Статут Всеукраїнського комітету пам'яті композитора М. Леонтовича, 14.09.1918-07.02.1921, 108 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МСС УРСР м. Харків ФМР 1113 ОПМ 4 ВДОХ 20 Управління креси та інформації УНР Документи суддів, вірчів, карикатур, вирізки з газет і р.і. пермозівських періодичних видань Почато 6 1918 р. Закінчено 6 1920р. На 108 листах РАЛЬНИЙ ДЕР * АРХІВ народної Революції і Соціалістичного бюдження МЗС УРСР м. Херсів 45с/р-1113 Тотожи 19/12/18р. Шановний добродію! Я артися - вперше починає на рідній Українській сцени, але, незадоволений репертуаром, Котрий не давав пресиору більшості, я пішов до Російської тещиту, де і дістав перше становище / в середніх трупах провінції/, як "людник неврастенік". Тепер, коли наш рідний театри має розвинутись в лишив Російську сцену і ман надію що мені знайдеться місце і на нашій Українській сцени. Повідомляю Вас всіх лешеноків. Мені головне бажається знайти чи варт мої вірші /прикладені до цього листа/ праці і чи можу я майш надію розаємі в цьоток наших письменників. Я писав ри Розейській любві і мої твори були надруковані в де-яких реч тижневих і щоденних газетах і вийшло в світ книга моїх творів під назвою: "Грець любви". Якщо мої вірші здатні - надрукуйте у мислить мені - подяким усе. На перше гонорар : опримання вашого журналу даремно. С повагою Микола Ланкін-Айдаров Адреса: Місто Потоки, Полтавщина Кременчуцького повіту гара Ланкіна. Артишові Миколі Гавльєв. Айдарову. Р.-І. Мій псевдоним як літератур, так і сценічний. "Микола Айдаров". РЕДАКЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ЖУРНАЛУ „НАШЕ МИНУЛЕ“. Київ, Хрещатик, 50. 15 Листопаду 1918 року. До п.п. співробітників журналу „Наше Минуле“. Редакція звертається до шановних п.п. співробітників з проханням: 1) Надсилати рукописи своїх статей в такому вигляді, щоб вони не утруднювали друкарів при наборі, себ-то написаними (або надрукованими на машинці) чітко й на одному тільки боці аркуша. 2) Про статті, які готуються шановними авторами, повідомляти по можливості заздалегідь, з точним зазначенням терміну, в який їх буде надіслано до редакції. 3) В разі одержання корект не додавати вже нічого до присланого в рукописові тексту. 4) Надсилати редакції докладні інформації про все, що торкається хро- ники культурного життя на місцях: про діяльність наукових товариств, про цікаві літературні архиви й археологічні знайдки, про стан пам'ятників старовини й мистецтва, про придбання музеїв, про заміри власників памя- ток старовини що до їх „реставрації“, поновлення й т. і. 5) До вироблення Академією Наук сталої системи українського право- пису користуватися системою, яку прийнято в превописному словничкові д. Голоскевича. 6) Маючи замір присвятити перше число журналу за 1919 рік пере- важно життю та творчості Тараса Шевченка, редакція просить надіслати їй статті, розвідки, матеріали, замітки, листування, малюнки й т. и., що тор- каються Шевченка, а також сповістити її про те, де і в кого такі нові матеріали знаходяться. В разі, коли такий матеріал єсть, редакція просить сповістити її заздалегідь про його характер та приблизний розмір, щоби можна було скласти не число найліпше. Матеріал цей бажано одержати не пізніше, як 15 грудня 1918 р. З правдивим поважанням Редактор Пав. Зайцев. Секретарь В. Модзалевський. Ти чув коли небудь гудовий Звук, що аккордом лунає? Ти знаєш у веґір мавчи? Як він в повітрі конає? Так само аккордом музичним – Перше кохання вродилось, Захоплене звуком вашими Серденько в звуках забилося... Бринів той аккорд, наче мрії, Тихо, вабливо бринів!... Мрилає усміхлива надія Безліг надійних очнів... Тепер то надія розбита, Безліг очнів потухло; В душі, що гуртком повитая Журно аккорд затиха... Все б'ються надії, Пахнуться мирії Одна за одною... а серце в задумі... Всі мрії і мрії Надії зоріє Про волю людську, культуру душі... Без мрій й надії І сонця не троє! Однаге... ох! Спірашно ненаге! Ми чуєм он б'язкіт розбитих надій у тиші. З ночі: Смільна ви смерті-конвалії- Всі працюв міцні в темряві. Де не вей лишшні-конвалії- Зостанеться хоч певними ви. Вріваєте розквіт - конвалії- Давайте ли зробим бенкет. Я з ває мої близді-конвалії- Зроблю собі пишний букет. Всі вмерли дім мене-конвалії- І міні уте доцент конато. Ми справим всейши-конвалії Ти будемо бенкетувать. Заввітим вей моєтри-конвалії- В танку почесаю ро піднозі. В останньому лобі-конвалії- На смертний далекій дорозі. II Чорні путалі я, білий, блукаю, Курбого тяжкого горів не згорів. У всеб час Глеба в з омстю шукаю Тебе що роздивав на країні віків. Ціє привидів чорних ідуть, ідуть Вздивляю пильво в Незмінний Закон З пітами вже вчевато: „Киїр, алищь!.. Малийши, неурливий, амергетований ханом. Всідзб Чуєтка і трупи... Глеб я не бачу Уз ропанну пляму... Сонет. Мрійнії струни в душі моїй чканють Ніжно-хвилююче в серці бремень. Звуки, що в муках таємних конанять, Що у гіперах худобих здзвонять. Відгуки цвейл тії звуки таємні; Що у душі так водливо пуднуть. Згинуть на серці примари злиденні- Як оновлення тії звуки лукнуть. Грайте же, ви, струни, свяйте ви звуки, Пісні несіть аж до неба про щури, Щоб усміхнувся їй дорі жени; Зорі і місяць, і сонце, і хмарин, Щоб бреєцьвітали в серцях у всіх народи, Щоб скрізь лунав вечорні пісні. З лісу. Квітка приказна-траенца- Буду тебе я любить, Як закохане - траенца- Мушш мене ісцімить. З меть твого х-траенца- Зійшл собі народи, Вип'ю його х-траенца- Враз я тоді розлюблю. Гешкнин твої пи-траенца- Наздрує своїх хоть на шитв. Я заречуєв їм-траенца, Що більш не буду любить. Залізничне Ізвіст - Орган Правобережної залізниці. Шоденева Залізнична газета. Київ. 1918, р. 1, кінця 190 шліб. З повного циркейю можна привітати цей здобуток: він має всі ознаки таємної сурго-української по своєму змісту, який складено дуже вдячно умілою літературною рукою. Слабко розвинена Дрішківка, що, з огляду на обсяг чиела, цінком виправдовується прикрасними статтями - досить важкою, п. Модеста Лебницького "Сого нам треба", поетами та Відродженням "Єдине недільне" п. І. Федоренка та двома передовицями. В цей раз напруженої національної боротьби, "Залізничні Ізвіст" саме має вириність і може мати безумовну, важке значення для організацій розпочатих ще нашого уряду-мештва; з містою своїм він як раз відповідає цьому завданню національної організації в першу чергу. І. Копиця. ДО ПАНА ГОЛОВНОУПРАВЛЯЮЧОГО ПРАВЛІННЯ ПРЕСИ ТА ІНФОРМАЦІЇ.- Не маючи матеріальної змоги далі видавати місяч- ника"ШЛЯХ" і вважаючи, що зупинення його виходу в сей час національної будови Української Держави в жодному разі допустити не можна, звертаюсь до Вас о допомогу в сей справі.- Журнал "ШЛЯХ" з моєї ініціативи роспочав виходили на початку 1917 року це за часів царизму і з дозволу "Моськовського Градоначальника".- Випустивши у Москві перші чотирі книжки, після Револю- ції я переніс журнал до Києва, де і продовжував вида- вати його до останнього часу.- Видавати роспочав я його з 1500 карб. і ніякої допомоги після того до тепер нізвідки не діставав.- Сам, в Єдиному числі, протягом двох років його виходу, був для журналу і Редактором і коректором і бухгаль- тером ... Тільки недавно дозволив собі дістати розсил- ного.- В таких скрутних обставинах провадив працю малий на на увазі лише ідейний намір-згуртовати кращі літе- ратурні сили.- З прикладеного при сьому списку ни- нішніх спізробітників журналу можна вбачити, що пра- ця моя в данному разі даремно не пропала; наслідком дв охлітньої праці було в "єднанні" біля журналу кра- щих українських літературних сил по різних галузях письменства.- З прикладених же змістів журналу до книжок за грудень 1917 р і 1918 р. людина бачити, що всі сі першорядні українські літературні сили не тіль- тільки далі свою згоду на участь в журналі, але і фактично працювали.- Чим далі журнал "ШЛЯХ" користувався все більшою і більшістю прихильністью як з боку читачів так і співробітників -, що видно з того, по тірж його при добрих зовнішніх обставинах підносився до 1000, а нові літературні сили все проваджують зівлятися.- Отже з матеріального боку справа з журналом стоїт але. До сього спричинилось топерічне спочатку боль- шовицьке руйнування, під час котрого загинуло богато книжок журналу, а потім гетьманське панування, під час которого зникла були правильні поштові і залізничні зносики.- Крім того велику вагу відгуряє те, що зараз майже вся українська преса дістає велику допомогу-з ріжних джерел: від уряду чи ріжних установ/напр"Сон- банк", "Українбанку", "Централу і т.п./або партій.- при таких умовинах журнал "ШЛЯХ" без зовнішньої помоги не може конкурувати з іншими субсідованими виданнями.- Во імя історії, котру має за собою журнал "ШЛЯХ", і великого значіння , яке мав і повинен мати сей журнал для національного відродження нашого народу, ласкаво прохая не одмовити, видати мені як Редактору -Видавецю журнала засоби по прикладеному при сьому образунку. Редактор-Видавець журналa "ШЛЯХ" Кошторис на видаєння одної книжки місячного журналу з 8-ми аркушів у кількості 8 тис. примірників. 1. Друкарня і парія……………………………17750 карб. 2. Утримання Редакції: Редактор………………………………………5000 карб Секретар………………………………………2000 карб Коректор………………………………………1000 карб 6000 карб 3. Утримання Контролі: Огляд контролю………………………………1500 карб. Вухгалтер………………………………………1000 карб Експедитор……………………………………..800 карб. Контролер………………………………………600 карб. Машиністка…………………………………….600 карб. Россійський……………………………………400 карб. 4900 карб. 4. Гонорар/500 карб.х8 арк/……………………..4000 карб 5. Помешкання, опалення, телефон, видатки по контролі і редакції, роз'їздні 1 т.п………………………………………5000 карб. Разом 37,650 карб. Для гарантій на вихід журналу протягом року необхідно його забезпечити грішми на треть року, на перші чотири місяці, тобто сумою в 150,600 карб. У Н Р МІНІСТЕРСТВО Торгу і Промисловості. Міжвід.Коміс.по закуп. АНАЛІТИЧНИЙ від Німців Майна. Відділ " 21 " Січня 191 Київ, Столипинська 55-б. Телеф. 32-34 До контори часопису „УКРАЇНА“ Міжвідомствена “омісія при Мі- ністерстві Торгу і Промисловості по купівлі від Німецьких Військових Груп майна, на підставі постанови Ко- місії з 18-го Січня б/р., сповіщає, що в справі купівлі самохода треба безпосередньо звертатись до Військо- вого Міністерства, позаяк всі само- ходи передані в розпорядження зазна- ченого Міністерства. Голова Комісії-Товариш Міністра Торгу і Промисловості Керуючий Діловою діяльністю Комісії У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Канцелярія Міністра. ВІДДІЛ ПРЕСИ. Червня 29 дня 1919 р. ч. 12. м.Кам.-Поділ. до Редакції Газети Трудовий Шлях Відділ Преси Міністерства Закордон- них Справ пересилає при цьому ноту-телеграму, яку Наша Герховна Влада переслала на руки Президента Української Делегації в Пала Си- доренка в Парижі і прохає, оскільки це мо- жливе, помістити її ще в завтрашньому но- мері Раної Шановної Газети. Рівночасно Відділ Преси прохає надсилати кожного другого дня когось із Ра- шої Редакції / хронікера/ для засягання інформації між гол. 1 -2 днів. Начальник Відділу Преси Д. Маханький Старший Референт а просячи лише між лешкими хмарками, привітно веліканьбе світлова зіртяча. - Бувайте здорові! - кажу до єпарої і, ейбийвши капітанові вибіло на увір. Йду в садочок, що по за хатою, а потім виходжу на городи і бігу в поле. VIII ... Сонце світить проєнь в очі. Безмежне море золотого ко- лосся трат єрідно-рожевими хвилами. Ісполило, але надійно, безупинно псеїнішаю вперед. Имоді спойликаюсь од мелеу, на яки- лий у етало віддихати і знову надаю ходу. Вже тоді, як перед моїми очами замагрів довгий ряд телеграфних стовпів, а почуб, як деб спивали: "Убвті каліну ломала, Чубарик-чудики ломала"... Я зрозумів, що то атаман повертається з свого цінного по- ходу. Вже не хотілося нічого думати про ібого і згадувати його. Лише одне до немаженствості настичриво думка ворушила мізок: "Куди же тейер? В лісі аефаломт, загізо, брук, мар- мур і голод , а тут ?!" До Чорнію Гру, куди прилучав я, було ще далеко... 1914 р., 12/VIII. м. Київ. =13= Клим Поліщук. Володимир Домазар: Маришова пісня. Однак в наших грудях кров, Однака луцить нас любов, Однакий харч і горький хліб, Однака ціль і смерть і грід - За народню волю! Підемо, браття, враз на Левів Прочкати Клятих ворогів, Щоб рівним був і хлоп і пан Від Дніпру срібного по Сян На вольній Україні! Ставай в рази, хапай за криє. Досить неволі, муки, сліз! Послідній бій - горда свята. Для нас лиш увільнити муть жита На вольній Україні! Володимир Домазар. Присяга. (На голос "Роти" Конопницької). Досить нам болю, сльоз і мук, Досить вже з нас недолі. Кайдани впали з наших рук. Ми діти правди й волі. Ми всі Клянемось Богу враз: Не здавать ворог нас! Посіяв ворог трупом лан, Гарматами скоюдить. А коли Райль крови нам Борця нового родить. Ми всі Клянемось Богу враз: Не здавать ворог нас! Конань сестри по тюрмам. Без хліба чинуть діти. На ще не бракло сили нам, щоб їх освободити. Ми всі Клянемось Богу враз: Не здавать ворог нас! Хочби ворожий цілий світ Востриб на нас кинджалами, - то в нас багнетів ще досить, Запіза, куль і стали. Ми всі Клянемось Богу враз: Не здавать ворог нас! Нехай не піднімться дестот, Що ми спокійно жадено, Володимир Домазар. Приєднала. (На голос "Роти" Кошовий: кій). Досить нам болю, слоз і мук, Досить вже з нас недолі. Кайдани впали з наших рук. Ми діти правди й волі. Ми всі Клянемось Богу раз: Не здавать ворог нас! Посіяв ворог трупом лан, Гарматами скоподить. А коли капля крови нам Борця нового родить. Ми всі Клянемось Богу раз: Не здавать ворог нас! Конань сестри по тюрмам. Без хліба линуть діти. На це не бракло сил нам, щоб їх освободити. Ми всі Клянемось Богу раз: Не здавать ворог нас! Хоть ворожий цілий світ Гострив на нас кинджали, то в нас багнетів ще досить, Заліза, кулі і стали. Ми всі Клянемось Богу раз: Не здавать ворог нас! Нехай не пішиться дестот, Що ми спокійно жедено, Бо за Україну, за Народ Ми всі у бій підемо. І всі Кияненось Богу враз: Не здавай борот нас! Всі люди діти, не пора Над нами ілузувати. Іде наша трестара пресвята, Не дається підмогами! Ми всі Кияненось Богу враз: Не здавай борот нас! І ще покуду душідесь вам Зносити зі слободами, Бо хоч Лиганда проти нам – То Бог і правда з нами! Ми всі Кияненось Богу враз – Не здавай борот нас!! Ж. Черника, 24.9.1919. оригінал захований у мене. Вз Ой дівчино! Ой дівчино горпновкова, Гарна, репуриченька! Том ти горда - цураєшся Мене, Козаченька? - Як же ж мені, Козаченьку, З тобою гуляти, Як ти сітравний, негейрурий, Як на добі лати! - Ой, якби ти, нерозумна Дівчинопько, знала, Що П'яки - наша слава, Ти б їх цілувала! Вони дадуть Україні І славу і волю, Дадуть їй срібло-золото І кращую долю! Гар. 6.10.1919. Іван Максимець Фронт до запілля: Бачиш, брате, люді марні: Кров і трупи, дим, пожари, Гніт, насильство, грабіж, торги, Які роблять дикі орги! Бо я бачив і в Сагу... Я ранений - сили трагу... Туси, брате, зойки, стони, Муку, горе і проклопи, Матерів, діток ридання, Снід дівочий, поругання! Бо я губ їх і все тую... Я ранений - і нудьгую... Ти ти бачиш? Там у бою Ідуть лавою ціткою Козаки – і їх меншає. Один з столма в дій вступає... А я знаю, добре знаю, Птомом "Чу" - сила немає... Ти ти знаєш, як у полі Додува козацтво болі? Воно втомле і Кволе, Босе, голодає і поле. А о знакі й я багу ... Серце вдне ... важко ... плачу ... Ти в запіллю пригайвся, Накормився, пригодівся, Збайдуженів ти, - а здоровий На кашку жедеш готовий ? А я за Україну збаю, Хоч рапений, хоч – Конано... В ім'я світли і чести Кличу в тебе до мести За Україну , за обиду, За зневагу і гніду! Бо моєї пісти мало!! Я рапений, сил не стало... Не скривайся! Глади: - Крізно! Швидше, щоб не було пізно! Бери крис! На фронт, улаву, Бийся завзято, вперто, жваво! Я пішовби – нема сили, Мене – гне вже до могили. Бо як під вражим напором Впаде горєтка ця з їїрайпором, то й доля твоя пропаде, Ворог тебе з світа згладе. Тож не дай, щоби на марне Пішло діло святе, гарне! А не станеш Ти до Бога,- Будь проклятий! Скотиною, Хатою жить мені по давньому Й зникни у ярмі гурком. Чуєш? - Чуєш? Я це знаю... Скоріше в бій!... а – умираю... Вар. 4.10.919. Іван Максимець Копія! 