Огляд діяльності Міністерства закордонних справ, звіти місій УНР про роботу в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Австрії, Швейцарії. Листування з місіями та доповіді про асигнування коштів, положення військовополонених, Російсько-Дунайській флот, списки старшин тощо, 10.02.1921-24.12.1921, 411 арк. — частина 2/3

2/ В справі зі Стоцьким п. Міністр Барановський цілком не- правий, бо річ не в тому, що Стоцький є молодший від п.-іністра Фінансів по віку чи рангу, а в тім, що Стоцький несе політичну відповідальність, як заступник Уряду УНР. в Німеччині, і тому ніякий спеціальний уповноважений представник Уряду , будь-то навіть і сам Міністр, без його, Стоцького, відома, не може роз- починати будь якої справи на території Німеччини . І по цій справі більш докладний відчит подасть Вам, Пане Президенте, на словах Міністр Закордонних Справ. З глибоким поважанням , завсігди відданий Вам, Пане Президенте, І/Додаток. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORDIN. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВХ.Ч. ВИСОКОПОВАЖНИЙ Пане Президенте ! Сердечно дякую Вам за Ваш лист від 24.лютого с.р та за те довірря, яке Ви виявили до мене уділенням мені уповноваження від 30.грудня 1920 р. і нине я всіма силами старатимусь оправдати . Додатком до цього дозволяю собі предложити Вам копії мого листування з п.Міністром Салікоським, в ці- ли докладного поінформування й Пана Президента про стан наших фінансів за кордоном . Про всї інші справи зробить відповідний доклад Пану Президенту Міністр Ніковський . Головна річ тепер в тому, щоби ми одержали гроші, а це в сей мент можливо лише тодї, коли Ви пішлете кого небудь до Варшави, хто засував-би там Полякам становище. Важно також надіслати до Парижа кого небудь відо - кого з військових, котрий-би цілком добре знав французьку мову . Славінський до сього часу не надіслав менї Вашого інтервю . З глибоким поважанням, Вам Пане Президенте відданий Додатки. Копія. "Ідею, І-го березня 1921 р Високоповажаний Пане Міністре ! Завтра , в середу я буду мати змогу бачитися в Вами в Посольстві між ІІ та І. годиною в полудне, бо з її 12 при- близно на протязі однієї години я буду заклятий справою остан- точної виплати нам угорських грошей . Для Вашої орієнтації дозволяю і собі надіслати Вам при сьому оплачених двох вихо приблизно два додатки, в яких Ви, Пане Міністре має побачити слід. ще : І/ Від Українського Уряду належить мені : згідно додатку а/ ................... К. 6,988.000.– згідно додатку б/ павіар.франків 135.000.– німец.марок 29.024.– Бельгій.франків 1.777.– голланд.гульденів 976.– австр.корон са. 10,150.000.– що разом виносить приблизно ........ К. 39.000.000.– Таким чином я маю претензії на са. К. 35,988.000.– Згідно додатку б/ сума наглих виплат, які я маю перевести виносить ...... австр. К. 15,510.000.– таким чином мені потрібно ....... К. 51,498.000.– 2 3/ В грудні 1920 р. одержав я від Угорщини австр. корон 1,848,154.- і має одержати тепер .....!!.. ' 10,375,000.- Разом К. 12,221,154.- звідси відпадає 6% ,себ-то '' 977,688.- яким чином після виплати очікуемої тепер від Угорщини суми в моєму розпорядженню буде лише ................... К. 11,243,452.- 4/ З відом Ем побачите, Пане Міністре, що після виплати у- горських грошей мені ще бракуватиме К. 40,254,538.- 5/ Як до я одержу гроші з Австрії са. К. 15,000,000.- суми,яка бракуватиме мені,буде викосени са. К. 25,254,000.- на яку суму я буду мати претенсії до нашого Уряду. З цих положень, Вм, Пане Міністре побачите, що моя відда- ність нашій спільній святій справі опонукає мене при таких тяж- ких фінансових обставинах переводити 1 на далі виплати за кордо- ном, як се я робив до сего часу; і що се цілком неможливо, поби я зобов'язан був переводити виплати на державні потреби нашого У- ряду в місці його осідку. Не зважаючи на се лихвадки, на разі Директор Саніцький виконав доручення Міністра фінансів виплатити мені 12,000.000 К. зі суми продажу товарів у Відні, яка має відбутися - в гроден, 3 в міру виплаченої мені Директором Сапцівських суконь переводити також виплати Урядові в Тарнові, не звертаючи уваги на мої протекції / по батьківстві частину я виплачу проценти в чужоземній валюті, бо це гроші зеленя і на борг сам особисто/. З глибоким позначенням Василько, в.р. До Заступника Голови Ради Міністрів У.Н.Р. Міністра Внутрішніх Справ Пана Салуковського. У відповідь, Готель Тамаранд. Копія. Відень, 2. березня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре ! Посилаючись на сьогоднішню нашу розмову має за честь ствердити на письмі слідуюче : I/ Я зобов'язується, зараз-же після виплати мені угорських грошей, виплатити Вам через ''Вінер Банк Ферайн''в Тарнові польських марок . . . . . 1,000.000.- 2/ З кожньої суми далі, яка має бути виплачена мені Мі - ністром Фінансів безпосередно, чи по його дорученню, я зе - бов'язуюся завжди предоставити половину її в розпорядження Ради Міністрів через Міністра Закордонних Справ , 3/ До сьогодні я предоставив в розпорядження п.Міністра Фінансів Еараковського слідуючі суми : а/ за значенку у вчерашньому додатку А/ суму К. 100.000.- б/ 24 липня 1920р. мінець марок 440.000.- в/ в листопаді 1920 р. '' '' 1,000.000.- себ-то разом '' 1,440.000.- і К. 100.000.- За ді 1,440.000.-марок, які зараз коштують приблизно 17,000.000.-корон і які були позичені в Фірми ''Омнія'', я відповідаю по персональній запоруді, так що на разі оплати цих претенсії фірии ''Омнія'',на під- ставі складеної 17.І.с.р.умови в Австрією, не відбудеться - мої гроше- ві претенсії до Українського Уряду в сумі св.К. 35,988.000.- як се зазначено було в моєму вчерашньому листі до Вас, маюб тоді ще збіль- шитися і на цю суму . г/ за моїм посередництвом була заключена мірова між Міні- стром Фінансів Барановським та бувш. Фінансовим Агентом Гри- гором Супруном, і згідно цієї мірової, як мене про то пові- домляли, п. Міністерств Фінансів було виплачено готівкою при- близно 600.000.- марок, а крім того передані були друкарські машини, які були у перехованку Супруна в Німеччині і покупка ціна яких виносить де-кілька міліонів марок. З глибоким поважанням, відданий Вам, Пане Міністре, Василько, в.р. До Заступника Голови Ради Народних Міністрів Міністра Внутрішніх Справ Пана Олександра Саліковського, Відень. Готель Ракеранд. Суми видані для Уряду УНР від грудня 1920 р.: Пресове Бюро у Відні / Др. Брендзаан/ корон 250.000.- Посол Славінський, Прага …………………… '1' 100.000.- Ліквідація Військової Агентури, Прага …. '' 100.000.- З припоручення Міністерства Закордонних Справ 362.000.- Дипломатична Місія в Будапешті …………… '1' /ліквідація і бюджет до І-го червня/ ………… 200.000.- Отаман Окопенко / червоний Хрест / ………… '' 223.000.- Посол Красковський …………………………… '1' 120.000.- Посол Шульгін …………………………………… '1' 100.600.- Бувш.Голова Місії о.Вон, / в рахунок належитості/ ІІ4.000.- Лікування Посла Гасенка ……………………… '1' 100.000.- Др.Соломон Гольдельман /видання брошури/ '' 100.000.- Укр. Студентська Громада в Празі /субвенція '1' 100.000.- Макар Кушнір /ліквідація/ ……………………… '' 100.000.- Полк.Вишиваний /на рахунок авта/ ……………… '1' 70.000.- Пор. Крученіх /припоручення Пана Головного Отамана ; кошта лікування, їзда до Італії/... '' 58.000.- Олександр Степаненко /на рахунок ліквідації/ '1' 50.000.- Олесь / на рахунок ліквідації/ …………………… '' 50.000.- Ліквідація секретаря Старосольського з Місії в Швайцарії /півмісячне утримання/ і кошта подорожі Вєрн - Тарнів …………………… 300.Фр. '' 55.000.- Консульт Кузим, Баку / на рахунок ліквідації/ '1' 16.000.- Місія в Італії /Грудень, січень, лютий, март по 4935 лірів = 19.740.-лірів/ …………………… '' 520.000.- Місія в Швайцарії /ВІЖНЯК грудень, січень, лютий і март по 4.800-швайц.Фр. = 19.200-/ ca.' ' 2,400.000.- Посольство в Берліні 130.000 марок т.е. са.' ' 1.500.000.- Моя подорож до Тарнова і дві до Будапешту, разом один місяць побуту в Будапешті та телеграми …………………… ca.' ' 300.000.- Разом Корон ………………………………………… 6.988.000.- Відень, І-го марта 1921 р. Дуже негайні виплати для Уряду УНР.: Послу Шульгіну, Париж /80.000 франц.франків/ са К. 4,000.000,- Послу Маргодіну / 850.-фунтів/ ........... '' 2,200.000,- Послу Славінському ...................... '' 500.000,- Послу Яковліву ......................... '' 500.000,- По сольству у Відні ..................... '' 500.000,- Пресовому Бюро у Відні ................. !! 250.000,- Царьгород /1000.- доларів/ .............. '' 750.000,- Субвенція Накладні Оренштайн, Берлін / в проти в н і м случа ї збанк рот ув/ 1000.-доларів ' 750.000,- Красковському і Кузімови, Кавказ .......... '' 500.000,- Д-ру Кулішерови, Берлін /припоручення Міністра Фі- нансів п.Барановського І7.250.-марок/ ....... са. ,, 200.000,- Консулу Оренчку, Монахія /І8.000.-марок за І920-р. та від І.січня по 50.000.-корон/ ........... '' 360.000,- Італії / на квітень, 4935.-лірів/ .......... '' 100.000,- Швайцарії /новоскорочені штати в 2550.-швайц.фр./ '' 300.000,- Відправного послу о.Бону і секретарю Карманському / жадання ІЗО.000.- лірів ліквідації / ....... '' 250.000,- Ліквідація Швайцарії в 5500.-швайц.франків са. '' 700.000,- Штокгольм , довг литовському послу 3850 швець. корон ... са. '' 650.000,- Довг на кошти процесу в Амстердамі, / ІЗ.500.- голландск. гульденів/ ....... '' 3,000.000,- Разом корон 15,510.000,- В повизмі виплати не є враховані мої жадання згідно : І/ припоручення Міністра Ніковського від 4.липня І920-р. / признані Міністром Фінансів Барановським 25.серпня І920-р./ Швайцарських франків 105.96І.- Марок 6.000,- 2/ припоручення Міністра Ніковського від 23.серпня І920-р. /признані Міністром Фінансів Барановським 25.серпня І920-р./ швайцарських франків 58.000,- 3/ припоручення Міністра Ніковського від 23. серпня І920-р. марок 26.663.95 бельгійських франків I.5II.I5 4/ припоручення Міністра Фінансів Варановського від 25.VIII.1920 бельгійських франків 266.- голландських гульденів 976.15 марок 6.36І.20 5/ повітовання Міністра Фінансів Варановського від 25.VIII.1920р австрійських корон 100.000.- 6/ припоручення Міністра Ніковського від 24.серпня 1920 р. /білоруському хрецххвіккияяяхх міністру Цвікевичу 50.000.- 7/* видатки на удержання Місій в Швайцарії та Італії за місяць вересень, жовтень і листопад 1920 р. ---- ---- 8/* загальна сума завдатків на рахунок Уряду, які я виплатив згідно знаходячись у мене рахункам від серпня 1920 р. до грудня 1920 р. Загальна сума моїх претенсій пункт 7/ і 8/ вино - сить са. ......................... 10,000.000.- корон, в чім не є враховане мое утримання . ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 846. Берлін 16. Березня 1921. Вх. ч. (Копія п. Головному Останові і Прем'єр-Міністерові). Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас на Тарнів 20 лютого й тепер має за честь доложити до Вашого відома слідуючі справи: 1) Мені приємно подати Вам до відома, що Посольство У.Н.Р. у Німеччині дістало листа від Іманжурської Ради, де вона сповіщає, що всі книжки, учебники і література, вислані Посольством від імені Міністерства Закордонних Справ не одержані. Рада заповідає лист із ширшими інформаціями й прохає ще книжок. Посольство старатиметься на протязі слідуючих місяців післати знов книжок у цей важливий пункт. 2) Запомогова акція дала в минулому місяці слідуючі успіхи: а) 25.000 австр. корон подаровані для студентів у Відні українським консулам Фонфе. б) 50.000 польських марок, пересланих із консульських зборів Міністерству Закордонних Справ для допомоги абігцям. в) Українська Студентська Громада у Берліні дістала за допомогою Посольства від Американців для 16-ох членів свободний обід і вечеру, гроші на книжки для учень та 400-600 марок місячної допомоги. Громада насичена около 40 членів. 3) У звязку із подіями на Сході Посольство уважало за потрібне поробити де-які кроки відносно наладження комісій по слідуючих справах по Посольстві: - 2 - а) транспортна комісія. Провід запропоновано п.Міністру Соковичу. Її задачею було би випрацювати меморіал, яким шляхом можна би найскорше налагодити українські залізниці до транспорту. Далі розяснити питання переселення українських залізниць на вузькоторові та вилснити, котрі із нових винаходів можна би прийняти при наших залізницях. б) Валютна комісія. П.Міністрові Фінансів Барановському запропоновано назначити голову її. Її задачею було би опрацювати із німецькими й другими спеціалістами ціле валютне питання, справу дальших емісій, справу державного банку, девальвації і т.д. Окрім цього було би її задачею випрацювати нову податкову систему. в) Торговельна комісія. Таку скликано би Посольство із представників всіх галузей торгівлі і промислу у Німеччині при співучасті всіх вимігравуших промисловців і торговців України. Її задачею було би зібрати матеріал про приготовання німецької торгівлі і роз'яснити її плани. Ціла ця справа післана п.Міністрові Закордонних Справ на одобрення. 4) Скрутний фінансовий стан У.Н.Р. присилував п. Посла Василька до слідуючих мір: на протяг трьох місяців приділені є Перший Секретар Посольства Володимир Левицький й другий Секретар Посольства Максим Гехтер до Відня й получатимуть своє жалування у коронах. Всі другі вилатки по Посольству відповідно будуть на цей переходячий час зменшені. Повіреній у справах У.Н.Р. сподіється але скороченням платень всіх других урядовців осягнути таке ушпаровання, що вименазвані урядовці полішаться далі в Берліні. Це головно із цієї причини, що Посольство У.Н.Р. не могло би виконувати припоручення Міністерства із такою скоростю, як дотепер. Цієї пятниці приїжджає сюди п. Посол Василько й вирішить цілу справу. - 3 - 5) Помимо цих ушпаровань, котрі посоль- ство У.Н.Р.у Німеччині переводити мусить, повіреній у справах був присилуваний цього місяця переорган. зувати наново один відділ і його значно розширити. Це головно із причин, які п.Міністер з моїх попередніх звітів можуть ясно пізнати. Тому, що я не могу дозволити, щоби об- ставини нас привітали всякими несподіванками. Роз- відочний Відділ сильно поширений і для опрацьован- ня де-яких політичних справ приділений один спе- ціаліст і три агенти. Цей спеціаліст був один із шефів української К.Р. за часів Центральної Ради і людина які можна довіряти. 6) Посол Лоський із дружиною переїхав до Відня. Він дописує постійно під псевдонімом Вишевич до гетьманської часописи "Український Го- лос". Посол Кедровський виїхав з дружиною до Відня, щоби поселитися у Бадені. 7) Генерал Черемісов із сотником Світ- лишним (делегати Макаренка) відвідали мене в По- сольстві. Сотника Світлишного я не прийняв, а п.ге- нерала Черемісова я прийняв і добре голову змив. Він трохи старим генеральським тоном заявляв з по- чатку, що шукає правительства на яке можна би опер- тися! Я йому вияснив, що така для носа. Він, прав_ да, відмовлявся від всяких політичних акцій, але роз відка ствердила: сейчас про приїзді у Берлін мали вони нараду із галицьким Послом Євгеном Левицьким, котрий потім виїхав до Відня. Солтис-Микитяк і Світлишний зголоси- лися на авдієнцію до Референта Сходу Міністерства Закордонних Справ барона Мальцана. Цей зателефону- вав до мене і попрохав інформацій про цих панів. - 4 - Я їх представив, як слід. Останні три дні був тут і делегат українських большевиків у Відні Паламар. Він мав конференцію із Бардахом. Із Черемисовим і Ко. звязку не має. 8) Українська Капеля хоче перехати до Берліну, щоби концертувати у Німеччині. Посольство ока-же всяку поміч. 9) Дмитрій Павлович живе ще у Берліні разом із артисткою Карелі. Побачення мав із Українців тільки із Бутенком, якому мав заявити: я волію свободну Україну, як друга мати, чим угничену, як во-рога. Тепер прихав сюда Великий Князь Кирило. 10) Польський уряд відмовив влаз представників жидів до Ради Республіки п.Пістряку. 11) Жидівські часописи в Америці помістили про акцію Посольства У.Н.Р. у Німеччині відносно погромів цілком Фальшиві вістки. Іменно пишуть, що "амбасадор Петлюра заперечив всякі погроми, а це е вершок відваги". До тієї американської часописі я написав великого листа на жидівському жаргоні і предложив ще раз копію моєї ноти до референта жидівських справ у Німецькому М.З.С. Референт жидівських справ проф. Зобернгайм письменно й телефонично дякував за переслану книжку Гольдельмана "Жиди Й Українці" і прохав не-гайно вислати йому ще 20 примірників для роздачі. Взагалі зробила ця книжка знамените вражиння. Нам слід, головно всім Посольствам, без-настанно працювати над поліпшенням нашої репутації між жидами. Дуже характеристичне є, що задля нашої - 5 - слави навіть ксюна користна вістка в Європі робить ся в Америці некористно! Дуже прохан Пане Міністре Закордонних Справ прислати інтерв'ю для російських часописів у Німеччині або своє особисте або Міністра Жидівських Справ. Дуже користна була б якась святочна заява або резолюція Ради Республіки по цьому пи_ танню виразно обчислена для використання закордо- ном. 12) За останній час бачився я між іншими із слідуючими особами: а) з послом Польщі Висоцьким. Я його поінформував про дальший напрямок нашої політики і дав Йому довірочно до перечитання листа Міністра З.С. до Посла Василька із 5.лютого ч.СД ХХІУ/230, щоби збільшити враження моїх інформацій. б) з Референтом Українських Справ у німецькім М.З.С. на обіді, на котрий я його запросив, бо він мені перека- зав, що хоче вибалакатися. Зпочатку порушив він для нас дуже неприємну справу Др.Собачинський, відомий із своїх справ з Козієм, передав акцеп- ти, які Козій виставив бувшому канц_ лерові і теперішньому послові до пар- ляменту Гельферіху й домагається від М.Ш., щоби воно присилувало, аби Посольство У.Н.Р.відшкодувало ні- мецького горожанина. Зі сторони По- сольства я обіцяв призначити секре- таря Хотька для полагодження справи Із політичних інформацій хо- чу слідуюче спімнути: Бліхер сліду- че дуже остро акцентував: я звертаю Вашу увагу на це, що діється із врангелівською армією. Ціла армія дістала нові мундири, виш- колюється під проводом французьких офіцерів, одержала великі транспорти амуніції. Коли бойове визи валиться, то на той випадок вже є порошені. Франція де-які рішення. Англія дезінтересувалася в Україні. Дальша моя розмова із Радником Бліхером була принципільна. Я йому зробив де-які про_ позиції, для їх вияснення попрохав він від мене письменного меморіалу. -8- Про цю розмову можна тільки устно докласти яко- либи справа назрівала, при- їду сам для устного докладу до Уряду. Блюхер робив мене далі уважним на ту колосальну агітацію яку веде Совєт- ський уряд проти берлінського Посоль- ства У.Н.Р. Ні одному Німцеві Раковськ ий не дозволив вїхати на Україну для зорганізування відправки полонених. У Харкові, в Одесі, у Катеринославі є повні шпиталі Німців, окрім того лягери інтернованих. Раковський заявляє, що як довго не зліквідується Посольство у.Н.Р.і не передасться совєтській вла- ді то так довго про висилку не може бути й бесіди. Блюхер заявив, що він тримає Посольство У.Н.Р. і обороняє його зав- ше тим, що воно не є представником то- го чи другого правительства а у к - раїнської державної ідеї й мо большевикам завше заявляється, що воно заступає тільки буржу- азні кола, які виємігрували. Але все-таки Блюхер прохае тримати себе в резерві, бо большевики хочуть через большевицьких послів справу витягнути перед парламент. Прохаю прийняти вираз мого глибокого по- важання, Повірений у справах у.Н.Р. у Німеччині! Київський Посол і Знешковажений Міністр Української Народної Республіки. Торгів, дни 11. X. 1921. Пане Головний Отамане, Зі Дирою подякою потверджую одержання Вашого письма з дня 29 м.м. У відповідь на нього дозволяю собі висловити свій погляд на порушені в ньому питання: 1) До справи ноти Керзона до Чичерина додаю в залученні найдокладніший, доступний тут зміст не тільки ноти Керзона, але й оповіщеної сьогодня відповіді совєтського уряду. Мій погляд на цю справу такий, що, не зважаючи на гос- трий тон англійської ноти, не можна її надавати більшого значення і, на всякий випадок, не можна вважати її початком якої-небудь нової і гострої й агресивної тактики Англії супроти більшевиків. Не треба забувати, що після заключення торговельної умови відношення Англії до Совєтської Росії не стало більш приязне, як було передтим. Англія була змушенна ріжними моментами внутрішнього і зовнішнього характеру заключити умову і признати тим фактично більшевицький уряд. Цим актом вона мала на меті перше всього успокоїти власне робітництво, покласти кінець або, що найменше, обмежити більшевицькі інтриги в Азії, дістати змогу мати самій власних агентів у Совєтській Росії (що вона тепер і робить у найширших розмірах), а врешті забезпечити себе перед випередженням іншими державами, в першій мірі Німеччиною. По суті її не ходило про те, щоб цим актом розпочати який-небудь новий приязний курс супроти більшевиків, як, з другого боку, не ходить ій теж про те, щоб причинитися самій активно до повалення До Пана Головного Отамана Симона Василевича ПЕТЛЮРИ, Тарнів. ння большевиків. Англії на руку як найбільше ослаблення Росії і виключення її на як найдовший час від ролі актив- ного чинника у міжнародній політиці. Цю роботу роблять для неї найкраще сам і б о л ь ш е в и к и , і Англія не забуває їм того навіть тоді, як висилає до них гострі ноти. 2) Щодо використання заінтересовання Союза Народів галицькою справою для справи загально-української держав- ності, то, очевидно, у цьому напрямі треба зробити все, що да- ється, і я зі свого боку, оскільки тут у. Верліні найдеться можливість, буду це робити. Одначе до цього питання мушу звернути увагу на один засадничий момент, на який певно бу- дуть покликуватися кола Союза Народів і антанти, а саме: Галицька справа це одна з останніх неполагоджених питань сан-жерменського миру. Вона належить до ліквідації колиш- ньої австро-угорської монархії, яка входить у к о м п е - т е н ц і ю союзних держав. Натоміць справа бувшої росій- ської України належить до комплексу питань б.Росії, і ста- новище антанти до цього питання цілком інше. 3) З цим останнім питанням вяжеться справа принят- тя до Союза Народів Лотви, Литви і Естонії та резолюція у справі Вильна. Все це питання, які належать до комплексу питань б.Росії, та рішення їх це рішучо важний крок наперед у вирішення справи нової організації Сходу Європи, а саме у виразному напрямкові пошановання права самоозначення наро- дів. Питання тільки в тому, як далеко піде д а л і актив- ність різних європейських кол у цій справі. Всі останні рішення мають ту спільну прикмету, що відносяться до тери- торій н о к у п о в а н и х большевиками. Усі три дер- жави, приняті тепер до Союза Народів, прогнали большевиків зі своєї території, поставили самі світ перед д о в е р - ш е н и м ф а к т о м своєї самостійності і примушують тепер по черзі усі політичні чинники витягати хоч-не-хоч консеквенції з твердої дійсности. Це була власне передумо- ва, без якої такого позитивного рішення не можна б було сподіватися. Бо всі останні рішення Союза Народів, як і полагоджують ряд проблемів Східної Європи, не дотикають без посередньо бойшевиків і їх хвилевого стану посідання. До цього стану посідання належить тепер і Україна і,доки цей стан триває, тяжко сподіватися, щоб якінебудь європейські чинники хотіли приступати до вирішення питання самостійності українського народу, заки він сам, прогнавши московських окупантів, не створить кінечних передумов до того. Після позитивного вирішення справи балтійсь- ких держав питання української державності висувається автоматично на перше місце поміж східно-європейськими справами, і треба вже тепер напружити всі сили, щоб зі зміною хви- левого становища на Україні, відразу поставити її на дневному порядку. Прийміть, Пане Головний Отамане, заяву моєї глибокої пошани Василь Береза Остапович до Міністерства Закордонних Справ. З наказу Пана Червоного Справля "ТРЕХ- ТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ, надсилаючи при цьому копії наказів Військам Дієвої Армії УНР з 13 квітня 1919р. ч.77 і 10 червня того ж року ч.809, має за честь просити Міністерство про розпорядження надіслати ці копії до Посоль- ства нашого в Німеччині з прозволом передати їх Сенаторові Марголіну. Мюнхен (в) В.Начальник Канцелярії Литавський Начальник Відділу Начальник Військово-похідної канцелярії Головного Отамана Військ У. Н. Р. Нагічану посередку в Кременчуцькому обл. перегорі п. Чародінку, 241 + Михаїла Гарма З наказу Головного Отамана надсилается при цьому копія наказу "вистави Дєвої Армії" У. Н. Р" з 77 вед /Відомості 1919 року для передачі сенатору Марголіну. за Начальника Канцелярії Софійк Олена В. о. Секретного діловоди Адмін. Корунецький До Міністерства Справ Закордонних. З розпорядження Пана Керуючого справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь на- діслати з цим конію листа ПАНА ГОЛОВНОГО ОТА- МАНА до Військового Міністра та доповіді Генера- ла Тютюника в справі єврейських погромів, які копії недодані до листа з 17 квітня н.р.ч.ІЗЗО. Начальник Канцелярії Миколай Вел Начальник Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоз. Зносин. "29" Жовтня 1921 р. ч....2258/6732 до Канцелярії Директо- рії У.Н.Р. звіря Директорії СДЕРЖАНО Повт. 29 дня 192 р. Вх. ч 1469 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити, що при Вашому відношенні з І7.Х. ц/р ч. 1330 згаданих в ньому копій Листа Пана Головного Ота- мана до Військового Міністра і доповіді ген.Тютюника в справі єврейських погромів для пере- вилки цих копій до п.Посла 9 Німеччини Смаль-Стцького і п. Марголіна - Міністерство не отри- мало. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН Начальник Дипломатичного Відділу. До Пана Міністра Справ Закордонних постою. Вже кілька місяців минуло, як перестав функціонувати Пресовий Відділ М.З.С., що надсилав свої витяги з європейської преси. При існуванні Пресового Відділу в М.З.О. було недоцільним існування інших паралельних інституцій з зазначеною метою. Нині ж, коли тут, в місці осідку Уряду немає такого Пресового Бюро для інформування нашого державного центру про політичні пресові світові новини, само собою виникла у мене думка , про необхідність інформування ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, який повинен бути в курсі європейської пресової опінії. Не маючи спромоги технічно, за скороченням штатів в Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ до мінімума, утворити таке Бюро при Канцелярії, я вирішив взяти персонально на себе цю справу інформування ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в європейській пресі, для чого і звернувся до наших Послів в Берліні та Парижу з проханням пересилати до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ де-кілька примірників найвпливових часописів французьких і німецьких, обіцяючи повернути кошти на пересилку цих часописів. Посольство в Німеччині листом від 8/X повідомило, що воно щоденно висилає Міністерству Закордонних Справ 8 німецьких часописів та 5 російських газет і очевидячки мені висилати не може. Маючи це на увазі, я дозволяю собі просити Вас, Пане Міністре, зробити розпорядження, щоб Міністерство Закордонних Справ надсилало частину цієї преси до мене для використання цього матеріалу і для докладу ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, після чого цей матеріал повертався би мною назад до Міністерства Закордонних Справ. Маючи цілковиту певність, що Ви, Пане Міністре, піде- те на зустріч нам в цій справі, прошу Вас ласкаво пові- домити про свою згоду і про засоби технічного перезведен- ня цієї справи. Л. Маркович (св.) Керуючий Справами Ольгру Штаблера Пане Маркіз 18784 1 006 2 646 18784 +1006 19.790 11. 