Уривки щоденника та спогадів, посвідчення і фінансові документи П. Шекерик-Доникова тощо, 03.11.1919-01.06.1920, 91 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтня 1-го Січня 1930 року Бул. 258 . УРСР м. Харків ФКР 1113 ФОМ У ОДЕХ 16 міністерство преси. 49 п 1-3 86 п 4. Уривки зводників і статей У резолюції від 7 березня при „Раді міністрів" переборівської "Очеретері" Теодора Ускерика, сім'я повірених, розписи і листи Василевича-Карпова „Молода Україна", Ремарта-Павленка "Новий світ". Уривки з серій "Світ" Погашено 3/11/1926. Листопаду 1919. Засідано в 1922 р. / Цвавиць 1920 на 9 листопада Державний архів України Відділ Революції і Соціалістичного будівництва МВС УРСР м. Харків 3 4. 16. 75е/рн133 XII Вранець відвідав Скоренько в Драєв зре- мішов до м. Ужанка. Він ще летав в підпеву. Потавль накри зімною кого-я оду в дебудранії. А в боєву відрядків, що це мий мей обовязок і тішов Зайшов до Дам. Міністерства стояли в те Суб омкрення, др. дані лоши. З Кочова прийшли новаїльник мич Рудкік, а живав його про Ревівчину. Він мені сказав, що руб ще Затруд Михайло врік на Угорщину. Дада- побира і м. Челега арештували тоймбен, але лишутки. Карашевиця не було, не додер- жав слова, або Богевлі йти до двох натора одно з двох. Ми тійми без непої вказали, щоби він ішов туди за мами, але що не було- Здивіта гурі: було дозволено моєю ворохлоджень ура. Ур. Кочова. Дара сар і зруй - доведеться рушити Урече, як ми щоб до нас чоловік дочке сини пам'ятали. Натомість мічаєвка вернула їм усіх — я зайшов до танки Віри. Якою вони дів і староїлав, прийшов дор. Малець. Ми били кайокі дітей до урочища. Він був у погідкій редавранні — я зайшов туди. Там був Ватрач, вона звійшла ось цегляновий, ще дратний. Ким нав мене на кропт і сказав про добри Зашлан в мін. Домильський Кухні. Ми дішли руди. дуте вулице в гаткіни. Мене підграли до овчика на 1920 року разом з очирником курганів, який був трохи селянин з чоти чоловіків до дубатого з результичним віна. Я, Карашевський, др. Ванілович очирник і ще один вільни до ферм пасовав в 12 год. вночі. Хвикатор взяв грав. Справу біг до завтра чог. я прийшов та до дому обернулися ночі, разом з ним іду до Дітильської райміліції, втікаю до Замичкого міліцерада і знову до дому — 2 Ведро — 2 5/XI робіть у чиновній ливоли і в гостинці, і нарада в цьої ім другого разу в роки. Св. Ніколаю Веру, ідно в миткення погерти в хані нітиснської ночию вилили в Шкобу пеньку. 5/XI з урочистою верою єворелектіє ся, їдя до Дикатора : розмова залиш вегером завідання з Сіки, огінка та штуд інш. 8/XI. День мріяльний, жадая доч. Зранку захоту до урядма. втілину поїду до свого розпоряду. 11 години йдють з ог. Гогачевим і паном нітиснською до Волинської міліцерада Теткова. Робили вони телеграми, адресуємо мігерів, європейці, але широко поселявав. Вони володіли Києва і горячий українець не городив. Тимчасовий уряд з Український згадав що все буде приналежність вільного руху і гірки мно воши ими серед європейців і без них кідною допомоги могли б дитини зберегти, то вам лінові нова вихова обхідного україну, они висловили молоде покоління і любовний шлях армію, яка вибору самостійну Україну. Сам він Драв тим бу участь в організації Ввільного руху, огілки дав нам штук до військового інтенданта, щоби дав мізницю до зда організувати війни. Тож прибічник даних квантаром і відтак дуже будь-який «віново-імператорських» огілки в русини набут пашу грамоту от Др. Вінни Кові, який широко поселявав. На волю Міністру обвісом її. Хмельницьку. Нейт у своїй програванні підкинував і мили їх термометр, що роботи до 38 лих пошаршило, й піддав пару до закларанні мию сил кійсь то пильгани і школяр, що він радо прибігав. — Таув чи не обвії в Букна-курі, стройнути з тідольков. Пімкилен. Члени лів руке миру з тідольков. — Інгером чи ангія у г. Лічни розмову зі мною. — Інером чи ангія у г. Лічни Івої і ми били мирну велму розмову, ат пог. поглиго. Вернувся до дому. Надав роч. год. ночию. Вернувся до дому. Позна полив га з Г.Ч. 6 ч год. Таув чи у Бандурі, ємції. Позна полив га з у Канькою в якої мін ішне. Менши палили інша горила раз лоба тра до містку. бина шапирка. 97, з рашку чи не мілі югами. Таув сого читавши я призабленний. Вітав. Здрав іншою до учили на дворі хилгавба. По дорозі на дословий дими врі нує торучника кридора бекаловиця. Велкамових пройшов до мене дуже збентежений і читав меч ми і знаю що про зраду польської армії. І відповів мені: Ми оба мігли до учинка. Бона дорозі дуже не безженно говорили. Сказав мені, що переклав свий підписав чинову і армії наша обрушена, та що ми зрадили. Не міне боляло в разіно як будь сильною чим агресивність. Вторій день 2-11. У Миколин ми достали повідомлення. Той ереквановий не хотів нічого із завершеної рівною, що квазав мені на дорозі, от давай вороги, що якщо спленило, то один час надпідприємець на дорогі надив вперва колиску милим, але через че сини димли виступають до Варшави. Ми оба з Миколиної діти не що вбіг до Литвани. Такий рівнот нічого ніхто не знав, а думка за той, мені дим міршили чи квазаш. Вторими над мною це не було рік, щоба до мільно вини, що сканда по Віді і пішов у сіль. Перед виходом и стрілянки панць Вірку на дорозі, и пройшла параща жорстка миво. Пробард, який вернув з Точкових. Дерев'я чителем він був у Тоцків. Ростовіах. На окуповане підрослине обурення, сьогодні розм. таля і дріб ри полював. Народ пде приходу укр. армії.- Тобто ви арештовані і вивезені з Гвана почали дроб голося і перед двома читаннями мно брав Ваше за то що перероджував укр. вледе і лідга зі Ма Ди гору Головка.- отклики я був у Троєнцях а не він пішов до читання ходили на мило. Др. Кочерган сказав що укр. закорд лімілкраще відо не можеть зробити, як лишень і паромац Малий тірмичого граджанські життями з венадами у вічі. Помали квадрати їх клени. І взяв Кимор лізополь саме в театрі. По дорозі стрінць з діркою на мене проходив до себе, а написав з оголошень наказу для всіких, щоби знали де входять долари. Трилімна музика. Коли вийшов за посиланнями. Ми додали здійснення. Взяв звіт. Стояло 24 лікових, він чотири тонкими. Др. Федран Трово дав у своїм листу. Коли вийшов до паньки див приказки. Він був у вічобій центі оголошений. Випало їх до 6 травня 10 членів, до ранку із 15. Др. Федран написав повідомлення. Ми розійшлися від дімів домів, землі в мешканцях було до сільської, а після з такою Миколаєва долини на дорозі стрінць Др. Трільського редактора додавали. Він проходив мене до лів у галанти в тазі, то оскільки наразу буде чимало до нового зобри. поверніть. О поз. увага, що тролейбус зважили. Милімельваючи мого малість не з тих даних. Відправлений відтак маленьких ел. ор.. Вже уважно много дивовижних резуломцій — о поз. 8 вересня завінкено збори а Дуб у селератовира де Дуб і уриш імла тилка фискеусірі, я відповів до леатру на кон мерг емили. втілели підрою трьох шкод до дому. — 14/11 1919 відговора. з ранку доч. я відповів до уриш Дуб Пам Макаренко пришко, уриш навидував ем троти, диктатора і мене сому є отрін мє не олегутав. І йому сказав, хай мовкніть курорт якого тьо від мені вчера казав. Ям сказав, що трох летає бра ли молити адві чоб лея ан свого до зради. Питнував молодий і Шарнавелово і травмічний від Горонів дегруп сливка, ми не дупе хоро. Не розуміє Райан кинько: його не зивелило. Всім відповідав др. Загранови. одног разу я чую: публіка не дала і вбороти, на що він таргував оцілени було роз Бєзідників. За місяць дупе лебе не змогли по вели. Крочки і йде думо говорив і Безпалько, дупе все ретно до шав крах. О второрієї його заляговей. Пому довбили докори за "Боротьбу" лазару. Він о прабду вався, але чмало. За дав ще і по дійс ейли на цір мозі. Дув ших, бо він добре шляхда По ним знаменито говорила 4. Шмільевки ав селяни оцілени перман, а йогану де і ще фега еконерев лоядиньковому не рахи відбувся в Карпатах і зазнав ти роботи повстання. я вказає хай виживав, але й дуже моє відношення з долю, як розмовляли. Зимою був тех об'єкт купець у малий літії. Я родом з Герця Мирна, до 1916 року в Полон і отже жився в Жиричах. Недорого в тисячі є до сім'ї "Суд" у Рєвкій поколі. 12/IX 1919. Середа. Я втішав до м. Уржина, на дворі надав дачу. Прочитав і збіг дор. Градара, про обласнення тобто вклин виїхали політичні, то повною на цукор ломили. Я йшов на обід до Диктатури. Сприймав дороги Корчитого з Диктатурою, який пропускав усіх членів та шарару до Диктатури ролим, що то є звільне з рада овілень и дімов ма заєїданя "січн". Рули терми зб вправи "Сірові", які від останньої період голи. Ми разом п'тро зало менз імператорською вудру овілень и дайшов до ї. Лінинської. Як хтось казав, що чі колишній перейшов на бік Деми Віна. В цьому не вірила, але тоє наб призло, що вна анк піша кала. Є що 10% з дімов до уриму Пан Субпірняв з Драдом Перед верером ми ідово тут на мого. Паже стояв і сиділи го в кміхавки. Перем екаль могрила лудоротно в кміках са. Нік нема. На второ потовий чимі у тид. Реставранті, а гірілув вдомого зі домішок з діми дером. Повстанець влий у фу михма. Огін мені зос Педрумський не дозволив увійти вати резольції і трохав оганий нарад. Пішло 04 год. над разом з товкілими як нарады, Всі мешканці з опірженням і жадали леба кого нас кинути. Прихильники дикта- тора втравдували його. Милелевський пересидів до разом в урядов, а я й шоле до дому на ноль зрільваряли. Дня 13/ХІ 1919. Середа. Я зайшов до уряду на музей за кошики. Трячи вит- лагора розло велике не дозволене на дворі, тадав сонц. Миле кройм павернілко і сказав, що за лицеми бар Відик я зайшов до нього. Там був: огаман уряду Годв шобаслий. Вони мене погрішили з дзв'яги Городьби з мараади квитка тура. Я його магніяв з очименням про відносини до далени і тро- топі, колишньу сітуацію на ерзозі. Всі нік з Годв дамкою жилили ставі до Городьби. Відик був вч- вка мала відбути як оч год по- мудною. Др. Мисли зімного смеревся що й дійшов в ого зимнім троди дака гора. Всіх знай музке як свої отрави, Відзьом і пошу, що змає розум і бачення. По обіді в залишов до Іл. Угринка, Губ- лам і Шмільевський. Всім був дуже припобленні і дивився як веселесний по на справу. Тойв нам і завраливо. Я отивав чи він їде на караду, шмили скли від повів піркою мило його дуже. І в те бажає то все не мало хоче ходити по каради, бо проміжні не ку- рю, моби то що починаю. Тоям на- грали, а теперь мислють має вілька ти. Як окружний мене во очігають за за пашт. А перед тим робили все на власну свою руку. Вже дім діду: 04 год. По полудні ми зібралися в диванхора. Тойв і Микоренко член дирек- рії. То близьке жерзмелика й остан- нього поручу позійшли. Завралики з релев унік здорово. Др. Гогран, по здравішити Геран і більше нічого ім на в'язницю, або в повстання. За новою телегрою мене до довг. Махна. Дні 14/XI 1919 Галичина. Ванок додали і коли зми, дає мови до упряма. Він мені сказав що пак, то від того, мене завралися і Милівського Киме на якусь вам ту пару руд. Колисаю Кондратко. Ми залишили гуди. Вже поїхали ся Георгійба яка здається ведена не зру шевила і воно дуже доб на пераду дійшли ся в.з.с. р. та ми був і пірляк. Обшвороювано тим повдани, кош має задері ворог. Сірко Пань, кош милько нозаве на шинку Бурмазаїн, колу відготи вітря заврали Мах. Ми охри до повстанця пошемили і розійшлися обидва полов. зв'язок Варо Константинів. По додудню був в руки мілні Рєз мене тимав паланку і пірляк ми взяти дозвіл на 15 день портія за зборами. 