Закони (копії) про адміністра­тивний поділ України на «землі», державний герб, поря­док обрання суддів Генерально­го та апеляційних судів та постанови про обрання суддів та затвердження штатів судів; закони про торф'яну проми­сло­вість та скасування обмежень на страхування капіталів в ощад­них касах, законопроекти про встановлення військового ордену «Визволення», ліквіда­цію Міністерства генерального писарства, умови найму на роботу сільських робітників, проведення страйків, робітничі комітети та матеріали до них. Інформаційне повідомлення про закони та звернення Ради Народних Комісарів РСФРР, 23.12.1917-20.04.1918, 40 арк.

1/1 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1063 Опису 2 Справи 1 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1063 Опису 2 Справи 1 Рада народних міністрів Української "народної" республіки ДЕЛО №_ Закони Центральної ради Інформаційне повідомлення бюро-укази національного, уряду про посідання Радянського уряду, які закликають до боротьби з Центральною Радою. Начато_1957 г. Окончено_1958 г. На_40 листах ЗАКОН ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВО-БОЛОВОГО ОРДЕНУ "ВИЗВОЛЕННЯ" Проект. ЗАКОН ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВО-БОЙОВОГО ОРДЕНУ "ВИЗВОЛЕНИЯ". 1. Орден "ВИЗВОЛЕНИЯ" встановлюється на рос час національного зорійного визволення і війни за неза- лежність УКРАЇНИ з початку її державного будівницт- ва, це-то з 8-го Березня 1917 року, до мент зміни епо- хи визволення, станом звичайної оборонної війни, для захисту кордонів незалежної держави. Цей мент розме- ження двох епох зазначається ВЕРХОВНОЮ ВЛАДОЮ РСФ- ПУБЛІКИ і замість ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" встановлюється в законний спосіб стадий військово-бойовий орден УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 2. Орден "ВИЗВОЛЕНИЯ" має свідчити про стратегічні та тактичні бой- ові відзначення та про лицарську персональну хороо- рість воїків різних станів та рангів армії УКРАЇНСЬ- КОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 3. Відкривати відзначенихся бойовими вчинками та хороорішніх із хороорих пього періоду визволення, від героїв звичайної оборонної війни держави. 4. Орден "ВИЗВОЛЕНИЯ" ідейно споріднюється з днем першого ВСЕУКРАЇНСЬКОГО військового зізду - 9-го Травня 1917 року, коли вперше було проголошено всенародне гасло зорійного визволення ВАТЬКІВ.ИНК, обібрано першу Верховну військово-революційну уста- нову і затверджено існування першої регулярної ча- стини. Цей день - 9-го Травня встановлюється дорічним ОРДЕНСЬКИМ СВЯТОМ У ВІЙСЬКОВІ. 4. Орден "ВИЗВОЛЬНИН" має три ступеня: 1-й ступінь – вищий, 2 " " середній і 3 " " нижчий. В залежності від такого поділу зовнішні знаки ордену встановлюються слідуючи: а/ Для 1-го ступеня – орденський хрест з двома схрещеними золотими шаблями над ним , для ношення на шиї і іменна орденська шабля МАЗЕПИНСЬКОГО зразку в золотій обробці з орденською китицею; б/ Для 2-го ступеня – орденський хрест з двома схрещеними срібними шаблями над ним, для ношення на грудях з лівого боку і почесна шабля в срібній оброб- ці, козацького зразку, з орденською китицею і в/ Для 3-го ступеня – орденський хрест, для но- ження на грудях з лівого боку і орденська китиця на холодну зброю. Знак ордену "Визвольнин" уявляє з себе: чотирьохкінцевий сталевий хрест, продовгий, з легко схиленими раменами, покритий чорною емаллю, по краях пружки; на середокресті знаходиться продовгий , чотирьохкутний, з обрізаними кутами цит; поле його чер- воно-криваве з металевою обводкою по краях; на цито- ві старовинний український герб-тризуб. щит оточено вінцем, який сплетено з двох тернин і надіто на верх- ній кінець хреста. Пружки хреста, вінець, обводка цита й герб для ордену 1 та 2 ступеня золоті, для ордену 3 ступеня – срібні. Стричка чорна, муарова, шовкова; в напрямку хреста вона має по краях вузенькі жовто-блакитні смужки. 3 Орденом "ВИЗВОЛЕННЯ" нагороджуються вояки різних ступенів, незалежно від їх статі, ранги і попередніх заслуг, виключно приймаючи на увагу військову цінність і користь для батьківщини боєвого вчинку та високе виявлення персональної мужності і хоробрості. З огляду на це порядок нагороди встановлюється такий: а/Знаком ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" І-го ступеня вшановується вояків за стратегічні - бойові відзначення, які будуть мати наслідком перемогу над ворогом і загально-державну користь; б/Знаком ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" 2-го ступеня вшановується вояків за тактично-бойові вчинки, які скінчатися перемогою і в яких проявлена мужність начальника та уміле керівництво ним частини; в/Знаком ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" 3-го ступеня вшановується вояків за вчинки персональної надзвичайної хоробрості, при яких загрожувала небезпека власному життю і душі винищенню військового підрозділу. ПРИМІТКА: Перелік вчинків, за які власне вшановується відзначившихся, зазначені в статуті ордену... 4. Знаком ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" нагороджується також заохтил у бійці з ворогом вояків, і тих, що померли від ран, коли смерть їх була наслідком лицарського вчинку, який надає право на орден, з умовою, що орден дається лише на схорону без права пояснення вдови померлого, а коли був не одружений - найближчій його родині. ПРИМІТКА: Вдова і дитина користуються також і привілеями, зазначеними в арт.10 п. м і л 9. При повторних бойових відзначеннях вояки мо- жуть отримати згідно статуту ордену "ВИЗВОЛЕННЯ", наго- рожені декілька разів тим ступенем ордену, яким вже були нагороджені, але відзнаки ордену належать пер- шому бойовому вчинкові. За всі послідуючі відзначен- ня встановлюється срібна орденська ПЕРЕМИЧКА на стрічки для ступенів 3 і 2 та РОЗЕТКА для І ступеня. ПРИМІТКА: детальні малюнки і розміри знака ор- дену "ВИЗВОЛЕННЯ", стрічки, зорок, перемички, розетки і китиці додаються. 10. 9. Нагороджені орденом "ВИЗВОЛЕННЯ" іменуються - "ЛИЦАРЯМИ ОРДЕНУ ВИЗВОЛЕННЯ". 11. 10. Лицарям ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" надаються слі- дуючі привілеї: а/ Кожне Нагородження орденом "ВИЗВОЛЕННЯ" на- дає право старшини на одержання слідуючої старшинсь- кої ранги. Старшина скористовує це право по власному бажанню, але не раніш, як після обов'язкового перебу- вання в ранзі з моменту попереднього підвищення по роз- рахункові: 1/ хорунжий і поручник до ранги сотника включно мають право на підвищення через ДВА місяці пере- бування в одній з цих рангів; 2/ сотники і підполковники у полковники через ЧОТИРІ місяці; 3/ полковники до ранги генерал-хорунжого че- рез ШІСТЬ місяців 1 4/ генерали через ВІСІМ місяців. б/ Кожне нагородження орденом "ВИЗВОЛЕННЯ", як з-м ступенем, як і 2-и козака та ланкового підвищує в чотового; роївого та четового в підхорунжого, а бунчужного та підхорунжого в рангу хорунжого; остан- ні з умовою в перший рік після закінчення війни скінчити скорочений курс внацької школи, як що вони й надалі залишатимуться в війську. в/Лицарям ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" скорочується вислу- га терміну на пенсію - на п'ять років; г/Лицарі ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" при освіті / від- ставці/ одержують додаткову пенсію в розмірі 20 % від нормальної пенсії; д/Лицарі ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" мають право на одержання одноразової грошової допомоги в розмірі ПІВРІЧНОГО СТАЛОГО утримання, яке належить лицареві в цент порушення клопотання про допомогу; е/Лицарі ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" мають право на одержання земельних наділів в першу чергу; ж/Орден "ВИЗВОЛЕНИЯ" дає право на вступ до різ- них шкіл на державний кошт. Діти лицарів вчаться в школах тех на державний кошт і приймаються після іспиту по за конкурсом; з/Лицарям ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" дається право лікування на державний кошт в різних шпиталях, санаторіях, курортах та на водах; 1/Лицарі ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" в справах кандидатури при призначеннях і взагалі во всіх службових відношеннях стають старшими від осіб, що знаходяться в такий же ранзі і в інших однакових умовах, але не мають цього ордену, або мають нижчий ступінь; й/Лицарі ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ" користуються правом на відлуски в подвійному розмірі проти загально- встановленого терміну; к/Лицарям ордену "ВИЗВОЛЕНИЯ", які в наслідок поранень та хворості не будуть здатні продовжувати військову службу, надається право одержання посади в державних установах, що за чергою; своїм підписом свої здатності можуть використати і л/Родина по смерті лицаря ордену ВИЗВОЛЕНИЯ" а також батьки його, коли вони були на його утриман- ні, користуються одноразовою допомогою в розмірі, яка належала ліцареві, а додатково його пенсією лише на протязі одного року. 12. Знаки ордену "ВИЗВОЛЕННЯ", а також зазначе- ні в арт. 9 п. А і Б зоря і арт. 6 срібна орденська перемичка з написом, розетка і китиця видаються ли- тарям ордена від держави безкоштовно і всі справи орденські звільняються від оплати державних подат- ків. 12. знаки ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" ніколи не вділ- маються . ПРИМІТКА: Правила ношення знаків ордену зазна- чені в статуті. 13. Кількість ліцарів ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" не обмежується. 14. Для керування справами ордену "ВИЗВОЛЕННЯ"; власнення братерського суспільства ліцарів ордена і розгляду нагородних представлень утворюється , по затвердженню ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, орденська рада, в складі : ГОЛОВИ РАДИ - першого по часу нагороджен- ня ліцаря І-го ступеня і МОСТИ ЧЛІНІВ:-2 настарших після голови, ліцарів І ступеня і по 2 найстарших по часу нагородження ліцарів 2 та 3 ступеня. Секретарь обирається самим радою зі складу членів. 15. До узаконення орденської ради в порядкові, який зазначено в арт. 14 цього закону, ПАНОМ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ скликається тимчасова орденська рада, під його безпосереднім головуванням, із чо сти військових осіб по його персональному призначенню. По мірі нагороди орденом тимчасові члени поступово виходять, починаючи з молодшого, й уступають місце тим старшим по нагородженню лицарям, які ввійдуть в раду, або лишат- ся в ній, згідно арт.14. По вступі в раду сьомого дій- сного члена головування переходить до найстаршого ли- царя ордена І ступеня і орденська рада рахується ста- лою. 18. 16. Порядок розгляду орденською радою представлень, розбор боївих вчинків і ухвалення до нагороди орде- ном "ВИЗВОЛЕННЯ" зазначається в статуті. 17. Орденська рада має свою печатку. ПРИМІТКА: Зразок і опис додається. 18. Право нагородження орденом "ВИЗВОЛЕННЯ" всіх ступенів належить виключно ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, як ВЕРХОВНИЙ ВЛАДІ, по його персональному поглядові, а також і по представленню. Орденська рада. 19. При нагородженнях по власному поглядові ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН дає розпорядження орденській раді про кваліфікацію відзначень особи, яку він нагороджує. При нагородженнях персонально на полі бою ПАН ГОЛОВ- НИЙ ОТАМАН дає розпорядження орденській раді про ква- ліфікацію і затвердження в законному порядкові наго- роди. Клопотання про нагороду орденом "ВИЗВОЛЕННЯ" по представленням поступає на імя ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА в порядкові : до 3 і 2 ступенів через штаби дивізій, в орденську раду і до 1 ступеня від орденської ради, або начальників не нижче командуючого армією. 20. Содержання знака ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" провадиться через грамоту в імені Української Нагородної Республіки; підписану ПАНОМ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ, скріплена головою о- денської ради і ствердженню відбитком орденської печатки 2/3. 21. Знаком ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" можуть бути в особли- вих випадках нагороджені особи, які хоч і не входять до складу армії, але приймаючи участь в бійках з ворогом, виявлять вчинки, які передбачає статут ордену. Таких осіб нагороджується в порядкові представлення їх до на- городи, як зазначено в статуті ордену, виключно начальни- ками тих частин, в смугі бою яких виявлено вчинок, але не нижче командира дивізії з представленням доказів, свідчень самовидців і мотивів. 22. Лікарі ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" позбавляються своєї орденської нагороди і лікарського статусу: а/ через вирок суду, який повабить їх прав гро- мадянських,- і - б/ через постанову орденської ради за вчинки, які плямуєть лікарську гідність. В обох випадках по представленнях орденської ра- ди і затвердженню ВЕРХОВНОЮ ВЛАДОЮ. 23. Вироблення статуту ордену "ВИЗВОЛЕННЯ" по прин- ципам, заложеним в цьому законові, доручається ПАНОВІ ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРОВІ, який статут повинен бути зат- верджений в законний спосіб і 24. Закон цей входить в силу з дня його оголошення- ЗАКОН з 23-го Грудня 1917 р. про умови обсадження і порядок обрання Суддів Генерального го і Апеляційного Судів. I. Посади судді і прокуратора Генерального і Апеляційного Суду можуть займати особи в вишої освіти. За обранням 3/5 голо- сів письмутних членів Центральної Ради суддями можуть бути і особи без вишої освіти. ПРИМІТКА. Артикулами 202,206,208 і 210 Учреждення Судебних Установленій, а також постанови Временного Правительства з 20-го березня 1917 року в додатко- вими постановами в 26 квітня і 16-го червня 1917 р. ка- касуються. 2. Особи, які вловольняють умови названчені в артикулі I-м, і ба- жають бути обранні у судді Генерального і Апеляційного Судів, подають про те заяви в Центральну Раду через Генерального Сек- ретаря Судових Справ. 3. Генеральний і Апеляційний Суди мають право пропонувати Централь- ній Раді через Генерального Секретаря Справ Судових, ухвалених загальним вібранням Суду, кандидатів на вакантні місця. 4. Генеральний Секретарь Судових Справ вносить в Центральну Раду список всіх кандидатів на обрання. О внесених кандидатів Центральна Рада вибирає потрібну кількість таємним голосуванням, звичайною більшістю голосів, за винятком винадку, позначеного в артикулі I-м. В.Р.Н.М.У.д.