Положення про управління православною церквою в Україні, приходський статут, призначення архімандрита Сморагда, членів Українського синоду. Статут Чехословацької церкви, 10.01.1921-22.11.1921, 50 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Київської області Буд. 132 кв. УК-1, Київ 1072 . & Рік 105 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Положення про управління православною церквою на Україні і приходський статут,призначення архтмандрита Сморогда,членів українського сино- дусстатут чехословацької церкви 10 січня- 22 листопада 1921р на 50 арк Министерство Православія Деп-т Прав Вєрхній Облічий оптрум відділ Загальний Діло № 345. про Церковне Управління. Українській Церковній Совар, Український Синод У Європі на Вєрхній За 1921-й рік. І Положення про управління православною церквою на Україні і приходських устів, призначення архимандритів Сморада, членів укр. синоду. Статут Чехословацької церкви. На 50 шматак напачато 10 вічня 1921 р. оконченю 28 вересня 1921 р. Кам'янець Українському Священному Синодові В роковини повстання проти гетьмана просимо прийняті наш сердечний привіт і побажання усміху в духовному провідництву над українським народом, а нам як представникам не одмовить свого благословення і на дальнішу працю Члени Директорії Макаренко Швець 9 /х1-920 р. Орігіналом згідно: Микитяк Солтис Секретар Членів Директорії У. Н. Р. — Керівн. Камп. — Заг. Спр. — № 498 1" Лютого 1926 р. Відгм. 17-92 12-ІІ-1921р. До Міністерства Історії- дань. Панцерпіс повідомив, що з огляду на те, що всі справи Верхов- ної Камери за 1919 рік під час евакуації в листопаді згаданого року були замнені на схованку в м. Льв- Барі, вона не може заробити цим прогоду Міністерства що до надсилання копії наказу про призначення письм. Слово. В. о. Керівника Департаменту Загальних Справ К. Шевченко Народник вдруге Міністр У К. Р. Міністерство Сповідань Департ. Заг. Справ Відділ Бухгалтерії "1" Лютою 1921 р 194 До Державної "Канцелярії". № 99 11/т 1921 Апелляція відповідача Департамент Загальних Справ по виправленню пана Міністра про- сить Державну Канцелярію на відмову до Міністерства по- піро наказа про призначення чле- нів Сіновду, яке виго в м. Новому 1919 року. В. од. Директора Департаменту Статистики Старший Дійовод Меншиков 8-го Марта 1942 р. № 119 До Канцелярії "Загреб" Департамент Заг. Служб по дозволу а. Міністерства краюв Канцелярія Дир- екції надіслано до міністерства Коніс Никола (по випуску) мешкає уживаючи Св. Симона 14 Будь ласка, звернутися Володзь Рікорський! ст. Дніпро Кеменцький Запізнано згідно: за Ділового країшчика До Державної Канцелярії Ден. Заявку до Державного і. Міністру прощо Державну Канц лярію надсилати до Міністерства Консисторія про призначення Івана Єкремина в. Світоду, мк. Бус в м. Ужгороді 1914 р. Взят. дру- ги. Душ Мещеряков КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Відділ Юридичний Лютого 9 дня 1921 р. Ч. 239 м. Тарнів На ч. ІІ9. з 8/II 1921 року До Департаменту Загальних Справ Міністерства Ісповідань. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ повідомляє, що копії наказу, про який запитує Департамент, в справах Канцелярії нема. Взагалі-ж, всі первописи наказів ДИРЕКТОРІЇ переховуються в Державній Канцелярії. М. Кришкевич Начальник Канцелярії В.о. Начальника Відділу маптою діловода-Кен- сивського Левніга Донвайгв. Під час евакуації з м. Києва в січні 1919 року Арик- тискон Катеринопольський Вза- пім, що був головою Священ- ного Синоду пам'ято, не раз був на прийомі в пана був- шого Міністра Донвайгв. І. І. Ланц у справі виїзду з Урядом членів Св. Синоду, але по обставинах, відомих лише дубшому п. Міністру від І. М. Ланця, згаданий Згле- мів Св. Синоду з Урядом не виїхав. Про подальшу дія Допана Міністра сповідань місць Св. Симона мені тепер не відомо. Аби мати докладніші відомості в цій справі, я звертався до Губного пана Мі- мопра - І. Л. Липи, але за браком у нього вільного часу, зібрати відомості про Св. Симон мені не довелось. Про це маю шану дозволитися до Вашого пана Мі- мопра, відома). Старший Дільвод Менширвиць 16/III - 1921 р. м. Жарнів Копія 6 Міністр Клобукову 24 Марта 1945 р. 2. 213 Високонаважному Генерал-майору Тембідаму Високонаважний Василь Олексійович! Чи що краще Вас приємніший з вигляду Вами складанням Темпорної записки про Укр. Світлення! Синьо З поважанням до Вас Командую Міністр Клобуков Л. Огієнко. 4/IV-1921р Високоповажний Пане Ошана! Ми чиму надіслали Вам Історичну записку про Український Церковний Синод. М. у (сил) ПРИХОДСКІЙ УСТАВЪ. ПРИЗНАННЫМЪ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМЪ КЪ ОСУЩЕСТВЛЕНІЮ ВЪ ПРАВОСЛА- ВНОЙ ЦЕРКВИ НА УКРАИНѢ ОПРЕДЕЛЕНИЯМИ ВСЕУКРАИНСКАГО ЦЕРКОВНАГО СОБОРА ВЪ КIЄВѢ ОТЪ 19 НОЯБРЯ - 2 ДЕКАБРЯ И. 30 НОЯБРЯ - 13 ДЕКАБРЯ 1918 ГОДА. ГЛАВА I. ОБЩІЯ ПОЛОЖЕНІЯ. 1. Приходомъ въ Православной Церкви называется общество православныхъ христіанъ, состоящее изъ клира и мѣрнаго пребывающихъ на опредѣленной мѣстности и объединивших- ся при храмѣ, составляющее часть епархіи и находяще- гося въ каноническомъ управленіи своего Епархіальнаго Архіерея, подъ руководствомъ поставленнаго послѣднимъ обвященника-настоятеля. 2. Назначеніе прихода состоитъ въ томъ, чтобы православ- ные христіане, объединенные вѣрою во Христа, молитвою, таинствами, христіанскимъ учениемъ и церковною дис- циплиной, содѣйствовали другъ другу въ достиженіи спа- сения чрезъ христіанскоѳ просвященіе, добрую жизнь и дѣла христіанскаго благотворенія и имѣли попеченіе о нуждахъ своего храма, причта и прихода съ его учрежде- ніями, а также о нуждахъ обще-епархіальныхъ и обще-цер- ковныхъ Украинской и Вселенской Церкви. 3. Открытие новаго прихода совершается съ разрѣшенія Выс- шаго Церковнаго Управленія или по просьбѣ населенія или по опредѣленію епархіальной власти при соблюденіи правилъ и узаконеній, для этого установленныхъ. 4. Предѣлы прихода могутъ быть измѣнены епархіальною властью по ходатайству прихожанъ и съ согласія прич- товъ и приходовъ, въ предѣлы коихъ вводятся измѣненія. 5. Если число прихожанъ по какимъ либо причинамъ въ пре- ходѣ значительно уменьшится, а остальные прихожане не будутъ въ состояніи обеспечить причт и храмъ надлежа- щимъ содержаніемъ, или въ случаѣ общаго облѣганія при- хожанъ, при невозможности оказать должное пособіе изъ обще-епархіальныхъ или обще-церковныхъ средствъ, а так- же въ случаѣ несоблюденія прихожанами лежащихъ на нихъ обязанностей по содержанію храма и причта, таковой при- ходъ вместе съ храмомъ приписывается, по распоряженіи епархіальной власти, къ одному изъ ближайшихъ монасты- рей или соединенныхъ приходовъ. Въ многопричтовыхъ же при- ходахъ, въ указанныхъ случаяхъ, соответственно уменьше- ется число причтовъ. 6. Въ случаѣ прекращенія существованія прихода, вслѣд- ствіе перехода прихожанъ въ другое исповѣданіе или по какимъ либо инымъ причинамъ, находящіеся въ приходѣ храмы, молитвенные дома, часовни и все храмовое и при- ходское имущество передаются распоряженіемъ епархіаль- ной власти другому храму и приходу, по ея усмотрѣнію. 7. Приходскій храмъ и приходъ являются особыми юриди- ческими лицами. ГЛАВА II. О ПРИХОДСКОМЪ ХРАМѢ. 8. Приходскій храмъ есть святаяя прихода и потому забо- та о благоустройствѣ храма есть объявленная обязанность причта и прихожанъ; обязанность охраны храма лежитъ на прихожанахъ подъ руководствомъ причта въ приходѣ кромѣ приходскаго храма могутъ БРАНЕНЫ Прамы приписные и кладбищенскіе, а также молитвенные дома и часовни 10 Приходскіе храмы молитвенные дома и часовни устроя- ются съ разрѣшенія епархіальной власти и съ соблюде- ніемъ церковныхъ и гражданскихъ на это стать предмета законовъ, на средства прихода влархій, казны частныхъ благотворителей, общественныхъ организаций и других ПРИМѢЧАНІЕ. Храмоздателямъ и лицамъ особо погоду- ющимся въ дѣлѣ сооруженія благоустройства или содержанія приходскаго храма, епархіальнымъ архіереемъ можетъ быть присвоено по представленію прихода званіе поле- чителей храма II. Въ случаѣ недостатка мѣстныхъ средствъ на построеніе храма или на неотложный капитальный ремонтъ его мо- гутъ быть разрѣшаемы сборы: а) въ своей епархіи-властию Епархіальнаго Архіерея, б) въ другихъ епархіяхъ по со- глашенію съ мѣстными Архіереями и въ всѣй Украинѣ съ разрѣшеніемъ Высшей Церковной Власти. 12 Въ молитвенныхъ домахъ и часовняхъ можетъ быть совер- шаемо Богослуженіе, не исключая и совершения съ разрѣ- шенія Епархіальнаго Архіерея. Вожественной литургии 13 Существующіе въ приходѣ приписные и кладбищенскіе храмы, молитвенные дома должны быть охраняемы и поддер- живаемы въ благоустроенномъ видѣ ГЛАВА III. О ПРИЧТѢ 14 Приходской причтъ опредѣляется въ составѣ священни- ка діакона и псаломщика. Число членовъ причта можетъ быть епархіальною властью увеличиваемо или сокращаемо по просьбѣ прихода и въ соотвѣтствіи съ его нуждами; во вскомъ случаѣ причтъ долженъ состоять не менѣе какъ изъ двухъ лицъ: священника и діакона или священни- ка и псаломщика. ПРИМѢЧАНІЕ. Должность псаломщика можетъ быть замѣща- ема и лицомъ въ санѣ діакона 15 Избраніе и назначепіе на священно-и церковно-служи- тельскія должности принадлежитъ Епархіальному Архіе- рею который при этомъ принимаетъ во вниманіе и канди- датовъ, о коихъ ходатайствуетъ Приходское Собрание. 16 Члены причта переводятся въ другіе приходы: 1/ по про- шенію, 2/ по суду и 3/ въ крайнихъ случаяхъ по усмот- рѣнію Епископа, подтвержденному отзывомъ благочинни- ческаго Совѣта. Увольняются члены причта за штатъ: 1/ по прошенію, 2/ по суду и 3/ по совершенной дряхлости и неспособности исполнять служебныя обязанности, при знаніи Епископомъ и подтвержденной благочинническимъ Совѣтомъ. 17 Обязанности членовъ причта, при исполненіи ими своихъ священно-и церковно-служительскихъ должностей, опредѣ- ляются церковными правилами и руководственными распо- ряженіями Высшей Церковной Власти. 18. Настоятель причода и прочіе священники/гдѣ снп есть/ вмѣстъ съ другими членами приходскаго причта отвѣт- ственны предъ Богомъ и своимъ Архіереемъ за благосо- стояніе прихода по сторони религіозной настроенности, 19. Кроме исполнения настилочного и бетонного долга на обезвреживание проходокого причта лежить ведение метеорических кириллов и русских, а также уборка снега. -охуя едоп. которые вас ныжад амнодомов отменяться имотодос -вдохоп амелеттован, ледейхда отченае ирпимамотодос -вто амнаожен в строи мвнем ммтудра фонтомас -лажохоп нитову ндп в мотора 19. Приходы, приносящие без лица православных исполнения живую связь с церковью, а также патриотическая деятельность. 20. Устройство домашних и устных умоналожений от второго -деплуса орхидного обвинения, которым, согласно законам, -отвузов церковными правилами, совершить требы для -отопт ве живыхохрип истовркен второго киноженя 108 -амотной амнодомах накоторки отвительных вдл. ва -гленед ахимомах рицелостопу птряжевхатетафосид 22. Охрана и уход за домами, которые находятся на территории приходов. -от ледейхда отвеживаны в тониниротельных мотодос -было прихожане кириллов и русских, а также охрана от -я ветерен емторого амнодомов севденирармпип -всех домах, время его посадки и крешения. Оттуда у испо- -оп хи д химых ахиндохоп ноп второго веноноры 16 -хода. Книга, которая выдается безсрочна от Епархи- -нобек атию второго емноженя .8. ПИРАМПИП. -книжная и меза ПРИМЧАНИЕ: Форма приходской книги утверждается Вышем Нерхоном Властью, оп второго киноженя 36 -оу олнодокхип амнодомов севдениротельных ветеллер н -ох амноматль ет свидение мношто престаной и винад -ется, по заявлению перечисляемого, напись о нем из- -приходской книги за второго киноженя 36 -ос отлодохни пастор се прихожанского емножения.88 24. Приходы могут вести настолько и устраивать монополии. -охри амелеттов едопитеватсих второго киноженя .45 -на телеклассике, не дот ви нервтепралов 30 отведа -ватремум отомодех ми ретос овторто аутовой емнодох -а ве тотс элетко.аммус химомых сдехзасьадохни он -тоска нонакстхелепастркавтодац адридол амшо 25. Хиндохо ен хиндеев и ахинльвдеев второго эмноженя .36 -додот ахиндошенодехи ахиндохопеелл ведосос с хинд -кастодсип амиафоо емшоо ротокропема помвых ахн -скодол отвинд емдодонп ахиндаевсоори. Ледет -пося пособствует и принашается се. Тайны принимать -людохоп к виндоо олотс еонекр окоп. ПИРАМПИП. -матьсвя монахихене роткавнламатсу атнадсен 26. На обязанности номь содержани лахъ домами, а въ ПРИМЧАНИЕ: Приходы, въ коих по местнымъ условиямъ причты проживаютъ въ собственныхъ домахъ, построенн- ныхъ на церковной земль могуть входить въ соглаше- ние съ членами клира, выбывшими изъ приходовъ, от- носительно пріобретения принадлежащих имъ домовъ для нуждъ мстного клира. ГЛАВА У. ОБЪ УПРАВЛЕНИИ ПРИХОДСКИМИ ДВЛАМИ. 27. Управление приходскими двлами совершается, подъ руко- водствомъ Епархиальнаго Архіерея, настоятелемъ прихода, совмѣстно съ другими членами причта и церковнымъ ста- ростой и при участіи прихожанъ. 28. Совмѣстная дѣятельность клира и прихожанъ въ управле- ніи приходскими двлами осуществляется чрезъ Приходское Собрание и Приходской Совѣтъ. 29. На обязанности настоятеля лежитъ попеченіе по всѣмъ двламъ прихода и наблюденіе за правильнымъ веденіемъ отчетности по церковному хозяйству и письмоводству, а также сношенія по двламъ церковно-приходскимъ съ епар- хиальною властью. 30. Церковный староста избирается прихожанами на три го- да, для совмѣстнаго съ причтомъ и приходскимъ Совѣтомъ пріобретенія, храненія и употребленія храмовыхъ денегъ и всякаго храмоваго имущества, подъ надзоромъ и руко- водствомъ Благочиннаго и Епархиальнаго Архіерея. ПРИМѢЧАНІЕ. Наказъ церковнымъ старостамъ издается Вы- сшимъ Церковнымъ Управленіемъ. 31. Церковные старосты при приходскихъ храмахъ и ихъ по- мощники избираются Приходскимъ Собраниемъ. ПРИМѢЧАНІЕ. Въ церковные старосты могутъ быть изби- раемы и женщины. 32. Церковный староста по избраніи приводится къ присягѣ и является исполнителемъ распоряженій Приходскаго Со- бранія и Совѣта въ отношеніи завѣдыванія храмовымъ хо- зяйствомъ. 33. Церковный староста входитъ въ составъ Приходскаго Со- вѣта по должности. 34. Церковный староста дѣйствуетъ подъ контролемъ Прихо- дскаго Совѣта; по истеченіи года онъ представляетъ При- ходскому Совѣту отчетъ о состояніи храмоваго имущества и о приходѣ и расходѣ храмовыхъ суммъ, отчетъ этотъ въ общемъ порядкѣ представляется епархиальной власти. 35. Должности церковнаго старосты и приходскаго казначея въ исключительныхъ случаяхъ, по ходатайству прихода, мо- гутъ быть совмѣщаемы. 36. Церковные старосты каѳедральныхъ и уездныхъ безприхо- дныхъ соборовъ и безприходныхъ кладбищенскихъ город- скихъ храмовъ избираются общимъ собраниемъ представи- телей православныхъ приходовъ данного города. ПРИМѢЧАНІЕ. Число членовъ этого собранія и порядокъ избранія устанавливаются епархиальною властью. 37. Церковные старосты могутъ быть избираемы и къ храмамъ приписнымъ, не имѣющимъ особыхъ причтовъ, если въ этихъ храмахъ совершается Богослуженіе, имѣется собственное имущество и ведется отдельное отъ приходскаго храма хозяйство. 38. Къ храмамъ домовымъ, при учебныхъ богоугодныхъ и бла- готворительныхъ и иныхъ учрежденіяхъ старосты избира- ются Управленіемъ тѣхъ учрежденій, при которыхъ нахо- 39. Утверджене въ должности церковнаго старосты прина- длежить епархіальному власти. 40. По усмотрѣнію Приходскаго Собранія можетъ быть из- бранъ помощникъ церковнаго старосты; на основаніи вы- шеподоженныхъ статей о церковномъ старостѣ. ГЛАВА VI. О ПРИХОДСКОМЪ СОБРАНІИ. 41. Приходское Собрание воззываеться по постановленіямъ Приходскаго Совѣта не менѣе 1 раза въ полугодіе. Въ слу- чаи нужды можетъ быть созвано Совѣтомъ чрезвычайное Приходское Собрание: а/ по постановленію Совѣта, б/ по распоряженію епархіальной власти, в/ по заявленію при- ходскаго священника -настоятеля и г/ по ходатайству не менѣе 25 прихожанъ, имѣющихъ право участвовать въ Собрании. 