Доповіді Царгородської місії УНР про умови її роботи в зв'язку з розгромом Врангеля. Вербування українців до армії та про Чорноморський флот, 05.1920-28.12.1920, 8 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ПЕЧАТАРНИЙ АРХІВ Жовтня - 20-ї Січня вул. Київ, м. Харків фм/1429г. 2 садок 30 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповіді Царгородської місії УНР про умови її роботи в зв'язку з розгромом Врангеля. Вербування українців до армії та про Чорноморський флот. травень - 28 грудня 1920 р. Канцелярія держдирії УНР ДЕЛО Доносу: Царсько-московської місії УНР про умови її роботи в зв'язку з розграшами Вранця. Завердубанням Українців до армії та про Корпоративний флот Начато 1 травень 1940 р. Окончено 25 грудня 1940 р. На листах КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. " " Травня 1920 р. Ч.. Кам'янець на Поділлі. ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ЗА- ГАЛЬНИХ СПРАВ А. ЛІВИЦЬКОГО. Наю за пану повідомити Вас, що п. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, прийнявши доклад нашого Українського Посла в Цар-Городі і ознайомившись з ситуацією, яка панує на мідні Європи, рахує необхідним, аби Українське Посольство в Цар-Городі залишалося і надалі, хоча б в самому скороченому складі. п. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ рахує, що мідненька, особливо Цар-Город в масштабному і мене найближчому по винні відіграти дуже велику роль в відбудованию нашої меркантильності і скасовання нашого Посольства в Церкві, яка нас визнала, буле би недопцільним. Про ваші заходи в цій справі п. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ просить повідомити його своєчасно. НЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В-аргород, 25 грудня 1920 року ч. 1082 КОПІЯ До Його Екцеленції Пана Міністра Справ Закордонних. Ваша Ексцеленціє, Сим маю честь просити Вашу Ексцеленцію представити Пану Головному Отаманові і прийняти під увагу виняткову Царгородську ситуацію, про яку скільки раз писав і яка жадає негайного вирішення. Розвал Врангелевської армії пригнав до Царгорода велику кількість українців, козаків, старшин і цивільних, які звертаються до Посольства за допомогою, опікою чи вказівками, що їм робити. Росіяне з одної сторони перешкоджають збиранню їх і організуванню, а другої, кожного, хто називає себе українцем, мучають і переслідують. Це викликає хаос, зневірення до нас і анархію думок, а практично розбиває усляку працю: козаки розбігаються, втікають до Мустафи-Немеля, або мучаються по лагерях, як російські жовніри під російською владою, старшини і значні представники заміжніх класів прихиляються на сторону псевдо-українських партій та організацій, як моркотунівські комітети і таке йнше. Ці останні розвивають величезну діяльність з допомогою всіх російських установ, яких тут зібралося дуже багато, одержують в російського посольства гроші, закладають клуби, столові і т.п., а повзяк являються с у с п і л ь н и м и, а не державними установами, то одержують, наприклад від Американського Червоного Хреста, річну допомогу для передачі біженцям, приймають участь в нарадах над формами цеї допомоги, спільно з франзузами та іншими, а в решті про-бують складати окремі українські військові частини, які б колись боролися за "єдину і неділимую" на долі з Слащовим чи Шкурою. Боротися в цій майже неможливо помимо великої доброчинливості зі сторони французів та Американців і значення, яке собі Посольство вибрало. Неможливо поперше для того, що По- сольство як державна установа не може приймати від нікого грошей і дарунків / хоч члени Посольства завдяки приватним зносинам-одержали з французьского шпиталю Жан-д'Анрк від полковника Де-Дерміна деяку кількість білини і роздали/, неможливо подруге для того, що