Повідомлення дипломатичного агента УНР в Софії про армію Врангеля в Сербії та Болгарії, 05.1922, 10 арк.

Канцелярія Директорії. Української Народної Республіки Наряд Загального Відділу з виступанням що до справи генерала Врангелєв. (Повідомлення дипломатичного агенства Укр в Софії про армію Врангелєв в Сирдії: безпартій.) Готано Закінчено {травень 1922 р.} КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Повідомлення дипломатичного агента УНР в Софії про армію Врангеля в Сербії і Болгарії. травень 1922 р. У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Міністра 5 Травня 1922. Ч...676. ц.таємно. НАНОВІ Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пересла- ти при цьому копію звідомлення Дипломатичного Агента У.Н.Р. в Софії п.Драгомирецького від 25.Квітня 1922 ч.I448 - для відповідного докладу. ПТ. Керуючий Міністерством Начальник Канцелярії -2- Копія. Софія 25 квітня 1922 р. № 1448. До п. Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Згідно відношення від 13 квітня с.р. ч. 512, маю за честь представити слідуюче: По І-му пункту: Всіх біженців в Болгарії нараховується біля 32.000 чоловік а в Юго-Славії біля 30.000. З них дорослих мужів - в Болгарії- 27.000, а в Юго-Славії - 20.000. З числа дорослих мужів в армії Врангеля рахується в Болгарії 17.000, а Юго-Славії 8.500/в число яких входять і ті 4.000, котрі служать в сербській погра- ничній варті. Таким чином в сучасний момент Врангелевська армія в Болгарії і Сербії налічує всього 25.000 чоловік. Остання маса дорослих мужів / в Болгарії-10.000 і в Юго- Славії - II.500 / не входить в склад армії і живе в якості зви- чайних біженців на різних роботах. В число 10.000 дорослих бі- женців в Болгарії входять: 1/ приблизно 2.000 різних сувших ро- сійських діячів і урядників, які міцно тримаються Врангеля і його організації; 2/ коло 4.000 донців, кубанців і де-яких ро- сіян, належних до лівих організацій, котрі хоча й живуть по Врангелевським паспортам, але стараються триматися більш-менш самостійно і подальше від Врангеля; 3/біля 1.000 "диких", котрим все недолю і котрі готові вже погодитися з большевиками лиш би скорше вернутися до дому; 4/ коло 3.000 свідомих українців, які нічого спільного з армією Врангеля не хочуть мати і які в Бол- гарії більш менш находяться в повній залежності від Українського Посольства в Софії. Нійськові організації Врангеля покладають надії не тільки на тих які лічаться в складі їх армії, але й на де-яку кількість і тих, які не входять в сучасний склад її. Всі війська армії Врангеля розміщені майже во всіх болгарських містах більшими або меншими групами, користуються болгарськими казармами, гарно екіпіровані, кожда група находиться під коман- -2- до окремого начальника, при чому всі групи єднаються в відповідні військові частини, які мають свої штаби і всі пот- рібні організації. Приблизна 25.000 воїнів находяться в та- кому становищі, що зібрати їх в одну бойову групу не можна сказати щоби представлялося неможливим. Маються також вій- ськові школи, для підготовки офіцерів, інженерів і т.п. В якості обєднуючого центра і посередника, між цими силами і болгарською владою, мається в Софії ВІЙСЬКОВЕ ПРЕДСТАВИЦ- ТВО, на чолі якого стоїть генерал-лейтенант Вязмінков і яке в свою чергу працює в повному контакті з політичною Врангелевською Місією, в голові якої поставлено п. Петряєва. ПО 2-МУ ПУНКТУ. / Напрямок цих сил та що передбачається/. Половина вищенаведених сил поки що тримається більш менш міцно Врангеля і розділяється по своїм поглядам на республі- канців і монархистів. Останні часи група монархистів заміт- но зміцняється. Кутепівський полк майже увесь монархичний. Друга половина це несвідомі темні маси, котрі дякуючи лиш тому що їх годують і одягають, інстинктивно тримається за фалди свого "добродітеля", не віддаючи собі майже ніякого відчита куди й для чого їх ведуть. Поміж цими є багато українців. Де-котрі з них, під впливом українських часопи- сей, салачок з свідомим українським елементом і т.