42. Приходскія Собранія происходятъ въ удобныхъ для того помѣщеніяхъ, а при отсутствіи таковыхъ, могутъ быть со- зываемы и въ храмѣ. 43. Объявленіе о созывѣ очереднаго Приходскаго Собрания дѣлается въ храмѣ послѣ госслуженія въ три воскрес- ныхъ или праздничныхъ дня, предшествующихъ Собранию, а также вывѣшивается на церковныхъ дверяхъ; или можетъ быть произведено иными способами по указанію Приход- скаго Совѣта. Въ объявлении должно быть точно обозна- чено время и мѣсто Собрания и прочія, подлежащіе об- сужденію. По дѣламъ, не терпящимъ отлагательства, Прихо- дское Собрание можетъ быть созвано въ резиденцій срока, однако, такое объявленіе о немъ было слѣ- дуетъ опубликовать по всему приходу, но на такомъ Собрании не должны быть постановляемыя рѣшенія о какихъ либо обще- приходскихъ денежныхъ налогахъ. ПРИМѢЧАНІЕ. Въ случаѣ особой важности созыва Прихо- дскаго Собрания можетъ быть произведенъ неотлагательный только формами доступными способами и средствами, из- вѣщающими членовъ Собрания о необходимости явиться на мѣсто созвива. Форма этого уведомления должна быть установлена въ уставахъ епархіи. 44. Право участія въ Приходскомъ Собраний съ рѣшающимъ голосомъ имѣютъ всѣ члены Прихода и прихожане обоего пола, достигшіе 25-летняго возраста и заседавшіе въ приходскую книгу, за исключеніемъ лицъ указанныхъ въ ст. 45 и 46; право участія съ совѣщательнымъ голосомъ имѣютъ всѣ прихожане, достигшіе брачнаго возраста и ведущіе самостоятельно свое хозяйство. 45. Приходское собрание должно лишить права участія въ своихъ засѣданіяхъ и права избранія на приходскія дол- жности: а/ лицъ, грубо нарушающихъ облагочиніе въ храмѣ, а также въ Приходскомъ Собрании; б/ лицъ, упорно уклоня- ющихся отъ взноса общеприходскихъ сборовъ; и в/ лицъ, имѣвшихъ предосудительныя занятія или ведущихъ предо- существленный образъ жизни. Всѣ указанныя лица могутъ быть восстановлены въ своихъ правахъ Собраниемъ, если принесутъ раскаяніе и свою жизнь засвидѣтельствуютъ объ исправленіи. 46. Не имѣютъ права участія на приходскихъ Собранияхъ: 1/ живущіе менѣе года въ приходѣ и не записанные въ приходскую книгу; 2/ уклонявшіеся отъ ежегоднаго испол- ненія христіанскаго долга и исповѣди и Св. Причастія, за исключеніемъ случаевъ, когда въ виду особой извиня- ющихъ обстоятельствъ, засвидѣтельствованныхъ приход- 47. Приходское Собрание проверяет права своих членов. Каждый член приходского Собрания, утративший по тем или другим причинам право участвовать в Собрании, обязан сам устраниться от участия. 48. Дела, не обозначенные в объявлении о созыве Собрания во всяком случае не могут быть рассматриваемы Собранием без согласия Приходского Совета. 49. Дела, предназначаемые к решению на Приходском Собрании, подготавливаются инициативными Советами или особыми Комиссиями, избранными Приходским Собранием. 50. Приходское Собрание считается действительным, если, кроме настоятеля, на Собрание явилось не менее 1/10 части полноправных прихожан; когда же предметом обсуждения на Собрании является указание кандидата на свободное место в составе причта или выбор членов Приходского Совета, а также решение вопросов о самообложении и вообще денежных дел, для действительности Собрания требуется присутствие не менее половины полноправных прихожан. 51. В многолюдных приходах, в которых записано в приходскую книгу более 500 полноправных прихожан, приходское Собрание может быть составлено из уполномоченных от прихожан. Для выбора уполномоченных приход разделяется на участки, причем число уполномоченных определяется пропорционально к величине прихода и к количеству участков в приходе. Установление такого состава Приходских Собраний и числа уполномоченных в каждом приходе подлежит утверждению Епархиальной Власти по ходатайству прихода. Для действительности такого Собрания, в нем должно присутствовать кроме настоятеля не менее 2/3 уполномоченных. 52. Если Собрание не состоится по причине неприбытия положенного числа прихожан или уполномоченных, то оно созывается вторично в сроки по усмотрению Приходского Совета и считается действительным при всяком числе присутствующих членов, о чем и предупреждаются прихожане при извещении о Собрании. 53. В приходах, разбросанных на большом пространстве и состоящих из многих деревень и поселков, на Приходском Собрании должны быть присылаем уполномоченные от каждой части прихода в том числе, которое будет определено первым Приходским Советом. 54. На приходском Собрании председательствует настоятель прихода или заменяющий его; в случае его болезни или отсутствия священник. Товарищ председателя избирается Собранием из мэрии. При обсуждении дела, касающегося лично настоятеля прихода, а также при избрании кандидатов в члены причта обязательно председательствует Епархический или его помощник. 55. Приходским Собраниям принадлежит обсуждение и решение всяких приходских дел и вопросов, распоряжение приходскими капиталами и имуществом, надзор через доверенных и избранных лиц, членов Приходского Совета и попечителей - за всеми приходскими учреждениями, установление самообложений. 56. В частности обсуждению и решению Приходских Собраний подлежат: а/дѣла по сооруженію, ремонту и содержанию въ надлежащемъ исправности храмовъ и всѣхъ церковныхъ зданій, а также кладбищ; б/суждение о кандидатахъ въ члены приходскаго причта въ попеченіе объ обезпеченіи членовъ причта помѣщеніемъ и содержаніемъ, г/дѣла по устройству и ремонту домовъ для причта съ необходимыми хозяйственными постройками; д/избраніе должностейныхъ лицъ прихода: церковнаго старосты, членовъ Приходскаго Совѣта, членовъ ревизіонной комиссии, попечителей, блюстителей и завѣдующихъ приходскими учрежденіями и имуществами; е/ опредѣленіе размѣра содержанія должностейныхъ лицъ въ подлежащихъ случаяхъ; ж/опредѣленіе порядка дѣйствія приходскихъ исполнительныхъ органовъ; з/утвержденіе правилъ за-вѣдыванія капиталами и другими имуществами, принадлежащими приходу или находящимися въ его вѣдѣніи и разпоряженіи, а также завѣдыванія состояніями въ приходѣ учрежденіями: лечебными, благотворительными, просвѣтительными и другими; и/предложеніе заключеній по вопросамъ, предложеннымъ на обсужденіе Собраний Епархіальнымъ Начальствомъ или Правительствомъ; і/возбужденіе ходатайствъ предъ епархіальнымъ Архиерейскимъ и гражданской властью; к/забота о религіозно-нравственномъ обученіи и воспитаніи пѣреставшаго поколѣнія и завѣдываніе приходскими учебными заведеніями, а также забота о храмовомъ пѣніи, объ устройства религіозно-нравственныхъ бесѣдъ и чтеній, приходской библіотеки, снабженной книгами религіозно-нравственнаго содержанія, и объ изданіи назидательныхъ листковъ и брошюр; л/забота объ образованіи миссіонерскихъ кружковъ и братствъ, о созданіи просвѣтительныхъ кружковъ и учрежденій, кружковъ для уборки храмовъ, благотворитель-ныхъ и взаимопомощи, пожарной дружины, кооперативовъ, потребительской лавки, приходскаго дома, приходской пасѣки и другихъ; м/изысканіе средствъ на нужды прихода и храма путемъ сборовъ, самообложений, подписокъ, а также ассигнованій и заимствованій изъ церковныхъ сумм; н/образованіе особыхъ капиталовъ на храмовныя и приходскія потребности; о/дѣла по приобрѣтенію и отчужденію недвижимыхъ имуществъ; п/дѣла по принятію пожертвованій въ пользу храма и прихода; р/дѣла по представленію обязательныхъ взносовъ и оказанія пособій на епархіальныя и общероссийскыя нужды; с/разсмотрѣніе и утвержденіе смѣтъ и раскладокъ денежныхъ и натуральныхъ повинностей; т/переложеніе натуральныхъ повинностей въ денежныя и обратно; у/сложеніе безнадежныхъ къ поступленію и неправильно числящихся недоимокъ по сборамъ; ф/повѣрка дѣйствій и утвержденіе отчетовъ Приходскаго Совѣта и разсмотрѣніе жалобъ на Совѣтъ и на должностныхъ лицъ по приходу; х/возбужденіе дѣлъ объ ответственности предсѣдателя, его товарища и членовъ Совѣта, а также остальныхъ должностныхъ лицъ по приходу; і/суждение о поступкахъ членовъ прихода /См. ст. 45./ 57. Приходскому Собранию предоставляется право вносить на уваженіе подлежащихъ установленій ходатайство объ измѣненіи и дополненіи настоящаго устава соотвѣтственно мѣстнымъ условіямъ. 58. Председатель Приходского Собрания предлагает дѣла на обсужденіе, руководить преніями и направляетъ ихъ по возможности, къ общему соглашенію и излагаетъ при- нятые рѣшенія, устраняя отъ обсужденія все выходящее за предѣлы круга вѣдѣнія Собрания. Онъ же наблюдаетъ и за внѣшними порядками Собрания, дѣлаетъ предосте- реженіе нарушителямъ такового, останавливаетъ гово- рящихъ не по очереди, дѣлаетъ предложенія объ удале- ніи изъ Собрания непослушныхъ нарушителей порядка /Ср. ст. 45./ и неблагопристойныхъ. Если и затѣмъ поря- докъ не будетъ восстановленъ, то председатель закры- ваетъ Собрание. 6900 59. Рѣшеніе на Приходскомъ Собраний постановляется про- стымъ большинствомъ голосовъ. Въ случаѣ равенства го- лосовъ, въ силу вступаетъ рѣшеніе, къ которому присо- дияется председатель. 60. Постановленія Приходскихъ Собраний вписываются въ книгу постановленій съ занесеніемъ также звѣдѣній или особыхъ мнѣній, если таковыхъ будутъ предъявлены участниками Собрания. Они составляются, по возможности немедленно и подписываются председателемъ и секрета- ремь Собраний и всѣмъ желающими изъ числа участвова- вшихъ въ рѣшеніи дѣла. 61. Подписанное постановленіе прочитывается прихожанамъ въ церкви или другомъ помѣщеніи въ слѣдующій по под- писанію праздниковъ. На немъ дѣлается надпись о вре- мени объявленія его и каждому, имѣющему право участ- вовать въ Приходскомъ Собрани, предоставляется пра- во снимать копію съ постановленій. 62. О постановленіяхъ Собраний по мнѣнію председателя явно нарушающихъ законы или правила церковные или признаваемыхъ вредными для прихода, председатель не позже семи дней со дня засѣданія, на которомъ состо- ялось такое постановленіе, представляетъ чрезъ вла- гочиннаго на усмотрѣніе епархіальнаго Начальства. 62. Прихожане въ числѣ не менѣе 1/3 присутствовавшихъ на Собрани, недовольные его постановленіемъ могутъ, въ теченіи семи дней со времени объявленія постано- вленія принести чрезъ Приходскій Совѣтъ жалобу Бла- гочинному, который, смотря по обстоятельствамъ дѣла, предлагаетъ приходу или снова пересмотрѣть дѣло въ ближайшемъ Приходскомъ Собрани или же направляетъ постановленіе тотчасъ же на усмотрѣніе Епархіальна- го Архіерея. 64. Каждое постановленіе Приходскаго Собрания въ копии, завѣренной настоятелемъ, сообщается въ недѣльный срокъ Благочинному. 65. Постановленія Приходскаго Собрания по дѣламъ, касаю- щимся выбора церковнаго старости, займовъ и новыхъ соборовъ, приобрѣтенія отчужденія или залога недвижи- мыхъ имуществъ, а также относительно выдающихся мѣро- пріятій по приходу, представляются на утвержденіе Епархіальнаго Архіерея. 66. Постановленія Приходскаго Собрания, относительно ко торыхъ въ теченіи семи дней со времени полученія Благочиннымъ копіи съ постановленія не будетъ заяв- лено Приходскомъ Совѣту протеста ни благочиннымъ ни настоятелемъ прихода/или священником/, ни прихо- жанами/ст. 63./ приводятся въ исполненіе. 67. Постановления Приходского Собрания, требующая утверждения епархиальной или иной власти, приводятся в исполнение не прежде, как по получении надлежащего разрешения. -ЭРТО ГЛАВА VII. О ПРИХОДСКОМ СОВЕТЕ. 68. Для введения церковно-приходских дѣлъ и завѣдыванія приходскимъ имуществомъ избирается Приходской Совѣтъ. Въ составъ Совѣта входятъ всѣ члены причта, церковный староста или его помощникъ, міряне общего пола, избираемые изъ лицъ, имѣющихъ право участія въ Приходскомъ Собрании, въ опредѣленномъ Приходскимъ Собраниемъ числѣ, во всякомъ случаѣ не меньшемъ чи-сла членовъ причта, срокомъ на 3 года. 69. Въ тыхь сельскихъ приходахъ, которые состоятъ изъ многихъ приписныхъ деревень, каждая деревня имѣетъ своего представителя въ Приходскомъ Совѣтѣ, для оно-шенія послѣдняго съ населеніемъ. 70. Ежегодно изъ состава совѣта выбивается одна треть выборныхъ членовъ, первые два года по жребію, а за- тымь по старшинству избранія, и замѣняется новыми членами. Выбывшіе могутъ быть снова избираемы Общимъ Собраниемъ. 71. Въ засѣданіяхъ Приходскаго Совѣта принимаютъ уча- стіе, съ правомъ рѣшающаго голоса, завѣдующіе прихо- дскими учрежденіями, когда разбираются дѣла завѣду- емыхъ ими учрежденій. По распоряженію председателя могутъ быть приглашены въ засѣданіе для представленія объясненій свѣдующія лица, а также прихожане, мнѣніе которыхъ Совѣту представляется желательнымъ выслушать. 72. Всѣ члены Приходскаго Совѣта, кроме дѣлопроизводи- теля, исполняютъ свои обязанности безвозмездно. За исполненіе особыхъ трудовъ, возлагаемыхъ общимъ Со- браніемъ или Совѣтомъ, можетъ быть опредѣляемо имь и вознагражденіе. 73. Да Приходскій Совѣтъ возлагается: а/созывъ Приход- скихъ Собраний, подготовка къ нимъ; б/обсужденіе способовъ исполненія постановленій Собраний и самое исполненіе ихъ; в/завѣдываніе дѣлами приходскаго и крамового хозяйства, имуществомъ и капиталами прихо- да; г/попеченіе объ увеличеніи средствъ храма и при- хода; д/собирание сборовъ установленныхъ Приходскимъ Собраниемъ; е/ежемѣсячное свидѣтельствованіе суммъ и приходо-расходныхъ книгъ; ж/составленіе проектовъ смѣтъ и расходовъ; з/расходованіе сборовъ по смѣтъ и по опредѣленію Собраний; і/выдача полномочій на совершепие имущественныхъ актовъ и на хожденіе въ судебныхъ и другихъ мѣстахъ по дѣламъ храма и прихо- да и по возбужденымъ искамъ, на основаніи постановленій Приходскихъ Собраний; к/избраніе лицъ для за- вѣдыванія вспомогательными учрежденіями прихода и представленіе ихъ на утвержденіе Собрания; л/введеніе списковъ прихожанъ, имѣющихъ право на участіе въ при- ходскихъ Собранияхъ и обязаныыхъ дѣлать взносы на приходскія нужды; м/ревизія отчетности приходскихъ вспомогательныхъ учрежденій; н/обсужденіе степени нужды, оправдывающейся за помощью прихода, и оказаніе этой помощи; заботы объ охранѣ и благополучіи храма, о под- держанім благочиннія во время Богослуженій и крестных ходовъ о приходскомъ кладбищѣ и похоронахъ бѣдныхъ прихожанъ; н/забота о религіозно-нравственномъ обученіи завѣдываніе церковно-приходскими учебными заведеніями, составленіе и представленіе Приходскому Собранію отчетовъ о своей дѣятельности, о денежныхъ оборотахъ и состояніи подвѣдомственныхъ ему частей, заведеній и имущества; п/сбразованіе миссионерскихъ кружковъ р/со- зданіе благотворительныхъ и просвѣтительныхъ учрежденій и кружковъ, пріютовъ богадѣльнь и школъ, учреждаемыхъ Приходскими Собраніями; с/образованіе общества трезвости; т/созданіе библіотекъ, читалень, приходскаго дома; у/образованіе кружковъ по уборкѣ храма; ф/созданіе общества взаимопомощи; х/образованіе приходской пожарной дружины; ц/устройство религіозно-нравственныхъ бесѣдъ и чтеній; ч/устройство приходской пастирки; ш/участие, по приглашенію, на благочинническіхъ уѣздныхъ пастырскихъ собраніяхъ для совмѣстнаго обсужденія приходской дѣятельности и предназначеній Архипастира и Высшей Церковной Власти. 74. Приходскій Совѣтъ избираетъ изъ своей среди казначея и дѣлопроизводителя. ПРИМѢЧАНІЕ 1. Дѣлопроизводитель можетъ быть избранъ изъ прихожанъ, не входящихъ въ составъ Совѣта, по его постановленію. ПРИМѢЧАНІЕ 2. При полученіи дѣлопроизводителемъ со- держанія отъ прихода онъ обязанъ вести приходскую книгу. 75. Въ Приходскомъ Совѣтѣ предсѣдательствуетъ настоятель приходскаго храма, по своему положенію, какъ духовный руководитель прихода, а его товарищемъ можетъ быть избираемъ и мірянинъ. 76. Предсѣдатель Приходскаго Совѣта созываетъ членовъ въ засѣданія совѣта, руководить совѣщеніями слѣдить за исполненіемъ устава, ведеть отъ имени Совѣта письменныя сношенія, за скрѣпомъ дѣлопроизводителя или казначея, по принадлежности, и вообще наблюдать за исполненіемъ постановленій Совѣта и за правильностью дѣлопроизводства. 