Інформації Міністерства преси та пропаганди про скликання Міжнародної конференції в Генуї та її завдання, політичний стан в Україні, конференцію міністрів закордонних справ по Близькому Сходу, 28.01.1922-31.03.1922, 27 арк.

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 152 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформації Міністерства преси і пропаганди про скликання Міжнародної конференції в Генуї та її завдання, політичний стан на Україні, конференція міністрів закордонних справ по Близькому Сходу 28 січня - 31 березня 1922 р. Канцелярія Директорії Української Народної Республіки Наряд Загального Відділу. Інформацій Міністерства Преси і Пропаганди про схискання міжнародної конференції в Генуї та її зв- дання, поштитний січан на Україні та конференцію міністрів закордонних справ в справі Рицького Сходу]. Показано 29 січня 1922 Закінчено 31 березня 1922. УКРАЇНПРЕС. 28 січня 1972 року ДО МИНУЛОГО ПОСТАННЯ. Наш кореспондент мав розмову з професором К. і його родиною, як і пощастило під час-постання на Україні перебратися за кордон. Треба підкреслити, що проф. К. належить до правих суто-московських ко-з 'активними антиукраїнськими тенденціями. Сім'я проф. в ним звідка за кілька дель до постання у заліс- ницю доставала до коростання. Звідтіль вона направлялася на підгоди. Під час почування на одному з хуторів селян повідомили їх, що загра почне ться постання й що зони або нехай потертати навод; або коли перешкодам змокнуть безборонно дістатися до кордону. Дійсно на другий день почалася стрілянина, розправа з комуністами. Селянин з радістю запитували стою вледу й заявляли: "Тепер все не має й не буде клатої комуни." На запитання кореспондента про причини постання, Проф. К. заявили, що до його думку, економічні, але селяне відносяться дуже прихильно до Патлі- рий і його військо називають "наш". - Коли Проф. К. запитав: "А не роблять ці війська яких гребунків, то одер- кат відповідь: "Ак це можна, та коня наші." Особливе популарність Головному Отанану Патлорі й війську У.Н.Р. зро- били ті є бувших козаків У.І.Р., яким пощастило добутися додому й акі дуже хвалать і поглядок і вічесними й організацією війська: "Сотоїм, як ди- ди розказують,- у старожил було." Передав також проф. К. Такі подробиці захоплення постанцями Олеська. Одні повстання охопили близькі до Олеська полості, те що комуністи зах- вали у селян сем'ї з дітьми й худобу і зігнали до Олеська, як залог. - Сельце обурені цим одностайно шищили рушали на Олеськ, захопили його перешаля комуністів і зв'язали сем'ї./УКРАЇНПРЕС/. ДУРКИНА Соборна Україна Ч.З містить повідомлення про порозуміння віденського насельства У.Н.Р. в бельшовицькою Місією. По нашим відомостям є абсолют- но нових джерел це залоться цілковита негадка. Напляке Посольство У.Н.Р. у Відні як чам відомо виступило з протестом проти визнання Ас- рійським Урядом представництва Гаковзького, як українського й вимагає до нього такого відношення яке утворилося з Німеччини та Італійськими випадками, що незалежно від тих або інших стосунків з бельшовиками Урядом запають представництво У.Н.Р., як представництво народньої національної леди./УКРАЇНПРЕС/. УКРАЇНСЬКА ПРЕСОВА АГЕНЦІЯ. / РАЙПРЕСО 1922 року Про те, що прибув в Україні подав такі відомості нашому кореспонденту: "Діти школи лівих через час не функціонують: причиною тому голод і холод. Буде заборговано для "робочих наук" 10 пакетів але в них один раз буде видано маса/житнє/масло і хліб/. Гиба: одна кт. непотрібна рів на тиждень. Було раз видано по 1 пуд. борошна, трохи тютюну та але за цим пакетом треба ще було за 5 верст і стояти в черзі тому багато виконавчих подорогів не змогли донести своїх пакетів/наприклад/. Про осуд учителі мусять заміць провадження навчання-дебувати важкою працею курок хліба. Напр. про "василькове" працює на сгородах. Про осуду определять, що тільки можна везти останній "одяг". На киді всьому багаті істують спеціальним "професорським ряд" до родини профе- сорів теперють власними речами. Рішавання незначні прикладає необувалі форми: справом "комуністичного тягована" може слушити те, що дітям починаючи в 1-3 класи. Варить по 6к тютюну/ і регулярно/. На тридцять душ в класі в -3 коку. Історія, яка письмо поважання зносення і замінений курсом... Учителі тікати на села, де почувається у селян навчання надоба витрат/од. Самому про... троновано було під час подорожі залишатись. Учителевали з сели і обіцяють і копти і повний прокорм 5-Чого родини. Завагалі свідомість села піднесла так значно, що зараз вона стає місцях./УКРАЇНПРЕСО/. ПЕРВИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ Первий державний довідуємося, що з деяких інших польських колах видала ідея створення правого інтернаціоналу, який матиме пов'язаним координацію політики проти червоного сходу. Над інтернаціонал мав би звертатися в першу чергу між Польщами, Румуніями, Германією, Чехословаччиною та іншими країнами. Над сходом не бельгійські держави, а також і антибільшовицька Україна. Нас повідомляємо, що в цій справі в Тарашеві змінили П.