Відозва Директорії УНР до населення Бессарабії про збройне повстання проти румунської влади та за приєднання Бессарабії до УНР, 1919-1919, 18 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ ФОНДУ 1429 № ОПИСУ 1 СПРАВИ 6 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Відозва Директорії до населення Бесарабії про збройне повстання проти румунської влади та за приєднання Бесарабії до УНР Архівний фонд Директорія України Народної Ресpubліки. Структурна частина Канцелярія СПРАВА №_ Назва Відозва Директорії до повідомлення "Безбарвій" про збори побутових проти призначення Грушевської власно та іншого президентства В.І. за Укр. Слободки, урядів Сміт, Франція, Росія і др. про наступство Рушуши над Безбарвією. Центральний Державний Історичний Архів м. Харків фонд № 1189 Оп. № 1 Ед. хр. № 6 Почати 1919 р. закінчен. 1919 ВОЗЗВАНІЕ. ГРАЖДАНЕ БЕССАРАБІИ! Когда въ 1917 году было свергнуто его царизма, когда послѣ это- го были провозглашены: свобода, равенство и братство, когда былъ на весь міръ провозглашенъ принципъ-свободное самоопредѣленіе народовъ-тогда всѣ тѣ, которымъ трудно жилось и живется, вздох- нули свободно и легко. Наступило казалось время, когда жизнь не будетъ для однихъ хорошей, а для другихъ плохой. Наступило время, каждый народъ, каждая нація могли подумать о своихъ правах и обь устройствѣ своей жизни такъ, какъ каждому захочется. Бессарабія выявила свою волю въ 1917 году, рѣшив быть авто- номной единицей федеративнаго государства, имѣвшаго создаться на развалинахъ бывшей императорской Россіи. Такъ объ этомъ думали лучшіе сыны Бессарабіи и ихъ мысли соотвѣтствовали желанію всего населенія. Но не такъ получилось. Среди Бессарабцевъ нашлись пре- датели, которые, прельстившись румынскимъ золотомъ, назвавъ себя избранниками народа, продали Бессарабію Румынамъ, во главѣ которых и до сихъ поръ стоитъ король. Король и буржуазное правительство Румыніи давно заглядывались на цвѣтущую Бессарабію и когда русская армія распалась, Румынія не замедлила ввести въ Бессарабію свои войска будто-бы для под- держанія порядка. На самомъ дѣлѣ, путемъ угрозъ, обмана, насилий, а также путемъ подкупа нѣкоторыхъ лицъ, Румынія осуществила новар- ное, злое дѣло. - Присоединила къ себѣ Бессарабію и ввела въ нее режимъ, который, какъ всѣ знаютъ, во много разъ хуже бывшаго цар- скаго режима. Съ занятіемъ Бессарабіи Румынами, у населенія пропали надежды на свободу, равенство и братство. Пропали надежды на землю и волю. Тысячи жандармовъ присланы въ Бессарабію и какъ они обращают- лись съ населеніемъ-мы всѣ знаемъ. Растрёли множества лучшихъ лю- дей, изгнанія изъ предѣловь Родной земли, позорныя тѣлесныя наказа- нія, грубость, дерзость-вотъ система управленія румынскихъ властей. Вмѣсто воли и земли - Бессарабія получила жандармовъ; и нагайки; Вмѣсто права и справедливости-сплошной терроръ и открытый гра- беж. Кто не знаетъ какъ Румынъ вывезли и вывозятъ изъ Бессарабіи хлѣбъ,скоть и пр. и оставляютъ населеніе безъ всего необхо- димаго. Волѣло сердце народа при видѣ этого.Волѣли и болѣютъ сер- дцами вѣрные сыны Бессарабіи.Надежда на добровольный выходъ Румынъ изъ Бессарабіи окончательно потеряна. Какъ же отъ нихъ избавиться? За это дѣло взялся Бессарабскій Национальный Союз,вьсоставѣ котораго входятъ люди,рѣшившіе жизнь свою отдать,но освободит6 Бессарабію отъ злого врага-Румынъ.Помощи ждать неоткуда. Нужно самимъ взяться за дѣло и съ оружиемъ въ рукахъ выгнать врага и показать всему міру,что мы незваныхъ гостей не хотимъ. Национальный союз выдѣлилъ изъ своей среды пять человѣкъ- Директорію,коей поручилъ всю власть и далъ задачу поднятвзна- мя возванія противъ поработителей Румынъ. Время пришло.