Витяг з протоколів засідань Центральної ради, радіотелеграма РНК УРСР про проведення мирних переговорів з РНК РСР, 19.11.1917-23.04.1918, 148 арк.

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1063 Опису 1 Справи 6 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР, м.м.ЖИТОМИР, КМІВ Витяги з протоколів засідань Центральної ради, радіотелеграма РНК УРСР про проведення мирних переговорів з РНК РСФР. 19 листопада 1917 р. - 23 квітня 1918 р. СПИСОК НАДСИЛАЕМИХ ЗАКОНІВ. 1/ Про тимчасову організацію контролю Українськ.Нар.Республ. 2/ Про заведення числення часу по новому ст. і переводження годинників. Вих (6 жутан) 3/ Про уповноваження Р.Н. Міністрів ввійти в усі переговори для закл.миру з Російською Державою. 4/ Закон про грошову одиницю,зиттє монети,та друк державних кредитових білетів. 5/ Тимчасовий статут про громадські роботи і постанова про асігнування 200.000.000 гривен на громадські роботи. 6/ Постанова про видачу членам Малої Ради від 25/1 до 25/2 ст. ст.дієти по 25 карбов. 7/ Про адміністраційний стан м. Київа. 8 / Про передачу міліції м.Київа з роспорядження Міністра Вну- трішніх Справ. 9/ Про покарання всіх учасників війни і повстання проти Українсь- кої Держави. Діловод Опачен турт закони для огло шеня з Вістинку державе 27/10 1918 р. Г. Заболотний ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 19 ЛИСТОПАДА 1917 РОКУ. Центральна Рада ухвалила тимчасовий порядок розпубліковання законів такій формі: "Вимітка з протоколу засідання Центральної Ради: центральна Рада ухвалила/день, місяць, рік/ закон, або видала постанову. Текст постанови. З першотвором протоколу згідно: Ствердження/підпис/голови, товар. голови і секретаря. В такій формі пересилається Генеральному Писарю, котрий подає до друку в Вістнику Генерального Секретаріату." З протоколом згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Української Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ від 19 листопаду 1917 року. ЗАКОН про зміну назв земських інституцій. Українська Центральна Рада дня 19 грудня 1917 року ухвалила: змінити назви всіх земських інституцій, а саме: I/ "Губернське Земське Собрание" - іменувати "Губерніальному На- родньом Радою", 2/ "Губернскую Земскую Управу" - "Губерніальному Народньому Управою". 3/ "Уїздное Земское Собрание"-Повітовою Народньою Радою", 4/ "Уїздную Земскую Управу" - "Повітовою Народньою Управою", 5/ "Волостное Земское Собрание" - "Волостною Народньою Радою", 6/ "Волостную Земскую Управу" - "Волостнім Народньом Управою" і 7/ Всякі иши земські інституції - "народніми". З перготвором протоколу згідно: Товариш Голови Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради ВИМІТКА з протоколу засідання Центральної Ради. Центральна Рада дня 25 листопаду 1917 року ухвалила закон: I.- До сформування федеративної Російської Республіки і утворення її конституції виключне і неподільне право видавати закони для Україн- ської Народньої Республіки належить Українській Центральній Раді.- II.- 1) Всі закони і постанови, які мали силу на території Української На- родньої Республіки до 27 жовтня 1917 року, оскільки вони не змінені і не скасовані універсалами, законами і постановами Української Цент- ральної Ради, мають силу і надалі, як закони і постанови Української Народньої Республіки.- 2) Право видавати розпорядження в обсягу урядований, на основі з належить Генеральним Секретарям Української Народньої Республіки. До видання таких розпоряджень, зостаються в силі розпоряджен- сійського Правительства, які були видані до 27 жовтня 1917 року, оскіль- ки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною Ра- дою та Генеральним Секретарством.- III.- 1) До прийдучих змін законодавчим порядком полішаються в силі всі дер- жавні уряди і установи, які зосталися на території Української Народ- ньої Республіки по день 7-го листопаду 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, як уряди і установи Української На- родньої Республіки.- 2) Це положення, тимчасом, до погодження з іншими частинами Російської федерації", має стійність і до урядів і установ, які обіймають тільки почасті територію Української Народньої Республіки, і тільки в тій мі- рі, в якій їх діяльність поширюється на Українську територію.- 2) Всі особи, які займали посади державної служби по день 7-го листопа- ду 1917 року на території Української Народньої Республіки, чи то за призначенням Російського Правительства, що то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особливих прохань чи зале.- З оригіналом протоколу згідно. Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг. - Секретарь Української Центральної Ради А. Постоловський.- З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО. Діловод Центральна Рада на зміну ст. І закону 2 Грудня 1917 року про утворення Генерального Суду У Х В А Л И Л А: Зміст статті І закону 2 Грудня 1917 року про утворення Генерального Суду викласти так: "І/ Генеральний Суд складається з 3 Департаментів- Цивільного, Карно- го і Адміністративного і виконує на цілій території України всі функції, належні досі Правительствуючому Сенатові, також тимчасово, до розвязан- ня питання про скасування всіх особливих Судів, виконує функції Головно- го Воєнного Суду, що до справ, 'вирішених на території України.'" ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА. Арт. І-им Закону про утворення Генерального Суду / від 2 грудня 1917 р./ надані сьому Судові всі функції, належні Правительствуючому Сенатові, але тільки "в справах судових і в справах нагляду над судовими установами і особами судового відомства." Разом з тим і досі не утворені інституції, яким підлягали б всі останні справи, що належали Правительствуючому Се- натові, на приклад справи про визнання божевільними, справи опіки, ріж- номанітні справи по питанням фінансовим, затвердження Мирових Суддів і т. інш. Через це всі ці справи зостаються не розглянутими у всім, що торкається до їх, припиняється життя, Позаяк не скоро можна буде утворити належні інституції, здається кращим хоч тимчасово надати Генеральному Судові цілком функції Правительствуючого Сенату і для цього в змісті ар- тикула І -го закону 2 грудня 1917 року скасувати слова: "в справах судо- вих і в справах нагляду над судовими установами і особами судового відом- ства." Згідно з Діловодом С. Теканаренк Українська Центральна Рада у Києві Березоля дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради при сьому надсилає Вам закони ухвалені Центральн- ною Радою для оголошення. Додаток: 1/ Список надсилаемих законів, 2/ Копії законів в кількості 4-х примірників. Завідуючий Кодифікаційним Відділом Є. Ганкевич Діловода Яковлевський ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради при сьо надсилає Вам закони ухвалені Центральн- ною Радою для оголошення. Додаток: 1/ Список надсилаемих законів, 2/ Копії законів в кількості 4-х примірників. Завідуючий Кодифікаційним Відділом Діловод ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада дня 3-го Січня 1918 року ухвалила закон про утворення Українського Народнього Війська. § I. Для оборони рідного края від зовнішнього нападу заводиться в Українській Народній Республіці народне військо /народня міліція/. § 2. Доручити Генеральному Секретарству по Військовим Справам негайно виробити закон про народню міліцію. § 3. До остаточного вироблення сього закону Генеральне Секретарство по Військовим Справам повинно приступити до організації і набора кадра інструкторів,- котрі після відповідньої підготовки мають стати до роботи по заведенню народньої міліції в Українській Народній Республіці. § 4. Для військової підготовки ті обов'язки, що вступили до кадру інструкторів об'єднуються в окремі військові частини,- сотні, курені, полки, дивізії та корпуси і т.д. § 5. Кадри інструкторів організуються і об'єднуються в військові частини по територіальному принципу - повітам та губерніям. § 6. Інструктори набираються на от сих підставах: а/ договор війного найма на певний строк, б/ повне удержання плати в 100 рублів на місяць, в/ за виконування спеціяльних з'обов'язків особа платня по штатам, г/ карка відповідальність за зламання договору, д/ неуклинне виконування обов'язків, які будуть накладатись розпорядженнями і приписами Правительства Української Народньої Республіки, е/ на всі спеціяльні посади інструкторського кадру призначення робиться військовою владою, ж/ всі накази інструкторської старшини виконуються обов'язково і неуклинно, з/ до інструкторів приймаються громадяне України від 19 років. § 7. Утворюється три корпуси кадрів інструкторів з усякого роду зброї відповідно до трьох військових округ - Київської /Київщина/ Поділля Волинь/, Харківської/Харківщина, Чернігівщина, Полтавщина/ і Одесь- кої /Херсонщина, Катеринославщина і Таврія/. § 8. Вищеазначені кадрові корпуси повинні в сучасну хвилину служити обороні Української Народньої Республіки від всякого зовнішнього нападу, а також здобутків революції від всяких спроб повернути старий лад. § 9. Українська Центральна Рада, на увазі негайності справи і не без- печного становища України, політичного і міжнароднього, наказує Генеральному Секретарству по Військових Справах негайно приступити до переведення сього закону в життя і однускай Секретарствув кредит в кількості до 400 міліонів рублів. § 10. Генеральне Секретарство негайно повинно приступити до вироблення обчислень по організації Української Народньої Міліції і корпусів інструкторських кадрів для переведення сеї справи законодатним шляхом § II. Генеральне Секретарство по Військовим Справам вам повинно приступити до повільної демобілізації сучасної армії по роках служби. Після переведення демобілізації регулярна армія касується. З перетвором згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Української Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 12 СІЧНЯ 1918 РОКУ. Представник фракції У.С.Д.Р.Н. заявляє: наша фракція одкликає всіх своїх секретарів, своїх міністрів з Кабінету Української Народньої Республіки. З оригіналом протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради Ствердж.: В.О. Генеральний Степан Вейферт ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада дня 14 січня 1918 року ухвалила тимчасовий закон про флот Української Народньої Республіки. I/ Російська Чорноморська флота військова і транспортна проголошується Фльотою Української Народньої Республіки і вона виконує обовязки по охороні побережжя і торгівлі на Чорному і Азовському морях.- ПРИМІТКА:Українська Народня Республіка підчас демобілізації транспортної фльотилії має вступити в погодження з республіками, що засновуються на Чорноморським побережжю, відносно поділу торговельної фльоти 2/ Прапором Української Військової Фльоти є: полотнище о двох - блакітному і жовтому колірах.В кряжі блакітного коліру історичний золотий трезубець з білим внутрішнім полем в ньому. 3/ Прапором Української Торговельної Фльоти є полотнище о двох - блакітному і жовтому колірах. 4/ Українська Народня Республіка переймає на себе всі забовязання Російського уряду що до Чорноморської Фльоти і утримання фльоти та портів; 5/ З часу проголошення цього закону всі Військові Російські транспортні кораблі на Чорному і Азовському морях піднимають вищезгадані прапори Української Народньої Республіки. З перготвором протоколу згідно: Товар. Голови Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради Ствердж: В. об. Генерального Мінера Українська Центральна Рада у Києві дня 2 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Кодіфікаційний Відділ надсилає Вам для оголошення в "Віст. Р.Н.М." закони: 1/ про філ- ту Укр. Нар. Республіки, 2/ про перевод Ук. Фльоти на вільний найм, 3/ про скасування посад директорів та інспекторів народних шкіл, 4/ про скасування особливих прав дер- жавної служби, 5/ про військо, 6/ про підписан- ня миру, 7/ про парламентську комісію, 8/ про зміну назв земельних інституцій. Директор Канцелярії Центральної Ради Завідуючий Кодіфікаційним Відділом ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада ухвалила 14-го січня 1918 року ну закон про перевод української флоти на вільний найм. I/ Примусова служба у військовій флотові Української Народньої Республіки касується. ПРИМІТКА: Сроки увільнення в запас належать до компетенції На- роднього Міністра справ Морських. 2/ Всі служачі Української Флоти, як на кораблях, так і в ваго- нах і по всіх морських Військових закладах на суходолі, най- маються по вільному найму. 3/ При вступі на службу до Військової Флоти і всіх її закладів кожен служачий підписує спеціальний контракт, що до умов служ- би, вироблене якого доручається Комісії із представників про- фесійних спілок фаховців Морської служби і представників Морсь- кої Генеральної Ради, Центральних і Окружних Рад та Народнього Міністерства Української Народньої Республіки. 4/ Порушення контракту переслідується кримінальним законом, відповідно закону про народну міліцію. З першотвором протоколу згідно: Товар. Голови Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради Стверджую: К. об. Генерального Міністра В.Міхнов ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада 14-го січня 1918 року ухвалила закон про скасування посад директорів та інспекторів народних шкіл. 1/. На території Української Народньої Республіки посади Директорів та Інспекторів народних шкіл,Начальника Холмської Учебної Дирек- ції,а також і діловодів при них скасовуються.Особи,що займають ці посади коли не матимуть нового призначення,лишаються за штатом не загальних підставах,як що їх не буде призначено на нові посади. 2/. Тимчасове завідування справами,що були в розпорядженню зазначе- них в п.І осіб,та ліквідація справ передаються губерніальним та районним комісарам,яким призначає Народне Міністерство Справ Ос- вітніх. 3/. Кредити,що йшли через Директорів та Інспекторів початкових шкіл, а також через Начальника Холмської Учебної Дирекції передаються до розпорядження Комісарів крім кредитів,що йшли на удержання урядовців зазначених в п.І та IX їх канцелярій.Останні кредити переводяться на удержання Комісарів та їх Канцелярій. 4/ Що місячне удержання Комісарам призначається:губерніальним-600кар а повітовим-450. З первотвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада І4-го січня 1918 р. ухвалила закон про відміну особливих прав державної служби в губерніях Київській,Волинській,Подільській і Холмькій для осіб руського походження. Починаючи з І-го січня 1918 року скасувати правосильність ст.ст.39 і 42 відділу II, книжки III, тому III Своду Законів бу- лої Російської Імперії видання 1916 року зо всіма увагами до цих статтів. З першотвором протоколу згідно: Голова Укр. Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради Підпис: В.об. Генерального Міністра І.Міхновський Кодіфікаційний Відділ канцелярії Центральної Ради повідомляє Вас, що закон про організацію Контролю Української Республіки Центральною Радою був ухвалений 14/І 1918 року. Завідувачий Кодіфікаційним Відділом За згідною С. Гончаревиць Рада Народніх Міністрів Укр. Нар. Респ. Генеральне Письмове 2 квітня 1918 року № 487 м. Київ До Канцелярії Центральної Ради. Одержано "2" IV 1918 р. № 2073 Відп. " " 19 р. № Кодифікаційний відділ. Канцелярія Генерального Писаря про- сить повідомити, коли саме був прийнятий Центральною Радою закон про організацію Контролю Української Республіки. Доведено 145. 1918 р. В.о. Директора Канцелярії Тогвельд Начальник відділу Вторинець ЗАКОН ПРО ТИМЧАСОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ КОНТРОЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Українська Центральна Рада дія 14 січня 1918 р. ухвалила: Внести до загально-Російських Законів і постанов, що визначають склад, права й обов'язки установ державного контролю, отакі зміни: I. ВИЩІ УСТАНОВИ КОНТРОЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 1. На чолі контрольного уряду стоїть обраний та затверджений на по- саді Українською Центральною Радою Генеральний Контрольор, який отри- мує усі права й обов'язки "Государственного Контролера" (ст.949, 949 , 950 Упр.Рос.Контр.,Св.Зак.т.I,ч.11), оскільки не змінено їх ніяче за- значеними артикулами сього закону. П р и м і т к а. Контрольор вносить до законодавчих установ ревізійний звіт, який складають відповідні контрольні департаменти і ухва- лює Генеральна Контрольна Рада. 2. Заступником Генерального Контрольора на час його хвороби або від- пустки є його Товариш. 3. Усі права й обов'язки "Совѣта Государственного Контроля" (ст.958- 985 Упр.Гос.Контр.) отримує Генеральна Контрольна Рада, яка утворюється на основах, що зазначено в розділі II сього Закону. 4. Замісць "Департаментовъ Государственного Контроля" (ст.986-1005 Упр.Гос.Контр.) утворюються Контрольні Департаменти: Пе р ш и й -(за- гальних справ), Д р у г и й (Військових та Морських Справ) та Тре - т і й (Дорожніх Справ), котрих склад, права і обов'язки зазначено в розділі III сього Закону. 5. Замісць "Канцелярій Государственного Контроля" (ст.1006 Упр.Гос. Контр.) утворюється Канцелярія Генерального Контрольора. Ті справи, що належать до відомства сеї Канцелярії, зазначено в розділі IV сього Зако- ну. 6. Генеральна Контрольна Рада, Контрольні Департаменти та Канцелярія Генерального Контрольора пробувають у Київі. II.- ГЕНЕРАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РАДА. 1. Генеральна Контрольна Рада складається з ЗАГАЛЬНОГО ЗІБРАННЯ ТА ВІДДІЛІВ. 