Доповіді про листування з Міністерством закордонних справ та представниками УНР за кордоном про політику Америки, щодо радянської Росії, роботу місій в Німеччині, Угорщині, Румунії, невизнання Францією паспортів УНР, претензії Бельгії, пред'явлені Україні на Генуезькій конференції, 03.08.1922-02.1923, 150 арк.

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 150 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповідь про листування з Міністерством закордонних справ та представниками УНР. кордоном про політику Америки, що до Радянської Росії, роботу місій у Німеччині, Угорщині, Румунії, невизнання Францією паспортів УНР, претензії Бельгії, пред"явлені Україні на Генуезьській конференції 3 серпня 1922 р. - лютий 1923 р. Канцелярія Директорії Української Народної Республіки Наряд Загального Відділу. [Доповідь та розслідування з Міністерством Загородних справ та пред- ставництвами Місій зраз короткому (Министерство внутренних дел, министерства, прокуратуры, Российской Федерации по политику Америки, России, работы в СССР и Нижегородском, Уфимский, Казанский, Кемеровский, Ростовский, Волгоградский Нижегородский Белгород, призванных Федорин на Землю... изъятий конференций] Юрьев 30 мая 1922 Закінчено листом №23 ПЕЧАТКА: ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДРЯЖАВНИЙ АРХІВ Жовтня, 1 Революції та Соціалістичного Будівництва МВ. УРСР м. Києві 1180/14297-2 чдсх 150 МЕМОРАНДУМ Від УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Уряд Української Народньої Республіки, після упертої боротьби з російським совітським урядом, мусів залишити національну територію, й з того часу на Україні падає окупацько-большевицький уряд Раковського, експозітура Москви. Система окупацького режиму привела країну до повного виживання і руйни, призвела до масліднів, які повинні звернутися на себе увагу Урядів всіх держав світу. Тепер майбутнім рубежії полудневої України-Хороська, Кадери-кославська, Тарпівська на цілому своєму просторі, та частини сусідніх губерній-Подільської, Полтавської й Харьківської області голодом. Район, що розмірами майже дорівнюється Італії, з населенням, рівним по кількості населення Швеції, Норвегії, Дахіл і Фінляндії, разом взятими, стоїть перед загрозою вимирання від голодної смерті. З загального числа населення голодного району- 16 мільйонів, тепер число голодуючих виходить 4-5 мільйонів; ця кількість до найбутнього урожаю пусить піднестись до 6-7 мільйонів. З цієї кількості голодуючої людності до 40 % припадає на дітей. Населення з за браку хліба живиться сурогатами. В голодному районі зійшло солому в дахів, собак, котів, ворон; часті випадки видавали у повнину скіри в сідел та чобіт, дерева в меблів, кімських труби; офіціально зареєстровано часті випадки людодзва та мокробарії. Як представника Новоселевського Комісаріату допомоги національного Відрука Квідлінга звідчає, що в об'єктному голодному районі що дял ушрас голодною смертю десять тисяч чоловік; це-смерті від голоду, якщо не враховано смертей від пошестей, які в наслідок писанням населення цьому районі лютують з надзвичайною інтенсивністю. Голод вплинув у промежує на стан скотарства; в де-яких районах загинуло до 75-80 % скоту; той скот, що лишався, не має харчової цінки; коні- пільном беззенті, корови-без молока. Результатом голоду нас бути зменшення населення на Україні на мільйон і повний нірив про- дугційних сил і могильностей голодного райну на деякий ряд років. Уряд Української Народньої Республіки вважає необхідним за- значити і підкреслити, що голодною причиною, яка довела край о цього стрішного лиха, є політика окупаційного уряду Раковського Район, охоплений голодом, а окрема рубермії Херсонська, Тав- рійська та Ватерівославська, уявляв найбоятнішу частину України; широко розвинене сільське господарство не тільки цілком задовольня- ло потреби місцевої людності, але давало дуже великі лишки для вивозу, найбільші, порівнюючи з іншими українськими губерніями. Тіль- ки в результаті політики окупаційного уряду Раковського, край до- ведено до катастрофи і повної руйни. Продукція збіжжа в голодному районі концентрувалась, голов- ним чином в значнійших по розмірах господарствах заможніших хлі- боробів. Нездарна і влучна політика уряду Раковського, напрямлена проти Українського селянства, підкопала основи господарського до- бробуту краю і знищила ті господарства, яки створили голодний ком- титент продуктів. Результатом цього було катастрофальне змен- шення посівної площі, наслідком якого край стратив можливість бо- ротися в модородами колом запасів попередніх років. Існуючі пирафони запаси попередніх років були вичинки для потреб Совєтської Росії червоною армією шляхом контрибутці, рек- візитцій і продподатку. Уряд Раковського, згідно директив з Москви, весь час дивився на Україну, як на колонію й незадно пискував ії та експлоатував на користь совєтської Росії. Визнок дійов до тої степені, що навіть в цьому році голодної катастрофи на Украї- ні, було зібрано 61 мільон пудів продподатку і 400 вагонів хліба для голодних поводка і вивезено до совєтської Росії. З 61 мільона пудів продподатку, зібраних на Україні, розорними губерніями Украї- ни було дано всього лише 112 вагонів. В березні цього року, в мі- сті Николаєві, в районі якого було 700 тисяч голодуючих, урядові чинники переводили збір на користь годування.....Поволжа. 2 друженням сільсько-господарську продукцію в залежності від пор розряду робіт, незважаючи на його всі інші попередні роки, у Революційного мікрорайону буде дуже тяжко вижити", які ставля- ся. Цими зв'язками працюють і усно-записані самі лідери переселен- ня, оскільки погором дуже поширений, і розміщення в районі лінійної пор- роки, незалежно-охраничний уряд Революційного учасник можливий уважа- ти для боротьби з капіталом. Розміщення Передової Революції має посідати погодження, що при цих громадських і політичних умовах, які вико- нані на засадах ортодоксального уряду Революційного, повинні бути працювати в різних муніципалитетах і погоджуватися в першому кумпіляторі сходи про- мірних організації лідера, Сирох та Інгерен, що направлений на до- тепер, незважаючи на розмову батьківської, річ працює на Передової Революційної і ольш синхронні, що зумовлено синтезом дуже- них погоджень населення хвильки на дрібні багаті колаборанти. Основа досліджується видача громадської країни, як іменна Локомотив, що має доповнення погодженого зв'язку між ним для потреб постійного призму і мирової армії. Ще не всі , якщо раз працювати вже за се- бто синхронність зв'язку міжнародної лінії, тому для дійової реальністі допов- нення необхідно утворити ортодоксальний учасник для переборки Ларини. І засновано погоджене державне розпорядку по лінії. Хвильки не че- рез суперечливий уряд Революційного, а лише через працювання продуктами постійної. Але і сама засобна державна розпорядка буде мало політичним до- свідом, якщо не перекорить обмежені голоду, було іншими роками постійно законодавством-осудження і умови, що вони зазначали. Погоджений кумпілятор, погоджаючи продукції від синхронні місцевих ле- вій політично, щоб обмеження розряду робіт було залежним від свят- кової погоди, щоб в цьому року було незаконне чергове синхро і про поселення: його посилання до чесно-відродження заснованої лінії уряду Револю- ційної Передової Революційної, озброєну Лідером Льва Барб від, тралізованої Народньої Республіки аналогове патріоту повністю по нільки при них умова не є досить о розподілі народних до- помоги, по лиса при тих обставинах могуть бути відновлені нехайшні відносини в голодній районі. В цьому зв'язкованні великою належить, що мило до долю Україн- ського Народу, рад тралізованої Народньої Республіки позбавлено редини, по гампрема голоду на кожну ласкутного року виробляю фано- середню усе мікропосади, сумнівання в Польщі і Румунії і що долю першій борга допомоги голодній Україні по розмиту Сироні локал- в оцій годину; можлив, найбільших вправних його безпосередньо до травлі кримської Сирони, довгопріяжні основна допомога суперечка мо- лишності порушення господарчого укладу Сирони о винних чинів залежан місцевих дитей наї молідрами. Очевидно на сторожі економічних країн над левими грайли, що при Іноземної Народньої Республіки протягом останніх років в оцей держа- ралік не раз намагався мідювання очи народів і дерева поголо краї- куратного зміну на ту особливу руку, що може на собою виявити боле- помітнішого навчання. Поділ останнього року кождво підтвердили і более флюорополім та необхідним, які шаловонами повинно оборон- ці приймають полошеної України. Інше в озер, може засл підривати окід Сирони в багатьох, розмітної країни майжин на крайну годину і мирки, коли населення Українські резиденція в голоду і в оцей анти- ли промина нападували закріпів довготерпимо, наважа в озері старо Сирони буде спокійно повинні на мешканці процес земледілу і окре- ти атоля погоджених суддів? Але права тимчасових, що перед смертю нега майже відомий тетони кримські душевних поручку від земледіл. Перед фінансової голодної озерки спокійний пропроменці селянин український - в озрашенні розпуну ніде на надомна вибір, які будуть запроєкуван- ти землі цілої Сирони. Це мій перший загрозою поголо? засоби озера шліфовин левому ун- разливого, кримського Народньої Республіки по роз вторгався до Імового? При якій і до дерева поголо зміну в накти- ним колаборативному річку? ми!.. Бага повного переконання, що одиниця на к. кальним засобом боротьби проти молодських озрадамъ помероленої Украини може бути лише мегайна ліквідація окупантського большевик- кого режиму на Україні і передача влади суверенному народу україн- ському. Уважаючи себе законним репрезентантом населення України, відпо- відаючим за добробут народу українського, Уряд Української Народньої Республіки вимагає від Високої Ліги Націй поставити на найближчу сесію питання про засоби врятування голодної України від руйни і смерти. Просямо Високу Лігу Націй, щоби для участі в нарадах в цій справі були запрошені представники Української Народньої Республі- ки. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ У.Н.В. Геруючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Серпня 3 дня 1922р. Ч. 268... до Пана Міністра Закордонних Справ. При цьому маю зо честь надіслати Вам, Пане Міністре, вирізку статті "des Reparations" із часо- пису "L'indépendance belge" з дня МУІІ 1922р. Друковий Геруючий Справами Васильович. Начальник Канцелярії. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Ч " ... серпня 192 ... Ч 1867. ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Повертаючи оригінал листа Голови Місії по Голандії та Бельгії з 21 червня б.р., маю за честь інкластити Вашій, Ексцеленції, що копія нього листа одночасно з ним мною везена зайнтересованим відомствам. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Панцеларії Голови Ради Народніх Міністрів КОПІЯ Брюссель.- Бельгія.21 червня 1922 р. ДО ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ, ПАНА ПРЕЗИДЕНТА ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК УКРАЇНСЬ- КОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високозановний ПАНЕ ПРЕЗІДЕНТЕ! Одержавши 9 червня б.р. копію листа Вашого до Пана Премьер-Міністра, датованого 10/У, в якому поставлено вимогу Уря- дові У.Н.Р. і Його закордонним представникам про з'ясування ма- теріальної зацікавленості ріжних держав і громадян їх на Укра- їні, маю честь подати при цьому відомости, що торкаються заін- тересованості Бельгії, перевірені по офіціальним даним. Згідно меморандума, складеного бельгійськими експертами і оголошеного бельгійською делегацією на Конференції в Генуї, Бель- гія вираховує свою матеріальну зацікавленість в дореволюцій- ній Росії на суму = 4 міліарди золотих франків (2,666 золот. франка рівні 1 золот. рубль), яка сума по теперішньому курсу скла- дає 10 міліардів паперових франків. Ця сума складається: 1) з вартості ріжних предметств на суму - 2.350 міlion.фр.; 2) з державних, залізнодорожніх і інших публічних позичок - 640 міlion.фр; 3) з ріжних вкладів в банках і на дебіторах - 405 міlion.фр.; 4) з ріжного рухомого майна при- ватних осіб - 105 міlion.фр.. Разом - 3.500 міліонів франків. Решту 500 міліонів франків, на думку бельгійських експертів, скла- дають ріжні вартості бельгійських громадян, не зголошені і уря- дово не зареєстровані. Щоб встановити більш-менш точно, яка частина вищезазначеної загальної суми припадає на Україну, необхідно було перевірити і детально оглянути цифри кожної окремої статті, що складають цю загальну суму.Після відповідної праці з дотичними документами, мені вдалося встановити слідуючу суму заінтересованості Бельгії на Україні. Зазначу згори, що матеріальну вартість я взяв на під- ставі офіціального обчислення бельгійських експертів, хоч, як бу- де сказано нижче, це обчислення не можна визнати цілком точним і неперебільшеним. Ст. І- Група А. Предприємства металургичні, вугольні і різні ко- пальні. 1. З загального числа 13-ти металургичних пpедприм емств емств на суму - 965 міл.фр., на території України мається 8 головніших пpедприємств загальної вар- тості приблизно - 900 міл.фр.. 2. З 13-ти вугольних пpедпримств: 7 головних і 5 малих знаходяться на Україні, вартістю 100міл.фр. сто 3. Всі три коксові пpедприємства маються на Україні вартістю - 57 міlion.франків. 4. Різні копальні.З них тільки двi марганцевi копа- льнi знаходяться на Україні, вартістю 13 міл.фр. (Багато копалень залізної руди, як і вугольних, за раховані у вартість металургичних пpедприємств, до котрих вони належать). Всього разом по групi А на суму - 1.070 міліонів франкі Група . Різні індустріальні пpедприємства. 1. Залізно-механічні і залізно-прокатнi заводи. З 16-ти цих заводiв на Українi мається - 14 i час- тина одного пpедприємства, дуже великого (мідно- прокатного завода в Петрограді і в Новомосковсь- ку на Катеринославщині), загальної вартостi на суму приблизно - 100 міліон. франків. 2. Химичні заводи.З 4-х З головніших знаходяться на Україні, вартістю - 107 міlion.франкiв. 3. Шкляні заводи. З 4-х заводiв - 2 головніших ма- ються на Україні, вартістю - 60 міліон.франк. 4. Фабрики противопневих та будівельних матеріалів. 3 З 11-ти фабрик - 8 головніших находяться на Укра- їну, вартістю до 30 міл.франків. 5. Ріжні инші дрібні предприємства.Всіх - 36, з цьо- го числа - 17 мається на Україні, вартістю приб- лизно - 30 міліон.франків. Крім зазначених предприємств в групі значаться ще бельгійські нафтові і текстильні предприємства, які знаходяться на території Росії. Разом по групі В. на Україні мається предприємств на за- гальну суму - 327 міліонів франків. Група С. Предприємства концесійні в містах. З цього роду предприємств, що обслуговують транс- порт, освітлення, телефон по містах, загальною вар- тістю - 582 міл.франків, на Україні мається 9 ве- ликих предприємств, ватість яких може бути обчис- лена тільки приблизно в 1/3 частину, т.е. в 200 мі- ліонів франків. Всього по статті І ріжніх приватних бельгійських предприємств по групам А.В. і С., загальною вартістю - 2.350 міліон.франків, на тер- риторії України припадає предприємств, вартістю 1.597 міл.франків т.е. біля 70%. Ст. ІІ. По цій статті зараховано державні російські позички, зали- знодорожні і мійських самоврядувань нижники облігації, рос писані в Бельгії, що складають загальну суму - 640 міл.фр. а власне: 1. Державні російські довоєнні позички на суму - 385 міл.фр., з якої суми, коли приняти за базу одну пяту частину, що приблизно припадає на Ук- раїну, треба взяти - 77 міліонів франків. 2. Залізнодорожні позички складають суму - 103 міл. фр..Бельгійські громадяне приймали участь в 40 ріжних розичках, гарантованих Урядом Росії. Для вичислення, скільки з цих позичок припадає на те- ріторію України, треба було би приняти на увагу тільки ті залізниці, які проходять по території України. Одначе для цього бракує поки що відповідних даних. Тому, для приблизного підрахунку береться 1/5 частина загальної суми, т.е. 20 міл. фр. 3. Позички 10-ти мійським самоврядуванням, обчислені в сумі – 37 міл. франків. З цієї суми треба почислити тільки позички містам: Катеринославу, Харкову, Києву та Житомиру, приблизно половину зазначеної вище суми, т.е. 18 міlion франків. (Повна сума позичок цих 4-х міст 1909–1911 р.р. рівна 37 мільйонів франків. 4. Ріжні інші позички, аванси, головним чином під час війни на суму 115 міл. фр.. 1/5 частина цієї суми складає 23 мільйони франків. Всього по статті II на Україну припадає – 138 мільйонів франків По всім позичкам, що зазначені в ст. II, не одержано відсотків по купонах з серпня місяця 1914 р., що складає приблизно суму в 300 мільйонів франків. Стаття III. Ріжні інші фінансові інтереси Бельгії в Росії на загальну суму – 405 мільйонів франків. В цю суму входять: депозити в банках бельгійських громадян на суму – 193 міл. фр.; ріжні вартості в сейфах банкових – 87 міл. фр.; зборги бельгійським громадянам ріжних приватних особ, що лишилися в Росії, на суму 125 міл. франків. З перших двох сум для України можна приняти для приблизного підрахунку – 1/5 (одну пятую) частину, до вияснення точного депозитів, складених в українських банках. Щож торкається суми приватних боргів на дебіторах – приватних особах, то вона жадного відношення до державної відповідальності не має і ні в якій частині не може бути принята. 5 Таким чином по цій III статті для підрахунку може бути при- нято тільки (193 + 87) : 5 56 мільйонів франків. Стаття IV. По цій останній статті зарахована сума в 105 міл. франків, яка складається з вартості ріжного рухомого і нерухомого майна, яке мусли залишити бельгійські громадяне, кидавчи територію Росії під час революції і громадської війни. Позаяк Уряд У.Н.Р. ні в один м з моментів свого перебування на території України не був свідомо причиною, що примушувала бельгійців кинути Україну, то жадної відповідальності за втра- ту зазначеного майна він приняти не може. Тим часом для загального підрахунку бельгійських інтересів і претензій можна і з цієї суми прияти 1/5 частину, т.е. 21 мільйон франків. Таким чином, з загальної суми бельгійських претензій по всім зазначеним вище статтям на Україну припадає, по приблизному підрахунку, слідуюча сума: Загальна сума. Для України. По ст.І. Ріжні промислові предприємства..2.350міл.$р$...1.597міл.$ По ст.II. Державні та інші позички............ 640 " ... 138 " По ст.III. Ріжні фінансові інтереси....... 405 " ... 56 " По ст. IV. Ріжне приватне майно...............105 " ... 21 " Всього ...........я 3.500 " ...1.812 " або приблизно - 52%. Треба зауважити, що подані вище цифри, надто по ст.ст. I і IV, взяті з офіціальних бельгійських джерел (головним чином з меморандума, моданого бельгійською делегацією на Конференції в Генуї), без сумніву, перебільшені проти дійсності. Це можна ба- чити, переглянувши ті методи, якими користувалися експерти, вста новлюючи суму вартості предприємств. Так, напр., не було принято на увагу суми затраченого на підприємства бельгійського капі- талу, а між тим тільки суми капіталу, взятого з Бельгії і вкла- деного в підприємства на Україні, можуть дати точну уяву уча- сті Бельгії в організації підприємств. Експерти визнали, що бель- гійські товариства штучно зменшували суму капіталу у справоз- даннях, перебільшували суми амортизації і т.д. Крім того, експер- ти в одних випадках вираховували вартість підприємства, капіта- лізіруючи 35% прибуток за роки перед війною, в других - знов беручи біржеву вартість облігацій, або, нарешті, беручи комерцій- ну вартість підприємства та концесій. Що до концесій, то, позаяк, згідно існуючим законам, право власності на концесійне пред- приємство належить не концесіонеру, а тому, хто уділив концесію (міське самоврядування, держава), концесіонер же має тільки право експлоатації підприємства на певний строк, тому вартість концесій повинна бути определена по середньому чистому прибут- ку за роки, що залишилися до кінця сроку концесії, або сроку викупа. По моїм власним обчисленням, основаним на офіційних даних, бельгійцями вкладено в різні підприємства на Україні - 500. мільонів франків. акційного і облігаційного капіталу. Во всьому разі, цифра - 70% всіх бельгійських підприємств в бувшій Росії цілком вірно опреділяє ступінь заінтересованості Бельгії на Україні. Після числового обчислення вартості бельгійських інтересів на Україні необхідно ознайомитися з тими вимогами, які з приводу цих інтересів можуть бути поставлені бельгійськими промислов- цями та фінансистами. Ось які, напр., поставлені були ними до Російського Совєтського Уряду. На загальних зібраннях 21 лютого і 7 березня б.р. промисловці ухвалили слідуючі резолюції, які вони подали Бельгійському Уряду: "Економічне відродження Росії не мислиме без встановлення в Росії режиму, основаного на праві та справедливості, істнуючого нині в Західній Європі. Бельгійський Уряд повинен (домагатися) одмовитися приймати якісь пропозиції від большевиківабо заключати з ними договори аж поки на протязі певного часу вони , приявши європейський режім, покажуть свою добру волю схоронити цей режим і надалі. Промисловці цілком здатні собі справу в тому, що жадна згода на полумірах та альтернативах - не можлива, і через те вони вимага- ють слідуючих гарантій: 1) повороту права власності бельгійцям в об'ємі, який вонимали до 1917 року. До цього додається, щоправа власності повинні бути ..овернуті не тільки число бельгійським товариствам, але й тим російським товариствам, в яких фінансово приймали участь бельгійці. 2) Відшкодування за безпосередні й посередні збитки, заподіяні бельгійським громадянам та товариств- вам, конфіскацією, націоналізацією та громадською війною. 3) Виз- нання державних боргів, а також міських самоврядувань і інших публічних інституцій. 4) Скасовання ціlkовите і назавше Чрезви- чаєк і встановлення нормальних судів, забезпечуючи право і без- печеність особам, їх майної та мешканню. 5) Свобода торгy і про- мислу без жадного стороннього втручання в адміністрацію та керу- вання пpедприємствами. Ці головні умови большевики повинні при- нятив першу чергу, раніше ніж почнуться з ними які б то не було переговори." На думку бельгійських промисловців, примінення боль- шовицькою владою режиму вільної торгвлі і забезпечення особи та її майна, тільки відносно чужинців, не всього взагалі місце- вого населення не дасть жадного практичного результату. "Рівно ж безрезультатне буде примінення тільки до чужинців окремого режиму капітуляцій або спеціальних судів: це тільки викличе не- нависть місцевого населення проти чужинців, яке буде вважати чу- жинців експлоататорами. З економичної точки погляду повна еконо- мічна реставрація Росії може наступити тільки в результаті щи- рого співділання чужинців і місцевого населення при режимі пов- ної свободи торгвлі і промислу." З цієї резолюції можна бачити, які мінімальні вимоги ставляться бельгійськими промисловцями і наскільки вони добре поінформова- ні і як справедливо оцінюють всі заходи большовицьких агентів, щоб ..риєднати до себе бельгійців та заключити з ними економич- ні договори. Постанова бельгійських промисловців, як відомо, спри- чинилася до того, що Бельгійська делегація в Генуї заявила само- стійну і непримириму позицію відносно большовиків, підтримуючи цілком вимоги бельгійських промисловців. Такий настрій бельгійських промислових і фінансових кол, крім їх власного великого досвіду, залежить в певній мірі також і від інформаційної діяльності Дипломатичної Місії до Голандії та Бельгії. Ще в липні 1919 року, коли це Місія перебувала в Голан- дії, я звернувся, а приводу заснування в Брюсселі Комітету охорони бельгійських інтересів в Росії, я звернувся до Міністра Закордон- них Справ Бельгії з нотою, яка потім була надрукована в бельгій- ських часописях, в якій я іменем Уряду У.Н.Р. заявив, що Уряд виз- нає державні борги бувш. Росії і приймає на себе виплату їх в ча стині, яка припадає на Україну пропорціонально її території і на селенню; це Уряд признає всі права бельгійських, як і інших чужо- земних громадян на підприємства, концесії та ише майно, що нале жало їм на території України, що нарешті прийме на увагу претен- зії по відшкодованню за збитки, заподіяні війною з большевика- ми, при розрахунках своїх з большовиками. До мене дійшли відомо сті, що ця моя декларація була принята в Бельгії дуже прихильно Після того, в численних публікаціях, зложених і надрукованих Пре- совим Бюро Місії, були подані всякі економичні і політичні відо- мості про Україну, а крім того Місія по переїзді до Брюсселю (в квітні 1920 року) увішла в безпосередні зносини з промисловими бельгійськими колами, результатом чого були пропозіції передачі бельгійських заводів на Україні українським кооперативам, засно- вання мішаних українсько-бельгійських торговельних товариств і т.д.. В січні 1921 року я подав Пану Міністру Закордонних Справ А.В.Ніковському доклад і прохав Його представити цей до- клад на ВАШУ резолюцію. В докладі я зазначив, що ми ведемо вже 2 роки економичну пропаганду закордоном ( П.Міністр перед тим вислав обіжник про поширення економичної пропаганди), але без реальних результатів, що пропагандою ми довели співчуварчі нам кола закордоном до того, що вони, нарешті, чекають вже від нас реальніх пропозіцій відносно України та її багатств, як конеч- ного результату пропаганди. Між тим, ми тут, закордоном не має мо а ні уповноважень, а ні відповідної компетенції, щоб зробити такі пропозіції. Посилаючись на ріжні торговельні договори, що почали заключувати большовики, віддаючи багатства України чужин- цям, на ріжні їх пропозіції концесій на Україні, я в докладі про- понював Урядові звернути на ці факти саму серйозну увагу і, вико- ристовуючи момент, вислати закордон Міністерську Повновластну Mi" сію, складену з Міністрів, яка б мала право робити конкретні пропо- зиції відносно ріжних концесій, заключати договори, робити відповід- ні урядові декларації і т.д.. Загалом, з великою приємністю для мене, нині можу ствердити, що в цьому докладі я тримався тієї ж прові- дної точки, яка зараз наказується ВАМИ, ПАНЕ ПРЕЗІДЕНТЕ, в ли- стах на імя Прем"ер-Міністра від 10 і 14 травня б.р.. На жаль, Пан Міністр Ніковський не згодився з моїми думками і я дістав від нього відповідь, що мій доклад не піде далі канцелярії Міністра. Повний доклад мій мається в Міністерстві Закордонних Справ і був висланий мноз 12січня 1921 року під ч.20г 20 лютого 1922року перед Конференцією в Гензі я вислав ноти до Міністрів Закордонних Справ Голандії та Бельгії, в яких висловив протест проти незаконної репрезентації України п.Раковським і за- явив, що тільки звільнення України від большевицької окупації та передача її національному Урядові У.Н.Р. зможе вивести цю країну на шлях міцного економічного відродження. Копію цієї ноти я передав також Комітетові бельгійських промисловців, з якими через Секрета- ря Концесійної Секції, мого знайомого ще з Києва, я підтримую по- стійні зносини. На мою думку, зараз міжнародна ситуація, після провалу Конференції в Гензі, почти певного рпровалу конференції експертів в Разі, після одмовлення большевиків ратифікувати договір з Італією, після розча- ровання Німців (це вже констатується) з свого договору з большови- ками в Рапалло, при тому катастрофальному становищі Росії, яке нема нуче і дуже швидко поведе за собою повний розвал большовиків і ос таточний упадок їх влади ( певні чутки вже маються в англійських і німецьких часописях) - ця міжнародна ситуація стає знов для нас безумовно сприятливою. Через те, не ганчи часу, необхідно приняти самі енергійні заходи, щоб використати цю, може останню можливість. На мою думку, необхідно негайно скликати широку конференцію з пред- ставників Уряду, закордонного представництва, всіх громадських та українських політичних організацій, на якій виробити план і програму завдань, які зараз необхідно перевести в життя. Провідною думкою цієї конфе- ренції повинно буть: консолідація українських національних сил, економічно-фінансові та торговельні договори з Європейськими уря- довими та приватними колами по відбубові України, а гаслом: Само- стійна Українська Народня Республіка на чолі з Високосановним ПАНОМ ПРЕЗІДЕНТОМ ДИРЕКТОРІЇ та з Українським Національним Урядом. Зокрема, відносно Бельгії та Голандії можу зазначити, що тут грунт для подібних переговорів, як в урядових , так і в приватних колах, добре підготовлений діяльністю Місії, але, на великий жаль, продовжу- вати цю працю далі я не в силах. Місія вже два роки (з 1 липня 1920) не отримує від Уряду, а ні від його Уповноважених закордоном жадних коштів. За цей час я перевів всі можливі скорочення, залишившись нині сам один на дві держави, але й при таких умовах, коли не одержу хоч невеликої допомоги, далі 1-го серпня протягти не зможу і з 1-го серпня змушеній буду зачинити Місію. Прошу приняти, ВИСОКОШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗІДЕНТЕ, вислови моєї глибокої пошани та запевнення моєї непохитної вірності та віри в справедливість і недалеке визволення Нашої Многострадальної Бать- ківщини. ( підп.) Андрій Яковлів. Голова Місії до Голандії та Бельгії. Додаток: Повний список головніших бельгійських предприємств на Україні. Загальний Серпня 10 дня 1922 р. 7-288.- Постою. До Міністерства Справ Закордонних. З наказу П. Керуючого Справами згідно з розпорядженням ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьо му надсилаються до відома Ч.Ч. 201 і 202 газети "Роботнік" /Варшава/ зі статтями про голод на Україні. Г. Волошин Начальник Канцелярії. Яковко Діловод. Копія. Дорогий Олександре Яковичу, Разом з цим надсилав Вам офіційне повідомлення про сумну пригоду з нашою Місією, що упала на нас, немов сніг на голову. Дуже прошу Вас вибачити, що я загаявся з повідомленням, але те сталося поперше тому, що до сьогоднішнього дня ми це думали, що це походило тільки від Дирекції Адміністр. Спр. та що така міра являється непорозумінням, яке засується порівнюючи легко і швидко. На жаль те, що по телефону сказав Пеан, а саме, що це походить від Перетті, показує що справа далеко серйозніше, ніж можна було думати. Зараз добивається побачення у Перетті, а поки що готовимо йому записку у цій справі. Відле з своїм депутатом, приятелем Г.Б. також обіцяли зробити, що тільки буде можливо. Але все ж треба готовитись до того, що ця міра застанеться в силі. Не кажучи про удар нашій справі з точки погляду політичної, і з матеріального боку це ставить нас в страшне становище; вже ж заробіток паспортами нас підтримував і без нього Місія тягти далі не зможе і місяця, коли тільки Уряд не зможе її підтримати: зараз треба платити за помешкання, не сьогодні-завтра прийде рахунок за збереження річей на складі, всякі дрібні видатки на все; не треба десь узяти грошей. А де. Мій особистий запас, який, як Ви знаєте, не був великий, та з якого я ще мусів за-платити борги, от-от кінчається; надії на те, що можна буде хоч троха заробити десь на боці не справдились, бо ж тепер сезон вакацій. Отже не знаю що робити. У всяким разі цими днями засується, чи можна мати якусь надію що М.З.С. змінить своє рішення і я Вам зараз же напишу. Коли ж покажеться, що такої далі немає, то я дуже прошу Вас негайно написати, що нам робити перед лицем такої сумної перспективи. Писатиму Вам в міру того, як щось засовуватиметься в цій справі, а зараз мушу кінчати. Вам ціло відданий (підп) О. Коваленко Копія. До високоповажаного Пана Олександра Шульгина, Голови Місії У.Н.Р. у Маркії Франції. ч.515. Високоповажаний Пане Голово, Маю за честь повідомити Вас про слідуюче: 31 дняминулого місяця до Місії заявилися деякі українські громадя- не, які заявившо в Префектурі, куди вони звернулися за візами, ім було відмовлено в тих візах на тій підставі, що Префектура діста- ла наказ від М.З.С. не визнавати надалі „аспортів, виданих Місією. Того ж дня радник Місії п. Галяфрe вдався до Префектури за пояснен- нями; там йому підтвердили те, про що нас було повідомлено нашими г громадянами, та було йому показано папер, підписаний п. Гербедтом, ди- ректором адміністративних та технічних справ, в якому було сказано приблизно так: "Позаяк уряд Петлюри скасовано урядом Польщі, Пре- фектурі ...редписується надалі не визнавати паспортів, виданих чи то Місією українською, чи то Українським Національним Комітетом у Па- рижі." П. Галяфрe зараз таки вдався до Дирекції Адм. та Техн. справ М.З.С., де за відсутністю п. Й Гербета він звернувся до його підруч- ного п. Пеана. Цей останній сказав, що він уперше про це чує і не знає відкіля таке рішення може походити та пообіцяв, дізнавшись ...ро суть справи, повідомити Місію. Тимчасом до Місії було запрошено п. Біоле, який, з огляду на відсутність з Парижу дружніх нам депутатів, з'явся відшукати когось з депутатів, близьких до його принципала з тим, щоб попрохати його зробити можливі заходи перед М.З.