Протоколи засідання Ради, Міністра сповідань та листування з ним про його діяльність, організацію Автокефальної Української церкви та допомогу Уряду УНР, 03.01.1922-13.01.1923, 195 арк. — частина 2/2

Український Вільний Університет в Празі ч. 1067. До Високолюстонного Пана Професора Івана ОГІНКА Ректора Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету Високолюстонний Пане Ректоре. Іменем Сенату Українського Вільного Університету пересилаю Вам найсердечнішу подяку за Ваше ласкаве привітне письмо з дня 24 лютого с. р., та за Ваш цінний переклад на українську мову Святої Служби Божої от. Івана Золотоустого. Ся Ваша праця так як і цілий ряд Ваших попередніх видань причиняється неперечно до поглиблення національної свідомості Українського Народу і поліпшиться як тривкий і цінний збудоток у нашому письменстві. Вашими стараннями і виданнями в справі націоналізації української церкви та її автокефальності збудували Ви собі тривку памятку в історії нашої культури. Прошу Вас, Високолюстонний Пане Ректоре, прияти вислов моєї глибокої до Вас пошани. Прага, дня II марта 1922. Ректор Ол. Колесса /Р.В./ З оригіналом згідно: Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ 13 березня 1922 р. № 725 Копія. До П. Голови Імпльматичної Місії У. Н. Р. в Італії. Високолюбовий Пане Голово. В Римі істнує Орієнта́льний Інститут, в якому викладається між іншим московська мова, але не знайшлося місця в програмові для мови української. Цю шкідливу для на- шої справи річ треба виправити з огляду на такі підстави.: І. В особі професора української мови ми-б мали в Римі свою людину, яка-б зав- жди могла стати нам у приголі правливими і повними інформаціями про всі цікаві для нас справи. .. Зазначена особа змогла-б ширити в певних колах римського громадянства /а може й в італійській пресі/ українські ідеї в корисному для нашої справи напрямку, що набирає особливої важливості з огляду на різноманітний склад слухачів Інституту, зібраних з цілого світу. 3. Виклади по українській мові в Орієнтальному інституті піднесли-б і наукове значення нашої мови, та сприяли-б її популяризації в Європі, як лісці- плинні, рівноправної іншим викладам Інституту. Вищезазначені пілстави мають для нас загально- державне значення. Невсторонні покази необхідності викладання української мови в Орієнтальному Інституті можуть бути сформульовані по таких точках: I. Пільшена релігійність українців є віковим з'явленням, що відламна характеризує суто-українську владу й ріжнить її від московського релігійного формалізму, буквоїлства та "обрядовірря". Болше- вицька анти-моральна ідеологія номітно поширила релігійне життя на Москві, тоді як проти-релігійні репресії їхні пали цілком протилежні наслідки на Україні, спричинившись до нальвичайного піднесення "духа живого". Отже українське релігійне життя пове- ли стає найважнішим та найвидатнішим на Сході Європи. 2. З давніх павен Київ був центром церковно-релі- гійного життя, під впливом якого почалась і повго розвивалась релігійна культура цілого простору був- шої Російської Імперії. За наших часів жваво і міцно відновляється могутня роль та міцний вплив Старого Київа. Вже половина української території з живим захопленням хвалить Господа на рілній, українській мові, яка знов повернула собі старі права мови Бого- службової. Таким чином Орієнтальний Інститут, не маючи укра- їнської мови серед своїх ліціплін, не має одної з Богослужбових мов. Ласкаво прошу Вас, Високопостойний Пане Голово, порушити вищезазначену справу перед ректором Орі- єнталнього Інституту в Римі та іншими впливовими чинниками. Коли-б справа ця стала на реальний ґрунт, то я маю кандідата - досвідченого професора україн- ської мови одного з наших університетів, який би міг прибути до Риму і приступити до викладів. Прийміть, Високопостойний Пане Голово, мої за- певнення в правдивій по Вас потаці. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І.Огієнко /В.Р./ В. о. Директора Департаменту Чужоземних Зносин М.Вікул /В.Р./ оригіналом згідно: Старший Діловод Українське Православне Братство Гімни Святим Кирила та Методія. Сірць 18-го грудня 1922 р. в Ченстохові, №4. Добідайшись про зміну кабінету УНР., а також про те, якщо впевнена заходи у справах міністр Степан Огієнко раби і надали замовлення з портретом Українське Православне Братство в Ченстохові рішуче протестує проти того, щоб на даний професор Огієнко міг залишитися Міністром Геновідень. Кілька разів, починаючи з 1919 року, Братство піднімало протест проти дій вчителя п. Огієнко, як міністра Геновідень - його кандидата на цей пост, і коли питання ставилося рішуче-однозначно того і вчена бути Фруму кандидатом, Огієнко дивився до Братства, висновував об'єднати працювати наради в новій константі з Братством і колись в тих випадках, котрих виникали ці протести. Зароз задіяньовості проф. Огієнка вчено, що проводити з ним працю Етільно брацтво не може, бо тут малим брацтво і міністра Огієнка дуже розійшлися. Брацтво твердить з рішучим кроками продовжує: мої вили, яким познагаю нашими браверними поне резиками - брацтвом, котрі на своїх молах винесли ту борозду, два вритування і засобована в наших паро- дові його віру, бою землі; про куль- турну і його національні ознаки. Міністр мє Огієнко, лише про моделке, яко кривав скрізь про це, але дійсність його зводиться лише до саморекламування. Як приклади, брати пригадати борозду брацтва з етноконом Пили- пом в 1919-20 рр. в Кам'янці; тоді коли Брацтво прабилося перед Урядом про узурення й арешт Пилопа, мі- ністр Огієнко поїхав до Уряду своїм представником, ніби то від брацтва і такими липом розпорядження не було здійснено. Взагалі Брацтво покидає продовження Огієнка, як міністра не тільки не користливим, а наспаки, бо за увесь час свого міністерування, він лише ганьбив церковну справу і брацтву дово- дився увесь час напружувати ємні і витрачати енергію не лише на до- робку з борогом, а й на дорозьбу З міністром Геновідомь. З огляду на вищеозначене і на вимогу вашої нашої церковної справи, Українське Православне Братство лінив святих Кирила та Методія в Ченстохові, дуже благаю Вас, Пане Останняє, призначити на пост міністра Геновідомь кого маєте, тільки не Огієнко. Краще не мати собі міністра Геновідомь, я натяж лише Департамент історії відомий при будь-якому Міністерстві і він зробив дуже реальну справу, а не буде сольмушвати як це увесь час робить професор Огієнко. Мені в тім, що голосити, нелегше залякувань, але я на своїх минах винесли тягар і в церковній справі де ми зробили. Буде пайтить Вами, Пане Останняє, і Ви, як лістий ем свого народу озучите своїм серцем нашу благанню. Голова Ради Братства Святих Іван Губа Секретарю Лин У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „24“ дня Року Божого 1922-го. № 491 Високодостойному ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. Високодостойний ПАНЕ ОТАМАНЕ. В найсвітліший день життя свого, - в день виходу в світ мого перекладу „Служби Божої", вважаю своїм приємним обов'язком згалати, що Ви, Високодостойний Симоне Ва- силевичу, завжди з великим зацікавленням ставитесь до всього того, що робиться на користь відбудови нашої Української Церкви. Перебуваччи в гірких обставинах на ви- гнанні, я незміренно радий, що владається й тут, часто в мелюдських умовах особистого життя, творити діло, яке стане хоч малень- кок цеглинкою в величимі монументи українсь- кої культури. Почування цього лодав бадьо- рости духу і заохочує до лальшої праці. Отож в світлий для мене день, коли з неймовірними зусиллями вдалось випустити працю, якій радо віддав я багато сил своїх, я хочу засвідчити Вам, Високодостойний Пане Отамане, мою глибоку пошану. При цьому посилаю Вам "Святу Службу Бо- жу", яку сердечно прошу прияти на знак по- стійної й незмінної моєї поваги до Вас. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Ректор Камянець-Подільського Державного Українського Університету Професор 7. О. Винниченко У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „24“ дня Року Божого 1922-го. № 785 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилам Вам, Високодостойний Пане Отамане, копію листа від 20.III цього року під ч. 3334 од Єпископа Діонисія про надсилку на користь українських емігрантів 195,939 марок польських. З правливою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керунчий Справами Департаменту Загальних Справ Копія Епископ Кремінецький к е р у к ч и й Волинською Епархією на межах Польщі. Березня .... дня 1922 р. № 3334 Кремінець на Волині. Високоповажний Іване Івановичу. При цьому маю честь подати той збір грошей, що поступив у січні та лютому б.р. з довіренoi мені Епархії, на користь малих емігрантів, в кіль- кості сто дев'яносто пять тисяч дев'ятдесят трид- цять дев'ять /195939/марок польських. Збір, що поступить у березні, буде віддано своєчасно. Призиваччи на Вас і труди Ваші Боже благосло- вення залучакь Ващим прихильним слугою ДІОНІСІЯ, Епископ Кремінецький /в.р. П-ві Міністрові Ісповідань У.Н.Р. Професорові I.I.Oгінкові. З оригіналом згідно: Старший Діловодя Ревк Виентм Міністерства Ісповідань Дія Високодержавної Голови Директорії ЗБІРКА НА ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високопостойний Пане Редакторе. Ласкаво прошу Вас надрукувати в хвальній газеті Вашій отцей пер- ший звіт пожертв, що їх прслано на імя моє /Тарнів готель Ірістоль/ після заклику мого до українського епископату про допомогу літям емігрантів з України. Пожертви олержано: 1. Від учениць Перемиського Семінара. . . . . . 15.000 м.п. 2. Від Греко-Католицького Уряду парохіяльного в Заліншвіцях. 500 " 3. Від Уряду парохіяльного в Левятинках. . . . 2.500 " 4. Від Уряду парохіяльного в Непорівцях. . . . 600 " 5. Від о.Олексія Залчківського з Збаращу. . . . 3.300 " 6. Від Уряду парохіяльного в Кальнім. . . . . 600 " 7. Від о.Звєстахія Коцмарського у Славську. . . 5.200 " 8. Від Уряду парохіяльного в Стрігленцях. . . . 2.000 " 9. Від Уряду парохіяльного в Левятинках. . . . 3.000 " 10. Від о.Івана Ковальського у Липівцях. . . . 2.270 " 11. Від о.Теофіла Корчинського у виткові Старому . 3.257 " 12. Від Уряду парохіяльного в Налуже. . . . . 2.000 " 13. Від о.Петра Казанівського в Пивицях. . . . 2.145 " РАЗОМ . 42.372 м.п. Надіслані кошти спеціальна Комісія розпрелілює для літей всієї української еміграції. Приймить, Високопостойний Пане Редакторе, мої щирі завевнення в правдивій помані по Вас. ПРОФЕСОР Тарнів, готель Ірістоль Березня 29 дня року 1922-го У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „31“ дня Року Божого 1922-го. № 841. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, витяг з листа Професо ра Протоієрея А. Вишнівського з Сербії від 22.III цього року на моє ім'я. З правливою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту ВИТЯГ з листа Проф.Протоієрея А.Вишинського від 22.III.922 р. на імя Пана Міністра Ісповідань,Професора І.Огієнка/з Сербії/. ......пишу ще дещо цікавого за наших Архієреїв зрадників - котрі умісті з Врангелем / теперички він у Бельграді мутить / щоденно відбувать Кон- ференції політичні,як мені писали з Б. Навіть те- перечки і серби самі дивуються,що таку політику вербункову ведуть.Митр.Антоній цілий віддався по- літиці і недуже охітно любить говорити про спра- ву України. Як приїду,то більше де-що розкажу. На днях їду у Бельград та хочу його увидіти та ще-що від нього довідатися "..." оригіналом згідно: Старший Діолвода В.Власий Високодостойному п. Головному Отаманові. ЗБІРКА ДЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високодостойний Пане Редакторе. Заскаво прошу Вас надрукувати в якальній газеті Вашій отцей другий звіт пожертв, що їх прислано на моє ім'я /Тарнів, готель "Ерістоль"/ після заклику мого до українського епископату про допомогу дітям емігрантів з України. Від Преосвященного Діонисія, Єпископа Кремлянецько-го, Керуччого Волинською Благхієн, вступило зібраних по церквах Волинської єпархії 195.939 марок польських. А разом з попередніми на користь дітей налісано 238.311 марок польських. Надіслані кошти спеціальний громадський комітет розпрепілять для дітей всієї української еміграції: Прийміть, високодостойний Пане Редакторе, мої щирі запевнення в правдивій пошані до Вас. Професор Т. Остапчук Тарнів Квітня 7 дня 1922 р. ЕКСПЕДЕЦІЇ І ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСПЕДЕЦІЇ до гідома копію листа на моє ім'я П.З.Проко- повича з 21/ХП-б.р. в справі побачень з Во- линськими послами.- Мишев ГОЛОВА РАКИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Аншуковий Директор Панцеларії Голови Ради Народних Міністрів Високоверхійшому п. Іолові Директорії УНР. ЗАПИСКА ДЛЯ ЛІТЕР ЛЕГАЦІЙНИХ ЕМІГРАНТІВ. Високосвятостей Пане Редакторе. Бажаю прошу вас надрукувати в хваленій газеті вашій статтю третій звит потерта, бо їх приєднано на моє ім'я /Тарнів, готель "Грі-столль"/ після заклику мого до українського Спілковату про допомогу дітям емігрантів з України: 1. с. Михайло Волинець в Загірочку. . . . . . . 3.000 мар. пол. 2. Греко-католицький Уряд парох. в Зеленшівцях . . 2.500 3. Греко-католицький Уряд парох. в Зелені . . . . 1.500 4. о. Іосиф Кравчук у Мирлівці . . . . . . . 1.500 5. "Італія і Українська" в Терсіні . . . . . 3.300 6. о. Іосиф Павлоцький в Лисовищах . . . . 1.300 7. Греко-католицький Уряд парох. в Орвії . . . 2.142 8. Греко-католицький Уряд парох. в Вишневі . . 3.000 9. о. Іван Гелісей у Новомичах . . . . . 1.500 10. о. Ізидор Плинський . . . . . . . 7.216 Дого-в збірка в Луцькеві Воро-ж збірка в Деревлянках . . . 5.278 11. о. З. Вачинський у Коросках . . . . 1.012 12. Греко-католицький Уряд парох. в Митрові . . 1.630 13. о. Іван Токар, дякон в Підгайцах . . . 1.170 14. Греко-католицький Уряд парох. в Тростянці . . 200 15. Греко-католицький Уряд парох. в Германові . . 760 16. о. Григорій Пороз, дякон і парох в Іорині . . 1.000 17. о. Михайло Матвєнко в Добротворі . . . 3.500 18. о. Іван Токар, дякон і парох в Підгайцах . . 1.000 Дого-в збірка в п. Геремовичів Воро-ж від д-ра Лавинського . . . 500 19. о. Михайло Унітельський в Ямниці . . . 6.000 20. о. Іван Єдинецький в Люсині Золотому збірка в Перкві . . 440 21. о. Петро Яцкевич в Ртищах . . . . 5.060 22. Греко-католицький Уряд парох. в Млиннях . . 1.000 23. п. Олекса Ткачук Скутін Суддя з Станіславові . 7.000 24. о. Платон Керчинський в Стрівцях . . . 3.000 25. о. Іван Тимків в Рахині . . . . . 1.500 26. о. Микола Голянт в Коричні Воро-ж збірка в перкві . 700 27. о. О. Левицький збірка в Кураниках . . 1.300 28. о. Миколай Левицький в Обронні . . . 1.300 29. Греко-католицький Уряд парох. в Дучі мелії . 1.500 30. о. Миколай Залезінко в Янишні . . . 2.000 31. о. Л. Сичинський у Шкені . . . . 1.500 32. о. Григорій Паньчишин в Роголорах . . 500 33. Греко-католицький Уряд парох. в Злінках . . 620 34. о. Іван Іванчук у Товотому . . . 1.000 35. Греко-католицький Уряд парох. в Чонграх . . 