2. Генеральна Контрольна Рада керує ревізійною діяльністю усіх кон- трольних установ та здійснює догляд за ревізією тими способами, що за- значено у Регламенті Генеральної Ради, розглядає протести на постанови Контрольних Рад, посилає своїх представників з дорадчим голосом до Комісій Ради Народніх Міністрів, до бюджетових комісій Української Центральної Ради, або Установчих Зборів для освітлення питань ревізійними дан- ними та для забезпечення інтересів державного господарства. Також дає заключення по тих фінансових та господарських питаннях, що передають на 17 розгляд вищі державні установи. 3. Генеральна Контрольна Рада складається з Генерального Контрольно- ра, котрий є головою 11 Загального Зібрання, з іоваришів Генерального Кон- трольора, Директорів Контрольних Департаментів та Радників. П р и м і т к а. 3 доручення Генерального Контрольора, або в його відсутності, Головою Загального Зібрання Генеральної Контрольної Ради є Товариш Генерального Контрольора. 4. Радники до Генеральної Контрольної Ради обираються: а) по одному від кожного Контрольного департаменту й кожної місцевої контрольної установи, яка має власну Контрольну Раду; б) двох від Центрального Комітету Загальноукраїнської Спілки Контрольних урядовців; в) по одному від Київ- ського Губерніяльного Народнього Зібрання Київської Міської Думи. Оприч того, має Генеральна Контрольна Рада право запрошення до сво- їх засідань освідомлених особ та кооптації, з дорадчим голосом, яко по- стійних співробітників особ, відомих своїми науковими працями про державне господарство та фінанси. 5. Від Контрольних Установ на Радників обирається лише такі особи, що виконують обов'язки членів Контрольних Рад тих установ (розд.V, арт.3 і 4) та прослужили в Контролі не менш, як 5 років. Вибори виконує загальне зібрання місцевої контрольної ради в складі не менш 2/3 її членів. 6. Всі радники обираються контрольними установами на 3 роки. Що-року 1/3 складу Генер. Контрольн. Ради поновлюється. 7. З загального складу Ген. Контр. Ради обирається троє радників для участі в Вищому Дисциплінарному Суді (розділ VI). 8. Внутрішній устрій Ген. Контр. Ради, поділ 11 на відділи та розклад праці по-між 11 окремими членами встановлює сама Генеральна Контрольна Рада. П р и м і т к а. Генеральний Контрольор та його Товариш не голошу- ють в засіданнях Відділу, в якому розглядаються протести на начати кон- трольних установ. 9. Замісць "Особаго Остіла при Совітъ Государственного Контроля для повірки отчетності учреждений Госуд.Контроля" (ст.1011,1012 Упр.Гос. Контр.) утворюється пра Генеральній Контрольній Раді під проводом од- ного з Радників,на 11"вибір.Окреиний Відділ для ревизії рахункових спра- возданнів установ Контролю Української Народньої Республіки. 10.Для діловодства та іншої потрібної для Ген.Контр.Ради роботи при- ній знаходяться діловоди й інші урядовці,відповідно штатам. 11.Генеральна Контрольна Рада публікує до загального відома реві- зійний звіт.- III. КОНТРОЛЬНІ ДЕПАРТАМЕНТИ. 1.В склад Контрольних департаментів увіходять директори,віце-дирек- тори,та інші урядовці відповідно штатам,також Контрольна Рада,яка утво- рюється на тих самих основах й тим способом,що й Контрольні Ради нис- цевих установ (разділ V ст.2-4). 2.Перший Контрольний департамент (загальних справ) складається з та ких відділів: a)Відділ ревізійного звіту, b)Центральна Бухгалтерія, в)Кредитовий відділ, г)Ревізійний відділ. 3.В Лершому Контрольному Департаменті складається ревізійний звіт по всіх галузях,крім військового й морського та шляхів. 4.Центральна Бухгалтерія,до зміни,керується тими самими законами, правилами й інструкціями,що й "Центральная Бухгалтерія Государственна- го Контроля" (ст.1010 Упр.Гос.Контр.)оскільки названі закони,правила й інструкції не змінено отсим законом. 5.Кредитовому Відділові належать,до зміни,права й обов'язки"депар- тамента Кредитної Отчетности" (ст.989¹ Упр.Гос.Контр.)). 6.Ревізійні Відділ повіряє обороти Головної Шкарбниці,справоздан- ня грошові й матеріальні усіх центральних установ,що підлягають реві- зії,крім міністерств Військового,Морського та Шляхів. 7.Другий Контрольний департамент (Військових та Морських Справ) ск дається з таких відділів: a)Відділ ревізійного звіту "по військовій та морській галузях урядування"; b)відділ ревізійний - для перевірки справозданнів центральних усте пов Військового та всіх установ Морського Урядів. 8) Третій Контрольний д-т (по справах шляхів) складається з отсих відділів: а) Відділ ревізійного звіту по залізничному господарству У.Н.Р., також по водяних, ґрунтових та мосейних шляхах; б) відділ для повірки справозданнів центральних установ державних залізниць, до відомства якого належать справи, зазначені в ст.989 Упр.Рос. Контр.; в) Відділ для повірки справозданнів та будівництва приватних залізниць, оскільки останні операції не стосуються до компетенції місцевих контрольних установ. До відділу переходять усі права і обов'язки "Комиссіи для повірки отчетов частинных залізничних дорог" (ст.1013-1016¹ Упр.Рос.Контр.) г) Відділ для ревізії справозданнів Центральних Урядів ґрунтовими, мосейними та водяними шляхами. 9. Генеральному Контрольорові надається право, в мірі розвитку праці, власними розпорядженнями збільшувати або зменшувати склад відділів Контрольних департаментів. IV. КАНЦЕЛЯРІЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО КОНТРОЛЬОРА. 1. Склад канцелярії визначається відповідними штатами. 2. До відомства Канцелярії Генерального Контрольора належать стаки справи: а) всі справи, що накази що до особового складу Контролю, крім справ, що буде віднесено до компетенції Всеукраїнської Спілки контрольних урядовців; б) діловодство по всіх справах, що мають не належать до жадної з інших контрольних установ; в) складання фінансових обрахунків Контролю; г) Роз'яснювання кредитів по контрольних установах. V. МІСЦЕВІ Й АХОВІ КОНТРОЛЬНІ УСТАНОВИ. 1. Місцеві в фахові, як постійні, так тимчасові, контрольні установи в межах Української Народньої Республіки продовжують свою працю, до зміни, керуючись істнуючими законами, правилами й інструкціями, оскільки їх не змінено отсии законом. При м і т к а 1.а) Постійні контрольні установи, що визнаються установами Українського Контролю, суть: Контрольні Палати: Київська, Чернигівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Одеська, Подільська і Волинська. Залізничні Контролі: Південно-Західних, Катерининських та Лівденних залізниць доріг. Контроль по ревізії оборотів портів Лівнечно-Західної частини Чорного моря. б) Тимчасові установи: місцеві Контролі над судівництвом залізниць: Лівнично-, опецької, Мерефа-Херсон, Московсько-Київо-Вороніжської, над будівничими операціями: Т-ва Подільської залізниці, Гришино-Ровно, Галузів, що долучуються до Південно-Західних залізниць. Відділ Контролю Лівденних доріг над будівлею Гадяцької та Криловської галузей. Контроль над будівлею Миколаївського порту. П р и м і т к а 2. Райони Української Народньої Республіки, що підлягали компетенції контрольних установ, які залишились за межами України, приєднуються до районів ближчих контрольних установ на території Української Народньої Республіки. 2) Замісць "Общих Присутствій" місцевих контрольних установ (ст.114, 1149 і 1150 Упр. Контр. Палат., Св. Зак. т.11, ч.1) утворюються Контрольні Ради з такими самими правами й обов'язками, які належать "Общим Присутствіям Контрольних Палат". 3. До складу Контрольних Рад належать, по посаді, Голова контрольної установи, його помічники й старші ревізори (старші контролюри) та, по обранню, - один представник місцевого комітету урядовців та стільки обраних загальних зібранням з загального числа молодших ревізорів (контрольорів) особ., аби загальне число обраних членів було рівне числу членів по посаді. Крім того, до складу місцевої Контрольної Ради належать по одному представникові Міської думи та Губерніального Народнього Зібрання. П р и м і т к а 1. Кожне засідання Контрольної Ради складається так, аби кількість обраних членів була рівна кількості членів по посаді. П р и м і т к а 2. Тимчасові контрольні установи, що не мають власних контрольних рад, з наказу Генерального Контрольора приписуються до найближчих постійних установ, при чому посилать до складу спільних Контрольних Рад своїх урядовців V і VI класи та рівну кількість обраних урядовців VII класи по всіх справах, що стосуються сих установ, та для виборів до Генеральної Контрольної Ради. 4. Виборні члени Контрольних Рад обираються на 3 роки. Виборчий порядок визначається в окремій інструкції Генерального Контрольора. 5. Місцеві ревізійні установи по справах, що торкаються ревізії, зно- сяться безпосередньо в усма центральними установами інших галузів уряду ня. VI. НАЗАЛЕЖНІСТЬ КОНТРОЛЮ ТА КОНТРОЛЬНИХ УРЯДОВЦІВ. 1. Контрольні установи в їх ревізійній діяльності зовсім не зале- жать від інших установ. 2. Протест на Генерального Контрольора на постанови Ради Народних Міністрів в справах фінансово-економічних вимагає внесення даної справи на розгляд У. Ц. Ради. 3. Кожний представник Контролю в Урядовій Колегії, Комісії, засіданні з т. і. має лише дорадчий голос. Постанови більшості колегії не мають при- мусового значення для представника контролю, котрий, коли не згоден з ни- ми, пише в зголошене осібну думку. 4. Протести представника Контролю не спиняють виконання постанови, при чому контролеві застерігається право ревізійного переслідування. 5. В випадках надзвичайних Генеральна Контрольна Рада і Контрольні Ради, по приналежності, не пізніш як за три доби, мають право вимагати при- пинення виконання запротестованої контролем постанови, а тим, щоб справу було розглянуто вдруге в вищій інстанції в участь поєдставника виду кон- трольної установи або вищої контрольної інстанції. 6. Усі члени Генеральної Контрольної Ради й Контрольних Рад, як по- лови, їх товариші, радники, а також усі молодші інспектори ревізори кон- трольори), хоч би вони не були членами контрольних рад, усуваються з по- сади, призначаються до нижчої посади або увільняються від служби без про- хання, крім присудів карного суду, також після постанов Вищого дисциплінар- ного Суду в зазначених нижче випадках. Також не можна переводити сих урадо ців з одної установи до другої без їхньої згоди. 7. За службові зловживання зазначені урядовці притягаються до судо- вої відповідальності після постанови Вищого дисциплінарного Суду Контро- лю, який також може ухвалити і про тимчасове усунення їх від посад. При тому, Вищий Дисциплінарний Суд Контролю може увільнити контрольного уря- довця за протислужбові вчинки та протислужбове поводження. 8. Коли зазначених вище особ буде притягнено до Карного Суду або за- суджено за злочинства не службові, без позбавлення прав, Вищий Дисциплінарний Суд, одержавши від такого урядовця відповідні пояснення, може ухвалити, в першому випадкові - усунення від посади, в другому - увільнення від служби. 9. Коли б зазначені в ст.6 урядовці не прибули без слушної причини на протязі місяця після призначення до посади, або через хворобу не мали змоги приходити на службу на протязі року, можуть бути увільнені від служби після постанови Вищого Дисциплінарного Суду. 10. Вищий Дисциплінарний Суд Контролю складається з 6 членів, з яких 3 обирає Генеральна Контрольна Рада в свого складу (розділ II ст.7) та 3 - Центральний Орган Всеукраїнської Спілки контрольних урядовців. 11. Членів Вищого Дисциплінарного Суду обирається на 3 роки, при чому щорічно поновлюється 1/3 його складу. Доки члени В.Д.Суду пробують на сій посаді, вони користаються правом незмінності. 12. До розгляду в В.Д.Суді належать: 1) справи про усунення з посад та увільнення урядовців (ст.ст.6-8), 2) про віддання до Карного Суду, 3) скарги контрольних начальників на урядовців і їхні колективи та навпаки - скарги урядовців на колективи та навпаки, та 4) інші питання, що вносить Центральний Орган В.Спілки К.урядовців до В.Д.Суду. 13. В.Д.Суд керується Статутом, що виробляє сам В.Д.Суд, а стверджує Українська Центральна Рада. VII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ КОНТРОЛЬНИХ УРЯДОВЦІВ. 1. Усі урядовці контролю У.Н. Республіки увіходять до Всеукраїнської Спілки контрольних урядовців, яка має на меті забезпечення їхніх інтересів. 2. В.Спілка контрольних урядовців має власний статут, що виробляє Всеукраїнський З'їзд контрольних урядовців. Статут стверджується в загальному порядку. 3. Два члени Центр. органа В.Спілки К.Урядовців, на вибір свого органу, стають членами (радниками) Генеральної Контрольної Ради (розд.II,ст.4,п.6) 4. Один з членів кожного місцевого комітету контрольних урядовців, на вибір комітету, є членом контрольної ради даної установи (розд.V,ст.3). 5. Для складання реєстрів кандидатів на посади від VII класи та вище, для вирішення питань про підвищення урядовців до VIII кл., включно, про призначення до служби, про нагороди за побільшенню й надзвичайну працю, про всевідні запомоги, про дозвіл відпусток, для накладання адміністративних кар, також про увільнення зовсім від служби особ, що не користаються правом не- зпінності, утворюються в кожній контрольній установі Окреми Наради. 6. Окремі Наради складаються на паритетних основах з членів кон- трольної Ради по посаді та рівню кількості особ, обраних від комітету урядовців. При м і т к а. Кожний член Окремої Наради користається правом, кол не згоджується з постановою Окремої Наради, доводити свою осібну думку до відома вищої інстанції. 7. Для розгляду кандидатських списків та для складання спільного кандидатського списку для призначення на посади від VII кл. та вище, та- ко ж для перегляду запротестованих постанов місцевих Окремих Нарад при Ге- неральному Контрольорові утворюється Центральна Окрема Нарада на паритет- них основах з членів Генеральної Контрольної Ради та Центрального Орга- ну Всеукр. Спілки контрольних урядовців. 8. Усіх урядовців, незалежно від посади, можна увільнити від служби після присуду Вищого Дисциплінарного Суду, коли б було визнано, що вони не можуть заставатися в товариському осередку через свою неморальність, або протигромадську діяльність, хоч би вони не давали причини до судової від- повідальності. При м і т к а. Кількість членів Центр. Окремої Наради встановлюєть- ся по згоді Генерального Контрольора з Центральним Органом В. Спілки контрольних урядовців. ---oooOooo--- З оригіналом протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради Українська Центральна == Рада == Герезоля 95 дня 1918 року № 519 Канцелярія Центральної Ради при сьому надсилає Вам закони ухвалені Центр.Радою: I/Тим- часовий Закон про порядок розпубліковання за- конів, 2/Вимітка з протоколу засідання Центр. Ради 18/I 1918 року про одставку кабінету, 3/За- ява фракції У.С.Д.Р.П., 4/Штати У.Генерального Суду, 5/ Штати апел.Суду, 6/ Закон про подвищення акцізу на тютюн, 7/Закон про скасування молод- ших помічників податних інспекторів 8/ Про ска- сування 225 ст. Учр.Суд. Уст., 9/Постанова про підвищення судових оплат, 10/Асігнуван. в роспо- рядження Нар.Мін.Суд.Справ 200.000 карб. Директор Канцелярії Центр.Ради Завідувачий Кодіфікац.відділом ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 18 СІЧНЯ 1918 РОКУ. Голова Центральної Ради заявляє, що 15-го Січня 1918 року Голова Ради Народніх Міністрів В.К.ВИННИЧЕНКО передав Йому свой заяву, що він складає з себе повноваження Голови Ради Народніх Міністрів і Народнього Міністра Внутрішніх Справ, а також заяви про одставки своїх товаришів по кабінету: Народних Міністрів:Судових Справ М.С.ТКАЧЕНКА.Праці і Військових Справ М.В. ПОРША,Морських Справ Д.В.АНТОНОВИЧА,Освітніх Справ І.М.СТЕШЕНКА,Міжнарод- нуx Справ А.Я.ШУЛЬГІНА і Генерального Контрольора А.І.ЗОЛОТАРЕВА. З пропозиції фракції У.П.С.Р.Центральна Рада ухвалила: Доручити Народньому Міністру Торгу і Промисловості В.А.ГОЛУБОВИЧУ формува- ння нового складу Кабінету.Затверджуютьься/такі особи:ХРИСТЮК,ТКАЧЕНКО,НЕ- МОЛОВСЬКИЙ,ГРИГОРІВ,ПЕРЕПЕЛИЦЯ і САКОВИЧ. З оригіналом протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Української Центральної Ради УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА УХВАЛИЛА: 1. Затвердити додані до цього штату Українського Генерального Суду. 2. Відпускати щорічно з коштів Організації Української Народньої Республіки потребну на утримання персонального складу Генерального Суду суму в розмірі 35200 карбованців з 1 січня 1918 року. 3. Кошти, потрібні на утримання вільнонафінансових службових / кур'єрів оторожів/, на утримання і ремонт помешкання, на канцелярські і господарські видатки, а також на непередбачені видатки, відпускати щорічно по окремому обрахункові. 4. Асигнувати одночасно 50000 карб. на видатки Генерального Суду зазначені варткулі третьому цього закону. З ПЕРВОТВОРСЬКИМ ЗГІДНО: Голова Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради ШТАТИ УКРАЇНСЬКОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО СУДУ, УХВАЛЕНІ УКРАЇНСЬКОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ 24 ВЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ. | Персональний склад. | Число осіб | Платня одному в рік. | Платня усім річно. | Платня усім місячно | |---|---|---|---|---| | Генеральний Суд. | 15 | 12000 | 180000 | 15000 | | Генеральні Судді | 1 | 1800 | 1800 | 150 | | Ген.Суддя,порядкуючий Ген.Судом /додатково/ | 1 | 1200 | 2400 | 200 | | Ген.