І. Заків та ефектадії в гетьманському тяжку "Короподовського" і Ніщани. Іменні групи залягали на землі також птхелась до інтернаціо- налу, який в цьому напрямку працював зроблять початок./УКРАЇНПРЕСО/. УКРАЇНСЬКА ПРЯМОТА АГЕНТІВ. Звіт преси Париж 15 мая. 1922 Відношення Франції до Конференції в Тену Найвищою Радою в Канах було вирішено скликати міжнародну конференцію в Тену на таких підвалинах: 1° Взяття невід'ємних у внутрішній справи народів, 2° Забезпечення умови гуманних капіталів які будуть вбиті для відбудови економичного життя певних країн 3° виснаження всіх попередніх державних Городів; встановлення там до свого немає такого юридичного ладу, який би забезпечив приватну власність чужоземних підприємств і охороняв би їх права, 4° встановлення такою фінансової ладу, якого вимога нормальної торгівельної зносини, 5° Зобов'язання не вести протиланди, в обов'язання не робити нападів на сусідні країни. Угода до пляду роботи в Тену, що конференція має в першу чергу Занятись (10) Переведенням в звіттях приписів зазначених в йостанові від 6 січня; далі на порядку денному стоять - (20) встановлення європейської миру, /30/ утворення умов необхідних для встановлення взаємного довіри, але без порушення прав народів, встановлених попередніми міжнародними трактатами. (40) Обговорення справ фінансових, /50/ економічних, торговельних то. (60) транспортових. На таких приписах і з таким програмою погодився Бріан скликати Конференцію 10 в Генуї, але після Зміни кабінету відношення французького уряду змінилося що до Генуї. В ноті, яку Пуанкаре надіслав в сій справі до Лондону, він зазначив, що Конференція може дати реальні наслідки для Європи і не буде шкідливою для інтересів Франції лише коли - /10/ до погодження конференції всі її співучасники (а особливо Росія) у виконанні формально -2- і недвозначно приєднаються до тих прінципів, які встановлено в Канах 620 Січня /себто не дозволь дати свою згоду на участь в Конференції/, як То зробив "Ге- перин", а треба ще зазначити, що Постанову 620 січня уряд вважав для себе обов'язковою/. 22 Коли програма праці в Генуї буде більш детально розроблена, аби під час конференції не викли- кало приєднання непорозумінь щодо "Трактовання постанови від 620 Січня й компетенції" Конференції". Вид останніх своєю необхідно скликати міжнародну нараду та /32/ відкласти кон- ференцію на три місяці. Таким чином держави зараз вже в Гранулії нічого не має проти "Генуї"; газки навіть им бажано, що офіційна преса /Темп/ сподівається, що Переговори з Собіт- ською Росією можуть дати франції" якісь вигоди політичного характеру / ще не забули про франко-російський союз, про се їм нагадувати Радян в своєму інтерв'ю/, а при певних умовах /при абсолютній недоторканості Версальского Трактату/ з економічними вигодами. Але треба додати, що преса в спальній мірі не довіряє цьому бойовим швидких задв та можливості реальної "Трагі" з ними. Що ж до Практунного здійснення Завдань конференції", то тут є слідувогі Труднощі: 1° Тосподарні, фінансові, торговельні та транспортні справи / пункти 42, 50, 60 плану "Траги" в Генуї/ - є справи дуже складні, вимогань. Дуже довгої підготовки і траги. Франція вважає /ною Пунктам до Лондону уросі Технічні питання/, як і справи призупинові, політичного характеру повинні бути обраховані міжсоюзною парадою / з участю -3- Малої Антанті / уже до відкриття конференції в Тегерані. По останнім відомостям Англія і Франція до сей профосиції в тій "І" частині, що торкається лише технічних справ, що мають бути підготовлені для Тегеранської міжсоюзної технічної/небольшої комісії експертів. 2-8 січня труднощь полягає в тім, що політичні питання які стоять на порядку денному і проведення в змиттях принціпів заснарених в ухвали від 6-го січня, відновлення взаємного довіря та ище — не досить ясно заснавені і можуть дати привід для різних трактовань, що може порушити самі болючі для Франції питання. А саме: 1-й пункт про невірування у внутрішні справи не повинен з одного боку, перешкоджати Франції та Малої Антанті Противиться реставрації Табібурів та Тогенурлерів на підставі потройних договірів), а, з другого боку не повинен стояти на перешкоді встановленню спеціального трибуналу та суда для гуманітарних дітей-ємців в Росії. 22. Абсолютна нейтральність Версальського договору повинна бути більш категоричною залишати саме справа про відшкодування належне гарантії, що може бути поставлена на порядок денний під безпосереднім попередженням. Це в Одній Франції кардинально питання. Коли уряд Бріана мозне би і міг задовольнитись визнанням самоправа на відшкодування, поставивши саму реалізацію свого права в залежність від результатів єдиного мирного плену Лойд-Джордж-Татен-Штінел та уряд Пуанкаре міг би не поставитися на таке -4- розрішення Питання Франція. Тільки Генералів у Тену, коли найперше знатиме, що Питання про засоби витлочи Кінського відшкодовані не будуть перер і шуватись ні в якій формі і що ніхто не буде робати спроби вплинути в сим напрямку на уряду, представників. - Коли в справі скликання міжсвоєю" Комісії експертів для підготовки справ Технічних Порозумінь між Францією та Італією зовс не ближча, до здійснення - 6 справ: від-5 шкодовань своє ще не видно. Справа є дуже делікатна, бо тут стіткаються - з одного боку саме пекуче Питання для Франції" а з другого боку весь Питань відбудови центральної Європи, яким англійський уряд Заукав легий не менш, як що не Більш, а після відбудовою Східної Європи. В найближчий час англійський Кабінет повинен дати відповідь на поїту Пуанкаре, в якій спосіб він гадає полагодити сі принци Пові питання. Так само й справа з переписаним конференц уті на дальший час повинна бути видсненою