1 006 12.006. 18.784 11 430м У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "24" квітня 1920 року. Міністерство Закордонних Справ має честь пе- реслати при цьому відношення Посольства У.Н.Р. в Німеччині від 8-го квітня ц.р.: 2516, - по да- лежності. При цьому Міністерство дозволяє собі прохати Вас, Вельможний Пане, зноситись надалі в пред- ставництві У.Н.Р. за кордоном не безпосередньо, а через Міністерство Закордонних Справ. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ (начальник Канцелярії Міністра Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 24 квітня 1920 р. Вх. ч. 1897 1596 Monsieur le Ministre, Je vous prie de vouloir bien me faire savoir si les détails que j'ai envoyés à M. le Gouverneur du Sénégal sont parvenus à destination. J'aurais besoin d'une réponse pour pouvoir continuer mes recherches sur ce sujet. Veuillez agréer, Monsieur, L'expression de ma considération distinguée. M. Léonard 1596 ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2516 Берлін 8 жовтня 1921 До Пана М.Мироновича, Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Тарнов. У відповідь на письмо з дня 27 вересня ц.р. ч.1250 в справі висилки німецької преси для ужитку канцелярії Директорії, Посольство має за честь звернути увагу, що воно висилає щоденно на адресу Пресового Бюро Міністерства Закордонних Справ вісім найважніших німецьких дневників та пять російських часописів. Як що ці часописи не використовуються більше Пресовим Бюром Мін.Зак.Справ, Посольство готове висилати їх на іншу, подану Вами адресу. Посольство прохає порозумітися в цій справі з Міністерством Закордонних Справ та повідомити його про вислід. Повірений в справах У.Н.Р. в Німеччині Посол У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "28" жовтня 1921 року ч.1008/м. Міністерство Закордонних Справ має честь підтвердити отримання Вашого, Вельмишановний Па- не, письма від 25 жовтня ц.р. Ч.138І і зазначити, що воно цілком поділяє Вашу думку про справу ін- формацій взагалі і про необхідність інформування Пана ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА з"оври- ма. Пресовий Відділ Міністерства через незалежні від Міністерства обставини - головно брак відо- відних коштів - мусив на каль тимчасово припинити свою ширшу діяльність і Міністерство не має тех- ничної змоги висилати Вам витягів з Європейської Преси. Що-ж торкається самої преси, то Міністерство радо буде Вам пересилати одержувані ним із закор- дону газети /з Берліну і Данцигу/, при чому одна- че треба зазначити, що закордонні часописи - не ві- домо з яких причин - дуже не систематично посту- пають до Міністерства. Міністерство має честь рівно-ж зазначити, що вся чужоземна преса, що поступатиме до Його, буде кожноразово надсилатись через кур"ера Міністер- ства в Ваше роспорядження, при чому прохається після використання надсилати її тим-же шляхом назад до Міністерства. Міністерство отримує /дуже нерегулярно/ такі газети: Berliner Tageblatt, Rot Fahne, Vorwärts, Freiheit, Börsen - Courier, Frankfurter Neueche Nach- richten, Frankfurter Zeitung, L'Indépendance Roumaine, Волна Россіи, Путь, Новый мир, Общее Дѣло. Коди б Вам, Вельмишановний Пане, було бажано мати крім вазначених ще де-лякі другі чужоземні часописи, прохається повідомити про це Міністер- ство а воно з свого боку, звертаючись в найблизцо- му часі до Посольства в Берліні в справі ре- гулярної надсилки преси взагалі, запроно- нує Йому висилати також ще й побажані Вами часо- писи. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови прав- дивої до Вас пошани МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Нацальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. " до "жовтня 1921р. ч.2186/5-961 Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Директорії два витяги з докладів: І/п.Керуючого Справами Дипломатичної Місії в Будапешті від 26.IX ц.р. № 808 і 2/ п.Посла у Відні від 6.X ц.р. № 1904.- МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ВИТАГ з докладу Голови Надзвичайної дипломатичної місії в Угорщині Полковника В. Сікевича від 26 вересня 1921 року № 805. ... "6 вересня Голова Місії Полковник Сікевич вдервав від кардинала примаса Угорщини особисте запрошення на урочисту службу Божу, яка мала бути відправлена в Коронаційній церкві Св.Матвія, з приводу розковин короновання Папи Римського Бенедикта XV. Полк.Сікевич прибув в супроводі в.о. секретаря Місії Д.Лалкова. При вході до церкви полк.Сікевича зустрів зо св.Хрестом представник вищого духовенства та повів через усе церкву, повну людей /вхід по картках/, у вітальню /презбіторіум/, де, з правого боку, були місця для Послів та Голов дипломатичних Місій, а з лівого-для членів кабінету міністрів. Службу правив кардинал примас в численним духовенством. В церкві були присутні: папський нунцій, члени дипломатичного корпусу, єрцгерцог Лосиф з родиною, Заступник Голови Держави, члени кабінету міністрів, вищі урядові військові та цивільні особи і т.п. 14 вересня, з нагоди 600 річного ювілею з дня смерті Данте, від Надзвичайної дипломатичної Місії У.Н.Р. було делеговано Радника Місії Л.Кобилянського та в.о. Секретаря Місії Д-ра Д.Лалкова, які прибули до Італійського Посольства з Будапешті та висловили представникам Італії і всій італійській нації від привіт від імені Українського Уряду, Українського Народу та Української Місії. Представники Італії були дуже зворушенні, щиро дякували за привіт та шану і обіцяли про це негайно сповістити свій Уряд в Римі. Цими днями прибув до Будапешту інженер-технолог Олексій Нилович Василев. Він виїхав з Харькова ІІ-го червня, проїхав через Київ Винницю, Сатанів, а звідти через кордон, до Тарнополя. Про стан речей на Україні п. Василев розказував в нашій Місії таке: Стан промисловості в донецькому басейні /дифри взяті з офіціального докладу/. З трьох тисяч парових котлів 300 визнано за негодяці; 2.000 вимагають заміни двох перших листів в жаровидах, а решта потребує капітального ремонту. Також ремонту потрібують 75 % парових турбін, 80 % підйомних лив зовсім негодяться, а 20 % це можна полагодити. Дуже багато шахт залило водою. Ввагали, донецький басейн треба вважати за цілком зруйнований, загублений; все доведеться роспочати тут на ново. Крадіжі скрізь куди не плянь кольосальні. Крадуть усі. Вольшовицьку формулу "хто не працює той не їсть" - слід було б повернути так: "хто не краде, той не їсть". Ось на прик. один олівець коштує 2.000 сов. рублів, а недавно один із совітських службовців продавав цілий вагон канцелярського приладдя. Хаберництво страшенне; за хабар дають яку завгодно перепустку. Взагалі, кожного можна купити, аби було за що - все залежить від суми. Через кордон большовицький солдат перепускає за 1.000 польських марок, це й дякує. Большовицька Червона Армія - погань, босота, одлянена в дрантя, кепско нагудована та здеморалізована. Натомість, так звані червоні курсанти" уявляють із себе в майбутньому дуже поважну збройну силу. Вони добре одягнені, добре годуються, добре вимуштровані та дисципліновані. В Харкові крамниць майже не має; функціонує один лише "Риб. Бас." /рибний базар/, де можна купити всілячини. Большовицька влада в Росії, на думку п. Василева, тримається міцно; без сторонньої збройної інтервенції повалити їх не можна. Сам народ цього зробити не може, хоч і ненавидить большовицький режим. Народ приголомшений, затурканий, боїться репресій. Повстання на Україні ведуться не організовано, без єдиного загального плану. На Полтавщині комуністи бояться посунутися від залізниці далі як на 5 верств. Кажуть, що Полтавцям Бог дав гарний врожай за те, що вони не ви-навали комунізму. "Палка" тепер навіть хворим не видають. Про жидів на Україні можна сказати, що старі жиди своє зробили: забогатіли та одійшли на бік, дожидаючи слушного часу; тепер "працюють" молоді жиденята." Голова Місії Полковник В. ОКЕВИЧ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Нитяг з докладу п. Посла у Відні СИДОРЕВКА від 6 жовтня 1921. №1904. ...... "СХІДНА ПОЛІТИКА АВСТРІЇ Східна політика являється для Австрії справою близької чи дальшої будучини в залежності від розвитку подій в самій Австрії. Але і в цим випадку Австрія буде чинником співділам- чим в Антантою чи Німеччиною в залежності від перегаги впли- вів одної чи другої у Відні. Сучасні відносини в Австрії в тепе- рішній момент остільки заплутані і невиясенені, що про якусь то но означену політику на довший час і відстань тепер ще не можна говорити. В усяким разі Відень являється найбільш висунутим на схід великими горотами Європи і комда ширше закрена акція направлена на схід не може поминути їх. А позаяк побідні держа- ви заходу не дають жадної надії на розвиток якоюсь експанзії в той бік, то кожда акція якоюсь сконсолідованаої групи держав центральної Європи неминуче мусить направитися на схід і в мож- ливих усніках своєї політики там шукати опертя проти переваги західних держав. По до соцітської Росії і радянської України зокрема, то Австрія являється відносно них скорше обектом ніж суб'єктом політичної акції. Якихось рішучих змін в тактиці австрійського правительства супроти цих політних одиниць в даний момент не приходиться побожвати. Австрія залежить тепер більше ніж колись від Антанти і мусить стерегтися зразити її якимось новими кон- цесіями на користь східнього большевизму. Окрім того Правитель- ство мусить дуже зважати на те, щоб не ослабити і без того тяж- ке становище австрійської демократії в боротьбі проти зрєстар- чого монархістичного руху, який знаходиться тут добрий ґрунт в розпачливим економічним і понижуючим політичнім становищу Австрії. Австрійська преса інтересу до російських і українських справ загалом не втрачає: недавно тут була уміщена стаття в "Нас фрае Прессе" з загальним висновком, що домагати в дотепе- рішній формі російським головаючим, це значить підтримувати пазування большевиків. Цей голос в провідній віденській ча- сописі показує що тут починають більш тверезо-дивитися на ро- сійську домагопію на грунті голоду. Трапляється у Віденській пресі і повідомлення про російсь- кі звірства на Україні, між іншим в тій же самій повищо згаданій часописі була уміщена посмертна замітка про творчість Чупринки. Приїхавши з Праги до Відня політичний представник Радян- ської України Михайло Дєвицький, який мав мандат від Радянського Українського Уряду на політичне представленнство на Чехословаччину і Австрію і який - ось в цьому напрямку успіху в Чехословаччині тут в Австрії не зважаючи на свої енергійні заходи потерпів ціл- ковите фіаско. З боку Посольства перед австрійським Урядом в цій справі була переведена потрібна контракція і цей уряд відмовив Дєвицькому рівноюно політичного представленнства ним Радянської України. З життя української колонії у Відні Заходи приїхавших представників Радянської України в напрямку привернення до себе прихильних до них українських елементів у Відні продовжується далі. Наслідком переговорів між українським Відділом Червоного Хреста у Відні в складі Окопенка, Матюшенка і Чайки з одного боку і Михайла Дєвицького, Даніила Кудрі та пак Кудрі-Муратової яко представників радянської України з другого боку, зазначені в повідомленню Закордонного Бюра Українського Червоного Хреста післаному сотникові Чайкову до Міністерства Закордонних Справ. Характерною ознакою цих переговорів є те, що в них брав участь і професор М. Грушевський, якому Українсь- ке Радянське Правительство хоче передати провід всіми гумані- тарними інституціями за кордоном. Що професор не збирається відмовитися від цього пропонування, свідчить вже самий факт його участі в згаданих переговорах. Самі ліві соціалісти рево- люціонери запевняють, що Грушевський не збирається прийняти якусь посаду від Радянського Правительства, але це лише даба доти дить те, що вони не трохи соромляться отверто станути на служ- бу радянсько-українського правительства – слуг російських боль- шевиків. Згадане призначення професора Грушевського мало бути лише першим ступнем на радянській службі за кордоном; представ- ники радянського правительства мали ніби то заявити, що Грушевсь- кого буде призначено послом до Львову. Не бракує і чуток, що професор Грушевський будім то одержав вже більші суми грошей, але по фінансовому стану його співробітників поки що зовсім не помітно. Перед декількома днями вичхав нарешті на Україну Мазурен- ко, але, як оповідають, він сподівається незабаром повернутися і назад за кордон, яко представник Радянської України до Італії чи до якоїсь іншої Європейської держави. Що до правих українських кол, то тут треба зазначити нову версію про Василя Вишиваного. Сповідають, що його акція покинула кінчилась тимчасовим фізском, тому, що його не підтримали в свій час впливові українські політики за кордоном, що зробило, але вра- жуння на німецькі монархістичні кола, які мали дати засоби для його акції. Т пер він робить заходи, щоб українська еміграція дана своїх представників для подорожі разом з ним по Баварії, щоб ці представники при переговорах там на власні очі упевнились в серйозності його акції. Перед кількома днями Посольство відвідав бувший Голова укра- їнського морського генерального Штабу, капітан І. рангу Лев По- стріганов, який приїхав з Царгороду до Відня в родинних справах д до своєї жінки. Він оповідав, що в Царгороді заснувався Комитет спасення України", надпартійний на чолі з Александром Адасієви- чем, адреса якого є Царгород, Гера, Рю Д.,алжер 4. До цього комі- тету належать Українці різних політичних напрямків між іншим і федералісти, але всіх їх зеднє спільний програм – через Самостій- ну Україну до Установних Зборів. Цей комитет стоїть в звязку з Українським Посольством у Царгороді. По заяві Постриганова цей комітет може робити послуги і нашому Правительству, коли матиме від нього вказівки. від нього вказівки. Далі Постриганов оповідав, що в Галиполі знаходиться корпус Кутепова, з 20.000 чоловік, з них до 70 % походить з України. Це найліпша частина армії Врангеля, в якій панує ще строга дисципліна на якій тримається ще Врангель, і яку він хо- че ужити при першій можности для акції на Україні для відбуду ня неділиної Росії. Українці в армії Кутепова малосвідомі, тому вона може бути небезпечною для справи самостійності української держави. Навя- зати зносини з Українцями армії Кутепова це не пощастило бо в- ній панують дуже руворі приписи. Про "Український Землеробчий Союз" він оповідав, що на чолі його стоїть Родзянко, небіж бувшого Голови Державної Думи - Родзянка з Катеринославщини. Цей Союз не хоче мати нічого спіль- ного з Моркотуном і його агентами в Царгороді, а поза тим полі- вична платформа цього союза Їому невідома. У Відні продовжує свою діяльність Українська Ліга Народів під проводом пана Целухіна. Дня 13 жовтня у Відні починатъ ся наради Генеральної Ради Ліг Союза Народів під проводом її президента в Швайцарії Адора, в якому візьмуть участь і предста- ники тутешньої Української Ліги Націй. В.О. Посла УНР у Відні СИДОРЕНКО В.О. Першого Секретаря / /підпис/ З оригіналом згідно: М. О. Наз. Батюк-Квітка У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "22" жовтня 1921р. ч. 2188./5731. На Ч.1140. Міністерство має честь повідомити Вас, Високоповажний Пане, для докладу Панові Голові Директорії, що, згідно з повідомленням п.Міні- стра О.Я.Шульгина від 3.X ц.р., Дипломатична Місія а раніше делегація, на Мирову конферен- цію в Парижі,вже на протязі 3-х років має по- стійний контакт з п.Бодрі, котрий завше одержує різні інформації в українських справах безпо- середньо від п.Голови або секретаря Місії в межах можливості.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТРСТВО. СПРАВ ЗАКОРДОННИХ Департамент Справ Загальних " 22 " жовтня 1921 р. ч ...5988... Міністерство Справ Закордонних має за честь повідомити, що розглянувши згідно з результативним розпорядженням п. Голови Директорії на листі п. Кучерявенка справу з позичкою Головою Дипломатичної Місії У.Н.Р. на Кавказі п. Красковським та членом тої ж Місії п. Петренком 30.000 французьких франків мусило сконостатувати, що гроші було позичено п.п. Красковським і Петренком під персональну їх обов'язку власну відповідальність і по позичку що Міністерство до розгляду виправдовуючих витрат та цих 30.000 франків документів затвердити не може, про сам акт позички Міністерство не може нічого сказати бо так само не має належних боргових документів /росписок чи договорів/ і, вилізити в найближчий час рівно ж не має можливості, бо жодних документів п. Красковським ще й досінні не надіслано.- МІНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ /підпис/ По Директору Департаменту Справ Загальних М.Коновець У.Н.Р. МІНІСТРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужознісних "24" жовтня 1921 року ч.3194/5295 Пересилаючи при цьому для докладу п.Голові Директорії копію повідомлення Дипломатичної Місії. в Румунії від 13/Х ц.р. Ч.3029,Міністерство має честь пояснити слідуюче:від п.Начальника Військово- -Похідної Канцелярії Міністерство одержало доклад Референтури Міністерства Пляхів Панови начальникові Цивільного Управління від 15/VIII ц.р.Ч.13 про не- обхідність роспочати переговори з Румунським Урядом що до повернення нам залізничного майна,переданого румунам Запоріжським Корпусом в 1919 році. Міністерство переслало цей доклад на виконання п.Голові Дипломатичної Місії в Букарешті і в від- повідь одержало долучене до цього повідомлення Ч.3029.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземник Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. в Румунії. 13 Жовтня 1921 року ч.3029. Відділ Дипломатичний До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. В відповідь на Ваше відношення від 2 вересня 1921 р.ч.1959/ 5325 маємо за честь довести до Вашого відома, що переговори про повернення здепонованого в Румунії майна запорізького корпусу не можуть мати реального ґрунту до того часу поки Уряд У.Н.Р. не матиме власної території і можливості забрати майно до себе. Це пояснюється тим, що Румунський Уряд при сучасних обста- винах в яких опинився Уряд У.Н.Р. не ставить високо і не числить ся в великій мірі з його авторитетом і вимогами і може робити нечисленні перешкоди поверненню цього майна. В такого роду прохан- ню необхідно спертися на цілком реальний ґрунт, яким могли би служити інтервенція на нашу користь держав Антанти перед Урядом Румунії. Це єдиний шлях який мігби мати конкретні шанси на зворот майна в сучасний мент. Шляхом же безпосередньої інтервенції, як ми вже мали нагоду переконатись раніше, навіть тоді, коли Уряд передував на терито- рії У.Н.Р., одержати все майно було неможливо, бо на подібні наші вимоги Румунський Уряд завважив на неясність політичної сі- туації, на те що справа повернення цього майна, як і справа остаточних розрахунків, може бути переведена лише тоді, коли Уряд У.Н.Р. займе цілком тверду позицію і коли він достане виз- нання своїх прав репрезентувати Україну, як окрему державну оди- ницю. До того треба додати, що матеріал здепонований запоріж- ським корпусом, за винятком частин зброї і муніції, які своєчасно були передані нам, був використований на потреби Румунської ар- мії і румунських залізниць на Бесарабщині, а тому, коли порушен- ня цієї справи зможе уявитися доцільним, – остаточне її вирі- шения безсумнівно ляже в площі грошової індемнізації Уряду У.Н.Р. за страчене майно запоріжського корпусу. ГОЛОВА МІСІЇ К.МАЦІЄВИЧ. /М.П./ Секретарь /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносини "24" жовтня 1921 року ч.2195/5994 На Ч.ІЗІІ Міністерство має честь повідомити Вас, Високо- паважний Пане, що відомості про українських вояків, перебуваючих у Німецьких таборах /повідомлення По- сольства в Берліні Ч.2410 /,10/Х ц.р. переслані п.Військовому Міністрові за Ч.2133 і п.Начальникові Генер.Штабу за Ч.2134. Міністерство всі відомості про українських війс- кових за межами Польщі постійно пересилає: 1/п.Го- ловному Отаманові, 2/п.Премер Міністерстві, 3/п.Військо- вому Міністрові і 4/п.Начальникові Генерального Шта- бу /через генерала Ямушевського/. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "28"вересня 1921 року ч:2087 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Мов 29 дня 1921 р. вх. ч. 1530 До Пана Начальника Окремого відділу закордонних закупок Військового Міністерства./Копія до п.Міністра Війсь- кових Справ./ З огляду на відношення Ваме від 15 вересня ц.р. Ч.I4,Министерство має честь повідомити Вас,що всі пот- рібні відомості в справі розшуку і покупки військових річей за кордоном для нашої армії тепер будуть пере- силатися безпосередньо Вам.Але для висилки відповідних інструкцій нашим Місіям Міністерству необхідно знати, як найшвидше,коли й ким було затверджено "Положення про Окремий Відділ Закордонних закупок Військового Міні- стерства.Од Вас Міністерство одержало лише п р о е к т такого положення.Крім того Міністерство не може пого- дитися з §5 проекту,про що одночасно в цим повідомляє Пана Міністра Військових Справ.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Шікобевний (в.п.) Директор Департаменту Чужоземних Зносин М. Когерман (в.п.) З оригіналом згідно. Начальник Дипломатичного Відділу Т. Січ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "26" жовтня 1921 р. ч.8214/6034. Міністерство має честь переслати при цьому для докладу Панові Голові Ди- ректорії копію повідомлення Дипломатич- ної Місії в Букарешті від 20.ІХ ц.р. № 2930 /одержано 20.Х/ в справі спросто- вання большицького оголошення в серпні місяці ц.р. про капітуляцію Уряду У.Н.Р. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. в Румунії", 20 вересня 1921 року ч. 2930. До Міністерства Закордонних Справ. Маємо честь довести до Вашого відома, що після одержання Румунським Урядом телеграми Чичерина з обвинуваченням в підтриманні на території Румунії повстанних організацій У.Н.Р.- нами як при персональному побаченню, яке відбудося з цього приводу з Товарем Міністра Закордонних Справ Румунії, так і в поданій в наслідок цієї розмови ноті Міністру Закордонних Справ Румунії було, рівночасно з спростуванням большевицьких обвинувачень, категорично заявлено, про повну неправдивість росповсюджених за останні часи Совітським Урядом чуток про капітуляцію Уряду У.Н.Р. Копія нашої ноти буде долучена до чергового політичного докладу п.Голови Місії до Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Чутки про капітуляцію Уряду У.Н.Р., по зробленому нами капітальному огляді румунської преси, ні в одному її органі не були поміщені. Одночасно з відправленням копій Вашого відношення від 25 серпня б.р. ч.1938 до нашого представника в м.Чернівцях ми дали йому, як також і нашому представнику в Кишиньові, розпорядження спростувати подібні чутки через органи місцевої преси в разі коли б вони в ній появились. /м.п./ Голова Місії Мацієвич. Секретар /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "24" жовтня 1921 р. На №1020 15/Уш-2 Ір. Міністерство має честь пере- слати при цьому для відповідного докладу копію повідомлення п. Го- лови Дипломатичної Місії в Бука- решті від 20 вересня 21 р. №2928 / одержано 20/X / про зносини з п. Бичем:- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. Педавичайна Дипломатична Місія в Румунії 20 вересня 1921 р. ч.2928 Від Дипломатичний м.Букурешт. Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО Мовт 20 дня 192 р. вх.Ч до міністерства Закордонних Справ, У.Н.Р. по справі зазначеній в Вашому відно- шенню ч.ДОСЛУП/756 від 20 серпня 1921 р. маємо за честь подати до Вашого відома, що під час своєї останньої подорожі до Болгарії п. Контр-Адмірал М.Остроградський нав нагоду бачитись і говорити з Головою Кубанської Делегації на Мирову Конференцію п.Енчом.З розмов цих виявилося, що п. Енч дуже прихильно ставиться до нас і має на- мір приїхати до Букурешту для розмов з Місією і далі до Тарнова з метою стати в більш тісний звязок з Урядом У.Н.Р. Голова Місії К.Мациевич,/р.в./ /м.п./ Секретар/підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т.Скір У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ департ. Чужоземних Зносин "23" жовтня 1921 р. ч. 2224/6057 Міністерство має честь переслати при цьому копію відношення Місії У.Н.Р. в Італії ч.756 з 6/X 1921 р. про діяльність Моркотуна в Італії для відповідного докладу. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В ІТАЛІЇ 6 лютня 1921 року Ч. 756. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 28 квітня 1921 р. Вх. Ч_ Копія 279 До Міністерства Закордонних Справ. Українська Дипломатична Місія в Італії має честь подати до відома Міністерства, що в останніх днях місця вересня до Риму приїхав п.Моркотун і подав до Міністерства Закордонних Справ Італії меморандум, зміст котрого, після римських часописів, зводиться до слідуючого: "Робітники і селяне українські вважають Росію своєю батьківщиною в тому ж самому сенсі, як і Москвити /вираз меморандума/. Росія є наслідок співробітництва Москвитян і Українців. Український народ вважає відповідним для своїх інтересів, політичних і економічних, відродження Росії на базі вільної і рівної федерації Москвитян і Українців. Сепаратистичний рух, котрий стремить до незалежності України, знаходить не багатьох партизанів поміж тих буржуазних елементів, котрі виховувалися за кордоном, і особливо середдя класу землевласників, котрі, щоб врятувати свою власність, хотять відділитися від демократичної Росії". Тому українські селяне ліквідували всі справи сепаратистів з Петлюрою, одним із їхніх батальйонів, закоренитися на Україні. Не маючи можливості опанувати навіть одним повітом і дудучи примушений тикати до Польщі, Петлюра і там продовжує називатися "Урядом" України. Федеративна Росія, велика і сильна, збазована на патріотичному чуттю як Москвитів, так і Українців, ось прийдешній результат російської революції. Що торкається до большовизму, то революційні селяне України не можуть визнати комуністичної системи, котра відмовляє сильним з прав вільного користання їхньої земельної власності. Голод, в котрому живуть тепер Росія і Україна, є наслідком системи. Ми твердо віримо, що старі зв'язки дружби і великої симпатії, котрі єднали нас з італійським народом, будуть все більш скріплятися, і ми багато рахуємо на його дорогоцінну допомогу в відбудуванню нашої економічної будучності і нормальних комерційних зносин з Україною. Для паралізування діяльності Пана Моркотуна, Місія вважала потрібним випустити спеціальне повідомлення, котре було пислане до Міністерства і по часописах. /Бюлетень ч.75 прикладається/. Секретар /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Надзвичайної Дипломатичної Місії У.І.