Доповідь про державне будівництво в Україні (автор невідомий), 9 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Житомирської Регіону і Солом'янського Бухгалтерства МЛС УРСР к. Харків ФКР 113 б/н 4 едсх 19 Міністерство преси і пропаганди Української народної республіки. м. Київ-місто - позивок. ДЕЛО № Доповідь / незвичайного з'їзда) про уповноваження буржуазно - націоналістичного уряду чи Україні за ейнафт в Мартиненко (чого було не більшо/ написанням) ходактеду про діяльність впливових в час Свободи в Четвертий з'їзд. Начато без дати 195г. Окончено — 195г. Арт. 910-42 Ціна 20 коп. ОБЛАКОПИСЬЮЗ АРТЕЛЬ «ЛЕЧАТНИК» с. ХАРЬКОВ Центральний комітет Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків на 9 ешопах Про погроми на Україні. При старому режимі царській служби казали, що вороги народа це жиди і весь час через свої газети, а також через агентів розпалювали цю ненависть серед селян, а особливо в війську. Наслідком цього були жидів- ські погроми, які провадились з нечуваною жорстокістю. Царі не давали на роду землі, держали народ в темряві, що дратувале народ викликало незадов- волення. Поліція царська старалась всю вину скласти на жидів, на них грім гніву народнього направити. Тепер знову починають з'являтись такі-ж явища. Із-за того що знаходяться окремі особи спекулянтів, або групи із жидів які стоять на ґрунті бельшовицькому і в їх вчинках не можно всіх жидів як націю обвинувачувать. Ми же демократи мусимо пам'ятати що всі народи у нас на Україні рівними правами користуються, що в спільці і згоді народів ми будемо мати сили нашої республіки багатство краю. Ст же селяна і робітнике агітаторів котрі кличуть до погромів тягнить до відповідальності і не піддавайтесь заходам контр революціонерів, котрі пролізли всюди між військом в образи царських і гетьманських офі- церів і мутят його ріжною черносстенною агітацією. Відомо також що бельшовики, аби спровокувати Українську ідею, яка ввесь час стоить на перешкоді їхнього панування на Україні, є підбивають багатьох з вас до жидівського погрому. Погром жидів це сором для всякої свідомої нації і для нас українців особливо тепер, коли ми боремся за те, щоб на українські землі завести лад, порядок, рівність і братерство всіх, хто живе на наші землі будь то жид, татарин, чи циган. До єднаня і спільної праці трудящих клясів всіх народів на Українській землі кличемо Вас селяне і робітники... Нехай будування нашої трудової республіки не поує ця дикунська жадоба крови, чужого майна, сліз свих сусідів. Не самосуд, а суд правий реслід над винним, не погроми, а організована ідеяна боротьба можуть нам у наших змаганнях кращого вільного життя. Центр.Інфор.Бюро при Д.У.Нар.Песп. Д О К Л А Д Трох річний досвід в справі будування Української державності з очевидною ясністю показав, що поруч з іншими причинами наших невдач майже найвидатнійше значення мала відсутність будь-якої твердой повної системи державного будівництва. Ця відсутність системи різко зазначалась не тільки в справах політичного харак- теру, але не в меншій степені і в недосності напрямку національ- ної економічної політики. Процес революції 1917 року висунув бага- то нових суте економічних гасел, як придатних до життя, та відпові- даючих хоч в якій мірі його вимогам, так багато і таких, що з'яви- лись наслідком певної політичної груповки, а не виходили з реаль- ного взаємовідношення соціяльних сил. Творення Української Державності в процесі національно-політич- ної боротьби, яку большевизм думав направляти і керувати майже виключно на грунті соціяльному волею неволею мусіл приспособлятися до цих обставин і тим самим сходячи з виключно національно-держав- ного ґрунту, майже всю боротьбу проводити на грунті економічному. В цій боротьбі довелось боротися з ворогом його ж зброєю і тим самим затемняти справу визвольної національної боротьби. Активні сили Українські, основною ідеєю яких було створення Національної Демократичної Держави, силою обставин мусіли викидати соціяльні расла, які абсолютно не відповідали уже істнуючому характеру та взаємовідношенню межи-класовому виключно з метою опору ідеї бель- шевизму в сфері економічній. В процесі розвитку боротьби, в силу зазначеного, мусів Уряд У.