОКОЇ І ПРАВДИВОЇ ПОШАНИ О Р Е Н Ч У К. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Голови Надзвичайної Комерційної і Фінансової Місії У.Н.Р. для Франції, Італії, Бельгії і Швейцарії Пана Чижевського Постоя Маю за честь повідомити цим, що листа Вашого з 8-го цього вересня на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ одержано і дано розпорядження Панові Голові Ради Міністрів прискорити справу з добыттям потрібних для Вас віз. Миронович (вх) Неруйчий Справами В. Клименко (вх) Начальник Канцелярії Олег Липка (вх) Пом. Народу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 13 вересня 1921 р. ч. 1185 Панові Голові Директорії Маю за честь доповісти Вашій Експедиції копію листа п. посла в Царьгороді Токаржевського-Карашевича. Голова Ради міністрів В.О.Директора Канцелярії Високоповажний Пане Міністре. Цього листа передасть Вашій Екскеленції пан Секре- тарь посольства приходько якому доручаю детально розказати про положення посольства доведеного до такого стану лише завдяки не- чувалому і незрозумілому відношенню до нього Міністерства. Щем раз не тільки як дуже відповідальний представник Дер- жави до Голови Уряду, але також як товариш до товариша звертаюся до Вашої Екскеленції з проханням як мога швидче справу посольства вирішити прислати потріоні гроші і дозволити мені виїхати. Ще в березні я подав прохання про демісію, на яке мені Мі- ністерство відповіло цілком не зрозумілим листом. Це прохання повтораю сьогодня Вашої Екскеленції, до якого додаю прохання дати мені змогу доїхати до Тарнова де я мушу освоїти сто з Вашою Екскеленцією, чаном "Іністром Справ Закордонних, вияснити що в справі (на мої прохання звільнити мене Міністерство називає незрозумілим. Все необхідне розкаже Вашій Екскеленції пан Секретарь посо- льства який має моє уповноваження одержати всі потрібні гроші. Коли я досі не кинув посольства і не пішов шукати приватного заробітку то лише з почуття обов'язку а коли не звертався широко до моїх родичів і знайомих то для того що не знали по світі що український посол часом цілий тиждень нічого не їсть. Прошу Вас ,Високоповажний Пане Міністре, прийняти запе- внення глибокої поваги з якою переоуважу. Вашої Екскеленції Щиро підданий Токаржевський Карашевич Царьгород 30 серпня 1921 року З оригіналом згідно: В.О. Директора Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1870- Берлін ... дня 23 червня 1921. До вп. Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. (Копія п. Головному Отаманові і Прем'єр-Міністрові). Остання дипломатична пошта відійшла до Вас на Тарнів дня 14 червня ц. р. Тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи: 1. Б і л и з н а . На приказ Пана Посла Василька Посольство перебрало справу в свої руки і йому вдалось через купця Клейнмана по довгих корова- дах звільнити арештовану білизну від арешту. П. Міністер Барановський і п. Посол Ва- силько дали приказ її продати. Але купці, які оглядали білизну, всі відмовлялися і оповідали про її якість не- чувані ричи. Маючи враження, що вони хотять товар тільки збивати в ціні, я запрохав 22 п. м. комісію для оглядення цієї білизни. Комісія складалася із п. інж- нера Соковича, міністра Барановського, посла Марголіна, секретаря Коваленка і мене, та посла Порш. Комісія була глибоко тронута тим що во- на побачила і повернувши склала вона слідуючий акт, котрий я у копії предклавлю. Заразом висилав один із гарнійших ком- плектів п. Головному Отаманові як взірець. До акту додаю ще слідуюче: Білизна і її якість, це щось страшного. Бруд, сморід. Дрантя. При- сутні німецькі робітники сміялись і кпили. Стало ясно, що п. Посол Порш стався жертвою ошуканства зі сторони тих, кому він ку- - 2 - півлю довірив.Вона в тих часах навряд чи була варта більше, як кількадесят тисяч. А заплачено пів міліона. Як довго не має доказів, що в це діло замішаний Посол Порш, а відносно того я переконаний, що се виклю- чене, то треба уважати, що він є правдивою жертвою п. сот вика Ліберса, котрому він купівлю довірив. Посол Порш був сам глибоко тронутий тією білизною, яку ми огляну- ли. Я дуже прохав Вас, Вельмишановний Пане Міністре, розпорядитись, щоби приложена копія акту не попала у пресу і не почалась наново травля заслуженого громад- ського діяча Порша. Що з цією білизною робити, Господь знає. За склад треба заплатити 40.000, а вона ціла тільки не варта. А тим часом сподівався п. Посол Василько одержати із продажі пів міліона на фінансування закордонних місій і 100.000 марок мало дістати з того берлінське Посоль- ство. Це все розбилось і цього першого Посольство ли- шається без гроша. II. Б о л ь ш е в и к и . Чим раз більше справджу ються вістки, що між Англією а болъшевиками є далеко- йдуче порозуміння. Англія мала би загварантувати, що ко- ли болъшевики виконать договір, то по одному році вона їх признає де юре. Також мали би годитися болъшевики на дуже далекі уступки навіть на коаліційне правительство Наші німецькі приятилі роблять нас уважними, що те пер бувби час знову старатись побалакати із болъшеви- ками. Проголошення вільної торгвлі, приватної власнос- ти, концесій, це все зробить їх багацько більше склонним дійти до супокор і ладу на Україні. Припадково побачившися із секретарем Копа, п. Рай- хом, я на слідуючий тиждень побачусь із Копом, який щой- - 3 - но вернув із Москви. Про наслідки доложу. III. Латвія. Із латвійським послом мав я недавно дуже довгу розмову. У справі розстрілу 10 кому- ністів він мені заявив, що тут розходиться о ліквідації дуже великих большевицьких приготовань. Вони наміряли та- ку саму експедицію, як на Грудин/. Вбивши такий клин між Естонією і Литвою, були би вони раз на завше покончили пля- ни Балтійського союзу і антибольшевицьких коаліцій. Зара- зом, очевидно і Естонія і Литва були би скорше чи дізні- ще підпали тій самій долі, що і Латвія. Викрито у Латвії дуже велику організацію б большевицьку, яка розпоряджала тисячами стрільбі бомб, приготованими проклямаціями, друкарським набором і т.д. Щодо Балтійського союзу, то пляни не далеко реалізації, але все таки є всякі варіанти. Одні хотять со- зз Естонії, Латвії і Литви, другі хочуть включити і Поль- щу і Фінляндію, треті думають тільки про союз Естонії і Фінляндії з одної сторони, а Латвії і Литви з другої. IV. Консульт в Данії . Ще п. Посол Левицький почав був переговори із великим данським куп- цем Майєром в справі перебрання консультау в Данії. Тепер звернувся він посередньо до Посольст- ва із запитом, як мається те діло. Я проходжу о інструкції, як повести справу. У. Я підтверджую одержання обіжників Міністер- ства від 15.травня 1381 і з 9.червня 508. Вони приняті до відома і виконані. Прохая прияти вираз мого глибокого пова- жання ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ У.Н.Р. У НІМЕЧЧИНІ посол: Копія: 72/497 548 А К Т . 1921 року 22 червня ми низчепідписані Барановський, Сокович, Марголін, Порш, Стоцький, Коваленко по запрошенню Посольства У.Н.Р. у Німеччині виїзджали на місце, де переховується білизна в кількості 20.000 комплектів, яка куплена буда для потреб У.Н.Р. в місяці жовтні 1919 р. п. гавптманом Ліберсом на підставі повновлади, виданої Йослом Поршем за М........ В нашій присутності було відчинено із загальної кількості 153 ящиків для осмо з них ру по нашій вказівці 5 ящиків. В чотирьох знайдено було підштанки, а в одному сорочки. При огляді знайдено, між калісонами і сорочками їм є частина трикотажних, а частина з бавовняної матерії Всі ці річи ношені, латані, ріжними латками, штопані, брудні, непра- ни. Значна частина огляденої білизни в цей час для вживку не здатна. Ми не є в стані встановити сучасну вартість білизни, але загальне враження таке, що вона тепер коштує багато менше ніж за неї було заплачено (500.000 німецьких марок – пятьсот тисяч нім.марок). Що торкається продажу цієї білизни, то без пильного сортування, праня і дезинфекції вся вона може бути продана лише на фабрику для переробки. Берлін, дня 22 червня 1921 року. Підписи: Барановський, Сокович, Марголін, Порш, Стоцький, Коваленко З оригіналом згідно: Берлін, дня 22 червня 1921 р. Секретарь Посольства: Копія. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "15" вересня 1921 року. ч. 5439...... Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО / Палові Голові Директорії дня 192 р. Вх. ч. 1340. У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має за честь повідоми- ти що зараз, після кілька разовою скорочення штатів що заразом допомогло очистити апарат від людей випадкових, воно не має жодних відомостей про перебування на чинній службі елементу злочинного. Рівном не має у себе Міністе- рство жадних компромітуючих матеріалів про осіб що пере- бували на службі по Міністерству за минулий час. Для перевірення чуток та реєстрації шкодливого елемен- ту за кордоном Міністерством уживається можливих заходів через істнуючі Представницькі органи, котрим указано над- силати документальні відомості без чого Міністерство не взмає можливим зноситись в Департамент Політичної Ін- формації щоб не вводити в блуд. Коли Міністерство матиме якісь певні вказівки на пере- ступлення закону У.Н.Р. чи при виконанні службових обовяз- ків чи просто злочини з боку не тільки чинів Міністерства Закордонних Справ але взагалі осіб урядових та приватних громадян У. Н.Р. - про це буде негайно доноситись для дальнього розсліду до Департаменту Політичної Інформації про що письмом своїм до Й.Е.п. Президент-Міністра з 20/VIІ ч:5084 Міністерство вже мало за честь повідомити.- Підписано: МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ От. Епхеман. В.