250 36. о. Іван Котейко в Ставчанах . . . 1.000 37. Греко-католицький Уряд парох. в Деревлянках . 1.000 38. Греко-католицький Уряд парох. в Стрілкові . . 2.535 39. Греко-католицький Уряд парох. в Физипівлях . 2.200 40. о. Михайло Цараневич в Поручині . . . 7.500 41. Громада в Підберезці . . . . . 7.300 42. Греко-католицький Уряд парох. в Перегинську . 7.500 43. о. Теодозій Кудрик в Роратині . . . 8.000 44. о. Гавриїл Казанівський в Борщині . . . . 3.100 мар.пол. 45. Греко-Католицький Уряд Парохіальний в Острозі 2.500 " 46. о. О. Гайовський в Зарвенині 7.840 " 47. о. Іларіон Слинович в Лисичанах . . . . 3.000 " 48. о. Єсип Курілась в Журавлі . . . . 1.870 " 49. о. Андрій Мельник - звірка в Рабинець . . . 1.500 " 50. Гурток ініціаторів мовчанківського діята в Домбровиці /через руки кп. Степанчикова/ . . . 2.215 " 51: п. Анатолій Проєкурильський в мельницю . . . 1.000 " 52. Греко-Католицький Уряд Парохіальний в Руся- тичі. 260 РАЗОМ: 132.185 м.п. 50 Сто тридцять дві тисячі сто вісімдесят п'ять марок полт. ських і 50 копійок/. А всього з попередніми на користь дітей налізано 370.496 марок польських і 50 копійок. Надіслані кошти спеціальний Громадський комітет розпоряд- лять для потреб дітей всієї української еміграції. Приймить, високоолостовий пане Редакторе, мої вирі занев- нення в тривалий помин до вас. КРОСОВ Тарнів квітня 10 дня 1922-го року. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Квітня „12“ дня Року Божого 1922-го. № 1024 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, копію листа від І6.II цього року під ч. 52 - Українського Гуртка в Болгарії до мене. З правливою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керуючий Справами Загального Департаменту Копія. Об'єднана Рада Українських Організацій в Софії. 16 березня 1922 року ч. 52. До Високоповажного Пана Міністра Ісповідань У. Н. Р. Високоповажний П. Міністре. Вашого цінного листа від 23.2.22 р. ч. 483 ми одержали. Цим складаємо Вам щиру і глибоку подяку за Ваше вітання і високоавторитетні поради. Власної пара- фії ми за браком коштів до сього часу утворити не спромоглися. Крім того нас дуже турбує вільншення Болгарського Синоду до Української Автокефальної Церкви. Вашу пораду звернутися до Пресвященного Діонисія. Єпископа Закордонної Української Бархії ми попросимо нашому п.-отцеві Антонину Харченко. Свято Шевченка і роковини наших організацій від- значили службою Божою на українській мові: хор спі- вав на українській мові, а п.-отець болгарин слу - жив на славянській, але молитву за Отчизну читав українською мовою. На всіх присутніх молитва спра- вила надзвичайно сильне враження; більшість плака- ла. Серед українських емігрантів в Софії єсть 3 осо- би, які хотять висвятитися в пан-отці. Один з них студент IV курса /VII семестра/ Російського лар- ківського Університету, історико-філологічного фа- культета і II курса Полтавського Українського Фі- лософичного факультету, другий закінчив курс Ду - ховної Семінарії і третій з освітою второкласної церковної учительської школи. Кандидати прохають інформацій і вказівок яких заходів треба вжити для ослінення своєї мети. Прохасмо як найскорішої надсилки нам по вищевазначеній адресі всіх видань У.А.Ц. і Служби Божої і залишаємося з щи- рою подякою Вам за Вашу увагу до нас і глибокою пошаною. Голова Громади Филонович Голова К-Просвітнього гуртка Микола Храпко Писарь Остапенко. З оригіналом згідно: Старший Діловод Якоб Краснішев Міністерства Ісповідань Високолостовій Панові Голові Директорії. ЗБІРКА ДЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високолостовій Пане Редакторе, Ласкаво прошу Вас надрукувати в хвальній газеті Вашій отцей четвертий звіт пожертв, що їх прислано на моє ім'я /тарнів, по- тель "Бристоль" / після заклику мого до українського епископату про допомогу дітям емігрантів в Україні. 1. Від Преосвященного Діонисія, єпископа Кремінецького, збірка в церквах Волинської Єпархії. . . . . . . 26.093 м.п. 2. Від українського Педагогичного Товариства у Львові. 50.000 " РАЗОМ.. 76.093 " Сімдесят шість тисяч дев'яносто три марки польських. А всього з попередніми на користь дітей надіслано 446.589 м.п. 50 фен. Надіслані кошти спеціальний Громадський Комітет розподілить для потреб дітей всієї української еміграції. Прийміть, Високолостовій Пане Редакторе, мої щирі запевнен- ня в правдивій пошані до Вас професор /Dr. Іллєв/ Тарнів Квітня 20 дня 1922 року. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Квітня „26“ дня Року Божого 1922-го. № 1167 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому Вам, Високодостойний Пане Отамане, копію листа з 16.IV цього року під ч. 153 від Кирило-Мето- діївського Братства до мене і замітку "Вісти з Волині", виписану з № 79 "Рідного Краю" за цей рік. З правдивою до Вас пошаною і приві- том МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керунчій Справами Департаменту Загальних Справ Українське Православне Братство імені Святих Кирила і Методія 16 квітня 1922 року № 153 Каліш, Табор Ін- тернованих ч. 10. Високоповажному П. Проф. Т. Огієнкові. Міністру Іспо- відань У. Н. Р.. Христос Воскрес. Православне Братство імені Святих Кирила Методія в Каліші вітає Вас, Пане Міністре, з Великодніми Святами. Хай ці святді дні нададуть Вам си- ли в невсипучій Вашій праці на користь Української Автокефальної Церкви. В імені Братства - Рада: Голова Ради Братства В. Петрів, Члени: О. Потлира, В. Цівчинський, М. Стогні. Секретарь Романенко. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Копія. 152 ВІСТИ З ВОЛИНІ. Подяка великому патріотові, проф. І.Огієнкові. Серед Волинського Українського громадянства ті- шиться великою популярністю наш Високодостойний Про- фесор і Міністер Ісповідань У.Н.Р. І.Огієнко, який вклав свій тяжкий труд для добра нашої Церкви і На- роду. Від праці сего Великого Мужа всюди відживає жива, рілна українська мова при Пресволі Божім, як на Воли- ні, так і поза кордоном, і свою красою полонить ду- ші і чим-раз більше притягає віруючих до Церкви Пра- вославної. Українське волинське громадянство складає свою щи- ру подяку широму працьовникові Української Автокефал- ної Церкви, проф.Іванові Огієнкові і зичить йому ща- стя, здоровля і прожити многі літа для довершення тяжкої праці на користь Рідного Народу. Іван Справедливий УНР Міністерство Ісповідань Департаменту Заг. Справ Квітня 4 дня 1921 р. м. Мернів Do Канцелярії Директорії" Департаменту Вагалювих Справ Міністерства Ісповідань про уважну надсилання 10 примірників "Вістника Міністерства Ісповідань" № 4-й. В. о. Директора Департаменту (підпис) За Діловодом В. Кваченський Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Правка 6 дня 192/ р. ВХ. "1" 438 ВІСТНИК МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ Української Народньої Республіки. Ч. 4. 8 Квітня 1921 року. Ч. 4. До всіх Преосвященних Архієпископів і Епіскопів на Україні. ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХІПАСТИРЮ! 1. По всіх православних слов'янських землях Служби Божіправляться з рідною вимовою богослужбового тексту; так само і на Україні цілі віки правили Служби по церквах з рідною українською вимовою і тільки останні покоління батюшок було присилувано свіцькою владою до московської вимови, народу українському зовсім чужої. Обороняючи волю церкви і пеклуючись про повернення їй свіцькою владою віднятого, ласкаво прошу Вас зробити відповідне розпорядження по дорученій Вам епархії, щоби—до часу остаточного перекладу богослужбових книжок на українську мову і ухвали їх відповідною церковною владою, після чого всі церкви мають перейти на українську мову—щоб до того часу всі Служби Божі, всі читання й співи в церкві, всі треби неодмінно правили з українською вимовою. Тому в слов'янськім тексті повинно: 1. Букву Ґ вимовляти скрізь як І: вірую, святий кріпкий, нині і присно і во віки віків і т.и. Але в словах ТРЬБА, ВРЬДЬ, ДОБРЬ, ЗДЬ, ИДЬЖЕ, ПРѢЖДЕ вимовляти Ґ як Е: станем добре, зде (або озьде) лежачих, ідже всі святій упокоєваються, прежде всіх вік. 2. Букву И вимовляти приблизно як московське Ы: Господи помилуй, благослови владико, мир всім. З окрема: а) Букву И спочатку слова вимовляти як І або Ї: во ім'я Отця, о ізобилії плодів земних, ісповідайтесь Господеві приклонімо. б) Закінчення датного відмінку (дательного падежа) ОВИ, ЕВИ вимовляти ові, еві: глави наша Господеві приклонімо. в) Займенники (м'ястоимення) МІ, ТИ, ВСІ вимовляти мі, ті, всі: мир ті, рцім всі. г) Спочатку складу (слога) після голосної (гласной) в середині слова і на кінці слова після голосної, деколи й спочатку слова букву И вимовляти як І (йі): і со духом твоїм, своїх, достоїн еси, Марії Діви, всякої плоті, їх, ім. д) Слово АМІНЬ вимовляти а м і нь; АЛЛИ- ЛУИА вимовляти а л і л у я або а л и л у я. 3. В закритому складі (що кінчиться приголосним звуком) звуки О, Е переходять в І: віль- ному же і невільному, його же царство не буде кінця, в мирі й покаянні скінчити, під твою ми- лость, премудрість проста, утренов дуx мій; всігда, матір Бога нашого; і во віки віків, о оставленні гріхів рабжих, всіх кінців зем- лі; є святим храми сїм, о свящим мирі; соєдни- нить їх святий своїй церкви. В словах БОГЪ, ЖИВОТЬ, МИЛОСТЬ звук О не міняти на І. Пра- вила цього додержуватися бережно. 4. Букву Е вимовляти приблизно як московське Э: небо, веселися, себе, увесь. Але спочатку слів і в середині після голосної Е вимовляти як Є (йє): єдинорідного, ім'я святее його, єгда, поєм Отця, всякеє диханне . 5. Звук Е після шиплячих звуків Ж, Ч, Ш, Щ, і Й, коли знаходиться перед твердим складом, переходить в О: благословенна Ти в жОнах, Матір Бога нашого, яко нисть чоловік, чоловіколюбець Бог єси, час шОстий, вчОра. 6. Напис ІА вимовляти як ЙЯ: Антонія й Феодосия, во Христі діяконстві, ще молимся за вся християни, діявола, Евангелія. 7. Склад РА вимовляти о ро, ЛА—оло, РЬ- ере, ЛЬ—оло: о городи сїм, всякїм городи, стороні, всякого ворога й супостата; о побіді, перебуванні, мирі, здоровлі; од всякого голо- да, перед тобою, о полонених. В словах, в українській мові невживаних або мало вживаних, залишати коротку форму; також і ВРАТА, БРАШНО і такі инш. 8. Початкове Є інколи вимовляємо як О: один, озеро, олень; вино, пшенниця і олій і т. н.; але: єдин, єдинорідний і др. 9. Акати, цеб-то ненаголошене О вимовляти як А (атця, ачисти), недопустимо. 10. Букву Г вимовляти як тихе латинське h: сокровище благих, Господи, благослови. Вимов- ляти Г як тверде латинське g (по-московському) недопустимо. 11. Букву Ц в закінченнях ЕЦЬ, ЦА і ЦУ вимовляти мняго: чоловіколюбець, отець, творець, отця, ВладичицЯ, БогородицЯ, царицях, побidonосцях, ВладичицЮ, падох нищъ, вино, пише- ницЮ і олій. 12. Сполучення губних звуків Б, П, В, М з мнягкими голосними вимовляти з Ї між ними: ім'я (імйа), п'ять, пом'яни, приснопам'ятний, росп'ятого же за нас, проче время. В З особі множини дієслів часу теперішньо- го й будучого між губною і Я вставляти Л: да і тиї з нами славЛять, ломЛять, освяти любЛячи. 13. Групу ОЛ (з давніх чл) в середині слів вимовляти як ОВ: довгий наша, до Вжникам нашим, в доВроту днй, іспо Внім молитву нашу Господеві. В минулім часі дієслів (въ прошедшемъ времени глаголовъ) вимовляти кінцеве ЛЬ як В: не отрину В м'я еси; баженні, яже ізбра́В і прияв еси, яко сподобиВ есі нас причаститися. 14. Дзвінкі приголосні (звонкія согласныя) в кінці слів і в середині слів перед приголосною вимовляти прорзно: хліб (а не хлп), од одра (а не отра), викіт (а не вкіф). 15. Сполучення ЗДН вимовляти як ЗН, СТН— як СН, ЩН як ШН, КР (в корні крест) як ХР: празники празник, чесний, діявола упразники, хліб наш насушний, чесного Хреста. Не- віста неневи с ная. Слово СЕРДЦЕ вимовляти серце (без д). Кінцеве Л в минулім часі п'єсла приголосної не вимовляти: воздвиг м'я, спас, простер. 16. Речівники (имена существительныя) се- реднього роду на ЇЄ вимовляти без І, притому приголосна подвоюється, а кінцеве Є преходить в Я: життя, нашого ради спасіння, ісповідую єдино хрещенняЯ во оставленя гріхів. Од Марка святого Евангелія читання. Слова, в українській мові не вживані або вживані мало, не змінювати: всякее диханіє, одложим попечені є. 17. Орудний відмінок одинни (творительный падежъ единств. числа) речівників жіночого роду мнягкої одини (на ь) на ЇЮ вимовляти без І: він- чайочого та милостІО, яростІО. 18. Родовий відмінок множини (родительный падежъ множеств. числа) речівників чоловічого роду вимовляти з закінченням ІВ: діяння Святих апо- столів читання, рабів, учителів, святителів, князів, Боже отців наших. 19. Закінчення датного відмінку множини реч- івників в чоловічому роду ОМЬ, ЕМЬ вимовляти як АМ, ЯМ: довжник а м нашим, ангел а м своїм за- повість, заповід я м. 20. Закінчення місцевого відмінку (предлож- ного падежа) множини у речівників муж. і се- реднього роду 'ЬХЪ вимовляти як АХ, ЯХ: іже еси на небес а х, о чесних дар а х, о передстоящих люд ях. 21. Закінчення родового відмінку одинни і причинного (винительного) множини прикметників (прилагательныхъ) і займенників жіночого роду БЬЯ, ЕЯ вимовляти як ОЇ, ЄЇ: молитвами пречистої своєї Матері, Бог правди моєї, милости Бож о ї. 22. Закінчення прикметників називного (име- нительного) відмінку середнього роду ОЕ вимовля- ти як ЕЄ: ім'я святє є його, всякеє нині житей- ське є одложім попеченіе, пречистее тіло, тіло Христове. 23. Закінчення АГО в прикметниках вимовля- ти як ОГО: і в духа свят о го, ізбави нас од лука- в о го, Господа Животворяч о го, іже од Отца исхо- дач о го. 24. В прикметниках в називному одмінкові множини вимовляти Й як І, а ПІ як ЇЙ: премуд- рість, прості; всігда хранимі; оглашеннії, глави ваша Господеві приклоніте; вірн иї, о оглашенних помолимся. 25. Займенники ЕГО, ЕМУ вимовляти його, йому, СЕГО, СЕМУ—сього, сьому СВОЕГО, СВОЄМУ — свойого, свойому, ТВОЕГО, ТВОЕМУ—твояго, твойому, МОЕГО, МОЕ- МУ — мойого, мойому, ВСЕГО, ВСЕМУ— всього, всьому,- ВСЬМИ—всіма, ВЕСЬ— увесъ, ввесъ, ТЕБЪ, СЕБЪ—тобі, собі, КТО—хто, ЧТО—що, МНѢМЕНІ: і да будуть милости зо всіма вами; слава тобі, Боже наш, сла- ва тобі. 26. Закінчення дієслів (глаголовъ) ЕШИ, ИШИ вимовляти як еш, иш: плід їх погубиш, благосло- виши, величаш. 27. Закінчення дієслів 3 особи (лица) одинни і множини ТЬ вимовляти як ТЬ: да хвалитъ Госпо- да, огласить їх, егда поносять вам і ізженуть і рекуть. 28. Закінчення 3 особи одинни і множини діє- слів ТЬСЯ вимовляти як ця: да святи ця им'я Твоє, воцари ця Господь во вк, яко тий утіша ця, на- снтя ця. 29. Закінчення ЕТЬ в 3 особи одинни дієслів вимовляти як Е, після голосної як Є (цебто від- падає ть): да прийде царство твоє, да буде воля твоя, Господь помилує їх, одкриє їм Евангеліє правди. 