Постанови Генерального Секретаріату, протоколи, журнали (оригінали) засідань Генерального Секретаріату та додатки до них, 03.09.1917-29.12.1917, 152 арк. — частина 1/2

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № ФОНДУ 1063 ОПИСУ 3 СПРАВИ 1 Протоколи і туркани засідань Генерального секретаріату Центральної Ради. 152 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої революції і Світової війни Видавництва МБС УРСР м. Харків ФОМ 1065/мл 3с серія 1. Український філіал інститута Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б) ПАРТИЙНИЙ АРХІВ Фонд №45, оп. 19, спр. хр. № 1 Протоколы операции Генерального секретариата Центральной Рады" в штате охр.5-201. 64 1) Дело о пограничном упрощении подольск уб и уездов Подольск губ. Велишевское управление 2) Свеклович отселение 3) Ломинцы елабуга 4) Аверьянов день рабочих собраний Филин 21 Дело судопроизводства №1. Приказом засідання Генерального Секретаріату від Збір №3. Присутні: ми. Винкуненко, Сабрин, - Пілевський, Степанко, Раппіс, Шульгин. Надто присутнім Зарубін. Савва Винкуненко, Ткачь та македонець Шульгин. На порядку денному організаційний питання. Ураховано: 1) Зібрання Генер. Секретаріату виробленого на 9 рівні О Кладовищах міста. 2) Корпус для засідань аграрного так: Всесекретарій всіх секцій, мари, які присутні в місті; Направляти сюди "Адвокату" вуз тур. Ми наразі не можемо брати питання 5. Замість адвокату робиться план організаційного питання при галич викладача. малі думки: Пакарани Генер. Секретарія не можуть здійснити Генер. Секретаріат, в, коли Адвокатні секції мали утих сюди "Адвокату" і присутні в городі; Коли на засідання Ген. Сек. виробляється питання для таржа більш спеціалності Адвокатного моварити Генерального Секретаря. то від маг дупи запрошеним на засідання Вен. Син. Коли це. Син. Надійшов, то він велів на те додати: від Вен. Секретаря і передав сюди Секретарям, чії завал на засіданнях адміністрації махаравств. По дозволу нашої магистрати письма, ним не має права замову втручати і тавар. Секретарськ. 1) До-хто з присутніх (мабуть) вказав махаравств на Венамо шляхом правдивого письма. Мулаєв посідав тимчасово про маг. Вен. Син. по князівському спільними листами Венамо шляхом права, який іншими махаравств Вен. Син. Указався склести спеціальну паперовину про махаравство Вен. Син. на підставі усих румов, а також виразити Канад Дім Венер. Секр. в утвір Загуріно че Загурінну і Мулаєва. 2) А виглядаються питання про Присутність на Україні. М. Загуріна вказав на газету паперовину, яка розсіялася і українського преси, що Венер. Секр. надбакманий буде між нами підтримки з вану присутності, щоб не бути розуміття жалоба, аби написати дестрий так в іншої, який мав саме моє прикмети. Із грамоти надіслано М. Загуріну, що Венер. Секр. зважив, що в тимчасових джаках з Альмінії адміністраційних організацій мав швидко на роботу по Укр. Мисли, Засідання Тепловозної Синемарії, ати Укр. Ж/Д Краю. Приємні: д-р Ваннучелло, Загря Річ, Рабінович Душкін, Степенко, Міз- ник, Рацке і Мулович. Голова-Ваннучелло, Писар-Мулович. 1) Заслухаво даний Д.М. Муловича в справі на мешкання — ухвалено: Дати йому житло за 2 дітей. 2) По справі «Варзан рівненські» про смак даний т. Пєтмара і даної і пропоноване заслухати комісії; уряд бадь ушварений призвав органу окружної рівненської до кримінального присудка (м.ч.) П.І.О. Даний адміністративний справа, — ухвалено: мали різання. Заслухавши даний от. Пєтмара викр. Синем. Казки, засуджений і вбомався, що одержав останній по виховані рівненські не є паперовий св. Синемаріїм власне майновий, щоб би св. на зустрічному справам ушварив би при сьому синемарії ат. Віднай! І мій дарований орган для Кантахту з їроладаючи вист. Ухвалено: В. Св. Ф. Риммасенко З.Т. Сагрі і Мулович Як на дані, мають складатися ми відповідні письма всім парохам до укріплення статей. Крім сирот може адміністрація пересилати ритти з редакторами «Кор. Дани», «Рад. ід. Святи»; „М. Рада“ М. ?. Разом, заберуть, що на енциклопедії засланий меншевик, с-р ; 876 бажанням, що погарячав МНВ. Маємо від диска Українських та Висловлення духу ні одна! цих парохів! ЗАбравлявання письма про аграрний орган, про його назбу і мови. Питання адміністрації на дані У Дані на гурт постовлено питання про Інгартманство для Українських селян, які були зв'язані в курені і мали право письмо за цим. Сир. та ними ще в Маселівський тан ; в даний день приєд. Запросив учасників Серед сир. по національному вибору ми не ставилися до Інгартманства, 5/13 енгаль, письменники заслужено даний 18/10 Винниченко і Лазуренко. М.М. Мірківський навесні в країну їх мали письменник Ми Євгенія Ганзюк ; органу, дати справу з національними і селер. Сиротарств. Ганаба Генер. Викремардам В. Винниченко Зав. Писаря М.Мірківський ПРОТОКОЛ №3 Засідання Генерального Секретаріату 8-го вересня 1917 року,ранком. Присутні: Винниченко, Зарубін, Лотоцький, Савченко-Більський, Степенко, Туган-Барановський, Шульгин. Постановлено: Просити Секретаря в справах фінансових поїхать в Петроград для переговорів з Временним Правительством в справі потрібних, для істнування Секретаріата, грошових ассігновок. Постановлено: Доручити Комісарові при Временному Правительстві зняти перед Правительством такі справи: 1/про асігнування авансом на видатки Секретаріату одноразово на протязі перших двох місяців, вересня і жовтня, 2.315.000р.; 2/про утворення Временної Управи Коміссара в справах України в Петрограді на взір Управи Комісара в справах Кавказу в Петрограді / постанова Вр.Правит. 30 травня с.р./; 3/про надання урядовцям Секретаріату тих самих прав, що-до вій- ськової повинності, які зазначено в ст. VII постанови Правитель- ства 30 травня с.р. про Управу Комісара в справах Кавказу в Петро- граді; 4/про видання Временним Правительством акта до офіціальних установ на Україні, щоб вони зверталися у всіх справах до Генераль- ного Секретаріату, відповідно ст. 6 Інструкції,з зазначенням у тому акті, що офіціальною мовою на Україні стає мова українська, на яку поволи і має перейти все діловодство. Запропоновано окремими Секретарями і прийнято Секретаріатом до уваги таких кандідатів в Товариші Секретарів: Національних справ- Міцкевича і Зільберфарба,Внутрішніх справ - Красковського, Земель- них справ - Мациєвича і Мартоса, Генерального Писаря - Багрія. Прийнято до уваги заяву Секретаря в справах фінансових, що він запропонує посади своїх товаришів Храневичеві та Пекарському Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь ПРОТОКОЛ №4 Засідання Генерального Секретаріату 8 вересня 1917 року, увечорі Присутні: Винниченко, Зарубін, Лотоцький, Савченко-Більський, Стешенко, Шульгін. Постановлено: просити в справах, що вимагають законодавчого затвердження, виготовляти в формі відповідних мотивованих запи- сок і заздалегідь роздавати Їх Секретарям для попереднього озна- йомлення і обміркування. Вислухано словесний доклад Голови Військового Комітету Петлю- ри про вільне козацтво. Постановлено: І/ порозумітись в сій справі з Комісарами, пос- лати спеціальних Комісарів для ознайомлення з нею на місцях і на підставі усіх даних виготовити мотивовану записку і роздати ІІ Секретарям для обміркування. Додано: "Генеральний Секретар", "впевнений". Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь Генеральний Секретаріат у хвалі в: І) Костя Андріановича МАЦІЄВИЧА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Земельних справ. 2) Бориса Миколайовича МАРТОСА затвердити на поса- ді Товариша Генерального Секретаря Земельних справ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Генеральний Писарь О. Литвак 8-го вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат у хвалів: Івана Гнатовича КРАСКОВСЬКОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Внутріш- ніх справ. Голова Генерального Секретаріату І.Винниченко Генеральний Писарь О.Стодулка 8-го вересня 1917 р. ПРОТОКОЛ №5. Засідання Генерального Секретаріату 9 вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Зарубін, Зільберфарб, Лотоцький, Сав- ченко-Більський, Стешенко, Шульгін. Постановлено: видати відозву до місцевих офіціальних установ, що затверджений Временним Правительством Секретаріат приступив до виконання своїх обовязків. Вислухано заяву Секретаря-Контрольора, що об'єднана організація російських с.-р., меншевиків і бунда пропонують на Секретаря пра- ці д. Василенка і заступником його, з правом постійної участі в засіданнях Секретаріату - д. Рафеса. Постановлено: кандидатуру д. Василенка прийняти і поставити її на затвердження Комітета, порозумівшись попереду з організаціями; що ж до д. Рафеса, то призначивши його кандидатуру відповідною, об- міркувати поставлену що-до його умову окремо. Обговоровано кандидатури на Секретаря торгy й промисловості. Постановлено: увійти в переговори з д. Чернишом. Вислухано складений головою Секретаріату план і основні точ- ки декларації Секретаріату . Постановлено: доручити Секретареві в справах національних скласти проект декларації. Водноч "що", Закреслено: "організа", написано: "друг". Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь П Р О Т О К О Л №6 Засідання Генерального Секретаріату ІІ вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Зільберфарб, Лотоцький, Міцкевич, Савченко-Більський, Стешенко, Шульгін. Після докладу Генерального Писаря постановлено: 1/ вияснити справу реквізіції помешканнь для потреб Секретаріату і спинитись в першу чергу на реквізіції гостиниці "Франція" і дому Попова/ проти Дворця/; 2/ заснувати Господарську Комісію при Генеральному Писареві з представників кожного Секретарствта та з сторонніх осіб, що мо- жуть бути для справи корисні; 3/ зробити ремонт в помешканні б. гостиниці "Бавой"; 4/ купити потрібні предмети канцелярської обстановки та канцеляр- ського приладдя. Вислухано повідомлення Секретаря в справах земельних, що Чер- ним принципіально згожується прийняти Секретарство торгy й про- мисловості і остаточну відповід дасть 17 -го вересня. Постановлено: заснувати при Секретарстві Земельних справ про- довольчий одділ і разом доручити Секретареві Земельних справ скласти записку про заснування окремого спеціального Секретаріата в справах продовольчих. Голова Генерального Секретаріата Генеральний Писарь ПРОТОКОЛ №7 Засідання Генерального Секретаріату 12-го вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Зарубін, Зільберфарб, Лотоцький, Міцкевич, Савченко-Більський, Степенко, Шульгін. В справі заміщення посади Секретаря праці і його Товариша поста- новлено: запросити д. Василенка на Секретаря праці і д. Рафеса на його Товариша, зазначивши, що останньому Секретаріат надає право постій- ної присутності на засіданнях Секретаріату з дорадчим голосом, але без іменування "заступником", для якого іменування немає формаль- ної основи в законі. Прийнято запропоновану Секретарем Освіти кандидатуру д. Холодного на Товариша Секретаря Освіти. Вислухано доклад Секретаря Внутрішніх справ та директора Його Канцелярії про організаційні заходи в звязку з демобілізацією ар- мії. Постановлено: доручити Секретареві Внутрішніх справ увійти в звязок з відповідними установами, передати вияснення окремих сто- рін справи по окремих Секретарствах і виготувати мотивований доклад. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь Генеральний Секретаріат у хвалив: Петра Івановича ХОЛОДНОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Освіти. Голова Генерального Секретаріату Винниченко Генеральний Писарь А. Лановий 12-го вересня 1917 р. Протокол засідання Загального Секретаріату 13 вересня 1917 року. Причутні: Винниченко, Зарубин, Ломоносов, Свєтличний, Більшевик, Осташенко, Шурмайер. З поваги засідання доглядав справа в о. Кортенкевич Волочковський. Всему хано-форма в о. кортенацькою Сегре- ташку Розколобовського в справі кайди Свєрдлович помешканням Київської, Мінської Думи (з 38 по Кременчу) Погоджено: Звернутися уряду Мінської Думи, що в них холоть наф, як Загроповленню Свєрдловичів, попросив закон 4 серпня 1917 року. Виключено форму мінської в справі "разом з ці" помешкань та інших вказаних підприємств фер потріб Сегремаршана. Погоджено: Звернутися до Временного Правительства про Сегремаршан. Буде надано право ревізії". Всему хано-форма коли Сегремаршан Винниченка про потребу більш елітного мереживня підмовер Свєр- ташета і про помирення його діяльності в порів- нанню з Гриць мелками, які Заднагою в киництв Інструкції для того. Погоджено: Слідери Комета, в яку мають увійти Красовський, Міщевий, Ломоносов, Шурмайер і яка має в трункі більшополіт і потар не розпод Сегремаршанов просити нову Інструкцію". Послано: Виконавчий комітет попередній вестанця Секретаршам, а наданий членом-офіцер, щоб Казенний сукно залежить основи тогли протокола перший валиковий голови Секретарша на Всіх урядових інспекторах, а самим протокол прошується і підписувався як визначено зазіранню. Послано: На ближчий час з початку кожного зазірання Секретаршам слідом порядок уваги, а наданий копія робота Секретарша в нормальних умовах розміщувати Секретаршам на паперових оповістки з програмою заздалегідь. Доручено Генеральному Писареву, повинні організувати інформаційне бюро, подавання в пресу будь-якої про діяльності Секретаршам. Зазначено: протокол урядових Секретарш Освіти здійснюється та попереднє належних середніх і вищих шкіл потерпілих про обвалення завдань, управлінських вимог. Послано: Затверджуємо місцевий Офіцер Сі доручив є Секретаршам Освіти), який протягом всіх справ поставити Верховення на розпорядження Міністерства. Вказуємо: додаток Секретаря випускають Федоровського про цін Усільно-Відомства. Послано: Поставити Виконавчому Комітету Федоровська ТЕС - грану про квадратичну Лайкора та попереднє для потреб Секретаршам і до випуску мі- Кістрема) того помешкання не виїмали. Секретар Овчинніков профакція Кад'ї берегаткової про дозвіл Дикриш із Мукачевим Мільому у Київ. Призначено: працює /дозволення/. Вночі вано заяву Секретаря-Контролера про зміни Секретаря Овчинніков до адміністрації міської бібліотеки, і застереженнями, що в вирокових до громадських організацій киян законувати канцелярські оберемення. Погоджено: Прийняти до уваги словами і вивчано, що Секретар Овчинніков в цій справі не порушив вимоги обмеженості. Надійшло: "В дому", "Мукачево". Вночі вано заяву Секретаря-Контролера, щоб не збираючи при обгрунтуванню справи про осереджування мову на Україні в розданку 8 березня. В. Винниченко Мірч. — Омучав М. Савицький-Пильовський 16. Февр. Генеральний Миронов. Інші Протокол засідання Генерального Секретаріату 15 вересня І917 року. Присутні: Винниченко, Туган-Барановський, Савченко, Більський, Зільберфарб, Стешенко, Лотоцький, Василенко, Зарубін, Шульгін, Красковський. Вислухано заяву Секретаря - Контрольора, щоб було внесено в протокол його пояснення, що він не був при обсужуванню на засіданню 8-го верес- ня справи офіціальної мови на Україні. Вислухано пропозицію Секретаря в справах фінансових - установити штраф по І р. за хвилину за опізнення на засідання. Пропозицію прийнято. О.о.Секретаря праці вніс запитання, з яким правом він присутній на за- сіданнях Секретаріату до свого затвердження. Постановлено: вважати його присутнім з дорадчим голосом. Вислухано доклад Секретаря в справах фінансових про наслідки його зно- син з офіціальними сферами в Петрограді що - до бюджету. З приводу того докладу та уваг товариша Секретаря в справах національ- них Зільберфарба постановлено: І/ До І жовтня виготовати в кожному Секретаріатові проєкти обрахунків і штатів і передати їх на розгляд окремої комісії, яку буде обрано. 2/ Обрахунок і штати подати на затвердження Центральної Ради; 3/ Доручити Генеральному Писарю і Секретареві фінансів виробити план бюджета. Постановлено: І/ Негайно опубліковати відозву до людності і органів урядових; 2/ В кожному Секретаріаті провадити органічну роботу шир- ше і докладати про неї Секретаріатові щотижня. 3/ Кожний Секретаріат має подавати в пресу відомості про свою діяльність, Генеральний Писарь про діяль- ність усього Секретаріату. Вислухано складений головою Секретаріату проект загальної частини дек- ларації Генерального Секретаріату України і уваги до того проєкту. Постановлено: докінчивши проєкт декларації і доповнивши її тими ува- гами, що внесено на засіданні, необхідно розмножити й і роздати Секретарям для обмірковання. Постановлено: призначені на засідання 15 вересня справи про офіціальну мову, про циркуляр Секретаря Освіти, про академію мистецтва, про господарські справи і про печатку Сек- ретаріата одкласти на ближче засідання. Запрошено „поетичні вечори“. Генеральний Секретаріат у хвалів: Леоніда Івановича АВРАМОВИЧА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Внутрішніх справ. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь О.Сотоцький 15-го листопаду 1917 р. ПРОТОКОЛ № 10. Засідання Генерального Секретаріату 18 вересня. Присутні: Винниченко, Зарубін, Раїфєс, Василенко, Степенко, Шульгін, Милкевич, Туган-Барановський, Лотоцький, Зільберфарб. Вислухано пропозицію Секретаря-Контрольора переглянути п.4 протоко- ла № 3 про видання Временним Правительством акта, що "офіціальною мо- вою на Україні стає мова українська, на яку поволі і має перейти все діловодство." Постановлено: І/ Першу половину того пункту, а саме: "офіціальною мо- вою на Україні стає мова українська" треба розуміти так, що мова україн- ська має повне право вживатися поруч з мовою російською, при забезпече- ні язикового права меншостей. 2/ Уступ про мову діловодства остается без зміни. Постанову принято 4 голосами проти 2-х; двоє не голосували, Проти голосували д.д. Зарубін та Василенко; 3/ Повідомити про сі дві точ- ки постанов телеграфно Временне Правительство через Комісара в спра- вах України в Петрограді; 4/ Діловодство в Секретаріаті провадиться мо- вою українською; 5/ Товариші Секретаря в національних справах ведуть зно сини і діловодство мовою даної національної меншості; Вислухано виготовлений Секретарем в справах Освіти ціркуляр до шкіл про обовязкове заведення українознавства в школах на Україні. Постанов- лено: І/ Ціркуляр змінити в тім напрямі, що школам рекомендується заводи- ти українознавство, коли єсть відповідні для того учителі; 2/ Послати повідомлення про се Попечителеві Кмівської Округи і спра- одночасно в М-во Освіти. Вислухано текст оповіщення людності і офіціальних установ про Ген- еральний Секретаріат України. Постановлено доручити Секретареві в спра- вах національних виробити проект тексту того оповіщення. Додано: "офіціальний Додано ще: "Савченко-Гільський" В. Винниченко М. Милкевич - М. Тимчук А. Шульгін. Конець Василенко 18.9 ПРОТОКОЛ № II Засідання Генерального Секретаріата 19 вересня 1917 р. Лотоцький Присутні: Винниченко, Шульгін, Савченко-Більський, Остешенко, Міцкевич, Ра- фес, Василенко, Туган-Барановський, Зарубін. При обговоренні проекта інс- рукції Ген.Секретаріатові присутнім був докладчик юрис-консульт Волод- ковський. Заслухано і ухвалено текст оповіщення до людності і офіціальних уста- нов на Україні; Постановлено: надруковати його на чотирьох мовах і доручити техніку справи оповіщення Генеральному Писареві в порозумінні з головою Секре- таріата. Вислухано доклад юрисконсульта Володковського з обміркованим в окремій комісії проектом інструкції Генеральному Секретаріатові. Постановлено: загальних тезисів інструкції не виробляти і доручити кожному Генеральному Секретарю виробити інструкцій для свого секретаріа- та, котра повинна бути доповненням і розвитком інструкції Тимчасового Уряду 4 Серпня б.р. Вироблені інструкції вносити в Секретаріат, а не в комісію. Вислухано доклад юрисконсульта в справі найма помешкання у Мійської Думи і запрохано по справі заключення Генерального Контрольора. Постановлено: вирішення цієї справи видкластися до засідання 20 вересня, ко- ли Генеральний Контрольор дасть своє заключення. Вислухано сміу. в справі ремонту помешкання занятого Секретаріатом і другі господарські справи. Постановлено: доручити Господарському Комітету робити ремонт у тій сумі, яка буде для цього потрібна; бажано тільки, щоб не робилося нічого зайвого. Печатку для Генеральних Секретарств робити з надписами: "Генеральний Сек- ретаріат України, М. секретарство". Автомобілі призначено купити як буд- жет це дозволить. про Вислухано: пропозицію о розгляді не важних справ не в пленумі Секрета- ріата, а в малій раді Секретарів. Постановлено: признати цю пропозицію пе- редчасною. Вислухано: пропозицію обмірковання необхідності урядового комі- сара для міста Київа. Постановлено: питання по цій справі відкластися. Вислу- хано: пропозіцію по справі вироблення проекта боротьби з грабіжами в Київі, Постановлено: просити Секретарство внутрішніх справ виробити по цьому питанню проект і внести його в Секретаріат. Водночас, Винниченко. В. Винниченко О. Грицюк М. Пилипчук Романов. Васильович ст. Раперєв. Ф. Морозький... 16. Січня. О. Шульгин М. Савицький-Тимошко ПРОТОКОЛ № 12 Засідання Генерального Секретаріату 20 вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Шульгін, Савченко-Вільській, Зільберфарб, Стешенко, Зарубін, Рафєс, Василенко, Туган-Барановський, Щотоцький. Вислухано заяву Генерального Контрольора, що він дає згоду на плату Мійській Дправі за найом помешкання в умовленій сумі. Про текст контракту доручено Генеральному Писарю порозумітесь з Генеральним Контрольором. Вислухано і зроблено уваги до першої половини Інструкції Секре- тарству земельних справ. Вислухано заяву Секретаря по національних справах про потребу негайно виготовити законопроект про Секретарство по продовольчих справах. Постановлено: доручити виготувати сей законопроект Секре- тареві в справах земельних і, до затвердження продовольчого Секре- тарства, установити в Секретарстві земельних справ, третю посаду Товариша Секретаря для порядкування продовольчою справою. Вислухано пропозицію Голови Секретаріату затвердити д.Гольдемана на посаду голови Краєвої Віржі Праці. Постановлено: одкласти вирішення сеї справи до порозуміння д.Гол- демана з Секретарем праці. В. Винниченко Комис. Васильєв М. Шарев О. Григорь М. Савченко-Вільській М. Мирошніков С. Щотоцький Н. Фр ПРОТОКОЛ № 13. засідання Генерального Секретаріату 21-го вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Шульгін, Савченко-Більський, Мациєвич, Туган-Барановський, Рафес, Василенко, Зарубін, Міцкевич, Стешенко, Лотоцький. Вислухано другу частину Інструкції Секретарству земельних справ і уваги до неї. Постановлено: Інструкцію затвердити. Постановлено: інструкцію кожному Генеральному Секретарству виробляти і направляти Временному Правительству окремо. Постановлено: установити, щоб кожний Секретарь, покидаючи передчасно засідання, повідомляв про се Голову Зборів. Доручено Секретареві в справах освіти зробить в дальньому засіданні доклад в університетській справі. Вислухано і прийнято пропозицію Секретаря в справах фінан- сових про видання від імені Секретаріату заклика до людності мати довіря до нових казначейських знаків, які випускає міністерство фінансів. Вислухано і прийнято пропозицію Товариша Секретаря праці установити освідомлення Секретаріату в справі виборів до Установ- чих Зборів. Вислухано доклад Голови Українського Військового Комітету про його переговори з Ставкою в військовій справі. Додавлено: Постановлено: Інструкцію затвердити. Задекретено: "кату", написано: "ству". Закреслено: виробляти і". Ф.Винниченко О. Григорович М. Савченко-Більський Ю. Михайлович М. Плугатий М. Левицький А. Шульгін Комаров, Волинецький, М. Герасименко ПРОТОКОЛ № 14 Засідання Генерального Секретаріату 22 вересня 1917 року. Присутні: 1/ Вілниченко, 2/ Василенко, 3/ Зарубин, 4/ Зільберфарб, 5/ Лотоцький, 6/ Міцкович, 7/ Рафес, 8/ Савченко, 9/ Стешенко, 10/ Ту- ган-Барановський, ІІ/ Шубін. 1) Вислухано доклад Голови Військового Комітету в справі законопроекту про вільне козацтво. По обміні думками поста- новлено: перейти до обговорювання самого законопроекта в од- ному з близьких засідань. 2) Вислухано законопроект Секретаря в справах освіти про засновання академії мистецтва. Постановлено: доручить Секрета- реві освіти виготовити записку до законопроекту і самий зе конопроект переробить відповідно звичайним що-до сього ді- ловим вимогам. 3) Вислухано прочитаний Головою Секретаріату проект універ- сала до людності України від імені Секретаріата. Постановле- но: призначити на 23 вересня, що-день, спеціальне засідання для докладнійшого обговорювання універсала. Постановлено: до затвердження штатів Секретаріата видавати авансом таку що-місячну плату служащим Секретаріата: Генераль- ним Секретарям - 1.000 руб., Товаришам Секретарів - 833 руб., директорам - 750руб., помічникам Іх - 600 руб., Начальникам од- ділів - 400руб, помічникам Іх - 300 руб., канцелярським служа- щим по 150,200,250 и 300руб., сторожам по 100,120,150 рублів. ПРОТОКОЛ 15. Засідання Генерального Секретаріата 23 вересня 1917 року. Присутні: Винниченко, Шульгін, Міцкевич, Зарубін, Стешенко, Савченко-Більський, Лотоцький. Прочитано проект унверсала до людности України від імені Секретаріата і зроблено уваги до того унверсала. Постановлено: доручити Голові Секретаріату внести в проект унверсала зміни і додатки відповідно зробленим увагам. Вислушано доклад Голови Секретаріату про усунення Командуючим Київською Військовою Округою комісара, якого Генеральний Секретарь внутрішніх справ призначив в Краєвий Земельний Союз. Постановлено: офіціально запитать Командуючого Київською Військовою Округою, на яких підставах зроблено їм таке розпорядження. В. Винниченко М. Зарубін 16. Сенат О. Машин М. Савченко-Більський М. Міцкевич Ю. Шульгін Протокол №16. Засідання Генерального Секретаріату 25 вересня 1917 р. Присутні:Секретарі Винниченко, Василенко, Зарубін, Лотоць- кий, Савченко-Вільський, Степенко, Туган-Барановській, Шуль- гін, товариші Секретарів: Красковській, Міцкевич, Рафес. Вислухано і прийнято проект статуту Українського Земель- ного Комітету. Вислухано проект декларації Секретаріата. Постановлено: вибрати комісію з трьох осіб / і вибрано Секретарів Винни- ченка, Василенка, і Лотоцького/ для редактування декларації. Вислухано і прийнято пропозицію Голови Секретаріату, щоб Голова Військового Комітету Петлюра був присутнім на за- сіданнях Секретаріата з дорадчим голосом. Постановлено, щоб в правом дорадчого голосу був присут- нім на засіданнях Секретаріату, коли обмірковуватиметься продовольча справа, товариш Секретаря Земельних справ, яко- му буде доручено справу продовольчу. Вислухано заяву Секретаря Освіти про потребу звернути- ся до Вр. Правительства в справі асигнування коштів на друк шкільних підручників. Постановлено: доручити Секрета- реві Освіти виробити законопроект в сій справі, обрахунок і пояснюючу записку. В. Винниченко М. Шульгин І. Ф. Гришко О. Степенко М. Савченко-Вільський М. Зміїнкевич ЦИРКУЛЯРНО. До згот. № 19 П. П. Губерніяльним і Повітовим Комісарам. Події останніх часів („корнілівщина“, анти-єврейська агітація і всякі інші форми і прояви контр-революційного та проти-державного руху) вимагають од органів влади як в центрі, так і на місцях пильно стежити за всякими непевними з боку контр-ре-волюційності елементами, припиняти агітацію їх проти органів революційної влади і революційно-демократичних організацій і рішуче всіма силами, які є в розпорядженні влади, боротися з такими чи іншими активними контр-революційними випадками. На Україні органом вищої краєвої влади є Генеральний Секретаріат України—виконавчий орган, затверджений Тимчасовим Урядом Російської Республіки. Се треба завжди і твердо пам'ятати всім і кожному. Генеральному Секретаріату справ внутрішніх відомо, що по де-яких місцях на Україні безупинно ведеться контр-революційна агітація і між іншим в формі агітування проти Центральної Ради і її Генерального Секретаріату, а також, обурююча одну частину населення проти другої агітація проти українства взагалі, і місцева влада не вживає рішучих заходів, аби таку агітацію припиняти. Генеральний Секретаріат справ внутрішніх пояснює, що таке відношення до своїх обов'язків взагалі і до справи боротьби з контр-революційною агітацією (в яких би формах вона не проводилася) з окрема ніяким чином їм не буде допускатися. Праця злочинців контр-революціонерів і погромщиків, хто-би вони не були, повинна припинятися негайно, рішуче і послідовно і в кожнім випадку, коли є певні вказівки на контр-революційні вчинки тих, чи інших особ, такі справи повинні передаватися до відповідних органів судової влади. Особи місцевої адміністрації, котрі не будуть відповідним чином виконувать своїх обов'язків взагалі і що до боротьби з контр-революцією з окрема, будуть негайно наказом Генерального Секретаря справ внутрішніх усунені з своїх посад і в тих випадках, коли в їх діяльності розслідування найде бездіяльність влади і потурання, будуть віддаватись під суд. Се належить довести до відомості всіх органів і особ адміністрації Вам підвладних. Підписав: Генеральний Секретарь справ внутрішніх В. Винниченко Затвердив: Директор Адміністративно-політичного відділу Абрамович. Діловод П. Гавенко. м. Київ, Вересня 26 дня 1917 р. ПРОТОКОЛ №17 Засідання Генерального Секретаріата 27 вересня 1917 року. Присутні: Василенко, Зарубін, Лотоцькій, Савченко-Більсь- кий, Стєшенко, Туган-Барановській, Шульгін, товариші Сек- ретарів - Зільберфарб, Міцкевич, Рафес. Прочитано проект декларації, редактований спеціальною комісією, і зроблено до його уваги. В. Винниченко Н. Степанов О. Ломака М. Совєнський М. Зільберфарб М. Шульгін ПРОТОКОЛ № 18. Засідання Генерального Секретаріату 28 вересня 1917 року. Присутні:Секретарі Василенко, Зарубін, Лотоцькій, Сав- ченко-Більській, Стешенко, Туган-Барановській, Шульгін, товариші Секретарів: Зільберфарб, Міцкевич, Рафес. Прийнято кандидатуру А.В. Ніковського на Комісара м.Київа. Вислухано проект статута Української Академії мистецтв у Києві. Постановлено: визнаючи бажаним в принципі засну- вання в Київі вищої художньої школи, доручить Сек- ретареві Освіти розробити законопроект про таку шко- лу з відповідними до його матеріалами. ПРОТОКОЛ №19. Засідання Генерального Секретаріату 29 вересня 1917 року. Присутні:Секретарі Винниченко, Василенко, Зарубін, Лотоць- кий, Савченко-Вільській, Стешенко, Туган-Барановській, Шуль- гін, товариші Секретарів-Зільберфарб, Міцкевич. Вислухавши уваги в справі ціркуляра Секретаря Внут- рішніх справ про боротьбу з контр-революцією, постанов- лено перейти до біжучих справ. Прочитано і прийнято остаточну редакцію декларації Секретаріату. Вислушано заяву Секретаря праці, що кандидатура Голь- демана на посаду Голови Київської Біржі праці Секре- тарством праці приймається. ПРОТОКОЛ №20 Засідання Генерального Секретаріату 2 Жовтня 1917 року. Присутні Секретарі: Винниченко, Лотоцький, Савченко-Більський, Стешенко, Туган-Барановський, Шульгин, Товариш Секретаря Зільберфарб. Ухвалено кандидатуру В.