Журнали засідань РНМ та ради Міністерства земельних справ, витяги з журналів засідань РНМ та УЦР, посвідчення працівника Канцелярії УЦР Є. А. Галаневича, 09.09.1918-13.04.1918, 10 арк.

ФОНДУ № ОПИСУ СПРАВИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ 1063 2 3 ФОНДУ № ОПИСУ СПРАВИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ 1063 2 3 Рада народних міністрів Української Національної Республіки ДЕЛО №_ Протокол засідань ради міні- стрів Центральної Ради. Начато_1958 г. Окончено_195г. На_листах 11 л. Міністерство ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ ЗАГАЛЬНА КАНЦЕЛЯРІЯ 9 Березня 1918 року. № .250 м. Київ. /3х. № 1088 14/III 1918р. Відповідь до ДИНАТАМЕНТУ до Міністерства ? ? Міністра П. КРІВЦОВСЬКИЙ Надсилається Вам для відомості і вико- нання в відповідних точках копія жур- нала засідання Ради Міністерства від 4-го березня 1918 р. за № 7. Директор Канцелярії ДІЛОВОД Копія. ЖУРНАЛ. Головує п. КУХАРЕНКО. З початку засідання Ради п. НОЧВИН робить позачергову заяву про те, що в тяжкі події бойовешицької влади в столиці України було забито Народнього Міністра Земельних Справ В.А. ЗАРУДНОГО. З приводу чого, пропонує Раді Міністерства вшанувати память бувшого свого Міністра вставанням. I. По заяві п. КРІВЦОВА про те, щоб зробити письменний доклад п. Голові Ради Народньих Міністрів про справу Міністерства взага- і за сучасний мент, а так і зробить де які заходи про збереження майна Земського Совзу. Рада Міністерства ухвалила: I/ доручить п.п. АРХИПЕНКО, КРІВЦОВУ і ОСЬМАКУ зробить доклад Військовому Міністру, Комісару НИКОВСЬКОМУ по справі майна Совзу, а тим часом, припинить служачим Совзу ви- носить, або вивозить де яке добро, для чого поставить від Міні- стерства варту. 2/ Інформацію по справі Міністерства доручить президіуму Ради. II. По заяві п. АРХИПЕНКО Рада підкреслює, що всі події по господарству повинні виконуватися господарським Комітетом, в склад котрого, як було ухвалено Радою Міністерства, повинні вхо- дить представники от всіх департаментів і окремих Виділів. III. III. По залві членів Ради по справі помешканій для служачих Міністерства ухвалено: доручить п.п. ВОРОДАЄВСЬКОМУ і КАТРИНЕНКО що справу. Слідуюче засідання призначено на 6 сього Березня о 12 годин Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: ДІДОВОД Ушаковський ВИМІТКА З ЖУРНАЛУ №39 Засідання Ради Народніх Міністрів 23-го Верезня 1918 року. II. СЛУХАЛИ пропозицію В.Голубовича скасувати воєнно-промислові комітети і заводські наради. УХВАЛИЛИ: пропозицію В.Голубовича І/ доручити Міністру Торгу і Промисловості вкупі з Міністром Військових Справ план проведення ліквідації воєнно-промислових комітетів і заводських нарад і представити на розгляд в Раду Народних Міністрів. 2/ Збори висловлюються побажання, щоб ліквідація була закінчена не пізніше І-го Квітня 1918 року. ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДЛЯ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила: Закон про скасування країніх норм по страховій операції в ощадних касах Української Народньої Республіки. 1. Встановлений арт.35 „Положення 10 іюля 1914 года о страховании доходовъ и капиталовъ при посредствѣ государственныхъ сберега- тельныхъ кассъ“найвищий розмір застрахованого капіталу і прибут- ку на одну особу - скасуєти. 2. Доручити Народньому Міністерстві Фінансів встановити по окремим планам страхування через державні ощадні каси Української Народ- ньої Республіки розміри застрахованого на одну особу капіталу, або прибутку, відповідно певним в цьому потребам, але не вище, як до 25.000 карб.капіталу і до 3.000 карб.