О. Директор Департаменту Загальних Справ В. Дяконенко У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАГОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. "17" вересня 1921 р. ч. 2028/5441. Капцеллярія Директорії ОДЕРЖАНО Взятий 15 дня 192 р. вх. ч. 1311 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Пану Головід Директорії копії листування п. Консула в Мінхені з нагоди свят- кування річниці оголошення державно-німецької Конституції II. серпня 1919 року. МТ. б. е. МІНІСТР ЗАГОРОДОНИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія Консул У.Н.Р. в Монахові. Дня 20 серпня 1921 року. За чимму увагу,оказалу мені з боку Голови Республіканського Державного Союзу, прошу прийняти мою сердешну подяку. Ізза довіреного мені береження економічних інтересів його краю, не можу на жаль офіціально прийняти участь в якому небудь по- літичному святі. Але я рад з того, що зможу бути присутнім на Вашому святочному вечері приватно і тішуся з виразом мого найглибшого поважання. Підписка Оренчук. До республіканського Державного Союзу Баварії. 36/1. Республіканський Державний Союз Баварії. Копія Монахів, дня 19 серпня 1921 р Вельмишановий Пане Консул, " Республіканський Державний Союз Баварії" має соби за честъ уклінно запросити Вашу Вельможність на памятний вечір з нагоди затвердження державно-німецької конституції в ІІ-го серпня 1919 р., яке має відбутися завтра в суботу для 20 го серпня о 7 год. вечера у Монахівській........... Кін хеллес Це запрошення просимо вважати як знак спеціальної шани для Вашого Краю і мирного співжиття Вашого Народу з Республі- канською Німеччиною. Просимо уклінно,Ваду Вельможність, або Вашого Пана Заступ ника, дати себе при вступі на салю пізнанти, щоб ми могли вка- зати місце. З виразом нашого глибокого поважання. Ляйдесфюрштанд І.А. Підпис: печатка. До Консуляту У.Н.Р. в Монахові Йміллерштаєсе. 35. З оригіналом згідно. Начальник Дипломатичного Відділу Витяг Bayerische Staatszeitung und Bayerischer Staatsanzeiger (München, 22.VII.24, №194) З нагоди річниці оголошення німецької конституції II Серпня 1919 року республіканський державний Союз Баварії влаштував свято консти- тутції. В цей день відбувся святочний вечер в... на якому були присутніми більше як 3000 осіб, і на яке надіслали своїх заступників італійський і український консули; В імені політичних партій говорили: Директор Кром в імені христі- янсько-соціалістичної партії, Вебер /Фрайбург/, Студюзус Драй /соціа- ліст більшості/ незалежна пані радник місії Кемисрер, представник про- мисловості Мецбер, Відома капелла Пейпусса виконаними класичних тво- рів музичних і пісменників... ...відповідними рецітативами справляли приємність. В неділю в парку вистав відбулася демонстрація на якій взяло участь понад 4000 осіб, і на якій промовляв посол до Ландтагу Дільь. Він зазначив, що нація ні- мецька закінчила історичний період, коли були пануючі і піддані і сама взяла в свої руки керму своїх справ. Вона стоїть на повороті двох світів. Перший раз репрезентується німецька Держава, яко держава національ- на, яко держава німецької нації, а не як союз багатьох монархів. Промовець описав старі стремління німецької нації від кінця ста- рої римської держави до сучасного часу-прийти до національної держа- ви. Великою трагедією німецького народа є це що до теперішнього дер- жавно-політичного стану прийшов він не силою спокійного історичного розвитку, але під примусовим впливом приграної війни. В конституції веймарській здійснено принцип національної народньої держави. Тон і дух веймарської конституції є добрий, але найліпша конституція є кусником паперу, коли за нею не стоїть сила для збереження її жит- тя. На жаль конституція не є живою в націй державі. Передовсім мусить проявитись основа. Власність з"обов'язкує. Коли б ці, котрі виски на виски збивають при цьому ж-і нарікають на захланність робітників, урядовців і пра- цюючого люду-були цього свідомі, тоді німецький нарід заощадив би собі багато з тяжкої соціальної боротьби. Промовець звернувся проти урядової політики в Баварії. Зі прискорбієм думаємо сьогоднішнього дня, що панні побідою імперіалізм, не дає ще завше нашим братям Австро-Німеччини долучитися до матірної країни. Німецька Республі- ка не може буть щасливою, доки антанський імперіалізм і французький мілітаризм не залишить й доволі воздуху і світла. Дві глубокі рани кервавляться на нашому народному тілі: Горішній -Шлеск і наш захід з його мілітарною обсадою і санкціями. Відповідальні антан- тські діячі можуть тейже зрозуміти, що Європа тільки тоді видужає, коли видужає Німічина. При цьому ми покладаємо надію на поширення думки демократії і самовизначення. Залишимось вірними справжній дек- ратії і соціальній вільності, тоді ми завше йтимемо вперед і допнемось аж до царства волі і рівності. Горячі оплески були ви- народом за річеву промову бесідника. Секретарь стану Шмалікс ще повідомив, що він послав Президентові Держави і Канцлерові телег- раму у якій іменем учасників підкреслив вірність устройві і пере- дав обом поздоровленняя. - За переклад П. Ст. В.О. Наг. Вим. Рєдічку До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь повідомити Вас, Пане М і н і с т р е , що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає за потрібне, щоби Міні- стерство Закордонних Справ подало в копії меморандум в справах Російського-Дунайського Пароходного Товарист за до відома Міністерства Народнього Господарства. Меморандума цього надіслало наше Посольство в Цар- городі через Секретаря Посольства п. Приходька при допо віді з 25 серпня ц. р. Керуючий Справами Олегу Михайловичу Панченко В.І. Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ цікавий знати, які висновки по- дало Міністерство Закордонних Справ на доклад Парго- родського Посольства в 27 серпня ц.р. ч.471 в справі можливої ліквідації Посольства в Туреччині й заснуван- ня натомість Українського Консульту. Про агадані висновки прошу мене повідомити для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справами Обору Левандовський в.д. Наркома До Пана Міністра Справ Закордонних. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені запитати Вас, Пане Міністре, чи Міністерство З закордонних Справ передало Міністерству Ісповідань витяг з докла- ду нашого Наргородського Посольства з 29 серпня ц.р. ч.477 з справи автоке далії Української Православної Церкви. Наколи цього досі не вроблено, маю за честь по- відомити, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає необхідним щоби про порушену справу доведено було до Міністерст ва Ісповідань. Миронович (кпр) Керуючий Справами О.Бородин Пан Керуючий Миколаєв (кпр) В.Г. Матвійчук У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоз. Зносин "20" вересня 1921р. ч. 2050/4/4 Міністерство має честь переслати при цьому копію докла-ду п.Керуючого Посольством в Царгороді від І2 серпня ц.р. Ч.449 /одержано Міністерством 13 вересня ц.р./. Доклад одержано в зв'язку з обіжником Міністерства від 12/ІІІ ц.р. про необхідність з"ясувати кількість старшин та. козаків українців,які захотять повернутися і вступити в Армію У.Н.Р.,при умові підписання зобов'язань обіжниці /зразки були прислані Мобіл.-Персон.Управою Міністерства Військових Справ 4/11 1921 р.Ч.19/84/ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Овчаров Директор Департаменту Чужоземних Зносин Коршун ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСП- УБЛІКИ В ЦАРГОРОДІ "12" серпня 1921року ч.449 У відповідь на відношення Міністерства по Деп.Чуж.Зносин від 12 березня с.р. ч.І325/30І,одержане через Букарешт лише 4-го серпня с.р.,Посольство має честь повідомити,що в свій час воно зверталося до Міністерства про можливість вибрати серед біженців та мобілізованих Врангелем українців досить добрий військовий матеріал у великої кількості для Української Армії. Політичні обставини очевидно не дали змоги Міністерству зайнятися цею справою,а Посольство,поваблене в матеріального бо-ку всякої можливості провадити свою працю,мусило залишити біженців без всякої допомоги та організації. Всі спроби аби заховати найбільш свідомий та вдатній до пра-ці елемент з українців,без піддержки Уряду та матеріальних забобів,скінчилися повною невдачею,як не лічити переправку де кілька сот позстанців до Галичини в грудні та січні міс. Нині організація військових серед біженців,які розбредлися в різні сторони,деморалізовані та доведені голодом до останнього кіління чоловічого життя,потребує на місці апарату військової старшини,утворення осередка для формування по за межами Туреччини улаштовання транспорту,харчування та обмундирування. Не маючи певних відомостей,Посольство не може точно зазначити кількість військових українців,які могути пити до Укр. Армії.Одначе можна рахувати,що число їх в Туреччині може бути доведено до 10.000 чол. Зараз головний осередок всіх військових в Сербії,на що Урядові треба звернути негайно увагу та використати увесь український елемент,не даючи його в розпорядження Врангеля. Уповноважений Міністр Керуючий Посольством Я.Токаржевський У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "29" вересня 1921 р. ч. 2041/5439 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО від 26 липня 1921 р. Ех. ч. 7352 Панові Керуючому Справами Директорії Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для докладу Панові Головному Отаманові копію рапорту п. Керуючого Справами Дипломатичної Місії в Будапешті № 737 про кількість українських воєнних в Угорщині Зазначений рапорт одержано в відповідь на обіжник Міністерства від 27 серпня до всіх Посольств і Місій негайно повідомити Міністерство в яких місцевостях і в якій кількості перебувають в ріжних державах українські козаки ріжних армій. П.о. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин/ Копія До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки На №. 