05 год. а був там Поляков. Розуміючи, що він кримінальний страж на увазі і показував мені всі діли по філма зробити, що до них пов'язано. Вказав другого дитину підозри. І був переконаний на загарбників, в заяві на себе обов'язок і обов'язки на виборку в разі чомусь за наказом на відкриття про Тварана. Дня 15/XI Судова, по двох химерах і колодцю. Я виграв "Слов'яночні" був у спецкабінета по своєму майну і коботи. Обійшов дитину засудження о 10 год. в розмірі на чистий 9, ходив в нього бачив і те з таковими річами. Другим був на параді Чарчини й під своїх у диктатури. Принаймні, розуміючи і заявка, що виклада горе приказав і ми зрештою. О 3 год. по полудню була дитина Мараха в курительних залишку за. Там и ми довідалися про зв'язок з польськими, але малою кількістю залишили Кашинець по узгодженню уряду з Радами. Не мене бачився ту те в разило — Там і був і безразово майбутній, а трохав його навчали ми до літньому в таблі. А підного Четвера о 10 год. зайшов до Вінівка. Там і були саде, як потрочився з іншим і розмінювся. Усім повинен став, що у чинелю, яку вбивав мені гань дів 120-му підприємству, а також його не харчувати мить. Дайшили до літньому дому. Виконували рим до дороги і трохав суддів, щоб мене скоро з Буздим в разилі. Мені було мало ворота серця, але наразі я не гравив в Будзелмінь уборати, так як вбили ми перетинання увага всіх швидко. Віра льват та. Дня 16/ХІ 1919 неділя. Мене з Буздим в те о 4 год. рано, а не так, бо на дорозі було дешево. Резон як в те провидити, утравали. Зайшов до злісів, іншов. Взяртка патоки на узь за зразу. І завершив що той не вразить продав свої дроба. Передав річку до Канчука і 10 лвд. Пішов до шризду у військовим утрами, але в середину бо не було вище мелені. — Зайшов до Стефановича, його в те не було. Мені казали, що він о 8-й вечор увік з Диктатурою. Я міг говорив аб джекуном, що не дозертає мені ніком, але разу даного слова. З урочищем в грядку у Маркачка, який має відмін на горазу. Ми мішали долць Романари. Я дав люткому мешеворога грій. Дідав від імператора мілінія меленю і кобот а вір про Ром. Ураун, Мелінель акт пішов з доволення зрілою на троє дурнів: від сина ради, щоб йому Гнатима не влазив Переказав Кудерим зашкодити до долу, щоб і йду на шляху, зграїм. Мене багато своїх виліковін не дізнаємося. То тронка ви зі мною рідного Гали рибником, всього троякого охорону, і отримують хлопців синів. Або мешкав деха телев усій, и заходив свої ріки в зграю і вернув до цьо Каменяра Здірнини через кого розбігається ся з укриттям узяв якої роти і пішов на дверець тод. і подає мо. в червоній переромлі умови противник ми мінельменці. і щоб сильний дощ.. чи підшо до Ворога, там був кав'ярня з віграли і тільки на 25-й. Так оден осередок виднівся про своє погором із Др. Відомими емісіями до Варшави. Мирон говорив про ватрантограмне допитання мені дружиць. Ми були таки на фрон тим "карбін коридорі". А підійш до м. В. Учи. Там ж гдрінцв і дороген ва. Про лікові шматки, а власна, в те протекмільну роботу згада Вердово и оз що залишов до урочистої Там був Вилинкальній. Даврич по і тарф градар. Вилинканий казав, що йому хотім віддати Н. К. Г. Арлій, але він не хоче брати тижні, щоби не вгадали, що він при той сюди погором зберегли. Далі йд муж про тут цього замання. зії, але він не надумався негаразди. Мого хотіли родичи певною розмовою. Тоді він рівномірно не зрозумів. Він був високолежний і досить веселий, а казав, що до того почіпку, коли він гарячий милим всі емігами. Він пішов з урочищем на обід, а в мешканцях дуже курчима і швидко подав о дозвіл ізди до долу. Я був рівномірно вигравані інтереси власні драто Василь в саду, як першого чоловіка Розпідогне підроблявання працює про Валентину обкуру. Бачив подекуди, ще він не редав Вишнивському. І там було сказано, що батько-ре зовсім до лякали де інтереси самітною до них. Озимини. Ми оба зі мішеньки вони повно мівів греба розкріпити, бо не дзе закривалося і рознавки. Він знав, що без толко і літк нерудь прохи него краще і хочуть його змішіти. Він не хотів, щоб буде 10 дуре, бо панщина арлії не дасть зашити. Ризикнув цілу вичаміно. Зачинив, що колиби були чимо лідера, мени помічено земкіном і болше викалишто нім би ви брав денкіна. Пояснив мене скручене полотеня і сказав про дегнору, та в зачалі знайомився з от страждати дан до якого року. Протимов др. Мазарук і оголошено про загізане раз, парни щто є по ганову, мно в цей мені радакам уважають не відповідними змінами та бачилике правителевство. Петрушень почесив лист і тепер краще від пашенства з чариття який на державному граничному забивав відружене битови, коли він того не давно не зробив. Відружене бито каже, що він не звідкілясь і що війну проти дешевина підписав на селу. Закупи, що она нам грошко дає. Він забив мір нікого не до- лукав і не чорний, ам буде справа вирішена остаточно, що до пам'ят Оліверни з дуреми з рону «Дуб дупе» «темним» ато и цилувався а Данилович так довів, що він від Ашегуває колму на мосі. Ми відшили. а тільки на одіз. Там гриць мов і одізав в дукваруї др. Да- нилович. Він повідав, як він Дуб Девелю з рон в перешини поставив, що виматене мосна на селі будь-якого не має мосни до полови мали два ідії мосни. На одній де львова та казав про арм. Краучі, що мількова що дали робити. А він мав, шукати Вінкало пішеся з тиме арештован, перу меви маглійтр. обійшли лені годовому в переворював з ком. друку Дзюбека біє мені заявив, що не отримав мали уряду, але тепер нікому не дозволить упинати уряду. Вони знали, зробити і не виконав, що буде до. Дійсно був и з Вінкала. Вегером о шг. 4 зайшов и до Вер чи гі почукував. Дома мили розказ зуна на своєго заминять. Я жив в пейто рійку і ми коротким баром. ОКР шг. Мегера зайшов и до сини. Зос дася не було бо не були розмовляю. А сказав, що треба зробити ма випадок маленьку уреч, з Каміння зі січових Калоб, виникали. Ір. Радуши пішов до Г. Мільковой. Я поворот до дороги з останньої кухонь, який переховав мої різні імена в розмірі в ходу морого до Кам'янки. доків. Радзимську розміри сказав до мене, що він певно уже скоро буде з нею, бо не хоче човгається бачити кілька в руки. Привіт, мабуть я той. Відомий Вишнякова, але донедавна берегом зайшов. О що. Вим оба з групами дійшли до Кам'янки. Падав сніг, що дорозі на житовій і врайнув рани королюдження. Він мені казав, що вони узікают, и полузаввище укр. справа не зрозумілися і укр. по ходу побилися. Айм наф годами агром і межерів догляд. Мали ся, Санатови врізались чи три пітних умовах лафоня. В цей комісаріат було виставлено те приготувати і все засилити в доме. Дома! Тоді польо казав мені, що він все профару говорив про др Деруневича. Карашкин парікав на усиплювача за плану тягни в резьбці і прозити Голіковом, коронели скоротив не на усиплювача за його винувати, щоб поляські роздати Далиман. Вінки казав, що усиплювач великий дзярек і що ми не багато кричим, а ніколи не робити. Так і в Станиславові, так і тут, то погід, він дурень і свіжесмо — І пішов від Вітаво на засідання сім'ї. Той бачим: 06 год. вечером. Ми пили чай, болото пропали, накара нав дочу. Рейки всігів леже волю лий Гога мілкий. Причина в др Деруневича, які не міністер київських деканів. Сидів мить на син, як його без багато і товпідав про своїй годо за ченць-Рада на полюшень був шептавши в те міністром Василь а він роб. міліметра — Ради виновати не були или розріз чим яс. я зачешся до д. Михайловської. Вона сказала діло в руке добрій матросою з бр. ке- льохом. Роботи балакали, и май- нац і гінів, щоб їм не тяжелити на казана, мовби им нічого церпіти дия пилу, а займав за м. у Безруч- ному, там був огай лоний. Він розповідав про зраду тарнавського ся вогняно відбилося на маши- дал касинак, замчало держави і деяки не знаєть мо роботи її я бою вказав мовби імое вран- ай до м. умичного громі. Відомі для себе з Милівського. Він ска- зав, що не знає чи димоте дея дрочи як і ли то в те не буваю дізно в запам'ятай був за думу Тельмов. Погане в раптін, а та- мов до зему, ще був згенеровано і довгий чекав заголовку, на яко- рій казав нібити світло, и поко- вав свої розміри і міх стами не- баларули олово. й поставових той очікував в проводи в місці підсіл з робів котрих мінімум 10 рок шарль і узяв до війська до міліції тенер і зуєло бентага по обіді в мішов до м. Уржинв і він ограбував колег ходив небаче не в розумково держави нови резолюцію зборів. и мішов на збори до Гал. Міни смертва. Там було повно амін і надмірних данилових в те відтворив збори відкинути репресивним полейвця, оголошено на то мебли оладини екзамен Мар павлово. и так розумів, що він має раніше порушення від збору мелника, Логан удавав його про нивника. Запропоновано і не згідно. одні запропонували льот, другі королеви г. д. за королеви коли було 18 голосів, оте вигляду вільшовською колоїв мит мов др. Данилович, який підб до здійснення, що не візьмуть нічого і не міркуємо її. Хоча б дехто й у сам Даків, але вже їх, я розумію повідомив мене двертлення, що це корона для людини. Вони не хочали ся промовити. Один з них когось не дав ми повороти, коли він говорив об грабуванні гармата якого-то. Народу було багато. То ми й запрохав дід розки до своєї залі (народ дім) а тільки на перех. Відомий саме за ніяк двох крізь, а др. Ватраш і музика приклеєння втій. Вже за повідомлення бурливо. Др. Дані: поглянь мене раз відкинув ходу життями танецька. Пізніше гор. Розмакенево почали встав уряди Тарнавського, що мій повороти др. Ватраш. Вже залучав критичне положення та армії і що довело було чинити Данилович піддався всім церковним турботам і молитвам багато хвороби, де важкою якщо не лише правителю, але й вірним за зразок С. К. Тарнавського, і навіть що швидше оголошеної цієї. Він вказував, що Дерев'яна соба більшість і тобто зробив. Один то ругливий з диким, говорив, що не за добру прийдуть чиши з Німеччини мабуть запоминати дертованих варварів. Всім літнім правителю імущих осушури, або вночі не здається до трачі. Другий остр. узагалі, свого дому, що починали сел. головної землі днівників за наборателями і всім замість по місцях рухаються вже. Коли би а рештували, або чули петрушина вига, то буде революції-ї готова сир ця сам. Перейти на дік деїмніно було що і ми би уважали дал. зробили раз на все змінлізованого, то вовчий пр. Княж казав, що також велета Москальоверії в його тінка завзява поміча коли зміцними в розоривші таможник Міхайлика, то він за зала, мобіл гідкільки не почув важко, то в на миру дячно що то звала в гор. 12 тронавмось дві ктора. Він був звикшований. Бий, до червошів, втікає на шоголиці вих сгушна едальки. Він має трониш уїмліко. Ми заєли. Він сказав, що б те знає про все кого ми приходило.- Орвазав про ероцькі менг і про те що гарнавки розлучи розробив троми коли дя патора. Становились палим пої ероній більше чим кропляне ух Дуло в село 4 тисячі мушкет на агронті. А мушкінці не маю четвани, не маю. Каймідру. Гра. Вижеєльство нікого не дбаг. Він сказав до Михори що велів зре 17 Ми оба з михайло-Козаком Никітою дуже і мір сбільшуються, що швидше над радість виживання буваходили в монастирському розмовляванні, де нам мало бути завдано, бо не тією кицькою чудової і правдивої погоджалися, щоби за добрим світаби ми працювалим шляхами не впливає з походу. Перший був хід мені потрібний та як можна добре по овленню розум і навичок не стати.- Болого чинили у цьому добрі й природні, що вони зараз сякається сильно в силі і так тривале магають, ідоже- то за живанням. Чоловік навіщо походу не відчував і був мовлен та чартий тим віттям, бо що хвилинне 40- дого звичай, то в молодому пропанненні знаменитого коби ми повинні і не ми обави перед нелюдом - Ангельські чи будь я се свої не до різних на місцях має, бо всіх розмов робитися не звичайний пуский лозу, в монастирському келійці ми оба з ним твої стати. Тю возак шляха тривав щоб до другого маленького душ надоду, що не воджу монна дупе добрі в боженням і всім наберали ся разом і обачні, та як під небеси звіт до розуму і на біват в келії пройшли, а ще швидко мав пот добрий намігов, що в келії мене був по цього не приємного лоздяку. Та і вода свої не до різних на місцях має, а все ся так добрі добував і ми з пуста каза в те сам шуми були де нас поїржують на перехилку, а там звіту роз- билися з різних тривих, яких імграють, так що проще в те і в "боже" нашій тисячі, а грубо- му на молоду, обернаторови чия моражів штовхнуло не давало ні в ночі під десь і біво хор яке, що варанних обсерваціях і перевідреннях не мили мих моражів вишили вимаходжене огнини та і був в те навіть в обаві моєї моражі потові міс- і свячий монастир заголити. Та і тут Михайло - Козак Никіта зоблення про неї як редактор в боже Білій лерені шати, тривимов до дупе святого вимаходу, як мотна та ми моражі резуміли де нас. Майтруля не перекинув, що в людина- ри з доска фрижисток з шишни, бо мої концівки, які навіть зливої поруки тут не міг рівати мивова воза-князя порадив на ній чим мове утільвати і пуди воду слухав не. Ходьо лам і в балії робили всі мебелеві магарич то не ліпить не так негво млих тізмач, а таке де має погруся не перешкідя пома му магари осушували як і не було обави перед заготівленням мона сира. Тому їх як свівучаннє огних ви на ходів прий мов до перешкідень, що про це треба в колишній штабовий казен "Гомелб" писавши ти, а не датить матеріяли до дальшої ди екції на чи гели і рітепі вбербатори на тужки овнірого титя нальго з цьо тудь прийти до дальнє і дулих бинадодій і кі лані з мотерю добре вигороконаними. А наш пан редактор буде шавбільнє заказя При редаговленню Гомелб і мота масливо пля ошиканнє его хороба первоб Кальда рушами 18/6/1917 Петро Шевченко донька Бун 518 Звідома Козачкої Ради визначена фаз у чинненю. Всі справи міфікаційнося до міста голов- на листовки Мінські, князь Коновалов 519. Священики старши в Покровській церкві Козачкої Ради, оскільки обмежуються зі сцерді, Кожного, власна й панера Повинні стояти 520. Спогадження про старшого Князя. "Командиє леде троїв у всякий робот, молодій сім'ї", оскільки моя велюд на згралими і загарбні в потріб Козачкого тисячо леде мовлять філософською півтор, і д. Молодий, свердити леде князь та випланує листовки для на початок Козачкої Ради з однім обся про Князя, оскільки при мені та про все малий підприємства Господа повинен! 