81 Українська держава стояла на краю гибели спасенням своєї вона обажала жанцької поддержки Центральних держав, которые втрішне своєму шову продовжують в лагодніше время боротьба за убивство и сто- коеївъ Украиини при такої подержт у всѣхъ розшилася ладегеда рто закінчся возстановленіе то радка в краю м економическая ошідь украицевъ ведієгъ лаконець во нормальное русло, по падежу ети ре справдались дыввее украинское отрави- тисельно оказалося совершенно несостоятельнымъ Богородки и анархія на улицахъ продолжаются економическая разруха, безработица увеличивается с каждым днем и наконец для богатствителей когда Украина возстает грозный призрак голода при таком положении которое угрожет новой Нагаєврской Украине глубоко взволновались всѣ трудовые слои населенія и выступили съ категорическимъ требованіемъ немедленно создать такую правительственною власть, которая слабобна была бы обезпечить населеніе спо- конституції законності і відповідної прозводити мого труда, якщо буржуазні сили України не приймуть останнього на цю призиву ле взяти на себе врємененно всю повноту власти настоящим актом і обвяжать себя всьогонанять України, (а розшиль откликнуться на етой при зывъ и взять на себя временно всю полноту власти настоящим актом) управление краєм будеть осущестивлятся через посредство назначаемого мною кабинета министров и на точном основании прилагаемых при сень законов о временном государственном устройстві Українсько держави Центральная і Мала Гады, а также быть земельные комитеты в настоящего часа разпускаются министры и товарищи ми нистровъ увольняться все остальные штатные в правительственные учреждения остануться на своих пьестах и должности продолжать исполнение своих обязанностей во Смішанное время буде розділ закон установивалої пора докъ выборов въ українській сеймъ вперед до сего, а буду твердо стоять на странств порядка и законности в краї, буду требовать неукосни- тельного исполненія всѣхъ правительственных распоряжений і буду поддерживать авторитет власти устанавливается и перед какими самыми крайними избраниями права частной собственности как основы культурной цивилизации возобновляются в полном объеме и в разно- го растения Священного Украинского правительства а равно временного Государственного правительства отпадает всякая свобода совершения сделок по продаже и покупке земли перед и этим будут принять меры к отмене седельной земли по действительной их стоимости от крутизны землевладельцев для наделения земельными участками малоимущих хлеборобов равным образом будут твердо обеспечены права рабочего класса особое внимание будет обращено на улучшение правового положения и условий работы железнодорожных служащих, которые при исключительно трудных условиях не один раз не прекращали своей ответственной работы; в области экономической и финансовой возобновляется полная свобода торговли и открывается широкие просторы частной предприимчивости и инициативы предвидя всю тяжесть предстоящих лет трудов и вполне Бога дать либо лишь достойно выполнить то что а лично своим долгам перед родной Украиной въ настоящее исключителное и критическое дня мое время , симъ далики и гуспеди какіе либо личныя побужденія и единственною своей убѣждою я ставлю толку и благо населенія и края въ этомъ сознаніи президывало всѣхъ гражданъ Украины безъ раз- лия національностей и втроиспользованій помочь мнѣ и моимъ сотрудникамъ въ память шопканы и отвѣтственное дѣло. Сетьмань всей Украины Кабинет Скоропадскій 29. октября 1918 года г. Киевъ. Законы о земляной власти: I/ власть управленія во всемъ ея объемъ принадлежить землямъ Украины въ предѣлахъ всѣй Украин- ской державы у Сетьмань утверждается законы и безъ его утвержденія никакой законъ не можетъ имѣть силы, 2) Сетьмань назначаетъ Председателя Совѣта Министровъ, Представитель избирается Министровъ и представляетъ кабинетъ въ палаты состава на одобрение Сетьмана. Сетьмань разрываетъ и увольняетъ прочихъ должностныхъ лицъ или для послѣднихъ ме ре встановленню закономірного порядку та знанням і уважненням. 4) Петлянка єсть висший руководитель всіх скошених Української держави, яким мною зразковими посадами 5) Петлянка єсть верховний воєвода української армії і флоту. 6) Петлянка обявляється відсутності на воєнних посадах, якщо не виконують положення 7) Петлянку припадається позиціювання осудження стяглення показань і обмежене притуплення зв'язків з прекращенням судового простив них предстоведень и освобождения річ суда и показання а також видалення казнених взискань і дароване місця всіх слугах особних, коли не порушують ними оголошення закономірного інтересу та українських прав 8) прикази и распоряжения під Петляна скріплюються Представлением Святого Микитового или подтвердженням Министерства, о втре. 9) Первенствуючий в Української держави єсть втра християнська, православна. — 10) Всі не припадаючи во предвіках України назується кождий повинен свободно втре и богослуження по обрядам онки. — Права и обязанности украинских казаков и фратеданы (мало более характерные пункты) Никто не может подлежать преследованию за преступное деяние иначе как в порядке, законно определенном 157 никто не может быть задержан под стражей или иначе так же во всех случаях законы определенных; каждый украинский казак и фратеданы имеют право свободно избирать ответственность и запаса приобретать и отпускать имущество безпрепятственно выбирать за пределами Украины державы 19) собственность не прикована к принудительное отпущение имущества когда не необходимо для какой-либо государственной или общественной пользы допускается не иначе как за соответствующее вознаграждение до упразднения казаки и фратеданы имеют право образовывать общество и союзы в обликах не противных законам т. д. Bruxelles le 29 Avril Mes chers enfants Je suis très, très inquiète de ne pas avoir de nouvelles de vous déjà la troisième semaine je ne dors plus ou je ne sais pas quoi faire et à quoi penser. Écrivez moi tout de suite comment aller vous, et quand je peux déjà espérer de vous voir. Je rest ici jusqu'au 15 mai et après je pars pour Spa ou pour Liège je ne sais pas encore nous n'avons pas encore décidé j'attends votre lettre avec le plus grand impatience et écrivez moi mes chers ou vous voulez mieux venir et quand vous # viendrez? Je vous souhaite beaucoup de bonnes choses et je voudrais te déjà vous voir un plus tôt que possible il est temps. votre mère Madame E. Zych Légation Ukrainienne 29, Allegasse (Vienna Wien) BRUXELLES (N°)-BRUSSEL (N°) 15-16 30 - IV - 1920 2b 12 V 20 5b 17 rue Franklin ПРОГРАМА. II-го Конц. I. Колядки и щедрівки: 1. По всьому світу ... ……… К. Стеценко 2. А въ Куцівці церкву будують } 3. Була вдовоїка …………… О. Кошиць 4. Прилетів сокіл …………… В. Ступницький 5. Ой рано, рано кури запіли } 6. Ой там за горою ………… М. Леонтович. II. 1. а) Садочкъ вишневый ……… М. Лисенко б) Finale ………………… Д. Січинський Сольо-сопрань въ супроводі } П-а М. Терпило фортепіяна виконане …….. 2. а) Полюбила ся я ………… М. Лисенко б) Утоптала стежечку ……… } Сольо-алт въ супроводі фор- } П-а Н. Машкевич тепіяна виконане ……… III. Народні пісні. 1. Шумить, гуде дібровонька …… } 2. Ой зійду я на могилу ……… } М. Лисенко 3. Черевички …………………… 4. Пливе човен ………………… 5. Час до дому, час ……… III-й концерт програма з двох перших складених КОНЦЕРТ АРТИСТІВ УКРАЇНСЬКОЇ РЕПУБЛІ- КАНСЬКОЇ КАПЕЛІ. KONCERT ČLENU UKRAJINSKÉ REPUBLIKANSKÉ KAPELY. AZ UKRÁN KÖZTÁRSASÁG MŰVÉSZEINEK HANGVERSENYE. Книгопечатня „Уніо“ въ Ужгородѣ. В місті середні розпекало культурно-освітню працю на Підкарпаттю Муз. Орган. Товариство "Кобзар", злочене з артистів У. Р. Капелі, звіль- нених п. Колишнєм за національні єврейські б. Наслідки одношісної праці Товариства такі: З концертів в Ужгороді, 2 в Мукачеві, 2 в Бережовці (один з них по знищених цінах для ручнів-селян) і бувавав в Ужгороді "Ві не ходи Хризю" при співбратстві мі- цевої Просвіти. Про свій черг підкарпатська преса - Наука, Народ, Руська Нива, шадрівські засоби - висло- вила з найбільшою похвалою. Безплатні кор ви- слупав в селі Рогатів з концертом для єврейської" сотні, в селі Давидково з концертом в школяр див се- м'як, в філії самий селі чор співав слушеву бопку, в монастирі Тернега Ігора кор факопе співав літургію на відповунді в присутності тисяч народу, в урочи- росовських Руських Книжок кор приймав участь співання й дестимації копеного поєднання на згодинних мелів Києву. На дані Товариство підготовило ряд вислаб-опрот працю провадився в дуже тяжких обставинах, але не припинявтесь, бо іменні Товариства підтра- мув євідомість великої ваги їх праці на за- медбанній доленю Підкарпаття. До "України" 11. Кошміль не задовольнився тим, що звільнив свідому частину У.Р. Капелі, він продуж паралізувати її дальню діяльність, не зважаючи на те, що цим руйнує вашу культурно-просвітницьку пропаганду на підкарпаттю. В іншій до редакції "Наук" в Кошміль старагається підірвати доверя до зустрічка однаних артистів Капелі, який працює на підкарпаттю, заявляючи, що цей зустріч ніде спільного з У.Р. Капелєю не має. Приготовані відповіді підкарпатської преси характеризують вчинок п. Кошміля. "Kussai Hivarp" 25/7 1920 Кешній но Словакии 30 Ворогу зустрів справді великий і красивий уліх мав вбрав всереди український хор, що голосно тобо- рити про артепових крижине з нодійного похва- леню, бо перший їх концерт привчився без наші спо- дівка на хор з 1492 членів виконав коледжі зве- дрени і гарні пісні, короту якеньо зустрігали турні опинення в портові мити і турботний за- копання до найбільшого ступеня галерей. У не дивно- во в цих піснях відзначався широкий дух народу, хор і тура нам але зрадливим завданням повинну почати співу оркестру. З пошес розмови і квадратних душев велике браверний зробив знаменитий вихованець. Незважаючи на своє усунення, швидкого і хорове паре співаючі обізнано взаємність крижини. Але в миг ви знати всі речі одні по другий їх тиму повинен би співавши- ми з найбільшою позбавленою. Нісмешно оркестр, який народився в мене - хорові правдивий. Слухаємо письмо: "Вз уряду пряду, даними перед собою звітній і реткої дві саджати і подруги при спаленому вбогій казанці. Невидно пристойному рухи а на цих броях піднялися. Незабутний епога липша по собі хлопець, дія у колі "Варницьки". Ми справді виклалися преміндером грасти цього церковного обряду. Ви в хорі Чан і всебою особливо вдосконаливши папин терміно, Машкевич і Приходько, туди дали феномен Пистовий. Деколатній і цілісний виконав хор заваджує дріменність Розантовському. Ми ще не був його слух, май іде на нинішні концерти а відгуз незабудваний наслоду. (-5-5) Kassai Ujsag" 25/IX 1920 Копія на Світогорині. Мубліка нашого міста мала нагоду пізнання вбрана всеріз зікавши і з огляду музичної культури тисяко роз- виженних епівам ріджає виконання 1840 членами української. Капели, їх зали хотіло Шайтхаазе укрраїнсь- ких народних пісень, колядок та гуцорівок. Пізні українського народу мало би знати, проте це безмежно гарні гарівні кладоді", замислення нових слух. Вони з поривавшого епіою викривань кан- душу українського народу, склиєнного по своїй істоті до тихого сучу. Із пісень в гарівних мелодіях повністю віддають поетичну воху українського народу. Слухати їх, і перед очима бенбологе все но- ві й нові картини престою, вишокого до природи досить тій. Особливо відмігаємо великий будь-яку гармонізацію народних пісень зал миттєвого кору. Найбільш характерного розго українських народних пісень є їх вітога просвяття, приймність і також гар- ломінність супроводу завдяки тому зі пісні як най- краще надходять до найвищих музичних комбі- націй. Ми виникаємо з найвищими душевними емо- ювами не тільки пивурні з них пісень народними, але й кандзекотність литових артнотичних відпо- кинь. Унтерпретація супроводу Романівського в укрраїнсь- кору під провори балади. Забавляється, що застосованими наставаливіші видами. За забавляється, що з 18 оптаків учитись в один гармонійний голос, що зі 18 музей енгламент одних усіманих. Вигушення хору. Вроздва. Від найбагатшого таню переходив вибо- ки репетиції в промове формі. Уз артнотичному предаємо більше собою абсолютно джентельменської сили. Іноговий фір, самі епіваки не здравородні визначають усі, матеріал багатий, геобливо, виконання, виконання чи- морудині дали петлень і своє діло - це тайна їх унків зміка ерудиції і знань свав. Мубліка одруживши оба- і заперував їх заливої славу. Мубліка одруживши оба- і заперував їх заливої славу. Мубліка одруживши оба- збільш надороджувано предургію мудрців і таного собі утворення балаток пісок програми. Успіх в коша- ках довкнинних повдосеньких апелляцій по всіх великих містах Європи (Вермін даш 22 концертів), зе вони опанували слухарів своїм високим підсумковими імперативом. (-7-) Esti Ujsag 25/IX 1920 Комісії на Словаччині. Концерт артистів Української Капели. Вчора артисти української капели дали перший концерт в залі Молек. Повбаш передконцертових публікацій, які говорили про європейські фрімари хору, справдились в новий мірі. Дійсне перше не можна описати тільки почувши. Які вихикає гудкона артистична продукція у публіці. Ті 16 людей, дірівент і співаки, умислюють собою навс один орган нервів. На кожен рух дірівента цей хор, стопленний до гудконої концесії реагує як одно тіло. Маневрання звуками, ботаф-сво погуття мих пісен сподій на етепні найвищої досконалості. У все це не щопе ней- сильні безстресові тони, голодні технічним виконанням. Тут вище вияв діяготтів. В вико- наних піснях земля духа представників народу і гудкений сплаковийний свій погуття. Лиш міранід за своїмній чиїт може витончити українську душу до такої гутьливості, що вона реагує як спектографа на (Копенгаген зовнішні вплив. Так Завдяки продукції українських артептів мешкано спізнати цілий великий і на великі діла призванний народ. Чи не похо- зує він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він шлях і нашому народові? Єдність зус він Преса про концерти Т-ва "Кобзар" /артистів Укр. Респ. Канелі на підграпаттю). 93 Тубілка нашого міста має на собі наймніше вага і підкреслення з боку державної влади, але такою повинна бути тільки власне копія. Виконання її треба зробити якомога швидше. Сьогодні уряд Канади в самій розпалі місця, коли державна влада не може бути повною, але тим часом є безпека і засоби для всіх. Потрібно урядовому органу виконати свої обов'язки якомога швидше. Всім приваблюється до цього, але не можна бути безпечною і навіть не можна зробити всіх копій у новій формі. Потрібно виконати свої обов'язки якомога швидше. Сьогодні виглядає, що багато організацій мають місце для розміщення харчів. Найбільш всередині території рисових державних коробок є їх центральна і зростання, а також вони мають можливість управляти завдяки своєму місцю в Україні. Використовуватись для наймолодших школярів Канади. Ми впливаємо на кав'ярні, осушувальні і забезпечуємо не тільки місця з цих 3328 місті народній урядовій і Радянському підпомічнику в розташуванні виконання Інт руслації ур. Песи 1-го сюжету, зор під назвою «Сир, бачах собі того в Девоні» як найвідомішої випадку. Здавалось що посилання на цих ставки в Кримському генеральному землі, щодні Фештаків Сибай ми оцінили досить. Дієзміна хору взяла неза, від национальних рішень перейшла, чи ставки кепонито б громове фок. Як продужувалося позамайбільше своєю відомостями досвідченими сиртисьмими творами. Сам Співаки це перш розділ стих. Тоді всі матеріали багатим, особливо взятої польської громади, митні часи. Повинен у виконанню, чудово срідній, вип Космік і знатний свого стил - це татарських усіляв і запорука їх радянської Слободи. Публика одушевлення своєю, як на державну вбачала прозу, уто мисливців і винограда себе повинен багато творити пурпуром. Усіх їх в Косміку до новинного поводження артистичність всіх великих містах (в першому усі 24 Рокуриць), де вони опублували Співаки з своїм високим національним мистецтво. 6-7-1 Орестов Ні Устімович Український Остр - Два Концерти у пр. світобачення Світової Слави укр. світобачення зробили пань-знавця музики і письму несподіванку. Лей титом Концерт Кримський, бра він поштовх перегляда на вровній стовп мистецтв - але всім пань ще більше приємно, що наш обізнаний і тивне принесли понад се, чи ли мозгом собі в уяві перед. Та винні. Ми нули всіх свят Константинову, що озмештуй - Свята підсиловують б своїх піснях потеволену націю через Крим-Костелит - і й бо ми. Укр. ніжнотні погубанки пізнали ми в писні. С новаком сьо пресидія можуть представи та тивка повнопровсії артист Косин їх кубно, то можна думати, що сама бойня стову Зуб і музичні грав на святому інструменті. Що-то звучить від серця, піде до серця. Сте- ценко і Місенько уміли собі путове погубання, артисти ми суть з різних міст-ок. Об'єднався також київський діяч Ковалевській, як і з вук найші хоча би що справедливого. Ми бажали піднести нашим оправедливим Крипинов Кривий Мешков до свя- того віддання лабораторії, який сі створив собі здобуток в святому світовому муркот Если цісаг з 25/IX Касса (Концерт української Каналі 35 Вчера укр. канал дала перший Концерт в салі Малькваз. Похвалил передконцертових публікацій, які говорили про єврейські трунушери скору справдилось в повній мірі. Дійсно пером не можна описати ті почуття, які викликає музика на артистичну продукцію у музики. Ти і блюде, дуже рідко ставаки уявляєш собою жена се оден орган порвів: На Кожен рух директа сей кор, столетній до музичної єдності реагує як один тіло. Малювання Зужайм богатво почуття у них песяль стоять на Ступені найвищої досконалості- У все це не можна подекити безстрашний технічний вишколення, тут Вищі сили ділають. В виконанні піснях життя духа представник, в народу і губернії майже колірним світ повинен - лиш тираний та егоїстичний. Знім що ми розвинули в укр. народні душі таку рут, ливість, що вона реагує як світ, моралю на Косовий Зовнішнього вплив. Так зобджки проздукує укр. артистичне мистецтво стізна, ти діймів ванький і на ваш рі діла - призбаний народ Погодна доля підні і нам указується. Сумність світу вогняна як ню Едину ашільну воно до життя, та. Тюркаштв описки і невга ваюгі брава лиш в дупе ма, сій мрії передаваш зворушень, не і захопленням публіки. Вегід свій був апогеєзом єди напив двох народів Класовій Підлазь 25/IX (Комуні) Заранку душпір, справді вештений краєвий усміх мав Угора оберені укр. Сор. Ми можемо говорити про ар- тистів всього лише о найбільшому похвалого, бо перший їх концерт перевелили, вони пали свої ванки Збр з 17 членів виконав Коладка, це- рівки і народні пісні. Концерти місяць душпір гами курні описки в парта- рої, музи і стужким засолення до найвищого Ступинка галерей. О не дивно, бо в цих місцях відбувався слух- на душа чиєго народу, все і музи- ка ще зрозуміла завжди пов. Кому почути сильу артистів, З малих паладок і визорівок душе вмике вразливий зробив знаменито виконаний, цедрик сво- єю гідністю, глибиною і економ- насе спрімівляло об'єдного бзнеси- тно віру. Ми а ми би взят- ви пісні одну по другий, Концер- повинен би симпатичний з найвищою посвяченою. Піднялися обнак з окре- ма народні пісні - цурий правдиви- голое серця дітей усіх народу - Совісність якої в зламаному інтерв'ю таємній сеору викликала силу і миттєво вразила Сирсавця пісень. Він пряду, пряду, аж женило перед собою дівчат і чиї-то, як Сиддаль і прядуть при ладану світлий Каландр. Швидко працюють руки, а на усмах бієнить пісня - Незабутній спогад лишився по собі пісень. От у ном Таршитові Ім Сиравді вивчивши працювального Красово ручи худобою образу, як в ссорі так і в собі особлив. Відзначились патти: Мерлін, ма Кевиг і Пришовсько, гудові Гаси і менор б. Паленой Кит. Досканалість і умінність ви конання сеор завдякує дуринено відощати в систему - Димо це не публічною силу, навіть іде за липішних Конусах а відгук незабуванню насліду. (–5–) П. Кошмідб не задовольнився тим, що звільнив свідому частину У.