1945 з 27 серпня б.р. Місія має за честь подати до відома, що в даний час на території Угорщини знаходиться до 1000 українських воєнних, які працюють по селах на польових роботах. Голова Місії Полковник В. СІКЕВИЧ. З оригіналом згідно: /Начальник Відділу Т. Олій/ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ партамент Чужов.Зносин 20 вересня 1921 року ч. 2035/5487 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Передано 20 дня 1921 р. Вх. Ч. 1351. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії копію докладу п.Керую- чого Справами Дипломатичної Місії в Угорщині Ч.735 в відповідь на запит Міністерства,чи дійсно в Російському інтернаті в Будапешті ведеться з бойшовицькою боку сил на пропаганда а метою обдурити українців,розповсюджуючи серед них брехливі чутки про Український Уряд і українсь- ку справу. При цьому Міністерство просило Місію вжити відповід- них заходів для контрагітації.- Гв.о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Остаповський /Директор Департаменту Чужов.Зносин Клименко/ Вищевказаний Дім відповідає за те, що справа з триманням уряду дуже важко. Загалом справа усі не поспішана і ніхто відбувається її загроз не має. В свій час з проявами міністрів фракція сіб дару мені краючи пам'ятей, але розставлення на призначення нових рад міністрів, Ваши, від як зробили рішуче відмови. Справа з триманням не є незадовільною і може загрозитися за розумінь (в замінному від настроїв пір'ям) але має зафіксувати це на два місяця - місце ринку справа світ рак. В свій час, надійно, Всі отримання від мене носити сього коридорного визнання бригади - нової радою за якої призначення УНР. Моя громадянська в Аренфельді буде дуже довго, бо урядовці визнали мене все сам змогу підтвердити наші підтвердження. Рано від розуму на той день прут. Крім того, розміщення призначення ран і рівно за цього стоянки буде зроблено своє значення і фрону мене Всім мільйонам з них видали Талід, які були під керуванням Державного комітету по справах колгоспів. Всі ці гроші були використані на розвиток сільського господарства, зокрема для закупівлі тварин і техніки. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, виконується на основі розрахунків. Всі грошові засоби надаються безпроцентно. Завдання позичити колгоспам, якщо це необхідно, в Раною , мідним Немецьким зварт. Зн. Купин мобілізований вей ене , але мену сираль дієнця ді Рубаф - Порбивс звичайно не мав звабу липрістутую , саме подав штуч до Кр- гепришмого письма 3 видачою (?) за чим вигнання , але загналаємо що засуд не могли бути її розповіді про труп синя самого предстовника , що тр. народ не мав вивобити свою волю. На підставі Крим- Римського письма посилаєм земний фонд зарт і річним донагуєм від воїнів, яких що закрупили афлійно про він навіть не повідовив від разу світ Урд про миє призначення. - Але з зритв насними безшкодно перес моїх труп - решів під Кримпришменим Урядом і Він Ран лине аксептував. - Ізмий ряд справи в гасоніках мув контра- менні проти усюх бязені і прори мин першоважно. Звичайно мий від- повідь вам не будуть по за че ся сам перед Нива матрицтва трима , а й у мене письма. І раз зраз лине затримують мини про- ми - Всі візи до Кримпришмених бажа мав. - Надії отриєнтя їх від Патрикес, місій зробив линея - Всі раз резуру и. Шульгина звартув до двох афлорен- сів , з потим він був один провод за 14.000 фр. В першій лине справовиже ну до офіцію воєнне , що не мусив мине зомларення за полемичними в він звер- нувся до мене з проханням письмена 856-йому проміжку: в зв'язку зі своєю під мною високою відвідуванністю 4.000 саранців.- Їхня громада більш менш розсіяна і двоє не вбивали. Сам я Робе ставку залізничні і навіть на 6 станцій Дарфурді, але цього дешевше. Разом з тим поглянувши усунувся в Денбовіт. - Іде була доїхати і експедиція розміщення Ульговина. Чудо в цьому є колишнє земля - місто Шульцина, - мене тобто смерть не передбачувався в критичному відношенню до того, - але я розумів своїм загарбником нова зміна інше ніж замкаде. Вищевказаний погляд Назаров мільйон тим не- шо проблема в цьому перебування, якою до нашої суперечки. - Я пояснюю ще річ, що воно боргом або Урбанова не ви- ковтнула земля Польщівізька для свого виволення. Як Ром сприймав загарбник. - Я розумів своїм мільйон тим, що про це повідомити. На мені поставляє копне: за високу землю, Північна Україна до Апелевини. - Не думайте, що я не- чую їх із першими листами матеріалів. Вон більше призначається шляхом представництва, але не можливо вибрати з руки дитя здатність. Малий майже чудо-ї, якщо з олівцем тим імовірно, отримаєте більше Поміч-тво від Уряду? Ченаджин Ванюс" поставив відвідування. Я пропонував з Іван, вищевказаний саме Президенту, приєднатися замовленням в моїй глибинні до Іван-команда і відомості. У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в УГОРЩИНІ 10 вересня 1921 року ч.735 Комісія 86 511 До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки На ч.5316 в 31 серпня б.р.Місія має за честь подати до відома, що в Будапешті єсть окрема станція, де тимчасово ки- вуть поворотці з був. армії Врангеля, незалежно від їх націо- нальності, які прямують транзитом через Будапешт. Між цими людьми є чимало "єдинонеділімців", зрадників "малоросів" та инш., які становляться вороже до нашої справи. Очевидно, що дійсні українці, які були мобілізовані до армії Врангеля, стаю- ть згідно з вказівками нашої Місії, в опозицію до цих груп і зав- ше виходять переможцями. При цьому "українська" група підкрес- лює, що завдяки заходам Українського Уряду, українські гро- мадяне перебувають на станції дуже короткий час і прямують да- лі, згідно зі своїми маршрутами, тоді як "росіянам" ніхто ні- яких перепусток не дає. Це є доказ того що Український Уряд есть і визнається, а російські розвалився і його самозван- них представників ніхто не визнає. Про бельговицьку пропаганду на станції Місії нічого не відомо. Припустити істнування такої агітації дуже трудно, бо за цим дуже пильно стежить малорська влада. При цьому слід ще зазначити, що серед тутешніх російських кругів помічається цілковита деворганізація та демораліза- ція. Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії Полковник /підпис/ З оригіналом згідно Начальник Дипломатичного Відділу Т. Син У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "20" липня 1921 р. ч. ДЕХКИ/595 Панові Керуючому Справами Директорії У. Н. Р. Ви селарія Директорії ЗЕРКАНО дня 192 р. вх. ч _ Міністерство Закордонних Справ має честь в долученню надіслати копію відношення п. Консула У.Н.Р. в Монахії ч. 1319 і долучений до відношення звіт ч.1318 з дати 7-го червня б/р для ласкавого докладу Панові Голові Директорії .- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин КОНСУЛЬСТВО Української Народньої Республіки в Монахії Айнміллерштрассе 35 . № 1319 Високоповажаний Пане МІНІСТРЕ, В одповідь на доручення від 24-го травня б/р. за № ДЛХVI-479 маю за честь переслати при цьому доклад про з"їзд російських монар- хістів в Райхенгалі. Рівночасно нехай вільно буде мені зауважити, що я задав собі тру- ду, щоб зібрати тільки певні факти. Це не виключає одначе , що мені деколи приходилось покладатись на заяви осіб , котрих віродостой- ності я немав змоги за так короткий час перевірити як слід. Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, Вис- лови Моєї правдивої і глибокої до Вас по- шани .-. /-/ ОРЕНЧУК в.р. Доклад № 1318 .- За згідність : В.об. Начальника Дипломатичного Відділу А.Олім КОНСУЛЬСТВО Української Народньої Республіки в Мюнхені Аймміллерштрассе 35 .- № 1318 .- Копія. Довірчо. Мюнхен, 7-го червня 1921року. ПАНОВІ МІНІСТРОВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Доклад "Консула V.H.P. в Мінхені про з'їзд російських мо- нархістів в Райхемгалі." Нове німецько-російське товариство". Коли з початком 1920-го року влада в Баварії перейшла з рук соціялістичного кабінету до католицького центру пробували в Мюнхені росіянє- переважно ультра правих поглядів-рішили при чинній допомозі балтійських німців, балакаючи по російськи, а то і взагалі німців, не маючих нічого спільного з Росією закласти німецько-російське товариство, котре крім чисто товариського мало на меті також і політично-культурне об'єднання між німецьким і російським народами. В порівнянню з аналогічними російськими гуртками в других країнах товариство це не проляляло з початку майже ніякої діяльності. Причиною цього було те, що в Мюнхені за винятком яких 10-15 одиниць - інтелігентних росіян взагалі не було. Ціле товариство налічувало на більше 70-80 членів, серед котрих росіяне становили - само собою розуміється - зникаючу меншість. Мова товариства була в більшості німецької, за те панував там дух колишніх союзів руского народа з ток хиба тільки прибажкою, що до "сий жидів" додавали ще і "сий мужиків", як виновних всій біді. Статут виключав жидів від членства, що на практиці зі всею строгістю пере- водилось. На зібраннях відсьпівувано "Воже царя храни", а тодішній голова товариства Кожан прямо таки голосив"урбі ет орбі", що цар Микола II. живе, що він сам його лично бачив і тому подібні нісенітниці. Фінансували тоді товариство малими датками промисловці німці так ті, котрі мають підприємства в Росії, як і ті, для котрих Росія перед війною була головним відборцем їхнього товару. Найбільшою щедрістю визначився один із власників колишньо- і московські фірми "Ейнем". Так проіснувало товариство кілька місяців, аж раптом зник його голова забувши попередньо зложити касовий звіт товариства. Кажуть, що цей несподіваний від'їзд був викликаний обавою перед арештом, якого мала доконати мінхенська поліція довідавшись, що