в силу вглобки. Обидві останні справи стоять в звязку одна з одною; коли Англія не погодиться на переписання конференції, то за браком часу поєднане вирішення деяких принци пових питань відпаде само собою. У всякому разі останній кота францу, кабінету викликали. Загальне задоволення французам, яка загалом підтримують Пуанкаре в сих питаннях. -8- Інтерв'ю з Радеком в "Матін" Сини діяли зявилось в парижському часописі "Матін" велике інтерв'ю з Радеком, яке викликало багато зацікавлення в місцевій пресі. Радек хоче приїхати фронту сімнадцяті на дія світло, користаючись всими тим не- горозумними, які виникали за останні часи між італ. Та фронцузом. Він нагадує давнішній союз франц. та Росії і каже, що тепер відновлення такого союзу не є виключенням цей союз (посбови в боротьбу) тої самотності та відірваності, в якій вона зараз опинилася. Від своєю необхідно, що Франція припинила діяльну участь в боротьбі Росії. Росія сама Дуже зацікавлена в союзі Англія одразу, як і зовсім, дамо слабої Росії; Франція та навпаки має інтерес, аби Росія була сильною державою. Таємно "СУЧАСНИЙ СТАН НА УКРАЇНІ." По відомостях поданих директором Погребищенської гімназії Г. Ювальським, що 3-го лютого виїхав з Києва. ПОЛІТИЧНИЙ СТАН Свій стан на Україні бойовики вважають дуже нестривким особливо на цю весну. Калінін в овойому докладі в Москву пише: „Становище значно гірше ніж ми собі його уявляємо. Голод, самосвійницькі тенденції селянства в маси, Підготовка до повстання роблять це становище критичним." Цього не ховають і самі відповідальні комуністичні робітники на Україні. Основними причинами цього стану являється: 1/Голод, 2/ повстання, які трохи на зімку притихли, а зараз вже відновилися й направлені головним чином до того, щоб деморалізувати червону армію насоками на місця її розположення 3/Маси, колоністі які населні в голодних губерній (до 50-60 родин на село, крім дітей, яких надсилались партіями), У і колоністи мало що об'їдають і без того голодалече населення, але й заносять різні хвороби: холеру (на дивовижу дуже поширюється на Київщині серед зімн); тиф, пламистий, черевний, повторний, голодний і т.д. Це хвилює населення й викликає ворожість до окупантів 4/ продналог і зловживання им, 5/ надмірно розвинена національна свідомість і 6/ деморалізація, а скорше розчарованість в червоній армії. Приступаємо до розгляду окремих причин в подробицях. 1/Голод. Більш менш забезпеченими хлібом являються губернії Полтавська, південна Чернігівщина, Поділля, Київщина й Ровень дуже слабо Харківщина (південна частина - голод). Цілком голодні губ. Катеринославська (є випадки людодства), Херсонська, Олександрівська, Донецький Басейн, найбільш голодна Таврія. В Таврії збіжжа повигорало цілком. В решті губерній не-врожай, але приплодочості української землі, того що було зібрано могло б вистачити як небудь перебитися по (Бралена Тим більш, що у багатьох хояв були запаси попередніх років. Але больши вики, як називається, викачали все збіжжа шля- хом предподатку (предподаток стягувався повністю, як при урожаї і з землі не тільки засіяної фактично, але і з тих пустирів, які значилися лише по „географічному" підрахун- ку в губернії). Дійшло до того, що ці губернії опинились в положенні Поволзя. Не видно й поради на майбутній рік, бо засіяти не- має чим. Земля не була засіяна (невзаможникам больши вики видавали по 3 фунти на десятину насіння, але селяне й його поїли.) 2) ПО ВСТАННЯ. По встання знова відновилася. Найбільш ім захоплені район Поділя, південній Київщини (Умань, Звенигородка) й Полтавщини. По встанці йдуть підмоги й вказівок зза кордону. Особлива пот- реба у зброї. По встанці кажуть - хай дадуть нам зброю, ми й самі справимося. 3) Колоністи: Крім офіційно пересланих з Росії, ще йдуть тисячі, а чим далі піди хмарні вголоднілої людської сарани. Не дивлячись на „заградительный" кордон, що поставленний "українською владою", ця сарана посувається вільно. О скільких сильна ця лава, можна уявити з того, що Україна не вміщує її й вона сунеться на захід на Польщу. "Ерші поличця вже недалеко від кордону. Цікаво підкреслити, щобольши вики мають надію використати це переселення "Гу- нів". Вони надіються, що ця голодна адеморалізована маса залле Польщу, викличе революцію й тим розвалить Польщу. Часть змогу безпосереднього контакту Германії з больши виками. Населення й діти сунуть буквально голі (особливо діти). Оповідач бачивши цих людей не знав як/ вони могли голі й боє витримати під час подо роки ті лоті морози, ще цей рік панували. 4) Предналог нігди не видавався добровільно й збір провадився лише карними відділами. Предналог заключається у 9 пудів пшениці з дісятини/невалежно від того чи була вся земля кращим взагалі засіяна, чинні й чим вона була засіяна. Крім того до предподатку належить птиця (на 4 десят. одна курка), яйця, молочні продукти, ко- рови, коні, шерсть, огородина, фрукти й т.д. Константовано, що пред- податок значно більш відбирає від селянина всього продуктів, ніж подвійна, навіть потрійна „разверстка" минулого року. 5/ Під кормилою большовиків, через їх суто-окупаційного ха- рактеру політику, а також тому що свідомий український елемент весь пішов на село, національна свідомість дуже й дуже піднес- лася в народній масі. В останні часи, колонізація московинів з голодних губерній, набагато в яких/ являється качап колоніст на Україну, як побідник. Кідричка цеї голодної і грабіжницької маси московським елементом на Україні ще виробило ненависть до прише- льців і розвинуло яскравий національний шовинізм. Останні часи в увазі народу класові інтереси і боротьба цильно сплилися з націон- альними. Во второг класовий одночасно являється й національним, а тому боротьба має сутонаціональну фарбу. 