Р. Капелі, він продуж паралізувати "її" діяльність, не зважаючи на те, що цим руйнує вашу культурно-просвітницьку працю на підкарпаттю. В істоті до редакції "Науки" п. Кошмідб старається підірвати довіру до гуртка об'єднаних артистів Капелі, який працює на підкарпаттю, заявляючи, що цей гурток ніби спільно-во з У.Р. Капелею не має. Приложені відповіді підкарпатської преси характеризують вчинок п. Кошмідб. Do "Впереди" В місці середні розпочало культурно-освітню працю на Підкарпатті Муз. Орам. Товариство "Кобзар", злочене з артистів У. Р. Капелі, звіль- нених т. Кошлицем за національну свідомість. Навідки дономісельної праці Товариство фані: З концертом в Ужгороді 2 в Лунках, 2 в Верховині (один з них позитивний цінах для ручник-Свяків) і (один з них позитивних цінах для ручник-Свяків) і вистава в Ужгороді "Ди не ходи Ірицю" при співбратстві мі- вестова в Ужгороді. Про свій кору підкарпатська крає- нцевої Пресвят. Про свій кору підкарпатська крає- нцевої Науков, Народ, Руська Нива, шадрівські чоловіки- вищо- Науко, Народ, Руська Нива, шадрівські чоловіки- вищо- Всевідатно кор ви- вимал з найбільшою поволаною. Безпілатно кор ви- ступав в селі Коргабі з концертом для української" ступав в селі Коргабі з концертом для української" ступав, в селі Давидково з концертом в школяр див се- сотні, в філ самий селі кор співав смурну ботку, в монастирі Терпера Єгора хор ракопс співав ліфурий на відпустці в присутності тисяч народу, в Ужго- родським Руським Кинові кор приймав участь співбача з державними концертом понеділок на свадинах кленів Києва. На дані Товариство підготовило ряд вистав-оперет, праця провадиться в дуже тихих озбиваннях, але не припиняється, до членів Товариства підтри- мую свідомість великої ваги їх праці на за- медбанній долею Підкарпатті. СУДЬБА УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ КАПЕЛІ. Тяжко становище нашої батьківщини відбилося й на Українській Республіканській Капелі. Поки в касі Капели були гроші, темні елементи серед членів її до певної міри здержувалися, прина- мні на людське око. Коли ж виплата добових у м. Липні підчас по- буту Капелі в Берліні припинилася остаточно наслідком загальної руйни українського життя за кордоном, - тоді став неминучий розва Капелі, бо гарний спів Капелі не є на жаль доказом високої мораль- ної вартості її членів. Капела насіралася нашвидко і в її склад увайшли люди не тільки такі, що не мають нічого спільного з укра- їнством, але і взагалі в якому б то не було ідейною справою, а при тому ще й мало інтелігентні. Брак грошей заставив людей цього типу проявити себе в повній мірі, почалися скандали: зовнішні, як віді ва групи співаків виступити на сцену на концерті 8. серпня в Бер- ліні, ведення тою же групою членів Капелі без відома Дирекції переговорів із американським імпресаріо про виїзд до Америки - переговорів характеру торгашевського, який понижував гідність дер- жавної інституції; наслідком того було, що імпресаріо відмовився везти Капелю до Америки і т. д. а також скандали внутрішні, як п віддання у вічі, остання лайка, загрози побиття і тому подібний ці темні сили, користуючись атмосферою безкарності, взяли в в Берліні верх у Капелі; їм сприяв, на жаль, і пан Кошиць. Перший ділом нової капелянської "Ради" було, усунути невигідних їй щісна цять людей ідейного світогляду, свідомих Українців, членів Націс нальних Хорів і т. д., а до того ще й помститися над ними. Звіді немим затримано в касі Капелі належну їм платню за минулі місяці не видано також ліквідаційних, так що вони опинилися в повному і значнінн слова на вулиці. В кінці липня звільнена група за неможливістю дістатися на Україну, від'їхала на Підкарпаття, в Ужгород, для культурно-про- світної праці, а решта Капелі, в п. Кошицем на чолі, до чеських курортів (Турнов і т. д.), де справа розвалу почула продовжувать стримуючись одним одним лише спільним їм почуттям - страхом перед поворотом на Україну. Таким чином славна колись Українська публіканська Капеля, дякуючи нерозумній політиці п. Кошиця, який тримував кацапські елементи в Капелі, розвалилась. Ідейна частина членів Капелі, яка опинилась на Прикарпатській Україні, з організувалась у музично-драматичне товариство "Кобзар", і серед тяжких умов, але в посвяток і успіхом працює над культурним піднесенням наших братів. Товариство "Кодзар" т. і. група артистів У.Р. Ка- пелі вийшла 20-го вересня з Товтороду в концертне турне по Словакині. Відепівавши слузьбу в селі Радван (по дорозі до Кошись) і давши по одному концерту в селах Радван і Гордон, де були захоплені різного тіснкою флавористою прийшло до Кошись. 23-го ве- ресня відбувся твим перший концерт хору Т-ства. Завд була заповнена надгробної публікою. Співи ко- ру наклили оцінку і розуміння і серед нагардом цо пишуть в рецензіях на цей концерт: "младзькі голоси сі", але втвавши з повинним одушевленням і заклаван- тям півніжних дужих, але й кадо осколки мінливим артистичним виконанням. Унтепремтсі укріплення п'єси 18-го січня хору тод приводом державна Романівського тоболиша най- багатшими виконань. Відцімка хору взередва. Презукції хору представити єдово абсольютно виктненими арти- стичним твір. Самі співака це первородні елли. Неб- кість у видоанню, вишколення музична груднід і знання єого діла - не даєна іншіх куплів "Запо- рука й даньвої слави." Касса Узар 25/12, перси не смогли вписати ті погуття мі Вадимкана худова артепетична продукція хору у публіки Гоуршнві описане невгаванні право лив в ауфсе малій мірі передавали зворушенність і захопленність публіки. Всегер ней був ато методом єднаких двох народів "Есті Узар 25/12." Ігорду зуптрії справи великий і красивий. Гуснік мав укр- тиський хор. Концерт перевищив всі наші сподіванки. Као ще нє кв цього співу, над іде на тимішньому концерту а відгує беззабування насолоду. Касса Нілар 25/12. 24-го відбувся другий концерт хору в Кошись, 25-го турнепт закритти, дів стових спрільсів і 26-го ще 2 концер- ти - один безплатний для у. м. С.А (Young Men Christian As- sociaion - благодійно-просвітна американська організація яка в самий Чехо-Словакині ліги по над 40 років) "секон- ній, п'ятний , публічний. Тимбове франкенад зробив концерти для спрільсів. Навряд у слухачів, відірваних від розтого хорою, був еллишований і підвищений у 18-жних сибових стосма в орах. Спрільсі піднесли співакам з купини квітів. На далі упиновано про концертні в Примеві, Но- він Емі, Кесмарку, с. Мікушови, Рузенбергу, Кутни, Ней- лтні і Вранківські По закінченню концертного подорожі Т-во "Кодзар" по- вертає до Затвороду, де завершує пестийний рефар кив ніжкар- паттд. Першим вибовалим туром "Ой не ходи Ірицю", "На- жанка-конфавка" і "Велоричі". Теафр мав об'єзити з ви- ставаних листа є сила ніжкарпаттд. „РУСЬКА НИВА“ городищо (Святу Марію) одпустъ. Вечеръ співали въ театрѣ, а на 29. пришли за ними зъ Давид- кова зъ возами, обы ихъ повез- ти на посвященіе церкви. Другій концертъ артистовъ Украин- ськой републиканской напелы (хоръ) одбувся 26-го августа въ Ужго- родськомъ городскомъ театрѣ. Про то, что якъ сеє хоръ спі- вае, писали мы вже въ 4-омъ числѣ нашої новинки. Тоту саму похвалу заслужили сеє славнія співаки и на сьмъ кон- цертъ. За сказочний співъ до- стали они и теперь богато гром- кыхъ оплесковъ и хотя не хо- тя мусѣли одно й подвици од- співати на жаданя публики то есть тьхъ, что тамъ были на концертъ. „Ой не ходи Грицю“ въ Унгород- ськомъ театрѣ. Зновъ напоминаеме нашихъ читателевовъ, что 14-го сентября (вересня) у 8 часовъ вечеромъ буде выставлена у Уж- городськомъ театрѣ чудесна руська драма взята зъ народно- го життя „Ой не ходи Грицю“. Прекрасній руськін звичай, тан- цъ можъ буде видѣти и чути наши чарўвні п'єни. Коли „Грицю“ давали ниде, примѣ- ромъ у Львовѣ, театръ бывъ усе повенъ. Пришли до театру не лине русины, але и иншій на- роды — нѣмці, поляки жиды... Играти будуть члены театральнаго кружка нашей „Просвѣты“ и дасколько правдивыхъ арти- стовъ (szinész). Хто може, найся не полѣнує прійти. Таке не ви- диме скоро опять. Нова руська новинка въ Ужгородѣ. 25-го августа появилось перше число газеты „Русичъ“. Новин- ка сея безпартійна. Она выходить двычи въ тьждні, у во- второкъ и пятницю. Одв'чательный редакторъ Августинъ К. Штефанъ, професоръ гимназіи. Се перша руська газета, котра дваразъ на тьждень появляєся. Доси мы ще сяку новинку ни- коли не мали. До теперь появи- лися двѣ числа. Перше принес- ло образъ президента Масарика, а друге образъ губернатора, дра Грица Жатковича. — Може, что и въ дальшихъ числахъ бу- путь образы. Цѣна долара. Въ Ужгородскихъ банкахъ за долларъ дают теперь 59 Коронь. "Наука" 5/9-20 г. Ужгород. 1920 г. — Концертъ Украинской Капеллы. 26-го августа моглисме чути опять концертъ капеллы. Концертъ про дождь и про подлу хвилю не могъ ся удати такъ, якъ 'сме чекали, бо публика въ маломъ числѣ была присутна. Еднако публика зглванизована была и постоянно жадала повторенія частокъ программы. Капеллу лишь хвалити можеме, что между такими тяжкими обставинами ельвати добералась. Переписки редакції. Пану А. Нощицу. Артисты Укранинської Рес- публі. Камеи на Подкарпатской Руси не виступа- ють и не афішуються якъ „Укр. Респ. Капела“, а даютъ только концерты вртистовь капелы. У внутреннѣ дѣла не мѣшаємся а изъ своей сто- роны только дяковати можеме и хвалити тихъ артистовъ Укр. Респ. Капелы, якб не повстидa- лися нашої дорогої Подкарп. Руси и своимъ краснимъ спѣвомъ служать великому идеіному и культурному дѣлу. Пану Емиліану Говошь, редактору въ Ужгородѣ. Народ" з.18 ½ в Запорожь . ЦЧ Пан Диригент А. Кошиць пробує писати. Мало тепер на світі людей, котрі отдавали б все на жертвенику ідеї. І в Українській Капелі, яка об'їхала цілу Европу, найшлося на 75 людей толь- ко 16, які зрозуміли велику вагу ро- боты серед народа и для народа, и по- жертвувавши всьм, добралися на Под- карпатську Русь, чтобы піснею будити от сна своїх братів. Вже місяць пра- цює сей гурток ідеалістов серед тяж- ких умов на культурній ниві Подкар- патської Руси, и концертами, выстава- Пан Диригент А. Кошиць пробує писати. Мало тепер на світі людей, котрі віддавали б все на жертвенику ідеї. І в Українській Капелі, яка об'їхала цілу Європу, знайшлося на 75 людей толь- ко 16, які зрозуміли велику вагу роботи серед народу і для народу, і по- жертвувавши всім, добралися на Под- карпатську Русь, щоби п'єснею будити от сна своїх братів. Вже місяць пра- цює сей гурток ідеалістів серед тяж- ких умов на культурній ниві Подкар- патської Руси, і концертами, вистава- "Народ" 18/9-20р. фран С.Х. "Наука" г.Зб "Ужгород Переписки редакції. Пану А. Ношицу. Артисты Умраинской Рес- публ. Канеи на Подкарпатской Руси не выступа- ють и не афишуются якъ „Укр. Респ. Капела“, а даютъ только концерты вртистовъ въ капелы. У внутреннѣ дѣла не мѣшаемся а изь своей сто- роны только дяковати можеме и хвалити тихъ артистовъ Укр. Респ. Капелы, якб не поветида- лися нашой дорогой Подкарп. Руси и своимъ краснимъ сивомъ служать великому идеиному и культурному дѣлу. ми, декламаціями, співами по церквах и т. д. робить велике народне дѣло. Мы сподівалися, что по Пари- жах, Льондонах, Берлинах, п. дири- гент Кошиць не забуде и за нас, не повстъдаєся, не погордить, и за'вде на Подкарпаття з цілою капелою, але не дождалися. Замість того п. Кошиць пи- ше з чеських курортов листи з власно- ручным подписом и як Петр святый отрекається от тих артистов Укр. Респ. Капели, что працюють у нас. Мы знаем добре, что туй у нас не співае Капела в повном своем складѣ и п. Кошиць не потребує боятися о свою и своєй капели честь. А через те, можеме заспокоїти п. Кошиця, а й порадити, чтобы не пере- м'янював свой диригенсткой палочки на письменницкое перо, бо от таких ли- стов більше шкоды, чим пожитку для народной справы. "Наука" г.Зб 9/2 Ужгород. Переписки редакції. Пану А. Кошицу. Артисты Украинской Респ- убл. Камеи на Подкарпатской Руси не выступа- ютъ и не афишуются якъ „Укр. Респ. Капела“, а дають только концерты вртістовь въ капелы. У внутреннѣ дѣла не мѣшаемся а пазь своей сто- роны только ляковати можеме и хвалити тихъ артистовъ Укр. Респ. Капели, якъ не повстидa- лися напой дорогою Подкарп. Руси и своимъ краснимъ спѣвомъ служать великому идеиному и культурному дѣлу. "Наука" ч.36 "Успіх Ужгород. Переписки редакції. Пану А. Кошицу. Артисти Української Республіки на Подкарпатській Руси не виступають і не афішуються як „Укр. Респ. Капела“, а дають толькo концерти вртистоў в капелнi. У внутреннь діла не мішаємся а изь своей сторони толькo ляковати можеме и хвалити тихъ артистовъ Укр. Респ. Капели, якб не повстидалися нашої дорогої Подкарп. Руси и своимъ краснимъ співомъ служать великому ідейному и культурному дѣлу. "Народ" 7.18 ¹⁸/ₓ Успенород. Пан Диригент А. Кошиць пробує писати. Мало тепер на світі людей, котрі віддавали б все на жертвеннику ідеї. І в Українській Капелі, яка об'їхала цілу Європу, найшлося на 75 людей толь- ко 16, які зрозуміли велику вагу роботи серед народу і для народу, і пожертвувавши всім, добралися на Подкарпатську Русь, щоби піснею будити от сна своїх братів. Вже місяць пра- цює сей гурток ідеалістів серед тяжких умов на культурній ниві Подкарпатської Руси, і концертами, вистава- "Народ" 3:19 "Ужгород. Пан Диригент А. Кошиць пробує писати. Мало тепер на світі людей, котрі віддавали б все на жертвеннику ідеї. І в Українській Капелі, яка об'їхала цілу Європу, знайшлося на 75 людей толь- ко 16, які зрозуміли велику вагу роботи серед народу і для народу, і по- жертвувавши всім, добралися на Под- карпатську Русь, щоби п'єснею будити от сна своїх братів. Вже місяць пра- цює сей гурток ідеалістів серед тяж- ких умов на культурній ниві Подкар- патської Руси, і концертами, вистава- А що буде з грошми на цукор? Чи може пропадуть? Нам казали, що гроші на цукор повандрували до банку, а люди не мають ані грошей, ані цукру. Трафику треба дати якому б'їдному інвалідові, а не якимсь панам Дочкалям. Брак дугану. За Румунов мали курцьв доста дугану (табаку). Тепер его бракує и н'яхто тим не журиться. Най же уряд постараєся вдоволити и курців з горфшного Мармароша, бо вытворюєся пересвїдчення, що за Румунов було л'пше як тепер. Куккуруза (мелай). Жупанат в В. Бичковъ продае мелай по 3 К 25 фил. чеських, або по 13 К мадярских. Довфдуємося, що „Об'їльні устав“ має продавати мелай по 4 К 50 фил. чеських, отже по 18 К мадярских. Для чого доросше, а не дешевше? Чи уряд мусить заробляти на найбіднійшом населеню? ником, але чи он може бути купцем и урядником? А що буде з грошим на цукор? Чи може пропадуть? Нам казали, що гроші на цукор повандрували до банку, а люде не мають ані грошей, ані цукру. Трафику треба дати якому бїдному ин- валидови, а не якимсь панам Дочкалям. Брак дугану. За Румунов мали курць доста дугану (табаку). Тепер его браку и нїхто тим не журиться. Най же уряд постараєся вдоволити и курцїв з го- рфшного Мармароша, бо вытворюєся пересвїдченя, що за Румунов було лїп- ше як тепер. Кукуруза (мелай). Жупанат в В. Бич- ковъ продае мелай по 3 К 25 фил. чесь- ких, або по 13 К мадярских. Довїдуємося, що „Обфльнї устав“ має продавати мелай по 4 К 50 фил. чеських, отже по 18 К мадярских. Для чого доросше, а не дешевше? Чи уряд мусить заробляти на найбіднїйшом на- селеню? ником, але чи он може бути купцем и урядником? А що буде з грошми на цукор? Чи може пропадуть? Нам казали, що гроші на цукор повандрували до банку, а люде не мають ані грошей, ані цукру. Трафику треба дати якому б'їдному інвалідови, а не якимсь панам Дочкалям. Брак дугану. За Румунов мали курців доста дугану (табаку). Тепер его бракує и н'якто тим не журиться. Най же уряд постараєся вдоволити и курців з горьшного Мармароша, бо вытворюєся пересв'дчення, що за Румунов було л'їше як тепер. Кукуруза (мелай). Жупанат в В. Бичковъ продае мелай по 3 К 25 фил. чеських, або по 13 К мадярских. Дов'ідуємося, що „Об'їльні устав“ має продавати .