річного прибутку. З першотвором згідно: В/рядкові „Положення 10 іюля 1914 г. и страх влено на „Положенії 10 іюня 1914 г. о ст Голова Центральної Ради Секретар Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДНЯ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила: Закон про скасування країніх норм по страховій операції в ощадних касах Української Народньої Республіки. 1. Встановлений арт.35 "Положенію 10 іюня 1914 року а страхованих доходовъ и капиталовъ при посредствѣ государственныхъ сберегательныхъ касс" найвищий розмір застрахованого капіталу і прибутку на одну особу - скасувати. 2. Доручити Народньому Міністерстві Фінансів встановити по окремим планам страхування через державні ощадні каси Української Народньої Республіки розміри застрахованого на одну особу капіталу, або прибутку, відповідно певним в цьому потребам, але не вище, як до 25.000 карб. капіталу і до 3.000 карб. річного прибутку. З пергатвором гідно: В 1 рядкові „Положенняю 10 іюня 1914 року а страхованих“ виправлено на „положеніс 10 іюня 1914 р. о страховањї Голова Центральної Ради Мирон Секретар Центральної Ради В.Демшан ПРОТОКОЛ №6 Засідання 10 квітня 1918 року. В.К. ЗАПОРОЖЕЦЬ---Рада Міністрів постановила ликвидиро- вати ВІКом., слідовоательно, это есть закон. Процесс ликви- даціи Земськаго Союза:соответственныя мастербкія и мате- рылы взяли соответственныя Міністерства. Права, бывшія у ВПК и материалы, имѣющіеся у него налагают необходимость контроля. КА.БОГОМАЗОВ----Подымает вопрос:возжноли измѣненіе и трактованіеРады о ликвидациі? Кто ликвидирует! Сам ли Ко- митет? Міністерство кридически неможет вышивать. Были ли на разсмотрѣніи Юридическаго Отдѣла? В.К.ЗАПОРОЖЕЦЬ---Ничего не имѣется противъ проведенія ли- квидациі самим Комитетом. МІністерствъ имѣет лишь наблю- деніе/контроль/. В. П. Ком.имѣет много допомог: рекві- зицій, закупленіе матеріаловъ по дешевым цѣнамъ, способ авансированія и т. п. По сему необходимо сдѣлать контроль но сама Демобилізація по Вашим планамъ всеж были приняты во вниманіе интересы соотвѣтственных Міністерствъ, чтобы матеріалы не попали въ руки спекулянтов. К.А.Богомазов: Право реквизиціи навѣрное не было; цѣны для Комитета были такія же как і для другихъ; использова- ніе кооперативовъ и общественныхъ организацій -для распредѣ- ленія матеріаловъ правильный, но такой способ не дает воз- можности быстро расплатиться съ кредиторами. В.З. Пармаковскій: Вопрос о контроли: в чьем инсти- тутціонной комиссіи считают вы пріемлемыми предупреждѣнія представителей Міністерства въ контрольномъ отдѣлѣ. Во отношеніи сговора ликвидациі поддерживало с. Бит- мисува. Комитетъ правам реквизицій не пользовался; судецкій былъ русская правительства не имѣли. Средство — для честнымъ лица слы Вв. Торговика но вторых авансы под закономъ. Пловини изъ касшала фонда не получали вступленія отъ В.З. С 2. То ж касається питання про продаж при ліквідації то всім відомі цілі їх усім ви вною зміненою посприятельне умови: ліквідаційна комісія може продавати тільки двох організаціям, то вони-де третину всіх кредиторами, котрим розрахувати, що мали продано; також в контроль одн у довільному разі супутниця і рабоча комісійною, оголошеної народу програми повинні бути погоджені. У.М.Панєвській Не приходить вони всього, а нашим переглядом див. Одеский Председатель. У ліквідації, яка превратила роботу на виробку і заводи синхронизоване. Втім дешевшими правилами в ясноть. Такою отримав підприємство на широку роботу. Учня: боровся з економікою, продажа консервованих мило, одягу і побутової намагання нових дешевших виробництва іншої промисловості. Проведене о ліквідації залежало фракційних: яких тимчасових, заїретивши виглядати з довготривалим для бути на Кам'янською без їх обговорення. Вопрос: кемателево-чи експериментальні політичної подзвівавшого мешканця працівниками смерті; можуть бути неоднозначні думки про організацію? В.