Доповіді Головного Отамана військ УНР С. Петлюри про відступ Армії УНР з України до Польщі, стан польської армії, переговори з Врангелем. Листування з Радою Міністрів УНР та Міністерством закордонних справ УНР про економічний стан Армії УНР тощо, 02.02.1920-29.12.1920, 124 арк.

Комисія директорії Української Народної Республіки Загальний звіт Доповідь: Теорія про відступ армії УНР з України в Польщу, етап польської армії росій "Національної Ради" УНР боротьби з Вранителем. Інституція з Ради Міністрів і Міністерством Закордонних Справ УНР. Виконавчий етап армії УНР то- го- тьше 1/129-2-32- 148. 7479 - 2 32. Канцелярія директорії Української Народної Республіки. Загальний відділ. Доповіді Гетьмана про відступ армій УНР, з України в Польщу, стан польської армії, єсень "Національної Ради" УНР. Переговори з Врангелем. Листування з "Радою Міністрів" і "Міністерством Закарпатської справ" УНР. Економічний стан армії Укр та інше. Канцелярія Директорії. Відділ закальний. Наряд містувань Пана Голови Директорії. Ч. 2 1920 р. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді Петлюри про відступ армії УНР з України в Польщу, стан польської армії, сесію Національної Ради УНР. Переговори з Врангелем. Листування з Радою Міністрів і Міністерством закордонних справ УНР про економічний стан армії УНР та інше. 2 лютого - 29 грудня 1920 р. Товищі Орлів Володимир У. ч. Р. 4 лютого 1920 р. Р. ЯЗ. Міністру фінансів У. н.д. Г. М. Маркову. Шановний Товаришу Миколайчу, В зв'язку з профктом вашим ухваленням директор- рією, що залишаємо україно - американською Банку /займу/ в власність за облігати своїх пораджень Вам посилав для реалізації цього проекту до Мих- рима Василь Костевич Королів, з якого я знаю, що в подальшому письмі, довідку із кінця бізнесу стояли маново державного будівництва. Королів є архіє- манної філософської лінії в Празі. І певен, що використовувати Королів дуже згодний із цим, бо миттєво мають в цьому особі справді небуло людину, яка би могла приїхати на Україну, згідно з вашими позначками, наші українські каліграфи, яким повідомляємо в Америці про їхнє відшукання до мого поради про цю линію повідомлення. З повагою Товищ. З оригіналом згідно: сержант М. Галай У.Н.Р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Українських Республіканських Військ 6 лютого 1920. Ч.88. м.Варшава. МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. В сучасній мент помічаєть ся великі на- плив до наших військово-санітарних Місій і військо- вих агентів козаків і старшин Бермонтовської, Ава- лової та інших реакційних армій, які як Українці жа- дають нашої опіки, згладно старайтесь ся ввійти в ск склад Місій або через них до Української армії. Після деяких секретних підомостей з се ро- бота реакційних сфер, які хотять тою дорогою ввести в наш Уряд і армію розклад і анарію. Подаччи се до відома наказуєть ся видати нашим представникам за кордоном особливо в Берліні, Ризі і Ревелю відповідні інструкції, щоби через стро- гу контроль недопустити до нашого і так це слабого державного організму таких розкладових і зрадниць- ких елементів, а в додатку не обтяжувати і без того скупих кредитів наших Місій за кордоном. Рівночасно видасть ся відповідні розпоря- дження всім нашим військово-санітарним Місіям і військовим агентам. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН: ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕН.ШТАБУ ПОЛКОВНИК Слободзей У.Н.Р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Українських Республіканських Військ 6 лютого 1920. Ч...89, м.Варшава. Голови Української Місії допомоги по- лоненим Українцям в державах, які повста- ли на території Німецької і бувшої Ав- стро-Угорської Монархії, в державах бал- канського півострова і в Італії.Отама- ну ОКОПЕНКО. В сучасній мент помичать ся великим наплив до наших військово-санітарних Місій і військо- вих агентів козаків і старшин Бермонтовської, Авалової та інших реакційних армій, які як Українці жадають на- шої опіки, згладно стараються ся ввійти в склад Місій, або через них до Української Армії. Після деяких секретних відомостей є се робота реакційних с'єр, які хотять тою дорогою ввести в наш Уряд і армію розклад і анархію. Подачи се до відома, наказуєть ся не- гайно видати підлеглим Вам військово-санітарним Місі- ям належні розпорядження, щоби через строгу контролю всіх зголошуючих ся до повороту на Україну, чи для вступлення до Української армії недопустити до нашого і так ще слабого державного організму таких розкладо- вих і зрадницьких елементів, а в додатку не обтяжувати і без того скупих кредитів наших Місій за кордоном. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН: ШЕЛЕПОВ ВІ СЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕН.ШТАБУ ПОЛКОВНИК: САМЧЕВСЬКИЙ До п. Міністра Юстиції У.Н.Р. А. М. Ливицького. В числі 44 часописі "ГРОМАДСЬКА ДУМКА" од 21/ІІц.р. уміщена з Наменця ПОДІЛЬСЬКОГО-допис,в якій автор іі пише між іншим сліду- юче: "Дня ІІ/ІІц.р.закінчилася сесія Української Національної РАДИ. Осудивши перехід Галицьких частин до Денікіна, як шкідливий для державності самостійності України, хл. може виправданні обставинами,-осуджено безпощадно Варшавську декларацію з 27/ХІІ1919р., яка на чуженецьку поталу віддає великі простори Українських земель, а з окрема Східно Галичину. Державна платформа Української Національної Ради є самостійницька. В постановах, винесених ІІц.м. стверджено, що причиною теперішнього катастрофального положення У.Н.Р. є в першій мури дотеперішня політика і тактика Диркторії, іі прив- тельства та тих кол що їх піддержували. З це політичний осуд політики есдеків, в яких руках головно спочивала офіціальна політика У.Н.Р. і які своє короткозорістю та непоряднустю довели до катастрофи. Директорія од 16/ІІ 1919р. уважається за не істнуючу, а Отамана Петлюру уважається тільки тимчасовим репрезентантом Держави. Його Правительство може вести лише біжучі державні агени. На пртвя трьох тижнів від дня увільнення якої небудь частин Української землі і установлення там державного центру, найпізніше одначе до Ігравня ц. р. має бути скликаний предпарлямент, який вибере Голову Держави й покличе одновудельне правительство та поло- жить перші основи констітутції. Вдень зібрання предпарляменту Отаман Петлюрм і Його правительство автоматично тратять свої уповноваження. Всі ці поста- нови прийнятні одноголосно." Ця кореспонденція звернула мою увагу не так свою політичною наявностю та легковажністю, як тим шкодливим впливом, який вона може викликати в закордон- них політичних кругах. Убачаючи в резолюції неодповідальної організації, що назвала себе "Українською Національною РАДою" елементи і ознаки пртидержавно- го злочину, пропоную Вам, як генерал-прокурору У.Н.Р., пильніше вияснити що справу і про наслідки ії довести до мого відома ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬ У.Н.Р. Петлюра Дорогий Федко, ви. Дає & Соц У. Н. Р. Голова Директорії і Головний Отаман Військ Української Народньої Республіки 31 березня 1920 року. ч. Ставка. Орігнал Кременчуку містить вищеєм копія листувань, А. Левицькому, Михайлу, Усатовському, До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Ко Головноуповноваженому від Уряду У.Н.Р. в Кам'янці на Поділлі Міністру Орієнко. Маючи на увазі відповідний в найближчому насі діяльнішій державних органів Республіки, разу необхідним, аби все Заряд було приєд- нано до підготовки "Краю", а саме - до ви- роблення Законопроектів та статутів, які б окопновали всі державне керування Респуб- лікою і переведення яких в життя мило би дайсні міцний уряд в процесі тимчасового Державного будівництва. Для здійснення цього вважаю необхід- ним, аби негайно при Раді Народних Міністрів була утворена Особлива Державна Комісія, в склад якої увійшли би предста- вики всіх політичних партій, які сидять на урядній української державності і які поділяють основну міцню політики, якої до свого часу підтримувалась і тримається Пра- вишельство У.Н.Р. Конка з політичних партій повинна дати до складу Комісії свої найкращі сили з відповідного квадратика у всіх теоретичних підготовках чи практичною спілку й знайомства з тим та ін- шою галуззю державного життя. До складу Комісії повинні також увійти представники від Органів Міністерств. Повинно проводжено думкою при виробленню всього відповідних Законопроектів, експертів та інструкцій, повинне бути їх сидорення української Державної в формі Української Народної Республіки. З цього місця Комісія повинна переглянути всю систему Державного Законодавства - адміністративно-судовою апарату, розглянувши всі закони та їх підзаконні акти вони існують, з'ясувавши їх функціональність що до сучасних вимог Державного життя і виробивши відповідні Законопроекти, експертів та інструкцій, які, повинні бути такими, що: Канісес: а) майбутнього парламенту України та виборчого закону до нього; б) усунення державних Урядов - Міністерств та інших органів; в) органів державного управління та самоуправління на місцях - в містах, повітах, воєводствах та селах. З операція Комісії повинна залюбки увагу звернути на — а) органи Української Міністерства внутрішніх Справ на шляху – в постійні, воєнні, та селі (Перешкоджуючи всім діяльність до своїх усіх Законоположенням) і з'їзду на органи місцевого самоврядування – міського та Земсько- Сперешкоджуючи Земельне Политичні 1864р. і 20 рокове 1847р., а шляхом всіх законоположенням до своїх Укр. Нар. Республіки) і звідку воєнному одиницю. Вироблені Законопроекти, сидячий під Іншорук усі можливи бу душі вреджені на Зашкодженням цивільного Душового Українською Правлінню і та до скликання Кот. Гиробуджено на затвердження Звичайними усім, яку Законоположеннями шляхом. Аби задержаний винуватий пружнішість драги Зрадоної Комітету, на що душу Правлінського повинно вдіти її на вершинах Кому, нестистиком обранаючи певні речові без вироблення встановлених Законів, сидячий під Іншорук. Про затвердження Правлінських в цей самий прошу повідомити мене. Толока Директорії Толстий Одинець Штепа Керує Сароканя Директорії М.Мирошник ДО ПАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В ПОЛЬЩІ МІНІСТРА А.ЛІВЦЬКОГО. Шановний Андрій Миколаевич. Сім місяців тому назад Правительством Республіки була вислана до Польщі Українська Дипломатична Місія з метою заключення миру. Доручаючи Вам тяжку і відповідальну працю по кер- уванню Місією, Правительство сподівалось, що Ви своїм тактом і Державним умінням зумієте дати певний напря- мок роботі Місії, як того вимагають інтереси України і доведете переговори до бажаного кінця. Ваша праця, на чолі Місії, проходила при найтяжчих політичних обставинах Державного життя України. Тяжке становище нашої армії на фронти в м. листопаді в зв'язку з переходом галицької армії на бік нашого ворога ген. Деникіна і зруйновання нашого центрального Державного апарату - дуже ускладняли роботу керуемої Вами Місії. Однак ж, завдяки Вашому такту, витриманості та гли- бокій вірі в Державно-творчі сили нашого народу, Ви без- упинно провадили свою тяжку роботу, не взглядаючи на те зневірря та слабодухість, яка запанувала було серед деяких не сталих кругів нашого громадянства, як на са- мій Україні, так і за кордоном. І на решті Ваша праця привела до бажаного кінця. Україна визнана, яко суверен- на Держава, з ооку Річіпосполитої Польської і між обома Республіками заключені політична і військова конвенції, які дають нам грунт для скріплення нашої Державності і кон- солідації всіх наших творчих національних сил для блага на- шої Республіки. Я певен, що досягнені нашою Місією в Польщі великі здо- бутки будуть вписані в історію, яко сторінка нової ери нашо- го справді реального Державного життя. З приводу закінчення поставлених Місією завдань, маю при- ємність висловити від Імені Республіки Вам, шановний Андрій Миколаевич, а також і Вашим найближчим співробітникам по Мі- сії - Заступнику Голови п. Михайлову, Радникам: п. Понятенко, п. Рженецькому, п. Лукашевичу, п. Карпинському і Голові Військової Секції Місії Генерал-Поручнику Зелінському, як і всім спів- робітникам Вашим по Місії - найширішу подяку за всю Вашу тя- жку і відповідальну працю за весь минулий час, а разом з тим і висловити мою певність, що Ви й надалі будете брати діяль- ну участь в одновидальній Державній праці.- Голова Директорії Посвідчив: Керуючий Оправами ДИРЕКТОРІЇ 21 " Травня 1920 р. Ставка. У. Н. Р. Голова Директорії і Головний Отаман Військ Української Народньої Республіки „Квітня 1920 року. ч. Ставка. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І. МАЗЕПИ. Копія-В.О.Голови Ради Народніх Міністрів А.Ли- вицькому,Міністрам -Шадлуну і Огієнко. В звязку з майбутнім відновленням праці державного апарату перед Правительством Республіки повстають ве- ликі завдання по відродженню та відбудованию зруйнова- ного революцієй та московськими комуністами економично- господарчого життя краю і,в першу чергу,сільско-госпо- дарчої промисловості. Дрібні сільскі господарства,-особливо в звязку з аг- рарною реформою на Україні,яку Правительство повинно перевести після звільнення території від ворожої оку- пації,-будуть в стані провадити належну землеробську культуру лише тоді,коли вони будуть забезпечені необ- хідним сільско-господарчим реманентом та живим інвента- рем,без чого не може відродитися наша дрібна сільско- господарча промисловість. Перед Урядом повстає питання про забезпечення цих дрі бних селянських господарств необхідним кредитом для при- доання всього необхідного для провадження землеробської культури. На мою думку,сільско-господарчі кооперативи на Укра- їні,навіть принявши під увагу їх великій зріст за остан- ні роки,не будуть в стані забезпечити селян кредитом, особливо коли мати на увазі,що большовики сильно зруйно- вали нашу українську кооперацію, і тому правительству при идеться прийти на допомогу селянам своїм державним кредитом. Знаючи, що в Міністерстві Земельних Справ ще в минулому ро- ці провадилася підготовча праця в смислі вироблення стату про організацію центральної кредитової сільско-господарчої інсті- туції чи Земельного Банку для задовольнення вищезгаданих поє треб, я вважаю необхідним, аби в сучасний мент праця Міністерст- ва в цім напрямку була негайно відновлена та доведена до кін- ця, конкретизуючись в певних зафіксованих законопроектах чи статутах. А тому пропоную Вам зробити в цім відношенню відповідне розпорядження Міністерству Земельних Справ, поставивши йому пе- вний речінець для вироблення відповідного законопроекту чи ста- туту, який має бути внесений на розгляд чи майбутнього україн- ського Парламенту, чи переведений в життя звичайним нині зако- нодавчим шляхом. Про Ваші заходи в цій справі прошу своєчасно повідомити мене. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Керуючий Справами Директорії ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ і ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК Української Народньої Республіки " 2 " Червня 1920року. ч 161/Д Ставка. Ознайомившись з текстом декляра- ції, ухваленої Радою народніх Міністрів під Вашим головуванням, 2-го сього Черв- ня, я стверджую, що основи, на яких Прави- тельство має свою працю роспочати, суть і мої думки. Я радий, що Рада Міністрів в великій і відповідальній справі будівництва на- шої Республіки стоїть на реальнім грун- ті, в чому бажаю їй як найбільшого успі- ху, енергії, і твердости на добро всьму нашому народу. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮРА. Посвідчив: Керуючий Справами Директорії Миронович 205 Sergio! Marantho Rangaswamy Iyer, Gopalakrishna. ДО ПАНА УКРАЇНСЬКОГО ПОСЛА В НІМЕЧЧИНІ. Високоповажний пане Посол, для вашої інформації що до нашого військового та політичного становища за останній час повідомлюю слідуюче: Наша армія, яка займає частину польського проти боль- льшовиків фронту на правому його крилі, примушена була, взгля- дно стратегічному становищу, відійти з Подільського району за р. Обруч і далі за р. Серет, де тепер знаходиться наш фронт. Армія досягла добре засмотрена з технічного боку і по- стачання, складена з на кращого людського боєвого матерья- лу, який є скріплення міцною дисципліною уявляє собою велику бойову силу проти большевиків. Настри в армії бадьорий, пев- ний в собі, в командному складі панує єдність думок що до дальнішої боротьби з ворогами У.Н.Р. При переході нашої армії з Галичини, само собою ви- никло питання про запілля армії, і поповнення та інші вій- ськового характеру. Маючи на увазі їх розрішення, що сприя- лоби моральному і військовому с ріленню армії, я зовсім не останнім принципово вирішувати справу Галичину, як справу міжнародного характеру, звернувся з листом по начальника Польського "Навчання" маршала Пильсудського, просивши його по- ставити на обговорення в Раді оборони Панства справу вза- ємовідносин польського уряду з Галичині в українських сус- івством, від вирішення якої залежить стан в нашому запіллі. Моя думка зустріла повне співчуття в Раді Оборони Панства і по- к Представниками Польського Уряду, а Президентом Міністрів П. Ві- сом на чолі та представниками українського громадянства Галичи- почалися перетракції в цій справі, які на мою думку позинні да- икретні і бажані наслідки, окладні відомості про це знайдете в зникадаммі при цьому раз." "Сперед" за 5 Серпня. О досить низького політичного становища, то воно в великі мірі за- єднане від улучих переговорів поляків з бойовиками, де поляки зо- зважалися захищати і наші інтереси, зрідно політичній конвенції від 2 квітня 1900 р. З цькимому разі, які й не були політичні наслідки цих переговорів, Гряд і армія, стоячи на грунті самостійної України, будуть і далі про- валити боротьбу до здійснення наших завданнь, будучи глубоко пере- конаними в тому , що Бельгосаном, к і вся система державного керуван- на росії ського совітського уряду не має жадною грунту на Україні, про що свідчать величезні повстання селян, як на лівобережні так і правобережні України. Ці інформації про мою вас мати на увазі при дальнішому провад- ленню мим відповідальної вашої справи. Зані доклади від 3 Липня б.р. за 1.1475 одержані. Мишкевич (Ф) ДО НАЧА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИЛЬБОМА- ТІЧНОЇ МІСІЇ В РУМУНІЇ ПРОФЕСОРА К. МАЦІЄВИЧА. Запа Екцеленції, По відомостям нашого Генерального Штабу в Румунії, а також з південних країнах-Гославії, Болгарії та Туреччі перебуває дуже багато українських старшин та козаків, які бажали б поступити в нашу армію. Головне Командування Українських Військ, опікується їх долею і бажаючи їм допомогти повернутися на Батьківщину, звертає увагу Запої Ексцеленції на цих залишившихся далеко на чужині українців. Проте для цих заходів перед рядами південних Держав та нашими представниками там в справі збіру цих людей в певних містах, для перетранспортування їх до нашої армії чи сюди на терен Галичини, чи в яке не будь інше місце, на яке вказує нам Генеральний Штаб. Про цей заходи в цій справі прошу повідомити мене та Генеральний Штаб. Головний Стаман Пайчінський (2 р.) ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.К. ПРОКОПОВИЧА. Вельмишановний Вячеслав Констянтинович, За останні чотире місяці державної роботи Урядом було видано багато постанов і законів, зв'язаних з асі- гнуванням великих коштів на ті чи інші державні потреби Маючи на увазі, що в І-го серпня звійшли поп в си- лу нові птати з окладом утримання урядовцям в польських марках, а також маючи на увазі, що і армія має утримува- тися на гроші, які будуть відпускатися також в польськи маркакх, я рахую необхідним в інтересах збереження на- них коштів, маючи на увазі наші майбутні державні пер- спективи, негайно припинити видачу кредитів по всім мимулим асігнуванням. Прошу негайно порушити цю справу в Раді Міністрів давши Міністру Фінансів відповідне зарядження. Надалі відпуск цих кредитів може бути продовжений лише з мо- го персонального дозволу. ДО ПАНА МІН СТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Прикладаючи при цьому копію листа п. Посла в Від- ні Г.Сидоренка, прошу надання його взяти на увагу і з огляду на те, що Відень дійсно, уявляє собою місто української еміграції, здеорієнтованої і немаючої реального ґрунту під собою, а разом з тим створюючи атмо- сферу неможливих чуток і провокацій, прошу, як найчастіш інформувати посла про діяльність Уряду, уділяти йому належних вказівок і директив в його відповідальній ро- боті. Разом з тим прошу Вас надіслати в копії ті документи, які надіслані до Міністерства п. Послом і про які він згадує в своєму до мене листі. Минер/м Сидоренко ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧА. Не в мініні 7 липня, якою в листі за Ваше ім'я було порушено питання про негащу візитажку до Парижу по всі ськові справи Генерала Маківа. По вертимося на палмість цієї справи і ге- лерами з Вілья Міністра закордонних Справ про скорення цієї справи, диле сього дня, себто через місця, мені державною Кам'ярією надіслали ухвален- на Радою Народніх Міністрів постанова про відри- ження до Парижу Генитабу Генерал-Поручника Опа- ків - на затвердження. Таке проволікання Радою Міністрів в розрішен- ні поставлено і моєї справи, може все зібтися на всі наші військові справи, є часом не тільки але повинна має рішуче значення. Звертаючи увагу Вашу і Ради Міністрів и молю стим ость такого темпу в державній роботі, продовжу аби квалі єї неї пропозиції в різних державних справах, надсилаємо на розгляд Ради Міністрів своє часу ставилися на розгляд Ради Міністрів і нега- но оформлювались Державною Кам'ярією. Посвідчив: К. П. Борисов (п) ДО ПИТА МІНІСТРА СПРАВ ЗАКОРДОННИХ. Повідомляю Вас, що зазнайомившись з звітом Міністерства закордонних Справ за м.Червень, я нахожу необхідним, аби Міністерством негайно була переведена ревізія Української Дипломатичної Місії в 'Ічіпос-політі. Польскій, в огляду на ті дефекти в оточності які мали там місце. Разом з тим звертаю увагу Міністерства на те, що меморандум Уряду У.Н.Р. на конференцію в Спа не був предкладений мені на ухвалу. Крім того разом необхідним звернути увагу Міністерства на те, що закордоном перебуває по українсь- ким паспортам сила українських громадян, які провадять влочинну антидержавну роботу своєю агітацією, різними відозвами, заявами і ин., як напр.п.п.Чечель, М.Грушевський, Муківський, Фисток, Кондратенко, Мишта Шаповал, Штефан і ин. Аби припинити цю влочинну їх роботу Міністерство повинно негайно дати наказ всім нашим ди- пломатичним Представникам за кордоном відібрати від них закордонні українські паспорти і тим позбавити їх права перебування закордоном. Про зробленні розпорядження прошу мене повідомити. ТЕЛЕГРАМА. ВІДЕНЬ Міністру Закордонних Справ Ніковському. Пропоную Вам негайно затребувати від керуючого нашою Місією в Америці маючися у нього наші кошти залишивши йо- му утримання на чотире Місяця Ч.240. Голова Директорії Vienne Legation Ukrainienne Ministre Nikovsky Exiger immediatement du chef election Etats Unis tous Nos Fonds lui laissant argent pour quatre mois N: 240 President Stepan Petliura Otrzymany dn. ......... godz. .......... min. od Kancelarii Głównego Ograniczenia Podpis ODĘRŻANIE 18 czerwca 1927 r. Bx. 450 Telegraf Państwowy Blankiet Nr. 16 Przewodnik Nr. 344 Oddany dn. ......... godz. .......... min. przewodnika Nr. ........ do Podpis Nr.... słów dn. ... godz. ... min. Uwagi służbowe Dziękuję Panu za zawiadomienie o przybyciu do Władykau w Kozienicach i prosię o przesłanie informacji na temat sytuacji w tym miejscu. Z poważaniem, M. I. T 1099 IV-1412 - 3000000 Копія. 18 ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ -і- ГОЛОВНИЙ ОТМАН відськ У. Н. Р. 9 вересня 1920 року. Ч. 544 Ставка. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧА. ШАНOWNIЙ ПАНЕ В'ЯЧЕСЛАВЕ КОСТАНТИНОВИЧУ! Розглядаючи справи ще до державного життя України за час кінця 1919 року і початку 1920 року, я звернув увагу на протоколи Комітету при Головно- уповноваженому Уряду У.Н.Р. Міністрів Огієнко, який залишався в м. Кам'янці з характері і представ- ника нашої влади на окупованій польськими військами частини Польщі. Зі змісту протоколів, видно, що Комітет той існував не яко порадчий орган Головноуповноважено- го при здійсненні його повазжень, але мав іншими ви- рішав справи, які Головноуповаженого не торга- лись і які могли підлягати розв'язанню лише Раді На- родних Міністрів. Складені в вимоговій формі: "аси- ґнувати", "видати" і т.п. протоколи цього Комітету подавалися Головноуповаженому, який на них пи- сав: "затверджую". На одному протоколі, а саме в 23 січня 1920 р. ч.23 мається резолюція Головноупо- важеного: "затверджу", коїм п.У., який після дос- танки всіх відповідних ланях, має бути перегляну- тий знову." В цьому ж У. Комітет відмовив в проха- нні Статика, Орела і Макаренко мати їм пленомору на заснування українського театру на Катеринослав- щині, "взентуально на "Подлажині". З січня 1920 р. Комітет мав розміщувати і ухвалювати заснування надання особам 8.000.000 карб. папомоги і протокол Комітету Головноуповаженний затверджує. З цього прикладу виїна, що Комітет і Головноуповноважений вважали себе правомочними органами, аби вирішати справи, які торкаються навіть Катеринославщини і Подністя, а не тільки двої частини Молдіва, на яку поширювалась уповноваження Міністра Огієнко. Мені відомо, що Головноуповноваженому Огієнкові в м. Листопаді при звільненні Урядом У.Н.Р. Кам'янця було асигновано певну кількість грошей на певну мету, ще й асигнування по протоколах вгатного Комітету далеко не звичайною кредит Головноуповноваженого, і тому видає гу- ника, по Головноуповаження користувався грішми в якійсь інших джерел. Наприклад: по протоколу 15/..11 1919 р. ч. І7 асигнувався 200.000.000 гривень на покриття лікарських потреб українських інститутій, по протоколу 30/..11 1919 р. ч.31 - 5.000.000 карб. того-самого урядовим, ІІ. 359.966 карб. на школи Кам'янцького повіту і Кам'янську Просвіту. Асигнується гроші класом, музичному товаристу, раді студенчих претставників на видання журналу і т.д. і в розмитті великих сумах. З оплати на вимовазначене я зважаю за концом потрібно асувати докладне справу витрати грошей Головноуповноваженим Міністром Огієнком і прошу Вас поставити це питання на обговорення в Раді Міністрів на призначення цієї м та окремої Комісії. Крім того маючи на увазі, що обов'язки, які виконували в листопаді 1919 р. потребу мати особу з особливими повноваженнями, цілком зниклися, я прошу Вас поставити в Раді Міністрів на поряк даний питання і о скасуванні повноважень, наданих Міністрові Огієнко в листопаді 1919 р. За той же час мається у мене ціла низка журналів заслідних Ради Міністрів з копіях, які 29 березня цього року під ч. 1453 надіслав мені Головноуповноважений Огієнко на затвердження. Не кажучи вже про те, що мені на затвердження повинно подавати окремі закони і постанови а не журнали засідань, та це в опиня, я звернув увагу на самий зміст журналів :4 лютого 1920 р. Рада Міністрів асигнує 500.000.000 карб. Голови Ради Міністрів 1 100.000.000 карб. Міністрові Закордонних Справ за "державні потреби", 5 лютого 1920 р. 80.000.000 карб. Головномууповноваженому Уряду так само на "державні потреби", 17 лютого 20 р. 2.000.000 карб. опцім Васильянам на благодійно-культурну діяльність і т.п. Мені особисто відомо, що гроші по тих-них з них асигнувань були одержані. Цілком можливо, що і всі ухвали Ради Міністрів по цих журналах були виконані, а тому виникає питання, якими підставами керувався Рада Міністрів переводячи змінити свої постанови без затвердження їх Верховною Властою і Міністерством Фінансів видаючи гроші зі скарбниці. 17-го квітня 1920 р. під № 1692 Головномуповноваженому Огієнко, знов написав мені на затвердження копії протоколів, але вже не Ради , а "Народи присутніх в Кабінеті Міністрів". О цих протоколах видно, що і Нарада взяла, що вона має право аби роздавати державні гроші. Так по протоколу з 16 квітня 1920р. Нарада асигнує 2.000.000 карб. на виплати записок Кам'янецького Університету та курсів професорів, по протоколу з 25 березня 1920 р. ухвалює законопроект про підвищення платні урядовцям, по протоколу 23 б березня 1920р. видає урядовцям великої допомогу, по протоколу 20 березня 1920р. дозволяє Університетові пов'язку в сумі 1.370.210 карб. і т. п. Повідомляю Вас про вищезгадане, а про що обговорювали в Раді Міністрів питання про витрати, без його затвердження грошей як Радою так і Народом Міністрів, аби була складена Комісія, яка текально засуде цю справу. Про взятті Вами заходи та про їх наслідки піду не-гайно подавати мені до відома. Петлюра /в.р./ Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ П. Миронович. з оригіналом згідно: начальник Війську Все де-кільки разів я звертав Вишу увагу на те, що урядовці центральних державних установ одержують, порівнюючи з окладами Лівої Армії, дуже велику платню і робив Вам вказівки в який спосіб треба було полагодити це питання, яке в останні часи набирає особливої гостроти і навіть викликає певне незадоволення в армії, що, звичайно, мене дуже неспокійствує. Не маючи жодних зіомостей, то це справу вишу порушено, я не раз пропоную Вам взяти належних заходів, аби Рада Народніх Міністрів, до якої обов'язків належить здіймати і розв'язувати такі питання негайно поставила на порядок денний перегляд закону 5 серпня цього року "Про встановлення окладів платні в польській владі для службових центральних і місцевих установ" та аби в найскорішому часі не було подано на затвердження новий закон в цій справі. При обміркуванні цього питання Рада Народних Міністрів повинна взяти на увагу, що в місць безплатного харчування, з якого активно користується нараз армія, урядовці так само повинні, крім грошової платні, отерувати харчування зі уряду чи шляхом витання і відповідних пляків, чи в торговому кооперативі, чи в який-небудь складі. На пересланий наказу потребу розвязати і посилодити до локомотива. Прошу Вас, Пановни! В'ячеслав Костянтиновичу, взагалі зазначити Раді Народних Міністрів, що пропозиції, які я роблю в справах державних, повинні виконуватись негайно, бо тільки тоді снільна праця наша буде користна для України. З пошаною до Вас Петрика Зараховано згідно Василь Левко. (Ор. на) Воросини важливих пам'яток і навіть пам'яток, які в останні часи не були обстежені та збереглися у місцях, де їх можна було б знайти. У цьому разі, коли робота буде проводитися на теренах України, вона повинна бути організована і здійснюватися за допомогою державних установ та місцевих органів. Це стосується як центральних, так і місцевих адміністративних органів, які повинні брати участь у процесі збору та зберігання пам'яток. У Н. Р. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. "18" Вересня 1920 року Ч....- Ставка. На друковій угоді, яку вище наказано, пану Головному Таманові. ПАНУ ГОЛОВНОМУ ТАМАНОВІ. Приклад. Рахую своїм обов'язком довести до відома Н. Головного Ставка про ненормальне явище, яке спричинилось між нашою Армією і Центральними Інституціями в природу законопроекта Ради Міністрів відносно утримання співробітників Центральних Установ. Радою міністрів від 3-го Вересня затверджено закон, по якому всім співробітникам Центральних Установ призначено утримання: 1/ Це утримання на загал дуже збільшено і не викликається умовами сучасного життя. 2/ Таке велике утримання лягає тягаром на фінансові Держави, яких бракує для самих текучих потріб. 3/ Збільшена плата співробітникам Центральних Установ викликає справедливі обурення в Діевій Армії, бо остання задовольняється Польським Військовим Міністерством по своїм табелям, прийнятими Польською Адміністрацією. Утримання же котре одержується нею приблизно в двічі менше, ніж співробітників наших центральних установ. Для приклада проведемо паралель: а/ Для центральних Установ проведено платня по посадам, б/ На родину 20-40 відсотків від назначеної утримання. Крім того пайок за гроші по значно зменшеної платні. Одяга на туру не положено. В Армії же: а/ Платня по рангам, б/ Додаток на родину в абсолютних цифрах однакова для всіх рангів, в/ Тиловим платня - на помешкання, г/ Пайок натурою, но за його висчитується 720 марок з прошевіднускаемых на страву, д/ Одяга натурою. Таким чином: міністр отримує 24.000 марок, та на ////// - родину від 4800 до 9600; Директор департаменту /посада кля- си/ - 15.000 марок, на родину 3000-6000 марок; старший діло- вод - 7200 марок і на родину - 1440 - 2880 марок. Генерал-Поручник, котрий знаходиться на фронті, отримує 8960 марок, значить менш ніж Директор Департаменту на 6100 марок крім того на жінку 800 і на дитину 200, а разом 1000 марок, значит менш ніж отримує Директор Департаменту на 2.000 або на 5000 марок. Таким чином утримання Командуючого Армією з родиною поши- тає ж як старшого діловода в Центральних Інституціях. Для зразку при цьому прикладається таблиця. взагалі таку ріжницю між утриманням Центральних Установ і Діевої Армією гадаю необхідно зменшить, щоб уникнути неспра- ведливого відношення до Діевої Армії. а/ Правда персональний склад Діевої Армії отримує одяг нату- рою, що дорого коштує; урядовцю же центральних інституцій не- обхідно придбать й за власні кошти, но для цього можливо ви- дати одноразову допомогу, а не збільшувати щомісячно платню. б/ При Армії можливо користуваться в загальній ідельні, що значно зменшує витрати на іжу. в/ Номешкання по відводу, і в Армії старшини користуються джурами. Всеж, не дивлячись на вищезазначені накти, співробітники Центральних інституцій забезпечені далеко лучше ніж старшини Діевої Армії. Рахую бажанним, як неможливо підвищить платню Діевої Армії, зменшить утримання співробітникам Центральних Установ на 1/8 або на ¼ всього утримання, особливо в платні на родину /плат- ню на котру встановити в абсолютних, однакових для Діевої Ар- мії і співробітників Центральних Установ розмірах/. В сучасний мент, коли наша невеличка но міцна духом Армії веде побіднин наступ, щоб звільниити Україну, радив би необхід- ним всіми засобами підтримувать відповідний настрій в Армії, котрий е головний фактор успіхів і створити найкращі умови для дружної і сорласної праці Центральних Установ і Діевої / / / / / - До Пана Голови Ради Народних Міністрів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ в додаток до листу його з 20 ціс- го Вересня Ч 616 маю за честь наді- слати Вам таблицю платні старшинам в Польській армії 1 в Українських частинах Лівової армії.- Т.в.о. Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ ТАБЛИЦЯ ПРИМАННЯ СТАРШИНАМИ ПЛАТНІ В ПОЛЬСЬКІЙ АРМІЇ І УКРАЇНСЬКИХ ЧАСТИНАХ ДІЄВОЇ АРМІЇ. | Ранг | Місячна платня | на жинку | на кожну дитину | на по-мешкан- ня | Страв. | Додаток | Польско-Фрон- тових | |---|---|---|---|---|---|---|---| | | | 800 | 200 | 400 | 24 | 12 | 6.66 = | | Генерал-Поручник...... | 7180 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 2629,44 | | і генерал-Хорунжий..... | 6000 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 742,44 | | Полковник...... | 5200 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 6642,44 | | підполковник... | 4400 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 5842,44 | | Сотник...... | 3200 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 4642,44 | | Поручник ...... | 2400 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 3842,44 | | Хорунжий...... | 2000 | 800 | 200 | 400 | .24 | 12 | 6.66 = 3442,44 | ПРИМІТКА: Крім того одл. За паек вичитається по 24 марки за добу з грошей за страву / в місяць 720 марок/. ГЕНШТАБУ ПОЛКОВНИК Радушненський ТАБЛИЦЯ Додаток до рапорту... УТРИМАННЯ СПІВРОБІТНИКАМИ ЦЕНТРАЛЬНИХ УСТАНОВ У.Н.Р. Посада Кількість місячне Добавочні гроші на жінку Всього за посади утриман- 20-40 відсотків додарочними ня. грішми на жінку Прем'єр Міністр I 30.000 6.000 - 12.000 36.000-42.000 Міністр...... II 24.000 4.800 - 9.600 28.800 - 33.600 Гов. Міністра... III 18.000 3.600 - 7.200 21.600 - 25.200 Член Ради мі- IV 12.000 2.400 - 4.800 14.400 - 16.800 ністрів...... Директор Депар- V 15.000 3.000 - 6.000 18.000 - 21.000 таменту....... Віце-Директор.. VI 12.000 2.400 - 4.800 14.400 - 16.800 Нач. Відділу... VII 10.000 2.000 - 4.000 12.000 - 14.000 Старший діловод VIII 7.200 720 - 1440 7.920 - 8.640 Діловод ....... IX 6.800 680 - 1360 7.480 - 8.160 Друкаршиця..... - 4.200 Посильний...... до 2.000 ПРИМІТКА: Одяг від казни не положен, найок співробітники можуть одержу- вать за плату 7/20 марок, риочна стоймость пайка коло 2000м. ГРИНТАБУ ПОЛКОВНИК Раменський Армії. Тілько взаємне довірря між Центральними Державними Установами та Дієвою Армією дасть нам змогу пересилити ворогів Українського народу. За начальника генерального штабу ГЕНШТАБУ ПОЛКОВНИК Радзивилл АРМІЙСЬКИЙ ЦІВІЛЬНИЙ ПРИФРОНТОВИЙ КОМІСАР ПРИ АРМІЇ У. Н. Р. 21 Вересня 1920 р. 4. ДІВБА АРМІЯ. 16 Вересня мною конститірований до п. Жарнівка представник Мінеріка п. Шрамченко За держання від М.В.С. Невхідних вживань, матеріялів та коштів на праці утримували Комісарами Ука 20-21 місто Оклички всі дивізії Протроптівсі Комісари на З'їзд, на якому Колі- сарні мали отримати все необхідне "миле" описані вказії влади та звільнених теренах і відправитися негайно до своїх дивізій. Але від М.В.С. ще й досі нічого не одержано і прудубні Комісари через це затримуються! - З огляду ж На приємстві військові люди які викликають Невдомаєння Негайно присилити Протроптівських Комісарів до виконання прямих своїх обов'язків - організації влади в Звільнених теренах - приказав Ває, Нам Останнє. Пити Директиви щодо до роботи Протроптівських Комі- сарів і відпустити квитки на організацію влади 8 військового фронду всупіль по 1.000.000 карб. На кожні дивізії Комісари тобто на 5 Комісарів 5.000.000 карб. і для Армійського Комісаріату 3.000.000 карб. разом 8.000.000 карбованців, а також прохано відпустити На шлях Колі- єрців та Шістсот тисяч полкових марок (600.000 м. п.) На виплату платні абаном, вибранними прикордонних Комісарі- тів За лантулі м. п. Бершень і Вереще. Архіколісар Субота До Пана Міністра Фінансів. Пропоную Вам відпустити з військового фонду в розпорядження Армійського Глильно-го Пряронтового Комісара при армії У.Н.Р. вісім міліонів /8.000.000/ карбованців на організацію залізниць в звільнених від ворога теренах і шістьсот тисяч /600.000/ польських марок на виплату платні співробітникам При- фронтових Комісаріатів за серпень і вересень цього року. Підписав: Запрошенням засідання Ф. М. Шевчук ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ -1- ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК Української Народньої Республіки. Вересня 25 дня 1920 р. 638 Ставка. До Пана Голови Нарадних Міністрів. Розвиток нашої військових операцій провадиться ся досить успішно. По цей день наші війська ослаб- ли під час річок Збруч, Жванчик головними своїми част- тинами, тоді як передові частини ведуть розвідку в напрямку Шепетівка-Мирополь-Полонне. Дальше посування наших військ залежить від успішного продовження мобілізації в охоплених од- ворога районах. Нами є даний момент вироб має, але не має тен- лої одежі і чобіт, якими мусять бути засмоктрені нові військові частини, що ними буде поповнена ар- мія по переведенні мобілізації. З огляду на те, що вся операція досить успішна в цих військових операцій і зв'язана з нею доля на- шої територіальності, слідкується виключно олтіс кількост одежі і чобіт, яку ми маємо для армії в найближчий та в зв'язку за потребне, якщо всі прочні ресурси і так багаті заброньовані суми будуть непалко утилізо- вані для зазначеної, так важливої в державних потріб дів, мети. А тому визнаю за конечне із 12.000.000 полських марок, що мають спеціальне призначення, відо- ме Міністрові Фінансів, негайно передати до роспо- рядимости Міністра Народнього Господарства, для купі влі шинелів та чобіт, від 9 до 10 міліонів марок польських. Одночасно повідомляю, що мене наказується про передачу для тієї ж мети по роспорядимости Мін- стра Народнього Господарства чотири з половиною мі- ліонів марок польських, що містяться в моєму розпорядженні. Дя для вимоги категорична, а прошу Вас, Пане Голово, во ім'я державних інтересів, дати належне зарядження Міністерстві Фінансів Петропра (бр.) З оригіналом згідно: І. Народник Капцелорпії любов. Атмії надіслано 23 Вересня за 7639 Л. Міністерству Фінансів і за 7640 Л. Міністерству Народного Господарства. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ -і- ГОЛОВНИЙ СТАМАН ВІЙСЬК Української "народньої" Єснувілки. -----00---- Вересня 23 дня 1920 року ч.64/1 Ставка. З огляду на те, що на переведення мобіліза- ції і на купівлю, в звязку в цим рідних річей для заосмотрення нових військових частин, які війдуть в склад армії, будуть потрібні знач- ні грошеві суми і готовки в польській валюті може не вистачити, я допускаю можливість, що нам придеться базуватись на наші грошей зна- ки, а тому прошу подбати, аби 400.000.000 при- вень, що були відпущені постановою 19-го цього вересня в розпорядження Міністра народнього Господарства на закупку річей військового пос- тачання, були приготовлені і лежали в військо- вій скарбниці. Через два дні я маю дати Командуючому Армі- єю відповідні розпорядження і зказівки, а то- му мушу йому зазначити, які саме наратол у нас грошей засоби для виконання моїх наказів. Крім того, я допускаю, що армія буде при- мушенна в де-якій мірі заосмотрятися з місце- вих держав, в тому треба буде видати Команду- ючому Армією і Командирам Дивізії гроші в ук- раїнській валюті на купівлю одяг і чобот на місцях, незалежно від сум, що відпускається для них в нормальному порядкові. Повідомляючи про це, прошу Вас. Пане Го- лово, перейти вжити належних заходів і дати належне зарядження Міністерстві Фінансів. Фенхора (св.р.) з оригіналом згідно Пановник Капелларії М.Кришкевич З нагоди Пам'ятного Нижньої, Майна всім надісланий Вами, Пане приєднану Міністерство, цю Коміс П. в. о. Кер Святир, Каркаш. Міністру Фінансів 23/17-20р 2645 Військовому Міністерству 23/17-2644 Міністру Народнього Господарства 23/17-2642. Тобова Директорії Головний Офіцер Військ У. Н. Р. Вересня 24/08/1920 р. 2655 Ставка. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Справа інформації за кордоном про стан нашої держави, в цілях осягнення звапання України, яко держави самостійної, набуває зараз особливої важк. велику роль в цій справі можуть відіграти правди- зі відомости про принципи нашого урядування і прак- тичну роботу на того Уряду. Хоч і маєм ми численні Місії за кордонами, але чу- ковезні перекази та їх суспільство, як виявлялось, зов сім але поінформовані про те, що робиться на Україні. Звертаючи на це особливу Вашу увагу, повідомляю, що з цілком компетентних джерел мені стало відомо, що впливи політичні і уральці польські кола хтять допомогти нам зараз в цій справі, а тому я зважаю, що нам коче потрібно використати цей мент і утвори- ти при нашій Місії в Варшаві спеціальний інформацій- ний апарат, який би мав тісний зв'язок з зазначеними колами. В разі потреби прошу звернутись до мене для обго- ворення технічної сторони цієї справи. Оригінал відтисов: Атаман Св.р. Зарізовано відомо: Пев. Атамана Винцентського ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ -і- ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК Української Народньої Республіки (Вересень) 28. дня 1920 р. Ч.469 Ставка. ДО НАШИХ ГОЛОВ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Копія: Пану Міністрові Венеції і Пану Міністрові Зовнішніх Справ. По відомостях, які доходять до мене з того боку фронту виявляється, що в пиварних і зіл- ських больовицьких установах на Україні слу- жить чимало українських громадян, які не з пра мусу, але цілком свідомо працюють на користь б льшовиків і ставляться одверто вороже до влади У.Н.Р.. Елемент цей, по осягненні нами теренів Укр іни, без сумніву, буде перетворювати нам в держа зному будівництві і всіма силами буде старати ся, аби здекредитувати нашу роботу. Предбачаючи конечність боротьби з ним в законний спосіб, значить в дозвілку, як трудно взагалі боротись в державними алочинами назвіть при нормальних умовах життя і беручи на увагу, що адміністративний апарат нам поки-що далеко неналагоджений, а крім того й по закону не має в своєму розпорядженні всіх засобів для такої боротьби, а апарт судовий, тісно зв'язаний в ад міністративним, також поваблений можливості п реводити варіа справи досить швидко і по таким чином репресія для зрадників вище алочинів буде відтягатися, я знаю на конечне, аби цей стан річев був обговорюється в Раді Народних Міністрі для вироблення плану , в який спосіб переводити справи цього характеру, аби як найскоріше позбавити населення від руйнучого впливу зорових елементів, а владі дати змогу швидко працювати. Потемка (р.в.) З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Простаков До Пана Голови Ради Народних Міністрів. Копія Міністру Закордонних Справ. Пересилаючи на Ваші руки постанову про зведення перегово-рів з генералом Врангелем з наданням прав вести перего-вори професору Мациєвичу і генералу Гельвигу, мушу зауважити слідуюче. На мій погляд уряд Врангеля не є уряд якоюсь держави, а уявляє з себе певну військову групу і не має інших еле-ментів державності. Ясна річ, що в разі військових успіхів хів генерала Врангеля, всі умови втратили б своє значення і уявляли б з себе шматок паперу. Отже, з цих міркувань конвенція складена з Врангелем буде-б недоцільною. З другого боку, маючи на увазі ті круги, які оточують Вранге-ля і його політичну програму та практику адміністрування на захоплених теренах, я гадаю, що заключення відповідної конвенції могло-б негативно відбитися на тій добрій опи-нії, яку має наше правительство серед народних мас і ли-ше зміцнити позицію більшовиків на Україні. Я дивлюсь скептично на те, щоб уряд Врангеля визнав самостійність нашої Республіки і Ура ii, сама-ж по собі писана військо за конвенція втрачає свій сенс. Через це я вважаю, що зведення переговорів з Врангелем, в іншому потрібні я не відкидаю, мусить проходитися надзви-чайно обережно, з певним пооболіканням часу, аби виявити справжнє вільнотення уряду Врангеля до нас і наших домагань і не компромітувати себе при спілнених закінченням переговорів. На пленіпосолції, підписані професору Мациєвичу і гене-ралу Гельвигу. я дивлюсь, як на документи, з яких можна зкористуватися лише в тому разі, коли буде прийняти другою стороною ухвала Ради Міністрів з 9-го жовтня про здання само- стійності У.н.Р. і її нинішнього Уряду. найбільш зручною формою розв'язання наших стосунків з Врангелем, з мого погляду, було би заключення неписаної умови з цим, яка-б переслідувала цілі військової координації в спільних операціях проти більшовиків і якої інтегральною частиною було-б розмежування операційних районів. Само собою зрозуміло, що Уряд наш ні в якому разі не повинен апробувати заходів з боку Врангеля щодо переведення мобілізації на Україні, а також заведення цивільної його адміністрації в районі ростанування його армії, бо в противному разі ми би не тільки не стягли до себе сім'яти населення, а навпаки могли би себе здискредитувати в його очах. на мою думку ціллю переговорів з Врангелем було би використання за його допомогою чи з тих джерел, які у нього маються, військової амуніції для нашої армії, як компенсація за координацію військової операції проти більшовиків. Міркування, висловлені адміралом Островральським в листі до мене /копія листа прикладаю/ заслуговують, з мого погляду, на увагу. При укладенні інструкції для професора Манієвича все викладене вище належить мати на увазі. Копію інструкцій прошу подати мені на затвердження. Петренко (с.б.) ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. Жовтня 14 дня. 1920 р. Ч. 753 Ставка. Шановний Пане Прем'єре, Мені стало відомим, що місцева польська влада Галичини, а також і окремі особи /власники фільварків/ і садиб та помешкань/ роблять заходи в справі витеснення та устновлення розмірів тих шкод, які заподіяло їм наше військо під час боїв та перебування в Східній Галичині. Були випадки, коли до наших зв'язкових старшин приштабі 6-ої польської армії приходили адвокати загальних вище галицьких власників з пропозиціями посвідчити справжню дійсність" цих шкод, зрештою не все певний і не все відповідаючий дійсності, за що обіцявали 10% від загальної суми майбутнього провірочного відшкодування. Але я не думаю, що б втрати галицьких власників од перебування нашого війська досягали тих великих розмірів, про які оповідають /неофіціально/ ушкоджені. Коли ці шкоди й мають місце, то вина за них в значній мірі спадає на польське командування, яке своєчасно не постачало нашого війська і не заосмотрювало його належними харчами і збіжам та речами. В кожному разі ці шкоди, коли вони й мали місце являються незначними в порівнянні з тими шкодами, які заподіяло подальше військо, під час перебування його на Україні /в формі реквізіцій, самочинного господарювання окремих частин, поборів з населення то що/. Маючи відомості, що уряд Польської Речі Посполитої, як і окремих громадян її, приймають вже заходи до встановлення шкод од перебування нашого війська на терені Галичини з ціллю приставлення рахунків за ці шкоди нашому Уряду, я вважаю необхідним, аби і наш Уряд у свого боку виявив все своєгодні певну ініціативу в справі виявлення шкод заподіяних польським військом на нашій території і нашому населенню. Справа цю треба поставити організовано, аби Держава за нас не закочена була неоправданими витратами по відшкодуванню 2 громадян польської Речі Посполитої і аби Уряд наш міг покрити в майбутньому можливі про візоричні відшкодування тими сумами, які належатимуть йому од уряду Польської Речі Посполитої за шкоди, заподіяні українському населенню од польського війська. Довірочно про цю справу треба подати до відома нашого дипломатичного представництва в Варшаві. Про заходи Уряду порушені справи прошу мене повідомити. Одночасно з сим я вважаю потрібним, аби правительство дало належні указівки і Товариству Міністра Внутрішніх Справ п. Дмитрієву, командированому для відновлення нашої влади в тих повітах України, де по стратегічним мотивам перебуває зараз польське військо і де потреба в виснаженні шкод од польського війська відчувається не лише за минулі часи /квітень 1919 р. і перша половина 1920 р./, але і за часи теперішні- в звязку з розташуванням польських військових частин в східно-південних повітах Волині. З правдивою пошаною Петлюра /вр./ 3 оригіналом згідно: Діловод Товва Директорії Головній Офіцер Військ У. Н. Р. Копія. Начальнику Павільного Управління при Головній Команді зв'язку ... і. р. Армійському Павільному Прифронтовому Комісарові. Польська окупація на вита, по більш 7 міся- ців перебувала на Полтавлі і Волині, залишила після себе-цілу низку законів і розпоряджень, якими під- тою час норму залось життя населення в окупованих довгих. Населення, користуючись в цих законах і розпорядження, в де-яких мірі залишо до них і тепер, коли погорнулись наша вита, чия населення непосно, які ж закони мають бути чинними: чи закони, по вита- ло витя польська, чи закони часів Центральної Рати ДИРЕКТОРІЇ: і неясність, а особливо зі спазаля земельних т созих, може викликати ніяких покрі неповумин яких конче і то на перших же краях чого урятуван треба уникнути. Отже, я гадаю, що треба непільно і розв'язно розділ це питання і засувати населення, в яких біля школів но має користуватися, а тому прошу Вас дати свої ком тентні пояснення і вказівки зіповітним Міністерством або в той чи інший спосіб по справу було з яскорю часи полагоджено. Готмєтра С. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Жовтня 14 дня 1920 року. Ч. 2357 м. Ставка 86 Довірчо. Пану Голові Ради Народніх Міністрів. Копія Командуючому Дієвою Армією. Шановний Пане Прем'єре. Під час перебування мого, разом з Міністром Народнього Господарства Е. Архипенком, в Штабі Діє- вої Армії 9/Х , Командуючий Дієвою Армією Генерал- Поручник Омельянович-Павленко доповів мені, що в районі росташування Армії він установив присутність представника Міністерства Народнього Господарства Польської Річі Посполитої, який одвідував цукроварні, пропонуючи власникам та управителям останніх грошові аванси для дальшої діяльності цукроварень в додаток до тих субвідій грошових, які давались Польською Окупаційною Владою під час перебування Польського війська на Україні в кін- ці 1919 року та першій половині 1920 року. Запропонувавши Міністру Е.Архипенко пильніше вияснити причини та дійсні наміри перебування агента Польського Міністерства, я звелів зауважити останньому /через Командарма/ вийхати з райо- ну росташування армії. Доводячи про це до Вашого відома, я вважаю потрібним, аби Ви поінформували про даний факт Міністра Справ Закордонних, аби останній свою дорогою дав належні вказівки нашій дипломатичній репрезентації в Варшаві, на обов'язку якої є вияснити справжні наміри подорожі згаданого представника Польського Міністерства указати на нелояльність подібних вчинків з боку агентів друж- ньої нам держави, а разом і попередити, що такі подорожі, відбу- ваючись без додержання формальних вимог, можуть наражати подо- рожників на небажані наслідки, особливо в районі військових по- З приємністю звертаюся до Вас З Архипенко, заступ. Військ Литов. (Р.В.) ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК. УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ШАНОВНИЙ ВЯЧЕСЛАВЕ КОСТИНІНОВИЧУ. Жовтня -14- дня 1920 року. 4. Кам'янець Весною цього року, по звільненні нашої столиці Києва від ворога, я, предбачаючи велику працю, яка ставала перед Урядом, зак- ликав Вас, в порозумінні з організованим громадянством українським, до проводу в Раді Міністрів нашої Республіки. Роспочата Вами робота по відновленню державного життя України, на жаль не могла розвинутись через тимчасове опущення нами рідного краю, що сталося з причини нової на- вали ворога та хвилевих невдач на союзному фронті. Але ж ці події не зломали Вашого духу і волі до праці на користь Батьківщини і ро- бота Уряду під Вашим проводом не припинялася весь час, в результаті чого видано цілу низ- ку важних законів, які нині служать основою для зідновлення правного життя РЕСПУБЛІКИ, а також розроблено багато законопроектів, що мають урегульовати справи адміністрацій- ні, самоврядування та інші. Цілком розуміючи, що проведеною в таких тяжких умовах державною працею Ви забавили своє здоров'я, я з жалем вдовольняю Вашу прозьбу про звільнення з уряду Голови Ради Народних Міністрів. ВИЦЕЛЕНИЦІ В.К. ПРОКОЛОВИЧУ. Вважаю за свій обов'язок висловити Вам в Імені РЕСПУБЛІКИ сердечну подяку за доконані труди Ваші і, бажаючи все ж таки використати дл для праці Уряду Ваші з'яння, державний досвід і любов до Батьківщини, я прошу Вас залишитись в складі Ради Міністрів. На оригіналі машинкою: З правдиво моланого Плещеєва. З врізним згідно: За Начальника Заповільно Відділу Млинського ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ I ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. Жовтня 19 дня 1920 року. ч. 827. 38 опія До Пана Голови Ради Народних Міністрів Кам'янець 13 Вересня 1919 року було видано з закона про пересування військ та війс- кових вантажів на залізничних, та вод- дяних шляхах. Закон цей поки що в жит- тя не переведено, але Міністерство Шляхів має утворити свою організацію яка перебере всю владу що до керуван- ня на залізницях військовою справою. Не вважаючи це за можливе особливо в час війни, коли всі засоби для ус- пішного її провадження мусять бути зосереджені у військовій офіції, я прошу Вас внести в спільному порядкові на розгляд Ради Міністрів питання про коордінацію дійльності Міністерств: Шляхів і Військового в цій справи утворенням окремого орг гану і про наслідки мене повідомити. Одночасно я пропоную Військовому Міністрові аби тимчасово до вироблення в цій справи закону було видано, в інтересах забезпечення армії, відповідного наказа по Головній Команді Військ Петлюра /р.в./ Посвідчую: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович /р.в./ Долаток: 1/ Доклад Генерал-Хорунжого Емченко 7-го Жовтня ц.р. під ч. 289. 2/ Копія закону 13 Вересня 1919 року під ч 568. З оригіналом згідно: Начальник Відділу, Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Саловий «Д.Р. НАЧАЛЬНИК П. ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ . Генерального Штабу "8" Жовтня 1920 року. ч.0294 Ставка. Представляючи доклад Генерал-Хорунжаго ШЕНКО десяту, ще я прикінчився цілком переглянувся з його висновками. При цьому дедалі, що коли коруван- ня справою пересування військ та військових вантажів буде в руках Міністерства Милхії, то Генеральний Штаб і Штаб Дієвої Армії не може нести відповідальності за своєчасну перекидку військ і за своєчасне виконання оперативних планів. Взагалі авіація під час звичайної позиції знаходиться в руках того, хто керує операціями повелк працю залізниць отримання відбивається на самому веденню операцій. Керуючому Бургоми Директорії: скинувся всупроводженню межа до В'ячеслава Розділ Міністерства З Поклику: Нефть по Головний Командувач в Найкращому, Забережному штабу 14 тисяча Втікає до В'ячеслава Кропивницького Татана Законодавчий Милхій Рассекречено ДОДАТОК: Деклад ч. 0289.- і копія закону ч.:568. ГЛИНТАВУ ГЕНЕРАЛ- ХОРУНИМІЙ Начальник канцелярії Поручик ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ I ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСК У. Н. Р. Допана Голови Ради Народних Міністрів А. Л. вицького Жовтня 19 дня 1920 р. ч...826. Камянець Ще за часів керування Вами Міністерством Закордонних Справ з початку місяця Травня б.р., по приїзді до Камянця, під час перебу вання там посла и. Лотоцького, мною було пропоновано Вам полаго- дити фінансови Справи нашого по- сольства в Царгороді. Між тим ця справа не залагод- жена ще й до цього часу, через що посольство наше поставлене в дуже прикре становище. На мої домагання від Міністра Закордонних Справ в Хриплині пола годити цю справу, вона щей досі не розглянута в Раді Міністрів, хотяй внесена туда вже більш трьох тижнів у ви- гляді відповідного законопроекту з доклад- ною запискою. Надаючи негайному вирішенню цієї справи державне значення, прошу Ваших розпорядже- жень, аби цей законопроект був розгляну- тий в негайному порядкову Радою Міністрів і предкладений мені на затвердження. - Петлюра /р.в./ Посвідчую: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович /р.в./ З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Соковий ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. Жовтня 19 дня 1920 р. ч.827... Камянець З огляду на те, що керування справою пересування війська і військових вантажів на залізницях мусить бути зосереджено в військовій офіції, я зробив пропозицію Голові Ради Народніх Міністрів, аби в цій справі було вироблено війдповідного закону, на перед же до видання цього закону япрошу Вас скласти і подати мені на підпис наказ по Головній Команді Військ про забезпечення в цьому напрямку, за- ходами і розпорядженнями Військової Влади та інтересів Армії. Петлюра /р.в./ Посвідчив Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович / р.в./ Додаток: Копія листа до Голови Ради Народніх Мі- ністрів з жовтня під ч.824... З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Радошкій Копія Начальнику Цивільного Управління при Головній Команді Військ У.Н.Р. З одержанням цього, пропоную Вам вжити належних мір до відновлення почтових зносин в території, звільненій од ворога, - на перших порах хочаб в запіллях, починаючи од р. Збруч по шосе Проскурів-Камянець-Дунайєвці-Нова-Ушиця. Потреба в цих зносинах дуже пекуча і задоволення її я вважаю одним з найбliжчих завдань нашого Центрального Уряду. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮРА /р.