С. в цій справі. Другого дня вранці він дійсно улаштував ...обачення и. Галяф- ре з одним з таких депутатів, який пообіцяв зробити усе можливе для залагодження цього інциденту. Сьогодня п. Пеан сказав по телефону, що розпорядження походить від політичного Департаменту та що тому за розясненнями треба звер- нутися до п. Перетті де ла Рокка, Директора того Департаменту. В нас- лідок того Місія робить тепер заходи про побачення з п. Перетті де ла Рокка тимчасом повідомляючи Вас, високоповажаний Пане Голово, про цю нагоду. Про дальший хід цієї справи повідомлятиму Вас своє- часно. Прийміть, високоповажаний Пане Голово, запевнення в моїй прав- дивій пошані та щирій відданості підп. О. Коваленко Секретар Місії. Копія. 3-го серпня 1922. Париж. Дорогий Олександре Яковичу, Тільки що одержав Вашу листівку, на яку зараз не відповідав. З листів О.М.невно вже знаєте про останнє розпорядження фр.М.З.С.про незивання наших паспортів. Довідались ми про це в суботу 30 липня від наших громадян, які явились в префектуру за візами і яким було в цьому відповідено.О.М.прожав мене розслідувати що справу і побувати де треба. В понеділок 1 серпня я був у префектурі, де ми до паспортного бюро сам дуже здивований, на моє запитання в чому діло, показав мені папер з М.З.С.підписаний генералом (Ви також у нього бували часом) - в силу цього префектури предписувалось не визнавати наші паспорти. Я читав цей папер і одну фразу, яка мене більш всього вразила: приводжу майже дослівно виче: "Погані українські уряди Петлюри, що до тих пір не збагнули, що бути на Молдованій Українці. Ми допускаємо жодної випадковості від цього дня україн. посольства видавати титул укр. місіонерство Укр. Національного державу". Себто паном Моркотунівським Ролла. Тоді я рішив, що справа дуже серйозна і іти прямо до переговорів не варта, треба для цього підготовити ґрунт. На цей випадок є зазав в Парижі (найбільш і під час мертвого сезону) п Віденця .Він мене познайомив сьогодні з Легаєм , якого я раніше знав і навіть чув його промови, - який поінформований усю деталлю, - буде застрахуватися в Парижі з яким і бу- де балакати в цій справі.-Поки що я щоб не галич час пішов до Поляків щоб звернути їх увагу на базировку М.З.С. (Уряд Петлюри поясняло Роль- Ским Урядом.) і на те, що тепер вони могли б нам дуже допомогти коли б за- явили, спільно з нашими заходами, про те що нас правительство ніколи не було розпущено Поляками, а що йому тільки в силу різького трактату було запропоновано припинити акцію через по правительству Петлюри мусить пер- рейти на нелегальні становище.-Я бацився в польський Легації з п.Садов- ським, але застрахував було бачити або самого Замойського або Лукасевича. По- старався також підбачити цими даними в Степиковських, який раза два захо- див до мене під час Вашої відсутності. Для мене ясно, що цей наказ Міністерства є результатом Моркотунівської згоди з Раковським. Коли Французам подобалася орієнтація Моркотуна, вони на різко відряджалися від останнього. Але тепер, після згоди з Раковським, вони рішили одним розчерком пера приостановити велику українську акцію в Парижі, бо цей наказ тепер остаточно відбирає від нас ті маленькі здо- бутки, які нам вдалося придбати протягом цілих 3 років. Коли не власть добитись однини цього розпорядження це буде дуже погано і прикрю відбітеться на всьому. Що прийдеться робити всім, хто має на руках укр. документи трудно уявити. Але вже і зараз є люди, які поставлені цим в безвихідне становище. Так з Парижу не може виїхати Сербіненко, який ліквідував кватиру і тепер чекає розрішення укр. працю. Вані Микола Якв. і дружина також не знає що їм робити. Коли Українці звертаються до префектури з запитаннями, то їм треба робити, щоб натяг мовливість одержати візу, ім відповідають цілком логічно: "Ідіть до Поляків, бо раз вони розпустили Ван Уряд, ім не можуть тепер видавати Вам і документи." Про це між іншими також завтра розкажу Полякам. У Вашій листівці Ви запитуєте мене про п.Мексіна. Цими днями цей пан приїжджає до Парижу і я з ним познайомився через Перепелицю, який тепер працює в одній франц. фірмі, де його устроїв п.Мексін. Останній по розмовам, які я нав з ним, вид- ко, перейшов на завше до Парижу, де збирається працювати. По дельких натяках Перепелиці, гадаю, що Мексін буде вести свої акції не без орієнтації на Україну, звичайно що це буде в сферах покищо комерційних, де він видко має зв'язки. Якщо доведарсь більш в справі наших паспортів, напишу Вам заразже. Про Справа з процесом стоїть добре. Поль Ден кими даними визидить на пів- день, де має призначити для делегації і Олукса. Але це все буде кінчено не раніш октабра, бо зараз починаються вакації на 2 місяці. Коли Ви гадаєте приїхати до Парижу? Це було б дуже важко, особливо в зв'язку з цією історією, де тільки Ви і можете понебудь зробити. Вам Л.Г.Молодор 25.VII. 2. Дорогий Пане Полковнику, В полагодження Вашого листа від 17.липня уповноважую Вас, на підставі даних мені Урядом уповноважень, скоротити згідно Вашій думці персонал дорученої Вам дипломатичної Місії, згідно персональний стан Місії обмежити тим числом співробітників, які Вам здаються необхідними. Як ліквідаційні кожний звільнений урядовець має дістати тільки функції удержання за місяць. Тим співробітникам, які на підставі цього розпорядження буде виповідено, треба сказати, що звільнення робиться тільки з огляду на стан наших фінансів закордоном і що це сумне фінансове становище не дозволяє виплатити більш ліквідаційні ніж платня за один місяць, та що навіть остання виплачується з моїх приватних коштів, бо державна каса немає наразі абсолютно жодних грошей. Ваше повідомлення з 17.липня, згідно якому Ви стараєтеся о субвенції, я приймаю до відома і прошу Вас зробити енергічні кроки в цим напрямі, позаяк фінансове забезпечення Вашої Місії від цього залежить. І Уряд і я вважаємо Вашу діяльність в Будапешті надзвичайно важливою і корисною і хочемо підтримати її доки це буде можливе. Але я це раз дуже прошу Вас спробувати навпинно і енергійно все можливе, щоб здобути піддержку. Про результати Ваших заходів іду скорого повідомлення. Вітаю Вас, високоповажаний Пане Полковнику, з незмінною сердечністю підп. Василько в.р. До п.Полковника СІКЕВИЧА. Будапешт. 17 - VII - 1922. таємно. Високоповажаний Пане Міністре, Я дуже Вам вдячний на присланий нам 25 тисяч корон, я їх розділив по троху межи членами Місії і заплатив за помешкання. Положення наше остается старе; но віра в те, що незабаром наступить краща доля, дає нам силу працювати на користь нашої Державності і Самостійності. Я, високоповажаний Пане Міністре, буду працювати на своїй посаді, не дивлячись ні на які умови; доти, доки Ви і наш Уряд найдете мою працю корисною. Зараз роблю всі заходи, щоб одержати допомогу з тутешнього Уряду, в однім місці відмовлять, іду в друге і знову починаю зпочатку. Тепер подав велике меморандум Голові Угорської Держави, через Вашого знакомого, його начальника Канцелярії, він обіцяв підтримку.- Як і тут не вдасться, почну з Парламента, де вже маю декого з депутатів знакомими. - Одним словом приймаю всі заходи, щоб в цім напрямку мати позитивні наслідки. Вірю що Бог нас не покине і в цій роботі. Значне танча праця це моральна а тим більше, як Тобі кожен день на вуха теркоять, то щоб Вам написати і просити о допомозі, то щоб почати продавати машинки Місії і виплатити їм ліквідаційні то ріжне инше. Вибачте, високоповажаний Пане Міністре, а я хочу просити Вас дозволити мені зібрати всіх моїх співробітників і запропонувати їм шукати собі посади або зарібку до своїм спеціяльностям: лікарів, письменників то инше і залишити у себе тільки того, кого знайду зараз необхідним і який буде працювати як дійсний син своєї Батьківщини - без інтріг і нарікань. Прийміть, високоповажаний Пане Міністре, вислови моєї глибокої і щирої поваги. Ваш завше В.Сікевич (підп). Переклад з французької. Пане Міністре, Вибачте мені, коли у цьому листі я говоритиму Вам про трохи непри- емні річі, але, повірте мені, що необхідна потреба Вам пояснити ще раз моє теперішнє становище та бажання, щоб Ви зрозуміли мене примушують мене писати до Вас. Під час мого перебування в Берліні Ви, пане Міністре, казали мені між іншим слідуюче: "Пане Генерале, я завжди до Ваших послуг, скажіть тільки скільки ? і точно 1.-го кожного місяця я матиму приємність по- слати Вам гроші." З Вашого боку це було дуже ласкаво і тому я відхилив всі інші пропозиції. Тимчасом Ви повинні знати, що 10.000 кор. не вистачають тепер на життя і кожного місяця я примушений додавати 3-4 тисячі з моєї власної кишени. Тепер я продав свій золотий годинник і це була моя остання резер- ва. Полк. Сікевич вже писав Вам про моє критичне становище і я хочу ще довести до Вашого відома, що, до того не велику суму грошей, на яку я на- діявся було в мене украдено. Досі, себ то, 9.-го липня, я не дістав грошей і був примушений робити борги. Правда, я салдат, який нічого не розуміє в біржевих спекуляціях, але у всякому разі, я не такий наївний, щоб лякатись перед цифрами, які Ви бу- ли ласкаві довести до Вашого відома, і я охоче відмовляюсь від 200.000 кор. ради 15 доларів. На мою пропозицію виїхати до Чехословаччини, Ви пане Міністре, від- повідаєте, що запропонуєте мені у цьому випадку 650 корон (кожний сту- дент дістає там цю суму від допомогового Комітету), але це ще не все - Ви мені даєте добру пораду. Я хочу Вас переконати, пане Міністре, що я був би Вам вдячний, як би дістав якусь посаду, але до цього часу всі мої зусилля були розбиті дру- гим національним героєм в Празі - п. Шаповалом Микитою. Сподіваюсь що Ви, що не боїтесь при кожній оказії витрачати для ме- не добрі слова, і що представляєте Уряд, який в українських газетах ро- бить слідуючі заяви: "Наш національний герой ген. Омелянович-Паленко не порвав з центром У.Н.Р. і т.д.", Ви захочете мене зрозуміти. Взагалі не розходиться о скількість грошей - я тільки бажаю могти існувати як низький офіцер, але прошу Вас звернути увагу на свого днішні ціни: Кіло цукру 210 уг. Корон Обід без хліба і напитків 100 Кор. Прання сорочки напр. 20 кор. Сорочка від 1000 до 1500 Кор. Кімната 3-5 тисяч Кор. Трамвай на місяць 600-900 кор. і т.д. Ви зрозумієте, що мені неможливо прожити на 10.000 корон. Щоб не було, застарсь завжди відданим Вам слугою. Прийміть запевнення моєї надзвичайної поваги. Будапешт, 9. липня 1922 р. (підпіл Омелянович Павленко). 22.VII. 2. Високоповажаний Пане Генерале, Я одразу відповів на Ваш лист від 9.липня тим, що в той самий день переслав Вам чеком 20.000 уг.К. Разом з тим я послав Вам копію мого обракунку посиланого 1.липня Урядові,з якого Ви зрозумієте, що я не розпоряджав майже ніякими державними прибутками, а названий борг Уряду в мене збільшується з місяця на місяць. Коли Ви, високоповажаний Пане Генерале пізньете на увагу, що до 1. січня ц.р., згідно теперішній валюти, Уряд винен мені більше ніж 30 міл. ним.Мар., то коли має прийдете до того висновку, що Вашим останнім листом з 9.липня Ви вчинили мені несправедливість. Я сподівався, по п.полк.Сікович діставане від тамошніх урядових (військових) установ фінансову допомогу нашій Місії (особливо коли на тиме в Будапешті Вашу моральну піддержку), чим би забезпечені були не тільки існування нашої Місії, але й безумовно належна Вам, високоповажаний Пане Генерале, місячна платня. Як по полк.Сіковичу до августа не вдається це полагодити, то я не знаю звідки мені, починаючи з августа, робити ці виплати. Тому мушу Вас, високоповажаний Пане генерале, просити зрозуміти, що не можу обоголин дати Вам ніяких обіцянок про дальші виплати. Я обіцяв Вам тільки одно, що коли мені удасться дістати звідки недобудь гроші для Уряду, то Ви, як це 1 до сюди, належатимете до тих людей, про піддержку яких я дбатиму в першу чергу, до цього ж еректо зобов'язаний згідно інтенціям п.Головного Отамана. Як Си мені це не вдалося, то я буду примушений взагалі припинити виплату закордоном, повали мої приватні кошти все вичерпані, що Ви самі зрозумієте, коли обрахуете мої дотеперішні видатки. До п.Генерала ОМЕЛЬНОВИЧА-ПАВЛЕНКА. Будапешт. Дорогий, високоповажаний Пане Генерале! Подумайте про всіх цивільних людей, що з 1916 року слухать нашій українській справі, про їхню готовність до матеріальних жертв для нашої справи і коли Ви їм об'єктивно передумаєте, то будете, як я сподіваюсь, примушені прийти до того висновку, що в тому ледві чи хто може зрішитись зі мною. Зоставаю, високоповажаний пане Генерале, в низькій циррої поваги відданий Вам підп. Василько в.р. У.Н.Р. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Серпня дня 1922 р. Ч. ... до Пана Міністра Справ закордонних. При цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре: а/ підписану ПАНОМ ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ грамоту для іменованого на уряд Почес ного Генерального Консула в Копенгагзі данського громадянина Вільгельма ХРИ- СТІАНСЕНА. б/ копію листа консула в Монхені з 27 липня ц.р. на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ. Миронович Керуючий Справами. Васильовський Начальник Канцелярії У.н.Р. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Серпня 1922 р. Ч. 256 до п. Керуючого Міністерством Закордонних Справ І. Токаржевського-Каравєвича. Нью за честь повідомити Вас, Нане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, одержавши Вашого листа від 9.УІІІ. доручив мені просити Вас надіслати Мому копію листа до Вас п. Смаль-Стоцького, про який ви згадуєте в своєму листі. Мироновський Керуючий Справами. В.Савельєв Генеральник Канцелярії. Konsul der Ukrainischen Volksrepublik in München München, den 27 июня 1922 Вашій Експедиції має підписаний за цей довести до відома, що - як переданні підписанець з достовірного джерела - бойовики представництво в Тверині вислали на днях до Москви заклада про діяльність підписана в Молдавії. А доклади цьому особливо підтверджуються ворогом до бойовиків якого підписаного серед урядових і торговельних габарських крузів. Хто саме поїхав з Берліні про підписаного, до тепер не вда- лось сказати. Здатися однак, що це хтось із тих осіб, котрі приєдналися на загальному з'їз- дання тутешнього кім. укр. гвардійського Сону, а було їх таких, з котрих не допустиме, щоб аж топирою. Підписаний не закинув це уваги сира- ви та має за честі просям і Вашу Експедицію мати її на увазі. При цій нагоді який білько буде підписа- кому довести до відома Вашої Експедиції, що до Мінхен перейздили з Тверину весь російський монархічний Сон з Маркова II на той. за- мешкають вони не в самому, тільки вдень з Лін- кену. Само собою розуміється, що Совіт розв'яже тут велику пропаганду, і хоча в даний момент не можна прикати до молчимв, щоб баварсь- кий уряд захотів сказати таке чи інше сво- бо також і в скітному титанку, всетаки треба з нашого боку предприняти поважні заходи, щоб обмеження концентрацію Совіту виключно на російські то є великоросійські справи. Це треба зробити тим більше, так як не викинена є така ситуація, в котрій баз. уряд буде прихований заняття також на інші ставовсько в російські і наші? прав. Будь-проте дуже добре, коли ваша Екс- целенція захотіли звільни віднести до виска- даного в майбутньому попередньому докладі тих тойзди ро вафкінках центрів тощ. Кільких ота разакомлянц і з українських питань, як не менше гучно дуже побажаним, щоб Ваша Ексцеленція погодились захотіти до ми- сну і переговорити з деякими гуртками кругами. Коли вже відповідний до цього міг, підписаний не занакав Вашу Ексцеленцію про це повідомити. Прийміть, Ваша Ексцеленція, запевнення моїє слудобод пошане і щиро відданого Вашим Оллмур У.н.р. Керуючий Справами ДИРЕКТОР ІІ. Серпня 12 дня 1922 р. Ч. 298. до Пана Голови Ради Народніх Міністрів. З розпорядження ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Прем'єр-Міністре, ко- пію листа консула в Мінхені П.Оренчука на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ від 27 липня ц. р. Шидловський Керуючий Справами. Я. Власовій Начальник Канцелярії. Надзвичайна Дипломатична Місія України до Голандії Страна Бельгії. № 274. Врюссель 7 серпня 1922 р. Копія. 136 РЮ ВРАЕМТ, БЮСЕЛЬ. ПО ЙОГО ЕКЦЕЛЕНЦІЇ ПЕНА ПРЕЗИДЕНТА ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОГО ОТАМАЗ НА ВІЙСЬК УНГР. Високоповажаний Пане Президенте Симоне Васильовичу, В докладі, присланому на Вашу адресу паном Послом Васильком, я до- вів до Вашого відома, що Бельгія і бельгійські промислові кола, котрі мають натериторії України жні предпринимства і інтереси на суму біль- ше ніж на два міліони фран. золотом, т.е. приблизно 2/3 всіх предпринемст в давній Росії. І також доложив Вам про те, яку домінуючу роль відгра- ла бельгійська делегація на Генуезькій Конференції, в склад якої входи- ли представники Комітету Охорони бельгійських інтересів в Росії (Comi- tè des intérêts belges en Russie) /На слідуючій Конференції в Гаазі бельгій- ська делегація складалася ще виключно з представників цього Комите- ту, при чому делегації всіх інших держав не тільки прислухалися до голосу цієї делегації, але прямо таки йшли під приводом і по вказів- кам бельгійської делегації. Така видатно роль Комітету Охорони інтере- сів Бельгії переконала мене в необхідності навязати тісніші зносини з цим Комитетом і увійти з ним в безпосередні перевороти. З цією метою я поновив свої зносини, які ще мав в Києві з п Інжинером Р.Бетт, який зараз є Секретарем Концесійної Секції Комітету і познайомився з Се- кретарем Індустриальної Секції п.Вітмер. Я мав з ними предлімінарні пе- реговори, вияснюючи позицію нашого Уряду відносно прав чужинців на при- належні їм фабрики, заводи, концесії на Україні та зондируючи грунт для дальніших переговорів з Комітетом в справі бельгійських інтересів на Україні. Ці предлімінарні переговори закінчилися на тому, що в кінці цьо- го серпня місця умовилися роспочати формальні переговори з уповнова- женими представниками Комітету.. Щоб ці майбутні переговори мої з Комітетом мали більш формально силі, і не закінчилися одними голими обіцянками з нашого боку, необхі- дно, аби Уряд У.Н.Р. дав мені задалегрій свої вказівки що до тих конкретних переговорів, пропозицій, які можна зробити бельгійцям, як рі- зною і тих вимог, які Уряд У.Н.Р. визнає необхідним поставити. На мою думку переговори належить перевести по слідуючій програмі: "Переговори з бельговиками, по програму Лойд-Джорда, відносно визнання боргів Росії, права власності і відшкодування за націоналізовані пред- приємства ні в Генуї ні в Гаазі не дали бажаних результатів. Бельгійці не думають не думають йти на сепаратні переговори з бельговиками, отож для них залишається чекати дальнішого ходу подій, не знаючи ні того, хто буде панувати після большевиків і при яких умовах вони можуть че- кати повороту їх предпринемств. Взявши за вихідну точку вишезазначену ситуацію бельгійських промислових та фінансових кол і прийнявши на ува- гу вимоги, які ці кола поставили большевикам /визнання державних боргів Росії та боргів міських самоврядувань і інших, гарантованих Урядом Росії; поворот власності їх предпринемств та концесій, націоналізованних, конфіскованих компенсація грошей чи інша за знищені предпринемства; відшкодування бельгійських громадян за збитки від втраченого майна, капіталів в банках і т.п./, можна зробити бельгійцям слідуючі пропози- ції від імені Уряду У.Н.Р.: 1/Уряд У.Н.Р. формально визнає: а) доведені борги б. Російського Уряду, в частині, припадаючої на Україну, /приблизно 1/5/, а також інші гарантовані борги, оскільки безпосередні довжники на- ходяться на території України /міста залізниці/ і приймає ці борги до виплати; б) визнає всі права, які мали бельгійські юридичні і фізичні особи до 1 листопаду 1917 року на території України, як-то: права влас- ності на землі, предпринемства, будинки та інше нерухоме і рухоме майно; права аренди, концесій і т.п.; в/Уряд У.Н.Р. готовий буде виплатити, аб- рившим шляхом компенсувати відшкодування за збитки, заподіяні бельгій- ським громадянам на території України. 2/Уряд У.Н.Р. зобов'язується пере- дати бельгійським товариствам та громадянам нові концесії по збудо- ванню заводів, фабрик, залізниць, електричних станцій та по експлоатац ції земельних богатств на Україні на умовах найбільш привільованих. Прозяк Уряд У.Н.Р. зможе виконати всі ці зобовязання тільки в ча- су, коли знову вступить і опанує територію України та заведе на ній л лад і спокій, то в інтересах , як Уряду так і Бельгійських громадян лежить дбати всіма засобами про те, щоб цей час наступив , як найскор- ше. А для цього Уряд У.Н.Р. з свого боку вимагає: 1/ Щоб Комітет Охорони інтересів Бельгії в Росії впливнув на Бельгійський Уряд і на Уряди інших Держав Антанти та довів необхідність і доцільність підтримки У. Уряду У.Н.Р. і допомоги йому для скоршого повороту на Україну.; 2/ щоб Комітет цей пригати до спільної праці акції аналогочні Комітети Фра- нції та Англії та був посередником для заключення подібних договорів з Урядом У.Н.Р.; 3/ щоб Комітет чкрка свої звязки з власниками предпри- емств на Україні подбав про те, аби англійські банки / які е разом і власники предприємств/ відкрили Уряду У.Н.Р. кредити в необхідній кількості на видатки по іутриманню державного центру закордоном, ди- пломатичних представницьв, інтерновану армію У.Н.Р. і числену ук- раїнську еміграцію аж до часу переходу на власну територію/ Розміри і умови кредиту, гарантії та строки виплати будуть означені в окремих договорах/". Питання кредитів я ставлю в останню чергу; в крайньому випа- дку це питання можна звязати з з пропозіцією нових концесій на Ук- раїні, які послужать гарантією кредиту, або й були джерелом покриття бо боргу, при чому кредит можна поставити як окрему форму аванса Держа- ві за ці концесії. Оце в загальних рисах програма, на основи якої, на мою думку, можна буде роспочати формальні переговори з бельгійським комітетом. Колиб Ви, Високоповажний Пане Президенте, апробували поданий план тут то я прохав би Вас виставити на моє імя окремі уповноваження від Уря- ду У.Н.Р. на веденні цих переговорів і на заключення договору з Комі- тетом Охорони бельгійських інтересів в Росії. Уповноваження також не обхідно виставити і на фар французький мови. Що до Кредіту, то окре- мий договір після прип/ініаль ної згоди Крмітету, міг би бути виробле- ний і заключений Міністром Фінансів п. Нижевським, який міг би сам прихати до Бельгії. Крім уповноваження мені необхідно мати хоч приб- лизний список концесій, які Уряд міг би предложити бельгійцям, рів-, ною і повну інструкцію ряду в справі переговорів. Вважаю необхідним разом з тим зазначити, що справу переговорів не можна відкладати далше, ніж до кінця свого місяця, бо ситуація може змінитися і пере- говори можуть втратити актуальність. Представляючи вищеозначене на Ваше, Пане "Президенте роспорядження маю сміливість підтвердити, що я п прикладу всі зусилля до того, аби оправдати довірря Ваше і Уряду і сподіваюся довести переговори до бажаних результатів. Прошу ласкаво приняти вислови глибокого поважання та щтрої відданості Андрій Яковлів, Голова Місії до Голландії і Бельгії. У.Н.Р. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Серпня 16 дня 1922р. до Пана Міністра Справ закордонних. При цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, з копії доклад нього посла в Бельгії п. Яковліва на ім'я ПАНА ГОЛОВИ ДІРЕКТОРІЇ, з 7 цього серпня 1922 р., в справі переговорів ного з Комітетом охорони бельгійських інтересів в Росії. М. Мироновий Керуючий Справами, В. З. Волошин Начальник канцелярії. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "24" Серпня 1922 р. ч. 24/012. Пересилаючи при цьому оригінал уповно- важення п. Левлеву, Голові Дипломатичної Місії в Бельгії та Голандії, Міністерство просить ласкаво негайно надіслати його для підпису Панові Головному Отаманові. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Додаток до Звіту №12 П Р О Г Р А М меморіалу для Генуезької Конференції в справі від- будови економічної Закордонним капіталом України. I. Загальний окрес України, як міжнародного економичного фактору. 2. Загальний окрес політично-економичної ситуації, істнуючої на Україні в останній час. 3. Фактичний стан на Україні в сучасний мент: а|. транспортуб| б|. сельського господарства, в|. промисловості добувачої г|. про- мисловості обробляючої, д|. торговлі е|. фінансів з розподілом по окремим галузям кожного з цих великих відділів народнього господарства. 4|. Умови, при яких може мати успіх відбудовочна акція на тере- нах України: а|. національно-політичні, б|. соціально-політичні, в|. міжнародньо-політичні, г|. фінансові, д|. технічно-господарчі 5]. Поясність України?, як поживача закордонного капіталу.в умовах сучасної рутини її економичного апарату й народнього го- сподарства. 6|. Розмір відбудовочних робот на Україні з розподілом їх по галузям згідно п. 3. 7]. Послідовність виконання відбудовочних робот на Україні з розподілом їх згідно п. 3. 8|. Участь Держави в переводенню де яких відбудовочних робот і форми цієї участі. 9. Особливі умови для довготермінових концесій приватнього капіталу, участь в де яких концесіях Держави форми і розмір цієї участі. 10|. Монополії державні і приватні а| організація торгівлі, транс- зит. II|. Державні регалії І2. Гарантії взаємні. Переклад з французького. Правительство У.Н.Р. прийняле і ратифікувало союзні договори заключені і підписані п.п. Іваном Токарі Токаревським Карашевичем Уповноваженим Міністром, Керуючим Пасольством Республіки при ЙОГО ИМПЕРАТОРСЬКІЙ ВЕЛИЧНОСТІ СУЛТАНІ і Олександром Адамовичем, Головою Комітету Спасіння України в Царгороді 23 Листопаду 1921 р. / з демократичними «республіканськими» Р'узією і 28 Листопаду 1921 р. з рес- публиками Азейберджаною і Північний Кавказ, призначило і найменувало п.Олександра Шульгина, Уповноваженого Міністра, Голову Дипломатичної Місії в Парижу, Представника України при Лізі націй на предмет зу- стрічі з Представниками Правителств Республік Трузії, Азейберджану, і Північного Кавказу для належного підпису, після обміну уповноваженнями в належній формі, договорів вищезазначених. Цілком довіряючи здібностям і почуттю обов'язку п.Міністра Ол. Шульгина, Правительство Республіки дає йому повну і абсолютну повно- властъ вести переговори, робити добавки чи зміни, необхідні по об- ставинам і підписувати всі всі протеколи, договори і необхідні ре- сперядження, обіцяючи в імені УФООО У.Н.Р. утримувати міцно, постій- ної і завжди, виконувати пунктуально все те, що п."іністр Олександр Шульгин постановить, обіцяє і підпише на підставі цих уповноважень, які коли не порушаючи і ні для яких причин і ні під яким протектом, який не міг би статися. На підставі цього підписано і скріплено державною печатью. ПІДПИСИ: Надзвичайний Посол і Зненоважений Міністр Української Народньої Республіки. Тернопіль, дата 15 березня 22. Високоповажаний Пане Президенте, Дякую Вам уклінно і сердечно за Ваші листи з 14, 19 і 26 лютого – вони були мені найбільшою нагородою за мою скромну діяльність, яку я собі бажав би в цей серйоз- ний час; Ваш присуд є і буде для мене історично цінним посвідченням! Товариш Стоцький зробить Вам, Пане Президенте, док- лад на словах про всі справи; на жаль, завдяки моєму дуже знервованому стану, який тягнеться вже зо два тижні, я не могу виложити докладно мої думки на папері. Коротко скажавши, я хочу тільки підкреслити, що на- ше дипломатичне становище, на мій погляд, в цій хвилі, на щастя, не тільки не погіршало, а навпаки покращало і на мою думку, не є неможливим, що Захід, хоч може ще не зараз, але все-ж таки скоро займе відносно нас становище, котре ми ви- магаємо в меморандумі, який тепер посилаємо від Вашого іме- ні до всіх держав. Визнання совітського уряду в Генуї, як що взагалі до Генуї дійде діло, або взагалі який-не-будь для совітського уряду прихильний наслідок в Генуї, я вва- жаю майже виключеним. Тим більше ніж коли. Вважаю я необхідним тепер удержати наші найважніші дипломатичні Місця за кордоном. Товариш Стоцький — освідчить Вам з якими труднощами я пок- рив видатки від січня, подані до Вашого відома в другому моєму листі (приблизно 350.000 мар., 1.400.000 авс.кор.) 75.000 угр.корон). сьогодня передано для Уряду через посла Стоцького 2.000.000 п.м.-120.000 ф.м. Він Вам також пояснить, що з присланої мені повно- До Пана Головного Отамана Симона ПЕТЛЮРИ. -2- власти на будинок, на жаль записано, найбільше що я зможу зроби- тице уберегти, щоб до теперішні кредитори нам його не забрали; інших джерел, (також приватного кредиту) я вже більше не маю, і на підставі цього я примушений, Пане Президенте, Вас просити прийняти слідуюче до відома і дати Ваше рішення: З цінностей, довірених мені Шульгину і Стоцькому, згідно приложенному проекту договору, я можу в найкращім випадку видо- бути суму приблизно в 700.000 марок; лише завдяки моїй особис- тій приязні з п. Люстігом, який згоджується заключити цей дого- вір, е мені взагалі можливим з цими вартостями щось почати: бо на ринок їх не можна випустити (товариш Стоцький повідомить Вас про правне становище і про небезпеку шкандалю). З точки 3. цього проекту договору Ви побачите мою нову го- товність взяти на себе важку моральну і фінансову відповідаль- ність. Пан Президент, і Ваш Уряд отже зроблять постанову: 1. Чи цей договір Вам взагалі підходить, 2. Чи Ви даєте мені повне право розпорядження на ці 700. 000 мар. Як би ви, Пане Президенте, і Ваш Уряд згодилися на мої про- позиції 1. і 2., то я зужив цю суму на те, щоб утримати по мож- ливості наш закордонний апарат і поверненням взятого кредиту, або принаймні відсотків (як я наприклад зробив в справі фірми "Груссер і Філіпсон" в Амстердамі, виплативши 107.000 марок на конто позичених 12.000 голландських гульденів) утримати далі мій кредит, і зужити цей кредит на те, щоб Вам і Вашому Уряду також дістати гроші. Я цілком свідомий того що, так само як центр без закордон- ного апарату, закордонний апарат без центру істнувати не може і тому можете покластись на те, Пане Президенте, що я старати- мусь і зроблю все можливе, щоб дістати скільки можливо грошей для центру. З другого боку мусите, Пане Президенте згодитись, що при найкращому бажанню я не в стані, не діставши якоїсь суми з державних коштів, так би сказати, позичково на короткий час, -3- дбати далі про закордонний апарат. Отже коли я, Високоповажаний Пане Президенте, підтриманий Вашим бажанням, щоб я далі виконував мої обов'язки, зважаюсь викона- ти це Ваше бажання, то Ви Високоповажаний Пане Президенте, і Ваш Уряд мусите дати мені можливість фінансово витримати. Мені цілком не можливо покривати далі видатки закордонного апарату, як що мені не буде дано до розпорядження принаймні позич- ково і тимчасово цих 700.000 марок, взятих за відоми Вам вартості. Тому я примушений прийняти мої вищенаведені пропозиції 1. і 2. Щоби не допустити жадного непорозуміння я повторюю ще раз, що беру ці гроші тільки тимчасово, як позичку і буду старатись знов дістати гроші, щоб тоді, по можливості, послати Вам, взагалдно Уряду. Підтримувати закордонний апарат і центр я не в стані і мушу ще раз послатись на мій лист до Шебеко і просити вжити найбільшої енергії щоб дістати польську фінансову допомогу. З рештою мені удається правдоподібно в недалеким часі дістати англійських грошей. Документ для конференції в Генуї, котрий я послав до Пана Мі- ністра Закордонних Справ в останній раз через Стоцького і в котро- му делегатами призначаються я, Шульгин і Стоцький, я так ще й досі не дістав! Прошу Вас уклінно Пане Президенте, прийняти до відома, що, по свійному обміркуванню, я мушу ще раз настоювати на тому, щоб це моє прохання було прийнято. Я не можу обійтись без Стоцького вже з огля- ду на його відносини з тутешнім англійським Посольством. Отже коли п. Президент бажаєть, щоб я поїхав до Генуї, то прошу зволити наказати, щоб делегація була в тому складі, який я просив. Проти призначення п. Лотоцького Міністром Закордонних Справ я мав свої річеві сумніви - особисто я надзвичайно ціню п. Лотоцького лист п. Керучного Справами Міністерства, Токаржевського, в котрому він пробує розсіяти мої річеві сумніви проти п. Лотоцького, мене ні в якім разі не переконав і я ніяк не можу опустити ці сумніви то- -4- му, що п. Міністр Токаржевський мене повідомляє, що п. Лотоцький до мене прихильно ставиться . В цей так тяжкий для нас час я не шу- каю особистих приятелів по між нашими урядовцями і нічого особи- сто не добиваюся, але шукаю корисних співробітників, котрих зна- ють і котрим довіряють за кордоном! Коли Ви, Пане Президенте, позаяк Ви ж несете головну відпо- відальність за ведення нашої Святої справи, уважаєте потрібним призначити п. Лотоцького Міністром Закордонних Справ, то само со- бою розуміється, я служитиму під його керуванням, натурально ли- ше доти, доки вважатиму співробітництво з ним можливим. Високоповажаний Пане Президенте, товариш Стоцький, як я вже з початку згадував повідомить Вас докладніше про все на словах – будьте ласкаві, Високоповажаний Пане Президенте, скласти присуд про те, що я Вам сьогодні міг написати в моєму хорошому стані, так як Ви мене досі завше справедливо судили: як вислов мого переко- нання яке я вважаю своїм обов'язком совістно подавати до відома мого найвищого Шефа. Зостань з найглибшою повагою Н. Веселій Переклад з німецької мови. Гуго фон Лустіг Тіргаргенштрасе 18 В. Берлін. До паня Николая Василько Кронпринценуфер 10. Берлін. Ви заключили зі мною слідуючу умову: 1. Ви продали мені за 1.000.000 м (одна мільйон м) колекцію інвентаря котрої, зложений професором Др. Куртом Реклінком, (Директором Мочерного відділу берлінського королівського музею) додається в приложі. Закупну ціну, з відтягненням позичених Вами у мене у вересні минулого року, в імені Вашого Уряду 300.000 Марок, оже решту 700.000 м я Вам виплатив готівкою. 