Дальше терпѣть жестокости и издѣвательства Румынъ невозможно. Прочь ихъ,насильниковъ,представителей грубаго имперіализма. Къ оружию! Становитесь всѣ,способны носить оружіе,подъ знамя Директоріи. У кого какое есть оружіе-берите его съ собой. Тотъ, кто дома остается въ это великое время,тотъ предатель сво- ей родины,тотъ предатель счастья всего народа. Директорія несетъ всѣмъ обездоленнымъ,всѣмъ обиженнымъ:ПРАВО и СПРАВЕДЛИВОСТЬ,СВОБОДУ,РАВЕНСТВО и БРАТСТВО,ЗЕМЛЮ и ВОЛЯ. Успѣхъ дѣла зависитъ отъ Васъ,Граждане Бессарабіи. Пусть никто не думаетъ,что призывъ къ Вамъ,есть призывъ къ разбоймъ и наси- ліямъ.Не давайте повода никому такъ говорить.Спокойно,дѣловито, возвысь каждый за ружье,стань въ ряды и гони-бей врага-Румына., такъ какъ только освободившись отъ Румынъ мы сможемъ пользовать- ся благами революціи-землей и волей.Только безъ Румынъ мы сможем сказать свое свободное слово о нашихъ желаніяхъ,о нашихъ стрем- леніяхъ. ГРАЖДАНЕ БЕССАРАБІИ! Ко всѣмъ Вамъ,безъ различія пола и возра- ста,національности,происхожденія и професіи обращаемся мы. Помните,что Америка,Англія,Франція и весь міръ обмануты Румына- ми,которые заявили,что Бессарабія добровольно присоединилась къ "матери Румыніи".Мы знаемъ,что это ложь,что никогда Бессарабскій народъ не присоединялся добровольно и не присоединится къ Румы- ній. Докажемъ всему миру, что мы встали на защиту своихъ, потоптанныхъ Румынами, правъ. Довольно насилія надъ нами. ПРОЧЬ НАСИЛЬНИКОВЪ! ДА ЗДРАВСТВУЕТЪ СВОБОДНАЯ ДЕМОКРАТИЧЕСКАЯ БУЛАВІЯ! ЗА ВОЛЮ И ЗЕМЛЮ - ВСѢ КЪ ОРУЖІЮ! ДИРЕКТОРІЯ. Президенту С-Американских Соединенных Штатов,-Вильсону, Правительству Англии, Франціи, Украина, Германіи, Австріи, Россіи и Италіи. Отъ имени всего изстрадавшагося Бессарабскаго народа до- водимъ до свѣдѣнія Вашего Правительства и народа, что Румынское правительство произвело надъ всѣмъ Бессарабскимъ народомъ небы- валое насиліе. Бессарабія, много столѣтій находившаяся подъ стра- шнымъ игомъ Турокъ-была освобождена отъ него и попала подъ дру- гое иго-иго Русскаго царя, подъ которымъ находилась болѣста лѣть. Сбросивши съ себя, наравнѣ съ остальными народами, иго па- ризма-Бессарабія почувствовала, что и для нея засіялъ лучь свободы. Но въ то время, когда свобода слѣдалась неотъемлемымъ достояніемъ всѣхъ народовъ, когда оставалось воспользоваться плодами свободы, соображеніе Бессарабіи, имперіалистическое государ- ство-Румынія-наложило на Бессарабію тяжелое иго, присоединив ее къ себѣ , по выраженію правительства Румыніи "на вѣчныя времена". не имѣя на это абсолютно никакого права и основанія, и помимо воли Бессарабскаго народа. Это иго въ настоящее время скидывается самимъ народомъ, кото- рый терпѣливо мучился до сихь поръ подъ королевскими нагайками и ждалъ, что свободные народы и соціалисты всѣхъ странъ взануть на его защиту, и напомнить Румынскому Правительству признанную всѣми народами мирную программу Президента С.-Американскихъ Соединенных Штатовъ, одинъ изъ пунктовъ которой гласить, что народъ каждой маленькой территоріальной единицы имѣть право самоопредѣлиться, имѣеть право свободно, безъ всякаго давленія штыковъ высказаться куда онъ желаетъ присоединиться. Но напрасно Бессарабскій народъ искалъ правды у человѣче- ства 20 вѣка. Къ сожалѣнію, теперь каждая держава занята своими собственными дѣлами, а маленькіе народы предоставлены самимъ себѣ. Этимъ пользуются правительства тѣхь мальыхъ государствъ, гдѣ сох- ранилась регулярная армія. Такія правительства, пользуясь всемир- ной суматохой, втихомолку нападаютъ на сосѣднія территоріи, поль- зуясь и ихь беззащитностью, и, вопреки принципамъ самоопредѣленія, аннексируютъ ту или иную территорію. Именно такъ поступила и Румынія въ отношеніи Бессарабіи. Въ то время, когда Бессарабскій народъ требовалъ референдума, въ то время, когда выбранные народные представители, вынужденныя бѣжать съ родины, въ виду румынского террора, съ приговорами о нежеланіи народа присоединиться къ Румыніи, выносили поста- новленія о присоединеніи къ другому государству, въ это время Румынія силою оружія и угрозой казематовъ, при содѣйствіи жан- дармскихъ нагаекъ, заставляла народъ выносить противорѣчивые приговоры о желаніи народа присоединиться къ ней. Терпѣніе народа исчерпалось и онъ молніенно организовал- шись, сбрасываетъ съ себя румынское иго. Директорія, высшій временный органъ правленія освобождающейся Бессарабіи, надѣется, что никто не дерзнетъ пойти противъ этого завоеванія свободы Бессарабскимъ народомъ, а, напротивъ, правитель- ства всѣхъ странъ помогутъ освободившемуся отъ Румынъ народу провести у себя референдумъ и только тогда, когда воля народа выяснится-присоединиться къ тому или иному государству. Мы надѣемся, что противъ нашихъ враговъ пойдутъ вмѣстѣ съ нами всѣ свободныя страны, которыя мы признаваемъ стать на защиту такъ грубо поруганной Румынами справедливости. Мы надѣемся, что всѣ тѣ правительства, которыя пойдутъ противъ насъ, встрѣтять единный новый Европейскій фронтъ, который будетъ направленъ про- тивъ империалистическихъ правительствъ, ищущихъ завоеваній, про- должающихъ войну и подавляющихъ свободу народовъ. Директорія просить Украинское Правительство, какъ сосѣднее, взять на себя передачу настоящей ноты всѣмъ вышеупомянутымъ правительствамъ. 1919 года. Предсѣдатель Директоріи члены: Дівчина 1-й дукушесони 2. Гуковинський 3. Надівсон 4. Дя Буковинен 5. Кабанєн Іван. 6. Томилга левд гест (згм ХЗ) (1802) ДО ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Руководителю Весарабської Директорії Ларіону Семеновичу ДУНГЕРА. ПРОХАННЯ. Весарабський народ, котрий окупован Гумунами, не міг більш терпіти ті страждання, які намагали йому Румуни і він в січні місяці сього року рішив раз на завше визволити себе від такого ярма і приєднатися до України. Для цієї мети Весарабський народ зкликав національний з'їзд на чолі якого стояв я, а сорз виділив Директорію в склад якій двійшов і я і Директорія підняла повстання в Весарабії проти Румун. 20 доб бився Весарабський народ з румунською армією, але брак набоїв та снарядів примусив Директорію відступити на лівий берег Дністра. Коли ж Румуни знов забігали повіти, з котрих ми відступили, то вони почали палити села, більш всього постраждала моя родина. В мене Румуни забрали все рухоме і нерухоме майно, багато хліса ісполили мій і моєї матері будинки, а як і було що з решти вивезено, то большовики в Кам'янці ограбували останнє: Тепер ми на чужій території застались, при такій надзвичайній дорожчечі, голі, босі і голодні, ненька було рішила їхати в Весарабію, але Гумуни її не приймають. Під час повстання в Весарабії я згубив двох братів, Володимира і Константина, перший заставив 6 душ дітей - старшій дитини 16 років, а другий - 3 душі, і ці два несчасних сімейства зістались без ідної конійки грошей. За весь час повстання в Весарабії я від Укр. Директорії ніяких грошей не одержував. Прохання РИСОКУ УКРАЇНСЬКОЮ ДИРЕКТОРІЄЮ зробити розпорядження повернути мені Пограбоване, попалене і знищене Гумунами моє майно, згідно прикладеної до сього відомості, 510.395 карб., а моїм 4 братам допомогу хоча 100.000 карб., а всього шістьсот тисяч триста дев'яносто п'ять карбованців. 26 лютого 1919 р. М. Кашинець (под.) ВІДОМОСТЬ спадоного і пограбованого Румунами майна під час повстання в Бесарабії, члена-есарабської Директорії Ларіона Семеновича ДУНГЕРА. 