Р. в Празі. З наказу, Ім'я Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь просити Місії купити за рахунок Канцелярії і надіслати до неї інформаційний збірник "Всесвітній Політичний Підручник" /видання чеського Міністерства Закор- донних Справ/, якою книгою цікавиться ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Заральний. поство. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. " 27 "жовтня 1921р. ч. 4125/603 Капітеларія Директорії ОДЕРЖАНО Мовин 28 дня '92 р. Вх. ч. 4143. Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу три витяги з чергового докладу п. Голови Дип- ломатичної Місії в Празі / від 10.X ц.р. № 900/.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ВИТЯГ (ш) з докладу Надзвичайної Дипломатичної Місії в Празі ч.900о.к. від 10 жовтня 1921 року. Українка Цими днями в Празі вийшов дуже цікавий інформаційний i. Преса. збірник, виданий заходами чеського Міністерства Закордонних Справ під заголовком "всесвітній політичний підручник", в яко- му зроблений огляд всіх європейських держав та Америки після війни і в якому є чи малий інформаційний нарис про Україну, в якому українська справа представлена досить об'єктивно і рі- чево і добре увзгляднена. Українська Народня Республіка. В ньому мають коротку характеристику совітської України, відтак огляд політичної історії України від початку до теперішнього часу, далі характеристику совітського Уряду а потім Уряду У.Н.Р. та Ради Республіки. Дальший розділ подає огляд україн- ських політичних партій, за ним іде засування економичного по- ложення України і кінців уступи присвячені полсненням зовнішньої та внутрішньої політики української держави. Цікаво, що на думку автора - Е.ШРОМА з чеського міністерства закордонних справ,-українська справа не є ще вияснена з національного бо- ку, але що політично-державно можна уважити вирішену ІІ на користь української самостійності. Так само в календарі чеського студентства на рік 1921- 1922 вийшла добра інформаційна стаття про Україну, головно статистично-демографічного характеру. Перед двома місяцями почав виходити в Празі спеціальний журнал "Парламент", яко орган чеського парламенту, задачою якого є теоретично-наукове плекання політики. В другому числі цього журналу вийшла стаття "До української справи", до засовує всі похибки та пересуди чеської думки супроти Украї- ни і підносить міжнародне значіння української проблеми за для вирішення східньо-європейских справ загалом. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Сміт ВИТЯГ (1) з докладу Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі ч.900 о.к. від 10 жовтня 1921 року. Чеський національний церковний рух, поширюючись на каль виказує де-які диференціальні тенденції, обумовлені чисто персональними причинами. Зараз приміром, виринув конфлікт поміж противниками двох ватажків цього руху - Фарським та Заградником. Перший був висвячений на патріярху і це викликало чи малий протест з боку прихильників другого і навіть уневаження цього вибору. 24 вересня в білгородському соборі був висвячений перший православний чеський єпископ кс.Павлюк з моравсько-шлезької діоцезії, що прийняв ім'я старочеського патрона Горазда. Рівночасно був в православній сербській церкві канонізований Іван Гус. Нововисвячений чеський єпископ враз з сербським єпископом Досіфером приїхав до Праги з метою висвячення нових чеських єпископів і між іншим фарського. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу ВИТЯГ (Д) з докладу Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі ч.900 о.к. від 10 жовтня 1921 року. .........."Не без причини можна думати, що полякам дуже залежить на ліквідації галицької справи на чеському грун- ті, себ то на скасованню тутешнього галицького представ- ництва і що цього вони домагаються яко компенсації за лік- відацію на польській території словачких діячів-самостій ників з проти-чеською орієнтацією.Інакше не можна пояснити факт, що перед роспочаттям варшавських чесько-поль- ських нарад чеське Міністерство Закордонних Справ скасу- вало право за тутешнім галицьким посольством видавати паспорти і досі ще цей справи не вирішало, так що тим- часово політична і головно консулярна робота пражського західньо"українського представництва є поки що в завішен- ню.Зазначуємо при цій нагоді, що в ньому зашла персональна зміна: дотеперішній посол Д-р.Стапан СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ був відкликаний і заміць його призначений др.Евген Лє- вицький, що цими днями вступив у виконання обов"язків." З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Г.Олій До Пана міністра Справ Закордонних. З огляду на відсутність в Тереві ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ласкаво прошу Вас, Ії ане Міністре, повідомити наші закордонні представництва, що кореспонденція до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ має надсилатися на моє імя, на таку адресу: "m. Tarnów plae Kazimierza 3 'M. Mironovicz' " М. Миронович (кп) Керуючий Справами Овірць Михайло Пан Нарбут в з начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозн. Зносин. "29" квітня 1921 р. ч. 8852/664 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію докладу п.Славинського Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі з 15.X 1921 р. № 877/878 в справах кубанців. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземні Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. в Празі. Ч.878-о.к. 877 о.к. Прага 15 жовтня 1921р. До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Беручи під увагу інструкції Міністерства Закордонних Справ з 12 серпня ц.р., що до відношення до поодиноких держав і політичних організацій з бувшої території Росії, а насамперед до Кубані, українська Дипломатична Місія в Празі має честь повідомити, що у своїй теперешній дипломатичній праці у відношенню до цих формаций і організацій, вона завше керувалася директивами висловленими в цитованих інструкції Міністерства Закордонних Справ і що до "Союза возрождения казачества", вона відразу поста вилася негативно і з цього приводу навіть вислала спеціальний доклад до Міністерства, перестерігаючи передємісарами цеї організації які мали були намір їхати до нашого державного центру з метою порозуміння. Про сучасні політичні орієнтації перед Кубанців Місія цими днями надішле спеціальний доклад, написаний на основі вражень із загального кубанського з'їзду, який завтра починається і протягнеться коло тижня, і в якому представлені будуть всі істнуючі кубанські політичні течії і орієнтації, як урядові так і громадські. Кубанський Прем'єр Міністр п.Іваніс перебував весь час у Відні, але має приїхати на цей з'їзд до Праги. З визначних діячів кубанських лише п.Іван Макаренко вже від кількох місяців абсолютно усунувся з політичного життя і тепер не приймає в ньому ніякої участі, виїхавши навіть з Праги. Кубанський Міністр Закордонних Справ п.Сулятицькій під цей час перебуває в Празі. /м.п./ Секретарь Місії /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичної Місії КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 31 жовтня 1921р. ч. 146. м.постоя. Таємно. До Пана Міністра Справ Законодавчих. З доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь просити розпорядження Вашого, Пане Міністре, про надіслання низькезазначених уступів з повідомлення Посла У.Н.Р. в Німеччині до відома - пакт 4, лит.а/ Міністрові Внутрішніх Справ, пакт 7 М іністрові Іспо відань, пакт 8 - Міністрові Зовнішніх Справ, пакт 9 Міністрові Освіти. Л.Миколович (к/р) Керуючий Справами В.І.Шмаков Пом. Канцелярії Мпонедров (к/р) вз.Начальник Канцелярії Акція митрополита Шептицького. „ПАТ“ подає, що митрополит Шептиць- кий по одержанню від Папи римського місії позискання Росії для унії з Римом, розвиває горячкову діяльність для звербовування місіона- рів до апостольської праці на Україні. Митро- полит Шептицький мав звернутися в тій цілі до католицьких монахів в Німеччині з візван- ням приймати греко-католицький обряд для співпраці в Росії, а передовсім на Україні. Німецька преса приймає се візвання митропо- лита з вдоволенням і накликує німецькі мо- настирі до місійної праці на Україні і до ви- діграння цивілізаційної ролі на Сході. Донесення се подаємо на відповідальність жерела. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2604. Берлін 22 жовтня 1921. До Пана Міністра Заходонних Справ У.Н.Р. Андрия НІКОВСЬКОГО, (Копія п.Головному Отаманові і Преєм'єр-Міністрові) Банкеляря Директорії ОДЕРЖАНО Мовт 31 кві 192 р. Вх. ч 1856. Мій останній дипломатичний звіт мав я честь скласти Вам особисто у Варшаві.Дойно тепер маю змогу подати Вам новий звіт. Бо приїхавши з Варшави,я більше тижня хворів.Мене у Варшаві так покусали блощиці, що я заразився якось луском; до того цілком застудився, так що мусів лікуватися. Тепер маю за честь переслати Вам звіт із моєї діяльності з останніх тижнів: 1) Виконання припоручень. Всі припоручення, які Ви мені передали для п.Посла Василька, як також при- поручення Головного Отамана й Прем'єра, всі передані і п.Посол Василько вже письменно дав відповіді. 2) Офіціальні відведення. а) Англійський амбасадор льорд Ебернон. Я був більше години в англійського посла й Його подрібно поінформував про положення на Україні. Він з великою цікавістю все вислухав, але сам мало позитивного сказав. Із Його слів я розумів, що Англійці ще дов- гий час не думають активно на Сході висту- пати, бо льорд заявив, що питання Сходу для них второстепенної актуальності. На пер- шому плані є питання колоній і віднакоми- на їх зв'язків хазяйських.Спімнувши Йому, що переїздом Рость-е тепер у Берліні По- сол Василько, він побажав з ним познакоми- тися й я по двох днях був разом з Послом Васильком знову у льорда. По довшій роз- мові й інформаціях сей запитав Його, що на Його думку, повинна Англія тепер зробити. На це Посол Василько заадав моральної і матеріальної допомоги. Подрібні бажання він собі позанотовував. Дуже цікаво, що льорд заявив, що він, як і широкі кола в Англії думають, що без Нім- ців тяжко упорядкувати Схід, та що широкі кола промислові думають про співпрацю. б) Французький амбасадор Льоран. У францу- кого амбасадора я був також більш години і подрібно перейшов соціяльне, матеріальне - 2 - і політичне становище України. Його секретар постував всі дані для звіту в Париж. Але й тут окрім дуже гарного відношення та подяки нічого не довідався. В обидвох послів я завважав настрій вичикування, щоби побачити, чи ми справді представляємо зі себе ту силу, про яку ми говоримо. в) Голяндський Посол барон Геверс. Для коректності поінформував я також подробно Доаена дипломатичного корпусу, голяндського Посла про Україну. Він бувший Посол Голяндії у Петрограді. Відношення Голяндії до большевиків цілком негативне. Красину невдалося ні разу дістати навіть транзитну візу через Голандію. Про англійську політику висказувався він згірдливо. Вона егоїстична і не відповодяє інтересам Європи відносно большевиків. г) Польський Посол. Новоназначений польський Посол Мадейський зробив мені перший візиту. Я йому на слідуючий день її віддав і з ним довго розбалакався. Він є товариш мого батька по парламентові. Відносини наладилися добре й сердечні. д) Чеський Посол. Чехи видали нові розпорядження щодо паспортів всіх горожан бувшої російської імперії й візують їх тільки по запиту до Праги. Я віддав Посла Тузара, щоби вистаратися о негайну візу для Варановського, Горбаня та Перепилиці на кооперативний з'їзд. Це й освягнено. Тузар зі мною умовився на сл дучих тижнях здібатися, щоб перебалака ти політичні питання. е) Австрійський Шарже д'Афер Бухбергер. Він запросив мене на обід і бував у ме не кількакратно на чай. Мені приходитися з ним дуже приятелювати, щоби справа візування паспортів знову не погіршилася. Він дуже побореться, що Кароль Габсбурзький таки зробить спроби повернати на Угорщину. Тоді, очевидно, спокій в Середній Європі заколихається. ж) Радник Бліхер Міністерства Закордонних Справ. Він запросив мене на вечеру і ми дуже довго із собою перебалакали політичну ситуацію. Німці сильно сумніваються, що нам вдасться на Україні ск нути большевиків. На візити у Бліхера в Міністерств я запевнився, що процес, який пічнуть німецькі Фірми проти німецького уряду за невиплачування чеків, не матиме політичних наслідків для Посольства. Віску, мов би то Раковський мав приїхати до Німеччини Бліхер рішучо дементував: Галицький Посол Левицький, здається, попускав у Бліхера спліткі, мовби я був страшний задушевний друг та приятель Польщі, щоби підкопати мої особи -5- ті відносини з Бліхером. з) Новий галицький Посол Біберович склав мені візит, який йому я віддав. и) Із Гегаймратом Дойчом, директором А.Е. Г.та Борзігом, властителем великого заводу паровозів, мав я довгі розмови, в яких перебив акцію представителя со- вітської України у справі кредитів. 3) ✍УКріза у Німеччині. Як я Вам в попередніх звітах доносив, поділ Шлеску був неминучий. Загалом сказавши, він випав на користь Польщі. Очевидно, це Німеччині потягне за собою великі наслідки. Передусім кріза кабінету, котрої глибша причина є основне вирішення політичної орієнтації, куди Німеччині йти: або із Віртом і Ратенавом шукати дальнього порозуміння з Французами, або із Стінесом, та Штреземаном іти в найми до Англії. Навряд, чи вдасться Віртові затриматися. Коли би й це вдалося на підставі ширшої коаліції, то міністер Зак. Справ Розен цілком певно уйде. До чого приведе ще ця кріза, це тяжко передбачити. Але несупокой е дуже можливий. 4) Найбільшим показником є цілковитий упадок німецької валюти, який досяг вже катастрофічного обсягу. Ціни на всі продукти підіймаються о 100 - 200 %, і помимо того свого упадку Німці всетаки зуміли тримати польську валюту на чотирьох до п'ятьох пунктах. Значить: помимо того, що німецька валюта згіршилася на 3-4 рази, то польська валюта відносно німецької тільки на один раз поліпшилася. Торговельні круги думають, що цей упадок німецької валюти потребає так довго, доки Англія й Америка не дасть кредитів. Найдальше до трьох місяців буде Англія й Америка примушена це зробити та піднести німецьку валюту, бо інакше німецький товар своєю дешевизною всиди робитиме їм конкуренцію. Потім німецька валюта знов прийде до стану 80 марок за долар. Очевидно, це все матиме великі біржеві крахи своїм наслідком. - 4 - 4) Вольшевики. а) Делегація Совітської України. Тут прибув до Берліну делегат сов.України Авсен, разом із своїм секретарем Калюжним. Окрім того працюють у них ще кілька жидків.Ав- сен присланий тільки для справ полонених, але він займається головно справами еконо мічними, нав'язує зносини із фірмами ітд. Досі Йому не вдалося, властиво, ще нічого осягнути. Помимо його інтерв'ю у "Новім Мірі" я стараюсь залишати його в супокоях, до хвилі, де можна буде ліпше боротися. Бо коли б я тепер почав виступати отверто проти нього, то звернув би цим увагу про- мислових кол на совітську українську де- легацію. До большевиків поступили, окрім того, на працю Петро Дідушок, колишній співробіт ник Військово-Санітарної Місії Василь Мо- роз та принагідно праце по комерційним справам Скнар. б) Економічні заходи. Большевики не перестають робити як найбільші зусилля знайти еко номічний контакт із Німеччиною. Їх агенти весь час стараються находити їх великі підприємства, щоби взяли концесії. Тепер запропоновано німецьким верфтям перебрати для перебудови цілий балтийський воєнний флот. Також і репаратуру льодоколу Яр- мак. Дотепер ці справи ще не рішені. в) Щодо мілітарного становища, то із достовір них німецьких джерел маю слідуючі інфор- мації, передані генералом Родзянком. За- гальна скількість війська 360.000. Проти Латвії стоять 2.800, проти Естонії 2.500, проти Литви 2.700, проти Фінляндії разом із Петроградом 50.000, проти Польщі 22.000 проти Туркестану 30.000, на Сибірі 50.000, на Кавказі 70.000 і проти Румунії 70.000 штиків. Німці думають, що наступ на Польщу або Румунію виключений. Це тільки забез- печення Флангів стоять там. Зато очікують на Кавказі, згідно Туреччині або Туркес- тані, нових подій. 5) Вишиваний. Справа Вишиваного дістає чим- раз більше якийсь дивний характер. Я вже докладав, що він із німецьких монархістичних кол дістав малу субсидію, з якою він розпочав тепер працювати. На жаль, я всьому цьо- му не міг ніяк перешкодити, бо кожде вороже виступлення "петлюрівського посла" було би тільки допомогою Вишивано- му в монархістично-націоналістичних німецьких колах. Із Відня приходять але інформації, мовби то він мав контакт із англійськими факторами, а іменно: із Бритіш Компані, на якої чоли стоить Армстронг, та із англійським послом у Празі Сер Клерком. - 5 - Та головне, що Вишиваний веде заявляє, що ціла його акція ведеться у повному порозумінні з Головним Отаманом, та що вороже відношення українських послів до нього якесь недорозуміння. Щоб провірити повиці звістки, я був у Радника Англійського Посольства льорда Кільмарнока і цей мені заявив, що це виключене, щоби англійський уряд його офіціально підтримував. І Радник Французького Посольства граф Сент-Кантен, якого я поінформував, заявив мені дуже рішучо, що французький уряд ніколи і про Вишованого не думав. Обидва дуже рішучо заперечували можливість, що члена родини Габсбургів взагалі серйозно трактовано у їх краях та правителствах, як претендента. Обидва казали що, очевидно, можливо, що він має особистих приятелів у Франції й Англії між високою аристократією. Але із цього виводити, що уряд його попирає, є цілком невмістно і фальшиво. б) Скоропадський. Як я вже докладав, центр Скоропадського перенесений у Берлін. Сюди переїхав тепер сам Скоропадський із сім'єю, Скоропис-Йолтуховський із бім'єю, Ліпінський і Кочубей. "Українське Слово" поширюється з Новим Роком на денник. Тому що Богдан Лепкий був за мало скоро- падщиком та вузьким монархістичним журналістом, викликала редакція дра.Томашівського на допомогу, який вже по- чав проводити у часописі ультра-монархістичну лінію. Головна задача тепер гетьманців дістати у свої руки Червоний Хрест, щоби цієї гуманітарної інституції почати опановувати громадянські кола. На жаль, у нас багатько за мало гроша, щоб утримати Червоний Хрест при своїй аполитичній діяльності. 7) Церква. Із всіми послами, в яких я був, я широко порукував справу церкви. Дотепер вияснилося, що можна на матеріальну допомогу розшитувати тільки із Шве... - 8 - ції та із Англії. В коротці будуть цим епіскопам перес лані відповідні меморіяли. На видання проф.Огієнка переслав Посол Василько 100.000 польських марок, а Посольство роздобул 50.000 польських марок. На жаль у Німеччині для цього питання тепер дуже мало інтересу так, що ніякої допомоги роздобути не можна. 8) Жиди. Матеріали про антипогромну діяльність партизан Отамана Тютюнка переслані пану Марголінові. На днях був я в Головного рабіна київського Аронзона. У Києві був знайомий з ним Головний Отаман. Я йому придав і привіт від Головного Отамана, оповів йому цілий настрій антижидівський на Україні, та всі за ходи, які уряд проти цього робить, та попрохав його, що- ки він зі своєї сторони перестеріг жидів перед дальшою допомогою бойовикам. Він обіцяв все зробити, що може, та переда благословення Головному Отаманові. Розмова була з ним дуже щира та отверта. І він з великою пошаною висказувався про Головного Отамана. 9) Студенти. Студентів набралось вже майже 200. Здається, що всі будуть прийняті на нищі школи, та забезпечені Американцями. Посольство зі своєї сторони весь час буде цією справою займатися та опікуватися. 10) Офіцерське майно у Каселі. Посольство робить ще заходи, щоби якимсь чином уратувати майно офіцерів синьо-жупанників і сподіється, що це вдасться. 11) Фінансовий стан Посольства: Задля катастрофи німецької валюти фінансовий стан посольства так погіршився, що Посольство не є в стані дотримати свого обіцянку та пересилати щомісячно 100.000 польських марок Міністерству. Прохаю приняти вираз моєї глибокої пошани: Повірений у справах УНР у Німеччині Посол: У Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Панові Керуючому Справами Директорії .- Департ. Чужоземних Зносин 28 жовтня 1921 р. Ч. 2246/5070 Міністерство Закордонних Справ має честь подати для відповідного докладу про нижченаведене: I. Міністерство Закордонних Справ отримало повідомлення від п. Яковлева, Голови Місії У.Н.Р. в Голландії, в 8/Х 1921 року ч. I46, про засідання Міжнародної Комісії по справам допомоги голодним в Росії. Ці засідання відбувалися в протягні 6 - 8 жовтня в Брюсселі. Перед засіданням Комісії п. Голова Місії вислав до Голоби Комісії,Бельгійського Міністра Делякра, ноту в справі допомоги також і голодуючим на Україні. При цій ноті було подано до відома Комісії меморандум Українського Національного Собору з Видня, що був надисланий по адресі п. Яковлева для Комісії Президією Собору. Були приняті на цих засіданнях такі резолюції: 1/ визнано необхідність негайної допомоги; 2/ для координації зусиль визнано необхідним, щоб всі організації різних країн, які приймають участь в оказанню допомоги, шли в "Річковий атлас" і отримували подальші інструкції. 3/ послати спеціальну місію в Росію для обслідування і зроблення розвідок про дійсний стан речей; 4/ спасти як найбільше число дітей в Росії і 5/ яких би розмірів не прияв голод в Росії, не буде жадного рішення про допомогу, як що не будуть адійснені економичні умови, які гарантуватимуть до- помагаючим державам нормальну продукцію і правиль- ний товарообмін; як що розвиток добробуту не бу- де забезпечений в боцку Росії інтенсивном роботом; як що не буде досить довірря у закордонних фірма що до посилки своїх товарів до Росії. Довірря. від якого залежатимуть комерційні і фінансові кре- дити, не буде до того часу, поки борги і зобо- вязання не будуть визнані Росією і поки аванси на них не будуть досить гарантовані. Це також від- носиться і до приватного торгую.Що до кредитів, то ця справа можлива тільки тоді, коли а/ Совіт- ський Уряд визнає борги, що істнують, і иниші во- бовязання, що матимуть результатом встановлення від- повідальности і 6/ коли будуть дані повні гаран- тії під усі майбутні кредити. Кредитування станеть- ся після повороту спеціальної розслідної комісії. Конференція не керується якою небудь політич- ною метою, Італійська делегація заявила, що пункт а мусить бути невмінним. Делегати де-яких Урядів і де- легат Німеччини, що мали мандати тільки для обго- ворення справи, утримались від голосування. Коман сивана диктуючи Пекхов призначений Генеральним Секретарем Між- народної Комісії допомоги Росії. II. В часописі "Незалежність Бельгії" в 19/УШ ц/р було уміщено інтерв'ю п.Антонія ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, делегата вільного Варшавського Університету і Лиги Відродження Народів /група "Шимеже"/ що до справ Східної Європи і що до Ліги Відродження Народів. Цілі цієї Ліги полягають в: 1/ умиротворенню Центру і Сходу Європи - способом забезпечення політичної незалежності Держав, що повстали на територіях Австро-Угорщини і Росії; 2/ утворенню бар'єру між Німеччиною і Росією; 3/ Економічному розвиткові цих країн, а також і Росії в етнографичних кордонах. П. Добровольський подав /которій-заснування-подав/ історію заснування цієї Ліги /серпень 1920р./. Він сказав, що інтереси, які вважують економічно і політично долю цих народів, допоможуть їм створити тісний союз, які забезпечить мир і добробут на Сході і в Центрі Європи.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Міністра Справ Закордонних У відповідь на листа з 3І жовтня ц.р. ч. з доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за чес сити роспорядження Вашого,Пане Міністре, про слання копії листа Голови Місії У.Н.Р. в Пра вінського з 15/Х ч.882 з справи консульських з польськими представниками до відома Пана Р шої Місії у Варшаві. М. Михайлович Керуючий Справами Овірь Миколай Пов'язаного Минцарський (п. р.) Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "31" жовтня 1921р. ч.2267 Панові Керуючому справами Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Мета 2 дня 192 р. Вх. ч. 158 Міністерство має честь переслати при цьому копію листа з 15/Х 1921р. ч.882 о.к. п. Славінського, Голови Місії У.Н.Р. в Празі, в справі консульських зносин з Польськими Представниками для відповідного докладу .-- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. в ПРАЗІ. Ч. 882 о.к. 15 ковтня 1921р. до МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Празі, одержавши копію перекладу листа нашого посла в Берліні до тамтешнього польського представника в справі відношення польського генерального консульства в Берліні до наших громадян у зв'язку з визуваннями польськими консультами наших паспортів, має честь повідомити, що в Празі від самого початку відносили поміж нашою Місією та тутешньою польською легацією і консульством уложилися цілком досить доброзичливі і зовсім коректно; в межах своїх урядових приписів і в порозумінні з Варшавським Центральним Урядом тутешнє польське представництво старається по можливості полагоджувати наші прохання та жадання. За часів урядованиня попередніх польських представників в Празі, п.п. Висоцького і Мальчевського було навіть фактичне порозуміння що до техніки налагодження ріжних паспортових та візових справ, але і за теперішнього нового представника п.Пільця наша Місія ніколи не зауважала з боку польської легації чи консульства якихсь некоректностей у відношенню, про що згадується власне в листі нашого Берлінського Посла. З вище згаданих причин у нас отже не має необхідності звертатися до тутешньої польської легації в листом чи нотою такого смісту як був лист нашого представника в Берліні. Голова Місії Славінський С екскретар /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. У відповідь на листа з 31 жовтня ц.р.ч.2275/ 6113 з доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за чест просити роспорядження Валого,Пане М іністре,про на- діслання копії повідомлення Посла нашого у Відні п.Сидоренка з 17/X ч.1943 в справі становища і від- ношення до У.Н.Р. жидів в Австрії Панові Міністрові Еврейських Справ для належних заходів з його боку. М.Меркович (к/р) Керуючий Справами Шопаєвськ (к/р) Начальник Канцелярії Олівер Михайлович Пан Народ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземн. Зносин "31" жовтня 1921 року ч.2275/1113 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію повідомлення п. Посла у Відні від 17/Х ц/р.№ 1943 в справі ста- новища і відношення до У.Н.Р. жидів в Австрії, одержаного в відповідь на обіжник Міністерства- вжити заходів до притягнення жидівських кол до співпраці у відбудові Української Державності. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО Української Народньої Республіки у Відні Дня 17 жовтня 1921р. ч. 1943 .- У відповідь на відношення від 27 серпня с/р ч.770 Посольство У.Н.