всюди треба мати зносини, май- же лише з військовими представниками, яким легче порозуміти- ся з врангелевськими генералами, як з якими-св двома добро- діями, що називають себе Українським Посольством, а не мають грошей на власне істнування і намагаються прати політичну роле Все ж таки Посольству удалось заручитися обіцянкою пов- ної підмоги зі сторони французів та американців. Удалося виробити собі таке значення, що паспорти українські візуються і приймаються всюди, коли російські не приймаються ніде. Осо- бисті зносини з людьми від яких це залежить багато помогли, але реальних результатів одержати неможна бо немає куди від- правляти, бо немає грошей на допомогу, санітарну харчову і на організацію, а також немає кому вести цю організацію, при чому ще раз зауважую Посольство в сих справах виступати не може, позаяк державні дипломатичні установи ніколи таких річей не роблять і робити не можуть, коли вони являються уста- новами не визнаними союзниками, а визнаними Туреччиною, яка знаходиться під окупацією. Для того, щоб дати розпорошитися нашим емігрантам, щоби перед ними заховати фізіономію Держави, щоби піддержати по- шлярність Пана Головного Отамана і Уряду, а також перешкоди- ти цілой Моркотунівської та російської акції і не стратити значення перед турками і союзниками, на мій погляд необхід- но: І/ прислати військову Місію принаїмні з двох чоловік, знаючих мови / І не менше полковника, добре -б було, щоби був генерал/ з грішми, які-би мали доручення від Пана Головно- го Отамана і Уряду реєструвати і організувати частини україн- ських військових в Царгороді, основуючись на договорі, підпи- санім з Савінкавим, а також заручившись у Варшаві допомогою Польського Головного Командування, та французьких і англійєв - 3 - ських Місій, які - би дали відповідні рекомендаційні листи. 2/ Прислати Місію Червоного Хреста з З-х осіб - одного лікаря, одного Секретаря та Сестри Малібниці, знаючих мови які би могли на привезені кошти закласти амбуляторію пер- шої санітарної допомоги, а саме найважніше увійти в без- посередні зносини з аналогочними тутешніми установами. 3/ Виробити через Пана Посла Славінського дозвіл Чехів для переправлення до Чехії сто цивільних біженців, та прий- ома сто студентів до чеських вищих шкіл. 4/ Послати до Сербії Місію для розвинення там подібної акції з тим, щоб та Місія знаходиться в постійних зносинах з нашим Посольством. 5/ Виробити у Румунів та у поляків дозвіл на перізд до означе- них місцевостей принаймні 2000 цивільних біженців. 6/ Запропонувати окремою нотою французькому Урядові пере- няття утримання українських військових, які будуть відо- кремлені і забрані нашими Місіями з армії Врангеля, що зу- стріло б з їх боку прихильне відношення. Все це дало-би змогу радикально побороти усякі фе- дералістичні круги, які почуваючи, що їм висовується грунт під ніг, розвивають все більшу і більшу активність проти якої? Посольство з вище наведених причин, та за браком кош- тів навіть на власне істнування, нічого робити не може. Вважаючи моїм обов'язком звернути на се увагу Вашої Експеденції, прошу дати мені можливо найшвидше відповідь та інструкції, що маю робити. Швидке вирішення сеї справи може мати для нас величезне значення. Прийміть, Високонавний Пане Міністре, завірення глибокої поваги, з якою перебуваю, Вашої Експеденції, щи- ро відданий. ТОКАРЖЕВСЬКИ-КАРАНЕВИЧ /в.п./ За згідність з оригіналом: за В.о. Начальника Дипломатичного Відділу ПОСОЛЬСТВО У.Н.Р. Ц.