Вісті краєвої та закордонної преси, штатний розклад "Вісника Ради Народних міністрів України", 22.04.1918-27.04.1918, 65 арк.

Фонду 1063 Опису 1 Справи 9 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1063 Опису 1 Справи 9 Рада Народних Міністрів УНР. Всім "закордонним" преси. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ АРХІВ Жовтневої революції і радянського будинку МВС УРСР в Харкові ФО 1063 С / ОДОХ 9 Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки Департамент Видовищ Прес-Бюро Всій загар- довтій землі. та щастя, відчини Ради Народних Міністрів. [1918] РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР, м.м.ЛИТОМИР, КИЇВ "Вісті краєвої та закордонної преси", штатний розклад "Вісника Ради Народних Міністрів України". 22-27 квітня 1918 р. КАТАЛЬОГ ВИДАНЬ Т-ВА "ДРУКАРЬ". 1| П.Бесараб, Задачник до початкового курсу аритметики, Перша частина, під редакцією математичної комісії "Товариства Шкільної Освіти", Видавниче Товариство "Друкарь" у Київі, 1918 р., Хрещатик ч.50, ціна Р6. 2.00. 2| Г.Голоскевич, Український Правописний словничок з короткими правилами правопису, видання четверте, Видавниче Т-во "Друкарь", Київ, Хрещатик ч.50, 1918 р., ціна 1.50. 3| Павло Зайцев, Оксана, перше кохання Шевченка, Видавництво "Друкарь", Київ, Хрещатик ч.50, 1918 року, ціна 50 коп. 4| Леонид Глібов, Байки Київ, 1918 р., Видавництво "Друкарь", в картонній політурці ціна 1.50, видання друге, Хрещатик ч.50. 5| С.Русова, Початкова Географія, Видавництво Т-ва "Друкарь", Київ, Хрещатик ч.50, 1918 р., ціна 2.00, видання 2-е, перероблене автором, під редакцією географічної комісії "Товариства Шкільної Освіти". 6| Ол.Шульгин, Політика. Державне будівництво України і міжнародні справи, Статті документи, промови, Київ, 1918 року, Видавниче Т-во "Друкарь", ціна 1.50. 7| Ф.Слюсаренко, Про державний лад. Петроград, Видавництво "Друкарь", 1917 р., ціна 85 коп. 8| П.Я.Стебницький |П.Смуток|. Українська Справа. Петроград, 1917 р., Видавництво "Друкарь", ціна 50 коп. 9| П.Я.Стебницькій, Україна і Українці. Петроград, 1917 року, Видавництво "Друкарь", ціна 50 коп. 10| М.О.Якименко, Замельна Справа на Україні. Петроград, 1917 р. Видавництво "Друкарь", ціна 40 коп. II| О.Білоусенко, Селянська доля - земля і воля. Петроград, 1917 року, Видавництво "Друкарь", ціна 35 коп. I2| Т.Шевченко, Кобзарь Т.I, Видавництво "Друкарь", Петроград, 1917 року, ціна 1.25, в редакції Доманніцького, з портретом та життєписом. I3| Т.Шевченко, Кобзарь Т.II, Видавництво "Друкарь", Петроград 1917 року, ціна 1.25, в редакції Доманніцького, з портретом та життєписом. I4| Б.Грінченко, Хазяйство. |Казка|. Петроград, 1915 року, ціна 10 коп., з 13 ілюстраціями, Видавництво "Друкарь", з художньою обкладкою з мілового паперу. I5| Майстренко, Загадки-забавки. Видавництво "Друкарь", Петроград, року 1915, ціна 20 коп., в художній обкладці з крейдяного паперу. I6| Співаничок, вип. перший, В-во "Друкарь", Петроград, 1915 року, ціна 10 коп., художня обкладка з крейдяного паперу, 7 ілюстрацій. I7| Колядки, Петроград, I914 року, ціна 25 коп., В-во "Друкарь". I8| Г.Павлович, Коза-дєреза, Петроград, I914 року, В-во "Друкарь", ціна 75 коп., роскішне видання з кольоровими малюнками. Мальовані казочки: I9| Відний Вовк |I6 малюнків|. 22| Рукавичка.-Заяць і Лев.- 20| Цап та Баран |14 м.|. Лисичка і Рак |16 м.|. 21| Пан Коцький |I6 м.|. 23| Ріпка |I7 м.|. 24| Соломяний Бичок |14 м.|. 29| Чёрвона Хусточка |14 м.|. 25| Кривенька Качечка |14 м.|. 30| "Кобзарик" Шевченка |14 м.|. 26| Коза-Дереза |16 м.|. 31| Життя Шевченка |13 м.|. 27| Азбука |30 м.|. 32| "Колядничок" |з мал.та но- 28| Читанка |34 м.|. тами|. Тимчасова ціна 10 коп.Склад:Київ,Хрещатик д.50,Книгарня Т-ва "Друкарь". 33| К.Шероцький.Історія Українського Мистецтва,Т.I і Т.II |дру- кується|. 34| Леся Українка.Твори в семи томах |друкується|. 35| Бєсараб.Задачник ч.IІ |друкується|. 36| П.Антонович,Закон Божий |друкується|. 37| Історія Українського Портрета.Т.I,II і III. |друкується|. 38| Наше Минуле,часопись двомісячна в 10 аркушів ч.I |друку- ється|. 39| Робітничі пісні,ціна 10 коп.,Петроград 1917 року,В-во "Дру- карь". 40| Мих.Могилянський.Художник слова.Памяти М.М.Коцюбинського. Петроград 1915 р.,ціна 0.30. 41| К.Баладженко.Вуковина та її прошлє.Історико-географіческій очерк з 36-ю рисунками.Петроград,1915 року,ціна 1.00. 42| К.Баладженко.Краткая история Галицкаго Княжества.1915 рік, Петроград,ціна 50 коп. ПО ВСЕНАРОДНОМУ ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕНИЯ СІЇ въ 1897 году. Во всей ТАВРИЧЕСКОЙ губерніи (3-мі уѣздахъ и 2-хъ градона- чальствахъ) оказалось обивателей обоего пола 1.447.790 изъ нихъ православныхъ . 1.069.556 (74%) магометань . 190.800 (13%) Изъ нихъ говорящихъ на великорусскомъ, украинскомъ и бѣлорусскомъ яз. 1.025.300 въ частности на украинскомъ 611.121 говорящихъ на татарскомъ яз. 196.854 " на турецкомъ " 2.197 грамотныхъ во всём населеніи оказалось 28% прамотныхъ мусульманъ по отношенію къ мусульманскому населенію . . . . . . . 19% по уѣздамъ отъ городами оказалось говорящихъ на татарскомъ и турецкомъ языке по отношенію къ общему количеству населенія въ Симферопольскомъ уѣздѣ . . . . 37,4% въ Евпаторійскомъ " . . . . 43% въ Ялтинскомъ, включая Севастополь 32% въ Феодосійскомъ, включая Керчь и Еникали . 30% въ Бердянскомъ уѣздѣ . . . . 0,36% въ Мелитопольскомъ . . . . 0,22% въ Днѣпровскомъ . . . . 0,28% въ Перекопскомъ . . . . 0,24% ПРИМѢЧАНІЕ: въ Ялтинскомъ уѣздѣ безъ Севастополя 60,5% въ Феодосійскомъ уѣздѣ безъ КЕРЧ-Ен. 38,5% Въ 4-хъ уѣздахъ и 2-хъ градоначальствахъ Крымскаго полу- острова по той же ВСЕНАРОДНОЙ переписи найдено имѣлось населенія . 505.199 лицъ изъ нихъ магометань . . . . . 176.530 " (34,3%) Рада народних комісарів. Архивный № по порядку. № дѣль по годовой описи. Когда дѣло или книги начались. Когда дѣло или книги за- рѣшены. Содержаніе дѣль Число листовъ. Годъ уничтоженія или время отсылки въ Управленіе. "Вістникъ ради народних комісарів" i "України" [Изданіе Вістника ради народ- них комісарів і "України"] ВТАТИ "ВІСТНИКА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ " і "УКРАЇНИ" З ІЛЮСТРОВАНИМ ДОЛАТОМ. Чис- по НАЗВАЛО П Л А Т И В З чер- П О С А Д И пер- На м і с л ь ц ь До кінця року. зі. еон. Одному Всім Одному Всім І. РЕДАКЦІЯ. 1/. "Вістник Ради Народних Міністрів". 1. Редактор 1. 500 - 4.250 - 2. Секретарь 1. 500 - 4.250 - 3. Коректор 2. 400 800 3.400 6.800 4. Репортер I. 400 - 3.400 - 2/. "Україна". 5. Редактор 1. 2.000 - 17.000 - 6. Секретарь співробітн.... I. 1.500 - 12.750 - 7. Секретарь молодший I. 800 - 6.800 - 8. Постійні співробітн. II. 600 6:800 5.100 56.100 9. Постійні співробітн. 5. 400 2.000 3.400 17.000 10. Репортери 3 300 800 2.560 7.650 11. Коректори: 4 два з них 350 700 2.950 5.900 других два 300 600 2.550 5.100 II. КОНТОРА. "Вістинка Ради Народніх Міністрів" і "України" з Ілюстрованим кокатісом. /Бухгалтерія, Реєстратура, Експедиція, Оповідки і Агентура/. 1. Начальник Контори I 500 - 6.100 - 2. Бухгалтер ....... I 500 - 4.250 - 3. Пом.Бухгалтера I 450 - 3.825 - 4. Реєстратор I. 300 - 2.550 - 5. Завід.оповістками I 450 - 3.825 - 6. Завід.аген. I. 450 - 3.825 - 7. Помічн.реєстр. I. 300 - 2.550 - 8. Експед.контори I. 450 - 3.825 - 9. Експед.ніч. I.. 450 - 3.825 - 10. Помічніч.екоп. I. 300 - 2.550 - 11. Касір-артільм. I. 450 - 3.825 - 12. Конторщики 4. три з них по одини з них 24. Виборники адреса. 6. 200 5.200 900 5.400 25. Бальзовичи 8. 200 1.200 900 3.400 Сума виплатів для персоналу "Вістинка Ради Народніх Міністрів" і "України" з Ілюстрованим кокатісом з 15 квітня по кінець 1918 року, 204.100 карбованців. /двісти чотири тисячі сто карбованців/. Д О К Л А Д РАДІ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Відповідно до Інструкції про діяльність "Вістника Ради Народних Міністрів", прийнятої на засіданні Ради Народних Міністрів дня 26 Верезня І918 року, при "Вістнику" має виходити як неофіціяль- на його частина офіціоз "Україна", щоденно, в великім форматі, на 6 сторінок, по програмі, наміченій у згаданій Інструкції. Для видання "Вістника Ради Народних Міністрів" і "України" потрібний такий редакціонний персонал: А/ Для "Вістника Ради Народних Міністрів": I) Редактор, яким має бути Директор Департаменту Преси, 2) Один Секретарь, 3) Два коректори, 4) Один репортер. Б/ Для "України" I/ Редактор, II/ Два секретарі - страший і молодший, III/ 1) Один співробітник для голосів краєвої преси, 2) Два співробітники для голосів закордонної преси, 3) Один співробітник для писання статей по закон- донній політиці, 4) Два співробітники для справ українського полі- тичного життя, 5) Три співробітники для справ українського еконо- мичного життя, 6) Один співробітник для справозданнь з засідань Центральної Ради, 7) Один співробітник для писання статей з при- воду засідань Центральної Ради. 8) Два співробітники для справоздань з засідань фракції Центральної Ради. 9/Один співробітник для справоздань з засідань Мій- ської Думи і пр.інституцій місцевого самоврядування в Києві, 10/Два співробітники для театру і мистецтва. IV. Три репортери. V. Чотири коректори. Що торкається контори,Експедиції і Вухгалтерії,то вони бу- дуть спільні для "Вістника Ради Народніх Міністрів" і для "Укра- їни". Кошторис видатків "Вістника Ради Народніх Міністрів" і "України" прикладається при цьому в трьох примірниках. ПРИМІТКА. Машинисток, кур'єрів і т.п. служачих в штат не вне- сено, позаяк відповідні потреби Редакції будуть об- слуговувати служачі Департаменту Преси. Приложение № 8. Архивная опись д'ѣламъ канцеляріи лѣс- ничества, Съ 1 года. Архивный № по порядку. № дѣлъ по годовой описи. Когда дѣло или книги начались Богда дѣло или книги за- рѣшены. Содержаніе дѣлъ Число листовъ. Годъ уничтоженія или время отсылки въ Управленіе. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Закордонної Преси“ № 25 Чернігів. В газеті "Госсіше Цайтунґ" в 15/4 1918 № 191 поміщена стаття Георга Бернгарда під заголовком "Чернін" як показується то не аферас Кле- мансо, але національне питання було причиною утлаку гр. Черніна. І він дійсно являється в цій справі в першій мірі пиратим. Комун- му сіло бути ясно, що в момент коли він пообіцяв українцям холмщину, сильна польська партія перейшла в неприйнятну опозицію. Через не він запутав внутрішнє положення в Агропті і ввіграв в таєм своїх воро- гі з більшість австрійських міністрів, котрі нараз завищилися перед непредвидженими трудностями. Холмська акція була на всякий случай, в по- порівнянні з його попередньою політикою, напляваною Кому мірської. Він сам був тим, що позволив мирним змаганням вирости в релігійний запал, який треба було негайно задовольнити. Він публічно прославлявся як такий, що має принести хлібний мир; коли ж стала грозити необхідна- сть цей хлібний мир йому можуть вирвати, він за оборону. Він зважав Українців в справі холмщини. Потім австрійські місітети примусили його через нові заяви та пропозиції про зумніння тільки провести при- мирити Поляків, а Українців занапохати і зробити недозвірними. Тим чи- чином він бив також несвісток в відносинах до Німеччини котра на- стояла як тільки доби в точності виповняти всі приречення своїх клан- цям. В кінці його поведення в Чехах являється вбогий, який не мав на це від мір собі позволити, як солго в нього була заклята бать- штвь з Німеччи і Поляків. Коли ж Поляки ще не успокоїлись у пово- денні Українців являється сумнівним розрив в чехами можна навіть хиба хиба безумством. В Німеччині вже і ця дазна побоявлеся, що політика Черніна буде не вплив на Німеччину. І дійсно гр. Чернін був в позиції мір з австрійським політиком його задачею було перепро-дити різне мір, який наразив двоєм інші монархії через складні мілінки ста- того пожару. Зайгутим середством до цього йому видалобся переобра- зування Агропті на федеративних принципах. Тим хотів він полегшити для кої ой неймечкі Народи. І якщо Німеччина була розуміла всю широчинь цих планів, вона будаби піддержала змагання Черніна, піро- товляючи таким чином мість для будучого порозуміння з Росією. Однак в Німеччині цього не зрозуміли і чернін на власну руку в тягу поле- тику, яку чужез добром. По мірі можливості він стерався звернутати у деяких австрійських народів паціфістичні змагання, під котрими часто-часто сирбадася нехить до Німеччини. Німеччина не підозрю- вала політики черніна. Зате часто уживала його для перередення своїх політичних планів, що боллєсказати в Дерліні почукали гр. Черні- ном і сказати в Відні. Ця дурна політика мала як найпоганіші наслід- ки. Одним словом гр. Чернін — це незвичайно сильна йдвікуальність, і еслаб в Німеччині був подібний державний муж, вона була би довер- шила много. Причини відставки Черніна. Газета "Госсіше Цайтунґ" з 16/4 1918 р. № 192 подає таку телеграму з Будапешту: „З зв'язку із слухами про початих відставки гр. Черні- ніна з добре поліформованих кругів податить: причина відставки гра- фа Черніна держаться в тайні. Всаж таки можна стверджити що не це та причини про які думає громадянство в зв'язку з позлішними полі- нями. Противно, правда, що бже від дозволу часу посляди міністрів не покривались з поглядами цісара і через це міністер бідне бражання що цісар не має до нього повного добира. Серед таких обставин міні- стер приросив о відступленні цісар не видаєв йому в проханні. Та- ким чином причини до уступлення гр. Черніна треба шукати в різниці поглядів межи ним і цісарем, що різниця в поглядах відноситься в першій мірі до питання про заграначну політику, яка є тісно звязана з національною проблемою. Кріва кабінету Бекерле. "Госсіше Цайтунґ" з 16/4 1918 р. № 192 подає телеграму з Будапешту про кріву кабінету Бекерле. З зв'язку з цим разета старається осві- тати ті обставини серед яких ця кріва наступила: Все політичне життя Угорщини заповнене собою боротьба, яка розвіргалася довкола виборчої реформи. В боротьбі цій беруть участь 8 партій. Партія громадян домагається нагальногорозпущення парламенту і допершення виборчого акту ще під час війни. Воїм противне становище заняли президент робітничої партії, гр. Тіса. Повереднє становище займають президент міністр Векерле разом із гр. Аппоні та міністром суддівства Воценці. В послідніх днях вдавалося, що Векерле компромісною дорогою вдається перетягнути на свою сторону гр. Тісу і тим чином наперед перевести бюджетну провізію а потім заняття виборами. Тим часом надійшла вістка про відставку гр. Черніна, котра всьом змінила плани угорського кабінету. Опрану виборчу тепер можна буде порішити тільки при розв'язанні питань воєнної ваги. Вибір дипломатів. Г. Вернгард в "Фоссіше Цайтунг" в 15/4 1918 р. № 190 пише: Назначини гр. Мірбаха німецьким послом в російській Республіці і затвердження його союзницьким правителством в Москві не можна назвать відповідними і добрих Дипломатичних наравнення. чи вважає потомок арбстократичного роду наладити добрі відношення в представителями держави, котрі за царською строю, як політичні протупники заслані були в Сибір, дипломатичний представник, щоб мати точні відомості о краю і його союзничих стрелинних повинен ввійти в контакт з членами ріжних політичних партій і груп. Тому назначина другого чоловіка, бительствує бувши на це місце відповіднішим. Жинна цему німецька система назначування дипломатичних представників, що вім інтереси держави поєдинно бути вмінено. Лист писаря Кароля І відставка гр. Черніна. "Фоссіше Цайтунг" в 14/4 1918 р. № 189 повідомляє, що лист вислання пісарем Каролем свого тексту сикст-бургою - Паріжовському в місяці березні 1917 р. опричинив цього Непрозумність так є австрійський як і в французький палати. В той час коли Клемансо заявляв, що цією справою обов'язковийся піддержувати в Берліні спротивлії протесту "Сардята" відабеме Кльває-Льотарингів, то австрійське правителство подало другий текст письма де говориться, що попирияти буде тільки о скільки він буде мати реальну підставу і буде справедливим. Це зт.: дійсності було непрацює. Заява Клемансо відносно відбудования і зборогу коштів Бельгії цілком ложні. Копія листа певно підложна і немає ніякого значення. І аль тільки що неможна оригіналом доказати Клемансо правда, якт що цисар сам звернув ся до держав почтір-нього прозуміння з проектом мирного посередництва конститує хви-льевий упадок духа не тільки в Відні, але й в Берліні. Перемиці політика в Німеччині з відставкою Бетман-Гальбрага, к.р на сході побида на заходи зміщують більше совє Альстріф з Німеччиною. Равета ця, по відомостям "Пті Парізіен" подає що недалньо відбулася конференція держав почвирного порозуміння, на котрій обговорювана була справа останнього листа, на котрий постановлено не ресгувати. Більшість у парських газет висловлює довіря Клемансо, тільки газета "Гуманіте" жадає заложення перед парламентом цілого матеріалу, тому що з цим зв'язяне є дальше продовжування війни. Однак Клемансо остає при своїм і догодить, що кояй е правдива, а відставку гр. Черніна спрацювання політичні не позуміння між гр. Черніном, а пісарем Каролем. Останній лист писання без відома міністрства впливу це по- тьєрджує. Можливи також є, що гр. Чернін не хотів дальше бути від- чальним за політику Кароля. Відставка ця нічого спільного не має з виїдношенною Альстріф до Німеччини і їх совку. Ногими кандидатами на місце гр. Черніна назичують борона Мора, гр. Андраса, поєдн в Берлі- ні Гогельського і гр. Тісу. По останнім відомостям на місце гр. Черніна назначено Дурена. Заключення маза з Росією. Зборот в большовицькій політиці. Писем "Лестер льоїд" а. 8 12/4 1918 р. № 87 агенство Галаса даль- ше розширює літературські тістки про зміну політики большовиків, інодірно хоче Троцький писати в підсекл. І політични напрями близької дужки в союзних державах. Зін переговорське від якоюсь часу через французького генерального консула в Москві з Парижським урядом, який: гальєр вислата насамперед 500 французьких офіцерів до Рос- сії, щоба перепровадити ре організацію в російській армії. Однак саме собою, що Франція підножегас Росії при відновленні своєї тіл- ського? сили рільки під цим углівом, що це збройне приготовання робиться проти Німеччини. Про харчування війська на Україні. Відень, 12/4. З військової пресової квартири сповіщають: швейцарські газети приносять вістки що в огляда на неможність насирити васосів п. поживи на Україні, приходить зл австрійською угорською війську, яке там тим оперує, діставалати поживу ві своє краю. В в'язані є цим говорять про доставу на схід 100 вагонів мукі в Галичини. Супроти цього мусить ся ствердити, що прохарчування війська на Україні, як це зле також визnano зазначити міністр викордонних справ граф Чернін в свої пропозиції Г. Ц. Д.К. забезпечена васосів напрямдженнями на країни, "одні відходять довови для війська в Австро-Угорщині на Україну, то ходить ту тільки о такі артикули, яких в краю не можна одержати, як консерви тютюн і. т.д. Однак ніколи не відходили посилки мукі і ввійма в Галичини на Україну. "/Найе врале Прессе в 18/4 1918 р., п. 1260/. Робітничча партія проти Льойд-Джорджа. Ротердам 15/4. Політичний опублікований "менестер Гарвінга" сповіщає берлінському "Локаль-Андайгер-ом" в 16/4 1918 р., що в англійським уряді краю неминуча, тому що члені робітничої партії, а також більшість лібералів вальялють проти ірландської пійськової поліности. Лояльні оби партії мали одержати від кабінету запевнення, що військова полінності в Ірландії не буде запроваджена примусово, доки не буде принятий "гомрульбовий закон", то і все таки керуючі члени робітничої партії пожадали, щоб міністри, які належать до їх партії негайно уступили. Співробітник Менестерського Гарвіна приходить тільки до цього сповку, що станомиска ліберальних міністрів і робітничої партії в кожній разі дуже захищати, тому що их погляди яко членів правительства не згоджуються в поглядами их партії. Після інших лісток умовити міністри робітничої партії, свого дрібця в пратительство, щоб прийти до порозуміння, як цього бажають Гендерсон і Аскліт. Правительство мусить в кожнім разі скоро рішити, оле його не хоче попасти в неприєзнне положення. Також "Делі-Нью" вказує на підготовку міністрів, деякі англійські газети ще з сумніки, чи теперішня англійська сповидця, яка складається з різних елементів, не маючи жадних спільних інтересів, буде настільки сильна, щоби позалити Лойд Джорджа. В кризі імен- но, яка постало в нагоді установлення веральської пійськової ради, показалось, що станомиска Льойд Джорджа так сильне, що дійсно в Ан- глії немає з розуму мужа, якого можна би вважати його наслідником. Трудности Голандії. Ротердам 15/4. Після Берлінського "Локаль-Андайгера" в 16/4 1918 р., що палата мусить бути розв'ягана, бо з досідчених останніх неділь по- казалось, що від теперішнього уряду в Голандії не можна нічого доб- рого сповидати. Різночасово приготовляться в анархично-соціалістичних про-посольських кругах загальне повстання. Скликання німецького райхстага. Берлінський "Локаль Андайгер" в 16/4 1918 р. п. 194 сповіщає що як раз сьогодня збирається німецькій райхстаг. Можна сповидатись, що теперішня сесія, як коротка вона не а, буде дуже величезної політичної важливості. Вона дуже батька не тільки ізза проектів величезних податків, які маються запровадити, але тому що на ній містеться нашого оборо- рити основу цілої дотеперішньої закордонної політики райхстага, а іменно підомку мирову резолюцію в 19 Липня 1917 року. Антонія. Агенція Рейтера доносить за Людонською газетою "Майє" а з 3/4, що діяльність большевиків у Ладив стоїть викличе коєнчність вмішання ся союзників в справи Сибіри. Японська газета "Джинджі Цімпо" подає в одній статті що в травні буде скликане надзвичайне засідання палати, після чого наступить мобілізація марків като в цей думки, що позамергле скликання палати ясно доказує, що мобілізація вирішена. Креслендент "Асані" в ларбіні повідомляє про артст, американського впливу в Сибіри і подає що Американці реквізували 40 кораблів омурського пороходного той гаряста, а те в п'ячих цебс ці кораблі не попали в руки большевиків. "/Русский Вестник з 9/4 1918/. II. ЕКОНОМІЧНА ТОРГІВЛЯ ПРОМИСЛОВА ЛАТИНІЯ. Німеччина. Зазоротріння сиріх матеріалів і колоній. В німецькій ревет "Российська цалунга" в 18 / . 