Судді,порядкуючі Департаментом/додатково/ | 2 | 7200 | 28800 | 2400 | | Писарі Ген.Суду | 4 | 5400 | 54000 | 4500 | | Помішники писарів | 10 | 4500 | 4500 | 375 | | Регістратор | 1 | 4500 | 4500 | 375 | | Судові виконавці | 3 | 4500, | 13500 | 1125 | | Скарбник і завід. рахунк. справ | 1 | 5400 | 5400 | 450 | | Архиваріус | 1 | 5400 | 5400 | 450 | | Всього... | | | Річно 295800 | Місячно 24650 | | Прокураторія | | | | | |---|---|---|---|---| | Старший Прокуратор | 1 | 12000 | 12000 | 1000 | | Прокуратори | 3 | 10800 | 32400 | 2700 | | Писарь | 1 | 7200 | 7200 | 600 | | Помішник писаря | 1 | 5400 | 5400 | 450 | | Всього... | | | Річно 57000 | Місячно 4750 | Разом річно.. | | | Річно 352800 | Місячно 29400 УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА УХВАЛИЛА: 1. Затвердити додатні до цього штати Київського Апеляційного Суду. 2. Відпускати щорічно з коштів скарбниці Української Народньої Республіки потребу на утримання персонального складу Апеляційного Суду суму в розмірі 326,100 Карб. а 1 Січня 1918 року. 3. Кошти, потрібні на утримання і ремонт помешкання, на канцелярські і господарські видатки, а також на не предбачені видатки, відпускати щорічно по окремому обрахункові. 4. Асигнувати одночасно 56.000 карб. на видатки Апеляційного Суду зазначені в артикулі третьому сього закону. З ПЕРВОТВОРОМ ЗГІДНО: Голова Центральної Ради Секретар Центральної Ради Отвідив: Інженерний Мігарб (підпис) ШТАТИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ, Ухвалені Українською Центральною Радою 24/III 1918 року. | Персональний склад. | Кількість осіб. | Річна плата Коштому, усім. | Річна плата Усім. | Місячна плата усім. | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | Апеляційні Судді | 20 | 10200 | 20400 | 17000 | | Суддя, порядкуючий апеляційним судом/додатково/ | I | 1800 | 1800 | 150 | | Судді, порядкуючі департаментом,/додатково/ | 3 | 1200 | 3600 | 300 | | Писарі апеляційного суду | 4 | 5400 | 21600 | 1800 | | Помішники писаря | I5 | 4500 | 67500 | 5625 | | Судові виконавці | 2 | 4500 | 9000 | 750 | | Скарбник-екзекутник | I | 5400 | 5400 | 450 | | Архиваріус | I | 4500 | 4500 | 375 | | Разом... | | | 17400 | 26450 | Прокураторія. | Старший прокуратор | I | 10200 | 10200 | 850 | | Прокуратори | 2 | 9000 | 18000 | 1500 | | Писарь | I | 5400 | 5400 | 450 | | Пом. писаря | I | 4500 | 4500 | 375 | | Всього разом... | | | 35500 | 29625. ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада 22-го січня 1918 року ухвалила постанову: Надати Уряду Української Народньої Республіки повновладдь на підписання умов миру. З перготвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради А.Меледовський Секретар Української Центральної Ради Я.Мосійчук Стверджує: В.об. Генерального Штабу С. Мельник ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Українська Центральна Рада на 9 сесії, 23 січня 1918 року ухвалила: Парламентській Комісії в справі розслідування арешту членів Центральної Ради надати право контролю про стан облоги і поширити представниками фракцій, ще не заступ- лених. З першотвором протоколу згідно: Товар. Голови Української Центральної Ради Смілянський Секретар Української Центральної Ради Мосійович Ствердж.: В. об. Генерального штабу І. Міхнович ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ МАЛОЇ РАДИ 12-ГО ТЕТЮГО 1918 р. в м. ПОРОСТЕНЬ. I. Мала Рада ухвалила наступний текст закону: 1/ Завести в Українській Народній Республіці нове /пригоріанське/ числення часу з 16-го лютого 1918 року. 16 число лютого рахувати першим числом місяця серезоля /марта/. 2/ Одночасно в цим в Українській Народній Республіці вводиться середньо-європейський час: 12 годину для Петроградського мерідіану з 1-го березоля нового стилю рахувати за 10 годин 52 хвилини ранку і згідно з цим в усій Українській Народній Республіці перевести стрілки годинників. 3/ Всякого роду обовязання, котрі застає цей закон, продовжуються з 1-го березоля на тринадцать день. 4/ Всі питання, звязані з переведенням в життя сього закону, вирішуватися кожним міністерством по принадлежності. В справі державного герба України Мала Рада ухвалила: Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого. З перготвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ МАЛОЇ РАДИ 15-го лютого ст.ст.1918 р. у м. Житомирі. Мала Рада ухвалила: "Українська Центральна Рада, заслухавши звідомлення мирової делегації про пропозицію мирних переговорів для заключення мирного договору з Російською Державою, уповноважує Раду Народніх Міністрів коли вона признає се потрібним, ввійти в усі переговори для заключення миру, стоячи на становищі самостійної суверенної Української Держави." З первотвором протоколу згідно Голова Української Центральної Ради Секретар Укр. Центральної Ради ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня І березня (н.ст.) 1918 р. (в м.Житомирі). Центральна Рада ухвалила: ЗАКОН ПРО ГРОШЕВУ ОДИНИЦЮ, БИТТЯ МОНЕТ ТА ДРУК ДЕРЖАВНИХ КРЕДИТО- ВИХ БІЛЕТІВ. §1. На основну грошеву одиницю прийняти гривню, що має містити 8,712 долі широго золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відпо- відають 1 карбованцеві емісії 1917 року.- §2. Монету прийняти такої вартості: а) Золоту на 20 гривень; б) срібну - на 1 гривню; в) іншого металю, який тимчасово встановить Міністр Фінансів, на 1 шаг, 2 шаги, 5 шагів, 10 шагів, 20 шагів і 50 шагів. §3. Розмір і вагу монети має тимчасово установити Міністр Фінан- сів. На монеті з чильного боку мають бути написи: 1) назва монети, 2) рік биття монети, 3) назва міста биття. На відворотній стороні: 1) "Українська Народня Республіка"; 2) герб Республіки. §4. Державні кредитові білети прийняти такої вартості: на 2 гривні - 1 карбованець; 5 гривень, 10 гривень, 20 гривень, 100 гривень, 500 гри- вень, 1000 гривень. §5. Кредитові білети мають бути типу виданих 100 карбованців з одмі- ною рисунку і кольору для кожної вартості, але на відворотній стороні мають бути лише такі написи: а) державні кредитові білети Української Народньої Республіки за- безпечуються всім державним майном Ресpubліки; 2) Державні кредитові бі- лети Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою моне- тою; в) За фальшування державних кредитових білетів виновника карається позбавленням прав і тюрмою. §6. Рисунки й кольори державних кредитових білетів тимчасово має встановити Народній Міністр Фінансів. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Т. Голова У.Ц.Р. Секретарь У.Ц.Р. Українська Центральна Рада До Генерального Писаря. Вересня 29 дня 1918 року № 515 Канцелярія Української Центральної Ради надсилає при сьому копії законів: 1/ про громадянство Української Народньої Республіки, 2/ „примітку до § 7 зак. про громадянство Української Народньої Респуб- ліки" і 3/ закон про реєстрацію громадян- ства У.Н.Р. в кількості 4 примірників. Директор Канцелярії Центральної Ради Завідуючий Кодифікаційним Відділом ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 2 березня 1918 року /в м.Житомирі/ Центральна Рада ухвалила ЗАКОН ЩО ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. §1.-Громадянином Української Народньої Республіки уважати кожного, хто родився на території України і зв'язаний з нею постійним перебуван- ням та на сій підставі відбере собі свідоцтво приналежності своєї до громадян Української Народньої Республіки.- §2. Громадяне Республіки обов'язані підтримувати державу всіма сила- ми і засобами, коритись її законам, боронити від ворогів і піддержувати добрий лад, порядок, свободу, рівність і справедливість.- §3. Тільки громадяне Республіки користаються в усієї повноти громадян- ських і політичних прав, беруть участь в орудуванні державним і місце- вим життям через пасивну і активну участь в виборах до законодатних уста- нов і органів місцевого самоврядування і мають права служби по держав- них і державно-громадських установах.- §4. Для відбірання свідоцтва про приналежність до громадян Українсь- кої Народньої Республіки мешканці Української Народньої Республіки, які відповідають умовам §1, мають на протязі 3 (трьох) місяців від дня опу- блікування сього закону зложити урочисте приречення (торжественное объ- щеніе) на вірність Українській Народній Республіці в порядку, указаному осібним законом.- §5. Хто з позначених в §1 сього закону особ не схоже бути громадян- ном Української Народньої Республіки, повинен на протязі 3 (трьох) мі- сяців від дня опублікування сього закону подати про се заяву по місце побуття місцевому Комисарові з означенням, до громадян якої держави він належатиме, і Комисар видає тимчасове посвідчення на перебуття на тери- торії Республіки, коли б признав се можливим, на термін не звиш 3 (трьох) місяців.- §6. Прозьби про прийняття в громадянство Республіки особ, які не від- повідають умовам §1, подаються по місце побуття просителя місцевій вла- сти, а за кордоном Української Народньої Республіки - 77 представників, а ті з своїх заключенням передають прозьбу Народному Міністрові Внутріш- ніх справ, який остаточно вирішує справу про прийняття просителя в грома- дянство Республіки.- §7. Подавати прозьби про прийняття в громадянство Республіки, згідно з §6, можуть особи, що постійно прожили 3 (три) роки на території Республіки, не помічені були ніколи в діяльності, зверненій проти Української держави, і до того тісно зв'язані з її територією своїм промислом чи заняттям. §8. Особи, які не прожили останніх 3 (три) роки на території України, але можуть документами довести тісну зв'язь з Україною, також мають право подавати прозьбу про прийняття в громадянство Української Народньої Республіки на протязі 6 (шести) місяців від дня опублікування сього закону для країв європейських і 12 (дванадцяти) місяців для країв по-за Європою, а після сього вони підпадають вимогам §7. §9. Жінки слідують громадянству чоловіків, оскільки не заявили противного протягом термінів, вказаних сим законом в відповідних випадках. Дити до повноліття слідують громадянству батька, але від 14 (чотирнадцяти) літ можуть заявити про своє громадянство самостійно. §10. Громадяни Української Народньої Республіки не може бути громадянином іншої держави. §11. Громадяне інших держав для тимчасового перебуття на території Республіки повинні одержати від місцевої влади посвідчення, але на термін не звіш 6 (шести) місяців. §12. Громадянин Української Народньої Республіки має право зріктися громадянства Української Народньої Республіки і через рік після того, як подасть про се заяву місцевій влади по приналежності, вказавши причін, в громадянство якої держави він переходить, він позбавляється прав і увільниться від обов'язків українського громадянства. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗРІДНО. запрошеною „роси“ і національною „міт“ вірш Тов. голова У.Н.Р. Мик. Петрух Секретар У.Н.Р. Дев'ятин Стверджує: Генеральний міністр Н. Хрущов ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 2 березня 1918 р. (в м.Житомирі) Центральна Рада ухвалила ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ ПРО ГРОМАДСЬКІ РОБОТИ. §1. За-для боротьби із зростом безробіття, а також за-для доцільного вжитку вільних робочих рук, котрі полішилися без праці через демобілізацію промисловості й армії, видається сей статут про організацію необхідних для держави і громадянства робот. §2. При Міністерстві Праці утворюється, на чолі з Міністром Праці або його заступником, Рада по організації необхідних для держави і громадянства робот. §3. До Ради входять з правом рішучого голосу представники таких відомств - по одному від кожного: від Міністерства Праці, Торгу й Промисловості, Продовольчих Справ, Земельних Справ, Військового, Морського, Шляхів, і- нансів; від організацій: Центрального Союзу Професійних робітничих спілок 3 (три), Центрального Комитету Рад Робітничих Депутатів І (один), Центрального Комитету Селянської Спілки 3 (три), Центрального Союзу Кооперативів І (один). УВАГА I: При відсутності тих чи інших Центральних Союзів Професійних та громадських організацій до часу їх утворення до Ради входять представники відповідних організацій Київщини. УВАГА II: Раді надається право закликати для участі в її роботах представників інших відомств і організацій, а також досвідчених людей з правом дорадчого голосу. §4. Для здійснення вищезазначених (§1) робот Уряд утворює спеціальний Державний Фонд. §5. На Раду по організації потрібних для держави й громадянства робот накладається: а) обговорення й вирішення справ про ті чи інші роботи; б) розгляд і остаточне укладання обчисленнів видатків, потрібних на сі роботи; в) асигнування з спеціального Державного Фонду коштів відомствам і субсидій громадським установам на ухвалені Радою Роботи в межах сум, затверджених Центральною Радою; г) видання осібних інструкцій для керування громадськими роботами, шляхом інтерпретації й деталізації законів Центральної Ради про громад- ські роботи.- §6.Пляни громадських робот і обчислення видатків на них стверджуються Центральною Радою.- §7.Для виконання зазначених в §5 завданнів Раді надається право: а)утворити при собі,на чолі з одним з членів Ради,підготовчі комі- сії із спеціялістів техніків та інших досвідчених людей.- §8.Всі видатки на оплату праці особ в комісіях та на підготовчі роботи по вироблення планів і обчисленнів необхідних для Держави та громадянства робот проводяться по Міністерству Праці.- §9.Керування діяльністю Ради накладається на Міністерство Праці. §10.На Міністерство Праці накладається організація догляду над виконан- ням громадських робот,а також вироблення правил,котрі мають визначати:по- рядок прийняття на роботи,порядок вироблення норм оплати праці,установлен- ня внутрішнього порядку на сих роботах і т.п. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Голова У.Ц.Р. Секретар У.Ц.Р. запровадженням „здійснення" "утворення" і норми- ків "управління", "дисциплінованості", "протидії роботи" Укр. Секретар Української Д.П. ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 2 березня 1918 р.(в м.Житомирі) Центральна Рада ухвалила: "На здійснення цілей, зазначених в законі 2 березня про громадські роботи в Державної Скарбниці видається в розпорядження Міністерства Праці 200.000.000 (двісті мільйонів) гривень на строк до 1-го серпня 1918 року".- З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Тов. Голова У.Ц.Р. Миро Секретар У.Ц.Р. Д.Певченко ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 4 березня 1918 р.(в м.Житомирі). Центральна Рада ухвалила ПРИМІТКУ ДО §7 ЗАКОНУ З БЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ ПРО ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇН- СЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Сей § не має сили що до тих, хто до І серпня 1914 року перебував по-за межами Української Народньої Республіки і лише підчас війни прожив три роки на території Республіки, якщо військовий, воєнно-обля- заний або біженець. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Голова У.Ц.Р. Микола Шульга Секретар У.Ц.Р. Я. Левченко Втвєдив: Кіндратенко-Киляр (підпис) В. Хрищалов ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 4 березня 1918 р. (в м.Житомирі). Центральна Рада ухвалила: "Членам Малої Ради, які знаходились в подорожі після оставлення Урядом і Радою Києва, видати за час від 25 січня до 25 лютого ст.с. дієти по 25 карб".- з оригіналом протоколу згідно. Голова У.Ц.Р. Мик. Свято Секретарь У.Ц.Р. Я Левченко ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ МАЛОЇ РАДИ Дня 4 березня 1918 р. /в м. Нітомирі/. Центральна Рада ухвалила ЗАКОН ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. §1. Принадлежність до громадянства Української Нарадньої Республіки повинно реєструвати в книгах громадянства Української Народньої Респу- бліки при волосних та місцевих управах на протязі І /одного/ місяця з дня повідомлення про се Комісарам волосної та міської управи. §2. Гідно § 4 Закону про громадянство Української Народньої Респу- бліки, кожний громадянин Республіки повинен скласти участь приреченнє за власноручним підписом, а в разі не письменності за підписом двох свід- ків, при чому підписує - реєструючи. §3. В разі бажання людини скласти також і релігійну присягу, ду- ховні особи кожного віри приводять до тої присяги людність по повідомленні повітового Комісара і подають в відповідні управи списки осіб мужесько- го й женського полу, так дорослих, як і дітей по 14 літах, що взяли прися- гу. Про се також робиться помітка в книгах громадянства. При мітка: Текстом присяги служить текст урочистого приречення з додатком «Перед Істинним огом я.....» § 4. Реєструється громадянство занесенням:1/або по книгах громадян- ства, де про кожного громадянина повинно записати на окремім аркуші, номеро- ванім і зашиченім порядковим числом, 2/-або на сучасних аркушах. В обох випадках мають складатися також і короткі алфавітні-показничі громадян з означенням на якій сторінці, аркуші і за яким номером зареєстровано гро- мадянина. §5. Реєстрація відбувається на місці постійного перебуття громадянин §6. Кожний сам повинен заявитися до реєстрації і підписує акт, або за нього підписує 2 свідків. §7. Кожний повинен привести свідків чи подати докази того, що він від повідає умовам §1 Закону про громадянство і тому повинен бути зареєстро- ваний, яко громадянин Української Народньої Республіки; коли громадяни постійно перебуває там, де уродився, то може представити лише свідків. §8. Посвідчення про дітей по 10 літах до повноліття можуть дати і батьки чи опікуни;діти до 10 літ не реєструються. §9.