п. при- ходять потрохи до свідомості/старається єднатися в непо- мітні для їх начальства "драматичні гуртки" і нерідко утікають з своїх лагерей, приходять до Українського Посоль- ства за паспортами і потім вже зі своїми. Одначе, сама що скривати, половина українського елемента, вістаючогося до цього часу в рядах врангелевської армії поки відріжнить- ся сліпом вірю в Врангеля. Безумовно що такому становищу помагає багато те, що у Врангеля маються грошеві засоби, які коли шезнуть або появляться у українців, то і саме становище може прийняти другий малюнок. Донці, які входять в склад сучасної врангелевської армії, хоча і тримаються -3- ніби то незалежно/ з огляду на битові умови козачества/, але в дійсності підтримують Врангеля і стараються йому допомогти. Їх погляд характеризує програмна стаття в їх органі, видаваемом в Софії % Казачьи Думи"/ - " Епоха Денпикина/ говориться в тій статті , - отличалась чертами гипертрофії основних положень Корниловського движения. Корниловская идея въ своей чистотѣ воскресла лишь в Крымскомъ подвигѣ генерала Врангеля. Порванныя или съ трудомъ державшіясся связи при Деникинѣ въ Крыму возобновились. Приглашена къ работѣ широкая общественность, начато тѣсное единение съ крестьянствомъ, достигнуто соглашеніе съ казачеством - Правда, ця группа потрохи зменшається, дякучи діяльности Дудакова і Комп., а почasti також і агітації Гнілорибова, під вплывомъ якихъ доиці покидають армію. Командування армії Врангеля було певне що Болгарія і Сербія будуть підтримувати їх всіма засобами і що вони будуть почувати себе тут як дома. Але то що здавалось неможливим це не так давно, тепер зразу змінилося не в Користь Врангеля і зовсім для нього ненадійною Приблизно в другої половини м-ця березня Болгарія зробилась місцем дуже гострої агітації супротив Врангелевської армії і взагалі супротив біженців. Дзерелом цієї агітації зявилось те, що більш ширші круги болгарського суспільства почали задивлятись на большевицьку владу в Росії і на Україні більш сприяючо і яко на таку з котрою можно б з користю для Болгарії війти в де-яке порозуміння. "Большевики, - стали казати воєни, - тримаються вже чотири роки, а цього не було б як би народ не бажав. Тепер вони залишили чимало своїх теоритичних мрій, відмовились від услуг "чека", стараються спастис мільйони людей від голодної смерті, а їх противники розмістилися в Болгарії як у себе дома і, підготовляючи тут акцію против большевиків, втягають тим самим Болгарію в нову авантюру, помимо її бажання і її інтересів. Таки думки почали розноситися по цилій Болгарії на різних зібраннях, мітингах, спеціально для - 4 - того улаштованих . Не обійшлося туттємки без большевицької пропаганди, бо на чолі цього руху стояли тутешні комуністи. Але крім них велику участь приняли також і другі болгарські партії, не виключаю і земледільців. Часописи "ДНЕВНИК", який ще недавно підтримував врангелевців, а також офіціозна "ПОВЕДА" / орган земледільців /, майже в кожному числі почали друкувати статті скеровані против Врангеля і против всіх антибольшвицьких сил і з великою прихильністю до большевицької влади в Росії і на Україні. Тільки дві партії не поділяють тих поглядів, а саме народницка / русофільська / і демократична / Малінова /. Таке відношення де-яких партій, особливо земледільческої має в собі ту причину що Болгарія, не вважаючи на горяче бажання бути в згоді з державами побіжительками і добросовістливо виповнити всі їх домагання/ - зустрічається майже на кожному кроці з новими претензіями, що ставить країну в неможливе становище. Не знайшк як вийти з такого важкого становища , болгари гадають що своїм звязком з сучасною Росією і Україною вони заставлять де кого призадуматися і тим самим може і розвязати собі хоть трохи руки. То що робилось у Ангелі, вони бажали б повторити в Болгарії. Але крім цієї головної причини є ще й другі чисто партійні. Земледельческий Уряд Стамбулійського, дякуючи вищеприведеному важкому становищу, не має можливости вести деякі справи так ца того бажає населення. Це використовують народніяки і демократи, які об'єднались в блок і які прикладають всі сили щоб тільки Стамбулійського повалити. Одначе повалити Стамбулійського можно, але утриматися у влади без земледільців і майчи прожив себе комуністів, це досить важко . В Болгарії арміф тепер немає, невеличка поліція і жандармерія зложена виключно з елементів партії земледільців, крім того коли земледільческої партії що небудь загрожує, вони дають поклик по всім селам, відкіля організованими групами об'єгаються селяне на захист своєї влади. Таким чином у народняків -5- і у демократів , як би вони опинились ї влади, не було би ніякої реальноЇ сили і вони завше находились би під загрозою своїх противників. Щоб цьому допомогти, нарядники, а як кажуть, такри, і демократи, зблизилися з врангелевцями і умовилися щоби вони в разі потреби, допомогли Їм своїми військами. Це відкрили і за- раз же почалася стараненна агітація против врангелевців. Рада Міністрів вирішила обезброїти всіх біженців/ постановила що всі біж- женці підлягають виключно болгарським законам, що ніяких війсь- кових організацій в Болгарії не може бути і т.