1918 р. в 192 помі- стив Міль Цімерман отато під звичне наявленням заголоком. Найважнішою задачею нашої господарки є запевчення улійних сиріх матеріалів. По-більш буде нам потрібно 82/4 міліона олій- них обочин та 534 тисячн тон можків. Звідже це все вияти, з 1917 р. пивовили ми в Росії, Врунії та Туреччини 120,833 тон улійних ого- чіг. Якщо б ця цифра збільшилася в двое або троє, то все таки для на- шої потреби цього не вистачало. Для того мусимо ми вже тепер над тим заста- новитись і постаратись, щоби по ліні дістати в наші руки такі обля- сти, які осичає дали би нам потрібну окілку та олійних очовчів. всі наші колонії дали нам у 1912 році 75,000 тон олійних очовчів, котрі та пальмових зернів. Тепер цей привід перевищив би вже понад ще 1.002.000 мільон, але за нашої господарки було би і це тільки каплю води на горячий камень. В довнішній стадії війни вказував я, кожний раз на французьке і белгійське Конго і нас борати тамошньови кіса. Звідси вислесено в 1912 році 8.800 тон а 1916 році вже 22.380 тон пальмових верен. Так сама Камерун та солдя Нігерія дуже бо- гори в пальмові та інші олійні дерева. Слоб ми дісталися в нашу власть тільки Камерун і обидва Конго, то могли би сейчас по вільні шлясти 46800 тон пальмових верен і 10.000 тон пальмового улію. В протяг пятьох літ ця цифра подвоїлася, як додати до цього ще наші старі колонії, то нас привід з Африки не носили би 120.000 тон, а за 5 літ -240.000 до 250.000 тон потрібних нам то-вів. Наша батьківщина у со- сідні європейські держави надли би під себе 300.000 тон, Аргентина 300 до 500.000 тжм конопляних насіння, а Голландські колонії до 50.000 тон копре. З цим можна вже господарити і бути незалежними від Англії та її колоній. Такі жадання сталили ми давніше коли була надія, що з виходом Росії з ряду гоючих, наші західні по- сги заключать мир. Але замість мира проливають іоні дале крьзь тільки для того, що би винайти наше господарство. Таке їх поступання примушує нас переглянути нашу колоніальну програму і підвисити наші жадання. Тоді ми не сміємо під жадними умовами ограличатися тільки франц. і Бельг. Колоніями поїнни вагти собі це Нігерію, яка давала 1913 р. 175.000 тон пальмових верен та 83.000 тон олію, і Офержу Леону в Бивоом 50.000 тон. Таким чином прилучення Ніге- рії, Камеруну та обох Конго до наших далиних колоній складили би Німеч- ку Середньо-Африканську колоніальну державу, яка доставляла би нам а початку 400.000 тон олійних очовчів, а по далеших часах певно і цілий міліон. Така держава пр їда ще не в наших руках, однак я твердо переконаний що вона у маюбутності буде. Треба тілько сказа- ти ще пару слів про певну взляз Німеччини і колоній. В не далекій будучності будуть на певно будуваї залізні дороги від побережья Середземного моря в глубь Чорного континента, які поїнни брати в тій будуві участь і тоді наша дорога до колоній вела би через Азе стрію і Італію. Нам треба би забезпечати тільки коротку морську дорогу Рагуза Бенгазі, або Триполіс Туніс, Схилія. Так само мусимо затриматись в наших руках взяв мия Дерським залізом у Східньому Афри- кою, або миж Аденом і Східньою Африкою. Інваййшлях може проходити через Треччину та Абсейнію. Це можно легко виконати, якщо наші май- бутня Африканська держава буде мати сильне військо і флоту з опр- ними точками в полудневімморі. В кінці треба обговорити питання, чи може наша колоніальна держава дати нам придільний матеріал. Під- посідь на це буде неагривною. Правда, що так земля і клімат для об- роблення баболин пригідні, але до гілки цим дуже мале занямалися. Всё баболину 450 до 500.000 тон мусимо дальше брати з Америки Індії та Евпта. Обечу вогну мусимо дальше купувати у полунасей Африці а Леон та коноплі в Росії, Румунії, а інших сесідних державах. З середньої Африки можна вивозити ще міль, какка, карчук, дороге дерево, слонову кість, такор для вироблення шкір. Для годівлі скота годиться Африка ідеально. Однак для всього треба провести залізні та мосейні дороги. Це було би для богатої середньої Африки тим сальні, що для нашого по- ля весняний дощ, після якого все везенне і росте. З всього висше ска- заного виходить, що наша майбутня колоніальна держава не дає би зд- собното все нам потрібне, але олійні продукти та і це деяких матері- ялах забезпечила би наша промисли і господарство раз на завше. За Начальника замордного відділа У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС БЮРО ВИДІЛ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісті Закордонної Преси“ № 26 «ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА». АВСТРІЯ. Чеське маніфестації не відбрання в Празі. Газета "чремдон Блат" з 14/4 1918 р. № 99 дає потрібний опис чесь- кої маніфестації в Празі: В цій запретостована проти звіною про- моги гр.Зерніна до представників віденьського самоврядування, 13 п.м. підбулася в Празі грандіозна маніфестація при участі чеських чле- нів парламенту, представників штуки і науки, а також представників піденьних Ольгян, Сербів і Лорьатів.Запрощено було також Поляків, Українці. і Румунів,але ці не явились.Від Польжкій одержано письмо в котрім предсідатель польського клубу Кендавор заявляє,що плиду відсуївності польських членів гіденського парламенту не можна пред- приняти яких-небудь кроків в цій справі. Кендавор виявляє дальшою своєю особисту думку, що Ніякий народ,коли він поїждаб чувство плас- ної гідності не може знести двох протестів такої провокації як понедельна черніна в чеській справі. Ось та відкиллия промовкою предсідателя чеського сокар посла Станека.Він заявив що чеський народ стоїть на точці погляди висказаний в резолюції з 6/1 ц.р. що тін не відповідає бол- ся від своїх домагань державної самостійності.Місля Станека плюту були письменник Альойз Дралек і відчитав звялу:Чехо-слоянський народ ви- питерпів на цій війні страшні муки. Лотомками лютося на полях бит- ни кровь чехо-словаків.Кроплею своєго чеського народу воодушевив на те, щоби в загальному мірі йому було валенено краще життя.Він не бажає нічого крім гільного,самоотійного життя,права розпоряджати своєю долою. Чехословачький народ зібрався отць,щоби граничної скалою піддержати своїх провідників і одобрити все те о чим они заявляли в своїх гальних історичних деклараціях.Він прирікає так довго видер- жати на сломому фановниці як доски не виборе собі самостійності.Тоді чеський народ буде процвітати в семі народів на своє власне щастя і на на благо всього майбутнього своїдного людства. З промовами підступали ще кроатський посол Павеліч,др.Корощев,проп- Кралярж, голова Чеських воїял-демократів Габерман і Клафоч. Мані- фестація скінчились промовою Станека,котрий виваг приєутних сеято виповнювати пороблені мудрі обсті. ПОЛЬЩА. Берлінер Льокаль Андайгер з 17/4 1918 р. № 195 подає за монітором Польським й "Пшебльонд,ом Вечорним гістку що в Польщі поставали дві нові партії,одна якою пропагатором Келенький епископ назвився "Католицька народна партія".Вона стоїть на точці конституційної Монерхії.А варшаві нова активістична група заснована також "Орканину партію",якою голошним Кермачем є звістний активість михайло-лем піцький.-Речинець /сток/ скликання державної ради визначено на 3 травня ц.р. "Польська армія". "ремден-Блат з 13/4 1918 р. і. 95 доносить що представник "Польського куріера"має дорогу нараду з польським комендантом справи організації польської роміф.Останній заявив,що план улучшення армії є уже ви- роблений.Россій арміч поступить тогди тільки вперед,коли будуть устоновлені звіського і законки.Польскник Манецич "казував на дугу добрий підходящий матеріал котрого набирається около бригади. Прі цінці народ поважний Бернекій управитель хорунжих і підофцирьсько- ської школи заявив,що настрій духа і почуття підського обовязку собох.школах якнаїлпший. Розія. Петербурзький Корреспондент деносять до Щриц. гав."Пті Царівіян" з застереженем Лістку, ще вінок, яко зоступник Петербурзького Совет Совета веде переговори в Москві, про підкримлення Петербурга двід Москви і заоховання нової північно-російської республіки, яка окладалася б на губернії на північ від Волги й Ками ві столицю Петербургом. Удайте шаршавер цайтунг" в 18/4 № 105/. Агітація між Абстрос-Угорськими полоненими в Росії. "Чремден Блат" в 13/4. 1918 р. п. во подає, що в останнім числі га- зети "земля і соля" поміщений був заклик доположених чехів, щоб ті всту- готупали в чеські організації, са що вбільшні будуть під гольких робот. Тих котрі не коопляти в цю організацію ясбудуть биличуват- ти і особні табори і вмалати щодень на роботу. Газета "Служен" бькй Ог, що виходить зврбській хорватовскій, чеській і російській мовні великими масами розкидується поміж полоненими, а закликом, щоб ті організувались в національні лібовні частини для борьби в Абстрос-Угорщиню. Ціль цих організацій розбити "Абстрос-Угорщину на куські визволити всіх славян в анатрійського ярма, далше газета подав до чеські сербські і румунські офіцери неутомимо пропондують Ідею "Новий батьківщина". Мер. Росії в Мінсклілер. Гаага, 12/4. Агентство Газас оповіщає в Петербурга, що національна Финська Рад заключила мир з Росіею; Національні збори підпрокть На три роки пригнительство і уточнювати державний устрій. Протиден- том має бути будь-який, Повинне предложити соціальну і обрану реформу Не має бути регуларної армії, тільки міліція в 3000 чоловік. Колиш- ні тьердині мають бути окосовані /Пестрр льод" в 18/4 1918 р. Англія. Як доносить "дайтше шаршавер цайтунг" в 13/4 № 105 Англійці зму- шують Зелджоросії перебуваючих в Англії до підькової служби. Військовий англійські власти хотять в цей спосіб придбати собі око- ло 10.000 солдат. "Менчестер Гардіан" з приводу підставки червня пише: "Полі- тика зробила іже своє діло, олого мають тепер лійська. Де в предиве внм знайняння підстаки чорна. Небезпечне воєнне і політичне положення англії на суші. "Найе «райе Прессе» в 14/4. 1:10 р. № 19205 пише: є даген дзьна предокують що цариця моря Англія не довго удержиться його хозай- кю. Її політична сила, яка побалканський пійні вмоглася до безко- нечности, тоди коли Льондон став ісеслітним дипломатичним центром а кернячем її політики льорд Грей; першим дергальним чоловіком. Еропи, то нині ця сама Англія ледві лидерує теперішнє тяжке поло- ження. По думці льорда Грєя Англія будучи на їерську слави й бопат- єтла та опираючись на сильний флот і армії" соранникі могло би одним стом' оловом охоронити лебс світ. Однак теперішній її плини на континенті вагисить відлімаліду останих подій і бою. Побіда Ни- меччини і далєше підступання англійської армії аж до каналу лие- вала би є Англії дяжу крибу, а це окріпило би принціп, що конти- нент полинен належати тільки континентальним державам. Угорщина. Політичні події на Угорщині. Буапест 12/4. 1918 р. Німечька газета "Чремден Блат" в 13/4 1918 р. !.. 98 подає, що і найблизших днів лідбудуться народи, в справі вияснення нення і банкціоновання умову в закордонних державах, я к і змін деяких установ на Угорщині. В нарадах брати будуть участь й австрій- ські представники...Іль народ буде обговорення і уотеслення згеди, відносно мари по договору з функцією і справа розділу харчових проз- дуктів між собою. II. ПОЛІТИЧНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА. Австрія. Під таким заголовком містить Віденська газета "Нас Шваг ФраєЦей" з 16 квітня 1918 М. 19267, стаття українського допутою до австрійсь- кого парламенту Михея Василька. ЇЇ колективний зміст такий: "Відень 15/4. На це питання міг би я вчора в неділю вранці, скоро першую в Київ підповісти всевім опинене в додатнім вимих. Запитав збіжжа, на Українк, на які спеціальні при започуванні Верстійського ми- ра безумовне є. Я будучи в Київ, яко член Комісії не товарисьміну використав опій четверетижневий перуд в тій цілі, щоб сам наглядно про це поінформуватись. Моя ревитупання й обміркування з представ- никами тамешнього уряду і з Керманичами кліборовських губерніяль- них й повітових опілк та в торгівлями дали мені такі відомості. Безумовне нам легче було отримати збіжжа, як би наша підозка нотай- не по підписаний миру віймли в Україну-тоді було нагромаджене так в Київ як також і в Одесі та інших містах України по магазинах, млинцях і т.п. багатствапошлі збіжжа. Трохиже не большевицьке нану- вання на Україні в часті виведено, в часті внищило ці запаси, так що зараз находяться збіжжа в великій окільності лиш у сельських по- сподарів на селі. Українському урядові лиш в трудом удавствова д-бу- нуванням, рівно ж не функціонують вараз як один сельський організації, або функціонують лиш спорадично. Отримати збіжжа можна лиш по- чи представників організацій центральних держав в персумпні з міс- девою владою і при помочі міщевих краєвих торговельних круглів. Яким населення довіряє. Важну роль мусять відограти при цім також 1. присутність війська центральних держав. Завданням Комісії, визоланої з Німеччини й Австро-угерщини було дати спромому українському урядові, щоб він дав свою згоду на сл.- сіб доставки збіжжа, який би був конечний, по більшій часті сам стій- ний це е такий, що входив би в округу ділання українського уряду, так щоб Німеччина й Австротургшина будучи критом українським уря- дом могли вибрати кожну дорогу - розуміється за заплату ко котрій то дорозі, могли би отримати в свої руки скількість збіжжа, яке дій- сно находиться в обмінному обемі. Берестійська умова наложила центральним державам супроти України обов'язок достарчити за збіжжа лишки своїх товарів; крім сего узак- лено, як звістно холмську границю з застереженням комісійної пус- вірки в віденьський додатковий умови, вкінці найбуття судьба австрій- ських Українців є оправою, яка лежить на серці нової Української республіки. Достава товарів України окрімкається з трудностями, бр так німеччина як і Австрія не можуть самі ойстись без доконче по- трісних артикулів, як приміром уголь. Так остається в цього, на що Україна мала надію, лиш холм. і близькі й серцю Галицькі справи. З огляду на ці дві останні точки мав потеперешній міністр закор- донних справ граф Чернін велике довір'я в миролайних кругах України і д-теперешній тамошній уряд згодився на пропозиції центральних держав у Києві, ще до вивезу збіжжа лиш під цим устріям, що в особі гр.Черніна лежить повна запорука на це, де Берестійський договір був- де переведений в повні і в точках політичних. Тому міг би я вчера з повною свідомістю притакнути на питання чи ми етримаємо з україни збіжжа; пе відставай гр.Черніна треба жадати, чи також його на- ступник буде опиратись в несумнівний спеціс на політичні з"обсяга зання Австрії в Берестійським дегевері супроти України. По мей знанні тамешніх відносин залежить від цього переведення без нари- кання умови заключене в Києві перед кількома днями ще до вивеза одного міліона тон збіжжа до Кінда линия. III. ЕКОНОМІЧНА І ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ЧАСТИНА? Угорщина. Урегульовання нашого товарообміну з Україною. В німецькій газеті "Петер Лейд"з 12/IV 1918 М. 87 помістив др.Р.М. стаття під висненаведеним заголовком. Двоми налагодити угорсько-українській товарообмін, скликав недавно міністр Торговлі Граф Стерені параду, в якій взяли участь всі раж- нійші превідники премиола і торгвлі. На цій нараді назначив Міні- стер Комітет для вироблення р дійоправи реферату. Комітет відсув кілька засідань і про їх результат подав так міністром як і всім зацінтересованим освободив деклараційний меморандум. Короткий його вміст слідуючий: На основі Австро-угорсько-українського міжного патерва дідбувається товарообмін ізвекно. Ті товари, якими завдують централі, предаються також тільки ними. Всі ишті товари вакуповують ціл- кем євейднє поохинені мунці. Як они до цього ворганізуються, це іх власна справа. Імакс держава повинна взяти на себе так зване "педитичне рівня", як не зробила вже Німеччина. Важкою справою є так опільна Комісія. Між мегархом і Німеччиною вибудуться пелд на основі лійоних потреб народа, а між Австрією і Угорщиною кевина бути ценайменше відповідна квота, чость спільних видатків. Дуже великою трудністю для нас є те, що ми емпортовані до нас товари не можемо з нашої сторони випевти стільки, скільки для піддержання платнього біланов патрібно. Через те ковинні ми все таки старається як найбільше вивести, щоб не оставалися довжинками. Для усунення різних трудностей треба утвердити при міністерстві торгвлі оден сміливий орган, який звідудав би всьо закордонною торгівлею, ви- давав би дзвіл на привід і вивіз товарів і уявляв головно на те, щоб ми платили не банкетами а товарами. До цього органу повинні увійти також відпоручники зацінтересованих міністерств, торгово- них товарист і заложики постійної комісія. В самперед повинна ця комісія описати всі товари, які годяться до вивоза, сбчислити всі пот потреби краю і відська і ознакомитися з положенням заводів їх про- дукованням. На підставі всіх цих даних комісія повинна рішити скіль к и чого можна вивезти. Дальше потреба встановити тверді ціни. Це мовина зробити за основні семого параплярного договора спільна ко місія. Наш вивіз можемо зачати в тих товарів які остануться и де- мобилізації на східних фронти і без котрих край і армія могли би евентуально обійтися. Це дуже легко зробити задля близькости фронта від України. Дальше піде вугля, вагени й машини. Можемо вивезти ба- гато з цих 4½ мільона тектрантів вина, що есталося в 1917 р.Навіть при досить умірених цінах можемо за І міллон гектол. вина дістати не менш як за півмілярда корон продуктів. Фінансувати привіз по- може нам також географичне положення нашого краю, що сполучує схід і захід. В Швейцарії е дуже багато таких товарів, які могли би ми перепродати Україні дорожче. Так само через Україну наш край парехо- дили би на захід товари в Сібіра як масло, піря, шкури і т.п. Ці са мі товари повинні ми вивозити назад на схід як готові вже фабрикати Вище згадана Комісія повинна постаратися, щоби на Україну вели добрі комунікаційні дороги, посилили як найбільше консулів,кореспон- дентів і иних торговельних відпоручників, допускати до нас укр. і ро сийські газети і що най важнійше відкрити негайно поштово-телеграф- ний рух. Одним словом комісія повинна зробити все можливе, щоби налафс родити між Угорщиною і Україною добрі іпроцні трквкі торговильні зносини. Угорське хімічно-акцийне товариство закерденної торгвлі. Під такою фірмою утвердилися вчера на засіданні краевого товариства хімичних премисловців Угорщини синдикат, який після статута має задання,на випадок недостатка хімічного премислу в своєм краю,скуплю- вати і привозити до себе сірки продукти і тягари яких головне можна надіятийся з Росії з України.(Пестер Львід"з 23/4 1918 № 88). Організація торгвлі и премислу на Україні. Найе Фрайє Прессе" в 14/4 № 19265 подає вістку, що в Київі оснаван- ся недавно Всеукраїнський севз промислу,торгвлі й госпдарства. Завданням цього севза зука всіх сил промислових,торговельних про- мислових-фінансових,обезпечения (страхування)й росподарських.В най- ближшому часі мають витворитись окремі спеціальні відділи,передев- сим для торгвлі, премислу,обороту комункації і фінансів. Началь- никами цих віддлів будуть осеби малич практику й наукове підго- твлення. За:Начальнника Закерденного Відділа: У Н Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС БЮРО ВИДДІЛ: ЗАКОНДОНИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Закондної Преси“ № 47 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Німецька преса про Черніна. Приятелі і вороги черніна. „ossische Zeitung" в 17/4 1918 р., № 195 пише: Число ворогів гр.Чер- ніна о много перевищало в послідніх двох число його приятелів. В ім союзу німецько- національної партії міністра ніхто не піддер- жує. Міг 10 срами Черніна знайшлися також Поляки, хоча і міністер много приніс жертв для налявання в ними добрих зносин. Граф Чернін що правда, довго здержувався взяти означене становище в польському підданні, але минулого літа наступив перервост. міністер закордонних справ заявив, що польська справа вимагає негайної розв'язки, зроби- він се без потреби і цісар згодився на розв'язання польсько астрій- ської справи тільки під його впливом. Та бою працю гр. Чернін значить тим, що протенції Поляків на колишню принці в жертву сепаратному мирові з Україною. Говорять що гр.Чернін остерігаю в німецької сто- рані перед поганими наслідками цього кроку, хоча й по правді кажучи, в німеччині не бажали конечною річо числитися з польськими домаган- нями. Мається траження, що міністер перечині значення українського нара і що він п'яніє ва великих відношень жертви на те щоб міг дер- жати на гіденському північному колізничому двері промову і підкресли ляни України своєю політикою він не вискає. Його півніше хитання є холмській справи, щоб упокоїти Поляків в ніяким случаї не причи- нилося до цього, щоби українці дозвір України. Також соціалістична партія перейшла з послідніх часах в табор ворогів міністра. Вона ро- била йому, заходи що він не слюж був більшим соціалістом, чим на ділах... як примір на це соціалісти показують на його поведення підчас переговорів з Брест- Литовськім та на те протиєрія помежи його теоріями та його практикою, яке виявляся під час руминських мирних переговорів. А СТ Р І Політичний курс є «Астрії». "Верлінер Льокаль-Анцайгер в 18/4 1918 р. № 197 пише, що політичний курс є "Астрії" остається отарим: лідери німецько національної і хри- стиянсько соціальної партії вказали міністер президентом др. Зай- длорови на ті загрушення, які поставлять між німецькими населенням з поводу відлота Черніна. Др. Зайдлер підписав що курс закордонної і нутрішньої політики остається отарим, не стоїть в ніяким в'язку ів змінюю на посту, міністра закордонних справ. З заяву в цим міністер додає, що всі ті, котрі очікують сповнення від Альтанті і ка дальше будуть Уважатися трактування як державні гороги. На те що політичний курс в Астрії остається незмінним, вказує також і підручне письмо пісаря до гр. Черніна, де лін каже, що гр. Чернін працює в інтересі політики, котра була і буде показчиком направлення ф його домашних та державних політичних справах, А Н И Д Л Небезпека перед інглізьєю. "ossische Zeitung" в 19/4 1918 р. № 196 пише, що англійський генерал міністер Сер. Лукленд Геддеє в тяго сильній палаті заявив, що заре- аркія потребує великого і скоро поповнення. Оприд Америка обіцяла дати нам зі бо поміч - говорить міністер, однак останні події заст- ляють нас призадуматься, чи може Америка дати нам т теперішню хиллю ту поміч, на яку ми так надіялися. Англії приходиться тепер переживать зти не може, вдає тільки то, що впровадження обов'язкової військової служби спричинить упадок промислу, однак це все менше ело, як смерть і упадок цілої нації. Великі бельяки підбуваються "в франції Фландрії заставляють нас побачити над цим встановитись, щоб они не скінчилися заняттям французьких пристаней, що розведало би нас з "ранцією. Крів'я топерішньої війни близькість чимраз міжнародні впливи і ближче й она царе року говорить міністер окінчиться, таке кріза, при якому зостаннім жодном чистиня треба. Зимний в Лондонський кабінет Лондон, 18/4 1916 р. Вкро Рейтера офіційно доносить: Лорд Мільнер назначений військовим державним секретарем, Карло Дерсі послом до Франції а сер Абстен Чемберлен членом значних цих перемін в англійському кабінеті досягти нейоне. Не можливо уважати о скільки прихильний до цього парламентські чи інші внутрішньо політичні вплив. Дравдо- подібно що Льойд Джордж вадумав змінити цим свій кабінет. В прочим це що можна заключити з історії / персональної/ до поновлених осіб. Лорд Мільнер ботупив в кабінет Д.Джорджа ще 9/XII-1910 р., як міністер без портфеля. Його уважають одним із найгострійших і безваглядних реакціонерів але при тім не дуже розвумної головою. Його піддержує сильно лорд Норткліф. Мільнер написав в своєм творі "Начія і імперія" те: таки слова: "Нарід, що народ має законом більше робити, як починну дитев." Що чоловік з таким переконаннями назначається тепер на важливий військовий пост, дає богато до думання. Карло Дерсі прав в цілі війні також важку роль. Він був председателем рекрутвання, воздушним міністром з Ліця 1916 р: державним військовим підсекретарем а з 9/XII 1910 р. військовим міністром. Теперішнє його назначання на так важкий пост, послале в Париж, не рана для його пониження. Абстен Чемберлен є найстаршим сином звісного імперіалістичного політика. Лос Чемберлена і братом Ревіля Чемберлена, який також є міністром. Абстен студіював по більшій частини в Німеччині. В палату посідь належить він до пред- стовників консервативної партії. Характер його відбажий і імпульсивний. Від 1895-1900 був він циклічним лордом адміралтеста, 1900-1902 підсекретарем фінансів а тід 1915-17 генеральним директором пошт, 1906 р. секретарем фінансів а тід 1915-17 генеральним директором пошт, 1906 р. /"соосше Цайлунг" в 19/4 1918 р. к. 198./. Висноки зі світової війни "Дейтше Баршабер Цайтунг" в 19 Квітня 1918 р. № 106 подає деякі важні ніжні бинятки в праці проф. П. Фальбека про світову війну. Праця та помішана в шведський гаветі "Орд ох Більд". Автор згадує про лихи наслідки війни, які бже тепер можна заважити. Це нечувана смертність мусичин в силі: віка, зншення міліонів господарств, сотні тисяч різних калік, страшні тягарі економічні... і чинник припинять культурну працю на довший час. В цих наслідках бачить автор ближню ідею суда в карти. За- ходові загрожувала небезпека огляняської струн під кермом російського царизма. Проти цей небезпеки виступили Шведи і через діста літ боролись-е. Росією его по частин успіхом, але вплив був нещасний. Лиш Німцям удалось довести цю війну до щасливого кінця. Нобідок над царизмом і Росією зруйновано раз на все в Європі послідню грабіничну державу: жажу старою покровою. Це дуже важливий збодут не лиш для сусідніх, але й для усієї цивілізації захруду. Без огляду на це який остаточний мір, можна вже тепер вважати зломаною і другу світову силу а іменну англійську власть гроза й тороволі. Сли-б є основі остались й надальше колоніальна могучість Англії, ненарушима, то однаць із меркантильна порега пропала. Для людства найлучше, сли не має світових сили, які використували економічну перевагу на шкоду інших народів й держав. Така світова господарська в шкідлива, є канебудь би зона була, чи англійська, американська, або ж німецька. В майбутності ця війна, як взаєсть: здасться скасує ці перебаги а це енов велики коротні адобутки війни. РОСІЯ Балти і Росія. "Берлінер Льокаль Анцойгер" а 17/4 18 р. № 197 пише за Рижською Да- тишською газетою": Деякі газети Німеччини твердять, що Ліфляндія і Естляндія хоче остати при Росії. Цим самим они зраджутьть незнан- на російсько балтійських війнарки. Поворот Ліфляндії і Естляндію під самобою Росії різняться, повному аніщені цих провинцій. Німецькі газети представляють собі натуральну Росію також, якою бона була за ста- рого режима, але цеї Росії нема: На 11 місце вступила тепер самобою наслідніки. І безуміць. А для того представники населення одноголосно жодакть підлучення від Росії. II. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА. А в о т р і я. Економічні наслідки війни в господарстві залізних шляхів. Банки і зелізні шляхи ці великі капіталістичні підстави те- перешнього господарства підлягали за час війни найрізноманітнішим впливам. В той же час, коли банки незмірно збільшували свої обороти і давали великі прибутки, доходи залізних шляхів сильно упадали, а декетрі в них, як боргати чеська угода дорого в 1918 р. не принесла ніякого доходу. Гірше іще отойть справа з південними шляхами, куди перевозять набої і другі військові матеріали на італійський фронт. Побільшення витрат на експлоатацію і масова перевезка військових чістин, а малий експорт приватних товарів спричинили малі прибутки на залізних шляхах. Військові перевози в причини малої тарифи да- вали малий прихід. Недостача угля, обмеження числа поїздів і дорожнє ча їх ремонта спричинили це-більші убыткі. Витрати на удержання за- лізодорожників, яких число досягає до пів мільйона збільшилися на 3 300 мілліонів т.е. на 9(%) Тому криза,яку переживають приватні шля- хи піддержує державний принцип коопослівади! них шляхів. Держава бу- де нести великі тяготи по війні, тому повинно в інтересі кожного ле- жати помогти їй в цій роботі. Економічне піднесення п. війни, нап- лив сирцю товарів і оживлення в звязку в товарообмінному зн в підне- суть наші прибутки і повернуть залізно дорожні прибутки д. ланцю доброду. Зостанній верхий біржовий курс валіандоружних акцій п. твєрджує вплив дзвірку капіталу до них.(Найе Фраїе Пред"19265) Японія і війна. В газеті "Фосіше Цейтунг" в 18/IV-1918 р.№ 197 помістив інженер др. Шухарт статтю під вище наведеним заголовком. Про заняття Владивостока Японією говорять дуже багато, але майже ніхто не звернув на це уваги до властиво побудило Японію д. як т кроку. По думці автора грали туту рішучу роль господарські умови Японії. Майже в жадній державі не стоять господарські відносини в такий тісний зв'язок з закордонною політикою як тут. Під час війни про- мисел і торгівля Японії розвинулися до небувалої ширини. Означення англійського і повний упадок середньо європейського вив'яза д. помогла Японії забрати в свої руки дуже легко всі ринки східної Азії і Ін- дії, південній Африки та Америки. Такої високої вивозової цифри як в 1917 р. не знала до Японія в своєї історії. Промисел розвився ціль но, число робітників подвоїлося і зародило ся велике нове число фо- брик. Але в технічній сторони йде ще все по старому . Барон Мегета сказав, що до тепер урядових відповідних апарат тільки в державних і бавовняних заводах. Найбільший брак панує в технічно-наукових випилах. Японці стараються зі всіх сил стати в сім взгляди независи- ми, однак їм до цього дуже ще далеко. Технічні і промислові шк. ли стоять дуже низько. Робітники неррамотні і одержують дуже малу платню. З вищими технічними справами також не лучше. На великій брак технічно-науково обравованих людей покажує цей факт, що Японія примушене запросити до викладів в школах німецьких полонених інже- нерів. Так само революція в Росії не минула Японії безслідно. Там підчувається тепер сильний порив до соціалізму. Давно знищила Япо- нія гострими карами початки соціалізма, але тепер вже не так. В по- сліднім часі йде там страйк за страйком і це примусило правительство вс скоротити робітні години жінок і літей, підвищити фонд для безро- бітних і запитися поважно урегульованим фабричних відносин і зако- нів. Правительство знає дуже добре, що по війні нуїйде неминучий крах к раз промисла а це приведе до немилих соціальних наслідків. Для того поставився себі японське правительство двояку задачу. Перше: Підготувати свій промисл дз перехода з воєнного стану в мирний і коби він відбувся як можна тільки без потрясения. Друге: Беронити всіми силами ті ринки, які Японія здобула так легко і бажа- к ровно в цій війні. Через всі реєдерадження правительства прохо- дить червена ниткаю курба о господарську і промислову майбутність. Ця сама журба примушує Японію жити в мирі і дружбі з Америкою. Тут не ходить тілько є необхідну Японії сталъ для кораблів а більше о це, де Японія не може обійтися без американських інжене- рів і наук. Японія зрезуміла дуже добре яке знання має для її господарської будучності техніка. Японці ходе практичні і холодні математики. Для них важніше в сидіти нема і збирати билище- би легче перенести незмінучий крах, як брати участь в свіжопі- ській віні, яка крім страв не принесе її жадної вигоди. Всесвітній Міністр генерал Ошма погодив, що для транспорта півмільйонної армії до Європи потрібне кереблів в 2-6 мільйонів тон. Це ж вели- чезна втрата для Японської терговлі: Через то Японія не має нав- меншої схети задовольнити превзьбі селянків. ЇЇ правда це превзьбі о паміц дуже приймні, але звся серечка милиша. Зо всього вищеока- занного можна заключити, що при заняттю Владивостока Японія гру сгідуге двеляку ціль: забезпечити відносно Росії своє жадання в сумі 280 мільйонів ок і великих експо-азійське подержжя хоча би только тимчасово під своєю геопедарську контроль. Франція. Чи можемо ми рахувати на привозний хліб? Депутат Кампель Меркел, спеціаліст по хліборобським питанням пи- ше: не преджьвуючи певних чисел, ми одначе можемо заважити, що об'ємлення волінної площі, дасть нам кращий урожай, як в 1917 р. Але все таки нам не емінути браку хліба ,який в кожним разі, буде не менше 30-40 міл. центнарів. Перед нами питання: чи можливо будо неповняти цей брак привозним хлібом? Після надій в Росії, та заклю- чення миря в Україні, нам нема чого рахувати на поміч Москвашини, в цім стосунку. Що торкається Америки, то можна казати слідку: що: в 1914 р. урожай дав 18 242 міл.центнарів, в яких було вивезено 82 міл. В 1915 р. коли урожай був 279 м.вивіз зменшився на 1954000 центнарів проти прошлого року. З цього бачимо, що і на поміч Ама- рики нема чого чиклити і навіть економічне становище росить кри- тичним.(Газет Де Арден з 17/4 18 № 605). Війна по війні в Французьких освітленні. В"Економіст Парламентер" помістив М.Рольдес статтю під заголовком: кем "неможливий бойкот ",в якій стверджується доказати, що по війні не можна буде в успіхом перевести голодарської війни. В цій ста- ті спиряется він на авторитет численних національних економів, а головно на олвного промесора в Сорбонні Карла Жіда. В своїй ста- ті наводить Рольдес слідуючі причини: Буде дуже трудно, як зо- сім геможливо, доказати, від кого вийшли Німецькі, австрійські і угорські товари. Марка "Мейд ін Жермані" натурально зникне. Філії німечьких фірм проєжнуть ворожі товари. Таких філій векла- дено в невтральних краях вже дуже загато. З другої сторони бу- дуть ссемень роселитись поєвдо-невтральні купці в сових кпа- ях і будуть там витесняти німечькі вироби під фальшивою маркою. Ця рядя посередництва для невтральних купців більше хосення, ніж як би вони мали його зріктися з симпатії до сових народів. Промисел де євогоднішнього дня носить безспірно в усіх своїх своїх формах інтернаціональний характер. Вироби будуть так ссь- зати, тайком забиратись від своїх творців і без перестанку розширя тись по всіх частях землі. Під припусовим напором подій буде ано ва переведитись товарообмін між ведучими війну державами по війні як і передвійше. (Пестер Льойд" з 13/4 1918 № 88). За Начальника Закерденного Відділа У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС БЮРО ВИДДІЛ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Закордонної Преси“ № 28 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Польща. Ним."Варшавська газета" в 19/4 1918 р. № 106 полагає за "Гоньцом Варшавськім" в 14/4 вищою створеного листа князя Матвія Радзівіла до виборців в державну Раду: В лютні цим міститься певного рода програм ма діяльності польського правительства; Як довго війна ще не спіткала лася, так довго можливі зміни політичні комбінації в повній залеж- мості від перебігу і результату війни. Для того князь Радзивил на зважає берестейських договорів остаточним розв'язком. Протягом вміння д-т-ворів є правдоподібною і необхідною для польських життєвих ін- тересів. Ця зміна в користь Поляків являється головною ціллю, непе- реносної державної політики. Освітлення польських політичних цілей залежить від державного розвитку, як також від енергії і п' сили о- твореній діяльності. Творча діяльність Поляків розширенням залежи мо- ди, коли Польща заключить негайно переруминні і договір з Німцями. Через це своїм не нарадиться на небезпечну утрату всього, що мож- певсе загальний мир. Доспершній польський більно виказує поважний минул: Вісток, д-св. і утрата Відня, проведення російсько-польської границі, а що найважливіше, брак організованої власної армії. Без армії не можна й думати про зв'язання окупація. Для того треба приєднати всіх чи їх використовувати міжнародно положення, щоб як небудь направити вталений минул. Вдасться це зробити тільки тоді, як буде знайдено спільні в Центральних державах політичні дороги. Всі соціальні і народні... господарські питання важить в даний момент від успішної розв'язки політичних питань, в першій мірі в територіальних її відношеннях. Польська держава в межах Конгресової Польщі має надмір люд- ності, новим знає має о миру чиленніше хліборобське населення чим середина Європи, не буде могти ветерити багатої селянської пор- скви. За же, якщі Польща буде стояти в тісним народньо-розподільчим звязку з Німеччиною, участь польської торгівлі і улаштування важких господарських відносин в Росії, а ще більше східними краями колиш- ньої "Річ-Посполитої", буде для Польщі невизначеною сприяючим. Ті рин- ки збуту, котрі Польща посідала під час істновання Росії, она при го- сподарському зв'язку з Німеччиною задержить і на будуче. Це незвичай- но важне в огляді на розвиток нашої індустрії. З огляду на невизначено густе хліборобсько населення Польщі, в майбутності прийдеться розпарелювати помішники групи польж хлі- боробів. Від парцеляції будуть виділені тільки ті великі земські посілості, котрі є розвали ками господарської культури. Знешення ве- ликої приватної земельної власності і її часткова ліквідація доро- гок парцеляції являється першим господарським завданням держави. Ве- лики земельні власники повинні помагати державі в цьом піл. В будуванні державного життя Польщі повинні брати живу участь також ож польські історичні роди, котрі до цього часу в наслідок полі- тичних відношень стояли далеко від політики і котрі тепер з тим біль- шою енергією повинні взятися за діло. Управління німецько-польських границь. "ФременБлат" в 16/4 18 р. № 101 полагає за газ. Фосіше Цайтунг, а ця анева за Львівським "Век"ом ЧНови"м, що в недовгий час наступить управління німецько-польської границі в північній часті Сура- док, даліше між Терном і Альксандром і в углям басейні Домброви. Передбачається втягнення в цю лінію 1 звободи оз.Варвари. Угарське преса про положення на Україні. До "Постер Льойда" з 16/4 1918 № 90 доносять з Берліна: Україн- ський протест проти прилучення Бесарабії до Руминії не дійшов ішо до Німецького уряду. Коли в своєм часі україна вела мирні переговори ри з Німеччиною, то вона станула офіціально на становиську, що Беса- рабія не творить складової частини України. Тому також не лічено Бесарабії між ці губернії, на які Україна заявила свої вимоги, яко на своє області.Україна запитала лиш Німечького посла Мумма,яке є становище Німеччини до Кишинівського договора. Мумм пояснив,що це справа, яка торкається лиш Бесарабії й Руминії.Німеччина не прикладал- ла до цей справи своїх рук але не ставила також перепони переведення в життя цього рішення. Чехи і ми р. "Берлінер Льокаль-Анцайгер" з 20/4 918 р.№200 пише: Презідії чеського і південно-славинського союзів обговорювали вчера на спіль- ній нараді зміну в Міністерстві Закордонних справ.Вони заявили,що і на будуче они будуть добудувати свої цілі - виборти австрисько- ко-угорським націям негайний мир, котрим забезпечується тревалий мир також промежи цими народами.(Розділення монархії на малесенькі со- вано-оборонні держави. Прим.Редакція). Одніва клюби висказали обид- вом міністрам закордонних справ своє недовірря. Нове Російське воєнне знамя. Німецька газета "Фосше Цайт" подає, що Народний комісар закор- донних справ в Москві,оголосив по бездротному телеграфі слідуючу то леграму: Центральний Комітет Військових і робочих Депутатів прийняв за національне військове знамя Російської Республіки червоний стяг з золотим написом:"Російська соціалістична Федеративна Республіка". З днем цим отая стоа знаком пізнання роолійських кораблів Закавказький уряд призначає Ерест-Литовськ.мирний логовір. Франкфурт,22/4 "Франкфуртер Цайтунг" доносять з Константинополя, що Кавказьке правительство вгодилося вже на точці мирного договора, який заключено в Берестей-Лит.Після цього договора припадають на Ту- реччину області Батума,Карса і Ардагану. (Пеот.Лойд з 13/4 № 88.) Годинція готова бути посередницем мира. Голяндск.Президент Міністрів Ван дер Лінден заяви в своїй про- мови в палаті депутатів: Є можливим,що тепер о мент, в котрім обидві покиці сторони бажають посередництва невтральнод держави в ціли при скорення мира. З цього приводу голляндський уряд поробив вже підго- товчі кроки і зробив в цій справі все що міг зробити. (Найе Фрає- Прессе з 14/4 № 19265). Італія. Революційний настрій між італійськими населенням шораз біль- ше поширюється. В Фоджі і в Сетте Коммуни заведено воєнний стан, тому що хлібороби відмовились постачати зерно і з цього приводу почалися безпорядки и на порядку дневнь. Там де заходить небезпека повстання, охорону несуть англійські полісмени. Вони носять анг- лійську форму й безпожадно вживать зброй супротив демонстрантів. Загально вважається, що раз більше підпадає під англійський вплив. Так приміром англійський уряд вваж в застав усі італійські трамваї. (Русский Вѣстникъ з 9/4 № 268). Програма праці у Німецьким Рейхстагу. "Фремден Блат"з 18/4 918 № 10І подає за "Нордектше Альгемейно Цайтунг" програму праці німецького рйхстагу: Перед рейхстагом, кот- рий по довгій перерві збирається сьогодня знову стоять важні завда- ння в області воєнного господарства і соціальної політики. Внесено вже законопроект широких реформ в області національної політики. Центром обсудування в фінансовій поліци являється податковий законопроект. В кінці райстаг займається малою реформою виборчих ок- ругів творить один виборчий округ і вводить вибори в той спосіб, що число міст можуть через чрез вибраних в них послів. З тими законопроекти тами окаэується на порядку деннім довго вже обговорю- вана і оппоржана тема внутрішніх парламентарних реформ. II. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА. Демократична нерівність. Вимога. зовнішніх будьто повинен боротися за демократію з найбільшою брехнею їх політики. Перед такою соціалістичною Берханою державою як Німеччина, на «яллетель» франція з двояким відношенням "протиоциальную". В цім погляді інтересно познайомитись зі статтею д-ра Гнулуза в газеті "Пей". Цю статтю посвячує автор великий проблеми "соціальної реформи" у Франції і представляє дуже локрало соціальну нерівність її населення. Донетон прийдено пануючого в маю недоволення з нерівності, настільки умови і брак оредста для відповідної о життя проробітничої і середній суркуазії. Життя цього суркуазії не можна ніяк порівняти з кин- тям того прилепованого стану, який замінив давно арстократію. Особлива різниця видно в Цернжі. Тут навіть поодух не розділенний однаково. Доми богача займають вхідну частку міста т.о. обширний резервуар повдуха - Бульонський ліс і число кімнат перешкоджає число мешканців. Проча частина мається оля з недорогих і занадто густо населених місцях. У Цернджі більше як половина робітничих сімей займає тільку одну кімнату. В 1911 році 32,800,000 мешканців поміщалося в 1,209,000 т.е. майже половина тільки в одній кімнаті. Крім цього густота мала слідуючі рідтини: 42,600 сімей 3-4 чоловіка займали одну кімнату 18,397 сімей в 5-8 чоловік одну або дві кімнати. Було й так, що сім'ї мін в 7-8 чоловік жили в одній кімнаті. На харчі витрачають робітники половину свого заробітку. Це-ж остається їм при теперішній до- ронечні на інших потребах. Так само праця розділена не рівномірно. Буржуазія підказала ся цілком від волю фізичної роботи з вимкою хліба тої, яка потрібна для гігієни. Вся чорна праця залишає не плечі робітників і пони нагадують нам варах даних рабів. Особливо видно цю нерівність в молодих піді. Тоді як молодий буржуї вчиться, мусить син робітника заряг посмішечко народньої школи братися до роботи. В 1911 році зареєстровано 710,000 працюючих дітей молодших 15 літ і 2.221.000 від 15 до 19 літ. Брия телесних умови істнування пі- зинез часотку і туберкулез від яких рік річно є мираза гелика скіль- кисть населення. До дос загальний освіти до Держава видала 1911 році на писше і середні школи в 135,000 учеників 82,000,000 франків, а народні школи в 5.692,000 учеників 220 міл. франк., /сума потиро а учеників 40 раз більше/. Гогрят також про різномірний розділ капіталу однак статистика подає зовсім інші цифри. З 7,000 умер- ших не остались ніякі сподівання 350,000 а 189ххххххххххххх 150,000 оставило незважну суму /140.000.000 фр. на 5 мільярдів 753 міліардальних добра/, значить з/4 населення не має майже нічого а тся проча гелічезна сума припадає тильки на 1/4 мешканців, що до ео особистих доходів то справа виглядає так само. В 1916 р. з 17 мил. населення подало тілько 567,000 сімей взагале вище 3,000 франків а на прочих людей тее, 9,7% припадає дохід менше 3000 фр. Нагодені лисце дани рисують нам яскраву картину соціальної нерівності в якою необхо- димо треба бороться. /Газет до Я Арденні з 17/4 1918 р. /: 605/. Земельна рента Питання лан дер Боргта поміщена в газеті "Дер Таг" з 18/4 1918 р. п.30. Сторонники аграрної реформи уважають земельну державних ренту жерелом суспільного зла. Они покликується притим на земельну ренту. Рікардо - в Биходалги однак в того розумування, що не вся земля дає приходи. Рікардо приходить до висновку "що нема земельної" ренти, як загального права для сіх господарств. Сторонники реформи в своїй програмі уважають жахть ренту як плату за право користування землею. Ренту цю одержати можна дрогою через лінгток зі свого доходу прибудку на капітал, оп- оплати за роботу, витрат на поліпшення грунту і амортизації будівлі. Тоді прибуток в землі складав би ся точно трьох факторів: з праці з капіталу і з земельної ренти. Теорія ця проста, але і практичні не можлива. Сторонники реформи установлюють дуже проблематичну різницю між спекулятивною і природною рентою, твакуючи що рента являється пислідом земельної праці і сіх. Познач, що економічна еволюція, збільшення густоти населення і добробуту ближче дуже на партість землі, а потим і на ренту в дійсності вона входить у наслядок колективування різними участками землі. Це позверджує і Рікардо о чи однак забувать сторонники реформи, працюючи тильки і горстіоть праці, а не вважають на партість користування. Аргументуючи за злоденням державного податку на підросіття цінностей, они аргументують його тим, що держава під охоро- ною рійської сили дає можливість користування земельною рентою. Розглідаючи даліше цю думку можна би було прийти до призначення соці- алізації тих галузей газоподарської роботи, котрих держава в рівній мірі окаує охорону і котра твориться працею всіх громадян. до цьо- го примують соціалісти котрі поки що виставили жадання прилучити рухом хемі і нерухомі власності до держави,дальше сторонники реформи вкаєу зують,що земельна рента дуже часто попадає в руки службних власни- ків землі,як пр.земельна рента Берліна, розділена між кілька акцій- них земельних банків і товариств.Це на сильне узагальнення. Они надто ворою відносяться до повнішеня земельної ренти.Не говорячи про це що на доходи находять місто, треба заважати,що повнішення її явля- ється по думці автора важким фактором прогреса,до чого він нерадо відноситься в "соціалізації земельної ренти уважаючи 14 неможливою до великоння. Бавовняна централ. Як доносить "Найе врата Просве" в своїм торговельним додатку підбу- лися у ідні 13 і 15 IV 1918 р. засідання бавовняної централі.На цих засіданнях взяли участь президент централі,генеральний комісар ж- війково-перехідного господарства,багато посолів палаю панів і пар- ляменте і експертів.Вритика діяльності бавовної централі була доить гостра і вивала різні і цікали цебати,всі представники говорили, що як би не було би примусової і централізованої військової господарки то було би більше базованих товарів і низші ціни.як присутні крім відпоручників централі -були за тим,щоби ця примусова господарка була вараз по заключенню вагального мира негайно усунена,Чек само пільшило ся на засіданнях загально невдоволення теперішнім складом праління централі.На думку експерта Гонриха Мандля Це правління по- бінно вараз уступити обсе місце грехоцним але не чмела фабрикантів. До Ць цього новго правління повинні вступити як дорадники також пред- ставники консументів і купців.Це треба було зробити ще підчас органі- зовання централі.Однак на жаль вступили тоді сюда тільки фабрикан- ти і вказували як категорично проти всякого співробітництва з пред- ставниками торгівлі і консументів.Всякі розпорядження цих понь ліда- голи ся нає користь всьої публіки але тільки в кориссть дих груп, які були в централі застужені.Це правило того що засрійська тор- говля майже завмерла в угорське розгинула ся до небувалих роскрії. Астрійські товари вивозили до Угорщини а в лідти назад до Австрії але цим по далеко биших цінах.Найбільшу шкоду торгоблі приніс закон з 31/VII/1916 р.Цей закон западив примусову торговлю в той мент,коли п- промивал не має ніяких товарів а в торговлі були тільки дорогі товари. Різночасно сюда ся тоді якесь дило як раз перед 31/VII/1916 р. ни- вели кілька фірм величезні маси потевих товарів і мануфактури до Угорщини і цим навесолі /загдали/ астрійський торговлі такий удар, Від якого ся по лідні дуже тяжко відродить ся.Посол Барон Панц за- мадав,щоби правительство назначило слідчу комісію в цілі дилі і ре- зультати подало до відома обся пелет. Експерт Найман еттердиц,що аб- стрійська централа відносить ся до своєї торголі як мачох а б Угорщині як раз протиьно. Тому то й не дивно,що в нас упадок,а там розвиток торговлі?експерт Мандль називає централю олігархічно най- більших фабрикантів,яка приносить велику шкоду інтересам консумен- тів,малих промисловців і держави.Пожано і обговорено дуже багато жа- лоб різних менших фабрик і товариств.Богато було нарікань на те, що міністерство пійни заборонило більшу продажу сирих матеріалів ко- мусь іньшому як тільки централі.На цей закид відно бів комісар військ ло перех. господарки,що цю заборону омажну міністерства дві ділі. Забезпечило сяї потреби і оборони не допуститло до того що би ціни піднесли ся до неможливої висоти. За Начальника Закордонного підділз У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА * * * ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Краєвої Преси“ Київ 26 квітня 18 № 29. I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Оглядини і анафірійська закордонна політика. "Гремлін-Вік" в 29/IV 1918 р. № 604 під заголовком "Ємляки і князя закордонна політична місцями появлялися ЕЗ/ЕУ комунікат превіділ чеського вета і підроблено-еманюльного клопу про зміну міністра ва- кордонних справ Греф. Кернів піддержував анекдотичну політику Ні- цького й сам апокаліпсис та іншими хибними мірками розвивав непар за вроду. Він легкомисно грався у поняття самовизначення народів і самостійне змінення документи при помочі п.