521. Угоди Товариство виконуються: а) З членських вкладок - б) Пледжів із залоб, князьків, листов, кізеньків та висотив поглишкової Князя, з даруванням теліт і миши. 522. Усі листовки розбирається товариство все матю приходить до майнового Повітової Січі, олеса однім чим прайном листу Товариства "Молодих січей". най-кращій липовій купаці на заламано. Того рослину і чибук і йди, то в сіль і патроську малари - що нить не дають тим по мотна добрє по асківному змивало життя - кого божих зомній в келії, робить як не злишний, але зато загинувати як бодро і не відгудаєте полоз бо пиліт все невмий - що моя про да ле більше до сар налому прудобом оберваторови до думали, з відки беду, ся идолари таєс де нас нагруйка не перелідуя, але покаова вин прийде до мінім, червоний єк і пане не че по мою випадку без оберваних я дертати, котівше шоби прудбиє в не боли бути і голоду по знать. Кам'яр узиман 14/6 1919. Винахідник теса майбутнього Петро Шекерик - домука Корота Качрило! Кам'яру вам и здоров і думки. Про мене не журись. Навчиш мені як Піті пивенься, що роблять діти і родин мої і твої. - Чи тебе хто не переслідує і чи ти одертало али имет з дороги? Мабробить фрат Валім і Ольвка "Ме рут у кути з Ромінка рам у припом. Вигріши мені як в маневри. Здоровлю і милко лягро Педа, обох хмитників і рідзесо. Твий чоловік. Д. Степ Моя ограє; україне Веруят Петро Шекерик- Домубін мірмінт Căldărusanî-Monastire Rumunia Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм біжер повітря, без якого на кратках не таєм парасоле він, що ніхто не знає. Однак у віконці, і душеву думкою, так мандрую мисленням всіх по країнах юрко. Не таєм бі У. Н. Р. ТРУДОВИЙ КОНГРЕС ПРЕЗИДІЯ БЮДЖЕТОВА КОМІСІЯ 16 Вересня дня 1919 р. № 489 М. Кам'янець... ПОСВІДКА. Пред'явник цього Д-ій Петро ШЕКЕРИК-ДОНИКІВ є дійсно Депутат Всеукраїнського Трудового Конгресу від повіту Косів в Галичині і Член Закордонної, Земельної і Культурно-Освітньої Комісій того ж Конгресу, що підписами і відтиском печатки і стверджується. Голова Президії Діловод О. Кашинський В 1-му районі м. Кам'янця законом і молоко в бу- дівлю 203, Бригови 10/X — 191 року Площина При Ч.С.С.М. Уримо-Тезинного озерцяв за випадки Догель-Алакімов (4000 чив.) - за 6 києт 9х12 а 60 чив (360 чив), і за 8 танок плят а 560 пр. (4480 пр.) за 16 панківкин 9х6/2 а 120 пр. (1920 пр) для Купи місії 13х18 а 75 пр. (150 пр) три розмі 9х12, 6х9 і 13х18 (180 чив.) 10 танок плят 9х7 а 50 пр. (500 пр.) для панкин диккільявана а 250 пр. (500 чив.), сім, три танки а 120 пр. (360 чив), бромлеки 50 пр. (190 пр.), Камінів мешкан 30 пр. (140 пр.) - всьому 15780 пр. (сновами: Татяна- маль писан лісто відінгесаю Микелю) одержав Романець 25, вересня 1949 поп Петро мель Атамків До Міністерства Валикіх справ в Кам'янці на Поділлі. Нижче підписаний повернувши із розмушленого полону, не маючи ніяких зредов до тих, проходь о уділенні полону підписаних на проти. Кам'янцю на Поділлі в повинності Петро Шеверик-Бончкей посол до Національної Ради. Міністерство земельних справ Увійшло 21X 1919 р. № 3566/пр-орг VII До Міністерства Валлийських справ в Камінці на Под. Ниже підписаний повертнув із розмови з кого то понощ не шанти з мової одоні і об'єкти, прото проходь узілини вину лубна коротко на "пердак" і щами, та якіри на ходити, бо збивтаєть яс дима і не містить в сим кодити, а з долю через польову інвазию не можливо діляти. Камінець 6 товня 1919 Петро Шеверик-Донцків селянин із Мади пов. Косік Міністерство галицьких справ Увійшло дат. 6.X.19 р. Ч. 4024 Крамола... Протокол січня сесії друже Виноградова 1920 р. в дружкарні "Просвіта" Дружарня була з року 1910 до року 1919 власністю архі- ємників (наслідків) Р.О. Шера у Винници. З року 1919 ближчою маргії заведено соб. провівіта у Вин- ниці, що дружарня на власну власність. По перехідний архів дружарні, який був власністю Р.О. Шера, при продажі дружарні соб. Просвіта Шеру продав на паловане торговицьким і тому провівіта не має нічого у своїй архів з поперед- них років дружкованих зразків. Книги за мобилень дружарні "Просвіта" закрашено повз вину за мобилене заведено дня 8/12 1919. По до кладнім провірено всіми замовленими друже, дружарні соб. Просвіта і по перехідний архів дру- жарні забрано для обласного архіву м. Винниця у раздевом для доручене Петрови Михайловичем Волковим, підгурого портни уряду. №1 1 кв. ближнє. АЕ №2 2 " полмертне оголошення №3 1 " ближнє и №4 1 " полмертне оголошене и №5 1 " " №6 .Але Микитю/др. Укронка (книжка) в дружу. №7 1 пришір. Всіова Келії (Книжка) №8 11 " Мищенковичь календар. №9 11. " Бідривний календар №10 . у вражене що міг др. пророка книжка в дружу №11 1 пришіртн. орігінал Митя под зробив №12 1 " полмертне оголошене. №13 1 " оголошене " позір №14 1 " ближнє №15 2 " штатури на чайх Винниця дружарня Т-ва „Просвіта“. Рахунок № приказу назва 16 1 «Потягувати звільнення» 17 1 біланки 18 2 „ 18 2 „ 18 2 „ 18 1 „ 19 1 „ 20 1 „ 21 1 „ 22 1 „ 23 2 „ 24 зразка не має, візитна карточка 25 1 погашення оголошення 27 1 " " 28 2 Повернення ленти якщо приймала 29 1 Напрямок лікаря 30 1 біланки 31 11 Мітка в тимчасової місця. 32 1 Біланки 33 2 „ 34 78 зразку таблиць для кород Дакну 35 1 Візитна карточка 36 1 Обкв колишньої стати 37 УПРАВЛІННЯ Уповноваженого Головної Управи Українського Т-ва Червоного ХРЕСТА на ПОДІЛЛЯ "..." Відтня 1920р. В.Ш.Т. Згідно постанови Головного Управління Українхреста зб організації місцевих, колгоспних та сельських комітетів Українського Червоного Хреста - також заразу рідзавляться в м. Винниці, а тому прошу Вас, в видадку Вашого бажання бути членом Комітету Українхреста, подати заяву в 2-х тижневий від свого числа термін в додатковому до неї 50 карб річного Членського внеску. Заяви надсилати по адресі: м. Винниця Управління Уповноваженого Голов- нзі Управи Українхреста на Годіллю, по Братському провулку буд. Розміна за ч. І.- Універсальна Народна Республіка Міністерство Справ Внутрішніх Поліцейських Служб Комісар 8 травня 1920 р. 272 ПОСВІДЧЕННЯ. Пред'явник цього урядовець для доручень при Подільським Губерніяльним Комісарі Петро Дмитрович Шиїєрик командирується до м. Кам'янця по службовим справам, що належними підписами і прикладанням печатки посвідчується. ГУБЕРНІЯЛЬНИЙ КОМІСАР Керуючий Канцелярією 26 У. Х. Р. Голова Ради Народніх Міністрів "26" Травня 1920 р. До 46 м. Винниця. ПОСВІДЧЕННЯ. Пред'явник цього п... Шеверик Петро Дмитрівич ... займає посаду... по особистій Канцелярії Голови Народніх Мі- ністрів. урядовий для очитливих документів при Голові Ради Народних Міністрів П.К., що підписами і прикладенням печатки посвід- чується. Власноручний підпис: П. Шеверик Посвідчення це важне до 31-го Червня...1920 ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Г. Мозгін Г. в. о. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ А. Гитман Реввізійний ордер. Командою ІІ. Калинки, зареквізовано до полемшкання дня 30/5 для посла: Петра Шевери ка Дониковою. — полемшканя в же даннях. Петро Шеверак-Доников посол. Дні 16 1920. Викладаємо даний парами. Прем'єр приймав повідомлення відра- вам з поезії, серед і тяжких від 10 до 12 год. Тобт сьогодні Геленський Тойов - вий і Кочубей Вадрові організацій Віней, яку ми використовували з/п тягід по. Тобт Галенській до ордена трет аво. візьмемо на завтра. Колишня з поезією з Прокоповича, Красногори- кового, Левінкова, архітектура, колишньо ї починали державно-правове мистецтво Колодний і ванільований взяв з горе мички, і биберманти. У липні прокс з тих на танків, яку має на діяльність кавалерію Гаудзен- ного, між усіма з Кавказької армії, прирвано вперше поволини пророчий дійсні митків. Запам'ятай 18 вересня Вінниця. Може все з Вінниці дозволя білько було приготування до втілення на повідомлених укр. уряд. Гаудзенська накази на тихах польової армії пам'ятку, бо польска армія не є здача до портужанської міліції. Однак бойове всі з умисли обернутий і розбитий Гаудзенського кавалерію. Натомість що взяли 800 волон і фронт-жилет. З мінці, в те підніміння змену до Симеоново а не мали хлібов туркав був волоком. а з кологою з'єднаною і Галецькою про лісовий сад. Розмова з кимось ним дів у пірен думе наперед між поселеннями, але мало можна добре моги. Ми рішими відти до брата. Міра завтра здохла дом. Я вигляв однини з поїнку палатою Самакали ми про ще, та повинен ну його у мене. Відпов'з до першої ної канцелярії декла разом з мов обідати в будинку. Інтрігуються з Михайликом, який тим з врах розказував мені про сучасних членів звідки прийшов бивародт. Засідання Ради мініміндої в мене нулося аж до 2 години ночі, за другу дільни засідання разом. Ввідковий міністер заключив: організацію армії що не за- робно має повинати. Ви та лупит, що палилам не буде чоловік до зразу. — Уречінки. Іновий Банько 1. На загальних зборах об'єднати "віровербовників" і вікову Матку" в ми входить вимагає президенції, щоб брати участь у переговорах без Консового експресса і відповідей. На вірово Банька вибирають до 30 членів залучених людей у вікових організаціях, або в українському русові. Іновий Банько є рівноправним повеленням президенцією зборів. 2. Загальні збори обирають президенцію зборів: три члени, якими вибиралися президент, секретар і 3 скарбник. Президенція заміняє місцевий провод зборами по консенсусу дневному до роздові загальних зборів Видій Рада. 1. Оцінно вибирають їх бачкового двох осіб. Вихователі на загальному зборах. 2. Вибраний Консовець вимагає листка "віровербовника" і передбирає провод переговору або свої руки разом з президентом зборів і Іновий Банько. 3. Вікова приймка. Повиннен вибрати бачкового "Іновий Банько" вимагає: Іновий Банько вимагає вибирали вікове моло риштво до зміщення. Приклади: Консовець підходить і з доробки: "з дорог Дуб Гомінську влобин" С. 70. "Здоров'я були пане Консовець" і читав: не прирівняє Прийом 3/8 1920 Шевченко-секретар члена виборчої комісії Т. Шевця прибув з Овідієм а. Степанов в. Михайлович Тов. М-ра Зав. бур. н. Демченко Іван Народний дійсник 1. Чаплиново (Галушин) Східська, Томбака и. Лобачевий и. Борисенко и. Александру Д. Твімаш. Миколай на 10 рок. по селу Степановому по селу Галинці до Зап. Корпусу по артилерії секре. газ. "Київськ" працює в центрі в справі звернення поки що не знайдено подорожн. Справа. б. Георгиевський в. Ковальчук Правка: кадр. м. нав. Вардз, Овб. церковно-радна Свем. Мн. Вр. Сувод - р маму и просит заштја. Који се Роман имее 245 буби приликом по суперв. елиминирено мел. 130 12/4.200. 1. Мандатска, инспекторка 2. Јадранско - морем, утврђ. 3. Република Аустрија 4. Друге републике и државе 5. д-б избо 67 46 1920. 1. Микола Іванович виїхавши з Могилова до Кракова в федераційній державі. в справі: свого докладу. 2. уряд, деяк. дор. заверш. м. Новосібельський 3. Державний секретар Олімпієв Вейль 4. Дисциплінарній випадок Сиряв 5. 16/8/1920. 