голова товариства крім своїх репрезентайних обов'язків займався в вільних хвилинах також і шпигунажем на користь союзників. Ця прикра подія приголомшила трохи членів товариства, но не надовго. Вже через кілька неділь сміливці очунали та не без впливу російських організацій в Берліні, а особливо їхнього емісара генерала Віскупського приступили- до реорганізації товариства. Головою вибрано тим разом князя Масальського/ котрий як передає отримує за це неабияке жалування/, містр головою німецького промисловця Гей- са, секретарем росіянина німецького походження поета Гартма на. З поміж діяльних членів належало згадати на цьому міс- ці фон Шайбнера-Ріхтера, колишнього шефа пресового Міні - стерства Врангеля Немировича-Данченко, колишнього радника російського посольства в Берліні барона Шелькінга, графа Адлерсберга, гвардейського полковника фон Евальда-Бувшого ад'ютанта вел. князя Дмитра Павловича, німця робрата і чле- на тутешньої католицької партії Аманна і др. Життя товариства забило живішим товчком особливо, коли деяким його членам вдалось ввійти в контакт з німецькими націоналіста- ми, військовою партією а частинно навіть і з баварськими двірськими кругами за посередництвом принца Людвика-Ферди- нанда та бувшого баварського посла в Петербурзі графа Мой. Почато робить старання, щоб зробити Мінхен центром монар- хічної пропаганди, ввійдено в контакт з поодинокими видни- ми стовпами колишнього царату та притягувано на свій - 3 - бік тих, котрі не зв'язались ще остаточно явно з антант- фільськими організаціями. З початку позамінхенські монар- хісти скептично ставились до цієї акції, головно тому, що слушно підозрівали мінхенських ініціяторів, поміж котрими не було ні одного зі знаним іменем, в бажанню забрати в свої руки провід, а з ним і гроші, котрі мали бути дані з німецького боку. З недовіррям віднеслись також і білгород- ські монархісти, котрі ще не вспіли примиритись з новою явно німецькою орієнтацією, котрою мінхенські ініціятори так скоро найшли доступ до сердець і ки-шень німців. Почва з"їзду. Тяжкі невдачі протибольшовитських виступів, підтримуваних союзниками, а вже передовсім непри- миримою що до бойловиків, францією, викликали зрозуміле розчаровання серед монархічної еміграції, котра відгребав- ши старі випробовані методи зі свого реакційного арсе- налу вже готовилась повертать в Росію наводить-порядки". Проголомшена дійсність вона кинулась за виновними. А так як винить себе самого незвичайно важко, еміграція поча- ла звертати вістря свогої невдоволення в сторону союз- ників, а особливо Англії. Старі звязки були одначе ще за сильні, щоб довести до отвертого розриву. Обставини міняєть- ся, коли Франція здається не без виразного наказу з Лон- дону, відказується субсидувать Врангеля, а знім і весь монархічний апарат за кордоном. А так як Сербія і тері- торією і фінансами за слаба, щоб замінить собою Францію, пришлось монархістам оглянутись за новим союзником/ за новими джерелами доходу і то по можливості за такими, котріб дали їм повну свободу так що до іхньої тактики як і що до програми. Вибір впав на Німеччину і то не випад- ково. Внутрішні обставини Німеччини, як не менше і закор донна її становище приневолили і німців задуматися над виходом із тяжкого положення. Німці почали всіми цікави- тись, а вже головно тими, котрі колись відогравали неаби- яку роль. Подібні стремління обох шукаючих допомоги сто- - 4 - рін довели скоро до спільних вроків, тим більше що всі німецькі партії від крайніх правих починаючи а на край- них лівих кінчаючи т і л ь к и в Росії бачили і бачати своє спасиння і порятунок перед ударами заходу.Різнятъ- ся вони тільки в цьому, що одні хотілиб бачити Росію меньш-більш червоную, другі меньш-більш чорною. А так як не- звісно ще нині, якою на самому ділі ця спасителька бу- де, приходить декто до висновку, що німці просто поділи- лись ролями, північь на чолі з Берліном кокетує з боль- шовиками, полудень на чолі з Мінхеном з чорносотнею. Підготовка з"їзду. Гадка про скликання конгресу ви- ринула ще в кінцем минувшого року. Висунено ії по пер- ше, тому, щоб довести до обєднання всіх монархичних орга- нізацій і гуртків , складених біженцями з ц і л о і колишньої Росії , а по друге передбачалось таким робом зайніцовать нову збройну виправу проти большовиків, на що вже будь тоби навіть декто із союзників мав пого- дитись. Ця друга ідея стрінула одначе на непоборимі перепони, за те перша тим більш казалась конечною.Вона за- чала прибирать чим раз конкретніші форми особливо, тоді коли ,за ії переведенням освідчились бувші видні німець- кі полководці, проживачи в Баварії. Їх впливом будьтоби і введано згоду у баварського уряду на відбуття з'їзду, іхними заходами будьтоби і позиськано баварського міні- стра-президента фон Кара для цілої акції. Грошова сторона діла була скоро полагодженою /250.000 марок малось на це виплатити по росказам одного із росіян, близько сто- ячих до з'їзду/ і оставалось тільки технічно справу пе- ревести. Неабияку роль в цьому зіграла недавно повстала організація " Авфбав", до котрої належить між іншим і згадане на початку німецько-російське товариство.Голова цієї організації. фон Шайбнер - Ріхтер, виликий честолюбець а ще більший фантаст разом з пофратом Аманном та керів- ником комитету по скликанню з'їзду гвардейським полков- - 5 - ником Евальдом позапрошували людей, постаралися о візи / берлінське міністерство видачі віз не противи- лось/, винайшли льокаль в Рейхенгалі і звезли туди делегатів. З"їзд і у українські круги. Деякі берлінські часопи- сі принесли були вістку, що 'на з'їзд вибирається також і Скоропадський і Василь Вишиваний. Вістка ця не зна- шла одначе підтвердження., на з'їзді по всій правдоподіб- ності ні Скоропадського ні Вишваного не було. З лю- дей так або інакше беручих участь в українському ру- хові були тільки бувший міністр шляхів, Бутенко і Пол- тавець Остранця. Зате уперто твердять доктори, що німці вели переговори зі Скоропадським та бажали, щоб він взяв участь в з'їзді, но опять таки по слухам перего- ворів ці не довели 'до нічого іза малої охоти рс- сян йти на які би то небуло уступки в українській справі. "а тайним засіданню, котре відбулося в Мінхені ге- ред з'їздом і на 'которому брали участь лише німці, берлінський докладчик 'з контррозвідки Рав затронув був також і українську справу. Німці по його думці під- тримали би українську справу, коли б вірили в її успіх. Зараз одначе тяжко им це зробити хочби тому, що ук- раїнці живуть в даний мент на французькі гроші. Що торкається Скоропадського, то німці будьтоби мали зая- вити 'Кому, що будуть вірити Кому тільки тоді, коли рін кине Швайцарію і поселиться в Німеччині.На це мав Скоропадський будьтоби погодитись. Перебіг з'їзду. Конгрес розпочався 29-го травня мо- лебнем, відправленим 'холмським єпископом Евлогієм, після чого вибрано парижського делегата Александра Миколаєви- ча Крупенського, відомого провідника сорва русского народа з Весарабщини головою з'їду. На місто голову десігновано делегата з Праги князя Волконського, бувшого містоголову царськоїні думи. Учасників нараховувано більше сотні. Між іншими був там Марков други", 'Масленников, Барон - 6 - Тавбе, сенатор Бельгард, митрополит Київський Антоній, генерал Гурко, бувший прем'єр Тренов, граф Граббе, Немиро- вич-Данченко, проф. Пестржецькій, донський атаман Саха- ров, князь Шілінський-Шахматов, Нефімовський, архіман- дрит Сергій, генерал Біскупскій і другі. Тільки на пер- ший день конгресу були допущені кореспонденти і пуб- ліка. Дальші наради відбувалися на пленум і в ко- місіях при закритих дверях. З комісій звернули на себе увагу морально-релегійна, господарсько-фінансова, закордонних справ, пропаганди, для вирібки форми влади та практичних мір. Барон Тавбе виголосив доклад про міжнародне становище Росії, Евлогій про положення православної церкви, професор Пестржецькій про аграрну справу. Марков і Масленников обговорюва- ли політичну ситуацію та становище до Німеччини, а митрополит Антоній старався переконати учасників, що Микола II живе. Делегати з Франції, Англії, Югосла- вії, Чехії, Болгарії, Греції і Америки докладали про місцеві обставини. В ночі з 6-го на 7-мого червня, відбулося посліднє засідання пленума, на котрому прочитано зредаговану бароном Тавбе декларацію кон- гресу та вислано до баварського міністра-прези- дента фон Кара телеграму з подякою за поміч і гостинність. Коротким молебнем, відправленим Антонієм та трикратним відспіванням Воже царя храні звід закрито. Цілий час засідань писався над столом пре- зидії вбраний гірляндами портрет Миколи II. Результати з'їзду, належало поділити на ополоше- ні і неоголосені. До перших належить факт забнован- ня " Руского монархічного Союзу" і вибору конгресом постійної " Найвищої Ради " союзу на чолі з Марковим II. Союз цей матиме завдання переводити в життя принципи, ухвалені конгресом. Які вони - не тяжко дога- дати - 7 а - .. датися. Вибором Маркова на голову Союзу зізд лишній раз підкреслив свою політичну лінію, і хоч як не старалися ба- варські сторонники зіду зdemократизували російські пре- восходительства та поширили повести їх хоби на монархію конституційну - успіху їх заходи не мали. Який настрій панував на зізді свідчить найкраще факт, що зізд зіста- вив відкритим питання життя Миколи II. Інакодумаючи по старим звичкам не допускали до голосу, а то просто закрикували та приневолювали залишить трибуну.