77. Казначей принимаетъ поступающія суммы и другія пожертвованія, ведеть шуровныя книги приходо-расходную и матеріальную, производить, по постановленію Совѣта, всѣ денежныя операціи и выдачи какъ деньгами, такъ и вещамн, составляетъ годовой отчетъ о движеніи суммъ по приходской кассѣ и вообще завѣдуетъ всей счетною частью. 78. Денежныя суммы свыше 200 рублей, капиталы и процентная бумаги, принадлежащія приходу, хранятся тамъ, гдѣ будетъ указано высшее церковное властью. 79. Дѣлопроизводитель завѣдуетъ письмоводствомъ и всѣмъ перепиской подвѣдамъ прихода, составляетъ, подъ руководствомъ предсѣдателя, протоколы засѣданія Совѣта, а также и общаго Собранія, ведеть списокъ прихожанъ, участующихъ въ общихъ собранияхъ. На его же обязанности лежить составленіе, подъ руководствомъ настоятеля, годичнаго отчета о дѣлахъ въ приходѣ. 80. На членовъ Приходскаго Совѣта возлагаются обязанности: а/помогать во всёмъ своему предсѣдателю-священнику и духовному отцу, въ исполненіи его пастырскаго долга и вести по общему соглашенію Совѣта, порученныя 81. Засідання приходського Совєта созывається председателем по мрь надобности или вельз ствие заявления не менѣе одной трети его членовъ, но во всяком случаѣ ежемѣсячно, въ первыхъ числахъ, и представленіе оставшемся при наличности половины его членовъ, в том числѣ председателя и казначея. 82. Обязанности между членами Совєта распредѣляются по постановленію Совєта. 83. Дѣла подлежащія коллегіальному обсужденію Совєта, решаются по большинству голосовъ; при равенствѣ ихъ голосовъ председателя даетъ перевесъ. 84. Епархіальный Архіерей можетъ производить ревизію приходскаго Совєта, а также всѣхъ подвѣдомственныхъ приходу учрежденій или непосредственно, или чрезъ особо уполномоченное лицо. 85. Каждый членъ прихода имѣетъ право заявить приходскому Совєту, лично или письменно, свои предположения объ улучшеніяхъ и полезныхъ нововведеніяхъ по приходу. Совѣтъ дѣлаетъ по обсужденію таковыхъ заявлений, соотвѣтственное распоряженіе и въ случаяхъ превышающихъ его полномочія, представляетъ на разсмотрѣніе ЭС приходскаго Собрания. 86. Каждый членъ Совєта за дѣйствія, соединенныя съ ущербомъ для имущества прихода, происшедшими отъ злого его умысла или явной нерѣшности, подвергается ответственности установленнымъ въ законахъ порядкомъ. 87. Въ дѣловыхъ снося еніяхъ Церковно-приходскій Совѣтъ пользуется церковной печатью. ГЛАВА VIII. 88. Въ каждомъ приходѣ открывается по постановленію Епархіальнаго Архієрея, въ особомъ здании или въ мѣстахъ, отведенныхъ для церковно-приходскихъ учрежденій, школа, оп. Богослужебная и приходская библіотека, а также дѣтскія лазареты, кассы, конторы, санитарные пункты и прочее. 89. Существующимъ или вновь возникающимъ въ предѣлахъ прихода, на государственныя, земския, общественные или частныя средства учрежденіямъ приходъ можетъ по мѣрѣ надобности оказывать воопомоществованіе изъ своихъ средствъ. ДЛЯ БОЛЬШЕЙ УСПЕШНОСТИ ВЪ ДѢЛѢ ДОСТІЖЕНІЯ РЕЛИГІОЗНОГО ПРОВѢЩЕНІЯ, СОБРАНІЕ ПРИХОДА ОДНОЙ СЛАРХ-И МО ГУТЬ ОБЪЕДИНЯЛОСЬ ВЪ ЕДИНЫМЪ ДЛЯ ВСѢХЪ СКОЛЬКИХЪ ПРИХО- ДОВЪ ОБЩІЯ УЧРЕЖДЕНИЕ ЗАПИСАНІЕ ЭТМИМЪ УЧРЕЖДЕНІЯМИ УСТАНАВЛИВАЛОСЬ ПО СОГЛАШЕНІЮ ПРИХОДСКИХЪ СОБРАНІЙ ОТЪ УТВЕРЖДЕНИЯ СТАРШАГО НАЧАЛЬСТВА ГЛАВА II ПРОСВѢЩЕНІЕ НАСЕЛЕНІЯ 91. Одною изъ важнѣйшихъ задачъ прихода является просвѣ- щеніе и воспитаніе православнаго населенія въ духѣ православной веры и церкви Христовой. 92. Обязанность эту приходъ осуществляетъ главнымъ обра- зомъ чрезъ свои церковно-приходскія школы/училища и учрежденія внѣшкольной религіознаго просвѣщенія наро- да, а также путемъ содействія таковому просвѣщенію и воспитанію и въ другихъ школахъ, въ которыхъ обучается православное населеніе прихода. 93. Въ церковно-приходскихъ училищахъ,кромѣ обязательна- го преподаванія законовъ Божіи богослужебнаго языка и це- рковнаго пѣнія, изучаются и всѣ другіе общеобразователь- ныя предметы по программамъ не ниже программы началь- ныхъ школъ министерства народного просвѣщенія. 94. Обученіе закону Божію въ церковно-приходскомъ учили- щѣ держится на обязательномъ приходскаго священника, а ес- ли ихъ въ приходѣ нѣсколько то на обязанности одного изъ священниковъ по избранію приходскаго Собранія. При эту обязанность обученіе Закону Божію въ церковно-при- ходскомъ училищѣ подъ руководствомъ и отвѣтственности священника можетъ быть поручено Приходскимъ Собраніемъ или клирику или учащему въ школѣ, или другому лицу. 95. Церковно-приходскія училища находятся въ вѣдѣніи при- хода приходскаго Собранія открываетъ и закрываетъ учи- лища и выбираетъ таль церковно-приходскихъ училищъ рѣша- етъ вопросы о расширеніи школьныхъ программъ, изыскива- етъ средства содержанія, утверждаетъ хозяйственныя смы- лы и приваряетъ вмѣдленнѣ ихъ. 96. Исполнительнымъ органомъ Приходскаго Собранія по отно- шенію къ учрежденіямъ дѣламъ является Приходскій Совѣтъ. 97. Въ кругу обязанностей приходскаго Совѣта по завѣдыванію всѣмъ церковно-приходскимъ училищами входитъ избраніе кан- дидатовъ/кандидатокъ на учительская должность изъ лицъ, обладающихъ въ обученіи и воспитаніи дѣтей и преданныхъ Церкви Избранное Совѣтомъ лицо при соглашеніи настояте- ля церкви допускается къ исправленію своихъ обязанно- стей окончательное утвержденіе зависитъ отъ подлежащей церковной власти, увольненіе учащихся отъ должности дѣла- ется Совѣтомъ съ утвержденія подлежащей церковной власти 98. Ближайшее завѣдываніе каждымъ училищемъ ввѣряется шко- льному Совѣту. 99. Школьный Совѣтъ состоитъ изъ священника, представителей отъ родителей учащихся, въ числѣ не болѣе одной трети всего состава школьнаго Совѣта, двухъ отъ прихода по из- бранію Приходскаго Совѣта, изъ попечителя, если таковой имѣется, и учащихся въ школѣ.председатель Школьнаго Совѣ- та избирается Приходскимъ Совѣтомъ. 100. Церковно-приходская училища содержатся /на церков- ный и приходский средства/ пособия от казны, от зем- ских городских и других общественных и частных учреждений на пожертвования отдельных лиц, посту- пления из других источников и 2/на общепархіаль- ных церковно-школьных средства. изысканье Общедирк- альных средств поступлене и порядок расходовані ихъ устанавливается Епархиальнымъ Собраниями/духо- венства и мѣрлань/. 101. Для открытія и содержанія церковно- приходскихъ учи тищъ смещные приходы въ малыхъ удосовъ, могутъ обе- дняться въ отдѣльные союзы. 102. Приходское Собрание имѣетъ право вводить въ приход своему училищь обученіе ремесламъ поделоводству, садо- водству, пчеловодству, огородничеству и т. п. 103. По мѣрѣ средствъ и надобности въ приходахъ могутъ открываться профессиональныя школы, какъ то: сельско- хозяйственные ремесленныя рукодельныя и другія или же дополнительные классы при начальныхъ школахъ об- щеобразовательные и специальные, съ обезпеченіемъ въ нихъ надлежащаго преподаванія Закона Божія. 104. Въ целяхъ выполненія обязанностей по христіанскому просвѣщенію и воспитанію православнаго населенія при- ходу предоставляется учреждать и содержать благотво- рительныя братства, дровол-хранилища/музей/, народные просвѣтительныя дома, библіотеки, читальни, дополнитель- ныя училища и классы, курсы для подростковъ и взрос- лыхъ/катихизаторскіе, пѣвческіе, общеобразовательные профессиональныя/, дѣтския сады и всякая другая про- свѣтительная и воспитательная учрежденія. 105. При каждой приходской церкви должна быть въ членамъ священника церковная библіотека не только изъ бого- служебныхъ книгъ, но и изъ нужныхъ для вливія въ це- ляхъ расширенія и углубленія богословскихъ знаній его и изъ книгъ, полезныхъ для прихожанъ религіозно- нравственныхъ и церковно-историческаго содержанія. Библіотека эта должна учреждаться и пополняться на средства церкви и на пожертвованія прихожанъ. Кроме духовныхъ книгъ слѣдуетъ имѣть отдѣлъ изъ книгъ свѣт- скихихъ авторовъ. 106. Въ тѣхъ сельскихъ приходахъ, которые состоять изъ нѣ- сколькихъ приписныхъ деревень надлежитъ обзавестись такъ называемыми "летучими библіотеками" для снабженія сель и деревень такими чтеніем, которое составляетъ потребность времени. Летучія библіотеки должны состо- ять изъ листковъ, брошюръ и книжекъ, которые бы отвѣ- чали на всѣ современные и духовные запросы народа. Въ каждой сколіотеке можно имѣть отъ 30 до 40 номе- ровъ не одинакового содержанія и отолького библіоте- чекъ, сколько имѣется отдѣльныхъ селеній въ приходѣ. Целью Приходскаго Совѣта изъ этихъ сель и деревень должны выдать библіотечками раздавать ихъ для чтенія и по прошествіи известнаго срока опять собирать и по- редавать соседней деревни. Совершая кругоборотъ, оби- ліотеки будутъ постоянно возвращаться къ священнику, который замѣняя ихъ новыми брошюрами и листками опять будетъ направлять въ селенія. 107. Указанія въ предшествующей статьѣ просвѣтительныя учрежденія находятся въ завѣдываніи и управленіи При- ходскаго Совѣта. ГЛАВА X. О ХРАМОВОМЪ И ПРИХОДСКОМЪ ИМУЩЕСТВѢ 109. Къ имуществу храма относится: а/здание храма со всѣми принадлежностями, а также приписные храмы, молитвенные дома и часовни; б/все что жертвуется въ пользу храма, что присоединяется къ алтарю Господню какъ напримѣръ предметы, необходимые для церковнаго употребленія; в/прижимое и недвижимое имущество, пожертвованное на благосустроеніе храма; г/деньги поступающія въ храмъ изъ разныхъ источниковъ: а именно: орочная прибыль, круженные и кошельковые сборы, остатки суммъ отъ прежнихъ доходовъ, доходы съ недвижимыхъ имѣній и оброчныхъ статей и отъ продажи мѣстъ на приходскихъ кладбищахъ и разныя мелочныя доходы; д/движиное и недвижиное имущество и капиталы, числившіеся до дня изданія сего положенія въ притворѣми, и е/движиное и недвижимое имущество и капиталы жертваемые, или завѣщанные именно храму въ пользу" или въ собственность храма, хотя бы и съ спеціальнымъ назначеніемъ на благотворительныя и просвѣтительныя нужды прихода и на содержаніе причта. ПРИМѢЧАНІЕ. Доходами приписныхъ храмовъ, молитвенныхъ домовъ и часовенъ обезпечивается ихъ содержаніе и ремонтъ. 110 Имущество приходское составляется изъ всякаго движимаго и недвижимаго имущества и капиталовъ, поступающихъ на удовлетвореніе религіозно-просвѣтительныхъ и благотворительныхъ нуждъ прихода. Сюда относятся: а/добровольные взносы, круженые сборы въ предѣлахъ прихода, б/добровольные сборы по подписнымъ листамъ, г/добровольные сборы съ прихожанъ налужу; д/доходы отъ принадлежащихъ приходу недвижимыхъ имѣній, е/доходы отъ оброчныхъ и арендныхъ статей и ж/сборы по постановленіямъ общаго Приходскаго Собранія. III. Управленіе и распоряженіе храмовымъ и приходскимъ имуществомъ и капиталами возлагается на Приходское Собрание и Приходской Совѣтъ, согласно настоящему Положенію, съ ограниченіями, указанными въ послѣдующихъ статьяхъ. 112. Недвижимое храмовое имущество можетъ быть пріобрѣтаемо по постановленію Приходскаго Собранія на средства храмовыя, безъ особаго разрѣшенія въ предѣлахъ суммы, дозволяемой къ расходу епархіальною властью; продажа недвижимаго храмового имущества, отчужденіе его, обмѣнъ, отдадча подъ залогъ, сдача въ аренду на срокъ свыше трехъ лѣтъ, а также отдача на пра- вѣ застройки производится съ разрѣшенія Высшей Церковной Власти. ПРИМІЧАННЯ Здання храмовъ молитвенныхъ домовъ и часо- венъ не могутъ быть отдаваемы въ залогъ. 112. Лекціяны суммы и доходы, принадлежащіе храму должны бытъ входящими указаніемъ въ ст. 109-й и пд е настоящей главы на содержаніе причта и согласно спеціальному наз- начению же толкуются въ ст. 124. Государственныя доходы, входящія въ так- ой необходимости пособій членамъ причта при сьм Прихо- дское Собрание можетъ самостоятельно производить эти рас- ходы въ предѣлахъ установленныхъ Епархиальнымъ Собраніемъ. Расходы же, превышающіе эти предѣлы, производятся отъ особаго каждый разъ разрѣшенія епархиальной власти. Денеж- ныя храмовыя суммы расходуются также и на обще-церков- ныя и обще-епархіальные нужды. ПРИМІЧАНІЕ Размѣры расходовъ изъ храмовыхъ суммъ съ ка- ждой церкви на обще-церковныя и обще-епархиальныя ну- ды опредѣляются Епархіальнымъ Собраниемъ духовенства и міранть. 113. Храмовыя суммы, а также имущество отъ епар- хіальной власти, митрическія книги и другіе церковныя до- кументы и вещи въ нихъ содержатся требо-испрашенія не только для лицъ принадлежащихъ къ домамъ и учрежденіямъ, при которыхъ существуютъ эти храмы но и для посторонних привлекаются въ участіе изъ обладанія на общее-церковныя и обще-епархіальные нужды направлены съ приходскими храмами 114. Приходское имущество во всѣхъ его видахъ можетъ быть прі- обрѣтено, продаваемо, отчуждаемо, обмѣниваемо, отдаваемо въ залогъ сдѣлано въ аренду и подъ застройку по постанов- ленію Приходскаго Собранія. 115. Копненное въ постановленіи Приходскаго Собрания по управ- ленію храмовымъ и приходскимъ имуществомъ возлагается на Приходской Совѣтъ который выдаетъ тевидимы дѣлами и кому поручается также непосредственное завѣдываніе при- ходскимъ имуществомъ, представленіе отъ имени прихо- да во всѣхъ необходимыхъ случаяхъ заключенія отъ имени прихода договоровъ, изображеніе и уполномочіе повѣренныхъ, какъ по судебнымъ дѣламъ и по другимъ дѣламъ прихода. 116. Въ случаѣ выдѣленія какой либо части прихожанъ изъ об- щаго прихода отдѣльной не могутъ представлять никаких правъ на приходское имущество оставляющаго прихода. 117. Въ случаѣ упраздненія самостоятельнаго прихода всякое приходское имущество поступаетъ въ вѣдѣніе того прихода, къ которому управлявшій приходъ присоединяется. 118. Храмовое и приходское хозяйство ревизуется Взагочиннымъ 119. Приходской Совѣтъ составляетъ описи всѣхъ движиимыхъ и недвижимыхъ имущества и капиталовъ храма и прихода; описи эти составляются въ двухъ экземплярахъ изъ коихъ одинъ хранится на мѣстѣ, при дѣлахъ Приходскаго Совѣта, а другой передается въ Епархиальное Управленіе. 120. Отчеты о расходованіи приходскаго имущества и капиталовъ представляются Приходскимъ Собраниемъ епархиальной вла- сти, для сдѣланія въ установленномъ порядкѣ. 121. Годовой отчетъ прихода и расхода по храмовому имуществу составляются Приходскими Совѣтами и утверждаются Прихо- дскимъ Собраниемъ, если онъ не выходитъ изъ предѣловъ суммы установленной епархиальною властью; въ случаѣ же превышения этой суммы, сметы утверждаются епархиальною властью. ПРИМІТЧАННЯ. Порядок составленія смѣти указывается Інархіальнъ- ною Властью. 122. Приходское Собрание можетъ ходатайствовать чрезъ Приход- скои Совѣтъ крдзъ епархіальной властью объ отчисленіи частй свободныхъ храмовыхъ суммъ или смѣтныхъ остатковъ на нужды при- ходскихъ учрежденій. 123. Приходъ самъ опредѣляетъ порядокъ и нормы обложенія денеж- наго и натурого (ст.57),съ правомъ для отдѣльныхъ прихожанъ за- мѣны обложенія од ного рода другимъ,при согласи на это Приход- скаго Совѣта 124. Раскладка натуральныхъ повинностей производится тѣмъ же порядкомъ,какъ и повинности денежной. 125. Всякий желающій отбывать установленную повинность натуго, можетъ внести внредь заранѣ опредѣленную сумму.Въ этихъ видахъ приходское собраніе при самомъ установленіи повинности опредѣ- ляетъ стоимость или рабочаго дня,или опредѣленно? единицы въ зависимости отъ рода повинности и не свыше существующей цѣны на соотвѣтственныя работы въ данноі мѣстности. 126. Приходскому Собранию предоставляется право примѣнять къ неисправнымъ плательщикамъ приходскихъ налоговъ,какъ мѣры воз- дѣйствія: увѣщаніе,лишеніе права участія въ приходскихъ собраніях (45 и 56) 127. Правила о веденіи книгъ и отчетности ко взиманію повинносте составляются Інархіальному Властью. ГЛАВА ХІ О СОБОРНЫХЪ ХРАМАХЪ. 