6. секретар мд... Україна". Згоди, б справ шука 7. Гремій 8. Млд. Никольський пішов звідти до Києва оголеній із старовини дали дорожні селища і казав, що він з ходив кілька жодількову, до Волинської і ка приписався у пуберців, що селене цього корото ливавились але до розуми. Ви знаєте- говорив ми голодні селяни мушить так здера- ти. Озіймії мою його коли тут родітиме піщур. Птах, всі селені піланими за- сели розі від 500-1000 карбованців. у містах в які малограх туди дорога так що селяни як облишить це, що він видав три отрочення і здертано всьго дорож, що його кра- ця вже проїздала. Всіх з недогарбом при дороцій обрідки не поворював навіть його видотків на роботу. а самому селянинові за роботу ви, кого не мешаєтеся. Взім не докладає і перерто обривця є. Ну а як це ли- ш ехенте землю зареквірувати ри то батіній не зелевірювати тенер а брати по маклішовий кізі, до 40 карбованців за пуд пшениці, де ве- робта цирників селяни ендої 15 кар. Бованців, що селяни зікому на ми не дозволяться. Селяне хочуть ласо- тат, вони в те бачують, що обробляю- шись стільки землі, щоб ім буде конер- но по протити потрібно. А більше не муть обробляти. Ну і щоб поді голос ринк усіх совєтської і геральдній армії. Михайло перебивав поглу. Селянилики знайшло, тож всім селянам потрібно двоє лаборантів, не хвататиме у правління всіх різних, ми на землю знаємо підземно. Зберегли родини в землянах і обробили землю, а голода не буде. А в той же час Болещавець ніяк не міг, армія висилає усюди на державу для сільської підземної комуністи і роботи в поле. І ніхто з того не діставав. Усі мали лісівка нетвори, а всі залишилися на березах собі: тетер бок для куряк має порошити там за гарбатого збінта, але не хтось відде. лоба, а армія і ніхто мучився такою рать. Болещавець тетер теж муші ставити сільську селя, щоби не дотягнути до голода мильного від центру. Но коли таке думалась, писав: "Болещавець відраву - вигорів емітетський ф. Миларовській, що ми з ним бувши тогонують. Мише и дотягли, що таке не буде до чого прийти? І я до тетер не вигоду! Світо тримаємий Даліганські зі Миларовської, підеми ніхто не знаю в мілінар ся в розмову: "Зайтровагуте ли той порядок. Ніконсдіт твільви Хай потенцій. Наступнить весно, як ще не кинуть "Хай так заземлений" що ви вам дарує таку власну, ніхто не міг знайти. в тікання. Там селяни в околиці мали різне і гути не хотіли про баго шкоди. Вони тепер кондити убираються, і не хочуть підвої воємун. То сама іде сильна вітчина, щоби ніхто не мешки на базар. Капсунь, що менш томи будувати тирівельу кошуку. Ми всі так що тепер весь років, разом підвози весного поселення к-городу." онтова говорить собі пелаге. Умови їм зробити. Вони з дружин. А вони кажуть, що весною підуть ції як мали, тобто ближчі з повсілями проти болимелівка, тут ще ди лютня задерта- ти владу, але не мотивна ви ро- цяти пелин. Вони тепер омо кісти. Вони не хочуть визнача- ти підвої власти. Копи не чинить близько. А окому їго іде творим. А болимелівкам тут же ма мно вірити. Вони нам говорять одно а робити це інкого. Тут знали ну- кань я, а поза плелима нас рабують і обдерають, наші калитки, штитами і профилових ентрільчів. Де заштовх каліти ми данимвої армії моє гійку. да не рукалася, що че мотивна було Чкне розтування ви від рабузьку Але че то ув приказ переслуха, тили нашим калитками, то ат отрімчим, власне назвали ми батьківське, що істинні задум. Ніхто не помагало що би казали йм, що би гербонки, або що би злишни звути мисли. Втім казали, що то не правда. Що ми утікали від них і уна та нас все воєнно-домовленних. Заберемо обоз, котрий, харч, зброю, провізи, одним словом кинене граблями і вдовзі дусковий і концептів, що всім вигривать, що ми їх тобаємні. Іти роби мої хор. Зовнішній довкіл має слугувати до народної уваги палаць Вол. Ревкому роб. Поль. Согульський. Втім нелюб збігався, що отаман Др. шкіл країн гірняк не поїхав до Києва з гар- колом, бо замовляв погоди. Прийшла телеграма з Києва передана від уряду у. в. р. др. з Карлова, що там розміщено по згоді з центром мим комітетом батьківських у Молаві (ця телеграма була грубою в Київських газетних) що українці мають яс поділити, на два бої- мі зброєм, і чорти осібку украни слугарливо, під збройним країнам дуканами. Далі віз рук, що центр Комітету видав в тій стороні один представник бур. Боротьбі стів до москви. Може справа дивна буде добре до боротьби з ними малий дусе завжди: і начі очевидній українці. "Чи ви знаєте мови мало відомо чи селюки світо озартони з краєю тоба, творив імені той. Вогульками - що то, що нам поворотні про мик у пічах пологених бранців, пії з гіталії чи мільком вкравда мавих там положення не ма. Нема ніяко го українського правителевства у Киє Малеці, ні мавить у Варшаві. Не все та хтілини. Вельмилики мають свою організацію з проекурації, і пта роби чи троєвірку тих кутове. Всем шкід дим селюри, щодн., ми втрачу добре. Троєвірено, і з розмурки нема тих ких положених українців дітей, у калини не ма петивори, нізку. трояким жильня. Пиливи, як раз лідбірують, речуван у Н.Р. Влаш ім перочувати і вивезти калого Ов. Виєнка ректора університету Богато українців арештували і то ли возили. Так що тим довім що іного, як нас імпровизували. Про Петлюру ватунде, що він у рідному інтернований полковник під потентною сторонкою. Нікуда не більшому мінти, нікого йрили малти. Катум, що він мал ганьця, ливів золота і що йому задрели молоди, а мобі у Варшаві трохи тепліше було вдвох. Інтикувано що інших не має. Оці тих сьогодні страждають, тільки наймовірнішим з вісток виг больше. вузькі розбіглися. дамо одіз. Менш одіга й міною, з чим підними не має один одіг до іншого на зайти. Налій душеї радо могли тепліша мочи лоботиря. Від міць. Така вона усюди підраз одігу питала мене чи я знаю роб. Кузика з ім теж рак нури памітними, д Бога дрого і долони держатися на ручці з бранками там й вказав, що не знаю, але добіга бог, який це йї поклекла. Отже зали, що він має іти доброго на гела куртування, що в мада по тра хала, моби їй купити хліда. Вечером или оба з очиму сьогод пішли на берегод. Вони мучили жаров мені, що Благодір думав тільки як тий дубляментом від польською по штівна. Могил його до завідування показати. Се мінно рік був ажива. ташують дитин куб, нейравдиві вим ки, орці творятись, що сербони земля ми прокурів, а інші творяться, що бо певен жодним тербонних. У куб від по- м'ява однос, що сеорга, що Мера пальба від жилами з балчевибаними черешня.- не див нас не здравілітка, щоби вони мирилися. Коли би тим львігра розбили полків Болшевикам. Вже усі ні військо не є ще зодвертими й залишився на загіданні вал. Ревкома. Це раз по телеграму переслав з Городенка Василь Кай, квівклям: "Андлірій утік до руських". Чила на гальма Валичкої армії на тій дорозі. Утворився три нагал. Рам. Мови ревкома, голового вибравши бр. Музика (мівий радаван) др. Жорж Данил рідний французького палика. Палинський, іще один. Вони облиш верховне командування в Галичі. Рій армії. Вигнали свого деляга та до Іал. Ревкома у Винниці для переговорів і порозуміння. Вони приймають державу, угоди зробленої пилкаково ви мишковим у Ривкомом і Бальмі биваими, та всмирилися ми бріз ківці трудки у Винниці. Додали і ніві погляд до угоди з болшевиками. Камп де розпалюється, щоб відро лі залишили, має рішати сам ревком. Що тал армія, залишає укр. вал. & Армійов обрели, що Палимвіст ревком мав дати оголошення про емблема до центрального краю телеграфа у с. С. Р. Р. — щоб відомство не передав зов. Микола Галинський. Вирішено, що тепер долік мушить винне об'їзди і при корінці і дрилари та зайти до Ревкома вранця нальний. Дороги буде було імазад около 400 верстов. Тойла Вилотого що синьї були в те підні. Візі мушить усі спраші залагодити з новою утваре- ним ревкомом і емблемами лінк- кий з'їзд до Вилоти. З тими воїде і гончих Кірівок, яких перетворяється в розшуміно, а звідти на Озірень-Ко- па, Ліберець де є укр. кеско дрилада. Дарибоди в цілих больших шкелові приваганки і інсформації. Мені видавлено пілічмансько зновобачення від Зашевського рев- кому про мовити на лінків так у пеадрі лисрій. І дігдав пілім малчию тіз требозимом. Негода за суда (заразуда старий чужий знакор- дрипівник, який мав юні у Драбини, біля Курилови. Тоб. Виль- ния - Рубковича.) Мого ліміна цько від мілай Волода ревкома Польков. Розуміється: се є горо оголон 14 хвилін. І не із берез- тільки на лінків у граду. Всер гарний, мігваний. Небо чисте, мілкі влітність в крузі. І самітно дімов до городського кампру. Доброволи з розумними духами і переконаннями, не боявся є проїздах. І не по- ворю, від'їжджати а світ певнім, і товбік дуже добре народу не раз бори- лись русько то і турі милий галом не має нічим. Але вансе його совість о так, що це десятьдуг ім п'яре народу до контру майшно новою первона- вролейців - тілеснучків, які завжди мають відходити на срочні. Вон не є умалитували пелодки бере. Орио- акрівку на першім пушинь." У розі російську однак тільки і містить: вта концерти. Я тільов за вулицею з думолив ся, о Ромікара про літінгам у надря. Він дуже разо тримав мою пропозицію першім ближчих Ромікара для найкращої армії. Він сказав: Головне вивки не вондити війни. Вон посикалими до полемі доломання перешри. Івом милие польща не прогодить є, на та дейт, у розі невидно, що ми виживмо бо- ротися за зімало і вою, за про- ва еклям і родінних ків, за вихро- лене у своїй пригарафіць, загоддз. Ромштір перед підписом армійського начальника бурту зазначено: «Ми є розбіжні і ми дивилися з полевою лікарями вандалів, тобто всіх пропитаних. Розділимо вагу на пору буртсуздійної антактичної революції і революція обходиться цілу європу до кінця вбивств, які тиме всесвітня революція. Ми розділили даний кінець, пробачали Калатка, розпинами на сотири вінтря пейморо мильну і число приєднання буртсуздійної антактичної, якщо її не хочеться є потужність та і на кроп, який заїздає мародерських уважних. Калатка лістами. Наші першото армійці перевели одне по члена уряду у н. р. Аркимченко, який на доброму сказав, що петлюра смідить у тольщи: «Ти винує тваме най- плями проти нас. Один уряд у н. р. і у Калатці, другий у Варшаві, третій у Різькі, четвертий у професорі: цей втім повинен бути підписаний державними розмірами. Якщо є по кінцю європи. Мале телепром, Виткиченко, Бруцельські, на все трьох вчених, наймиття і родин буртсуздій. Ми дивилися будемо поговорити новим урядом звільняємо всі повнішими і не оголюємо авії, від Буртсуздій: «Ма- кі тринадцятих. Тому вперед першото армійці має тиме в всесвітній революції, як тиме совітства Речь Посполита, Калатка, усі ми є третіми інтернаціоналами. Один боя і мародерство, лягнувся відгорається. и людей у лотії призначення для зами- лено революцій разом з останніми горобинами про мене прийшли ворожий молодого майну ім. Івана Криванка, тов. Жонелли. Він мене покликав працювати єв- діков за куліш. Трохи я був залізня- кий. На линії за вартівню стояв тов. Польов Благодар і Колмілар по мітінгам у тенетрі. Він мене не раз епітав, як и називався. Взяв- шовів в пляму, що дарадудо Петро. Ми перший раз били миття, а ви слухав у військових та промовляти на відь тід теоретичним. Колмілар по мітінгам, вийшов за куртінку і з голосом: "Чобо ур- няйте єв. Гов. Даргадудзі підстави бу від панського охайленого революції на сили залило як у йоршлек - да- ра - ду-ду-у-у- Мені стало глибоко я випустив мільком стовіймо. Мар- ку-вашкий не екидов з голови, що тоб ворити сильним голосом, ро- била бізповірні руки рукали, так мр и в своєї тримкодав дрей плю- харів до себе. На колідку тиха, хай мак лій. Я говорив: "Тоба решіл Вербеню армейні!" - Хочу сказати вам де білька мітв Про нашу пам'ять де обоєм ми задовго доведеться забігати. Ми пам'яткі українські тими під танковим авантюризької дер- мави. Мене державою ми були віддані на малий і не маємо жодної шляхти - Буртнезації. Ми в те від десятків міг зводили котлу до розп'яту, з ликами. Мал тягано по лудам і почено в Рандах до пторлими, коли ми боронимся за земельну волю, за свободу і кра- щу долю народу. От тепер коли розтали державні російська і Авантурізька, ми потоми будували власну хату. Правила ви- літуючи та третім має оружию. По гілках місцевих батького бога ми висипували з чалігами. Однак ми не злисями збоду і роз в Бороньтві- веровавай, до своє видолене. Ми доремена дальною. Наша нагальна команда з гроби- по згоду була з генералом де- микином, представником, реа- лійних велетнів Росії єдиної не рішими. Не шамля проти воє козаків. Всі трохи того ви- вименували. Той договір зійшов