п. Тепер, коли по- чалася Генуезьска Конференція, мітінгі і зібрання, які мали міс- це по всій Болгарії , трохи притихли. Врангелевці також сильно притихли і навет мусили відмовитися від утворення "Академії Ген. Штаба", що вже цілком було вирішено і приготовлено. Обезброєння, як можна було очікувати, не принесло жадних поважних результата- тів. Видана тільки частина непригідного матеріала, та й те в умо- вою що все відобране має бути повернуте при відвізді з Болгарії. Як я вже мав честь докладати в листі ч. II6I, Врангель і його командування завше мріють о десанті. Цю мрію вони не залишили і тепер не вважаючи на невигідно склавшеся для них становище в Бол- герії. Від мріивизволити Росію вони не відмовляться ще досить довго. Нема також сумніву, що Врангель і його близькі, хоч і гово- рять про те, що вони нічого спільного не мають з монархістами а що їх мета тільки визволити Росію від большевиків і дати самому народові висловити свої бажання, - але справді і сам він і біль- шість гуртуючихся біля нього, всі вони завзяті монархісти. Нема сумніву, що сам Врангель звертався до Вел. Князя Миколая Миколаєвича, прохаючи його стати в голові всього руху. Тримаючи в послу- ху і страсти залишившихся в Його армії людей і не допускаючи ніяк них наветь таких невинних організацій, як українські "культурні гуртки", він і його командування допустило цілу сіть монархичних кружків між своїми військами. Для прикладу приведу кілька слів про зібрання монархистів, яке недавно мало місце в Новій Загори. Зібралися в казармі одні тільки офіцери і срдати і між иними вирішили, згідно присланим інструкціям, бойкотувати всіх антимо- нархистів, шкодити їм на кожному кроці, доносити на них і т.д. - 6 - Недавно пришли до мене три визначні російські діячі - монар- хісти з запитанням чи згодні українці обєднатися, коли на чолі армії стане Вел. Кн. Миколай Миколаевич. Я посміявся і не сказав ничого. Через два тижні після того до мене прийшов звісний ген. Комісарів з 3 типами, які відрекомендувалися мені яко терористи і заходили, для спільного добра, познайомити їх з тими перервами через Дунай, які маються в моєму роспорядженню. Я виграв їх і до- вів до відома болгарської поліції. Монархична пропаганда шириться наглядно і як кажуть причиною цьому те, що Врангелевці, бачучи своє тяжке становище, відчуваючи недобре відношення болгар і маючи на увазі умови більшевиків з западними державами, порішили єднатися і не відпихати від себе монархистів. "Сначала выгонимъ большевиковъ, а потомъ сойдем- ся на чемъ нибудь", такі думки можна тепер чути майже кожний день між військовими і цивільними, тримаючимися Врангеля і його армії. Не вважаючи на велику працю врангелевців, не вважаючи на те що вони мусіли тепер притихнути і вести всю свою роботу дуже осто- рожно і скритно, - треба признати що все те що пише наприклад ф "Рідний Край" про примусову мобілізацію ген. Врангелем росіян і українців при допомозі військової влади Болгарії, про те, що де- санти вже готові відплисти. іт.п., немає ніякої правди, позаяк сама влада болгарська слідує за найменшим рухом врангелевців і його переслідує. Подібно справа обстоїть і в Сербії, хоть там зов- сім другі обставини. В сучасний мент врангелевці заняли позицію вичікування. Чекають на результати конференції, чекають чи може яка держава не зацікавитися ними. Для підтримки духа між своїми, вони росповсюджують чутки що ніби то Румунія заключила з Вранге- лем договір, що з поляками йдуть переговори,що французи знову до них залицяються, і т.п. Все це робиться, як сказано вище, для під- тримки духа між своїми, а також і для того, щоби заставити наївних вірити ще в можливість якрі небудь акції "голови вооружених сил Юга Росії". ПО 3-му ПУНКТУ. Про чутки ніби Уряд У.