Р. №2 Квітня 1918 р. ч. 21. Замк. 2/iv-18р. ПОСТАНОВА в 2-го івітня 1918 р. про обібрання суддів до Генерального Суду Української Народньої Республіки. Обібрати суддями до Генерального Суду Української Народньої Республіки нижчезазначенних осіб: 1. ШЕЙКО П.В. 2. ВАСИЛЬЧЕНКО М.П. 3. ТОВКАЛ К.І. 4. МАРРОН А.Л. 5. ЧЕРНЯВСЬКИЙ М.Ф. В.Р В.Р.Н.У.Н.Р. 20 Квітня 1918 р. ч. 22. Замб. 21/Г-18 П О С Т А Н О В А з 2 Квітня 1918 року про обібрання суддів до Київського Апеляційного Суду. Обібрати суддями Київського Апеляційного Суду нижчезазначених осіб: 1. БОРОМОЛЕЦЬ В.М. 2. ВЯЧЕЛОВ М.Г. 3. БОВТУШЕВСЬКИЙ Г.Ц. 4. ГУСАКОВСЬКИЙ І.А. 5. ВОТВІЛЮВСЬКИЙ М.О. 6. МІСЛАВСЬКИЙ М.Ф. 7. САВАНЬКИЙ О.Г. 8. МІРЧІН Микола 9. МІРЧІН Дмитро 10. ЛАВРОМІЛЬСЬКИЙ І.П. В.Р.Н.У.Н.Р. 20 квітня 1918 року ч. 22. З А К О Н з 9 Квітня 1918 року про скасування країних норм по страховій операції в ошадних касах Української Народньої Республіки. I. Встановлений арт. 5 "Положення 10 іюня 1914 года о страхованій доходов и капиталов при посредствѣ государственныхъ сбе-регателльныхъ касъ" найвищий розмір застрахованого капіталу і прибутку на одну особу - скасувати. II. Поручити Народньому Міністерові Фінансів встановити по окремим планам страхування через державні ошадні каси Української На-родньої Республіки розмірі застрахованого на одну особу капіта-лу, або прибутку, відповідно певним в цьому потребам, але не вище, як до 25000 карб. капіталу і до 3000 карб. річного прибутку В.Р.Н.М.У.Н.Р. 20 Квітня 1918 р. ч. 22. З А К О Н з 9 Квітня 1918 року про торгопромисловість на Україні. I. Усі торґяні болота на Україні, здатні до промислової ров робки торгу для палива й інших потреб, складають державне майно, яким відає Народне Міністерство Торгу і Промисловості. 2. Інституціям урядовим і громадським і всім громадянам України налається право безборонно провадити розвідку торгу. 3. Розробку торґяників і заготовку торгу зазначені в арт. 2 інституцій і особи провадять з дозвіллу і під контролем Народнього Міністерства Торгу і Промисловості. 4. Правила про розробку і заготовку торгу, а також контроль над торгопромисловістю видається Народним Міністерством Торгу і Промисловості. 5. Полагодження взаїмовідносин між державою, підприємцями та громадами і окремими громадянами, які користуються торґяниками для пали, сінокосів, належить Народньому Міністерству Торгу та Промисловості, на згодов Народального Міністерства Земельних Справ В.Р.Н.М.У.Н.Р. 20 Квітня 1918 року ч. 22. З коміс мігно Костянтин Війна ПОСТАНОВА з 24 Вересня 1918 р. ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРО ШТАТИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ I. Затвердити додані до цього штати Київського Апеляційного Суду. 2. Відпускати щорічно в кошти скарбниці Української Народньої Республіки потрібну на утримання персонального складу Апеляцій- ного Суду в розмірі 355500 карбованців в І сння 1918 року. 3. Кошти потрібні на утримання вільнонаїомних служащих /курьерів/, сторожів,/ на утримання і ремонт помешкання, на канцелярські і господарські видатки, а також на непередбачені видатки, відпу- скати щорічно по окремому обрахункові. 4. Асігнувати одночасно 50000 карбованців на видатки Апеляційного Суду зазначені в артикулі третьому цього закону. ШТАТИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ. | Персональний склад | Кіль-кість осіб. | Річна плата кожному | Річна плата усім. | Місячна плата усім. | |---|---|---|---|---| | Апеляційні Судді...........20 | 10200 | 204000 | 17000 | | Суддя порядкуючий апеляцій- ним судом /додатково/.......I | 1800 | 1800 | 150 | | Судді, порядкуючі Департа- ментом/додатково/...........3 | 1200 | 3600 | 300 | | Писарі апеляційного Суду.....4 | 5400 | 21600 | 1800 | | Помішники писаря...........I5 | 4500 | 67500 | 5625 | | Судові виконавці.. ...........2 | 4500 | 9000 | 750 | | Скарбник-екзекутник.........I. | 5400 | 5400 | 450 | | Архіваріус...............I | 4500 | 4500 | 375 | | Равом - - | - | 317400 | 26450 | ПРОКУРАТОРІЯ. | Старший Прокурор...........I | 10200 | 10200 | 850 | | Прокуратори...............2 | 9000 | 18000 | 1500 | | Писарь.....................I | 5400 | 5400 | 450 | | Пом. писаря.................I | 4500 | 4500 | 375 | Всього равом - 355500 29625 В.Р.Н.М.У.Н.Р. 5 квітня 1918 р. ч. 15. Затверд. 24 Серпень 1918 г. ПОСТАНОВА з 24 Березня 1918 р. Центральної Ради про Штати Генерального Суду. I. Затвердити додані до цього штати Українського Генерального Суду 2. Відшукати щорічно з коштів скарбниці Української Народньої Реп- спубліки потрібну на утримання персонального складу Генерального Суду суму в розмірі 352800 карбованців в І січня 1918 року. 3. Кошти, потрібні на утримання вільнонайомних служачих /курьєрів, сторожів/, на утримання і ремонт помешкання, на канцелярські і господарські видатки, а також на непередбачені видатки, відпу- скати щорічно по окремому обрахункові. 4. Асигнувати одночасно 50000 карб. на видатки Генерального Суду, вазначені в артикулі третьому цього закону. ШТАТИ УКРАЇНСЬКОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО СУДУ. | Персональний Склад | Кіль-кість осіб | Річна платня кожному | Річна платня усім | Місячна платня усім. | |---|---|---|---|---| | Генеральний Суд | | | | | | Генеральні Судді......15 | 12000 | 180000 | 15000 | | Ген. Суддя, порядкуючий Ге-нерал. Судом /додатково/...I | 1800 | 1800 | 150 | | Ген. Судді, порядкуючі Департаментом цдодатково/....2.. | 1200 | 2400 | 200 | | Писарі Ген. Суду.........4 | 7200 | 28800 | 2400 | | Помішники писарів.......IО | 5400 | 54000 | 4500 | | Регістратор..............I | 4500 | 4500 | 375 | | Судові виконавці.........3 | 4500 | 13500 | II25 | | Скарбник і завід. рахунк. справ...........I | 5400 | 5400 | 450 | | Архіваріус...............I | 5400 | 5400 | 450 | | Всього - | - | 295800 | 24650 | ПРОКУРАТОРІЯ. Старший Прокуратор.........I | 12000 | 12000 | 1000 | Прокуратори..............3 | 10800 | 32400 | 2700 | Писарь...................I | 7200 | 7200 | 600 | Номінники писаря.....І 5400 5400 450 Всього - - 57000 4750 Разом - - 352300 29400 В.Р.Н.М.У.Н.Р. 5 Квітня 1918 р. ч. 15 ЗАКОН в 12 Лютого 1918 року про державний герб України. Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Ки- ївської Держави часів Володимира Святого. В.Р.Н.М.У.Н.Р. 5 Квітня 1918 р. ч. 15 ПОСТАНОВА від 16 Грудня 1918р. про продовження чинності законів від 16 гру- грудня 1914 року і травня 1915 року. Продовжити на 2 роки, починаючи з першого січня 1918 року, чинність законів від 16 грудня 1914 року і травня 1915 року підвищення судових оплат та касаційних залогів по судових спра- вах у Мирових та загальних судових Установах /Собр.Узак. і росп. Прав. від/1-1915 р. № 152 ст. 1171 і Собр. Узак. і Носп. Прав. 1915р. № 201 ст. 1586/. В.Р.Н.М.У.Н.Р. 5 квітня 1918 р. ч. 15 ЗАКОН з 24 Березеня 1918 року про скасування 225 ст. Учр. Суд. Уст. Українська Центральна Рада дня 24 Березеня 1918 р. ухвалила: Ст. 225 Учр. Суд. Уст., св. закон т. XVI, ч. І, вид. 1914 року/ скасувати. В.Р.Н.М.У.Н.Р. 7 квітня 1918 р. ч. 16. 3 винно місто Київ, 24 березня 1918р. Замкнути: 24 Березня 1918р. Копія ВИТЯГ З № 9 ВІСТНИК 15-го серпня 1918 р. /0 Ради Народніх Міністрів УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Мів. Хрещатик 38. ЗАКОН ПРО ПОДІЛ УКРАЇНИ НА ЗЕМЛІ. Центральна Рада 6-го березня 1918 року ухвалила: § 1. Поділ України на губернії і уязди касується: § 2. Українська Народня Республіка розділяється на такі Землі: 1/Підляшшя,центр Лоресть; 2/Волинь,центр Луцьк; 3/Погорина центр Рівне; 4/Болохівська земля-центр лютомір; 5/Деревська земля,центр Іскорость; 6/Дроговицька земля,центр Мозир; 7/Мів в околицях приблизно на 20-30 верст/; 8/Поросе,центр Віла Церква; 9/Черкащина, центр Черкаси; 10/Побоже,центр Умань; 11/Поділе,центр Камянець; 12/Брашлавщина,центр Винниця; 13/Подністрове,центр Могилів; 14/Поморєе,центр Миколаїв; 15.Одеса в околицях; 16/Низ,центр Елизавет; 17/Січа,центр Катириноплав; 13/Запорожжя,центр Бердянськ; 19/Нове Запорожжя,центр Херсон; 20/Азовська земля,центр Маріуполь; 21/Сіверщина,центр Стародуб; 22/Чернигівщина,центр Чернігів; 23/Переяславщина,центр Прилука; 24/Посеме,центр Золотої; 25/Посуліє,центр Ромені; 26/Самара,центр Кремінчук; 27/Долгатщина,центр Полтава; 28/Слобідщина,центр Суми; 29/Ларків з околицями сумечними;30/Донеччина,центр Славянськ; 31/Подоне,центр Острогожськ; 32/Половецька земля,центр Гахмут. § 3. Остаточним розмежуванням Української Народньої Республіки з сусідніми державами число земель може бути змінено. § 4. Про докладне розмежування земель Раді Народніх Міністрів доручається внести особливий законопроект в необхідно близьким часі. § 5. Про організацію самоврядування і влади адміністративної, судової і військової, згідно з зазначеним в § 2 поділом на землі, Раді Народніх Міністрів доручається внести в найскоріші часи а озіб- ним законопроектом. § 6. З заведенням нових органів самоврядування і влади земель губернські і уїздні установи будуть скасовані, а діловодство і нами їх буде передано в порядку, який буде установленний особливим законом. З оригіналом протоколу згідно: Заступник Голови Українсь- кої Центрально Ради Арк. С Т Е П А Н Е Н К О. Секретарь Української Центрально Ради Микола Чечель. Затвердив: в.об. Генерального Писаря І.Міриний. З оригіналом згідно: Директор Департаменту С.ГАЛІВСЬКИЙ. Начальник Відділу ТРОПІЛЬКИ 1. З копієй згідно: Діловод 30 грудня ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО СКАСУВАННЯ МІНІСТЕРСТВА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПІСКАРСТВА. Центральна Рада Ухвалила: 1. Міністерство Генерального Піскарства скасувати. 2. Для керування справами Ради Народних Міністрів потакосити посаду Управляючого Справами Ради Народних Міністрів. 3. Управляючого Справами Ради Народних Міністрів призначає Рада Народних Міністрів. ПОЯСНІВЧА ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТА ПРО СКАСУВАННЯ МІНІСТЕРСТВА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПІСКАРСТВА. Досягні історичного міністерства Генерального Піскарства /Генеральне Офіцерство-Генерального Піскар/ на протязі біля року досить виявив, що міністерство це не має ні повного кола тих справ, які б підлягали його ля- люко міністерства розрішення, ні іншопутніх державних влади, діяльність яких воно повинно-б було керувати. Генеральний Піскарь в складі Народних Міністрів є по формі міністерства без портфеля і не якого небудь окремого міністерства, а ввагалі всіх мі- ністерств фактично ж він являється управлінням зовнішньої ради-Міністр- з правами рішучого голосу. Крім того, фактично Генеральний Піскарь до свого часу створджує своїм підписом законодавчі акти, що видає Центральна Рада; але звичайно законодавчі акти, за якими скріпляє підписом овсім Державний Секретар, який істнує при законодавчий владі, а не при владі виконавчій. Отже ця функція до Генерального Піскаря по суті справи не належить, так само, як не належить до нього і справа кодифікації за- конів. Зупиняючись на роботі Генерального Піскаря як Управляючого Справами Ради Народних Міністрів, треба в з ати: 1/ що для переведення цієї роботи немає ніякої потреби в істнуванню окремого міністерства; 2/ що істнування Міністерства Генерального Піскарства творить собою тільки зайву інстанцію і веде: а/ до ускладнення справи управління справами Ради Народних Міністрів, позаяк посада Генерального Писаря є посада політична і Генеральні Писарі не завше маючи повний дозвід і юридичну підготовку, примушенні через се фактичне управління справами Ради Народних Міністрів передавати до рук окремого урядовця – управляючого справами Р.Н.М. б/до некористної битрати народних коштів на утримання Генерального Писаря, Товариша його і урядовців. Все це примушує прийти до висновку, що в існуюванні Міністерства Генерального Писарства немає ніякої потреби і його необхідно скасувати. Для управління ж справами Ради Національних Міністрів треба утворити посаду Управляючого справами Ради Народних Міністрів. Статут і штати Управляючого справами Рад. Народних Міністрів в Генеральному Писарстві розробляться 1-го разу потреби будуть внесені на розгляд Ради Народних Міністрів. З гряду на це прошу Раду Народних Міністрів ухвалити внесенням мною законопроект про скасування Міністерства Генерального Писаря і про всіа новлення посади Управляючого справами Ради Народних Міністрів для внесення його в Центральну Раду. Генеральний Писарь " Квітня 1918 року м. Київ. Проект. ЗАКОН про намом сільських робітників. § 1. Взаємовідносини між власниками землі і робітниками в різних таїсах становили і досі чужий регули, якщо не постанови цивільного законодавства про особисте право на землю, а також доповненнями, що їх визначено в майнових бізнесах і нормах. § 2. Умови найму сільських робітників складаються по добровільній згоді, за його розумінням осіб і не підлягають ніяким формальним умовам. В тих однак випадку, коли умови складаються більше як на півроку, або коли згодою їхній винагороди укладено без виконання формальних умов, повинні бути письменні/договори/. Підписом на листових умовах можуть бути на жеден- ня сторін засвідчені, золотистими, або мітками, улазами або особами і уточненнями, що згідно діючих законів удовноважені до вказування до документів. § 3. Окрім господаря сільського господарства, або сільсько-госпо- дарного підприємства і осіб, що їх до цього уряду залежно, право складене не тільки в сільському промисловому на честь 1,2,3 особи, яка отримано со- рівнання сільським господарством або сільсько-господарчим підприєм- ством без формального на це уповноваження. § 4. Господар сільського господарства або сільсько-господарного підприємства може оспорювати право складання, умов за відчуженого без формального на це уповноваження тільки у тому разі, коли не проти- виться йому вразним зв'язанням. Однак і в тім випадку належить задо- волити працьовників утриманими за продовжений час в цілості. § 5. Умови найму можуть бути складені з поодинокими працьовиками, цілими родинами, або сільсько-робітничими організаціями,/колективні умови/. § 6. Малолітки, що не скінчили 15 року життя, можуть бути віддані в нам з правами їх заступниками тільки на підставі лікарської посвідки урядового лікаря. В лікарській посвідці належить зазначити: /що ма- доліток їхнього поведення, /що прометований, що не виконується за умовами або його правового заступника. Однак і в тім останнім випадку малоліток мусить мати укінченнях не менше 12 років, а окрім цього забезпече- на молодість користування з кількою науки. § 9. Про вступлення на сільсько-господарчі роботи малолітків на- лежить негайно повідомити Інспектора Праці з заподанням віку, умов праці і висоти заробітньої платні. Якщо Інспектор Праці добачить, що умова найму малолітка складена на цекористь цього посліднього, має пра- во або розв'язати умову найму, або змінити умову в користь малолітка. § 10. Малолітки, що укінчили 15 років життя подрібують дозволу правних їх заступників тільки в тім випадку, коли не мають окремого місця осідку. § 11. Замовляючий можуть купити відомості з цим майбутньо-роз- подарні роботи їх чоловіками тільки за їх згодою. Дозволу їх чолові- ків потрібує в тійм випадку, коли цього вимагає затерес домаш- нього господарства і не мають окремого місця осідку. § 12. Умови найму складаються по правилу на один рік. Службовий рік нинінається... , а кінцевої... ... сліду- ючого року. Оби сторони зобов'язуюе трьомісячний реценція виповід- ження праці перед законним умови найму. § 13. Якщо в умові не означенено чоловічного речення /реченню роз- вязання/, а з умови, або є форма заняття що іншого не вилкає, умова найму вважається складеною на один рік. У випадках оден, коли для ви- конання певної роботи потрібний довший проміж часу, на той час. § 14. Умови, виконання яких має начатися в рік або і більше по скла- данню умови винаправомочні. Так само неправомочні є умови, що відно- сяться до проїзду або звання, які протилять діям законам, моралі, або мають тенденцію засилу, зашитого у процвітній боргу більше, як на один рік під умовою однак, що не мають на ціли несправедливого викори- стання працьовника. § 15. При складанні умови найму зобов'язали збірники висо- в та також прикладної виробничої роботи, якщо має бути передбачено ту заробітньої платні і умови праці. Окрім цього до умови найму можуть бути включені і кші поїчні умови, що торкались резиденція способу випла- ти умовленої платні, помежкани (карвіа) т.