зірванням, бо тобто була боязь малої української армії". — У нас велася така підпальна робота, щоба галицька армія зробила революцію, стала революційною і перейшла на бік червоних. І це вдалося. Нащад галичка української армії є Червоним і під Червоними транспором, разом з нами то- ва революційної на галичину мав розбити Польщу, тлумачити підлижня, антантні і свобододії під змикою Сурету. а цією врима міліони укрвайського робітника і селянина били впогляд у польській армії. Ви закинете мені, коли ши творів Вас не купити до га- мінки, коли ми з вами да- ика, коли бли ограузу не єта им червоними і не змірним ся? Я вам на це відповім, що внас були на цю справу розумні пляди і причини. А з рештою революційної соціальна та обко- плює в один мент чилого вітка й представили собі людях робочої громадської як би Буде величезного потвору середній власний, розпорядився, що раз більше. Полямінь потвору дуже, що раз даліще і здалеки огонь не- ре дворога да впевнялишу пота- пець обхопили кінцем ніж різаного на дальнє і дальше. Так і роз- валилися на мою думку, почим разом як гім раз далі. Вже нас але тепер закочила. Ми ста- ли переконаними. Тому ви не підносить ся до мого борото. Але ліпомите різько нашими творишами. Додайте нам духа революційного ділям і словом, питанням втеле об- ов'язуємося. Рубка обручку. Світлой ми кинами в гарячому тальчику а український народ в палицях нас трохи так як видволитись хлібом і голодно. Мише ими терен- рельмо з друх, що молека бура- муазірі, буде утікати в те з телеми шлях, кіль разливе до син. Роз'їдемо полямінь: Кінця революції покончить- ся в західну європу, за тоща ся святі вибачитись як завжди ми народ в пута буржуазії Глини народ буде здобути той торік, псати, а не ми чи гробові і жодні заки Богом ворожоновані короли близькі і харі. Не антаментя, але народ буде розмити той ближчий догляд. Це античний як події бачить помиловлені вільни в цього світу, що мусить підійти до Богомолювання. Підмощу велике хай стиля утер. Вони літніми гербами на др По скінченому мові і жорстокий закупання пучки обливає втра славно і ой чекаю. Музика від- грала Марфельзу, мені було богато про тунції. І ніщо знову розмита. Поми лі забрав поле. Новий музеяний (свементсько) член Ур. Рев Каш рейд Боротьбін, колишній українець. Помил иль вімельваро прудрою не при човали. Зими піділлю в підтимо троянт деливіня з Витаминця, тобім це ходу в подертих на коліні зала талих штатках. А тремер пиличуняв гарно збрами, що в його і не відивав. Новий музеяний музик в Свереглий короли смушкван, парні рант розно і роз на бришта - манько Він питаєв, але датський зібрався, щоб бути проливити по українцям, чи по російських. Майже усі закрили вими по українцям. Але обізвали які деякі волюєм, щоби проливити по російських, бо не розуміють по українських. Ротоновець відповів: "Ко я дорогі товариші пілештури, буде поворити по українській. Ми той ру- мінь поворив чи що по українських. А будь говорити більше вило. Верготоми по російськи, мови всі мене двере зрозумілими". Він сказав, що побіга буде по стороні Радянської влади. До не давно все билися з палимками а тепер перед вами мислять так палимки армії предсіявання, як прийдеш поворив він. Даліще захохував до боронища з полька- ми, щоби розбити полему о'ті вилі жільно з польських громі. Тарик той мел тідень на буд- тура дійну вороту до кінця вво- пролову хо" тибунь плашчук. Ми полем сербонної армії, пер арих читали не здержимть ся контрреволюція. Музика Відограна маршівзд. Ромілар по мітінках закінчив віло і погали гангрей розки дати для сербонно армій відбору залишкові червонки арлії до верхов- по арліейців Заліщевської. Варна вартінка була трохи розбита, дубами проволоченій, усе груша поси, як мураниви. Ловили туди виглядає дві липаля, як била ситовець зміну. Влали в те не дозволено керти- кати і курицті заборонено під кароч 20 карбованців. Однакова від часу курити, але остережно Наголоса предивлення- по- першім чуланю: дрізлікав до часу відзикання полоси і варн. Ви до артетвійців. Все толкі кило про мило освідомленням Киїска. Однак видно в тому- на приливу іде сильна траса чер- Головне лисов, щоби озвідолити Первонно арлешній і звізляти ін лише чим они буди михо- вані до телер. Сміги праціго. мило добрє вигляду. В Біграс першого експеди- мов до долу, щоби землю влаштися пти і троїнгайли. До кінця вар мертву я не мав охоти дупти. І все на таких зідрових відр- ваго, авес то куте не лив. чак без душі не тиле. Рубилися угарок рач мудри. Хонгий навіть мобан плисля і тільки 3/2 листопада 1920. Вранкі и читав. вдертав мандрат від тов А. Ошикула вітти з грамени, обмалого архіву, затрачні по ніяк пітрини ків прою друкарської льова за 10 вітт з друкарки і троєвінда. Мишо меве виходив з дому, як баба прий- пела хліб. а у неї бував за ферва інскі короби вам кі концерне хліба такої малої величини, як за од мов и пілотил 300 кард. довідки виконання а за це концери замантильвар. прийшли 300 кард. Пішов до "троєвінда" толи я засмач ров. Рунга в друкарки, залежи и погоджено у пова ми хайла Канкува в Раменці. Він дуже здивувався, але й тут узяв ся і мов и робило. Я шук коротень так оговів. Складає в друкарки "троєвінда" самі тися. Мені тро птовилися верулогий друкарсько мид. Мети ишили видих було більше прихемонти до у. п. Р. як до большие ливей. В друкарки майже нічого не ро- били. Було холодно і не було дар и зробив перепис архіва дру- карсі і підмовили житловлене забрав, що мотня було вихарків із друкарні подавав і кількі гіл. Ото- меро, тоб. проввіття, закупило Ради пилько і друкарську у вкладкових шерфа в міжням лармті 1919 року. архів друкарні він продав твор. повинен на втабовку, дик 28го прилита 1919 року подоблено торгаш у друкарні і покрадено це звичайне і каси, нову книгу замінив звед- тельно дня 8 грудня 1919 року. так мір я не бачив зміг забрати до лінгоричного архіва. Одноз. по полудню в заїмок до паливого револю, там прибудь до га. етаришк і 20 татрілчів, а виявило дімцервій міх старших дупте не могли бути так, яких не і пеосори нам зі старших воззяться з своїми курями. Не в те ні робити будуть. Вони перегрели їх через деньвіт- або даліше вичали прерогає з Твір- муні. Міте чимли прибудь і тоб. дочи Дробовий клан полової управи раз по 1 млн пам'ятальної града у відомих Він передав, що про мене киткає у червонкім еттрілчі лого проввіту. 16 січня на ташинкім вірз у московрі аціф 190. Дуже слугував для цо певеру, пар фарикадькій дартні Максим Гоми мли. гідсв баленеливом. Не знають що то не шикала, а Михайло Рашинка став Розмешки раки і турчакерб. стрілец Волювовський розповідав, що ми грілися ікав до грушмурій. Денікінці в підкатону до одеєї лігають на кораблі і йдуть кримськими нашими пам'ятками ніхто не застудився. До знаюти ще що це жахливий мандрівник, який вони їм нічого не зробили, тільки поцілували. Вони тепер розпрують святу полобу. Правда, що пам'ятате так було Коділи, тобто лиши деникінських відобраних, не мій два зрозумів, які ім там малює. Всі вони належать до синячим, що в групах були бившими джинами до Миколаїва і тепер в Торгудилі. Як до Миколаїва навіть за допомоги. Мілі простори України без виду, по селах не мається блада. Коли в ми за Бірзулев шлий будь мо днів, тоді що їх радо виглядає румлями, що вони таке залишують ся. Народ при цьому тупить за бладого, але хочеться огілько державної влади. За болювих ливків і кури не кончати. Кідади волі мешки відбивають колмурку. Щоро ближче до Бірзулевого, тоді що вони комуністичні, то увесь народ повинен не проти них. Мир держава ся нейтрально. Отже їх малило торік і тепер осторожні. Домовлення даватимуть ся, як балю. мешки мотерить будування на високих комуністичних репетарах. Хіба вони тікує не ідуть за село і нелюблять що тримається. То є надземна прапора до села не великої філії дуже правих них. Він разів, що радикали дали прояв і буде дух радикальний жіддерстуємт бутеби раз видання конь одною розикальній касочин, миєби уважни що сматурні фа про больїе виїам. Я тому казав, що тут діло трохи зробити дешевіна у Вітчизні били головною лише радикали. Ми не тоди що ми не видали ойкого свого орга лу на україні. Ми могли гол Рам. Дуж прикарать навіть не розуміти до голосу до вни мілого тут і те робим а чиєлен тещер знатинь, миося маючи використовувати трінезе кропу. Ми погоджовані ли дія блищого зробити народу заряду радикаль ної партії у коліні. Відділ гал. Робин і літрінуві того ім тимерил похили тай мера з кросаудрове він тут дже зробив, ся величезне муриленом і зашкавляє в трінкарпач яко був пралий 21 грудня, 1911 так щедр етав мільни. Ми не навіть друцього з тає пизько урависою плодатого вор у Карлівні талман Шитарови оговідав про свої антузенкі ласся у любові. Там тип жетилера і мкіна мітремці. Він казав, що там так були прийти, вді в перто доказували що іного зв рішний сробы. Котей бе що будь наявутій ма проєде, то в ні гіне тризном, ми не див тога сто ди на своїм поставити і не упнути рі свого я. За то таман петлорв поді соціальний революціонер був довін другий колобік. Він був дуже інтимний, миттєвий, веселий, чудовий, трагічний, тихий, заманливо і деякий. Мене одно хлеба що був майже характеру. Мати не було ніякого впливу на його поведінку. Він був дуже добродушний. Але занадто скоро приймався і збивався від чого-небудь. З одігу я пішов до дому, подорожі в світ річ у тяжелей (замислений) Він був скверною парою утримання Мазепи. Питали зважав мені, що палачу помилка виглядала падери до млинця, ва і він тоді пудли, якби тільки розвідати по вказаним вказівкам де шукати за Мазепого. Його собою побоятись, що в те зовнішнє все до біз- лодрій не мав ніяких відомостей про Мазепи. Коли тим погоне лютувати про вертат у Рейв і там буде стояти цього тих, за кордон не хтє їхати. Вільном біга, бо не мав привилій? Він хіб розум впізнаний з пам'яттями более тіньої Суде ікони, де торопує, тоді чим ком безмежно змінює тривало в мішок на свою квартиру. У соб. держава Господаря, я залишився одній тов. Оле Урішево. Вона розповіда- ла, що вони проколілар Милочка длямав більший наказ од звізків і бач не вимагає дотягатись кілька лопоні гроб. Це його замало прямо в клопоті. Приказ мушить виконавці, бо щоди, свій брекоз, як не виконавці, то підень під розмову. Він утилар ух молодіб, щоби трохи згоди виконання Візьмав до групмення зроб усю буртмуазію, други не хочуть стати собі майже усе лиж за проміж, ище укривінекаї. Тому він закинував чиме доброту в Бога тих до себе і казав їм, мовби нічому лишити, ми німіють нардованців українській імп урізними за повеління. Вони вказали що не мають. Він запропив їм, що лейтот їх ареш туде. Вони тоді погодралися, всі і сказали що до години патної у безир проций волу вимінають, ище люди їм дивувались. Щоб хто собі в мишить як лесорні утилакти. — Сьогодні приїхав — оговізала розі- ко мам дант місяця мішина і проход тід- мочи, щобільшени залоги трохи шене все. Бо інокше він не нічтя меншти змі- тити. Мешель собі мируть у авоїм ле лі конки і довело таємно. Коламданц бальше билької залоги жоржів одного легеру з голового ревкому у містини Волобурком індої його понтенку вго- лишну до Шелеля, авліто давний зна- калий. Він тіртимий додавляв що: хав. по дорозі пропулив був у інтраху щоб в теє більше від отомано мов- никанків Шелеля, не верменють. Мешель вни найшви у цьо тей чи. Він їх дурсе велико і гонили по кримки Разом забинили. Мешель трої задав, сказав, що Волакин і нуїмий мітить - вким убору не його републіка. Він турт лівого не визнат і не Бойтелєя. тепер зі мною і лікуємо, що він якоїсь силами розгубився по долах. Але якщо розпочати й прийде весна, то він їх у цих дверей і буде битись болючий, бо кожен уздріжено проходячи ат до самої Винници, і нікого не звабля пелянки їх кричати і не вигадувати. Мешканець поглядав тобою боломоді ру домагання, щоби болячий викли звернути милий дві орнаменти, які взяли в нелюб до він їх не дарує. Маленьке буде робити повстанці і відгукнулись і бився тепер містичний командант. Прийшов і пропонував підмога, коли звір палило чорним, до шкоди він боїться мешканця і його бандитів. Ніхто та то не рішено той не знаю. А тобто пелюд подразнення, що не мотуз боли або по вказати. Світлий и не літало. Віз більшим більшими слідами у кораць і кидав прохання - «стій!» Маленький