24 липня 1919 року ПАЗДА РІЧЕЇ Спалено Румунами I Спаленій Румунами судино збудован в лампачу в 1919 році вимальовани, мав 21½ арш. довж., 10¼ арш. шерени, 4¾ арш. вишини о 4-х кімнатах з кух- нер, покрити гонтор з II-то дубо- вими вікнами................... I. 40000 2 Флігель дерев'яний, збудован в 1904 р. покритий гонтов о 4-х кім- натах з кухнею 19 арш. довж., 12 арш. шерени, 5 арш. вишини і з І2-то вікн. I. 35000 3. Теж спалена румунами стодоладеров. збудована в 1900 р. покрита соломою 18 арш. довж., 10 арш. ширен. і 3½ арш. вишини................... I. 15000 4. Теж і забрано коняшня, покрита соломою 22 арш. довж., 12¼ арш. шерен. і 4 арш. вишини збудована в 1907 р. з перегородками I. 13000 5. Теж кучка для свиней з дубового де- рева 6½ арш. довж., 4¼ арш. шир. і 8 ар. вишини збудована в 1908 році I. 10000 6 Теж курник, валькований 4 арш. дов., І арш. шерени, збудован в 1906 році, критий соломою................... I. 5500 7. Помур критий соломою довж. 5 арш. ширен. 3 арш. .................. I. 4500 8. Забрано румунами наші дерев'яни за- бори 238 арш. довжені і зруйновано каменний забор І25 сажень в двіх усадь- сах................... I. 40000 Розграбоване власне маїно, яке я тілько можу припомнити як годовніше Плугів двуклемішних /Сакка/............ 6. 6000 Ворін................... IO. 5000 Віялок................... I. 5500 Дубів для 6 кошиць, 2 готових об- роблених 24 довг., 9 арш. кожен і 24 кор. 8 арш. кож. жестяні верхи і ВІ дошка на ббк. кошиці........... 4 кош. I3000 Возів на залізному холу............... 3 6000 Сани звичайні 3| 200 Ресорних фойтонів з шкірян. будок 2| 10000 Ресорних возів…………………... 1| 1500 Запряжка парна російського зразку 2| 7000 Польська запряжка………………. 1| 4000 Сідлів……………………………... 3| 4000 Коси……………………………….. 6| 300 Яке було на подвір'я господарсь- ке майно і кухонний інвентарь приблизно…………………………. 15000 Забрано румунами хліба! Жита не вимолоченого 18 кіп ….. 1500 Жита вимолоченого………………… 265 -15900 Пшениці……………………………. 240 16800 Кукурузи…………………………….. 280 19600 Ячменю …………………………….. 250 13000 Квасолі………………………………. 80 4000 Сія комопляного…………………... 93 4185 Цартонлі…………………………….. 1020 10200 Гречки……………………………….. 110 8800 Ворошна І сорту 22 п. і жит. 20 п. 42 3400 Муки кукурузної…………………… 43 3010 Полови ріжної……………………… 200 1500 Соломи жити,пшениці.,ячмен. і греч. 245 вог.9600 25000 Коней……………………………….. 6 12000 Волів………………………………… 3 7500 В Хотинській скарбниці малого рахунку румунами забрана моя Грошова книжка на 5000 карб. і 2 плати перстня з шести сімль- янтами вартістю 25000 карб., а всього……………………………….. 30000 В м.Кам'янець, коли большови- ки мене арештували то забрали у мене річі і коштів………………… 29700 Два золотих одера Волод.З ст. 2| 2000 і 2-ї ст…………………………….. 1| 2000 Шовк чорний 36 арш……………….. 36 3600 Плющових одіял……………………. 3 5000 Бархату чорного 28 арш…………… 23 2800 Папаху каракул.на шовк.підклад.|1| 500 Целіма зроблена з овечої шерсті в 9 арш. кожн................................... 3 10000 Шуби на міху одна з комір. чорно- біл. лисиці..................................... 2 10000 Простинь 6 і 4 пари чол. білизни Дешево........................................... 1800 Цепочка на шию і чоловічі золоті часи з груди. Цепочкою.................. 2 17000 Двое синіх діагональових штанів 2 4000 Заплатив большиовикам за те, що винустили в Кам'янець. в Янниці 7000 Разом ...................510395 П'ятьсот десять тисяч триста дев'яносто п'ять карбованців прохан асігнувати і видати иені на руки, позаяк я і моя мама румунами знищені і залишилися в одних сорочках, голі боєї і голодні. Л. Душу До п.Члена Високої Директорії У.Н.