Доповіді та листування з Міністерством закордонних справ і дипломатичними місіями УНР про визнання УНР та надання допомоги від Аргентини, Японії, Швеції, Ризький договір, 01.04.1921-01.10.1921, 209 арк. — частина 1/3

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 101 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді та листування з Міністерством закордонних справ і дипломатичними місіями УНР про визнання УНР і допомогу їй Аргентиною, Японією, Швецією та інші питання взаємовід- носин з ними. Рижський договір та відозви Українського Національного Комітету в Царгороді на боротьбу з Радянською владою. І квітня - І жовтня 1921 р. ДО ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ Керуючого Міністерством Закордонних Справ Пана Яна Дембського Вама Ексцеленція. Півтора місяця тому Делегація Уряду У.Н.Р. довідалася від Вас що каданий Державного Українського Центру ще до організаційної бо- зк та засобів істнування можуть бути задоволені в розрахунку на ті перспективи по відкриттюся на Україні з урядом больневинів. І пізніше Ви, Високонаповни! Пане Міністре, були ласкаві обіцяти нам всьому Вашу допомогу в справі переведення нашого фінансування на основі чого я заповнив Український Уряд в тому що відношення відповідальних чинників Р.П.І. до потреб і критичного стану урядовців У.Н.Р. ніколи доброзичливе. Тепер, переконавшись, що Польський Уряд не в силі нам допомогти навіть в самих елементарних наших потребах, все бачучи странині наслідки від півторанісного голоду і браку лекцій на міжвіданків в Тернові, а також бачучи це странинні наслідки цього в перспективі ближчих днів, я почував по- муку взяти на себе провину за ту ілюзію, яку мав і навіяв Україн- ському Урядові що до банання і спроможності Уряду Польського нам допомогти, а тому муку усунутися з посади Міністра Закордонних Справ і виїхати з терену Польщі. Вважаючи за свій обов'язок Вас про це повідомити, не можу від Вас сховати того тяжкого і кричного почуття, з якими мені дово- диться тепер робити підрахунок Польсько-Українських відносин по- ряд Українськими громадянством, частина якого весь час ним, прийняв намам Польсько-Української згоди, виходила повновість і нерівність -3- відносин. Лицарчись і надалі, як і пільй рік його керування Міністерством принципіальним прихильником Польсько-Української згоди, я одно- че на довгий час позбавлений через це останньою, трагічне для нас напоразуміння, спроможності обороняти своє позіція, не маючи-для для його виразних фактів, бо факти дають дуже багато матеріалу- ану як зараз для дезорієнтованих галицьких політиків та для во- рогів Польщі взагалі. Прошу прийняти вирази моєї цирої до Вас покани Андрій Нікевський |в.р.| 6 - VI - 1921. Одночасно зо мною подають на дімісія П.Міністр Стен- новський та Віце-Міністр Г.Іозевський. З оригіналом згідно: Секретар Міністра М. Шемшуковськ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин 24 червня 1921р. ч. 1378/1915 Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати в копії вимітку з чергового докладу Голови Дипломатичної Місії в Будапешті-Полков- ника Сікевича, від 10/6 1921 року ч. 521 - для ласкавого докладу "Панові Голові Директорії - Го- ловному Отаманові:" 28 травня вся Мадярщина свят- кувала 75 роковини народження та 50 літній ювілей по- літичної та парламентарної діяльності одного з най- видатніших мадярських політиків, славного громадсько- го діяча та полього патріота гр.Альберта Аппоні. В святі взяли участь всі, без винятку, круги мадярського суспільства. Свято почалось урачистою службою в собор- ній церкві святого Стефана; службу правив кардинал- примас Угорщини з численним духовенством. Після служби Божої відбулась військова парада та дефільування чи- слених депутатцій, учнів вищих, середніх та початкових шкіл і т.д. В Націон.Зібр.святкування ювілею гр.Аппо- ні відбулось 27 травня. У вечорі 28 травня, в помешканні міністеріаль- ної-президентури, відбувся, з приводу ювілею гр.Аппо- ні, великий раут, на який було запрошено біля 300осіб Гостей приймали міністр-президент гр.Бетлен з дружи- ною. На рауті були: Голова Держави адмірал Горгі, ерц- герцог Йосип з дружиною та сином, папський нунцій, увесь дипломатичний корпус, а в тому числі і Голо- ва дипломатичної Місії У.Н.Р.- полк.Сікевич. Це було перший раз, в того часу як в Будапешті істнує українське представництво, що Голову Української Місії було запрошено на таке національне свято, як рівноправного члена дипломатичного корпусу. Далі знов були: всі міністри, презідіум та члени Нац. Зібр., вище духовенство, генералітет, вища мадярська аристокрація і т.ин. Раут розпочався о 10 годині у вечери та скінчився о другій годині у ночі!- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Во. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Консульт-о УНР в Мінхені. Діммілльерстрассе 35. № 1318 Колія з колії. Довідочно. Мінхен, 7. червня 1921 р. Панові Міністрові Закордонних Справ Доклад Консула УНР в Мінхені про з'їзд російських монархістів в райхе- таль. "Нове німецько-російське товариство". Коли з початком 1920-го року влада в Баварії перейшла с соціалістичного кабінету до католицького центру, пробувачі в Мінхені росіяне - переважно ультра правих поглядів - рішучим чином допомогли балтийських німців, балаканців по російськи, а то і взагалі німців, не маючи лях нічого спільного з росією, закласти німецько-російське товариство, котре крім чисто товариського мало на меті також і політично-культьурне об'єднання між німцями та російськими народом. В порівнянні з дви- тьогичними російськими гуртками в других країнах товариство це не пройшло "яже ніяков діяльності. Причиною цього було те, що в Мінхені за вищих акях ІО - 15 одиниць - інтелігентних росіян звавали не було. Ціле товариство налічувало не більше 70 - 80 членів, серед котрих росіяне становили саме собою розуміється - виникачу меншість. Мова товариства була в більшості ні- мецькою, за те панував там дух колишніх союзів русского народа з тою хвба ті- льки прибавкою, що до "бий жидів" додавали ще й "бий мужиков", як виновних всій біді. Статут виключав жидів від членства, що на практиці зі всєм строгістю перебодилось. На зібрання вибивувано "Воже царя храні", а то- дішній голова товариства Козан кримо таки голосив "Урби от Обсі!", до цар Микола II. живе, що він сам його лично бачив і тому подібні незнітники. Вина нсували тоді товариство малими датками промисловців німці так ти, котрі мають підприємства в росії, як і ті, для котрих росія перед війною була головним відбором їхнього товару. Найбільшою медіфасте визначалася один із владиків колишньої московської фірми "Ейнем". Так проістувало товариство кілька місяців, як раптом зник його голова забувши попередньо злозити касовий звіт та варієства. Кажуть, що сей несподіваний від'їзд був викликаний обаворю перелі а рентом, якого мала доконати міненська поліція довідавшись, що голова товариства крім своїх репрезентаційних обовязків займався в вільних хвилях також і шпіонажем на користь союзників. Ця прикра Додія приголомшила трохи членів товариства, но не надовго. Вже через кілька неділь сміливці очуняли й та ще без впливу російських організацій в Берліні, а бо особливо іхнього вищого генерала Віскульского приступили до реорганізації товариства. Головок вибра- но тим разом князя Масальського /котрий як передають отримує за це нещасне калування/, містоголово німця, промисловця Гейса, секретарем росіянин дімен походження поста Гартмана. З помік дільних членів належалоб агадати на цьому місци фон Шабера-ріхтера, колишнього шефа пресового міністерства Рейх теля Немировича-Данченко, колишнього квазіїжського радника російського посоль- ства в Берліні Сарона Шелькінга, графа Адлерберга, гвардейського полковника фон Евальда - бувш. ад'ютанта вел. князя Дмитра Павловича, німця гофрата і члена тутешніх католицької партії Адама Аманна і др. лисття товариства забула живішим товчком, особливо коли деяким його членам вдалося ввійти в контакт з німц. націоналістами , військовом партією а частинно і з баварськими дрі- ськими кругами за посередництвом прінца Людгика-Фердинанда та його були, ба- варського посла в Петербурзі гр.Мої. Почато робити старання, щоб зробити Мін- хен центром монархістичної пропаганди, ввійдено в контакт з подинськими вид- ними стосовно колишнього царату та п'ятитувано на всіві бік тих, котрі не звязалися ще останочного явию з антантофільськими організаціями. З початку про- миженської монархисти скептично ставились до цей акції, головно тому, що слушно підозрівали міненських ініциаторів , поміж котрими не було ні одного зі знаним іменем, в бажання забрати в свої руки провід, а з ним і грош., ко- трі мали бути дані з німец. боку. З недовір'ям віднеслись також і бігро-од- ські монархисти, котрі ще не всплили примітись з новою явно німецькою елі- таїнкою, котра мінхен.ініциатори так скоро найшли доступ до сордечь і кишені німців. Почва з'їзду. Тяжкі невдачі протибольшевицьких виступів, підтриму- ваних союзниками, а ще передовсім несприятливо до батьківських Франції, викликали зрозуміле розчарування серед монархічної еміграції, котра підгру- бавши старі методи зі своєго реакційного ареалу вже готовилась повернутись в росію наводить "порядки". Проголошена діяльність вона кинулась за викор- никами. А так як винить себе самого позвичайно тяжко, еміграція почала звер- татися виста своєго невдоволення в сторону союзників, а особливо Англії. Старі зважки були одначе ще за сильні, щоб довести до отвертого розриву. Ос- ставини мінякться, коли Франція здається не без вирязного наказу з Лондону - 2 - відказується субсідувать Врангеля, а з ним і весь їх монархічний на- рат за кордоном. А так як Сербія і території і фінанси за слаба що би замінить собою Францію, прийшлось монархістам оглянутися за новим созвником, за новими джерелами доходу і то по можливості за такими, котрі б дали їм повну свободу так що до їхньої тактики як і що до про- грами. Вигір впав на Німеччину і то не випадково. Внутрішні обставини Німеччини як не менше і закордонне її становище приневолили і німців задуматися над виходом із тяжкого положення. Німці почали всіми ціка- витись, а все головне тим, котрі колись відогравали небабку роль. Подібні стримання обох шукавших допомоги сторін довели скоро до спіл них кроків, тимбільше, що всі німецькі партії під крайніх гравих почи начки а на крайніх лівих кінчали т і л ь к и в росії і бачать своє спасення і порятунок перед ударами з заходу, ріжнятсься вони тільки в тому, що одні хотілиб бачити росію менш-більш червонкою, другі менше- більше чорною. А так як не звісно ще нині, якою на самому ділі ця спа сительна буде, приходити дехто до висновку, що Німці просто поділили роли, північ на чолі з Берліном кокотув з большевиками, полудне на чолі з Мінхеном з чорносотень. Підготовка з'їзду. Гадка про скликання конгресу виринула ще з кінцем минувшого року. Висунено її по перше тому, щоб довести до обєд- нання всіх монархічних організацій і гуртків, складених біженцями з ц і л ої колишньої росії, а по друге їх передбачалось таким робом за- інциловати нову збройну виправу проти большевиків, на що вже бутьтоби навіть дехто із созвників мав погодитись. Ця хрупка друга ідея стріну- ла одначе на непереборимі перешкоди, за те перша тим більше казалась ко- нечною. Вона зачала прибирать чим раз конкретніші форми особливо те- ді, коли за її переведенням освідчилися буви, видні нім. полководці, проживавчі в Баварії. Їх впливом бутьтоби і виздано і позискало ба - варського міністра-президента фон Кара для цілої акції. Грошова стор- на діла була скоро подагодженою /250.000 марок малося на це виплатити по розказам одного із росіян, близько столичних до з'їзду/ і оставалось тільки технічно справу перевести. Невабняку роль в цьому заграла недав- но повстала організація 'Адфбав' до котрої належать між іншим і зга- дане на початку німецько-російське товариство. Голова цієї організації Фон Шайбенр-ріхтер, великий честолюбець а ще більше фантаст з гофра- том Аманном та керівником комітету по скликанню з'їзду гвардейським полковником Евалдом позапрошували людей, постаралися о візи /берлін- ське міністерство видачі ви не противилося/ винайшли льокаль в рай- хенгалі і звезли туди делегатів. З'їзд і українські круги. Деякі берлін. часописи принесли були вістку , що xxxxxxxx на з'їзд вибирається також і Скоропадський і Василь Вишиваний . Вистка ця не знайшла одначе підтвердження, на з'їзді по всій правдоподібності ні Скоропадського ні Вишиваного не було. З людей так або інакше беручих участь у українському рухові бу- ли тільки бувші міністр шляхів Бутенко і Полтавець Остравиця. За те уперто твердять де котрі, що німці вели переговори зі Скоропадським та бажали, щоб він взяв участь в з'їзді, не опати таки по слухам пере- говори ці не довели до нічого із-за малої охоти росіян йти на якіб- тонебуло уступки в українській справі. На тайним засіданню, котре від- булось в Мінхені, перед з'їздом і на котрому брали участь лише німці, берлін. докладчик з контр-розвідки гав затронув був також і українську справу. Німці по його думці підстрималиби укр. справу, колиб вірили в Її успіх. Зараз одначе тяжко їм бик це зробити хооби тому, що україн- ці живуть в даний мент на французькі гроші. Що торкається Скоропадсько- го то німці бутьтоби мали заявити, йому, що будуть вірити йому тільки тоді, коли він кине Швайцарію і поселиться в Німеччині. На це мав Ско- ропадський бутьтоби погодитись. Перебіг з'їзду. Конгрес розпочався 29-го травня молебнем, від- правленим холльським епископом Евлорієм, після чого вибрано паржьског делегата Александра Микелавича Крупенського, відомого провідника се- за русского народа з Бессарабщини, головою з'їзду. На містоголову деє- гновано делегата з Праги, князя Волконського, бувш. мистоголову царської думи. Участників нараховано більше сотні. Між іншими був там Марков Другий, Масмєнников, барон Тавбе, сенатор Велґард, митрополит київ - ський Антоній, генерал Гурко, бувш. превізір Треноз, Гр.Граббе, Неми- рович-Данченко, проф.Пестрєнцький, донський атаман Сахаров, князь Ші- лінський-Шахматов, Нефімовський, архімандрит Сергей, генерал Віскуп - ський і други. Тільки на перший день конгресу були допущені кореспон- денти і публіка. Дальші щради відбувалися на плenum і в комісіях при закритих дверях. З комісій повернули на себе увагу морально-релігійна -3- господарсько-фінансова, закордонних справ, громадянди, для вирізки форми влади та практичних мір. Барон Тавбе виголосив доклад про міднародне становище росії, Евльгорій про положення православної церкви, проф.Пестряцький про аграрну справу. Марков і Масленніков обговорювали політичну ситуацію та становище до Німеччини, а митрополит Антоній старався переконати учасників , що Микола II жив. Делегати з Франції, Англії, Югославії, Чехії, Волгарії, Греції і Америки докладали про місцеві обставини. В ночі з 6-го на 7-го червня відбулося посліднє засідання пленума, на котором прочитано зре даєвану бар.Тавбе декларацію конгресу та вислано до баварського міністра-президента фон Кара телеграму з подякою за п о м і ч і гостинність. Коротким молебнем, відправленим Антонієм та трикратним відсвіданням Боже царя храні, з'їзд закрито. Цілий час засідань пихався над столом президії вбраний гірляндами Хортрет Миколи II. рез ільтати з'їзду, належало поділити на оголошені і неоголошені. До перших належить факт засновання 'руского монархичного Союзу' і вже- ру конгресом постійної 'Найвищої ради' союзу на чолі з Марковим II. Созцей має завдання переводити в життя принципи, ухвалені конгресу. Які воне не також догадатися. Вибором Маркова нархжя голову Союзу з'їзд лишній раз підкреслив своє політичну лінію, і хоч як не старажилися баварські сторонники з'їзду з демократизувати російські превоходительства та повести їх хочби на монархію конституційну - успіху їх заходи не мали. Який настрій на з'їзді панував свідчить найкраще факт, що з'їзд зістався відкритим питанням життя Миколи II. Інакодумачих по старим звичкам не допускали до голосу, а просто закрикували та приневолювали залишить трибуну. Ухвалена конгресом резолюція, ковру до цього долучається, є старанно видержанна в тоні і ні одним словом не згадує про відношення монархичної росії до других їх європейських держав. ради приличності і бажання баварського уряду, цеб з'їзд не носив явно характеру політичного, а тільки як могла більше закрив своє правдиве обличчя економічним плащиком, пропущено в оголошеній резолюції іменно це, ради чого німці дали згоду на з'їзд, ба можна навіть сказати самі його залинищивали. Тайність на рад з'їзду та недоговореність декларації дають право догадуватись, що конгрес потайки вирішив це й своє вид- пожежня до німців, бо иншке також було зрозуміти це, чому крги,близько столчі до баварського уряду, рішили субсидувать постійно монархичний союз та поставили йому в виду покищо 10 мільонів марок. Про істнування осібного пакту з німцями свідчить також і цілий перебіг нарад. Марков в своїй промові назав версальський договір 'тагенебним документом, котрого напис - пальна і монархична росія ніколи не признав, тому що він и родав росії - Заяву ци стрічкули як присутні довгоємовкальними аплесками. Так само думав і другий лідер монархистів, ведучий ліве крило партії, член думи Масленніков, котрой в тості на честь Німеччини напатнував версальський договір по 8 о р о м для людства''. росія і Німеччина - говорив він - єсть так би мовити одним дивим організмом. Божевіллям булох, що члени одного і того самого організму цусіли в послідній війні проти себе боротись', і т.д. Ще більше безпереможно висловився один із впливових на конгресі учасників : 'Один божевільний і двох злочинців - сказав він - пошнули світ до злочину''. росія скоро забуде рани, завдані її вийною- говорив пресид Нефімовський - но вона ніколи не забуде краю, котрий дозволив російським патріотам на відбуття конгресу''. 'С багатько російських органів в Парижі, Берліні, Празі - говорив Немирович-Данченко - новони є предстаціками антанті і старого російського капіталу, котрого джерелом являється Париж''. 'росія може бути відбудованою т і л ь к и лишками інтелігентних і технічних сил Німеччини - ще подрібниці вказав на задачі будучого німцеко-російського союзу голова товариства 'Авфбав' фон Шайбер-ріхтер. - 4 - Безперечно німці дуже дорожать Сходом, на далеко не всі ще й в даний мент переконані, що іменне монархісти являються тими, котрі це- певнять німцям східний ринок. І тому то часто можна зустрітись з голое сами, котрі доволі скептично ставляться до цього нового зближення. Не всетаки поважна більшість погоджується на цьому, що німцям треба вже раз вийти зі стану пасивности до активного на полі будучих політичних констелляцій., Зтобто що попробувать не зашкодить. 'Ми стільки міліяр- дів платимо антанті - говорив один німец на поважному службовому стано вищі - що сило можемо стратити ще один міліард на росіян!'. З'їзд і українська справа. Здається не треба додавати, що для цього з'їзду немає українського питання. 'Колиб навіть євреї не були виновні в всьому тому, як що зараз діяться в росії - говорив Нефімов- ський - то російський народ вестаки скине на них всю вину як не менше 1 на Естонців, Латишів і других. і н о р о д ц і в.' Здається не мож- на було краще і осторожнійше виразити заключеної в тих словах погрози в сторону українців. Но для очей Європи заготовив Нефімовський щей дру- гу фразу: 'Тільки з лука всіх народів росії може довести до від- будови. Едина росія подбас сама про автономію окраїних держав і не буде мішатись в їхні місцеві інтереси'. Слушно підносить місцева опозиція- на преса, що тими словами вішується загибель для Польщі, як не менше підчекується змагання німців і росіян до безпосередньої спільної гра- ниці. З'їзд - як бачимо - може бути небезпечним в своїх наслідках не тільки для українського народу. Він являється рівночасно неабиякою заг- розою для свободи свіх других націй, котрі колись мали нещастя нале- жати до царської росії. Консулъ Української Народньої Республіки в Монахії : Оренчук, в.р. Копія. Відень, 9-го червня 1921 р. ч. 1302 До Австрійського Міністерства Закордонних Справ Відень. Посольство УНР у Відні дозволяє собі звернутися до Високого Австр. Міністерства Зак. Спраа зі слідуючими двома пильними проханнями : I/ У ноті від 21 травня с.р. ч.IІ51 підписаний звернувся до Високого Австр. Мін. Зак. Спр. з пильним проханням, - нечекаючи рішення Генерал- ціїної Комісії що до умови складеної 17 січня 1921 р. поміж Правительствами Австрійським а Укр.Нар. Республік, відповідно до ноти Мін. Зак. Справ від 19 жовтня 1920 р. ч. 62565/12 , видати Правительством УНР. авансом слідуючі суми : Австр. Видавництву шкільних підручників ....... к. 12,750.000.- Држкарні Христоф Раїсер Сини .................. " 2,250.000.- Укр. Чер. Хресту /Укр.Місії Військ-Полонених/ " 2,000.000.- На утримання Посольства УНР. та підтримку "ого акції в справі спикування укр. Віженцями ........... " 2,500.000.- Посольство УНР до сеї ноти долучило також і свою письмну заяву, як се вимагалося від нього нотою австр. Мін. Зак. Справ ч.62565/12 . Не зважаючи на те, що мені і підлеглому мені Посольстві добре відо- до, якщо великою кількостю різних справ обтяжене зараз високе Австр. Мін. Зак. Справ, я все ж примушений, а огляду на негайну потребу в сих грошах, дозволити собі просити вис. Австр. Мін. Зак.Спраа-ще в свою місяці дати ласкаве зарядження що до задоволення прохання у вищезгаданій ноті. При сії нагоді я хочу тут сконстатувати, що ті чутки, згідно яких Правительство, яке я маю честь заступати, зісталось розв'язаним чи вза- галі більш не існує, являються по частині злобними вигадками, по частині теоричними висновками, які роблять політичні опортуністи з фактом зак- лючення поміж Поляками а моськовським совітським урядом ригського мирку. Моє Правительство не тільки не пришило свої діяльності, але спеціально мій Голова Держави, Президент, Голоння* Отаман Петлюра керує разом на окупованій бойовиками лише по окремим містам та лініям залишень укр. території повстанським рухом, який все поширюється і облягає в недовгі скінчитися повним успіхом. Наш Міністерства функціонують без усяких перешкод, і підлегле мені Посольство тримає наїже щоденний телеграфичний та поштовий зв'язок з Правительством. На* дозволено буде мені тут зауважити, що, керуючи на протязі вже 15 року довіреним мені Посольством у Відні, я не залишався ані «одного дня» на своїй посаді, а тим більш не звертавсяби зі справами подібними сії до Правительства Австр. Республіки, якби я не був певний у тім, що профаджу свою діяльність в імені легального і дійсно істинного Правительства. 2/Генерації на Комісії в Австрії, ще до того часу, коли вона перенесла свою діяльність до Паризьку, вимагала від вис. Австр. Мін. Зак. Справ відповіді по її запитанню що до умови 17 січня 1921 р. Се запитання являється наслідком непорозуміння, яке виникло в Генерації на Комісії, і згідно якого ніби ся умова 17 січня 1921 р. складена була не поміж Правительством УНР а Австр. Республікою, а поміж Представниками Західно-Укр. Республіки /коли єхідна Галичина/, а Австр. Республікою. Таким чином затребуване Генар. Комісією від Австр. Мін. Зак . Справ пояснення відносить зорсім не до того, чому Австр. Республіка рахує Уряд Петлерівравомочним заключати подібні договори, а лише до того, чому Австрія, в справі цінностей які належать УНР., соб-то колишнім російській Україні, заключила умову з Правительством Петлерів /яке, на помилкову думку Генар. Комісії являється Правительством Східної Галичини, а не Правительством колишньої російської України/, соб-то з Правительством Східної Галичини. На* дозволено буде мені звернути на се увагу вис. Австр. Мін. Зак. Справ та просити вис.Міністерство засувати се непорозуміння у відповіді на запитання Генар. Комісії .Згідно докладів нашого диплом. представника у Паризьку нашому Правительствові, нема сумніву, що - на разі зазначене непорозуміння буде засованним - парижська Генар. Комісія не матиме тоді ніяких перешкод що до ратифіковання складеної 17 січня 1921 р. поміж Правительствами УНР та Австр. Республіки умови . Надзвичайний Посланник та Уповноважений Міністр УНР в Австрії Сидоренко, в.р. Відень, 16. червня 1921 р. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE Високоповажаний Пане Директоре ! Ласкаво прошу Вас долучаєм до сього копію мого листа до Керуючого Міністерством Фінансів предложити до ласкавого відома Панові Президенту, Головному Отаманові Петлюрі. З глибоким поважанням Додатки. Копія листа п.Керуwчого Мін. Зіань Лобіль-Купка. Високоповажаний Пане Міністре! Через п.Посла Макіївича мені було надіслано одне цінних паперів на номінальну суму 73,800.555 руб- лів в запитанням, чи можна будь-як сї папери спродати на бордовому чи валютній під них коштку. Я відправ необхідні інформації в сї справи і довідався, що з цих паперів лише ті , що нід-поселені в долученням до свого консі Їх спису, можна будь-як опродати чи віддати на застав , і власне спеціально французьким та бельгійським капі- талістам. І сподіваюся, що, оле-навки неї під-поселені в долученні політ шпери, я змір-би одержати за них льйбляно по 10 міллонів кімечних марок. Сї папери налиб бути чомні надіслані до Відня або до Берліна . Всї ци папери, що зазначені в списку п.Посла Макіївича /Дворянський Земельний Банк,Земельний Банк, Костяньовський Земельний Банк, цілли всї городські пови- чки/ в сей час нічого не варт і перевозити їх за кордон нена рації . В Берліні зроблено було мені пропозицію, що до продажу одного -двох міліардів карбованців; але ся про- дах я рахую недопільною, бо пропонувать лише 5 польсь. фенігів за один карбованець, а я цілком певний, що при самому незначному поліпшенню нашої політичної ситуації оден карбованець зрівняється з польськ. маркою . Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, запевнення моєї глибокої пошани Додаток. Василько, в.р. Bezeichnung der Wertpapiere. Einzel in Rubel Total in Rubel 1. 4%ige Pfandbriefe der russ. Staatsrente 17.695.-- 9,165.500 2. 5%ige Obligationen der inneren Staatsanleihe 1905, I. und II. Ausgabe 2.832.-- 1,070.300 3. 5%ige " " 1906 III.Ausgabe 910.-- 246.400 4. 4½%ige " " 1905 30.-- 23.381. 5. 5%ige " " 1906 962.-- 338.062.5 6. 4¼%ige " " 1909 4.-- 3.937.5 7. 5%ige " " 1914 4.651.-- 981.700. 8. 5%ige * " 1915 2.300.-- 694.600. 9. 5%ige " " 1916, II.Ausgabe 3.125.-- 1,139.200. 10. 5½%ige Obligationen der russ.Krakosz Kriegsanleihe 1915 12.870.-- 3,532.500. 11. 5¼%ige " " 1916 18.737.-- 5,750.350. 12. 5½%ige " " 1916, II.Ausgabe 19.809.-- 3,100.550. 13. 3 6/10%ige Billets der russ. Staatskassa 12.-- 600. 14. 4%ige " " 19.469.-- 1,708.600. 15. 50% Kratkosz Obligationen der russ. Staatsanleihe 19.469.-- 1,708.600. 16. 3 8/10%ige Konvertierungobligationen der Zala. russ. Regierung 1.-- 150. 17. 4¼%ige Obligationen der Kasse des Stadt-und Landkredites Serie IV Ausgabe 1912/1914 350.-- 100.000. II. Eisenbahnpapiere. 1. 4%ige Obligationen der Bahn Moskau-Kasam vom Jahre 1898 2. 4%ige Obligationen der Chines.Ostbahn vom Jahre 1893 3. 4%ige Obligationen der Moskau-Hindau-Rybełsk-Bahn v.Jahre 1898 -2- 4. 4%ige Obligationen der Bahn Reasan-Ural 1894 u. 1898 5. 4%ige " " Moskau " " Karkow-Jaroslawak-Archen- gelsk 6. 4%ige " " Kozlow-Woronesch-Potow 7. 4%ige " " Wladikaukas 8. 4%ige " " Ribensk 9. 4%ige " " Südost v.J.1898,1901 u.1910 10. 4%ige " " Moskau-Eindau-Rybensk v.J. 1916 11. 4 %igs " " Reasan-Ural v.J.1892 12. 4 %ige " " Tokuransk v.J.1916 13. 4 %ige " " Wolga-Kunmil v.j. 1916 14. 4 %ige " " Olenetzka v.J. 1916 15. 4 %ige " " Bessarabische v.J. 1916 16. 4 %ige " " Moskau-Kiew-Woronesch v.J. 1910 u. 1916 17. 4 %ige " " Czernomorski v.J. 1916 18. 4 %ige " " Troitzka " " 1916 19. 4 %ige " " Kursk-Kiew " " 1892 im Gesamtwerte von ........... 6,401.134.20 Копія листа до п.Ген. Чеславського. Відень, 27. червня 1921 р. Високоповажаний Пане Генерале! В звязку з моїм листом до Вас від 22 с.м.я звер- таю Вашу увагу на проголошення /як про то повідомляли газети/ стан війни поміж Японією - Грецією з одного боку, а Совітською росією з другого, і рахую слушним, щоб Ви, Високоповажаний Пане Генерале, як найбільшої перебалаками з посольських вій- ськовими атаме обох заznачень держав та зазначили їм, що ми -озухість, з великим співчуттям витяємо позиції їх прави- тельств, але для того, щоб ми були в стані допомогти сим державам в їх акції проти Сов. росії, нам потрібно перш за все слідуюче : 1/ щоб наше Правительство разом з нашою Армією малоб амогу спокійно до небудь поза межами Польщі функціонувати і організовуватися далі для того, щоб у відповідний момент з' єднатися пароплавами через Одесу в Новостанцями на Україні ; 2/ Порівнюючи невеличку грошеву допомогу, щоби не бути змушеним ліквідувати наших /закордонних/ представництва /на се останнє цілком вистачило б 25.000 фунтів/. Широ витяючи Вас, Високоповажаний Пане Генерале, зістався з глибокою пошаною Василько, в.р. Копія. Голова Дипломатичної Місії в Румунії. 28 / VI. 1921 р. № 2623. Високосповажаний Пане Міністре! Відпо ідак на Вашого листа від 9-го червня з їжеликим запізненням, бо оподівавсь подати Вам більш точні і докладні відомості по справі, яка нас пікавить і тому задержує в відповідь. Тим часом вирішення її в Румунськ. Мін ВІ щи затягається і я мушу писати Вам до її остаточного вирішення. Справу продажу віденьких набоїв румунськ. Міністерству мені доручено було Пр-Міністром Прохоповичем і І.Чопівським, які зовсім нічого мені гово- рили про те, що ці набої знаходяться в Вашому розпорядженні. Павпаки зі слів п.Чопівського, а також з телеграмам тих, які він разом зі мною надсилав до Ві- дня, я міг зрозуміти, що віденьське маїне належить його компетенції. Прошу ви бачити, що я , не будучи повідомленим про Ваші уповноваження в цій справі , не звернувся також і до Вас . Мушу також зауважити Вам, що сь спадку я розпочав тільки по насто- янню Уряду і зовсім без усякої надії і бажання одержати ці гроші для Бухарестської Місії. Коли румуни дійсно куплять набої, то при умовден- ні нам кінці в І./одна і дві десятих лев/ за набой вся сума, яку вони нам виплатять, ритагатиме 3½ міл. лейв, має бути передана Уряду, чи тим особам, кому він накаже. Такий наказ Уряду я і одержав. Власник для нашої Місії треба 40 - 50 талей місячно. Окрім того попередні умови, які запропонували нам румуни, питання ви- плати грошей ставили на дуже сумний ґрунт, бажаючи внести гроші "на рахунок України ." Дуже легко було зрозуміти, що ці гроші, при такій умові ніколи не дістануться нашому Урядові, а підуть на конто тих розрахунків, які має Руму- нія з росією і Україною. Мен тим справа йшла і наш іншерес полягав в тому, аб зараз одержати готівку і тому я це питання поставив на ґрунт приватної купів- лі румунськ. Мін. Війни у нашій Місії, а умовою, щоб гроші були виплачені нам з Бухареста. Треба сказати, що ця умова найбільш затримує продаж, бо як Ви са- мі добре розумієте, при нашому важкому становищі всі наші клієнти радо готові взяти ще майно без виплати за нього грошей . При таких умовах мені тепер кілько раз міняти свої пропозиції на ті, які Ви в своєму останньому листі мені подаєте. Можу зачевнити Вас в тіль- ки одному, що це половинку, а всі гроші Ви одержите, як по Уряд мені не накаже Тому я дуже прошу Вас, величановий п.Міністре, допомогти провести цю справу всіма засобами які знаходяться в Вашому розпорядженню . На цих днях я виїжджаю до Уряду, зроблю там доклад про все становище цієї справи, а також і про Ваше бажання отримати ці гроші і зараз же Вас сповіщу про результати У.Н.Р. ТОВАРИШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "4" липня 1921р. ч.7742 Його Ексцеленції Панові Голові Директорії Головному Отаманові. Хоча зарав не маю під рукою тексту Рижського договору, я одначе певно знаю, що в зазначеному договорі пункту про демобілізацію армій не має - про що маю честь Вашій Ексцеленції доповісти. ТОВАРИШ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Вол. санарія Директорії ОДЕРЖАНО с.Лимов 12 дня 192 / р Копія з Копії Копія телеграми ч.1471 / вих.-І4/2-1921 р. ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ Париж. Прошу передати Панові Послові Аргентинської Республіки в Парижу телеграму слідуючого змісту: Зворушений почуттям вдячності дозволяю собі просити Вас, щоб Ви були ласкаві передати Урядові Республіки Аргентини вислови найвищої по- дяки Уряду Української Народньої Республіки за визнання її незалежності. Цей акт найвищої справедливості поставив пев- ні підвалини для тісного зближення до латинської раси. При- міть запевнення мого правдивого поважання. Міністр Закор донних Справ Української Народньої Республіки Ніковський. Згідність з копією свідчу: В.о. Начальника Дипломатичного Відділу До Пана Голови Надзвичайних Дипломатични Місій У.Н.Р. в Італії та Швейцарії. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре що копію ноти Заступника Вашого в Римі п. Галіпа до Італійського Міністерства Закордонних Справ, що надіслали Ви приїздом 24 червня ц.р., одержано й доповіджено ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. С. Маркович Керуючий Справами Призантєл Начальник Канцелярії Відень, 24. червня 1921 р. Високоповажаний Пане Директоре ! Мій заступник в Римі, Галіп, передав долуча єму до сього в копії ноту / з 4 додатками до неї/ італійському Міністерствові Закордонних Справ . Копію сеї ноти та її додатків я надіслав, Сидорен- кові, Сікевичу, Соколовському, Стоцькому, Шульгі- нови, Славінському, Чеславському та Яковліву з тим щоби й вони також надіслали подібну ноту до пра - вительствь, при яких вони акредитові . Прошу ласка ро зробити доклад про се Панові Президенту, Головному Отаманові Петлюрі . З глибоким поважанням 5/Додатків. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Липня 8 дня 1921 р. Пх. ч. 983 MISSION DIPLOMATIQUE D'UKRAINE. Par le traité de Riga, conclu au mois de février 1921, la paix a été établie entre la Pologne d'un côté et la Russie de l'autre. L'indépendance de l'Ukraine y a été solennellement reconnue par les principales parties contrac- tantes, la Pologne et la Russie. Cependant, la Conférence de paix n'a pas pris soin d'assurer l'indépendance de l'Ukraine par des garanties indispensables. Dans les négociations respectives, l'Ukraine n'a pas été représentée par le gouvernement national ukrainien, interprète légitime de la volonté du peuple, mais par un gouvernement soviétiste ukrainien, qui est en réalité l'organe d'occupation de Moscou. C'est pourquoi le Parlement provisoire ukrainien, dans lequel sont représentés tous les partis nationaux et toutes les classes de la population, s'adresse aux monde entier pour attirer l'attention de Nations sur la situation anormale dans laquelle se trouve l'Ukraine sous le régime soviétiste ( Annexe I). Le gouvernement soviétiste russe maintient en Ukraine, reconnue indépendante, le régime d'occupation, ce qui est tout opposé au droit des nations et aux termes du traité de Riga même. Pour que la situation internationale de l'Ukraine puisse être réglée conformément à la loi des nations,-sans quoi la paix ne peut être établie dans l'Est de l'Europe- il paraîtrait indispensable que les stipulations - 2 - contenus dans le traité de Riga fussent soumises à un échange de vues parmi les Gouvernements, intéressés à la pacification de cette partie du monde, avec la participation des représentants de la nation ukrainienne. La pacification de l'Est est indispensable pour que l'Europe puisse entrer en relations économiques avec l'Ukraine,"Grenier de l'Europe". Le pouvoir bolcheviste, de même que tout autre pouvoir russe (Dénikine, Wrangel), s'étant montré incapable d'administrer pour l'Ukraine 1'l'Europe, l'intérêt des nations exigerait l'établissement de relations directes avec l'Ukraine (Annexe III). Le système politique dans l'Europe Centrale et Orientale d'après guerre est basé sur la libre existence d'une série d'états moyens dont l'équilibre ne peut être maintenu sans la présence de l'Ukraine (Annexe IV). La Mission soussignée ose espérer que les points de vue mentionnés ci-dessus, et développés dans les annexes, correspondent aux nécessités réelles de la politique européenne, aux intérêts de la liberté et de la prospérité des peuples. C'est pourquoi la Mission se permet de prier respectueusement le Haut Ministère d'agréer l'exposé présenté et de vouloir bien : Approuver le principe de l'indépendance de l'Ukraine, principe qui a été dernièrement adopté par les parties contractantes du traité de Riga; Prendre en considération un arrangement international pouvant assurer la liberté de toutes les relations entre les Nations et l'ukraine devenue élément nécessaire dans le système politique d'après guerre. Rome, le 14 Juin 1921. No. 572. Annexe I APPEL UKRAINIEN AUX NATIONS. (Note adressée par le Parlement provisoire ukrainien "Rada" aux Parlements du monde.) Le peuple ukrainien habite depuis des siècles le Sud de l'Europe Orientale. Déjà à l'aube de l'histoire il s'est montré comme un peuple ayant une grande inclination vers le progrès et vers la culture intellectuelle. Il a créé l'ancien Grand Duché de Kiev et l'État de Galicie et Volhynie, dans lesquels la civilisation a atteint un degré élevé. La nation ukrainienne qui, de tous temps, a désiré vivre en paix sur son sol, dut subir des attaques incessantes de la part de ses voisins habitant le Nord, le Sud et l'Ouest, ainsi que de la part des peuples migrateurs orientaux. Tantôt repoussant ses ennemis, tantôt succombant dans cette lutte éternelle, notre peuple a été contraint, pour arriver à une vie tranquille et pour se livrer à un labeur paisible, de conclure, en 1654, un traité d'alliance avec l'État Moscovite. Mais cette alliance, qui s'imposait fatalement vu les circonstances dans ce moment, n'a point assuré à l'Ukraine la réalisation des voeux pour lesquels le traité avait été conclu. L'État Moscovite (Russie), après avoir anéanti la souveraineté de son allié ukrainien, essayait d'anéantir l'autonomie, les droits et privilèges et d'effacer l'esprit, la langue, les coutumes, la culture et le nom même de l'Ukraine. -2- Depuis ce temps, le peuple opprimé ne cesse pas de lutter contre la prépotence moscovite. Les éruptions de la colère nationale se manifestèrent sous diverses formes. L'Hetman Vyhowsky se souleva le premier, et, aux 17e et 18e siècles, les Hetmans Dorochenko et Mazepa, prirent aussi les armes contre Moscou. Mais ne trouvant aucun aide auprès des nations avoisinantes, le peuple ukrainien dut succomber dans sa lutte destinée à soutenir les droits inaliénables de la liberté nationale. Depuis ces temps, le chauvinisme moscovite se rua sur l'Ukraine en poursuivant et en exterminant tout ce qui était zizpérk ukrainien. Les classes supérieures de la société ukrainienne, ayant adopté les marques extérieures de la culture moscovite, la langue ukrainienne fut supprimée dans la Presse, dans l'École et dans l'Eglise, de sort que la nationalité ukrainienne semblait être morte. Mais l'idée nationale n'était pas étouffée. Pendant la Révolution actuelle les Ukrainiens se soulevèrent les premiers. Représenté par son premier Parlement - la Rada- ce peuple proclama sa volonté à faire renaître son État souverain et indépendant. Ainsi s'est constituée la République Démocratique Ukrainienne (1917). Les agressions perpétuelles de l'impérialisme russe, ses tendances centralistes, sont actuellement représentées surtout par le communisme moscovite qui ne reconnaît pas et ne veut pas reconnaître les droits du peuple ukrainien à une existence libre, et qui envahit cet État sans pouvoir briser la résistance du peuple armé qui, après avoir appris, en 1917 et 1918 la valeur de la vie indépendante, combat les occupants partout où ils apparaissent. C'est ainsi que la - 3 - lutte grave et tenace soutenue par le Gouvernement national contre les bolchévistes en 1919 s'est aggravée par la guerre soutenue contre l'armée réactionnaire russe du général Dénikins qui, de même que les bolchévistes, dirigea ses armes contre les aspirations libertaires du peuple ukrainien. Or, voyant que la fermeté nationale du peuple réussissait fait échouer toutes les tentatives antiukrainiennes, le pouvoir soviétiste de Moscou a décidé de reconnaître l'indépendance du pays sous la dénomination de la "République Soviétique Socialiste Ukrainienne", avec son propre Gouvernement, à la tête duquel ils ont installé leur agent Rakovsky, venant de l'étranger. Mais, en réalité, et comme autrefois, les bolchévistes n'admettent pour l'Ukraine aucune indépendance. C'est pourquoi le Parlement provisoire "Rada" déclare par le présent Manifeste devant le monde entier que le soi-disant Gouvernement Soviétiste Ukrainien est un organe d'occupation que le peuple ukrainien n'a pas installé et ne reconnaît pas plus qu'il ne reconnait les "Comités révolutionnaires de toute l'Ukraine ni le Soviet des commissaires du peuple. En profitant d'un succès temporaire obtenu sur le Gouvernement national et son armée - défenseurs de l'idée de l'indépendance -- les bolchevistes moscovites se mirent à négocier des traités à Riga et ailleurs, au nom du peuple ukrainien. Le Parlement pr. ukr. déclare que tous les traités conclus par le soi-disant Gouvernement Soviétiste Ukrainien au moyen d'agents supposés sont engagés par le pouvoir usurpateur moscovite et ne sont pas de nature à obliger le peuple ukrainien et son Gouvernement national. -4- Les gestes du régime d'occupation ont réduit l'Ukraine autrefois riant et fertile à l'état d'un vaste désert. Ce district ukrainien riche en métal, connu sous le nom du Bassin du Donetz, a été nouvellement surnommé "coeur de la Russie" pour indiquer le rattachement arbitraire de cette contrée à la Russie moscovite. Du reste, le pouvoir bolche- viste moscovite détruit toutes les classes de la population ukrainienne, les intellectuels aussi bien que les ouvriers et les paysans. Les intellectuels et les hommes de métier sont par centaines de mille envoyés dans les régions de Moscou ou de Tourkestan, tandis que les ouvriers sont transportés dans le Bassin du Donetz. A leur place le Gouvernement soviétiste "ukrainien" installe des colons moscovites et envoie des soldats rouges qui sont tous d'origine non - ukrainienne. Le Parlement provisoire, sauvegardant les droits et la liberté du peuple ukrainien, proteste devant le monde entier contre la colonisation violente de la terre ukrainienne par les éléments moscovites; Il proteste contre les manoeuvres spoliatrices employées par les bolchevistes et qui visent la culture matérielle, les biens et la fortune des habitants du pays; l'industrie et le commerce y sont ruinés, les transports arrêtés, l'agriculture et les forêts devastées, les grands centres pillés, les villes et villages saccagés et détruits. Dans ces conditions, la population périt: les privations inouïes causent des maladies épidémiques, et le peuple ukrainien nombreux, doué et fort, est enlevé par la disette, tandis que ses biens sont employés à servir les besoins de l'envahisseur pillard. - 5 - Frappé au vif, l'Ukraine s'est de nouveau soulevée contre le pouvoir moscovite abhorré, les révoltes se propagent comme un incendie dans toute l'étendue du pays, annonçant ainsi au monde entier que le peuple ukrainien ne se soumettra pas à l'occupation étrangère. Dans cette lutte, notre nation s'adresse aux États de l'Europe Occidentale par une délégation spéciale pour leur demander de l'aide. Le Gouvernement national et son armée étaient contraints, après une lutte héroïque de trois ans, de quitter le pays et de se rendre sur un territoire étranger pour y attendre l'heure favorable à l'engagement d'un nouveau combat. Le peuple ukrainien a fourni durant des siècles, la preuve de sa nature paisible et de son dévouement au labour tranquille. Il est loin de vouloir porter atteinte aux droits d'un autre peuple, mais il veut être libre et indépendant, et ne déposera les armes que lorsque les étrangers auront abandonné le pouvoir usurpé. Le Parlement provisoire déclare vouloir maintenir des relations amicales avec les voisins, avec la Pologne et la Roumanie. Vis-à-vis de la Russie, notre nation est obligée de défendre son indépendance, --mais il peut être établi un accord avec le peuple russe basé sur la reconnaissance de l'État ukrainien indépendant. Le Parlement provisoire proteste contre les forfaits commis par le prétendu Gouvernement ukrainien soviétique, et proteste solennellement contre la reconnaissance de ce Gouvernement par les autres États, ainsi que contre tous les actes qui engagent l'Ukraine; -- il déclare - 6 - enfin que l'ordre en Ukraine ne sera établi que si l'armée d'occupation et le pouvoir soviétiste russes quittent l'Ukraine et que le Gouvernement légitime nommé par le Parlement provisoire puisse convoquer la Constituante Ukrainienne pour établir les fondements inébranlables pour assurer la vie politique de la République Ukrainienne indépendante. Le Président du Parlement Républicain : J. Pöchenko - Tchopiwsky m.p. Le Premier Secrétaire: C. Batchynsky m.p. Annexe II. L'INDÉPENDANCE DE L'UKRAINE DANS LE TRAITÉ DE RIGA/. I. La reconnaissance de l'Ukraine un événement d'importance internationale La Diète polonaise et les Soviets de Moscou et de Kharkow (en Ukraine) viennent de ratifier le traité de Riga qui met fin - selon mes propres termes - à l'état de guerre entre la Pologne d'un côté et la Russie, l'Ukraine et la Blanche Russie de l'autre. Dans l'article II du traité - libellé en trois langues, russe, polonaise et ukrainienne - il est dit que " les deux parties contractantes reconnaissent conformément au principe de l'autodisposition des peuples, l'indépendance de l'Ukraine et de la Blanche Russie, et qu' elles n'd sont entendues au sujet des frontières à délimiter à l'Est de la Pologne, c'est-à-dire, entre la Pologne d'un côté, et la Russie, l'Ukraine et la Blanche Russie de l'autre." Au cours des débats tenus par la Diète polonaise au sujet du traité, le rapporteur, M.Kiernik, s'est prononcé sur la question ukrainienne comme suit: "La nation polonaise a adopté le point de vue de l'autodisposition des peuples. La reconnaissance de l'indépendance de l'Ukraine et de la Blanche Russie par les deux parties belligérantes a une immense importance historique." - Un autre député influent, M.Debski, déclara: "Nous formons l'espoir que cette paix sera durable, puisque elle est basée sur maintes nécessités vitales. Telle est la nécessité de l'existence de l'Ukraine et de la Blanche Russie." - 2 - C'est ainsi que la question de l'indépendance de l'Ukraine sur laquelle il avait été statuée, il y a trois ans, dans le traité de Brest Litovsk, a été de nouveau posée à l'ordre du jour, pour être résolue, en 1921, dans le même sens affirmatif qu'en 1918, malgré le changement total des circonstances. Le fait que l'idée ukrainienne triomphe dans cette double épreuve, doit convaincre les dirigeants de la politique mondiale qu'il y a lieu d'attribuer à cette question une importance internationale. Le point de vue adopté dernièrement par les Cabinets des Grandes Puissances vis-à-vis des événement en Russie est celui de non-intervention: cette thèse appliquée aux questions intérieures russes (moscovites) est conforme au droit des nations, particulièrement à l'idée de la souveraineté de la nation russe (moscovite). Mais le gouvernement russe actuel, après avoir reconnu l'indépendance de l'Ukraine,a, par cela même, reconnu aussi que les choses intéressant l'Ukraine ont cessé d'être une question intérieure russe. Il faut remarquer que les deux principales parties contractantes, réunies à Riga, ont reconnu purement et simplement "l'indépendance de l'Ukraine", sans y ajouter une condition ou une restriction concernant tel ou tel mode de gouvernement: cette reconnaissance regarde le pays, la nation - "l'Ukraine". II. Les nationalistes ukrainiens étant exclus des négociations de paix, l'Ukraine y est représentée par des agents bolchévistes. La conclusion du traité a été précédée d'un événement qui prouve que le gouvernement de Moscou, tout en reconnaissant - 3 - l'Ukraine indépendante, songe en même temps à s'assurer dans ce pays une prépondérance illicite, tout opposée à l'idée même d'indépendance. Cette tendance se manifeste, dès le commencement des négociations, dans l'opposition témoignée par le gouverne- ment de Moscou à l'admission des nationalistes ukrainiens dans la Conférence de la paix. La diplomatie moscovite déploya beau- coup d'habileté pour écarter les alliés ukrainiens de la Pologne et pour y substituer des délégués ukrainiens bolchévisant, alliés de Moscou. Dans le Traité, les "deux parties contractantes" sont groupées comme suit: "la Pologne, d'un côté", et "la Russie, l'Ukraine et la Blanche Russie, de l'autre". Précédemment il en était tout autrement. L'Ukraine, c'est-à-dire tout ce qui est ukrainien dans ce pays, se trouve, depuis 1917, en guerre incessante contre la Russie (Moscovite). Ce n'est pas la faute des Ukrainiens si les hostilités durent encore. Le premier essai de trêve entre ces peuples slaves a été fait en été 1918. Alors eut lieu, à Kiev, une conférence de paix russo-ukrainienne, à laquelle se présenta , au nom du gouvernement moscovite, son négociateur plénipotentiaire, M. Rakovski, actuellement chef du soi-disant gouvernement soviétiste ukrainien. Les négociations, peu sin- cèrement soutenues par Moscou, échouèrent, la guerre fur conti- nuée, et le gouvernement national ukrainien, présidé par l' Ataman en chef Petloura, conclut, dans la suite, une alliance avec la Pologne, alliance qui dura jusqu'à l'ouverture des né- gociations de paix. Pendant cette phase, la diplomatie mosco- vit réussit à inciter la Pologne à abandonner ses alliés ukrainiens, de sorte que les représentants du gouvernement - 4 - national ukrainien n'ont pas été admis à prendre part aux né- gociations. En revanche, la diplomatie moscovite fit entrer en scène les représentants du gouvernement ukrainien soviétiste, alliés (ou plutôt affiliés) de Moscou. C'est ainsi que l'Ukraine qui avait lutté, pendant près de quatre années, contre la Russie a été placée, dans les négociations, du côté de la Russie. Les nationalistes ukrainiens exclus de la Confé- rence, on a dispensé d'explications les délégués ukrainiens soviétistes au sujet de la source de leurs pleins-pouvoirs. Mais il reste évident que l'Ukraine, qui s'est sacrifiée dans la guerre légitime contre la Moscovie, a été représentée, dans les négociations de paix, par des agents, imposés de Moscou, pour subordonner les intérêts de l'Ukraine aux intérêts du bol- chévisme ... au profit de Moscou. 3. Desseins de Moscou : Monopole économique dans "l'Ukraine indépendante". Le but suprême poursuivi par la diplomatie bolché- viste à Riga était de détacher - coûte que coûte - l'Ukraine de la Pologne et de ramener celle-là dans les bras de Moscou. Pour atteindre ce but, les représentants russes consentirent, en faveur de la Pologne , d'importants sacrifices territoriaux (au dépens de la Blanche Russie et de l'Ukraine) tout en se faisant les interprètes de "l'indépendance de l'Ukraine". A Moscou on fait, depuis quelque temps, des efforts désespérés pour délivrer la Russie de l'isolement dans lequel elle est tombée sous le règne des Soviets: non seulement les nations occidentales se détournent avec horreur de Moscou, mais même sa plus proche voisine, l'Ukraine, s'est vue contrainte à cause des atrocités moscovites, à se réfugier dans l'alliance - 5 - avec la Pologne. L'accès coupé aux ressources économiques de l'Ukraine, le bolchevisme aurait dû abdiquer sans délai. Pour éviter cette éventualité menaçante, la Moscovie ne trouve pas trop préjudiciable de reconnaître l'indépendance de l'Ukraine, espérant d'obtenir, en retour, le monopole économique dans ce pays. Tant que "l'indépendance de l'Ukraine" est sauvegardée par les agents bolchevistes et par des mercenaires soldés par Moscou, le monopole moscovite en Ukraine peut être considéré comme suffisamment assuré. L'introduction des délégués ukrainiens bolchevistes devait préparer ce nouvel arrangement des choses. Les représentants "ukrainiens" agissant en plein accord avec les délégués moscovites, devaient convaincre le monde entier que la Moscovie et l'Ukraine font, en réalité, cause commune; que la guerre soutenue par le peuple ukrainien, depuis 1917, contre les Moscovites ne mérite aucune attention; que les plaintes ukrainien nes sur les crimes commis par les envahisseurs du Nord sont dépourvues du fondement; que, au contraire, les Moscovites et les Ukrainiens sont de bons "camarades" qui ont les mêmes intérêts à défendre, et les mêmes ennemis à combattre. Mais les manœuvres diplomatiques ne peuvent arrêter le libre développement d'un peuple ressuscité. La reconnaissance de l'indépendance ukrainienne dans le traité de Riga est, malgré tout, un attestat témoignant de l'efficacité des efforts libertaires déployés par le peuple ukrainien. L'idée de monopoliser l'Ukraine apparaîtrait, après cela, d'autant plus irréalisable. - 6 - 4. La situation économique de l'Europe et la politique des "portes ouvertes" en Ukraine sous les garanties internationales L'idée du monopole économique à établir en faveur de la Moscovie est contraire non seulement à la conception de "l'Ukraine indépendante", mais encore aux intérêts légitimes des autres nations qui, étant donnée la misère qui règne actuellement en Europe, ont le même droit que la Moscovie à participer, par voie d'échange équitable, aux excédents du sol ukrainien. L'équilibre dans la vie économique européenne pourra être rétabli quand l'agriculteur ukrainien reprendra son labour sans être gêné par le mercenaire moscovite. Le traité de Riga ne donne sur ce point aucune garantie, pour la seule raison qu'il ne prévoit nulle sanction à appliquer en cas de violation concernant l'indépendance de l'Ukraine. Telles garanties sont indispensables à l'Ukraine, ainsi qu'aux autres nations qui sont intéressées à ce que la porte de l'Ukraine soit ouverte au libre commerce. Les garanties internationales, qui devront protéger l'entrée du nouvel État ukrainien dans la vie internationale, ne peuvent être établies que par une entente de toutes états intéressés. Le traité de Riga en donne la matière. Deux puissances ont reconnu la liberté de l'Ukraine, mais les sus-dites garanties y manquent. Conclu sans participation des représentantes légitimes de l'Ukraine, le traité est défectueux. On peut demander que les défauts en soient réparés et les stipulations complétées par des garanties nécessaires. Annexe III L'EUROPE, LE SOVIET RUSSIE ET L'UKRAINE. I. Echec des relations économique engagées avec l’Ukraine par l’entremise de la Russie Soviétiste. La politique mondiale est actuellement plus que jamais influencée par les intérêts économiques. La preuve en est dans les essais de négociation que les États civilisés font avec le régime bolcheviste, malgré toute leur méfiance, justifiée par les idées destructives et les méthodes inouïes préconisées par ce régime. Mais, on était eu moment de fermer les yeux sur les aberrations bolchevistes, en espérant obtenir, moyennant l'organisation soviétiste, les matières premières se trouvant en Russie et surtout en Ukraine. Pour cela, il semblait inutile de s'intéresser aux efforts libérateurs de l’Ukraine et de créer ainsi des difficultés aux Soviets concernant l'exploitation de l’Ukraine. Dans certains milieux européens qui négocient l'échange des denrées commerciales entre l'Europe et la Russie, on semblait incliner vers la supposition que les bolchevistes pourraient être utilisés, pour ainsi dire, comme huissiers communs, appelés à exécuter- au profit de deux parties- les conventions économiques en ce qui concerne l’Ukraine Cependant le temps s'écoule, et les conventions conclues restent sur le papier, sans être exécutées. Surtout l’Ukraine récalcitrante- insurgée, révoltée, et par cela même inaccessible - ne donne presque rien de ses provisions aux huissiers bolchevistes, et ce peu que les expéditions -2- soviétistes arrachent aux paysans est entièrement transporté en Moscovie pour être consommé par les Moscovites eux-mêmes, tandis que le sol d'Ukraine pourrait nourrir toute l'Europe, si la liberté de la vie, du travail et de l'organisation politique du pays étaient assurées contre toute immixtion ruineuse de la part de la Moscovie bolcheviste. Les Moscovites étant incapables de procurer à l'Europe l'excellent ukrainien, la tolérance de l'occupation russe en Ukraine et dépourvue de tout sens, et l'Europe doit chercher l'accès de l'Ukraine par voie directe. Cette voie a été indiquée dans le traité de Riga, c'est l'indépendance de l'Ukraine. Sans vouloir surestimer la sincérité des déclara- tions bolchevistes dans le traité de Riga, on ne peut tout de même pas supposer que les diplomates soviétiques n'eussent été conscients de la portée des déclarations consenties par eux. La reconnaissance de l'indépendance de l'Ukraine en elle- même entraîne l'obligation d'être respectée par les auteurs du traité, c'est-à-dire par le pouvoir bolcheviste lui-même. Vu cette stipulation solennelle, vu l'incapacité du pouvoir bolcheviste russe d'être mandataire international en Ukraine, et vu la résistance inébranlable de l'Ukraine contre eux, les bolchevistes devraient eux-mêmes en tirer les conséquences, abandonner le territoire ukrainien et se retirer dans leur territoire national moscovite: ils y peuvent pratiquer leur système tant que le peuple russe (moscovite) le leur permettra. II. (Négociations avec la Russie sur la base de l'indépendance de l'Ukraine.) Le foyer du bolchevisme est la capitale de ce vaste - 3 - pays moscovite d'ouïe depuis des siècles une force lugubre s'élançe de temps à temps pour assujettir tantôt un de ses voisins tantôt un autre. C'est surtout l'Ukraine qui suscite les convoitises moscovites. Mais il est évident que ce n'est que grâce au désintéressement des Puissances que le bolchévisme a pu s'emparer des communications principales de l'Ukraine - (où il est d'ailleurs vigoureusement combattu) - et utiliser en partie les ressources du pays en y puisant les moyens pour menacer la tranquillité de l'Európe. Les menaces d'envahissement immédiat chez les peuples européens par les armées rouges semblent être pour le moment écartées. Le bon sens des nations occidentales et le désarroi des barbares croissant dans la Russie bolcheviste semblent avoir ajourné l'agression des barbares du Nord. Mais il n'y a aucun doute à avoir; la menace est éloignée, mais pas écartée, elle reste latente et pèse sur les nations en créant une situation intolérable. Etant hors d'état, pour le moment, de faire la guerre aux nations, le bolchévisme ne cesse pas de continuer son activité subversive, destinée à disloquer les sociétés pour les rendre incapables de lui résister au moment propice. (Voir les événements récents en Roumanie.) Le bolche- visme reste l'ennemi implacable, il n'est que juste qu'il doit être traité en ennemi, et que les nations menacées doivent employer tous les moyens appropriés pour affaiblir sa force agressive et détourner ou amoindrir le danger futur. Tel moyen consiste à enrayer le territoire de son influence directe et, particulièrement, à soustraire à sa domination la vaste Ukraine, dont l'indépendance la Russie soviétiste a reconnu elle-même dans le traité de Riga. Mais où est cette force qui pourrait contraindre les bolchevistes à quitter la riche Ukraine et à lui rendre sa liberté lésée par eux contrairement aux stipulations de Riga? Cette force c'est la résistance du peuple ukrainien lui-même qui condamne à l'impuissance le pouvoir bolcheviste et le fait déperir peu à peu. Mais la solution arriverait infiniment plus vite si les nations intéressées à la pacification de l'Est de l'Europe saisissaient l'occasion de s'occuper de la situation équivoque dans laquelle se trouve l'Ukraine par suite de la contradiction existant entre les stipulations du traité de Riga et son application. L'occasion s'en offre dans la nécessité où se trouve la Russie soviétiste de négocier avec l'Europe au sujet de l'échange de marchandises (et peut-être au sujet d'un emprunt international.) Les milieux compétents européens ne feront que leur devoir vis-à-vis de leurs intérêts présents et vis-à-vis le commerce européen de nouveaux motifs, la solution de l'équilibre de la sécurité future de leurs pays, s'ils y posent comme condition sine qua non l'exigence que la situation réelle en Ukraine soit réglée conformément aux principes contenus dans le traité de Riga, c'est-à-dire réglée d'une manière qui puisse assurer aux nations toute sorte de libres relations avec l'Ukraine, dont l'indépendance d'État a été concédée par la Russie elle-même dans le suilt traité. Leur intervention était "2 à l'affondrement de deux anciens rapports qui représentaient la négation du principe national; les murs érigés ne peuvent que s'élever loin même d'une certaine distance, sans qu'au bout de quelques temps et qui nécessiteront le retour ou la domination hégémonique sur l'Ukraine à partir de Riga". C'est là une erreur dans la voie que la conduisent les puissances européennes. Annexe IV. VERS LA CONSOLIDATION POLITIQUE DANS L'EST SUD EST DE L'EUROPE (Les nouveaux éléments de l'équilibre européen.) L'opinion publique en Europe avait été, avant la guerre, longtemps dominée par l'idée de l'équilibre européen, formule qui devait assurer aux six Grandes Puissances européennes leur intégrité et leur influence, ce qui semblait suffir pour garantir la paix mondiale. Dans le "Concert européen" ne prenaient part que les six grandes puissances qui représentaient la presque totalité du territoire européen. Mais depuis ce temps-là, le concert européen a subi un changement total. D'une part, la suppression de la Monarchie Danubienne, d'autre part, plusieurs États de moyenne grandeur entrent dans l'arène pour augmenter le territoire de la Russie Bélarusse, et d'autres États nouveaux sont nés. Le maintien de l'équilibre européen est devenu désormais plus difficile: outre les grandes puissances, il y a dans l'Europe Centrale et Orientale une série d'États qui s'apprennent à exercer leur influence sur la politique européenne dans le sens que leur indique la loi de la conservation individuelle. La raison d'être de ces États moyens de l'Europe nouvelle est, en général, l'idée nationale. Leur existence ou leur agrandissement étant dû à l'effondrement de deux anciens Empires qui représentaient la négation du principe national, les nouveaux États ne peuvent que refuser toute idée d'une restauration essayée sous n'importe quelle forme et qui signifierait le retour de la domination étrangère sur les États à peine érigés. C'est pour cette raison que quelques-unes de ces nouvelles puissances moyennes ont donné naissance à des entente dirigées contre la restauration, surtout en ce qui concerne la situation dans l'Europe Centrale. Quant à la restauration de l'ancienne Russie, les opinions sont divisées. Entre temps, le pouvoir soviétiste a déjà réussi à annihiler la liberté de trois États transcaucasiens, surgis après guerre: l'Azerbaïdjan, l'Arménie et la Géorgie, en dépit de la volonté de leurs populations, et en dépit des déclarations faites par les Nations Alliées en faveur de l'indépendance de ces États. Sans parler de l'Ukraine qui combat, depuis quatre ans, avec ses propres forces, la restauration dans le Nord-Est de l'Europe. La situation instable de nouveaux États érigés sur le territoires de l'ancienne Russie, est due, en grande partie, au fait que l'opinion publique européenne reste indécise dans la question concernant l'application de l'idée nationale sur les territoires de la Russie hétérogène. En d'autres termes, les esprits dirigeants des peuples se trouvent en face de ce dilemme: Y a-t-il lieu ou non de soumettre l'ancien Empire Russe à cette même loi, selon laquelle l'ancienne Autriche-Hongrie a dû subir une transformation complète en de nouveaux États nationaux. Restauration ou démembrement, voilà les deux thèses entre lesquelles on devra choisir à l'égard de la Russie aussi, pour que l'incertitude en Europe soit supprimée. II. (L'Ukraine indépendante dans le système politique de l'Est de l'Europe.) L'indécision de l'Europe dans la question de l'Est trouve son expression dans le désintéressement suivi dans la question ukrainienne. Tandis que plusieurs États constitués sur les territoires ci-devant russes ont obtenu, relativement à leur indépendance, le consentement des Puissances, la question de l'État ukrainien, constitué en 1917, reste en suspens. Dans un cas on semblait avoir adopté le principe du démembrement naturel de l'Empire hétérogène russe, dans l'autre son conservation. Cependant, les revendications ukrainiennes gagnent peu à peu du terrain dans l'opinion publique. C'est ainsi que la vaillante République Argentine vient de reconnaître l'Ukraine comme État libre. Plus récent encore est le fait que la République Polonaise, la plus proche voisine de l'Ukraine, trouve utile de faire fixer, dans le traité de Riga, l'indépendance de l'Ukraine, en témoignant ainsi la nécessité de l'existence de cet État dans le système politique de l'Est. Car la Pologne, ainsi que les autres États érigés entièrement ou en grande partie sur les territoires délivrés (la Finlande, les États Baltes et la Roumanie aussi) ne peuvent guère s'accommoder à ce que la Moscovie s'empare, une fois de plus, des ressources de l'Ukraine pour s'en servir à la conquête des pays centiques. (Le rattachement de l'Ukraine à la Moscovie eut déjà, en XVIIIe siècle des conséquences désastreuses pour la République Polonaise). La déclaration dans le traité de Riga relativement à l'Ukraine est donc de nature à contri- buer, en ce qui concerne les relations polono-russes ukrainiennes, à l'établissement de l'équilibre politique entre ces trois nations, pourvu que l'indépendance de l'Ukraine soit respectée. Le rétablissement de l'État indépendant ukrainien sert également les intérêts des États groupés autour du bassin de la Mer Noire, y compris les riverains du Danube, et jusqu'à l'Adriatique, tous ces Etats étant intéressés à la liberté commerciale et politique dans le Proche Orient et dans la Mer Noire. L'importance qu'a l'Ukraine pour l'équilibre futur dans le Proche Orient consiste dans le fait que l'Ukraine peut former la barrière entre le Nouveau Levant et la Moscovie conquérante. C'est après l'incorporation finale de l'Ukraine (1781) que la Moscovie a détruit la Pologne (1793), puis a pénétré en Georgie (1802) pour se fixer sur les frontières de la Turquie. C'est en traversant l'Ukraine que la Russie put atteindre la Roumanie pour lui arracher (la première fois en 1812) la Bessarabie, puis put entrer en Hongrie pour y étouffer la révolution nationale de 1848; de même, en partant de la base ukrainienne, la Russie poussa ses efforts expansifs vers le Levant jusqu'au point de provoquer l'intervention des armées anglo-franco-péronnaises en Crimée (1854); c'est enfin en invoquant de prétendues traditions politiques de l'ancienne Ukraine que la diplomatie russe réclamait, pendant la guerre mondiale, le clef des Dardanelles, pour former la Mer Noire aux nations maritimes et, particulièrement, aux pays levantins d'un côté et aux riverains du Danube de l'autre, et surtout au pavillon italien. La série des Etats intéressés à l'existence de l'Ukraine indépendante n'en est pas épuisée. La même expansion moscovite, qui a provoqué la guerre en Crimée, menace actuellement l'Angleterre dans l'Asie Centrale et provoque des mesures de précaution de la part du Japon dans l'Extrême Orient. Dans ces circonstances, il est évident que le rétablissement du vaste et populeux État ukrainien est de nature à enrayer le danger qui menace les nations et à servir ainsi la paix dans l'Europe Orientale. III. (Pour le Maintien du "statu quo post bellum".) La situation politique dans la nouvelle Europe est déterminée par la naissance d'une série d'États nationaux dont l'existence est tout opposée à la restauration des deux Empires hétérogènes dont les nouveaux États faisaient partie intégrante avant la guerre. L'équilibre dans le nouvel Est et Sud de l'Europe est irréconciliable avec toute tentative visant le retour du status quo ante bellum. Cependant, la restauration est en marche. Les esprits dans l'Est-Sud-Est de l'Europe ont raison d'être inquiétés à la pensée que l'indépendance politique, le libre développement des peuples, l'émulation paisible puissent être menacées par cette vague sombre venant du Nord et qui s'apprête à rejeter les nations l'une après l'autre dans le crépuscule moscovite. La preuve en sont les tentatives tenaces déployées par les impérialistes russes pour supprimer, sous la forme d'une alliance ou d'une fédération, l'indépendance d'État de l'Ukraine pour s'en servir à d'autres entreprises. L'Ukraine, quelque envahie, n'est pas encore maîtrisée, et sa résistance active entrave la restauration dans l'Est. Cependant, à défaut d'un règlement international concernant la situation internationale de l'Ukraine, le pays devient de plus en plus la proie de l'anarchie qui épuise les les forces nationales. La chute de l'indépendance de l'Ukraine et, par conséquent, la restauration du ci-devant État-Goliath russe, serait de nature de comporter un dérangement complet dans le nouveau système politique de l'Europe Centrale et Orientale, en compromettant l'inviolabilité et même l'existence des nouveaux États moyens, constitués dans les territoires depuis la Sarmatie jusqu'au Levant. On voit se former, dans ces territoires, des groupements d'États, dans le but d'affermir le nouvel ordre d'après guerre contre toutes les éventualités. À cet égard, l'État indépendant ukrainien a une immense importance étant la barrière contre la restauration venant du Nord. On est donc autorisé à espérer que les Nations et les Gouvernements intéressés, conscients de cette importance, ainsi que des efforts et sacrifices consentis par l'Ukraine à la cause commune, voudront lui prêter leur aide dans la mesure du possible, surtout en reconnaissant son droit à une existence d'État libre et indépendant, droit qui a été dernièrement confirmé dans le traité de Riga, ainsi que précédemment dans d'autres documents politiques. L'indépendance de l'Ukraine a été reconnue, on le sait, par le Gouvernement actuel de la Russie lui-même. Mais contrairement aux stipulations y relatives contenues dans le traité de Riga, le Gouvernement soviétique russe trouve possible d'envahir l'Ukraine avec tous les troupes russes et d'y maintenir de vive force le régime soviétiste, en violant ainsi l'indépendance du pays. Or, le vote important prononcé par les nations intéressées, ne pourra pas rester sans influence sur la Russie et sur son Gouvernement; un tel vote devra 77 inciter enfin le milieux dirigeants de Moscou à rendre compte à l'opinion des nations et à chercher un arrangement plus satisfaisant pour l'Ukraine que le régime actuel d'une occupation, ruineuse pour l'Ukraine, ainsi que pour les nations intéressées à l'Ukraine. Toute déclaration compétente faite en faveur l'indépendance ukrainienne est donc de nature à servir non seulement l'intérêt national du pays, mais aussi l'oeuvre du libre développement et de la prospérité des nations congéniales habitant les vastes confins, depuis les côtes de la Mer Noire jusqu'aux côtes de l'Adriatique, et depuis l'ancienne Sarmatie jusqu'au Levant. При цьому має за честь надіслати до Вас копії з переглядом листів одержанних з Аргентини. Перші два торкнулись нашого визнання Аргентиною, останній - ц. є моя акцептація яко представника УПР. Міркує, що затримання в відповіді Уряду Аргентини було не без зв'язку з російських кол, які зараз дуже закіканені питанням еміграції о Аргентини і більш, чим коли демагогують нас скоопромітувати. Про умови еміграції я Вам вже писав подробно через Чихлівича. Надіюсь зв'язати до Аргентини в перших числах липня. Зараз затримка з грошим, бо реалізація їх сприна дуже складна. Але надіюсь її незабаром закінчити. В Парижі настрій дуже напруженний. Моє враження таке, що треба зараз готуватись до генерального дипломатичного бою. З цього боку по раз жалую, що ген. Дельвіг і Степановський досі не приїхали. Так само не посувється діло з визволенням наших грошей в Німеччини,-бо Варановський й досі не дав паперів. Не так давно французький Уряд запитав таємно про нашу справу бранцюванку В. Йськову Місію в Варшаві і та дала дуже гарну відповідь. Не дуже стурбувало російські кола в Парижі,- бо у Французького Уряду зазвичай назвить думка над слати до Тарнова свого неофіційного представника. Взагалі зараз політична обстановка дуже цікава і її можливо повертнути на наш бік. Добре було б почистити Париж від всіх цих політиків: що наприклад робить п. Осецький - член комітету акції Ратна і який в той же час є голова нашої військової місії. Весь час винагороди від нашої Місії грошей а їхати не хоче і назвить, це мені казав Шульгін, загрожує опублікованням якихось документів на разі, як по йому не залишать грошей. Жидівська делегація в Парижі відноситься до нас дуже нервозно, обвинувачуючи українське військо в убійстві більше 140.000 жидів //.