в./ 20/X - 1920 року. З оригіналом згідно: Начальник Загального Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ч. 840. Канцелярія Директорії До Пана Міністра Справ Закордонних. Київ В ч. 20 газети „Слово“ від 22 жовтня б. р. надруковано наказа Голови Ради Народніх Комісарів України і Члена Ревкомради Південно-Західного фронту тов. Ряковського від 12 вересня 1920 року. Цей наказ далеко раніш був нам відомий Хоч опублікування його в українській пресі є трохи запізненим, однаково перної цінності він не рубить і зараз. Являючись документом певної історичної вартості не-каз цей характеризує олабосильність радянського уряду України і непеність в даний мент його стано-шища серед населення. Д-16 Ряковський в цьому наказі заряджує цілий ряд репресивних заходів для боротьби з населенням, яке наказів цієї влади не слухає і зі зброєю в руках позтає проти ненавистної експлуатаційної влади. Я би радив, що в приводу цього наказа Міністерству Закордонних Справ слід би було звернутися до наших репрезентантів за кордоном і проповідати миру тимти закордонній пресі як найширше значення цього всієї системи радянського уряду України. Бажано би було дати но лише фактичне опростовування що до тих неправильних узагальнень, які містять в собі наказ, характеризуючи звібухи місцевого населення, як вибухи виключно „кулацьки“, але розкрити безпідставність і недопустимість тих заходів які киває Голова Радянського Уряду, зазначеними чоти робочість і рухурці господарство України методами управляння, якими автор наказу спілкується утриматися серед обуреного цілою господарством населення України. Тобто на мою думку зробити все би опинія промалан- отьм викордоном бачила, в цьому наказі не рівні твердої влади, а останнє хапання узурпаторів за всяку ціну утриматися серед коротого населення, яке зі зброєю в руках чинить протидію над агентами зненацька нової влади. З опладу на те, що болячки вживають всіх заходів до поширення своєї пропаганди законодавчим, слід це документ використати як найширше перед тими антидемократичними імпресною воєї сорітської системи управління, яка спільнується такими проконованими мірами тримати в своїх лабетах обурене населення України, яке рахується в наказі „бандитським“. Радяючи, до Ви, Пане Міністре, поділяйте мою думку в цій справі, прошу мою пропозицію зреалізувати в найближчий час. З правдивим поважанням Метелево Інспектор Кур'єрів Справами Директора Маркінський З оригіналом згідно урядовець Джургілівської Повідомляю Вам, з одержання цього, нерай- но вказати Дитячому Військово-Санітарній Управі, до прибуття Міністерства Народнього Одровля і Опікування та наглядання початко- вого апарату, пройняти під своє опікування з боку матеріального заасновлення, по можливості всім необхідним, шпиталів та інших санітарних інституцій, підлеглих Міністерству Народнього Оригінал підтвердив Петренко (в.р.) Посвідчую. Керуючий Справами Директора Мироновиць (в.р.) ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 28 лютого 192 року. ч. 440 М. Ставка Москви ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ ВІТЧИЗНЯНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРЕЧЕВСЬКОГО. ВКІМЕНЦІЮ. З задоволенням одержав ВАШЕ привітання з приводу перемоги, одержаної на рідній землі на- шим військом, що б'ється з ворогами-москалями за свою свободу і дякую ВАМ і з ВАШІЙ особи Білорусь кому народові за циру готовність допомогти нам в нашій справі.- З правдивою повагою Петлюра (р.в.) Зараховано згідно Мкринка Нач. Клан. Директори Старшыня Рады Беларускай Народнай Рэспублікі. Le Président de la Rada de la République Démocratique Blanche-Ruthénienne. 29 Верасень 1920 № 57. Яго Дастойнасці Галоўнаму Атаману і Галаве Вы- сокай Дырэкторыі Украінскай Народ- най Рэспублікі Пану С.В.Петлюра. Шчыра вітаю Вас,Высакапаважаны Атамане, і у Ва- шай асобе Украінскі Народ, з лабедамі, атрыманымі Ва- шыми слабнымі казакамі на Роднай Украінскай Зямлі і жадаю, як найхутчэй, усім Вашым нацыянальным сілам варунцаў у сваю старую сталіцу Кіеў. Са свайго боку, ад Імені Беларускага Народу і Яго Рады Рэспублікі, мушу вазначыць, што щыры і незменны хаўруснік украіны-Беларуская Народная Рэспубліка, гатовы у кожны момант праліць супольна кроу за аба- рону Незалежнасці і Непадзельнасці як Беларусі, так і Украіны, кааб абараніць іх ад усіх ворагаў, па- сягаючых на нэму Суверэннасць. Приміця завярэння ў шчыраё да Вас пашане. П. Крыжановскі Старшыня Рады Беларускай Народнай Рэспублікі. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЖОВТНЯ дня 192... року. ч. 960 М - Камянець. До Пана Керуючого Міністерством Народньої Освіти д.. ХОЛОДНОГО. Копія. Голові Ради Народних Міністрів. До мене наступило два доклади Товірша Міністра Народньої Освіти С і р о п о л к а про діяльність українських видавництв закордоном, що одержали громову допомогу від Міністерства На- родньої Освіти і про ревізію Педагогічної Місії в Відні. Зазнайомившись з цими докладами, я бачу, що Міністерство Народньої Освіти не мало постійного догляду як над Місією, так і над видавництвами, не проявивши у майже жадної ініціативи також, що до перетранспортування на Україну тої великої кількості надрукованих книгок, брак яких так відчувається на терені звільненому від ворога. Залитавши без контролю Педагогічну Місію Міністерство спричинялося до того, що даремно було витрачено на утримання Місії величезні кошти в закордонній залоті, брак якої так дає себе відчувати. В діяльності Голови Педагогічної Місії п. А. Крушельницького, який не законно сам призначав персональний склад Місії, витративши великі кошти, яким видавав аванси за різні рукописи, а також друковав без дозволу Міністерства лише свої читанки, вбачаю недопустиму витрату державних грошей. Рахую необхідним, аби Міністерство негайно звільнило п. Крупельницького з посади Голови Місії, притягнувши його до відповідальності за зроблені незаконні вчинки, і ліквідувавши Місію, перебування якої законодавчим рахую недоцільним і для державної Скарбниці шкідливим. Про зроблене розпорядження прошу мене повідомити. Петрика (р-6) Посвідчує: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. М. Мироновський З офіційною згодою: Вінберг Михайло Документ по різізі "Пеґаровмєнкі" 13 жовтня 1919 р. було ув'язнено Пегаровмєнка Міція, золотаря який був колаборатором за кордоном справляв друкування в Комсомолі і майбутнього підприємства узагалі всіх арт. У.Н.Р. Пеґаровмєнка Міція спостерігали з початку 1920 року, А. Крупенкевича, як Томаса Місці", п.Ам- севера, Пимонова та Табакових, як це вже містився. Першому прийшло до Варна 152 року місця. Перший прийшов до Варна 152 року місця. Пеґаровмєнка Місці ніхто не вбивав - Пезаки Негановича, які були зрозумілі з Тимо- альшого краю, під Томаса Місці залишився невдовзь місця, що він не може - за Срєчанської москві, яка ніколи й не народжувалася, репресує п.Ам- Крупенкевича і Пимонова з Варна до Укрин- ського і Табакових взяв на себе, з Дирекції мем- ти, а п.Табаковий взяв на себе, з Дирекції мем- ти, який відповідав за розмірність в Кр- Огнаре п. Табакових Місці за першими 31 жовтня 1920 р., сел.-го в біз "379" наду на 31 жовтня 1920 р., сел.-го в біз "379" до Коммуністичного Тюг., з розмірність 84.285 ой тпр. кр., не розмірність на угар - 20.000 ой тпр. кр., не Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва, що був місця, власне Дубовецька назва Ду редакція ма п. Стольдь - ми посаду сепаратора Мості. Як Томас Місії, так і "І" рано повинні були одержати вони письменне - як замовлення. Були одержані вони письменне, які вони не змогли - що ми посадам, які вони заїздалися в Мст. Крп. беттю. Але Томас Мості А. Купинський збернувся до мене Диверсмогті А. Марковича ма 0 квітня з проханням виконувати письменне, яке було на 10 репр. мості, які й фоме думки і менше 10 репр. с.-р. По цим атомам, які до чого вони зробили не були означені Монастириць Варо Згідно не були означені з репр. с.-р. Овіттям. Томас Мості одержав 3 репр. с.-р. 29.166 алтгр. крп., раджанськ - 14.000 алтгр. 29.166 алтгр. крп., і сербінськ - 6.666 алтгр. крп. на мі- сець. Всі засуди Томаса Мості одержання аймов були вони кошти (3.000.000 свєтр. крп.) не дали підписати нації гест, так як у них був веленер збернення до різних осіб і усмачень Св. Супрути, чаровник, мабуть усмачень Св. Супрути, чаровник, мабуть усмачень Відомості в Томаса Мості, Укр. Третя речь, Відомості в Томаса Мості, Укр. Третя речь, якщо було було з Бізгні 3 письменних теж означення на розумах загонореного вище агрегату - ву. Всім дуже малий умажування до дерка. як Томас Мості, Укр. 1-го лютого с.-р. 984.785 алтгр. крп., за що вираз - було 1/2 місяця народ 1919 р. до 15 жовтня 1920 р. вимпорено 931.531 алтгр. крп., як розумів вимпорено 746.981 алтгр. крп., а на видатній емгаль Европарен іммов 105.050 алтгр. крп., а сонце - 55.050 алтгр. крп. ведено місця паперу з тимами і художникам ма 58.000 алтгр. крп. ведено олардом алтгрів. *) Томас Мості А. Купинський був за 12 міся- ців одержав письменне з розмірі 398.663 алтгр. крп. і крім того надходило його 3 репр. с.-р. на суму 80.000 алтгр. крп. свід Державній Друкарні, яка була на друкування підприємства по замовленню Пейфер-Майер в розмірі 150000 коп. Купувачі абонентських урядових облігацій звільнялися з участь на друку, який був виконаний підприємством. В команда Друку Урядового підприємства Пейфер-Майер Пересогра до вимоги діяльності в м. Борзі, умови за якою не були зазначені, що дві не надаються перш за все, заподівання, що всі команда, які на Матвєвському підприємстві Пейфер-Майер, вимагалися друку в розмірі 150000 коп. В.Друкарні, що були заподівання, на Томас Майер, навпаки зазначалося, що команда друку виконана підприємством, а саме - купувачі облігацій були звільнені в розмірі 25000 коп. В. Купувачам облігацій було необхідно заплатити за друкування у розмірі 6250 коп. При цьому вимога, що 6250 коп. В. Друкарні належить до команда (В. Майер-Майер). Друге запитання підприємства наводилося вже малими і невеликими літерами, але розмір друку не зазначався. Вибачення за друку підприємством Пейфер-Майер, що було заподівання, яке не приймалося належною манерою, також не зазначалось. Всі нагори Пейфер-Майер в супровідній письменності 15000 коп., які були заподівання на друкування у розмірі 33000 коп. В першому Пейфер-Майер мали виконання друку, що було зазначено в Білій грамоті за всіх підприємств, яким зазначалось, що вони не могли приймати участь на друкуванні. Всі інші заповідання розмір друкування були зазначені в супровідній письменності, які були зазначені в супровідній письменності. Кар. Остров. Довру зоновлування на рукоюмъ Томаса Міці" не зобов'язує публіковати з нимъ, як що Сигурин надійшов колишній членомъ ствою Ігор. Нія зоновлюваний рукоюмъ - в Томасу розбіття не підлягає, бо це має на увазі міграції, якщо би мав їх умова з митненнями. 2) Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Томас Міці" не був нимъ вищеписанимъ реєстрації рукоюмъ. Дар майбутній публічний, який реєструвався у Мийнгел, майже умовнимъ, зазначаючи, що вищеписаний рукоюмъ Томаса Міці" заподільний. Дар в Бризькій Ту Велково заподільний. То зоновлювання рукоюмъ Томаса Міці" був дар абонентомъ вищепр., який мав на увазі позмінну оцінку в сумі 15.000 злотих, куп. Всі рукоюми, що відповідали Тедору Мітчо на митній групі Ігора, переписаннямъ Томаса Міці" на реєстрації тимъ суб'єктамъ, якщо вони не є в Та- сам Тар узбоче облігація, звідки 3 майбутніх Мінських Князь Буньковича, звідно 4-Минського Ігоря. Том Документ про діяльність уряду між виборами і їхнім погодженням з урядом Донської Вой- ськової Держави. В м. Вєрхній знаходились такі урядовці: буфетник, який державний урядовець до виборів був Микола Олімпійович Костюк; 1) "Добрий", 2) "Верхній" та 3) Коменда мався на підприємстві мандатного Першого виборчого округу, який був розподілений: реп Красенко, с. "Торопов", (був першим); реп Костюк - "Рігна Микола"; ремонти- вачі; Томашевський, Рендер, Б. Задаринець. Ко- манди були урядовці: Степанович, В. Григорович та інші. Під час виборів? - розмова. Сірчаний, по- рахунок. Костюк - Агаповський повинен був зробити на Укройлі 4 баранця ким- бути виборцями, але дуже мало виборців, які не підписалися. Сьогодні за місцевими землями: "Добрий", "Верхній" та інші. Вони були на 600.000 ветр., куп. по орендованим, ото- ж, як місцеві виборчі округи: 1.500.000 ветр., куп. по орендованому, ото- ж, як місцеві виборчі округи: 13/ХІ 1919 р. Верхній - Вєрхній - в той раз, коли перейшов в Вєрхній, поза межами дво- х баранців на Укройлі. Два баранця на Укрой- лі. Це були засуджені за убивство в Молді. Що стосувалось Коменди, мався виборчий округ, який не мав обмежень, бо публічно державній тільки на чину зв'язку, бо були виборці. в нижість що Уряд не підписав з Депутатами. 13. Тураці молючись вибрати умови М-ль роз'яснив, що подрібненням Парижем генеральним Комитетом про підписування Договору (згідно бажання Вони в Депутатському зборі) і крім того, що ми не можемо прийняти умови Тураці на 100. Надприродній конгрес ми маємо погодитися з вимогами Уряду, якщо буде виконано обережно гідними на Україну, крім багатоважних угод 2.000.000 руб., що Всім актам Конституційного Кабінету (169. 25/7 1919 р. Тим не менш вибачаючись на умови, вибираємося 1) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися до дому "Співдружність до домого "Зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. 2) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 3) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 4) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 5) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 6) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 7) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 8) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 9) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 10) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 11) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 12) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 13) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 14) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 15) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 16) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 17) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 18) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 19) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 20) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 21) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 22) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 23) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 24) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 25) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 26) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 27) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 28) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 29) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 30) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 31) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 32) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 33) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 34) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 35) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 36) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 37) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 38) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 39) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 40) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 41) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 42) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 43) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 44) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 45) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 46) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 47) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 48) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 49) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 50) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 51) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 52) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 53) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 54) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 55) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 56) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиції, що виконується) 57) з Урядом молючись за умови: "зобов'язання" Погодитися на Казки Тех. (що відповідає позиц Голові Державній Пану Міністрові Справ Закордонних. Товщ. Огієв. Войтк Ч. Ч. Р. Жовтень 29дня 1920р. р. 962. З доповіді, поданої Головою Торговельної Місії в Польщі п. ФЕЩИКО-ЧОПІВСЬКИМ про грошевий стан наших закупочних організацій за кордоном, видно, до деякі з наших дипломатичних місій, та інших представництв безоглядно витрачають державні гроші, не рахуючись ні з станом Державної Скарбниці, ні з валютним курсом, ні з будь-якими правилами фінансового характеру. Вважаючи таке явище за цілком не допустиме і не кажучи вже про потребу докладнішої ревізії, прошу вас неодмінно, як найскорше розслідити це справу, а в першу чергу перевести скорочення штатів Місій до можливого мінімума. Орігнал підписаний: Петлюра Посвідчую: Мароновий Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ З оригіналом згідно Урл. Дацюківська До Пана Голови Ради Народніх Мініст- рів. 31 жовтня 1920 р. 967 Збіт-ставка Ставка Ознайомились з постановою Ради На- родних Міністрів з 17 жовтня ц.р. про видан- ня Українськими Дипломатичними Місіями паш- портів українським громадянам, які повертають ся на батьківщину, я вказую її з державного погляду у недопустимому. Рада Народних Міністрів, з формально- го боку, як це цілком слушно зауважив в своїй окремій думці Міністр Внутрішніх справ, не мала права ігнорувати наказ Головної Команди Військ в цій справі, бо цей наказ був актом Верховного Управління і таким чином міг би бути внесений лише таким самим актом або ви- даним у відповідний спосіб законом. Посуди згадана постанова Ради Міністрів легко задить справу тих заходів Головної Команди, які мають на меті військовий контроль та охорону нашого громадянства від роскладових впливів збанкру- ваннях, відриваних від життя і елеморалізован елементів, які складають тепер основний кадр нашої еміграції. Одже, столичні на охорони інтересів Держави і дбаючи про закріплення успіхів, яких ми до- сягли святим завзяттям і крозь вірних синів України, я не можу погодитись на переведення в житті згаданої постанови, а тому пропоную Вам внести на розгляд Ради Народніх Міністрів в негайному порядку питання про її внесення Петлюра (р-к) Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Шипований (р-к) З огляду на це, вважаю. Наказовий Комісар Військовий Голова Варшави Товщина Огінця Втікач У.Ч.: Р. Ковтя 31 дня 1920 року. м. Ставка Довідавшись, що Рада Міністрів ухвалила росташувати державні установи в м. Чорткові, повідомляю Вас, що я не можу на це погодитись бо перебування їх надалі за кордоном вважаю за недоцільне і навіть шкідливе через те, що при сучасних обставинах не можна будоб налагодити правильних з ними зносин і таким чином вони за- лишились-би без належного зв'язку з населенням. З огляду на це, прошу Вас вжити законів, аби весь центральний апарат було перевезено до Камянця для роспочаття широкої роботи на те- рені України.-- Оригінал підписаний: Товщина Посвідчую. Червоний Оправами ДИРЕКТОРІ І М. Миронова З оригіналом згідно Урл Варшавського ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 31 жовтня дня 1920 року. М. Ставка До мене вступають на затвердження накази про іменування Радників Міністерств та Членів Ради Міністра, яких компетенція докладно не окреслена і невідомо, чи єсть яка потреба в цих особах, особливо тепер, коли робота Міністерств широко не розвинулась. Вважаючи заслушене урегулювати це питання, аби не було сінекурних посад, які коштують великих грошей і нічого не дають для державної справи, а також маючи на увазі, що іменування на уряд повинно відбуватися лише в мірі дійсної потреби, прошу Вас обговорити в Раді Міністрів це питання, і подати мені до відома чи немається якихось особливих міркувань для обсадження ними зазначених вище урядів. Оригінал підписаний: Пономарев Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Мироновий. З оригіналом згоден Уряд Внутрополітський Товва Директорії Толовий Орлан В'ячесл. Ч. Г. Р. Ковтня 31-го/1920 р. Ставка До Пана Голови Ради Народних Мініст- рів Міністеру Юстиції А.Ливицькому Копія «Міністрові Справ Закордонних. Ознайомившись з доповіді ГОЛОВИ ТОРГОВЕ- ЛЬНОЇ МІСІЇ в Польщі п.Фещенко-Чолівського з росходуванням наших закордонних фондів, я звернув увагу на керування грошовими справами Директора Дипартаменту Міністерства Юстиції Багринівського Миколи під час урядування його в Варшаві по Міністерству Справ Закордонних. Спостерігаючи в цій його діяльності не- доцільне і легковажне порядкування державними коштами, прошу Вас зробити відповідне розпоряд ження про розслідування діяльности п.Багринф ського в цій справі з наступною мені про наслі- ки повідь. Орігтам итраєм: Петлюра Посвідчу. Керуючий Справами Д И Р Е К Т О Р І Мироновак З орігтамом згідно Ур. О.Дмитронівська. Копія На Пам'ятного Офіцмана УКРАЇНСЬКА Торговельно-Економічна Місія в Рідній Народній Держави дня 14 лютого 1920 р. До Рисополозахного П.МІНІСТРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА У.Н.Р. На підставі § 10 Постанови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. від 12|VI і 13|VIII-1920 р. і уповноважень Уряду У.Н.Р. від 13|VI б.р. за № 217, від 27|IX б.р.№ 597, і 602 і від 29|IX б.р.№ 619, а рівно = згід- но лепші п.Прем'єр-Міністра від 30 вересня б.р. № 1119 - про нагає- ність коро від'їзду до Відня, після його повідомлення Вас від 30|IX, ч. 26І про день і причини мого від'їзду, я передавши головування в Торго- вельно-Економічній Місії і Державній Закупочній Комісії моє заступни- кові, п.Віце-Міністру Луканенку, з коштом відбув з Варшави до Відня з справах ліквідації Торговельної Комісії в Відні і перевиняття контів Військового "онду, зделенованих у "Опукса". У Відню пробув 6 днів - з 4 по 10 і ІІ-го У ввечері прибув до Вар- шави зноворотом і ІС-го Х прийняв від свого Заступника головування в Торго.-Економічній Місії і Держ.Закупочній Комісії, про що маю честь Вам доповісти. Рівнох рахунок своїм обов'язковостями Вас, п.Міністре, свій короткий звіт, рахуючи в деталях познакомити Вас особисто, по припаді своїм до місця осідку Міністерства, про що прохан Вашого дозволу. І| Як Вам відомо, Військовий фонд, постанова Ради Народних Мініст- рів від 12|VIII б.р. перейшов в розпорядження Тимчасової Закупочної Комісії в Варшаві під моїм головуванням: Ней фонд складався: літом 1919 року з 50.000.000 австр.корон. Все 25 липня 1919 р.б.Носол Лівін- ський передав п.А.Сербіненко, Члену Правління Дніпресову 33.014.540 кор. При цьому п.Сербіненко одержав готівкою 16.157.206 нештомильських австр.корон + 8.000.000 австр.тетмил.кор., а рента грошей, ідентичних 204.735 амер.доларам + 3.000 рублів + 273.632 ІІ-2 австр.тетмил.кор. + 65.000 нептоми.ав.кор. фактично позов Сербіненкові передана не була а переховувалась в сейфі Посольства. &|В квітні місяці 1919 р. п.Носолика, бурний Радник Віденського Посольства робить "комерційну" операцію, продав 259.000 доларів за суму 4.602.500 австр.корон, при цьому, номінальну суму 2.843.000 кор. повертає в сейф, а 1.760.500 закупував, як "результат удачної фінансо- вої операції" на приклад Віденського Посольства. 6] В листопаді 1919 р. чергову "візисекцію" над доларними робить п.Вагриновський, Директор Загальної Канцелярії Мін.Закордонних Справ. Він забирає 44.565 доларів і вносить запис цих них в сейф І.684.187 ав. штамп.кор. в! Скоро за ним третю "візисекцію" робить фінансовий агент п.Супрун в розмірі 2.842.000 австр.кор. Такими робами, на кінець 1919 року Військовий фонд складався: А] У п.Сербиненко...16.157.06 непт.корон 8.000.000 штамп.корон. В] У сейфі Посольства.. 101.070 [П.Віленський пине 101.060] 3.000 руп.лей 1.957.869 І|2 штамп.австр.корон 65.000 непт.австр.корон З цієї суми вирадано Покетиком і К-о 51.060 доларів 57.869 І|2 корон. П.Несол У.Н.Р. у Відню перебрав Рійськовий фонд в такій сумі: 50.000 амери.долларів 3.000 руп.лей 65.000 нептени.австр.корон 1.000.000 штамп.австр.корон. Далі вже іде епоха господарювання Членів Директорії, п.п.Макаренка, Тваця і Міністра Фінансів Мартоса і п.Несол Сидоренка, які роздавать Вій- ськовий фонд направо і назліво. За цей час, з 31 грудня 1919 по 6 У 1920 р. вибрано,ніж нижчим: Членом Директорії Макаренко І.158.024 австр.корон, окрім того, з коштів Торг.Місії 300.000 " " " " Андрєєвським 20.000 " " " " Швецом 218.000 " " " " 3.000 амери.долларів Полкови.Коновалецьм : ........... 875.000 австр.кор. Мельником................. 50.000 " " окрім того, з фондів Торг.Місії 150.000 " " А. Сербиненко [на амери.махно]... 500.000 " " окрім того з фондів Торг.Комісії....7.089,55 " " И.Ганіцький................. 331.931 " " окрім того за рахунок Торг.Комісії 15.000 " " 6.000 " " В.Мартос [з фондів Торг.Комісії додатково...... 60.000 " " окрім того у...п.Віденського Посла, того самого, який був старбником цього фонду і котрий за біжучий рік одержав з нього фонду на потреби посольства коло...2.000.000 корон і 8.000 доларів. А взяв у борг. Після вели- кого торгу і видачи з його боку обов'язання...погашити цей борг з поро- го дверей прибутку, по вказівці п. Посла, а написав у заяві, що..."займа- з коштів Посольства", а...на другий день покулий долатковий звіт, в яко- му ясно було зазначено, що ні гроші видані не з коштів Посольства, а... з того ж самого Військового фонду, яким по закону розпоряджався, а в дійсності...не з. Проглядаючи офіційний звіт витрат Військового фонду, порахував вели- ка кількість дрібних видатків по 2-3-5 тисяч корон і їх і більше! різними особами. Мені приходить думка, що те Посольство цілком самовольно списує всі видатки репатріації наших городян і ввіляні доходи на Військовий фонд. Не я провірив в банку своє подорож до Відня, нудя з мене вихати знову в другій половині квотки для переговорів із п.Сербіненком, який зараз перебуває у Парижі і якого я викликав до Відня денепом. Переговори з п.Сербіненком будуть утруднені. Про це говорять різні непорядки факти. Звагали, серед членів Окружка в тільки один нам спри- ятливий чоловік, по - проф. І.М.Ранніцький, який обіцяв мені свою допомогу в дорученій мені урядом У.Н.Р. справі. Як висновок з всього вищенаведеного - необхідність детальної проє- ки законності витрат Військового фонду, винятельство Контроля, вимога відчитів і повернення авансів і неприяти позичок хоча б з боку Міні- стра інанція, розпорядженням цього ж видати головної і робляться. ІІ| Що до військового майна, то це справу з залишив в такому стані 20.000 комплектів білизни, яка переховується у Берліні і записана там на Ум 6. Посла п.Норма, то останній настирає хоче щоб еліквідувати продати за ротівку і виставляти дві під-зван: !]неможливість вивозу з меж Німеччини і 2| крайня необхідність госпіанки на утримання Посоль- ства. Аепенод від 7 У. І системина има п.Норма є п.Барановського, консул котрих при своєму я подав, а продаж білизни ринує заборонив. Мало того я командирував Радника Місії і Консілія п.Борисова до Берліну в грінки частину котрих залиш у борг в Віденському Посольстві |500 ам.дол.| частину взяв з ротівки в часі ТорговМісії [8.000 кор і 2.000 ченських] а частину, яка не вистарична по смоті для перевозки цього майна до Від- на - з часи Економичної Місії [5.000 нім.мер.] Такий робом вся білізня не можу розпорядження має бути вадних зразкових до Відня, а за Від- стаман Лукивський аванс [з фондів Т.К89.380 " " Крушельницька...................50.000 " " крім того з фондів Торг.Ком.....170.000 " " Посольство Зак.Об. У.Н.Р.через нен. Зелінського......580.000 " " Військово-Санітарна Місія...........265.000 " " " " від Торг.Міс. 300.000 " " Українськ.Червоний Хрест 18.000 " " від Торг.коміс. 190.500 " " В.Тов.Мин.Снутріш.Справ Нанцчур 30.000 " " Б.Тимошенко [аванс на видатки по американ.майну] .............663.610 " " Мазуренко | який | ..................8.000 америk.доларів і т. под.... Скрім того,Міністерство Закордонних Справ забрало в різні часи великі суми для Місій Віденьської,Парижської,Італійської,Румунської,"Інклиндсько а також в безпосереднє розпорядження Міністра Закордонних Справ. Таким робом,на день мого приїзду до Відня від Військового онду не зо сталося,по словам п. Посла Сидоренко, а ні пеніжини. Чому Військовий онд знаходився по руках у п.Песка і п безпосереднім розпорядження Міністра інансів,а не у Торговельний Комісії і під кон- тролем Військового Ревізурк,як то було вказаноє в відповідним закони, і якими підставами керувались нині Міністр и інансів і закордонних Справ, витрачання це. фонд - поки що мені не відомо. Тим більше,що на неворозь ності цього розпорядку робили неоднократно вказівки військові ревізори і Ст. уківський і подк. Мельник. На решту авансу,яка має повернутись до Торговельний Комісії у Від- но від фірми,яка брала на себе справу транспорту набоїв,уже наклав своє руку п.Міністр інансів Барановський,наказавши п.Сербиненкові,після звільнення цього фонду в розмірі коло 2 1/2 ніх.аестр.корон - перевести Його на його,Міністра інансів,білуний рахунок. Поки ще я написав п.Мі- ністру інансів Барановському свій протест і прохання залишити цю суму в руках Торговельної Місії. Од-же на день мого приїзду обидва фонди і Військовий,і Торговельної Комісії - фактично вичерпані. Дійшла справа до того,що на транспорт на мог білізни [30.000 конпл.] з Верхніу до Відня для передачи її полками, які мають перетранспортувати його на країну - прийшлося позичати гроші за допомогою Польського Граду - до Станіславова і до кр.Гусатина. 6| Все майно,яке здепоноване в Відні і перебуває в розпорядженні мого уповноваженого,кінвідатора Віденської Торговельньої Комісії ін- женера О.Візинського - а власне: плани - 10.253, блюз - 18.687,етанів 18.675, мапок австрійського зразку - 33.790, гаман - 10.000,нізових кілеток - 4.960, - має бути,на підставі донемі від Польського Військо- вого Міністерства до полк.