30. В 1 особі множини дієслів можна вимов- ляти М і МО (частіше м о): Тобі Славу возсилаєм о, під твою милость прибігаєм о. 31. В приказовому способі множини в 1 і 2 особи ІІ вимовляти як наголошене (ударяемое) і (ћ): миром Господу помолимся; ще молимся о...., і о сподобитися нам сличанню святого Евангелія Гос- пода Бога молім; возлюбим друг друга, да єди- номислєм ісповімо; приклонімо, поклонімося і припадім; прийдіте, поклонімося, благословите Господа, прийміте, ядьте, вкусьте, глави прикло- ніте, приступіть (наголошений звук тут набрано великим). 32. Закінчення дієслів ОВАТИ, ЕВАТИ вимов- ляти як увати, ювати: сушим во гробах життя дар ував; царств увати, пл юваху. 33. Дієслова БЫТИ, БЫЛЪ, БЫЛА, БЫЛО, БЫЛИ вимовляти бути, був, була, було, були; ЕСТЬ вимовляти єсть і є. 34. Букву Щ в дієприкметниках (причастях) на ЩІЙ вимовляти як Ч: о пливаво чих, путеше- ствую чих, нелугуо чих, стражду чих; ще молися о плодоносся чих і добродію чих людях. Слова ТЫСЯЩА, ВЪ ПОЛУНОЩІ вимовляти тисяча, в полуночі. Але в словах, українській мові не відомих або мало відомих, не міняти Щ на Ч в ЩІЙ: і сущим во гробах життя дарував. ВІСТНИК МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ Української Народньої Республіки. Ч. 4. 8 Квітня 1921 року. Ч. 4. До всіх Преосвященних Архієпископів і Епіскопів на Україні. ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХІПАСТИРЮ! 1. По всіх православних слов'янських землях Служби Божіправляться з рідною вимовою богослужбового тексту; так само і на Україні цілі вкі правили Служби по церквах з рідною українською вимовою і тільки останні покоління батюшок було присилувано свіцькою владою до московської вимови, народу українському зовсім чужої. Обороняючи волю церкви і пеклуючись про повернення їй свічною владою віднятого, ласкаво прошу Вас зробити відповідне розпорядження по доручений Вам епархії, щоби—до часу остаточного перекладу богослужбових книжок на українську мову і ухвали їх відповідною церковною владою, після чого всі церкви мають перейти на українську мову—щоб до того часу всі Служби Божі, всі читання й співи в церкві, всі треби неодмінно правити з українською вимовою. Тому в слов'янськім тексті повинно: 1. Букву Ґ вимовляти скрізь як І: вірую, святій кріпкий, нині і присно і во віки віків і т. и. Але в словах ТРЬБА, ВРЬДЪ, ДОБРЪ, ЗДЬ, ИДЬЖЕ, ПРѢЖДЕ вимовляти Ґ як Е: станем добре, зде (або озьде) лежачих, ідже всі святії упокоєваются, прежде всіх вік. 2. Букву И вимовляти приблизно як московське ы: Господи помилуй, благослови владико, мир всім. З окрема: а) Букву И і спочатку слова вимовляти як І або Ї: во ім'я Отця, о ізобилії плодів земних, ісповідай-теся Господеві, їм, їх. б) Закінчення датного відмінку (дательного падежа) ОВИ, ЕВИ вимовляти ові, еві: глави наша Господеві приклонімо. в) Займенники (м'ястоимення) МИ, ТИ, ВСІ вимовляти мі, ті, всі: мир ті, рцім всі.‡ г) Спочатку складу (слога) після голосної (гласной) в середині слова і на кінці слова після голосної, деколи й спочатку слова букву И вимов-ляти як І (й): і со духом твоїм, своїх, достоїн єси, Марії Діви, всякої плоті, їх, їм. д) Слово АМИНЬ вимовляти а м і н ь; АЛЛИ- ЛУІА вимовляти а л і у я або а л и л у я. 3. В закритому складі (що кінчиться приго-лосним звуком) звуки О, Е переходять в І: віль-ному же і невільному, його же царствію не буде кінця, в мирі її покаянні скінчити, пд твою ми-лость, премудрість проста, утренов дуx мій; всігда, матір Бога нашого; і во віки віків, о оставленні гріхів рабів божих, всіх кнців зем-лї; о святїм храми сїм, о свящим мири; соєди- нити їх святій своїй церкві. В словах БОГЪ, ЖИВОТЬ, МІЛОСТЬ звук О не міняти на І. Пра- вила цього додержуватися бережно. 4. Букву Е вимовляти приблизно як московське є: небо, вселися, себе, увесе. Але спочатку слів і в середині після голосної Е вимовляти як Є (є): єдинорідного, ім'я святее його, єгда, поєм Отця, всякеє диханне . 5. Звук Е після шиплячих звуків Ж, Ч, Ш, Щ і Й, коли знаходиться перед твердим складом, переходить в О: благословенна Ти в жОнах, Матір Бога нашОго, яко ність чОловік, чОловіколюбець Бог єси, час шОстий, вчОра. 6. Напис ІА вимовляти як ІЯ: Антонія і Фео-досія, во Христі діяконстві, ще молимся за вся християни, діявола, діявола, Евангелія. 7. Склад РА вимовляти о ро, ЛА—оло, РЬ-ере, ЛЬ-оло: о городи сїм, всякім городі, сторони, всякого ворога й супостата; о побіді, перебуванні, мирі, здорової; од всякого голо-да, перед тобою, о поло ненщ. В словах, в українській мові невживаних або мало вживаних, залишати коротку форму; також і ВРАТА, БРАШНО і такі ини. 8. Початкове Є інколи вимовляємо як О: один, озеро, олень; вино, пшенця і олії і т. н.; але: єдин, єдинорідний і др. 9. Акати, цеб-то ненаголошене О вимовляти як А (атца, ачисти), недопустимо. 10. Букву Г вимовляти як тихе латинське h: сокровище благих, Господи, благослови. Вимов-ляти Г як тверде латинське g (по-московському) недопустимо. 11. Букву Ц в закінченнях ЕЦЬ, ЦА і ЦУ вимовляти мняко: чоловіколюбець, отець, тво-рець, отця, ВладичиЯ, БогородицЯ, царицЯх, побідносцЯх, ВладичиЦО, падох нищь, вино, пше-ницЮ і олій. 51 12. Сполучення губних звуків Б, П, В, М з млягкими голосними вимовляти з Й між ними: ім'я (імйа), п'ять, пом'яни, приснопам'ятний, росліятого же за нас, прочеє врем'я. В З особі множини дієслів часу теперішньо- го й будучого між губною і Я вставляти Л: да і тиї з нами славЛять, ломЛять, освяти любЛячи. 13. Групу ОЛ (з давніх чл) в середині слів вимовляти як ОВ: довГи наша, доBжникам нашим, в доВготу днй, іспоBим молитву нашу Господеві. В минулім часі дієслів (въ прошедшем времени глаголовъ) вимовляти кищеве ЛЬ як В: не отрину В м'я єси; блаежені, яже ізбра́В і прияВ єси, яко сподоблий єси нас причаститися. 14. Дзвінкі приголосні (звонкія согласныя) в кінці слів і в середині слїв перед приголосною вимовляти прорзно: хліб (а не хлп), од одра (а не отра), виків (а не викф). 15. Сполучення ЗДН вимовляти як ЗН, СТН— як СН, ШН як ШН, КР (в корні крест) як ХР: пра з н и ків праз з н и к, че с н и й, діявлa упра з н и й, хліб наш насу ш н и й, че с н о го Хреста, Не- віста некеви с на я. Слово СЕРДЦЕ вимовляти серце (без д). Кінцеве Л в минулім часі після приголосної не вимовляти: воздвиг м'я, спас, простер. 16. Речівники (імена существительные) се- реднього роду на ЇЄ вимовляти без І, притому приголосна подвоюється, а кінцеве Є проходить в Я: життя, нашого ради спасіння, ісповідну єдино хрещення во оставлени я гріхів. Од Марка святого Євангелія читання. Слова, в українській мові не вживані або вживані мало, не змінювати: всякеє диханє, одложім полечені є. 17. Орудний відмінок одинини (творительный падеж единства. числа) речівників жіночого роду мняжкої одміни (на ь) на ІЮ вимовляти без І: він- чачочого та милостІО, яростІО. 18. Родовий відмінок множини (родительный падеж множествъ числа) речівників в чоловічому роду вимовляти з закінченням ІВ: діання Святих апо- столїв, читання, рабїв, учителїв, святителїв, князїв, Боже отцїв наших. 19. Закінчення датного відмінку множини реч- чивників чоловічого роду ОМЬ, ЕМЬ вимовляти як АМ, ЯМ: довжник а м нашим, ангел а м своїм за- повість, заповід я м. 20. Зак нчення місцевого відмінку (предлож- наго падежа) множини у речівників муж. і се- реднього роду 'БХЬ вимовляти як АХ, ЯХ: їже єси на небес а х, о чесних дар а х, о передстоячих люд ях. 21. Закінчення родового відмінку одинини і причиновного (винительного) множини прикметників (прилагательныхъ) і займенників жіночого роду ЬЯ, ЕЯ вимовляти як ОЇ, ЄЇ: молитвами пречистої і своєї Матері, Бог правді моей, милості Бож ої. 22. Закінчення прикметників називного (име- нительного) відмінку середнього роду ОЕ вимовля- ти як ЕЄ: ім'я свят єє його, всяке є нині житей- ськє є одложім полеченїе, пречисте є тіло, тіло Христос. 23. Закінчення АГО в прикметниках вимовля- ти як ОГО: і в духа свят о го, ізбави нас од лука- во о го, Господа Животворяч о го, їже од Отця ісхо- дач о го. 52 24. В прикметниках в називному одмінкові множини вимовляти И як І, а Й як ЇЙ: премуд- рість, прості; всігда хранимі; оглашеннї, глави ваша Господеві приклоните; вірнії, о оглашених помолдтися. 25. Займенники ЕГО, ЕМУ вимовляти його, йому, СЕГО, СЕМУ—сього, сьому СВОЕГО, СВОЕМУ — свойого, свойому, ТВОЕГО, ТВОЕМУ—твойого, твойому, МОЕГО, МОЕ- МУ — мойого, мойому, ВСЕГО, ВСЕМУ — всього, всьому, ВСЬМИ—всіма, ВЕСЬ — увесъ, ввесъ, ТЕБЯ, СЕБЯ—тоби, соби, КТО—хто, ЧТО—що, МНЄ—мені: і да будуть милости зо всіма вами; слава тобі, Боже наш, сла- ва тобі. 26. Закінчення дієслів (глаголовъ) ЕШИ, ИШИ вимовляти як еш, иш: плід їх погубиш, благосло- виш, величашь. 27. Закінчення дієслів з особи (лица) одинини і множини ТЬ вимовляти як ТЬ: да хвалить Госпо- да, огласитъ їх, егда поносить вам і ізжenuть і рекуть б. 28. Закінчення з особи одинини і множини діє- слів ТЬСЯ вимовляти як ця: да святця ім'я Твоє, воцаря С господь во въ, яко тий утіша ця, на- ситя ця. 29. Закінчення ЕТЬ в 3 особі одинини д'єслїв вимовляти як Є, після голосної як Є (цеб-то від- падає тъ): да прийде царство твоє, да буде воля твоя, Господь помилує їх, одкриє їм Евангеліє правди. 30. В 1 особі множини д'єслїв можна вимов- ляти М і МО (частіше м о): Тобі Славу возсилав м о, під твою милость прибігає м о. 31. В приказовому способі (въ повелительномъ наклонені) одинини на кінці вимовляти Й як И: заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, благо- слови, владико. Але в приказовому способі множини в 1 і 2 особі И вимовляти як наголошене (ударяемое) и (б): миром Господу помолимся; ще молимся о..., і о сподобитися нам силишньому святого Евангелія Гос- пода Бога молім; возлюби друг друга, да єди- номислєм ісповімо; приклонимо, поклонимося і припадїм; прийдьте, поклонімось, благословите Господа, прийміте, ядьте, вкусте, глави прикло- ніте, приступіте (наголошений звук тут набрано великим). 32. Закінчення дієслїв ОВАТИ, ЕВАТИ вимов- ляти як увати, ювати: сущии во гробах життя дар ував; царств у вати, плюваху. 33. Дієслова БЫТИ, БЫЛЬ, БЫЛА, БЫЛО, БЫЛИ вимовляти бути, був, була, було, були; ЕСТЬ вимовляти єсть і є. 34. Букву Щ в дієприкметниках (причастях) на ЩІЙ вимовляти як Ч: о пливач чих, путеше- ствую чих, недугую чих, стражду чих; ще молимся о плодоносця чих і добродію чих людях. Слова ТЫСЯЩА, ВЪ ПОЛУНОЩІ вимовляти тисяча, в полуночї. Але в словах, українській мові не відомих або мало відомих, не міняти Щ на Ч в ЩІЙ: і сущ им во гробах життя дарував. ВІСТНИК МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ Української Народньої Республіки. Ч. 4. 8 Квітня 1921 року. Ч. 4. До всіх Преосвященних Архієпископів і Епіскопів на Україні. ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХІПАСТИРЮ! 1. По всіх православних слов'янських землях Служби Божії правляться з рідною вимовою богослужбового тексту; так само і на Україні цілі віки правили Служби по церквах з рідною українською вимовою і тільки останні покоління батюшок було присилувано свіцькою владою до московської вимови, народу українському зовсім чужої. Обороняючи волю церкви і пеключись про повернення їй свіцькою владою віднятого, ласкаво прошу Вас зробити відповідне розпорядження по дорученій Вам епархії, щоби—до часу остаточного перекладу богослужбових книжок на українську мову і ухвали їх відповідною церковною владою, після чого всі церкви мають перейти на українську мову—щоб до того часу всі Служби Божі, всі читання й співи в церкві, всі треби неодмінно правили з українською вимовою. Тому в слов'янськім тексті повинно: 1. Букву Ї вимовляти скрізь як І: вірую, святі кріпкий, нині і присно і во віки віків і т. ин. Але в словах ТРЬБА, ВРЬДЪ, ДОБРЪ, ЗДЪ, ИДЬЖЕ, ПРЬЖДЕ вимовляти Ї як Е: станем добре, зде (або озьде) лежачих, ідже всі святії упокоєваються, прежде всіх вік. 2. Букву И вимовляти приблизно як московське Ы: Господи помилуй, благослови владико, мир всім. З окрема: а) Букву И спочатку слова вимовляти як І або І: во ім'я Отця, о ізобилії плодів земних, ісповідається Господеві, ім, іх. б) Закінчення датного відмінку (дательного падежа) ОВИ, ЕВИ вимовляти ові, еві: глави наша Господеві приклонімо. в) Займенники (місцемення) МІ, ТИ, ВСІ вимовляти мі, ті, всі: мир ті, рцім всі.§ г) Спочатку складу (слога) після голосної (гласної) в серединні слова і на кінці слова після голосної, деколи й спочатку слова букву И вимовляти як І (йі): і со духом твоїм, своїх, достоїн еси, Марії Діви, всякої плоті, їх, ім. д) Слово АМИНЬ вимовляти амінь; АЛЛИ- ЛУЯ вимовляти а лі луя або али луя. 3. В закритому складі (що кінчиться приголосним звуком) звуки О, Е переходять в І: віль- ному же і невільному, його же царствію не буде кінця, в мирі й покаянні скінчити, пд твою ми- ло сть, премудрість прості, утренов ду х мій; всігда, матір Бога нашого; і во віки віків, о оставленні гріхів рабів божих, всіх кнців зем- лі; о святїм храми сїм, о свящим мири; соєди- нить їх свягий своїй церкві. В словах БОГЪ, ЖИВОТЬ, МИЛОСТЬ звук О не мняти на І. Правила цього додержуватися бережно. 4. Букву Е вимовляти приблизно як московське Э: небо, веселися, себе, увесіл. Але спочатку слів і в серединні після голосної Е вимовляти як Є (йє): єдинорідного, ім'я святее його, єгда, по єм Отця, всякее диханне . 5. Звук Е після шиплячих звуків Ж, Ч, Ш, Щ і Й, коли знаходиться перед твердим складом, переходить в О: благословена Ти в жОнах, Матір Бога нашОго, яко ність чоловік, чоловіколюбець Бог еси, час шОстий, вчОра. 6. Напис ІА вимовляти як ЙЯ: Антонія й Феодосія, во Христі діяконстві, ще молімся за вся християни, діявола, Евангелія. 7. Склад РА вимовляти оро, ЛА—оло, РЬ- ере, ЛЪ—оло: о городі сїм, всякїм городі, сторони, всякого ворога й супостата; о побіді, перебуванні, мирі, здоровлі; од всякого голо- да, перед тобою, о полонених. В словах, в українській мові невживаних або мало вживаних, залишати коротку форму; також і ВРАТА, БРАШНО і таки иши. 8. Початкове Є інколи вимовляємо як О: один, озеро, олені, вино, пшеняця і олїй і т. и.; але: єдин, єдинорідний і др. 9. Акати, цеб-то ненаголошене О вимовляти як А (атця, ачисти), недопустимо. 10. Букву Г вимовляти як тихе латинське h: сокровище благих, Господи, благослови. Вимов- ляти Г як тверде латинське g (по-московському) недопустимо. 11. Букву Ц в закінченнях ЕЦЬ, ЦА і ЦУ вимовляти мнагко: чоловіколюбець, отець, тво- рець, отця, ВладичицЯ, БогородицЯ, царицях, побідноносцЯ, ВладичицЮ, падох ниць, вино, пише- ницЮ і олїй. 51 12. Сполучення губних звуків Б, П, В, М з млякими голосними вимовляти з Ї між ними: ім'я (імйа), п'ять, пом'яни, приснопам'ятний, росп'ятого же за нас, прочеє время. В З особі множини дієслів часу теперішньо- го й будучого між губною і Я вставляти Л: да і ти з нами славЛять, ломЛять, освяти любЛячи. 13. Групу ОЛ (з давніх тьл) в середині слів вимовляти як ОВ: довВни наша, довЖникам нашим, в доBроту дій, ісповНм молитву нашу Господеви. В минулім часі дієслів (въ прошедшем времени глаголовъ) вимовляти кнцеве ЛЬ як В: не отрину В м'я єси; блаженні, яже ізбра́В і прияв єси, яко сподобиє вси нас причастися. 14. Дзвінкі приголосні (звонкія согласныя) в кінці слів і в середині слів перед приголосною вимовляти прорзно: хліб (а не хлп), од одра (а не отра), виків (а не вкіф). 