Р. в Австрії має честь сповістити, що в Австрії е тепер дві категорії жидів: так мовити автохтонів,які осели в Австрії давніше, а у всякому разі ще перед війною і так еванких східних жидів /Остиден/, які наплили головним робом до Відня протягом повоєнних пертурбацій на Сході Європи, Правне становище сих двох груп жидів різне і інтереси їх бу- вають не все однакові. Тоді,як перша група має всі права ав- стрійських громадян, друга група увляле в себе емігрантів,чи чи переселенців до Палестини та до других країн. Ся друга гру- па- „східні жиди" наплили до Австрії" в різних країн - Украї- ни,Польщі,Литви,Білорусії і Росії. Е їх у самому Відні кіль- ка десятків тисяч, але досить тяжко сказати, яка частина припадає на самих українських жидів, бо дуже незначна частина жидів прибула в України сюди з українськими пасами, величезна ж більшість тікала з України від большовиків через Польщу і Румунію і там одержала польські, чи румун- ські посвідки і тільки ті з українських жидів,які устраїваються тут на довший час, заводячи торгівлю, чи яке небудь підприємство,являються до Посольства У.Н.Р. у Відні і обмінюють свої польські чи румунські посвідки на українські закордонні паси. Економичне положення жидівських емігрантів в Австрії не є дуже вле, позалк сюди емігрували жиди, які на- ли в собою які небудь гроші,тут вони приспособляться до ріжних гешефтарських справ і крім того різні тутешні жидів- ські добродійні товариства допомагають емігрантам.Значно гір- ше положення жидів переселенців до Палестини та Америки,бо вони прибули сюди в більшості без грошей і деякі з жидів- ських інтелігентів,чекаючи змоги двигнутись далі, мусять - 2 - працювати навіть в каменоломнях. Перша вище згадана група австрійських жидів-старожилів, яка і до війни при єдиній неподільній Росії мала і тоді комер- ційні вносини по більшій частині дільки в Україну, відноситься до української справи загалом досить прихильно, не показує- чи врешті якоюсь активності в сім напрямах. Інше відношення до української справи зустрічається у другій групі - так званих "східних жидів". Жертви погромів на Україні, що попадали сюди, не завше були свідомі того, що Український Народний Уряд не є повинний в цих погромах і навпаки бореться в цим явищем і росповсюджува- ли ворожі, відомості, які попадали в жидівську пресу, а остани на особливо "Моргенцайтунг" нападає і різко виступила проти ук- раїнського Уряду, але з шляхом розмов і пояснень з боку Посол- ства в жидівськими діячами справа висувалась і навіть "Морген- цайтунг", в останні місяці перестала робити нападки. Особливо допоміг в сьому напрямку п. Гольдельман. Позаяк, як вище сказано серед східних жидів тут є жиди з різних країн, то для того, щоб вести вносини і засовувати справи безпосередньо в українськими жидами тут зараз, дякуючи всім старанням жидівського діяча в Києва п. Білиловського органі- зуваться з поміж східних жидів окремо українські жиди і коли сл організація вдасться, то буде вже легше порозуміватись з україн- ськими жидами і притягувати їх до співпраці на користь україн- ської державності. В.о. Посла У.Н.Р. у Відні /підпис/ Секретар Посольства: /підпис/ З оригіналом згідно: Начельник Дипломатичного Відділу Міністерство Справ Закордонних Відомств Великої Британії Справами Директорії УНР Міністерство Справ Закордонних має вести повідомити, що в справі випадку полю кишень в березні п. Степан кою до Львова кінця не вирішено; рівно ж і не знає Міністерство про доту- чення п. Грансмірецькому заступати згаданого посла. Кожд Ваша Експеди- ція мали в своєму розпорядженні вже з цього приводу певні відомості то за каусування її Міністерство бери би дуже важке. Министр Справ Закордонних Директор Департаменту Справ Загальних У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "4" листопаду 192 Ір. ч.23/2./6182 Міністерство має честь пере- слати при цьому для відповідного докладу витяг з докладу Пана По- сла У.Н.Р. в Відню з 20/Х ц/р.ч.1963 про "Східну політику Австрії" і "в життя української колонії в Відню". МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з чергового докладу Посольства У.Н.Р. у Відні ч.1963.- від 20 жовтня 1921 р. Східна політика Австрії. Безпосередньої східної політики Австрія властиво не провадить ні якої, бере хиба в ній від часу до часу посередню участь. Справа Горішнього Шлезку і зближення Польщі з Чехословаччиною втягають Польщу в сферу середньо-європейської політики, але зносини між Австрією і Польщею мають майже виключно господарський характер і до польсько-російських справ майже ніякого відношення не мають. Правда віденська вечірня часопис "Абенд" підняла недавно знов га- лас знагоди вивозу зброї з Австрії до Польщі і до "країнської Народ- ньої Республіки. "Абенд" кличе австрійське робітництво виступити про ти довозу зброї з Австрії до "реакційної" Польщі, але коли ні ревеля- ції "Абенду" і мають під собою якийсь дійсний ґрунт, то всеж австрій- ське правительство не має до цеї справи ніякого відношення, бо зброя і муніція Австрії знаходиться в руках представників Антанти. Перша поразка представників Радянської України у Відні в їх ста- раннях в напрямі формального призначення їх тут, про яку ми повідомляли в попереднім справозданню, не припинила їх дальших заходів. Спираючись на істнуюче вже тут представництво Совітської Росії під проводом Брон- ського, Михайло Левицький домагається знов від тутешнього Правитель- ства, щоб у Відні прийняли, коли не "Посольство" Радянської України, то при наймні її місію, яка займалась би справами репатріації полонених з Австрії та навязанням і розвитком торговельних зносин між Австрією і Україною на зразок місії Бронського. В цій справі Раковський прислав дотичну йоту до австрійського Правительства. Справа приняття такого ро- да представництва тут ще не рішена і з боку Посольства робляться всі заходи, щоб рішення австрійського Правительства не вигало позитивно для представників Радянської України. З життя української колонії у Відні. Поруч з своїми стараннями зміцнитися в державах Центральної Європи представники Радянської України стаються поширювати деморалізацію між українськими емігрантами. В доповнення до повідомлень про зноси- ни професора Грушевського з представниками Радянської України /Михай- ло Левицький. Кудря і його жінка/ можемо зазначити що професор Грушев- ський не користується справжнім довір'ям українських комуністів; ви- являється що їх неофіціяльні заяви про їх готовість призначити профе- сора Грушевського послом до Льондону чи головою гуманітарних інститу- цій за кордоном були головним чином зручною провокацією, на яку профе- сор був готовий дати звабити себе. Провокація представників Радянсь- кої України мала успіх в тім відношенню, що популярність професора сильно впала навіть в очах його власних партійних товаришів. Акція Василя Вишиваного не припиняється, але продовжується дуже мляво; головною перешкодою на шляху її розвитку є з одного боку брак сімпатій і підтримання українських політиків перебуваючих за кордо- ном, а в другого боку брак більших грошевих засобів. Його орган "Со- борна Україна" виходить що тижня на чотирьох сторінках друку і спра- вляє досягти злиднене вражіння. Співробітничать в нім Віктор Андрі- євський бувший Член Української Республіканської Капелі і Владислав Біберович, бувший редактор пресового бюра "диктатора" Петрушевича. Акцією Вишиваного займався на своїх засіданнях в останнім часі і "Український Національний Союз", у Відні, і заняв яскраво висловлене негативне становище супроти його акції, заборонивши своїм членам бра- ти в ній участь. Тяжке положення української еміграції у Відні спонукує окремих ii представників робити заходи для засновання запомогової організа- ції, подібної до "Громадського Комітета" в Празі. Ініціативу в цій справі хотіла взяти на себе група, що складається з Дра Бориса Матю- шенка, Галагана і Голдельмана, під проводом першого з них. Посольство заявило цим ініціаторам, що запомогова організація вже існує в рям- ках "Національного Союза" в якої і треба порозумітися. У Відні відбується тепер засідання представників Ліг Союза Наро- дів, якому присвячують багато уваги офіціяльні австрійські чинники і віденська преса. В нарадах беруть участь і представники Української Ліги яко гості. Головою "країнської Ліги паном Шелухіним був поданий меморіал з представленням сучасного трагічного становища українсько- го народу. В.О. Посла У.Н.Р., у Відні Мидоренко, В.о. Першого Секретаря/підпис/ з оригіналом згідно: Начальник дипломатичній Відділу Т. Степ До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре що, ознайомившись з обіжником Міністерства Закордонних Справ в 7 цього листопаду ч.988/1073,ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: В звязку з зазначеними дефектами Міністерство Закордонних С прав повинно своєчасно нагадувати Місіям про свої домогання і конкретно вимогати виконання. II/XI.1921р. ПЕТЛЯРА." Керуючий Справами Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депрт. Чужоземних Зносин "10" листопаду 1921 р. ч. 1008/1088 Міністерство має честь наді- слати при цьому для відповідного докладу копію обіжника ч.988 т, а також повідомити, що Дипломатич- ним Представникам розіслано для від- повідного вжитку в разі потреби матеріали надіслані Вами 17/X при відношенню ч.1330 МІН ІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. Маю за честь просити Вас, Пане Прємьер-Мі- ністре, повідомити мене для доповіді ПАНОВІ ГОЛО- ВІ ІРЕКТОРІЇ, згідно з його бажанням, в якому ста- ні пробуває в Міністерстві Народнього Господар- ства справа за переходу до УНР майна Русько-Дунай- ського Пароплавного Т-ва. Потрібні матеріали в ці справі, по відомостях Міністерства Закордонних Справ з 8 цього дистопада ч.6192, мали бути пере слані до Міністерства Народнього Господарства. Мироновий (п) Керуючий Справами Б. Монтегю (п) Начальник Канцелярії Островський Микола Павло У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужих Зносів. 7 "листопаду 1921 р. ч...988/107 ТАБЛИЦЯ. Do Панів дипломатичних Представників У.Н.Р. В додаток до свого збіжника від 8. IX... 1921 р.р...........Міністерство повідомляє, що фінансове становище Ради не дає змоги утворю- ти спеціальних агенцур за кордоном, а тому вся справа вібрання відмостей про можливість, дже- рела, розміри і т.п. постачання зброї та різ- них найнеобхідніших для широких мас населення продуктів індустрії та матеріалів для відбудо- ва засобів комунікацій і т.п. в силу необхідно- сті паде на наші Дипломатичні Представництва. Разом з тим Міністерство є великим салем констатує, що де-які Дипломатичні Представ- ництва рахують межливим і нормальним абсолютно нічим не відкидаючись на розпорядження Мі- ністерства, оголошені в різних його обміжках. Це утворює враження, що частина наших Дипльо- матичних Представництв піддалися різним нега- тивним емігрантським настроїм і втратили почуття політичної ваги нашої праці за кордоном. Це, розуміється поглядло за собою упадок про- дуктивності праці таких представництв і інпіо- рування роспорядження Міністерства. Такий стан річей, розуміється , не може трізати довше, особливо в такий час як ми пере- живаемо зараз, коли Україна робить знов спро- бу скинути раз на все большовицьке ярмо. Допускаючи одначе, що в великій мірі в зазваченому факти має місце якесь непорозуміння. Мі- ністерство просить п.п. Дипломатичних Представників, виконувати всі його доручення та своєчасно відпові- дати на всі його запитання, а в разі якихсь особли- вих обставин; хоч коротко повідомляти Міністерство про свою працю. Цей обіжник висилається до відома всіх п.п. Дипломатичних Представників.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Кінговський (В.п.) Директор Департаменту Чужоземних Зносин Коперган (в. п) З артами згодно Млабу Свідчання 2-го класу ІІ. Палові... ... ... В... До Міністерства Справ Закордонних. Загальний. листопаду 18921 постою. З роспорядження Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОР І, Канцелярія ДИРЕКТОРІІ має за честь просити Міністерство Закордонних Справ звернутись до нашого Посла в Німеччині п.Смаль-Стойцького з просьбою купити в Берліні, за рахунок Канцелярії та вислати на адресу: Tarnów, Kari- miera 3, M. Mirowowicz книгу Das Wesen des Sowjetsstaates Prof. Rubischer альб 1921, якою цікавиться ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Начальник Канцелярії Мионовський (м) Начальник Відділу 1473. 21 липні 92 р. Таємне до власних рук. До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь надіслати при цьому Вам, Пане Міністре, доклад п.Зайцева з 14 березня ц.р. про виконання ним різних доручень у Відню. М. Муравйов (к/р) Керуючий Справами В. З. Шиповський (к/р) Начальник Канцелярії 1921 р.дистопаду 22 дня.Лист Керуючого Спра- вами Директорії зт2І дня листопаду 1921р.ч 1473 з докладом п.Зайцева з 14 березня 1921 р.одержав цього числа Маю честь разом з цим листом передати Вам повідомлення мого брата Миколи- ренця із Запоріжжя. Повідомляв він, що сьогодні Дем'янчук очолює в армії жандарми. Вивчаючи фронтову газету, я згадав про ручки Кожаненка - багато людей мали їх. Господь! Прийшов Енгельман із пропозицією ви- класти мої листування в книжку. Галичина До Івана Степановича Яна Михайленка Директору УКР. Нар.-Революційн. РЕЄСТР документів, які було надіслано Головою Дипломатичної Місії У.Н.Р? М.Тишкевичем на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при листі з 11 травня 1921 року. I. Копія постанови Ради Народних Міністрів, затвердженої ДИРЕКТОРІЄЮ 16 липня 1919р. про доручення п.Тишкевичові виконувати обовязки Голови Місії у Франції. /На українській мові/. 2. Лист Міністра Закорд.Спр.УНР Темницького з 20 липня 1919р.ч.425/в на імя М.Тишкевича з прозвою стати тимчасово на чолі Диплом.Мі- сії в Парижу. /на українській мові/. 3. Лист того ж Міністра з 20 липня 1919р.ч.414/У на імя п.Міністра Закорд.Спраз Франції про призначення М.Тишкевича. /на франц.мові/ 4. Лист такого ж змісту в 20 липня 1919р.ч.415/У на імя п.Президента Мирвої Конференції. /на франц.мові/. 5. Лист з 31 липня-19р.ч.І870 за підписом Голови Ради Народ.Мін.УНР Б.Мартоса і Міністра Закорд.Спр.А.Лізинького на імя п.Президента Мирвої Конференції,попереднього змісту /на франц.мові/. 6. Лист Міністра Закорд.Спр.А.Лізинького з 31 липня-19р.ч.І871 на імя М-ра Закорд.Спр.Франції такого ж змісту /на франц.мові/. 7. Уповноваження Представнику УНР на Мирвоїй Конференції в Парижу М.Тишкевичу від Уряду УНР з 24/ІІІ -20р.ч.1839 за підписом Керую- Мин.-зом Спраз Закорд.А.Лізинького і Директора Департ.Вагринов- ського. /на українській мові/. 8. Цей же документ на французькій мові. 9. Нота з 25 червня 1920р.за підписом Голови Ради Народ.Міністрів В.Прокоповича і М-ра Закорд.Спр.А.Нікоського до Конференції в Спа / на французькій мові/. 1921р.листопаду 22 дня.ЗАЗНАЧЕНІ ВИЩЕ документи одер- жав цього числа до МІНІСТЕРСТВА Закордонних Справ ДО НАМА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з винесеною з повідомлення Пана Голови Дипломатичної Місії в Празі від 5 цього листопада в справі наших студ- ентів в Чехословаччині зволив покласти таку ре- золюцію: "Дезертирами з нашої армії, місія не по- винна заопіковуватись і жодної допомоги їм не ви- являти. 20/XI.-21р. ПЕТЛЯРА." Керуючи Справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозносин. "16 "листопаду 1921 р. ч. 2343... 6250 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу вимітку з повідомлення п.Голови Дипломатичної Місії в Празі від 5.XI ц.р. в справі наших студентів в Чехословаччині: ......"Місія абсолютно не є в стані взяти на себе відвічальність за приїзд нових українських студентів, тимбільше, що і перебуваючи під цей час в Празі українські студенти / в числі понад 700/ властиво матеріально животіють і всі тутешні українські інституції докупи не можуть їм запевнити їм порядного мінімум істнування. Відтак ми звертали увагу на ту обставину що в чеських вищих школах від 1920 року для східньо-європейських студентів заведений був спеціальний контингент, обмежуючий прим. число українців цифрою 150. Як видко з попередніх рядків цей контингент був давно вже реревезшений у україн- ців, тимчасом коли Росіян перед роком було туту дуже мало, щось коло 30 і загалом контингент був два рази більший ніж для українців. Врешті і це є найваж- ніша обставина до нас у великій кількості не лише зголошувалися, але і цілими гуртами втікали українські студенти з наших таборів на терені Польщі, яких побут тут доводилося відтак легалізувати, уможливлювати їм вписи до вищих шкіл, а на перші часи взагалі дати їм змогу якимсь чином осісти в Празі чи на провінції"............. Голова Славінський.Секретарь /підпис/. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Відень, 31 січня 1921 р. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ Ваш лист від 23.см. надійшов до мене лише сьогодня . Сподіваюся, що Пан Міністер-Президент ожерхавли все мій лист від 19.см., який я надіслав через кур'єра Байлова , - і довідалися з нього про стан грошової справи тут та в Будапешті . В суботу розповсюджувалися тут чутки про зречення ніби нашого Головного Отамана, - розуміється, як-би такі чутки виправдилися, цілком було б виключено тоді, щоби Відень чи Будапешт виплатили хоч одного шага тій Українській Верховній Владі, яка прийшла на зміну Пана Головного Отамана по-за межами Української території,- і таким чином вся моя дотеперішня праця була б безцільною . На щастя, у відповідь на моє про се запитання, надіслане до Міністерства Закордонних Справ в Тарнові , я одержав спростоввання цих чуток / се спростоввання я зараз -же розіслав по телеграфу далі до Голяндії, Англії, Швейцарії, Риму, Будапешту та Праги/, спокійно буду продовжувати далі мої старання , які полягають зараз у виконанню всіляких бюрократичних формальностей , та з Божою помоччю зможу вже внедовзі перевести наявніші виплати до яких я відношу також Париж та Царьгород, на що Пан Міністер-Президент, в своєму листі від 23.см., звертають мою особливу увагу. Що торкається справи п. Єремієва, то останній на протязі 4.місяців / вересень - грудень 1920р./, заступав мене у Римі і завжди наперед отримував від мене пунктуально по 4.000 лірів що-місячно . Примушений з початку грудня /перед моїм від'їздом до Тарнова/ скоротити видатки підлеглим мені Місіям, повідомив я про се своїм листом від 7.грудня і п. Єремієва, і заявив йому тоді-ж про свою згоду виплатити йому , окрім уртимання за грудень місяць, яке він вже одержав, ще також і 2.000 лірів, як кошти на подорож з Риму до Тарнова. Я радив йому тоді-зараз-же переїхати з Риму до Відня, де я мавби змогу використати його для праці, сез такого обтяження Державного бюджету , як се було-б при перебуванню на службі у Вх Римі. - Як-би я виплачував п. Єремієву у Відні 20.000 кор. що-місяця , то ті видатки відповідали би лише 800 лірам, і за 4.000 лірів, які п. Єремієв одержував у Римі, я мігби його утри-мувати тут у Відні пять місяців. З додатку А/ Пан Міністр-Президент побачуть відповідь Пана Єремієва. За тої час побував в Тарнові і написав до Єремієва /додаток Б/. не зважаючи на се, п. Єремієв залишився у Римі і, як пишуть мені Пан Міністер-Президент та Пан Міністер Закордонних Справ, звернувся до Уря- ду з проханням про виплату належних йому за минулий час грошей. Можливо, що йому належать такі гроші ще за той час, коли він працював у Римі з Антоновичем. Позаяк я, з того часу як перебрав Місію в Римі, гроші на її утримання ви - плачував з власних коштів,- тому цілком зрозуміло, що я виплатив всім урядовцям Місії лише то, що належало їм з дня перебрання мною Місії,- за старі-ж рахунки з моїм по- передником я відповідати не можу. Але як я одержу нарешті наші гроші тут у Відні чи в Будапешті, то виплачу тоді,відповідно до Вашого бажання, п.Раднику Єремієву де-яку суму на рахунок тих претенсій, які він заявив ще за свою працю при Антоновичу. Цілком зрозуміло, що коли хто-небудь побажає їхати до Тарнова, щоби взяти участь в засіданню Ради, я йому раз-же, відповідно до Вашого доручення, виплачу тимчасово з моїх власних коштів необхідні на подорож гроші. Тепер дозвольте Мені Дане Міністре-Президенте , можливість, в справі чутом про зречення Пана Головного Отамана ска - зати Вам слідуюче : є цілком виключено, щоби будь-яке чу- жоземне правительство захтіло підтримувати з нами надалі стосунки як з правительством, як-би наступила яка-будь змі- на в нашої Верховної Влади в теперішньому нашому положен - ню, коли ми, як інтерновані, перебуваємо на чужій території. А тому також є виключено, щоби я в такому випадку залишав ся надалі на нашій державній службі,- бо тоді ми вже не були б державною організацією, але - і то в ліпшому випад- ку - обєднанням політичних партій за кордоном, і що тор - кається мене, то, готовий жертвувати всім українським дер- жавним організаціям, я ні в якім разі не погоджуся фігурува- ти тоді в якості представника партійних груп. Прошу ласково Пана Міністра-Президента прийняти запевнення моєї глубокої пошани. Додатки. Додатків не передано. - 23/VI 1921 р. Штабський Михайло Волошин Копія. До Пана Секретаря Делегації Української Народньої Республіки в Парижі. Цим повідомляю Вас, а також прошу сповістити всіх служащих Делегації, під іхню персональну розписку, ось про що: Наказом Високої Директорії, яка є з часів Трудового Конгресу єдиною законною й правомочною владою Української Народньої Республіки, Граф Михайло Тишкевич усунутий з посади Голови Делегації й призначений послом Республіки до Ватикану. До сього часу Граф М. Тишкевич цього наказу не виконав й не передав справ призначеній замість його Колегії з пп. Шелухина, Галіпа, Тимошенка та Лучинського. Більш того Гр. М. Тишкевич в папері на імя Уповноваженного Колегії п. Галіпа дозволив собі відмовитись визнавати Високу Директорію Республіки за повноважну владу. Через те, що невиконання наказу Верховної влади й діяльність, яку Гр. М. Тишкевич дозволяє собі вести проти цієї Влади є державним злочином, за який він мусить дати відповідь перед судом, і яка буде тим більше тяжкою, що Україна в сей мент находиться в стані війни з Росією, вважаю необхідним повідомити Вас офіціяльно про вишезгадане, щоб Ви мали можливість поступити як це вимагається обовязком накладеним на Вас Урочистою Обітницею на - 2 - службу Україні. Негайно по одержанні цього Вам на- лежить сповістити Колегію через Секретаря Делегації, що Ви підчиняєтесь наказу Високої Директорії. На випадок, коли хтось з Вас відмовиться від сього, то не тільки буде звільнений без прохання з посади й позбавлений всіх прав на виплату платні за старий час, а також і ліквідаційних грошей, але й буде співчасником державного злочину Гр. Тишкевича. Маю надію, що урядовці Делегації сознакчи вели- чезну відповідальність перед Батьківщиною, яка за - раз находиться в трагичному стані, найдуть в собі досить громадянського почуття, щоб не саботувати зусилля Колегії вирятувати Українську справу й своїм шляхетним та законним поведінком постараються загладити старі хиби, щоб з чистою совістю працювати й далі на користь Республіки. З повагою підписав: Член Секретар Колегії Лучинський. 11 серпня 1920 року. Париж. З оригіналом згідно: Генеральний Секретар Делегації У.Н.Р. в Парижі. СВІДЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО АТАШЕ ПОЛКОВНИКА КOЛОСOВСЬКOГO. Я, нижчепідписаний військовий аташе Делегації У.Н.Р. в Парижі, в справі подій, мавших місце в по- мешканні Делегації 16 сього серпня, маю за честь за- свідчити: Коло ІІ год. 16 серпня в помешкання Делегації прийшли пп. Галіп, Лучинський і Борщак, з яких п. Лучинський звернувшись до генерального секретаря Деле- гації д-ра Рудницького, заявив, що вони прийшли до Делегації з метою приняти діла і почати тут урядувати. Д-р Рудницький на це відповів, що він не є уповнова- жений п. Президентом Делегації здавати діла, а що до урядування, то вони можуть тут урядувати паралельно з іншими особами. Після того п. Лучинський і Борщак голос- но заявили, що вони тут залишаються і що вони просять всіх продовжувати свою працю. На це п. Галяфре і я від- повіли, що ми дійсно будемо продовжувати працю, бо ми рахуємо, що законна Делегація істнує і що її Президен- том є п. гр. Тишкевич. П. Лучинський сказав на це, що вони не будуть про це вести дискусію, а що всіх зрадників чекає кара на смерть. Бачучи що насильники залишаються в Делегації, я - 2 - звернувся до п. Д-ра Рудницького з пропозіцієк, за- телефонувати до поліції і попросити її вивести звідсіля особ, ніякого відношення до Делегації не маючих. На це д-р Рудницький і п. Джобрей відповіли мені, що поліції тут нема чого робити, позаяк Делегація як дипломатична установа, є місце невтральне. До поліції не було зате- лефоновано. Сам я не рахував можливим телефонувати туди: І/ через те, що я не є господарем в канцелярії 1 2/ че- рез те, що мені не було ясно, на чім боці є дійсний господар канцелярії п. Рудницький. Можна було чекати, що він поінформує поліцію чи невтально, чи на користь пп. Галіпа і Лучинського. Пп. Лучинський і Боршак, почавши явочним порядком урядування в канцелярії, звернулись до п. Рудницького з вимагання віддати їм книгу наказів. П. Рудницький спершу відмовив, але після повторного домагання від- дав їм цю книжку. На це я тут же заявив п. Рудницькому, що він не мав права добровільно віддавати книгу і що я буду свідком цього факта. П. Рудницький відповів мені, що для того, щоб сопротивлятись пп. Лучинському і Боршаку треба добре знати бокс, а він не є боксер. Ввечері насильники уйшли з канцелярії і ми з п. Га- лафре зробивши нараду, рішили зачинити помешкання Де- легації. Це рішення було приведено до виконання 17-го сього серпня. Перевіряючи діла канцелярії після короткого - 3 - панування там насильників, ми констатували, що вони унесли з канцелярії книгу наказів 1 печаті. Париж, 23 серпня 1920 р. Підписав: Колосовський Генерального Штабу Полковник. З оригіналом згідно: Секретар Комісії Копія з копії PARIS, LE 23 Серпня 1920 Голові Української Делегації гр. Тишкевичу в Парижі. ВПоважний Пане Президенте, В відповідь на Ваш наказ з дня 23 серпня 1920 року маю честь подати до Вашого відома, що з огляду на Ваше чергове моє звільнення позав- горідно /поза очі/, не буду робити заходів,щоб працювати на далі в Делегації, одначе маю право домагатись мінімальної пошани закона. I. Домагаюсь, щоб у службових справах був введений в Делегації щонайменше режим бувшого російського царського уряду або сучасного боль- шевицького в яких ні одна людина не засуджується без попереднього 11 вислухання. 2. Звертаю Вашу увагу, що 4-й пункт Вашого наказу у якім Ви призначуете "слідчу комісію к// детельному виясненню всіх обставин подій, мав- ших /./ місце 16 цього серпня в помешканні Делегації" стоить у повній суперечності з погля- ду якого небудь законa і якої небудь логіки, з пунктом другим того самого наказу 1 пунктом 5-им, якими Ви звільнюєте мене 1 п. Добре в безпосеред- нім звязку подій, що мають щойно стати предме - том розсліду. - 2 - 3. Наскільки мені відомо: наказ про заборону входу до мешкання державної установи ІІ урядовцем, поки його звільнення не наступило при захованню мінімальних формальностей, може бути виданий лише тоді, коли є кридично записані дані про те, що цей урядовець є злочинцем. 4. Тому заявляю, що перестану вважати себе урядовцем Делегації 1 покинув ІІ помешкання, коли формальність звільнення буде переведена згідно з мінімальними домаганнями законності 1 пошани людини. З глибокою пошаною Підписав: Михайло Рудницький. З оригіналом згідно: Секретар Комісії: УКРАЇНСЬКІЙ ДЕЛЕГАЦІЇ В ПАРИЖІ.