Ухвалена конгресом резолюція , котру до цього докладу долучається, є старанно видіржана в тоні і ні одним словом не зга- дує про відношення монархичної Росії до других європей- ських держав. Ради Приличності і Бажання баварського уряду, щоб зізд не носив характеру політичного, а тільки як мога більше закрив своє правдиве обличча економічним плащиком, пропущено в оголошеній резолюції іменно це, рад чого німці дали згоду назізд, ба можна навіть сказати самі його зайніціввали. Тайність нарад зізду та недогов- вореність декларації дають право догадуватись, що конгрес поталки виршив ще й своє відношення до німців, бо інакше тяжко булоб зрозуміти це, чому круги, близько стоячі до баварського уряду, рішили субсидувать постійно монархичний союз та поставили йому в виду покищо 10 міліонів марок. Про істнування осібного пакту з німцями свідчить також і цілий перебір нарад. Марков в своїй промові назвав версальський договір "ганебним документом", котрого національна і монархична Росія ніколи не приз- нає, тому що він продав Росію".Заяву цю стрінули присутні довгонеумовкаючими оплесками.Так само думає і другий лідер монархистів, ведучий ліве крило партії член думи Масленников, котрий в тості на честь Німеччини наплятнував версальський договір по зором для людства" - 8 - Росія і Німеччина - говорив він - єсть так би мовити ним живим організмом. Вожевіллям було, що члени од і того самого організму мусили в послідній війні ти себе боротись" і т.д. Ще більше безцеремонно висловив один із впливових на конгресі учасників: "Один божевоління і двох злочинів - сказав він - попкнули світ злочину". Росія скоро забуде рани, завдані її війною- ворив пресі Нефімовській- но вона ніколи не забуде котрий дозволив російським патріотам на відбуття кс су." Е богацько російських органів в Парижі, Берліні, зі - говорив Немирович-Данченко - но вони в представни ми антантн і старого російського капіталу , котрого джерелом являється Париж". Росія може бути відбудова ною т і л ь к и лишками інтегентних і технічних сил. Німеччини" - ще подрібніше вказав на задачі будучого німецько-російського союзу голова товариства" Авфаб" Фон Шайбер - Ріхтер. Безперечно німці дуже дорожать Сходом, но далек не всі ще в даний мент переконані, що іменно мона хісти являються тими, котрі запевнять німцям східний ринок. І тому то часто можна зустрітись з голосами, котрі дозволі скептично ставляться до цього зближення. Но все таки поважна більшість погоджується на цьому, що німцям треба вже раз вийти зі стану пасивного до активного на полі будучих політичних констелляцій", тобто що попробувать не зашкодить." Ми стіль- ки міліардів платимо антантн - говорив одни німець н поважному службовому становищі - що сміло можемо стра тити ще один міліард на росіян". З"їзд і українська справа. Здається не треба д давати , що для цього з"їаду немає українського питання." Коли б навіть євреї не були виновні в сьому цьо що зараз діється в Росії" - говорив Нефімовській - т - 9 - російський народ все таки скине на них всю вину як не менше і на естонців , латишів, і других і н о р о д ц і в ". Здається не можна було краще виразити/ заключеної в тих словах погрози в сторну Українців. Но для очей Європи заготовив Нехімовський цей другу фразу: "тільки злука всіх народів Росії може довести до відбудови . Єдина Росія подбає сама про автономію окраїнних держав і не буде мішатись в іммі місцеві інтереси". Слушно підносить місцева опозиційна пре- са, що тими словами віщуються загибель для Поль- щі, як не менше підчеркується змагання Німців і Росиян до безпосередньої спільної границі. З"їзд - як бачимо - може бути небезпечним в своїх наслід- ках не тільки для Українського Народу. Він явля- ється рівночасно неабиякою загрозою для свободи всіх других націй, котрі колись мали нещастя на- лежати до царської Росії . Консул Української Народньої Республіки в Монахії /-/ ОРЕНЧУК р.в. За згідність : В.об. Начальника Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. вересня 22 1921 по стояю. Маю за честь просити Вас, Пане Мініс- ре, повідомити мене, чи дається в розпоряд- женню Міністерства Закордонних справ доклади місії нашої в Чехо-Словаччини з ІС свого ве- ресня 1/в справах Кубанської Конференції, Гр- зин і "авказького союзу, 2/ про побачення з Міністром Гирсом і З/ про зносини з сіоніста- ми. Наколи в Міністерстві згаданих докла- дів немає, то вони можуть бути надісланні в копіях з Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Олегр Ляшко Пов. Начальник В. І. Нагайченко Рахунок Миронович (Г-р) Керівник Справаши До Пана Міністра Справ Закордонних м. постов. Маю за честь повідомити Вас, Пане Мі- ністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, вважає по- трібним, щоби Міністерство Закордонних Справ надіслало до відому нашого Генерального Шта- бу копії доповідей Наручного Місією У.Н.Р. в Угорщині зач. ч. 735 та 737 і Царгородсько- го Посольства з 12 серпня ц. р. ч. 449: Мишинов (кг) Наручній Справами Олімп Михайлович Пан Народ в.р. Начальник Канцелярії. 1207 "22 вересня 1919 р. 95 590 400 До Пана Міністра Справ Закордонних. вересня 22 Ірп. по стою. Маю за честь повідомити Вас, Пане Мі- ністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, вважає по- трібним, щоби Міністерство Закордонних Справ надіслало до відому нашого Генерального Шта- бу копії доповідей Червоного Місію У.Н.Р. в Угорщині за ч.ч. 735 та 737 і Царгородсько- го Посольства з 12 серпня с.р. ч.449. Мироновиць (вр) Керуючий Справами Командеєвич (вр) б.г. Начальник Канцелярії. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № _ Берлін 31 серпня 1921. до Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. М. Мироновича, Тарнів. Мав за честь прохати Вас передати за- лучений відпис мого письма до пана Міністра Ніков- ського до відома панові Головному Отаманові. Щиро відданий Вам [підпис] Верлін, дня 31.серпня 1921 р. Шановний Пане Міністре, З часу мого останнього звідомлення, пересланого Вам, Шановний Пане Міністре, через Сербинка, одержав я дня 15.серпня Ваше письмо з 20.червня ч.1388. Ваше бажання, щоб я остав у службі, я ви- повнив, хоча виконування доручених мені агенд стає з дня на день ваше,- а навіть під деякими оглядачами, наслідком фінансової ситуації, майже неможливим. До Чикаленка копії Вашого письма я не післав: бо, хоч як слушний Ваш осуд, Шановний Пане Мініс- тре, про його статтю, то всетаки здається мені недоціль- ним відтручувати і цього старого патріота цілком у во- рожий табор під цей час, коли уряд У.Н.Р. щоденно тратить чимраз більше прихильників серед еміграції. [о вп.Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Андрия НІКОВСЬКОГО, Тарнів. Виплата других 100.000 корон для Піснячев- ського була виконана на основі доручення Президента Міністрів Андрія Ливицького (відпис цього розпорядку находиться у моїх актах у Відні, через те не можу Його сьогодня післати). Під дипльоматичним оглядом можу Вам, Шанов- ний Пане Міністре, тільки дуже мало сказати: а) Про Берлін доповнить Вам устно ті звідомле- ння, які він не предклав Вам ще письменно, Стоцький, що на моє доручення має скласти Вам доклад біля 10. вересня особисто в Тарнові. Він незвичайно роботящий і вико- нує теж з великою зручністю знаменито своє тепер дуже важке завдання. Його діяльність стоїть завсігди в пов- ній згідності зі мною. б) У Римі Галіп не псує нічого - більше зробивши він не може вже хоч би ізза малого бюджету (4.000 лір місячно). в) Те саме треба сказати про полковника Сіке- вича в Будапешті, (бюджет: 25.000 угорських корон місяч- но). г) У Швайцарії ведеться властиво тільки консу- лярний відділ Соколовським і преса Елянським (бюджет: 1.000 швайцарських франків місячно!). д) Про Відень я міг би, на жаль, сказати під ко- ним зглядом тільки негативне: великі витрати; някої праці; ніякого впливу на таку скількість тамонних еміг- рантів – і пасивна резистенція супроти всіх моїх порад. е) З Парижа Ви маєте, Пане Міністре, певно безпо- середні звідомлення і можете виробити собі погляд на цілком безуспішні, на жаль, під кожним оглядом зусилля Шульгина. Дипломатичне становище я схарарактеризував би короткотак, що наш побут в Польщі вже за довго тревав і що через те, як довго ми не можемо покликатися на фак- тичне панування над якою-небудь територією, не можна при найкращій волі і найбільших спосібностях (як нпр. Стоць- кий у Берліні) осягнути ніякого успіху, – а тим менше можливий такий успіх при менших спосібностях! Під Фінансовим оглядом я борся від місцьв з величезними труднощами: моя спроба, щоби кооперативи помогли нам що найменше з продажі товарів у Парижі, ви- кликала серед них бурю ізза некомпетентного вмішування у іхні справи; я одержав від Барановського грубого лис- та, і навіть Шульгін писав мені, що справа товарів у Па- рижі належить до його компетенції! Не зважаючи на те я дотепер посідні гроші не тільки на бюджети всіх наведених в горі посольств і місій, але також на ліквідацію Червоного Хреста, почasti на заспокоєння пре- тенсій давніших урядовців, що живіть тепер як емігранти, а навіть на підмоги порядних емігрантських елементів і т.