2. Цим я вирахно залишаю Вам право повернути мені до 1 березня 1924 року виплачену Вам закупну ціну 1.000.000 м разом з 7% (від 1-го березня 1923 року до того зараховано буде відсотки на відсотки по 7%). Як що Ви скористуетесь цим залишеним Вам правом, той зобов'язається повернути Вам Колекцію в тому самому стані і в тій самій кількості, які зареєстровано в приложенному ін- вентарі. Я зобов'язуюсь асекурувати Колекцію від вогню і крадіжку, за що Ви зробов'язуєтесь повернути мені, додатково на- ведені, видатки на асекураційні. Першого березня 1924 року погасає залишене Вам прав во відкупу. 3. Ви даєте повну запоруку, що маєте цілковите пра- во розпорядження цією Колекцією монети ; тому Ви зобо- в'язуєтесь, на випадок який би то не було претензій третьої сторони, які могли б повстати на цю Колекцію, дати мені цілковите відшкодування у випадку, коли б я був примушений судовим вироком віддати цю Колекцію до третіх рук, і під- -2- тримати мене по мірі сил в евентуальному судовому процесі. 4. Як би, згідно занотованню офіціяльного берлінського курсу, долляр впав до 127 1/2 мар. то я маю право вимагати від Вас негайного виконання залишенного Вам в точці 2. права від купу і зобов'язанні задовольнити що моя вимога, котру я доведу до Вашого відома рекомендованим листом на Вашу останню мені відому берлінську адресу, на протязі цотнаїбільше 3-х день, рахуючи від часу вислання мого листа. По упливу цього 3-х денного реценця погасає Ваше право відкупу і вступає в силу точка 5. цієї умови. 5. Першого марта 1924 року я зобов'язуюсь, у випадку коли Ви до того часу не використали Вашого права відкупу, установити вартість Коленції приєжним знавцем Чолети. Вибір цієї особи буде зроблено, або за нашими порозумінням, або ж як по такого не досягнемо, то призначенням з боку директо- ра Мончного відділу королівського музею в Берліні. Як си вартість Коленції , яка своєчасно має бути уста новлена експертом, перевищити виплачену Вам продажну ціну 1000.000 разом зо всіма додатковими сумами, які Ви маєте мені повернути на випадок відкупу, тоді я зобов'язуюсь виплатити Вам готівкою половину цієї вартості. Я маю право або задержати у себе Коленцію і виплатити Вам в названих розмірах установлену експертом надвартість, або ж продати її, у якому випадкові я маю відступити Вам половину одержаного злишку. 6. Між нами було виразно умовлено, що за основу сьогоднішньої курса долляру 224. 7. Ви зрікаєтесь права оспорювати цю умову, чи з причини нипокрідження на поверх половини дійсної вартості, чи з яких би не було інших причин. 8. На випадок як би ця умова викликала які небудь непорозуміння, ми погодилися полагодити їх через роземного суддю 1 для того буде зроблено окрему умову. З повагою /підпис/ Гуго фон Лустіг. Верлін 15 березня 1922. Високоповажаний Пане Міністре, Дякую Вам за Ваш ласкавий лист з 16 лю- того і запевняю Вас словом чести що ні Сто- цький ні Шульгин своїми звітами не посіяли жадного не довірря проти Ваших добрих намі- рів. Я не здужаю не можу багато писати і об- межуюсь тому копією мого листа до Пана Голе- вного Отамана з котрої Ви так само як і з інших прилог маєте собі мої прохання, бажан- ня і погляди. Чекаю на Ваші розпорядження (особливо відносно Генуї). Як звичайно з найбільшої повагою До Пана /підпис/ Василько в.р. Керуючого Міністерством Закордонних Справ У.Н.Р. Токарь-Токаржевського-Карашевича. Суми одержанні для Уряду з 1 січня до кінця квітня 1922 року. Стат.Совітник ГІНЗБУРГ з Києва на добродійні ціли……………………………Мр.16.000.– Позичка у ЛЮСТІГА……………………………………..Мр.1.000.000.– Зворот мені від Берлінського Посольства……………………" 100.045.45пф. Будучий консул ХРІСТІАНСЕН Копенгага……………………………." 93.920.–400 др Мій виборець ЛІПА ШЕРФ з Буковини,жертва з на- годи дня мого народження………………………………" 30.000.– Сума прибутків……………………………Мр.1.240.065.45.400 Берлін,1 Травня 1922 року. Уповноважений Міністр У.Н.Р. ЯВ Васильєв' Суми виплачені для Уряду відь 14 березня до кінця квітня 1922 р. А.1) Передано через Посла Стоцького до Варшави 130.000 нім.мар пол.марок 2.000.000. 2) Передано Міністру Токаржевському для Варшави 300.000 " 3) Подорож М-ра Токаржевського 1.205 " В. Посольствам і Місіям. 1) Полковник Сікевич Будапешт: а) виплачено 1921 року, але не дораховано в межу звіті 1 січня від 14 березня п.р. переданим Урядові у.к.30.000 б) 1 квітня 1922 року " 25.000 в) на 1 травня 1922 року " 25.000 2) Делегація до Генуї (Стоцький Овадьким) 76.404 н.м. (5.000 лір.) 3) Консул Оренчук в Мюнхені 3.000 н.м. 4) Посол Стоцький на подорож до Копенгаги 3.000 " 5) Секретар Діманд Стокгольм 5.000 " 6) Посол Славінський 28 квітня В. Різні необхідні видатки. 1) Підполковник Сухоручко на подорож до Варшави 2) О.Б. а) Перебування в Берліні і поворотна подорож 8.500 н.м. б) платня лікареві в Берліні 2.450 " 3) Генерал Павленко на рахунок його пенсії а) б) за квітень угкорон10.00 4) Александр Хомик на виїзд з Відня 5) Евген Чикаленко за квітень і Травень по 50.000 авст.кор. 6) Адвокат Марвич Берлін за нотаріальні і адвокатські видатки (Судинок Берлінського Посольства) 12.000 н.м. Транспорт н.м.541.559.-уг.кор.90.000 14.000 авст.корон. 100 дат. корони. 400 " 10.000 чеськи. 40.000 .- 50.000 .- 50.000 .- 100.000 .- австрійс.кор.254.000.-дат.кор.500 чес.кор.10.000.- - II - Транспорт:……………………………нім.м. 541.559 угр.кор. 90.000.- австр.корони Данські корони чеські корони 254.000.- 500.- 10.000.- 7) В поворот позичених у Гуго фон Листіга в осені 1921 р. для Державної каси разом з відсотками. 307.505 8) Допомога був.україн.старшині Ратгаузу 2.000 9) Допомога виставці української штуки в Берліні 500 10) Обєднаним добродійним українським організаціям у Німеччині 2.000 11) Телеграми і поштові видатки до Генуї 3.800 12) Дальша виплата на рахунок боргу 12.000 гол.гул. (чай)фірмі "Грусер і Філіпсон"Амстердам 450.000 13) Українським студентам в Берліні 14.000 14) Пану Зайціву 3.000 15) Приняття у вечірі 4 квітня 16.567 16) Довіроочні видатки, дрібні домоги 11.210 Сума видатків:……………………………1.352.141 нім.марок угр.кор. 90.000.- австр.корони данські корони чеські корони 254.000.- 500.- 10.000.- Берлін, 1 Травня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р. Свєшній Прибутки з 1 січня:…………………………Мр.1.240.065.45 дк.400.- Видатки з 1 січня: а)Згідно рахункові з 14 березня…………" 1.349.779.- с)Згідно рахункові від 1 травня…………." 1.352.141.- дк.500.- Видатки разом……………………………Мр. 2.701.920.- дк.500.- Отже з 1 січня видано для Уряду з моїх приватних коштів:………………..Мр. 2.701.920.- дк.500.- " 1.240.065.45 " 400.- Мр. 1.461.854,55 дк.100.- Верлін, 1 травня 1922. Упозноважений Міністр У.Н.Р. авст.корон 1.381.000.- угр.корон 75.000.- " " 254.000.- " " 90.000.- чес.к.10.000.- австр.корон1.635.000.- угр.корон165.000.- чес.к.10.000.- авст.корон 1.635.000.- угр.корон 165.000.- чес.к 10.000.- австр.корон 1.635.000.- угр.корон 165.000.- чес.к.10.000.- MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE DE L'UKRAINE AUX PAYS-BAS ET EN BELGIQUE No. 248. Горьківсь-Вейсінг, LA HAYE, LE 21 Апреля 1932 До Його Величності, Пана Президента Високої Директорії і Головного Офіціанта військ Української Народньої Республіки. Високоповажний Пане Президенте! Одержавши 9 червня с.р. котро миєма Вашого дозвола Прем'єр-Міністра, даних на 10/5, в якому по-сиравлено вимогу Урядові ЧНР і його закордонних представникам про зміцнення матеріальної заинтересованості різних верств громадян на Україні, маю честь подати при цьому висловлення, що турналових заінтересованості були Бельгії, перевірені по офіційним даним. Згідно елінерація, скидається безпосередньо виконання пам'ятного оголошення величезного делегацію на Конференції в Венеції, Бельгійська держава своєю май- першому заінтересованості в дореволюційній Росії по суму - 4 мільярди золотих франків (3,666 золот. франка роби 1 золот. рубля), має чин на матеріальному курсі складає 10 мільярдів матеріальних франків. Число складалося: 9/3 вартостей різних предпр- бищень по суму - 2,350 мільйон. др.; 9/3 вербовки за лімітованих інших публічних пошук - 64 мільярд. 9/3 різних вкладів в банках і на депозитах - 40 мільйон. др. 4/3 різного рубленого майна приватних осіб - 105 мільйон. др. Равни - 3,500 мільйонів држанків. Решту 500 мільйонів франків, що на вулицю безпосередньо інсекції, склада- ють різних вартостей величезних промислів Не зголошені і урядово незареєстровані. Має велмановий власник менш тогож, магазинна вище-запасної загальної сили припадав на Україну, необхідно було перебірти і встановити олімпійські цифри коф- ної окремої Ощадні, що складаються у загальному суп- лу. Наші відповідні праці з вчиненими документами, мені взагале великовий олімпійського сили за інтерес- еванності Гельгії по Україні. Задачу думки, що манерувати партією в боротьбі за письма, орґанізовано обчислення великових експертів, чог ж буде сказано тим же, що обчислення не можна визнати умовно-тог- ним і неперебаченим. Ст.1. Група А. Предприємства мешканців, буржуючі і різні копальні. 1. З загального числа 13ти мешканських предприємств на суму -965млн.дгр., по території України маються 8 головних предприємств загальної вартості прибут- лю - 900млн.дгр. 2. З 13ти буржуючих предприємств :7 головних і 6 малих знайдились на Україні, вартістю - 100млн.дгр. 3. Всі три коксові предприємства маються на Україні, вартістю - 87млн.дгр. 4. Різні копальні. З них тьбки 2 марганцеві копальні знайдились на Україні, вартостю -13млн.дгр. (Багато копалень загальної руди як і буржуючих зар- чованих у вартості мешканських предприємств, до котрих вони підвергали). Всего рабочих по групі А на суму - 1.070 тисяч б дгр. Група В. Різні індустриальні предприємства. 1. Загально-мешканські і загально-прикладні заводи. З 16ти цих заводів по Україні маються - 14 і частинна одного предпри- ємства, дуже великою/вито-прокатного заводу в Кемероваді; і в Новомосковську, не Кейтірно-смольні), загальної вар- тості на суму приблизно - 100млн.дгр. 2. Химичні заводи. З 4х - 3 головних знайдились на Україні, вартостю — 107млн.дгр. 3. Міжні залози: з 47 завдань - 2 головних майбутніх на Україні вартістю — 60 млн. др. 4. Фабрики протипогоневих та будівельних матеріалів. З 11ти график - 8 головних майбутніх на Україні, вартістю — до 30 млн. др. 5. Різні інші органи підприємства. Всіх-36, з цього числа - 17 майбутніх на Україні, вартістю приблизно — 30 млн. др. Криз зазначених підприємств у групі В. знайшовся ще великий кількість майбутніх та теперішніх підприємства, які знаходяться на території Росії. Разом, по групі В. на Україні маються підприємства на загальну суму — 324 млн. др. график. Група С. Предприємства конусейних в місцях. З другого року предпринимств, що одержують піраменти, обчислення, теж фрон по місцях, загальною вартістю — 88 млн. др. график, на Україні мається 9 великих предпринимств, вартість яких ще у групі обчислена тільки приблизно в 1/3 годину, т.с. в 200 млн. др. Всього по Стати I річних привабливих великих предпринимств, по групам А, В і С., загальною вартістю — 2.350 млн. др., на територію України припадає підприємство, вартістю — 1.897 млн. др. график, т.с. більш 40 %. Ст.II. По цій Стати зараювано Верховні російські позички, залишення роботи і місцевих самоврядувань обмеження, вписаних у Белій, що оновлюють загальну суму — 640 млн. др., а більше: 1. Верховні російські до всіх позичок на суму -385 млн. др., з яких сума, коли припиняє за базу одну підприємства, що приблизно припадають на Україну, тобто в сумі — 97 млн. др. 2. Залізничні російські складаються сума -103 млн. др. Белійські промислове припиняли участь в 40 річних позичках, гарантованих Урядом Росії. Яких визначення, світка з цих позичок припадає на територію України, перебуваючи припиняли по увазі тільки ті і залишення, які приходились по території України. Однак їх усього граму поки що в 20 півдніх даних. Тому, що приблизно підрахунку (середня) 1/5 частини загальної суми т.с. — 20 млн. др. 3. Позички 10 тис. мільйонним самоврядуванням обчислені в сумі -37 млн. др. З цих сума передаючи підприємства 4386 позички містішам: Кайериновому, Харкову, Кнібув на Нижньодур, приблизно половину зазначеної вище суми, т.е. 18мл. дрзанів. (Повна сума позичок для 42 місяців 1909-1911 р. рівно -37мл. дрзанів) 4. Різні інші позички, аванс, готовнішими видає були на суму - 115 мп. дрз. 1/5 частинка усіх оцих складає ... 23мл. дрз. Всього, по Січній II на Україну припадає . . . . . 138 мп. дрзанів По вим позичкам, що зазначені в оц. У, неодержано відсотків по ку- понам з серпня лют. 1914 р., що складає приблизно суму в 200 мп. франків. Ст. III. Різні інші дрзаності імперсей "Белгії" в Росії на загальну суму 405 млн. дрз. В цю суму входять: депозити в банках бельгійських громадян на суму - 193 мп. дрз.; різні вартості в сейдрах банківських- 87мл. дрз.; дорги бельгійських громадян річних приватних себе, що лишаються в Росії; на суму - 125 мп. дрз. З перших двох сум об України можна прийти до приблизно по підрахунку - 1/5 частинку, бо високення тягнено депозити складених в українських банках. Що ж мережається суми приватних торгів на дебіторах-приватних сейдах, то вона багато відношення до державної відповідальності, не маю і ні в якій частинці не може бути прийняття. Такими чинами, по цій III статті умс підрахунку мобо буди припятно тьбки (193+87):5 = 56 мп. дрзанків. Ст. IV. По цій останній статті зараховано сума в 105мл. дрз., яка складається з вартостей річного рубльового пасиву, яке мусили залишити бельгійські громадяни, кидавши те- риторії Росії під час революції і "громадянської" війни. Позаяк Уряд У.Н.Р. ні в один з моментів свого перебуван ня на території України не дуб свідомо прийняття, що припинується бельгійську киїршн Україну, то раджою відповідальності за випрашу зазначеної майна він прийняти не може. Тим часом, об загального підрахунку бельгійських інтересів і престижний емфка із цієї суми припиняю 1/5 частинку, т.е. 21мл. дрзанків. Такими чинами, з загальної суми бельгійських претенцій по всім зазначеним вище статтям на Україну припадає, по приблизному підрахунку, слідуюча сума: MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE DE L'UKRAINE aux PAYS-BAS ET EN BELGIQUE No. Загальна дія України Сума по ст. I Річні прибутки припримаєва: 2,350 м.гр. ... 1,874 м.гр. „ Ст. II Державні та інші побічні ... : 640 м.гр. ... 138 м.гр. „ Ст. III Річні држаневи інтереси ... : 405 м.гр. ... 56 м.гр. „ Ст. IV Річні прибавне маємо ... : 105 м.гр. ... 21 м.гр. Всього ... 3,500 міл.гр. ... 1,872 міл.гр., але приблизно - 52 %. Треба зауважити, що людяні вище цифри, надто по ст. Ст. I і IV, зда- ться з однієї сторони Денійських Офера (головним чином з Милораду- ма, поданого Великісного делегацію на Конференції в Енш), із суміття, перебільшені проти дійсності. Членове багатих, перед- нувши тим мисливи, якими користувались експерти, встановивши чи суму вартостей предпримаємств. Так, напр., не було прийнято на увагу суми заірателю на предпримаємства Бенівського каліяру, Андрії тими тими суми кам'яну, взятого з Бенті; і вкладень- в предпримаємства на Україні, мовчить дайш магну узяв уграєм "Белліт" в організації предпримаємств. Експерти визнали, що ки- військи поварніства чинно зменшували суми кам'яну у сироводаннях, перебільшували суми амортизації і т.д. Крім того, експерти в одних випадках вираховували вартості предпримаємства, кам'яну згороги з 5% прибутку за роки перед війною, в інших - живо беручи врежу вартостей обігації, або на решті, верхні консерваційну вартості предпримаємств та конце- сій. Що до концесей, то, позаже, з одною експертизи заочним, про- ви впливовости на концесейне предпримаємство найперший не концесіонеру, а йому, що утвірив концесію (міноже самодобру, оргода), концесіонер ре мав титки право експлоатації предпр- имаємства на певний строк, тому вартості "концесії" повинна бути опреділена по середньому шаншну прибутку за роки, що залишились до кінця строки концесей", або строку викону. По моїм визначенням обчислення, основаних на одержуваних даних, результатом вкладено в річні предпримаємства на Україні - 500 мільйонів гривень з аційного і облігаційного Між капіталу. Во ветошому разі цупра-40% всіх бенгівних прибутків в руми Ройї циклони врію виділялися емиссією за п'ятеровованнєст Бельгії на Україні Минулоюно во обчислення вартибель бенгівних тпирсей на Україні необхідно ознайомитись з тими вимогами, які з приводу цих інтере ств мовчить були постановки бенгівними процесивудини та др. капелегали. Все ці, напр., вищою повідомленні були вийшлі во Російського Солтитного уряду. На загальних зібраннях Микити і Укре резьло 1927 року промисловці уважали вищого розвинення, чи вони любові Бельгійському Урядові. "Економичне втручення Рой" не шеве- мє без визнаванням в Ройї реформу, речиваного на прав на сиробств лоссий, Кількного зими і Західної Європи. Бельгійський Уряд повинен (Соціалісти) дивовийся приємнання всіх протоколу" в розмовами або заключаючи з ними договори, аж поки на чотирьої певного гаву вош промисловці бенгівський реформ, якщо будуть обов'язкові використання цих реформ і наданні. Промисловці цимно уважають собі справу в тонну що неадна зроба на пошуках на ампералях-не можлива, і через те воші вимагатиє сильногих гарантій: у п'ятерому праве власності бенгівцями собами; миш воші мають во Мрз. Во цього во далися, що права власності повинні бути повернуті на піттям тисяч бенгівними товариствам, алеї миш розійденими това рицтвами, в яких др. капелов приємнання участь Бельгії. У Видикованому за безпосередні і посередні ділини зондовки був лічними прибутками та поваренствами, котрі розраховують на цього "Зачато", промисловцю вийшого. У Визнанню державних фор- аїв, а також місцевих самоврядувань і нинія публічне телем- турій . У Вказовання умовлення і назавше "Президиаск", сана новилися нормальних судів, заїнвергуючи право і венгівських осудам, їх майнути та лежанню. У Сьогодня меру і прош- слу державного війорочного випускання в адміністративної керування прибутками капелегали, "Чи мовчить умови бенгівських повинні прийняти в першу чергу, ранцює таї п'ятеровани з ни- ми які і то не буде переговори." На думку бенгівних про емиссиверів, призначення розчновущого власного реформу влітньої підпроби і забезпечення всеби ми її лінійка- міжним відносно рубинця, не всього бравали сильового наведення не даєть ранного профільного результату. "Рівно в керуючій лінії буде призначені тільки до управління сержантом резерву кантонирців або спеціальних суддів: чотири- п'ять викликає ненавмисно літнечевого населення проти цурок узь, має бути вбиваний членом земського управління. Всіх пошукових поганої повинну тобто монополія на резервування Річей імове найширшими тимчаси в реєстраційні цурого сект. Можливо чути щось з місцевого населення при реєстрації ново- ної свободи торговлі і промислу". У цей "революційний" час на Галичині, ми личинами вимоги ставилися революціонерами прошеньовуваним і навантаженням багато пов'язаного з цим справедливо акуратної беззаконність державних лінійних актів, щоб припадали до себе велетень тих захоплених ними економічними інтересами. Повстанцька бельгійських промисловців, як втім, оприлюднилися до того, що Державна держава у Венеції замала самостійну і мируширувану пов'язаного багатства бандитських погіршуючих цукрових вимоги виняткових промислових чуд. Машні посвячені бельгійських промисловців, організованих ними, крили їх виведення великого довбітку, замкнувши в левий мигрі танов і вод "непорочний" діяльність Дипломатичної Місії у Голландії та Бельгії. Уже в минулій 1919 р., коли про Львова передувала в Польщі, і звернувся, з приходу застосування в Трускавці Поліцейського корпусу бельгійських інтересів у Росії, звернувся до Міністра Зовнішніх Справ Бельгії з питань, яка повинна була наоручувати в бельгійських законодавчих і майбутніх писемних Уряду УНР, заявив про Уряд визнав державні гори суддів Росії і прийняв на себе витягу 18 вчасними; має припадати на Україну протерористичного її території і населення у цьому Уряд призивав всі права бельгійських, як і інших "управління промислових поганої" та вимагалося, що наказано їм на території України, що нарешті Уряд прийшов на увагу президентів по втіленню довбання за збитки, заподіянні війною з бельгійськими, при розрахунках своїх з бельгійцями. Вимоги держави в... доповіді, що усі мої високародні були прийняття «Белгії» було прийнято. Менш того, в членених публікаціях, робочих і нагороджень Пресовим Бюром Литві, були подані всі мої листописні і посвячення відомості про Україну, архиви та Імени, по перейті до Городенка (в квітні 1920 р.), увійшла в безпосередні зв'язки з промисловими державними комісарями, результатами того були приголомшливі передачі великих кількостей товарів на Україну в першу урядову монополію тимчасово заснованих місцевих управлень-Безпеки, підготовлених поважність і т. д. В січні 1921 року в новому Повну Святкування Заводських Сирів Д.В. Книжковому бачив: прочитав його прийманий цей висновок на Вашу резолюцію. В докладі зазначив, що ми всімо все трохи своє політику пропаганду за кордоном (т. е. Митність перед тим вимагав об'ємник про поширення сьогодні, пропаганда) але без реальних результатів, що приголомшливий ми були виглядальні пам'ятаючи коли за кордоном воїни, що всім, на реслій, чинилися все від нас реальних пропаганд. Водночас Україна має і "загалом", як поганого результату приголомшливі об'єктивні, ми турб за кордоном не малою а негативовані, а ми витягливої комунікації, що були більш пані прийняття. Повинен зазначити на роботі творчих договорів, що почали заключуватись випробуваними, в Нижньому загалом України кубинцями, на руки із пропаганди концепцій на Україні, з в докладі признавав Урядові заархунуття на урядовий саму ергофну увазу і використання всього момент, вимагали да кордони більшої розуміння Польсько-Будинку Литво, спадкову з дипломатів, яка і мала право робити конкретні пропаганди" вдосконаленням кишцей, заключаючи договори, роблячи витягливи України декларацій". т. д. Зазначив з великого для мене приємного посилку, який мору підтвердивши, що в усьому очевидно і приймав такі "проблемні" товги, яка зараз наказувалися Вами, Пане Президенте, всесвітнях на мислі Пана Президента-Митністра від 10.14 пудових д.р. Кабан Пан Митністр Книжковий не змінює з моїми булиними і я дивився всього світової, що ми виявляти не міг далі. MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE DE L'UKRAINE AUX PAYS-BAS ET EN BELGIQUE No. Конференції Мінхейра. Новий вакантний майбутній зв'язок в Львові, сильні Замордовання Сирої і був висланий липня 1921 року під 7.20. Дошлюю 1923 р., перед Конференцією в Деші, звичайно копія до Мінхейра Замордовання Сирої Волинській та Белій, в яких висловив притягнення про їх незаконний репрезентування України п. Равованим і засіб, що містить звичайне України від діалог- нових "нових" ощущацій та передача їх наукою штатному Уряду. У. Н. Р. любов видається програму наших личних співочо- ного відкриття. Котро чи сі копія, я передав паном Консультатором тобто Святійських промисловців, з якими через Североду Консульської Служби, мого знайомого ще з Києва, виглядаючи посібні змови. На мою думку, зараз неприйнятна ситуація, якщо проводити Конференції в Деші, потім певно проваду конференції емпірічність в Варшаві, теж є однаковими важливостями розглядувати договір з Італією, якщо розгортання між (де все конференція) з силою договору з бойовиками в Раролло, при тому постачається організації емпірічність лужи Росії, яке плинуть і дуже кивнути поведення за соло- говий рухом Демократичних "освітнього" уряду в Славі (неви чутим всі малий) в англійських і німець ких часописах), - що неприйнятна ситуація став знов більше безумовно сприятливо. Через те, нехай чи як необхідно приємний самі енергійні заклади, щоб вико- ристати цю, моя остання можливість. На мою думку, необхідно негайно скликати широку конференцію з представниками Уряду, Замордованого председательства всіх організацій та політичних урядових орга- нізацій, на міні виробити типи і програму завдань, які зараз необхідно передвейшими в Кентин. Приватного думки цієї "Конференції" повинно бути: консолідація українських політичних сил, виключно-дипломатичні та моральні угоди з державними урядовими і приватними компаніями по вбудуванні України, а також: Самостійна Українська Народня Республіка на чолі з Високомайст- мим Паном Президентом Директорією та з українськими науковцями Урядами. Запереч, відносно Белгії "молодий" миру заявляли, що тут урізки до повних переговорів за урядових тих і з приватних колах боре позитивність вимоги елітей, але, на великий банк, предовбували про про цю вам і не веллих. Левіс все два роки (з липня 1920р.) не отримує від Уряду, ані від його урядно- народних за кордоном урядових компаній. За цей час в перебіг всіх морських спорочень, замінивши тим самий один по 86 держави, алеї при таких умовах, які не обернулися незаконними воголошеними, дані 120 сертифікатів приватних позичок і з 120 сертифікатів замовлення було зачинено Левіс. Прошу прийняти, висновки нових Пане Президенте, висновки своєї "молодої" помочи та заявлення мовою "неприхильного" відповідно та вірні в справедливості і недалеке визволення Країни многосправжньої Батьківщини. Дмитрій Дементьєв Толова Левіс до дипломатичних майбутніх Додайок. Новий список полюванців бельгійських предпринимачів на Україні. Уряд Української Народної Республіки Ки добився розпорядку п. Агрєві: Всім вимогам, знову заключеним міністром, повинні дотримуватися лідери та коменданти у всіх вищих і нижчих розміщеннях. Всі ці вимоги мають бути виконані в першому ж порядку, а також повинні бути дотримуватися у всіх містах і селах України. А. Міністр Андрій Сковорода Ковенський: 1) Законодавчий письменник: договори на праву конфесії більшість громадян у всіх етнічних областях різних національностей, вимагають зміни та усунення їхнього присутності. 2) Законодавчий в Білоруському договорі Янкович 3) Добавити імена У.К.Р. рідних зобов'язань виконати усім законним договір та підписувати в імені Української Республіки на підставі цих узгоджених умов, договору про конфесію. Серпень "1922 р" Полковник Дегтярьов. Ост. 67. Володимир Рада Міністр: Міністерство (т) п Министр Уряду Н.Демидов (Кр) Федор Микитюк, Кер. Мін. Дх. Св. Генерал-майор Панасенко, Кер. Адм.-Секретар Надзвичайний Суддя У Міністр (6 р) Місія Дипломатична від Укрмари. 42-800 Високоповажний Пане Президент! Чаю щось погада з Вашою вчорашньою заявою про стан переговорів з Бельгійцями. 1-го вересня я мав побачення з генеральним секретарем Комітету захисту інтересів бельгійців в Росії т. МІТТЕН. Дізнався розмови з ним власноруч, що комітет цей, як заявив м. МІТТЕН, є одверто антибольшевицький, про пред- ставники його приймають участь на конференціях в Бельгії та взяли діляки тому, що туди пішли інші дерзання, але що вони- бельгійці жарані знають про переговори з большевиками не дають жодних розумітадів; що комітет є готовий підтримати всіх, хто в людьми баською вихід. Розчарувався бельгійцями інтересно, щоб росія була знов важкою державою, хоча федеративного але вона готові піти і на Україну, як діляки там не буде заг- ловиків та заманує час і порядок. Тепліші уважають повороту їм всіх їх мав на землі і предприємства та ви- шкодовання за діляки вже руйнування їх предприняттів. І все того, що предприняття не працюватиме. Це здійсни- вони опредільної суми, яка потрібна для відновлення їх предприємств т.в. в 100 мілійонів франків матерових або 10 мілійонів рублів додатком. Ман МІТТЕН зіткав- ся, чи ще Ірад У.Н.Р. які сили, щоб швидко втраю- бачи порядок на Україні - чи е армія, чи прагнеться на Україні ереденти, що здатні до створення порядку, пр- Трилики Іраду У.Н.Р., чи маються фанта та втраходи, які свягши б, що большевики не дрво втручатись на Україні, про аграрну реформу і т.п.. На всі зі запитання я дав йому ватерувоти, по можливостях, впроваджі, обіцюючи зробити все Іраду жорщальні пропозиції.- Як діляки в дістав уповноваження та інструкції, я довернувся до ко- латету з окремих питань, в яких засував поглядно Граду У.Н.Р. що до став бельгійських ординарів на пред- міщества, землі і тощ., на Україні, як втікаючих, як роботи і згадив про повну участь у відбудові транспорту та взагалі індустрії і економічної життя на Україні (Коли цього шляху й виставили колони, рада зв'язку в Києвському до Маркова) На цей мій лист я отримав відповідь від комітету, в якій заявляється, що пропозиції Граду У.Н.Р. прийняті зве- ликою повагою і будуть детально розглянуті, давши й вернувся з подорожними автоповідомленнями до другої північної м- стички "Бельгійської" Центрального Комітету індустриально- ес Бельгій (Comité Central industriel de Belgique) через президента комітету м. Сарлієр. Від цього комітету я ба- ком дістав відповідь, що комітет надає велике значення пропозиціям Граду У.Н.Р. і негайно розв'яже їх всім еле- ментам комітету т.е. рішення індустриального ординару дель- гії для української землі. В заключному, дармо навіть спочатку органу, місця озна- боження бельгійських промислових та фінансових коф з пропозиціями Граду У.Н.Р., а переду до детального вто- ворення різних умов опублікувати бельгійські вро- богах, по відбудові України, організацію до цього яких невинну групу промислових та окреме товариство чи ка- реліті, з одними з видозмінених комітетів. Сума всіх робот по реставрації транспорту, промисловості залиши- робот. Згідно обчислення "Економичного відника" (ек) виносять 1.800 мілліонів рублів грошових, то є більше 11 міліардів франків паперових; хоча це все спра- ва не може посуватися скоро і чеко. Ці в промис- лях своїх, але в перехворах, я не торкаюся питання кредиту для Граду У.Н.Р., щоб не показати, що наш так погрібні гроші. Яке коли справа з договором стане на твердий пункт, тоді сама собою виникне і питання кредиту, але все легко льотка буде розрі- шити малим в руках договор. Все все, що можу вам зараз ввести до второго. В розділі сац, що свя- тва можна вагалкувати на довший час, ніж потрібно, але я не хочу добути подібних розсудків і серед- нього договору з кошами, які дійсно і сердечно маю до- помогти тут. Відкритося дивання кредиту термін завжди був мене самого, в акто миханта французьке срогоїде надзвичайно всерю. Яке що т робіти, треба лекати. 49 Про давнійший худ справи буде скетаєно повзгодувати. Додам до цього, що за останні час деявийді знов по- таки неркуваньеб ріткини чутками і факами про закро- ження договору з бойовшовиками. До анкійних (Ржійсько- Взіатське Т-ао) до французами (т. єдріо, який виїхав до Арскви та ще одна копія з пр. інтересу). Сербозного нічого не дотка сподіватись від цих переговорів, але всі таки уї факти неркумоб публіку яка хоче шандре щось добути реальне.. Уї факти ло жуть затяги справу часних переговорів з бельгійцями, до чого вною участь часних пропозицій єде , що токадок здійснення договору вркрадається до замкнення України від бойовшовиків. Прийміть, Високомітний Мале президенде, ва- снови якаоко" тешали і щирої відданості. а. Аковніє (спр.) Копія вірна: Федор г.д. Вакаровиса Володиму "Канцелярії" Директори У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "29" Серпня 1922 р. ч. 245/919 50 До Пана Керуючого Справами Директорії УНР. Міністерство має честь переслати при цьому копію свого обіжника ч.І69/903 від 18.VIII.22 р., висланого Представникам УНР за кордоном, для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. У.н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужих Зносин " 18 " Серпня 1922 р. ч.169/903 Копія Таємно Обіжник ч.II. до Пана В. Преображенського УНР за кордоном В ноті до Амбасадора Італії у Вашингтоні, переданій в справі російсько-польській державним Секретарем Сполучених Держав Північної Америки, 10-го Серпня 1920 року, ясно і недвозначно зафіксовано становище Америки щодо питання Російського. Нота в цілому рішучостю заявляється проти розчленування Росії і тим самим проти визнання державних новоутворів, що повстали на території бувшої Російської Імперії. Вона підкреслює рівночасно потребу сестування /відкладення/ всіх рішень киттевого для Росії значення, головною ж рішення що до суверенності над територіями б. Російської Держави. Відповідно цьому Уряд Сполучених Держав руководився в своїй негативній відповіді Литовській Національній Раді для 15-го Жовтня 1919 р. та у своїй старій відмові визнати Балтійські Держави, як окремі, від Росії незалежні, Держави. Той самий дух виявився також у ноті цього Правительства з 24-го Вересня 1920 р., в якій сказано, в звязку з деякими в бою союзників запропонованими полагодженнями на Близькому Сході, що ніяке остаточне рішення не повинно і неможе бути зроблене без згоди Росії. Ці так важні вияви становище Сполучених Держав, занятого ними у міжнародній політиці відносно Новіт, уможливили їхньому Урядові в одного боку не дати свого одобрения на рішення Наївницької Ради в Черніг. щоб признанти незалежність Республік Північного Кавказу, в другого боку висказати бажання - почути зальву Союзних і - 6 - Заприлянених Держав, що теріторіяльна непорушність і правди- ві границі Росії, видачаючи цілість старої Російської Імперії, за вимкою "властивої" Сінляндії і "етнографичної" Польщі - будуть поваловані. Цього принципіального становища придержувалася Америка строго і послідовно в своїй закордонній політиці відносно Рос- сійського питання до цього часу, що видно в її дотеперішніх і актів міжнародного характеру, як також з виступів на між- народних Конференціях, підбутих для розв'язання питань, зва- заних з Сходом Європи. Але останнього часу зміття дейка виміна зазначеного ста- новища Америки в російському питанні. По газетним донесенням з другої половини минулого місяця мали сполучені Держави Пів- нічної Америки визнати самостійність Латвії. Встоніл і Литви де-факто. Цей акт міжнародної паги мав би в короткому часі потягнути за собою визнання гаданих Держав також де-юре. Та- ким чином Америка сходить з дотеперішньої своєї позиції непо- дільності Російської Держави на властивий і єдино-правдивий шлях шлях - шлях визнання політичної самостійності народів б.Росії. Міністерство має надію, що ця зміна в російському питан- ні відібеться позитивно також на відношення до нашої Держав- ності і до таких чином ідеал самовизначення народів, згідно з виголошеними свого часу Більсяном принципами, - на американ- ському ґрунті, де права і вичаї, національні почуття і полі- тична свобода всіх народів все находили законну охорону, не зупиняються на кордонах Української Держави, а буде відповід- но пристосована також і до українського народу. Висказуючи цю надію, Міністерство прохає Вас. Вельми- шановний Пане, використати в цьому напрямкові з цілою енер- гією і всіма засобами, які маєте у своєму розпорядженні, вимну курсу американської закордонної політики в спосіб Вам вигідний - злоченням перед представниками Сполучених Держав офіціальних залв та переданням відповідних нот, як рівно і використанням для цього як найвищих закордонної преси. Рівночасно Міністерство дозволяє собі звернути Вашу увагу на економичні моменти, вязані з Україною, і вказати на - 3 - ії природні багатства і широке поле для закордонного капіта- лу, особливо американського - не для примани, а для того, щоби показати, що Україна має сильні і здорові підвалини до державного істнування і не стане тягарем для других де- жав. Політична сторона визнання України як самостійної Дер- жави : це політична рівновага у Східній Європі і мир цілої Європи. Без визнання України ніколи не прийде до миру на Сході Європи, ніколи не вернуться там нормальні відносини і через те, ніколи не зможуть наладитися нормальні торговельні взаємини між Сходом і Заходом. А це не може бути байдужим для Америки, вже хоч би тому, щоби збутися тягару, яким ста- ла для неї Європа. Ян Токаржевський Каралевич /в.р./ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. М. Кочерган /в.р./ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН З оригіналом згідно В.о.Начальника Дипломатичного Відділу. Надзвичайний Посол і Знешковажений Міністр Української Народної Республіки. Тернопіль, др. 2.IX. 1922. Високоповажаний Пане Президенте, Від часу мого останнього листа до Вас, високоповажаний Пане Президенте, пересланого через Посла Шульгіна, я перебував в Бад Емсі, звідки повернувся днів 10 тому назад до Берліну з трохи поправленим здоровлям. Тут наше становище не змінилось: кожного дня можемо мати несподіванку з заключенням договору між Харковом та Берліном; тимчасом Німеччина має очевидно інші турботи, а може зрештою й бойтися нагадати Французам з заключенням нового такого договору, про договір в Рапало. Зрештою число противників рапальського договору в Німеччині все збільшується. Мене відвідав тут ген. Павленко, котрий відїхав до Данцігу. Він запевняє, що перед відїздом закордон, зобов'язався перед своїми прихильниками нашої армії, зорієнтуватися закордоном про наші вигляди на будуче і зробити доклад своїм прихильникам про свої спостереження. Отже метод його подорожі є це останнє. Цей доклад він зробив також й мені, проте з його висновків я не міг дістати ясної картини, хоч він реферував майже 4 години; однак тільки можна установити, що він очевидно бачить спасення України в Бутенкові, Полтавцеві та інших подібних авантюриках. Далі установлено, що він мав переговори з реакційними колами в Німеччині, Відню та Будапешті, це є також причиною, чому йому відмовлено візу до Чехословаччини; нарешті я маю «евнє» враження, що він дуже зле висловлюється про наш Уряд не тільки з опозиції до Вашої особи, але також і тому, що Уряд не виплачує йому його платню. Де дає йому при-від заявляти, що він є цілком незалежний від нашого Уряду і він мені заявив, що примушений шукати заробітку і вважає себе цілко До п. Голови Директорії і Головного Отамана С. ПЕТЛЮРИ. вільним де і в кого він той заробіток шукатиме! Барановський заявив кілька день тому тов. Стоцькому, що на його погляд і Ви, високоповажаний Пане Президенте і Уряд У.Н.Р.відіграли свою роль на Україні, що україн- ські селяне задоволені совітським пануванням, а що ціла Українська ін- телігенція складається зі злодіїв! Ці два приклади, як наш бувший шеф армії та наш бувший Міністр Фі- нансів закордоном висловлюються, доводжу до Вашого відома, високоповажа- ний Пане Президенте, щоб Ви могли собі уявити, як думають про У.Н.Р. осо- би, які в нас грали велику роль. На мене вислови цих панів не можуть робити жадного вражіння - про- те вони підкопують в українських еміграційних колах кожну надію на змі- ну обставин на Україні і в найвищім степені деморалізують політично на- шу еміграцію. А що на жаль закордон з України не доходить жадних позитив- них добрих вісток в цьому напрямі, щоб там готувалась якась переміна або принаймні існував звязок тамошніх антибольшевицьких елементів з нашим Урядом, то не має жадного аргументу, з яким можна було б виступати проти песемизму, який тепер вже всіх охопив. і дочка Я чую, високоповажаний Пане Президенте, що Ваша п. Дружина все ще знаходяться в Празі і дозволяю собі стати цілком до Вашої розпоряди- мости, Пане Президенте, як би Ви схотіли, щоб я став в якім небудь напря- мі помічним Вашій Родині. Як звичайно з глибокою пошаною відданий Вам Н.Вишня ПРИБУТКИ від 1. до 31. липня 1922. Варановський від Оцукса 450.000 авст.К. Берлінське Посольство 20.000 н.М. Остіпрат Марвіц (від німецької скарбниці за- триману процесову кавцію і процесові кошти свого- часного процесу проти Супруна) 106.258.50 Джон Гаушільд, Стокгольм, на рахунок консульського титулу 1.000 шв.К. Разом: 450.000 ав.К. 126.258.50 н.М. 1.000 шв.К. Прибутки разом від 1.до 31.липня 1922. 450.000 ва.К. 126,258.50 н.М. 1.000 шв.К. Видатки разом від 1.VII.до 31.VII. 150.000. " ! 169.392 " " 45.000 у.К ВИДАТКИ від 1. до 31. липня 1922. 1) Консульт Оренчук Мінхен 9.000 н.М. А. М і с і і . 2) Полк Сікевич Будапешт на серпень 25.000 у.К. 3) Фінансова Комісія в Берліні (Сапіцькому за рахунок Міністра Фінан- сів Чижевського 5.118 " " В. 1) Е.Чикаленко липень 150.000 ав.К. 2) Ген.Павленко на кото відпочинку 20.000 у"К. 3) а/дельші виплати на ра- хунок урядового боргу 12.000 гол.гульд.(цай) фірмі Грусер і Філіп- сон Амстердам 150.000 н.М. б/урядова такса адвокатів Фірми Грусер і Філіп- сон Амстердам 3.574 н.М. 4) довірочні видатки- невеликі допомоги 1.700 н.М. Сума 169.392 н.М. 45.000 у.К.150.000 ав.Кор. Берлін, дня 31.липня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: Видатки згідно прилозі а) від 1. до 31. липня 1922. австр.Кор. нім.Мар. ут.Кор. 150.000 166.392 45.000 б) від 1. до 31. серпня 1922. 100.000 163.118 25.000 Франц.Фр. пол.Мар. 800 30.000 Видатки разом від 1. липня до 31.серпня 1922 250.000 332.510 75.000 800 30.000 Прибутки разом згід- но прилозі-з серпні не було жадних при- бутків) 450.000 126.258.50 пв.Кор. 1.000 Отже мені належить від 1.липня до 31. серпня видані дні Уряду суми: 206.251.50 75.000 800 30.000 Отже Урядові належить від мене за липень липня 200.000 1.000 Згідно рахункові з 1. липня мені належить з 1.січня 1,900.000 1,765.787 235.000,- австр.Кор. нім.Мар. ут.Кор. 800 30.000 Чеськ.Кор. Данськ.Кор. 14.000 100 Згідно зьогоднішньому рахункові мені належить за додат- кові виплати за мі- сяць липень 206.251.50 75.000 Тому мені належить від Уряду за час від 1.січня до 31.серпня: 1,700.000 4,972.018.50 310.000,- австр.Кор. нім.Мар. ут.Кор. 800 30.000 14.000 100 За те Урядові від мене належить шв.Кор. 2.000 Берлін, дня 31.серпня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: ВИДАТКИ від 1. до 31. серпня 1922 А. Місії. 1) Консул Оренчук Мінхен н.М.10.000 2) Полк.Сікевич, Будапешт, на вере- сень ур.Кор.25.000 3) Фін.Комісія Бер- лін, виплачено Сапіцькому за ра- хунок Мін.Фін.Чи- жевського н.М. 3.118 4) Послу Шульгіну Париж фран.фр. 800 Б. 1) Е.Чикаленко серпень а.К. 100.000 2) Учитель М.Кракалія (допомога на ліку- вання) п.М. 30.000 3) друга виплата на кон- то урядового боргу гол.гульд.12.000 (чай) фірмі Грусер і Філіпсон Амстердам н.М.150.000 Сума всіх видатків 163.118 25.000 800 100.000 30.000 н.М. у.К. ф.фрк. ав.К. п.Мар. Берлін, дня 31. серпня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТА- МАНУ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВІЙСЬК У. Н. Р. Маю за честь декласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію привітання висланого на руки угорського посла у Варшаві Українським Селянсько-Парламен- тарним Союзом. з нагоди національного угорсько- го свята дня 20 серпня ц.г. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКО-ПАРЛАМЕНТАРНИЙ СОЮЗ I-го вересня 1922 . ч.77 ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. копія ПАНУ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Президія Українського Селянсько-Парламентарно- го Союза має за шану повести до Вашого відома, що з нагоди національного угорського свята дня 20 вересня п.р. нею послане було на руки угорського посла у Вар- шаві таке повітання: / переклад з французької мови / Угорське посольство, Варшава. Шляхетному і великому угорському народові, який ву- мів геройським подвигом скинути з себе бельгевицьке армо, в день національного свята пересилають приві- тання ті, що вже четвертий рік борються проти бель- вицького скупанта на рідній Україні. І ми хоча опи- нилися сьогодня на еміграції, віримо свято, що ве- ликий Будапешт подасть внедовзі братерську руку віл- ному Києву і в цей урочистий для угорського народу день ми кличемо йому "Ельєн." Президія Українського Селянсько-Парламентарного Союзу. Мурелький. Пресиме прийняти запевнення правдивої до Вас пошани. Головуючий Мурелький за Секретаря Барановський. оригіналом згідно: Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ, копію мого листа з 4-го цього вересня на імя Го- лови Дипльоматичної Місії в Румунії п. Мацієвича. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Жанцеляри Голови Ради Народніх Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ 4 вересня 1922 р. Ч КОПІЯ. 61 Високоповажний Костянтине Андріановичу. Мав інформації про Ваш скорий приїзд до Тарнова і тому хвилий час не писав. Але гадаю, що Ви стримаєтесь з виїздом з огляду на майбутні візити, і сподіваюсь, що мій лист застане Вас в Будапешті. Мене дуже непокоїть справа К. Він сам обіцяв писати і безнадійно замовк. Тих грошей ми чекали все літо, а тепер вони особливо потрібні. Прошу Вас написати мені про стан справи і впливути на її прискорення. Цікаво також мати інформацію про положення нашого адмірала. Певно, Ви у себе відчуваєте, оскільки акції бельшевиків починають падати і оскільки справа нашої боротьби знову становиться актуальною. Отже прошу Вас використати "візити", вступивши в контакт з відповідними чинниками. Протягом останнього місяця збираються остільки поважні "хмари", що Ваш приїзд був би необхідним. Треба намітити точки для "координованої акції". Коли з приїздом затримаєтеся, прошу також інформацій про становище і сучасну кількість наших інтернованих волків в Румунії. З урядом Грузії ми вступили в тісний контакт а тому прошу Вас звернути увагу на представника Грузії, коли такий перебуває в Букарешті. З побажанням успіхів в Вашій відповідальній праці А.ЛІВИЦЬКИЙ. оригіналом згідно Директор Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ 6 " вересня 192 р Ч 463 62 ЕКСПЕДЕЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь покласти ВАШІЙ ЕКСПЕ- ДЕНЦІЇ, копію мого листа в 4 вересня ц. р. до Пана Голови Дипломатичної Місії в Бельгії та Голандії Яковліва. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 4 " Веснян 1922 р. Ч. 466. КОПІЯ. 63 ДО ПАНА ГОЛОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В БЕЛЬГІЇ ТА ГОЛАНДІЇ А. І. ЯКОВЛЕВА. Високоповажний Пане Міністре. Рада Міністрів, розглянувши детально Ваші цінні поспівції, поставилає цілком позитивно і прийняла відповідні постанови. Вам надіслані спочатку необхідні повноваження, а потім і належні інструкції. Рада Міністрів і Пан Головний Отаман остильки за- цікавлені переговорами з бельгійськими капіталістами, що готові на далекосягаючі уступки і прихиле для підприємців бельгійців. Прошу Вас невтішно провадити переговори і повідомляти мене по адресі: Tarnów ul. Kowalskiego 618 d. Liskowej Andrzej Złiricciemu. Коли б умови, зазначені в інструкції, не задовольни- ли чомусь Ваших контрагентів, прошу негайно повідомля- ти мене. І я дбатиму про додаткові для Вас полонення. В екстрених випадках уважаю можливим, щоб Ви приймали рішення за свою відповідальність, повідомляючи негай- но уряд. Гадаю, що зараз мент найбільше спеціалівий для показаних перетрактацій з капіталістами. особливо бель- гійськими. Європа постверезилась від свого часового захоплення бельшевицьким кокетуванням, і переконалась нарешті, що культурному заходу не по дорозі з диким світським еходом. Тепер напередодні ліквідації бель- шевизму капіталістам. особливо бельгійським, треба своєчасно подбати про відповідні договори з тими орга- нізованими силами, що неминуче прийдуть на зміну бель- шевизму. А такою єдиною силою на Україні може бути тільки уряд У.Н.Р. в Головним Отаманом на чолі. Коли вони допоможуть нам в цей екрутий для нашої боротьби час, те український народ зуміє віддячити за таку велику пос- лугу. І тому нас не лякають ті забов'язання, які доведеться дати. Найголовнійше, щоб тут на еміграції вони допомгли нам продовжува- ти нашу боротьбу і зберегти наш державний центр. нашу армію і нашу численну еміграцію. Коли Ваши переговори затягнуться, буде би цікаво, щоб Бель- гійський Комітет видав якийсь невеликий аванс на підтримку при- наймні Вашої Місії і нашої Місії в Парижі. бо Вам треба притяг- ти помішників для праці, а О.Н. за браком коштів мусів виїхати з Парижу. Коли негайно не прийде допомога, доведеться закрити наші представництва навіть в таких державах, як Франція і Бель- гія. Я не кажу вже про надзвичайне злиднене становище наше на терені Польщі. Розуміється, найбільше значиння мають для нас майбутні перспективи. Себто, мусимо забезпечити себе на той момент, коли матемимо змогу виступити на Вкраїну, бо не сміємо іти туди з гол- лими руками. Про Ваші перспективи прошу мене повідомити. Наш уряд весь час тримає постійний зв'язок з Україною і має належні інформації. Тільки відсутність коштів не дає нам можли- вості розвинути більшу і рішучу акцію. Прошу тримати контакт з представниками уряду Грузинського, з яким інтереси нашн цілком солідарні, і з миттєво перенаправлено перейрактував в Варшаві З поважанням і щирою повагою А. ЛИВИЦЬКИЙ. оригіналом згідно Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 7 " вересня 192 р. ч 203. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ . Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ. копію мого листа в 7 вересня п.р. на імя Консула У.Н.Р. в Гланському Полковника Павлика.- ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 7 " Вересня 192 р. Ч 205 ТО ПАНА КОНСУЛА У. Ч. Р. В ГДАНСЬКОМУ Полковника ПАВЛІСКА. З одержанням листа Вашого від 4 / IX по- відомляю, що пропозиції Ваши не можуть бути прийняті Урядом, не дивлячись на надзвичайно скрутне матеріальне становище нашого державно- го центру. Уважаю нелопустимим, щоб громадянин укра- їнський звертався офіційно до Уряду У. Ч. Р. з пропозиціями такого змісту. З огляду на загаль- ний тон і конкретні умови Ваших пропозицій по- відомляю, що листа Вашого не буде поставлено на обговорення в Раді Міністрів. Листа: Прошу прийняти запевнення і т. п. А. Ліщук? оригіналом згідно Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ 7 вересня 1922 р. 4 Додатка ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь покласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ, копію листа одержаного мною від Консула У. Н. Р. в Гданському Польковника Павлюка 8 4 вересня п. д. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів Високоповажний Пане Прем'єре. "О мене походять відомості, не знаю на скільки правдиві, про критичне становище, в якому опинився наш Державний Центр У.Н.Р. Не кажучи вже про специфічну важку політичну атмосферу, я маю на увазі матеріальний стан активних робітників на полі збереження Державного Центру, де горстка останніх могиканів, без забезпечення завтрішнього дня, очікує своєї судьби і долі, і як колись в грозні і критичні моменти, на мою долю випадало рятувати Центр, так і тепер я дозволю собі зробити Вам одну пропозицію, а саме: я готовий прийняти на себе витатки на утримання необхідного, мінімального, працевлаштового Державного Центру. Я завжди базировався в життю лише на свою особисту працю і свої сили і, підучи цю пропозицію, я рахуюсь реально з неумолимими правами життя, маючи на увазі закон боротьби за існування. Моя пропозиція спирається на слідуючий калькуляції: подібно , як я на економічному товаристві збудовав моє істнування, як представника Держави, собто Консульства, а також і громадського діяча, так і май Центр повинен мати свої самородні джерела економічні постійного постачання матеріальних засобів, необхідних для утримання Державного Центру. Таким чином державні урядові особи, працюючи над збереженням Уряду, немов оберегаючи святий вогонь, який повинен бути захований до моменту повернення на звільнену від ворожої окупації Україну, рівнообіжно працюють на економічному ґрунті в відповідно ворганізованих інституціях в повній незалежності від яких би то не було впливів, елементів чи орієнтацій. Що торкається таборів, то вони повинні преобразуватися в вільні осади без диявольського кольчатого лавутиння і стати центрами, керамечного, цегельного та цементового промислу на підставі заповнень людей та європейських інституцій, працюючи на відбулову Європи. Ви знаєте, Високоповажний Пане Прем'єре, мене ні стільки, що коли я щось пропоную чи говорю, я рахуюсь в першу чергу з відповідальністю за мої слова. Пропонуючи вищесказане, я рахую все зазначене можливим до здійснення. Я астерігаюсь, що в даному разі я спираюсь лише на себе, да мій розум та досід і рахую ли- ше на свої руки. По за моєю пропозицією не скривається ніяка орієнтація, жадна політична комбінація, ніякі держави, державне об'єднання, ні групи людей - я вільний від всякої "орієнтації", крім на власні сили, під знаком великої суверенної Соборної Укра- їни, о формі правління установленій всеукраїнським Парламентом, а до цього часу У.Н. Р. Як примір, можу поставити себе: що коли я, будучи в Данцігу оглядався лише на міністерські асигновки, я попав в шаленні борби, знищив здоровля і мою марку, а коли став самостійно добуватись засобів на економичному полі,- я повертаю втрачене здоровля, відродив добру марку і поплатив борги, які придбав на державній службі, а відносно моєї марки, то можу ска- зати, що найбільші європейські промислові трести, концерни, сі ін- дикати та фірми - охоче входять зі мною в ділові стосунки, а без золотого запасу моя кредитоздатність рахується на міліони і живу я, а на ряду зі мною десяток не менш життєздатних людей - ук- раїнців. Мої основні, кардинальні умови будуть слідуючі: I. Виїзд цілим мінімальним апаратом Уряду У.Н.Р. з Тарнова, на приклад до Данцігу, де я забезпечую правом побуту, помешканням і т. и. II. Зобов'язання виїжджаючих до Данцігу осіб нести працю, побіч політично-державної, торговельно-промислову. Моїми засобами для переведення нижескаванного мають бути: I. Забезпечення мого впливу на загальну роботу Уряду; II. Віддана під моє керовництво Міністерства Народного Господарст- ва та вплив на Міністерство Фінансів; що до Міністерства Закор- донних Справ, то воно будучи поставлена на відповідний ґрунт, тільки скрипить свій престиж і самостійність. III. Мої прислуговувалоб право учинення займа на перші потреби пс за межами Європи, а також урегулювання консулярних бюджетів всіх наших представництв; IV. Табори та еміграція залишаються в Польщі під охороною експо- зитури Уряду. Пропозицію що прохаю рахувати в силі на постів 15 днів від сьогоднішнього числа, після чого, на підставі принципової вго- ди я виступлю з податковим, детальним проектом. Мої зобовязан- ня входять в повну силу на протязі трьох місяців з дня виявлен- ня агоди в боку Уряду. Оскільки я помиляюсь відносно важкого матеріального становища Державного Центру, тоді я беру мою пропозицію назад. Прийміть, Високоповажний Пане Прємьєре, заяву моєї глибокої до Вас пошани ПАВЛІК. Данциг 4 вересня 1922. орігіналом згідно Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВІЙСЬК У. Н. Р. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕН- ЦІЇ, копію листа з 2.IX.22. п.Надзвичайного Посла і Уповноваженого Міністра У.Н.Р. Василь ко на моє ім'я. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів Надзвичайний Посол і Уповноважений Міністр Української Народ.Республіки Берлін дня 2.IX.1922 . Дістав Ваш наказ в І квітня ц.р.ч.528 тільки недавно. Позаяк я предложив Урядові I січня ц. р. точний обрахунок і з того часу посилав обрахунки що місяця. то цими обрахунками дається відпо- відь на Ваш наказ ч.528. Дякую за ласкавий лист в 5 липня і пoдтверджую одержання наказу ч.807 з 8 липня: в справі присланої мені повновласті ч.807 з 5 липня Би побачете високоповажний Пане Міністре Президенте мою точку погляду в приложені копії мого листа до п. Міністра Токаржев- ського. Я завше готовий піти на зустріч бажанням Високої Ради Міністрів. а особливо Вашим бажанням високоповажний Пане Міністре Президенте, але я не в стані працювати згідно Вашому бажанню в п. Міністрам Фі- нансів Чижевським і то зі слідуючих причин: а/п.Міністр Фінансів /який зрещтою ніколи не повідомив мене офі- ціально про своє приняття посади/ живе у Відні а я перебуваю тут: справи, про які я з ним мушу порозумітись здебільшого такі делікат- ні що вже в оглядy на німецьку почтову цензуру неможливо трактува- ти їх в листах.. б/ п. Міністр Фінансів зрещтою ухилявся від кожного порозуміння зі мною. Він заключив писаний договір в маленькому біржовом фірмок Бішоф і Ко в Женеві та Дром Мексиним не подбавши о попереднє порозуміння зі мною чи то повідомити мене про це признаймні по заключенню договору хоч йому точно було відомо що той самий договір був предложений мені у всякому разі з менш одіозними та компромітуючими наш Уряд умовами і що я відмовився від заключення; зрещтою, як відомо я все ще голово- Місії в Швайцарії і вже з цієї причини мав би право вимагати щоб на території Швайцарії німого без мойого відома не робилося. Високоповажний Пане Міністре Президенте: мої висновки є висловом мого великого внутрішнього не задоволлення: коли я з них не роблю жадних дальших консеквенцій. то причина полягає в тому, що я не хочу належати до "пацюків які втікають з потопаючого корабля". У кожному разі я подав би, як далі обґрунтовання мого терпін- ня. що моє непохитне довірря до Головного Отамана та до невеликої скількисті патріотичних людей, до яких я поволію собі зачислити спеціально Вас, високоповажний Пане Президенте, не дозволяють мені, що корабель У.Н.Р. потопає. В прилові пересилаю Вам, високоповажний пане Міністре Прези- денте .мої обрахунки закінчені 31 серпня ц.р., в яких Ви побаче- те, що крім обрахунку предложенного І січня ц.р. мені належить від Уряду з І січня ц.р. австр.Кор.I.700.000.-,нім.Мар.I.972.000. уг.Кор.310.000.-франц.фр.800.- пол.мар.30.000.- ч.К.I4.000.-лан. Кор.I00. зате Урядові від мене належить шв.Кор.2.000.- Моя жінка сердечно дякує за Вашу ласкаву память і доручає ме- ні перепати Вам, високоповажний Пане Міністре Президенте, її найкращі привіти. Користую з нагоди переслати Вам, високоповажний Пане Міністре Президенте, нові вислови моєї надзвичайної пошани та поваги. ВАСИЛЬКО.- з оригіналом згідно Директор Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департ.Чужоземних Зносим " " Вересня 1922 р. ч..../933 До Пама Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Має честь переслати при цьому копію обіжника ч.12. з 8.IX.22 р. ч.І7Іт/829 для відповідного докладу. За КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносим. Міжнародна Економічна Конференція в Гаазі, як рівно й Конференція експертів в Гаазі, дають яснравий доказ того, що до- теперішні плани і методи, вибрані міро-даними чинниками світової політики для розв'язання досі не вирішених політичних питань між- народного характеру, далекі від того, щоби праворучи нормальні відносини на Сході Європи. Рішення, що западають на міжнародних конференціях без уча- сті і згоди легальних заступників заінтересованих народів, силою своєї односторонності поваблюні вже згори всякої матеріальної вартості. Накращим прикладом цього являється дотеперішні торго- велині договори, заключені Світським Урядом України в умовах різних європейських держав, в серйозну реалізацію яких по кількох невдалых спробах зараз вже не гірять навіть самі контрагенти. Ця анекдота росте з дня на день - в миру абіляння числа таких без- результатних спроб допровадити до порозуміння між заходом і схо- дом. Таким чином на європейську дипломатію не можуть остаться без наслідків різні ноти, профести и заяви надих дипломатичних пред- ставництв, подані в межах, наприклад попередніми обіжниками Мі- ністерства, які вирно висоювали дійсний стан справи на Сході Єв- ропи, а головним чином, на Україні і нераз вказували на даємні зуспілля західнього Європи втягнути Соцітет у круг культурних держав Світу. Вже після першої зустрічі Заходу зі Сходом Європа починає приходити до переконання, що дотеперішня політика большовиків ске- рована до вимаксовання їхніх правдивих планів - а саме : реаліза- ції ідеї большовизму через викликання світової революції, і що та політика буде через те припинена пітк на однаково правильній, реа- лізованих на позитивні результати, плак - плак насильного привер- пення ладу і порядку на Оході. Після Конференції в Генуї і в Італії міжнародна ситуація пересунула справу взаємовизнання російських питань з міжнародного горівку на терени внутрішніх відносин в Росії. На міжнародній арені, як це виявилося в Генуї і в Італії, бойовики взяли в більшості своєї доси мобілізовані сили і там вичерпали на разі всі засоби свого політичного життєвого. Свої спіки бойовики самі являють дуже неприйнятним, рапальським трактатом для них тільки тактичними звардяжами в мінімальній боротьбі з західними державами, зате пересунення рішення про спосіб поглянути російської господарства в орбіту світового економічного життя на північ - дає бойовикам можливість відтискася і всією енергією спрям сконсолідованих своїх внутрішніх відносин. Таким чином, бойовики хотять показати великих державам свою добру волю і рівночасно доводити, що навіть при таперішніх монопольних стосунках торговельні вносини з осіб можливі. Тому то все в найближчому часі треба чекувати поряблення бойовиками нового економічного курсу, що буде мати вплив на відповідні зміни політичного, адміністративного і юридичного характеру. Відповідні промо зарадження будуть мати на цілі - крім пропагандистських завдань, також доводити Європі, що вони зірвалися в дотеперішній режимом диктатури і торору, як не конче необхідними зараз новодами правилами у Собівських держав. Бойовики добре знають, що таку зміну курсу на репа виготовляє ли оболонні бойовикам і що їм тим самим вдасться прикрити дісну свою ціль, зважану візнику курсу - а саме, адоптувати тактичного засобу для останнення своїх цілей на міжнародному горизонті, чого їм не вдалося досягти в Генуї і Італії. Боротьба, поведена бойовиками в Генуї і продовжувана, хоча в тесніших формах, в Італії закінчилася на разі перешкодами; одначе вона дала їм не лише переглянути докладно позиції противника, але раз ходить бойовикам тільки про стигнення своєї резервів для останнього різанного бою. Від цей може бути дріжка; або бойовики зір уть в допереднішні методами порозуміння і перейдуть до військових операцій, або вони продовжуватимуть мирний плях і пристосуються до політичної міжнародної ситуації тим, що в себе дама поглибить далі. - 8 - ще зміну курсу по розчету еволюції бойльовикаму, щоби там утворити умови для моливого відновлення перерваних переговорів. на яких бій бойльовики не рішаться, - наслід для них буде один - однаковий : їхній упадок. Мілітарне отріця входу в організованні заходи дасть перевагу останньому, бо велика і мала Антанта після повдихних спроб порозуміння з Совітами підуть разом, утворять одиний могутній фронт, по кращої того на свої союзні і заприпаконі держави; совітки повинуть гору навіть у тому нападному, коли би Німеччина впала на боці росії. Продовжування з фіктивною опозицією бойльовикаму закінчився таким же самим результатом для бойльовиків. І тактика доведе до остаточного розкладу комуністичної партії, вияви якого так дуже по- мітні вже після перших незначних змін програми на користь капіталістичного буржуазного заходу. Не схворить ситуацію, сприйнявши внутрішнім антибойльовицьким елементам, які використовуючи момент, кинуть в народ, до так веролом ставиться до режиму бойльовицького правління вааралі, відповідні дозвити і приємлять таким чином упадок бойльовиків. Тим останнім акціям придуть в допомогу національні моменти, що постійно виявляються в формі на одних повстань, підтримані природними елементарними явищами, що виникали дякуючи руйнації господарні бойльовиків : неврожаї і голодом. Згідно з зазначеними полівостями силою факту придуть на порядок деяких світової дипломатії всі антибойльовицькі сили, які в розв'язанні російської проблеми мали для Європи ледве чи другерядне значення. По газетним відомостям останнього часу всі антибойльовицькі організації непослуханням бойлів на міжнародному грунті почали вже проявляти свою активну діяльність. Такі акції, коли вони будуть іти в супереч інтересам заінтересованих в упадкові бойльовиків до мав народів і до повної міри паралізуватимуть діяльність протибойльовицьких державних новотворів, могут спрацюватися до розбиття єдиного протибойльовицького фронту, на вихід тільки на користь бойльовикам і підсилить їхню, зараз насрів підкопану, позицію в краї і завердоном - анов на деякий час. Армія Української на однобої Республіки , до в даний чинт пз- ляється єдиною // російською антибольшевицькою силою на Оході. Берон не може ба дуже пригадатися експірі вояких антибольшовицьких угрупо- вань, в тому числі і групи революції-рангеля, що суперечать патріоти ним почуттям нелого ковацтва і державно-національним зважанням укра- країнської народньої Республіки. Особливо необхідно провити ворон в тому нападкові, коли під час розрізів на Україні в Іхнім національ- ним гаслам прийшла би туде яка- небудь друга ч. на сила з своїми все дискредитованими серед української людності лозунгами. Продр- ження анархії - по неминучі наслідок цього пкту, а доказом того являється дотеперішні надалі мантира денікіна і рангеля на Півден- ній Україні. Пильне слідкування за діяльностю антибольшовицьких російських угруповань, паралізування їхніх, нем ворожих виступів, і інтернування у негайному порядкові про кожу спробу цих груп, скеровану проти нас- Уряду Української Народньої Республіки, Міністерство закордонних справ ставить вам, дельмиджорник мако, одним з головних ваших завдань в да на мент. Як це вас пераз підкреслено, привернення ладу і спокою на Оході борони лежить також і у інтересі самації фанасового економич- ного становища Заходу. Західна варона опинилася наслідком всесвіт- ньої війни в повному економічному занепаді, а якого не може підійти ся имо різних дотеперішніх міжнародних конференцій. Без унормовання відносин на Оході, особливо на території України, котрої про вбінсть та воличченні засоби при одних багать зарально відомі, уздоровлення економічного клття перони - не можливе. Міністерство проходе вас, чельми аноними дани, мати вигазавана- чені міркування на увазі і підносити їх у відповідній формі колего разу в базах о цілальних, чи навіть приватних залках та розмовах з міреданьки державно-політичними чинниками і військовими та впливо- вими громадськими колами тієї держави, перед Українською Як засту- пається інтереси Української Народньої Республіки, як також в чужо- земними представниками, акредитованими в тій же державі. Рішеною в новах і меморан унах належить підносити послідовно ці думки з більшими чи меньшими їх варіаціями відповідно місцевим -5- політичним, економічним і громадським настроїм, щоб в той спо- сіб всі наша дипломатична праця розвивалась по різних центрах сві- тової політики була належно скоординована і поведена в односта- нному напрямкові. Рівночасно міністр ставо звертає Вашу увагу на факт, вияв- лений і підтверджений майже всіма рішеннями дотеперішніх міжна- родних конференцій, а саме, на акт перекони матеріальних моментів цих рішень над моментами політичними. Матеріальні моменти, з'ява- ні в нашому застосуванні, відіграють в розв'язання питання бунвої російської імперії безперечно значну роль, і тому належить Вам, Шановний Члене, мати їх все перед сичим і підносити їх перед міро- вими чинниками, щоб таким чином приєднувати Вашу діяльність до виявлених на міжнародних конференціях тенденцій міжнародної політики і резьво піддійти до справи використання їх в цілях та інтересах нашої державності. Замін другий не меншим завданням під даним момент: не увійти в самі тісні стосунки з тими чужозем- цями даної держави, що заявляли з країною певними матеріальними інтересами чи як власники підприємств їй як учасники останніх. Для вслування питання, хто саме і в якій мірі в чужозем- ців заінтересовані в Україні, Міністерство прохає Вас зібрати в як найкоротшому часі вичерпуючі матеріали і переслати їх мі- ністерствові. Ці матеріали повинні торкатися таких питань: а/ ви- яснення цих роких даних матеріальної зацікавленості чужозем- ців в Україні /які саме підприємства вони мають на Україні, яки їх стан під большишньою окупацією і т.д./. б/ вияснення цих про- тенцій, які мають власники чужоземних підприємств до Зольновиць- кого уряду, і які вони могуть представити тому «радові», по засту- пить большишньої владу, в/ вияснення цих умов, при дотриманні которих Уряд Української Народної Республіки міг би мати гарантії, що ці чужоземці будуть сприяли перед своїми урядами справи визнан- ня політичної незалежності України. Як в ТОКАР ТОКУ ПРОЦЕСИ НАГАДАННЯ /р.р./ ПЕРЕМІН МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ А-р КОЧЕТАН /в.р./ ПРИКЛАД ДЛЯ НАГАДАННЯ З офіційного сім'ю: ОШКОВСЬКИЙ В. М. ІРЖЕНІВСЬКА СУМЧЕНИЦТВО ВІДЗНАЄ. М.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "12" Вересня 1922 р. ч.258/945 Панові Керуючому Справами Директорії УНР. Міністерство має честь переслати при цьому втяги з докладів полк.Сікевича, Ґолови Місії УНР в "горщині за час з 16 до 31 липня і з 1 до 15 Серпня 1922 р. для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з докладу полк.Сікевича, Голови Місії УНР в Угорщині з І6 до З1 Липня 6/р. "...... Генерал Омелянович-Давленко виїхав до Відня. Російські монархічні кола розбиваються. З їх "обєднан- ня" виступив лідер партії Малама. Взагалі до партії "обєд- нання" в Будапешті всі російські та козацькі групи став- лятья з недовіррям. Діло доходило навіть до сутичок, а на вечерці, яку впорядив російський офіцерський союз з добро- дійною метою - старшини клубу "обєднання" побилися з воза- ками." Витяг з докладу за час з І до 15 Серпня 6/р. "......Російські кола на Угорщині отримали в великий кількості примірників маніфесту Кирила до російського на- роду і до війська. З того приводу скрізь на Угорщині були серед росіян великі дебати, які закінчилися розпадом монар- хичної групи/"Обєднання"/, при чому з неї виступило багато членів, в тому числі Малама, Строгано та вся військова Вран- гелівська організація, які не згодилися визнати Кирилла за- ступником царського престолу. Між іншим суперечки на цю те- му мали наслідком поєдинок між головою організації "Обєднан- ня" Казеньком та полковником Строгановим /партії Миколи Ми- колаевича/. Дуелянти помінялись лише вистрілами в манежі в присутності мадярських гусарських офіцерів. Відомий провокатор /партії "Обєднання"/ Зелений, який отримав багато грошей від монархичної організації на те, щоб розбити козацькі організації на Угорщині /імені Краснова/ та перетягти їх на бік організацій монархичних, досяг лишенъ того, що звербував до свого табору лишень 15 чоловік наймо- лодших козаків, за що старі козаки побили пану Зеленому пику. А старшинський суд чести позбавив його офіцерської ранги. Цими днями приїхав до Будапешту представник Врангеля полковник Лямпе, який заявив, що Франгель і його армія під- тримувати Кирилла не будуть. З оригіналом згідно : В. В. Наганешка У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департаменту Чужозем.Зносин. " 18 " Вересня 1922 р. ч...259/950 До Керуючого Справами Директорії УНР. При цьому Міністерство має честь пере- слати при цьому копії: докладу Місії УНР в Угорщині з 12.ІХ.22 р. ч.530, витяг з докла- ду тієї ж Місії з 8.VI.22 р. ч. 409 і докладу Консула УНР в Мюнхені з 12.ІХ.22 р.ч1396 - дл відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директора Департаменту Чужоземних Зносин. Витаг з докладу п.Оренчука, консула УНР в Монхені з 12.Вересня 1922 р. ч.1396. "... В послідньому часі зашли тут дві важливі події : перше - це оголошення берлінським радянським представництвом заклику до українських громадян, в котрому проситься їм втра- тою громадянства на випадок невалідтя большовицьких паспортів. Оголошення це мало на меті з одного боку задлякати наших грома- дин та таким робом підорвати економично наші Представництва в Німеччині, а з другого боку викликати вражіння, як будь-то би наших Представництв вже більше немає. Другою важливою тутешньою подією був факт оголошення ма- ніфестів бывшого Великого князя Кирила. Маніфести ці привіз з собою з Парижу князь Голіцин-Муравлін і не питалочися нікого з тутешніх монархистів велів їх друкувати по пів-мілона примір- ників кожного і негайно розсілати літаками і другими можливими засобами до Росії і України. Самі маніфести зробили тут мале вра- жіння, хоч що правда нашли вони підтримку у тутешніх правих ні- мецьких кругах. З російських партії підтримує Кирила явно тільки група Влімовського, тоб-то група народних монархистів. Праве же крило з Марковим ІІ на чолі, котре зараз находиться в Заварській місцевості Ліндау поки що офіціально не висказалося, але як ме- ні передасть в достовірного джерела, більшість е мабуть проти Ки- рила. Справу ту остаточно хотять вони вирішити на монархичному з'їзді і попрохали навіть у Кирила грошей на його влаштування. Кирила має їм одначе в допомозі відповіти, через те, що вони зра- зу за ним не станули город, і рішив скликати свій з'їзд, тоб-то групи Влімовського до Вісбадену. Ситуація зараз така, що можливість двох себе поборюючих монархичних з'їздів не тільки не виклю- чена, але навіть дуже правдоподібна. Агентом Кирила у Монхені е ген.Біскупський. Він то і зайшов був недавно до підписаного, аби висундувати ґрунт, як поставиться наш Уряд до особи Кирила. Під- писаний заявив йому, що коли Кирило признає самостільність та не- залежність України, як це була приміром зробила група Савінкова, то наш Уряд по всій правдоподібності був би склонним до навязан- на переговорів відносно контакту протибольшовицькі акції. На це відповів Віскупський, що Кирило стоїть на платформі "вільного Союзу Держав", причому одначе згори зазначив, що де-які справи а головно військо і дипломатія мали бути спільними. Одним відношенням України до Росії мало би по його словам виглядати менш більш так як Заварія до Німеччини із часів Вісмарка. Підписаний заявив тоді Віскупському, що на таку штуку ні Ярд ні ніяка укр. партія не піде. Зі слів Віскупського відніс підписаний враження, що він вже є в контакті з малими українськими групами, а саме , з "Вільним козацтвом" - читав Полтавець, та здається навіть з "Директорією Швеця і Макаренка у Відню". Крім цього належало би тут згадати, що Віскупський стрaшенно цікавиться також політичною констелляцією, як Чорноморський Союз, котрий по його словам має бути для нас дуже вигідним. Це безумовно так, але тільки то-ди, воли Союз цей був би своїм вістрям звернений проти апетиту Москви, також, як собі його представляє Віскупський. Союз цей мав би - власне кажучи - за задачу підготувати все для будучої Росії. Ідея "чорноморського Союзу", котрої зараз притримуються так звані монархисти-конституціоністи, виникли з плану, котрий ділить Росію "на зони", очевидно не в тому смислі, що ті "зони" мають стреміти до - скажемо - як найдальше Ідучої самоуправи, а тільки кожна з них має поки що завести порядок у себе в тієї ціллю, щоб як найскорше об'єднатися. Таких "зон" передбачається поки що чотири: великоруська, українська, чи пак по їхньому "малоруська", кавказька та Сибірська. Українську "зону" в послідньому часі розширено на чорноморську, так як така назва більше підходить українцям Це оживлення монархичного руху в Заварії, з одного, а виступ большовицькою пропаганди проти нас, з другого доку, приневолило підписаного відбути цілий ряд конференцій, щоби це раз ясно і недвозначно зазначити точку погляду нашого Уряду. І так 22-го Серпня ц/р відвідав підписаний директора в М-ві З.О. барона Льца, 23 переговорив з старшим радником в М-ві Внутр.Справ бар.Фрейбергом. Дня 45 Серпня навістив політичного референта Мюнхенської поліції, 29-го Серпня англійського Консула Робінзона, 31-го Серпня начальника паспортного відділу Мюнхенської поліції, 6-го Вересня Угорського консула бар.Веліча, 7-го Вересня Австрійського Генконсула Ф/Гааз, 8-го Вересня бувш.Заварського Премера і теперішнього Президента "Регіерунг - Обербалерн" фон Кара, а дня 9-го Вересня переговорив з редактором найбільшої тутешньої газети бароном Інгельгардом. На кінець дня 12-го Вересня відвідав генерала Людендорфа, з котрим мав одногодинну розмову. В най- близчих днях підписаний відвідає це декількох відніших осіб, про що в свій час не занехаю окремо доложити. З оригіналом згідно : М.Кобальський В.о. Начальника дипломатичного Відділу Витяг з докладу Місії У.Н.Р. в Угорщині з 8-го липня 1922 року ч. 409. "Цими днями одвідала Українську Місію в Будапешті /в своїй особистій справі/ пані Бек із своїм сином з першого шлюбу Тибором Вітвіндіч. Перший чоловік пани Бек був мадярки і тому п. Тібор Віт- віндіч є маларський громадянин. Народився він в Варшаві, але дов- гий час мешкав в Одесі, де його батько мав приватну службу; під- час панування большовиків батька п. Тібора було взято, а мати від- далась заміж у-друге. Мас Тібор скінчив середню школу, добре во- лодіє російською мовою, але говорить з чужоземним акцентом, який дуже нагадує жидівський. Вони своє маєть документи російські, але не большовицького уряду. Біля Одеси вони мали своє нерухоме майно, де самі мешкали і де Тібор займався риболовством. Тібор з матір'ю виїхали з Одеси 14 квітня, прямуючи через Харків, Москву, Ригу та Лімеччину. Пані Бек їхала під своїм диво- чим призвищем. Залишили вони Одесу через те, що там стало не мож- ливо жити : скрізь голод і ніяка праця не дає такого заробітку, щоб можна було прохарчуватись. Вищі совітські урядовці отримують /не регулярно/ по 6.000.000 рублів місячно, але на цих грошах жи- ти не можна /один фунт чорного хліба - 130.000 рублів, один фунт олиї - 1.000.000 рублів, один фунт цукру - 1.200.000 рублів, один фунт масла - 1.800.000 рублів і т.п./ Робітники теж не можуть за- робити на харч. На базарі в Одесі є всячина, але нічого купити, че- рез цілком фантастичні ціни, не можна Добре живуть лишен комуні- сти /це переважно жиди/; ті всього дистантує, але комуністом треба бути активним ім, а не те, щоб тільки числитись в партії! /партію періодично "числять"/, живуть також добре всякі спекулянти, шахраї і т.и. Селянство та міське населення бідують страшенно. В Одесі голодного люду на вулицях - сила, а найбільш дівей. Грап- ляється бачити на вулицях і трупи. Що люди їли людей, про не - не чути, але падло їдять. Коли, приміром, коника здохне, то її зараз же шматують на мясо. Людність ставиться рішучо вороже супротив большовицької вла- ди. Люде тільки й кивуть тією думкою, що от-от хтось прийде та ви- зволить їх з під большовицької кормитги; тоді всі підуть за ним, хто б він там не був. Але трала, бо той сподівання визволитель привіз із собою транспорт хліба для голодного населення. Взагалі большовицька влада тримається тільки при допомозі збройної сили. Червона армія, по останній мобілізації, зменшена до мінімуму, аби тільки можна було оборонити проти внутрішнього ворога. На Вкраїні червона армія одягнена кепсько і взагалі утримується зле. Черво- ноармейці часто голодують і добувавть собі засоби для життя кра- діжкою. В Росії червона армія утримується далеко краще. Про черноморську червону флоту нема нічого говорити - во- на нічого не варта : кілька нездатних до бою міноносок та якісь старі пароплави... Дисципліна в червоній армії підтримується терором. Червоний командир має право за найменшу непослушність забити свого під- владного на місці. Свідомих комуністів в червоній армії немає, але щоби запобігти антибольшовицькій пропаганді, є в червоній ар- мії, в суміж з несвідомими елементами, певний відсоток свідомих. Крім того, за діяльністю червоних командирів пильно доглядають політичні комісари /політкоми/. Залізничні рух поволі налагоджується - большовики отримали від німців значну кількість паротягів. Вліт з Москви до Одеси /в т.зв. "вагонах талпушках"/ коштує 14.000.000 рублів. В Одесі на совітських установах, а також в газетах є написи на російській та українській мовах, але більш нічого українського в Одесі не має. Взагалі ж українці і український рух переслідують- ся. Повстання на Україні не припиняються, але виявляються пере- важно в спорадичних виступах окремих "банд". Ці "банди" кінні і мають кулемети; вони появляються зненацька, нападають на потяги, псують залізниці, нищать большовицьке майно і самих комуністів і раптом зникають без сліду. Большовики страшенно бояться повстан- ського руху. Коли на румунській границі біля Тирасполя очинився був невеликий рух, то большовики цим дуже затривожились, почали хапком озброюватись і т.д." -2- Стан медичної допомоги дуже сумний. Медикаментів в аптеках майже немає жадних; лікарні переповнені; хорих утри- мують дуже кепсько, бо немає чим їх ані лікувати, ані навіти годувати. Американська допомога голодним А.Р.А. - це крапля в морі. Все, що американці дають на засів, бойшовики пере- возять на Волгу. Університети функціонують, але професорів мало. Медич- ний факультет в Одесь істнує. Функціонують також і вищі тех- нічні школи. Є ще народні університети, де переважно виклада- ється "політграмота". До університетів та вищих шкіл студент записуються головним чином за-ради "пайка", який видається всім студентам. Старих гімназій немає; є школи першої та другої категорії /"розради"/. В цих школах хто хоче, то вчиться а хто не хоче, то й ні примусу ніякого. Починаючи вже з третьої класи, науки викладаються, як у вищих школах /лекції/. Суспільство /не бойшовицьке/, як на Україні, так і в Росії до Французів ставиться негативно. Не зважаючи на все, серед громадянства скрізь виявляється орієнтація на німців. Голова Місії полковник СІКЕВИЧ / в.р./ З оригіналом згідно: Мюльштейн В.о.Начальника дипломатичного Відділу. 2 вер січня о 9 I/2 год. вечора відбувся другий блакучий раут в Міністра-Президента гр. Бетлена на честь членів ХІ між- народного парламентарного конгресу. На цей раут було так за- про сно українську дипломатичну Місію ін-корпоре. На рауті, крім осіб, згаданих в попередньому рапорті /ч.516 в 7 вересня/ були ще : Голова „ерфави - адмірал Горді, ергарцор косил з ро- динною та напєськії нунції кардинал Скіоппа. Тут члени Української дипломатичної Місії мали нагоду по- зна омитися і розмовляти в видатними членами парламентарно- го Конгресу, засобуючи їм сучасний стан української справи і необхідність в інтересах всієї Європи визнання де-о ре Україн- ської Народньої Республіки та її законного уряду. Розмови вели- ся з представниками Італії /д-р Маджоріно Ферреріс/, Японії / д-р Бакхіро Імацумі/, Німеччини / проф. Вайде/, Австрії /гр. Черпін/, Угорщини / о. Лісваль/, з представниками голандської та флямандської преси /А. Вербек/ і др. Всі наші співбесідники виявили велике зацікавлення ук- раїнським питанням і висловлювали свою прихильність до нашої справи. Між ними, проф. Кайде був здивований тим, що ані на парламентарному конгресі, ані на останній конференції в «ондо- ні» не було зовсім представників з Наддніпрянської України, тоді як і величане і тут і там голосно гукали про своє лихо і домага- лися слушного розв'язання охідно-галицького питання, подаючи в цій справі силу меморандумів. "Було, - казав проф. Вайде, - таке враження, наче то Над- дніпрянці цілком єме погодилися з большовицьким режимом та з большовицькою московською владою, отому сидять навчки і не вва- жають за потрібне використати таку всесвітню трибуну, як ХІ міжнародній парламентарний Конгрес". Члени Місії, даючи на це відповідне пояснення, зазначили, що Наддніпрянці не погоди- лися з большовиками і доказом того є та невпинна та енергійна боротьба, яку ті в наддніпрянці ведуть з московськими окупан- тами, боротьба, яка ані на хвилину не вразає і доля триватиме, доки ми не досягнемо своєї мети - визволення нашої батьківщини з під московської кормити. Раут закінчився о 1 год. з оригіналом згідно : Слободан Свам Начальник дипломатичного Відділу. Високоповажаний Пане Міністре Президенте, Дістав Ван наказ з 1.квітня ц.р.ч.528 тільки недавно.Позаяк я предложив Урядові 1.оїчни ц.р.точний обрахунок 1 з того часу посил обрахункн що ніщця,то цими обрахунками дається відповідь на Ван наказ ч.528. Дякую за ласкавий лист з 5.липня і потверджу одержання на- казу ч.807 з 8.липня;в справі приєланої мені повновластні ч.807 з 5.ли- пня Ви побачите, високоповажаний Пане міністре Президенте, що точку по- гляду з приложеної копії ного листа до п.Міністра Токаревського. Я заме готовий пити на зустріч бажання Високої Ради Мініст- рів, а особливо Вашим бажанням, високоповажаний Пане міністре Президенте але я не в стані приєзвати згідне Вашому бажанню з п.Міністрою Фран- сіє Читевським і то зі сліду чих причин: а)п.Міністр Фінансів (який аректор ніколи не повідомив мене офіціально про своє прийняття посади), живе у Відні, а я перебуваю тут; справи, про які я з ним мушу порозумітись, здебільшого такі делікатні, що вже з огляду на півеньку початку цензуру, неможливо трактувати їх в лис- тах. б)п.Міністр Фінансів зректор ухилявся від кожного порозуміння зі мною.Він заключив писаний головир з маленькою фірмовою фірмою Відо- попередне 1 Ко в Києві та дром Мексики, не подбавши б порозуміння зі мною, чи то повідомити мене про це прийманні по заключенню договору, хоч йому точно було відомо, що той самий договір був предложений мені у всякім разі з менш одіозними та компромітуючими нап Уряд умовами, і що я відмовився від заключення; зректор як відомо а все це головор нанос Місії в Най- царії і вже з цієї причини мав би право вимагати, щоб на території Прав п.Міністра Президента Андрія ЛІВИЦЬКОГО. царів нічого без мого відома не робилося. Високоповажаний Пане Міністре Президенте: мої висновки є висловом мого великого внутрішнього незадоволення; коли я з них не роблю жодних дальших консеквенцій, то причина полягає в тому, що я не хочу належати до "пацків, які втікають з потапанчого корабля"! У кожному разі я додав би, як дальше обгрунтовання мого терпіння, що моє непохитне довір'я до Головного Отамана та до невеликої скількос- ти патріотичних людей, до яких я дозволяю собі зачислити спеціально Вас високоповажаний Пане міністре Президенте, не дозволяють мені думати, що вождь У.Н.Р. потапає! В приложі пересилав Вам, високоповажаний Пане міністре Президенте, мої обранки закінчені 31 серпня ц.р., з яких Ви побачите, що крім обра- жунку предложеного 1 січня ц.р., мені належить від Уряду з 1 січня ц.р. встр. Кор. 1,700.000.-, нім. Мар. 1,972.000.-; угр. Кор. 310.000.-, Франц. фр. 500-, пол. мар. 30.000.-, ч.К. 14.000.-, дан. К. 100.-, Зате Урядові від мене належить пз Кор. 2,000.- Моя жінка сердечно дякує за Вашу ласкаву пам'ять і доручає мені передати Вам, високоповажаний Пане міністре Президенте, 11 найкращі при- т. Користую з нагоди пересилати Вам, високоповажаний Пане Міністре Пре зиденте, нові вислови моєї надзвичайної помилки та поваги підп. Василько в.р. 2.IX. 2. Високоповажний Пане Міністре, На Ваші ласкаві три листи в 8.,11., та 20 липня, як також на- каз Ваш Ч.823 з 11.липня, дістали п.Міністр від мене тільки корот- ке повідомлення з Вад Емеу 1.серпня в справі нашого ген.Косуля Фонфе 1 консула Цалл в Мінхені.Користую з нагоди подорожі секре- таря нашого Посольства дра Володимира Левицького, щоб довести до Вашого відома слідуюче: 1. "Важні речі" обіцяні Вам в листі з 8.липня я не дістав. 2. В справі урядового запитання ч.823 про організацію нашого (хеблогтакож) хмммм д ЗМР робив за ДІЯ майже ознайомлення; закордонного представництва, ніг би я предложити Вам, пане Міністре ної пропозиції, тільки тоді, коли п.Міністр зволить мене повідомити чи Вами може бути вагалі виплачувана якась сума на удержання на- ного закордонного представництва і в якій саме менш більше висоти без грошей не можливо мати представництво закордонної а не значні суми, має стоять до розпорядишости на його удержання, неможливо пер- вести реорганізацію. 3. Про пожирення рапальського договору на Україну, згл.стан евентуального заключення нового договору між Німеччиною та Україн- ським сов.Урядом, я докладую, як п.Міністр о прилеті побачить, безпо- середньо нашому п.Головному Отанові - дотичні оптимістичні вра- жини, які п.Міністр привезли з Парижу, були мені дуже цікаві, хоч я, на жаль, бачу противоріччя між ними та наказом Полкаре в справі відношення до наших паспортів! 4. Дипльони для консула Куоні в Цріку та консуля Раушшльда в Стокгольмі я одержав і вручив їх дотичним панам - дипльом ген. Консули Християновена в Копенгазі я так і досі не одержав! 5. Потвердую одержання повновладств ч.807 з 5.липня ц.р.; і вже коротко висловився в майому листі до Вас з Емсу з 1.серпня про враження яке зробила на мене зніна тексту зроблена Радою Міністрів; відповідаль- ність за те, коли я через новий текст цієї повновладств буде безсильним у відповідному часі, мушу полинити високій Раді Міністрів, яка одобрила зніну цього тексту! 6. Сенатор Марголін відвідав мене в Емсі і повернувся знов до Аме- рики на цей раз вже зі своєю родиною. Його правильна думка, щоб ми відновили нашу Місію в Льондоні; при наших сучасних фінансових становищах це є неможливим. Посол Шульгін опо- вів мені, що Уряд сподівається більших матеріальних засобів з жерела, від критого Міністром Фінансів Чичевським. Як тільки ця сума стоятиме до розпорядження, мені дається дуже потрібним відкрити нашу Місію в Льон-доні (і то спеціально під перуванням Марголіна). Марголін вже тим для на- цінний, що не безупинно стається знати підозріння в непасливому ати- сенітизмі (під яким чи на жаль не без причини стоїмо за нашою нацією і ос- бливо в нашої урядової системи та нашого провідника Головного Отамана. 7. В прийомі пересилан Вам, високоповажаний Пане Міністре, обрахунок закінчений 31.серпня ц.р., звідки: Ви посачите, що крім обрахунку предло- женого мною 1.січня ц.р., мені належить від Уряду з 1.січня ч.р.: австр.Кор.1,700.000.-, нім.Мар.1,972.000.-, ут.Кор.310.000.-, Франц.Фр. 800.-, пол.мар.30.000.-, ч.Кор.14.000.-, дан.Кор.100.- За те Урядові від мене належить 2.000 шв.Кор. Моя жінка дякує сердечно за Вашу ласкаву память і ми обоє поси- лаємо Вам і Вашій Дружині наші найкріпші привітання; з повагою до Вас, Пане Міністре, відданий Вам підп.Василько в.р. 136, rue Braemt, St Josse. Bruxelles La Haye, le 5 février 1942 Mission Diplomatique Extraordinaire de l'Ukraine aux Pays-Bas et en Belgique. N° 291 Високоповажаний Пане інженере! Учим маю геть повідомити Вас до джкаду про Уповноваження, Перемишляний Левко Пана Президента Високої Дирекції, робочий вк і "Емблемній Зборник" з вдячою своєю маємо. Прошу дозволити, що переговори, речовога єльною, недуглива вам; але певних результатів я ще не могу подати. В дейшав на кое інспіруку з Уряду з повеленнями; на підставі: "Інсепіруку" з виробничою промовчій, які предмову до тижневого обговорення заїтнієрежовання котам. Поки що могу питати подати, що в приці- мі згада б, співпрацю облічна. З гиркою повагою Д. Дивовський Р.З. Прошу звернути увагу на нову адресу вгорі. Вд. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ловтня.....дня 1922р. ч.342 До Пана Голови Ради Міністрів. Маю за честь надіслати до відома Вашого, Пане Прем'єр-Міністре, копію листа п.Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р.в Париж у О.Я.Шуль- гіна до п.Генерального Секретаря Ліги Народів Е.Друмонда-з 6/ІХ ц.р. Керуючий Справами. Начальник Канцелярії. Le Président de la Mission ukrainienne à Paris Le Représentant de la R.D.Ukrainienne auprès de la S.d.N. Copie Paris, le 8 Septembre 1922. Excellence. Je viens d'apprendre que la Société d. Nations va se charger de régler la question des passeports pour les émigrés. Parmi ces émigrés se trouve un certain nombre de sujets ukrain- niens qui ne peuvent pas rentrer dans leur pays à cause de l'occu- pation de l'Ukraine par l'armée rouge bolcheviste. Jusqu'à présent ces émigrés ukrainiens étaient sous la pro- tection de diverses légations et missions du gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne dont je suis le représentant ici. Les passeports même délivrés par ces institutions étaient reconnus presque dans tous les pays. Tout de même vu que l'Ukraine n'est pas reconnue de jure par certaines puissances, il se présente quelquefois de graves difficultés pour les sujets ukrainiens et le tout puissant concours de la Société des Nations serait absolument nécessaire. Ainsi j'ai l'honneur de prier votre Excellence de bien vouloir transmettre à la Commission de la Société d. Nations chargée de la question des émigrés la demande suivante: 1. Prendre l'émigration ukrainienne sous la haute protection de la Société des Nations; 2. En cas de nécessité accorder aux personnes de nationalité ukrainienne des passeports spécialement attribués aux ukrainiens. Toutes les missions et légations de la République Démocrati- que Ukrainienne qui existent actuellement dans certaines capi- tales de l'Europe pourraient servir d'intermédiaire entre les émi- grés ukrainiens et l'office spécial institué à ce sujet à Genève Veuillez agréer, Excellence, l'assurance de ma très haute con- sidération. signé A. Choulguine. A Son Excellence le très Honorable Sir Eric Drumond Secrétaire Général de le Société des Nations. ГОЛСЬВА УКРАЇНСЬКОЇ МІСІЇ в Парижі Представник У.Н.Р. при Лізі Народів Переклад з французького. Париж, 6 вересня 1922 р. ЕКСПЕДИЦІЯ! Тільки що я дізнався, що Ліга Народів возьме на себе урегульовання справи пампортів для емігрантів. Серед оцих емігрантів є певна кількість україн- ських громадян, які не можуть повернутиись на батьківщину через те, що Україна окупована червоною большовицькою армією. Його Експедиції Вельмишанованому Ерікові ДРУМОН- ДОВІ, Генераль- ному Секретаре- ві Ліги Народів. Досі українські емігранти були під захистом ріж- них посольств і місій уряду У.Н.Р., який я тут заступаю. Пашпорти, видані цими установами, визнали майже всі дер- жави. Все ж таки з огляду на те, що Україна деякими дер- жавами не визнана de jure , українські громадяне зустрі- чаються іноді в поважними труднощами, так що могутня до- помога Ліги Народів є необхідна. Тому маю честь просити Вашу ЕКСПЕДИЦІЮ передати Комісії Ліги Народів, якій доручена справа емігрантів, слідуюче прохання: 1| Прийняти українську еміграцію під високу опіку Лі- ги Народів і 2| При потребі видавати особам української національ- ності спеціально для них призначені пашпорти. Всі місії й посольства У.Н.Р., що існують тепер у делких столицах Європи могли б бути посередниками між українськими емігрантами й спеціальною установою, яку буде для цього утворено в Женеві. Прийміть, Експедиціє, запевнення моєї глибокої по- шани. О. ШУЛЬГИН За згідність з французькою копією: Секретар Ц.К. КЕРУЮЧИ І СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Говтня 5 дня 192р. ч.74 До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь надіслати до відома Вашого,Пане Міністре, копію листа п.Голови Місії У.Н.Р. з Парижа до Генерального Секретаря Ліги Націй п.Грумонда- з 6-го Вересня ц.р.-в справі анкети Ген.Секретаріату що до бувш.Росії. Миронович Керуючий Справами Леповзевський Начальник Канцелярії КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ овтня... дня 1922р. ч. 373 До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь надіслати при цьому до відома Вашого, Пане Міністре, копію листа Пана Голови Місії У.Н.Р. в Парижі п. Шульгіна до п. Генераль- ного Секретаря Ліги Народів Е.Груммонда-з 6-го Вересня ц.р. Мищєкович Керуючий Справами Чиновник Канцелярії Le Président de la Mission ukrainienne à Paris Le Représentant de la R.D.Ukrainienne auprès de la S.d.N. Copie. Paris, le 6 Septembre 1922. Excellence. J'ai l'honneur d'attirer l'attention de Votre Excellence sur la copie de la note ci- incluse de mon Gouvernement et de vous prier de bien vouloir la communiquer à MM. les membres de la Haute Assemblée de la Société des Nations. Ayant appris que le secrétariat Général est chargé de faire une large enquête concernant l'ancien Empire Russe, je tâcherai d'ajouter de nouvelles pièces aux documents que j'ai déjà présentés à Votre Excellence dans les circonstances diverses sur la situation en Ukraine Veuillez Excellence etc. Signé A. Choulguine. A Son Excellence le très Honorable Sir Eric Drummond Secrétaire Général de la Société des Nations. ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МІСІЇ В ПАРИЖУ Представник У.Н.Р. при Лізі Народів Переклад з французької копії Париж, 6 Вересня 1922 року ЕКСПЕДИЦІЯ! Маю честь звернути увагу Вашої Експедиції на копії, долученої до цього ноти мого Уряду і ласкаво просити Вас довести її до відома Панів Членів Високої Асамблеї Ліги Націй. Довідавшись, що на Генеральний Секретаріат покла- дено обов'язок зробити ширшу анкету, яка охоплювала б увсю Російську Імперію, я буду старатися надсилати нові арти- кули до документів, які вже мному подано Вашій Експедиції з приводу ріжних обставин, що до ситуації на Україні. Прийміть і т.д. Підписав А.ШУЛЬГІН. Його Експедиції Високоповажному Пану Ерікові ДРУМОНДОВІ Генеральному Секретареві Ліги Націй.- За згідність: СЕКРЕТАРЬ КЕРУЮЧИ І СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Жовтня....дня 1922р. ч...34. До Пана Міністра Закордонних Справ. Нарешті наслати при цьому листування Міністерства з І-го Серпня ц.р.ч.879 в справі на- дання Секретареві Посольства У.Н.Р.з Туреччини п. Василеві Прилодькові титулу Першого Секретаря По- сольства без утримання з резолюцією власноручною ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ на цьому листуванню: запе- речень не маю.27/IX.НЕТЛЮРА." Дзюковський Керуючий Справами В.Члокаєвський Начальник Канцелярії Konsul der Ukrainischen Volksrepublik in München München, den …… 15 вересня …… 1923 ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, Підписані має за честь довести до відома Вашої Екс- целенції, що слідує: В послідньому часі зайшли тут дві важливі події: пер- ше – це оголошення берлінським радянським представництвом закли- ку до українських громадян, в котрому грозиться їм втратою грома- дянства на випадок незняття бойових паспортів. Оголошення це мало на меті з одного боку залякати наших громадян та таким робом підорвати економічно наші представництва в Німеччині, а з другого боку викликати враження, як будь-якоби наших представництв вже більше немає. Другою важливою тутешньою подією був факт оголошен- ня маніфестів бушного вел. князя Кирілла. Маніфести ці привіз з со- бою з Парижа князь Голіцин-Муравлін і не питаючись нікого а ту- тешніх монархістів велів їх друковати по пів мільйона примірникі кохного і негайно розсилати літаками і другими можливими засоба- ми до Росії і України. Самі маніфести зробили тут мале враження хоч що правда найшли вони підтримку в тутешніх правих німецьких кругах. З російських партій підтримує Кирілла явно тільки група Ефімовського, тобто група народних монархістів. Праве-же крило з з Марковим II-им на чолі, котре зараз находиться в баварській міс- церості Ліндау, поки що офіціяльно не висказалося, але як мені пере- дають з достовірного джерела більшість е набуть проти Кирила. Спра- ву ту остаточно хотять вони вирішити на монархічному з'їзді і поп- рохали навіть у Кирила грошій на його влаштування. Кирило одначе має їм в допомозі відмовити, через те, до вони зразу за ним не стану- ли горою, і рішив скликати свій з'їзд тобто групи Війновського до Вісбадену. Ситуація зараз така, що можливість двох себе поборюючих монархічних з'їздів не тільки не виключена, але навіть дуже правдопод- ібна. Агентом Кирила в Мінхені є генерал Віскупський. Він то й зай- шов був недавно до підписаного, аби висондувати ґрунт, як поставиться наш Уряд до особи Кирила. Підписаний заявив йому, що коли Кирило при- знає самостійність та незалежність України, як це приніроп зробила була група Савінкова, то наш Уряд по всій правдоподібності бувби склонним до названня переговорів відносно контакту в протибольшо- витській акції. На це відповів Віскупський, що Кирило стоить на плат- формі "вільного союзу держав", при чому одначе з гори зазначив, що де- які справи а все головно військо і дипломатія мали б бути спіль- ними. Одним словом відношення України до Росії малоби по його сло- вам виглядати менш-більш так як Баварії до Німеччини, з часів Віс- марка. Підписаний заявив тоді Віскупському, що на таку штуку ні Уряд ні ніяка українська партія не піде. Зі слів Віскупського відніс під- писаний враження, що він все є в контакті з малими українськими груп- ками, а саме з "Вільним Козацтвом" - читай Полтавець, та здається на- віть з "директорією" Швеця і Макаренка у Відні. Крім цього належа- лоб ще тут згадати, що Віскупський строгенно цікавиться такою полі- тичною констеляцією як чорноморський союз, котрий по його словам 3. нас бути для нас дуже вигідним. Це безумовно так но тільки тоді, коли Союз цей бувби своїм вістрям згорнення проти апетитів Москви, так-же як собі того представляє Біскупський, союз цей мавби - власне кажучи- за задачу підготовити все для будучої Росії. Ідея чорноморського Союзу, котрої зараз притримуються так звані монархісти-конституціоністи, ви- никла з плану, котрий ділить Росію на "зони", очевидно не в тому змис- лі, до ті зони мають стремити до - скелемо - як найдальше ідучої само- управи, а тільки козна з них має починати завести порядок в себе в тому ціллю, щоб як найскорше обєднитися. Таких "зон" предбачується покидо чотири: великоруське, українське чи пак по іхньому малоруська, кахказка та слібрська. Українську зону в послідньому часі розширено на чорномор- ську, так як така назва більше підходить українцям. Це оживлення монархічного руху в Баварії з одного, а виступ большовицької пропаганди проти нас з другого боку, припеколило підписа- ного відбуття цілий ряд конференцій, щоб щераз ясно і недвозначно заа- значить точку погляду нашого Уряду. І так 22-го серпня б.р. відбивав під- писаний директора в міністерстві закордонних справ, барона Ліца, 23-го переговорив з старшим радником в міністерстві внутрішніх справ бароном Грайбергом. Для 25-го серпня навмистив політичного референта мінхенської поліції, 29-го серпня англійського консула Робинзона, 31-го серпня на- чальника паспортного відділу мінхенської поліції, 6-го вересня угорсь- кого консула барона Веліча, 7-го вересня австрійського генерального консула З. Гааз, 8-го вересня бувшого баварського премієра і тапе- рішнього президента "Регіерунг-Обербайєрн" фон К а р-а, а дня 9-го вересня переговорив з редактором найбільшої тутешньої газети бароном Вигельгардтом. Накінець для 12-го вересня відбивав генерала Людендорфа, з котрим мав одногодинну розмову. В найближчих днях підписаний відбиває це декількох видніших осіб, про що у свій час не зазначає окремо доложи- ти. Прийміть, Ваша Високозвиче, запевнення моєї глибокої поваги і герої відданості вдалий Офлшук Русскій Народъ! Съ того губительнаго дня, когда Пресвѣтлый Государь Императоръ Николай Александровичъ, обманутый предателями, покинулъ Всероссійскій Престолъ, наша дорогая Родина извѣдала непосильныя страданія, познала позоръ порабощенія ненавистною чуждою силой, увидѣла Алтари свои оскверненными и, екровалленная, обнищала. Съ вершины могущества и славы Россія пизринулась въ темноту. Но сила духа народнаго непобѣдима, основа Русской мощи жива. Во всѣхъ Русскихъ сердцахъ горитъ яркая вѣра въ возрожденіе Родины, въ близкое торжество Русской народной правды. Мы уповаемъ на то, что жив Государь Императоръ Николай Александровичъ и что всѣ объ Его убіеніи распространена тьма, для коихъ Его спасеніе было угрою. Не можеть наше сердце отказаться отъ надежды на то, что вернется, Онъ, Пресвѣтлый, къ Престолу Своему, но для насъ ясно, что, впредь до освобожденія Русскаго Народа отъ злоб- наго гнета, Ему нѣть возможности открытого возсіять. Если же Всевышнему неугодно, чтобы Его Императорское Величество или Наслѣдникъ Цесаревичъ Алексѣй Николаевичъ дожили до близкаго узда для избавленія Россіи отъ безчестнаго ига, — то Всероссійскій Земскій Соборъ возвѣститъ намъ, кому на Руси быть Законнымъ Государемъ. До того же времени, когда, изволеніемъ Господнимъ и на счастье возрожденной Родины нашей, Законный Государь возьметъ насъ подъ благостную десницу Свою, Русскіе люди не могутъ болѣе оставаться безъ возглавителя ихъ трудовъ, ко спасенію Родины направленныхъ. И тѣ наши соотечественники, которые на родныхъ пространствахъ испытываютъ великая мученія и чья мужественная работа по обслуживанію Русскаго дѣла выдвигается на первое мѣсто въ Русскомъ сердцѣ, и тѣ изъ насъ, для коихъ выпущденная разлука съ Родиною — тяжкое горе, всѣ одинаково ищутъ водительства, объединенія трудовыхъ усилий и избавленія отъ страданій. И другую своими трудами на пользу Россіи принесли и принесуть великую пользу дѣлу Русскому. Всѣмъ намъ нужна свободная Родина, возстановленіе Русской славы и гордости народной возрожденія. Посему и вы отсутствіемъ свѣдѣній о спасеніи Великаго Князя Михаила Алексан- дровича, Я, какъ старшій, въ порядкѣ Престолонаслѣдія, Членъ Императорскаго Дома, считаю долгомъ взять на Себя возглавленіе Русскихъ освободительныхъ усилий, въ качествѣ Блюстителя Государева Престола, впредь до той поры, когда всѣ о владыческомъ убіеніи Государя Императора Николая Александровича и Наслѣдника Цесаревича Алексѣя Николаевича будетъ опровергнута, или, если сей надежды не суждено осуществиться, впредь до того дня, когда Земскій Соборъ провозгласитъ Законнаго Государя. Русскій Народъ! Великими страданіями твоими пролагается для тебя путь къ великому счастью. Цѣною мучительныхъ испытаній обрѣтъ ты разоблаченіе лживыхъ ученій, рао- шатавшихъ твое могущество. Ты вернешься къ славѣ, къ восстановленію будущаго смерго, къ обновленію твоихъ мощныхъ трудовъ. Впередь за своимъ Законнымъ Государемъ пойдетъ Россія, а теперь, единимы вдохновеніемъ подкрѣпляемые, пойдемъ мы всѣ впередъ къ свѣтлымъ Государевымъ днамъ, къ торжеству Русскаго Православнаго Креста. Да будеть дано Мнѣ, родному Внуку Царя-Освободителя, отдать Свою жизнь за спасеніе всего Русскаго-Народа. Да поможеть намъ Богъ и да будеть Его всесильное благословленіе на Русскомъ пути. На подлинномъ Собственному Его Императорскаго Высочества Великаго Князя Кирилла Владимировича рукою начертано: Saint-Brice, 26. Юля 1922. 8. Августа Съ подлиннымъ вѣрою, Членъ Государственнаго Совѣта Князь Голицынъ-Муравлінь. Россійское Воинство! Къ тебѣ, великая сила, прославившаяся въ чредѣ вѣковъ на святыхъ путяхъ служенія Родинѣ, обращается нынѣ слово-Мое. Судьбы Россіи нераздѣльны съ переживаніями ея защитниковъ. Побѣдно и властно шло Отечество наше къ лучезарному будущему, пока не наступили въ рядахъ твоихъ колебанія, вырвавшія славу изъ Россійскаго вѣнца, поведшія къ величайшей и губительнейшей смутѣ и лишившія Родину единства и мощи. Съ того дня, какъ случилось сіе великое несчастье, священные алтари наши безвлачны, богатства паші расхищены, Россійскій труд порабощенъ и всѣ Россійскій народъ изнываетъ въ неволѣ. Этому долженъ быть положенъ конецъ. Слава тѣмъ Россікимъ воинамъ, которые, неустанно борясь за освобожденіе Россіи, познали тягости неравнаго боя и нынѣ, въ чужихъ странахъ, выносятъ всѣ страданія разлуки съ Отечествомъ. Слава тѣмъ, которые, подъ гнетомъ невинственной имь чужеродной власти, на Родинѣ хранятъ въ душѣ верность Царю Православному и, въ день яркаго восторжествованія въ ихъ сердцахъ правды, сбросить съ себя мучительное его. Пять двухъ русскихъ армій. Имѣется, по обѣ стороны рубежа Россійскаго, единая Русская Армія, беззавѣтно преданная Россіи, ея вѣковымъ устоямъ, ея исконнымъ цѣлямъ. Она спасетъ нашу многострадальную Родину. Молю Бога о томъ, чтобы, прослобб Моее вливь, верховное главнокомандованіе надъ Русской Арміей принялъ Его Императорское Высочество Великій Князь Николай Николаевичъ, а до тѣхъ поръ надлежащія указанія будутъ ей преподаны Мною, при участіи испытанныхъ и доблестныхъ военачальниковъ, уже заслужившихъ благодарность Россіи. Россійское воинство! Ты одно, съ помощью Господней, можешь вернуть Россіи былую мощь, славу и богатство, вернуть Россіи то святлое будущее, къ которому она шла подъ водительствомъ Царей. Россійское воинство! Поведи вновь Россію въ свѣтъ. Если оправдаются наши надежды на то, что живъ Государь Императоръ Николай Александровичъ и спасень Послѣдникъ Цесаревичъ Алексѣй Николаевичъ, то близокъ день нашей общей радости. Если же Всевышній не сохранилъ наиболе для насъ драгоцѣнныхъ жизней, — то Всероссійскій Земскій Собор назоветъ намъ Законнаго Царя. Отнынѣ же да будетъ единство нашихъ боголюбивыхъ и царелюбивыхъ усилий неокрушимой нашей мощью на родной стезѣ святыхъ достиженій. Да хранитъ тебѣ Богъ, воинство Россійское, и да будетъ тебѣ дарована Господомъ побѣда. На подлинномъ Собственному Его Императорскаго Высочества Великаго Князя Кирилла Владимировича рукою начертано: Saint-Brice, 26. Юля 1922. 8. Августа Съ подлиннымъ вѣрою, Членъ Государственнаго Совѣта Князь Голицынъ — Муравлінь. Русское издательство «Современникъ», Будапештъ. Венгрія. — Типографія Россіи. До Міністерства Законодавних Справ Української Народньої Республіки. 2 вересня, о 9 і 1/2 год. вечера, відбувся другий блискучий раут у Міністра-президента гр. Бєтленя на честь членів XX міжнародної парля ентарицьо конгресу. На цей раут було тех за розписом українську дипломатичну Місію і в сопроте. На святі, крім осіб, згаданих в попередньому рапорті (Ч. 510 з 7 вересня) були ще: Голова Держави-адмірал Гергті, енгінерог Йосип з родиною та папський нунцій - кардинал Свіолла. Тут члени Української дипломатичної Місії мали нагоду познайомитись і розмовляти з видатнішими членами парляментарного Конгресу, засервуючи їм сучасний стан української справи і необхідності, інтересах всієї Європи, визнання de jure Української Народньої Республіки та її законного уряду. Розмови велися з представниками Італії [д-р Мадхіоріно Феррері], Японії | д-р Нафхіро Імайцумі], Німеччини | проф. Квідде|, Австрії|гр. Чернін|, Угорщини [о. Гісвайн], з представником голландської та фляндської преси А. Вербек і др. Всі наші співвідсідники виявляли велике зацікавлення на українських питаннях і висловлювали свою прихильність до цього справи. Між іншим, проф. Квідде був здивований тим, що на парляментарному конгресі, які на останній конференції в Лондоні не було засвіт представників з Наддніпрянської України, тоді як Галичане і тут, і там голосно гукали про своє дихо і домагались слушного розв'язання східно-г лицького питання. Податки в цій справі силу коорандусів. "Бмо. - казав проф. Квідде, - таке враження, наче то Радніпняни підком вже погодились з бельговицьким режимом та з бельговицькою московською владою, а то у сидять мовчки і не вважають за потрібне використати таку всесвітню трибуна, як XX міжнародній паря ентерний конгрес". Члени Укр. Місії, даючи на це відповідне пояснення, зазначали, що Радніпняни не погодились з бельговицями і доказом того є та навпаки та енергійна боротьба, яку тіж наддніпрянці ведуть з московськими окупантами, боротьба, яка ані на хвилину не вгасає і досі триваєтиме, дочи ми не досягнемо своєї мети – визволення нашої батьківщини з-під московської корони. Рут закінчився о І год. Голова Місії Пилипович Степан 99 27.IX. 2. Дорогий Пане Товаришу, У відповідь на Вами два листи з 11.i 25.вересня повідомляю Вас, що з огляду на велику важливість дальнього існування нашої Місії в Парижі, я готов дати Вам дальші 1700 Фр.Франків, так що разом з попередніми мною Вами в серпні 800 Франків Ви дістанете суму 2500 Фр.Франків на рахунок нашого уряду. Прошу Вас подати мені відворотний поштовий точне ім'я і адресу п.Галяфре в Парижу, щоб вставити їх в чек, який хочу Вам послати. А може хочете, щоб я чек виставив на Ваше ім'я? Далі прошу у Вас дати мені звіду на письмі, що Ви, як тільки дістанете гроші з паризького процесу, повернете мені вищезгадані 2500 Франків, а також 85.000.30 (4.000 фр.) нім.марок і 4.000 марок, які Вам дав до розпорядження з 1.січня ц.р. Як би я Вас з січня ц.р. виплатив ще якусь суму - в моїх записках такої не знаходжу - то прошу Вас і цю суму обіцяти повернути від евентуального прибутку з паризького процесу. Від п.Міністра Токаржевського дістав я відповідь ч.270 від 17.ц.м.на мій лист від 2.ц.м., в котрому своєю думкою, щоб я скоротив штати берлінського Посольства, робить спробу вимагатись в дану мені в свій час міністром Ніковським компетенцією до внутрішнього ведення берлінського Посольства. Міністр Фінансів Чижевський прислав мені наказ, копію якого предкладаю! Мені здається, що ледви існує який другий Українець, що при цьому очевидному нерозумінню пп.Міністрів готові на жертви патріотичної праці і при браку всякого такту в урядовому поводженню з такою особою, як я, мав би ще охоту робити дальші матеріальні жертви для нашо До п.Посла О.Я.ШУЛЬГІНА. національної справи в тій мірі, як отце я знов роблю, виконуючи Ваше бажання. І коли я це роблю, то лиш тому, що не хочу покинути в цій тяжкій ситуації нашу святу справу і нашого Головного Отамана і тому, що вважаю себе зобов'язаним допомогти такій серйозній людині як Ви в її свідомій своєї цілі праці. Що до компромісу досягненого в Парижі Галлафре в справі паспортів, то мушу назвати це великим успіхом Вашого повного такту ступу. В Парижі - було 6 країн, як би безпосереднього листування п.Міністра Токаржевського в цій справі зовсім не було! Дуже дякую Вам що дали мені можливість познайомитись з листом п.Головного Отамана від 3.ц.м.- копійний його лист є для мене приємністю а також заспокоєння, бо звідти я бачу, що він це й досі не вважає нашої справи пропащою - і він напевне матиме рація! В неділю 1.жовтня Стоцький іде до нього і тому, коли маєте таємну початку, попліть її експресом завчасно, щоб Стоцький міг її взяти. Події на йході і страх тутешнього Міністерства Закордонних Справ, що не тільки московському Совєтському Урядові, але також Харківському удасться перевести у Англії і Франції визнання де знов відживили німецько-українські переговори і знову визнання сов.України пз ним і наша ліквідація в Берліні наближається до нас! Дуже влучні думки п.Головного Отамана про Галичину і Болинь ми не сміємо йти далі на зустріч Польщі, спеціально в галицьким питанню більше, як зроблено у свій час нами договором з Польщею; але також не сміємо ні в який спосіб плутатись тепер в це справу бо тим ми можемо будувати найбільшого недовіра з боку Поляків, отже собі пошкодимо а галицьким Українцям таки не поможемо?! Стискаю Вам, дорогий Пане Товаришку, в незмінній приязні і повазі, руку підп.Василько В.Р. Копія. Фрайбург, 11.IX.1922. Дорогий Пане Міністре, ...... Мені дуже не хотілося б, щоб Місія (в Парижі) / залишилася без адреси.Мені запропонували в тому ж будинкові де вона й досі була за тримати одну кімнату за 300 фр.в місяць.За час моєї відсутності набігло кілька дрібних боргів: 700 фр.господині за помешкання і на складі за охорону архива коло 350 фр.Разом коло 1.000 фр.Виникає питання звідки взяти таку суму грошей? Чим заплатити кімнату,цей за слідуючий,себ то з 15.X.до 15.XI.місяць?! підп.Шульгін. Фрайбург 25.IX.1922. Дорогий Пане Міністре, Нарешті справу з поспортами залагоджено.Я доручив Галяфре до- биватись компромісового рішення і Галяфре зробив це як неможна краще. Він був у Перетті і у Екарда,завідуючого паспортовим Відділом і умови- лись так,що наші паспорти застаяться в силі, кожен раз наша Місія над- силає за підписом Галяфре до Міністерства папер про візу нашим громадя- нам і тоді Міністерство Закордонних Справ само дає посвідки або пише до префектури.Через всі ці події трудно сподіватись,щоб багато народу приходило за паспортами,але за два-три місяці певно паспорти знова будуть давати невеликий прибуток Місії. При всіх цих обставинах було б дуже прикрим закрити Місію а між тим до цього прийде,коли ми не урятуємо матеріально Місію.....Щоб упла- тити 300 фр.за одну кімнату,я мусів післати Коваленкові свій чек на 800 фр.,з тих грошей лишилось тільки 400 фр.отже вони підуть на покрит- тя платні за кімнату на слідуючий місяць 15/X-15/XI. Крім боргів абсолютно необхідно,щоб зберегти Місію заплатити Галя- фре хоч 1000: як бачите він зробив величезну послугу тим,що полагодив паспортову справу,тим більше,що Перетті у відповідь Токаржевському кате- горично відмовився переглянути справу з паспортами а Галяфре його пере- конав!! Отже щоб Місія могла існувати нам потрібно 2.000 фр.з них на покриття боргів 1.000 фр. платня Галяфре мінімум 1.000 фр. Разом 2.000 фр. Крім того треба буде знайти на октябр і ноябр хоч що небудь для Галяфре........ підп.Шульгін. 29.IX. 2. Високоповажаний Пане Міністре, Потверджую одержання Вашого листа ч.270 з 17.ц.м.; на жаль мені бракує в ньому відповідь на моє запитання з 2.ц.м.в справі дипло- му_ген.Консула Хрістіансена_в Копенгагзі. Як_не є важкою,розуміється,думка згаданої Вами,Пане Міністре спеціальної комісії,що до персональних штатів берлінського Посольства то мушу все таки вказати на те,що призначення цього штату передано,Ва- шим попередником п.Міністром Ніковським,виключно моїй компетенції,(ко- пія дотичного письменного розпорядження Вашого п.попередника повинна знаходитися в Ваших актах),а що я докладніше знаю розмір урядового обороту берлінського Посольства ніж то знає згадана Вами,Пане Міністре спеціальна Комісія,то поки вичегадана повновласть у мене не відібран- я_не бачу жадної причини робити якіб то не були скорочення теперішніх персональних штатів бердінського Посольства.І то тим більше,що Посоль- ство,як видно з моїх фінансових звітів,цілком утримується зі своїх власних прибутків від паспортів та субвенцій ген.Консула Фонфе і в ніяко- му разі не обтягує нашого бюджету закордоном.Цо торкається ген.Консула Фонфе,то хоч він і має від нас цей титул,але не має ніякої екскватурі від німецького Міністерства Закордонних Справ і тому,що торкається перебрання частини урядових справ Посольства в Берліні,на нього не можна ніяк рахувати.П.Ген.Консул Фонфе має инші великі заслуги перед нашою д- справою,признані все зрештою високим листом Голови нашої Держави і про котрі посол Стоцький може Вас,поважаний Пане міністре,уетно поінформу- вати. Мої поборвання в справі пониження рапальського договору і на сов.Україну від часу подій на Сході лише побільшилися. До п.Міністра Токари Токаржевського КАРАШЕВИЧА. Як соразники Кемаля Паші большевики турбують Антанту і легко можна до- думуватись, що вона пробуватиме заспокоїти їх визнанням де-пре. А що Ні- меччина що до цього не хоче зістатись позаду Антанти, то зрозуміло, що зрозуміло, що визнання де-пре сов.України Німеччиною стає все правдопо- дібнішим! Як я, так і тов. Стоцький слідкуємо найуважніше за цим розвитком і відсунення цього формального договору між німецьким Міністерством За- кордонних Справ і представниками українського совітського Уряду, може почасті бути приписаним нашому впливу на певні компетентні фактори в Німеччині. Мені дуже шкода, високоповажаний Пане Міністре, що Ваш лист до Французького Міністерства Закордонних Справ, на каль, не мав подібного успіху і що воно не згодилось переглянути свої постанову відносно на- ших паспортів, бо компроміс, який Галльфре заключив в Парижі, хоч і прав- тичний і є полекшенням для наших промадав, — переведення його треба вважати все ж таки успіхом тов. Шульгіна та п. Галльфре, не може проте ні в якій разі вважатись переглядом обявлення неважними наших паспортів. Пересилав Вам, високоповажаний Пане Міністре, в прилозі, копії висо- кого наказу п. Міністра Фінансів Чижевського до мене з 20.ц.м. і докла- ду Вам в тій справі в проханням заняття ласкаво позицію в справі цьо- го докладу. Зостаюсь, високоповажаний Пане Міністре, як звичайно, з найбільшою повагою підп. Василько в.р. У.Н.Р. Міністр Закордонних Справ 17.вересня 1922 р. ч.270. Копія До п.Міністра барона Василька. Берлін . Високоповажаний Пане Міністре, У відповідь на Ваш лист з 2.IX.1922 р. маю честь подати до відома Вашого слідуюче: що до п.1.то ці "важні речі" я Вам ще не висилав, бо чекав відповід- них інформацій від п.Міністра Шульгина.Крім того початок висилати Вам я не наважився, бо багатько моїх листів пропадає й не доходить до місця на значення. що до п.2.то ця справа підносилась спеціальною комісією, яка три- мається цієї думки, щоб в Берліні було тільки 2 чоловіки: Керуючий По- сольством і один Секретар.Тієї гадки тримаюсь і я, бо крім них там є ген.Консульт Фонфеа також будете й Ви, високоповажаний Пане Міністре.От- же власне мені фікаво знати Вашу думку з приводу цього.Тоді вже можна буде говорити про суму для їх утримання. що до п.3.то я мушу замітити, що мої оптимістичні враження з Пари- жу зовсім не причиречають наказові що до наших паспортів, бо ця справа, по моїм інформаціям є чистим непорозумінням, яке скоро має вияснитись. Мені ж цікаво було би провірити, чи дійсно рапальський договір має бути поширеним і на сов.Україну, бо, по моїм інформація, цього ніколи не буде. що до п.5.то я гадаю, що та невеличка зміна в тексті цього уповнова- ження, яку зробила Рада Міністрів, по суті справи не змінить. І знаючи Ва- ші здібності, шановний Пане Міністре, я думаю, що Вам легко вдасться спра- ви, які Ви маєте на увазі перевести. що до 5.6., то я поділяю Вашу думку, що при сучаснім тяжкім фінансо- вім стані це є неможливим.Коли б фінансові перспективи покращали, то то- ді, само собою розуміється, питання про призначення туди Місії, як також і питання про номінацію певної особи,-будуьш підняті і у відповідний спосіб переведені. Сердечно дякую Вас за привітання для моєї дружини і прошу Вас і Вашу шановну дружину прийняти мої запевнення в найглибшій і найщирій- шій полані. ціро відданий Я.Токаржевський-Карашевич. Високоповажаний Пане Міністре, В листі з 20.ц.м.,копію якого предкладаю,п.Міністр Фінансів Чижевський оспорює виплачені мною на його рахунок в липні 5.118 н.мар. і в серпні 3.118 мар директорові Експозитури Кредитової Канцелярії Мі- ністерства Фінансів в Берліні п.Вікторові Сапіцькому,покликаючись на те,що від Міністра Фінансів не було до мене ніколи доручення спеціаль- ного на виплату тих грошей.З огляду на це повідомляю Вас,Пане Міністре як слідує: п.Віктор Сапіцький зявився до мене в травні ц.р.і показав не- ні своє листування з п.Міністром Фінансів,з котрого видко було,що п.Са піцький як Директор Експозитури Кредитової Канцелярії Міністерства Фі- нансів У.Н.Р.в Берліні предложив у своєйому докладі 1.квітня ц.р.до п. Міністра Фінансів которие на утримання цієї Кредитової Канцелярії у вносити 11.000 мар.місячно і що п.Міністр Фінансів наказов з 21.квітня ц.р.цей которие затвердив. Але п.Сапіцький сказав мені,що п.Міністр Фінансів задовольнився мільки затвердженним бюджету на письмі а не прикладав жадних грошей на покриття цих домісичних потреб; п.директор Сапіцький вкажився мені,що власник помешкання вимагає місячний чин за винаймлення бора,де помі- щується Кредитова Канцелярія,загрожуючи заходами перед судом і що він (директор Сапіцький),за браком жадних коштів,хоч п.Міністр Фінансів йо- го не зліквідував але залишив далі на державній службі,не має грошей на найскромніше прожарчування.Вже не дивлячись на дані мені Вашим попе- редником п.Міністром Ніковським 11.грудня 1920 р.ч.4309 повновласти,ко трі звучать: "Міністерство Закордонних Справ уповноважує п.Надзвичай- До п.Міністра Товари-Токаржевського Карашевича. ного Посла і Уповноваженого Міністра Миколу Василька розпоряджатися всіми грошевими фондами, що призначені на утримання Місії і Посольств та на пропагандистичні цілі, з окрема 1/ виплачувати довги, які мають Мі сії і Посольства У.Н.Р., 2/ утримання урядовцям, яке п. Посол Василько встановлятиме в порозумінні з Міністерством Закордонних Справ, як також 3/ робити видатки на пресу і утримання пресових бюр.Міністр Закордон- них Справ (підп.) Андрій Ніковський. В.о. Директора Департаменту Загаль- них Справ (підп.) В.Дяконенко."(Уповноваження це досі не було відклика не.), я вважав своїм обов'язком, як відповідальний за все те, що діється в урядовім обслугу берлінського Посольства, не допустити до ганьби, нужди і можливого скандалу, урядову установу У.Н.Р., якою я вважав Кредитову Канцелярію М-ва Фінансів в Берліні. І виплатив п. директорові Сапіцькому тому що п.Міністр Фінансів до 27.серпня ц.р. дійсно не приєднав жодних грошей ним затвердженному в Берліні в своїх урядових функціях директоро ві Кредитової Канцелярії М-ва Фінансів В.Сапіцькому, на затверджений ни (Міністром Фінансів Чижевським), місячний бюджет 11.000 мар.- в червні 4.118 мар. в липні 5.118 " в серпні 3.118 " отже разом 12.354 " Про виплату цих грошей і доложив моїй вищій Владі, все то Вам, Пане Міністре, в моїх місячних звітах рахункових, а що без сумніву наше Міні- стерство Закордонних Справ переслало мої рахунки М-ву Фінансів, то ост не було повідомлено вже про першу виплату 4.118 мар. директорові Сапіц кому в червні і могло запобігти, як си проти того був справедливий за- кид, щоб и виплачував 1 в липні і в серпні. Але М-во Фінансів новички при нало до відома виплату в , зранку 1 в своїйому листі з 20.ц.м.п.М. ністр Фінансів на диво не оспорює цю виплату, і тільки тепер, після того як и в найближчій вірі, що робив після банання п.Міністра Фінансів, видав Урядові 12.354 мар. з моїх приватних контів, знайшов потрібним оспорова- ти цей вида́тор. Прошу Вас, високоповажаний Пане Міністре, по ласкавому прийняти до відома змісту цієї справи, і вияснити і дати мені відносно п.Міністра Фінансів належне мені задоволення. Ви зрозумієте, високоповажаний Пане Міністре, що у противним разі я мусів би на будуче добре розважити, чи давати далі гроші на рахунок Державної Скарбниці У.Н.Р., коли п.Міністр Фінансів не тільки не робить жадних спроб, щоб подбати о їх повернення мені, але навіть робить спроби в несправедливий спосіб оспорювати зроблені мною виплати. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: підп. Василько в.р. Копія. Міністр Фінансів Тарнів. Стель Зольдінгер, 20/IX-1922 р. Надзвичайному Послові і Уповноваженому Міністрові У.Н.Р. Панові Василько. Берлін. Високоповажаний Пане Міністре, Ознайомившись з листом Вашим на імя Міністра Президента У. Н.Р. від 2-го вересня бр.1 з доданим до того листа Вами справоздан- ням про видатки і прибутки за рахунок Уряду У.Н.Р., я нім иними поба- чив під точкою третєю такий випадок: Фін. Комісія Берлін, виплачено Сапіцькому за рахунок Мін.Фін. Чижевського н.м.3.118. Це за час від 1-го до 34-го серпня бр. Під таким самим заголовком стоїть такий видаток за час від 1-го до 31-го липня бр.в кількості 5.118 н.м. Позаяк я не робив роз- порядження п.Сапіцькому одержувати будь які гроші від Вас Пане Мініс- тре, а також не звертався до Вас з проханням робити випевазначені ви- плати,- так визнати їх правними я не можу, про що вважаю своїм обов'яз- ком повідомити Вас, аби Ви мали можливість виправити ті випадкові по- милки. Користаючись випадком, прохан прийняти запевнення моєї глибо- кої пожвани та прив'язаності. Міністр Фінансів (підп) П.