- ДОКЛАД Секретаря Делегації Михайла Рудницького у відповідь на лист "Комісії призначеної для розсліду подій, які мали місце в помешканні Делегації 16 серпня 1920 р." - Комісії при- значеної наказом Голови Делегації з дня 23.Серпня. У відповідь на прохання Комісії, щоб дати письменне пояснення обставин при яких книги наказів 1 печатки Делегації опинились в руках пп. Лучинського і Борщака, маю честь подати до її відома ось що: Дня 16, серпня ц.р. до Секретаріату Делегації явився п. Мик. Лучинський, в товаристві п. Борщака, з папером, який назвав уповноваженням від Уряду для перебрання справ Делегації і прохав щоб йому справи Делегації передати. Я відповів йому, що не маю на це ніякого права, бо Голова Делегації виїхав і не полишив ніякого уповноваженого заступника а тому всякі цього роду службові формальності можуть бути щойно переведені по його приїзді. Коли п. Лучинсь- кий відповів на це, що чекати на Голову не може і приступає до урядування без перебрання справ, я, в присутності Полковника Колосовського і тов. Га- - 2 - лафре виразно двократно звернув йому увагу, що таким робом він відкидає легальну форму і переходить до т.з. "явочного порядку" на який я реагувати не буду. На домагання п. Лучинського і п. Борщака щоб Ім передати книжку наказів, я з початку відповів відмовою, а коли гаряча виміна гадок могла в кожний мент прийти до физичного конфлікту, я передав Ім книжку наказів. На увагу полковника Колосовського що я не повинен був цього зробити, я відповів, що в даний мент, треба- би для вирішення справи бути боксером а я ним бути не вмію. Його пропозіцію щоб покликати для вирішення кон- флікту - поліцію, я рішуче відкинув, заявляючи І/ що справи дипльоматичних установ не належать до Компе - тенції поліції, лише до Міністерства Закордонних Справ, 2/ що внутрішні непорозуміння між Українця- ми не повинні ставати предметом чужиних судів. Займаючи становище пасивного глядача - як оди- ноко доцільне в даний мент - я підкреслював гадку, що ніяка висилка паперів з Делегації, записування їх в книжці виходячих або навіть новонаписані накази не мають поки що ніякого значіння, поки фактично не буде установлена сила нових уповноважень. Полishaючись в Бюрі я поводився зовсім пасивно. Я не бачив 1 мені зовсім було невідомо, що пп. Лучинський і Борщак ви- ходячи з Делегації взяли з собою книжку наказів 1 пе- чатку. Про це я дізнався із здивуванням щойно на дру- гий день телефонично від тов. Галафре. На другий день в ранці, перед моїм виходом з - 3 - дому, мене покликав до телефону п. Дібрей і повідо- мив мене, що, коли прийшов до Екра, консьєржка за- явила йому про те, що має доручення нікого до Деле- гації не впускати і що Делегація є зачинена. З огля- ду на те, вважаючи, що мені не личить як високопова- жанному дипломатові почути від консьєржки чимененьке "забирайтесь геть", а також з огляду на те, що урядо- вець, який надто часто ходить до Екра тратить всякую повагу - я рішив піти краще до Як слід в таких важливих моментах я вислав тов. Галаф- ре пневматик, висловив жаль що він не попередив ме- не про свою постанову і не жалкував, що він зачи- нив Делегацію. Стильки фактів. Я закінчив би на цьому, коли оця комедія не ставала предметом провинного реєстру /"обвинувальний акт"/ і не розглядалась із станови- ща високих юридичних законів і високої патріотичної моралі. З огляду на те, користуючись правом кожного злочинця, користуюсь одночасно менш-більш приємною нагодою, щоб закінчити своє справоздання короткою патріотичною промовою: Світлий Трибунале Справедливості - Присяжні Судді. Моє пасивне становище супроти невідомих Вам подій уважаю наскрізь законним, наскрізь льояльним - 4 - /-звертаю Вашу увагу, що українська мова не даром не має такого поняття./ і зовсім патріотичним в розумінню пошани загально-національних інтересів. Впевняю Вас - покликуючи на свідків усіх богів української дипломатії! - щоб коли всі члени укра- їнської Делегації в Парижі в такому розумінню поша- ни загально - національних інтересів уміли в націо- нальних і державних справах призабути про свої осо- бисті порахунки то нині на 20 українців в Парижі не було би чотирех ворожих таборів настроєних супроти себе гірше ніж супроти своїх національних ворогів. Усім відомо що між представниками нашого Уряду йде в сучасний мент менш-більше така сама патріотич- на боротьба за владу і що кожний з них уважається оди- ноким законним виразником волі народу, мабуть тому, що нарід не має змоги висловити своєї волі а закони на чужині стають пустомельщиною. Якщо фільсофія права Вас колинебудь цікавила то Вам не важко буде ствер- дити, що уповноваження на підставі яких було скла- дене сучасне тіло Делегації /про духа дозвольте ме- ні мовчати/ мали точнісенько такий самий революцій- ний характер індивідуального виступу як наш перший революційний уряд і який матиме кожний новий Уряд, якому нам доведеться ще, яко мога, служити. Така поява в неминуча в умовинах, коли влада утворюється на еміграції, де нема ніякої змоги перевірити в мент її появлення її фактичної або законної сили. Ось чому я як урядовець Делегації, значачи, що більшим - 5 - головам ніж моя памороки забиваються на питання про кожночасне становще нашого Уряду - я не вважав себе в м праві вступати навіть в розслід законності нових упов- новажень. Це завело би мене в нетри метафізики, якою не раджу нікому займатись в бкрі державної установи. Історія останніх двох літ нашої внутрішньої 1 закордонної політики є проречистим доказом, що вона визначується несподіваними змінами напрямку, осіб і метод, часто зовсім суперечних. Як що Ви вважаєте себе чесними і освіченими людьми то Ви не повинні надто часто заявляти, що не будете служити завтра новому Урядові, як що він буде - надіюсь! - не менше чесний і освічений ніж нинішній. Навіть в найблищим товари- стві найдете без труднощів людей, які служили на про- тязі дуже короткого часу чесно по черзі: російському царському урядові, т.зв. Тимчасовому Урядові, Централь- ній Раді, Скоропадському, Директорії, Головному Отама- нові і проте не перестали вважатись ширими патріотами. Вибачте мені,- коли вважаєте, що це є необхідним наглядним доказом патріотизму,- що я не повторюю при кожній нагоді, що служу лише Урядові, який є в даний мент. Вибачте мені також, що я як урядовець не макчи на протязі трьох тижнів ніяких даних про реальний фактичний Уряд в мент справжнього державного безладдя,- я не мав самовпевності вирішати питання: чи Уряд не прислав уповноважень новим членам або сам зовсім змінився. - 6 - Кожний хто перегляне об'єктивно матеріали Делегації побачить, що форма нових призначень, демісій і унєва - жень старих уповноважень має постійно несподіваний ха- рактер і не супроводиться суворими ознаками державних законів. Займаючи наскрізь неособисте становище як урядо- вець я був і є цієї гадки, що найгострійші конфлікти і непорозуміння між земляками в Парижі, коли діло йде про загальні справи - краще було би рішати у власній хаті ніж виносити її на осуд чужинців. В цій гадці я вважав присут- ність в Делегації т. зв. нової Колегії менше шкідливок ніж перенесення ворожнечі поза її стіни. Найгострійша особиста виміна гадок аж до домашнього скандалу включно є з погляду загально національних інтересів Кращою, ніж доведення конфлікту до прикладного відома. Париж, 25. Серпня 1920. Підписав: Михайло Рудницький. З оригіналом згідно: Секретар Комісії До Пана Полови Комісії призначеної для рослідження подій мавших місце 16 сього Серпня в Українській Делегації в Парижі. Швейцара Делегації Пилипа Чертопрудя. РАПОРТ. Згідно Вашому власному наказу о подачу мого показання про події які скоїлись 16 сього серпня маю честь донести слідуюче: 16 серпня с.р. біля години ІІ ранку, на дзвінок відчинивши двері я побачив Пп. Лучинського і Боршака, які не сказавши мені ні слова зайшли в помешкання Делегації, перейшли передпокоєй і зайшли до канцелярії Секретаріату. Позаяк в Канцелярії знаходились панове Рудницький, Полк. Колосовський, Галафре і Савенко я їм нічого не сказав. Приблизно через пів години прийшов до Делегації Президент Кубанської Делегації п. Біч і спитав чи є хто в Делегації, я відповів що є п. секретар; тоді він прохав закликати п. Секретаря. Позаяк розмова йшла в Канцелярії в повищеному тоні, то я замість вітальні запрохав п. Біча до Сальону. Як тільки я сказав Пп. Рудницькому і Галафре про візіту Президента Кубанської Делегації, то пп. Лучин- - 2 - ський і Ворщак, які в цей мент знаходились в Секретаріа- ті, раптом підхваталися з міст і поспішили до сальону, заявляючи що п. Біч прийшов до них. Таким чином вони опанували сальоном. А згодом прийшов і п. Галіп, якого в передпокої зустрів п. Ворщак і запрохав прямо до саль- ону. Після уходу Біча розійшлися всі на сніданок. Повернувшись швидко після сніданку до Делегації, вони продовжували працю до самого вечера. Перед вечером так коло 6 годин зайшов якийсь журналіст і спитав п. Лучинського. З яким він мав розмову. Окрім цього я не можу більше нічого сказати. Із загального галасу, можна було трохи зрозуміти, що річ йшла про якісь зміни в Делегації, але докладно я не міг нічого второпати. Аж ввечері Панове Полковник Колосовський і Секретар Галафре - розсказали мені приблизно в чим справа і зро- били распорядження закрити цілком Делегацію до приїзда Голови. Що було й зроблено. В ранці 17 серпня згідно дозволу П. Галафре і п. Пол- ковника Колосовського я залишив на цілий День Делегацію і знаходився в себе на приватному помішканню, а ночувати приходив до Делегації. Так само 18 і 19 серпня. А з 20 серпня я знаходився в Делегації і почав виконувати свої обовязки. 24 Серпня 1920 р. Підписав: П. Чортопруд. З оригіналом згідно: Секретар Комісії До Пана Голови Комісії призначеної для розслідження подій мавших місце 16 сього Серпня в Українській Делегації в Парижі. Урядовця Делегації Аристарха Свєнка. РАПОРТ. Згідно Вашому власному наказу о подачу мого показання про події мавші місце в Делегації 16 серпня с.р. маю за честь донести слідуюче: 16 Серпня з ранку, о котрій годині не припомню, зазвичай телефон, позаяк п. Чортопруда не було, то до телефона підійшов я. По телефону звонив п. Борщак, котрий бажав балакати з п. Генеральним Секретарем Рудницьким. Про що вони балакали я не знаю. Чи ця балачка мала який небудь звязок з подіями, які сченились через якійсь 10-15 хвилин,- сказати не можу. Через 10-15 хвилин, після того як п. Борщак звонив по телефону, до Делегації прийшли пп. Лучинський і Борщак, 1, прид'явивши: п. Лучинський уповноваження від Колегії перейняти справу Делегації 1 телеграму п. Макаренка-про призначення Колегії на місто Голови Делегації Гр.Тишкевича, а п. Борщак якогось приватного листа, стали вимагати від п. Генерального Секретаря Рудницького передачі Діл Канцелярії Делегації. В цей час в Секретаріаті Делегації були крім п. Рудницького п. Полковник Колосовський - 2 - призначившєй мене в складі колегії перейняти репрезан- тацію Уряду У.Н.Р. в Парижі, пропоную Вам негайно ме- ні всі справи", при чому він дістав якийсь папер, 235 котрий став показувати пп. Рудницькому і Колосовсь- кому. П. Рудницький відповів що він не може здавати справ в відсутності гр. Тишкевича, на що п. Лучинсь- кий сказав, що вони не мають часу чекати на приїзд гр. Тишкевича, який втік до Льондону, що він є зло- чинець і багато чого іншого. Хоча до мене вони досі безпосередньо не звертались, але почувши цю лайку проти гр. Тишкевича, я їм заявив, що вони не мають права тут в помешканні Делегації лаяти Президента, вчинки котрого будуть судити не п.п.Лучинскіе з ком- панією, а Український Нарід, з свого ж боку, я як в.об.Скарбника Делегації нічого здавати не буду, поки не одержу відповідного наказу від Президента Делега- ції гр. Тишкевича, і запропонував післати гр. Тишке- вичу депешу, прохаючи його негайно приїхати, або на- діслати роспорядження. Полковник Колосовський рішуче заявив, що і він до приїзду гр. Тишкевича нікому не здасть справ, буде продовжувати свою працю, а спосіб, котрого вживать пп. Лучинський і Борщак рахує неможливим і недопу- стимим. Після того п.п. Лучинський і Борщак заявили, що вони лишаються в Делегації і починають тут урядовання, а про того, хто бойкотував би або перешкоджував їх -3- праці буде докладено Директорії, а виновні будуть покарані на смерть. Тут Полковник Колосовський запитав не без жмору " чи не в якомусь Віденському готелі нас будуть вішати?" Під час цієї розмови до Делегації прийшов Представник Кубані п. Бич, котрого запрошено до сальону Президента Делегації, а трохи згодом прийшов до Делегації п. Галіп, який видко уникавчи зустрічі з нами, пройшов впрост до сальону, де почав розмову з п. Бичом. Між іншим п. Лучинський звернувся до перекладчика Делегації п. Дюбрея, котрий прийшов на службу, пропонуючи йому продовжувати працю, на що той згодився. П. Борщак приймавший діяльну участь в цьому всьому, дістав з кишені якого приватного листа з Відня, де його приятель повідомляв, що там ходять чутки про майбутнє відкликання з Парижу гр. Тишкевича. Потім п. Борщак написав протокол, що Колегія почала урядувати в Делегації, пропонуючи нам підписати його від чого я відмовився. Після того п. Лучинський звернувся до д-ра Рудницького, вимагаючи книжку наказів. На це п. Рудницький сказав, що він по всьому бачить що п. Лучинський хоче приймати Делегацію "явочним порядком", з чим цей останній згодився, тут їх хтось покликав і вони обидва пійшли до сальону, де знаходилися пп. Бич і Галіп. Під час їх відсутності п. Рудницький звернувся до мене за книжкою наказів, котру за кілька днів перед тим дав мені замкнути до шафи. Віддавачи - 4 - Йому книжку наказів, я і полковник Колосовський звернули увагу секретаря Рудницького на те що він ні в якомусь разі не має права віддавати книгу наказів. В цей момент п.п. Лучинський і Борщак ввійшли знов до Бюра і знов зажадали від д-ра Рудницького книжку наказів, який 31 словами: "ну я не боксер і битись не буду з Вами", віддав 11 п. Лучинському. Тоді я і Полковник Колосовський рішуче запротестували проти факту віддання книжки наказів, домагались кілька разів, щоб п. Рудницький забрав 11 негайно назад, а Полковник Колосовський рахував необхідним навіть викликати поліцію, щоб припинити цю ганебну історію. Я ж пропонував замкнути Делегацію. Ці обидві пропозиції зустріли рішучий протест з боку п.п. Рудницького і Добрея. Бачучи повну неможливість ставити опір нахабним домаганням цих панів і не маючи підтримки з боку Генерального Секретаря Рудницького, я пішов до своєї кімнати вирішивши покласти кінець цьому безшвету, замкнувши Делегацію по виході з неї всіх присутніх, що і зробив в вечері після наради з Полковником Колосовським. Швайцару Пилипу Чортопруду і його жінці запропонував на три дні залишити помешкання і вивісив на дверях об'яву, що Делегація зacinена до нового оголошення. Сам же залишився в ньому, користуючись чорним ходом і чекаючи на приїзд гр. Тишкевича. М. Париж, 24 Серпня 1920 р. Підписав: Другий Секретар і вик.обов.Скарбника Делегації Леонід Галафре. З оригіналом згідно: Секретар Комісії СВІДЧЕННЯ ДРУГОГО СЕКРЕТАРЯ ДЕЛЕГАЦІЇ ЛЕОНИДА ГАЛАФРЕ. Я, нижчепідписаний Другий Секретар і вик.об. Скарбника Делегації У.Н.Р. в Парижі, Леонід Васильович Галафре, в справі подій мавших місце в помешканні Делегації 16-го цього Серпня, маю честь засвідчити: 16-го цього Серпня біля 10 год. 30 хв. ранку, коли в бюро Делегації находились Генеральний Секретар Рудницький, Військовий Атташе Полковник Колосовський, Урядовець Саєнко 1 я, зайшов швайцар Делегації Пилип Чертопруд 1 передав п. Рудницькому, що п. Борщак /бувший урядовець Делегації/, звільнений місяць тому/ кличе його до телефону. За кілька хвилин п. Рудницький вернувся до бюро 1 я його запитав, чи не збирається зайти до Делегації п. Борщак. На то він відповів:"Так зараз прийде". В перший мент я мав намір увійти до своєї кімнати, аби уникнути зустрічі з п. Борщаком, з котрим до того мав кілька разів досить гострі розмови, але потім лишився, бо мав багато роботи. Хвилин через 10-15 хтось задзвонив і в Бюро Делегації раптом ввійшли був. урядовець Делегації п.п. Борщак і Лучинський, який звернувся безпосередньо до п. Рудницького в слідуючих виразах: "З наказу Високої Директорії, - 2 - п. Галафре - другий Секретар / п. Дюбрей і я. На возраження п. Рудницького що він не має права не- редавати діл, позаяк Голова Делегації ще не уступив з Головування і не передав своїх функцій Колегії, п. Лучин- ський сказав: що, та як Голова одержавши листа від Коле- гії про призначення часу передачі діл Делегації, - в листі на імення п. Галіпа, відмовився від цієї передачі, то цим він знехтував розпорядження Високої Директорії, а тому являється преступником, а позаяк преступниками справа не передається, а вони від справи усувакться, то і вони цілі передачі не потребують, тим більше що Гр. Тишкевич сам кинув Делегацію і втік. І от, зі згляду на це, вони й прийшли і приступакть до урядування як начеб-то Голови Делегації Гр. Тишкевича немає. З цього дня, вони зіставля- ючи все по-старому - що торкається функцій Секретаріату - самі приступакть до Головування в Делегації як правий замістник усуненого Голови Гр. Тишкевича. Секретарям Делегації п. Полковнику і п. Дюбрей вони приказали зістатись на своїх містах і виконувати працю до нового розпорядження. Що було дальше я не можу сказати - та як вже було коло першої години і я пішов обідати. Коли, після обіду, я прийшов в Делегацію, то я застав вже Пп. Лучинського, Ворщака і секретаря Ружниць- кого. По моєму повороті, я перш за все вспомнив, що в моєму столі були печатки - Делегації і Секретаріату,- якими я послуговувався при видачі пашпортів. Печаток в - 3 - столі я не знайшов. На мій запит мені сказали, що іх взяв п. Борщак, а про те, що вони знаходились в моєму столі, нібито, сказав Борщаку п. Рудницький. Чи це було так, запевняти не можу, позаяк печатки були взяті в моєму столі, в час моєї відсутності з Делегації. Після мого приходу Секретар Рудницький вийшов з Делегації, заявивши п. Борщаку і Лучинському, що він йде трохи пройтись і освіжитись. Повернувся він до Делегації, як я вже йшов до дому, це коло 7 години. Ще при Секретарові Рудницькому - п. Борщак приказав мені переписати на машинці один артикул до газет - про урядування колегії і про побачення з деякими французь- кими політичними діячами. Цей артикул був написаний п. Борщаком 1 виправлений п. Рудницьким. Коли п. Рудницький вийшов п. Борщак приказав мені переписати на машинці відношення до наших Місій закор- доном про призначення Високою Директорією Колегії на місто Голови Делегації Гр. Тишкевича. Коли ці відно- шення були написані, п. Лучинський сказав п. Борщаку - що треба щоб їх підписав Генеральний Секретар Делегації, але їх підписав все-ж таки Борщак, яко секретар Делегації. О годині 5-й, коли нікого крім мене Борщака і Лучин- ського в Секретаріаті Делегації не було, Лучинський приніс мені книжку приказів по Делегації і приказав пи- сати під його дихтовку прикази. Ці прикази були вже заготовлені раніш - написані вони були віолетовими чернилами, а виправлені чорними чернилами, і, очевидно були добре обдумані. - 4 - Черновик приказів був у кишені в п. Лучинського в 13мая- тому стані. Вачучи, що книжка наказів, як і печатки в них, бачу- чи виправлений рукою Старшого Секретаря артикул,- я, як простий безличний урядовець, автоматична машинка в ру - ках секретарів, а особливо старшого - що мав робити - я виконував що мені приказувалось - хоча запевняю, що дальше переписки на машинці - мойого прямого обовязку - я нічого не виконував і не міг виконувати, так як все друге діловодство Секретаріату находилось поза межами моєї компетенції. Так виконав я й приказ Лучинського - писав під його діхтовку приказ. Прикази ці були, наскільки припоминаю: Про перейняття праці й Головування Колегією, правиль- ніше - Лучинським і Борщаком - по уповноваженню Колегії, про відкомандирування Радника Шумицького в розпорядження Правительства, про знудлювання приказів Гр. Тишкевича з дня призначення Колегії /з якого певно числа,-не помню/, приказ зіставатись на місцях 1 продовжувати працю до нового розпорядження всім урядовцям. П. Борщак вимагав від мене щоб я дав йому підписні присяжні листи, або хоч розпорядження Правительства, об відібранні цих присяжних підписок відурядовців - я відмо- вився йому дати, запевнивши його, що в ділах Делегації не має й натяку на таке розпорядження Правительства, а тим більше підписних листів, які безумовно не можуть - 5 - знаходиться при ділах Секретаріату. Пімля вони зачинились в сальоні і більше не вихо- дили. Кажеться кого то приймали - якогось журналіста чи що - сказати не можу. Показати більше нічого не можу. Підписав: Урядовець Делегації А. Саєнко. 24 Серпня 1920 р. Париж. З оригіналом згідно: Секретар Комісії: PARIS, LE 2 Вересня 1920 ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ Високоповажаному Панові Міністрові Справ Закордонних У.Н.Р. Сим маю честь докласти, що 10 ц. серпня я виїхав до Льондону для побачення з де-яки- ми політичними діячами. Від Ізжаючи всього на кільки днів, я не залишив за собою за- ступника, тому що з роз'їздом на ваканції парламента і сената дипломатичні справи фактично зупинились, а Секретаріят Делега- ції знаходився в розпорядженні 1 на віпові- дальності Генерального Секретаря п. Рудниць- кого. Між тим 16 ц. серпня в ганебний спосіб вірвались до Делегації 11 бувші співробіт- ники: Галіп, Борщак і Лучинський вимагаю- чи від Рудницького негайної передачі їм, на підставі наказу п. Макаренка, справ Деле- гації 1 11 фондів. Рудницький дуже слабо протестував, видав їм книжку наказів і згодився на їх паралельну працю в Делегації. Почувши про це у Льондоні я призначив не- гайно моїм Chargé d'affaires Радника Шуми- - 2 - цького, якому доручив всіма мірами обороняти де- легацію, уникнучи скандалу. Ім були вжиті відпо- відні заходи у Міністерстві Справ Закордонних, а також у всіх альоженів; бо самозванці розіслали скрізь заяви, що нова Українська Делегація в скла- ді пп. Галіпа, Лучинського і Шелухіна почала працю. Французьке Міністерство цілком стало на наш бік, при чому один з видатних його членів заявив, що коли вже вони будуть балакати з Україною, то в усякому разі не з Галипом. Також ми одержали ширу підтримку з боку поля- ків. Повернувшись до Парижа і бажаючи вияснити справу найбільш об'єктивно, я призначив слідчу Ко- місію для вияснення інциденту 16 ц. серпня. /Копію слідства при цьому прикладаю/. На підставі слідства я звільнив паїна д-ра Рудницького і перекладчика Добрея. Що до останнього, то я вже давно хтів його звільнити, бо знав що він працює одинаково і нам і кооперації і Галіпу і Мор- котуну, але не робив цього бо він мав рекомендацію від п. Головного Отамана. Під час же вищезгаданого інциденту він одверто перейшов на бік Галіпа і до- ходив навіть до того, що бігав до поліції домага- ючись вислання Делегації з 11 помешкання на користь Галіпа. Тому, представляючи на Ваш розгляд слідство, - 3 - я разом прхая Міністерство зазначити чи я можу виплатити п. Рудницькому ліквідаційні гроші. Президент Делегації. COPIE VIEN 11/12 - 71854, 108 20° 9 H S PAR SUITE LES CIRCONSTANCES POLITIQUES ACTUELLES ET ACCORD AVEC LES PARTIS POLITIQUES LES MEMBRES DU DIRECTOIRE ONT JUGE NECESSAIRE DE VOUS RELEVER DU POSTE DE CHEF DE NOTRE DELEGATION A PARIS ET CONSIDERENT COMME ABSOLUMENT INDISPEN- SABLE VOTRE RETOUR AU VATICAN POUR Y REPENDRE VOTRE POSTE NOUS CONFIONS A PARTIR DE CE JOUR EN VERTU DE NOS DROITS ET PLEINS POUVOIRS LA DEFENSE INTERETS DE L'UKRAINE A LA CONFERENCE DE LA PAIX PROVISOIREMENT A COLLEGE DE QUATRE MEMBRES TIMOCHENKO CHELOUSHINE GALIP ET LOUTCHINSKY AUX QUELS VOUS DEVES REMETTRE IMMEDIATEMENT TOUTES LES AFFAIRES ET LES FONDS LE PLENIPOTENTIAIRE DU DIRECTOIRE MAKARENKO pour copie conforme: Alexandre Sialapre SECRETAIRE GENERAL de la Délégation Ukrainienne à PARIS Copie Paris 37 Rue La Pérouse 37 Délégation Ukrainienne Excellence TYSZKIEWICZ. Paris fr Bucarest 234 W 75 le 16/I 6.I. Prière transmettre Galip que toute tentative entrer relations directes avec Général Pavlenko ou tout autre Chef militaire ukrainien est sans fondement ni espoir stop Général Pavlenko et autres en hommes corrects et grands patriotes ne se prêteront pas aux pareilles machinations stop d'ailleurs ligne de conduite adoptée par Galip leur est très bien connue trop compromise et considérée trop nuisible à la cause ukrainienne. 1966. MATZIEVITCH Conforme à l'original: M. Zabinsky 2° Secrétaire de la Délégation de la REPUBLIQUE UKRAINIENNE PARIS. Paris, le 16 Novembre 1920. ч. 1713. 21 Липня 1920 р. До бувшого члена Делегації У.Н.Р. на Мирову Конференцію В.Пана Артема ГАЛИПА. В відповідь на Ваш лист з 29 липня с.р. Президент Делегації наказав відповісти ось що: по наказу законного Уряду У.Н.Р. з дня 21 травня с.р. члени Директорії п.п. Макаренко і Швець позбавлені своїх уповноважень і зараз являються лише приватними особами. Делегація, отримавши телеграм п. Макаренка запитала про інструкції Уряд, від якого одержала підтвердження того, що зазначені особи жадних уповноважень від Уряду не мають і що ніякі накази п.п. Макаренка і Швеця не повинні вико- нуватись. Про Ваші виступи і домагання Делегації довела до відома Уряду. Делегація як і раніше, буде продовжувати своє пра- цю, рахуючи себе єдиним законним представником У.Н.Р. при Мировій Конференції. Звачу діл і фондів якісь інші особи Делегація може виконати лише після одержання відповідних розпоряд- жень від законного Уряду. Прийміть запевнення в повній до Вас лоялності. Писав: Другий Секретар Галейро. З оригіналом згідно: Секретар Колосовський, полковник Вама Експедиція Наказом від 20 сього липня ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЄЮ призначена для оборони інтересів Української Народньої Республіки на Мировій Конференції Колегія в складі пп. Галина, Сенатора Шелухина, Тимошенка й Лучинського, які доручено негайно приняти справи з фонду Делегації, на чолі якої стояла Вама Експедиція. Одночасно ВИСОКОЮ ДИРЕКТОРІЄЮ було надіслано Вам телеграма слідуючого змісту: "Париж. Графу Тишкевичу. Українська Делегація. В наслідок політичних обставин і в зв'язку з політичними партіями Члени ДИРЕКТОРІЇ визнали необхідним відмовитись Вас з посади Голови нашої Делегації в Парижі й вважати абсолютно необхідним Вам поворот до Ватикану для прийняття так званого Вашого посту. Ми доручаємо з цього дня на підставі наших прав та уповноважень оборону інтересів України на Мировій Конференції провизорською Колегією з 4 членів: Тимошенка, Шелухина, Галина й Лучинського, які Ви мусите негайно передати всі справи та всі фонди. Уповноважений ДИРЕКТОРІЇ Макаренко". Протупливши до виконання своїх обов'язків Вого Експедиції Графу Михайлу Тишкевичу. і взявши на себе предстовинтво Інтересів Укра- їнської Народньої Республіки на Мировій Конферен- ції, іменем 1 по дорученню Колегії маємо честь прохати сповістити нас про призначений Вам день для технічної передачі Ванцелярів Делегації У.Н.Р. всіх справ на руки Члена-Секретаря Колегії п. М. Лучинського, З виразом глибокої до Пана Посла поваги Уповноважений Делегат У.Н.Р. на Мирову Конференцію /підпис/ Др.Арт.