-город 25 грудня 1920 року ч.1082. Копія,3 копії До Його Експедиції Пана Міністра Справ Закордонних. Ваша Експедиціє. Сим маю честь просити Вашу Експедицію представити Цану Головному Отаманові і прийняти під увагу виняткову Царгородську ситуацію, про яку скільки раз писав і яка жадає негайного вирішення. Розвал Евангелівської Армії пригнав до Царгорода ве- лику кількість українців, коваків, старшин і цивільних, які звертаються до Посольства за допомогою, опікою чи вказівками, що їм робити. Росіяне в одної сторони переш- коджають збиранню їх і організуванню, а другої, кожного, хто називає себе українцем, мучать і переслідують. Це викликає хаос, зневірення до нас і анархію думок, а практи- чно розбиває усілу працю; коваки розбігаються, втікають до Мустафи - Кемало, або мучаються по лагерям, як російсь- кі жовніри під російською владою, старшини і значні представники заможних класів прихиляються на сторону псевдо-українських партій та організацій, як моркоту- нивські комітети і таке инше. Ці останні розвивають ве- личезну діяльність з допомогою всіх російських установ, яких тут зібралося дуже багато, одержують в російського посольства гроші, закладають клуби, столові і т.н., а по- заяк являються суспульними, а не державними установами, то одержують наприклад від Американського червоного Хреста, річну допомогу для передачі біженцям, приймають участь в нарадах над формами цеї допомоги, спільно з Французами та іншими, а в решті пробують складати окре- мі українські військові частини, якіб колись боролися за "єдину і неділимну" на чолі з Слацовим чи Шкурою. Боротися з цим майже неможливо помимо великої добрози- чливості зі сторони французів та американців і значин- ня яке собі Посольство виробило. Неможливо поперше для того, що Посольство як державна установа не може приймати від ні- кого грошей і дарунків /хоч члени Посольства завдяки приватним зносинам одержали зі французького шпиталю Пан-д"Арк від полков- ника Де-Лерміна де-ляку кількість білизні і роздали/.неможливо подруге для того, що всіди треба мати зносини, майже лише з війсь- ковими представниками, яким легче порозумітися з франгелівськими генералами, як з якимись двома добродіями, що називають себе Україн- ським Посольством, а не мати грошей на власне існування і нама- гається грати політичну роль . Все ж таки посольству удалось заручитися об'єднанкою повної під- моги зі сторони французів та американців.Удалося виробити собі таке значення, що паспорти українські візуються і приймаються всю- ди, коли російські не приймаються нігде.Особисті зносини в людьми від яких це залежить багато помогли, але реальних результатів одержати неможна бо не має куди відправляти, бо немає грошей на допомогу, санітарну, харчову і на організацію, а також немає кому вестк це організацію, причому це раз зауважую Посольство в сих справах виступити не може, позаяк державні дипломатичні установи ніколи таких річей не роблять і робити не модуть, коли тони яв- ляються установами не визнаними союзниками, а визнаними Туреччиною яка знаходиться під окупацією. Для того, щоби дати розпоришитися нашим емігрантам, щоби перед ними заховати фізіономію Держави, щоби піддержати популярність Пана Головного Отамана і Уряду, а також щоби перешкодити цілій Моркотунівській та російській акції і не стратити значення перед турками і союзниками, на мій погляд необхідно:1/прислати військо- ву місію принаймні з двох чоловік, знаючих мови /і не менше пол- ковника, добре б було, щоби генерал /з грішми, які би мали доручен- ня від Пана Головного Отамана і Уряду реєструвати і організува- ти частини українських військових в Царгороді, оснувуючись на до- говорі, підписанім в Савінковим, а також заручившись у Баршаві до- помогою Польського Головного Командування, та французьких і анг- лійських Місій, які б дали відповідні рекомендаційні листи.2/При- слати Місію Червоного Хреста з 3 осіб - одного лікаря, одного сек- ретаря та сестри жалібниці, знаючих мови які би могли на привезені кошти закласти амбулаторії першої санітарної