- Видатками жидівського пресового бюро, котрі я привіз з Тарнова й їх трохи заспокоїв. Але будь-яке бажання, щоб в часу до часу наш митній міністр подавав інформації і головне надсилав би їх до жидівської делегації /10 Peace Edward VII. Paris, France/ - це дуже важливо. Не давно отримав листа від Тишковича. Він живе в Польщі /пр. Житомир/. Йому не може змінити, а з своїми запасами він мір би істотно- ти без грошової підтримки Уряду. Зараз це важно, бо вплив Ватікану піднімається. Навіть Франція після дозвої перерви знов призначила туди амбасадора. По приїзді до Америки негайно сповіщу. Прийміть, Пане Президенте, ще раз мою глибоку подяку за довірря до мене і запевнення в моєї глибокої пошани і відпла- ности. М.Шумицький. До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь надіслати при цьому до відома Вашого Пане Міністре, копію листа Уповаженого в справах УНР в Аргентині п.М.Шумицького і листування в справі визнан- ня УНР з боку Аргентинської Республіки. Смірнович Керуючий Справами Крижан Начальник Канцелярії Chigry-Kas. Brig. Aksel ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 4/VI 1921 р. Прошу дати справку, чи Руським доводом ми повинні ми до бойовиками передбаченою дещо Білоруська армія і яких саме було говора К.п. до підпису приєднати. Мого Екселенції Левалі Волі Даркі, головн. Отаман! не маю згідно з тим букви гексь руською оновлень, а означено не вже знаю, що в державному оновленні мулку про деякі білоруські армії нелегально про це чи певні Важні екс. доповісти. Тов. м. З. Сафар /п'янав/ О. Бикова Радий 4/7 921 р. 4742. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "7" липня 1921 року ч.........../495/1924 Панові Керуючому Справами Директорії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честь в долученню надіслати переклад копії Аргентинського Повноваженого Міні- стра в справі агрегації Урядом Рес- публіки Аргентини нашого Дипломатично- го Представництва, для ласкавого докла- ду Його Ексцеленції Панові Голові Ди- ректорії Головному Отаманові .-- М. в. м. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Во Директор Департаменту Чужоземних Зносин Міністерство Справ Закордонних і Культу. Пане Президенте. Я мав честь отримати поту від 13 січня, в якої Ваща Екцеленція вважає потрібним прохати мене ходатай- ствувати перед Урядом Аргентини, аби той визнав незалеж- ність Української Республіки. В відповідь, я маю велике задоволення повідомити Ваму Екцеленцію, що мій Уряд декретом від 5 лютого н.р., копію якого при цьому прикладаю, визнав Україну, яко Дер- жаву вільну і незалежну. Прийміть і т.п. Підписано Ж.Цейрелон /Мін.Зак.Справ/. Його Екцеленції Пану Президентові Української Делегації на Мирову Конференцію. Виконавчий Орган Нації, № 22. Вуєнос-Айрес. 5 лютого 191 р. На підставі прохання Уряду Української Ре- спубліки, Виконавчий Орган Нації постановляє: Пункт І-й . Визнати Українську Республіку, яко Державу вільну і незалежну. Пункт 2-й . Повідомити і опубліковати про це в офіційних бю- летенях і здати до національних архівів. Підписано: Президент Республіки / П.Торелло. З орацізлом згідно. Е. Рейтель. Начальник Політичного Відділу, печа́тка Мін.Зак.Справ. Париж 31 мая 19*гр. Легація Аргентинської Республіки. №158 Д. Нане Міністре, Я маю за честь Вас повідомити, що я не опу- стив повідомити мій Уряд про бажання Уряду Украї- ни що до заснування в Аргентині поста Човіреного в справах, при чим першим призначеним буде п.Ми- кола Шумицький. Мій Уряд тільки що мене повідомив телеграфич- но, що приймає з задоволенням заснування цього поста і вже акцептував п.Шумицького. Прийміть і т.п. /підписано/ М.Т. де-Альвеар. Ц.В. п.Шульгіну Голові Місії Української Республіки у Франції. Свідчу: Имшадемский Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Справ Закордонних. Мар за честь надіслати при цьому листа п.Кучеря- венка з резолюцією на ньому ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ наступного змісту: "Міністру Справ Закордонних для полагодження. ПЕТЛЮРА. 13/VII. 19"Ір." Марковськ Керуючий Опрацами Слідч-Хас. Міг. Школа. Начальник Канцелярії ЛЕГАЦІЯ Аргентинської Республіки М. 158 Переклад з французького Копія. 51 Париж 31 травня 1921 р. Пане Міністре. Маю честь повідомити В. Ексцеленції, що я не поминув повідомить мого Уряду, що бажання, висловлене Урядом України в справі утворення поста Шарже Д'аффер в Аргентині, котрим як перший був би п. Н. ПУЛИЦЬКИЙ. Мій Уряд тільки що повідомив мене телеграфічно, що він з задоволенням стрінув би утворення такого поста і заздалегідь пораджується /дає своє агро ман/ на призначення п. ПУЛИЦЬКОГО Пропу. і т.д. М.Т. де Альвар За згідність копії з копією: Воначальник Канцелярії Міністра Д. Павловський У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "14" липня 1921 р. ч. 1809./564/3 До Пана Керуочого Справами Директорії У. Н. Р. В цих святах і звичайних випадках нас, багато років досі виникли межурічні питання з Союзом, а щоб перевести Слова МСЕр. Справи-Нову певні інформації будуть Гардовою Министерства Закордонних Справ має честь переслати при цьому для докладу Панові ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ витяг з чергового докладу п. Посла у Відні: "Українська Колонія у Відні і копію статуту "Українського Націо- нального Союзу".- МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. директор Департаменту Чужоземних Зносин Шмідт Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 14 липня 1921 р. вх. ч. 1809 Копія. 944 царгород 4 липня 1921року. ДО ПАНА ГОЛОВИ УРЯДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високоповажаний Симоне Васильовичу. Ще в листопаді минулого року я пошичив Укр.Диплом.Місії на Кавказі 30.000 франц.франків, бо Місія сиділа без копійки, а з Грузії треба було виїздити, бо Груз.Уряд того вимагав, а головне через те що тоді вже загрожувала большовицька навала. Позичаючи гроші, я гадав, що роблю те, не для добродія Красковського, а головним чином в інтересах Уряду УНР, бо через настирливість большовицької Місії на Кавказі Грузинський Уряд, маючи на увазі умову з большовиками, а головне - політичне становище Грузії міг довести справу до тієї точки, коли інтереси та достоїнство УНР буди б потеряні. Позичені мною гроші есть не мої, а тії кооперативної установи, од якої я перебуваю за кордоном, а саме Кубанського кооперативного банку і коли я не одержу тих грошей, то я буду розтратчиком перед моїми довірителями. Строк виплати грошей пройшов іще 24 березня, але я чекав, бо одержав од п.Варона Василька листа, датованого ІІ травня, в якому він сповіщає мене, що гроші будуть мені виплачені зараз же, як того дозволить фінансове становище Уряду УНР і я чекав іще трохи, бо знав, що відповідна асигновка панові Красковському винисана. Але я одержав звістку, що „на підставі наказу міністра Зак. Справ УНР ніяких виплат Укр.Дипл.Місії на Кавказі робитись не буде“. Це визиває в мені опаску, що і я грошей не одержу, принаймні без уживання рішучих заходів і тим вважаю себе примушеним турбувати Вас отсім моїм листом. Не може того статися, щоб я не одержав позичених мною грошей та ще в такій обстанові, коли ріціціальному представникові загрожувала смерть од большовиків, а Державі принаймні - прикрості. Хоч і дуже мені це неприємно, але мушу повідомити, що я, яко підотчотна людина примушений буду вжити всіх найрішучіших заходів до повернення довірених мені грошей, коли негайно їх тепер я не одержу. Отже уклінно прошу Вас зробити відповідне розпорядження, щоб не доводити мого домагання до небажаних форм. Уповноважений Куб.Кооперат.Банку з глибоковою повагою до Вас А. Кучерявенко. Адреса: Царгород , Вол, Ауаз Раха , Legation d'Ukraine . Аркадій Кучерявенко . З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Міністра Справ Закордонних. 18 липня 926 постов. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на доповіді Посольства УНР у Відні з 30 червня ц.р. за ч.І422 про "Український Національний Союз ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резо- люцію: "В цілях своєчасної інформації Національно- го Союзу потрібно дати належні інструкції Послові Сидоренкові, щоб він мав тісний зв'язок з Союзом, оприч того бажано, щоби Пресова Служба Міністерст- ва Закордонних справ частіш давала певні інформа- ції Совзу про роботу Уряду, в цілях боротьби з провокацією. 15/УІІ. 1921р. ПЕТЛЮРА." Микоян Керуючий Справами Рибаков Начальник Канцелярії Скідру. Хар. віз "Малаяф" У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "7" липня 1921р. ч....1795/4925 До Пана Керуючого Справами Директорії Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 19 дня 192 р. Вх. ч. 132 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати для докладу Панові Го- лові Директорії пять відозв Українсько- го Національного Комітету в Царьгороді, які поширюються по ріжних таборах серед українських біженців в Туреччині і на Балканах. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ За Директор Департаменту Чужоземних Зносин ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР. в Чехословаччині 9 липня 1921 року № 665/о.к. До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Від кількох день зауважається в Празі великий на- плив біженців, козаків і старшин, з наших таборів в Галич- чини. Що цей факт не має припадкового характеру видко з того, що більшість козаків приходить гуртами, май- же без жадних перешкод на границі з боку чеських урядів і повідомляє, що за ними вслід ідуть більші гурти, бо неначе б то поміж нашими інтернованими в Галичині поши- рює хтось звістки, що в Чехословаччині організується українська армія і що кожний такий біженець буде радо принятий, дістане одежду, харчі, помешкання - одним словом, повне запевнення побуту. Все це очевидно, якась провокаційна акція з ме- тою дезорганізації наших людей. Ніякої армії у Чехо- словаччині в українців ніхто не організує і не мав заміру організувати і по теперішніх умовах політич- них і дипломатичних це повний абсурд. Але Місії факт такого неочікуваного напливу нових людей без поперед- нього повідомлення і під цей час, коли вона переживає найгіршу свою кризу фінансову, абсолютно лишившися від кількох місяців без сотика, є впрост катастрофою. Не можна наперед передбачати всіх тих сумних наслідків, які б викликав дальший масовий наплив наших біженців з Галичини. В теперішніх умовах буде дуже тяжко орга- нізувати якусь помічну акцію, навіть при співділанию чеських та американських гуманітарних інституцій: В кож ному випадку це вимагатиме певного часу і в найкращому разі таким чином можна допомогти лише дуже обмеженому числу новоприбувших, бо Чехословаччина зараз переповнена біженцями з різних країн і змушенна обмежити до мініма дальший їх наплив. Місія уважала тому своїм обовязком попередити про це наш Уряд, саме з огляду на це, що добачає ширення чуток про неначеб-то організацію якоїсь то української армії в Чехах, очевидно провокаційною тенденцією, скерованою проти української державної праці. Треба це зазначити, що поміж біженцями є дуже багато елементу національно і політично не певного, якого поводження тут може лише скомпромітувати на шу справу, особливо тепер, коли в політичній атмосфері у зв'язку з майбутньою зміною у Східній Європі, є багато всілякого провокаційного матеріалу, що головно спекулює під різними фірмами і видами на українську справу, часто навіть послугуючись маркою державної самостійності України. Головне джерело всіх цих провокаційних спроб і акцій слід добачати в Царгороді, і багато де з цього всього є безперечно результатом Моркотунівських заходів. І тому треба дуже обережно відноситися до кожної спроби звідти увійти у звязок в нашим центром таких різних організацій навіть в тому випадкові, коли вони прикриваються маскою самостійності. Є певною річчю під цей час різні монархичні російські організації, головно в Царгороді та в Югославії розвивають колосальну акцію в напрямі відбудування б.Росії в України та через Україну, для чого вони з тактичних причин послугуються навіть українською мімікрією, часто ловлячи в свої сіти навіть національно свідомих українців, що іноді хочуть перехитрити цей московський шантаж, але в більшості випадків є півсвідомою їх жертвою. З огляду на важність цеї справи та на 11 актуальності Місія вважала своїм обовязком повідомити про неї наш Уряд аби він запобіг поширенню вишезгаданих провокаційних чуток серед нашого війська і таким чином запобігти масовому їх утіканню з таборів до Чехословаччини, що ставить як тих біженців так і Місію в дуже тяжке положення. Голова Місії М.Славінський в.р. Секретар./підпис/ За згідність: п.о.Начальника Дипломатичного Відділу У. Н. Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині 19 липня 1926 р. № 593 До Пана Міністра Української Народньої Республіки Н.Василька. Високозановний Пане Міністре, В додаток до мого листа в справі п.Гасенка, маю за честь подати до відома Вашій Вельможності, що Гасенко до Відня не поїхав, а чекає тут на представника аероклубу, що має прибути з Відня. Тимчасом Гасенко підписав тут конт- тракт з уповноваженим Міністерства Авіації Франції гр. Наном де Гапяр, що до вступу Гасенка до Міжнародної По- вітрової Компанії в Парижі, де, згідно з контрактом, Гасен- ко вступає, з 15 жовтня, на посаду Генерального директора компанії в Парижі. Крім того, Гасенко показував мені лис- та від генер. Hammelin 'на, в якому цей останній обіцяє взяти під свій захист гасенкового аероплана. Тепер Га- сенко веде переговори з Румунами, щоб притягти також і їх до згаданої Компанії. За присилку болтевицького часопису "Новий Мир" широ дякую. При цьому надсилаю копії двох документів, що я їх отримав з Букаресту. Прошу прийняти вислови глибокої до Вас познання і цілковитої відданості. Голова Місії Павлов В. Абелюс Копія. У:К.Р. Надзвичайна Дипль. Місія в Угорщині 13. липня 1921 р. № 570. До Пана Міністра У.Н.Р. Н. Василька, Високонавний Пане Міністре! На Вашого листа з 8.61х міс. має за честь подати до відома : З місяць тому прибув до Будапешту п. Крий Гасенко та оселився в готелі Дунапальюта. Він одвідав нашу йх Місію, при чому сказав, що мета його приїзду - отримати медикаменти, котрі закупив був в Будапешті ті ще 1918 р. у тутешніх аптекарів та дрогістів, ветеринарний лікар Олександр Кандиба /поет Олесь/. Але виявилося, що ці медикаменти отримав згодом сам п.Кандиба, що підтверджується квитами, які він видав тим, в кого він купував медикаменти. П.Гасенкові було видано їх по "його прозьбі 45 ампулок неосальварсану, що переховувались приватно в Місії та які п. Гасенко, перелітаючи в 1919 р. через Будапешт на Вкраїну, залишив був в бувшого нашого посла М. Галагана. Крім цього робить Гасенко заходи, щоб продати або заставити на - державному урядові свого власного аероплана, який увесь час був на схові на тутешньому аеродромі. З цією метою Гасенко увесь час ходить то до міністерства Зак.Спр., то до Військового, то до превідії аероклубу 1 т.д. До сього часу співав ця ще не вирішилась, а тим часом Гасенко, не маючи грошей, позичив у мене 500 корон, які обіцяв повернути через 2 - 3 дні, але й досі не повертає. Між іншим Гасенко казав мені, що він з Вами листується 1 недавно до Вас телеграфував. Заходився Гасен- ко також коло того, щоб його, яко українського авіятика, прийняли до Всеєвітної Ліги Авіятиків. Маємо відомості, що в четвер, 14.с.м. Гасенко має виїхати до Від- ня . - Цьому Вашу Вельможність прийняти вислови глибокої поваги і під- ковитої відданості від мене, Д-та Кобилянського та всіх членів Місії. Голова Місії Подзвиник Сікович, в.р. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО Закордонних Справ Департамент Чуж. Зносин. Липня 18 дня 1921р. ч...5067/18/8 Панові Керуючому Справами Директорії УНР. Банківська Директорія ОДЕРЖАНО Липня 19 дня 192/ Вх. ч. 1728 Міністерство Закордонних Справ має честь в долученню надіслати копію звіту Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР. в Чехословацькій ч. 665/ак з дати 9-го липня 1921-го року для ласкавого докладу Його Ексцеленції Панові Головному Отаманові.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.о. Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУ у Відні дня 30 червня 1921 року чI422 Копія. Витяг. Таємно 246 60 До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Українська Колонія у Відні. Найбільш визначною подією з життя української коло- нії у Відні є засновання Українського Національного Совзу з програмом, який подаємо окремо при цьому. Не- можливість повернутися до дому і брак надій, що це мож- на буде зробити в близькім часі, спричиняються до того, що деякі українські громадяни засновують тут про- мислово-торговельні підприємства, на жаль число їх по- кицьо дуже незначне. В.о. Посла У.Н.Р. в Австрії Сидоренко. Перший Секре- тарь Посольства М.Троцький. Український Національний Совз. Представники українських політичних партій/ес-ефі, єс-ори і нар. республіки./після мількох попередніх на- рад, заклали в кінці травня 1921 р. у Відні Українсь- кий Національний Совз, платформу і статут якого подає- мо низче. До Президії Совзу обрано: Головою - п. Ол Ло- тоцького, скарбником - п. І. Храпка і секретарем п. Пле- вако. Приступили вже до роботи і Комісії Совзу. Платформа У.Н.Р. Представники українських політичних партій, зважа- ючи на сучасне тяжке становище У.Н.Р. постановили зак- ласти Український Національний Союз для спільної оборони інтересів українського народу і увільнення території У.Н.Р. від чужоземної окупації та з'єднання українських земель на основі такої платформи: 1. Оборона суверенності України, 2 Народоправний лад в українській Державі, основу якого має установити національне зібрання обране на підставі пятичленної виборчої формулли. 3. Реальне забезпечення основних інтересів робітництва та селянства. 4. Переведення земельної реформи на користь трудового селянства на основі сталого землеволодіння. 5. Національна рівноправність. Для осягнення основної мети мають служити такі засоби: 1. Заходи про міжнародне визнання суверенності України. 2. Навязання найтіснійших зносин з іншими Державами які повста- ли по розпаді колишньої Росії, та змагання до заключення союзів з ними для спільної оборони суверенної Держави. 3. Допомога українському народові в боротьбі з чужоземними окупаціями. 4. Поборювання всяких спроб і заходів поодиноких осіб і груп до утворення за кордоном нових державних центрів України. 5. Впливати на державний центр У.Н.Р. в дусі своєї платформи. 6. Об'єднання і охорона української еміграції, полонених та військових і цивільних інтернованих в чужих державах. СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО СОЮЗУ. 1. В склад У.Н.С. можуть входити всі українські партії та організації, як політичні, так і інші, а також поодинокі особи що підпишуть платформу Союзу. 2. Органами українського Національного Союзу є: Рада Союзу, Президія Ради та Комісії. 3. Рада Союзу складається з представників заступлених в Союзі партій по п'ять організацій по 3 та поодиноких осіб, членів Союзу, в кількості не більше третини представництва від партій та організацій. 4. Презідія вибирається пленумом Ради в складі Голови ,Заступ- ника, Скарбника та 2 секретарів. 5. Комісії Союза організаційна,допомоги,політична і правнича а також, при потребі, інші вибираєть Радою Союза в потрібнім складі. ПРИМІТКА: Членами Комісії можуть бути, як члени союзу, так сторонні особи, кооптовані згодою Президії Ради. 6. До компетенції Ради Союзу належить зміна статуту й плат- форми, зміна представництва в Раді Союза і всякі инші справи, як органи Союзу, що має законодавчий характер . 7. Презідія Ради є керуючим органом Союзу і переводить в пит- тя всяки постанови та ухвали Ради. 8. Комісії Союзу являються підготовчими органами Ради і пра- цють по її вказівкам в контакті з Президією Ради. ПРИМІТКА : На чолі Комісії стоить : Голова, по вибору Ра- ди.Комісії мають окремі регулямни, ухвалені Радою Союзу. 9. Рада Союзу може творити Філії Союзу на Україну та по ин- ших центрах Європи і других країн на основі платформи Союзу та відповідно спеціальному для цеї мети регуляміну, ухвалено- му Радою Союзу: 10. Не менше разу на рік Рада Союзу повинна скласти Конгрес- Членів Українського Національного Союзу,який є найвищим органом союзу.Конгрес скликається на основі спеціального регуляміну , ухваленого Радою Союзу.Всі органи Союзу повинні дати Конгресові справоздання з своєї діяльности. Конгрес має необмежену ком- петенцію. II. Рада Союзу скликається неменше разу на місяць.Презідія та Комісії по потребі. 12. Всі справи в Раді, Президії, Комісіях і на З'їзді вирішуються звичайно більшістю голосів.Для законності постанов органів Сою- зу необхідна присутність половини+1 членів відповідних орга- нів.Члени, як обрані так і кооптовані, мають рішучий голос при вирішенні справи в цих органах. 13. Ліквідація Українського Національного Союзу і передача майна може наступити за відповідною постановою більшості членів Ради Українського Національного Союзу. за згідність : В.об. Начальника Дипломатичного Відділу До Пана Посла У.Н.Р. в Німеччині. Маю за честь повідомити Вас, Пане После, що копія листа Вашого з II цього липня за ч.1999 до Пана Міністра Закордонних Справ одержана і ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ доповіджена. Маркович Керуючий Справами Свідчу-Нас Віз. Миколаєв Крижановський Начальник Канцелярії Загальний. 20 Липня 1948 р. постою. I До Міністерства Справ Закордонних. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому до Міністерства закордонних Справ по- належності листа п.Віди з 15 цього липня в сira- ві виплати певної суми б.консулу У.Н.Р. в Гдан- ську п.Павлюконі. Приклад Начальник Канцелярії Ушаков Начальник Відділу Український Національний Комітет в Царгороді. МОРЯКИ УКРАЇНЦІ ! З того часу як населям, та брехнею, Вас, москалів, робітників, та селян, зробили своїми підневільними рабами, насліпники комуністи, з того ж самого часу, коли вони проголосили комуну. прошло ось три є половиною роки : що зробили вони для народу ? Робітники, та селяне живуть не краще, чим до революції, а гірше. Фабрики які виробляли матерію стоять, заводи закриті, робітництво біжить з городів, боячись голодної смерти, на село. У селян нема нетіки плуга, чобіт, одежі, нема солі, нема гвіздка. Ті робітники, що залишились у городі примушени робити 12 - 13 годин у день : це гірш чим за старих часів. Селяне обділили до краю : все забрано реквізовано, та ограбовано: Хліб, скот, забрано по так званній „разверсткѣ“. На протест селян, на грабіж, та „розверстку“ комуністи отповідають карними отрядами, які силу спалили сел. Селяне та робітники обезодлені, змучені тисячами ідуть в повстанці, гадаючи : або скинути „комуну“, або померти, або не бачити знущання пашів комісарів, над собою і людом. У нас на УКРАЇНІ ось уже третій рік б'єця нарід проти ненависної „комунн“ яка висосує багатсько в люду його крові, рострілами, та знищенням сел хоче примусити селян скоритись комісарам. Большевики-Комуністи переняли всі старі методи Царяту : вони не хотять признати волі народу, не бажають рахуватись з його бажанням. Ось три споловиною роки вони знов і знов шлють військо на Україну, Дон, Кубань, Грузію, вимагаючи покорності „московській комуні, комісарам“, щоб не сміли перечити палацам комісарам. Український нарід, Українські повстанці, борються за свою землю, за волю, за право народу. Нарід не хоче бути знову рабом, не хоче робити з ранку до ночі, відаючи свій піт і кров, щоб добре жили самодержавні комісари. Кров льєця річкою, сотні тисяч людей гибне в бородьбі за визволення, божевілля комісарів дійшло до краю: сотнями, тисячами рострілюються повстанці, ціли волості, повіти спалені по наказу комісарів, за те тіко що селянедали притулок повстанцям, та не сповістили палаців комісарів - комуністів. Але це дарма, ім не задавити народню волю, ім не припинити повстання, вони безспіл. Бородьба продовжуєца, їй не видко кінця. Не дивлячись на все геройство Кронштадських матросів, та робітників комуністи залили кровью Кронштад і з ввіреною, не чоловічою жорстокістю розстрілюють і гноять в тюрмах цих народніх героїв. Бородьба в Росії, на Україні, на Кубані, на Дону і в других містах йде, а краю їй не видко. Через віцо це так ? А через те що нема організованості, нема звяжу, нема своєчасно піддержки. Український Національний Комітет поставив свою метою об'єднати всі кола Українського громадянства, до яких-би партійне належали за для скликання Українских Установчих зборів, які вільно вирішать волю народу. Український Національний Комітет зна, що єдина Україна не велий звалити комуністів, а через це він об'єднує і други народи, склада з ними союз : про бородьбу з насильниками — комуністами. Моряки Українці ! Знайти, що кожного з ВАС святий обовязок, прийти на поміч братам в бородьбі з самодержавними -- комісарами, а насильниками комуністами. Організуйтеся, заснуйте до вас своїх представників вмісті з Вами ми будем творити святе діло, визволення нашої рідної України, нашого люду. До праці, до бородьби, до волі, до святого щастя народу ! Голова Генеральний Секретарь А. АДІЯСЕВИЧ М. ЛУПАНІВ КЪ УКРАИНСКИМЪ БѢЖЕНЦАМЪ. Бѣженцы Украины! Граждане Украины! Тяжелое время настало для насъ. Вельдь за паденіемъ Крыма мы получили еще болѣе тяжелый ударъ-окончательный разгромъ армій на Украинѣ. Опытнѣй вся наша территорія находится во власти большевиковъ и украинское крестьянство предоставлено самому себѣ въ борьбѣ съ большевистскими карательными отрядами. Сосредоточе крупныхъ непріятельскихъ силъ на нашей территоріи грозитъ задушить послѣдніе оплоты борьбы-повстанческіе отряды. Мы же лишились своей территории и выброшены въ эмиграцію въ лицѣ тѣхъ, кто сохранилъ въ себѣ искру живого протеста противъ насилия, и предпочелъ изгнаніе позорному армі. Драма бѣженской жизни безгранична, никакими средствами не исчерпать бѣженскую нужду, а у насъ самихъ, у украинцевъ и русскихъ нѣтъ никакихъ средствъ. Много тяжелаго прийдется пережить прежде, чѣмъ мы сможемъ наладить реальную взаимопомощь и подвинуть впередъ дѣло освобожденія нашей родины: Но въ это тяжелый часъ мы не должны терять мужества, мы не имѣемъ права опускать руки и пассивно подчиняться бездѣйствію. Время идетъ впередъ и новыя условия жизни требуютъ новыхъ методовъ соединенія, новыхъ приёмовъ, новой тактики. Время партійныхъ группировокъ прошло. Жизнь опередила партійныя разъединенія. Обособленіе по партіямъ, дѣленіе вокругъ программъ, споръ изъ за мертвоя буквы-теперь преступленіе и погибель. Въ это тяжелое время мы должны помнить только одно: Мы—Украинцы. Принципъ НАЦІОНАЛЬНЫЙ долженъ лечь въ основу нашего объединенія. Мы лишены родины, мы не имѣемъ территоріи, мы выброшены на чужбину; но всѣ мы представляемъ собой НАЦІЮ, которая полна жизненной силы, и которая съ честью должна выйти изъ труднаго испытанія. Первый признакъ нашего возрожденія—это національное самосознаніе: только на этой почвѣ возможно сохранить свое лицо передъ народами Запада въ центрахъ эмиграціи. Составивъ компактное національное объединеніе, мы пріобрѣтемъ тотъ голосъ, въ которомъ сейчасъ наиболѣе чувствуется потребность; только такимъ путемъ мы сможемъ облегчить свою нужду, и наладить свою взаимопомощь. Партіи не могутъ выполнить этой задачи: онѣ говорятъ отъ лица только какой нибудь группы населенія: Нашъ голосъ будетъ голосомъ Націи. Украинскій Национальный Комитетъ еще годъ назадъ созналъ необходимость стать именно на эту національную почву и тѣмъ положилъ начало національному объединенію украинскихъ партій и отдѣльныхъ круговъ украинской эмиграціи. Сейчасъ въ Константинополѣ находится свыше 50,000 тысячъ украинцевъ. Имъ некуда идти. Пробираться на родину? Но тамъ большевики. Бхать къ арміи, интернированной въ Галиціи?—Опять-изъ одного лагеря попадать въ другой? Военные! Мы съ вами душой и понимаемъ, куда вы стремитесь и что вы намѣренны дѣлать. Но вы и сами понимаете, что сейчасъ еще невозможно приступить къ выполненію того, о чемъ вы мечтаете Еще рано. Организуйтесь здесь, на мѣстѣ. Пусть нашъ національный принципъ съ вашей помощью создастъ крѣпкое національное ядро. Тогда мы сможемъ и себѣ помочь, и родинѣ пригодиться не случайнымъ, съ отчаянья сдѣланнымъ шагомъ, а цѣномѣрнымъ, продуманнымъ дѣйствіемъ. Украинскій Национальный Комитетъ открывается по соглашенія съ Представителями Союзнаго Командованія регистрацію украинскихъ гражданъ и надѣется, при первой возможности наладить организацію украинскихъ лагерей, трудовыхъ артелей и эмиграцію въ колоніи для желанощихъ. Украинскій Национальный Комитетъ выражаетъ увѣренность, что снаженные духомъ взаимной поддержки и помощи, мы переживемъ тяжелое испытаніе для лучшаго и свѣтлаго будущаго. Украинскій Национальный Комитетъ. Пампальти; улица Мешов 191, кв. 3. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ В ЦАРГОРОДІ. ПОВСТАНЦІ УКРАЇНИ. Три є половиною роки ведеться напруджена боротьба. Три є половиною роки Український нарід б'єтеся за свою волю та за свої права. Прийшов час, коли всі українці повинні зрозуміти, що час унутрешніх сварок минув. Зараз нам ніколи єваритися поміж собою! Зараз всі повинні з'єднатися з єдиною метою, з єдиним бажанням — Повільнення Вітчизни від більшовицького гніту. Український Національний комітет в Царгороді поставив свою єдиною метою досягнути з'єднання усіх українських партій та кол, перебуваючих як на рідній землі, так і поза межами України за для негайної, суспільної роботи — боротьби з більшовиками. Український Національний Комітет гадає, що зараз зовсім зайве будування різнома- нітних урядів, які зовсім не потрібні, коли нема території тай утримання їх мусить вважатися яко безкористна трата народніх грошей, яки так потрібні зараз на ише. Український Національний Комітет знає, що Український Нарід буде визнавати, підтримувати, та підлягати тілько тому урядові, який він сам, законним шляхом та своєю волею обере. Тому льозунг всіх українських партій та організацій має бути: НЕГАЙНЕ, по звіль- ненню України від більшовиків, СКЛИКАННЕ УКРАЇНСЬКИХ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ в нашій столиці — КИЄВІ. Сі Установчі Збори збудують нам законну владу та вирішать майбутність України, як того захоче сам нарід. БОРОТЬБА ЗА УСТАНОВЧІ ЗБОРИ—СВЯТИЙ ОБОВ'ЯЗОК КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ! Український Національний Комітет рахується з гірким досвідом минулої, безплодньої поки що боротьби, не дивлячись на весь той героїзм, який виявляє Ви, Повстанці, та увесь нарід український. САМОВИТА УКРАЇНА НЕ ВСТОЇТЬ! Тілько в спілці з другими народами бувшої Росії, сильним фронтом від Білої Руси до Каспія — ми зможемо перемогти червону МОСКВУ і конче знищити наших ворогів. За для свого Українського Національний Комітет війшов в зносини з козацьвами Дону, Кубані, Астраханій Терека, а Білою Рус'ю і з усіма тими народами, які співчувають нашим загаль- ним завданням та визнають за кожним народом право влаштувати по своїйому унутрешнє життя. Тілько в спілці, об'єднані та маючи підтримку з усіх боків, ми переможемо! Український Національний Комітет обєднує в Туреччині великі маси українців — емігрантів: цивільних, військових, та бувших повстанців, котрі просять передати Вам б'ющимся за Вітчизну, що вони готові в любу годину прийти на поміч загальному ділу; вони просять і Вас, піднести свій голос з вимоганням об'єднання всіх українських сил, — з вимогами припинення сварок за для нашого суспільного діла та нашої святої мети — звільнення ВІТЧИЗНИ. Український Національний Комітет є його філії посилають зараз спеціальних делегатів до Українських кол Відня, Праги та Галичини є таким же закликом. Вважаючи на бажання українських емігрантських кадрів по за межами, Український Національний Комітет пропонує з'організувати Українську Армію, яка піде Вам на поміч в боротьбі за для 1) Звільнення від більшовиків України 2) захисту інтересів України в добу за усуненням Совєтської влади в усій Росії. 3) Захисту скликання Установчих Зборів. Український нарід розуміє, що його вороги — більшовики; він не ставиться ворожені до одного з народів бувшої Росії. Як тілько буде знищена тиранія більшовиків, усі народи, як на се буде згода, влаштують поміж собою вільний та ДЕМОКРАТИЧНИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ СОЮЗ, а з боку унутрешнього — кожен влаштує своє власне життя по своїй волі. Український Національний Комітет звертається до Вас, п. п. Повстанці є проханням допомогти йому в суспільній праці об'єднання. Засилаїте своїх представників до Комітету, давайте ім накази та інструкції. Дайте нам можливість пізнати Ваші погляди та Ваши потреби. Вони нам покажуть яка воля Українського Народу! Тоді ми зможемо передати Вашу волю західним народам та вимогать для Вас допомоги та підтримки. Додержувайтеся зв'язку поміж собою. Еднайтєся в суспільній тактиці, в суспільній праці в боротьбі за волю, за щастя, за кращу долю України! Голова А. АДІЯСЕВИЧ Генеральний Секретар М. ЛУПАКІВ УКРАИНСКІЙ НАЦІОНАЛЬНЫЙ КОМИТЕТЪ ВЪ КОНСТАНТИНОПОЛѢ. БРАТЬЯ КАЗАКИ! Казачество Украины и Казачества Дона, Кубани, Терека и Астрахани на протяжении всей исторіи были носителями вольнаго «казацкаго» духа и защитниками демократическихъ началъ. Та ожесточенная борьба, которую наши народы ведутъ уже четвертый годъ противъ совѣтскаго порабощенія, ясно указываетъ, что они никогда не захотятъ и въ будущемъ подчиниться тому государственному строю, который игнорируетъ самыя основныя понятія свободы и попираетъ права народовъ. Мы, украинцы-федералисты, никогда не забываемъ о братской связи, объ общности культурныхъ и экономическихъ интересовъ, которые связывали въ прошломъ всѣ народы Россіи; мы подняли голосъ противъ тѣхъ теченій у насъ на Украинѣ, которыя стремились разорвать эту связь и совершенно отдѣлиться отъ Россіи. Поставивъ себѣ цѣлью устройство Россіи на ФЕДЕРАТИВНЫХЪ НАЧАЛАХЪ, мы въ то же время горячо отстаиваемъ для всѣхъ частей будущей федераціи право сохранить свое національное лицо, свои мѣстныя особенности и самимъ устроить свою внутреннюю жизнь. Федерація должна быть построена на основахъ свободнаго соглашенія всѣхъ частей бывшей Россійской Имперіи. Всѣмъ народамъ мы хотимъ нести освобожденіе отъ большевистскаго ига и дѣйствительную свободу, а не новое принуждение и завоеваніе. Вы, Казачества, являетесь для насъ ближайшими союзниками и единомышленниками. Станьте же для насъ ближайшими сотрудниками въ общемъ дѣлѣ. Идеи истиннаго демократизма и общія заданія въ нашей борьбѣ являются прочнымъ фундаментомъ для совмѣстной плодотворной работы. Мы сейчасъ болѣе чѣмъ когда либо обязаны сплотиться, чтобы прийти на помощь тѣмъ, кто истекаетъ кровью въ неравной борьбѣ. Украинскій Национальный Комитетъ отъ лица украинскаго народа предлагаетъ Вамъ заключить братскій союзъ и приступить къ дѣлу организаціи дальнѣйшей борьбы для достиженія ОБЩЕЙ ЦѢЛИ. Пусть та кровь, которая лилась, льется и будетъ пролита создастъ нерушимую связь между братскими народами свободной, демократической ФЕДЕРАТИВНОЙ БУДУЩЕЙ РОССІИ. Предсѣдатель А. АДІЯСЬВИЧЪ Генеральный Секретарь В. ДАНКОВСКІЙ Український Національний Комітет в Царьгороді. ДЕКЛЯРАЦІЯ. В сучасний мент Україна захоплена пожежею народніх повстань проти большевиків-комуністів. Повстання зараз поширюється і має характер стихійний: український народ не хоче влади червоних тіранив, не хоче й далі нести радянське знущання. Остани підді в Кронштаті, Петербурзі та Москві, взагалі в Росії, де народні повстання нанесли першу велику втрату та безладдя радянської влади, виявляють бажання і росіян позбавитися від гніту большевиків-комуністів. Наближиває мент коли всі, хто кохає Рідний Край, повинен працювати з великою енергією, маючи на увазі будуччину Рідного Краю. Ми, українці, мусимо негайно допомогти нашим захистникам України, котрі вже четвертий рік ведуть завзяту боротьбу з самозваним урядом, та прийти до них організовани, зміцнені та вільні. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ вважає необхідним для всіх українських політичних течій, не вважаючи на де які програмні різниці, з'єднатися на підставі НАЦІОНАЛЬНОСТІ, з єдиною метою більшого часу: утворення УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ АРМІЇ. Метою цієї Армії мусить бути: 1) Визволення України від большевиків; 2) Захист інтересів України під час усунення радянської влади; 3) Забезпечення вільного й законного скликання Українських Установчих Зборів, котрі єдині мусять виявити волю Українського Народу й установити його волею в Ріднім Краї лад, якого він бажає. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ вважає що всі українські партії та групи повинні з'єднатися в єдиний мети та праці утворення з розкиданих за кордоном українських виськових сил Української Армії, котра має забезпечити Україні її волю та національне самовизначення. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ покладає своєю метою об'єднання Усіх українських земель в єдину національну Державу і висловлює цире бажання, щоби Галичина, яко можна скоріше була визволена національно і політично. В сучасній боротьбі проти большевиків Україна знаходиться в і тісному звязку з своїма сусідами, і коли вони будуть її другами, Україна піде з ними спільно і у майбутності утворить з ними приязні відношення. Але ж цей вільний союз з сусідами не муєть бути владою ні внутрчанним у внутрішнє життя України а також саме не може перешкодити територіальні та економічні інтереси України. В дружній боротьбі та в мирній праці грунт добробуту будучого розвитку. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ закликає всіх негайно допомогти справі визволення Рідного Краю від насильників-большевиків та миру. Голова А. АДІЯСЕВИЧ Генеральний Секретар Б. ДАНЬКІВСЬКИЙ ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 1999... Берлін ...11. липня ...1921. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Андрія НІКОВСЬКОГО. (Копія п.Головному Отаманові і Прем'єр-Міністрові). Остання дипломатична пошта відійшла до Вас на Тарнів дня 23.червня ц.р. Тепер маю за честь доложити до Вашого відома слідуючи справи: 1) Політична ситуація. Сьогодня вислав Вам я дипломатичним матеріалом всі дані про англійсько-німецько-японське порозуміння відносно бувшої Росії. Справа мається так, що приват- ні і переговори йдуть, але до урядової згоди ще добрий кавалок. Але я переконаний, що до та- кої згоди головно між Німцями й Англійцями дуже скоро дійде. У цих справах я маю в середу авдиви- цію у міністра відбудування Ратенава. Від нього довідавсь я, чи він порушував у переговорах із Ля- шером східне питання й у який спосіб. Про зміст доложу. У зв'язку із всіма інформаціями, які я Вам мав честь на протязі цілого року із Берліну до- кладати, прохань Вас о дозвіл консеквенції для нас із теперішньої політичної ситуації як слідує засувати. І. а) Українська політика,думаючи, що побіда над большевиками припаде незабаром Антанті зорієнтувалася і на ни- й заняла проти болєше ви- к.е становище. При цім вона не доба- чала основних розбіжностей відносно Сходу у лоні самої Антанти які пізні- ше між Францією а Англією і стали при- людно явними. Товірнину црс к.У.Д. Маршал 20/11 Кан-елярія Директора ОДЕРЖАНО Липень 92 р. Вх. ч. 835 - 2 - б) Тому, що в інтересі Англії є як не роз- биття то основне по трясення Росії, ми від Англії ніякої піддержки не могли дістати, бо всяка сильна держа- ва, яка би оздоровила Схід не в їх ін- та повалила б большевиків не в їх ін- тересі. І від Франції ми ніякогіснької піддержки не одержали, окрім польських окружин, бо в її інтересі є дин а- н е д і л и м а . Франція, хто знає чи навіть і Польщу не доведе до Федератив- ного напрямку Із будучою Москвою, цих коля вона буде запевнена, що ця по- веде германофобську політику. Із цих причин піддержка від Антан- ти у такім масштабі, як ми потрібували і як Антанта дати могла, не була здійс- нена і ціла ставка є практично про г ран а. Тільки деякі академічні вигра ні можна ствердити, як признання У.Н.Р. Польщер. в) Наш державний центр не витримав тому тих довгомісячних кровотоків, стратив територію і ми зробилися засобом поль- ської політики, яка знову тільки є засо- бом Французької політики. Ми стратили весь пристіж і з розлобленою еміграцією та голодним апаратом урядовців протягає мо якось час без властивих серйозних перспектив на майбутність. г) Без перспектив, це треба виразно підчеркнути, бо навіть в тім раз коли наша надія сповниться і під нашим проводом вибухне велике повстання, яке змете большевиків то навіть і в тім ра- зі я не бачу 50 %, виглядів на побуду. П. Міністр Закордонних Справ при- поручив основно розвідати, чи великі дер жави згодяться, на випадок повстання, дат негайну поміч урядові на території У.Н. Р. Тепер на підставі балачок із Францу- зами Англійцями Американцями, дипломата ми з військовими подар слідурує: Ми щойно тоді будемо помагати, ко ли сконстатуємо, що Ваше повстання справ ді може большевизм скинути та що Вам уряд справді зуміє наладити порядок. То ді ми Вам дамо на кредит за певні конце сії той товар, медикаменти та зброю. На кождий спосіб це буде так, що як зачнуть Французи та Англійці до нас їздити, констатувати та докладати, то за- для браку амуніції та медикаментів ми будемо примушени припинити повстання. І буде: поки сонце зійде роса очі ви- сть. Всі держави будуть рік вичікува- ти поки рішаться нам помагати. Бо всі вони бояться большевиків та бояться втр чатись у справи " внутрішн" Росії. Це зі сторони великих держав. А з нашої власної сторани треба заприміти, що навряд, чи при великому повстанню нам удасться потім це стихій утримати в руках. Повстання є елемент руйнуючий, але не державно-будівничий. Тому всі надії на повстання, на якесь чудо це цілком бе - 3 - підставне, так само і на поміч великих держав на випадок повстання. д) Я не можу собі представити технічно, як на випадок повстання зможе явитися на Україні наша армія й уряд. Щоби Польща задля нас зиризикувала таке нарушення рижського договору й дозволила озброєній армії перейти на чолі уряду, це річ майже виключена. До цього треба би нової великої війни всіх держав проти большевиків. II. Далі йти тим шляхом це є вести армію та урядовців на голодну смерть та присуджувати У.Н.Р.на сумний та скорий кінець. Бо: а) Польща є проти большевиків тільки в ті разі, коли вони й воєнно непоколять. Коли але є мир, як тепер, то большевики є корисні Полякам. Большевики є тепер Польщі потрібні для сконсолідовування її східних границь та спокійного перетравлення "кресів" і їх колонізації. б) Польща не потрібує сильного і України ніколи, противно вона й навіть побореться. Польсько-румунський союз є не проти большевиків а в першій мірі проти соборної України і закріплення її по ділу. в) Далі йти із Польщею було би оправдане тільки в тому випадкові, коли би були вигляди на інтернаціональну або будай Французьку інтервенцію. А про таку тепер балакати це теревені. г) Далі йти старим шляхом є проти економічних і політичних інтересів У.Н.Р. і доведе тільки до поділу України між Москвою, Польщею і Румунією, яка вже властиво Бессарабію поситилась. Тому треба тепер рішитися, чи не поробити приготовчі кроки для переорієнтації нашої за-кордонної політики на Англію та Німеччину а в зв'язку із цим розпочати переговори незобов'язуючі із Совітською Україною. За цим промовлять слідуючи аргументи: III.а) Теперішній час концесій й уступок большевиків є дуже пригідний для переговорів і дає вигляди на успіх. б) Тільки тим, що ми прискоримо еволюцію у внутрі України зможемо скинути большевизм, бружен а ще в союзі із Польщею, це ми ніколи не осягнемо. в) Тільки цим шляхом ми закріпимо прапор самостійності України та виратуємо еміграцію від гнилі та розкладу. - 4 - г) І тільки шляхом порозуміння із Совіт ською Україною ми станемо на правиль ний політичний грунт англійсько-ні мецький. І ці держави Англія і Німеч чина будуть нас потрібувати для пара лізації Москви. І наші національні стремління соборності України тим шляхом будуть дуже скоро здійснені. А що головне переговори із большеви ками є тактично правильні. Воїн сейчас а нас зроблять фактор, з яким і Польща і Франція раху ватимуться. А проти большевиків ми можемо їхих мож вість повстання висувати як атут. Ба навіть можна зробити маленький вибух коло Одеси, щоби большевики понюхали порох носом, але при кождім удалім військо вім кроці треба негайно з погляду дипломатичної техніки посилати мирові делегації до большевиків і прохати о посередництво Англії для припинення крово пролиття. Світ хоче супокор і кожде маніфестовання цього бажання здобуває симпатії. А це грікання шаб ликом, идеалізовання бущуючих повстань, які почasti тільки жидам даються в шкіру, це все в Європі поволи але певно здобуває антипатії. Хоч як про паганда не працзе, щоби в нашій визвольній боротьбі дати відповідне освітлення - нічого не вдієш із про пагандою, бо по цих 7-ох роках світової війни вся Європа хоче чути щось другого. І так поволи ми при ходимо до тієї слави "несупокійного духа", яким ко ристується Польща. Отже використовуючи атут повстання та наклін до концесій большевиків треба старатися переговорами дійти до порозуміння. І це порозуміння треба, щоби воно було дійсне, осягнути гран т і х для нього якоїсь держави. Знову кажу Англії. В разі недодержання: легалізації партій, свободи сло ва, і т.д. тоді мала би та держава зірвати торгово великий договір. Як це Вам в першій хвилі дивно вида ватиметься, Вельмишановний Пане Міністре, але має під- - 5 - стави думати, що це все можна осягнути. Очевидно, Вельмишановний Пане Міністре, кождий з нас послів бачить головно тільки свій ма- ленький вирізок політики і з його становища і за- гальну ситуацію. Діло Міністра Зак. Справ є всі їх звіти засобувати й давати відповідний напрям. Але совістю передумавши цілу ситуацію і все,що мені протягом останніх тижнів і військові і політичні чинники в балачках казали,це дає мені основу до всього цього, що я Вам вище доклав. Большевики щойно тоді лопнуть, коли наша інтелігенція поверне і зачне працювати. Бо через що інтелігенцію так гарно У.Н.Р. стоїть під теперіш- ньо швило. 2) М і н х е н . У Монахові мав я довгу роз- мову із одним із найвищих німецьких провідників во- єнної доби. При цім я ствердив: а) Баварія власної політики без Берліну й не оглядаючись на Берлін робити не може. Всі плани про можливість інтервенції ба- варських корпусів, допомоги і т.д. - фан- тазії. б) Монархісти числяться із дуже до в г ок періодом чекання і вижидання певного мо- менту. А до того часу є льозунг органі- зуватись і бути готовим. в) Тільки розмірно малі кошти даються мо- нархістам. Це й одинока реальна допомо- га. г) Скоропадський стратив весь пристіж у Баварії по статах Ревентльова. Мій чоло- вік довіря виражався: ер іст ерледігт! д) Вишиваний користується симпатіями. Для нього працює дуже удачно Ляріш. е) Баварські круги натиснули на монархіч- ний зізд у справі резолюції про Україну (інородців) і присилували його стати на федеративну базу. При порозумінню росій- ських і українських монархістів посеред ничив цей генерал, з яким я розмавляв. Взагалі сказавши з Мінхена є дуже богац ко диму а вогонь дуже малий. 3) Собачинський. Др.Собачинсь- кий, якого Козій так ошукав, явився недавно знову в - 6 - Посольстві і прохав допомоги. При тім покликувався він на п.Радника Гіеронімуса. Він для нього випра- цьовував цілий ряд докладів про внутрішнє положення Німеччини і її закордонну політику та одержав за це 3.000 марок. На жаль, мені про доклади ті нічого не ві- домо, і Міністерство Закордонних Справ не повідомля- ло Посольству, що воно інформується поза Посольством Я п.др.Собачинському заявив, що доложу Мі- ністрові його прохання, але покищо мушу його бажання із фінансових причин відмовити. 4) Порш. Вувший Посол Порш займається еко- номічними справами разом із п.Бондаренком і мають підписаний договір із торговельною фірмою Ульман. Як я із договору сам бачив, обидва вони не партіципують у підприємстві ні яким капіталом. 5) Відозва Ради Республіки Я думав, що вдасться цю справу якось замяти. Але гетьманці так багатько шуму роблять і дуже хитро ви- користовують протинімечкі випади відозви, що я мушу Вас, Вельмишановний Пане Міністре, попрохати звернути увагу на ці дуже нетактичні кікки слова. Вони все підривать той фундамент, який нам вдалося на протязі року побудувати. 6) Скоропадський. Він вихав із Берліну, здається, до Швайцарії. Він не дистав дозволу оселитися постійно в Баварії та купити собі там має- ток. 7) Вишванний. Всі матеріали про Бар- мама переслані. Вони Вишваного тяжко компромітують. Прохар Вас,Вельмишановний Пане Міністре, при няти вираз мого глибокого поважання. ПОВІРЕНИЙ У СПРАВАХ У.Н.Р.У НІМЕЧЧИНІ ПОСОЛ: "23 липня 1921 р. до дійсного апарату відомства надсилається до відома. до Голови Ради Міністрів В.О. Директора Канцелярії Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 25 липня 1921 р. Вх. ч. 145" КОПІЯ. ПЕРЕКЛАД Польща Тарнів Ротель Врістоль Прокопович Букарешт 58,15-20-130 Генерал Дельвіг виїздить до царя в суботу 23 липня 2743 Мациєвич здо - окої За мірність В.О.Директора Особистої Канцелярії Ол. Гнишев У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "21" липня 1921р. ч.404/7 ЕКСПЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Пересилаючи при цьому копію листа п.Голови Дипломатичної місії в Чехословаччі- ні від 9 липня ч 665/ак, маю за честь довести до відома Вашої Експеленції, що листом від 21 липня ч.381/7 прохав я п.Військового Міністра вжити відповідних заходів по цій справі. В.О.Голови Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії Ол. Глишев Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО Липня 28 дня 1921 р. Вх. ч. 1058 У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "22" липня 1921 р. ч. 1836/3411 Панові Керуючому Справами Директорії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честь надіслати для докладу п. Голо- ві Директорії переклад листа б.Кан- цлера Австрії, надісланого до Посоль- ства У.Н.Р. у Відні з нагоди уступ- лення Австрійського Кабінету. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 28 1921 р. Вх. ч. 1063 Копія з копії листа п. П. Шульгіна. Високоповажаний та дорогий Вах Андрієвич! В доповнення до свого листа від 23 червня далі загальне резюме моїх вра- жнінь від останнього типу роботи. За останні два дні ще мав важні побачення. І/ Справа з австрійськими фондами : ніякий приятель був у секретаря репарацій- ної Комісії п. Герберта він заступив ред., що написав негативний доклад про нас у Відні/. Герберт сказав, що про них є два заперечення : а/ за- перечення зроблене в докладі Бета, що Уряд У.Н.Р. не є законним наслідник у- ряду Скопопадського. На це заперечення п. Шульгін дав вичерпучку відповідь в своєму мемуарі і представленними документами абсолютно довів, що дійсн й теперішній уряд є спадкоємець Скопопадського . ХХІ / Друге заперечення зводиться до того, що Укр.Уряд не є визнаний державами, які входять в склад комісії репараційної. Ця остання виробила св і правила, що до сього, а саме: комісія трактує тільки з тими урядами, які сидять на своїй території, не мають іншого конкуруючого уряду, коли держава, котру цей уряд репрезентує, має ясні кордони і т.д. Ці правила були вироблені коли до які нові держави, як напр. Чехія, домагались, щоб їх вважати держава- ми заднім числом, мє за часи великої війни. Але Комісія на це не пішла і встановила дату початку даної держави на підставі вищезазначених принципів. Натурально ми не виповняємо даних критеріїв. Але постала питання, нашож реп. Комісія розглядала в такому разі у Відні справу по суті. Нашо Генераль- не Секретаріят представляв доклад на який по їх бутті признання дана вже ви- черпуча відповідь. - Все це я ще не раз буду говорити, але треба мати на увазі, що і до одержання наших австр. фондів тут міцно з'явується з фактом визнання України. А визнавати нас зараз не хотять. Всек в огляду на згоду са- мої Австрії, співчуття де кого з делегатів, є невелика надія на те, що справа буде виграна .- На жаль справи Комісії вирішуються більше загальним поро- зумінням всіх делегатів, а цього в нашій справі дуже трудно досягнути.Богато міг би помогти представник Польщі, позаяк остання нас визнала, але ... на це мало надії . 2/ Справа з німецькими фондами - Ви знаєте про поту М.З.С. до репар. Ко- місії в цій справі з мого листа від 23 червня. З розмов в репар. Комісії мія приятель вияснив, що ся справа навіть ще не дійшла до реп.Комісії.-От же час не зупинений. Справа в тому оскільки на підставі 259-го артикула Версальського мира реп. Ком. зможе витребувати з німців кошти. У всякому разі німці можуть зробити деякі серйозні заперечення. Коли реп.Ком. дійсно добеться свого, ні- мцям прийдеться заплатитиповністю по тим нашим шащам, які зараз вони ть- - 2 - мартъ. Може принаймні вони пошкодіть, що не пішли на наші умови, які давали Їм змогу зберегти частину цих грошей. У всякому разі ми у їх вимогали виплатити напірковими грішми, а хто зна чи не схоче реп.Ком. хоч частинку одержати золотом .. А німці тим легше могли поразуміти з Укр. Урядом, що, коли не помилляєся їх банк не знаходиться під контролем реп.Ком., як Австро-угорський. Але тепер німцям не дозго прийдеться думати : реп.Ком. у всякому разі в липні ква рогляне справі і невно вирішить так, що німці мусять передавати під її охорону наші фонди. Бо тепер робити мені. - Як Ви все знаєте, словесно і досить рівке /в уському разі горяче/ я протестував, що це справу повели помимо нас. Але чи треба протестувати против самого факту, що Мін. Зак. Справ Франц. вне-сло таку пропозицію.- Думаю, що ні, бо в мій власний план входило те, щоб я-кось взяти гроші з рук німців. Треба тільки настовбати на тому, щоб ці гроші були передані нам. В цьому напрямку я вже дав подав меморандум, який буде також переданий особистої або через моїх секретарей найвидатнішим депутатам і сенаторам. Дуже хочу затримати цю справу і пропустити через реп.Ком.справу австрійську, далі угорську і тільки тоді німецьку. Зараз мої приятелі обидва побувати в найвищих сферах. З цим я сам буду домагатись прийома. Поки що обходжу членів реп. Ком.. От, здається, все, що взагалі можна зараз зробити . 3/ Загальна ситуація кепська : З приводу своїх розмов в М.З.С. 21 червня та 23 червн. я сказав при слідуючому побаченні : /Ш/ /25/ що досі я брав на себе сміливість давати надію своєму уряду на допомогу в майбутньому з боку Франції. Це я мимо голі робив, як франкофіл, але тепер не знаю чи мав на це право. Я дійсно франкофіл, але перш за все я укр. патріот і до того чесний чоловік, тому я мусів тепер написати уряду, що наш помилляся і що в міністерстві до нас ставляться вороже. - Тоді мій безсідник рішуче став мені доводити, що я тепер прикильне помилявся, що вони добре до нас ставляться, що так ісако відносяться вони до росіян, хоч вони мать тої плюс порівнюючи з нами, що їх державність давно було визнана. Справа в тому, що вони категорично й вирішили не втручатись у внутрішні справи будь-яких імперій і дуже докладно став мені доводить, що у внутрішні справи держави не треба втручатися, бо це тільки шкодить. Я сказав, що з усим цим згоден, але ми і не просимо втручатись в російські справи. Україна є незалежна держава і бойовечинька навала це є чужеземне ядро. От просимо помогти нам скинути це ядро. Але на не мені було сказано, що Франція ще не визнала України, що наш уряд знаходиться за кордоном і в цей монт вони не можуть нас визнати. Але в майбутньому Франц. Уряд нічого не має проти й самостійності України ні проти спільного життя з росією. I те і - 3 - друге прийме Франція як факти, але творити ці факти ми мусимо самі. - Звичайно, я має багато що сказати йому на це ... Говорив також про кол-льосальне значиння нашого державного Центру, як осередка всіх повстань, але мені знов нагадали, що цей центр за кордоном і Франція антажувалась абсолютно не вести акцій проти бойшев. росії, як і Англія. Мало того Франція не допустить, щоб якась друга держава, наприклад Німеччина втручала-ся в ці справи .Перед тим, /20-го/ я був в Генераль. Штаб і мені там нагадали військові, наші найкращі друзі, таку Франц. приказку !'помагай собі сам і Бог тобі поможе''. робить повстання широке, планомірне, поро-зумійтеся з повстанцями Білої армії русі, а може і росії /через Савінко-ва/. Коли складеться загальне враження, що бойшевизм падає, тоді найдуть ся охотники Вам показати. В першу голову сусіди України, а там і великі держави. Ніхто не може гарантувати нам, що ця допомога певна і в той та-кій то кількості буде дана. Але треба різкости. Так говорять в генер- штабі. Од себе додам, що справа вся в тому, чи можна сподіватися, що бол- дуже шевики дійсно ослабли.Коли ні, коли вони мають хоч таку силу як торік, очевидно не можна рахувати на успіх. Треба все зважити і коли тільки мож- на, іти в бій. Але це видніше на місці, ніж у Парижі. 4/ Матеріальна ситуація не виносима : зараз абсолютно не маємо грошей, автомобілів ніхто не купує, а в кращому разі коли всех продамо, нам ста-не, щоб прожити до августа місяця. Моє здоровля все гіршає від турбот і я зовсім слабий . 5/ Перепелиця старається жени прикинути мене в Галіпом і на оборот. Га- лін погоджується піти з урядом, ставляючи мені умови. Однихати його не збираєся, це було дуже нерозумно в сучасному становищі. Галіп може бути єдиним противодієм проти Моркотуна. 6/ Кочубей вже наробив дурниць: нічого це не зробив, а вже скрізь про себе розтрезвонив : в результаті замітка в ''Общем Ділі'' Підпис : О. Шульгін, в.п. - 3 - при тому, що зараз по приїзді буде почато переговори з ток місією, ко- тра занадто запропонує кліб. рамці для портрету Голови Держави замовлені; портрет тим часом вивішени в канцелярії Місії в провізоричних рамцях. При ці* нагоді про- шу не відмовити надіслати Ваш власний портрет також, бо частенько люди які заходять, питавться. Мимо тяжких обставин Місія старається виповняти вложені на неї обов- язки. Мушу спеціально піднести також, рівність і пильність атаже Онань- кого, який в канцелярії і поса канцелярією працює дуже щиро і підтримує зв'язки з журналістами і діячами в Орієнтальному Інституті, з Армянським Послом і ин. Приїхав тут п. Пескарцоллі, який хотів би вступити в постій- ні стосунки з Місією. Так само предкладає свої послуги журналіст Селако- вич, який працюває в Парижі, а тепер співробітничає італійських газетах. Для цього в нас одначе нема фондів. Французька Академія в римі заслала Вашій Ексцеленції запрошення яке при цьому пересилається. Монсінйоре Тецекіні заслав приложену при цьому подяку за п-ивітання в призначенням до Мадриду. За сим прошу приняти вилови мого глибокого поважання і зичливої прихильності Тодот Галіп, в.т. 4/додатки. Конія. Керуючий справами Місії У.Н.Р. в Італії. № 602. Ваша Екскелептіс! В доповнення до мого уклінного листа № 576 від 14-червня має честь пові- домити, що я був 23.с.м. у Японським Посольстві а 24. у Шведським. В однім 1 в другім Посольстві передав я ноту з прилогами /идентичну з нотою приложе- ною до вищенаведеного мого листа/. Я при тому мав на увазі, що ці Держави мо- жуть Україну явне і безпосереднє підтримати, бо а/ Японія находиться в зброй- них конфліктах з бельшевицькою росією, а б/ Швеція, як видно із заяв Міністра Зак. Спр.пісі країни, готова рішуче виступити против агресивних планів росій- ських. В японським Посольстві мене прийняв молодих секретар, і обцяв переслати ноту Послові, якого в цей час немає в Римі. В шведським посольстві приняв мене Посол, барон Бек-Фріс. Він на самому вступі сказав мені ось-що :'' Я держав від мого Правительства за- питання проте, як дивляться тутешні кола на справу української самостійності, котра має бути поставхена незабаром на перидек дня. Тому прошу Вас подати мені інформації.'' З цими словами посл узяв пере У руки і почав записувати. Я говорив з ним приблизно півтора години. Питався він про : а/ ступінь розвитку укр. національ- ної свідомості серед самого народу в смислі державним ; б/ про Уряд, Голову Держави, політичний напрям; про становище та вигляди повстань; про економі- ні справи. - На цу всі питання я відповідав декладно, згідно нашій державно- політичній лінії, користуючися тими численними відомостями, які надійшли в пору останнми днями /як копія інструкції п.Шульгіну, повідомлення урядового Прес-Бюро, газ.Трибуна, а також польський ''Час'' і ин./ Наведачи масу под- робиць-/вони подаються в білетенах нашої Місії/ я розказував Послові, який уважно слухав мб і деще записував, перш усього : а/ про той кельсальний фр зріст націон. свідомості, яку, між иним викликали в народі московські рекв- зиції й инші насилля; про те, що також уже зрусифіковані верхи навертають до ідеї самостійності ; тут я згадав про заднання промисловців і землевласни- ків у Букаремті, також про Укр. курс серед жидівських кол; - б/місія предотав ляє уряд УНр, який переносить частину своєї діяльності на Укр. територію, де бельшевизм в агрнії; частина уряду лишається в Європі для звязку з європей- ськими центрами. На спеціальне запитання я сказав, що наш Уряд офіціяльних знесин з б.Гетьманом не має. На чолі нашої республіки стаєть Головний Отаман ж Укр. війська, провізоричний Парламент /рада республіки/, Міністерство ;остр - 2 - апарат державно-адміністративний, військовий, дипломатичний. Повстання ведуться на стільки успішно, що совітський уряд раковського примушений переїхати до Харкова, де він почуває себе безпечніше з огляду на близьку гра-ницю. В Економічне становище України характеризується руйною транспорту, але країна має всі данні для пишного розвитку. Посол сказав, що він сими днями йде до Штокгольму, де він пробуде до жовтня. Сказав він, що наша справа йому не лиж особисто дуже лежить на серці, але, що це митевий інтерес Швеції, тобто Україна була самостійна. З огляду на те тепле відношення я ще посилаю послові книжечку проф. Гуен-тера про Україні написану по німецьки, а також віршик про укр.-шведську дружбу. /З послом, який часто вставляв у французьку мову німецькі цитати и нарешті зовсім перейшли на німецьку мову, якою він володіє дуже добре/ В газетах появилася серйозна вістка, що Антантеїські держави вимагають спликання установчих зборів в Росії, і що Ленін заявив, що треба буде сьому заданню скоритися. З цього приводу я написав меморандум про окремі укр. установчі збори і залишаю копію для одобрення. По одержанні телеграми від Вашої Екцеленції в справі побачення в мар-кізом французьким я зразу зайшов до нього, тим більше, що він все посилав до мене питатися чи нема яких вісток. Маркіз мені сказав, що він дуже високо цінить те, що Ваша Екцеленція так прихильно відноситься до нього. Він до Відня поїде. Задержка в тому, що має приїхати його дружина, котра раніше виїхала була до Аргентини. Маркіз пише меморандум, в який він хоче погляди на укр. справу. Цей меморандум від привезе Вашій Екцеленції, і хотів би також представитися Голові Держави. Маркіз думає, - я обовязаний про це також написати, - що у нас незначебто недооцінюється значення Італії. Про це, каже він, єсть у нього інформація. Слова його були такі між іншим: республіка має досягти грошей, але вона їх дає куди інше. Я зауважив, що ті мільйони, про які недавно писалось у французькій пресі, а за ним і в італійській, не можна вважати за активний фонд, бо проти виплати цих грошей запротестував раковський у Харкові, а французький представник у Відні. /Маркіз ще раджується представником Західної України і можна припускати, що він одержує також інформацію, про які я не могу знати./ Місія має певні відомості, що до риму приїхали князь представники укра- гетьманців, Гудим - Левкович і Леслі, котрі мають спеціальне завдання організувати укр. гетьманців в Італії. Тепер тут виходив в Україні дуже бога-то. Крім того є чутка про приїзд укр. сольшевилької місії. Про це говорила іх інши особа приближена до одного бува. Предвідомлена кабінету держави Переклад з французької Федеральне Міністерство Закордонних Справ 2725/ Відень, 21-го червня 1921 Пане После, Ницепідписаний має честь довести до відома Вашої Ексцеленції що п. Президент Республіки прий- няв дімісію Федерального Канцлера та Завіду- чого Федеральним Міністерством Закордонних Справ. З огляду на закінчення зносин які він був щасливий піддержувати з Вашою Ексцеленцією ,Па- не После, підписаний просить прийняти, що він заховає про них самі найприємніші спогади. Користуюся цею нагодою аби поновити запев- нення глибокої пошани.- / - / Майр. Лого Ексцеленції Паност Григорові Сидоренкові, Надзвичайному Послові і Повноважному Міністрові Української Народньої Республіки За переклад: Майр До Міністерства Справ Закордонних Загальний 30 Липня 1949 р. I постою. З наказу Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ, надсилається при цьому реферата "Російська реакція й гетьманська інтрга серед української еміграції" для доповіді Панові Міністрові Справ Закордонних і про - ситься Міністерство вжити заходів до поширення цього реферата поміж нашим дипломатичним представництвом за кордоном. Руководитель Начальник Канцелярії А.Коробко Уважаемый Пане Філіпко! Маю за месец подати до лекарського відомства Данило копійо листа ч. Мурашова до мене з 19 липня на розсуд двох кеняких лисів тов і ч. менти Ва- силько. Агрою з іншим пересилаю Вам копію квітку на 10.000.000 з початкової Мій Сирець виконав заказу, з якого видно що по книзі Червий паломник ще архів в Кас' менти лисіседжове 3.000.000 ч.м. Причу у вас має Філіпко, лакава прийняли заповнення в інших копіях письма з цурки вд. Філіпко. Уважно - До Пана Міністра Справ Закордонних 282 липня .24.I 944 ПОСТОЮ. Представники Української соціал-демократичної партії повідомили ПАНА ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ, що Центральний Комітет цієї партії одержав від Англійського Лябур-Парті запрошення на конференцію соціалістичних партій, яка має відбутися в найближчі часи в Лондоні. Метою конференції є вступ соціалістичних партій до 2-го інтернаціоналу. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, надаючи певне значення цьому запрошенню наших соціал-демократів від Англійської робітничої партії, висловив побажання, щоби про це було повідомлено наших представників за кордоном та щоб наша Дипломатична Місія в Львові зібрала весь потрібний матеріал до цієї конференції і не можливості негайно переслали його до Міністерства Справ Закордонних для доповіді Панові ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Лист Секретаря Англійського Лябур-Парті п. Рендерсона до ЦК соціал-демократичної партії уміщено в ч.3 часопису "Соціалістична Думка", що виходить у Львові. Незідомляючи про вищенаведене, прошу Вас, Пане Міністре, про всі Ваші заходи в цій справі повідомити мене для доповіді НАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Михайлович Керуючий Справами Крижанків Начальник Канцелярії Сліду - На 189 Умов Голова Надзв. Диплом. Місії в Швайцарії та Італії Копія з копії. Відень, 9-го Дипня 1921 р. ..........."згідно тим довірочним повідомленням, які я маю, авта, здається, і в дійсності віддані на застав, і, здається, мають намір, ніби ізза Сраку грошей і неможливості в звязку з тим заплатити відсотки по позичці, віддати сі авта за борг, щоби в такий спосіб остаточно відібрати Урядові можливість підностити на них свої права, та спродати після їх по своїй ціні за приватний рахунок окремих кооператорів. Я певний в тім, що п.Тимошенко нічого не знає про ці плани, і напевно їм не потурав би. Здається, працюють по за його спинкою. Тому, я, в силу наданих мені уповноважень, звертаюсь сим до Вас з офіціяльним проханням: в імені Правительства категорично засувати сь справу п.Тимошенкові і передати йому від мене слідуючи мої пропозиції: я згладжуюся заплатити борг під авта, разом з відсотками кредиторові /наскільки мені відсмо, тим кредитором є Лянгр; розуміється, п.Тимошенко мусить доглянути за тим, щоб позичені гроші не були б підвищені чи збільшені фальшивими рахунками/, під умовою, що Кооператори зобов'язуються передати мені авта за всіма додатками до них та ровери"........... До В.Поважаного Пана Шульгина Голови Дипломатичної Місії ві Франції. За Згідність копії з копією: Особистий Секретарь Голови Ради Народних Міністрів УНР. - 4 - Уряд з огляду на процес, який саме зараз ведеться: Французь- кий Уряд по непорозумінню продав на свої стоках кооперативне майно. Кооператори мають іск на 500 - 600 тисяч франків. Спра- ва певна і можна тільки дивуватись, чого її тягнуть . Отже наше урядове втручання може дати претекст Фран. Уряду одкласти виплату грошей. Таким чином в випадку, коли б ми були певні, що кооператори нам не хтять платить, ми на це пійти не можемо, щоб і їх позбавити цих грошей. Але я почав цього листа з того, що розказав про свою розмову з п.Сербиненком в присутності п.Коваленка, і з неї ясно, що кооператори обіцяють платити і просять почекати Серпня місяця: 7/. Зараз я вважав би призначення Вами в цій справі п.Яковліва для ведення справи занадто довчасним і не коррект- ним що до мене, бо я ж веду переговори. Я перебалакаю на цьому тижню ще раз з кооператорами і остаточно виясню їх думку в справі виплати боргу. Коли ця розмова не дасть позитивного результату і не підтвердить про, що мені говорив п.Сербиненко, я сам зрічуся вести з кооператорами дальші розмови і попрошу Уряд або Вас, як уповноваженого, прислати когось спеціально для цієї справи. 8/. Ви пишете, що Ви, Пане Міністре, згодні виплатити кредитору кооператорів та, що йому кооператори винні. Отже цього певно Вам робити не прийдеться. Але я б Вам був дуже вдячний, коли б Ви мені під заклад машини з цих грошей могли дати 12.000 франків. Я б перевів машину на Ваше імя. Є абсолют- на певність, що їх можна продати і за 15 і навіть за 18 тисяч, бо машина дуже добра. Це я говорю з слів мого комісіонера, представника фірми "Каділляк". В усякому разі ці 12 тисяч Вам повернуться напевно. На ці гроші я проживу частину Серпня і зможу ліквідувати Місію в разі, коли своєчасно не допоможуть мені Кооператори. Прийміть, Пане Міністре, запевнення в цілковитій моєї до Вас пошани і щирої відданості. П.С. Копію пересилаю Голові Ради Міністрів і Міністру Закорд. Сп За Згідність копії з копією: Оссобистий секретарь Голови Ради Міністрів У. -3- честним чоловіком, з чим я абсолютно згоден, але тоді всі злочинства перепадають на долю п.Сербиненка, бо кооперато- рів тут тільки двоє, Коли би Ви, Пане Міністре, близьче зна- ли останнього /це напевно підтвердить і п.