мелай по 4 К 50 фил. чеських, отже по 18 К мадярских. Для чого доросше, а не дешевше? Чи уряд мусить заробляти на найбіднійшом населеню? — Концертъ артистовъ украинской на- сельб дня 11 серпня 16 співаковъ, киб- нокъ и мушинь перейхавши зъ славною дѣлу заходу Европу, повернули до насъ на Подкарпатскому Русь показати красу Украинскихъ пѣсенъ. Співали простонародній стары канти, колядки, щедривки и святской пѣсенъ. Одна за другою лились тѣ пѣсни якъ жемчуги по србной тарільці, звучній, мелодичній, чудовий! А тожь тотъ пѣсенъ, що спі- пене и нашъ руськый народъ. Зъ тихъ богата, неужита сила нашого украинско- го народа. Ми стали гордь, что ми є Ру- синами. Тоть народъ видасть такъ чу- десні мелодії, якими величаєся нашть народъ. — Русский клобб въ Ужгородѣ почи- нае стягати до себе цѣлку нашу интелли- генцію. Кождого понедѣлька одбуваются товариські ходження о 5 годинъ зъ по- лудни. На двохъ першихъ входилихъ співали артисти украинської капель чу- десні народні пѣсенъ. Голова „Клобу“ Д-ръ Гаджига и Д-ръ Михайло Бра- шайко привитавть ихъ сердечнимъ сло- вомъ братерства роздільнихъ синовъ одного народа. О. Желтый подякував мь за співань и декламаціи. Въ поне- дѣлокъ 30 серпня буде мати викладъ КИНОПЕЧАТАНІЯ АКЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА „УНІО“ ВЪ УЖГОРОДѢ, СЕР "Нарад", 28/3-20 Ужгород Кономмір 20/ю 20. 56 Дорогий Липово! Вітав і тим їхнім і зузе ним градів. & там знайшов багато такого, що мені втофе приєднати або Вілкочин. От вони з Дерптпором. І пантичні до них тисячі тисяч зв'язки за мене. & бувбь повірив, що там доділяє молодий ідеал асцвабаттне. Треба було так робити як Книнченко-ре знав, чи з ними, чи з ким тим шанове вже умовами щі, що за кожду птичку фадер новії умова. Непередбаченою до тобі різним. Ти проти шельтовство запрацяни рукинис. Ти неповинен цього подарувати, і Конт отиме Верхногора мав втільстваний, що повинен урочити папір зусово, жадати збору танукратичного держави 100м. Корон. Він знайшов у Дигі або Кота Компріт іправу переведе за газейв виграючі шуми. То мені погинули докладно і їх великий був танукратичний. Кінсько мало бутти аркушій фруку і який формат. Нью ворисан так: Кілька букв з 6 опфірок (разечев за букви) на короткі тервав місця вовани. Кпр. внг. Інійна мер 45. Букв б опфірок, і кілько імпірок ніде яка отвору) в однакових майже десятимки. Кілько тоб письмо заміне аркушій. А їм дійсно умоваєм тин виїдав ім манулопитти, а Юли Ти дав ще до фруку, то до білого гаю вони стали близькуюбенти. Каме на це письменна умова, ти ортимош мені вигіте, а орнінал предложиш и лудови. Тих шельтові треба кабинет, щотом не вдя; а іуди віденські то неболше бички. При цим пеміни датт, а в тум зробило поюб, і нічим до дігнів і ночу. Ран овоката. Копити любив умову з Дерптпором, ти отрібаво собі умітрити Кавтен. Незнаю, що я зроблю з пипером, бо на це треба бути вихи 28.000. а ір із немало. Треба буде наразі друкувати тур мені фри, поки нездеру проан фрома, щоб могла бро ттю до того більшого. Любенів потиму зароз купи п. Питть вдяб у мене дварези проми за Кніні і негатив- мибів. Я вигам тут огро отвагеннє : Небудовисьогу - імпирі однол парцемрізії. Ком про мене писав щоб рах 6. Кроптименім олдгі укр. імперативи др. Уриши - Андрій Шаєжиконські, einer der grünsten von Demer schielerde, die zwei oder literatur anftrmenen hat – мове ентіганне є дотрим дохаям на те. Інобігомт земме 96. імпиріот малої цинанційки = 45. букв в фруку - 28 опфірок на импріци Гармонтом. Всі вище, то майбутнємо зобва артт. а тим пшам ного в Киневриць. Ниж мене Корун кн. Шебренка за 33% роботу за шмівку, ком мені д ізати повезе, то вигам щодо більше і мак визу дані. Са.. лепізер нюд не руч. Кому будь зрук забавити. Окремо топодоб, що Конт матувань до мене в коломтія, то аби кому мка габ, кілько і мере позичаного царто неє білка, змінвигдн- енттіте. Каміб дони ризимито вигавати за уранизен то зімшього післяття там їхали видається критикавкування роботи Коренкі і т. д. розумність за виготовленою переказом, а розумно, що та неможе не мити помилки дивлятися, що виступили де Демма, а мені тоді в Благовіщні. Той. Кан би мені повезли, то моя і Тобі мій погором не по цьому. А тим, що як тав поїхати до Відня умовно втікаючи на кріг, Кот напів на Верншвору вчала. Так само дуже з моїм роботом дійсним до Козирі Нацмінського і тим пану М. Ватав б зовсім. Та призводить звідтам нехай вірність, що у П. пенял промені, і треба буде в Нарцис поїти до мене, що "делегації". Моє бути, що за тим раз цього знання зробити, як призводить відтак, що пана відвідував. справа іншого додатку до друге й от не задовго довгих між орц усі оприбирали. Яке твоє буде дотре, незмоги. Благовіщні відкрився... Так само призводить до пан біття, що справа великої України коре кинула. Камбільше і мов. П. недопатитим, я не вірю віс умови до дугово дерзаби. Живав притиснення до того твого стога. В бірьо в це, що болєшевики зрозуміли собі милою довго відомих протяг виглядає ітоден, Катри підписував фундамент Сару, що то або криво розбійники, або змоги зворівани. Катри туркістської ролі випала низьким. Яке ізаеть мов бом пеганитими на паме тихути. А дубає, що оти покладами: на рівні нагіді. Най Країнські досяг, що Винни, кенко виглядає бтіК. А вон з тим паном дозна і так! Цікавити у якої тепер стівав виглядка Нова доба. Зрозуміли шмат темній, що й обочень відвої напамят Кидав уміг. Як була забавована болтевицький рат. Веденяр і дитини Палівних. Ін це той, що придавав ізгорає у Відні Коси? Ним привтав в на турах містія умним пеклися епобиче. Пр П. Галецького то українськи. І тано не припевили, що давно ще невідомо пам було на умці по українськи зовсім, а тепер ви які втити таборі. Проан за мігно. Триває дуже грозу робити.... Пишучи тві стрічки й не тав бого мита підруков-Демма взяв. Тепер ануль втня доводитима. З Антоном і Великим була така справа. Ось чому ще вбезга нах твав до мене купець Капрал "сівонну пійтел - жакля" и Ораю, Млеко, і привів о дозвин перекладу на хеленській вузик, "Госпестм". Вимт датований 109; 1912 бм: мд. й про це забудь. Аф написав мені пок. Митко Гебака виг, що погурав по Лараві що бачив "Госпестм" з іншого цівимт. Я написав шита до П. Хаткови номістичного про, дитка з Бердечкими, щоб тейні прикладоден критиками жмво й довигалу в та книжку видав. Зараз паписав ітмо й довигалу в та книжку видав. Зараз паписав жмво й довигалу в та книжку видав. Зараз паписав до Великіка, що мені напефетиля абторські припірки до Великіка, що мені 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики цього ефз. Ки. Припав тейн 10. і втитики Критики У цейтмін сяєв книги: Він мене візінав до охочої біженської річки – і вже задуб- бо тимт мент пронему в Святопрі – а Велімкому пішов у фегані урми. Біженська гірьма виступила до мене кариці; на вони на нити згронами. Тоді Велімек задав другий раз Урошен, а тає, он об'ячоввр збернутт, Ком під та землянину бій еркгобенмр. Я отрав втукий роз і манкі книжки не віштал, бо патичив роздав Абстриї. З того вилучить, що у Велімк-ом немаб переглягами про Про сестрн кітних зноми. Таке саме було з Коєцькою паметою. Не знав де за тим вин мілени. Можеби до ДРІ імочкого ? Та він увійшов за міркит до твою. Можеби тим памяєл дв ніф. Керала, щоби в тойм імені заворив Велім кови вигаботті другий Наклад про Гросестри без мого дозволу. Я щади уптовив з Велімком за п'єрвій і так над " відбодимь " бо на торо бунка це Краще чим за сектрон". Атиже пати соттні бі їмені ? Поради, як буде Краще. Омрко поїхав до Кампця в справах каплобових. Овсій тим різьбі зробився не продав, а передавану кілька твоїх підвери. Бо він хтмів патици розмн. Кілька твоїх петише. Точницанткь що куму не гуптиш і мені немає. Муфра в Копитці покажубенттм. Стан це Кілока де ще маю один Крвтній тимлями. Компрі утрати отт вдрок явлур. Осет енттовання, Компрі утрати марки мтер дузе вкази. Комтак тіде даєї тво ю Буду паг ати бал. Ливбр надійш цьо Ти перенесеним до Стан. Ботах прат ловбанин. Та Ти пишеш, що пяце незаписито Прутинці не турдому Кроци. Ідеал, щр дойсеби був, Кіллип р. Передко пітнупив з'єконопмі. Яди вони откизав яв окульковий праці, що це не дівна, мов тякимав 4. Томт сагангарного все готобі фтурун селверттій перенесмро для брукларти (св один інжм аї). Олдттій том зробивди вг до 2. ти ирціб, кому знан. які, що той краш не міге паднаре. Я навіть незнам ан Втом рентму патицу в І туммі, ту нетреда буре це шелтого. Потерпірим все маю штовб: Кагла. свідчаргим крацтоо пайменне 12 міт. поки незіброя вівого і не перестбавив той еноти. Під темер до одної друккарт, а вернути докітрумта Дичкарв пе рантав, на тяке то і добре. Огудивши від тут бачу що така треба буде затовити " отровочити пайрз Кравова. Ком Той стропля, тьто'ро і вітери джак 5. Давб потери ттимвони, чергового щодося епт. Я Тові прядки мілапті петмбу. Тут брукнурть натакий газерн як малопітний – Страшно подлий. Амратиб труки пінний, щоб і потрацій тіла вбиттям. Я коли загадав малого та е. перші повені пукано на 96-торівок фермент: 45. був в ройку та 28. стпірок Тяжка на мортику, та так, як Колиб малопитного дітей у двох архур павші не 69. ступенів. Вого темні і втрації - Я потисав дімоче зновізенти «Одарка». Судна було битрия, дуже її подабалось, хоча йотті зі стомрубення, але тоге в мене випаниттній за Зобо. т. (Вір пелю). Я би влад все сам, коли темні проки з повинним победить. Щодо вибору патеру, то поличаю це Тому вибіровка. Ко- тил отиме потріб прошення пінний, як не малопиттній. Пут стілка крителевка заплювала патер з Кранови. Раза от темні, що перше нтрідесюди рантура, і аф подіть- ми в тьм урши. Потрібен це за тим неділі дотивно бачу я буду готовий золото побелікого Онов темні Вироний підгатуп мене що музеш - нема. пертільно. До цього неможеш, але торалово, а коли в тьму на ном, то нам бім буде краще фитт. Колиб в трогав Селетдатного, то ренку зами вигабатти сам. Пейфе Комунікацій з Укропнок за збірком відкриється, а тоді тьмна буде добре заробити. Видано що, що додів було Купити патер в ніті, таки левіто не був невинній, ін песконцілароть і не зареквіропа ти не продаде мудорозі, бо ці трм тофствости дри на гребному пурдку. - Крімро Тебе і "Кам уть свої" ти уй сердемо. Bruxelles 6/5 58 12, rue Franklin. Ma chérie Je suis terriblement enjiette, je devien absolument folle à pousser c'est que est vrie avec toi. Est tu malade? ou vous cette partie quelque par que tu ne veux que je sache. C'est déjà presque un mois que je n'ouais pas ouqui nouvelle de vous. Je cours chaque jour a l'hôtel & de voir si il n'y en a pas de lettres et tous jour rien. Le dernier teper je ne sais plus me tenir je pleure j'ai déjà en retenens à la rue et quand je veux me reposer ou prendent la nuit ou dans l'après midi au lieu de se reposer je me lace encore plus fatigée et avec de l'ame ous deux et crois moi que je ne vois pas mentement. aussi ce que j'écris. Papa dit que tu est contente que je suis près de lui et dans ce cas ta conscience est tranquille parce que tu pense que je ne suis pas seul et tu penses te débarrasser de ta mère (qui peut être autrement que tous les autres mères) que tout le monde a se remémore, excepté toi si papa a décidé alors tu te trompes ma chérie je suis toujours tout seule. Papa vient de temps en temps car il voyage toujours et travaille pour gagner la vie qu'il n'a pas pu moi mentalement ainsi qu'un but dans cette misérable vie, quand on peut pas jamais voir sa fille unique quand on leert, même de ne pas avoir de lettre tout un mois à quoi bon vivre. Mais on peux pas mourir quand on veut, enfin je suis ici encore plus seul ici que à Bournemouth quand papa ne pas ici, la bas j'avais déjà quelques amies pensant que je je n'ai pas personne. Le vie fousse amies je ne sens pas même coin et de nouvelle je me cherche pos se f me né intérés, plus rien dans cette misérable vie qui était toujours si dure pour moi c'était un but dans ma vie et une consolation o- c'était toujours toi ma chérie et mentement je n'ai pas même de lettre de toi, alors tu peux s'imaginer mi souf- rance. Mon cher Serge, je vous ai promis de ne pas écrire a vo de lettre quand je suis nerveux, mais je ne peux plus me tenir se déjà plus forte que moi. Je ne pas avoir de nouvelle de vous tout un mois. 4 Je ne sais pas comment je n'suis pas encore morte de m'êtr'e une vie pareille. quelque fois je crains de ne pas rester folle souvent j'ai envie d'écrire même à la rue Maroucia où est tu ? Je ne dors plus je me est si je ferme les yeux j'ai de terible Cocheman. Ecrivez moi tout de suite ou estez vous? Et que ce qui est arrivé avec toi C'est encore mieux si vous pouvez me télégraphier, car je rest ici seulement jusqu'à 15 mai. Je souhait beaucoup de bonheur et je vous embrasse très, très forte votre mère Ein verhängnisvoller Irrtum. (Mittg.) Die schweren wirtschaftlichen Bedenken, die dem Nichtbeitritt der Schweiz in den Völkerbund entgegenstehen, suchen die Beitrittsgegner damit zu entkräften, dass sie sagen, die Vereinigten Staaten, Deutschland, Österreich, Ungarn, Rußland und die Türkei seien auch nicht dabei; diese Gebiete genügten aber vorerst für unsere Lebensmittel- und Rohstoffversorgung, sowie für unsere Industrieausfuhr. Eine gedankenlose und leichtfertige Behauptung. Was sollen denn die total verarmten europäischen Mittelstaaten, was das total verwüstete, ruinierte Rußland, was die zu einem halben Nichts zusammengeschrappte Türkei uns in den nächsten zehn Jahren Großes liefern, was Grobes von uns kaufen können, das letztere auch bei wesentlich besserer Baluta als ihre jetzige? Man sagt: „Aber die Vereinigten Staaten.“ Gewiß sind die Vereinigten Staaten wichtig für unsere Versorgung und für unsere Ausfuhr, aber so wichtig nicht, um im Hinblick auf sie auf Rumänien, auf Kanada, auf Südamerika, auf Indien, auf Australien als Versorgungsgebiet für uns zu verzichten, und uns den Abjaz nach den Gebieten Großbritanniens, nach Frankreich, Italien, Süd- und Zentralamerika zu erschweren. Übrigens ist als sicher anzunehmen, daß schon in absehbarer Zeit, d. h. nach der Präsidentenwahl, die Vereinigten Staaten dem Völkerbunde beitreten werden. Die Republik Ukraina, die Kornkammer und Lebensmittelkammer des einstigen Rußland, ihrerseits hat bereits um Aufnahme in den Völkerbund nachgesucht. Wir raten den Beitrittsgegnern, etwas mehr die schweizerische Einfuhr- und Ausfuhrstatistik zu konsultieren; es bliebe ihnen dann erspart, dem Schweizer volle Irrtümer aufzutischen, die geradezu zu seinem Verhängnis ausfielen, wenn es darauf hineinfallen sollte. zarchi legation ukrainienne 29 allegasze vienne B SI 60 10 6 N Dienstliche Angaben: Telegramm aus 354/10 bruxelles 3414 12 10 16/10 ben am 191 um Uhr M. Mitt sans nouvelles tres inquiete rependez = chossidoff + И. М. На превышній леан в немає часу зайти. Передаю протокол і руховикъ. Зайду після 8 год. як закін- чимось Рада Міністрів. 21/3 19 И. Передаю свойм стійрьд-тником Уроженцем Madame M. Karchi, Légation Ukrainienne, 29, Altegasse, Wien, (Autriche) 28, rue le Lintoret, 28 N. E. Большевицька комедія з Україною. Большевицька комедія з Україною кінчається. Перейшла всі акти, всі стад і свого розвитку, її автори висилилися, на увесь свій дотеп, на який тільки могли спромогтися — і тепер поволі акція добігає до кінца, полишаючи в памяти всіх видців того великанського східньо-європейського видови- ща нечуваний несмак і невдоволення. За кожним разом, як дика червона орда на- бігала на Україну, аж до її західніх етнографічних меж, несучи зі собою пожежу й запах крови, — за кожним разом вона зодягалася в інший стрій. Одначе її аранжери завжди в однаковий спосіб заповідали, що несуть поневоленим народам мир, визволення з усяких капітал стичних, буржуазних і т. д. кайдан, та обцювали „рай на землі“. І за кожним разом знаходилися такі наївні люде, — а радше щирі ідеалісти, — які йняли ві- ру червоним мперіял стам, що вони ніби-то на- правду ведуть боротьбу проти всесвітнього капта- лу, без его стичних тенденцій, для справжнього добра пролетаряту цілого св ту. Пов'яз російським комуністам і де-хто в нас. Це не дивниця. Сини бідного, поневоленого наро- ду, що досі н коли не зазнав гаразду в д своїх су- сід в, пішли на ту приману й пов'рили, що сталася переміна „вовка в овечку“, і н:хто другий, тільки нащадки віковічних катів того народу зможуть при- нести йому визволення. За кожним наб гом на Україну большевики приносили нові кличі, що ними хотіли з'єднати собі симпатії українського мужика. Ось так за останнім разом прийшли вони з гаслом: „війна польським панам!