В. Федорченковий. При ліквідації належить, як Велико-Кременчук, доложити розмову поважних завдань по шинній сучасності. Кемателево виконував дешевшими інтегральними фабрикаціями і супутницями; Центр Рад. Прави, також ємкі делегації з цього пункту знаходяться в строю. Вопрос: як підприємство чину роботи? Можуть бути елементи обмеження будь-яких, ручні, використання претензій на центральному відомстві Росії і замовлення в пунтках будуючи договора з Радянською державою. Вони елементи Підр. і Крем. теж можуть бути претензійність. Читер. Взято до сих пор денег Радиу вперед, ділення - 3.600.000 - 4.000.000 р. и тд. Денег же денег не будетъ, то соотвѣтствіе усилитъ актів. Затворюю: Паки и пришлемъ до днія отъ ежеднев съ Мих. Запор. Справа. Суммы настали рть Чек: Принят. даныны вдѣлъ возмеженіе, отно- сительно контракту было по мере болиатъ предсѣдовательно отнисовлено тою, что Камштейн работалъ, то нитъ ничего противъ вправинить. Касается до стеклов и др. виделся Камштейна, но не шурим их передать их соотвѣтствіе луши ей събави, а мешную фракции письмо Вещи. Наро актъ ввиду, что именнія и др. Предсдідитель мешалы знаменіе диф Дергавы у Озакодованных десятъ количества необходи- мо пришить супры к их посурению; въ виду камштейна работали ничего не имѣютъ противъ; З Контракта дешевый день прокладки, ик его бросили, нужно выяснить: если трійб со жалостію толико нам но паетную инвентурия никак не ведомости. З. Танецькін: Считать видоронку изъ журнала Рада левісеприв № 29, 23 Верною (Франц). Не різких івітій предав было разлученія всѣ що есть, нашу подучилъ м. т. Іграем то львы не изречены нарази мешк і вочин епопы на шихъ згоды. 23-25 сапд камштейнов и наши пушко Вели-Ва дивієнть нел-что и бичань слудо а масти вірелешенія від Киб, оцесріїръ Камштейнов. И.Я. Ф-бой. У насъ принятый еправедливости какъ тое прашило в Раду? Телурдовий паларин, что ориентаций по вайту дешево быть отмѣнена. 3.6 Надворный Кієвський датка Ценіфедору 3.600.000 руб. Рубль 4. Треба поставити на такій умові, щоб Кем-то чи інші боржуратичніші установлени, копалини тим и вини, дорогою працювали, душі по прилягаючих місцевостях селянській і всім стягти прибиль. Ставовище, що вони не звільнують працювати; до таєї цілі дали робилися свіжим пином дрійськ. В настаднє время ніякої іншої бургій власності, тільки потрібно щоб вони не мали цементу, малювання, не будь якого именевого дія згада робочих претерпітні. Дивлячись воїншосто. В широкий время шири-прим. пам'ятати, ще синкуть существовать без тодорожки. Велик час не обмежувати, що від чого вийде курє - не розкриваючи ініціативу и будь-який зв'язок со сторами місцевостями; виказ, по циттій селянській шири-прим. лімбовуючий, но всеси ви находитися іншій неоду та воєнної зв'язку, який неперед. Боголі. Вопросы и синкізацію розмірного самим Кем-то чи іншими, ельготи и обмеження не промени. Оригинальні пам'ятати як будь-якої миттєвої право на сучетствований; при відкриттях по широкий время не думали що будем тейшими, превірністю; возмутимся перехід нотацію акцизних предпріяттів. По новому честову В-тр. Кем приходить робити без пам'ята їх правил. В пропралину з потенційної синьга вводить вопрос о акцизуванні предпріяттів Комшт, как повин риб работать в широкий время. [Вопрос о письменних предпріяттіх] вредетел. Надбаваний реєстри нашого кем-то, гроші нако дейтку. В Польоргію, Великоріні і по границях України. Фрол Копр: що председати з себе вдих-трим. Кем-то читай? Українською Відомчим Радою у Києві 5 білого Марта 1839 р. № 29. Повідомляємо, Розмова з панами-представниками Української Верхньої Ради, в Києві, Олександром Азарійовичем і Степаном Завадським (Київський Уряд), що з Укр. Відомчою Радою у Києві називається, що вони не мають права на підписання і пересилання актів про розподіл Постановлення винно до 12-го листопада 1839 року. С.