Голова Ради Міні- стрів, який дуже добре знає п.Сербиненко/. Ви були би за цього тої же думки, що і за п.Тимошенка. Але це не виключає того, що п. Сербиненко має свої дефекти: нерішучість, не досить добре розуміння справи. Є у кооператорів і радники. Ім я одного з них Ви назвали. Це-Ребіков, якого я персонально не знаю, але довірря до нього не маю. Можливо, що ці панове давали кепські поради і були навіть зацікавлені, щоб справу затягнути. Але закладати авто по за спиною Тимошенка вони не могли, тим більше, що тут ця операція закладу автів звя- зана з великими труднощами і до того стаєнню не вигідна: я сам наводив про це справки для себе. Авто перш за все бере в свій гараж той, кому закладаєте машину і власник нею розпо- ряжатися не може. Між тим мені добре відомо, що кооператори можуть вільно перевозити свої машини з місця на місце. А знаю кілька конкретних випадків: серед їх той, що мені самому вони два авта вільно перевели до Парижу. Відомості, що коопе- ратори фальшиво ведуть книжки, вважаю абсолютно виключеною і думаю, що Вам це переказав хтось дуже підозрілий: в усякому разі це велося або самим п.Тимошенком, або в його ж хати на Його очах секретарем французом. Сподіваюся, що в інтересах самого п.Тимошенка буде показати мені особисто їх касову книжку, але я на цьому настоювати не буду, бо Тимошенку як і Ви, Пане Міністре, абсолютно вірю. 6/. Про Ваше персональне втручання в справи мушу сказати слудуюче: не забувайте, що Кооперація ві Франції ви- знається як юридична особа, яка може мати власність і свої правні претенції. Уряд же У.Н.Р. юридичною особою у Франції не зявляється. Отже ми можемо почати справу перед Урядом /хто зна чи перед судом/. Французький 'ряд з приводу цього може тільки зробити такий висновок, що до вияснення політич- ної ситуації слід покласти на майно кооператорів секвестр, і тоді ми його напевно не одержимо. Але ще більше зацікавивь ції, де стоять кооперативні авто. Дійсно мені Тимошенко казав, що в їх нема чим заплатити персоналу, який тан працював, і який вони хтять тепер ліквідувати, але від цього ще далеко до закладу автомобілів. Взагалі справа далеко простійше, ніж Ви, Пане Міністре, думаєте: люди, які звикли до кооперації на Україні не так то легко розбираються в ширших європейських комерційних комбінаціях. Зімовони дуже вигідно могли продати авто, але тоді їх колегія була проти цього /здаеться Сидоренко/. Вирішили продавати на весні, але тоді вже ціни стали падати, а кооператори все ставили ціну на кілька тисяч вищу від ринкової. В маю місяці в їх були купці, які давали 20 - 22 тисячі за автомобілі. Кооператори хтіли більше, тим часом ціни страшенно впали і покупці зникли. Ви вже знаєте, що в початку іюня мені самому прийшлося зацікавитися цією справою, і я вияснив цілком певно, що помилка кооператорів, повторюю, полягає в тому, що вони, як неопитні купці, занадто мало студювали ринок і не рахувалися з реальними цінами. п.Тимошенко реальніше всіх дивився на справу, але йому не вдалося в свій час настояти на своєму. Скільки мені відомо у кооператорів були дійсно значніші борги, ніж ті, що вони мають в Лянграх, але вони їх виплатили. Отже майно їх вільне для продажі, але тепер покупців абсолютно нема. Знаю це по опиту: другий мій авто і досі стоїть, хоч я згоден за яку будь ціну позбутися його, і не дивлячись на те, що справою продажі займається вже довгий час кілька комісіонерів /серед їх предст. для Франції фірми "Каділляк", у якого стоїть машина Місії/. Але в усякому разі я ще перевірю всі відомості що до закладу. Зараз же у мене є певність, що у Парижських кооператорів грошей немає, але це не виключає можливості, що Барановський тримає десь в Англії, або в Німеччині великі суми. Так люди говорять, в цьому я цілком певен. 5/. А вважаю цілком помилковим Ваш погляд на п. Сербиненка. Ви пишете, що вважаєте пана Тимошенка дуже Копія з копії. Париж, 17-го Липня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре, Виїздив на кілька день з Парижа і по поверненню дістав цілу Вашу почту в справі кооператорів. Мушу написати Вам слідуюче: I/ я теж весь час приглядаюсь до їх справ. Весь час я чекав, що вони ліквідують своє майно самі і виплатять згідно обіцянці свій борг Уряду. Побачивши, що в їх справа розстроїлась, я знав мав рішучу розмову в Сербіненком /6-го Липня/, який сказав знов мені і п.Коваленко, що борг Уряду він виплатить і бажав би покінчити цю справу зі мною. Він сподівається, що їх матеріальні рахунки виявляться на серпні місяці і тоді він дасть мені конкретну відповідь про виплату борга. При цьому він має поставити де-які умовини виплати, про які обіцяв сповістити. В цьому, як Ви знаете, Місія зацікавлена і безпосередньо бо коли кооператори не допоможуть в початку серпня, я закрию Місію за браком коштів. 2/ Ваш лист до Обєднання Кооператорів за кордоном від ІІ липня передаю по адресі. 3/ Перші два розділи Вашого листа від 9 Липня пересилаю радом з моїм листом до п.Тимошенка, який мешкає зараз в Лангрі. 4/ Звичайно я поведу слідство про заклад автомобілів, але вже зарані передбачаю, що Вас, Пане Міністре, хтось з ле і нформує. Я маю певні данні думати, що авто кооператорів не закладені і що їх кредитор не вимагав їх продажу. Вже те, що імя кредитора, яке Ви даєте, є Лангр, підтверджує мої сумніви. Лангр - це те місто Фран- Місія Української Республіки. 139, rue de Longshan Копія. Париж, 17 Липня 1921 р. Дорогий Вячеслав Константинович, Пишу Вам в спеціальній справі Парижських Кооператорів. Ви певне знаєте скільки на їх роблять нападок і як обливають їх грядкою. Головним чином все це падає на голову Сербиненка, якого безперечно можна більш або менше поприкати в непрактичності, але що до чесности, то тут на мій погляд не може бути жадних сумнівів.- Це 6/VII ми по- розумілись з ним в принципі, що він буде виплачувати борг, але Вам безпосередньо, або через мене і категорично зая- вив, що не хоче мати нічого спільного з Васильком, який саме осаждає мене листами в цій справі і базується на яких фантастичних відомостях про мошенства і злочинства в коопе- рації.- Я сам дуже критично ставлюся до Кооператорів в Па- рижу, з боку їх практичності, але про злодійства тут і мо- ви не може бути. Сербиненко стоїть на громадському ґрунті і хоче тільки, щоб мати певність, що гроші, які він поверне, будуть витрачені раціонально. Цю гарантію він бачить в Вашій особі і особі С.В., до якого він ставиться в величезному повагою. Пересилаю Вам одночасно мою відповідь до п. Василь- ка в цій справі. Щиро Ваш О. ШУЛЬГИН /в.р./ З оригіналом згідно : Смоков, мс Семен Особистий секретар Голови Ради Народніх Міністрів УНР. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 31 липня 1921 р. ч 944 м. ПО С Т О Ю. Представники Української соціал-демократичної партії певідомили ПАНА ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ, що Центральний Комітет цієї партії одержав від Англійського Лабур-Парті запрошення на конференцію соціалістичних партій, яка має відбутися в найближчі часи в Львові. Метою конференції є вступ со- ціалістичних партій до 2-го інтернаціоналу. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, надаючи певне значення цьому запрошенню наших соціал-демократів від Англійської робітничої партії, висловив побажання, щоби про це було повідомлено наших представників за кордоном та щоб наша Дипломатична Місія в Львові зберегла весь потрібний матеріал щодо цієї конференції і не можливості негайно переслала його до Міністерства Справ Закордонних для доповіді Панові ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Лист Секретаря Англійського Лабур-Парті п.Гендерсона до ЦК соціал-демократичної партії уміщено в ч.3 часопису "Соціалістична Думка", що виходить у Львові. Повідомляючи про вищенаведене, прошу Вас, Пане Міністре, про всі Вами заходи в цій справі повідомляти мене для доповіді ПАНОВІ ГОЛО ДИРЕКТОРІЇ. Маркович Керуючий Справами М.Кошель Начальник Канцелярії е в рінці минулого року до п. ГОЛОВНОГО ОТ МАНА в нашої армії зверталося багато старшин з синьої діляні, що перша після заключення Вересте ського мирового договору вирушила з Німеччини на боротьбу з большовиками, з проханням опасти їхне нало та мало стадинської громади в таб. Ганове Мюнден, яке було залишено і одне на охорон до фі ми Горвіга при виїзді старшин з табору на Україн проханих старшин зазначалося, що в числі того ма на знаходиться велика бібліотека Укр. Таб. Гро мади /більш тисячі томів/, театральне майно в ко мерію, як могли би бути використані в наших та боах інтернованого війська, до відчувавться вели ни. Брав шнжок та взагалі всяких культурних зе п. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, надавши слушність тих прох і не припускаючи думки, щоб уряд У. Н. Р. допустити залишити цьому майну, яке доріч всього іншого у ляє собою величезну цінність /крім зазначеного м на знаходиться двіста чотирнадцять ко рів старш яка при розумній його ліквідації могли би в деся разів оціяти кошти, які вимагаються фірмою за пе ховиння цього майна, на моєму дощаді поклав та розводження: "ВІД РОЗКОВОГО МІНІСТРОВІ ПОСТАРАТИСЬ ЩО СПРАВУ НА ГО- СПЕДАЛЬНИЙ МІНІСТЕР, ПРОХАТИ ОДНЕ З АСТРИНОВИ ДЛЯ ПЕРЕБОЗКИ ЕНЦІЄТКИ, ЯКА ПОТРІБНА ТУМЕ ОСОБЛИВО ДЛЯ ПРАЦІ В ТАБОРІ. 27/XII/30. Н. М. ТІД РА." Мушу зазначити, що за відсутністю Військового Міністра в Тарнові і дозоронізаслії випрату, а також відсутності фінан- сових зобов'язань у Краю УНР на справа тут в центрі цей дозвіг пір не розрішена. З донесень Радних, високоповажного Пана Посола, на притяжі оста- ннього півріччя, видно, що ця справа була поставлена актуальною в Герміні, але і до сьогодні часу не дала жадних реальних служків насправді, як видно з останнього донесення УНР. ВІКСЬК. "САНТАР. МІСІЯ для допомоги полоненим українцям в Центральній і Пів- денній Європі, Голова якої Д-ру СКОПЕНЬКО було , під час цього перебування в Тарнові в м. оціни б. р. п. ГОЛОВНИМ ОТАМАРОМ доду- чено застікуватися при наявності, о небезпека , що не мають оста- точної затине, стави/за легковажність наших представництв в Німеччині / здобичею Тірми Г. рзіга, яка натурально цього і до- бивається... Місія повідомляє, що п. Секретареві Відилу Укр. Чер. Уроста в Берліні п. Скоропша-Клиховському удалось добитися згоди від чимії, аби зміну за ці річі перебрало Міністерство інан- цій Німеччини, треба тільки було, щоб цього офіційно попроха- ло наше Посольство. Але чогось цього Посольство не захотило зробити, завдяки писму о затрозва, що не мають буде продовжено в думаному! Мушу за части повідомити Вам, Пане Посол, що на доповіді 96 349 яти можливість відчути на собі вашу кирку опіку над ними коли одержати з цього майна бібліотеку та театрально не- но, яких так бракує. Говором в тим, маю за шану довести до Вашого відома що п. РОГОВСЬКИЙ ОТАМАН , надавши цієї справи велике значення звернувся в листом до Полови Уряду народних міністрів с пропозицією, щоб не скликати нараду з Міністрів фінанс та Савородних "прав. Родовий" прави Укр. Іерархеста та рурчого "Правами" директорії на предмет обговорення цієї справи в допомогу тим акціям, які проявить пане Пособоль в Німеччині під високим Кашин, пане Посол, корупція. Використовуючи від імені п. РОГОВСЬКОГО ОТАМАНА, який, Ги, Пане Посол, уділите належної уваги і цій справі, що по частини звінчити 11 в недалекій спробі, прошу ласкаво інформувати про хід справи для досягну п. РОГОВСЬКИМ ОТАМАН ви. "Орієнтуюся народом, повинен висловити вам, пане Посол, по ттл високої до Вас почесті З дуже вдячним звідко Пан Вік Ункаф п. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ракус питаання про викуп цього майна в від бірки Гервіга не тільки питанням нашої рідності та по шви до на країх старшин нашої армії, як і до сього часу високо несутні на собі тягар тяжкої боротьби на українську державність, але і питанням самого грубого матеріального розсорту, які нимо, що теж за ролях ціну відобути хочь и коротки час гроші для викупу майна. Не маємо наглий Від- Ілом Українського Червоного Рестов після викупу частини цього власниками старшинами, що зараз перебувають в армії, могло бути ліквідировано на користь вояків, що голої та босі перебувають в таборах, бібліотека ж і театральне майно могло бути цілком вільно перевезене до наших таборових ку- льтурно-просвітніх організацій. В Польщі. Гагибель же цього майна свідчилаб про абсолютну наш українську непрактичність, окрім всього прочого, крім того великій коль в боку старшин, якіб відчули повну безсилья нашого Посольства і необхвачення його заопкуватион ними. п. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН вірить, що ми, чине Посол, вижвете всіх засобів, які допомогти даному Червоному Рестові при тувати це майно і що не в далекому часі наші лабори буду УКРАЇНСЬКЕ КОНСУЛЬСТВО В ДАНЦІГУ №-856. Данціг 27 Липня 1921 р. Копія. 3+3 До ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Покликуючись на мій лист від 18/11 ц.р.Ч.232, а також на поширення моїх функцій консулярних на латвію і Естонію, я маю за честь ще раз про.ати вас, високоповажний Пане Міністре, о дозвіл на перейменування данцігського Консульства в Генеральне Консульство. З дормального боку тут справу я сам подаю на підставі Вашої згоди. В Латвії і Естонії вже оголошено про те що громадянам У.Н.Р.належить звертатись до данцігського Консульства, але крім цього мені остаточно треба поїхати в Ригу, Ревель, Лібаву і Віндаву для ознайомлення на місці з обставинами, а також побачитись/приватно/з пр. латвійським п.Мееровичем, для забезпечення прав наших паспортів на терені Латвії, поважк згідно маючимся відомостям Латвія не відносить ся цілком лояльно до наших документів і цю аномалію я маю усунути во ім'я успіху моєї праці на терені Латвії і тому бажано було-би виїхати в характері Генерального Консула „данцігського. К.ПАВЛЮК Консул У.Н.Р.в Данцигу. З оригіналом згідно: [письмовий підпис] [печатка] ОДЕРЖ-НС Серпня 6, 1921 р. Вх. № 4793 Міністерство Справ Закордонних департ.Загальний 5 Серпня 1921 р. ч. 5168 до Канцелярії Генерального Командування УНР Слідно розпорядженню п.Міністра надсилається для докладу Панові Голові , іректорії У.Н.Р. / директор Загального департаменту З мого дворазового побуту в Відні в цему році відніс я враження, що політика підпираний „Українського Національного Комітету“, в яку хотів втягнути галицьке правительств Панейко, після короткого вагання в зимі 1919/20 р. не є й не буде політикою галицького правительства. Аж тут „Український Прапор“, який тепер уже формально виступає як „орган уряду преси і пропаганди Західно-Української Народньої Республіки“, приносить в числі 27 в 9. липня ц. р. підписаний Моркотуном комунікат п. н. „Український Національний Комітет і його політика“. Комунікат є очевидно рекламою для політики комітету. Після нарікання на „петлюрівські групи“, які поширюють „лихі чутки про політику і діяльність“ комітету, говориться там, що комітет „стоїть на платформі українського націоналізму“, домагається утворення „Великої об'єднаної України, зложеної в Наддніпрянщими, Холмщини, Галичини й Буковини“ і скликання „Українських Установчих Зборів, які свободно, без ніякого примусу вирішать долю українського народу“, а щоб до федералістичного напрямку комітету", то „на наш погляд життєві інтереси України вимагають, щоби вона була в тісних взаєминах в демократичною Росією, яка істнуватиме над європейським і частиною азійського сходу, та взяла участь у світовій російській політиці“. Правда, „Український Прапор“ помістив цю рекламу „Українського Національного Комітету“ в рубриці „Надіслане“, в застереженням, що „за цю рубрику редакція не відповідає“. Одначе в політичній пресі не водитьсяться, щоби часопис, хочби в анонсовій частині містив політичну рекламу своїх по- літичних противників. І прим. комунікату Яцкова з його політичним „вірую“ „Український Прапор“ певне не помістивби. Коли отже „Укра- інський Прапор“ містить комунікат „Українського Національного Комітету“, то видно, що він рекламу комітету вважає політично корисною. А що „Український Прапор“ є органом галицького правительства, то треба запитатися правительства, чи поміщення комунікату „Українсько- го Національного Комітету“ в „Українському Прапорі“ треба вважати за самовільний політичний про- мах редакції, чи за знак, що галицьке правительство знову навязує нитки в „Українським Національним Комітетом“, отже і з тими російськими кругами, для яких комітет працює. Коли було правдою це останнє, то політична оцінка такої політики вже дана вище. Д-р Мих. Ловинський. женщину. Ії тіло було неушкоджене і свіже наче в перший день після похоронів, коса заплетена, але при найменшому дотику і під діланням соня- шного проміння тіло замінилось в порох. Найдено також тіло молоденької панночки і мушки та овочі, що були цілі і неушкоджені, хоч лежали в землі 1800 лтр. Учні поясняють це явище тим, що близько могил находяться жерела багаті на вуглевий квас, який перешкодив руйнуючому ді- ланню воздуха. ОПОВІСТКИ. — КОПИЧИНЦІ. Салля „Народнього Дому. Тільки дві вистави „Драматичного театру“ з Тер- нополя. В неділю, 7. серпня: „БРЕХНЯ“, драма на 3 дії В. Винниченка. В п'ятницю, 8. серпня : 1) „У ГАЙХАН БЕЯ“, сатира на дореволюційний російський переживний лад у 2 діях В. Саміївленка. 2) „КУДИ ВІТЕР ВІЄ", малюнок на 1 дію Ва- силченка Початок о год. 830 вечером. — ТОВСТЕ. Заходом філії тов. „Просвіта“ в Товстім, повіт Залізки, відгорає аматорський кру- жок української шкільної молодіжі в Товстім дня 6 і 7. серпня о 8 год. вечером драму І. Франка : „У країне щастя“. По виставі вечерниці з танцями. Дохід на добродійні цілі. Місцеве і до- околичне громадянство проситься о численну участь. — З РАДЕХОВА. Кружок „Українського Педа- гогічного Товариства“ у Радехові відкривається в днем 1. вересня 1921 р. гімназійний курс І. і II. кл. для хлопців і дівчат в Радехові і повіту. ВП. учителі і оо. парохи повинні звернутися на це ува- гу родичів здійснили учеників. Інформації уді- лює і записис приймає о. д-р В. Пелліх, в Радехові, до 15. VIII. 1921.—Радехов, 1.VIII. 1921.—За Стар- шини УПТ. в Радехові: М. Грицак, заст. гол., О. Сполітакевич, член виділу. 1026—1—1 — ЗАХОДОМ КРУЖКА УПТ. В КОПИЧИНЦЯХ відкривається повітові курси учительського семина- ра в днем 1. вересня ц. р. в льокалах „Народньо- го Дому“ в Копичинцях. Кандидати на курс будуть поділені на дві групи в міру їх знання і приготу- вання. Курси будуть ведені фаховими силами. Кан- дидати обовязані зголосуватися найдальше до дня 20. серпня ц. р. В першій мірі будуть увгляденні проєби кандидатів міста Копичинець і гусятин- ского повіту. Всіких інформацій відносно коштів держання і чауки уділяє старшина Кружка. Копи- чинця, дня 3 июня 1921 р.—Старшина УПТ. Со складеним мною коронаду я передав полковникові Clarence Browning Smith , представника обі Америки на Конференції в Порт-Роялі; але дбатиму також й про те, щоби сей незмоглий мадіснов 1 до інших офіційних вчинків доручав Антанті. - I - дивучість Московського Сонітського Уряду залежить від двох ко- ментів : I/ від того, як довго сей уряд ставитиме успішний опір повстанням на Україні, 2/ та від того, як довго Англія, дотримуючи відомого торгового ного з сим урядом договору, даватиме йому тимчасовий моральний підтримку. До I/. Совітському Урядови на Мовсковщині загрожує смерть від голоду, як тільки з того моменту, як большевики проганні будуть з території України, припиниться підвоз українських суровців та продуктів поживи. До 2/, росії разом в Україною, як відомо, бракуваріче хазяйського при- ладдя та товарів. Надія, що в зв'язку з торговельним англійським договором до краю пічнеться підвоз сілько-господарських машин, голок, скла та інших потрібного хазяйського приладдя, зменшує по всій Росії порожнечий настрій анти-большевицьких елементів; до того тої факт, що така мгутньня, впливаюча в світовому концерті європейських держав, дархава як Англія взагалі скла- ла договір з большевицьким Правительством, тимчасово збільшує престіх о- станнього в краю. Нема сумніву, що повстання на Україні матимуть нарешті своїм наслідком відхід з України большевицьких військових частин ; але прискорення сього процесу можливо лише тоді, коли Повстанні на Україні забезпечені будиб сму- ніцем. Далі, необхідно буде подбати про те, щоби в той момент, коли повете ниці поженуть Червоною Армією на Україну, намість большевицького террору, прийшлаб авторитетна, національно-українська ,демократична влада . Не же всі провідники окремих повстанських груп тримають зараз постійний зв'язок з інтернованим в Польщі від часу ригзького миру Правительством У.Н.р., вгл. Головою сього Правительства, Головним Отаканом Симоном Петлюрою. Петлюра являється зараз єдиним авторитетном та по всій Україні, особли вок поміж селянством популярною особою. Українське селянство бачить в дь ньому освободителям від німецьких окупантів та від наставленого німцями в мар 1918 р. реакційного та антнаціонального Правительства Гетьмана Скоропадського. Воно бачить в ньому також послідовного противника усякий чужоземній окупації, бо він, Петлюра, завжди боровся і проти німецької і проти російської - як реакційної /Колчак, Денікін, Врангель/ так большевицької - інвазії. Складений їм з Поляками в квітні 1920 р. договір, яким він про голосив своє незаінтересовання в справі Єм Східної Галичини, як понадено ї до колишньої російської імперії, та віддав Полякам де-які частини бувш. російської України /Холм та скідь Волиньщина/ так само не ставився йому ухжненних - 2 - у провинці, як і його спільник з Поляками на весні та в літі 1920 р. по- хід проти большевиків: бо як одне, так і друге на думку українського сус- пільства були лише необхідними засобами, які потрібно було вжити в цілі звільнення України від большевицьких окупантів. Неуспіх останнього не може бути поставлений йому у провину, - в своєму винні: мала підготовленість По- ляків, їх невірність договору, а особливо-ж насивність держав Антанти, які полишили Петлюру без допомоги, не зважаючи на принесені ним жертви на ко- ристь союзника Антанти-Польщі - та на його антибольшевицьку орієнтацію. Подстанції на Україні, а разом з ними і усе українське селянство чекають, що Петлюра зрештою своєї Армії, яка інтернована зараз в Польщі, прийде в не- довзі ,можливо найскорше, на Україну і стане знову на чолі бойців з больше- виками. Се також мають на думці і сам Петлюра і його Уряд. Але для успіху такої акції Петлюри на Україні необхідно вже зараз дати йому можливість розставувати свою армію, збільшити її розвілними зараз по всій Європі українськими часинами армії Врангеля; - необхідно далі допомог- ти йому в реконструкції його Правительства та урядового апарату, та підгото- вити їх до виконання тих завдань, які вони матимуть перевести на Україні. Усі сі передумови неможуть бути зреалізовані до того часу, поки Петлюра, решта його Армії та його Урядовці перебуватимуть на польській території; бо в огляді на ригельний мир Поляки мають уникати всього, що далоб больше- викам підстави обвинувачувати Поляків в організації українського закордон- ного Правительства, а до того де й антибольшевицької армії. Окрім сього і польське правительство в сей час не ближче нажаль бачання морально допомо- чи переводення такої підготовчої акції на терени Польщі . - Для такої акції потрібні також 1 гроші; але сі гроші, на разі вони були б предоставлені в ре- спорядження Урядові Петлюри державами Антанти чи одною з них в той час, коли Правительство Петлюри знаходилося не на території Польщі, безумовно мусі- ли б перейти через посередництво польського правительства, що при і- стнуванню из ліквідованих ер рахунків поміж Україною а Польщею малоб своїм наслідком всілякі комплікації, а перш за все той факт, що гроші сі не були повністю ужити на ту ціль, на яку вони призначалися. Тому на разі держави Антанти рахували корисним для загальних європейських інтересів прискорення такого процесу звільнення України від большевиків та бажанні, щоби зараз-же по розвалі большевизму, принаймні не Україні, на ел- ну большовицької системи у правління прийшлав не цільковита вже анархія, а правомочна, демократична, користуючою досвідами всього населення влада, то в - 3 - такому випадку треба було б подбати проте, щоб Петлюра з його Армією, Правительством та урядовим апаратом якомога скоріше міг-би перенестися в Польщі до будь якого іншого краї, по можливості недалеко від України, даб він міг би перевести вище згадану організацію та підготовку./Нема сумніву, що при таких умовах, за самий коротенький час в його розпорядженні буде цо найменшого 100.000 армія./ Необхідно було б підвести йому амуніцію та зброю, товари та продукти індустрії, величезний брак яких відчувався зараз на Україні, - все це для того, щоб в той момент, коли Повстанці відберуть червоним військам один з портів України /Одесу/, можна було б зі налагодженим апаратом подати ся до такого порту, а з відтам, забільшуючи своє армію новими силами за допомогою та на чолі Повстанських партизанських отрядів, повернути Україну до рук національно-української демократичної влади. Гумунія /Добручча/ була б безумовно шкілішим місцем для такого тимчасового осідку Петлюри та його армії; також будь який грецький острів, з якого до Одеси можна було б дістатися пароплавами. Угорщина, завдяки строго антибольшевицькій орієнтації її правительства та настріям її населення, певно надавалася б також для сього; але се могло б викликати побоювання її балканських сусідів. Спеціально у Парижу існує комітет під проводом добр. Моркотуна, який іменує себе українцем і за допомогою російських кол, здається, придбав довіру французького правительства. Але комітет експеримент, який у по-зовуминні чи за допомогою свого комітету Антанта захтила б перевести на Україну, мусивби напевно скінчитися так само, як експеримент з Врангелем, Денікином, та ин. Бо довіррям населення України, а особливо довірами селянських мас, як вище було зазначено, користуватися виключно один Головний Отаман Петлюра. Фінансові засоби, які потрібні були б для підтримки Правительства Петлюри агідно визначеної пропозиції, Україна, в більшій їх частині, має сама в тих цінностях, які находяться зараз на її рахунку в Німеччині/понад 400 міл. ліонів німецьких марок/, в Австрії /158 міл. корон/, та Угорщині /60 міл. корон/, та звільнення яких для Уряду Петлюри залежить від паризької «епараційної Комісії». Правда, поміж укр. емігрантами Петлюра та його Уряд не користуються безумовними визнанням та підтримкою, але се пояснюється слідущим: Петлюра є по-слідовний непотний борець за повну незалежність України, далі - він нещими ринки проти батьковизму, - а тому його ім'я називати усі російські партії без винятку /починаючи від народників, кінчаючи комуністами/; і не зважаючи на те, що в своєму місцевому та політичному походженні він абсолютно - 4 - не винний, перебуваючи зараз за кордоном чиленним рос. політикам весь поча- стило викликати поміж укр. емігрантами, які в більшості знаходяться у вели- кій матеріальній цукді, атмосферу незадоволення та обвинувачування Головного бтамана Петлюри в сучасному трагічному положенні на Україні. Поміж укр. Емі- грантами є також і такі, що- плинуєні до того нудьго - находяться в матері- льній залежності від цан-російських -як чевних, так большевицьких,закор- донних груп, чи від зацікавлених у розташуванні єдиної неподіленої Росії кол французьких. Сі люди, використовуються і роботодавцями для того, щоби дискре- дитувати Петлюру і його Правительство в очах Антанти та ставити перешкоди в тому, щоби Антанта рахувалася з Петлюрою, як з єдиним серйозним та автори- тетним фактором у боротьбі з большевизмом. факт далі той, що більша частина перебуваючих зараз за кордоном емігрантів потеряла усікий звязок з краєм, і це всілякі декларації сих останніх, не вва- жаючи на те, чи йдуть рони від подібних осіб, чи від яких комитетів,-поскіль- ки такі декларації із дотримують політичних тенденцій Правительства Головно Отамана Петлюри-ні в якім разі не можуть свідчити про політичну орієнтацію та громадську опинію на Україні, бо по автентичним повідомленням з України, косковське Совітське правительство зі своєю укр. філією у Харкові може три- матися на Україні лише за допомогою масового терору та з великим напруження усіх своїх сил, та явні повстання чи насивний опір , який се окупанське пр- вительство зустрічає на Україні, переводиться усім населенням України виклю- но лише в пілі уможливити поворот на Україну національно-українській демокр тлині владі на чолі з Президентом Петлюрою , як ся влада уконститувалася у Клізі 28.січня 1919 р. Цілью свого мемурандума є засувати компетентним чинникам держав Антанти дійсне положення ухтніх річей, одержати зазначену вище допомогу, та в такий спосіб прискорити розвал большевицького режиму не тільки на Україні, але так і в Росії . Автор свого меморандума переконаний, що на разі і ся справа, як і у сі дотеперішні, дати державам Антанти правдивий малюнок положення на Сході, успіху не матиме, то через се що найбільшого напруження большевиків затягнет- ше на де-який час, але, не зважаючи на всілякі перешкоди, поліцейна навіть вик- лючно на свої власні сили, Українська національна ідея все-ж переємже і в та- кий спосіб покладе остаточне кінець як большевизмові, так і ідей відбудовання єдиної неподіленої Росії. Жоби закінчити се меморандум, липається по додати, що кожна спроба, осяг- нути успіху в боротьбі з большевиками ш терені України при допомозі не укр. / я особливих російських/ військ успіху мати не буде та й не може мати . Для національно-українська Армія, під проводом високотримчного пралор української незалежності Вожда, -Армія, що боронить свій рідний край та своє національну волю, може рахувати на зміцнення її та на підтримку укр. селянство- без допомоги якого цілком неможливо подолати большевиків на Україні . Липень, 1921 р. Копія. Париж 1921 року 2 липня. 320 Високолюбазаний Пане Міністре! Допіру дістав Вашого листа від 28 червня і спішу Вам відповісти. 1/ Мені дуже трудно в сеї меж мент висловити свою конкретну пропозицію в якій слосяб нагатодити спільну і допільну уко. акцію в Парижі. Ясно, що непорозуміння міх пп. Шульгіном і Галіпом, які уже Вам і писав, ба- гато шкодять нашій тут справі. Нарешті мені удалося урядити в мене вчо- ра між ними перше побачення, яке, хоча і не привело ще до базаних нас- лідків, чек таї, думаю, спричиниться до оздоровлення особистих відо- син. Трудно було чекати більшого : Ол. як хворий, зневірений, сам декля- руючий, що його "роман з Францією маєже скінчення", натокав на під- чинення Галіна Урядові ; Д-р Галіп, який не предодні майже погоджувався на компромісне порозуміння, одержавши відомості від своїх диятелів з Тарнова і Відня, на побаченні рішуче настоював на повній реконструкції Українського Центру. Сподіваюсь, незабаром поінформувати Вас детальніше про цю справу. Маючи на увазі, що в сеї мент боротьба проти нас ведеться нашими ворогами головним чином через пресу, рахувавби дуже доцільним видання в Парижі-українського органа - хоча тижневника на французькій мові ; 3/ Що торкається грошової допомоги української акції і з боку кооперат- торів, то я маю враження, що в їхні пляни не входило танер розраховувати тисяб з Урядом, бо вони ще не загубили думки розпочати якусь акцію через заложене ними в Львові призватне Товариство. Ви все-ж переближуєте, Пане Міністре, мій вплив особливо на париж- ських кооператорів : уже на протязі дісяти місяців, на підставі непорозумінь, перестав я з ними співробітничати, хоча бачуєь з ними поденко 1 находюсь в курсі справ; вони мені навить час від часу де-що допомагать і нужді моїй. Гроші є рогінні кооператори майже не мають, але посідать майном вартість до трьох мільонів франків, включаючи сюди певний привилійний бєр їм Французького Уряду. При умілому розпорядженні здійснювати і зреалізувати се не було б дуже трудним. В суті речі се майно є власність Українського Уряду, що Вам повинно бути відомим. Тому я підком зрозумію Ваше бажання, щоб кооператори широко пішли на допомогу Уряду в сеї дк скрутний час. На мою думку, коли Уряд негативно уповажнивби спеціального агента для провадження фінансових операцій /на що всєм гаки в загальні можливості/ з Парижі і дав би "ому всї необхідні повновластя для розрахунку з коопе- раторами, останньому вдалося б реалізувати для Уряду певну суму. Проту , Високолюбазаний Пане Міністре, чиняти моє пишу подяку за Ваше довір'я і запевнення мого до Вас , поважання До Ваших послуг С. Перепилиця, в.р. П.С. Я звертався до п. Залізника в одній моїй особистій справі, яка гадак потрібувала Вашого заключення - чи він знамив Вас з нею . Копія листа до п.Мін. Барановського. Відень, 3-го липня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре! Ваш лист від З0.У.м. № 1417. Я одержав і поїх за все сердечно дякую за висловлення мені Вашого співчуття. На каль я мушу ще де-який час залишатися в санаторії. - Ваш лист позасновує мені спадку продажу сірників через київ- ські банки, - але на каль не дає мені жадного порятунку. З долучаємого до сього рахунку Ви побачите, яку суму виносять мої видатки за місяць червень. В контраст із тим стоїть єдиний прибуток : 200.000.- корон які я одержав від п.Храпка. - Сей мій лист таким чином вияснює Вам мою телеграму №6041 з 25 мм Сей лист пояснять Вам також і рішення, яке я прийняв, а власне: зараз я занятий підраховуванням тих грошевих сум, які я одержав на протязі єдиного одного року від Уряду та видав для Уряду на протязі того ж самого часу. Таки рахунок я надішлю Вам та п.Міністру Зак.Спр.. Сим рахунком встановлюється ве- личезна сума, яку Уряд лишається винен мені. - Не зважаючи на се,з тих гро- шей, які я одержуватиму далі від п.Храпка чи від кого іншого, я ані грома не використаю для оплати моїх власних претенсій до Уряду, а витрачатиму ці гроші лише на неохіжні для нашого Уряду видатки. Але дальніше використову- вання моїх власних коштів та мого кредиту на цілі державних видатків я з І-го липня с.р. припинив, і таким чином такі видатки для Уряду я не реводитиму на далі лише в рамках тих сум,які я буду одержувати від П.Храпка чи від Вас. Я добре розумію, що ви, ВП.п.Міністре, не маєте категоричного впливу на п.Буча, але я знаю, що взагалі Ви користуєтесь впливом поміж кооператорами; мені відомо також, що кооперативи мають це гроші за кордоном, - і тому я пе- вний, що Пан Міністр змоглиб одержати від кооперативів позичку для Уряду,як би енергійно взялися за цю справу. Зараз ходить не більш яє о один міліон карок, які я - ще раз стверджую те, - потребую ні в якому разі на те,щоби за довольнення частину моїх претенсій до Уряду,а виключно для того,щоби не допу- стити до остаточного припинення діяльності найважніших наших дипл.Місій та Черв.Хреста, а разом з тим не засудити на голодну смерть за кордоном і багать заслужених урядовців, які мають великі грошеві претенсії до нашого Уряду. Як я зможу се доказати Вам тим рахунком,який надішлю Вам в недовзі,я по- дупаючись своїми власними інтересами,ніс сі видатки в власних коштів.Тому я рахую себе в праві апелювати до кооперативів,доби вони хоч по частин принесли таких жертв для нашої спільної справи,які приніс вже я.Панні кооператори,на Прим.одержали в Парижі за товари,які були куплені в свій час Сидоренком від Американців, по-угоді з якими Акерик. 500.000.-франків. Як великі незабуди ті видатки, які кар'єрськомисія кооператорів понесла на сій справі, я всех гада- ю, що з тих 500.000 фр.Фрн.припиний 200.000 фрцьк.