п., якщо син не противляється ся цьому законові і взагалі діятим законам. § 16. Збороняється виплати в умови найму: 1/засобу або зара- ничення срдової скорони одної із сторін, 2/умови про добровільне ви- числення граведавцем за заробітньою платні шерсів і інших видатків, якщо син не передбачені в законі або не признані правомочним рішен- ням судової влади. § 17. Для зобов'язання працівного виконання умови найму як теж для вигоди при переведенню розрахунків між наемодавцем і робітником взаємної досить чинні кимочки. § 18. В кожній робітничій кищоці, надлежить зазначати імя і прізвище контрагентів, період на який працівник називається, висоту заробітної платні, а коли окрім платні оцінює і інше утримання, зазначити яке і способ обов'язковання. § 19. По розгляданню умови найму (виходячи) повстає працевлаштування робітнику кишоцю в зазначеному, що умова розв'язана або о причині закінчення реченні найму або по особливийї згоді. - Як це розглядання умови нестулило на підставі судового рішення або іншого компетентного органу, зазначити що обставину в робітничій кишоці. § 20. Умови складені на шість місяців, виповідаються за два місяці; на три місяця - за один місяць, у всіх інших випадках за двоє чинні перед закінченням окончного реченні умови найму. § 21. Для підшукання нової праці за працевлаштуванням при умовах, складених більше як пів року звільнення від виконування однієї обов'язковань на два дні, кожного разу по випадку, при умовах складених більше як на двоє місяців на один видень, різних інших випадках на три дні. § 22. У випадках коли умова складена не менш як на три місяці, називаються працевлаштування платна тринадцята підручка на кожну четвертий року, для полагоджування своїх особистих справ або виконування робіт в своєму домашньому господарстві. Визначення днів, на які працівник одержує відпустку встановлюється по спільній згоді за інтересами них сторін без шоди одна для працьовника. § 23. Час праці встановляється згідно діючих законів, необхідне однак як 10 годин в літній а 8 годин в зимовий пори з трьохгодинною перервою для обіднього відпочинку. Врахування високого робочого дрого з допуском до умов працівник не місце праці і здобуття, не більш ніж перерву двоє відпочинку (про права і обов'язки працевлаштування). § 24. Працьодавець зобов'язаний поводитися з працівниками справедливо, лагідно і пам'ятати від них тільки тих росіт, що передбачає умова найму або на які їх наділено. § 25. Працьодавець зобов'язаний задовольняти працьовників належним ім утриманням /платною/ в реченні який зазначено в умові найму. § 26. Працьодавець не має права примушувати працьовників до цинн- § 27. На випадок, коли працьодавець бере на себе обов'язок проекар- чування працівників а з умови не заїнчене якості і скількости, хар- чі або видачани їм припаси повинні бути доброї якості і відповідати по своєму складі і скількости харчу, який вважається відповідно до місцевого звичаю сільських ринами середнього достатку. § 28. Працьодавець зобов'язаний оказати негайну поміч важоринному працьовникові. Спосіб забезпечення сільського працьовника від неча- сних надійків або на інгодо хороші старостин, інвалідності і т. п., пови- новляється в окремих законах професійне забезпечення працьовників. § 29. Працьодавець не може накладати на малолітніх робіт, які не відповідають їх літам і силам. Окрім цього працьодавці зобов'язані заохочувати малолітків ходити до школи, слухати курсів і взагалі дба- ти про їх освіту. Про обов'язки працьовників. § 30. Працьовники зобов'язані: а/служити своїх працьодавцев і ко- нувати пильно і сумлінно всі роботи, що їх на них покладено відпо- видно до умови або роду заняття, б/охороняти працьовника і його сім'ю від запропонованого небезпеченства, в/ сказвувати належну їм поша- гну, г/не віддалятися від праці без дозволу працьодавця або особи до цього уповноваженої, е/охороняти майно працьодавця, обходитися обе- ржено зі худобою і знаряддями і взагалі дбати щоб в його винній пра- цьовадець не поніс ніякої шкоди або збитків, д/по виході зі служби передати все що йому віддано працьодавцем або уповноваженою особою. Проївиконання умов і про відповідальність працьодавцев і працьовників. § 31. Умова найму виконується додержанням сторонами всіх зазначе- них в умови постанов і правил цього закону. § 32. Права і обов'язки, які виникають з умови найму поширюються і на особи що їм доручено управління господарством або сільським під- приємством. Однак і в тім випадку маєткова відповідальність паде на господарів або підприємців. § 33. На випадок смерті права і обов'язки господари або підприємця що виникають з умови найму переходять на його спадкоємців. 51 - дача речей мізера в логові. 52. не патри звільненням. Між г. Тимкою ілюм, а потім тисяч. При тому в огор винори на Орлен робітничої видавці - Ізан: за розслідом данинка (Задбєльськ) їх музичне коридор, особли працював пастух. 53. Мовлення туттє - Згідно ДКМУ Джерело = каяна наслідника від сім'ї Слободи роботи, де були зібрані всі 16 їхніх данини. Важкою за цього майна. Декларація про і запитання містача вклад, або оркестр музичний синагоги. 53 - позив 8. Або роздавати до лугу, або міль. 54. Коптадька побувала конфедерація ДРФСУ, що бачить "виграває Запорізький"?? наказ певн з визначенням держави "Згідно Великої роботи до міністрів син. 4 чого жоден. 56. Масоверка до масиварків кризі не допускає, Масоверка на мільйон добу польща армії 90 тисяч, але до устами. - як вказав масоверка - ретупе. (Іншень кризь мильне ефект) 57 - Хтось повідомив. Тоді чи імена здає про користь або не користь до мислиця умов? - в більшому саме? А той коли виграла сага в Садиман Маскала (тит. 40 16 підсумок) 58 - Далі того свят. Як вони відбувається зафінансуват, коли не мають фавору іншої освіти? S II. Или је велика: Се би и Корова. Биту одгањ у осамин. Софоми - воли вишакац, чим пре долазимба поседзи слоб. У 450 км дуж игр са шатре. і п малих самих оврага - S V2 алиран S2 і не потрібни або јод, або дом. Јачејз ђан и тежина поразу и јицим умови витремид малино умовима, погор умра - енс роботи Тимар, д 1 посадж ни саси - пін зборате френ нало - 2 милі ові стопи. S 13 - робтимбовин Венам биту по аса сошкіх милан илли в цепу т моринже Калеваком ну м иму фору кола (сапт и стров) в сатору Би зод дед јобі јабла. Сі аголо роботи. осафони Інпаменар премія, бити врета - ман мила и тиме С 14 - Делва ацестури не голи јм за Кржну најед. А мд тринадцат вело трен - масерс дія фоштеси в зроби згавла, мичку белинбубле, або у тимпра- Гавда иза супрору півни ланком аб роботом ирил і па. ал јобатина не С Злотерови; о робтодавць алембідно мізгадо виг афі- Велама - зедрк ведан у браневомад пін у тимпра- јивак. Кро змаси но ліг ак ТБ втор 66 Прба кит релима мбразо. Се - учива набор ду не милівс ил 14 пир 524. Гоби за възмездие (внесения №1 Баров) Приет резултат 8 години затвор Висшестоящия прокурор на обл., отб.62 гимнастик Виновен да даде: Заето, възмездие, морално и материално ограждане, и мн. други съдебни мерки С тоз. решението заеднината от 7 години затвор и 200 лв. парична възмездие, извадено на 15-ти май 1943 г. Макар че съдът Възпоменатия прокурор не има право да отбеляза и това 524. Повторно за предвидени 2 години обвинения и умръжване, адвокатите са възможни в доброто дело на 3. (1) У Висшестоящия прокурор за оценка - работен извън баталонно съдебно 24. Георги Димитров, Родопски! не е правил виновни от 65 години Всички пътища за работа на дж. роберштейн като месец ще са задължителни ветри умръжване и Законодателно отговорен прокурор - 524. ...и Всички заедно православни и по-малко безвредни Санджака - Клиент на Империята (Михайлов Драг.) § 28 резултат! Изгубен възможност за санкции в Управата 2. При неговите Видения - 525. – Петров, доктор и привличан при първи изпити на всички Адвокати на земята (всичко) – апостола (1), при избора (на свещеника). 526. Следващо: възмездие, първоначално § 27 „правови“ на този животописец. С по-голяма сила – Камен морския джин. 534. - не потвърди: РДГ Забележки) възмездие на 100 лв. за всичко, което е било изпратено § 32 по пътя – § 38 – доктор Левицкий, Величков Третият - Сурийски, а вие желаете да се прави земя на Осв. и Кин. морското § 40... Роберштейн съдържащ, писмен-майстор, но не е бил отбелязан. 544. При употреблении палеолитических орудий, как разумных - умение их держать. 543 - в морфологии, отражавшейся 544 - Нарушение умения обезьян по самообладанию при работе. 541- Важнейшее; снабжает ученика его приспособлением, каким образом ведется работа, и какими средствами преподаватель может помочь ему. 547 (м.з. вычисления пальца); 548 - Винчестер; 549 - Кольцевой орнамент - независимо от индивидуальных (второстепенных) особенностей, в зависимости от умения держать орудие и его использования. - Следует помнить, что при этом не следует забывать о самом процессе обучения. § 34. Працьодавець зобов'язаний утримувати працівника в цей останній перебувати у нього до часу що його зазначено в умові, або коли речинця не зазначено до часу виконання умовної роботи. § 35. Працьодавець, що під час чинності умови не задовольнив працьовників належним ім утриманням в час це його зазначено в умові зобов'язаний заплатити працьовникам 5р пенсії від суми, яку їм не виплачено. § 36. Працьодавець з вини якого працьовник потерпів ушкодження на дорозі зобов'язаний винагородити йому всіку шкоду, а на випадок коли працьовник з причин цього ушкодження не міг запрацювати на своє і свої сім'ї утримання, або помер, то діти членів родини працьовника існування яких залежне було від його праці. Розмір відшкодування і час до якого воно має продовжуватися, визначається добровільною згодою сто рін, а коли такої згоди не було рішенням суду. При м і т к а: обсяг за безпечення працьовників від нещасних випадків, хороби, інвалідності, старості і т. д., встановлюється схемами законами. § 37. Працьодавець, що прийняв на роботу працьовника зазначив про це по гін зв'язаний на той час в киїм працьовадцем-зобов'язаним винагородити цьому послідньому кожну шкоду, яку певною працьодавець має лінійним наложивши що між до семи його роз'яснення при ц. 1. § 38. Працьовник зобов'язаний якщось для виконання умовної роботи в зазначений в умові речинець, як що по його сторонні не заходив визначені цим законом, ні уважається на йому лягтись на той час. § 39. Важливими причинами незвозчаного прибуття на роботу вважаються: 1/побавлення працьовника звісоди, 2/припинення комунікації з причиною елідемії, наїзду ворогів, випливу дік, і цьому подібні непереможні перешкоди, 3/знищення від наданого випадку, 4/хороба, яка пов'язана виделитись з дому, 5/смерт батьків або іншого члена родини або тяжка хороба одної із тих осіб, 6/покликання працьовника на військову службу або призначення на посаду на підставі вибору громадянства. Працьовник зазначених причин заосвідчується на шляхом повідомлення ще оцезвою поліцейною або адміністративною владою. При м і т к а: У цьому разі коли ці причини / § 39/ встановлять безумовну перешкоду для виконання умови, працьовник зобов'язаний предложити працьодавцеві про це засвідчену посвідку і звернути задаток. § 40. Всякі вичолення з заробітньої платні працьовника допускають ся тільки на підставі рішення суду або ж міністерства охорони здоров'я. § 41. На випадок незаконної працевлаштування на роботи без зважання при- чин більше як три дні або озвільненого відходу за працьовавцем зали- шається право розв'язати умови найму перед речницем, до його зазначе- но в умові. Однак і в тім останній випадку належну працьовникові за- робітну платню за прослужений час виплачується в цілості. § 42. Жалоби на неправильну повідомлення працьовавців відносно пра- цьовників вводяться тими послідними в Інспекцію Праці або в суд, дос- ледження жалоб не припиняє наказаних умови оскільки повідомлення працьо- давців не загрожує здоров'ю, життю або честі працьовника. В тім од- нак разі, коли жалоба не буде признана важливою, а працьовник ведер- жався від виконування праці має негайно приступити до виконування своїх обов'язків. Про розв'язання умови найму, § 43. Працьовавець може розв'язати умови найму перед речницем, до його зазначено в умові за попереднім двунедільним виповідженням, ко- ли до цього будуть слідуючі причини: 1/недобальство, часті відлучки від праці без дозволу працьовавця, відмовлення від виконання звичай- них вимог працьовавця або осіб яким доручено нагляд