128. Въ каждомъ епархіальномъ городѣ одинъ изъ храмовъ именует- ся каѳедральнымъ соборомъ мѣстнаго Інархіальнаго Архіерея; въ каждомъ городѣ одинъ ихъ храмовъ именуется уѣзднымъ соборомъ, 129. При каѳедральныхъ соборахъ могутъ существовать приходы и въ такихъ случаяхъ содержаніе храмовъ и причта осущестлюются средствами прихода; при недостаточности же ихъ участія въ изи- 135. Число выборных членов Соборного Совета определяется епархиальным властью. 136. Хозяйством безприходных кафедральных соборов заведует Соборный Совет и двое уполномоченных, избранных для ежемесячного освидетельствования денежных сумм собора. 137. В остальном Соборные Советы действуют по правилам Приходских Советов. 138. Повёрка суммы безприходного кафедрального собора должна происходить ежемесячно в присутствии двух уполномоченных, избранных теми Собраніем представителей городских приходов, которое выбирает церковного старосту, при участии причта кафедрального собора. 139. Имущество кафедральных соборов ревизуется епархиальным властью не менее одного раза в три года. Всё расходы по Собору производятся по счёту, утверждаемой Епархиальным Архіереем. 140. Церковный староста кафедрального собора представляет годовой отчёт о расходовании денежных сумм собора непосредственно Епархиальному Архіерею. ГЛАВА XII. О КЛАДБИЩЕНСКИХ ХРАМАХ И КЛАДБИЩАХ. [41. Места погребения православных христиан, или кладбища, состоят в владении Церкви и на её попечении. [42. Кладбищенские храмы, имеющие свой приход, а равно кладбищенские храмы и кладбища состоящие при приходском храме, управляются Приходскими Советами. [43. Если таковыя кладбища обслуживаются население нескольких приходов или целого города, то в управление ими участвуют вместе с Приходским советом по одному представителю от каждого из приходов, по избранию Приходских Советов. ПРИМЧАНИЕ. В столицах и вообще в тѣх городах, где приходов очень много, в управление кладбищами вместо представителей отъ приходов входить представители отъ благочиния, в котором кладбище состоит, в число определяемом Епархиальным Советом, и кроме того, два представителя отъ городского самоуправления. [44. Кладбища съ храмами безприходными, имеющими особый причт, обслуживающий население городов, управляются кладбищенскими Советами, под председательством настоятеля местного храма, в составе причта и церковного старосты, двух представителей мѣстнаго Братства, если оно имется при кладбище, и двухъ представителей отъ благочиния, в котором кладбище состоит. ПРИМЧАНИЕ. В других городах/гдѣ часть доходов съ кладбищ поступаетъ въ пользу Попечительства о бедных духовного звания, в составе Советов по управлению кладбищами входять по два представителя отъ названнаго Попечительства по его избранию. [45. При городских кладбищах могут быть учреждаемы особия Братства или Попечительства съ целью оказания содействія в благоустройстве и охранѣ кладбища. [46. Кладбища при учрежденіях, имеющих свои храмы, управляются на основаніи правилъ для домовыхъ храмовъ установленных. ПРИМІЧАННЯ. Правило это не распространяется на храмы и кладбища монастырскія. I47. Открытіе православныхъ кладбщцъ и устройство на нихъ хра- мовъ и часовенъ совершается не иначе, какъ съ разрѣченіи мѣстной епархіальной власти, которая съ своей стороны так- же можетъ открывать православныя кладбища и сооружать на нихъ храмы и часовни. I48. Учреждения, открывающія кладбища, передаютъ ихъ въ вѣдѣніе Церкви и въ случаи построенія храма и назначенія причта обязаны объезжать обезпечить причтъ кладбищенскаго храма еже- годнымъ ассигнованіемъ и квартирами, впредь до того време- ни, когда причтъ будетъ достаточно обеспеченъ доходами съ кладбища, съ капиталовъ, оброчныхъ и арендныхъ статей. I49. Новыя кладбища при самомъ устройствѣ и свободныя мѣста на старыхъ кладбщцахъ должны быть раздѣлены на участки, клад- бища должны содержаться въ должномъ порядкѣ. I50. Приходамъ, Кладбищенскимъ Совѣтамъ и учрежденіямъ, содержа- щимъ кладбище, предоставляется опредѣлять плату за мѣста для погребенія и отводить безплатныя для бѣдныхъ мѣста. В. СЕЛЬСКІЯ КЛАДБИЩА. I51. Въ каждомъ православномъ сельскомъ приходѣ полагается клад- бище для погребенія умершихъ. ПРИМѢЧАНІЕ 1. Въ потребныхъ случаяхъ могутъ быть устройе- мы въ приходахъ не одно, а два и болѣе кладбищъ. ..ПРИМѢЧАНІЕ 2. Храмоздатели и члены причта имѣютъ право быть погребены при храмѣ съ согласія Приходскаго Совѣта. ПРИМѢЧАНІЕ 3. На православномъ кладбищѣ погребеніе ино- вѣрцевъ и Еретиковъ не допускается. I52. Мѣсто подъ кладбище пріобрѣтается приходомъ, въ потребныхъ же случаяхъ можетъ быть отведено порядкомъ, для отчужденія недвижимыхъ имуществъ на государственныя и общественныя надобности установленнымъ . I53. Новыя кладбища устраиваются съ соблюденіемъ всѣхъ условій, установленныхъ установомъ врачебными и санитарными правилами. I54. Всякая пастыба скота на кладбищѣ воспрещается и кладбища до- лжно быть достаточно ограждено дабы скотъ не могъ заходить извнѣ. I55. Наблюдение за тѣмъ, чтобъ кладбища сельскія содержались въ опрятности и въ приличномъ видѣ, соотвѣтственно христіанско- му долгу памяти о въ вѣрь скончавшихся, возлагается на нас- стоятеля храма и Приходскій Совѣтъ. I56. За мѣста на кладбищѣ можетъ быть взимаема въ пользу храма плата, устанавливаемая Приходскимъ Собраніемъ. ГЛАВА III. О СОЮЗАХЪ ПРИХОДОВЪ. I57. Для большей успѣшности въ дѣлѣ достиженія религіозно-прав- ственныхъ и церковно-общественныхъ цѣлей, приходы епархіи могутъ объединяться въ Союзы. I58. Членами Союзовъ могутъ быть самостоятельныя приходы, право- славно-христіанскія общества, общества трезвости, братства, а также управленія и причты домовыхъ церквей. I59. Союзы приходовъ могутъ пріобрѣтать и отчуждать движимое 160. Дѣлами созыва вѣдатъ : Общее Собрание, какъ распорядительный органъ, и Союзный Совѣтъ, какъ органъ исполнительный. 161. Мѣстный Епархіальный Архіерей состоитъ почетнымъ предсѣдателемъ Созыва приходовъ, а мѣстные Викарные Архіереи - почётными членами Созза. 162. Общее Собрание составляется изъ настоятелей приходовъ и домовыхъ церквей и представителей, избранныхъ Приходскими Собраніями и другими учрежденіями, входящими въ Союзъ, срокомъ на одинъ годъ. 163. Почетный предсѣдатель и почетные члены Созза участвуютъ въ Общихъ Собранияхъ лично за себя; всѣ же остальные члены-въ качествѣ представителей отъ избравшихъ ихъ учрежденій. 164. Общее Собрание Созза избираетъ изъ своей среды предсѣдателя, который исполняетъ обязанности по предсѣдательствованію въ отсутствіе почетнаго Предсѣдателя или въ его присутствіи по его порученію. 165. Каждый членъ Созза долженъ быть извѣщенъ, по меньшей мѣрѣ за недѣлю, о днѣ, часѣ и мѣстѣ Общаго Собрания, а равно предметахъ, подлежащихъ обсужденію. 166. Общее Собрание созывается Совѣтомъ Созза или по собственному почтну, или по ходатайству одного или нѣсколькихъ Приходскихъ Совѣтовъ, или по предложенію Епархіальнаго Архіерея. 167. Общее Собрание признается состоявшимся при участіи въ немъ не менѣе 1/3 его членовъ. Если въ назначеный для Общаго Собрания день соберется менѣе 1/3 членовъ, Представителей. Со- брание назначается на слѣдующій день и считается состоявшимся при всякому числѣ членовъ, о чемъ должно быть сдѣлано напоминаніе при извѣщеніи членовъ. Поставленія Собрания признаются дѣйствительными независимо отъ числа присутствующихъ на Собрани, но лишь въ отношеніи тѣхъ дѣлъ, для рѣ- шенія коихъ было созвано Общее Собрание. 168. Общее Собрание, кромѣ разсмотрѣнія дѣлъ, касающихся религіозно-нравственныхъ и церковно-общественныхъ предметовъ, опредѣляетъ: а) доли участия отдѣльныхъ членовъ Союза въ расходахъ Созза; б) порядокъ дѣйствія Сознаго Совѣта съ соотвѣтствующими наказами: в) утверждаетъ годовые сметы прихода и расхода Созза; г) утверждаетъ годовыя отчеты Совѣта; д) опредѣляетъ условия вступленія въ Соззъ новыхъ членовъ: е) отмѣняетъ Совѣтъ, пріобрѣтаетъ и отчуждаетъ, отдается и принимаетъ въ заемъ движимое и недвижимое имущество Созза; ж) разрѣшаетъ Совѣту выдачу долговыхъ обязательствъ и приёмъ таковыхъ отъ должниковъ Созза; з) опредѣляетъ условія выхода изъ Союза отдѣльныхъ членовъ и въ случаѣ полной ликвидации Созза опредѣляетъ дальнѣйшее назначеніе принадлежащаго Совзу имущества. ПРИМѢЧАНІЕ. ДѢЙСТВІЮ ЭТОЙ СТАТЬИ НЕ ПОДЛЕЖАТЪ ПРАВИЛА О ПОЧЕТНОМЪ ПРЕДСѢДАТЕЛѢ И ПОЧЕТНЫХЪ ЧЛЕНАХЪ. 169. Общее Собрание избираетъ изъ своей среды Комиссіи для подготовки докладовъ Собранию и Ревизіонную Комиссію для по- вѣрки отчетности Совѣта и ревизіи учрежденій, подвѣдомыхъ Союзу. 170. Союзный Совѣтъ избирается Общимъ Собраниемъ срокомъ на годъ въ числѣ членовъ, установленномъ Собраниемъ. 171. Союзный Совѣтъ избираетъ изъ своей среды предсѣдателя, его товарища, казначея и секретаря. 172 Советъ вѣдаемъ всѣми дѣлами Совза исключая тѣхъ,которыя предоставлены Общему Собранию Въ частности его вѣдѣнію подлежатъ: увѣдомленіе текущихъ дѣлъ и оношеній съ членами и посторонними лицами т учрежденіями; О принятіи заседаній о желаніи поступить въ члены Совза и опредѣленіи числа представителей т. пракодовъ, входящихъ въ Совзъ в/ совзъ очередныхъ въ подлежащихъ случаямъ чрезвычайнымъ Общихь Собраний Совза г/прадварительное обсужденіе всѣхъ вопросовъ вносимыхъ на разсмотрѣніе Общаго Собрания -д/ составленіе сметы и годового отчета Совзаи периодическія обзоры дѣятельности всей приходовъ Совза; е/приглашеніе и увольненіе служащихъ привлеченіе сотрудниковъ и руководство текущей дѣятельностью Совза ж/избраніе председателя Совѣта, его товарища назначенія и секретаря з/обсужденіе и разрѣшеніе предположеній и развитія дѣятельности Совза согласно сему уставу разработка плана дѣятельности и составленіе наказовъ и разрѣшеніе предположеній о производствѣ сверхсмтныхъ расходовъ и о продлѣніи дивидендовъ Совза на сумму отъ ста до пятистоть рублей, включительно всякаго рода контрактовъ обрaщеніе Совза съ ходатайствами къ государственной или церковной власти иведен.в гражданскаго опора Совза съ другими лицами и т. п 173 Сознанный Советъ ведетъ свои оношенія отъ имени Совза. 174 Совзъ приходовъ имѣеть свою печать. 175 Совзъ ежегодно сообщается отчетъ о своихъ дѣйствіяхъ всходящимъ въ составъ Совза приходамъ и представляетъ Епархиальному Архіерею. 176.Епархиальный Архіерей, если усмотритъ, что Совзъ уклонился отъ постановленныхъ ему цѣлей и задачъ дѣлатьСовѣту напоминаніе еслв Совѣтъ продолжаетъ действовать въ томъ же направленіи.то озвываетъ Общее Собрание и предлагаетъ вопросы на его обсужденіе; если Общее Собрание приметъ постановленіе, съ которымъ Епархиальный Архіерей не можетъ согласиться, то онъ имѣеть право пристановить приведеніе въ исполненіе означенаго постановленія и дѣло переносится на разсмотрѣніе Высшей Церковной Власти; неотложныя рaпоряженія при семъ дѣлаются Архіереемъ. 177.Настоящее положеніе о Совзахъ приходовъ является примѣрнымъ; по постановленію Общаго Собрания Совза въ составѣ Совза могутъ быть вносимы, съ утвержденія епархиальной власти, дополненія и измѣненія. 19 мая 1926 г. а. 177 Иисусованичку І. Моні- ситру Курдюк Чеславі дамь Уважу І. Липі Иисусованичи! Вами Львову! Міліцейсьтво в Уснові зама в тензінній раз цивилізувало до смигачних історичних погряз своєї діяльності міз рок Дупель- рії. І цім джиновером утворення Українського Священного Синоду займає має занять поважне місце, Вищій місця звітався до Вас, Чисоноватський Уваж Львову, не вдомаєм написав істотну замову про заступання і поручив ділянки Узей. свою Службового Синоду, що було під час Вашого виїзду на на розі Миколаєвська-Терноваць. З уважанням до Вас молюся, Миколай Терновець, 18 лютого 1921 р. м. Тернопіль ПОЛОЖЕНІЕ ОБЪ ЕПАРХІАЛЬНОМЪ УПРАВЛЕНІИ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ НА УКРАИНѢ ВТ ВЕРДЕННОЕ ОПРЕДЕЛЕНІЯМИ ВСЕУКРАИНСКАГО ЦЕРКОВНАГО СОБОРА ВЪ КІЄВѢ ОТЪ 17/30 НОЯБРЯ, 19 НОЯБРЯ-2 ДЕКАБРЯ, 24 НОЯБРЯ-7 ДЕКАБ- РЯ И 30 НОЯБРЯ-13 ДЕКАБРЯ 1918 ГОДА. ГЛАВА I. ОБЪ ЕПАРХІИ, ЕЯ УСТРОЙСТВѢ И УЧРЕЖДЕНИЯХЪ. I.Епархіей именуется часть Православной Церкви на украинѣ, ка- нонически управляемая Епархіальнымъ Архіереемъ. 2.Границы епархіи опредѣляются высшею церковною властью. 3.Въ каждой епархіи существуетъ особые органы епархіальнаго управленія и епархіальнаго суда, дѣйствующіе на основаніи ус- тановленныхъ о нихъ Правилъ. 4.Основанія епархіальнаго управленія и суда суть: а/Священное Писаніе, б/Догматы Православной Вѣры, в/Каноны Святыхъ Апосто- ловъ, Святыхъ Соборовъ Святыхъ Отцовъ и г/действующіе церко- вные законы и законы государственныя, не противорѣчащіе осно- вамъ церковнаго строя. 5.Въ каждой епархіи въ непосредственномъ вѣдѣніи Епархіальнаго Архіерея состоитъ Епархіальный Совѣтъ. 6.Въ отношеніи управленія епархія раздѣляется на благочинничес- кіе округа, которые находятся въ вѣдѣніи Благочинныхъ, дѣйст- вующихъ вмѣстѣ съ состоящими при нихъ Совѣтами. 7.Каждый благочинническій округъ заключаетъ въ себѣ нѣсколько приходовъ, существующихъ на основаніи Положенія о приходѣ. 8.Для утвержденія и распространенія православной вѣры и для борьбы съ противными ей учениями учреждается въ епархіи Мис- сія, Братства и Общества, дѣйствующія на основаніи особыхъ Ус- тавовъ и Правилъ, подъ непосредственнымъ руководствомъ Епар- хіальнаго Архіерея. 9.Подъ непосредственнымъ же руководствомъ Епархіальнаго Архіе- рея состоятъ существующія въ епархіи духовно-учебныя заведе- нія, церковныя школы и иные епархіальныя учебныя заведенія /училища пастырства, псаломщическія, пѣвческія школы, курсы и другія/, дѣйствующія на основаніи своихъ Уставовъ и Положеній 10.Въ каждой епархіи существуетъ Епархіальное Попечительство о однихъ духовнаго званія и учреждаются обсервантны, пріюты и другія благотворительныя заведенія, дѣйствующія на основаніи особыхъ Уставовъ и Положеній также подъ непосредственнымъ руководствомъ Епархіальнаго Архіерея. II.Духовенству епархіи предоставляется, подъ непосредственнымъ руководствомъ Епархіальнаго Архіерея, учреждать эмеритальныя, создавать, похоронныя и иные взаимопомогательныя организаціи на основаніи утверждаемыхъ подлежащемъ церковною властью Ус- тавовъ, Правилъ и Положеній. 12.Въ епархіи должны быть устройства свѣчные заводы и иныя цер- ковно-хозяйственныя учрежденія. ПРИМѢЧАНІЕ.Право устраивать свѣчные заводы и иныя цер- ковно-хозяйственные учрежденія принадлежитъ исключитель- но епархіальной власти. [3. В каждой епархіи дѣйствуетъ на основаніи особаго Устава епархіальный церковно-археологическія, церковно-иконописныхъ- инструментовъ историческія и церковно-пѣвческія Общества и существуетъ епархіальный Древлехранилище. 4. В каждой епархіи на основаніи особаго Положенія существуетъ Епархіальный Ревизіонный Комитетъ, избираемый Епархіальнымъ Со- браніемъ. ГЛАВА II. ОБЪ ЕПАРХІАЛЬНОМЪ АРХІЄРЕѢ. [5. Епархіальный Архієрей, по преемству власти отъ Святыхъ Апосто- ловъ, есть представитель мѣстной Церкви, управляющій епархіею при соборномъ содѣйствіи клира и мірянъ. [6. Избраніе епархіальнаго Архієрея производится слѣдующимъ обра- зомъ. По освобожденіи епархіальной каѳедры, прежде замѣщенія ея, Архієрей округа, или, при отсутствіи округовъ, Священный Соборъ Епископовъ Украинской Церкви составляетъ списокъ кандидатовъ, въ который послѣ каноническаго одобренія включается и канди- даты, указанные епархіей. По обнародованіи въ епархіи списка как дидатовъ, Архієрей округа или Архієрей Священный Соборъ, клиръ и міряне епархіи совѣстно производятъ по особымъ Правиламъ вы- боры кандидата, голосуя одновременно всѣхъ, указанныхъ въ спискѣ, при чемъ получившій не менѣе 2/3 голосовъ считается избран- нымъ и представляется на утвержденіе Высшей Церковной Власти. Если никто изъ кандидатовъ при таковомъ голосованіи не полу- читъ указаннаго большинства голосовъ, то производится новое го- лосованіе о каждомъ изъ кандидатовъ, указанныхъ первымъ голосо- ваніемъ, въ отдѣльности, и Высшей Церковной Власти представляют- ся кандидаты, получившіе не менѣе половины избирательныхъ го- лосовъ. ПРИМѢЧАНІЕ I. Въ исключительныхъ и чрезвычайныхъ случаяхъ, каковы, напр. трижды несостоявшіяся выбора, или насильственная смерть Епископа и т. п., допускается назначеніе Архієреевъ Соборомъ Украинскихъ Епископовъ съ утвержденія Патріарха. ПРИМѢЧАНІЕ 2. Въ епархіяхъ, гдѣ должна быть широко развита миссіонерская дѣятельность и произвести значительное число инородческаго населенія, Епархіальный Архієрей долженъ быть избираемъ изъ кандидатовъ, опытныхъ въ миссіонерскомъ дѣлѣ, при неосуществленіи этого, въ таковыхъ епархіяхъ Архієреи мо- гутъ быть назначаемы Высшей Церковной Властью. ПРИМѢЧАНІЕ 3. Въ заграничныхъ миссіи Архієрей назначается Священнымъ Соборомъ Епископовъ. 