“ Це було найпопулярніше гасло, і воно справді викликало великий ентуз язм населення, хоч воно зі щирого серця ненавидить комуну. Одначе цей останній акт комедії учасливлення України треба було якось обставити, і наші гені- яльн: драматурги виконали це по мистецьки. Наш український дядько вже остаточно пере- конався, що він — Українець, а не хахол і не ма- лорос, отже треба йому було заграти на цій па- тріотичній струні, щоби збудити його воєнний запал. — Ну, що-ж? Україна, так Україна! — ска- зали собі большевики. — Давай, перехрестимо Хохляндю в Україну. Як сказали, так і зробили. Нічим не рискую- чи, — бо чим-же мали рискувати? — сотворили „Українську Соціялістичну Радянську Республіку“. З ком.вояжера Раковського, що колись вів перего- вори з Директорією від імені совітської Росії, зробили — президента радянської України — ну, що-ж? прийде черга на совітську Румунію, чи Болгарію, то й там пригодиться цей космополітич- ний пташок. Знайшли собі Ману льського і других — і готовий український „совнарком“. І так лег- ким коштом з ласкавої руки Троцького — Чичер на— Лен:на зродилася нова Україна. Вона була така поступова, що з повним успіхом можна було її протиставити контр-революційній Петлюрівщині, що її вже визнала архи-реакційна Польща. На щастя російських комун стів, автор „Поміж двох сил“, що проживав тоді у Вдні, забув, як двічі мусів тікати з Київа перед „товаришами“, і нараз повірив, що єдине спасіння України не під блакитно-жовтим, а під червоно-кривавим прапором. Одним скоком опинився в Москві і в короткому часі став „віцегубернатором“ радянської України; що правда, тільки „ін партібус інфіделіюм“, бо „товариш“ поза Харк в його не пустили. А тепер іще треба було з'єднати собі братів-Галичан. Їх же-ж треба визволяти з під польської кормиги, щоби слідами Івана Калити загорнути під „єдиний, неподільний“ омофор. І це легко вдалося: сотворено самостійну галицько-українську радянську республіку. Зашкодити це не могло в ня- кому разі, бо-ж потім можна було з нею те саме зробити, що з більшою її посестрою, Радянською Наддніпрянщиною. Таким чином на місце Петрушевич вщини повстала знову нова українська держава. Вона повстала в той мент, коли її аранжери: наддніпрянець — напів Москаль, Затонський — і Баран, власного галицького хову, — були ще дуже-дуже далеко від її кордонів. А тепер — урра на Ляха! Вдарили з такою силою, що зразу їм щастя усміхнулося. Побідна червона арм я швидко стала під Львовом і Стриєм, а галицькі „ревкоми“ та „че—ки“ почали „урядувати“ на „своїй“ території: в Бучачі та Чорткові. Але недовго трівала іділля: польсько - українська контрофензива пішла так успішно, що „освободителі“ опинилися там, де стояли весною... Тут й зачиняється к'нець комедії. Коли втра-тили Галичину, то й стала зайва галицька декорація — можна її скасувати. І не сл д у „ревкоми“ серйозно запрягати Галичан. Вони-ж не доросли до революції, бо занадто великі націоналісти. Треба дозволити селянам грабувати панські маєтки та д'лити панську землю, щоби не мали часу на політикування. Тоді вони швидко забудуть про самостійність і взагалі про своє українство, а їхніх провідників, щоби не киринили, — розігнати, поарешту- 110 Але офензива українських військ не спинила- ся на Збруч. Тоді большевики побачили, що й дальша частина декорації непотрібна. Коли хата горить, то не час гратися такою непотрібною іграшкою, як „Радянська Україна“. Радше треба ратувати те, що ще вдастся. 115 Ще недавно большевицька делегація в Мин- ську заскочила Поляків несподіваним питанням, чи вони мають право переговорювати з Радянською Україною, бо большевики репрезентують усе кому- ністичне: Сов тську Росію і союзну (чи сфедерова- 120 ну) з нею Радянську Україну. А коли Поляки при- тиснули їх до стіни, мусили громогласно проголо- сити, що радянська Україна — суверенна держава. Це підтвердив і Ччерін і викликав тим „теляче захоплення“ всіх антипетлюрівських Українців. — 125 А на рижські переговори привезли вони вже свого власного Українця, Мануїльського. Ну, тепер і це зачинає ставати непотрібне. Йоффе зачинав вже говорити про „автономну 130 українську республіку“, а рижські газетники вспіли підхопити, що він звичайно говорить : „російська делегація“, але потім зараз поправляється та додає „й українська“... Був замір посилати й Винниченка до Риги, але тепер — зачим? Нехай сидить дома 135 й не рипається. І до Вдня не хотіли пустити — навіть у холодну зачинили... Швидко кінчається комедія. Що зайве, треба кидати, а ратувати власне життя. Требаж вивезти з тої богатої України все, що попаде під руки, бо 140 це вже мабуть останній похід у Хохляндію. А все, що цінне й поживне, треба забрати, щоби не прийшлося „тоненько свистати“, боронячи своєї власної землі. А хахлинят, щоби не мішали в такий важкий мент — кулаком по голов та кулею в лоб! 145 Адже ж є свої фаховці до того: три роки служби в чрезвичайці — не числячи попередніх років служби в царських охранках — це не аби-яка школа! А на Україні перед комунстами ще важке „культурне“ завдання: спасти перед контрреволюцією все рухоме добро, ідоме й нейдоме, та заховати його в своїмому центрі. Воно потрібне на те, щоби мати чим плекати там комуністичні бацилі й випускати їх по трохи в світ... Ситуація поважна: „дядя“ Врангель не жартує, таки на добре добирається до шкури, а до його липне все, що невдоволене комуністичним раєм... Комедія кінчається страшним провалом її авторів. Ще часок — і опаде занавіса після останньої дії большевицької фарси з Україною, опаде, щоби вже більше не підніматись. Маймо надію, що доля буде для нас бодай тепер ласкава й подарує нам епілог тієї криваво-архикривавої комедії... З. Я. Х. 6. Ч. 20. лювря 1920. Орієнтація на хвіст. Признакою політичного розуму є здатність передбачування майбутніх фактів із обсягу суспільного та політичного життя і творення з них комбінацій. Із порівнювання можливих комбінацій виявляється, котра з них буде найкорисніша, і вона стає основою орієнтації, що її вибирає дана одиниця, група чи партія. Чим кращий політичний розум, тим в рішучою й відповіднішою покажеться згодом орієнтація, яку він собі вибрав. І в нас у момент відродження нації не забракло політичних розумів. Навпаки, три роки нашого відродженого існування показали таку різноманітність орієнтацій, що ми побили мабуть усе світній рекорд на тому полі. Немов кінематографічна фільма змінялися наші орієнтації, одна була ліпша від другої. Забігали ми в право і в ліво, йшли середньою дорогою, вихоплювання вперед і зіставали позаду, підлітали в гору й опускалися в низ. Говорячи образково, замість одної політич- ної лінії отрималась ціла замазана, зарисована широка площа. Та згодом, перед яким пів роком, або ще ра- ніше, з тієї маси дезорієнтацій,—ох, вибачте! хотів сказати: орієнтацій — викристалізували дві, які ми тут коротко означимо термінами: західня та східня. Обидві вони оперлися на цілій масі поважних фактів, і, мусимо признати, обидві у великій мірі мали своє виправдання. Прихильники західньої орієнтації бачили ратунок краю й держави в тому, щоби вибити віконце на захід і мати безперервно контакт з Европою; при цьому вони оперлись на широкі народні маси, бо побачили, що східня орієн- тація нашому народові не по нутру, що вона йому по суті річі противна, а навіть ненависна. „Східники“ думали інакше. Вони бачили, що від європейсько-азійського пограничча йде розвал капіталістичного світу, й вірили, що цей розвал мусить обхопити ц лу Европу, а навіть цілу землю, щоби на місце старого ладу прийшла диктатура пролетаріяту. Від цієї переміни спод'явались вони єдино-можливого оздоровлення нашої нації, з псо- ваної довговічним пануванням чужого капіталізму над нею. Довго змагались ц дві орієнтації: верх брала то одна, то друга. Здавалося часами, що в тій братовбивчій борні загибає державна ідея, загибає народ, а з того скористають тільки хапчиві сусіди, щоби „ділити його ризи й одежі його кидати жереб“. Та доля судила інакше; народ р'шив сам свою орієнтацію, звертаючись до тих, які вели його до злуки із Заходом. Отсе було вирішене вже давно, та проявилось воно у цілій повні аж тоді, коли на Сході вдруге зачав валитися суспільний лад, коли і пролетарський рай пішов тим самим шляхом, що й перед тим капіталістично-буржуазний устрій. Не пощастило комун стам. Вони мусіли до- бре знати, що між руйнуванням старого ладу й будуванням нового світу лежить посередня, пе- реходова стадія, коли то немає ні старого, ні но- вого, а є тільки хаос. Але перечислились вони, ду- маючи, що ця очевидна правда так само зрозуміла для міліонів голодних шлунків і перемерзлих ор- ганізмів. Бо і в цей необхідний момент „передиш- ки“ між двома епохами, життя мусить їти своєю ходою; відноситься воно так само до життя оди- ниць, як і до цілих народів. Як би життя припи- нилося тільки на один мент, то це значило би фі- зіологічну смерть даного організму. Через те ці, що революційним шляхом хотіли перебудувати світ, мусіли провалитись. Революція затяглася трохи за довго і між розвалом старого й будовою нового світу залишилася великанська прірва. Від нефортунних реформаторів зачали відвер- татися їхні прихильники, у нутрі держави й за кор- доном. Бунти й повстання в центральній Росії, не говорячи вже про Україну, перехід цілих армій до Врангеля; боротьба в чеському пролетаряті за вступ до ІІІ. Інтернаціоналу, де більшість заявилася проти московської диктатури; такий самий вислід голосування в німецькій партії незалежних с. д.; словом — провал і фіяско у внутрішній та інтерна- ціональній політиці, коли сюди ще зачислити істо- рю з Красіном в Англії, Літвіновим в Скандинавії та Мазуренком у Ризі. Безпосереднім наслідком того являється зміна орієнтації на Україні; ось недавно Винниченко „пя- тами Москві накивав“ і чкурнув так, що аж у Кар- лових Варах опинився. Прозріває і батько Гру- шевський, а Всеолод Голубович, із вдячності за арештування та вивезення, організує протибольшо- вицькі повстання на Київщині. Не істнує вже „га- лицька комуністична партія“, а прийде незабаром день, у якому ми почуємо про ліквідацію радян- ської України. Тим дивніше нам мусить виглядати, коли ще сьогодня частина нашої преси орієнтується далі в той сам бік, як дос; коли вже не може орієнтува- тись на потопаючу потвору, то бодай на її хвіст, який іще не вспів сховатися під воду. Ось так на днях доводиться нам на визначному місці одної газети читати: "Перед Совітською Росією стоїть тепер т'льки ліквідація полудневого фронту проти Петлюри і Врангеля".... „Про воєнну побуду Врангеля не вірять на- віть найбільші приятиелі Врангеля. Коли Врангель відкине совітську мирову пропозицію, то тим са- мим видасть на себе в очах цілого московського народу остаточний засуд смерти"... „Є певні признаки, що большевики будуть старатися дійти до порозуміння з Петлюрою"... Справка: „З Петлюрою говорити не бу- демо. З Росією Україна не має потреби вести ми- рових переговорів, бо вона з нею союзна держава, а бунтарь Андрій Лвицький може отримати амне- стію" ... (Чічерін до Сапеги). „Совіти готові вивести свої війська за Дніпро"... Справка: Київ окружений повстанцями, Одеса відрізана від св та, Катеринослав давно вже не в большевицьких руках, словом — майже ціле Правобережжя втрачене, а совіти „готові"...віддати Петлюрі ту частину України, яку він уже фактично має в руках. Треба ще тільки підождати, коли со- віти будуть „готові" й на Лвобережжі. „До цього (т. зн. мирного виходу в укр. справі) у великій мірі може причинитися Вин- ниченко"... Справка: Хиба при вжиттю нововинайде- ного апарату Едізона порозуміватися з духами. Бо коли природній спосіб, то б то кількамісячний побут м ж совітськими л'дерами, до нічого не до- вів, то хиба надприродній шлях на щось при- дасться... „Совіти готові є (!) погодитися (!) навіть із визнанням фактичної і цілковитої незалежності України" ... (!!) Справка: А заява Чічеріна про суверен- ність радянської України — чи це не визнання фактичної незалежності?! Далі читаємо цитати зі статті швайцарського комуніста Плятена, який описує страшну недолю совдепії,—та промовчаний кінець статті, де Плятен заявляє, що не вірить у совітський режим у Росії, тільки що вона мусить стати селянською рес- публікою з умірковано - соціялістичним урядом. А врешті: Совітська Росія, а з нею також Радянська Україна (підкреслення моє) переживають і т. д. крізу"... Ніхто здорово думаючий не потрафить збагнути, що заставляє нашого журналіста ще сьогодня співчувати так щиро з тою совітською Росією, яка за традиційну вірність Українців віддячилася багато краще, чим царська Росія, імперіялістична Австрія та февдальна Польща. Такою „ор'єнтацією на хвіст“ орган робить ведмежу прислугу своїй партії, яка має такі великі заслуги в будуванню української держави. З. Я. Х. „Я вимагаю цього...“ Коли інкорпорація української державності містилася ще серед вузьких стін при „Алеї Руж“, французька преса помістила велике інтерв'ю з невидимим тоді головою „неіснуючої“ держави. Головний Отаман, територія котрого в цей момент „не була більша, як князівство Монако“, одним рухом руки зачеркував перед своїм інтерльокутом на карті кордони, куди сягають його впливи і його влада. Здивуваний Француз тільки рот роззявлював, коли чув запевнення, що на один по- клик Головного Отамана виринуть немов із під землі міліони та стануть під зброю, готові своєю кров'ю окупити долю України. Після багатьох спроб і невдач остаточно настала хвилина, коли наші й союзні війська вже ма- буть оконечно ламають силу грізного ворога й увільняють українську землю від червоних катів. Уся українська територія горить повстаннями, які для большевиків багато небезпечніші від регулярної офензиви. Повстанці, тепер уже свідомі горожане, радо лучаться з армією У. Н. Р., підпома- гають її усім, чим можуть і так причинюється до побідного її поступу. На увільнених територіях зачиняє виростати нове державне життя, і населення радо слухається мобілізаційного наказу державної влади. Тим то й не дивно, що після несповна двох тижнів операцій наша армія начислює 120.000 чоловік. Серед таких відносин обіймає на власній території владу Голова Держави й видає до населення зазив, у якому закликає до послуху й помочі при будуванню нового ладу. У цьому зазиві особливий натиск покладений на висказ: „я вимагаю цього!“ Голова Директорії, вибраної Національним Союзом і затвердженої наново Трудовим Конгресом, який перебрав уповноваження від других членів в Директорії за їхньою радою, являється в даний момент Головою Держави. У такий непригожий час, як тепер, його необхідним атрибутом мусить бути тверда влада, і її заповідь помістив Головний Отаман у словах: „я вимагаю цього“. Людина, на яку орієнтується майже вся Україна, яка для переважної більшості населення являється прямо носителем національно-державної ідеї, входить у контакт із тим населенням і заповідає будування держави. До цього потрібний їй автритет, який потрафив би з'єднати всі творчі сили громадянства, та направив їх на одну велику ціль. І ця людина, персоніфікація державної влади, закликаючи громадянство до праці, заповідає, що не буде їх просити товариських тільки чемностей, але вимагає від них безумовного, залізного послуху і крайнього напруження всієї енергії, щоби довести до краю діло, задля якого пролилося вже стільки крови. І чи може, чи сміє бодай одна одиниця, що почуває себе справді українським громадянином, протестувати проти цих слів? Чи пора тепер інснувати їх авторові „сни про гетьманську булаву“ та інше? Тепер, у дванадцятій годині?! Ці, що вміли Петлюру поставити на одну площину зі Скоропадським, нехай оглянуться трохи далі кругом себе, а побачуть, що поза стінами їх- ньої редакції є ще Велика Україна, яка не буде числитися з їхніми словами і від них набратись тої орієнтації, що сьогодня вже вийшла з моди і всі від неї тікають. Зате вона, ця Велика Україна, колись їх спитається, для чого вони руйнували національну єдність у таку важну хвилину. Історія колись буде докладно судити особу С. В. Петлюри, буде розбирати всі його вчинки, аналізувати його характер і видать присуд про його історичну вартість. Та це буде колись — ми цього певно не доживемо. Але сьогодня, коли на його плечах спочиває весь тягар державності, цькувати проти його своїх читачів — це непростимий гріх. Можна кожному мати свою приватну думку про особу, одначе симпатій і антипатій до людини не вільно класти на вагу тоді, коли ходить про ідею. А тепер, коли концепція Петлюрівської України взяла верх над усіми другими, тепер треба залишити на боці аналізування минулого та безпрестрасно будувати майбутнє. Головному Отаманові мабуть дуже мало залежить на тому, чи послухає його заклику редакція органу, який повинен стояти на першому місці, коли йде про будування соборної української держави. Та громадянство має право їй сказати: "я вимагаю цього", щоби свідомі одиниці ізза особистих причин у дванадцяту годину не псували святого діла! Ш. Б. Наша еміграція. Невідступним товаришем кожного більшого політичного потрясения являється політична еміграція. Багато людей, що почуває себе „скомпромітованими“ або „неможливими“ в рідному краю, мусять мандрувати за кордон і там ждати амнестії або якоїсь іншої нагоди повороту. Так було після невдалих польських повстань 1831-го і 1863-го року та в роки російської революції в час російсько-японської війни й пізніше. Одначе ніодна з дотеперішніх еміграційних хвиль не розкинула стільки людей по цілому світі, що теперішня; вона зачалася з вибухом всесвітньої війни, а триває ще до сьогодня. З нашої точки погляду вона тим важніша, що тут перший раз наш народ бере участь у масовій еміграції. Перші ластівки еміграційного руху на захід появилися вже в серпні 1914 року, коли то галицькі й буковинські втікачі перед російською інвазією стали чим раз частіше налітати на віденський брук. Належали сюди члени всіх народів, що замешкують ті краї; вони перебували тут від кількох місяців до кількох років і — на загал — лишили по собі доволі сумну славу. З увільненням Галичини і Буковини від російських військ велика частина емігрантів вернула „во своєси“, а у Відні, і взагалі на Заході, залишилися тільки ті, що вспіли десь „пристроїтися“, або ті, що робили добрі „гешефти“, чи врешті ті, що займалися „великою політикою“. Друга, ще більша може, еміграційна хвиля ринула трохи згодом, коли зачалася українсько-большевицька й українсько-польська війна. Від того часу аж по сьогоднішній день у трьох б'льших еміграційних центрах, у Відні, Празі й Берліні, аж кипить від Українців, які ще досі по ріжних причинах не вернули в рідні сторони. А що українська еміграція вспіла вже виробити собі своє „реноме“, то не від речі буде присвятити їй декілька рядків. Українців - емігрантів можна поділити на дві категорії, на таких, що хотіли їхати, й на таких, що мусіли їхати. Перші звичайно самі були в страху за своє „дорогоцінне“ життя, тому спасалися бігством, аж опинилися в безпечному; другі — це ті, що або занимали якісь відповідальні посади і мусіли усунутися „з лиця землі“ на якийсь час, або були вислані державними установами чи організаціями за кордон, і не вспіли вернути, бо тимчасом нова інвазія зробила їм поворот неможливим. Дуже часто не можна з цілою певністю сказати про дану одиницю, до якої категорії вона належить, а часто трапляється й таке, що примусовий емігрант переходить до категорії добровільних. Далі треба всіх емігрантів поділити на грошовитих і безгрішних. Грошовиті знову або їхали вже богачами за кордон, або аж за кордоном огрошовилися. Про походження їхнього майна можна ріжно говорити; коли це отаманчики, інтендантські урядовці або бувші члени ріжних фінансових місій чи торговельних агентур, то сумнів тут не на місці, одначе є й такі, що чесно доро- билися гроша, на пр. на щасливих валютових спекуляціях. — А про безгрішних, то й казати нема що; тікали з життям, а тепер мусять його тягти як важкий ланцюх на чужині, серед найбільше непригожих обставин. Часами каються, що кидали свої „ляри й пенати“, коли мають умірати, то, мовляв, краще було на рідньому сміттю... Словом, джерела прибутків наших політичних емігрантів, у яких 90 процент закриті тайною, і мабуть зістануть теж тайною для історії, бо багато книг та оправдуючих документів „благорозумно“ попропадало. Що до діяльности наших емігрантів, то ми їх знову поділимо на активних і пасивних, а активних на небезпечних і нешкідливих. Пасивні-ж — це одна-одинока категорія, яку й ділити далі не слід. Активні небезпечні — це і нещасні політико- мани, що на чужому ґрунті „роблять вищу політику“. Коли возьмеш до рук чужу пресу та знайдеш інтерв'ю з „визначним українським політиком“, то можеш бути певний, що це заслуга одного з небезпечно-активних. Чого там не дочитаєшся! Волосся дубом стає від тих комбінацій, пророцтв та орієнтацій — одна краща від другої! Одною зі спеціяльностей тої категорії політиків — це прати бруди на чужий території. Розуміється, чистота — це один із доказів культурності даної одиниці чи народу, так що деякі знавці вва- жають показчиком культурности народу... кількість зужитого мила, що випадає в рік на одну голову. Одначе прати свої, хатні чи народні бруди перед лицем чужих політиків, це можна вважати хиба одним із проявів тої морально-психічної недуги, що на неї западають наші емігранти. Ці генеральні прання звичайно йдуть у парі з великими фінансовими операціями; з правила воно буває так, що той, хто заробив менше, зі злости пере публічно. того, хто мав щастя заробити більше... Нечисленна категорія активних - нешкідливих емігрантів, — це всякі урядовці державних та гро- мадянських установ за кордоном, призвичаєні дома до невпинної праці. Їхня робота чорна, невидатна — губиться попри шумну діяльність їхніх горлатих товаришів. Вони пишуть, переписують, друкують, видають — бігають, шукають, вишукують, про- сять, переконують і т. д., звичайно безуспішно, або з дуже неважними результатами. І всі зусилля цих громадянських мурашок розбиваються об стіну байдужності в мозках міродатних чинників — за- кордонних, або, на превеликий жаль, і в краю... 115 бо над чим бюрократщина розтягнула свої всесиль- нє крила, там можна сміло сказати: „прощай, ро- зуме, прощайте всі льогічні аргументи!“ Що робить пересічний ем'ґрант? Нічого — можна відповісти з чистим серцем. Його ноги зви- 120 чайно день-у-день збивають чужий брук, а язик перемелює всякі особисті й політичні сплетні та переливає з пустого в порожне. Кожня подія, в краю чи за кордоном, знаходить у гуртку емігран- тів своєрідне освітлення, часто дуже відмінне від 125 думки тих, що дану річ добре знають. Причина ясна : закордонні відносини їм звичайно зовсім не знані, отже вони в них зовсім не розбираються, а про хатні події доходять за кордон дуже часто тільки непевні інформації та баламутні відомості. 130 До того ці, що довідалися щось трохи, ро- блять таку міну, ніби-то вони знають дуже ба- гато, а що таких, які знають тільки трохи, є чи- мало, а кожний із них знає щось іншого, то на- слідком того являється ріжниця поглядів, яка пере- 135 ходить цілу скалю : від приличної дискусії аж до невиносимої грязні, що робить неможливо душною і вбивчою кожну еміґраційну атмосферу. Історик і психольог колись пізніше будуть займатися проблемою української еміграції. Мате- ріялів до своєї праці знайдуть вони безліч : у на- 140 шій закордонній пресі (а нехай не забудуть і в чу- жій пресі переглянути деякі рубрики — на прим. поліційну хроніку), у переписці, в споминах, у до- кладах до уряду і т. д. Не встряваючи в їхню фа- хову працю, позволить собі скромний журналіст на цьому місці звернути увагу тільки на деякі момен- ти, яких не слід забути при писанню історії; маємо на думці переміну психіки емігрантів від часу їхнього приїзду з України — в чоботтях, салдат- ських шинелях і папахах із самоварами та кітлика- ми під пахою, аж до тої франтоватості в ноші й цілому поведенню, яким вони намагають затерти те враження, що недовгий іще час їхнього побуту в Європі. Отсе буде одна з характеристичних рис нашого народу, досі ще не підмічена психологами й антропогеографами, бо не було нагоди її завва- жити. Вона в скорому часі дозволить нам вибитися на одно із перших м'єць між народами і стати справжніми „вельтбіргерами“. Та перед істориком і психологом залишаєть- ся ще одна важна нерішена загадка: дячого ці сотні й тисячі емігрантів гайнують час і марнують гроші ще досі за кордоном? Дячого вони розки- дають так легкодушно цей гріш, про який знають, що це частина важкої кервавиці їхнього народу? Чи це може те звище, що коли жебрацька нація дірвалася влади й копійки, то їй відразу в голові перевернулося і дехто з дуру не знає, що з тою копійкою зробити? А нехай вони, ці майбутні дослідники емігра- ції, не забудуть звернути увагу на одно: що це діється в ту пору, коли ми вже на Україні маємо власну територію; що там будується нове держав- не життя; що там треба сотень і тисячок робочих рук і робочих умів; що за кордоном емігранти не роблять нічого, а там, дома, чекає їх праця: хоч тяжка, та вдячна, бо треба будувати те, що війна зруйнувала. А таке будування тільки один раз дане лю- дині пережити і колись соромом будуть обливати- ся обличчя шкідливо-активних чи пасивних емігран- тів, коли їхні діти та внуки питатимуть: „Де ви були тоді, коли другі гірко працювали дома, для добра нещасної Батьківщини ?...“ З. Я. Х. 145 150 155 160 165 170 175 180 Статут цей затверджено Загальними Зборами Комітету по вшануванню пам'яті Композитора М.Д. Леонтовича 7/II 1921 р. Голова Комітету М.Михайлів Секретарь Ол.Чапківський СТАТУТ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОМІТЕТУ ПАМ'ЯТІ КОМПОЗИТОРА М.Д. ЛЕОНТОВИЧА. Мета та склад Комітету. § 1. Комітет має на меті вшанування пам'яті композитора М.Д. Леонтовича та популяризацію його творів по плянах, ухваленим пленумом його членів. § 2. До складу Комітета входять: 1/ Представники родини М.Д. Леонтовича, 2/ Ініціативна група, 3/ Представники державних і громадських установ та інституцій, 4/ окремі особи, запрошені Комітетом. УВАГА. Кількість членів Комітету не обмежена. § 3. Місце постійного перебування Комітету м. Київ. § 4. Комітет має печатку в написом: "Всеукраїнський Комітет по вшануванню пам'яті композитора М.Д. Леонтовича". Про Збори Комітету. § 5. Збори Комітету відбуваються двічі на місяць, кожного першого та п'ятнадцятого числа о 7-й год. вечора і зважаються дійсними при присутності 1/3 всіх членів Комітету, що переїздають на той час у Києві. § 6. В разі не прибуття на призначений родину кворуму, - другі Збори Комітету призначаються о 7/ год. того ж дня і тому в помешканні, і зважаються дійсними при всякій кількості прибувших членів. УВАГА. Ковістки про збори не розсилаються. § 7. Комітет вирішує пошанні питаання, коштує нових членів до Комітету, затверджує плани діяльності Президії та Комісій, вста новлює терміни діяльності, порушує контент. § 8. Голову та писаря Зборів обирає Комітет на кожному своєму засіданні із числа присутніх членів. § 9. Всі справи на зборах Комітету вирішуються звичайною більшістю голосів. УВАГА: Для зміни та доповнення цього Статуту, а також для ліквідації справ Комітету ( § 19) потрібна згода 2/3 присутніх на Зборах членів. § 10. Коли хто з членів Комітету двічі подряд не прибуде на Збори, Комітет позидомляє про це Інституцію, що кандидирувала цього члена і просить надіслати йому заступника. УВАГА: Члени ініціативної групи за неприбуття - без поважних на то причин - на Збори два рази підряд, вибувають зі складу Комітету. § 11. Крім чергових Зборів ( § 3 Статуту) в екстрених випадках відбуваються надзвичайні Збори, котрі скликає Президія, яко з владної ініціативи, так і по вимозі 1/10 всіх членів Комітету, або Ревізійної Комісії. Про Президію. § 12. Для провадження біжучої праці Комітет обирає Президію в складі: 6-ти осіб: Голови, Тов. Голови, 2-х Секретарів та Скарбника. УВАГА: За свою працю члени Президії не одержують ніякої винагороди. § 13. Презідія репрезентує Комітет перед державними і громадськими Установами та особами, пер-водить збор грошей і від- читність, дає напрям твавдання діяльності Комісії, згідно з планом, затвердженим Комітетом /§ 7 Статуту/, провадить діловодство Комітета. § 14. Про свою діяльність Презідія дає звіт кожному засіданню Комітета. Про Комісії. § 15. Для перередення своєї праці Комітет поділяється на Комі- сії: Музичну, Видавничу, Загально-Організаційну та Ре- візійну. УЗАГАЛІ. За свою працю Члени Комісії не одержують ніякої винагороди. § 16. З своєї діяльності Комісії керуються інструкціями, затвер- женими Комітетом і докладають про свою діяльність Презідії та Пленуму Комітета. Про Ревізійну Комісію. § 17. Для обрівізуваання справ та коштів Комітету обирається Ревізійна Комісія в складі 3 членів. § 18. Ревізійна Комісія ревізує діяльність Презідії та Комі- сії: І/ З кінця кожного календарного року, 2/ по пропо- зиції Комітету, 3/ за власної ініціативи,- подаючи акт обрівізуваання найближчим Зборам Пленума Комітету. Про ліквідацію Комітета. § 19. Діяльність Комітету може припинитись: по розпорядженню Влади, або за ухвалою Пленуму Комітету. § 20. В разі ліквідації Комітету всі гроші, майно та документи передаються до Наукового Товариства імені Т. Шевченка в Києві. З оригіналом згідно: Секретар В. Чапликович P.-ORNSTIEN, SECRETARY. ALL COMMUNICATIONS SHOULD BE ADDRESSED TO THE SECRETARY. Offices of the United Synagogue. ST. JAMES'S PLACE, ALDGATE, E.C. 3 14th May, 5680-1920, Dear Sir, re BETH HAMEDRASH AND JEWISH INSTITUTE. At the last meeting of the Board of Management of the Beth Hamedrash and Jewish Institute, I was instructed to convey to you the very cordial thanks of the Board for the extremely interesting Lecture you were so good as to deliver last Session. My Board greatly appreciate your kindness in sacrificing both time and trouble to the preparation and delivery of the address; and they trust that during the 1920-1921 Session they may again be honoured by being allowed to place your name on the list of Lecturers. I am, Yours faithfully, Philip Goldberg Deputy Secretary. Dr. S. Zarchi. Bruxelles 16/5 28, rue le Tintoret. N.E. Place des Gueux Mes Chers Enfants, Je vous envois mon nouvelle adresse, et je vous prie encore un fois qu'il faut déjà avoir écrit avec votre pauvre mère c'est la détermin folle et je ne sais pas si c'est loin de ça. C'est déjà cinq semaines que je n'aurais plus de nouvelles de vous, Mais mon Dieu je me comprends pas comment je ne suis plus encore morte. Je vous écrirai déjà quatre lettres un telegramme et aucune réponse que c'est que est arrivée avec nous mes chère je vous en prie je veux souffler écrivez moi tous, tous, si quelque chose est arrivé avec vous écrivez moi aussi ce soin pas toujours mieux savoir la vérité que ne savoir pas rien de sa fille amie. Je pensais déjà partir long temps de Bruxelles et seulement à cause de vous je rest encore et attends toujours Et Queque vous dites fait avec nous mes Chers enfants, vous nous donnez toute notre vie vous nous empriez tout notre énergie, nous sommes devenus tous les deux comme des automates. Papa se force encore de me conseiller dans ses lettres mais je sais que quand il était ici la dernière fois il était bien triste. Je ne peux plus vous écrire la plume tombe de mes mains et le larmes sort aux mes yeux. Si je n'aurais pas de nouvelle de vous jusqu'ou la semaine prochaine je ne sais pas c'est que varisera, avec moi j'annonce que je ne peux plus supporter si beaucoup de chagrin. La semaine prochaine c'est déjà "Chorons" et au lieu de venir à cette fête comme vous avez promis nous n'avons pas reçu même de lettre tout le temps. Je vous souhaite beaucoup de bonnes choses et d'être de bons enfants aussi, et pensez un tout petit peu de vos pauvres parents aussi je vous embrasse très fort votre jeune mère Bruxelles le 25 mai 28, rue le Tintoret, N° Mes chers enfants, Voilà déjà la fête de "nos chevaux" est aussi passée, et au lieu que nous vous ayons promis de venir nous voir à cette fête j'aurais été déjà heureuse même d'avoir une lettre de vous, et toujours rien, pas de nouvelles du tout. Mais, c'est inouï ma chérie qu'une fille unique pourrait être si inattentif à ses parents, et encore le présent comme le tiens, que tu sais bien que tu es toute pour nous, tu nous a pris tout le 3 m'ont franchement que a reçu moi ou vous quand vous m'a m'avez dit que je voyage avec le mariage de ma fille que j'ai encore un fils aussi et j'ai croyé en plus tôt, je voul croir, si vous m'avouez qu'une ma fille meurt s'en irait et n'e nirait pas à moi le semaine j' avais regardée cette personne co une fleur. Je vous écris de ja la sixième lettre et une tél rame et aucune réponse. Je peux vous écrire mes mé chants et dans le même tem mes chères enfant, car malgré toute ma logique que me dis que je ne dois pas vous aimer toute deux et vous n'avez de mérites, et tout de même mon coeur dis outre Mme Le Coeur d'une mère c'est incompréhensible malgré tout mon cœur battra tellement pour vous, et ce le seul espoir que je t'attache encore à la vie ce de vous voir tout de même bien fort et de vous embrasser bien fort mes chers enfants. Oui, ma chérie ma petite Maroussia j'ai dit et je dis souventement la même chose que tu dois vivre Serge mieux que nous, moi pas nous oublier tout ou faire si je pouvais vous voir un instant je crois que j'aurais oublié tout, tout et je serais une autre personne. Soyez heureux mes chers enfants, et je vous embrasse très très fort de votre mère courage. toute l'énergie pour a tra- vaillé ton père a pensée toujours encore travailler et faire un capi- tale pour toi ma chérie malgré que tu est libre méchante pour- vous, mais maintenant tout tout tombe des nos mains et je ne sai- comme nous pouvons encore de vivre. Nous nous tenons seulement par le l'espérance de vous voir quelque fo- et que deviendrais peut être un jour mieux pour vos père que vous êtes maintenant. Comme nous avons reçu lettre pour toi par six semaine, alors, j'ai lu et relis et mientement selom j'toi comprends votre lettre chérie J'or- que vous êtes allés quelque par en voyage encore plus loin. Et maintenant dit Вороний Гудович - Тову '79 Тову о З'юзі відповім у тебе але на жаль тоба не стрі нуль. А є запрошений виг Др О.Назарука на прийняття в Редакції статей моне чи там зваблянок. І так о 4205 папол. свого дню Гусь. Гаразд Володимир Костюк Проза недовідка. Большевицька навала, що принесла з собою феодальну розруху і політичний заколот, одночасно зруйнувала і нищила нашу культуру, де і де тільки можна. Що це не безпідставне обвинувачування, про що свідчать оракти даних часів недоволого панування большевиків у Кам'янці. Не большевицька влада, ледве розташувавшись у Кам'янці, перш за все вбила на цю весь попер 13-го по відділу Народної Всесвітньої Хрещення і заготовленні ум відділам для друкування шкільних підручників та книг науково-популярних книжок, потім показала гейлай, що прийняти право видавничого відділу між іншими принцами друкування читанки для народних шкіл, а також і другу публіка по естетиці України М. Грушевського. Остаточно було надруковано Варзький і на замовлення, як продовжувати друкування останніх 3-х других була покладена відповідальність за свої рішення на розмовці влади: "Дам не друковано, а те що вже видруковано спиште"! (!) Коли додати до цього, що большевиками залежні Кам'янець 16-го квітня), а 20-го травня було розіслано по всій друкарні винагородження нічого не друковано, то довідку Ревкому все раз провадить попротивування націоналізації всіх друкарень. весь раз закочувався коли мобілізують робітників, намагалися забрати у Керчеву криття всіх паперових та інших з вкінці управлень дивою прийшли націоналізацію всіх друкарень, то жорстоке видавничого справи при большевиках стали більш відомими. Звідси до того, щоб при Болише-відському пресі та забороні спеціального алфавітного літературні письменники (якщо вони у цьому малює виняткове призначення для розмітки по стилістичних стилях мови нічого не смів друкувати! Слово-Книжка Вс. Губаревича підтак великого тоді в кунсту інодійного не-Болишевицького по слова. Негуваний ніяким, всімі даях на культуру і розуміються перш за все на культурну українську - перш за все відпадає ур- зову. Що ж дійсно так про це обвідити франт загруз укр. "часопис", Нині Позділ, орґану, який стояв на Болишевідській платформі щиро випав ни на Болишевідській платформі (об'ємність рез. Радянську владу при її присутності але вже всіх радянських статей, які не создала-виконання пам'ятної дечер 18-го від писав: "Перше броям, що при першій - не зміні видаватиме відозви „на поняттю русленки думи", при першій же випускі нової влади до міста мають шісце такі вироки, що ває своєми ота пургара саме українською думка і приведен бал русленки лінгв. "Книж. Под." тих не довго добилося на „Книж. Под." Книжка вони Долишовицьку Оттомар майда, щоб зовсім убивити по кабелю ніх, московську людність "от пургара у русленки думка" більшовик в перших листах правди зовсім прийняти „Книж. Под." і принаймні взяли проєктивання „Новто-Благодатний тулкан", єдною вестю Боротьбу з ціла українська культурна інтелігенція. "Просвіта" була жівчина інститутом будуються університет, "лайдамаузких кубляк", студентство і професура були убивані елементами контр-революційними і знайти шкодливим. Відповідно увому в унів-ті робилися дуже часті труси. Студенти арештовувалися по підозрінням в убивствах з лайдамаузких кубляк. Не уникли таких підозрінь і професура. 1-го червня була даарештовано і посаджено в тюрму Бідні Землі. Сидить галицький дядько над горючим вужином повадить на руки слухається, що радиться по мов бік збруї. Мартовський озмінок по- рошити східна птвірний вітерець недобрий дуєм пидивав ... Слухає — Трілейб турочи сподожений дишить аж аже шумить бінешть стоя- новий радин через Згруз в лашинку. Бінешть вужка до сили пришучив бінешть аже до землі пришчепле Куди ти бінешь? пурхув галицький дядько Земляний серце не прівсунуло в Надмікринського радника з переляку аже потагивело — по головка задихаючись приштав нз під балковиків още урікаю "Тія того?". питав галицький "Аж бодай не казейти" Ти кемси до младе, бо ши пам'яткі звідсії сини педіло болємевиків "Ох дайте мені стюкій, що ви робите Ми всі Господом і втікаєм ктю куди вирує" Мак того не ти втікаєм "Та болємевики видали такий наказ, щоб всїх веро- млядів колещати" "Ну так того ж ти вті- каєш ?.." "Є того, добре тобі так ловити. Ти, ти ще діди братік незнайом з погашку викалечают, а Готім удовідний ім, що ти зайць, а не верблюд." Gruß an m. 24.9. Militär der freundlichen Einladung des Nachbar-Kreisgesellschafts folge liebend, hielt der Rat der fünf seinen jener schon einzig und bald danach, nun für die Konferenz zur Verfügung gestellten Schlösser Qualia zu nehmen. Schon der Einzug gestaltete sich schlicht und feierlich. Keineswegs sogar musste man öfters halten haben, da erfolgt der Teil immer mehr und mehr herandrängenden und stärkendem Kollegen in Wetterkommando eingeschlossen war. Jetzt und fort musste das Oberhaupt des Rats bittet den freundlichen Begrüßungsspruch erwidern, so dass man einreichte und erschöpft am Ziele anlangte. Doch das Schloss, das sich der natürliche Häuschen als Kloster entpuppte, zeigte bereits von weitem sehr wichtigen Bedeutung zu entgegen ging. Während sich man früher genannte Gäste, die aus allen Wind und Weltrichtungen zusammenkamen und auseinander liefen, damit ja der Dienstwelt kein Wort, kein Atemzug, ja keine Entscheidung der Rat der fünf entgehen möge. Weiters mussten hin und her (bei dem Dreh! & d.h.), auf dem bewachbaren Throne, der sich hier besonders erwies, standen Motorboote und dampf- dampfer, stets zur Verfügung eines Mitgliedes der Konferenz. Bald nahmen die Besprechungen ihren Aufgang. Die Verhandlungssäle wurden herumgehend von allen Seiten schwärzten, damit ja kein Lautsprecher das Gespräch oder Gedanken-Store oder gar verfehlte. Denn lebensdauer würde von den Gesetzen des Landes erschöpft. gegen die Regierung der Republik wiederum wurde gegen die Verfassung verstoßen, und so arbeitete der Rat die fünf, einige stark stützt und würdig seines großen Bewunderers: minderhin in einem befreundeten Lande, unverwirkt. Zwar, sich neulich das von den Gärtnern zur Verfügung gestellte für krumme Ideen anerkannt. Es gab da nämlich Huthner und Hahne in allen Aufgaben einmal gebraucht, einmal gebracht, einmal nicht und ohne Empowerde, mit und ohne Anhöf etc. Sich werden die Meisten glauben, dass eine angenehme kulturelle Abwechslung folgte. Denn ist aber nicht so! Der Rat der fünf bestehend aus 4 neuen Leuten und einem alten Mitglied (letzteres als Vertretung) des Weiblichen Volkes vor dem jungen Welt anzusehen, war nämlich, ob absichtlich oder unabsichtlich von Seiten der gemeinschaftlichen Verbindenden) in eine gegenwärtige, die ausser den oben geschilderten Vorgängen auch die Versuchung der Hinterwäscher besaß. Das heißt, man konnte hier sehen wohin man wollte und man sah nur Hahne und wieder Huthner, natürlich beiderlei Geschlechts. Und so gab es auch zum Essen mit Huthner Herrn v. Moltke, Vertreter des Kaisers. Die folgen Konzilien natürlich nicht aus der Bem und stellten sich auch bald heraus. Als die Vorstande der Fakultäten des Rates, ernst beir Runde vor einem außerordentlichen Intellektuellen eben Heerde wollte, konnte er abstrich glücklich nicht weiter und das Tablettum schließt am 14. April bei Reiterski in der Nacht an allen Fakultäten aus Kopenhagen in Hörn. Alles sieht sich auf die dem Lande dieses neuen Tore verwundert aus, besonders der Rat der Fünf, die plötzlich und neu zu verwerfen beginnen - Von dem wirkliche Mitglied bejahte von Begriff alle Fakultäten in Tonen, die einzig einer Heime sehr ähnlich waren. Man war ent- setzt. Kleinbriek nur die Wissen- und Kunstleute, denn die fünf Konnten untereinander sich vereinigen. Heile gut verständigen. Sollte soviel Weisheit der Weltverkehr gehen ? Das durfte ja nicht sein, man wußte nun wohl her, was zu machen sei. Da mußte einer, obwohl es wahre schwer und die Sprache des Landes seien, wo ja diese große Konkurrenz untereinander lag. Er habe so- oft an Kreis gesehen, dass man Ende der Führer dieses Landes stets ein Hahn erschien, der dieselben Bewegun- gen machte, wie der Rat der fünf beim Greden. Jüngst wurde die Verbindung hergestellt über allgemeine Stattanschung! Obwohl die Vorstande mit einem andern sprachen, konnte sich der Rat der Fünf in Calcutta an- mit dem Rat der Fünf streiten nicht verbinden allgemeinen Verwirrung. Man rief alle Ärzte des Landes! Sie berieten hin und her, hie und da einer auf den Gedanken kam, den Rat der fünf direkt mit den Führern zu konfrontieren... Unter den Augen eines spannend wartenden Publikums wurde ein ganzer Hühnerhof in der Saal getrieben, wo die fünf bereits warteten. Dem Aussehen dieser lebhaften Jury das Mitgefühl mit dem roten Hahn plötzlich zu krähen an und teilweise konnte man so etwas wie „ich mache Durchschlag“, ich mache Durchschlag verstehe, wobei er entsetzt und kampflos einem gewissen Rüpelteil trieb. Dies alles in Verbindung mit den Gesten der fünf brachte die anwesenden Ärzte zu dem Schluss, dass nur die Hühner an allem schuld seien. Ein Ten- und man fand los von mir an absolut Hühner in allen Arti- mir Thammelflendtig zurechtgegeben. Dieses Mittel half noch keinen Zeit schon begannen alle mitzuschreiben, als aber im Laufe der Konferenz mit Lauter hörte messen, die denen der verspäteten Käfigfänger zumutbar schienen, musste man aus Erfahrung zu helfen. Ja die Räder fünf sahen den Rat des jüng- in ihren Strängen an die Saiten des Rates der fünf Молитва за Вкраїну Музика М. Лисенка Помалу 1. Бо-же, вели-кий, Є-ди-ний, Нашу Вкра-їну хра-ни! Волі і сві-ту про-мінням Ти і - ї о - сі - ни. Сві-том нау - ки і знання вих нас про - світи в чистій любови до краю Ти Нас, Бо-же зро-сти! 2. Молимось, Боже Єдиний, Нашу Вкраїну храни, Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни! Дай йому волю, дай долю, Боже Єдиний, світу і щастя народу Дай і довгі літа! Inter arma silent musae... приповідка, яку за довші час останньої світової війни уживано з занадто часто, всераки безвагом незвичайно гострим і правдивим приписом, що характеризує певний психологічний момент людського життя. На жаль ми не можемо навести прикладів, які б порушили категоричність цього спостереження, яке стало законом і ю суворим Законом наших часів. Знайдуться очі, що почнуть елергацією з цим життєвим фактом, що нарахують десятки назв і прізвищ, які б то не підпали впливові цього приєду і думки да- ки дати твір, який є свідком, що й піддає армії звор- чий інтелект певної особи працює нормально. Ми не беремо на себе такого авантажного завдання, бо зна- мо природу оцих пань-Муз, які вимагають десять вибран- них умов свого життя, а при сяких-таких обертаються в досить таки неповажних ігор т і посуди їх зводяться З дяку просто ображаного колишньо чесного художника. Все, що утворено поетами, художниками та самі нашої вибовної боротьби, яка з худенною поземкою наших дів не тільки не відбила фарб і темпу її, але просто-на-просто є вилученою, вимежаною з кволої, слабої душі поетів пародією на гімн, на пісню волі, на лукаву боротьби й перемог — слова їх ігорів заслабкі, а фарби - затемнені, губи їх почути, чи побагатити. І той факт, що колись така хвиля стала задрікованою в літературній чи мистецькій історії інших народів в минулому, наводить на пас сучасні думки в першу хвилю і в другу прилучуються подумати над причинами такого сумного явища. Краникое седерманіе бумаги 20 Сентябрь Мандаринскому упр. о филсеру Разидову со списками по Болгары суточных денег за болъ и Августа Ивана его др. въ сутки въ рублѣ 30 Сентябрь Утетемъ о филсеру Разидовуку о не отмени свиданій о прочи вывшамъ въ м. Медшибомъ учителю Фредерть Николаевичь Муртевичь. 14 Ему рте съ неласнымъ распдова ніемъ о злоупотребленіи житаламъ м. Медшибомъ Аврутомъ Гланцомъ по освобожденіи отъ воинской повин ности Mikraionische Vision 1) Es dämmert der Abend in die Berge herein; Die Schafe kehren von der Weide zurück. Es rauschen verspätet die Fluten im Mondschein: Es träumt und raunt der Wald von Glück. 2) Der allet Ruhe ich wieder nun zu lauschen, Was mir Vater spricht und deren Bäume; Ich hör' erwidert mich — das Rauschen: Vergiss das Sein, mein Kind, und träume. 3) Ich sehe einen Knaben jung und wunderbar Die Schönheit selbst in hellem Goldesglanz Von hohem Wuchs und langen blonden Haar, Am Haupt ein reicher Ehrenkranz — und nunmehr ewig 4) "Die Liebe", sagt er, gab mir die Natur. "Schönheit und Glanz, mein freies Leben." Ich hatte zu Pflucht den einen Schritt: "Mein Volk in Freiheit und Wohlstand zu leben." 5) Der Knabe verschwand — es rauscht der Wald. Dunkle, wohlbewegend schöne Sommernacht. Erwidert träume ich wieder bald, Dem ich war blau vom Traume ergriffen. 6) Ich träume der gleiche Knabe erscheint, Den Ahnenkranz nicht mehr am schönen Haupt Von Wehmut gealtert — die Augen vereint In Ketten gezogen, der Freiheit beraubt, 7) "Ein fremder", sagt er, gab mir die Ketten. "Um den Kranz mir von Haupte zu nehmen." "Ich bin gefangen, kann mich nicht retten," "Ich muß weinend mich schämen." 8) Ein zweiter Knabe wendet der XII plötzlich hier Ein Ideal von Schönheit und von Glanz. "Im Ketten", sagt er, "was macht man Dir?" "Wo ist dein goldner Ahnenkranz?" Ich bin gefangen hin bereutet "Unter fremden Flock ich stohne" "Bin geachtet, hab' gebüglet Hand" Da ich nach Freiheit auch nur sehne 10.) "Die Freiheit, nicht ich, wie bin ich Wie Ketten will ich gern sie lösen," Doch vor einem wiss' ich dich Vor Fremdheitschaft und Bösen. 11.) Beide Kuchen hab' ich mich erinnert, Und in Goldesglanz von deinem Lächeln In der Ferne höre ich Tedeum singen Und sehe Freiheit mit dem Volke ziehen a Demnächst wird es wiederkommen! 4/8. Шановний пане Узківський! Посилаю Вам зі матеріалів див відому і могливо використаний в змислі нашого добро- го імені. (Учена ідея правд звільнення „беззмових" а також що до еудеїдії на данше розповіданн Дуже прошу повідомити про держання коррекцон успіх, цей і відсилано" в кінці вересня. Прошу також повідомити на випадок зміни адреси. Весьма країною 2. Купрова. Адреса: Магуфід 6 Кол. Народ Узгорода - Könnt ich meinen Ekiß haben hier im Kloster das war sein Er ist der schönste aller Knaben Mit ihm will Tempos immer sein! gleiches sagt Vapnouska Harmoika spielt er ja wunderlich und kann auch andre Sachen die in den Bergschlössern mit Tempo kann man auch vorkeltern machen. О Колиб любого Альва либо в туті мов В листопаді йги підлій мітлий на гноб Найкращий Кім із хвильків всіх має світи Кроте Петро мав вже і вчору мая на тимитті. А по турини мі яка Ялія тревалою В фунді той лей ковай і малої сило, Як йома Кім таке і шми, звірі, що падалими Біля його потурало, щоб вище, при дібранні. Відчуття! Ну не те що життєвий Момент у залі таємність Таки мовчу про це вже багато Можна мені всім пам'ят Будь-які підписи на думки власні Все життя передусім шукав Усюди з роботи вихованців – Немає хлопця що оставляв Повертаюсь накаркутий, А підписується всім молитва Мати відкривається все борюся Як і чого я не вбив – До кращого залежить власна робота П. Кочинськ не задовольнився тим, що звільнив свійому частину У.Р. Капелі, він продовжив паралізувати її даними діяльністю, не зважаючи на те, що цим руйнує велику культурну працю на підкарпаттю. В штаті до редакції "Науки" П. Кочинськ старався підірвати довіру до гуртка об'єднаних артистів Капелі, який працює на підкарпаття, заявляючи, що цей гурток нічого спільного з У.Р. Капелею не має. Приложенні відповідні підкарпатської преси характеризують вчинок П. Кочинськ. Do Pago ellinienpil. Нова мера почи в австрійських народніх школах. Австрійці лекціював світло — залежно в кабл. нову роз'яснили, що барвих перерв не має; шкільна книжка, які виготовляла в минулому наказом усіх родичів в них народних школах і інфузувала діяльність чи мір у руських сил. Якимеся преса тоді по-своєму, як бачив сюди: щоб головним лекційного електорату створити Літкас представником прем. Він заявив, про розумна мав останням 4-5 кадр вирої тканин і повідомляв про: При новій селекції багато дитинства роздає годин; результація подібних шкільних предметів, останніх раз одного ранку в школі присутність майже одного пред- мерови; Менш середньої настоличного одруження уяв і повинен погляд. Вид. Наз. у даний момент, як он школа бре візла залежна, або їм он майже року при різних природжених проєктів. Існує не також виглядаючи рідких нових шкільних предметів; на історії, природознавство, фізика, географія 17-9 підставної ми жодних предмет, яка про робив краю і їхня? На шкода викликала наряд відбувся у разі несвоєчасного прийняття науки з турку батьків крізь мого, який ста- лася консервативною центра. Други повинні викреслити або володіти розмовами великих витворення; а також усунули звичайних розвідками з робочих ручних робіт. Ми більш ніж дитинство на подібній предмет, яких грає вимога короткої окремо, а поважною: головну науку, як не бре виготовляли минулого року в 150 класах у лекції та на селі. При чому це перейменуватися шкільна географія, історія, приро- 928 взял в руки, і бачив у її не міцній і зваженій дужому зразка кілька ознак приємної переконливості. Вона говорила про своє життя. Навіть вогневолоку робив як: коротко, чисто, одними на прямий боком, щоб не мали переривати й перекидатися до інші робочі відмінності; про те життя вона зважується на цьому. Тепер Валентина почала якось викликати світ перед собою уявлення, і забезпечували між ними думки рід, яким через несторожене не робив предмет, мило чи були зовсім його власні. Тоді ж у школі одна "Віша" її губила раз-два, і цього вимагав похвальний матеріал і дали в будь-якому випадку охолоне уважно на схожу. Тоді ж не міг собі уявляти ними одини зразки розмов, що робили під час кола, але добра чи року самому матеріалом при вирішенню питань години. Чему ж робився випадковий на дорогій про Вітташнім постійних предметів так, що ніякому не сперечав кривдно; кілька разів був короткою передачу, верашована при, мушеви отримати вкладення на проходженні чого робити, утакож "подія на дві" і погодини залежить від останніх, а поліцейські були виграни. Доволено прийнятно той новий листок є рослина. Ураз не сидів у школі пасивною чи поворотом утакож того, що тому виперед кого, тоді ж самостійно однобує матеріал. Та не ховай тут про те, щоб від сам писав, приймав лист і розумів чи нелегкий до науки ремесла, але до працювати школам. Питання не йде про самоствірну дужку браку уряду, а ручна робота виступала тільки раз, де того гроша її не було можливе. Кто, коли ходить про залізничній раді перебування учитель уважався прилученому на західних дворах. Тобто уявляти вузького потоку; до цей між коротка дужка писав назви своєї роботи, оглянувся, дивився чуття на керуванні повідомленням власними очима. Одна рада прилучила при: нісця сьогодні матеріалу, дивитися вперед на новий рік наукових. Грамотними та вченими роблять звичайно виконання реформування "на жалюзі" науки, усній братній рабо- т і з завдань, бо не мусить бути виправлена на фахівця "зразкових речей", її питаннями або вирішувати неза- побіжливості явлень і лакунових крихкі. До цього прагнути, мусимо реформувати в молодших року предмету на сучасність до того, щоб послабити її за модерними принципами. Природно фундаментальні трудові, збираючи приймання молодого матеріалу, прикладаючи увагу і усність, посилуються старим матеріалом. Недостатньо кандидати публік, заснованих на багатьох канадських сучасних, миру у виховному методі дрота мешка баченого, бо наука мабуть овернена не на кандидати матеріал, а на робоче безпеку. Наконець зазначив роб. верх. експерт Білєв, що реформа школи необхідна на Україні і вже краю. Коли ми хочемо вберегти наші національне та господарське рух, коли хочемо стати молодими вимогами, то потрібно реформувати школу. Учительство підготовлюється до нових методик в навчанні. Новачки шкіл, однаке багато функціональних машин, які не можуть читкою приносуватися до нових речей, слабкими звичайними. Дома виконують учительські свої завдання, як тільки використовують своїй темперамент, що було несправ- Над Франц Мрсе (Мітлес) 10.9. План Історії української літератури дзвінця поганкових шкіл. На поганку дана поняття що таке "література" і о ліп вона буде нас ближча. Земарію поділю на 3 доби. І. Доба. Від введення християнства на Україні-Всі (988-1491) до надрукування першої української церковної книги в "Кракові" (Кінець середніх віків) ІІ. Доба Від входу у друку першої укр-церк. книги (1491-1798) до виступу Котляревського ІІІ Доба Від виступу Котляревського до наших днів. Нагадую! Народної (устної) словесності мали ми при кінці другої доби, як це практикується в польських та німецьких, також левських школах і як приняв Єфремов, або ж про- почує чит. Сумичковий перу першої доби, як це в моді в російських учителях і як прийняв проф. Сумичов. І Доба. На поганку першої доби встину о снігах літератури в передхристиянських часах (лети, ризи, Храбр, Овчоповий, Кашіні митаринські) Першу добу поділю на два відділи: 988-1240 Прочвт літер. з 1240-1491. упадок.(стаття) Заніс приступим до обговорення літературних пам'ятників минулих рати легкий історичний огляд о впливах та пришкод на яких розвинулась така парна література, що міжнародне значення Київської української держави, на пошану українського корду на зв'язку (святою) книжки з болгарськими останками та західної Європи на візьмени парловини. Втіль християнства, св. Кирило і Меродій їхні дослуги, абука словенська, тилоголича, морічна (зразки) Пам'ятники літератури могли не переводити та оригіналами. Переводи чудили до нас з Болгарії, Сербії, та Греції з Великопольської Тори. Мовля. 1) Тут коротко описую Остремінів Святелей (зразок) також вестину о дзвірниках: "Методичка" Златан істинь", "Цішару", "Добр- мисках Об'єтослава"(зразок) турки ширше згадують о Телехах, "Палеях" Хроніках, Хропочеврах, Ширше автори "Мекрифія" виканець їх значення (двої літератури наших предків) Можна дати один розвинений зразок (інспірійного оповідання) вастини в архипоні а ростить в переводі на укр-гасперинський мову. Павести, новелі, та духовні стихи (зразок слова) 2) Оригінали. Перед овивленням оригінальних пам'ятників бентежну на поширення об'єття через школи / монастирські/ праця висших вершень. Індріон, його коротка Благородність творів, опис-машинна (зразок) Кирило Тлустовський, коротка біографія, твори, список письменників, джерела його прикметностей (високопанний етюд для вивчення верств зроду) Леон Милоста та Феодосій Гелеревський із короткої біографії творів, їхнє читання, екранизація (етюд понятний для простих людей) Літописи. Тлустого письменного літописа, зв'язок з джерелами-свідоцтвами знання тайно-наприкінці Лаври. Прот. Нестор. Нагальна літопис - Талецько-Волинська - Місцева літописи. Різниця між літописами пам'ятними та роковими. (Зразок з літопису) Падарожки - Копецькі - Цнів подорожей в св. Землю, на Афон, Данило Талецький знання його твору - (зразок) Подруге думка Володимира Мономаха, знання всіх творів, які падарожні Правліні твори. Доробки з України, Руська Правда знайшли її в тих роки. (зразок) Послід. Слово о полку Ігореві, його історія, короткий дивовиж (зразок) з кілька висвітлення з ліпших перекладів (Масанько, Руденького, Шевченка, Шурана, і пр.) знайшлись слова. Загальний огляд першої доби, при якій зберегли увагу на високу стійкість літературних творів Тлустого, Кирила Музичевського, Лютовського, Руською Правда. Слово о полку, з бажанням що наш укр. труд мав би подібну високу кількість творів позацієї на таких незамінних і таких літературних творах яких немає західної Європи в тих роках! Другий виділ першої доби, зусилля королевського, виконання на пам'ятній поштучність, які не мали інших в поступу намерз, а щоб фундамент. В першій добі мище краще збережене на полудне в Болгарію, Троян, Афон. Друга доба 1491-1798. Цю добу розділимо також на два виділки: 1) від 1491 - до 1685 (до утрати автономної церкви на Україні) Політичні події. Ми лише звернемося на захід. Причини - указок облікових політиків самостійних центрів - Києва і Галича. Притулення Українських дешево до Польщі (Ташкент 1380) з Литви - Кривди від Польщі нехтовання наших прав - толеранція литовсько-руських князів. Намає нових державних на дитину і дипломатичного в зносинах міжнародних з Кобелярдом, Москвою, Молдавою. Повільна перемика любви, змінення з біографічної письменності, словами національними, виктористується в мову київську або канцелярську. Унія городецька 1413, філорентійська 1439. Цзмбляк, Григор. Витовт устанавлює Метрономію для укр. земель осільно від епітрохоннії в Москві - Друкарство Війська українську, маками Трек. Унія стробелевська 1567 Київська молода література - закріплення сильніх поліських мислителів з України, колонізують найбільші землі Укр. релігійна (1895) в Тверській Литовській, покривдження її душами. виконати з тієї православної церкви. Церковні грамоти Об'єднана православних верх заблагодарення шляху. Військовий кт Острозький 1) Каземир в Острозі - її діяльність, Титул Острозького. 2) Лаврівська ставропігійна монастиря - її організація - друкарні-друкованих зручування книгами, перша граматика 1891. 3). Вченська святодуховська школа - Мол. Святопрікський його заснув. 4). Луцька Граматична школа . 5). Київська Богословська Граматична школа. Учений Куршок Платон незабутньо - відомий діяльність мегаполіс- її заснув. 6). Київська Могилянська Колегія - її заснув, (Важливі) Письменники ІІ доби і їх важливість твори А) Полемічна література (що се таке) а) Христофор В'ячеславський "Апокриф" б) Мелетій Симонович і Трепенос, Граматика, довою в) Петро Могила його декларатори твори Аттас, Номеадж г) Захарія Киселевський "Таємниця" д) Іван Вишеньський, його війни і знамениті поганці е) Янківич Голубовський його твори яко проповідники ж) Стазар Багатовий з) св. Димитрій Ростиславович и) Агапія Тадеєвська к) Правнівич Ставровецький, судова його твори в місцях; Вплив української ученості на Москву, Сербію та Болгарію. Перехід окраїнних учених в Москву та їхня там діяльність: Епископ Славинецький його реформи церкви, князь Симеон Половцький та його твори Олександр Дворський Політичні події: Москва утворює права української мови, укази сенату і синоду проти української мови "об'єднання напрям" - туркменне української церкви, московському патріархатові, заборона пегатання українських книг. Переміна Київської Колегії на Казенцію, постепенно залиша української книжкової мови, московського, упадок україн- ського письменства. Б). Шкільна поезія - віршів - Знання віршів - панегірики Зразки шкільної поезії, віршів і панегіриків. В). Драма взагалі; закріплення Європи - Шкільна драма на Україні- Драма тихне лисьменство - спостереження зразки "інтермедії" "Інтермедія", "праволог", "міграція", "містериї" "Вертеп - український вертеп, вертепна драма, насколька драма (зразки драми і інтермедій) І Історіографія . Зразки про літописи липовсько-руські Метрика Липовське Статут Липовський Літописи Коцькі: Синовицю Гребенки Величка Темарні Русов Збірники літописні. гр. Сковорода і його знання. Народна (устна) словесність Що таке народна (устна) словесність, від значення в літературі, більш Розділ народної словесності. Перші українські етнографи (збирачі народних пісень: Ходаковський, Чернишев, Павловський, Метлинський, Гардичний їх заслуги. Тоді народної словесності, від оцінка, значення українських народних пісень в всесвітній літературі- Пісні обрядові; (зразки) Що таке, як повстана Колядки Чертовки Веснянки та інші купанці Пісні подумови: всесвітні зразки прикашевські " покоронні " послодарські " обтинкові " слободян (?) " румачькі " бурманські " панщинові " Козацький епос: Історичні пісні, (зразки) души (зразки) Мрія досвід Від виступу Котляревського до наших днів 1 На політику згадано о відкриттю: української літератури на еміграційній тоба, комту "Котляревський термін" виробив до літературно-маньчестерського Енеїду та Наталку Поплаву. (Політику видання з Енеїди та Наталки, підходи до по- няття і розуміння умов, при цьому коротка біографія Котляревського і згадано о його року в якому він був присвячений української літературі. 1. Біографія Квятки, його заслуги для літератури, видання з Марці (святами по Україні), опис веселля, похоронів, описи природи. Видання з перекомпаній, описи бугрів, лист до любовних розмов) висвітлення творів Квятки. Требенка його підкрес- 3. Шевченко, його біографія, видання творів, заслуги для народу, видання: До Основянки, Взуття молода, видання з Приглинні, Наймички, Галицької, видання з Таборського, Книга, кілька менших творів. Знаменитий Шевченко Шевченко в рози. Кирило-Мефодій, грамотно- його ідеї. Тетропорад - Основа. 4. Куліш, його біографія; згадання його нової. Описи, кілька віршів, виданки з його тематичних творів, згадка о Костомарові. 5. Марко-Вовк, коротка біографія, видання з творів. Два сини, Сестра виданки з Кордина - Теліб та його дитини 6. Відродження літератури в Галичині - діяльність Шашкевича, згадка о Васи- левську, Головачевців, Устимовича, Молочанових. Видання з їх творів як Грішне, Тесенка дитина, висміянки з Олита Малковського, виданки з мисте Верхованина. Згадка о Революції Дністрової, Івана Гончарова. 7. Юсупов Федорович - відкриттям Буковина - знайомий з біографією Фердинанда кілька видань з його творів - Братство Володимирське 8. Гудзинський його біографія, кілька його енциклопедій 9. Козицький Його біографія, його напрямки робота для народу. Взаємини з Галичиною. Статистичне, його перезимовування видання з його творів. 10. Каменський 1876 року, указ майбутньої переписки з історичною літературною тваринності в Галичині, заслуги Франківської 11. Український творець - Смірновський, Кроновський, Подолянка, Чаплинська, творця майже визначає 12. Іван Нелюб Левицький біографія, його любовна, випуск творів з новинки Мирний Панас 13. Іван Орлянко його біографія заслуги для літератури кілька безмайнових віршів, "Бенкетом" з новинки юр Захар Терпим, або Варисавської очевидно - Степан Коваль. 14. Борис Гребенюк Коротка біографія, творчо-мистецька робота прикладніна - кілька віршів, або випуски з новинки, або безмайнових озабувань. 15. Костробинський, Маркевич, Наполеон Чобриковське коротка біографія, знайомий в літературній кілька випусків 16. Імфрейт Савчевський Кори біографії, перекладення навичності видання 17. Осип є Матюхов - Леон Українка, Самійленко, Вл. Підка Мирош Левицький, Ольга Кобилянська, Василь Свєржинськ 18. Мирос Грушевський, згадка про Антосових та Дроненкова лінія біографії і промо-дімства заслуги. 19. Павло Грабовський - Олексія Воронько - Українська преса Теркасенко - Винниченко - Осєль - Архів Незалежної Всім на російській революції - свободженим Україні українська народна Республіка - українських мешканць працюючих і участь для частин нашої більшості та самосвітності Волинської Постарання листами почулися обрадово, з дивуванням моти відку виборони будуть такі моменти життя письменників, которі мають бути використовувати тимчасовий наступній, залучення приємних для насолодження молодіжним. Постарання будуть ми листами і пошану у мешканців для розумного слова в багатьох великих дзвінків, ще найбільший момент до насолодження. Потреби будемо перші порушити письменників, всіх мреж робіт. Чи кинеться вас один в одному взаємних молах!? Випущено 3/3. 1919. І. Винниченко P.S. Чи не буде по турбіні при читанні синхронізованої подачі? яку тут лежать (від з моєї попередньої праці) і папка України, з ознайомленням, культивуючи центральну штату розписи письменників. Счетъ госпо Редакціи Бомбы 2 тетрадки для Редакціи за 200 коп. Двѣ сеялки картоф. Одоглавъ. Зерновій НАРОДНЯ СПРАВА ТАРНІВ. Адреса Редакції й Адміністрації: ГОТЕЛЬ „БРІСТОЛЬ“ — КІМНАТА Ч. 38. —:— Редактор приймає од 10 до 11 перед пол. і од 3 до 5 по полудні. —:— Рукописи, що надсилатимуться, повинні бути написані читко, з одного боку, з за- значенням адреси автора й його дійсного прозвища. Рукописи, надіслані без зазначення умов, вважатимуться безплатними. —:— Ціна поодинокого примірника: 5 Марок. 99 100 Изменецъ 101 ІВАН ГОСПОДАР ПОМОГЛИМСЯ ПОЛЬСЬКИЙ КАНАДАТ В РЕТЬМАНІ УКРАЇНИ. Всего с приездом в лазарет изъявил мною Губину 178, в том числе, от недугов Магазин. М.Русс. La Legation de la République Démocratique de l'Ukraine Vienne, IV. Allee gassé 29. Nr. 5 листів і 1 підекрана день Пані М. Зархі жіночий Комітет в Винниці 104. Tverski-Oprištschikow g. Potsdamerstrasse munk. Kusamova a Brümmann 1 by [Diagram of a building layout with annotations] майстерні мивальних і мазкових приладів Тоділівської цегельнійльної утрави 105 1. Міль зараз росте. 2. Єфремо, давай-ка, Корнійко, свідомість Фредерик, вхідний помежів вер. 1/2 в березу. Годірки з треса З Календар. Чи не погано — В ім'я розборливий курц 4. Мила, мило би. товариство — національна рада і чл. р. мова ток небезпеку і не в- смілюється стояти. — Тімченківський Комітет. диктатура, державне правительство — радикальна горстка лихого з радикалами партий. — Європейці, яке наше становище Тімченківський Комітет дієльність товариства, Комедия. — Колмов. Отаи. Топачевий свадьба Савелий. Калеверов ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 20 Фонду № 1173 Спису № 4 Пронумеровано 146 (шо сорка шеста) +38/6-196.184 (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «18» 05 2009 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | | видачі | Під час повернення | |---|---|---|---|---| | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | 18.05.08 Кропивин Володимир ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | | | | 5.09.2010 Івчук | Центральный государственный архив Октябрьской революции и социалистического строительства УССР г. Харьков В данной ед. хр. № 20 ф. № 11/3 оп. № 4 числится 108 (ото велелиб) листов "13/4" 1967г. Тар (подпись) 1) лист 26 турной конверт 2) после листа 40 конверт с вы- менением вырезок с А 41 по 55 вкл. 3) лист 64 турной конверт 4) после листа 98 конверт с выписками с А 99 по 102 вкл. 5) лист 103 турной конверт 6) после листа 103 конверт с выписками с А 104 по 108 вкл. Центральный государственный архив Октябрьской революции и социалистического строительства УССР г. Харьков 9.10.97 Гл 6.10.97 План Краснокутська друк. З. 1813. Т. 2000. 10-11-66 р.