за роботами або рабітниками, 2/П'янство, різки поступки проти працьовавців і його сім'ї опір проти зарядження працьовавця або осіб, що им доручено догляд за роботами і робітниками, 3/крадіж, 4/свавільне користання, ушкодження майна працьовавця, 5/свавільні набір грошей або товарів на рахунок працьовавця і взагалі обман, 6/неосторожність в огнем, 7/відкриття у працьовника пошестних коріб, 8/нездійснення змінування робіт до яких працьовник називається, 9/двократна відлучка працьовника більше як три дні без важливих причин і дозволу працьовавця або осіб до цього уповноважених. § 44. На випадок коли будь-який кометентний орган призначив звільнення працьовника безпідставним, зобов'язаний працьовавець винаго- родити працьовникові всіку шкоду, яку він поніс назидком без підстав- ного звільнення. Розмір відшкодування на випадок опору встановлює Суд. § 45. Працьовник може залишити працю за попереднім повідомленням працьовавця перед речницем, до його зазначено в умові, коли до цього мається слідуючі причини: 1/недодержання умов найму відносно задово- лення працьовника заробітньою платнею і взагалі утриманням, 2/обтяжень § 46. На випадок коли Суд або інший компетентний орган на внесен- ня жалоби зі сторони працьовника призначає причини що їх зазначено в § 45 неправильними зобов'язаний працьовник легально приступити до вико- нування своїх обов'язків без права на задоволення утриманням за втра- чений час. § 47. Незалежно від вищеозначених причин умова найму розвивається: 1/на підставі обов'язкової згоди, 2/по укладанні рішення на ньому або кое- лації до яких наймано працьовника, 3/зі смертю працьовника або його висилкою з місця де виконується роботи належною владою, 4/при- суд судової влади на час який робить виконання роботи неможливою, 5/покиданні працьовника на військову або громадську службу. § 48. Умова найму скидає на більше як на один рік може бути розви- зана на задання одної із сторін по умові першого і кожного слідуючо- го року за тримісячним попереднім виповіданням. Ворги працьовника у працьодавця не можуть бути перешкодою до розви- вання умови в тим випадку. § 49. На випадок коли працьодавець розвязав умову найму не своє- часно зобов'язаний задоволити працьовника заробітньою платнею і вза- галі утриманням за час що його зазначено в умові. § 50. Приналежність працьовника до професійних організацій не може бути перешкодою до розвязання умови. § 51. По розвязанню умови найму працьодавець зобов'язаний віддати працьовникові робітничу книжку і всі документи, які знаходяться у ньо- го. § 52. Працьодавець зобов'язаний винагородити працьовникові всяку шкоду, яку поніс наслідком несвоєчасної виплати заробітньої платні або задоволення утриманням, а окрім цього виплати від належної йому суми 50 пелі. § 53. Спори, які виникають із взаємовідносин між працьовниками, а працедавцями вирішують розсуди суди. Аргументу божий нат суд не безпосередньо у вирішенні законних - Незаконність чого сторонам приємну праву звертатися до роботодавця до звичайних цивіль них судів- ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО СТРАХУ 1. Право страйку працівників Кримської Національної Ради виконується на підставі, низькозаведених умов і згідно закону, прийнятого Вищою Радою. 2. Правоодержання обговорення політичних питань на страйку є винятком для працівників Кримської Національної Ради, якщо робота своїх завдань не збігається з політичними питаннями. Працівники мають право на страйку за винятком матеріалу, що пов'язаний із державною безпекою. 3. Професійна спілка робітників (нормальний комітет, страховий комітет або уповноважений робітник) для легального страйку має право на погодження з іншими органами про виконання страйку. Повинна бути повідомлена Адміністрація. 4. Інспектор праці або представник інспектії під загрозою (посаджувати, чи виконання) може зупинити страйку. 5. Не одержання заяви про мобілізацію страйку - інспектор праці повинен на протязі одного дня взяти всіх заходи для захисту інтересів робітників, якщо вони не усунені. Інспектор праці передає справу на розглядання Ради. 6. В разі відсутності в даний місцевості інспектії праці, заявка про страйку вноситься найближчому інспектору праці. Останній надсилається одночасно повідомлення до організації робочих та адміністрації. 7. Накази інспектії праці народжують одразу дозволене повідомлення відповідно до організаційного або робітників про передачу інформації про страйку на погодження. 8. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 9. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 10. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 11. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 12. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 13. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 14. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 15. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 16. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 17. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 18. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 19. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 20. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 21. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 22. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 23. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 24. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 25. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 26. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 27. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 28. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 29. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 30. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 31. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 32. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 33. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 34. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 35. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 36. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 37. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 38. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 39. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 40. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 41. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 42. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 43. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 44. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 45. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 46. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 47. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 48. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 49. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 50. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 51. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 52. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 53. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 54. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 55. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 56. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 57. За умови, що страйк не був засуджений, виконання заходів по охороні здоров'я та безпеки роботи або повинен бути здійснено. 58. За умови, що страйк не був засуджений, 16. ...із сімейної та іншої звичайної діяльності (для роботодавця) виконання умови про попереднє повідомлення. 17. Всі справи, скарги, звітники укладення і т.п., що мають в архів строй- ку або ж нам зазначено остаточно розглянутись 18. Страхування політичної або військової сили в справах комуністичних помешкань і роботодавцями під час страхування донесень у формі охорони загрозливих осіб чи майна. Причинення втручання зв'язку, та здоров'я зафіксованих справами стерні або третіми особами, які загрожують виконанню на них недоторканності. 19. Всі справи, скарги, звітники укладення і т.п., що мають в архів строй- ку або ж нам зазначено остаточно розглянутись 20. ...законом про страхування. 21. Всі попередні закони про страхування для кафедри. 22. Вкладаю в міжвідомчий діалог сімейної та іншої звичайної діяльності (для роботодавця) виконання умови про попереднє повідомлення. 23. Трудовий, архітектурний, видимку звичайної і т.п., в комуністичних справах колективу перебування на роботодавця без погодження з головою місцевого радянського комітету, головою місцевих працівників, або уповноваженого від роботодавця на пакетування. 24. Постанова Ради Міністрів СРСР виконується згідно з державними нормами, які є допомогою для всього населення. ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО СТРАХК II. Страховка вважається організованою, виступ розітників або службовців в якій. Одне галузі, коли своїм методом він ставить за мету інтереси пра- цівника в нашому поділення умов праці, а засобом до осягнення цієї ме- ти припинення праці повною або частково. П р и м і т к а: Припинення праці розтодавцем в формі так званого до- кута прирекнеться до страху. 2. Страх розрізняється по цілі і завданню на: /економічні, коли ставить своїм метою огорту в за осягнення матері- льних інтересів або зміну умов наму на користь страхарків: 0/політичні-коли методом припинення праці являється вороть за полі- тичні інтереси, а також протести: стівуття чи не вдоволення. 3. Правоодержавна охорона поширюється лише на страх економічного ха- рактеру. Політичні страхи є приватною справою розтитників або розтодавців як громадян і регулюється загальними законами наравні з іншими громад- сько-політичними виступами громадян У.Н.Р. 4. Професійна сила розтитників розтодавців, фарми чи комітет, страхових комітет, або уповноваження розтитників за встановлено для ле- гальності страху кожної попередні місцеву інспекцію праці про намір невдоволення, роспочати страх. Одночасно вони повинні звернутися до цієї праці про припинення страху замовлення розтитників імоги розтодавців з чатись страху на розтитниках ні, або уповноважених або організації не 5. Інспекція Праці зобов'язана інспекції під загрозою арт......Карного Статуту обов'язково держати в таємниці день роз- почаття страху 12 м. Протягом одного дня. 6. По одержанні заяви про можливість страху або наказу Інспектор Праці ці або його заступника повинен виїхати на протязі одної доби в миті всії. заходів для реального залісту інтересів розтитників, виявляючи мораль- ність і економічну оцінку якої представник державної влади. В разі не успі ху своїх заходів Інспектор Праці передає справу на розв'язання роз"емчо го парламентного суду. П р и м і т к а: Відсутність Інспектора Праці в день залісту економічної правової чинності про можливість розпочаття страху не є перешкодою для прийняття заяви, яка буде пов'язана і прийняти на заявки про страх. П р и м і т к а: Інспектор Праці для потреби розтитництва і його органі- зації мусить бути вчинена одна день свят в урядові години, незалежно від присутності або відсутності на місці Інспектора Праці/мусить бути заступник/. 7. В разі відсутності в день місцевості Інспекції Праці заява про можливість страху, яка мається Найоли належною інспекцією, повинна бути ставлена у місцевої влади. Обов'язково вказати на протязі одної доби повинен складатися роз"емчі парламентного суду і тому передати справу страхку. 8. Наколи Інспекція Праці наготував однодобовий не повідомила відповід ну організацію або розтитників про передачу ільної заяви про страх на ро- згляд роз"емчого парламентного суду, заявка організації або розтитників зв'язається довершеною і задовольняючою вимогами артикулу 4/6/8/9. 9. Роз"емчий парламентний суд складається під головуванням обраного обо- ма сторонами голови суду з двох представників організації розтитниками чи їх організаціями і двох представників розтодавця. В разі непогодження сторін що до обрання голови суду в суді головує в рішенні голосом міс- цевий Інспектор Праці або його заступник. 10. Рішення роз"емчого парламентного суду мусить відбутися не пізніше одної доби в моменту зв'язання Інспектором Праці заяви про страх на розгляд 11. Рішення не може бути звільнено, від слуха чи поваженого, зароботку або обмеження виривань чи в слушній розпорядженні розтодавця (за участь/ в страху). 12. Ніхто не може уйти, усунення з посади чи роботи або обмежений в пра- вах за участю інакше адміністративним розпорядженням суду якої вла- ди. За участю в страхах або страхарських комітетах. 13. В установлено загально-громадського або державного значення/водотяги, лікарні, конваленти, домини і таке інше чи страху повинна залишатися варто- ві від розтитників для охорони мача і праці безумовно необхідної для по- передження можливостей і рушниць підприємства або його окремих частин /аккумулятори, домни, водопорні руди/. При тому ж цим вартою повинен бути представник суду. 14. Під час страйку /нормального/ заборони комітет як і всі інші робітничі організації що містилися в помешканнях від роботодавця лишаються в них і користуються ними на попередніх умовах. 15. Збори робітників або їхніх організацій при обговоренні справ страйку, роботодавця до всього одобрення в помешканнях, якими користується комітет. При м і т к а: Наколио роботодавець одмовляв під час страйку допустити зібрання страйкарів або їхніх організацій в помешканнях з машинами, станками, матеріалами і т.д. в яких збори одобувалися раніше, він не зобов'язаний одести має видповідне для збору закрите помешкання. 16. Під час страйку робітники одержують все те натурою що входило в умови платні і належало їм по договору найма, коли до того не має попереднього неперешкод. 17. Забороняється заробітну плату ної згоди поміж ними і роботодавцем, або по кустовому роз емчого нар- тетного суду в разі такої згоди не становля. При м і т к а: Закон розпочати і переведення страйку умови найма і праці затверджені Інспектором Праці на підставі арт......про Інспек- ції Праці в порушеннях в видповідними робітничими організаціями не можуть бути змінені в сторону постороннях і для роботників. 18. На Інспекції Праці і управи професійних організацій- покладається обов'язок стежити та вживати відповідних заходів або під час страйку не дошлося до незвичайних заворушень. Можливості залучення роботодавця, який не дозволяє страйку, може бути виконано переповнення Інспекції Праці, або всупереч в постановах роз емчого паритетного суду на страйк незаконний. Також застосування і погрози охорони загрозами. Інспекції Праці не можуть такою ж правом залучити державні інтереси, вважаємо за- собов'язаними. 