17. Кандидаты въ Епархіальные Архіереи изъ лицъ, не имѣющихъ епи- скопскаго сана, избираются въ возрастъ не моложе 35 лѣтъ изъ монашествующихъ или не обязанныхъ бракомъ лицъ благого духа- венства и мірянъ, при чемъ для тѣхъ и другихъ обязательны об- леченіе въ рясофорь, если они не принимаютъ постриженія въ мо- нашество. Избираемый кандидатъ долженъ соответствовать высоко- му званію Епископа по образованію, богословскимъ знаніямъ и нравственнымъ качествамъ. 18. Архієрей пребываетъ на каѳедрѣ пожизненно и оставляетъ ее тол- ко по церковному суду или по постановленію Высшей Церковной Власти; въ случаяхъ, указанныхъ выше въ примѣчаніяхъ къ ст. 16. 19. Архієрей пользуется, по Вожественному полномочію, всемъ полното- церархическаго власти въ дѣлахъ вѣро-и-право-ученія, священно- дѣйствія и пастырскаго душепопеченія. 20. Епархіальному Архієрею принадлежитъ преимущественное право по чине и направляющее руководство по всѣмъ сторонамъ епархіаль- ной жизни. 21. Епархіальному Архієрею принадлежить наблюдение за преподава- ніемъ Закона Божія въ святыхъ учебныхъ заведеніяхъ. 23. Безъ соглася Епархіальнаго Архіерея ни одно рѣшеніе орга- новъ епархіальнаго управленія не можетъ быть проведено въ жизнь. 24. Епархіальному Архіерею предоставляется право награждать до- стоинствъ и достойно послужившихъ священно-церковно-служи- телей епархіи установленными наградами. 25. Архіерея привлекать право непосредственнаго отеческого воз дѣйствія и вмешанія/примѣнительно къ Уставу Духовныхъ Кон- систорій въ раздѣлъ объ архіерейскомъ судь/. 26. Для настолько-приходскаго вѣдѣнія, разрѣшеніе конкъ предо- ставлено непосредственно усмотрѣнію Епархіальныхъ Архіе- реевъ, обращается къ исполненію въ Канцеляріи при Архіерея. 27. При Епархіальномъ Архіерея состоять личный его секретарь и Канцелярія. 28. Епархіальному Архіереямъ предоставляется отлучаться изъ свое- ихъ епархій по уважительнымъ причинамъ на срокъ не болѣе 14 дней, не испрашивая предварительнаго разрѣшенія Высшего Цер- ковной Власти; но болѣе же продолжительный срокъ Архіерея ис- правляетъ таковое разрѣшеніе. 29. Содержаніе Епархіальныхъ Архіереевъ опредѣляется Высшею Цер- ковною Властью. 30. Епархіальные Архіереи при оставленіи службы имѣютъ право на полученіе пенсіи въ установленномъ закономъ размѣрѣ. ГЛАВА III. ОБЪ ЕПАРХІАЛЬНОМЪ СОБРАНІИ. 31. Всемимъ органомъ, при содѣйствіи котораго Архіерея управля- еть епархіей, является Епархіальное Собрание. 32. Епархіальные Собранія бываютъ :а/Очередныя, собиравшіяся въ опредѣленное, наиболѣе удобное для каждой епархіи по мѣстнымъ условіямъ время, и б/Чрезвычайныя, созываемыя по мѣрѣ надобно- сти. Та и другія созываются съ такимъ расчетомъ, чтобы вопро- сы, подлежащіе ихъ разсмотрѣнію, могли быть предварительно об- сужденны на Окружныхъ /благочинническихъ/Собраніяхъ, по про- граммамъ, утвержденной Епархіальнымъ Архіереемъ. Правящему Ар- хіерею принадлежитъ право вносить на обсужденіе какъ Очеред- наго, такъ и Чрезвычайного Епархіальнаго Собрания вопросы въ спашномъ порядкѣ. Никому другому, безъ согласия Архіерея, это право не предоставляется. ПРИМѢЧАНІЕ: Епархіалы, кои по своей особенности или по дру- гимъ мѣстнымъ условіямъ не могутъ ежегодно собирать Епар- хіальные Собранія, предоставляется право самимъ устанавливать сроки созыва Епархіальныхъ Собраний. 33. Епархіальное Собрание созываетъ правящий Архіерея:Очере- дныя въ срокъ, указанный предшествовавшимъ Епархіальнымъ Со- браніемъ, чрезвычайныя по усмотрѣнію правящаго Архіерея или на основаніи заявленій менѣе одной трети благочинническихъ округовъ епархіи. 1. Епархіальные Собранія составляются изъ представителей клира и мѣрянъ въ равномъ числѣ, избираемыхъ на три года. Представи- тели на Епархіальныя Собранія избираются Окружными Собрани- ями, составленными изъ всѣхъ членовъ клира округа и такого же числа мѣрянъ, избираемыхъ приходскими собраниями. Въ случаѣ за- трудительности этого способа избранія представленіе на Епархіальные Собранія, Окружныя Собрания посылаютъ своихъ пре- дставителей на Уѣздная Собраний, которая, и производить избра- ніе кандидатовъ на Епархіальныя Собранія. Количество членовъ 35. Членами Епархиального Собрания не могут быть лица: I/не выполнившие в течение года христианского долга исповеди и Св. Причастия и 2/опороченные по суду церковному. Прослуживший свой срок дeпутат может быть избранъм вновь. Не менее половины клириков должны быть въ пресвитерскомъ санѣ. 36. Въ Епархиальное Собрание входятъ представители монашества и духовно-учебныхъ заведеній. Число этихъ представителей устанавливается въ I разъ Епархиальнымъ Совѣтомъ, а затѣмъ Епархиальнымъ Собраніемъ. Тѣм же самымъ способомь опредѣляется представительство и отъ другихъ епархиальныхъ учрежденій и епархиальныхъ православныхъ церковно-общественныхъ организацій, утвержденныхъ Епархиальнымъ Преосвященными. Викарии Архіереи являются членами Епархиальныхъ Собраний по должности. 37. Епархиальное Собрание: а/ избираетъ членовъ епархиального Со- га, членовъ Епархиальнаго Суда и другихъ должностныхъ лицъ и кандидатовъ къ нимъ тѣхъ епархиальныхъ учрежденій, въ Уставахъ и Положеніяхъ коихъ не имѣется на сей предметь особыхъ указа- ній. б/составляетъ правила и инструкціи въ развитіе и примѣненіе общихъ правилъ и постановленій Православной Украинской Церкви, въ разсмотриваяхъ жалобъ на всѣ подчиненные Собранию епархиальные учрежденія, г/находится за теченіемъ епархиальнаго жизни, д/развиваетъ деятельность епархиальныхъ учрежденій. е/наблюдаетъ за жизнью и дѣятельностью епархиальныхъ право- славныхъ церковно-общественныхъ организацій, утвержденныхъ Епархиальнымъ Преосвященными, и ж/ возбуждаетъ по праву инцидентовъ вопросъ касающеся епархиальной жизни, но не иначе, какъ по обсужденіи ихъ въ Епархиальномъ Совѣтѣ. 38. Въ области удовлетворенія духовно-религиозныхъ потребностей православнаго населенія епархіи Епархиальное Собрание: а/за- слушиваетъ сообщенія и предложенія епархиального начальства о состояніи вѣры и благочестія въ епархіи и изыскиваетъ мѣры къ укрѣпленію и распространенію ихъ, б/рѣшаетъ вопросы миссионерскаго характера объ открытии новыхъ миссионерскихъ пунктовъ, объ устройствѣ миссіонерскихъ курсовъ, объ организаціи кружковъ проповѣдниковъ и т. п., в/осуществляетъ правильную сеть учебныхъ заведеній-низшихъ и среднихъ, курсовъ-воскрес- ныхъ и вечернихъ, постоличныхъ и периодическихъ, библіотекъ, читаленъ и другихъ учрежденій, имѣющихъ своею задачей проведеніе христианскихъ началъ въ жизнь и сознаніе народа, г/учреждаетъ епархиальные, церковно-просвѣтительныя и олаготворительно-воспитательныя братства, совѣты, общества и комитеты, съ содержаниемъ либооспособленіемъ изъ общеепархиальныхъ источниковъ; д/ открываетъ историческія, археологическія, церковно-пѣвческія и т. п., действующія въ предѣлахъ епархіи, общества, съ содержаніемъ либо воспособленіемъ изъ общеепархиальныхъ источниковъ. ПРИМѢЧАНІЕ. Въ епархіяхъ съ инородческимъ населеніемъ, гдѣ миссионерскимъ дѣломъ завѣдываютъ Комитеты Православнаго Миссіонерскаго Общества и особое начальники миссіи, вопрос о миссионерскаго характера разрѣшается Епархиальнымъ Собраниемъ по предварительному сношенію съ мѣстными миссионерскими организаціями и въ присутствіи ихъ представителей. 39. Въ области церковно-просвѣтительной Епархиальное Собрание: а/ имѣетъ общее наблюдение за благосостояніемъ духовно-учебныхъ и церковно-просвѣтительныхъ заведеній епархіи какъ въ учебно- воспитательномъ, такъ и въ экономическомъ отношеніи, б/оказываеть пособія на содержаніе зданій, личнаго состава администраторовъ, преподавателей и другихъ служащихъ въ сихъ учрежденіяхъ, учащихся въ оныхъ, въ особенности же сиротъ и бѣдняковъ, без различія сословій; в/устанавливаетъ плату на содержаніе и за право учения обсвобственныхъ учащихся, ПРИМѢЧАНІЕ 1. Въ отношеніи Духовныхъ Семинарій, Мужскихъ Духовныхъ Училищъ, Епархиальныхъ Женскихъ Училищъ, а равно существующихъ въ епархіяхъ Женскихъ Училищъ Духовнаго Вѣдомства, Епархиальные Собрания осуществляютъ право об- мого наблюдения за благосостоянием сих заведений в учебно- воспитательных отношениях путем запроса администрации сих заведений к сообщению объяснений, признанных Собранием неудо- влетворительными, высшему органу духовно-учебного управления. Дальнейшее направление дела определяется указаниями Высшей Церковной Власти, а Епархиальному Совету выясняется в обязан- ность наблюдать за его ходом. ПРИМЕЧАНИЕ 2. Изменение снятия назначения власть Епархи- ального Собрания не распространяется на кредиты заслуживаю- щие по общероссийским средствам. 40. В области распоряжения Епархиальным Собранием принадлежит: а/общее заведение священных заводов, монастырских и поко- ронных кассами и всеми взаимопомогательными учреждениями, действующими в пределах епархии на основании Уставов, со- ставленных Епархиальным Собранием и утвержденных Епархи- альным Архиереем или Высшей Церковной Властью по приказле- жности, б/устройство и заведование на том же основании спар- хиальными Собраниями, больницами, санаториями и другими по- добными учреждениями, в/заведование на тых же основаниях епархиальной типографией, епархиальным органом печати, епар- хиальными домами и другим имуществом, составляющим общее епархиальное достояние, г/разрешение вопросов о приобретении, отчуждении и конфискации недвижимых имуществ, принадлежа- щих всем епархиальным учреждениям , д/заведование Епархи- альными Попечительствами о бедных духовного звания и попе- чение о материальном обеспечении заштатного духовенства, их вдов и сирот. 11. В области финансово-экономической Епархиальное Собрание: а/ разрешает вопрос относительно извлечения источников общего епархиального дохода, организация епархиальных доходных предприятий, самообложения обще-епархиального и по приходам, установления и отмены всяких прямых и косвенных налогов, кроме установленных Высшей Церковной Властью переков, ко- лостирей и других епархиальных учреждений, причем размер соболезнования с монастырей определяется на местах по предва- рительным вычислениям вопроса из местных епархиальных со- браниях собраний и утверждается Высшей Церковной Вла- стью, б/рассматривает и утверждает обще-епархиальную смету доходов и расходов и сметы отдельных епархиальных учреждений, излишних касающихся содержимых на обще-епархи- альные средства, в/разматривается смета епархиальных учрежде- ний, получаемых из обще-епархиальных средств пособие и разрешает ходатайства о таковых пособиях; г/ разрабатывает вопросы экономические вопросы местного характера, связан- ные с отпускным общее-епархиальным средствам, д/наконец, в способом и средства к улучшению материального положения и после служебного обеспечения лиц, служащих в епархиаль- ных учреждениях. ПРИМЕЧАНИЕ. В епархиях, где созыв свергольных Епархиаль- ных Собраний представляется , по чрезвычайным и конклю- четельным обстоятельствам невозможным, право утвержде- ния общее-епархиальной сметы предоставляется Епархияльно- му Совету со доведением до сведения ближайшего Епархи- ального Собрания. 12. В области контрольной Епархиальное Собрание рассматривает сеть отчета епархиальных учреждений, содержащих или поль- зующихся пособиями из обще-епархиальных средств, и также Попечительства о Зданиях духовного звания, и свидетельству- ется состояния в распоряжении сих учреждений денежных сумм и прочее имущество, присороченное на отпущения Епархи- альных Собраний средств. 13. Епархиальное Собрание открывается при наличии не менее по- ловины всех его членов. Решение для на Епархиальном Со- брании производится простым большинством голосов, но га- рания вопросов о обще-епархиальном голосе, но га- раний или отчуждения недвижимого имущества, а равно из расходования на общее епархиальное средство сумм свыше 25 тысяч рублей по каждой отдельной статье считается со- стоявшимся, если за такое решение проголосовали не менее 2/3 наличного кворума Собрания. 44. Въ случаѣ несогласія краеваго Архіерея съ рѣшеніемъ центральнаго Собранія на которомъ онъ представленъ-дѣло переносится на разсмотрѣніе Высшей Церковной Власти. Если Собрание происходило подъ предводительствомъ другого лица и постановленіе этого Собрания встрѣтило затѣмъ возраженіе со стороны правящаго Архіерея, то послѣдній указывалъ основанія своего несогласія, передаетъ дѣло на вторичное разсмотрѣніе того же Собрания. Если согласіе и на этотъ разъ не будетъ достигнуто, дѣло переносится на разсмотрѣніе Высшей Церковной Власти. Неотложныя розпоряженія по спорному дѣлу представляются власти Архіерея. ПРИМѢЧАНІЕ КЪ ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫМЪ УСЛОВІЯМЪ 45. Всѣ расходы по созыву Епархіальнаго Собрания покрываются изъ мѣстныхъ средствъ на основаніи постановленія Собраний, причемъ расходы по представленію на Епархіальное Собрание отъ различныхъ учрежденій относятся на счетъ послѣднихъ. ПРИМѢЧАНІЕ. Представители духовно-учебныхъ заведеній на время пребыванія на Собраниѣ получать содержаніе изъ общепархіальныхъ средствъ. 46. Председательствуетъ на Епархіальномъ Собрании или Епархіальномъ Архіерей или уполномоченное имъ лицо въ епископскомъ санѣ. Епархіальное Собрание избираетъ двухъ товарищей Председателя-одного въ пресвитерскомъ санѣ, который и председательствуетъ въ отсутствіи Председателя, а другого въ мірномъ. ГЛАВА IV. ОБЪ ЕПАРХІАЛЬНОМЪ СОВѢТѢ. 47. Епархіальный Совѣтъ есть постоянное неперерывно-действующее административно-исполнительное учрежденіе, состоящее изъ пятерыхъ членовъ, при содѣйствіи котораго Епархіальнымъ Архіереемъ производится управленіе епархіей. 48. Епархіальному Совѣту предоставляется право почина въ возбужденіи собранныхъ вопросовъ, касающихся церковно-епархіальной жизни, ихъ обсужденія и поведенія выработанныхъ по нимъ міроприятій въ жизнь, послѣ разсмотрѣнія ихъ Епархіальнымъ Собраниемъ и одобренія Епархіальнымъ Архіереемъ. 49. Епархіальный Совѣтъ составляется изъ пяти избираемых членовъ, изъ которыхъ одинъ-въ пресвитерскомъ санѣ-по избраніи Совѣта, со утвержденія Епархіальнаго Архіерея, заседаетъ Председателемъ. ПРИМѢЧАНІЕ. Въ случаѣ надобности число членовъ Епархіального Совѣта восполняется сверхштатными, на случай же не-президійнаго увольненія числа членовъ, для обстоятельственного дѣйствія Епархіальнаго Совѣта, избираются кандидаты въ члены. 50. При Епархіальномъ Совѣтѣ имѣется Начальникъ подъ непосредственнымъ начальствомъ Секретаря Епархіальнаго Совѣта. 51. Епархіальный Архіерей, когда найдетъ нужнымъ, председательствуетъ въ Епархіальномъ Совѣтѣ лично. 52. Члены Епархіальнаго Совѣта какъ штатные, такъ и сверхштатные, а также кандидаты въ онны, избираются на пять лѣтъ, и по преставленіи Епархіальнаго Архіерея утверждаются въ должности Высшей Церковной Власти. 