15. Сполучення ЗДН вимовляти як ЗН, СТН— як СН, ШН як ШН, КР (в корні крест) як ХР: пра з н и ків пра з н и к, че с н и й, діявола упра з н и- вий, хліб наш насущний, че с н о го Хреста, Не- віста невєвї с н я. Слово СЕРДЦЕ вимовляти серце (без д). Кінцеве Л в минулім часі п'ся приголосної не вимовляти: воздвиг м'я, спас, прстер. 16. Речівники (імена существительныя) се- реднього роду на ІЄ вимовляти без Ї, притому приголосна подвоюється, а кінцеве Є проходить в Я: життя, нашого ради спасіння, ісповідую єдино хрешення во оставлени я гріхів. Од Марка святого Євангелія читання. Слова, в українській мові не вживані або вживані мало, не змінювати: всякее диханє, одложім попеченіє. 17. Орудний відмінок одинни (творительный падежъ единств. числа) речівників жіночого роду миягкої одміни (на ь) на ІІО вимовляти без Ї: він- чачочого тя милостІО, яростІО. 18. Родовий відмінок множини (родительны, падежъ множества числа) речівників чоловічого роду вимовляти з закінченням ІВ: діяния Святих апо- столїв читання, рабїв, учителїв, святителїв, князїв, Боже отцїв наших. 19. Закінчення датного відмінку множини реч- івників чоловічого роду ОМЬ, ЕМЬ вимовляти як АМ, ЯМ: довжник а м нашим, ангел а м своїм за- повість, заповід я м. 20. Закінчення місцевого відмінку (предлож- ного падежа) множини у речівників муж. і се- реднього роду БХЬ вимовляти як АХ, ЯХ: іже єси на небесах х, о чесних дарах х, о передстоящих людях х. 21. Закінчення родового відмінку одинни і причинного (винительного) множини прикметників (прилагательныхъ) і займенників жіночого роду ВЙ, ЕЯ вимовляти як ОЇ, ЄЇ: молитвами пречистої своєї Матері; Бог правди моєї, милости Бож о ї. 22. Закінчення прикметників називного (име- нительного) відмінку середнього роду ОЕ вимовля- ти як ЕЄ: ім'я святєе його, всякеє нини житей- ське є одложім попеченіє, пречистее тіло, тіло Христове. 23. Закінчення АГО в прикметниках вимовля- ти як ОГО: і в духа свят о го, ізбави нас од лука- во о го, Господа Животворяч о го, іже од Отця ісхо- дяч о го. 52 24. В прикметниках в називному одмінкові множини вимовляти И як І, а ЙІ як ЇЇ: премуд- рість, прост; всігда храним; оглашенні і, глави ваша Господеві приклоните; вірнії, о оглашенних помолимся. 25. Займенники ЕГО, ЕМУ вимовляти його, йому, СЕГО, СЕМУ—сього, сьому СВОЕГО, СВОЄМУ —свйого, свйому, ТВОЕГО, ТВОЕМУ—твойого, твойому, МОЕГО, МОЕ- МУ—мойого, мойому, ВСЕГО, ВСЕМУ— всього, всьому, ВСЬМИ—всіма, ВЕСЬ— увесь, ввесъ, ТЕБЪ, СЕБЪ —тобі, соби, КТО—хто, ЧТО—що, МНѢ—мені; і да будуть милости во всім вам; слава тобі, Боже наш, сла- ва тобі. 26. Закінчення дієслів (глаголовъ) ЕШИ, ИШИ вимовляти як еш, иш: плід їх погубиш, благосло- вищ, величаєш. 27. Закінчення дієслів з особи (лица) одинни і множини ТЬ вимовляти як ТБ: да хвалить Госпо- да, огласитъ їх, єгда поносять вам і іженуть і рекуть. 28. Закінчення з особи одинни і множини діє- слів ТВСЯ вимовляти як ця: да святи ця ім'я Твоє, водарця Господь во въ, яко тй утис ця, на- сить ця. 29. Закінчення ЕТЬ в з особи одинни д'єслів вимовляти як Є, після голосної як Є (цеб-то від- падає ть): да прийде царство твоє, да буде воля твоя, Господь помилує їх, одкриє їм Євангеліє правди. 30. В 1 особі множини д'єслів можна вимов- ляти М і МО (частіше м о): Тобі Славу возислаємо, під твою милость прибираємо. 31. В приказовому способі (въ повелительномъ наклоненіи) одинни на кінці вимовляти И як І: заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, благо- слови, владико. Але в приказовому способі множини в 1 і 2 особі И вимовляти як наголошене (ударяемое) і (ѣ): миром Господа помолімся; ще молімся о..., і о сподобитися нам с лишанню святого Євангелія Гос- пода Бога молім; возлюбим друг друга, да єди- номислєм ісповімо; приклонімо, поклонімось і припадім; прийдьте, поклонімось, благословите Господа, прийміте, яяйте, вкуслете, глави прикло- ніте, приступлєте (наголошений звук тут набрано великим). 32. Закінчення дієслів ОВАТИ, ЕВАТИ вимов- ляти як увати, ювати: сушим во гробах життя дар ував; царств у вати, плю ваху. 33. Дієслова БЫТИ, БЫЛЪ, БЫЛА, БЫЛО, БЫЛИ вимовляти бути, був, була, було, були; ЄСТЬ вимовляти єсть і є. 34. Букву Щ в дієприкметниках (причастях) на ЩІЙ вимовляти як Ч: о пливаво чих, путеше- ствую чих, недугую чих, стражду чих; ще молімся о плодоносъчих і добродію чих людях. Слова ТЫСЯЧА, ВЪ ПОЛУНОЩИ вимовляти тисяча, в полуночі. Але в словах, українській мові не відомих або мало відомих, не міняти Щ на Ч в ЩІЙ: і сущим во гробах життя дарував. 53 35. Прийменник (предлог) ОТЪ, СЪ, РАС вимовляти як од, з, за, рос: од жени од нас всякого ворога, ізбави нас од лукавого, з миром іздімо, в раї же з розбійником, зо всіма вами, росп'ятого же за нас. 36. Приставку ПРІ перед голосними вимовляти як при: при йдіте, ізбрав і прияв єси. 37. Після прийменника ПО вимовляти місцевий відмінок (а не датний): по горах, і воскресшого в третій день по писаннях. 38. Злучник (союзь) И після голосного звука попереднього слова вимовляти як Й, а після при- голосного як I: о пособити Й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, зо славою судити живим і мертвим. Але коли на попередньому слові робиться остановка, то далі вимовляти I, а не Й: услиши, і помилуй; нині, і присно. 39. Окремі слова вимовляти з українським наголосом (удареніємь): бЄсіда, бОлізнь, бОязнь, вчО- ра, глаголАти, ділАти, ділАтель, зЕмний, злобА, ім'Я, неАвисть, нЕприятель, Овтар (вівтар), похВала, сУ- дище, твОрень, спАсіння, хвАла, царствувАти, чЕ- сний шОстий, ГосподЄві, і о сподобИтися, огнЄн- ний, неАвидящий і т. и. (наголошений звук тут набрано великим). 40. Слово ЖИВОТЬ варто б замінити на життя, МЗДА на заплата, ЗДБ на озьде, НЫ на нас: воспою Господа в житті моїм, все життя нашє Христу Богу предадім, радуй- тесь й веселіться, яко заплата ваша мноґа на небесах, озьде лежачих і повсюди православних, спаси і помилуй нас. Взагалі слова застарілі, те- пер народові не зрозумілі, що вражають свою чу- жинність, краще б замінятися на українські. II. Лист цей видається в додаток і розвиток листа мого до всіх Преосвященних Архієпископів й єпіскопів на Україні з 24 вересня 1919 р. № 1082. Прохаючи святих молитов Ваших і благосло- вення, маю за честь бути ВАШОГО ПРЕОСВЯ- ЩЕНСТВА слуга ласкавий МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Професор І. ОГІЄНКО. 10 листопаду 1920 року Ч. 235. м. Кам'янець-Подільський. ЗРАЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ. Церковно-слов'янський текст на україн- ську вимову зредагував Проф. І. Огієнко. Читати Е приближно як московське Э, Є як ЙЕ, И як ы, І як Й. Велика буква в слові показує наголос. I. ЕКТЕНІЯ ВЕЛИКА. Свящ. Миром Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О свішнім мири і спасінні душ наших, Господу помолімся. 54 Хор: Господи, помилуй. Свящ. О мирі всього миру, благосостоянні святих Божих церков і за з'єднання всіх, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святім храмі сім, і з вірою, благоговінням і страхом Божим входячих в онь, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святій, Православній Українській Церкві і преосвященним єпископи нашим (титул по місцю перебування й епископії, та їм'я його)—честим пресвитерстві, у Христі діяконстві, о всім причті і людях, Господу помо- лімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О Богохранній Українській Народ- ній Республіці, Головним Отамані Симоні й пресвітлим Уряді Нашім та всім христолюбивим Козацтві їх Господу помолімся. *) Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пособити й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, Госпо- ду помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О городі сім (чи: о весі сій, чи: о святій обителі сій), всяким городі, сторони, і вірою живучих в них, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О благоростворенні воздухів, о изо- билиї плодів земних і временах мир- них, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пливаяючих, путешествующих, не- дугуючих, страждучих, полонених, і о спасінні їх, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О избавитися нам од всякої скорби, гниву і нужди, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагосло- венную, славную Владичичью нашу Богородицю і Приснодіву Марію, зо всіма святыми пом'янувши, самИ *) Поза межами Української Народньої Республіки: „За Бо- голюбиву й Богом бережену Україну, Уряд її та військо Госпо- ду помолімся“. себе, і друг друга і все життя наше Христу Богу предадім. Хор: Тобі, Господи. Свящ. Яко подобав тебе всяка слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину і Свя- тому Духу, нині і присно і во віки віків. Хор: Амінь. II. ЕКТЕНІЯ СУГУБА. Свящ. Рцім всі од всєї душі і од всього помИшлення нашого рцім. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Господи, Вседержителю, Боже отців наших, мОлимтіся, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Помилуй нас, Боже, по великій ми- лості Твоїй, мОлимтіся, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о святій Православній Українській Церкві і преосвяченім Єпископі нашім (титул по місцю пе- ребування й Єпископі та ім'я його) і всій у Христі братії нашій. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о Богохраннім Укра- їнській Народній Республіці, Голов- нім Отамані Симоні й пресвятлім Уряді Нашім та всім христолюбивим Козацтві їх, о побіді, перебуванні, мирі, здоровлі, спАсенні їх, і Господу Богу нашому найпаче поспішити і пособити їм в усім і покорити під нозі їх всякого ворога й супостата. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о всім їх Христолюби- вім Козацтві. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о братіях наших свя- щенниках, священномонахах і всім у Христі братстві нашім. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о блаженних і присно- пам'ятних святіших патріярах прав- ославних, і благочестивих правите- лях, і создателях святого Храму сьОго (святої обителі сеї), і о всіх прежде- почивших отцях і браттях, озьде лежачих і повсюди православних. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о плодоносящих і до- броліючих у святім і всеснєм храмі сім, труждаючись, люочих і перед- стоящих людей, ожидающих од ТЕбе великої й багатої милости. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Яко милостив і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаем, Отцю і Сину, і Святому Духу, нині й присно і во віки віків. Хор: Амінь. III. ЕКТЕНІЯ ПРОСИТЕЛЬНА. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: господи, помилуй. Свящ. Дня всього совершення, свята, мир- на і безгрішна у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Ангола мирна, вірного наставника, Хранителя душ і тілес наших у го- споді просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Прощення і оставлення гріхів і пе- регрішень наших, у Господа просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Доброго і пОлізного душам нашим і мира мирові у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Прочее врем'я життя нашого в ми- рі і покаянні скінчити, у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Християнської кончини життя нашо- го, безбОлізної, непостидної, мирної, і доброго одвіту на страшнім сУ- дищі Христовім просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагосло- венную, славну Владичицю нашу Богородицу і Приснодіву Марію, зо всімА святими пом'янувши, самІ себе і друг друга і все життя наше Христу Богу предадім. Хор: Тобі, Господи. 53 35. Прийменник (предлогъ) ОТЪ, СЬ, РАС вимовляти як од, з, за, рос: оджени од нас всякого ворога, ізбави нас од лукавого, з миром їздімо, в раї же з розбійником, зо всіма вами, росп'ятого же за нас. 36. Приставку ПРІ перед голосними вимовляти як при: прийдіте, ізбав и прияв єси. 37. Після прийменника ПО вимовляти місцевий відмінок (а не дативий): по горах, і воскресшого в третій день по писаннях. 38. Злучник (союзъ) І після голосного звука попереднього слова вимовляти як Й, а після приголосного як I: о пособити Й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, зо славою судити живим і мертвим. Але коли на попередньому слові робиться остановка, то далі вимовляти I, а не Й: услышшя, і помилуй; нині, і присно. 39. Окремі слова вимовляти з українським наголосом (ударенієм): бЄсда, бОлізнъ, бОязнь, вчОра, глаголАти, ділати, ділАтель, зЕмний, злобА, ім'Я, неАвисть, нЕприятель, Овтар (вівтар), похВала, сУдище, твОрещь, спАсіння, хвАла, царствувати, чЕсний шОстий, ГосподЄв; і о сподобитися, отнЕнний, неАмвлячий і т. и. (наголошений звук тут набрано великим). 40. Слово ЖИВОТЪ варто б замінити на життя, МЗДА на заплата, ЗДЬ на озьде, НЫ на нас: воспою Господа в житті моїм, все життя наше Христу Богу предадім, радуйтеся й веселіться, яко заплата ваша многа на небесах, озьде лежачих і повсюди православних, спаси і помилуй нас. Взаґалі слова застарілі, тепер народові не зрозумілі, що вражають своєю чужинністю, краще б заміняти на українські. II. Лист пей видаться в додаток і розвиток листа мого до всіх Преосвященних Архієпископів й Епіскопів на Україні з 24 вересня 1919 р. № 1082. Прохаючи святих молитов Ваших й благословення, маю за честь бути ВАШОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА слуга ласкавий МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Професор І. ОГІЄНКО. 10 листопаду 1920 року Ч. 235. м. Кам'янець-Подільський. ЗРАЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ. Церковно-слов'янський текст на українську вимову зредагував Проф. І. Огієнко. Читати є приближно як московське є, є як ЙЕ, И як ы, І як ЙІ. Велика буква в слові показує наголос. I. ЕКТЕНІЯ ВЕЛИКА. Свящ. Миром Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О свишнім мири і спасінні душ наших, Господу помолімся. 54 Хор: Господи, помилуй. Свящ. О мрі всього миру, благосостоянні святих Божих церков і за з'єднання всіх, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святім храмі сим, і з вірою, благоговінням і страхом Божим входячих в онь, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О святій, Православній Українській Церкві і преосвященним єпископам нашим (титул по місцю перебування й епископі), та ім'я його)—честим пресвитерстві, у Христі діяконстві, о всім причті і людях, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О Богохранній Українській Народній Республіці, Головним Отамані Симоні й пресвітлім Уряді Нашім та всім христолюбивим Козацтві їх Господу помолімся. *) Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пособити й покорити під нозі їх всякого ворога й супостата, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О городі сим (чи: о всій сії, чи: о святій обителі сій), всякім городи, сторони, і вірою живучих в них, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О благоростворенні воздухів, о ізобилії плодів земних і временах мирних, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О пливуючих, путешествующих, недугуючих, страждучих, полонених, і о спасінні їх, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. О ізбавитися нам од всякої скорби, гніву і нужди, Господу помолімся. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицу і Приснодіву Марію, зо всіма святыми пом'янувши, самий *) Поза межами Української Народньої Республіки: „За Боголюбиву й Богом бережену Україну, Уряд її та військо Господу помолімся“. 55 себе, і друг друга і все життя наше Христу Богу предадім. Хор: Тобі, Господи. Свящ. Яко подобав тобі всякая слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину і Свя- тому Духу, нині і присно і во віки віків. Хор: Амінь. II. ЕКТЕНІЯ СУГУБА. Свящ. Рцім всі од всєї душі і од всьОго помИшлення нашого рцім. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Господи, Вседержителю, Боже отців наших, мОлимтіся, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй. Свящ. Помилуй нас, Боже, по великий ми- лості Твоїй, мОлимтіся, услиши й помилуй. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о святій Православній Українській Церкві і преосвященім Єпископі нашім (титул по місцю пе- ребування й Епископії та ім'я його) і всій у Христі братії нашій. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о Богохранимій Укра- Їнській Народній Республіці, голов- нім ОтАмані Симоні й пресвітлім Уряді Нашім та всім христолюбним Козацтві їх, о побіді, перебуванні, мири, здоровлі, спАсІнні їх, і Господу Богу нашому найпаче поспішити і пособити їм в усім і покорити під нозі їх всякого ворога й супостата. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о всім їх Христолюби- вім Козацтві. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о братіях наших свя- щенниках, священнономахах і всім у Христі братстві нашім. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Ще молимся о блаженних і присно- пам'ятних святіших патріярхах пра- вославних, і благочестивих правите- лях, і создателях святого Храму сьОго (святої обителі сеї), і о всіх прежде- почивших отцях і браттях, озьде лежачих і повсюди православних. Хор: Господи, помилуй (тричі). 56 Свящ. Ще молимся о плодоносиях і до- бродіючих у святім і всеснснім храмі сім, труждающихся, поючих і перед- стоячих людях, ожидалочих од ТЕбе великої й багатої милости. Хор: Господи, помилуй (тричі). Свящ. Яко милостив і чоловіколюбець Бог вси, і Тобі славу возсилаем, Отцю і Сину, і Святому Духу, нині й присно і во віки віків. Хор: Амінь. III. ЕКТЕНІЯ ПРОСИТЕЛЬНА. Свящ. Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодаттю. Хор: господи, помилуй. Свящ. Дня всього совершення, свята, мир- на і безгрішна у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Ангола мирна, вірного наставника, Хранителя душ і тілес наших у го- спода просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Прощення і оставлення гріхів і пе- регрішенней наших, у господа просім. Хор: Подай, господи. Свящ. Доброго і пОлізного душам нашим і мира мирові у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Прочее врем'я життя нашого в ми- рі і покаянні скінчити, у Господа просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Християнської кончини життя нашо- го, безбОлізної, непостидної, мирної, і доброго одвіту на страшнім сУ- дищі Христовім просім. Хор: Подай, Господи. Свящ. Пресвятую, пречистую, преблагосло- венную, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодиву Марію, зо всімА святими пом'янувши, самІй себе і друг друга і все життя наше Христу Богу предадім. Хор: Тобі, Господи. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Травня „19“ дня Року Божого 1922-го. № 1335. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилаю Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, копію Великоднього мені привітання від Культурно-Просвіт- нього Гуртка Спільної Юнацької Школи. З правдивою до Вас пошаною і приві- том. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Загальних Справ Копія. 162 ВИСОКОПОВАЖНОМУ ПАНУ НАРОДНОМУ МІНІСТРОВІ ІСПОВІДАНЬ У. Н. Р. ПРОФЕСОР ОВІ I. ОГІЄНКУ. ХРИСТОС ВОСКРЕС ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ. Культурно-Просвітний гурток Спільної Князької Школи, маючи шану вітати Вас, Пане Міністре, з Великодним Святом, широ бажає Вам здоровля, духового спокою і в той же час рахує своїм святим обов'язком, просити Вас при- няти циру подяку від княцтва за те високо-моральне і національне піднесення серед юнаків, яке є наслід- ком Вашої високо-культурної і невтомної праці на ко- ристь Батьківщини, а також і за ті високочинні книжки про Українську Православну Церкву; які надіслані були Вам и спричинилися до поширення свідомості серед юнацтва. Об'єднання української людності на грунті ві- ри, через Ваші твори, зміцнило в нашому княцтві пев- ність в скорий поворот до Рідного Краю, а міцний звязок з установами ріжних держав і те зацікавлення, яке було викликано у них Вашими виданнями та листу - ванням, дало всім нам надію на те, що ми зустріне- мо від других народів не тільки співчуття, але й реальну допомогу, коли наблизиться час нашого поворо- ту на Рідну Землю. Прийміть же ще раз, Високоповажний Пане Міністре, циру подяку від нас за натхнені Вамим моральні сили, що дали нам змогу, перебуваючи в тяжких, фізичних умовинах - за дротами, дати найбільше напруження для придбання тих знань, які потрібні нам для відвоюван- ня і відбудови нашої поневоленої Батьківщини. Хай щастить Вам у важливій Вашій праці і хай подасть Вам Бог сил і здоровля для виконання всіх тих завдань, що поставилися перед Вами. Голова Презідії Культурно-Просвітнього Гуртка кнавків Спільної Іннацької Школи О. Молодожененко, Члени Презідії гурт- ка: О. Божинський, В. Раль-Редьков, П. Похилюк і К. Лазарке- вич. До Пана Народнього Міністра Ісповідань У. Н. Р. В. П. Міністре. Пересилаю при сьому листа Культурно-Просвітнього Гуртка Школи до Вас. Гурток просить мене про посередництво в переда- чі цього листа, що я роблю з найбільшим замилованням і одно- часно стверджую дійсність підписів усіх членів Презідії. Начальник Спільної Іннацької Школи, Генерал-Хорунжий Шаповал Інспектор Клас. Школи Полковник /підпис/ 19 квітня 1922 року м. Каліш. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Високоподостойному п. Голові Директорії УНР. ЗБІРКА НА ЛІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високолюбовний Пане Редакторе, Ласкаво прошу Вас надрукувати в хвальній газеті Вашій отцей п'ятий звіт покерта, що їх приголоно на моє ім'я /Тарнів, готель "Бристоль"/ після заклику мого до українського Єпископату про допомогу літим емігрантів в Україні. 1. Грею-Католицький Синскопський Ординаріят в Пєремишлі…………………………… 10.000 м. п. 2. Грею-Катол.Уряд Парохіальний в Угероке…………………………………….. 15.000 " 3. Протоігумен Платонич в Кожмі……………………………………………... 20.000 " 4. Д-р Маріан Найчучини у Львові……………………………………………. 10.000 " 5. Монастир Св. Василія у Ковелі……………………………………………….. 11.700 " РАЗОМ 66.700 м. п. Шістьдесят шість тисяч сімсот марок польських. А всього з попередніми на користь літей налісано 513.289 марок польських і 50 фенігів. Надіслані кошти спеціальний Громадський Комитет розподілять для потреб літей всієї української еміграції. Приймить, Високолюбовний Пане Редакторе, мої щирі запевнення в правильній помині до Вас. ПРОФЕСОР І. Дівич Тарнів Квітня 25 дня 1922 року Високодостойному п. Голові Директорії УНР. 164 ЗБІРКА НА ДІТЄЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високолюстоний Пане Редакторе, Даскаво прошу Вас надрукувати в хвальній газеті Вашій отцей шості звіт пожертв, що їх прислано на моя імя /Тарнів, готель "Бристоль"/ після заявки мого до українського Біскопату про допомогу дітям емігрантів з України. 1. о. Северин Мятковський в Вострах. . . . . . . 1.000 м.п. 2. Греко-Католицький Уряд Парох. в Братківцях. . 600 " 3. о. Петро Курчаба в Острогі. 2.500 " 4. о. Миколай Стрільбицький в Сороках. . . . . 3.300 " 5. о. Теодор Чубатий в Язловці . . . . . . . 5.000 " 6. о. Зиновій Флінт у Грабі. 1.000 " 7. Греко-Католицька Консисторія в Перемишлі. . 3.000 " 8. о. Винницький в Чернихівщинах . . . . . . 1.000 " 9. Громада в Городищі Королівському. . . . . 6.400 " 10. о. Бєстахії Бартків у Романові. . . . . . 7.000 " 11. Духовний Семінар у Львові. . . . . . . 5.000 " 12. Урядовці рафінерії "Галіція" в Дорогобичі через п. Ісидора Угринa. . . . . 3.300 " 13. о. Михайло Ваврик в Пілкаменю . . . . . 700 " 14. о. Володимир Утряско в Скварніві . . . . 1.000 " 15. Греко-Католицький Уряду Верині . . . . 3.200 " 16. о. Іван Новосад у Львові. 3.300 " 17. о. Григорій Бобко в Підгачках . . . . . 2.500 " 18. Вчителька п. Казіміра Боронь в Отинові . . 500 " 19. п. Анна Домбицька в Заліщиках . . . . 1.000 " 20. о. Іван Пораїко у Вовчинці. . . . . . 1.400 " 21. о. Василь Кушнір у Вербові. . . . . . 1.800 " 22. о. Андрій Хлистун у Словичу. . . . . 2.000 " 23. Греко-Католицький Уряд Парох. в Заліщиках. 7,500 " 24. Редакція "Наш Притягель" у Львові. . . . 5.000 " 25. о. Орест Дурбак в Глісові. . . . . . 2.845 " 26: Греко-Катол. Уряд Парох. в Кальнім . . . 1.300 " 27. - 3.000т 28. о. Д-р Теодор Вергул в Синькові . . . . 1.000 " 29. о. Михайло Шуровський в Маркові . . . . 1.000 " 30. о. Орест Коновалець в Стравчі . . . . 2.000 " 31. о. Михайло Гайдукевич в Пізнанці Гнилиї 2.400 " 32. Греко-Катол. Уряд Парох. в Викотах . . . 500 " 33. о. Василь Сойкевич у Васькинкові . . . 3.000 " 34. о. Михайло Олексишин в Суховолах . . . 5.000 " 35. Уряд Греко-Катол. Парох в Ляшках . . . 2.500 " 36. о. Дмитро Шуля в Вілці . . . . . . 1.500 " 37. п. Ізидор Громницький у Львові. . . . 2.000 " 38. Уряд Греко-Катол. Парох в Уневі . . . 5.723 " 39. - в Кснівці. . . 1.000 " 40. о. Йосип Краснопера в Скориках . . . . 1.300 " 41. Уряд Греко-Катол. Парох в Ракоболтах . . 1.800 " 42. - в Пацикові. . 3.500 " 43. о. Йосип Микитин в Лісках . . . . . 1.500 " 44. Уряд Греко-Катол. Парох в Літовську . . 300 " 45. - в Черепині. . 1.850 " 46. п. Іванівці . 3.000 " 47. о. Юліян Фіналович в Липиці Долішнії". . 1.000 " 48. о. Омелян Гавришо в Урмані. . . . . 2.400 " 49. Греко-Катол. Уряд Парох. в Залвірру. . . 2.200 " 50. - в Полоничному Холоїві. 1.681 " 51. о. Петр Кличик в Лубянці Вишній . 3.000 м.п. 52. Уряд Греко-Катол. Парох. в Вопнялові . . . . . 1.450 53. о. Антін Содомора в Бакові. 1.087 54. о. Володимир Герасимович в Терпнівці. . . . . 1.920 55. Уряд Греко-Катол. в Парох. в Гаях . . . . . 1.400 56. о. Євстахій Вартків в Романові 2-й раз . . . . 7.000 57. Уряд Греко-Катол. Парох у Фразі. . . . . . 5.000 58. - - - - - в Журавно. 3.750 59. - - - - - в Білій. . . . . . . 2.800 60. - - - - - в Долинянах. . . . . 400 61. о. М. Кулзинський в Путятинах. . . . . 4.300 62. о. Стефан Мохначький в Теребовлі. . . . . 6.000 63. о. Юрій Волнар в Баличі . . . . . 1.500 64. Уряд Греко-Катол. Парох в Доброчасті . . . . 1.000 65. о. Йосип Осташевський . . . . . 1.000 66. о. Стефан Вонс в Чернеліві Руському . . . . 3.000 67. Уряд Греко-Катол. Парох в Хревті. . . . . 1.000 68. - - - - - в Хитарах . . . . . 1.700 69. о. Дмитро Сеньковський в Доброводах . . . . 1.000 70. о. Омелян Крвавич в Опиневичах. . . . . 2.000 71. п. Петро Яблонський учитель в Красному. . . 1.000 72. о. Іван Пелех в Сільці. . . . . 1.000 РАЗОМ 173.726 Сто сімдесят три тисячі сімсот двадцять шість марок польських. А всього з попередніми на користь дітей надіслано 687.015 ма- рок польських 50 фенігів. Надіслані кошти спеціальний Громадський Комитет розподілити для потреб дітей всієї української еміграції. Прийміть, Високолюбосте" Пане Редакторе, мої щирі запевнення в правдивій пошані до Вас, Профессор Тарнів Квітня 26 дня 1922 року. Високодостойному п. Голові Директорії УНР ЗБІРКА НА ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Високодостойний Пане Редакторе, Ласкаво прошу Вас надрукувати в хвальній газеті Вашій стцей сьомий звіт пожертв, що їх прислано на моє імя /Тарнів, готовь "Бристоль"/ після заклику мого до українського Бпископату про до- помогу дітям емігрантів з України. І. п. Стефан Божич в Угнові. 1.000 м.п. 2. о. Яков Яхно в Залокоті . . . . . . . 640 " 3. о. Петро Смик в Жовчеві . . . . . 13.250 " 4. Греко-Катол. Уряд Парох. в Половце 4.083 " 5. о. Василь Головей в Цукові. . . . . 5.000 " 6. о. Мирон Коритко в Холойві. . . . . 2.000 " 7. п. І. Сітницький від Учт. Громади у Львові 5.000 " 8. о. І. Рудницький в Торському. . . . . 1.500 " 9. Греко-Катол. Уряд Парох, в Глубічку.. 2.900 " 10. с. Дмитро Хабурський в Явчу . . . 1.000 " ІІ. о. Т. Піндус в Зеленії. . . . . . . 2.000 " І2. о. Іван Іванчук-в Товстому.. . . 2.000 " 13. о. П. Гарасимович в Поникковицях 1.000 " 14. Греко-Катол. Уряд Парох, в Ценові 14.500 " РАЗОМ 55.873 " П'ятьдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят три марки польських. А всього в попередніми на користь дітей налісано 742.888 ма- рок польських і 50 єнігів. Налісані кошти спеціальний Громадський Комитет розподілити для дітей всієї української еміграції. Приймить, Високодостойний Пане Редакторе, мої щирі запевнен- ня в правдивій пошані до Вас, ПРОФЕСОР Т. Дзинши Тарнів. Квітня 26 дня 1922 року. ЗБІРКА НА ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. До Пана Редактора „Громадського Вістника". Високолюбство"ни" Пане Редакторе. Ласкаво прошу Вас надрукувати в хвальній розеті Вашій отцю всьоми звіт помертв, що Їх приєднано на моє імя /Тарнів, готель „Грістоль" після закінчення мого до українського Співкомату про по- могу дітям емігрантів в Україні: 1. Доктор С. Фелек. . . . . . . 2.000 м.п. 2. Товариство „Аністер" у Львові. . . . . 10.000 " 3. О. Николай Дорлици в Гросланці . . . 1.000 " 4. О. Василь Заноцький в Ляцькім Шлюхотськім. . 4.000 " 5. О. Олексій Пасоньку, прелат у Львові, збір- ка в Русні Руські". . . . . . . 1.350 " 6. - - - - збірка в Баторівцях. . . . 2.450 " 7. О. Михайло Струминський в Сенлві . . . 5.000 " 8. О. Іван Медьник в Реверах. . . . . 3.400 " 9. О. Тригорії Гмкун у Ворсі на Волині.. . 2.000 " 10. О. Галєвич в Новому Сонці. . . . . 2.000 " 11. Греко-Катол.Уряд парох, з Загарові . . . 6.000 " 12. - - - - в Соропі . . . . . 1.300 " 13. О. М. Герельський в Камінці Струмилові". . 5.500 " 14. О. О. Ручинськи у Вишнівчику.. . . 2.500 " 15. О. Андрій Барлехівський збірка у криві". . 1.770 " 16. - - - - збірка у Воловище . . . 510 " 17. О. Стефан Ганц в Кнігричках. . . . 3.042 " 18. О. Єліан Зіцалович в Котулові.. . . 300 " 19. Дого-ж збірка в церквах . . . . 700 " 20. Греко-Катол.Уряд парох в Талиші. . . 600 " 21. Греко-Катол.Уряд парох в Ворках Волинких.. 1.500 " 22. Діти школарі в Рахині.. . . . 1.300 " 23. О. Василь Дрелих в Чижикові.. . . 2.700 " 24. Преображення Діонисії, Співкоп Кремлянецьки збірка по церквах.. . . . 5.838 " 25. О. Григорій Паньчичин в Голопорах . . . . . . 