д. Чи і як довго це мені ще буде вдаватися, цього я не знаю. Тепер – і власне задля цього я тепер у Берліні – я старався зорганізувати синдикат, який на основі пи- семних обіцянок, на які я хочу йому зробити надію від імені нашого уряду на випадок нашого повороту на нашу територію, буде "можливо" готовий дати наперед на одержання шаної закордонної служби 1 до 2 мільйони марок. Щодо Відня я пропоную відкликати звідти п. Посл Сидоренка і доручити йому передати справи Посольства мені як шарже д'афєр. Через те перше всього зменьшили би ся кошти удержання Посольства, бо з моєю теперішньою канцелярією вистачають зовсім Храпко і др. Бігарі, а вся решта персоналу, який одержує сьогодні Сидоренка, стане зайвий. Навіть чинш за наем бора для Посольства можна би заощадити, бо я маю своє бюро у Відні. Одначе я мушу ще раз звернути увагу на те, що я мігби переняти ведення агенду Посольства тільки як Повірений і що я цілком не рефлектую на іменовання Послом у Відні. Я хотів би тільки довести це Посольство до порядку, так як дотепер Берлін, Рим, Будапешт і Верн, та як найбільше зменьшити видачі, щоби, скоро будемо знову на території і будемо мати фінансові засоби, передати ці Посольства в порядку ново- іменованим послам! Коли б Ви, Пане Міністре, годилися на мою пропозицію, тоді відкликання Сидоренка мусило б бути переведе не шляхом письма, підписаного Паном Головним Стаманом, бо Сидоренко стоїть на становищі, що він є заступником Голови Держави і що тільки він може ним розпоряджати. Сидоренко мусів би одержати письменне доручення повідо- мити про те Міністерство Закордонних Справ у Відні, що він передав справи Посольства мені як Шарже д'Афер. Що Віденське Міністерство Закордонних Справ згодиться з тим, це самозрозуміле. Прошу Вас, Пане Міністре, поробити заходи, що- би наша часопис "Трибуна" у Варшаві відперла злобні, видумані вістки і низькі напasti ворожих часописів проти функціонерів У.Н.Р. Я звертаю увагу тільки на останню телеграму "Впереду" а 5.д.м., яка говорить, що я виданий з Відня і т.д. Але коли "Трибуна" не хоче боронити нас як урядовців У.Н.Р., то на кожний випадок для нас дуже обидливє, коли напр. у самій "Трибуні" з 9 серпня є безосновні напади на Стоцького з приводу ліквідації білизни, за яку я несу відповідальність! Кинчан запевненням, що до моменту коли н Головний Отаман і його уряд будуть знову на нашій риторії, я буду – оскільки обидва ці фактори будуть мати далі довірря до мене, старатися, як і дотепер р бити що тільки можливе, щоби ми не втратили цілком шого престіжу за кордоном – дай Боже, щоб цей остат ний рецинець, до якого я хочу служити, прийшов як на скорше і щоб до того часу мене не покинули фізичні сили! Диро Бам, Пане Міністре, відданий Я. В. т. р УКРАЇНСЬКА Віце-Консультство Українське Консульське Агентство + розряду - 4-го Серпня 1921 р. м. Батум Високосановний Симон Васильевич ! Прохую Вас вибачення за мій приватний лист, але обов'язок мій громадянина примушує мене поінформувати Вас, наскільки це можливо, докладно про той стан, у якому зараз знаходжуся я з моменту евакуації Батумського Віце-Консультства до Парижороду. Навперед треба зазначити, що моя робота у Батумі мала місце при трьох окупаціях. Приїхав я до Батума у Вересні 1918 року, тоді, як його займали турки, потім того пережив Англійську окупацію і, нарешті, Грузинську владу. Евакував Віце-Консультство I-го Вересня 1921 року, тоді, як бойовики зайняли вже Тифліс і насочувалися до Батуму. Вивіз з Батуму увесь архів, справи і документи, до пралора включно, залишивши власне майно, бо ні реалізувати його ні вивезти не було можливості. Підкреслюю те, що, за увесь час мого перебування у Батумі, себто на протязі трьох років, Віце-Консультат був поставлений в найгірші умови, за браком грошей. Три роки мого перебування - це була ціла низка різних прикростей, зневаг й образ, які усі виходили з тяжкого прошового стана. До- сить того, що в 20 рокові мені прийшлося приватно ро- ботою содержувати Віце-Консульт.Об цім докладно сказано у моєму огляді діяльности Батумського Віце-Консульства за три роки його істнування,який надіслан до Міністер- ства ще у Березолі місці цього року вже з Царгороду, Про це-же я маю,при нагоді,зробити особистий до Вас до- клад. Далі.- Про наступ большевиків на Георгію Міні- стерства Справ Зак.,звичайно,відало з часописів і ин- ших джерл.Так саме воно відало,що у Георгії мається не ликвідовані два Консульата У.Н.Р.:Ген+ральне Консультство у Тифлиси та Батумське Консультство.Здавалось,що Міністер- ство мусило дбати про своїх співробітників й бути забез- покоїно іхнею судьбою,т ім болі,що штатних було усього двое:Генеральний Консул ЛІСНЯК та я. Необхідно було ще у Лютому дати Посольству У. Н.Р. у Царгороді необхідні распорядження,що торкається до участі ціх двох Консультів.Це так здавалось-б льо- гичним.Але,по приїзді до Царгороду,ніяких распоряджень, звичайно,ми не отримали. Зараз по приїзді я негайно повідомив об ева- куації Міністерство,зі свого боку п.Міністер Токаржевсь- кий зробив теж саме і прохав Міністерство дати распоряд- ження на далі.На протязі п.,яти місяців,з Березоля по Серпень,ні жадної бомаги не одержано,окрім того,що Мі- ністерство,з приводу Генерального Консула п.Лісняка,по- відомило,що допомогти йому нічим не може.Про мене же - нічого.Між тим мій стан-дуже скрутний Й з кожним днем стає ще скрутніше.-Я живу у маненької,брудної кімнати, за яку приходиться платити 25 турецьких фунтів на мі- сяць, з дружиною, яка, завдяки систематичній голодовкі на протязі трьох років, завдяки усім ненормальним умо- вам життя,-заслабла на нерви і її треба лікувати, дати спокій і їжу, а, замість цього приходиться продавати ос- танню білизну і другі речі, щоб мати з чого заплатити за кімнату. Я був примушений поступити до складів Нобеля чорноробочим /таскати лантухи т.и./ і цім невеличким заробітком фізичною працею годуватися. Таке положення тягнеться вже п'ятий місяць. Я звертався за допомогою й до Будапештьско- го й до Бухарестського. Посольство, але відповіді були, що грошей немає і що про мій скрутний стан вони пові- домили Міністерство. Посольство у Царьгороді, п.Міністр Токаржевський та Секретарь Приходько, допомогти мені теж нічим не можуть, навіть помешканням, тому що за по- мешкання не плючено більш року, за аренду меблей теж са- ме. Посольство на передодні, що його викинуть з помешкання і одберуть мебель і воно саме опиниться на вулиці, що, звичайно буде на радість нашим ворогам, яких у Царьго- роді досить й страшенно піде на зле Ватьківщини. Але на усі заходи Посольства Міністерство теж мовчить й нічого не відповідає. Таке уперте мовчання Мі- ністерства стає зовсім не порозумілим і ніякого тому роз'яснення не придумаєш. Невже-ж там, у Міністерстві, не цікавляться чим, на які кошти, ми тут маемо, добре ві- даючи, що ми усі, починаючи з п.Міністра Токаржевського, Його Секретаря Приходька, мене й Генерального Консула ????????? п.Лісняка,-зараз опинилися на вулиці й ніхто не прийде на поміч? У де яких Посольствах,я певен,гроші маються й вони мусять поділитися з нами.Неможно у такий скрутний час тіль- ки дбати за для себе.У мене бракує слів для того,щоб дійсно Вас запевнити про той катострофичний стан у якому ми усі тут у Царьгороді знаходимся. Я повинен,як українець,шануючий свою батьківщину,за- певнити Вас,що таке положення дуже зле відбувається на усій справі,а з'окрема тут,у Царьгороді,де мається й Врангель і відділ Моркртунa і иншi антиукраїнськi органiзацii.Найбiльш уваги треба було-б звертувати на Царьгород,де мається сила українців по таборах. Я марно трачу у Царьгороді сили й здоров'я,працю- ючи робiтником,тодi як мої сили мусили-б бути використувані для нашої української справи. Необхiдна негайна пересилка грошей,яки найкраще пе- реслати переводом через банк,бо як поiде який небудь курьер, то буде iхать майже не шiсть місяцiв. Я вирiшив звернутися до Вас в особистим листом,ві- рючи у те,що Ви,Високoшановний Симон Васильевич,зрозумієте мене,як українець.З боку вiднiше,як люди гублять,вважаю,що, звичайно,ненавмистно,усю справу,так,як не зможуть загубити всі й вороги,тому мені боляче переживати усе це вiдношення Й лист цей я вирiшив написати Вам у надiї,що Ви зробите усе, що можливо тільке буде,щоб вирятувати з того стану,у якому ми знаходимся,бо надiю на те,що Міністерство оповiдає на мої рапорти,-я вже загубив. Я певен у тому, що Ви звернете увагу на все те, що я зазначив у цьому листові й не дозволите, щоб й мене викинули на вулицю у старці, після усього того, що прийшлося перенести у Батумі. Позаяк я вважаю моє прохання дуже поважним, то я дуже Вас прохаю о наслідках телеграфувати Посольству у Царь-городі. Я ще раз повинен зазначити, що мені звернутися за допомогою ні до кого, бо росіянe мені, як так званому "петлюрівцю", звичайно не поможуть, та-й сам я не піду прохати. Кінчая цього листа, я ще раз прохаю вибачення за нього, але така сумна безнадійність положення примусила мене зробити останній крок - звернутися до Вас. Дуже нетерпляче буду чекати відповіді від і телеграми від Вас, бо від цього залежить моє життя. Ніколи я не допускав і гадки, щоб Міністерство так відносилось до мене, посилаючи старцювати на вулиці Царь-городу. До Вашого уваження. Освячення всього працює до Вас Андрій Володимир Давидов До Пана Міністра Справ Закордонних 1245 Копія п. Ганоб; Рада Держави 1246 — п. Овадимові. постою. Представники Всеукраїнського Об'єднання Ділячів Місцевого Самоврядування подали ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ доповідь в справі відновлення діяльності Всеукраїнської Спілки Земств на еміграції. Оприч маніфестаційно-політичного моменту при цьому мається на увазі, голо- вним чином, використання цієї діяльності для розв'язнення допомогової акції українській еміграції. З огляду ж на те, що, згідно з маючимися відомостями аналогічну працю уже провадять за кордоном «від певного часу» Всеросійський Союз Земств та Городів", який ніби то в широкій мірі користає з субсидій від Антанти, - повстає потреба для налагодження діяльності Всеукраїнської Спілки Земств з одного боку та для встановлення відносин її до "Союзу з другого,- познайомитись близьче з умовами та наслідками роботи згаданого Союзу. Надаючи відновленню діяльності Всеукраїнської Спілки Земств велике значення, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені звернутися до Вас, Пане Міністре, в просьбою, щоби Міністерство Закордонних Справ подало нашим закордонним представництвам розпорядження, аби вони по можливості, в недовгому часі надіслали зачерпуючи відомості сти на иззченаведені запитання, а саме: 1/ чи є які органи Всеросійського Союзу Земств та Городів в районц діяльності нашого дипломатичного представництва і коли е, то які саме; 2/ Хто стоїть на чолі їх; 3/ Яку роботу ці органи провадять; 4/ Які грошові та інші матеріяльні засоби мають великі чи малі, в разі можливости показати в цифрах/; 5/ З яких джерел які органи свої засоби придбали /володіють од часів дореволюційних, субсидія від чужоземних держав, благодійних установ то-що/; 6/ Чи звертаються ці органи до чужоземних урядів чи установ за допомогою і як що звертаються, то в який спосіб; 7/ Чи розповсюджують ці органи свою діяльність на українську еміграцію і в яких конкретних цілях ці роблять, або цього не роблять; 8/ Як ставляться керовники цих органів до українського питання; 9/ Відомості та уваги, які потрібно подати та яких непередбачено в попередніх пактах. Зібраний, таким чином, матеріал маю за честь просити Вас, Пане Міністре, після відповідного його систематизування, подати до відома ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ та Міністерства Внутрішніх Справ. Керуючий Справами в.