моглиб бути віддані в зпорядження Уряду,а одна така виносилаб вде 10 міліонів корон або Одеї міліон марок. Коротенько - я сподіваюся, Ви не поставите мені в провину,коли я Вам скажу,що мені дуже боляче,що я один лише маю насти жертви для нашоїди справи, в той час коли така поважна і каралько до таких жертв зобовязана ін- Вітарся з глибоким поважанням, Век, Паке Міністр відданий Василько, Береза - кинної 1-го всіх тих, що ми зробили, кожного менту може загинути. Копія. Париж, 1921 року 4 липня. Високоповажаний Пане Міністре ! По відсилці мого до Вас листа від 2 липня, я довго балакав, і маючи на увазі третій пункт Вашого поважаного листа від 28. червня, з директором Сербіненком, в фактичному розпорядженню якого находиться ся майно. Я маю враження , що при умілій постановці справи / і пере- говорів можна мати від нього згоду на періодичну частину виплати де яких сум, по мірі ліквідації ними майна, яка, потрібно сказати, іде у них дуже тухо туго. Але не є безнадійна справа одержання Урядом і всього майна, при умові виплати Урядом /кооператорам дійсно витрачених ними сум на охорону та иное. Ск справу рахую, як що і можна буде провести, то тільки негайною акцією. Для полечення здійснення необхідно пого- дитись щоб в ліквідації майна Урядовим Фінансовим агентом, про якого я Вам писав в попередньому листі , приймав участь і кооперативний директор . В надії, що мої скромні міркування будуть на користь нашій загальній справі, чикаючи від Вас відповіді, прошу, Високоповажаний Пане Міністре, прияти запевнення в моїй правдивій до Вас пошані С. Перепилиця, в.р. Копія, листа п. Посла Яковлєва. 5/VIІ 1921 р. Високопановний Пане Товаришу ! З автами справа ніяк не може бути полагоджена поки що. Сердінно все відповідає, що, крім державних боггів кооператори мають і приватні, так що можуть дати остаточну відповідь тільки після точного обраховання. розуміється, це тільки отговрна і більш нічого. Пан Міністр Варановський теж поки-що нічого не зробив в тій справі, хоч і обцяв і Вам і мені. Таким чином, ось ще і липень кісяць наступив, а я все не мав грошей, щоб хоч вз платити Місей Секретарям, які насїдають на мене і положення яких, особливо Кулішера, надзвичайно тяжке з боку категріального. Я вже не згадую про се бе, все одно з тієї суми, що маю від Вас одержати, при сучасному чековому курсі корони і Голландії - 0,48 гульд. за 100 коп., мені нічого не залишит ся, всю суму треба буде віддати Секретарям. Були в мене одна надія на авта але й ця надія тепер, мабуть, не здійсниться. Вашого листа з нотою і додат- ками одержав і використав її, як Ви пишете. Вчора я вислав до п. Міністра доклад, в якому звертаю його увагу на слі- дуючи два фанта : 1/ На підписання сказаного договору Урядами Грузії, Ар- менії, Аргейберджану і північного Кавказу, урядами, що зараз суть на емі- грації, як і наш Уряд. Представники цих урядів були прийняті Брізном, я- кий дуже запікається справою цього Союзу. Я підкреслив, що необхідно, щоб і наш Уряд пристав до цього Союзу і зробив не негайно і формально, однока- сово повідомивши про це франції і інші держави. 2/ На те що представники грузинського уряду : Президент ради Н.Жорданія та Нічмідає підняли акцію перед соціалістами Франції, Італії, Англії та Бельгії та перед екзекут. комитетом II-го інтернаціоналу в справі звільнення Грузії від большев. Зде влади. Вони запропонували таку формулу: ІІ-й соц. інтернаціонал та III-й комуніст. інтернаціонал складуть осібну контрольну комісію, під доглядом якої в Грузії маєть відбутися "демократичні", вільні вибори до Нац. Зіб- рання. І це зібрання вирішить, якої влади базає грузинський народ. Ця фор- мула, підтримана всіма соціалістами, що входять в II-й інтернаціонал, принята зі стала Яксаекут. Комитетом ІІ. інтерн., який же звернувся до Соліт- ського уряду з пропозицією допомогти здійсненню цієї формули, результати як бачите, дуже важливі, бо зараз на боці Грузії стали всі соціалісти антантовських держав і большевики повинні будуть з ними захуватися. Я по- дав радку, що може й наші соціалісти піднялиб таку акцію /моя стаття у Укр. Трибуна/ Не знаю чи Міністр використав мого докладу, чи ні. В про- тивному разі щода буде втратити момент для цих двох акцій. Прошу приняти запевнення моєї глибокої до Вас пошани та побажан- ня здоровля і всього найкращого щиро відданий А. Яковлів. В.г. кого докладу. Сподіваюсь, по ніяких перешкод в тому, аби ці гроші були пере- дані Вам, я не зістрічу. Дуже добре, що Ви мене про це повідомили, бо я міг досі накази все передавати до Тарнова, де як Ви знаєте відчувається «страш» на потреба в грошах і де теж, я знаю, покладають великі надії іменно на цей опрау. Я також як і Ви, п. Товариш, дуже відчуваю наше важке політичне і фінансове становище. Гірш всього, що ситуація загальна складається не зле, джуччи ліквідації Франгеля і скрутному майже катастрофальному положенню бельзевиків. Все питання полягає в тому, аби ми мали можливість триматися, продовжувати свою працю по організації України, вести дипломатичну акцію і фінансувати співчуваючи нам організації і групи нашого громадянства, як на Укр-дні, так і за кордоном. Певно, що для всього цього потрібні гроші і а- би наш спільник, який тепер нехтує нашою справою це зрозумів, то тоді ми ду- же швидко мали б можливість повернути на свою територію. Я так коли писав Вам про Болгарію, не лічив що думку цілком безгрунтов- ної і дивився на неї, як один з засобів стасти положення. І взагалі треба було по-св міркувати, щоб допомогти Уряду у його скрутному становищі. Цілком А поділяю Ваші погляду відносно сучасної міжнародної ситуації, в якій зараз дуже трудно розібратися і в якій трудно знайти наш місце і нижих найбутніх спільників. Власне через це я і висунув Болгарію яка займає десять нейтрал- не положення і тому краше других країн може бути тимчасовим притулком для нашого Уряду. Маєте рацію, п. Товариш у що такі питання краще обговорювати в персональних розмовах, ніж в це листах. Я всеж таки сподіваюсь бути у Від- не, бащитися з Вами і про все докладно переговорити. Дуже можливо, що свій приїзд я сполучу з закінченням справи продажу набоїв. Бувайте здоровенькі, бажаю поспіху в Вашій важкій праці 1 дуже прошу не забувати мене в своєму листуванні . З правдивою пошаною широ відданий Вам К. Мациевич, в.р. Париж, 8 Липня 1921 року До Пана Міністра Справ Закордонних У.Н.Р. Високоповажаний Пане Міністре, Після того як я одіслав Вам свого останнього листа /від 28/VI/ я побував маєте у всіх членів Репараційної Комісії, передав їм свій мемуар і всі відповідні документи. Не був ще тільки у Сербського і Ангельського делегатів, позаяк вони виїздили з Парижу. З кожним делегатом я говорив не менше пів години, і всі дуже уважно вислухували мене, ставили різні питання і в усакому разі зовсім серйозно ставилися до справи. 29-го був у Італійського Делегата Сальваго Радді, обцяв добре вистудьвати по моїм документам справу і прохав знов пізніше прийти до нього, що я і зроблю цими днями Чеський Міністр в Парижі. він же і делегат до Репар. Ком. Осцупській виїхав зараз /а у нього був ще в Травні/ 1 я сачився тикр з його заступником. Вислухав добре, так обцяв ознайомитися але нічого певного не сказав. 2-го /VI/ Липня був у Некулцеа – румунського делегата. Після своїх невдалих відносин з Румунами в Женеві я не Сагато покладав надії на цього делегата, але на пастя він прямо заявив, що всім чим зможе буде нам допомогати. По його власним поглядам Румунії слід би було визнати Україну і підтримати.. В справі фондів Нікульцеа є - 2 - сказав що залежить це від політичних поглядів кожного уряду на нашу справу. Коли питання про австр. фонди буде знов розглядатись в австр. секції, він буде виступати як Румун, в загальному же засіданні він буде репрезентувати і Чехію і Польщу і Юго-Славію і Грецію. Це мене дуже втішило, бо раніше мені говорили, що ці держави будуть репрезентовані сербом. 4-го Липня був у грецького делегата, який мене прийняв ще краще за румуна, роспитував за фонди, а потім і взагалі про справу. Після сорока хвилин розмови у нього Грецький Делегат побажав ще поговорити і учора був у мене. Виявилось, що він вже ознайомився з матеріалами і міг орошрами. Приязнь грека поясниться тим, що Греція зараз проголосила війну Сов. Росії. 6-го Липня мій приятель депутат Магадлон був у Франц. делегата Моклера, який повернувся тільки з Берліну. Справу ще не студьював але мій приятель знов нагадав про неї і про те що Міністр Лішер хоче щоб вона була вирішена як найскорше. Цими днями я буду теж у нього, 7-го Липня був у польського Делегата Брюзовського. Раніше про цю справу я говорив з граом Замойським і спитав його кому передати досьє і мемуар. Він сказав що йому самому. Я це і зробив, але здається, що це було непотрібно. Тепер необхідно звернути увагу на мою розмову з Брюзовським. Говорили ми з ним майже годину. В. Й прихильно ставиться до справи, але попереджав, що Комісія дуже сторого кридично ставиться до кожної справи і може виникнути питання ким ми визнані і , чи уявляємо ми за- - 3 - раз дійсний Уряд, я сказав, що велике значення може мати заява польського Делегата, що Польща визнає кридично на у Уряд. Але Брюзовський сказав, що для такої заяви йому потрібні директиви з боку свого Уряду і що він робить запит у Варшаву. От же я і посилав свій мемуар до Вас, Пане Міністре, і прошу дуже негайно зробити відповідні пояснення самому М.З.С. Я дійсно певен, що від директив з Варшави і від поведінки польського Делегата може zale- жати справа з одержанням нами австрійських фондів. Сьогодні, 8-го Липня, був у Генерального Секретаря Репар. Комісії п. Герберта і передав йому свою ноту проти Маркотуна. Я не хтів її писати раніше, бо це могло прийняти мене через цю писану полеміку з таким дрібним агентом і обмежувався устними поясненнями і характеристиками. Але після того як мене в Реп. Ком попросили дати таку ноту, справа мінялася. Герберт при мені її прочитав, і видко що принімні в особі Маркотуна симпатії не має. Аналогічну ноту з малими варіаціями я одправив до Голови Ради Міністрів і копії до інших осіб /копії цих нот надсилав/. Герберт сказав, що справа з австрійськими фондами вже студіюється в фінансовій комісії. Далі він сказав що австрійський Уряд з свого боку просить прискорити справу і дати йому дозвіл виплатити нам гроші /цими днями буде у австрійського Міністра/, що до можливого успіху справи, Герберт сказав знов що після моїх пояснень справа дуже ясна, і коли б делегати не боялись, що з Австрії хтось здруге буде вимогати ці самі гроші. Я попросив звернути увагу на кунець мого мемуара, де я саме вказую, що - 4 - всі майже гроші застачься в самій Австрії і що не може бути такого Укр. Уряду в майбутньому, який би не схотів визнати боргів України перед різним австрійським установами. Далі я згадав, що наш Червоний Хрест просить виділити справу з одержанням ним 2.000.000 корон в скоршому порядку. Герберт зацікавився цим і порадив добитись щоб інтернаціональний Черв. Хрест підтримав цю вимогу нашого Черв. Хреста. Це може справити добре вражіння на Реп. Ком./в цій справі робля заходи через п. Ге/. Словом, коли Герберт був і раніше дуже милим, то після того як Я побував у нього мій приятель М. він став ще прихильнішим. Про справу з нотою Франц. М.С.З. до Репар. Ком., Герберт мені роз'яснив, що згідно встановленному порядку ця нота мусила попасти до Фран. Делегації при Реп. Ком.. Звідти до Генерального Секретаріату Реп. Ком ця нота досі ще не поступала. Поруч з цими заходами перед самок Реп. Ком. я веду акцію і перед М.З.С.. Вчора депутат М. був у найближчого співробітника і приятеля Бріанда і говорив про нашу справу. На тому тиждні м. буде сам у Бріана. Сьогодні ж я ба-чився з депутатом Г.Б., у якого був кілька день перед цим передав йому мемуар, документи і розказав все що трапилося мені в М.З.С. В результаті Г.Б. вчора був у Б-а 1 подав йому кратке резюме мого мемуара, закінчивши своє замітку тим, що не даючи можливості і навіть заважа-ючи Україні одержати свої фонди Франція може тільки згубити ті симпатії які вона на Україні мала. Б-п. сказав, що він вже має у себе мій мемуар і студіє справу - 5 - Таким чином Б-ан. не сказав ні, що вже добре.. З нетерпін-ням чекаю виступу перед Б-ном мого приятеля М., який більше ще знає справу. Після цього в залежності від розмови М. і я зможу шукати А/А/ цього побачення. Знаючи мене, Пане Міністре, як чоловіка гарячого і нетерплячого, Ви розумієте скільки нервів мені коштує вичікувати і зберігати себе від занадто скорих вчинків, але дипломат мусить мати терпець 1 чекаю і терплю і все ж не йду навпростець Робив ще я і інші заходи перед М.З.С. але поки що вони не дали реальних наслідків. Страшенно тяжко, що в момент, коли засідала Рада Союзу Народів в Женеві, на цілу Місці було у нас 3-4 сотні франків. Ніякої можливості вийкати не було, всі мої спроби заборгувати або одержати гроші від кооператорів не вдалися. От же мусив обмежитись нотою до Гненер. Секр. Со-казу народів надіславши разом з копіями з різних нот про Маркотуна 1 мемуаром. Коли матиму можливість на два дні й проїду до Женеви. Вже пора думати чи ставити свою кандидатуру знов на Асамблеї. Це дуже важке питання і над ним треба добре поміркувати. Побуваю ще цілком приватно у ко- гось із більш пристойних росіян, щоб обговорити про біженську справу. А тепер на кінець про домо сус: протягом місяця транзи кооператори обіцяли продати автомобілі разом з своїми по 22 - 24 тисячі кожний. Але їх купці в початку червня їх покинули і їх автомобілі досі стоять. Я ж звернувся до всіх можливих комісіонерів і вияснив що ціни стра - 6 - шенно удалили упали, а головне , що покупці автомобілів раптом зникли. З величезними труднощами продали один авто за 14 тисяч фр. /тепер це добра ціна/, а другий ма- емо продати за 12 тисяч. Це збило всі мої рахунки. Я поставив перед кооператорами питання: коли в серпні не да- дуть мені гроші мушу ліквідувати Міссію. Це заявляю і Всім цілком категорично. Вже з кінця травня ми ведемо «т страшенну економі», зменшили собі платню більш ніж у двоє, але це не помагає і ліквідація є неминуча. Що це значить з політичного боку Ви самі розумієте: торжество Маркотуна... Сподіваюся все, що Ви або кооператори не допустять Місію до цього. Для нас має тепер значення на- віть 5 тисяч франків. Ми виробили план при якому нам на осінь зиму і весну треба всього 50.000 фр., але прий- деться мешкати під Парижем і жити з свого огороду /тут це цілком можливе і реально. Словом, ми готові на всі жертви, аби не дати Місії померти, бо тоді в Парижських ворожих нам колах заспівають одходну нетільки Міссії , а і самій УНР. Зараз на два три дні виїжджаю з Парижу, щоб одпочити бо бокся повернення моїх сердечних припадків. Прошу ж ду- же жити всі відповідні заходи у Варшаві перед М.З.С. Документи які надсилаю дуже просив би перечитати і може навіть зробити мені свої уваги, коли в їх буде потреба. Копія листа прошу передати п. Головному Отаману разом з моїм ширим покліном З широю і правдивою пошаною Олександр Шульгин Копія листа до п. Шульгіна Відень, 8-го липня 1921 р. Високославляні! Пане Товаришцю! Випадково довідався я дещо про положення автобільного майна, котре мають паризькі кооператори. Подав Вам ці відомості і прошу дуже перевірити їх, як по маєте на це змогу. Паризькі кооператори мали би заставити свої авта, або лише частину їх у одного пана, при чому вартість кожного машини була обрахована в 6.000.-франків. За одержані від сіль застави гроші кооператори зобов'язалися платити перший процент. Тепер, сягає, нібито, стоїть так, що кооператори не мають грошей, аби платити ці проценти і пан, у котрого заставлені авта загрожує їх продати. По цим відомостям кооператори /властиво праця над тим головним чином робінок/ мають змогу оплатити проценти, лише на роблеть цього навиконе аби до- вести до продажі, так низько оцінених, авт. Самі кооператори знайшли купця, котрий згоджується купити оброблене "ка- ддляк" по 25.000.-фр., а не оброблене по 22.000.- фр. Після продажу налиби кооператори поділитися різницю між 22 - 23000 і 6.000.- фр., в особо у котрі ці авта заставлені. З того ж джерела довідувся по 500.000 тисяч франків готівки, про котрі Ви коли писали, не були всі видані, як слід, лише їх якось поділено, а в книжці видатків вписано, як позику Місії або Делегації в Парижі. Я знаю, що перед від'їздом гр. Тишкевич одержав від кооперативів через Мін. Барановського 4.000.- фр. Ніх тим в книжках кооператорів мала бути вписана значно більша сума. Повторю, що не могу брати на себе відповідальності за повність цих відомостей, але, в кожному разі, чакував потрібним подати їх до Вашого відома. З правдивою псанною Василько, В.П. Копія листа до п.П.А.Шульгіна Відень, 9-го липня 1921 р. Панове! Пане Товаришу! Згідно тим довірочним повідомленням, які я маю, авта, здається, і в дійсності віддані на заставу, і здається, мають нині, ніби ізза браку грошей і неможливості в зв'язку з тим заплатити відсотки по позичці, віддати сії авта за борг, щоби в такий спосіб остаточно відібрати Урядові можливість підносити на них свої права, та оплати цілих їх по своїй пі- ні за дзватим рахунком окремих кооператорів. А перших в тім, що п.Тимошенко нічого не знає про ці плани, і наперед їм не поправиви. Здається, працюєт поза "свої опинов". Тому я, в силу недавніх моїх узгодовань, звертаюсь сим до Вас з офіціальним проханням: інспекція П-дентського катего- рично висувати се справу п.Тимошенкові і передати йому від мене невеселі думки мої про опозиції: Я згоджуюся заплатити борг під авта, разом з відсотками кредиторові /на скільки мені відомо, таким кредитором є Lanpress ; розуміється, п.Тимошенко му сить доглянути за тим, щоби позичені суми не були підваже- но чи збільшені фальшивими рахунками/ під умовою, що Коопера- тори забороняються передати мої авта за всіма додатками до них та повернів. На разі Кооператори мають докази в тому, що їм по зазначе- ним місцям належить ще будь які суми, то, перебравши від них авта і повернів, я виплачу їм також і сії суми. Звертая Вашу увагу, Пане Товаришу, та те, що я дуже серйозно ставлюся до свої справи; прощу ла- скаво підкреслити се пл.Кооператорам і зазначити їм, що штукувати зі мною я не дозволяю, - що, не знаходячи на всі можливі їх інтриги, я кожу їх запевнити, що, за різі вони не підуть та сі мої пропозиції, напевне розлобуду візу до Парижа і прийду туди вже особисто, дужки у тамошньо- го правительства захисту проти такої спроби ни.Кооператорів розібрати державне майно по кишеньці. Дуже прошу Вас, Пане Товаришу, після розмови з п.Тимошенко Василько, В.Ф. з поворотною постом відповісти мені на свій лист. З дірки привітом 1 квітня 1927 року ...як і всі державні майнові землі, які є в Українському Народному Соборі, у Києві та Херсонському і Івано-Франківському повітах, а також на території Закарпаття. Вони є власністю України, яка має право використовувати ці землі для своїх потреб. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власністю України. Це стосується всіх земель, які не були використані для будь-яких цілей. Земля на місцях утворення та інших місцях, де не було встановлено меж, є власн Копія листа до п. Перепелиці. Відень, 9-го липня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре! У відповідь на Ваші листи від 2 і 4 с.м. маю за честь довести до Вашого відома слідуюче : I/ До сього дні Залізняк не переказував мені нічого, що до Ваших бажань - правда, я сиджу вже де-кілька тижнів в санаторії, який і не бачив Залізника за цей час. На моє думку, будь-які найліпше, як-би Ви безпосередньо написали мені про що власне ходить. 2/ Ми може лише щиро дякувати Вам за Ваші старання налагодити співробітництво нашого п. Посла Шульгіна з п. Галіпом і я бувби дуже радий, як-би Вам пощастило се зробити. 3/ Видання укр. часопису у Парижі безумовно будь-яке дуже корисно, але, завдяки браку будь-яких коштів в нашій державній Скарбниці, переведення сей справи в життя стоїть в зв'язку зі слідуючим : 4/ Кооперація : я долучаю до сього копію мого листа до п. Посла Шульгіна і можу додати до нього ще слідуюче : на підставі генеральних уповноважень виданих мені нашим Правительством за підписами Пана Головного Отамана, пп. Міністра-Президента та Міністра Зак.Справ, я маю право розраховуватися з кооператорами по претенсіям Правительства сам особисто, чи видавати на се кому небудь спеціальне уповноваження . Як що пп.Кооператори погодяться залагодити справу згідно долучаного до сього в копії мого листа до п.Мін. Шульгіна, то я уповноваживби тоді для полагодження цеї справи у Парижі пп. Посла Яковліва - і все було б гаразд. Вас Пане Міністре та п. Тимошенка я ціную як щирих патріотів, які зроблять все, щоби не попустити харах до будь-якої шкоди нашій святій справі ; можу Вас запевнити, що в сім відношенню я зроблю все, щоби Вам допомогти і сподіваюсь, що Вам вдасться наклонити п. Тимошенка та п. Сербіненка прийняти мої пропозиції. Очікую в сій справі Вашої ласкавої відповіді і зістався з правдивим поважанням Василько, в.р. Копія. Відень, II-го липня 1921 р. До Голови Об'єднання Українських Кооператорів за кордоном . Високонавний Пане ! Вам відомо з якій нужди знаходяться тепер наші інтерновані і біженці на території Польщі ; відомо також, що в розпорядженні Українського Уряду є зараз одно жерело, з котрого для них може бути організована допомога : це - передане під Вами зарад морсьельське санітарне майно. Тому прошу Вас повідомити мене : а/ чи можете Ви негайно переслати до Польщі потрібку для допомогової роботи кількість санітарного майна, в порозумінні з Головною Управою Українського Червоного Хреста на терені Польщі 1 до 11 республіки. б/ Як по ні, то чи годитесь Ви на те, щоби передати це майно Українському Червоному Хресту на місці; в Мадєслі, аби він його переслав своїми засобами. З огляду на важність і пильність справи прошу о негайну відповідь, бо як справа не зможе бути залагоджена в запропонований спосіб, я буду примушений вжити потрібних заходів через Французький уряд. Міністр Української Народньої республіки : Василько, в.р. Копія листа доп. Прокоповича. Відень, 19-го липня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре-Президенте З долученої до сього конії мого листа до п.Міністра Фінансів Ви довідаєтесь, що я, згідно поданої мені у Відені п.Мин. Андрійсом діяльним дуже, старався засувати справу 3-х реалізованих власних на російських цінних паперів. Сьогодня у віденській посольстві зголосилося двоє молодих хлопчиків і подавили умову підписану Товарищем Мін. Зак. Спец. п. Шхельманом, згідно якої вони в уповноважені опродати цінних паперів на 20,000,000 рублів, чи заставити їх за 12 мільйонів польсь. млрд. Я розповідався про тих ту фірму, яку всі колоди мало реорганізувати /Герман Фішер/, і нема сумніву, що коли бі Панові виступлять як представники Українського Привательства вони тимчасом підмінуть нас на глув. Я не стільки без призвичаєвся до розпорядження, які даються в Тарнові по справах, що належать до моєї компетенції, що се останнє розпорядження мене і не ображає і не дивує - час завжди серйозний для хв обмов та здивовань, але я по-лишаю на ролі Міністрів вирішити: чи маємо ми в такий спосіб /такими розпорядженнями/ остаточне вже здекредитовати решту нашої рецутації та дозвір до нас, яке не лишаться для нас за кордоном. Зітсаюся з глибоким поважанням, Вам, Пане Міністре-Президенте відданий Василько, в.р. Копія листа до п. Надієвича Відень, 15-го липня 1921 р. Високоповажанні Пане Міністре! Ваш лист від 28-го червня с.р. ч.2623. я одержав. По до продажу амуніції румунському Військовому Міністер- ствові, з яких Ви ведете зараз перетрактації в цій справі, то я мушу довести до Вашого відома, що, після розмови в сій спра- ві з п.Храпком, у мене виникли побоювання, що сей амуніції і зовсім не істнує. Вона дійсно була закуплена в світ час у Від- ні Уповноваженими нашого Правительства /Фаліїв,Зелінський*/, але куплено була від дрібного спекуланта, який тим саму амуні- цію продав не раз, на звиття - чи навіть до-пілька, іншим, і в сей час за такий злочин та низьку подібних-же можливост ви- дить під арештом. Як відомо, один з наших покупців, Фаліїв, також у вязниці. Ся амуніція ніколи не була нам передана, і має зараз находиться в погодрядженні австрійської військової влади. Можливо, що на разі румунська військова місія енергій- но поведе сь справу, то ЇЇ вдасться наклонити австр.військ. владу до видачі сей амуніції. На сей факт, про який я нічого не знав до розмови з п.Храпком, я мушу звернути Вашу увагу, Пане Міністре, щоби дати Вам можливість у відповідному напрям- ку вести далі справу з румунським військовим Міністерством. Я особисто но як ніяких вказівок від Уряду що до грошей які мають бути одержані від евентуальної продажу тої амуніції; але п. Храпко мав шказ п.Мін. Барановського та п. Голови Ради Республіки Федєнка-Чопівського -громі від продажу діяноньких товарів передати мені. В надії одержати від п. Храпка сії гроші, я ще до сього часу переводив необхідні видатки по Рідню, Берлі- ну, Будапешту, Риму, Вєрні, Праги та ин. а власних коштів. За- раз вичерпані все й мої приватні кошти, а тому - не в ціли оп- лати боргу Правительства мені, але виключно для того, щоби мати можливість й надалі переводити ті видатки, які я до сього часу пскривав із власних коштів,- необхідно додержати данне Храпко- ві Барановським та Федєнко-Чопівським доручення. При Радому ма"бутньому докладі Правительствові, будьте ласкаві Лане Міністре, звернути увагу Правительства на те, що се цілком неможливо, щоби всї громі, які ми ще маємо за кордо- ном по частин були попросту заграбовані кооператорами як у Париж по частин одержані Правительством безпосередньо, як се передба- чається зараз згрошима від продажу набоїв, - а, я без грошей, обов'язани* бувби й надалі покривати більшу частину наших дер- жавних видатків за кордоном. Що торкається Вашої думки про те, що в Болгарії ми знай- шли відповідні умови для переведення нашої організації, то чи не змінили Ви, Високоповажаний Пане Міністре, сей Вашої думки у звязку з тих жєвом, які" підняли зараз сусіди Болгарії, з при- воду наміру останньої вмішатися у греко-турецьку війну. Копія. Париж, 17 липня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре! Виїждив на кілька днів з Парижа і по поверненні дістав цилу Вашу почту в Справі кооператорів. Мушу написати Вам слідуюче : 1/ я теж весь час пригляда- вся до їх справ. Весь час я чекав, що вони ліквідууть своє маєння самі і випла- тять згідно обіцяння борг Уряду. Побачивши, що в їх справа розстроялась, я знов мав рішучу розмову з Сергієнком /с-го липня/ який сказав знов мені і про Коваленку, що борг Уряду він виплатить і бажавби покінчити се справу в мною. Він сподівається, що їх матеріальні рахунки виявляться на середні місяці і тоді він дасть мені конкретну відповідь про виплату борга. При цьому він нас поставити де-які умовки заплати про які обіцяв сповістити. В цьому, як Ви знаєте, місія закінчена і безпосередньо, бо коли кооператори не допоможуть в початку справи, а закривають місію за браком коштів. 2/ Вад лист до об'єднання кооператорів за кордоном від 11 липня передав по адресі . 2/ Пізні два розділа Вашого листа від 9-го липня пересилаю разом з моїм листом до п.Тимошенка, який мешкав зараз в Ланглі. 4/ Звичайно, я поведу слідство про заклад автомобілів але вже зарані по-е дбачено, що Вас, Пане Міністре, хтось зле інто-мус. І мав певні данні думати, що авто кооператорів не закладені і по їх кредитор не вимагає їх продажу. Вже те, що има кредитора, яке Ви даєте, з "Линг" підтверджує мої сумніви Лангл- -в- це те місто Франції, достоять кооперативні авто. Дійсно мені Тимошенко ка- зав, що в їх нема чим заплатити персонажу, який там працював і яки вони хо- тять тепер ліквідувати, але від цього не далеко до закладу автомобілів. Всат галі справа далеко простіше, ніж ви, Пане Міністре, думаєте : люди яки звик- ли до кооперації на Україні не так легко робираються в перших європ. комер- ціях. Знаков вони дуже вигідно могли продати авто, але тоді їх колегія була проти цього /здаться Сидоренко/. Вирішали п-одавати на весні, але тоді все нині почали платити, а кооператори все ставили ціну на кілька тисяч вищу від риночної. В ман в їх були купці, які давали 20 - 25 тисячі за авто. Коопера- тори хтили більше, тим часом ціни стріменно впали і покупці зникли. Ви все знаєте, що в початку нині мені самому прийшлося запитуватись під справою 1 я власнів цілком певно, що покиля кооператорів, повторюю, полягає в тому, що вони як неоктей купці западто мало студівали ринок і не рахувались з реал- ними цінами. П. Тимошенко повільнише всіх дивився на справу, але йому не вдалося в свій час штоти на своєму. Скільки мені відомо, у кооператорів були дійсн- значні борги, ніж ті, що вони мають в декретах, але вони їх виплатили. От ко - 2 - ма'но їх вільне для продажі, але тепер покупців абсолютно нема. Знав се по опиту : другий мій авто і досі стоїть, хоч я згоден за яку будь ціну позабу- тиєб нього і не дивлячись на те, що справовиродамі займаються вже довгий час мілька комісіонерів /серед їх предет./для станції Фірми Кадиллак, у якого сто ізьманння Місії/ Але в усьому разі я не перевірю всі відомості до мо закладу Багат не у мене є певність, що у парижск.кооператорів грошей немає, але це не виликає можливости, що барановський Атримав десь в Англії або в Німеччині за лякади суми. Так лиде говорять і в цьому я цілком певен. 5/ Я вважаю цілком помилковим Ваш погляд на п.Сербіненка. Ви пишите, що вво- сте п.Тимошенка дуже чесним чоловіком, з чим я абсолютно згоден, але такі всі 'злочинства' перепадають на долю п.Сербіненка, бо кооператорів тут тільки двоє. Колиби Ви пане Міністре близьче знали останнього /це напевно підтвердить і ц. Голова ради Федерації Мін.якщі дуже добре знав п.Сербіненка/ Ви були би за нього тоїже думки, що і за п.Тимошенка. Але це не виключає того, що п.Сербіненко має свої дефекти: першучість, недосить добре розуміння справи.Є у кооператорів і реллики. Імі одного з них Ви назвали це -ребіков, якого я персонально не знав, але довіри до нього не маю.Можливо що ці шанове давали кепські поради і були навіть закікавлени, щоб сп'яву затягнути.Але закладати авто поза списком п.Тимо- шенка вони не могли тим більше, що тут на операції закладу актив зв'язана з ве- ликими труднощами і до того страшенно невигідна: я сам наводив про се справки для себе. Авто поза за все бере в свій гарант той кому закладаєте машину і влас- ник не розпоряджатися не може . Міх тим мені добре відомо, що кооператори мо- жуть вільно переводити свої машини з місця на місце. І ваша кілька комерчних випадків : серед їх той, по мені самому вони два авто вільно перевели до Пари- жу . Відомості ко кооператори (вальниво водуть книжки вважаю абсолютно виключе- нок і думан, що Вам не переказав хтось дуже підозрілий : в усьому разі це ве- лосся або самим п.Тимошенком або у його очах секретарем французько Сподіваюся, що в інтересах самого п.Тимошенка буде показати мені особисто їх касову книжку, але я на цьому настоювати не буду, бо Тимошенку як і Ви, Пане Міністре, абсолютно вірю. 6/ Про Ваше персональне втручання в справи мушу сказати слідуюче : не за- бувайте, що Кооперадії /-анції взаємність як юридична особа, яка може мати власність і свої правні претенсії. У ад Укр юридичною особою у франції не яв- ляється. От же ми можемо почати сп'яву перед Урядом /хто зна чи перед судом/. Грани. Уряд в приводу цього може тільки зробити такий висновок, що до визначен- ня політичної ситуації слід покласти на майно кооператорів сексвестр і тоді і його напевно не одержимо. Але не більшо закікавить Уряд з огляду на процес, я кий саме у зараз ведеться : Гранц. Уряд по непослуханню продав на своїх сто- ках кооперативне ма'но. Кооператори мають іск на 500 - 600 тисяч юанів. Спала - 3 - певна і можна тільки дивуватись, чого її тягнуть . Отже наше урядове втручання може дати претекст фран. уряду одкласти виплату грошей. Таким чином в випадку, коли ми були певні, що кооператори нам не хтять платить, ми на це піти можемо, щоб і їх посабавить ціх грошей. Але я почав цього листа з того, що розказав про свою розмову зп.Сєрбіненком в присутності п.Коваленка і з ним ясно, що кооператори обіцяють платити 1 люстять почекати серпня міс. 7/ Зараз я вважаюби призначення Вам в цій справі п.Іковлєва для введення справи занадто дочасним і не коректним по до цене, бо як веду зараз переговори. І перебалакав на цьому тижні ще з кооператори і остаточно вияснив їх думку в справі виплати боргу. Коли на вказана розмова не дасть позитивного результату і не підтвердить того, по мені говорив п.Сєрбіненко, я сам вичуд са вести з кооператорами дальші розмови і попросну уряд або Вас, як уповноваженого прийняти когось спеціального для підії в справі. 8/ Ви пишете, що Ви, Пане Міністр, згодні виплатити кредитору кооператорів те, по йому кооператори винні. Отже цього я певно Вам робити не прийдеться. Але я-б Вам був дуже вдячний, коли б Ви мені під заклад машини з них грошей могли дати 12.000 фр . Як перевів машину на Ваше імя. Є абсолютна невідність, що їх можна продати і за 15 і навіть за 13 тисяч, бо машина дуже добре. Це я говорю з слів мого комісіонера, представника фірми 'Кадилляк'. В усьому разі ці 12 тисяч Вам повернуться напевно. На ці гроші я проживу частину серпня і зможу лімвідувати місію в разі коли своєчасно не допоможуть мені кооператори. Приймить, Пане Міністре, запевнення в цілковитій моєї до Вас помані і пирої відданості О. Шульгін, в.-р. Копія. Уповноважений Укр. Кооперaції за кордоном Х. Барановський . 19. липня 1921 р. Верлів. Високоснаваний Пане Міністре! З Ваших листів до п. посла Шульгіна від 8 і 9 ц/м видно, що Ви дуже але поінформовані відносно кооперативного майна у Франції. На жаль, покладаючись на Ваших інформаторів, Ви в вищезазначених о- фіціальних листах дозволили собі такі вирази і предложення відносно мейх товаришів-кооператорів з якими я співробінчаю, що я вважаю необхідним написати Вам цього листа і просити Вас приняти на увагу слідуюче: 1/ Ма*но у Франції належить Україн. Кооперативним Установам ; 2/ ніякі предстtанники Уряду не мають права втручатисон в роспорядження цим майном ; 3/ на майні лежить борг Урядові УНр, що кооператорам відомо; коопера- тори грошей від Уряду не брали, а Уряд витратив їх через своїх представ- ників, але кооператори вважають своїм обовязком цей борг покрити, коли реалізація майна дасть можливість по зробити ; 4/ Ваші предположення про ма*бутнє мошенство за заставою автомобілів по 6000 фран. за штуку з метою при ліквідації покласти в кешені окремих кооператорів ріжницю між дійсною ціною а заставною сумою - основанн на цілком брехливих / інформаціях ; 5/ предположення що кооператори, видашв мені для Парижського Посоль- ства яких 4000 фран., в книжках виписали значно більшу суму, теж ос- новно на брехливих інформаціях . Позаяк Ви, Високоповажаний Пане Міністре, зробили мені честь- присла- ли мені копії вищезазначених листів - то я позволив собі написати Вам ви- щезазначене і дуже прошу, коли Ви захочете знати щось перше про справи Укр. Кооперaції за кордоном, не вживати заходів, які ведуть до таких неп- риємних наслідків, а вгертатись безпосередньо до кооператорів, в тім чи- слі і до мене. Будьте певні, Пане Міністре, що кооператори не мають тих здібно- стей, які мають Ваші 'кооперативні' інформатори і ведуть свої справи так, що Вам зовсім нема потреби рживати конспіративних методів висліжу- вання їх діяльності . Прошу Високоповажаний Пане Міністре прийняти запевнення моєї гли- бокої до Вас пошани і ши*ої відданості : Х. Барановський, в.р. До Пана Міністра Николая Взонтэна . В долученню до сього надсилаю Вам копію одного мого мем- рандума, яки* я в1* справі склав згідно прохання про то поваж- ного, займаючого офіціяльне положення американця. Се" Америка- нець, який цілком поділяє мої поряди в сі* справі, іде зараз на довгий час до Парижу, як член тамошньої Репараційної Комісії, і навяже там зв'язок з Шульґіним. Тут була чутка, що наш Головний Отаман ніби переїхав до Ру- кунії; про се казали, правда як про таємницю, в подвійському по - сольстві ! ? Я надсилаю Вам де які копії моєї приємної кореспонденції, для того щоби Ви могли собі уявити, як мало співробітників маємо ми зараз за кордоном. в своєму розпорядженні. Я все ще сподіваюся, мати приємність особисто бачитися з Вами тут у Відні. З глибоким поважанням Василько, в.р. Додатки. Копія. Липня 19. 