І к. косла Міскера саки- тав віру в честість австрійської дипломатії. Тим чином він розкинув однаково мокшар дорогу, якого могло бути принесене стражданням нор- дам Монакхії жегушкій мер. Усеє хронобою перед пикомпетентним фору- лом, де він награвся Віндів і Мадер на них атмосферован, хот добре знав, що всі моряки солідеризуватись із державними превідництвом, і тих не був непроча плямною звіл десятки на попередній мирі жорого- ворі, віс знов входив війну на некродькращий час. Дихолонизна самостійність монархії поверзала випадок дія Кернів другий Венкі- прел а також утримала десять хданий документиєм мир. До цього міні- стра закордонних справ, з огляду на його випущення о важких селя- да на той факт, що маввіттями його дослугило ідд кишень Мадерів, не не маємо найменшого довіра. Це обвалленою, де він шиє самостій- ної тактики, відповідальної горячим мирним бежинним австро-угорських королів, буде єстет політику чужу їх інтересам і переслідуєту одно- сторонньо-національні цілі. ІТАЛІЯ. Заява Орландо. "Берлінер Льоколь Анцейгер" в 20/IV 1918 р. № 400 по даниховим оглянотьє Отефані ісдов, що міністр Орландо на останній освіт колами зольвик, що щоб не тратити часу на малопартні розмови ніяких пелямен даяета на буде. В так манкий час калата побинна першу уявку въорнути на бой, що вернуться на французьким фронти, - сід рішення яких гале- жить і найбутність наша і цілого світу. В хвилі коли пійна досягла найбільшого напряження, Італія не посилана обонятне стояли на оторо- ні і чому приглайдоюсь, хоч як знавмо, що це може і нас і тлянути с. ту страшну рівню і загоруху. Якщи міністр добавляє, що приходити час- жилия, в якім й італійські внемена разом з союзниками незадого попи- ватимуть на колях Фландрії. - Що до заяви Орландо о шокольні італій- ських бійць на французьким фронти, то міністр скарбу Нігті в розмо- ві з журналістом д. Італія 25/IV с.р. заявив, що при теперішнім коло- ження ні одної дивізії Італія не може пислати на другий фронти. Скор- ше сподіватись можна, оскаває міністр, що при збогочасним напряженню Італія запросить помочи, чим її дасть. Апітація за мир з Італією. Німецька газета "Берлінер Льоколь Анцейгер" в 18/IV с.р. № 400 подає, що недавно у Медиолані відбулося зібрання металічних робітників, на котрим запропоновано протів переслідування соціаліста др. Шіягн. На зібранню цім ухвалено і під імені зібраного пролетаріату з Медиолане ні постановлено байкотувати всі їм горожи організації."Попольо д Італія обурене проти таких постанов соціалістів і говорить, що во- ни головно звернені против правдивих і добрих патріотів держави. В дійсності не був це ніякий бойовт, а лиш агутація робітників за ми- ром. Недавно пише газета соціалістична група палаїта мала довгі на- ради в Монтециторіо в справи телерішного положення держави і вирі- шення питання, які повинні занятт соціалісти в справі обговорення мира.- ПОЛЬЩА. Земельна реформа в Польщі. Люблін 15/IV с р. Варшавський кореспондент петроковського "Дзвеник Народовий"в 14/IV доносить: Польський уряд крім приготован до приня- тя на себе адміністрації розробити також законопроект земельної ре- форми. Розв'язка цьої реформи належить до найбільше запутаних питань проблем внутрішньої політики Польщі. Між озлямами панує загальний голод на землю. Водоним жаданням земельної реформи є розділ держав- них, коронних і майоратових дібр між малоземельних селян. Цим сірва сельського пролетаріяту ще не розв'язеться, але це все таки буде пев- ним кроком вперед. До цьої роботи запросить уряд псваних аграрних фаховців. Крім цього займається уряд також справою отрахування ро- бітників. /Подано за "Фремден-Блат" в 17/IV 1918 , № 102/. Польська державна рада. Варшава. Польська пресова агнція доносить: Ліста тих 43 членів дер- жавної ради, яких має назначити регенційна рада, вже готова і буде сублікована в кінці квітня. Державна рада має зібратися в перших днях лідуючого місяця. Приготовлячі роботи і приняття робот вайме свою часу, так що пластива діяльність державної ради вачнеться десь при кінці травня або в початку червня. Народи державної ради будуть відбуватися в помешканні кредитного товариства міста Варша- ви. Говорять, що регенційна рада вдасться це перед вітранням держав- ної ради декрет про набір новобранців. /подано са "Фремден-Блат" в 29/IV о р. № 104/. Приняття адміністрації. Краків, 18/IV 1918р./ Приватна телеграма "Фремден-Блату"/ "Нова Реформа" доносить в Варшави: Скупацийні влести згодилися, щоби хоч які власні перебрали вже в трапці адміністрацію по воїх окупованих об- ластях. Міністер внутрішніх справ приготовляє листу повітових нача- льників, що зведення ковітових урядів поклинути урядників в Галичи- ни і Прусії. Новий міністр торговлі. Варшава, 18/IV./ доносення бкра Вольфа/. Регенційна рада незначила Богдана Броньвого міністром торгової і промислу. Він є магнатом промисла і належить до виконавчої ради товариства польських цукре- вих промисловців. Політично належить він до товориства геородарської самостійності/міжпартийний клоб/. Полтавка армія. Польська державна газета "Монітор Польські" опубліковує назначения начальника мільскої варшавської міліції князя Францішка Редвівіла директором, а полковника легіонів інушайтова піддиректором зібьок- вого комітета при польським уряди. Звісний історик професор Львів- ського університету Бронислав Дембіньський назначений державним мідекретером в міністерстві освіти і вироїсповідань. /подано за "Фремден-Блат" в 19/IV 1918 р. № 104/. Львів, 18/IV с р./ Телеграма "Фремден-Блату"/."Газета Вечорня" доносить з Варшави: На дзвіннім порядку посліднього засідання міністрів столла оправа польського війська. Постановлено приступити негайно до приго- товлення лістя для новобранців. Поляки про дімісію гр.Черніна. "Наше Фрайе Пресе" в 17/IV № 19266 приводить деякі голоси про уступ- лення пр. Черніна: Польсь-газети з задоволенням обговорюють дімісію гр. Черніна твердячи, що його політика дуже захитала віру в можливість австро-польської розвязки польс. питання."Нова Реформа" виражає свій жаль що дімісія не послідувала перед брестськими переговорами."Нап- куд" каже, що треба сподіватися, що нед холмською справою буде переве- дено оскольку ревізію.Час і Голос и Народа говорять, що в часу мрійх уговорів, яким відтручено Поллків, гр. Черніна викликає недополежня також українців. Англія в дефензиві. Зростання потреби лондонського матеріалу в 17/4 1918 р. № 135 Ротердам 16/4. Після "Фоссіше Цайтунг" в 17/4 1918 р. № 135 англійське правительство напружило в останні днів вночі всі свої сили, щоби доказати в парламенті і в світі про те, як гарно поліпшилися тепер відносини в англійській морській пласти. Як це мало підповідати дійсності доказує жадання, яке поставив недавно новий контр-адмірал було за кораблів Кур'ю, англійському правительству. Від коли загало англійське лійськове бюро для поповнення резервів, вискриняли робітників зі всіх заводів і копали до пільнового служби, наказав Кур'ю негайно до будь-яки кораблі 80.000 людей. Він прийняв цей пост на себе під такими умовами, що буде вести цю роботу після своїх планів. Він стоять на станції, що тепер потреба найменше 100.000 людей сільше як було до тепер при роботі на верфях, щоби він міг відповісти своєму завданню. Однак уважають тепер цілком неможливим, щоб можна було по таких неудачах не заходити поставити так гелике число робітників. Черчилль повамикав іме багато воєнних заводів, а на своїх робітниках цих заводів наложив кару предбачує в цим пелку крім для англійців. Він оголошував і назвав палати, що Рейтер не повинен опубліковувати, що з Англії вичерпання всього матеріалу, який видно найбільше потребу лондонського матеріалу. Однак зовсім певне, що Англія не в еклі більше цьому зарадити. Уряд повинен думати про те, щоби зменшити театри Схткки, на яких Англія беро участь, щоби такий раз висторчило на головний фронт і ощадилось моторилу. До всіх ланки дефензиви, які доказують, що тимчасом не можна думати про посіду союзних держав. Тому що все так ясно виходить на ряту, не можуть працюватись охочих держав далі могуть на петення сії їх і родин, чи вони дальше хотят нести на собі зідпом дальност. Через питання допір і такий форми, після думку Оповдена, упадуть в теперішній хвилі всі кабінети союзних держав. Телеграма Бур'яна союзникам. Газета "Фоссіше Цайтунг" в 20/4 1918 р. № 200 повідомляє з Відня, що новий міністер закордонних справ борю Бур'ян вхадав до Константинополя польському візирю Палат-аші телеграму, який заповнив його це в своїй діяльності отримання-ме до захобання і продовження цих тисячних зносин між Абгро-Угорщиною і Туреччиною, які підповідають спрямленим їх життєвим інтересам обох згаданих країн. Наприкінці висловив надію, що великий визир яки гей політичні руковоодич коли Туреччини стремити муту цей зв'язок держав, все ще більше зміцнить. В телеграмі до болгарського прем'єр-міністра заповняв Бур'ян, що гін уражен сіом голосним завданням політичні зносини Австрії і Болгарії закритити і пірить, що найде белий підпомогу в міністр-премерові Радославові. Туреччини домогання до Болгарії. "Фоссіше Цайтунг" з 20/4 1918 р. № 200 повідомляє з Софії, що турецькі домагання відносно компенсації до Болгарії, доборуджі аустрили і болгарських політичних сфер велике навадоблення. Болгари гляжають що добруджа не може бути предметом торг у що не дозволять уважати собі свих земляків, як предметів обміну. Іспанія і світовій віні. "Фоссіше Цайтунг" з 20/4 1918 р. № 200 повідомляє, що іспанська газета "Дія" вказує на це, що призначення Маурі прем'єр-міністром означує прилучення Гавогеру до іспансько-африканських земель і що Іспанія, в сплуді на пораження держав, антантну на заході знаходиться і неягичайно корпеною становищі. Заданим політики Маурі буде додержання цілкого нойтралітету супроти южних держав і відновлення з ними торгових зносин. Посол Іоффе у "Ідні". "Берлінер Льокаль" Анайґер" з 20/4 1918 р. № 200 доносить, що по заключенному мирного договору з Росією в Брест-Литовськім устанці лоне знос зв'язок з російською державою. По виїзді гр. мірбаха в Москву для заступництва інтересів німецької держави, вчера о 9 год. вечером приїхав у Берлін бувший член мирної конференції і Брест-Литовський Д. Адольф Іоффе для заступництва справ російської Республіки в Німеччині. Тимчасом споглядає пін оболаки як камісар російської держави. Бур'ян і словено. Відень 19/4-18 р. "Берлінер Льокаль Анайґер" з 20/4-18 р. подає, що президент созова чеських і підненних славян мали спільні наради і спрагал останній переміни в міністерстві закордонних справ. Они заявили, що пра: стоїх далее добити будуть-щоб альтро-угорським нашим дати якнайскорше доєстроюваний мир. При кінці нарад клуби оба вирахали недо- біря й новому міністрогі. II. ЕКОНОМІЧНА Й ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ЧАСТИНА. Перегляд Західної Німецької торгівлі. Під вище наведеним заголовком «Постер-Лойд» з 17/4 1918 р. № 91 містився стаття своєю франкfurтського кореспондента Вальтера Ертеля: Вигляди на змінну торгівлю в Україні знаходяться в Німеччині прихильні ний осуд. Часто можна чути переконування, що треба негайно виходити на Україну господарські прирвати, текстильні товари і скляні і пор- целянові вироби. Так лихо в тім, що в наведених товарах відбувається в Німеччині досить великий брак. Під час війни нашу індустрію загалом, а навманку вище 12 разів спеціально все більше і більше припиняно. Здається однак, що тепер уряд має намір підняти сильшу скількість средств для засвоєння приватних потреб, а також для експорту.. Так приміром відомство для роздачі ближчих матеріалів призначило для смаликових фабрик о много дільше ближчих на Квітень чим на попередні місяці. Брак самлікових господарських виробів відчу- вається сильно в Німеччині, а ще сильне на Україні. Ми сподіваємося, що також видливарні і келійні заводи тепер будуть підпускати більшу скількість матеріалів для вироблення невоєних товарів, бо вже й тепер дається підчутати брак верстатів, ножів, ножиць і др. Лено що Україна по довгих літах війни в перші міри буде мусила подумати про набуття того рода предметів, які вона зважається за більш завдання. Оприячною є та обставина, що Україна розпоряжає впливні вистарчаючиими средствами транспорта. Усна потребу тільки постаратись в великій мірі про нові складові частини льокомотив і вагонів.- Що по війні німецька індустрия не буде відчувати недостатку в заняттях, це показав перебіг лижської ярмарки під час якої виявився нечуваний до тепер годов на всі майже товари. І одазі керамічних то- та скляніх товарів і ділощих забавок вже в перших двох днях могли закликати свої предмети прийняти вогляду на брак згаданих товарів. Те саме можна сказати про домашнє кухонне знадряддя, деревляні вироби і дрібні вироби з желяза. Роходилися дуже окоро також товари метеїчні і предмети до освітлювання. Невичайно великі попити були на музычні інструменти і різні апарати до говорення. Найбільший однак попит був: с). на скіру з бількутерійні товари, волоти і срібні вироби і попир дубові і ясенові товари з яких виробляють меблі, малі більший по- пит. На всіжвий ринку інтерес досяти і пшениці невеликий, зате на огес великий попит. Неменю, ярої пшениці і бараболи є досить. Тра- ви і ф сіна - естарчаюча скількість, поважає число коней по містах за час бійни незвичайно зменшилося. В останніх часах із заняттях обла- стей появилося дещо коншини. Бірша мається діло в цукровому промисловому сю. Щоби дати змогу і біднійшому населенню користуватися цукром, совзна рада, наложила на п цукрові буряки тверди ціни і то досять низькі - 2.50 - 3 марки за 50 кггр. Но внаслідок низьких цін на буряки хлібороди сіють їх менше і через то хоч — не хоч прийдеться ціни на цукор підношити. Бино платилося в 1917 р. досить добре. За рім гірши ітсередні сорти плачено 400-480 марок, за лутих 520-600 марок ва гектолітр. Внаслідок сприяючої погоди в бинних гина лова гарно досягає і єсть надія на крайший розвиток бинної індустрії. На угорний ринку також минулого місяця полючення не поліп- шилося. Із всіх новодержаних запасів углля несогнені і призати прод- приняття дістали дуже мало. Дається відчувати сильна недостача дріб- ного угля і коксу. Весь запас цих товарів направлено для рейнських фабрик і гут. Тільки бурого углля можна дістати і то невеликий скіль- Питання о постачанні м'яса. В цій статті яка поміщена в № 101 «Земден Блят» з 16 Квітня подано повідомлення харчового ліділа у Відні. При картковій системі на кожного чоловіка і тірдень припадає 20 кггр. м'яса. Тим чином забодатися регулярна система і отримується надбіжша м'яса. Ісез то, що голенним постачникам м. Відня е Угорщина треба було урядити центральний урядовий пункт приняття худоби і м'яса, який утвороено у Відні - С. Маркса. Для регу- лярного розділення м'яса між людністю її надопущення його вивоза з оке- дуть відня присуплено улаштування в місті різниць. Постанним м'ясе бу- дуть забезпеченні громадські інституції і Ідеальні, а також прилатні Ідеальні, де буде встановлено спеціальні картки. За. Начельника закордонного ліділа У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС-БЮРО ВИДІЛ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісті Закордонної Преси“ № 30 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Німецька Преса про Україну. Німецькі колоністи на Україні. "Берлінер льокаль Анцайгер" в 22/4 1918 р. № 203, по відомостям кореспондента французької газети подає, що 9 і 10 квітня відбувся в Одеї конгрес оскве німецьких колоністів на Україні. Оскв цей завдяки 30 німецьких колоністів утворився ще в 1917 р. На конгрес мимо вся- ких трудностей і небезпек явились около 700 делегатів. На нарадах до- які члени конгреса висказувалися наприйане і в недовір'ям проти те- рішнього ладу і соціалістичної політики на Україні. міністроби юсти- ції Шелухинов зроблено замичення, що він як независимий соціаліст неприймно гидноситься до німецьких колоністів, на навіть написан брушуку, в котрій закидує німецьким колонистам, що вони при помочі нім. німецьких банків закуповують землі на Україні, хочяй они не є горо- жанами укр. Республіки. При кинці наряд винесено резолюцію, щоб негайно висрати комитет коррий занабисся справою поверту німецьких кольс- ністів на ової давні місця і справою охорони майна і життя німецьких кольностів на Україні. "Сосошє лейтунг" в 20/4 р. № 200 подає за У. Т. А. рішення Ради Народних міністрів У. Н. В. чи кйнате на засіданні в 17/4 в справі ми- ра України в Росією. Дальше подає ця сама газета за У. Т. А. про нав- начення українських політичних представником для відня Андрія лксь- лева і Дмітра Дорошенка , та Михайла Полозова для ратифікаційної мјо- сії в нейтральних державах. З ПОЛЬЩІ. Присяга Нового Польського Кабінету. "Варшавер Цайтунг" в 23/4 1918 р. № 113 по відомостям польської газети "Монітор Польські подає що в неділю 20/4 1918 р. шеф генераль- ного кабінету і генеральний секретар Др. Хеміцки в присутності чле- нів регенційної Ради зложив свою службову присягу. Після присяги прийняв відновних міністрів. Про промови президента міністрів Др. Отечковського промовив до зібрання епоскон Др. Каковський від імені регенційної Ради в поздоровленням і подякою новому кабінетові, що в так тяжкий час приняв на себе відповідальність і державні обовязки. При кинці епоскон висказав надію,що при інтесивній праці і при спс- лучених силах. Правительства і "Регенційної Ради, скоро буде можна при- ступити до утворення польської держави. По промовах міністрів разом з регенційною Радою удалився в аудієнційну салю де перед тим часово установленим біттарем генеральний секретар Др. Хелміцкий відібрав від міністрів службову присягу: потім брученю міністрам службові декре- ти. По приєднанні міністрів складали в аудієнційній салї присягу урядовці цибільного кабінету. Самоуправа в Польщі. "Варшавер Цейтунг" в 23/4 1918 р. МІЮ подає, що при кінці Лютого відбулося засідання головної комісії союза господарських спілок, на котрим обговорювано справу проспекту мійських устав, котрий секція мінстерства в найближчих днях мала виробити. По перегляді і обговоренню його, комісія проспект цей відкинула, бо він не відповідав інтересам польської громади. Постановлено биробити другий план, що довірено представителям бюро соціяльних робіт Бакарови. Бакер одержав слідуючі точкі уловнів, яких повинен продержуватися при укладанню законопроекту: "Мійська рада є виконавчою корпорацією, котрий відвічально є перед мійськими зборами за виповнення чинностей мійського уряду. Мійський уряд підлягає контролі мійської Ради, виготовляє бюджет і постанови мійських ворів", збрання це виконавлось за поширеним права голосування мійського вібрання, але щоб забезпечитись перод жидівською перевагою, постановлено в подальших хутрів утворити семиприпні органи. Уряд громадських уповноважених повинен буде внесений, або уповноважені повинні належати до мійської Ради. Нача льньця громади належать до мійської Ради, ізуряду предсідательство на зборах йому не належиться предсідателю вибирали повинен бути мійською Радою. До мійської ради вибираться гра, отних 12 чоловік не молодших 25 літ. Вплив державних владетей на громадські уряди треба якнайбільше обмежити. Висошою властю над громадською управою повинни бути Повітовь Рада. З Росії. Агітація проти центральних держав в Росії. Копенгага, 17/4. Газета "Пестер Льойд" и з 15/4 1918 р. № 92 оповіщає за Нашим Беком що Радек, черньонський і товащи поширять по цілій Росії тисячі примірників відозв! в яких закликають російський народ до повстання проти центральних держав. Вони Радять по провінціяльних російських містах і своїми агітаційними речами підбурюють народ против вгаданих держав. Російський уряд не виступив ще цього часу проти воєнних бунтівників. Зміни в большевицькім уряді. Копенгага, 17/4. Газета "Пестер Льойд" з 15/4 1918 р. № 92 стовищає, що Народнього Кмісара Радека назначено керовником відділу "Центральна Європа" при комісіріату для закордонних справ. Цей відділ порішає всі с справи, які торкаються німеччини, Австро-угорщини, Польщі і Туреччини. Міністрові фінансів Менчівському повірено народництво нарочного комісаріату для судових справ. Також в комісіряті для пресових справ і для військових інституцій зайшли зміни в особовім складі. Російський уряд задумує назначити барона Розена міністром закордонних справ. Берлін, 17/4.3 Петербурга непрямо повідомляють: ізза трудностей, в яких мають боротися дипломатично неосвічені і з матеріалом необізнані члени народнього комісаріяту для закордонних справ, рішив уряд сонетті "передати керовництво міністерствам закордонних справ дипломатські старої школи. На цей пост намічують бувшого російського посла в Вашингтоні барона Ризена. Ленін вайконав баронові Розену, пересняти керовництво міністерства спільно з теперішнім народним комісаром (Чечерином. Наколи вій барон Розен не згодився на цей поділ, але в принципу хотів перейняти цей пост, то Чечерин повинен уступити. /Пестер Льойд з 15/4 1918 р. № 92./ Назначення Бурілна міністром закордонних справ і угорська кріва. "Найе „грайе“ пресе в 17/х № 1920 р письме: Наслідком гр. Черніна назначено п. Стефана Бурілна. Але ж в теперішнім увоськім уряді сидятьт політики, котрі в тім часі коли Бурілан був вперше міністром закордонних справ, як найбогатші осуджували його політику, галято боро- лись в ним в парламенті і передовим неможливої його становищка в Польських справах і його поєднання з Аталіо перед відповідним нею війни. Назначення барона Фон. Бурілна міністром закордонних справ принеболеве вдих людей або працювати разом зі своїм політич- ним противником, або, що вон. яке і зро били, подати прохання о відставку. Изборча реформа, або розпущення парламенту уже давно гро- зили крізь Угорського кабінету; назначення Бурілна припішило її. Провідники теперішньої урядової партії говорять, що Буріян в тінєв Тиси. Воно що правда, переборчено – барон Бурілан виказує нераз навіть за много самостійності, але як партійний одномуць Тиси, він все посідав його добря і суб прихильником його політики. З цього ясно, що положення гр. Тиси через назначення Бурілна незм- чайно скріпляється. Через повсяке внутрішня кріва і кабінет Ветерле подається одмісцю. Ім'ято того, щоби довести до порозуміння всіх партій, назначення Бурілна опричинається до різномодних заврушень. Назначення Бурілна міністром закордонних справ дуже порадливідбет- ся на працях в делегаціях. Приявнь гр. Тиси буде для Бурілна ко- менем на дорозі до заключення сталого внутрішнього миру / дурфіден. Абстрійські Німці схолять по виході гр. Черніна, до котрого вони мали безмежне довіре, щоби Бурілан піддержував своє не тілько з Пі- меччиною, але і з народами Абстрії. В Австрійським парламенті і в делегаціях Польки часто робили гр. Черніноми закиди ізза колиської справи, та мирних переговорів з Україною. При собім озлобленні, вони забули в якім станськиці гр. Чернін переняв много важнішу справу о королівстві польським. Гр. Чернін отворив борота, котрі були вже майже зачинені, як це сталося що порозуміння не осягнуво при о много прихильнійших обставинах в час урядовання Бурілана, це повинно бути в повні вияснено в деле- гаціях. Буріян був міністром закордонних справ, в час коли в Австрії. молоді гр. Штрік, тоді не можна було навіть згадувати про цю справу. В парламенті і в делегаціях. Доперва тепер Буріян буде міг без перешкоди відповісти своїм воєгом. Визнання самостійності Холландії і міфляндії. Німецький державний канцлер прийняв в головній квартирі депутацію в рід "стляндії і луфляндії, яка прибула там 21 квітня ц.р. Граф Герлінг висказав депутати в добрій промові подяку з приходу довіря бирішеного ним дісареві краєвою радою. Заразом державний канцлер виявив готовність цісара взяти під військову охорону краї заступлені в краєвій ради і підпомогати їм в справі відокремлення від Росії. В кінці державний канцлер іменем цісара взявсь гото- бить признати відокремленні області самостійною державою. Пере- добєм прибута державний канцлер іменем цісара побажання виявлене не краєвою радою це утворення одностійної монархично-констітуційної держави, під персональною унією в Пруською короною. Це бажання найбільша влада просирить вичливо і подасть до відома краєвій ради, ссе вирішення. Пр.. кінці передав канцлер краєвій раді найкращих успіхі: і її дальшій роботи. /„Россие дайтунг в 22/. 