500 м.п. 26. О. Йосиф Левохвим" в Лучинцях . . . . . . 2.000 " 27. О. Северин Ямнівський збірка від громадян с.с. Довге і Моршини . . . . . . 1.800 " 28. С. Іларіон Фомичковські" в Голосковичах . . . . 1.000 " 29. П. Осип Залеський Професор в Ставіславові . . . 1.000 " 30. Греко-Катол. Уряд парох. в Яблонові . . . . 1.000 " 31. П. Володимир Леридже" збірка з вустами у Вино- гроді Лючому . . . . 2.700 " 32. О. Микола Кольницьки в Новоселлях . . . . 3.000 " 33. Греко-Катол. Уряд парох. в Лечитичах . . . . 3.100 " 34. Товариство укр. вчителів Четурківської Гміни на Волині . . . . 12.000 " 35. Луховенство з округу Сарнівського повіту на Волині через п. "Очепельково" . . . . 8.600 " 36. Зекція укр. окулентської зони в Ужитині . . . 1.000 " РАЗОМ 104.360 " Сто чотирі тисячі триста п'ятдесят сорок марок російських. А всього в попереднім на користь літей надіслано 847.248 марок російських і 50 копійків. Надіслані кошти спеціальний Громадський Комітет розлілити для потреб літей всієї української еміграції. Ласкаво прошу інші газети перерядкувати це звіт. Прийміть, високодостойний пане Редакторе, мої штри запев- нення в правдивій пошані до Вас. ПРОФЕСОР Т. Д. Вишня Травня 18 дня 1922 року Тарнів До Високодостойного Пана Голови Директорії УКР.Т. ЗБІРКА НА ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ . До Пана Редактора „Громадського Вістника“ Високодостойний Пане Редакторе. Ласкаво прошу Вас надрукувати в кваздній газеті Вашій оголошення до ватей звіт померть, що їх прикладаю на моє ім'я /Тарнів, вул.Краковська 29./ після закінку мого по Українському Записопату про допомогу дітям емігрантів в Україні: 1. о.Згновій Маркович в Новосілках Загальничих Іого ж збірка в Митудинці . . . . . . . 1,000 м.п Т.о ж в Труловачі . . . . . . . 500 - т.ж в Новосілках . . . . . 1,000 -" 2. Інженір Павло Макаренко в Оранчолавові 10,000 3. пані Наталія Рачинська в Оранчолавові 6,369 - 4. о.Северян Іараника Божні-збірка на Загальних Зборах Т-ва "Народній Газар" 4,000 5.с. Михайло Рутринський в "Залізні Нови" - збірка в церкві 1,000 - 6. о.Володимир Андак в Корчеві коло Угнева 1,000 7. д-р Іларіон Гощко в Бучачі 5,000 8. д-р Константинович в Полонній 1,000 9. Проф.О.Галібє - померть від учениць приватної рімназії в Коломві 20,000 10. Греко-Католицький Уряд парох в Сорсках - збірка в церкві ІІ. п.Северина Имшалковська в Фробобичу 2,300 - 12. о.Звстахій Качмарський" в Славську 1,800 - 13. Греко-Католицький Уряд парох. в Билтні 6,600 14. о.Микія Мухнацькій в Ліманю 1,500 15. Греко-Католицький Уряд парох. в Малетові 3,000 16. Греко-Католицький Уряд парох. в Ровкові 1,000 17. о.Теодор Грушкевич в Смільни 850 18. Греко-Католицький Уряд парох. в Сушні 2,500 19. о.Микія Тарнаський" в Улашківцях 1,000 20. Греко-Католицький Уряд парох. в Гладишеві - збірка в церкві 3,700 21. о.Гриневецький" - через Зпархіальну Комісію в Перемишлі 3,000 22. о.О.Каминський" в Гуску 3,000 23. д-р Б.Лебедовчук в Мостисці 2,000 24. о.В.Гординаський - збірка в Саджаві 1,959 Іого ж збірка в Глобівці 1,403 25. о.Іван Крук в Кирниці 1,700 26. Греко-Католицький Уряд парох. в Городишні 800 27. И.Михайло Новівка в Гришмалів 1,000 28. о.Аполінарій Осалица в Новосілках 2,000 29. о.Антин Спудерко-збірка в гасибознесенні в - в Кривім і Городишці 4,215 - 30. Потар І.Равилевич в Пешанові 5,600 31. о.Іван Раптаровський" - збірка в Ляшках Муробенних 1,100 32. п.Володимир Кипріян в Немирові - збірка в день пам'яті борців поляглих за волю України 5-го червня п.р. . . 5,000 33. Учитель Іван Сухинський в Переволочній 1,000 34. Греко-Католицький Уряд парох. в Дубовиці - збірка 450 - 35. О.О.Чину Св.Ізбаїтелля - збірка в церкві на - Рірці в Оранчолавові .15,000 36. о.Кліян Вічалович в Котузові - збірка на веселі п.Володимира Сомоли 1,400 - 37. о.Илия Кульчицький" в Липечарі 1,600 38. о.Іван Отрільбицький в Наварії - збірка в церкві .4,000 39. Пані Марія Слозарівна : 1/похов з концесту . . . . . . 5,000 м.п. 2/збірка вцеркві . . . . . . 3,000 - 3/з глинянільною бутету .. 2,000 - 4/ шкільні літи . . . . . . 1,500 - ------------------ 11,500 - 40. Прессявченного Діонисія, єпископа Кремінецького - 5,245 -збірка по церквах Волині . Разом . . . . . . 149,741 м.п. Сто сорок девять тисяч сімсот сорок одна марка пол. А всього з попередніми на користь дітеї поступило - -996,989 м.п. 150 фен. Надіслані кошти спеціальним Громадським Комитет роспр ділить або потріб всієї української еміграції. Ласкаво прошу вищі разету перелрукувати цей звіт . Привітать, Високодостойний Пане Редакторе,мої курі запевнення в правдивій помені до Вас , Професор Червня 14 дня 1922-го року м. Тарнів У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ. Департамент Прав. Церкви 6 червня Року Божого 1922-го. Ч. 1433. До Канцелярії Директорії У. Н. Р. З доручення Пана Міністра Ісповідань Департамент Православної Церкви, пересилаючи при цьому копію листа Консисторії Греко-Православної Церкви в Канаді та Злучених Державах від 2.У.1922, ласкаво просять передати цю копію п. Керуючому Справами Директорії для вручення Пану Голові Директорії. Т.Керуючий Справами Департаменту Старший Діловод Консісторія Української Греко-Православної Церкви в Канаді і Злучених Державах. 2 мая 1922 року. До В.Пов Пана Міністра Ісповідань І. І. Сгієнка. В. Пов. Пане Міністре. - Вашого листа від 26 березня 1922 р. як також жителів трьох канадітів, яких Ви бажали-би ви- слати до Канади для виконання пастирських обо- вязків, ми отримали. Подумавши над цим добре, ми прийшли до за- ключення, що найкраще було зачекати з цею спра- вою аж до Вашого приїзду до Канади, до Україн. Греко-Прав. Братства й Консісторія мають в не- довзі Вислати Вам офіційне запрошення приїхати до Канади і познакомитися з нашим церковним життям і його вимогами, тут на місці. Прийміть, В. Пов. Пане Міністре, наші щирі запевнення в правдивій до Вас пошани. За Консісторію о. О.В.Совчук Секретар. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Копія. 169 У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Червня „12“ дня Року Божого 1922-го. № 1579. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилаю Вам, Висо- кодостойний Пане Отамане, ко - пії листів: 1/ від 14 червня цього року під ч. І494, до Го- лови Громадського Комітету в Ченстохові; 2/ копію листа від Міжнароднього Секретаріату Ру- ху до Християнської Інтернаціо- налі; 3/ копію листа від 4-го червня до мене від Протоієрея А.Бордюговського і 4/ виписку з листа Протоігумена Монастиря о.о. Ва- силіян в Жовкві о. Плятонида Філяса. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керунчий Справами Загального Департаменту Копія. 14 У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Червня „14“ Року Божого 192-го. № 1494. До Високолюбазного п. Голови Громадського Комітету в Ченстохові по розподілу коштів зібраних Міністерством Ісповідань Високодостойний Пане Голово. Коли мені стало відомим, в якому важко-му стані опинилася Українська еміграція в Ченстохові, я негайно виїхав до Львова і по-робив там відповідні заходи, щоб допомогти всім Вам в тій скруті, яка тимчасово насунула на Вас. Сердечно прошу Вас зібрати Громадський Комітет і обміркувати такі справи: 1/ Заснування дешевої Української Ідаль-ни в Ченстохові. Коли-ж Ідальня така вже єсть, то спосіб допомогти їй для кращого функціонування. На це справу трохи грошей привезу Вам. 2/ Заснування Української кооперативної крамнички. 3/ Заснування якоїсь майстерні в Ченсто-хові, яка давала-б справжній заробіток еміг-рантам. 4/ Опіка хорими емігрантами. Прошу зібрати детальні відомості про всіх хорих українців в Ченстохові; яку муму грошей потрібно мати на їх лікування. Трохи грошей на хорих я привезу, - найбільш потребуючим повинно допомогти негайно. 5/ Утворіть позичковий фонд для допомоги в першу чергу ви- їзджайчим на працю, а також і для потрібуючих негарної допомо- ги в якихсь окремих випадках. Трохи гроші і на цю потребу я зберу. Зберіть всі відомості, хто і в якій дієнні суми потрібув цей допомоги. 6/ Утворіть бюро праці /хоч здасться, таке у Вас єсть/. 7/ Вибрати делегата до Львова на 25.VI до Комітету допомоги голодній Україні для інформування Комітету про життя в Ченсто- хові. Сердечно прошу всі ці справи обміркувати детально, що-би до моєго приїзду у Вас був уже певний погляд на це і план потрібної праці. Приїду до вас в Реділо 18 червня. Звичайно, в Комітеті можна обміркувати і інші справи, що звязані з цими. Мені дуже потрібні такі матеріали, сердечно прошу приготов- ти їх до моєго приїзду: 1/ Список всіх емігрантів-українців в Ченстохові: імя і прі- звище, вік, освіта, родинний стан, стан здоровля, якої праці шу- кає, скільки дітей і якого віку має. 2/ Список хорих емігрантів, на що хорий, якої потрібув допо- моги. 3/ Список дітей дошкільного віку. 4/ Список дітей шкільного віку: вік, освіта і заняття батьків стан здоровля дитини. 5/ Список хорих дітей. 6/ Список п'яти установ чи організацій, куди будуть без пла- ти висилатися газети із Львова. 7/ Куди висилати дитячі журнали в п'яти примірниках. 8/ Записка про правне становище українських емігрантів в Чен стохові. Шлю свій сердечний привіт Комітетові, а також і всій Ченсто- хівській українській Колонії. Не тратьте вірь в самих себе в ту справу, зза якої ми спілкулися за межами Рідного Краю. Проявіть як найбільше енергії і ініціативи, щоб наступаюча зима не поба- чила в Ченстохові ні одного емігранта-українця в злиденному ста- ні. Всім повинна знайтися відповідна праця. З сердечним привітом і правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І. ОГІЄНКО З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань МІЖНАРОДНІЙ СЕКРЕТАРІАТ РУХУ ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ІНТЕР- НАЦІОНАЛІ. Переклад з французької мови Професору Огієнкові у Тарнові. Дорогий Друже. Ви запрошені взяти участь в Конгресі Руху до Християн- ської Інтернаціоналі, що відбудеться від 7 до 14 серпня у Зонтагберґу, Пост Розенау, Нижня Австрія. Маючи на увазі невдачі державно-політичних й економіч- них діячів, що не можуть усталити справедливість, спокій та лад на світі, випадає на долю тих, хто вірить в людське братерство і хто бажає жити з сучасного менту по принципам Ісуса Христа, - зібратися одкидаючи усякі расові перешкоди, національні або класові, - щоби закріпити своє зднання в семьї Бога. Кождий з нас має власне завдання, має своє осо- бисте місці /заняття/, і багато з нас мають дуже мало часу, щоби дати його для конгресів, однак буде добре, коли ми ма- тимемо кілька нагод дати собі відчить, самі перед собою, що ми уявляємо єдину і туж саму сімьку; обговорити наші обо- ядні труднощі, й спромогтися їх вирішення і черпати одні у других познання, мужність та віру - ще більше, - щоби вико- нати наше спільне завдання. На конгресі ми сподіваємося познати більш глибоко істи- ну, яка примусила нас одкинути війну яко засіб, і боротися за новий соціальний лад. Який засіб більш практичний, ви- найдемо ми для того, щоби подолати роздори поміж людьми, і щоби допомогти усталити соціальний лад згідно в духом Хри- ста. Де-які пояснення, відносно питань, які ми обговорюва- тимемо на конгресі, будуть вислані тим, хто повідомить нас про свій намір бути там присутнім, але ми вважаємо за краще не підготовляти сталої й строгої програми. Ми матимемо на годи обговорювати практичні справи до переведення, і різні закази, що члени конгресу приготовлюють, або їх виконують вже, і велика частина нашого часу полішиться вільною на інтимні розмови, та особисті доклади. Конгрес вільно одлучити для всіх тих, хто захоче туди приїхати, одначе, тому що мешкання в цій країні як також і "вмістимість" са- мі для зборів - обмежені, то можливо, що буде не можливо приняти всіх тих, хто захтів би бути там присутнім. В цьому випадкові тре- ба постаратися мати представників можливо більшої кількості країн, або найбільші кулькість ріжних угруповань в цих країнах. Особливо бажано є знати щоби Ви нас попередили, яко мага скорше, чи Ви спо- діваєтесь, що зможете приїхати. Ми Вас повідомимо, з часу коли зна- тимемо, чи буде місце Вас прийняти. На двох попередніх конгресах Руху, що відбулися в Більговен, на переклад розмов на ріжні мови загублено було багато часу і то в найнеприємніший спосіб. Це може бути уникнено, як що всі присутні будуть досить розуміти есперанто, щоби розуміти переклад на цю мо- ву, і отже кождий зможе говорити на своїй рідній мові, - і буде ви- стачати перекласти тільки раз - на есперанто. Про те всі ці питання будуть вирішеними вже на місці в кращий бік під час конгресу, для того, щоби запевнити, щоб увесь світ міг слідкувати за всім тим, що робитиметься і що говоритиметься. Ми розпоряжаємо кількома невеличкими ресурсами, щоби допомогти в витратах по подорожі і проживанню для тих, хто матиме в цьому пот- требу. Одначе, тому, що ці ресурси занадто малі, щоби бути достаточ- ними для покриття усіх великих видатків, що потягне Міжнародний Кон- грес, ми сподіваємося, що кожного разу, коли це буде можливо, члени самі покриватимуть або всю суму, або хоч більшу частину своїх видат- ків. Ми пропонуємо утворювати групи приятелів, або товаришів або ко- лег, які склалися-бі дозволили-ю одному чи де-кільком з посеред їх бути присутніми на конгресі. Ціна пансіону підчас конгресу буде рівна фунтів 1-5-0 стерлінгів, що дає по курсу 62.00 /французьських/ франка. Будьте ласкаві заповнити прикладений до цього лист і повернути його, яко мага скорше, коли Ви сподіваєтесь, що зможете приїхати. Хочу дуже надіслати з цим тепле привітання християнської приязні. Для багатьох з нас той факт, що Христос нас перевів через кордони і там нас зробив братами і сестрами,- дав нам стільки радості, що ми не можемо боятися перед тим, що може нас спійкати. Зволіть приєднати до наших і Ваші гарячі молитви, щоб Христос преісповнив наші серця, і коли ми зустрінемось в серцю, то щоб Він нас повів Своїм Духом до мудрості, до спокою й до з'єднання. В надії до Християнської Інтернаціоналі Олівер Драпер Секретар З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Високоповажаний Пане Професоре. Перебуваючи у відпуску, я одержав дорогоцінний Ваш подарунок - "Святу відправу на Зелені Свята". Сьогодня, в день Св. Трійці, ми зі старцем-отцем моїм читали на вечерні з Вашого перекладу колінопреклонні молитви в старовинній церкві села Охлопова. Служачу Св. Службу оцю, певна річ, згадувалисьмо шановно-добрим словом вельмиповажного Перекладчика й підносилисьмо до Господа Найвищого наші прішні молитви за здоровля, спасіння й добробут Вам і родини Вашої... Засилаю Вам, Високоповажаний Пане Професоре, мою глибоку сердечну подяку за вшановання мене, убогого тим подарунком, "Святкою відправою на Зелені Свята", рівно-ж і за дорогоцінне для мене побажання скорого виздоровлення. Сердечно дякую Вам за спомин про мене, убогого й нікчемного інваліда. Уклінно прошу написати мені імена свої родинни, щоб я мав змогу, в подяку за Ваші подарунки, признаймні молитися за Вас і за родину Вашу. З правдивою й щирою пошаною й любовію до Вас о Христі Ієсусі убогий і недостойний Протоієрей Арсеній Бордяговський 1922 року 4 червня 22 травня С.