пург, тобто хорший погляд." А далі що що була і якась літражність. Мене що дуже сильно подразнило. и з нею розум мовчав, прийшов до када, ви на одіз палів і вишкува. Палівка: зав що завтрака об'їдена завтрака ір до цвік палички з коленцем у промказан на світанок. Зимні йде токот і голяшар, милка робить. Вти музичних влітка чи мійськовий зізд. Озерою я зайшов до паличного ля колу. Там колінцем щоби і дрібку вилитував з прибіжної завтрака у легир на отворення арилєйського молоту в Винни а віджевався, коли і вони поворотні, кого є малого все охоплювати. Мене і так утя добрі знання болячливі й мушківці зали, що все виликував твої пам' пелевби зіймовиненою не було. Коли моги говорив оцітома шлях робит що майже так святрому вельке, що ат усі квітники. Тоді казав, що має говори при дегар Паній. Він не пушк ся, але очіли припиняв. Сказав мені, що він не хоче бритуватися в бою меливську між розтруду, що дойтови щоби зійшло не ливав болезь мильови а цего годі пелодня він би не батас не годі, щоби махтий колумпівом. на вечері мене живав один кентара який був зі много на полеві рік у мелиропії, хто то плавш тільки зва рідкою діалогриченого, що в званих у мелешкові. Я відповів що не знаю, (це був тов. Немиловський інженер, занят пошаками у самописця) к личивав каму вітрумас життя мр пело. Він мені відповів, що зчікали. Дотам у пелиропії ніхто не знав що він до оден. Коли прийшли болезьм всі, що він цвілливий до пелиропівського ревколу і казав, щоби усі бролечовик. Каше. Я відповів і кого і я нічо не знаю хочай добрє його знав і тіддов пому як раз по гадку. По дорозі до долини мі На дав роб. очи мук, що казав Рійбка Дорогобуду за жили зв'язаностий: що і може не могти бути про вирелиш пільщ увараїн. Ботам граду дроба мінься рик деякіролмит в якої конторі роблячи: здаєте ви - плачів жовт, очислують вас за бальмешків і залишають працювати у гумеріка-торг. Яку таїнину між поворотником інтернатів відчуваєте? Тому відай годі нам згадувати про окрему державну армію і самостійність. Але тепер є в реалії, як терець підмогами бальмешків. Вони не назвали, коли ослабляється полську, тоді ми будемо могли про цілого поворотити. Тепер вони підлегли повстанцям проти бальмешків, що тим самим скорочували інше полське. Але дії був етрапець між нами Глазд і не розділ. А як одно! І коли звернутися вам увагу (повернув він до мене) таємно циротий, щоба ви не дуте турій ані затруднили. Видо знає, але мали доведення як не течить і працювати. А з рештою ви знайте, що ви вимагати в пам'ятанні раді і етапічеської третин бальмешків, а не в вас записано венцем. Граєріння протоколах і церкові деятерки на двоє море. Це треба брати під увагу. Хочеш що правда ми тоді в кількості такого походу, а тепер він дивиться як орково ми навчилися своїми зберіганням, до кото знає всій тринадцять не все. Тепер май про лютовий молоді, світлі море- але врівні і "доставку" молте ще маєш тринадцять верта. , я знову знайш тяготують - бережливій а пам'ят - тому ці не хочу тепер міжрів мильною вдатибутися. Я що не могу робити дещо проти моїх переконань. Колиби наша літрава українська була оголена яким сам місцевий вали, то тоді діло друге. А третин пошукових резервів не мало нічого. Саме за їх імени. Якими виконував проти бальмешків, то мище як третини їм переконання і працітнішів, та морду. На це я да не мо годився і сьогодні. Оскільки дольцівські землі мили твердого тактику не жерелі дуроти українців, тілько і в молодшому їх підпорядкування однаково в тіймов тому до обмеженого армію на слугу борба відтікаєти всі вір темні млинники. Те коли я миру тробивлять на дівки позборах, а говорити, що це є про тим моїх переконань, що в цех робини не можу і злими, не того тує. Я бару мрій кока мене по пільові з шили разом уроцей. Чутті роботу трьохадя на мою вкі разі по тимв. Роза легло з лініями якої почавда, а я рази прочия не могу зміняти своє переконання. Чуттє мені буде, коли я сьод годі і буру стовійно працювати де інде, и чутті хай тро- лько кого хоче. Я бару млини за пітовом строти а не їду і але дійсно боленських ви ждуть на головну. Поставилися українську вправу меню, що і я пільов з бир праці мілого душево: Вегар був гараний. Здоров'я. Мороз не великий, а місцеве колеруплян чим улишкавле з тих рідких жилаї над Дикшиною. Слів тривого вдіння у нашій каси мілита на душу или сві- телема обітванням. Ми оба думав Антонович вчишукове льодини. Він збладав Миколайко для шуха і тому кинжитував мене про цуєвля, вироби і їх мачитрій та глафія вигородів у вер- овдаків. Вчене я бувив в Римларом тробинь пралатичку різника касить Є і пам'ятався для власної надува. Чуттє ментораду двер маю, і основи сели "Крав зе нелісельм". 28 7 лютого середа 1920. Валанівка влітав тов. А. Ошишку, меби з ним до юри Левкандровича і запитали як не до бін за хворівши тихо тов. вказав лікар. А двернув увечеру його на одізя панці в казарми. Вна казала, що коли ми будемо видало бенть Буде менше кілька то 65 Кардобонкік, а кам перекодово, то та 25 Кардобонкік. А підпер еказала мені, що вна вирвала до ертніде млиники по 100 К. згодом. Могтилі не виходи і тягав за одізь рік товар. державниками прийшли. Але не могли либо. тов. в. Ошишку сіргоотивилися не муз'єка зав, що вна має хоч на підлоге, до 120 Карб. сов пільними или будуть фінансили одізь. Вна і закату взяла 500 Карб. Фори не раз. не могали тим. Прес замиж обдирки кам в на твав роби, що тріба мене били в мей одізь. Ошишку жіноб, але раз прийшла до меня казайка. І лі сказав, що то загорял одіза і тослу има не будемо в свої ім'я Вна подумала і вказала, що коли Буде для нас по 70 Карб. а дикихих по 25. Карб. на пільни мого-за лили. Я хочів біса до праївки. Вишукав и тралку по Валанівському ву. миці у лозоварти, але згодилися про що білє по 20 кардобонків від штублен своїм промислом. Ядали на ул. Валанівський вдрізнув кенгара Рибака який душевного митив в 96 полку канцлеру австрійського (Кополмийтський полк) Він буде інтересова тим розумілими, що Дуковинь ставить ударяй і додерва до залві, море посеред більше у Роковику розумки згодалися його вна оречити при на збрайну Він привіз де Май мінця дос на постачання місцевих позаміштка, могла випустити в Українській армії". Виходив до Заліз- ної української армії. З Калинця його приєднало до Финкинці де він слугує захворів на люткий тиф, лежав у Винниківкій мілкниці. Коли натягнули Большевики для 1 січня вони викличено го забрали ганітарним потягом з Финкинці дня 29 грудня 1919 на тил рильку а звідти в напрямлек для оцен Большевики накидували за чиєм. Як охороняв один Грозевик. Їм одні ситанції за Мишрим кого він праю дров. Таровіз відкинуло і пішло на другу станцію по дрова. Корчевник прилетіли до потягу і тільк їм. стали стояти щось два дні. За той час підгушувши Большевики зівсім Грозевикам Федро що йм втюч єка зав за потяг залишок, мертвою без люкожиття. Вони зайшли вніча. тихцем прийшли потяг до свого паровоза і повіла в гали занесений тренсморт знову до Ми- римка. Кабітт міжно. Вони вся по тазі і не знав куди йдуть. Большевики, завезли, купили тран горт у Михиринку щобо Рали- там роздрукували, позабирали кар ги, в Бога, перебрали і колис і горо мін. Відправили до чимського пек- кашу у Финкино. Вогайльов Клюджій, розділової, и решта очищалась в Финкинці сам Видрах зайшов хворий, не до тиху, на чітку квапливу і летючу сьогодні не ви можете виздоровіти. Є зміни тро- вітався дуже цікаво. Він мені скаржився, що рани тиле оден бувавши від інтендантури без душа чуда хворина Мехарна і дер- пляка. Того купи зіткнув забере, а гот- пої продовжили до не рах. звідставал я пішов до Зашинського поліц Відбив 19 февраля умилля. тим замовляв і приходив. Він мені сказав, що вигрізув того покажеша явили про нього писав не до розу'. Гільше нічого мені про нього не зга- довав і я не чинявся. звідставал пішов я до друкарської світла, моби довідатися розпорядж діло зі збирання до обласного архіва й вноч діловий. до мене зайшов у друкарню Михайло Ва- милє, завідувач київською просвіти. Він мене пітрав до малої чудульній що в купця. я погоду предсталися. Він мені ска- зав, що він є робота сучаси з надвірникого підтиту льво зараз Димазило вінлив в Ролонині. шу- тил при 55 полку містя (автори кім, ще в 1915 року постав у ро- змілення плюс. Від того часу тим на державній в Києві. Тим пізнався з товаришем Кузьмичом. Моркір тобав був Гольма викам з розум в нього архів отрували і вибивши до Винничи, де йому в дала би якоїсь крохтички: Вони поза добрави усі мого робу землі і вирощення. Знайомили свої Гвальне сім'я; і від літнього про дійшли до Кам'янець-Подільського, у Винничи, де він тиме і долежав з роду були польц. При знаками писано що 200 Карб. вилиць. Але цю роботу розбігнути відразу миттєвими 400 карбованців. Тепер він має близько 400 тисяч карбованців однак з того ледви може ви- тинти. Всі привізар. тепер пере- міля на пітницями. Як далеко за містою. Миттєво 50 Карб. вилиць за кантку. Мушить коло від бігдяка тим, бо іншими поділи тиме. А для дівчат має страх виглядає плодки миттєво-ваними, бо знаючи поді листини." Далі розказав він мені що знатив про світу за ком- при тимели каштак, а тепер він погляда був коли першого са мих і вна має около 14 листовка карб. обман ців обороту. Продав лише мрдва и до того копійки зобов'язання. Він пам'ятає на першому тиме родив в рамені дзвільного року, шлях. Двічо оголеними, обрувана губка. Але бери зміни у повороти- ви, то родив в рамені саловика на тимов и до Сюра обмалило арків. Собачий 212. По дорозі мказав мені що Ури додзь, що влера соб. Беззалежність зімтова. дозвіл і шанси до Бандити, які були в місті пам'ятного поліції відділу, о людини коротко знає, хто його арештували. Довели вони то дорога дійсно кавалер, який розмовляв з ними не мали багато, бо вони погоджувались з ними робити, щоб доїхати. Немирівського поручка ревконсу. Стірки чули: «Він і Коти» сказав и йому. Він мені відповів, що його лишоду не має і на ньому теж повинен уважати про листку, а поза цим буде в наших руках. Він мені сказав, що куб, що мачити посилі полки, за чим іде об'єкт. Останній деймара і оркестру з укладом українською. Він має мандат, від 60 тисяч війська. Повинен вірити на купурицьких бетрави на Україні. (Се відповів, що рухаються, але не так, як він повідав. Він пам'ятає і колишній дипломат) дальніше він говорив, що весело сильне штучно повинна. Проти бальмейлівців. І зими року збільшували. У колишніх Борзі козак мав досить тимчук, що він і мав агенту про листку поїхати до Немирова, з дов. Теропійцями, завідували народним музеєм, забрати рік з пам'ятних касиних мердаба в Немирові. В думке разу з подавки, як раз перед тим говорив телеграфною знайомство із поліцейським Марусею Городецькою, завжди у місці знавля на повітаним балю в мешковій дні Меліни 177. Вона мене тимто лок кали і туди приїду. І сказов тер тим то не загобіо. А то як раз є малодзь під'яжані пірваді. Оно, мене вазало телепрони, що жаю ро мені осипали наїмнтя в мешковій по мого промови до повенок чуб і в ним тогам праксовани. Учораш ленть керемни. Давай предсавлення мізгнілими питалами тимто бачати а дув зупе разом і хоче до мешковій на одізі Марківки за михого пе кашу казав мені пов. Дома робили, що він дубаді як раз у троєлуддя, ві вони полар пов. шидрій тим і пильвани. На покорозі як дув, бу того дня вам ховали мушелен- ового проминня поляван до гру- лкурова і він упітк. Тоб. Миліни аклий захворів на тиляр. потом в рзів в дома. отілле перешам його до міжмезі. там він пере- дув кризу переклав. В те було мо- лць мутка і мараз в кілька днів по коріді троми на літо гервітка і він єворо жалер - слодик товилили паже та жар. тим Рудковичевий Валичкани. Ко- мурієй. ІІ. з дубле родного перего- винено роздімки мільди. не видав чоротня Валичко-Годов. Націлів в ор Дівчіт. З неї різне значіння мило-свято сигіль шляхетний для звараїмловаи. Прийшов я до дому, і залишає у пос. Мдрій Гондаришка пан тут в цьо прийшво. Вна була русел (милия в да бала) перекранону. Сказана мно миру виїхати до Києва, бо нуда погоди на слідго під' за нею. Вна у літравку і звукання дотікали. На перела месе ся доб., ти дрів, ми він шучить ім мере малайко зробити і трохи мелей, але що то а не знаю. Дамів на проконався і казала, лізо шучить вборотіті до цього бгора, бо тим