1921 р. Берлін. Високославний Пане Міністре ! На Ваш лист від 3 п/м маю честь відповідти слідуюче : Україн. Роспато і закордоном зараз грошей не мають, а тому ніякі мої впливи на них не можуть привести до видачі ними позички нашому Урядові. Що торкається з окрема п.Буца, то ті кошти, які він вдобув від реалізації сірників у Фінляндії, виносили скілька сот тисяч марок фінландських. /скільки точно, я забув/. Щоб ці гроші вивезти з Фінляндії, Буц мусів фінансувати закупку в Фінляндії партії паперу, який папір трудно було зреалізувати в Німеччині, а тому він був вивезений до Польщі і там зреалізований. Можете собі уявити, яку реальну цінність уявляють в себе зараз ті польські марки, які Буц одержав від реалізації паперу .... Сам Буц зараз в Польщі, де польск. влада конфіскувала ліс тої установи, представником якої є Буц, і останній зараз сидить у Варшаві і геде процес в Польськ. Урядом, на що підуть набуть всі кошти, які маються у Буца. П. Чайка ще не був у мене і я не знаю, який він мені доклад має зробити На Ваші листи відповідаю не своєчасно через те, що виїздив до Польщі, недавно повернувся . З правдивою глибокою пошаною Х. Барановський, в.р. У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. ПРОПАГАНДИ Серпня 5 дня 1921 р. № 274 Адреса: Місце посту Прикладаючи при цьому, з розміщення пана Керуючого Міністерства справоздання діяльності Міністерства за час з 1-го червня по 20 липня, Департамент має за шану просити подати його до відома ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Директор Департаменту З Діловодом Канцелярія Директорії (СЕРПЕНЬ) Серпня 6 дня 1921 р. Вх. Ч. 1094 До Пана Міністра Справ Закордонних Довідавшись в газетних інформаціях ще Митрополит А.Шептицький звіхав в Галичії до Америки ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені прескти Вас, Пане Міністре, дати належні директиви нашим Місіям у Наймоднішій цьоб жона по можливості точне інформувала Уряд про виступи Шептицького в Америці та про наслідки його діяльності там. Михайлович Керуючий Справами Світру-Кар-К Різ Іноземський Р. Кривень Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на листі П. Голови дипломатичної Місії в Парижу в 18 липня ц/р в справі другої Асамблеї Ліги Націй ПАН ГОЛОВА ДИРКТОРІЇ 7 ц/серпня зволив пояснити таку резолюцію: "В цілях інформаційних треба бути при Асамблеї, що до формальної постановки напеї справ ви прохав би перш обговорити справу на Раді Міні- стрів. Петлюра". Морозовський, Керуючий Справами Слідку - Нач. Від. Умоваф. Крижановський Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Народних Міністрів Маю за честь повідомити Вас, Пане Президенте що на справозданні Міністерства Преси і Пропаганди про діяльність його за час з 1 червня по 20 липня ц/р ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 7-го цього серпня зволив покласти таку резолюцію: "Департамент Преси і Пропаганди в найбільш потрібну хвилину опинився в невигідному становищі. Уряд всім з"ігнорував його значення, через що персонал службових розбігся. Справу слід полагодити. 9 серпня 1947 постов. 6-IV Вимогаю од Уряду в цілому звити всіх заходів, щоби працю деп. Препорядки відновити і надати їм той темп та продуктивність, що вимагається сучасним моментом. Прошу в цій справі раніше переговорити зе мню. 7/VIII 1921 р. ПЕТЛЮРА". Мироновий Керуючий Справами Рижаков Начальник Канцелярії Слідку- Ног. Міг Якимаєв Про сам комітет вистане сказати кілька слів. Як уже сказано, він принципіально відкидає думку державної самостійності України як шкідливу для українського народу і стоїть на становищі нероздільності України від Росії. Згадані обмосковлені „Малороси“, які утворили Комітет (як голова комітету виступав від якогось часу Моркотун, бувший приватний секретар гетьмана Скоропадського; спершу письма комітету підписував за президентом Томашівський) мають таке саме право виступати як Українці від імені України, як коли б прим. у Галичині були утворили представництво українського народу покійні Плятон Костельний, Іван Левицький, Теофіль Мерунович і тов. А моральна вартість політичної акції Моркотуна і тов. така як прим. у Галичині моральна вартість політичної акції Демянчука, Яцкова і Твердохліба. І як українське громадянство в Галичині обурюється, що ця акція знаходить підмогу уряду Пеглюря так українське громадянство Придніпрянщини має таке саме право обурюватись, коли акція Моркотуна і тов. виходила підмогу галицького правительства. *) Х ч наша редакція не погоджується в усіми думками автора, то все ж таки поміщаємо надіслану статтю як влучну х рактеристику параського Національного Комітету й відношення до цього уряду З. У. Н. Р. — Ред. „Пасожити любови” висвітлюють реномовані львівські кіна КОПЕРНИК І МАРУСЕНЬКА В головній ролі стилева маєстатична артистка ДІЯНА КАРЕННЕ, 1015-3-? „ЖАЛО“, 6 чисел (1—6) передвоєного гумор- стичного часопису, можна дістати всі 0 марок. Замовляти через адміністрацію „Впереду“, для Жало". З'їдрукарні „Діла“ у Львові. 351 ВПЕРЕД! Орган української соціалдемократичної партії Виходить кожного дня о 12 год. Адреса редакції та адміністрації: „ВПЕРЕД“ Неврожай над Волгою. Пошука і спека, яка навістила цього року цілу земську кулю, зншила майже цілковито засіви на приволжанських степах. Клімат над середнім і долішним бігом Волги належить до так зв. континентальної полоси, в якій насідком великого віддалення від океанів, літом панують звичайно спека і мало падає дощ. Цій недостачі фізичної географії не заряджено побудуванням ірригаційних заведень, як це зроблено в Єгипті, або як робиться воно зараз в останніх часах в Канаді або Мексику. Елементарна катастрофа, яка діткнула в цьому внімковому році серед невичайної посуки і спеки приволжанські степи, є явщем, супроти якого безсильними являються люди, тим більше, що давнішими часами занедбано створення штучної ірригації (наводнення). Сьогорічний неврожай в насідках посуки над Волгою мусить патягнути за собою годов приволжанського населення і всі владні по-лучені в голодом. Обовязком зорганізованої суспільності є прийти в помічко незасному населенню не тільки в даних почувань, але також з добре врозумілого власного інтересу, щоби не допустити до поширення пошестей, які мусять бути наслідком голодом. Замість поклику за помічю, подибуємо у цілій світовій буржуазній пресі цілком що іншого. Ця преса представляє елементарну катастрофу над Волгою, як „карку бою“ за „большевизм“, як божий гнів і пімсу за людські гріхи подоби, як предявляється в біблійних легендах горе міст Содоми і Гомори, або біблійний потоп. Буржуазна преса є тепер переповнена содомськими і потоповими картинами недолі загрожено-го голодом приволжанського руського, татарсько-го і кіргізького населення та оказує якусь незатяну радість з людського горя. Ця преса пророкує, що приволжанська катастрофа неврсжною погніте за собою великі політичні перевороти в Росії і вже тепер бачить на Кремлю в Москві замість Леніна, якогось „святого чорта“ Гришку Распутіна і білого царя. Буржуазна і капіталістична преса цілого світу сподівається, що приволжанська катастрофа змусить Росію віддатися на безборонну експлоатацію чужому капіталові. Що міжнародний капіталізм радби в люд-ського нєщастя витягнути кк найбільші користи, це річ зрозуміла. За два останні роки ми бачили, як міжнародний капіталізм опутав і використовував польський наряд, який після війни опинився в скрутному харчевому положенню. Рука в руку в буржуазної пресою іде в справі оцінки приволжанської катастрофи т. зв. соціал- ЕРЕДІ на нього, що він служить доказове постулювання. І відчитання зізнань вносить, щоби відчитати свідчення арештування Завулка Донів Ліпіньської, тепер повіту, як команданта державної схеми, в якому представлена безпечного большевицько- ких Василля і Павла Каспрука; їх свідчення 1 з свідоцтвами Шульганівці виходить, що дально, ніде не вихований. Ч. 129. Український Національний Комітет" у Парижі і галицьке правительство"). (З приводу поміщення комунікату Комітету в "Українському Прапорі"). II. Рівночасно один з українських визначних діячів у Відні в листі до мене згадує про „можливість зміни курсу галицької політики в напрямі орієнтації на російські прави круги в Парижі". Можливо, що поміщення комунікату "Українського Національного Комітету" в "Українському Прапорі" є одною з ластівок тої зміни. Можливо, що й ні. Та в кожному разі в огляді на те, що в нас усе від часу до часу появляється ідея „побороти чорта при помочі діавола", себто Москву при помочі Польщі або Польщу при помочі Москви, хоча сказати кілька уваг про вигляди вище зазначеної орієнтації. Тільки коротко зазначу, що орієнтація на праві російські круги (так не тільки на праві!) означає принципіальне відхилення вліві державної самостійності України, згоду на поло- ження України як „молодшої сестри" Росії і удар у самостійницькі змагання українського громадянства Придніпрянщини, — бо ці принципіальні речі повинні бути відомі кожному Українцеві. Та поліцейм їх і поставився тільки на стано- вище корисності такої орієнтації для справи української Галичини. Допустим, що в Росії справді буде протибельний переворот, який дасть владу російським кругам прайвісним від большевиків. В такому випадку та нова влада довгий час буде значно слабша від теперішньої (можливий переворот ослаблює державу). Коли ж теперішня російська влада мусяла помиритися з Польщею на умовах рижського договору, то не можна сподіватися, що та нова російська влада зараз вибереться воєнствати з Польщею за збирання „руських" земель, в тому числі й Галичини. Вона, та нова російська влада, буде опиратися на антантну, до якої належить і Польща отже в найліпшому разі прийдеться за посередництвом антанти до якої ревізії рижського договору, ревізії, яка найправдоподібніше не торкалася би Галичини як провинції, яка перед війною не належала до Росії. При цьому треба мати на увазі, що та нова російська влада була би в багато більшій мірі во- рожа українській державності ніж теперішня. Отже коли-б вона й завбрала Галичину, то тільки на те, щоби її разом з усіма українськими землями втопити в „російському морі". Та власне тому, що вона була би воєржа України, їй не було б ніякого інтересу забирати Галичину і збільшувати нею в своїх границях свідомий український елемент. Тому, що згадані російські круги є ворожі державній самостійності України, не мають вони ніякого інтересу підприяти змагання галицької правительства до утвердження Галицької Республіки. Бо Галицька Республіка означалаби частинне здійснення української державної думки, в Гали- цькій Республіці наступив би розвиток української культури, Галицька Республіка — коли б Велика Укра- їна ще оставала в залежності від Росії — стала б дійсним Певонтом українських національних і державних змагань. Чи може це лежати в інтересі тих російських кругів, для яких працює „Український Національ- ний Комітет"? Очевидно, що ні. Для них найвигідніше, нехай частину українських земель зідає Польща, а частину Росія. Тоді в тих українських вемлях, які відатиме Польща, Росія може грати роль „освободительки". Тому орієнтація на згадані російські круги не представляла ніякої політичної користі для справи Галичини. Навпаки, як шкідлив український справі в загалі, є вона шкідлива також галицькій справі. III. Вкінці хочу звернути увагу громадянства в одну з причин можливості таких політичних кроків, як хочби помщення реклами для „Українсько-го Національного Комітету“ в „Українському Прапорі“ після того, як рядом документів було вияснене політичне обличчя Комітету і галицьке правительство „expressis verbis" вириклесся його. Ця причина — це пасивність нашої політичної думки, пасивність, яка проявляється тим, що в нас політичних проблем не дискутується, політичної тактики правителства не обмірковується, тільки або в риться, що „все, що робить правительство, є добре“ і осуджується всяку критику його політики, або знову займається негативне становище, в якого очевидно не можна вести плодотворної критики. Негативне становище не може вплинути плодотворно на політику правителства, яке може на критику з такого становища відповісти: „Все одно, що ми не робили б, вони все будуть критикувати“. А заяви абсолютного довіря відчужують правительство від громадської контролі, витворюють у ньому віру в свою вишість і недомильність, роблять його дражливим на всякку критику, привча- *) Хоч наша редакція не погоджується в усім думки автора, то всеж таки поміщуємо надіслану статтю звичайну характеристику париського Національного Комітету і відношення до цього уряду З. У. Н Р. — Ред партіотична преса. Вона справді не представляє привселянської катастрофи як божу кару, але зва- лює за неї вину на большевицьку господарку, яка призвела край до руйни і є безсильною супроти катастрофи голоду. Соціалпартіоти всіх народів забувають при цьому, що посуха над Волгою це- го року булаби мала місце навіть в тому випадку, якби замість Леніна і Троцького владу в Росії ма- ли ті самі партіоти, чи цар, чи навіть святий Ми- кола. Не говориться також нічого народам, що господарський руйні Росії винна не так бльше вицька господарка, як наслідки капіталістичної війни, блокада Росії, безупинні чужі військові інтервенції та продовження ріжними Денікінами, Вранглями і Семйоновими домашньої війни в Росії та організування повстань. Замовчують при цьому російські і українські соціалпартіоти, що вони са- ме вели довгий ряд літ безсовісну агітацію серед російського і українського селянства, щоби воно не засівало більше поля, як це потрібно для вдер- жавня своїх власних потреб, щоби не лишало надвишки плодів і запасів на загальні ціли. За всі історичні злочини царату, за воєнне внищення імперіялістичної війни, за розбій міжна роднього капіталізму, за бісноватість всеросійської контрреволюції і влочинну агітацію соціалпартротів, має тепер покутувати сучасна, революційна Росія і гинути приволжанське населення. ОГОЛОШЕННЯ. Почта оверинка. Володя! Озовись! Леса. 1023-1-2 Хто вже, що ставлося в Федьком Білдую, який находиться в 1917 р., як австрійський полонений в деревні Кувещова, спобідома з сільсько-валандрожини розвод Лячунка 870 верст, повідомить ласкаю жінку Ксеньку, село Вброб, в. почта на Нарва, поз. Вережкин. Закордонні часописи просимо о пересилку. Василь Тремба, Київ, полевий запасний штатник ч. 600 вулиця Дорошківка ч. 79. Від Тебе ласти одержано. Ма писали, на дома всі єдвори. Твій отець Даніло.-1 Захоронені часописи просимо о пересилку. Пор. ет. Бачинський Еген подає свою адресу у власному інтересі до адміністрації В'вереду, у пор. Махайла Царика. 1029-1-1 Хто знавби ще про Тесфіл 1 Олекси Дунни, в с. Бережинки, на Подільському, який емігрував, перший по Ар- гентини, Буенос Айрес у 1907 р. і другий по Канади в 1912 р. (до 1914 р. останній був в Кебеку або Монреалю) впливає ласка повідомити урядовця 5 нішо стрільбі даних Івана Макошко: Strzałkowo, Poznańskie, fabr internowanych Ukrańców Nr. 1, oddział III., barak 53, Polska. Американські канадські письма просити до пересилку. 2-2 Хто знавби ще про Івана Корялка, що служив в у- країнський галицький армії, в стапільній харчівні в Хорсомі, вводить подати вистку Іванова Корялка, село Пшеринь, почта Миколаїв, к. Галь, псв. Бірока. 1024-2-2 Хто знавби про суддю Івана Кашка, урядовця пост. в Загребі, Евелиса Симко укінченого матеру, і Ілька Симко в Загребі, які при відвороті українських військ мали заги- нути вводить донести на адресу: Іван Симко, п. Загреб ад 1018-3 Хто вже, де обертається Михайло Слободя, ро- дом в села Мільна, повіт Вброби, який перед трьома роками вступив в Наварі по українському війську, зводить ласкаю повідомити його жінку Юлію Слободя, у Львові, вул. Нова ч. 3, 1 поверх. 2-2 ДО АМАТОРСЬКИХ ГУРТІВ. Маю на продаж театральну б.блистку (до 80 вес.). Звертатися на адресу: Тернопіль, цм. "Міцнанської брати", вул. Острожного, квартал Захоплого, для Підкарпатського. 2-2 До масового ширення! Кинжочну видавництва ім. М. Драгоманова в Коломиї п. н.: „Дорогий цісар, або як Карло обдивав народ“ можна дістати в адміністрації "Впереду" у Львові, вулиця Руська ч. 3, по 30 мартон за примрник в пересилково. ВСЯКІ ДРУГИ Й ПЕЧАТКИ ВИГОТОВЛЕННЯ Фабрика печатей І. ФРІДМАНА ЛЬВІВ, вул. Синстуська 4. 261-24-2 Переведений листок: ТАРАС ШЕВЧЕНКО, виданий в Токіо, в Японії, можна набути в адміністрації "Впереду", у Львові, вул. Руська ч. 3, по 20 мартон за один примрник. ПОЗІР! ПОЗІР! Відновлена і на ново відкрита звана в давніх літ - МОЛОЧАРНЯ І ЯРСЬКА КУХНЯ - Івана Вовка, ріг вул. Миколая і Зиблякевича, поручка П. Т. Публічні сім'я свідчення, обидві і вечері по умовах підак. 1020 Проситься о численні відвідань - УПРАВА. 23: Ч. 128 (З приводу поміщення комунікату Комітету в „Українському Прапорі“). I. Минулого року прийшлось мені багато писати — між ін., у „Вперед!“ і „Громадській Думці“ — про Український Національний Комітет у Парижі і на цій основі думаю, що галицьке громадянство знає про цю справу. Тому тепер пригадаю тільки що найважніше. В літі 1919 р. російські протибolsшевицькі круги в Парижі, які гуртувалися коло Малакова, амбасадора, тимчасового правительства Керенсько-го і які сбивалися політичні групи, починаючи від кадетів на право, валудами утворили фікцію українського представництва, яке стягло би на станови- ща єдиной неподільної Росії і в імені України, яка, мовляв, уявляє себе „нероздільною частиною матері Росії“, паралжувало діяльність делегації Української Народньої Республіки. Для цього зараз знайшлися на париському ґрунті різні обмосковлені „Малоросси“, переважно бувші гетьманські урядовці, які залючили Україн- ський Національний Комітет. Якраз тоди, коли доверяла думка заложення цього комітету, делегати галицької правительства Панейко і Томашівський були еволюційно в на- прямі федерації України в Росією і Панейко — як це виходить з оголошених його ділств до Петру- шевича і Сімгаловича, ставарся впливом до оба українськи уряди в Кам'янці, щоби вони помирялися з Денікіном на федералістичній платформі. Колиж Петлюра пішов на союз з Польщею, Панейко, Томашівський і їх урядовці залишилися вище втаганим обмосковленнями „Малороссами“, який висту- пив проти делегації Української Народньої Республіки і проголосив себе єдиним законним пред- ставництвом всієї України. Панейко мав намір втягнути в цю акцію га- лицьке правительство, щоби воно урядово стало на федералістичній платформі і всеоларизувалося з Українським Національним Комітетом. „Український Прапор“, який від самого по- чатку своєї існування був урядовим органом галицького правительства (чи властивість: доки правительство було в Кам'янці, органом галицько-го посольства у Відні, одначе тоді формально був приватним видавництвом, підправив що акцію Панейка і робив рекламу „Українському Національ- ному Комітетові“. Проти цеї політики представників галицького правительства в Парижі я виступив в цілім рядом статей, які появлялися в українських пресах. За якийсь час відношення кругів галицького правительства до „Українського Національного Комітету“ змінилося. Панейко уставив Швидко писля цього „Український Прапор“ (в ч. 38 в 4. липня 1920 р.) вирік: „Українського Національ- ного Комітету“, заявляючи (всередом своїм власним попередженим донесенням) що „ні-галицька деляга- ція як така, ні її посольські члени не мають відно- син спільних“ з комітетом. Вхідні також Петруше- вич і своїй 1920 р.) „До війська Галицької Землі“ (в серпня 1920 р.) заперечив усюку спільність і з Українським Національним Комітетом" і в ти- ми бувши представниками галицького правительства, які мали вносити комітетом. „Український Національний Комітет“ істнував очевидно далі, розвивався під патронатом вище згаданих російських кругів щораз інтензивнішу діяльність увід імені України. Чи належав до чього далі хто-з Галицької, не знаю. Стадані здається в кругах галицького правительства, як також лист Панейка, поміщений в „Українському Прапорі“, твердили, що Галичани в комітету виступи- ли. В кожному разі треба зазначити, що ор- ган комітету „La Jeune Ukraine“ помістив у числі 3—4 за листопад 1920 р. статтю п. н. „La problème de la Galicie Orientale“, про яку ре- дакція вазначила, що дісталася з урядового ють його ворожо ставитися до неї і не числитися з нею. Без дискусії політичних проблем, без критики політики правительства, правительство є повбавле- не того жерела, з якого обявляється Йому воля народу, воно тратить живий зв'язок в народньою волею і — навіть в найліпшій вірі — робить шкі- дливі провади. За все те чи не більше винно громадянство, ніж правительство? Бо кожний народ має таке правительство, на яке васлугує. Гайдельберг, 13. липня 1921. Д-р Миц. Лозинський. ПАРИЖАНКА", ул. Панська 22, ріг Зибілкевича, трамвайна станція КДІ і К. 1032-1-1 5 ЛЯХУ дахову, поцивковану, І сорту, Prima Teschen, де- шево продає фрма Цзенарський, Львів, Сташ ца 5. 1084-1-2 КРАДІЖ КОРОВИ. Взяви по парозу в Попелях украдено в ночі зі стійні га 30. левня ц р. дуже красну і моло- ду корову, в білі і темно-чорвоні плати, роги грить ті і на- розі палений знак: Р. р. IX і число ратиці крає. Пошкодо- вана просить в імені своїм і своїх свріт всі дооколичні Ч. Копія. Париж. 18 липня 1921 р. 353 187-240 МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Дорогий Андрію Васильевичу, Що ж Ви зовсім мене забули. Я чекаю відомостей і відповіді на мої останні листи. Взагалі якогось відгуку. Надсилаючи Вам копію мого листа до п. Василька в кооперативній справі і протокол розмови з п. Тимошенком. Чи одержали Ви мій лист від 8/VIІ? Майте на увазі, що питання про ліквідацію Місії є цілком реальнє. Коли не одержу гроші,- числа 10 серпня ліквідую, як це мені не тяжко. Ставлю ще раз питання про те, чи ставимо свою кандидатуру перед другою Асамблеєю Ліги Націй. Ця Асамблея збереться у Вересні. Отже прохання треба подати в Серпні. Звичайно, не виставлять кандидатури дуже зле, але виставлять теж тяжко, бо при теперешніх обставинах ми жадної надії на успіх мати не можемо. Може вийти тільки скандал. Запитую, що будуть робити Азербейджан і Грузія, але прошу і Вас висловити Вашу думку і думку С.В. З ширим поважанням і привітом О. Шульгин. До Високоповажаного Пана Андрія Ніковського Міністра Справ Закордонних У.Н.Р. Тарнів. П.С. Дальші відомості про цю справу надішлю далі. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "29" липня 1921 р. ч. 1821/5167 Д.Негайно. 138 359 284 До Пана Керучого Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для докладу Пано- ві Голові Директорії копію листа п. Голови Дипломатичної Місії в Парижі від 18 липня. ц/р. Пт. в. о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин В умові інформування треба бути при академії, що до дипломатичної місії в Парижі нашої справи. протокол була 15-4-23 року у пр. Аркуш каб Роді Леві Сирл 7/10 М.С. (Сер) Князь до Міністерства Справ Закордонних. надсилається при цьому, в розпорядженні п. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ, до відома Мі- ністерства коліз листа п. Крейчі до М.К.Вороно- го. Загальний 4-й 10 серпня 21/5 1012 поступ. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Серпень 192 р. В.Ч. СПРАВОЗДАННЯ про діяльність Департаменту Пропаганди і Інформації за час з 1-го червня по 20-го липня 1941 року. За цей перебіг часу діяльність Департаменту знаходилась в найбільш скрутному стані: завдяки новій відстості котитв як в Скарбниці так і в розпорядженні Департаменту не було змоги ради днів пересилати об'єники і циркуляри, купувати папер, кальку і конверти і т.п. З другого бою скрутний стан урядовців, а також предбачення звільнення за штат потягнуло за собою валимнення своїх посад в Департаменті ряду урядовців: так, відійшли до Требун-В. Островський, редактор П. Богачький, залишили працю: А. Чернявський -за відвідом до таборів, Д. Вачинський,-за вступом в Раду Республіки, діловод-М. Скрипник і Архіваріус-Ю. Литвиненко. Начальник Від. Крушинський-подався раз за штат і таким чином в департаменті залишилося лише два працьовники: Директор -Департаменту-Е. Іваненко і Експедитор-Д. Тарнавський. Всю вище докладену працю і було переведено цими двома особами, які були примушени в більшості самі і другути та і многоти всі кореспонденції Українпреса, тому що завідсутностю штатної друкарщини, весь час працьовала адміньо сторона друкарщини. Але-ж відсутність котитв і неможливість оплатити її труди призвели до того, що зона спочатку манкіровала свою працю, а потім всьом кинула їм і винні мається за чотире місяці). Отже при таких обставинах надсилали об'єники і циркуляри в перерви в залежності від оборотових коштів було випущено Українпресом 23 об'єники і циркулярів, ч 4:50 -7.2. Всього було надруковано: 1. Об'єників …………... I.138 пр....2.138 стор. 2. Циркулярів …………….. 290 540 Число адресатів крім 35, помічених в попередніх справозданнях збільшено на слідуючи: 1. "Свобода"-Нью-Йорк 2. "Український Голос"-Віннепег/Канада/ 3. "Український Стрілець"-Дблоння/Чехія/ 4. "Український Світлодець"-Лібераль/Чехія/ 5. "Укр. Заряд-Вістник"-Ужгород/Закарпатська Україна 6. "Наша Зоря"-Лягнут"/Челково/ 7. "Раткину" Львів/для жидівських часописів, 8. "Т-ву імені Шевченка-Львів/Архів/ 9. "Військовому Історич. Т-ву-Ченстохова, 10. "Військовий Історич. Архів. 11. "Руспрес", -Барнауа 12. "Українське Прес-Бюро /Відень/, 13. "Українському Гурт.-/в Египті-Олександрія/, 14. "Окрею до Румуньзької Місії. Крім того об'єники надсилалися у 8 місць окупнення Української еміграції мер на їх довіренних осіб і 27 місцям і консульствам. Окрею кореспонденції і скалті: 1. На Полтавщини (послано до всіх українських газет) 2. Українці в Турції і Болгарії 3. В Києві 4. Прикінці майна раду стаття 5. Пробокатори - стаття 6. Де-яких -стаття 7. Легенди і бажки на тому боці Збруча, 8. Отаман Яко 9. Отаман Козлик 10. Отаман Юркін 11. Вольжевицька господарка 12. Промисловість Союзів України 13. Миття еміграції у Львові 14. Віженці в Тернополі 15. Кінки до Ліги Націй 16. З пиття укр.еміграції в Тарнові. 17. Табарове життя в Олександрої 18. Чужеземні гості в Калішському таборі. 19. Культурне життя в Ланцуті Така продукція для двох людей непосильна, вона виснажує працьовників, примушуючи їх працювати в ранку до пізньої ночі. А з окрема мін., директору Департаменту, що несе і обов'язки редактора, репортьора і редактора, приходиться щодня працювати до 3-х або 4-х годин ночі не виключаючи і свят. Коли не буде відповідних умов, відповідних костів для можливості утримувати штат не за спасіб, то праця на реслті розвалиться. Крім того за останній місяць Департаменту почастило зв'язатися наречні з іншими Агенціями Вріндзина і Гуспресс на умовах що вони будуть в мінувати наші інформації зі зазначенням джерела -Україн- прес". ОПРАВА ПРОПАГАНДИ. Переведення пропаганди при новій відсутності грошей не можливо тим більш, що головну пропаганду на той бік Збруча можна лише переводити пасивно через постачання клад. Отже справа департаменту має бути складення і видруковування відповідного пропагандного матеріалу а на це департамент несе життювого року. Пропаганда праця по тобрам видає також кошти на подорожі пропагандистів, докторів і т.п., а чаком на придбання і виготовлення відповідної літератури. Таким чином в цьому відношенні Департамент активно нічого не міг зробити і обмежився лише слідуючим: 1. Розповсюдженим тих примірників Волі, які він мав амо гу одержано /1.4.8.9/10, ВОЛЯ УКРАЇНИ-172/. 2. Українська Трибуна - 100 прим. із них 50 прим. розповсюджується між військовими частинами а 50 прим. перекидає ться за допомогою відпоручника Степурі в районі Фам, л- ненц, Прокурів, Ново-Ушиця, Могилів. 3. Розповсюджена тим же способом пропагандної літератури, що одержувалась від Канцелярії Ради Республіки/відо ви, Універсалі і т.п./ 4. Вироблення інструкцій і планів праці для агітаторів- пропагандистів по той бік Збруча. Вільного немаючи ні людини ні засобів зробити не можна. Мушу крім того зазначити, що завдяки формальним перешкодам в бок фінансової комісії ми не мали емоги оплатити труда відпоручників на місцях і тому з них залишилося лише два у Львові і з Борщев. Особливо цінна праця відпоручика Степури, але я йому Міністерство завжди за всі-п'ять місяців служби немало змоги заплатити ні на гу і видати хоч малій костів на операції і тому є опасиня, що й він припинить працю. Підходячи конкретно до того, при яких умовах можливе проведення дальшої праці департаментом, я мушу домагатися, щоб була дана змога заробити на службу повну кількість співробітників, яким було забезпечено постійне і регулярне одержання утримання. Що до коштів на операції департаменту то потрібно: 1. Для пресового відділу "Українпреса" моделлю а) поштови видатки 1.140 мар. польськ. б) паперу 90 аркушів по 2 марки …………………………………………... 180 мар. в) кальки на 2 машинки 10 аркушів ……………………………………….. 60 " г) друк по 30 машинок сторінка (скорочена кількість) ……………………... 450 " д) коновертів 60 тук ……………………………………………………………. 60 " е) купівлі місцевих газет ……………………………………………………….. 100 " на місяць ……………………………………………………………… РАЗОМ 1.990 "- 59.700 "- Для переведення пропаганди не обхідно: 1. передплата за "Трибуни" ………………………………………………….. 36.000 марок. 2. друкування і виготовлення пропаганд- ної літератури приблизно до ……………… 100.000 "- 3. операції по розповсюдженню коло ……….. 20.000 "- Раз и видатки пропаганді до 150.000 марок Ціни поставленні на видатки по пропаганді приблизні в огляд, що завідсутністю коштів в сучасний мент вони не витрачалися. Видатки-ж по Українпресу точні, відповідаючи дійсним витратам і тому, коли їх в сумі 59.700 марок на місяць, не буде відпущено по то працю нормально переводити не можна буде. Липня 25 1921 року Директор департаменту: (підпис) Департамент преси Грунгольда в жвібім Потрібну ходинку описив у четвер обгориму факовому. Уряд Зобен Візьмогуроз під час Тіння, заверені тиму і цеєвом суплиницих розбігей. Грають слуг потовдуря. Нашелон до Уряду а що му втмрж вік Захедів, аба працю Ден. Грунгольди Візьмовара і наради ції роб тешев на продуктивності, що очакалогоров Сраєним манекером. Протяг в цей сирас-раків переговори до меного (підпис) У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 12 серпня 1921 р. ч 1048 ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Виконуючи побажання Вашої Ексцеленції що до підняття діяльності Департаментом Преси і Пропаганди, висловленого в резолюції на докладі Міністерства Преси і Пропаганди про діяльність з 1 червня по 20 липня, пересланої мені Керуючим Справами Директорії 9 серпня за ч 1006,- справа ця поставлена на засіданні Ради Міністрів 10 серпня і доручено міністерство Преси і Пропаганди п.Міністрові Земельних Справ, якому пондложено в найближче засідання Ради Міністрів ввійти з докладом про реорганізацію Міністерства і раціональну пропаганду. Голова Ради Міністрів В.О.Директора канцелярії о Пана Міністра Закордонних Справ Нам за честь повідомити Вас, що Міністр по на доповіді листа Консуля У.Л.Р. в Ідельську п.ПАВІКЕЛА з 27 липня п/р за 4-3-6 ПАН ГОЛОДА ДИРЕКТОРІЇ 7 цього серія зволив покласти резо- люцію: "Політику бачав би потрібною. В справі ге- нерального консульства прошу вленовків Міністр Закордонних Справ Петлюра". Миржовський Керуючий справами Слідку-Но. Від. Омелян Клименко Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "11" серпня 1921 р. ч. дієві 780. На № 974. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Високоповажаний Пане, для докладу Панові Голові Дирек- торії, що про майбутню соціалістичну конференцію в Лондоні Міністерство по- відомило наших представників за кор- доном і дало розпорядження Диплома- тичній Місії в Лондоні зібрати й негай- но вислати в Міністерство всі матеріали що до цеї конференції- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія директора СДЕРЖАНО Серпень 15 дня 1921 р. Вх. ч. 128 До Пана Міністра Справ Закордонних 15 серпня 21 I /025/ постоя. В звітах, які надсилає п.Посол Василько, значаться квоти, видані Віденському Прес-Бюро на його роботу. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ цікавив знати, чи має Міністерство Справ Закордонних постійний зв'язок з цим Бюро і догляд над його працею, чи дає йому інформації та директиви та чи визнає його працю за корисну. Службовий Керуючий Справами Прикладок Начальник Канцелярії 15 серпня 21 I 1924 ПОСТОЮ, В ч.83 Української Трибуни увідомлено повідомлення про ви- силку австрійською владою за межі Австрії українських кому- ністів Мазуренка і Шрага. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ цікавий знати, чи є про це офіційне повідомлення п. Посла Сидоренка, а наколи не мається такого, то просить дати директиви йому, щоб він своєчасно інформу- вав Уряд в цій справі з зазначенням всіх осіб, що мають ви- їхати з Австрії. Особливо цікаво знати, чи не стоїть в зале- ку з цим розпорядженням звістка про від'їзд до Харкова Гру- шевського, Чечеля та інших. Службу-Кас. Під. Ямполь Милаков Керуючий Справами Прикладка Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних А.В.Ніковського 16 серпня 21 I 1932 постов. Надсилаючи при цьому копію листа п.Кедровського до п.Лисенка, маю за честь, з наказу ПАНА ГЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, просити Вас, Пане Міністре, вжити заходів до виправлення п.Кедровському потрібної візи. Мироновий Керуючий Справами Рушаківка Начальник Канцелярії Слідку-Нас. Мір. Живага Проту Відділенню з крим мешкаючих Свя май Миколаївської виконкома (Сер) 15/2 Ви, Голова Редросвого один з земшунів якого, маю за шану, на- дсилати ми Ваше увзглядження: "Попроси, будь ласка, П. Головного Опашеня, щоби мені було надіс- лано з Відень всі пошуків виза до Польщі і назад. Мені треба при- хайти до нього з докладом з приводу своєї подорожні по Сербії, а також повернутися сюди проф. Маранчукка з Болгарії - Цариграду. Докладжені треба зробити особисто нікого не пишучи, бо дуже багато в матеріялах. Обов'язково негайно наше посольство з Варшави повідомить Наше посольство у Родині, коли буде висклана віза Польським містом." Адресуемо с этим довольны (стимулом) в Кедровсь- надать адресу посім В. Кедровсь- Кто: Wien III B. Liebgasse N 11 Zn tzt Scheluchin für Kedrowsky. Прошу прийняти Пане Отамане вистави зибокої помачи Гриць Мелеко Маріїв 1921р 14/viii У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "16" серпня 1921 р. ч . . . 5232 . Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь не- передати зміст телеграми від п. Посла Стоцького, який звучить так: "Міністру Ніковському, Зольдін- гер, Тарнів. Наша акція в справі голоду поступає успішно вперед. Негайно необхідна відозва від Правительства і акція соціялістичних партій до Закордону 2162 Стоцький".- П.в.о. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Орленко /Начальник Намцелярії Міністра/ Консультативний Директорій ОДЕРЖАНО Серпень 1921 р. № "141" Прошу незабаром Кроків В.Фбо мли Направленку 17 бер. 1921 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "16" серпня 1921 р. ч. 1910/5-223 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Високоповажаний Пане, для док- ладу Панові Голові Директорії, що з приводу допомогової акції Західньої Європи й Америки голодуючому населенню Росії міністерством ви- готовляється докладна інструкція, в яку вій- дуть і ті вказівки, які Пан Голова Директорії зволив зробити відносно заходів російської емі- грації в справі захвatu влади по упадковi боль- шовизму. Зазначену інструкцію Міністерство Закордон- них Справ буде мати честь переслати для ознай- млення Пана 'Олова Директорії. Товариш міністра закордонних справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2163. Берлін ………… 9. серпня …………….. 1921 р. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Андрія НІКОВСЬКОГО, Тарнів. (Копія п.