П. Мазуренко на посаду Товариша Секрета- ря промисловості і торгуг. Вислухано залву Секретаря Фінансів, що для платні жалування слу- жащим Секретаріата за Вересень довелось кредитуватися на 75.000 руб. в Союзбанкові на два тижні, позаяк кредит на содержання Секретаріа- ту ще не переведено в Петрограду. Тим службамим Секретаріата, що мають одночасно інші посади, поста- новлено платити суточні гроші, виходячи з розміру Секретаріатського окладу. Вислухано письменну заяву директорів Секретаріату Внутрішніх справ про постійну участь їх в засіданнях Секретарства в правом дорадчого голоса. Вважаючи на техничні обставини засідань Секретаріату і на певну що-до сього практику, постановлено запрошувати на засідання Секрета- ріату директорів в тих випадках, коли присутність того чи іншого директора визнає потрібним відповідний Секретар для пояснення спра- ви. Постановлено: доручити комісарові в справах України клопотатися щоб військова влада дозволяла тим агрономам, що перебувають зараз у війську, прибути на агрономично-економичний з'їзд у Київі 22-26 Жовтня с.р. Постановлено: доручить Генеральному Писареві скласти Комісію, що виробила б основні точки законопроекту про Українські Установчі Збори і доложити Секретаріатові. Вислухано заяву Голови Секретаріату, що Голова Військового Гене- рального Комітету одмовився приймати участь в засіданнях Секрета- ріату, поки не станеться формального затвердження Секретарства вій- ськових справ. Вислухано прочитану Секретарем Національних справ записку про заснування комісії в справі боротьби з погромами. Постановлено: пе- редати записку в Секретарство Внутрішніх справ, де відповідні про- екти розробляються. Подано Генеральним Писарем до відомості Секретарів про потребу найскоршого виготовлення по окремих Секретарствах - проектів ін- струкцій, штатів і обрахунків. Принято пропозицію Голови Секретаріату про засновання Секретар- ства відбудовани та відповідний законопроект доручено виготовити Секретарству земельних справ. Доручено Секретареві земельних справ прискорити складання зако- нопроекту про Секретарство продовольчих справ. В справі засновання в Київі Академії Мистецтва постановлено: визнати потрібним з'їзд художників для обговорення справи, заснова- ти спеціальний комітет /жюрі/, що вваж би до своїх рук справу засно- вання Академії, і на збори Секретаріату 6 жовтня запросити для по- яснень одного з художників ініціаторів справи Української Акаде- мії Мистецтва. - Не чужий, художнє мистецтво В Винниченко М. Грушевський М. Сабашникова Островський ПРОТОКОЛ №27. Засідання Генерального Секретаріату з жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі Винниченко, Лотоцький, Савченко- Більський, Стешенко, Туган-Барановський, Шульгин, Товариші Гене- ральних Секретарів Зільберфарб і Красковський. Вислухано і прийнято пояснющую записку про демобілізацію і законопроект про неї в першім читанні. Вислухано пропозицію Генерального Секретаря Фінансів, щоб повернути Українській Центральній Раді з коштів Секретаріату ті видатки, що зроблено з 17 коштів на потреби Генерального Секретаріату в місяці вересні, про повернення ж тій видатків на Секретаріат за попередній час виробити відповідний зако- нопроект. ПРОТОКОЛ № 22 Засідання Генерального Секретаріату 9 жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Лотоцький, Савченко-Вільській,Стешенко, Шульгін; Товариші Секретарів: Зільберфарб, Мирний, Міцкевич. Ухвалено кандидатуру І.І.Мірного на Товариша Генерального Писаря. Вислухано доклад Голови Секретаріату про подорож в Ставку п.-з. фронту. Постановлено вдруге подати на затвердження Временного Правительства кандидатурі А.В.Ніковського на Комісара м.Київва. Постановлено прискорити справу засновання Секретарства продовольчих справ і доручити цю справу до близької уваги Секретарства Земельних справ. Постановлено утворити комісію про розгрузку м. Київа, доручивши попередні інформації в сій справі Товаришеві Генерального Писаря.. ✓ Обговорено і прийнято кандидатуру ген. Скоропадського на Командуючого Київським Військовим Округом в порозумінні з Військовим Генеральним Комітетом. Вислухано і прийнято поправки Центральної Ради по законопроектах про Інструкцію Секретарству Земельних справ та Українській Земельний Комітет. Обговорено справу засновання організацій Вільного Козацтва. і постановлено: повести сю справу шляхом законодатним і доручити спеціальній комісії виправити проект Статута Вільного Козацтва. Прийнято кандидатуру А. Мирнішова на посаду товерша Секретаря прав. В.Винниченко М.Савченко-Вільський О. Грушевський М. Савченко-Дивеєв. І. Мірний Генеральний Секретаріат у хвалив: Івана Петровича МІРНОГО призначити на посаду Товариша Генерального Писаря. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь А. Лемур 9-го жовтня 1917 р. Генеральний Секретаріат у хвалів: Леонида Дмитрoвича МИХАЙЛОВА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Працi. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Генеральний Писарь О. Лемкo 9-го жовтня 1917 р. ПРОТОКОЛ № 23 Засідання Генерального Секретаріату 10 Жовтня 1917 р. Присутні: Генеральні Секретарі Винниченко, Лотоцький, Санченко-Вільський, Стешенко, Шульгин і Товариші Секретарів: Зільберферг, Мірний, Міцкевич. Вислухано доклад представника від ініціаторів заснування Української Академії Мистецтва професора Павлуцького про необхідність заснування у Києві Академії Мистецтва, про її завдання і організацію. З доклада п. Павлуцького і пояснень Генерального Секретаря Освіти вияснилося, що справа заснування Академії і вибора жюрі Академії обговорювалася в широких колах громадянства, близьких до українського мистецтва в участь комітета національного театра, членів українського наукового товариства, художників, архітекторів і т.п. Ухвалено: признати принципіально заснування у Києві державної Української Академії Мистецтва на основі представленого проекту статуту Академії конче потрібним. Прохати професора Павлуцького доповнити поясненням до статуту записку, після чого докладно розглянути статут, виготовити належний законопроект, перевести через Центральну Раду і подати до Тимчасового Уряду на затвердження. Прохати Секретарство Освіти подати до преси відомості і пояснення в справі заснування Академії. Ухвалено: кандидатуру Филіповського на посаду 3-го Товариша Секретаря Земельних справ для зарядження продовольчим відділом.- В Винниченко М. Міцкевич І. Санченко М. Савченко М. Міцкевич ПРОТОКОЛ № 24. Засідання Генерального Секретаріату ІІ жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі Винниченко, Савченко-Вільський, Стецен- ко, Шульгин, заступник Генерального Лисаря Мірний, Товариш Секретаря Міц- кевич. Обговорено питання про трудне становище Секретаріату в звязку з не- виразною політикою в цій справі Тимчасового Уряду. Постановлено: 1/прохати Голову Генерального Секретаріату виготовити записку до Тимчасового Правительства для ознайомлення з станом справи і вимогами Секретаріату; 2/як найшвидше виготовити і надіслати Тимчасо- вому Правительству інструкції по всім Секретарствам. Вислухано і обговорено доклад Генерального Секретаря Освіти в справі видання циркулярів до директорів середніх і інспекторів вищих початко- вих шкіл і директорів нижчих початкових шкіл про заведення з біжучого року, яко обовязкових предметів, української мови і українознавства /укра- їнської літератури, історії та географії/ і ухвалено редакцію циркулярів. Постановлено: подати до преси відомості про доручення виконувати обо- в'язки Секретаря Торгу і Промисловости Генеральному Секретарю Фінансів- п.Туган-Ваpановському і про призначення Товаришем Генерального Секрета- ря Торгу і Промисловости В.П.Мазуренка. Вислухано заяву Генерального Секретаря Освіти, що драматична школа для робітників уже закладена. Ухвалено до засідання Центральної Ради 29 жовтня 1917 року подати справоздаання по всім Секретарствам і статуті Вільного Козацтва. На засідання комісії для вироблення повістки засідання Центральної Ради 29-го жовтня (Малої Ради (14-го жовтня /о 7 год.веч.) призначити пред- ставниками Секретаріату Абрамовича і Садовського. На засідання комісії Малої Ради в справі Установчих Зборів того ж дня /о 8 год.веч./ призна- чити представниками тих самих осіб. По докладу Генерального Секретаря Освіти ухвалено прийняти утрімання будинку Педагогічного Музею на кошти Генерального Секретаріату. По докладу Генерального Секретаря Шульгина постановлено звернутися до Міністерства Фінансів,з проханням передати будинки Т-ва тверезості у м. Київі Генеральному Секретаріату для цілей освітніх, доручивши пере- ведення цієї справи комісії з представників Секретарства Освіти і Крис- консульства.- Р.Винниченко М.Савченко-Вільський І.В.Глазов М.Шульгин Генеральний Секретаріат у хвалив: Василя Петровича МАЗУРЕНКА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Торгу і Промисло- вості. Голова Генерального Секретаріату В. Вишніченко Генеральний Писарь О. Імшанець II-го жовтня 1917 р. ПРОТОКОЛ № 25 Засідання Генерального Секретаріату 19 жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Шульгин, Лотоць- кий, Туган-Барановський, Стеценко, Савченко-Більський, Товариші Секретарів - Мірний, Міцкевич, Красковський. Заслухано і докладно обговорено проект записки до Тимча- сового Уряду про стан справи і вимоги Секретаріату. Доручено Генеральному Писарю зробити деякі зміни в за- писці і подати на розгляд Секретаріату на 13 жовтня в ра- нішнє засідання /о ІІ годині/. В. Винниченко Л. Г. Шульгин М. Савченко-Більський К. Міцкевич Шурешев Гв. Мірний М. Красковський Протокол № 26. Засідання Генерального Секретаріату 13 жовтня 1917 року. ( ранішнє ) Присутні: Винниченко, Лотоцький, Шульгін, Туган-Барановський, Стешенко, Савченко-Вільський, Товариші Секретарів-Мірний, Красковський, Зільберфарб. Заслухано і ухвалено перероблений проект записки до Тимчасового Уряду про стан справи й вимоги Секретаріату. П Р О Т О К О Л № 27 Засідання Генерального Секретаріату 13 жовтня 1917 року. / вечірнє / Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Лотоцькій, Туган-Барановській, Шульгін, Степенко, Савченко-Вільській, Говариші Секретарів - Мірний, Красковській, Зільберфарб. Заслухано телеграму голови з'їзду селян Поділля 8-9 жов- тня в м. Винниці; ухвалено копію телеграми в перекладі на рос- сійську мову подати до відома Тимчасового Уряду. Заслухано проект відозви до населення про потребу берегти лиси. Доручено Генеральному Секретареві Земельних справ пере- робити відозву і подати на розгляд Секретаріату у близькому часі. Обговорено питання про кoнечнiсть оголосити в засіданні Ма- лої Ради заяву Секретаріату в справі Українських Установчих Збо- рів. Вироблено текст заяви і доручено Голові Секретаріату ос- таточно обробити його і подати на ухвалу Секретаріату 14 жовтня. Заслухано звідомлення К.П.Василенка про призначення Його Тимчасовим Правительством на посаду Комисара м. Київа. і скла- дено текст відповіді на звідомлення / копію прикладено до про- токолу/. ПРОТОКОЛ № 28 Засідання Генерального Секретаріата 14 Жовтня 1917 р./ранішнє/ Присутні: Генеральні Секретарі Винниченко, Лотоць- кий, Савченко-Вільський, Стеценко, Туган-Барановський, Шульгин, Товариші Секретарів: Зільберфарб, Красковсь- кий, Мірний, Міцкевич. Вислухано, обговорено і ухвалено текст заяви Се- кретаріата в справі Українських Установчих Зборів. Заяву доручено Голові Генерального Секретаріату ого- лосити у Раді і передати до надруковування у часописях. Вислухано і коротко обговорено доклад комісії про вироблення проекту статуту "Вільного Ковацтва". Доручено комісії внести певні зміни в статуті і подати на ухвалу Секретаріата.- ПРОТОКОЛ № 29 Засідання Генерального Секретаріату 15 жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Степенко, Сав- ченко-Вільській, Туган-Барановській, Шульгин; Товариші Секрета- рів - Заслужений Генерального Писаря Мірній, Ніцкевич, Зільбер- баре. Обговорено справу з статутом "Вільного Ізраїльтва" і доручено комісії остаточно переробити проект статуту. Вислухано заяву Секретаря по Земельних справах про скликання іпродовольчого ним Українського агрономично-економічного Тоду; ухвалено з'їзд скликати. По докладу Генерального Секретаря по міжнаціональним справам ухвалено кандидатуру Одинця на Товариша Секретаря по відділу справ великоруської національності. Вислухано заяву Секретаря Освіти в справі придбання не одні- єї пишучої машини для Секретарства Освіти; ухвалено справу пере- дати до Господарчого Комітету. З пропозиції Товариша Секретаря Зільберфарба обговорено пи- тання про виготовлення паперок по Секретарству Міжнаціональних справ на мовах єврейській і польській; ухвалено для Секретарства залишити одину печать, а для Товаришів Секретаря по міжнаціональ- ним справам виготовити особливі дачатки на мовах єврейській і поль- ській з відповідним текстом. З пропозиції Генерального Секретаря Освіти ухвалено звернутися до Губерніяльних Комісарів України через Секретарство Освіти- шляхом — з проханням надсилати до Секретаріату усякі цінні старо- винні річи-знаходки. Вислухано заяву Секретаря Освіти про посиленку телеграми Уряду про необхідність призначати Директорів середніх шкіл не по обранню пологотичних рад, значна частина якіх складається з учителів наз- начених при старому режимі. Г Винниченко М. Совєтська Більшовик І. Семен Андрій Михайлович М. Міркин Вейсман Протокол № 30 засідання Генерального Секретаріату 17 жовтня 1917 р. Присутні: Генеральні Секретарі-Винниченко, Савченко-Більський, Стеменко, Туган-Барановський, Шульгин Товариші-заступник Генерального Писаря Мірний, Міцкевич, Зільберфарб. Вислухано і остаточно ухвалено текст заяви Секретаріата в справі Українських Установчих Зборів. Заяву доручено Голові Генерального Секретаріату оголосити у М-Раді 17 жовтня і передати до преси. В. Винниченко М. Савченко-Більський Ів. Стеменко М. Шульгин М. Міцкевич С. Мірний ЗАЛВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ НА ЗАСІДАННІ МАЛОЇ РАДИ 17-го жовтня 1917 року про Українські Установчі Збори. "Генеральний Секретаріат України, визнаючи разом во всією демократією російської держави, право кож ної нації на повне самовизначення, тим самим визна- є і за українським народом право вільно і без вся- ких обмежень виявити свою волю на Українських Уста- новчих Зборах. Разом з тим Генеральний Секретаріат, твердо стою- чи на грунті своєї декларації 29-го вересня, яку ухвалено всіма фракціями Центральної Ради проти одного голосу представника партії "народної свобо- ди", і вважаючи, що українська демократія голосом своїх з'їздів , організацій і революційного перла- менту-Центральної Ради - вирозно визначила має бут- ні національно-політичний стан світ, яко рівнов правне державне тіло в Федеративній республіці Ро- сії,- свою роботу буде вести в напрямі цієї пози- ції -"єдності російської федеративної республі- ки". Чиля комісія Центральної Ради закінчить вироблення законопроекту про скликання Української Установчої Ради, то Генеральний Секретаріат розгляне цей законопроект, подасть його на увагу Центральній Раді і передасть на затвердження Тимчасовому Правительству". З оригіналом згідно: За Директора Канцелярії Генерального Писаря Діловод В.Филонюк ПРОТОКОЛ № 37 засідання 18-го жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Зарубин, Стеменко, Туган-Барановський, Шульгин, Товариші Секретарів: Зільберфарб, Мауренко, Міцкевич, Заступник Генерального Писаря Мірній. Обговорено справу поїздки в Петроград на заклик Тимчасового Уряду для вияснення справи політичного стан- новища на Україні; ухвалено поїздку у найближчому часі. Про вигляд Секретарів ухвалено повідомити по телеграфу Тимчасове Правительство і дати відомості до преси. Запропоновано Секретарству Внутрішніх Справ виробити законопроект про заміну старого земства Народними Рада- ми і Управами і подати на розгляд Малої Ради. З пропозиції Секретаря Міжнаціональних Справ обговорено і ухвалено відозви до свідомого українського грома- дянства в справі єврейських погромів. Пропоновано Секре- тарству Внутрішніх Справ 1/видати циркуляр до Губерніаль- них Комісарів в наказом ужити найрішучіших заходів про- ти єврейських погромів,маючи на увазі і політичний бік справи, 2/вияснити де і які військові частини маються за- раз в розпорядженні комісарів, як їми зручніше скористу- ватися на випадок розрухів і погромів, і порозумітися в справі кращої військової охорони краю в Главнокомандую- чим Юго-Западного фронту Володченком; 3/знестися негайно з Київським Губерніальним Комісаром для вжиття найрішу- чійших заходів для припинення погрому в м.Погребищі, вияс- нення і потягнення до суду винних. Заслухано і принято до відомості листа Комісара Укра- їни при Тимчасовому Уряді Стебницького.Секретарству Внут- рішніх Справ доручено повідомити Стебницького про те, що Богуцький під час його приїзду до Києва був освідомлений про бачання Секретаріату мати на посаді Комісара м.Ки- їва Ніковського, а не Василенка. Заслухано і принято до відома привітання перших Кременчуцьких повітових зборів Народньої Ради,склика- них на підставі нового закону. Заслухано надіслану до Секретаріату заяву Верхне- дніпровської Повитової Народньої Земської Управи про постанову Верхнедніпровської Повитової Народньої Ради /Земськ.Зібр./ приєднати Верхнедніпровський повіт до автономної України. Ухвалено: передати переведення справи до Секретар- ства Міжнаціональних Справ і подати належні відомості до преси. Вислухано прохання Туркестанської Української Гро- мади про потребу призначення Комісара в українських справах у Туркестані; доручено передати справу на роз- гляд до Секретаріату Міжнаціональних Справ.- ДО СВІДОМОГО ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ. Сумні звістки надходять з ріжних частин України: крім звичайних грабіжок, пожеж та іньшого, помічаються наміри утворити єврейські погроми, та грабувати єврейське майно. Злочинні агітатори, користуючись темрявою народу, хочять розвалити почуття національної ненависті, яке умілою рукою сіяли служби царського ладу. І Генеральний Секретаріат, що має карати злочинців - грабіжників, незможе сам запобігти цьому лихові, коли всі свідомі українці в першу чергу, а разом і досвідчені громадяне з іньших національностей України не будуть одностайно боротися з погромами і цією злочинною агітацією. Нехай знає і пом"ятає кожний українець: справою чести нашого народу є захищати права, життя і добробут усіх народів, що живуть на УКРАЇНІ. Нас гнітили, але ми гнітити не повинні нікого, бо знаємо, як тяжко жити в ярмі. Але кожний Українець повинен розуміти і те, що справа нашого вільного життя ще надто хистка. Нам потрібні великі сили і матеріальні і духовні. Допускаючи розвиток національної ненависті - єврейські погроми, ми тим самим одвернемо од себе цілий народ. Ми накладаємо темну пламу на совість нашу, зробимо наш народ в очах цілого світу негідним до вільного життя. Відродження України неповинна знати погромів. Це справа нашої національної чести. І тому всі свідомі Українці повинні за всю енергією допомогти Секретаріатові і місцевій адміністрації в боротьбі їх з тим прокляттям старого ладу. Генеральний Секретарь справ національних А. Шульгін. ПРОТОКОЛ № 32 Засідання Генерального Секретаріату 20 жовтня 1917 року. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Остешенко, Савченко-Вільський, Зарубін, Шульгін; Товариші Секретарів - Мірний, Мазуренко, Зільберштаб, Міцкевич. З пропозиції Секретаря по Земельним Справам ухвалено видати згідно з прикладеним до протоколу обрахунком, 4500 карб. на ор- ганізацію продовольчого з'їзду. Вислухано і обговорено перероблений, згідно з вказівками Генер. Секретаріату проект статуту "Вільного Козацтва". Ухва- лено роздати примірники статуту усім Секретарям і остаточно пе- реглянути статут в засіданні 21-го жовтня. Вислухано надісланий и.д. Комисара м. Київа проект закону про надання прав Мировим Судьям засуджувати "професіональних преступників" до Сібіру. Згідно з негативним заключенням Юри- консультства визнано неможливим передати законопроект до Центру. Ради, як порушуючий основні принципи істнуючих законів. Вислухано надіслану до Секретаріату заяву представників Холм- ського 1-го. Виконавчого Комітету про Холмську справу і проект телеграми Тимчас. Уряду у цій справі. Доручено проект телеграми роздати Секретарям для ознайомлення і докладно обговорити справу у найближчому засіданні. Вислухано і обговорено проект закону про отсрочку військової служби служачим у Секретаріаті і пояснюючу записку до нього. Ухвалено передати законопроект і записку на розгляд Центру.Ради. Ухвалено передати на розгляд Юрисконсультству числа... часоп. "Кієвланіна" для дання заключення про те, чи дають право вищені там статті потягти авторів статтів до відповідальності. Вислухано заяву Тов. Генер. Писаря про те, що з розмови його з Прокурором Київської Судової Палати виявилося, що їм, всупе- реч газетним чуткам, не одержано від Тимчас. Правительства ні особисто, ні по телеграфу абсолютно ніяких доручень в справі потягнення Генерального Секретаріату або Центральної Ради до відповідальності чи до розпочатку слідства в цій справі. В. Винниченко М. Миронов М. Савенко-Бойчак Ів. Глух Е. Лейпунець Додаток до крій №32 Список на організацію продовольчих венчаєв сьогодні 1) Приглашення секретарей для сьогодні на 10 днів по 10 руб. всь день велю 10 чолов. итого 1000 руб. 2) Платані протоколої, біланів і других расходи 1000 р. 3) Оплати поліцейні для сьогодні, обвинувачення, присяга 500 р 4) Організація прийма членов сьогодні подріканні номлених поліцейних 500 р. 5) Організація тайного бюлетеню 300 чолов. по 1,20 к. всь день на чоловіка 4 днів 1500 р 4500 р. Ят. Теч. Секр. Миниц ДО ВСІХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В Петрограді счинилися кріваві події, що загрожують попубити здобутки революції. Частина населення Петрограду, за проводом бойовиків, повстала озброєна проти Тимчасового Правительства і хоче накинути свою волю всій Російській Республіці. Генеральний Секретаріат України, яко вища краєва влада, створена Українською Центральною Радою і стверджена Тимчасовим Правительством, закликає населення України до спокою. Разом зо всіма революційними силами України Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися за всіжими спробами підтримувати Петроградське повстання. Громадяне України. Виявіть себе вірними оборонцями волі і во- рогами анархії, яка може віддалити Всеосійські та Українські Установчі Збори і привести до загину рідній краї. Генеральний Секретаріат України. ПРОТОКОЛ засідання Генерального Секретаріату 2 Листопада 1917р. /раніше/. Присутні: Генеральні Секретарі - Винниченко, Лотоцький,Сав- ченко-Більський,Стешенко,Шульгин. Генеральні Комісари:Золо- тарьов,Петлюра,Лорн,Ткаченко. Товариші - Зільберфарб,Мірний, Міцкевич, Красковський. Вислухано звідомлення Ткаченка про стан справи на Печер- ську і про зносини помішника комісара Ю.-З. фронта Григорьєва з комісаром Іорданським,з яких виявилося,що Іорданський по- діями і поведінкою Григорьєва у Київі незадоволений; справа в ударними батальйонами висланими на Київ остачно не вилне- на. Вислухано доклад Петлюри про стан військовий /про органі- зацію штаба,про прибуття українського війська до Києва і т.и./ і про повідомлення їм ставки про військові справи,про призна- чення Петлюри Генеральним Комісаром і про заходи,вжиті для нестаннення війську харчів і військового знаряддя. Вислухано доклад полковника Пилькевича про діяльність вій- ськового Генерального Комітету /дано розпорядження подавати снаряди на фронт з подвійною енергією,полагоджено порядок у Дарниці,де вже всі роспорядки. Генерального Комітета виконують- ся,до салдатів українських частин видано наказа додержувати порядка,підтримувати дисципліну і взагалі всією поведінкою своєю підтримувати честь українського війська/. Вислухана надіслана Володченком телеграма Дуконіна з став- ки Вер.Голов, з приводу сучасних подій. Вислухано заяву Пилькевича про те,що Іорданський просить потвердити українським полкам,щоб вони не знімалися з прифронт- ових місцевостей,-бо це може оролити фронт. Обмірковано заяву Пом.Коміс.Ю.З.Фр.Григорьєва про те,що він зараз уже не може взяти участь в справі призначення Пав- ленка в.о.Команд. Київськ.Військ.Округою,бо Квіцінський уже по- вернувся на свою посаду. Визнано неможливим повернути на по- саду Квіцінського,який потоймі залишив свій пост і виїхав з міста /на Шулявку/. Одноголосно ухвалено: І) Підтвердити призначення підполков- ника Павленка тимчасово в.о.Команд. Київськ.Військ.Округ, і увійти в зносини в Ставку Верх.Головнок. в справі затверджен- ня цього призначення; 2) Повідомити Квіцінського,Штаб і иныні установи при Штабі про становище справи,послати Квіцінському та Кирієнку через Зарубіна таСавченко-Більського мотивовану заяву про причини зміни їх і затримання. Заяву цю передати також у Ставку Верх.Головнок., у Ставку Ю.-З.Фронту та Іорданському; 3) Пропонувати Квіцінському здати справи Павленкові а Кириєн- кові - комісаріату при Штабі. Вислухано інформації Порша про біжучі події на Печерську,про переговори з большеви ами,про помічений уже переход українських по складу частин на Печерську на бік Цент.Ради. Вислухано пропозіції Порша в справах фінансових,адміністра- ційних і земельних. Доручено Туган-Барановському вияснити стан фінансів і доло- жити Секретаріату. Вислухано доклад Петлюри в справі мійської міліції і про при- чини зміщення Лепарського і тимчасового призначення Анохіна в.о.Начальник Міліції. Вислухано звідомлення Анохіна в справах міліції. Ухвалено постанову Генерального Комітету про арешт Лепарського одмінити як допущену помилково,Анохіна тимчасово залишити виконувати обов. Начальника Міліції,яко людину,що організувала боєві дружиини і має на них великий вплив,що дуже важно під цей час. Доручити Рен.Конт.Золотарьову та Красовському порозумітися у цій справі з Городськ.Самоврядованням,а також в справі призначення Город- ським Комісаром Ніковського. Вислухано інформації Зарубіна в справі почті і телеграфу на Україні. Вислухано заяву Одинця про становище в Арсеналі. Ухвалено накладати штраф за спізнення на засідання Секретаріату більш ніж на 15 хвилин по 50 коп. за кожну хвилину.- Генеральний Секретаріат ухвалив: За одстав-кою Генерального Писаря О. ЛТОЦЬКОГО доручити тимчасово виконувати обов'язки Генерального Писаря Товаришу Генерального Писаря І. Мірному. Голова Генерального Секретаріату "21" листопаду 1917 р. Товариш Генерального Писаря Генеральний Секретаріат ухвалив: За одстав-кою Генерального Писаря О. ЛТОЦЬКОГО доручити тимчасово виконувати обовязки Генерального Писаря Товаришу Генерального Писаря І. Міріому. Голова Генерального Секретаріату " " листопаду 1917 р. Товариш Генерального Писаря Додаток до прот. Обов'язливість. Ми заздалегідь Генеральному Секретаріату від 2 лютого 1917 р. иза докладу генерального секретаря А.К.Зарудного и М.А.Савицько-Гомельського висловлюємо, що син Кінцимовий і его пийдаб категоричним утвердждають, що их перехід до Київ- лакивної инженерно-запасних призволили из соображень безпеки, коду и петля в виду нежелательного перешення містоположення на штаба. Во связи со зважанням докладами Генерального Секретаріату тогда не прийняли рішення предложенню син. Кінцимовському и его пийдаб подруг в описуванку, на той, по словам доклада, син. Кінцимовий заране изъявив своє согласіе, и свійсвіт по згаду поводу телеграфно ся верховними павлополадами. цезим. Зна фомення Генерального Секретаріату однако до веде 30 лютого викликало не більш, тим созданнє без штаба невеликої воєнної округи країни непредметное юридичне положення. Синий, 1) що при пам'ятностях читних від расторжень, Генеральному Секретаріату данихся поведене глибоки штаба не можеть бути в настаннє время кваліфікувано, як симболичне оставлення своїх постових. 2) що син Кінцимовий и его пийдаб не диктують нейти на себе недоприйнятних- помідній вискаючих из описки бити мець, коротке не вийшли потрібний Генерального Секретаріату от, 20 лютого, синий Маня, 3) що вина і неофіційних помінень син. Кінцимовського и его пийдаб ви зважували своїх тоби надається танене на профілактичних ресурсах і зазвичай помочника кінцемся що-залядаючи фронтів. Д-ра Билорбева, ми, нинейдисавшися, не можемо сило- ситись со змірами направленнями на французькому зарезерванні штаба и палатами, що дипломатична ар- викликало виходом из создаваного криза бути без був добровольного солідності син. Кінцимовського преду- вийслями Генерального Секретаріату, що пам'ятними обов'язаннями виконують. Все сказаємо... во однаковий мірі обноситься и ко- комісару Київського округу Кивійко А.Зарудн., Г.Мищук М. Савицький П Р О Т О К О Л № Засідання 2-го Листопада 1917 року. /вечірне/ Присутні: Винниченко, Лотоцький, Шульгин, Туган-Барановський, Зарубін, Савченко-Більський, Голубович, Ткаченко, Степенко, Ковалевський, Товариші: Мірний, Міцкевич, Мазуренко, Холодний, Одинець. Вислухано залву Винниченка про те, що до Києва прибув помічник Начальника Снабження пемішник Огороднікова, щоб дізнатися у Секрета- ріаті, чи буде Секретаріат допомогати постачати на армію усього пот- рібного для війська і пропонувати свою допомогу в сформуванні ново- го Штабу, коли Генеральному Комітету не вистачить для того своїх сил сому дано відповідь, що Секретаріат - вкive усіх сил для постачання усього потрібного для армії. Вислухано доклад Туган-Барановського про стан фінансів на Украї ні взагалі, про засоби полагодити справу і про потребу видання в цій справі належного законодатного акту. Ухвалено доручити Туган-Бара- новському виробити потрібні проекти. Постановлено одкрити Кридіт в один мільйон карбованців із средств Державного Казначейства на біну- чі потреби Генерального Секретаріату. Вислухано доклад Зарубіна і Савченко - Більського про перегово- ри у Штабі в Київським та Кирієнком. Ухвалено одноголосно пропону- вати Київському і Кирієнку перебалакати в Ставкову Верховно-Глав- нокомандуючого і по телеграфу подати прохання про одставку, а тоді зdatи справи /діла/, після чого вважати їх цілком вільними. Постановлено: 1/ доручити Петлюрі організувати Штаб, зносини з Ставкою і з усіма належними інституціями. 