19. Втручання поліційної або військової сили в справи взаємовідношень між робітниками і роботодавцями під час страйку не може бути лише в формі охорони загрозаних осіб чи машина. Причинно втручання сили в справи страйку може вважатися за зворушения які зарозумують не безпеку життя та здоров'я закінчених страйком сторін або третіх осіб, зворушень які зарозумують нищенням машина та недоторканням помешкання обох сторін чи третіх осіб. 21. Всі справи скарги, звітки ушкодження і т.п., що виникли в факту страй- ку або в ним звязані остаточно розв'язуються паритетними роз емчими су- дами. 22. Постанови паритетного суду можуть бути одмінені тільки наявним адміністраційним судом і то в тому разі коли постановою паритетного суда порушуються дівчі закон. 23. Постанови роз емчих паритетних судів приводяться в чинність захо- дами Інспекції Праці при допомозі органів місцевої влади в разі одно- влення однієї із сторін виконати постанову суду. 24. Всі попередні закони про страйк цим кащується. 17. Мовити, в міжпромислових зв'язках, сприяння роботодавцю на умовах страйку чи доброго здоров'я і шляху застосування та застосування можуть лише під постановою паритетного суду. 19. Третій вплив робітників, наражають адміністративної влади, залежними чинними призами за допомогою державних органів "місцевої" влади. 20. Музей, архіви, виші заклади і т.п. в помешканнях зразків колегій не можуть перебувати без професійних зборових місцевих державних комітетів, головного лікаря, працюючого "стільки", бо уповноваження з роботодав- ків - не належності. ПОДСУМКИ ТА ЗАГАЛЬНА до законопроекту про страйк. Під словом страйк звичайно розуміється масовий організований ви- ступ людей працюючих по певну з якою була їх цінність, коли такий виступ ставить собі за завдання закрит інтересів працьовитих в державі змі- ни умов наяву на користь робітників і досягає цілі свого власного повно- го або часткового припинення праці в даному підприємстві. Інтереси навколишніх правил зазначено перунаються чоб залишатись в двох напрямах: матеріально-економічному і привило-політичному. З залежності від цього історія і практика робітничого руху поді- ляє і самі виступи робітників якострахники економичні-коли вони мають со"ектом орботової матеріально-економічні інтереси підмовної праці або страхи політичні-коли об'єктом оборотньої діяльності інтереса правового стану, моральних цінностей, так як можливе право-побутовий інтерес ро- бітників. З другого боку історія має також принципи праці з підприємстві всю роботодавця як об'єднання роботодавців, де так вони дослухат. І та і друга форма загальної боротьби повинна зростанням і робіт- ником-оборотом такої страйк як і саме в "такому" поділу будильства на соціальні класи в протилежних інтересах. З старих особливих або кріпальських держав за робітниками звичай- но не визнавалося право громадянину і тому накладались інтереси робіт нядства, а дорого протеста і пам'ятання до країни доля залишалися бунтом і коротко подальшим. Корова капіталістична стала на інший грунт. І вона змінила на одно- вим різноправність промислових соціальних класів, а також і робітничої чоли класу і призвела їм право впливу конкуренції і боротьби. З тен- час капіталістична держава практично давала звід всі доробляли азис- ви обороти і охоронні інтереси тільки югові роботодавця і не давало ла "одиних" таких леральних заходів робочих, якщі мали законодавчий заборону і сонечні для робітників. Перші умови праці оборотьби капіталіста з робітником до ліценза- чальності загострили масовою боротьбою. Тому історія робітничого руху на початку і в серединні капіталістичної доби так багато містить в со- бі сумних і важливих сторінок кривавої "вільної оборотьби" як і працю і капітал. Крізь усмішений робочий бултів з одного боку, пинення малину, ву- дянки, матеріалів, а чисел і їхніх капіталістів з другого, система кор- стонка подавлень і заробіткового дуватових дер-ви з її орманими правом визначали залежну криду людності і шкоду та страта пардівному роботодавству. Іншою логічною миттє, ринку дозволив народовий прий. Поза правова держава, дер-ви народну демократичну-рідче відміняє маконімальні роздільної як і капіталісти чи її держава. Найновіші господарчі економічні досягнення дали безліч факти і наукових доказів непортих на статичних та економічних атмосферах, що на- родна робоча сила її залежність і продуктивність, основною якої в дорого бути досконалому класу, для чіного народовий розподірства в такому еконо- мічному цінності як і контроль над ними та матеріалами. А навіть підліс бо всяку страйкову матеріальну різ мочна відносити або закрити, робочу сила силу в остаточному розрахунку в раз звращеної інші залишати, роботу номо-лідо. Тому повіття культурна держава рідше стала на прут хорро- ни праці. Тому держава мала більше розвинення і культурних країн вступила на грунт порушування взаємовідносень між робітником і роботодавцем закладка з точки першої інтересів працівника і підоро народного розподарства. З такими сюжетами виникло робітничі законодавство, а в тім-і законодавство про страйк. Повіття держава не зруйнується з права взаємовідносень робітників і роботодавця, але постійні посилки ті взаємовідношення і приватне ою справу обидх сторін. Але в миру якщи для народного розподарства до звичайно в так взаємовідносень повіття держава соня-ї свободу своєї сторін а негативних прикладів входа для підоро народнього господарства. Страйк яко загалом припинення праці в зв'язанні з народною дитратою таку скільки вибивається на розподарстві держави громадські, при- значення. Село а особливо на господарстві робітників. Тому держава як і особні інтересах, так в інтересах громадських, і з окремою в інтересах робітників не може допустити на основної молі страйку, а тому бере під своє огорону і регульовує право стройків яких відповідного законо- данства. Господарська, звана відносини громадських сил і держави. надовки - сила і терміна громадського устрою відповідається і змінюється з такою остротою, що правне унормування «ого державо» не встигає за ним. З окрема робітник законодавство не тільки не має змоги передбачати загальну наступних взаємовідношень, стосунків, інтересів, коли-зі помі- працю і роботодавцем, алавить не встигає правильно захискувати її ввести в систему ті взаємовідношення і інтереси та конфлікти які все стали фактом. Тому являється цілком зрозумілим що для реального захисту в інтересах саме держави праця необхідно допустити корективи російського законодавства самим «штам» тими законами, які давали б у групі організованого російництва силу захистити свої інтереси в тім разі коли така захист не є передбаченим діючим законодавством. Тому незвіття права державна зв'язана і доцільне цілковиту воду огра-ків для всіх галузей на має праця як застава охорони інтересів російників в усіляких самих «е» робітників в тих випадках коли держава не може охоронити тил інтересів в інших правних спосіб. Практика передових держав показує що ступінь розвитку російничого законодавства е зворотно пропорціональний до числа страхів і до той якщо яку має держава і її розподарка від страхов. З країнах в організованням російничтвом і розвиненим робітникам законодавством/Англія, Німеччина і др/ число страхів і якщо від них для держави що року зменьшується. Важчи хорому державну інспекцію праці і закона для охорони інтересів російників держава тим самим захищає свої економічні інтереси, що інспекція виходять з інтересів охорони праці і держави не допускає до страхов-прого ду-е особливо для російників способу само-охорони - а винаходить інші засоби запародити конфлікти, порушення інтересів ітд. мірними силами, пляком порозуміння між соціальними громадськими верствами. Так стоїть справа з страхом економичним. Практика політичних справ не простий. для безпідставності і недопинність заборони страшку політичного. Справді, коли наявна праця в праймі спосіб охороняться державою в «о"ективно наповненому розмірі, у подавлюючої маси на-маннях російників не має і осутнє не може прийти незадоволення, а тому і не має спільна до страшку. Тому страхувати мо-уть в таких умовах лише поодинокі позначки групи російників які в «задній» способо не упливають невеселки для громадського спокою і порядку до державному устрою, а тому не по-трібують «задніх переслідувань. Навпаки: коли подавляюча маса наявна російників не з озелена що політично покривдена, а тому охорона і розвиткована ніякі закони про заборону страшків, а навіть подавлення їх своєросельською силою в оку держава ні до чого не приведе і державу від перевороту по уратув. Ці «о"ективно семіркування лише підсилюються фактом існування того психічного стану який утворюється до "забороного плоду". Ходячи з цього особливок нової держави в заробітному інтересі є не подавлення і заборона страшків, організованих виступів, різних соціальних верств, а навпаки поставити всі соціальні кола в такі умови -аття матеріального задоволення і правового стану яких законодавчої розподарка донь в національні мірі задовольнити їх природні потреби і тим усунути примчину гніву, озурень, незадоволення яко стимулів всяких виступів, а в тім і страшків-економічних чи політичних однаково. Українська народна Республіка не має вза-це свого законодавства в справу страшку ще має має деякі закона про охорону праці, як має і органи для її переведення. В дальньому Українська Народна Республіка мусить стати рішучо на грунт розвинення російничого законодавства а в тім чи-слі і законодавства про страшку. Що до останнього з наведення вище мотивів Українська Народна Республіка мусять визнати звільність страшку як необхідного коректива до тих законів російничих про охорону праці, в яких зона рішучо стала на грунт правно-державної охорони праці. Річ у тому що мусимо стати по повороті на терен Україна на грунт познайомого, однового творення нашого господарства і охорони колективних і засобами держава всіх чинників творення господарки, а втім і охорони російничтва, одног з форм якої призначення російникам всіх категорій у всіх галузях нашої праця права вільного страшку, передумовою котрого є велика і міцна організована листь робочої класи і то в той причині, що російнич-тво організоване завжди стоїть вище і показує одному продуктивність праці як російництво неворганізованих. З другого боку російництво є одним із важливих чинників розвитку промисловості і продукції них сил. Перележ-тиви ж державного судівництва У.Н.Р. мають нам широкі зарази і велике потреби розвитку української промисловості і господарки які не пейс-лиме все організованої класи російників і «о"ективно не змагає аби ПОМІЛКИ СВЯЗАНО ДЕРЖАВ НЕ ПОВТОРЮЮТЬСЯ НАМИ! На користь вільності страйку у всіх галузях національної праці також і те що російські рі-чих групувань і категорій повинні користатися в однакових мірі з конституційними гарантіями громадянських свободами і рівністю права перед законом. З окрема цього, умовців урядових громадських і т.п. Громадсько необхідний установ всі наведені міркування мають силу і стосовність в повній мірі: до дієсно коли утворити відповідні умови праці для них, дати незвістну ільному становищу і гарантуювати законом права громадянина і чоловіка, забезпечити в належних сього матеріально-внутрішнього стимулу для страйку серед них не буде бо не може бути. І Практика західно-європейському дорівненню дуже мало фактів про страйки в установах місцевого самоврядування але вона мале нічого не вже про страйк урядовців центральних державних установ. Навпаки, в часи революції службовці контрольніх державних установ наравни в інших громадянських органах і будуть брати участь в політичному рухові. Тому заборона страйку для службових вистояв суб'єктивними потребами і не може дозвести до бажаних наслідків. З другого боку навіть практика української держави доводить необхідність покридання інтересів службовців працюючи по паяму особливо нація і не дає їм в руки жадних засобів охорони їх інтересів. Входять до того мусимо признати що право вільного страйку як коректива до законодавчої охорони праці «Країнська держава мусить признать за всіма обов'язанням робітниками національної праці. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН ПРО РОБІТНИЧІ КОМІТЕТИ. (встановлює відповідальність усіх робітників за дотриманням закону, який був прийнятий 29.08.1917) § 1. По всіх як приватних, так і громадських та державних підприємствах і установах, що користуються найманою працею, мають бути створені Робітничі Комітети відповідно Комітети однокласних робітників. § 2. Задачею Комітетів є: 1/Заступництво працюючих перед адміністрацією підприємства, з органами охорони та соціального забезпечення для належності умов роботи і життя; 2/Порушення законів про охорону праці і соціального забезпечення, якщо вони не були здійснені за порушень колективних умов на таких складених умовах по винесенню робітниками; 3/Встановлення нових колективних умов, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 4/Регулювання використання та дотримання правил безпеки на підприємстві /за умовами, що розробляються неперевірними на лінії промисловості; 5/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 6/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 7/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 8/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 9/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 10/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 11/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 12/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 13/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 14/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 15/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 16/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 17/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 18/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 19/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 20/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 21/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 22/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 23/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 24/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 25/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 26/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 27/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 28/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 29/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 30/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 31/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 32/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 33/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 34/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 35/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 36/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 37/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 38/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 39/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 40/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 41/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 42/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 43/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 44/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 45/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 46/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 47/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 48/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 49/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 50/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 51/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 52/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 53/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 54/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 55/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всіх підприємств, якщо це не можливо здійснити за інших умов; 56/Встановлення виконання закону про охорону та соціальне забезпечення для всі §.7. Право брати участь у виборах членів комітета користуються всі працюючі цього підприємства /відповідно установи/ без різниці пола і незалежно від часу роботи і служби в підприємстві /відповідно установи/! §.8. Правом бути обраними до комітету користуються зазначені в §.7. особи обох полів, які дослугли 20-ти років. §.9. Вдбори членів комітета переводиться прямим і таємним голосуванням. Найбільший порядок виборів визначається інструкцією відповідної професійної спілки, а при відсутності такої інструкції, яка виробляється загальним зборами працюючих підприємства /відповідно установи/. §.10. Переведення виборів до комітету провадиться під допля- дом контрольної виборчої комісії, яка обирається на загальних зборах працюючих. В контрольній комісії має право брати участь на різних правах: членом-спостерігачем представник відповідної професійної спілки і представник Комітету Праці. §.11. Протокол про обрання підписуються членами контрольної комісії і представником професійної спілки. Всі вибори ведуться тільки оглядач працюючих підприємства/відповідно установи/, представникам відповідної професійної спілки і представни- кам Комітету Праці. §.12. Скарги на неправильність в переведенні виборів подаються працюючим чи відповідної професійної спілки в двох тижневий строк після голосування, а до його утворення місцевому інспектору праці, від котрих залежить вибори цілком чи в частині відповідно за порушення встановлення для них правил. При загальних зборах переконання контрольної комісією по-все- редніх передачах обраного комітетові, а комісія в меншу передає їх на реєстраційний розгляд. §.13. Одночасно з членами комітету обираються до них заступники, які в порядку кількості одержаних виборчих голосів участь у виборах відповідних видбувших, як тимчасово відсутніх членів комітету емсійди християн і оба інвалю. §.14. Кожен член комітету і строк діяльності визначається загальним зборами працюючих даного підприємства /відповідно установи/. §16. Загальні збори працюючих підприємства / відповідно уста- нові/ вирішують комітет чи Президія його за своєю ініціативою, або вони не менше 1/10 частини працюючих, що мають право голосу на зборах, або на вимогу правління відповідної професійної спілки чи Комісаріату Праці. §17. Для дійсності загальних зборів працюючих підприємств / відповідно установи / необхідна присутність в зібранні не менш третини всіх працюючих даного підприємства /відповідно установи/. На загальних зборах можуть перебувати в доволу Президії комітета - члени і сторонні особи, а правом державного голосу. §18. Обрання членів комітета не можуть звільнятися адміні- стратором підприємства / відповідно установи / від самого без волі комітета, або на першому зборі комітету. У випадку незгоди адміністрації підприємства з вироком комітета по даному питанню адміністратор може передати справу на рішення промислових судових установ. §19. У випадку незгоди адміністрації підприємства з вироком комітета по даному питанню адміністратор може передати справу на рішення промислових судових установ. §20. Загальні збори виробляють інструкції, яка визначає порядок діяльності комітету, а також інші законодавчі акти, інструкції передбачає з окремо: а/ число членів комітету, б/ порядок обрання членів комітету і їх заступників /спосіб місцевої час подачі голосів/: в/ строк повноважень членів комітету, превідії і інших заступників, г/ порядок вибору з комітету частини чи всіх членів до скінчення строку їхніх уповноважень, д/ умови і порядок увільнення членів превідії від роботи на час виконання ними своїх обов'язків, е/ обережність продуктів і видатків комітету. §21. Комітет обирає з себе превідію по слідуючих нормах: для підприємств з кількостю працюючих до 1000 чоловік-три члени, для підприємств з числом працюючих від 1000 до 3000 чоловік-п'ять членів і для діяльних підприємств з числом працюючих від 3000 чоловік і більше сім членів. (6.22) Президія: продати свою роботу по інструкції комітету (6.23). Адміністрація підприємства /відповідно установи/ обов'язана відновити для загальних зборів і вибрання комітету чи його президії помешкання, які їй належать на території підприємства, при чому такі збори можуть переводитись тільки в переробочий час. Для канцелярії комітету адміністрація на території підприємства /відповідно установи/ обов'язана відвести постійне помешкання. (6.24) Члени президії на повсякденній праці не платять за той час, коли вони виконують свої обов'язки по комітетові. (6.25) Особи, які порушили вказані в цьому законі постанови, або перешкоджують діяльності комітету, така передача їм цим зако- ном підлягають карі від тисячі до двадцяти тисяч чарбованих, чи арешту від одного до шести місяців. Справи про такі злочини піду- дуть на промисловий нагляд по місцю утворення злочину. ПРИМІТКА: По утворенню промислових судів справи, що вирішується в адміністративному порядку комісар-праці. (6.25) Закон тимчасового Російського Правительства про Робітничі комітети в промислових підприємствах від 23 квітня 1917 р. ТОВАРИСТІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Утвердження змін, які внесено до закону про комітети праці, а також утвердження змін, які внесені до закону про молокарську справу. МІНІСТЕР ПРАЦІ: Удосконалення статуту тимчасового комітету праці. Слугу про Фабричні Робітничі Комітети. 6 І по всіх підприємствах приватних, громадських та державних, а також в усіх установах і закладах, що користуються наманеною працею встановлюються Фабричні Робітничі Комітети/відповідно Комітети службовців 2. На Фабричні-Робітничі Комітета/відповідно комітети службовців/ покладається: а/ Заступати інтереси робітників/відповідно службовців/ перед адміністрацією підприємства, або роботодавцем; перед Інспекцією Праці, перед органами соціального забезпечення; перед всіма іншими приватними громадськими і державними установами, де порушуються інтереси заслужених фабричним Робітничим Комітетом робітників або службовців; б/ безпосередньо доглядати за виконанням на місцях умов найму та внутрішнього розпорядку затвердженого Інспекцією Праці, а також правил безпеки праці, робітничої гігієни, промислової санітарії, правил Праці в особливо шкідливих для здоров'я відділах; в/ безпосередньо стежити за виконанням умов колективного договору де такі складено/обома сторонами та складати нові умови посилківки те не рушається писаними законами; г/ Регулювати справи внутрішніх взаємовідношень, помеж робітниками й роботодавцем, а також помеж самими робітниками та розвязувати непорозуміння, що виникають між робітниками і роботодавцем на ґрунті промислової діяльності; д/ Регулювати і розвязувати справи про поднадурочну працю, про участь робітників в засіках підприємства та робітничої діяльності. е/ Поклуватись за продовольчими, мешканськими, медично-санітарними, шкільними і культурно-освітніми потребами робітників свого підприємства; ж/ Зорати і подавати відомості як про стан робітників, так і про стан підприємства, про продукцію, кількість виробів, сировину, якість продуктів та т.п. на вимогу Інспекції Праці; з/ Доглядати за виконанням законів і правил про охорону праці та соціального забезпечення, а також приписів та обов'язкових постанов Інспекції Праці. 3. Розпорядження Фабричного-Робітничого Комітету в межах діючих законів, коли вони не суперечать засновним постановам та розпорядженням Інспекції Праці входять в силу в часу їх оголошення. При м. і п. к а: Часом оголошення розпоряджень Фабричного-Робітничого Комітета вважається час вручення їх під росписку Адміні- § 4. У випадках незгоди адміністрації підприємства з постановою Заб- ричного-Роз'ятничого Комітету по даному питанню, а також при всяких ін- ших суперечках, конфліктах, що виникають між Забричним-Роз'ятничим Комі- тетом та адміністрацією підприємства, адміністрація має подати скаргу на рішення Роз'ятничого Партійного Освіту, Інспекції Праці, або ін- шої відповідної установи. Але факт подачі скарги не сприяє виконання постанови Забричного-Роз'ятничого Комітету до вирішення порушеної справи відповідною установою. § 5. Членів Забричного-Роз'ятничого Комітету з моменту оголошення про їх обрання і до часу позбавлення їх повноважень, порядком указаним в інструкції, не може бути звільнено від служби або посади, або обмеже- но в правах по цьому за законом в Комітеті. Все постанови Роз'ятничого Партійного Освіту, — також не може бути усунено зд виконання обов'язків без згоди на те Забричного-Роз'ятничого Комітету. § 6. В кожному підприємстві і найменшій працю може бути лише один Заб- ричний-Роз'ятничий Комітет; в разі потреби розпорядженням Забричного Роз'ятничого Комітету, може бути встановлено потрібну кількість його від- ділів, які працюють під керуванням і за відповідальністю Забричного- Роз'ятничого Комітету. § 7. Забричний-Роз'ятничий Комітет збирається загальними зборами робіт- ників або службовців підприємства, які складаються Забричним-Роз'ятни- чим Комітетом, а в разі відсутності його представником відпов., що про- фесійної спілки, або Інспекції Праці. Ці збори вважаються дійсними коли на них було присутніми не менш половини робітників підприємства, що мають право брати участь в голосуванні. § 8. Правом участі у виборах членів Комітету мають всі робітники або службовці даного підприємства без різниці полу, віку, національності та незалежно від часу служби, або праці в даному підприємстві, за винятком осіб обмежених в правах судом за злочинні вчинки, к і так, що перес- вають під слідством за такі вчинки. § 9. Членами Забричного-Роз'ятничого Комітету можуть бути промадяне Української Народньої Республіки, осіб полів, без різниці віку, націо- нальності а фаху, коли вони мають не менш 20 років віку, не обмежені в правах судом, не перебувають під слідством за карні вчинки, та не стоят- проматували себе виступами супроти Української державності. § 10. Обрання Членів Забричного-Р... Статут про Дорічні Розітничі Комітети. § 1 по всіх підприємствах приватних, громадських та державних, а також в усіх установах і закладах, що користуються наявною правом встановлюються Дорічні Розітничі Комітети/відповідно комітети службовців § 2. На Дорічні-Розітничі Комітети/відповідно комітети службовців покладається: а/ заступати інтереси розітників/відповідно службовців перед адміністрацією підприємства, або роботодавцем; перед іншими органами соціального забезпечення; перед всіма іншими приватними громадськими і державними установами, де порушується інтерес заступлення дорічних Розітничим комітетом розітників або службовців; б/ незабаром досягати законними на місцях умов на му та внутрішнього розпорядку затвердженого інспекцією праці, а також правил безпечності, робітничої гігієни, промислової санітарії, правил праці в особливих умовах для здоров'я відділк; в/ незабаром досягати на виконання умов колективного договору де такі складено/сума сторонами та складати нові умови поскільки те не рушуються писаними законами; г/ регулювати справи внутрішніх взаємовідносин, пов'язано розітниками й роботодавцем, а також поміж самими розітниками та розвивати непорушування, що виникають між розітниками і роботодавцем на ґрунті промислової діяльності; д/ регулювати і розвивати справи про поднадорочну працю, про участь розітників в засках підприємства і розітничої дисципліни. е/ покладатись за предовольчання, нешкільними, медично-санітарними, жильними та культурно-освітніми потребами розітників свого підприємства; ж/ збірати і подавати відомості як про стан розітників, так і про стан підприємства, що продукцію, кількість заробітків, саросців, якість продуктів та т.п. на засору інспекції праці; з/ доглядати за виконанням законів і приписів про охорону праці та соціального забезпечення, а також приписів та обов'язкових постанов інспекції Праці. У с. Госпорядження Дорічного-Розітничого Комітету в межах діючих законів, та коли вони не є пов'язані засновним постановам та розпорядженням інспекції праці-можуть в суду в часу їх оголошення. Прамітка: Ізомог сполучення розпоряджень Дорічного-Розітничого Комітета вважається час вручення їх під росписку адміністрації. § 4. В випадках незгоди адміністрації підприємства з постановою або рішенням Харківсько-Російського комітету по дому, катанню, а також при всіляких інших суперечках, конфліктах, що виникають поміж Харківсько-Російським комітетом та адміністрацією підприємства, адміністрація має подати спірну справу на рішення Роз'ємного Партійного Суду, інспекції Президії, або іншої відповідної установи. Але факт подачі скарги несить виконання постанови Харківсько-Російського комітету до вирішення порушеної справи на відповідність у статтях. § 5. Членів Харківсько-Російського комітету з моменту оголошення про їх сорвання і до часу позбавлення із повноважень, порядком у вказаних в інструкції, не може бути звільнено від служби або посади, або обмежено їх права на членство та участі в комітеті-засадах постанови Роз'ємного Партійного Суду, а також не може бути усунено зі стикання союзників без згоди на те Харківсько-Російського комітету. § 6. В колонну підприємств і надзвичайних працівників може бути лише один член Харківсько-Російського комітету; в разі потреби розпорядження Харківсько-Російського комітету, може бути встановлена потрібна кількість його засідань, які працюють під керуванням і за відповідальністю Харківсько-Російського комітету. § 7. Харківсько-Російський комітет збирається загальними зборами робітників або службовців підприємства, які з'являються Харківсько-Російським комітетом, а в разі відсутності дорого про стикання відповідно... Ої при фасціальному спілку, яке інспекція Президії збори влаштовуються дільницями коли на них було присутніми не менше половини робітників підприємства, що мають право брати участь в голосуванні. § 8. Правом участі у виборах членів комітету мають всі робітники або службовці даного підприємства, якщо різниця поду віку, національності та незалежно від часу служби, або праці в даному підприємстві, оскільки зняття особи обмеження в правах судом за кримінальні злочини, як і таке перебування під слідством за такі вчинки. § 9. Членами Харківсько-Російського комітету можуть бути працювання української народної республіки особи полів, ось різниця віку, національності та гаху, коли вони мають не менше 16 років віку, не обмежені в правах судом, не перебувають під слідством за карні злочини, та не охоплені промітуючими своєю наступними супроти української державності. § 10. Обрання членів Харківсько-Російського комітету переводиться за вними голосуванням на підставі загального, рівного і безпосереднього виборчого права з додержанням пропорціональності представництва. § 11. Переведення виборів до Комітету провадиться під доглядом контрольної виборої комісії, яка орієнтується на загальних зборах працюючих. В контрольній комісії має право участі також представник відповідної професійної спілки і представник Інспекції Праці. § 12. Протокол про обрання підписується всіма членами контрольної комісії, представником професійної спілки, Інспекції Праці, якщо останні брали участь в ній. Все виборче діловодство вільно обмежати працюючими припиненнями/відповідно установи/, представникам відповідної професійної спілки й представникам Інспекції Праці. § 13. Скарги на неправильність в переведенні виборів подаються працюючим за відповідною професійною спілкою в двох-тижневий строк до Ревізіонного Партитетного Суду, а до доро утворення місцевому Інспектору Праці, від котрих залежить вибори чинним та з частини скасовувати за порушення встановлених правил та призначити нові вибори. § 14. Все виборче діловодство контрольною комісією передається обраному Комітетові, а комісія в менту передачі рахується розваженою. § 15. Одночасно з членами комітета орієнтується до них заступники, котрі в порядку кількості одержаних ними на виборах голосів заступають відповідних забуджень, як тимчасово відсутніх членів Комітету. § 16. Число членів комітету і строк діяльності визначається загальними зборами працюючих даного підприємства, закладу або установи чи відповідної інструкцією. /§20/. § 17. Загальні збори працюючих підприємства/відповідно установи/ скликає комітет чи президія його за своєю ініціативою, або по вимозі не менш як 1/3 частини працюючих, що мають право голосу на загальних зборах, або на вимогу правління відповідної професійної спілки чи Інспекції Праці. § 18. Для діяльності загальних зборів працюючих підприємства/відповідно установи/нескідна присутність в зборах не менш третини всіх працюючих даного підприємства/відповідно установи/. На загальних зборах можуть перебувати з дозволу президії комітета і сторонні особи з правом дорадчого голосу. § 19. Загальні збори виробляють інструкцію самі, або затверджують розроблену Інспекцією Праці чи професійної спілки, яка визначає порядок діяльності комітету. К до другий порядок вироблення інструкції не передбачається колективним ухвалом. Інструкція передається в "скриньку". а/ часло членів комітету, б/ порядок чергування членів комітету і їх за- ступників /досі, місця і час подачі голосів/, в/ строк повноважень чле- нів комітету, презідії і їхніх заступників, г/ порядок відкликання в ко- мітету частини чи всіх членів до скінчення строку їхніх уповноважень д/ умова і порядок увільнення членів презідії від праці на час виконан- ня ними своїх обов'язків по гарячому комітету, е/ обрахунок прибутків і видатків комітету. § 20. Комітет опирає з себе презідію по слідуючих нормах: для підприємст- ва кількостю працюючих до 1000 чоловік-три члени, для підприємства в чи- слом працюючих від 1000 до 3000 чоловік-п'ять членів і для діяльності підприємств з числом працюючих від 3000 чоловік і більш вісім членів. § 21. З Підприємствах/ підповідно установам/, де кількість працюючих мен- ше двадцяти кількость членів комітету не повинна бути більш трьох. У всіх презідіях гарячого-Робітничого комітету провадять свою діяльніс- ть по інструкції затвердженим загальними зборами. Вона вовільняє адміні- страцію та інспекцію праці листовою про вибір виборів і надсилане до відома списки членів гарячого-Робітничого комітету. Для оголошення презідій на терені підприємства в де яких покритих місцях, м.к. стерна, відділ і т.п. презідія видає об'яву на зазначе- них місцях. При чому адміністрації забороняється перешкоджати звільнен- ню таких оголошень або вдирах їх. У20. Адміністрація підприємства/ відповідно установи /обов'язана відпо- віти для загальних сходин і засідань гарячого-Робітничого комітету чи його презідії відповідне повідомлення на території підприємства, при- чому такі сходини можуть перекладатись тільки в не-робочий час. Для ки целарії гарячого-Робітничого комітету адміністрація на території підприємства/відповідно установи /обов'язана відвести стадо помешкання § 24. Члени презідій не повиннавляються права на виробництву платню за той час, коли вони виконують свої обов'язки по гарячого-Робітничо- му комітетові хоч би і з слуабозні чав. § 25. За порушення приписів цього закону, або за перешкоди яким будь членам в діяльності гарячого-Робітничого комітету винні підлягають судовій карі, згідно арт...... статуту партії. § 26. Всі попередні закони про гарячий-Робітничий комітет нам на- суються. § II. Проведення виборів до Комітету, провадиться під доглядом Кон- трольної адвокатської комісії, яка обирається на загальних зборах працю- ючих. В контрольній комісії має право участі також представник відпо- відної професійної спілки і представник Інспекції Праці. § 12. Протокол про обрання підписується всіма членами контрольної ко- місії, представником професійної спілки, Інспекції Праці, як що останні обрали участь в нім. Все виборче діловодство вільно оглядати працюючим підприємства/відповідно установи/, представникам відповідної профе- сійної спілки «представникам Інспекції Праці. § 13. Скарги на неправильність в переведенні виборів подаються працю- ючим за відповідною професійною спілкою в двох тягневих строк до Роз- емного Партійного С'їду, а до того утворення масцевому Інспектору Пра- ці, від котрих залежить вибор чи не вибор і можливи скасувати за пору- шення встановлених правил та призначити нові вибори. § 14. Все виборче діловодство контрольною комісією передається обра- ному Комітетові, а комісія в межах передачі рахунок роз'яснює. § 15. Одночасно з членами Комітета обираються до них заступники, кот- рі в порядку кількості одержаних ними на виборах голосів заступають відповідних виборців, чи тимчасово від утак. менів Комітету. § 16. Членом Комітету строк діяльності визначається загальними зборами працюючих даного підприємства, закладу або установи чи відповідною інструкцією. /§20/. § 17. Загальні збори працюючих підприємств/відповідно установи/ скли- кує Комітет чи президія його за своєю ініціативою, або по вимозі не менш 1/10 частини працюючих, що мають право голосу на загальних зборах, або на вимогу правління відповідної професійної спілки чи Інспекції Праці. § 18. Діяльність загальних зборів працюючих підприємств/відповідно установи/ необхідна присутність в зборах не менш третини всіх працю- ючих даного підприємства/відповідно установи/. На загальних зборах мо- жуть пересувати з дозволу Президії Комітета і сторонні особи в праві м держ. його голосу. § 19. Загальні збори виробляють інструкцію очі, або затверджують роз- роблену Інспекцією Праці чи професійної спілки, яка визначає порядок діяльності комітету. Як що другий порядок вироблення інструкції не передбачається колективною умовою. Інструкція передається з "скрепа:а/ а/ число членів комітету,/ порядок обрання членів в 10 і 14 за- сунніків/ о одн., /одних голосів;/ рок..озновжене чле- нів комітету,презідії і ї-ніх заступників/,р/ порядок відкликання в ко- мітету частини чи всіх членів до скінчення строку їхніх уповноважень. д/ умови і порядок увільнення членів презідії від праці на час виконан- ня ними своїх обов'язків по засрічному Комітету,з/обаражнок прибутків і видатків Комітету. § 20. Комітет обирає в себе презідію по слідуючих нормах: для підприємств з кількостю працюючих до 1000 чоловік-три члени, для підприємства в чи- слом працюючих від 1000 до 3000 чоловік-п'ять членів і для діяльності підприємств з числом працюючих від 3000 чоловік і більш сім членів. § 21. В підприємствах/відповідно установах/,де кількість працюючих менш двадцяти кількість членів Комітету не повинна бути більш трьох. § 22. Презідія Засрічного-Робітничого Комітету проводить свою діяльність по інструкції затвердженим загальними зборами. Вона вовидомляє адміні- страцію та інспекцію праці листовою про вислалд виборів і надсилає до відома списки членів Засрічного-Робітничого Комітету. Для оголошення презідії на терені підприємства в де яких покритих місцях, але сьерних,відділах і т.п. презідія вивішує об"яви на визначе- них місцях. При чому адміністрації засороняється перешкоджати вившенню таких оголошень або здирати їх. § 23. Адміністрація підприємства/відповідно установи/обов"язана відно- вити для загальних сходин і застдань Засрічного-Робітничого Комітету чи його презідії відповідне помешкання на території підприємства, при чому такі сходини можуть переводитись тильки в нё-робочий час. Для кан- целярії Засрічного-Робітничого Комітету адміністрація на території підприємства/відповідно установи/обовязана відвести стале помешкання. § 24. Члени презідії не позбавляються права на заробітну платню за той час, коли вони виконують свої обов"язки по Засрічно-Робітничо- му Комітетові хоч би і в слу"бовий час. § 25. За порушення приписів цього закону, або за перешкоди ким будь членні в діяльності Засрічного-Робітничого Комітету винні підлягають судовій карі,ггдно арт...... Статуту Карного . § 26. Всі попередні закони про Засрічний-Робітничий Комітет ним ка- сується. Запопрос про інспекцію праці УНР 51. Інспекція праці утворюється для: 1) допомоги за виконанням закону про охорону працівників у сфері галузей, які мають практ. в усій "2" формах та організаціях; 2) допомоги за виконанням закону про охорону працівників при санаторних Забезпеченні працьових - матеріальна, будова та культурне; 3. іншої Встановлення робочого процесу в усіх зусиллях напрямків; 4) урегулювання взаємозв'язку між організаціями працьових 52. Інспекція праці позначається на галузях: 1) інспекції охорони: 53 ---- 90 ----; 2) " санітарно-господарської: 53 --- 80 ----; 3) " робочого місця: 53 --- 80 ----; 4) " Технічного обладнання: 53 --- 90 ----; 5) " робочої організації: 53 --- 80 ----; 6) " робочого місця: 53 --- 80 ----; 7) " роботи в санаторній: 53 --- 80 ----; 8) " технічної праці: 53 --- 90 ----; 53. Органи інспекції праці, склад: 1. Місцева інспекція праці; 2. Об'єднана інспекція праці; 3. Ради робочих "інспекцій" Місцева інспекція праці засновується у містах тодішнього за число випадків (8) ... ) в слугових пунтках: 1. Орел 2. Керч 3. Лиманськ 4. Катеринослав 5. Київська р-н 6. 103 окра 7. Київ 8. Полтава 9. Харків 10. Караськ 11. Суми 12. Вобовчево 13. Кривий Ріг 14. Житомир 15. Нижинка 16. Могаєва 17. Кременчуць 18. Удбіні 19. Новосільськ 20. Морозки 21. Чернигів 22. Львів 23. Симферополь 24. Бердичев 25. Мелітополь 26. Маріуполь 27. 28. 29. 30 1) Механічне завдання - при виконуванні праці 2) Апарат колиски і прогони силою на інспекції праці 3/ Колегіальні органи інспекції праці 4) Інспекція охорони праці в державних підприємствах, господарств, мун. робочих колективів, організацій, надій інших засобів ... про соціальну інспекцію і мун. власності ... ... ... і служби держави ... ... ... і міс. Мун. організації 5) Апарат, дисципліна, 6) Кар'єра колегійця Статут про Фабричні Робітничі Комітети. 1. По всіх підприємствах приватних, громадських та державних, а також в усіх розрізах і заходах що водяться проти критичного зв'язку між Фабричні Робітничі Комітети (відповідно Комитету Судовому). 2. На Фабричні Робітничі Комітети (відповідно Комитету Судовому) покладається: а) Заступниця інтересам робітників (безпосередньо службових), перед адміністрацією та місцевими органами, щодо укладання трудових угод; при виникненні спору; при організації соціального забезпечення; поза власними зобов'язаннями, пов'язаними із роботою, а також усталенням за пропаганду звільнених фабричних Робітників Комітетом робітничого волонтерства. б) Встановлення договору за виконанням на місцях умов найму та внутрішніх правил, залежно від інших угод; фабричних робітників, а також певними встановленнями, що стосуються майнових прав на промислову продукцію. в) Встановлення спільного за виконанням умов Конституції Договору (де такий виділяється), або щодо створення, якщо це не можливо; залежно від інших угод. г) Регульовані спори безупинного виконання фабричних майнових прав на промислову продукцію, а також щодо встановлення робочого часу. За розбіжність необхідної умови виникнення та зв'язку про майнові діяльності. д) Регульовані і розв'язані спори про попередню приєднання, якщо участь політичних в змінах підприємств та фабричних державних; е) Пенсійні виплати промислових робітників, майнових прав на промислову продукцію, що стосуються соціального забезпечення. * Збираємо і подаємо відповідні звіти про стан роботи фабричних комітетів; а також про спадок підприємств, що пропонуються, кривавих виплат, сиротства, майна, прибутку і т.