Акт реєстрації підписує й той, хто реєструє. §10. Заявляти про реєстрацію можна і на письмі і на словах; як писана так і словесна заява оплачується гербовим побором на 2 гривні або 1 карб ванець. Маркі наклеює й погашає той, хто реєструє. Коли б бракувало марок побір береться грішми, про що означається на акті. Гроші записується в при буткові книги і вносяться до Державної Скарбниці. §11. Зареєстрованому видається свідоцтво принадлежності до громадянст ва Української Народньої Республіки. Свідоцтво оплачується окремо в роз- мірі вказаному в § 10. §12. Так само, як зазначено попередніх §§, має реєструватися й грома- дянство тих, хто не відповідає умврам §1 Закону про громадянство і всту пає в громадянство Республіки на підставі §§ 7,8 Закону про громадянство §13. Про позбавлення громадянства чи про вихід з громадянства, згід- но Закону про громадянство, має бути зроблено в актах відмітка по повідо- мленню чи судових властей, чи тих, хто дозволив на вихід з громадянства. §14. За неправдиві заяви про громадянство, за подання неправдивих ві домостей, за непрьвдиві посвідчення, як і за неправильну реєстрацію, вину- ваті караються 6 місяцями тюрми. Додаток до § § 4. Акт реєстрації громадянства Української Народньої Республіки. Форма: Акт реєстрації Громадянства Укр.Нар.Республіки при............управі громади/села чи міста/такого-то/. I. Акт реєстрації 2.Урочисте приречення, 3.Видано 4.Свідоцтв свідоцтво. Приз........... Текст: Зверху загальний напис над всіми чотирьма частинами: „Акт реєстрації громадянства Української Народньої Республіки." Під сим: при такій-то управі громади/села чи міста/ такого-то." Текст і форма І-ої частини: I. Акт реєстрації. ПРИЗВИЩЕ........... Громадянин чи громадянка им'я……………………………………… НАЦІОНАЛЬНІСТЬ………………………… /Українець, росіянин, поляк, жид, молдованин, серб і т.п./ ВІРА:……………………………………… ЛІТА……………………………………… ДЕ РОДИВСЯ……………………………… /село, місто, волость, повіт, губернія, земля,/ ДЕ ПОСТІЙНО ПЕРЕБУВАЄ…………………… /село, місто, волость/ ПРОФЕСІЯ /заняття/…………………………… КОЛИ ЗГЛОЗИВСЯ ДО РЕЄСТРАЦІЇ………………… (день, місяць, рік) КОЛИ ВІДБУЛАСЯ РЕЄСТРАЦІЯ …………………… СКЛАВ ПРИЧИНН………………………………… ЧИ ТВ. І ПРИСЯГУ………………………………… СВІДКИ……………………………………………… /прізвище, ім'я, село, волость/ ПІДПИСИ: громадянина …………………… /чи свідків за неписьменного / м.п. Рееcтруючого………………………… форма текст 2 частини: 2. УРОЧИСТІ ПРИГЕЧЕННЯ. Я /ім'я й прізвище/, яко громадянин Української Народньої Республіки щиро і добровільно заявляю своїм словом, честь і добрим именем прирекаю, що нести ми ціро, твердо і неухітно всі обовязки громадянина, підтримуватиму Державу Українську усіма силами і засобами, коритимусь її законам, офоронятиму її від ворогів і підтримуватиму добрий лад, порядок, свободу, рівність і справедливість. / День, місяць, рік /. Підписи: Громадянина-ки …Місце /село, місто/. Реєструючого…………………………… форма текст 3 частини. 3. Видане свідоцтво громадянства ...........дня......місяця......року....... За №.................... /підпис того, хто видав/ Свідоцтво.............дня..........місяця.........року......... /одержав /підпис того, хто одержав/ Позбавлений громадянства по суду. Зазначено на підставі. Повідомлення..........суду з дня........... /підпис/. Сам вийшов з громадянства. Зазначено на підставі Повідомлення............. /підпис/ Форма й текст 4 частини. 4. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА. /Герб/ СВІДОЦТВО. Дане це свідоцтво в..............Управи /повіт, губернія чи земл... ................громадянинові Української Народньої Республіки............ .............../им'я й прзвище/ на потвердження того, що він дійс- но є громадянин Української Народньої Республіки громади села міста /................... і знесений в книги громадянства Респуб- лики при ..................... Управи громади села/ міста/... ..........................дня..............місяця..........року за №..... Село /місто/................ День, місяць, рік............ №......................... Голова Управи........ Писарь.......... /м.п./ З ЦЕРВСТВОРОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО: Толова Центр. Ради Секретарь Центральної Ради. Рівненській: Євдокименко Михайло П. Галицький ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 5 березня 1918 р.(в м.Житомирі). Центральна Рада ухвалила ЗАКОН ПРО АДМІНІСТРАЦІЙНИЙ СТАН М.К. І І В А. §1.В зміну §1 Постанови Временного Правительства від 19 Вересня 1917 року " Объ утверждении временнаго положенія о губернских (обла- стныхъ) и уѣздныхъ Комиссарахъ", яким м.Київ виділено в окрему адміністра- ційну одиницу, Києвське міське Комисарство касується. §2.Всі справи,які підлягали компетенції Київського міського Комисара переходять на загальніх основах до губерніального Комисара Київщини. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Голова У.Ч.Р. Мик. Ирш Секретарь У.Ч.Р. Я.Пєвченко ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 5 березня 1918 р.(в м.Житомирі) Центральна Рада ухвалила ЗАКОН ПРО ПЕРЕДАЧУ МІЛІЦІЇ м.КИЄВА В РОСПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. §1. В розвиток і доповнення ст.VII "Постановлення Временного прави- тельства об укріпленні міліції" від 17 квітня 1917 року, і в виняток І ст. "Временнаго Положення о міліції" того ж числа, надлеглість міліції столиці Української Народньої Республіки м.Києва Київському міському самоврядуванню касуєтьсяся і вся міліція переходить в без- посередню підлеглість і роспорядження Міністерства Внутрішніх Справ. §2. На чолі столичної міліції стольть Начальник міліції, якого при- значається наказом Міністра Внутрішніх Справ. §3. Помічників Начальника столичної міліції і Начальників районів призначаються Міністерством Внутрішніх Справ. §4. Розділ столиці на міліційні райони, определення складу (кіль- кості) і окладів утримання чинів столичної міліції і служачих кан- целярії покладається на Міністерство Внутрішніх Справ. §5. Видатки по утриманню столичної міліції по обрахункові Міністерства Внутрішніх Справ покладається на кошти, які асигнується з державної скарбниці в розмірі 50%, в решті – на кошти міської Київської Ради. §6. В загальній частині діяльності столичної міліції нормуються "Розпорядженням «О локалізації о Миліції» від 17 квітня 1917 року. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Запровадженою „Якого“ і перетвореному „Який“ відповідно Тов. Голова У.Р. Мик. Кізань Секретар У.Р. Я. Певченко ИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 5 березня 1918 р.(в м.Китомирі) Центральна Рада ухвалила ЗАКОН ПРО ПОКАРАННЯ ВСІХ УЧАСНИКІВ ВЛІТНЬ Й ПОВСТАННЯ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. §1. Всі, кому буде судом доведено, що вони після дня 12 січня (опублі- кування ІУніверсалу) брали участь або допомагали в війні Росії з україною й повстанню проти української Народньої Республіки, третять право на громад пиство української Народньої Республіки і їх карається висилкою за межі 11. §2. У разі самовільного повороту сих особ на територію Української Народньої Республіки, їх карається тюрмою на п'ять (5) літ. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Запроведеному "К" і партійному "Ваня" вірно Тол. Голова Я. І. Мирза Секретар Центральної Ради Я. Певченко Українська Центральна Рада у Києві Березня дня 1918 року №430 К.Т.Н. Вх. №241 207ш - 18р. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія У.Ц. Ради при сьому надсилає Вам закон про поділ України на землі в кількості 4-х примірників. Завідуючий Кодиф.Відділом Диловод Володимир Прийняття Закону про поділ України на землі в Грец-Бюро одержав для надруковування в "Вістинкові Ради Народніх Міністрів" 21/III 1918 року Ген. Осипович ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради дня 6 березня 1918 р.(на перегонах Чор- норудка - Бровки - Попельня - Кожанка - Хвастів). Центральна Раду ухвалила ЗАКОН ПРО ПОДІЛ УКРАЇНИ НА ЗЕМЛІ. §1. Поділ України на губернії й уїзди касується. §2.Українська Народня Республіка розділяється на такі землі:1) ПІДЛЯШСЬКЕ центр Бересть;2) ВОЛИНЬ, центр Луцьк;3) ПОГОРИНА, центр Рівне;4) ВОЛОХІВСЬКА ЗЕМЛЯ, центр Житомир;5) ДЕРЕВСЬКА ЗЕМЛЯ, центр Тскорость;6) ДРЕГОВИЦЬКА ЗЕМЛЯ, центр Мозирь;7) КИЇВ з околицею (приблизно, на 20-30);8) ПОРОССЯ, центр Біла Церква;9) ЧЕРКАЩИНА, центр Черкаси;10) ПОБОЖЬ, центр Умань;11) ПОДІЛЛЯ, центр Камінець;12) БРАЦЛАВЩИНА, центр Винниця;13) ПОДНІСТРОВЬЯ, центр Могилів;14) ПОМОРЬЕ, центр Миколаїв;15) ОДЕСА з околицею;16) НИЗ, центр Ели- завет;17) СІЧА, центр Катеринослав;18) ЗАПОРІЖЖЯ, центр Бердянськ;19) НОВЕ ЗАПОРОЖЖЯ, центр Херсон;20) АЗОВСЬКА ЗЕМЛЯ, центр Маріуполь;21) СІБЕРЩИНА, центр Стародуб;22) ЧЕРНИГІВЩИНА, центр Чернгів;23) ПЕРЕЯСЛАВЩИНА, центр Прилука;24) ПОСЕМЬЯ, центр Конотоп;25) ПОСУЛІЄ, центр Ромен;26) САМАРА, центр Кременчук;27) ПОЛТАВЩИНА, центр Полтава;28) СЛОБІДЩИНА, центр Суми;29) ХАРКІВ, з сумежними околицями;31) ПОДОНЬЕ, центр Острогожськ;32) ПОЛОВЕЦЬКА ЗЕМЛЯ, центр Вахмут. - ручається внести осібний законопроект в можливо ближчім часі. §5. Про організацію самоврядування й влади адміністративної, селої і військової, згідно з зазначенням в §2 поділом на землі, Ради родних Міністрів доручається ввійти в найскорішім часі з осібним законопроектом. §6. З заведенням нових органів самоврядування і влади земель бернські й уздені установи будуть скасовані, а діловодство буде редано в порядку, який буде установленний осібним законом. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Засідник Голова У.Ц.Р. Євген Степаненко Секретар У.Ц.Р. Мих. Фремк Стверджив В.О. Генеральшо Бисаря В И М І Т К А З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ МАЛОЇ РАДИ 17 БЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ. Ц. Р. ухвалила прияти ратифікаційний закон в тексті предлож- женому парламентарною Комісією: "Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольня- ючи бажання Українського народу привернути негайно мирний стан між Українською Народньою Республікою і державами: Німеч- чиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, уповноважили нашу Раду Народних Міністрів скласти і підписати договір між Українською Народньою Республікою з одної сторони і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони. Уповноваження обох сторін, зібравшись в Ерести Литовському зложили і 9-го лютого 1918-го року підписали головний мировий договір, який від слова до слова такий: /слідує текст догово- ра./ Тому ми, Українська Центральна Рада, ухвалили: наведений вище мировий договір затвердити, ратифікувати івконувати твер- до і непохитно нині і на потім будучі часи, а Раді Народньих Міністрів наказати перевести обмін ратифікаційних актів в міс- ці, зазначеному в договорі." Голова Центральної Ради Секретарь Центральної Ради. Одобрив: Генеральний Писар Д. Хрищевські §3. Остаточним розмежовуванням Української Народньої Республіки з сусідніми державами число земель може бути змінене. §4. Про докладне розмежовання земель Ради Народних Міністрів по- ручається внести осібний законопроект в можливо ближчим часі. §5. Про організацію самоврядування й влади адміністративної, судо вої і військової, згідно з зазначенням в §2 поділом на землі, Ради На- родних Міністрів доручається ввійти в найскорішім часі з осібним законопроектом. §6. З заведенням нових органів самоврядування і влади земель гу- бернській і уїздні установи будуть скасовані, а діловодство буде пе- редано в порядку, який буде установленний осібним законом. З ОРИГІНАЛОМ ПРОТОКОЛУ ЗГІДНО. Засідуючий Голова У.Ц.Р. Євген Степаненкo Секретарь У.Ц.Р. Мих. Єремія Стверджує В.О. Генерального Бисаря ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ МАЛОЇ РАДИ 17 БЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ. Ц. Р. ухвалила прияти ратифікаційний закон в тексті предложеному парламентарною Комісією: "Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольня- ючи бажання Українського народу привернути негайно мирний стан між Українською Народньою Республікою і державами: Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, уповноважили нашу Раду Народних Міністрів скласти і підписати договір між Українською Народньою Республікою з одної сторони і Німеччиною Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони. Уповноваження обох сторін, зібравшись в Бресті Литовському зложили і 9-го лютого 1918-го року підписали головний мирний договір, який від слова до слова такий: /слідує текст договора./ Тому ми, Українська Центральна Рада, ухвалили: наведений вище мирний договір затвердити, ратифікувати івиконувати твердо і непохитно нині і на потім будучі часи, а Раді Народньих Міністрів наказати перевести обмін ратифікаційних актів в міс- ці, зазначеному в договорі." Голова Центральної Ради Секретарь Центральної Ради. Підтверджує: Генеральний Писар Д. Хрипунов ВИМІТКА з протоколу засідання Малої Ради 17-го ІІІ.1918 року. Ц.Р. ухвалила прийняти ратифікаційний закон в тексті, предложеному парламентарною комісією: "Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо, що вдовольняючи бажання українського народу привернути негайно мирний стан між Українською Народньою Республікою і державами: Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною, уповноважили нашу Раду Народних Міністрів скласти і підписати договір між Українською Народньою Республікою з одної сторони і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною з другої сторони. Уповноважені обох сторін, зібравшись в Бресті Литовськім, зложили і 9-го лютого 1918-го року підписали головний мирний договір, який від слова до слова такий: /слідує текст договора/. Тому ми, Українська Центральна Рада, ухвалили: наведений вище мирний договір затвердити, ратифікувати і виконувати твердо і непохитно нині і на потім будуччі часи, а Раді Народних Міністрів наказати перевести обмін ратифікаційних актів в місця, зазначеному в договорі". Голова Центральної Ради: С. Вєлєнович Секретар Центральної Ради: Д.Дешкевич Ствердив: Генеральний Емсарх Тимченко Українська Центральна Рада 23-го березня 1918 року ухвалила: постанову: Продовжити на 2 роки, починаючи з І-го січня 1918 року чинність законів від 16 грудня 1914 року і 19 травня 1915 року про підвищення судових оплат та касаційних за- логів по судовим справам у Мирових, та загальних Судових Установах /Собр.Узак. І росп. Прав. від I-1914 р. № 366 ст.З544 С обр.Узак.і Росп.Пр.від I-1915 р. № 152 ст.II7I і Собр.Узак.і Росп.Прав. 1915 р.№ 201 ст.1586. З першотвором протоколу згідно: Голова Укр.Центральної Ради Секретарь Укр.Центральної Ради Українська Центральна Рада 24 березня 1918 р. ухвалила: постанову: Асігнувати одноразово в розпорядження Народнього Міністерства Справ Судових 200.000 карб./двісті ти- сяч карб./ на видавничу діяльність, а саме: I/ На складання і видання словника української правничої термінології, 2/ На переклад найголовнійших обов'- зуючих законів на українську мову, 3/ На видання правничого часопису і 4/ На субсідію по виданню юри дичних книжок.- З первотвором протоколу згідно: Голова Укр. Центральної Ради Секретар Укр. Центральної Ради ЗАКОН ПРО ПІДВИЩЕННЯ АКЦІЗУ НА ТЮТЮН І ВИРОБИ З НЬОГО, УХВАЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ 24/III 1918 РОКУ. I/Акциз на тютюн жовтий і махорку та вироби з них, а також найвищі про- дажні ціни на них призначити такі, як то зазначено в низьє поданій таб- лиці протягом до І Січня 1919 року. 2/Міністрові Фінансів Української Народньої Республіки доручити зазна- чити спосіб запровадження, а також строки умови виконання вищезгаданої в І розділі постанови: Тариф акциза і найвищих продажних цін на вироби з тютюну. | Перечень виробу | Акциз. | Найвищі продажні | | :--- | :--- | :--- | | і їх сортів. | | ціни з акцизом. | | Жовтий тютюн. | | | | Висшого сорта а. | | | | І фунт.. | На один фунт 22 карб. | вільні. | | І/2 фунта... | | | | І/4 фунта.... | | | | І/8 фунта..... | | | | Висшого сорта б. | | | | І фунт.. | На один фунт | не вище 34 карб. 80 коп. | | І/2 фунта... | " " 17 " 40 ". | | | І/4 фунта.... | " " 8 " 70 ". | | | І/8 фунта..... | " " 4 " 35 ". | | | Висшого сорта в. | | | | І фунт.. | На один фунт | не вище 30 карб. | | І/2 фунта... | " " 15 " | | | І/4 фунта.... | " " 7 " 50 коп. | | | І/8 фунта..... | " " 3 " 75 ". | | | I сорта. | | | | І фунт.. | На один фунт | не вище 24 карб. | | І/2 фунта... | " " 12 " | | | І/4 фунта.... | " " 6 " | | | І/8 фунта..... | " " 3 ". | | Перечень виробу і їх сортів. II сорта. 1/2 фунта...................... На один фунт не вище 8 карб. 1/4 " ......................... 6 карб. 80 коп. " " 4 " 1/8 " ......................... " " 2 " III сорта а. 1/4 фунта...................... На один фунт не вище 2 карб. 50 к. 1/8 " ......................... 3 карб. 70 коп. " " 1 " 25 III сорта б. 1/4 фунта...................... На один фунт не вище 2 карб. 1/8 " ......................... 2 карб. 50 коп. " " 1 " Ножательний тютюн. I фунт.......................... На один фунт вільні. 1/2 фунта...................... 6 карб. 40 коп. 1/4 " ......................... " " 1/8 " ......................... " " Шапіроси. Високого сорта а. 250 штук........................ На тисячу штук вільні. 100 " ......................... 