2/ доручити Винниченкові і Петлюрі обміркувати, вияснити і пові- домити Снабж., на його запитання, в яких відносинах тепер має бути Командуючий Київською Військовою Округою в Ставкову та Снабжовом /безпосередньо чи через Генерального Комісара по Військовим Справам/ куди перевести Донських Козаків і так.ин. Оголошено телеграму Холодченка і Гордєнського про усунення КЕ- ренського, переговори про утворення нової правительственної власти, здатної утихомирити кра. і довести до Установчих Зборів. Вислухано складення Винниченком проект загальної відозви Генерального Секретаріату до всіх установ і громадянства України.Ухвалено проект помножити і після ознайомлення з ним докладно обговорити. Ухвалено заснувати при Голові Секретаріату тимчасову Комісію по охороні порядку в складі 6 членів /Винниченко,Ткаченко,Ковалевський,Поря,Петлюра і Зільберштам/ Вислухано доклад Генерального Писаря про заяву Ковачого Сотника III а т о в а про розмір Київєнка в останих подіях,про неправдиве інформування їм козаків в Українських справах і намовляння козаків проти Центральної Ради,яко австрофільської і зрадницької установи. Вислухано заяву Петлюри про упорядкування Штабу.Доручено Петлюрі негайно внестися по цим питанням з Ставкою Верховно-Головнокомандуючого. Вислухано доклад Лотоцького про розмову його з Вирубовим по прямому проводу.Вирубов прохає найшвидше прибути,запитує,чи правда,що 34 корпус викликано з фронта Генеральним Секретаріатом і просить дати розпорядження щоб корпус застався на фронті. Доручено Лотоцькому виїхати з Дорошенком до Ставки як найшвидше і повідомити,що 34 корпус Генеральним Секретаріатом не викликається.Вислухано телеграму Іорданського про порушення залізничної путі під Састовом і заслухано полесення Петлюри в сіл справи. Ухвалено телеграфувати Іорданському,що військо вислане їм до Київа треба завершити,аби не викликати нового заколоту у Києві і що всі засоби полагодити розібрані залізничні забестовочним Комітетом путі будуть укиті. В.Винниченко ПРОТОКОЛ засідання З'їзду волода 1917 року. Присутні: Винниченко, зарубин, Шульгин, Завиченко-Вільський, Степенко, Голубович, Ловчевський, Поря, Полтора, Залогарлов, Кірпілів, Міцкевич, Знаменська, Одинець, Мауренко, Красковський. Вислано доклад полк. Цимлявича у відсівкових справах /у штабі ген. Бреслер дав деякі розпорядження по організації шта- бу; козаків згідно з бажанням Генерального Секретаріату в Пол- тавщини, куди вони вийшли в Київ, спроваджено на правобережну Україну; ударні батальйони ароблено розпорядження звісти з під Київа; начальником штаба призначено буде полк. Труханова; Бреслер прохає умити засобів, щоб приказні бойовиків про те, щоб артіле- рійські склади і тилові артилерійські майстерні не виїждали ні чого без дозволу Ради Солд. Депутатів і Центральни. Ради, не викону- валися. Полтавський Губ. Комісар прохає вивести з Ромен і повіту 18-й запасний полк, а ле Бреслер уважає того порядним полком/ Обговорено питання про домагання бойовиків, про ширення тми чуток, ніби вони в повному контакті з Радою, ніби у Штабі місти- ться і їх штаб і з Павленком вони в повній згоді і прикази йдуть за підписом його і представника бойовиків, які чутки відхи- ляють від Ради схматити левних кол населення. Вирішено зібрати в цій справі найширші відомості і тоді обговорити питання док- ладніше. Павленкові доручено оповістити, що прикази дійсні тільки за його підписом. Ухвалено резолюцію про те, що до Міїського Самоврядування муси- ть знов перейти усі права ще до Міліції, поважає потреба в надз- вичайній військовій охороні міста уже минула /текст резолюції прикладається/ Через Секретарство Внутрішніх Справ ковідомити про це Генеральним Військовим Комітет, Штаб і Міїське Самоврядуван- ня. В справі реквізиції Міїською Думою лекарень ухвалено, маючи на увазі наглу в тому потребу, реквізиція дозволити /про що но дати в Думу телефонограму/. Вислухано доклад Зарубіна про почти і телеграфу. Позаяк між Всеукраїнською Почтово-Телеграфною Спілкою і Всеросійським Сою- зом виникають іноді непорозуміння, то всі можливі скарги в цій справі він просить передавати виключно до нього. Вислухано телеграму з Катеринослава Пред.Комитета почт.- телегр. служачих Штефана з проханням повідомити, чи визнає Цен. Рада потрібною майбутню забастовку залив.шляхів, почт і теле- графу.Доручено Зарубіну повідомити, що на Україні утворено од- нородню революційно-демократичну владу і тому на Україні страй- ка ні з якого погляду не повинно допуспити /рос.текст приклада- ється/. Вислухано позачергову заяву Павленка про бажання Квіцінсько- го і Кірієнка негайно виїхати до Бердичіва.Доручено Павленкові повідомити їх про попередню постанову Секретаріату в цій справі, коли ж Квіцінський і Кірієнко в одставку згідно з попередньою умовою не подадуть,ужити негайно усіх заходів,щоб їх увільнила вища йнстанція,а тоді приймати від них справи і вважати цілком вільними.- По докладу Порша обговорено і ухвалено: 1/доручити Генераль- ному Комісару по військовим ділам розробити ряд мір по заведен- ню дісципліни в військах та встановлення єдності командування, 2/доручити Ген.Комісарові по військовим справам разом з Секрета- рем Внутрішніх справ (систему мір по охороні спокою та порядку в Київі і краю за поміччю військової сили і муніципальної мілі- ції /патрулі,інспектірованіе-міліції і т.и.н./ 3/доручити Гене- ральному Секретареві по справах Внутрішніх звернутися до всіх комісарів повітових,губерніальних та міських з подвійною енер- гією приступити до заведення порядку,згідно з директивами Гене- рального Секретаріату,котрі мусять бути негайно преподані,4/до- ручити Генеральному Секретареві по справах Внутрішніх виступити з оповіщенем,що на місцях органами влади являються Комісари і органи місцевого самопорядкування,котрі працюють під проводом Генерального Секретаріату і що коло організацій-місцевого само- порядкування мусять для піддержки їх в боротьбі з анархією з'єд- натися вся демократія, 5/оповістити населення про нову владу на Україні і про склад Українського Правительства. Обговорено пропозицію про призначення тимчасового Комісара Генерального Секретаріата при Київській Казенній Палаті /в про- позиції Управителя Казенною Палатою/ для переведення видачі од- ного мільйона карбованців в розпорядження Секретаріату. Виріше- но призначити з.о. Директора Кредитного відділу Асапасєва. Генеральному Секретареві Фінансів Туган-Барановському ухва- лено дати відпустку для поїздки до Петрограду 3-го листопаду; виконання обовязків Секретаря Фінансів доручити згідно з прохан- ням Туган-Барановського - Мазуренкові.. Ухвалено згідно з пропозицією Генерального Комісара по Про- довольчим справам Ковалевського кандидатури на Товариш.Генераль- ного Комісара Коліуха та Стаська. Вислухано і прийнято до відомості заяву Савченко-Більського що Філіповський, товариш Генерального Секретаря по Земельним справам, виходить зі складу Секретаріату. Вислухано пояснення Петлюри з приводу призначення Ім.Шумиць- кого. Ухвалено пропонувати Петлюрі порозумітися в ставкою про увільнення з посади хворого начальника передвіж.війська і при- значення тимчасовим в.о.Шумицького. Вислухано пояснення Петлюри про причини завершення на фронт 34 корпуса /корпусу раніше було дано бойового приказа/. Доруче- но ужити заходів,щоб замісць 34 корпусу у Київ прибули інші Українські Військові сили. Вислухано заяву Красковського про загорожуючий стан на По- діллі /солдати і десяртири руйнують містечки і маєтки/. Доручено Петлюрі негайно ужити всіх заходів для військової охорони Поділля і Волині. Обговорено остаточно і ухвалено текст видозви Генерального Секретаріату до Громадянства,урядових і громадських установ. Ухвалено на засіданнях Генерального Секретаріату у першу чергу обговорювати справи військові,щоб не затримувати без по- треби Генеральн.Коміс. по військов.справ. Петлюру. Ухвалено згідно з пропозицією Ген.Ком.по судов.справах Тка- ченка кандидатуру в товариші Ген.Ком. Квітку. Вислухано звідомлення к.Золотарьова про переговори з Мий- ською Думою в справі комісаріата м.Київа. Ухвалено залишити на посаді поки-що Ніковського і остаточно порозумітися з Мил- ським Самоврядуванням. В.Винниченко Волинчукенко Вторий Філіп М.Святополк-Мирський М.Кравець А.Марченко М.Торець Генеральний Секретаріат ухвалив: Виконання обовязків Генерального Секретаря Фінансів доручити Генер.Секр.Торгу і Промисло- вости Василю Петровичу МАЗУРЕНКО. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Генеральний Писарь О. Гончар 3 листопаду 1917 р. Генеральний Секретаріат у хвали в: Генеральному Секретареві Фінансів Михайлу Івановичу ТУГАН-ВАРАНОВСЬКОМУ згідно його прохання дати одпуск. Голова Генерального Секретаріату І. Винниченко Генеральний Писарь О. Липчук 3-го листопаду 1917 р. Генеральний Секретаріат у хвалив: Дмитрія Викторовича КОЛІУХА призначити на поса- ду Товариша Генерального Комисара Продовольчих справ. Голова Генерального Секретаріату Генеральний Писарь Генеральний Секретаріат у хвалив: Клімента Васильовича КВИТКУ призначити на посаду Товариша Генерального Комисара Судових справ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Генеральний Писарь О. Ломака 3 листопаду 1917 р. ПРОТОКОЛ засідання Генерального Секретаріату 4-го Листопаду 1917 р: Присутні: Генеральні Секретарі і Комісари - Винниченко, Степенко, Залчenco-Вільський, Шульгин, Зарубін, Голубович, Тка- ченко, Пори, Ковалевський. Генеральні Товариші - Мазуренко, Мірний, Зідьберферб, Одинець, Вислухано звідомлення Голови Секретаріату Винниченка про біжучі події, обговорено питання в справі утримання у Києві і на всій Україні спокою в звязку з виступами бойовиків, наміреними їх дискредитувати Центральну Раду і захопити вла- ду в свої руки. Ухвалено ужити всіх заходів ідейної боротьби з бойовикизмом для безкровного полагодження справи і тільки на випадок оружного виступу ужити сили. Вислухано звідомлен- ня Димькевича про оружию силу бойовиків і про українські військові одини у Києві. Вислухано звідомлення Зарубіна про стан справи в початку і телеграфом у Полтаві, Катеринославі, Одесі. Генеральним Комісаром по Суходолам справам Ткаченком доло- жено телеграму з Винниці в справі 40 салдатів, засуджених за пропаганду бойовикизма і братання на фронті. Коручено Тка- ченкові відповісти на телеграму, що потрібні заходи до визво- лення ув'язнених будуть ужити після одержання доповнюючих даних, які негайно мусять бути подані до Секретаріату. З пропозиції Мазуренка і Голубовича ухвалено доручити "Київському Заводському Совєщанню" виробити законопроект про об'єднання "Заводських Совєщаній" Харковського, Одеського та Київського в Українську Раду. Вислухано доклад Мазуренка про стан фінансів, про нараду в цій справі з представниками кредитових установ і про міри потрібні для полагодження фінансової кризи. Визнано потріб- ним припинити висилку до центральних установ капіталів уділь ного відомства. Для чого підвищити Комісаром Секретаріату при Київській Уд. Окрузі С. І. Афанасьєва. Ухвалено з пропозиції Голубовича кандидатуру проф. Ганінь- кого у Товариші Генерального Секретаря Торґу і Промислово- сті. Вслухано заяву Степанка про необхідність дати Секретаріа- ту право надання гинизам прав без санкції центральної вла- ди. Тимчасовим предсідателем п.Ткачонком дано полошення, що зараз тимчасово Генеральні Секретарі мають усі права Міні- стрів, отже й право надання римизам прав. Оголошено телеграму Володченка про те, що він згідно з ба- жанням Секретаріату одкликав назад війська вислані до Києва, просить Секретаріат втілити свого председника в Оставку, а своїх висилав до Києва, просить взяти заходів до припинення агрітації на фронти, бо українські часті можуть залишити фронт. Оголошено заяву "в вимогами" роловного стройкового ста- чешного комітету під.-зак. залізнців від 4-го Листопаду. Ухвалено, не відповідаючи на заявку по суті повідомити тільки про те, що Главковозом Володченком, після зносин в Генеральному Секретаріатом, видано роспорядження одкликати на фронт усі війська, вислані перед тим до Києва Вслухано телеграму про захват звичних припасів на Поств- Волинському українським полком. Доручено Петері зробити на- лежне роспорядження в цій справі. Вслухано заявку Ковалевського про потребу доповнити склад продовольчих Управ. Ухвалено для тісного контакту продоволь- чих органів з трудовим єднанством в склад губерніальних і повітових продовольчих управ включити по два, представники од відповідних рад селянських депутатів. Вслухано телеграму з Харкова, що закликаючи на лист Ге- нерального Комісара шляхів інж. Єршко виїхав уже до Києва. Вслухано повідомлення командира Чесько-Словацького пол- ку про те, що друга половина полку 5-го Листопаду виходить Києва. Вслухано доклад Винниченка про переговори з Ставком Верховного Головнокомандуючого. Перехрестов - Погода Обме- армейського Комітету повідомляє про заходи скласти од- нородне міністерство в представників соціалістичних партій од большевиків до народ.-соціалістів і про не- виразне поводження большевиків у цій справі, зазначує, що не може Рада приходити у Ставку свого представника, про- сить не вимагати 34-го корпуса, а обмежитися ІС6 дивізі- єю. Каласні пояснення дано Винниченкові; роз'яснення пи- тання про послання представника відкладено. Вислухано доклад (про переговори з Мартосом) (у Ставці Півд.-Західн. Фронту). Володченко і Горданський цілком визнають Раду й Секретаріат; їх незадоволення призана- чення Шульцького і бентежать чутки про контроль Пятако- ва при Ком. Київської Військової Округи. Генер. Табун (Граш.) дума цікавиться переворотом на Україні, вітає федерацівну Україну, але бояться австрійського впливу. Поршем дані пояснення у всіх цих справах. Обговорено питання про послання делегата на Кон. Остачною питання не розв'язано. Генеральний Секретаріат у хвали в: Івана Михайловича ГАНЦЬКОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Торгу і Промисло- вості. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко Генеральний Писарь Ф. Лановий 4 листопаду 1917 р. П Р О Т О К О Л № Засідання Генерального Секретаріату 6-го Листопада 1917 р. Присутні: Генеральні Секретарі і Комісари- Винниченко, Шульгин, Степенко, Порш, Ткаченко, Золотарев, Зарубин, Зільберфарб, Міцкевич, Одинець, Мірний. Обговорено проект 3-го Універсалу Центральної Ради. Визнано необхідним проект помножити і знов докладно обговорити 7-го листопада. 6 ноября совместно с представителями Генерального Секретариата А.И. Лотоцким и Д.К. Дорошенко, при участии представителей общеармей- ского комитета штабс-капитана Перекрестова и поручика Никольского, в штабе Верховного Главнокомандующего намечены следующие основные положения по возбуждению представителями Секретариата вопросам. 1. Для достижения возможно большого согласования в работе Штаба Верховного Главнокомандующего с исполнительными органами Центральной Украинской Рады в области украйнизации частей действующей армии и разрешения вопросов, связанных с жизнью украинских частей, помимо непосредственных сношений Штаба Верховного Главнокомандующего с Украинским Генеральным Секретариатом по воинсковым делам, при Штабе состоит представитель сего Секретариата. По назначению Секретариатом такого представителя о нем объявляются для свидания действующей армии в приказе Верховного Главнокомандующего. 2. Вопрос о территориальном комплектовании армии Ставка признает желательным и будет поддерживать проведение его в жизнь перед Правительством. 3. Ставка считает необходимым и приступает к разработке и осуществлению сосредоточения Украинских частей других фронтов на Юго-Западном и Румынском фронтах, поскольку это не противоречит оперативным соображениям. Сосредоточение этих корпусов и частей на двух указанных фронтах не должно стеснять свободы оперативных передвижений этих частей по всем фронтам. 4. Для более успешного проведения украйнизации намеченных к тому корпусов и дивизий Ставка теперь же предпринимает следующие меры: завершается единичное и массовое выделение украинцев в каждой части, по мере возможности, в отдельную роту /команду, батарею, эскадрон/ или батальон, смотря по численности украинцев в части. Эти выделенные части или остаются в составе той же полков и дивизий, или, по возможности, могут быть переведены в украйнизируемые корпуса и дивизии властью Главнокомандующих фронтами, в этих же корпусах и дивизиях они могут сводиться в отдельные части распоряжением командующих армиями, командиров корпусов и дивизий по принадлежности. Осуществление этих мер производится по соглашению с Генеральным Секретариатом. 5. Къ установленію фронтовыхъ украинскихъ комитетовъ, которые въ правомочі и матеріальномъ отношеніяхъ /освобожденіе отъ служебныхъ обязанностей членовъ комитетовъ и матеріальное обезпеченіе ихъ/ приравниваются къ аналогичнымъ объездовскимъ комитетамъ, со стороны Ставки и Общармейскаго Комитета при Ставкѣ возраженія не встрѣчается; взаимоотношенія же между общеойсковыми фронтовыми и украинскими фронтовыми комитетами, впредь до утвержденія Правительствомъ соответствующаго Положенія, устанавливаются соглашеніемъ между этими комитетами. 6. Назначеніе Командующихъ войсками Киевскаго и Одесскаго военныхъ округовъ производится Ставкой по соглашенію съ Генеральнымъ Секретаріатомъ. 7. По соглашенію со Ставкой и съ подлежащими Штабами Генеральный Секретарь по воевскимъ дѣламъ вынуждаеть въ свой штабъ офицеровъ и чиновниковъ для работы. 8. Въ Украинскихъ частяхъ действующей арміи назначеніе лицъ высшаго команданго состава производится по соглашенію съ Генеральнымъ Секретаріатомъ, за исключеніемъ случаевъ, вызываемыхъ боевой обстановкой, при чемъ и въ этихъ случаяхъ Генеральный Секретаріатъ поставляется въ извѣстность. 9. Название для украинскихъ частей и форма для нихъ устанавливаются Ставкой по соглашенію съ Генеральнымъ Секретаріатомъ. Подписанный подтверждением : У Генеральнаго Писаря Секретаріата Украины А. Мотоцкий 2) Уполномоченный Генерального Секретариата Общества Кашевера Тамштъ и Буковины Депутатъ Дороженко. Начальникъ Уряду. Кашеверскій Шейка Паркъ или Бѣлопольский Съ подписаною копіею: Земгородный Митр. адр. 720 туркульнія Укр. Командователъ Сот. Вят Графъ Бенкендь На порученном надписи: "Разсмотрев вмешательное петаньшение и находку, где в данном случае, когда при взаимности попутать указаний Успенский Великовой власти, в соединении крайней необходимостью предотвратить дурные диссеминации интрофикаций, постулируя петаньшение его сопасие: Дорисов: Кн. Волконская-Россиянова-Гречин Тюльпан-Лейман и Хухлин. Ктлно: И. г. Сенатор Яковлевич Фирмаков." ПРОТОКОЛ №... засідання Генерального Секретаріату З-го Листопаду 1917 р. Присутні: Винниченко, Петлюра, Ролубович, Порш, Шульгин, Ковалевський, Золотарєв, Степенко, Єценко, Ткаченко, Одинець, Мірний, Красковський, Зільберфарб. Ухвалено в пропозиції С.В. Петлюри кандидатура у товариші Генерального Комісара по Військовим справам підпол. Жуковського. Обговорено пропозицію В.К. Винниченка про поділ Секретаріату на секції для більш продуктивної праці Секретаріату. Ухвалено питання більшої ваги розглядати у повному складі Секретаріату, для перегляду ж менших важливих справ поділити Секретаріат на 3 секції. Секції подають Секретаріату прийняті постанови лише на затвердження (затверджений проект поділу на секції приклад альбом). Постановлено нерадно виводити Квіцинського і Кириєнка з під охорони на підставі З-го Універсалу Центральної Ради. Допручити І.М. Степенкові нерадно вихати у Шваб з дорученням до полк. Павленка у цій справі і вжити заходів, щоб в боку військової охорони не було перешкоди до вільного називання особ. Обговорено проект умови з Втавкою В.-Р. Лотоцького і Дорошенка і зміни проекту пропоновані Петлюрою; ухвалено також умови і постановлено при переговорах в Оставку намагатися оскільки можна, щоб зміни проекту були пійняті, одначе не взаляти ці умови ультимативними. Вислухано інформацію про переговори в Ставку. Вслухано телеграмму Володченка про те, що 14 україн. полк самовільно хоче йти до Києва, 3-й і 6 корп. це стоять, але всі хочуть до Києва. Справу передано до розпорядження Петлюри. Ухвалено порозумітися з Оставкою, щоб частину 34 корп. вжити разом з Кубанцями для охорони краю, бо дезертири, військові частини, а почасті й селян не чинять велики розрухи, нічаль маски, грабують сахарні. Розглянуто прохання Савченко-Більського про одержавку в зв'язку з З-м Універсалом Центральної Ради. Ухвалено одержавки не приймати, поки не буде оголошено поленція до Універсалу. Про- ект положення доручено скласти Тов. Генер. Писаря. До преси ухвале- но подати відомості про те, що в Секретаріаті спішно виротовляєть ся пояснення до З-го Універсалу Центр. Ради (по земельному пи- танню). Вислухано заяву про те, що на "Полтавщині" Совітом охорони ре- волюції припинено часопис "Полтавський День" і що у Києві "Кі- евлянин" досі не виходить. Виносено резолюцію: з боку Генеральн. Секретаріату немає жадної перешкоди до того, щоб у Києві "Кіев- лянин", а на Полтавщині "Полт. День" виходили (Повідомити Сов. Револ. і Полт. Губ. Коміс.) Доручено Ген. Секр. Ткаченкові як найшвидше скласти проект за- кону про амністію. Доручено Золотарьову скласти проект закону про організацію контролю в Українській Республіці. Ухвалено прохати всіх Секретарів скласти як найшвидше проєкти штатів усіх Секретарств. Вислухано повідомлення Осташенка про увільнення Квіцинського та Кириєнка. Вислухано доклада про прохання прибувшого з Одеси делегації вибити заходів до порозуміння в Одесі між Одеською Українською Радою і місцев. револ. комітетом. Справу обговорено і ухвалено: Послати до Одеси (а після до Херсону і Калеринославу) емісара Антоновича і корось з євреїв членів Генерального Секретаріату (Золотарьова або Зільбершарба), призначити у Одесу політического комісара Ген. Секр. і вияснити, чи потрібен там адміністративний комісар. В Одесі визнано бажаним усунути Лудченка і Поллаєвка, по можності висунути Мещана, ужити заходів, щоб курінь гаїдамацький реорганізувати й демократизувати. В справі цій перебалакати з делегацією і поінформувати їх, що до позиції Секретаріату дору- чено Голові Секретаріату - Винниченкові. /Винниченко/ А. Клименко М. Торез Ю. Михайло В. Бондаренко Генеральний Секретаріат у хвали в: Підполковника Олександра Тимофієвича ЖУКОВСЬКОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секре- таря Військових справ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Генеральний Писарь О. Лопухов 8 листопаду 1917 р. ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 9 листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Золотарьов, Мазуренко, Петлюра, Голубович, Стеценко, Ткаченко, Порш, Ковалевський, Красковський, Мірний, Одинець. Вислухано: 1/ звідомлення Голови Секретаріату про переговори з ставкою і про телеграму Общєармейського Комитету з приводу зміщен- ня Духоніна і заявлених йому домагань Народних Комісарів. 2/ пові- домлення Володченка, що він прап. Криленка не визнає главнокомандую- щим. 3/ телегр. Удовиченка про положення у Ставці П.-З. фронту і про те, що тепер великі надії покладаються на Українське Правительство. 4/ звідомлення від Ген. Лис. Лотоцького і Дорошенка з Ставки. Вислухано доклад Голови Секретаріату про розмову з представни- ком "Викжеля", якому вияснено нашу позицію, що до большевиків і до сп- рави з складанням нового Центрального Правительства, яке Ген.Секре- таріат визнає можливим лише в формі федеративного правительства. Обговорено питання про неминучу потребу скласти Центральне Пра- вительство на основі федераційній, бо тільки таке правительство бу- де авторитетним і для фронту і для всєї Держави, а також питання про закінчення війни і заключення миру. Внесено постанову: 1/ Генеральний Секретаріат визнає потрібним негайний мир. 2/ Разом з тим визнає, що успішні і скорі переговори в справі миру з союзними і ворожими державами може вести тільки правитель- ство, уповноважене і визнане всім народом Росії або більшою його час- тиною. 3/ визнає "правительства народних комісарів Петрограда, фактично не являється правителъством, визнаним навіть більшою частиною населе- лення держави. 4/ вважає, що таким правителъством в російській державі може бу- ти тільки однородне, соціалістичне міністерство. 5/ При сучасному розпаді революційної демократії в центрах, на умку Генерального Секретаріату, таке правительство може бути утво- рено спільними силами правительств, України, Дону, Кавказу, Кубані, і інших областей разом з центральними органами Всеросійської Революційної демократії. 6/ Генеральний Секретаріат вважає потрібним негайно приступи- ти до переговорів із згаданими правительствами і організаціями для утворення такого правительства спільними силами. Разом з тим Генеральний Секретаріат визнає: I/ Що заклик Правительства Народніх Комісарів до фронту приє тупити до ведення неорганізованих переговорів в справі миру са- мими. soldатами неминуче відтягує початок мирних організованих переговорів. 2/ Що сей заклик,віддаляючи мир, дезорганізує армію, котра, як і вся людність держави, хоче негайного миру, і оголяючи фронт одк риває широкий доступ ворогові в Росію. 3/ Що сей заклик, коли би він переведений масами воєцтва в життя, може потягти за собою новий захват частин України ворожими Австро-Германськими арміями. Винниченко М. Грушевський І. Сава М. Миколаєв С. Олійник В. Товстенков О. Михнович П Р О Т О К О Л № Засідання Генерального Секретаріату 10-го Листопада 1917 р. /вечіром/. Присутні: Генеральні Секретарі і Комісари - Винниченко, Ткаченко, Зарубін, Золотарев, Шульгін, Порш, Стешенко, Зіль- зерфарб, Одинець, Мірний. Обговорено справу про увільнення учительів з війська. Ухва- лено доручити Секретарю Освіти разом з Генеральним Комітетом по справах Військових виробити проект і подати на розгляд Секретаріату. Вислухавши повідомлення Винниченка про те, що на Полтавщині і Харківщині, згідно відомостям в Ставці, має бути поставлений корпус Донських козаків. Ухвалено доручити Петлюрі порадуватися з Ставкою, щоб були поставлені не донські, а Кубанські козаки. Ухвалено негайно утворити при Штабі округи комісаріат у скла- ді представників Генерального Секретаріату, Генерального Військо- вого Комітету, Всеукраїнської Ради Військових Депутатів,Совіту Солдатських Депутатів, Совіту Робітничих Депутатів, Мійської Думи, Ісполнительного Комітету Південно-Західнього фронту і Південно-Західніх залізниць. Постановлено, щоб до військового телеграфу допускалися тіль- ки члени Генерального Секретаріату і уповноважені Генерального Секретаріату, Генеральним Комісарам по військовим справам і Коман- дуючого Київською Військовою Округою. Контрольна лента повинна залишитися у комісара на телеграфі. Вислухано увідомлення Мазуренко про розмову з Доном по пря- мому проводу. Цього дня у Новочеркаську буде нарада з приводу пропозиції Секретаріату, після чого Секретаріат негайно буде повідомлен про постанову Донців. По докладу Пилькевича визнано конче потрібним негайно поста- вити до телеграфу сильну охорону з Богдановців. Вислухано заяву Пилькевича про пропаду у Кириєнка грошей під час арешту. Постановлено доручити Пилькевичу докладно розслідувати цю справу. В. Винниченко М. Ткачевський Н. Семенов Сліпченко Альгус Кондратюк Федорович ПРОТОКОЛ № Засідання Генерального Секретаріату 10 листопаду 1917 р. Присутні: Винниченко, Шульгин, Ткаченко, Порш, Петлюра, Золото- рьов, Зарубин, Ковалевський, Степенко, Зільберфарб, Одинець, Мір- ний, Мазуренко. Вислухано звідомлення Мазуренка про переговори з До- ном про складання Централь. Правительства при участи краєвих правительств/відповід буде дана негайно після наради/. Вислухано повідомлення Золоторьова і Порша про подані ими інформації до ставки про стан справи у Київі. Вислухано звідомлення Порша про те, що останніми днями у Київі швидким кроком йде розкол серед бувших большевіків. Робітництво особливо на Шулявці одколюється від "Красної Гвардії" і закладає "Вільне Козацтво". Вислухано повідомлення про вісти від нашого представ- ника з Ставки. Універсал викликав у Ставці велике схвильовання, але протесту не викликав; Престиж Українського Правительства сильно побільшився. Вислухано доклад Петлюри про організацію "Порядок", на чолі з Марковим ІІ, про агітацію в боку цієї організації і про 17 сили /дуже багато грошей і ніби то 2000000 війська/ Вислухано заяву Винниченка про те, що Т-во заводчиків повідомили Генеральн. Секретар., що вони не можуть зробити вип- лати грошей за браком 1х. Ставиться на обговорення питання про про полпгодження фінансової справи на Україні. Вносяться про- позиції вияснити справу з фондом забезпечення папірових грошей України, видать спеціальні грошові бони, видати посвід- чення державного банку про брак папірових знаків, оповістити робітників про причини неможливості видати їм платні, зверну- тися до людності в закликом вносити всі податки, але не одо- лати 1х до Петрограду, і повідомити про ті заходи, які вживає тепер Генеральний Секретаріат для полагодження грошевого кризису, видати заклик вносити золото і золоті речі, ввести винну монополію, бо піярство поширюється нелегальним шляхом. Постановлено:1/ Київську контору державного Банку тимчасово перетворити в Центральний банк України.2/ Звернутись до всіх відомств громадянських і військових встановити свої бюджети на ноябрь та декабрь 1917 року, а також на півріччя 1918 р.3/ видати розпорядження, щоб всі урядові установи та підприємства свої прибутки направляли до Київської Контори Державного Банку 4/ Звернутись населення з оповіщенням про ті заходи, які робить Генеральний Секретаріат в справі полагодження грошового кризису. 2/ Винниченко читає виписку з протоколу засідання комісаріата при Штабі К.В.О. Лоський /представник Генеральний Секретар при Штабі К.В.О./ прохає затвердити комісар при штабі яко мога скорше, бо Комісар Временного Правительства намагається приступити до виконання своїх обовязків. Ткаченко пропонує процесуру та справу одсунути.3/ Ткаченко читає прохання Політичного інституту про грошеву допомогу для виплати робітникам майстерень, які містяться в інституті. 32565 р 89 коп. Ухвалено: прохання Київськ. Політич. Інститут задовольнити. 