м. з Азарієм Українською Відомчою Радою, Степаном Завадським (Київський Уряд), Повідомляємо, А. Мамонтов-Верхівний Держава Державна Відомчого Ради Лейб-Гвардії Санкт-Петербург, 1839 р. № 29. Постановлення винно до 12-го листопада 1839 року. Ж У Р Н А Л № 52 засідання Ради Народних Міністрів ІЗ-го квітня 1918 р. Присутні: Голубович, Ткаченко, Клімович, Прокопович, Чопівський, Симонів, Любинський, Христюк, Мірний, Мицкевич, Сидоренко, Ковалевський, Одинець, Жуковський, Мазуренко, Хургін. I. СЛУХАЛИ: доложену п.Голубовичем заяву Міністра Шляхів Соковича про одставку. Голубович повідомляє, що одставка Народнього Міністра Соковича ще не прийнята, але що ним ведуться переговори з інженером Ещенком, щоб запросити його на посаду Управляючого Міністерством Шляхів. ПОСТАНОВИЛИ: повідомлення прийняти до відома. 2. СЛУХАЛИ: внесення п.Голубовича про потребу негайного складання бюджету міністерств. ПОСТАНОВИЛИ: кожне міністерство повинно до 12-го травня 1918 року подати Міністерству Фінансів проекти бюджету на 1918 р. 3. СЛУХАЛИ: повідомлення Народнього Міністра Ткаченка, що ним призначено на посаду Директора Департаменту Ісповідань п.Чеховського, який матиме права Товариша Міністра. ПОСТАНОВИЛИ: призначення п.Чеховського на посаду Директора Департаменту Ісповідань затвердити. 4. СЛУХАЛИ: доклад Комісара Холмщини і Підляшшя п.Скоропис-І олт уховського. Номінальна влада комісара поширюється тільки на Холмщину і Підляшшя; а окуповані частини Волині - Ковельський і Володимирський повіти залишаються цілком без українського заступництва. Вся окупована часть Української території поділена на сфери впливу Германської і Австрійської влади. З боку Германської влади Комісаріат Холмщини і Підляшшя дістав призначення, але поки що тільки формальне, бо жадних адміністративних функцій йому ще не передано. Нема місцевого самоврядування, тому нема тих органів, на котрі Комісаріат міг-би опертися. В частині Германської окупації зараз може іти лише підготовча робота до переняття адміністративної влади, головним чином в сфері церкви, школи, повороту біженців. Австрійська влада ще не признала Комісаріату, з одного боку через те, що не ратифікований ще мир, з другого - не вияснені остаточно кордони Української держави. Весь край зруйнований, руїна, особливо в австрійській частині, іде далі; ліс зрубують і вивозять; в селах лишилося по 5-7 коней /то найбільше/; на Комисаріаті лежить велика моральна одповідальність, але нема жадної реальної можливості захистити інтереси населення. Православних священиків нема зовсім, католицькі залишилися і ведуть полонізацію; школа була розвилася: в німецькій частині було 118 українських шкіл, організованих січо- виками, зараз є 70-80, бо багато учителів пішло в українські дивізії. Шкільництво в німецькій частині можна збудувати, бо є простір приват- ній ініціативи. В австрійській частині іде полонізація; австрійські власти свідомо не допускають відкриття українських шкіл. С короп- пис ставить питання, чи в таких складних умовах потрібно істну- вання Холмського Комисаріату, особливо, коли решта окупованої частини /Волинь/ лишається поза впливом Комисаріата. ПОСТАНОВИЛИ: Комисаріат Холмщини і Підляшша повинен істнувати зараз; під владу Холмського і Підляського Комисаріату віддати Полісся і західну Волинь в межах окупації. Холмський Комисаріат повинен повернутися до своєї роботи для охоро- ни інтересів людності і до підготовки краю до переняття його Україн- ським Урядом. Скоропис просить дозволу одступати йому в своїй діяльності од тих законів і постанов, які видаються Центральною Радою і Україн- ським Урядом, бо переведення їх часто зустрічають перешкоду з боку окупаційних властей. ПОСТАНОВИЛИ: прохання п.