1918 р. № 24/. II. ЕКОНОМІЧНА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ЧАСТИНА. Народня майно та його дохід під час війни в Австрії і Угорщині. В торговельно-фінансовим додатку "Наше Фрайе Прес" з 17/IV № 19268 помістив член Угорської Академії наук пр. Фрідріх Фельнер вище народну статтю. Автор остроумно сплутав, як і чим пумкує держава свої величезні військові виплатки. Всесвітній довгий монетарний виновили до 31/III 1917 р. рівно 67,741 міліардів корон. З цього приходи дале на Австрію 42,134 міліарди а на Угорщину на кількості 17 паця. 63 статті 15,607 міліардів корон. Разом в повоєнних платках винесить цифра довгів 77,369 міліардів корон. Захопити тепер питання чи зможе наша фінансова колеження вивести на своїх плечах такий тягар. Фінансова витривалість держави визначить від республіканської били кожного краю. А як за велика ця сила видки в загальному народнього майна та прибутку з його. За річне покриття державних довгів від- попадає внепароднє майно, а для покриття річних дорожніх видатків бореться тільки його чистий річний дохід. Дуже часто черпнути те- пор цінності капітала в вартостю валовенного народнього майна. Однак це порівняння не видає критики. Воно мало би тоді тільки слушність, як би народне майно не підлягало зміні а капітал зростав Но в дійсності ефект і капітал і народне майно мають безмірно. Угорські воєнні видатки виносять 22,251 міліард корон, а загально добре 41,520 міліард корон - видатки бюджетні на 1917/18 р. - 3.442 міліард.а лохід з народнього майна 6.741 міліард корон, значить в озок видатках виплати виносять 53.59% приходу. МЗ цього вих дило би що Угорщина зуживає 51.27 % народнього майна. Але це буде дуже помилкивий баланс зі відлукчої причини: основно обчислення як май- на як й його дохода олужила сильна вартість грошей. Тому що зараз ля вартисть сильну підупадала то первоцінка всіх частей майна з'ка- зала і, ще так народне майно яка прибуток з нього виносить в Австрії. Угорщині далеко більше як до пійни земельна посілість, яка складає в нашій державі найголовнішу частку народнього майна (в Австрії 285 міл.д.д. в Угорщині 19.8 міліард корон.) викликає нам зволя підвищення дін на продукти, величезний дохід в кільканацтати міліардів. До цього д'х да причинилося також оброблення тих участи в землі, які лежали коїноз пусткою, так само збільшилося дохід з копалень різних продуктів. Як мінус приходить до цього частини визначення гальцівки нафтових жерел та семородських копален. Піднеслися в дартости також всі будинки і тепер не можна передати їх за доведенну ціну. До війни виносила да вартисть воїх будинків в Австрії 14,9 міліардів а в Угорщині 8.5 міліардів корон. Тепер ця цифра підвищується до дуже високою. Однак не можна рівночасно забути тим страт в будинках, які понесла Галичина, Буковина і мала частина Семігорода. Яко еквивалент до цього збудовано дуже багато нових фабричних будинків. Що де шоських доріг, то вони не тільки стоять в стороні від кредитного оборота але потрібують шей виплатків. Залізні дороги приписять з підвищенням пасажирського і товарового руху тарифа великі доходи, однак дуже скоро заживляться і посуться, бо нема часу лагодити їх. Вартість худоби всіх родів під несла з 10,93 міл. перед війною в кілька раз. Господарські машини та знаряддя вирівнюють своє звуживання високим цінам. До рубрики мину сід належить знинження всіх стійних зернових запасів, які перед мі- ною куштували в Австрії 1.136 міліард, а в Угорщини 286.8 міл.корон даліше зужиття всіх товарів фабричних та мануфактурні і в кінці ті дорги, які наша держава затягнула за границею, головно в Німеччині. Я вже сказав, що цифри народнього добра і його прибутка обчисленні ще до війни на основі цін за продукти. Як взяти підвищення цін на вої продукти тільки на 10% то народне майно виносило би тепер в Австрії 185 млрд а в Угорщині 67 міліар.кор. По моїй думці будуть ці цифри далеко вищими, хотяй дійсну висоту народнього майна та приют ка з нього зараз тяжко встановити. З вистежкаванного видно, що так Австрія як Угорщина можуть винести на собі весь тягар військових видатків. Тому що зросли дев'яти і проценти, то зросло майно народа. І дохід з нього, майно покриє довгі а дохід з нього їх процента. За Начальника Закордонної Преси У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА, ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС-БЮРО „Вісті Закордонної Преси“ № 31 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Закордонна преса про Україну. ВИДІЛИ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. Константинополь, 20 квітня. Шеф секції при міністерстві Закордонних справ посол Муктар Вей привітав українського посла Левицько- го по прибутті його вчора до Константинополя. Секретар Вовчонко євай зазвичай представникам дрім олудучу залпу: Левицький є навачений пропізорічним посолом і буде везти переговори що до улаштування дипломатичних відносин в Туреччині. Після чого пирішиться сту- пеня Українського заступництва, Секретар зважував, що Українська Республіка безумовно бажає жити в прийнятих взаєминах з Туреччиною і що доня не тільки за мірлями будь-що Госпід, що до Константинополя. "Найе Фрайе Прессе" в 22/4 1918 № 19273. Українські селяни знищили 3 польські Улянські ескадрони. Відень 22/4. Польська пресова агенція доносить "Курьер Польсь- кі" полає відомості в Немірова, Полільвок, губ. що Українські селяни напали на розміщені там три ескадрони патого польського полка і дивили їх до женту. Улянський полк робив там реквізицію з приводу трудностей в доставлі живності і був готовий викликати селянам за доставлені средства живності гоїзком. Селяне однак відмовились від цеї пропозиції. Вони окружили 18 ц.м. польські відділи. Завяза- лась завзята боротьба. Селяне мали ві себою кулемети і міномети. Уляни боролись безнадійно. Накоди не стало вже нікобої чистки вести з селянами череговори. Прийшло до згеди, що уланів ко пі- дібранні збори мають підставити до Вінниці, яко пійскорих бранців. На цей транспорт бранців напали селяне і вирізали їх цілком. Тяжко ранних уланів роз'їмленні селяне немилосердно побивали. (Найе Фрайе Прессе" в 24/4-1918 р. № 19274). Відень 22/4 "Вісті в України" доносить з Києва: Український військовий міністр одержав від польської сторони телеграму, що в б.як з полками борут участь організовані відділи "пільних коза- ків" і фунтухуть селян. З Канева однак доносять, що польські війська в силі одного коруса стараются перейти Дніпро. Міністр для поль- ською населення на Україні домагається від Ради складення окремої комісії в цілі розділення суґеток між польськими військами і Українськими селянами. (Найе Фрайе Прессе" з 23/4 № 19274). Прохання Крима о прилученню його до України. Відень 22/4. В Криму анархія. Як доносить Києвська мисль "бель- шовики вимагають насильно контрреволюції. До Києва прибула делегація від населення Крима, яка намагається при Раді перевести прилучення Крима до України. Також Миська губ.1 Гомельська округа прохають о прилученні. (Найе Фр.Прессе" з 23/4 -18 р. № 19274). Злука Бесарабії з Румунією. "Пестер Льойд" з 20/4 № 94 поїдає за У.Т.А. заяву Центральної Ра- ди вирішенню; на засіданні І6/4 в справі анексії Румунії. Мирні переговори України з Росією. Ця сама газета подає за У.Т.А. резолюцію Ради Народних Міністрів, вирішону на засіданні 17/4 в справі мирних переговорів України з Росією. Польська конференція в справі середньошкільництва. Німеччина "Варшавер Цайтунг" з 24/4 № III сповіщає за"Кур'єром Вар- шавським," що 20 квітня в міністерстві, еспіл і науки підбулась кон- ференція в справі середнього шкільництва, на якій брали також участь представники полоненої і періодичної преси. По відкриттю засідання міністром науки Паніковським, начальник відділу євредих шкіл Лопу- шанський оголосив програму міністерства що де середнього шкіль- ництва, взаузючи на значення і ціль як приватного так і державного шкільництва. Будування середніх шкіл. Ця сама гавета сповіщає вп "Години Польщі", що міністерство освіти в справі улаштовання польського середнього шкільництва п'тороре з по- читком нового шкільного року 40 державних гімназій і цілий ряд серед- них шкіл в найнижших класами. Пять таких гімназій буде озворено в Варшаві, а крім цього будуть державні гімназії також в Лодзі, Зерці, Бендзін, Седльце і много інших містах. Учителями в державних гімназіях будуть назначенні добрий учительські сили, які тижденно не будуть давати більше як 20 годин науки, щоби сами мали досить часу на пригото- товання до науки. Також учителям державних гімназій буде заборонено вчити по іншим научним інституціям. Виміна телеграм між бароном Буріяном і міністр-прези- дентом Стечковським. Німецька "Дейтше Варшавер" Нейтунг" з 24/4 1918 р. № III подає за "Мі- нітором Польським" виміну депеш між австро-угорським міністром за- кордонних справ бароном Буріяном і польським міністрф президентом Стечковським. Барон Буріян в своїй телеграмі заявився Стечковського, що він всіли силами буде старатись підпомогати польську урядові в їхній роботі над дальнім улаштованням польської державності і забез- печеннам їй майбутності. Стечковський зі своєї сторони дякує йому ду- же сердечно за його щирі слова, які окріпляють в його надію, що їм удає сться розвинути польську державність і забезпечити її майбутність. АВСТРІЯ. Панцина у ехідній Галичині. "Чремден Блят" з 18/4 1918 р. № 103 доносить: З метою продовбування нарад відносно бажань і домогань українського населення Східної Га- личини вчера являлися у президенте міністрів українська делегація, зложена із послів австрійського парламенту. Зі сторни представства і не в нараді крім д-ра Зайдлера брали ще участь міністер земельних справ гр. Ольва Тарука, міністер Внутрішніх справ гр. Тогенсург, секційний шоф міністерства харчових справ, др. ф. Рус Левенфельд, намістник Гали- чини гр. Гуйн гр. Демезан. З Української сторони були присутні др. Петру- шевич, др. Льген, Левицький, Сінгалевич, проф. Колеса, др. Дністрянський, др. Цегельський і др. Трильовський. Делегація ще раз вичерпуче пред- ставителя заборуження українських хліборобів ізза насильного застав- лювання їх працювати на полях польських поміщиків. В відповідь на це міністр харчових справ гр. Ольва Харука сказав, що появившеся на по- чатку цього року розпорядження, котре приводить в порядок праці в Гали- чині, витолковано неправильно. Відповідно до цього розпорядження хлі- бороби повинні тільки поді працювати на поміщицьких добрах, коли во- ни обробили вже свої власні поля. Після неправильного витолковання розпорядження хліборобів притягаєно до робіт на поміщицьких добрах тоді, коли они ще і половину призначеного часу не працювали на сво- їх власних полях. Ці пояснення міністра земельних справ задовольнили українських послів. Намістник Галичини гр. Гуйн заявив рівночасно, що назване розпорядження примінковану не відповідно і підрядні органи йшли в переведені його дальше, яим на це позволяло намістництво. Намістник буде буде старатися, щоби на будуче придержуватися строгого розпорядження. Українська делегація висказала надію, що цим кроком привернено буде знов знов спокій серед українського населення, А Н Г Л І Ч Я . Промови англійських і американських робітничих представників в Англії. "Пестер льойд" в 19/4 10 р. К со по відомостям Рейтера подає, що ан- глійська робітнича партія в палаті послів урядила недавно величезне приняття американським робітничим представникам. На приняттю цім, Ан- глійський посол Томас забрав голос і сказав, що на виступлення Америки мала великий вплив англійська політика. Вільшість американських і англійських робітників вискачується за продовженням війни. Вони будуть боротися до того часу доки демократія всього світа себе не зрозуміє. Робітники не хотять миру, котрий містив бин в собі нові зародки май- мубнезуї війни, а хочуть народного мира. З останньої поїздки в Америку набрав бесідник переконання, що в америці поширюється сильний занепад і звехохта до військової служби. Демократія в Англії бореться за мир, котрий знищив би мілітаризм в Німеччині і цілого світа, другий промов- ник Артур Гендерсон сказав, що Америка заняла в теперішній війні таке становище, якого не приходилось із ніколи займати. Америка по- вертувала все для добра людськості, а все її робить, то робить не тілько в своїм інтересі воєю демократії. Англійське робітництво буде львально відноситись в справі освободження Бельгії і Версії Всю бу- де домогатися міжнародного союза народів, а не німецького мира ко- но баєае приязного відношення з непріятельськими робітничими клясами не хоче мира навязанного йому конференціями. Робітництво хоче більши- ти німецький демократії, що форма їх державної управи в великою пе- решкодою мира і що воно ніколи не схидиться і не покориться німеч- кому мілітаризмові. По промови англійських представників забрав го- лос американський представник краї і заявив, що іскра американської свободи перенеслась і до англійських установ, .дого не хотіла Америка виступати-мішуваться в теперішньу війну, але коли побачила, що бій ведеться не з людьми, а в дикунами, рішилась іти разом з Англією. Насильство нідбіжних будеться відбивати насильством. Залізною сті- ною позинні стати, всі щоб дати належний опір німецьким дикунам, Аме- рика бореться за права воєвої демократії. Німці розпочали офензиву, кри- ритись тепер не пара. Коли тепер хотіла америка навязати переговори, показалаб себе сладою і побідною. Зростаюча властъ совітського уряду, Московський кореспондент газети "Daily News" і повідомляє за ізws Rotterdam Courant" : з останніх днях дбачується великий зріст совітської власті. Головно можна це зак чити в цього, що останні спроби кинута більші воєвні сили проти совітська військ не зовсім. Совітські війська розбили своєї біля ново-черкаська порож прсти совіту настроєні війська і вльвні заволоділи їх становищем. Данди Корнилов, имло доброго зброєння та деякої дисципліни поперпили ве- ликe поразження. Сам Семенов,имс помочі, яку одержав за кордру, по- казався в останніх наступленнях злащим, як в по передних. Кореспондент довідується, також про чутку, що провідники антисовітських військ, Корнилов і Семенов в нови: боях проти большевиків. Верлінському "льокаль Анцайгер" сповіщають в геневі, що на нові предприняття Корні- лова жертвували совіс держави внова богато гроша. Ахтові критики обізнані докладніше в піденно-російськими отосунками добачують в поході Корнилова на Ростов небезпеку, що великоросійський уряд через виступлення непевного начальника банд буде рахувати на німецьку по- міч. /Deutsch Warschauer Zeitung" ХІІ. ДИНАМІКА ЧАСТИНА. Нові податки в Німеччині. В головному фінансовому додатку газети "Київські Вісті" в 19/2-18 р.№ 1927 помітивив др. Кільгельм Бівер вище наведену статтю. Відень, 18/IV. До теперішнього часу не мала ані Німеччини ані Австрії певної і систематичної фінансової політики. Так в одній як і в другій державі видповідні міністри не мали певного плану але хапали ся без вибора за всяки малі й більші реформи, щоби лише як скорше і чим несуть поповнити моментальну потребу. Про справедливий і рівномірний розподіл податкового тягару на всі групи населення ніхто не думав. В Німечкім парламенті повороти дуже часто, що така політика приносив будучий великий фінансовий реформи Богато шкоди, але уряд не слухав ніякого і заводив все свої податки, щоби покрити своє часно проценти воєнних внутрішніх позичок. Так піднесено ве попередніх руках податок на тягтк, поштові знаки, вугля, перевозку товарів і т. д. Описк нових податків, який внесено все в парламент і який повинен принести річного прибутка 3,179 мільйонів марок. Ці податки підуть всю саму дорогую, як і давніші, тов на дрокриття процентів давніших, теперішніх і будучих воєнних позичок. Тому, що загально державний уряд Німеччини має право право назначати і збирати тільки безпосередні податки, а посередні належать до компетенції поодиноких союзних держав,- то новий список і складається тільки в безпосередніх податків. Цей законопроект заводить перший раз державну монополію на вироблення горівки, що терпер займалися в Німеччини продукованням горілки дуже багато заводів які однак не працювали постійно. Через те не можна було монополізувати продукції в тільки торгівлі. Так само було оподаткування сильно економічних скомплікованих. Тепер це все усувається. Ціне на горілку буде так обчислена, щоби держава мала з кожного гектолітра 300 марок чистого річного прибутка. Загального річного доходу сповідливатиметься на суму 50 мільйонів марок. Належно і упорядковано нові податки на пиво. До тепер зоряла держава податки в пива тільки в північній Німеччині і Ханноверські Гессенці а всі південня німецькі союзні держави мали свої спеціальні податково розподження. Тепер це усувається. Адусне тепер упо ядковивати так само не тільки склянки, але також й якість пива. Загальний річний дохід мавби винести 340 мільйонів марок. На вино не було наложено до тепер державних податків. Сюди цього нового законопроекту буде воно оподатковуватися після ціни флажки. За флажку у 5 марок винесе податок три марки, дохід з вино-ного податку винесе 105 мільйонів марок. Проти оподатковання мінеральних вод і штучних напіків винесено багато протестів. Ці роби, і напитки уживався головно для поправлення здоровля, а при високих цінах бідніші нарід не зможе їх купувати. Дальше піднесено цю на припис кави з 85 марок за петнер. Підвищено також збори поштових знаків, телеграфних і телефонних розговорів, дороги і роскішні річ будуть оплачуватися від 10 до 20 процентів своєї вартості. Податок військових доходів піднесено з 45.- до 63 процентів. До цього ворогу додано ще й законопроект, який не допускає, щоби поодинокі розміри через виселення ухлялися від оплати податків. Ато покидав багатий мусить платити податок до Німеччини в протязі 5 літ. Для забезпечення уплати податків вадержують края 20 % його майна перед від'їздом в чужий край, ато зи уклонився якімсь способом від уплати, той ітратить право горожанства. Такі закони заведуть краю в себе певно й инші всь-ких держави, щоби не допустити до переселення своїх горожан до таких держав, які не брали участь в теперішній війні і не потребують через це платити таких високих податків. За начальника закардонного відділа. У. Н. Р. МИНИСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА. ПРЕС БЮРО ВИДІЛ: ЗАКОРДОННИХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Закордонної Преси“ № 32 К. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Чеська дружина. "Фоссіше цайтунг" в 20/4 1918 р., № 201 містить під вище наведеним заголовком таку статтю: не стріляй брать, я чех. Зрадницький октик, який так часто лунав на полях битв у Галичині, збудив те-пер коли всі думки, що він провучав звсю голосний відгомін. Ти-оячі волків, які цими днями вертають в російської неболі, розсіяли своїм донесеннями ту таємницю мраку, яка до цього часу оповивала діла чехів. На початку війни живучих в Росії чехів, котрі дуже часто числились ще австрійськими горожанами зорганізувався легіон добро-вольців, дружина в цілі боротьби з Центральними державами. Однак допер-ва із вступленням чеських воєнно-полонених, котрі по тяжких боях в осені 1914 р. попали в російські табори, дружина набрала більшої сили. Роблено спроби також із других славянських народів Монархії остворити подібні дружики, але це не вдалося. Агітація межи Поляками та підданими слалянами не мала більших успіхів. Бкщці треба владати що молодша українська Республіка хотіла в Груні 1917... виставити проти Австрії курінь влюженій в галицьких Українців. Це були часи, коли український міністр фінансів Туган Барановський перетрактував з французькими представниками в Києві про задозпечення нової Укра-їнської емісії. Чи в курінь поступали добровольці, про це невидомо. Противно, чеська організація сильно розвивалась. В наслідок великого напливу воєнно-полонених підчас Брусиловські фронтових Новстали пов-стало кілька чесько-слов'янських бригад. Комітет для розвілення опа-ванських воєнно-полонених, котрий отям в зв'язкі з Кілобовким Воєнним губернатором ставрався про те, щоби чеські полоїені в першого дня попа-пали в концентраційні лагеря не "х піддавано систематичному труду". Недіко "комітет" для розділення послугувався реферальними сердогами ми. Хто пробував противитися агітації, цього дещиманою як грома-нестила або австрофіла і відсилано разом з Німцями та Мадрами в Ом-бір, або в польський угляни копальні Півдя Руського Олова" Кількість живучих в Росії чехів рівня, що в 1917. Живучий, а через около по-ловини було організовано в дружини. На олі всього цього руху стояв від 1916... бувший повод до австрійського парламенту Іосиф Шмірх. По Брусиловських побідах виринули в пропагандній літературі нові, смілі гадки. Чеське державне право, котре обнимає край чехи, ми авію, Шлезк і північно - західну Германщину збогатилося винаходом коридора. Будуша держава / як Шекспіра в "Зимові казки" / повинна лежати над морем, а іменно над сонячним південним морем Андрійським. Другими сло-бами пропонується зробити получення в другого різном будучю пів-денно славянської державою і в тій цилі віддати Чехам смугу угор-ської землі від Марпат до Драви. Під церквським режимом чеський пропаганці-ганді ставлено певні рамки. Що правда, видаваний в Києві на чеській мові газети запевняли "самодержавця" всеї Росії про свою льояль-ність, но за першим днем революції они показалися рянними революці-онерами. Революційна Російська інтелегенція здносила до "хвіб різко". Тільки Мільковська партія кадетів на реальне зділення певеля славистичних мрій. Браку зацікавлення долею Чеського братнього народа не міг усунути і "масерик, котрий в початковом революції перенісяся в Льє-дону до Петрограду. Тільки в Корнілові, якого в австрійському полону виратував чеський жовніо френц Махачек, чеські політики мали певну нідпору. Становище Керенського оставило довгий час нелення. Ще в "аю 1917 р. бін підчас свого побуту в Київі сказав що не може рішитися на розв'язку чеського питання. Однак вже невадовно потім в урядовому військовому зведомленні було в перший раз згадано про подвики чесь-ких бригад І Липня 1917 р. коли на їх впорону перейшв один з ц.к. чес чеських регіментів,они перші забрали і вничили село Конихи.Та незва- баром прийшла катастрофа під Тарнополем.Чехів окружено зі всіх сто- рін.Много із них побувалося власними револьверами,другі згинули в боротьбі.По упадку Керенського політики із собіта рабочих і сол- датських депутатів,публічно викрелися Чехів.В інструкції,з котрою Скобелєв Поймен був їхати на польську конференцію,зовсім про них не згадується.Під час жовтневої революції в Київі прийшло до поганого конфлікту.Помимо старань українського правительства -затушувати цілу справу,много збідки ствердили,що під час уличних боїв,Чехи сотнями уби- вали російських робітників.Як давно Чехи думали,що що Українці будуть продовжувати війну, на сторона Антанти, так довго они були смертель- ними ворогами сольшевиків.Коли їх надії не сповнилися,они назвали Українців врадниками слабянства і перейшли на службу до пана Троцького. Закордонна преса про «країну». "Лемберг Цайтунг" із 24/4 № ...під заголовком "Небезпечна пропаганда пише: Є послідніх часах в Чигат і Одесі розпочалася остра газетна агітація проти центральних де'ав.По словам "Ньови Ради" в «циві шк- ряться мними відписи тайпі повідомленъ австрійсько угорських і німець- ких представників,де країні відмовляється офоссібност и на самостійну ексистенцію.Подільське Російське товариство "Красная Точка" закликає хліборобів Поділля до творення військових відділів проти Німців,Укра- їнців Поляків і "Брейв.Російське офіцери мають перейняти провід.Русоосі фільська преса вказує на те,що в "вотрії не переведено ще ратифікації міжного договору.Одна київська бойшевільска газета розповсюджувала чутки, про майбутнє арештовання Ради ізза окупації України.Польська шляхта мала просити Австро-Угорщину о окупації Поділля.Австро-Угорські офіцери Зерні мають стояти в тійних зносинах з монархистами-Правительством хо- не правдоподібно енергично виступити проти цих підбурювань.