Н.Р. не один раз оголошувать економічні принципи та проводить ту чи іншу економічну політику від якої на протязі якогось часу зрікався, давав нові гасла та проводив нову політику економічну. Така несталість поглядів Державних в цій сфері цілком пояснюється зміною відношень в поглядах широких народних мас до справ соціяль- но-економічного характеру. Вазуючись на на визнанню кінечної необхідності спиратися на база ня широких мас населення Українська Державна Думка шла слідом за цими бажаннями, заріксовуючи усе наслідки того чи іншого процесу, але майже ніколи не даючи своєї провідної думки. До цього часу широкі верства суто Українського громадянства не спромоглися виділити в серед себе якоїсь певної групи, яка би в своїй праці в сфері економіки виходила би не з тимчасових умов політично-соціальної боротьби, а з умов відповідаючих дійсному характеру економічного життя України. Всі ці соціалізації, націоналізації і т.п., які провадилися активними Українськими силами було лише прямою відповіддю на большевицькі гасла, а ні в якому разі не вислід об'єктивних умов можливого напрямку розвитку Української господарки. Але раз ставши на цих принципах, хоч би і тимчасових, як ще було ясно майже всім, Українська економічна думка не спромоглася видоізміняти їх і пристосовувати до дійсних змін в поглядах широких мас населення. Економічні большевицькі гасла на Україні забанкротували дуже швидко, цілком стало виявилось необхідність відбудування економічного життя на старих підвальних приватної власності, а вся економічна політика У.Н.Р. ще до цього часу хитається межи попередніми своїми принципами і необхідністю творити цілком тверде демократично-буржуазне життя. І таке хитання, звичайно ні до чого доброго не доводить. Відсутність певної системи приводить до того, що одна рука не знає що робить друга, навіть у вищих урядах Українських. До цього часу діяльність окремих відомств в області економічної цілком не соргасована. Закони видаються не на підставі якоїсь загально-прийнятої лінії і поведінки, що до відбудування економики України, а по особистому погляду тої чи іншої особи. Видана ціла маса Законів, які протирічать один другому і тільки дають цим спромогу до різних зловживань. З очевидною ясністю тепер перед всіма стала думка про необхідність сконсолідування політичних сил; з пеменьшою необхідністю виникає потреба в консулідації і економічної думки. Останній вихід наш на території Польщі як раз і дає можливість використати час для створення та консолідування такої думки, яка має вилитися в якусь певну систему, що відповідним порядком мусить бути затверджена, як обов'язковий план роботи в області господарств для всіх окремих відомств та агентів влади. Не беручися в цьому докладі ставити ті точки, по яким мало би піти це консолідування, а все я хотів би поставити до які з них, обмінути яких при випрацюванні конкретного плану діяльності держави в соціально-економічній сфері не буде можливо. В першу чергу цілком точно, без усяких хитань мусить бути на підставі об"ективного аналізу умов економічного життя України вирішено-чи є в інтересах Держави іти і далі шляхом соціальної перебудови на манер большевизму, чи в який другий спосіб, чи мусимо одверто визнати, що ми маємо будувати Державу на буржуазних підвалинах, з застереженнями демократичних здобутків як Держави, так і екремих класів і яких саме, чи без всякого застереження таких здобутків, покладаючись цілком на взаємовідношення соціальних сил в процесі конкуренції. В цілкомості від того чи іншого вирішення цього основного питання має бути поставлено питання про спосіб і напрям економічної політики як в справі відбудування та організації господарки України, так і в справі узаконення цих методів та форм. При більш нормальному економічному життю, звичайно, а ні ставити а.ні тим більше переводити в життя такі важливі питання без попереднього детального обслідування не було би можливи без загрози нанести непоправиму шкоду всій господарці Держави. Ми, хоча не маєм і навіть не можем такі обслідування робити, разом з тим цілком є гарантовані від подібних загроз, принаймні на близькі роки. Підходячи до цих питань, ми не маємо що думати, який в сучасних реалузів господарки ми можемо пошкодити, такою нашою працею. Мусимо сконстатувати одно- промисловість на Україні після бельшовиків в такому стані, що її можуть пошкодити лише хиба боль- шевицьки методи, транспорт не менш як на 90% втирав свою працевзатятність і населення на протязі скількох літ абсолютно не одержує жадних фабрикатів, наші фінанси є нуль і т.д. і т.д. Таки об"ективні данні обслідування дають повну можливість зразу намітити цілий ряд питань, вирішення по яким треба винести негайно, але в такий спосіб, щоби ніодне з цих питань не вирішалося екромо, а уявило би лише частину одного цілого. Дозволю собі намітити скільки таких питань. І/ Справа транспорту-без транспорту годі говорити про хоч яку працю в справі відбудування господарки України. 2/ Задоволення населення абракатами, до матиє як економічне значиння в смислі виміну у населення продуктів для закордонного торгy, так і не менше політичне. 3/ Справа відбудови промисловості- тут має бути вирішено-що вигідніше як для держави так і для самої промисловости-чи повинна воля приватній ініціативі, чи і державна допомога. З останньому разі в якій формі і яким галузям промисловості. Можливо визнання потреби державної націоналізації чи монополізації до яких галузей промисловості. Відношення до синдіцировання і закордонного капіталу. Перуч має бути вирішена справа з концесіями- на що саме і приблизно в яких формах. 4/ Робітниче питання в цілій його широті. 5/ Справа волі, заборона не обмеження права торгy як внутрішнього, так і закордонного. 6/ Справа державних займів в яких формах і максимум забезпеченн 7/ Справа фінансова-способи до піднесення вартості нашої валюти як на Україні, так і за кордоном, та витягнення у населення тої маси грошових українських знаків, яка у нього накопилася. Золотий фонд. Земельної справи в цьому докладі не торкаюся абсолютно, вважаючи, що в теперешніх умовах ми не в силь і не вправі виносити будь-які принципові рішення. Всі намічені мною питання звичайно ні в якому разі не можуть охопити всіх сторін національної господарки, але вони являються тими основними елементами не зазначивши точного відношення до яких не можна говорити про витворення якоїсь системи економічної політики. Всі ці основні моменти життя мусять бути вирішені в повній співзаснованості один з другим ще тим самим уже творить і саму систему економічної політики. Тому, що ми зараз знаходимось в стані повного незнання можливостей і часу повернення на Україну, гадаю, що до випрацювання плану Державної роботи в області економіки треба приступити негайно притягши до цього по можливості як найширші кола знаючих людей. Що ж до органу, який би засереджував що всю працю і керував би нею гадаю, що таким органом мусить явитися Міністерство Народнього Господарства в особі виских урядовців, з притягненням як обов'язко- вих членів відповідних співробітників з других відомств, а також Укр. Т-ва економістів, як наукову суте економічну організацію. Перший в світі бельгозизм вніс в життя державне цілком повну і абсолютно нову систему економичну, що стояла в повному проти- річчю з попередніми формами господарки і зразу ж повністю став переводити ii. Силою обставин ми також привучені творити цілу систему і всю ii зразу переводити уже в той відмінно, одначе, що в основу ii будуть покладені форми і зміст уже виробований і знайомий населе- нню. В цьому полегшенння нам в порівнянні з бельгозизмом. Але один момент значно утрудлятиме нашу справу і полягає він в сліду- ючому: бельгозизм проводить в життя програму одної партії-звідси ii логичність. Ми мусимо творити систему господарства при істнуванні значної кількості економічних програм різних активних українських партій- це є перша і головна небезпека компромисового і непослідовного характеру цілої системи. На цей момент мусимо звернути як найбільшу увагу, але виключно лише з теоретичного боку, бо в практиці зрештою, яку б систему не витворили мусить вона змінятися відповідно знов таки тому ж фактичному взаємовідношенню соціальних сил. Большевики не йдеканців українського війська на Україну: Голова українського фронтового з'їзду мівнічною фронту Антонюк прислав генеральному секретареві С. Петлюрі та працьовників Криленкові телеграму: "В Розшлі задержано український ешелон 21-го корпуса. Революційним Комітетом 5-ої армії (Большевицький) наказав одбрати у ешелона зброю. Український фронтовий з'їзд вусивав заходів, щоб недопустити роздроблення. Становище дуже небезпечне. Щоб уникнути кровопролиттія, треба розі- рядження сільських і генерального військового Комітету про те, щоб ешелон пройдений без перешкод". Діставши цю телеграму, генеральний секретар С. Петлюра зателефографував Криленкові: "Рішуче вимагаю нагально пройденти ешелон 21-го корпуса, задержаний революційним Комітетом 5-ої армії в Розшлі. Нелегку кровопролиття і нейовинні жерівни впадуть на вашу відповідальність." Большевиків з 3-го липня у нас зовсім не було чути. Пере- дові діячі одержували свої газети і самі перечитували. Так жили до листопаду. За декілько днів до виборів в Установчі збори, слідом за Петроградськими большевиками, проснулися і наші. Почали спершу з читання книжок, казання промов про негайний мир та напружену борьбу за нього. З дня на день слухачів на їх читання і промови приходило більше; їх манило як кажуть самі слухачі „скорий мир". Пропаганда велась тіль- ко по тилових командах, взагалі між солдатами, які стояли в руминських селах. Щож до окопів, то туди вони не доходили, там звивали рніздо рос.соц.рев. Окопники взагалі ставались інертно до політики. Опісля довгого ведення пропаганди, вони начали намовляти записуватись до іхньої партії. Люди писались. Се було як раз перед виборами. І большевики, які були в полковим комітеті (штабного полку) теж почали підніматись на діби і від себе послали до дивізійного революційного комітету, які у той скрутний час закладались в армії, послали - своїх людей; обрали там заново предсідателя комітета, свого-ж таки боль- шевика і через декілько день від рот і команд були запрошені по 2 представники. На першій день з'їзду, представників дивізії (14 листопа- да) вели промови большевики, бо цею було скликано по їх ініціативі. В своїх промовах обливали помилки рос.соц.рев., Керенського і всіх, хто тілько бував у Тимчасовім Правитель- стві до того часу. Нам потрібно правительство, якеб покін- чилоб з війною і воно вже есть, се Народні Комисари. Нам треба його визнати і виповняти його накази. Коли ми визнаєм Його, то се вкаже, що Його піддержує сила і воно зможе біль- ше працювати, а особливо тепер. Армейські і фронтові коміте- ти обрані давно і цілком одірвались од нас. Вони нехочуть визнати за Правит. Народних Комисарів, а піддержують руку старого уряду, який за весь час революції не дав миру. Нам треба сказати комітетам, що ми їх погляд не розділяємо і їх не будемо підтримувати. Нехай вони йдуть собі туди, звідкіль прийшли, а ми обберемо нових. Помешкання на 400 чоловік було повне. Хто представник, хто гість розібрати було не можна. Квитків ні в кого не було. Першими на з'їзді виступали рос.соц.рев. Говорили не шпарко, але клеймили большевиків вказуючи, що не час тепер штиком здо- бувати власть і т.инше. - большевики, які зайняли місце коло самого предсідателя, ходили з заду у промовця, вслух перепиту- вали оратора, виходили на лінію з ним і удавали на лиці сміх, то ніби що-то записували на паперові. Оратор хвилювавсь, кінчав хутко промову і увиходив. Частина вітала гучними оплесками, а большевики свистіли.Се робило бридке враження, особливо тим, що свист йшов од слухачів. Проти цього протестувало зібрання, але так таки нічого не дійшло. Після ораторів соц.рев. сходили говорити большевики; у своїх промовах доказували що влада повинна бути тільки в Совітів Раб- та Салд.Депутатів, а не в якихось боржув. Своїх ораторів боль- шевики вітали оплескати і навіть жали руку. Коли побачили, що зібрання так гучно плескає/оголосили резо- люцію военно-рев. комітету, котрою визнавався за російський уряд "Народні Комисари" і запропонували представникам прийняти.Під таким настрієм, се було прийнято. Представники соц.