Скорописа задовольнити. 5. СЛУХАЛИ: внесення Міністерства Земельних Справ про асігновку 24.750 карбованців на видатки по скликанню сесії Головного Земельного Комітету. ПОСТАНОВИЛИ: асігнувати Міністерству Земельних Справ в рахунок майбутнього бюджету 1918 р.24.750 карбованців на скликання сесії Головного Земельного Комітету. Народній Міністр Ткаченко висловлює побажання, щоб Головний Земельний Комітет був реорганізований так, щоб відбити всі частини трудящихся мас, з'окрема ті частин селянства, котрі досі там не були представлені. Ковалевський одповідає, що це побажання він приймає до відома. 6. СЛУХАЛИ: внесення Міністерства Продовольчих Справ про закупку І мілліона пудів заліза на Александровських, Дніпровських та інших заводах. ПОСТАНОВИЛИ: 1/ ухвалити принципово закупку одного міллона пудів заліза на Александровських, Дніпровських та інших заводах для потреб виробу і ремонту сільсько-господарських машин; 2/ доручити перевести цю закупку Міністерству Продовольчих Справ, відпустивши на це належну суму коштів по вартості заліза з 500 міл- ліонного Фонду. 7. СЛУХАЛИ: внесення міністерства Земельних Справ І/ про асігновку 100.000 карбованців для виконання інструкції по збору коней, пограбованих по приватних конськіх заводах; 2/ про відкриття кредиту в 200.000 карбованців на фураж і помешкан- ня для тих же коней. ПОСТАНОВИЛИ: 1/ асігнувати Міністерству Земельних Справ по відділу Конезаводства 100.000 карбованців для виконання інструкції, даної для збірки коней, пограбованих по приватних конськіх заводах, на утримання комісії; 2/дозволити кредит в 200.000 карбованців для закупки фуражу і найма помешкання для тих коней. Ці гроші повинні бути повернені власниками підчас прийому своїх коней з пунктів. Народній Міністр у к о в с ь к и й висловлює побажання, щоб при відділі Державного Конезаводства Міністерства Земельних Справ був утворений військовий відділ по ремонту армії, який буде стояти на сторожі державного конезаводства в інтересах ремонту армії. Народній Міністр К о в а л е в с ь к и й приймає побажання Міністра Військових Справ до відома. 8. СЛУХАЛИ: внесення Міністерства Земельних Справ про одкрит- тя Міністерству Земельних Справ надзвичайного кредиту в 5.000.000 карбованців на строчні заходи по переведенню законів про землю і ін- формацію населення. ПОСТАНОВИЛИ: одкрити Міністерству Земельних Справ надзвичай- ний кредит в сумі до 5.000.000 карбованців на строчні заходи по переведенню в життя оголошених Центральною Радою законів про землю, інформацію та иншу допомогу населенню. ухвалити. Т.в.о. Державного Контрольора Симонів заявляє, що він, на підставі закону 14 січня 1917 року, зголошує свій протест проти асігновання великих коштів /5 мілліонів карб./ без попереднього обрахунку і детального проекту. Справа муcить бути перенесена на вирішення в Українську Центральну Раду. 9. СЛУХАЛИ: доклади Барановського про роботу Фінансової секції Державної Комісії по товарообміну. Справа з випуском серій Державної Скарбниці затягається. Німці заявили, що вони можуть взяти цих паперів на 200 мілліонів карбованців, але, як виявилося, грошей за ці папери дати не хочуть, а думають покласти їх в свої банки на проценти з тим, щоб списувати їх на рахунок платнод нас за німецькі товари. Коли після закінчення торгових операцій «альдо» буде на користь Українській державі, то німці повернуть його та к: 1/3 цієї суми буде повернена через півроку по підписанню загального миру; 1/3 - через рік і 1/3 - через два роки. Ці умови для нас невигідні, а розрахунок по військовій конвенції може цілком анулювати вигоди цієї позички. Німцям було заявлено, що до підписання військової конвенції не