Р. п. МАКАРЕНКА ДОКЛАДНА ЗАПИСКА. Ще за часи Центральної Ради бувший Російсько-Румунський фронт був об'явлений Українським і я був останнім Українським Комісаром при Головнокомандуючим цим фронтом генералі Щербачіві. Після страшенно напруженої боротьби з генералом Щербачівим, зрікшися України після проголошення Центральною Радою 4-го Універсалу, мені удалося добитися з боку Румун хоть офіціозного признання, що надзвичайно допомогло мені в боротьбі з Щербачівим, як в справі виводу з території Румунії озброєних українських частин, складавших вже тоді більшість частин Румунського фронту, так і в боротьбі за майно цього-ж фронту, оцінювашогося ще тоді в 3 ½ мілліарда рублів. Майно роспорядженням Щербачіва було передано російським ліквідаційним комісіями румунам під охорону до виясення власників цього майна - себ-то Держав, наслідовавших Росію. Моїми представниками в арміях, корпусах і частинах були зібрані передаточні звіти всього майна, переданого Щербачівим румунам - після чого всі відомості були сконцентровані при Українському Фронтовому Комісаріаті під доглядом сформованої мною паралельної Російсько-Української ліквідаційної комісії на чолі з отаманами Колодієм і Павленком. Через де-який час Українська ліквідаційна комісія від'їхала. Весь же матеріал залишився в фронтовому/комісаріаті, бувшим то-ді першим і постійним представником Українства в Румунії. Бажаючи скінчити справу з ліквідацією майна, я звернувся в квітні місяці минулого року до Військового Міністерства України, котре примусило мене, як докладно значного всі справи й обставини праці в Румунії почати переговори про визнання наших справ на майно бувшого Румунського фронту, для чого я був призначений Генеральним Комісаром Військового міністерства во всіми уповноваженнями для переговорів і в.об.Генерального Консуля для захисту Українських інтересів в Румунії. По поверненні моєму в Румунію з Київа в травні місяці я почав переговори в справі визнання ними наших претензій на все майно Румунського фронту, бувшого об'явленним в свій час Українським і в кінці жовтня місяця минулого року мені удалося добитися офіціального визнання наших прав з боку румун на частину майна -майно бувшої 9-ої Армії- взагалі й на всі скоропортящіся продукти, при чому добавлялося офіціозно, що права взагалі же на все майно можуть бути визнані як компенсація за торг-вельний договір, котрий я тоді улаштував з румунським Міністром Концеску, для чого я з ним і з румунською місією приїздив до Київa, де й вдалося дійти до повної згоди. На далі, дякуючи склавшимся обставинам, цей договір не був виконаний, в чому головним чином винен приїхавший тоді на чолі місії до Румунії генерал Дашкевич-Горбацький, одверто заявивши, що він працюватиме за для збудування Єдиної і Неділімої Росії. Дякуючи допомозі приєднавшихся в той час до мене панів Поплавко, Антоновича й С ідоренко, з котрими ми перебували у всіх послів Антанти, удалося обезвредити Ген.Дашкевича-Горбацького, котрий за все це зірвав договір. Пізніше в січні місяці сього року, будучи викликаним в Одесу в справі переговорів для поїзки моєї на посади Генерального Консуля до Сербії або до Японії, що тоді тільки намічалося, я, маючи намір зробити в справі майна відповідний доклад Високій Директорії, захопив з собою необхідні матеріали, але в Одесі же був заарештований добровільцями, посажен разом з міністром Бордаєвським в вязницю, де захорів через півтора місяця сипним тифом, по видужанню від котрого в квітні місяці примушений був від "їхати знов до Румунії, звідки в травні місяці, бажаючи з"ясувати справу з майном, так і зі своїм становищем, я виїхав до Станіславова й далі до Уряду, тим часом дипломатичні енсо- сини з Румунією були зірвані і мій консульський архив, в кот- рому знаходяться документи цінностю на 3 1/2 мілліарди рублів під доглядом двох урядовців був висланий з території Румунії в м.Станіславів перед самим наступом поляків. Дякуючи відсутності засобів за для вивозу архива, складаючогося з 16-ти досить великих пакунків, його прийшлося заховати у одного із жидів в м.