Галін. Член-Секретар /підпис/ Лучинський. Париж, 29 Липня 1920 р. 4, Square Raynouard ,4. З оригіналом згідно: Делегації Леонід Ванцур Треба погодитись з тим що з часу закінчення миру саме істнування Антанти почало колебатись і перестало бути міцним. Це цілком зрозуміло, як що взяти на увагу те, що мирова війна була властиво війною поміж Англією і Німеччиною, причому інші держави лише працювали по наказу тих "чи іншої сторо ни. Тому, коли припинилась війна і Німеччина була розбито, а Англія заволоділа вмісті з Америкою мировим ринком, зараз же почали виходити на сцену старі непорозуміння і расходження поглядів окремих членів Антанти. Одержалась досить цікава картина що Англія і Америка завязують комерційні зносини на кольосальний суми з своїм бувшим ворогом Німеччиною і обмежують ввоз краму і мануфактури до Франції /як відомо, Англія відмовилась давати Франції мануфактуру, а лише готову одіж/. Ці нелади досягають великого розвитку під час Рурського інцидента, коли Франція лишається майже одна проти Німеччини, але незабаром, невистаче сирих матеріалів, бльшевицька пропаганда яка все поширюється, внутрішні непорозуміння /повстання в Ірландії, страйки і сутички з робітниками во Франції, Італії і Бельгії/ примушують Антанту прийти до висновку що без вирішення російського питання неможна осягнути сталого миру в Європі. В цьому питанні намічається три течії, чи властиво дві, а саме: 1/ допомагати образованню окремих державних організмів, на території бувшої Росії, визнаючи де факто їх істнування і допомагаючи їм всіма засобами. Ім за це ставляться слідуючі завдання: боротьба з бльшевизмом чи в усьому разі його ізоляція від Німеччини, блок проти імперіалістичних стремлень останньої і надія що збільшення їх сильності приведе до зніщення бльшевизму в Росії / це властиво англійська ідеологія/. 2/ : стремитись до відродження "єдиної і великої Росії", надікчись що вона як і раніш буде вірним членом антанти і буде поставляти й свої сирі матеріали. Цій погляд всіма силами підтримується російськими ко- лами за кордоном. 1, 3/: визнати негайно совітський уряд в Росії і припинити всякую військову акцію, маючи надію, що припинення війни приведе до занепаду бльшевизма чи до його еволюції в боржуазну республіку. Таке становище було під час конференції в Сан-Ремо, при чому як совітський Уряд, так і російські закордонні кола цілком сходились в своєму негативному відношенню до Української справи. Дійсно Самостійна Україна, найбільше багатий шматок - 2 - бувшої Росії, була однаково небажана для них. На це між іншим вказує та нервовість, котру проявив в Сан- Ремо представник Совітів Водовозів, який подав до Конференції ультимативну ноту з заявою, що як що Кон- ференція ввійде в зносини з Українською Делегацією, то Совітська Росія пориває негайно всякі розмови і головне комерційні зносини з Антантою. Почавшись не- забаром польській наступ на Україну вказує на те що Антанта вступила на грунт зазначеної нами в п. 1. Цей короткий період є зазначений побільшеним зацікав- лення Українською справою, при чому російські кола три- макться дуже нервово. На жаль розгром польського вій- ська знов відсовує вирішення нашої справи, а конфе- ренція в Спа нід до чого конкретного не доводить, бо перед Антантою вже поставає друге питання, як урятувати Польщу, а через це неї і самих себе. На щастя більше- вики перебільшили свої сили і своїм некоректним відно- шенням знов довели до розрива хоч треба зазначити що головним фактором цього було властиво те, що Англійці майже як зовсім переконались що при совітському рятмі вони нічого з Росії одержати не зможуть. Визнання Франгеля Францією було наслідком ії повного розходження в зовнішній політиці з Англією. Становище було настіль- ки напружено в той час як большевики підходили до Варша- ви, що Франція почала готуватись до мобілізації. Був навіть видан таємний наказ всім великим предпринемствам негайно без затримки звільнити всіх військово обовязан- них, а банкам об'явити мораторіум. Після поліпшення військового стану до Франції прийдналась америка щоб зослабити свого конкурента по комерції - Англік. Нарешті і ця остання змінила свій погляд і майже при- йналась до Франції, особливо переконавшись в недву- значнім поведінні Німеччини під час большевицького на ступу. Переходимо до сучасного становища Франції в звязку з працею Делегації. Міркуємо що праця кожної Делегації ще невизна- ної Держави повинна складатись з трьох частин, а са- ме: 1/ Пропаганда в пресі і широка інформація. 2/ Зв'язування зносин з фінансовими і комерційними к колами, звазання їх різними договорами з українською справою, нажим через них на Уряд 1 3/ Дипломатична праця до визнання включно. Що до першої частини, як Делегація ще в січні по- чала випускати тижневу часопись яка відразу завоювала велику симпатію во Французь- кому громадянстві завдяки тому, що своєю метою вона ставила засування і освітлення української справи в тому напрямку, який може цікавити Францію. На жаль за неодержаннем коштів Делегація примушена була 11 в Кітні закрити. Всі численні побачення які мав Президент Делегації і її члени мали своїм завданням інформувати і знайомити французів з Україною і запікати їх в'є. На жаль це є в характері французів, що майже всі розмови відбу- - 3 - вакться під час обідів чи прийомів, чого Делегація за браком коштів зробити не може. Між тим, ворожі до нас російські кола в Парижі весь час вели і ведуть шалену агітацію проти України взагалі і Делегації зокрема всіма засобами до доносів включно домагаючись нас дискредитувати. Ясно що для них цілком неприємлема та самостійницька позиція яку твердо проводить весь час Президент Делегації Гр. Тишкевич. Вони видалять три часописи: "Общее Дѣло", Послѣднія Новости" і " і мають велику кількость грошей. З другого боку ріжні самозванні групи, як"національний Український Комитет в Парижі" - Маркотуна, істнуючий на гроші російської Амбасади; група Галіпа , Галицька Делегація, і нарешті Українська кооперація, яка три- мається цілком окремо від Делегації і робить сепарат- ні виступи. Три перші групи ведуть цілком федеративну політику і домагаються переконати францію, що Український народ не стоїт за Самостійність. Це звичайно страшенно ослаблює наші сили. На боротьбу з цими групами витрачається не приблизно 75% енергії, бо французи з великим трудом розбиратися в цьому і їм виносяться лише враження що Українство є щось непевне ненадійне бо саміх українців поміж собою сваряться. Що до парламентських кол, то за винятком крайніх лівих себ- се до групи Кашена вони відносяться до нас цілком при- хильно. Наслідком праці Президента Делегації ввійшла в тійсний контакт з Комісіями по Закордонним Справам Парламенту і Сената, Але це все є відношення пльо- танчичне, бо Україна буде визнана лиш тоді, коли Франція буде переконана в тому, що істнування само- стійної України більш вигідно для французької комер- ції і капітала ніж відродження "Єдиної Росії". Зараз настає дуже важливий мент - на черзі перевибори Президента Республіки. Можливо що обран буде Мілеран і тоді на чолі нового кабінета Міністрів можливо стане бувший президент Пуанкаре, який прихильно ставиться до нашої справи. Ємістл з тим безумовно нова сесія буде ознаменована великою кількостью інтерпеляцій по Східному питанню які надіємось до- ведуть і до вирішення нашої справи, але для того треба розглянути другу частину нашої схеми. До Делегації зперталось чимало фінансістів і комер- сантів за різними пропозиціями, але з одного боку цим займалась кооперація і своїми заходами паризувала ді- яльнсть Делегації, а з другого, Делегація не мала на се відповідних мандатів і на свої численні запити ніякої відповіді від Уряду не одержала. Між тим треба зазначити, що майже всі впливові французькі діячі від депутатів до міністрів включно і всі часописи так чи інакше звязані з капіталом і комерційними предпри- ємствами. Таким чином, їх треба звязати з Українською справою на приклад видачею концесій і взягалі можливо- стью введення їх капіталу на Україну, а також гаран- тії виплати відповідної частини боргів старої Рослі для чого бажано щоб Уряд зробив відповідну заяву в пре- сі. При таких умовах інтерпеляція про Україну знайде - 4 - твердy і енергійну підтримку в Парламенті і Сенаті, а через це і в Уряді. Такі ж самі заходи можливо вжити і в пресі. Зовсім зайве як то робили Шульгін і Шелухін платити страшні гроші одинокий часопис / в 1919 році вони заплатили газеті " " 150 тисяч франків і нічого не осягли/. По нашому плану робили між іншим чехи і досягли великих успіхів. Справу з українськими грішми зреквізованними в Берліні німцями можна зараз дуже добре використати макчи на увазі напружене відно- шення Антанти з німцями і можна роздути в великий процес в котрому нам будуть допомагати Уряди антанти. Але для успіх сього діла треба щоб воно було доручено особі котра е далека від можливості бути обвинуваченною в германофільстві. Треба також щоб сі гроші були переве- дені з Берліна і Відня до банків Держав Антанти чи нейтральних. Перше краще, бо політика уряду весь час була антантофільською, а Німеччина цілком вороже ста- виться до Української справи підтримуючи ідея "єдиної Росії". В заключення займа на підоснові згаданої схеми можливо як і одержання амуніції, зброї і одежі. Можли- во також і заснування на Україні заводів зброї, бо тут зараз ці заводи ліквідовані при чому залиши- лась велика кількість машин, які продаються на віс. Відповідні пропозиції Делегація має, при чому для засну вання цих заводів Уряд мусить дати лише землю і будівл а все друге робить компанія. Що до третьої частини схе- ми то треба сказати що завдяки праці Делегації Україн- ське питання е вже справою цілком реальною і ні у ко- го не викликає сумніву. Можна навіть сказати, що справа посунулася стілько що розмова іде вже про того хто являється законним урядом на Україні. В цьому на- прямку треба щоб Уряд як найчастійш підтверджував шляхом преси свій зв'язок з народом і авторитет у нього. Російські кола продовжують своєю підвійної гру. Викли- каня "Комітета" Моркотуна до Врангеля вказує на те, що він не від того, щоб утворити у себе такий самий самозваний Український Уряд, як то зробили большевики. Це для нього е необхідне бо Антанта його визнала на умовинах порозуміння з окраїнами. В цьому напрямку Делегація вже склала відповідний протест. Необхідно також спростувати російські повідомлення про те що Махно піддався під Врангеля і не винав Український Уряд Головного Отамана Петлюри. Зараз Америка вислови- лась за волетанням відбудову Рослі в тому напрямку як це вона розуміє у себе, а саме конфедерації з не- залежністю окремих частин. Англія починає заздрити впливу франції на Сході і не від того щоб визнати Україну Їхняхвід як що доконче проявиться популярність цього руху серед народа на Україні і авторитет його уряду. Хоч зараз вона дуже занята своїми внутрішніми справами в Ірландії, де іде справжня війна, а також і іншими улонями, як Індією і Египтом. Італія котра до цього мента отверто прямувала до большевиків зараз дуже забезпокоєна і збентежена робітничим рухом і почи- нає схилятись на бік франції. До нас Уталі ставилась весь час дуже добре / за винятком крайніх соціялистів/ на жаль перерва в Представництву України в Італії за- - 5 - слабила нашу силу. Взагалі рахуємо сучасний мент дуже добрим і важним для нашої Справи. Французь- ке Міністерство Закордонних Справ яке до цей пори тримається вичікуваче відразу стане на наш бік як що воно примушено буде до того інтерпеляціями Парла- менту в Парламенті до якого воно дуже прислухається. Для реалізації всього цього Делегація вважає необ- хідним: 1/ Об'єднання цілої дипломатичної праці всіх Українських Закордонних Місій з центром в Парижі. Зараз праця відбувається цілком сепаративно, при чому жадна місія не є повідомлена про Діяльність другої, що страшенно розбиває силу 2/ Закордонне представленцтво на принципі єдиного представника в кожній Державі. Всі численні Місії і кооперація повинні йому підлягати і не робити без його дозволу жодного кроку. 3/ Делегації мусить бути дані ясні директиви і упов новаження на підставі котрих вона зможе входити і зак- лючати договори з фінансовими і комерційними колами а також права роздавати відповідну кількість україн- ських орденів длиний найбільш впливовим персонам /це має велике значиння за кордоном і цим шляхом можна здобути багато прихильників/. 4/ Делегація мусить бути забезпечена відповідною кількістю грошей без чого неможлива ніяка праця. На ділі Делегаціян не тільки не має відповідних коштів на пропаганду і представництво, а навіть не виплатила ще за три місяці утримання своїм членам і істнує на при- ватні гроші 11 Президента. 5/ Перенесення цілої грошової налічності Республі- ки до одного з Антантських Банків при чому вклад мусить бути зроблен не на приватне імя а кон Української Народ ною Республіки. При цьому распорядку будуть цілком зай- вими всі фінансові агенти і диктатори бо всі місії бу- дуть одержувати гроші без затримки відхих по чекам Міністерства закордонних Справ. Як що ця схема буде проведна до життя Делегація цілком відповідає за повний успіх своєї праці. Мишуковський Б. Радник Делегації У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "17" листопаду 1921 р. К-н .еларія Директорії ОДЕРЖАНО 5 дня 192 р. вх. ч. До Пана Керуючого Справами Дирек- торії. Міністерство має честь переслати для відповідного докладу копію листа п.Міністра Н.Василька від 8.XI ц.р. в справі видання Синьо Жовтої книги. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНИЙ ПОСОЛ УПОВНОВАЖЕНИЙ МІНІСТР Української Народньої Республіки Берлін дня 8.ХІ 1921 р. Я обговорив справу друкування Жовто-Синьої книжки в Оренштайні; книжка буде надрукована у всякім разі. Яку частину коштів Оренштайн візьме на себе, а яку я, залежить від того, кільки буде коштувати друк, про що можна буде судити, коли прийде рукопис і буде відомо в кількох примірниках книга має вийти. Я також думаю, що це видання буде надзвичайно важним і корисним, і тому, як тільки рукопис буде присланий, неодмінно накажу розпочати друкування. Без сумніву буде потрібно, щоб книжка завилась не лише в українській, а також в англійській і французьких мовах. Жду Вашого повідомлення, коли і яким шляхом мені буде переслано рукопис. Як звичайно, а найбільшою повагою. /-/ Н. Василько /р.в./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу До Пана Міністра А. Ніковського Тарнів. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ департ. Чужоземних Зносин "21 "листопаду 1921р. ч. 2369/6288 Міністерство має честь наді- слати для відповідного докладу витяг з докладу Керуючого Спра- вами Дипломатичної Місії в Угорщині, від 26/Х .- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ВИТЯГ З ДОКЛАДУ МІРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ в Угорщині від 26 жовтня 1921 року. Закордонна політика Угорщини. Наслідком ультиматума держав Антанти був мадярський уряд примушений відтягнути всі свої війська з території Західньої Угорщини та передати її військовим представникам Великої Антанти. В Головному місті Західньої Угорщини, Шопроні залишився до диспозиції Антанської Комісії один ли- шень відділ майора Остенбурга. Щоби допомогти обопільному порозумінню обох сторін, прийняла Італія, за згодою інших держав Антанти, роль посередника - і на її пропозицію з'їха- лись до Венеції на час в 11 до 13 жовтня делегації Ав- стрії та Угорщини і відбули, під проводом італійського Міністра Закордонних Справ маркіза Делля-Торетта, конферен- цію, під час якої прийшло до згоди між обома сторонами Угорщина вгодилась відкликати та роззброїти мадярських повстанців; місто Шопронь і його округа рішать про свою будучність плебісцитом під контролем антантської комісії, через 8 день після того, як складуть зброю повстанці. Австрія дає всім навіть повстанцям, повну амнестію; для полагодження фінансових претенсій Угорщини, мають обидві держави відбути спільну конференцію. А як-би підчас пе- реговорів не прийшло до згоди, справу має вирішити ро- земчий суд, що передбачено в тріанонському договорі. Ви- слід переговорів у Венеції зробив в Угорщині велике вра- жиння. Дехто вважає той вислід яко першу щербину в тяж- ких вимогах тріанонського договору і має надію, що по цій першій щербині підуть другі. В кожному разі не можна ска зати, що справа Західньої Угорщини закінчена. Доля цієї території буде залежати головно від розвитку внутрішньої політики в обох державах. А тут вновь можуть трапитись всякі несподіванки, які справу ще більше утруднять. Венецька конференція була лише одним з її численних епізодів. Після того, як Антанта попризначала своїх послів в Будапешті, перемінив також і Угорський Уряд свої представництва в Парижі та Лондоні на посольства. Цими днями до Голови нашої Місії в Будапешті надійшов лист з Александрії /Египет/, від Грцька Валько, який був в Українській частині під командою полковника Сікевича під час війни в болєшовиками в 1918 р. Цей п. Валько пише, що під час евакуації вранглівської армії, він з повстанцями Черкас та Чигиринa, був відрізаний від своїх і припертый до берега Чорного Моря. Тут англійці допомогли втікти в Криму. Всього їх було біля 200 чоловік. Частина цих людей залишилась в Царьгороді, а решту 100 чоловік та ще кілька сот росіян на тому ж самому пароплаві було переправлено до Александрії. Так їх оселили яко інтернованих в таборі, де українці відокремились і склали свою національну групу. Зараз-же в тому таборі почалась жвава агітація з двох боків: монархистична-вранглівська та комуністична Красина. Комуністичну групу через кілька місяців , ліквідовано тим, що Красин забрав їх всіх та переправив до Росії. Група монархистів і тепер дуже міцна й вона одна лише отримує часописи "Общее Дѣло", "Новое время", "Руль" і др: Українці тужать за рідним краєм та за українською літературою й просять повідомити їх про сучасний стан річей на Україні і про перспективи на майбутнє. Місія им де в чому допомгла, почалось листування поміж Місією та Українською Колонією в Египті. Голова Місії Полковник В. Сікевич/р.в. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатич. Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "21" листопаду 1921 р. ч.2373/6292 Міністерство має честь переслати для відповідного докладу витяг з докладу Пос- ла у Відні від 5.XI ц.р. про східну полі- тику Австрії і життя української колонії у Відні. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Східна політика Австрії. Відношення політичних чинників Австрії до справ держав на схід від польського кордону лишається вичікуючим; торговельні круги Австрії ставляться до можності навязання торговельних зносин з совітською Росією у висшій мірі скептично. Висловом цього скептицизму є і вислів органа австрійських Фінансістів "Нае Фрае Прессе", яка заявляє, що Росія в даннім моменті не має а ні вивозити чогось ані золота, щоб купувати більші кількості товарів.. Голод по думці цеї часописи дав большовикам дуже добру нагоду, щоб заховати свою цілковиту нездібність провадити товарообмін з Європою. Дономога Австрійців голодуючій Росії має виключно приватний характер. Не зважаючи на агітацію комуністів в цьому напрямі з їх крикливими афішами сума зібрана на голодуючих в Росії дуже незначна, тим більше, що австрійська корона стоїть на рівні свого найбільшого занепаду. Відношення австрійських політичних чинників до України значно різиться від їх відношення до Росії. Один з визначних урядників тутешнього Міністерства закордонних Справ заявив в розмові з секретарем нашого Посольства, що симпатії в Австрії до українського народа лишаються незмінними і висловив надію, що відносини на Україні в близькій будучині поліпшаться і там запанує лад та спекій і можливість продукційної праці. Він добре розуміє економичне значення України для майбутнього розвитку економічного життя в Австрії. Але той же самий урядник звернув увагу на те, що Австрія тепер остільки занята полагодженням своїх закордонних справ на заході в Європі і знаходиться в такім тяжким становищі в межах держави, що у неї нема покище помиловости більш інтенсивно плекати розвиток живійших зносин з Україною. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Ст. З життя української кольонії у Відні. Везмірний зріст доріжні відбивається дуже тяжко і на життю українських емігрантів у Відні. Переважаюча більшість українців тут не має заробітку і живе на привезені гроші, до того ж треба сказати, що роботу інтелігентну тут знайти тут майже неможливо тай чорну роботу знайти не легко, до того ж інтелігенти беруться до неї дуже неохоче, сподіваючись на можливість повороту на Україну. При тяжкім матеріальним положенню українських емігрантів, збільшується небезпека деморалізуючого впливу на них російських бойшовицьких агентів. Партійне життя української кольонії виявляється головним чином у внутрішніх групових і міжгрупових суперечках, які можна з'я сувати виключно одірваністю від різного ґрунту і браком живого діла. Через сі суперечки терпить і справа організації самозапо- моги української еміграції. Громадський Комитет, про засновання якого повідомлялося в попереднім правозданні терпитьвід цеї партійності в тім відношенню, що ініціатори його уникають запро- шувати деяких нелюбих їм, хоч може і корисних людей. Розпочати свою властиву діяльність цей Комитет не може і за браком матеріальних засобів. Окрім 125.000 корон - внесених як кажуть Гали- чанами - цей комітет нічого не має. Комітет має надію дістати гроші від п. Василька. З нових організацій засновався тут на загальних зборах в льокалю товариства "Єдності" новий Комітет, який ставить свою цілею оборону прав українського населення Волині, Холмщини, Прикарпатської України, Бесарабії і Буковини. Ініціаторами цього Комітету є Дмитро Левицький, бувший Голова Місії в Данії, Андрій Жук і Пашенко. Збори виголосили протест проти насильств окупан- тів на згаданих українських землях, при чім розвинулось суперечка між групою ініціаторів і присутніми українськими комуністами. На цім поки що діяльність цього Комітету і кінчилася; сер"езного звязку з населенням взятих в оборону українських країв, Комітет цей не має.-. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземн. Зносин "21" листопаду 1921р. ч.2376/6296 До Пана Керуючого Справами Директорії. Канцелярія Директорії ДЕРЖАНО дня :92 р. Вх. ч. Міністерство має честь переслати при цьому, для відповідного докладу, інтерв'ю п. Консула в Данцігу з кореспондентом "National Jewish Press Association", як типове по поставленим в ньому запитанням. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Запитання:-І/ Як відносяться повстанці до жидівського населення. Відповідь:- На це питання можу відповісти, констатуванням факту, що повстанці воюють сознательно під директивами Головного Повстанчого Штабу лише з большовицькою окупацією во імя визволення Українського Народу; повстанці досить освідомлені, що воля, за яку вони боряться для України - буде волею для всіх народів, які мешкають на Україні, в тому числі ідля жидівського народу. Запитання:-2/ Чи маєте Ви певні / близьчі/ відомості відносно випадку в Городку, Гусятині і Мирополі. Відповідь:- По маючимся у мене точним відомостям повстанськими відділами полковника Заболотного і підполк.Палія в цих місцевостях були знищені большовицькі Чрезвичайки, Орточека і Ревкоми. При відступу в Городка і Гусятине большовики грабували місцеве населення, що вилилось фактично в погром. З приходом повстанських відділів-запанував порядок. Запитання:-3/ Які засоби має Українська Влада проти тих груп, які евантуально направлені, /настроєні/ проти жидів. Відповідь:- Найкращим засобом для забезпечення проти масових ексцесів являється той факт, що єврейська молодь бореться поруч з нашими повстанськими відділами і приймає діяльну участь в ехороні порядку на місцях. В районі Балти оперує цілий полк жидів під проводом Д-ра Рабіновича; крім цього наказами головного штабу всі, хто чинитиме насилля над мирним населенням - підлягає наглим /польовому/ судам. Запитання:-4/ Чи не думаєте Ви, що особа Тютюніка, відомого, як провійника погромів /Programführer/, чи-не може визвати небезпеки для жидів. Відповідь:- Абсолютно ні; згаданий вище Рабинович знаходиться під безпосереднім командуванням Тютюника. Це все досить з "яєвою ситуацією. Запитання:-5/ Як Ви думаєте відносно положення та перспектив повстан- ня. Відповідь:- На це запитання скажу одне: бельшовицька влада схемпрометувала себе в очах народних мас - вона чужа психичної структури нашого селянина, нашого робітника і нашого інтелегента. Значачи силу національної свідомості широких народних мас і геройства наших козаків, я вірю в побіду над бельшовиками, я вірю, що в кoнeчному ітозi наш народ, який пережив цілий ряд насилля над ним з боку окупантів забезпечить вільності і права всім національностям, поруч його живучим і завоює свої суверенні права.- З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т. Ст. ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на копії листа п.Міністра Ісповідань до Вашої Екцеленції від 29 листопада ц.р. ч.2805 в справі зат- римки передачі листування Міністерства Ісповідань до п.Посла в Румунії ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ 4 цьо- го грудня зволив покласти таку резолюцію: "З свого боку звертаю увагу Міністра Закордонних Справ на цю справу і прошу прийняти міри щоб подібні епізо- ди не повторювались надалі.ПЕТІР А". Керуючий Справами (Гр) Начальник Камцелярії У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Листопаду 29 дня Року Вожого 1921. Ч: 2805 Ванцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Звідки 13 квітня-1921 р. Вх. Ч. 1709 До Пана Міністра Справ Закордонних. З своєї боку, Звертаючись до панів Сироти, як справу прийняли міри, щоб повідомити Епізоди не повторюватися вже далі Високодостойний Пане Міністре. Ще в липні місяці цього року я вислав через доручене Вам Міністерство Закордонних Справ ваше листування до пана Посла в Румунію. Виявляється, що це листування тільки оце в листопаді попало до п. Посла в Букурешті, про що він в своїм листі від 23 листопаду № 3156 пише мені слідуюче: "Вашого листа від 23-го липня я одержав разом з іншими Вашими офіційними повідомленнями тільки після того, як повернувся з Тернова, себто 16-го Листопаду. Надіслане" на кореспонденція ця була через Варшаву, де мабуть і пролежала, як Ви бачите більш 3-х місяців, і тільки в мою відсутність була доставлена нам з Варшави через Болгарського кур'єра, в чому ми має- мо відповідну росписку". Повідомляючи про це, ласкаво прошу ВАС, ВИСОКО- ДОСТОЙНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, зробити розпорядження вияснити, хто так довго затримав важне листування. Про Ваше зарядження і про наслідки ласкаво прошу повідомити мене. Прийміть, Високодостойний Пана Міністре, мої щирі запевнення в правдивій до ВАС пошані. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. Огієнко. /вл. рукою/. З оригіналом згідно: Старший Діловод 29 дня 1921 р. Миколаїв УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в. РУМУНІЇ "28" Л ю т о г о 1920 р. ч 1080 Вілліт м. БУКУРЕШТ Вх. ч. ОДЕРЖАНО 14 Дня 192/р. ВХОД: Мин. Закорд. Спр. № " " Департ. Плачви № 254 24 Від 192 Відділ Узгодж. № " " ДО МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Маю за честь повідомити Міністерство За- кордонних Справ, що мною видано всім співробітникам дорученої мені Місії, крім Голови Місії, із особисто- го фонду по 1000 лей на дорожнечу на Лютый місяць на підставі рапорту співробітників, мотивованого ниж- че зазначеним: В Жовтні місяці мною було встановлено розрахову- вати при видачі платні співробітникам курс румунсь- кого лея в 2 гривні, але дорожнеча в Букарешті за ча- з Жовтня місяця по 14-го Лютого збільшилась пропорці- онально вартості румунського лея на закордонній бір- жі, яка складається із нижче наведеної таблиці: ВАРТІСТЬ В ЛЕЯХ: Француз Швейцарсь Англійсь Амери- ського кого лив.-кансько- франка франка ро стерл. долара В ЖОВТНІ...........2,85 4,00 90,00 21,00 15-го СІЧНЯ......4,40 7,50 155,00 42,00 14-го ЛЮТОГО....5,00 10,00 240,00 74,00 теб-то вартість румунського лея упала від 100% до 355 %, в якій пропорції й збільшилась дорожнеча жит- тя. Безумовно, в зв'язку з таким збільшенням дорожне- чи урядовці не могли істнувати на платню встановлену в Жовтні місяці, чим і викликана вище зазначена видача коштів на дорожнечу в Лютому місяці. ГОЛОВА МІСЦІ СЕКРЕТАРЬ Министерский мирилийный розклад. місцевої плаці урядових особан центральних управлень У. Н. Р. на час передбачених цим урядом при Ставку Головного Офіцера Військ У. К. Р. I Миністр - II. кл. 8,000 марок полабних при скарбовому пошемканні Воєвани Міністра ІІ. кл. 7,000 мар. пол., при скарбовому пошемк. Ген Ради Міністра IV. кл. 6,500 мар. пол. Директор Департаменту IV. 6,000 мар. пол. при скарбовому пошемк. Размін Міністерства V. кл. 5,000 мар. полабних Віце-Директор V. кл. 5,500 мар. полабних Маралліч Відзим VІ. кл. 4,500 мар. пол. Співрішній Діловод VII. кл. 4,000 марок полабк. Технічний Директор VII. кл. 4,000 марок полабк. Перекладач VII кл. 4,000 мар. полабк. Кільовод VII. кл. 3,500 марок полабк. Скарбник VIII. кл. 3,500 марок полабк. Молішний діловод IX. кл. 3,000 мар. полабк. Урядовець I-й ранг 2,500 мр. полабк. II-й ранг 2,000 - - Кур'єр - 1. 200 марок полабк. Урядовець особливих доручень V. кл. 4,500 мр. полабк. VІ. кл. 4,000 - - VII. кл. 3,500 - - II. При командзі-побтах і роз'їздах бундера/мого в роти і за полемтами/ покритавшись дійсною веро- єю, добові безпосередні в елігаторному розмірі: Для урядових від II—IV. класу - 60 мапол меланжеве з збт - V—VI . кр. 50 - - VII — ХІ кр. 40 - мінних урядових і світлодійників 30 мапол покраху III. Мені покладає пам'ятні влечи з розмірів з І-го грудня 1919 р. Міжнарод: В.о. Товтка Ради Маркуша Міністр Міністр Керпій: А. Шевченко б.р. З оренним зв'язом: В.о. Астонавцю Стереору П. Хмельницького б.р. Аудитор Департаменту Товариства б.р. Штати Дитячо-майстерні Місії до Вірно-степовий В полевих шляхах 290 Товської 362 Назва посад | Кількість осіб | Утримання на місяць одному | Величина | Зарплати на 3 місяці | Кількість посад ---|---|---|---|---|--- 1. Голова Місії | 1 | 8000 | 8000 | 24000 | III 2. Завідувач Голови | 2 | 6000 | 12000 | 36000 | IV 3. Помічники Радників | 5 | 5000 | 25000 | 45800 | V 4. Радники божий/2 по кішевських спавак 3 по дов- льнинно-економічних (дзі- капітальних та інших) | 7 | | | | 5. Мрієкомунальний | 1 | 4000 | 4000 | 12000 | V 6. Урядовці селянських дружин | 3 | 4000 | 12000 | 36000 | V 7. " " " | 1 | 3500 | 3500 | 10500 | VI 8. " " " | 2 | 3000 | 6000 | 18000 | VII 9. Секретарів | 1 | 4000 | 4000 | 12000 | VII 10. Помічник секретаря | 1 | 3000 | 3000 | 9000 | VIII 11. Бухгалтер | 1 | 3000 | 3000 | 9000 | VII 12. Скафдник-економіст | 1 | 2500 | 2500 | 7500 | VIII 13. Діловод | 1 | 2500 | 2500 | 7500 | VII 14. Капеланський урядовці | 2 | 2000 | 4000 | 12000 | IX 15. Дитячо-майстерні конуси | 3 | 2500 | 7500 | 22500 | VIII 16. Переписники у різних пурговських містах | 5 | 902500 | 4500- | 22500 | VII 17. Ваура | 1 | 1500 | 1500 | 4500 | 18. Свідченки | 2 | 1200 | 2400 | 7200 | Разом: 38 | | 36440 | 469,20 Примітка: 1. На інформаційні і непередбачені видатки залучувався в розпорядження Голови Місії особливий фонд в розмірі одного мільйона (1,000,000) шиларк. Примітка: 2. Урядові освіти місій при служебних розрізах одержують роздані гроші по дільниці варіювання пиродження, а тяж освіти зі складу еллісей, які не одержували таких грошей на представництво, одержують дозволи за кожну добу подорожні в розмірі, відповідному складу місячного фри- ськання, поділеному на 30. Примітка: 3. На видайки по представництву видавається що-місцево: Ревнів Місій - по 1000 шарок; релігійникам Євангелістам - по 5.000 шарок, політичним радниках по 2.500 шарок, радниках-факультетах по 1.000 шарок. Примітка: 4. На експедицію одержують видавання Євангелістам Місій і даслужникам Євангелістам по 1.000 шарок, політичним радниках по 4.500 шарок; радниках і мисконсультантам по 5.000 шарок; урядовим для державних І і II класів по 5.000 шарок, урядовим для державних III класів по 3.000 шарок; секретарям 3.000 шарок. Бух- гальтеру, скарбнику та сільському по 2.000 шарок розміщення, ремісні селювання по 4500 шарок розміщення; друкарі і слуги- ками по 1.000 шарок. Примітка 5. В ревно-вигодження Євангелістам Місій але- вайся на допомогу Українським пропагандистам, передбачаючи за кордонами, джерела тисяч (200.000 шарок). Примітка 6. На навесні пошешкання; для Євангелістам Місій та під місцем, на кануни-грекі та авенда-ретки, а також на виповнення видань кількастей що-місячно по 10.000 шарок і друкарю по 25.000 шарок. Примітка 7. Замісув радників-дравдуй в монархії будуть одержані розференції у відповідній кількості, На вел. сіліні рахунок на пірм місцю і 2.288.200 шарк (два мільйони двістя вісімдесят вісім тисяч двістка шарак) З перекладу на українську валюту, рахунки одну шарку - двох авейківських кирокнає, Габейр. руб. = 5 фривини, ут-то по десять фривенф за шарку -22.882.000 (двадцять два мільйони вісімдесят вісім тисяч двістка) фривень. Утікачі Виїзковий сніг: Укр. військ. лістки з Радянською Новинною в с/с. Каганець Назва посади: | Кільк. осіб. | Кінець посади | Свідогр. уряду. | Офом. | Угара: ---|---|---|---|---|--- 1. Повна місця -... | 7. | VII. | 8.000. | - | 8.000. 2. Агрономи .... | 1. | VIІ. | 4.500. | - | 4.500. 3. Військ. Реверенти | 4. | IV. | 7.500. | - | 30.000. 4. Начальник Радару | 4. | VІІ. | 8.250. | - | 21.600 5. Бухгалтер статку, до ворогів .... | 7- | VIІ. | 5.250- | - | 6. Нач.-Спеціальні в орденах ... | 4. | VII. | 4.500. | - | 28.000. 7. Контролер Хімії, | 1. | VIІ. | 5.250. | - | 8. Військ. Сенс. | 1. | VII. | - | 4.500. | 9. Лікаря - | 1. | VIІ. | 5.250- | - | 10. Контролер, | 1. | VII. | 4.500. | - | 11. Секретаря | 1. | VII. | 4.500. | - | 12. Задовіділ - | 2. | VIІІ. | - | 3750. | 7.500. 13 . Отримку, - | 2. | VIII. | 8- | 3000. | 6000. 14. Керівництво, | 2. | IX. | - | 4.500. | 15. Розмір - | 1. | -- | 1798- | 1835 . | Офом. 24. а резерв вороги, Бойових і д. усіх .. 218.700. Підпис: Козак Миколай Степанович Міністр Вензія на більшовицькому снігом Вензель наг. Зарубин Небо: Начальник реверент Потреба вони-посад. 1) по ну. арм. 1; на воєн. еліт. ког. 7; іс сор. ко- мітети і іншір. 7; Мовля - 7; 2) Мен узгоджую СКД Записати відміну Уважно зроблено 9/1 на када комісаром 6% чинування 5/1 на арт. дивізію і командир сидим 24- на 257, 23 загибших 3) Узгоджую: Ідентичність по умові майської вол. Звіт Кеня з 1% еру Угор ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2210 Берлін 17.септня . 1921. До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. м. МИРОНОВИЧА Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО дня 3 ц. м. 1921 р. вх. ч. У відповідь на Ваше письмо з дня 3.с.м ч.983 у справі майна старшин синьої дивізії, що лишило- ся у Ган.-Міндені Посольство У.Н.Р.у Німеччині має за честь подати Вам до ласкавого відома що слідує: Посольство стверджує, що представлена справи офіцерського майна у Вашому листі опerte, на жал- на цілком помилкових інформаціях про стан цілої справи. Тим самим воно мусить відперти рішуче ті закиди, які зроблені на основі тих інформацій на адресу Посольства. Це відноситься перш за все до твердження, нібито "п.Скорописові-Йолтуховському удало- ся добитися згоди Німців, аби заплату за ці річі переб- рало Міністерство Фінансів Німеччини". На ділі ця справа представляється так: Посольство зверталося нотою з дня 10.березня ц.р. до ні- мецького Міністерства Закордонних Справ з проханням пе- редати справу майна до полагодження німецькому Мініс- терству Фінансів, мотивуючи тим, що тут ходить про майно бувших полонених. На цю ноту і дальші заходи По- сольства перед німецьким урядом, німечке Міністерство Фінансів відповіло в ідмовно нотою з дня 13. липня ц.р., яку Посольство предкладає у відписці. Мініс- терство стає в цій ноті на становищі, що зложення майна на складі у Каселі було приватною спра- вою офіцерів, та відмавляється брати на себе обовязок заплати. Такий фактичний стан справи говорить ясно, оскільки справданий є категоричний за- кид у Вашому письмі до Посольства, що "треба тільки було, щоб цього офіціяльно попрохало наше Посольство. Але чогось цього Посольство не захотіло зробити". Посольство має за честь повідомити далі, що крім тих заходів перед німецьким урядом, воно робило всі можливі заходи, щоб справу офіцерського майна корисно полагодити. Таке полагодження можливе було тільки через викуп майна і в тім напрямі Посольство переговорювало з компетентними українськими уставами в першій мірі з Відділом Укр.Черв.Хреста у Відні. Всі його заходи роздобути потрібні гроші для викупу майна, яких треба тепер біля 30.000 нім.марок, були без успіху. На всі свої предложення Посольство дістало відмовну відповідь, на що воно має документи. Одинокою радою в такій ситуації було проволікати ліквідацію цього майна фірмою Брекельмана, що Посольству серед надзвичайно важких умов вдавалося робити цілі два роки. Одначе зрозуміло, що і продовжування такої тактики неможливе тягнути в безконечність. Про дальший перебіг справи Посольство перешле негайно всі потрібні інформації. Повіреній у справах у.Н.Р.у Німеччині ПОСОЛ: В прилозі декілька копій з найважніших документів. Copy. Reichsfinanzministerium. Reichszentralstelle für Kriegs- und Zivilgefangene. Nr 9153/6.21. B.X. Zu 14. 22. vom 3.5.21. Berlin, S.W.11.den 13.Juli 21 Königgrätzerstr. 30. In der Angelegenheit betreffend des Gepäcks der ukrainischen Offiziere, das bei der Firma Broeckelmann sen. & Grund in Cassel lagert, teilt die Reichszentralstel- le mit, dass einwandfrei festgestellt worden ist, dass die Einlagerung desselben eine private Massnahme der betreffen- den Offiziere war, die sich der Lagerbehörde lediglich als Mittelsperson bedient haben. Aus diesem Grunde muss die Zahlungspflicht des Deutschen Reiches verneint werden und muss die Reichszentralstelle ergebenst bitten, die Angele- genheit unmittelbar mit den betreffenden Offizieren und der Firma Broeckelmann zu regeln. Im Auftrage gez. Mensch. An die Gesandtschaft der Ukrainischen Volksrepublik in Deutschland, Berlin N.W.40. Kronprinzenufer 10. Mit dem Original übereinstimmend, Berlin den 11. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE Titel. Broeckelmann sen & Grund Cassel Kurfürstenstr. 6. 2010 24.Sept.1920. In Ergänzung des Telegrammes vom 31.August cr. Nº 1801 beehrt sich die Ukrainische Gesandtschaft Ihnen mit- zuteilen, dass für die Angelegenheiten der aufgelösten ukrai- nischen Militär-Sanitäts-Mission nunmehr eine spezielle Kommission eingesetzt worden ist, die demnächst in Berlin eintrifft, um die Liquidierungstätigkeit aufzunehmen. Es handelt sich dabei um den ukrainischen General Okopenko und Hauptmann Tschajka, die auf diesseitige Veran- lassung sich in erster Linie mit Ihnen in Verbindung setzen werden. Der Legationssekretär: Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE 30/X.1920. Ukrainische Gesandtschaft Alleegasse 20 Wien Firma Broekelmann und Grund in Cassel hält seit langer Zeit auf Lager Gepäck der nach der Ukraine 1918 entsandten ukraini- scher Kriegsgefangener Offiziere und reklamiert seit Monaten etwa 19000 Mark Lagergelder stop da letzte Aufschubfristen verstrichen und öffentliche Versteigerung droht erbitte dringende Mitteilung ob und wann Liquidierungskommission General Okopenko eintrifft beziehungsweise ihn veranlassen sofort genannten Betrag hierher überweisen 2296 Geschäftsträger Stocki Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: H. Lewe COPIE Berlin Ukrainische Gesandtschaft Kronprinzenufer 10 Telegramm aus ss Wien 1 abt 12 - 1458 27/25 6 12 m - 2296 Geld für Liquidierung nicht erhalten Liquidierungsmission noch nicht ernannt strop bitte sich ans Ministerium direkt zu wenden - 4226 Okopenko Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 18. August 1921. Der Negationssekretär: COPIE 23 II/1921. Gesandter Wassilko Waaggasse 17 Wien Bezugsnehmend Schreiben 26 Januar bitte Drahtantwort ob General Okopenko wie avisiert eintrifft da dementsprechend Gesandtschaft Kasseler Firma und Auswärtigen Amt Liquidation Kriegsgefangenen Angelegenheiten spätestens Ende Februar Aussicht gestellt hat stop falls nicht eintrifft muss Regulierung stattfinden da Zahlung Betrages nicht mehr aufgeschoben werden kann 595 Stocki Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 1.8.August 1921. Der Legationssekretär: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Спр.Загальн. Відділ ...... Ч.273/561. Березня 17. дня 1921р. м.Тарнів. Копія. До Посольства У.Н.Р. у Німеччині. У відповідь на відношення від 24-го січня б.р. ч.220 Міністерство повідомляє, що справа з старшинськими річа- ми знаходиться в дорозі полагодження, а тому необхідно, по мож- ливості, заплатити приймні відсотки за переховання і тим не допустити до продажі зазначених річей. МІНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ Андрій Нікоський в.р. В.о.Директор Департаменту Справ Запальних (підпис) в.р. З оригіналом знідно: Берлін, дня 18.серпня 1921 р. Секретар Посольства: COPIE An die Herren Broeckelmann sen & Grund Inh.August und Walter Herwig Cassel Kurfürstenstr.6. 172. 20.Januar 1921. Auf das gefällige Schreiben vom 15.Januar erwidert die Ukrainische Gesandtschaft höflichst, dass sie mit den verschiedenen ukrainischen Militär-Behörden hinsichtlich der bei Ihnen lagernden Gepäckstücke ukrainischer Offiziere bis jetzt einen umfangreichen Briefwechsel geführt hat und da letzterer zum gewünschten Ergebnis nicht führte, wandte sich die Ukrainische Gesandtschaft im November v.Js. unter Nr 2388 und unter genauer Schilderung Ihrer Ausführungen an die Ukrainische Regierung. Angesichts dessen, dass die Verkehrsverhältnisse mit der Ukraine augenscheinlich schwierig sind, hat die Ukrainische Gesandtschaft bis jetzt den fälligen Bescheid von ihrer Regierung nicht erhalten und muss neuerdings an die Ukrainische Regierung Ihre Anfrage vom 15.Jan. übermitteln. Da es sich, wie Sie in Ihrem geschätzten Schreiben mitteilen, um die Einverständnis-Erklärung der Ukrainischen kompetenten Behörde handelt, damit Sie im Falle Ihnen die Lagergelder von 20.000 ₴ nicht in absehbarer Zeit bezahlt werden sollten, zum gerichtlichen Verkauf der Gepäckstücke schreiten können, ist die Ukrainische Gesandtschaft leider nicht in der Lage, Ihnen die erbetene Einverständnis-Erklärung ohne weiteres zu geben und musste sich infolgedessen die Genehmigung hierzu von ihrer Regierung einholen. Die Ukrainische Gesandtschaft gibt der Hoffnung Ausdruck, dass es sich jetzt um die endgültige Regelung der Angelegenheit, sei es durch Bezahlung in bar von hier aus oder durch Versteigerung der Gepäckstücke, handelt, Sie sich noch einige Zeit gedulden werden, bis Sie von hier aus entweder den Betrag oder die Einverständnis-Erklärung zum gerichtlichen Verkauf der Gepäckstücke erhalten werden. Die Ukrainische Gesandtschaft kann Ihnen nur versichern, dass ihr mindestens ebensoviel daran gelegen ist, die Abwicklung der Angelegenheit zu beschleunigen wie Ihnen und dass sie infolgedessen für tunlichste Beschleunigung sorgen wird. Der Legationssekretär: Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE. 287 . 1. Februar 1. Verbalnote. Auf die Verbalnote vom 25. Jan. cr. Nº IV. Rd. 266. in der Angelegenheit der Firma 50743 . Broeckelmann sen. & Grund in Cassel, beehrt sich die Ukrainische Gesandtschaft dem Auswärtigen Amt mitzuteilen, dass sie gleichzeitig zur Kennt- nis der vorerwähnten Firma bringt, dass die An- gelegenheit hinsichtlich der Ansprüche der letz- teren bis Ende Februar ds.Js. liquidiert sein wird. Obige Nachricht an die Casseler Speditions- firma ist diesseits infolge eines hier eingegan- genen Schreibens der Ukrainischen Regierung so- wie einer Nachricht vom ausserordentlichen Ge- sandten Herrn Nikolaus v. Wassilko aus Wien er- gangen, wonach der ukrainische General Okopenko am 15. Februar cr. versehen mit entsprechenden Vollmachten zur Liquidierung von Kriegsgefange- nen-Angelegenheiten sich nach Deutschland begibt und dass die Angelegenheit der besagten Firma in Cassel spätestens bis Ende Februar cr. liquidiert werden wird. Berlin, den 1. Februar 1921. An das Auswärtige Amt. Berlin W. Mit dem Original übereinstimmend, Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE 288. 1. Februar 1. An die Firma Broeckelmann sen & Grund Inh. August & Walter Herwig, Cassel. Kurfürstenstr. 6. Bezugnehmend auf das diesseitige Schreiben vom 20. Januar cr. № 172 teilt Ihnen die Ukrainische Gesandt- schaft höflichst mit, dass gemäss eines soeben hier einge- gangenen Schreibens der Ukrainischen Regierung wird General Okopenko, versehen mit Vollmachten zur Liquidierung der ukrainischen Kriegsgefangenen-Angelegenheiten am 15. Februar 1921 nunmehr bestimmt nach Deutschland reisen und dass die Angelegenheit mit Ihrer werten Firma spätestens bis Ende Februar ds.Js. liquidiert werden wird. Das Auswärtige Amtdes Deutschen Reiches hat sich auch in Ihrer Angelegenheit an die diesseitige Gesandtschaft gewandt und erhält ebenfalls vorliegenden Bescheid zu glei- cher Zeit. Indem die Ukrainische Gesandtschaft Obiges zu Ihrer Kenntnis bringt bittet sie um gefl. Empfangsbestätigung dieses Schreibens. Der Legationssekretär: Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, dem 18. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE. 773. Berlin, den 10. März 1921. An die Firma Broeckelmann sen. & Grund, Inh. August & Walter Herwig, Cas s e l . Kurfürstenstr. 6. Bezugsnehmend auf das diesseitige Schreiben vom 1. Februar cr. № 288 beehrt sich die Ukrainische Gesandt- schaft Ihnen mitzuteilen, dass nach erneuter und endgültiger Prüfung Ihres Anpruches von zuständiger ukrainischer Stelle festgestellt worden ist, dass angesichts dessen, dass es sich um Gepäck ukrainischer Kriegsgefangener in Deutschland handelt, zur regulierung Ihres Anpruches ausschliesslich die Deutsche Regierung bezw. das Deutsche Reichswehr-Ministerium in Frage kommt. Ein diesbezüglicher Bescheid ist gleichzeitig dem Auswärtigen Amt des Deutschen Reiches zugegangen. Der Legationssekretär: Mit dem Original übereinstimmend. Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: COPIE 177 21. Januar 1921. Hochverehrter Herr Gesandter! Bei der Speditionsfirma Broeckelmann sen & Grund in Cassel Kurfürstenstr.6. lagern seit dem Jahre 1918 Gepäck- stücke früherer ukrainischer kriegsgefangener Offiziere, die nach aer Ukraine in den aktiven Dienst berufen wurden. Die Zahl der g. Gepäckstücke steht nicht fest und kann auch von der be- sagten Firma,die angeblich ein Verzeichnis der Sachen nicht be- sitzt, nicht genannt werden. Nach verschiedenen Behauptungen soll es sich seinerzeit um mehrere hundert Offiziere und demnach um ehensoviel Gepäckstücke gehandelt haben. Den Schriftwechsel mit besagter Firma hat die ukrainische Militär-Sanitäts-Mission in Berlin bis zu deren Li- quidation geführt, während nachher die Angelegenheit der Mission von der Ukrainischen Gesandtschaft bis zum Eintreffen des von der Ukrainischen Regierung hierzu ernannten Liquidator General- arzt Dr. Okopenko übernommen wurde. Letzterer wird nach vorlie- genden Nachrichten überhaupt nicht mehr hierher kommen. Mittlerweile reklamierte die Firma in Cassel energisch die ihr zustehenden Lagergelder von etwa 17 - 18.000 Mark, und die Ukrainische Gesandtschaft führte diesbezüglich über Wien einen umfangreichen Schriftwechsel mit den militäri- schen Vertretern ohne das gewünschte Ergebnis erreicht zu ha- ben. Schliesslich sah sie sich angesichts der Prozessdrohungen der Speditionsfirma genötigt, die Angelegenheit am 9.November 1920 № 2388 dem Ministerium des Auswärtigen in Tarnow zu un- terbreiten, aber der Bescheid hierauf bleibt noch aus. Mit ihrem Schreiben vom 15.Januar cr. ersucht die Casseler Firma ultimativ um Bezahlung der ihr nunmehr zustehen- den 20.000 M. Lagergelder binnen 8 Tagen oder um eine Einver- Seine Exzellenz den Gesandten der Ukrainischen Volksrepublik Herrn Nikolaus v. W a s s i l k o Wien. - 2 - ständnis-Erklärung zum Beschreiten des gerichtlichen Versteigerungs- weges zur Bestreitung des zukommenden Betrages. Mittels Schreiben vom 20. Januar cr. № 172 bat nun die Ukrain- ische Gesandtschaft besagte Firma sich noch bis zum Eintreffen des Betrages bezw. der erbetenen Einverständniserklärung von der Ukrai- nischen Regierung zu gedulden. Da die Ukrainische Gesandtschaft allzulanges Stunden der Casse- ler Firma nicht voraussetzen und ebensowenig einen baldigen Bescheid aus Tarnow bei den jetzigen Verkehrsverhältnissen erwarten kann, bittet sie Ew. Exzellenz um Direktiven, wie mit der Firma, die be- reits das Auswärtige Amt in Berlin in Anspruch genommen hat, zu ver- fahren ist. Zur gefälligen Information fügt die Gesandtschaft noch hinzu, dass nach dem Aussagen einiger Offiziere der Inhalt manchen Gepäck- stückes nach den Preisen von vor ein paar Jahren einen Wert von meh- reren hundert Mark repräsentierte und wenn man bedenken soll, dass es sich evtl. um mehrere hundert Gepäckstücke handeln kann, müsste wohl doch eine solche Versteigerung zu mindest ausserordentlich überwacht werden, damit ein höherer Erlös erzielt werden könnte, wenn sie überhaupt zugelassen werden sollte. In Erwartung eines baldigen Bescheides bitte ich die Versiche- rung meiner ausgezeichneten Hochachtung entgegennehmen zu wollen und empfehle mich als Ew. Exzellenz ganz ergebener Mit dem Original übereinstimmend: Berlin, den 18. August 1921. Der Legationssekretär: Verbalnote. Bezugnehmend auf die diesseitige Verbalnote vom 1.Februar cr. № 287 beehrt sich die Ukrainische Gesandtschaft dem Auswärtigen Amte mitzuteilen, dass es nach erneuter und endgültiger Prüfung des Anspruches der Firma Broeckelmann sen. & Grund in Cassel festgestellt worden ist, dass, da es sich gegebenenfalls um Gepäck ukrainischer Kriegsgefangener in Deutschland handelt, für die Regulierung der Ansprüche der vorgenannten Speditionsfirma ausschliesslich die Deutsche Regierung beziehungsweise das Deutsche Reichswehr-Ministerium in Frage kommt. Die Ukrainische Gesandtschaft hat gleichzeitig einen Bescheid in diesem Sinne der vorgenannten Firma zugehen lassen. Berlin, den 10. März 1921. Причисленный къ Министерству Закордонных Дѣлъ Генералъ Хорунжій Чеславскій 4 сентября 1921 г. № 19 Вторичное. ОДЕРЖАНО 24 июня 1921 р. Н.Ч. № 173/1 Пану Министру Закордонныхъ Справь. РАПОРТЪ. При свиданіи моемъ съ Паномъ Барановскимъ въ Лондонѣ, онъ передалъ мнѣ пакеты министерства, адресованные мнѣ, по старому адресу, бывшей нашей Миссіи въ Англіи, и добавилъ, что моего нового адреса не знаютъ въ Министерствѣ. Между тѣмъ я доносилъ въ Министерство отъ 14 іюня № I, отъ 21 іюля № 5, отъ 18 августа № 18 и отъ 4 сентября № 19, который повторяю еще разъ, предполагая, что бумаги теряются. Затѣмъ думаю, что министерство выѣхало изъ Тарнова я донесеніе № 5 отправилъ черезъ Вѣну, прося дослать по назначению. Баронъ Василько увѣдомилъ меня, что мое донесеніе имъ переслано въ Тарновѣ. А потому прошу не отказать увѣдомить меня, получен-ли моё донесенія и имѣется ли мой Лондонскій адресъ въ Министерствѣ. Пану Барановскому я вручилъ копію моей записки, поданой 12 августа въ Министерство Иностранныхъ Дѣлъ Великобритании. Отвѣтъ полученный изъ указаннаго Министерства я прочелъ также Пану Барановскому. Въ немъ указано что записка получена и принята къ свѣдѣнію. По часнымъ же сведеніямъ, полученныя мною въ Министерствѣ, видно что Британское Министерство будетъ отвѣчать офиціально на наши записки, когда наше правительство будетъ на своей територіи. Генералъ Хорунжій Чеславскій. Лондонъ 10 ноября 1921 г. З оригиналомъ згідно: К. Сія В.о. Наг. Винц. Віддінг. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО „п” веларія Директорії ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ОДЕРЖАНО Департамент Чужоз. Зносин 24 дня 192 р. "9 "грудня 1921 року ВЧ-1738 до Пана Веруючого Справами ч.2433/6821. Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу вимітку з чергового докладу Посольства у Відні від 20/XI про українську колонію у Відні.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ВИТАГ з докладу Посольства у Відні від 20/XI ч.2136. Українська колонія у Відні. Відомості про повстання на Україні викликали велике хви-лювання і заинтересовання в українській колонії. Відня і спричинилися ще до більшої диференціації її членів. В Українцях, що полишилися вірними ідеї української державності, викликали вісти про повстання на Україні нову бадьорість, збільшили тугу за рідним краєм і розумною продуктивною працею і скріпили надію на перемогу над московськими окупантами, хоч і дуже небагато в цих українських емігрантів тут вірять, що ці повстання будуть останнім актом боротьби проти большевиків, що кінчиться остаточним увільненням України від них. Цілком інакше ставляться до вісток про повстання на Україні вороги української державності/ комуністи, монархисти, гетьманці/, пе-ші з них взагалі заперечують правдивість відомостей про повстання і їх загальне значення і лають повстанців, тверджачи, що вони лише руйнують край; монархисти та гетьманці виявляють дуже критичне становище до повстань на Україні, головним чином тому, що вони відбуваються не під їх прапором, гадаючи, що лише вони можуть урятувати Україну. На ґрунті відношення до повстань загострилися ще більше відносини між лівими і правими соціалістами революціонерами. Праві нагадують зрадницьку діяльність лівих соціалістів революціонерів в часи торішньої боротьби проти російських окупантів, а ліві просто лають правих провокаторами. Щоб осягти якийсь лад в межах партії, праві соціалісти революціонери скликають у Відні з"їзд, на який має приїхати і Севрюк в Франції. Тутешні праві соціалісти революціонери заявляють, що члени їх партії беруть активну участь в теперешній збройній боротьбі проти російських большевиків. Тутешній український запомоговий гроамдський комітет перевів остаточно свою внутрішню організацію і виробив статут. На чолі його стоїть Борис Матюшенко, який на жаль до-сить виразно виявив своє вороже становище до Правительства Української Народньої Республіки, як відомим листом до "Впереду", так і де-якими іншими подібними виступами, що спричинилися між іншим і до виходу Миколи Левицького та Ермєєва з віденьської української соціалдемократичної групи. Згідна з цими своїми тенденціями старався він надати Запомоговому Комітету більш ніж громадські функції, належні виключно офіціальному представництву У.