4/ Голубович вносить справу з охоронною підприємств збройною силою, бо при відсутності, також охорони загубить силу в інших сферах. Треба видати закон про охорону народного добра. Вноситься пропозиція видати оповіщення про охорону майна іноземних підданців. Ухвалено: Генеральний Секретар. находить необхідним дати на охорону заводи і підприємства іноземних підданців і доручає Генеральному Секретареві торгуг та промисловості і міжнаціональних справ скласти список підприємств і заводів, які належать належать закордонним підданцям і передати цей список до відома Генеральний Секретар. внутрішніх і військових справ для негайного переведення в життя заходів по охороні. В справі земельних маєтків закордонних підданців вирішено, що ці маєтки переходять на загальні підставах до Установчих Зборів до рук земельних Комитетів. Справа про відшкодування земельних властників - іноземних підданців буде розв'язана Установчими Зборами. 5/ Винниченко вносить заяву про те, що через делігатів-Козаків Ставка Главковерх прохає прислати Кубанську кoвaчy дивiзiю для допомоги проти війська Криленко, який іде з Петрограду. Постановлено : Кубанську ковачу дивізію при заміні іншою частиною в тижневий строк відпустити в розпорядження Ставки Главковерха. В Винниченко М. Пилипенко К. Семен Ф. Бородін Рослякович микове i. Олейник Пелюпора, в. Михайловський Донецький Київське ПРОТОКОЛ № засідання Генерального Секретаріату ІІ-го Листопаду 1917 р. Присутні: Винниченко, Зарубин, Золотарьов, Ткаченко, Ковалев- ський, Голубович, Осташенко, Одинець, Мірний, Мазуренко, Даргос. Обговорено проєкт пояснення до Універсалу. Доручено комісії остаточно редагувати текст пояснення. Обговорено питання про призначення Обласного Революційного Комітету в Одесі. Ухвалено резолюцію: "Визнаючи, що вся Херсон- щина, в тім числі й Одеса входить в сферу компетенції влади Української Центральної Ради і Генерального Секретаріату, Секре- таріат разом з тим, в інтересах порозуміння і ароди в місцевою революційною демократією, визнає Областний Революційний Комітет в Одесі в складі ІІ представників Одеської Ради і 14 представни- ків революційної демократії Одеси. Ухвалено остаточно емісарами до Одеси командирувати Антоновича та Золотарьова; політичним ко- місаром призначити Чеховського. Ухвалено пропозицію про поширення закону про реквізіції на Генеральний Секретаріат. Законопроєкт постановлено доручити скласти Юридичній Комісії при Генеральному Писарстві. Ухвалено при Росподарчому відділі Генерального Писарства працювати Комі- сара в справі реквізіцій (при істнуючих реквізіціях в них комісіях як у Києві так і по всій Україні). Ухвалено скласти при Секретареві Торгу- і Промисловості номі- відомственну економично-фінансову комісію для розглядання справ економічних, фінансових і т.п. Переведення цієї справи доручити Генеральному Комісару Голубовичу. В. Винниченко М. Ковалевський О. Мазуренко І. Одинець А. Золотарьов ЖУРНАЛ засідання Генерального Секретаріату 13 Листопада 1917 р. Цілуючні: Винниченко, Лотоцький, Степаненко, Шульгин, Ткаченко, Золотарев, Голубовський, Мазуренко, Зарабин, Коліхук, міщевич, Мірний, в. об. Тов. Ген. Секр. Видат., спр. Саліковський, Петрова, Зільберфарб, Гоницький, Одинець, Ковалевський. Вислухано доклад Генерального Писаря Лотоцького про подорож до Ставки Берх. Ротові, про порозуміння зі Ставкою в справах військових і про педероговрів в справі організації прикордонного правопорядку. Вислухано доповнення і пояснення у цій справі від Д.І.Дорошенка. Вирішено заснувати Комісію по охороні краю при Секретарстві внутрішніх справ під головуванням Товариша Секретаря Внутрішніх Справ в представників по одній особі від Секретарств військових справ, земельних, продовольчих, судових, міліціональних, а також єврейських і польських. Вислухано доклад Комісії по складанню статуту "Військового Козацтва". Обговорено пропоновані комісією зміни й додатки до попереднього тексту і затверджено статут остаточно. Обговорено справу з поясненням до 3-го Універсалу. Прийнятий проект пояснення постановлено опублікувати в імені Генерального Секретаріату. Вислухано інформацію Мазуренка в справах біженців. Спикана до наради фінансова визнала найбільш слушним під цей час не складати окремого бюджету України, бо зараз дуже важко виділяти видатки на мілку і роздільні продукти від залізниць, косвених податків і т.п. Вирішено видаленням рахунку відки звичайних видатків на першу половину 1918 року, розпочини видатків і на Генеральний Секретаріат і на поширення діяльності просвітньої, культурної, адміністративної і т.п., себ-го утворити Федеративний роспис видатків. Погрібні комісії на покриття цих видатків повинні бути передані до розпорядження Генерального Секретарства. Видатки яких своєї проповідь знайти зараз неможливо, бо золотого фонду на Україні нема, державне ж майно, як землі то-що зараз не може вводитися за твердий грунт у такій справі. Гроші з центру зараз почали знов надходити окуратно, і криза пропова минула. Ухвалено як найшвидше скласти розходний рос- пис і утворити особливу фінансову комісію. Усім Генеральним Секретаревам пропоновано виробити на 20 листопаду штати Секретарств і збираючи видатків. Вислухано заяву Голови Генерального Секретаріату Винни- ченка і Генерального Секретаря Шульгина в справі політичної бесіди в Масариком і Макою. Визнано необхідним, щоб перше ніж припинити офіціальну політичну бесіду в цілях розвязання де- яких чеських і інш. питань Голова Секретаріату порозумівся в цій справі з Генеральним Секретарством справ міжнаціональних. Обговорено питання про Секретарство Демобілізації. Ухвалено утворити до окреме Секретарство, а ніжвідомствений Демобіліза- ційний Комітет. Справу цю доручити Генеральному Секретареві Вільськових справ і Торгу й Промисловості. Установа ця і штафи. Вислухано доклад Рев.Секр.Освіти про істнування закони ви- плати чиновникам, уроченим внутрішніх руб. особливої доплати за обрушені края. Доручено Секретарю Освіти звернутися в цій справі до Центральної Ради, аби закона цього було знищено. Ухвалено, щоб копії усіх циркулярів, що видаються по окре- мих Секретарствах негайно подавалися Голові Секретаріату і Ге- неральному Дикорові. Постановлено, щоб копії журналів засідань Генерального Секретаріату посилалося всім Генеральним Секретарям. В.Винниченко М. Мироненко М. Мінкевич В.Томашевський К. Костюшко ЖУРНАЛ Засідання Генерального Секретаріату ІІ Листопаду 1917 р. Присутні: Генеральні Секретарі і Комісари: - Винниченко, Дотцький, Шульгин, Зарубин, Остеменко, Золотарьов, Лори, Мірин, Зильберфарб, Мінкович, Голубович, Одинець. Обговорено питання про присягу Українській Республіці. - Доручено Генеральному Секретарю Ткаченку виробити проект закону в цій справі, після чого докладно обговорити питання. Обговорено в пропозиції Винниченка справу про скаргу делегації махтюрів з Дону. Доручено Шульгину та Лори завтра по примо- му проводу перебалакать в представленнях Донського Правительства. Обговорено питання про посилку політичного представника (пос- ла) до Донського Правительства. Ухвалено послати Левицького, члена Генерального Військового Комітету. Обговорено питання про делегації за кордон окремої ладини або цілої комісії для інформування закордонної преси і громадян- ства, в українській справі. Вирішення питання очекують до пред- ставлення докладу в цій справі (Г.Секр. Шульгиним). - ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату І4 Листопаду 1917 р. Присутні: Генеральні Секретарі Комітети - Винниченко, Долотькій, Шульгин, Зарубин, Степенко, Золотарьов, Порш, Мірин, Зильберферб, Міцкевич, Голубович, Одинець. Обговорено питання про кризису Української Республіки.- Доручено Генеральному Секретарю Ткаченку виробити проект закону в цій справі, після чого докладно обговорити питання. Обговорено з пропозиції Винниченка справу про скаргу делегації шахтарів з Дону. Доручено Шульгину та Поршу завтра по примо- му проводу перебалакать з представниками Донського Правительства. Обговорено питання про посилку політичного представника (посла) до Донського Правительства. Ухвалено послати Левицького, члена Генерального Військового Комітету. Обговорено питання про делегації за кордон окремої людини або цілої комісії для інформування закордонної преси і громадянства в українській справі. Вирішення питання одсуто до представлення докладу в цій справі (Г.Секр.Шульгиний).- ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 15 Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Лотоцьки, Голубович, Стешенко, Міцкевич, Зільберфарб, Петлюра, Одинець, Єщенко, Зарубин, Мацієвич, Золотарьов, Ткаченко, Порш, Мазуренко, Мірний. Розглянуто справу про делегацію робітників з Донщини. Ген.Писарь повідомляє, що розмова в цій справі Ген.Сек.Шульгина в представниками Донського Правительства не відбулася, бо коло прямого проводу у призначенний час представників Дону не було. По обговоренні справи вирішено знестися по телеграфу з Доном в справі робітників, а по виясненню справи остаточно обговорити справу в поліському на Дін представника Ген.Секретаріату /офіціра полку Богд. Хмільницького Галагана замість Левицького, раніш пропонованого/. Переведення цієї справи доручили Ген.Сек.Праці Поршу. Вислухано повідомлення Голови Секретаріату Винниченка про те, що в Брянську має формуватися козачий корпус, але представників ко заків просить, щоб корпуса було сформовано на Україні в Кубанців і Українців. Петлюра пояснює, що це цілком небажано, бо коли корпус буде формуватися, то Їм не можна буде користуватися для охорони краю, бо такі корпуси неможна розбивати на частини, дрибніці за полки, населення - ж буде незадоволене постоями козаків. Бажано було-б залишити Кубанську дивізію для охорони, коли це неможливо то краще згодитися навіть на вивид Кубанців з України для формування корпусу в Брянську. Доручено Петлюрі: І/Ужити усіх заходів, щоб було залишено Кубанську дивізію для охорони на Україні 2/Пос лати до Кубанської Дивізії з пропозицією Їх представників агитаторів - Українців для поінформування козаків в Українських справах, бо до їх часто в "являються агітатори большевики, які ведуть пропоганду між козаками згідно з своїми інтересами. Вислухано звідомлення про те, що ніби, у Полтаві починають брати гору большевики, які цими днями арештували і змінили Прокурора Суду іменем Генерального Секретаріату.Ген.Сек.Ткаченко заяв- ляє, що Головою Комітету охорони Революції у Полтаві є Українець Криворотченко, який запевняє, що большевицького в Комітеті нічого немає. Доручено Ген.Сек.Ткаченкові перемовитися по прямому проводу з Криворотченком, аби з ким іншим з Комітету, аби вияснити цю справу. По докладу Ген.Сек.Зарубина ухвалено дати йому довіл виплатити тимчасово суточні служащим почти і телеграфу з місцевих коштів./див. додаток до журнала/. По докладу Генерального Контрольора ухвалено доручити йому порозумітися з Управителем Київськ.Казен.Палатою в справі видачи 30000 карбованців на виплату урядовцям Київськ.Контрольн.Палати додаткової платні по закону 5 і 8 серпня с.р. Обговорено питання про фінансові справи в звязку з тим, що большевицьке Центральне Правительство може припинити висилку нам грошей, позаяк ми його не визнаємо. Ухвалено: 1/ Доручити Секретарству Фінансів виробити разом з Фінансовою комісією фінансовий план і телеграфувати Ген.Сек.Туган-Барановському про вонечну потребу негайного повороту його до Київa, 2/ доручити усім Секретарствам як найшвидше виробити штати і обрахунки по належним Секретарствам, 3/ доручити Секретарству Фінансів скласти міжвідомственну комісію для остаточного вирішення сміти Генерального Секретаріату, 4/ вияснити можливих кандидатів на Генерального Секретаря Фінансів /коли Туган-Барановській зріксся/ і його Товаришів. Згідно з докладом Мазуренка про необхідність покрити кредити на видачу пайків жінкам запасних. Ухвалено пропонований їм проект циркуляра до Управителей Казенними Палатами в цій справі і циркуляр цей подоти до відомості Управління по військовій повинності центрального Міністерства Внутрішніх справ і обстоювати як найшвидче затверджене цього кредиту. Вислушано заявку Мацієвича в справі державних маєтків на Україні. Ухвалено: макчи на увазі 1/ загальну реформу управління державними маєтностями на Україні, провідною думкою якої являється по затвердженному У. Ц. Радою Статуті Генерального Секретарства по Земельних справах завідування ними Губерніальними Земельними Комітетами під загальним доглядом і керуванням Секретарства; 2/ необхідність до проведення цієї реформи порушувати їх і руйнувати істнуючі організації - постановлено § 1/ прийняти до заві дування загальним Секретарством Управління в цілому його складі , 2/припинити усяку передачу цих маєтків надалі Управлінням,3/повер- нути назад до Управління Уділів 6 тих маєтків, що вже було на про- тязі листопаду передані, 4/ припинити усяке надсиланне грошей і дру- гих засобів до Центральних Установ. Вислухано доклад Мачієвича про потребу охорони памятників приро- ди на Україні. Визнано охорону памятників бажаною. Подбати про охо- рону доручено Секретарству Земельних справ. По докладу Генер. Сек. Ткаченка на підставі §5 постанови У.Ц.Ра- ди про затвердження закону про вибори до українських установчих збо- рів. Ухвалено: I/дати дозвіл інституціям місцевого самоврядування /волосним, повітовим та губерніяльним народнім/'земськім' управам, а також городським і посілковим Управам/до того часу коли вони одер- жать державні кошти на видатки по переведенню виборів до Українських Установчих Зборів-позичково тратить на цю справу гроші з усіх тих капіталів,які вони мають в своєму розпорядженню /се-б-то страхових громадських,волостних. та сільських позичкових кас і банків,перехід- них сум і інших капіталів/ Про таку тимчасову позичку відповідні на- родні /земські/,чи городські управи повинні зробити свою постанову. 2/ Державні і громадські установи Української Народньої Республі- ки,а також приватні організації і окремі особи,котрі мають пишучі ма- шини мусять під час складання і полагодження виборчих списків до Ук- раїнських Установчих Зборів негайно і безсуперечно виконувати роботу по ,складанню і полагодженню виборчих списків і иншу переписку,яка бу- де доручена їм установами,котрі по закону керують і провадять вибори до Українських Установчих Зборів. Приватним організаціям і окремим особам за виконану роботу призна- чається плата в розмірі,визначеному відповідною інституцією згідно з місцевими умовами. Коли ті установи,організації і приватні особи одмовляться од цього то ,адміністративна влада повинна,по заяві відповідної інституції негайно реквізувати потрібну пишучу машину і передати її в розпоряд- ження тій інституції,якій потрібна ця машина.Інституція,котра одер- жала машину,як тільки міне потреба в ній,повинна повернути її влас- никові цілу і не попсовану. 3/ Усі періодичні органи преси, які під час переведення виборів до Українських Установчих Зборів будуть виходити на землі Української Народньої Республіки, мусять друкувати на видних місцях оповіщення установ, що переводять вибори, у тих числах, які будуть зазначені відповідною установою. 4/ Членам Головної, Окружних, Повітових, городських і участкових комісій по справах виборів до Українських Установчих Зборів, а також інструкторам і другим агентам призначених комісій, які матимуть відповідні повідомлення надається право проїзду по залізницях з усякими потягами, право одержувати позачергово квітки на проїзд, право користуватися помешканням службових вагонів та одділів. У тих випадках , коли перелічені у цьому особи не вправляться взяти квітки на проїзд, вони виплачують у часу залізниці плату лише в такому розмірі, який зазначений по тарифу од станції виїзду до станції приїзду. Проїзд воїнськими потягами може бути по згоді з адміністрацією потяга. 5/ Маячи на увазі дуже короткий час, за який потрібно перевести вибори до Українських Установчих Зборів, усі почтово-телеграфні інституції Ук. Народ. Республіки мусять: а/ негайно по одержанню /позачерговою/ передавати по адресі телеграми установ і інституцій котрі керують і переводять вибори; б/ стежити за тим, щоб листовна кореспонденція цих установ і інституцій надсилалася по адресі негайно і в сохранності. 6/ Військова влада тих частин, які знаходяться на землі Ук. Народ. Республіки, також по змозі мусять негайно, чим тільки буде можна, допомагати установам і інституціям, що керують і переводять вибори, а саме: І/ відпускати в розпорядження цих установ і інституцій писарів і інших військових, що зможуть вести писарську роботу, 2/ давати наряди салдатів для виконання доручень зазначених установ і 3/ при потребі і змозі давати військові підводи та автомобілі для розвозу виборчих матеріалів і т.п. 7/ Виконуване обов'язків окружної Комісії по Острогожський виборчий округ з тимчасово доручити Острогожський повітовій комісії. Ухвалено доручити Ген. Писареві скласти проект установи при Генеральному Секретаріатові особливого управління в справах віри. З пропозиції Голови Генерального Секретаріату ухвалено кандидатуру на товариша Ген.Сек.Справ Внутрішніх Абрамовича. З пропозиції Генерального Писаря ухвалено призначити тимчасовим Комісаорм по реквізіціям/при реквізіційних комісіях/ Директора Господарського відділу Шеремецького. Переглянуто питання про комісії /секції/ Ген.Секретаріату. Вирішено, щоб усі постанови секцій, які мають характер законодавства неодмінно передавалися на розгляд Генерalseкретаріату і вносилися в звичайному порядку в У.Ц.Раду, про всі-ж інші постанови секцій повідомляються тільки Голова і Генеральній Секретаріату і Генеральний Писарь, від яких залежить передави справу на розгляд Генеральнь.Секретаріату. Вислухано звідомлення Генерального Секретаря Петлюри І/ про подорож до Житомира, до відбулося урочисте оголошення Української Народньої Республіки,2/ Про одвідини його членами англійської і французької місій, як особливо цікавилися відношенням Укр.Правительства до Народніх Комісарів, станом Українського Війська і тим, як воно ставиться до приказів Криленка. В.Минченко Л.Ткачеви М.Міщук, І.В.Ємш Д.Одінця Ф.Мирчук.— В.Мазуренко В.Шуменко В.Горобець Піріноге ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 17 Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Лотоцький, Шульгин, Стешенко, Петлюра, Порш, Зарубин, Голубович, Ковалевський, Ещенко, Мазуренко, Міцкевич, Одинець, Мірний. Ткаченко. Вислухано доклад Генеральн.Писаря Лотоцького про прибуття до Київa б.тов.Минист.Хижнякова, який повідомив, що у Москві серед демократичних кол виникла думка утворити нове Центральне Правительство, однородно соціалістичне, але без большевиків і з участю представників правителств федеративних країв, а також де-кого з бувш. членів Тимчасового Правительства, щоб можна було вважати, що влада від Тимчасового Правительства перейшла приємственно до Нового Правительства. Організувати нове правительство бажано було-б у Київі. Коли Українці згодяться, то зараз він телеграфує у Петроград і звідти пришлють представника для офіціальних переговорів. Ухвалено: повідомити Хижнякова, що офіціально входити у переговори з представником Тимчасового Правительства, Генеральний Секретаріат вважає не зовсім зручним, бо становище Тимчасового Правительства зараз зовсім не вияснене і навіть позиція цілком невиразна, бо в той час, коли деякі члени Тимчас. Правительства пробувають невідомо де, другі арештовані в часописах з"являється від імені Тім.Правительства ніким не підписана відозва до армії і громадянства, в якій до того Ви розолошені зовсім не ті проводні думки, що були висловлені в пропозиції Хижнякова. Обговорено докладно питання про потребу негайно скласти Цент. Правительство. Визнано бажаним: 1/ взяти ініціативу в справі утворення центрального правительства у свої руки, 2/ вести переговори у цій справі з представниками федеративних країв і у Петрограді з представниками демократіч починаночі від большевиків, що мають у Великорос. найбільшу силу, 3/ переговори повинні вестися на платформі визнання правительства однородно соціалістичного на федеративній основі 4/ для переговорів з представниками демократичних організацій і партій висла- був ти до Петрограду своїх делегатів. Остаточно вирішення справи ухвалено однокласно до завтрашнього засідання. Вислухано доклада Одинця про розмову по прямому проводу в Ставку Верховного Главнокомандуючого. Главковерх просить повідомити, чи не вважає Генеральний Секретаріат і Центральна Рада можливим, щоб Ставка перехала до Київа, бо у Могилеві залишатися їм незручно через близькість до цього міста за інших больши виками. Питання обговорено і ухвалено порозумітися в цій справі з Радою і Остаточно вирішити питання на завтрашньому засіданні. Вислухано звідомлення Порта про фронтовий з'їзд, про нове правителіство казачих республік і про переговори з Петроградом в справі Цент. Правительства, разу національного питання больши виками, українських частей, які намагаються повернутися в Петрограду на Україну, і негальної висилки з Петрограду у звичайному порядку грошей на Україну, які останнім часом затримуються і в належній кількості не висилається. Розглянуто поданий Петлюрою проект організації Секретарства Військового і взагалі Українського військового Управління в зв'язку з оголошенням Української Республіки. Проект ухвалено в принципі детально- м обговорення одкладено до ближчого засідання, коли члени Секретаріату докладно ознайомляться з схемою пропонованої організації. Вислухано і обговорено звідомлення Г.С.Петлюри про українські частини з броневиками і кулеметами, що виступили вже в Петрограду до Києва в кількості коло 9000 чоловік. Обговорено і ухвалено проект закону про амністію, пропонований Г.С. Ткаченком. Ухвалено видати Секретарству Освіти авансом 20,000 карбованців. Для Т-ва Шкільної Освіти з 25000 карбованців асигнованих Київською Шкільною Окружою. ЖУРНАЛ ПЕРЕДАЧИ засідання Генерального Секретаріату 18 Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Лоцький, Степенко, Шульгин, Потьора, Перш, Голубович, Єлєнко, Мазуренко, Зарубін, Одинець, Міцкевич, Мірний. Ткаченко. Вислухано і обговорено доклада Ген.Секр. Шульгина про переговори з представниками Франції та Румунії; докладно обмірковано пропозицію представника УкрНУЗів про заведення при Українській Республіці офіційного представника Франції "комісара (посла), акредитованого при Генеральному Секретаріаті і у Франції - українського представника, а також пропозиції, що до прошовог повички, присилки інструкторів для переговорення української армії, улаштування залізничної справи. Вислухано докладне відомлення Потьора про розмову з представниками Франції та Англії. Постанови не винесено, ухвалено знову обговорити питання у ближчому часі. Остаточно обговорено і прийнято розглянути на попередньому засіданні проект організації Військового Секретарства (відомство). Розглянуто остаточно питання про переїзд Ставки на Буковину. Ухвалено задовольнити бажання Ставки перейхати на Буковину, але не в Києві, а в Чернігові, або в Мікен на умовах: 1) Ставка повинна офіціально звернутися в цій справі до Генерального Секретаріату, 2) Ставка не повинна бути політичним центром для Временного Правительства і т.п., 3) При Ставці повинен бути заведений комісаріат з представників від демократичних організацій і державних правителств держави. Розглянуто прохання Ген.Секр. Степенко про видану повинок українським та єврейським організаціям на друкування підручників. Пропоновано Степенкові передати прохання в звичайному порядку перше у Секретарство Фінансів, та в Контролю, а тоді з заключенням їх подати до Генерального Секретаріату. Мірний В. Винниченко Лоцький Степенко Шульгин МУРІЯЛ № 7 засідання Генерального Секретаріату 20-го Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Ковалевський, Голубович, Ємєко, Мазуренко, Лотоцький, Зільберберг, Шульгин, За рубів, Мікешин, Порш, Мірний, Абрамовим. Ткаченко. Вислухано прохання Генерального Писаря Лотоцького про увіль- нення його від обов'язків Генерального Писаря і постановлено одобравку Генерального Писаря прийняти. Вдовжки Генерального Писаря! Вислухано увідомлення Рев. Секр. Зарубіна про внесення слуха- чим почити й телеграфу занепро кінечну потребу збільшення їм платні і про організацію видачи їм товарів по заробочій ціні. Ухвалено: 1) скласти міжвідомственну комісію для перевіря- ду окладів слухацьких усіх відомств, 2) доручити Секретареві Це- довольних справ дати розпорядження продовольчим управам про удалшування одпуску почтово-телеграфа слухаючи товарів по заро- товній ціні. По докладу Ген.Секр.Зарубіна обговорено питання про труси на почити, які солдатські та робітничі депутати примушують роби- ти почтових слухачах, аби виняснити, чи не пересилляться в посилках харчові припаси. Вирішено, що почтово-телеграфні службі не по- винні допускати таких трусів посилок. Переглянуто змінений проект закону про заснування Україн- ської Академії мистецтва. Проект ухвалено і доручено Секрета- реві Освіти внести його на розгляд Центральної Ради. Вислухано і обговорено заяву Голови Секретаріату про одер- жання звістки, що Дуконіна убито і що матроські ешелони посла- но ніби-то до Києва для розгрома Центральної Ради. Генеральним Писарем Лотоцьким оголошено передане по телегра- фу запрошення Генерального Секретаріату нерадко прибути на на- радне засідання Центральної Ради. ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 21 листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Ещенко, Голубович, Порш, Зарубин, Мазуренко, Одинець, Стешенко, Зільберфарб, Петлюра, Шульгин, Мірний, Жуковський. Обговорено докладно питання про тимчасове замирення і про мир. Вислухано інформації г.с. Шульгина про переговори в цій спра- ві з представниками союзних держав і г.с. Петлюри про зносини з Щербачовим, який просить прислати представника від Генерального Секретаріату для участі в переговорах в справі тимчасового зами- рення. Обговорено пропозицію оголосити об'єднання Південно-Захід- нього та Руминського фронтів в один об'єднаний "Український фронт" для кращого проведення справи тимчасового замирення і охо- рони України. На підставі виставлених членами Секретаріату погля- дів накреслено основні положення промови Голови Секретаріату в Малій Раді, в імені Генерального Секретаріату. Ухвалено: вести пе- реговори про мир в імені Української Народньої Республіки і для переговорів про тимчасове замирення вислати своїх представників на Південно-Західний і Руминський фронти; переговори в цій спра- ві переводити з відома і по змозі в порозумінні з союзними дер- жавами і в злагоді з організаціями, що ведуть ці переговори на інших фронтах; визначити, що справа миру може бути переведена тіль- ки владою, яку визнаватиме уся держава, вжити заходів до негайного утворення центрального правительства однородно-соціалістичного на федеративних основах.- В. Винниченко Шульгин Голубович Мазуренко Мірний ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 22 листопаду 1917 р. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Шульгин, Ковалевський, Золотарьов, Голубович, Петлюра, Єщенко, Порш, Стешенко, Абрамович, Зільберфарб, Красковський, Мірний, Мазуренко. Обговорено питання про відносини Українського війська і Командуючих Військ. Округами до Верховного Главнокоманда. Криленка взагалі і в справі заключення тимчасових замирень, Ухвалено з огляду на постанову Центральної Ради в справі миру доручити Генеральному Секретарю справ військових увійти в зносини з ставкою Главковарха в справах миру і в справах, що торкаються українського війська на всіх фронтах. Обговорено справу про Шумицьких в звязку з заняттям їми позицією, що до Ради і Секретаріату. Ухвалено доручити г.с. Єщенку ужити заходів, аби припинити їх небажаний вплив на інших службящих. Обговорено питання про постання на фронт делегацій для участі в заключенні і переведенні тимчасового замирення. Ухвалено послати на південно-західний фронт тов. Генеральна Секр. Красковського та капітана Удовичина, на Руминський фронт-членів Центральн. Ради Любінського та кравця Левицького. Вироблено основні тези інструкції, якою мають керуватися делегати при складанні умов тимчасового замирення; остаточна редакція доручена комісії з Генер. Сек. Військових справ, Міжнаціональних, Судових, Товариша Генерального Писаря, та членів делегації./Приложення перше/. Делегатам наказано зноситися з Генеральним Секретаріатом у всіх тих випадках, коли доведеться відступати від інструкції. В справах замирення на Чорному морі ухвалено дати відповідні доручення капітану II рангу Акимову. Доручено г.с. по міжнаціональним справам повідомити Правительство союзних Держав і їх місії у Києві, що ми узялися до переговорів про тимчасове замирення для того, щоб організовано його перевести, що ж до миру, то ми визнаємо мир тільки загальний, а не сепаратний, про що на ші делегації під час переговорів мають заявити і представникам воюючих проти нас держав. Обговорено і прийнято пропозані г.с. по Судовим Справам зако- нопроєкти про признання істнуючих законів і порядок видання нових і про державні інституції в Українській Народній Республіці / приложення до протоколу/. Обговорено і ухвалено пропозицію рішуче заборонити Служащим Генерального Секретаріату, окрім Секретарів, одночасно бути і членами Центральної Ради; визнано принципіально небажаним, щоб Ген.Сек. і служа- щі Генерального Секретаріату займали одночасно посади в інших держав- них та громадських інституціях, одержуючи платню на обох посадах. Виріше- но остаточно обговорити це питання, коли будуть розглядатися штати Ге- нерального Секретаріату. З пропозиції Голови Генерального Секретаріату г.с. справ Внут- рішніх призначеного за товариша г.с.Справ Внутрішніх члена Сідлецького Окружного Суду Карпинського. По докладу Золотарєва ухвалено гарантую- ти позичку Подільській Губерській Управі від Подільського союзу Кредито- вих Товариств на видатки по справам виборів до установчих Зборів в роз- мірі 75% від 60,000 карбов. Генеральний Секретаріат у хвалів: Олександра Михайловича КАРПИНСЬКОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Внут- рішніх справ. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко З-п. Генеральний Писарь . Ліфшиць 22 листопаду 1917 р. ЖУРНАЛ № засідання Генерального Секретаріату від 23 листопаду 1917 року. /денне/ Присутні: Винниченко/Ткаченко,Голубович,Щульгин,Зільберфарб,Золотарьов,Петлюра,Ковалевський,Мірний. Обговорено питання про з'єднання фронтів Південно-Західного та Руминського у єдиний Український фронт.Ухвалено резолюцію: Поділ,що відбулися в Ставці ГЛАВКОВЕРХА нарушили оперативну связь фронтів,що загрожує Українській території небезпекою з огляду на воєнкі можливості аж до підписання умов миру. Почати переговори про перемирря вимагають об"єднання координування цієї справи на всім Українським фронті і цільності його для додержання умов перемирря обох воюючими сторонами.Тоді уся територія Української Народньої Республіки може бути дійсно захищена. Тому-то Генеральний Секретаріат оголошує фронти Західно-Південний і Руминський єдиним фронтом Українським, входячи що до Руминського фронту в порозуміннє з Руминським Правительством і автономною Молдавією, і ставить той єдиний фронт в усім об"ємі роботи і завдань під загальний свій керунок і повідомляє про це Ставку ГЛАВКОВЕРХА для кординовання роботи Українського фронту з іншими фронтами Російської Республіки. Зоставляючи поки поділ Українського фронту на дві частини, як вони були досі, Генеральний Секретаріат приступає одночасно до вироблення форм найтіснішого контакту між Штабами Південно-Західного і Руминського фронтів. В звязку з тим Генеральний Секретаріат вважає необхідним істнування спеціальних комісаріатів при тих штабах із представників військових організацій, Рад і Комітетів. Одночасно виконуючи давні бажання Українського Народу всіма своїми силами захищати свій фронт, Генеральний Секретаріат опо віщає всі Українські військові частини на всіх фронтах, що ним приймаються всі заходи для переведення Українських частин інших фронтів на фронт Український, рахуючись в загальним становищем фронтів. Всі частини не українські на Українськім фронті повинні знати, що оборона українського фронту охороняє також і єдність усього фронту всієї Росії і дає можливість перевести мир на ко- ристь всіх народів Росії. Тому не українські військові частини повинні виконувати самостійно і честно свої обов'язки по охороні українського фрон- ту, бо спільна охорона цього фронту захищає спільні інтереси на- родів всієї Росії. В сій спільній роботі по охороні всього фронту братиме участь дружня і братня Руминська армія і частини Молдавських військ. Проголошуючи перемир'я на Українським фронті іменем Україн- ської Народньої Республіки, Генеральний Секретаріат вважає необ- хідним дальшу роботу по негайному переведенню миру вести в поро- зумінню з союзними державами.- ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 23 листопаду 1917 року. /вечірнє/. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Золотарьов, Єщенко, Стешенко, Міцкевич, Зільберфарб, Голубович, Порш, Шульгин, Мауренко, Коліух, Ганницький, Мірний. Обговорено і ухвалено "Проект тимчасових правил управління справами допомоги біженцями на Україні". /проект прикладається до журналу/. Потрібні кошти 1,000,000 карбованців. Ухвалено видати позичку в розпорядження Секретарства внутрішніх справ і звернутися до "Особого Совєщення" по біженецьким справам, щоб гроші ці негайно було повернуто з його коштів. Вислухано телеграму Продовольчого Комітету з запитанням, чи підлягають владі Генеральний Секретаріат північні повіти Чернігівщини /в справі виб. до Установ. Зборів/; вирішено, що всі повіти Чернігівщини до розмежування після Установчих Зборів підлягають владі Секретаріату. Вислухано доклад г.с. Стешенка в справі увільнення з посад Ліперовського, Іванова та Николайчика. Доручено Секретарству Освіти подати до загальної відомості роз'яснення в цій справі. По докладу г.с. Стешенка ухвалено видати тимчасову позичку на видання підручників Т-ву Шкільної Освіти 200,000 карб. і Союзу Єврейських учительів 50,000 карбованців за певних умовах, які будуть вироблені Юрисконсультством при Генеральному Писарстві; постанову цю доручити Секретар. Освіти перевести через Ц. Раду. Докладно обговорено питання про кінечну потребу узяти справу складання Центральної влади до своїх рук. Ухвалено звернутися в цій справі з декларацією до всіх автономних краєвих урядів і до Народнього Совіту у Петрограді, прохаючи їх прислати до Київа своїх представників на нараду для утворення загально-державної влади на певних умовах /декларація прикладається до журналу/. З пропозиції Тов. Ген. Писаря обговорено питання про призна... ченья окремого секретаря для ведення журналів засідань Генерального Секретаріату /одного з діловодів Канцелярії Генерального Писаря/. Призначений Секретаря принципіально визнано бажаним, але остаточне вирішення питання одкладено до обговорення питання про реформування Генерального Писар- ства. На запитання Тов.г.с.Красковського, делегата в справі за ключення тимчасового замирення, дано додаткові вказівки і пояснення до інструкції складеної комісією в цій справі. Вислухано інформацію Пилькевича по справам військовим і охорони міста і краю, про наказ Криленка Командуючому Київ- ською військовою Округою виконувати всі його розпоряджен- ня. Справа докладно обговорена, ухвалено прохати Секретарство Військових Справ при участі Секретарства шляхів і Внутріш- ніх справ негайно приступити до вироблення оперативного плану на охорони міста, краю і залізних доріг і кордонів; переве- дення цієї справи доручити Полк.Пилькевичу; на наказ Крилен- ка Командуючому Військовою Округою не відповідати, призна- чити з пропозиції г.с. Петлюри Командуючим Київською Війсь- ковою Округою голову Витебської Української Військової Ради Генерала Бойова. З пропозиції г.с. Стешенка ухвалено допустити на служ- бу по Секретарству Освіти бувшого епископа Нікона. ПРОЕКТ ТИМЧАСОВИХ ПРАВИЛ. Управління справами допомоги біженцям на Україні, розглянутий і затверджений Генеральним Секретаріатом Української Народньої Республіки 23 листопаду 1917 року. 1/Всіма ділями допомоги біженцям на Україні віддає Генеральне Секретарство по внутрішнім справам. 2/Для безпосереднього завідування значеними справами при Ге- неральним Секретарстві по Внутрішнім Справам закладається Тимча- совий Біженецький Департамент ,що складається в Директора і Кан- целярії при нім по штату. 3/Для розвязання справ допомоги біженцям при Генеральним Сек- ретарстві по внутрішнім справам закладається Краєва Нарада по справах біженецьких . 4/Краєва Нарада по справах біженецьких при Генеральним Сек- ретарстві по Внутрішнім Справам Української Народньої Республіки операцією в Германію! Скарбниці, за назвалом Генерального Секретарства; всі кошти, що збільнуються Народом біженецьким організаціям по пред- ставленні 1 затвердженим Краєвою Нарадою обрахункам і розділов їх згідно названим обрахункам між відповідними організаціями. 5/Генеральне Секретарство по внутрішнім справах має право до- помагати в Германних коштів громадським та іншим організаціям, що функціонують за межами Української Народньої Республіки, на коли сі організації допомагають біженцям, уреженцям України, Галичини, Буковини та Холмщини. 6/В склад Краєвої Наради по справах біженецьких при Генераль- нім Секретарстві входять особи: від Генерального Секретарства по внутрішнім Справам голова його заступник, представник медико-сані- тарного відділу Генерального Секретаріату, представник домобілі- заційного відділу, Генерального Секретаріату, по опису представ- ника аїд Секретарства контролю, фінансів проповсльних справ, бій- ськових справ, Польських справ, Народовідних справ і Великоруських справ, двох представників від Секретарства млинків, представник Військового Генерального Комітета, по 1 представнику від кожного губерніального Совєця о біженцях губерній Української Народньої Республіки, по одному представнику від фракцій біженців від кожного з вищезазначених губерніальних Совєця, представник від Центральної організації, обслуговуючої біженців Російських піддан- ців Української національності, представник від біженців-російських підданих Української національності, представник від Центральної організації, обслуговуючої біженців чужоземних підданців Української національності, представник від біженців Українців Галичини і Буковини, представник Центральної організації, обслуговуючої біженців-російських підданців польської національності, представник від біженців поляків російських підданих, представник від Центральної організації, обслуговуючої біженців чужоземних піддан- цих польської національності, представник від біженців поляків з Галичини, представник від Центральної литовської організації, представник від біженців Литовців, представник від Центральної Латишської організації, представник від біженців Латишів, представ- ник від Центральної єврейської організації, представник від біжен- ців євреїв російських підданців, представник від біженців євреїв Галичини та Буковини, представник з Татаринського Комітету, представ- ник від біженців, котрими піклуються з Татаринський Комітет, представник Земського Союза, представник Союза Городів, пред- ставник Ради Російничих і Солдатських Депутатів, представник Начальника Спасення армії Піденно-Західного фронту, і представник Особого Совєця о біженцях при Міністерстві внутрішніх Справ. Для розв'язання біжучих справ Народна рада виконавчий Комітет, в зміненому складі. Склад Комітета означається самим Народом. 7/Краєва Нарада по справах біженцьких при Генеральнім Секре- тарстві має право кооптації і других, крім вищезазначених осіб, участь котрих визначає користю для діла. 8/В межі компетенції Краєвої Наради по справах біженецьких 200 11' Виснованого Комітета/по уповноваженню Наради/входить слідуючі Справи: а/Опреділення розміру авансів, а Германин коптів, наближених для ведення справ допомоги біженцям. 5/Розгляд і затвердження прийнятих на Губерніальних Сходищах о біженцях обрадунків і спромадань всіх установ і організацій, відаючих піло допомоги біженцям в межах губерній, увіходячи в склад Української Народньої Республіки, при чим се затвердження Краєвої Наради є остаточне. а/Вироблення і затвердження плану руху біженців, їх розселення і повороту на місце попереднього перебування. р/Визнання правомочних громадських організацій, відаючих до- помогу біженцям України. я/Вироблення змін і доповнень Тимчасових Правил. е/Всі інші справи, що торкаються біженців, котрі Генеральне Секратарство знаєде необхідним передати на обговорення Наради. 5/Внутрішній порядок ведення справ Наради означується ним самою. 10/3 затвердження вказаних Правил часуються Київське Окружне по справах біженецьких Сходищя. Всі копії і справи саї інститу- ції передаються до Біженецького Відділу Генерального Секратар- ства по внутрішнім справам. Згідно Орієнту Секреф Краєвої Наради Н. Суркович Додаток до звітуд № від 28 листопаду (світліше) 1917 року На основанні постановлення Центральної Української Ради о необхідності образовання обшеросударственной власти Генеральний Секретаріат, въ качествѣ правительства Української Народної Республіки, збирається къ Правительству Юго-Восточного Союза козаковъ, горцевь и народовъ вольныхъ степей съ нижеслѣдующимъ: Принимал во вниманіе необходимость безотлагательной разработки условій всеобщаго демократическаго мира, каковыя условия могут быть предложены воюющимъ сторонамъ лишь обшероссійской авторитетной властью, управленческой всѣми народами Россійской республики, Генеральный Секретаріат ный же полагаетъ необходимымъ приступить къ образованію Центрального Россійскаго Правительства и съ этой цѣлью обращается ко всѣмъ существующимъ органамъ краевой власти, а именно, къ Правительству Кавказа, къ правительству Сибири, къ органу власти автономной Молдавіи, къ органу власти автономнаго Крыма, къ органу власти автономної Башкиріи и къ остальнымъ организованнымъ областямъ, а разно и къ Народному Совѣту въ Петроградѣ съ предложеніемъ немедленно вступить въ переговоры съ Генеральнымъ Секретаріатомъ объ образованіи соціалистическаго правительства Россіи на основѣ слѣдующей платформы: 1/ заключение общаго демократическаго мира, 2/ своевременный созвывъ Всероссійскаго Учредительного Собрания. Въ случаѣ Вашего согласія Генеральный Секретаріат просить не отказать въ немедленномъ сообщеніи по прямому проводу, къ какому сроку Ваши представители могли бы прибыть въ Києвь для участія въ совѣщаніи, созваномъ Генеральнымъ Секретаріатомъ для вышеуказанной цѣли. Принято на засѣданніи Генеральнаго Секретаріата 23 Колбря 1917 года. Вѣрно: Директорь Канцелярій Генеральнаго Писаря Талевськ Додаток до журналу № від 23 листопаду 1917 року /вечірнє/ На основаніи постановлення Центральної Української Ради о необ- ходимости образованія общегосударственной власти Генеральний Секрета- ріатъ, въ качествѣ правительства Украинской Народной Республики, къ об- ращается къ Правительству Юго-Восточнаго Союза козаковъ, горцевъ и на- родовъ вольныхъ степей съ нижеслѣдующимъ: Принимая во вниманіе необходимость безотлагательной разработки условій всеобщаго демократическаго мира, каковыя условія могутъ быть предложены воюющимъ сторонамъ лишь общероссійской авторитетной властью управомоченной всѣми народами Россійской республики, Генеральный Секре- таріатъ иныѣ же полагаетъ необходимымъ приступить къ образованію Цен- тральнаго Россійскаго Правительства и съ этой цѣлью обращается ко всѣмъ существующимъ органамъ краевой власти, а именно, къ Правительству Кавка за, къ правительству Сибири, къ органу власти автономной Молдавіи, къ ор- гану власти автономнаго Крыма, къ органу власти автономной Валкиріи и къ остальнымъ организованнымъ областямъ, а равно и къ Народному Совѣту въ Петроградѣ съ предложеніемъ немедленно вступить въ переговоры съ Генеральнымъ Секретаріатомъ объ образованіи соціалистическаго Прави- тельства Россіи на основѣ слѣдующей платформы: I/ заключеніе общаго демократическаго мира. 2/ своевременный созывъ Всероссійскаго Учредительнаго Собрания. Въ случаѣ Вашего согласія Генеральный Секретаріатъ просить не отказать въ немедленномъ сообщеніи по прямому проводу, къ какому сроку Ваши пред- ставители могли бы прибить въ Кіевъ для участія въ совѣщаніи, созывае- момъ Генеральнымъ Секретаріатомъ для вышеуказанной цѣли. Принято на засѣданіи Генеральнаго Секретаріата 23 Ноября 1917 года. Вѣрно: Директоръ Канцеляріи Генеральнаго Писаря ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНИ. Секретарство Національних Справ. № …………191 р. КИЇВ. На основанні постановлення Центральної Української Ради о необхідності образованія общеосударственной власти Генеральний Секретаръ, въ качествѣ правительства Украинской Народной Республики, обращается къ Временному Сибирскому Областному Совѣту Сибирской Республики: Принимая во вниманіе необходимость безотлагательной разработки условій всеобщаго демократическаго мира, каковыя условия могут быть предложены воюющимъ сторонамъ лишь общероссійской авторитетной властью, управленческой войны народами Российской Республики, Генеральный Секретаріатъ нимѣ же полагаетъ необходимымъ приступить къ образованію Центральнаго Россійскаго Правительства и съ этой цѣлью обращается всѣмъ существующимъ органамъ власти краевой, а именно къ Правительству Кавказа, къ Правительству Сибири, къ органу власти автономной Молдавіи, къ органу власти автономнаго Крыма, къ органу власти автономной Бессарабіи и къ остальнымъ организованнымъ областямъ, а равно и къ Народному Совѣту въ Петроградѣ съ предложеніемъ немедленно вступить въ переговоры съ Генеральнымъ Секретариатомъ объ образованіи социалистическаго правительства Россіи на основаніи слѣдующей платформы: 1/заключеніе общаго демократическаго мира, 2/своевременный созывъ Всероссійскаго Учредительнаго Собрания. Въ случаѣ Вашего согласія, Генеральный Секретаріатъ просить не отказать въ немедленномъ сообщеніи по прямому проводу; къ какому органу представители могли бы прибыть въ Києвь для участія въ совѣщаніи, созываемомъ Генеральнымъ Секретариатомъ для вышеуказанной цѣли. Принято на засѣданіи Генеральнаго Секретаріата 28 Ноября 1917 г. Предсѣдатель Генеральнаго Секретаріата: Генеральный Секретарь по межнаціональнымъ дѣлам: На основании постановления Центральной Украинской Рады о необхо- димости образования общегосударственной власти Генеральный Секретарь ать, в качестве правительства Украинской Народной Республики, обращается ся к Правительству Юго-Восточного Союза казаков, городов и народов вельных степей с нижеследующим: Принимая во внимание необходимость безотлагательной разработки условий всеобщего демократического мира, каковые условия могут быть предложены воюющими сторонами лишь общероссийской авторитетной власт стью, управленческой всей народами Российской Республики, Генеральный Секретарь иным же полагает необходимым приступить к образованию Центрального Российского Правительства с этой целью обращается ко всем существующим органам власти краев, а именно к Правительству Кавказа, к Правительству Сибири, к органу власти автономной Манчжурии к органу власти автономного Крыма, к органу власти автономной Бирм- рй и к остальным организованным областям, а равно и к Народному Совету в Петрограде с предложением немедленно вступить в перего- воры с Генеральным Секретариатом об образовании социалистического правительства России на основании следующей платформы: 1/заключение общего демократического мира, 2/своевременный созыв Всероссийского Учредительного Собрания. В случае Вашего согласия, Генеральный Секретарь просить не отка- зать в немедленном сообщении по прямому проводу; к какому сроку Вы представители погли бы прибыть в Киев, для участия в совещании, созываемом Генеральным Секретариатом для вышеуказанной цели. Принято на заседании Генерального Секретариата 23 Ноября 1917 г. Председатель Генерального Секретариата: Генеральный Секретарь по международным делам: ЖУРНАЛ № Засідання Генерального Секретаріату 24 листопада 1917 р. Присутні: Винниченко, Порш, Ткаченко, Голубович, Зільберфарб, Шульгин, Стешенко, Коліух, Абрамович, Петлюра, Золотарьов, Мірний Мазуренко Обговорено справу про ліквідацію комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Сомзу Городів і інших організацій, зва- заних з нійною. Вирішено доручити Генеральному Секретарю Про- довольчих справ скласти комісію для розроблення плану лікві- дації з тих Секретарів, що мають зв'язки з функціями цих ор- ганізацій; по волі приступити до ліквідації названих орга- нізацій і установити догляд за їх діяльністю; план ліквідації подати у найближчому часі на розгляд Генеральному Секретаріатов Обговорено питання про Броварський важкий дивізіон, який через делегатів прохає вияснити його становище. Доручено Пиль- кевичу вияснити цю справу і доложити Секретаріату. Йому ж доручено вияснити справу з призначенням комісаром по реквізиції автомобілів Шумицького, який тепер гальмує справу з реквізи- цією автомобілів для Генерального Секретаріату. Обговорено питання про подорожі Секретарів по більших містах України з метою установи близьких взаємовідносин Секрета- ріата з місцевими установами, організаціями і населенням взагалі. Ухвалено визнати подорожі вельми бажаними, але не виїздити з Києва разом більш 2-3 Секретарів. Вислухано і обговорено доклад полковника Пилькевича про стан оборони краю, військові сили і розглянуто вироблення комісією план охорони м. Київа. Обговорено напитання донських козаків, чи маємо ми послати до їх своїх представників, бо вони своїх вже вислали. Ухвалено зачекати з висилкою доки буде одержано відповідь їх на ноту Секретаріату в справі утворення Центрального Уря- ду. Вислухано інформації Мазуренка в справі фінансів, про пере- говори з Петроградом, і про прийняття фінансової комісією проект видання українських грошей/бон/ з забезпеченням фон- дом цукровим і % % паперів. Вислухано доклад Петлюри про розмову по прямому дроту з Криленком.На запитання Криленка вирішено повідомити його, що Генеральний Секретаріат 1/ Визнає, що конфлікт з Доном треба розв'язати не збройною силою, а порозумінням з Донсь- ким Правительством,2/ Генеральний Секретаріат категорично висловлюється проти пропуска війська на Дін через територію Української Республіки, бо це може викликати криваві сутич- ки на Україні,3/ Генеральний Секретаріат не вважає можливим силоміць затримувати на Україні донців, визнаючи, що демокра- тія козацька має таке саме право вільного перелазу, як і вся- ка інша демократія,4/ Генеральний Секретаріат зносився вже з Каледином в справі тих утисків, які чиняться в Донеччині ро- бітникам на шахтах і Каледин згодився ці утиски негайно при- пинити; в цій справі Генеральний Секретаріат засилає негайно на Донець своїх уповноважених,5/ Генеральному Секретаріату неясно, у яку саме комісію запрошує Криленко делегатів Україн- ської Республіки; у комісію по заключенню миру, чи тимчасовог замирення і через те до вияснення по цьому питанню відповіді Секретаріат дати не може. Визнано конче потрібним, аби не виникло з цього непорозумін- ня, оголосити у пресі наші умови тимчасового замирення на на- ших фронтах. Вислухано звідомлення Коліуха про скрутний стан продоволь- чої справи у Київі і в Краю; постачання хлібу на станції припи- нилося, а той хліб, що вже був на станціях, силоміць задирають і вивозять до Росії солдати і всякі незвідомі люди; доручено сек- ретарям продовольчих і військових справ уйти проти цього рішу- чих заходів. Вислухано пояснення Петлюри про те, що заходи до охорони залізниць і кордонів уже жито і через 2-3 дні спра- ва більш-менш налагодиться. В.Зинченко М.Грушевський І.С.Смілянський К.Лемур Фаллінгретто ЖУРНАЛ №....... Засідання 27 Листопаду 1917 року. Генерального Секретаріату Української Народньої Республіки. Присутні: ВИННИЧЕНКО, ТКАЧЕНКО, КОВАЛЕВСЬКИЙ, ПЕТЛЮРА, ЕЩЕНКО, ГОЛУБОВИЧ, МАЗУРЕНКО, ОДИНЕЦЬ, ПОРШ, СТЕПЕНЬКО, ШУЛЬГИН, МІЦКЕВИЧ, ЗІЛЬБЕРФАРБ, ЗОЛОТА- РЕВ, МІРНИЙ. Вислухано звідомлення Голови Секретаріату Винниченка про розмову з Спаде, представником командуючого Чорноморським флотом Немеца, який пропонує Генеральному Секретаріату організувати Чорноморське Правительство автономних країв, що притягають до Чорного моря, організувати комерційний Український флот, реформувати військо- вий Чорноморській флот, розпустивши матросів старших призывів. Немець бажає побачитися з представником Секретаріату в Одесі, куди він виїздить з делегацією від Революційного комітету. Вислухані повідомлення в цій справі г.с. Петлюри. Питання обговорено докладно: визнано бажаним українізувати Чорно- морській флот і взяти його до своїх рук, утворивши окреме морське Секретарство-залагодивши справу з іншими автономними краями, що при- тягають до Чорного моря. Генеральному Секретареві Голубовичу доручено перебалакати у цій справі з Спаде і негайно виїхати до Одесси для побачиння з Немецем. По докладу Голови Генерального Секретаріату ухвалено: представниками українських організацій на чолі з Герасимовим, які виїдять до Севастополя для політичної організації Чорноморського флоту, видати авансом підготовчо 15.000 карб. на переведення цієї справи. По докладу Генерального Секретаря Петлюри ухвалено розрішити йому аванси до 100.000 карб. на видатки Військового Секретарства раху- ючи у цю сумму і раніше видані йому аванси. Прохати Петлюру і інших Секретарів подати як найшвидче справоздання по тим авансам, які були видані до цього часу. Доручено Генеральному Секретареві по Судовим справам переглянути усі закони і постанови що дочислюються реквізицій, виробити законопроект про реквізиції і скласти головну Реквізиційну комісію при Генеральному Секретаріаті, якій з часом можно було-б надати характеру апеляційної инстанції по справам реквізиційним. Вислухано звідомлення Голови Секретаріату про прохання ДЗІВАЛОВСЬКОГО усунути ШУМИЦЬКОГО. Вирішено залишити Шумицького тільки на посаді начальника технічного відділу; посаду комисара по реквізиціям при Військовому Секретарстві яку посідав Шумицький, скасувати. Ухвалено перевести кандидатуру генерала БАЙОВА на посаду Командуючого Київською Військовою Округою через Раду солдатських депутатів; справу усунення або переводу ПАВЛЕНКА доручити Петлюрі. Вислухано доклад Генерального Секретаря праці про лихий матеріальний стан залізничодорожніх служащих, який спонукає їх до страйку, коли не буде негайно ужито заходів до поліпшення їх становища. Вони просять зараз видати їм авансом по 100 карб. і негайно вирішити питання про повищення платні до розміру ставок Московського з'їзду. Ухвалено уповноважити г.с. Порша обговорити цю справу разом з представниками залізничодорожніх служащих, маючи на увазі, що надбавка з 15 листопаду до кінця року викличе видаток в розмірі 90.000.000 карб., а з І-го вересня 240 мільйонів. Вислухано і обговорено доклад Мазуренка в справі фінансовій про заходи до випуску українських грошей, про негайний продаж на місці цукру, який немає змоги зараз вивозити до північних губернь, про призначення Народними Комісарами - комісарів до одділів Державного Банку і про потребу негайного збірання податків. Ухвалено доручити комісару при Київській контролі Державного Банку Галицинському виконувати свої обовязки і ніяких інших комісарів не допускати. Ухвалено відозву до населення в справі внесення податків. В. Винниченко М. Ткачевський І. Степанов А. Шульга Василь Марченко С. Мірний ЖУРНАЛ засідання Генерального Секретаріату 23-го Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Ковалевський, Мазуренко, Ткаченко, Золотарєв, Зарубин, Зільберфарб, Стешенко, Міцкевич, Мірний, Голубович, Єщенко. Повин Вислухано доклад г.с.Зарубина про лихий матеріальний стан почтово-телеграфних служащих, який примушує їх вимагати негай- ного побільшення платні; ухвалено негайно видати одночасову до- помогу всім почтово-телеграфним служащим в Київі, Харкові, Одесі та Катеринославі в розмірі 150 карбован., а в інших місцевостях на території Української Республіки по 100 карб. з переводних сум і разом з тим як найшвидше скликати при Секретарстві Фінан- сів міжвідомствену комісію для перегляду розміру платні служа- щих усіх відомств. Секретарю почт і телеграфу доручено як най- швидше скласти комісію для негайного підвищення почтових та телеграфних тарифів. Обговорено відповідь на запитання, яке меншості мають внести в Малий Раді до Генерального Секретаріату, а саме 1) Що думає робити Генеральний Секретаріат, коли намічений їм спосіб утво- рення Центрального Кряду не здійсниться і 2) Чи не вважає Ре- неральний Секретаріат потрібним підтримувати Установчи Збори, щоб вони могли утворити центральну владу. Ухвалено заявити, 1) що Генеральний Секретаріат і далі стоятиме на грунті органі- зації федерацівної власти, спосіб же її організації не можна наперед визначити, бо це буде залежати від обставин, які щодня можуть змінитися, 2) Генеральний Секретаріат буде підтримувати Установчи Збори, маючи на увазі, що вони повинні утворити Феде- ративну Російську Республіку. З пропозиції Генеральних Секретарів Петлюри та Голубовича переглянуту справу з ліквідацією організацій, що працюють на оборону (Всеросійських Земських і Городських союзів і т.п.) Ухвалено для полагодження цеї справи створити комісію з пред- ставників Секретарств Військового, Продовольчого, Торгу й Проми- словостві і Контролю з участю представників від всіх цих організацій. Вироблений проект комісія має подати на розгляд і остаточне вирішення Генеральному Секретаріату. Вислухано звідомлення Генеральних Секретарів про законопроекти, які вони мають подати до Центральної Ради на ближчу сесію, що має розпочатися 12-го грудня à почасти і до Малої Ради: (по Секретарству Продовольчих справ - проект цукрової монополії, по Секретарству Тору і Промисловості - проект "центро-металл", "центро-вугілля", "шкур-кома", по Секретарству Контролю - проект центрального органу державного контролю Української Народньої Республіки, по Секретарству Військовому - устав Української армії, по Судовому - законопроект про Генеральний Суд, про реорганізацію Судових Палат та Окружних Судів, про присягу, про реквизиції, про мораторій, по Секрет.по Єврейським справам - законопроект про персональну автономію, по Секретарству Освіти-проект тимчасового шкільного управління і про передачу домів тверезості в Секретарство Освіти). Обговорено питання про потребу для Генерального Секретаріату друкарень і всякого друкарського матеріалу; доручено Генеральному Писарю вияснити, що нам потрібно у цій справі, які можна реквизувати друкарні і чи не можна реквизувати всього паперу для розподілення між усіма інституціями і закладами. Ухвалено од-крити Генеральному Секретарю по спеціальності біжучий рахунок в Государственному Банку для короткочерних позичок (ссуд) кредит в 2000000 карб. (окрім ссуд містам і земствам). Вислухано і обговорено інформації і пропозиції г.с. Шульгина в справах закордонних і замирення. Визнано принципіально бажаним видачу громадянам Української Республіки, що бажають виїхати за кордон, закордонних паспортів від Української Республіки; визнано випускати закордон тільки тих заложників, які мають 50 років, молодих-же пускати визнано незручним; для вироблення умов постійного миру доручено г.с. Шульгину скласти спеціальну комісію Вислухано звідомлення Мазуренка про те, що до Генерального Секретарства фінансів надходять протести від Комітету Державного Банку про призначення комісарів від Народних Комісарів. Ухвалено повідомити контролери, що вони мають не допускати бойовистських комі сарів, коли потрібно буде, то звертатися за військовою охороною до наших місцевих властей. За охорону доручено подбати Петлюрі. У тій контори Державного Банку, які до нас у цій справі не звернуться, призначити комісарів від місцевих самоврядувань. Вислухано звідомлення Голови Секретаріату про незадоволення Удовиченком фронтової ради і інших організацій. Доручено Генеральному Секретарю Петлюрі викликати представників фронтової Ради і порозумітися в сій справі. Заслухано копії телеграм, розісланих бойовиками по фронту і по Україні. Обговорено питання про організацію охорони громадян Української Республіки в Москві. Ухвалено перебалакати у цій справі з Москвою і тоді знов переглянути цю справу. Вислухано і обговорено звідомлення Генерального Секретаря Петлюри про стан оборони краю і про стягнення Українського війська на Україну. Обговорено питання про висилку до Двинську наших представників в справі переговорів про тимчасове замирення. Вирішено послати Левицького та Любинського для інформації і контролю аби замирення було переведено по можливості згідно з нашою платформою і не на шкоду Українській Народній Республіці. Доручити комісії з Генеральних Секретарів справ Військових, Міжнаціональних і Судових виробити наказ для делегації. Генеральному Секретарю Петлюрі доручено знестися з Ставкою і вияснити, коли саме і хто виїздить до Бресту у справі замирення. Вислухано звідомлення Мазуренка про справу з друкуванням українських грошей. Ухвалено замовити малюнок грошових знаків, ціну грошей позначити на чотирех мовах. Доручено Мазуренкові перебалакати з Кульженком в справі випуску облігацій. З пропозиції товариша Генерального Писаря ухвалено призначити секретарем на засідання Генерального Секретаріату В.