6/ Велике обурення й бажання помсти викликає червона армія. Ця армія офіційно поставлена в стан мародерів. "Замоокупаємость" розповсюджена й на армію. Червоноармійські частини не одержують ні пайків, ні одягу й мусять самі їх собі добувати. Тому кожна час- тина організує "реквізіційні відділи", а попросту грабіжницькі шайки, які грабують і на шляхах і по хатах. Це воде до постійної глухої боротьби селянства з армією. Одна знаходять сотні забитих червоноармійців. Де "повстання без повстання." Завдяки цій упертій боротьбі відділи червоноармійців не мають змоги цілком задовольнити своїх потреб й остаються вічно голі, й голодні. Цей голод і грабіжництво веде до певної деморалізації війська. Червоноармійці цілком розчарувалися у своїй владі. Нічого з обіцяного не виконано. Рони/ голосно заявляють "для чого ми боро- лися", що вибороли? Годи страждати. Першому хто прийде зі зброєю ми передамося. Бажання воювати немає жадного. Цікаво підкреслити, що червоноармійці чекають приходу німців, які їх вивозять від... большовиків. Щоб як небудь скоронити дисципліну, влада мобілізува- ла всіх комуністів і відправила їх в армію, але це мало чому до- помагає. Єдиним певним військом являється червоні курсанти, але їх дуже мало. Большовики хотіли було, відправити розквартированих на Україні червоноармійців у глибину совдепій й на їх місця наслати нові війська, але це викликало одвертий конфлікт. Прийшлося надси- лати кращі відділи з курсантів, але перегрупировка не вдалася. Навіть ті частини, які були вивезені з України, не доїхали, по приз- начення й дезертували назад з дороги. Під час наступу Тютюнника червоні галицькі частини мали думку перейти до повстанців /це думав також зробити весь га- лицький командний склад/.Большовики завчасу довідалися й коман- дний склад галицьких частин був цілком заарештований і вивезе ний до Києва.На їх місце поставлено весь склад команди в мос- ковині.Галицькі старшини були поодиноко розкинені в окремі військові частини(негалицькі). Всі ці причини спричиняються до дуже нетривкого положення положення большовиків на Україні. ГЕНУЄНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ Большовики старанно готуються до генуєвської конференції.до часу цієї конференції! 1/Проведено кордон між Україною й Московією.Кордон обсадже- но подвійною кордонною охороною.Для населення большовицька вла- да заявило,що цей кордон(на великий каль оповідач не знає його) розположений проведено,щоб не пускати голодуючих,але це цілко- вита брехня,бо голодні банди вільно проходять через подвійний ряд сторожі.Всім цілком ясно,що кордон проведено для конферен- ції.Цікаво,що український кордон обсаджено московськими війсь- ками./Українців туди не пускають/. 2/Введено „червону поліцію" по типу царської.Призначаються червоні пристави,урядники,стапові й т.д.;збільшій поліцейськів. В селах призначаються старости,писаря,волосні старшини. 3/На залізницях введено "червону бандармерію".На вокзалах введені 1-й,другий й 3-й класи. ...4/Чека,,скасована".«Переведено до М-ва Внутрішніх Справ,увя- ляє буши бандармські"застінки",але в яркою окраїною чека.Тим більш,що всі чекисти переведені на відповідні посади в ці сиски відділення. Одним словом йде „європеїзування"совдеппі. Больше вицька влада страшенно боїться,пакости" в боку українського населення й старається його задобрити,особливо куркулів.Навіть появилося гасло „орієнтація на куркулів". Але населення нейде на зустріч владі.Між іншими свідомим на- селенням й інтелегенцією вбачається необхідність вибуху під час конференції повстання, як в найширших розмірах. До нього готуються Це бойовики почувають й також готуються. Кількість військ на Україні збільшується. Мається на увазі мобілізувати народи-школярів в 1901 році. На думку бойовиків, ця молодь має бути вихована в комуністичному дусі й стати їм в пригоді, тому вони в мобілізації обминають два попередні роки й мобілізують 1901 рік. Правда ця мо- лодь має бандитську психологію, але оскільки вона прихильна до комунізму, це стоїть під запитанням. Бойовики чекають, що гаслом до повстання буде наскок "Петлюрів- ський банд" в бою Румунії й тому весь час підготувати війська до дністра. Зараз кордон Румунії дуже обсаджений. На випадок провала на конференції бойовики мають використати ще один фактор, а саме: направити на Польщу лави голодних. Вони пев- ні, що ці голодні зметуть Польщу й дадуть можливість бойовикам з'єднатися з Німеччиною. О скільки цей проект здійснений невідомо. Але агітація між голодними біженцями в цьому напрямі йде. В КОМУНІСТИЧНІЙ ПАРТІЇ Між К.П.Б.У. і Р.К.П. весь час йдуть загострення. В К.П.б.У. в останній час переважає "самостійницька течія", яка вплинула навіть на політику уряду. Ці загострення чим далі бояться, е, навіть по- боявання одвертої боротьби. Самостійницькі групи К.П.В.