53. Председатель и не менѣе двухъ членовъ Епархіальнаго Совѣта должны быть въ пресвитерскомъ санѣ налѣдь, состоящихъ на епархіальной службѣ, остальные же могутъ быть избираемы изъ иерарховъ или мірянъ, назначаемыхъ сверх релігіозной направленности и преданности Св. Церкви, причемъ всѣ должны быть образованы на плаще средняго и не возрастать по менѣе 30 лѣтъ. 54. Также же численное соотношеніе лицъ пресвитерскаго сана и сверхштатныхъ членовъ кандидатовъ на немъ. 54. Избранныя не могутъ быть лица, извѣстныя личными и гласными пороками, или сложившия священный санъ. 55. Председатель и члены Епархиального Совета, как и члены, так и в совещаниях, не могут занимать в других епархиальных или другого родомства учреждениях должности, препятствующие их надлежащему исполнению ими обязанностей по Епархиальному Совету, и в частности не могут иметь в учебных заве- дениях свыше 12 недельных уроков, а также быть благочин- ными и членами Благочиннических Советов. 56. Председатель и члены Епархиального Совета устраняются от присутствия по делу, в котором они прикосновены, а в слу- чае назначения ими сами сдѣйствии или преданія суду, удал- ются от присутствования впредь до разсмотрѣнія дела. 57. В случае болезни, смерти или отсутствия Председателя Епархи- ального Совета, возглавлять временное исполнение его обязан- ностей оправдывает членовъ Совета в пресвитерскомъ санѣ. 58. Выдача Епархиальнаго Совѣта подлежитъ дѣлам: 1/о распростране- нии и охраненіи Православной Веры, 2/о Богослуженіи, 3/о со- оруженіи и исполнительствовании церквей, 4/о духовенствахъ, 5/о прихо- дахъ, 6/о церковномъ хозяйстве и в/дѣла епархиальныхъ учреж- денія общества представлены:1/на разсмотрѣніе Совѣта въ случаяхъ, когда окончательное рѣшеніе о нихъ дѣлъ не предоставлено самимъ назначеннымъ учреждениямъ и обществамъ данными из их руководству Уставомъ, или 2/в порядке отчетности, Совѣ- т долженъ быть уведомлен о ходе дѣла и для получения от него руко- водственныхъ указаний. ПРИМѢЧАНІЕ. Впредь до учрежденія судебныхъ присутствій дѣла судебныя и бракоразводные вырываютъ Епархиальнымъ Совѣтомъ. 59. При рѣшеніи указанныхъ въ ст. 58 п. 1 дѣлъ приглашаются и пред- ставители заинтересованныхъ учрежденій, съ правомъ совпа- тельнаго голоса. 60. Если при разборѣ и рѣшеніи дѣла возникаетъ разногласіе, то дѣ- ло решается большинствомъ голосов; равенство голосовъ реша- ется дѣло голоса Председательствующаго. 61. В случае несогласия правилами Архіерея съ рѣшеніемъ Епархи- ального Совѣта, принятымъ въ засѣданіи, происходившемъ подъ личнымъ его председательствомъ, дѣло переносится на разсмотрѣ- ніе Высшей Церковной Власти. При несогласии Архіерея съ рѣше- ніемъ, принятымъ Епархиальнымъ Совѣтомъ безъ его участія въ обсужденіи дѣла, Архіерей указывает основания своего несогла- сія, передаетъ дѣло на вторичное разсмотрѣніе Совѣта. Если со- гласие и на этотъ разъ не будетъ достигнуто, дѣло переносится на разсмотрѣніе Высшей Церковной Власти. Настоящимъ распоря- женіемъ по дѣлу предоставляется власть Епископа. 62. Секретарь Епархиальнаго Совѣта назначается Епархиальнымъ Сове- томъ изъ лиц духовныхъ или святыхъ. Соответствующая тѣмъ пра- вительствомъ требованием, какія по стт. 53 и 64 предполагаются изъ членамъ Епархиальнаго Совѣта, назначаемый долженъ обладать пышнымъ образованіемъ. Секретарь утверждается Высшей Церковной Властью по представлению Епархиальнаго Архіерея. 63. Секретарь Епархиальнаго Совѣта обязуется присутствовать при- на всѣхъ засѣданіяхъ Совѣта. Не принимая участія въ постано- вленіи рѣшеній, Секретарь при обсужденіи дѣлъ, даетъ необхо- димыя справки изъ законовъ, и равно справки о болѣзняхъ и по обстоятельствамъ дѣла. 64. Секретарь Епархиальнаго Совѣта прикладываеть право: а/допус- кать къ засѣданіямъ въ Канцеляріи Совѣта лицъ, входящихъ посту- пать на службу. Всемерія Церковной Власти предоставляется устанавливать порядок введенія въ дѣятельность правилъ объ Епархиальномъ Совѣтѣ и от- разленіи духовныхъ консисторій. ГЛАВА V. О ВЛАГОЧИНИЧЕСКИХ ОКРУГАХ. 6. Границы благочиннических округов определяются Епархиальными Собраніями. 7. Въ каждомъ благочинническомъ округѣ дѣлотовъть Окружный Благочиннический Собраний, который является въ общемъ строю епархіальной жизни свѣдующимъ послѣ Епархиальныхъ Собраній админи-стративно-распорядительными органами. 8. Окружные Благочинническія Собрания сбываются: въ постороннихъ и 3/ облѣгія. 9. Въ посторонихъ благочинническихъ собраніяхъ участвуютъ священники благочинническаго округа по должности, а прочіе члены при-чтова по желанію; собраний эти созываются не менѣе одного раза въ годъ для разсмотрѣнія вопросовъ общепосторонняго служенія. 10. Место и время посторонних благочинническихъ собраній опредѣля-ется послѣдними или Благочинными. Святрения пастырскія собра-нія созываются благочинными; а/по его усмотрѣнію, и/по заявленію 1/3 священниковъ округа и в/по распоряженіи Епархиальнаго Архі-ерея. Руководить собраніями въ качествѣ Председателя Благочинный, а за отсутствіемъ Благочиннаго председатель /въ преобитерскомъ санѣ/ засирается собраниемъ. 11. Общія благочинническія Собрания состоятъ: изъ всѣхъ наличныхъ священниковъ членовъ причтовыхъ округа приходскихъ, домовыхъ и мона-стырскихъ церквей и священниковъ, привязанныхъ къ церковнымъ ок-ругу сверхъ штата, изъ мирянъ - членовъ Приходскихъ Собратій, по- званнаго собраниемъ. Всѣ члены состава причта каждый не- разъ въ годъ могутъ быть приглашены на собрания и участвовать въ нихъ, равнымъ образомъ председательствующимъ благочинного или его заместителя, обязанности же секретаря лежать по выбору одинъ изъ членовъ Собраний. ПРИМѢЧАНІЕ: монастырь монастырей и Общихъ Благочинничес- кихъ Собранияхъ участвуютъ настоятели монастырей. ПРИМѢЧАНІЕ 2. При рѣшеніи ввѣдныхъ вопросовъ отдельныхъ приход- скихъ общинъ миряне изъ состава послѣднихъ допускаются въ дейст- вительной протоколъ полосоннаго состава. 72. На Собраніяхъ Благочинническихъ Собраний члены причтовыхъ присут- ствуютъ обязательно, о причинахъ нежели отсутствовавшіе дѣлать объясненія. Въ случаѣ неудовлетворительности объясненія Собра- ніе можетъ подвергать ихъ явленной взысканію. 73. Очередные Общія Благочинническія Собрания созываются не менѣе одного раза въ годъ и должны представлять Епархиальнымъ Со- браніямъ. Экстренные же Общія Благочинническія Собрания срочно вызываются; а/по настоятельнымъ дѣламъ отдельныхъ приходовъ, разрѣшае- мымъ Общими Собраниями, о/по заявленію 1/3 членовъ собраний и в/по требованію епархіальной власти. 74. Постановленія Собрания кратко записываются въ особую книгу и подписываются председателемъ, секретаремъ и по желанію членами Собраний. 75. Постановленія Благочинническихъ Собраний требуются утвержденія епархиальной власти, предоставляется на утверждение Епархиаль- ного Архіерея, а о прочихъ доводится до его сведенія. 76. Вѣднікъ Общихъ Благочинническихъ Собраний подлежитъ слѣдующія дѣла/заботы с благочиніи и единоборства церковнаго Богослуж- дія, о/разсмотрѣніе финансовой смѣты, составляемой Благочинническими Собраниями по всѣмъ учрежденіямъ округа, обсужденію годово- выхъ отчетовъ в религіозно-кратковременныхъ состояніи округа и о често с просвятительныхъ благочинническихъ миссіонерскихъ и иныхъ благочинническихъ и приходскихъ учрежденій, в/обсужденіе предположенія Благочинническаго Собрата о неприятлыхъ изъ они- вленія церковно-приходской жизни въ округѣ и на устраненіи не благопріятныхъ для нихъ условій, о борьбѣ съ расколомъ, зантант- судомъ и непріемъ; р/обсужденіе церковно-церковного дѣла. округу и къ устраненію необлагопріятныхъ для няя условій, о борь- бѣ съ раскольомъ, сектантствомъ и невѣріемъ; г/обсужденіе перво- быно-школьнаго дѣла въ округѣ вообще и преподаванія Закона Бо- жія въ частности; д/разсмотрѣніе заявленныхъ Влагочинническому Совѣту недопущенія въ церковно-приходской жизни отдѣльныхъ при- ходовъ; е/заключеніе объ открытіи новыхъ и закрытіи существую- щихъ приходовъ, а также объ измѣненіи границъ приходовъ въ пре- дѣлахъ Округа какъ по ходатайству приходовъ, такъ и по предло- женіямъ епархіальной власти; ж/пересмотръ и распредѣленіе меж- ду церквами и причтами благочиннаго надоговъ на содержаніе про- свѣтительныхъ учрежденій, духовно-учебныя заведенія, библіоте- ки, благотворительныхъ и другихъ; з/предварительное обсужденіе дѣлъ, подлежащихъ разсмотрѣнію Епархіальнаго и Уѣздныхъ Совра- ній, /обсужденіе вопросовъ объ открытіи и содержаніи просвѣ- тительныхъ, благотворительныхъ, экономическихъ учрежденій, кассъ взаимопомощи, похоронныхъ и другихъ дѣйствующихъ въ предѣлахъ благочинническаго округа, і/разсмотрѣніе и утвержденіе сметы по содержанію Благочиннаго, членовъ Влагочинническаго Совѣта и другихъ должностныхъ лицъ округа; к/избраніе Влагочиннаго, членовъ Благочинническаго Совѣта, замѣстителей ихъ и другихъ должностныхъ лицъ въ предѣлахъ округа, несущихъ обязанности по взору; л/разсмотрѣніе переданныхъ Соврами Влагочинническихъ Совѣтовъ тѣхъ дѣлъ Приходскихъ Собраній, по которымъ возникло разногласіе между приходскимъ собраніемъ или Советомъ и пред- седателемъ ихъ; м/разсмотрѣніе дѣлъ, передаваемыхъ епархіальной властью вѣдѣнію Влагочинническихъ Собраній; н/избраніе пред- ставителей отъ Благочинническаго округа на Осно-епархіальныя и уездныя собрания. 77. Исполнительнымъ органомъ Благочинническаго Собранія является Благочинный съ состоящимъ при немъ Благочинническимъ Совѣтомъ. 78. Благочинническій Совѣтъ состоитъ изъ Предсѣдателя-благочиннаго въ санѣ превосителя, двухъ членовъ клира, изъ коихъ одинъ дол- женъ быть въ санѣ превоситерскомъ/онъ же замѣститель Благочи- наго/, и двухъ мірянъ. 79. Избраніе Благочиннаго и членовъ Благочиннаго Совѣта /а равно и замѣстителей ихъ/происходитъ на Общемъ Благочинническомъ Собраніи закрытою баллотировкою, причемъ избраннымъ считается получившій болѣе половины голосовъ. Благочинный /предсѣдатель/ избирается на пять лѣтъ, а члены Совѣта-на три года. Избранные утверждаются Епархіальнымъ Архіерѳемъ. 80. Благочинный избирается изъ лицъ не ниже средняго образованія и притомъ имѣющихъ служебный въ священномъ санѣ стажъ не ме- нѣ пяти лѣтъ. 81. Благочинническій Совѣтъ собирается Благочиннымъ по мѣрѣ на- добности, но не менѣе одного раза въ мѣсяцъ. Для замокности Со- бранія необходимо присутствіе не менѣе трехъ членовъ, включая и Благочиннаго. 82. Постановленія Благочинническаго Совѣта кратко записываются въ книгу протоколовъ. 83. На Благочинныхъ возлагаются: а/ближайшее руководство и указа- нія духовенству округа въ его служебной дѣятельности, б/соби- раніе налоговъ съ церквей и причтовъ и выдача бланковъ, при- смь приходской отчетности для представленія епархіальному начальству, мѣтрическихъ, оближныхъ и приходо-расходныхъ книгъ всего округа. ПРИМѢЧАНІЕ къ пункту б. Благочинный въ помощь себѣ для про- смотра приходской отчетности, а также въ другихъ потреб- ных случаяхъ, имѣетъ право приглашать одного изъ членовъ Совѣта. в/объявленіе распоряженій епархіальной и высшей церковной власти и постановленій Благочинническихъ Собраний и Со- вѣта и наблюденіе за ихъ исполненіемъ; г/наблюденіе и за- бота за исполненіемъ клириками своихъ прямыхъ служебныхъ обязанностей и за благоповеденіемъ ихъ, причемъ о неради- вихъ клирикахъ или ведущихъ зазорную жизнь, по первомъ и второмъ разумленію, Благочинный докладываеть Благочинни- ческому Совѣту; д/забота объ удовлетвореніи религіозныхъ ПОТРЕБНОСТЕЙ ВАРУЖИХЪ ВЪ ПРИХОДАХЪ НЕ ИМѢЮЩИХЪ ВРЕМЕННО СВЯ- ЗАННО - ОЛУЧАТЕЛЕЙ/ УВОЛЬНЕНІЯ ЧЛЕНОВЪ ПРИЧТОВЪ ВЪ ОТНУСКѢ НА ОРОКЪ НЕ МЕНѢЕ 14 ДНЕЙ ВЪ ПРЕДЬВАЛѢМЪ СПАРХІИ; РЕШЕНІЯ ПРИХОД- СКИХЪ ЦЕРКОВѢ И ДОКУМЕНТОВЪ, ПРИМѢНЯТЕЛЬНО КЪ ИНСТРУКЦІИ ВЛА- ГОЧИННИКА ПРИХОДСКИХЪ ЦЕРКОВѢ; ЗА НАБЛЮДЕНІЕ ЗА РАБОТОЙ И ПО- СТРОЙКОЙ ЦЕРКОВЬ ОКРУГА. ПРИМѢЧАНІЕ КЪ ПУНКТУ 3. "РЕМОНТЪ ДРЕВНИХЪ ХРАМОВЪ И ПОЛОЖЕ- НІЕ МОНѢТЬ И НИКОСТАСОВЪ, ЦЕНЫЛЫ ВЪ АРХЕОЛОГИЧЕСКОМЪ ОТНО- ШЕНІИ, ПРОИЗВОДЯТСЯ ТОЛЬКО СЪ РАЗРѢШЕНІЯ ЕПАРХІАЛЬНАГО АРХІ- ЄРЕЯ. 84. На Влагочинническій Совѣтъ возлагается: а/обмѣнъ руководство и наблюдение за порядкомъ и правильнымъ теченіемъ религіозной жизни въ пастырской дѣятельности въ приходахъ округа; б/составл- ніе отчета о религіозно-правоверномъ состояніи приходовъ ок- руга за потекшій годъ, в/собраніе справокъ и подготовленіе до- кладовъ повсемѣ дѣламъ осмотра Влагочинническаго Собранія; г/со- ставленіе финансовой сметы по всемъ учрежденіямъ Влагочинниче- скаго Округа; д/размѣреніе мѣстныхъ церковныхъ расходовъ, кои по приходскому уставу, требуетъ одобрения Влагочинническаго Со- бранія; е/собраніе свидѣній о семейномъ и матеріальномъ положе- ніи вдовъ и опроть духовенства округа, выдача пособій и измѣне- ніе средствъ для обезпеченія нуждаемагося духовенства округа; ж/составленіе и выдача свидѣтельствъ о семейномъ положеніи и матеріальныхъ средствахъ лицъ духовнаго званія, колатайству- щихъ о предоставленіи казеннаго и епархіальнаго содержанія учашимся въ духовно-учебныхъ заведеніяхъ, а равно и по другимъ дѣламъ; з/разсмотрѣніе дѣлъ о замѣнкѣ съ членовъ причтовъ по безспорнымъ долговымъ обязательствамъ, для указанія способовъ взысканія и погашенія сихъ обязательствъ; и/разсмотрѣніе жалоб и недоумкій между причтами, отдѣльными членами причтовъ въ так- же между причтами-владыками и прихожанами; к/размѣщеніе и разграниченіе въ спорныхъ случаяхъ церковныхъ земель; л/заклю- ченія по ходатайствамъ о закрытіи существующихъ кладбищъ и открытія новыхъ, для представленія епархіальному начальству; м/ опредѣленіе на мѣста професоровъ; н/составленіе и поддержаніе Влагочинническихъ библіотекъ; о/заключеніе по дѣламъ, передан- нымъ Епархіальному Владыкѣ, с/представленіе къ награжденію свя- щеннопарково-служителей, церковныхъ старостъ и мѣрьнъ округа. 85. Влагочинный имѣетъ должностную печать. ОПРЕДЕЛЕНІЕ ВСЕУКРАИНСКАГО ЦЕРКОВНАГО СОБОРА ВЪ КИЄВѢ ОТЪ 19 НОЯБРЯ-2 ЛЕ- НАБРЯ 1918 ГОДА, ОБЪ УВЗЛННЫХЪ СОВРАНІЙХЬ. I. Гдѣ будетъ призвано нужнымъ и возможнымъ созваваться Увзднія и Окружныя/ нѣсколько уздаовъ викаріатствъ/Собранія, состоящія изъ: а/Членовъ Влагочинническихъ Солитовъ уѣзда/уѣздовъ вика- ріатства/ б/избранныхъ Влагочинническими Собраніями изъ Епар- хіальныхъ Собранія членовъ, а въ особыхъ случаяхъ и в/предста- витель приходовъ/въ равномъ числѣ клира и мѣрьнъ, избранныхъ Приходскими Собраніями. 2. Увздныя Собранія созваваются или по предложенію Епархіальнаго Архіерея, или по заявленію одного изъ Влагочинническихъ окру- говъ уѣзда. Організація Собраній возлагается Епархіальнымъ Ар- хіереемъ на Викарія, или на настоятеля увзднаго собора, или на одного изъ Влагочинническихъ уѣзда, причемъ настоятель увзднаго со- бора является непремѣннымъ членомъ Собранія. Председателемъ Собранія сочтется Викарный Епископъ, если онъ имѣетъ пресидва- ніе въ увздномъ городѣ или ему поручено председательствованіе Епархіальнымъ Архіереемъ, или же одинъ изъ членовъ Собранія въ президентерскомъ званіи по избранію Собранія. ПРИМѢЧАНІЕ. Увздныя Собранія созваваются рѣдко Епархіаль- ныхъ. О ВЪ ОСОБЫХЪ СЛУЧАЯХЪ, ТРЕБУЮЩИХЪ ОПИСАНІЯ ЗАВУДЕНІЯ МѢ- ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СОБОРУ В КИЄВІ, ОТ-19 ЛЮТОГО- 2 ДЕКАБРЯ 1918 ГОДА. О ВИКАРИЙСЬКИХ ЕПІСКОПАХЪ. I. Существующія нынѣ єпархіи подлежать сохраненію въ своихъ пре- дѣлахъ. Существующія викаріатства, гдѣ къ тому представляется возможность, постепенно преобразовываются въ самостоятельныя єпархіи. 2. Въ ведѣніе существующихъ Викаріевъ выдѣляются части єпархій, въ коихъ они подъ общимъ руководствомъ Епархіальнаго Архіє- рея по правиламъ, установленнымъ Священными Соборами Еписко- повъ управляютъ на правахъ самостоятельныхъ Епископовъ. Єпар- хіальный Архіерей можетъ давать Викарію сверхь того и другія порученія въ предѣлахъ своей єпархіи. 3. Въ столичныхъ и іншихъ єпархіяхъ, въ соотвѣтствіе мѣстнымъ нуж- дамъ, не въ ведѣніе Викаріевъ можетъ быть выдѣляемъ опредѣлен- ный кругъ єпархіальныхъ дѣлъ по усмотрѣнію правящаго Архіерея. 4. Викарии Епископы назначаются Священными Соборами Епископовъ по представленіямъ правящаго Архіерея. 5. Викаріи получаютъ содержаніе на мѣстныхъ источникахъ въ раз- мѣрѣ, опредѣленномъ Священными Соборами Епископовъ. 6. Викаріи имѣютъ пребываніе въ городѣ, по имени котораго носятъ название своей кафедры, и гдѣ это возможно, состоять настояте- лемъ монастырей. У. Ф. Р. Міністерство вищих департаментів Троєщиного Справа Листов 16 жовтня 1921 р. - 70 . 153- м. Париж. Департамент Вар. Спраць Міністерства належною відповідь, Наше душа не виготовляє при- свяченні міністерству імперського Комо старого наказу Св. Си- льду - про Задоволення "акати" і вимовлення "С", як "9" ("k2") - а закон не можна бути Московською саду про це, усім іншим, що вказав. Свят. Віра Синод В 50-х років згоди "Фон Трополенер" За Д. Гвоздя Квасницького В оригіналом згідно: За Діловода Квасницького До п. Прем'єр-Міністра Української Народної Республіки. (1 - 315) Уборезя 1924 р. Поважним Монітором Внутрішньої Справи п. М. Демитрієв просив в мені, що він, як і С. Тобазин та Танько, - члени Комітету по Волині і Київщині багато років здав уповноваженого до Комунальної Адміністрації Прем'єр-Міністерства багато суворих умов, яким Трен'є, п. Ласкову цьому, пане Прем'єре, зазначив: суворі умови вчинили Моні- торський Комітет. Звертаючись до Вас командою Монітор Теневдамб, Губерн. Т. Овчар Десять Заповідь Божих та Заповіді Блаженств. до п. Толпина Михаила Бригадира Сигал М.М. Дмитриев Гиценко Савицкий 7.306 4 березня 1921 р. Висновок Всехуд Володимирович Я мало відомостей, що в сьогоднішній день були Говадицюм Волинської Комісар. Во- линського і Криворізького з етн. Жидовських - країн, Фаддеєв в сенсах уряду "Слуги" України. Відомості що у Литовському Князівстві були по- тужні, а менш густо Вас близьку криминальну лінію їх. Заседание по Ваc назначено Министр Текелевъ, Георгій I. Островскій КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Верезня 23 дня 1921 р. м. Тарнів. Наю за честь подати до Вашого, Пане Міністре, відома, що в газеті "Общее дѣло" за ІІ цього берез- ня уміщено наступний артикул: Вище російське цер- ковне управління призначило Архієпископа Евлогія управляючим всіма російськими православними церква- ми за кордоном." Миколайчук Керуючий Справами Начальник Канцелярії СВЯЩЕННЫЙ СОБОРЪ ПРАВОСЛАВНОЙ РОССІЙСКОЙ ЦЕРКВИ. I. Опредѣленіе по общимъ положеніямъ о высшемъ управленіи Православной Россійской Церкви. 4 ноября 1917 года. I. Въ Православной Россійской Церкви высшая власть - законодательная, административная, судебная и контролирующая - принадлежитъ Помѣстному Собору, периодически, въ опредѣленные сроки созываемому, въ составѣ епископовъ, клириковъ и мирянъ. 2. Восстанавливается Патріаршество, и управленіе церковное возглавляется Патріархомъ. 3. Патріархъ является первымъ между равными ему епископами. 4. Патріархъ вмѣстѣ съ органами церковнаго управленія подотчетен Собору. II. Опредѣленіе о правахъ и обязанностяхъ Святѣйшаго Патріарха Московскаго и всея Россіи. 8 декабря 1917 года. I. Патріархъ Россійской Церкви есть Дервоієрархъ ея и носить титулъ: "Святѣйшій Патріархъ Московскій и всея Россіи". 2. Патріархъ а) имѣетъ понеженіе о внутреннемъ и внѣшнемъ благосостояніи Россійской Церкви, въ потребныхъ случаяхъ предлагаեтъ о надлежащихъ для того мѣропріятіяхъ Священному Синоду или Высшему Церковному Совѣту и является представителемъ Церкви предъ государственной властью; б) созываетъ Церковные Соборы, согласно положенію о нихъ и предсѣдательствуетъ на Соборахъ; в) предсѣдательствуетъ въ Священномъ Синодѣ, Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ и соединенному присутствіи обоихъ учрежденій; г) представляетъ Собору отчеты о состояніи Россійской Церкви за междусоборное время; д) сносится съ автокефальными Православными Церквами по вопросамъ церковной жизни во исполненіе постановленій Всероссійскаго Церковнаго Собора или Священнаго Синода, а равно и отъ своего имени; е) имѣетъ долгъ печатованія предъ государственной властью; к) имѣеть право помилованія и сокращенія сроковъ енитимій и увѣ- щаній въ предѣлахъ, представленныхъ Соборомъ; в) обращается ко всей Русской Церкви съ учительными посланіями и пастырскими воззваніями; и) преподаетъ нарочитое благословеніе духовнымъ и свѣтскимъ ли- цамъ за ихъ полезную для Церкви дѣятельность; i) имѣеть пощеніе о своевременномъ замѣщeніи епархіальныхъ архиерейскихъ каѳедръ; к) имѣеть пощеніе о своевременномъ изготвленіи и освященіи св.мурa для потребностей Россiйской Церкви. Примѣчаніе. За Кіевскимъ Митрополитомъ сохраняется древнее право освященія св.м ра. л) разрѣшаетъ отпуски Архіереямъ изъ ихъ епархій внутри и внѣ Государства на срокъ болѣе 14 дней и не свыше мѣсяца; м) даетъ Архіереямъ братскіе совѣты, какъ относительно личнои ихъ жизни, такъ и относительно исполненія ими архиастырскаго долга въ случаѣ же невниманія къ его совѣтамъ, предлагаեтъ о томъ Священ- ному Синоду; н) принимаетъ къ своему разсмотрѣнію дѣла по личнымъ недоразу- мѣніямъ между Архіереями, добровольно обращающимися къ его посред- ничеству безъ формальнаго судопроизводства; рѣшенія Патріарха въ такихъ случаяхъ для обѣихъ сторонъ обязательны; о) пользуется правомъ посѣщенія въ потребныхъ случаяхъ всѣхъ епархiй Россiйской Церкви (Апост.34, Ант.9); п) принимаетъ жалобы на Архіереевъ и даетъ имъ надлежащій ходъ. р) имѣеть высшее начальственное наблюденіе за всѣми центральн- ми учрежденiями при Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ, за правильнымъ теченіемъ въ нихъ дѣлъ и за исполненіемъ постанов- леній Синода и Совѣта: 3. Имя Патрiарха (взаменъ упоминанія о Синодѣ) возносится за Богослуженіемъ во всѣхъ храмахъ Россiйской Церкви. 4. Высшему архиастырскому поченію Патрiарха подчинено духо- венство военно-морское съ его Протопресвитетомъ. Управляя ввѣреннымъ ему духовенствомъ на основаніи особыхъ положеній, Протопресвитерь ежегодно представляетъ Патрiарху отчетъ о состояніи ввѣреннаго его управленію духовенства за истекшій годъ и чрезъ Патрiарха относится по всім ділам къ Священному Синоду и Высшему Церковному Совѣту. 5. Патріархъ состоитъ епархіальнымъ архіереемъ патріаршей обла- сти. 6. Патріархъ область составляютъ градь Москва и вся Московская епархія, а также ставроигиальные монастыри Россійской Церкви. Для облегченія Патріарха въ его поеченіях объ общецерковныхъ дѣлахъ патріаршемъ областью управляеть, по указаніямъ Патріарха, патріаршій намѣстникъ, съ титуломъ Архієпископа Коломенскаго и Можайскаго. 7. Большой Успенскій Соборъ и другіе Кремлевскіе соборы, храмы и монастыри, Троице-Сергіева лавра, ставроигиальные монастыри, а так- же и всѣ патріаршія учрежденія находятся въ непосредственномъ управ- леніи самаго Патріарха. 8. При нарушении Патріархомъ его обязанностей, въ зависимости отъ свойствъ этого нарушения, три старѣйшихъ члена Священнаго Синода или члены Высшаго Церковнаго Совѣта, въ архієрейскомъ санѣ, дѣлаютъ Патріарху братское представленіе; въ случаѣ безусибшности сего дѣла- кть вторичное представленіе, при безусибшности же этого представле- нія принимаютъ дальнѣйшія мѣры, согласно ст.10. 9. Жалобы на Патріарха подаются въ Священный Синодъ чрезъ старѣй- шаго изъ присутствующихъ въ Синодѣ іерарховъ. 10. Въ случаѣ нарушения Патріархомъ правь и обязанностей его слу- женія вопросъ о признаніи въ его дѣйствіяхъ наличности поводовъ, мо- гущихъ повлечь за собою его отвѣтственность, разрѣшается соединеннымъ присутствіемъ Священнаго Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта. Самое преданіе его суду и судь надъ нимъ совершается Всероссійскимъ Соборомъ епископовъ съ приглашеніемъ по возможности другихъ Патріар- ховъ и предстоятелей автокефальныхъ Церквей, при чемъ какъ для пре- данія суду, такъ и для обвинительнаго приговора требуется не менѣе 2/3 наличныхъ голосовъ. II. Прощеніе объ увольненіи по болѣзни и иньмъ причинамъ Патрі- архъ подается въ Священный Синодъ. Синодъ передаетъ его въ соединен- ное присутствіе Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта, которое и выно- сить по этому дѣлу свое постановленіе. 12. Въ случаѣ кончины Патріарха или нахожденія его въ отпускѣ или подъ судомъ, его мѣсто въ Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ заступаетъ старѣйшій изъ присутствующихъ въ Синодѣ іерарховъ: права же и обязанности Патріарха, якъ епархіальнаго Архіерея, пере- ходить къ Архієпископу Коломенскому и Можайскому. 13. Единственнымъ наслѣдникомъ имущества Патріарха послѣ его кон чины является Патріаршій Престолъ. III. Опредѣленіе о Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ. 7 декабря 1917 года. I. Управленіе церковными дѣлами принадлежитъ Всероссійскому Пат- ріарху совмѣстно съ Священнымъ Синодомъ и Высшимъ Церковнымъ Совѣ- томъ. 2. Патріархъ,Священный Синодъ и Высшій Церковный Совѣтъ отвѣт- ственны предъ Всероссійскимъ Помѣстнымъ Соборомъ и представляютъ ему отчетъ о своей дѣятельности за междусоборный періодъ. 3. Предсѣдательствуетъ въ Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ Патріархъ, а за болѣзнью или отсутствіемъ его предсѣдательст- вуетъ старшій изъ ієрарховъ, присутствующихъ въ Синодѣ. 4. Священный Синодъ состоитъ изъ Предсѣдателя-Патріарха и двѣнад- цати членовъ: Кіевскаго Митрополита, какъ постояннаго члена. Синода, шести ієрарховъ, избираемыхъ Помѣстнымъ Всероссійскимъ Соборомъ на три года, и пяти ієрарховъ, взызываемыхъ по очереди на одинъ годъ. 5. Для вызова въ составъ Священнаго Синода епархіальные Архіе- реи всѣ епархии Православной Россійской Церкви раздѣляются на слѣ- дующія пять группъ: I) Сѣверо-западную съ епархіями: Архангельской, Варшавской, Вологодской, Гродненской, Литовской, Минской, Могилев- ской, Новгородской, Олонецкой, Петроградской, Полоцкой, Псковской, Рижской, Финляндской; 2) Юго-Западную съ епархіями: Волынской, Воро- нежской, Донской, Екатеринославской, Кишиневской, Курской, Подольской Полтавской, Таврической, Харьковской, Херсонской, Холмской, Чернигов- ской; 3) Центральную съ епархіями: Владимірской, Калужской, Костром- ской, Московской, Нижегородской, Орловской, Пензенской, Смоленской, Рязанской, Тамбовской, Тверской, Тульской, Ярославской; 4) Восточную съ епархіями: Астраханской, Владикавказской, Вятской,Казанской, Орен- бургской, Пермской, Самарской, Саратовской, Симбирской, Ставрополь- ской, Сухумской, Тифлисской, Уфимской и 5) Сибирскую съ епархіями: Благовѣщенской, Владивостокской, Екатеринбургской, Енисейской,Забай- кальской, Иркутской, Омской, Тобольской, Томской, Туркестанской, Алтайской, Сѣверо-Американской и съ миссіями: Японской, Китайской и Урмійской. 6. Вызовъ Епископа по очереди въ Священный Синодъ не можетъ по- слѣдовать до истеченія двухлѣтняго срока управленія его данною епар- хіею. При вызовѣ Епископовъ по очереди Священный Синодъ долженъ ру- ководствоваться общимъ правиломъ, чтобы въ его составѣ были всегда представители изъ каждой упомянутой выше группы епархій. Изъ Япон- ской, Китайской и Урмійской миссій іерархи вызываются на полгода. 7. Въ составѣ Вышаго Церковнаго Совѣта входятъ Патріарх-Пред- сѣдатель и пятнадцать членовъ: три іерарха изъ состава Священнаго Синода, по его избранію, и по избранію Всероссійскаго Помѣстнаго Собора: одинъ монахъ изъ монастырскихъ иноковъ, пять клириковъ и шесть мірянъ. Примѣчаніе. Члены Вышаго Церковнаго Совѣта отъ клириковъ мо- гутъ быть избираемы изъ пресвитеровъ, діаконовъ и псаломщиковъ. 8. Члены Вышаго Церковнаго Совѣта клирики, монашествующій и міряне избираются Всероссійскимъ Помѣстнымъ Соборомъ на междусобор- ный срокъ (три года) какъ изъ числа лицъ, участвующихъ на Соборѣ, такъ и не участвующихъ, если они изъявили свое согласіе. Примѣчаніе. Члены Вышаго Церковнаго Совѣта могутъ быть пере- избираемы на новый срокъ. 9. Вмѣстѣ съ избраніемъ членовъ Священнаго Синода и Вышаго Цер- ковнаго Совѣта Всероссійскій Помѣстный Соборъ избираетъ въ одинако- вомъ числѣ и замѣстителей къ нимъ. 10. Каждый изъ епархіальныхъ Архіереевъ и Протопресвитеръ воен- наго и морскаго духовенства могутъ присутствовать въ Священномъ Си- нодѣ и Вышемъ Церковномъ Совѣтѣ съ правомъ совѣщательнаго голоса, когда разсматривается дѣло, касающееся управляемой ими епархіи или вѣдомства, кроме тѣхъ случаевъ, когда дѣло возникло по жалобѣ на дѣйствіе или постановленіе этого Архіерея или Протопресвитера. Примѣчаніе. Вышеуказанное право принадлежитъ и замѣстителю епархіальнаго Архіерея, если самъ Архіерей не можетъ лично при- сутствовать въ Священномъ Синодѣ и Вышемъ Церковномъ Совѣтѣ. II. Члены Священнаго Синода и Вышаго Церковнаго Совѣта пользую- тся отпусками въ общей сложности не свыше трехъ мѣсяцевъ въ тече- ніе года. Примѣчаніе. Это ограниченіе срокомъ отпуска не распространя- ется на Митрополита Кіевскаго. 12. Члены Священнаго Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта, не по- сещавшіе засѣданій Синода и Совѣта свыше мѣсяца безъ уважительной причины, признаются выбывшими изъ состава Синода и Совѣта.. 13. Въ случаѣ невозможности для избраннаго участвовать въ Свя- щенномъ Синодѣ или Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ или выбытія его изъ состава сихъ учрежденій ранѣе установленнаго срока, къ присутство- ванію въ Синодѣ и Совѣтѣ вызывается въ порядкѣ большинства полу- ченныхъ на Соборѣ избирательныхъ голосовъ замѣститель, который и остается до конца срока полномочій замѣщаеыаго. 14. Собрание Священнаго Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта,как- даго въ отдѣльности, равно какъ и соединенное ихъ засѣданіе счита- ются состоявшимися, когда присутствуютъ, кромѣ Предсѣдателя, не ме нѣе половины членовъ каждаго учрежденія. 15. Дѣла въ Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ рѣша- ются общимъ согласіемъ всѣхъ участвующихъ въ засѣданіи членовъ, или большинствомъ голосовъ. При равенствѣ голосовъ голосъ Предсѣдателя даетъ перевѣсъ. 16. Никто изъ присутствующихъ въ Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ не можетъ воздерживаться отъ голосованія. 17. Каждый изъ членовъ Священнаго Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта въ случаѣ несогласія съ приниматьмъ рѣшеніемъ можетъ подать от дѣльное мнѣніе, каковое долженъ залить въ томъ же засѣданіи, съ изложеніемъ основаній его, и представить въ письменной формѣ не позднѣе трехъ дней со дня засѣданія, не считая дня самаго заявленія Отдѣльныя мнѣнія прилагаются къ дѣлу, не останавливая рѣшенія его. 18. Дѣла, подлежащія разрѣшенію Священнаго Синода и Высшаго Цер ковнаго Совѣта, а равно и соединенное ихъ присутствіе, вносятся на. разсмотрѣніе сихъ установленій по распоряженію или почину Патріарха Право возбужденія вопросовъ принадлежитъ также и каждому отдѣльному члену Синода и Совѣта, но принадлежности, при чемъ соответствующія заявленія въ письменной формѣ подаются чрезъ Патріарха. 19. Поступившія на разрѣшеніе указанныхъ учрежденій дѣла Патрі- архъ не въ правѣ своѳмъ властью ни снимать съ обсужденія, ни препят- ствовать постановлению по нимъ рѣшеній, ни пріостанавливать приведе- ніе сихъ рѣшеній въ исполненіе. 20. Въ тѣхъ случаяхъ, когда Патріархомъ будетъ признано, что по- становленныя рѣшенія не соотвѣтствуютъ пользѣ и благу Церкви, ему предоставляется право протеста, который долженъ быть заявленъ Патрі- архомъ въ томъ же засѣданіи и затѣмъ изложенъ въ трехдневный со дня постановленія рѣшенія срокъ въ письменной формѣ, послѣ чего дѣло не позднѣе семидневнаго со дня поступленія протеста передается на новое рассмотрѣніе Священнаго Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта, или сое" диненнаго присутствія сихъ учрежденій, по принадлежности, при чемъ въ разрѣшеніи его обязательно принимаютъ участіе всѣ наличные присут- ствующіе въ данную сессію члены означенныхъ учрежденій. Если Патри- архъ, однако, не найдетъ возможнымъ согласиться и съ новымъ рѣшеніем дѣла, то таковое или пріостанавливается производствомъ, или передает ся имъ на окончательное разрѣшеніе ближайшаго Всероссійскаго По- мѣстнаго Собора, или по этому дѣлу Патріархъ принимаетъ самостоятель- ное рѣшеніе и приводитъ его въ исполненіе; принятое въ такомъ поряд- кѣ рѣшеніе вносится на разсмотрѣніе ближайшаго Собора - очередного или чрезвычайнаго, отъ котораго и зависитъ окончательное разрѣшеніе вопроса. Примѣчаніе. Право указаннаго въ этой статьѣ протеста принадле- житъ только лично Патріарху. 