Охлопів, почта Горохів. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань ВИПИСКА з листу Протоігумена Монастиря о.о. Василіян в Жовкві о. Плятонида Філяса. до Професора І.Огієнка. "Сердечне Спаси-Біг за Молитви на Зелені Свята. Будемо їх читати в церкві на той день. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань До Високодостойного Пана Голови Дирекції Копія. У.Н.Р. М. Н. О. Ел. Нац. Держ. Школ. в Ченстохові ч.188. 25 травня 1922 р. До Пана Міністра Ісповідань. Педагогична Рада Української Мі- шаної для дітей біженців Гімназії в Ченстохові, в засіданні своєму з дня 19 сього травня, заслухавши листа Вашого на моє імя з дня 16 то- го-ж травня, ухвалила звернутися до Вас, Пане Міністре, із широю поля- кою за невтомну й енергійну Вашу працю на користь дітей емігрантів, зокрема на користь дітей нашої Гім- назії, які провівши шкільний рік в невимовно жахливих умовах, терпля- чи холод і голод, в сучасний мент, в надії на заслужену нагороду - про вести хоч один місяць десь на свіжому повітрі, при більш-менш нормальному відживленню, почувати в собі ще більше сили й енергії для успішного закінчення шкільного року. Доводячи про це до Вашого відома, бажаю Вам, Високоповажний Пане Професоре, здоровля і сил, так потрібних для продовження Вашої користної для нашого підростаючого покоління праці. Прийміть, пане Міністре, мої щирі запевнення в правдивій до Вас повазі. В.о. Директора Гімназії О.Гасенко. За Секретаря П.Ради І. Майстренко. З оригіналом згідно: Старши діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Травня „22“ дня Року Божого 1922-го. № 1355 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУ- БЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилак Вам, Високодо- стойний Пане Отамане, копію листа від 6.У цього року під ч. 278 до мене від Українського Гуртка в Єгипті. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керунчий Справами Загального Департаменту УКРАЇНСЬКИЙ ГУРТОК В ЄГИПТІ. № 278. 6 травня 1922 року До Пана Міністра Ісповідань У. Н. Р. Тарнів. Високоповажаний Пане Міністре. Український Гурток в Єгипті отсі має зе честь по- відомити про одержання Вашого шанованого листа від 16.IV.922 р. під ч. 1077 разом з пакунком так цінних для нас книжок: Великодня Євангелія, Учительне слово Св. Отця нашого І. Золотоустого, Свята Служба Божа Св. Іоана Золотоустого, Свята Великодня Відправа. Ваші теплі слова, піклування і чулий відгук, як рідного батька до нас, одірваних від Батьківщини і закинутих недолеж в Єгиптет, до глибини душі зворушили серця наших гуртчан в імені яких й приносим Вам, Ви- сокоповажаний Пане Міністре, свою найщирішу подяку. Бажаючи Вам, Першій Громадянине Землі Української, повного успіху в Вашій користній праці, на ниві від- родження Автокефальної Церкви Української-Православ- ної, залишаємось з глибоким і правдивим до Вас пова- жанням. Голова Д. Штиленко Писарь /Підпис/ Р.С. І щоб бути хоч частковопричастниками до відбу- дови нашої Святої Церкви, при цьому надсилаємо від своїх скудних заробітків один /1/ амер. долар. Голова Д. Штиленко. Надсилаємо на спомин про Український Гурток в Єгип- ті 2 фотограф. картки. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Українське Товариство допомоги емігрантам з В.України у Львові, руська 3. І липня 1922 року Ч 438. Копія. Негайно. /80 До Високоповажаного Пана Професора Огієнка. Підтверджуючи про одержання від Вас, Високоповажаній Пане 100.000 /сто тисяч/ м.п. Управа Товариства отсюю дорогою складає Вам щиру подяку за жертву на користь дітей емігрантів з України. Голова /Підпис/, Скарбник /Підпис/ Секретар Деркач. З оригіналом згідно: Старший Діловод PAUL ZAITSEW. L'ÉGLISE NATIONALE UKRAINIENNE. VARSOVIE 1922. Imprimerie: „P. Ambroziewicz & Straż Kresowa” Soc. à gar. lim. — 8 rue Jasna, Varsovie. L'émancipation nationale du peuple ukrainien fut accompagnée, depuis le printemps 1917, d'un puissant mouvement religieux dont le but est une profonde réforme de l'église orthodoxe en Ukraine, pour lui donner le caractère national et proclamer son indépendance, autrement dit son „autocéphalie“. Aujourd'hui ce mouvement a énormément gagné en profondeur et le rôle que cette „Eglise Autocéphale Ukrainienne“ joue dans l'histoire de la renaissance nationale de l'Ukraine est tellement important qu'il devrait être étudié avec soin par chaque homme d'Etat intéressé au sort de l'Europe Orientale, ainsi qu'à la solution de ce qu'on appelle „question russe“, bien que la question ukrainienne y occupe une place prépondérante. * Commencçons par un bref aperçu historique. Avant 1687, l'église ukrainienne jouissait, en pratique, d'une indépendance absolue et n'était que formellement subordonnée au Patriarcat de Constantinople. L'église moscovite elle-même ne fut, dans ses origines, qu'une branche de l'église ukrainienne et les premiers évêques que reçut la Moscovie venaient d'Ukraine. Mais les relations étroites des deux églises se relâchèrent (en 1414) bientôt après la réunion des terres ukrainiennes au Grand Duché Lithuanien. Cette séparation dura jusqu'à 1686, donc même après l'union de la Moscovie 4 et de l'Ukraine (Traité de Péréiaslav, 1654) l'églises ukrainienne parvint à maintenir pendant 32 ans encore son organisation particulière, empreinte d'un esprit de libéralisme religieux et basée sur le système électif: le métropolite lui-même était librement élu. Le traité de Péréiaslav, signé par la Moscovie et l'Ukraine, stipule entre autres, que „le métropolite de Kiev et tout le clergé de la Petite Russie (Ukraine) reste sous la bénédiction du Très Saint Patriarche de Moscou, mais le Très Saint Patriarche n'usera pas (en Ukraine) de ses droits spirituels“. Lorsqu'en 1666 Moscou fit la tentative de procéder à la nomination du métropolite de Kiev, l'évêque Méthode Filimonovitch, remplaçant le Métropolite de Kiev, déclara à Scheremetiev, Voïvode du Tsar: „Si le Tsar décide de nous dépouiller de nos libertés et de nos droits et nous donne un métropolite venant de Moscou, qu'il nous condamne à mort plutôt, car jamais nous n'y consentirons. Mieux vaut mourir qu'avoir un métropolite de Moscou!“ Alors le tsar de Moscou essaya de corrompre avec des cadeaux le Patriarche de Jérusalem Damien, mais celui-ci refusa avec indignation de donner son consentement à l'asservissement de l'église ukrainienne. Cependant 200 monnaies d'or et 120 fourrures de zibeline suffirent à convaincre Dosithée, patriarche de Constantinople qui, pour ce prix, consentit à donner sa bénédiction à la cause injuste. Mais bientôt à cause de cette simonie le Concile le destitua du trône patriarcal. Toutefois, en 1686, le tsar parvint à imposer à Kiev un métropolite moscovite. Ce fut le point de départ de l'asservissement graduel de l'église ukrainienne. Il est vrai qu'en 1685 un oukase des tsars Pierre et Jean promet à l'église ukrainienne „de la laisser sous la bénédiction du Patriarche de Constantinople“ et de maintenir tous ses droits et libertés relatifs aux privilèges du métropo- lite, au rite et à l'organisation de l'église, et ga- rantissait même à l'Ukraine le droit d'élire libre- ment un métropolite de nationalité ukrainienne. Mais Moscou ne songeait même pas un instant de faire honneur à ses promesses et n'eut tint aucune. Sous le régime synodal qui succéda en Russie au Patriarcat l'autonomie de l'église ukrainienne devint de plus en plus illusoire, et au XIX siècle, les dernières traces de l'indépendance religieuse de l'Ukraine s'effacent définitivement. Vers la fin du XVIII siècle, on défendit d'employer les livres religieux slaves de redaction locale portant des traces de l'influence de la langue ukrainienne parlée *). Le gouvernement russe et le Très. Saint Sy- node qui administrait tout l'église russe en lui imposant un régime de police, défendait même des sermons en langue ukrainienne. * * * Apres la révolution de 1917, la Russie se mit à réformer son église et à lui créer nouvelle organisation basée sur un système de conciles. Quant à l'Ukraine qui, pendant un an, brûla plu- sieurs étapes de développement historique — de- *) Dans quelques localités, de l'ouest de l'Ukraine on conserva cependant jusqu'en 1917 la prononciation ukrainienne des textes slaves ainsi que certaines tradi- tion rituelles locales différant sensiblement des usages religieux moscovites. Il y survécut aussi jusqu'au XX siècle des „fraternités“ religieuses, organisations sociales dont les origines datent pu XVII siècle, époque de mou- vements religieux. puis l'autonomie de facto jusqu'à la proclamation d'une indépendance complète — un nouveau courant religieux s'y fit sentir poursuivant l'émancipation de l'église ukrainienne de sous la domination moscovite. A la fin de 1917, un Conseil de l'Eglise de l'Ukraine se constitua à Kiev. Tout d'abord il s'assigna pour but de concentrer autour de lu la pensée religieuse de l'Ukraine, mais depuis il fut amené à procéder à l'organisation de l'Eglise Nationale rennaissante. En 1918, le Departement des coultes du Ministère de l'interieur se transforme en Ministère des Cultes. Sous l'hétman Skoropadski, un Concile panukrainien fut convoqué à Kiev. Une lutte acharnée s'y engagea entre les partisans de Moscou et ceux de la cause nationale. La question de „l'autocéphalie” de l'église en Ukraine et celle la langue rituelle donnèrent lieu à des controverses fanatiques. Ce sont les partisans de l'union des deux église qui l'emportèrent, et pour causa: le gouvernement russe surveillant étroitement le clergé en Ukraine et s'en servant comme d'un instrument docile de russification. Le Concil se déclara pour l'autonomie locale de l'Eglise ukrainienne. L'opinion publique de l'Ukraine était loin d'approuver les décision du Concile, d'autant plus que le Patriarche de Moscou commis la maladresse de confier l'administration de l'église ukrainienne à un ennemi du mouvement ukrainien et russificateur notoire, dans la personne de l'archevêque Antoine. Ce définitive celui-ci fut contraint de quitter Kiev, au mois de janvier 1918. Le gouvernement national du Directoire, après avoir renversé l'hétman Skoropadski, proclama le 1 janvier 1919 „l'indépendance” de l'église ukrai- niennе. Le Directoire dut quitter Kiev quelques semaines plus tard, mais, même alors, les milieux religieux de Kiev poursuivient la lutte pour l'émancipation de l'église nationale. L'épiscopat ukrainien ne comptait alors que deux partisans de „l'autocéphalie“, à savoir: l'archevêque Parthénios, ancien membre du Très Saint Synode russe, prince d'église très éminent, et l'ancien archevêque de Vladimir, Alexis. Tous les autres évêques, quelques vicaires plus ou moins passifs excepté, étaient hostiles à la cause de l'église nationale. Le métropolite Antoine fut remplacé par le vicaire Nazarios, ancien officier de gatde, réactionnaire et chauvin russe. Le „Conseil d'Eglise de toute l'Ukraine“ se mit ajors à combattre Nazarios et les autres évêques russophiles. L'autorité de ce Conseil croissait de jour en jour et le mouvement religieux commençait aèjà à gagner le province. Au printemps 1919, les „ukrainiens“ prirent en possession quatre églises de Kiev et les prêtres autocéphalistes y célébrèrent la messe avec prononciation ukrainienne des textes slaves. Peu à peu, à mesure que paraissaient les traduction manuscrites des livres religieux, on introduisait dans le service la langue ukrainienne. Le nombre des croyants autocéphalistes allait augmentant et atteignit dix mille en automne 1919. Sous l'occupation de Dénikine, les autocéphalistes furent chassés de leurs églises, mais le métropolite Antoine revenu à Kiev se vit obligé de leur céder le petit temple de Sainte Sophie qui ne pouvait d'ailleurs suffire aux besoins des croyants. Mais après le départ de l'armée de Dénikine, les autocéphalistes ne tardèrent pas à rentrer en possession de leurs églises; presque tous les évêques quittèrent l'Ukraine en même temps que Dénikine. Le 5 mai 1920, „Le Conseil d'Eglise de toute l'Ukraine“ proclama „l'autocéphalie“ de l'Eglise Nationale Ukrainienne. Les quelques évêques qui restaient encore en Ukraine adoptèrent une attitude assez conciliante, car la situation politique était à l'époque peu favorable aux Russes. En effet, les armées polonaises et ukrainiennes venaient de libérer toute la rive droite du Dniepr et le gouvernement national ukrainien y rentrait dans ses droits. Après la victoire des bolchévistes, l'épiscopat russe en Ukraine changea une fois de plus le fusil d'épaule; mais les autocéphalistes avaient déjà en leur possession plusieurs centaines d'églises et reprirent une lutte acharnée contre le patriarcat de Moscou. Le nouvel Exarche de l'Eglise Ukrainienne Autonome (conformément aux décisions „canoniques“ du Concile Panukrainien de 1918), l'archévêque Michel, étranger à l'Ukraine, ne songeait nullement à la réconciliation avec les milieux ukrainiens; il frappa d'interdiction les prêtres ukrainiens, mais ceux-ci ignorèrent cette mesure et continuèrent leur sacerdoce. Leur attitude fut approuvée par la masse des croyants ukrainiens et par les milieux dirigeants qui commencèrent à entrevoir la nécessité de créer un épiscopat national. Cependant la situation était telle qu'il n'était guère possible de trouver à cette question de solution „canonique“. On décida donc de procéder autrement. Le „Conseil d'Eglise de toute l'Ukraine“ convoqua un concile pour le 1 octobre 1921. Le Concile décida de rompre tous les liens existant entre l'église ukrainienne et le Patriarcat russe. Auparavant le Concile fit un effort suprême de réconciliation avec l'épiscopat. Mais l'exarche resta inflexible. Alors le Concile se vit obligé d'élire des évêques et de les chironiser, contrairement aux canons de l'église, par une bénédiction commune des prêtres et des croyants. Voilà le texte de la décision du Concile (IV chapitre des Actes du Concile): „Réalisant la volonté du Chef de l'Eglise, Jésus Christ, Fils de Dieu, le Concile Orthodoxe Panukrainien bénit, au nom du Père, du Fils et du Saint Esprit, les deux personnes du clergé désignées aux postes épiscopaux“. Les deux évêques élus et bénis par le Concile bénirent tous les autres candidats épiscopaux, observant strictement „les canons et les rites de l'église oecuménique“. Quant aux évêques reconnaissant l'autorité du Patriarche de Moscou, le Concile les destitua et déclara tous leurs actes nuls et non avenus. L'épiscopat russe fut irrité au plus haut degré. Le patriarche excommunia les „pseudo-évêques“ ainsi que leurs partisans. Cette excommunication n'a