Головному Отаманові і Прем'єр-Міністрові). Остання дипломатична пошта відійшла до Вас на Тарнів дня 11 липня 1921 р. тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи: 1) Політична ситуація. Особливої уваги заслуговує для нас чесько-польське зближення. Воно відібеться на некористь нашої загальної політичної ситуації. Це поступенне скристалізовання Східної Європи, яке відбувається на основі Малої Антанти та Балтійського Союзу, в котрих обох концепціях Польща починає грати роль стрілки при політичній рівновазі, – викажеться кінець-кінцем тільки спілкою закріплення поділу України. Коли розвиток піде далі тим шляхом і нам не вдасться польську позицію підкупати, то треба нам з часом очікувати кріпкого союзу між Румунією, Чехословаччиною а Польщею, якого основою буде удержання анектованих українських земель: Бесарабії, Буковини, Угорської Русі, Галичини, Холмщини, Волині. Хто знає, чи можлива царська Росія на такий поділ української гидри не піде. Одиною можливістю стримати цей розвиток є в ім'я великого впливу будучої демократичної Росії або Сходу та сили залажувати чеське громадянство й не допустити, щоб оцей перстень на західно-південних границях України не - 2 - закріпився. Бо приступленням Чехів до військової поль- сько-румунської конвенції була би судьба українських земель на довгі літа запечатана. Тому, думаю, треба як найскорше відновляти нам старі зв'язки із московською демократією, ба навіть здо- бутні собі між ними певні симпатії та використати їх про ти цих дуже шкідливих комбінацій. При великому впливі російських кол на чеських русофілів, це певно вдасться. Коли б але чесько-польський союз стався дійс- ністю, то цей факт буде цілком певно тільки базон нової української орієнтації на Москву. Бо із таким станом рі чей та рижською границею навряд чи погодиться Московщина демократична чи монархічна й обидві, кажеться, підуть на згоду з українцями для "соберанія земель". Про ці питання стою у переписці із секретарем чеської Місії п.Бочковським і радо виконав його припо- ручення, які він уважатиме за потрібні для перехрещення цих комбінацій. 2) Голод. Сейчас по зазиві Горкого був я на наради у Міністерстві Зак.Справ Радника Блюхера. При тім виявилося: а) Німечинна о ф і ц і а л ь н о не збира- ється нічого допомагати, а перелишає все приватній ініціятві і Червоному Хресту. б) Для цієї цілі отворення при Червоному Хрес- ті Комітет, до якого увійшли представники всіх партій та громадських організацій банків та промисловців. Представником Мі- ністерства Зак.Справ у Комітеті є при- ятель бувший майор Густав Віндшайдт. в) Допомога буде виключно санітарна а не хар- чова. Тоді вдався я до Голови Українського Червоно- го Хреста у Берліні п.Соковича і заллив йому, що тому, що німецький уряд о ф і ц і а л ь н о нічого не ро- бить, то й Посольство як таке свою акцію не може вести. Із цієї причини Червоний Хрест України мусить перебрати провід цієї праці і найти контакт із Червоним Хрестом Німеччини. Для цієї цілі треба при Червоному Хресті за - 3 - новати комітет, в який увійдуть по два представники Ук- раїнської Громади, Жіночого Союзу, Студентської Спілки, Українського Хору, Посольства У.Н.Р.. Окрім того уважаю я співробітництво із росій- ським Червоним Хрестом із багатько тактичних причин за правильне. Нарада Червоного Хреста у справі голоду йшла тим самим шляхом. Її справа розвивається досить добре. Укр.Черв.Хрест хоче на цю ціль освободити ще того пів міліона марок, який заарештований від Місії Черв.Хреста Молодного німецьким урядом. Надія роздобути на допомого- ву акцію фонди із арештованого конта у райхсбанку, на жаль, безпідставна. Цими днями мав я нараду у Міністерст- ві Зак.Справ і там мені виразно залвлено, що е виключено, щоби із цих фондів щось на допомогу дано, бо на них ем претензії німецького уряду і німецьких купців. Із наради німецького Черв.Хреста я поінформо- ваний, що в Харкові, Одесі й Київі вже е сотворені німець- кі комітети, які будуть заниматися розподіленням. П.Вінр шайдт обіцяв нам ще в Катеринославі закласти комітет. Нашу акцію перед німецьким Черв.Хрестом я ще стараюсь підперти заходами німецьких кольоністів України через іхнього предсідателя пастора Вінклера. Окрім того ведеться ще агітація із всіляких сторін і у пресі, щоби ціла допомога в голодуючі терито_ рії була направлена тільки через Україну. По моїй ініціативи зійшлися посли Вірменії, Грузії й України на нараду й ми рішили із чисто акаде- мічних мотивів і для демонстрації написати ноту німець- кому Міністрові Зак.Справ. Ми рішили далі спільно звер_ нутися до французького, англійського, італійського й бель- гійського посла із нотою, в якій прохати мемо, щоби ці держави жадали від больщевиків очищення окупованих кра- їв: Вірменії, Грузії й України. Взагалі рішили ми весь - 4 - час большевицькі агітаційні акції за кордоном по по- одиноких державах супровожати відповідними меморіалами до відповідних послів. На жаль, не знаю чи робляться якісь паралельні кроки у Парижі та й других державах. Посол Грузії Ахметелі йде дуже на руку і з ним легко працюється. Дуже тяжко працювати із послом Арменії Грінфельда. Я тепер дуже добре розумію, чому Турки Вірменів ріжуть. Та сподіюсь я поволі всіх послів окраїнних держав зєднати для одного спільного фронту. 3) Студенти. Із Міністерства Зак.Справ та від Студентської Єпілки у Берліні Посольство пові- домлене, що майже около 200 студентів треба очікувати в Берліні на зимовий семестр. Тільки для 50-60 студенті можна надіятися на допомогу зі сторони Американців. Для всіх прочих треба постаратися громадськими силами за- безпечити прожиття. Час дуже тяжкий і для всякої акції допомого- вої не пригідний задля голодової катастрофи у Росії. Та всетаки треба зробити все, що є тільки в людських силах, аби зберегти та виховати дорослами культурні сили. Посольство зі своєї сторони поробило вже ці- лий ряд заходів і доложить Вам про хід справи. Тепер можу тільки сказати, що комітет, який буде цілу справу провадити матиме слідуючий склад: Володимир Винниченко Богдан Лепкий, др. Сімович, др. Роман Смаль-Стоцький. 4) Вишваний. Вишваний був довший час у Мінхені, перетрактував із всякими колами і мовби осягнув деяку грошеву допомогу. Полтавця-Острянницю і Бармаша він видалив із рядів своїх прихильників. 5) Скоропадський. Купив вілю коло Ванзе, поблизько Берліну, і переїздить у Німеччину із цілою сімею. Степанківський зірвав, кажуть зі гетьманом - 5 - зносини. б) Супрун. Запропонував свою службу боль- шевикам разом із Скнарем. Вони хотіли перебрати більше- вицький експорт і імпорт та сотворили для цього декілька організацій. Та з того всього нічого не вийшло, бо Бардах перебив справу. Прохаю прийняти вираз моєї глибокої пошани Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині Посол: До Пана Голови Ради Міністрів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Прем'єр-Міністре що на доповіді телеграми посла Смаль-Отоцького за ч. 162, в якій зазначено колечність відозви з боку уряду У.Н.Р.в приводу голоду на тераенах б.Росії ПАН РОХОЗА ДИРЕКТОРІЇ 17-го цього серпня зволив пожалості революцію: "прошу негайних кроків в цьому напрямку.ПТДРА" Лучкович Керуючий Справами Святов Микола Начальник Канцелярії В Берліні я бачився з генералом Василем Чеснів- ським, який подав мені приємну вістку про те, що Ви, Високоповажаний Пане Президенте, – так само як і я – не вважаєте наше положення безнадійним, та що Ви спо- дівається в недовзі бути знова на нашій території. На- скільки се останнє мене тішить , все-ж я – свідомий свого обовязку – мушу перестерічи Вас, Пане Президенте, завча- сно ставати на чолі повстання, бо новий Ваш неуспіх на нашій території міг-би принести нашій справі шкоду, яку би не можна було поправити . Але, з другого боку,я не мо- жу заперечувати того, що чим скорше Вам, Пане Президенте, подастись знова бути на Україні, тим скорше всі європей- ські держави змінять свою вичікуючу у відношенню до нас позицію. Зараз я стараюсь підтримувати фінансово дотеле- ріший склад наших представництв за кордоном, і сподіваю ся, що де-який час цей далі зможу се робити . Я не хочу Вам писати Пане Президенте, про ті труднощі, які я маю при- цьому; бо великі журби і без того обтяжують Вас . З незмінним глибоким поважанням відданий Радник Керівчий Справами Української Дипломатичної Місії в Італії. Р.683., Рим, 13 липня 1921р. Вама Екселенція, Високоповажаний Пане Міністр Виконуючи доручення від 27 червня б.р. в справі зближення з Японським і Грецьким Посольствами я зайшов дня 2-го липня до Японського Посольства і передав через секретаря, який до мене пийшов, лист до Посла згідно копії А/. Посол переказав мені, що він відбувся конференцію в справі пригаду їх престолонаслідника і просить передати на шістьми напи бажання. Дня 5-го б.м. я був у Грецького Посла і передав йому від Вашого імені те, що сказано у письмі під А/, і виложив йому устно справу військової кооперації проти большевиків. Разом з тим я передав Послові циркулярну ноту в справі Ризького миру і визнання України. Посол прочитав ноту уважно і сказав, що перешле її своєму Правительству. – Сказав він, що він не має попередження про те, що Греція находиться в стані війни з Советською Росією, але й не заперечив, що большевики мають недобрі заміри проти його країни. В дальшій розмові Ваша ідея про кооперацію його залякалила; сказав він, що справа важна, але він хотів би мати він мене документ, аби предложити його Правительству. На пьому я з ним попрощався. /Посол виштукав також про наші справи взагалі і про те, котрі держави вже визнали Україну./ - 2 - Для того, щоби приготувати грунт для дальшої розмови на цю тему, я заслав Грецькому і Японському Посольствам спеціальні для цієї цілі написані пресові бюлетені № 54 від 7-го б.м., №55 від 8-го б.м., № 56 від II-го б.м., які тут прикладаю під Б/, В/, Г/. Дня 12-го б.м. я зайшов знов до Грецького Посла і передав йому бажаний меморандум . /№ 682 від II-го липня згідно копії під Д/. Посол прочитавши ноту сказав, що вона ясно представляє те, чого ми хочемо і сказав, що зараз після ноти /а також долучені бюлетені/ своїмому Правительству. Про саму пійськову справу я справді говорив цілком ясно, про фінансову же, я мусів говорити обережно обмежуючись тими натяками , які маються на кінці ноти і в закреслених місцях в бюлетенях. В Японській Посольстві тепер виключно зайняті прийняттям Предтолонас-лідника. Я все ж таки може ще до від'їзду його постарається передати і там такий же меморандум, як прилога Д/. Згідно наказу від 24-го червня б.р. я був 30 червня у Польськім Посольстві . Мене прийняв Керуючий Справами , Пан Лорет. /Посол Барановський у Варшаві/. Я попросив Пана Лорета передати Послові привітання від Вашої Ексеелентії і подяку за зложений ним візит. Польський Представник сказав, що він зараз же повідомить про це Посла Барановського. При цьому оказалося, що ще невідомо, чи Пан В. зостанеться Послом тут, чи в Константинополі. В дальшій розмові я мав нагоду вказати сказати , що наша лінія підносно Польщі зостається незмінною : Польща мусить істнувати для того, щоб могла істнувати Україна , і навпаки . Українці бажають бачити Польщу незалежною і добре зорганізованою, бо цього нас учити історія. /Пан Лорет сам історик з галичини./ Говорили ми з ним переважно по польськи. Я сказав, що мірою нашої вірності можуть бути ті наші доброзичливі уваги , які робляться від часу до часу з українського боку і які мають на опі також інтерес самої Польщі. Так наприклад в справі Ризь-ського миру. Українці не стоять на тій точці негадів миру, як росіяне. -3- Напівки, Україна „народова" хотіла би одержати нагоду приложити спій підпис до трактату, бо в Ризі її не було.. В тім емислі ми інформуємо одночасно Сотзні Правительства , і це я можу передати Цанові Керунчому Справами копію написаної в пій справі циркулярної ноти. Цан Лорет закінчився при і проєкт прислати матеріал . Тоді я заслав йому копію ноти з прилогами. Копію супропідної ноти до Польського Посла № 632 від 6-го липня б.р. прикладаю під Е/. Цан Лорет потвердив одержане на візитовій карточці. /Копія під Є./ Дня 9-го п.м. я був у Румунського Посла . Перш усього я йому передав від імені Вашої Екселенції повіннування з нагоди його підзначення христом ордена Звізда Румунії. Екселенція Лаговарі був цим дуже зрушенний. Потім я вручив Послові копію нижезгаданої Рижської ноти . Копію супропідного письма № 641 від 7-го липня долучаю під Ж/. Посол , який був як завжди надзвичайно любезний потвердив між іншим", що Англія міняє своє становище супроти большевиків. /Це мене наводить на думку , що може би було вказано зробити відповідні заходи в Льондоні що до кооператіф. Тут такі заходи з огляду на особисті симпатії до російського «єдинства" не обіцявали би скорих результатів./ Посол Лаговарі питався, чи ми передаємо таку саму ноту про Рижський мир також у Букарешті. Я сказав, що правдоподібно не так , але проєкт його також від себе повідомити Правительство. Посол обіцяв пе зробити і накинець подякував Вашій Екселенції за повіннування та просив передати його поклін , що я йм і виконую. Рижську ноту я передав 6-го п.м. також і Послові Гумерусові , котрий сказав, що зараз її пішле Фінляндському Правительству. При цій нагоді Посол Гумерує як завжди інтересувався нашими справами і був дуже рад по- чуття , що Ваша Екселенція дивиться оптимістично на дальший розвиток на- шої справи . Я вже мав нагоду писати , що я ту саму ноту передав раніше також у Шведськім Посольстві. Посол Барон Бек-Фріе заходив перед своїм від'їздом - 4 - прощання . Росказав він, що він наму ноту вже післав до Стокгольму, і що він ще й особисто буде старатися у Правительстві щоби добути для нас якийсь результат. Литався Посол чи ми окрім нього зверталися також до інь- ших Преденных Представників. Я сказав, що ми покладаємося головним чи - ном на заходи Пана Посла. / Барон Век-Гріе писаломився до нашого Атаман, що самостійність України де їх мрія/. – При цій нагоді я допідаввся , що в тутешнім Закордоннім Уряді ставляться до нашого постуляту – про що там була мова – взагалі прихильно. Існування кількох українських правитель- ств утруднює формальне визнання. Маркіз франческіні піднімав у Ватикані наму справу. Довідується , що йому сказали, що без порозуміння з Квириналом не беруться рішати справу. Маркіз здав до друку рукопис ; пе має бути брошура про потребу тісних вза- ємин між Італією і незалежною Україною. Дякую уклінно за Ваш портрет, який Ваша Екселенція були ласкаві на- діслали на мою просьбу. Портрет виставлений в канцелярії. Виконання дійс- но артистичне, що призначать українські громадяне ,які заходять за паспорта- ми. Паспортний відділ ,яким завідує атаме Онадький, розвивається добре. Російських паспортів не пизнають у деяких посольствах відносно уроченців України. / Таки кшадки були в Німечкім і Чешькім Посольствах/. Журналістъ Пескарполі, одержав доручення від редакції великого журналу /місячника/ " Політика" написати статтю на 20 друкованих сторінок про Ук- раїну. Пан Пескарполі заходить до Місії і одержав від Пана Онадького доклад ні інформації і літературу. Інформація в пресі поступає задовольнільне. Для прикладу долучаю під 3/ Р 536 прессової агентури , яка помістила 6 новинок поданих нами. За сим прошу прийняти вираз мого особистого поважання Мозолі Талій. 9 годзин. Pour la Président de la Mission Diplomatique Extraordinaire De la République Ukrainienne en Italie. Monsieur l'Ambassadeur, Sur l'ordre de mon Chef, ministre de Wassilko je l'honneur de vous témoigner les sentiments de la sympathie et solidarité dont le Gouvernement national d’Ukraine est pé- nètré vu les mesures de défense légitime prises par votre Grande Nation pour protéger les populations dans l'Extrême- Orient contre les hostilités manifestées par le pouvoir de Moscou, oppresseur de l’Ukraine. Je suis chargé de vous pré- senter quelques vues de mon Gouvernement concernant une collaboration à cette défense, moyennant toutes les forces dont mon Gouvernement dispose. Veuillez agréer, Excellence, l'assurance de ma plus haute considération Son Excellence Monsieur l'Ambassadeur du JAPON à Rome. BOLLETTINO DELLA STAMPA UCRAINA N° 54 ROMA 7 LUGLIO. I42. UNA CONFERENZA SULL'UCRAINA. L'agenzia "Russpress" ha attinto da buona fonte che la prossima Conferenza del Consiglio Supremo prenderà nella questione ucraina la deci- sione di riconoscere l'Ucraina come Stato indipendente. La Galizia Orientale formerà uno Stato particolare, ed indipendente nel tempo stesso. I43. L'Ucraina va incontro ad un regime contadino. Il Ministro ucraino O.Kovalevsky scrive all' "Ucrainska Tribuna" Il contadino ucraino ha elevato in se stesso, durante dei secoli, il rispetto del suo proprio lavoro e del lavoro altrui; egli reclama il diritto a cia- scuno percepire i prodotti del suo lavoro individuale; fa distinzioni netta fra ciò che è "mio", e ciò che è suo; egli rispetta la legge, che assicurasse in tutta l'estensione dal territorio ucraino l'ordine e disciplina, la vita comune sociale, la volontà individuale moderata dalle esigenze della comunan- za; il contadino ucraino vuole vedere presso di lui un regime che si con- formi alla maggioranza centesima; ne consacra i valori e l'ordine morale della popolazioni. Data in Ucraina una maggioranza contadina, ne consegue che in Ucraina noi andremo incontro ad un potere contadino (come vi è per esem- pio in Bulgaria.) I44. L'ESERCITO UCRAINO si trova dopo la conclusione della pace russo-po- lonese in 6 campi internamento (Kalisz, Alexandrovo, Lentzut, Wadowice, Cen stokhovo, Piotrokov). Questi giorni un generale, avente un gran nome europeo, ebbe l'occasione di vedere le truppe in Alexandrovo, dove sono installate due divisioni di fucilieri. Il generale straniero dichiarò di essere forte- mente impressionato della disciplina, della bravura, della devozione e delle buone tecniche delle truppe. (Queste due divisioni si sono segnalate duran- te la guerra contro i bolscevichi russi, l'uno sotto il comando del genera- le Bezrutkko aveva preso nel 1920 Kiev; l'altra - sotto il comando del gene- rale Tiutunnik - aveva eseguito nell'inverno del 1919/20 un raid nel corso della armate bolsceviche, raid che è valso a questa divisione la "Croce di ferro") I45. L'ULTIMO BOLLETTINO DI GUERRA IN UCRAINA. Il capo degli inserti Nordalevio comunica, che il suo sotto-capo Cyhan annientato vicino a Kiev un battaglione rosso, composto di cinesi. I cinesi difesero fino all'ultimo uomo. Una parte di essi è stata gettata nel Dniper.-Fra gli inserti del capo Machno e le colonne rosse, sotto il coman- do dal comunista Marcevsky ebbero luogo combattimenti indecisi vicino alla città di Nizyn (provincia di Chernihiv). Le truppe rosse subirono grandi perdite; furono incendiati una decina dei villaggi sospetti di complicità con gli inserti e la loro popolazione fu trasportata nel Nord - in Moscovia); I46. La FLOTIGLIA COMMERCIALE DEL DNIEPER diminuita sensibilmente dagli avvenimenti di guerra, conta ancora 110 vapori e 120 battelli a vela. I47. IL CAMBIO DEL DENARO UCRAINO si è ultimamente un poco rialzato ma resta ancora eccessivamente basso. Si pagano a Varsavia 10-15 marchi polonesi per cento grivna (marca ucraina) mentre che nel mese di giugno si pagavano per cento grivna 7 - 8 marche pol. BOLLETTINI DELLA STAMPA UCRAINA N° 55 ROMA' 8 LUGLIO 1921 I48.- L'UCRAINA IN ATTESA DI NUOVI AVVENIMENTI. La situazione attuale è determinata da grandi spostamenti delle truppe rosse d'occupazione verso il Nord (per la Siberia). Al loro posto, il Governo di Moscova invia in Ucraina distaccamenti di minore importanza. Quando anche il numero delle truppe rosse riunite in Ucraina resti molto consideravo- le,,i promotori dell'insurrezione nazionale hanno deciso di evitare per ciò aperti combattimenti e dì trovarsi alla gueriglia.I distaccamenti degli insor- ti percorrono il paese,spandono fra la popolazione proclamazioni invitanti ad essser pronti alla sollevazione generale,gando vi sarà stato dato il segnale .. Le autorità civili bolsceviche,in campagna soprattutto,sono sul punto di scompa- rire completamente. Vi sono vasti distretti in cui il potere bolscevi- co resta invisibile. Lap popolazione aspetta la venuta d'un nuovo potere,che dovrà riorgani- zzare i legami di Stato fra le provincia ed i distretti dislocati. I49. INFORMO AI "MILIONI UCRAINI" CHE SI TROVANO ALL'ESTERO. La stampe ucraina e russa si occupa in questi ultimi tempi del- la sorte dei depositi ucraini,che sono stati messi dallo Governo Ucraino,nel 1918,nelle Banche di Stato a Berlino,a Vienna,s. 'udapest.Si tratta di somme di 400 milioni,rspettivamente di 200 e di 60 milioni di marche.Il Governo na- zionale ucraino fa da qualche tempo sforzi legittimi per toccare il suo denaro. Si capisce,che gli agenti bolscevichi fanno tutto il loro possibile,perchè il Governo nazionale ucraino non possa ottenere queste somme,ed il apo del Governo sovietico ucraino Pekovsky fu il primo,che ha rivolto al Governo francese una protesta contro la liberazione di questo denaro,negando al Governo nazionale il diritto di servirgense contro "il Governo dei lavoratori e con- tadini ucraini".Il bolscevico Akovsky ha trovato un innatato aiuto nel Comi- tato psavdo-ucraino (in realtà - russo) del Markotun a Parigi,che domanda sulle colonne del "Temps" che il denaro ucraino sia impiegajo in favore dei profughi,venienti della Russia - senza distinzione di nazionalità".E da spera- re che il Conselli Supreme,che si occuperà probabilmente di quest'affare,nell' ultima distanza, non segna ne le proteste bolsceviche nè le suggestione russo- file e che decida in favore del Governo nazionale ucraino,il quale è il solo legittimo amministratore del questo denaro ed è obbligati di curarsi delle sue truppe,dei suoi impiegati ed dei miliia ed milia deì profughi dell'Ucraina. I50. PER LE RELAZIONI ECONOMICHE CON L'UCRAINA. Una conferenza dedicata alle relazioni economiche con l'Ucraina ha avuto luogo alla fine del mese di giugno all'Hotel della Camera di Commercio di Monaco. Il console ucraino in Baviera sig.Orentouk diede lettura del suo "esposè" sul "refezione dell'Ucraina". Il delegato dei cooperative ucraini sig. Baranovsky parlò sui doveri delle cooperative per la refezione del paese . Il suo discorso era penetrato d'un ottimismo fondato sulle ricchezze naturali del paese.Il console generale russo sig. SAL: aggestionò sulla costruzione di grandi magazzini sulla frontiera rumena-ucraina.Una con- troversa concernente l'efficacità delle concessioni da comprare dal bolscevi- chi ebbe luogo fra il d-re Baek,presidente della Società russa-tedesca e l'ex- ministro ucraino sig. Butenko,che contestava ogni valore di questi negoziati. Il rappresentante dell'Armenia d-re Kristian sollecitò l'Assemblea nel trattare uniseme con gli affari ucraini,le questioni transcaucasicane. I51.- SANGUINOSI CONFLITTI FRA UCRAINI E LE TRUPPE ROSSE ebbero luogo ultima- mente nella provincia di Kharkiv. Le comunicazioni ferroviarie sono state inter- rotte dagli inserti. (Ufficio Stampa a Vienna). BOLLETTINO STAMPA UCRAINA N°56 ROMA II LUGLIO 1941. 152. LE LINEE DI CONDOTTA DEL GOVERNO NAZIONALE (secondo un riferimento russo) Il giornale parigino "Poslednia Novosti" invia da Tarnow: Mr. Wassilko avrebbe elaborato un programma politico da eseguire all'ostero e che è fondata sulla caduta presso dei sistemi bolscevico. Il programma prevedi: I) il mantenimento dei rapporti amichevoli con la Polonia; 2) un'attività più elevata presso la Società delle Nazioni in vista di ottenervi la maggioranza dei voti per ricezione dell'Ucraina; 3) la formazione nel territorio dell'Ucraina di ogni specie di quadri, l'organizzazione per potere agire immediatamente dopo che sarà crollato il potere bolscevico.-Il monte proposto da Gr Wassilko sarebbe stato accettato. Il "overno nazionale ucraino è nel tempo stesso applicare a conservare il meglio possibile la truppa ucraina, rimasta all'estero ed il corpo amministrativo e diplomatico. (Poslednia Novosti" N° 34) 153.- COME SI FA IN UCRINA LA GUERRIGLIA. Il capo "olestchenko lanciò alla popolazione della città di Berdichev (provincia di Kiev) una proclama, dicendo che il 5 giugno egli sarà nella città con i suoi "uomini". Perciò il comando bolscevico dirasse verso Berdichev numerose "truppe. Al mattino del 5 giugno un treno vuoto arriva lentamente nella stazione della città, dove i bolscevichi gli vanno fatto fare halt. Una mezz'ora dopo un altro treno non annunciato viene a grande velocità e scontrarsi nel treno precedente, causando guasti e panico. Era la visita annunziata dal capo degli insorti. Profittando del fatto che l'attenzione del comando bolscevico era tutto concentrato in questo punto, gli insorti s'imperarono della città viola Kozietin d'onde essi fecero disorganizzare i treni vuoti con grande sorpresa dei loro nemici. 154- LE COOPERATIVE UCRAINE SIGNIFICANO D'AVERE LEGGATI CON I BOLSCHEVICI I delegati delle cooperative che si trovano a Parigi per prendervi parte all'esposizione internazionale delle cooperative, mentiscono categoricamente al "Temps" le incolpe d'aver trattato con i rappresentanti bolscevichi sulla vendita dei beni appartenenti alle cooperative ucraine. 155.- L'ARTE UCRAINA NEL "SALON PARISIEN". Un compartimento del "Salon", che si riapre nel mese di settembre sarà dedicato all'arte ucraina. Il "residente del Salon" sig. Francesco Jourdin l'ha promesso su sua domanda "Consell Ucraine" di Parigi. 156- IL PRESIDENTE DELL'ACADEMIA UCRAINA A KIEV prof. ZRYNSKY ha celebrato il cinquantesimo anniversario del suo giorno natalizio. Linguista - già professore della lingua araba dell'Istituto orientale di Moskva - poeta, scrittore ed esploratore, egli è sopravvissuto a tutti le invasioni che hanno raggiunto l'Ucraina, perseverando al suo posto di sapiente. Malgrado tutte le privazioni, il prof. Zrynsky continua il suo lavoro e sostiene la voce del popolare ucraino nel croppuscolo bolscevico. 157.- IL TRIBUTO D'UCRAINA A MOSKVA. Il giornale toscano "Gorodni Listy" (N° 178) riferisce da "slingesfora: «La stampa sovietica dà delle informazioni sulla quantità dei rifornimenti in natura che l'Ucraina deve rendere ai suoi invasori, cioè è : 56.000.000 poud (1 poud = 16 kg.) di grano,9.800.000 di patate,8.000.000 pou di lagumi,39.000 poud di carne. Questa quantità sono considerate sufficienti per prevedere ai bisogni dell'esercito rosso e dagli operai occupati alle officine di munizioni 5.Europa ammette che l'Ucraina sia obbligata di nutrire gli operai moscoviti che producono delle immuni destinate ad sottomettere i contadini ed intellettuali europei.) MISSION DIPLOMATIQUE D'UKRAINE. Rôme, le 11 juillet 1921. Fr. 682. Monsieur le Ministre, La situation internationale dans l’Est est actuellement déterminée par une nouvelle vague d'inquiétude venant de Moscou. Les menées ourdies par le pouvoir soviétique contre les Nations surtout dans le Proche Orient ainsi que dans l'Extrême-Orient semblent être le prélude à une nouvelle agression bolche-viste russe. La nation ukrainienne se trouve, sans l'avoir voulu, en guerre avec la Moscovie, à partir de 1917. En 1920, l'Ukraine a soutenu cette guerre en alliance avec la Pologne. La paix entre la Pologne et la Russie ayant été conclue, les troupes ukrainiennes qui se trouvent en Pologne depuis la fin 1920 y furent désarmées et installées dans des camps d'internement où elles demeurent jusqu'à présent. Ces troupes ont tenu, pendant la dernière phase de la guerre polono-russe, le secteur tout le long de la frontière galicienne, secteur qui correspondait - selon les témoignages de l'état-major polonais - à la cinquième partie de tout le front polono-ukrainien-russe. Son Excellence Le Ministre de Grèce à Rome. L'Ukraine étant envahie par les troupes rouges d'occupation, le pays se trouve en révolution ouverte contre les envahisseurs. Les insurrections ont contraint le pouvoir soviétique à quitter la ville de Kiew, capitale et centre géographique de l’Ukraine, pour se retirer dans l’ex- treme Est du pays, à Kharkow, à proximité de la frontière moscovite. Il est évident que l'entrée des troupes ukrainiennes, ennemis jurés du bolchevisme et de l’impérialisme russe, serait de nature à donner un nouvel essor à la résistance nationale. Le Gouvernement ukrainien, présidé par l'Ataman en chef Petloura, s'est appliqué à maintenir ses troupes en bonne condition pour le moment où elles pourraient à nouveau servir l'intérêt de leur patrie, et également la cause de la civilisation menacée par le bolchevisme. Le Gouvernement était toujours convaincu que le pouvoir soviétique, en même temps qu'il protestait de sa disposition paisible, ne fit qu'épier le moment propice pour porter le coup mortel aux Nations qui ne veulent pas se soumettre à la dictature moscovite. Actuellement, on croit le moment venu où les forces ukrainiennes, mutuellement aidées par les nations mieux organisées, mais qui sont également menacées, - pourraient se joindre à la défense commune contre les contempteurs du droit des nations. Le Gouvernement national ukrainien étant toujours prêt à collaborer avec les nations civilisées à la réfection paisible de l'Est, il est aussi prêt à joindre toutes ses forces à une action commune ayant dans le but l’établissement de l’ordre et du droit dans cette partie du monde. Etant données les stipulations du traité de paix polono-russe l'entrée des troupes ukrainiennes dans leur pays ne peut être préparée que hors de la Pologne. Pour cela, il serait indispensable de rallier ces troupes ailleurs, en lieux d'où elles pourraient être transportées, sans trop de difficultés, pour leur destination en Ukraine ( Odessa ). La totalité de troupes antibolchevistes ukrainiennes se trouvant en Europe, hors de l'Ukraine - y compris les éléments ukrainiens qui faisaient partie de l'armée du général Wrangel - atteint un nombre assez considérable pour former une force équivalant à plusieurs armées bolchevistes. E x o e l l e n c e, mes Chefs me demandent si le sujet exposé ci-dessus pourrait intéresser votre Pays vu les desseins manifestés par le pouvoir de Moscou contre votre noble Nation. C'est pourquoi je l'honneur de prier votre E x o e l l e n o e de vouloir accueillir avec confiance cette communication que je serais heureux d'avoir à compléter par des explications nécessaires concernant l'équipement des troupes et les questions qui y sont liées. Veuillez agréer, Monsieur le Ministre, l'assurance de ma plus haute considération. Pour le Ministre (absent) MISSION DIPLOMATIQUE D'UKRAINE. Nr. 632. Rôme, le 6 juillet 1921. Monsieur le Ministre, Permettez de vous offrir, ci-jointe, la copie d'un exposé traitant la situation internationale de l’Ukraine d'après la conclusion du traité de Riga. Le point de vue y développé et qui vise la maintien de l’indépendance de l’Ukraine semble être de nature – mes Chefs le croient profondément – à servir aussi les intérêts de votre Grande Nation dont les destins étaient toujours si étroitement liés avec le sort de l'Ukraine. Je serais heureux si votre Excellence voulait prendre en considération les développements ci-joints et en faire communication aux Hauts Dirigeants de votre Pays. Veuillez agréer, Monsieur le Ministre, l’assurance de ma plus haute considération Pour le Ministre (absent) Son Excellence Monsieur le Ministre de POLOGNE À Rôme. MATHIAS LORET Conseiller de la Légation de Pologne près S. M. le Roi d'Italie - Chargé d'affaires - Rome - remercie sincèrement Mr. Halip pour l'aimable envoi et 1 e prise d'agréer ses salutations distinguées MISSION DIPLOMATIQUE D'UKRAINE. R ô m e , le 7 juillet 1921. N r . 641 . Monsieur le Ministre, Permettez de vous offrir, ci-jointe, la copie d'un exposé traitant la situation internationale de l'Ukraine d'après la conclusion du traité de Riga. Le point de vue y développé et qui vise le maintien de l'indépendance de l'Ukraine semble être de nature - le Gouvernement national de l'Ukraine le croit profondément - à servir aussi les intérêts de la Grande Roumanie, étant donnée la nécessité, chez les deux peuples, de protéger contre la même menace leur liberté et prospérité. Je l'honneur de prier votre Excellence de vouloir prendre en considération les développements ci-joints et en faire communication au Haut Gouvernement Royal à Bucarest. Veuillez agréer, Monsieur le Ministre, l'assurance de ma plus haute considération. Pour le Ministre (absent) Son Excellence Monsieur le Ministre de ROUMANIE à R ô m e . AGENZIA NAZIONALE DELLA STAMPA ROMA - VIA DELLA MERCEDE 56-TELEFONO 46-92 L'INDIPENDENZA ECONOMICA DELL'UCRAINA, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - L'economista ucraino V. Nazarenko, che è stato per qualche tempo incaricato di affari in Italia, ha pubblicato un trattato sull'indipendenza economica dell'Ucraina. L'opera dimostra con dati statistici che i cambiamenti economici causati dalla guerra e dalla rivoluzione rendono indispensabile lo sviluppo dell'industria ucraina. PRA POLONIA E UCRINA, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - L'ambasciatore polacco presso il governo del Soviet ucraino Sig. Hennel è già partito per la sua destinazione. La lotta fra bolscevichi e antibolscevichi continua accanita in Ucraina. L'Agenzia "BET-BET" annuncia che i franco-tiratori 'antibolscevichi' che si trovavano sotto il comando del colonnello Struk sarebbero stati battuti presso Kiev dalla 2a armata russa. La notizia concernente la disfatta delle forze antibolsceviche non è esatta, la "Ucrainica Tribuna" al contrario, dice che recenti informazioni assicurano che gli insorti trovandosi nei dintorni di Kiev tengono testa alle truppe bolsceviche e si riavvicinano alla città. UNGHERESI ED UCRAINI, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - Il rappresentante ucraino a Budapest, colonnello Sikoivich, che ha assistito per invito del Governo ungherese alle feste in onore dell'ex ministro Apponyi ebbe l'occasione di constatare che i centri ufficiali ungheresi hanno le migliori simpatie per l'Ucraina e per la lotta nazionale da essa sostenuta contro l'invasione bolscevica. IL PRIMO SINODE EPISCOPALE DELLA CHIESA INDIPENDENTE UCRANA, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - Il primo sinodo episcopale della chiesa indipendente ucraina convocato a Kiev ha terminato i suoi lavori. Il Sinode ha destituito tutti gli ex vescovi russi per sostituirlì con personalità ucraine devote all'idea della chiesa indipendente. L'arcivescovo Parfenij, traduttore del "Vangelo" in lingua ucraina, è stato eletto Metropolita di Kiev. PREPARATIVI IN UCRINA PER IL COMMERCIO CON L'ESTERO, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - Il giornale "Wolna Ros" di Praga annuncia da Tericki che in Ucraina si formano sindacati di cooperative per entrare direttamente nello scambio di mercanzie con l'Estero. Il cambiamento della politica sovietica (in quanto al libero commercio ecc.) è comunemente interpretato come una fallita proselitismo del sistema bolscevico. LA FUTURA SCUOLA UCRAINA, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - Il Parlamento Provinciale ucraino lavora attualmente fra l'altro per la legislazione scolastica. Un progetto legge governativo sul tipo della scuola primaria da adottarsi in Ucraina è stato approvato all'unanimità dalla commissione scolastica. Il progetto legge prevede un programma d'istruzione consistente in 12 classi, divise in tre corsi. NUOVE REGOLE IN ROMANIA PER L'ESPORTAZIONE, Roma, 6-7-1921 (ANDE) - Ci mandano da Bucarest che il nuovo regolamento per l'esportazione è il seguente: "È proibita l'esportazione dei metalli fusi, del ferro grezzo, del rame, del zinco, della lignite, della lana, del pesce, del latte, degli uccelli, della seta, delle paraffine ecc. Ammessa invece l'esportazione a titolo di cambio dei grano, della segale, dell'orzo e dell'argento. In virtù di uno speciale permesso si potranno esportare le paste alimentari, i maiali, i cavalli, i montoni, il grasso, la carne affumicata, i legumi, la cellulosa, la traversa di quercia, il ferro vecchio, gli articoli confezionati di cotone, la scorza di quercia e il tannino. Tutti gli altri articoli non menzionati hanno libertà di esportazione. ANNO VII - N° 536 - POGLIO I° M.A. CHIARAPPA DIR. RESP