У. оперли- ся на комензами, які в останні час прийняли яскраву національну фарбу. На останньому з'їзді комуністів, останні вимагали від влади пов- ної українізації церкви, школи, діловодства. Були навіть голоси за організацію національної армії комензами на місцях, батюшок, що не бажають служити по українському (викидают з приходів) до слова тре- ба відмітити, що не кожний батюшка може легко "українізуватися", бо кожний такий священик мусить тримати іспит в місцевій церковній раді при представникові від губерніального церк. ради. В тих селах де не було церковних рад їх утворили самі комензами. Комензами в своєму обличчю зовсім перетворилися, бо після пере- ділу не стало "бідноти", а тому комензами прийняли психологію "кур- кулів". Комсомол./Коміт.соц.молоді/, особливо порелах має цілком національно обличчя й підтримує "самостійницьку точку серед К.П.Ф.У." ПРАЦЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ. Був час коли вся інтелігенція, переважно українська полинула на село. Одержавши матер., яльну підтримку а боку селянства, вона щиро взялася за культурно-освітню працю, що у великій мірі спричинилося до зросту національної свідомості населення. В той час коли школи по містах не функціонували, по селах вони проводили пропагандну працю до села найбільших робітників учнів, були залучені повною ходою. Позашкільна освіта й на великий інтелігенція зараз відхилинула від села і все більш повертається до міста. Основною причиною тому є те, що влада звернула особливу увагу на село, де інтелігенція дуже виділяється в маси й скорше кидается в очі ніж у місці. До того всьо інтелігенцію й свідоме селянство влада зарахувує до „Педлоровців". Вона оголосила, що вся інтелігенція села являється, як духовні провідники, "одвідчи- Ками перед владою за події в селі". Отже після повстання Тютюнника почалися масові розстріли інтелегенції по селах, які продовжуються й досі. От це й примушує інтелігенцію кидати село. НАСТРОЇ НАСЕЛЕННЯ Населення переконалося, що власними силами воно нічого не вдіє. Головна причина повна відсутність зброї. Запаси з часів великої війни все витрачено. Для успіху потрібний хоч невеликий кадр організованого війська й зброя, зброя.. і зброя. Наступ Тютюнника не дивлючись на невідповідний аймовий піші час, невдалося лише виключно відсутності зброї. Населення єде підпомоги зовні. Невідомо чому чекають і бажають приходу німців, але без Скоропадського, якому ніколи не простать його карних експедицій. Вими- ваний зовсім невідомий і им не цікавляться. Найбільший успіх має Головний Отаман, Імя С. Петлюри на львобережжю осяяно ореолом визволення. На Полтавщині появилися старовинні кобзарі, які співають думи про С.Петлюру. Ходять легенди, чекають С. Петлюру й на Харківщині (навіть качали робітникам) і на Катеринославщині і на Чернигівщині. Також на Київщині і в східній частині Поділля Відношення населення на Поділлі й Волині гірше, але й там ка- жуть „хай вже й Петлюра йде,аби визволив з цього пекла". Франція й Англію вгуть христопродавцями.Є переконання,що літом 1922 року С.Петлюра з'явиться зі зброєю й військом. до полаків підношення пороже й С.Петлюри закидають його умови з Польщою.На колиб між совітами й поляками почалася війна,населен- ня підлоб бити полаків.Теж само нове появлення полаків на Украї- ні викликало тим усі опір. Кацапи чекають,що "вот прийдет в 25 тисячами Врангель і розго- нит ету сволоч". ЦЕРКВА Завдяки підтримці комензамів церковна справа на Україні стала на твердий шлях. На Київщині вже не має ні-українських церков.Відбувся 14 коятня всеуркайнський церковний з'їзд де обрано ряд єпископів між якими (посвячено Ензаком Грузій).Липківський,Шараєвський,Шугаєвський,Че- хівський й інші.Кандидатами на мітрополита були:Липківський й Че- хівський.Чехівський зрікся на користь Липківського.Мітрополітом воєї Україні Липківський його заступником Шараєвський;Майже всі посади єпископські обсаджені українцями.Морковські єпископи зібра- лися в Київі й нічого не можуть вдіяти.Тим більш,що сам патріарх своїм голосом і Тихон примушений був посунутися навіть надіслав своє благослови. на Всеукраїнському церковному з'їзду хоч post factum, бо дозвілу у нього на з'їзд не просили. ШКОЛА В Київі з 400 шкіл воїх типів працювало 180.До Різдва навчання не було.Бастували учителі і професора університету вимагаючи пайка й виплату утримання.Большовики уступили й почали давати паок(Те- пер знова припинені) й видали залеглості за ½ року по 50.000 в міс Потім шла рубка дріб.Після різдва школи були переведені на „само- утримання" й тому багато шкіл закрилося.Решта працювала.В універ- ситеті більш менш регулярні лекції почалися з наступленням тепла. Підручників,пер.,чорнила,оливців не-має Українські школи коришують ся українськими підручниками(дуже обмежено),що одержали зі складів Дміпросозна, Всевидівта й т.д.російська школа в гіршому стані; во- на всім немає підручників. По маленьких містах і селах седне ,,самоокупають"школи й юми працюють майже регулярно. ДОРОЖНІЧА: для уявлення дорожнечи приводяться такі ціни:Сало I ф:Поділля 40-100 тис.р.Вердичів-Козятин 120.000-160000 р.;кмів 200.000-250.000 Мука:на Поділля пуд.I.500.000 кар.в Кміві до 2.500.000 кар. В голодних губ.ціни ростуть до 10 разів більш,Після оголошення скованої девальвації(нові крп.при в яких I.p.=10.000 попередніх ви- пусків).Селяне всім припинили прийом паперових грошей і ввели золоту валюту.І н.жите І р.10 к.зол. І п.шениці I р.30 к.з.Вольно- викі покереду переслідували це,а потім мусили скоритися й их'чер- воми купці"продуктів для голодуючих скуповують їх також на золото. Помічається планомірне викачування золота з хидівських схованок. ШЛЯХИ: Мляки залишнці в позному замепаді.