36 карб. 25 " 20 " 10 " 5 " Високого сорта б. 250 штук...................... не вище 13 карб. 50 коп. 100 " ......................... 5 " 40 " 25 " ......................... 1 " 39 20 " ......................... 1 " 08 10 " ......................... - " 54 5 " ......................... - " 27 перечень виробу і їх сортів. I сорта. 0 штук…………………………… " ………………………………… 15 " ……………………………… " ………………………………… 9 " ……………………………… " ………………………………… 6 " ……………………………… II сорта. штук……………………………… 2 " ……………………………… " ………………………………… III сорта а. штук……………………………… " ………………………………… " ………………………………… III сорта б. 0 штук…………………………… Корка курительна і ножательна. 1/4 фунта………………………… 3 " ……………………………… 16 " ……………………………… Махорочні папіроси. штук……………………………… " ………………………………… " ………………………………… з ПЕРВОТОРОМ ЗГІДНО: Голова Центральної Ради Секретарь Центральної Ради Акциза. На тисячу штук 20 карбованців. На тисячу штук 16 карб. 50 коп. На тисячу штук 9 карб. 60 коп. На тисячу штук 6 карб. 20 коп. На один фунт 1 карб. 60 коп. На тисячу штук 2 карб. 80 коп. На вищі продажні ціни з акцизою. не вище II карб. —коп. " " 4 " 40 " " " I " 10 " " " - " 88 " " " - " 44 " " " -- " 22 " не вище 3 карб. 80 коп. " " - " 76 " " " - " 38 " не вище 2 карб. 50 коп. " " - " 50 " " " - " 25 " не вище – 40 коп. не вище – 84 коп. " " - " 42 " " " - " 21 " не вище – 64 коп. " " - " 32 " " " - " 16 " Закон про скасування посад молодших помічників податкових інспекторів, ухвалений У.Д.Радою 24 березня 1918 р. I / Посади молодіших помічників податкових інспек- торів касуються і особи, котрі займали ці посади ли- шаються по за штатом на загальних підставах, коли не будуть призначені на які инші урядові посади. 2/ Старші помічники податкових інспекторів пере- именовуються в помічників податкових інспекторів. З перготвором протоколу згідно: Голова Укр.Центр. Ради Меленовський Секретар Укр.Центральної Ради Носіковськ Пвердив: Генеральний Міністр Н. Хмельник Закон про скасування 225 ст.Учр.Суд.Уст., ухвалений Українською Центральною Радою 24 березня 1918 року. Українська Центральна Рада ухвалила: Ст. 225 Учр.Суд.Уст. / св.зак. т.XVI,ч.I,вид.І914 року/ скасувати.- З першотвором протоколу згідно: Голова Укр.Центральної Ради Секретар Укр.Центральної Ради Підпис: Генеральний Писар И. Шевчук. ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 30-го БЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада постановила призначити доживотню пенсію Людмилі Михайловні Драгомановій та Ів. Нечує Левицькому в розмірі: 1/ в 2.400 карб. річно вдові відомого політичного діяча, ученого і письменника Михайла Драгоманова-Людмилі Михайловні Драгома- новій. 2/ в сумі 2.400 карб. річно письменнику Івану Семеновичу Нечує Левицькому. З першовором протоколу згідно: Р. Голова Укр. Центральної Ради Мирон Секретар Укр. Центральної Ради В. Лещенко Ствердив: Генеральний Микола Хрущов ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 30-го БЕРЕЗНЯ 1918 р. Українська Центральна Рада на доповнення закону про тимчасове впорядкування місцевого суду /Соб.Уз. и Расп.Прав. 1917 р. № 104 ст.577/, ухвалила постанову: В тих місцевостях, де члени мирового суду ще не вибрані й не за- тверджені, всі справи цивільні та карні рішаються мировими суддя- ми одноособово. З першотвором протоколу згідно: Голова Укр.Центральної Ради Секретар Укр. Центральної Ради Стверджує: Генеральний Микола Т. Хрущов Українська Центральна Рада у Києві вітня 3 дня 1918 року А № 602. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам для оголошення закони ухвалені Центральною Радою: I/про випуск знаків Державної Скарбниці на сто мільонів карбованців, 2/постанову про тимчасове впорядкування місцевого суду, 3/про призначення доживотньої пенсії Л.М.Драгомановій та Ів. Левицькому, в чотирох примірниках кождий. Директор Канцелярії Центральної Ради Завідуючий Кодіфікаційним Відділом ЗАКОН ПРО ВИПУСК НА СТО МІЛІОНІВ ЗНАКІВ ДЕР- ЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ УХВАЛЕНИЙ У.Ц.РАДОЮ НА ЗАСІДАННІ 30-го БЕРЕЗНЯ 1918 РОКУ. Українська Центральна Рада ухвалила: випустити знаків Державної Скарбниці на загальну суму СТО МІЛІОНІВ КАРБОВАНЦІВ на підс- таві низнезазначених правил: I. Знаки Державної Скарбниці забезпечуються всіми державними прибутками і всім майном Української Народньої Республіки, 2. Вартість сих знаків призначається в 5, 10, 25 і 50 карбов- анців. 3. Форма знаків затверджується Народним Міністром фінансів. 4. Знаки повинні бути погашені не пізніше І березня 1919 року 5. Знаки ходять на рівні з державними кредитовими білетами і обовязково до прийому по всім виплатам і розчотам, як дер- жавним, так і приватним. 6. Обмін і розмін сих знаків на циркулюючі на Україні кредитові білети, як і кредитових білетів на вищезгадані знаки чиниться без перешкоди і без усякої нагороди і доплати. 7. Знаки скарбниці мають платильну вагу до І-го березня 1924 р. По скінченню згаданого 5 літнього сроку знаки не предста- влені до обміну, призначаються не дійсними. 8. Фальшування знаків карається законом, як і фальшування кре- дитових білетів. З перготвором протоколу згідно: Тоб. Голова Центральної Ради Секретарь Центральної Ради Отвердив: Генеральний Микерв 11 квітня ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИДАЧУ ПАЙКІВ /ухвалено Радою Народних Міністрів І-го квітня 1918року/. В доповнення і зміну закону від 25 червня 1912 року про видачу державної допомоги родинам солдатів Централь- на Рада ухвалила: І. З огляду на оголошення самоостійності Української держави припинити видачу пайків по закону від 25 червня 1912року родинам ратників запасних буршом армії Росій- ської держави з дня 9-го січня 1918р.ст.ст. 2. Видачу пайків продовжувати: А/ виключно незаможнім жінкам та дітям полонених солда- тів до повороту з полону і не далі терміну, який буде зав- начено Радою Народних Міністрів. В/ продовж та сиротам вбитих і без вісти пропавших гро- мадян України до призначення їм державної пенсії і не далі до Липня 1918р. /н.ст./ ПОЛІСНЕНИН ДО ПРОЕКТУ ПРО ЗМІНУ ЗАКОНУ ВІД 25 ЧЕРВНЯ 1918року. На підставі закону від 25 червня 1912року державна запомога видавала ась родинам солдатів зазначеним в §60. Правом на запомогу користувались всі жінки та діти, а крім того батьків, діди, бабки, брати та сестри, які воїн утримувалися процесою солдата. Така широка допомога вимагала весь час силу грошей. На території України на цю справу витрачувалося що місяця приблизно 100-150 мільонів карбованців. До І січня 1918р. но виплачених пайків підраховано приблизно на 112.000.000ка бованиць. В такому стані являється необхідним негайно вжити всіх заходів в далі скорочення цих ідатків. Соягнути Осягнути цього можливо шляхом обмеження круга осіб, які користують си правом на пайок, і призначених остаточ- ного терміну по закону 25 червня 1912року. Початковий термін з якого можна перевести зміну зако- ну про видачу пайків проектом пропонується 9-го січня 1918 року - мент оголошення самостійності Української Народньої Республіки, з того погляду, що закон від 25 червня 1912 року видано царським урядом для армії бувної Російської Держави і в менту проголошення самостійності Української Народньої Республіки перестала істнувати на території України армія Російського Уряду, який кр.м того вжив цю армію до війни в Українську Республіку. На підставі цього пропонується в 9-го січня 1918 року валишити видачу пайка на території України тільки для двох категорій: I/ для жінок та дітей поменених солдатів і 2/ для вдов та сиріт убитих і пропавших без вісти. Ці категорії всіб п оект обмежую "невзаможність" че,ез те що до сього часу багато жінок заможних і забезпечених одержувало запомогу, хоча по змісту закону на меті була запомога лише невзаможнім особам. Остаточного терміну припинення видачи пайка родинам полонених проєктом не зазначено через те, що зараз невідомо який час протягниться поворот 1х в полону. Рада Народних Міністрів одержавши згодом певні відомості в цій справі мусить зазначити дей термін. Для вдов та сиріт проєкт дає льготу на одержання пайка не далі 1-го липня 1918 р., на протязі якого терміну вси повинні одержати пенсію відповідного закону 25 червня 1918р Проєкт зміни законів дає велику економію громадській державі. Видатки на виплату пайків вимогають за час в 9 січня 1918 року по остаточний термін приблизно 52.100.000 а разом з боргом до 1918 року /112 мільйонів/ лише 164:100.000карб. При цьому необхідно зварнути увагу на те, що на підставі вищезгаданого закону пайки видавались І числа за кожний місяць наперед. Через те проєкт зазначаю термін 9 січня 1918 року з тою метою, що пайки було видано не за десять січень, а лише за 9 днів цього місяця. В такому разі можлива економія 60-70 міл.карб. Для поліпшення законопроекту матеріального боку даються наведені інформаційні відомості: На виплату пайків жінкам, дітям, батькам, братам, сестрам та іншій родині /§ 61/ потрібно до місяця ...........100.000.000кар. За І9І7рік не виплачено пайків приблизно .........................ІІ2.000.000 " Пайки виплачуються асмісленно за місяць на перед. По оцених солдатів рахується мінімум 700.000ч. Вбитих та загинених солдатів рахується приблизно .........................280.000 без вісті загинених рахується приблизно,70.000 " Вдов та сиріт які не одержали пенсії рахується ...........................50% -в. Незаможніх кінок та дітей рахується взагалі .........................І/3. На виплату пайків по законопроекту потрібно / до І липня І9І8року / приблизно 164.000.000кар., Міністр Внутрішніх Справ Ткаченко В.О.Директора департамента Загальних Справ Приходько За Начальника Відділу /підпис/ З оригіналом згідно Діловод Українська Центральна Рада у Києві Квітня 3 дня 1918 року №604. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам 4 копії постанови Центральної Ради від 2-го квітня про похорони письменника Івана Нечуя-Левицького на кошт Центральної Ради. Директор Канц.Центральної Ради Завідуючий Кодіфікаційним Відділом С. Голубєв ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ВІД 2-ГОКВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила: Письменника Івана Нечуя-Левицького похоронити коштом Центральної Ради З пергвтвором протоколу згідно: Голова Центральної Ради С.Мельничук Секретар Центральної Ради Я.Левченко Підтверджую: Генеральний Міністр Т.Хмельник ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада в засіданні від 2 квітня 1918 року постановила: Обібрати суддями до Генерального Суду Української Народньої Республіки нижчезазначені особи: І.Яценко П.В. 2.Засиленко М.П. 3.Товкач К.І. 4.Марголін А.Д. 5.Чернявський М.Ф. З першотвором протоколу згідно: Моголов Центральної Ради Секретар Центральної Ради Стверджую: Ісеращенко Шорб П. Урмезюк ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. Центральна Рада в засіданні від 2 квітня 1918 року постановила: Обібрати суддями Київського Апеляційного Суду ниж- чезазначені особи: 1. Богомолець В.М. 2. Вязлов А.Г. 3. Воєтушевський Г.Д. 4. Русаковський І.А. 5. Ботвиновський М.О. 6. Місловський М.Ф. 7. Савицький О.I. 8. Мірний Микола 9. Мірний Дмитро 10. Назаровичинський І.К. З першотвором згідно: Голова Центральної Ради Секретар Центральної Ради Співзруч: Генеральний Мледук Н. Хрущов. Українська Центральна Рада Квітня 9 дня 1918 року № 665. Канцелярія Української Центральної Ради надсилає для оголошення в Вістнику Ради Народніх Міністрів постанову Центральної Ради про Анкетно-Слідчу Парламентську Комісію від 6/IV - 1918 р. Директор Канцелярії Завідувачий Кодифікаційним Відділом Є. Гланецький ВИМІТКА з протоколу засідання Центральної Ради. Резолюція Української Центральної Ради в справі установи Ан- кетно-Слідчої Парламентської Комісії для досліду випадків апар- хій і неправомірного поводження властей цивільних та військових і з'ясування політичних та соціальних умови на місцях. Центральна Рада 6-го квітня 1918 р. У Х В А Л И Л А: "Обібрати в складі 25 членів Української Центральної Ради Ан- кетно-Слідчу Парламентську Комісію, що має діяти на підставі ух- вали, при цім доданої і виробленої нею самою інструкції та пода- вати про наслідки своєї роботи справоздання Українській Централь- ній Раді. Повновласть і порядок діяльності Анкетно-Слідчої Комісії. I. Анкетно-Слідчий Комісії доручається: а/ дослід неправомірного поводження властей цивільних і вій- ськових на місцях. б/ Вживання заходів і видання розпоряджень що до усунення та упередження цих явищ в разі безпосереднього дотикання з ними. в/ З'ясування політичних та соціальних умови на місцях. 2. Для переведення досліду на місцях Анкетно-Слідча Комісія упов- новажується обирати поміж себе Спеціальні Комісії. 3. Всі представники цивільної та військової влади і взагалі всі осе би, що числяться на державній чи громадській службі з'обов'язу- ються на вимогу Комісії особисто являтися до Комісії і давати пояснення, допускати Комісію до відвідування вязниць, безпосеред- нього допиту ув'язнених, за якою б владою вони зачислені не були, до обзнайомлення з діловодством, матеріалами, архивами то що, всіх державних та громадських інституцій, а також представленні копії всіляких документів та справки. 4. По постанові Комісії відповідні Міністри повинні прикомандируву- вати до Спеціальних Комісій належно уповноважених урядовців для вживання з доручення Комісії, відповідних заходів, що до припи- нення або усунення неправомірних впливів, а також для переведен- ня судових слідчт згідно з Статутом Карного. 5. Спеціальним Комісіям надається право долучати до свого скла- ду Місцевих Членів Української Центральної Ради з дорадчим голосом. 6. Для участі в діловодстві Комісії надається право притягати урядовців всіх відомств, а також приватних осіб, перших за згодою з їх безпосереднім начальством і з захованням за ними посад та одержання. З первотвором згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Української Центральної Ради ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Українська Центральна Рада ухвалила постанову: Бібліотеці Української Центральної Ради надати право одержувати з-за кордону безвітчизно книжки в оправах /по- лятурках/ і без них, а також усікі видання, молюнки, пля- ни та мапи. З першотвором згідно: Голова Центральної Ради. Мирон Секретар Центральної Ради Отвердив: Генеральний Микола Свідзин /М. Урицький ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила постанову: На зміну ст.ст.2,3 і 6 закону 25 листопаду 1917 року про утримання Української Центральної Ради на держав- ній кошти, щоденна і за кожне засідання комісії платня членам Ради підвищується до 25 карбованців. З першотвором згідно: Голова Української Центральної Ради Миргород Секретар Д.Демченко Вердикт: Всебранний Комітет-П Хмельник. Українська Центральна Рада у Києві Квітня 12 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам для оголошення в „Вістнику Ради Народ- них Міністрів“ закони: I/про скасування краї- ніх норм по страховій операції в щадних ка- сах Укр.Народньої Республіки; 2/ про торго- промисловість на Україні, ухвалені Централь- ною Радою 9 квітня 1918 року. План Директора Канцелярії Центральної Ради Завідуючий Кодифікаційним Відділом ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДНЯ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила: Закон про скасування крайніх норм по страховій операції в ощадних касах Української Народньої Республіки. 1. Встановлений арт.35 „Положення 10 іюля 1914 года о страхо- ваній доходовъ и капиталовъ при посредствѣ государственныхъ сберегательныхъ кассъ" найвищій розмір застрахованого капі- талу і прибутку на одну особу - скасувати. 2. Доручити Народньому Міністерстві Фінансів встановити по окре- мим планам страхування через державні ощадні каси Українсь- кої Народньої Республіки розміри застрахованого на одну осо- бу капіталу, або прибутку, відповідно певним в цьому потребам, але не вище, як до 25.000 керб. капіталу і до 3.000 керб. річ- ного прибутку. З перговтором згідно: 18 І людкові „Положення 10 іюля" виправлено на „положення 20 липня" М. Голова Центральної Ради Миргород. Секретар Центральної Ради В. Дешевець Отвердив: Вихрамінський Ішкорб (підпис) Кричко ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДНЯ 9 КВІТНЯ 1918 РОКУ. Центральна Рада ухвалила: Закон про торгопромисловість на Україні. 1. Усі торґяні болота на Україні, здатні до промислової розробки торґу для палива й інших потреб, складають державне майно, яким відає Народне Міністерство Торґу і Промисловості. 2. Інституціям урядовим і громадським і всім громадянам України надається право безборонно провадити розвідку торґу. 3. Розробку торґяників і заготовку торґу зазначені в арт.2 ін-ституції і особи провадять в дозволу і під контролем Народного Міністерства Торґу і Промисловості 4. Правила про розробку і заготовку торґу, а також контроль над торгопромисловістю видаються Народним Міністерством Торґу і Промисловості. 5. Полагодження взаємовідносин між державою, підприємцями та громадами і окремими громадянами, які користуються торґяниками для палива, сінокосів, належить Народному Міністерству Торґу те Промисловості, за згодою Народного Міністерства Земельних Справ. З першотвором згідно: Голова Центральної Ради Секретар Центральної Ради Стверджує: Миколай Імечко (підпис) Українська Центральна Рада у Київі Квітня 16 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради над- силає Вам для оголошення в "Вістнику Ради Народніх Міністрів" закон про Ев- рейську Вчительську Семінарію, ухвалени Центральною Радою ІІ квітня 1918 року. Директор Канцелярії Укр. Центральної Ради Завідуючий Кодифікаційним Відділом Є. Галаневич ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ІІ КВІТНЯ 1918 РОКУ УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ЕВРЕЙСЬКУ ВЧИТЕЛЬСЬКУ СЕМІНАРІЮ У КИЇВІ. 