залишила прямє забуди свій ко ми дойм св би мо мі поїхали, то вна лижою би пішла под енті ливу. І ні хварав кай буде гнотийля до в такім феленській сим бгора паме краще переховувати, та вс ріги. Тамь звіконуєд у голову, не трохи за ошми робити пуд. Виглядав в'їм по проф да мес желє в те зробив поватання др пти болше ликів і замовлінтя. Вна потомтердила і додала, що бачила виїхав все мостури, бо тим едб' рада з повинання сра. малам Шекелем, євей лідити у своїй резиденції Вокелу. І ві замі лилъ з Мдріє. Вна скозо тіша на на вбіз тримилов до разойтам Гегар Палів і Микола Гошмів були згідно цього тінівого. Ми замовили веселю пове- рили. Тимчас ми вони Гошмівської супротив цього друкували. Коруптний Бізбисолова. Дорала згамить його. другу підприємства в надомній 1918 року і була кілька раз у паливці у дому з ляками. Гарроновські рупе коробро вбігати. Зма гошмів не величка, енергійна. Корнієнко лимо потихля. Везела, Симптря. Про- ліва з лелі Вілька по Роківського мор трумельми. Як ніби королико и кмівля з Миколи Гошмівської казав, щоб він брав логі підту на новинку тінки. Не недержимо. тоб. Палій вдовбив, що в 1918 ро- мі воно було державторий у Вит- милі перед здобуттям Києва і ми ми на Рогодома Кимелових. Іншого, де тежер харківське час. Осколка, що тоб. Палій віддав, або дельгосп лідер Димитра Вітовльного у Виїлко- лик справляв до фінектора. Тоду на однім залізано Фрекаро, рий. Субликас, як Витмилеве забивав. Жтімпори, що він з української армії робить пет- церовчиму. Жтімпора Борович єв протяг них забезував. Що цього переколами, що є друзями інші др. 36 тромлобського. Який дзвів соб. Сім у 68 своє бомандоване і нікого позу не ходій в розуміння тає і мен щора мали Дув цього. Усім-то вол млітіли ідзиві звід по тілько що. усі почали знаходити справаїмку громізо петлюрівського. Він був той на одних трохи що, при дум пам'я. Апрок у і де погоджений консульт мав без це сле. Всі мгли потрахати і вон вигали етільки вик ласи чорнім. громовий. Клен діректорії маларен ко, який трохи був цука. нікто не розумів. Питав бати імене свійс так ми подрудуймо прошлі до він сей кое нам вигарить ютей бо і Всмії огні. Коли в те був бини що дав моє пам'я соці тиле. Моїй пемкі на митипай "вроч уїй. Не бле робимо догане вра пемкі і свідри получено про деякі членів діректориї. Сам Мбез клен дірокторні, яки на перший погляд робили своїм заковопливи і руками руке виб кульптурного єврожитків, нічго правдиве розумів і сидів, як що кійте жемство. Коли ес. гри. на його на перші, мовби він би - слугував з діректориї "тронишня до його резигнації в тій лікарні №37 Карпенка є.р. то він приховував у радку на перше і сказав: "це з дели - ками болем серця пов'язано не могу цього нароздорожного діла з робити". Вигляднув з карти а у фірелаторні остався. Пенільор так вій і треба було. Бо відомо Винниченко на інженера його ліка рицького дітей погано. Далі мене зновбивав він, що я Буду залигати фірелаторні не єм вперевопоряж аїд. Камільян бру, будь др. Манкінс мелькаєвання "один тіро ле вимкнеш, то той же заїжо помував петімпори і Винниченко" на складку звузу Камільян з у- крейського що др. А. Малецький і димитро великих гризнуло мене противилися не в сказали протягом такої звузу в межу країнський загал у Камільяні". Лійко. протибне плюс. Мене це й здивувало, і будучи на таю кралишлява заявка лик обай дилі гандів, бо в знає мрек раз противило і загал у- крейський у Камільяні і усе лійко є за складного звузу здвраїнного лине дерташних кру плярів трогіти. І досі трав плюс і то втравивував. Але на другий день я виїхав повною ірвався в наради міщань. Коли ж вернув з дітьми до Чернігова по військо близького сержанта, який був крім того приблизно сам нового року, ще з українця, та мав мене коли петлюра і Винниченка вк возз'єднувся. Льото не перебивати і дуже про Михайлович, які вернулися біг фірмового річ на Ковель з лугами милиного. А відповів що в них оба премушні і крутити. Домовився, щоб справу Винновському. Тоді яку мене оба з тою. Винновський поговоривши на проходження в Васильки Михайловича дістався турку. Усі міліції узагальнені близького політичного і змушували Ваню чину з українською мовою робити, однак Мач. Замовляли переломили Петлюру. Тільки вони могли й Винновському і палили більше не ударили. Всім трьох крутити ми близько самого початку, однодіяв Микола Романович ще коли голову тобто виживати, нервітим молодого били дар, хоч і має 70 років. То жорік за три мов до Винниченка і мав здійснювати цей раз партиї під лінію на Домашевською і Козьою в тарелці, коли робили молочний молоток. велику сім'ю. Правда від "моїх" твоїх пів мільйон був більший вар- тий і всі теж перо де сьоме милинки повинні купити приємно. Він тоже саме дарив у Орел-торгові. Коли плюсну, то саме коли на відмінку що твій родичів був мале жалю і не кладує до Таврическої, нам милинки до кінця дізую. — Налів розказував як зменшував певного з Михайлом Клименко і ви- тупивши, що прощай все до Винничи. Це перше був день тим, і то мій від чинних черг говора, то Роботу мовляв вле приходив од- грали "Борович дінця", і за розумом пішому, що він теж потрібну утікав. Мене він тому тримав що і коли з полюв на лятаде. А міня, коли був зміни про казав, ніхто повинен не його: "Михайло - вам та мій так вже вте- три виплати і вернувся до Винниці. Подумав одній під час вперед розмовляли до Роману Роботу мовляв як його приїхали з Кременчука, тоді першою що оголили візразу кращий — енто гострі ревизорського. Подумав одній. Роман привітався ат на пішку в даному полі чи перевозити і огравдати леде. А хвиля дуже зустрів гупта коли мої убійство, прохав до мене: А тень мого дручитима дутє в не пам'ятаю зовсім не встигли дея на революціонерку. Один одній зі много шило і добре поворушили. Кого я бравля і тойті зі мною ке по і трохи клеймо. — по обіді в коливлубонти не- мій до громади пролетаріїв і пізде не думав. Килинкук тішов до мр. Олександрою, якого ся ну Всегда росе втрачали близько твір про „Каминищі“ і южна рил і релесела ног укр. В зод. кубергії одну знайшілиших мого творів, то одразу пальму Рим тьуз "Книга Потуга Мік" дупте вклалив мі річки. Ми поставилися ледьмо їх перек чилати і прописувано ши. втмичу дутє його! Олександро лиша таїє, щоб він хворий. Чя здібна і тромбовимта морина. тепер сам отупелений і нема Крим чин залатиля. Коли прий мав овідку, то лік не казав мо залиште. Я втмичу трохи дав поміч, щоб він аж сам грозом дка базув обіцяв як його зображати зго Бого на рабказ. тоді Олександро лиш схавав мр без чиме бачуєть горд и сказав; щоби і ошмику покончив зі іле зарозив ле. Оти мудро вигодовій мєр, робити. І не могли мили та Без овіри хворого побачення за записім. Я признав яму моїнго і доза: Апеландроюк «Кодів» ви велични поїд з муррів, що би твай поштровінці Відвімову. Колиби т илер, що пій буде казання, що підо вара дома. вищую пригталкув, щоб доїти друге би тішими як, як би Алеган дробик полер. Али не має ли не милу пирату, потвердивши так миряго розуміння присвоювання, і горячого укрвіння. У негер в годин в міном і на луз- крипть, червонто арискайського би. Бу дь м. Взенкаєм, в домі копці Книг улафтени парою, озна саль, не кипталена. Товчанго годи, рітки обрози і натяжні друге саль Відвімову. Тридо салі не мбона див не пралятних з вісімома лавками і табинкою. Потвердито саль бузерет, а месця саль риє північних зібраємо і розчерпова сале. Тещу думля заковмлена нійськовими і мивід миш. Синткое. Мушка відоправля марши зу. Волона кімрь відвраєв коли ріленого тромобого. Він приблизно говорив щох до речі, а ми вдруге підкреслювали першому. армієвським. Клуд. Клуд має бути підготовлені і розгадані коли трохи Унтаро ретельний армії не було тобих кущів-різь війська. Радим був угариний і що рік мешканця і проти карт. Марка розум домагає, проосвіти. То має бу колупала в племенний дубовий. В тещер міла бурттуазні на свого крилими що ми бельки вики дикарої. Міняло також ту- ру. Не не правда. Ми повалим ми бурттуазну культурну аптеку, імо, будуть моєю селянську ру. Біднішку, коли в лісницьку. В місяця бурттуазійна дерпава не мається трав свою троївітну так или. Онак ми кели і ми селян мінера тур розмогли все в марод. Так ли ко- чело щоби цеї в нас були свізни і в келі. Клуди не в перші пос сидівки охих клудів які Сузун, іншицьовття. В комуністичні миї дерпава, де котели робітничий по-треті, змайже виробництво розраху і потійку, нараз і тих. тому бі порція до Червоне армієвської "Клуду". приготування в марсилеза. оділів були тролюви від різних урядів і галичина червоною армією: єдине і то в ліма племен дочи фелем провінція з мігнелень, як туром. Музика тролла марш идзу зне так, що будешь обурювалася і говорила, щобо рак шило до панчів лична чуда. Від Калинков ревкозу тролив "казав вов. на мій, а від Калинков червоною армією озен зграйне. Вони оба казали, що між ними мають свідомий тяг і дуртку, мати і знамення позичати ввій чорно не доволеною червоною армією. І мочі, Калінко розгаловав в галичкій українській реалогічної здек і бич пляте комунізму, що в Своят має тяголення і нови мізин." — це котлики трон велить музику про не марширу и як буд до війни. Залишив, що дзвін провінційних беків виклів з правитими флямбуром В 10 години і тролінгова розгоря Азер. Калінко Міхельсько скинув число, на флорі відговорю Дня 5 лютого 1920. всіх млини. Знімався Мінтер, що дворі теж було — і зірвали іди до млина. Моя казка продала мені два міда по 80 карбованців. Одовіє ленкі що на киї малий у цинці є гарна вілла виглядаю до шляху, збудована. Власникова є грунт, вами перед баланшевками. Річки почу- ду зачарували в світлу. Тепер болємі - ливи, які тає мивуть на кавальери що все знайшли і оправили. Застрали мачини, посуду. Вітні ріки є вже про вироджують за під залом, от Сіга тра- дившина і більше нічого. Єле монтилово порадити, до це кращу то. Коженда тако бік на конців, що вчинить думки проти них. Мало відбутих залізань портні лівих разакалий у чашечкі толміївздійс: Пішов и на залигане, не було востровного і очищува залізане не відбулось. І що? щоб з мискового бачилися до недавніх червоного пирілляє в політ Віддім. Там був тов. наказчю, Михайло Гра- личків, други. Міт мали ливи залиш тава рискуване про порти. Вилізнувалися з парентні україн. мних болємівки трикарпаття. Єдні на що не вирядка шле. Там в тиху, роти де рітитно повертоюло, ще себе трьох видзяють калмунівка ми, а мили ніколи не будемо не є греблювання пейер. Найчуткі від- кинці то, що не вся одна доскона калмунівський ентапт і залиш їх по мирилі трикарпаття. Ведаємо Микола укріпив безумінням, який грав той втамувати червоними з загорілими калу. Місцем хід на шлях, до бризгових пірого не малив муку піднімався. Він дубливав відкрито у Воззілеки Доронкобіль! на потаньбез літня 1908 і тоді вило сейнає акомрівкуване самі Доронкобіль (управні) бо поч була глибко контр революція ринка житлорівчини. Телер згубу ма в новий тей. Видав, що одвідальній редактор. Прикарпатського воєнного і у містечку зміржартили колен пароли. Черевовину палету відозву до шляхів українців що в той роки або, що балимелики м'які? моє музейне еконкріткуване. Телер усі тоді мушите давати до пекури больших шляхам і их нен зуряд тов. Та не, секретарю пароли. Головні ливкі україни. Я вмівався і казав: Дали не хоче не ташки кочунців, що ви мируєте спогляд тід контори тинки. У вас на етільські нема теоретиків, щоби ви коли мо- ли склижде писати. З того миходить, що ви не зв'язані дуже балмрінти тілесне розгор. Бавані, якщо, що ви таке шаром етейс. Ми нудно зробили, щоб всі зрікалися свої партії і котра ми драломанського розкривання. ново утікені залишки дали мені визнання про те, що ми "великої акції" здійснювалися розглоба звернулася на тов. Андрія Микілевського. Тов. Микола Грамш був, перешедав мені залишки про михайлівського і вчиняв Палачукови вони уже змінилися на королюв "про михайлівського Андрія. Він відповів, що в той час навчався і що як раз друкується однак він начинав рухи боротьби, бо, до влади не мав ніяких. Однак я за протоколами і чиїм-то дивилися, що би про Михайлівського зібрання, менш ніж хто знає. А втім я хотів би поглянути мій збройний рух про те, тов. Палачук вкрес, піддав мене про мою подальшу дарму настинання. Не був надзвичайно ніякий шкодливий іншими посиланнями. Мій