Особливо шлалі.Пшал не має, а до того населення регулярно розбирає колеї й краде шпалы на топ- ливо.Лиси знищені до 90 %(Вольновики розпочали посадки нових лисів) Топлива для потягів не вистачає.Потяги ходять лише по головних ко- леях (Кмів-Одеса//,Непетівка,Харків,Курсь)4 рази на тиждень. НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА Вільна торгова:Дійсно оголошена,але торговлі не має.Підвозу на базари не має,бо по шляху грабують червоноармійці.Крамниці порожні, або торгують старими шляпами,ботиками.Магазини з продуктами,не мають цих продуктів.Майже все можна купити на толкущі але в під- полі. Повернення власності(пожиттєва аренда).Оголошено повернення, будинків,заводів,млинів і т.д.З огляду на неможливість ремонтувати власники не хочуть самі брати свого нерухомого майна,крім мли- нів,які забрані,бо дають добрий прибуток. Земельна власність:Існує проект,що при заводах має бути стат- ичена від селян земля необхідна для істнування завода(напр.сахарно- го) і повернена власнику завода(в аренду),як замля належна до дер- жави. ВИГЛЯД МІСТ Найкраще уявлення цього може дати сам Київ, що був найбільш "благо-устроєним" містом. Всі дерев'яні будинки розібранні на пали- во, Сади: (Царський, купецький, Володимерська горка), крім ботанічного бульвари зрубані. Тротуари у такому вигляді, що по них не ходять вже (мати зломаєш й небезпека обвалу будинків) ходять посеред вулиці, що цілком можливо, бо ні трамваї ні візники не їздять. Освітлення не має. Крамниці зачинені, вікна повибивані й шиби закладені шмат- тям. Враження мертвого міста, після бомбардировки. Т:Керуючий Міністерством Преси і Пропаганди Директор Департаменту: С.Наконечний 17а Ит: Павл. Ивановъ Гропы не переданы до С. В. - Въ 7/11 Опив ДЛЯ Пано Золотового Опітаменя на дні Мініст. зак. Справ. Огляд Преси. 2.2. Париж 23 лютою Конференції в Тензі" та англо-французькі переговори в сій справі. 6-го лютого французький уряд передав до Львовдону меморандум Гуанкаре в справі конференції в Тензі (Огляд Преси 2.1) але й досі відповіді не його в Парижні не отримали. Ся мовчанка англійського кабінету викликала було у французькій Пресі велике занепокоєння, — її тракту- вали, не безпідставно, як йрод воро- жого відношення Лондон-муреня до Тої "позиції", яку Гуанкаре зовнів, що до Тензі". Від того ри ишного ви- рішення питаєть, заторкнутих в меморандумі Гуанкаре, замислам увагать або неуважь Франції" в кон- ференції", її менша або більша відірваність від старих спільнників а також й усіх самої конференції. — Але зараз все, незалежно від відповіді на меморандум Гуанкаре намігаються шляхи до більшо або меншого порозуміння. Виймомати- нити переговорами, які велися весь час між французькою посольств - 2 - Мюнхені й англ Мін. Зак. сір., а також між П'янкоро та англ. Послом в Парижі - прийшли в деяких питаннях до порозуміння, а в деяких поки що лише намічено той напрямок, в якому воно може бути осліднуто, остаточним с' питань будуть обов'язково вирішені ужити днеми самими прем'єрами, які повинні зустрінутись у Франції. Ось в якому стані знаходиться Зароз всі ті питання, що зафіксував Меморандум П'янкора: 10 Справу зі скликанням між- союзної комісії експертів для підготовки технічних страв (фінансових, економічних. в.т.с.) можна вважати як остаточно вирішеною, досі було неясно чи експерти Малої Анталі та Бельгії будуть доїздені на сю нараду - Франція виконала їх доїздення (сюдівавшись їхньої підтримки в різних питаннях), Англійж були проти свого. Зароз погодившись на компроміс, - Мало Анталі -3- Буде представлено на нараді не слідуючими експертами, а "Дипломатичними представниками в Лондоні і лише з Дорадним голосом. 20 В справі непорушності по-Передніх міжнародних Трактатів (Версальськ. та инш.) - йдеться Зараз очевидно до якоїсь комітро-місного рішення, яке ще невідомо і яке буде остаточно сформулювано на нараді Прем'єрів в Кале. Франц. преса певна, що в своєму питанні /головним чином в справі відшкодовань та непорушності/ Комітетенуїй Лиги Націй, які витікають з Версальського Трактату/ - Англія вже прийняла уважно до її розмови. Гуанкофе, Оскільки це правдиво буде видно далі - в Кале. З 2 В справі гарантій, які треба вимогти від Совітів - остаточне рішення також залежить від наради в Кале. Лойд-Джордж вважає /з Франція монолиту пристав на се/, що по Першій Конференції" -4- в Тенуї /а мове де іноді/ буде за 6 місяців скликана подібна конференція. На першій конфер. Совіти не будуть офіційно висунут, будуть лише зроблені угоди економичного характеру; За 6 місяців Совіти мають на Ділі показати свою подільність та працевзятність. Тоді лише можливо буде слова про їх виснання та умови дійсно широкого характеру.-Офіціальним відомостей про таку згоду франку. Та Англії" Також немає. 