допомоги,а саме найважнійше увійти в безпосередні зносини з анальгогичними тутешніми ми установами.3/Виробити через Пана Посла Славінського дозвіл Чехів для переправлення до Чехії сто цівільних біженців,та прий- ома сто студентів до чешських вищих шкіл.4/Послати до Сербії Мі- сію для розвинення там подібної акції з тим, щоб та Місія знаходила ся в постійних зносинах з нашим Польоьством.5/Виробити у рунунів та у поляків дозвіл на переїзд до означених місцевостей принай- мні 2000 цівільних біженців.6/Запропонувати окремою нотою фран- цузькому Урядові переняття утримання українських військових, які будуть відокремлені і забрані нашими Місіями з армії Врангеля, що вустрило б з їх боку прихильне відношення. Все це дало би змогу радикально побороти усякі федералістичні круги, які почуваючи, що їм висовується грунт з під ніг, розвивають все більшу і більшу активність проти якої лосольство з вище наве- дених причин, та за браком коштів навіть на власне існування, ні- чого робити не може. Вважаючи моїм обовязком звернути на се увагу Нашої Експедиції, прому дати мені можливо найшвидше відповідь та інструкції, що маю робити.Швидке вирішення сеї справи може мати для нас величезне значення. Прийміть,Високосановний Пане Міністре,звірення глибокої по- ваги, з якою перебуваю, Вашої Експедиції, щиро відданий. Токарєвськи - Карашевич /в.р./3 оригіналом згідно:За в.. Началь- ника дипломатичного Відділу/нідпис/. З оригіналом згідно: Начальник Загального Відділу Військово - Похідної Канцелярії Головного Отамана Війська У.Н.Р.,Поручник Степан У.Н.Р. Панові Керуючому Справами ДИРЕКТОРІЇ для на- скавого ознайомлення ПАНА ГОЛОВНОГО ОТМАНА МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. 23 грудня 1920р. ч.ОССХХІІІ/722 м.Тарнів. Негайно Таємно. Всім Н.п. Послам і Головам Диплом. Місій, Військових Місій У.Н.Р., Військовим Агентам У.н.Р. за кордоном. По відомостям отриманим Міністерством Закордонних Справ від Посольства У.Н.Р. в Царгороді, Царгородська російська морська База, яка зараз під протекторатом Антанти, ще в квітні ц/р.мала на- мір продавати приватним особам пароплави,які належали до складу Чор- номорського флоту.Наслідком протесту Царгородського Посольства У.н.Р. - плановану продаж припинено. По останнім відомостям одначе Уряд Врангеля хоче тепер за- значеним намір дійсно перевести в життя і продати ці пароплави Добровольчої флоти,які своєчасно виярендовано на довгий час при- ватним підприємством. На ноти і протести нашого Царгородського Посольства Пред- ставництва Коаліції не дали ніякої відповіді. З правної точки погляду,умова яку заключив в 1913р.Україн- ський Посол Суковкін з французьким Комісаром Віце-Адміралом Аметом визнає за Україною право на пароплави Чорного мо- ря і зобов'язує Францію держати ці пароплави в своєму розпоряджен- ні, аж до часу передачі їх Україні.Передача цих пароплавів Денкі- ну а опісля Врангеля , не має супроти цієї умови ніякої правної під- стави; навіть в тому випадкові,коли б помнено зазначену україн- сько-французьку умову, то ці пароплави мають право всі термани що повстали на території бувшої Росії в першу чергу Україна без згля- ду на те, яка форма влади усталиться на її території. Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас, Бель- мішановий Пан.,заложити перед Урядом Держави, в якій Ви акредитова- ні,рішучий протест проти безправного поступовання Уряду ген.Вранге- ля в зазначеній справі та підкреслити, що Уряд У.Н.Р. перестерігає відповідні закордонні фінансові чи торговельні товариства перед то- го рода купівлев і ини. Уряд У.Н.Р. не визначе зараз і не визнасть в майбутньому законної сили за ніякими актами кіпівлі - продажи кораблів, які на- лежали до складу Черноморського флоту - заключених без його відо- ма та затвердження. Про результати пороблених по зазначеному питанню захо- дів просяється негайно повідомити Міністерство. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Андр.Ніковський /р.з./ За Директора Департаменту Чуковезних Зносин Шкільник /р.з./ З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКЕ ПОСОЛЬСТВО. ЦАРГОРОД. КОНІЯ. 44 Ваша Екцеленціє, Наслідком Кримської Катастрофи у Царгороді скупчилась велика кількість українців військових, а навіть старих су- спільних діячів, які, зкрутивши шию на Врангелі, шукають з нами порозуміння. Велика маса козаків кажуть майже 50.000 ще тримається Врангеля, але вже розбігаються, тікають. Уряд не може цього так залишити.- Потрібно на мій погляд прислати негайно Місію Червоного Хреста для швидкої допомоги а також військову для реєстрації. Мені прошу прислати інструкції, що всім казати, заберем колись цих людей чи ні, Румунія пропустить чи ні. Всі чекають прокламації П.Головного Отамана всі сподіваються, що Уряд звернеться до французів в пропозицією забрати їх. Все це використовується Моркотунами та іншими нашими ворогами, а худерляве з двох чоловік складене, голодуюче, не маюче на дрова Посольство лише шкодить своєю присутністю, а не помагає. Три місяці тому, коли цього ще не було, вже просивем грошей, до цеї пори ніхто мені їх не прислав, так що про розвинення людяної акції і речі бути не може. Чекаючи ласкавої відповіді, прошу Вашу Екцеленцію прийняти запевнення глибокої поваги. Щиро відданий Я.Токаржевський-Карашевич в.р. 25 Грудня. З оригіналом згідно: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКЕ ПОСОЛЬСТВО ЦАРГОРОД. Ваша Екцеленціє. Наслідком Кримської катастрофи у Царгороді скупчилась велика кількість українців військових, а навіть старих суспільних діячів, які, скрутивши шию на Врангелі, шукають в нами порозуміння. Велика маса козаків кажуть майже 50000 це тримається Брангеля, але вже розбігаються, тікають. Уряд не може цього так залишити. Потрібно на мій погляд прислати негайно Місію Червоного Хреста для швидкої допомоги, а також військову для реєстрації. Мені прошу прислати інструкції, що всім казати, заберем колись цих людей чи ні. Румунія пропустить чи ні. Всі чекають прокламації Пана Головного Отамана, всі сподіваються, що Уряд звернеться до французів з пропозицією забрати їх: Все це використовується Моркотунами та іншими нашими ворогами, а худерляве в двох чоловік складене, голодуюче, не маюче на дрова Посольство лише шкодить своєю присутністю, а не помагає. Три місяці тому, коли цього це не було, вже просив прощений, до цей пори ніхто мені їх не прислав, так що про розвинення людяної акції і речі бути не може. Чекаючи ласкавої відповіді, прошу Вашу Екцеленцію прийняти запевнення глибокої поваги. Циро відданий Я.Токаржевський - Каравевич /в.р./ 25 грудня З оригіналом згідно: За в.об. Начальника Дипломатичного Відділу /підпис/. З оригіналом згідно: Начальник Загального Відділу Військово - Похідної Канцелярії Головного Отамана Війська У.Н.Р., Поручник Форма № 10 Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харьков В данной ед. хр. № 30 ф. № 1429с оп. № 2 числится 8 (восемь) листов + 300 = 116. листов " 25/хі 1964 г. Вел (подпись) Центра́льний архів + соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО Дата 16.03.87 Плановик сканування 10.11.08 вчб д.№1-капітарская бухгалтерия подг. на арх.: Кобиловская 2203917. Дата 26.04.86 Плановик ПЕРЕВІРЕНО Д. 08.04.86 Підпис ПЕРЕВІРЕНО Дата 4.04.03 Підпис Центральний державний архів вищої освіти та університетів України ПЕРЕВІРЕНО Дата 13.08.02 Підпис ПЕРЕВІРЕНО Дата 8.04.03 Підпис Центральний державний архів вищої освіти та університетів України ПЕРЕВІРЕНО Дата 4.11.03 Підпис Тип. Харьк. СНХ, 1964 г., з. 2052–20.000 відом д/спан. 8.12.2006 мф