Листування з департаментом православної церкви про надсилання листів і прохань до Царгородського патріарху благословити Українською автокефальну церкву, 1921, 51 арк.

Перша сторінка документа
Перша сторінка · відкрити PDF
Архів: tsdavo_scraperОпис: 2Фонд: 1072
Назва фонду
Перейменування: 26.12.1918 - /1922/ Міністерство сповідань Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів (Галичина); Тарнів (Польща)
Анотація
1920-1921 Департамент загальних справ; Відділ загальний; 1920-1921 Канцелярія; Відділ загальний; 1921 Персональний відділ; 1921 Бухгалтерія; 1921 Фінансовий відділ; 1920-1922 Департамент православної церкви; 1921 Персональний відділ; 1921 Департамент духовної школи; 1922 Департамент загальних справ; 1922 Загальний відділ; Персональний відділ; Бухгалтерія; 1922 Фінансово-господарський відділ.
Історична довідка
Перейменування: 26.12.1918 - /1922/ Міністерство сповідань Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів (Галичина); Тарнів (Польща)
Назва справи
Листування з департаментом православної церкви про надсилання листів і прохань до Царгородського патріарху благословити Українською автокефальну церкву, 1921, 51 арк.
Завантажити файл (PDF) Відкрити в архіві

Розпізнаний текст

ИСТИННОЕ ПОДЛЕЖАЩИЙ АРХИВ Москва. Код: 703-64/2581-УПЛ-29-Архив 1042 г м. МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Листування з департаментом православної церкви про надсилання листів і прохань до Царгородського патріарху благословити автокефальну церкву І92Ір на 5І арк Міністерство Транспорту Департамент Працеславської Церкви. Відділ Загальний Про надсилання листів з проханням до Царгород- ського патріарху облатою - вити Автокедральну Церкву. Карагод 12 лютого 1921 р. Сконг. 4 листопада 1921 р. на 57 мете ДО ЙОГО СВЯТІЙШЕСТВА, Найсвятішого Патріярха Царгородського, Архієпископа Нового Риму. A SA SAINTETE, le Tres-Saint Patriarche de Constantinople, Archeveque de la Nouvelle Rome. Від До Його Святійшества, Найсвя- тішого Патріарха Царгородського, Архієпископа Нового Риму. Церква Царгородська була в свій час матір'ю Церкви Православної Української і передала остан- ній за часи князя українсько-київського Володи- мира Великого науку християнську, сіма Вселенсь- кими Соборами визнану, передала церковну ієрар- хію, службу Божу та Святі Тайнства, для спасіння душ християнських потрібні. Цілями віками Українська Церква Православ- на була в т'єсному звязку та єднанню з найсвяті- шими патріархами Царгородськими, влади їх кори- лася, порадами їх та розумними наказами користу- валася і для свого розвитку, і для охорони від ду- шепагубних єрес в. За цей час наша Свята Церква Українська приймала з рук патріарших своїх най- старших владик та керовників, митрополитів київсь- ких, а коли наші єпископи самі вибирали собі ки- ївського митрополита, то просили в богоосвячених патріярхів Царгородських всесильного благословен- ня й підтвердження обраного кандидата. À sa Sainteté, le Très-Saint Patriarche de Constantinople, Archevêque de la Nouvelle Rome. L'Eglise de Constantinople fut autrefois la Mère de l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne et lui transmit au temps du prince Kievо-Ukrainien, Vladimir le Grand, l'enseignement chrétien, reconnu par sept Conciles Ocumeniques, la hiérarchie ecclésiastique, les offices divins et les saints Sacrements, nécessaires au salut des ames chrétiennes. L'Eglise Orthodoxe Ukrainienne fut pendant des siècles étroitement attachée et unie aux Très Saints Patriarches de Constantinople, se soumettant à leurs autorité et à leurs ordres éclairés, profitant de leurs conseils autant pour son developpement que pour se garder des hérésies pernicieuses. Pendant ce temps, Notre Sainte Eglise Ukrainienne reçut ses plus anciens seigneurs et directeurs, les métropolites de Kiev, des mains patriarcales, et quand nos évêques eurent à