Перена,запікуного Польськом Транспортовою організацією в Відні,негайно перетранспортовано до Станіславова і Укр. Гусатина [див.копія донеми]. На справа мною доручена п.імк.Візинському,а логляд за нім,під час моєї відсутності,покладений на п.Носла Видеренко. в| Старе майно,яке лежить в Братиславі [Чехія] і складається з 1.541 плана, 1.664 блюз і 1.832 птнів,рівно з 7 аеропланів,які перехо- вуються в Австрії,залишені мною для відправки в другу категорію. Всє план - прилучити все не маємо до Польського транспорту,який поїде Др- наментна берлинках до Ралапу,позволи транспорт літаків по залізниці буде контувати дуже дорого. Була зроблена спроба переносити ці літаки самольотом. Ініціатором нього був сотн.Кривенко,якому протопирував п.Острині АдантГолюбцев- Стамана Сотник Данилю [дня.долатов]. Сотн.Кривенко в два прикена оде кав 186.978 австр.хорон "на підготовку перельоту літаків до нашої Го- ловної Кватири". Одержавши гроші,засів у Борліні,де пробував стало його симбя. Як е чутки, "во визнає наного Уряду"... 2| Всі черевики і чоботи,які були в свій час закуплені п.Переном - давно вже реквізовані нісеньким урядом. Ковдри,в кількості 10.876 шт.,які були в складі Віденського майна продані по розпорядженню п.Міністра Барановського "за недатицтво". ІІІ| Во до закупки гарматального майна через одного австрійського ре- нерала,про по дбєе нама Рівельова Місія,в Варшаві,то на справа з'ун- нилася,голоюне за відсйтність готівки [дев.доложок,кемія ного листа на іма генер.Зелінського,§ 2] ІУ| Справа з транспортом набоїв стоїть зло. Мій план - через Пек- ків. падає [див.попередн.лист § 3]. Вчора у розм. Зелінського я був присутний на його розмові з Головою Рум.Військової Місії. Ми просили Рум.Малора запропонувати Рум."раду допомогти нам по перевезенку,хоча в той спосіб,щоби вони у нас ні набої фіктивно купили б,а засім,ще везли до Румунії - передали б нам. Прошу про це нагально повідомити Військового Міністра і нашу Вій- ськову Місію в Румунії [Генерала Дольвіра]: Різко з проханням Вами ініціативних заходів до скороченого фактичного зменшення складу наших Посольств і Місій за кордоном, особливо вій- ськово-санітарної, Українського армейного "роста", Віденського і Вер- хівського Посольства і др., які продовжують ссати наші фонди і витра- чати речу нашої гетьманні. На лозунг "все для війська" буде фактич- ним, а не фіктивним. Настоячий доклад належить з двома копіями, з яких одну прошу представити п. Головніму Отоману, а другу - п. Військовому Міністру. Голова Торг.-Економ. Місії "І Державною Захаровною Комісією" (Родине: Рицько-Сотвекий) З орієнтованою звідно Скрипчук Місії 10. Ковальський ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Листопаду 2 дня 192... року. ч. 1006 м Ставка Затвердити ЗІ Жовтня ц.р. постанову про скасування посади і Управління Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р., визнаю за потрібне з'ясувати, як переводитися справи і витрачались державні кошти Головноуповноваженим Уряду під час виконання обов'язків по цій посаді, а тому прошу Вашої Екселенції знати заводів, аби було зроблено ревізію справ Управління Головноуповноваженого, а також дорідено, як будуть ужиті гроші, що залишуються значенням вище постановою на ліквідацію Управління Головноуповноваженого,- а також повідомити мене, оскільки доцільного сама справа всіх інших їх пропозицій Посвідчую: Перуший Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Миронович. Зор. згідно Гаркавенко. Герметка 60. У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 16-го грудня 1920 р. ч. 1857 на Ч: І006 Особиста Канцелярія Голови Ради Міністрів має за честь повідомити, що по справі листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ за ч: І006 п. Голова Ради Міністрів роз- порядився переслати п. Міністру Іспові дань як б.Уповноваженому, що виконано Канцелярією відношенням за Ч: 1965. Т.В.О. Директора Канцелярії Діловод В.Маушев 7/1007 - До Толова Рада (62) Міністр в справах Внутр. Санітарні Ліги вийште окремо До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Вчива Директора J. H. P. Листопаду 5 1920 р. 16 S3 Ставка З початком будування державного життя України було штучно утворено на російський зразок систему наших вищих урядових апаратів. За часи Центральної Ради, а особливо гетьманщини апарати ці збільшились до величезних розмірів, в якому вигляді залишаються й досі. Обнявши владу в кінці 1918 року, ДИРЕКТОРІЯ до цього часу не мала змоги, за неперестанною боротьбою з вознішним ворогом ,розглянути це питання та внести відповідні зміни в конструкцію вищих урядових установ і таким чином наш центральний урядовий апарат не упорядковано. Утримання його тим більш не відповідає дійсній в ньому потребі, що ми маємо лише невелику територію, для якої вистачила би значно менша, в порівнянню з теперішньою кількість урядовців, що заповнюють нині центральні установи, а тому маючи на увазі , прошу Вас внести в спільному порядкові на розгляд Ради Народніх Міністрів питання про скорочення штатів всіх Міністерств до можливого мінімума. Крім того, прошу Вас обговорити в Раді Народніх Міністрів питання про відміну закону 5 серпня ц.р. що до платні урядовцям в польській валюті; з часу переїзду Уряду на територію України в цьому законі немає жадної потреби. Належить виробити нові оклади платні сто созвно до місцевих цін і встановити харчовий пайок, який-би дав змогу утворити певні сталі оклади, та не залежати в цій справі від хитання цін на продукти. Я де-кільки разів писав і особисто говорив буквому Премеру п.Прокоповичу, аби справа з пайком для урядовців центральних установ була порушена в Раді Міністрів, і тепер ще раз здіймаю це питання для остаточного наразті його розв'язання. Пєгімров /б.р./ Директор . Посвідчує. Керуючий Справами ДИРЕКТОР ІІ З оп. звізно Пр. Баркінський У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 16 грудня 1920 р. ч. 1951 на ч:1053. Особиста Канцелярія Голови Ра ди Міністрів має за че сть повідомити, що лист Нана Голови Директорії згідно ре- люцій. Прем'єр-Мін істра переслано в ф Фінансову Комісію з пропозицією приспіш ти вироблення ставок утримання, за Ч:1952 Т.В.О. Директора Канцелярії Ол. Гіммель Діловод Аткалуз До Пана Голови Ради Народних Міністрів. Копія Міністру Земельних Справ і Міністру Народнього Господарства. На мої вимоги до Начальника Цивільного Управління при Головній Команді Польських військ, полагоджувати на терені, звільненому від ворога, різні непорозуміння в справах Земельних та Народнього Господарства п.М.Літвицький листом своїм від 2/XI 1920 року ч.480 повідомив мене, що він не в стані того зробити завдяки тому, що Міністерство Земельних Справ та Народнього Господарства ще й до сьогодні часу не надіслали до Ців'ю своїх референтів, які б були компетентні розрішувати ці справи. Вважаючи абсолютно недопустимим такі явища в державного погляду, прошу Вас звернути увагу на це н.п.Міні- стра Земельних Справ та Народнього Господарства, вказавши їм на ті державні шкоди, які можуть бути від такого відношення до зіла. Про Залі заходи прошу вас повідомити мене. ( Посвідчую: Керувач Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий З дрібними згубно Уряду Дніпропетровськ До п. Товара Ради Нагодарків 66 Міністерстві ст. Мінського. На чолі вимог до Керобника Усіх Служб Земельних Справ, і Міністеру Народного Господарства На чолі вимоги до Керовника Усіх Служб Земельних Справ, і Міністеру Народного Господарства На чолі вимоги до Керовника Усіх Служб Земельних Справ, і Міністеру Народного Господарства На чолі вимоги до Керовника Усіх Служб Земельних Справ, і Міністеру Народного Господарства Кельмашановиц Арочу Нов Звергуйт влаг на уе п.п. Міністерства Великих Держав за Козодер- а Венеджента беглых им тя ти дзюд кі всады мєї синусъ йго а маким въг Коммуній до Оде. Тьо Укр. Зокон упору Дое ко- врѣнніем имене Москва, Корпусъ Сагитанов Дарекшеръ У. Н. Р. ЦІЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИ ГОЛОВНІЙ КОМАНДІ військ У. Н. Р. "Молодому 102 року" ч. 480 Капеланарія Директорії ОДЕРЖАНО митною дія 1920 р. Вх. ч. 672 До Пана Міністра внутрішніх Справ. Копія до Пана Головного Стампа Кап. Військ У. Н. Р. ОДЕРЖАНО: Зеленець 1920 р. Вх. ч. 1305 з авізку з тим, що на прохання Цивільного Управління при Головній Команді Військ У.Н.Р., згідно Закону від 4 вересня б.р. про Г.У., де останнього до цього часу не при- були Референти Міністерства Народного Розподілення і са- мельних Справ, а також з огляду на те, що цілий ряд справ принципового невідкладного характеру приходиться вирішати без постійного зв'язку з Міністерствами в той час коли останні роблять свої зарядження і призначення на міс- ця не повідомлявши Цивільне Управління примушує останнє при такому відношенню Міністерств скла яти з себе відповідальність як за стан справ, так і за непрям роботи на місцях. В. об. Начальника Цивільного Управління Говариш Міністра Внутрішніх Справ Директор Канцелярії Тилард КОМАНДАРМУ ГЕНЕРАЛУ ОКСЬЯНОВИЧУ-ПАВЛЕНКО. П.ГЕНЕРАЛЕ. До Вас разом з адютантом моїм Доценко іде Капітан Марушевський. Він доложив мені про ті умовини, на яких Польське Головне Командування приймає, в разі остаточної неудачі, нашу армію на свою територію. З огляду на те, що він доложить Вам ці умови персонально, я не буду їх в листі передавати. Головне, що ускладняє нашу стратегичну ситуацію, це відход польських частин з лінії Лятичів-Бужок. З приводу умовин, на яких наше військо мало би перейти Польщу, провадиться переговори нашою Дипломатичною Місією в Варшаві і моя вся енергія направлена до того, аби облегчити ці умови і зберегти організаційну єдність та нерозпорошеність нашого війська. Прошу передати Вами і Штаба побажання, які я гадаю є висновком ду- мок і Комдівів для того , щоб все це взяти на увагу при належних переговорах в Польським Урядом. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ЦЕТЛЮРА ./р.в./ 18/XI 1920 р. З армії Нашою згідно МКрицький-Бєльськ Начальник Канцелярії Директорії ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. Наказую: І/ні одної частини ,підлеглої Військовому Міністерству, не роспускати. Вони повинні росташуватись на загальних умовинах інтерну- вання в цілях організації і підготовчої праці для повернення на Україну 2/Закордонних паспортів на виїзд за межі Польщі нікому не видавати без повідомлення моєї Військової Похідної Канцелярії і без згоди моєї після Ваших докладів. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮРА ./р.в./ 23/XI 1920 р. З ариштантом згідно. МКоцюк Ф.І.О. Наказ Нак Канцелярії Директор ТОВАРИШ МІНІСТРА Г.ЮЗЕФЬКОМУ, МІНІСТРУ СТЕМКІВСЬКОМУ І ЗАСТУПНИ- КУ ГОЛОВИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В ВАРШАВІ МИХАЙЛОВУ. Доручаю Вам, в порозумінні з Прем'єр-Міністром, взяти на увагу слі- дуюче і по можливості перевести його в життя. Головною причиною військової неудачи і переходу української армії через границі Польщі - брак набоїв і амуніції. Армія, розстрілявши нас бої, одступила, щоб збеогти свою єдність, а в майбутньому боєздат- ність. Армія перейшла границю в моральному здоровлі. Щоб заховати її в такому стані й надалі, потрібно, аби: а/ армія не була відділена від ГОЛОВНОГО ОТАМАНА і Уряду. Контакт постійний між ними солвіто. Інє фия лог майбутньої сили армії і порука того, що до неї не прилипне провокація і дезорієнтація. Коли треба додержати певних формальних вимог, вони будуть додержані в спосіб конспiraцii i ode б/ армія українська не повинна змішуватися з російськими частинами. Час інтернації повинен бути використаний для організації армії. Окре- мі тактичні одиниці /дивізii, бригади, курінi, батареi/ не розпорушу- ються. При козаках їх старшини. Можливість культурно-освітньої праці. Видання спеціальної газети для інтернованих. Синематограф, театр. Шко- ли для неграмотних. Курси для козаків-підхорунжих по родах зброї, са- нітарii, ветеринарних фермалiв, ковалiв i ode Курси для старшин: скоро чені Генштабу, повторні для молодих старшин з козаків, інтендантських урядовців, гарматчиків, кулеметчиків і інших техничних, для польової жандармерii. Для курсів належні приладдя. Юнацька школа окремо. Вну- трішнє життя таборів автономне. Польська влада схороняє позір інтерну- вання. в/ САНІТАРНА ДОПОМОГА. В додаток до українських санітарних уста- нов, які мають обслуговувати інтернованих, необхідна допомога Польсько- го Червоного Хреста, Американського Хреста і інших установ в формі i/ /улаштування купелів, дезінфекційних приладдів, також дезінфекційних /білизни/; 2/ улаштування кантин-крамниць і инше. г/Харчування інтернованих козаків і старшин в додаток до пайка повин- но бути організовано так, аби люде не загубили своєї физичної сталости та здоровля і в майбутньому були физично боєздатні. Задача Уряду нашо- го, аби I/ зговоритись з Польським Урядом в справі додаткового харчуван вання по нормах польського жовніра або 2/ зробити позичку на цю спра- ву і власними силами організувати купівлю харчових продуктів для годівлі інтернованих. д/ Переговори в французьськими колами в спра- ві інструкторів для нашої армії і переозброєння цілої нашої армії. Докладні і спеціяльні вказівки в цій справі одержати від мене. е/ Кінський запас нашої кавалерії, артилерії то-що - охоронення Його при наших людях на спеціяльних умовинах, вироблених Урядом. ж/Учот всієї зброї з метою дальнього використання її і повернен- ня її до нашої роспорядимости. Певна кількість зброї для муштри і курсових вправ та навчань повинна бути дана в таборі. в/ Вільний переїзд для старшого командного состава по Польщі, а в разі потреби за кордон по пашпортaх нашого Уряду. ДЛЯ УРЯДУ І УРЯДОВЦІВ. Перебування в Тарнові, Ржешові, Новій Сончі. Можливість внутріш- ньої урядової праці для підготовки до повернення на Україну. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮРА /Р.З./ 23/XI 1920 р. ст. Богданівка: З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Копія. Таємне. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТДІЛ ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 28 листопада 1920 р. Ч 34/п./1229. м. Тарнів ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. МІВЛЯКОГО. В звязку з переходом нашої армії через границю Польської Річі Посполитої перед Урядом У.Н.Р. повстаєть нові однозвідальні завдання. Правильне розуміння їх, рівно-як і переведення в життя, залежить в першу чергу від безсторонньої оцінки тих військових подій, що розгортались на терені У.Н.Р., починаючи з вересня цього року і закінчившись нашою військовою невдачою. Відкід нашої армії в липні ц. р. через р. Збруч і далі на лінію р. Дністер відбувався по пропозиції Польського Головного Командування, яке під натиском ворожих сил примушено було відводити своє військо в глибину Польщі. Під час цього відступу наша армія не тільки не була розбита, але схоронила свою беззагатність і де в чому збільшила її/наприклад, гарматні частини, кількість кулеметів, організація штабів, технічних частин/, одночасно привівши себе, завдяки допомозі Польщі, в кращий зверхній вигляд /одежа, взуття то що/. Армія залишилась вірною тій умові, яку мав наш Уряд з Урядом Польської Річі Посполитої, і не дивлячись на те, що перебування нашого війська на терені Галичини мало сприяло утриманню його в моральному добром стані, все- ж то стан заховало. Маючи в особі нашої армії хоч і не численного, але вірного і боєздатного спильника, польське військо, після певних боїв з перемінним успіхом, в решті здобуло перевагу над противником і викинуло його з території Польщі. Певна і однозвідальна роль в цій справі належить і нашому війську. Спильні наступ польських і українських військ в глибину правобережної України при тому стані, в якому перебували російсько-комуністичні вороги сили, після опанування нами лінії р. Збруч, міг би кінчитись повним потрясом противника, а в зв'язку з цим і перспективи на відбудування нашої державності могли би бути світлішими та мати всі ознаки реальної справи. На все На великий маль польський уряд не використав того вчінного стратегічного становища, в якому перебувало спильне - польське і українське військо і, під впливом внутрішніх обставин та впливів, почав в Ризі переговори, спочатку про перемир'я, а потім і про заключення сталого миру і хоч Шер польського штабу Генерального повідомляв мене в свій час про те, що спильне командування візьме на увагу інтереси Української армії при мирових переговорах, а наше дипломатичне представництво в Варшаві мало аналітичні запевнення од Польського Міністерства Справ Закордонних, що до підтримки з його боку інтересів У.Н.Р. при згаданих переговорах, але все ж к моменту самого початку переговорів на мою армію лінії р. Дністер наше командування було напів офіційно повідомлене про те, що після опанування нами лінії р. Збруч, а польським військом лінії Кременець - Дубно - Рівне українському війську доведеться одному і без спильника провадити дальню боротьбу з ворогом. Правительство, відомо, що наша дипломатія не була в силах перебороти, поколо-вих настроїв в Польщі і уберегти Уряд із од дальніх кроків його, зважаючи на коломирових переговорів в Ризі та добитися дальшого спильного провадження боротьби з метео опанування Прозобережної Україною. Завдяки цьому наша армія повинна була опинитися в ізольованому становищі, а через заключений польсько-большовицького перемир'я, яке давало можливість ворогу вільного пересування військ і перед значно переважаючими силами противника повалення на нижніх лівому крилі нашої армії російських частин /з армії ген.Перемикова/ не могло компенсувати відсутності на цьому крилі польських військ, з одного боку через те, що ці війська не були численні, а з другого і через те, що вони були технічно незаосмотрені. Та хоч як тяжкими не виглядали наші стратегічні перспективи к моменту переходу нашої армією р. Збруч, ми не могли спинити цього наступу і прийняти нішого рішення як те, що було прийняте мною в порозумінні з Урядом. Підстави для цього рішення полягали на тому, аби після сорсуваання р. Збруч швидким наступом на ворога опанувати лінією р. Вуга і зупинив- шись тимчасово на цій лінії, дати армії відпочити, прийнявши одночасно всі міри до поповнення її та всестороннього засамострення. Оперативний план; вироблений в зв'язку з цим рішенням по моїй пропозиції нашим ко- мандуванням, був з головних рисах здійснений. Ніяковиті реалізації нього закодило заключення Польським Ролонним Командуванням перемир'я з ворогом. Правда, це перемир'я давало де-які позитивні можливості та натого нашій армії. На протязі його спільними заходами пощастило знач- но збільшити нашу армію /кіньми, людьми/ і в де які мірі засамострити її харчами і, за допомогою Польського Уряду, одержати в зв'язттям. Завда- ки-ж Цьому перемир'ю урядові апарати наші могли розпочати свою працю на звільненій від ворога території для запровадження ладу та порядку влади У.н.Р. коли б правительство через свої дипломатичні представни- цтва за кордоном мало силу перебороти ті труднощі, які все стояли пере- шкодою на шляху успішної боротьби за нашу державність, коли б, кажучи конкретно, ми могли до кінця польсько-більшовицького перемир'я одержа- ти від заінтересованих у висліді нашої боротьби з більшовиками держав відповідну кількість амуніції військової і де які технічні та матері- яльні засоби для закріплення нашого запалля, то справа з вислідом на- шої, все самостійної боротьби з ворогом могла би виглядати більш часли- вою для нас. На маль так не сталося. Брак грошей, брак темпа в праці і реальних методів її наших уповноважених репрезентантів за кордоном не дав з цього боку ба яких наслідків. Фактично, к моменту початку наших самостійних операцій наша армія не мала досить набоїв, і коли б навіть перші кроки сутічок з більшовика- ми були би для нас частливими, все одно дальній вислід боротьби з во- рогом, значно перевищали нашу армію, був би для нас лихим. Коли при- пустити, що держави Європи заінтересовані будуть в припиненню тої нава- ли, якою загрожує її комуністична росія, то відповідальність за те, що сталося з перехором нашої армії границь Польщі, з значній мірі падає на ці держави. Цим я не хочу сказати, що певна відповідальність не па- дає на нас і на тих, кому доручено будь-якою і Урядом давати про зас- смотрення нашої армії. І коли предметом спеціального вільного розсліду- вання буде вияснення всесторонніх причин нашої військової невдачі, з випливаючи звідси висновками одповідальності, то так само правитель- ство повинно визнати, оскільки справди намі репрезентанти не тільки в Польщі та Румунії і не тільки Військового Міністерства чи Міністер- ства Справ Закордонних - а і уповноважені линших Міністерств - як напр. Міністерств Народнього Господарства та Фінансів - не могли виконати по кладених на них завдань в справи закупки за кордоном військової майна. Очікуючи безсторонне змисл військових подій - що закінчилися нашою невдачею - я кваліфікує із не як ліквідацію нашої державності, не як ліквідацію наших державних зусиль, а як ліквідацію одній з мілітарних спроб в окупанською владою України. Хоч яким не є тяжке це становище, в Якому опинились Уряд, його апарати та армія по переході на територію Польщі, але на підставі переубування нашої армії на терені, звільнено- му від ворога, не тільки я, але і всікні громадяни Республіки, міг переконатися в проливному. Мо на с певність сказати, що ніколи на про- тязі нашої боротьби з російською окупанцьскою владою на Україні ми не мали такого сприятливого, державного усвідомленого і активно допомага- ючого відношення з боку населення України, як за останній наш прихід до неї. І ідеяно і психологично не тільки наше українське населення, але і національні меншості були з нами. Армія наша проходила наперед в глибину нашої території серед сприятливої та освіжаючої атмосфери довір'я і допомоги, не було екадесів, де які з державного боку мудрі розпорядження Правительства /оголошення вільного торг у давали населен- ню можливість відновлення зруйнованого з економічного боку життя Украї- ни у полягождення нормального товарообміну, так порібного для задово- лення елементарних потреб населення. Почуття законності та одповідальності спи перед державою та її владою ясно обозначились у всіх кружгв населеня і воно спокійно, з повним розумінням ваги справи, виконувало, завдання Правительства і Головного Командування в справі мобилізації, кінської та хлібної повинності. Об'єктивно і на підставі трьохрічного досвіду казучи, ніколи нам народ не був таким близьким до нас, ніколи він так зірво не розумів нас. І хоч під примусом військових обставин, перед перенажальною силою ворога, абл зберегти нашу армію для майбутн ньої успішної дли нас боротьби, ми перейшли на чужу територію, влада якої дала нам тимчасовий захист та приют, наш народ залішився в нами, а ми в ним. Він буде тукати за нами і чекати нас. Во він вірить буде, що ми пійшли тимчасово, що од нього одірвались найкращі сини його,си- ни хати великої самопосвяти, та самопожертви. І як трох від посказ приходу нашого війська, як свого снаслеття, так і тепер та сама глибо- ка віра в наш поворот на рідну землю ще більш поглинилася і масть ко- му моральні сили; що-б перенести і нові, терор болюшовизма і нову руй- ну нашого краю під чужою владою, і все те тяже лихолиття, яке обруши- лось на його відоману голову. Маючи на увазі головне, що е і базов для будівлі нашої державности і стимулом в нашій державні і в наших мілітарних оборони, а саме НАСТРОЙ НАСЕЛЬНИХ УКРАЇНИ І ЙОГО СТРЕМЛЕННЯ ДО ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ, котро вороже відношення до большовиків. Правительство, в повному розумінню тої однозвідності, яка нацяє на нього, як на Уряд, який іменує Республіку і народа працює для поліпшення його долі в май- бутньому, повинно напружити всі свої сили, весь свій державний розум і енергію, що-б та віра народа в нас, як носителів державности, кото не обмінила, а назвила як найскорше дала доказ об ґрунтованості тої віри. ОДИНИВШИСЬ В УМОВАХ НАХ ПЕРЕБУВАННЯ НА ЧИЛІМІ, ПРАВИТЕЛЬСТВО НЕ ПО- ВИННО ЛІЗВІДУВАТИ НІ СЕБЕ, НІ СВОЇ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ, а навпаки вжити всіх заходів до скріплення свого становища і зміцнення тих кроків, яких воно повинно вжити в інтересах майбутнього відновлення прапці на теренах України. Ці завдання я би поділив на дві категорії. До першої відношу, комплекс певних заходів політично-дипломатичного характеру, маючи своєю метою заинтересувати долею У.Н.Р. різноманітні чинники до другої категорії відному: 1/ міри, направлені до скорочення нашої армії, перетяжовці на терен Польщі і реорганізацію; 2/ реорганізацію самого Уряду в цілях приспособлення його до потреб майбутньої оборон- би, і 3/ консолідацію всіх сил громадянських в суцільне і однолите ціле, перейняти однаковим розумінням державних потреб і почутий обо- в'язку перед державою. Вважаю необхідним висловити не які уваги зприводу еформульованих мною завдань, які стоять перед Урядом. Треба вказати, що Уряд совітської росії зручно використав мирні на- строї де яких кружів Річ Посполитої Польської і нині, зліквідувавши армію Воєнгеля в Криму і примусивши нашу армію відійти на терен Поль- щи, він все зробить для того, що-б утруднити внутрішнє становлення Рі- чи Посполитої Польської. Не виключена можливість нової швидкої навали большовизма, як на Польщу, так і на Румунію. Правительство повинно по- вести належну працю в напрямку інформацій урядів згаданих держав і встановлення належного контакту в разі відновлення большовицької оцен- зви. Праця Правительства в цім напрямку не повинна обмежуватись лише згаданими державами. Мелі дипломатичної праці повинні бути поширені на рімаючі круги Європи, ділових язик в котрих мусить бути знайдений за всякую ціну. Правительство повинно дати і самому собі і нашому вій- ську точну і не двозначну відповідь на запитання: ЧИ ДЕЛІТЬ В ІНТЕРЕ- СІ ВЫРОЛЬЮВАНЬ, ДЕРЖАВ АКТИВНА ДОПОМОГА В ТІМ ЧИ ІНШІЙ ФОРМІ АНТИБОЛЬ- ШОВИЦЬКОЇ ОБЛАД. Що відносить повинна бути віддана, як мора скорше, во від своє- часного отримання її залежати буде і доля нашого втільства, яке перей- шло на терен Польщі і характер тих мір та заходів які повинен Уряд вжити до цього. В звязку з цим я вважаю потрібним, аби Уряд через Мі- нистерство Закордонних Справ дав точні директиви нашим представництвам за кордоном, дав повну точних інформацій в цім справі і, що найваж- ніше, взяв би працю цих представництв під певний і систематичний конт- роль. Належна робота Міністерства Закордонних Справ повинна бути точ- но опрацьована, а переведені програми повинно відбутися з належною інтенсивністю і енергією, одповідаючої інтересам держави. І коли Уряд буде певний, що відповідь на згадане запитання, так важке для дальшої долі нашої державности, буде мати позитивний характер, то воно повин- но точно усунути питому вагу /удільних/ всьб У.Н.Р. в цій справі і зробити без лізвії і перебільшення чи зменшень і належні консенквенції з цього. Й мало на увазі, вироблення і зазначення кожної лінії яку прави- тельство У.Н.Р. має запровадити в своїй політичній роботі закордоном, вступивши в належні сприянці стосунки з фо- чи іншими державами в інте- ресах У.Н.Р. Треба признатись, що ми підсилли ще не маємо якого порядку в цім справі і по такої лінії не було у нас, дуже часто наші закордон- ня представництва вели політику на мислку руку, не разумілись чи з ре- альним відношенням сил на Україні, ні з державних інтересами, оскільки воїн залишать од міжнародних відносин і підпадали близьку як дер- жав, при яких воїн акредитовані. Яена річ, що дружні відносини з Урядом Річі. Посполитої Польської не дивлячись на те, що переговори в Ризі і нанесено великий удар нашим державним інтересам, мусять бути заковани і поповнені в спосіб, одновідзначих інтересам У.Н.Р. Так само треба реалізувати і далі підтримувати постанову Уряду від 19 листопаду б.р. про ратифікацію Ризької конференції прибaltiйських держав. Потребуючи наші змагання до за- кришень позиції У.Н.Р. в міжнародних ауслініях, ми повинні найти можливість безпосереднього і актуального вношення в державами Європи, заінтересуваних і до долею У.Н.Р. і тою цілком реальною вигодою, яку во- ни можуть мати від цього. Змагання кожної з новітніх держав, що сремлять до самостійного життя, маючи в свої основі великі ідеалістичні мотиви об'єктивної цінності переконуючі в справедливості цих змагань, ніколи не можуть вчинить історичний досвід, не могли знайти підтримки і допомоги з боку інших держав без реального заінтересовання останніх в долі новітніх держав і народів. Таких, може тяжким і тернистим шляхом, може і вимагаючим жертв будувались в минулому Румунія, Сербія, а за наші часи Польща, Юго-Славія, Грузія, Латвія. Таким, єдиним можливим шляхом по- винні і ми пійти в своїй праці по збудованню нашої держави. На свої тільки власні сили, як про це говорили і говорять де-які круги нашого громадянства, ми покладатись не можемо, як не можемо ми збудувати держави, додержуючись вимог територіального максималізму, як не можемо ми добитись державної незалежності без певних матеріальних мертв в об- сля економічного життя краю. Ці мертві, як вчить той же історичний досвід все повставших держав, сторицем окупуються працер повставших націй Іто в найближчому часі. І коли ми зуміємо заінтересувати, а ми це повинні зробити, хоч одну велику державу в Європі, незалежно від подьбі, яка заохтується нашою долею і виродами, звісси випливаючими, в формі певних матеріальних її компенсацій а нашого боку, то той тер- настий шлях, яким ми досі йшли в оборотьбі за нашу державність і ті чи- слені дороги могли найкращих синів нашої нації, які полягли на цьому шляху, будуть значно полегшені і зменшені. Заручившись хоч одним солідним сильніком, ми в особі його будемо мати контрагента, який завжди і при всяких обставинах і з реальних росчотів буде підтримувати нас при різних політичних комбінаціях. Я не вважаю потрібним тут спинятись на тім, хто саме мусить із держав Євро- пи бути тим нашим контрагентом. Завданням правительства є розвалити над цією справою, прити до того чи іншого рішення. Вважаю лише необ- хідним зауважити, що вибір повинен спинятися на тій державі, яка за певні компенсації дасть нам не лише матеріальні можливості, але дасть нам в першу чергу засоби для засмотрення нашої армії і одночасно дастя для переорганізації нашої армії і доцільного упорядкування різних галузей нашого державного життя і різних урядових апаратів, тими галузями завідуючих. Дали йти тим, сказває би кустарним шляхом, яким ми йшли в ці справи до цього часу, я вважаю злочином проти наших державних ін- тересів і гадаю, що після всіх ілюзій, помилок і тих кті втрат ми повинні внести негайно корективи. Опинившись на певній лінії, про яку я ви- ще говорив, ми повинні консеквентно переводити її в життя, про яку я ви- чином і аргументацією обосновавши її та пояснивши для нашого громадянства, що б воно зрозуміло неминучу і історичну потребу і конечність її. ВІДНОШЕННЯ ДО ДЕРЖАВНИХ ФОРМУВАНЬ ЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ. Одночасно з формулюваннями вище завданнями, Правительство повинно не забувати і про ту роль, яка випадає Україні в системі державних образовань Чорноморського басейну. Україна повинна стати центром уваги для таких державних образований, як Кубань, Дон, бо вона повинна підтримати федералістичні течії Терсь- коре, Донського козацтва та союза гірських народів, перетворивши їх в конфедералістичні, не забуваячи разом з цим про останнє звено в ланцю- зі Чорноморського басейну - дружно нам Грузію, яка хоч і віддалена від нас далекими просторами, але при нормальному стані річей може представляти реальний інтерес для нашої державності. Все нині треба роспочати підротовчу роботу серед згаданих державних образований, в тому напрямі, який повивв держави Валтійського басейну до ухвал Ризької конференції, санкціонованіх нашим Урядом, постанова якого в ціл справи ратифікова- на мною. Я розумію відповідальність і складність цієї праці, яка стоїть перед Урядом У.Н.Р. Не зважаючи на наше тяжке фінансове становище, для цієї мети мусять бути найдені необхідні засоби. Ці засоби мусить предо- ставити Правительство Міністру Закордонних Справ, аби він міг виконати поставлені йому завдання, або він, маючи загальну лінію, вироблену Пра- вительством міг мати під контролем його, вільну руку у виконанні по- ставленої йому задачи. Для мене зрозуміло, що це завдання, яке ставиться Міністру Справ За- кордонних, не може бути осягнено лише силами двого Міністерств. До уча- сті в цій роботі Правительство повинно використати відповідних представ- ників і інших Міністрів, як от Народнього Господарства та Фінансів, але ні в якому разі не допускаючи до сепаратних командировок і безконтроль- ної праці представників окремих Міністерств. Повинно бути економними в людях і до згаданої, так відповідальної праці притягати лише тих, хто має відповідний стаж, знання і иниш відповідальні данн. З тим, так зва- ними місіями, які посилаються на певний термін, а свою працю протягом на строки значно довші не можучи чи не уміючи закінчити її своєчасно, в цілях економії трохи покінчити негайно. Належні заходи в цій справі кожний Міністр повинен взяти своєчасно і під контролем п. Прем'єр-Мі- ністра перевести, доложивши мені про вживі міри. Звертаючись до тих мір, які Правительство повинно вжити до засмотрення нашої армії, перейшов- шої на терен Польщі, я прошу негайно перевести в життя в порозумінні з Урядом Річі Посполитої Польської ті цілком конкретні завдання, які пі- сля порозуміння мого з п. Прем'єр-Міністром поставлені мною Міністру Стенковському, Товаришу Міністра Ізраїльському і Заслужнику Ролоя Україн- ської Дипломатичної Місії в Варшаві п. Михайлову, в листі від 28/ХІ на ім'я діх осіб. В додаток до взаємов, зазначених в цих листах я, від- даючи велике значення справі, засмотрення нашого війська в умовах інтер- нування, хотів би, аби Правительство зробило все, що воно тільки може зробити пам'ятати, що це справа першорядної ваги і що нашим моральним та державним обовязком дати війську останню копійку державних ресурсів. Інтерновані козаки та старшини повинні бути засмотрені в бою карчо- вого як найкраще, щоб воїни були физично незнесилени, щоб культурно- освітні засоби були предоставлені для них і щоб все, що Правительство мо- же зробити для облегчення их долі, щоб все це було змobilізовано і витра- чено на цих лицарів і мучеників нашої нації. Програму заходів Уряду, що до війська, прошу невідкладно мені представити і утворити поміж себе спеціальний апарат для неуклінного і постійного контролю над цією спра- вою. Незалежно від справи харчування і культурно-освітньої необхідно, пі- сля порозуміння з Польським Урядом, керально приступити до видання спе- ціяльної газети в цілях інформації нашого воєнства і установлення серед нього єдиної думки і єдиної волі направленої до одної мети - повернен- ня на Україну в цілях відновлення Української державності. Коли Прави- тельство зо всією посвятого і доброю волею, в чому я не маю сумніву, вия- вить найбільшу енергію і працю в цьому напрямку, то ми будемо мати схо- роненими два інтегральних чинники нашої державності, загартованими в ці наступні тяжкі дні нас дві тяжких переживань і здатними до дальшої впер- тої боротьби і ця єдність буде не лише на словах, а і на ділі. Вважаючи необхідним і доцільним справу переорганізації нашого війська як переорганізацію центральних військових установ, я, після порозуміння з Військовим міністром, начальником Генерального Штабу та командним со- ставом армії, запропоную в найближчі часи плани в цьому напрямі, переве- дення якого буде полягати, між іншим, й притягнення до цієї справи пев- них інструкторських і навчительських сил, які можна буде притирти до пра- ці, коли Правительство здійснить ті завдання, які поставлені мною в ря- ду завдань першої категорії. Вважаючи необхідним реорганізацію нашої армії, я разом з тим вважаю необхідним і переорганізацію як центрального нашого апарату, так і са- мої системи нашого Урядняння. В цій справі Правительство мусить пере- слідувати подвійну ціль - економію засобів і сконструювання урядових апаратів в той спосіб, аби воїни одповідали інтересам нашої майбутньої боротьби, а в своєй праці в першу чергу були приспособлені до потреб вій- ськових. Своєчасно в листі на Ваше ім'я я вимагаю певних резузультатів пере- глядів всієї системи нашого державного урядового апарату. Певна ревізія і система в приспособленні до державних потреб була зроблена лише в Мі- ністерстві Закордонних Справ; в інших Міністерствах ця справа, часто по мотивах од самого Міністерства незалежних... не могла бути переведена. Ни- ни в зв'язку з ситуацією я вважаю необхідним, щоб ті Міністерства, для яких безпосередньої праці зараз не відчувається або було скасовано або щоб число людей в цих було зведено до мінімума. Далі кожний Міністр по- винен негайно зиробити програму той підготовчої праці, яку його Міністер- ство має робити тут на терені Польщі і ту, яку воно має переводити по по- верненні на Україну. Цяля роботи після обговорення на об'єднаному засі- данні Міністерстварому представити мені на розгляд. Незалежно від тої обєднуючої і контролюючої роботи, яку Ви як Голова Ради Міністрів, має- те робити в справі обєднання роботи міністерств та їх контролю, а вва- жаю необхідним, аби в цілях самоконтроля над роботою обєданого Міні- стерства кожний Міністр раз на тиждень давав повинні доклад в своїй бі- жучій праці, а також плян ії на майбутнє. Зокрема зважаю необхідним і одповідаючим інтересам для підготовчу і творчу роботу Уряду в справі кодифікації законів У.Н.Р., їх видання Другою, а також вироблення та на- друкування різних інструкцій, статутів і інших видань, охоплюючих, як найдоцільнішє використування наших адміністраційних апаратів і урядо- вих сил. Я не могу не констатувати того факту, що цілий ряд законів бувшого російського правительства, які залишились чинними і в нашій Ре- спубліці, не перекладені на нашу мову і досі ще не видані. На це треба звернути пильну увагу, бо ця хлоба не відповідає напиї державній гідно- сти. Одночасно з цим я вважаю необхідним організацію різних курсів для наших урядовців в цілях підготовки їх до адміністраційної служби і дер- жавного проходження й. думаю, що п.п. Міністри використають певний час для ознайомлення з законодавством та устроям інших держав і запозичать з ікнього законодавства та державно-адміністраційної практики все, що є найкращого в цілях прищеплення його на нашому національному грунті. В додаток до мір запропонованих мою Заступнику Голови Ради Міністрів, в зважаючих між справи зменшення числа урядовців, які потрібно зали- шати при Міністрах, вважаю необхідним, аби ці урядовці які будуть жити не при Уряді, а разом з нашим військом на умовах державного інтернуван- ня чи конфінування, були не загублені, а були на учоті і доцільно вико- ристані потім. Проревізувавши свою допенерічню діяльність і зробивши корективи та належні реформи в своїй внутрішній конструкції. Правительство змогло би уявляти собою дієсно центральний апарат нашої державности і всесторон- не направляти різни галузі нашого державного життя. Власно ТАКИМ я хвів би очати Правительство нале і тільки TAKЕ Пра- вительство може забезпечити нашій дальньшій державній боротьбі і намому державному розвиткові нормальний хід і успіх. В цьому разі не будуть ма- ти місця ті деструктивні явища, які знесилюють енергію працевлаштних еле- ментів нашої державности і виявляючись в формі незадоволення Урядом з боку окремих груп нашого громадянства та дорікань на адресу Урядучасто за невільні хибі в його роботі затуманюють перспективи нашого державно- го будівництва і заважають успішному проходженню його. Зокрема я хотів би, аби Правительство пильніше занялось справою вій ськової з огляду на велике її значення для нашого майбутнього. Зрозумі- ла річ, що Правительство може бути працевлаштним в роботі і маючи мо- ральний кредит як на вні, так і серед нашого громадянства лише тоді, ко- ли воно матиме активну допомогу з боку останнього. КОНСОЛІДАЦІЯ СИЛ НАШІЇ для одної великої цілі збудування самостійної народньої республіки мусить бути в огляді на вищеагадане однозь з черго- вих і невідкладних задач Правительства. Воно повинно притягати до участі в цій великій справі різні групи на- шого громадянства, використавши всі творчі сили, які маються серед ньо- го. Хоч умови перебування на чужій території Уряду, громадянства і вій- ська не дають можливості скликання предпарламенту, як про це було запо- віджене, але разом з тим я хотів би, аби Правительство в своїй роботі на чужій території так бажаний контакт з громадськими кругами скорони- ло і поглибило в формі влаштування належних нарад, кон еренцій і пере- говорів. Зокрема Правительству необхідно звернути увагу на нашу закор- донну еміграцію, приєднавши її дух здорового державного інтересу до чер- гових завдань державного будівництва і почутия національно-державної дисципліни. Слід завади памятати Правительству про ту роскладаючу робо- ту, яку провадять підступним та хитрим способом вороги нашої демокра- тичної Республіки, уміло використовуючи наші невдачі, наші помилки і вносячи розбрат в наші національно-демократичні круги. Ці вороги, роспоряджаючи часто великими грошами, ведуть провокаційну роботу серед нашої армії, підкопують серед неї довіра до Правительства; роблять все, аби розбити нашу єдинсть, аби знесилити почутия національ- ної дисципліни та поваги до тих, хто сходить на чолі нашого державного життя і серед неймовірних труднощів, про які часто і не знають ширші круги громадянства провадять з великою самопосвятою покладену на них відповідальну працю. На це треба звернути особливо пильну увагу в даний мент після нашої невдачі, коли свідомі і несвідомі вороги нашої державности будуть все робити для поглиблення своєї гадячої роботи. Все зазначаєме в моїмому листі при планомірному і інтенсивному пере- веденню в життя, приведе нас до здійснення поставлених перед нами вели- ких завдань і дасть нам можливість при повороті на рідну землю даль- ше керування державними справами Республіки передати в руки право- мочного господаря ІІ - Парламенту. Прошу Вас, Пане През'єре, познайомити з моїм листом, Раду Міні- стрів, зміст нього на параді п.п. Міністрів докладно обговорити і, в порозумінні зі мною, в життя перевести. З правдивою повагою ПЕТЛЮРА /р. в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Миронович /р. в./ З оригіналом згідно: /начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЯ. Користуючись слушною нагодою побачення з п. Послом професором Мацієвичом передаю чрез него оцього листа. Загальний стан річей і завдань які по- ставленію мною нашому Правительству Ви докле но прочитаете в копії листа мого на имя Голс ви Ради Міністрів од 28 Лисопада цього року, котрий Вам перешле Пан Професор Мацієвич. В даток до думок висловлених мною в тому листі вважаю необхідним покати Вам слідуюче Керовники совітської Росії постарайть використати перемогу над Врангелем і нашою в ськовою невдачою. Завданням всіх тих хто стої на грунті антибольшовизму скупчити всі сили всю енергію для того щоб не допустити до да шогопобідного для большевиків розвитку подій. Той дельтонізм, який властивий був рішающим кр гам Європи в оцінки больщовизма і та непослі довна позиція яку досі займали в цій справі сить змінитися бо в противному разі та рівно- вага яку має Європа буде захитана. Не викл чена можливість нападу з боку большовиків на Румунію а далі на Польщу. Моє переконання, щ сепаратна борьба з больщовиками кожної вокре цих держав кінчитися для них неуспішно. Необхі на консолідація по можливості всіх антибольшо вицьких сил на умовинах взаємної пошани і коор динованого плану доротьби. Для того аби цей пл відповідним чином був спрацьований мною в шир. шому маптабі мені необхідно знати належну повноту інформації дотичних даного питання. В зв'язку з цим прошу Вас ПАНЕ ЕК- ЦЕМЕНЦІЮ по можливості в коротчому часі прислати мені інфор- мації через Міністерство Справ Закордонних по слідуючим пи- танням: а/ в якій кількості Врангелю пощастило перевезти в Кри- му підлегли йому війська, б/ чи те військо перевезено озброєним і заосмотреним , в/ чи звів генерал Врангель свою артилерію,амуніційні запаси і що особливо важно кавалерію, г/ який моральний стан визведеного генералом Врангелем війська і чи здатним воно буде ко провадження дальшої бороть- би з большовиками . В зв'язку з цим потрібно знати наміри генерала Врангеля на майбутнє а так само і відношення до нього тих міродейних кругів які досі його підтримували. Влажаю необхідним подати до Вашого вікома ВАША ЕКНЕ- ЛЕНЦІЯ, що відомості подані генералом Врангелем в його інтер- нє во всьому одповідають дійсності. Генерал Врангель упевняв ,що його військо було розбито боль- шовиками завдяки переважаючій силі ворога.Не виджідаючи зна- чиння сил ворога в боротьбі з російськими частинами генерала Врангеля наш Генеральний Штаб має цілком певні відомості що значна доля неуспіху генерала Врангеля полягає в тій деморалі- зації і внутрішньому розкладу який помічався серед фронтових частин армії генерала Врангеля і особливо серед тилових.Харак- терним є ,що місто Перекон зданий був Врангелем майже без бою Разом з тим так звані Зелені війська /дезертири з армії Вранг ля ,які ховались по Кримських горах/робили напади на тилы ар- мії генерала Врангеля,допомагаючи таким чином большовикам.Ці- кавить мене також я питання скілько вихало з армією генерала Врангеля українців/військових і цивільних/які будучи терито- ріально од нас одрізани примушенні були залишатись в Криму і потім поділити ту долю ,яка спіткала армію генерала Врангеля В конці листа: мого на имя Премер -Міністра Ви найдете досить повні інформації про причини нашої військової невдачі. Вона полагає виключно в тому, що наша армія не була досить заосмотрена військовою іншіцією і що ми не могли дати змобілізованим нами нашим козакам відповідньої кількості набоїв. Це треба Вам знати при належних Ваших переговорах з представниками заинтересованих держав і при тих поясненнях які очевидно од Вас будуть вимогавись тими представниками. Коли рішаючи кругі Європи зважившись вступити в тій чи іншій формі допомагати антибольшовицьким силам будуть це робити послідово, то наша армія може відграти в найбутній борьбі в боль- шовиками активну роль. Вона не є розбита і дезорганізована, а схоронила свою організаційну силу. Уряд Польської Річки Посполитої дає нам можливість не порушувати тієї організаційної єдності і коли будуть належні сприяючі обставини для харчового задоволення армії і для переведен- ня тої програми реорганізації армії, яка намічена мною в то найбутньому що з нашої армії будемо мати добрі в військового бою і морально здорові кадри для розгортан- ня армії до трьохсот тисяч чоловік. Для мене вашо ВАЛА ЖИЦЕВЕНІЯ булр подати Вам згадані інформації або Ви могли оперувати ними при від повідних Ваших зносинах і переговорах з представниками заинтересованих держав. Вимогаючи від всього нашого Правительства в переломові днів нашого державного життя як найбільшої енергії і ініціативи для провадження дальшої боротьби за нашу державність, сподіваюсь і од Вас належних кроків в цьому напрямі. Для оцінки становища бойовиків на окупованій ними Україні ,прошу мати на увазі що хвиля саботажу їх діяль- ності і активних партизанських виступів ушухати не буде. Іншою залішені в тилу противника при отході нашої армії певні агенти/старшини і козаки і окремі відділи військові для провадження цієї справи.В цьому ж напрямку будуть і далі пляномірні міри зжатись. З правдивою пошаною до Вас Тетеря ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІВИЦЬКОГО. /Копія Міністерстві Справ Закордонних/ З коповідкі Міністра Справ Закордонних на засіданні Ради Міністрів 29 листопаду ц.р. в моїй присутності я познайомився з тими конкретними заходами, які визиває повірення Уряду У.Н.Р. П. Шульгин в справі приняття до Ліги народів У.Н.Р., яко різноправного члена. Міністерство Справ Закордонних, з пропозиції п. Секретаря Ліги Народів, зібрало і надіслало п. Шульгину всі необхідні документи, які свідчать про нац. державну незалежність й суверенність та про визнання її з боку інших держав. З огляду на те, що в справі приняття України до Ліги Народів могли би велику роль відіграти заходи наших політичних та громадських організацій, я пропоную Вам увійти в цій справі в порозуміння з нашими політичними партіями, організаціями Українського Червоного та Блакитного Хреста, кооперативами, видавництвами, Союзом Українок та ин. на предмет складення відповідних петицій до Ліги Народів. Прому ці Ваші заходи вкрегувати з заходами Міністерства Справ Закордонних. Ор. підпис: Петлюра (п.в.) Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Підком поділяючи думку Вашу що до утворення ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ при Раді Народних Міністрів висловлену Вами на засіданні Ради в моїй присутності 29 листопаду ц.р., прошу Вас це питання докладно обміркувати в Раді Міністрів і доручити виробити в не- гайному порядкові відповідний законопроект, який пода- ти мені на затвердження. Оріг. підписав: Петлюра Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Мироновий До Пана Командуючого Армією Гене- рал-Поручника Омельянович-Павленка З одержанням цього пропоную Вам ко- мандування армією тимчасово, до Вашого повернення передати Начальнику Штаба Армії Генерал-Хорунжо- му Липко, а самому прибути до м.Тарнова для докла- ду і одержання директив від мене і Уряду. Повідомлю: Петрик Степанович Мироновський В зв'язку з докладом Вашим на Раді Міністрів 2 Грудня ц.р. і ухвалою її,що ваняли на тому ж засіданні Ради Міністрів м справі розташування нашого війська,перейшов- шого р.Збруч,а так само урядовців та урядових апаратів і громадян У.Н.Р.,які разом з мільком перейшли на те- риторію Ричи Посполитої Польської,пропоную етоляти в паре говорах з Урядом Польським твердо і непохитно на тій по- становці. Польський Уряд,давши через своє Начальне Довідництво наказ з ...листопаду за ч....зломає би своє слово,коли б одмовився од раз визволеної відповіді на хадання Уря- ду У.Н.Р. в цій справі. Уряд У.Н.Р.має право вимагати від Уряду Польської Ричи Посполитої за воюну поміч,виявленим Польщі в окрут- ний мент боротьби проти епільного ворога,невних компек- сацій,як матеріальних, таки і моральних ,за недодержан- ним тих умов,які були в свій час заключені поміж двома воюваними Урядами . Уряд У.Н.Р.,його апарати і військо,хоч і з зміне- них обставинах не підлягають і не можуть підлягати лік- відації,бо в протилежному разі допущена була би явна не- справедливість і наденльство над право-державною орга- нізацією Українського народу,який в невимовно тяжких усільних дав послугу як Польській Ричі Посполитій,так і цілому європейському світові своєю неустанною боротьбою проти соціально-економічної апархії та безладдя правово- го,що нав'язують цілому світові большовикі. Менше всього таке почуване в історії міжнародних обмов- сень лише може чекати Урядом У.Н.Р.од воєнного Уряду Рі чи Посполитої Польської.Коли би обставини показали, що не дивля- чись на висловлені мотиви Уряд Польської Річі Посполитої все ж таки пійшов на подібний акт ,то Вам доручається,заявивши про- тест проти такого положення,вернутись до Позольств і право- мочних репрезентцій інших держав світа,акредитованих при Уряді Річі Посполитої Польської і шукати через тих представників за- хисту та тимчасового пріюту на їх території,як для Уряду,так і війська і громадян,перебуваючих нині в несприятливих умовах на Те- риторії Польщі. Петлюра (п.с) Потрібно №4: Урядовим шляхом Паном Голубом Директорії, якщо перебувають, на підприємств і ко- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ днання по Фашинності, п. Голуба Р.М. А. Львівському Чап Калицький МИНІСТР СПРАВ ЗАКОРДОННИХ ВІД ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ. З грудня 1920р. м.Тарнів. Пану Заступнику Голови Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській Л. Михайлову. В звязку з докладом Вашим на Раді Міністрів 2 грудня ц.р. і ухвалою ті, що запали на тому ж засіданні Ради Міністрів в справі росташування нашого війська, перейшовшого р.Збруч, а так само урядовців та урядових апаратів і громадян У.Н.Р., які разом з військом перейшли на територію Річки Посполитої Польської, пропоную стояти в переговорах з Урядом Польським твердо і непохитно на тій постанові. Польський Уряд, давши через своє Начальне Довудство наказ з ... листопаду за ч......зломав би своє слово, коли б одмовився од раз висловленої відповіді на жадання Уряду У.Н.Р. в цій справі. Уряд У.Н.Р. має право вимогати від Уряду Польської Річки Посполитої за союзну поміч ,виявлену Польщі в скрутний момент боротьби проти спільного ворога, певних компенсацій, як матеріяльних, так і моральних, за недодержанням тих умов, які були в свій час заключені поміж двома союзними Уряду. Уряд У.Н.Р., його апарати і військо хоч і в змінених обставинах не підлягають і не можуть підлягати ліквідації, бо в противному разі допущена була би явна неправедливість і надсилльство над правно-державною організацією Українського народу, який в немимоволо тяжких умовах дав послугу як Польській Річі Посполитій, так і цілому європейсько му світові своєю неустанною боротьбою проти соціяльно-економичної анархії та безладдя правового, що навязують цілому світові большовиків. Менше всього таке нечуване в історії міжнародних відносин явище може чекатись Урядом У.Н.Р. од союзного Уря- ду Річи Посполитої Польської. Коли б обставини показали, що не дивлячись на висловлені мотиви Уряд Польської Річи Посполитої все ж таки пішов на подібний акт, то Вам доручається, задавши протест проти такого поводження, звернутись до Посольств і правомочних репрезентацій інших держав світа, акредитованих при Уряді Річи Посполитої Польської і шукати через тих представників захисту та тимчасового приюту на їх території, як для Уряду, так і війська і громадян, перебуваючих нині в непевних умовах на території Польщі. Оригінал підписав. ПЕТЛЮРА /р.в./ Голова Ради Народніх Міністрів Міністр Закордонних Справ До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. /Копії: Міністрові Пляхів, Міністрові Справ Закордонних, Міністрові Пошт і Телеграфів, Міністрові Народнього Господарства, Мін- істрові Справ Земельних, Міністрові Військо- вому/. Переймовши з військом, Урядом і значною кількістю громадян У.І.Р. на територію чужої держави, ми опинились в досить скрут- ному становищі і полегшити його можемо лише здобувши до своєї розпорядимости відповідні грошеві засоби. При переході війська ебови залишились або на нашому бе- резі Збруча, або їх забрали Коляки; під час несподіваної швид- кої евакуації урядовці і громадяне не встигли і не мали змо- ги, за відсутністю засобів пересування, забрати з собою потріб- не майно і таким чином ми опинились на чужині зовсім незао- смотрені. Між тим ми повинні вжити всіх заходів, аби зберегти єдність нашої армії, утримати її фізично і морально в живому, повинні зберегти для майбутньої державної 1 ко ого уря- довця, рівно як повинні опікуватись кожним громадянином, що під натиском ворога залишив рідну землю. Це наш моральний обов'язок Цього вимагає від нас державне розуміння наших завдань. При поверненні на батьківщину збережене військо буде уважляти собою кадри майбутньої нашої армії; урядовий апарат буде готовий і зможе одразу стати до праці, а громадяне повер- нуться переконаними, що Уряд їх не покинув в тяжкій недолі, до- поміг им і не змінить їх готовність допомогти і Уряду , коли настане час активної державної праці на Україні. Але ж засобів для задоволення всіх потреб армії, урядов- ців і громадян наших у нас не має. Скарбниця не має до своєї роспорядимости закордонної валюти, а українська валюта остільки низько стоїть, що краще її не продавати, а тримати до повернення на Україну. Залишається один шлях на полагодження цієї справи - це позичка у Польського Уряду відповідних коштів в польській валюті. З докладів, які зробили Заступник Голови нашої Дипломатичної Місії в Варшаві Михайлів і Міністр Стемпковський і з листа Віце-Міністра Дмитріва видно, що Польській Уряд рахує себе лише морально зобов'язаним видати нам позичку в 25 мільйонів марок польських за жовтень б.р.згідно з есератною умовою, поминаючи свої зобов'язання, прийняті відносно нас при підписанні військової конвенції 24 квітня. Згідно з пактом ІЗ цієї конвенції ціла здобич валізнична, а також ж військова в складах, кошарах та інш.,крім взятої в бою, становить власність У.Н.Р., між тим як всю цю здобич Польський Уряд перебрав собі, вивіз на свою територію. Таким чином він залишається нам винним величезні кошти за це маїно. Не маючи під рукою війповідних даних, я не могу визначити докладно суми цього боргу, але гадаю, що вона досять значна і визначається не мільйонами, а міліярдами марок. Під час евакуації польських військ з України в червні та липні б.р. поляки вивезли: валізничні мости, майстерні, паротяги, вагони, підземні краші, телеграфні і телефонні апарати, динамо-машини, ласи, різне приладдя фабрик і заводів, амуницію, зброю зі складів Києва, Святощина і взагалі маїно, яке по військовій конвенції належить нам. Вони і самі цього не зрікаються, бо при переговорах з Головою Торговельно-Економичної Місії в Варшаві п.Фещенко-Чопівським підтвердили, що забрали наше маїно і обіцяли його повернути. Одже, в особи Польського Уряду ми маємо контрагента, який мусить виплатити нам свій борг, а тому до нього і треба нам звернутись негайно. Ми мусимо протестувати проти перенесення питання про позичку в площину лише моральних обов'язків, бо маємо формальне зобов'язання Польського Уряду щодо повернення нам нашого маїна, на якого рахунок можемо одержати грошеву позичку в значній квоті. З огляду на вищезазначене доручаю Вам зібрати фактичний матеріал щодо взятого у нас маїна, від одповідних Міністрів - Пляхів, Пошт і Телеграфів, Справ Закордонних, Народнього Господарства, Справ Земельних і Військового і на підставі даних, які Вам буде подано, поставити Польському Уряду відповідні вимоги, обґрунтовавши їх в належний спосіб. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ 83 /від міністрів власні, Міністерств боротьби з безробіттям, Міністерства Повин і Телеграфа, Міністерства Державного Резерву, Міністерства Цивільної Води, Міністерства Земельного Господарства, Міністерства Статистики. 3-Чин прокладання з підземним, урбаном і вичиною шляхового провадження. П.І.Г. з державної Володи обмеження на початку 1920 року було виконано і залишилось до кінця року, але не було виконано до кінця року. У цьому зв'язку ми повинні зробити усі можливі заходи для того, щоб забезпечити належну діяльність із виконанням проектів. При кордонних міських обласях мали бути всі необхідні засоби для виконання урядових і розпоряджень, які повинні бути виконані. Всі ці заходи мають бути виконані на основі законодавства. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язків. Цей процес має бути виконаний за допомогою державних органів. При цьому ми зобов'язані забезпечити всіх тих, хто не може уважатися до своїх обов'язк в Варшаві Михайлів і Міністр Стемпковський і з листа Віце-Міністра Дмитріліва видно, що Польській Уряд рахує себе лише морально зобовязаним видали нам повичку в 25 міlioniв марок польських за жовтень б.р. згідно з сепаратною умовою, поминаючи свої зобов'язання, прийняті відносно нас при підписінні військової конвенції 2» квітня. Згідно з п.13 цієї ціла здобич валізнична, а також військова в складах, кошарах та инш.,крім взятої в бой, становить власність У.Н.Р., між тим як всю цю здобич Польський Уряд перервав собі, вивіз на свою територію. Таким чином він залишається нам винним величезні кошти за це маїно. Не маючи під рукою відповідних даних, я не могу зазначити докладно суми цього боргу але гадаю, що вона досять значна і визначається не міліонами, а міліярдами марок. Під час евакуації польських військ з України в червні та липні б.р. поляки вивезли: валізничні мости, майстерні, паротлги, вагони, підемні краші, леграфні і телефонні апарати, дінамо-машини, насип ріжне приладдя фабрик і заводів, амуніцію, зброю ві складів Київа , Святощина і взагалі майно, яке по військовій конвенції належить нам. Вони і самі цього не зрікаються, бо при переговорах з Головою Торговельно-Економичної Місії в Варшаві п.Оєщенко-Чопівським підтвердили, що забрали наше майно і обіцяли його повернути. Одже, в особі Польського Уряду ми маємо контрагента, який мусить виплатити нам свій борг, а тому до нього і треба нам звернутись негайно. Ми мусимо протестувати проти перенесення питання про повичку в площину лише моральних обов'язків, бо маємо формальне зобовязання. Польського Уряду що до повернення нам нашого майна, на якого рахунок можемо одержати грошеву повичку в значній квоті. З огляду на вищезазначене доручаю Вам зібрати фактичний матеріал що до п'ятого у нас майна, від одповідних Міністрів - Шляхів, Пошт і Телеграфії Справ Закордонних, Народнього Послодарства, Справ Земельних і Військоворо і, на підставі даних, які Вам буде подано, поставити Польському Уряду відповідні вимоги, обґрунтовавши їх в належний спосіб. ПЕТЛЮРА /р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ 1278 грudня 0 Тарнів. До Пана Заступника Голови Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитий Польській Л.Михайліва. Маю за честь надіслати до відома Вашої Екцеленції колю листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до П.Голови Ради Народних Міністрів від 7 грудня ц.р. ч.1277 . Миронов Керуючий Справами Ринкевич Начальник Канцелярії Пану Державному Контрольору. /Копія Дремер-Міністру./ Тарнів. В звязку з розмовою моєю з Вами 7/XII ц.р.в справі завдань державного контролю на май бутне, вважаю необхідним запинитись і зафіксува- ти де-які моменти тої розмови. I. З огляду на те, що при майбутньому по- вороті Уряду У.Ч.Р? на Україну прінціп урядован ня пожинен буде базуватися на децентралізації Влади, то система фінансування місцевої влади Центральним Урядом в цілях найбільшої продуктив- ності праці і темпа-11 може принести вгадані для Республіки наслідки лише тоді, коли вона ма- тиме алансовий її характер. Вища місцева Влада може виконати свої обо- в'язки і досягти певність Центральному Уряду в своє- часному життєвій адмініструванню краю в різних галузях державного життя лише тоді, ко- ли місцева влада буде мати належні фінансові ресурси для цього. Ледве чи ця влада зможе як олід виконувати свої функції коли воно не мати- ме певної ініціативи в витрачанню грошових за- собів для полагодження місцевих потреб оплати праці місцевих урядових сил і т.д. Певне ста- новище нашої влади і різних зв'язків її в різних місцевостях нашого краю безумовно утруднить ад- міністрування краю/з фінансового боку/ по нор- мам установленим конторисами і бюджетами. Певне довірря з боку Центральної Влади до влади міс- цевої в згаданій вище справі буде являтись не- мищучою умовою в стосунках поміж владами цент- ральною і місцевою. Разом в тим я не уявляю що б вищі представники місцевої влади в своїх стосунках до підлеглих їм установ в справі фі- нансування останніх могли триматись іншого метода як того ж методу авансування. Іх. Одповідальним завданням Центрального Уряду є вже тепер установити такі норми і правила витрачання та користування фінансових засобів, які би гарантували Державі певну економію доцільності в витра- чанню цих засобів і давали би гарантію за додержання вимог закону в цій справі. Маючи на увазі згадане я приходжу до висновку що роль дер- жавного контролю при згаданих обставинах набуває особливого значення. Апарати Державного Контролю на місцях будучи чуйними до місцевих потреб і індивідуальних одмін в місцевих відносинах повинні разом з тим бути той інституцією яка би гарантувала інтереси економії державних засобів і законів. Для того аби контроль на місцях виконав цю одповідальну роль, він повинен мати певні, можлив би, універсальні знання місцевих відносин і разом з тим контроль повинен бути повабавлений певних рис бюрократич- ності та найвої формалістики в виконанню своїх функцій. Вляглившись оком закона і доцільно економного витрачання державних грошей, місцевий конт- роль маєть мати досить широкі уповноваження од свого Центрального Уря- ду для своєї праці, і працюючи по його загальним вказівкам та директивам одночасно повинен бути і автономним в цій праці. Відповідати таким від- повідальним вимогам місцевий контроль може лише в тому разі, коли на чолі його будуть стояти компетентні люди державно освічені, маючі досвід прак- тичного життя і знання різних галузей державних потреб та відносин а ра- зом з тим люде живого діха , а не мертвії буки, люди що розуміються на еластичності в пристосованню потреб Урядового Центра і периферійних установ не забуваючи при цим ніколи про правильність і економію в витра- чанню грошевих засобів Держави. Підготовити таких одповідальних контро- льорів є в моєму погляду невідкладним завданням в Вашій праці і я радаю, що Ви, в значній мірі облегчили би свою найбутню діяльність коли би вже нині практично подужали про те і приняли відповідні заходи в зазначеному напрямку. Інтереси Республіки в майбутньому виграли би од своєчасних заходів вжитих Вами в цій справі. 21. З огляду на велике одповідальне значення Державного Контролю я радаю би необхідним в Вашого боку певні заходи в напрямку виховання і належної підготовки до практичної діяльності цілої школи Державних Контрольорів, які буди би компетентними охоронцями державних інтересів в витрачуванню фінансів Держави. Звичайна річ, що ця компетентність може бути цілковито оскінена після досвіду практичного і певного стажу в роботі. Але загальні методи і розуміння основних задач Державного Контроля може бути засвоєно людьми що присвячують себе.прці по Державному Контролю вже тепер і то в ліпшому розумінню цього слова одповідаючому тій високій ролі, яка покладається Державою на апарат Державного Контроля.Я гадав би, що для цієї мети можуть стати в великій пригоді не тільки урядження різних курсів та практичних занять але і виданні заходами Державного Контроля належних інструкцій ,положень та підручників в справі Контроля. Теми цього умову для вірного зрозуміння поіменованих матеріалів як джерел до зрозуміння завдань Державного Контроля треба вчити видання розробленого курсу хоча би короткого по теорії Державного Контроля в якому би було викладено не тільки наукові підвалини справи але і зі державно-патріотичні та морально національні елементи які виділяють роботу Державного Контроля в поміж інших галузей державного життя і ставлять її на надзвичайно високу і одповідальну ступінь.Я гадаю,що для цієї справи У Вас ,Пане Державний Контрольор і у Ваших близьких однодвідальних співробітників знайшлися би і певні данні і належна добра воля.Для молодої Держави,яка тільки будується і кладе підвальні для свого державного життя покласти певну тверду цеглу і/основу Державного Контроля було би і потрібним і своєчасним З огляду на те,що Ви Пане Державний Контрольоре виявили в розмові з мною повну солідарність в потребі видання такої книжки,а з великою цікавістю буду чекати результата Ваших заходів в цій справі З правдивою повагою Оригінал підписав ПЕТЛЮРА /р.в./ Посвідчує Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З ригінадом згідно. Начальник Відділу До міс. Томашевського Вз 4/2аод. дія. 100 коп. прочієї & олов'ято передав Балушка Величкою, вибаченням Матвій Федорович, розписується в МК Костелівському. 1920 Відповідь на запитання про засоби економії труду. День призначення цих безнігельних чупок мало за резь завезені до Плешивка, що звісно мається у мене приміщення 28 вересня 1920р. Без управління вигрупувань було чимало даних в Вермові. Наказаний Бригідна і Степаном Овсюк підписав до Уряду, через 6 день місяця про Поки публічність у Вермові, в середині пролетарської держави що лігнення не подивлялися до Града, а переховували балони в Кармакові Місці, певною пору військові надії синього літа. Моджів - хату усе було безнігельне. Мене і не трепалося,- використав елемент своєї подорожі до Уральської гігрунції з документами в Кам'янку до Окружного Комітету. Але був правий Ренгропс Лігмалабер прийшов і від мене в Кам'янку, бо було Надвірна еволюція і фанатизували елементи гальмування державного в Кам'янку. Не перехованому з будь-якої приблизно освіти. Усю цю атаку не бробив, а, не рахуючись із своїми власними речами, з видуженим перемиканням виборців у Кам'янку Лігрунції під час перебування. Як тимчасово Уральський громадський комітет в Маринові, Лігрунції з межами села і дат Державного Ренгропса, яких - приєднув було, звісно елементи прагання до розсуду й перебування на виборах і сприйняти жалобність. Пану Міністру Фінансів У.Н.Р. Х.А.Барановському. Шановний Пане Міністре З того часу, як Ви були у мене в Ставці на ст.Отинія і робили доклад про свою діяльність та плани на близьче майбутнє, я про здійснення цих планів не мав од Вас ніякого повідомлення. Оскільки мені відомо так само і Правительство мало поінформоване про ті заходи, які Ви робили в інтересах У.Н.Р. Ваша одірваність од Уряду дає себе відчувати ,особливо тепер, коли після військової невдачі, головні причини якої поясняються браком амуніції, нам треба намітити план нашої діяльності відповідно до нових обставин і за всією енергією той план в життя переводити. Натуральна річ, що цей план не може бути практично здійснений без попереднього виясення наших кинішних грошових ресурсів і перспектив на майбутнє. В звязку з цим, я би вважав за необхідне аби Ви, Пане Міністре, прибули до Уряду в м.Тарнів для участі в виробленню того плана діяльності У.Н.Р., який стоїть перед нашим Урядом. З копії мого листа на імя Премер-Міністра Ви довідаєтесь про ті завдання, які я ставлю перед нашим Правительством. Останнє цілковито поділяю мій погляд на справи і спеціальною постановою од дня цього місяця ухвалило приняти до відома та до виконання ті директиви, які я подав Уряду для їх ро одповідальної праці. Моя розмова з п.Премер-Міністром А.М.Лівци ким і Ващим Заступником по Міністерству Фінансів-ким п.Віддібідою мене переконали, що Ваша присутність і то нєвідкладна, потрібна для Ради Міністрів.Одже прошу мати це на увазі і свій приїзд до м.Тарніва не відкладати. З огляду на те, що в даний момент я і Рада Міні- стрів надаємо велике значіння роботі наших Представництв за кордоном, я вважав би за необхідне, Пане Міністре, аби Ви подбали про забезпечення їх грошевими засобами.з тих сум,які дістались до Ваших рук після заходів зроблених Ва- ми і п.Послом Василько .Я маю багато клопоту од тих Місій з їх скаргами на неможливе становище, в якому вони перебувають завдяки своїй незабезпеченності та невиплаті належних ім сум. Треба сказати, що матеріальне становище де-яких Місій спричинюється до дискредитування позиції У.Н.Р. в відповід- них державах. Я би прохав Вас, Пане Міністре, ще перед своїм одівдом до Тарнова хоч щось зробити, аби ту болючу справу полагодити. З правдивою пошаною до Вас Петрика (в.р.) Пану Міністру Фінансів У.Н.Р. Х.А.Барановському. Тарнів. Наповний Пане Міністре З того часу, як Ви були у мене в Ставці на ст.Отинія і робили доклад про свою діяльність та плани на близьче майбутнє, я про здійснення цих планів не мав од Вас ніякого повідомлення. Оскільки мені відомо так само і Правительство мало поінформоване про ті заходи, які Ви робили в інтересах У.Н.Р. Ваша одірваність од Уряду дає себе відчува-ти , особливо тепер, коли після військової невдачі, головні причини якої поясняються браком амуніції, нам треба намітити план нашої діяльності відповідно до нових обставин і за всєю енергією цей план в життя переводити. Натуральна річ, що цей план не може бути практично здійснений без попереднього виявлення наших нинішніх громових ресурсів і перспектив на майбутнє. В звязку з цим, я би вважав за необхідне аби Ви, Пане Міністре, прибули до Уряду в м.Тарнів для участі в виробленню того плана діяльності У.Н.Р., який стоїть перед нашим Урядом. З копії мого листа на ім'я Премер-Міністра Ви довідаєтесь про ті завдання, які я ставлю перед нашим Правительством. Останнє цілковито поділяє мій погляд на справи і спеціальною постановою од дня цього місяця ухвалило прияти до відома та до виконання ті директиви, які я подав Уряду для його одповідальної праці. Моя розмова з п.Премер-Міністром А.М.Лівіць ким і Вадим Заступником по Міністерству Фінансів ким п.Відбідою мене переконали, що Вама присутність і то невідкладна, потрібна для Ради Міністрів. Одже прошу мати це на увазі і свій приїзд до м.Тарніва не відкладати.. З огляду на те, що в даний момент я і Рада Міні- стрів надаємо велике значення роботі наших Представництв за кордоном, я вважав би за необхідне, Пане Міністре, аби Ви подбали про забезпечення їх грошовими засобами.з тих сум,які дістались до Вадих рук після заходів зроблених За- ми і п. Послом Василько .Я маю багато клопоту од тих Місій в їх скаргами на неможливе становище, в якому вони перебувають завдяки своїй незабезпеченнності та невиплаті належних ім сум. Треба сказати, що матеріальне становище де-яких Місій спричинюється до дискредитування позиції У.К.Р. в відповід- них державах. Я би прохав Вас, Пане Міністре, що перед своїм од'їздом до Тарнова хоч пось зробити, аби ту болючу справу полагодити. З правдивою повагою до Вас Петрика (в-р) Копія 1339 До Г.п. Іванова Мін. Нар. Міністрів і Мініст- 1340 Управ Закордонних З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ пр цьому маю за честь надіслати Вашій Екце ленції копію листа ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ на імя Міністра Преси і Пропаганди з 13 цього грудня 1938 Михайлович Керуючий Справами Клименко-Василь. Начальник Канцелярії КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. До Пана Міністра Закордонних Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вашій Екцеленції копію ли- ста ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ на ім'я Міністра Преси і Пропаганди з 13 цього грудня ч.1338. М.Миронович Керуючий Справами М.Крижанівський Начальник Канцелярії Копія. 92 ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 13 грудня 1920 р. ч.1338. м.Тарнів. Міністерстві Преси і Пропаганди. / Копія Прем'єр-Міністрові і Міністрові Закордонних Справ./ Шановний Пане Міністре. В звязку з тою розмовою, яку мав з Вами в справі завдань Міністерства Преси і Пропаганди, керування котрим доручається Вам, я вважаю необ- хідним думки, висловлені мною в тій розмові, за- фіксувати і в формі програмового викладу до Вашо го відома та виконання подати. Я хотів би, Пане Міністре, аби Ви в дорученій Вам одповідальній праці виявили як найбільше творчої ініціятиви та невтомної енергії в інтересах нашої Республіки. Прошу мене інформувати як мога частіше про ті реальні заходи, які робитиме Ваше Міністерство в виконанню поставленого перед ним завдання. З правдивою до Вас пошаною ПЕТЛЮРА. /р.в./ Посвідчую:Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович. /р.в./ З оригіналом згідно. Соловій -За Начальника Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Сліду-Наг. Від. Шкодаревич ЗАВДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Завдання проектованого Міністерства Преси і Пропаганди в тих умовах, в яких зараз перебуває Українська Дер- жавність, маючи на увазі як її міжнародне становище, так і станови- ще інтегральних чинників Української Державності, котрі в даний мо- мент являються характерними і законними ознаками цієї державности - а саме Уряду і війська разом з де-якими кругами громадянства ук- раїнського - до певної міри звужуються і мусять бути сконцентровані в залежності од згаданого вище становища. Коли голов ним завданням Уряду Української Держави є в даний момент заховати її і зміцнити становище її в міжнародних відносинах, то цим зав- данням опреділяється як зміст так і напрям роботи Міністерства Преси і Пропаганди. Перше , на що повинно звернути увагу Міністерство , це : всіма доступними йому засобами як слова друкованого , так і живого: скріпити ідею єдності, державної однодумності та державної дисциплі ни всіх сил Українського народу, що опинились на чужій території після на ої військової невдачі. Обставини перебування на чужій тери- торії мало сприятимуть цьому основному завданню Українського Уряду. Тим з більшою енергією і почутиям одповідальності перед Республі- кою та її майбутнім повинно взятися за виконання і розумно педагог ичне переведення цього завдання. Треба всім громадянам нашої Республіки, що опинились на чу- мій території приєднати думку: В єдинні нама сила . Єдина воля дасть нам гарантію за майливий вихід із ниніш нього тяжкого становища. Не розбрат, а консолідація сил, перебуваючих на чужій тери- торії, є порукою досягнення єдиної національної волі. Національна дисципліна скоординована після порозуміння Центрального Уряду і громадянських кругів може скріпити ту єдніст і дати переконуючий образ та доказ внутрішньої сили Української Державної Ідеї. Ідею Української Державності, не дивлячись на всі несприяючі умови, провів по тяжкому хрестному шляху Урядовий Цент він мусять залишитись як єдино законний, досвідчений і через те ма ючий і всі права і обовязок довести діло Української Державності до бажаного кінця. На провідна думка повинна лягти в основу діяль- ности установи, що покликана для спеціальної пропаганди, обслуго- вуючої інтереси У.Н.Р. З огляду на обставини менше всього потрібно , аби ця уста нова організовувала великі технічні апарати, в великою кількістю людей, для реалізації поставленого їй державного завдання. Коли вона не може обійтись без спеціальних установ своїх власних, то кількість їх, технічна громоздкість їх, повинна бути введена до міні мума. Зате диргуюча рука, цілі установи повинна охоплювати всі га лузі нашого державного життя, направляючи їх по одному шляху і до єдиної мети , яка як животворний дух дорина носиться над мноїран- ним життям нації, оплодотворяючи, захищаючи, вміщуючи ідею У.Н.Р., як в свідомості нас самих, так і серед чужих націй. Міністерство Преси і Пропаганди мусить мати зв'язки в усіма урядовими установами і громадянськими кругами в цілях отримання од них відомостей, одповідаючих цілі ідеї з одного боку, а з другого боку їхніх цілях, аби уберегти діяльність чи скорегувати її тоді коли вона отхода од інтересів У.Н.Р., або шкодить їй. Систематизація цінностей в теорії праці активних чинників У.Н.Р. повинна заняти одно з чильних місць в праці Міністерства Преси і Пропаганди. Ми часто забуваємо про об'єктивну цінність нашої національної творчості, часто не шануємо її і не робимо ніяких заходів, щоб підкреслити її значення, як для нас самих, так і для чужинців. Тимчасом про треба ламятати і відповідні інформації як найширше розповсюджувати. По держення таких інформацій має педагогіч но державне значення для нас самих, а серед чужинців може викликати до нас здоровий інтерес і пошану, що лежить в інтересі кожної , а ос- бливо молодої Держави. По наведеним вище мотивам , Міністерство Преса і Пропаганди не повинно допускати паралелізму в своїй праці на тих точках, де ця остання перехрещується з інформаційною працею Міністер ства Справ Закордонних. Не одбираючи од згаданого Міністерства того, що воно в цій справі провадить і в чому воно вже досягло певних ре сультатів, Міністерство Преси і Пропаганди має вськими засобами ро повинно Міністерству Справ Закордонних в цій інформаційній його ро боті; а /уділенням належних інформацій для закордону в справах одно віданих в даний мент інтересам У.Н.Р., б/заповищенням од Міні- 94. стеротна Справ Закордонних тих інформацій, які потрібні для нас самих в цілях скріплення в умові національній свідомості ідеї У.Н.Р. Чи це будуть відомості про позитивні, чи негативні ризи нашої практичної роботи над переведенням в життя нашої ідеї/в оцінці чужинців їх преси, державних чи громадських установ/, чи характерні аналогії та паралелі, чи названь виконаний в життя чужих націй та держав,- весь цей матеріял потрібно своєчасно систематизувати, в належній педагогічній спосіб до відомості належних урядових установ та громадства подавати і для інтересів У.Н.Р. вживати. В цій справі Міністерству Преси і Пропаганди слід мати належний і постійний контакт з такими націями урядовими установами, як Генеральний Штаб, Військове Міністерство і іншими, а не тільки в Міністерством Справ Закордонних. Надто в даний момент цей зв'язок мусить бути жвавим і державним, бо од цього буде залежати успішність пропаганди, яку повинен проводити Уряд сам для того, аби досягнути поставлених перед ним завдань в міжнародній олімпії. Зокрема, відомості про: 1/бурхливий стан на Україні од народного невдоволення окупаційною большовицькою владою, 2/про національні повстання на Україні в знак протеста проти цієї влади та ненависті до неї в бою українського населення, 3/про левовність та неміцність становища на Україні большовицької влади, 4/про ілюзорність надій, які покладають деякі європейські політики і Уряди, в зв'язку з провізорично напресленням завданням торгово-комерційних внесків міжукраїнської влади на Україні, 1 впливову авідси шкодливість в найближчому майбутньому для народів тих держав, уряди яких там необачно йдуть на торгово-порозуміння з большовиками, 5/про те, Українське селянство ніколи не дасть свого хліба совітській владі для вивозу в Україні; - всі такі і подібні їм відомості, розвиваючи гіпнов сили совітської влади і необхідність порозуміння в ньому повинні бути тим, на які Міністерство Преси і Пропаганди в своїх інформаційних комунікатах, статтях та пототках для поширення їх за кордоном повинно звернути найбільшу увагу. Одповідаючим інтересам справи я вважаю не тільки своєчасну подачу подібних інформацій, але і ілюстровання найбільш характерними фактами в практиці большовицького планування, при чому треба звернути як найсильнішу увагу або ці факти одповідали справді дійсності. Зокрема треба було би звернути увагу на подачу інформації про систему терора та насильств в формі розстрілів, які большовики чинять над українськи ми дільчами часто навіть тим, що ніякого відношення не мають до полі- тики; про випалювання цілих сел та слобод одночасно з нищенням майна тих селян, які не миряться з большовицьким режимом і так або іначе виблять своє незадоволення ним. При укладанню текста таких відомостей необхідно, на мою думку, підкреслювати національні моменти в них і те почуття української дер- жавності, яке є властивим як антитеза тій формі державності, що її на- сильно нав'язують большовицькі українському населенню. Так само, гадав би я, потрібним є звертати постійну увагу на; а/ безпідставність, б/ вальсіфікацію і в/ свідомий обман тих інформацій, які большовики так щедро посилають для Європи , рипотивуючи її думку, збиваючи її з пантелиги і створюючи в свідомості європейських громад- ських кол неприйняття образ дійсного стану речей як в Росії так і особли- во на Україні. Так само, радив я, не слід ніколи забувати Міністерству Преси і Пропаганди про виясення перед Європою дійсних намірів боль- шовизмам, які полягають в організації світової революції та лакідання робітничому класу, підступними та насильственими шляхом, ідей комунізму, які вони /большовики/ часто утаєв од уваги Європи, прийшлиючи її неспо- кій та рівнозагу. Зокрема ілюзорну силу та дрикрашену діяльність большовизма і його системи урядування слід добивати фактами та цифрами валовиче- ними та різних офіційних большовицьких видань , через яких можна ду- же часто набрати дуже багато даних на цю тему, особливо з облогу еко- номичного життя совітської Росії, яскраво малюючи безвідрадність пер- спектив большовизма на майбутнє. Таке б не захвищало для більшої пе- реконаності укладення належної схеми, картограми, порівнюючи таблиць , як більш артіційний і промовляючий сам на себе матеріал. З огляду на те, що Міністерство Преси і Пропаганди особливо на перших порах своєї діяль- ності не мали ніяких "наукових" сил для вдійснення таких одновідаль- них науково-оправочних видань в справі дискредитування большовизму, то було б доцільним звінтересувати подібного рода роботами певні нау- кові сили інших наших відомств, укававши їм на печучу національно-дер- жавну потребу подібного роду справочних видань. Оскільки мені відоно, європейська література мало пристячувала уваги цим питанням , а для то- го прайд Міністерства Преси і Пропаганди в зазначеному напрямку може мати особливо велике значення. Я гадав, що роботу по виясненню справ- жньої і природи і практиків большовизму повинні виконати ми Українці, які найбільше запізнали його, а тому маємо на собі найбільше обов'язки в справі виведення большовизма на чисту воду перед Європою і, взагалі перед усім культурним світом. Такими я представляю собі завдання Міністерства Преси і Пропа- ганди, що до інформаційних та агітаційних обовязків його одповідаль- них кругів та громадської опинії Європи. Для технічного переведення цієї справи необхідно, звичайно, користувавшись не лише нашими держав- ними чи громадськими установами, на обовязок яких покладається справа вносин в чужоземцями , але і всякими іншими установами чи організація- ми, використовуючи їх уміло і зручно, все одно чи будуть вони нашими, чи обслуговують вони інтереси других держав. Зв'язки з різними телеграфни- ми агенціями, пресбюро, комітетами пропаганди, інформаційними установами, редакціями різних газет і органів і т.п. вважається мусить бути завязані і в відповідний спосіб використані. Особливо при цьому увагу треба звер- нути на завязвання зазначених вище звязків в тих країнах та державах, з якими Уряд наш має провадити найбільш тісніші зносини і які він має більш всього зацікавувати в долі нашої державності. Поруч з працею освідомлення чужоземних країн та народів в напрямку У.Н.Р., необхідно розвинути як найширшу діяльність і в справі національно державного освідомлення та поглиблення його серед тих кру- гів нашого громадянства, які опинились ними на чужій території. Як було вже зазначено вище-одповідальним завданням урядовим є заховати і скріпити серед цих кругів ідею національної єдності і по- пуття державної дисципліни. Згадане завдання в однаковій мірі належить до виконання всіх урядових чинніків нашого Республіканського Уряду, але одухотворити і йдейний провід в ньому взяти повинно в першу чергу Міністерство Преси і Пропаганди, пам'ятаючи, що од успішного виконання цього завдання полягає одна з найбільш одповідальних місій, яку має пе- реводити наш Уряд в той період нашої державності, що його нині ми пере- живаемо. І в першу чергу свій вплив в цій справі слід направити на на- шу армію, серед старшинського складу якої є досить елемента для скуп- чення над ним державно тривожної уваги. Це є елементи, або 1/неофіти в національно-державного боку, або 2/непевні в погляду У.Н.Р. і скоріше прихильні до гетьманської ідеології , або 3/російські елементи, що всту- пили до нашої армії одні з мотивів заробітку, другі з мотивів розкладо- вої роботи серед нашої армії,- щоб прищепити їй переконання, що можлив єдине спасення в боротьбі в большовиками полягає в підляганні Верхов- ному Російському Командуванню всіх антибольшовицьких сил і в рес рапії єдиної неділимої Росії. В відношенню до кожного з тих елемен- тів повинно вживати і різних засобів до привернення їх симпатій до У.Н.Р., чи то до органованого паралізування їх влочиної пра- ці, як що ця остання зачинає себе виявляти в певних ознаках. Ці ме- тоди Міністерство повинно створити і живучість їх після певної пе- ревірки, випробувати, пам'ятаючи, що більш успішні наслідки дає ідейна боротьба /друкованим чи живим словом/, як великі інші форми останньої, яких здебільшого вживає кожна урядова влада. Отож і створення відпові відної літератури, між іншим полемичної, на теми, що опреділяються са- мим завданням і характером цієї боротьби повинно Міністерством поста витись як одна з його чергових задач. Поруч з цією літературою повинна йти створення літератури, яка би обґрунтовувала нашу національно державну ідеологію: Такої літератури ми маємо не багато і Міністерство могло би вробити вели- ку послугу для нашої держави, коли б викликало в наших пісьменників і людей науки творчу ініціативу в справі створення тої галузі на- шої національної літератури, яка б розробила та поглибила ідея/обо- в'язку перед Державою , б/національної дисципліни, в/національно дер- жавного виховання і д/такого поводження кожного громадянина У.Н.Р., і то на кожному кроці його життя і в кожній ситуації-котре одпові- дало б почутию національної гідності і самоповаги . Зокрема достойна оцінка нашої військової боротьби за У.Н.Р., яка остільки переповнена героїзмом, високою самопосвятою борців та упер- тістю в здійсненню наших національних ідеалів, що відповідне переве- дення в життя цієї справи могло б в значні мірі спричинитись поста- влениому вище завданню. Окремі моменти цієї боротьби, окремі етапи та періоди і персональні хоробрі вчинки окремих лицарів як старших, так і козаків мусять знайти свій підгук в спеціальних нарисах/опо- віданнях доступних до зрозуміння широкої козацької і народньої ма- сей і, таким чином, заповнити пусте місце в українській літературі, яка може і не через свою вину мало присвятила цим темам своєї уваги. Така література якраз одповідала би і зміцненню в читачах ідеї дер- жавності, за яку ми на протязі трьох з половиною років поклали так так багато кр'вавих жертв. Зазначеним вище не вичерпується звичайно завдання, які му- сить переслідувати в своїй державній праці Міністерство Преси і Про- паганди. З поворотом на рідну територію ці завдання повинні будуть значно повирені і деталізовані порівняючи з тими завданнями, які слід здійснити в спеціальних умовах перебування нашого на чужій території. Петипра /в.р./ До Пана Голови Ради Народних Міністрів.- Прикладаючи при цьому копію витягу з протоколу засідання 16 цього грудня представників всіх українських партій, прошу Вас повідомити мене, яка саме нарада відбулася у Вас з Міжнародним Бюро Партій і які на цій нараді порушені були питання, що вимогали Вашої урядової відповіді.