о. Начальник Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2412.. Берлін ... дня 21. вересня 1921. До вп. Пана МИРОНОВИЧА, Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Тарнів. Посольство У.Н.Р. у Німеччині має за честі переслати в залученні по одному примірникові пля- нів Київа й Одеси. Планів менших міст Правобережної України немає і тому надіслати їх неможливо. При цій нагоді Посольство пересилає до ласкавого відома вирізку статті з "Руля" п.з."К за- говору на Україне". Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині Посол: Къ заговору на Украиінъ. * По сообщенію совѣтскихъ газетъ кіевской чрезвычайной комиссіей открытъ рядъ крупныхъ организацій, имѣвшихъ цѣлью организовать по всей Украинѣ возстаніе противъ совѣтской власти для уста- новленія власти «Украинской Народной Республики». Вся повстанческая работа велась въ 1-3 организаціяхъ, имѣвшихъ свои развѣтвленія по всей Украинѣ. Арестовано пока свыше 180 человѣкъ. Украинскимъ комитетомъ были организованы по всей Украи- нѣ повстанческіе штабы и боевыя групппы, которые должны были по осо- бому знаку одновременно выступить противъ совѣтской власти. Воз- станіе это все время откладывалось руководителями, находящимися за границей, и было наконецъ перенесено на середину іюня. Однако, тогда возстаніе не произошло въ виду ареста кіевской чрезвычайной коммиссіей главныхъ его вожаковъ, находив- шихся тогда въ Кіевѣ. Руководствуясь со- браннымъ матеріаломъ, кіевская чрезвы- чайная комиссія начала дальнѣйшую слѣд- ственную работу въ этой области. Тогда была раскрыта вторая организація—украи- нская военная организація, центр которой находился въ Кіевѣ въ школѣ червоныхъ старшинъ. (Юнкерское училище). Во главѣ организации стоялъ командирь роты Рѣшетуха. Видными членами этой организаціи были командиры той же школы на разныхъ должностяхъ — Шостакъ, Бойко, Данькинский, Выднарскій, Тимошенко, За- дулжный и пѣльый рядъ лицъ, группировавшихся вокруг этой школы. Кромѣ того, за послѣднее время раскрыты еще кіевская и уманнская военные организаціи и захвачены пѣликомъ звенигородскій и каневскій повстанческіе комитеты. Найденные при обыскѣ документы показывали, что комите- ты эти имѣли своей задачей захваты горо- довъ, гдѣ они находились, а также по воз- можности и убздовъ. РУ При ближ № 257-й Сегодня въ номерѣ: Спальты: Безъ просвѣта. О Варшавѣ и Варшавской жизни. — Эсебь. Фельетонъ: Кризисъ соціализма и правящая со- ціалдемократія. — П.Б.Струве. Исповѣдь Масловскаго. Берлинъ, 20 сентября. Безъ просвѣта. Еще только половина сентября, еще вся зима долгая, темная, суровая — впереди. Какъ выживетъ та огромная часть Россіи, въ которой уже теперь развертываются жуткія картины, описываемыя уже не только корреспондентами англійскихъ и аме- риканскихъ газетъ, но самой совѣт- ской печатью? Вчера мы передавали сообщеніе «Красной Газеты» о поло- женіи въ Самарской губерніи, а До Пана Посла У.Н.Р. в Німеччині. Маю за честь повідомити Вас, що лист Вашого з 21 цього вересня ч.2412 з планами Бліза та Одеси та вирізком з газети "Руль" під назвою "К загово- ру на Україні" мною одержано. В заявку в цим ПАН ГОЛО- ЗА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені висловити Вам, Нане После, подяку за надіслані пляни. Одночасно повідомляю, що з тов к поштою одержано й доложено ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ доклади Дапльома- тичного Відділу Посольства, а саме - ч.199 політичні заядомлення ч.200 військово-політичне становище в окраїнах державах. М. Миронович (св.) Керуючий Справами Олегу Михайловичу Начальник Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2430. Берлін ....дня 24.вересня 1921. До Пана Головного Отамана і Голови Директорії У.Н.Р. Тарнів. Дипломатичний Відділ Посольства У.Н.Р.у Ні- меччині має за честь переслати до Вашого розпоря- дження приложені до цього слідуючі нові інформа- ційні матеріали: 1) №199. Політичні звідомлення (укр). 2) №200. Військово-політичне становище в окраїних державах (нім). Повіреній у справах У.Н.Р.у Німеччині Посол: Високопановий Пане После. Ще недавно працювало при Міністерстві Закордонних Справ Просове Бюро, яке, маючи в своєму розпорядженні назви європейські часописи, інформувало наш урядовий центр про найважніші світові події та подавало відомості щодо України та нашої державної справи. З огляду на тяжке фінансове становище нашого державного центру і зв'язку з ним скорочення до мінімуму урядового апарату згадане Просове Бюро свою працю мусило припинити. Між тим і надалі дуже гостро відчувається потреба мати інформації щодо загальної європейської оцінки відносно зазнійших світових подій, особливо ж щодо східньо-європейського питання і до України окрема. Важаючи, щоби ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ був в курсі опинні європейської преси, а з другого боку маючи на увазі обмеженість наших коштів на інформаційні видатки, я дуже прошу Вас, Пане После, чи не найдете Ви можливим надсилати сюди нам хоч частинами французьку пресу, яку одержується в дорученій Вам Місії, висилаючи її начальникам з простій поштової бандеролі три-чотири рази на тиждень. До цього маю за чану додати, що, в разі Вашої ласкавої згоди на висилку в зазначений спосіб преси, Канцелярія ЛИ-РЕКТОРІЇ з великою подякою поверне всі видатки по пересилці. Адреса Голов. Тарнов. Калімечка 3 н. Миронович Користуючись нагодою, прошу прийняти вислови моєї щирої до Вас пошани. Л. Михайлович Керівник Складу Овця Іванафлін Мол. Нарбог Високопановний 535 Пане После. Це недавно працювало при Міністерстві Закордонних Справ Пресове Бюро, яке, навіть в своєму розпорядженні важливішими європейські часописи, інформувало нас урядовий центр про найважніші світові події та подавало відомості ще до України та нашої державної справи. З огляду на тяжке фінансове становище нашого державного центру і зв'язку з цим скороченням до мінімума урядового апарату, згадане Дрессове Бюро своєї праці нудно припинити. Між тим і надалі дуже гостро відчувається потреба мати інформацію що до загальної європейської опінії відносно важливих світових подій, особливо ж що до східньо-європейського питання і до України зокрема. Бажаючи, щоб ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ був в курсі опіній європейської преси, а в другому боці маючи на увазі обмеженість наших коштів на інформаційні видатки, я дуже прошу Вас, Пане После, чи не найдете Ви можливим надсилати сюди вам хоч частинами німецьку пресу, яку одержується в дорученому Вам Посольстві, висилаючи її пачками з простій поштової бандеролі 3-4 рази на тиждень. До цього маю за чану додати, що, в разі Вашої ласкавої нагоди на висилку в зазначений спосіб преси, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ з великою подякою поверне всі ви-атки по пере- силці. Адреса Ролонія. Тарнов. Козимерза 8 Н. Мироновська Користуючись нагодою, прошу прийняти вислови моєї щирої до Вас поваги. Маркович (к/п) Переправити Суваліні У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "28" вересня 1921 року. ч. 533.... до Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь пода- ти зміст відношення Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Угорщині від 16 вересня ц.р. ч: 758 для докладу П. Головному Отаманові: "Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. має за честь подати до відома, що 6 б.вересня Голова Місії" полковник СІКЕВИЧ одержав від кардинала -примаса Угорщини особисте запрошення на урочисту службу Во- жу, яка мала бути відправлена в Коронаційній Церкві Св. Матвія, з приводу роковин короновання Папи Римсь- кого Венедикта XV. Полковник Сікевич прибув в супро- воді в.о. секретаря Місії Д.Лалкова. При вході до церкви полковника Сікевича зустрів з св. Хрестом представник вищого духовенства та повів через усю церкву, повну людей / вхід був по картках/, у вівтар /прзбетеріум/, де з правого боку, були місця для пос- лів та Голов Дипломатичних Місій, а з лівого - для членів кабінету Міністрів. Службу правив кардинал- примас з численним духовенством. В церкві були при- сутні: папський нунцій, члени дипломатичного кор- пусу, ерцгерцог Йосип з родиною, заступник Голови Держави, члени кабінету міністрів, вищі урядовці військові та цивільні особи і т.п." МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра ПРЕЗІДІЯ Росукраїнського Об'єднання дічів Місцевих Демократичних Самоврядувань Ч. 24 вересень 1921 р. м. Тарнів Газу Голови Дирекції Української Національної Ради Високошанований Синьо Васильович! На авдієнці, яку 8 мая у Вае 21 г. вересень, Ви висловили бажання мейти зреферовані на іменні міт дохід про міграції власних Всюкру племені Винни Земель в супр. дро ми колишні емігранці. З кепбільшою приємністю мога Вам свої відомості і штру ваних по цьому питанню. Так як розумимо в гозетах, що "Всеросійський Союз Земельнів та гродов" розвиває дріб- ливої акцію фрейденти емігрантів і допускає на це ціни від Антишан субсидій як в Центральному і в морозних Всюкру племеннях, то газетами в- дримається, проводиться робота, що на Гальковках. Усі бідніші погодилися в еміграційних земельних колах друку про необхідність ідеї лу в цій справі й Українських Самоврядувань. Тільки висипри мовби по своїм фельетонам у статтях: містопрізно-дієвий і маніфестаційно-політичний, себто в одному бою може бути добривом певну побудову зінновення у російському еміграційному таборі на користь України, а з другого бою демонструвати перед європою український фронт Самбордубас як небудь економічно-географічну сили з нагізовано-промадженою фізіологією. Думаю, що такий вміст міг би бути іншому вбивці, яка ніяке великої світової війни має цього року мирувався пізнайши мируючи економично-промадженою силою російських фронтів Самбордубас, а в тим менш і тихої Ас'єднання самоврядування України, яка була буди живими кризами Земле "Кра Росія". Звертаючись до мирувався, то має би вмістити у себе акцент в цій суперечці, з присутністю вмісту, що Всеукраїнське Об'єднання Діячів Місцевих Демократичних Самоврядувань, яке б мало релігійно-репрезентативне, немає, яко об'єднання світ, належних провинцій між собою до вмісту в зазначеному минулого суперечці; єдиним усе комунізуваним органом, який, яко об'єднання усіх народів, міг би підняти штучну мову повеління, якби було Всеукраїнське Об'єднання Земель, яка роки яко Ви всі рідні на Україні були позбавлені. Щоб зрозуміти цю акцію Калєджу, треба пам'ятати: Освітологоринські урядовці вже зробили всебічне обеззубування сирот по шляхому приблизно окремленню миру. І ми є які органи Всерп. Вище Земель і пройдуть в районні дільничні камери Освітологоринської предмовницька і як С, то які саме; II. Якою сутністю на роки IX; III. Яку роботу тій орган пропонував; IV. Які приклади та матеріальні заохи були мають (вешки чи левні; 150м музика, що розташовані в центрі); V. З яких джерел тій орган свої засоби прибрав (використовуючи до газет державних синтезах, суд сізід-від урядовцями урядів, блищанням усіх країн тільки); VI. Чи звертаються ці органи до урядовців вище урядів або уявляють за помірно і як звертаються, то є в них своєї; VII. Чи розповсюджують ці органи свого діяльності на українську еміграцію і в яких конкретних чилях це робиться, або цього не робиться; VIII. Як ставилися першими цих органів до Української митарниці; IX. Відомості з уявлення яких потрібно надати і яких непередбаченою поведінки національних акцій. Можна таке приблизне обеззубування сирот, мигрант були в тімсі Свято- вищованої України привели уряд до розвинення широких державних кам'якцій серед гуртованих дорожніх, в порозуміття або незамежено (відповід до обітування) від "Всесвіт. Сова Земель і городов". Для уникнення поранень у душі молодої роботи з письмом українськими батьками, які не мають власних усіх обставин, повинно прийматися до уваги ще і те, що цей робота, але мігновений - це будуть недоведені до державних контрольних інформацій від наших сімей, несвоєчасно та кон- ертетив. Паралельно зі збіркою вказаних інформацій кандидати участь у фігури проводження Всесвітньої Святині Земель проводять школярську боротьбу й збирають матеріали, які ставляться власними сім'ями. Матеріал робить майже всіх Святинь; останнє не виявиться новітньо в наших свято-зимних умовах недійсним, бо в депортованих інших сімей Самостійної України, треба видавати письмо, якщо держава оцінює майже май- же краювання Самостійної України. Прийняти Заявлення в Львові до Всесвіту М. Островський Томас Всеволод Олександрович Дідкін Міжнародний Фонд Української Самостійності Загальний До Міністерства Закордонних Справ. Постоя З розпорядження Пана К єруючого Справа- ми ДИРЕКТОРІЇ, у відповідь на листа Міністерства з 23-го цього серпня за ч.5264, до якого було додано звітар з чергової доповіді п.Керуючого Справами дипломатичної Місії в Будапешті з ві- домостями від біженця з України п.Стукова про стая освіти в комуністичній Одесі, Кам'янець-По- ДИРЕКТОРІЇ має за честь запитати цим Міністер- ство чи надіслано згадані інформації до Мінис- терства Освіти. До Пана Міністра Справ Закордонних. До ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ звернувся Віце-Консул наш на Навказі п.Засядко в прозьбом прийти на допомогу його скрутному матеріальному стану. З таким же прохан- ням вдався п.Засядко і до Міністерства Закордонних Справ. В звязку з цим ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив ме- ні запитати Вас, Пане Міністре, які розпорядження зроб- лено з приводу зазначеного вище прохання, про що маю за честь Вас позідомити. Л.Миловий (кз) Керуючий Справами В.І. Монтагельс (кз) Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. (Копія п. Відомостям Міні- струв) — Ознайомившись з копією в чергову допо- відью нашого посольства в Німеччині, з 23-го се- чня ц/р., ч. 2243, в справі закупнаббілянини і чер- виків для армії б.послом Поршем, ПАН ГОЛОВА ДИР КТОРІІ цікавий був знати, чи доповіджене Вами , Пане Міністре, що справу в Раді Народніх Мініст Про що маю за честь подати до Вашого вельмишановний Пане Міністре, відому. В заступництві Керуючого Справами У.Н.Г. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "31" серпня 1921 р. Головному Отаманові У.Н.Г. ч. 5299 Міністерство Закордонних Справ має честь передати зміст телеграми від ч. Стоцького з Вєрліну який звучить так: " Міністру Ніковському Отель Зольдінгер Тернів Берлін 23/VIII. Іду в Марголіним /одно слово нев- розуміле / на Сіоністичний Конгрес в Карлсбад куди дипломатичні представники інших держав вже прибули. 2247 Стоцький. " МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "2" серпня 1921 р ч .320 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО від 15.7.1921 р. нх. ч. 1236 До Пана 543/18 Міністерство Закордонних Справ у відповідь на Ваше відношення від 15. VIIІ. ч. І025 має честъ повідомити, що останніми часами за браком контів постійний звязок з Прес-Бюро у Відні перер вання. Міністерств о по мірі можливості впливає на напрямок його діяльности. Доповіджено. Панові Павлі Мінексторії. До Народу в/з-Но. В.Р. Лт. в. о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра До Пана Міністра Справ Закордонних. 16 серпня 21 І 1028 постою. Листом з 3 грудня м.р. за ч.:І251 ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив був Вам, Пане Міністре, взяти заходів до видання Сине-Жовтої Книги, що вмістила б в собі всі документи, що торкаються історії нашої боротьби за незалежність України. Не маючи в цій справі докладних відомостей про дальший рух ii, маю за честь , з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, просити Вас повідомити мене, в якому стані справа видання цієї книги перебуває в цей час. Мирохвил Керуючий Справами Слізру-Ног. Віц. Шмак Крижань начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " 2 " серпня 1921 р. ч. 19876. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО від 192 р. до Пана Вх. ч. 1225 До 190 545 180 Доповідаємо: Панові, Телеграфіректору до Мінграції. Уважно - п. с. В додаток до свого відношення від 15-го чер- вня ц/р. ч. 1743/4762, Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії копію докладу Дипломатичної Місії в Варшаві від 22/УШ ц/р. ч. 602 в справі паспор- тів і різ для наших громадян, перебуваючих в Р.П.Л.- МТ. В. О. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Українська Дипломатична Місія в Польщі. 22/VIІІ 1921 р. ч. 602. Копія. 546 До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. 121 У відповідь на відношення М.З.С. з дня 10 серпня б/р. за ч. 1900/5204, Українська Дипломатична Місія в Польщі має честь повідомити, що Місією вживались - і вживаються всі пожливі заходи для полагодження справи з паспортами, візами і т.д. Наслідком цих за- ходів являється згода М.З.С. Р.П.П. видавати україн- ським громадянам закордонні паспорти / польські/, які обмінюються на українські посвідчення і пашпорті. Крім того наслідком особистих переговорів з М.З.С. і М.З.С. Р.П.П. являється виготовлення/ полським Урядом відповідних правил для адміністраційних влад, які забезпечують українських громадянам, що перебу- вають на території Річипосполите? Польське?, тимчасо- вими особистими посвідченнями, котрі дають можливість перебувати в.Польщі. Щож торкається до полагодження справи з візами, то Місія має честь повідомити М.З.С. що вона не має можливості в цей час робити заходи для отримання закордонних віз через певний брак коштів. / Для отримання візи необхідно зноситися телеграфично з закордонними Представництвами УНР./ Толова Місії Л. МИХАЙЛІВ / в.р./ Секретарь / підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Степанов У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "3" Вересня 1921 року ч. 899.75/809 м. Тарнів. Банцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Вх. ч. 1224 до Пана Начальника Кан- целярії Директорії /Іножар- ського/. Департамент Чужоземних Зносин Міністерства Закордонних Справ має честь просити Вас, Високоповажний Па- не, не одмовити передать йому на ко- роткий час доклад п. Посла Стоцько, Пан- нові Головному Отаманові від 9/УІІ ц.р.ч.2163, а також повернути експозе Міністерства про його річну діяль- ність. При цьому Департамент має честь повернути доклад п. Стоцького від 15 Вересня ц.р. №2198. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу