Протоколи засідання Ради, Міністра сповідань та листування з ним про його діяльність, організацію Автокефальної Української церкви та допомогу Уряду УНР, 03.01.1922-13.01.1923, 195 арк. — частина 1/2

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 8 Справи 154 Канцелярія Директорії. Української Народної Республіки Наряд Загального Відділу Про Церковні справи. [Протоколи] засідання Ради Міністрів Уповноваженого міністрування і ким про діяльність цього і відділу, організацуючи автокефальну Української Церкви, та допомогу Уряду УНР Горайко Згідно 1922 Замінено 13 січня 1923 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Протоколи засідання Ради, міністра ісповідань і листування з ним про діяльність його і відділів, організацію автокефаль- ної Української церкви та допомогу уряду УНР. 3 січня 1922 р. - 13 січня 1923 р. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Груля „23“ дня Року Божого 1921-го. № 3084 Д О ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ОДЕРЖАНО дня 192 р. вх. ч. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копії листів до мене: від 16.ХІІ.ц.р. під Ч.1009 од Кременецького Єпископа Діонисія; від 18.ХІІ.ц.р. од Ректора Станіславівського Гре ко-Католицького Духовного Семінара о.Валь- ницької, і від 21.ХІІ.ц.р. під Ч.1469 од п. Го- лови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. З правдивою пошаною до ВАС, МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „24“ дня Року Божого 1921-го. № 3126 ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Поcилaю при цьому ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію листа Редактора-Видавця Вилявницт на „Українська Автокефальна Церква“ від 12.ХІІ. цього року до Міністерства Ісповідань.– З правдивою до В А С пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Т.Коруччий Справами Департаменту Православної Церкви Копія До Міністерства Ісповідань Ласкаво прошу Міністерство Ісповідань прийняти від мене безплатно ріжних видань "Української Авто- керальної Церкви" на суму сто п'ятдесят тисяч марок польських /150.000 м.п./ Ці книжки прошу Міністерство безплатно розіслати по своєму розсуду ріжним установам чи особам, переважно по таборах інтернованих військ Української Народньої Республіки. Редактор-Видавець 12 грудня Видавництва "У.А. Ц." 1921 року ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО /підпис/ З оригіналом згідно: Старший Діловодо Рев. Клименко У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „24“ дня Року Божого 1921-го. № 3094 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високодостойний Пане Отамане. Посилаю при цьому Вам, Високодостойний Пане Отамане, копію мого листа від 24.ХІІ. ц.р.під ч 3087 до п.Військового Міністра. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня 24 дня, року Вожого 1921-го. №. 3087 Копія. ВИСОКОПОВАЖНОМУ ПАНУ ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. Високодостойний Пане Міністре. Грудня 22 мною вислано в Каліш, на ім'я Головного Військового Священника Митрофорного Протоієрея П. Пашевського ріжних видань "Української Автокефальної Церкви" на 45.000 марок польських для безплатної роздачі по таборах на Різдво Христове. Даскаю прошу приняти цей мій дарунок на знак моєї правдивої поваги до Вас, Пане Міністре, а також до всіх начальників окремих військових частин, до всіх старшин і козаків. З товариським привітом до Вас Міністр Ісповідань, Професор І. Огієнко /в.р./ Оригіналом згідно: Ст. діловод ЕПІСКОП КРЕМІНЄЦЬКИЙ, керуючий ВОЛИНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ в межах Польщі. Грудня 16/3 дня Року Божого 1921-го №1009. Кремінець на Волині. Сповіщаючи Вас про одержане всіх Ваших листів, щиро вітаю Вас з приводу грамоти до Вас Пана Головного Отамана і постанови Ради Міністрів, в яких так виразно і яскра- во визнається Ваша енергійна праця на користь рідної землі і на славу нашої св. Церкви. Зі свого боку від щирого любчого сер- ця бажаю, щоби світильник Ваш довго ще не вгасав і не здіймав- ся зі свіщника. Середньо дякую Вам за тепле слово Ваше і про мою скромну участь в Вашій славі. Можу тільки сказати, що серце моє завжди з Вами, і я готовий на все можливе, що будь-як користним для дорогої страни нашої, але фактично, в дійсності тільки любов Ваша могла знайти во мні стільки заслуг, скільки їх прописано в листі Ва- шому від 6 грудня під ч.2886. Хай заховає Вас Господь за добро- ту Вашу. О допомозі діткам емігрантів вже, в той же самий день, як бу- ли одержані листи, виготовлений заклик до духовенства, і зробле- но розпорядження про збір церковний для діток. Збір має відбутися на Новий Рік і Вогоявлення, бо Різдвяні Свята вже зайняті на збір для українських емігрантів по пропозиції ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО ЕКЗАРХА, згідно з листом до нього Українського Центрального Ко- мітету. Дякую Вам за переслану замітку про українізацію церкви на Україні, хоч десь я її вже читав. Дякуємо також я і п.-о.Протоіерей Олександр Вас сердечно за цікаву і роскішно видану книжку про буле української мови в богослужінні: "Мова українська була вже мовою Церкви". Що до печатки, то я ще подивлюся, прикину де-що і напишу Вам пізніш. Оставайтесь здрові і Богом хранимі З глибокою пошаною Ваш сердечно прихильний богомолець Епіскоп Діонисій /власною рукою/. З оригіналом згідно: Т.Керучий Справами Департаменту Православної Церкви Міністерства Ісповідань Дня 23 грудня 1921 року. ч...3080 Ректорат гр.кат. Духовного Семінара в Станиславові. Ваша Достойноте. Я одержав від Вас Видання "Української Автокефальної Церкви", за що складаю Вам мою сердечну подяку. Ваша праця над реформою Церкви на Україні заслугує на повне признання. Дай Боже, щоби великий український народ хвалив Бога своєю рідною мовою, щоби належав до Вселенського Пастиря, а особливо, щоби мав живу, сильну і непохитну віру в Бога. Соборний Крилошанин гр.кат. Капітули, і Ректор гр.кат. Семінара духового в Станиславові, дня 18/12-1921 о.М. Вальницький Печатка: Ректорат гр.кат. дієцезальної Семінарії в Станиславові. Его Достойність Міністр Ісповідань І. Огієнко. Ректор Камянець-Подільського Державного Українського Університету. З оригіналом згідно: Дирекцій Справами Православної Церкви Міністерства Ісповідань Дня 23-го грудня 1921 р. ч. 3048... Копія. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. РЕКТОРОВІ КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТА ПРОФ. І. І. ОГІЕНКО. 21 грудня 1921 р. Ч 1469. Підтверджуючи одержання ювілейної книжечки "Мова Українська була вже мовою церковною" прошу приняти вислови глибокої вдячності за надсилання мені Ваших, Вельмишановний Пане Міністре, видавництв. Користуючись нагодою дозволяю собі висловити шире признання і вдячність за Вашу високопатріотичну і самопожертвену працю, котра вже поклала міцні основи під будівлю Української Автокефальної Церкви і тим самим під будову Української Суверенної Державності. Моя співпраця з Вами, Вельмишановний Пане Міністре, дала мені непраривні докази тої сили і енергії, з якими Ви одавались державній роботі серед важких умов народньої боротьби і які знайшли собі заслужену оцінку, подяку і високе признання з боку Пана Голови Директорії і Ради Міністрів. Я глибоко вірю і певен, що Ваша неоцінима і багата наслідками дальша співпраця в творенні державності, нашої Батьківщини дасть світлі результати, а історія боротьби України за свої суверенні права і особливо за свою народню церковність одмітить Ваші великі заслуги перед Українським Народом! Важаючи Вам сил і здоровля для дальшої безупинної праці прошу приняти ширі вислови глибокої моєї до Вас пошани Пилипчук /власною рукою/-Голова Ради Міністрів.Ол. Питель-в.о.Директора Канцелярії.- З оригіналом згідно: 20. Зруйновано грудня 23 дня 1921 року. ч. 3049... КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки ч 5 м постор. 6/1921. До Пана Міністра Ісповідань. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що, ознайомившись з листами Вашими і долученими до них матеріалами, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти такі резолюції: а/ На листі з 24.XII.1921р.ч 3093 - з копіями протоколів засідань Ради Міністра Ісповідань - "З приємністю ознайомився. Чекаю того мемурандума, про який згадується в протоколі Ради от 27.XI.ч 18, потребу якого вважаю священною і корисною по своїм наслідкам." б/ На листі з 17.XII.ч 3056 - з копією листа п. Крат - "До відома Міністра Ісповідань, треба знати, що давній український емігрант в Канаді Крат по своїм релігійним поглядам є євангелік." в/ На листі з 17.XII.ч 3057 - з копією листа п.О.до точного - "Не розумію в чому річ." М. Соловий (вз) б/з. Керуючий Справами за Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „17“ дня Року Божого 1921-го. № 3056 Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО з/п 1922 р. Вх. Ч. 11. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високодостойний Пане Отамане. Посилаю при цьому Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, копію листа від І.ХІ.ц.р. з Америки од п. Крата до свого знайомого, емігранта в Польщі. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Г. О. Винниченко Прикладуємо: Звістка повідомляє, що довгий ур. емігрант з Речі Посполитої Кроп не вбив у ванній кімнаті поглядачів і евакуація Копія з копії. I-го падолита, 1921 року. Торонто, Онт., Канада. Мій любий Михайло:- Серце моє кровію від жалю окінае, як я тільки собі уявлю ту скрутку в якій тепер ти і багато інших борців за самостій- ну Україну поневіряєтесь. Та життєві пригоди, як той пробний огонь; що золото перечищує, сміття палить. Вірю, що більшість з вас вийде з усіх сих турбот кращими, як увійшли в них. Але як той мовляв: "Соловейка байками не годують"; Вам треба грошей, багато грошей. Та як звичайні українські натури виро- бити грошей не вмієте, хоч посідаєте мільйонові маєтки. Читаю у нашім "Залізнім Стрільці", що Ваші таборові маларі- артисти мали в Каліші свою виставу, з якої одержали кілька кілька тисяч лядських марок; себ-то кількадесят наших доллярів. Я тобі раджу порадитись з вашими артистами, та зберіть ук- раїнського мальовидла що найбільше й пришліть сюди мені до Торонта. А я тут уряджу виставу, а потім треба буде переїхатись з тими малюнками по головніших містах цілої Америки. Такий "бізнес" може дати кілька мільйонів доллярів, любчику, а не ляд- ських тисячок. За ті гроші ви б усі до найменьшого козака па- ном би стали. Отже, щоб здійснити це, зробити так: Умовся з маларями вашого табору. Далі запроси до участі усіх українських маларів, де ті- льки їх не знаєш. Приміром Кра Магалевського, що тепер у Тарнові тощі. Добреб було і галицьких артистів запросити. Коли вмовитесь вистарай собі пашпор і перепуску до Канади і привези усе малю- вання зі собою. Коли на твій переїзд і на пересилку у вас не буде грошей, я звідси допоможу. Добре б було, щоб обминути всі- лякі базікання, аби ціла ця вистава пішла під егидою і з благо- словенням У.Н.Р. Звичайно маларі мали б дістати найбільший пай, а також принаймні 75 відсотків за спродані образи. Що ж до мене так я за свої клопоти нічого не хочу, а коли б я мусів їхати з виставою по цілій Америці, тодіб я просив якісь умір- ковані винагороди, бо мусів би лишити теперішню мою роботу. Важно відразу порадитись про зміст образів. Мусити знати що в Америці суспільність всіма силами намагаєть- ся забути війну. Отже "огонь та кров" не будуть мати жадного успіху. Хібатільки одно: "Кривава робота Більшо- виків", сей відділ буде цікавити Американців. А все реш- та має бути "краса України і кохання". Ви маєте своїми образами так захопити Американців, щоб по скінченню ви- стави тисячі їх поїхали на Україну, оглядали красу її, як тепер вони ідять до Єгипту, Швайцарії, тощо. Історичні українські образи будуть теж цікавити тутешнє суспіль- ство. Алегоричних образів з кістками та шкелетами, які любить малююти д. Вабій в Берліну, цілком не треба. Пока, зуїте тільки українську силу і красу. Та не раз кажу, дайте кілька десять образів дотичних большовицьких звір- ств. Також дайте хоч один образ, як українські вояки ратую- ють жидів від большовицького погрому. Копію цього листа я посилаю до Берліну та Тарнова, а окремо буду просити тамошніх артистів переписати тись в тобою. Тим часом пришли мені кілька можеш образів на тему, "большовицьких звірств". Я постарайся розіпхати їх по всіляких американських видавництвах. Тому, що більшість большевиків на Україні жиди" не стейняйтесь "малювати і їхні пики. Видавець д. Форд радо таке купить. Далі, чи нема у вас там українських килимів та палахт. Коли є швидчи присилаєте. Продам, добрі гроші дистаните. Колиб мали і могли більше присилати українських річей, так ми б заснували у Торонто українську кооперативну крамницю красних штук. Гуцульська різьба по дереву добре б пішла. Що до цін, не ставте вищі від тих, що є в Америці. Навіть нижчі Вам не пошкодять, бо розмі- нявши на європейську валюту, ви одержите двадцять і сто разів більше, ніж як би ви продали ті річі в Європі. Пришли мені фотографії, які тільки маєш, з життя вашого табору. Я зроблю з них образки на шкілі і дам кілька відчитів, а гроші з тих відчи- тів пришлю вам на справи вашого коша. Коли може- те надіслати мені фотографії з ваших походів і взагалі все що маєте /я сам виберу що тут нада- сться /се все я зужию на лекції про українську справу. Гроші з лекцій верну до цента на ваші справи. Пришли фотографії ваших хворих і кільки ви їх маєте. Скільки вас є у Таборі, тощо. Подай мені адресу того британського товар- риства , що помагає вам у таборі. Я з ними порад- жусь про більшу для вас поміч з боку Англії. Чи нема між вашими козаками українців Єван- геліків. Коли є подай мені усі їхні імена. Для ши них прийде поміч окремо, від Євангелістів з Америки. Чи не потрібують вони біблії в українській мові. Далі прохаю вас не журиться. Коли визволен- ня України не прийде хутко і вам не буде надії вертати до дому, я вам поможу переїхати до Амери- ки, хоч би вас було і 25 тисяч. Канадійський уряд буде з весни потрібувати емігрантів, і можемо вистарати для вас переїзд за дурно, як до Канади так до Бразилії. Хоч про це тепер не думайте. Це я кажу, тільки щоб у вас зневіри не зявилось, що вам світ завязаний, та щоб ворогові не задумали вклонитись. Де українська капеля пропала. Колиб вона до Америки була приїхала, так Отаман Петлюра не по- тербував би тепер так фінансово терпіти, як тер- пить. Та б капеля могла бути для його копальнею золота. Коли наеш де Вацелки, Коринецький, П. Супрунен- ко, Ольга Самійленко, повідомити. Котрі з луденців у вашім таборі. Кінчу цього листа і кажу тобі, що як будеш так робити, як я тут написав, так буде усім вам добре, тай добру славу про Україну пустили б по Америці. Цілую тебе і обіцяю прийти зі скорою помочею Твій Павло Крат. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „17“ дня Року Божого 1921-го. № 305 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 3/1 днів 192 р. Вх. ч. 12 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високодостойний Пане Отамане. Посилаю при цьому Вам, Вискодо- стойний Пане Отамане, копію листа від 9.ХІІ.ц.р. од п.О.Лотоцького до мене. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Шевченко Копія. Високоповажний Іване Івановичу, дякую за прислане нове видання Ваше. З переїздом до Бадена, мені трудно стало бачитись з Д., і я ще тут з ним не бачився. При першому ж побаченні постарайся його звязати з Вами. Що ж до Вашого допомогового плану, то, на жаль, я не можу про це говорити тим добродіям, бо мій погляд на сю справу інший. З поваженням О. Лотоцький. 9.XII." З оригіналом згідно: Маршій Діловод 14. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „24“ дня Року Божого 1921-го. № 3093 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО .3/1 дна 192 р. Д О В Ч . /4. ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ, ПАНЕ ОТАМАНЕ: 28/хі. З крімкин-го ордай мивс. Текого тіло жеморан дума, про Яка заду (Нв) в протоколи Ради до 24/хі М13, При цьому посилаю ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копії протоколів Засідань Ради Вослажено і Міністра Ісповідань під Ч.13 - 19 за час з 2-го жовтня по 4-е грудня цього року. З правдивою пошаною до В А С МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви П Р О Т О К О Л №2. засідання Ради Міністра Ієповідань 27-го вересня 1921 року м.Тарнів. ПРИСУТНІ:Міністр Ієповідань,професор І.ОГІЕНКО,члени Ради:Віце-Міні- стр Закордонних Справ професор О.БЙХЕЛЬМАН і Віце-Міністр Юстиції В.ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАРЄ: Т.Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ієпові- дань Ю.ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6 з половиною а скінчилоось в 8 години вечора. I. ВТУПНЕ СЛОВО. М І Н І С Т Р А І С П В І Д А Н Ь --- о о о --- В кращі часи,коли була в належному складі Рада Міністра Ієповідань,вона завжди приймала участь в обговоренні важких справ. Тепер же за відсутністю складу Ради Міністра Ієповідань,Міністр Ієповідань часто бував змушенний сам обмірковувати й вирішувати навіть великої ваги справи.Але в Міністерстві буває часто праця й дуже по- важні питання,при вирішенні яких бажано Міністрові Ієповідань кори- стуватись міркуваннями просто з громадського погляду а також і з юридичного.Тому й виникла необхідність відновити працю Ради Міністра Ієповідань.Зза відсутності ж себі Ради в постійному складі Міністр Ієповідань вирішив запросити до участі в Раді осіб,які б,на його думку,були б в належній мірі користними в спільній праці.Вибір Міністра Ієповідань зупинився на Віце-Міністрові Закордонних Справ Професорові О.БЙхельманові,Віце-Міністрові Юстиції В.Цівчинському і інженерові Міністерства Шляхів Л.Грабині,які проявили своє зацікав- лення церковними справами і яких і запрошено для участі в Раді, на що вони й дали свою згоду. З тих поглядів,що Рада Міністра постійного складу зараз не існує і витрати на себе не вимагає,а особам,запрошеним для участі в Раді належало б за їх працю видавати платню - Міністр Ієповідань увійшов до Ради Народних Міністрів також з відповідним законопроектом на підставі якого запрошенні члени Ради могли б одержувати платню за кожне засідання... Після, в коротких словах Міністра поінформував про широкі зносини Міністерства Ієповідань з Закордонними церквами, з окре- мими видатними провідниками закордонного руху церковного, з церковними установами, організаціями та Братствами. Листування, яке майже щодня одержується в закордону, евідчать, що справа Цер- ковна Українська стала широко відомою, викликала там велике заці- кавлення,- і тепер на Міністерстві Ієповідань лежить завдання досягти реальних наслідків од своєї підготовчої роботи. II. Скінчивши вступне слово своє, Міністр Ієповідань подає для для обговорення й обміркування наслідки зв'язків Міністерства Ієповідань з Церковними українськими діячами і організаціями в Америці/Канаді, Саскатунг/. Було зачитано листа від Консисторії Українських Греко-Православних Парафій в Канаді і Сполучених Штатах від 15 серпня ц.р.. З цього листа видно, що українці-пра- вославні в Америці приєлухаються до церковного руху Українського всіма думками і своїми бажаннями духовно живуть з'єднано з на- ми і просять допомогти їм в остаточним приєднанні їм до Церкви Української. Бажають мати українського Єпископа, священиків і обціяют на витрати, з цим зв'язані, свою матеріальну допомогу... Пояснюючи, яким чином американські українці знають про наше церковне життя, Міністр Ієповідань поінформував, що хоч, за суча- сних умов, і тяжко було налагоджувати і підтримувати зв'язки в Америку, але все таки там поведено певну агітацію то відповідни- ми від Міністра Ієповідань посланцями, то післаними виданнями „V.A.Ц.". Кращі провідники церковної справи американських україн- ців, брати Стечишини, жваво поширюють там і післані „Посланій" і брошури, передруковуючи їх і навіть друкуючи текет брошур в своєму церковному часописові „Дніпро", примірники якого й надісла- ли нам. Видно, що там церковна робота пішла також жваво. Приємно еконстатувати, що українці-уніяти ставляться прихильно до нас, православних, і помітно перехід їх до православія. Отже оцінюючи і беручи це все до уваги, треба зреалізувати що роботу. Акт - бажання американських греко-православних україн- ців приєднатися до нас, це акт великої ваги і вимагає глибоко поважливого обміркування. Підходячи до вирішення цеї справи Міністр Ісповідань вбачає в цьому 1/Церковну сторону і 2/політичну сторону справи. В церковно-релігійному відношенні, на думку Міністра Ісповідань треба післати відповідних з належним вихованням священиків до америкальських українців, щоб вони зразу ж, з перших кроків, поставили і себе та та справу церковну поставили як слід. Післати ж Епископа зараз змоги нема, і лише через пів року можна було б, підшукавши відповідного кандидата, висватити во Епископи і післати в Америку. А поки що, негайно треба повідомити, що листа їх одержано і робляться негайні заходи для скоршого задоволення їх бажань. В політичному ж відношенні-праця в цій справі повинна бути поділена Між Міністерством Ісповідань і Міністерством Закордонних Справ. ЧЛЕН РАДИ, Проф. О. ВІХЕЛЬМАН радить підшукати скорше священиків та Епископа і післати в Америку, а зараз-повідомити, що бажання їх буде задоволено. Листа ж, який має велике значиння й для Міністерства Закордонних Справ, в копії переслати Міністрові Закордонних Справ п.Ніковському. ЧЛЕН РАДИ п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ погоджується, що справу цю треба розглядати в відношеннях церковному і політичному, і церковній стороні подає найважніше значиння, бо коли впорядкується бажано прихильно й гармо справа церковно-релігійної сторони, то на цьому грунті краще й легше буде поставити справу в відношенні політичному. Було б дуже добре, коли б Український Митрополит післав українцям американським своє Владичне привітання та благословення. Це також показує, що бажано зараз мати Українського Митрополита... Що до посилки в Америку священиків, то п. Цівчинський радить поставити справу так, щоб відповідне духовенство підготовлялось там, в обставинах місцевого р Америці життя, бо командування туди своїх священиків і незручно і у нас в цей час мало є таких священиків які б цілковито відповідали б місіонерському високому завданню. Зараз же треба негайно запитати, скільки там потрібно священиків, і в які саме місця. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ зазначає, що на жаль Митрополита Українсько- го ми не маємо, а заступник митрополита Київського, Вл. Назарій - московської орієнтації і ми його не визнаємо. Але можна зараз же переслати копію листа з Америки Керуючому Волинською Єпархією Епископові Діонисію, який би від свого іменн привітав українців- православних в Америці і благословив би їх братнє бажання прилучи- тися до Української Церкви. Крім того, в Кремяні єсть протоієрей Громадський, він має відповідну освіту й виховання, людина побожлива і міг би, при його згоді, бути висвяченим во єпископи для Канадських Українців. ЧЛЕН РАДИ п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ цілком погоджується з цею думкою п. Мі- ністра Ісповідань і висловлюється за прискорення справи з цим. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, закінчуючи обмірковання цього питання, виводить висновки зі всіх поданих думок, і ухвалюється прийняти таку постано- ву: 1/ Справа про прилучення Американських українців до Української Церкви єсть справа великої державної ваги і тому справа спішна. 2/ Це бажання американських українців піддержувати всіма зусил- лями. 3/ Церковно-релігійну сторону цієї справи покласти на Міністер- ство Ісповідань, 4/ Політичну сторону - на Міністерство Закордонних Справ. III. УМОВА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Ознайомившись з докладу Міністра Ісповідань про ту велику й ши- року працю, яку провадить Міністерство Ісповідань і про ті тяжкі і несприятливі умови, в яких провадиться ця робота, Члени Ради, підкреслю- ючи успіхи Міністерства Ісповідань при таких гірких умовах, висло- вились за те, щоби Міністерство Ісповідань, яке провадить великої ваги Державну активну працю, користувалось більш відповідними умо- вами, щоби такі явища, як брак урядовців, брак друкарської машинки, як недостача паперу, брак грошей на самі необхідні при зносинах з за- кордоном потреби / почтові витрати/, брак коштів на канцелярські пото- реби, на командировки і т. и. щоби ці дрибниці не були перешкодою Мі- ністерству Ісповідань в його діяльності, яка має велике Загально Державне значення. Навпаки, Міністерству Ісповідань повинно мати всебічну й широку допомогу, щоб як найширше без затруднень вести св свою роботу і добре використати своє перебування на еміграції. Оригінал протоколу за наказаними підписами. Звірив: Ст. Вілковод Тиловершкій П Р О Т О К О Л № 13. Засідання Ради Міністра Ісповідань 2-го жовтня 1921 року м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО; Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції п.В. ЦІВЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАР: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалося в 6 з половиною години і скінчилося в 8 з половинною години вечора. ВСТУПНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. Міністром Ісповідань для обміркування вноситься „Церковні справи в Чехії“, зносини і зв'язки з провідниками церковного руху в Чехії і реальні наслідки цих зносин. Ознайомлюючи присутніх з цим, Міністр Ісповідань подає такі відомості. Здвиг революційний в релігійному відношенні, як і в цілому Світі дуже помітний і в Чехії. Там тепер багато католиків бажають відпастися від Риму і тягнуться до „воли“, заповіданої Христом. Серед таких католиків помітна прихильність до православія, до націоналізації своєї Церкви, до вживання живої богослужбової мови, нарости до бажання створити самостійну Чеську Церкву. На чолі релігійного руху в Чехії стоять д-р Фарєвський і др. Заградник. Велика кількість людей в Чехії йде за ними і прагне відродження своєї Церкви. Так, 8 січня 1920 року у них була відправлена перша Служба Божа на чеській мові. Рух ширше - і вже кале мільйону людей пристало до Нової Церкви і просять Сербію взяти їх до себе. Сербія дала їм Епископа свого Досифея, який спочатку, за політичних причин, виїхав було з Чехії і вернувся в Сербію, але після занову приїхав до Чехів і тепер перебуває з ними. Нахил до православія, особливо між уніятами, помічається також і в Угорщині. Це явище дуже важке і вимагає нашої пильної уваги... Зносики з Чехією Міністр Ісповідань заявляв і підтримує через посередництво Поста нашого в Чехословаччині п.Славинського. Як д-ру Фарському так і д-ру Заграднику Міністр Ісповідань, як Ректор Університету написав братне посланіе, в якому було докладно сказано про церковний рух український, про поново- лення Москвою Церкви Української і т. п. і просилося маральної підтримки нас в нашій боротьбі за відновлення своєї Церкви. Довго нічого не відповідав д-р Фарській, але нарешті відповів Міністрові Ісповідань офіційним листом, в якому, вітаючи бажан- ня українців відродити Церкву свою, обіцяв підтримку в цій визвольній справі. „Братне Посланіе" Професора І.ОГІЕНКА зроби- ло велике враження на д-ра Фарського. Коли взяти на увагу, що д-р Фарський став зараз на чолі Епископату нової Церкви в Че- хії і має бути Митрополитом, то офіційна відповідь його з обіця цинями мають для нас те значення ще свідчать про емпатії до нас, які потрібно і в релігійному і політичному відношеннях використувати. Запевнення ж д-ра Фарського в своїй нам допомозі та обі- цання реально допомогти - вимагають від Міністерства Іспові- дань негайних заходів до зреалізування добрих наслідків від зносики з Чехією. Посол Славинський - радить скорше використати висловле- ні емпатії до нас в Чехії, для чого необхідно Міністерові Іспо- відань самому поїхати до Чехії, для закріплення і відносин і емпатій. Міністр Ісповідань висловлюється, що треба поговорити докладно особисто з д-ром Фарським: розказати, що католицизм наміряється поширитись на Україні, а ми не маємо протиставити: нема шкіл, книжок, відповідного духовенства... що сила потрб релігійно-культурних залишається без задоволення, і в цей тяжкий для нас час, коли ми на вигнанні, - Чехія могла б багате нам допомогти не лише морально, а й матеріально... Цілком реальною могла б бути допомога нам від Чехії в справі друкування українського молитовника, Біблії, Евангелій.. А мати на увазі прихильне до Чехії відношення Англії, то через посередництво Чехії скорше могли добитися допомоги й від Ан- глії на відрукування хоч де-яких богослужбових книжок на укра- їнській мові. Використовуючи поїздку до Чехії, Міністр Іспові- дань міг би запросити в собою і гарного українського священни- ка, і там могла б бути відправлена при участі відповідно підго- товленого церковного хору і урочиста Служба Божа українською мовою,- це мало б велике певне значимня й ролю в Чехії, де є помітне зацікавлення українською Церквою. ЧЛЕН РАДИ, Віце Міністр Закордонних Справ, Професор О. ЕЙХЕЛЬ- МАН погоджується, що спосіб придбання допомоги з Англії через посередництво Чехії на друкування Біблії в Англії наділятись можна,- а в Біблії потреба у нас дуже велика. ЧЛЕН РАДИ, Віце-Міністр Кетиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ визнає необ- хідність використати завірення в прихильності до нас Церкви Чешської і особливо підкреслює необхідність найскоршої поїздки пана Міністра Ісповідань до Чехії, де пан Міністр Ісповідань 1/ росповів би про небезпеку збоку латинства та про труднощі розмосковлення Церкви нашої, 2/ довгий би допомоги коштами для видання українських богослужбових книжок... п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ цілком висловлюється за бажаність і потребу відправити урочисту українську Службу Божу, надаючи цьому вели- ке значимня,- а поки це все стане можливим до здійснення, радить післати докладного листа-відповідь на листа д-ра Фарського. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ додає, що разом з відповідю д-ру фар- ському належить післати вказівки і належні повідомлення Певлу нашому в Чехо-Словаччині і просить Віце Міністра Закордонних Справ професора п. О. ЕЙХЕЛЬМАНА своїми заходами також підгото- ти згаданого посла і до приїзду Міністра Ісповідань в Чехію і до можливої відправи там Служби Божої. Закінчуючи обговорення справи про зносини з новою церквою в Чехії, Рада Міністра Ісповідань вирішує, що треба: 1. Відповідь доктору фарському післати негайно. 2. Післати також відповідні інструкції як від Міністерства Ісповідань так і від Закордонних Справ - послу в Чехословаччи- ні п. Словинському. 3. Поїздку до Чехії і відправу там української Служби Божої визнати дуже необхідним в Державних цілях. На прикінці Рада МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ знову звертає свою увагу на виключно несприятливі умови праці Міністерства Ісповідань. Рада Міністра Ісповідань,визначив велике державне значення за працею Міністерства,висловлюється за те,щоб в Державних ж інтересах Міністерство Ісповідань було поставлено в більш відповідні умови,користуючись якими змогло б ще більше поширити свою діяльність на користь Державності У.Н.Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО /в.р./ ВІЦЕ-МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ ЧЛЕНИ СПРАВ,П р о ф е с о р О. В. Х Е Л Ь М А Н / в . р . / РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІЦЕ-МІНІСТР Ю С Т И Ц І Ї В. Ц І В Ч И Н С Ь К И Й /в.р./ СЕКРЕТАРЬ Т.Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ / в . р . Згідно: Старший Діловод ПРОТОКОЛ № 14. Засідання Ради Міністрів Ісповідань 9-го жовтня 1921року м.Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО; Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕНБЛМАН; Віце-Міністр Катиції В. ЦІРЧИНСЬКИЙ. СЕКРЕТАРКЕ: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною год. вечора. Подакчи для обговорення справу про „ СВІТОВИЙ АЛЬЯНС БРАТЕРСЬКОЇ ЗГОДИ НАРОДІВ ЧЕРЕЗ ЦЕРКВИ", Міністра Ісповідань інформує, що складається велика організація - Всесвітній Комитет, який має завданням через Церкви призвести Народи до братерської згоди. Це викликано тим, що найкращі культурні здобутки народів стали не позажиття в останні часи революційного неспокою, як також дійшло до неповаги і великих ідей Науки Христової. В час війни це зв'язалося особливо, звернуло на себе увагу Світа - наслідком чого й маємо згаданий Комітет. Багато зібрань та засідань в Америці та Англії еконстатаували, що церкви розпадаються на нові, які прагнуть незалежного демократичного устрою... Альянс мав збори в 1920 році, представниками куди дійшли видатні різні особи від різних Церков. Головною провідною думкою цих Зборів було визнане потребу вплинути хоч трохи на мирових політиків, щоб пам'ятали про високі культурно-релігійні ідеї. Організація Святого Альянсу дуже широка, має свої відділи по всьому Світі - і набирає великого впливового значення. Черговий 3" із представників Альянсу відбувся 14-го вересня 1921 р. в Женеві. Заздалегідь підготовляючись до можливої участі на цьому 3" ізди і Нашого представника, Міністр Ісповідань післав в свій час листи видному Членові Альянсу, архієпископу Шведському Зедерблому в Упсалі, інформуючи про наш рух церковний та потреби, які ним викликаються і прохаючи допущення на Конференцію й нашого представника. Було написано багато листів і п. Шведському що живе в Єневі, а про сьобою слідкувати за підготовкою до Конференції Альянсу і прохаччи його взяти на себе заступництво нашої церкви на цій Конференції. Як матеріал п. Евг. Бачинському були післані видання "Української Автокефальної Церкви" і иниші інформаційні матеріали та післано докладні вказівки, як провадити свою працю в цій справі. Після згоди п. Евг. Бачинського, йому післано 8.VIII.1921. № 1667 офіційне доручення й уповноваження, як представникові від нашої Церкви. Головними завданнями йому було поставлена: популяризувати Українську Церкву і заявити про бажання й потреби нашої Церкви; домагатися про приняття і нашого представника до Світового Альянсу; просити допомоги в нашій культурно-освітній праці; розказати про наші релігійно-культурні потреби; розповісти про насильства большовиків над нами; про наші духовно-освітні потреби, про хаючи допомоги - дати оєвіту нашим богословам за кордоном в духовних вищих школах; нарешті надрукувати матеріали про етановище нашої Церкви і поширити їх за кордоном. Конференція Світового Альянсу в Єневі 14-го вересня відбулась; був там присутнім і Евг. Бачинський і листом своїм від 16.IX. 1921р. доносить, що в чиелі иших 29-ти представників, був присутнім і він. Від імені Української Церкви він виступав в інформаціями про Церкву українську. Його було виелухано з великими інтересом, яому пощастило з окрема взайномитись з 8-10 представниками, які з інтересом поставились до Церковних Справ Українських і виеловлювали свої симпатії. Взагалі Конференція уважно поставилась до нашого руху церковного і обіцяла не лише симпатій не відношення, а й реальну допомогу... Таким чином, хоч і з де-якими труднощами, але пощастило нам досягти реальних наслідків від праці Міністерства "сповідань - в справі нашого представництва і захисту інтересів Церкви нашої на конференції. Світового Альянсу: представника нашого прийнято, виелухано; досягнуто симпатій і обіцяно нам реальну поміч. Цей, великий наш здобуток, на думку Міністра Ісповідань належить скорше використати. Треба, щоб п. Евг. Бачинський вів переговори про матеріальну нам поміч на церковно-культурні справи; ка видання книжок релігійного змісту, книжок св. Письма, Євангелія, та нашим церковним товариствам, священству і козацтву; нашим богословам - одержати озвіду за кордоном,- в цьому всьому Альянс може реально допомогти. Міністр Ієповідань при цьому додає, що має написати „Короткий огляд Церковної справи Української", і надрукувати його для поширення за кордоном. Знаючи про великий авторитет Архіепископа Кентеберійського, Міністр Ієповідань визнає необхідність скорше стати ближче до нього, що на його думку матиме величезне не тільки значення в церковному відношенні. Скорше використати всіх симпатій та обіцянок закордонних, на думку Міністра Ієповідань, можливе до зреалізування після поїздки його за кордон, персонального ознайомлення самому з ви- датницими особами та докладного ознайомлення їх з великими потребами нашими. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.В.КІЛЬ- МАН цілком приєднується до міркувань пана Міністра Ієповідань і обіцяє через посла нашого в Німеччині придбати матеріалів про церковне життя Протестантів, щоб дало підготовчий матеріал панові Міністрові Ієповідань перед поїздкою за кордон. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції В.ЦІВЧИНСЬКИЙ, зауважує, що кожне засідання Ради Міністра Ієповідань дає йому приємність зазнайомитися з великою і успішною працею Міністерства Ієпові- дань, і цілком ухвалке всі плани дальшої праці пана Міністра Ієповідань, додаючи, що також належало б не забути придбання і шкільних підручників. Пан Міністр Ієповідань інформує, що де-які підручники вже доручено скласти кільком особам. Секретар Ради, Ю.ГРО-ГРОХОЛЬСЬКИЙ, вітає широку ініціатив- ну невтомну працю пана Міністра Ієповідань і бажає успіху й змоги для доведення всіх добрих намірів до кінця. Таким чином, з поданим п.Міністром Ієповідань планом дальшої праці всі погоджуються, зазначаючи, що досі Міністерством Ієповідань зроблено все, що можна було при сучасних тяжких умовах, а на далі - на еркві лежить обов'язок допомогти Міністерству Ісповідань для довершення й зреалізування Йог праці. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР Р. ОГІЄНКО /в.р./ Віце-Міністр Закордонних Справ Професор О. ВИХЕЛЬМАН /в.р./ ЧЛЕННИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ СЕКРЕТАР: Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ /в.р. оригіналом згідно: Старший Діловод М. Ширичев П Р О Т О К О Л № 15 засідання Ради Міністра Ісповідань 16-го люття 1921 р.м.Тарнів. ПРИСУНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР П. ОГІЕНКО, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. БИХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Кетиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ., Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА. СЕКРЕТАРКЕ: Т. Корючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною години вечора. --- --- 000 --- --- Міністром Ісповідань для обговорення на цьому засіданні поставлено справу про НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ПОЇЗДКИ ЗА КОРДОН з певними завданнями; ця поїздка-це бажання Голови Директорії; за поїздку висловились уже також Прем'єр Міністр і Міністр Закордонних Справ. Міністр Ісповідань нагадує, що на попередніх засіданнях його Рада мала нагоду одержати відомості про зносини Міністерства Ісповідань в Американською Українською Церквою, з Чеською, з Світовим Альянсом та про позитивні наслідки цих усіх зносин і зазначив, що негайно ж треба активно використати прихильне до нас відношення Церковного Свту. Особливо Американська Церква дає багато змоги - для використання,-і досягнення всякої допомоги нашій Церкви найскорше сталося би тоді, коли б самому Міністерстві Ісповідань була змога побувати за кордоном, і в своїх лекціях найдокладніше поінформувати закордонне громадянство, церковні організації, окремих видатних церковних діячів та провідників про наш рух церковний, і про величезні наші потреби релігійно-культурні, які цим духом викликаються. Міністр Ісповідань зазначає, що найскорше належало б побувати в Америці, звідкіль найбільше передбачається в усіх відношеннях одержати різну поміч Церкві нашій, але, на жаль, матеріальні становище наше на еміграції стає перешкодою цьому, а через те, поки що, слід би побувати за кордоном хоч в близьких країнах, а потім, другим разом - уже в Америці. Програм своєї подорожі Міністр Ісповідань подає такий: а/В ЧЕХІЇ - тісніше зв'язатися з Новою Православною Церквою, вищими духовними і її представниками,- недавно хиротонисованим Епископом Павликом; ішими епископами; кандидатом в Митрополити д-ром Фарським, д-ром Заградником та еп. Досифеєм, якого майже міліон відправцої від Риму чеської людності радо прийняли до себе з Сербії. Про необхідність Міністрові Ісповідань бачитись з цими особами повідомляє і наш Посол в Чехословаччині, зазна- чаючи що це поставить нас близько до здійснення й визнання Автокефальності Української Церкви, і дасть змогу в тих же цілях тісніше зв'язатися і з Сербською Церквою. Поїздка до Праги може дати: кошти на церковно-освітні справи, грошову допомогу на видання Української Евангелії, здійс- нення надій на виховання й вивчення наших борословів за кордо- ном, використання гарних відносин д-ра Фарського з Архиєпископом Кентеберійським, використатизмогу для поінформування про наші церковні справи колись й тепер,-про большовицьку руйницю нава- лу, використати змогу зв'язати близькі знайомстві з Прикарпаттям, де також помічається релігійний рух прихильний до православія, і який при відповодніх заходах і увазі з нашого боку,- можна дума- ти, -візьме бажаний для нас напрямок: людність там прихиляється зараз до Сербської Церкви, на жаль Москво-ської організації, і праці нашої на Прикарпатті в релігійному відношенні може бути дуже багато. б/В АВСТРІЇ / Відень/ належить обовязково побачитись з апо- стольським визитатором від Ватикану для України патером профе- сором дженокки, прихилити його близьче до нас і потреб наших, що через його посередництво може дати нам багато користного з боку Ватикану. в/В ШВАЙЦАРІЇ / Женева/ мати побачення з представником нашої Церкви до Альянсу - п. Евг. Вачинським і використати всі підго- товлені ним заходи, знайомства та звязки. г/В НІМЕЧЧИНІ / Верлін/-після побачення з д-ром Смаль-Стоць ким і знайомства з протестанськими церковними організаціями, можна наблизити до здійснення посилку для освіти наших богосло- вів в вищі духовні прорект. школи. Тут також може почастило зрє- алізувати й де-які інші обіцяння Женевської Конференції Альянсу д/ВАНГЛІЇ - побачитись і стати ближче до Архиєпископа Кен-теберійського, який грає в цей час найповажнішу високо-авто-ритетну роль й значіння в Церковних Справах всього Світу,- і придбання його прихильності до нас може привести Церкву Англіканську до співучасті і співпраці в долі нашої Автоке-фальної Церкви способом як допомога в хиротонії для нас єпископів так, і другими шляхами. Поїздка в англій поставить близько реальному змогу для підготовки наших богословів за кордоном. Тут буде широка можливість досягти бажаних наслід-ків і від зносин з Віклянним Товариством в справі видання Біблії на Українській мові. е/в АМЕРИЦІ - побувати в ряді городів Злучених Штатів і Ка-наді з лекціями на культурно-релігійно-освітні теми, для чого українське громадянство Америки уже підготовлено матеріалом брошуру „Української Автокефальної Церкви". В Америці нарахо-вується до 60 церков православних іпровідники руху церковно-го в америці просять прислати їм наших сьвящеників та канди-датів на єпископа, - а тому - бажано б до Америки взяти з собою і де-кілька кращих наших сьвящеників, щоб залишити їх там для праці. Праці наші в Америці Міністр Ісповідань надає велико-го державного значіння: там можна роспочати працю культурно- освітню і широко повести її на загальну українську користь. Про поїздку свою пан Міністр Ісповідань має підготовити відповідними листами своїми наших представників за кордоном та видатні організації й окремих осіб і крім цього, має на думці скласти докладний матеріал в одну записку під назвою „Українська Церква" і переклашти його на мову французьку, надрукувати і поширити за кордоном. Ось такого плана своєї поїздки за кордон подано паном Мі-ністром на обміркування членів Ради. Член-Ради, Біце-Міністр Закордонних Справ, професор ОЗЕЙХЕЛЬМАН цілком висловлюється, за цей план, але застерігає від прикро-сті, яка може стати перешкодою для здійснення цього зал браку потрібних на це коштів. Зі свого ж боку обіцяє від Міністер-ства Закордонних Справ видати пану Міністру Ісповідань „Зако-донну грамоту" та відповідними роспорядженнями підготовити наших посів, щоб найширше подавали свої послуги панові Міні- строві Ісповідань в час подорожі. Пан МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ зазначає, що може погодитися на по- дорож за кордон, коли його забезпечать потрібними на це кошта- ми для видатків туди та назад до Тарнова. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ погоджується з планом і програмою поїздки пана Міністра Ісповідань за кордон, і надіється, що все буде добре виконано. Член Ради п.Л.ГРАВІНА додає, що бажано було б використати поїздку для найширшої інформації закордону про наш економічний багатства, щоб це було підставом для наших обіцянок віддачити за всяку допомогу. Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ професор О.Е.ХЕ- ЛЬМАН зазначає, що про економічні багатства України вже давно за кордоном мається багато літератури на різних мовах. Секретарь засідання Ради Міністра Ісповідань Т.Керуючий Справами, департаментів міністерства Ісповідань Ю.ГРОХ-ГРОДЬКИЙ також цілком погоджується з поданим планом поїздки. Одноголосно вирішено: визнати поїздку за кордон пана Міні- стра Ісповідань дуже бажаною і корисною. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ П Р О Ф Е С О Р І.СТІВККО /в.р./ Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О.Е.ХЕЛЬМАН /в.р./ ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО Віце-Міністр Юстиції і В.ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ В І Д А Н Ь. Інженер Міністерства Шляхів Л.ГРАВІНА /в.р./ СЕКРЕТАРЬ Т.Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю.ГРОХ-ГРОДЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший діловод Микола Федорчук ПРОТОКОЛ № 16. засідання Ради Міністра Ісповідань 23-го Жовтня 1921р.м.Тарнів. ПРИСУТНІ:МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГЛЕНКО, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О. ВИХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ, інженер Міністерства Шляхів п. Л. ГРАБІНА. С КРЕТАРІЄМ Т. Керуючим Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8 з половиною години вечора I. ПРО З"ІЗД ДУХОВЕНСТВА НА ВОЛИНІ. Міністр Ісповідань, подаючи інформації про З"їзд Великевського духовенства в м. Почаєві, зазначив, що цей з"їзд відбувся замість з"їзду, який мав відбутися в Баршаві з ініціативи духовенства, ворожого до наших церковних справ. Тоді Міністр Ісповідань своєчасними відповідними заходами не допустив цього з"їзду, а в порозумінні з громадянством досягнув скликання згаданого з'їзду в Почаєві. Своєчасними заходами було досягнуто, що на цьому Почаївському з"їзді було більшість українців, для чого Міністром Ісповідань і було відреджено для поїздки по Волині з незвичними дорученнями п. М. Черкаського, Голову , убенської Повітової Превіти. На з"їзді українці були в більшості, постанови всі записувались на українській мові, і з"їзд скінчився на нашу користь. Між іншими, винесено постанову, щоб Служби Божі провадились з українською вимовою слов'янського тексту і щоб на мову переходити по мірі виходу богослужбових книжок в перекладі. II. ПРО ЕКЗАР А ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ, БУВШОГО АРХІЄПИСКОНА МИНСЬКОГО, ГЕОРГІЯ ЯРОШЕВСЬКОГО. Міністр Ісповідань подав засіданню до відома, що за згодою Польського Уряду, Моськовський Патріарх Тихон благословив на Екзархатство над Православною Церквою в Польщі – Минського Архиєпископа Георгія Ярошевського, що перебував в Італії, і зазначив, що цей акт має велике значення, як з'ясування в Церковному житті в Польщі, так і для України, а тому треба вжити заходів, щоби прихилити його до співа церковних українських. Між іншими, Екзарх був в Кременці, де після привітання йому проф. Відновив від імені українців, Екзарх відповідав по українському і обіцяв мати на увазі церковні українські інтереси для задоволення православних українців в Польщі. Міністр Ієповідань 23-го Х. після Екзархові свою привітну телеграму такого змісту: «Кременець, Архиєпископу Георгію. Щиро вітаю православного екзарха в переконанні, що під владичною рукою церква українська стане справді українською і одержить все їй потрібне. Дай Боже Вам мудрості й здоров'я для корисної праці Богу на Славу, Церкві Українській на щастя. Професор І.ОГІ-ЕНКО /в.о./" Крім цього, вирішено підсилити священика п. о. Никандра Ники- тюкова до Екзарха з листом від Міністра Ієповідань, вітати його, згадати про інші питання зміцнити Автокефальность Української Церкви, про наші культурно-релігійні потреби. На близьке реальні допомога від Екзарха для нашої еміграції могла б бути підготовкою для нас священиків в школах духовних і семінаріях Болини й Холмищні. Обміркувавши акт призначення Екзарха і потребу заманіфестувати це, після докладу п. Міністра Ієповідань, висловились: Член Ради, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.Е. ХЕЛЬМАН підтверджує думку п. Міністра Ієповідань, щоб мати гарні відносини до Екзарха і в достойний спосіб не було використано для української Церкви в Польщі. Член Ради, Віце-Міністр Петиції, п. В. ЦІВЧИЛСЬКИЙ та п. ГРАБІНА, також погоджуються з поглядом п. Міністра Ієповідань і надіються: що реальної користі буде досягнуто Міністр Ієповідань додає, що бажано і це дуже потрібно і бу. б користьно – мати у Варшаві особу, яка б постійно стежила за Цер- ковними справами, мала б відомості з центру Польщі і про все своє- часно інформувала б Міністерство Ісповідань, в чому обіцяє допомог- ти Член Ради, професор О. Ейхельман, написавши відповідні листи своїм знайомим у Варшаві. III. ПАСТИРСЬКІ КУРСИ НА ІМІГРАЦІЇ. Міністр Ісповідань, зазначивши їх потребу, повідомив, що вони відкриваються в Каліші з 15-го Листопаду. Військові Пам'ятці, заявили на себе читати богословські предмети на цих курсах, будуть також і доглядати за життям курсів. Рада Міністра вітає відкриття курсів і бажає щасливого успіху в цій справі. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР Р. ОГЕНКО /в.р./ Віце-міністр Закордонних Справ, ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПО- ВІДАНЬ. Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН /в.р./ Віце-міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА /в.р./ Секретар Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань К. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ /в.р./ ПРОТОКОЛ № 17. Засідання Ради Міністрів Ісповідань 13-го Листопаду 1921 року. м.Тарнів. ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І.ОГІЕНКО; Члени Ради - Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.ЕЙХЕЛЬМАН; Віце Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ; інженер Міністерства Шляхів Д.ГРАВІНА. Секретарює Т.Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань - Ю.ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8-й години вечора. I. Для обміркування на цьому засіданні Міністр Ісповідань поставив таємного характеру справу про АПОСТОЛЬСЬКОГО НА УКРАЇНУ ВИЗИТАТОРА ПАТЕРА ПРОФЕСОРА ДЖЕНОККИ і зазначив, що це минулого року Ватикан відрядив на Україну згаданого Патера Дженокки. Але за того, що досі територія України ще не визволена, Визитатор Дженокки, живучи в Відні, чекає змоги в'їзду на Україну. - Мені, зазначає далі Міністр Ісповідань, - давно відомо про призначення й місце перебування Патера Дженокки, і я своєчасно вжив заходів, щоби поставити його ближче до Українських релігійних справ і можливо використати його. Але, на жаль, наше представництво при Ватикані з самого початку не було відповідним в інтересах Великої України, а тому й до останніх днів від Ватикану реальної користи ми не мали та й Патер Дженокки, як офіційний представник Ватикану для України - також досі не був близьким для нас. Нарешті цими днями досягнуто, що Патер Дженокки, одержавши від мене видання "Української Автокефальної Церкви" і моє привітання - своїм листом відповів також привітанням і моєму уповноваженому в Відні, послу п.Сидоренкові відповів майже на всі пишання, на які від Патера Дженокки мати відповідь мені було цікаво. В моїх листах до п.Сидоренка про Патера Дженокки я даваг зрозуміти, що "Ватикан нічого не зробив, щоби на Україні хоч згадували та говорили про Папу. А Папи, який допомагає голодним по всьому Світові, належало б поширити свою допомогу і на нас: студентам нашим та голодним та бідним дітям нашим на еміграції.Через посередництво п.Сидорен- ка дано зрозуміти Патерові Дженокки, що не зайвим було б йому порозумітися з Міністром Ісповідань, коли він має на думці, як офіційний представник Риму, бути на Україні. "... Після цього п.Міністром Ісповідань були перечитані листи Патера Дженокки від 3-го ХІ і лист посла п.Сидоренка від 7-го ХІ.під ч.398. З цих листів видно, що Патер Дженокки прийняв до уваги пове ставлені йому питання і обіцяє місце для наших молодих людей в Римському Східному Інститутові, де маються катедри Східної Церкви; обіцяє також свою підтримку в справі допомоги нам на культурно-освітні потреби і видання української Евангелії, біб- лії, і про це навіть написав від себе листа до Папи. Відповідь Патера Дженокки свідчить про те, що зносини з ним треба підтримувати, і це може легко привести до близького здій- снення допомогу від Ватикану нашим дітям, студентам і на куль- турно-освітні потреби. Член Ради - Віце Міністр Закордонних Справ професор О.БИ- ХЕЛЬМАН підкреслює необхідність набачення п.Міністра Ісповідань з Патером Дженокки в цілях близьких зносин і скоршого використан- ня. Член РАДИ - Віце Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ, вітаючи успіх в праці Міністерства Ісповідань, визнає велике значення виховання наших молодих людей в вищих богословських школах за кордоном взагалі, і в Римі зокрема. Член Ради - інж.Міністерства Шляхів п.ГРАБІНА вітає успіх заходів п.Міністра Ісповідань і після його полелень, розуміє як і яких причин Рим може допомогати нам особливо в виданні наших православних богослужбових та релігійного змісту книжок. Всі погоджуються, що належить як найскорше і найширше використати Ватикан через зносини з Патером Дженокки. II. -ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ В АМЕРИЦІ.- Пап Міністр Ісповідань до уваги Членів подав, що хоч в цій справі на перешкоді і тепер стоїть брак відповідних і по- трібних для цього коптів, але досягнуто ним, що Єпископ Кремінець- кий Діонисій, взявши близько до уваги інтереси православних бра- тів наших в Америці, не відмовляється взяти під своє керування Українську Церкву в Америці і для ширшого обговорення цеї спра- ви забажав побачення з п.Міністром Іеповідань. Таке побачення відбулось і дало дуже гарні наслідки. Перш за все Єпископ Діонисій, ставши прихильно до перекладу Літургії на мову Українську, дав 8-го Х.ц.р. своє Владичне благо- словення авторові перекладу - Професору І.Огієнкові і благословен- ня на друк, і вживання в церквах цього перекладу. Цей, великої ваги, акт звертає на себе увагу п.к.Членів Ради і вони гадають, що Уряд Української Народньої Республіки повинен би відповідно відзначити відношення Єпископа Діонисія до наших Українських інтересів. Другим важним актом було одержання Міністром Іеповідань від Єпископа Діонисія його листа від 25-IV ц.р. під Ч.355 про його згоду стати на чолі Української Церкви за кордоном на що він принципово погодився ще в Березні цього року, і фактично викону- вав ці обовязки. Це далотамогу досягти дуже великої ваги і значення третього акту а саме-згоди Єпископа Діонисія тимчасово взяти під своє керування Церкву Українську в Америці-як закордонною. Здійснюючи свою згоду цю, Єпископ Діонисій, виготував 8-X ц.р. до американських православних українців свого грамоту-листа, в яко- му в палких та теплих виразах висловлює своє ім Владичне приві- тання і благословення. Члени Ради, заслухавши текста цього листа, відзначили великий успіх пана Міністра Іеповідань в справі задоволення бажань наших православних братів в Америці і висловились за необхідність поїхати до Америки і Міністру Іеповідань і Єпископу Діонисію разом зі священиками і завести самим для офіційно-урочистого об'явлення Епископового привітання й благословення, що має велике значення як для нас, так і для українців в Америці. Після докладного обміркування й обміну думок вирішено необхі- дність поїздки і Епископа Діонисія і пана Міністра Іеповідань до Америки, і, за браком потрібних на це коштів в розпоряджен- ні нашого Уряду, вжити заходів для придбання на це коштів з Америки.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО /в.р./ Віце Міністр Закордонних Справ ПРОФЕСОР Е.ЖИЛЬМАН/в.р./ ЧЛЕНИ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІЦЕ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ В. НІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБИНА /в.р./ СЕКРЕТАРЬ: Т. Керуючий Справами Департаментів МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловод Миколаєнко ПРОТОКОЛ №13. засідання Ради Міністрів Ісповідань Листопаду 27 дня 1921р.м.Київ. ПРИСУТНІ:МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО; ЧЛЕНИ РАДИ: Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. БІХЕЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ; інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА. СЕКРЕТАРКЕ Т. Коруччий Справами департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8-й години вечора. I. ПРО ПРАВИЛА ОСВІТЛЕННЯ ПОВСТАНЧОЇ АКЦІЇ НА УКРАЇНІ. Поставивши це питання для обговорення, Міністр Ісповідань зауважує, що де-які ворожі до нас кола давно вже намагаються переконати громадську спільноту за кордоном, що рух повстанчий на Україні єсть рух анархістичний і не має нічого-спільного з творчою державністю і суспільним правопорядком. Це не давно впершу на сесії увагу Міністра Ісповідань і він своєчасно входив з відповідним докладом до вищих представників У.Н.Р.. Це не залишилось без наслідків: листом своїм від 24.XI. під Ч.1426 п. Голова Ради Народних Міністрів, передавши бажання Пана Голови Директорії, просить Міністра Ісповідань своїми заходами з'ясувати достойникам Церков, що Українське повстання єсть боротьба зрозуміла, глибоко релігійного українського селянства проти насильників, котрі ходять прищепити йому заразу нигилизму, безбожності та безвірия; що не боротьба – глибоко віруючого народу, що державно думає про традиції віри своєї проти руйни самих основ державності суспільного правопорядку та релігійного життя, проти анархії, котру з Москви большевики намагаються поширити по цілому світові і зброєю і словом. Отже, обмірковуючи цю справу, Міністр Ісповідань підкреслює, що український народ в своїй боротьбі жде і повинен мати моральну підтримку збоку Церкви і по-після належного освітлення характеру пов- станчого руху українського, представники Церков морально підтрима- ють наші змагання і боротьбу і вживуть своїх впливів на керуючі держави і громадські кола Європи для допомоги Українському наро- дові. Щоб практично виконати це завдання, Міністр Геповідень вважає необхідним звернутись до представників Церков з листом, де треба перерахувати все, як бойцовики систематично руйнують Церковні традиції на Україні, а саме: І. НИЩАТЬ ВПИСКОПАТ, про що маються такі відомості: 1/Епископ Чорнигівський Василь-розстріляний; 2/епископ Кременецький Амвросій посажений на паль, 3/Епископ Куреський Тихон-повішений, 4/Митрополит Київський Володимир-розстріляний. 5/Митрополит Казанський Кирил- лєв і оглух в тюрмі, 6/Епископ Феодор, ректор Московської Духов- ної Академії -збожеволів в тюрмі, 7/Епископ Гурій, інспектор Казан- ської Духовної Академії захворів на сухоти, 8/Архиєпископ Серафим засуджений на вислання до Архангельська, 9/Епископ Гермоген Тоболь- ський -розстріляний, 10/Епископ Пермський Андроник-розстріляний, 11/Епископ Астраханський Митрофан, 6.Член Думи-розстріляний, 12/Епи- скоп Лаврентій, викарій Нижегородський, ректор-розстріляний, 13/Арх епископ Іркутський Йоан-розстріляний, 14/Епископ Орловський Макарій Гнівушківський-розстріляний, 15/Епископ Муромський Митрофан-розстрі- ляний...Але цей список багато неповний... II. НИЩАТ І ПЕРЕСЛІДУЮТЬ СВЯЩЕННИКІВ, із яких була вже розстріляних повішених і замордованих. З. НИЩАТЬ ТА МОРДУЮТЬ ПОЛЬСЬКИХ КОНДЗІЇВ на Україні, про що часто повідомляють польські церковні газети. 4. РОБЛЯТЬ РЕВІЗІЮ МОЩЕЙ, знищуючись над ними в негідній спосіб. Так в Чернігові, на превеликий конфуз бойшовицької комісії, при ревізі мощей св.Феодосія Углицького в Борисо-Глібському Соборі найшли його тіло дійсно нетлінним. Щоб вийти з критичного становища, бой- шевики виписали з Київa спеціальну наукову комісію, яка сконстату- вала, що труп Феодосія законсервувався завдяки хемічним впливом ґрунту, в який його було закопано. Після цього, не зважаючи на проєбби населення залишити мощі хоча б у печері, вони були перевезені до музею, а срібну раку з ні, мощей, дуже великої ваги, негайно відправлено до Росії. Ця ревізія мощей і приміщення їх у музею викликали велике обурення серед населення, як під час перенесення мощей великою юрбою проводилося з голосуванням і плачем. 5. ВІДДАЛИЛИ ШКОЛУ ВІД ЦЕРКВИ, видавши декрета, яким заборонено навчати релігії в школах: невільно навчати Закону Божого, заборонене по мати образи в школах. 6. ДОМОВІ ЦЕРКВИ ЗАКРИВАЮТЬ І ВИКОРИСТОВУЮТЬ ЇХ ДЛЯ СВОЇХ ПОТРЕБ. Так, закрито домову церкву в Кам'янецькому Університеті і зроблено з неї музей. 7. ВІДДІЛЕНО ЦЕРКВУ ВІД ДЕРЖАВИ. Наслідком цього всі церкви забрали держави і тільки тимчасово здає їх Товариствам. 8. НЕПОВАГА ДО СВЯТОСТІ ШЛЮБУ. Розвалено родинне життя. Розвязання шлюбу віддано таким чинником, що тільки сприяють розмноженню аморального елементу. 9. ПРИЛЮДНІ ПРОНОВІДІ, МОЛИТБИ, РЕЛІГІЙНІ ПРОЦЕСІЇ - заборонено. 10. РУЙНУЮТЬСЯ І ЗАКРИВАЮТЬСЯ ДУХОВНІ ШКОЛИ. Духовні Академії і Семінарії закрито, через що притоку духовенства нема. Це загрожує українській віруючій людності зовсім залишитися без священиків." Передбачаючи цю загрозу, Міністром Ісповідань і було ще 23.ІІІ. під 4.390 післано до всіх послів листа про їх заходи, щоби нашим молодим людям можна було одержувати духовну освіту за кордоном. Таким чином треба з'ясувати і докладно освітлити, що всі перераховані заходи большевиків руйнують релігійне життя і мораль,- і це викликало на Україні і церковний Автокефальний рух і повстання під гаслом захисту своєї батьківської віри і Церкви, щоби шляхом досягнення незалежної державності раз на завжди врятуватись від небезпеки бути безвірними, безбожними рабами чужинців. Ось такого листа розсілати всім нашим послам за кордоном, прохаючи їх, щоби вони, доповнивши його своїми матеріалами, переслали його всім представниками церкви та подали до закордонної преси. Член Ради - Віцеміністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН цілком погоджується з думкою п. Міністра Ісповідань, що треба між віруючими всього світу поширити такого листа-послання, перекласти його на різні мови, подати до всіх Міністерств Релігійних Справ всіх Держав, церковних газет. Зі свого ж боку обіцяє в цій справі сам написати до Генеральної Консисторії в Цруці і до Посла нашого в Німеччині і взагалі взяти під свій догляд, щоб нашими послами це завдання було виконано, як належить. При цьому від є бе проф. О.Віхельман подав відомості, що в одній з промов своїх ЛМини похвалься, що заходи Совтів в справі знищення церкви дають великі успіхи... і для ілюстра- ції розказав, як большевики намагалися закривати церкву в Свя- тосшині, як віруючі збирались і впроте захищали свої церкви;збі- рали підписи до влади, щоб церкву им залишили, як навіть жінки, озброївшись хто чим міг, виганяли комісарів, які приїздили за- кривати церкву. Віруючі збирались в релігійні громади і захище- ні церкви брали на своє утримання і опіку. Член Ради,Віцеміністр Кстичії п.ЦІВЧИНСЬКИЙ також погоджу- ючись з думками й планами п.Міністра Ієповідань, радить в послаи ній підкреслити, що гасло захисту віри й церкви на Україні тра- диційно перейшло від Запоріжського Козацтва і тепер шанується нашими повстанцями... При цьому зазначив, що Уряду нашому треба було б завдалегідь подбати про релігійне виховання молоді ва- шої і вжити відповідних для цього заходів. Член Ради, інженер м-ва Шляхів п.Л.ГРАВІНА погоджується та- кож з поданим пляком здійснення вищезгаданих заходів і додає, що треба було б розповсюдити відповідну підозву до козаків-пов- станців та до селянників на Україні. Член Ради, Віцеміністр Кстичії п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що з розповсюдженням відозви до селянників треба бути обережним, бо це може бути лише на якоду справи... Секретар Ради, Ю.Грох-Грохольський цілком погоджується з планом п.Міністра Ієповідань. Міністр Ієповідань, закінчуючи обговорення цього питання, пропонує прийняти таке остаточне вирішення. Зібравши можливо найбільше матеріялів про відношення боль- шовиків до Церкви і Віри на Україні, скласти для поширення за кордоном листа, в якому остатлите, що між кищими причинами повстан- ня на Україні, важливим єсть також і те, що віруюча людність не може далі терпіти большовицьких звушань над їх вірою і храмами. В листі підкреслити думку, що повстанчя боротьба між іншим єсть і боротьбою за непорушність православія, в цілях врятування Україну від систематичного ворожого руйнування; бо все культурне нищиться; і коли не спасуть краю узього, то він стане ате- істичним кублом. Крім цього, можливо б відповідного листа-відозу виготовити й для народу України, щоб таким чином морально підтримати його в святій визвольній боротьбі. Всі члени Ради погоджуються з такими вирішеннями. II. ЗНОСИНИ З ВАРШАВСЬКИМ КАТОЛИЦЬКИМ АРХІЄПИСКОПОМ, КАРДИНАЛОМ НАКОВСЬКИМ. Пан Міністр Ієповідань з листа Міністерства Закордонних Справ від 25.XI.ч.р. під Ч:239І має відомості, що п. Голова Варшавської Дипломатичної Місії У.Н.Р. в супроводі свого першого Секретаря склав візиту Варшавському Католицькому Архієпископові, Кардиналові Наковському і просив його прийти на поміч нашій еміграції. Кардинал запевнив, що польський Уряд і громадянство не поділяють антиукраїнських настроїв де яких органів польської преси, і обіцяв зробити складку в костелах на користь емігрантів. Кардинал з нашими справами знайомий мало і звертається до нас з проханням допомогти йому в тім, щоби батьківськи не мучили католицьких ксендзів на Україні... Наше відношення до Святейшого Уряду стало для нього новиною... Він, між іншим, висловив думку, що "тоді Україна стане самостійною державою, коли Церква Українська сполучиться з Західньою Церквою і тим себе введе в кола Західних держав, західної культури і буде на неї спиратися; при істинному ж сполучені з церквою Східньою - Україна мусить змагатися політично з державою Московською і витримувати на собі всі впливи цієї держави в міжнародній політиці". Подавши ці відомості, Пан Міністр Ієповідань зазначає, що зносини з кардиналом Наковським він поведе далі під своїм проводом; а/ після йому видання "У.А.Ц.", в яких кардинал ознайомить ся з церковними справами України в минулому і з українським церковним рухом; напише йому листа, в якому буде розказано про наші потреби: допомога дітям, шкільній молоді, на культурно-освіт- ні потреби, бо такої допомоги ми не одержуємо, а відомо, що Папа Римський тільки в останній час пожертвував один мілійон лір на потреби Росії... Також одночасно з цим буде написано патерові Джено ки, чи не допоможе й він нам одержати хоч якусь частину в цього мілійона лір. Далі п.Міністр зауважив, що на великий жаль, визита нашого Вар- шавського посла до кардинала Каковського відбулась без його відо- ма, і посол в Варшаві щось робить в церковних справах без потріб- них вказівок Міністерства. Член Ради, Віцеміністр Закордонних Справ, професор О.ЕЙХЕЛЬМАН зазначає, що на його думку, все по робиться в церковних справах на- шими представниками за кордоном, повинно бути з відома і в порозу- мінні в Міністром Ієповідань і радить про це офіційно написати Міністерові Справ Закордонних. Що ж до зносин з Кардиналом Каковським - радить зносини з ним вести безпосередньо в цілях скоршого досягнення успіху. Також ра- дить п.Міністрові Ієповідань побувати в Варшаві для особистого по- бачення з кардиналом Каковським, щоб таким способом найближче інформувати його про положення наших церковних справ для скоршого досягнення допомоги для нас. Член Ради, Віцеміністр Кетиції, п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ приєднується до висловлених думок. Член Ради, Інженер Міністерства Шляхів, п.Л.ГРАБИНА погоджується і додає, що Українська Церква не буде відчувати на собі впливу Мо- сковської Церкви, як це умає кардинал Каковський, - і церкві Укра- інській в цьому допоможе нова її українізація. III. ПРО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПО ІНОСЛАВНОМУ ВИЗНАННЮ ШЛЮБУ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН ЗА КОРДОНОМ. Далі Пан Міністр Ієповідань подає до уваги повідомлення Міністерства Закордонних Справ від 3-го листопаду ц.року під ч:2287 про те, що до чужоземних громадських судів звертаються українські громадяне з проханням розв'язати їх шлюб. Суди - ж ті погоджуються вирішувати такі справи лише при умові, коли їхній постанови будуть визнані на Україні. Від себе Міністерство Закордонних Справ пропонує розгляд цього питання передати Міжвідомственній Комісії в складі представників від Міністерства Ісповідань, від Міністерства Кетиції і від Міністерства Закордонних Справ. Після докладного обміркування цього питання Рада Міністра Ісповідань виносить вирішення, що, коли постанови чужоземних судів про розв'язання шлюбів українських громадян винесені правно, то їх можна визнати і на Україні. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор /в.р./ Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. ВЕЙЛЬМАН /в.р./ Члени Ради Міністра Ісповідань. Віце-Міністр Кетиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБІНА /вр/ Секретар, Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ /в.р./ Оригінал згідно: Старший Діловод П Р О Т О К О Л № 19 ЗАСІДАННЯ РАДИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ВІД 4-го грудня 1921-го року. м.Тернів. Присутні:Міністр Ісповідань,професор І.Огієнко;Члени Ради: Віце-Міністр Закордонних Справ,професор О.Ейхельман; Віце-Міністр Кстиції п.В.Цівчинський;інженер Міністерства Шляхів п.Л.Грабина. Секретарює т.Керуючий справами департаментів Міністерства Ісповідань Ю.Грох-Грохольський. Засідання почалось в 6-й і скінчилося в 8-с половину години вечора. I ВИДАВНИЦТВО: "УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА". A.Заснування Видавництва "Українська Автокефальна Церква. З нагоди досягнення певних успіхів в праці Міністерства Ісповідань і з нагоди виходу ювилейного двадцятого числа Міністр Ісповідань для уваги п.п.Членів Ради подав такі відомості про Видавництво "Українська Автокефальна Церква". Для того, щоб можливо певніше здійснити плани своєї праці, Міністерству Ісповідань необхідно було мати спосіб і змогу ширити ідею Автокефальності Української Церкви і ширше інформувати громадянство про церковне українське життя та релігійний рух. - "Для цього,- каже п.Міністр,- я визнав потрібним заснувати видавництво. За відсутностю відповідних людей і потрібних коштів,я,як професор і приватна людина,сам став і автором,і видавцем,і редактором,і сам збірав і подавав авторські матеріали видавництву. Все це робилося абсолютно безплатно. І ось так,інколи за технічною допомогою урядовців Міністерства Ісповідань,видавництво,без всяких матеріяльних засобів з боку нашого Уряду,розпочало свою працю.Праця пішла жваво,- і з нічо- го з квітня ц. року стало істнувати видавництво, яке прова- дить свою працю й досі. За весь час уже видано 20 брошур, і цими днями вийшла юви- лейна двадцята брошура "Мова українська була вже мовою цер- кви", яка повинна в церковних справах наших відограти кори- сне значення. б/ПОШИРЕННЯ ВИДАНЬ "УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ". Видання "Українська Автокефальна Церква" роспо всюдужуються дуже широко, і в цей час мало де нема цих видань.Читають їх в Ужгороді, Єгипті, Сербії, Румунії, Чехії, Болгарії, Швайцарії, Австр. Прикарпатті; мають їх за кордоном всі наші представництва, видат- ніші представники і достойники Церков, провідники церковного руху; дуже ними зацікавлена Галичина, Волинь... Дуже ними цікав- ляться в Америці, де живе більш мілион емігрант-українців і де навіть видання ці передруковуються в тамтешніх органах укра- їнської Преси. Широко пішли видання серед емігрантів в Польщі, особливо серед українського козацтва по таборах. Книгарні, Просвіти, Коопераціви Волині мають ці видання у себе для розповсюдження. Через несприяючі умови, лише Холмщина ще мало ознайомилася з виданнями "У.А.Ц.". Щодня із всіх кутків Світу, де живе українське емігра- ційне життя, - доходять до мене листи з проханням прислати їм ріжних видань "У.А.Ц." Використана / але мало/ змога розповсюдити брошури "У. А.Ц." і на Великій Україні. Єсть відомості, що їх бачили уже в в Київі, і там вони викликали велике зацікавлення. в/ МАТЕРІЯЛЬНА ДОПОМОГА ВИДАВНИЦТВУ "УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА". Праця в виданніцтві "Українська Автокефальна Церква" ведеться цілком безплатно. Не менше третини видань роздається безплатно; і тому Видавництво названо "благодійним". І Видавництво в тяжких умовах спромагалось роздобувати хоч невеличку частину грошей від продажу, - а дуже велика кіль- кість видань розсилалась безплатно в цілях поширення ідей Укра- їнської Автокефальної Церкви й досягнення того значення, яке ма- лось на увазі. Визнаючи велике й корисне значення праці Видавництва, закор- донні видатні особи та й почasti наша еміграція прийшли з допо- могою Видавництву. Так, наш посол в Німеччині д-р п.Р.Смаль-Стось- кий в своїмом листі від 10.X.Ч 2527 зазначає, що праця Видавни- цтва викликала поважне зацікавлення за кордоном; значення цеї праці він визнає й сам,- і дав свою матеріальну допомогу: видав- ництво від нього одержало 50.000.марок польських."Можу Вас за- певнити, Пане Міністре,- закінчує листа свого Посол Смаль-Стось- кий - що за кордоном Ваша праця користується дуже великою по- шаною та успіхом". Барон Н. Василько прийшов ще з більшою допо- могою: він офірував 100.000.марок польських /лист його від 9.X./ Як редактор Видавництва, професор Ів.Огієнко своєчасно при- ніс шановним жертводавцям свою щиру подяку, і тепер, як Міністр Ісповідань в засіданні Ради Міністра Ісповідань, в присутності своїх п.п.Радників, ще раз висловлює п.Міністру Баронові Н.Ва- силькові і Послові Доктору п.Р.Смаль-Стоському свою щиру вдяч- ність за подану ним матеріальну і моральну для Видавництва до- помогу. Всі ці кошти,- 150.000.марок польських видано на друку- вання служби Божої українською мовою; без цеї пожертви Служба Божа не побачила б світу. ЧЛЕНИ РАДИ всі одноголосно висловлюють також і від себе п.Міністрові баронові Василькові і доктору Р.Смаль-Стоському подяку за їх допомогу Видавництву і просять пана Міністра Ісповідань подяку їхню передати шановним жертводавцям по адресі Одержана грішми допомога видавництву накладає обов'язок найого не лише дякувати, а й відплатити за це реальню працею. Як редактор Видавництва, я вирішив приняти щируй подарунок, але на такий умові: Видавництво розішле безплатно в різні місця своїх видань на 150.000 марок польських. Зза того, що Видавництво своєю працею весь час було для послуг Міністерства Ісповідань, то пан Міністр Ісповідань подає думку, щоби Видавництво безплатно передало своїх видань на 150.000 м.п. Міністерству Ісповідань, а воно зі свого боку найширше росповсюдить безплатно ці книжки, як Різдвяний подарунок і тоді „добра воля жертвувателя буде використувана як найкраще. Ця думка пана Міністра Ісповідань одноголосно приймається всіма Членами Ради. При цьому пан Міністр Ісповідань подає складений ним приблизний план розсилки книжок: I. В табори козацтву з окрема – по всіх частинах i особливо на Пастирські Курси………………… на 70.000 м.п. 2. На Волинь: Духовній Семинарії…………………… " 10.000. 3. " " Духовним Школам………………………….. " 5.000. 4. " " Просвітам…………………………………... " 5.000. 5. " Холмщину……………………………………… " 5.000. 6. В Америку……………………………………… " 5.000. 7. Послові Доктору п. Р. Смаль-Стоцькому…….. " 5.000. 8. П. Баронові Н. Василькові…………………… " 5.000. 9. Українському Гурткові в Єгипті………………… " 5.000. 10. В Румунію……………………………………… " 5.000. 11. " Чехію………………………………………….. " 5.000. 12. " Варшаву……………………………………….. " 5.000. 13. " Болгарію………………………………………. " 5.000. 14. " Сербію………………………………………… " 5.000. 15. " Царгород………………………………………... " 5.000. 16. " Зелений Клин………………………………….. " 5.000. 17. Росіянам за кордоном………………………….. " 5.000. Таким чином розіслані видання широко понесуть авто- кефальні ідеї наші по світу. г/РОЛЯ ВИДАВНИЦТВА У.А.Ц. в праці МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ. Далі пан Міністр Ісповідань звертає увагу п.п.Членів Ради нас велику роль й допомогу Видавництва "У.А.Ц." і в здійсненні планів Міністерства Ісповідань, і при зносинах Пана Міністра з Пред- ставниками і достойниками церков. - Розсилаючи ці видання видатнішим достойникам церков, я,- за- значає п.Міністр,- мав лекку змогу навести самі широкі зносини з осо- бами, які до його часу мало знали про українські церковні справи: таким способом я широко ознайомив закордон та українську еміграцію про положення нашої Церкви, про церковний рух нас, про релігійно-культ- турні потреби наші,- це дуже зацікавило всіх і дало змогу багатьом моїм планам та надіям справдитись, наслідком чого маємо корисні успі- хи Міністерства Ісповідань в його праці. Заслухавши вищезгадане, всі п.п.Члени Ради широко прийняли це до уваги своєї. Член Ради, Віце-Міністр закордонних справ проф.О.Віхельман відзана- чає, що взагалі обачно-практичні і мудро-доцільні способи проваджен- ня справ і праці Міністерства Ісповідань при сучасних тяжко-неспри- ятливих умовах дали такі гарні наслідки, що він висловлює велику свою пошану і повагу Панові Міністрові Ісповідань і цілком погоджується з його думками. Член Ради, Віце-Міністр Юстиції, п.В.Цівчинський цілком поділяє по- шану і повагу до Міністра Ісповідань за його високого значення культурну працю; кажучи, що це єдиний непорівняний приклад в нашій ви- звольній праці, коли одна особа обіймає собою обовязки і Міністра, і діяча, і редактора, і видавця, і коректора, і автора, віддаючись зовсім безкорисно, невтомній праці на користь державності і етнокефальности церкви нашої; і все заздалегідь передбачаючи, всі труднощі перемагаю- чи, і вперто і непохитно прямуючи, і досягаючи щоденних реальних успі- хів. - Цілком погоджуюся зо всіма думками Пана Міністра Ісповідань і шаную його діяльність". Член Ради, інженер Міністерства Шляхів п.Л.Грабина і секретар Ради Ю. Грох-Грохольський поділяють висловлення пошани й поваги до Пана Міністра Ісповідань за його корисну працю. Д. ВІДПОВІДЬ ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. Вислухавши вислови пошани й поваги до нього і погодження з його думками й поглядами, Пан Міністр Ісповідань відповідає, що йому приємно це чути, але він приймає це не лише по своїй адресі, а й по адресі всіх тих, хто допомагав та й допомагає в його відповідальній праці. II. ПОЖЕРТВИ ВИДАВНИЦТВУ "УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ" Далі Міністр Ісповідань розповідає, що Видавництво Українська Автокефальна Церква отримало ще такі пожертви: 1. Від Князької Школи………………… 513.50 к. 2. Від першої Запоріжської Дивізії…….. 3904 м.п. 3. Від П. Дудкович в Калиша…………… 5000. 4. Від Голови Кремінецького Повітового Союза Кооперативів п. М. А. Паньєвича…… 3000. Всім цим жертводавцям професор І. Огієнко ще раз широко дякує в присутності всіх членів Ради Міністра Ісповідань. Професор Огієнко заявляє, що кожному з цих жертводавців на відповідну жертву суму він висилає безплатно різних видань "Української Автокефальної Церкви" в розпорядження жертводавців. Рада Міністра Ісповідань цілком приєднується до думок Міністра Ісповідань. III. ГРАМОТА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Пан Міністр Ісповідань далі оповідає, що на працю Міністерства Ісповідань звернула увагу й висока Рада Народних Міністрів. І в засіданні своїйому 23 листопаду ц. р. винесла таку постанову: Слухали: Доповідь Міністра Ісповідань, професора Івана Об'ємка. Постановили: Визначаючи велике значення праці Міністерства Ісповідань в царині культурно-релігійній і ті поважні наслід- ки, які дала ця праця для справи національно-релігійного від- родження, доповідь Міністра Ісповідань прийняти до відома". - "Праця Міністерства Ісповідань і моєї, продовжує п.Мі- ністр, не залишив без своєї ласкавої уваги і Високопановний п. Голова директорії, і надіслав меді 19 листопаду ц.р. під 41510 Грамоту такого змісту: "Шановний Іване Івановичу. Більш двох років тому, в по- розумінні з організованим громадянством українським покликано було Вас на уряд Міністра Ісповідань. Від того часу незмінно, при всіх обставинах, залишаєтесь Ви на своїй пості. Уважно слідкуючи задіяльність Вашою, з вдоволенням бачу я, що, повсяк час, при самих несприятливих обставинах, Ви, з повною відданістю та великою любов'ю, віддавали усі свої сили, знання і енергію для справи духовного відродження українського народу. Завдяки видатній дбайливості та невисипучій енергії Вашій, покладаються міцні підвалини для найкращого розвитку відродже- ної Автокефальної Православної Церкви Української: перекладено Службу Богу на живу мову українську, розвинуто широко видавни- чу діяльність в питаннях церковно-національних, підготовляється кадр національно-свідомого духовенства. Українська Церква Пра- вославна називає зносини з Вселенським Патріархом та організо- вано вступає до всесвітніх об'єднань церковних. Одночасно з цим проводиться релігійно-освітня праця серед нашого воєдства і гро- мадянства та задовольняються релігійні потреби їх на чужині. Дбаччи найбільше про розвиток православної церкви україн- ської, не забули однак Ви про справи інших церков і громад ре- лігійних усіх визнань на Україні судих. Перебуваючи в живих сто- сунках з видатними представниками цих церков і громад, Ви зумі- ли викликати у них прихильне відношення до справи нашої держав- ності. Ревна та вельми корисна праця Ваша заслужила собі признання серед воєцтва і громадянства нашого і Архіпастирське благословення Преосвященного Єпископа нашого, під спікою якого перебуваємо ми на чужині; маю певність, що також вдачну оцінку, в скорому часі зустріне Баша праця на Рідній Землі у Боголюбивого Народу Українського, що в останні три роки, а особливою ревністю і високим релігійним піднесенням власними силами буде відроджену життєву національну церкву. З нагоди закінченої праці Вашої по перекладу Літургії святого Іоана Золотоустого, оглядаючись на перейдений Вами шлях державного служення, вважаю за свій приємний обов'язок, іменем Республіки, висловити Вам щиру подяку за доконану працю Вашу і побажати Вам здоровля і сил для дальши на добро народу і Батьківщини. з пошаною Петлюра". Подавши це до відома Ради, Міністр Ісповідань зазначає, що ці відзнаки вважає подякою не лише собі, а й всім, хто був йому помічником в його праці і тому рахує потрібним видати по Міністерству Ісповідань наказ з подякою від себе за співпрацю всім особам і установам Міністерства Ісповідань. Прочитаний п.Міністром текст цього наказу всіма п.п. членами Ради одноголосно ухвалюється. IV. ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ. Міністр Ісповідань повідомляє, що Пан Голова директорії в своєму до нього листі від 2.2.XI.ц.р. просить його взяти під свій провід справу допомоги українським емігрантам в Польщі, на що єсть прихильна згода православного в Польщі Екзарха, через спосіб збору в церквах. Обмірковуючи цю справу п.Міністр Ісповідань подає свою думку, щоби просити допомоги тільки на дітей українських емігрантів, допомоги їм на школи, на одяг, іду і т.п., а щоб практично це було здійснено, вважає потрібним написати відповідні листи: 1. до Екзарха, Архієпископа Гергія, 2. Кардинала в Р.П.П.Каковського і 3. Єпископа Кремінецького Діонисія. Член Ради, інженер Міністерства Шляхів, п.Д. Грабина просить додати, що би збор провадився для допомоги і калікам та хворим ук- раїнським емігрантам в Польщі. Цей додаток взято до уваги і остаточно вирішено прийняти до виконання запропоновані п.Міністром Ісповідань такі заходи:1.Просити Екзарха, Архієпископа Георгія, благословити збір в Православних церквах в Польщі, на користь дітей і калік та хорих українських емігрантів.2.Просити Епископа Кременецького Діонисія провести такий збір на Волині.3.Просити Варшавського Кардинала Каковського допомогти зборам в костелах на тій потреби. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор І. ОГЛЕНКО /в.р./ Віце-Міністр Закордонних Справ, професор Ф. ШХИЛЬМАН /в.р./ Член Ради Віце-Міністр Юстиції В. ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ Міністра Ісповідань Інженер Міністерства Шляхів Л. ГРАБИНА /в.р./ Секретарь Т. Керуючий Справами Департаментів Міністерства Ісповідань Ю. ГРОХ - ГРОХОЛЬСЬКИЙ ./в.р./ З оригіналом згідно: Оперативний Діловод Министерство У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „30“ дня Року Божого 1921-го. № 3173 ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, Посилаю при цьому ВАМВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію витягу з докладу Надзвичайної Дип- ломатичної Місії в Італії від 15 листопаду 921 р № 783. З правдивою до ВАС пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Копія. ВИТЯГ з докладу Надзвичайної Дипломатичної Місії в Італії від 15 листопаду 1921р. № 783. ………Міністр Огієнко прислав листа від 10 серпня б.р. №1710, в котрому просив про виклопотання стипендій для українських студентів богословів при Вищих богословських школах в Італії. Цей лист було одержано Місією лише 12 жовтня, і зараз же звернувся за допомогою в цій справі до п.о.Ректора Українсь- кої богословської колегії, о.Березовського.О.Ректор зазначив- ши, що українська колегія має вже подвійний від нормального комплект,всеж прияв найжвавшу участь і обіцяв вжити всіх захолів для приміщення укр.Студентів богословів, звернувшись до відповідних інстанцій.Вчора о.Ректор був у мене і, не за- ставши мене дома/я був у Міністерстві/, залишив картку, на котрій написав що,на жаль,тепер вже нічого не можна зроби- ти,бо всі колегії /як тут звуться вищі богословські школи/ давно вже переповнені"………З оригіналом згідно:ПІДПИС в.о. Начальника Дипломатичного Відділу. З витягом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „29“ дня Року Божого 1921-го. № 3449 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дн. 192 р. Вх. Ч. 276 До НАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому В А М, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, інформації про вибори нового Вселенського Патріярха Мелетія.- З правдивою до В А С пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви Новий Вселенський Патріярх МЕЛЕТІЙ. 10-го грудня цього року в Царгороді відбулися вибори Вселенського Патріярха.Боролися дві течії: Ліберальна, що виставила своїм кандидатом бувшого Митрополита Атенського Мелетія, і консервативна - з кандидатом Миколою, Митрополитом Кесарійським.Пред- виборна агітація була дуже впертою; в Греції приїзджа навіть один з теперішніх міністрів і агітував проти Мелетія, заявляючи, що церква грецька відділиться від Царгородської, як що буде обраним Мелетій. Проте ліберальна партія взяла гору і обраним був митрополит Мелетій. Теперішній Царгородський Патріярх мелетій - ста- ленник Венізелоса, противник Короля Константина, який Його скинув був зиуряду.Мелетій добрий політик; як венезелосовець, він противник ідеї єдиної неподільної Росії. Інформаційне Бюро Міністерства Ісповідань. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Грудня „29“ дня Року Божого 1921-го. № 3/55 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. вх. ч. 24 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високодостойний Пане Отамане, Поіслаю при цьому Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, копію листа Надзвичай- ного Посла У. Н. Р. в Берліні професо- ра Смаль-Стоцького від 22.XII.1921. до мене. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Копія. Налевичайний Посол і Уповноважений Міністр Української Народньої Республіки Берлін, дня 22.XII.1921. Ваша Екселенціє, Вельмишановний Пане Міністре. Маю за честь потвердити переслані мені книжечки і прохати Вас прияти мою найщирішу подяку за Вашу ласкаву память. Заразом повідомляю Вас, що Вам лист до Кентерберій- ського Єпископа переслано в англійському перекладі з предложениями книжечками, через англійське Посольство в Англію. Дозвольте, Вельмишановний Пане Міністре, привітати Вас всім добром з нагоди випуску 25-ої книжечки Ав- токефальної Церкви та побажати Вам, щоби обставини скла- лися так, щоб Вам судилося сю, так важну працю для на- шої національної справи, і надалі продовжити і завер- шити. Прийміть вирази моєї щирої і глибокої пошани ро- товий і до дальших послуг Стоцький. До пана Міністра Проф. Огієнка, Тарнів. З оригіналом згідно: В. Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „12“ дня Року Божого 1921-го. № 181. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому маю за честь надіслати до Вашого ла- скавого відома: 1. Копію /№172/ листа корпорації Кремінецької Ду- ховної Семинарії; 2. Копію /№173/ листа від О.Лотоцького; 3. Витяг /№174/ з листа проієрея А.Горлюгівського; 4. Копію /№174б/ мого листа до уніятських єпископів про збір по церквах на користь дітей українських еміг- рантів; 5. Копію /№175/ листа від єпископа Боцяна; 6. Копію /№176/ листа від протоієрея Василя Мартиша 7. Інформації про Український Єпископат. З правдивою повагою до Ваc МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Копія. До Високоповажного Пана Міністра Ісповідань Української Народньої Республіки. Високоповажний Пане Міністре. Кременецька Духовна Семінарія дуже втішена високою ува- гою, яку Вам завгодно було виявити до неї присилкою для без- платної роздачі учням семінарії книжок "Української Автоке- фальної Церкви", а також і привітанням з Різдвяними Святами і Новим Роком. Можемо запевнити Вас, Пане Міністре, що ця висока відзна- ка глибоко відбилася в нашому серцеві, придав нам мужність і силу на працю посеред ріжних тягочів нашого лукавого часу, сполучає нас з кращими синами нашого українського громадян- ства і впливає охоту щиро трудитися на користь нашої св.Цер- кви, рідного краю і народу. В такій свідомості корпорація і учні Семінарії приносимо Вам, Високосановний Пане Міністре, свою щиру подяку за достав- лене піднесення нашого духу і від усього влячного серця по- здоровляємо Вас з наступаючими святами і вітаємо з Новим Ро- ком. Благаемо Бога, щоб він, той новий рік був щасним для нашої милої батьківщини і приніс всім нам радість і втіху - бачи- ти власними очима теє, про що мріємо і на що надіємось. Місто Кременець, року Божого 1921, грудня 21 дня. Оригінал за належними підписами Ректора, Інспектора і професорів Семінарії. З оригіналом згідно: Ст. Діловод Міністерства Ісповідань Копія. Лист від І.І.1922.О.Лотоцького до Міністра Ісповідань,професора І.Огієнка. "Високоповажний Іване Івановичу.Витаю Вас з новим ро- ком і бажаю Пані і Вам усього кращого.Дякую за присилку копії листа Антонієвого.Мені не відомо про якісь укра- їноробські брошурки з католицького боку, і думаю, що на тім боці сильять остільки добрі дипломати, що не допустя- либся такого нетактовного вчинку.Має підстави думати, що плани З.лійсно дуже широкі і мають на меті цілу те- риторію б.Росії.Се власне старий, давній план, поновлений обставинами останнього часу.Але не припускаю, щоб тії плани переводилися таким дивацьким способом, як постанова лення В.В.всеросійським монархом.Абсурд сього останньо- го тверження дає підстави думати, що і попереднє твер- ження /"українські брошюри"/ так само вигадане,- бо, мимо всього, коли б такі брошурки істновали, то полемист не упустив би нагоди конкретно їх зазначити. Чи то автентичний лист і до кого саме.Щось він дуже не літературний,-може, через таку трудну позіцію:поборю- вати україноробські виступи. Очоче послужив би Вам своїми матеріялами в церковній справі,- але вони залишились здебільшого там,- "по ту сторону лобра".А те, що в мене єсть,вимагає доповнення на підставі джерел бібліотеки доброї і потрібує часу. А обставини не дозволяють мені тепер взятися до сеї ро- боти.Може, як поліпшать обставини,- дам Вам що небудь. Питайте, через що я маю такий погляд на допомогову справу.Адже ж коли вимагати допомоги, то треба з всього боку ангажуватися на якісь більші принципіальні уступки, а се річ неможлива, особливо з Вашого стано- виська. Ніщо даремно не робиться, і кожен гриш буде на рахунку записано і в очі ткнуто. Тому я гадаю, що треба вільним бути від тяжкої росплати. Усього кращого. З поважанням О. Лотоцький. І.І.1922." З оригіналом згідно: Ст. діловол Міністерства Ісповідань ВИТЯГ з листа від 4.I.1922.Протоієрея А.Бордюгівського до Міністра Ісповідань,професора І.Огієнка. "Від широго серця засилаю Вам привітання з урочистими святами Різдва Христового. В моїй особі убогий засилає Вам сердешні Різдвяні привітання й вся Українська Во- лодимирщина. Хай подасть нам, грішним, мир і скоре бла- говоленіс Той, Чиє Різдво св. янголи воспівали миром та благоволінням"................... "Не знахожу слів, щоб полякувать Вам, Вельмишановний Добролію, Пане Професор, за те, що вшановалисьте мене, убогого, дорогоцінним для мене подарунком - книжкою "Мова українська була вже мовою церкви". Широ-широ ля- ку і ... яко ієрей Божий, - хоча й грішний, - молюся за Вас"................... "З широко пошаною і правдивою о Христі любов'ю най- нижчий Ваш слуга убоги Протоієрей Арсеній Бордюговсь- кий. 1921.XII.22. - 1922.I.4. Володимир на Волині". З оригіналом згідно: Ст. Діловод Міністерства Ісповідань Копія. ЗВІР ПО ЦЕРКВАХ НА КОРИСТЬ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ. Професор Іван Огізько звернувся 10.січня цього року до Преосвященних Епископів Станиславівського Доктора Григорія Хомишна, Перемиського Йосафата Коциловського і до Митрополичого Ординаріату у Львові з листом такого змісту: "Високодостойний Владико. Багато кращих синів Великого Українського Народу гіркою недолею опинилися тепер на еміграції за кордонами Рідного Краю свого. Більшість цих українських емігрантів перебуває в Польщі і знаходиться в надзвичайно скрутним матеріальним стані. Емігранти мають при собі багато дітей, що живуть при них часто в нелюдських обставинах. Гіркий еміграційний стан, що його дорослі скращують собі міцним своїм духом і великою національною ідеєю своєю, цей еміграційний стан дуже зле впливає на крихких емігрантських дітей. От уже більше року діти українські перебувають на еміграції в Польщі в таких обставинах, що повинно турбувати серце кожного християнина: діти українські не мають сталої школи, де б вони регулярно й нормально вчилися,- а це ж діти найкращих оборонців волі Українського Народу... Вони не мають потрібних книжок до вчення, не мають навіть молитовників, взагалі духовно діти наші дичавіють, що важким камінем лягає на серце батьків їх, і без того заклопотаних еміграційскою недолею... А в будуччині ж ці діти мають заступити батьків своїх в боротьбі за волю України... Матеріальний стан дітей емігрантських страшний: всі вони не взуті, не вдягнені; тепер зіма, а діти наші не мають потрібного вбрання й сидять в нетоплених хатах... Діти физично виснажені, заморені, бо постійно не доїдають... Сухоти вже включились до дітей наших... Чи вже Церква, заступником якої в .......... Епархії являється Ви, Високодостойний Владико, допустить, щоби ні в чому неповинні дити гинули з голоду й холоду, або росли дикунами. Це було б проти но чоловіколюбним заповітам Того, Хто так любив дітей малих... Крім дітей, опинилося на еміграції багато українців калік та хорих, нездатних до фізичної праці; всі вони теж пробувакть тепер в дуже гіркому стані і потрібують негайної допомоги. Як заступник релігійних інтересів Народу Українського, звертаюся до Вас, Ваше Преосвященство, з проханням взяти під свою опіку дітей та калік українських і допомогти їм матеріально. Циро прошу Ваше Преосвященство благословити по всіх пара- хвіяльних церквах Вашої Епархії зробити збір на користь українських дітей і калік; було б дуже добре, коли б цей збір призначати на якесь урочисте свято, коли можна б сподіватися більших зборів. А коли б перед зборами пан-отцями сказано було ще й відповідне слово на користь дітей і калік, то вдачний збір був би забезпечений. Ласкавої відповіді Вашого Преосвященства чекатиму, Просячи Ваших Молитов, залишаюсь Вашого Преосвященства слуга ласкавий Ректор Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету, Професор І. ОГІЄНКО /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Копія. Лист від 4.I.1922.Зпископа Йосифа Бочана до Міністра Ісповідань,професора І.Огієнка. "Підгірці к.Золочова дня 4 січня 1922.Ваша Магніфіцен- цие,Великоможний Пане Міністре.На Ваше цінне письмо з дня 31.XII.1921.в справі збірки на потреби емігрантів, наших страдальних рідних братів,яке я нині олержав,маю честь відписати Вашій Магніфіценції,що на мою думку наші Галичане радо,чим зможуть,прийдуть на поміч - хоч і сами бідукть.Східня часть виснажена цілком,так само й гірська полоса;але середня і західня країна все таки щось може дати.Тутки треба розвинути акцію на всі три спархії з окрема,та звернутись іще до священичого товариства ім.св. ап.Павла ві Львові,редакції "Ниви",студентського "Посту- пу",жовківського "Місионаря",перемиського тижн."Українсь- кий Голос" і наших жіночих краєвих організацій. Отже крім митрополичого Ординаріяту прошу ласкаво на- писати прохання ще й до Преосв.епископа:перемиського Йо- сафата Коциловського Вас і станиславівського Д-ра Григо- рия Хомишна,щоби ласкаво поручили парохіяльному духовен- ству і церковним братствам зібрати гроші й одежду і пере- слати зібране до Ординаріяту,згл.до Тернова.В збірці для дітей повинна домогати й шкільна мололь,а що це акція християнська,харитативна,повинна вся суспільність,в пер- шій мірі жіноцтво,відкликнутись на зазив духовенства.Ре- лакції повинні це спопуляризувати.Адрес наших жіночих то- вариств я не знаю,але по святах різдвяних межи ІІ а І4 січня ц.р.буду ві Львові,в семинарії,то й там роспитак. Може б ми могли в той час коли бачитись.Може будоб і де що докладніше облумати.Школа тільки,що Різдво вже тим ча- сом минеться,але ще йде Йордан,пізно тут не може бути. Тимчасом кланяюсь низенько Великоможному Пану Міні- строві й зостаю з правдивою пошаною "осьф Боцян." З оригіналом згідно: Ст.діловод Міністерства Ісповідань Копія. Лист від 3.I.1922.Протоієрея Василя Мартisha до Міністра Ісповідань, професора І.Огієнка. "Глубокоуважаемый Господин Профессор.Сердечно поздравляю Вас с наступающими праздниками Рождества Христова и Нового Года и молитвенно желаю от Господа сил и здоровья для успѣш- ных трудов на пользу св.православной украинской церкви. Пріймите также сердечную мою благодарность за присылку мнѣ Ваших трудов по вопросам Украинской Церквы, которыя я прочитывал с искренним удовольствіем. Патріарх Московскій писал здѣшнему Екзарху,что на Украи- нѣ уже "сами себѣ поставили десяток архіереев а тѣ настави- ли священников".Отсюда видно, что національное сознаніе ра- стет на Украинѣ и что духовенство хочет идти вмѣстѣ с наро- дом. Будьте здоровы.Ваш покорнѣйшій слуга Протоіерей Василій Мартиш.Варша ва.Хмільна 4 3/10 3.I.1922." З оригіналом згідно: Студіловод Міністерства Ісповідань УКРАЇНСЬКИЙ ЕПІСКОПАТ. Професор І.Огієнко має певні відомості, що на Україні вже повстав свій національний український Епископат. Між іншим, Патріярх Московський Тихон пише одному з достойників церкви, що українці „сами себе поставили десяток архієреїв, а те наставили священников". Це підтверджує звістку про український епископат. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „6“ дня Року Божого 1921-го. № 181. ВИСОКОДОСТОЙНОМУ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Високодостойний Пане Отамане. При цьому надсилаю Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, зразок обіжника Ч:18 від 14.XII.1921. Єпископа Діонисія до Всечестного Духовенства Волині. - З правдивою пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви ЕПИСКОП КРЕМІНЄЦЬКИЙ, Керуючий Волинською Єпархією в межах Польщі. 14 грудня 1921 року. Ч. 9294. Обіжник Ч 18. Про допомогу дітям укра- їнців-емі- грантів. Багато краших синів великого Українського Паро- ду гіркою недолею опинилися тепер на еміграції за кордоном Рідного Краю. Більшість емігрантів перебу- ває в Польщі і знаходиться в надзвичайно трудному матеріальному стані. Емігранти мають при собі багато дітей, які жи- вуть просто в нелюдських обставинах. Гіркий емігрант- ський стан дуже зле впливає на крихких дітей. От уже більше року діти українські перебувають на емі- грації в таких обставинах, що це повинно турбувати серце кожного християнина:діти українські не мають школи, де б вони регулярно і нормально вчилися, не мають потрібних книжок до вчення, не мають навіть молитовників, взагалі духовно діти наші дичають, що тяжким камінем лягає на серце батьків їх, і без того заклопотаних емігрантською недолею. Матеріальний стан дігей емігрантських стражнин: всі вони не взуті, не олягнені; тепер зіма, а діти емі- грантів не мають потрібного взрання і сидять в нетоп- лених хатах.... Діти физично вислажені, заморені, бо постійно не доїдають .. Церква наша не може допустити, щоби ні в чому неповинні діти гинули з голоду, або росли ликунами Це було б противно чоловіколюбним заповітам Того, Хто так любив дітей малих... Сердечно прошу Всечесне Духовенство прихільно віднести- ся до жахливого положення бідних наших українських дітей на еміграції і влаштувати в свято Нового Року і в день Бого- явлення Господнього церковний збір на користь українських малих емігрантів. Добре булоб, як би де-хто сердобольний, прийняв на себе святий обов'язок зібрати для дітей де-що в одяги і хліба. Поки маємо змогу, намятаймо, що рука даюшого не оску- діє, а то як би за нашу безчутственность не послав нам Гос- подь такої біди, про яку чути між братами нашими за кордо- ном, де вмирають з голоду мільони людей. Пан-отці сільських парафій мають в недільний термін пі- сля Богоявлення доставити збір пан-отцям благочинним, а ос- танні в недільний же термін до єпархіального Управління. Хай Господь допоможе всім в святій справі. Діонісій, Епископ Кремінецький, Керуючий Волинською Єпархією в межах Польщ. Druk. Br. Józefowych У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „4“ дня Року Божого 1922-го. № 35 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. У.Н.Р. Високодостойний Пане Отамане. Посилаю при цьому Вам, Високодостой- ний „ане Отамане,копії листів: 1. від І-го січня ц.р. під 4:2 до мене од Директора Пастирських Курсів. 2. від курсантів Пастирських Курсів. 3. від 31.XII.1921 р. під 4:2 до мене од Ради Братства Святої Покрови при Українських Пастирських Курсах. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви У.Н.Р. Головний Священник Військ Українських. І-го Січня 1922 р. ч.2. м:Каліш. Копія! Високоповажному Пану Міністру Ісповідань. Високоповажний Пане Міністре. Маю за шану повідомити Вас, що Ваш щедрий подарунок видання Української Автокефальної Церкви мному розіслан по частинам, а саме: І, 2, 3, 4, 6 і Кулеметній , дівізіям, запасові бригади, Команду тилу Кордонну охорону, Шпиталю, Юнацьку Школу і Техничним військам, що зараз працюют в околицях Варшави. З великою до Вас пошаною і повагою, Директор Курсів, Митрофорний Протоієрей П.Пашевський /в.р./ З оригіналом згідно: Оларній Діловод м.Каліш Копія. ВАША ЕКСЕЛЕНЦІЯ. Ми курсанти Українських Пастирських Богословських Курсів маємо за велику шану висловити ВАМ сердечне привітання зі святами Св.Різдва і Нового Року і бажання, аби Господь укріпив ВАШІ сили і здоровля для дальшої праці на користь дорогої Нашої БАТЬКІВЩИНИ.- Приносимо також сердечну подяку за надісланий для нас щедрий подарунок. Запевняємо ВАС, ПАНЕ МІНІСТРЕ, що ми готові присвятити всі свої сили і розуміння, аби стати корисними робітниками на духовній ниві своєї БАТЬКІВЩИНИ-ВІЛЬНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ І ДОРОГОЇ ДЛЯ НАС ВСІХ УКРАЇНИ. Молимо милосердного Господа, щоби зберіг ВАС, ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, для Рідної Церкви і Рідного Краю на ДОВГІ ЛІТА.- З щирою повагою до ВАС перебуваємо: слідують власноручні підписи курсантів. З оригіналом згідно: Старший Діловод Копія. 56 Рада Братства Святої Покрови при Українських Пастирських Богословських курсах. 31 грудня 1921 року. Ч.2. м.Каліш, табор ч.10. Загальними Зборами Братчиків Братства Святої Покрови одно- лосно обібрано ВАС,ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, почесним членом Братства.- Повідомляючи ВАС про це,ласкаво просимо ВАС взяти участь в спільній праці.- ГОЛОВА РАДИ В.Авксентів /в.р./ Д.Куліковський /в.р./ ЧЛЕНИ Л.Тумецький /в.р./ Кульчицький /в.р./ Писарь П.Бублій /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловод У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „17“ дня Року Божого 1922-го. № 2/0 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Високодостойний Пане Отамане. Надсилаю при цьому Вам, Високодостой- ний Пане Отамане, копію листа Консисто- рії Греко-Православної Церкви в Канаді від 6.ХІІ.1921. на імя М. Стечишина і ви- тяг з припроводчого листа п.М.Стечиши- на на моє ім'я від 10, ХІІ, 1921. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор В. о. Директора Департаменту Чужоземних Зносин м. Вікуч Копія. ВПов.П.Мих.Стечишин,Йорктон Саск. Саскатун,Саск 6 грудня 1921. Впов.добродію,Український православний Собор сего ро-ку не відбулеся.Не відбудеся тому,що перше,матеріальне по-ложенне в якім тепер наші лике знаходяться,не позволило би многим прихильникам і вірним Укр.Греко-Православної Церкви на Собор прибутти,а друге,що обовязки,які последній Собор наложив на членів Консисторії і Виділ Брацтва,а іменно попри звичайне кироване церковними справами доконати також організаційної злуки з київською митрополією і постаратися о українського епископа,щє не цілком виконані.Всеж Ви зро-зумісте,що через відложене Собору відвічальність тих,на котрих последній Собор наложив обовязок стояти на сторожі інтересів Укр.Гр.Прав.Церкви,а докотрих належете і Ви,не зменшилася,а збільшилася.Віримо,що Ви невідкажетесь і на далі так,як до тепер дбати о добро нашої Церкви,щоби з чистою совістю можна стати перед народом на слідуючім Со-борі і здати рахунок зі своєї діяльности.Ділимося з Вами радісною вісткою,що Консисторії вдалося навязати офіціяль-ні і братерські зносини з Українською Православною Церквою на Україні через Міністра Ісповідань Проф.І.Огієнка.Звідти якраз можемо лістати щирих українських священників з вищою освітою,як також щирого українського епископа висвяченого царгородським патріярхом. З гордостю зазначуємо,що те,що було минувшого року лише мрією,нині вже є локонаною дій-снюстю.Хай тепер число наших ворогів зросте в десятеро, вони не в силі зруйнувати того,що ми за час істновання Укр.Гр-Прав.Церкви збудували.Та се не значить ще,що ми мо-жемо заложити руки і тихо сидіти.Противно,тепер жде нас ще більша праця,чим буль коли.Перед нами тепер питанє:де взя-ти коштів на полорож для епископа і священників.А питанє се мають розв'язати члени Виділу Брацтва і Консисторії.Поза се є багато інших важних справ,котрі також потрібують негайного вирішення.Ввиду сього Консисторія і Екзекутива Брацтва риши- ли скликати спільне засідане членів Виділу Брацтва і Консисто- рії на день 25 грудня 1921 в домі Укр.Інститута ім.П.Могили в Саскатуні,о год.9 рано.Подібне засідане відбулося 9 марта 1921 і,без пересади,відвернуло крізу,котра грозила упадком нашій церкві.Майбутнє засідане має запевнити істноване нашої церкви на віки вічні.Послідний Собор наложив на Вас обовязок стояти на сторожі Української Греко-Православної Церкви.Вашим святим обовязком є прибути на те засідане і не наріжати його на нев- дачу через Вашу неприсутність.Лиш одна слабість може бути уз- гладненою причиною неприсутності.Просимо зважити,що коли є лю- ди,котрі можуть посвятити церковній справі весь свій час і енергію,то Ви,Впов.Добродію з певностю можете посвятити день- два часу і пару доларів на подорож.В надії,що вислухаєте нашу просьбу і прийдите,оставмось в правдивій до Вас пошані.За Кон- систорію о.С.В.Савчук. За Брацтво Ю.Стечишин. П.С.Накази пічнуться в суботу вечером.Проситься прибути на час. З оригіналом згідно: Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви Ст.діловод Дня 16-го січня 1922 р. Ч.43/904 Копія. Йорктон, Саск. Дек.10.1921. ВП Добродію Огієнко: Ваш лист разом з копіями других листів я опер-жав.Дякую дуже щиро. Ваша робота для укр.прав.церкви в Ка-наді є дуже великою і якраз тепер вона ратує нас з вели-кого духовного застоку.Наш народ тепер переживає тут велику фінансову кризу а через те і церковними справами ми почал-були менше цікавитись. Посилаю Вам копію запрошення,яке я діставвід нашої Консисторії.Соборчик наш скликає ся в наслідок кореспон-денцій з Вами.На соборчику маємо рішити де взяти фондів на подорож священників і єпископа,та Вашу.По соборчику напишу до Вас знову. ....................... Про інші справи напишу другим разом. З поваженем Мих.Стечішин. З оригіналом згідно: Т.Керукчий Справами Департаменту Православної Церкви Ст.піловод Січня 16-го дня 1922-го року. 58 КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ 31 січня 1922 р. ч... До Пана Міністра Ісповідань. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з новим виданням "Української Автокефальної Церкви" - "Новий Завіт в перекладі на українську мову Валентине Негалевського 153Ір.", доручив мені ви словити Вам, Пане Міністре, подяку за надіслану Вами названу вище книгу, про що й маю за честь Вас повідомити. Мироновський КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ Вз. Янковський Начальник Канцелярії У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „3“ дня Року Божого 1921-го. № 9 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Разом з моїм щирим привітанням з Новим Ро- ком, ласкаво прошу В А С, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, приняти нове видання „Українська Авто- керальна Церква“ - "Новий Завіт в перекладі на українську мову Валентина Негалевського 1581 р." З правдивок до В А С пошаною, МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР 7.02.1921 60 У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ. Департамент Загальний Ч " Моного Року Божого 1922 го. до КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. З наказу Пана Міністра Іспо- відань Департамент Загальних Справ Міністерства ласкаво просить подану при сьому книжку - "Підвалини Укра- їнської Православної Церкви" Ч.14 ви- дання Української Автокефальної Цер- кви" переслати панові Голові Директорі Т. Керуючий Справами Департаменту Діловод Всев. Квашинський Таємно. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „27“ дня Року Божого 1922-го. № 302 ВИСКОДОСТОЙНОМУ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високолостойний Пане Отамане. Оце тільки що олежав я дуже сумні і непріємні звістки з Київа. З післаної Вам копії журналу засідан- ня Ради Міністра Ісповідань №1 за 1922 рік Ви дові- даєтесь, про відновлення єпископату на Україні. Але оце тепер виявляється, що мої рожеві сподівання в цій спра- ві мають інший характер. Я отримав досить певні звістки, що єпископат таки дійсно відновився на Україні, але в такий оригіналь- ний спосіб: зійшлися сім священиків, поклали руки свої на о. Василя Липківського, прочитали відповідну молит- ву і нарікли його єпископом; таким же чином повстали в Київі коло десятка єпископів і сам митрополит Василя Липківський. Ці нові українські єпископи зараз же жва- во приступили до своєї праці і почали висвячувати свя- щенників і діаконів в великому числі... Так зародилася Українська Автокефальна Церква в Київі... Думаю, що ця звістка правдива, бо о. Липківсь- кий, ще в бутність його моїм ралником в Кам'янці, увесь час настирливо радив мені стати іменно на такий ґрунт утворення українського єпископату. Коли тільки ця звістка правдива /дає Боже, щоб вона не справдилась/, то такий спосіб поставлення єпископату принесе нам великий удар в нашій церковній справі. Цер- ковний рух наш увесь час був чистим і широправославним, про що я пильно дбав і дбаю, і це було найбільшим козиром в руках наших. Москали, а їх на Україні лосить, в цім віл- ношенні нічого певного закинути нам не могли. Вони бачи- ли велику моральну силу нашу у всім церковнім русі і зму- шені були мовчати. Знакчи, що православіє, то пануюча найбільша церква на Україні, я постійно був оборонцем її, і це нахиляло до ме- не і до праці моєї навіть наших ворогів-москалів. Право- славіє ярко світило у всьому тому церковному рухові, яким я керував і керую. Поставлення єпископату українського в такий спосіб дає тепер ворогам нашим великий козир проти нас; та й нас са- мих це заставить добре полумати, чи в певних руках справа вілбудови нашої церкви, чи достойні люди хочать коло цеї справи, чи розбираються вони в засобах своєї роботи... Багато просив я дати мені коштів звязатися з Київом, бо мені так потрібно було мати хоч якийсь контакт з керуючи- ми людьми в Київській Церковній Раді. Уви, кошти витрача- лися в великій сумі по всіх Міністерствах, тільки Міні- стерству Ісповідань їх не давали... Я прошу Вас, Пане Отамане, дати мені змогу звязатися з Київом; потрібен Вам наказ про це п.Прем"еру, і Міністрам Фінансів і Внутрішніх справ, а також і мені. Кошти повин- ні знайтися на таку важливу справу. Я б звязався б з Киї- вом і намітив би тамошній Церковний Раді план висвячення Єпископату. Вони могли б післати двох своїх кандидатів до Царгороду, в цьому Совітський Уряд їм не заважав би. А ко- ли б ці кандидати прибули на цей бік кордону, то я вже знайшов би раду, що з ними робити. І скандал був би мо- же припинений. Коли тільки правдивий факт такого поставлення в Київі зпископату, то він красномовно свідчить також і про те, до чого доводять різні церковні малограмотні крикуни і експериментатори... В допомозі таких людей завжди треба бути дуже бережним... З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Високоповажаємий Іване Івановичу, п.Г.О. доручив мені принести Вам подяку його за Ваші Святкові і поворічні привітання. Дозвольте і мені принести Вам також мої щиріші при- вітання в день Свят і Нового Року. Прислані Вами листи переслали мною по належності. Між іншим, в польській газеті "Слово Польске" і "Відньому Краї "появилася звістка про призначення Вас Польс.Мініс. Освіти на посаду професора в учит.семінарію у Львові. Зві- стка ця до сього часу Вам не спростована в цих газетах. п.Г.О. доручив мене запитати Вас, чи здійснюється дій- сльності подана відомість в цих газетах. З щирою до Вас ласкою 9/1.1923. У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „27“ дня Року Божого 1922-го. № 299 ВИСОКОДОСТОЙНОМУ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Високодостойний Пане Отамане. При цьому посилаю Вам копію петиції моїх урядовців, яку вони, як громадяне У. Н.Р., вручили мені. Долаю до цього, що з зазначеними в пе- тиції думками я цілком згоден і думаю, що реально корисною праця в Міністерстві Ісповідань може бути лише тоді, коли буде узгладнено все, що в цій петиції зазначе- но. Пересилаю Вам, Високоповажний Пане Отамане, цю петицію тому, що знаю Ваше по- стійне доброзичливе відношення до Міністерства Ісповідань, працею якого Ви завжди цікавитеся; тому я кріпко вірю, що Ви допоможете Міністерст- ву стати на цілком реальний ґрунт в його праці і допоможете перевести в життя всі побажання, що їх зазначено в доданій до цього петиції. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Копія. ДО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Опівробітників Міністерства Ісповідань, громадян Української Народньої Республіки ПЕТИЦІЯ. Діяльність Міністерства Ісповідань під Вашим, Пане Міністре, керуванням при дружному старанні в боку співробітників Міністерства Ісповідань має на цей день відзначаючи наслідки. Пан Голова Директорії в грамоті своїй від 19 листопаду цього року під № 1510, перераховуючи Ваші заслуги, пише: "покладаються міцні підвалини для найкращого розвитку відродженої Автокефальної Православної Церкви Української; перекладено службу Божу на живу мову українську, розвинуто широку видавничу діяльність в питаннях церковно-національних, підготовляється кадр національно-свідомого духовенства. Українська Церква Православна навязує зносини з Вселенським Патріярхом та організовано вступає до всесвітніх об'єднань церковних. Одночасно з цим провадиться релігійно-освітня праця серед нашого воєцтва і громадянства та задовольняється релігійні потреби їх на чужині"... Рада Народних Міністрів в своїй постанові в 23-го листопаду ц.р. тех відзначила "велике значення праці Міністерства Ісповідань в царині культурно-релігійній, і ті поважні наслідки, які дала ця праця для справи національно-релігійного відродження". Коротко висловивши відвержками з державних актів нарис діяльності Міністерства Ісповідань і утримуючись від більш широкого і детального нарису з відповідними зазначеннями всієї ваги і користі діяльності Міністерства Ісповідань по всіх його галузях, ми - співробітники цього Міністерства свідчимо, що тут, на еміграції, при самих несприятливих умовах, при відсутності не то відповідних, а й самих необхідних матеріяльних засобів, в цих умовах, в яких ми працювали і працюємо, - шире й чесно-патріотичне відношення до своїх громадсько-національних і службових обов'язків дає певні позитивні наслідки. Маючи певні завдання і відповодний план для здій- снення цих завдань, до цього часу Міністерство Ісповідань вперто вело підготовчу працю, і тепер одверто можна сказати, що в значній частині своїх завдань ця праця закінчена, і нарешті наступив час, коли безумовно конче й рішуче треба мати й реальні наслідки від всієї попередньої праці. Але... З великим сумом приходиться констатувати, що найтяжчою й найгіршою хворобою в праці це було те, що, витративши ба- гато енергії на витворення якоюсь ініціативи, ухвалювали- ся гучні постанови, але постанови ці в життя не переводи- лися. Не приходиться тут приводити яких будь прикладів... І коли ми уважно переглянемо всі постанови Ради Міністрів і придивимось, поскільки ці постанови переведені в життя - картина дійсності нам ясною... Отже, на підставі попередніх досвідів, можна чекати, що Міністерство Ісповідань чергово може перехворіти загаль- ною хворістю: і плани Міністерства Ісповідань ніколи не переведуться в життя. Не допоможе тут ні Ваща невсипуча енер- гія, Пане Міністре, ні завзятість співробітників Міністерст- ва. Коли ж ми пошукаємо дійсних причин, через що саме праця наша може стати безрезультатною, то побачимо, що головною перешкодою о переведення в життя планів Міністерства Іспо- відань - це брак матеріяльних засобів. За браку матеріяльних засобів Міністерство Іспові- дань не може вести в належній мірі навіть переписки во всі- ма особами, організаціями та інституціями як з українськи- ми так і з чужоземними, з якими воно конче повинно листува- тися; не може в належній мірі випускати так потрібної лите- ратури і ширити її на Україні та за кордоном. Не потрібно доказувати, яких наслідків було б досягну- то в цій галузі діяльності, коли б не перешкоджав система- тичний брак матеріяльних засобів. Далі. І Рада Народних Міністрів і Рада Міністра Іспо- відань кільки раз ухвалювали необхідність Вашої, Пане Міні- стре, поїздки в Чехію, Англію, Америку, до Варшави, в табори, у Львів, в Кремінець... І знову – аза браку матеріяльних засобів ні одна з цих поїздок не зроблена. Мало того,– Ви, Пане Міністре, ще й досі не маєте змоги здійснити своєї давньої мрії – побувати в лекціями в таборах, як того бажає і просить і Пан Голова Директорії,– бо й на це нема коштів... І ці всі добри прак- тично-користного значіння наміри Ваші залишаються поки що невздійснимими мріями.... Матеріяльні засоби для Міністерства Ісповідань не від- пускаються, не дивлячись на ті міркування, що колиб усі Ва- ші, Пане Міністре, поїздки відбулися, то всі витрати на ці поїздки винагородились би не тільки загальним поліпшенням нашої справи, але й прибранням готівки,– і рахувати на це Міністерство Ісповідань має у себе досить певні підстави... Хоч Міністерству й настить иноді мати асигнування в ча- сом і кошти на свої широкі потреби, але це буває дуже не часто і несвоєчасно і не в потрібній мірі: це так гальмує працю Міністерства Ісповідань, що воно не може своєчасно використовувати нагоди сприятливих здобутих і досягнутих ним сприятливих обставин і через це втрачає той дорогий час, в який легко можна було б щось зробити,– втрачає той час, може й раз назавжди.... І тільки згодом, хто це зро- зуміє, буде нарікати /може й тепер вже нарікають/, що не зуміли скористати сприятливих обставин і часу. Але винав тому не Міністерства: воно безсиле помогти своєму безпо- радному становищу. Досить буде згадати, що в останні Д/а з половиною місяці не настило відшукати мудрих способів для одержання 7-ми з половиною тисяч марок польських на канцелярські потреби... При цій нагоді не можна обминути мовчанням про умови праці й урядовців Міністерства Ісповідань. Не маючи на чолі ні одного Директора Департаменту ще в 5.У.Ч. року, вся части тяжка й складна та спішна праця в канцелярії Міністерства, під Вашим, Високопановний Пане Міністре, проводом виконувалася низькими урядовцями, яких бувало часом лише 2-3, і яких взагалі весь час бувало мало для тої великої праці, яка вимагалась і.... викону- валась. Бо ця маленька кількість службовців, свідомо став- лячись до своїх обовязків, віддавалась й віддається ро- боті з патріотичною старанністю, працюючи і в позаслужбо- вий час. Але дивним стає, що ті ж робітники здебільшого не ма- ють на тілі сорочки, не мають не то що відповідного, а просто якого небудь напиллюданого одягу, взуття... Бувало, що позичену сорочку носили по 7-8 тижнів, покіль почестить знову десять позичити... Бувало, що жили одною холодною во- дою та за куском хліба, купленого за 10-15 марок, вибира- них від милосердного якого небудь урядовця-жертводавця... Не в кращих умовах урядовці й зараз: за браку мате- ріальних засобів доводиться співробітникам Міністерства, часто буквально голодуючи, працювати в помешканні, яке не опалюється абсолютно, навіть при значних морозах. Психоло- гичний стан і голодування шкодять нормальному ходові ро- боти, і не потрібно доказувати, що коли б цих ненормально- стей не було, робота пішла б краще і користніше. Не так болюче було б терпіти це все, коли б таке поло- ження було рівноспільним для всіх... Коли ж бачиш, що ин- ші, не маючи стільки службової роботи і маючи більш віль- ного часу, мають змогу відшукати засоби для свого істнуван- ня, спромагаються таки діставати якимись шляхами кошти, до- помоги, ходять чистіше вдягненими, неголодними, без журби та горя живуть навіть деколи припіваючи,- то дивуєшся, чому долк-мачуха не хоче благословити кращими умовами й тих го- лодних та напів голих, що дають багато службової праці, пра- ці чесної, старанної, і як кажуть люди,- праці корисної. А хочеться думати, що робітники-службовці мали б деяке право на ласку долі, мають право надіятись, що нарешті доля змилосердиться і дасть хоч-яку небудь підтримку моральну та й матеріальну, щоб дати їм сил та енергії для дальшої праці, а не примушувала б ні думати ні говорити про це, не примушувала би думати, як і куди б і собі шукати виходу в безпорадного становища. Правда, Ви, Високоповажний Пане Міністре, в час змоги, коли збірався де-який гриз за видання "У.А.Ц.", - ласкаво допомагали нам і підтримували нас, за що при цій нагоді, просимо приняти нашу щиру подяку. Прожито останні річі, годинники, шлюбні перси; надій на краще не передчувається; положення залишається дійсно тяжким, і трудно про це мовчати. Сумні міркування зароджують зневіра - і майже кожним опановує думка: для чого ж робити, коли при згаданих умовах, трудно вірити, щоб були бажані наслідки. Коли роботи загрожує даремність, недоцільність, то для чого сидіти тут, в Тарнові, і терпіти тяжкі умовини праці, коли можна, слідом за багатьма, пошукати долій праці доцільнішої і в кращих умовах... Ми ще зараз є свідками того, що в Тарнові в кожним місцем працьовників меншає й меншає. І чи між тими, що залишилися Тарнів, мало було людей здібних, дуже корисних для справи, державно працюючих і думкичих. Чи мало й таких, які зараз повинні шукати десять і якоїсь праці.... І так щодня коло Центру людей стає менше: одні оріклися після перших півнів; другі після других; треті - чекають, коли проспівають треті півні, щоб також відріктися, як св. Петро від Христа, - але найдуться такі, що й після третіх півнів, терпеливо перемагаючи все прикре, твердо й непохитно, чесно й старанно будуть працювати для визвольної своєї справи, - але до них треба бути справедливим, їм треба допомогти, щоб прикрости для них не були не переможними.... Хочеться вірити, що Новий Рік принесе з собою більш справедливої оцінки всьому і всім, і з окрема поблагословить Міністерство Ісповідань та його службовців кращими умовами життя та праці. І ми - співробітники цього Міністерства, як службовці і громадяне У.Н.Р., вважаємо нашим громадським обовяз- ком Вам, Високонавний Пане Міністре, як особі, що вже більше двох років стоїть на чолі нашого Міністерства, ви- соковизначному громадянинові і невтомному діячеві У.Н.Р. подати свої побажання, при здійсненні яких, на думку нашу може оздоровитися атмосфера та умови праці і діяльності Міністерства Ісповідань і тим обминуться всякі непоро- зуміння і розчарованості, що дасть змогу праці і Вашій і нашій досягати тих цінних наслідків, яких бажаємо і до яких прагнемо. 1. Кошти і асигнування для Міністерства Ісповідань повинні бути для Міністерства Ісповідань своєчасними і немень- шими, ніж то видається другим Міністерствам. 2. На будуче кошти, потрібні для діяльності Міністерст- ва Ісповідань і утримання його службовців, видавати в ро- спорядження Міністра Ісповідань щомісяця авансом. 3. Збільшити число службовців Міністерства Ісповідань до 10. 4. Залеглості і Міністрові Ісповідань /на сьогоднішній день, Пане Міністре, одні Ваші залеглості виносять суму 159.080.марок польських, а Ви ж маєте семю в 4 душі/ і службовцям Міністерства Ісповідань повинні бути виплаче- ни, як активним працьовникам з корисними наслідками пра- ці, як то вказано I.Паном Головою Директорії У.Н.Р. і 2. Радою Народних Міністрів. Дня 31-го грудня Року Вожого 1921-го. Оригінал підписали: Т.Керуючий Справами Департаментів Загального і Православної Церкви Ю.Грох-Грохольський. В.о.Директора Департаменту Духовної Школи М.Вікул. Начальник Фінансового Відділу Ол.Кочарський. Ст.Діловод Т.Погорецький.Скарбник Всеєв.Квасницький і Пом.Діловода Ол.Золотницький. 3 оригіналом згідно: Ол.Діловод Микола У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „27“ дня Року Божого 1922-го. № 304 ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилаю Вам копію протоко- лу № I засідання Ради Міністра Ісповід- ань від 22-го січня б.р. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви П Р О Т О К О Л № I. засідання Ради Міністра Ісповідань Січня 22 дня 1927 р.м.Тарні ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І. ОГІЄНКО; Члени Ради, Віце-Мі- ністр Закордонних Справ, професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, віце-міністр юстиції п.В.УІБЧИНСЬКИЙ , в.о.Директора Департаменту духовної школи М. ВІКУЛ. Секретарєв Т. Керуччи Справами Департаменту Православної Церкви Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ. Засідання почалось у 6-й і скінчилось у 9-ій години вечора. ВСТУПНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ. - О - В коротенькому вступному своєму слові п. Міністр Ісповідань зазначає, що через всяки, незалежні від нього обставини та несприячі умови сучасного перехопного часу, Рада Міністра після останнього сво- го /23 грудня/ засідання сьогодня збирається перший раз в Новому Році I. НЕОБХІДНІСТЬ ПОЇЗДКИ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ДО ВАРШАВИ. -" Нагадуючи, як і що було зроблено Міністерством Ісповідань за минулий час, п. Міністр Ісповідань звертає увагу присутніх, що зза брак- матеріяльних засобів Міністерству ще не посталило досягти реальних здійснень своїх бажань. Так, ні одна з необхідних поїздок, про які ба- гато говорилось, писалось, і на які були гроші обіцяно - не відбулась, бо грошей на поїздку не було дано. Зараз на черзі, необхідною потребою єсть поїздка до Варшави. Пими динами у Варшаві має відбутися церква Сесія Православного Синоду в Польщі, якій скликав Екзарх, Архиєпископ Георгії. В порозумінні з Бпс- копом Діонисієм, малось на увазі побачення Міністра Ісповідань з Екза- хом ще перед 3"издом Синоду, щоби підготувити Екзарха для певного впливу на Синод в цілях досягнення прихильного відношення до наших церковно-релігійних інтересів в Польщі. Але свогочасно на цю поїздку костів не було, і поїздка не відбулась. Тепер же, коли не то щестило побувати в Варшаві перех 3"іздом, треба поспішитись, що би побувати на самому 3"ізді....але гроше нема,- і трудно сказати, чи поща- стить справдиться так важні" і необхідні" ці" поїздки.. Ззагалі ж, говорячи про матеріальні умови праці Міністерства Ісповідань, хочеться сказати, що таке положення мертвить всякую енергію, і пилогривають працю лише листи зі всіх сторін від ріж- них осіб, очі котрих все звертається до Міністерства і котрі просять різних порад,- і це дає бальорости у віри... Член Ради, Міністра Ісповідань, Вице-міністр Закордонних Справ професор О.ЕЙХЕЛЬМАН дивується таким прикрим положенням річе" і радить винести постанову, щоби негайно просити Уряд про асигну- вання потрібної кількості коштів для поїздки Міністра Ісповідань до Варшави. Член Ради, Вице-Міністр Котиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ, цілком по- годжується з пропозицією проф. О.Ейхельмана і додає, що на цю поїздку, яка мусить бути нами використана і обіцяє дати користні здобутки, повинні асигнувати хоч 50.000 м.п., - і для цього гроші повинні бути,- і коли треба, і це поможе, то він разом з професо- ром О.Ейхельманом, як Члени Ради Міністра Ісповідань, обіцяють бути завтра ж /23-I./ у пана Міністра Фінансів з просьбою видати гро-е" Міністрові Ісповідань на його необхідну і негайну поїздку до Варшави на 3"ізд Православного Синоду. З цим пропозицією всі Члени Ради Міністра Ісповідань одно- голосно погоджуються. II. Резолюції Пана.Голови Директорії. Пан Міністр Ісповідань для вілома присутніх читав низчена- писаного листа п.Керуючого Справами директорої V.H.P. від 6/1. піл Ч.5. " До Пана Міністра Ісповідань.Мак за честь повіломити Вас, Пане міністре, що, ознайомившись з листами Вашими і полученими по них матеріялами, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти такі резо- люції! а/На листі з 24.XII.1921р..3093 - з копіями протоколів /засідань Ради Міністра Ісповідань - "З приємністю ознайомився . Чекаю того меморандума, про який згадується в протоколі Ради від 27.VI.ч.18, потребу якого вважаю своєчасною і корисною по своїм наслідкам."6/ На листі з 17.XII.ч.3056 - з копією листа п.Крата - "До відома Міністра Ісповідань,-треба знати, що давні український емігрант в Канади Крат по своїм релігійним поглядам є евангелік."в/На листі з 17.XII.ч 3057 - з копією листа пана О.Лотоцького - "Не розумію в чому річ". В.з.Керуючи Справами В.СОЛОБІЙ, за Начальника Канцелярії Підпис." Зазначені в резолюціях бажання Пана Голови директорії прийня- то для уваги у виконанні. III. ПРО РОСПОВСЮДЖЕННЯ БРОШУР "УКРАЇНСЬКА АВТОКОФАЛЬНА ЦЕРКВА" на УКРАЇНІ. - о 0 о - Міністр Ісповідань повідомляє, що в де-якій мірі частить ширити книжки "У.А.Ц." на Україні і при цій нагоді полагаю увагу ось цю замітку в Ч.12,від 18.ІНц.р.загети "Рілни" Кра": "Дава" самостійність і більш нічо. Тернополь,14/І. Нас пови- домляють: церковно-релігійний рух на Україні набирає стихійного характеру, нагадуючи рожеві часи 1917 року, коли український загал змагався з Керенським за автономію і федерацію. Так і нині велеть ся пильна українізація церковного життя під покровом автоке- фалії української церкви. Селянство ставиться до сей справи з одушевленням. Фракує тільки відповідної літератури, не лише прак- тичної, але "теоретичної". Такі книжки, які видав "Українська Автокефальна Церква", під редакцією п.проф.І.Огінка, мають вели- чезний успіх. Звертаємо увагу, що в першу чергу питати літерату- ри на тему: Що таке Автокефальна Українська Церква."Міродатним установам слід про це негайно постаратися. Це свідчить, що книжки "У.А.Ц." мали б велике значення, коли б ширше пішли по Україні. До цього часу в цьому напрямку де-що зроблено. Так, Голова Волинського Кооперативного Видавництва п.В.Рже- пенький, організувавши продажу укр.книжок в Рівному, погодився брати для пересилки на Україну і видання "У.А.Ц."- і повідомляє що ці видання туди все пересилаються. Для росповсюдження за Збручем книжки посилаються в Горців с. Полільському Губерніальному Комисарові п.Г.Степурі,-він пові- домляє, що книжки ним все переслано. Між іншим, знаєш в одному з своїх листів, що спеціальний післанець з Винниці приходив по Збру ча за виданнями "У.А.Ц." і одержав їх. Наш Посол в Каршаві п.Лукашевич листом від 31-ХІІ.92 року повідомляє, що справа ця нами не забута. Вона весь час посувасть- ся, і активним чинником в цій справі має бути книготорговельне Товариство "Сокол", котре навязало комунікаційні звязки з Украї- ною і я доручив війти з цим підприємством в порозуміння відносно Вашої Церковної літератури.-Наслідки переговорів маєть на днях виявляться, і тоді вже я вам Вам відповім офіційну." На Збручем, в Гусятині п.Василів має на думці влаштувати крамничку і обіцяє свої послуги для пересилки бро ур "У.А.Ц." за Збруч. В цій справі він полав листа до Міністерства від 12.I.n.p. Таким чином, справу росповсюдження видань "Українська Автоке- фальна Церква" на Україні почasti все впорядковано, і можна споді- ватися, що її буде поставлено задовольняюче, коли на це будуть асигновані хоч якісь потрібні кошти. Своїх коштів Видавництво "Українська Автокефальна Церква" не має, бо багато видань розсилав безплатно, а за ті видання, які взяли на комісію Косперативи, "Просвіти" та Книгарні - гроші ще досі не вертають. II.П. Ралники бажають успіху праці Видавництва, зазначають потре- бу в нових виданнях. IV. ПРИВІТАННЯ З СВЯТАМИ. Міністр Ісповідань інформує присутніх, що Нам, як засвідчення гарного відношення до Міністерства Ісповідань, од багатьох видатних осіб, та інституції одержано привітання з Різдвом та Новим Роком, і побажанням енергії та здоровля для дальшої корис- ної праці. Між іншими, одержано привітання від Преосвященного Ліонсія: Епископа Кремінецького ; від Уніятського Епископа Йосифа Боцяна; від Головного Військ наших Священника Митрополичого Протоієрея П.Пашевського; від Головного Військового Священника Православних військ Річі П.П., Протоієрея Василя Мартиша; від Протоієрея Бордюгівського, який вітав від імені всієї Української Володимиршини; від Церковних Козацьких Братств Нашої Армії; від Братств Волині; від Пастирських Курсів з каліша; від Козаків, Старшини і Командира 2-ої стрілецької Дивізії Генерал-Хорунжого п. Загродського; від б. Міністра Ісповідань О. Лотоцького; від сенатора п. Шелухина; від Корпорації Преподавателів і Семінаристів Кремянецької Духовної Семінарії; від полковника Артилерії Крата з Кракова; від укр. журналіста з Відня п. І. Рудницького і від багатьох інших осіб. У. ЕПИСКОПАТ НА УКРАЇНІ. Міністр Ісповідань інформує, що це в 1919 році в Кам'янці він умовився з своїми Членами Ради Міністра Ісповідань священником Погорілком і протоієрем Липківським, що їх для України міг би хиротонувати во Епископів Грузинських Патріарх. Малось тоді ж на увазі здійснити це, були зроблені відповідні приготування. Особи ці же тоді вілправились в дорогу, але здійснити задуманого не змогли. Через всякі несприянчі політичні обставини здійснити цього не пощастило й даліше. І тільки тепер єсть звістка, що протоієрей Липківський і з ним ще якісь дві особи вже хиротоновані во Епископів Патріархом Грузинським. Вернувшись до Київа, ці особи висвятлили ще ніби сімох Єпископів. Нові Єпископи втсвячують українських священників в великих числах. Чутки ці мають підставу і можна їм вірити. Так, Протоієрей В. Мартиш з Варшави в листі своєму до Міністра Ісповідань від 3.I.I.p. зазначає, що Патріярх Московський по Екзарха Православного в Польщі пише: "на Україні уже самі себе поставили десяток архієреїв, а те наставили священників" п. о. Мартиш підкреслює, що з цього видно, що національна свідомість росте і що духовенство хоче бути разом з народом. Віце-Міністр Кстиції п. В. ЦІВЧИНСЬКИЙ додав, що з листа до нього з Києва, віл почкі, він знає, що 6–19 грудня на Миколая, в Софіїв-ському Соборі відправляв урочисту Службу Божу український Митрополит – на українській мові. Секретар К.М. ГРОХ–ГРОХОЛЬСЬКИЙ інформує, що одна особа, яка прибула цими днями з Підволочиска, розказували, що Волочиські Православні Священник / за Збручем/ одержав наказ від "Київського Духовенства" – Службу Божу правити і промовляти проповіді – тільки по-українському. Чутки про відновлення Єпископату Українського стверджуються також замітками і в росі"ські" газети "Руль", про що нагадує професор О.Е"хельман. Маючи все це на увазі, Міністр Ісповідань підкреслює величезне значення відродження Українського Єпископату, який "українські справи візьме під свій захист і керування і поведе чисто національними шляхами. Тепер цього факту ми ще не можемо оцінити цілком, – його оцінить історія. "Беручи також на увагу працю в релігійно-церковному відношенні й тут, на еміграції, – можна сказати, – зауважує п. Міністр Ісповідань, на "більш українізовуючим ферментом на се" день єсть церква на Бкрайні Церква національна зробить величезну роботу, яку знову таки оцінить х*ба історія. В звязку з цим Міністр Ісповідань вважає потрібним переглянути детально плани нашої Церковно-релігійної праці і змінити їх пристосуючись до нових можливостей". І коли ми маємо Автокефальну Українську Церкву з відродженим Єпископатом, то й заснування Закордонної Української Епархії набирає певних підстав, щоби для захисту Православного українського населення в Польщі був призначений і Український Екзарх, який має бути зв'язаним з Київом, а не з Москвою. Взагалі ж перед нами відкриваються великі і світлі перспективи різні можливості. VI. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ І ВАТИКАН. - О - В листі своєму від 1.I.ц.р. О.Лотоцький Міністру Ісповідань між іншим пише: "Питайте, через що я маю інший погляд на допомого- ву сторону. Адже ж, коли вимагати допомоги, то треба з свого боку ангажуватися на якісь більш принципіальні уступки, а се рі- не можлива, особливо з Вашого становища. Ніщо паремно не робиться і кожен гріх буде на рахунку записано і в очі ткнуто. Тому я га- даю, що треба вільним бути від такої росплати." Таким чином, п. Лотоцький такої думки, що не слід зобов'язувати себе домаганням допомоги нам від неправославних чинників. Міністр Ісповідань, професор І. ОПІНКІО з приводу цього висловився, що таке думання він вважає вузьким і недержавним, бо Міністр Ісповідань, поперш за все, офіційно повинен з рівним падаль- ством ставитись до всіх віровизнань в Державі, а позатим, він, в сучасних умовах, використовуючи сприяючий час, рахує необхідним мати зносини з Церквами всяких віровизнань в цілях близького ознайомлення їх з іншими Церковними Справами і одночасно з цим, заховуючи обережливість, живити заходів для використання вигідних можливостей. З нашого боку ми бажаємо допомоги лише в культурно-освітньому значенні: освіта наших богословів за кордоном, допомога бідним українським дітям, друкування богослужбових книжок і т.п., і це нас не ставить під яку небудь релігійну небезпеку чи зобов'язання і в цьому нема нічого антицерковного, - і ми не заангажовуємся. Зрозуміло, що закордон може вбачати в цьому "якусь особливу полі- тику, але це, поки що,- дає більші надії нам досягти бажаних допомог. І зараз ми бачимо, що, як відомо з Листа Посла Силоренка від 12.I.1922р. Рим викликав апостольського для України визитатора Патера І. Дженоки для обміркування з ним можливостей допомогти нам. Не свідчить, що Ватикан прихильно ставиться до наших потреб. Ставши взагалі чутливим до наших еміграційних потреб,/може й з деяких вигідних для себе міркувань/,- Ватикан зміг би вплинути на споріднені з ним однаковим віровизнанням різні Уряди за кордоном,- і це було б для нас тільки корисним, та вигід- ним. Хіба, скажемо, Ватикан не зміг би допомогти нашій молоді поступити до різних шкіл. Спіруючи мільйони лір на допомогу Росії, хіба він не міг би щось офірувати і голодним україн- ським дітям. Член Ради Міністра Ісповідань, Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, зауважує, що ця справа в Раді Міністра вже обміркована, і він погоджується з попередніми постановами про ці питання. Лінік п. Міністра Ісповідань він вважає цілком доцільною і правильною. Член Ради Міністра Ісповідань, Віце-Міністр Кстиції п.В. ПІВЧИНСЬКИЙ зауважує, що п. О. Лотоцький не має позитивних підстав для своїх міркувань; і нам, бувши твердо певними в сво- їх підставних міркуваннях, нема причин міняти погляду й плану на справу зносин з Закордоном в надії досягти реальних успі- хів. Член Ради, В.о. Директора Департаменту Духовної Школи М. ВІКУЛ і Секретар засідання Ю. ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКИЙ цілком по- годжуються з думками п.п. Радників. Таким чином, визнано дотримуватись раніш обміркованого й накресленого плану праці Міністерства Ісповідань що-до зносин з Закордоном взагалі, з Ватиканом зокрема, для придбання допо- мог в Культурно-релігійному відношенні. VII ПРО ДОПОМОГУ ВІД ГАЛИЧИНИ ВІДНІМ ДІТЯМ І ХВОРИМ НАЛІМ НА ЕМІГРАЦІЇ. Пан Міністр Ісповідань повідомляє, що в цілях певного успі- ху в справі допомоги від Галичини нашим бідним дітям і хворим що зараз перебувають тут на еміграції, він, спишавшись поперед про це з Єпископом Боцяном, побував 12-15 січня у Львові. Єпис- коп Боцян запевнив в прихильній допомозі від Уніятського Духовенства і сам взяв на себе обовязок підготувати збір по- жертв. Необхідність такої підготовки Єпископ виправдував тим, що в цей час нема в Галичині Голови їх Духовенства Митрополи- та Шептицького, і кожен Єпископ всяки справи провадить по своїй ініціативі і міркуванням. Маючи ці відомості, Міністр Ісповідань вважав необхідним бути з визитою в Єпископів Станиславівського й Перемиського, і цю необхідність підкреслював також і Єпископ Боян, - але, як завжди, нелостача грошей стала в цьому на перешкоді... "Правда, що й до Львова", зазначає пан Міністр, я поїхав на свої власні останні гроші, бо своєчасно грошей, хоч і було обі- цяно п. Прем'єром, дано мені не було, а чекати грошей я не міг, бо час побачення мого з Єпископом Бояном був зарані умовлений. Але з рештою, справа допомоги від Галичини полаг добри надії. Єпископ Боян в цій справі написав Еп. Хомишну, і крім цього сам особисто побував у Митрополичому Лвівському Ординаріаті у митрата Ол. Бачинського і у Перемишлі у Еп. Йосифа Коцеловського. Член Ради Міністра Ісповідань, Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.Е'ХЕЛЬМАН підкреслює систематичний брак грошей на важкі поїздки п. Міністра Ісповідань і вважає потрібним, щоби про всі ці труднощі й перешкоди в своїй праці п. Міністр Іспові- дань відповів з відповідним покладом до Ради Народних Міністрів. Всі інші, присутні на засіданні, цілком приєднуються по думки професора О.Е'хельмана. VIII. АМЕРИКАНСЬКІ ЦЕРКОВНІ СПРАВИ. Далі пан Міністр Ісповідань подав до відома листи з Америки від Стечишина від 6-го від 10 грудня 1921 р. З листів видно, що справа посилки наших священників до Америки, приїзд туди від нас Єпископа і п. Міністра Ісповідань дуже цікавить православних наших братів в Америці, але брак грошей на цей переїзд викликає там велике стурбування, і для прилбання потрібних коштів Представники Греко-Православної Церкви і Братств в Америці мають на думці впорядкувати збір, що ставилось на обговорення у них на Соборі, який призначено було ще на 25 грудня. Таким чином, посилка наших священників до Америки близь- ка до здійснення. Міністр Ісповідань висловлює думку, що краще раніш їхати до Америки священникам, а вони мали б там приготувати все для приїзду Нашого туди Єпископа і Міністра Ісповідань. Член Ради Міністра Ісповідань, Віце-Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ, беручи до уваги близьку можливість мати живий звязок з Америкою, радить вжити заходів, щоби в стосунках з Америкою прийняли участь представники вищого Духовенства і Митрополит з України. Пан Міністр Ісповідань зазначає, що це він має на увазі, і рахує необхідним за всякую ціну здійснити це, і гадав що прак- тично це можна здійснити було б так: післати до Київа свою людину, котра б туди занесла самі локальні інформації про стано- вище наших релігійно-церковних справ і стосунків з Закордоном, і Київ міг би дати для Америки одного з Єпископів. Віце-Міністр Юстиції п.В.ЦІВЧИНСЬКИЙ з приємністю зазна- чає, що, коли він ставить перед собою працю Міністерства Іспові- дань, то переконується, що воно єсть цілком актуальним в своїй роботі, але, на прикрий жаль, систематичний брак грошей на його потреби. перешкоджає здійсненню самих цінних і важливих замірів. „І в цьому разі, каже він, - треба мати гроші на посилку когось до Київа. Визнаючи всю вагу піднятого питання, я раджу скласти спішного законопроєкта про асигнування Міністерств у Ісповідань коштів на таємні видатки, маючи на думці виключно звязки з Київом, - і тоді Міністерство Ісповідань мало б змогу відограти тут свою велику роль, так, як би воно зараз було само в Київі. Всі присутні одноголосно погоджуються з цею думкою. IX. Таємне. На прикінці засідання пан Міністр Ісповідань зазначає, що хоч тяжкі й систематично несприятливі умови і перешкоджають працювати йому, а все ж таки, багато вже зроблено, багато ще має бути зроблено; можна було б і далі вперто працювати, бо вже й визнавть користь цей праці, але незавжди й не всі йдуть з допо- могою тяжкій його праці. Навіть ті, кому б це було слід, може більш ніж кому, про це памятати,- ті іноді образливо, непаважливо і в недостойний спосіб спричиняються шкідливо для його праці. Так, в останні дні стало відомо, що де-які окремі Члени Ради Кирило-Методіївського Братства, які зза персональних якихсь своїх порахунків вже давно не виявляли а ні допомоги, а ні користи для церковних наших справ, зробили п. Прем'єру А. Левиць- кому свою заяву, що ніби то вони на далі не вважають його,- професора І. Огієнка, своїм кандидатом на пост Міністра Іспові- дань. Пан Міністр Ісповідань заявляв, що це для нього персонально не має значення, бо з переїздом за Збруч він не рахував вже се- бе кандидатом цього братства, бо Братство залишилось на Вкраїні З рештою він мусить прийдії нагоди поінформувати присутніх про всі ті прикрощі, які йому постійно доводилось терпіти від нестриманої, грубої і недопустимої повелінки де-яких окремих Членів Братства,- що й примусило його бути осторонь від близості до них, не рахуватися з ними і навіть повідомляти Братство, що ві бувши перше Членом Братства, мусить тепер вийти з числа Членів цієї організації, доки на чолі її стоятимуть подібні люди. При цьому п. Міністр перерахував, що саме доводилось терпіти від де- яких Братчиків, котрі свої персональні вчинки часто старались прикрити іменем Братства. Так, І/ один з Братчиків явився до мене з вимогою звільнити Директора Департаменту і доручити ці обовязки одному з їх братчиків, людині цілком до цього не придатній. 2/ Другий з Ради Братства приходив з вимогою видати йому /не по Міністерству Ісповідань /коло 70.000 м. п. залеглостей, і ко- ли почув від мене, що Міністерство Ісповідань не може втручатися в справи інших Відомств і тому прохання його не може бути задо- воленим та ще на таку суму,- він злостливо повищеним тоном став говорити, що Міністр його не підтримує і він це буде пам'ятати; і примкнувши дверми, вийшов з кабінету. 3/ Члени Ради Братства, єван. Губа і дяк його Мартинюк, одно- го разу, коли приїздили в Тарнів, прийшовши до Міністерства, не- достойно тримали себе, недопустимо лаячи Міністерство Ісповідань, про що в справах Міністерства єсть відповідні рапорти службовців Міністерства, які зазначають, що ці братчики були п"яними. 4/ Систематичні, непристойними способами, вимоги грошей свящ. Губкою від Міністерства Ісповідань також недопустимі. 5/Маючи на увазі свої інтереси, Св. Губа й дяк Мартинюк, прикриваючись іменем Братства, виготовили законопроєктта про утримання парафій в Ченстохові й Тарнобі, призначивши священикові УП клясу посади з відповідною платнею. Рада Міністрів не погодилася з міркуваннями цього законопроєкту, винесла свою постанову. Міністерство ж зі свого боку дуже й дуже пильно дбало про можливе своєчасне задоволення Ченстохівської парафії, про що можуть свідчити численні листування Міністерства в цій справі. 6/Пізніше, зрозумівши свою поведінку, яка принижує авторитет Братства, Голова Тарнівської філії Братства п. Гордовський приходив до мене і запевняв в своїй і Братства до мене пошані, просив вибачення за причинені де-які прикрощі, виправдуючи це, якимсь непорозумінням, - після цього Рада Братства виявила навіть свої турботи перед п. Прем"ром, щоби мені було виплачено залежності.../але звичайно, виплачено не було/. А тепер - знову якісь незадоволення... Це - двоздужні... В імені Братства вітав мене з Новим Роком п. Гордовський. А оце недавно п. Гордовський почувши, що я збираюся на демісію приходив до мене і в імені Братства просив продовжувати мою "корисну працю". 7/Часто на прийом до Міністерства приходили Братчики в п"яному стані. 8/Часто набивалися пристроїти на вищі посади в Міністерстві абсолютно не відповідних своїх людей. 9/3 початку заявляли своє велике обурення з приводу виходу видань "Українська Автокефальна Церква". 10/ Постійними своїми втручаннями в справи Міністерства завжди шкодили його праці. 11/Завжди втручалися в справи окремих військових священиків наговорюючи на них; Головного Військового священика о. протоієрея Пашевського постійно ображали. Перше просили нагородити його митрою, а потім вони ж просили цеї нагороди йому не давати. 12/Вимагали допомоги на висвячення во діакона п. Григоренка, а Коли діякону було видано допомогу, той на висвячення не поїхав. І т.д., і т.д., - можна б було б оповідати дуже довго про все те неінтелігентне поводження, яке мені постійно доводиться терпіти від деяких осіб Ради Братства. Прочувши про якусь акцію Братства проти Міністра Ісповідань, до мене приходили де-які члени Братства і заявляли, що це єсть персональний виступ деяких окремих членів Ради Братства, бо Братство, як таке, про це нічого не знає і його не питали. Веручи це все на увагу , пан Міністр Ісповідань зазначив, що він давно вже не вважав для себе терпимим рахуватися з таким складом Ради Братства, яке має у себе членів, котрі опорочили добре імя того ж Братства, яке бувши колись в складі більше 200 солідніших і кращих громадян, мало своїм завданням допомога- ти праці Міністерства, а не чинити йому прикрощів. Віце-Міністр Закордонних Справ, професор О.БІХЕЛЬМАН і Віце-Міністр Юстиції п. В.ЦІВЧИНСЬКИЙ та п. ВІКУЛ заявили, що все це не повинно бути допустимим і висловились, що згадана недостой на поведінка де-яких осіб Братства примушує стати вище них, не звертати на це уваги, не налягати цьому ніякого значення і про- довжувати свою працю. Секретар Ю.ГРОХАТРОХОЛЬСЬКИЙ радить з листом звернутися до всіх інших Церковних Братств, повідомити їх локладно про поведінку де-яких членів Кирило-Методіївського Братства, щоб всі інші Братства, звернувши свою громадську на це увагу, зробили певний вплив на недостойність, недопустимість та й шкідливість невихованої поведінки де-яких членів Ради Братства. Міністр Ісповідань пояснює, що всю увагу свою він постійно звертав на Братства Армії, почесним членом яких його обрано, і коли б виникла яка будь потреба в цьому, вони і Військові священ- ники більш, ніж Кирило-Методіївське Братство, могли би цікавитись і положенням наших церковно-релігійних планів, діяльністю Мін- стерства і навіть до де якої міри діяльністю і особою пана Міністра Ісповідань... "Взагалі ж", - закінчує п. Міністр Ісповідань - "я все це росказав тільки для відома шановних п.п. Членів Ради, щоби їм це було відомо і щоби їм зрозуміло було,в яких гірких умовах, серед яких несприятливих обставин не-людського відношення доводиться йому працювати.Я не маю на думці починати якоїсь акції проти всього цього:Це діло - не моє.Бог з ними.-. На цьому засідання закінчено. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І.ОГІЄНКО/в.р./ Віце-Міністр Закордонних Справ, члени Професор О.Вихельман /в.р./ РАДИ МІНІСТРА Віце-Міністр Юстиції В.Цівчинський /в.р./ В.о.Директора Департаменту Духовної Школи Міністерства Ісповідань М.Вікул/в.р./ Секретарь,Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви Міністерства Ісповідань Ю.Грох-Грохольський/в.р. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВНЕ БРАЦТВО ІМЕНІ СВЯТИХ КИРИЛА ТА МЕТОДІЯ 17 Січня 1922 року Ч. 2. Т А Р Н І В Миття нашої відродженої Української Автоке- фальної Православної Церкви в цей час іде широ- ким і швидким кроком. Як весняна повідь, воно розвивається зараз навколо,- Його потрібно не- гайне і уміло направити в мележне русло. Цього настрильного вимагає життя. Особливу ми переконуваемо дебу: всі майже слав- лянські народи зараз ставлять на чергу дня велико- го приціпового значення питання - церковно релі- гійні й церковно- політичні; за'нетак уже й дав- ший час після війни багато таких широких і глибо- ко поставлених питань, вже розвязане / рефор- ма в Сербській, Чешській та інших церквах/; от- же так воно мусить бути і у нас. Великий релігійний рух, ехопив всі простори Великої України, а також і еміґрацію-громадя- нство і вояцтво - і саме собою виникло надзвичай- ної важкі завдання: великий релігійний народжий рух вкласти у відповідні національні форми й да- ти міцні підвальнки для національної церкви. Ці підвалини безперечно в недалекому часі ста- нуть міцним краєугольним каменем Української церковно-державної справи, бо наша церква була в минулому і, безперечне, буде в недалекому майбут- ньому великим фактором державного життя і провід- ником його ідей в народ. От через-це Кирило - Методієвське братство занепо- коєне питанням, хто буде возглавлять Міністерство Госпо- відань в цей рішучий і відповідальний час,- бо ніхцьо- го залежить надзвичайно багато. До сього часу Міністерство ісповідань возглавляв про- фесор Ів. Огієнко. На цю посаду він був обібраний Кирило-Методієвським братством в 1919 році. Братство не відкидаючи позитивних наслідків праці на цьому посту проф. Огієнка, мусить одверто констату- вати шкідливі наслідки бюрократизму і невідповідних захо- дів, які допускав проф. Огієнко в своїй праці, як напри- клад: розлад і росходження з Всеукраїнською Церковною Ра- дою в Київі , недопустима поблажка українськоробі Пімену в боротьбі з ним братства за ідеал відродження нашої церк- ви, а також ще до українізації Кафедрального Собору в Кам'янці. Сталося так і те по вині проф. Огієнка, що Со- бор передаво Українській парафії при бельшовицькій вла- ді, а це позначило, в очах громадян срани У. Н. Р. і, багато нічого-та хочби взяти і ті перешкоди, котрі ніх, Огієнко, ставить віруючому громадянству, що до утвердження в Тарнові Української Православної Церкви. На думку Братства, як громада віруючих і перших борців піонерів за відродження Української Автокефальної Право- славної церкви на посту Міністра Госповідань на дальший час не мусить залишатись проф. Ів. Огієнко, бо він не зможе більше нічого дати ще вже дав позитивного, а головне, він не користується довіррям не тільки віруючого Українсь- кого громадянства Великої України взагалі, а навіть Кири- ло-Методієвського братства, себто громади , котра в свій час вибрала його. Одиним із кандидатів, котрий на думку братства зможе виконати всі ті тяжкі завдання є громадянин О. Летоцький, що вжеї був на цій посаді, тому Брацтво і прохаве Вас Пане ОТ А М А Н Е призначити Міністром Ісповідам пана Летоць- кого, навіть і тоці коли він буде призначений Міністром якого-будь другого Міністерства. ГОЛОВА РАДИ БРАЦТВА (Короткевич) ЧЛЕННІ: (Сергій Новицький, Петро Кривода-Фокинський ф. Будзин) С. Сергієнков О. Кирилів ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ (Василь) У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „26“ дня Року Божого 1922-го. № 266 ВИСКОДОСТОЙНОМУ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Високодостойний Пане Отамане. Надсилаю Вам при цьому 1. Протокол № 21 засідання Ради Міністра Ісповідань від 28.XII.1921. 2. Витяг з листа в.о. Посла У.Н.Р.в Австрії Г.Сидоренка до Міністра Ісповідань /лист від 12.I.1922./. 3. Копію листа з канади від Мих. Стечишина до Міністра Ісповідань професора І.Огієнка. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор В. о. Директ. Деп. Дух. Школи М. Вікру П Р О Т О К О Л № 21. Засідання Ради Міністрів Ісповідань від 28 грудня 1921 року м.Тарні ПРИСУТНІ: Міністр Ісповідань, Професор І. ОГІЄНКО; ЧЛЕНИ РАДИ: Віце-Міністр Закордонних Справ, Професор О.Е'ХВЕЛЬМАН; Віце-Міністр Юстиції п.В.ПІВЧИНСЬКИЙ. Секретарєк В.О.Директора департаменту Духовної школи Міністерства Ісповідань М.ВІКУЛ. Засідання почалось в 6 годин і скінчилося у 8 годин вечора. I.Читали і підписували протокол попереднього засідання. II.Пан міністр зачитує лист п.Голови директорії від 19.XII, 1921 р. /вх.І693/.Лист містить думки і міркування п.Голови директорії про підвалини та форми будування Української Автокефальної Церкви.На думку автора листа на чолі Української Церкви мусить бути патріарх. Пан міністр зауважує, що він цілком погоджується з думкою п.Головно- го Отамана і хоч не визнає патріархату за найкращу форму Церковно- го зверхництва,-бо Патріарх є церковним монархом,-але в огляді на патріархат московський, а також на патріархати інших православних церков і необхідність імпонувати Москві, яко сильному й органічно ворожому суспілові визнає, що Автокефалія Української Церкви буде належаше забезпеченою, коли Україна матиме свого Патріарха.Свою дум- ку про Церков українську в Петриархом на чолі п.Міністр Ісповідань висловлював в Раді Міністрів ще з пів-року тому назад. Пан Міністр підкреслює брак закінченого проекту Церковного Управління і повідомляє, що проєкт Церковного Управління було закін- чено не в Камянці, де він,- на жаль- і залишення, але п.Міністрові пошастило й тут, на еміграції, до якоїсь міри відновити роботу по скла- данню зазначеного проєкта, а саме - зібрати потрібні матеріали. II.п.Релігійні цілком підтримують п.Міністра і зауважують, що лист п.Головного Отамана показує зацікавлення Церковною справою, яке свід- чить про інтенсивність роботи Міністерства Ісповідань. Пан Міністр знайомить присутніх з набутими ним документами по Церковному Управлінню, подарунки такий реєстр: 1. Проєкт Церковного Управління на московщині. 2. Матеріали по Церковному Управлінню Сербії. 3. Постанови Всеукраїнського Церковного Собору. 4. Матеріали по Історії Чеської Церковної Реформи. 5. Конституцій всіх церкв / витяг з творів прор. О. Ерхельмана 6. Стенографічний відчит парламентських дебатів по Церковно- му питанню в Сербії. Матеріали ції було передано правникові п. Трембовецькому, який про- тримав їх півтора місяця в себе і нічого не зробив. Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН пропонує свої фантичні поради при складан- ні проекта Церковного Управління. Збори дякують шановного Професора і в особі пана Міністра про- сять взяти взагалі цілу справу у свої руки, бо спроба Міністерства притягнути до роботи окремих раховців-правників не дала наслідків за браком коштів. Присутні ухваляють відібрати всі перечислені п. Міністром доку- менти від п. Трембовецького і передати їх на руки п. Професору О. Ейхельману. III. Пан Міністр зачитує листа п. Голови Директорії від 15. грудня 921 р. такого змісту: п... інструкту Існовілень, проф. І. Орізько. Лановий п. Міністре. I. Приймаючи по відома Ваші заходи в справі перетранспортування книжок на Україну /Ваші листи № 2897 і 2925/ я одночасно прошу звернути увагу на перетранспортування книжок з Гесарабії на то" бік Дністра. Знаю, що се справа тяжка, але шукати горіг до неї треба Звертаю увагу Вашу також на м. Остріг, якого росташування має на самому кордоні, могло б бути нележним чином використано для Ваших цілей. II. З дебатів з приводу повстання на Україні в англійському пар- ляменті Ви могли побачити, що там воно зустріло своїх прихильників Думаю, що при зміненню та поширенню наших заходів ми до нового повстання могли би число таких прихильників збільшити в інтересах нашої справи. Отже вживайте всіх заходів для цього збільшення серед різних союзничих Ваших інтересам кругів Європи і Америки. є черго- ва наша праця, яка не повинна звязуватись в певним терміном і яку треба розвинути до максимального напруження." З правливим поважан- нм ПЕТЛЯРА." У зв'язку з зачитаним листом піднімається п. Міністром обговорен справи з поширенням видань "Українська католицька Перша" на те- рені, окупованих московським військом. В справі пересилки книгок /переважно видань У.л.П./за збруч Мі- ністерством Ісповідань давно вже ужито можливих заходів :у сві" час про це було написано до Міністерства Внутрішніх Справ,Міністер- ства Владхів і Григорію Степурі.Було встановлено звязки з цілим ря- дом пунктів прикордонної служби.І в той час коли листування з двома зазначеними міністерствами не дало жадних реальних наслідків,приват- ні заходи п.Міністра Ісповідань /-використання дрібних і випадкових можливостей звязатись з "тим боком Збруча"/дали й лакть вже свої позитивні результати. Так, на Збручі,у Скали використані дрібні кремнички,з якими при- ватньо списався Міністерство Ісповідань:через них вже де-шо тран- спортовано за Збруч.Переслані книги і до Гусятина,звідки теж поча- стило їх переправити на окуповані московою терени.Міністерство має звязок і з Підволочиском,де справа тільки розпочинається.Отже - при- кордонна служба подільська використана цілком і майже безкоштовно,бо законодарожт про асигнування Міністерству Ісповідань 50.000 м.п. на видатки по транспортуванню книгок безнадійно звяязану у нетрах Рі- нансової Комісії.Брак коштів сильно гальмує живу справу,але міністер- ство не припиняє своєї роботи. Спілка Волинських Кооперативів в особі п.Рженецького допомогав Міністерству;спільці почастило вступити в торгові зносини з больно- виками й продати їм трохи українських книгок:так продана українська граматика Професора І.Огізька,друкована у Відні.6 наляя на продаж окупантам видань "У.А.П." Поширення видань "У.л.П."в Бесарабії та Буковині,доручено п.Послу У.Н.Р.в Румунії проф.Мацизяччу:йому надіслано було книгок більше як на 30.000 м.п. /за які він не заплатив/частина їх вже розірлася,але не на шахід,а переважно на Захід .Точних відомостей та спавоздань від п.Мацизьчча не має.Не раз в цій справі писалося й проф.Ганицько- му,що перебуває в Кишиневі,але це не дolo реальних наслідків. Професор О.Е ХЕЛЬМАН пропонує використати для звязку з Буковиною Дипломатичного Представника У.Н.Р.в Чернівцях,полковника Лугового, особисто відома п.Раднику,яко людина енергійна і працьовита. Пропозиція приймається. IV. Зачитується і приймається до відома лист п.Міністра Шляхів від 16.XII.921 під ч.778, в якому словігається, що розбита організа- ція залізничників не може взяти на себе роботи по транспортуванню книгок на Велику Україну. У. Зачитується і приймається повідома лист Члена Правління Видав- ничого Союзу "Книгоспілка" від 23.XII.921 ч.41, в якому повідомляєть- ся про неможливість для Книгоспілки взяти на себе роботу по тран- спортуванню книг за кордон з огляду на труднощі при взвуванні паш- портів у Польській влади та несприятливу к/ "Кнктуру відносно па- перу на закордонних ринках. Листа закінчено такими словами: "Але мав в Бозі надію, що мої старання в напрямку усунення зазна- чених перешкод таки дадуть позитивні наслідки і тоді ми з власної ініціативи звернемося до Вас з пропозицією своїх послуг до роспов- склження так цінних і важливих для нашого національного руху випань "Української автокеральної Церкви". Прошу прийняти зазначення в мої* найщиріші до Вас пошани, Член Правління Книгоспілки Літвичь- ки". VI. Далі зачитується листи, одержані п.Міністром Ісповідань з на- голи виходу у світ квілейної 25-ої книжечки, видавництва "У.А.П.": Лист Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. від 21.XII ч.К546. : "Високосановний Пане Міністре, Пан Голова Директорії Головни Ота- ман, одержавши "квілейну" двадцять книжку видавництва "Української Автокеральної Церкви" під назвою "Мова українська була вже мовок Церкви" лоручив мені скласти Вам, Пане Міністре, в його імені поляку за назвну книжку разом з побажанням дальшого успіху та розвитку в видавництву, про що вважає за приємний обовязок свій Вас, Пане Мін- істре, повідомити. Користуючись наголою про у прийняти вислови мої широї до Вас пошани.М.МИРОНОВИЧ". Лист Пана Голови Ради Неродних Міністрів від 21 грудня ч.1469. : "Екселенції Панові Міністрові Ісповідань Ректорові Кам"янець-Поділь- ського Українського Державного Університету Професорові І.Огінко. Підтверджуючи одержання квілейної книжечки "Мова Українська була вже мовок церковною" прошу прийняти-вислови глибокої вдячності за надіслання мені Ваших, Вельмишановних Пане Міністре, видавництв. Користуючись наголою дозвольте собі висловити щире признання і вляч- ність за вашу високопатріотичну і самопожертвену працю, що бра все поклала міцні основи під будівлю української автокефальної Церкви і тим самим під будову Української Суверенної Державності. Моя співпраця з Вами, Вельмишановниче Пане Міністре, дала мені неперервні покази тої сили і енергії, з якими Ви охлявались церков- ній роботі серед важких умов народньої боротьби і які знарядли собі заслужену оцінку, пошану і високе признання з боку "Ана Голо- ви Директорії і Ради Міністрів. Я глибоко вірю і певен, що Ваша несціннима і багата наслідками дольша співпраця в творенні державності, нашої Ратьківщини дасть світлі результати, а історія боротьби України за свої суверенні права і особливо за свою народню церковність омитить Ваші великі заслуги перед Українським Народом. Бажаючи Вам сил і здоровля для дальшої безумовної праці про ту принятий ширі вислови глибокої молі до вас потані. Голова Ради Мі- ністрів П.П.ШИПЧУК. В.о. директора канцелярії Ол. Литель." Лист пана міністра Закордонних Справ А. Ніковського від [4.XII.1921 року, пану міністру Ісповідань, щироповаженому Івану Івановичу Олієнкові. Пане міністре, прошу Вас прийняти вислови мої цірої поляки за надіслані мені Вами книжки видавництва "Укра- їнська автокефальна Церква", а також і особливо за двадцяту книж- ку цього видавництва - "мова українська була вже мовою церкви", - особливо чепурно надруковану. Справа культурно-національної роботи набуває тепер велико- го значення для програми нашого державного центру з тої причини, що лиха долі і наш суворий український Бог поклали на нас тягарі безмірно тяжкі, працю велику та терпіння по всяк час і день трудне. Не тільки мусили ми брати на себе завдання політичні та військові, але тепер приходить ще один обов'язок, - культурно національна ро- бота, со інтелігентні культурні сили на самій нашій землі вже за малим не вичерпані; там бо тяжка втома, неспроможність працювати, пригноблення духа живого, котрий уже не може жити це хоче. Тому з особливою приємністю поту сліпом з Вами, Високоповажний Пане мі- ністре, двадцяту книжку видавництва "Українська автокефальна Церква як свідчень того, що початки цей тек потрібної культурно-націона- льної роботи вже закладені і що тут, на мандрях наших тяжких не забракло для цього живих сил і діяльної ініціативи.Части і помохи Вам Іоже.З широк пошаною і по всяк час готовий до послуг, Министр Закордонних Справ д.НІЖВСЬКИЙ". Лист Ректора Духовного Семінара в Станіславові від 18.XII.2 "Ваша ДОСТОНОСТЬ. Я одержав від Вас Видання "Української автокерольної Церкви", за що складаю Вам,моє серцечну подяку. Ваша праця над реформою Церкви на Україні заслугує на повне признання. Дає Іоже,щоби великий українській Народ хвалив Бога своєю рідною мовою, щоби належав до Вселенського Пастира, а особ- ливо,щоби мав живу,сильну і непохитну віру в Бога. Соборний Крилопанянин рр.кат.Кепитули і Ректор пр.кат. Семінара духоьного в Станіславові, дня 18.XII.-1921р. о.М.ВАЛЬНИЦЬКИЙ /в.р./ /Ректор пр. кт. дієвезальної Семінарії в Станіславові./ VII Особливий інтереси викликають лист бпископа Діонисія й відповавш від 16.XII.9.Ір.за №1003 і відозва до Всесвітнього духо- венства Волині в межах Польщі від 14 грудня 1921р.ч.9294: Високоповажний Пане Міністре. Зповіщаючи Вас про одерженне всіх Ваших листів,диро вітак Вас з приволу грамоти до вас Пана Головного Стемана і постанови ради Народних міністрів,в яких так втрачано і яскраво визнається Ваша енергія на праця на користь рідної земли і на славу нашої св.Церкви.Зі свого боку від широго лісбачого серця бажаю,щоби світильник Вам довго ще не врясов і не здірмевся зі свішника. Сердечно лякую Вам за тепле слово Ваше і про мою скромну участь в Ваших справі.Можу тільки сказати,що серце мое завжди в Вами,і я готовий на все можливе, що булоб корисним для дорогої странні нашої;але фактично,в дійсности тільки любов Ваша могла знати во мні стільки заслуг,скільки їх прописано в листі Вашому від 6-го грудня під ч.2886.Хай заховає Вас Господь за люброту Вашу. О допомозі діткам емігрантів вже,в тої же самий день,як були одержані листи,виготовленні заклик до духовенства, і зроблено розпорядження про збір церковних для піток.Збір має відбутися на Новий Рік і Годовлення, бо Різдвяні Свята вже зайнчі на збір для українських емігрантів по пропозиції Високопреосвященного Екзарха, згідно з листом до нього Українського Центрального Комітету. Дякує вам за переслану замітку про українізацію Церкви на Україні, хоч десь я її вже читав. Дякуємо також /а і п.о. Протоіверей Слександр/ Вас сердечно за цікаву і роскішно видану книжку про буде української мови в богослуженні: "Мова українська була вже мовою Церкви". До по печатки, тобто це поливляся, прикуну хо-мо і напишу Вам пізніш. Оставайтеся здорові і Богом хранимі. З глубокою пошаною Ваш сердечно прихильний богословець Єпископ Ліонисій". „До всечесного духовенства Волині в межах Польщі. Багато кращих стив Українського Народу нелюляє гіркою одини-лися тепер на еміграції за кордоном Рідного Краю. Вільність емігрантів перебував в Польщі і знаходиться в надзвичайно трудному матеріальному стані. Емігранти мають при собі багато дітей, які живуть просто в недоладких обставинах. Гірки еміграцнські став туже вле впливає на крихких дітей. От уже більше року діти українські перебувать на еміграції в таких обставинах, що це повинно турбувати серце кожного християнина: діти українські не мають школи, де б вони регулярно і нормально вчилися, не мають потрібних книжок для вчення, не мають навіть молитовників, взагалі духовно діти наші лічавкість по тяжким камінем лягес на сердце батьків їх, і без того заклопотаних емігрантською недолею. Матеріальні стан дітей емігрантських страшний: всі вони не не олгнені; тепер зіма, а діти емігрантів не мають потрібного вбрання і сидять в нетоплених хатах... Діти физично виснажені, заморені, бо постійно не їдять. Церква наша не може допустити! щоби ні в чому неповинні діти гинули з голоду, або росли дикунами. Не було б противно чолові колабним заповітам Того Хто так любив дітей малих... Сердечно прошу Всечесне духовенство прихильно віднестися до жахливого положення бідних наших українських дітей на еміграції і влаштувати в свято Нового Року і в день Годовлення Господнього церковний збір на користь українських малих емігрантів: Добре було б, як би де-хто сердобольний прийняв на себе святий обов'язок зібрати для дітей де-що в олімн і хліба. Поки мабуть змогу, памятаємо, що рука дакого не оскудіє, а то як би за нашу безчутливість не послав нам Господь такої біди, про яку чути між братами начими за кордоном, де вмирають з голоду міліони людей. Пан-отці сільських парафій мають в недільний термін після Головявлення доставити збір пан-отцям благочинним, а останні в недільний же термін до Зверхнього Управління. Ув'я Господь поможе всім в святій справі. Діонисії" Єпископ Кремінецький "Керуєчи" Волинською Звархією, в межах Польщі". Міністр Ісповідань підкреслює топлу серйозність Владики-та Його чутливість, які виявилися в діяльних заходах на користь літе біженців. Пан Міністр повідомляє, що він послав уже Ел. Діонисію святочни" подарунок - не 15.000 марок польських вилань "Українська Автокефальна Церква" для безкоштовної поширення їх поміж вихованцями Духовної Семінарії в Кременці. VIII. Зачитується лист п. О. Г. Лотоцького від 9.VII.921 р., такого змісту: "Високошанований Іване Івановичу. Дякую за прислане нове видання Ваше. З перейзлом до Гадена, мені трудно стало бачитись з Д., і я ще тут з ним не бачився. При першому ж побаченні постаракся його зв'язати з Вами. По умовам Вашого допомогового плану, то, на жаль, я не можу про це говорити тим доброядям, бо мій поплян на ск справу інші". З поважанням О. Лотоцький". Лист дає завжди доказ труднощів ведення церковно-спітальній справи, за кордоном при неможливості - за сраком коштів - поїхати пану Міністру Ісповідань за кордон Польщі з метою безпосереднього керування і контролю Церковної Справи. Члени Ради знову підкреслюють необхідність подорожу пана Міністра Ісповідань за кордон. IX. Зачитується і приймається до відома листи Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. від імені пана Головного Отамана від 24.XII.921.Ч.1548: "До Пана Міністра Ісповідань. Як за честь побати низчеведені резолюції, які Пан Голова Директорії Головний Отаман зволив покласти на повідомленнях Ваших, Іване Міністре,- І / на копії листа до Бліскова Станіславського д-ра Григорія Комміна з 5 цього грудня ч.2935 виправив резолюція: "з думками цього листа згоджуюсь". 2/ на повідомленні з 9 цього грудня ч.2925 в справі заходів що до розповсюдження видань "Української автокефальної Церкви" - резолюція: "Дякую п.Міністра за приняття негайних заходів до вшвидшення моїх побажань в цій справі.ІБ.XII.ПЕТКРа". 3/ на копії листа від архієпископа Георгія, Екзарха Православної Церкви в Польщі, з 9 цього грудня - резолюція: "прошу п.Міністра допомогти архієпископу урік стати крім замісць Георгія, відновити йому знання української мови і повернути його на лоно Української Церкви. 19/ХІІ.ПЕТКРа." "керуючи" Справами Миронович. В.о.Начальника Канцелярії "Можарськи". МІНІСТР ІСЛОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР І.ОГІЗНКО/в.р./ віце-міністр ЧЛЕНИ Закордонних Справ, О.ЕЙХЕЛЬМАН /в.р./ Ради Професор МІНІСТРА ІСЛОВІДАНЬ Віце-міністр Степані В.ЦІВЧИНСЬКИЙ /в.р./ Секретар, В.О. Директора Департаменту Гуховної Школи Міністерства Ісповідань : М.ВІКУЛ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловод Витяг з листа в.о. Посла У.Н.Р.в Австрії Г.Силоренка До Міністра Ісповідань У.Н.Р. /Лист від 12.I.1922/. „..... П.Дженокки був у мене і повідомив мене, що та спра- ва, яку я з Вашого доручення підняв через нього перед св.Пре- столом відносно друку книжок на української мови: Біблії, Єван- гелія, Псалтирі і др., а також відносно посилки наших молодих людей до богословських шкіл закордоном, про що я Вас повіло- мив листом від 7 листопада м.р.ч.398, зацікавила Св.Престол, який викликав з Відня до Риму п. Дженокки, щоби там я з ним перетрактував про се. При цьому моєму побаченню з п.Дженокки, перед його вілізлом до Риму, я знову підняв всі попередні питання в тому напрямкові, щоб вони були зреалізовані хоч частинно на ділі і він обіцяв мені прикласти усі свої зу- силля, щоби досягти сього. Одночасно я передав йому в перекла- ді на французьку мову прислану мені Вами при відношенню ч.3114 виписку з листа Митрополита Антонія від---147 Х м.р. з Карловиц відносно україноробських брошур і піляв знову питання яке я піднимав і раніш, як тільки появились чутки, відносно зміни політики Св.Престола в відношенню до само- стійності України. Він заявив мені, що се не може бути, таких брошур він не знає і в Римі доклале про се, зясув справу і пр пришле мені в Риму повідомлення про се. Посилаю при сьому брошуру про папський орієнта́льний інститут в Римі. Прошу приняти, Високоповажний Пане Міністре, мої ширі за- певнення в глибокій до Вас повазі. В.О.Посла УНР в Австрії Г.Силоренко. З оригіналом згідно: [священик] Степанов Міністерства Ісповідань Копія листа з Канади від Михайла Стечишина до Міністра Ісповідань,професора І.Огієнка. Йорктон,Саск.Дек.12.1921. ВІ.Добр.Огієнко: Тому два дні я відповів на Ваш лист і в відповіді ничого не згадав про митр.Шептицького.Се я зробив навмисно - тому,щоби,коли мій лист попаде ся в неприємні руки,не пропав ввесь лист.Отже про самого Шептицького пишу нині.Витинки з газет о які просите мене вишли Вам окремим листом. Ціла справа з Шептицьким представляє ся для нас в Каналі яснішою,як для галицьких укр.Тамті може макть певні причини думати про його особу не так як ми,але ми добре про нього ні думати ні говорити не можемо,бо ми судимо його по його тутеш- ніх ділах.Канада знає Шептицького особисто ще від 1910 року, т.є.від часу,коли він перший раз візитував канадийських укр. греко-католиків.Перед 1910 р.в Канаді був поширився сильно рух протестантський серед наших людей.Причини на се були звичайні. Знали ми греко-католицьку церкву з Галичини,котра була як не під директною владою то під сильним впливом ворожим нашому на- родові.Тут люди приїхали без попів і сейчас по їх приїзді фран- цузькі католицькі попи почали старатися забрати нас,як католи- ків,під себе.Се їм було трудно зробити через те,що наш обряд иньший,як римський - і французи робили собі більше ворогів,як приятелів серед нас.Толі французькі почали братись на хитрощі, почали домагати ся записання церков наших на своїх єпископів, бо коли церква їх,то їм лекше справлятися з противниками.Одна- че і се не вдалося,бо люди відмовилися давати їм свої церкви. Толі французькі кинулись на дальшу хитрість,вислали до Галичини молодих французький і сельгийських студентів теологів монахів на наукy нашої мови і нашого обряду.Сих прияв Шептицький по Василіян в Жовкві і вони вивчившись свого ремесла вернули,при- нявши на себе грецький обряд і почали попувати серед наших гре- ко-католиків.- Се стало ся ще перед 1910 р.- перед побутом Ше- птицького в Канаді. Такі французькі і бельгийські попи не робили жадного успі- ху хоть мали гроші бо не знали ні нашої мови досить ні церков- нославянської і виходили комічні картини.Попи сі називали себе „руська піпа".Казали, що "вийшов Христос на гору і почало рика- ти", що "Госполь Гог має три свинства" /свійства/ етц.етц. В той сам час англійські протестанти протягнули нам свою ру- ку і дали поміч нашим завязати нашу "незалежну" церков,котра завязалась була тому яких 15-17 літ назал.Та наша независима церква зараз зробила була дуже великий поступ.Було багато съвя- шеників і народ до ньої горнувся сильно.Ся незалежна церков була дійсно правосланою незалежною церквою.Вона не взнавала па- пи,олнак і православні патріархи не хотіли її піл себе приняти, бо се було проти інтересів толішної держави Росийської. Англійські презбітеріяни фінансували ту нашу незалежну цер- кву.Платили священникам і рядили ними.Коли вони були певні сво- го успіху серед нас вони взялися ло сеї справи инакше.нашу не- зависимість прямо скасували.над нашими церквами і попами звер- хниками стали англійські старші попи так що вийшло на те,що з нашої незалежної церкви до кількох літ не остало нічого.Крім того,що трошки історії.Остаточно презбітеріяни згодились,щоби показувати нам обряд,а завести звичайний протестантський англій- ський обряд.Перевели на нашу мову анг.церковні пісні,видрукува- ли нашим підручники з тими піснями і почали протестантізувати нас. Меньше більше толі приїхав перший раз Шептицький до Канади. Він бачив,що французи не вспіють.Він бачив,що ми станемо про- тестантами, і мимо того, що французи сильно противили сятому, щоби наші мали свого епископа преко-кат. - то Шептицькому вдалося переконати французів, що як не буле такого епископа, то католики старатять нас.Коли Шептицький вийхав з Канади - по двох чи трьох роках Рим прислав грекокатоликам єп.Булку. Думаю, що Ви знаєте, що сам Булка хоть школу перейшов і хоть може коли мав які здібности - то тепер він до нічого.Прямо глум Клина гирега.Його французи взяли в свої руки і він робить все те, чого Рим і Французи хотять, т.є. римокатоличать нашу церкву і обряд грекокатолицький.Булка завів на попів целібат, відлав вели- області своїй ліцезнії римокатолицьким попам редепнтеристам; Гудка нищить наше народне життя, виступає проти наших народних інституцій бо вони не католицькі; взагалі старають ся народне питання поставити на другорядне становище, питання католицьке на перше місце все і всюди. Від приїзду еп. Гудки незалежна наша церква чисто випала. майже і сліду з нею не остало ся. Хиба те, що протестанти даль- ше утримують серед нас своїх проповідників та видають нам за свої проші "канадийський Ранок". В борбі проти Гудкового римокатоличення нашого народу - пов- стала ідея основання укр. прав. церкви в злуці з церквами право- славними восточними. Тепер що тут Шептицький робить. Перше, кажуть, що він пляново вислав дурака /Гудку/ нам на епископа, тому щоби французи мали спромогу робити з ним що хотіти. Друге, як шептицький приїхав те- пер до Канади - то замість того щоби лихо направляти - помагав Гудкові дальшу герегу творити. Хвалив людям публічно на промо- вах французько-бельгійських релемптористів. Казав, що вони лучші як наші. Казав, що він через те заложив для сих пі- пів в Галичині, що наших на попів та що ті лучші. Що ми повинні бути задоволені з чужинців, бо чужинці се люди, то можуть нам що небудь зробити; що ми самі до нічого: що прляки старакть ся для нас добро робити і що Гудкова робота свята і що нова церква не наша і т.д.д. Взагалі народ не дістав ні трошки того, чого ще міг споді- ватися від такого владики. Се що до його роботи на церковнім полі. Що до народної роботи то він зі своїм приїзлом сказав, що в народні справи не мішає ся, що він тут приїхав в цілях релігійних і гуманітарних. Відмо- вився про справи народні говорити. Коли він був Йорктон я мав у нього авлієнцію і говоррив з ним де що. Я лав йому слово, що сего що з ним говорив не буду нігде повторяти однак можу сказати, що моє враження з нього було дуже пригноблююче. Він не виглядав мені як наш. Перед тим поки я в нього був я зайшов був до ше інших римо- католицьких монахів, котрі також працюють серед наших людей в Канаді над тим, щоби нас зблизити до Риму, в котрих монахів пере- бував Шептицький як був тут.Сі монахи мабуть через свою дурноту почали хвалити мені шептицького,який то він великий чоловік,який то він великий католик.В бесілі сказали мені що шептицький приїхав тут з пляном за помочию до перевернення православної Росії і України на католицизм.казали,що Шептицький не має найменшого сумніву,що йому сей план властъ ся,та що укр.і росія стануть каталицикими з гречким обрядом.Шептицький тепер збирає серел католицького світа сили духові на похід на православні краї. Віл побуту шептицького тут я говорив з ріжними нашими люльми про нього.Старокравсві наші інтелігенти не мають сумніву,що він є українець - але що він не ставить українства на перше місце те вони признать.Голяться з нами,що він є переловсім католик. Сих кілька слів разом зі статтями які я Вам вишлю незадовго дадуть Вам повний образець справи з шептицьким. З поважанєм Мих.Стечишн. З оригіналом згідно: Ут.ліловол Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „25“ дня Року Божого 1922-го. № 274 Високолостойний Пане Отамане. При цьому подаю Вам, Високолостойний Пане Отамане, копію мого листа №274 з дня 24-го січня б.р. до Головного Військового Священника, протоієрея Павла Пашевського. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. січня 24 дня Року Бого 1922-го. Nо. 224 Копія ВИСОКОДОСТОЙНОМУ ГОЛОВНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ СВЯЩЕННИКОВІ, МИТРО- ФОРІЮМУ ПРОТО ІЕРЕЄВІ, ПАН-ОТЦЮ ПАВЛУ ПАЩЕВСЬКОМУ. Високодостойний Отче Протоіереє. Головний Отаман писав мені, що копію листа свого до мене в справі патріярхату на Україні він посилає і Вам. Цю справу давно вже вирішено остаточно, і не може бути дехо думок тут,- на чолі Україн- ської Церкви має стати Патріярх. Справу цю порушимо на з"їзді, який, як Вам відомо, давно вже підготовляє Міністерство Іспо- відань, але, за браком потрібних коштів, зібрати з"їзду не вдається. Крім цього, як Вам відомо певне на Україні вже відновився свій власний єпископат. Патріярх Грузії висвятив для України трьох Єпископів, а ті, вернувшись до Києва, висвятили ще сімох. На чолі Церкви тимчасово став митрополит Василь Липківський. Отже, як бачите, Українська Церква вже не сирітлива і має своїх архіпастирів, які добре подбають про її долю. Зза цього й нам нема підстави думати, що цю ж справу патріярхату не здійснить і без нас в Києві. Я зав'язую зносини з Києвом і між другими справами стаюлю і що. На жаль, брак потрібних коштів не дає змоги робити це так, як би хоті- лось. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор J. Огієнко (в.р.) з оригіналом згідно: Всев. Квасніцький У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „26“ дня Року Божого 1922-го. № 280. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Високолюбний Пане Отамане, З мого наказу т.керуючий справами Де- партаменту Православної Церкви п.Ю.М. Грох-Грохольський їздив в табор до Ка- лішу, де пробув чотире дні. Доклад його про Пастирські Курси в копії при цьому Вам пересилаю. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви ПАНОВІ МІНІСТРОВІ ІСПОВІДАНЬ Т.Керуючого Справами Департа- менту Православної Церкви м.ГРОХ-ГРОХОЛЬСЬКОГО РА Н О Р Т. Згідно з вашим, високолановним, ПАНЕ МІНІСТРУ, наказом по Міністретску Ісповідань від 6 січня під 4: 4 я виїздив в слу- бову командировку до табору в Каліші і, пробувши в таборі з 10-го по 14 січня, вернувся до Тарнова в ніч на 16 січня. Всі покладені на мене службові доручення мною виконані, про що на сьому ж подаю докладну доповідь. ПАСТИРСЬКІ КУРСИ. I. Загальний огляд. Заходами Архипресвітера Військ У.Н.Р.митрофорного протоіе- рея П.Паневського, при широкій в цьому допомозі з боку Коман- дира Мазепинського полку п.Медзвідського - Курсантам призана- чено дві баражних кімнати, одна з котрих служить класом, а дру- га спільним помешканням для 26-ти курсантів.Класова кімната тисна і опалюється невеликою піччю, яка дає тепла не досить. Полковником Медзвідським курсантів зараховано в число /ніби то прибувших/ старшин полку, і це дало змогу курсантам кори- стуватися старшинським пайком.Інші курсанти живуть в м.Калі- ші і околицях і на лекції щоразу приходять до табору. Педагогичний персонал курсів досить старанно й гарно вико- нує свої обовязки, те й курсанти дуже солідно, свідомо ставляться і до своїх наук і з пошаною до своїх лекторів. Підготовка курсантів різна: єсть навіть таки що вийшли з вищих шкіл, і низче, нім з освітньою підготовкою в так званих "второкласних"шкіл /дук.Відомства/,-нема, але щира праця з бо- ку лекторів і курсантів згладжує неоднаковість підготовки. Хоч великий брак підручників та тяжкі умови праці в тіс- ному помешканні курсантів не сприяють бажаному успіхові в науках, але вперта старанність слухачів дає гарні результати: курси звернули на себе увагу в таборі і по-за табором; курсан- тів називають українськими богословами. Горожане Каліш з за- цікавленням ставляться до курсів і користаються всякою вмо- гою бувати в таборі при службах Божих. Урочисті служби Божі собором військових пан-отців при участі курсантів дійсно роб- лять гарне враження. Співають при службах Божих на два хори: правий під дире- гуванням лектора співів, і лівий - під дирегуванням одного з курсантів. Прислуговують і читають при службах Божих - курсанти. Курсанти мають своє Братство Святої Покрови, і братчики а братською хоругою та свічками в час служби Божої в два ряди стоять серед церкви перед вівтарем, що мимоволі звертає увагу і робить приємне враження. Один з курсантів в стихарі тримає при Архипресвитерові служебника в час служби. Служби відправляються з українською вимовою і на мові чи- таються й співаються ті тексти, які перекладають самі курсан- ти під проводом п.о. Директора Курсів. Одного з курсантів, по його бажанню, при підтримці п.о. ди- ректора, Православний Екзарх в Польщі висвятив до діакона, який своїм приємним базом дозволяє добре враження служби в церкві. На проповіді звертається багато уваги, і ця праця дуже за- цікавлює курсантів: вони багато віддають старання, щоби пропо- віді їх були найкраще виготовленими. Проповіді курсантами по черзі читаються при кожній службі Божій - і викликають похва- ли. Крацях промовців - курсантів Педагогична Рада Курсів має на думці посилати в близький Щепорненський табор, де, як ка- жуть, релігійно-церковне життя мало має добрих проявлень, і де культурно-релігійні потреби залишаються мало задоволеними. В Калішському Таборі Курсанти, виготовляючи реферати, що неділі в козацьких частинах читать їх в присутності кого небудь з військових священників, який перед рефератом промовляє вступне слово, а після читання реферата закінчує відповідним словом до козаків. Козаків це дуже й дуже цікавить, і після таких рефератів козаки висловлюють вирази подяки, і під свіжим бражинням проголошують "Славу" своєму Духовенству, прохаючи приходити частіше. Останній реферат, який мав читатись в неділю 15-го січня, був виготовлений на тему "Руйнування Української Церкви". Виготовлений рукопис реферату я мав нагоду прослуха- ти, - і повинен сказати, що ця справа поставлена з належним розумінням свого значіння і заслуговує похвали. Під впливом такої праці де-які Начальники військових частин, де нема священ- ника - просять Архипресвитера дати в частину священника: одно- го з числа таких Начальників треба назвати полковника Мазепин- ського Полку п. Медзвійського, який особливо розуміє, відчуває і надає цьому значіння. 2. Значіння видань "Українська Автокефальна Церква" в праці на Курсах. При цій нагоді треба сказати, що видання "Українська Авто- кефальна Церква" дають величезний матеріал, і в цьому за ними треба визнати колосальнє значіння: курсанти старанно вибираючи цінні цитати з брошур "У.А.Ц." додають багато популярних відо- мостей з історії і, переплітаючи це все з захопленням виразами і духом національного кольору, завойовують прихильність і широ любов козацтва до Рідної Церкви. Слова "Автокефальна Церква Українська" відомі козакам і вживаються ними. Правда це все досягає менших успіхів серед старшинства, але впливає на них "українізовуюче". Під впливом загальної зацікавленості культурно-релігійними справами - таборові різні школи звернули увагу на відсутність у себе лекцій релігії, і з Нового Року вводять лекції навчання релігії. Це вимагає збільшення військових священників, бо та кількість, яка єсть тепер, не в силах буде справитись з цим. 3. Відвідання Курсантів. - " о " II-го січня в II год. в супроводі п.о. Директора, інспектора та Духовника Курсів я відвідав помешкання Курсів, до зібрались Курсанти. Звернувшись до них з моєю промовою, в якій в коротких словах зазначив всю пильну увагу і пильну опіку Міністерства до Кур- сів і їх успіхів, я висловив надію й віру, що впорта праця їх дасть їм перемогу над труднощами, які викликаються сучасними умовами і закінчив обіцянням Міністерства зробити все можливе для полегшення їх перебування й праці на Курсах і передав від імені пана Міністра Ісповідань привітання з Новим Роком і побажання успішного закінчення наук на Курсах. Після виступив один з курсантів з промовою, в якій дякував Міністерство Ісповідань за турботи про них; просив від імені всіх курсантів передати подяку панові Міністрові Ісповідань за його тепле привітання, і передати їх шире привітання з по- бажанням здоровля й сил для дальшої праці на користь Автоке- фальної Церкви нашої. При цьому курсанти проспівали Різдвяного тропаря і де-кілька колядок. Зараз же п.о. Директор роздав курсантам привезену мною для них брошуру "Української Автоке- фальної Церкви" "Новий Завіт". Поки роздавались брошурки, курсан- ти з зацікавленням оглядали виготовленого Міністерством Іспо- відань нагрудного хреста для священників, якого я привозив їм показати. Адміністрація Курсів і курсанти чекають давньо, щоби пан Міністр Ісповідань відвідав їх, підтримав би морально і про- читав їм де-кільки лекцій. 4. Потреби Курсів. З повідомлень від курсантів то від Адміністрації Курсів видно, що найголовнішою потребою для курсів - єсть потреба в підручниках. Науки вони засвоюють по записках, що тяжко про- дити в їх тісному помешканні і вимагає багато часу. Я розказав докладно, як Міністерство турбується про підруч- ники для Курсів і обцяв і надалі памятати про це. Дбайливо і використати всюку найменшу змогу допомогти в цьому. Після Курсан- ти продали мені заяву, прохаючи поклонотатися перед директором Калінської гімназії, щоб він в бібліотеки дозволив користува- тися книжками, які залишились ще з російських часів. Між іншим в гімназії є такі книжки: катехизис, богослуження, Віручення Новий Завіт і де-які ини... . Заяву Курсантів при цьому подаю. 5. Недостатки Пастирських Курсів. -"о"-. З заяв п.о. директора та духовника Курсів знаю, що між іншими малозначними терпимими недостатками, треба звернути увагу не незавжди акуратне відношення інспектора Курсів до його обовяз- ків: він не завжди бував на Службах Божих, коли йому належить доглядати за додержанням курсантами уставу, за читанням в церкві і т.п., - але це з тих причин що інспектор п.р. Протсієрей В.Су- качів живе не в таборі і йому далеко ходити на курси. Щоб запобіг ти на далі шкідливості від цього - Рада Курсів має на думці запросити в допомогу п.о.Інспекторові - помічника яким мав би бути п.о.Пятаченко, що живе в таборі. Як кажуть і як це й видно було, найбільш цікавляться Курсами Архипресвітер, директор Курсів п.о.Пацевський і духовник, прото- ієрей Н.Микитюк - вони віддаються цій справі всю душу і користуються загальною любов'ю, авторитетом пошаною й повагою з боку курсантів. До важких недостатків треба причислити також невідповідне відношення учителя Співів. Увага звернута лише на "вицурну" гарність хорового співу правого хору, що робить спів подібним більш до театрального, ніж до церковного. Лівий же хор, де більш шість курсантів - віддано в науку одному з курсантів, який, як уміє, і як зможе, провадить хорову справу... Хорова справа вимагає бажати кращого. Теоритичного вивчення співів на курсах нема;курсанти не знайомляться з нотами,не можуть записувати щотижня співів "на глас"-це дуже дасть себе відчувати,коли курсанти ста- нуть священниками і повинні будуть подбати про організацію церковних хорів у себе на парафіях,бо вони за час науки на курсах не зберуть а ні гласових співів,ні нотних простих співів,не зможуть бути близькими до співочої справи на пара- фіях,бо будуть соромитись,що нічого нерозуміють в нотній книжці... Ознайомлення з українським характером співів курсанти на курсах не придбають;навіть правий хор і тепер співає: Амінь,Господи помілуй;І духові Твоєму...Це вина лектора спі- вів. Курсанти це відчувають,зазначають цей недостаток.Лектор же,видимо,свої обовязки на курсах вважає другорядними,і на всяке зауваження,зроблене йому п.О.Директором,загрожує,що зовсім відмовиться від лекцій на курсах.. Потреба мати духовну музику українського характеру вели- ка.І коли я сказав,що маю де-що з духовної музики з собою, то курсанти накинулись на ці ноти і день і ніч переписували для свого вжитку.Крім того,просили дуже прислати їм нот на українські боросслужбові тексти,і я обіцяв їм де-що виготови- ти і прислати. Моє враження,таке,що й вивчення мови залишено в стороні... Треба було ввести хоч 3-4 щотижневих лекції української мови,щоб хоч практично під гарним проводом грамотного лекто- ра курсанти навчились грамотно писати... 6.Засідання Педагогичної Ради Курсів. - " " Січня 13 дня в моїй присутності відбулось засідання Педа- гогичної Ради Курсів в скороченому складі,себ-то з осіб,що, крім лекторських,мають і адміністративні обовязки. Були розглянуті де які питання й винесені відповідні постанови, що видно з поданого при цьому протоколу Педагогічної Ради Ч.I. Особливу увагу Педагогична Рада звернула на працю Діловода п.Панасенка і вирішила підвищити щомісячну платню йому до 4.000 м.п. прохаючи мене підтримати це їх вирішення. Зі свого боку я зазначив, що, коли це підвищення платні єсть підставним і не буде перевищувати загальної суми, призначеної В розпорядженні Педагогичної Ради на канцелярські потреби і не викличе шкідливості для задоволення канцелярських потреб, то, гадаю, або боку Міністерства не буде перешкод для згоди з постановою Ради, і пан Міністр найде можливим затвердити вирішення про підвищення діловодові платні. На прикінці засідання Педагогична Рада просила мене передати від неї подяку п.Міністрові Ісповідань за його турботи про курси і висловила загальне бажання курсів, щоби п.Міністр скорше сам завітав в табор і відвідав їх. 7. Загальне враження від курсів. - " - . - " Одначе цасливий зазначити, що і при сучасних несприятливих умовах все ж таки, праця на курсах провадиться досить живо, дає корисні наслідки. Курси здобули гарну славу, курси мають гарний авторитет, який бадьорить і лекторів і курсантів. В таборі і в городі Каліші курси користуються повагою. 8. Сесія Церковної Ради - ч - " - ч - 12 січня відбулась Сесія Церковної Ради, в якій приймав участь і я, як уповноважений представник Міністерства Ісповідань. В цій сесії були розглянуті питання: 1/ про іменування Головного Військового Священника Архипресвитером, згідно з тим як це було ухвалено на з'їзді військового Духовенства 13 березня 1921 року, і згідно з відповідним параграфом в законопроекті про Управу Українського Військового Духовенства. Взято на увагу, що авторитет військового духовенства поважається в війську, та й Московськими православними Християнами в Польщі, то щоб підтримати цей авторитет, треба відзначити це і з боку Уряду нашого, щоб всі гарні начинання Архипресвітера і взагалі духовенства військового зустрічали і повагу і пошану, щоби з ним рахувались й иниші не-духовні представники військ та допомогели б в праці Духовенства не лише одними обіцянками, а й реальною допомогою. Вирішенням же Вищеzгадані міркування, викликані дійсними явищами життя, дали підставу Церковній Раді в протоколі своїм 4.39 12.I.1922 р. визнати бажаним, щоб титул Архипресвітера було присвоєно Головному Військовому священикові вії просити пана Міністра Ісповідань затвердити цю її постанову і вжити заходів для узаконення цього титулу. Протоколом своїм 4.40 - Церковна Рада визнає необхідність присвоїти військовому духовенству відповідної уніформи і просить пана Міністра Ісповідань підтримати це і вжити заходів для узаконення права військовому Духовенству мати і носити уніформу, згідно з поданими до протоколу вразками. Протоколом 4.41 Церковна Рада ухвалила прийняти пропозиції Професора І.Огієнка про вживання на благальній ектенії прохань: 1/Щоб Господь післав єдності всім Братам нашим по всіх країнах сущим. 2/Щоб Господь молитвами відкрив очі цілому Світові на правду Українську. 3/Щоб Рідну Землю нашу було звільнено від ворога. 4/Щоб всім нам щасливо вернутися до Краю Рідного. 5/Щоби спокій та щастя настали на Україні. І визнавши лучність і відповідність в сучасний мент вживання цих прохань, Церковна Рада ухвалила, щоб ці прохання вживались при Службах Божих. Крім цього, Церковною Радою розплануто прохання про розв'язання шлюбів; і винесено відповідні постанови в протоколах 4.42-50. 9. Побачення з виднішими представниками військ табору в Каліші. ІЗ-го січня в супроводі Архипресвітера Військ Українських Митрофорного Протоієрея і Директора Пастирських Курсів Пан-Отця Павла Пашевського я від імені Пана Міністра і Міністерства Ісповідань був з візитою в генералів Вловиченка, Загрольського, Шаповаля, полковника Мазепинського полку - П.Медзвідського, яким разом з новорічним привітанням висловив ширу подяку за їх ласкаву прихильність до праці Міністерства Ісповідань в таборі і за їх допомогу в тій праці. Всі з полякою приняли привітання і обіцяли по мірі змоги і можливості йти на зустріч і допомагати Міністерству Ісповідань в його користній культурно-релігійній роботі. На знак пошани і поваги П.Міністра Ісповідань до них мною їм були вручені брошури "У.А.Ц." - "Новий Завіт". Всі зі свого боку просили передати їх привітання і пошану Панові Міністрові Ісповідань. Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви - Ю. Грох-Грохольський /в.р./ Січня 18 дня 1922 року № 219. З оригіналом згідно: ст. Діловод У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Січня „26“ дня Року Божого 1922-го. № 20 до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБ- ЛІКИ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому подаю ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, виписку з часопису „Рідний Край" від 18.І.1922 р. під Ч. І2.- "Давай самостійність і більш нічого".- З правдивою пошаною до ВАС МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви Виписка з часопису "Рідний Край" від 18.I.1922 року під Ч. І2. "Давай самостійність і більш нічого" ТЕРНОПОЛЬ.І4.І. Нас повідомляють: церковно-релігійний рух на Україні набирає стихійного характеру, нагадуючи рожеві часи 1917 року, коли українській загал змагався з Керенським за автономію і федерацію. Так і нині ведеться пильна українізація церковного життя під покровом автокефалії української церкви. Селянство ставиться до сеї справи з одушевленням. Бракує тільки відповідної літератури, не лише практичної, але й теоретичної. Такі книжки, які видав "Українська Автокефальна Церква", під редакцією п. проф. І.Огієнка, мають величезний успіх. Звертаємо увагу, що в першу чергу питають літератури на тему: "Що таке Автокефальна Українська Церква". Міролатним установам слід про це негайно постаратися. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Люто́го „7“ дня Року Божого 1922-го. № 359 Д О ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республі- ки. Високолостовий Пане Отамане. Посилаю при цьому ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копії листів до мене: від 28.I. під ч.ч.64 і 65 од Головного Військового Священника, і копії постанов: I/Військового Духовенства від 27.I.ц.р. і 2/Зборів Головної Ради Козацького Православного Братства Св. Покрови Військ Української Народньої Респуб- ліки - від 28.I.ц.р. З правдивою до ВАС пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР 7. О. Шима Т.Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви Архипресвітер військ У. Н. Р. Митрофорний Протоієрей Павло Пашевський 28 січня 1922 року м.Каліш. Ч.64. Копія. До Високоповажного п.Міністра Ісповідань У.Н.Р. Професора О Г І Є Н К О . Високоповажний Пане Міністре. З доручення загальних зборів духовенства військ У:Н:Р:, щасливий вітати ВАС з високою оцінкою Ваших незрів- наних трудів улюбленним нашим Головним Отаманом і Головою Директорії Симоном Василевичем ПЕТЛЮРОЮ; щасливий радити і тішитись, що велика праця Ваша на користь і Славу нашому Рідному Краєві найшла вже отклик і оцінку в серці найкра- щого й найславнійшого Сина Матері України. Тут, на вигнанні й за дротами я є свідком, як Ваши труди входять у серця наших лицарів-козаків і мов добре зерно на родючій ниві, дають добри сходи. Це дає нам віру, що й в майбутньому Ваши зерна-труди, розкидані по всіх церквах України залунають в устах вільного народу рідним словом, а Великий наш Народ буде згадувати Вас „не злим тихим словом Ваші труди, а наші молитви перед Всевишнім за Вам добробут Щастя Вам Боже. /м.п./ Архипресвітер, Митрофорний Протоієрей Павло ПАШЕВСЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловода Всев. Квашнинський Міністерства Ісповідань Копія. АРХИПРЕСВІТЕР ВІЙСЬК У. Н. Р. Митрофорний Протоієрей Павло Пщевський 28 Січня 1922 року м. Каліш Ч.65. До Пана Міністра Ісповідань У.Н.Р. Професора О Г І Н К О . Високоповажний Пане Міністре. З доручення кращих представників козацьких братств заступниці Нашої Богородици, я ще раз ощасливленій віта- ти Вас в імені всіх Братчиків з правдивою оцінкою Вашої Великої праці Головою Директорії й Головного Отамана Військ У.Н.Р. Радію всім серцем, що слова мої, висказані в першому до Вас привітаннку, знайшли підтвердження з боку наших славетних борців за волю та долю Нашого любого Краю. Хай же Милосердний Господь благословить Вас на продовження великої праці, низпославши Вам здорова на многій літа. Це буде так, ібо завжди благословений той, хто йде в імя Святес Його. Ще раз щастя Вам Боже. В імені всіх братчиків, Голова Головної Ради Козацьких В-в, Архипресвітер, Митрофорний Протоієрей Павло ПАЩЕВСЬКИЙ /в.р./ Секретарь Хорунжий Д. КУЛІКОВСЬКИЙ /в.р./ /м.п./ З оригіналом згіднл: Старший Діловода Всеволод Міністерства Ісповідань Копія. Постанова Військового Духовенства Армії У.Н.Р. Ч.І. 27 січня 1922 року, табор інтернованих ч.10, при Каліші. Запрошені сього числа на загальні збори Військового Духовенства Архипресвітером військ У.Н.Р. Митрофорним Протоієрем п.о.ПАЦЕВСЬКИМ Павлом, слухали Грамоту Голови Директорії і Головного Отамана військ У.Н.Р. на имя пана Міністра Ісповідань Професора ОГІНКО, оголошену в наказі по Міністерству ч.76,ми, низчепидписані ПОСТАНОВИЛИ: просити Архипресвітера Пачевського, в імені всіх нас, надіслати Панові Міністрові Ісповідань листовне привітання, в якому і висловити і радість нашу з приводу високої оцінки Головою Директорії незрівняно-корисної праці Його на загальну користь Нашому Рідному Краєві. Голова зборів, Архипресвітер Митрофорний Протоієрей Павло ПАЦЕВСЬКИЙ /в.р./ Протоієрей Никандр НИКИТЮКІВ. /в.р./ Митрофорний Протоієрей Василь СУКАЧІВ/в.р./ Священник Павло ПЯТАЧЕНКО /в.р./ З оригіналом згідно Отаршій Діловодя Всев.Квастуфський Міністерства Ісповідань Копія. 101 Постанова зборів Головної Ради Козацького Православного Братства Св.Покрови військ У.Н.Р. Ч.I. 28 січня 1922 року. /Табор Інтерн.чІО при Каліші./ На збори прибули: Голова Ради, Архипресвітер, Митрофорний Протоієрей ПАЩЕВСЬКИЙ, заступник, Протоієрей Н.НІКІТІНІВ; Члени Ради: Генерал-Хорунжий Ольшевський, Урядовець Талан. урядовець Циба, поручник Бабій, підполковник Авксентьев, урядовець Терлецький, скарбник Білон, ісекретар Хорунжий Куліківський. Слухали Грамоту Голови Директорії Головного Отамана військ і флоти У.Н.Р. на ім'я п. Міністра Ісповідань Професора Огієнко, оголошену в наказі по Міністерству ч.76. ПОСТАНОВИЛИ: доручити Голо- ві Ради Брацтва Архипресвітеру Митрофорному Протоієрею Пашевсько- му надіслати до Пана Міністра Ісповідань Професора Огієнко листов- не привітання з приводу високої оцінки невтомної праці його для справи духовного відродження Рідного Краю та Рідної Церкви. Голово Зборів, Архипресвітер військ Українських / м.п./ Митрофорний Протоієрей ПАВЛО ПАЩЕВСЬКИЙ /в.р./ Секретарь Хорунжий Д.КУЛІКОВСЬКИЙ /в.р./ З оригіналом згідно: Старший Діловода Всев. Кваснєвський Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Люстого „9“ дня Року Божого 1922-го. № Канцелярія Директорії ОПЕРЖАНО 16.11. 88 р. ВХ.Ч ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Поcилаю при цьому ВАМ, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію листа від 20.I.ц.р. до мене од п. Генерал-Хорунжого Удовиченка, а також копію листа мого від 9.II.ц.р. під Ч.376 з привітанням Православному Екзархові в Польщі, Митрополитові Юрію. З правдивою до ВАС пошаною МИНІСТР ІСПОВІДАНЬ, 7. О. Бишко ПРОФЕСОР Т.Керуючий Справами Департаменту Загальних Справ П. Григорович Копія. Високодостойному Міністрові Ісповідань Проф. I. ОГІЕНКУ. Високодостойний Пане Міністре. В імені старшин та козаків групи інтернованих в Каліші військ У. Н. Р. висловлюю Вам сердечну подяку за привітання з Великими Святами та Новим 1922 роком. Ваше щире слово, пересякнуте глибокою вірою в перемогу на шої правди, пало, як чистая роса, на наші душі і переповнило наші серця радістю, бо в ньому ми побачили ознаку єдності наших думок, прагнень, бажань, а в цьому запорука успіху... Дозвольте Високодостойний Пане Міністре, в свою чергу від імені воєцтва табору привітати Вас з Великими Різдв'яними Святами й Новим Роком... Хай Господь Милосердний пошле Вам сили й здоровля, які так потрібні Вам у Вашій невсипучій праці на користь рідньої Неньки України і Автокефальної Української Церкви. Генерал-Хорунжий Удовиченко 20 січня 1922 року. З оригіналом згідно: Старшина Діловода Всев. Квасніцький Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Летого „9“ дня Року Божого 1928-го. № 376 ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ЕКЗАРХУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ МИТРОПОЛИТУ АРІЮ ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ВЛАДИКО. З великою приємністю одержав я звістку про на- пання НАШОМУ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ високого титулу Митрополита. Сердечно вітаю ВИСОКОДОСТОЙНОГО ВЛАДИ- КУ з новим підвищенням, бажаю мудрості, сили та ві ку повного в важкій праці Ваші". Переконаний, що історичну місія, яка випала на долю Валу, Ви пове- дете Богу на славу, а Православній Українській Церкві на користь. Вірн., по спільному дружньом прагненню духовенства поруч з православним українським громадянством ВИСОКОГО ОСТОННЯ, ВЛАДИ- КА знайде правливу і тверду стежку в роботі, яка приведе до зміцнення і слави Православної Церкви. Просачи святих Ваших молитов і Величного Благословення собі і на працю мою, перебувак ВАМОГО ВИСОКОПРЕ- ОВЯДЕНСТВА завжди слуга ласкавий. МІНІСТР ІСНОВІДАНЬ Ректор Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету Професор Т. Огієнко (в.р.) Миліналом згідно: Діловод Вовк Василь У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „ дня Року Божого 1922-го. № 396 Копія. Таємно. До Пана Міністра Закордон- них Справ. ВИСОКОДОСТОИНІЙ Пане міністре. Відсутність нашого представництва в Царгороді може загрожувати прикрими не- сподіванками для нашої справи. Царгород має для нас не тільки зна- чіння старшої столиці одної з світових держав, але й відограє роль віковично- го релігійно-каноничного православного центру, на який - в силу церковно-істо- ричних традицій - орієнтується православ- на більшість населення Великої України в своїх релігійних переконаннях. Там - в Царгороді - твориться православна церковна політика; звідти відчувається сильний на наше церковно-адміністративне життя; там при уряді патріярха Православного - можливе утворення для нас сильної морально-релігійної бази в запеклій боротьбі проти московсько-реакційного напрямку української церковної реформи. необхідно мати "свою руку" та "свое око" при Дворі Патріяршому, щоб по можливості впливати на той чи інший напрямок православної політики під час її зародження й формування. З огляду на вищеписане, ласкаво прошу Вас, Високолюстий Міністре, ужити всіх можливих заходів на те, аби наше представництво в Царгороді було відновлено в такій формі, яка б давала змогу Міністерству Ісповідань перебувати в найблизшому контакті з урядом Вселенського Православного Патріарха. Прийміть, Високодостойний пане міністре, мої щирі запевнення в правдивій пошані до Вас Міністр Ісповідань професор І. Огієнко /В.Р./ В. о. Директора Департаменту Чужоземних Знисин М. Вікул /В. Р./ З оригіналом згідно: Старший діловод Всеволодовський Міністерства Ісповідань У. Н. Р МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „11“ дня Року Божого 1922-го. № 398 Копія. Таємно. До Пана Міністра Закордонних Справ. Високолюбостойний Пане Міністре. З давнього часу бракує нашого представництва при Ватикані, що зле відбивається на нашій державній справі. При Ватикані - особливо за останні часи - виникають, розвиваються і змінюються різні дипломатичні плани що до України; на підставі цих планів непомітно твориться повини, більш менш стали на прям майбутньої політики Ватикану на Ве- ликій Україні, за всіма сталіями якої нам не- обхідно старанно слідкувати. Покійний Папа Бенедикт ХУ був нашим при- хильником, як і Кардинал Гаспарі. Але чи ми ж використали цю прихильність так, як слід. Обрання нового Папи Пія XI несе за собою нові перспективи в наших стосунках до Апостоль- ської Столиці, які можна було б до якоїсь мі- ри перебачати, базуючись на певних інформаці- ях наших представників. З огляду на світове значення Ватикану та його великий вплив на політику майже всіх держав, ласкаво прошу Вас, Високолюбний Пане Міністре, ужити заходів, аби наше пред- ставництво при Ватикані було відновлено як найскоріше, тим більше, що на високу роль за- хистника наших інтересів перед урядом Св. Пре- столу є досвідчений і достойний кандидат - Граф Тишкевич. прилітть, Високодостойній Пане Міністре, мої щирі запевнення в правдивій пошані до Вас Міністр Ісповідань професор І.Огієнко /В.Р. В. о. Директора Департаменту Чужоземних Зносин М.Вікул /В.Р. З оригіналом згідно! Старший діловод Всев. Кваснєнко Міністерства Ісповідань У.Н.Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Листа "II" дня 1922 року 4395. Копія. Таємно. До Пана Посла У.Н.Р. в Річі Посполитій Дольській. Високодостойний Пане После. Хрест на білім клобуці і переднесення хреста були спокоївичною ознакою самого тільки Київського Українського Митрополита. По приєднанні в 1686 р. Церкви Української до Московської Київ- ським Митрополитам були залишені їхні старі ці ознаки. Як я довідався, Митрополиту Юрію патріярх Москов- ський Тихон надав ознаки Київського митрополита. Що це значить? Чи це просто вшанування Екзарха Юрія, чи може тимчасово до його переходять й прерогативи Українського Київського митрополита. Така думка вини- кає тим більш, що раніше Київський митрополит цілі віки був разом з тим і митрополитом православної Польщі. Чи нема у всьому цьому якогось політичного підкладу? Середньо прошу розвідати цю справу і сповісти- ти мене. Прийміть Високодостойний Пане После мої ширі запевнення в правдивій до Вас пошані. Міністр Ісповідань, Професор I.ОГІНКО /в.р./ Оригіналом згідно. Старший Діловод а Вовк-Васютків У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „10“ дня Року Божого 1922-го. № 585 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому посилаю Вам, Високодостойний Пане Отамане, копію листа від 6.II. ц.р. до мене од полковника Окремого Кінного Дивізіону п.Крата. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т.Керуючий Справами Департаменту Загальних Справ ПОМІЧНИК К--ра Окремого Кінно-Горного Арт. дивізіону. 6 Лютого 1922 р. КОПІЯ. Високодостойний пане Професоре . Надіслані Вами книжки видання "Українська Автокефальна Церква" мною одержані й передані в культурно - просвітній відділ дивізіону. Ко- мандир дивізіону -полковник Алмазов, старшина й козацтво дивізіону щиро дякують Вам за надисла ні плоди Вашої невтомної праці на користь Укра- їнської культури . Михайло Крат полковник / підпис / оригіналом згідно : Старший Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „10“ дня Року Божого 1922-го. № 586 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Високодостойний Пане Отамане . Посилаю при цьому Вам, Високо - достойний Пане Отамане , копію листа від 5. II. ц. р. під Ч. 57, од Єписко- па Перемиського Йосафата Козеловського до мене і копію мого листа від 9-го Лю- того ц. р. до Епископа Діонисія. Зправдивою до Вас пошаную , МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ , ПРОФЕСОР Т. Керуючий Справами Загального Департаменту 112 Копія. Перемишль, дня 5 Лютого 1922. ч. 57/ орд. Високодостойний Пане Міністре . На цінне письмо з 10 січня 1922 Ч. І57 в справі збірок на українських емігрантів блиск. Ординаріят має честь заподати у відповідь : Вже від кількох возних літ відчуває Блиск. Ординаріят як важкий тягар християнськи обовязок піти з помичю тим, що потер- піли у цьому возному лихолітті, особливо бездомним сиротам. Засноване в тій цілі товариство "ЕПАРХІЯЛЬНА ПОМІЧ" боре ся вже довший час із удержанням великого числа сиріт , що їх приміщено так в самім Перемишля як в Дрогобичі, Яворові, Ловкві, Кристи- нополі і інших містах. Кондів на це нема ніяких, а удержання та виховання цих дитей лежить у збірках , що складаються з лєпт милосердних сердець: Мимо неустаних закликів призбирк - вані фонди не вистарчають, а журба о ці сироти збільшається з дня на день. Не меншу трудність справляє Блиск. Ординаріятові удержання діцезального семінара . Мінімальна лотація від уряду з релігі- ного фонду майже не входить в рахубу, так що удержання семінара це є настоятелів і питомців та професорів богословського заве - лення, основується на збірках та датках духовенства. Крім цього суть значні заложення пороблені на відреставровання будинку семінара, якийдоси тільки .вчасні владося перевести. Тому з великою прикрістю Блиск. Ординаріят є змушени заявити ВИСОКОДОСТОЛЬНОМУ П. МІНІСТРОВІ, що у теперішньому положенні не є в силі піти з помичю і другим жертвам війни , бо заряджуванні до Високодостойного Пана ІВАНА ОГІНКА Міністра Ісповідань і ректора університету в Тарнові . збірки не вистачають на покриття згаданих видатків на справи, які Еписк. Ординаріят ніяк не може залишити. Під теперішню хвилю причиняє важке положення головно ця обставина, що в станніх часах всякі збірки, які підозрі- лі, конфіскують староста і утрульнють для того всяку акцію в цьому напрямі. Та мимо цього Еписк. Ординаріят не залишить старань, щоби при найбільшій можности причинитися з своєї сторони до облегчення невідрадної долі українських емігрантів. Прошу прийняти вислови мої найвищої пошани з якою остаю Високолостовного Пана Міністра слугою в Христі осарат Коцеловський / підпис / З оригіналом згідно: Старший діловод Всев.Кваснєвський Міністерства Ісповідань ДО ЙОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА, КЕРУЮЧОГО ВОЛИНСЬКОЮ ЕПАРХІЄЮ ПРЕОСВЯЩЕННОГО Д І О Н И С І Я, ЄПИСКОПА КРЕМІНЦЬКОГО. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ І ДОРОГИЙ ВЛАДИКО. Коли я був цими днями в Варшаві, то довідався, що багато православних українців з Волині та з де-яких інших земель Польщі покликано тепер до Польського війська. Таким чином в Польському військові в цей час перебуває чимало наших православних українців; єсть в де-яких частинах по 700-800 а то й по 1000 людь. Ці відомості викликають питання, хто і в який спосіб задовольнить релігійні та духовно-культурні потреби православної частини польських військ. Також стало мені відомим, що для цих потреб в цей час єсть лише чотири православних священники. Обмірковуючи, як зберегти непорушним православнє нашых собратів, яким чином можна задовольняти й релігійно-культурні потреби їх, я вирішив своїми думками з приводу цього поділитись з Вами, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ВЛАДИКО, в певній надії, що це зустріне у Вашого боку ласкаву Архипастирську увагу і викличе відповідні заходи для задоволення їх. І такої думки, що число священників для православних українців жовнірів Польської Армії належало б значно збільшити,- збільшити до числа, яке б задовольняло дійсні потреби в цьому. І в разі, коли б не вистачало кандидатів українців на вільні військові парафії, то я зі свого боку міг би відповідних осіб рекомендувати. Важано було б, щоби священники вели під свою опіку й догляд задоволення потреб не лише церковних, а й культурно-релігійних і національних: мочна було б поширити між православними ювиро-ми українську біблію, молитовники та й різну духовно-релігійну літературу,- і це тримало би постійне їх настрій і думання в духовні православному і національному українському, і стримувало би їх від легко важного можливого відпаду від вірі своїх дідів. Правда, по це все лежить в сфері не мого впливу, але, як православний християнин, і як церковний український діяч, я бажав би щоби наших православних українців покликаних в оредок іновірців, не було забуто... Я сам бачив, як блуканть українці-ювирі в свято, шукаючи місі де їм можна було б помолитись і почути своє рідне Слово Боже. Тому я і звертаюсь цим моїм листом до Вас, ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ВЛАДИКО, щоби Ви, коли поділяючи мої думки, якщо Блискон Волинський вияви відповідних заходів перед Інкархом Православної Церкви в Польщі, а також і перед Головним священником православних Військ в Польщі прот. В. Мартинцем, щоби ними в цьому напрямку було що небудь реального зроблено. Мене дуже цікавить Ваша думка в цій справі, і я чекаю Вашої ласкової відповіді. Просим сяятих ВАШИХ молитов і Владичного Благословення перебуваю доброзичливим слугою ВАМ І М ПРОФЕСОР У. Олієнко /в.р./. Лютого "9" д 1922 року. Оригіналом зідно: Діловод Всев. Квастюк У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Лютого „28“ дня Року Божого 1922-го. № 526 До Пана Голови Директорії Української Народньої Республіки. Посилаю при цьому Вам, Високодостойний Пане Отамане, копію протоколу засідання Ради Міністра Ісповідань, що відбулась 12 лютого цього року. З правдивою до Вас пошаною, МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Православної Церкви ПРОТОКОЛ Ч. 2. засідання Ради Міністра Ісповідань 12 лютого 1922 року м. Тарнів. ПРИСУТНІ: МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. ОГІЄНКО, ЧЛЕНИ РАДИ: Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН, Віце-Міністр Ісповідань В. ШІЧИНСЬКИЙ, в.об Директора Департаменту Духовної Школи Міністерства Ісповідань М. Ві кул. Секретарю: Т. Керуччи* Справами департаменту Православної Цер- кви Міністерства Ісповідань Ю. Грох-Грохольський. Засідання почалось о 6-й і скінчилось о 8 1/2 години вечора. I. ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ЕПІСКОПАТ НА УКРАЇНІ. Міністр Ісповідань інформуючи про відновлення на Україні Єписко- пат звертав увагу присутніх, як саме сталося це відновлення. Патріарх Московський Тихон, примушений погодитись з відокремлен- ням України від Московщини в церковному відношенні, призначив для України: Єзарха. Єзарх, Єпископ Михайл, не виявляв прихильності до живих потреб церковного життя українського і був зустрінутий на Україні не прихильно. Тепер він сидить в Київськім Лаврі, в сторо- ні від справ. На Київському ж Соборі в кінці 1921 року духовенство виришило відролити свій єпископат. В свій час хотіли мати на чолі Української Церкви Архієпископа Порфенія. Архієпископ Порфеній просив дозволу у Єпископа Київського Назарія, як заступника Митро- полита, керувати українськими парафіями, але то не погодився і на- писав про це Патріярхові Тихонові. Тоді Патріярх заборонив Архієпи- скопу Порфенію всяке втручання в церковне управління Київської Єпар хії і він був примушений звільнити. Непогодження поглядів в церковних справах серед українців приве- ло також до того, що й Київське Кирило-Методіївське Братство стало тепер осторонь від церковного життя. Новий Собор Українського Духовенства і церковних діячів в листо- пали минулого року виніс рішучу постанову відродити свій єпископат і кандидатами во єпископи вибрав сім осіб, в тому числі і Про- тоїєрея Липківського. Як ходять чутки, висвячення цих осіб во єпископів сталося так Сім священиків возложили на них свої руки і проснівали "аксіос" Протоїєрея Липківського було приведено в Софіївський Собор до мощів Святого Митрополита Макарія і рукою Святого благосло- вили Протоїєрея Липківського, - і таким чином поставили його Ми- трополитом над Українським Духовенством, про що і складено віл- повідні акти. При цьому, кажуть, сталося три чуда: якісь хворі жінки видужали від своїх недугів. Замісць звичайного митрополи- чого олягу, Митрополит Липківський олягнув ніби-то терновий ві- нок на голову і багряницю на знак страдних переживань Українсь- кої Церкви. Висвяченими зараз в Києві єсть і ще два Єпископи: Чехівський і Дроздов, і вони висвячують священників. Нові Єпископи в приватному житті одягаються в цивільне убран- ня. Передають ніби Єпископ Чехівський одного разу після Служби Божої, вийшовши з церкви в цивільному олягові, взяв свою дружи- ну під руку, сів з нею на візьика і поїхав до дому... Не зроби- ло неприємне враження на всіх, хто це бачив. Взагалі не всі миряне ставляться з повагою до нового єписко- пату: одні села зустрічають церковним звоном, а інші зустріча- ють зовсім холодно. Обмірковуючи цей спосіб відновлення єпископату і враження від цього на Україні, Міністр Ісповідань рахув, що це може шкід- ливо спричинитись нашому рухові церковному, який тут йде своїм нормальним природним шляхом. Осіб те, які вперто домагались від- новити єпископат, зливати не можна, бо зрештою були примуше- ні якимсь способом це здійснити самі, бо Патріярх Московський не хотів своєчасно йти на потрібні уступки: пізно дозволено було правити Служби Божі вимовою, а потім і мовою українською, пізно було призначено й Екзарха для України, і то ворожого до українс кого духовенства. Ясно, що відношення Москви до нового Єпископату Українського буле весь час ворожим, буде провадитись боротьба - і це руйнува тиме церковні" рух, розбиватиме плани спокійної церковної роботи Новий Єпископ в свою чергу боротиметься, щоб закріпитись. Всі ці неформальності можуть привести до утворення якоїсь но- вої неправославної церкви на Україні, або церкви з великими від- хилленнями від чистого православія,- і вина за це все впаде на Мос- ковський Патріархат, який не хотів передбачати гірких наслідків од своєї впертості. А зрештою це використають большовики. І коли Москва не змінить свого відношення до Церкви Української то можна чекати багато й багато всяких прикрих несподіванок. Щоб запобігти цьому і прийти в допомогу зі свого боку Україн- ському Єпископатові, Міністр Ісповідань підкреслює сезонну необ- хідність завязати зносини з Києвом і досягти якоюсь контакту й пороозуміння в церковній роботі. II. ОКЛАД МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ПРО ЙОГО ПОЇЗДКУ ДО ВАРШАВИ В ЦЕРКОВНИХ СПРАВАХ. За браком грошей Міністрові Ісповідань поїхати до Варшави, пе- ред з'їздом Православного Синоду не постачило і лише на позичені гроші кому довелось поїхати, коли синод закінчував свою роботу. П. Міністр Ісповідань зазначає, що головним своїм завданням мав створити певну атмосферу й обставини для використання Синоду на нашу користь, але запізнівшись своїм приїздом, міг лише мати по- бачення з Екзархом Православної Церкви в Польщі, та Єпископом Кре- минецьким Діонисієм. Головною розмовою з ними було про спосіб відновлення Єпископа- ту на Україні. І Екзарх і Єпископ Діонисій погоджуються, що вина в цьому падає лише на Московського Патріарха, і єдиним способом рятувати православіє серед українського населення - есть україн- зація. Таким чином, єсть засвідчення від бкзарха в "ого прихильності до українських церковних справ, і він обіцяє дозволити відправу Служб Божих українською мовою, коли тільки буде гарни переклад. Екзарх також прихильно висловився про заснування нашої парафії у Варшаві, і взагалі ставиться дуже уважно до наших справ. Цими днями Патріарх Московський благословив бкзарха крія самом Митрополита з правом ношення білого хреста на клобукові і "перед- посвященням Хреста" Митрополит Крі" олержав найвищі колишні відзнаки Київського Митрополита. Цьому Міністр Ісповідань надає новие значення. Підкреслюючи ту вже досягнуту користь та й ту, яку з певністю принесуть прихильні до нас Митрополит Крі" і Еп. Ліонисій, Міністр Ісповідань висловлюється за необхідність заснування котами на потреби в справі Блаженства. Член Ради Міністра Ісповідань Професор О. ЕЙХЕЛЬМАН дякує п. міністра Ісповідань за зв'язки і висловлює задоволення від результатів "ого поїздки до Варшави. Член Ради Міністра Ісповідань, Віце-Міністр Юстиції п. В.ЦІВЧИНСЬКИЙ також дякує за зроблений доклад і підкреслює значимня по- їздки п. Міністра Ісповідань до Варшави. При цьому зупиняє свою увагу на необхідності мати зносини з Київським Митрополитом і вва- жає, що допомогти міністрові Ісповідань в цьому повинна наша Варшавська Місія. Це ж до заснування на потреби українського епіско- пату за кордоном то п. Дівичинський визнає нездуже необхідним і радить війти з окремим законопроектом для заснування потрібних коштів на таємні влади. З цим погоджується й всі чини, присутні на засіданні. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, ПРОФЕСОР I. Огієнко. /В.Р./ ЧЛЕНИ РАДИ Віце-Міністр Юстиції В.Цівчинський /В.Р./ МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ Професор /О. Ейхельман/В.Р./ В.о. Директора департ.Дух.Школи М.Вікул /В.Р./ Генерал-секретар, Т.Керуючий Спр.Департам.Правосл.Церкв.-Грох-Гро- 3 оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня, 1 дня Року Божого 1922-го. № 529 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Високодостойний Пане Отамане . При цьому надсилаю ВАМ, ВИСКОДОСТОЙ- НИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копік листа до мене від о. Д-ра Івана Лятишевського з дня 20-го Лю - того 1922 -го року . З правдивою пошаною до Вас , МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. ПРОФЕСОР Т. Керунчий Справами Загального Департаменту 1/8 Копія. Високоповажаний Пане Міністре. У відповідь на цімне письмо В.Поважамого Па на Міністра з дня 10 січня 1922 р. ч. 156 пору чено мені від їх Преосвященства Станіславівсь- кого Епископа Д. Григорія Хомишма відписати, що слідує. Їх Преосвященство співчують від серця з ме- щаємою долею наших братів, емігрантів і будуть старатися через оголошення у Єпархіальному Ві- стнику промовити до християнського милосердя своїх вірних і заохотити їх до жертв в цілі облекшенння їх долі. Також доля дітей наших емігрантів лежить ду- же на серці їх Преосвященства, однак з причин цілковитого переповнення наших сирітських за- хистів не суть в силу дати їм приюту. За се бу- дь старатися прийти їм з помочею по всім сво- їм силам. Нам всім невимовно жаль, що виснажені війною і обтяженні тепер високою даниною на річ польсько- го скарбу не можемо, так як би бажали, занятися долею наших нещасних бездомних братів. При сій нагоді прошу приняти від мене вирази високого поважання. О. Д. Іван Лятишевський. Станіславів. 20 лютого 1922 р. З оригіналом згідно: Старший Діловод а Всев. Кваснитськ Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „3“ дня Року Божого 1922-го. № 549 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ВИСКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому Вам, ВИСКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, копію листа від 21.II 1922 року од протоієрея Волковича Анатолія до мене. З правдивою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Т. Керукчий Справами Департаментів Лист від 21 лютого 1922 року, від Прото- ієрея Анатолія Волковича, з приводу грамоти до п. Про- фесора І. Огієнка: В імені всього козацтва: старшин і козаків, дорученої мені I-ї запорізької дивізії, при- носимо Вам своє щире витання і побажання довги літ вам на велику користь нашій рідній матері церкві Святій; благаємо, щоб Господь Бог пода- вав Вам добре здоровля, шасливе й тихе життя з великій і вільповідальній праці на користь і захист інтересів нашої Святої Православної Української Церкви. Храни Вас Боже Всемогучий. З високими прайливим до Вас, Лане Міністре, поважаним, на завше готовий до послуг, бого- молець протоієрей Анатолій Волкович. 1922 року 21 лютого. Табор Стрілково. З оригіналом згідно: Старшина Діловод Всеволод Кваснік У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „3“ дня Року Божого 1922-го. № 550 ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. Посилаю при цьому Вам, ВИСОКОДОСТОЙ- НИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ, витяг з листа од 20.I цього року Професора Антона Вишинського на моє ім'я і копію листа від І2.ІІ цього року під ч.250 до мене від Українського Гуртка в Єгипті. З правливою до Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаментів ВИТЯГ з листа Професора Протоієрея Антонія Вишнєвського на імя пана Міністра Ісповідань від 20 -го січня 1922 року, із Сербії. ... "Передайте глибокий поклін з великою по - шаною нашому славетному Головному Отаману пану СИ - МОНУ . Я постійно у Службах молся за його здоровля, як за нашого національного провідника. " З оригіналом згідно : Старший Діловод Міністерства Ісповідань Всев. Кваша УКРАЇНСЬКИЙ ГУРТОК в Єгипті Дня 12 лютого 1922 року Ч. 250. Копія. До Шановного Пана Міністра Ісповідань У. Н. Р. Високоповажний Пане Міністре. Цими днями „Український Гурток“ в Єгипті одержав від Вас пакунок з книжечками, а разом з ним й Ваше тепле привітання з Новим Роком. Щиро дякуєм Вам, Шановний Пане Міністре, за чуле привітання й ласкаву, добру память про нас. З свого боку, вітаєм Вас з початком Нового Року і од щирого серця бажаєм всього найкращого. Дай Боже Вам більше сил та здоровля, щоб Ваша праця на ниві утворення живої народньої національної церкви мала поважний успіх. Ми ж певні в тім, що Ваша праця дасть добрі наслідки і що вже не далеко той давно бажаний час, коли по всіх церквах, на нашій милій батьківщині, залунає служба Божа на нашій живій народній мові. В сьому запоруком Ваша продуктивна праця й успішна боротьба за Автокефальну Українську Церкву. Щастя-ж Вам Боже на все добре ще многі літа. З правдивою до Вас повагою Голова Гуртка Д. Майстренко/В.Р./ Писар /Підпис/ З оригіналом згідно: Священник Діловола Всев. Кваснєвський — Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Герезня „10“ дня Року Божого 1922-го. № 685 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 24 вересня '22 р. В.Ч. 754 До Пана Голови директорії У. Н. Р. Високодостойний Пане Отамане. Посилаю при цьому Вам, Високо- столий Пане Отамане, а/копію поста- нови Львівського Греко-Католицького Митрополичого Ординаріяту про збірку в церквах допомоги для дітей україн- ських емігрантів у Польщі; 2/ копію листа під ч 0360/22 ц.р. до мене від Митрополичого Ординаріяту про ту-ж по- станову; 3/ копію листа від 3 березня ц. р. під ч. ІІ5 до мене од Головного Військ У. Н. Р. Священника і 4/ витяг з листа від 21.II ц.р. Голови Української Дипльоматичної Місії у Пра- зі до мене. З правливою До Вас пошаною МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Загальних Справ ЗВІРКА ПО ЦЕРКВАХ ДЛЯ ДІТЕЙ. В "Львівсько Архієпархіяльних відомостях" № 2 за цей рік на сторінці 10 надруковано: „В СПРАВІ ОДНОРАЗОВОЇ ЗБІРКИ ПО ВСІХ ЦЕРКВАХ ДЛЯ ПРИДНІПРЯНСЬКИХ ДІТЕЙ. З причини воєнних подій на Великій Україні опини- лося дуже багато тамошніх діячів і взагалі інтеліген- тів поза межами рідного краю. Більшість цих емігрантів перебуває в Польщі, а їх матеріальне положення є просто розпучливе. Та найбільше болючою є ця обставина, що они мають при собі багато дрібних дітей, які вже третій рік по- збавлені науки і правильного виховання, мерзнуть і голодують, одним словом низьють духово і фізично. Не забуваймо, що це діти рідного українськоно на- рода, отже наші діти і для того не вільно нам до це- го допустити щоби они гинули на наших очах; мусимо вважати нашим християнським і братнім обовязком ра- тувати їх і поділитися з ними хотяй-би посліднім кус- ником хліба. З огляду на це заряджуємо, щоби Всч.Духовенство по одержанню цього роспорядку заповіло вірним в най- близьшу неділю, що збірка на цю ціль відбудеться в слідуючу неділю. Треба представити їм коротко, але щирими і горячи- ми словами недолю еміґрантського життя взагалі, а з окрема малих дітей, та загріти всіх до як найобиль- нійших жертв. Таку збірку належить устроїти по всіх парохіяль- них і дочерніх церквах, а зібрані гроші прислати впрост на адресу: До Високоповажаного Пана І.Огієнка Міністра Віроїсповідань У.Н.Р. в Тарнові Отель Брист Митрополичний Ординаріят висловлює повну надію, що і Всч. Духовенство і наш жертвольивий народ слов- нять як слід і в цім случаю свій моральний обовязок. З оригіналом згідно: Олександр Діловод Міністерства Ісповідань Ч. 0360/22 Копія. До Високоповажаного Пана І Огієнка Міністра Віроїсповідань У.Н.Р. в Тарнові Пересилаючи в залученню I примірник „Архи- епархіяльних Відомостей", маємо честь подати до відома, що в хосен прилніпрянських дітей заряди ли ми збірки по церквах нашої Архи Епархії. Зі- брані готівкі перешлють Уряди парохіяльні впрос. Від гр. кат. Митрополичного Ординаріату. Львів, дня 10 лютого 1922 Бачинський. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. ГОЛОВНИЙ СВЯЩЕННИК ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКИХ З березня 1922 р. Ч. II5. Ка і ш . До Високоповажаного Пана Міністра Ісповідань У. Н. Р. Високоповажний Пане Міністре. Ваш неоціннимий з історичного, наукового і етичного боку твір зробив надзвичайне враження на всі таборові кола. Того, що діється тепер у моєму убогому помешканні, не можна описати ні- яким пером. Двері не зачиняються за бажаючими подивитися на Ваш коштовний твір. Головне те, що Ваш твір об'єднав і примирив навіть тих, що ворогували межи собою. Ваши посилки на грець - кий та латинський тексти "загородили уста львов" і серце їх "не глаголет уже гордині", понеже Ви своїм твором остаточно їх перемогли. З свого бо- ку в імені всього військового духовенства прино- шy Вам, Високоповажній Пане Міністре щиру подяку від всього серця і всеї істоти моєї за Ваш великод- ний подарунок. Дивлюся на нього, як на дорогоцінну перлину в короні нашої національної рідної церкви. Нехай же Господь, Кроткий Милосердний Господь, на- повнить Ваше серце своїми радощами серед невесело- го та сумного нашого життя на чужині. З великою пошаною та повагою завжди в молитвах за Вас пробуваю Митрофорний Протоієрей П. Пацевський. З оригіналом згідно: Старший Діловод Міністерства Ісповідань Витяг з листа Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки у Празі, від 21 люто го 1922 року, на імя Пана Міністра Ісповідань. Всі Ваші публікації, які ми одержали, були доручені адре- сатам, а також до парламентської бібліотеки та книгозбірні Міністерства Закордонних Справ. В парламентській бібліотеці спеціально зацікавилися Вашими перекладними вилавництвами про церковний рух в Ч. С. Р. і прохали наслідати їм ці річі в двох примірниках. На жаль ми не маємо вже цих брошюр в нашому розпорядженні і прохалиб Вас ласкаво надіслати нам ще при- наймні по два примірника кожного з них. Від Головної Управи Ч. С. церкви ми одержали листа з висловом признання за опубліковання Вам на українській мові статуту цієї церкви, а рівночасно був доручений нам новий статут цієї церкви, виправ лений і нині обовязуючий. З оригіналом згідно: Діловод Міністерства Ісповідань У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „16“ дня Року Божого 1922-го. № 632 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. ВИСОКОДОСТОЙНИЙ ПАНЕ ОТАМАНЕ. При цьому надсилаю Вам, Високодостойний Пане Отамане, інформації: I/ про резолюцію, яку принято на засіданні Виділу Грацтва і Консисторії Греко-Православної Церкви в Каналі 24-25 грудня 1921 року. 2/ про відправлення Митрополитом Юрієм панахиди по Тарасові Шевченкові II березня сього року. З правливою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Керуючий Справами Департаменту Спільне засідання Виділу Братства і Консисторії Української Греко-Православної Церкви в Канаді в Саскатуні, що відбулося дня 24 і 25-го грудня 1921-го року, в льоках Інституту імені П. Могили, прийняло таку резолюцію IV : Спільне засідання Виділу Братства і Консисторії, з дня 24-го грудня 1921-го року, висловлює щиру подяку Міністрові Ісповідань, професорові I. Огієнкові за його труд для добра Української Православної Церкви взагалі, і в окрема для Української Греко-Православної Церкви в Канаді і Здучених Державах". Резолюцію прийнято одноголосно. Захолами Українського Центрального Ко- митету в Варшаві, ІІ-го Березня було відправ - лено панахиду по Тарасу Шевченкові. Правив па- нахиду Екзарх Православної Церкви в Річі Поспо- литій Польській Митрополит Юрій з духовенством. Панахиду правлено з українською вимовою. Сам Митрополит Юрій читав молитви по-українському в перекладі проф. І. Огієнка. Церква була переповнена вірними і відпра- ва по-українському зробила на всіх присутніх дуже гарне враження . - У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Березня „21“ дня Року Божого 1922-го. № 707 до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки . Високолостовний Пане Отамане . Посилаю при цьому Вам, Високолостовний Пане Отамане , копії листів: I, від Ректора Українського Вільного Університету в Празі від II.III.ц.р під Ч.-1067 і 2, від мене до Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Італії від 18.III.ц.р. під Ч.-725 . З правдивою пошаною до Вас , Міністр Ісповідань, Професор Т.Керуючий Департаментом Загальних Справ