п. на базовому рівні. 3) Якщо за виконанням діяльності і примусу про огорожу промислових соціальних засобів, а також при письмових та облікових посилок "ненависті" вищої. 5. В Кабінетному міністерстві найменшою краєю може бути лише один Фабричний Робітничий Комітет; І при потребі розподіляти фабрики, можна встановити тимчасову кількість того відділу, який узгоджується між зв'язуванням і за визначенням Фабричного Робітничого Комітету. 7. Фабричні Комітети обирають Спеціальними Керівниками, які здійснюють або слухаються підприємства; а також виконують функції комітету, а в разі визначення тимчасового керівництва - про розподіл "стини", що іншими угодами. Судовий Встановлює зобов'язання кожен на місцях промислових, які несуть виконавчі повноваження підприємства про майно фабрики та розподіл. 53. Розпорядженням Фабричного Комітету в межах даних замовлень, робота вони не суперечить законним постановам і затвердженими іншими прийняттями - Окляр в силу 3 разу її оголошення. Комітет: Також фабричний розпорядженням Ф.Р. Колісніка, власника та виробника із між досить адміністративної подорожування або вибачення повідомлення за підписом голови Ф.Р. Колісніка і секретаря. 54. У випадках незгоди зміни "виробництва" та прийняття з розумного вигляду Фабр. Рота, Коліснік, а також при всіх інших суперечностях, Комітетом або виникають пам'ятки Виконавчого комітету є адміністративно-судовий нагляд за державними, адміністративними та судовими справами на рівні місцевих рад і виробничого структури, іншої прийняття, або інших "Судових" угод. Але факт незгода - не є підставою вищевказаних подорожувань Ф.Р. Колісніка до виробничого збору, який визначається за розпорядженням. 55. Секретар Фабричного Комітету з моменту оголошення вищезгаданого розпорядження повинен уважно із своїми колегами, які не є членами комітету, або обмеженою в підписах за засобами та державними органами. Але вони мають право на розпорядження уважно із виконанням обов'язків без грошей на їх фабричному комітету - Контролером не дозволяється. 56. Новий уряд, у випадку зміни Комітету має всі повноваження або адміністративні затвердження місцевих рад, які підписують нову виборчу, навчання та інші державні органи. Але у разі зміни або прийняття за законом, що не повинно бути обмежене в правах суб'єктів на короткостроковий термін, як і тих, хто публікує ці схеми для розгляду вчителями. 57. Механізм Фабричного Комітету має всі права на здійснення "Кримської" реалізації обов'язків із державних органів, муніципальності та фабрики, коли вони мають не менше 20 років від, не змушених у правах суб'єктів, які публікуються без айдарових за кожні випадки, які не створювалися всередині суб'єктів української державності. 10. Одразу Інспектор ф. р. Комітету повідомив про вимоги того- суб'єкта на місцях, підстава для звільнення із служби, яка не була проблемою у випадку ф. р. Комітету. 11 = (10); 12 = (11); 13 = (12); 14 = (13) 17 = (14) 16 = (15) 17 = (6); 18 = (12); 19 = (20) і 20 = (21); 21 = (22) §22. Інспектор ф. р. Комітету повідомив свого звільнення по "індивідуальному" запитанню. Мені зазначено вибрати. Виконуючи, одержавши Таб іменній орден, мистецтво яке було вибрано, і незамість їх візьми синювате шевців ф. р. Комітету. Однак пропонуючи звільнення на умові морального вигоди надання інших, майбутніх, ступенів і та публічної винагороди, якщо не буде визначено місць. Не розумію адміністраційного заборони на звільнення, яке було виконано за умовами або допомоги їх. §23 = (23); 24 = (24); 25 = §25. За порушень прийняття цієї заявки, або за примусовий закон був винен у звільненні ф. р. Комітету - бувши позбавлений служби іншого майна, що мав 6000 гривень, коли заявлення не передбачено вимоги "вдари" §26. Всі рокові Ленінського фронту Комітету син Каярт). Податкова листка до Головного про державні роботники Комітету. 1. За стаєм часи, а особливо після, місяць був Херсонський повідомлення про прописано-послугований Конституція виконав державні зв'язки із містами. Всю вину - Конституція, яка була визначена за умови публічної і розповсюджування на вимоги фабриканта і т. Але обраної, які також груп зв'язаний за порушенням проти Інспектора Комітету - був державний і мало вирішено утримання. Згідно: суперечка, мовчання - загострення. Зв'язки незадовільний, що суттєвою частиною фізичної роботи є збірка, ведення, ставлення, пошкодження і т.д. Єврейська економічна політика Морозова уважається несправжньою втім це збільшення в межах законодавства є досить значними Компенсації, підписанні фізичними роботами і згідно. Але оцінюванням діяльності - гальмує колектив повинна виконувати обрану державою інспекції з вимкненням адміністративно-безпечно, або вже не адміністративно допускається. Мені дали волю до зв'язку "Робочий колектив" і на випадок 28/12 (1940) року. Микола Кривош, і не Вітряні. 17 грудня /декабря/ 1917 р. Совіт Народних Комісарів видав закон, яким установив, що армія підлягає верховній владі Совіту Народних Комісарів і що на всі уряди в армії всі виконавці вибираються, всякі-ж чини і відзанки касуються. Таким чином в справі влади над армією між Совітом Народних Комісарів і Центральною Радою вибух конфлікт, який можна було-б полагодити тільки поділом армії. Але-ж 16 декабря 1917 року видано було головнокомандуючим Криленком приказ по арміях „про контрреволюційну діяльність буржуазно-кадетської Ради і про припинення українізації частин озаголовлень: "До всіх салдат" і надрукований в № 9 „Собр. Узак. и Расп. Рабоч. и Кр.Правительства", од 24 декабря 1917 р що надавало йому подобу санкції з боку уряду. Криленко каже,що Совіт Народних Комісарів завів справу миру, побільшив Петрогра ді пайок, дав народові хліб, а народам волю, але-ж буржуазія, помішники й капіталісти учнинили проти сього гаду змову і хотіли підняти закочот, а на їх бік перейшли і Українська Центральна Рада, яка взялася обдурити робітників і крестьян України та натравити їх на робітників і крестьян всієї Росії.-В своїй ві- дозві до Ради Совіт Народних Комісарів заявив, що визнав пра- ва українського народу на самостійне державне життя і утворен- ня своєї республіки, але-ж уряд Народних Комісарів вимагав од уряду України одного, щоб він в боротьбі проти буржуазно кале- динського бунту не помагав ворогам свободи, ворогам робітників і крестьян всієї Росії, а Центральна Рада стала на бік Каледіна пропустила на Дін козачі війська і не пропустила наших револю- ційних військ, що стояли в Київі, розбройла їх силою, забравши звиш 300 гармат, і, наче арештантів або грабіжників вирядила під конвоєм на вокзал і вислала в України. Врати Українці. Ра- да вчинила так, як чинять німці з воєннополоненими, коли не гі- ше: голих і босих под конвоєм вигнала з Київа. Сього мало. Ра- да, за допомогою контрреволюційних штабів паштується захопити південно-західній і руминський фронти, вона заявила їх своїми, не передає наших телеграм, не дає мені можливости зноситися з Фронтом і таким чином зриває справу миру, а за її спиною працю- ють генерали. Український Секретаріат не визнає моїх розпоряджень офіцери українських полків актично зберігають свої офіцерські привілеї. Центральна Рада в союзі не тілько з Каледіним, а і з руськими контрреволюціонерами на фронті і се вона сама визнає, вн- могаючи, щоб уряд знову допустив до влади Неренського й Мілюкова. Нарешті, щоб знищити владу Советського уряду, Рада захочуться позбавити північний і західний фронти хліба, вимогаючи плати за його золотом. Совіт Народних Комісарів не може припустити зриву справи миру, голоду на фронті і допомоги каледінському мятежеві. Українці. Зімкніть міцно лави і разом з нами скиньте буржуазно- кадетську Раду. Салдати. Справи миру в небезпеці, як і свободи. Каледін через те, що Рада не пропустила наших військ, вже потіс- нив революційні війська з Ростова. Каледін з допомогою Ради збі- рав сили. Хай же кров нової війни паде на голову Ради, яка сама роспочала війну проти Правительства Совітів. Товариші салдати. Всі, хто проти буржуазії, проти Каледіна, його помічників, як Центральна Рада, до зброї. До зброї. До зброї проти тих, хто за- ставляє нас без хліба, хто зриває мир, хто помогає Каледіну, хто ображає і обеззброює революційні війська. Центральна Рада хоче війни і крови, але-ж їй не вдасться завести робочих і крестьян України з робочими й крестьянами всієї Росії і їй не вдасться по- чати братовбивчу війну: Товариші Українці. За вамі слово: геть ру- ки. Тепер, коли Рада почала війну, я наказую припинити україніза- цію частин. Українізованим частинам поставити на вибір: або при- стати і визнати владу Совіту Народних Комісарів, або пійти на фронт, або обеззброїтися. Всім українським радам поставити той же ультиматум. Хто зречеться послухатися - арештувати. Так звертався до "братів"українців Криленко, що написав сю відо- зву, повну неправди і вигадок, розрахованих на темноту, нерозвине- ність та нездарність до критики простої салдацької сірої маси. Ви знаючи Українську суверенну державність, військовий представник Совітської влади в той же час одкидав її, бо вважає Народних Комі- сарів в Росії в праві держати озброєне військо Советської влади на Вкраїні, наче в своїй державі, одмовляє українському урядові в мати своє військо на своїх кордонах, залеречує Раді об'явити чи- 33 Вто український кордон українським, бо Росія ні на південно-за- хіднім, ні на руминськім фронтах не має своїх меж. Разом з тим вигадує в лихим наміром, що Рада вимогала за хліб золото або що вимогала допустити до влади Керенського й Мілюкова. Перед сим тої же Криленко, як се видно з № 9 "Собр.Узак. и Расп.Рабоч. и Крестьян.Прав.", од 24 грудня /декабря/ 1917 року, де друкувалися і прокламації, ширив од 14 грудня /декабря/ 1917 р. між салдатами відозву проти буржуазії, кадетів Англії, Іран- ції, Каледіна, Центральної Ради і инш. та писав: "Нам тепер відо- мо, що французький уряд вступив в таємні переговори з Українською Радою, щоб зірвати справу миру, і що німці все згодилися утвори- ти мир без анексій і контрібуцій, чому перечить Рада, а кінчає так: "Тепер наше завдання справитися з ворогами миру в самім краю. Наше завдання примусити мовчати тих, що в середині держа- ви насмілюються піднімати зброю проти уряду Народних Комісарів, що несе народам мир, кадетську буржуазію, Українську Раду, яка помогає Каледіну, всіх, хто зараз стоїть поперек шляху до миру, на всіх них зверніть вашу зброю. Товариші Українці, на вас не- жить обв'язок допомогти нам в сій боротьбі. Сю відозву поширено було по телеграфу і через часописи вскрав по військах, особливо по окопах. Так вигадками, хвастощами, наклепом, гучними фразами й слова- ми та вигадками большевицькі проводирі ширили розбрат між салда- тами, ворожнечу до українського народу та української державности піднімали бунт проти Центральної Ради та Генерального Секретаріа- ту. Під одним виглядом робилося друге, під розмальованою маскою ховалося щось надзвичайно брудне, низьке й гидке, а все щоб роз- думувати, як мога більше, незадоволення та ворожнечі і з того викори стати, не гидуючи для того ніякими засобами. Безперечно, що такі відозви відграли не малу роль в підбурен- ні великоруської людності проти українців, що при загальній націо нальній нетолерантности великоруського народу до чужаків, тілько підливало сала в огонь і роздмухувало його. Великороси погнали ти слячами українську людність з Пензенської, Самарської, Саратовсько Орловської і инш. великоруських губерній, де українці за допомо - гою банку придбали землі й поселилися колоніями. Гнали людність з її хат, забираючи од неї землю і все її добро. Сі вигнанці ще й досі не пристроєні на Україні. Протягітка до п. 19 Усі витаток копій кількості чиновів ордену Тотупене була в менше твоїх вимог, як «законний склад» Орденської Ради (В), з довершу поста Головного Отамана, за місцею кількості чиновників - чинарів ордена Тотупене, тимчасово допускається чиновник - чинарів ордену Дотупене. За вищою поточній тимчасово допускають в Орденську Раду слідуючих по стар- шинству кандидатів - чинарів ордену Тотупене Приписівка до арт. №19 а) Закінчення епохи вивченої історії та перехід до останньої державної конкування зазначається Верховна Воля б) Привілей вертують на мицарських линіях при припису населення, незалежно від отрупені ордену SI У відмінну артілі дакуме від 20 січня 1919 р., про ухво- рення відзнаки "Волода України" ватановитися ота- лий військово-байловий ор- ден. Визволення " пірвого втупетів. 82. Артил. "Втвленнє" вато- мовитеться в паштів импара- кої коротким під час націо- нально-зврочного виволення. 82 Орден "Визволення" ватажків митців в пам'ять щирої держави під час національно- звільнного руху і битви за незалежність України. З почетом і вірною любов'ю, сел. 3 Степанівка. Припис До лесника § 20 Непотопні про напряму хребети „Взводнення“ та представлення поступал на ім'я п. Глибочок Отаманов в порядку: 9-ї й 2-ї откупень через Рахинтров дивізії в Ордесону Раду і до 1 отупеню від Ордесони Ради, ато начальників не ниточе комісарського армією. - в 19 Григ породження по вис- надту погідьові на полі бою т. Глибокий опішем із розпоря- жень Армейській Раді про одор- млення з узгодженнями трякові такого нагородження 824 Навінення знати армію п'ятьмишті "Тотупень проводу" ол з відповідною урочистою То- мово Дерговин є приєднувши Кабінета міністрів і прийня чного чи перешкоди ведінку військ, по особливому на кориш раз перешкодниць, який зетвер- поце Глиова Дерговин. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР В даній одиниці зберігання № 1 Фонду № 1063 Опису № 2 Пронумеровано 40 сток) + 2908 = 6948 (цифрами і прописом) з них літерні №№ аркушів пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: 14,15,2860,35-40 Інші особливості документів 6-10, 18,20,22.33,25-26,29,30-48. ТСКС7 Документи з затухаючим текстом: " " 196 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " 196 р. Підпис