С.Бойка. Платимо 6500 руб. військово. З пропозиції Генерального Секретаря Микевича призначено товаришем Генерального Секретаря по справам Польським В.Л.Рудницького. Ухвалено видати Бердичівському Земству в позицію на три місяці 25.000 карбованців.- Мн. Замыслитель Меликеску-млдг. Ефим. П. Степанов Василий Голубев Иван Иванович Фодянову, с плакатом в 500 руб. лекарство "Спирт" А. от Тенор. Милади Дефмант Генеральний Секретаріат у хвали в: Валерія Леопольдовича РУДНІЦЬКОГО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Польських справ. Голова Генерального Секретаріату Винниченко Ч.04- Генеральний Писарь Лейшт 28 листопаду. 1917 р. УРНАЛ ... засідання Генерального Секретаріату 29 Листопаду 1917 року. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Петлюра, Лазуренко, Золотарьов, Єценко, Стеценко, Зільбергард, Шпакевич, Цирний, Абрамович, Красковський. Мтюш Веслухано відомлення Голови Секретаріату в справі переговорів з прьбувшою делегацією Уряду Зго-Босточного Союзу про посиланні і скликанні конференції в справі біжучого моменту. Ухвалено - прохат. Голову Секретаріату вияснити делегації нашу позицію, а також повторить нашу декларацію в справі утворення центрального Уряду і в справі замірення і порозумітися в цій справі з делегацією Південно-Східного Союзу, а також з урядами: Гесарабіф, Армії, Білоруссії, Рашкерії, Туркестану, Сибіру і инш. Обговорено § ухвалено законопроект про утворення Генерального Су. Ухвалено кандидатуру на посаду Генерального Секретаря Потім і Телеграфу ... Е аповала. З пропозиції Генерального Секретаря Єценка призначено на Товариш Генерального Секретаря Шляхів д.д.Саковича та Сидоренка. По до складу Генерального Секретаря Єценка ухвалено надати право начальникам залізних доріг робити для потреби залізниць реквизиції залізничних грузів, а саме пальва, заліза, дошок,та свічок, призначаючи для переведення реквизицій комісії в участю заинтересованих сторін. Вислухано доклад делегації на Ру́нинській фронти Левиць- кого і Добинського. оручено ім вараз виїхати до Гресть і дано підповідні інструк- ції ухвалені резолюцію /ДЗ.Ю.О/ по журналу/. З пропозиції Голови Секретаріату доручено Генеральному Інсе- ро призначити конгреса до Київського відділу Телеграфного Агенства Вирішено вказати Генеральним Секретарям і слушцім Генераль- ного Секретаріату суточні при службових помороках по Україні і по за межами України у розвірі, узаконеному комісією при Секретарстві Фінансів. Обговорено і ухвалено законопроект про емобілізацію з по- правкою 3.З.Петлюри. По докладу Красковського ухвалено видач короткосрочну по- значку Радомисельскому Повітовому Земству 150.000 крб.з проковоль- чих капіталів, коли не буде з боку Генерального Секретарства Про- довольчих справ протесту проти цього. Заслухано пропозицію Московського і ського Голови, що до охорони Установах зборів. Ухвалено: передати до Центральної Ра- вгідно з адресою. По докладу Генерального Секретаря Петлюри обговорено питання про заходи, які має взяти зі ськове Секретарство, аби припинити самовільне вивезення хліба з України. Вислухано повідомлення Петлюри про розмову по прямому дроту з ставкою. Очн-Груевим позі омгло, що вже делегація до Гресть виїхала; прохає як найшвидше вислати наших делегатів через Двіньск. Постановлено: усі законопроекти ухвалені Генеральним Секре- таріатом показати до Центральної Ради в одному примірникові через Генерального Писаря. По докладу Товариша Генерального Писаря ухвалено негайно зробити Лд.зазветинський шпиталь на Сінній площі, "Дворянський" шпи- таль перечести на Хрещатик і2 на місце шпиталю Київсько-Й ського Комітету Вс."Союза, яких можна перечести до Військового шпиталю; коли буде потреба - реквізуват лікування Не'штуде. Затвердити скла- ду по розпорядженню Генерального Секретаря Петлюри ревізій- ну комісію для перевірки і згорнення шпиталів, без яких зараз можна оді т.ст. По докладу Петлюри принципіально ухвалено заборонити: в"їзди до Києва, та до Москви і Петрограду, і в'язки заходів до роз- грузки Києва; держачти Петлюрі перевірит і виланити скільки (і хто саме) мається у Київі водіїв, очищених у резерві, які ко- рестуються помешканням по єдводу, в'язками, які шпиталі, інсти- тутції і т.п. могна зивести з Києва; справу що перевесті в порозум- мінні і з міськими самоврядуваннями, Секретаревом: Внутрішніх справ та справ Продовольчих. Секретарству Внутрішніх справ доручено звітити заходів непа'но відповіли комсію по розгрузці м. Києва при Ітабі Київської Війсь- кової Окріп. Товаришу Генерального Писаря доручено негайно ви- робити проект постанови про заборону в"їзду до Києва. Вслухано доклад Генерального Контрольора Золотарьова з при- воду прохання Головного Контрольора Контролю Південно-Західних залізниць про асігнування на Київську Скарбовню 125,764 карб.92 к для виплати урядовцям Контролю неотриманої ними додаткової платні за минулі місяці біжучого року. Ушалено позволити кредит в готівці 85,000 карб. на часткове за- доволення урядовці контролю Південно-Західн. залізниць на рахунок неотриманої ними платні, про що дати розпорядження місцевій скар- бовні. Обговорено питання про допомогу промадтнам Української Народ- ньої Республіки, що мешкають у Москві, або прибувають туди часово. Ухвалено заснувати з цією метою у Москві Консульське Боро. Генеральний Секретаріат у хвaли в: I. Євгена Олександровича СОКОВИЧА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Шляхів. 2. Григорія Микитовича СИДОРЕНКА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Шляхів. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Н.ч. Генеральний Писарь Мірчі 29-го листопаду 1917 р. Додаток до журналу засідання Генерального Секретаріату від 30-го Листопада 1917 року. П Р О Е К Т ТИМЧАСОВОГО ШКІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ. До цього часу школи на Україні, однакового навіть учебного змісту було поділено між різними міністерствами, що відбивалось шкодливо на педа- гогичній справі. По революції Державний Комітет по Народній Освіті при Міністерстві Освіти, приступив до вироблення проекту шкільної реформи. В основу він положив таку справедливу думку: керування школами і дру- гими просвітними установами різних відомств, як загально освітніми, так і професійними вимога можливо повного об'єднання як на місцях, так і в центрі. Поділяючи цей погляд, Секретарство Освіти пропонує таку реформу шкіль- ного управління, принцип якої ухвалено культурно-просвітньою секцією Генерального Секретаріату. В Секретарство Освіти переходять всі школи і просвітні установи Мі- ністерств: "призріння, внутрішніх справ, (музичні школи, театральні і т.ин.), школи торгy і промисловості, б.императриці Марії, б.Імп.Двору. Тимчасового, до переведення єдиної школи за школами відомств-духовно го, військового,с.-господарського, залізничного та медичного Секре- тарством Освіти устанавляється педагогичний догляд в смислі затверд- ження учебних планів, програм і педагогичного персоналу по загально- освітніми предметам. Оригінал підписав: Генеральний Секретарь Народньої Освіти З оригіналом згідно: Діловод Канцелярії Генерального Писаря ЖУРНАЛ №.... засідання Генерального Секретаріату 30 Листопада 1917 року. При сутні: Винниченко, Ткаченко, Шауренко, Єщенко, Шуль- гин, Степанenko, Печлера, Зільберфарб, Порш, Ковалевський, Мірний, Красковський. Вислухано деклад по-Секретарству Праці про необхідність уста- новити кару за порушення розпорядження начально замінити поло- нених безробітними. Ухвалено доповнити розпорядження Генерального Секретаріату Праці від 16-го листопада с.р. відносно заміни полонених, які працюють на фабриках, заводах та находяться на посадах у при- ватних осіб та інституцій, безробітними слідуючим: "невиконан- ня вищезазначеного постанови тягне за собою відповідальність по ст. 29 устава о наказаннях, налаганих Мировими Судами". Поста- нова ця має силу з дня прийняття її, про що необхідно оголосити в місцевих часописах і в Вістнику Генерального Секретаріату. Вислухано і ухвалено докладання Генеральним Секретарством Освіти "проєкт Тимчасового Шкільного управління" (див. додаток до журналу). Вислухано деклад Секретарства Освіти про потребу передачи домів тверезості до Секретарства Освіти. Доручено Генеральному Секретарству Освіти виробити належний акцепт-проєкт в цій справі. і подати на розгляд Секретаріату. Вислухано доклад в.о. Генерального Секретаря Фінансів М.а з у- речка про стан справи в випускових українських грошей, про заснування Головного Українського Казначейства, про потребу ви- дати подвійні пайки цукру на Україні, що евідче одержали потреб- ні гроші, бо вивоз цукру за межі України припинявся. Вислухано звідомлення Генерального Секретаря П е ш к о р и про стан оборони України проти большевиків, про большевистські військові силі, вислані проти Українського-Правительства і про відношення Зал.-дор. Стачечного-Комітета і Областного Комітета до цієї справи і про пропоганду, яка ведеться прихильниками большевиків між залізнопорізними слухачами. По обговоренню питання і вислуханні пояснень Генерального Секретаря Є щ е н к а вирвано о бажанні відати: відвіду до за- дізничників, зрахувати позицію Генерального-Секретаріату, що до соціальної і політичеської реформ, де К ледина, до соціалго- тичного загальнодержавного уряду, яке бажано як на швидше утвердити і т.п. Вислухано заяву Генерального Секретаря Ш у л ь г и н а про те, що Черемшанський прохає як найшвидче вирядити на Дін делегацію Генерального Секретаріату разом з Шалкиним, що вилонити на Мону наші позиції. В рішено доручити козачий делегації з Шалкиним, щоб вона сама прибувши на Мін повідомила Донське Правительство про стан річей і в"лювання наші позиції, а тоді вияснивши деякі справи ми пошлемо і свою спеціальну делегацію для статочного пероруміння (в делегацію намічається Галаган). ЖУРНАЛ №.... засідання Генерального Секретаріату ІІ-го грудня 1917 р. Присутні Винниченко, Ткаченко, Порш, Голубович, Шаповал, Петлюра, Ковалевський, Шульгин, Золотарьов, Зільберфарб, Міцкевич, Одинець, Базуренко, т.г.с. Сокович, т.г.с. Абрамович. І/ Слухали внесення Генерального Секретаря Ковалевського про потребу одкрити границі України для вивозу хліба в армії Захід- нього і Північного фронту, бо в тих армій приязкали делегації, котрі вказували на загрожуюче становище на фронтах в справі про- довольчій. Постановлено: Звернутися до всіх армій фронту в відзвезу від Генерального Секретаріату, в якій вказали на політику Совіта Народних Комісарів, що оповістили війну братньому народові; раз- ом з тим підкреслити, що Генеральний Секретаріат розуміє свої обов'язки перед арміями Росії і буде посилати їм хліб. Але з огляду на фінансову політику Петроградського Правительства Укра- їна примушена вивозити свій хліб тільки за гроші. Представники армій повинні пильнувати, щоб хліб попадав в армії; а не пере- хоплювався по дорозі. Одначасно армія повинна вплинути на Сов. Нар.Комісарів, щоб він негайно припинив війну з Україною, при- знав Українську Народню Республіку і не вмішувався цілком в її внутрішні справи. 2/ Слухали пропозицію Генерального Секретаря Ковалевського за- простити на службу Укр.Республ.Д.Гаврилова, завідуючого справою постачання арміям при Ставці. Постановлено: д.Гаврилова запросити. 3/ З пропозиції Генерального Секретаря Винниченко ухвалено видати постанову про відання під суд за спроби насильної за- хвату власти і державних інституцій. Текст постанови доручити скласти Генеральному Секретарю Судових справ. 4/ Слухали повідомлення Генерального Секретаря Петлюри, що Ставка видала наказ начати військову акцію проти України і арештовувати всі Українські штаби. Генеральний Секретар пропо- нує видати наказ про заборону військовим переходити лінію До- зир-Староконстантинов, Ольвіополь, щоб таким чином мати змогу удержати військо на місці. Постановлено: Пропозицію Генерального Секретаря Петлюри ухва- лити, доручивши Кому скласти відповідний наказ. 5/ Слухали повідомлення Генерального Секретаря Порш про пере- говори з представниками Українського революційного штабу в Петро- граді. Постановлено: Деякі частини повідомлення дати до преси. 6/ Слухали внесення Генерального Секретаря Шульгина про потребу негайно послати делегацію для мирних переговорів. Винниченко ставить питання, чи можлива участь представників Генерального Секретаріату в Бресті серед Російської делегації, коли Україна воює з Великоросяєю. Тонер.Секрет. Кевалевський і Порш настоюють на посилці делега- ції незалежно від стану війни з Великоросією. Винниченко каже, що Генеральний Секретаріат сам вмішався в переговори. Офіціально Генерального Секретаріата ніхто не пресв брати участь в переговорах. Тільки після такого офіціального за- прошення Генеральний Секретаріат може вступити в мирні переговори. Порш вказує, що Генеральний Секретаріат був офіціально повідом- лений через Криленка про початок переговорів про перемир'я. Крім того Центральна Рада постановила взяти участь в переговорах і Генеральний Секретаріат повинен цю постанову виконати. Шаповал нагадує, що Генеральний Секретаріат видав ноту про свій самостійний виступ в міжнародних справах. Осилкою своїх деле- гатів- Генеральний Секретаріат показує, що Совіт Нар.Комісарів не може -мирних- звести переговорів від імені всієї Росії. Делегація Генерального Секретаріата механічно, а не політично зв'язана в делегацію Совіта Народ.Комісарів. Шульгин каже, що делегація Генерального Секретаріата офіціаль- не передасть ноту Центральним державам і в залежності від від- повіді їх виясниться становище нашої делегації. Ткаченко радить, з огляду на неясну політичну ситуацію, залишати в посилковій делегації. Виниченко пропонує начати мирні переговори на Українському фронті незалежно від переговорів в Бресті. Зільберфарб каже, що німці можуть не згодитись вести сепаратні мирні переговори і в разі потреби, військовим натиском примусить нас до спільних переговорів. Порш нагадує, що коли посилали делегацію для переговорів про перемир'я, він підкреслював, що переговори буде вести українська і російська делегації, а не тільки російська. Так мусить бути і тепер. Треба п'єслати самостійну делегацію. Шульгин каже, що делегація Генерального Секретаріата буде вести переговори з Центральними державами незалежно від делега- ції Сов.Нар.Комісарів, Крім того, треба запросити до участі в мирних переговорах представників інших правительств Росії. Постановлено: Послати в Брест мирну делегацію Генерального Секретаріата, незалежно від делегації Сов.Нар.Ком. Негайно по радіо передати естанню ноту Генерального Секретаріата до воюючих і нейтральних держав. Повідомити Любинського, що в Брест в'їжджає самостійна делегація Правительства Української Народньої Респіб- ліки. В склад мирної"делегації обрано Генерального Секретаря Порша, Генерального Секретаря Голубовича, Товарища Генерального Секрета- ря Мациевича; поручника Левицького, М. Любинського, О Севрика і спеціалістів в справах економічних, фінансових, торговельних. 7/ Слухали внесення Генерального Секретаря Одинця, що Український полк Т.Шевченка пред"явив ультиматум інкерам-великоросам Київської Алексіївської інженерної школи в три дні покинути школу і виїхати в Росію. Генеральний Секретар Зільберфарб повідомляє, що з українізованих військових шкіл і частин викидають всіх не українців. Постановлено: Доручити Генеральному Секретарю Військових опрац особим приказом зповістити військо, що на Україні принятий термі- теріальний, а не національний принцип комплектування військ, тому всі вимоги, подібні вимогам полка Т. Шевченка, не можуть бу- ти виконані. 8/ Слухали доложене Винниченком прохання делегації Одеських ор- ганізацій одолжити вибори до Українських Установчих Зборів по Одесі і виділити Одесу в окрему виборчу округу. Постановлено: Передати цю справу на розгляд "Виборчого Бюро". 9/ Внесення Винниченко про справу ліквідації Комісаріату Гене- рального Секретаріату в Петрограді. Постановлено: Одолжити справу до виготовлення загального про- екту організацій Українських консульств; а тим часом доручити Українському Революційному Штабові в Петрограді справу ескорти осеби і маєна громадян Української Народньої Республіки по принципу екстериторіальності. 10/ Внесення Генерального Секретаря Шульгина задовольнити про- хання чехо-словацьких в комплектуванню чехо-словацьких дівізій кіньми. Порш вносить пропозицію едкласти обміркування цієї справи до виготовлення законопроекту про організацію національних військ на території України. Постановлено: Проект Організації національних неукраїнських військ на території України скласти Генер.Секрет.Національних справ в порозумінню з Генер.Секрет.Військових справ. II/ Слухали прохання Генерального Контролюра Злотарьова асигну- вати 300 карб. на з'їзд представників організ контролю на Україні. Постановлено: Асигнувати Генеральному Контролюру 300 карб. за скликання з'їзду представників органів контролю. В. Винниченко Ан. Злотарьов Усім арміям ,корпусам,баталіонам,полкам і ротам,усім армейським ко- мітетам,усім воєнно-революційним комітетам,міжфронтовим комітетам у Могилеві,Главноверх,Глазновал,Главносів. Салдати! З менту оголошення Української Народньої Республіки,Генеральний Секретаріат узяв усю владу на Вкраині в свої руки і прийняв на себе важке завдання по постаченню харчевими продуктами армії і голодую- чого населення всієї Росії без ріжниці національностей,запропонувавши Губерніяльним продовольчим комітетам України обовязково випов- няти наряди на постачання хліба,передані їм Міністерством Харчування. Намагаючись задовольнити армію всім необхідним,Генеральний Секре- таріат напружував усі сили,аби ослабити продовольчу кризу.Але в бо- ротьбі з продовольчою руїною Генеральний Секретаріат зустрів цілу низку перешкод,які значно ускладнили виконання продовольчого плану. Перша з них-відсутність грошей знаків на Вкраині. Генеральний Секретаріат,бажаюче запобігти катастрофі,запропонував Совіту Народних Комісарів нигайно перевести на Вкраину грошові зна- ки,без яких ни можливо висти заготовку хліба. У відповідь на це Ге- неральний Секретаріат одержав від Народних Комісарів категорични відмовлення в висильці грошей і ультиматум,який погрожував оголо- сити Громадянську війну Українському Народові. Совіт Народних Ко- місарів почав арештовувати наших братів Українців,що знаходяться на півночі і нарешті сунув на Вкраину ешелони салдатив,щоб вести бра- тотевбичу війну. Опинившись без грошей та знаходячись у стані війни,Генеральний Секретаріат не мав сили взяти в людності хліб ні заплативши за його і був змушений закрити кордон і припинити відправку харчевих про- дуктов за кордон України,без перерви постачаючи армії південно-за- хідного та Румунського фронтів. Намагаючись помогти арміям,що знаходяться на західнім і північнім фронтах та знаючи,що брати салдати низукраїнських народностей ни пі- дut війною супроти своїх рідних братів українців, Генеральний Секре- таріат ПОСТАНОВИВ: випустити свої Українські громі та заплативши цими громішма людності за ії хліб, дати хліб арміям Західного та Північного фронтів і голодуючому населенню Великоросії . Уся вина в гальмуванні постачання північних армій падає на Народних Комісарів. ВРАТИ САЛДАТИ! Ми вжили героїчних заходів аби запобігти голодові, ми закликаємо наше Українське населення дати хліб та вирятувати Вас від голодної смерті. Кордон України відкрито, нами віддано розпоряд- ження ни гайно та усилено відправляти Вам хліб, фураж, товар, цукор та інше. Але пам'ятайте, що людність України даватиме хліб до ти, доки вона віритиме, що Ви нп підити на братовбивчу війну проти Вкраїни. Знайте, що коли проллється хочьби одна крапля крови Українського Народу, людність хліба нп дасть і ми нематимем сили врятувати Вас від голоду. Відновивши постачання всіх армій харчами, Генеральний Секретаріат Української Народньої Республіки звертається до Вас, салдати, з кате- горичним вимаганнем негайно припинити посилку війск для війни з Українським Народом, та пропонує Вам домагатись від Совіта Народних Комісарів негайної висилки грошових знаків на Україну і позного невтручання в управлінне та будівництво всього життя Вкраїни. Виставляючи Вам це домагання та помагаючи Вам харчами, ми вважає- мо потрібним Вам заявити, що виконаєм свої обовязки тільки тоді, коли відповідальна робота харчування армії непорушеться братовбивчими намірами Народних Комісарів. Ми звертаємось до Вас, браття-салдати, в гарячим братерським закли- ком: Годи вже крови! Вимагайте від Народних Комісарів негайного припинення Божевільної братовбивчої війни! ПРЕДСІДАТЕЛЬ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ В.Винниченко ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРЬ ПО ПРОДОВОЛЬЧИМ ОПРАВАМ МКАБАЛЕВСЬКИЙ 11-ХІІ-1920 Усім арміям ,корпусам,баталіонам,полкам і ротам,усім армейським ко- мітетам,усім воєнно-революційним комітетам,ніжфронтовим комітетам у Могилеві,Главноверх,Главновап,Главносів. Салдати! З менту оголошення Української Народньої Республіки,Генеральний Секретаріат узяв усю владу на Вкраїні в свої руки і прийняв на себе важке завдання по постаченню харчевими продуктами армії і голодую- щого населення всієї Росії без різниці національностей,запропонувавши Губерніяльним продовольчим комітетам України обов'язково випов- няти наради на постачання хліба,передані їм Міністерством Харчування. Намагаючись задовольнити армію всім необхідним,Генеральний Секре- таріат напружував усі сили,аби осладити продовольчу кризу.Але в бо- ротьбі з продовольчою руїною Генеральний Секретаріат зустрів цілу книгу перешкод,які значно ускладнили виконання продовольчого плану. Перша з них-відсутність громадських знаків на Вкраїні. Генеральний Секретаріат,бажаюче запобігти катастрофі,запропонував Совіту Народних Комісарів негайно перевести на Вкраїну,громові зна- ки,без яких ни можливо ввести заготовку хліба. У відповідь на це Ге- неральний Секретаріат одержав від Народних Комісарів категоричні відмовлення в висилці громей і ультиматум,який порожував оголо- шення Громадянську війну Українському Народові. Совіт Народних Ко- місарів почав арештовувати наших братів Українців,що знаходяться на півночі і нарешті сунув на Вкраїну ешелони салдатів,щоб вести бра- зовбивчу війну. Опишавшись без громей та знаходячись у стані війни,Генеральний Секретаріат не мав сили взяти в людності хліб ні заплативши за його і був змушений закрити кордон і припинити відправку харчевих про- дуктів за кордон України,без переври постачаючи армії південноза- хідного та Руминського фронтив. Намагаючись помогти арміям,що знаходяться на західним і північним фронтах та значачи,що брати салдати наукраїнських народностей ни пі- дуг війною супроти своїх рідних братів українців. Генеральний Секре- таріат ПОСТАНОВИВ: випустити свої Українські громі та заплативши цими громіма людності за її хліб, дати хліб арміям Західного та Північного фронтів і голодуючому населенню Великоросії. Усі вина в гальмуванні постачання північних армій падає на Народних Комісарів. БРАТИ САЛДАТИ! Ми вжили героїчних заходів аби запобігти голодові, ми закликаємо наше Українське населення дати хліб та вирятувати Вас від голодної смерті. Кордон України відкрито, нами віддано розпоряд- ження ни гайно та успішно відправляти Вам хліб, фураж, товар, цукор та ище. Але памятайте, що людність України даватими хліб до ти, доки вона віритиме, що Ви не йдіти на братовбивчу війну проти України. Знайте, що коли продляється хочьби одна крапля крови Українського Народу, людність хліба ні дасть і ми нематимем сили врятувати Вас від голоду. Відновивши постачання всіх армій харчами, Генеральний Секретаріат Української Народньої Республіки звертається до Вас, салдати, в каче- горичним вимаганнем негайно припинити посилку війск для війни з Українським Народом, та пропонує Вам домагатись від Совіта Народних Комісарів негайної висилки грошових знаків на Україну і позного невтручання в управлінне та будівництво всього життя України. Виставляючи Вам це домагання та помагаючи Вам харчами, ми вважає- мо потрібним Вам залевти, що виконаєм свої обовязки тільки тоді, коли відповідальна робота харчування армії непорушенься братовбивчими намірами Народних Комісарів. Ми звертаємоь до Вас, браття-салдати, в гарячим братерським закли- ком: Годі вже крови! Вимагайте від Народних Комісарів негайного припинення Божевільної братовбивчої війни! ПРЕДСІДАТЕЛЬ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ В.Вишинський ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРЬ ПО ПРОДОВОЛЬЧИХ ОПРАВАМ М. Ковальчук 1/—VII—1918р. 906 Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то время на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не имел никакого сношения с кем-либо из членов Комитета и не знал о его действиях. Я был в то времени на службе у генерала Кутепова, который находился в Симферополе, где он командовал войсками. Всё это время я не ЖУРНАЛ №...... засідання Генерального Секретаріату 20 грудня 1917 р. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Порш, Голубович, Ещенко, Стешенко, Шаповал, Зільберфарб, Ковалевський, Шульгин, Одинець, Золотарьов, Т.Г.С. Мазуренко, Т.Г.С. Сидоренко, Т.Г.С. Абрамович, Т.Г.С. Рудницький, Т.Г.С. Шиманович, полковник Пількевич, член делегації Г.С. на Дону і Кубані Галаган, Т.Г.С. Мартос. І/ Т.Г.С. Мартос робить заяву, що після резолюції У.Ц.Р. по земельному законопроекту, він не може брати на себе ніякої од- повідальності за політику Секретарства земельних справ і про- сить його відставку прийняти. Стешенко пропонує просити т.г.с. Мартоса тимчасово лишитися, поки фракція у.с.р. дасть кандидата на посаду Генерального Сек- ретаря земельних справ. Шаповал каже, що Мартос не може далі керувати політикою зе- мельного Секретарства; тому треба тимчасово Генеральному Секре- таріату взяти на себе керівництво секретарством, доручивши це одному із своїх членів. Одночасно треба вимагати від фракції у.с.р. негайно дати кандидата на посаду Генерального Секретаря земельних справ. Постановлено: Оdstавку т.г.с. земельних справ В.М. Мартоса прийняти і доручити тимчасово виконувати обовязки Генерального Секретаря земельних справ Генеральному Секретаре- ві продовольчих справ М.М. Ковалевському. 2/ Слухали: повідомлення Винниченко, що в Сосниці ареш- товані члени Ради Салдатських Депутатів у.с.р., р.с.р. і больше- вик, в косому калонірі сидять під арештом большевики Чудновський і Овьян, арештовані на фронти. Овьяна обвинувачують в тому, що він дав наказ розстріляти укр. офіцерів. Генеральний Секретарь Винниченко пропонує тримати арештованих, поки виясниться, прин- ціпіально, як з ними бути. Наловав повідомляє, що Чудновський разом з Рощалем і Огородни- ковим організував з наказу Криленка польовий штаб проти укра- їнців. Всіх арештованих треба вважати представниками воючої сто- рони і тримати їх під арештом. В Сосниці арештовані просто худігани які намагались захопити власть. Овсян просто уголовний злочинець якого треба оддати під військовий суд. Постановлено: доручити генеральному секретареві військових справ притягнути до військової уголовної відповідаль- ності тих, хто належить до укр. фронту; тих, хто арештовані, як агенти Криленка, тримати під арештом. Арештованих в Сосниці по- тягти до суду за спробу захвату власти. 3/ Шульгин повідомляє, що розмова Голови Генерального Секрета- ріату Винниченко з представниками Київської Ради Салдатських Де- путатів, в якій було зазначено, що Українська Республіка швидше буде воювати з Доном, ніж його підтримувати, зробило дуже прикре враження, на козаків, представник яких заявив, що тепер вони не можуть підтримувати українців на фронті, а мусять іти на Дон. Так само очевидно може бути порвана умова з Кубанською Республі- кою що до обміну цукру і хліба; ця розмова, передана неправдиво, вима- гає спростовування. Винниченко каже, що козаки фактично на фронті не помагають, вони хочуть іти на Дон і шукають тільки для цього доброго приводу, який вони і хочуть бачити в розмові. На Дону фактично організується реакція, з якою нам прийдеться боротися. Шульгин додав, що представник козаків повідомляє, що Донське Пра- вительство реорганізується в напрямі демократизації, але Каледин остався, бо в його іменем звязана успішна боротьба з большеви- ками. Військовий стан фактично не примінюється і швидко буде ска- сований. Останні відомості показують, що на Дону справді буде ре- організація Правительства, але в другому напрямі; запрошені Ми- ліков, Гучков, Савинков. Винниченко пропонує Г.С.Шульгину розяснити козакам, що Українське Правительство-бажає вмішуватися в внутрішні справи Дону, поки ко- заккі тенденції не поширюються на всю Росію. Централістичних на- мірів козацького правительства Україна не допустить. Козацькі війська тільки тоді можна випустити з фронту на Дон, коли козаки вийдуть з меж України. Обставини в Росії складаються так, що ми стоїмо перед необхідністю проголосити незалежність України. Шаповал каже, що умови, в яких ведуться мирні переговори, неясне становище в цій справі Української Республіки, війна-большевиками, яка викликана знов таки неоформленим станом України, що дає можливість проявляти Совітові Народних Комисарів централістичні тенденції, непорозуміння з Доном-ставить рішуче перед нами справу проголошення незалежності України; тільки тоді можна встановити справжні федеративні зв'язки, і одночасно примусити і Совіт Народних Комисарів і Дон виявити своє правдиве до нас відношення. Самостійна Україна стане суб'ектом міжнародного права, що улекшить її позицію на мирній конференції. Золотарєв висловлюється проти проголошення самостійності, бо фактично від цього становище «країни і на Україні не зміниться; сильніша вона від того не буде. Фактично вона і тепер незалежна, але проголошення її в юридичному акті буде означати розрив з ідеями федералізму; крім того, воно приведе до розвитку економічного. На міжнародній арені Українська Республіка виступає незалежно і не признає миру, який не буде підписаний представниками Українського Правительства. Так і далі треба вести свою політику. Швидко вже зберуться Українські Установчі Збори, які і рішать справу незалежності Української Республіки. Шульгин. Фактично Українська Республіка незалежна. Це було заявлено Головою Української Центральної Ради. Для того, щоб закріпити наше сучасне становище, потрібна сила, а не Універсал. Одинець каже, що в Українській Республіці мається все, що може мати незалежна держава: Генеральний Суд, Монета, Повнота Урядової влади. Не можна без потреби розстрачати національний ентузіазм. Треба проголосити не незалежність України, а незалежність влади. Порш висловлюється за те, міняти зараз курс політики не можна; армії у нас нема; в справі постачання України вугіллям ми залежимо від Дону, звідки він зараз іде фактично. Всі патронні заводи находяться в районі коло Дону. Козаки мають 250.000 -ну армію, з якою боротися дуже трудно. Але у них нема воєнних припасів і вони в першу чергу займуть наші заводи. Проголошення самостійності- політична помилка, бо це пройде для нас і для фронту цілком без вся- кого сліду, не маючи ніякого організуючого значіння. З погляду міжнародного Україна після проголошення своєї самостійності, не стане ще юридично самостійною; приклад Фінляндії повинен учити нас. Проголошення незалежности може бути потрібним тільки тоді, коли справа миру прийде до торгових договорів, бо в цій справі нам прий- деться захищати свої інтереси. Порш пропонує зайвити козакам, що Генеральний Секретаріат принципіально немає нічого проти того, аби одпустити козаків на Дон, але не можна сказати, коли саме такий одпуск станеться. 4/ Вислухали повідомлення Галагана про подорож на Дон і Кубань. Союзне правительство, в Катеринодарі більше бажає конфедерації а не федерації. Не вважає воно Совіта Народних Комісарів правитель- ство Великоросії і тому не вважає можливим входити в федерацію з ним. На запитання, як Союзне Правительство дивиться на організацію Центрального Правительства, була одержана відповідь, що у них нема соціялистів, через те вимоги однородно-соціялистичного міністерства вони прийняти не можуть. Найбільше бажаний для ніх тимчасовий "Ціле- вой Союз" для досягнення певної мети. Кубанське Правительство заявило, що воно проводить цілком політику союзу. Серед населення Кубані мало згоди; місцеві козаки нейдуть в згоді з фронтовими, котрі біль- ше соціялистичні; нема згоди також між козаками і "иногородними". На Дону також соціялистичне міністерство не можливо. З городами як і з "иногородними" у Донського Правительства згоди нема. Воно не при- знає мира, підписаного Совітом Народних Комісарів, і участі в мирних переговорах воно брати не буде. Членів бувшого времененного Правитель- ства воно, каже, використовує як техніків. Військовий стан воно введо тільки для боротьби з больщевиками, але під большевиками воїно розум- міє всіх робітників, а може і всіх не козаків, бо часто арештовують і не большевиків. Політика у Донського Правительства чисто козацька, цастова. Серед Українського населення Таганрогської і Ростовської округи шириться український рух і швидко 59 волостей можуть заливити про своє бажання приєднатися до України. 5/ Вислухали доложені Генеральним Секретарем Ткаченком проекти законів І/ про порядок обрання суддів Генерального Суду і Апеляційних Судів, 2/ про умови обсадження вищих Судів на Україні і 3/ про урядження Прокуратури на Україні. Постановлено: законопроекти ухвалити і подати на затвердження Центральної Ради./див. додатки/ 6/ Слухали : доложено Генеральним Секретарем Ткаченком бажання банків випустити відозву до населення в справі фінансовсвій. Постановлено: відозву видати (див. додаток). 7/ Слухали повідомлення Генерального Секретаря Ткаченка, що він подає на затвердження Центральної Ради таких кандидатів на суддів Генерального Суду: Ачкасов, Бутовський, Пухтінський, Радченко, Хруцкій, Шелухин, Щербак, Цівшинський.. Постановлено: повідомлення прияти до відома. 8/ Слухали повідомлення Генерального Секретаря Ткаченка, що-подает на затвердження Центральної Ради таких кандидатів на суддів апеляційних судів: Гречинський, Гречук, Міславський, Подгорський, Лашенко, Мірний, Гаврик, Яценко, Коренев, Яценко. Постановлено: повідомлення прияти до відома. 9/ Слухали прохання Катеринославського Областного Комітету Союза городів асігнувати 500.000 карб. на удержання інституцій і підприємств союзу. Постановлено: асігнувати Катеринославському Областному Комітетові союза городів 500.000 крбаванців. 10/ Слухали: доложене Генеральним Секретарем Ткаченком прохання фінансової комісії асігнувати їй до 200.000 карб. на установку машин і инш. потреби для друковання грошей. Постановлено: асігнувати 200.000 карбованців під отчет комісії на потреби по друкованню грошей. II/ Слухали: доклад Генерального Секретаря Шульгина, що делегація в Бресті повинна настоювати на перегляді договору про перемирря, щоб не допустити контрольної комісії в Одесу. Порш каже, що допустити комісію в Одесу ніяк не можна, бо це значить організувати на Україні німецький шпіонаж як раз під час боротьби з большевиками. Контрольна Комісія з правом безконтрольних зносин з Центральними Державами тут неможлива. Треба настоювати на перегляді договору під погрозою оголошення самостійності України. Постановлено: дати доручення делегації Генерального Секретаріату в Бресті домагатися перегляду договору про перемир'я, щоб не допустити контрольної комісії в Одесу. І2/ Слухали: повідомлення ТовГенер. Секр. Сидоренка, що Гене- ральний Секретарь Ещенко бере назад своє прохання про одставку. Постановили: повідомлення прийняти до відома. Винниченко -16.5.м Сидоренко Васильчук М.Тикотеня Ян Анович Генеральний Секретаріат у хвалив: Згідно проханню увільнити Бориса МАРТОСА від обовязків Товариша Генерального Секретаря Земельних справ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Нач.-Генеральний Писарь Мартос 20-го грудня 1917 р. Законопроект про порядок обрання Суддів Генерального і апеляційних Судів. I. Особи, які бажають бути обраними в Судді Гене- рального суду і апеляційних судів, подати про те заяву в Центральну Раду через Генерального Секретаря Юстіції. 2. Генеральний Секретарь Юстіції, вносяче в Цен- тральну Раду список кандидатів, зазначає, кого з них він рекомендує. 3. Суд на вакантні місця може представляти Централь- ній Раді через Генерального Секретаря Юстіції ухвалених ним кандидатів. Генеральний Секретарь Юстіції подає Цен- тральній Раді своє заключення про кандидатів, представ- лених судом, і має право рекомендувати з своєї руки ни- жих кандидатів. Пояснювача записка. В судівництві конституційних держав існують в числовому або змішаному виді три способи постановлення Суддів: вибірання їх людність, призначення вищою виконавчою владою і : оптация самими судами. Для України попередній ухвалами Центральної Ради що до урядження Генерального і апеляційних суддів прийняти принцип обрання Централь- ною Радою і нинішній законопроект вводить з двох других зазначених способів тільки ті елементи, які можуть мати допомогаюче значення. Генеральний Секретарь, яко виконав- чий агент Центральної Ради, повинен збирати Центральній Раді оцінку кандидатів. Про виключні системі кооптації судами може трапитись що суд замкнувшись в собі, відстане від еволюції, зустріль сства, і заключення Генерального Секретаря буде необхідним корективом до вибору кандидатів самими судами. ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО УЛОВИ ОБОВДЕННЯ ВИДІЛ СУДІВ УКРАЇНИ. Посади Судді і Прокуратора Генерального і Апеляційного Суду можуть займати особи з вищою освітою. Інші умови, значачні що до залишення від- товідних посад в артикулах 202, 165, 208 і 210 Учредження Судобних Уста- новлень, зарівно в постанові Вр. Іменного Правительства з 20-го марта 1917 року /з додатковими постановами в 28-го квітня і 15-го червня 1917 р. на обов'язують. За одноголосним обранням Центральної Ради суддівці можуть бути і особи без вищої освіти. Пояснювача записка. В державному Українському Республіканському праві стольть, між іншими, такі умови для заняття суддівських і прокурорських посад в Пра- вительстві. Сенат і Судобних Палатах: отримання диплома про скінчення курсу юридичних наук в вищих учбових закладах, або вид рішення сказмо- на в сих науках і різні отроки служби в судовому зідомстві взагалі чи на певних вищих посадах, або різні отроки т.р бування в званні приєд- ного повіреного. Взагалі типичного конча юридичного і не додрукувалося на практиці /та., напр. один з найбільш відомих цивілістів, сенатор Ісаченко, скінчив університет по іа.-(акультетови) і м. мог бути оп- раздане,... бо допущений в суддівську колгію, напр., овічних економістів кого тілько сприяти правильному розрізненню судових діл, так само допу- щення осіб, знаючи економічні іноки шттових відносин по своїй комер- ційній, агрономнічній, технічній освіті. Особливо бажана участь таких суддів в іншіший момент пребудування соціально-економичного уладу штаття. Вимаганим практично-судового стажу, яко необхідного, таки недо- цільно. Чоловік, який по укінченню університету кілька років служив в судовій канцелярії, або в льості кандидата на судові посади займався виключно-односторонньою слідчою роботою має перевагу перед чоловіком, який і ті самі роки присвятив поглубленню теоретичних знань, напр. про- довжував студії в заграннічних університетах. - Адвокатський стаж так не гарантує пошкриння знань після університетських студій, бо дуже часто цей стаж є тілько номінальній, (фактично н. всі адвокати мають практику, а часто мають практику цілком односторонню, напр., в якості юріс- консультації якоїсь установи з одноманітним характером автоматично проваджених діл. Такі обов'язкові стажі стосуються вибору людей в вищичинних адміністративних судах. З другої сторони не може бути побожування, що Ген. Секретар буде над'умовляти окремих стажів і пропонувати Ц. Гаді кандидатів без службового досвіду, коли брак цього досвіду не недолукається іншими вартостями. Стаж часто судової практики особливо недоцільний при заміщенні посад суддів адміністративному Департаментові. Там пол.ради діяльність адмі- ністраційна, в місцевих самуправлодаванні, навіть політична і публі- цистична коже дати не менше підготовлення, ніж що то судове, і у великім разі спільна робота суддів в тих і других підготованнім дуже бажана. Нарешті, будь-які пинадки, коли і особа без диплома вищого учбового заходу виявити етичні вдібності і мог. бути бажаним членом колегії вищих суддів; одноголосна обрання Центральною Радою, розуміється, цілком забезпечує придатність такого кандидата. Вище зазначені міркування мають ще більшу відмінність до до осіб прокураторського догляду, бо їх робота далеко менш рідноподаль- на, ніж робота суддів. Більше отіоненими формальною умовою - ви- маганням вищої освіти без випитку, передбаченого для суддів, - цілком відповідає способу озгаджання прокураторських кінць - за- моличному призначенню Генеральним Секретарем - і служить потрібною гарантією при цьому способі. Законопроект про урядження Прокуратури на Україні. В справі урядження Прокураторського догляду Україн- ська Центральна Рада на зміну відповідних правил Учереж- денія Судебних Установлень ухвалила: I. Всі прокуратори призначаються Генеральним Секре- таром Істіції. 2. При апеляційних і окружних судах стоять Прокура- тори під проводом призначених Генеральним Секретарем ста- рших Прокураторів тих установ. 3. Посади Прокурорів і Товаришів Прокурора Окружного Суду касуються. Особи, які мають посади Прокурорів і То- варишів Прокурора Окружного Суду, листаються по за штатом за розпорядженням Генерального Секретаря після призначення Прокураторів. Пояснююча записка. Заведення прокураторії Генерального Суду включено в закон про утворення того суду. Нинішній законопроект уряджує Про- кураторію апеляційного суду і вносить зміну в склад Проку- рорського догляду окружних судів. До до останнього, зако- нопроект не тілько вирахований на зміну назви, але і на те, що ще раніше реконструкції окружних судів дати змогу Ге- неральному Секретареві обновити персональний склад Про- куратурі, в чому є негайна потреба в звязку з тим, що за останній роки реакції цей склад систематично підбирається - реакційні напрями. Предложені правила вводяться тілько на зміну відповідних правил учереждення судебних установ- леній і не зачипають правил судебних установ, що до ділокругу і поступовання органів Прокуратури. Отъ Генеральнаго Секретаріата. Въ послѣднее время среди населенія распространяются всякаго рода слухи о мѣрахъ и дѣйствіяхъ, направленныхъ противъ правъ владычковъ на ихъ сбереженія и вклады въ сберегательныхъ кассахъ, банкахъ и другихъ кредитныхъ учрежденіяхъ. Въ виду вносимой этими слухами тревоги въ финансово-экономическую жизнь украинской народной республики, генеральный секретаріатъ объявляетъ, что имѣ принять всѣ мѣры для спокойнаго теченія торгово-промышленной и финансово-экономической дѣятельности. Генеральный Секретаріатъ не допустить каких-либо нарушений въ указанномъ отношеніи противъ правъ владыльцевъ текущихъ счетовъ, вкладовъ и иныхъ капиталовъ, обращающихся въ сберегательныхъ кассахъ, банкахъ и иныхъ учрежденіяхъ, находящихся на террито ріи республики. Стоя всецѣло на почвѣ третьего универсала и провозглашен- ныхъ имь социально-экономическихъ реформъ, продолжая идти въ направленіи созданія государственнаго контроля надъ торгово-промышленной жизнью и обложенія капиталовъ, генеральный секретаріатъ предлагает населенію относиться съ полнымъ довѣріемъ къ финансовымъ мѣропріятіямъ всѣхъ кредитныхъ уч- режденія украинской народної республіки, которыя нинѣ нахо- дятся подъ его контролемъ. Предсѣдатель Генеральнаго Секретаріата В.Винниченко "20" грудня 1917 р. И.о. Генеральнаго Секретаря финансовъ Вас Мазуренко ПОСТАНОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ від 20-го грудня 1917 року. В наслідок платних трудностей через відсутність в оборотах грошових знаків, Генеральний Секретаріат Української Народньої Республіки призначає необхідним постановити: I. Всі торговельні заклади м. Києва приватні, кооперативні, та громадські опріч муніципальних, а також ресторани, готелі, театри, кінематографи, клуби і інші повинні внести в Київську контору Українського Державного Банку, або в державні Ощадні Каси-безпосередньо або за помічю якої небудь із приватних кредитних інституцій у Києві не менш як 75% денної виручки за 21,22 і 23-го сього декабря. Внески ці зараховуються Конторою Державного Банку на звичайні біжучі рахунки вносителів, а Ощадними Касами - на звичайні вклади. Цими рахунками та вкладами власники їх будуть розпоряджатись на загальних підставах. 2. Всі промислові інституції та комерційні підприємства, включаючи сюди і трамвайне підприємство, котрі є у Києві /в тому числі й відділи та агенства чужого родні/ повинні 21-го сього декабря, авт не пізніше 22 декабря, внести в Контору Державного Банку, або в Ощадні Каси безпосередньо або за помічю інших кредитних інституцій на вищезазначених умовах всю свою готівку, за винятком грошей потрібних до 1-го января 1918 року для розплати зі слушаючими та робітниками і на інші невідкладні потреби. 3. Всі Київські Товариства взаємного кредиту, всі кооперативно-кредитні інституції, земську каси дрібного кредиту, ломбарди, по-зичкові каси та інші публічні кредити, установи повинні внести у вищезгадані інституції не пізніш як 22 декабря 50% своєї грошової готівки, яка значитьсяться на 21 декабря. Примітка: Від виконання цього пункту увільняються працюючі в Києві приватні акціонерні банки, яко банки що вже зробили відповідні внески. Примітка: Коли 50% касової готівки не перевищують 50.000 карб., то треба внести не менше останньої суми. 4. Всі перелічені заклади, інституції та підприємства, а також їх відділи та агенства, в тім числі акціонерні банки та їх відділи, що істнують не в Київі, але в інших заселених пунктах Української Республіки, повинні зробити відповідні внески /виручка/ за 21, 22 і 23 грудня і ротівка на 21 грудня/ місцеві установи Державного Банку або Ощадні Каси - безпосередньо або запомічною місцевих приватних інституцій - не пізніш як 5 січня 1918 року. При м і т к а: В цілях економії часу особи, що немають ще рахунків у банках та в Ощадній Касі, вносять в гроші під тимчасові квітанції цих інституцій. 5. Винні в невиконанню сього притягаються до судової відповідальності по ст. 29 Карного Суду. Уставу. 6. Доглядання за виконанням сього і притягання винних до відповідальності кладеться на податну інспекцію, чинів акцизного догляду та мирових суддів під загальним керовництвом управляючих казенними палатами. II. 1. Всі особи та інституції, котрі до сього часу не уплатили подохідного та інших державних податків, а також земських і городських зборів, яких срок уплати скінчився і які тепер лічаться недоплатами (недоїмками), повинні зробити ці виплати в сумах, що незаперечуються платниками, не пізніш як 15 січня 1918 року, коли до сього сроку платникам доручено окладні листи або відповідні документи. 2. Винні в невиконанню сього, опріч уплати встановленої пені, притягаються до судової відповідальності по 29 ст. Карного Уставу. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко В.об. Генерального Секретаря Фінансів Всеволодов ПОСТАНОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ від 20-го грудня 1917 року. В наслідок плакатних труднощів через відсутність в оборотах грошових знаків, Генеральний Секретаріат Української Народньої Республіки призначає необхідним постановити: I. Всі торговельні заклади м. Києва приватні, кооперативні, та громадські оприч муніципальних, а також ресторані, готелі, театр, кінемалограїм, щоб і інші повинні внести в Київську контору Українського Державного Банку, або в державні Ощадні Каси безпосередньо або за помічю якої небудь із приватних кредитних інституцій у Київі не менш як 75% денної виручки за 21, 22 і 23 сього декабря. Внески ці зараховуються Конторою Державного Банку на звичайні біл- кучні рахунки вносителів, а Ощадними Касами - на звичайні вклади. Цими рахунками та вкладами власники їх будуть розпоряджатись на загальних підставах. 2. Всі промислові інституції та комерційні підприємства, включно- них сади і трамвайне підприємство, котрі є у Київі /з тому числа й відділи та агенства чужого родин/ повинні 21 сього декабря, за крайньому разі не пізніше 22 декабря, внести в Контору Державного Банку, або в Ощадні Каси безпосередньо або за помічю інших кредитних інституцій на визначення умовах усієї своєї ротівки, за винятком грошей потрібних до 1-го января 1918 року для розплати зі служащими за робітниками і на інші невідкладні потреби. 3. Всі Київські Товариства власного кредиту, всі кооперативно- кредитні інституції, земську каси дрібного кредиту, ломбарди, по- значкові каси та інші публічні кредити, установлено повинні внести у визначені інституції не пізніше як 22 декабря 50% своєї промислової ротівки, яка значиться на 21 декабря. При м і т к а: Від виконання цього пункту увільняються пра- цюючі в Київі приватні акціонерні банки, яко банки що все зробили відповідні внески. П р и м і т к а: Коли 50% казової ротівки не перевищують 50.000 карб., то треба внести не менше останньої суми. 4. Всі перелічені заклади, інституції та підприємства, а також їх відділи та агентства, в тих чисел акціонерні банки та їх відділи, що існують не в Київі, але в інших заселених пунктах Української Республіки, повинні зробити відповідні внески /виручки/ за 21, 22 і 23 грудня і розмів на 21 грудня/ місцеві установи Державного Банку або Ощадні Каси – безпосередньо або вапоміжно місцевих правлінк інституцій – не пізніш як з січня 1918 року. Прики: В цілях економії часу особи, що помають це рахунки в банках та в Ощадній Касі, вносить у гроші під типчасові квитанції сих інституцій. 5. Винні в невиконанні свого притягуються до судової відповідальності по ст. 29 Карного Суду, Уставу. 6. Доглядання за виконанням свого і притягання винних до відповідальності кладеться на податну інспекцію, чинів акціонерного дораду та мирових суддів під загальним керовництвом управлінських казенних палатами. II. 1. Всі особи та інституції, котрі до свого часу не уплатили подохідного за інших державних податків, а також земських і городських зборів, яких сроч уплати скінчився і які через лічалов недоплатами (недоїмками), повинні зробити ці виплати в сумах, що незалежуються платниками, не пізніш як 13 січня 1918 року, коли до свого ороку шляхом доручено окладні листи або відповідні документи. 2. Винні в невиконанні свого, сприч уплати встановленої пені, притягуються до судової відповідальності по 29 ст. Карного Уставу. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко В.об. Генерального Секретаря Фінансів ПОСТАНОВА ПРО ОБЛІГАЦІЇ ВОЄННИХ ПОЗИЧОК І ПОЗИЧКИ СВОБОДИ. Генеральний Секретаріат оповіщає, що купони облігацій Воєнних Позичок і Позички Свободи, срочні не пізніше І Марта 1918 року, повинні обов'язково прийматися при плаченню і обрахунках державними, приватними установами і приватними особами. Голова Генерального Секретаріату В.Винниченко. В.О.Генерального Секретаря Фінансів Вас.Мазуренко. 20-XII-1917 ОБОВ'ЯЗКОВА ПОСТАНОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ ПРО ОБОРОТ ЧЕКІВ КИЇВСЬКОЇ КОНТОРИ ДЕРЖАВНОГО БАНКУ. З огляду на недостаток грошових значків Київські Банки випустили в обо- рот чеки на Київську Контору Державного Банку з надписью на обороті означеної Контори про дійність тих чеків і по упливі 10 днів і заміни їх на готові гроші по одержанню грошових знаків Київською Конторою. Означені чеки, так як і купони Воєнних позикі позик Свободи срочні не пізніше І-го Марта 1918 року, обовязані приймати при платежі і обрахунках державні і приватні установи та приватні особи. Київ 20-го Грудня 1917 року. Голова Генерального Секретаріяту В.Винниченко. В.О.Генерального Секретаря Фінансів В.Мазуренко. ЖУРНАЛ засідання Генерального Секретаріату 22 грудня 1917 р. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Порш, Шульгин, Золотарьов, Шаповал, Ковалевський, Єценко, Одинець, Антонович, Зарудний, Мічкевич, Зільберфарб, т.г.с. Сидоренко, т.г.с. Шиманович, пожковник Пількевич. I. СЛУХАЛИ: повідомлення Ткаченка, що з технічних причин гроші не можуть вийти 23 грудня, як про це оповіщено. Генеральні Секретарі Єценко і Порш настоють, щоб гроші неодмінно вийшли, бо інакше може бути крах Генеральному Секретаріату. ПОСТАНОВИЛИ: доручити Фінансовій комісії вкити всіх захо- дів, щоб гроші вийшли. 2. СЛУХАЛИ: повідомлення Шульгина, що в Таврії органі- зувався "Совіт Народних Представителей" з представників городсько- го і земського самоврядування, демократичних і національних орга- нізацій, який ставить свою метою утворення твердої влади в Тав- рії і охорону Урядительного Собрания і хоче поширити свою владу на три північні повіти Таврії. Ткаченко каже, що це невідома губернська організація, яка не має державного характера. З такою організацією Правитель- ство Української Республіки не може входити в офіціальні вносини. Антонович повідомляє, що в ту організацію входять люди, які на з'їзді "Румчерада" виступали проти Української Республіки; вони противники татарської автономії. Перш, ніж входити в чини в які небудь відносини, треба запитати татарський уряд. ПОСТАНОВЛЕНО доручити Генеральному Секретарю Шульгину ви- яснити характер організації "Совіта Народніх Представників" в Тавріф, запитавши про це Татарське Правительство. З. СЛУХАЛИ: пропозицію Генерального Секретаря Шульгина скласти протест від Правительства Української Народньої Республіки з приводу арешту і розгону Білоруського з'їзду після зали Троць- кого про визнання Совітом Народніх Комісарів права на самовизна- чання для всіх народів. ПОСТАНОВЛЕНО: доручити текст протеста скласти Генеральному Секретарю Шульгину. 1. СЛУХАЛИ: доклад Генерального Секретаря Антоновича про план діяльности Морського Секретарства. Морське Секретарство має завідувати Чорноморським флотом, який повинен охороняти берег Української Республіки і тих держав, які в ньому межують по березу Чорного моря. Утримання флота повинні взяти на себе всі ті держави, інтереси яких він охороняє. Для цієї мети досягть двох броненосців і блютліф миноносців з командою в 10-12 тисяч матросів. Решту кораблів демобілізувати і перетворити в Державний торговельний флот, розви- ток якого лежить в ближчих інтересах Української Республіки. На організацію Морського Секретарства і на попередні видатки, звя- зані з переведенням плану реорганізації флоту, потрібно зараз 150.000 карбов. ПОСТАНОВЛЕНО: асігнувати Морському Секретарству на його орга- нізацію авансом 150.000 карбов. 5. СЛУХАЛИ: пропозицію Генерального Секретаря Винничен- ко про послати відповідь Совіту Народніх Комісарів на їх залу про згода вступити в переговори про перемир'я. Шульгин каже, що в відповіді треба зазначити, що наше відно- шення до Дону нейтральне. Сценко висловлює думку, що пропозиція Совіта Нар.Комісарів навчати переговори є тільки стратегічний маневр, щоб виграти час для організації свого війська. Треба поведитися дуже обережно Шаповал висуває три основні пункти-повинна містити з собі одповідь бойшевикам: 1) признання Української Республіки, не вияс- няючи відношення Генерального Секретаріату і Совіта Нар.Комісарів до когося третього, 2) введі бойових військ з України і увільнення Харкова, 3) призначення Центральної Ради і Генерального Секретаріату – Правительством України. Так че нко каже, що коли ми вимагаємо призначення Генерального Секретаріату, то ми повинні признати і Совіт Народних Комісарів як правительство Великоросії. Вияснення відносин до когось третього цілком зрозуміло, бо ці треті – наші і їх осуди. Треба одповісти, що ми бажаєм мирних стосунків з всіма суміжними державами і тому приймаєм пропозицію вступити в переговори на нейтральному ґрунті – на території Білоруської Республіки. Сценко пропонує поставити попередню умову – одкликання бойових війська з України. Порш пропонує не вступать в переговори, бо в бою Совіта Нар. Комісарів це одно лицемір'я, все одно вони в Харькові, Павлограда, Лозової і інших пунктів своїх військ не зиведуть. Коли вже вступати в переговори, то треба вимагати попередньої відповіді на всі умови: призначення Української Республіки, Центральної Р.п. і Генерального Секретаріату і одночасно вести рішучу боротьбу з бойовиками на Україні. Що ж до боротьби з контр-революцією, то цю боротьбу можна вести тільки після певної згоди і по годження в цій справі. ПОСТАНОВЛЕНО: доручити Генеральному Секретарю Винничченко скласти проект відповіді Совіту Народних Комісарів. 6. СЛУХАЛИ: повідомлення Генерального Секретаря Порша: а) що бойовики з-під Бахмача відступили; в Проскурові роззброєні бойових військ ешелони (кільк. 25.000); Волочиськ в руках українського війська. З Західного фронту рушає міцно збита українська армія в 100.000. Серед бойових війська начався розлад. б) про умови організації чехо-словацького війська, на Україні яке обязвується нести охорону. ПОСТАНОВЛЕНО: узгодити організацію чехо-словацького війська затвердити. в) про бажання білорусів-воїнків Румунського фронту організувати армію по територіальному принципу і прохання Білоруського організаційного Комітету позичити йому 11.000 карбов. ПОСТАНОВЛЕНО: організацію Білоруської армії по територіальному принципу дозволити і дати позичку організаційному Комітетові білорусів 11.000 карб. г) про організацію польської армії по територіальному принципу. Генеральний Секретар Військових справ припинив діяльність поль- ського "распределительного пункта" і скасував попередній дозвіл організації армії, бо почалося непорозуміння між польськими війсь- ками і селянами на грунті "охорони народного добра", як це ста- лось коло Винниці в маєтку графа Грохольського. Польська армія не визнає демократичних форм військової організації; Генеральний Секретар пропонує одмовити в організації польської армії з тих полків, які походять з території України або Білорусії, бо Генеральний Секретаріат визнає тільки територіальний принцип комплектування армій; що ж до організації поляків в Польщі, то треба "сперед знати їх політичну платформу. М і ц к е в и ч повідомляє, що національний рух серед поляків- всяків начався ще до революції, а після революції він збільшився. Польське громадянство найбільш зацікавлено в тому, що буде в ти- ми поляками, які походять з Польщі. Націоналістичні кола польські мали на меті організацію національної армії; більшість демокра- тів польської вважала непотрібним таку організацію, а визнавала однання поляків-войовиків в скремі полки, які входили в склад загаль- но-російської армії. Це однання потрібно, бо невідомо, що з ними робити при демобілізації. На Південно-Західному фронті налічується до 100.000 поляків, з котрих 75.000 походять в Польщі. Польський "распределительний пункт" приймав демобілізованих; коли війна за- тигнеться, польська армія буде на фронти, але треба дати легальну форму її організації, прим. на умовах організації чехо-словаць- кого війська, під контролем Генерального Секретаріата і без полі- тичної мети. Шаповал підтримує пропозицію Генерального Секретаря Міц- кевича що до поляків в Польщі, але військо організоване в полках України і Білорусії, яке може бути влито в цілах чисто політичних, недемократичних, треба розформовувати. ПОСТАНОВЛЕНО: доручити Генеральному Секретарству Військових справ скласти спеціальну комісію з участю представника Генераль- ного Секретарства Польських справ, для вироблення умов організа- ції польської армії з поляків Польщі. д) Прохання сібіряків дозволити організувати комсаріат для фому- вання сібірського війська з водків, що походять з Сібіру. Виннichen ке кале, що сібірякія не треба одпускати з фронту і дозволити формування сібірського війська на догово- них підставах. Шульгин повідомляє, що він одержав: телеграму від По- таніна з проханням дозволити і допомогти організації сібіряків. ПОСТАНОВИЛИ: дозволити формування сібірського війська на умовах, які будуть вироблені спеціальною комісією, організо- ваною Генеральним Секретарством Військових справ з участю представника Генерального Секретарства Великоруських справ. в) Багатніл великоросів організувати своє військо. З одного боку організуються добровольні отряди: переважно з обіцерів з метою боротьби з большевиками і охорони Учредительного Собранил, яке для них єть найвищий авторитет у всіх національних і політич- них питаннях. З другого боку організацією великоруських частин займається р.спр. і удажники; вони пропонують утворення сводни- отряд, збудований на національно-едеративному принципі для охо- рони в Петрограді Учредительного Собрания. Генеральне Секретар- ство Військових справ згоджується на організацію такого отряду з участю українського війська, яке перебуває в Петрограді. Крім того, своєю метою вони ставлять боротьбу з большевиками і оборо- ну фронта. Генеральне Секретарство Військових справ мало їм зазнання прочистити лінії Воропа-Курськ-Брянськ, на що вони вгодились. Генеральне Секретарство Військових справ зважає мог- ливи дозволити організацію на фронти великоруських частин, яку будуть проводити р.спр. Одинец кале, що великоруське військо - цілком демокра- тичне, буде виконувати військові розпорядження Української влади. Ткаченко вказує на можливість згоди з Солітом Народних Комісарів і тоді організація великоруських частин, направлена проти нього, може знову загострити взаємне відношення. Порше каже, що Совїт Народних Комісарів все одно швидко впаде, а тим часом організується реакційне об'єрство, котре стають реальну силу контр-революції. Тія організації треба протиставить демократичну організацію великоруського війська, яке змоге стати опорою в боротьбі з реакцією. Великоруські частині на фронті під керовництвом р.-стр-в допомогали українському війську розв'язувати бойових дій. Крім того треба профільтрувати прифронтове військо, котре зараз займається грабунком. Організацію великоруського війська можна дозволити на фронті під нашим щоднинним контролем на договорних підставах. ПОСТАНОВИЛИ: З Комітету добровольческих отрядів нілкіх зносин по мати; дозволити сформувати Комісаріят по організації великоруського війська на фронті на договорних умовах, котрі будуть вироблені спеціальною комісією Генерального Секретарства Військових справ з участю представника Генерального Секретарства Великоруських справ. 1) Прохання 100 чоловік текінців, які конвоїрували Корнилова, одпустити на Дон. ПОСТАНОВИЛИ: послати текінців в Новозибков. 2) Балання євреїв дозволити їм формувати окремі військові частини. З і л ь б е р ф а р б кале, що хоча Генеральний Секретаріат прийняв територіальні принцип комплектування військ, але серед українського війська єсть ще антисемітизм, через що фактично цей принцип не приміняється і євреїв в українізованих частинах не приймають. Через те, краще дозволити євреям формувати окремі частини. ПОСТАНОВИЛИ: передати справу на обговорення спеціальної комісії при Генеральному Секретарстві Військових справ з участю представника Генерального Секретарства Єврейських справ. 7. З пропозиції Генерального Секретаря 0 д е н ц я постановили: в помешкання шкіл, де були лазарети, інших лазаретів не переводити. 8. СЛУХАЛИ: прохання Генерального Секретаря Штешенко. З і д ь б е р ф а р б а , м і ц к е в и ч а, 0 д е н ц я, Товариш Генерального Секретаря С г д о р є н к а асігнувати Секретаревам Освіти, Єврейських, Польських, Великоруських справ і Шляхів по 10.000 карб. авансом на потреби Секретарств. ПОСТАНОВИЛИ: асігнувати аванси по 10.000 карб. Секретарствам: Освіти, Єврейських, Польських, Великоруських справ і Шляхів на потреби Секретарств. 9. СЛУХАЛИ: прохання Генерального Секретаря К у л ь г а на асігнувати 50.000 карб. авансом на оборудування Секретарства ...міжнародніх справ. ПОСТАНОВЛЕНО: асігнувати Секретарству Міжнародних справ 50.000 карб.авансом на оборудовання Секретарства. ІО. СЛУХАЛИ: долотений Генеральним Секретарем П у л ь т и н им проект закону про зміну назви "Генеральне Секретарство Міжна- цісальних справ" на "Генеральне Секретарство справ міжнародніх!" ПОСТАНОВИЛІ: проект закону ствердити і подати на розгляд Української Центральної Ради /див. додаток/. II. СЛУХАЛИ: положену Генеральним Секретарем Шаповалом інструкцію для користування прямими проводом. Дозвіл розмовляти по прямому проводу дає Голова Генерального Секретаріату і Гене- ральний Секретар Почти і Телеграфу. Генеральні Секретарі кори- стуються прямим проводом по спеціальним білетам, виданим Гене- ральним Секретарем Почти і Телеграфу. Інші особи з доручення Генеральних Секретарів одержують дозвіл на прямий провод у Гене- рального Секретаря Почти і Телеграфу. Всі ленти контролюються. ПОСТАНОВИЛИ: інструкцію для користування прямим проводом затвердити. 12. З пропозиції Генерального Секретаря Шаповала по- становили: реквізувати проводи для телефонів має право лише Гене- ральне Секретарство Почти і Телеграфу. До Генерального Секретаріату Української Народної Республіки Вирішено по 17 Відомостям 22-ХІІ Не ветеранського претензування на розпорядження, яке обмежує призначення вищих державних адміністративних чиновників. Підданому на увагу Генерального Секретаріату об грамотах Центрального Управління випадків на 1918 рік, мало всіх проходили, таки обмежування буде розглянуто відкритим для секретаріату зразку крепий в 15000 (сім п'ятдесят тисяч) на обзаведення і закінчення 1918 року, а також на перші видання 1918 року. Дем Миколаович Київ, 22 грудня 1918 року n.s. Русский алфавит с 10 June 16 Genus Вопросы по русскому языку 22-ху 873 n 480. Выручено поставку генерал-майору Хекергарду еврейских и польских средств проезд разрешить Аванес на Ваххогде по секретарю по 1/3.000 (двести тысяч) руб. Миллер и милиции - 1925 Телеграфное сопроводительное важно-документы для удостоверения о размещении аванса в сумме 10000 руб. (делать акцепт на) Генерал-майору Феликсу Я. Орлову 22/XII 1917 Вопросы по 3-му Тифлису 22/XII (В.Орлов) h.18 В. Генеральному Секретарю Генеральное Секретариато Молодіжного професійного об'єднання в 10,000 рублів За Т.ч. Серг. Кравцова 22 кв. Випроменю Часи Тулки 22-хv. Рубин ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНИ. Секретарство Национальних справ. до Генерального секретарства Української народної республіки. Секретарство справ Міжнародних, праця якого збільшується що дня, чому може бути ілюстрацією те, що з його початку до 5-го грудня було всього 318 виходячих паперів, себто коло 3 паперів на добу, а з 5.до 20.грудня їх було 552, себто більше як 40 па- перів на добу,- дуже мало забезпечене технічним знаряддом, має всього дві українсько-російські ма- шини, немає зовсім мімеографа, столів, стільців і т.и. Департамент Господарчий, якому доводиться обслуго- вувати всі Секретарства не має - змоги своєчасно вико нувати замовлення Секретарства через брак як часу, так і грошей. Тому звертаюсь до Генерального Секретарства з проханням асігнувати в моє розпорядження на го- сподарські потреби кредита в 50000 карбованців під вітчит.- ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРЬ справ Міжнародніх : Ммчелл Ви 50. морга Бон рублес. Вирішено ться кадаф тисяр карбованців 22-ку /ЗВинченко ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНИ. Секретарство Національних Справ. 21. Февраля 1918 р. № 281 КИЇВ. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІЯТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Секретарство справ Національних було засновано в свій час виключно для вирішення національних непорозумінь в межах України і назва його цілком відповідала тоді його функціям, тим більше, що в цьому ж Секретарстві були сконцентровані по окремим відділам справи польські, єврейські і російські. Але нині, коли проголошена Українська Народня Республіка, функції Секретарства цілком змінилися і його завданнями стали: 1/.зносини з представниками чужоземних держав; 2/.зносини з іншими частинами бувшої Російської держави і 3/.охорона інтересів українських підданих поза межами України і чужоземних підданих в межах України. Крім того відділи, які відали спеціально справи національні польські, єврейські і великоруські, виділились в окремі Секретарства. Тому нині назва "Секретарство справ Національ- них" зробилась вже занадто вузькою і її треба заміни- ти назвою "Генеральне Секретарство справ Міжнарод- них", яка обіймає в собі як урегулювання національних стосунків в межах України, так і інші виснезгадані завдання. Тому пропоную Генеральному Секретаріатові за- твердити слідуючу постанову: I/.Генеральне Секретарство справ Національних переі- меновується в Генеральне Секретарство справ Міжна- родних. 2/.Обов'язки Генерального Секретарства справ Міжнарод- них слідуючі: а/ Зносини з чужоземними державами; б/ Зносини з іншими частинами майбутньої федерації; в/ Охорона інтересів українських громадян поза межами Української Народньої Республіки і чужоземців в її ме- жах; г/ Загальне улаштування національних непорозумінь в межах Української Народньої Республіки. ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРЬ : I/ Генеральне Секретарство Справ Національних пере- іменовується в Генеральне Секретарство справ Між- народніх. 2/ Обовязки Генерального Секретарства справ Міжна- родніх слідуючи: а/ Міжнародні зносини. б/ Охорона інтересів українських громадян поза межами Української Народньої Республіки. в/ Тимчасово загальне улаштування національних непорозумінь в межах Української Народньої Республіки. 22-XII-1917р ЖУРНАЛ ... засідання Генерального Секретаріату-26 грудня 1917 р. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Дорш, Шеловей, Антонович, Омелянко, Щанько, Золотарьов, Ковалевський, Барудний, Шульгин, т.г.с. Сидоренко, т.г.с. Коліух, т.г.с. Ганіцький, т.г.с. Абрамович, т.г.с. Жуковський, полковник Пількевич, полковник Поплавко. I. СЛУХАЛИ: доложений Генеральним Секретарем Ковалев- ським проект демобілізації кінського-составу на фронті і в тилу. ПОСТАНОВИЛИ: проект затвердити /див. додаток/. 2. СЛУХАЛИ: доложену Генеральним Секретарем Антонович- ком телеграму українського комісара Чорноморського флоту, що броненосець "Воля" під впливом політичних організацій Севастопольского порту спустив український пралор і знову підняв червоний. 3. СЛУХАЛИ: прохання Генерального Секретаря Винничен- ко асигнувати 500.000 руб. на потреби охорони порядку і скріп- лення влади Генерального-Секретаріату. ПОСТАНОВИЛИ: асигнувати Генеральному Секретарю Винниченко під отчет 500.000 рубл. 4. СЛУХАЛИ: доклад Генерального Секретаря Порша про військовий стан на фронті і в тилу. Армія з кожним днем розва- люється. Військові частини винещуються, як бойовелтські, так і українські. Щоб мати в своїх руках силу, треба приступити до організації нової армії: 1) доброчолльного характеру, 2) платну 13) платити гроші тим істнуючим вже військовим частинам, котрі власть Генерального Секретаріату і підлягають всім його розпорядженням. Крім того треба вести систематичну політично-куль- турну працю серед війська, щоб захистити його від большевицької зарази. Ковал висловлюється проти того, щоб давати плату, тим частинам, котрі боряться в большевиками, бо це дасть в їх руки великій демагогичній засіб до агітації. Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід - проголошення незалежної Ук- раїни, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової військової сили. Крім того треба організувати летучі отряди для збірання великого технічного війсь- кового матеріалу на фронти. Шульгин каже, що незалежність нам підсовують німці і тому ми не треба оповіщати. Зараз в зв'язку з кризисом мирних пере- говорів, треба помиритися з большевиками. Муховський каже, що перед Генеральним Секретаріатом стоїть три завдання: 1) фронт, 2) боротьба в апархією і з больш- виками, 3) організації нової армії. П'ята частина зараз нема мож- ливості, треба будувати армію на нових підставах; одною з них є платність армії. Для організації нової армії можна вивезти штаби корпусів в фронту, як готовий технічний апарат; через 1/2 - 2 мі- сяці можна мати невелику, але міцну армію в 100.000 чоловік. Крім того треба розробити новий статутарій, який би забезпечив її від участі з політичних перерогорах. ПОСТАНОВИЛИ: доручити Генеральному Секретарству Військових справ приступити до організації добровольчеської армії на платних підставах, як начаток міліційної армії. 5. СЛУХАЛИ: пропозицію Генерального Секретаря Ковалев- ського висинити питання про оповіщення незалежності України. Нам треба обов'язково заключити мир. Для цього на кращий вихід в сучасних обставинах - проголосити незалежність. Оголошення можна зробити з чисто діловій форми, без Універсалу, і дати вітповідні директиви нашій мирній делегації. Незалежність має з огу зверну- ти більшу увагу на внутрішню організацію. Винниченко. Коли справді большевиками буде оповіщена сполученна війна, за для нас на краще - проголосити самостійність. І ми не можемо воювати з союзниками і не можемо, одночасно ведучи війну з большевиками, разом з ними воювати в німцями. Але тут приходиться рахуватися з тим, що великоруські промислові круги вирішують з'єднуватися з большевиками, але не допустять відділення України. Прийдеться боротися в Великоросію в її цілому, якій допоможе і Дон. Так само не в нам підуть і національні меншості на Україні. Чи вистачить при таких обставинах сил для боротьби. Проти нас піде вся Німеччина, яка примушена буде до цього реальними, матеріальними причинами. Нас будуть обвинувачувати в зраді, що ми заключили мир з германськими імперіалістами, з якими не хотіли ширитися большевики. Пількевич каже, що єсть війною, ніби: союзники ведуть таємні переговори з центральними державами про поділ сфер впливу на Росію: Північ має бути зідлана впливу Германії, Піздень, Україна - впливу союзників. Треба було б ці відомості перевірити і тоді могли було б ясніше осягнути наше становище. Також каже, що все проголошенням Української Руськобліки, самостійною політикою в фінансовій і економічній сферах ми стали на грунт війни з торговим і промисловим Великороссією. З цього боку проголошення незалежності нічого не міняло. Коли пімці згодяться перенести переговори в Стокгольм, то це буде великою поразкою большевиків; тоді ми будемо приковані до них і змушені прийняти всі умови миру. Самостінність України - вихід для вільного ведення мирних переговорів. Паловал обстоює проголошення незалежності, утворення Федерації Чорного моря і розмова з німцями. І оплахо каже, що мир все одно буде за кошт Росії; проголосивши незалежність, ми зможемо краще одстоювати свої інтереси. І укоський каже, що ніякої священної війни большевики вести не хочуть; у них нема армії, нема обіцерів, техніків, нема заводів. Так само не страшні нам німці. У них було загало можливості наступати на Восю (під Тарнополем, Ритом), але вони цього не зробили. Америка не держа вступила в війну - на Західньому Фронти буде німцям крах. Але і для Англії з Америкою нама ра- ції знищити Германію, кошт єсть що поділяти - Росія. Щоб не бути об'єктом чужих апетитів, треба оголосити незалежність і вступити в Федерацію з Руминією, Волгарією для виходу в Адріатику. Золотарево в питає, чого болтися слабої великорусь- кої буржуазії; згоди її з большевиками бути не може. Напраців виход для Генерального Секретаріату в сучасний складній момент- знати з соєю відповідальність за наслідки і пропонувати іншим партіям проголосовани незалежність і заключити сепаратний мир. Зарудник каже, що проголосити самостійність, значить розвбити єдинаї революційна фронти. Ізr для нас буде гіршим, ніж для всієї Росії. Германія все одно не допустить повної нез- залежності України. Шир України в Германію можо ослабити рево- люційні пролетаріату на заході. Пулип каже, що німці признанють незалежність України, але за це випоргують собі всі економичні злиза. В німецького боку насунуться на нас велика небезпека. Треба сперечатися на всі живі сили Росії - нові Республіки. Самостійність настрою має не дійниме і армії нам не утворити. А одночасно прийметься вести дупчу зв'язну з Росією; в цій війні треба буде опертися на Герма- нію, на її військову силу, а в результаті Україна буде окупиро- вана Германією. Германія керувать принципом divido et impera в її інтересах розвити Росію на частини і володіти пейма тими частинами. Совникам важко мати фактичну силу на оході, як опір Германії. Вони будуть підтримувати "федерацівні" влязок всіх Республік Росії. Порш. Перенесення мирних переговорів з Стокгольм зовсім не являється перемогою большевиків. Коли німці на Стокгольм не згодяться, вони на Росію війною не підуть, бо для них-Надної користі не принесе. Совників вони так само розвбити не зможуть. Історія війни доказала, що німці одночасно на всіх фронтах вести війну не можуть, а топер сили вичерпуються. Наближається мир загальний, коли Германія змулена буде вступити в переговори в Стокгольмі. При загальному мирі для нас мер буде кращий, ніж при сепарачному. Одержано телеграма, що Соціт Народних Коміса- рів призначити окремих Установчих Зборів на 5 січня. Їм в політичне життя Росії входить новий чинник. Коли Установчи Збори одмовлять Україні послати свою мирну делегацію, коли во- ни не признавать федерації, тоді настане час проголошення незалежності. Німці знають, що оповіщення священої лінії означає кінець большевицького панування, після котрого в Росії настане нова політична ситуація, коли в справі миру виступить вся орган- нізована Росія, а голосом якої будуть рахуватися і союзники, котрі тоді згодяться приступити до мирних переговорів. То ї-то для Германції утвориться дуже складне становище, котре може при- вести ії до революції, коли правительство її буде вести непримі- риму політику в справі миру. Народу тепер ми можемо сказати, що загальний демократичний мир не вдався, скликаються Російські і Українські Установчи Збори, котрі скажуть своє авторитетне слово. Священої війни ми з большевиками оповіщати не будемо; німці наступати також не будуть - буде стан фактичного перемир'я. Золотарєв каже, що Установчи Збори потрібні больше- викам, бо скликання їх означає почесний оголошення більшевицтва од влади. Установчи Збори звернуться до союзників в пропозицію приступити до мирних переговорів. Коли союзники одмовляться, Росія розпадеться, а це буде великий удар для них. Установчи Збори не можуть заключити миру за кошт України, бо це буде озна- чати зпроцитувати її на відокремлення. Винниченко каже, що Установчи Збори ніякої священої війни оповіщати не будуть і тоді большевики скористуються цим і розгонять Установчи Збори. Золотарєв відповідає, що тоді всі на Україні під- тримають її незалежність і сепаратний мир. Гкаченко каже, що Російські Установчи Збори означають суверенитет всієї Росії, в результаті чого знову виявляться ста- рі централістичні тенденції і федерація їм не побачимо. В Генеральний Секретаріат Української Народньої і Республіки. Становище кінського составу на фронти кастрофічне. На одному Південно-Західному вибраковано 100.000 с мотрих 20.000 постановлено негайно убити. Річ може в даний мент іти не проврятування кінського составу а лише про вритування яко мога більносі кількості коней армії і громадських органі- зацій і найкорестнійше використовування тут коней, яких прий- деться убити. Зараз постановлено негайно ліквідувати частину з слабосильних між населенням при фронтової смуги, частину убить і для ілізації організувать в широких розмірах салото- пільні і миловарні, тих же коней, які втримають перевезку в тил по змозі інтенсивнійше перевести втидові губернії України і через земські Продуправлі і громадські організації передати населенню по оцінкам комітет. Проб робота по евакуації і роспреділенню коней могла вести інтенсивним темпом, щоб забезпечить тил от занесення фронтовими кіньми салу, корости і т. д. Генесекретарству Продовольчих Справ потрібно: I/Взяти на участь Демобілізації коней Відділу Секретарст- ством Продовольчих Справ всі кількість коней армії і громад- ських організацій на фронти в тилу. II/Опреділити по згоді Генерального Секретарства Справ військових мінімум потрібної для армії кінського состава. III/Вжити всіх заходів, що до евакуації непотрібного армії кінського состава в тил і справидливого розподілення його між населенням для конкретизації останнього потрібно I/Взяти під свій безпосередній догляд Генеральному Секретарству Продовольчих Справ всі пункти кінського запасу: а/слабосильні кавалерійські ; б/слабосильні артилерійські і ооззні; в/ всі пункти всіх громадських організацій /Земсоза, Согора і т. д./ з тим, пристосувати їх до нових завдань сліжби передачою карантинним пунктами для коней фронта. В господарському відношенню ці пункти мають підля- гати, як і раніше, тій організації, котра їх утворила, в адміністративному виключно Генерального Секретарства Про- до боль чих Справ. 2. Негайно розгрузити весь склад коней, котрі на цих пунктах перебуває шляхом передачі його відповідним організа- ціям і населенню на таких основах: а/ матеріал здатний для цілей коноводства-розподі- ляється по вказівкам відділу животноводства відповідні зем- ської губернської управи; б/ краці, здатні під верх передаються негайно військови Українським частинам а також, на однакових з ними умовах орга- нізаціям вільного казачтва по приказам відповідної влади; в/ коні котрих побажають взяти продовольчі і земські організації а також кооперативи і т. ін. передаються їм по о цінкам комісій /склад комісій опреділяє Генеральне Секретарство продовольчих Справ/ г/ коні од розподілення котрих одноявляються зазна- чені організації, а також демобілізаційні организації про- даються населенню за аукціоном; д/ коні держать і годувать котрих відповідно комі- сієм буде визнано не бажаним с погляду санітарного або еконо- мичного знищуються і утилізуються на заснованих тут же примі- тивних салатопленнях заводів. III. На тих же основах розподілянти тих коней, котрі будуть знов достав- лені з фронту в тилові приємники. Примітка: /кількість надрового запасу опреділеного Секретарством Справ Військових. IV. Заснувати приказом Секретарства продовольствія для кожної губернії Комісаріят по участь розподілення демобілізації конського складу, а також взагалі військового майна і доручити Секретарству продовольствія вести лі- квідацію згідно з умовами місцевого життя. ЖУРНАЛ №... засідання Генерального-Секретаріату 29 грудня 1917 р. Присутні: Винниченко, Ткаченко, Порш, Антонович, Шаповал, Козалевський, Зарудний, Щульгин, Золотарьов-Стешенко, Одинець, т. г. с. Мазуренко, т. г. о. Рудницький, т. г. о. Михайлов, т. г. о. Хургін, полковник Пількевич. I. З протоколів Генерального Секретаря Ткаченка, ухвалено доручити Генеральним Секретарствам Продовольчих справ Фінансових справ і Генеральному Контрольору перевести ревізію Центросаха". 2. СЛУХАЛИ: доклад Порша про військовий стан на Україні. Попередньою політикою Генерального-Секретарства Військових справ Став Київської Військової Округи був позбавлений всяких функцій. Лише недавно удалося знову налаштити технічний апарат Округи. Настрій гарнізону в Києві різний: одні частини за мають нейтральну позицію, інші ворожу, як прим. полки Тараса-Щеченка, Дорошенка. Деякі частини, на які можна було б опертися, як "Курінь Смерті", Полуботковський полк, Вордєновський, дуже атомились і до активної роботи зараз мало придані. Найбільше позним излятьс: робітничий полк вільного козацтва, який зараз несе охорону поря-ку в Києві. На Руминському фронті організовано два українських корпуса-10 і 26; третій корпус організується в Бесарабії. Неукраїнські дівізії на фронті розвалюлись; осталось дівізіяк од 5 до І тисяч солдат. Ці дівізії нікої власті не визнають і домагаються рться одлуку до дому. Руминської армії 350 тисяч. На Південно- Західному фронті іде невпинна боротьба між українцями і боль- шовиками. В Ровно арештовані члени української партізанної і армійської ради. На Ровно підуть укр.частини із Здолбунова. В Харкові ніякої влади нема; новозаснована Центральна Рада і Народній Секретаріат плівуть за красною гвардією. Вольшевики заняли кало 15 станцій на Южних і Катерининських дорогах. В Ка- теринославі іде бой між большевиками в одного боку і гайдама- ками, козаками з другого. Наші сили взагалі незначні в тилу. З Руминського фронту іде 10 корпус; швидко прибудуть 9 і 10 Кав- валерійськи дивізії. По городах Катеринославщини організується робітниче вільне козацтво. До 15 січня есть певна надія вибити большевиків з України. Один український ешелон пробився через Чалінковичі і іде в Коростень. Коли удасться взяти Мінськ, бу- демо мати велику українську армію в Західнього фронту. Представ- ник Румин повідомляв, що Руминське Правительство бажає, щоб представники Української Варшави були в Ясах при Руминьскому Правительстві. Шаровал повідомляє, що одержана телеграма, що Харьковз большиевики розвіролі український загонний полк. Шульгин каже, що події приймають якийсь катастрофичний характер. Особливо негарне враження робить панування большевиків з Росії, чим дуже ускладняється становище нашої делегації в Бресті. 3. З пропозиції Генерального Секретаря Порша постановле- но утворити другу посаду помішника командуючого Київською Війсь- ковою Округою. 4. Генеральний Секретарь Виниченко повідомляє, що Генеральний Секретарь Єщенко захворів і подав прохання про одставку. ПОСТАНОВЛЕНО: одержати не приймати; дати Генеральному Секретарю Шляхів В.Д.Єщенко досягнений одпуск; доручити Товари- шу Генерального Секретаря Фоковичу виконувати обовязки Генерального Секретаря Шляхів. 5. Одинець повідомляє, що на днях можна чекати вели- ких подій в Петрограді; які могут привести до нового військово- го пересмотру. 6. СЛУХАЛИ: пропозицію Генерального Секретаря Заруд- ного затвердити А.Г.Торниченко і В.В.Сьому- кина Товаришами Генерального Секретаря Земельних справ. II - голосуванні за Торниченко голосували II, утрималось 3; за Сьомушкина голосували 3, утрималось II. ПОСТАНОВЛЕНО: I) Аристарха Григоровича Терниченко затвер- дити на посаді Товариша Генерального Секретаря Земельних справ; 2) Веньяміна Васильовича Сьомушкина затвердити на посаді Това- рища Генерального Секретаря Земельних справ. Порш просить занести в протокол, що кандидатури Терничен- ка і Сьомушкина запропоновані Центр.Ком.Укр.п.с.р. 7. СЛУХАЛИ: i ухвалили доложений Генеральним Секретарем А н- т о н о в и ч о м проект тимчасового закону про флоту Україн- ської Народньої Республіки. ПОСТАНОВИЛИ: внести проект тимчасового закону про "льоту Української Народньої Республіки на розгляд Української Централь- ної Ради. 8. По докладу Генерального Секретарства Торгу і Промисловости постановили: асигнувати Генеральному Секретарству Морських справ 310.000 рубл. на виплату служащим робітникам Миколаївського порту в рахунок кредитів на утримання українських портів. 9. По докладу Генерального Секретарства Торгу і Промисловости постановили: асигнувати Генеральному Секретарству Морських справ 19.000 рубл. на доплату служащим Управління Миколаївського порту в рахунок кредитів на утримання українських портів. 10. СЛУХАЛИ: доложене Генеральним Секретарем Шляхів прохання КЗШОС-а затвердити купівлю нерухомого майна У.Г.Белянкера в Київі за 240.000 р. ПОСТАНОВИЛИ: дозволити Правлінню КЗШОС-а купити нерухоме майно I.Г.Белянкера в Києві і затвердити цю купівлю. II. СЛУХАЛИ: доложене Генеральним Секретарем Порш о м заштатанні п.о.Главнокомандуючого арміями Ю.-З.Фронта С т є г о - ва, на яких підставах істнують українські комисаріати при штабах фронтів. ПОСТАНОВИЛИ: повідомити в.о.Главнокомандуючого Ю.-З. Фронтом Сторова, що Комісаріат Української Народньої Республіки при штабах фронтів істнує на попередніх умовах, встановлених законами Временного Правительства. 12. СЛУХАЛИ: повідомлення Генерального Секретаря Шульгина, що Франція пропонує Українській Народній Республіці заключити у неї позику до 500 мільйонів. Порш каже, що таку саму пропозицію Франція робила і на Дону; Правительство Дону цю пропозицію здикнуло. ПОСТАНОВЛЕНО: обміркування цієї справи одкласті. 13. З пропозиції Генерального Секретаря Ткаченка постановили: доручити Фінансовій Комісії розробити законопроект про одноразовий прогресивний податок на майно, з тим, що максимальна сума податку не перевищувати 15% варстости майна. 14. СЛУХАЛИ: повідомлення Товариша Генерального Секретаря Шульгина, що в Києві можуть забастовати всі аптеки, через те, що аптеки "Народничка і Фарнакос", які обслуговуються Польським Союзом фармацевтів, одмовляються прийняти колективний договор. ПОСТАНОВИЛИ: доручити Генеральному Секретарству Праці і скласти спеціальну комісію з участю представника Генерального Секретарства Польських справ, яка в 24 години повинна рішити, чи саме аптеки повинні бути сконфісковані. В разі, коли згода не буде досягнута, дозволити Київській Городській Думі секвеструвати аптеки "Народничка і Фармакос". Переведення в діяльність аптечну доручити Миколай Рудні. В. Винниченко А. Шульгина Д. Антоновича ПОСТАНОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ ПРО УТВОРЕННЯ ДРУГОЇ ПОСАДИ ПОМІШНИКА КОМАНДУЮЧОГО ВІЙСЬКАМИ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ. Генеральний Секретаріат журналом 29 Грудня 1917 р. ПОСТАНОВИВ: Утворити другу посаду помішника Командуючого військами Київської Військової Округи. ГОЛОВА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ В.Винниченко В.об.Генерального Секретаря військових справ Мторщ Генеральний Секретаріат у хвалнв: I. Згідно проханню дати Генеральному Секретареві Шляхів Володимиру Дмитровичу ЕЩЕНКО двохтижневий одпуск за хворістю. 2. Виконання обов'язків Генерального Секретаря Шляхів доручити Товаришу Генерального Секретаря Шляхів Євгену СОКОВИЧУ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Н.д. Генеральний Писарь Лемриш 29 грудня 1917 р. Тт. голові Генерального Секретаріату. Останній час виявила ся у мене дуже тяжка болість (лікарі кажуть що має бути дзва непудка) котри згідно наради лікарів вимагає у мене ліжця не менш двох міс. Сьців на Кавказі водами. Позаяк болість не дозволяє виходити з хати, мене іншим секретарством шляхів зорганізовано - че є одного йону, с другого - останніми поді. Дим залишкі становище дуже погано - мало я залишаю адміністративний секретар шляхів передавши на товаришу Соковину и прошу докласти мого отставку по болістям Генеральному Секретарю. Сьогодні вже ки посаду генерального секретаря шляхів пропонував Ви Д-дій Еф. Ал. Санович, на котраго має бути згода і поваження від Ради шляхів и Революційного комитету Дарії. України Вадим Ємченко 28 грудня 1917р. Генеральний Секретаріат у квалів: 1. Арістарха Григоровича ТЕРНИЧЕНКО призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Земель- них справ. 2. Веньямина Васильовича СЬОМУШКІНА призначити на посаду Товариша Генерального Секретаря Земель- них справ. Голова Генерального Секретаріату В. Винниченко Д. о. Генеральний Писарь Лейфштейн 29-го грудня 1917 р.