Н.Р. заключив якийсь договір з Вран- -7- гелем, в болгарських часописах не було. Тільки місцева російська преса подала відомості про те, що заключено умову з новим українським урядом на чолі якого став "Вишиваний-Остроградський-Полетика", а також з урядом Галицьким. Про фантастичний уряд "Остроградський-Полетика" я помістив спростовання після того як, на моє запитання, одержав відповідь від п. Маціевича. Дав також спростований тутешній румунський посланник про те, що чутки про якусь спільну акцію румунського уряду з Врангелем завідомо брехливі. В часі побуту тут Бурцева на довірочних зібраннях говорили де що про якусь армію Омелановича - Павленка, але ці думки висловлював звісний п. Вишневський, у якого всі інформації – один сумбур. Я постійно стараюся все спростовувати що має яке-небудь більш поважне значення. Директиву Міністерства про те що жадного договору не було заключено і що мавить ніяких перетракцій не було, я приймив до відома і відповідного в кожному випадкові виконання. Відносно подій в армії Врангеля, а також відносно його планів і зарірів, коли що тільки виявиться, негайно буду Міністерство повідомляти. Рахую потрібним прибавити ще й те, що коли перед від'їздом болгарського прем'єра Стамбудійського на конференцію в Генуї я вручив йому ноту і меморандум, він спитав мене в яких відношеннях ми з Врангелем,-я відповів Йому що наш Уряд находиться тепер в орбіті таких переговорів, котрі виключають всякую зацікавленість нами врангелевською армією. Управляющий Посольством, Дипломатичний арешт ДРАГОМИРЕЦЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно Ст. Діловод: Т. Пилипчук У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "3ї" травня 1922 р. ч 707.... Панові Керуючому Справами Директорії Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію листа п. Петрова із Загребу з 29 квітня ц.р. а також брошуру на хорватськ кій мові, видану в Загребі з приводу 60 роко- вин смерти Т. Шевченка передати Панові Го- ловному Отаманові. Т. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра Загреб. 29/IV. Копія з копії. Вельмишановний Пане После, Ваше відношення від п. Ген. Конзуля Ст. Лукьяновича одержано 25 квітня с.р. З його доручення, маю за честь відповісти Вам на наведені питання. Що торкається настроїв еміграції Врангелевської королівської С.Х.С., то вони без сумніву виявляють де-яку схильованість особливо з огляду на висновки генуєнської конференції і можна від них сподіватись рішучих кроків звороту до концепції Укр. Народ. Респ., але на це в кожному разі не можна серйозно покладатись. Юго-Словенська преса і навіть Білгородська, чим далі тим більше починає роскривати Врангелевські чиряки і гостро виступати проти російської реакції, але на жаль, директного зв'язку ми з Білгородським Українцями не маємо і через те не можемо ствердити факту появлення тексту договору у штабі Врангелевців з Урядом У.Н.Р.. У вся му разі преса місцева буде про це ознайомлена нами. Перед місяцем, і та на підставі вісток "Русь", місцева преса передрукувала відомості про ніби відбувшися перетрактації п. Ґолівоного Отамана і Врангеля. Що до кількості українських козаків на території королівства С.Х.С., то з певністю тут є великий відсоток українців і треба було б конче приступити до їхньої організації, але це можна зробити лише в Білгороду, куди конче треба було б послати певну людину, бо п. Ст. Лукьянович ще досі не одержав, повідомим Вам причинам, екзекватора і через те не може розвити своєї діяльності. Книжку прошу заслати до Державного Центру У.Н.Р.. З пошаною М. Петрів / в.р./ За копію ручить Радник Місії Л. Кобилянський. За згідність з копією Ст. Д і л о в о д Т. Милкович ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 153 Фонду № 1490 Опису №2 Пронумеровано 10 (десять) аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 05. 09 1991 р. Підпис ПІДГОТВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|---|---|--- 17.10.96 Бело | 28.10.96 Тр/ | | 15.04.03 ЛТР | 18.04.03 ЛТР | Фідюк, кн Стамур, 2912-984 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: | Справа: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 16.04.91 ЛЧУР | | станування (Дата) (Підпис) | | 26.02.09 Єуд