42 Справу з Герміном, на якій буде остаточно призначене кон- ференцію /а також й з містом де вони буде скликана/ англійський прем'єр ставить в Залежності від розрішення італійської" міністерської кризи,-новий кабінет потрібуватиме часу для ознайомлення з справою. Лойд-Джордж не хоче в своєму питан- ню дати радію Пуанкаре, який -5- Коли, що конференцію не можна скликати на 8 березня через необхідність підготовки праці. Всі акти англійські та французькі засвідчили, що це його думка, більш з особистої амбіції Лойд-Джоржа. Таким чином в Кале повинно бути вирішено багато політичних питань, які торкаються май- бутньої міжнародної конференції. УКРАЇНРЕВС Обізнання 9/152 4/III 1922 року СТАН ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ НА МІСЦЯХ УКРАЇНИ. Київськими днями наш кореспондент мав докладну розповідь з одним із повстанських визначних лічів українського повстанського руху, якому в кінці січня 1922 року пощастило виборитися з совітського раю. На випадання з якоїм стані перебуває повстанський рух на Україні був дана слідуюча відповідь: "Треба одверто заявляти, що ця зіма являється для повстанців надзвичайно тяжкою. Також вона не через те, що влада радянська виявила особливих заходів до знищення повстанського руху — все це дурниця поки населення під час, коли заходи з боку комуністів не матимуть успіху. Головним нашим тогом являється сама зіма. Трачні замети-снигу, морози, що позбавляють діли повстанських військ їх головного укриття. Ії мотиви і замети не дає можливості стояти хорошниться по лісах та ярах. Люди замерзають і приходяться і тамчасово відпускатися по домах до весни. А-яка надія на весну запитав наш кореспондент. Велика, останні часи повстанські відліли критичність особливими та патями населення, яке значно зросло в своїй національній свідомості. У цих тих коли-де яких хочуть демонстрацію виставити повстанця не по- чного характеру, а особливо не національного. Населення й повстанці будуть виключно під гаслами національними. У дом державності являється Народній Самоправництва, а разом якого являється П.Р. І правда частина селянства яке хоче повернути часи Центральної /их у нас шуткуючи звуть радянцями/, але не ухилилися від народоправств ім. О. Петлюри особливо на всьому Ліберському й в більшій частини правлення — являється національно-свідомим, істнує легенда, що спекії і порядок настане лише тоді коли повернеться Петлюра й престить їм їх медальйон и не підтримку його. А де збирається повстанці? — запитав наш кореспондент. Цього - він сказати не мав права. Одно скажу, що бельшовикам не пощастило ні одної з певних повстанських груп "вихідвувати", хоч вони про це й аф рують. Всі групи оперують в призначених головним повстанським командуванні місцях і підлягають переводити свої операції. Настоячий момент коли вд граву почуте про них. Головне повстанське командування/на запитання кореспондента/істнує складається звого із досвідних у повстанському рухові осіб. Бельшовики прикладали й викладають всіх зусиль, щоб розкрити це організацію, але нічого не досягли. Ті чутки й повідомлення про розкриття "неплоровських змов" все просто вокація. Терплять при цьому в більшості цілком неповинні люди, перебажко інтеграція, що веде аполитичного характеру національному культурно-освітньому прагну. У ряді розстрілів після невдалої спроби Тютюнника не загинуло і 10% дійсних-працьовників по повстанському руху й то, ці особи попалися випадково. Кількість червоної армії, що на україні нам не страшна. Переше вона в стадії цілком іного розвитку, а підруге й подруге вона яка бока обкалася й її імперський часту пусти сходяться в інтересами селянства. Багато червоноармійців вже є в рядах повстанців. Особливо їх прибуло в перші повстанців після такау про змі- ну звіська розташованих на Україні свійми в Москві червоні вій- ська не забажали виходити й влада примушувала їх вжитавчи для то- го кур'єнтір. Результати батало червоноармійців дертувало й пристало до по встаннів. Орієнтація цих дезертирів, як не дивовижне самостійницька Украї- нська" у нашим народом каші не свариш.Правих боляче клаяться.Десять скоро доб, още швидку порадку. Будет Україна буде і нам хорошо. То- му і ми кров проливали за це" Що правду в різних переліків почуєш малює в уст кожного дезер- тира червоноармійця. "Он переконаний закінчує повстанець-що на весну кінець і комун ні на і кінець памуванню на ній чужинцям. /ПРАЙНПРЕС/ ОГЛЯД ПРЕСИ ч. 5 Париж 31|III 1922. КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ АНГЛІЇ, ФРАНЦІЇ ТА ІТАЛІЇ В СПРАВІ БЛИЗЬКОГО СХОДУ. Цими днями закінчились наради Міністрів Закордонних Справ союзних держав для полагодження рреко-ту рецького кон- флікту. Результат цієї конференції є проект нового мирного договору, який замінив би Севрський трактат | який й досі що не ратифікований|. Для того щоб сей проект став договором, треба щоб обидві воюючі сторони прийняли його. Що до Греців, то можна сподіватися, що вони погодяться з умовами, які зазна- чені в цьому проекті,- зараз їх військова ситуація така, що вони не можуть рахувати на нові побіди, союзники ж, хоч і не дають того всього, що вимагали Греці, все ж ставлять вигідні умови миру.