Чижевський. MEMOIRE DU GOUVERNEMENT DE LA REPUBLIQUE DEMOCRATIQUE UKRAINIENNE. Après une lutte acharnée contre le Gouvernement Sovié- tique Russe le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne fut obligé de quitter son territoire, et, depuis ce temps, le regime d'occupation bolchéviste règne en Ukraine sous forme de soi-disant "gouvernement" de Rakovsky qui ne fut jamais autre chose qu'une section du Gouvernement de Mos- cou. Le système de ce regime d'occupation qui ruina et exte- nua le pays finit par donner des resultats qui devraient at- tirer l'attention de tous les Etats. Au moment actuel la fa- mine sévit dans les provinces les plus fertiles de l’Ukraine méridionale - celles de Kherson, Kathérinoslav et la Tauride,- de mem que dans certaines parties de la Podolie et des pro- vinces de Poltava et de Kharkov. Sur un territoire presque aussi vaste que toute l'Italie, la population qui égale nu- mériquement les populations de la Suède, de la Norvège, du Danemark et de la Finlande, réunies, - est menacée en grande partie de périr par la faim. Sur 16 millions d'habitants de cette région il y a 4-5 millions d'affamés et avant la pro- chaine récolte ce chiffre doit atteindre 6-7 millions. Les enfants représentent 40 % du nombre total des affamés. Dans la région affamée la population n'ayant plus de pain se nour- rit de "succédanés". On a déjà mangé la chame qui recouvrait les maisons de campagne, les chiens, les corbeaux, les chats, le cuir des bottes et des selles, les bois des meubles, les chevaux crevés; les cas fréquents de cannibalisme et de né- crophagie sont officiellement enregistrés. Le représentant du Comité de Secours présidé par M.Nansen, le capitaine Wide- ckum Quiddlings a constaté que la mortalité dans cette région s'élève à dix mille personnes par jour; et il s'agit ici - 2 - seulement des morts causées par la famine, sans compter les victimes des épidémies qui, à elles seules, font de terribles ravages parmi la populations extenuée par la faim. Cet état de choses eut des conséquences funestes aussi pour l'élevage du bétail. Il y a des régions où il en périt jusqu'à 75-80 %; le bétail qui est resté ne vaut rien; les chevaux sont extenués, les vaches ne donnent pas de lait. Cette famine est à même d'engloutir des millions de la population et d'arrêter pour de longues années la productivité et les possibilités économiques de l'Ukraine. Le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne considère qu'il est de son devoir de constater et de souligner que c'est la politique du soi-disant "gouvernement" de Rakovsky qui est la cause principale de cet état de choses. Les régions affamées, surtout les provinces de Kherson, de Kathérinoslav et la Tauride, étaient autrefois les plus riches de l'Ukraine; l'économie rurale y étant très développée, ses produits pouvaient non seulement satisfaire pleinement aux besoins de la population locale, mais il y en avait un superflu très considérable pour l'exportation. Et ce ne fut que la politique du régime d'occupation qui provoqua la catastrophe et ruina le pays. Dans les régions affamées la production des céréales était concentrée principalement dans les domaines des agriculteurs plus au moins aisés. La politique absurde et criminelle du "gouvernement" de Rakovsky, étant dirigée contre l'agriculteur ukrainien, finit par saper les fondements du bien-être économique du pays et ruiner les propriétés qui représentaient le principal élément producteur. De là résulta le retrecissement catastrophique de la surface ensemencée, ce qui exclut toute possibilité de remédier aux mauvaises récoltes par les stocks des années précédentes. S'il restait encore quelque chose dans ces régions tout fut enlevé pour les besoins de la Russie Soviétique, par la voie des contributions, des requisitions, de l'armée rouge - 3 - et la perceptions de "l'impot alimentaire". Le "gouvernement" de Rakovsky suivant les directives de Moscou ne traitait l'Ukraine autrement qu'en colonie qu'il fallait épuiser et exploiter au profit de la Russie. Ce système d'exploitation du pays est pratiqué ostensiblement, meme à l'heure actuelle où l'Ukraine est ravagée par la famine. Cette année il était perçu en Ukraine 61 millions de pounds d'impot alimentaire et 400 wagons de blé qui furent expédiés en Russie pour les régions eprouvées du Volga et pour les affamés de l'Ukraine on ne laissa que III2 wagons. Au mois de Mars de l'année courante aux environs de Nikolaiew où il y avait 700 mille affamés les autorités ont organisé une quete au profit des affamés des régions du Volga. Ayant ruiné la production agricole dans les régions actuellement éprouvées par la famine et épuisé toutes les ressources qui restaient des années précédentes, le "gouvernement" de Rakovsky prépara ainsi la catastrophe qui a eu lieu en Ukraine. Ayant ruiné les moyens du transport et détruit tout le système du commerce des céréales, très développé dans ces régions, ce gouvernement d'occupation russe enlève tout moyen de combattre le désastre. Le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne constate que les conditions économiques et politiques instaurées en Ukraine par le soi-disant "gouvernement" de Rakovsky sont de nature à rendre la famine en Ukraine un phénomène ethnique permanent. Par consequent, tout en saluant avec reconnaissance l'action humanitaire de l'Europe Occidentale et de l'Amérique, ayant pour objet le secours à la population expirant sous le regime bolchéviste, le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne se voit obligé de constater néanmoins que le système actuel de l'action de secours ne peut donner les resultats désirés. Le Gouvernement Russe ne traite l'Ukraine qu'en colonie et toute aide venant du dehors est détournée pour les besoins - 4 - de Moscou et de l'armée rouge. Le temps presse, chaque jour de retard frappe de mort les fils de la Nation Ukrainienne. Or, pour rendre ce secours réellement efficace il faudrait créer des organes spéciaux pour l’Ukraine, – leur tache serait de porter secours à la population Ukrainienne non pas par l'intermédiaire du gouvernement d'occupation de Rakovsky, mais avec le concours des organisations Ukrainiennes. Mais meme un pareil système ne serait qu'une mesure palliative tant que le regime d’occupation bolchéviste sera maintenu en Ukraine. Les intérêts humanitaires, la nécessité d’arracher à la mort des millions exigent que les régions affamées soient libérées des autorités d'occupation, que l'armée rouge en soit éloignée et que sa population soit placée sous la protection de la Société des Nations en attendant que le pouvoir national y soit rétabli. Le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne a la profonde conviction qu’il n’y a que des mesures pareilles qui puissent garantir l’efficacité de la lutte contre la famine et le retablissement des conditions normales dans ces régions. Conscient des dimensions du désastre qu'endure actuellement l’Ukraine, le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne croit devoir remarquer que vers le printemps de l’année prochaine la famine menace de gangrener les provinces limitrophes de la Pologne et de la Roumanie et que la méthode actuelle de la combatte en Ukraine ne peut garantir en aucune façon sa localisation; au contraire le système actuel de secours permettant à la famine de se propager vers l’Europe Centrale offre les possibilités de repercussions nefastes pour l'ordre économique de l’Europe avec toutes les conséquences que cela peut entraîner pour elle. Gardien des droits élémentaires de la Nation Ukrainienne, le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne s’est efforcé, durant les dernières années, d'attirer par ses déclarations l’attention des Gouvernements et des peuples civilisés sur les conséquences terribles et destructives du régime bolchéviste. Les évènements de l’année dernière ont confirmé et douloureusement illustré les appréhensions énoncées par les défenseurs des droits -5- de l'Ukraine envahie. Est-il possible qu'à l'heure actuelle où tout le Sud-Est Européen est transformé en pays de famine et de mort, où la population de l'Ukraine, harcelée par la faim, revient aux tradi- tions des sauvages préhistoriques; est-il possible que l'Europe ne sortira pas de son calme devant le spectacle effroyable, de l'anéan- tissement complet d'un peuple voisin. Mais il faut se rappeler que les natures les plus douces se revol tent devant le danger imminent de la mort et cherchent à l'évi- ter. Devant ce terrible fantome le paysan ukrainien, tranquille et laborieux, mais poussé par le desespoir, sera capable d'excès qui pourront ebranler la tranquillité de toute l'Europe. Devant la menace de l'extermination complète des 40 millions de la population ukrainienne, Le Gouvernement de la République s'ad- resse encore une fois à la Ligue des Nations et à tous les pays du monde avec un appel au secours prompt et énergique. Nous sommes pro- fondement convaincus que l'unique moyen d'alléger les souffrances surhumaines de l'Ukraine asservie réside dans la suppression du re- gime d'occupation bolchéviste et dans la transmission du pouvoir sou- verain à la Nation Ukrainienne. Se considérant unique représentant légal de la population de l'Ukraine et responsable pour le bien-être du Peuple Ukrainien, le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne demande à la Ligue des Nations que la question du secours à l'Ukraine soit mise à l'ordre du jour de sa prochaine séance. Nous demandons également que les représentants de la République Démocratique Ukrainienne soient invités à prendre part dans les con- férences ayant rapport à cette question. ANDRE LIVITZKY /m.p./ PRESIDENT DU CONSEIL DES MINISTRES. Jean de TOKARY TOKARZEWSKI-KARASZEWICZ /m.p. Ministre Plénipotentiaire Sous-Secrétaire d'Etat Gerant le Ministère des Affaires Etrangères. GREGOIRE CHYIANIV /m.p./ GARDE DES SCEAUX, SECRETARE D'ETAT. У Празі відбувся з'їзд хліборобів-демократів українців. В складі цього з'їзду фігурували такі особи: відомий чорносотенець ТИМОФІЇВ, що прибув з Німеччини невідомо з якою метою, ХОДОРОВИЧ, генерал, відомий українозор, професор ВАСЬКІВ, що згодився був читати лекції в нашій Академії і коли йому поставили умову викладати по українському, то як "російсій учений" образився и відмовився. Були там ще якісь патріоти, призієць не знаю, були чехи, що мають великі предпримства на Україні, напрямку цілком російського, був там генерал ПАВЛЕНКО, що колись був енергій, був там МУРАШКО, БУЄВСЬКИЙ і з ними до 40 чоловік наших студентів Академії та матуральних курсів. Завдання цього з'їзду коротко таке: збудувати державу можуть тільки вони, відкривати свою діяльність і вшановувати будуть старатись перебрати владу від темних елементів на еміграції; справу культурно-освітньої взяти в свої руки, взяти під свою опіку школи і влити свої сили, а також додати відповідних професорів. Зазначалось, що москали ніколи не гнітили нашого народу, що ми були з ними у вільній федерації. Піддавалось гострій критиці уряди, що мали нездоровий елемент, навіть малограмотний. Зазначалось, що доми не могли утворити ні одної школи більш менш порядної, , указивалось, що як і відкривали такі школи, то, мов, гляньте, що там за професори, котрим треба самім закінчити матуру, і що там за студенти, що мають двукласову освіту, не називалось правда, тільки що мов маєте таку школу зараз у Подебрадах. В більшості говорилось на общенатній примічній мові і т.и. Промови ці закінчувались бурними оплесками наших же студентів. Досить сказати, що де-котрі із більш порядних з обуренням покинули засідання, де ображалась честь українця, ображався рух український, ображалось все українське, ображається Академія, до якої вони належали. Появились в пресі чеській за- мітки, що був з'їзд українців, що між іншими говорилось, що москаль і українець в сущності одне і те ж і що москали українців ніколи не притисняли. І от по цьому питанню були загальні збори студійних в Подебрадах. Збори були бурними і ці 40 студентів на чолі з Мурашко і К-о залишили збори. А решта винесла гострий протест в защиту української чести і нашої Академії. Чим ця справа закінчиться, не знаю; факт той, що де кілька сту- дентів із 40 призначались громаді, що дійсно цей звід має завдання знищити культурні здобутки українців на еміграції і що вони розібравшись по суті справи, виходять з цієї спілки. Треба рахувати, що монархисти, побачивши, що в Німеччині нічого не зробиш, пробуть перенести свою діяльність на чехів. Спроба зроблена, але ж на мою думку нічого з цього не буде, бо серед чехів, що стоять зараз при уряді, є нам співчувачі. Між іншим, цікавий розказу тобі. Коли відкривалась наша Академія, то до Міністра Освіти чеха явилась делегація з двох українців, як вони себе назвали, з проханням, що от вони, мов, представники студентів-українців і заявлять, що їм непотрібно своєї високої школи, що українці будуть задоволені, коли чехи дозволять їм студіювати в їх вищих школах. Знаєш, що відповів Міністр. Він сказав: "Я певний в тому, що серед чехів таких чехів не має." Цю розмову він передав в той же день Шаповалу, співчував йому і казав, що "Вам дуже також працювати, майчи таких українців", що "Вам треба навіть тут робити велику національну роботу, робити людей національно-євідомими. Ясно, що українська Академія більшо в очах і правих і лівих москалів і що вони й надалі будуть вживати всіх заходів щоб цей культурний здобуток знищити. Побачимо. Все що є українського - стоїть на сторожі, спавшиму не застануть. ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МІСІЇ В ПАРИЖУ Представник У.Н.Р. при Лізі Народів Переклад з французької копії Париж, 6 Вересня 1922 року ЕКСПЕДИЦІЯ! Маю честь звернути увагу Вашої Експедиції на копію долученої до цього ноти мого Уряду і ласкаво просити Вас довести її до відома Панів Членів Високої Асамблеї Ліги Націй. Довідавшись, що на Генеральний Секретаріат покла- дено обов'язок зробити ширшу анкету, яка охоплювала б будь-яку Російську Імперію, я буду старатися надсилати нові арти- кули до документів, які вже мнно подано Вашій Експедиції з приводу ріжних обставин, по до ситуації на Україні. Прийміть і т.д. Підписав А.ШУЛЬГІН. Його Експедиції Високоповажному Пану Ерікові ДРУМОНДОВІ Генеральному Секретареві Ліги Націй.- За згідність: СЕКРЕТАРЬ М. Олімп ГЕЛЬСА УКРАЇНСЬКОЇ МІСІЇ в Парижі Представник У.Н.Р. при Ліги Народів Переклад з французького. Париж, 6 вересня 1922 р. ЕКСПЕДИЦІЯ! Тільки що я дізнався, що Ліга Народів возьме на себе урегульовання справи паспортів для емігрантів. Серед оцих емігрантів є повна кількість українських громадян, які не можуть повернутись на батьківщину через те, що Україна окупована червоною большевицькою армією. Його Експедиції Вельмишановному Ерікові ДРУМОНДОВІ, Генеральному Секретареві Ліги Народів. Паспорти, видані цими установами, визнали майже всі держави. Все ж таки з огляду на те, що Україна деякими державами не визнана до сих гурт, українські громадяни зустрічаються іноді в поважних труднощах, так як могутня допомога Ліги Народів є необхідна. Тому має честь просити Вашу ЕКСПЕДИЦІЮ передати Комісії Ліги Народів, якій доручена справа емігрантів, слідуюче прохання: 1| Прийняти українську еміграцію під високу опіку Ліги Народів і 2| При потребі видавати особам української національності спеціально для них призначені паспорти. Всі місії й посольства У.Н.Р., що існують тепер у деяких столицях Європи могли б бути посередниками між українськими емігрантами й спеціальною установою, яку буде для цього утворено в Женеві. Прийміть, Експедиціє, запевнення моєї глибокої пошани. О. ШУЛЬГИН За згідність з французькою копією: Секретарь Н.К. Високоповажний Андрій Миколайович! Баласан я з Б.П.Матюшенком відносно того щоб послати Вашим дітям від Громадського Комітету допомогу на переїзд до Мехії. Він сьогодня мав розмову про це в Комітеті і там обіцяли це зробити, коли буде подана відповідна заява. Отже нехай Ваші діти негайно надсилають таку заяву на ім'я Комітету, а адресують Матюшенкові, щоб він зразу і міг дати її рух. Особливу енергію в цій справі проявляла Марія Григоровна, яка спочатку страшно здивувалась, що у Прем'єра У.І.Р. нема ляких і будь-якого корон на відправку дітей, а це більш була здивована, коли я сказав, що 200 корон, це двомісячний прем'єрський оклад. Обоє просили вітати Вас, іхнього "друга і ворога", як каже Марія Григоровна. Життя тутешньої новітньої еміграції, якої набралось всіма шляхами велика сила, йде без порівняння ліпше, як в Польщі, як з боку "ізичного", так і духовного. Нема голодних і всі працюють. Але помічається дивне явище. Я ще сам не відчуваю цього, бо недавно приїхав, тік що тут обжилися, чують себе значно більш одірваними від батьківщини, ніж в Польщі. На мій запит, чим це поясняється, один с.-р. сказав буквально так: "там сидить ота лагана Петлора і скільки тисяч таборових мучеників, які все таки уявляють з себе рештки нашої держави, тут же нічого подібного нема." Взагалі всі почувають себе ту справжніми емігрантами і кажуть що "Тарнів в далеку значно ліпшим здається, нія зближа." Приємне враження спрацьовує те, що в Чехії відкритий шлях по всій Європі. Нема того зачарованого кола, що облягало нас в Польщі. Звідси без жодних труднощів можна добувати візу і до Берліну і до Відня і скрізь. Напіть студенти здять наприклад, вдягатися до Берліну, де все сильнодешевше. Як себе почуваєте, Андрій Миколайович? Чи має видукації? До доброго у Вас чути? Чи є які проспекти? Прошу передати мій сердечний привіт Вашій сімі і всім добрим знайомим. Вітають Вас Комарецький, Михайловський і всі. З цілковитою пошаною до Вас Микола Добриловський Вірно дякую всім за нашу представництво Вам, високоповажний Пане Професоре річно шепк про мене від додаткових засоб. Лист ілюструє своїм схр всім у клініці в С Техії. Дякую У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ 28 "Вересня 192 р. Ч 489 ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ВІЙСЬ У.Н.Р. Маю за честь докласти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію листа на моє імя од Голови Дипломатичної Місії в Румунії П.Маціевича з 22 вересня ч.3552.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІССІЯ 2 вересня 1922 року Букарешт ч.3552. Вашого листа від 6-го вересня ч.467 я одержав і пос- пішаю зараз же на нього відповісти. Останній раз я Вам пи- сав в справі К., здається в кінці червня до Варшави / 28- го, ч.3452/. Тоді під впливом резолюції Міністра війни, які не задовольнився заключенням своєї юридичної ради і пере- дав всю справу на розгляд Вищої юридичної консультадії при Міністерстві Хліборобства, наші надії на сприятливий її оборот піднялись. Треба було використати цей мент і попрацювати серед членів Вищої ради в тому напрямкові, аби вона дала більш прихильне для нас заключення. Адвокат К. дуже енергійно цім і занявся, але на великий жаль за- хорів сам, захоріла у нього жінка і вони повинні були ви- хати з Букарешту лікуватися. Справу він передав своєму приятелю, мені ж нічого не сказав. Замісник адвоката нічо- го не зробив і Вишча рада, як це водиться, механічно апро бувала те заключення, яке винесла консультація Міністерст- ва війни. На решті справа від прихильного до нас відно- шення Міністра не покращала, а навпаки погіршала, бо те- пер ми маємо проти себе не одну резолюцію, а цілих дві. Як я писав Вам раніш замість цих резолюцій в тім, що виплата не може бути переведеною, бо всі документи засвід- чені Урядом, який не є визнаний і тому його засвідчення звернутися до Уряду за поясненем, які повинні бути робочими залишати Раду Міністрів визнати такими наші засвідчення. По на раді з адвокатом ми поки що спинилися на другому шляху і рішили вдаритися по началу до Міністерства З.С., а потім до Голови Ради Міністрів.Згідно цьому планові я 12 вересня був у Міністра З.С. п.Дукя, якому я подав персонально ноту в котрій докладно в'ясував всю справу і прохав його допо- могти. Потій розмови, що мала місце при подачі ноти, я не тішу себе великими надіями на цю допомогу. Мені здається, що Міністр допоміг би нам, аби наше загальне політичне ста- новище було б краще.Бояся щоб того самого не було і у п. Прем"ера. Во всякім разі п". Дука обіцяв роздивитися справу і дати мені писану від- повідь. Я не гублю надію через те, що у нас раніш в Міністерстві були вже аналогічні справи, правда дрібні, але Міністерство не відмовляло засвідчити наші підписи, які потім йшли в суд і по ним робилася судова розправа. Може подобрішать і під впливом останніх подій. Одно добре, що справа має вирішитися не забаром. Як що буде негативна відповідь і п. Прем"ер нас не підтримає, то це не означає кінця справи, бо у нас ще за- лишається судовий шлях. Що стосується справи в адміралом, то вона як я Вам писав раніш, ос- тільки запізнилась, що тепер трудно що то будь зробити. Не знаю, хто та- кий попередив адмірала про наші заходи і він забронював свої кошти тим, що їх вложив в румунське товариство полуофіційного характеру і тепер з знаходиться під захистом наче б то румунських законів. Тим часом це йому не допоможе. Мені тільки треба мати ті листи, які він писав Прокоповичу, Пилипчуку і Вам в відповідь на вимогу повернути скарбові гроші. Там він ясно визнавав свій обовязок їх віддати і тільки відмовлявсь віддати в призначений йому строк. Без ціх копій я не можу розпочинати процесу і звертатися за допомогою до Румунської влади. Я вже по нараді з нашим адвокатом намітив план і сподіваюсь мати успіх. Не поможе йому і те, що він хоче приймати румунське горожанство. Зле те, що час йде,а кошти зос- таються в чужих руках. Дуже пошкодило цій справі, що ії довелось затягну ти, а ще більш іі зіпсувало, що адмірал завчасно довідавсь про мої пля- ни. Тоді він зразу змінив відношення до мене, перестав бувати в Міссії і ваагалі почав себе тримати так, "как будто би он ничего общаго не имѣет с этими Украинцами". Одночасно в тим почав скрізь удавати в себе чоловіка, що не має засобів для життя і коли його син звернувся до ньо- го за допомогою, то він йому відмовив в ній, посилаючись на те, що він тепер і сам живе продажом річей. Само по собі зрозуміло, що це е тільки брехлива поза і замазати очі. Що стосується до побачення мого з високими чинниками, що ціми дня- ми гостювали в Румунії, то мені не пощастило нічого в цьому напрямкові зробити Все гостюване було перенесено до літньої резиденції королівсь- кої в "Сінах", що знаходиться на 150 к. від Букарешту і тому всі заходи вимагали таких коштів, яких у мене нема. Раніш коли візіта мала відбути- ся Букарешту, я мав запевнення, що буду прийнятий "самою високою особою" Я сам страшенно жалкую, що так вийшло, але нічого зробити було не можна. Треба було б іхати до Сінань, самого фешенебельного курорту, а це при тій дорожнечі, що там істнує, для нас річ не приступна. В зв'язку з візитом почалися розмови про те, що "дефензивна" конвенція, що до цього часу була пидписана про меж наших сусідів, змінена і на "офензивну". Знову таки заява про те, що "ми не атакуємо але стоїмо в зброєю в руках", має симптоматичне значинне. Цілком поділяю Ваші думки про те, що хмари великі знову зібралися на політичному обрії всього світа. Момент наступає страшенно відпові- дальний і нам треба дуже уважно обміркувати, куди і яким йти при сучасних умовах. Наші шанси тут трохи підіймаються, але в Парижу йдуть директиви дуже і. дуже для нас не прихильні. Здається там знову почалася одверта і вирavana гра на "єдину і неділиму". Тепер цю роль провідників російської уніфікаційної політики провадять "зелені", які в постійних звязках з ріжними російськими колами, в тім числі і монархич- ними. На мою думку, тут провадиться дуже хитра і розумна гра на притягненне до російської акції і нашого селянства, яке хтять піймати на уд- ку того, що "зелені" йдуть під прапором"крестьянського союзу", який поборже большовиків во імя інтересів селянства на словах, а на ділі має метою відродження єдиної Росії; Справа з моїм приїздом до Уряду затягнулася через те, що мені на но- во довелось клопотати собі дозвіл на б"від до Польщі. Я мав такий доз- віл на Травень місяць, але тоді не міг його використати, бо мав тут дуже важливі і негайні справи. Сподівавсь, що цей дозвіл я можу обмі- няти, коли мені буде це потрібно. Тому і не пеклиявся про нову візу, а окрім того тоді ж мені було заявлено, що я маю загальне розвірення на виїзд до Польщі, без необхідності кожний раз запитувати Варшаву. Тим часом вияснилось, що нові роспорядження скасували моє право, а по встановленним новим порядкам одержаний вже на травень місяць дозвіл згубив свою силу і довелось клопотати про новий, який я і досі ще не отримав. Зараз же як отримаю, то виду, бо сам почуваю необхідність персонального побачення. Треба справді встановити яку сь тверду лі- нію і координацію праці. Дуже важко останніми часами працювати. Повна необезпеченність гро- шова, індиферентне відношення місцевих кол, ворожа акція тих елемен- тів, що підкримують большовиків,- все це робить нашу працю дуже не- продуктивною. Але з цім можна було б миритися, аби ми самі трималися міцно і твердо. Між тим серед наших кол помічається такий розпад, такий ідейний блуд, така внутрішня ворожнеча, що це зовсім паралізує енергію і охоту працювати. Відомості про кількість наших інтернованих я надішлю, але повинен попередити, що після думки ген. Дельвига, це є елемент на який не варт покладати ніяких надій. Краща частина козаків працює на різних установах, старшинатво розвіхалось по школам, а залишилося те, що не хоче нічого робити. З цього приводу у мене є нові плани, які я Вам оповім персонально. Бажаю успіхів в Вашій важкій праці і неволомної віри в перемогу нашої справи. З правдивою пошаною К.Мацієвич. оригіналом згідно Директор Панчеларія Голови Ради Народніх Міністрів Лисенків Казначейський Посол і Заступник Міністр Української Народної Республіки. Тернопіль, дня 30.IX.1922. Високоповажаний Пане Президенте, Сподіваюсь, що Ви дістали мої обидва листи, які п.Міністр Токаржевський взяв для передачі Вам у дра Левицького 5.п.м. разом з чеком на продання медикаментів. Згідно Вашому наказу переданого Зайцевим телеграмою, тов. Стоцький буде у Вас особисто і доложить Вам також і про мої погляди на теперішнє становище. В прилозі дозволяю собі переслати Вам до ласкавого відома моє останнє листування з послом Шульгіним та мої два листи до п.Міністра Токаржевського (у копії), які відходять разом із цим. Так само прикладаю звіт консуля Оренчука і лист б. Посла Залізняка до ласкавого відома. Нарешті одержте, високоповажаний Пане Президенте, мій рахунок до 30. вересня ц.р. Що до ситуації, утвореної Кемалем Пашою на Сході, я сподіваюсь: що прийде до військового конфлікту з Англією і що бойовики може серйозно виступлять по сторони Турків; але боюся: що бойовики зламають свій договір з Турками за визнання де-юре з боку Англії! Наша ситуація взагалі, а спеціально в Німеччині, тисно зв'язана з питанням, чи прийде одна чи друга евентуальність! Завжди Вам, високоповажаний Пане Президенте, глибоко відданий До п.Головного Отамана С.ПЕТЛЮРИ. Dodila 119 GENOVA, 27 gen VII. 1912 p. VIA GARIBALDI, 5 Вашему Превосходительству Генеральному Консулу в Генуе Князю Михаилу Николаевичу Мелединовскому. С наслаждением читаю книгу вашего превосходительства "Научно-практические писания о российской фермерии". Книга нас и ужас показала на теленных конкретных фактах, что кое-где народ в России имел некоторые права на свою национальную верность, но что сильные силы рабов ищут пути разбивания этих экономических структур и неприятны политические ситуации Средней Европы. Книга дружески уж финалирована: довольно резкие заключения о дорожных инструментах. Друг посмотри, пойдем, купимся за 300 до 400 экз., але мы украинского комитета ведем параллель для мэйса, со всеми элементами сильных сил. Дорогому вам Михаилу Николаевичу с глубоким уважением 3 января 1912 года В. Мелединовский. 808-15 Адрес: R. Istituto Superiore di Studi Commerciali Via Garibaldi, 5 - Genova (Italia) Prof. Sebedew Верлін, 5.IX.1922. Високоповажний Пане Професоре, Відповідаючи на Ваш лист з 27.серпня епіру пере- силати Вам в приложі чек на 200 лір і тільки шкоду, що Фінансове становище нашого Уряду закордоном, на жаль, не дозволяє мені підтримувати Вашу літературну діяльність як би то треба було при інших обставинах. Я вже стільки чуд добrego про п.Липовецьку і про Вас, що мені буде особливо приємно, коли я приїду до Італії, що станеться в недалекім часі і там зустрінемось з Вами. До того часу з нетареб з найбільшою повагою підп. Василько в.р. вп. Пана проф. ПЕВЕДЕВА. Генуа. Видатки від 1.до 30.вересня 1922 р. А.Місії. 1.полк.Сікевич Буда- уг.Кор. Фр.Фран. авст.К. ліри нім.Мар. пешт на жовтень 25.000 2.Посл.Шульгіну 1.700 Париж В. 1.Е.Чикаленко, вересень 250.000 2.Проф.Шебедев, Ін- стітуто суперіоре ді Студії Коммер- ціялі,Генуа 200 3.Німец.-Укр.Т-во Берлін 2.500 4.Др.Кратер(Експер- тіза медикаментів 5.000 Уг.Кор. Фр.Фран. авст.Кор. ліри нім.мар. 25.000 1.700 250.000 200 3.500 Мої претензії до Уряду за час від 1.січня 1922,до 31.серпня ц.р./згід- но предложеним мною рахунком з 31.серпня 1922.) : Австр.Кор.1,700.000 нім.М.1,972.018.50 уг.К.310.000. Мої видатки для Уряду від 1.до 30 вересня 1922 р. Австр.Кор. 250.000 нім.М. 7.500 уг.К. 25.000 Отже за час від 1.січня до 30.вересня 1922 р.-мені належить від Уряду: Австр.Кор.1,950.000.- нім.М.1,979.518.50.- уг.Кор.335.000.- За те Урядові від мене належить,згідно предложеним мною 31.серпня рахун- ком: шв.Кор.2.000 Берлін, дня 30 Уповноважен Миллер Фр.Фран. 800.- пол.М.30.000.- Ч.Кор.14.000.- дан.Кор.100.- Фр.Фран.1.700.- лір 200.- Фр.Фран.2.500.- пол.М.30.000.- Ч.Кор.14.000.- дан.Кор.100.- лір 200.- вересня 1922 р. мій Міністр У.Н.Р.: Воєвідз' Konsul der Ukrainischen Volksrepublik in München München, den 12-го липня 192 ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ має підписаній за честь довести до ласкавого відома слідуюче: Дня 8-го липня б.р.відбулися в монахійській торговельній палаті загальні збори німецько-українського господарського товариства. Зборами керував президент монахійської торгової палати, тайний радник Шпор. Присутними були крім представників баварських і північно-німецьких фірм, банків і концернів також і представники баварського міністерства торгівлі, фінансів, земельних справ, монахійської філії "Авен-Гандельштетле", як не менше і відпоручники Союзу великої торгівлі, Союзу промисловців Німеччини," Авенгандельстаг-"у," Оберзеєдіенст-"у, монахійського університету, техніки і т.д. Після полагодження вступних формальностей і відчитання привітного письма Вашої Ексцеленції та телеграми Пана Посла Стоцького уделено слова підписаному для виголошення реферату "Рільництво – як підстава економічного життя України". В своєму майже одногодинному докладі вказав підписаний з початку на велике значення рільництва для України, при чим численними статистичними даними на основі праць професорів Воблого, 2. Кавманна, Віет-Кнудзена, Шульце-Геверніца і других з'їллюстровав довоєнну та майбутню міць хліборобства на Україні. Відтак перейшов підписаний до подрібного обговорення стану нашого селянства по- чиняючи від освободження з року 1861-шого аж до найновіших часів. Опісля змалював наглядно картину упадку, якого дізнало українське рільництво під большовицькою окупацією краю. Накінець торкнувся так званої нової і економічної політики большовиків та ви- казав наглядно її нездарність та замасковану ціль. Закінчив свої виводи підписаний запевненням, що тільки привернення індивідуаль- них прав так українському селянинові зокрема, як і українському народові взагалі зможе українське рільництво підняти із цього не- чуваного упадку, до котрого його попхнули большовики, та тим самим перемінить Україну з пустині в родочий та експортуючий край. Після докладу підписаний забрав голос директор Триєс- тинського Лльойду д-р Паугерт, той сам, котрий на нараді, котра від булася дня 24-го травня б.р.в нашій справі, всіх і вся заохочував до торговлі з большовиками та хвалився величезними успіхами, яких будьтоби добився Триєстинський Лльойд посилляючи пароплави прямо до українських портів. Вже й тоді дозволив собі був підписаний на висказання сумніву, чи заподання д-ра Павгерта правдиві, так як їх ніяк не можна погодити з фактичним положенням на Україні. Після цієї наради, про котру зретелю мав вже підписаний за честь доклас- ти Вашій Ексцеленції, доложив підписаний всіх старань, щоб довіда- тись про правдивий вислід поїздок, влаштованих Триєстинським Лльойдом. По довгих та тяжких заходах вдалось підписаному зібрати потрібний матеріал головним чином від віденських торговельних кругів. Показалось, що всі заподання д-ра Павгерта що найменше сильно переборщені. Товарів привезених Лльойдом до тепер не про- дано, вони частинно лежать в портових складах, частинно забрано їх 3. назад до Триесту. Вислід отже поїздок для Львова корисний, так як він заробив на їхрахті, зате для фірм, котрі посилали, прямо убійчий. Довідавшися про це, переказав підписаний через синдика німецько- українського господарського товариства д-рові Павгертові, що в ме- не мається докладний звіт зі всіх поїздок, влаштованих Львовом, та що нехай він буде осторожним в своєму рефераті, коли не хоче нара- зитися на публічне оголошення мною фактичного результату поїздок. Ця легка погроза не зістала без наслідків. Д-р Павгерт боячись своєї компромітації заявив, що вправді перша посилка була доволі удачною, на самому ділі і це не правда, тільки д-рові Павгертові тяжко все бул заперечити це, що він так завзято обстоював на згаданій вище нараді, але дальші транспорти не оправдались, так що він є приневолений пе- ред торгівлею з большевиками остереґти та радить посилати товари тільки тоді, коли мається в руках заплачену вже фактуру. Таким спо- собом вдалось підписаному поважного противника осадити та тим са- мим збільшити довірря до нашої точки погляду на східні справи. Третим і послідним референтом виступив ген. консул Заль. В короткій но маркантній промові піддержав Заль нашу точку погляду, прохав не зневірюватись та видержати на антибольшовицькій позиції котра - як показує досвід - була і є одинокою правильною. Здавалось що збори пройдуть вже гладко та що не буде ніякої несподіванки зі сторони большовиків. На жаль очікування не оправдалися. В дискусії, котра вивязалася після рефератів, забрав голос представник німець- ких колоністів з України п. Шмідт, котрий наочно на ці збори при- їхав з Берліну. Пан Шмідт почав з того, що торгувати вестаки можна, що і в Росії і на Україні вестаки дещо ще найдеться і т.