1. Заснувати у Київі з І-го липня 1918 року Еврейську Вчительську Семінарію на підставі Статуту до цього приложенного. 2. На видатки по заснуванню Еврейської Вчительської Семінарії в Києві ассигнувати у розпорядження Народнього Міністерства Еврейських Справ 15.000 /п'ятнадцять тисяч/ карбов. 3. Отиести на кредити Народнього Міністерства Еврейських Справ суми, необхідні для утримання Семінарії, згідно прикладаємих до цього штатів. З першотвором згідно: Тов. Голова Української Центральної Ради Секретар Стверджує: Генеральний Писар (підпис) М. Кришенюк УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА 11 КВІТНЯ 1918 РОКУ УХВАЛИЛА ДОДАТОК ДО П.I ЗАКОНУ ПРО КИЇВСЬКУ. ЕВРЕЙСЬКУ ВЧИТЕЛЬСЬКУ СЕМІНАРІЮ: СТАТУТ ПРО КИЇВСЬКУ ЕВРЕЙСЬКУ ВЧИТЕЛЬСЬКУ СЕМІНАРІЮ. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. К.Е.В.С. має на меті приготувати вчителів та вчительок для початкових еврейських шкіл на території Української Народньої Республіки. 2. К.Е.В.С. являється середньою школою з спільним навчанням і складається з 4-х класів і одного додаткового підготовчого. 3. К.Е.В.С. до утворення Центральних органів єврейської автономії безпосередньо підлягає Народньому Міністерству Єврейських Справ. 4. При Семінарії є: 1/Бібліотека; 2/ педагогичний музей і підручники по експериментальній /прикладній/психології і шкільній гигієні; 3/кабінети та лабораторії по предметам викладу в Семінарії; 4/учебно-допомагальні установи. Крім цього, для практичних вправ слухачів Семінарії в справі викладу при Семінарії відкривається початкова школа. 5. Засоби Семінарії складаються з: a/сум, які відпускаються на її утримання по штатові; b/капіталів і майна, жертвованих Семінарії; в/ прибутків від майна і відсотків від капіталів, належних до Семінарії. 6. При Семінарії можуть організовуватися різного роду педагогичні курси для вчителів і осіб, які готуються до педагогичної діяльності. II. СЛУЖБОВІ ОСОБИ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ. 7. Педагогична Рада складається з усіх вчителів Семінарії і підготовчого класу, лікаря, вчителів /вчительок/ початкової при Семінарії школи, представників від Народнього Міністерства Єврейських справ і представників від Центральної Єврейської Вчительської спілки у Києві. 8. Педагогична Рада обирає Голову на кожні три роки. Перший Голова призначається на один рік Народним Міністерством Єврейських Справ. 9. До відома і остаточного вирішення Педагогичної Ради належать такі справи: I/ приняття учнів до Семінарії і до підготовчого класу і виключення їх, б/присудження учнів, скінчивших з успіхом курс, свідоцтв на з'єднання учителів початкових шкіл; в/ вибір найкращих методів викладу; г/ вибір учебних книжок та підручників; д/ призначення до випису книг до бібліотеки і підручників до музеїв; е/ розробка докладних програм учебних предметів і росприділення предметів ж/ трети штатних сум згідно з потребами Семінарії; в/ відшукання взагалі шляхів, які можуть сприяти розвиткові та успіху Семінарії як в учебно-вихованих,- таки в адміністративно-господарчих відносинах; и/ призначення і позбавлення учним стипендій, і. приняття жертв на користь Семінарії. -10. Голова Педагогичної Ради учителі Семінарії і підготовчого класу, вчителі початкової при ній школи, лікарь і всі служби користуються тимчасово, до затвердження нових штатів всіма правами не утримання та пенсією які установленна постановою тимчасового Уряду від 14 червня 1917 року і затвердженої Українською Центральною Радою 27 листопаду 1917 року. ІІ. Голова Педагогичної Ради, вчителі, вчительки наукових предметів обираються з осіб з вищою освітою; вчителі графічних мистецтв, фізичних епрах, співу музики, ручної праці, а також вчительки рукоділля обираються з осіб з освітою на нище середньої і крім того таких що мають право викладати зазначені предмети та мистецтва по середніх школах, учителі початкової школи обираються з осіб, закінчивших учительські інститути або учительські Семінарії, а також з осіб з середньою освітою, що мають звання вчителя початкової школи і прослухали учительські курси. Примітки: Педагогичною Радою в виключних випадках можуть бути обрані особи, не маючи зазначеного в § ІІ центру, але такі особи допускаються до викладу в дозволу Народнього Міністерства Еврейських Справ. 12. Голова Педагогичної Ради викладає в Семінарії один з предметів, але не може мати більш, як 6 уроків на тиждень. 13. На випадок організації передбачених ст.6 цього Статуту курсів, учителі Семінарії приймають в них участь за особливу нагороду. ІІІ. ПРЕДМЕТИ ВИКЛАДУ В К.Е.У.С. 14. В Семінарії викладаються: I/єврейська мова і література, старо-єврейська мова і література, єврейська історія; 2/загальна педагогіка і дидактика з основними відомостями з психології і логики і головніші відомості з історії педагогіки; 3/методика предметів викладу в початкових єврейських школах; 68 4/математика /аріфметика,алгебра,геометрія і тригонометрія/; 5/українська мова і література; 6/руська мова і література; 7/природознавство /мінералогія,ботаніка,зоологія,анатомія,фізіо- логія в зв'язку з гигієною загальною і шкільною; 8/фізика і хімія; 9/географія; 10/історія України та загальна історія; 11/черчення,малювання /рісованнє/,чистописання; 12/співи,музика,гімнастичні вправи; 13/ручна праця і рукоділля. 14. Викладовою мовою в Семінарії являється єврейська мова. _4._УЧНІ _СЕМІНАРІЇ._ 15. До підготовчого класу приймаються особи обох полів, не молодше, як 15 років, що скінчили 2 класову початкову школу і склали крім цього іс- пит по єврейській і старо-єврейській мовах і єврейській історії, по програмі, котра буде установлена Педагогичною Радою Семінарії. 16. До першого класу приймаються особи обох полів, не молодше 16 років, які скінчили вищу початкову школу, або рівну їй курсом школу і крім цього, склали відповідний іспит по єврейській, старо-єврейській мовах і єврейській історії. П р и м і т к а: До підготовчого і першого класів можуть прийматися і такі, які склали іспит в знанні курсу відповідних шкіл. 17. Курс навчання в Семінарії для тих, що вступили в підготовчий клас 5- річний, а для тих, що вступили в перший клас 4-річний. П р и м і т к а: Для осіб, що скінчили до вступу в Семінарію курс серед- ньої школи, педагогичною Радою може бути установлений коротший строк пробування в Семінарії, але не менш 2 літ 18. Число учнів Семінарії визначається Педагогичною Радою в числі не більш як 40 для кожного класу /а для підготовчого класу 45 чоловік/. При не- обхідності в дозволу Народнього Міністерства Єврейських справ мо- жуть бути відчинені паралельні класи. 19. Учні Семінарії, котрі прослухали успішно повний курс навчання, мають складати іспит; склавши з успіхом вазначенний іспит, одержують свідоцт- во на звання учителів початкових шкіл. 20. Учням Семінарії можуть видаватися стипендії в сум, призначених на це по штатові, а також з пожертв приватних осіб та громад. З першотвором згідно: Гв. Голова Української Центральної Ради Секретар В.Демченко Стверджує: Генеральний Штаб — А. Хрипунов ДОДАТОК ДО П.З ЗАКОНУ ПРО ЕВРЕЙСЬКУ ВЧИТЕЛЬСЬКУ СЕМІНАРІЮ УХВАЛЕНИЙ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ ІІ КВІТНЯ 1918 РОКУ: ШТАТИ НИЖНЬОЇ ЕВРЕЙСЬКОЇ ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ СЕМІНАРІЇ, зложені на підставі Постанови Тимчасового Уряду від 14 червня 1917 року. | | Кіль-кість | Щорічне утримання одному | Чотири під- тирічні одному кожна. | Клас поса- ди. | Оклад пенсії. | |---|---|---|---|---|---| | Директорові утримання квартинних | I | 3.600 900 | 400 | 5 | 2.000 | | Учителям наукних пред. утримання квартинних | 9 | I.800 450 | 400 | 8 | I.800 | | За класне наставництво | 5 | 600 | - | - | - | | Учителеві графики утр. квартинних | I | I.200 300 | 400 | 8 | I.300 | | Учителеві співу утрим. квартинних | I | I.200 300 | 400 | 8 | I.300 | | Учителеві ручн. прац. утр. квартинних | I | I.050 262.50 | 200 | 8 | 960 | | Учит.початк. школ. утрим. квартинних | 4 | 960 240 | I80 | 9 | 960 | | Лікареві............... | I | 600 | - | 8 | 480 | | Навчання рігієни........... | - | 300 | - | - | - | | Учителеві гімнастики квартинних | I | 900 225 | 200 | 9 | 900 | | Діловодові утримання квартинних | I | 800 200 | - | 9 | по 7 р. | | Секретареві Педаг. Ради | I | 180 | - | - | - | | Бібліотекареві ........... | I | 180 | - | - | - | | Стіпендії /100/ | - | по300 | - | - | - | | На бібліотеку і учебні підручники | - | 1500 | - | - | - | | На матеріали та струменти ручної праці...........- | - | 350 | - | - | - | | На придбання і ремонт музичних струментів | - | 300 | - | - | - | | На видатки по лікуванню | - | 300 | - | - | - | | Концелярські видатки | - | 200 | - | - | - | З первотвором згідно: Голова Укр. Центральної Ради Секретар В.Омшанський Стверджує: Інгераміш Шевер (підпис) Т.Криштоф Українська Центральна Рада у Києві Квітня 13 дня 1918 року № 464. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає для оголошення в "Вістнику Ради Народніх Міністрів" закони: 1/ про надання права Бібліотеці Центральної Ради безмитно одержувати книжки з-за кордону, 2/ про підвищення платні членам Центральної Ради, ухвалені 9 квітня с.р. 3/ про тимчасові росписи видатків на 1918 рік, ухвалений Центральною Радою II квітня с.р. Пов. Директор Канцелярії Укр. Центральної Ради Ю. Кишкенев Завідуючий Кодифікаційним Відділом Е. Галаневич ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДНЯ ІІ КВІТНЯ 1918 РОКУ. Українська Центральна Рада ухвалила закон про тимчасові росписи видатків на 1918 рік. Поки буде складений і ухвалений перший бюджет Української Народньої Республіки, всі державні ви- датки переводяться на підставі тимчасових росписів які складаються відповідними Міністерствами на ко- жні чотирі місяці 1918 року і подаються через Мініс- терство Фінансів на затвердження Центральної Ради. З переговором згідно: Т. Голова Української Центральної Ради Секретар В. Ямпольський Спікер: Генеральний Секретар Н. Хмельник ВИМІТКА з протоколу засідання Української Центральної Ради. Українська Центральна Рада ухвалила 16-го Квіт- ня 1918 року закон про незайманість особи чле- нів Української Центральної Ради. 1. Члени Української Центральної Ради не підлягають відповідаль- ності за голосування, за висловлені думки і взагалі за діяльність, з'язану з обов'язками членів Центральної Ради як у Центральній Ра- ді, так і по за стінами її. . Члени Української Центральної Ради можуть бути притягнені до слідства і карного суду тільки авичайними судовими порядком і з дозво- лю Української Центральної Ради. 3. Члени Української Центральної Ради не можуть бути заарештован- ні або іншими способами позбавлені без дозволу Центральної Ради волі, за винятком затримання на горячому вчинкові. 4. Про необхідність притягнення до слідства і карного суду або про загримання члена Центральної Ради на горячому вчинкові відповід- ні власти повинні негайно сповістити Українську Центральну Раду. 5. На вимогу Центральної Ради судове переслідування Члена Ради повинно бути одкладено, а позбавлення волі – скасовано аж до скінче- ння строку уповноважень Ради, або виступу зі складу її члена Ради. 6. До видання законка про незайманість членів Українських Установ- чих Зборів, членів Українських Установчих Зборів діляння статей 2-ої, 3-ої, 4-ої і 5-ої сього закону понирюється також на членів Українських Установчих Зборів, вибори яких затверджені окружними або головною по виборах в Українські становчі Збори Комісіями. До початку роботи Українських Установчих Зборів питання, продви- жені п.2-м, 4-5 находяться в розпорядженню Української Центральної Ради. Ухвалено закон про незайманість членів Української Центральної Ради ввести в життя телеграфом. З першотвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради С.Мельничук Секретар В.Демченко УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА Квітня 7 дня 1918 року Передати відразу до Генерального Писаря. негайно, безпосередньо до Г. М. Д. 191/2 Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам для негайного оголошення по телеграфу закон про незайманість членів Центральної Ради, ухвалений Центральною Радою 16-го Квітня 1918 р. Директор Канцелярії Ю. Ковальський Завідуючий Кодифікаційним Відділом Є. Гапоневич Ви приєднано вишу про незаймання членів Центральної Ради без оголошення в "Вістях Народного Міністерства" і передачі через Уряд. Борго до Укр. мтн. Ван. воспринял в Место Трапезы 20 Криммер употребил ВИМІТКА з протоколу засідання Української Центральної Ради. Українська Центральна Рада ухвалила 16-го Квіт- ня 1918 року закон про незайманість особи чле- нів Української Центральної Ради. I. Члени Української Центральної Ради не підлягають відповідаль- ності за голосування, за висловлені думки і взагалі за діяльність, з'язану з обов'язками членів Центральної Ради як у Центральній Ра- ді, так і по за стінами її. 2. Члени Української Центральної Ради можуть бути притягнені до слідства і карного суду тільки звичайним судовим порядком і з дозво- лу Української Центральної Ради. 3. Члени Української Центральної Ради не можуть бути заарештова- ні або іншими способами позбавлені без дозволу Центральної Ради волі за винятком затримання на горячому вчинкові. 4. Про необхідність притягнення до слідства і карного суду або про затримання члена Центральної Ради на горячому вчинкові відповід- ні власти повинні негайно сповістити Українську Центральну Раду. 5. На вимогу Центральної Ради судове переслідування Члена Ради повинно бути одкладено, а позбавлення волі – скасовано аж до скінче- ння сроку уповноважень Ради, або виступу зі складу її члена Ради. 6. До видання законa про незайманість членів Українських Установ- чих Зборів, членів Українських Установчих Зборів діляння статей 2-ої, 3-ої, 4-ої і 5-ої свого закону поширюється також на членів Українських Установчих Зборів, вибори яких затверджені окружними або головною по виборах в Українські Установчі Збори Комісіями. До початку роботи Українських Установчих Зборів питання, предвид- жені п.2-м, 4-5 находяться в розпорядженні Української Центральної Ради. Ухвалено закон про незайманість членів Української Центральної Ради ввести в життя телеграфом. З першотвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради С.Мельничук Секретар В.Демешин Затверджено: Ган. Писарев Т. Ушаков Українська Центральна Рада у Києві Квітня 20 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія надсилає Вам для оголошення в "Вісті. Ради Народн. Міністр." закони: I/про тимчасове кредитування Державним Банком міс- цевих мійських і народних самоврядувань, 2/про випуск розмінних марок Державної Скар- бниці, ухвалені Центральною Радою 18 квітня 1918 року, і 3/постанову Центральної Ради від 17 березня 1918 року про ратифікацію мирного договору з осередніми державами. П. Директор Канцелярії. Укр. Центральної Ради Ю. Ковальський Завідуючий Кодифікаційним Відділом Б. Галактіонов Дітубанку Ієротавлен Генком місцевих містких і магдитськ само- врядувань на суму не вище 100000 000 коп. про випуск робочих листків Червоної армії "Скарбничі" і про розподіл коштів між ньою дотовку у всередині сел десяти ава- ми одержань в Трет-Благодатній Коломиї в Березнові Раді Нагорня міст ступіль 22 квітня року 18-го Центральний Рада ухвалила 18 квітня 1918 року ЗАКОН Складений Українською Центральною Радою і засіданні 19-го квітня 1918 року про тимчасове кредитування Державним Банком місцевих міських і народних самоврядувань на загальну суму не вище 100,000.000 карб. I. На будуче, як до звроблення загального закону про організацію комунального кредиту, дозволити Державному Банкові Української Народньої Республіки відкривати органам місцевого міського і народнього самоврядування спеціальні кредити на загальну суму не вище /100,000.000 карб./ ста мільйонів карбованців на два-надцять місяців векселі вищезазначених установ з мірою Уряду. Від імені уряду підписують банки Народній Міністр Фінансів і Народній Міністр Внутрішніх Справ. 2. Учетні проценти не повинні перевищувати звичайної норми для спеціальних бімучих рахунків Державного Банку. ПРИМІТКА: Органам самоврядування може бути надано право по згоді визназаних Народніх Міністрів, зазначені в першім параграфі векселі реалізувати на приватних грошових ринку /в приватних банках, банківських домах, у приватних осіб/ під той, одначе, умовою, що розмір учетної ставки не перевищує означеного в другому параграфу норми. 3. Народньому Міністерстві Внутрішніх Справ доручається, по згоді з Народнім Міністром Фінансів і Державним Контролем установити загальні умови, на яких Уряд гарантує по-зики органів самоврядування, а також означувати розмір позики кожному окремому місцевому органові самоврядування, відповідно до дійсної потреби кредиту і забезпеченості позичкової операції. 4. Раді Народніх Міністрів надається право продовжувати установлений цим законом строк кредиту, але не надовго, як на п'ять років разом. Одночасно з тим доручається Раді Народніх Міністрів негайно після введення в життя - 8 - нового закону про організацію комунального кредиту вста- новити спосіб покриття відкритого чи законом тимчасового гарантованого вексельного кредиту, в його до того часу не- погашеній частині, іншими цановстановленими борговими обов'язками органів місцевого самоврядування. 