рев. сказавши що вони, не можуть визнавати за власть тих, хто нав'язує її шти- ком і не приймає у спілку представників других партій - остavi- ли зібрання. Після виходу соц.рев. большевики ще завзятіше стали чернити їх На цьому-ж засіданні прийнято резолюцію про виборне начало у армії, промовці вказували що часто і густо офіцери, начальники рот і команд (люди продавшіся) і им вірити нема чого і що ви- борні начальники були у вільних запорожців. Обібрали представників у дивізіонний і корпусний военно-рев. комітети по 2 од полка і одному других частин. Так працювало і на другий день скінчилось чрезвичайне. (учредительне, як його звали большевики) зібрання дивізії. Вечером того-ж таки дня представники нового дивізійного революційного комітету довго засідали і опісля засідання арештували н-ка дивізії, на його місце призначили другого (із свого ж комітету), зібрали декілько солдатів і пішли захоплювати владу у корпусі і розгонити старий револьц. комітет. Місячно було; маленький морозец, але не так щоб було холодно, тілько що тримало мокру землю - люди метушлились, озброювались, взяли кулемет і вирушили до корпусу. Ніхто не сперечався і влада була у руках, хто прийшов з рушницями та кулеметом. Постановили і тут свого н-ка і пішли далі, до армії, але в армії заарештувати вдалось,та не довелось довго володіти, бо другі частини прийшли і випустили командуючого 4-ю армією. Купка озброєних людей і лицарі котрі водили, вернулись до тих фортів що ними вже взяті і будували владу воєнно-рев. комітетів. Оббирали і затверджували нових н-ків, як к-ра корпуса так і н-ка дивізії. Представники, які пішли із з'їзда, опісля того, що сталося за два дні, почали оббирали у себе н-ків. Вибирали пошти скрізь салдат, а офіцерів ставили на місця салдат, глуюючи з них. Теж було і в гарматних частинах. Есть офіцери пишти служать за іздових, виповняють номери при пулеметах і навіт рядовими войками. Начальники штабів, як корпуса, так і дивізії - оставались старі, бо нужно було-ж комусь і працювати, не всім же тілько роспоряжатись. Через декілько днів керування нових н-ків, поставлених комітетами, знов був скликаний з'їзд, але вже не дивізії, а корпуса, і цілих два дні вироблявали статут, по якому ніхто в армії не мав права носити погони. Форма для всіх, одна, рядово-го. Зменшити плату офіцерам, а тим, що не обрані і зовсім не платити. Революційний комітет, хоть він складався з бойшевиків, постанову про скасування жалування одмінив. Що-ж до погон, то скрізь рвались товаришами, а особливо у офіцерів. Були випадки, коли і солдати, котрі ще не вспіли зірвати погонів, чули погрози на себе і їх обзивали старорежимниками. Проводирі захваченої влади на зібранні докладно розка- зали, як вони здобували її і, навіть вказали на те, що вони дурно ішли до армії, бо вже звідтіль передавали приказання Щербачева вести переговори з противником про меремиря. Що буде далі, буде видко, але вже рев.-ком. до інших національностей ставиться бридко. Коли поляки звернулись до дивізійного комітету про допомогу при вилученні поляків, то тов. предсідателя наклав резолюцію: "Не разрѣшаю". Не дивлячись на те, що в його прошено тілько допомоги, а не дозволу. Коли-ж комітет передививсь, що там проставлено номе наказа вищої влади за згодою рев.-ком. - дозволив. Але тілько не допомагав. Корпусним комітетам була затримана телеграмма польскої організації до своєї фронтової організації і була пере- на тілько опісля хлопот знизу. І. Мартиненко. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 12 Фонду № 1113 Пронумеровано 9 (сегв'єнне) +2/6=11 (цифрами і прописом) Опису № 4 аркушів з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «23» червня 2006 Підпис Петрухин ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) « » р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | видачі | Під час повернення | видачі | Під час повернення | | :--- | :--- | :--- | :--- | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | 24.06.09 р. ВТ-8 о 25.06.09 18.05.09 Підгет. до очору ВІДМІТКИ РЕГІСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | очищено (Дата) (Підпис) | | 14.08.2010 Ошків | |