д., одним словом почав брати в оборону істнуючий на Вкраїні правопорядок. З реплікою виступив підписаний, котрого підтримав радник баварського міністерства торгy д-р Енгерер, один професор мінхенської політех- ніки і декілька других бесідників, так що кінець-кінців збори перейшли над виводами представника кольоністів до порядку дневного. Пан Шмідт, котрий стоїть в дуже близьких зносинах з большовитською місією в Берліні, прийшов відтак до помешкання підписаного, щоб "вияснити" свій виступ та представити справу так, щоб його виступу підписаний Боже борони" зле не зрозумів. Цей крок п. Шмідта ясно сьвідчить про те, що він не найшов ґрунту для своїх ідей на зборах та що присутні розійшлися в тому переконанню, що тільки приверення українському народові його матеріяльних і національних прав зможе відновити цю колись так богату, а зараз так Європі потрібну країну. Вся монахійська преса принесла обширні справоздання зі зборів. Вправді виступи підписаного і других проти большовиків було в тих справозданнях ледви-ледви зазначено, загалом одначе тон монахійської преси був для нас прихильним і причинився неабияк до популярізації нашої справи. Одним словом загальні збори німецько-українського господарського товариства, хоч і заповидались не дуже сьвітло, випали для нас більше ніж вдоволяючо. ПРИЙМІТЬ, ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, ЗАЛЕВНЕННЯ МОЇ ГЛУБОКОЇ ПОШАНИ І ЦИРОЇ ВІДДАНОСТІ вдячний Офшук Голоси чотирох монахійських дневників про загальні збори сюди долучаються. "NEGROPONT" Telegramm-Adresse: „Negropontus Danzig“ Vertretungen in: Berlin, Hamburg, Wien Helsingfors, Zürich -Danzig- Warschau, Rowno, Dubno Lemberg, Kalisch, Posen Bank-Konten: Bank Dyskontowy, Filiale Danzig. Commerz- und Privat-Bank A-G. Filiale Danzig. Postscheckkonto: Danzig Nr.996 Fernsprecher Nr. 5132 Ostsee-Schwarzmeer-Gesellschaft für Handel und Transport m.b.H. DANZIG, den Elisabethwall 9 Hierdurch erlauben wir uns, Sie auf unsere Firma auf- merksam zu machen. Als Hauptaufgabe betrachten wir den Wiederaufbau der Ukrainischen Republik gründlich vorzubereiten. Wir treten daher jetzt schon mit allen größeren Firmen Deutschlands in Verbindung, um jederzeit gerüstet zu sein. In Betracht kommen für uns vorläufig nur deutsche Firmen, da wir eine deutsch-ukrainische Firma sind; erst wenn sich die deutsche Industrie unseren Vorschlägen ablehnend gegenüber verhält, kommen für uns ausländische Firmen in Frage. Wir hoffen jedoch, daß sich das deutsche Wirtschaftsleben diese Gelegen- heit nicht entgehen lassen wird, an dem Wiederaufbau der Ukraine tatkräftig mitzuarbeiten, zumal über die Ukraine unseres Erachtens nur der Weg zur Gesundung des Wirtschafts- lebens der ganzen Erde gehen wird. Diese ideale Aufgabe, die wir uns gestellt haben, können wir jedoch nur lösen, wenn wir auch reale Geschäfte treiben. Wir haben daher die Fabrikationsvertretung der Firma „Johann Maria Farina“ Dr. Meitzen am Dom zu Köln für die Gebiete Danzig, Polen, Ukraine, Rußland, Randstaaten und Finn- land übernommen, des fernerer der Firma W. Brunner, Schreib- maschinenexport, Nürnberg. Außerdem liefern wir jetzt schon nach den Randstaaten, Finnland, Polen und denjenigen Teilen der Ukraine, die von den Sowjets nicht besetzt sind, das sind Wolhynien und Ostgalizien, diejenigen Waren, die dort gebraucht werden, und nehmen andererseits die dort greifbaren Waren heraus. Unser Vertreternetz soll sich zukünftig ausdehnen über folgende Städte: Zürich, Wien, Hamburg, Berlin, Posen, Bromberg, Kattowitz, Krakau, Tarnow, Lemberg, Kolomea, Tarnopol, Rowno, Sarny, Kowel, Lublin, Brest-Litowsk, Warschau, Bielostock, Baranowitsche, Wilna, Kowno, Schawli, Libau, Dünaburg, Dorpat, Riga, Reval, Helsingfors. Es kommen nur Vertreter deutscher oder ukrainischer Nationalität in Frage, die uns alle zwei Wochen wirtschaftlich und politisch über die einzelnen Bezirke unterrichten müssen. Außerdem vertreiben sie für uns die Waren von Fabriken, die wir vertreten, und bieten uns gleichzeitig die in den dortigen Bezirken greifbaren Waren an. Wie bereits zu Anfang gesagt, betrachten wir als unsere Hauptaufgabe den Aufbau der zukünftigen Ukrainischen Republik vorzubereiten. Diese Arbeit setzt natürlich voraus, daß auch tatsächlich das Gewünschte, das ist der Zusammenbruch der Sowjets in der Ukraine, in absehbarer Zeit eintritt. Diese Hoffnung haben wir! Und zwar wird die Befreiung der Erde von den Bolschewisten von der Ukraine ausgehen. Einige Regierungen und auch Industrielle haben noch bis in die kürzeste Zeit hinein geglaubt, daß sich der Bolschewismus als lebensfähig erweisen wird, und haben Verträge geschlossen. Ueber ein praktisches Ergebnis hat man bisher jedoch noch nie etwas gehört. Wer aber glaubt, daß alle diese Verhandlungen je ein praktisches Ergebnis zeitigen werden, wird sich täuschen. Der Bolschewismus ist die gemeinste Auswirkung von Kriegsgewinn. Der Idealismus, der der Welt vorgemacht wird, besteht aus Seifenblasen. Lug und Trug ist alles, was die Sowjetregierung in die Welt setzt. Noch niemals hat die jetzige russische Regierung auch nur den geringsten Teil gehalten, den sie versprochen hat. Sie vegetiert nur, weil die Länder unter einander sich gegenseitig das Geschäft nicht gönnen. Es würde zu weit führen, die vielfachen Gründe, die ein baldiges Zusammenbrechen der Sowjets wahrscheinlich machen, hier näher auszuführen. Wie der wirtschaftliche Aufbau der zukünftigen Ukrainischen Republik gedacht ist, geht aus nachstehendem Auszug aus einer Disposition hervor, die uns ein Freund unserer Bewegung zur Verfügung gestellt hat. Sollten Sie Interesse hierfür haben, so würden wir Ihnen den kleinen Aufsatz sehr gerne zur Verfügung stellen. "NEGROPONT" Telegramm-Adresse: „Negropontus Danzig“ Vertretungen in: Berlin, Hamburg, Wien Helsingfors, Zürich -Danzig- Warschau, Rowno, Dubno Lemberg, Kalisch, Posen Bank-Konten: Bank Dyskontowy, Filiale Danzig. Commerz-und Privat-Bank A-G. Filiale Danzig. Postscheckkonto: Danzig Nr.996 Fernsprecher Nr. 5132 Ostsee-Schwarzmeer-Gesellschaft für Handel und Transport m.b.H. DANZIG, den Elisabethwall 9 Thema: Wie hat der wirtschaftliche Aufbau der Ukrainischen Republik zu erfolgen? A) Durch Auftragserteilung für alle derartigen Fertigfabrikate, die vom Ausland bezogen werden müssen, weil sie in der Ukraine nicht hergestellt werden können, aber wegen der Wichtigkeit, sofort das Wirtschaftsleben zu heben, benötigt werden: 1. Eisenbahnbedarf (Lokomotiven, alle Arten von Waggonw., Eisenbahnschienen usw.), 2. Maschinen für die Landwirtschaft, 3. Saatgut (Roggen, Weizen, Gerste, Hafer), 4. Elektrische Maschinen zum Ausbau von Überlandzentralen, 5. Instandsetzung von Post und Telegraph, 6. Gaswerke und Wasserleitungen. B) Durch Auftragserteilung für derartige Maschinen, die nötig sind, um ukrainische Fertigfabrikate zu gewinnen: 1. Für Gruben- und Hüttenindustrie (Kohlen, Eisen, Koks, Salz, Erdöl, Torf usw.), 2. Für Ziegeleiindustrie, 3. Für Mühlenindustrie, 4. Für Zementindustrie, 5. Für Zuckerindustrie, 6. Für chemische Industrie, 7. Für alle Nahrungsmittelindustrien, 8. Für Glasindustrie, 9. Für Textilindustrie, 10. Für keramische Industrie. Aus vorstehender Teil-Disposition ergibt sich der Aufbau der geplanten Zusammenfassung der deutschen Industrie von ganz allein. Der Mittelpunkt dieser ganzen Bestrebungen soll die Firma „Negropont" sein, an deren Gewinne die Ukrainische Regierung zu einem bestimmten Teile interessiert ist. Wir streben an, daß wir die Monopclstellung in der neuen Ukraine für den ganzen Aufbau erhalten. Deswegen gehen unsere Wünsche dahin, daß wir schon jetzt die Vertretungen größerer Konzerne erhalten, um beim Einsetzen der Handelsbeziehungen sofort liefern zu können. Unsere Bitte geht daher dahin, daß, falls in Ihrem Betriebszweig noch kein enger Zusammenschluß erfolgt ist, Sie dies Ihnen bekannten Firmen vorschlagen; nur wenn diese Möglichkeit ausgeschlossen sein sollte, würden wir mit einzelnen Firmen arbeiten. Sie wollen uns bitte mitteilen, ob Sie Interesse an unseren Plänen nehmen und ob Sie mit uns arbeiten wollen. Ihre Rückäußerungen werden unser größtes Interesse erwecken, desgleichen Ihre evtl. Gegenvorschläge. Hochachtungsvollst! "NEOROPONT" Ostsee-Schwarzmeer-Gesellschaft für Handel und Transport m.b.H. НАЙВИЩА ПОРТА Міністерство Закордонних Справ КАБІНЕТ МІНІСТРА Переклад з француз. 27 Вересня 1922 р. До Пана Полковника К.ПАВЛЮКА, Голови Української і Громади ст.Елізабетваль ДАНИЦІГ. ПАНЕ ПОЛКОВНИКУ. Його Високість Великий Візір доручив мені просити Вас висловити перед Українською Громадою в Данцігу почуття вдячно- сті за привітання, яке Громада передала за Вашим посередництвом з приводу перемоги, якою Всесильний увінчав зусилля нашого вій- ська. Його Високість надіється, що скоро справедливий мир доз- волить нам оддатися спокійній праці й відбудові безмежної руї- ни, яку залишив після себе ворог. В надії, що можна буде відновити дружні відносини з Ук- раїною для розвитку наших економічних зв'язків, прошу Вас, Пане Полковнику, прийняти запевнення моєї глибокої пошани ДИРЕКТОР КАБІНЕТУ За переклад СЕКРЕТАРЬ У.Н.К. SUBLIME PRTE Ministère des Affaires Étrangères Cabinet du ministre Monsieur le Colonel K.Pavlonck, Président de la Gromada Ukrainienne. St. Elisabethwall No 9. DANZIG. SUBLIME PORTE Ministère des Affaires Étrangères Cabinet du Ministre Le 27 Septembre 1922 Monsieur le colonel, Son Altesse le Grand Vézir m'a chargé de vous prier d'être, auprès de la Gromada Ukrainienne de Danzig, l'interprète de ses sentiments de reconnaissance pour les félicitations qu'elle a bien voulu lui transmettre par votre entremise à l'occasion de la vic- toire dont la Tout-Puissant a couronné les efforts de notre armée. Elle espère que bientôt une paix juste nous permettra de nous consacrer aux travaux pacifiques et au relèvement des innombrables ruines que l'ennemi a laissé sur son passage. Dans l'espoir que les relations amicales avec l'Ukraine pourront être reprises dans l'intérêt du développement de nos rap- ports économiques, je vous prie d'agréer, monsieur le colonel, l'assurance de ma considération très distinguée. Le Directeur du Cabinet. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМ- НУ ВІЙСЬК ТА ФЛЬОТИ У. Н. Р. На лист від 25/IX маю за шану доповісти, що вважаю приїзд п. Стоцького до Уряду і до таборів доцільним і бажаним. Гадаю також, що виїзд Стоцького для праці до Льондину буде доцільним і своєчасним. Припускаю навіть ко- ристиним перебування Стоцького в Льондині дов- ший час. На цю тему буду конферувати з П. Мі- ністром Закордонних Справ. Що до конгресу соціологів у Відні, то по- діляючи цілковито міркування Ваші, я, дав від повідні зарядження Міністрам Освіти і Закордо- них Справ і звернувся до п. Ректора Українсь- кої Господарчої Академії в Подебрадах з лис- том, копію якого при сьому прикладаю. Відпо- відні листи п.п. Ейхельманові і Русовій надис- лано. На жаль мені відомо, що О.О. Ейхельман зараз хворіє і тому не зможе взяти участи в конгресі. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 3 " Ковчія 1922 р. Ч 493 ДО ПАЧА РЕКТОРА УКРАЇНЬКОЇ ГОСПОДАРЧОЇ АКАДЕМІЇ ПРОФЕСОРА НОВГЕНОВА. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ РЕКТОРЕ! В перших числах жовтня місяця у Відні має відбутися міжнародний з'їзд соціологів, який змістом своїм може мати велике значення для по- неволених націй взагалі і для української нації окрема. Участь репрезентантів української націо- нально-державної ідеї в різних міжнародних кон- ференціях взагалі необхідна для того, щоб будити світову думку, звертаючи її увагу на невпинну бо- ротьбу українського народу за визволення від чу- жинецького панування. З огляду ж на особливе зна- чення для нашої справи конгресу соціологів, бу- ла би кінче необхідна участь українських учених на тому конгресі. Українська Господарча Академія притягає до себе ліпші наукові сили України і набирає си- ли і значіння огниця науки української. Тому вважаю доцільним і бажаним, щоби представників України на конгрес було делеговано Радою Про- фесорів Академії або товариством учених, що пра- цюють зараз в висших українських школах на тере- ні Чехословачії. Передаючи ці свої міркування на Ваше, Пане Ректоре, увагляднення, дозволяю со- бі додати, що видатки на подорож українських учених будуть прийняті за кошт державний. Міщенко Прошу прийняти залежлення в правдивий до Вас пошані. В. Міщенко з оригіналом згідно Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "10" Жовтня 1922 р. ч. 268/973. Панові Керуючому Справами Директорії УНР Міністерство має честь надіслати при цьому витяги з докладів Голови Місії У.Н.Р. в Румунії, проф. Маціевича, з 22.IX.22 р. ч. 3564 і з 25.IX.22 р. ч. 356І.- для відповід- ного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з докладу проф.Мацієвича, Голови Місії УНР в Румунії з 25.Вересня 1922 р. ч.3461. I. Маніфести бувшого Великого Князя Кирила Володимировича до народу і до війська розповсюдилися перед російської еміграції зараз же після їхнього оголошення. Викликали вони по началу досить значний інтерес, але на протязі місяця він занепав і зараз вже не почуюється ніякого піднесення патріотичних почувань і настрою. Напла- ки, ті розмови, що я мав тут з деякими монархистами свідчать, що велика частина їх не задовольняється кандидатурою Кирила, за яким раз- хують багато гріхів проти монархичного принципу. Ставлять йому в вину що він в червоном стрічком оден з перших прийшов з морським гвардій- ським екіпажем до Дерб'яної Думи забівити свою відданість революційно- му устрою. Згадують також його сумнівне поводження в часі, на перехо- ді революції, коли він мав тісні звязки з англійською амбасадою і зно- сини з Керенським. Все це не створює коло особи ентузіазму і не дає йому того повного довірря, яке було би притрібно для енергійної акції, окрім того серед наших місцевих монархистів є чимало прихильників Мик- коли Миколаєвича, який стоїть в опозиції до кандидатури Кирила. На протязі останнього тижня місцевий представник Врангеля Ізидов до Білгороду, де він мав побачення як з самим Врангелем, так і з його Нашітабуро ген.Фоллером. Здається і там особливого співчуття маніфести Кирила не викликали, і вся організація Врангеля ставиться до них з великою резервою. Таким чином з моїх спостережень і міс'ях розмов з місце- вими монархистами оголошення Кирила себе "блистелем Русского пре- стола" не викликало значного і позитивного руху і на мою думку не тільки не зеднало монархистів, а навіть спричинилося до дальньшого їхнього роздходження проміж себе. Само пособі врозуміло, що, коли новому кан- дидатові пощастисть отримати якусь впливову зовнішню допоногу, коли йому пощастисть здобути на свою справу великі кошти, то ситуація може змінитися, бо російські монархисти завжди виявляли свій патріотизм і монархизм залежно від тієї платні, яку вони за це отримували. Ходять тут у нас чутки, що прополошення Кирила на підставі легитимних засад відбулося в значній мірі і надії сьористувати "Романовський фонд" ан- глійського банку, яким може розпоряджатися лише Російський Імператор. 2. Сприходу "Визити", яка відбулася на протязі останніх тижнів. На пре- тут у Букарешті, я вже писав коротенько пану Премер Міністру. На пре- жання не мав можливості ввійти в зносини і мати аудієнцію у Вилько! Особи, що перебувала в Румунії. Для цього мені потрібно було би вив- жати до Сінаю і витрати на це такі кошти, яких я не маю в своєму роз- порядженню. Взагалі вся візита відбулася в дуже тісному і інтимному кругу людей, а це в свою чергу спричинилося до того, що дуже трудно було довідатися, які питання підчас її були порушенні і що сприйду них стави інформації приватних характеров, з котрих дещо попало і до гезет, можу Вам подати покищо досить не повне справоздання в тій справі. Одним з найбільш важливим для нас питань, які обговорювалися при побачення керівників сусідніх держав, було питання про відношення до пропозиції соціської Росії всім сусіднім і межучим з нею державам - про взаємне розброєння. Румунія увесь час трималася в великому резервою до цієї пропозиції, маючи дуже складні рахунки в СовітРосією. Польські представники, які перебували тут, виступили з ініціативою, аби схилити Румунію прийняти участь у пропонованій конференції. Нарешті згода від- булася, і Румунія рішила прийняти в ній участь після попереднього об- говорення її програми на комісії експертів у Варшаві, куди вихав вже гез. Петалл. Для участі в Конференції, а також і дальших переговорів з Совітами Румунський Уряд ставить ті самі умови, які були заявлені у Генуї, себ-то медоторканність безарабського питання і повернення зо- лотого запасу. Ходять чутки, що на цей раз всі вимоги мають бути приді- ядені в дуже ультимативній формі. Такі ж самі чутки, покищо зовсім не пронирені ходять про те, що мілітарна конвенція поміж Польщею та Руму- нією, що мала досі характер дефензивний, перетворюється у більш сталу не випадок можливої спільної офензиви. Робиться це в звязку з тим, що на протязі близького півроку Совітська Росія має закінчити переборуван- ня своєї армії і буде знову готова до активної мілітарної акції. У великим разі відношення до Совітів входять в фазу дуже відповідальних, яка може закінчитися актом аналогичним "Гижському трактату, чи бути розв'язаною в інший спосіб, залежно від міжнародньої конюктури. -2- 3. Румунія зараз переживає тривожні часи. Останніми днями розповсюдилися навіть чутки про мобілізацію, які Уряд спростував заявою що деякі частини дійсно мобілізуються, але це робиться для великих маневрів і парадів, що матимуть місце під час коронації. Тим часом приїзд сюди маршала Френча, який йде до Царьгороду з завданням об'єднати загальне командування Англійськими силами, має симптоматичне значення, бо, як Ви знаєте, проміж Англією та Малою Азією весь час ведуться переговори про їх модливу участь в захисті Дарданелів. З другого боку, в сучасному внутрішньому житті Румунії відбуваються досить важкі і турбуючі події: то був відкритий великий заговор проти Королевської родини, то на протязі якихось 2-х тижнів приключилось кілька залізничних катастроф, головним чином з мостами, в якій ясно видно систематичну волю руйнувати румунський транспорт, то підпалюється центральна електрична станція Букарешту і т.і. Не мале значення в цьому ж напрямкові має також рух серед державних урядовців, який загрожує весь час загальним страйком. Все це робить місцеве політичне життя дуже непевним і вимагає особливої обережності в поводженні Уряду до всяких гострих питань, в тому числі і до нашого. Тим більше, що в нашій справі він одержав нову ноту від большиовиків на підставі заяв ген.Гулого. 5. В справі арешту ген. Гулого і наслідків його я готовлю до Міністерства особливий детальний докладу Тепер же маю Вас повідомити, що ген.Гулой дійсно є затриманий большиовиками при його останньому подорожу на Україну. До стосується його долі, то цього приводу точних фактів встановити ще не пощастило. З різних джерел повдать відомості про його розстріл, а також і про переведення його до Харкова, де йому запропоновано перейти на бік большиовиків. Де правда, - ми не в сили визначити, бо ті люди, яким доручено виявити цю справу, ще не повернулися з України. 4. Звертаю Вашу увагу на долучаємий до цього матеріал листути з нього, наші ноти мали свій вплив і аби в додаток до них зробити відповідні заходи у Вашингтоні, то ми виграли би справу і одержали би дозвід на візування наших паспортів. Прошу зауважити, високосанований пане Міністре, що цей дозвіл дав би нашій Місії такі кошти, які Дуже можливо, що Місія мала тоді б можливість існувати, без усяких асигнувань Уряду. представництва. З оригіналом згідно : В.о. Начальника Дипломатичного Відділу. Витяг з докладу п.Голови Місії УНР в Румунії з 22.IX.22 р. ч. 3504. На превеликий жаль і наша Місія не має личерпуючих і фактичних інформацій про розвиток подій по за межами Румунії.За відсут- ностю необхідних засобів ми не маємо можливості налагодити систематичну і постійну комунікацію з Царьгородом і Софією і одержувати своєчасно відомості безпосередньо з перших джерел. Тим часом деякі інформації нами отримані через приватних джерел і на підставі них, а також звітів нашого пресового бюро, я уявляю собі сучасну ситуа- цію на Балканах в слідуючому виді. В найбільшій мірі до її загострення спричинилася криза, яка була встановлена трактатами Севрським і Нейським, якими ви- креслені малеє вовсім з миття Балканів Турція і Болгарія, а за- місць їхніх висунуто ґрецію під протекторатом англії. Знову таки переважне значення і вплив виключно Англії на справи Ближчого Сходу подали привод до потайної і дуже скомплікованої боротьби проти цього в Зоку Європи? і Італії, які скористувались, як за- собом цілі боротьби Кемалівським рухом/ допомагаючи йому і під- бадьрубчи Його/. Ці чраниці, ні Італія не могли перодитися на те, щоби одна Англія розпоряджалася в Босфорі і Дарданелах і під- порядкувала своєму впливу всі економічні відходження країн, які виходять до Чорного, Марморового і Єгейського моря. Їхня політика прагнула до того, аби на Ближчому Сході знову повернутися ситуацію вільної боротьби окремих держав і окремих економічних інтересів а не коритися одному якомусь хазяйну. Не для того вони позбулися німців в Дарданелах, аби їх замінити на англійців. Тому Італія одверто висловлює своє задоволення побудами Кемалі і позворотом Турції до Царьгороду і Фракії, а ліквідацією всіх грецьких кон- цесій в Малій Азії. Знову таки і Європа, яка має всі шанси на порозуміння з Турцією, а від того і на поширення свого впливу в Чорному морі, то відриває перед нею перспективи взаємної нової комбінації російсько-французького порозуміння/сфору/совзу, - може бути тільки задоволено останніми подіями, в котрих вона приймала «ваву і активну участь. Таким чином, з трьох головних держав, маючи найбільші інтереси на Ближчому Сході тільки одна Англія помисла велике по- разку в своїй політиці ослігнення виключного значення і розпоряд- ження Дарданелами. Само по собі зрозуміло, що це відкриває зовсім нову сторінку Ближче-Охідньої європейської політики, яка і для нас має першорядне значення. Трудно сказати зараз який прийме напрямок розвиток дальших подій. В той момент, коли пишеться цього листа, обставини балканського конфлікту наче б то склада- ються так, що можливість мирного його полагодження уявляється цілком реальною. Як що Царнська згода е цира і міцна, то тоди можливо, що і Кемаль піде на вустріч запропонованим йому конди- ціям перемирря, які майже цілком задовольняють його попереднім бажанням. Оцінивши тяльки, оскільки ця згода дійсно є цира і оскільки бажання Кемалля залишились на попередньому своєму рівні. Окрім того на розвиток подій не можуть залишитися без впливу та- кож і відношення до нього різних меншої ваги чинників, себ то болгарії, Оседепії, країн Малої Антанки і т.п. Зараз я оговорююсь, що трудно виявити оскільки бажання Ке- мала залишились в тому розмірі, в якому він їх склав з своїла ноти до Антанти. В наших часописах появлявся відомості про те, що Ан- горський уряд скикає згід предстамників всіх ісламських держав для встановлення загальної Федерації їх і вироблення одностайної політики і засобів звільнення від чужоземного іра. Як що ці плани Кемаль дійсно хоче проводити в життя, то тоди його претензії мо- жуть знову збільшитися і спричинятися до нового загострення кон- флікту і навіть збройного виступу проти Англії. Деякі вказівки на можливість цього принесли останні звістки, що кінці відділи військ Кемаля заняли Чанак після того, як нота союзників була Кемалем одержана і коли він в відповідь на неї віддав наказ своїм війсь- кам звільнити нейтральну зону. Знову таки повстання в Месопотамії не тільки не припиняється, а навіть по проєстся і англійські вій- ська повинні звільнити все нові і нові місцевості. Таким чином розвиток подій в значній мірі залежить від Кемаля з одного боку і рішучости союзників, особливо Франції підтримувати Англію до кінця з другого. Можна бути певним тільки одного, що Кемаль не -2- осмілиться піти одночасно проти всіх союзників. Що стосується становища в Болгарії, то її значення в сучасному конфліктові в великій мірі зменшується тією внутрішньою громадською ворожнечею, яка зараз там панує. Ми одержуємо більш менш систематично часописи листи з Софії і на підставі них, навіть відкинувши значну долю викраїної інформаційної алермії, можна уявити, що в Болгарії германська війна на грунті боротьби об'єднаної опозиції з Урядом Стамбульського. Велике загострення цієї боротьби надає участь в ній на боці опозиції врангелевців, а на боці Стамбульського російських і міщанських комуністів. Само по собі зрозуміло, що комуністи в болгарії засвоїли тактику російсь- ких і Стамбульського воєн так само скидатимуть, як колись скидали в Росії Беренсвского. У всякім разі внутрішня боротьба прийняла остільки гострі форми, що діло доходить до вуличних білок з пролиттям крови і участю різька. Це в значній мірі ослаблює позиції Болгарії, яка могла би багато виграти на сучасній міжнародній комбинації, що складалась зараз коло Східного питання. Само по собі зрозуміло, що національний інтерес болгарії штовхає її на зв'язання з Турчією. Але вона одверто не насмілюється на цей шлях всупуття, боючись розірвати свої відношення з Англантосом. Тим часом вона зараз має велику підтримку в Італії, яка одверто задаляє свої симпатії болгарії, головним чином керуючись тим, щоб мати в ній спільника проти поширення впливів своїх ворогів Греції і Юго-Славії. У всякім разі мовна бути певним рілька одного, що Болгарія не виступить проти Кемалістів і скоріш піде з большовиками, ніж проти них. Дуже стримано весь час себе виявляють в Східньому конфліктові дві країни малої Англантос, Румунія та Юго-Славія, які мають безпосереднє відноєння до Турецьких змагань. Вони обидві заявляли про зацікавленість своєї в рішенню Дарданельського питання, озивді висловилися за нейтралізацію протоків, але дуже стримано віднеслися до пропозиції Англії прийняти участь в військових операціях. Тим часом, як в Юго-Славії так і в Румунії спроби часткових мобілізацій зроблено, але в першій це виявилося дуже великі народні заворушення, а в другій було теж зустрінуто з великим незадоволенням. Зовсім ясно, що ні в Румунії, нів Юго-Славії народні маси і громадська опиня не спочувать можливості нової війни, і через те вони готові скоріш поступитися трохи своїми інтересами, але піти за політикою Франції, анж Англії. Зовсім іншу позицію заняли большовики, які, на мій погляд, дуже вміло і зручно використовують наслідки своєї попередньої згоди з Кемалістами. Вони відразу заявили позицію прихильну цілком до бажань Турчії, навіть обіцяючи Кемалю військову допомогу, коли би це було йому потрібно. Зовсім резонно вони разом з Кемалем виставили домагання неприймного участі Росії і україни в рішенню Дарданельського питання, а також поставили на чергу для принципового питання про те, що доло протоків мають рішати лише держави, які прилягають до чорного моря. . Цим самим вони дуже влучно забили клинок в єдність союзних держав. Одночасно з тим большовики повели дуже енергійну політику всяких авансів відносно франції і вона на цей раз відгукулась більш уважніше на них, як це мало місце при перших спробах, які робилися ще перед Генеральною відомим Радеком. Правда і зараз не зближення йде не через офіційні кола, а через цілком приватних діячів, як відомий Геро, який весь час стояв за визнання Сонітів, але можна бути певним, що його подорож до Москви, не дивлячись на його політичне становище члена опозиції, не відбувалася без згоди з Цуанкаре. Совітам дається зрозуміти, що коли вони засобить стару російську політику до військового часу, то вони можуть сподіватися на підтримку Франції. Само по собі зрозуміло, що обидві сторони заховують свою діляння і тому французькі агенти у нас одисчасно провадять політику антибольшовицької акції, підтримуючи різні "зелені" організації, а большовики енергійно дотримують умови Рапальської згоди. Гра ведеться, як завжди на два фронти з обох боків. У всякім разі большовики зуміли висунутийся на досить виграшні позиції. Яке може бути наше відношення до всього цього конфлікту. Як Ви знаєте, п. Міністре, я раніш тримався відносно нього англійської орієнтації. Тадаю, що аби взяла перевагу англійська політика, для нас було би краще бути від її впливом. Бийшло навпаки, взяла перевагу політика французька і нам тепер нема ніякої рації, аби діло дійшло до війни, - встрявати в неї в позиції ворогів національного турецького руку. Я певен, що згода Москви в Кемалем не є щось стале і нормальне. Вона дозволе не бу- - 3 - де тривати. Навпаки, наші інтереси з Турками при сучасних умовах май- же цілком спільні. Тому коли би навіть Румунії довелося виступити збройно проти Турції нам треба триматися цілком нейтрально. Зовсім инша річ, коли би виступ Румунії потягнув за собою військових напад на неї з боку большовиків. Тоді б на мою думку треба і нам було виступ- пити на боці наших спільників, але тільки проти большовиків, заявивши свій нейтралітет відносно турецьких націоналістів. У всякім разі той оборот, який приляли справи на Сході, не є для нас щось зле. Навпаки посилення політичного значення Турції і Болгарії може бути тільки для нас корисним, маючи на увазі неминучий занепад большовизму і нові по- дії на терені бувшої Росії. Взагалі ж я маю певек, що все буде зроб- лено для того, аби нової війни не допустити, бо вона може принести великі несподіванки. І тепер майже всі Балкани захоплені революційни- ми рухами, дужче інших тримається Румунія, але і тут большовики роб- лять все для того, аби викликати внутрішнє заворушення. Війна значно підійме їх шанси і наслідки їхньої роботи. А коли Балкани підпадуть під їх вплив, то тоді справді недалеко і до загальної революції. Коли я дійсно я маю радію, сподіваючись, що війна закінчиться миром, то на нас полягає обовязок розпочати велику роботу в царсько- роді. У всякім разі я і тепер тримаюсь того запевнення, що вся наша увага повинна бути звернута головним чином на працю на Україні, але про це напишу Вам фактично і грунтовно в відповідь на вашого останньо- го обіжника. З оригіналом згідно : С.Кобзарський В.о.Начальника дипломатичного Відділу. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департаменту Чужозем. Зносин "10" жовтня 1922 року. ч. 273/978 Міністерство має честь переслати при цьому копію докладу Голови Місії в Угорщині, полков. Сікевича про раут на честь членів ХХ міжнародного парламентарного Конгресу, що відбувся 2.ІХ.22 року у Будапешті, - для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Лиректор Департаменту Чужоземних Зносин. Копія. 2 вересня о 9 1/2 год. вечора відбувся другий блискучий раут в Міністра-Президенте гр. Беглова на честь членів ХІ міжнародного парламентарного конгресу, на цей раут було так за- прещено українську дипломатичну Місію ін-корпоре. На рауті, крім осіб, згаданих в попередньому рапорті /ч.510 з 7 вересня/ були ще : Голова Держави - адмірал Готті, ерцгерцог Йосип з родиною та папські, нуній кардинал Оклонна. Тут члени Української дипломатичної Місії мали нагоду по- знайомитися і розмовляти в видатнішими членами парламентарно- го Конгресу, засвоюючи їм сучасний стан української справи і необхідність в інтересах всієї Європи вивинання до-кре Україн- ської Народньої Республіки та її законного Уряду. Розмови вели- ся в представниками Італії /д-р Маджорино Серреоте/, Японії / д-р Кайхіро Иманумі/, Німеччини / проф.Квідде/, Австрії /гр. Чернін/, Угорщини / о.Лісакин/, в представником голандської та флямандської преси /А.Вербек/ і др. Всі наші співбесідники виявляли велике зацікавлення укра- їнськими питаннями і висловлювали свою прихильність до нашої справи. Між ними, проф.Квідде був здивованим тим, що ані на парламентарному конгресі, ані на останній конференції в Чондо- ні не було воєїм представників з Наддніпрянської України, тоді як Галичане і тут і там голосно гукали про своє лихо і довага- лася слушного розвязання східньо-галицького питання, подаючи в цій справі силу меморандумів. "Було, - казав проф.Квідде, - таке враження, наче то Над- дніпрянці цілком вже погодилися з бельговицьким режимом та з большевицькою московською владою, а тому сидять мовчки і не вза- мають за потрібне використати таку всесвітню трибуну, як ХІ міжнародній парламентарний "конгрес". Члени Укр.Місії, даючи на це відповідне пояснення, зазначили, що Наддніпрянці не погоди- лися з большевиками і доказом того є та невпинна та енергійна боротьба, яку ті ж наддніпрянці ведуть з московськими окупан- тами, боротьба, яка ані на хвиліну не вгаває і доти триватиме, доки ми не досягнемо своєї мети - визволення нашої батьківщини з під московської кормити. Раут закінчився о 1 год. з оригіналом згідно : З. О. Начальник дипломатичного Відділу. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин. "10" Жовтня 1922 р. ч.84/976 Панові Керуючому Справами Директору УНР. Міністерство має честь переслати при цьому витяг з докладу Голови Місії УНР в Угорщині за час з 2-го до 15-го Вересня с/р - для відповідного до- кладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Кнєфіш ……цими днями приїхав до Будапешту з своєю дружиною ген. Денікін, поясняючи свій виїзд з Англії тим, що Альбод Джордж вступив в переговори з большовиками. Денікін живе в Будапеш- ті, як приватна особа, не займаючись політикою. Чи цьому прав- да - невідомо, але в мадярських часописах зявилась звістка, що на початку жовтня до Будапешту мають приїхати на нараду Микола Миколаєвич та Кирило. Російська монархічна організація "об'єднання", після ве- ликих скандалів, роспалась, а її проводирі кн.Голіцин-Мурав- лін, Казенбек та архимандрит Арсеній - залишили Угорщину. Цими днями прибуло до Будапешту з Галіполі 40 врангє- лівських старшин, 27 козаків та 16 жінок. На/кравдьку станцію В кінці місяця очікують ще транспорт на 600 чоловік. На ко- зацьку станцію прислали свої відозви із закликом їхати до до- му Бич та Гнилорибов, що викликало велику сенсацію серед ко- заків. До Праги було делеговано полк.Попова з 4-мя козаками для переговорів з большовицьким представником - Мостовенком. Член Кубанської Ради - осаул Л.В.Белашов вступив на службу до большиків і для агітації дістав від Мостовенка 75.000 динарів і цими дням виїхав до Болгарії. З оригіналом згідні : В.п.Начальника Дипломатичного Відділу. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 150 Фонду № 1429 Пронумеровано 145 (сім сорок п'ять) +84/86 =179 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 83а,87а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: .05. 04 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) д.ч.39,40,41,55,56 - чи/рр не розбороті " 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 17.10.96 Бого 7.10.02 Носиць 9.01.03 ЛТ 29.07.04 Го 21.01.05 р МГр 4/2/05, д Ге 7.02.97, Амінг 23.12.02, І.Гес 13.01.03 Цл- 16.08.07 Каду 23/01/05 РО 9/8/2006 В Підг. на сканер 28.12.08 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: Справа: Мікрофільмування: 20.5.1991 р/сю виємко 20.05.96 Ранжескао 16.04.91 штр (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) сканування Дата (Підпис) 25.02.09 Цлр