Станіславові під доглядом одного з залишившихся там урядовців. Зараз-же, коли почалися знов розмови з румунами про куплю у них ріжного військового майна, присутність всіх актів і до- кументів, доказуючих наші права на більшість залишеного росія- нами військового майна, величезної вартості на території Ру- мунії, як мені здається, дуже необхідна. А тому, як що знайдено буде можливим, то прошу доручити мені вжити всіх заходів перед поляками в справі повернення мого кон- сульського архиву з м.Станіславова, що я думаю вдасться без особливих труднощець, приклад ми маємо на Міністерствах Морсько- му і Освіти, вже вживавших подібні заходи . На той випадок, як що не можна буде повернути архива вище- зазначеним офіціозним шляхом, то можна це буде зробити приватно, на що звичайно прийдеться витратити більш часу й грошей. Для вивозу архива офіціозним шляхом необхідно буде мати кількість грошей в 30 тисяч карбованців - сюди входить платня за помешкан- ня архиву, перевоз і як потрібно буде, то й дрібні видатки ви- датки за полагоження цієї справи у поляків, крім того треба ще додати сюди-же і платню -утримання- 2-х урядовцям, вже не одер- жувавшим грошей на протязі 5 місяців, це приблизно составить ще 20 тисяч карбованців. В випадку-ж вивозу архиву приватним шляхом, грошові витрати можуть дойті до 100 - 150 тисяч карбованців. Доклачаючи все вищезазначене на розгляд Ваш, Високосановний Пане Директоре, чекаю відповідних вказівок, при чому мушу до- дати, що з приводу цієї справи відповідній доклад Міністру Закордонних Справ мною вже зроблен. "19" серпня 1919 р. м.Кам'янець Под. Генеральний Консуль У.Н.Р. в Ясах в Румунії К. Штомаренко Приказ о Мобилизации Бухарестори получившая отряд-дочь вчерашняя, свобододомовских епископов Кесеарадин ропшилалъ изгнанія - мыль исл. предыловъ своей родины, дабы вырнуть народу своеювонную мить отъ рубекао шипе алишено сво- боду, землю и волю, которую оно- рало отънаел Поварное Румынское правительство. Для моего тьды выполнения опу за- дачу нашу необходимо вещи быть из за оружіе а помочи 1) приказывается войсковому Командиру призвать вельмъ штатных способствия ношить оружіе отъ 18 до 40 летъ включительно. 2) Всех офицеровъ и письмен- Кобг бывшей русской армии добролеть включительно. 3) Всех медицинскихъ и ветери- нарныхъ врачей добросить а а фельдшеровъ и бывших селезел 4) Людина-місцевий звинна бути про- везена в селище крантавлений сроком по морю свободження тоді, який отриманий. 5) Мобилізованые донинь буде обуты, одити и доїханы всім вами з собою запас ру- важнтя на 7 днів. 6) Людина-мований учитися вак варить с собою все другие пояс у кого мільєтна пальто пуделень, бочь, руки, поштов- ків, ролети, ребал верб, машини и т. д. Прикладні: Людина-мований Рава переметь долине зватися собою, виникли шамаджим у кого мі- ловий шляхатець. 7) Мобилізованых обуєтві донинь прибети на повозках в указаний 8) Всё ведомо всеми силами до- лжны содействовать иода- мисаюія. 9) Весь тихъ, которые будут уклоняться отъ любви мизацій, а также и всѣ тѣь которые будуть пренебрегать ві данными или способомъ считать врагами народа и свободы и немедленно приравнять военно- побывшую суду, смертства изъ свя- съ мать в Румынію а имущество конфисковать. 10) Всѣ тыхъ, которые дозволят что он не способные носить ору- жіе по своей болезни подвергать всему медицинской комиссіи извѣстный войсковымъ Ромшеск роям. Третья замена (фирма). Место. 6 1489 13(двокадушем)+605=18д. з них др (від) продукції 15 01 91 д Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 30.04.96 Підпис Кобзар м.№ 9,10 - святковий текст м. № 11,12 - рефранди підг. на м/р: Кобзюкська стажування 23.11.08 бур. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 45.11.1993р. м/р 4.04.92 м. Кокан Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 05.04.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 25.04.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 18.09.02 Підпис Кобзар м/р 8.10.03 року св.2003р., сиркова Тупиця