може бути мови про серії. Німці вимагають негайної відповіді. Порш каже, що вся робота комісії по товарообміну надзвичайно ускладняється через відсутність військової конвенції; конвенція може анулювати всю роботу комісії. Німці ставлять вже в комісії і земельне питання, що, як і справа з серіями в тому вигляді, як ставлять німці, являється втручанням в наші внутрішні справи. Цю справу треба цілком зняти з обміркування в комісії. Ткаченко каже, що пора рішуче поставити перед Германським і Австрійським Урядами справу з конвенцією і поводженням тутешніх агентів влади; втручання в земельне питання є з боку німців засоб тероризації Українського Уряду, аби визискати Україну в справі збіжжа і товарообміну. Фінансова секція повинна рішуче заявити, що всі фінансові і економичні питання будуть одкинуті, поки не буде підписана конвенція. Голубович повідомляє, що справа конвенції була піднята ще три тижні тому і цілком конкретні умови були передані до Берліну. Німці тут затягають навмисно, і фінансовий комісії треба затягати всі фінансові справи до підписання конвенції. Любинський повідомляє, що для підписання конвенції з боку Міністерства Закордонних і Військових Справ все готово. Хургін зауважає, що треба всім міністерствам вести рідшу внутрішню політику, маючи на увазі ту класову диференцію, яка почала ся в результаті політики, яку ведуть тут закордонні делегації. По р ш повідомляє, що на залізницях вже затого влено більше 3 ми- ліонів пудів хліба /половина поставки за квітень/, який може бути ви- везений до центральних держав. Але вони не дають за нього грошей, бо на перешкоді відсутність конвенції. Треба негайно в писаній формі пред- ставити німецькому уряду справу конвенції. Голови Ради Народних Мі- ністрів, Міністрам Закордонних і Військових Справ треба закликати ні- мецьких уповноважених на офіціальне засідання в справі конвенції. Всі телеграми про самочинні реквізіції надіслати до Берліна. Через нашого посла треба завязати зносини з політичними партіями Германії і пресою. Тільки тоді можна буде чекати іншого тону в справі нашої внутрішньої політики. ПОСТАНОВИЛИ: І/ умови покупки серій, запропоновані німецькими представниками, одхилити; 2/ справа конвенції належить розрішенню тільки Українським Урядом; 3/ скликати офіціальне засідання в складі Голови Ради Народних Міністрів, Міністрів Фінансів, Внутрішніх, Війсь- кових і Закордонних Справ і з участю представників Германського і Австрійського уряду: Мумма, Штольценберга, Флейшмана і Форгача. 10. СЛУХАЛИ: внесення п. Л ю б и н с ь к о г о про призначення посла до Відня. ПОСТАНОВИЛИ: обміркування кандидатів на посла до Відня одкласти на засідання 15-го квітня. II. СЛУХАЛИ: повідомлення п. С и д о р е н к а, що одержана радіо-телеграма, в якій Совіт Народних Комісарів просить у Германського Уряду повідомити Раду Народних Міністрів, що він згоджується начати вести мирні переговори в Смоленську. ПОСТАНОВИЛИ: телеграму прийняти до відома. Голова Ради Народних Міністрів Народні Міністри: Генеральний Писарь Т. Хмельник Перекумеровано, прошнізовано і кизенною печаткою стверджено сотирі архіви Директор Департаменту Зовнішніх Справ Федерації Конфедерції Р.Бєльков Начальник Відділу департаменту Зовнішніх Справ Федерації Конфедерції К.Кратовський ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖИВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР данів одиниці зберігання № 5 фонду № 085 Опису № 2 ропумеровано (11- оцинковане) +600=16/ аркушів (цифрами і прописом) них літерні №№ допущені №№ кладення бошури, газети: афічні матеріали: ці особливості документів на д. м 1106 - резаков Документи з затухаючим текстом: 5 „Листопад“ 1967р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 196 р. Підпис