В Одесі вже закрито таможні россофільські газети. РОГТа. Деред нового російськомо революцієм. Французький військовий з Петербурга. "Ченева 19/4. "Найес Вінер Журнал" в 20/4 1918 р. і.. 0750 подає за французькими газетами,що Росія находиться перед новим великим/ зареборотом.Анархістичний рух набирає по містах що раз більше ката- строфічних розмірів.Робітничтво відхиляється зовсім від большевиків і переходить громадами на сторону анархистів.Центром анархістичних організацій є Петербург. Їх пресовим органом є "Бурювестник",який своїм накладом перевищає уже большибийкі центральний орнаг "Правду". Армію анархістів творить чорна гвардія. Ночами відбувається тайни анархістичні збори і нагромаджують більшу скляль ість зброї. Загалі побстаєвраження,що в зародку нова революція страшному розміру. В цим напрямку висловлюється особливо "Темр",яка характеристичне щойно перед кількома днями принесла таку звістку зі Штокгольму: Большовики перейшли вже свою найтяжчу кризу,це виступання в їх партії соціал-революціонерів.Тепер ніхто не може відти бід них власти. Збройний опір, який сталили Їм на дони і в Уральській області бже зтрішений.Соціял-Революціонери мають тільки один напрямок це клич за конституантом,за чим одна ж гіхто не горячиться.Справді стоїть за ними більшсть народу,але найбільше неосвіченого і тому без жадного впливу.Большовики находяться тільки супроти двох дійонно поважних про- тивників: анархістів-комуністів і Німців.Анархісти комуністи мають свий постійний приплив,Іменно в матозові.Тому потребують максималісти, щоби трібко одержатись сильної армії,на яку вони не мають жадного вигляду. АМЕРИКА. Обава Нью-Йорка перед вовдущими налетами. Женева 23/4 1918 р. "Пестер Льойд" в 20/4 1918 р. і.. 94 доносить що Французькі газети перестерігають американське правительство перед майбут бутиими окорима німецькими вовдущими налетами на Нью-Йорк.На зібранні полковник Гаверс доніс що в німецьких верфях йдуть горячкови приго- тозлення над битоготвленням спеціальних підводних лодок-літаків.Лита- кі це можуть долетіти до 450 км. в глиб краю,уносячи за собою до 100 клгрм.вигубового матеріялу.Литаки ці приспособленні,так що можуть сповняти функції підвдних лодок і літаків.Литаками цими Німці приго- товляють возвушний напад на Нью-Йорк. Сибір. Воєнний стає в цілий Сибіри Копенгаген 19/4. Газета "Найес Вінер Журнал" в 20/-Іор.1976 подає за "Правдою" ще в цілій Сибірі проклямовано всенний стан.Російські ре- волюційні штаби енергично пойгообляються,щоби вдержати дальший похід Блонців в Сибір.В цим напрямку йде населення в згоді зі совітами. II. ЕКОНОМІЧНА-ТРІБО ПРО МОСКВА-ЧАСТИНА. Господарські відносини Німеччини і Росії Монахія, 17/4 1918 р. Відновлення російсько німецьких та рос.австр. угор. відносин мають для центральних держав дуже важке значення! Вони приведуть певно до великої товарообміну, при чим більший від те тепер Дунай буде грати дуже важку роль. Якщо ми можемо представити собі об'яр цього майбутнього товарообміну, то мусимо оглянутися в мі- нущість. Тут помагає нам дуже багато видана павом Пукерманом брошюра, в якій подані всі цифри торгобельних відносин Росії та Середньо Європейських держав. Загальний перегляд давніших світових відносин Росії подає нам слідуюча таблиця. Імпорт Росії в міл.карб. 1913 р. Разом всього........... 1375,7м. Льон 68,8-м.к- 24,5 " Масло 71,2 " 29,1 " З цього ввезено з: Німеччини............... 642,8" Макухи 35,7 " 19,0 " Англії................... 170,4" Шкури. 37,4 " 19,3 " Америки................. 74,4" Чито 34,8 " 16,6 " Франції.................. 34,7" Овес 31,8 " 15,1 " Австро-Угорщини.......... 34,7" Експорт Росії в міл.карб. 1913 р. Всього вивезено:........... 1540,4 З цього до: Німеччини............... 452,6 Англії.................. 466,9 Америки............... 14,2 Франції.................. 100,9 Австро-Угорщини.......... 177,3 Обсяг і значення німецько-ро- сійського товарообміну в загалі і особливо найважніших при - і бивозових х дібр подають слідуючі цифри: 1913 р. Імпорт Росії в міл.карб. Всього................... 1375,7 м. З Німеччини............... 642,8 " Експорт Росії.............. 1540,4 " До Німеччини............... 672,0 " Цільовий вивезення Всього................... 1129,1" з Росії.................. 1461,6" Експорт Німеччини. Всього................... 10198,6 " а до Росії............... 1388,4 " Участь Німеччини найважніших вивозових товарах Росії в 1913 р. видно з слідуючого: Загальний Вивіз до Нім вивіз з Росії меччини. Пшениця.25,1 мак. 87,9 міл.к. Личмінь 180,1 м.к. 151,2 " Дерево 163,3 " 73,9 " Яйця 93,6 " 37,2 " Розуміється, що ці цифри не є постій- ні, але все таки дають вони певний перегляд всього. Головно хитаються цифри анарних продуктів... як лучші живва то можна більше й вивезти її насоборт. Участь Росії в найважніших бивозових продуктах Німеччини в 1913 р. Загальний вивіз Німеччини в міл. і о на х мар. Рос. 1025,4 7-6 Машини 77,8 194,2 Собранні горячі матеріали 580,3 25,5 Продукти господарські 623,9 79,1 Безовна 572,0 64,6 Хлімні продукти. 535,4 40,8 Возни різного роду. 372,1 52,7 Краски і товари 442,4 40,9 Електро-технічні вироби 298,1 36,3 Мідь і вироби 258,8 36,3 Палір івробл 254,8 36,3 Витравлене шкура 243,4 В цій таблиці впадає в очі малий увіг у Росію господарських машин, хотя і Росія цих фабрикатів сильно потребує. Але є надія, що по теперé рішнім заключенім миража зможемо ми конкурувати з іншими державами, тому що ми в області локомобілів/козарок і молотіж далеко сильнійші від них. Всі вище наведені таблицьки показують нам, який буде товаро- обмін з Росією. Провідники нашої господарської політики повинні вже тепер подбати, щоби ми могли постійно задержувати російський ринок за собою. Не повинні помятати, що Російський промисел в по іванні з до воєнними продуктованням упав о пять %. Це уповажнює нас говорити про промислову катастрофу. Генеральне направа льокомативи коштували в Росії до війни 30 тисяч, а тепер 500.000 карбованців. Аоложення, в якім находиться зараз в Росії ранспорт не в силі ніхто описати. З браку вугля зменшилася продукція сирих матеріалів і пів фабрика- тів до мінімума. Продукція химичного промисла остановилася цілком, а продукція цукру опала в 100 до 40 мільонів пудів, а на слідуючий рік дійде ледво до 20.000.000 пудів. Славні колись цукрові і шоколадні фабрикати так само зникли. Значить в Росії панує брак всього? вугля, мангану, шкур, графіту, шин, дротів, цементу, реміня, пильників, молотків, топорів, плугів, кіс, серпів, і т.д. Цей брак дає нам і Австро-Угор- щині поле такого широкого імпорту, який перевищить всі до теперешні цифри. /Подано за "Лестер Льойд" в 19/4-18 р. № 93./ І Т А Л І Я . Фінансова руїна Італії. "Найес віне журналь" в 21/- -18 р. № 876 доносить: "Після офіціял- них опубліковань італійського уряду виносив державний дорг Італії на 31 Грудня, 1917 р., 34.590.163.813 лірів. В цій цифри містяться всі довги які Італія зробила в Англії і Америці, но не залічені сюди довги свого краю, які повинні тепер виносити найменше 15 міліардів лір. Загальний довг Італії при кінці 1917 р. можна тому оцінити кругло на 50 міліардів лірів, коли він перед війною виносив тільки 15 мілі- ярдів. Коли Італія видає місячно на війну около 1 1/- міліарда лірів, то державний її довг може зростити до кінця 1918 р. майже На 70 мі- ліардів лірів, підчас коли італійське народне майно перед війною очи- нили тільки на 75 міліардів. Тепер одна ж кобля грошева бартість упала, можна його оцінити на 87 до 103 лірів. Тепер треба личитися з цим, що дер- державний видатки по війні будуть більші, щоби запровадити деякий лад і порядок в краю, а доходів майже не буде жадних. Крім цього іта- лійський промисел майже всі свої товари спробаджувати зза кор- дону, а італійська монета так надвичайно упала, що італійському госпо- дарському життю по віні нічого доброго ожидати. Фабрики будуть змушені з природу великих коштів відновлення, підвищити ціни на всі свої вироби і старатять свою експортність, бо їх конкуренти будуть могли працювати в інших краях під далеко догіднішими стосунками, а тому не є жадного перечинкою, коли Італія з природу війни пророкують фінансову руїну, яка є справедливою карою за її невірність і ганебну враду супроти центральних держав. За Начальника закордонного відділа У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА * * * ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Краєвої Преси“ № 33. А. ПОЛІТИЧНІ СПРАВИ. "Нарадня Всля" 21/IV № 69. "Стара історія". М. Грушевський надаєть документ із часів з'єднання України з Москвою. Тоді підчас порогосерід української до- лігації із царським правителством 1654 р. на петербурзьких умовах, укр. вільності два нам посиланнявський суда Богданович і полковник Павле, отера звернулися до царського правителя та, урожаючи для себе призначене на воліднія землю. Чекувались не про Україну, а про особу. Так і тепер замовляльники хочуть використати прихід чужих дійськ на Україну, щоб окасувати зомольну реформу; хоч би до я костурало загибель У.Н.Р. Золоний меморіал пільських поміщиків до аротрійного уряду із закликом до окупанції України. Та есть звітко, що й укр. поміщики рятуть під укр. урядом, незавжди перш парод киїмським - новатини абс соціалістичним, а Центр. Раду та Уот. Збори так осмисл, стає треба кінцями вилатньо і зробити перадок. Автор дозволя, що ні Абортів ні Германії сорг не зробить, бо се було карушеним судженням при місці держави. Ти сам факт отає ганьбу на тих поміщиках і їх один премород у Центр. Раді добро назвав заргнинцями, що за ось килою інто- рози продовжуть державне праве України. Ворливо не йде оліцами "сокки". Борманчи укр. політики теж не підуть оліцями тих родин... нів кстрих терас зве "паршарським суттям та градом Москви". Через таку політику, ковальки отерпін Україна 280 років у наслідку були. С обльовий ляд його проти країни, щоб тільки збутись отарин- ни. Порооторігає проф. Грушевський, що хоч тепер охмонулляя мілодо та но велосупали України. "Відрядження" 21/IV № 22 Породовища. Польські політики фні що не відроклися мрії історичної Польщі "од моря до моря" і двоє прихилились до парольної Росії, топор почали залишатись до Центральних дорож. Не заслідними пруоксі палати пенів польський посол кн. Радзивіл виголосив політичну промову, програмову "длякір під топоршня перу: Польща не хоче-нарушувати гранциць із "руслер осв-то зряжлоторий протон- сій до Дознанщини. За те протестує проти миру в Українськ, кстрих прилучає Холщину до У.Н.Р., а не до Польщі. Після олів Радзивіла- Укр. дороже - се жидівський інтрге, і з цих жидів топор складається "так названий укр. уряд". Отже українське питання було яко польською ф., пруською та московською інтргисо, відпсвідне до того де польскі політики проголосували свої промеси, а тепер поляки р "руським Соймі пустили у мирокий орт видумку, ще се жидівське інтрге. Та судити Польща Москви чи Абортілка було логічно, гле Німець надасться. Одначо безлична промова "єднійла в Пруським- Ссімі с образе нашої держави і на тере уряду псинон захадати від Німоччини дипломатичною дорогостинною батисфикацією. "Відродження" 19/IV i 20 № 20 і 21. Перед фіналом. Завдання налої закріпленої політики є ужити волко- ге рсду впливів, щоб блише спричинити таке угруповання міждержа- вних дипесин, яво нашій державній омсотійності не грсзидло на безпекос. Бо Росія буде стератися всіма силами засну прибрати ос- бі Україну. А се була бы неба надслля. Через висшу топор духову кунд туру родільну розвиталаб покуса "осіл" до дальшої і то культур- ної асміллянції. Наше інтелігенція вихована у російських школах приволла оббі російську духову культуру...а тим терпить розвій на- шоюї культури і культурний розвій народу. Мусимо подбати про свою власну національну культуру і з ній виховати нову інтелі- генцію, щоб для неї російська культура була чужа. А федерація переш- кодила в цьому - озвий нашої національної культури може бути забезпечений тільки державною самостійністю. Культура отримує держ.самостійність належить сильно підкреслити, бо ще й досі Ідея федерації не втратила серед нашого громадянства змислу. Федерація припевляє користь для великоруського народа і захо- тівала до давньої політики. Треба отарити, щоб бежання Росії осталися безвиглядними. "Є останеться тоді як Білоруські землі- наша північна границя-не будуть прилучені до Польщі. Сполучена Польща в Московською булоб угрозою для нас і для Німеччини. Польща знайде проти німеччини природного союзника у Великору- сії. Свя озов буде проти України і проти Центральних Держав. Охоронною проти того булаб безпосередня звяз країни з Білору- сією та Литвою, а через то і з Німеччиною. Сотворення такого звязку, ще в заданні міжнародної політики в очуваний мент. "Дзеньк Кійовскі" 21/IV № 73. Протест, "ольський комітет виконавчий яко легальна репрезента- ція польської суспільності на Русі видав протест Київ, 20/ІУ/ проти розброєння польських відділів вільного козацтва. Притим було нельояльне заходження декорих представників влади. Голов- на команда польських військ зробила для З/ІУ згоду з укр.урядом небезпечне перемаршировання легіонів до вказаного місця. В часі коли військо розпочало виконання ого, правительство за причини неведлежних від нього часу умов і провить ліквідацію. Рівно- часно органи преси, зближені до міністерії війни проводять про- ти польського війська погромову пропаганду отверто серед тем- них селянських мас. Супроти поголоски, що ое боротьба із поль- ським військом, яке зоберене до оборони польських маєтків на Русі, комітет отверджує, що польський народ уважає свої військо- ві формациї на Україні за народове військо, яке має боронити не приватні ні класові інтереси, а тільки інтереси польського при- тва/держави/, і стримить до вільної, з'єднаної Польщі. Комітет бачить тут злу волю і зні замисли та звертає увагу У.Н.Р., що за легіонами обстане увесь польський народ. "Самостійник" 22/ІУ № 3. "Національні меншости" на Україні." "Перед революцією український нарід немав ового національного земельного панства ні буржу- азії. Український нарід був не овой землі національно більшість, ото, соціяльно-упослідженом, безправном, безголосом. Привибоване становище займали "національні меншости" великоруська, польська і почasti єврейська промислово-торговельна буржуазія. Князе буржуазії і земельного паюта складалася з цих "меншостей". Ближ українська демократія взяла до овоїх рук оправу револю- ції на Україні, то почелась зараз і боротьба "меншостей" проти українського руху. Врешті український нарід засурвансемостійну державу-Народню Республіку, і дав всім "меншостям" національну- персональну автономію. Але "меншости" не вболилися: все були проти України бо "меньшомтям" дуже не до смаку втратити на Ук- раїні своє привілейоване становище. Іа укр.нарід мусить таки отати справжнім господарем на овой землі і "соціально" і еконо- мічно мусить заналити своє належне місце. А "меншости" на Украї- ні мусять займати те місце, яке вони займать в кожній культур- ній західний державі. "Нова Рада" 22/ІУ № 64. "Відродження флоту". Найбільше пекуча оправе державного будування няна України є відродження Чорноморської флоти. Чорноморська флота складається - в мобілізованній торговельності флоти і бойових одиниць. Зараз в руках укр.влади нема ні військової ні торговельної флоти, за виключенням 80 пероплавів, що без капіталь- льного ремонту робить не можуть. Щоб підродити Чорноморську флоту, до цього треба опосібних людей. Україна бідує через брат інтелігентних сил, озброєннях у справах морських у повної безвихорця. На чолі міністерства стоїть препосил "сухопутного образа". Молодість що но в поліції дефект. Але миє цого треба знати дуже добре увесь склад низької Балтійської і Чорноморської воєнної і торгової флоти. Треба, щоб люди повіряли і знайшли голову міністерства, як людину чисту-1 честну. Ні того ні другого альтер не бачить використовчі брак досвіду про поришка Лотоцького, в морському міністерстві на підпорядкованих посадах сидять люди воєйм не відповідні. Уряду мусять поставити міністром чоловіка, що міг би хоч кілібрати обсі добрих помичків. Треба усім військовим зазначити в контракті, що в політику воєн не мають права втручатись, а щоб ліше працювали на користь держави і української флоти. "Самостійник"22/IV № 3. "Чудне,є правдиве": з доручення опівробітників морського міністерства Патрос Войко подає, що в морському міністерстві адміністрація заводить у своїй центральній органіку було відричних ворогів української державності. В їх околю 60%. Вони димагають говорити що московськи. Урядовець для особливих доручень "Хло- говорити по укр.мову." Я не знаю індійського язика". Підчас пов сказав про укр.мову: "Я не знай індійського язика". Під час большевицького повстання в Київі той самий Жлопов був командую- чим відділом червоної гвардії. Цей факт відомий і самому товаришу міністру П. Лотоцькому. Окрім цього в підтмі народяться ще імена інших україножерів і чорносотенців. "Боротьба"21/IV № 47. Патріотичний соціалізм. Російські соціялісти вижди виказують на укр.соц., як на повінствів, а тим часом вони самі не кожному кро- ці-виказують свій грудий московський повинизм. Це видко з багатьох фактів. Рос.соц. виступають проти німецького капіталу, але нічо- го не мають проти московського капіталу на Україні. Рос.соц. про- ти спілки України з німеччиною, але за те пропонують федерацію з Росією, хоч би навіть монархичною-з Миколою II. Рос.соц. попирають на віть чорносотенців, для того тільки, що вони свої "жидино русь- кі люди напро. Вони не мають нічого проти пирбору на директора гім- назії знаного ретрограда Ліперовського.-І так скрізь.-Їх лідеміро- ротво вже занадто яскраве. Під плівкою інтернаціоналізму-сидить здичаний "московський патріот соціаліст". продження"21/IV № 22. "Спереду "Вла жен муж", а з заду всюку шатанеса". З приводу розмови Міністра Шляхів Ешенка, із представником Комітету Ю.З.Ж.Д.газета, каже, що з Міністром говорила не спілка працьовників на шляхах України, але частина ісполки комітета ю.з.ж.д., що складався із дорогів України. Самозваний голова комітету посилав телеграму, щоб комітети не слухали і не виконували наказу Міністра. Іздив на Волинь агітувати проти Укр.Ради та Міністрів і водя явно україножерну лінію. Боть у Київі "Обєднана Рада" з усіх укр.організацій з нею рахувався б міністр Сакович. За їх пора- дой наказав одосунти делегатський з'їзд залязничників, бо тонор він не потрібний й не на часі. Раде шляхів так думала, майчи на увазі інтерес України. Ісполки. Комітет інакше думав і не жель із ним тепер інанше говорять. Треба тепер ратувати Україну, не совіти, приєднуюватися до голосів українців, а не ментості. Полі- тики компромісів повалила Керенського. Вимся від ворогів ріну- чости і послідовності. "Робітнича газета"22/IV № 255. "Україна і Бессарабія". Після перепису у 1897 р. на обширі Бесса- рабії 40,096,6 кв. верств жило 1,935,422 душ людності. З неціс- няльного погляду вся ця людність поділялась так: Молдаван 920,919, Українців 379,698, Москалів 155,774, Євреїв 228,168, Німців 60,206, Болгарів 103,225. У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА * * * ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. "Відродження" 23/TV № 23. А. ПОЛІТИЧНІ СПРАВИ. Породовища. Хтось дуже уважні агітумує чутки по Україні, доби безпокоїти людей від хач би стати у Н.Раді "Перед полім" Тимча- сом топер настала рівномаєрна безоняка нації і нема чого боїтись треба зорганізуватись так, щоб не боятись захватчиків, а мною бо- ву венк не прийшли би. Оліне сіять, створють нові цінності, отже будуть державу. Приходити черга на промисловів і торговців, будемо жувати доротки, ай у вони причинялися до місного поставлення дор- жавної будівлі. Україна знає своїми богачтвами і вона може дій- ти до економ. Незалежності, федерация се все унможливичка би. -Нторовий буржуазії сходиться з інтересами держави. Буржуазія Ук- раїни в більшості чує або едонаціоналіборана. Се гальмує трохи справу організації промислову. Але тепер урізкала с "правова та дру- гих пром. центрів організація промисловців. Уряд має змогу організу вувати великий промисел під державною контролем. Промисловим ос- тато одно-твердо отати на грунт української державності без ог- ладання на боки і організувати великий промисел, а тим усунути без- робіття. "В.ротьба" 23/TV № 48. Породовища. Де Рурошка Іде укр. мирова дозегація. Мир позволить усу- нити ненормальні з явища, вважом із військовим станом. Уряд через тей етап муєть опиратися на чужу допомогу. Се вважує антіукраї- нську агітацію. Богато важких сиров мав розв'язати широка делега- ція: торгово-ельно-екон. знодень, забезпечення долі підданих У.Н.Р., поробуванних у Росії та інші. Мир повинен правильно зафеспочати дор- жавне істнування У.Н.Р. Дати Україні торіторіальні кордони, які за- безпечили б від денационалізації та гнету. Чорноморська флота по- винне верейти під укр. Уряд. Крим зазначених-Зогато що завдань. "Відродження" 23/TV № 23. "Кримське питання" З нагоди входу українських полків у Крим, на- дірає кримське питання великої ваги для нас. "Ці національним ог- лядом Крим так виглядає: південно-приборожна омуге Криму-татарсь ка, а боя дівніч та середина-українська. Число людності і протір татарської землі робить поможливов самоотійність державну тотер- ського Криму. Крим муєть опиратися на сильнішу державу. Той дор- жавою може бути тільки Україна. З нею зв'язаний Крим тісно торі- торіально і географічно. При злупи з У.Н.Р. дистанкується татари пов- ні права, як усі монгоїти на Україні. Державна злука Криму з Ук- раїною подиктована саме природою. "Боротьба" 23/TV № 48. Крим.Укр.Н.Ресубліка рходить у відносини з Кримом. Україна забезпе- печує всім меншостям їх культурно-національний інтереси. До Като- ринослава приїхала делегація від кримських татарів-они готові прилучитися до уер. державикоди залебниться їм національно-куль- турні права. Чем уряд прийде до порозуміння з татарами, Ролілій- ні війни знинги і відносини з кримом будуть як найкращі. "народна Воля" 23/TV № 60. "Баламуті". -Город воїмого промаданства забжди о людачі і влочин- ні люди. З початку революції вони посунулись в меньшовики та осо. револ., згодом порофши до большевиків, а тепер перевернулися в українців.Коли ж вони опинились на селі та пощастило їм проско- чити у коменданти, то вони вважають себе там царями і про їх хайдактва можна доболі читати і в газетах і чути від нсочних овідків. "Наша Думка".22/IV.№ 7. Породовища.По берестейськім миру поляки споюю зрічність рип- лили внову на верх.Розклад укр.армії подав їм надію на ввівочон ва укр.придбань.Як тільки укр.рух почав пробуджуватися, поляки стежили за ним зі страхом не злобою.Як рух набрав сили,почали удавати приятелів.На місць перед вибухом революції помістив "Дзвінк "Чловок" стаття старчебовського,у який автор херожжа- дав самодержавному російському правительству свої усилу в бор" бі з мазьоринством.Найтрій чоловік міністьою валежно під вітру в з Потербурга.В часи наїду сольщанців на Україну.Поляки почо- ли криминуватися до українців.Для чутка,що польське армія хо- че йти на оборону Києва,та на номіч від поляків міг оподаватиь хаба політичний дурак.Вони велилися трьома корпусами на Волині й Поділлю і топер больсько вільсько грабить і масово убиває мир- них людей.Ож номе сили в укр.державні якщ їм показала шлях у "ольщу.Продінки догіону виховали на ідеях Сенкевича-"Польща від моря до мора"."Селяки ніколи не буди не в і не будуть наш- ми політичними прихильниками.Їх життєві інтереси все били в роз- різ із нашими,час мають поляки за некультурну масу,що маю по- зілятися у польську культури.Вони маскують шляхотським дуком перейнятий народ.По ІУ.Універсалі член польської партії соці- алістичної виолучив в обороні польських поміщиків на Україні. Поляки піднесли крик проти берестейського договору.Можна оподі ватись деяких неоподіванок.Як подало "Дзвінк Мійовск" в 12/IV. № 65.Польське королівство так само як і Литва під правлінням німецькою князя буде влучене в Залазкової "Німечької держави. Визначення холмської грацини було намічено о думкор.до Україна, унаджене на монархічних підвелінках,увійде в ожкад вугріл.Та проти рішення холмської справи ваєвляло поляки і в Двстрії і в з Королівстві.