eu cependant guère d'effet. Le mouvement religieux national se développait rapidement et, au printemps de l'an 1922, l'Eglise Ukrainienne Autocéphale comptait déjà 2000 paroisses (sur un total de 8000). En été de l'année courante, il y avait 20 évêques autocéphalistes. Dans ces conditions le patriarche Tichon a eu recours au gardien du trône patriarcal de Constantinople, Nicolas, Métropolite de Césarée, lui demandant d'intervenir et d'user contre les hérétiques de tous les moyens de persuasion spirituelle. „Au sud-ouest de la Russie. — y lisons nous—il s'est fait jour, en corrolaire avec les tendances à la séparation nationale et politique du pays, sous le nom d'Ukraine, un courant visant à organiser la vie ecclésiastique locale sur les mêmes principes de la séparation de l'Eglise russe. Le mouvement commença à Kiev, il s'y concen- 10 tra en grande mesure. Il s'était manifesté aussi à Kamenetz-Podolski à l'époque où le gouvernement ("Directoire") de la République Ukrainienne y résidait. Par endroits, les prêtres, à l'instigation d'ukrainiens, se révoltent contre leurs autorités ecclésiastiques. Un petit groupe de hérétiques avec l'appui du gouvernement ukrainien, tend à se subjuguer toute la population orthodoxe de l'Ukraine à s'emparer des églises et à prendre en leurs mains toutes les affaires de l'église orthodoxe. Par le décret émanant du Directoire de la République Nationale d'Ukraine, du 19 décembre 1918 (2 janvier 1919) l'Eglise ukrainienne est proclamée autocéphale. La paroisses ukrainisées refusent l'obéissance aux évêques russes orthodoxes actuels. Elles sont admises à relever immédiatement du Conseil Ecclésiastique Panukrainien. Après la rupture de ce Conseil Ecclésiastique Panukrainien, avec l'épiscopat russe-orthodoxe, les évêques tant à Kiev qu'à Kamenetz, furent remplacés par les Conseils ecclésiastiques des gouvernements (Soviets)". Bien que la bénédiction des nouveaux évêques ne soit pas conforme aux règles canoniques, il y a lieu de douter que les évêques orientaux approuvent l'attitude du patriarche de Moscou. Tout au contraire, il est probable qu'ils conseilleront à ce dernier de se réconcilier avec la nouvelle église et de légaliser au point de vue canonique la situation de son clergé supérieur. En dehors des Républiques des Soviets, la pensée religieuse orthodoxe accuse le patriarche de Moscou d'avoir adopté une fausse politique: l'autocéphalie de l'église ukrainienne ne présentant aucun danger pour l'orthodoxie, n'étant au fond qu'un retour aux traditions historiques. D'ailleurs, le patriarche de Constantinople, comme le prouve son manifeste au peuple ukrainien, paraît être favorable à l'église nationale en Ukraine. La nouvelle église est administrée par le "Conseil d'Eglise de toute l'Ukraine" élu par le Concile. Les paroisses sont autonomes, et l'admi- 11 nistration locale est dans les mains de conseils d'églises de paroisses, de communes, d'arrondissements et de gouvernements. Le clergé est librement élu. L'Eglise est régie par le Concile. Les nouveautés révolutionnaires ne se rapportent qu'à l'organisation de l'église et à de certains détails des canons. Ainsi le Concile de 1921 supprima le célibat des évêques (Actes XI, 2). Les prêtres sont libres de couper leurs cheveux et de porter des habits laïques en dehors de l'église. Le Bureau d'Informations du „Concile d'Eglise de toute l'Ukraine“ publie des bulletins. Nous ne possédons pas de collection complète de ces Bulletins, mais les matériaux dont nous disposons suffisent pour nous donner une juste idée de l'envergure et de la profondeur du mouvement „auto-céphaliste“. Les évêques nationaux visitant leurs diocèses sont accueillis avec enthousiasme par la population. La solennité des services religieux est émouvante, au point de vue artistique, le rite est incomparable. Les choeurs de premier ordre exécutent non seulement des prières rituelles, mais aussi des vieux chants populaires; tout cela laisse une profonde impression dans l'âme du peuple. Le paysan ukrainien qui, après les événements des dernières années a le coeur rempli de haine contre tout ce qui est russe, s'attache facilement à l'église nationale. Les évêques nationaux sont dans leur majorité des théologues diplômés tels que Basile Lipkovsky, métropolite de Kiev, Nestor Charaïevsky, archevêque de Kiev, Grégoire Storojenko, évêque de Ekaterinoslav, Oxiyouk de Podolie (professeur de théologie) etc. 12 Le clergé national attache une importance particulière au sermon en langue ukrainienne, tandis que dans les églises russes on prêchait peu et mal, se bornant à répéter des schèmes scolastiques. Le gouvernement des Soviets a déclaré officiellement sa neutralité dans la lutte religieuse en Ukraine, mais les communistes, ennemis de tout ce qui est national, commencent de voir d'un mauvais oeil les succès de la nouvelle église. Ils préfèrent cependant de ne pas l'attaquer, car les chefs de l'église nationale sont loyaux à l'égard des Soviets et évitent tout contact avec la politique. En 1922, les progrès de la propagande de l'idée de l'église nationale sont remarquables. Les succès de l'église nationale s'expliquent aussi par le fait que le clergé russophile est peu intelligent et avide des biens de ce monde. Or, la nouvelle église défend au prêtre d'accepter de l'argent pour des services religieux; c'est le conseil de la paroisse qui se charge de la rémunération du prêtre. Quant à la vie religieuse en Ukraine, elle est très intense. Les églises sont fréquentées par des milliers de croyants et les huit églises nationales de Kiev sont trop petites pour recevoir les foules qui y viennent tous les dimanches. Le clergé hostile au mouvement et l'épiscopat russe ne sont soutenus que par les milieux russes, donc étrangers et par un petit nombre d'aborigènes définitivement russifiés. Il existe donc deux églises en Ukraine. L'une c'est l'église du Patriarche et l'autre l'église autocéphale. La situation de l'église patriarcale est devenue difficile, surtout après l'emprisonnement du Patriarche et la dissolution de l'église russe 13 qui en fut la conséquence. Le courant religieux russe protégé par les communistes et portant le nom d'„Eglise vivante“ compte en Ukraine à peine quelques dizaines de partisans concentrés à Khar- kof autour du gouvernement de la République Ukrainienne Socialiste des Soviets. „L'Eglise Vi- vante“ cherche de l'appui auprès de l'église ukrai- nienne autocéphale, mais n'y réussit point, car celle-ci défend le principe de la séparation de l'église et de l'Etat. tandis que les idées de l'Eglise Vivante ont beaucoup de commun avec le bolchévisme et prêtent même un concours actif au régime des Soviets. Il existait encore parmi les Ukrainiens un cou- rant de compromis, représenté par un des plus honorab es princes de l'ancienne église russe, l'archevêque Parthénios († 1922). Ce vieillard était un patriote fervent, ukrainien de naissance et d'éducation. Tout en luttant pour l'autocéphalie il resta loyal au Patriarche. Il refusa de reconnaître les décisions du Concile de 1921 et jusqu'à sa mort son diocèse resta fidèle à l'Eglise de Moscou. Cela n'empêcha pas les milieux moscovites de le haïr sincèrement et après sa mort, aucun évêque ne voulut prendre part à ses funérailles. L'arche- vêque Parthénios célébrait la messe en langue ukrainienne, et le mouvement religieux national fit d'énormes progrès dans son diocèse qui, après la mort de son archiprêtre, se joignit au mouve- ment autocéphaliste et reconnut le nouvel épisco- pat national. Les succès du nouveau mouvement religieux ne laissèrent pas indifférent le clergé resté loyal envers le patriarche. Elles ne sont pas rares, les paroisses où les curés cédant à la pres- sion du peuple entrent dans les rangs des auto- céphalistes. Il arrive aussi que les évêques s'aper- 14 cevant de l'inutilité de la résistance introduisent à la hâte la langue ukrainienne dans les cérémonies religieuses. Ainsi nous avons entre les mains une circulaire du doyen de Berditchew invitant le clergé à céder au peuple. „Sinon — écrit-il, — il faudra perdre les paroisses“. La lettre du Patriarche de Moscou adressée au Gardien du trône Patriarcal de Constantinople que nous avons mentionnée plus haut est un triste document qui en dit long sur la tactique des milieux religieux de Moscou et sur l'ignorance complète dans laquelle ils sont plongés quant à la situation réelle en Ukraine. Dans sa lettre, le Patriarche recherche les causes du mouvement religieux en Ukraine et les trouve dans les „événements politiques qui rapprochèrent l'Ukraine de la Galicie, foyer de la propagande de l'Union gréco-catholique, d'où viennent des politiciens ukrainisants et unites“. Ce n'est qu'en fermant les yeux sur la réalité qu'on peut arriver à ne voir dans le mouvement ukrainien que le résultat d'une intrigue „galicienne“. Quant aux insinuations concernant l'influence catholique, elles n'ont rien de commun avec la vérité. Tout au contraire, les conséquences du mouvement autocéphaliste se font sentir en Galicie où des paroisses entières introduisent la langue ukrainienne, au lieu du vieux slave à prononciation locale. Le mouvement autocéphaliste trouve aussi beaucoup de partisans parmi les „unites“*), colons de l'Amérique du Nord quittant en masse le catholicisme pour créer une église orthodoxe qui reste provisoirement sans évêque.. Le mouvement religieux ukrainien gagne aussi les provinces orientales de *) Les adeptes de l'Eglise de l'Union greco-catholique. 15 la Pologne, mais l'épiscopat ne s'y opposant point, le mouvement ne sort pas des limites des canons. A l'étranger l'idée de l'église nationale trouve des propagateurs fervents parmi les émigrés ukrai- niens. On y publie des brochures (50 éditions de la „Bibliothèque de l'Eglise Autocéphale Ukrainiennne“ rédigée par le savant ukrainien Ivan Ognienko), qui étudient à fond toutes les questions concernant l'autocéphalie ukrainienne, sa caracté- ristique et son idéologie. Il est difficile de prévoir la fin de la crise qui, en Ukraine, est étroitement liée à la cause nationale. Nous prenons la liberté de citer la pensée d'un des princes de l'église orthodoxe vi- vant, au-delà des frontières des républiques sovié- tistes qui dit ce qui suit: „Je pense qu'il faut convoquer un Concile au- quel prendrait part un grand nombre d'évêques orientaux. Par excès d'amour chrétien ce Concile pourrait pardonner aux hérétiques leur apostasie. Comme conséquence de ce pardon, on pourrait légaliser au point de vue canonique, l'autocéphalie de l'Ukraine et accorder aux „pseudo-évêques“ la bénédiction épiscopale. L'intérêt de l'unité de l'église orthodoxe l'exige“. Le mouvement religieux n'est pas uniquement la conséquence du réveil national de l'Ukraine, c'est aussi le résultat d'une crise de l'ancienne église officielle de la Russie impériale qui passa au Patriarcat restauré ses traditions de bureau- cratie et de chauvinisme. Il est naturel que le Patriarche et les milieux qui l'entouraient ne pu- rent, dans ces conditions, se libérer de l'esprit de l'impérialisme panrusse У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 15 Січня 1923 р. ч./З... ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію листа Пана Міністра Ісловідань на моє ім'я 4 січня б.р. ч.20, в справах церковних. Острогобезький. В.ОБ.ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів Протопресвітер Військ Українських 28 грудня 1922 р. Ч.562. Табор - Каліш. До Високоповажаного Пана Міністра Іспо- відань У.Н.Р. ВИСОКОПОВАЖНИЙ Пане Міністре, Маю за шану повідомити Вас, Пане Міністре, що мною призначено до Окремого кінно-горного гарматного дивізіона, росташованого в м.Кракові для задоволення релігійних пот- реб Священик Панас Бублій, який має задовольняти релі- гійні потреби і в м.Тарнові. З повною до Вас пошаною та повагою Митрофорний Протоіерей Павло Пщевський. Пересилаю другого листа до Вашого, Пане Премере, відому. 4/I-23 р. Міністр Ісповідань Професор Огієнко. КОПІЯ. 190 У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 13 Січня 1923 р. ч.12.. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТА- МАНУ ВІЙСЬК ТА ФЛЬОТИ У.Н.Р. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію листа Протопресвітера Військ Українсь- ких з 28/ХІІ-22р.ч.562 на імя Пана Міністра Ісповідамь. В.ОБ.ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 191 У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "6" січня 1923 р. ч.7... ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВМИ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за шану повідомити Вас, що в справі над- силки всіх звітів "Українпресу" до Укр.Центр.Ко- мітету в Варшаві і до Америки для п.Кощиця мною зроблено розпорядження п.Директору Д-та Преси Мур- ському. Олійчук ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ 4 Січня 1923 року Н.20. ВИСОКОПОВАЖНИЙ НАНЕ ПРЕМЕРЕ. Повідомляю Вас, що для задоволення релігійних пот- реб Тарнівської Української Кольонії призначено священика Панаса Дублія, що перебуватиме в Кракові /Poste restante. Panas Dublij./ Відношення про це Архипресвітера о.П.Пацевського до цього долучаю. Для допомоги таборовому духовенству зібрав я 50.000 м.п., які і вислав ім 4.I.1923р. Недавно, по церковних справах до моїх..., де й пробув два дні -26 і 27 ХІІ. Цими днями в церковних справах виїжджаю до Воло- димера-Волинського. По церковних справах в Америці приїзджає до мене з Володимера-Волинського о.П.Габинський, який і пробув у мене три дні,- 28, 29 і 30 ХІІ. Американська справа йде нормально. В цих днях о. Адміністратор Савчук виїжджає тимчасово до Відня. Переклад вечірні вже надрукований. Друкується Утреня і Часослов. Детальний доклад про церковні справи зроблю Раді Міністрів, як буду в Тарнові. На 19,20 і 21 січня ц.р. запрошено мене прочитати три лекції /6 годин в Перемишлі. Буду читати "Історія Української мови". З правдивою пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО. з оригіналом згідно Директор Начцеларії Голова Ради Національних Міністрів ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. З даній справи № 154 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 1957 (січень-жовтень) +89/6=284 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 310, 63а пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 05. 09 . 19 91 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення Під час підпис, дата підпис, дата видачі повернення підпис, дата підпис, дата 15.11.86 Тал 9.04.98 Гниш 15-06.05 Коссар 2/3 18 05.98 Ів 9.02.06р Літ 24.06.08 Підопь не скалув.2912 087 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: 15.05.1991р. Торжинко 21.05.91р Демченко 16.04.91 лекур (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) сканування (Дата) Підпис) 26.02.09 Єщо