Що ж до Турків, то зараз ще трудно передбачити, як вони поставляться до свого нового миру. Військова ситуація їх поліпшала й вони сподівались на великі побіди цієї весною. Ум- ви, які їм ставлять зараз, далеко не вигідніші й почесніші, аніж умови Севрського трактату, але не дивлячись на се, вони не відповідають всім їхнім національним вимогам. Коли розроблявся новий проект договору, а ні Греці, а ні Турки не були представлені на конференції, але кожен з них мав свого заступника - Греці - Англію [Лорд КЕРЗОН] тур- ки - Францію [Пуанкаре]; Італія грала улюблену нею за останні часи роль посередника між Англією та Францією. Конференція мала своїм завданням примирити не лиша Греців з Турками, але також до певної міри й Англію з Францією, які стояли за спи- нами цих останніх. Франція вже давно вияслює симпатію до Ту- реччини й тому вважає необхідним переглянути Севрський трак- тат, який є образливий для турецького національного почуття й для мусульман взагалі; таким стан річей міг би при певних обставинах стати небезпечним для Франції, яка має стильні кол- ьоній з мусульманським населенням,- його обурення вилилось би й на Францію, яка разом з другими союзниками несе моральну відповідь дальність за Севрський трактат. Далеко менш платонічна "прихильність" Англії до Греців. Англія завсіди хотіла мати всі проливи в своїх руках, а там, де це неможливо нейтралізувати їх, отже щоб нейтралізувати Дар- данелли, вона й хотіла, щоб на Европейському березі свого про- ливав були Греці,- таким чином вони б себе взаємно підлізу- вали з Турками. Зациквлена ж Англія в свободному проході в Чорне море головним чином через нафту |чи то Кавказьку, чи то Румунську, чи яку иншу|; нафта їй зараз необхідна, щоб зберегти свою морську всесмогусть,- вся її військова фло- та переходить потроху з камінного вугілля на нафту |для чого зовсім не робляться машини; роблять се для того, що такі кораблі мають далеко більшу скорість й одна й та сама кільк- кість їх може може обслуговувати більший |майже вдвое| район; це особливо важко після того, як Вашингтонська Конференція заборонила будувати нові кораблі. Таким чином Конференція Міністрів Закордонних Справ повинна була рахуватися не лише з інтересами Греців та Турків, а також Англії та Франції. По- розуміння між Англією та Францією було осягнуто взаємними ус- тупками: обидві сторони потрібували свого порозуміння,-Фран- ція не хотіла мати перед Грецькою Конференцією зайвих спір- них питань з Англією, ця ж остання примушена була бути більш зговорчивою, крім тих міркувань, що й Франція че поділими в Ін- дії, щоб заспокоїти антианглійський рух му сульманської частини населення Індії. Примирились звичайно за рахунок других -Туркі Вірмен то що. Умови миру мають бути такі: І|. ЦАРЬГОРОД повинен бути евакуйований союзними військами; турецький гарнізон може бути збільшений із 50 т. на 80 т| кор- дон у ФРАКІЇ повинен бути посунуний трохи далі на Захід, по обидва боки сього кордону | боку турецького й грецького | не по винно бути ніяких фортифікацій і військових сил; все це щоби Царьгород був забезпечений від нападів з боку Греків. Кордоном цим не задоволені а ні Греки, а ні Турки, а ні Болгаре; найкра- ще б може було за питати само населення. 2|. ПРОЛИВИ |Босфор і Дарданели| повинні бути "демілітарі- зовані" себ то а ні Туреччина, а ні Греція не повинні мати фор тіфікацій, та війська на побережжю проливів; Босфор по обидва боки буде турецький, але буде демілітарізований; що до Дардан- нел, то Азіатський берег належатиме Туреччині |але війська на ньому не буде|, а європейський берег - півостров Галіполі-буде переданий Грекам, але військо там буде не грецьке а м і ж с о ю з н е Навігація в проливах буде поставлена під догляд між народної комісії під голоуванням турецького представ- ника. війдутъ в цю комісію представники в с і х держав, які зацікавлені в проливах. Таким чином проливи не будуть а ні цілком в руках Турків, як того хотіла Франція, а ні в руках Греків, як вимогала Англія. Будуть вони під міжнародним догля- дом, але головну роль буде грати Англія з огляду на її флоту. 3|. Мала Азія |район Смирни| повинна бути евакуйована Грека ми; вони з цим погоджуються, бо бачуть що не втримаються. Для охорони християнських меншостей [Вірменів та Греків] в Малій Азії від погромів та винищування буде доручено Лізі Націй за- нятись цим питанням. Правдоподібно, що Ліга Націй матиме свого головного комісара в Царьгороді, а крім того кілько раїонних комісарів. Але мови про Вірменську Державу не має. Очевидно, що таке вирішення справи не тільки не відповідає національним змаганням Вірменів, але навіть не дає їм жадної гарантії проти винищування й насильств. Що комісари Ліги Націй не матимуть досить сили, щоб захищати Вірменів, то це дуже правдоподібно, так само, як колись англійські комісари ще до війни. Очевидно, що незадоволення такою політикою союзників в Вірменських колах буде велике. Зробила ж це Конференція Мініст рів Закордонних Справ, аби компенсувати Турків за відступки в Європі |Галіполі, Фракія та инш|. Остаточно миру на близькому Сході ще не осягнуто, все за- лежить в великій мірі від Греків та Турків Але у всякім разі цей проект миру в загальних рисах певно ляже в основу тайбут- нього трактату. Має цей проект й друге значення - в ньому при- мирюються інтереси Англії та Франції на Близькому Сході, що для сих обох держав має велике значення перед генуїйською Конфе- ренцією.- ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 152 Фонду № 1429 Пронумеровано 37 (вторгнення місця) + 486 = 50 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 178, пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 05. 04 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 17.10.96 Гама 25.09.2001 Айо 17.01.2002 Десе 13.08.04 О.В.Арт Тігрос, космопор 25.10.96 | 26.12.96 Альма 4.11.01 Надя 22.04.03 Феліція 310804 О.Г. Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: 20.05.1994 Торжиненко (Дата) (Підпис) Справа: 21.05.96 Романенко (Дата) (Підпис) Мікрофільмування: 16.09.91 Левур сканування 26.02.09 Айр (Дата) (Підпис)