Вибори до "Ради стану"будуть обіймати і Холмща- ну " підяле.Стечковські настоює,щоб принців Польщі оглядає до р.Буга.Щоби польський інтріз надати оли,стоїть на Україні польське військо.Наш уряд,щоби те інтояла не могла блятись,мо- повинен побутитися цих польських легіонерів."Маймоса на обереж- ности,щоб не було за пізно,або "будьмо мудрі". "Наша Думка".22/IV № 7. "Чи не іронія",Історична Немиздаповирала нас "оляками.На кож- ному кроці ми мусямо з ними сходиться.Чого вони хочуть на нашій землі у нашій державі.Польське військо зашло у нас як у себе вдома,ми дивимося як вони господарюють.Яка влада на світі до- пустила би,щоби вони-вбивали мирних наших горожан і палили їх села.Уряд не доцнке справи з польським рійском на "країни.А воно горячково організується,крадеть наші автомобілі,кулемети, гармати,обмундіровання." продоволичих управ де сидять самі по- ляки,дістають харчі.В галичини з австрійських легіонів прибу- вають організатори."Уштра і наукає стріляння як кипить-А наші- ми властями зовсім не рахуються."Не боймося України бо не має вона сили ній за копійку."Жедаємо Негайного виведення польських легіонів та австрійських польських полків з України"-закінчує газета. 23. В.КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ СПРАВИ. "Відродження"23/IV.№ 23: "Церковне життя".В справі української церкви нічого не зроблено А російськи архієреї і батюшки,своїми мріями про недіяльну "єди- ну недіяльну"вносить законом в українське громадянство і шкодять цім Україні.Архієреї і батюшки осоновують"союзи пастирей"і вис- ші церковні "совети".Треба цьому положити кінець.Краще було би колиб українські пастри і громадяне що припіввали по вібраний розхавшогося собору,-знов зібрали його і приступили до волинеї кві праці-обновлення Української Церкви. "Вільне життя". Одеса, 14/ІУ № 13. "Трошки церковного". Людька прада потьмаризав сливми та кроп- во, тож люде туляться до церкви. "Ам намісць науки чує православ- ний українць тільки лаку на наше свідоме тромадянство, що во- но дорогом прип. Церкви, що укр. церковний собор противний правос- данію. Бажуть, що вванглів читати не укр мові не треба, та що Церковний Собор хоче поворотну Україну на Унік. Загрожують, що українці будуть одлучені від прав. церкви. Україна не повинна од- ділятись од якихсь дужих Росії. Слухати таку проповідь болить серце кожного призаславного українця. Церковний укр рух закон- ний Як вось укр. нація, то мусить бути і над церкве православна. Як є над прав. церква сердювка, трєдька, румунська та авіссинська. Вимагати нашу церкву можуть тільки зборочи. В еклад Всеукраїн- ського собору увійшли не тільки українці, але й великороси. Він хоче вихинути політику в церкви на датий змогушаритись і проповєд- овськи. Сором, що пастирі міста Одеси так себе принижують. А пра- вославні українці поставать ганьбу за то тільки, що вони не зрімкя каються своєї налії благословенної Богом. В. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СПРАВИ. "Городня Воля" 23/ІУ № 60. "Розоги народу і соціалізація". Соціалізація по земельному зако- ну Центр. Ради, де є, що вої нетрудові майбуття переходять до земельних комітетів. Тільки великі панські маєтки буде поділено по-між безземельними і малоземельними. Кожна земля матиме свій наділ, сама його робоблятиме і хозяйнуватиме по своїй волі. Дріб- ні пласники матимуть свою землю в своїх руках, як і мали, ніхто не ділитиме, не одбиратиме, тільке одно: він не може її продавати коли ом не захоце користуватись. В цьому сила й вага цього зе- мельного закону. Ніякої общини ніхто не заводе. Коли люде зако- чуть гуртом обробляти землю-хай однаяться в кооператив. Земель- ний закон "ентр. Ради є велика історична подія, і переведення його в життя буде ділом елементарної соціальної справедливості і порядку. Українське прадюче селянство небуде працьовати біль- ше на паразитів." Відповідає Начальник Відділу Внутрішньої Преси М. Мадан У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА: ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА ПРЕСЬ-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. "Відруження"24/TV.№ 24. Передовиця. Державна політика старої Польщі погубила польську державу. Та від історії поляки нічого не навчилися. Вони нові факти вказують на те, що мрії про відбудову давньої Польщі істо- торичної їх не покинули: величиння до Австрійського та Німець- кого уряду, заклик до міністра та намістника Радучини в справі анекої Поділля. Водночас підготовка такої анекої при помочі польських легіонерів, таку програму дає й мрот посіл Радзивилла до "Виборців, який подав "Деякі Кільовоки". Рдзвіл пише, що по- ляки не признанять берестейського миру. Скасування його правдо- подібне і в для польських інтересів хоча потрібно. Чим скорі- ше їти на розвід польської держави, чим більше покажуть поля- ки енергії та здібності у державно-творчій діяльності, тим біль- ше виглядів буде на польське територіальне розширення на зході. Хоч можна питання ос тильки перший крок у польськім напої на Схід. Як би ми тепер упустили Холмщину та не підпомагали Лито- вців чи Відрусянів, то мали б вичко порозу в бою Польщі й Росії, другий балкан. Але захоронення політика отоля повинна твердо за творення національних держав в історичних межах. Радо "24/TV.№ 66. "Польське пійсько на Україні". Зараз на Україні нема твердої автентичної власти на місцях. Як наслідок цього бачимо окрів самотратною та самоволею, так наприклад на Україні Польське пійсько. Чую військо, непідпорядковане місцевим владам. Цьому війсь- кові потрібно, щоб було по 30ти і у віцю водиттям. Організм які робили би цо для його важним шляхом нема, польське військо на Україні здобував все те градуком. З такою становище о ня викота: або розворот і розпушити військо по домівках, або вивести його з укр. держави на польську територію. Польсь- кий виноманцтв комітет на Україні протестує та хидає погрови. Та польське громадянство "Кримть зробуміти, що польське військо по- не може становити якого держави в державі і ставити собе по-ва межами наду і державності. "Народна Воля" 24/TV.№ 61. "Що про польське військо". З приводу протеста польського вико- на чого комітета по до розворотення польського війська на Україні газета пише: "Протести говорять, що польське війсь- ко на Україні має захитати не приватні і класові інтереси, але інтереси об'єднаної Польщі... Так газета зважує що це об'є- днання може широке, бо поліцейська на пралоборжку Україну в 11 польським канатом. Всі мотож польському військові, котре хоче боронити "сльзу, буття на Братів". Що польським легіонерам в аротрийської Дольщі переходили кардон і дотупати на Вкраїну. "Голос Народа" 24/TV.№ 9. Передовиця. Газета відновляє свої пам'яті традицій Квітнянка і боротьбо-державно спілкується з українським і так пише: Уол Рогла представляє однобічну картину розваху, розпаду та хаосу. Всі сфери життя захоплює гниль. Не замітно ніякої признаки творчо- сті та будування. Із пічки внутрішньої та зовнішньої ми вийшли розбіжними не тільки політично, але й соціально, культурно та мо- "Робітнича Газета". ЗагТУ № 257. "Два з'їзди", Наш Уряд, подібно як Австрія, держитьться гасла "Рос- дійської і нануї. Притім опирається на чужовісній допомозі, а се не зовсім безвихідно. Автор стає поприкує наш уряд, що він мов- ляв, "з безпереможний спосіб прикидає робітничі організації", та веде агітацію роз'єднання робітничих рад. Та мимоходом автор мусить кричати, що "матеріалу до такої політики дашь ті націо- нальності, що під час оточення звикли жити коштом озабих на- цій та не можуть варти вжитков із зміненими умовами життя. Ноя літ, конюктури". Влає пориняє влагодужувати над "ворожею" Пер- сіою може бути Австрія, яка держитьться союзниками і то до ча- су. А все те обливачення влади державної вийшло на не що на ділянки зробили не один з'їзд, але два, а "відродження" над- дало один московсько-большевицький, другий українським. На розумі ший" не зводив явищою навіть предстоянням міністерства праці, то на другому виборчому посвяченом голововому "економістре Бакариса". По має доказувати, як класово несвідомий склад уряду. От же" робітничою вступило на житний шлях", ніби через те, що во- четься організувати "українським соціалістичним праором "Нова Рада". 23/IV № 65. Партія соціалістів-федералістів. На останніх /20 квітня/ поши- рення зборах головного Крмітету партії було вирішено напрошу кувати на майбутньому парламенту в ідеалі таку резолюцію до українських Соц. Федералістів маєть залишити йдяр федералізм про- відно думкою партії. Та виключають під теперішню кваліку бо- ку можливості федеральського зв'язку в великоруському, то в інши ми сусідами; тіл утворюють міни свою державність, партія повинна указати таке вдяжня можливим і бажаним для інтересів Украї- ни. "Народня Воля". 24/IV № 61. "Крим". Все здавна відносини між Україною і Кримом були як най- приязненіші. Ідчао видання З-го Універ. не бракувало залп Крима про його бажання влучитися в Україну. Та долям обов'язки в Криму складною такі", що не могло бути і моби про своєбідне само- визначення Криму. Зараз українські козаки своєю кров'ю купили дил для Криму право на самовизначення. Інтереси обох країн сходять ся цілковито, і газета не сумнівається, що Крим приєднається до України. Завданням нашого правителюства є, щоб безарабська істо- рія в Криму не повторилася. В ЮГЛТУРНО-ОБСІТНІ СПРАВИ, "Відродження". 24/IV № 24. "В Київських духовних соборах". У Київі йде рішуча боротьба за право української церкви. Прихильники старого режиму об'єдна- лись в "Пастирський Союз" та "Ради приходських організацій". Вони під впливом Ніколая напирають на гурток укр. духовен- ства. Нікодім увійшов в темні зносини з московським Собором та патріархом, хоч се недозволено. Собор дав згоду на бажання чор- носотенців і призначив обряди на катедру Київського митропо- літа ще до скликання Всеукраїнського Собору. Приказали з Мос- "Кова-ада" 24/IV № 60. "До оборонної країни". Щоби виховати себе під московсько-зое- російської церквовості, ми мусимо прибутти до відродження україн.правосл.народної першої і по усімки ми робити в того бої захисти поту нарадію в Києві. ЇЇ конструкціями повинні бути ваконфальност, національність, духовно-православність. Утворен- ня такої церкви є убітним снарядом проти московсько-цер- ковного імперіалізму". "Відродження" 21/IV № 22. "Світавармії". З утворенням постійної україн. армії треба зверну- ти увагу на те, щоб не тільки дати ковзькій божницю підготов- ку, але також і вузько-християнську. Кожний ковзький повинен при- мусово пройти одну школу загального навчання. Міністерство Вій- ськово повинно у загальному плані утворення новільного стану у війську подбати і про планування, оцінку його, придати кролі бач- тюх та лікарів те й учитель. На Військовому Міністерстві лежить обов'язок піддержки загального врошу і національних культурних [мл], а по зробити постійне школу у казермі, на поо- тільні штатні навчители в військовій частині. "Руській голос". 19/IV № 2. "Соціальному воспитанню". Автор каже, що ми руськів борачь за ну кузов при почувайських режимі, не могли займання соброзво. робота над обов'язковим характером, над закріпленням соціальних заси- чок. так що ми соціально не виховані. Чоловек те неснодібні до твердості, до видержання, не вміють пожертвувати своїми іншими, груповими, класовими інтересами в ім'я інтересів "соусарства" і зародка. Средованих сорок з антисоціальними задатками о школа і була її думка. Нова лоторична епоха вимагає боротьби з ан- тисоціальними та протисоціальними настроєми. Школи повинні, бо в культурно-пробітні інституци поринні заняття патріяльним соціального виховання, щоби виховати обидомих горожан, бірих омків синів рідної сторани, рідної культури. В. ЕКОНОМІЧНІ СПРАВИ. "Рабочая Жизнь" 24/IV № 49. "Економіческая безтолковщина". Передовиця. Промисловість зовсім зруйнована, підприємства не функціонують, робітники голодують, а міністр торгів та промисловості на чоди в і. Феденко-Чоповським но мають ніякої програми. Але вукинити економічний розвид мож- но тільки врідним державним регулюванням, через те міністер- ство повинно негайне скласти свою програму перед Центром Радою, яка коринна утворити автритетний орган, який випрацьовував би план економічної політики і забезпечив проводення його в життя. "Рабочая Жизнь". Доповненнях 24/IV № 49. "Делегація Донецького басейну". Делегація Донецького басейну, в розмові з міністром торгів і промисловості Пашенко-Чаповсь- ким оповістила його, що обанковище промисловості в Донецькому басейні дуже погане - все зруйновано і нем грошей. З цього приво- ду міністр вилохав делегації свою програму. Перед усім гаєка оо- ціалізації і націоналізації промисловості мусять бути відкину- ті. Приватна власність повинна бути непорушна, бо дорожа-як го- подарь промисловості не доведе до нічого. Приватні ініціати- ві і підприємчивости мусять лишатись широке поле. Бажалобись, аби наступило об'єдання промишленників і робітників. Будуть ут- ворені Ради промисловості, які будуть яко дорадчі органи при Міністр. Торгу і Промисловості. Туди ведуть всі ініціативні гур- тки промислоподп. Робітничі оргаїзації мусять обраничуватися тільки до оборони професіональних інтересів і як такі вій- дуть також у Радт промисловості. "Продження"24/IV № 24. "З природу шлюзування Дніпра." На безробіття Центральна Рада прихала 100 міліонів карб.Се піде на громадську ро- боту. відбудова знищених провінцій Холмщина, Волинь, Поділя на нові шляхи та будинки.Автор М.Кравченко радить ще тут використати силу Дніпрових Порогів.Притім дійшлоб до в од- нан я Чорного моря із Балтійським, ажож можна користуратио дономогою гідроелектричних станцій."Заощадитьоя вугля гропі потрачені скоро обернуться назад. Відповідає Мачальник Внутрішньої Проси У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА ПРЕС-БЮРО „Вісті Краєвої Преси“ № 36. А. ПОЛІТИЧНІ СПРАВИ. ВИДДІЛ: Внутрішніх інформацій. "Відродження" 25/4-1918 р. Передовиця. Автор підносить цей дуже важкий мент який наступив зараз для Української Народньої Республіки - а не улаштовання спо- суду опіжиття з Москвишином. Автор вважає, ще переговори з Мос- ковшиною набирають тепер не тільки не тільки східно-європей- ського, але також загально світового інтересу. Підносити ту важку роль, яку відграла Україна в загальному російській революції -а передо- воїм вплив її на відповередні землекращення поневолених народів ро- сійської імперії, автор приходить до висновку, що наша східна полі- тика повинна в інтересі Української держави, а інтереси забезпече- ня своїх охідних границь йти в напрямі опрілення ідей освяту піл- ленно-східних республік, при чим, конечно, укладати принцип на- ціонально-територіальний. Окуруй і частини Окуруїв Донської Обла- сті є Українською людністю повинні безумовно бути включені в мо- жі Укр.Народ.Республіки. "Рабочая жизнь" 25/IV ч. № 50. От самостійності кр-в-неколанц Агресивність, велика державність та імперіалізм передних Україн- ських кругів ніколи не були тайною. Самоопреділення союзнік. Прийшов реальна "політика із знаннем імперіалізму та велик дур- жавн-єзи. При розгляді границь з Білоруссією покликуються Україна за середньоївський договір. Українсько-німецькі піймова забирають. Крия. Кдуть і в містиву Донецького басейну. В Курську на перехорах рах будуть рішати долю країв большевики, які що упадають тя Укр. Делегація, яка чиниться в імперіалістичними інтересами шовиністич- них ук-він. кругів. Газета питає, чи партія укр.-С-Д. отане на цих анекдот. "Народня воля" 25/IV № 62. Ходять вісти про німецьку окупацію. Комусь вони потрібні. Ав- тор розглядає тверерішно нашу позицію та дехолить до письмовків, що: Українська держава складалася силами українського народу. Не хотіли її пані-магнати, що мали великі землі й добрі посади. Не хотіла й демократія захожа із Москвишини, бо виховалася на Московський лад. Українська держава потрібна нашому народові. Потрібна їй Німцям, бо тут збувати муть дони овей товари. Окупація повернула б напрям усіх думок зверху до Росії. Німці не мали на кого опертися тоді, бо про- ти велі селянства й пени не зібралиб озіжа. Німці не піднимуть проти себе народ, од якого бажають мати поміч. Отже окупація хо- трібна всім Московським без ріжниці партій. Вониж намляють німців до неї. Пани обіцяють, ще тоді дадуть Німцям дололи хліба. І московські соціалістичні партії хочуть окупації, щоб одпихнуть народ до Москви. Притім хочуть вдокремитувати укр. працительство. Вживать усіх способів, щоб пебаламутити людей. Тож окупація є в бажаннях еберонців московської орієнтації. Німці про се й не дума- ють. "Народное Дѣло № 13. 25/IV -1918 р. Мир України з Росієй. Автор завважує, що нета Українського уряду не вражаючи на це, ще вдру севана де братнього народу, хочби й на руки народних комісарів - дуже холодна і здержана. Назначення Н.В.Порша головою мирної делега- ції, який уважається представником найбільш шовиністичного крила Укр. С.Д. автор уважає не дуже влучним, тим більше, що пануюча ат- мосфера взагалі не дуже надається до того, щоби користотне і оправд- ливо дирішити це так важке питання. Стр. 2. "Вісти краєві Преси" Ходить тут в серйозні і дуже важкі інтереси трудящих мас так як Укра- іни як і Росії. Автор наділяться, що при заключенню мира будуть узя- лягнені передовсім Інтереси Росії і України а не чужосторонні,а пенедто, ще грав тим своє ролю також ті настрої, що чим раз то силь- нійше на думку автора - цього себе відчувати серед Укр. суспільно- сти, а именно стремлення до федералізмів. Автор переконаний, що тільки в федеративній улунці в Росії Україна зможе розвинуть вбовні рол своє душеві і матеріальні сили. "Народна Воля 25/IV ч. № 62. Де повинні веселки митні переговори в Росію? Тяжкі умови де жереговорів вимагають від делегації Української зручності й витривалості. Міністерство заграннине нехай отворить для делягацій умови до оскорих та безпечних переговорів. Видір міста Курська не важке редакція влучним. У Росії анархія та звійські зничай. Змінити місце переговорів: або Українська або нейтральна територія. Відродження № 25- 25/4 - 1918 р. Безарабська оправа. Віктор Піснячевський вищень громадських відносин в Безарабії, пише, що офіційна статистика з 1907 року цілком не відповідає те- перешнім відносинам. Єврейська еміграція і дужий вплив української людності на мелован, змінили значно етнографичну фізикономію краю. Місцева людність не називає себе оправди ні Українською ні Руською, але ставить різку границю між собою, а липованами. Підчно виборів в містече самоврядування дуже різко виступила національна свідомість єть українців. В Прикумейшиних їх ботантва складаються з землі і рибної ловлі. Їх вороже відношення до Гуминської влади має свою причину в обвін, що Румини не дають селянам канонік землі , а надто ненависична іх державна монархія рісної ловлі в Руминії. Дальша христина витожо- підтешення це майбутній монополізація майбутньої хлібної торгівлі. При дальшій хлібній торговлі і для обмін і для камерантів епрем, було великим джерелом заможності. Понадто важку роль краю також вирейської огкхвання проти Румин. Напруження так велике, що кож- ний хрили може вихунути суржно повотання проти Руминської влади. Румини це знають і живляться барал воїх входів, щоб навіть імодним україни нігде не воломиналися. Автор подає, що місцеві Антеленти говорили йому, що повинно одною із важливих завдань, що замрихурути людність від дво-тим званих "якочупів" проти руминських окупантів. "Боротьба" 25/IV - 18 р. № 50. На безарабшні і". В Безарабії був скликаний з'їзд селян. З'їзд прийшлося ожикати в Подолі. На з'їзд прибуло по три представника від кожного села незайнятого Руминами, а також були представники від містечок і м. Ходина. Всього на з'їзд прибув 569 представників, при чим від кожного села був крехотавлений присуд сільської зборні. 20 квітня з'їзд був відчинений. "Нова Гада" 25/IV № 67, "Хлібні заходи". Мінфоєрство внутрішніх справ видало наказ знезення цьм"тт- ників, котрі нагадують нам царизм. З приводу цего, газета пише, ще ся дрібничковистю в краще було би, коли б міністерство Внутр. Справ замісьць цього виконувало овей найкращий і найважніший заб- дання - в будуванню Української Держави. Русокій гелес 24/IV "Русский Сенз на Украине и Демократия". Руський національний рух розпочався у Великоросії, а тепер явив- ся й на Україні. Тяжке зарвє сказать які форми прийре і які вада- чи себе пестатить. Се залежати ма від тих політичних груп, які бу- дуть його ідейними кермачами. Ціль статті отцей - приєднати для Руського Сенза осеріг, та ос-деякі, котрі дося стоять остеронь. Русский Голос" 24/IV ч. 3 Два тут. Ми почуваемо своє національність у своїй культурі. Се культура ро- 3-я сторінка "ВІСТІ КРАЄВОЇ ПРЕСИ" обсервувалась, що в її основне русло ,великоруське впливались струй многих етничних груп, прийнявших рускій явик як "своєї роднєї",куль- тури як продукт русоного літературного явика. Автор допускає таке: "Хочби навіть ми були повідомлені і були дані нові гранниц Росії, хочби показалась робитио мрія про сокв народжю Росії, чи ми побі- джем! Ні! поки нас не подбили на ґрунті "культурного строитель- ства." Як теж у настане епох еневри, цьового розвалу наших духо- вих сил, то де буде натрапаєніше пораження. "Воротьба" 25/IV- 18 р. № 50. Російська демократія в останні часи веде серед робітничої кля- си велику влітницю за підбудовання "єдиної неделимої Росії". Кількичі в робітничій маси тело відбудования Великої Росії, вона штовхає робітництво україни на млях зтручання у Імперіалістичну міждержавну "оклюку". Ї це в туд годину, коли демократія доводиться дбати про оборону своїх прав від реакції. Окрім цього, подібна по- літика примушує українських націоналістично настроених робітників до строгання з національної політики, до занедбання основного прип- ципу клясової боротьби: інтернаціонального єднання працюючих в боротьбі з капіталом. Дозвить згадати пише газета, про утворення двух задів валізничників, в котрих кожний проходить під прахерами нац осяльними і національно-державними, в котрих кожен виявляє по- дійсне предтставо інтересів залізничників, а лише відбирає на- серед тел, чи инкої групи. Розвал між демократією по питанням між- державної політики ослабляє її вплив на внутрішню політику працівньо- льсьва і робить його політику не зовсім витримною з клясово го боку. Киевская Мисль" № 60, 25/4 1918 р. В. ЕКОНОМІЧНІ СПРАВИ. Передбачає, Автор підносить, що в той час,коли меншости добиваються сенакожлення Ради з економичною політикою уряду в цій політиці до- вершується дуже важкий переворот, а то знесення державної хлібної монополії і відновлення горівчаної пенохолії. Автор критикує еко- номічну програму міністра Торговлі і Промислу. На його думку ця програма, це ніщо ина як цільковите відречення уряду від всякої екс немічної політики вегалі, кромі політики ліберального маньчестерст- ва і позмішування уряду в господарче життя держави. Місто того, що би тільки відкинути больщевицьку націоналізацію і соціалізацію,мі- ністер доходить майже до повного нехтування принципу державного ре- гулювання - який-то принцип став прямо основою істнування буржуазій- но демократичної держави. Таким робом уряд капіталює перед волею промисловців і капіталістів. Автор уважає положення премиялевості нід сучасну хвилю, так скрутним, що вона ціяк не обійдесться без до- помоги уряду. Уряд повинен поспішити з допомогою, однак розкріплен- ня промисловості із шут воєнного часу, не повинно щотатяти ва собач відречення уряду від резумного регульовання парельного хозяйства в інтересах держави. Цьому не може стояти на перешкоді, що уряд покищо не розпоряджає відповідними силами, щоби виповнити як слід таку за- дачу. Відповідає Начальник Внутрішньої Преси: Мишадзе У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Краєвої Преси“ № 874 I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. "Відродження 26/IV-1918 р. Передовиця. Зазначується ті великі труднощі, які має до поборюван- ня уряд Української Народньої Республіки і цей брак підтримки уряду в боюх тих, яким повинно залежати на тім, щоби в краю настав лад і покій. Підчеркається передовсім вереже схамопийських російських га- зет, що наче виходять на те, доби пілкопуються під Укр.