5. Рахунки по позиках земствах 1 городам вести при кре- дитовій Канцелярії Міністерства Фінансів. З першотвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретар В.Демченко Стверджує: Генеральний Писаръ Я. Христюк ЗАКОН Ухвалений Українською Центральною Радою в засіданні 18-го квітня 1918 року про випуск розмінних марок Державної Скарбниці. Надати Міністерстві Фінансів право випустити в оборот розмінні марки Скарбниці в розмірі дійсної потреби, але не вище суми шість- десят мільйонів карбованців на підставі нижчезазначених правил: I/ Розмінні марки Скарбниці ходять на рівні з металічною роз- мінною монетою. 2/ Розмінні марки Скарбниці виробляються і випускаються за ок- ремий рахунок державної Скарбниці вартістю: 1, 2, 4, 6, 10, 20, 30, 40 і 50 копійок. 3/ Зразки розмінних марок затверджується Міністром Фінансів. 4/ Попсована розмінна марка Скарбниці не приймається в платню, коли вона має менше трьох чвертей цілої розмінної марки. 5/ Міністр Фінансів має установити порядок як вийняти розмінні марки з обороту. § 4 після слів „в тяжко“ вставити: „, в тому разі“. З пергаментом протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретарь Отвердив: Генеральний Офіцер А. Кшесюк УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА. Квітня 22 дня 1918 року. № 983 До Генерального Писарства. Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам для оголошення в Віст- нику Ради Народних Міністрів поста- нову Центральної Ради від 18/IX-18р. про асігновку в розпорядження Міні- стерства Земельних Справ 2,406.000 карбованців. Директор Канцелярії Ю. Кошляк Завідуючий Кодіфікаційним Відділом Є. Тимошенко Примірник постанови Центральної Ради від 18/ІХ-18р. про асігновку в розпорядження Міністерства Земельних Справ 2,406.000 карбованців , одержав Трес-Боров Ямз Надрукувалась в „Вістника Ради Народних Комісарів“-24 квітня 1918 р. М. Дорошев ВИНИТКА з протоколу засідання Центральної Ради: Центральна Рада ухвалила 18-го квітня 1918 р. ПОСТАНОВУ: I/ асигнувати у розпорядження Міністерства Земельних Справ авансом у рахунок бюджету його на 1918 рік 2,406.000 карб., при чім кредит цей мусить бути відкрити Міністерству по Державній Скарбниці і розасігнуватись роспорядженнями цього Міністерства наказами на Скарбницю Держави на потреби, зазначені в приложенні до цього відомості. Після слів "його то" додавано слово: Білорусь З першотвором протоколу згідно: Голова Української Центральної Ради Секретар В.Мишечків Стверджую: Генеральний Писар Т.Хрущов. ОБРАХУНОК коштів, потрібних Міністерству Земельних Справ на задо- вольнення негайних вимог на необхідні по підлеглим Мі- ністерству інституціям. На які справи. Кількість ПОЯСНЕННЯ. /сума/. По Загальній Канцелярії Міністерства ............ 50.000 На друкарські видатки, командире вочні, господарські та інші спра- ви. Земельному Департаменту 500.000 На купівлю негайно за кордоном теодолітів та інших геодезіяль- них інструментів. Відділу Сільсько-господар- ської Освіти ............ 350.000 Позаяк в минулий большовицький рух де-які с.г. школи були зруй- новані і господарство їх зніще- но, позаяк в бюджетах цих шкіл нема ніяких средств, а підтрима- ти їх негайно необхідно, через це іспрошується в межах майбут- нього рахунку бюджету Міністер- ства Земельних Справ на 1918 рік всього 350.000 карб., а власне: на самі с.г. школи 250.000 карб. на позашкільну освіту 50.000 карб. і на Видавничий Відділ 50.000 к Департаменту Сільського Господарства ............ I.000000 I/ На удержання ветеринарно-ко- вальської школи в Лубнах на І мі- сяць ........................... 9.397 карб. 2/ На утримання 9 Державних кін- ських стайнь на 3 місяці 580450 карб. 3/ Полтавському Товариству "Насі- ньова справа" на 4 місяці I6000 карб. На які справи. Кількість /сума/. ПОЯСНЕННЯ. 4/ На удержания акліматизаційног питомика лікарських рослин при Київській Політехніці /проф.Кашенко/ на 2 місяці 6.000 карб. 5/ На удержания Клавдієвського питомника по луговництву на 4 місяці 10.000 карб. 6/ На інші негайні витрати на на задоволення майбутніх потреб відповідного моменту 378153 карб. Разом 1.000.000 р Відділу Кооперації 6.000 В листопаді місяці 1917 р. Міністерством були улаштовані Вищі Кооперативні курси для доведення яких до кінця негайно потрібно поверх смітних асигновок 1917 р. до шести тисяч /6.000/ карб. на платню лекторам, наймання помешкання, купівлі підручників та інші видатки. На виплату коштів народним Управам на закінчення обробки матеріялів перепису 1917 року. Статистичному Відділу 500.000 Разом 2.406.000 карб. заповнення після сільського, на необхідність встановлено: витрати 1917 року звичайно-Кетманенко "На підтримання редагування" Голова Української Центральної Ради Секретарь В.Денисенко Співердив: Генеральний Кисарь В.Криштюк Українська Центральна Рада у Києві квітня 22 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає Вам для оголошення у "Вістнику Ради Народніх Міністрів" закон про видачу Державною Скарбницею Укр.Нар.Респ. Державному Банкові з обов'язку на забезпечення грошових знаків в сумі 500 мільйонів карбованців, ухвалений Центром Радою 20 квітня 1918 року. Пом.Директор Канцелярії Центральної Ради Ю. Кашина Завідуючий Кодифікаційним Відділом Є. Глазунов Гришерник Закону про видачу Державною Скарбницею Укр.Нар.Респ. Державному Банкові з обов'язку на забезпечення громових знаків в сумі 500 мільйонів карбованців, указаних Центральному Радою 20 квітня 1918 року, о деривах в Львов - Броди, які наудрукуванні в "Вістях Ради Нар. Міністрів" - 24 квітня 1918 року ЗАКОН про видачу Державною Скарбницею Української Народньої Республіки Державному Банкові з'обов'язку на забезпечення грошових знаків в сумі 500 мільонів карбованців /один мілі- ярд гривень/, (ухвалений Центральним Радою 20 квітня 1918 року) Надати право Народньому Міністрові Фінансів підпи- сати від імені Державної Скарбниці короткосрочний з'обо- в'язок на суму 500 мільонів карбованців /один міліярд гри- вень/ і видати його Державному Банкові для забезпечення кредитових білетів Української Народньої Республіки, які випускає Державний Банок, згідно закону, ухваленому Цен- тральним Радою 19 грудня 1917 року про випуск кредитових білетів на суму 500 мільонів карбованців. Срок цього з'обо- в'язку не повинен перевищувати 12 місяців. З перетвором протоколу згідно: Закресленому: "протоколу" врішити Голова Української Центральної Ради А.Меленкович Секретарь В.Амєшевиц Стверджує: Генеральний Писар Т. Хмельов. УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА. Квітня 25 дня 1918 року. № 1032 До Генерального Писаря. 84 86 Канцелярія Центральної Ради над- силає Вам для оголошення в Вістнику Ради Народніх Міністрів постанову Центральної Ради від 20/IV-1918 р. про асигнату 15.408.328 карб. на за- доволення місцевих Земельних Коміте- тів в Україні. Директор Канцелярії Ю. Кошовий Завідуючий Кодифікаційним Відділом Є. Палимович Примірник претанови Центральної ради від 20/IV-1918р, про асигнату 15.408.328 карб. на задоволення місцевих Земельних Комітетів України, — Одержув в Прес-Бюро дія надрукованих в "Вістях Ради Нар. Міністрів" -26 квітня року 1918-го Мордово ВИМІТКА З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: Центральна Рада ухвалила 20 квітня 1918 року постанову про асігнату 15.408.328 карб. на зас- доволення місцевих Земельних Комитетів України платнею за грудень 1917 року, січень, лютий, 17 день березня і квітень 1918 року: I. Асігнувати Міністерству Земельних Справ авансом ПЯТНАДЦЯТЬ МІЛІОНІВ ЧОТИРІСТА ВІСІМ ТИСЯЧ ТРИСТА ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ КАРБОВАНЦІВ на задоволення місцевих Земельних Комитетів України платнею за грудень 1917 року, січень, лютий, 17 день березня і квітень 1918 року, згідно в доданим до цього обрахунком. II. Вимоги Земельних Комитетів задовольняються Міністерством Земельних Справ по одержанню у Міністерстві певних обрахунків належних Комитетів і справоздань про всі кредити, істнуючі до цього часу в розпорядженні Земельних Комитетів. III. Зазначені в п.2 обрахунки і справоздання Земельних Комитетів мають бути попереду провірені Державним Контролем. Для того Міністр Земельних Справ по згоді з Державним Контролем виробляє і розсилає Земельним Комитетам одноманітну форму обрахункових відомостей. 4. Всі видатки по цій асігнаті, а також решта, яка може залишитись в розпорядженні Міністра Земельних Справ, мусять бути занесені у бюджет цього Міністерства на рік 1918. З первотвором протоколу згідно: /о Голова Української Центральної Ради С.Мельничук Секретар В.Анисимов Стівердив: Генеральний Тесарь П. Ушевський - I - ОБРАЗЦЮК НА УТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ КОМІТЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ НА МІСЦЯ СІЧЕНЬ, ЛИПНЯ/15 днів/, ВРЕЗЕНЬ, КВІТНЬ 1918 РОКУ І НА МІСЦЯ ГРУДЕНЬ 1917 р., ЗГІДНО З ТИМЧАСОВИМИ ШТАТАМИ РОЗРОБЛЕНИМИ МІНІСТЕР- СТВОМ ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. | | | | Назва видатків | разом на чотири і пів місяця з додатком на дорожнє 100 % і 125 %. | I. Полтавська губернія. /Прибавка на дорожню 100 %/. 1. Губерніальний Зем. Ком. 170.550 | 170.550 карб. 2. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 15 повітів по 41.262 карб. 50 коп. | 618.937 карб. 50 коп. 3. Волоським Земельним Комітетам, рахуючи на 262 волості по 5.640 карб. | 1,477.680 " -- | разом на губернію | 2,267.167 " 50 коп. II. Чернігівська губ. /Прибавка на дорожню 100 %/. 1. Губерніальний Зем. Ком. 170.550 карб. | 170.550 карб. 2. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 15 повітів по 41.262-50 | 618.937 " 50 коп. 3. Волоським Земельним Комітетам, рахуючи на 181 волость по 5.640 карб. | 1,020.840 " -- | разом на губернію | 1,810.327 карб. 50 коп. III. Волинська губернія. /Прибавка на дорожню 125 %/. 1. Губерніальний Зем. Ком. 181.087-50 | 181.087 карб. 50 коп. 2. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 12 повітів по 43.794-50 | 525.534 " -- 3. Волоським Земельним Комітетам, рахуючи на 163 волости по 6.260-65 1,040.475 карб. 95 коп. раз и на губернію 1,727.107 " 45 " IV. Київська Губернія. /Прибавка на дорожню для Київських Губерняльного та Повітового Земель- них Комітетів 125 % для внаш 100%/ 1. Губерніальний Зем. Ком. 181.087-50 181.087 карб. 50 коп. 2. Київський Повітовий Земельний Комітет 43.794 карб. 50 коп. 43.794 " 50 " 3. Повітовим Земельним Комітетам, раху- ючи на 11 повітів по 41.26 карб.50 453.887 " 50 " 4. Волосним Земельним Комітетам, раху- ючи на 206 волостей по 5.640 карб. 1,161.840 " --- на всь губернію 1,840.609 " 50 " V. Херсонська Губернія. /Прибавка на дорожню 100 % а для Одесского о Повітового Комітета 125%/ 1. Губерніальний Зем. Ком. 170.360 карб. 170.360 карб. 2. Одеський Повітовий Земельний Комі- тет 43.794 карб. 50 коп. 43.794 " 50 коп. 3. Повітовим Земельним Комітетам, раху- ючи на 5 повітів по 41.262 карб.50 206.312 " 50 " 4. Волосним Земельним Комітетам, раху- ючи 173 волости по 5.640 карб. 975.720 " --- разом на всь губернію 1,396.377 карб. VI. Подільська Губернія. /Прибавка на дорожню 125%/ 1. Губерніальний Зем. Ком. 181.387-50 181.387 карб. 50 коп. 2. Повітовим Земельним Комітетам, раху- ючи на 12 повітів по 42.794 карб.50 525.54 " - 3. Волосним Земельним Управам, рахуючи на 173 волости по 6.260 карб. 65 коп. 1,083.092 " 45 " на всь губернію 1,789.714 карб. 95 коп. -3- VII. Таврійська губернія. /Прилавка на дорожню 100%/. 1. Губерніальний Зем. Комітет 170.550 карб. 2. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 3 повіти по 41.262 карб. 50 коп. 3. Волостям Земельним Комітетам, рахуючи на 68 волостей по 5.640 карб. разом на всю губернію VIII. Харківська губернія. /Прилавка на дорожню 100%, а для Гу- берніального та Харківського Повітового Земельних Комітетів 125%/. 1. Губерніальний Зем. Ком. 181.087-50 2. Харківський Повітовий Земельний Комітет 43.794 карб. 50 коп. 3. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 16 повітів по 41.262 карб. 50 коп. 4. Волостям Земельним Комітетам, рахуючи на 351 волость по 5.640 карб. разом на всю губернію IX. Катеринославська губернія. /Прилавка на дорожню 100%, а для Гу- берніального та для Катеринославського Повітового Зем. Ком. 125%/. 1. Губерніальний Зем. Ком. 181.087-50 2. Катеринославський Повітовий Земельний Ко- мітет 43.794 карб. 50 коп. 3. Повітовим Земельним Комітетам, рахуючи на 7 повітів по 41.262 карб. 50 коп. 4. Волостям Земельним Комітетам, рахуючи на 323 волости по 5.640 карб. разом на всю губернію 170.550 карб. 123.787 " 50 коп. 383.520 " -- 677.857 карб. 50 коп. 181.087 карб. 50 коп. 43.794 " 50 " 412.625 " -- 1,375.640 " -- 2,013.147 карб. 181.087 карб. 50 коп. 43.794 " 50 " 288.837 " 50 " 1,257.70 -- 1,771.429 карб. 50 коп. 88 90 -4- Повіт Путівльський Курської губернії. /Придбане на дорожню 100%/ І. Повітовий Земельний Комітет 41.262-50 41.262 карб. 50 коп. Волосник Земельним Комітетам, рахуючи на 13 волосьей по 5.640 карб. ………… 73.320 " разом на повіт Путівльський ІІ4".582 карб. 50 коп. РАЗОМ НА 9 ГУБЕРНІЙ І ЯМ ПОВІТ ПУТІВЛЬСЬКИЙ КУРСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ БЕЗ КРИМУ НА ВСЮ СРАЗУ 15,408.327 карб. 90 коп. ТИМЧАСОВІ ВТАТИ З-ВЕДЕЛЬНИХ КОМІТЕТІВ. | Назва видатків. | число робіт. | Плата одна- му. | Видатки за січень, лю- тий/15 днів/ березень, квітень 1918 р. і травень 1917 р. з податком 100%. | Видатки за січень, лю- тий/15 днів/ березень, кві- тень 1918 р. і грудень 1917 р. з до- латком 125 %. | |---|---|---|---|---| | Губерніяльний Комітет. | | | | | | Утримання реаліт. | | | | | | Голова управи | 1 | 4000 | | | | Товариш Голови | 1 | 3200 | | | | Члени управи разом | 4 | 3000 | | | | Загальний Відділ. | | | | | | Дорадник правий | 1 | 3200 | | | | Діловод правника | 1 | 2500 | | | | Секретарь | 1 | 700 | | | | Діловод | 1 | 600 | | | | Помічник діловода | 1 | 3600 | | | | Писарі | 2 | 1200 | | | | Регістратори машиністки суддери. . . . . . . . . . . . . . . . | 2 | 1500 | | | | разом | | | 35.450 | 27.381-5 | 89 91 - 5 - 3. Бухгалтерія. Бухгалтер ........... I 2400 Помічник Бухгалтера 2 2000 Служачи Бухгалтерії 2 1500 Служачи Бухгалтерії 3 1200 разом 9.700 10.968-75. 4. Сільсько-Господарський Відділ. Агроном ............. I 3200 Помічник агронома I 2400 Діловод .............. I 2000 Писар 1 ................ 2 1200 разом 7.500 8.437-50. 5. Лісовий Відділ. Лісничий ............. I 3.00 Лісні техники 2 1800 Діловод .............. I 2000 Писар 1 ................ 2 1200 разом 8.400 9.150. 6. Статистичний Відділ. Завідувач Відділом I 3200 Статистик ............. I 2400 Помічники рахівників 1 1500 Помічники рахівників 3 1200 Діловод .............. I 2000 Писар 1 ................ 2 1200 разом 12.450 14.006-75. 7. Земельний Відділ. Завідувач Відділом I 3200 Діловод .............. II 1800 Канцелярські служачи 4 1200 разом 7.550 8.268-75. Всього на утримання штату Губерніального Земельного Комітету 75.300 84.712-50. -6- 8. Різні видатки. Найом поможання, топливо та освітлення ................... 4.500 5.062-0 Канцелярські видатки ................... 4.500 5.062-50. На видатки по учету госпо- дарств и губернії Суточні членам управи, слу- жачим управи, членам коміте- ту при роз'їздах по ділям елужон по 10 карб. на день.. 2900 9.000 Ін же роз'їздні: квіток II кл. по залізнниці 1 по 35 кон. з верстви 1 коня-на 2 коней ................... 9.000 9.000 9. Одноразові видатки. На оборудовання канцелярії 1 локунку меслі ................... 6.000 6.000 На « Губерніяльні З'їзди представників Земельних ко- мітетів ................... 6.000 6.000 разом 95.250 96.375- ВСЬОГО НА УТРИМАННЯ ГУБЕР- НІЙНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КОМІТЕТА ................... 170.550 181.087-50. ПОВІТОВИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КОМІТЕТ. Утримання персоналу. Голова Управи ................... 400 Члени Управи ................... 3800 Секретар ................... 1100 -7- Помічник Секретаря I 1600 Діловод .......... I 1500 Регістратор ....... I 800 Машиністка ...... I 800 Бухгалтер ........ I 2100 Помічник Бухгалтера I 1600 Рахівник .......... I 1400 Писарі ............ 7 800 Агроном .......... I 2400 Лісовий технік .... I 1600 Статистик ........ I 2000 Кур'єри .......... 2 80 РАЗОМ НА УТРИМАННЯ ШТАТУ ПОВІТОВОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КОМІТЕТУ ................... 25.087-50 28.231. Суточні членам управи, і службовим і членам комітету при роз'їздах по ділах служ- би, рахуючи по 5 карб. на день ......................... 3.275. Ін же роз'їздні, рахуючи квиток II кв. по залізниці 1 по 35 кон. з верстами і кони до 2 коней ................. 6.750 Пайом помешкання, паливо та світло ...................... 1.500 Канцелярські витрати ...... 2.150 Одноразові витрати на обороудо- вання канцелярії і покупку меблі ....................... 2.400 РАЗОМ НА УТРИМАННЯ ОДНОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КО- МІТЕТА ................. 41.268-50 43.794-50 -8- ВОЛОСНІ КОМІТЕТИ. Голова Управи ....... I 1200 Члени Управи .......... 3 800 Секретар .............. I 1200 Канцелярські винятки ... I 480 Канцелярські служачі .. I 300 Сторож .................. I 240 РАЗОМ НА УТРИМАННЯ ШТАТУ ВОЛОСНОГО ЗЕМСЬКОГО КОМІТЕТУ .............. .365 4.910-65 На роз'їзді членів управи і комітета, разомчи по 35 коп. од верстки 1 коня на 2 коней .................. 675 Помешкання, паливо, осв т- лення і канцелярські ви- датки ................. 600 разом 1.275 1.390 ВСЬОГО НА УТРИМАННЯ ОДНОГО ВОЛОСНОГО ЗЕМСЬКОГО КОМІТЕТУ .......... .640 6.60-65. З підставою згідно: Голова Української Центральної Ради Амвросим Секретар ЗДишкa Стверджує: Генеральний Писар А. Ушаков. У Народного Міністерства ДОКЛАД Раді Народних Міністрів "30" березня 1918 року. Умови сухої війни в зв'язку з огурливими подіями останніх днів поставили в дуже тяжке матеріальне становище сім'ї військовополонених. Тепер коли з закінченням війни, повертається до праці багато робочих рук, а також коли багато спеціальних установованих до обслуговування військ під час війни інституцій ліквідується, становище членів сих сімей ще погіршується. Вамажчи прийти їм на поміч, я пропоную Раді Народних Міністрів прийняти проект наказу по якому сім'ї військовополонених мешканців України можуть отримувати: 1/ Грошове утримання по атестатам з половиною розмірі окладів по посадам військовополонених; 2/ Харчові продукти натурою з інтенданства: а) мукку в розмірі подвійного пайка на кожного члена сім'ї в/крупи с/чай д/цукор } розмірі одного пайка на кожного члена сім'ї. Військовий міністр ГУКОВСЬКИЙ. 2-го іншого згідно: начальник Спецвідділу 819 До Прес-Бюро. Канцелярія Генерального Писарства над- силає при цьому для надруковання "Вістнику" Закон про зміну назв Земських Інституцій. В.об. Директора Канцелярії (підпис) Головний Начальник відділу В.Блинов. Діловода Х.Матвєєв ЗАКОН про зміну назв земських інституцій. Українська Центральна Рада дня 19 грудня 1917 року ухвалила: змінити назви всіх земських інституцій, а саме: 1/ „Губернське Земське Собрание“ - іменувати „Губерніальним Народньою Радою", 2/ „Губернську Земську Управу" - Губерніальним народньою Управою", 3/ „Уїздне Земське Собрание“ - „Певітеве Народньою Радою", 4/ „Уїзну Земську Управу" - „Певітеве Народньою Управою", 5/ „Велєстне Земське Собрание“ - „Велєстное Народньою Радою", 6/ „Велєстну Земську Управу" - „Велєстной Народньою Управою" 7/ Всякі інші земські інституції - „народними". З оригіналом протоколу згідно. Товариш Голови Української Центральної Ради С.Веселовський Секретарь Української Центральної Ради А.Погорельовський Рада Народних Міністрів Укр. Нар. Госп. Генеральне Писарство 2 квітня 1918 року № 487 м. Київ До Канцелярії Центральної Ради. Кодифікаційний відділ. Канцелярія Генерального Писаря про- сить повідомити, коли саме був прийнятий Центральною Радою закон про організацію Контролю Української Республіки. Директор Канцелярії Тарасов Начальник відділу В. Гришко Квітень 9. 1918 р. № 66х. I до «Вісника» видавця не Службовець Пан Кінг. Телеграма по Лисар. 107/4 наземна по одному примір- нику закону про "Умови обов'язків і порядок обрання Суддів Телепанього і Апеля- ційного Суду" та при "Управлінні Народно-загальною державою по Україні" для виконання прохання Законодавчої Відзим М-тва Судових Спра́в. Заліг. Козіго. Відділом Є Ломакевич Директор М. Косар НАРОДНЕ МІНІСТЕРСТВО Судових Справ Департамент Відділ Потім 48 191 року. № 110 м. Київ до Кодіфікаційного відділу Канцелярії Української Центральної Ради. Народне Міністерство справ Судових про- хає надіслати до Пресс-Бюро при Раді Народ- них Міністрів закони а/ про умови обсадження й порядок обрання судів Генерального та Апеляційного судів і б/ про урядження Проку- торського догляду на Україні, для надрукува- ння в найближчому числі "Вістника Ради Народ- них Міністрів." Ці закони хоч і були надру- вані в першому числі " Вістника", але не в т- кій редакції як це вони ухвалені Центральною Радою. за Директор Миколаєв В. об. Завідуючого відділом Українська Центральна Рада у Києві Квітня 8 дня 1918 року № 242. ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Кодіфікаційний Відділ надсилає дода- ток до відношення за № 732. Завідуючий Кодіфікаційним Відділом С. Талановиць Діловод М. Консул Українська Центральна Рада у Києві Квітня 12 дня 1918 року ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПИСАРЯ. Канцелярія Центральної Ради надсилає для оголошення в „Вістнику Ради Народніх Міністрів" список суддів Генерального і Київського Апеляційного судів, ухвалений Центральною Радою 2 квітня 1918 року. Голова Директора Канцелярії Центральної Ради Завідуючий Кодифікаційним Відділом С. Тимченко НАРОДНЕ МІНІСТЕРСТВО Внутрішніх Справ КАНЦЕЛЯРІЯ. Відділ загальний 11 Апріля 1918 р. № 544 м. Київ. До Генерального Писарства Долучаючи до сього законопроект Міністерства Внутрішніх Справ про видачу пайків, ухвалений Радою Народних Міністрів 1-го квітня 1918 року, і витяг з закону 25-го червня 1912 року – в кількості 50 примірників, Міністерство Внутрішніх Справ має за честь прохати Генеральне Писарство внести цей законопроект для розгляду в Центральний Раді.- Народній Міністр Внутрішніх Справ Директор Канцелярії Адр. для телеграм Канцелярія. 161/03 762 ВИТЯГ З ЗАКОНУ 25-го ЧЕРВНЯ 1912 РОКУ. ПАЙКИ Правом на указане в пункті 3 статті І призріння користуються сімейства слідуючих нижніх чинов: 1) Привзваних на дійсну службу при мобілізації 2) Задержаних по олучаю мобілізації 3) Принятих при мобілізації екстриками і добровольцями 4) Поступивших на службу в ополчення 5) Поступивших в дружики Стоимость пищевых продуктов, входящих в состав кормовой нормы (пайка), определяется, вслед за объявлением войны в каждой местности (уезду, округу, волости, гминѣ, станціи) подлежащим губернским (областным) присутствием или соответствующим ему учреждением, при непременном участии управляющих Казенным и Центральным Палатами или лиц их замѣняющих. ...К 1-му сентября каждого года, в период призріння, а также при всяком существенном измѣненіи цен продуктовъ, стоимость пайки подвергается пересмотру. Призрініе продолжается: 1) До возвращения к призріваемому семейству со служби нижняго чина, на коєм лежит обязанность содержанія его се- мейства. 2) До назначенія нижнему чину, возвращенному на родину по неспособности, или вдовы либо стотам нижняга чина уби- таго, умершаго или без вѣсти пропавшаго пенсіи от казны, и 3) Во всѣх вообщих случаях — не долѣе истечения годового срока со дня объявленія КИСОЧА ШАРО повелѣнія о приведеніи на мирное положеніе или в расформированіи подлежащих частей, либо о роспускѣ государственного ополченія или военных дружи. ПЕНСІЇ ВДОВАМ ТА СИРОТАМ § 45 Правом на пенсію из казни на основанні сего положення пользовуються вдовы и круглые сироти указанных в статьѣ 7-й лиц: 1) убитых или погибших на войнѣ, либо пропавших без вѣсти, умерших от ран, либо болѣзней, но до истечения одного года со времени приведенія на мирное положеніе 2) Умерших и послѣ исчезненія одного года, но не долѣе пяти лѣт. 3) Умерших в мирное время на военной службѣ, если будет доказано, что смотрь в причинной зависимости от военной службы. 4) Получавших при жизни пенсію, если они вступили в брак не менѣе как за один год до своей смерти. Згідно з законом За Діловода (підпис) З оригіналом згідно: Діловод Мелешко У. Н. Р. КАНЦЕЛЯРІЯ ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА. ВІДДІЛ ЮРИДИЧНИЙ. квітня місяця 15 дня 1918 р. № м. Київ, Банкова, 2. К.п.-м Рзл 869/187 До Секретаря Ради Народніх Міністрів. При сьому надсилаю 20 примірників докладу Військового Міністра про допомогу сім'ям військовополонених який доклад і прошу вне- сти, як додаток до докладу Міністра Внутріш- ніх Справ по сьому ж питанню. - ДОДАТОК: 20 примірників. Начальник Юридичного відділу ДІЛОВОД 165 105 УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА Міністерство фінансів. Департамент Державної скарбниці "15" Квітня 1918 р. № 127 к/кнів. До к. генерального Писаря. Департамент Державної Скарбниці при цьому надсилає для передачі до Президії Центральної Ради - 65 примірників законопроекту про "випуск короткострокових обов'язань Державної Скарбниці на 500 мільйонів рублів". Сей законопроект на черзі до розгляду на засіданню 16 квітня.- За Товариш Міністра Фінансів В.о. Директор Департаменту ЗАКОНОПРОЕКТ про видачі короткострокових обов'язань Державної Скарбниці на 600 мільйонів рубл. Розрішити Міністерству фінансів видати на 500 мільйонів рубл. короткострокових обов'язань Державної Скарбниці за для забезпечення Державному Банку виплатків в рахунок оборотного капіталу Міністерства Продовольчих Справ на продовольчі справи, засігованого по закону, затвердженному Центральним Радою 14 січня 1918 року. Строк погашення обов'язань доручити установити Міністерству фінансів. Канцелярія Генерального Писарства надсилає при цьому для оголошення в " Вістнику Ради Народних Міністрів " закони: І/ " про надання права бібліотеці Центральної Ради безмитно одержувати книжки з-за кордону, 2/ про підвищення платні членам Ц. Ради, 3/ про тимчасові росписи видатків на 1918 рік." В. об. Директора Канцелярії Начальник відділу НАРОДНЕ МІНІСТЕРСТВО Судових Справ I Департамент Канцелярія Генерального Писаря. Додатки до цього законопроект про зміну артикулу І-го закону про утворення Генерального Суду, разом з пояснюючою запискою щодо законопроекту, і 50 примірників копій з них, прошу надіслати це все до Президії Центральної Ради, зазначивши що законопроект має спішний характер і бажанно внести його на обговорення як найшвидше. Крім того, прохати Президію Ради — надіслати посвідчену вимітку з протоколу засідання Центральної Ради, на якому Суде ухвалений цей закон, до Народнього Міністерства справ судових, а також щоб викликали представника Народнього міністерства, коли буде обговоруватись цей законопроект. Директор I Департаменту В. об. Завідуючого відділом Ф. Левицький Рада Народних Міністрів Укр. Нар. Респ. Генеральне Писарство 18/IV 1918 року № 783 м. Київ До Президії Центральної Ради. Генеральне Писарство надсилає при цьому "законопроект про зміну артикулу І-го, закону про утворення Генерального Суду, разом з пояснюючою запискою до законопроекту" і просить внести його на розгляд Центральної Ради, як найшвидше, позаяк законопроект має спішний характер. Крім того Міністерством Судових Справ висловлено бажання, аби було викликано представника Народного Міністерства, коли буде обговорюватись цей законопроект. ДО ДА Т О К: 50 примірників законопроекту з пояснюючою запискою. За Генеральний Писар В. об. Директора Канцелярії, Таємськ Начальник відділу Втройно Радіотелеграма. Москва. Совѣту Народныхъ Комиссаровъ. Правительство Украинской Народной Республики неоднократно предлагало Вам прекратить не по нашему винѣ начатую и не нами объявленную войну и опредѣлить отдѣльными договоромъ наши границы и наши правовые отношенія. Послѣднимъ шагомъ въ этомъ направленіи было обращеніе предсѣдателя нашей мирной делегаціи въ Брестѣ къ предсѣдателю русской делегаціи въ началѣ этого мѣсяца. Въ своемъ отвѣтномъ письмѣ господинъ Сокольниковъ указалъ на отсутствіе съ его стороны необходимыхъ инструкцій и полномочій и обѣщалъ немедленно снести по этому поводу со своимъ правительствомъ. Узнавъ теперь о Вашемъ намѣреніи заключить миръ съ Украинской Народной Республикой и полагая, что прекращеніе междуусобной войны положитъ твердые основанія для мирнаго сожительства двухъ враждующихъ народовъ, Совѣтъ Народныхъ Министровъ предлагаетъ Правительству Русской Советской Республики немедленно приступить къ переговорамъ объ условіяхъ демократическаго мира и указать мѣсто и время первой встречи нашихъ делегацій. Рада Народнихъ Міністрів Радіотелеграма. Москва. Совѣту Народных Комиссаровъ. Правительство Украинской Народной Республики неоднократно пред- лагало Вам прекратить не по нашей винѣ начатую и не нами объявлен- ную войну и опредѣлить отдѣльнымъ договоромъ наши границы и наши правовые отношенія. Послѣднимъ шагомъ въ этомъ направленіи было обращеніе предсѣдателя нашей мирной делегаціи въ Брестѣ къ предсѣдателю русской делегаціи въ началѣ этого мѣсяца. Въ твоемъ отвѣтномъ пись- мѣ господинъ Сокольниковъ указалъ на отсутствіе съ его стороны необходимых инструкцій и полномочій и объявилъ немедленно снести по этому поводу со своимъ правительствомъ Узнавъ теперь о Вашемъ намѣреніи заключить миръ съ Украинской Народной Республикой и полагая, что прекращеніе между- усобной войны положитъ твердые основанія для мирнаго союзительства двухъ враждующихъ народовъ, Совѣтъ Народныхъ Министровъ предлага- етъ Правительству Русской Советской Республики немедленно присту- пить къ переговорамъ объ условіяхъ демократическаго мира и указать мѣсто и время первой встречи нашихъ делегацій. Рада Народних Міністрів Радіотелеграма. Москва. Совѣту Народныхъ Комиссаровъ. Правительство Украинской Народной Республики неоднократно предлагало Вам прекратить не по нашей винѣ начатую и не нами объявленную войну и определить отдѣльными договоромъ наши границы и наши правовые отношенія. Послѣднимъ шагомъ въ этомъ направленіи было обращеніе предсѣдателя нашей мирной дегагаціи въ Брестѣ къ предсѣдателю русской делегации въ началѣ этого мѣсяца. Въ своемъ открытомъ письмѣ господинъ Сокольниковъ указалъ на отсутствіе съ его стороны необходимыхъ инструкцій и полномочій и объявилъ немедленно свестись по этому поводу со своимъ правительствомъ. Узнавъ теперь о Вашемъ намѣреніи заключить миръ съ Украинской Народной Республикой и полагая, что прекращеніе междуусобной войны положитъ твердые основанія для мирнаго совмѣстества двухъ враждующихъ народовъ, Совѣтъ Народныхъ Министровъ предлагаетъ Правительству Русской Советской Республики немедленно приступить къ переговорамъ объ условіяхъ демократическаго мира и указать мѣсто и время первой встречи нашихъ делегацій. Рада Народнихъ Міністрів Радіотелеграмма. Москва. Совѣту Народныхъ Комиссаровъ. Правительство Украинской Народной Республики неоднократно предлагало Вам прекратить не по нашей винѣ начатую и не нами объявленную войну и опредѣлить отдѣльнымъ договоромъ наши границы и наши правовые отношенія. Послѣднимъ шагомъ въ этомъ направленіи было обращеніе предсѣдателя нашей мирной делегаціи въ Брестѣ къ предсѣдателю русской делегаціи въ началѣ этого мѣсяца. Въ своемъ отвѣтномъ письмѣ господинъ Сокольниковъ указалъ на отсутствіе съ его сторо- ны необходимыхъ инструкцій и полномочій и объявилъ немедленно сне- стись по этому поводу со своимъ правительствомъ. Узнавъ теперь о Вашемъ намѣреніи заключить миръ съ Укра- инской Народной Республикой и полагая, что прекращеніе междуусоб- ной войны положитъ твердяя основанія для мирнаго сожительства двухъ враждующихъ народовъ, Совѣтъ Народныхъ Министровъ предла- гаетъ Правительству Русской Советской Республики немедленно при- ступить къ переговорамъ объ условіяхъ демократическаго мира и указать мѣсто и время первой встрѣчи нашихъ делегацій. Рада Народнихъ Міністрів 11/406 Luis Mpecu 1918-1-IV ell.Morhumeram N/ zpracováno neřešeno do moci I informace do aliby i do IV. Abteilung - de Bremen ДОПОЛНЕНИЕ к бланку о питании населения Город - Ленинград Регистратор - Павлович № по списку - 2 Расход продуктов на еду за 4 недели предшествующ. опросу. | № | Название продуктов (отмечайте или подчеркивайте сорт) | Ед. меры | сколько одн. потреб. за предшеств. 4 нед. | В тч. взв. тона еду из соб. хоз. | |---|--------------------------------------------------------|----------|-----------------------------------------|-------------------------------| | | | фунт, шт., бут., итм., д. | | | | 1 | Хлеб печеный ржаной | | 40 | | | 2 | " " пшеничный | | 140 | | | 3 | Макароны, сухари и пр. хл. продукты (что именно) | | | | | 4 | Чук на пироги, лепешки и подплявку | ржаная | 10 | | | 5 | | пшеничная | 20 | | | 6 | | прочая (какая) | | | | 7 | Рис и крупа (что именно?) | | 3 | | | 8 | Горох, бобы, чечевица - просо или фасоль | | 2 | | | 9 | Зерно, употребляемое, как крупы | | | | |10 | Жмыхи и семена тр. что им... | | | | |11 | Картофель | | 120 | 190 | |12 | Капуста квашеная (или свежая) | | 40 | 40 | |13 | Лук и чеснок (что именно?) | | 6 | 6 | |14 | Свекла, морковь, репа, брюквя | | 12 | | |15 | Прочие овощи (какие?) | | | | |16 | Овощи сушёные (какие) - чечевица и семена | | | | |17 | Грибы (сушёные или солёные) | | | | |18 | Ягоды и фрукты (сух. или свеж.) | | 5-6 | | |19 | Белинда и жирная баранина | | 10 | | |20 | Прочее мясо, (что именно) - тов. ваган | | | | |21 | Птица, мясные продукты (какие) | | | | |22 | Бало / крное | | 4 | | |23 | Сельдь | | 2 | | |24 | Прочая рыба / какая/ | | 6 | | |25 | Морож. хор. рез. сгущ. | | 3 | | |26 | Масло коровье всякое | | | | |27 | Масло постное | | 4 | | |28 | Творог, сметана и сыр (что им.) | | 1 | | |29 | Яйца | | 1 | | |30 | Сахар сах. песок, меденцы | | 12 | | |31 | Проч. сахар. вещества | | | | |32 | Соль | | 4 | | |33 | Чай и кофе | | 2 | | Принимал инструктор - Paga na pogodnik Winić m.p.a.b. 800 9.1.1978. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР В даній одиниці зберігання № 6 Фонду № 1065 Опису № 4 Пронумеровано 195/свідо иємнод у елло +33=1482 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: 5906, 114.08 Інші особливості документів лкз 5, 9, 11, 1460, 29, 57, 58, 61, 63, 66, 68, 69, 71-73, 77-79, 81, 88 -99, 100.05, 101-102, 105, 107, 108 -144 -88 текст Досіког – N 87. Документи з затухаючим текстом: АСЧ „ шемодоре 1967 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " 196 р. Підпис