Перейменування: 03.07.1917-09.01.1918 Генеральний Секретаріат Центральної Ради, м. Київ.; 09.01.1918-29.04.1918 Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки, м. Житомир, з квітня - м. Київ
Анотація
Постанови Генерального Секретаріату, протоколи, журнали (оригінали) засідань Генерального Секретаріату та додатки до них Меморандум (копія) представників державних утворень України, Білорусії, Дону та Кубані до держав Антанти щодо їхнього державного устрою, боротьбу з більшовизмом та з ін. питань Угода про перемир’я між російською та румунською арміями Румунського фронту та німецько-австро-болгаро-турецькими військами (російський переклад з французької); запис розмови по прямому дроту О. Шульгина з А. Галіпом про переговори Центральних країн з російською армією Румунського фронту, зустріч з французьким посланцем та з ін. питань Мирний договір УНР з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною, підписаний в Брест-Литовську Щоденник мирної делегації УНР про перебіг мирних переговорів у Брест-Литовську, телеграма генерала Гренера про розташування німецьких військ в Одесі та з ін. питань Записи розмов по прямому дроту генеральних секретарів УЦР М. Порша, М. Ткаченка, О. Шульгина з членами української дел
Історична довідка
Перейменування: 03.07.1917-09.01.1918 Генеральний Секретаріат Центральної Ради, м. Київ.; 09.01.1918-29.04.1918 Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки, м. Житомир, з квітня - м. Київ
Назва справи
Відомості про діяльність делегації УНР на мирних переговорах у Брест-Литовську та перебіг переговорів , 12.1917-01.1918, 7 арк.
Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР
№ Фонду 1063
Опису 3
Справи 11
Доповідна записка Українського міжвот делегацій України.
Кому уряду про статковище
делегації в Бреслі та про
кіг переговорів з дійсною
втаками.
погато сечень 1918р.
Закінчено ртреєнь 1918р
на 7. аркушах
Черновик Доклада
Мар. Мир. дел. главы арабистовъ
про ихъ переговоры съ бахмиломъ
нами
безъ золота
съ 250
мгіо1
2
мі в яком єрд під контроль аграрнівок і анархів, чим не українські російські діячі, котрі були концерти, то ми ніс зернове союзення на переконання що перекладов в етапах ворога Росії. В Звднини було засаджене повід Февралем для вирішення питань, якщо на думку між чим у 1/2 грану була порода з Тобчевських, на котрий було вирішено внести питання і стислого декларацію від всієї Великоднівської і Української держави. Тобчевських у своє сам Маринки був заурядований такою думкою: "Захищав оголошення Українській Державі, котра Правительства Української Народної Ради і Генерального Секретаря. Російська держава в цьому повинна засвідчитися що приєднання до неї, котра на самопризначення ставить до розмовою амбіцій, названих у своєму трактаті, що не ми виконуємо бажання проти усвідомлення Української держави і що річ перекладається і приводить до великих участникам як прийняття всіх засад виконанням Незалежності України, Російською і як також політично-економічній та їдень широких переговорів. Повна воги панка цього повинна була бути належна засада про переконання переговорів на котрі розмови зобов'язані (так коротко доводиться). Маша думала, що передивляється декларацію Тобчевських внесена до своїх колективів - поточна на верідність
Засунувши оголошення Української Делегації Комісії Мирного Секретаріату, Руська делегація в повному сповідстві з призначенням їх різних прав кадгової нації та само- определення, заявляєть за своєю стороною, що в березні ми ката в безпорядки проти польської Західної делегації в громадському зборі. Це предполагает бути урочистим прийняттям державного Федерального Статуту, який ми вважали за необхідний для всієї Української Народно-Революційної республіки. І до цього викреслено і так у резолюції зроблено таке додаток: "Ми, Львівському по пограничній Руської делегації доведено до Вашого відома, що прикладання рішення Вадимових о котро- толико установлено нами для оголошення Кашинського. Якщо Марахань - Пили Фортманець також держави польської до Галицьких міст, як інші боротьби, то в цьому праві, бажаємо з Троєщим Квасом вказати приблизно Силуторе; й дрем Вілья с Нами зово- рю. Ми видимо і нам є Нами продовження підстави багато умов для Української делегації, якими і квасуємося.
проголошення буде со
На Думщині в Львові!!!
ДІЛО № 147.
Відомості в справі становища Укр. Делегації
в Бересті.
№ 142. 231
Листів: 4.
Української делегації в Бресті.
В перший же день приїзду Троцького по його ж пропозиції було негайно улаштовано засідання з українською делегацією, на якому завіданню більше- вики вказали на всю трудність ситуації і настоявали на необхідності одно- сті наших виступів. Наша делегація заявила, що стоїчи на приблизно одна- кових принципах миру, вона згодна підтримувати позицію Совіта Народних Комісарів, які ультимативно мали настоювати перед німцями в справі перене- сення переговорів на нейтральне місце. На тому ж засіданні було умовлено що після того, як буде прочитано на першому пленарному засіданні нота Генерального Секретаріату представники Совнаркома вроблять декларацію, в котрій вони визнають Генеральний Секретаріат Правительством України а й за Його делегацію повноправною делегацією Незалежної Української Республіки, і в якій цього ж обов'язково вробити декларацію про своє при- єднання до перших двох пунктів мирного договору, запропонованого Совнарко- мом 27-го Декабря (н.ст.), а також до предложення про переговорів за мир на нейтральне місце. Але перед відкриттям першого пленарного засідання за півгодини представники Совнаркома сповістили Українську делегацію, що вони змінили редакцію своєї заяви в тому сенсі, що в ній нічого не буде сказа- но про признання Української Республіки і про признання її Уряду; вони мають тільки заявити, що не перечать проти нашої участі в мирних переговорах. Українська делегація в відповідь на це заявила, що вона теж не зможе при таких умовах маніфестувати єдність своєї позиції з іншими Совнаркомом, хоч і вважає, що при даних у овах порушення такої єдності не може бути користним для справи, але відповідальність за те, очевидно, повинна лягти на представників Совнаркома. Далі, знов цілком несподівано большевики змінили свою позицію і ввечері того ж дня вийшли з рішенься від своєї ультимативної вимоги, що до перенесення переговорів на нейтральне місце, мотивуючи це тим, що тепер в Німеччині перемогла партія, яка хоче розгрому Уходу Європи.
і через це вони не настоюють більше на перенесенні переговорів до Сток-гольму і згоджуються залишитися в Бресті. Українська делегація заважала, що така зміна позиції є нічим не оправдана і що цю уступку представники Совнаркома роблять дуже велику помилку і ставлять Українську делегацію в дуже трудне становище. Українська делегація не робила в цій справі таких гострих і ультимативних заяв як представники Совнаркома, але мала рішучий намір одотоювати що позицію до кінця. Нині ж нове рішення Совнаркома робить справу перенесення переговорів до Стокгольму, і тим повзаляє Українську делегацію можливості настоювати на цьому на далі. Не дивлячись на всі заяви представників Совнаркома Українська делегація після довгих нарад поміж собою все ж вирішила по можливості з представниками Совнаркома підтримувати єдинством своїх заявах на пленарних засіданнях; вважаючи звичайно на надзвичайну трудність політичної ситуації. Большевики знову змінили свою рішення і дали згоду прочитати свою заяву в приводу Ноти Генерального Секретаріата повнотою, визнаючи і Правительство України і саму Республіку, але перед слідуючим засіданням, знов за годину перед ним Троцький заявив, що позалк нижній вважаємо відношення Українського Уряду і Совнаркома загострились і що Генеральний Секретаріат в відповідь на мирні предложення Совнаркома відповів нині опублікованою уже новою нотою, яка по заяві Троцького для Совнаркома жоден з той ультиматум, котрого прияти вони не можуть, а через се вони знову змінюють характер своєї заяви. Але як видно з відчиту за сьогоднішнє пленарне засідання їхня позиція це се ізмінилась і на цей раз дуже рішуче. На переговорах на нейтральний грунт, то це і можна вважати було неможливо і конференція залишається в Бресті. Ще до сьогоднішнього засідання протягом останніх днів з боку представників держав, які беруть участь в конференції, були зроблені не раз різні пропозиції "Українській делегації", але делегати України заявили, що вони можуть вести в сій справі тільки приватні розмови доки Українська делегація не буде визнана офіціально представництвом цих держав. З другого ж боку представники тих держав ставили умовою визнання Української делегації прийняття нею певних пропозицій. І тільки тоді коли всі ці пропозиції були рішуче відкинуті делегацією після певних вагань, представники четверного союзу нарешті вирішили офіціально визнати Українську делегацію, саме в сьогод-
3
няньому пленарному засіданні, стенограму якого тут подаємо:
Засідання почалось 12-го Січня (н.ст.) в ІІгод.35хв.ранку. Головою -
Австрійський міністр Міжнародних справ - Чернін. На початку засідання
голова зробив таку заяву: "На пленарному засіданню 10-го Січня Стат-Се-
кретарь Українськї 'Народньої' -сопубліки оповістив делегаціям чотирьох
союзних держав Ноту Генерального Секретаріату Української Народньої
Республіки від ІІ-го Грудня 1917 року. В 7-у розділі містилась заява,
що Українська Народня Республіка представлена Генеральним Секретаріатом
самостійно виступає в міжнародних справах і що вона має думку так само,
як і інші держави брати участь у всіх мирових переговорах, конференціях
і конгресах. В відповідь на це я мав честь залити до делегації четвер-
ного союзу ознайомить-наступне: ми призначаємо Українську Делегацію - са-
мостійною делегацією і правомочним представництвом самостійної Україн-
ської Народньої Республіки. Формальнє призначення чотирьма союзними дер-
жавами Української Народньої Республіки самостійною державою буде вис-
ловлено в мирному договорі".
Далі Тропький зробив наступну заяву. "З огляду на питання,відповідь
на яке тільки що було дано в заяві делегації четверного союзу, я вважаю
потрібним, припиняючи цікавлячих бажаючих дати відомості і запобіг-
ти можливим непорозумінням, зробити таку заяву: ті конфлікти, які трапля-
лись між російським правительством і Генеральним Секретаріатом і фактич
ний бік яких в більшій або меншій мірі відомий присутнім, не мали і не
мають ніякого відношення до права українського народу на самовизначен-
ня і викликані були суперечностями між політикою Совєта Народних Коміса-
ров та Генерального Секретаріате,суперечностями,які находять своє вияв-
лення як на території України, так і за її межами. Що стосується країн
самовизначення України в формі Народньої республіки,яке тепер перебо-
диться на ділі,то цей процес не давав і не може дати приводу ні до яких
конфліктів між двома братніми республіками. Беручи на увагу,що на Украї-
ні нема окупаційного війська, що політичне життя складається там в умо-
винах цілковитої волі, що там нема середньовічних становищ (союзних)
органів, які заніжали б на представництво країни,ні призначених з гори
по праву сили діятивних міністерств, які порядкують в тих межах, в кот-
рих їм це доручається в гори; беручи на увагу,що на території України
всюди порядкують вільно обрані Ради Робітничих,Солдатських і Селянсь-
ких депутатів і що при виборах до всіх органів самосуправління пере-
водиться принцип загального,рівного,безпосереднього і таємного голо-
совання,то і не може бути жадних сумнівів в тому,що процес самови-
начення України довершується в тих географічних межах і в тих дер-
жавних формах,які одповідають справжній волі Українського народу.
Маючи все це на увазі Російська делегація,згідно зо своєю заявою в
засіданні 10-го Січня,не бачить жадних перешкод до самостійної уча-
сті делегації Генерального Секретаріату в мирових переговорах."
Після Троцького виступив єєєєєєє Голова Української делегації
Годубович,які зробив підсумкову від імені двох делегацій наступну
заяву: "Шановне панство! Заслухавши відповідь представників 4-х
союзних держав на ноту Генерального Секретаріату,Українська делегація
вважає її задовольняючою для того,щоби присутупити до дальших мирових
переговорів".
Кінець засідання пішов на суперечки між Гофманом і Троцьким,етено-
грама цих суперечок була ще не розвинута і через те ці суперечки
мали бути передані до Київа пізніше.-
ГРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР
ія одиниці зберігання № 11
у № 1063 Опису № 3
умеровано 7 (сім) + 165 = 840 аркушів
(цифрами і прописом)
літерні №№
ущені №№
дення
дурі, газети:
чні матеріали:
особливості документів
документи з затухаючим текстом:
17. 03 1986 р.
Підпис
(що зроблено і вказівки оператору)
196 р. Підпис