пладу. Зарадження, хочби найрозумнійшо, хочби найбільш лояльнє стрічається з принциповою ововіцією в боку російської преси. Виходить, що керман- ничі меншості не визнають фельсту, що Укр.Нар.Респ.морає по більше закріплене своїх квапцій, так зовні, як внутрі і надіються що на підно- чі устане безладдя, українська тверда влада, яка заведе внову україну Яко характерне підноситься дезцентралізація отременних Головних культурних і Торгово-промислових центрів Єдеси Катеринослав, Харков- ва і Києва. Зазначується, що передовсім стрямління Одесь стає віль- ним містом - не о в інтереої ані українця.Народ.Республ.,вді. Слеси самої. Одеса як вільне місто позбавлене тел допомоги, що може дати велика держава мусить би досконало упакти культурально і матеріально, Для Укр.Нар.Респ. вилучення Одесь небажаним прецедентом. "Робітничая газета" 26/IV № 259. Промисловість і робітнича справа. У першій частинні статті автор розглядає програмову діяльність большевиків на Україні. Реакційний болешевицький соціалізм вижив промисловості не України та приніс сотки тисяч безробітних. Топер уряд і робітничтво стоїть перед питаннями - як обновити промисло- вість. Сили найкращого уряду не стане для зоргьбні в безробіттям, котрі не вистачить до організації громадських робіт як промислові- вість їуде неозначена.На досі це нема економічної програми уряду - За те міністр Торгу і Промисловості сазав, що залишати ме прямю- лювость. Сю дужку називає стаття "захистом капіталізму". Також про- тивиться і другий зазнань про незайманість приватної власності. "Вимо- гаємо від уряду представлення програми економічної політики на роз- гляд Центральної Ради. "Еоротьба" 26/IV- № 51. Зараз будівничими держави українською народа доводиться зустріча- тися в однієм колосальному перепоне - в безтрошевій. А це в тей час коли до чого би вони не звернулися "все потрібує від держа- ви величезних коштів, а крім печатного станка пока нічого більше но має. Пенаджо грошові знаки, що має держава, переховуються банками при приватних власниками і трачатять всюку реальну цінність. Міністер- ство Фінансів повинно вжити найенергічніших заходів для того, що би гроші з папірців перетворилися в справжній дінності. Відродження. 26/IV. До фінансовоготьвання. Державна влада мусить в своїй "фінансовій" політиці звертати бачну ну увагу не цю обставину, що еф дохід стоить в нерозлучній звязкі з народним господарством. Вона може приняти тільки такі міри в своєї фінансовій політиці, які не сміють захитати основами і джерелами на- ціонального доходу. Не можна сподіватися, щоби радикальна реформа фінансової політики могла в скорім часі цеставити фінанси нашої дер жави на твердих основах.Конче ужити надзвичайних джерел а з тих най- важнійшою є внутрішня позика. Зн.пезика буде міро, ще тільке чисто фі фінансовою але і господарчою, і противиться до уздорвлення нашого громадського ринку. Щоби така позика удалася - то збручи на увагу нео- свідомленність наших має треба приготувати відхорідно грунт, а ініціа- тива до цього повинна вийти з боку Міністерства фінансів. НОВА РАДА 26/IV.1968. стр.4. Передовиця. "Мобілізація проти темноти." За мінувший рік шкільництво не піднеслося, але впало. Завинили тут на політичні події, а також наші злидні. Міністерство Просвіти хоче направити сумний стан шкільництва і має готовий план роботи. Та треба туту помочі громадянства. Найбільше важна справа: вчительські курси у літи та шкільні підручники. Деєннік Кійовський 25/IV, 1918 р., № 77 Передовиця. Автор передовиці зазначує, що справа війська польського на "країні мусить бути негайно рішена. Теперішнє положення рисуетьс йому як вирізування польських відділів, як знуцьвання над польськими бойками; ті злочини, яких они допускаються, бидають ся йому випадко- вими, поодинокими, а борьба в ними систематичною антипольською про- пагандою, яку треба зліквідувати. Далше зауважує автор, що добрій волі зі сторони Поляків. Українці цілком не ідуть на аустріч не при- держуються в сій справи навіть найменшої безсторонності. Після ньо українські газети предстають справу як крава в боротьбу проти польської получену зі всіми жорстокостями війни, як к'ясову боротьбу в оборону інтересів помішків польських, для якої новмисне стягнено на Укра- їну польські війська, як початок екопанції польської в іма "грайлоне обої ідеї" в кінці ціла тенденція зліквіловання проти війська по- польського опирається на думку автора в українських пресах на частлі "Української країди" а брьба з іроблюванням в тому напрямі публічної опиній видаеться йому дуже трудною. "КІЇВСЬКА МИСЛЬ" 26/IV.4.61. /вступна/"Дитя єволюції". Гарнс розвивається народній універси- тет та політехніка у Київі. На всіх факультетах та курсах більш 1000 слухачів. Крім отих 8 факультетів ще єть проект на два: електро-технічний та рахитектурно-мистецькій вчать спеціалісти. Всьо і підготовна школа 140 душ. Крім математики вводиться тепер "Русский языкъ " і література, історія-географія. В проєкті ще наб- чання язиків та бухгалтерія /рахівництво/, а також вичирна гимна- ція для дорослих. По бажанню віздь мист в "ак зачиняються курси муніципального господарства. При політехніці будуть технічні кур- си, на унів. курои будування професойних освоязь біржі праці та касй хорих. Підмогу одержав нар. університет від міської думи 40 тисяч. Решту доплачує молодіжь. Піддержують і виоші наукові інституції. "НАРОДНЕ ДІЛО" 26/IV.4.14 "Соціалістическая политика или политичный социализм". Ті бойлешевики, з якими укр. соціалісти вели боротьбу були їх ідейними братами передєдь. Відтак заявили соціялісти, що вони федералісти, отже проти большевиків. Тепер забули федерацію. Поборят про свободу зібрань, а розгоняютъ робітничі збори. А за примир федераліці ставлять германську імперію. Взали міліцік з під мій- ської управи та віддали міністру внутрішних справ, "по старому Николаєвському образцу." Тепер під прапором соціялізму сіється " "національная рознь", під видом нац.-персон. автономій травлять національні меншости. Проводиться насильна українізація д. Бинни- ченко, голова правительства, кликав до заплати податків. Так го- ворить-голова правительства, котре приняло проект соціалізації землі. Стор.8. "Вітчизняна Преса". "Голось Кіева 28/IV № II. Передовиця. Ціла негатерена робота со-деків представляється ав- тереві як руйнування в імені інтересів робітництва промислу, а єв- ерів як руїна сільського господарства. Ціла праця земельних Комі- тетів видається авторові дуже сумнівною і малонадійною. Властя вс- мальних Комітетів потягне за собою на думку автора повну руйну культурного всеоподарства в його технікою і поворот в першій ета- лік без техніки, навіть єв-євії, що властя наладити наладити кол- лективну збороблявання землі, не розділяючи її на частини, екзакуються авторові безпідставними, не впертими на принципах економічної на- уки, яка знає тільки еволюційний економічний процес. Хоч і "обшина" давно істнує в Росії, но она не знає на погляд автора випадків кел- лективного господарства, до якого потреба високого розвою, громад- ської діяльності та початку обов'язку, чого в селі не наймн. Все, що земельні комітети могли би в найдужчому разі зробити, є розділити землю між подинським громадян, заміняючи в цей спосіб велике гос- подарство тільки дрібним: Однак і розумне переведення сього ризуєть- оя авторові малонадійним. Зо на початку розділу землі може почати на селі повна анархія, різня. В кінці коли навіть і з тим удається справитись земельним комітетам, все таки утрата великого господар- ства для самого сельського господарства і для оелян скажеться боле- чі. Для того питання є вартості аграрної реформи ес-ерів повинне бути дуже рішено з тої точки погляду: "чи вигідна з точки погляду інше- гоєв народу, господарки і самих селян затрата великого і середнь- їх господарства? "Нова Рада". Червоний хрест. Міністр Внутрішніх справ "на революції 5" ізду червоного хреста на кисав: "тклюнки", забувши, що "Ч.Х. е інституція прийнята і разом міжнародна. І визнати, чи знищити революції установчого висівання м-я ж міжнародний комітет Ч.Х.. А від держави залежить тільки приняти прадо такої інституції, чи одмовитись від неї, уряд також мож- жо не за-дитись мати своїх представників в організації Ч.Х. Обра- ний організаційний Комітет повинен роботу свою провадити, але тільки тоді як одержить од міжнародного комітету (по статуту Женевської конвенції) визнання і овий знак Ч.Хреста, коли тільки прослідне на- родження українського Хреста. Нелюкої школи не будо б держави ви- користувати тимчасово знак Р.Ч.Х., це відкривало би дійсний шлях міжнародних зв'язків і дало б змогу широким колам громадянства взя- ти участь у праці великоморальної цінності. Шож до конфіскації майна на Ч.Х., то це ні в якому разі державний юрисдикцій не підлягає. Броба держатись міжнародних постанов і ніяка держава не має права їх нехтувати. "Воротьба" 26/IV № 51. До питання про утворення Армії. Щр Україні Армія потрібна цього не приходиться зараз нікому до- водити: Прохання і крики які надходять з сел до Правительства, яскравше свідчить, ще без армії дармова істнувати не може. Тепер у нас не має сили оборонитися і потім на Україні хто тільки схоче, той і розпоряджаєтиметься . Армія потрібна для захисту громадян від всякого анархічного ітемного елементу. Значить в інтересах самого народу мати сильну народню армію. Відповідає Начальник Внутрішньої Преси: У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРСТВА. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА ПРЕС-БЮРО ВИДДІЛ: ВНУТРІШНІХ ІНФОРМАЦІЙ. „Вісти Краєвої Преси“ № 38. I. ПОЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Відреджоння - 27/IV 1918 р. № Передовиця. Автор обговорює діяльність городської думи, вибраної на основі патичленної видорученої формулі в якій переносає "соціал-демократичний блок" рос. с.-р. і с.-д. замість організувати муніципальні підприємства, Мійська дума й Управа цілу свою енергію звернула на борьбу за українотвором. Се виявилося взагалі не на першому засіданні міської думи при виборі превіділ і управи, де монохонсько-жидівська демократія не могла етсворитись з Українською. З Думської площі була організована антадія проти Центральної Ради та Секретаріату. Засідання Думи мали дуже часто мілітоговий характер і своїми втерними фразами як: пож в епізод революції русской, обшій демократ. Фронт, земляна демократія надсучили і публіку і самим членам думи так, що дуже часто трунно було вібрати комплект. Мійська господарка чим раз більше підпадала, по стало грошей. Тоді дума мавернулась до Українського уряду. Замість організувати перари, скотобойні, торговою на- лястровічні; позираються дуже пятничний тип. Дума не старалась тому му зарадити. Коли губерн.-комісарант звернувся в сій справі до Думи она напівне не підповіла. Тоді губ. Комендант сам видав розпорядження на що й полярився протест. Коли однак дума не дала про здорова на- ослення, тоді она не впоявляє свого обовязку і кождому непо, що важніше здоровля людности, хто би що нього не старався ніж зборежен- ня самоврядування. "Нова Рада" 27/IV № 69 Передовиця. "Невий Наказ ген.-Айхгорна." Редакція впевнена, що й тепер почнуться голосні фрази та балаган- шина. Сам факт нового наказу нім. генерала свідчить про упадок пре- стижу і значіння укр. держави. Урядова та парламентська більшість не бере на себе вини, а шукає винуватців мітчних. Як не почується заходи до салдірності, згоди й порозуміння на нашім внутрішнім фронти, то знак що приходить край нашій державносці. Нова Рада. 27/IV № 69. З приводу наказу Айхгорна. З нагоди наказу представник германського штабу заливо у розмові співробітникової "Посл.Нов.": Група людей, які виступають від совза- ратування україни" арештували й вивезли фінансиста Доброґо. Він працював у Комісії до товарообміну між Німчами а У.Н.-Р. Се провок- кадийний акт проти нимців та ознака анархії. Це вказує, що теперошній уряд не в силі гарантувати безпеку. Наміром німців було й і було звести лад у Державі. Виконуючи такі "обовязання" їм пере- шкаджують. Є відомості, що анархічні групи збираються до нових арештів та овертих виступів. До сего часу Німці не хотіли вируча- тись у внутрішні справи краї. Та супроти агритацій протинімецької, становище міняється. Обстарники прибуликувати такий наказ. Їх рішення тверде. Проти анархічних виступів джать як найбільше ріпучих заходів. 1 / 1 / ... "Народня Воля". 27/IV - 1918 р. Це є факт, що вояк неукраїнська преса у нас уживав своєюди слова для підкопування пільванин Укра. Нар.Рос...Причини зрозумілі: 1) централістична ідеологія російської інтелігенції, великий російській капітал , а мабуть загарбничі впливи пережав боровуминня. До сьогодні в цех роботи, агенти нашої держави, боруться нечиміле, що викликає протести на порушення прав свободи слова. Тут отже повинен боротися суд, кому конечно ворганізувати зраза особий суд для пре- ски. "Народня Воля". Будування держави і озоботок. Обособленні у нас так вляжлись, що будувати українську державу повинні зросійонені землі міста і скличені російською культурою села. Всі рукоподільні інституції находяться в містах. Они силом фатку наховилися російським елементом. Сей елемент, не маючи змоги вести вестн активної боротьби, береться нас пино і тому мимо найбільших в'усіля наших верхів не удається налагодити ле олія державного апарату. Отже необхідно в кожну таку інституцію уря- значити комісара доглядана, певного українця, котрий стежив би за ро- роботом. "Безпічна Газета" 27/IV № 260 В соціалістичних організаціях є чимале чужого соціалізму еле- менту, переповсюм дрібнопоманського. Радикальних інтелегентів по- міг вдоволити умропано "Туп" Т-го Укр.Незалежність своєю прощань- кую політикою. В соціалістичній партії бачила інтелігенція борги за національну волю. Тепер ті люди працюють над лівідаписом-гарміт. Хто-небудь пам'ятає не соціалістів, але укр мінанетра. Радонне вріз- кана проти "добродій, якого залічний від вибрав головою почутним Він хотів позбавити залишничиків елементарних прав вдяканням з"Ізду. Дальше критичне стаття відоаву Виконавчого Комітету Всеукра- ради Рос. Допустаєть про скликання всеукраїнського політичного від- ду. У відозві названо організації "була ямки". Взагалі припомну- ється виробити цілий ряд політичних та соціально-економічних пи- тань. Стаття кінчається оголошенням: "ЦІЙ індикції нашого лівідатора ства треза покласти ж найкорше клінця". Дзенник Кіловець, 27/IV Перед вами, Українські руховодящі сфери звабули, що вони удержалися лише при помочі чужих штуків. Не чутні фенер, як колись підняв "Злі- ця народні" у Київі залевень про замовленачення народів і в розмір- замисці свого бачимо реальну роботу сліда завдань, що не лежить поб- ре у сусіда, то можна забрати озбі. Преса українська інспірвала правительство нацькову громадянство українське на суєдів, щоб відвернути його уряду від власних імперіалістичних стремлінь. Голосно велеться кампанія проти Польщі в справи Холмщини. В спаві Весерабії, преса Українська тенденційно заміщує, що посідання Хотинської округи користне для україни більше від агда- див стратегічних. Претенсії свої на прибережні округи, преса укр. умитовує находящим там українським елементом, а тим часом сей елемент становить там тільки більшість втлялку. Алексій Крима спрацьовується вигодною для самого Крима бути в спільні з Україною, а від Білорусі відображаться Прип'ятьська-область "на підставі Брестського договору" не зважаючи на протест Білору- сів, що се загорожує істновання Відборуси яке держави. "Голос Кия - 27/IV 1918 р. № 12. Мисли и разсуждения. Автор розбирає слова Грушевського в "Народній Волі": Ми вірим в державний розвою німецького й австрійського правительства, ми не до- пускаєм думки, щоб котре небудь з сих правительств рішилось вмишу- ватись в наші внутрішні справи, нарушаючи суверенні права нашої дер- жави. На його думку німці прийшли не тільки для борьби з Месковсь- кими большевиками, але теж і з внутрішніми ворогами, яким являються місцеві елементи, виступаючі проти Ради. Йому здається, що ще в часі утечі Ради в Київ, коли українські частини і місцеві робітники ви- ступили проти Ради, буле ясним, що Рада не має ніякої опри в міс- цевому населенні. Ту опору дали і її німці будь то своїми власними військами, будь то українськими, які сформовано в самій німецькій або на Україні при помочі німців. На погляд автора Уряд широкого користується помічью німців для внутрішньої борби, а навіть цілком опирається на неї. В такий спосіб втручування німців у внутрішні справи дешевший факт і автор закликає Грушельському неконсеквенції, коли він звертається по німців в закликом не вимушуватись у внутрішні справи, то вони за кожним разом іномирую тако втручування, як тільки почне входить на власну корість. Дальше заявляє автор, що коли вже таке втручування стало довершеним інешимичним фактом, то німці повинні заставовитись, кому і для яких цілей они помагають. На думку автора, німці перебуваючи на україні, повинні були переконатися в двох річах: 1) що Центральна Рада не має ніяких симпатій і авторитету серед населення і тим самим не може рахуватись його представником; 2) що она не заловольнене елементарних вимог, які авичайно ставиться кожній влади, так, як она не має ні довіру, ні знання, ні мудрості, ні реальней сили, що всі її виступлення мають убийчий, а неколи і скандальний характер. З гляду на те, німці не повинні піддержувати сей власть. Робітничая Газета. № 260. З партийного життя. Засідання плануму ц.к. у с-д р.п. і фракції Ц.Р. Народи над теперешнім моментом та участю патрії у владі в Першій звіт з діяльності ц.к. партії. Представники організації давали звідомлення про становище місцевих організацій. Представник Катеринославщини повідомляє, що 83 голоси за участь партії у правителюстві, 18 проти. Мотиви: вдержання республіки. Опозиція можлива як по Установчих Зборах. Харківщина: 88 за, 2 проти. В Житомирі ще не було зборів. Київська організація за участь. Вичинено каже, що се упадок сил, як робітництво хоче участі у владі. Теперішнє правити, коаліція соціалістів з буржуазією. Він думає, що ті голоси, що виявились за участь не е вираником полі робітників. "Наші члени працительства не в силі здержати реакції. Німці піддержують договори, вимушуються у внутрішні діла, ламають універзали. Правителство ніякого не спирається. Вс-ери скирається на штук. Необхідно для о-д-вийби зараз з правителством. Третяй полімізує в Зінченком: "Перед нами завдання наладити промисел мисл, а це різновзначно є будуванням держави. Вуржуазія до сього не здатна. Німці заінтересовані в удержанні нашої держави, як ми зуміємо її організувати. Хочби робітників зібралось тисячі, то всі будуть так голосувати, як дося - в участь. Їх цікарить більше економична справа. Рецутація дещо впала, та історія нас оправдає, бо події так зложилися. Універзали складала така сама інституція, як "совети". Робітникам важні здобутки революції. Остаточно повинен рішити справу партійний з'їзд. Нова Рада, № 69. Вісти з Москви. Коло Орді зібралася тисячна юрія укр., сікачив в Великороссії. З одної сторони бъютть большевики, з другої не пускають німці. Бажано, щоб наше правителство послало уповаженого в команду німецького війська, щоби пропустити наших земляків у пітчику. У Москві гніт проти всього українського. Українське слово закрите. Укр. Рада розбіглася. Відповідає Начальник Внутрішньої Преси Папові Фонді Ради Міністрів Народньої Республіки України За погоду Надсиланню Урядом України в спеціальному Київ місій від'єзка українського створення Герба Гасенко Доклад - Консенсус. Згідно з мандатом за п 628 від 14/27 грудня 1917 року данного міні Генеральний секретаріат України і телеграфував в мові, мало всім донести до відома Ради Міністрів У.Н.Р. I. Що зроблено: a) Засновано : 1) Заклад Закордонний Української Народньої Республіки з функціями представництва, консульства та посольства. Все приготувано для того, щоб зараз вже були потрібні наші представники у роздільному Заклад на ім'я свого амбасадора. Представник Закладу закордонного має репрезентувати влади в Відню, Берліні, Парижі, Лондоні, Стокгольмі, Нью-Йорку, Вашингтоні, Барселоні, Константинополі, Римі, Токіо, Пекіні, Мадриді, Москві, Каїрі. Агенції влади мають у всіх головних містах світу (Окресний доклад про Заклад Закордонного Репрезентацій Закладу Закордонного можна було в банку хвилину) 2) Українсько-Швейцарський Комерційний Заклад (Chambre de commerce ukrainienne - suisse), який заснував коло всіх капіталів коло 20.000.000. Карбованців 20 квітня (Доказ буде У-Ш. Ком. Закл. з усіма документами буде вредоставленні особи) б) Посилання на широку погуд пропаганди в пресі всього світу (Англія із витінками з Газет (декілька сотень) як в садах України знаємо за моє назвиско предстаавлено 20 квітня особисто) в) Політичні уваги. Мир з Україною викихов в цілому союзному світові сприяли обурення. (Нашеріан-особисто). Трьом почався за силою Україну ніхто не визнав окрім Німеччини і її співників. Англія відмовила Франція тепер, але повинно це не означення Пільбомантичну місію до небудьральних держав просив би зашумити до моїх приїзду. Маю надзвичайно важливі відомості і данні, якими їй треба буде керуватися Швейцарія визнає нас зараз немає (Я мав бесіду з Президентом Швейца- рії і Міністром Закордонних справ яких я знаю особисто), але є деякі пригници, яка треба обміти. (Я шлю не пишу всього, бо не рухуся за нашим Першому дипломатичному балізу) Проти України, яко незалежної держави існують дві здобови, дуже серйозні. З вону такого, що ми й не думали про це у Ніколи. (Нашеріан-особисто) в) Політичні уваги (дані) Для не дивно пали найбільші вороги окрім того, все соціалісти і не тільки Англії і інших сховників? але й Німеччини і Австрії. (документи - особисто) Про актуальну позицію держав до України - тільки особисто. Назвивай: но варто не приймати ніяких рішень в Закордонній політиці до мого особи стою доказу 20-го квітня. г) Прошу одержатися панів Верзенроба, Вковока, Каза. (документи - особисто) (лише до назвки у пояс) Неприкінці д) Вважаю необхідним звернути увагу Високих Панів на історичну позицію таку, як надсилка кур'єра дипло- матичної України з Європи на Україну. За 264 роки все перший орігінальний гонець Української Держави, який шанується на кордонах європейських держав і дипломатична васіза не вкривається, бо запитання державними поглядами Народної Республіки України. Підкреслюю, що Швайцарська Республіка нас не визнала, але по моїм закордон у Президента Республіки і міністрів на дипло- матичний паспорт мого кур'єра полотення дипломатичне віза, сим сімом Україна визнає ся нейтральню по Швайцарією, яко самовсідній на і незалежна держава. Німецьке посолсьтво теж положило свою дільбомаричну візу — Документ гонца, яко їсти річний документ сфотографований. Одна фотографія лишається у Швей- царським музею. Швайцарія вбачає за честь і повагу своїх історії випускали українського гонца незалежної республіки. Доклад сь мав значення тільки інформаційного конспекту. 20 квітня 1918 року має дато пешти о всіх справах особливо докладно і документально. Писаний у місті Берлі в Швай- царії Року Вого 1918 місяця Березня дня 23-го Представник Уряду Української Народної Республіки За Кордоном Надісланий в спеціальній місії війська українського старшини Т. Гасенко RADA NACZELNA Polskich Sił Zbrojnych Kijów, 24 stycznia 1918 r. Km № I Господину Председателю Министерств Украинской Народной Республики. По поручению Верховного Овтта Польских войск имѣю честь уведомить Вас, что по обстоятельствах происходящих событий Совѣтъ не успѣл усилить со- общеніе, которое позволило бы ему послать к Вам самъ вчера двухъ членов Совѣта к Вам, а потому имѣю честь просить в нараженіи на завтрашній день, если это возможно утромъ времени для приема членов Совѣта, для совѣщанія с Вами. м. о. Ромишаря В. С. П. В. При польских войсках в Украинѣ Господину Мельникову ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР З даній справи № 9 Ронду № 1063 Опису № 1 Пронумеровано 50 (пятдесят) + 1500 = 650 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів а/м 3-4, 48, 49 - абст. текст на а/м 49 - потапь Документи із згасаючим текстом: 13 • 02 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) а/м 48, 49 - мікроф. не розборот 19 р. Підпис