élire le Métropole de Kiev, ils demandèrent aux Très Eclaires Patriarches de Constantinople leurs bénédiction souveraine et la confirmation du candi- dat élu. В часи найбільшої скрути та небезпеки для нашої Святої Церкви Української — в кінці XVI та початку XVII віків, коли наші владики за лаком- ства нещасного, зза панства великого зрадили бать- ківський вір і порвали єднання з світлим Царго- родським Патріяршим Престолом і пішли до Риму, а оборонцями православної віри залишилися самі миряне, згуртовані в церковні православні брат- ства,—тоді богомудрі патріархи—Іеремія II, Кирило Лукарис та інші рівнече стали на боці цих братств і допомагали їм одстоювати від ворогів святу віру християнську. Український нарід з великою втіхою та щи- рою подякою згадує ці славні часи тісного єднан- ня любих його серцеві Українських Братств Пра- вославних з патріархами вселенськими, і, навпаки, з сумою пригадує 1686-й р.к., коли патріярх Доси- фей погодився відмовитися від керування Право- славною Церквою на Україні і переуступив це право своє московському патріархові. Часи господарювання в нас, на Україні, па- тріярхів московських, а з 1721 р. Російського Най- святішого Синоду, принесли багато шкоди та горя нашій Українській Православній Церкві, бо ми втратили тоді свої стародавні церковні права що до вибору всього духовенства од читача церков- ного до митрополита включно, втратили свою ук- раїнську ієрархію, а примушено було нас окормляти- ся ієрархією московською, стародавні наші церковні звичаї знищено, текст наших служб церковних змі- нено, наші національні братські школи й освіту зруйновано і замінено їх московськими... Ми по- всякчасно вживали заходів зберегти й заховати все це,—та не сила була наша, бо московський цар- ський уряд відкрито гнітив нас, закидаччи, ніби ми не маємо в себе чистоти Вселенського Право- славія... І тільки останні три роки, з 1917 р. почина- ючи, дали нам можливість повернути нашій Укра- їнській Православній Церкві те, що було знищено Московкою. Політична свобода та державна самостій- ність українського народу дають йому нині повну можливість оновити й своє церковне життя. Ми зараз відновлюємо по своїх церквах наші українські стародавні церковні звичаї, вироблені ще за часів Au temps des troubles et des dangers extrêmes pour Notre Sainte Eglise Ukrainienne, à la fin du XVI-me et au commencement du XVII me siècles. quand nos princes de l'Eglise par leur vie désordonnée, et leur manie de grandeur, trahissant la foi de leurs pères rompirent l'union avec le Saint Siège Patriarcal, tournèrent leurs regards vers Rome et les fidèles seuls reunis en des confréries religieuses resterent à défendre la foi orthodoxe. Alors, les Patriarches Eclaires Jérémie II, Cyrille Loukaris et d'autres, pri- rent résolument le parti des confréries et les aidèrent à défendre la Foi Chrétienne contre leurs ennemis. La Nation Ukrainienne se rappelle avec grande joie et reconnaissance profonde les heures bienheu- reuses de union étroite des confréries orthodoxes Ukrainiennes, chères à son coeur, avec les Patriarches Universels et se rémèmore, par contre avec tristesse l'année 1686, quand le Patriarche Dosifée dut céder la direction de l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne au Patriarche de Moscou. L'administration des Patriarches de Moscou en Ukraine aussi bien que celle du Saint Synode Russie. à partir de 1721, causèrent, tant qu'elles durèrent, beaucoup de tort et de peine à Notre Sainte Eglise Orthodoxe Ukrainienne, car nous perdimes alors nos anciens privilèges religieux quant au choix de tout clergé, du chantre au métropolite inclusivement, nous perdimes notre hiérarchie Ukrainienne et fûmes obligés de nous soumettre à l'hiérarchie moscovite, nos anciennes coutumes religieuses furent abolies et le texte de nos offices divins changé, nos écoles nationales et notre enseignement supprimé et remplacé par ceux de Moscou. Nous fûmes continuellement de nombreux efforts pour la sauvegarde de tout cela, mais les forces nous ont manqué, car le Gouverne- ment Moscovite nous persécuta ouvertement, nous accusant de ne pas posséder, soi-disant, la pureté de la foi orthodoxe universelle. Ce n'est que depuis les trois dernières années. à partir de 1917, qu'il nous fut possible de restituer à Notre Eglise Orthodoxe Ukrainienne, ce qui a été detruit par Moscou. L'indépendance et la liberté politiques dont jouit actuellement le peuple Ukrainien lui permettent aussi de reconstituer la vie de son Eglise Nationale. Maintenant nous sommes en train de rebâtir dans nos églises les anciennes coutumes безпосереднього єднання з Найсвятійшими Патрі- ярхами Вселенськими; ми правимо службу Божу на зрозумілій для нашого народу рідній мові. Але московська ієрархія творить нам пере- шкоди, заважає нашій праці святій на славу Вели- кого Імені Божого. Світлий Уряд Української На- родньої Республіки ще законом 1-го січня 1919 року визнав необхідним проголосити автокефалію Української Православної Церкви. Увесь православ- ний український народ і велика частина духовен- ства визнала українську церкву автокефальною і непідлеглою московському патріархові. В числі інших громадських товариств, разом з усім українським народом, автокефалію нашої Церкви Української підтримує і Працюючи на користь православної віри, про- сить ВАШЕ СВЯТІЙШЕСТВО благословити його труди і всю церковну справу на Україні. Благослови, Богомудрий Отче, Своям Святим Патріаршим Благословенням, Богу на славу, вселен- ській православній вірі на користь Автокефальну Українську Православну Церкву. За каноничність цей автокефалії стоїть славний Богословський Фа- культет Кам'янець-Подільського Державного Укра- їнського Університету; він докладно з'ясував це в поданій до Вашого Святого Патріяршого Престолу записці, з змістом і побажаннями якої ми цілком погоджуємося і цілком підтримуємо їх. Нехай Святий Царгородський Патріярший Престол і тепер підтримає наші всенародні зусилля оберігати Автокефальну Православну Українську Церкву, як він допомагав їй в часи діяльності на- ших славних Церковних Братств в XVI—XVII віках Римський папський престол призначив на Україну свого легата — патера Дженоцкі. Благо- воліть, ВАШЕ СВЯТІЙШЕСТВО, теж призначити на Україну своїм представником Єпіскопа, щоби він повсякчасно бачив нашу горливість до праді- дівської православної віри і допомагав нам охоро- няти її в непорушній чистоті. religieuses Ukrainiennes, qui remontent à l'époque de l'union étroits avec les Très Saints Patriarches Universels, nous officions dans notre langue nationale pour nous faire comprendre du peuple. Mais la hiérarchie moscovite nous crée des obstacles, entrave nos efforts sacrés pour la gloire du Nom de Dieu. Le Haut Gouvernement Ukrainien par la loi du 1-er Janvier 1919, cru de son devoir de proclamer l'autocéphalie de l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne. La Nation Ukrainienne entière ainsi qu'une grande partie de son clergé reconnaissent l'Eglise Ukrainienne pour Autocéphale et indépendante du Patriarche de Moscou. Outre ceux qui soutiennent Notre Eglise Ukra- inienne Autocéphale d'autres institutions sociales encore défendent le principe de l'indépendance de l'Eglise Ukrainienne et Travaillant pour la gloire de la foi orthodoxe elles supplient Votre Sainteté de bénir leurs efforts et la cause de l'Eglise en Ukraine. Bénissez, o Très Eclairé Père, de Votre Sainte Bénédiction Patriarcale, pour la plus grande gloire de Dieu et le profit de la foi orthodoxe universelle, l'Autocéphalie de l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne. La conformité des règles canoniques de cette Autocéphalie est soutenue par l'illustre Faculté Théolo- gique de l'Université Ukrainienne de Kamianetz- en-Podolie qui l'a clairement démontré dans sa notice adressée à Votre Saint Siège Patriarcal dont le con- tenu et les conclusions sont entièrement partagés et approuvés. Que le Saint Siège Patriarcale protége maintenant encore les efforts de toute Notre Nation pour resti- tuer l'Autocéphalie de l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne, de même qu'il a aidé nos confréries religieuses au temps de leur activité au XVI-me et XVII-me siècles. Le Siège Apostolique de Rome, a désigné son légat pour l'Ukraine le père Genocchi. Que Votre Sainteté veuille bien désigner également un évêque qui soit Votre Représentant pour l'Ukraine, pour qu'il soit constamment témoin de notre zèle pour la foi orthodoxe de nos ancêtres et qu'il nous aide à la conserver pure et intacte. Просимо також ВАШОГО СВЯТІЙШЕСТВА не одмовити українському народові в хіротонії пра- вославних українських Єпіскопів, коли буде наді- слано до Патріяршого Престолу обраних нами кан- дидатів. Батьківська ласка ВАШОГО СВЯТІЙШЕСТВА до синовнопокірної Церкви Української оживотво- рить працю її, скріпити будову її і тісними узами знову звяже її з Святим Патріяршим Престолом Царгородським на віки віків. Просичи ВАШИХ Святих Молитов і Всесиль- ного Патріяршого Благословення, залишаємося на- завжди покірливими синами ВАШОГО СВЯТІЙ- ШЕСТВА. Nous supplions également Votre Sainteté de ne pas refuser à la Nation Ukrainienne la consécration de ses évêques quand les candidats, par nous choisis, seront présentés au Saint Siège Patriarcal. La bienveillance paternelle de Votre Sainteté pour l'Eglise Orthodoxe Ukrainienne qui nourrit un respect filial à Votre égard fera fructifier ses efforts, facilitera sa reconstruction, consolidera sa base, faci- litera sa reconstruccion et l'unira à nouveau par des liens étroits à Votre Saint Siège de Constantinople pour des siècles. Nous nous recommandons aux Saintes prières de Votre Sainteté et nous demandons Votre Béné- diction Patriarcale Souveraine, en demeurant à jamais les très humbles fils de Votre Sainteté. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 11 лютого 1921 р. 4.252. Тарнів. ДО ПАНА МІНІСТРА ІСНОВИДАНЬ І.І. ОГІЄНКА. У відповідь на лист з 10 цього лю- того, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що постанову про асигнування грешей на подорож Депутації до Царьгороду ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив затвердити днем 2 лютого ц.р. Первопис затвердженої постанови одно- часно в цим надсилається до Державного Секретаря. Користуючись з нагоди, прошу прийняти вислови моєї глибокої до Вас пошани. М. Мироновий Високоповажаний Іване Івановичу. Госсольство У.З.Н.Р. Чарвіногород 15 квітня 1921р. № 243 Ronia z Roniї До Міністерства Справ Закордонних діл повідомлення Мін Геновігань 1. Недавно пошер у Львовоні дотищасовий Місцебежитель Патріархого Престолу-Митро- попіт Григорський Дорофей. На його місце св. Синод вибрав Митропо- лита Ресарійського Миколу. Керуючий Посольством склав пюшу мелайно візіт, щоб виразити свое співчуття і запевнити його про заоєднання українського Православ- ного Народа і Деротави засервати з Великеньким Патріаршим Престо- лом найтімніші зв'язки. На це Високопреосвященний Микола відповів нацелінними запевненнями і обіцянкою у всьому задовольнити заоєднання Української Церкви. На сьогоднішній день Великий Протосинкій Преображенний Антимонарх віддав Перуцьому Посольству Візит. Уповноважений Міністр, Верховний Посольством Ям Плока- ревський - Карашевич. Зверненою згідно: Ст. Діловод; підпис! З копією згідно: Старший Діловод ) Заступник Латунчук. Начальнику Групи ІХ Територія армії У.В.Р. (в Олександрів) == Теперол Чисуровому П. Федунові. М-во ден. 3. сюж 70 4%6 Корпус 6. єм/1921. и Могиле По дорученню п. м.-по Генерала ден. Заг. Опол чим своїм передає Вами, що в кримінальному звітному до Кан федера Узагальнено-всіх Затверджується зробити розпорядження, аби при допомозі і оцінку - ся на Омурт заарештованих вкр- мих військових таємних, чи Кримин. Душі Відповідно погодж- си їхні старшини як і кадети, та, як що батько, організації до ін- сцилкувача; Бранкове і т. и м.- Замовлення Атаку розпорядження переказати до М. в. д. При своєму переданому рано: мо- лива великоліпна практичність як бувалих - всім П.-рішучим. Ел Федунов, мр А. Голова З кримінальною звідомою, За Диверсії В. Каленкін На цих днях отримав звістку Таня врятувала пленних поляків та боротьбу за Українське Визволення. Повідомляю вам, що я, майбутній полоненим, сим із вас, маючи поневолений вибір життя, аби усі уважали всього разу було покинути під час спорудження додано до чобота самим ми вказаних додано або цілого по лінії і неземного або наймні пов'язаного з узагальненням, або на іншому підході. Дуже бажаю вам, коли б ми, наш оцінки, сама відповідали державному життю. Всім Козакам в рік справа, що робить українська армія уважна із зовсім України. Командування! Під хід сьоби листа зв'язку прийшов Вас гнітавсько поводимир, кіто. В. об Дукару Спороми З Данила Власинця Надруковано і передано 12(IV)-10 ретвержено Заримінаєм звідно за Олеховою Власинця У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Квітня 1921 р. ч...... м. Тарнів. Надсилаючи при цьому І примірник прохання до Патріарха Царгородського, наказую зібрати підписи всього персонального складу дорученої Вам під цими проханнями і безпосередньо надіслати до Міністерства Ісповідань. Як що не вистачить місця для підписів на про- ханні, то вшивать чистий аркуш. Військовий міністр і Командарм Генерал-Поручник Н.О. начальника Загальної Управи, підполковник У.Н.Р. Священнику Каміненської церкви Юнаковської школи Ч. 10. 12 Травня 1921 р. До Міністерства Історичних Укр. Національної Республіки. На штат, від 9/V 5.р. під ч. 736, маю за реєстр повідомити, що прохання до Царгородського Патрі- арха підписується енкладом Юнаковської школи і інших військових частин імпернованих в м. Ланцуті. По закінченню підписів листи буде надіслано до Міністерства Історичних. Священник Н. Пилипчук У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Квітня 1921 р. ч...... м. Тарнів. Надсиланчи при цьому ї премірник прохання до Патріарха Царгородського, наказую зібрати підписи всього персонального складу дорученої вам ........... під цими проханнями і посередньо надіслати до Міністерства Ісповідань. Як що не вистачить місця для підписів на проханні, то вживати чистий аркуш. Військовий Міністр і Командарм Генерал-Поручник В.О. начальника Загальної Прави, Надполковник У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 21 квітня 1920 р. № 221 м. Маріїв ПАНА МІНІСТРА ІСПОРГДАНЬ Рідповідаючи на Ваш лист з 15 квітня 1921 року Ч. 561 маю за шану прохати Вас. ПАНА МІНІСТРЕ, залішити для потреб дорученого мені Міністерства 20 примирників "Трохання до Патріярха Царгородського благословити автокефальну Українську Церкву".- М. Білінський Директор Департаменту Політичної Інформації Му-лім 23-Квітня 1941 з 639 Доновановаччю! Микола Іванович На Задо Вашому листі від 21 Квітня ч.р. з. 21 маю за шану пересилити Вам при цьому до кримінників, про хами до Пам'яті Царя-Родка Ков Славошви Амоскучаний Узявську чуду = велю на дво міжок як усі ласканко! працю Вас передаєм до Моря Му-лім Зоринінкови звітно за Директора В.Кваснєвський У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Квітня 1921 р. ч. 894.... и. Тарнів. Надсиланчи при цьому її примірник прохання до Патріарха Царгородського, наказую зібрати підп си всього персонального складу дорученої Вам .................. під цими проханнями і безпо- середньо надіслати до Міністерства Ісповідань. Як що не вистачить місця для підписів на про- ханню, то впивати чистий аркуш. Військовий Міністр і Командарм Генер