- Петлюра. 16-р/7 До Мідпартійного Бюро Українських Партій. Тарнів. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ повідомляє, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, одержавши витяг з протоколу ч.4 засідання Представників всіх українських партій 16 цього грудня, надісланий 17 цього грудня ч.23, запропо- нував Голові Ради Народніх Міністрів да- ти йому в цій справі докладні пояснення. Кріпачевський За Керуючого Справами Начальник Канцелярії Либовець Начальник Відділу Міністерство Бюро Української Партиї "17" Чудов 1920 р. 7. 23. М. Шарів Зам. Генерал Кірієнко-18. Пану Товари Директору При цьому маю честь надіслати Вам виписку з протокола наради представ- ників Українських партій, від 16 грудня 1920 р. 7433 Заміркує "президента" в Полмунфір. ? Всілякі танцю догади; виписку з протоколу 17/ХІІ Товла наради 16/12 99 Секретарь Л. Балашевський МІЖПАРТІЙНЕ БЮРО Представників Українськ. Партій 28.XI.1920 Ч.29 Тернів. Копія. 39 100 ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Міжпартийне Бюро при цьому надсилає Вам копію постанови Міжпартийної Наради від 23 грудня 1920 року ч. ІІ § 7. Голова зборів 28/XII Осип Безпалко Секретарь Міжпартийного Бюро Л.Вачинський. З оригіналом вгідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Копія постанови Міліцартийної Народи від 23 грудня 1920 року ч. II § I. Обміркувавши питання про заходи розформування Штабу Лівої Ар- мії У.П.Р. неправильним шляхом з порушенням закону про Вище Військо- ве Управління затвердженого 12 листопаду 1920 року і стоячи на основах: I. Що істнуючий закон про Вище Військове Управління § § 17,18 і 189 окреслює порядок обміркування і вирішення справ адміністра- ційно-організаційних та приваблення або звільнення Командуючого армією шляхом віднесення цього до компетенції Вищої Військової Ра- ди і Ради Народних Міністрів. 2. Що розформування Штабу Лівої Армії о актом самоливіднення з обереної боротьби і веде до морального розкладу армії і всього про- мадляства в той момент як боротьба за визволення українського народу ще далеко не закінчена і вимагає найбільшого напруження воїх істну- ючих державних чинників У.Ч.Р. 3. Що подібний акт буде уявити ворогам української державності в ікніх антидержавних і антиреспубліканських змаганнях Міліцартийна Нарада представляє українських політичних партій заявило рішуче протест проти подібних заходів радуючи їх не тільки неправильним, а і по суті підливими для держави і абсолютно недопу- стимими в сучасний момент. Вважаючи на те, що до скликання Ради Республіки обов'язок захову- вання прав законності в напрямку конституційності лежить на Раді Народних Міністрів, жадає від Голови Ради Народних Міністрів негай- ного вжиття всіх заходів а/ до припинення акції в справі розформу- вання Штабу Лівої Армії, б/ до встановлення законності в справах Військового Управління. Ухвалена одноголосно з присутності представників партій С.-Д., С.-З., С.-Р., О.-О.т О.-З.-П., Хм.-Д, Н.-Р. Голова Зборів 23/XII 1920 Осип Веопалко Секретар Міліцартийної Народи Л. Бачинський З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ПАРКТОРПІЛ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН ВІЛОНЬ У.Н.Р. 29 грудня 1920 р. ч. І460. м. Тарнів. З приводу поданої Вам мені в копії постанови Міжпартійної Наради 28 цього грудня, що відбулася під Вашим головуванням, зважаю за потрібне зазначити: Через те, що закон про Вище Військове Управління не містить в собі спеціальної постанови про надання йому якоїсь співності /орг- ложення по телеграфу та інше/ і його не оголошено у Вістинку Держав- них Законів, - а в через це не було оголошено наказом по Головній Раді манди здійснити і витяги з закону про утворення Вищої Військової Ради, не було правних підстав для утворення Вищої Військової Ради і чин- ними залишалися попередні військові законоположення /Положення про Ползове Управління військ/, які надають Головному Оглядачові, яко Вер- ховному Головноокомандуючому, всі права що до переорганізації армії в той чи інший спосіб. Поставивши на чергу справу розформування Штабу Дієвої Армії, які я зважаю за дуже актуальну і невідкладну и ділив в окреслі закон- нів чинних, але, взначально, дальше переведення цієї справи, в разі набра- ня законом про Вище Військове Управління сили, перейшло би до кон- потенції відповідного органу. Видно Військової Ради, про що мною ду- ло докладно поінформовано Пана Премер-Міністра, усно офіційно. Належні підротовки мірі в цій справі мною порушенні були в ли- стах на ім'я Пана Премера од 23 листопаду ц.р., од 27 грудня ц.р. і на ім'я Військового Міністра од 25/ХІІ ц.р. Проте, і тепер, не використавши в повній мірі свого права, я прийняв на увагу міркування Голови Ради народних Міністрів в цій справі що до способу переведення її з життя, про що по повідомив його в ночі з 27 на 28 цього місяця, а потім так самопозовидом і делега- цію Ради Міністрів в особі А. Лизинського, О. Саліковського, А. Нікоськи- го і А. Варановського 28 цього місяця, заявивши їм, що хоч вважаю свій погляд на дану справу більш однобілірним державним інтересам, але не бажаю утворювати тертви в спільній моїй праці з Радою Міністрів, особливо в даний мене, йду на компроміс і затримую чинність наказу про розформування Штабу Дієвої Армії. Обмінюючи погляди Міжпартійної Наради що до додатковості нам- чених мною заходів в справі реорганізації армії і корисності їх для У.Н.Р. і марки на увазі, що питання правової підставності цих заходів вичерпуються вищенаведеним, я зважаю, що таке трактування політич- ними колами моїх намірів, завжди марних на меті лише добро нашої Ре- спубліки і завжди опертя на законі, дає мені право віднути в згада- нні постанови Міжпартійної Наради неоправдані закиди, а тому позбавляю мене тої моральної підстави та рівноваги при яких тільки я і в ста- ні примувати до зміцнення державних ідеалів Українського Народу. Консеквенції, які з вищезазначеного випливають персонально що до мене, я зважаю за одповідне зробити, користуючись в закону 12 ли- стопаду б.р. "Про Тимчасове Верховне Управління"У.Н.Р.". З поманою ПЕТЮРА./р.з./ 3 оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 29 грудня 1920 р. ч.1460. м. Тарнів. З приводу поданої Вами мені в копії постанови Міжпартійної Наради 23 цього грудня, що відбулася під Вашим головуванням, вважаю за потрібне зазначити: Через те, що закон про Вище Військове Управління не містить в собі спеціальної постанови про надання йому якоїсь спільності /оголошення по телеграфу та інше/ і його не оголошено у Вістинику Державних Законів, - а а через це не було оголошено наказом по Головній Команді військ і витяги з закону про утворення Вищої Військової Ради і чинними залишились попередні військові законоположення /Положення про Полювове Управління військ/, які надають Головному Отаманові, яко Верховному Головнокомандуючому, всі права що до переорганізації армії в той чи інший спосіб. Поставивши на чергу справу розформування Штабу Лівої Армії, яку я вважаю за дуже актуальну і невідкладну я діяв в окресі законних чинник, але, звичайно, дальнє переведення цієї справи, в разі набрання законом про Вище Військове Управління сили, перейшло би до компетенції відповідного органу - Вищої Військової Ради, про що меню було докладно поінформоване Пана Прем'єр-Міністра. Устно офіційно. Належні підготовані міри в цій справі мною порушенні були в листах на ім'я Пана Прем'єра од 28 листопаду ц.р., од 27 грудня ц.р. і на ім'я Військового Міністра од 25/ХІІ ц.р. Проте, і тепер, не використавши в повній мірі свого права, я прийняв на увагу міркування Голови Ради народніх Міністрів в цій справі, що до способу переведення її в життя, про що і повідомив його в ночі з 27 на 28 цього місяця, а потім так само повідомив і делегацію Ради Міністрів в особі А.Лівицького, О.Саліковського, А.Ніковського і К.Варановського 28 цього місяця, залишивши їм, що хоч вважаю свій погляд на дану справу більш оповненим державним інтересам, але не бажаючи утворювати терті в спільній моїй праці з Радою Міністрів, особливо в даний момент, йду на компроміс і затримую чинність наказу про розформування Штабу Лівої Армії. Обминаючи погляди Міжпартійної Наради, що до повнільності намічених мною заходів в справі реорганізації армії і корисності їх для У.Н.Р., і маючи на увазі, що питання правової підставності цих заходів вичерпуються вищенаведеними, я взяв чай, що таке трактування політичними колами моїх намірів, зазнади маючи на меті лише добро нашої Республіки і завжди опертися на законі, дає мені право відчути в згаданій постанові Міжпартійної Наради неоправдані заходи, а тому позбавляю мене тої моральної підстави та розвитку при яких тільки я і в станні примувати до здійснення державних ідеалів Українського Народу. Консензенції, які з вищезазначеного випливають персонально що до мене, я вважаю за одповідне зробити, користуючись в закону 12 листопаду б.р. "Про Тимчасове Верховне Управління"У.Н.Р.". З пошаною ПИТЛЮРА./р.з./. 3 оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Виписка з протоколу ч. 4 Засідання Представників всіх українських партій. Тарнів 16 грудня 1920 р. Черговий Голова наради п. ЛИПА Секретарь п. Вачинській. Слухали § I Доклад Міжпартійного Бюро про переведення в життя постанов Міжпартійної наради і розмови з Прем'єр-Міністром в означеній справі 12 грудня с.р. § I. Заслухав інформації про спільну нараду Міжпартійного Бюро з п. Прем'єр-Міністром і констатуючи не зрозуміле не додержання слов'я з боку Прем'єр-Міністра, який обіцяв дати остаточну відповідь по порушеним питанням на нараді , не пізніш вівторка 14 грудня, а навіть не сповістив про причини такого не додержання слова, що можно було легко виконати, Міжпартійна нарада УХВАЛИЛА: Запропонувати п. Прем'єр-Міністрові дати від Імені Уряду У.Н.І остаточну відповідь на всі порушені питання, в розмові з Представниками партій 12 грудня 1920 р. не пізніш Неділі 19 сього грудня до 5 год. Веч. Копію надіслати п. Голові Директорії ГОЛОВА НАРАДИ 16 грудня М. Липа Секретарь М. Вачинський Головній Ставок 1372 19 червня 1920 Мзмірб Начальнику Військової Діквідаційної Комісії в Речипосполитій Польській, Копія Голови Дипломатичної Мінії в Речипосполитій Польській. Після сьогодняшнього докладу Командуючого Дієвою Армією виявилось, що в районі Тарнополя розташовано і це досі не перевезено до таборів од десяти до п'ятнадцяти тисяч Українського війська. Люде находяться в надзвичайно тяжких умовах: розташовані дуже скупченю - по тридцять чоловік в хаті, завдяки такій скупченості появились різ- ні інфекційні хвороби і між ними плямистий тиф; в відношенню харчовому район Тарнополя цілком все виснажений, харчів та фуражу предбати не можливо завдяки чому козаки голодують наслідком цього появилась цинга. Кинський склад армії тем вруйнований, від недостатку фуражу коні в дуже великій мількости подохли, а решта від- бирається а часто і просто грабується польським військом. Разом з тим місцева польська військова влада одмовля- ється початати ешелони для перевозки війська до призначен- них таборів спираючись на брак угля. В такому-ж стано вші находяться зараз кілька тисяч війська російської армії. Аби запобігти деворганізації в армії, яка може бути викидана як наслідок всього вище поданого, необхідно не- райно полішити становище частин Української Армії як рос- сташовані в районі Тарнополя і приєднати їх до тих частин які вже розміщені по таборах. В зв'язку з виконанням цього наказу: 1. Звернутись до Військового Міністра В.П. з проханням, аби негайно на протязі кількох днів армія була ешелонована до призначених їй таборів для чого до Тарнополя або до одної із призначених станцій мусить бути подана відповідна кількість ешелонів. 2. Коли не можливо зараз перевезти армію до таборів, - дозволити пересунутись частинам Української Армії в району Тарнополя в район на південь від Львова як місце більш сприяюче для харчування людей і фуражировки. З цього району просити армію ешелоновати до таборів. 3. Просити Військового Міністра В.П. валишити кожній дивізії мінімум коней необхідних для господарських потреб, а саме по 50 коней на дивізію. Разом в цим прошу Пана Михайліва допомогти Генералу Зелінському в полагодженню зазначених справ. До цього доходяться колія доклада Начальника санітарної частини Армії від 15/ХІІ ч.1814 про становище армії в районі Тарнополя. Головний ОТМАН В.о. Військового Міністра Генерального Птабу, Генерал-Поручник До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Пройшов майже місяць, як я звертався до Вас в листом 28 листопаду б.р., порушаючи цілу низку питань, які повинні були бути негайно розв'язані Урядом. Між іншим я здіймав в цьому листі питання про переорганізацію центрального нашого апарату, перегляд всієї системи управління і ,радячи, що Уряд цілком поділити думки мої, що до конечної потреби сконструювання такого урядового апарату який би відповідав необхідності переводити працю тут і готуватись до праці на Україні, а равом з тим був би остільки нелічний, що не обтяжував би і без того обтяженой державної скарбниці, я був певний, що ця моя пропозиція буде обговорена в Раді і розв'язана в першу чергу. По журналах засідань Ради Міністрів видно, що дійсно утворено Комісію що дот скорочення штатів Міністерств, але ж, на мою думку, це скорочення треба переводити зверху і перш за все вирішити питання, оскільки потрібен тепер повний склад самих Міністерств. До того часу, поки Рада Народних Міністрів виконувала функції і законодавчого характеру і численній склад її відповідав потреби, але тепер, коли все вирішено скикати предпарлямент і коли цей орган має перебрати значну частину долерішньої роботи Ради Міністрів, я вважаю, що і склад її мусить бути відповідно скорочений. Таке скорочення можна перевести цілком об'єднання, в особі одного члена Кабінету, управління різними близь- кими по характеру діяльності, Міністерствами. Можна було наприклад, об'єднати Міністерство Пошт і Телеграфів і Мін стерьство Пляхів в одно Міністерство Комунікації, Міністе ство Народнього Господарства з'єднати з Міністерством Зе мельних Справ, до Міністерства Внутрішніх Опра в прилучи- ти Міністерство Ісповідань і т. д. В окремих міністер- ствах можна було б скасувати навіть цілі департаменти, як наприклад Управління Національної Культури і Мистецт ва. І ввагалі, як що докладно обмір увати цю справу, то, я гадаю, нарешті можна було б обмежитись самим невелич- ким апаратом. Ці питання, особливо в цей час, коли фінан совий стан Держави нашої майже катастрофічний, надзвичай но важливі і я прошу Вас внести їх з спішному порядкові на розгляд Ради Міністрів і про розвязання їх мені пер- сонально доповісти. Крім того, по журналах засідань за грудень б.р. я в бачу, щоб в Раді Міністрів обговорювалась програма діяль- ності того чи іншого Міністерства, а проте я зупинився на цьому в своєму листі, вважаючи, що необхідно умовок роботи Міністерств повинна бути певна лінія, певна про- відна думка. Рада Міністрів, на мій погляд, повинна була вже до сі розглянути і затвердити програму по кожному Міністер- ству, виробити і намітити певний шлях тої праці, по якому в цих обставинах має йти кожне Міністерство, яке завдані має перевести в життя. Прошу Вас і з виконанням цієї моєї пропозиції та- ко ж поспішити і зробити зарядження, аби кожний Міністр доповів мені, у Вашій присутності, про свою діяльність за останні часи і про працю свого Міністерства, яка має пе- водитись надалі. Посадовець. Великий Ставаний Директор? Загальний Старий Фронтовий Лікар б.в. До Пана Міністра Преси і Пропаганди. З огляду на необхідність консолідації всіх наших національних сил в напрямі, підкресленому мною в листі на імя ГОЙови Ради Народніх Міністрів з 28 листопаду б.р., прошу Вас повідомити мене, які міри вживаються Вами що до консолідації емігрантських сил наших, які перебувають у Відні і взагалі за кордоном. Справи цій я надаю особливо велике значіння, бо тіль- ки від консолідації наших сил за кордоном залежить успіш- ність всієї державної роботи наших одповідальних дипльо-а- тичних представників. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ ДО ПАНА МІНІСТРА ЄВРЕЙСЬКИХ СПРАВ. Від Посольства У.Н.Р. в Німеччині операжено відомості, що у всіх німецьких часописах почина- еться добре зорганізувана пресова кампанія проти української справи взагалі і Уряду У.Н.Р. зокрема за єврейські погроми. В цих часописах між іншим дуже яскравими фарбами малюється "звірства, що по повнені ніби то нашими військами". Складається навіть чорна книга про ці погроми на ріжних євро- пейських мовах. Звичайно, підстава цієї кампанії криється не в погромах, яких в дійсності не було, а десь глибше, в тайніках європейської дипломатії і провадить- ся особами, яким в цей час потрібно здискредиту- вати українське питання. Але-ж все таки не можна залишати без належної відповіді і полснень тих за- кидів, які робляться в німецькій пресі нашій ар- мії, нашому Уряду. Як Член Уряду У.Н.Р., Ви самі, мали змогу пере- свідчитись, що відносини між нашою армією і насе- ленням були дуже гарні. Ви не раз і самі мені про це говорили. Ви знаєте, що єврейське населення України було дуже задоволене вступом нашого вій- ська в квітні цього року, що з оголошенням вільно- го торгру одразу почалось в країні рухливе торго- вельне мирне життя, що коли під натиском ворога ми залишали рідні терени, то єврейське населення, яке тільки мало змогу, примушало за нашою армією, тікало від больщевиків. Як що де може і траплялись випадки, коли одіро- якого-сь нападу був єврей, то з цьому були винні банди розбійників, яких після бельгізького панування залишилось чимало і яких одразу не можна було знищити. Про погроми, про масові грабіжництва та збивства щорного взе-вського населення я нічого не знав і навіть і не при- пуская, щоб це могло бути. Отже прошу Вас, Пане Міністре, звернути на це свою особливу увагу і вжити відповідних за- ходів для припинення цього антиукраїнського по- ходу, який може дуже пошкодити справі україн- ської державності. і мирному співжиттю українсь- кого і єврейського населення, яке утворилось на черзі У.Д.Р. Петлюра (в р) Повернути Розуму вправи М. Миронович (в р) Миклаш Відповідь на Народний Агрегат До Голови зборів 23 грудня 1920 р. Мілпартійного Воро Представників Українських Партій п.Осипа Безпалко. З приводу поданої Вами мені в копії постанови Мім- партійної Наради 23 цього грудня, що відбулася під Ва- шим головуванням, зважаю за потрібне вказати : Через те, що закон про Вище Військове Управління не містить в собі спеціальної постанови про надання Йому якоїсь спільності /оголошення по телеграфу та инте/ і. Його не оголошено у Вістинку Державних Законів, - а че- рез це не було оголошено наказом по Головній Команді і витяги з закону про утворення Вищої Військової Ради, - не було правних підстав для утворення Вищої Військової Ради і чинними залишались попередні військові законопо- ложення /Положення про Польове Управління військ/, які надають Головному Отачанові, яко Верховному Головно-командуючему, всі права що до переорганізації армії в той чи інший спосіб. Поставивши на чергу справу розформування Штабу Діє вої Армії, яку я зважаю за дуже актуальну і незвідкладну я діяв в окресі законів чинних аже ,звичайно, дальнє переведення цієї справи, в разі набрання законом про Вище Військове Управління сили, перейшло би до компе- тенції відповідного органу, Вищої Військової Ради,про що мною було докладно поінформовано Пана Премер-Міністр устно офіціально. Належні підготовчі міри в цій справі мною поручені були в листах на ім'я Пана Прємера од 23 листопаду н.р., од 27 грудня ц.р. 1 на ім'я Військового Міністра од 25/х. ц.р. Проте, і тепер, не використавши в повній мірі свого права, я прийняв на увагу міркування Голови Ради Народних Міністрів а цій справі що до способу переведення її в життя, про що і повідомив його в ночі з 27 на 28 цього місяця, а потім так само повідомив і делегацію Ради Міністрів в особі А.Лівцького, О.Саліковського, А.Ніколовського і Х.Барановського 23 цього місяця, заявивши їм, що хоч вважаю свій погляд на дану справу більш однозв'язним державним інтересам, але не бажаючи утворювати терті в спільній моїй праці з Радою Міністрів, особливо в даний момент, йду на компроміс і за- тримую чинність наказу про розформування Штабу Дієвої Армії. Обминаючи погляди Міжпартийної Народи що до доцільності намічених мною заходів в справі реорганізації армії і корисності їх для У.Н.Р. і маючи на увазі, що питання правової підставності цих заходів вичерпуються вищенаведеним, я зазначаю що таке громадування політичними колами моїх намірів, завжди маючи на меті лише добро нашої Республіки і завжди опертись на законність, дає мені право відчути зі згаданої поста- нови Міжпартийної Народи неоправдані закиди, а тому повбачаю мене тої моральної підстави та рівноваги при яких тільки я і в стані примувати до здійснення державних ідеалів Українського Народу. Консеквенції, які з вищезазначеного випливають персонально що до мене, я вважаю за однозв'язне зробити, користуючись в закону 12 листопаду б.р. "Про Тимчасове Верховне Управління У.Н.Р.". МІЖПАРТІЙНЕ БЮРО Представників Україн: Партій 28.XII.1920р. ч. 29 Тарнів. ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Міжпартийне Бюро при цьому надсилae Вам копію постанови Міжпартійної Наради від 28 грудня 1920 року ч II § I. Голова Зборів 23/XII Олександр Костенко Секретарь Міжпартійного Бюро Льонидов НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. 4.II8 23 грудня 1920 року. м. Тарнов. З огляду на відход Українського війська з України по на рі- чку Збруч на терен Польщі в положення інтеревування, вважаю недопціль- ним окреме Командування Дієвою Армією, як Установи, призначеної ви- ключно для керування військом на тєстрі війни, а тому наказую Коман- дуючому Дієвою Армією Генерал-Поручнику ОМЕЛЬЯНОВИЧ-НАВАЛЕНКО перестати приступити до розформування Штаба і Управління Дієвої Армії в відхо- мандрюванням персонального складу Першої України Штабу Дієвої Армії в розпорядження Начальника Генерального Штабу, а інших Управ та Упра- влінь в розпорядженні Військового Міністерства з використуванням ви- щих начальників ціх Установ для поповнення персонального складу Цен- тральних Установ Військового Міністерства. Нутрові частини Штабу Ді- євої Армії направити до 6-ої стрілецької дивізії. Начальникові Генерального Штабу використувати передавання йому від штабу Дієвої Армії не сокальним склад при реорганізації Го- ловної Управи Генерального Штабу, згідно даних інор вказівок, маючи на увазі необхідність в майбутньому, в мент потреби; формування від складу Генерального Штабу Оперативного Штабу для керування військо вими операціями. Командуючому Дієвою Армією наказую в належний час представити-мені новими зобічними відчіти про свою діяльність і дія- льності Армії єрідно установленних на цей предмет законів У.Д.Р., "Положення про польове Керування військами в військовий час" а до- датком грошового і річевого відчитів за весь час вини до останньо- го менту - переходу військом за річку Збруч, а також відчита про передачу зброй і військового майна Поліській Військовія Владі по пе- реході Збруча. Всі грошові сумми, яки залишились до останнього часу в распо рядженнн Командуючого Дієвою Армією, Начальників Заосмотрення і По- стачання дієвої Армії, наказую негайно на протязі тиждня з дня оде- ржани цього наказу, здати в Державну Скарбницю, а докладні і точні відомості про зданні пропш надислати до Військового Міністерства по Головній Мирві Постачання. Командуючому Армією, після закінчення доручених цим наказом справ, явитися до мене в моє розпорядження, а Начальникові Штабу Дієвої Армії Генерал-Корунному ЛИЗКО - в розпорядженнн Начальника Генерального Штабу.- Надписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯРА. Т.в.об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Корунних НАКІВ З орігіналом згідно: Т.в.об. Начальника наказно-персонального Відділу Загальної Управи Військового Мініст-ва, Остаток Копія постанови Міжпартійної Наради від 23 грудня 1920 року ч. II § I. Обміркувавши питання про заходи розформування Штабу Дієвої Ар- мії У.П.Р., неправильні шляхи з порушенням закону про Вище Військо- ве Управління затвердженого 12 листопаду 1920 року і стоячи на основах: I. Що істнуючий закон про Вище Військове Управління § § 17,13 і 139 окреслює порядок обміркування і вирішення справ адміністра- ційно-організаційних та призначення або звільнення Командуючого армією шляхом віднесення цього до компетенції Вищої Військової Ра- ди і Ради Народніх Міністрів. 2. Що розформування Штабу Дієвої Армії є актом самоліквідації оз- оброєної боротьби і веде до морального розкладу армії і всього гро- мадянства в той момент як боротьба за визволення українського народу ще далеко не закінчена і вимога найбільшого напруження всіх істну- ючих державних чинників У.Н.Р. 3. Що подібний акт буде ужитий ворогами української державності в інших антидержавних і антиреспубліканських змаганнях Міжпартийна Нарада представників українських політичних партій заявляє рішуче протест проти подібних заходів рахуючи їх не тільки неправильними, а і по суті шкодливими для держави і абсолютно недопу- стимими в сучасний момент. Вважаючи на те, що до оскінкання Ради Республіки обов'язок захову- вання прав законності в напрямку конституційності лежить на Раді Народних Міністрів, жадає від Голови Ради Народних Міністрів негай- ного влиття всіх заходів а/ до припинення акцій в справі розформу- вання Штабу Дієвої Армії, б/ до вотановлення законності в справах Військового Управління. Ухвалена одноголосно з присутності представників партій С.-Д., С.-Ф., О.-Р., О.-О., С.-О.-П., Кл.-Д, П.-В. Голова Зборів 23/ХІІ 1920 Осип Веселюк Секретар Міжпартійної Наради Л. Вачинський З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ = I = ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. дня 192... року. Ч. 1765 На сьогоднішньому прийняттю доктора Окопенка перед від'їздом його до Відня, я до- відався, що до українських установ функціоно- вавших в справі військово-санітарній у Відні маються різного роду несплачені борги та пре- тензії фірм і окремих особ на певну суму. Я би прохав Вас, Пане Міністре, щоб Ви мали на увазі справу полагодження цих претен- зій з тих сум, які має отримати Пан Посол Василько на підставі даних йому уповноважень із Віденського та Угорського Державних Банків В звязку з цим я зважав би доцільним аби Ви звернулись до Ради Міністрів за ухва- лою, котра би дала Вам змогу справу цю пола- годити в способ, одповідаючий гідності Ре- спубліки і не допускати її до суду, якою до- рогою ,як інформував доктор Окопенко мене, мають долодити свого права окремі установи і особи в своїх претензіях до нашого Уряду. Підписав. ПЕТЛЮРА. /р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович. / р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Копія. 109 113 до Пана Міністра Справ Закордонних. ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАГРАНИЧНИХ РІЧИ ПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ. Ситуація, яка складалася в половині цього листопада на фронті військ У.Н.Р., коли армія наша вз-за браку набоїв і транспортних засобів з безперервним боєм відходить в українських територіях до кордонів Дольци, коли под натиском переважаючих сил ворога - можливим являється, а де-не-де вже почався перехід її на теритію Річі Посполитої Польської, а разом з нею і Правительства, урядових апаратів та досить значної кількості українських громадян, наразі підносить цілу низку питань про оформлення цих явищ і введення їх до певного русла з боку фактичного і правного. Репрезентуючи державні інтереси У.Н.Р. в Річі Посполитій Польській і беручи на увагу певні міркування в цій справі свого Правительства, маю за честь подати Вам, Пане Міністре, низьковазначе- ні питання, які відразу ж виникають при вгаданому переході, а та- ко ж наш плян вирішення їх згідно в інтересами обох Правительств і дружніх народів. 1. Характер перебування на території Польщі Українського Правительства і його правне становище що до повнення своїх функцій. 2. Зносини Його з своїми закордонними представництвами сто- сунки з урядовими апаратами, армією і біженцями. 3. Відношення до своїх цінностей, майна та громад. 4. Місце його розташування. 5. Характер пробування на терені Польщі. і правне становище що до своїх функцій урядових апаратів Центрального Правительства У.Н.Р. і місце розташування їх. 6. Доля урядового майна. 7. Характер перебування війська У.Н.Р. на терені Польщі. 8. Доля зброї та військового майна. 9. Способи опікування над військом. 10. Порядок і способи зносин з військом Правительства У.Н.Р. II. Доля командного склада і способи його розміщення. 12. Місце розташування війська. 13. Порядок і місце перекована зброї. 14. Порядок утримання і апробації війська. 15. Доля коней. 16. Доля полонених, виведених військом з собою на терені Польщі. 17. Характер перебування на теренах Польщі біженецького еле- мента, в Україні , і способи та порядок утримання його. На мою думку вирішення цих питань мусило-би мати наступний характер, а саме: Правительство має право істнувати яко Правительство з необ- меженим правом познення своїх функцій що до керовництва його закор- донними представництвами, урядовим апаратом і опікування армією. Зносини з Польщею і іншими українськими Посольствами та Місіями провадилось би через істную Дипломатичну Місію У.Н.Р. в Варшаві. З своїми урядовими апаратами зносини мали-би в формі опі- кування над нею. Для цього Члени Правительства мусили-би мати право безборонного пересування по польській території і приїзду до ар- мії коли завгодно. Це стосується і до зносин його з біженецьким еле- ментом. Цінності, майно, гроші та архиви мали-би лишитися в безпосе- редньому розпорядженні Правительства, що цілком відповідає його ста- новищу як Правительства дружньої країни. Місцем росташування Прави- тельства мало-би бути один з пунктів Польщі поблизу від місця пере- бування урядового центрального апарату. Центральний Урядовий апарат У.Н.Р. лишається в розпоряджен- ні Правительства яке в спосіб фактичний і переродить через нього свою працю. Користується з права тільного пересування на теренах Польщі нарівні з іншими чужоземцями. Для сталого осідку урядових базано, аби відведено було м.м. Тарнів та Ряшів, де урядові все проживали перед наступом і встано- вити певні зв'язки з місцевим населенням. Урядове цивільне маєло-би лишитись в розпорядженні від- повідних Урядів. Військо У.Н.Р. в разі перехода кордону Польщі мало-би користу- ватися зі всіх прав війська дружньої держави, претенційшого по війсь- ковим обставинам кордон другої дружньої Держави. Військо У.Н.Р., яке ще недавно боронило для Польщі Галичину і честно виконало свої зобов'язання має право на особливу до себе увагу. Обмеження можуть торкатися лише права розпорядження зброєю, поскільки це може притягати ворога також до преточення кордонів. Воно є захованимм одинства і організації своїх частин могла би бути розташоване в одному місці, де могла-би уніститися майже вся українська армія, що має або перейшла вже кордони Польщі. Зброя та військове майно мусило би бути зложене в депозит в повному місці з військовою з поляків і українців охороною і учтено через особливі комісії вміщаного складу і прийняття під росписку польських військових влад. Заховування зброї могло би бути в місці роставування армії. Олікування за військом лежало би почасти на Правительстві У.Н.Р. в формі безпосередньої або через якийсь окремий комітет; взаємострення та харчування мало би відбуватись в тих же розмірах і в спосіб, як і в польській армії. Командний склад війська і вищий командуючий армією та його штаб, а також командири діляній зі своїми штабами користуються що до свободи рухів всіма правами Правительства У.Н.Р. Останні старшини лишаються при своїх частинах. Всім старшинам на слово залишується всіляка зброя і вони позбавляються від якихсь явок, мейльдувань і т.д. Коні мали би переховуватися в окремому конському залазі; всі мусять бути при переточенні кордону оцінені завначеними вміщаними комісіями і учтено. Старшинські і власні ковальцькі коні лишаються на їх бажання в їх розпорядженні. Полонені мають бути передані польській військовій владі для переведення обміну на них українських військових та громадян, зображаних в полон у У.Н.Р. через ворога. Біженці перебувають на правах громадян чужеземних держав. Їх по можливості розміщуються в одному місці під безпосередньою опікою окремого з них же Комітету для взаємострення та харчування їх. З огляду на вищезазначене і передбачаючи крім цього цілу низку інших дрібних питань технічного характеру, прошу Вас, пане Міністре, про утворення для безпосереднього вирішення цих питань і зафіксування певних норм окреслюючих порядок перебування Правительства, війська та окремих громадян У.Н.Р. на терені Польщі,УкрємніКомісії; з нашого боку в Комісію війшло-би чотирі цивільних особи від Варшавської Дипломатичної Місії в Головою ії на чолі і Голова Української Військової Місії в Варшаві. Негайність справи вимагає мене просити Пана Мі- ністра про якнайскорше її вирішення.- ГОЛОВА МІСІЇ: Варшава, дня 27/ХІ-20р. Командарму прочаним після перегляду повернути лінії назад Петлюра 4 ти 1920 року Не все це так, як пам'ятає в звичному моїй 116 Не можна ще справити хропих над і ВЕЛИКИЙ НАРОДНИЙ ПАНІ МІНІСТРЕ. Останні каденція по земні події винудила мене потурбувати Вас, Пане Міністре, розмовою по працю дорту, на маль, зважок від Станиславовичом був свій налагоджений, апарати коп'є про- повали і мене встиг багато до чого Вам передати, отже робля не через курс, ора, Доб Ви були в курсі всіх справ, дозволю собі почати здале- на. Нинішній підворот польських військ і загрожуюче становище на фронті заставили нового Міністра Загородних Справ п.Са- піру звернутись за посередництвом до Антанти в справі миру в Росію на основі самовизначення народів, заможавших нёміл Польщою в Росії. На конференцію в Опо-від, іхала польська делегація на чолі з Прем'єром Грабським. Після перед від'їздом делегації вжива всіх заходів, аби польсько-український договір не був порушений якимити підчас обговорювання справи перемир'я з больовиками Міністр Левинський був у Сапіри, у Грабського. Начальника Панства і у лідерів значних селянських партій. Всі завіряли, що ни при якій ситуації Польща не відмовиться від підписаного договору. Дикуючи своїм персональним відносинам з Послом Латвії і інландії, а добився, що вони той обов' були у Міністра Грабського і Сеніги і тех одержали тони - самі завірення по українському питанню, як і ми. Уже той факт, що Польща звернулась за посередництвом до Англії дуже нас заспокоїв і не предвіщав нічого гарного для нашої справи, бо ни знали відносини Антанти, а особливо Англії до українського питання. Факт затвердження Пілсудським кабінета Грабського, в якому Міністром Закордонних Справ був персональний ворог Пілсудського, Сеніга, доказував, що в польській політиці починають брати верх сидоки, які почали спиратись на будучу реальну силу, формування добровольчих військ Галлером , противником політики Пілсудського. Коли ж не виставив при переговорах з провідниками політики Пілсудського і поділяючи його погляди на українську справу представниками Військової партії, то по-лучив категоричне застереження, що Грабський одержав точні інструкції ні в якім разі не згоджуватись на переговори, коли буде об'єднане українське питання і посе було гаразд, аби мовляв, "наше дипломатія [соб-то польська] буде війна духом і не програла справи в Єва". Такі застереження, Пано Міністре, давали нам надію, що наше становище не є безвихідне. Але ж дійсність оказалась іншою: польська дипломатія не витримала; не думаю, щоб тут був "злий унісол бо умови переговорів надзвичайно важкі для самої Польщі. На пропозицію Антанти Польщі Антантє потребувала підчинитись її рішенню. Уряд прийме їх і виконає. З підписаним польсько-українським договором, Польський Уряд нарушив його формально по требуванню Антанти, перестав лічитись; докази тому такі: Міністр Сапіга на моє категоричне запитання дипломатично успокоював мене, що бойовики не згодяться на завінення зброї і що для Поляків остається тільки мала дипломатична боротьба за українське питання на Мировій Конференції на основі затасканого принципа самоозначиння народів. Грабовський був откровенніший і в балачці зі мною, з Чопівським, Латишським Послом відповів, Латишському Послу: що українське питання може бути розглянуте на Мировій Конференції, як внутрішнє російське, або як Галицько-Чопівсько- му: "українське питання змігло з європейського ринку, більки га- лильке питання цікаве зараз Антанті", а соціаліст Данинський на запитання Мазепи відповів що зовсім кінічно: договір, під- писаний для Польщі не о обов'язковий, бо він таємний і не рати- фікований в Сеймі, що єсть тільки військова конвенція між двома головними командуваннями, яке ну відповідає військова влада, а не Парламент. Чопівський заходив у Грабовського остаточної від- повіді з приводу позички церкви. Грабовський відповів, що вони нього зараз переговори не можуть формальним шляхом, бо не відомо що буде з Україною, а у нас нема поручителів великих Російських капіталістів; цо справу можна було б погодити зайком у Міні- стерства. Закордонних Справ, при чому не буде б тільки політич- на акція і Міністерство іншої приймкось би просто списати ці гроші в розхід; Грабовський принципово згодився, коли ми солгнем дозвіл у Військового Міністерства або у Міністерства Закордон- них Справ зробити позичку. На це надій мало, бо Міністерство За- кород. Справ ні Військово Міністерство не має великих кредитів. Рішення було сайдучо: Полька обанує Литву і відтлгає свої війська з Вільно до кордонів Литви, залишивши 50-ти верстну нейтральну зону. На Волині рівень Польщі відходить до Бугу й 50-ти верстна тільки на південній фронті, соб-то на Подолі нейтральна зона буде уст новлена так, що б дуть столи війська польські в мент завімени зброї; справа Східної Галичини вирішується Мировою Конференцією. Хвиляннями чинниками уважання Народу Після перемирря не- но наступає Мирова Конференція в Льондоні з участю Прибалтійських Держав і ноте представників Галичини, но без представників Наддніпрянської України. Іого певорився Грабський до Варшави. Задача Після була довідатись точного рішення Антанти відносно умов перемирря [до 6-го березня] і дальніх намірів Польщі відносно нашої угоди. З приводу цього я мав аудієнції у Міністра Саніги, в Бельведері, Грабського, представників військової партії Бельведера, майора Катушевського, Винни-Долгунинського; об перевірити мої інформації Соценко-Чопівський мав побачення з Прем'єром Грабським, а 4 тижень і Філлидевський Посол з Міністром Санігою і Грабським. За той же самий час Ржепецький інформувався у лідерів сеймових партій, а Нан Мазепа мав офіціальні розмови з Центральним Комітетом П.Р.С., з Морачевським і Асипнським і ним. Мої подробні розмови будуть представлені Вам пізніймо, а тепер я спіну передати Вам через курсора висловки з ліжня згодуються «єменко-Чопівський і Мазепа. Сучасний Польський Уряд цільно підлягає постанові Антанти, що він все й доказав, затвердживши з ним з 13-го на 14-те в засіданні Національнісі Ради Оборони згоду Грабського на пропозиції Антанти, об чим і сповістив Антантну. Ли-6 но були рішення Антанти, Польський Міністр Сапіга і Грабський в розповіді зі мною підкорну- ли, що нам дуже важко мати до конту пересміряти, як найбільшу тери- торію, що з приводу цієї справи і взагалі українсько-польсько- го порозуміння буде побачення в Замостя Пана Радзивилова Ста- мана і Пілсудського, до буде все остаточно вирішено і ми ин- шим, справа Галичини; ввічливо мені дещо було понятти, що раз дзеролайні чинники обох держав тиріпуртъвся справу, то нам ні об чим балакати. В розмовах моїх і разом поділками виднігалась, що краще було б вирішити справу Галичини не шляхом плебісциту, який може запропонувати Антанта, а порозумінням двох сторін, при чому приводилась знаменита лі- нія Бартеллі, з погрозою, що на плебісциті Поляки різмуть верх; всі ці пропозиції категорично були нами відкинуті. Отже думка моя, ідеяко-Іонівського, Ренецького і Мазепи така: больновики згодяться на завішення зброї; правда, воєнк потребували від Ан- танти негайного визнання і участі в Мировій Конференції, але ж це бує тільки больновитський. Оде і нічого більше: всі обста- вини припушують болдновиків негайно прийняти перемир'я, бо в противнім разі воїни будуть мати проти себе взор Антанту. По вик- лючено, до Антанта може визнати їх і до Мирової Конференції, бо, як замітив Грабський, Лойд-Джордж з тапер фактично диктато- ром сісі Європи; опозиція Франції Англія зломала пляхом рі- шу ої поведінки з Німеччини на користь ранній, - решта Держав Антанти давно готова визнати беззаконників. На Польщою закинута мертва петля і вона покорно знищає все те, ще від неї потре- бується бо єдиний союзник Франція в сучасній мент відійшов, до- каном чого в хоч би те, до Франції, відмовника Полякам в позиції 600.000.000 марок на придбання зброї в Німеччині, половина якої невинна була дістатись нам. Загал полського народу, банеє спо- кою і миру.Демократичні зв'язки круги негодують на Уряд Граб- ського, але ж вони не здібні на рішучу дії: вони бояться Ан- танти, внутрішніх переворотів, нового розкладу армії і, наприклад, на запитання Мазепи, як соціалісти можуть допустити, щоб Мирова Конференція обійшлась без їх участі? Запитуваний заявив, що ми дав- ним давно готові взяти участь в центрально-лівім кабінеті, та тільки наші буржуазні круги не відвертаються на такий здобичт; в мент таких належнихих подій, всім ємність перманентних засідань, роз'їздиться в суботу на діти панщини, оставивши рішати всю праву Національній Раді Оборони. Важливо, відома партія так звана "Вельведерська" на все не дотує, не вірв в цир з бож- новиками і готується до війни, але ж і у ней о взрізанні проти- ння в персоні Генерала Рехтера, який поділяє ендоковські мрії і, безперечно, відноситься обрикателю до українського питання. Між іншим, не змішуйте цього Рехтера з його братом, Начальником Гене- рального Штаба, якого Ви, напевне, знаєте і який є на нашому боці. Семілозь висловити Вам, Пане Міністре, свою думку. Нині здається, що необхідно Вам перейти від Іех до Англії, мотивів я по призову вони для Вас ясні, а в разі Ромеї згоди прошу негайно надіслати кур'єру ім Вам дипломатичний на порт |або фотографічні картин| тоді паспорт буде заротовлений Містеру з наказом куди Вам загото- вити візи; Вашого від, йду читаю і становище нашої Конференції в Спа, що Ви побачите із прикладуємої телеграми, конір якої я Вам надіслав по телеграфу. Надзвичайної ваги набирає для нас Прибал- тійська Конференція, але в додаток до Ризи не пізніше 1-го серпня; вона була призначена на 20 миник, але ж Поляки прохать одно- жити її на 10 день. Просять Ви Вас, Пане Міністре, призначити пред- -4- Порозуміння. Містечко дніпробані, і іменно: пн. Ф.Гомейер і Ф.Проше як о головноуповноважені ген.Слацова Кримського, військового Голо покомандуючого військами Брангеля з одного боку, і п.Вармаш, згідно пред"вденному мандатові, політичний представник і разом член Генеральної Управи Українського Союзу Вільних козаків включно відділів Повстанців на Україні і їх граничних областей, з другого боку прийшли сьогодня, 3 квітня 1921 р. в Берліні до сліду цього порозуміння: 1. пан Вармаш, повідомляє про малобутні кроки ген.Слацова і про переговори ведені в тій цілі з урядом відомим обом сторонам, заявляє свою цільовиту згоду в ними і своє бажання прийняти в них участь як офіційна особа. 2. п.Вармаш зобов"язується підприяти кроки, одобрени всіма підписаними під цією згодою, до приготовлення бази для переговорів з цим урядом. 3. П.Вармаш зобов"язується не вступати в жодні звязки з якою-небудь владою, партією або політичною групою, без відома підписаних під цією згодою і про всі зроблені ним кроки докладно і правдиво повідомляти пн.Гомейера і Проще. 4. П.Вармаш зобов"язується визнати овз застережень, при своїм вступі в переговори з названим урядом, основну точку досягнення вже ген.Слацовым. 5. П.П.Гомейер і Проще зобов"язуються що вони взиматимуть у тій самій формі в якій їх вживає укр. Союз заступник п.Вармашем з ооку названого уряду залежні нарантії ген.Слацова і його армії. 6. П.П.Гомейер і Проще зобов"язуються повідомляти постійно і правдиво підписаних під цією згодою про дальший розвиток Слацковської акції. 7. П.П.Гомейер і Проще зобов"язуються притягти до діяльної участі п.Вармаша, при дальших кроках, котрі вони розглядають для розвитку згаданої акції в напрямі порозуміння. 8. П.П.Гомейер і Проще зобов"язуються роспочати безпосередньо переговори укр.Союзу з названим Урядом, як тільки буде готова для них підстава. 9. Обидва контрагенти зобов"язуються додержати абсолютно у танні дане порозуміння. 10. Зміни і розширення цього порозуміння можуть бути переведені одноголосним бажанням обох контрагентів. II. Це порозуміння передбачає доповнення додатковим договором між названими учасниками. 12. При недодержанню одним із контрагентів якої-небудь точки вищенаведеного договору, має другий право виморати снідньої нара ди на протязі 10 днів. Коли б вона не відбулася або не довела до порозуміння, то уряд буде розв'язана на відповідальний винуватого. Берлін, 3.VI.1921р. Підпис Вармаш, Євиль Ф.Проще 2 примірники Додатковий договір Додаток 2. На підставі II точки угоди з квітня 1921р. між членами Головної Генеральної Управи Українського Національного Союзу Вільних козаків пн.Д.Вармашом, котрий є різьочасно його політичним представником, і голк.Подгавцен-Остряницкою, військово Головнокомандуючого військами Брангеля з другого боку. було заключено слідуючи додатковий договір: 1. Ген.Слацова Кримський зобов"язується визнати незалежність і самостійність України та Головну Генеральну Управу Українського Національного Союзу Вільних Козаків як будучий законний уряд України і зобов"язується негайно передати на руки п.Вармаш для Головної Генеральної Управи це визнання спеціальним писаним документом. 2. Ген.Слацова Кримський визнає себе союзником України і зобов"язується вірно виконувати всі договори заключенивід його імені 3. Ген. Слацюв-Кримський родиться і буде підтримувати, щоб всі укр. військові частини, як і поодинокі старшини і козаки, на просторі Західної Європи, Балканів та Кавказу, були об'єднані в особливий укр. корпус Головнокомандуючий і цілий командний і адміністративний апарат будуть призначені. Головною Генераль-про управою. 4. Ген. Слацюв-Кримський дбатиме, щоб під час перебування його військ на території України, воно не плуталось у внутрішні справи України ні Укр. армії. 5. Головна Генеральна Управа визнає себе солдатом ген. Слацюва і зобов'язується так само вірно виконувати всі порозуміння, заключені її уповноваженими. 6. Головна Генеральна Управа зобов"язується давати Ген. Слацюву-Кримському всюку допомогу і військову піддержку для його зведення і килинів війною Великороссії. 7. Під час переходу Ген. Слацюва-Кримського через територію України Головна Генеральна Управа обере на себе завдання підтримувати порядок, організацію краєвої адміністрації і забезпечення рокту та транспорту військ. 8. Головна Генеральна Управа бере на себе забезпечити спеціальною умовою задоволення необхідних потреб армії ген. Слацюва-Кримського під час її перебування на укр. території. 9. План походу вироблений ген. Слацювим-Кримським в порозумінні з укр. головною командою. Вердін, 6 квітня 1921р. Підписав Вармаш полк. Полтавець-Острянинця Міль Ф. Проше Гейнц Р. Гонелер -4- Порозуміння. одаток I. Визначилися, а іменно: ІІ. Гомейер і Проле яко головною поважені ген.Сланова Кримського, військового Голово покомандуючого військами Врангеля з одного боку, і II.Варман, звінно пред"єднаному кандатові, політичний представник і разом член Генеральної Управи Українського Союзу Вільних Козаків включно Відділів повстанців на Україні і їх гранничих областей, з другого боку прийшли сьогодня, 3 квітня 1921 р. в Берміні до слідуючого порозуміння: I.Чан Варман повідомляє про малобутні кроки ген.Сланова і про переговори ведені в тій цілі з Ярилом відомим обом сторонам, заявляючи сьогодні пільковиту згоду з ними і своє бажання прийняти в них участь як оцінна особа. 2.П.Варман зобов"язується підприяти кроки, одобрени всіма підписаними під цією згодою, до приготовлення бази для переговорів в цим урядом. 3.П.Варман зобов"язується не вступати в жадні звязки з якимусь владою, партією або політичною групою, без відома підписаних під цією згодою і про всі зроблені ними кроки докладно і пра- видиво повідомляти пп.Гомейера і Проле. 4.П.Варман зобов"язується визнати без застережень, при своїм вступі в переговори з названим урядом, основну точку досягнен- ня зве ген.Одадовим. 5.П.Гомейер і Проле зобов"язуються що вони визнатимуть у тій самій формі в якій їх виїзає укр.Совз заступників п.Варманем в боку названого уряду запевнені гарантії ген.Сланова і його армії. 6.П.Гомейер і Проле зобов"язуються повідомляти постійно і правдиво підписаних під цією згодою про дальні розвиток Слан- овської акції. 7.П.Гомейер і Проле зобов"язуються притягти до дійльної участі п.Вармана, при дальших кроках, котрі вони робитимуть для роз- витку згаданої акції в напрямі порозуміння. 8.П.Гомейер і Проле зобов"язуються роспочати безпосередні переговори укр.Совзу з названим Урядом, як тільки буде готова для них підтава. 9.Обидва контрагенти зобов"язуються додержати абсолютно у тайні данне порозуміння. 10.Зміни і розширення цього порозуміння можуть бути переведені одноголосним визнанням обох контрагентів. II.Це порозуміння передбачає доповнення додатковим договором між названими учасниками. 12.При недодержанню одним із контрагентів якої небудь точки вищенаведеного договору, має другий право вимогати спідньої наради на протяг 10 днів. Коли б вона не відбулася або не довела до порозуміння, то угода буде розвивана на здійснюваність винуватого. Берлін,3.VI.1921р. Підп. Лев Варман Еміль Ф.Проле Генц Г.Гомейер Додаток 2. На підставі II точки угоди 3 квітня 1921р. між членами Головної Генеральної Управи Українського Національного Союзу Вільних Козаків пп.Л.Варманом, котрий є різночасно його політичним представником, і чолк.Полтавцев-Острянцем, військово Головокомандуючого військами Врангеля в другому боку, було заключено слідуючий додатковий договір: I.Ген.Сланов Кримський зобов"язується визнати незалежність і самостійність України та Головну Генеральну Управу Українського Національного Союзу Вільних Козаків як будучий законний уряд Укра- їни і зобов"язується негайно передати на руки п.Вармана для Головної Генеральної Управи це визнання спеціальним писаним документом. 2.Ген.Сланов-Кримський визнає себе союзником України і зобов"язується вірно виконувати всі договори заключенів його імені того уповноваженими. 3. Ген. Слацюв-Кримський родиться і буде підтримувати, поб всі укр. військові частини, як і поодинокі старшини і козаки, на просторі Західної Європи, Балканів та Кавказу, були об'єдна- ні в особливий укр. корпус Головнокомандуючий і цілий командний і адміністративний апарат будуть призначені Головною Генераль- ною Правою. 4. Ген. Слацюв-Кримський дбатиме, щоб під час перебування того військ на території України, воїн не плутались у внутрішні справи України ні Укр. армії. 5. Головна Генеральна Управа визнає себе обов'язком гол. Слацюва і зобов'язується так само вірно виконувати всі поро- зуміння заключені її упо поваженні. 6. Головна Генеральна Управа зобов'язується давати Ген. Слацюву-Кримському всяку допомогу і військову піддержку тія його завдань і плінів відносно Великороссії. 7. Під час переходу Ген. Слацюва-Кримського через терето- рію України Головна Генеральна Управа берє на себе завдання підтримувати порядок, організацію красової адміністрації і зп- безпечення ронту та транспорту військ. 8. Головна Генеральна Управа бере на себе забезпечити спеціальною умовою задоволення необхідних потреб армії ген. Слацюва-Кримського під час її перебування на укр. території. 9. Підн походу вироблений ген.Слацови-Кримськи з поро- зумінню з укр. розломною командою. Вердін, 6 квітня 1921р. Нідп. Лев Вармаш Полк. Полтавець-Острянинця Сміль С. Проне Рейнц Ф. Помейер У. Н. Р. ІСКЛЮЧНИЙ МИТ МІСТА ВІННИЦЯ Середа дня 1920 р. ч. 44 бк.7.64 2 червня 1920р. Зал. від дому на ч.39, 1389, Зат. Відробляти по відомостях згідно р. Пайтіраму Департаменту Міністерства Внутрішніх Справ При цьому надсилано Список Свяскових частин, іменних у Володимир-Кор. кантарі Список військових частин і інституцій, винятково звернення до яких зроблено у зв'язку з розміщенням та устаткуванням їхніх мундирів. № п/п. Указ Вулиця, номер 1. Командо-Міста Миколаївська 72. 2. Канцелярське Сотне при Казармі Міста Володимирська 17-19 (Рум'янцев) 3. Казарма Святої Софії Обамане Під військовою інспекцією 4. Б Заповітного Садиби Взагалі Катерининська 12, д. Миколаївська (Моряк) 5. Юнацька Школа Народної Освіти "Моряк" 6. Українська Факторія Управління Казарми 419 і 358. 7. Військове Міністерство а) Кабінет Ради Адміністрації б) Тайна Президента Статуту в) Касова Банка Факторія г) Управл. для вибору, оренди та земельних справ (Військове Відомство) д) Військова Тайна м) 30-х кварталів Управл. е) Кабінет Нар. Секрет. Управл. ж) Департамент Казарми з) Відомство Закону, Запорожця и) Неповнолітніх Пільгових, притулків, Кобальтів 8. Інтенданська Управа (за матеріалом з Управл. Водою) Миколаївська 10-й вулиця 9. Управа по ремонту військ Укр. Нар. Революції Федор Морин 34. 10. Військо-Ветеринарна Управа Миколаївська Теснія, Курен 11. Санітарна Управа 12. Салонна Управа Українська церковною Хресною! Канцелярська 17 Молодого 13. Пекарня Управа Миколаївська Воля, Теснія, Ам. 14. Штаб Нижньоруських Військ без Шпиталю Фрішні Казарми 7-193 15. Педагогічна Місцева Квіткового Управи Б. Книжниця 7, 12. Молодий Слобода Управа Акташанів Степан Осипович, Степанов Іван Михайлович, Волинський Затонський, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду по лінії Революції Міністерства : Нестеров Іван Петрович, Степанов Володимир, Григорович, Кривоносова, Тимофій Григорович, 19 Лютого Соціал-Демократична Дирекція Уряду 36. Дермевсько Катерина Кузьма Івановича д/в. Синь-Доманівка. 37. Буряк Грація Миколайова 9 куріння, м. 125 38. Українське Подпільне Вугільненською Дімитрова Ф.Київського 25. З інших х. 39. Морозовий-Миколай Криво Над'ярдь захисник Києва і Пасічного, о російці тут Грації Ігора Марк Володимир. 40. Ім'я Тимінської Кирпичниці Миколайова 10 Ставки х 41. Рубковська Олена Пушкіна 12 Емір-Оша 42. Володимир Управа по військових повинностей міністр Вищої Ігоря Миколайова на Києвський пруд. 43. Подпільний Нестор Зу-Київського Победи Князьковська 10 Менець 44. Каменев Степанові Вс.Синєдальської і Братської першої. 45. Земельна Річниця Кирил-Микола, За. Європи та державною Освітньою Правда Михайловича 10 Гараського 46. Винниченко Святославові Миколайова 63. 47. Д-м Загальних Стал Миронова На Інші вакантні Савка-Артём Князьковського 48. Мотохільна Володимир Лук'яненко Победи Овсянин Гришкина 12 Темпово 49. Хомичева Марина Новикова Миколайова Ставки, Кам'янець 50. Єсеневська Михайлівсько-35 51. Покидо Катерини д/д лікарства Останніх Сильновський хутір 12. 52. Якимов Павлович Поповки Київського 18 Малка 53. Романда-Маруся Николаєва Кам'янець 54. Штаб Синій Відень Монгольський 95. 55. Вишнівська Анастасія В.Александровича Три Народ, д/ч. 56. Лесківський Абрамович Утробований по пашу Миколайова 43 Бур. Павлоград 57. Винниченко-Любітович Кривицька 19 Г. Тодінко Дітей х Казначею Врч. Три въ Камен. Нар. Ос. Минский Ревир Ближайшій Мінскъ Уѣздъ 1) Имѣетъ Князь Кибальковичъ Истинную- 2) Казначею Того жъ въ Камен. Нар. Ос. Минский Ревир 3) Кочеровъ Демидовичъ въ Суздѣ, Кімніжина Вѣкимъ 4) Гоголевка Виейскова Клащина Трихуненко 18 Сел. Кол. Лип. 19 Януаря в.З. Річі Надважай Миколаївське 61. Кримовскій Расеони 4. 178. Томановичъ Вл. Терезія Томановичъ 104. Г. Миллимусово г. Шарошарык Заліз. Костюра бор. шар Бенасерп ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬКУ У. Н. Р. Жовтня 14 дня 1920 р. ч. 753 Ставка. Пановний Пане Прємьере. Мені стало відомим, що мисцева польська влада Галичини, а також і окремі особи /власники фільварків/ і садиб та помешкань розлят заходи в справі вилучення та установлення розмірів тих шкод, які заподіяло їм наше військо під час боїв та перебування в Східній Галичині. Були випадки, коли до наших зв'язкових старшин приштабі 6-ої польської армії приходили адвокати згала- них вище галицьких власників з пропозиціями посвідчити справу дійсність цих шкод, арешту не все певний і не все відповідають /неофіціально/ ушкодження. Це означало 10% від загальної суми майбутнього провізорного відшкодування. Я не думаю, що б втрати галицьких власників од перебування нашого війська досягали тих великих розмірів, про які оповідають /неофіціально/ ушкодження. Коли ці шкоди й мають місце, то вина за них знач- ний мірі спадає на польське командування, яке своєчасно не постачало нашого війська і не забезпечувало його належними харчами і збіжжям та речами. В кожному разі ці шкоди, коли вони й мали місце, являються незначними в порівнянню з тими шкодами, які заподіяло польське військо, під час перебування його на Україні / в формі реквізитцій, самочинного розголошування окремих частин, поборів з населення тощо/. Маючи відомості, що Уряд Польської Речі Посполитої, як і окремих громадян ІІ, приймає заходи до встановлення шкод од перебування нашого війська на терені Галичини в цілях приставлення рахунків за ці шкоди нашому Уряду, я вважаю необхідним, аби і наш Уряд з свого боку виявив все своєгодні певну ініціативу в справі визначення шкод заподіяних польським військом на нашій території і нашому населенню. Справу цю треба поставити організовано, аби держава за нас не заскочена була неоправданими витратами по відшкодуванню громадян польської Речі Посполитої і аби Уряд наш міг покрити в майбутньому можливі про- візоричні відшкодування тими сумами, які належатимуть йому од уряду польської Речі Посполитої за шкоди, заподіяні українському населенню од польського війська. Довірочно про цю справу треба подати до відома нашого дипломатичного представництва в Варшаві. Про заходи Уряду порушених справи прошу мене повідомити. Одночасно з сим я вважаю потрібним, аби правительство дало належні вказівки і Товари Міністра Внутрішніх Справ п. Дмитрієву, командированому для відділення нашої влади в тих повітах України, де по стратегичним мотивам перебуває зарах польське військо і де потреба в виснаженню шкод од польського війська відчувається не лише за минулі часи /кінець 1919 р. і перша половина 1920 р., але й за часи теперішні-в зв'язку з розташуванням польських військових частин в східно-південних повітах Волині.- З правдивою пошаною Петлюра /в.р./ З оригіналом згідно:Діловод 12406 Пр-38 по воззванию Государственного ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 32 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 184 (сто вісімдесят чотири) + 6658 = 190,1 + 3,8 - 1980р. (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: 17, 68, 66, 12400 Інші особливості документів ик 2 - 4, 9 - 10, 12, 14, 20, 83, = об. м. Документи із згасаючим текстом: 22* 03 1991 р. Підпис Кобенковський ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) и к 122, 123 - мф не розборою 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 08.09.93 А 16.М., 1943 р. СКМ 04.03.94 З 10.03.94 -А 08.04.96 ДФ 03/12/96 Мілли к/к 18.12.96 Кваша 73-140 БРПХ 05.02.2001 Німеч 28.04.2001 Мір 25.09.2001 ВО В 11.01 / Кв. 18.03.03 ЧУА 18.03.03 ДФ 28.05.03 ЛТЗ- 8.04.04 Конц пірет д/кад 8.12.2006 КУ 18.04.03, Цм/ 28.05.03 НФЕ 28.05.04 В Ст ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 10.04.91 Клєфф експубакия (Дат) (Підпис) 10.12.08 слу