лист милий пов'язаний виразами "про центрів тисячі від і зборів. Маю рахунок був московської колег, вони не разикалися а від 1909-1919 року логіка я дешеворотом, будь протягом того часу втім цей був різким і високою користів. Використання. Однак Андрій вилучився в 1919. знову з тої партії і першого до разикали, як її "покараних під час партійних. Не був дуже лесним і різними полотні, вбогого глянувся на збройний рух. що здоров'я від репрезентативної держави, яка звичайно була поганою для українських народів. Мене ж старого члена мала шкодити менше ніж інші, бо наша розмова знову завершилася на політичних і партійних питаннях. Інколи з товаришів сказав, що моя мораль не буде мати в тім усім, бо якщо при цьому відсутнє все ероїчне і фабулярне, то ламають дуб грунт і збирають. Мав, що мене не потрібно легко брати тут. Живер Пентилору підозрює вони, демократи. Будемо будуть все лише на партійній зборах, між собою його і Кліберова, а з цього жартували шкодливими тимчасовими до всіх поглядів приватних власників. Підуть днішні починання ефедерації і підуть речи про їхній самостійний шлях. Але все жартували на Україні, які мають велету, який мав говорив моє колега. Один Михайло Гамалевич підписав що нічого не знайшов. А Кліберов би себе вже променівували чимсь почитальним думки, теж мала хвороба надзвичайно, тому з цими ж під час народ. Тамають і ще один розмову, яку була вже був наш трохи, мали уважність не хотіли мене мати підвертуювати. Добре випадало, не тішили в центральному до французьких. Він не маючи українських чиновників на кантів. однак бомби ими дуже підкортувалися та вентильмана, що мотивував було в те своє зробити і хто знає, чи будь-яка птах не міг, або все пережив 2. – Паланку розповідав, що генцмана вступали свіжі і мешканці. Вони були третим шляхом в квітневих рукавах. Паланку приходив до гентьмана кілька разів на абзинніко з докна, дали і імператрицюваного про все що воїни на україні. Коли приходили лейс або римського то у війсь в доріжка велика жила. До гентьмана за ходили мочені туречки, німцькі, австрійські, Голлареві, приєднавши практ. музики та виклисти. Паланку гентьманська з мартина дво- рич у Київі берегла. Вварди парно в традиційні чині короли багато, це Грана - Козаків. Все було щоб ки- ликане пилик і гарне. А входили до малого передпокоя огілля до салі абзинній. Приладарув камина та чи велометопольських дани генть- манової. Тільк і колишні мичина велематогтобі музика. Мілоруд бели двері ро живовельмоснов гентьмана Вкородардзюгра. Коли прибувла делеганція, мого одарили на з голомв. тоді вигля- нами се ферої гентьманського кей Біненду і вихорав гентьман до дей- лачій. Музика грала нац. ми, яке не биврия українка. Орк звітю з уразовців приєднувалися до ламачів. Усі клялися на пентимантові. Взяв був в укриття своєго штабу, мільярдові, всі думи в цих формах писали тими українських козаків з ослепленими на голові. Дуже гарне браминь робили. Сам Китайман був вкромною місцем погано в Браги з одного рубана- єкого козака, що чимало підтримує лиш дусоть, тобто не лізеш у бій. Вся гамі кім мав вигляд обшарпаних і зірваних, як би агроментувано. Він підходив до Костюка з піснями подав руку, з великим пошаною вборив коронки свої завжди по укр- імськи. Як міто він говорив добро по українськи що він не вміє бачити по українськи. Де зачинував його скрепляю, що він тримається, що дуже велике мусило бути пов'язано із цим ознаками нас наконечне. Як він перехожу від сильних до розпачаних, то все близько, прави українські літеровки, які подорожі марили; або дієли. Китайман та лубав він, що україн- ці ного не хочуть піддержувати з перез то він шукати брати ку- тимчів і з того повинна бути рімни не порозуміння. Він трохи по муз на ліття пивав, до казав, що тобто від- шк трибрав ле мої віно не хочуть з урядом Він і його міліціонери, ойд як Рогулей казали, що вони каниї, роздобившись лізда дупть сливами землю! не хочуть що робить революція. Що буде трає- ше бою вим ну втрачу розвитку в мируній людській по згоді лелек і помічно, но оле нічого не допомогло. Началась ре- волюція і племенники до селу. З політвізиму їх залишов до Вашилева ревкому. тільки як раз прийшла де- лека з Килимникова. Чего то вко- родадський (чуду) і поручники пішли, мук, лучил зі сторони дуплянства. Ми шукали тривітами. Вони мене розказали. Що тіла було аванту- ра. Прийшов Бальця синьє, що- рамонська дубірня. Обмотили місто кумулетками. урік пам'ятав арештуюваних. обралили забрали маргі, чупкор, убране і вже що було. Вдійшлі шляхування. Болка дали що требили нема. Єднаво Колодникків мидає кобі атвійно і нічого рукою не рушим, тами питали за пале чубан і взагалі за уїна селянських буря- вог разом, яка линкували з Килимникова. Продовжуючи уряд ц. н. о. арелючуював Далида Рароба, урядовий дія ферз- гене таланчува, але вилучилися. Вим знову що бра Малець був з Килимникова, бо речі по сказав міндоректо полковника - знаходить Бальця синьє мо дра Малець із міндоректом чудів до рушнівці: однаково чималу маєть до дивизії ще по пучку велетень і таати, але змінилися з того. Вони дуже дивувались, що ми підуть і навіть залишаються в те повинні бути розбиті і роздроблені, чого не робили. Мирок Ротер дав шейдер посвятив вмілі і дієвої своя погляд у Хильчику, але все зворою повінкається. Польовий цару мав два спорожаджень перебрав мені при сінт і почали від сотрійки дивизії на левтром Месера штабу Медика Омича, Ченка і його тільки песятри. Закою я залізнявля Дудури з Хильчику влітку 1920 року на пороги, як раз пубовиком колімара ми били за дивизії решету з Хильчики, ка, від Ротера пубовик колімара із Хильчику, щоб він вистояв до Києва і ма його мене найпома того признати дружин. Остання музейний не знав нічого Ротера, як малу почесив, що не той пам'ять що відмін алан пітру броди болодимляго розумання у Хильчику. Він мав від порайка і Ротера до Києва зі свого шкір, можна що він в головно колома дурили та милими керованими битрами. Є коли це мало, що не надали у Хильчику панівки, тож і він підніс нічуть алан пітру. Тоді проєм повідомив шейдеру нац. Музейний ми битва відповів що знає лише з угорських я мінав з ревкому до дому, бо в марківці ревкому я вже неодніє ж і б. Дайшов я до брами джімалового з Немирова, який тиме поїзд у Винничи. Він сам молив, тощантий з лопичкою молодого, дупе гарного вижитково. Взяв гидів в дома і наложив корелям. Розказав мені, що пірро не поїздував до Больцелевкія на клутду і про цю його роботу в домі корелям? Горанть того перед турома ранили дуже у Винничи з Немирова і педер він не знав чи трохі де знову. Всі міні казав, що губ, що Больцелевки ко- тежде зробити з полковими вірєвим шург. Поляви мале заставати одержотлення чілого розмову Винничи - Тилшринка. Я відповів, що губ про це не мав бель землеви контанте з полковами. Зробити пера шург, але стейливою мені товки умовлю я не знав. Він пині казав, що боль не виконує то не удертать гарбога на келах от бути троячи боле чи ливій. Розальне- Киван переходя по верзеля і ревкірд, топь в селен мильно. Дайшую собі дали енцільви квилли, данів, шидо пала і того не вгодно. Уто юри лізе коцити грауї трюхоритть, келине в те майте нікого на малочь. При- кодали ретутанці інодя мо бивних тобе не праціли. Невидно що сила не педер шелятів рабати, бо їх кинуть разтрімований вим еф трошде лелна то ратундь, що підуть батьки боленеви Бів цій, що вищорі тобі і мали. Розумію, що не можна було чекати, але я на те наважився зробити. Коли ж не будуть розбіжності. Він мені відповідав, що бель не винен сильною дезорганізуватись. Я питаєв здивовано, чи вони доїрочили по-почуттю чи у г. армії? Як і мовлять лізований. Бо я нічого добре не знав. Він мені відповів, що той майже дві мобілізовані килюки, з рівними полковими, Канцереновськими. Вони тепер отримали народження і притягують на своїх. «Котмунт», майже вже пограбовані. Ми не маємо, що йти вищевказаний (бальшевики) що наші за душу ідуть, з озброєнням. А ми теж перходили і «Всі і голодні» без прошми. Вони казали, що втік тижнів в кишеньке буде "колиця не буде. А то з ітих і колиця. Так ми їм не дужею мобілізовані. Усі поїхали до селів." У підвалі читався договір він. Я тільки бігливо до розуму. Тобт. Анти- килюк накинувши мондант на троїрення друкарень і зображане для нашого архіва, друкування ново знешмирова до Витички. По дорогі я забрався до Біблійчеви. Тобт. Просвіта ми тоді не могли не має "народної енталегентності" Волошина Дмитрова, вироковий у Відни. Мені винятки не було. У самій просвітці вибравшись збори колишньої розмової шкіли "Котм". мене київського поділу боротьбінці (бо не вони ганяють боротьбінці угораїнки) публічно з тим комісаром Миколою. я милий джерелом линкув. Молодетти було дошкод, а ви мав калу бути довірена підновлення. на щоден у домі тов. Кравчінця я стояв на тим пелек і Воздемляка. Розум змінив мені відповідь, що його дійсно арештували бойовими вибами і випущеними боєм був довгий призваний розрахунок. Питання мені казав: "що може виникати до містечка і не маю ніяких від нього відомостей". Кубинець під тим, що на день дар, має утворити нове правління левобороту з. м. р., але де то він того не знає. Ме нове правління левобороту колізія цього, мало пришлю за братомовлення проти нового утвореного правління левобороту і замолило про їхнє правління левобороту Мозети військи уряду з. м. р. нічого українського народу протестувати про діяльність головного отамана Деймлора, що він зв'язався з Волинею, Хоминами та іншими і Замісниками. Кормитись до цехів. Проти такого взаємодіяльного по всьому пту-примо зрадницького отамана Деймлора, мазета річ, що і отиро затрималася убивав. я не є дійсна правда, що він (Деймлер) ніколи не знає. Не кубинець під тим, що між Вітчизною до Витички: и прийшов від одіг до нашої хати. Ми літільно обійшли їх, очищували, розмішлювали тим, що мав бути сильніший і палів. Вендор Палій розказував, що поворот утє довгий добре і побажання про зрім- ні втрали лещадь з Ровну (поколаючи Селенченком Кожем) Він заявив той же, що паливка армія, яким іде жакими шляхом буде розділена по національним полкам. Він чуттє ні- кого не мотають полки. Він уже гробив трохи. Тепер пталися що іншого. Дали саме утвореним військовим шляхом, якими були прикарпаття. Зібрали дво- роги дівчата-комуністки. Вони Прикарпаття парком зобробався до шляху поголині Мораньковця, який про рука в руку з громадськими доле- мільшками. Вони малають паливки проміжній турбовий розум і боротьби. види нічого не мотають тут пологи до дня паливка є гендер калімського вигаданої парламенту Прикарпаття, який ні горта не розуміє і піде на рушніріка пореку дорогу. Однак мало божанство не зрозуміло дещо, бо дороги відсилки добилися ефективно увагу армії: туди мотають полки як нерентовіцький, о князький пар- ром прикарпаття дозволить, бо паливка його посилу ходить. Говорять бажано вділенні залетити на примільний армії і вин праворободість очувати її розгубляти рух увага традиції. 2144 Підпис Мовчан ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ УПРАВА 88 16/2 Пане Мережко! 89 Прину енергія в 42,45 мін. вбивалась в пам'ять раніше як Мер- жер-Мікеля для битумного смуги зарт упрог олії й газу остатній ворот душу речі арку Тенцлі Райз Штейнгольд 15/2- В. Тимченко до Президії Трудового Конгресу в Києві Камергер 7-ї орденти чиз В зв'язку висуванням повідомлення звільнення звич. г. Коза Шевченка Донькова, Конгрес курт зелені дає біжносто лейцер і пасу його урядовому і т. д. Супроти цього прописання чи повідомлення його, щоб він в ній редакції, використаво май коротким часу, швидко в елтат. стат. Києві 1. а. в Києві Славний Петро Шевченко-Домашов організатор "Січей" у Винничи Написано на бере 7 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 16 Фонду № 1/13 Спису № 4 Пронумеровано 91 (дфв 'змєнно врік') +2 дфв-1/13 аркушів (цифрами і прописом) з них літерпі №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 18» 05 2003 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис дата повернення підпис дата Під час видачі підпис дата повернення підпис дата 18.05.09 Пирогов Олександр В. ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: (Дата) (Підпис) Опра́ва: (Дата) (Підпис) Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) 5.03.2010 Сид