Н.Р. у Відні. Цього Посольство розуміється ніколи не допустить, тай в межах самого Комітету ці тенденції стрінули опір розважних елементів. В Комітеті цім беруть участь і галичане заступлені в ним містоголовою доктором Окуневським. Петрушевич дав на Комітет до 120.000 корон. Значну суму дістав Комітет від пана Василька разом з запевненням дальнього підтримання. Прикривачись безпартійністю Комітета звернувся Матюшенко приїхавши до Берліна і до Скоропадського і достав від нього (декількох обіцянку) тисяч німецьких марок. Комітет плянує урядження бараків і організацію праць для українських емігрантів, але поки це нічого не зроблено і в деяких колах української еміграції висловлюється побоювання; що Комітет не буде досить безпартійним. З допомоговою Комісією Національного Союзу Запомоговий Комітет і досі не порозумівся тай не показує особливого нахилу до цього. Головою Національного Союзу вибрано і надали Лотецько- ко. В.о. Посла Української Народньої Республіки у Відні: /підпис/. В.О. Старшого Секретаря /підпис/. З оригіналом згідно: Млаврич Св. Кіновод Д-ту Церкви КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 24 грудня 1921 р. ч. /544/. Таємно. 3/10 372 288 З приходу доповіді Секретаря дипломатичної Місії У.Н.Р. в Римі з 15 листопада ц.р.ч.783,нази- сланої при листі Міністерства Закордонних Справ з 9 цього грудня ч.2439/6375, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що НАН РОДОВА ДИРЕКТОРІЇ вислов- лює своє здивування з причини невідомості адреси п. Посла Шульгіна для Секретаря названої вище Місії п.Онатського і просить негайно подати Онатському потрібну адресу, оприч цього поінформувати п.Війсь- кового міністра і п.Начальника Генерального Штабу про больно вицько-турецьку конференцію в Карсі /стор.3/. Матвійчук В.Р. Керуючи Справами В.З.Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "9" грудня 1921 року Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. Вх.Ч. 4744 До Нача перуючого справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу: I/копії двох повідомлень п. генерала Чеславського від 24/IX 21.Ч.19 і від 21/XI 21.Ч.20; 2/копію звідомлення п. Секретаря Дипломатичної Місії в Римі від 15/XI 21.Ч.783. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Уважно в зв'язку з докладом співробітників Виконавця М.З Причисленный къ Министерству Закордонныхъ Справь У.И.Р. Генералъ Хорунжій Чеславскій 21 ноября 1921 р. № 20 Нану Министру Закордоннихъ Справь Укр. Нар. Республики. Рапортъ Ваша нота отъ 17 вересня ц.р. № 2030/5467 мною получена, переведана на английскій языкъ и сдана въ бюро для отпечатованія, послѣ чего-немедленно будетъ здана въ Министерство Иностраннихъ Дѣлъ Великобританіи. Нота переведена безъ всякихъ измѣненій, согласно Вашего указанія. Переводную рупопись я предварительно показалъ своему знакомому секретарю Британскаго Министерства, который внимательно ее прочелъ и сказалъ, что по его мнѣнію она имѣеть нѣкоторые дефекты: 1/ "Въ первой части ноты говорится о помощи, но не выведено резюме, какую-помощь желаетъ получить Украинское Правительство т.е. для созданія Корпуса или вообще." 2/ "Указывается что армія Ген.Деникина, которой Англіи помогала, понесла пораженіе, но и украинская также не имѣла успѣха въ 1920 году. Хотя она и не имѣла помощи отъ союзниковъ, но послѣ нѣмцевъ на Украинѣ было громадное количество оружія и амуниціи и всежь она не устояла противъ красной арміи. Въ несогласности между собою были виновны обѣ стороны, какъ ген.Деникинъ, такъ и Атаманъ Петлюра". 3/" Мы отлично понимаемъ, что ни Вашь Атаманъ, ни Ваше Правительство не отдастъ приказа о погромахъ, но они оказались безсильны предотвратить ихъ. И можетъ случиться, что тот же Корпусъ, самъ начнетъ громить въ тилу населеніе и перебѣгть назначен- нихъ комисаровъ." Я ему выразилъ слѣдующее: По первому пункту: Помощь просить оказать такую, о которой я, по порученію своего правительства, изложилъ въ своей за- пискѣ отъ 15 августа с.г. № 18. По IIму: Мое правительство коснулось того вопроса, имѣя цѣлью указать, что успѣхъ на Украинѣ можетъ иметь лишь на- Украинская ціональная армія и что украинскій народъ признаетъ только свою національную демократическую власть. По Зму: Я добавилъ, что можна надѣяться на составленіе Кор- пуса изъ надежнаго и дисциплинированнаго элемента, подъ от- вѣтственность энергичныхъ начальниковъ. Долженъ донести, что съ разростающимися событиями на Украинѣ увеличивается интересъ англійской прессы къ нашему вопросу. Меня часто стали посѣщать корреспонденты, но къ несчастью наше министерство меня плохо информируетъ. Прошу какъ можно чаще сообщать мнѣ о положеніи дѣлъ у насъ на Украинѣ и о важныхъ событіяхъ телеграфировать, а то я уз- наю лишь изъ англійскихъ газетъ. Остаюсь въ надеждѣ, что Богъ намъ поможетъ и мы уви- димъ лучшее будущее на нашей дорогой-родной Украинѣ. Генералъ Хорунжій ЧЕСЛАВСКІЙ. З оригиналомъ згідно: А. Степанов Ла Наг. Винни, в.д. У.Н.Р. Надзвичайна Дипло- матична Місія в Італії 15 листопаду 1921 р. № 783. Копія. 291 3/3 291 369 До-Вельмишановного Пана Посла I. Повноваженого Міністра МИКОЛИ ВАСИЛЬКА. Одержавши негайний наказ Міністерства від 28 жовтня ч. 946/1007 про завчасне паралізування можливої акції вран- гелівських агентів, я вчора, 14 листопаду, в вечері пішов до шефа Пресового бюро Міністерства Закордонних Справ, п. комендатора Джаніні, котрому росповів про повстання на Украї- ні, про можливий його успіх / не категорично/ і про приго- товлення Врангеля, підкресливши, що це одна врангелівська авантюра могла би загубити справу антибольшовизму на Україні вже на велики довгий час, і що безпосередні інтереси Італії не можуть допустити до авантюри, котра загрожує анархією країни, що має постачати Італії всі їй необхідні сирівці. П.Джаніні вислухав мене дуже уважно і сказав, що дійсно врангелівці, особливо в Сербії, ворушаться, даючи мені зро- зуміти відповідною міною, що Італії це не може бути приєм- ним. Після цього я торкнувся італо-совітського договору і запитав, як з ним справа стоїть, зазначивши, що це нас тим більше цікавить, що большевики мають тенденцію торгувати тим, що Їм не належить, зокрема українськими богатствами. -Але ж цей договір ще не підписаний. -Але часописи подають, що він ось-ось має бути підпи- саний. - Так... Але цей договір тільки прелімінарний.. за- надто прелімінарний... Загалом він нічого не значить, - щиро закінчив він. Після цього, бачучи, що п.Джаніні в той час був занятий і в передпокою дожидалися черги інші особи, я попросив приз- начити мені побачення, коли я міг-би більш вільно і більш довго з ним поговорити, зазначаючи, що сьогодня не хочу віднімати в його час. Пан Джаніні охоче згодився і призначив мені побачення в Міністерстві к., в 10 год.ранку сьогодні /15/. Сьогодня , 15-го,я, захопивши з собою кілька витягів з часописів українських, польських і німецьких, що відносилися до повстанчої акції і доводили з очевидністю, що повстання виникло в самій країні, а не було викликано зовні, як запевняли большови- ки та Моркотун разом з ними /Де Там 12 лист/, пішов до Міністерст ва і там, в кабінеті Джаніні, знайшов ще одного урядника Міні- стерства, з котрим мене п.Джаніні зараз же познайомив. Це був п.Нардуччи, 6.перекладчик російської мови в Петроградськім По- сольстві / і значить фізки був сослуживець теперішнього Міні- стра/, а тепер референт / в Пресовім відділі/ всіх російських справ. Я почав з того, що спинився на останньому меморандумі Мор- котуна, надрукованому в уже згаданому мною числі "Темрс" від 12.ХІ / використаний мною витяг тут прикладаю/. В коротких словах я постарався змалювати повний образ п.Моркотуна, зазначивши, що за ним ніхто / з українських партій і українського народу/ не стоїть; що цілий український рух йде тепер виключно під зна- ком повної незалежності, і що, хоча ми і маємо, окрім широ де- мократичного центру У.Н.Р. ще дві монархічних групіровки біля Скоропадського та Вишваного / побіжно я вияснив, йому ці дві групіровки не мають шансів на успіх/, всек і ці дві групіровки стоять на ґрунті повної незалежності України, і що навіть Скоропадський, котрий, як відомо проголосив був федерацію з Росією, вже коло року тому показався, заявив себе партизаном незалежності і звалив вину проголошення федерації на своїх недоладних дорадників, котрі не знали ані країни, ані обставин, і серед яких якраз знаходився і п.Мокотун. Треба сказати, що п.Мокотун ще за часів перебування в Київі французької Місії ген.Табуї, був вже французьким платним агентом, котрим і зов- тався до цього часу. /При цих словах мої слухачі переглянулись і п.Дж. зробив у себе якусь помітку. Не можу тут же не вазна- чити велими побіжно, що загальна ненависть так, це власне слово, до Франції ва всіх колах італійського суспільства поширюється з надзвичайною швидкістю і силою: один з зовнішніх проявів тому -відомі Миланський та Венеційський інциденти в франц. 3. військовою місією. Другим проявом вже офіційного заострення відносин вже може служити кілька день тому проголошене Францією відречення від торгельного договору в Італію, - відречення, в коментаріях італійських часописів називається просто про- голошенням економичної війни./ Продовжуючи, я зазначив, що будучи французьким платним агентом, Моркотун є одночасно з тим і агентом російським, спів- робітником російських часописів і т.д., словом людиною, котра ані з Україною, ані з українцями нічого спільного не має. І тільки тим з "ясовується його постійна обріхування укр.нац.руху. Спиняючись далі на останньому його меморандумі, я сказав не те, що жадного нападу "Петлюровців" не було і не могло бути, бо Польща, на жаль, занадто додержується Рижського договору і наша армія, що знаходиться інтернована по таборах, не має жадної мож- ливости вирушити на Україну, що підтвердив категорично і мініст Скирмунт в своїй останній ноті. Отже, повстання виникло в сере- дині, просто тому, що не могло не виникнути, і хоча воно про- ходить під нашим гаслом, і на чолі стоять віддані нашій справі люде, всє ціла організація була переведена в самій країні.Тут я переказав, в яких тяжких умовах приходиться боротися нашим повстанцям/ без зброї, без одіжі, без ліків, проти величезної окупаційної армії. Розуміється, додав я, цілком можливо, що і на цей раз наших повстанців буде розчавлено, бо большевики не шкодують жадних засобів, щоби втримати Україну, і напр. мені говорив Представник Вірменії, що по останнім відомостям конфе- ренції, що відбулася місяць тому в Карсі, було між іншим в сек- реті умовлено, що коли б на Україні виникло таке повстання, що большевики були б примушені взяти з Кавказу свою армію 100 ти- сяч чол., то турки мають їх на Кавказі замінити... -Так ми це знаємо,-підтвердив п.Дж. - Отже, вже з цього видно, наскільки справа стоїть поваж- но. Наші люди повстають, бо не можуть не повставати. І, не зва- жаючи на страшні труднощі, наш народ всє цілою страхних жертв переможе, і ми просимо лише одного, щоби ці ріки крови, котрі він вже пролив, котрі він і тепер проливає і котрі ще прольє, не пішли б на марне,- щоб звідкись чи то з Криму чи то з Одеси 4. не зявився знову якійсь Врангель і не зіпсував непоправно ці- лої справи... - А в який спосіб можна було б втягнути Вашу армію з Польщі?... Власне до цього питання я не був підготовлений, і тому сказав: -Розуміється, коли б Англія і Італія того захотіли, то можна було б нашу армію перевезти до Болгарії, як це вже зроблено власне з частиною Врангелівської армії. А з Болгарії було б вже легко.... -Це б то перевезти через Румунію.....А як би до цього- поставилася Румунія?..... -Коли б Італія і Англія відповідно в цій справі вислови- лися, розуміється, Румунія не стала перешкоджати..... Тим більше, що досі Румунія не має жадної конвенції з большевика- ми і після того, як Карахан заявив, що рунуського золота вже не істнує...... -А як ставиться до України Англія?.... -Що до цього, то я, не жаль, нічого точно сказати не могу. Потому говорили про голод. Я запитав, як стоїть справа з допомогою. -Все обмірковують.....відповів п.Дж. таким тоном, наче хотів сказати, що на тому обміркованні справа і кінчитися. Бо без контролю давати допомоги не хотять. Приблизно на цьому моє більш як годинне побачення, з которого я тут переказав головніше, скінчилося, і я попрощався висловивши надію, що допоміг в певній мірі освітлити ситуацію на Україні. П.Дж. і п.Н. мене дуже дякували. П.Н. провожав мене аж до сходів, дав мені свою картку і просив, коли б я мав яку потребу, звертатися до його, і він буде радий, як що зможе чимсь допомогти. В справі Врангелівської авантюри говорив також з п.Варан- дьяном / вірменським представником /. Він висловив повну го- товність кооперувати зі мною в цій справі, але сказав мені, що він одержав листа від своїх з Константинополя, в якому пи- 5. шуть, що грузини вважають, ніби без врангеля не можна буде прогнати большовиків, і тому хотять вести, чи вже ведуть з ним переговори, поставивши певні умови, і що нібито і українські демократичні кола схиляються до тогож. На це я відповів, що для нас минуле довело як найкраще, що жадна кооперація з Врангелем е неможлива і що я не знаю, про які українські кола тут говориться. Певно, що в Константинополі знаходиться багато врангедівців українського походження, але котрі з українською демократією нічого спільного не мають. І після цього я висловив своє бажання, щоби Вірменський пред- ставник в Парижі /родич п.Варандяна/ зазнайомився з п.Міни- стром О.Шульгином і порозумінися з ним у всьому, що торкаєтьс ся до України і спільної антиросійської акції. П.Варандьяи сказав, що він йому про це напише. Я з свого боку сказав, що напишу п.Міністрові Шульгинові, але на жаль, не маю його ад- реси /3 цієї нагоди маю честь просити п.Міністра прислати ме ні адресу п.Міністра Шульгина, з котрим я, будучи віддавна знайомим, хотів би тепер списатися в цілях обопільної інфор- мації/. В справі допомоги Росії подав я в парламенті від імені соціяльної демократії дука дн Чезаро запитання. П. Варандьяи дав мені до його рекомендаційного листа /копію котрого прик- ладаю/, і я вже до його заходив, але він тимчасово виїхав з Риму і повернеться на цьому тижні. Секретарь Болгарського Посольства Радков, е, на жаль від- кликаний до Софії. Проте, гадаю, він міг би бути і там нам корисним. Він людина дуже енергійна, до певної міри з"україні- зована, говоре всіма європейськими мовами і має силу знайомих. Його адреса: Министр Огіенко прислав листа від 10 серпня б.р. ч.І710 в котрому просив про виклопотання стипендії для українських студентів богословів при вищих богословських школах Італії. Цей лист було одержано Місією лише 12 жовтня, і я зараз же звернувся за допомогою в цій справі до п.Ректора Української Богословської Колегії, о. Березовського О.Ректор, зазначивши що українська колегія має вже подвійний від нормального ком- плект, всіх прийняв найжвавішу участь і обіцяв взяти всіх заходів для приміщення укр.студентів богословів, звернув- шись до відповідних інстанцій. Вчора п.Ректор був у мене, і, не заставши мене в дома / я був у Міністерстві/, залишив картку, на котрій написав,що, на жаль, тепер вже нічого не можна зробити, бо всі колегії / як тут звуться вищу бо- гословські школи/ давно вже переповнені. Доводячи до відома п.Міністра все вищезазначене, маю честь просити повідомити про вжиті мною заходи а/ в справі Врангеля- Міністерство Закордонних Справ, котре в своїй на- казі від 23 жовтня вимагає негайної відповіді, а також ке- руючого справами пропаганди У.Н.Р. Міністра О.Ковалевського котрий в листі від 29 жовтня ч.II36 пише до Місії в цій же справі б/ в справі стипендії укр.богословам-п.Міністра Ісповідань І.Огієнка.- З висловами найбільшого пошановання й відданості Секретарь Евг. О на ц ь к и Й. З к о п і є м з г і д н о : /підпис/ В.о. Наг.Діяч Від. У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "19" грудня 1921 року ч........... ТАЄМНО. Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. З приводу Вашого, Вельмишановний Пане, письма /ч. 1527 від 13.XII ц.р./ в справі "затримки передачі листування Міністерства Ісповідань до п.Посла в Руму- нії" Міністерство Закордонних Справ має честь зазна- чити, що, як це воно завважило вже й Міністерству Іс- повідань і и., у Його немає зараз абсолютно ніякої змо- ги систематичного і своєчасного пересилання листувань поодиноких державних установ за кордон через повну майже відсутність кур"ерської служби в Міністерстві. Періодичне виправлявання кур"ерів за кордон через ціл- ковитий брак коштів на подорож а також через величезні труднощі в добуванню потрібних віз і и. вже від довшого часу Міністерством цілком припинене. Для пересилки важ- нійшої пошти Міністерство користується тільки випадко- вими поїздками окремих а при тому ще й заслуговуючих на довірря людей і через те річ зовсім природна, що в пере- силці листування заходять менші то більші запізнення. З причин вищезазначених Міністерство підкреслює, що воно не може брати на себе також й майменшої відпо- відальності за несвоєчасну доставку листувань поодино- ких відомств Уряду У.Н.Р. до адресатів за кордоном. Що ж торкається справи передачі зазначеного в го- рі листування Міністерства Ісповідань п.Послу в Бука- решті зокрема, то по наведеним справкам виявилось, що зазначене листування / з дати 20.липня ч.1329/ переда- не Міністерством Закордонних Справ до Місії в Румунії 30. липня ц.р. і отримане Місією в Румунії дня 9. серп- ня 1921 р. Про це останнє Міністерство Закордонних Справ повідомляє рівночасно також Міністерство Іспо- відань. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови правдивої до Вас пошани МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Загальний Департамент "26" листопаду 1921 р. ч. 6842 Міністерство Закордонних Справ має честь при цьому надіслати Вам до відома висновок в справі "Русько-Дунайського Пароплавства", як думку Міністерства з правного погляду на стан справи та повідомляє, що практичне переведення справи передано Міністерством по належності Міністерству Народнього Господарства. Додаток: І примірник "Висновку". МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Загального Департаменту ВИСНОВОК в справі Русько-Дунайського Пароплавства. Перше питання, що підлягає розв'язанню і від якого залежить напрям дальніх акцій Уряду в справі Русько-Дунайського Пароплавства, єсть таке: хто являється власником підприємства під назвою "Русько-Дунайське Пароплавство". В справі маються данні, що спеціальна комісія, що 17 було призначено Генер.Врангелем, прийшла до висновку, що 90 % акцій Русько-Дунайського Пароплавства належить скарбові, а 10 % акцій приватним особам. Організаційне зібрання для заснування повноправного правління Русько-Дунайського Пароплавства в складі п.п.Мацівича, Остроградського, Певіреного Торговельного Дому кн.Ф.Гагарини,-С.Секолекського та В.Уразова стояло на тому, що власниками названого Пароплавства являється Уряд Української Народньої Республіки і Торговий Дім "Кн.Орій Гагарин". Так само Царгородське Посольство, базуючись на заяві члена комісії сек- ретаря Царгородського Посольства В.Приходько на заключенню вран гелівської комісії, в меморандумі своєму пише, що Русько-Ду найське Пароплавство "не суті справи належало до революції в 90 % реціській квапні, а з 1916 року в тому характері перей шло в розпорядження Українського Правительства". Таким чином, згадані три офіційних джерела твердять, що власниками підприємств під назвою "Русько-Дунайське Пароплав ство" являються: а/ скарб і б/ приватні особи і закеречують гадку про те, що це підприємство єсть чисте державне, скарбове. На жаль, ні одне з цих джерел не покликаться на данні, що при вели 1% до такого висновку, але матеріали, що маються в справі, приводять нас до висновку просте протилежного. Русько-Дунайське Пароплавство існує на підставі окремого статуту затвердженого 16 липня 1916 року. Зі статуту вбачаємо, що підприємство під назвою "Русько-Дунайське Пароплавство" зна ходиться у віданстві Міністра Торгу і Промисловості /ср.2/.Всі 2. члени Правління і Управителі Пароплавства призначаються Міні- стром Торгу і Промисловості /ст.ст.33 і 34/, а представник Дер- жавного Контролю - Державним Контрольєром /ст.33/. Ревізія Пароплавства провадиться виключно через Державний Контроль /ст.ст. 17-19/. Коли до цього додати, що статут цілковите не знає акціонера, акції, не передбачає інститута загальних збо- рів акціонерів, які природної форми виявлення власницької во- лі до підприємства власника акцій, не знає дивіденда, як при- родного наслідка участі акціонера в акційнім підприємстві та що прибуток підприємства, після покриття передбачених статутом "отчислень" може піти, не призначення Міністерства Торгу і Промисловості, на додаткову винагороду Членів Правління і слу- жащих /ст.ст.24 і 25/ а не повертаються в дивіденд, то все це переконуюче свідчить, що підприємство Р.Д.П. не має акційного характеру, а есть підприємство чисто державним, скарбовим. Коли ж порівняємо статут Русько-Дунайського Пароплавства з статутом про Добровільну Валюту, то побачимо, що статут пер- шого, за незначними та незначними змінами, списане зі статуту другого. Таким чином треба прийти до висновку, що акції Русько- Дунайського Пароплавства ніколи не було, тому не можна кого будь визнавати співвласником Держави з цим підприємстві. В справі єсть вказівки, що Русько-Дунайське Пароплавство, до перетворення його в державне підприємство, існувало як під- приємство акційне під назвою "Чорноморсько-Дунайське Пароп- лавство". На яких підставах скарб позирахувався з цим товари- ством зі справи не видно. Але коли б і було дозволено, що пов- нога розрахунку зі старим товариством не не зроблене, то влас- ники акції "Чорноморсько-Дунайського Пароплавства" можуть мати до скарбу тільки грошеву претензію, а ні в якому разі не право співвласнодіяния майном Пароплавства зі скарбом. Як все скарбове майно колишньої Російської Імперії, що знаходилося на території України, стало майном Української Держави, так і скарбове підприємство Русько-Дунайського Пароп- 3. дества що базувало свої операції на українській території /по ст.ЗІ статуту «Правління Народпавства мало своїм осідком Одесу/ - а до того переплава якого до червня 1919 року ходили під українським пролером - перейшло до українського скарбу і йому одну належить. Тому направляли і необхідним для будуччини, коли упор- нуються відносини, було б, як би чи Центральний Уряд чи Дніпров націоні і шкі агента його за кордоном визнавали права яких будь трьох осіб на підприємство Русько-Дунайського Народпавст- ва чи його майна. Виходячи з цієї засади та дотримуючись статуту Пареп- лавства і законів У.Н.Р., мусиме визнати: 1/Підприємство"Русько-Дунайське Народпавство" знаходиться в відомстві Порядкового Господарства. 2/ Кінцевим органом Міністерства Порядкового Господарства являється законопризначене Правління "Русько-Дунайського Народпавства". Згідно діючим законам, законними може бути визнано те Правління, що його призначено царським урядом, або тимчасовим урядом або, крімті і Українським Урядом. З цього погляду не може бути визнано за законні рівні Правління, що їх признача- лось Брангелем, Донкіним і т.д.. Так само не можна визнати законним і той шлях, яким пішли у Зукарешті, а то з того причини що статут зовсім не знав забороненого начала в Управління Нареп- лавством, а до того стратегічним приватних осіб, де жадного відношення до скарбового підприємства не мають. Тому обібране 24 вересня ц.р. у Зукарешті Тимчасове Правління являється так само - незаконним. По іншому праву законним правлінням являється призначене колишнім Російським Урядом Правління в Ки.Аматуні на чолі. Од нашого Уряду залежить залишити цей склад Правління надалі чи, звільнивши його в цілому або в частині, призначити туди нових осіб, згідно ст.33 статуту Нароплавства. Туг варто позначити, 4. що членом Правління Пароплавства не може бути призначено особа, що в той же час виконують дипломатичні функції. Такий шлях до відновлення нормального і законного порядку Правління Русько-Дунайського Пароплавства. На дорозі до здійснення цього стоять видано з 14 квітня 1920 року ч.46 повноважності конт-Адміралу М.Остроградському, п.З-ий лист /повновласності/, долучи пану Остроградському майже нічим не обмежені права що до розпорядження майном Пароплавства, унеможливлює нормальне управління та експлуатацію Русько-Дунайського Пароплавства через орган Міністерства Народнього Господарства-Правління"Русько-Дунайського Пароплавства". ГОЛОВА КОМІСІЇ: д-р М.Кочерган/в.р./ СЕКРЕТАР: К.Ніцеменко/в.р./ М.Корчинський/в.р./ В.Приходько/в.р./ члени КОМІСІЇ: В.Дьяконенко/в.р./ Варавка/в.р./ м.Тарнів, 18 листопаду 1921 р. МИНІСТЕРСТВО Закордонних Справ Департамент Загальний За згідність: Секретар Комісії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужознісних. " 22 " грудня 1921 р. ч.7479/6489 В додаток до свого відношення від 24.XI.I ч.763/5268 міністерство має честь повідомити, що ним отримано від Дипломатичного Агента в Софії пояснення в справі листів п.Гнилорибова. Дипльоматичний Агент в Софії пояснює, що ним не було одержано жадних спеціальних листів для пер- едачі Полк.Гнилорибову, але йому відомо, що п.Кременськів часто висилав листи між іншим при нагоді і з поштою Посольства. Від Місії в Бука- решті також одержано повідомлення що жадних листів для передачі полк. Гнилорибову з Софії не було одержано. До того Міністерство має честь зауважити, що відповідь Дипльоматичного Агента в Софії на запитання Міністерства в серпні поступила ли- ше в грудні через те, що листи передаються ли- шепри нагоді тому, що спеціальної кур'єрської служби між Міністерством і Місіями немає.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносини "22".грудня 1921 р. ч.2480/6488 На ч.І526. Повідомляючи, що згадана пропозиція фірми "Негропонт"була своєчасно надіслана п.Війсь- ковому Міністрові,Міністерство має честь заз начити,що всі подібні відомості завжди над- силаються Військовому Міністрові,як про це Міністерство повідомляло 26/Х ч.2219. На ч.І528. Міністерство має честь повідомити, що зга- дані інформації з Румунії були одержані ли- ше 18/XI і по розгляді і передруку були не- гайно /28/XI /переслани Вам для докладу.До того Міністерство мусить зауважити,що ці ін- формації не могли бути передані своєчасно нашою Місією в Румунії з огляду на відсут- ність курьерської служби,а висилати по пош- ті Місія не вважала можливим. Крім того і само Мініст ерство не має відповідних технічних засобів для негайного передруку великої кількості інформаційного матеріалу з огляду на скорочений склад технічного персоналу Міністерства /в Д-ті Чужоз. Зносили лише одна друкарщца замість колишніх трьох/, - а тому і в даному разі зазначені інформації не могли бути надіслані раніш.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин