Стаття невідомого автора про народну освіту в УСРР , 54 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції та Сільськогосподарського Будівництва МНС УРСР у Харкові ФАР 11/3 ОП. 4 ОД.Х 13 Міністерство преси і пропаганди Української народної республіки. м. Київ-маса. Подільськ. Спавар.... Каменярі гуртуазного націоналіста (або в небудь до посідання Маркомовити Радянської України по питанню народної освіти. Готаю Закінчено на 54-х листах навлениемъ Вѣдомства пуда пиведенію авдже -3- ні неправильні і безплодні. »Вся просвітня робота з знантям /шкільна й поважкільні вирвана з під гілкову загальноосвітніх завдань, утворює одну систему професійної освіти, що дає на кожному даному ступені пен- ку ступінь продукційної чи організаційної кваліфікації. Інакше кажучи, правий бік "Основної" схеми мусить цілком витиснути лі- вий бік і розгорнутися на основні продукційні й організаційні групи та стати над системою соціального виховання опреділяючої формою просв-тньої роботи знанства. При чому треба окремо під- креслити, до професійна освіта під час бурхливого процесу пере- ходу від капіталізму до комунізму, тільки у фантазії занадто сантиментальних оборонців суспільності знанького ества, може бути кінцевою надбудовою закінченої системи загальноосвітньої школи другого ступеня. Так само не має жадних підстав для даного істо- ричного періоду вважати професійну освіту примусовою уступкою й великим злом, яке можна лише з болем серця виносити поруч із за- гальноосвітньої школи. »Вдогу пролетарської революції, коли весь смисл небуда- лого суспільного переророту може бути реалізованим лише в з'яви із трудовим нарушенням кваліфікованого робітника, що виховується всамому процесі переророту і коли, під той же час органи освіти мають в запасі лише мертві методи віджившої шкільної системи, професійна освіта являється не зовнішнім додатком загальної о- світи, а його основним і могутнім джерелом. Другого шляху утво- рення пролетарської трудової школи, другого ступеня нема й бути не може. І одним із самих навчачих досвідів двохрічного радян- ського будівництва в справі освіти є те, що поруч з безнадійним захопленням офіційних органів освіти ідеєю загальноосвітньої школи для знанства по всіх галузях життя велась ізольована відомча під- готовка кваліфікованих робітників. Такий нахил, коли ця робота відривалася від органів освіти, призвів до культкування вузького професіоналізму замість того, щоб обернути професійну освіту в живу базу всієї освітньої радянської системи. Ось чому орієнта- з тут від критики основної схеми проробленою на Україні, вироблена певного безкрайнення порядку. Правий бік загальноосвітньої школи, а лівий професійно-шкільна школа. - 4 - ційна професійну освіту, в справі роботи з знанням, означує рекід всієї справи підготовки кваліфікованих робітників від в цікавлених відомств до рук органів освіти. А це, в своє чергу означує, що фронт роботи органів освіти мусить бути різко оце ну им і направленим не по лінії ізольовання від творчих орга радянської держави, а по лінії споріднення з ними шляхом вико нання їх практичних і строчних завдань по частин підготовки кв ліфікованих робітників. „Таким чином, поруч з роботою по утворенню системи соціального виховання для дітей до 14 - 15 років, органи осв мусять направити найкрупніші організаційні зусилля, щоби си професійної /а через неї і загальної/ освіти закріпити і сфор мувати ті величезні кадри пролетарських і селянських підліткі які в'є заняті в продукційній та організаційній діяльності. В хідними точками й базою для цієї рухливої й складної системи професійної освіти мусить бути істнуючі школи в галузі реме- сництва, індустрії та сільського хазяйства, такими вся та кі кість курсів, учбених майстерень і шкіл, які в'є утворилися н до різних господарчих та організаційних відомств Радянської держави і особливо клоби пролетарських і селянських підлітків „Приспособана до місцевих завдань до дійсної кількос сил і умов, ця просвітня робота при всій своїй несистематично- стю, що їх на перших початках уникнути важко, чи усиленої стр ності, не мусить губити перспективи і в загальному підсумкові кожної галузі життя мусить складати з нижки концентрів закну систему масової підготовки кваліфікованих робітників. При чо- варо зазначити, що тут, в сфері роботи з знанням більше ніж де-небудь мусить бути стертом, загалом катучи, застаріла мет міт школам й позашкільною освітою. І було б природним і доці- ним закріпити про думку в органах освіти організаційний повит організаційним об'єднанням всієї роботи з знантям /шкільної та позашкільної/ в єдиному відділі професійної освіти знанть Верально катучи, нема такої позашкільної просвітньої роботи -5- /в тому числі й політичної/ якао невкладалася в рамки підготовки св.домого кваліфікованого робітника для пролетарської держави. Тут треба це раз звернути увагу, що було б неправдивим вважати, немов при такому нахилі роботи залишаться невикористаними, або механічно будуть викинутими за борт ті педагогічні сили, якими жила в свій час стара середня школа. Частина з їх безумовно пі- де і ввипішла від справи освіти. Але цілком ясно, що більшість цих сил, вирваних від звичноЇ і натхлої атмосфери, втягнуті по одинці до нового оточення і обстановки, близьких до тихих огин продукційної й організаційної діяльності, будуть чудово викори- станними, як фаховці. Але, розуміється, і там треба буде їм оста- точно розвинутися в думков про автономну школу, утворену авто- номним учительським осередком, яка на третьому навіть році про- летарської революції лишається ще не всоди вжитком. "Цілком натурально, що такий напрям нашої просвітної роботи з знанством, зумовлюваний всім ходом пролетарської револь- ції не стоїть ізольованим і так само стосується і справи просві- тньої роботи з дорослими. Що до роботи з дорослими, то ця точка погляду, так би мовити, професіоналізатії позашкільної о- світи знайшла собі вираз в одній з інструкцій головного Комитету професійно-технічної освіти, де яскраво підкреслюється думка, що "в сучасний мент тап загально-освітньої школи мусить відступити своє місце школам і курсам професійно-технічним". "Але намічений здвиг в справі роботи ще з знанством має де й величезне значення, до він у перше становить на прак- тичний грунт питання перебудови нашої так званої видної школи. Не має сумніву - хвилі все захоплюючої пролетарської революції вже ґрунтовно штурмують вину школу - вона стоїть на передовій великого ламання. І не ламання не може піти по іншому напрямко- ві,крім органічного пристосовання до тої системи концентрів, я- ка неухильно буде складатися в ході нашої роботи по професійній освіті знанства. У звязку з посі-но заторкнутим питанням про виду школу варто зазначити, що пропонуєма практична схема освіти най- менший нахил має до ігнорування тих стремлінь до чисто наукової - 6 - праці, які будуть означуватися серед знань. Для підлітків, о- значивших в перші річні ступені професійної підготовки тягнення до наукової праці, мусять бути забезпеченами відповідні умови в спеціальних інститутах і академіях. Схемою це цілком ясно забачається, але саме при умові виділення цих тягучих до науко- вої творчості знань огнівами професійної освіти." Поставивши таке завдання Народньої освіти на Україні Наркомпрос Гр. Гринько затвердив, відповідаючи йому схему народ- ньої освіти, яку поставив в завдання до обов'язкового переведення в життя. СХЕМА НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ В Укр. Рад. Соп. Респ. МИСТЕЦЬКА НАУКОВА ПЕДАГОГІЧНА АГРОНОМ. ТЕХНІЧНА вчений вчений вчений ---26 років ---25 вчений Ака Ака Ака Ака демія демія демія ---24 демія Ін- Ін- Ін- Ін- стаж сти- сти- ---23 сти- сти- тут. стаж тут тут стаж ---21 ---20 ---19 ---18 Практичний стаж - 1 рік Тех- ХПІ- кум кум ---17 ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА Проф. Проф. ---16 2-3 роки або в Профе- Проф. Проф. сійн. Жк. Лікарськ. агрон. тех. Поміщи, або Проф.Со- жк.- жк.- ціяль.-Екон.Жк. чи ---15 ---14 ЗАГАЛЬНО- ТВОРЧА ОСВІТА ---13 ЄДИНА ТРУДОВА ШКОЛА ---12 ---11 ---10 Від 8 до 15 років. ---9 ---8 ---7 ---6 ДИТЯЧА КОМУНА /садки, майдани та інші/ ---5 від 4 до 8 років. -7- Для того, щоб уявити, яким чином Наркомпрос гадає пере- вести таку надзвичайно складну і кольосальну роботу по перебудо- ві народньої освіти наведу головні його розпорядження й накази, залишаючи кратику самому читачу. ЗАГАЛЬНІ ПОСТАНОВИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ІНСТРУКЦІЇ. Тимчасова інструкція Губвіднародосвіти. Вперед до оповіщення Правительством Законодавчих поло- жень в галузі освіти на Україні пропоную в практичній праки ке- руватись таким вказівками: 1/ В галузі Вищої Школи. До 1 червня поставити до праці повним ходом всі лікар- ські і всі технічні школи. Зараз же рішуче проводьте організа- ційне злиття подібних установ без шкоди для інтенсивності нав- чання. Факультети фільольогичний та історико-фільологичний скасуйте. Відповідну сьому призначення професуру, вчених, котрі підготовляються і студентів, які спеціалізуються, залиште. Ро- боту на фізикоматематичному факультеті, зважаючи на тяжкий еко- номічний стан, тимчасом скоротіть. Приймайте заходи до збережен- ня лабораторії, кабінетів, і до продовження наукової праці, по- трібної нам професури, учених, які підготовляються і студентів, котрі спеціалізуються. Приступаємо до практичної розробки питання про Проле- тарську Академію Соціяльних Наук а популяризаторським 1 науко- воакадемичним відділом. Негайно і практично стартє питання про утворення Радянських інститутів Народньої Освіти для швидкої під- готовки робітників Освіти відповідно головних вимог Української Радянської Школи. Педагогичні Школи повинні негайно приступити до праці у вказаному напрямкові. Утворюйте при Губвіднародосвіти тимчасове Управління вищими Школами. 2/ В галузі Середньої Школи. Негайно приступайте до об'єднання молодших класів з по- - 3 - чатковою школою і до цілковитої ліквідації старших класів по у- творенню школи 2-го ступня переносьте на професійно-технічну освіту і клуби пролетарських і селянських підлітків. Приймайте твердий курс на ліквідацію старших класів середньої школи. В цим напрямку не повинно бути ніяких хитань. 3. В галузі Початкової Школи. Покладіть усі зусилля на утримання й зміцнення почат- кових школ. Відкрийте всі раніше істнувавші українські школи. Забезпечуйте їх підручниками, паливом і всіма засобами берегіть помешкання від реквизації. 4. В галузі Позашкільної Освіти. Рішуче бороться зі звичайною звичкою вести праця тіль- ка в межах міста. Тепер же памічайте й приступайте до реаліза- ції позашкільної праці на селі, скучуючи її навколо органів Продавема та Раднархова. Виривайте слідоту з ідеологічного полону куркуля, вливачи комуністичний зміст в українсько-національний форм. 5. Губерніяльні та Повітові Апарати Відділів Народньої Освіти утворюйте по мірі життєвих потреб, не захоплюючись утворенням більшої кількості підвідділів. Об'єднуйте в одних Відділи Соціяльнного виховання керування докільними установами, будинками захистами і школою першого ступня. Професійно-технічну освіту виділяйте в окремі підвідділи з широким притяженням до нього представників Раднархозу, Провспілки, Наркомзема, Наркомпляху.Комуністичної Молоді. Організовуйте в числі інших підвідділів статистичний і постачання. 6. Розворушить і посуньте до діяльності Академічне і вчительське кола. Роз'єднуйте всі істнуючі вчительські організа- ції і з дійско революційних елементів утворіть єдину Всеукраїнську Спілку Робітників Освіти й Соціялистичної Культури здатку - 5 - утворювати нашу Радянську політику. Від чутого нам вчительства скоріше увільнійте школу, для пього владттовуйте пе- реобрання учителів не тілько на папері, але й на самому ділі. 7/ Під всі ваші роспочинання і плани підвести твер- дий фінансовий грунт, котрий зможе утримати вас у державних рам- ках. Вперед до оповіщеня ставок, видавайте вчителям аванси, в ромпірі середньої тарифної ставки. Повідомляйте по телеграфу, скільки як одержали грошей і на що витрачено. Направляйте зв'я- зок з місцями: Рішучо вимагайте від них своєчасного представлен- ня кошторисів, і з'єднуйте їх до купи до купи і зі свбтми виснов- ками негайно пересилаїте. При складанні кошторисів памятайте про тяжкий економичний стан країни. 8/ Загальні вказівки: ведіть рішучу боротьбу у всіх апаратах і органах освіта: 1/ зі звичкою утвореном, завдяки по- стійній переміні влад, все відбудовувати в старих розмірах і формах, по 2/ з вільною й невільною інерцією русофікації. Нав- паки, зосереджуйте всі зусилля на розвиткові освітніх починань в рідних українським працювчим верствам формах. На пляномірність організацій освіта мусить бути даний біль всякому націоналізмо- ві й працювчі верства повинні практично на ділі почувати, що тіл ка Радянська влада здатна задовольнити всі вимоги працювчих, в тому числі й національних. II. ПОСТАНОВА ПРО ПРОВЕДЕННЯ В ТИТТЯ 7 РІЧНОЇ ЄДИНОЇ ТРУДОВОЇ ШКОЛИ. 15 червня 1920 р. 1. РЕОРГАНІЗАЦІЯ Й РОЗВИВКА ІСНУЮЧИХ ШКІЛ. Для переведення в життя 7 річної єдиної Трудової Школи Наркомосвіти України ухвалив негайно приступати до здійснення та- ких попередніх заходів: пар. 1/. Всі чотирьохрічні і трьохрічні початкові шко- ли обертаються в 7 річні трудові школи. Для цього для початкових шкіл додається 3 чи 4 роки навчання. У першу додаткову групу му- - 10 - сять бути притягнутими діти, до закінчили в цьому році початкові школи, а останні -учні бувших середніх шкіл відповідних років навчання. пар. 2. Всі так звані двохрічні школи з п'ятирічним курсом-ходять 2 роки навчання /6 і 7-й/ і складають нормальну трудову школу. Двохкласові школи з постарішими курсом додать 7-й рік навчання до нормальної трудової школи. пар. 3. Всі середні школи, а також школи близького до них типу, державні, громадські і приватні розбиваються пристосовуючися до такого плану розбивки хлопчих гімназій: перші 5 класів з підготовчим 1 групою приймаємих дітей для 1-го року навчання реорганізуються в 7 річну школу. пар.4. 6-й, 7-й, 8-й класи бувших середніх шкіл касуються. У в а г а: Порядок ліквідації старших клас середніх шкіл і притягнення учнів цих класів до професійно-технічних ухвалюється Відділом Професійної Освіти Наркомосвіти й здійснюється його місцевими органами. пар. 5. Види початкової школи і близькі їм по типу, прикладом торгової школи, утворюють 4, 5, 6, і 7 роки навчання нової трудової школи і до них добудовуються 1, 2, 3 роки для утворення 7-річної трудової школи. пар. 6. При реорганізації шкіл треба неухильно провадити спільне навчання по всіх групах. пар.7. Вироблений план об'єднаноїся хлопячої й дівочої школи, мусить обовязково завести у себе в один список. пар. 8. Звичайне осіннє й весняне приймання учнів до всіх шкіл касуються. пар. 9. Всі знову приняті до батанних груп єдиної сьоморічної трудової школи роблять відповідну письменну чи словесну - 11 - заяву до обраних ними шкіл та до місцевих відділів освіти подаю- чи слідуючі відомості: 1. Імя й прізвище кандидата. 2. Вік і час народження, підтверджені документами. 3. Адреса. 4 Фах родичів чи виховува- телів. 5. Заробіток родини. 6. Відомостя про підготовку /як до можна з перечисленим вивчених предметів. 7. Час та вступу до останньої школи. 8. Справка що до належності родичів /виховува- телів/ до професійних та політичних об'єднань. Зазначені відомості мусять бути зареєстрованими школа- ми по особливим анкетним карткам, які мусять видаватися в Відді- лів народньої освіти. пар. 10. На кожнім анкетнім аркуші органи шкільної упра- ви роблять помітку по те, до якого року навчання підходе даний кандидат. пар. 11. Місцеві відділ Народньої освіти по скінченню сроку запису в школу, скликає збірання представників всіх шкіл. На ці зібрання представники прибувають з матеріялями, що торка- жись учнів всіх груп. У випадку, коли райони завелики, від- ділам надається право розподілювати зібрання районів на підраїони. пар. 12. Зібрання представників опреділять остаточне розподілення кандидатів по школам. пар. 13. По школам зі спільним життям /обєжиттєм/ в зв'язку розверстку ваканцій Йдуть лише вакантні місця для прибуваючих. пар. 14. При росподіленню вакантних місць зайвишими бажаннями вступити до школи, рішаюче значення надається таким о- знакам, в порядку їх перерахування: 1/ зріст, 2/ пол/необхідно приняти до уваги те, доби росподіл місць був рівний між хлопчами та дівчатами/, 3/ Клясове та соціяльне становище /на першу чер- гу дітям пролетаріата і єднійшого семейства/, 4/ Принадлежність до професійних і політичних об'єднань, які стоять на платформі - 12 - Радянської Влади. б/ Степень знання. пар. 15/ При заміненні вакансій в спільних житлах в першу чергу приймаються діти тих, хто загинули за революцію і круглі сироти. пар. 16/ При розподілі вакантних місць потрібно звертати головну увагу на рівномірному розподілу в кождй 7 річній школі дітей обого полу і до повного змішання учків бувших середніх шкіл, рахуючись з районом, в межах якого мешкає кандидат, в уваго на це, аби ті, що мешкають в тому чи іншому районі змогли по- пасти до школи свого району. До цього долучається схема зовнішньої реорганізації бувших учбних закладів. Народній Комісар Освіти ГРИНЬКО Завід. Від. Соп. Вих. РУТВИН. III. ПОСТАНОВА ПРО ВИБОРИ ШКІЛЬНИХ РОБІТНИКІВ. 6 липня 1920 року. 1/ Вчительки, що педагогічний персонал мусить заслуговувати довірря трудового населення Відділ Соціяльного Виховання Наркомпросу, в додаток до телеграфного розпорядження пропонує всім Губерніяльним і Повітовим Відділам Народньої Освіти, яким в біжучому році не провадилися перевибори шкільних робітників в спішному порядкові організувати при Відділах Висорч К о л е г і З, через які мусять пройти як всі старі шкільні, робітники, так і всі внову вступаючи. 2/ Вибори мусять початися 10 липня і закінчитися до 10 серпня п.р. 3/ Всім громадянам, що бажають зайняти посади шкільних робітників, треба подати про це відповідну заяву до місцевого гу- - 13 - берніяльного чи Повітового Відділу Народної Освіти. 4/ Всі необрані старі шкільні робітники вватаються у- сукутним і одержують утримання за місяць вперед в дня необрання. 5/ При переведенні в життя цієї постанови керуватися додаваною інструкцією. У в а г а: Під терміном "шкільний робітник" треба роз- уміти робітників всіх установ соціального виховання. Народній Комісар Освіти ГРИНЬКО. Зав. Від. Соціяльного Вихо- вання БУТВИН. 4. ПОЗАКІЛЬНА ОСВІТА. РОЗПОРЯДЖЕННЯ. 30 травня 1920 р. ДО ВСІХ ЗАВІДУЮЧИХ ГУБЕРНІАЛЬНИМИ ВІДДІЛАМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ Нав'язана нам польськими панами війна застає органи Нар- компроса в центрі і на місцях в той момент, коли ми на рівні з пі- клуванням про дітей, тільки до намітили і розпочали величезну боротьбу на фронті праці нашою напруженого роботою в справі про- фесійної і перш за все професійно-технічної освіти робітничих й селянських мас. Польська авантюра, що підняла руку на мирне бу- динцтво всієї Радянської Держави, наносить удар і нашій праці. Сучасний момент вимагає від органів Освіти сконцентру- вання всіх зусиль на бойовій, агітаційно-політично-просвітній пра- ці, а також участі в організації народної війни в Жорстоких ворого робітничо-селянських мас України. В повній згоді з основними підставами просвітньої по- літики Наркомпрос України в звязку з бойовими завданнями моменту пропонує всім Губерніяльним Відділам Народної Освіти: 1. Не ослаблюючи по можливості праці професійно-технич- - 14 - ній освіті підростків та дорослих робітників і селян, негайно і всеобічно збільшити право позашкільних відділів і надати їм бойовий, головним чином агітаційно-політично-просвітний характер з безпосереднім завданням сприяти зміцненню тилу, а для цього: а/ Передати в позашкільних відділів у відділи профе- сійної освіти всі школи дозволенного навчання т.ин. Інституції доро- слих і підростків для продовження систематичної і планомірної праці. б/ Ресурс теат рів, кіно, музики й т.ин., передати до позашкільних відділів, праця яких в період військової погрози повинна мати агітаційно-політичні, а не студійно-академичні зав- дання. в/ Як найбільше об'єднати працю позашкільних відділів з військовими агітпросвітами, агітаційними відділами, а особли- во з відділами праці на селі Радянських партій. г/ Негайно виділяти просвітні загони на чолі з відпо- відальними робітниками й перенести найбільшу частину всієї по- зашкільної праці на село з бойовим завданням, силом освіти спри- яти підняття селянства на боротьбу з польськими панами. ПРИМІТКА. Зразкові тези для праціприкладаються до цьог д/ Заволоді і "Просвітам" використувати їх, як зви- чайну побутову форму позашкільної Освіти на українських селах. е/ В прифронтовій смугі не зменшувати праці, заводити позашкільні відділи під безпосередню підлеглість військовим агіт- просвітам для праці по їх завданням. 2. Усілякими засобами збільшувати працю по об'єднанню і організації на Радянській платформі широких вчительських мас о- собливо сільського вчительства, роз'яснюючи їм на підставі при- кладних тез, не тільки політичний зміст боротьби з польськими панами, а й втягуючи його в справу організації найсправедливішої народньої війни, для чого: - 15 - а/ Негайно звільнити від усякої другої праці і збільшити помічниками товаришів, заняття утворенням губерніяльних і повітових організацій "Спілки робітників освіти і Соціалістичної культури". б/ Перевести негайно по докладно обміркованому і розробленному плану на підставі прикладених тез загальні повітові і губерніяльні представничі конференції робітників освіти, особливо сільського вчительства притягнення Його в розв'язання завдань Радянської Держави. з/ Усі зазначені засоби пропоную перевести в самому негайному порядкові зараз же відбиваючи усе досягнене в місцевій пресі. Про наслідки праці пропоную кошти два тижні надсилати до мене докладні звіти по апарату живого зв'язку. Народний Комісар Освіти Гр.ГРИНЕВО 5. ЗРАЗКОВИЙ ПРОГРАМ ШКОЛИ ПО ВОРОТЬБІ З ПОЛЯКАМИ. Теоретична частина. 1/ Історичні взаємовідносини Польщі з Україною в зв'язку з год. територіальними і економічними змаганнями першої згідно з кордоном 1772 року……………………………...2 2/ Нова польська держава й її відношення до західноєвропейських країн. Соціально-економічні умови життя сучасної Польщі, політичний і робітничий рух там……………………………...8 Соціально-економічні взаємовідносини України і Польщі…………………………………….4 3/ Міжнародно-політичне значення польського наступу на Україну……………………………...4 4/ Повинністичні й самостійницькі рухи на Україні. Петлюровщина, Махновщина, й інші контр-революційні, анар- .. 26 .. хистичні й Куркулівські виступи й повстання…………………6 5/ Детальне ознайомлення з основними питаннями радянського законодавства……………………………………..6 6/ Наша політика в звязку з польсько петлюров- ським наступом…………………………………………………4 7/ Методи й принципи праці серед пролетарських мас /особливо селянських/ і організаційні питання…………2 8/ Художня пропаганда……………………………………………2 ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. 1/ Теоретична лекція. 2/ Бесіди, реферати слухачів, креслення діаграм і таблиць, котрі обладнаються у слухачів, як справочник……8 3/ Мітингові виступи курсантів гуртками по 3-5 чоловік на фабриках або на селі………………………………8 4/ Те ж, то й в п. З-му……………………………………………8 5/ Аналіз мітингових виступів, обговорення по- данях на мітингах записок……………………………………..2 Складання відповідей на ці записи……………………………2 6/ Реферати і конференції………………………………………2 7/ Одвідування клубів, театрів, кіно-потягів і и инших постач установ…………………………………………3 Всі практичні справи повинні проходити під керовництвом лекторів і відповідаєть робітників курсів. ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ. Павлович: Война з польськими панами. Павлович: Украина как об'ект международной контрреволюції Феленко-Чапівський. Природні багатства України,тт.1 і 2. Воблий. Економическая географія України.Укр. народ…………2т. НАРКОМ ОСВІТИ ГРИНЬКО. - 17 - 6. ПОЛОЖЕННЯ ПРО АГІТ-ЛЕКТ-ПУНКТИ ВІДДІЛІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ. 1/ Польський наступ на Україну й різні контр-революційні повстання й виступи вимагають особливої уваги з боку органів Народньої освіти щодо агітації й пропаганди ідей боротьби за істнування Радянських Республік рівносправно з поясненнями відносно різних заходів Радянської Держави по переведенню сучасної політики державного Радянського будівництва. 2/ Аби здійснити завдання сучасного менту необхідно в агітацію о-пропагандою працю увійти безпосередньо в широкі народні маси особливо на селі, для чого всім Губнаросвітам пропонується негайно розпочати формування на повітах і на містах агіт-лект-пунктів-стаціонарних /постійних/ і пересувних. 7. ВИЩА ШКОЛА ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПРИЙОМ ДО ВИЩИХ ШКОЛ 1/ У вищі школи приймають всі громадяни обох полів, яким досягло 18 літ. Атестатів і посвідчень про закінчення середньої школи не вимагається. Кочний Інститут поводить до загального відому мінімум об'єма знань, необхідних для продовження курсу в тім або іншім інституті, котрі не можуть бути менше по об'єму знань колишньої Вадоз початкової школи. 2/ До практичного навчання допускаються і в реєстр студентів дійсних зараховуються тільки ті случаї, котрі до певного терміну після кольковкіума виявлять відповідну підготовку до продовження курсу в інституті. Тільки після цього зараховуються в реєстр дійсних студентів до інституту. 3/ В першу чергу приймаються діти працюючих членів продукційних професійних спілок, членів Космола, члени К.П./Е./ У. та сопіялястичних партій, які стоять на радянський платформи, - 18 - пробувших найменше 4 місяців до вступлення в Софпроф і не менше 5 місяців у відповідних партійних організаціях. При проханнях повинні бути прило жені відповідні посвідчення. 4/ Для осіб, котрі не задовольняють мінімума знання для вступу, вперед до здійснення можливості загального навчання в Єдиній Трудовій Школі повинні бути відкриті підготовчі курси при просвітних асоціаціях В. М. 5/ Для організації кольоквіуму при кожному інституті повинні бути утворені комісії в кількості 4-х осіб в складі вчи- тельського персоналу та представників революційного студентства старших курсів у рівній кількості. Ці комісії вибирають 5-го члена з поміж навчителів у голови. 6/ Терміни кольоквіумів установлюються в кожній ін- ституті Радами в залежності од пляна практичних робот. 7/ Для розгляду прохань і прийому в усіх інститутах організовуються комісії із 5-ти осіб: 2 представників революці- ного студентства і 1-го представника, вибраного по згоді студен- тів і вчителів. 8/ Вирішення комісії рахується ось аточними і могутъ бути переглянуті Від. В. М. тільки по вимогах партії Софпрофа і загально-міського студентського комітету. 9/ До зарахування в реєстр дійсних студентів, слухачі рахуються кандидатами. 10/ Всі прохання про зарахування передаються у відпо- відні інститути. ПРИМІТКА: При інших рівних умовах в першу чергу прий- маються особи, котрі мають відповідну підготовку /технічну, лі- карську і т.п./ 11/ Студенти, котрі переводяться з інститутів з ин- ших міст у відповідні місця. їх повинно приймати без затримань. - 19 - як ще до того не зустрічають непереможних перешкод в умовах нормальних навчань. На випадок непредставлення документів про зачати, або зачати не про всіх предметах, необхідних для вступу на необхідні семестри, інститутам дається право зараховувати таких студентів умовно на відповідний курс, обов'язуючи їх виконати необхідні праці до певного терміну. Наркомосвіти ГРИНЬКО. Голова Від. Вищих Шкіл ЗАНДЕР. 8. ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ ПО УПРАВЛІННЮ ВИЩИМИ ШКОЛАМИ НА МІСЦЯХ. 1/ Вищими школами віддає Управління Вищих Шкіл, котрі на підставах спільної підлеглості з Губвідділами Наросвіти безпосередньо підлягають Наркомосвіті України. 2/ Завідуючий Управлінням для постійного контакту та поєднання роботи Вищих Шкіл з працею Губвідділів Наросвіти у всіх галузях Народньої Освіти входить до колегії Губвідділу Наросвіти на правах її члена. 3/ Управління В.Ш. охоплює, керує та контролює всім питтям Вищої Школи як Академичним /науково-шкільна частина/ а також господарським та фінансовим. Не приймаючи однак у всіх цих галузях адміністративно-технічних функцій. 4/ Для виконання своїх завдань апарат Управління вищих шкіл діляє Підвідділи: 1/Науково-Академичний 2/Адміністративно-Академичний 3/ Господарчо-Фінансовий і 4/ Соціального Забезпечення Студентства. 5/ Науково-академичний п/відділ відає всією сокупністю питань наукового та науково-шкільного характеру за винятком студентських справ, а саме: організація Вищо-Школи, і її шкільні - 20 - пляни, якільно-допомагаючі установи з боку науково шкільного та комплектування Видої Йколи професорами та вчителями, затверджен- ня вибраних професорів і т.н. 6. Адміністративно-Академічний виконує контрольні фун- кції в галузі питань Управління В.Ш., студентських справ, ста- новила співробітників, прийому студентів і т.п. 7/ Господарчо-фінансовий п/відділ проводить господар- чий бік В.Ш., за ряє та затверджує коториси, відпускає кошти В.Ш., контролює їх витрати і т.н. 8/ П/відділ Соціального Забезпечення з одного боку ке- рує контролем над виповненням студентами трудової шкільної на- летності та переводить до життя загальне керовництво і організує Соціальне Забезпечення Студентства на підставах, які виробляють- ться Від.В.Ш. приНаркомосвіти. Народний Комісар Освіти ГРИНЬКО. IX. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА. ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ ПРО МЕТОДИ ТЕХНІКУМИ У. С. Р. Р. 1/ Методи Технікуми мають на меті підготовку техніків- техніків-інженерів по геодезичний та землеустрійній спеціальності. 2/ Відповідно двом спеціальностям, вказаним тж в пар. 1- технікуми діляться в 2 відділів: а/геодезичного і б/ зе- мельного. 3/ На геодезичних відділах технікума викладаються: до- повнення питання елементарної математики, алгебри, геометрії, пло- скої тригонометрії, аналітичної геометрії, аналіз безкрай малих, сферична тригонометрія, спеціальні питання фізики і метеорології, теорія ймовірностей, спосіб найменших квадратів, нива геодезія, вида геодезія, сферична астрономія, практична астрономія, інстру- - 31 - ментовіденьня, картографія. маркшрейдерська штука, прилoження ге- одезії в земельному ділі, приложення геодезії к інженерним, кри- слення, одна з головних мов, українознавство, засади Радянського права. 4/ На земельних відділах технікумів викладаються: істо- рія метування і землеустрої, земельне законодавство, земельна справа в місці переселення і розселення, земельне право в чужих державах, сільсько-господарська економія, загальна статистика, політична економія, енциклопедія права, сферична тригонометрія, основи видої математики і механіки, основи теорії могливостей, способи найменших квадратів, нина геодезія, основи видої геоде- зії й астрономії, приложення геодезії до земельної справи, при- ложення геодезії до меліорацій, ґрунтоznавство, ботаніка, лісна тексація, основи землеобробства і вивчення організації господар- ств, крислення, одна з чужих мов, українознавство. 5/ Теоретичне й практичне навчання геодезії та її при- стосування до астрономії, метеорології, маркшрейдерська штука, основи інженерної штуки, лісні таксації, ґрунтоznавство, бота- ніка, основи землеобробства; навчення про організацію господарств супроводжується з літніми практичними заняттями. 6/ Теоретичні й практичні викладання в технікумах пере- водяться по /екільному/ планові й прикладному програму, ствердже- ному Відділом Професійної Освіти Наркомосу. 7/ Прийом слухачів до технікума робиться на загальних підставах, встановлених для вступу в відповідні установи У.С.Р.Р. 8/-Для особ, котрі не будуть задовольняти умовам при- йому до слухання технікумів і тих, що зараховують кандидатами до технікумів у перші роки їх істнування - могуть влаштовуватися під- готовчі курси. 9/ Слухачі, котрі з успіхом скінчили дослід-ування ґру- пи наук, котрі значаться в учебному планові технікумів під лите- ром А, одержують після успішного річного стату на дійсний слухач - 22 - Після подачі захисту перед Радою відповідного відділу звіту про неї звання - техніка геодезиста, або техніка землеустрою відповідного фаху. Слухачі, котрі в усних закінчили дослідування груп наук, котрі значуться в учебних планах під літерами А. і Б. одержують після успішного річного стату на дійсний службі після подачі і захисту звіту про неї, звання інженера-геодезиста або інженера-землеустрою відповідного фаху. Для слухачів, котрі виявлять хист до того, при дослідування груп наук обидві літери А. і Б. можуть складатися в один суцільний без перерви курс технікума в річним статом лише в кінці повного теоретичного курсу технікуму. 10. Слухачі методик технікумів одержують від держави соціальне забезпечення на загальні для технікумів підставах. 11. Технікуми утримуються цілком засобами Наркомосу. 12. Навчання в технікумах покладається на навчителів і асистентів, котрі обираються з фаховців. 13. Діяльність технікума в цілому науковому навчанню і господарському відношенню керує Рада Технікума і навчательський роботі відділів дає напрям Рада відділів; потребами слухачів видає найбільшим чином комітет по справах. 14. Безпосереднє відповідальне керування різними адміністративними справами технікума, а також догляд за порядком і також вірністю хода справи в технікумі надається президії Ради технікума в складі - голови, 2 членів і трьох кандидатів до їх. Безпосередній напрямок роботи по навчанню відділів покладається на їх завідувателів частиною навчання. 15. Весь склад службовців технікума одержує утримання на загальних для оплати праці в У.С.Р.Р. підставах. 16. Методикам технікумам дозволяється: а/мати печатку повного зразку з написом: "Такий-то методик технікум", б/Випускати в за-кордону беззмітно інструменти та інші необхідні їм речі й підручники. - 28 - 17. В усіх вищих відновленнях технікуми користуються правами відповідно-професійно-технічних шкіл У.С.Р.Р. "Вісти", ч. 173.17/7 Наркомосвіти ГРИНЬКО. Зав. Від. Проф. Освіти /підпис/. Х. ПІДГОТОВКА РОБІТНИКІВ ОСВІТИ. ПОСТАНОВА НАРКОМОСВІТИ У. С. Р. Р. ПРО ПЕДАГОГІЧНІ ШКОЛИ /УЧИТЕЛЬСЬКІ СЕМИНАРІЇ/. З огляду на необхідність спільної підготовки робітників соціального виховання Наркомосвіти постановляє: 1/ Всі учительські семинарії та їм подібні школи перетворюються в трьохкласові педагогічні школи для підготовки робітників соціального виховання /дитячі будинки, садки, майданки, захистки, колонії, клуби, та 4 молодших класи 7-річної загальної трудової/, - на тим, щоб робітники ці хоч в загальних рисах були знайомі з методами позашкільної освіти дорослих. 2/ Безпосереднє керування педагогічними школами належить Губвідділам освіти по вказівках Відділу Підготовки Робітників Освіти при Наркомосвіті У.С.Р.Р. 1-го вересня п.р. педагогічні школи мусять розпочати свою діяльність. 3/ До 1-ої класи педагогічної школи приймаються всі хлопці й дівчата не молодше 15 років, які прослухали курс буржої вищої початкової школи, не менше 4 класів б. середньої школи т. ін. Для внаків, що прослухали менший курс та яким не менше 14 років, можна відкривати при педагогічних школах підготовчі класи з загальноосвітнім програмом, який наближав би їх знання до рівня, необхідного для пар. вступу до 1-ої класи. - 24 - 4/ До 2-ої класи педагогічної школи приймаються всі б. учні 1-ої класи учительської семінарії та б. учні середніх шкіл, які прослухали курс 5-ої або 6-ої класи. До 3-ої класи педагогічної школи приймаються всі б. учні 2-ої кл. учительсько- т семінарії, а також всі б. учні 8-ої класи тих учительських се- мінарій, які мали чотирьохрічний до 3-ої класи курс; до педаго- гічної школи приймаються й ті, хто прослухав 7 або 8 загально- освітніх класів б. серед. школи. 5/ Для скінчивших учит. семінарії або педагогичну кла- су б. гимн. при педагогічних школах відкриваються 2 місячні пе- дагогічні курси по програмам"Курсів по підготовці робітників соціяльного виховання", затверджених Наркомосвітою У.С.Р.Р. 6/ При прийомі до педагогічної школи ніяких іспитів бути не може, в першу чергу приймаються члени й кандидати ком- сорсобполу, діти робітників та незаможних селян та діти трудового населення. 7/ Всі учні й курсанти педагогічної школи одержують повне соціяльне забезпечення; для немісцевих організується ін- тернати при педагогічних школах; ніякої плати в учнів не допу- скається. 8/ Губнаросвітам наказується 1-го вересня п.р. не менше половини педагогічних шкіл в губернії відкрити з викладо- вою українською мовою /для всіх викладів/: рента шкіл мусить бути забезпечена викладаннямукраїнознавства і української мови, якр предмети обовязкові для всіх учнів. 9/ На перехоловий час установлюється тимчасовий про- грам для трьох клас педагогічної школи, деталі якого можливо зміняти в залежності від місцевих умовий. Брак окремих умовин, необхідних для повної реформи учительської семінарії в педаго- гичну школу, не може затримувати відкриття педагогічної школи в призначений термін: наказується починати роботу повним холом з тим, що єсть, готуючи енергійно те, чого не вистачає, пов домя - 25 - лячи систематично Відділ Підготовки Робітників Освіти при Нар- комосвіті У.С.Р.Р. про всі перешкоди, які повстають на ділях реформи. Програм і статут педагогичної школи надсилається до- датково. 28/7 - 1920 р. м.Харків. Зав. Від. Підг. Роб. Освіти ОЛ. ПОПІВ. Наркомосвіти У.С.Р.Р. ГРИНЬКО. Тепер буде цікаво подивитись, як виглядає жилінництво в Радянській Україні після виконання накресленого програму ро- боти. Відомості беру з докладу Компреса другий всеукраїнський Наради по народньой освіті. Для більшої ясності відомости на- веду по окремим губерніям, як це зроблено в докладі, тому, до не всі вони підлягають увагальненню по Україні. З огляду на те, що цікава й характеристика кожної губернії, в точці погляду со- вітських робітників приведу і її. /Доклади і вся робота наради велася і надруковані в російській мові./ 1. Одеська Губернія. "Одеська губернія заново сконструйована з частин Хер- сонської і Подільської Губерній. В цей час в склад її входе 6 по- вітів з загальною площею 30 тисяч квадратних верств з насе- ленням біля 2 міл. Точних погубернських матеріалів, котрі змогли б дати ясну характеристику під надавичайно рябої по своєму складу населення губернії не має. Якої не будь точної характеристики губерній /вагалі хліборобської/ також і по роз- поділенню населення по професії і клясовому складу не має. Загальні умови праці в Одессі і губернії на стільки спеціфичні, до виділюють їх з губерній з черги останніх. Во- лєв історії Одеса і губернія пройбиться тим пунктом Укр. Сов. - 26 - Респ., куди револьція змітала увесь контрреволюційний елемент, і під час приходу Совітської влади Одеса являлася центром, переповненим контрреволюційними силами, часто активними, яке не встигло сісти на пароплави антанти і примушено було розсипатися по всьому терену губернії, головним чином по чорноморському вабережжю. Головний склад населення губернії по своєму соціальному складу по більшості куркуль-селяни: або заможне селянство, або тісно згуртоване, зверхзаможні, почта поголовно озброєні німецькі колоністи. Центр же, Одеса, завжди був опитом не тільки російської, але й європейської спекуляції. Спілку вчителів в 43/2 = тисяч душ одверто контрреволюційних і кольосальну спілку робітників штуки 7 тисяч членів не менше контрреволюційних і в більші своїх частини явно спекулянтських. Совітська влада застала у Одесі "По національному складу Одеса є містом виразно інтернаціональним, де Росіян до 55%, жидів до 30%, українців до 8%, останні 7% різні національності. "Одеський Повіт населення українське, російське і до 30% німців колоністів. Тираспільський: українці, росіяне і 20% німців. Валтський, Ананєв-ський і Первомайський х/?, - часто українські. Такий соціальний склад населення сам по собі не може бути цілком пролетарним до закріплення совітської влади, а до того ще по деяких повітах повстанці: Валтський, Первомайський Ананєв-ський і Воєнсенсенький в маю були захоплені Тютюником, а Тираспільський галичанами. Все це сприяло тому, що в Одеській губ. До цього часу не мави певної твердої атмосфери, не має певної бази для планомірної широкої праці." "До цього часу у всіх повітах і волостях зорганізовані відділи народньої освіти. Переведена реєстрація культурних робітників Одеси, яка дала на учет 5638 роб. з цих робітників школи 1947. Врешті після подвійної заміни почти 70% всього складу новими сконструйованими губернським відділ народньої освіти. До цього треба мати на увазі, що засобів відділ отримав в березні лише 2 1/2 міл. /замісто 60 міл по ко- - 27 - штопису/ за все перше піврічча 1920 р. із асигнованого кредиту в 860 міл. руб. отримано було лише 50%, з котрих половина пішла на виплату боргів за прожиті місяці. Згідно плану Наркомпроса губ. відділ уявляв собою лише лабораторію для керування і постачання робітників народної освіти на губернію. По тому ж плану Губ. відділ вів свою працю в трьох напрямках: соціальне виховання, професійна освіта і позашкільна освіта. Соціальне виховання. до кінця навчального 1919/20 року було в такому вигляді. Одеська губ. нараховує дітей 4-8 років 340.520. і 8-16 рок. 407000. Дожильні інституції тепер обслуговують 13.333 дітей або 53% дітей до шкільного віку. Школи, згідно загального плану Наркомпросу були реорганізовані в той спосіб, до 5, 6 і 7 класи були розпущені, а з рештою учнів був переведений ряд екскурсій. Рівноцінно організовувалася школи нового типу, школи класи і школи комуни. Загальна картина соціального виховання така: НАЗВИСКО ШКІЛ По городу. Кількість шкіл По повітам кількість учнів Всього по губ. кількість шкіл кількість учнів Дитячі садки 23 19 42 Площадки 43 44 87 Дитячі кольониї. 5 13.339 2 4.954 7 18343 Вудинки-комуни... 3 11 20 Вудинки дефект.... 4 - 4 Школи-комуни... 14 3 17 Школи-кльоби... 15 1.535 6 760 10 2345 Школи перш. ступ./пер/ 1 - - - ШколиІ. ст.... 162 1849 1511 Школи середні... 22 43.963 54 102.326 143 146259 Школи спеціальні... 7 - - - Музей.... 1 - - - Разом....378 58.337 1427 103.710 1864 167647 Розглядаючи ці цифри можна констатувати, по дожильне виховання, по кількості інституцій, більш менш зорганізовано ли- - 28 - ще в самій Одесь, яка в загальному числі дає їх до 103 з кількі- стю дітей 14.374, а повіти, разом з повітовими і заштатними містами, дають лише 22 з кількістю дітей всього 5714. Таким чи- ном можна сміливо сказати, що в Одеській губернії покільке ви- ховання селянських дітей не торкнулося. Школи для дітей 1 шкіль- ного віку дають кількість до 1666 з кількістю дітей 146.259, або 36,1% - па в губернії, де до часів революції тільки в початкових школах перебувало дітей шкільного віку в одеському пов'ті до 84% і найменше в Амальєвському до 58%. Про якість школи й дійсну продуктивність її будемо го- ворити далі. Професійна освіта. Роблячи такий вступ: "Ресурси для постановки професійної освіти в Одеській губернії маються ве- личезні і різноманітні, а широкий розвиток кустарної промисло- вості, деревообробки, скіряної й др., роблять попит на профе- сійне виховання величезним", відчут наводе слідуючу табличу про фесійної освіти. НАЗВИСКО Шкіл Учнів шкіл Учнів шкіл учнів ШКІЛ По місту По повітам Всього по губ. - 29 - тних позашкільних інституцій. Все це тепер приведене до ладу і використовується як містами так і селами і в широкій мірі чер- воною армією. Головна увага була звернута на ліквідування без- грамотності. Праця в цьому напрямку широко розвинулася завдяки того, що до неї в першій хвилі були притягнені широкі маси робітниць і зараз ця праця ведеться з тіночим відлілом. Поставив- ши завданням - задоволення елементарних потреб в першу чергу ши- рокої пролетарської маси, рівнодійно з організацією боротьби в анальфабетизмом в центрі. Йшло відкриття широкой сітки хат- читалень, бібліотек-читалень, бібліотек і в останні часи розпо- чалася більш глибока праця мляхом організації клубів, народних будинків, народних університетів. Надзвичайно утруднює працю пошк повна відсутність книг, котрих ні Уарків, ні Москва Олесі не дали зовсім." Всі театри і кіно націоналізовані. Нинче наведена тає- блиня дає точне уявлене в якої "широкої" мірі совітська влада в Одеській губ. сореться з анальфабеткамом. На всі губернію масть Знову дово- диться констатувати, до білеса, де найменша безграмотність має 73 таких шкіл, а решта всього 81 школа залишається для усії гу- берній. В значній кількості по губернії показано бібліотек-чи- талень і хат-читалень до 494, але вартість їх надзвичайно не- висока, позаяк там для читання є лише комуністичні газети і а- гітаційна література, до до загального піднесення обрів читач уявляє собою нуль. - 30 - НАЗВИСКО По Одесі По повітам По губер. ІНСТИТУЦІЙ кіль Число об-кіль Число об-кіль Число об- кість слуговує- кість слуговує- кість слуговує- мих мих мих Хати-читальні.... 2 - - 252 - 254 Школи грамоти... 60 2000 54 1645 114 3645 Школи дорослих... 13 - 24 - 37 - Школи недолітків.. 10 - - - 10 - Народний Універс. 1 - 1 - 2 - Народні будинки і класи 1 - 1 - 43 - Бібліотека читальня...115 485 125 - 40 - Музеї.... 6 - 7 - 10 - Театри націон..... 11 - 3 - 19 - Кіно театри...... 15 - 13 - 23 - Музичні школи, студ. 5 - 4 - 9 - Консерваторії.... 3 - - - 3 - Просвіти..... 8 43 - - 50 - Кружки театральні.. 34 - 35 - 62 - " музичні 11 - 4 - 4 - Заг.освіт. пункти... 51 - 26 - 147 - Агітпросвіт.... " 5 - 11 - 16 - Архиви областей... 5 - 2 - 3 - РАЗОМ 389 - 685 - 1104 - Такий характер роботи: цифровий характер роботи совіт- ського уряду в одеській губернії. Характер якості роботи впродовж вияснити в кінці сего докладу, розмивуючи освітню роботу у все- українському масштабі. 2. ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ. В докладі про організацію освіти в Харківській губ. мет ними сказано: "Врешті за всі сім місяців не було організо- вано елементарного звязку з повітами і лише в червні пер- ший в'їзд завід. відліками поклав початок широкої губернської праці." Переходячи до Соціального виховання відчит дослівно ка- же слідуюче. "Город Харків нараховує дітей від 4-15 років до 100.000 губернія 200.000. Харків обслуговує 30.310 дітей, а губернія біля 330.913, або 30% всіх дітей при 11.108 робітників. Необ- хідно було почетверять кількість шкіл і утворить запово до 5 тис. - 31 - дожкільних інституцій, удосконалить кількість учителів і утворять цілком нові кадри дожкільників. Це в боку кількості. В той же час необхідно було перевести всю працю в певну систему соціального виховання. В цьому відношенні Харків, губернія дуже відстала від деяких других тому, що в центрі, який мусив був керувати сією ідейною і організаційною роботою не знайшлося нічого учителя комуніста. Всю працю перевела невеличка група з початку 2, а згодом 3 душі, співчувавших під загальними керуванням Попова. Це при істнуванні десять великої групи не тільки в Харкові, але й в губернії ліберальної кадетствуючої групи ідейно-твердой, досить активної, уміло оперуючої старими демократичними принципами шкільного будівництва. Все ж таки "провскульт" /професійний союз культурних робітників/ організований по всій губернії, але надзвичайно пасивний і бездіяльний. Широкої роботи по улаштуванню курсів також не вдалося налагодити більше за відсутністю фінансів, позаяк котен раз з великими труднощами давалися кредити і то з таким урівнянням особливо у графці "соціальн. обезпечення", що робила відкриття курсів недопільним. Все ж таки вдалося перевести одні дожкільні курси центральні і в перші три місяці праці відділа в котен повіт посилати інструкторів: і дожкільні курси в кожному повіті, які дали в середньому рт- по 50 дожкільників на повіт. З курсами для вчителів діло знаходиться в це гіршому стані, позаяк удалося перевести лише двохтижневий семинар в центрі і в кожному повіті, а курси лише в трьох повітах і то в останні часи. З реформою школи справа не крада: спроба замкнення старших класів і переведення на клубно-екскурсійну працю тих, що залишались без попередньої широкої підготовчої праці серед вчительства і без жадних технічних засобів для переведення трудового методу дала самі мізерні наслідки: в повітах ліття розбігалися без праці, а в центрі перемучувались недопільно в школах, підпадаючи широкий (революційні) і пропаганди з боку педагогичного персоналу, котрий використовував з цією метою кожний дрібний прохак, кожну шаршавину в процесі будування нової школи. - 32 - „Всєт таки удалося перевести організацію кольбоній шкіль- ників в Харкові на 200 д. і в чотирьох повітах в кількості на 600 чоловік.“ Загальна картина соціального виховання така: НАЗВИСКО Кільк. інст. кіль-кіль- ІНСТІТ. В руб. кість ді- мі- Укр. навч. стах тей. 1. Діточі садки .... 18 37 2 - " " 605 7803 61 - - Школа ком./площ/К/. . . . Клуби ... 15 - - - - Діт. бібліот.... 5 - - - - Плодадки... 26 45 1 - - Ді Ачі будинки .... 23 84 - 9621352200 Показат. Школа ... 1 - - - - " діточі дома- - - - - Школа сліпих... 1 - - - - " глухочімах.... 1 - - - - Підсобна школа .... 8 - - - - Реформаторіум ... 1 1 - - Разом. .705 3015 65 9621 352200 Таким чином всі інституції соціального виховання вмі- щують в собі лише 28,4% всіх дітей в Харківськ.руб. Гостру увагу на себе звертає те, що в цій губернії в населенням до 80% від- сотків часто українського істнує лише 0,3 % українських інст- итуцій. Ясно, на яку висоту поставлена національна школа і націо- нальна культура в Совітській Україні. Професійна освіта характеризується у відчутті слідуючим чином. „Брак компетентних керовників навить в центрі робило те, що в повітах, де був цілком готовий апарат для утворення пілот системи інституцій від будинка комуни професіоналізованої до те- хнікума - ці можливості не використалися і не використовуються до цієї пори /Вогодуховський, Сумський пов./. Широка сітка тех- нічних ремісничих шкіл і учебних майстерень залежена в спадщину ліберальним земством не була підтримана ізза тих же причин. Та- ким чином зараз на всю Харківщину істнує всього 81 проф. Школа. - 33 - Поважкільна освіта. Про стан поважкільної освіти від- чит робе такий вступ. „Рахуючи, що будівничим нового життя є мі- ський індустріяльний пролетаріят відділ прагнув до обслуговування в першу пот. ебу пролетаріята великих районів заводських центрів з тим, щоб утворивши там ячейки спиратися на них в своїй майбут- ній практ і черпати звідти сили для широкої робота. Одного не веля на увагу підвідділ, що місто і село на Укра-Таї дуже довго жил відокремленно, а то часто і ворогуюче через богато історич- них умов, а значить і методи для широкої практ не могли бути виробляємі, тільки в міських лабораторіях, а з огляду на те, що робітники підвідділа ніразу не виїздили навіть у свій повіт по- ясно, до ця помилка дуже відбилася на осягненнях у практ і навіть в'їзд, що відбувся в липні не міг, звичайно, виправити цих шкі- дливих моментів. Але тому, що Підвідділ не в стані постачати ін- структорів навіть у. Районобрази і спромігся дати в понятті із сво- їх курсів тільки в останній час біля 40 душ, то ясно, що далі практ може пладатись тільки шляхом переведення цілої назви «та- дів і конференцій, перенізанш ініціятву, як можна ширше на міста в маси, прагнучи зв'язати поважкільну практ в комсомолотами, пар- комий і нячими-активними органами влади". В цифрах поважкільна освіта в Харківляні виявляється так. НАЗВА Кількість ІНСТИТУТ. В містах В селах По губ. Клуби…………………………… 66 66 132 Бібліотеки…………………….. 60 714 774 Школа доросл………………… 13 46 85 Школи-клуби……………………. 23 – 23 Театри……………………………. 18 12 30 Музичні школи……………….. 8 – 8 Народні будинки…………….. 1 16 17 Народа. Університет ………… 1 1 2 Спудії……………………………. 4 4 Курса по підг……………….. 4 3 12 Кіно-театри……………………. 9 12 21 Оркестри……………………….. – 14 15 Хата-читальня…………………… – 337 337 Сельськ. Кінотеатри ………… 86 28 28 Клуба сельськ……………….. – 200 200 Цей таблиця ха рактеризується численний склад інституцій пова- жкільної освіта на Харківщини. - 34 - З. ДОНЕЦЬКА ГУБЕРНІЯ. „Донецька губернія, складена з частин трьох губерній, до цього часу ще не має окреслених зовнішніх меж. Втягнувши в себе цілком увесь Донецький басейн, каже відчут, "по всеросійську коче- гарку", потім частину Харківської губ. Донецька губернія, не дивля- чись на величезне її значення для всієї федерації досі не має оста- точно встановленого центру" Далі кажуча про організацію губернського віддулу народньої освіти, відчит підкреслює, що колгосальна недостача відповідальних робітників часто робе неможливим цілком авторитетне інспекторство губерній. Досить звернути увагу на те, що на увесь Губ- пробраз з його складом співробітників 150 душ має тільки 18 комуні- стів, рахуючи і рядових. Про соціяльне виховання у відчуті послідньо сказано слідуюче: „Донецька губернія, як губернія часто робітнича в обшарі соціяльного виховання від буржуазного режиму нічого не отримала крім звичайних шкіл. Ніяких донкільних інститутній у масовому мащтасі не істнувало. Але за те Донецька губернія від буржуазних режимів, о- собливо остальнього часу Денкіндцких отримала надзвичайно тяжку спад- щину - велику кількість безпритятних дітей. Тільки за час Денкінцких в Донецькій губернії розстріляно покал 25 тисяч робочих. Сейчас Нар- компросом зареєстровано більше 40.000 дітей сиріт, які повинні в ць виму бута взяті до опікування. Ці обставки рівно, як і загальний стая робітничої губернії не тілька допомагає почу ларізовунню ідея соціяльного виховання, але й робе по ідее і її переведення в життя конче не відкладно.“ Загальний стан інституцій соціяльного виховання є слідуючий: | Назва | Кільк. | Кільк. | | --- | --- | --- | | інститутнії | інст. | дітей. | | Дитячі будинки.... | 104 | 7239 | | " садки... | 72 | 5583 | | " плодалки... | 129 | 22430 | | " кольонії... | 13 | 2567 | | Школи.... | 2138 | 182263 | | Дитячі бібліотеки. | 155 | - | Показавши ці цифрові дані, відчит далі пише: „Коли взяти хочби сорок тис. дітей сиріт, то й то поставлена собі Губвідділом мета - 35 - задовольнити 75% і з них стрічає надзвичайне утруднення. Недох- ват робітників своїми силами поповнюється з надзвичайними утруд- ненням. Утруднення в заосмотренню крамом і харчуванням воїстину надзвичайні. За увесь час Донецькому Губнароброзу подастила отри- мати лише 75 тис. армія краму і то з надзвичайними труднощами при допомозі Наркомпроса. З взуттям діло знаходиться в те гіршо- му стані, погано також в різного роду господарським приладдям. По професійній освіті ми знаходимо таку характеристи- ку. "При колгосальних труднощах, при умові почти повної відсут- ності постачання і грошевих знаків, в обсягу розвитку професій- ної освіти відповідно схемі Наркомпроса на короткий час досягну- то великих наслідків. Цифри такі: Профес. - технічн. шк - 20; Політехн. /сер/ - 6; Соціяльно-екон.шк-9; сільско-госп.-9;ниж.ільсько-госп.-8; Довго-термінові і коротко-термінові курсів для горноробочих відкритих і приготован. до відкриття-60; курси по рахівництву і бухальтер. - 6.; курси по кооперапції - 2:і коротко-термінові по приготовленню робіт. для С-госп. шкіл-3, а разом 118 інсті тупій. Далі йде така пікова примітка: "Особливо великим торма- зом в роботі є постійне захоплення і псування помешкань вій- ськом і почти хронична відсутність грошових знаків." Позашкільна освіта. Про цю галузь освіти відчуття дуже дословно висловлюється так. "Донецька губ., як губернія робоча ви являє воїстину стихійну і нестільку тягу до позашкільної освіти. Потреба і попит в цьому відношенні такі великі, що ми- зерні культурні ресурси, котрі в новій губернії є в розпорядж- ності Губнаробраза, уявляються іноді просто маленькими. Губнаї робраз в цьому відношенні тільки тримається тієї точки погляду, до керовниками позашкільних відділів мусять бути комуністи. Між тим в жаття це провести удалося в останні часи завдяки страшного недохвату ск.лька не будь підготовлених товаришів. Цифри такі: -36- Загально освітні курси...72 - Кінотеатри..................78 Школи для дорослих......177 - Оркестри....................82 Бібліотеки...............335 - Хори........................21 Бібліотеки-читальні.....227 - Театри, кружки...........142 Читальні...............57 - Музик.школи................14 Хата-читальні..........264 - Студії штуки...............6 Клуби..................120 - Музеї........................13 Народні будинки.......66 - Теостудії....................5 Культ. просвіта........280 Театри..................75 Трупи...................84 Відт погубернський закінчується такими словами: "Діл- ком не задовольняючи стосунки з Губначаттю, котра надзвичайно погано постачала Губнаробраз літературою. Діло доходило до того, що за недостачею літератури доводилося замикати наші хати-чи- тальні, як це було в каменському районі, де на 120 хат-чита- лень залишилося - 50". „Що то.кається української мови, то ту треба мати на увазі, що Донецька губ. є в значній кількості інтернаціональна. Попит на українську школу істнує лише в південній частині губ. та в Старобільському повіті, де вона вводиться. У всіх школах заведене навчання української мови. В загальному розмахові при праця при виключно ватких умовах виходе великою. Засоби для цього отрамуються мизерні. За увесь час Народроз отримав лише біля 300 тил. рублів. Необхідно побільшення постачання фінан- сування і поповнення відповідальними робітниками.“ 4. МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ. „Миколаївська губ., утворена Совітською владою лише в біжучому році з чотирь частин Херсонської і Катеринославської губ. об'єднаних насколо могутнього індустріяльного центра на півдні Федерації, міста Миколаєва. В склад губернії входять 5 по- вітів /Слисаветський, Херсонський, Миколаєвський ?/. Дніпров- ський і Олександрівський/ з загальною площею до 50 тис. Ква- дратових верств з населенням понад 2 1/2 міл. душ. Ця губер- нія може бути дійсно визнана масливою в значній сполуки бога- тих сільсько-господарських можливостей і з могутньою індустрією. - 37 - "Як в кожній новій губернії організація просв ти в гу- бернському мактабі при загальній слабості Совітського організму натикалася на відсутність досить певного звязку губернського центру з повітами, на недостачу скільки-небудь певних матеріалів тоних погубернських, без котрих неможливе будування загального плану роботи" - говориться у відгукі. Соціяльне виховання в губернії в числах є слідуюче: Ді- тях будинків - 26; Діточих кольоній - 6; Діточ. садків 30; Дітч. плодадок 32; Іволяторів - 1; Кольон, для дефективних - 1; Будинків для дітей - 1; шкіл - 999, а разом 1097 інстит. Пко- да, до не показано окремо інституцій в містах і повітах і тоді, можна в певність сказати, знову виявилось би, що всі інститутні для дітей, крім шкіл, знаходяться у містах. Професійна освіта в цифрах виявлена так: шкіл технічних - 15; шкіл професійних для недолітків - 2; Курсів с.-госп. ма- шинистів/ курси перевязі й печаті - 1; а всього 19. Коли проти- поставить пьому хочби той факт, що в трьох повітах, бувших в скла- ді Херсонської губернії: Херсонське губернське земство, почи- наючи з 1910 року уламтовувало дорічно 18 одних курсів с.-госп. машиністів, то легко уявити, який „розвиток професійнії освіті дала совітська влада. (В будинкі Деревня н/б постійне петеба пруже інституту 1940. Будь-що, а тепер інші 54-річники абo 50,3%). Позажкільна освіта. Вступ до позажкільної освіти від- ж чит робить такий. "В галузі поза-шкільної освіти за відчит- ний період Миколаєвському Губнаробразу менше всього подастило з-осередить скільки небудь видатних робітників і добуті скільки небудь задовольняючі наслідки. З огляду на повний брак підгото- ваних робітників, позажкільним відділом примужений був керувати тоард без відпов-дної підготовки і повного опиту в цьому ділі. Ця слабість керування з Губернського центру тятко відбилася на Становиську самої губернії. І в більшості повітів позажкільна о- світа велася без пале-ної певності і точно окреслених завдань за виключенням, хіба, Херсонського повіту в котрому була роз- винута надзвичайно велика позажкільна освіта, не дивлячись на - 38 - ближкість фронту." До до позашкільної освіти в Хер- сонському повіті повіті, то мусу сконстатувати, що позашкільна освіта була організована ще до війни Херсонським повітом. Земством так міцно, що Херсонський повіт стояв в назві перших повітів всієї Росії по організації цієї освіти. Крім того, на скільки мені відомо, дувший завідувач позашкільною освітою повітового земства П. Ворров, залишився працювати і при большевиках, по мо- жливості зберігаючи старий апарат, чому є близькість "білого" фронта не дуже дезорганізовала праці тому, до старим земським ро- битикам не було дуже захатися "білих", а тому й дезервуватися в праці. В цифрах позашкільна освіта виявляється так: народ- ній них університет - 3; Клубів- 70; Хат-италень 160; Курсів по- зашкільної освіти 1; Народн. будинків 31; Шкіл для дорослих 16; Бібліотек 22; Просвіт 30; Театрів-кружків 44; Культурно-просвіт. кружків 20; а разом 457. Крім Коротенький відчит по народній освіті в Микола- ївській губ. закінчується слідуючим. "В обшарі розрішення Українського питання в його куль- турній постановці Миколаєвський Народобран не зміг, або не зумів практично дати потрібної постановки питання. Безперечно, що ні українські робітники освіти, ні українські трудові маси на праці Миколаєвського Губнаробраза не змогли ще переконатися в тому, що совітська Держава гарантує задоволення їх національних вимог. КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ. Веру дословно з відчиту: "В цей час Катеринославська губернія, ця губерній- роких степів і великих промислових підприємств, складається всього з 5 повітів з загальною кількістю населення трохи менше 2 мільйонів душ. Це одна з тих губерній України, котра за увесь - 39 - Це одна з тих губерній України, котра за увесь час революції пережила величезну руйну 1, може бути, білька всякої другої губернії зазнала біди від Махна. Звязки губернського центру з містами розхитані в пент, перекроявання губерній зробило мало цінними старі губернські матеріали і тому в сей час не можна дати досить повної картини становиська губернії по складу, розподілення населення і дійсному стану, обслуговуючих населення просвітних інституцій". Катеринославський Губнаробраз був організован в січні 1920 року. Праця велася почти виключно в міському масштабі, зв'язків з повітами не було. Згодом по мірі налагодження звязків з містами, при чому цей звязок завжди переривається, почали виявлятися надзвичайні утруднення в обшарі просвітної роботи на Катеринославщині. В самому Катеринославі 116 шкіл містяться в 35 будинках, а 50 будинків передані під військові установи. В повітах, правди не в повітових містах, відношення не прикріпні з точки погляду освіти. Ті будівлі, котрі ще в наших руках, в цілком незадовольняючому стані, заосмотрення їх або вруйновання, або прийшло в цілковиту невдатність, питання опалу, а особливо вигляда в пьому наперед безнадійні. В дітячих будинках, що перейшли до нас від Сообеза, діти сплять по троє на одному ліжку, часто цілковито роздягнутими /додайте не до пього страни санітарні відношення і брак медичної допомоги і ви будете мати жахливу картину нинішня дітей - прим моя/. Загальна картина не до одержання їхі в дітячих інститутіях: мяса - 100%, жирів - 80% і т.д. Навчебників, паперу, олівців і т.д. не тільки недовхат, але повна відсутність. Ось ті відомості, що зі всіх боків губернії доходять в Губнаробраз одночасно з наладженням звязків з по- вітами. До цього не треба додати повний хроничний голод на грошові зна- ки не тільки по губернії, але й в самому Катеринославі. В таких обставинах з надзвичайно стомленим і здеморалізованим учительським складом, з досить гострим становищем національного питання мусів був Катеринославський Губнаробраз переводити той план просвітної роботи, котрий був вироблений Наркомпросом." Соняльне виховання в цифрах виглядає так: Дітячі будинки 53, в них дітей 3670; дітячі садки- 78, в них дітей 5605; школи /клу- - 82 - Тіндеюер сан асвдү аз вртөх ,интэркүй йінгебут хат э аддо ед Тіндеубул толууд Хомкаа амайб, ктуд өтом , і уніхүд үнсәриллея влижереп Інатяхсор иматоқы с үртнеи отокьондерут мжаре .анхам дій идіб аланаса -ам інкспердуг ірвто кманин олам олидоре йіндеубул внизшоркереп ,тне ә -ионато инитрак Хонаоп атыод итад витом ен сар йес я үмот і мкрідет -до ,үнато умонойд і кинелеван кнөлідерор .удаксо он йіндеубул аксо ."Йінутатоні хантіаоди вникееван харадвотуло Озет інйю п навос ытто аүд сардоовандуг Йакасовьоинирата -іноп е кікера ,ібатшы умоксім я онрлкия итроп коале виаці .укор умор нри ,иматом с кікера сине-дотакан ірім оп молоғ ә.одүд ен имат -пепкургу ййнгияаден роктларыа илароп ,рөттвлидереп иджас козавс йел -онидетек умомсо 8 .іннаалесиндетәк ан мтодор юнтіяоорд ірвшпо а ки діп інадерен яйхалуд ОЗ с ,ханылүд дэ я рөттвтом пим Әіт іавко -пешондія ,хатой хнаотіаоп е ем іккалаар ,хетінс 8 .иаснатоу йоркийа хшан я ем ірток ,інайдүд іт .итіясо удглоп мкрот в імійқырд ен ки -сиһүде одс хї кинертомооде ,інато умерманлоладезен можилп я ,ханүд оянедосс э ,удпо винатни .атойтадзен үтнаожкіп я олийқы одв ,кина од илшереп са ханылүд кьртід 8 .інййданеед діреян умопи в аддетя отковжліп отовр .үк-іл умондо ан соот оп атвипо итід ,аевдоос дія сан хард і кинешондій інратинас имшрге оголи од ен өтйзод\ имитүнтедор .мрип - йетід кинемян унтарк үанахам итам өтедүр на і тлакопод Хонидев вом :хрінутітоні хыптід в ітї винажведо од ен анатря англатав .\ром -аліт ен .д.т і яйпико ,үреепи ,ліккидеряан д.т і 808 - айқы ,2001 - әйюд хіов із оп ,итсомодія іт асо .атсінтүедін анноп ель ,тваходен ми -оп с кікера мнинетдалан с оноаронда зардоовандул я атдхок йіндеубул -әне іяшорд ан долот йкирнис 8.ияноп итадод ведт ем отовд од .иматін -атою хамт 8 .йвлюсникетек умомсо я й ель ,Йіндеубул оп мжайт ен ки ,модалко иннасалкетму ыннаосіларомеда і мнинельто оийрмасдан с ханыа -онидетек аүд вісум книятап отоналанойден меллионато мкртсоот атвосд е Йнрток ,кторор юнтіяоорд нялп йот итадовереп зардоовандул йакасава ".мосоримокра 8.инедворы аүд кинилуд іртід :хет овдална хардил я вниалохая енкяйносо -үля\ илош ;2033 йетід киа я ,97 -кида 1ртід ;0788 йетід киа я .83 - 40 - бк/ - 1251, в них дітей - 113.472; площадки /клуби/ - 4м, в них дітей - 6650, а разом 1423 інстит. з кількістю 129.349 душ лі- тей, або 38% всіх дітей. Примітка до цих чисел є така: "Літня компанія, завдяки зовнішнім утрудненням пройшла мляво. До пра- ктичного переведення статута про 7 річно одну школу преступлено. Утворена 1 покарувача школа, правдивіше мовити, спробна. Професійна освіта. У відчиті говориться. "Загальноос- вітні середні школи /в їх старших класах/ зліквіловані, при чому всі без винятку учні розміщені у професійних школах. В цей час в одному місті Катеринославі істнує 30 профес. шкіл, мі- котрими 19 техничних і 5 соціяльно-економичних." От і все, то сказано про сучасний стан професійної освіти на Катеринославщині. Позашкільна освіта характеризується так: Завдання пе- рекинути центр праці на село, стрінуло почта нову відірванність волостей від повітових міст і останніх від Катеринослава. Одно- часно з ним Підвідділ позашкільної освіти не має постійного свого керовника й за відчитний час тричи міняв завідувачих. Крім того працю утруднювала відсутність родитників, володіючих укра- їнською мовою, що в селах /при великому зрісті "Просвіт"/ ко- трих налічується від 30-50 на повіт./ Було велике перешкоди успіху." Взагалі в Катеринославщині істнувало два народних су- динка; чтри клуби для дорослих; 11 шкіл для недолітків; 38 хаї- читальень; 15 театрів і біля 20 музичних гуртків. Кінчається відчит по Катеринославській губ. слі- дувачими словами: "До діла ліквідації б згамотності в повному значенні цього слова підійшли лише постановкою питання про попе- редній підрахунок. 6.ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ. Характеризується вона таким вступом до відчиту: "Пол- тавська губ. має надзвичайно богито своєрідний рис і може бути добре порівнана з такою губернією, як Донецька. Великих проми- - 41 - слових центрів на Полтавщині почти не має, тому пролетарський елемент надзвичайно слабий. З другого боку Полтавщина є класично- ю губернією селянських рухів і революційної боротьби в середині самого села. Досить характерно, що іменно у Полтавщині так я- краво проходе компанія по організації комітетів заможних селян і до до всіх губерній України. Полтавщина перша зуміла скли- кати Губерніальний З'їзд цих комітетів, З'їзд, який став піл- ковито класичним. Клясова боротьба на Полтавщині протикає над- звичайно бурхливо. Полтавщина увесь час залишається губернією перманентних повстань, губернією найбільших бандитських висту- пів, підтримуваних скатеним опіром селянського куркуля, проле- тарському державному будівництву. Звідси постійний розрив звязку Полтавщини з повітами і повітів з волостями, звідси й надзвичайне затруднення в керуванню народною освітою по всій губернії. Крім того треба пам'ятати, що підчас пляхетської оку- панії Правобережна, Полтавщина зробилася безпосереднім запіллям наших дієвих військ; то також утруднило і ускладнило працю по народній освіті. Слід мати на увазі і другу характерну рису Полтавщини. Тут не існує тої постановки національного питання і перде за все українського, з котрим доводиться рахуватися у других губерніях. Полтавщина стихійним холом річей вирішила у- країнське питання в тому значенню, що українська культурна сти- хія знесла або зносить без огляду на всілякі перепони на своєму шляху. Прошу звернути увагу на таку характеристику губернії, я- ка може прийтися якраз не до других, як напр.: Київська, Волин- ська, Подільська, Катеринославська і в більш менш широкому ма- штабі і до других губерній. Соціальне виховання в пифрах представлено так: Ді- тячий двірень - 1; Дітячих будинків - 50; салків - 75; клубів - 50; площадок - 115; очагів - 1; кольоній - 2;приємниск - 1; розпреділкр. пунктів 1; будинків сліпих - 1; бібліотек дітячих - 1; шкіл 2474, а всіх інституцій 3777 а кількість дітей - 228. 512. мет котрими на повному засмотреню уряду є 5700 дітей, а н - 42 - на неповному 19.020 дітей, тут, як бачите, є вказівка на те, про що так багато говорилося і писалося совітськими органами -при- няття опікування дітей на кошт дер-ави, або другими словами ка- мучи дергава мусит замінити для дітей їх родини. Як далеко пі намірив стоять від дійсности, яскраво видно з цього факту, то, так би мовити, знаходиться під впливом совітських інституцій, лише 2,6% мають повне заосмотрення від дергави. Для Катерино- славської губернії цей відсоток рівняється - 4,1, для Чернигов- щини - 1,7 , а для других губерній на -аль таких відомостей не має. Далі йде закінчення відліла про соціяльне ви- ховання слідувучими словами: "На Полтавщині, як і скрізь, діло соціяльного виховання стіває у своєму розвиткові низку надеви- чайних перешкод матеріяльних і ідейних. Поборвання матеріяль- них перешкод полегчується Совітом Захиста дітей, котрий на Пол- тавщині утворився раніше, ніж в якої небудь другої губернії у країни і котрий устиг розвинути досять велику діяльність. Мо-на рахувати, мо постачання дітячих інституцій, в крайному разі, в харчовому відношенню з допомогою Совіта Захисту Дітей зна- ходиться впорівнююче молливих умовах. Непорівнянно важко надати всім дітячим інституціям, а в тому числі і школам потрібний педагогичний вигляд тому, що скільки не будь задовольняючого педагогичного персоналу надзвичайно мало. Полтавський Губнаро- браз не перервавачи веде працю по підготовці керовників дітя- чим институціям, чому курси йдуть не тільки в самій Полтаві, але й в деяких повітах." Професійна освіта в числах знаходиться в такому стані: курсів, статистики, агрономичних, по діловодству, коо- перації, екскурсивних, бібліотечних, дошкільних, педагогичних по 1. Шкіл: керманичих - 2, музичних - 1, ремісничих - 5, те- хнічних - 3, худо-них - 1, комерційних 7, навчит. селянських семинарій 7, сільсько-господарських /?/ 7, ткальких 3, кройки і кравецтва 6,сл-сарних 4, садівництва 1, міноч.-профес. 1, - 43 - землемірних 1, майстерень навчебн. 5, майстарень струнних 1, художніх 1, кераміки 1, вищих робіт. шкіл, а разом 71. Далі у відчиті йде слідувача примітка, якою закінчується відомості про професійну освіту: "Доводиться підкреслити, що полтавський Губнаробраз не зміг утворити повного органу нре по керовництву справом професійної освіти. Ду-е остро стоїть питання в огля- ду на відсутність в повні подготованого і енергічного керовни- ка цієї галки освіти." Тепр приведу пільковито відчит про поза- шкільну освіту в Полтавщини. "В обларі позашкільної освіти Полтавщина належить до тих губерній України, в котрих є особли- во, виключною гостротою стоїть питання про розклад /роселе- ніе/ села і об енергічній участі в цій праці совітського поза- шкільника. Можна з певністю сказати, що полтавське село не в цей час знаходиться під ідеологичним впливом тих форм по- зашкільної освіти, котрі стихійно складалися в процесі револь- ції і котрі довгий час були прямо підпорою дрібно-буржуазної української дер-авности. Річ іде про просвіта і про просвітну діяльність української кооперації "про спілку", українська культура і т.п. явилах. В обларі позашкільної освіти перед Губнаробразом й його місцевими органами особливо міцно стоило і стоїть завдання вирвати українське село, або правдивій-е його однішну частину з під ідеологичного впливу цих дрібно-буржуаз- них просвітних організацій і тим приняти активному участю в роз кладенню села. Це завдання розрішене, з першу повільною лі- квідацією, як самостійно конкуруючого органу спілки "україн- ська Культура", в друге ліквідацією культурно-просвітної діяль- ності селянської кооперації і в потретбому поступовим заволо- динням "Просвітами" і вакинеянням з відти куркульських елемен- тів. В умовах полтавської губ., про котрих рія була раніше, цей процес викликав надзвичайні утруднення, але можна з пев- ністю сказати, що він іде й може йти лише в такій мірі з успі- хом, з яким успіхом іде процес організації комсезалетів і кіль- кість інституцій позашкільної освіти була слідувача: Шкіл до- рослих - 198, Просвіт - 318, Відлотек - 576, Музейв 10, Клубів - 44 - 15, Театрів - 18, Кінематографів -13, Студій - 6, Труп - 2, /одна укр., одна рос/, Хат-Читалень 23 , Народніх Універс. 3, а разом 1777 інституцій. "Процес об'єднання робітників освіти стрічає значай- ні для України перешкоди в боротьбі з рештами російського вчи- тельства з вчительством українським. Предбачається ще досить впер- та й довга боротьба з мі-ланськими націоналістичними перетягтками обох груп, раніше нім можливо буде сказати, що на Полтавщині істнує скільки-небудь певний союз робітників освіти і соціял- истичної культури. В решті треба підкреслити надзвичайно велику тя- гу самого населення до освіти, при чому хоч трохи зорганізова- ні і діловито керуваний місцевий Однароброзв має можливість ви- користать цю тягу, як могутню зброю закріплення перш за все ма- теріальних бази просвітньої справи. 7. ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ. Відчит кете: " В Чернігівську губ. входить 11 по- вітів площею 3.337.241 дес. з кількістю 2.060.500 д. населення. У великої більшості населення займається сільським господарством. Промисловість розвинута досить мало. Населення Чернігівщини ду- же різноманітне по своєму національному складу, по своїй культур- ній височині і умовах життя. Цілком русофіковане в місцевостях сумежних Росії, воно яскраво українське в місцевостях до меншу- ться з Полтави од і в решті північна східна частина губе- рнії, замикала Вілорусами. В звязку з цим різноманітность методи праці і шляхи підходу до населення мусять бути також різноманітні. Черніховщина менше від других губерній потерпіла від денкінської навали, найкоротча перерва в працібула в неї. З грудня місяця і до цього часу, Губнаробраз працювання порів- - 45 - навчання не спокійно, посіяк банкетами і повстання не пустили гладобких своїх корінів тут. Центр уваги був звернутий на школу. Теоретично, в значенні постановки питань і розроблення їх Відділ зробив багато-практично виконати почалося лише невелику частину: відсутність необхідних засобів, матеріялів перешкодило виконанні ідеал трудової школи. Почувалося і відсутність працьовників. Було улаштовано 3 курсів великих Сопоса /Сопіяльного виховання/ в різних містах, накреслена низка курсів, але все таки губернія не вийшла в перманентної крізи відсутності робітників. Утворення дитячих інституцій дошкільного віку в губернії знаходиться в початковому стані. Досягнення в цьому відношенні такі: Дитячі садки 45, Кольоній 1, Площадки 31, Клуби 7, Очаги 1, Школи 1571, Курси по соціальним вихов. 3, Курси для дошкільних недол. 3, а разом усіх інституцій освіти 1662, з кількістю дітей 1664-646. Стан професійної освіти в числах слідуючий: Профес. шкіл нижніх 13, Профес.шкіл середніх 2, Технічних короткотермін. курсів для підготовки робочих 2, Курсів С-Господ. 2, Шкіл садівництва 2, Технікумів 2, Реміснич. майст. і шкіл 33, Профес.шкіл 1, Педагогичн. інстит. 2, Навчит. Семин. 1, С-господ. шкіл 4, Ткацьких шкіл 2, Тя-- і курсів нар. Звязку 1, а разом 73 інст. Більше нічого про стан професійної освіти у відчиті не має. Про позашкільну освіту говориться дослівно слідуюче: "Робота позашкільного підвідділа більше всього терпила від нескоординованості, і відсутності нр плана й цілковито не відповідала з початку завданням Наркомпроса. Інституцій позашкільної освіти в губернії є досить багато, але треба сказати, що багато з них, як культурно-просвітні гуртки, просвіта, трупи і хори організовані самим населенням, так, по правдива організація роботи, яку дав в останні часи Губнароброз, до нього не ініціатива населення обл- - 46 - няє гарні наслідки". Численно позашкільна освіта виявляється так: шкіл для дорослих 144, Народн. Універс. - 3, Клубів 46, Хат-читалень 460, Народн. буд. 42, Бібліотек місцевих 84, Бібліот. центр. і район. 135, Просвіт 107, Культурно-просвітн. гурків 298, Кінотеатрів 37, Театрі 35, Труп 44, Оркестрів 26 і Жорів 63. 8. КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ. Тому, що відчит по цієї губернії зовсім коротенький і складений по суті, приведу його увесь цілком, вичайно переклавши з російською на українську мову. "Київщина, як взагалі все правобережжя, не селянська стихія з яскраво виявленою національною фарбовкою. Вкроплені міста й містечка є їдивським, російським і польським населенням уявляться на загальнім тлі до повної міри чужерідними. У величезній своїй частині хліборобське населення Київщини уявляє собою гарний соціальний ґрунт для комунізму-тей, в огляду на великий % пролетарського селянства. Центрами, навколо котрих концентрується пролетарський елемент є великі цукроварні заводи, де завжди робочі з частими пролетарями." "Селянство міцно зв'язано з вчительством і др. сільською інтелігенцією, котра групується навкруг "Просвіт", "Шкільних товариств" і уявляча силу, з котрої доовдиться розуватися в прапі. Головним завданням Губнаробраза в цій губернії є охопити і поріднити з совітською культурою селянські маси Київщини, соціальний і національний склад, котрої сам показує шляхи і методи прапі." "Київський Губнаробраз сконструювався в перших фаслах січня м. Праця його за скінченний період переривалася іноді на доволі довгий час польською навалою, котра зруйнувала налагану працю в одного боку, а другого утворила для совітської влади надзвичайно сприячі психологічно обставини прапі; настрій се- - 47 - дянства й інтелігенції різко повернувся в корист совітської влади." "Праці Губнаробраза перешкад-ала постійна зміна керуючих. За увесь час роботи заміна відбулася 5 разів. Щому треба приписати, о у відлілі не було одного пляну роботи, що вона провадилася безсистемно і не досягла головної мети. Зв'язку місцями до польської окупації почти не істнувало, не було ні разу навіть губернського з'їзду, праця провадилася в містах, а в повітах спала. Після відходу Поляків праця на місцях очила і губернійльний центр богато аробив для налагодження звязків. Був заснований особливий відліл зв'язку, розілані інструктори. Перед всеукраїнською парадою відбувся з'їзд керуючих відділами. Праця надзвичайно перешкад-ала руїна, яку навділяла польська окупанція /зруйнованне школа, розбігались вчителі/, відсутність певного транспорту, а також к тастро-ичне фінансове становище, в котором опинився Губнаробраз /були часи, коли в касі залишилося лише 17.000 р./. "Конструкція Губнаробрава, яка мінялася декілька разів, тепер відповідає схемі, виробленій Наркомпросом." "В головних гальках освіти Губнароброву досягнено таких наслідків." " Соціяльне виховання. Необхідність поширення пра- ці по відкриттю дітячих інституцій почувается надзвичайна, і можливість не відповідає запитам. Особливо кепське стоїть справа з 1-го і олгом для дітей. В самий останній час зорганізувався Совіт Захисту дітей, з допомогою котрого в найближчих часах Губнаробрав гад ас урегульовати це питання. "Зваво праця комісія по справах неповнолітніх правопорушителів. Зараз вона піклується відкриттям ізолятора, будинка і колонії для дефективних дітей і реформаторіума. В повітах праця Іде мляво". "Для підготовки робітників Соввоса були переведені курси у Київі, які дали 150 дух скінчивших. В сей час у по- - 48 - вітах їдуть учительські з'їзди і конференції, на котрі виїз- дять відповідальні робітники Відділа." "Іде організація спілки робітників освіти і соціалістичної культури. Київський Берегіс був замкнений на по- станові Вубнаробраза як явно спекулянтський / і Губсобпроф і Губнаробраз пропонувалось його членам увійти в загальний союз. Істнує окремо Товариство шкільної освіти, котре на думку Губ- наробраза також мусить сполучатися з союзом". Інституції соціального виховання є: дітячих сад- ків 32, будинків 99, площадок 3, клубів 10, аудиторій 2, і кур- сів соціального вихова на 1, а разом 147 з кількістю 7278 душ дітей. Позашкільний відділ. Праця позашкільного від- ділу мала до евакуації вигляд міської. Для села не було зробле- но нічого. По місту засновувалися школи грамоти і професійно- технічні курси /ввідділа профес. освіти не було/. Кількість показки позашкільних інституцій була дуже низькою /15 шк.гра- мот, 13 клубів/. Польська окупація зруйнувала й те невелике, що було зроблено. З приїздом т. Левицького, як завідувача Наро- бразом робота позашкільного відділу набрала вигляду, який від- повідав завданням Наркомпроса. До керування його були переда- дані усі засоби містечкової пропаганди /кінотеатри і др./, за- есновані агітлекційні і лекції і підібрання йтал співробітники В галузі підготовки робітників відділом позашкільної освіти були переведені дванадцятиденні курси-семинар. Професійна освіта знаходиться в Києвліні в пе- ріоді організації. Цей відділ був організований пізніше всіх і до цих пори скорше готується до праці, ніж працює. Істнує комітет по розробленню програму і реорганізації шкіл і по сту- діванню економічної географії України. - 49 - Оголошено про відкриття всьми технікумів з професій- ними школами. В спадану відділ отримав 20 комер. шкіл, 15 техніч- них, 18 ремісничих і 4 курса бухгалтерії Відчинений в робітничий технікум. Губнаробразу не подастало -е притягнути ол спільної праці всі запікавлені інститутні. Совіт професійної освіти, те тільки до утворення, що ду-е гальмує працю. Гадаю, що до цього відчиту -адні коментарі зайві. Від сам ясно кате про всю мисер- ність практичної роботи по освіті і на Київллині. Про працю в губерніях: Александровської /повіти:Ме- літопольський, Бердянський, Оріховський/, Подільської і Волин- ської цілком зрозуміло відчит нічого не може сказати тому, що вони весь час були по частки або захоплені воротими большовикам арміями, або були безпосереднім тереном військових подій. Пять сторінок відчиту, котрі присвячені зазначанімтром губерніям говорить лише про різні бандитські "Петлоровські, поль- ські і Врангелевські "банди", які не дали можливості вести будь яку плянову просвітно працю в цих губерніях. До часу складання відчиту істнував більш-менш зорганізований у читомірі Волинський Губнаробраз. Про працю його говориться дослівно так: "Звязок з мі- стами до цього часу дуже слабий, виконується через телеграф і присилання співробітників з міст в губвідділ. З губвідділа виїзди- ли: завідуючі, окремі співробітники з культурно-освітнми "отря- дами". Крім того висилалося 2 співробітника для організації Вер- дичівського відділу. У відділі всього 60 співробітників, з них ін- структорів 26, українську мову знають 40. Що до комуністичних сил то відділ знаходиться в поганому стані, позаяк комуністів є лише 1, завідуючий відділом. Далі у відчеті йдуть речайні заяви, що безперечно тепер, після звільнення цих губерній від воротних сил совітській владі народня освіта в скорому часі також буде поста- - 50 - влена "областя", як в останніх губерніях України, лоби дати повну картину становища на Україні, наведу дословно відчит про вигл школи України. Становище видих шкіл України 1. серпня 1920 року. На 1. серпня бі-учого року кількість видих навчебних інститутцій була велика. Не тільки ко-де губерніяльне місто, за виключенням Луганська, має свою або свої вищі школи, але часами повітові, на приклад: Бердянськ, Каменець, Херсон /у всіх трьох містах інститутції засновані до большовиків - прим. моє/. Але якість цих шкіл далеко не однакова. Одні дійсно мають право прививатися видами, други тільки прагнуть до того, аби бути такими, але в дійсності не забезпечені ні науковими силами , ні повним ка-дром підготованих слухачів. Відділ вищої школи, після особистого окремих його повноважних обслідування на містах і відповідних докладів від губерніяльних органів робітничо-селянської ради, визнав, до зидах навчебних інститутцій моуть бути віднесенними: в Катеринославі 1/ Гірничий Інститут, 2/ Медичний Інститут; в Київі: 3/ Медичний Інститут, 4/ Політехнічний, 5/ Народнього Господарства, 6/ Народньої Освіти, 7/ Робітничо-селянський Уні- верситет; в Одесі:8/ Медичний Інститут, 9/ Політехнічний Ін- ститут, 10/ Народного Господарства, 11/ Народньої Освіти; в Хар- кові:Медичний Інститут, 13/ Технологічний, 14/ Сільсько-Госпо- дарський, 15/ Ветерінарний, 16/ Народнього Господарства, 17/ Ін- ститут теоретичних знань; в Ніжині: 18/ Інститут Історично-Зі- лологічний в педагогічними Семинаром. Навчання в цих інституціях ідуть, обслуговуваче до 40 тас. студентства. З них до 5 тис. студ- дентства у-е фактично користуються соціяльним забезпеченням. в цей час кількість забезпечених побільшується і до вересня р - сяге 80 % усього студентства, позаяк медична і професійно-тех- нічна школа мілітаризується. Багато перешкала-ас нормальному нав- чанню перегруза професорських сил працю, багато з них іноді зай- мають по 2-3 катедри, та де й працють, як консультанти тих, чи иних орг.нів совітської влади. Негативно на навчання відбивасть- - 51 - ся відсутність газу в лабораторіях і недозват в реактивах і при- ладах. З навчебниками кот як обходяться, працючи в бібліотеках, або групами. В керуванні одноманітності не має. Більшість вищих навчебних інституцій живе згідно тимчасової інструкції, оголо- шеної в червні місяці. Керування вищими школами на на містах належить отвузам, які підглядають безпосередньо Наркомпросу. Ці Отвузи розподіляють кредити, які відкриває Наркомпроб. У фінансування їх спостерігається певна затримка, котра поясню- ється де неповною зорганізованістю і відсутністю не тільки прав- дивих коштописів, але навіть і коштописних вирахунків. "Для виявлення більшої картини життя вищих навчебних інституцій, необхідно підкреслити і де-які риси з внутрішнього життя, особливо треба підкреслять: Само-реформування, мілітарізацію і приспішені ви- пуски. "В спаданих чотирьох містах низка професорів і сту- дентства багато попрацювали над реформою вищих місцевих нав- чебних інституцій. Скрізь прийшли від університетської системи до системи спеціяльних інститутів. Історико-філологічні факультети і фізично-математичні стали базою для інститутів "Народньої освіти" Київ, Одеса/ а- бо утворили інститут теоретичного знання з педагогічними знаннями семінарами /Харьків/. Тіночі медичні інститути і медичні факультети бувших університетів безболюно, крім Харькова склали медичний інсти- тут. Навчання у всіх інститутах обмежується трьома роками, по десяти місяців навчання в кожній, крім медичного, де по старому в пять років. З такими розрахунками складені і плани навчання. в внутрішньому переформуванню найбільше підпали комерційні інстит- - 52 - тути народнього господарства. Їх завдання утворити найбільш ква- ліфікованих совітських робітників в обшарі: адміністративно-про- мисловий, продовольчо-кооперативний, політико-орилличий, транспор- товий, фінансовий, статистичний, прані й союзова /Соніяльного забезпечення/, зовнішніх торговельних вносин. Тут доводиться роз- роблявати плани, закликати навчительів, позаяк бувші комерційні інститути не мали потрібного їх кадра відповідної кваліфікації. Мілітаризація вищих шкіл почалася в професійно-технічних, потім перейшла на сільсько-господарські, ветеринарні, медичні. Система мілітаризації накреслена в таких рямах. Студентство того чи іншого інститута розподіляється по групам замісто курсів, при чому оприділюються терміни для закінчення цих груп. Навчання інтегерується. Студентство і про- фесура береться на соніяльне забезпечення з грошевим і харчовим задоволенням. Необхідно спинитися ще на прийманні студентства, Фа- жаючи попаста у ви-у школу десятки тисяч. Обслуговувати могли- во тільки тисячі. Доводиться багатьом відмовляти. Особливо це явиле спостерігається у медичних інститутах. Так в Харькові, що- тва було принята 400, прапято -700, відмовлено - 1200. По сво- єму складу приняті більш демократичні, ніж були раніше, серед них до 10% комуністів. Приспішені випуски налетені у всіх містах і не тіль- ки в медичних, або професійно-технічних вищих школах, але й в сільсько господарській і ветеринарних. По загальному підра- хунку до січня 1921 рік Україна дає лікарів 1015, інженерів - 236, агрономів - 80, ветеринарних д лікарів 24, кваліфікованих робіт- ників в обшарі совітського будівництва 110. Таке виагали в пілому становисько вилої школи на Укра- ині. Здається, що до відчуту про вилу школу, які б то не бу- - 53 - ли коментарі - зайві. При всій, так би мовити, обережності й м'якості він все таки ясно малою страшенну руйнацію видої школи і доведення хосьба й кількість її праці до мізерних наслідків в симслі випусків, різних "червоних" спечив / по старому тер- міну "заурядів"./ Помимо волі напроху-ться зробити хосьба саме коротень- ке порівняння з тим, що робилося в галузі видої народньої осві- ти до большевикької революції і по робиться тепер. Отже почнемо хочби з числового боку шкільництва. Тіль- ки до під руку мені підвернулася нова комуністична газета "На- ша Правда", яка під заголовком "Радянська Україна", -"Освіта на Україні", дає відомості про стан освіти на Україні, тому що відомости ці вона бере з того ж відчита, що я, то я й скористу- ся її цифрами. Там показана загальна кількість 21.000 шкіл, а ме- тим до революції по неповному моєму підрахунку функціонувало більш 23.000шкіл. Т ким чином зменшення в кількості шкіл тепер є на 25 %. Далі показано, що із загальної кількости дітей шкіль- ного віку на Україні /9 мил./ в школах є 2 1/2 мил. Тут я мушу зробити невеличкий коректив і сказати, що в кількости дітей "шкільногов віку" є маленька помилка тому, що коли рахувати те- перішнє населення України під большевикькою окупацією максималь- но 35 мил./ Совітська перепись показує 25/, то тоді дітей шкіль- ного віку від 8-11 років/ може бути найбільше з 1/2 мил. Адже тко-ному відомо, хто хоч трохи дотикався до шкільної статистики, що на Україні дітей зазначеного віку при нормальних умовах є 9-10% загальної кількости населення. При виробленню сіток все- загальної освіти май-е всіма земствами взятий цей відсоток 10. Ну, добре, скажу, що комуністичний шкільний вік дитини рахується від 4 років до 16, тоді на все населення України може й буде таких дітей 9 дітей міліонів - тим гірше для обрахунків сучасних "просвітителей" народа. Я все таки візьму"буржуазну" кількість дітей в 3 1/2 мил., і до них по підрахункам відчиту найбільшу кількість таких дітей у відповідальних їм школах /по підрахунках 1191944 - беру більше / 1 1/2 міл., то тоді «най- дивніший» відсоток дітей шкільного віку в школах 43%. Аби не було закидів в якомусь перекручуванню чисел, кажу, то по пря- мому підрахунку совітського відчиту на 9 міл. душ дітей в шко- лах 2 1/2 мільйона дасть усього 27,3%. Це на Україні, де найгірші повіта губернії, як Волин- ька у-е в 1914 році викувала в школах найменше 48% дітей, а в середньому по Україні відсоток дітей шкільного віку, переду- равших в школах в тому - році доходив до 78%. Крім того були уче окремі повіти, в котрих школи мали можливість вмістити всіх дітей шкільного віку в свої стини / Бердянський, Одеський, Вол- чанський і де де-кілька назвиськ, зараз не прагадує собі/. Сітки всезагальної народної освіти були вироблені так, що при тому старому проклятому режиму, при/вічноз памяти/ таких мракобісів 1 дусителів народної освіти, - міністрах, як Кассо, Швару і др. мусило було закінчитися відкриттям такої кількості шкіл, яка би дала можливість всім дітям шкільного віку вчатася в школах, по називалось б закінчення заведення всезагальної народньої освіти в 1932 році і то в самих-темних губерніях, як Волинська. А разом з цим були й такі губернії, як Таврійська, Херсонська, Харьківська Катеринославська, котрі мусила закінчити заведення по російськи катучи "всеоблаво обученія" мі- 1921 - 25 роками, себто школи їх мусили вмістата в себе 100%-дітей шкільного віку. Де- тут той поступ на перед! Школи тепер численно у відношенню до кількості дітей, як не мусило бути-б по черепаш- чому посуванню народної освіти при старому режимові, на половину зменшились. Це до кількості шкіл. Коли про кількість шкіл не де-до мстлаво було говорити, то вче про якість їх просто не гнає, з чого починати. Праведу те, що сказав Наркомпрос у своєму розмові до відчиту : "Ми виконали тіль- ки перший підрахунок кількості і, він перед нами відмінув нове те - 55 - більше складає завдання підрахунку якості. Коли ми хочемо бу- дувати систему освіти у державному масштабі, ми повинні розмір всього завододіття елементами цієї системи, ми повинні простудію- вати кожну нашу губернію не тільки з точки погляду, як збудува- ти освіту в середині її самої, але й з точки погляду, яке мі- сто займає ця губернія в загальній системі цілої держави. Школа, до Наркомпрос раніше нього не думав, а то як той, що виліз на давінницю та бух! у давони. Почав руйнувати ста- ру школу. Аби він захотів скорастувати довгий опит /50 річний/ хочба зеєста в справі вияснення потреб народньої школи і накре- слення мляхів її розвою, то знайшов би там для себе багато ціка- вого. Школа, по на величезному /Всеукраїнському Совєддані по народному просвіщенню" не було -одного старого робітника по на- родній освіті, /за те було 13 1/2% відсотків людей, які могли- во й школи не бачили чорноробочі, кравці, маджинсти, і контор- ника і т.д./, а то мо-е хоч від такого б дізналися, до не так легко будувати школу, як руйнувати. Мо-е від нього б почули, що для нашого селянства при його сучасному економічному господарсь- кому становиську, школа 7 річна не по раменам, чому - доказ те, по середне число років перебування селянської дитини в школі / /скінчивших і вабувших зі школи до скінчення/ рівняється 2,5 рокам. Тоді б дізналися, до велика горотба і ла біля патання: ча заводити замісто 3-х річної і 4-х річну школу? і ж лише те, до середне число років перебування в школі скінчившого сельську школу хочба й з трьох літнім курсом, хитається меж 3,6 і 3,8 років переконало, в першу чергу звіства про допільність 4-ох річної школи. Мо-е б дізналися тоді, до Всеросійською земською нарадою пот аиродній освіті в 1910 р. в Москві, куди з'їхали роб- бітники школа, теоретики й практики був вироблений батанцій тап нормальної школа в 6-річним курсом, яка б могла заводитися там, де чотирьохрічна школа видує а себе всіх дітей шкільного віку. Дізнали б ся тоді про те, що перед земствами, де школи вигува- ли до 75% дітей шкільного віку, ставало нове питання: які треба зробити заходи, аби при дальшому поширенні школи не пустували! - 56 - А було Аще тому, що не всі селяни могли послати до школи своїх дітей, ко- трі потрібні були дома, як княжкацогоничі коней, підпасничі то-по стало з тоді "компетентному совв'язню" відомо, що в переходов одних лише земств до переведення плану всевагальної народної освіти, вони стали перед тя-ким питанням недостатачі хоча як небудь підготованого вчительського персоналу, а не більше перед браком сил, які б могли приготовляти такий персонал в потрібної кількості. В зв'язку з реформою школи, треба поліпши- ти як було якість старого вчительства і дати йому свіжі знання, для чо- го була засновані різні літні педагогичні і освітні курси, котрі, як виявилося, том в слабкій мірі досягли поставленних завдань- була повна не- достача відповодних лекторів, перетома учительства за зиму в шлях і тд Узвали о тоді, скілька русиль було покладено на протяг довгих років, а- ба постачати школи княжечькими працями, княжками і, що до самої револю- ції питання це в повній мірі не було розглягане. Узвали о тако-, яку ко- льосальну трудність уявляє собою підрахунок якістя і продуктивності праці шкіл і моте тоди ознайомилися хочби з останими працями земств і фахових робітників на полі народної освіти: Всеросійська загальновсмськ нарада по народній освіті в Москві 1910 р. 2. Загально-Земський З'їзд по княжковому видавництву в Уфі в 1912 р.; Заглько-земський З'їзд по ста- тистичні нарад освіта в Харькові в 1913 р. І багато не лишах нарад з'єдні праць прислічених не тільки практичній постановці школи, але й принип- пам ХІ.Ні, для людей народжених лише для руйнуаї і низення всього, що в здобуло людство до тепер, не здавалося непотрібнім, треба було в творчо- сті своєї бути оригінальним, а для того старе зруйнув.ти, всі стари при- ципи оголосити шкідливими для інтересів народу, для того, щоб потім, за- дахуючись під страшними руйнами, ухватитися за них, як за останий і праведний порядок, але звикши до "обур вання сірої скотани" видати їх за свою революціо-пролетарську теоричсть і перекінеччили їх все така-не впровадили в таття, чим до певної міри дискредитувата в очах широких мас Язвдаться я ухилився з бік, але ними короткими штрихами хотів показати всю несерйозність, з якою люде приступають до перерформованиня школи, яке ви велось в звичайний розгрох її. При закінченні на думці вертиться одна поговорка, яка тепер гу- ляє по "содеплі", а саме: /каку по російськи казанськими большевих га- лет/ В "Ізвестіях"/ пишуть "Правду", до "Комуністичній тру" довів економическую тянь" до "Відноси". - Ні пього мало, комунастичи екс- перименти до воля ядрід до бідкоти, а вони убили його душу, зруйнували його культуру і на десятки років відкинули нарід назад. Загальну школа, загалула одинокі і могутні підвальни економичного і духового розвор народу. Душа народна замерла. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 13 Фонду № 1113 Пронумеровано 54 / п'ятеєт гонціри / + 186 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошур, газети Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «24» червня 2005р. Підпис Генчуляк ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) «_» р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | | видачі | Під час повернення | |---|---|---|---|---| | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | | 25.06.05 р. Ст. 2/3 29.06.05 | | | | | | 12.07.05 Костюк чуд 18.04.2008 | | | | | | 18.05.05 През роздавачів | | | | | ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | |---|---|---| | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | ом. 4.08.2015 (Дата) (Підпис) |