21. Когда въ Священномъ Синодѣ и Высшемъ Церковномъ Совѣтѣ раз- сматривается дѣло по жалобѣ на дѣйствія Предсѣдателя или присутству- щихъ въ оныхъ членовъ, то заинтересованное лицо при докладѣ можетъ присутствовать и давать объясненія, но при рѣшеніи дѣла обязано оста- вить замъ засѣданія. При разсмотрѣніи дѣла по жалобѣ на Предсѣдателя онъ передаетъ предсѣдательствованіе старшему изъ іерарховъ. 22. Всѣ журналы и опредѣленія Священнаго Синода и Высшаго Церков- наго Совѣта подписываются сначала Предсѣдателемъ и за нимъ всѣми чле- нами, присутствовавшими на засѣданіи, хотя бы нѣкоторые изъ нихъ и были несогласны съ принятымъ рѣшеніемъ и подали отдѣльное мнѣніе, революція же о рѣшеніи дѣла должна быть подписана всѣми присутствую- щими въ томъ же засѣданіи. 23. По подписаніи, опредѣленія Священнаго Синода и Высшаго Цер- ковнаго Совѣта входятъ въ силу и не подлежатъ пересмотру, исключая того случая, когда будут представлены новые данные, изменяющие само существо дела. 24. Председатель Священного Синода и Высшаго Церковнаго Совѣта имѣетъ высшее наблюдение за правильнымъ теченіемъ дѣлъ въ канцеляріяхъ Синода и Совѣта и остающихся при Синодѣ и Совѣтѣ учрежденіяхъ и своевременнымъ и точнымъ исполненіемъ принятыхъ постановленій. 25. Патріархъ совмѣстно съ Священнымъ Синодомъ и Высшимъ Церковнымъ Совѣтомъ устанавливаетъ внутренній распорядокъ завѣдыванія канцеляріями сихъ учрежденій и личныхъ ихъ составовъ; но члены Синода и Совѣта не могутъ занимать должностей начальниковъ состоящихъ при Синодѣ и Совѣтѣ учрежденій. 26. Священный Синодъ и Высшій Церковный Совѣтъ, по принадлежности, распредѣляютъ между членами завѣдываніе кругомъ дѣлъ, подлежащихъ рѣшенію сихъ учрежденій. Примѣчаніе. Завѣдывающіе кругомъ дѣлъ члены Синода и Совѣта заботятся о правильности и срочности докладовъ. З оригиналомъ згідно. 24 березня 1918 р. м. Кременець Константинъ Александровичъ Справка. ІНСТРУКЦІЯ ТА ДОРОЧЕННЯ М.З.С. Посольствам і Дипломатичном Місіям У.Н.Р в справах церковних I. Загальний обіжник 26/8 20 р. № 466/1832 - 487/1854, яким пропонується "зібрати по змозі всі матеріали з обсягу церковного права і церковної адміністрації, які примінюються в державному життю країни," де Посол чи Голова Місії являється Представником, і переслати ці матеріали до Міністерства Ісповідань на кошт цього ж Міністерства. 2. Листом Міністерства від 25-го липня 20 р. № 952 пропонується Керуючому Справами Дипломатичної Місії в Варшаві оказати всякну допомогу п.Міністрові Ісповідань У.Н.Р. в справах зредагування і передачі меморандума відносно автокефалії Української церкви відповідним чинникам Урядові Речипосполитої Польської. 3. Повідомлення 31-го грудня 1920 р. № 725 і 726 Місії в Букарешті і Посольства в Царьгороді, про те, що має виїхати до Царьгорода депутація /проф.Біднов.і прив.-доц. Тобінський// для того, щоб "поінформувати Царьгородський Патріархат про стан Української церкви, а також підготувити грунт для переведення в життя автокефалії і просити Патріархат про надсилку на Україну Представника Царьгородського Патріархату. 4. Обіжник 3-го січня 1921 р. №ССС Х/24 - ССС ХІІІ/32 до Посольства в Фінляндії і дипломатичної Місії в Латвії, Естонії, та на Кавказі. Пропонується: 1/ в дуже обережний спосіб розвинути в названих державах акцію за автокефалію тамошніх православних церков; 2/ переслати Міністерству всі відомості про православну церкву в даних державах. 5. Листом Міністретва від 14/ІІІ.- 1921 р. № 1341/1463 запро- поновано Дипломатичній Місії в Празі прислати матеріали для характеристики чехословацького національно-релігійного руху. 6. Інструкція 14/III - 1921 р. № 1344/1472 Місії в Варшаві в справі Холмської Епархії.- ИЗЪ СВѢЩЕННАГО СОБОРА ЕПИСКОПОВЪ ВСЕЯ УКРАИНЫ УКАЗЪ Пресвя- щенному Епископу О Б Р Г І Д. Віль- онскому Ирэаллийскому Холмскою Варки- сі..-- Священный Собор Епископовъ всей Украи- ны въ засѣданіи 15 - 30 февраля сего года ОДИНАЛИ: представленіе Пресвященнаго Фаддея, Епископа Владимировольскаго, Управ- ляющаго Волынскою ІІваркіей объ открытіи на мѣстныя средства новаго, 4-го икаріатства съ наименованіемъ новаго Викарія Епископа Дубенскаго и мѣстошительствомъ въ городѣ Дуб- но, и о названіи Епископа Дубенскаго Архі- мандрита СМАРАГДА, Ректора Чолинской Дуков- ной Семинаріи, съ тѣмъ, чтобы нареченіе и хи- ротонія его были совершены въ р. Витом ірѣ. ПОСТАНОВИЛИ: открыть въ Волынской ІІваркіи на мѣстныя средства новое, 4-ое икаріатство съ наименованіемъ новаго Викарія Епископа Дубенскаго и мѣстошительствомъ въ городѣ Дуб- но, и званичить Епископа Дубенскаго Архіман- дрита СМАРАГДА, Ректора Холмской Дуковной Семинаріи, представивъ Пресвященному Епископу Фаддею совершить хиротонія его въ Витомі- рѣ. О чемъ полагать соответствующіе указы и представить ЕГО СВЯТЫЙШЕСТВУ, Святейшему пат- риарху ТИХОНУ. Отъ Архимандрита Смарагда затребовать фор- мулярный о его службѣ список. - 17-го Февраля- 1921 года. Подлинный подписали: ПРЕДСѢДАТЕЛЬ СВЯЩЕННАГО СОЗОРА ЕПИСКОПОВЪ Назарій Епископъ черкасскій. Дѣлопроизводитель Прот. н. Грессу. 19-го Февраля - 4 марта 1921 года № 1053. Съ подлиннымъ вѣрно: И.об. секретаря правленія Холмской Духовной Семинаріи Евгеній Котовичъ Съ подлиннымъ вѣрно: Письмоводитель Кан- целяріи Епископа Кременецкаго Д.Молоденко. З оригиналомъ згідно: Старшій д і л о в о д Міністерство Ісповідань Ієрархія на Україні Епархії 1. Київська єпархія 2. Чернігівська - - 3. Харківська - - 4. Полтавська - - 5. Катеринославська - - 6. Херсонська - - 7. Подільська - - 8. Волинська - - 9. Холмська - - Вікарії Вікарії: 1) Уманський 2) Криворізький 3) Катеринопольський 4) Тернацький Вікарії у Миколаєвській - Вікарії " у Сумській - Вікарії " у Прилуцькій і т.д. Вікарії " у Павлоградській Вікарії: 1) Новомиргородський 2) Білозерський 3) Миколаївський Вікарії: 1) Батецький 2) Вінницький Вікарії: 1) Кременчуцький 2) Острозький 3) Радомишльсько-вашківський Імена і фамілії єрархів. Антоній митрополит Київський та Галицький Димитрій Никифор Василій Назарій. (Пареллій єпископ тернілівський та новгород-Сіверський) Митрофан архієпископ харківський та амурський. Георгак єпископ полтавський та переславський (Феодосій, архієп. катеринославський та мариупольський) Євламній Платон митрополит керченський та одеський. Олексій Тимен, єпископ Подільський та ваканції. Амвросій Евлогій, архієпископ великоморський та дніпропетровський - Аврилій Анастасій єпископ холмський 1) Григорій (Лук'яненко), єпископ висо-вейлопольський 2) Сильвестр (Виннєвський) - Олександр 3) Іаврій (Сенур) 4) Іоанн (Левицький) - єпископ 5) Анастасій (Трищет) - редактор Казанец-кії дук. академії 6) Георгій (Мрочевський), був м. Миколаїв 7) Серафим (Галуб'янко) - будинній Побільський 8) Олексій (Дородницький), Архієпископ. Де тепер перебуває 36 в Атенах Вбили болшовики вигр в Атенах звінен на епискіп в монастир п-д Білгородом в Вінзоді. Перебувають за межами України КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки до Пана Міністра Ісповідань. – Згідно з бажанням ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ знати, хто такий в походження Архиєпископ Минський Георгій Ярошев- ський, маю за честь просити Вас, Пане Міністре, надіслати мені відомості про його, як що вони у Вас маються. – Л. Мирнович Керуючий Справами Мкртчянський Начальник Канцелярії Відносно архієпископа Георгія Ярошевського писав я в об'ємі дехиля п. Микитову про свій подорож у Волинь; що до його походження, то маю відомлення, що він родом з Полтавщини; наявне знаю, що скінчив Київську Духовну Ака- демію 1897 року, виконував і був ректором в Київських духовних семінаріях та Петербурзькій Духовній Академії. Микитов я архієпископа призначено його керівництво до революції. 1918 року він звернувся до м. 26. Секретарська Служба в Ки- їві з проханням включити листовку Ерохіна в склад української «автомобільної» експедиції, зокрема був десь у Сєрсії. Член Ради Міністрів Інструктаж, пропуск В. Б. Довг. 10 серпня 1921 р. Замовлено: відмовитися письменного а. Кузьорову Степану Дугенорфі: 14/III 7. Орлов М-во Світ. м. Козів. Гербас чинний 2 г /158 лнг/1-го 1926 Посилаю Ваши читання Ваше, Височайшому Пану Отаману! повідомлену з Св. Святку Емменовського Всі Укрійки = указ Преведичованню Емменової, Сергієві, Дільбокому, упра вилорогим Комисаром Енергети; 5) Слова Емменко Емменка Кременецького драмній до вестівничої думки вера; 6) мешав 10. жовтня 1920 р. х 66 сн. біженця до Пань Лемурія Кременецької Новіцькій, виконаних арт 25.11. ч-го 20378 Ед. відомості, + з телеграми Михайловича. і 9) текст меморандуму. З пакетною поштою до Вас М редактору Книговеда І. Олійника В ординації фігури: За Дідова В.Кваснєвського М-р ім. до Пана Савки Р. для Народного Міністрів. Високошанований Пане През'єре! Посилаю вам чотири Вац, ви- соконазвані? Пане През'єре, коті: а) витягу з Св. Слова Епімепта Всеї України - Указ Преосвящен- му Епімепові Сергієві, Відомому управлорану Холмському Єпархію; б) витягу з Св. Слова Епімепта Всеї України - Указ Преосвящен- му Епімепові Сергієві, Відомому управлорану Холмському Єпархію; в) витягу з Св. Слова Епімепта Всеї України - Указ Преосвящен- му Епімепові Сергієві, Відомому управлорану Холмському Єпархію; г) витягу з Св. Слова Епімепта Всеї України - Указ Преосвящен- му Епімепові Сергієві, Відомому управлорану Холмському Єпархію; Сівця Єлисейона Кременецького доповнений до реєстрації душевека, в листа від 10. жовтня 1914р. №66 Ей. доповнень до Пак Опіску Креме- нецького повину і з межами Лис. Відомлення від 25.11. у р. З поведенням дозвол пошанно мртвим Київський С. Олійко Ворожилов Фріц: За Діловоду В. Кременецького ИЗЪ СВЯЩЕННАГО СОБОРА ЕПИСКОПОВЪ ВСЕЯ УКРАИНЫ УКАЗЪ Преосвя- щенному СЕРГІЮ Бѣльскому Управляющему Холмскою Епархіею. Священныя. Соборъ Епископовъ всея Украины въ засѣданіи 15- 28 февраля сего года СЛУШАЛИ: представленіе Преосвященнаго Фаддея, Епископа Владимировольскаго, Управляющаго Волынскою Епархіей объ открытии на мѣстныя средства новаго, 4-го вида- рата съ именованіемъ новаго Викарія Епископа Дубенскаго и мѣсто- нахождествомъ въ городѣ Дубне, и о назначении Епископомъ Дубенскимъ Архимандрита СМАРАГДА, Ректора Холмско- Духовною Семинаріи, съ тѣмъ, чтобы нареченіе и хиротонія его были совершены въ г. Житомирѣ. ПОСТАНОВИЛИ: открыть въ Волынской Епархіи и на мѣстныя сред- ства новое, 4-го викаріатство съ наименованіемъ новаго Ви каря Епископа Дубенскаго и мѣстонахождествомъ въ гор. Дуб- не, и назначить Епископомъ Дубенскимъ Архимандрита СМАРАГДА, Ректора Холмскою Духовною Семинаріи, предоставивъ Преосвя- щенному Фаддею совершить хиротонію его въ Житомирѣ О чемъ послать соответствующіе указы и представить ЕГО СВЯТЫШЕСТВУ, Святѣйшему Патріарху ТИХОНУ. Отъ Архимандрита Смаргда затребовать формуляры: опись о его службѣ епископъ. - 17 февраля 1921 г.. Подлинникъ подписали: ПРЕДСѢДАТЕЛЬ СВЯЩЕННОГО СОБОРА ЕПИСКОПОВЪ Назарій Єпископъ Черкасскій. Дѣлопроизводитель Прет. Н. Грессу. 19 февраля - 4 марта 1921 г. № 1053. Съ подлинникомъ вѣрно: И.Об. Секретаря Правленія Холмско Духовной Семинаріи Евгеній Котевичъ. М.П. Съ подлиннымъ вѣрно: Мечынводитель Канцелярія Єпископа Кременчугскаго В. Ушаковъ М-р Істікас 250, Орган. 29 - Х - 1921 7 ° 2540. Керуючому Волинського Енгінерно Преобезпечування Бренко Смоля по Краматорську. Власодарючи, Владимо! Пасько привіт у Вас, власодарючи? я вдома вибачаюсь. Владимо, дам Вами проєнційний чоби одрізати мені Міненер спаду було надіслано. залежно інтрук- цю до цього чиновника отримав. Матерія І везликулі усю думку потрібно моя Лі- мінцівка і за приємним її бить купо вдома. Конінськь Власодар Іван має цілі фанатичні в "моя"? змагал помахи до вас Сергій Круг ЕПИСКОП КРЕМІНЦЬКИЙ, Керуючий Волинською Єпархією в межах Польщі - х - Листопада 18 дня Року Божого 1921 - го. Міністерство Ісповідань. Вхідне Ч.136/Одержано 24.XI.1921 р. Виконано До справи Ч ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ, ПАНУ МІНІСТРОВІ ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. Професорові I. ОГІЄНКО. Згідно хвального листа ВАШОГО з дня 29-го Жовтня ц.р. Ч.2540, маю шану надісла- ти разом з сим потрібну Вам загальну ін- струкцію для титарів. Додаток: інструкція. Пиро ВАС поважаючий Єпископ Огієнко БЛАГОДІЙНЕ ВИДАВНИЦТВО „УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА“ ПІД РЕДАКЦІЄЮ ПРОФ. І. ОГІЄНКА. Ч. 40. СТАТУТ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ЦЕРКВИ. З ЧЕСЬКОЇ МОВИ <<ПЕРЕКЛАВ>> ПРОФ. І. ОГІЄНКО. 1921. БЛАГОДІЙНЕ ВИДАВНИЦТВО „УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА“ ПІД РЕДАКЦІЄЮ ПРОФ. І. ОГІЄНКА ВИПУСКАЄ ТАКІ КНИЖКИ: 1. Прохання до Патріярха Царгородського благословити Автокефальну Українську Церкву. 1921 р. 14 ст. Ціна 10 м. п. 2. Проф. І. ОГІЄНКО. Українська мова як мова богослужбова. 3. Проф. І. ОГІЄНКО. Українська вимова церковно-слов'янського богослужбового тексту. Правила і зразки вимови. 1921 р. 20 ст. Ціна 25 м. п. 4. Закони Української Народньої Республіки про Українську Автокефальну Церкву. 5. Проф. І. ОГІЄНКО. Український православний молитовник. 1921 р. 64 ст. 30 м. п. 6. Проф. І. ОГІЄНКО. Як Москва взяла під свою владу вільну Церкву Українську. 1921 р. 20 ст. Ціна 25 м. 7. Проф. І. ОГІЄНКО. Як Москва знищила волю друку Київо-Печерської Лаври. 1921 р. 16 ст. 25 м. п. 8. Проф. І. ОГІЄНКО. Українська Автокефальна Церква, її завдання і організація. 9. Проф. І. ОГІЄНКО. Церковне життя в Європі за останні роки. 10. Літургія св. Іоанна Золотоустого, переклав з грецької на українську мову Проф. І. ОГІЄНКО. 11. Проф. І. ОГІЄНКО. Світовий рух за утворення живої народньої національної церкви. 1921 р. 52 ст. 40 м. п. 12. Проф. І. ОГІЄНКО. Церковні братства і їх історія. СТАТУТ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ЦЕРКВИ. I. ПРО ЦЕРКВУ ЧЕХОСЛОВАЦЬКУ. 1. Християне, що визнають науку Ісуса Христа, сьома першими Вселенськими Соборами церковними і Нікійським символом віри викладену, і що керуються традиціями слов'янських апостолів Кирила та Методія і Учителя Яна Гуса, творять Церкву Чехословацьку. 2. Церква Чехословацька є вселенською або католицькою в чистім того слова розумінні. Богослужбовою мовою є мова материнська. Належність до Церкви Ч. С. позискується по певних законах Республіки Чехословацької. II. ПАРАФІЯ. 3. Належні до Церкви Ч. С. мешканці певної округи творять релігійну парафію. До уставу кожної релігійної парафії потрібна ухвала по §§ 4 і 5 неконфесійного закона. До прохання про Устав потрібно прилучити легітимацію про виконання умов, в §§ 5 і 6 того закону визначених. 4. Релігійна парафія обирає простою більшістю голосів на загальних зборах, скликаних із всіх своїх повнолітніх членів без ріжниці полу, Раду Старших і Голову Ради (старшину) на три роки. Про вибір старшини повідомляється відповідна окружна цивільна влада. 5. Рада Старшин складається в парафіях з загальним числом членів до 5000 з 9 Старших і 3 заступників, до 20.000 —з 15 Старших і 5 заступників, а при загальнім числі членів понад 20.000—з 18 старших і 6 заступників без ріжниці полу. 6. Обрані повинні бути що найменше 26 літнього віку, морально й громадянські поважні члени Церкви Ч. С. і постійні громадяне Республіки Чехословацької. Духовний управитель -2- (správce, священник) есть членом Ради старших вже зза сво- єї посади; недостаюче число членів Ради старших обирають парафіяльні збори. Число духовних в Раді старших не повинно перевищувати третини її. 7. Коли зменьшиться число старших, то їх замінюють заступники. Членство в Ради старших припиняється: а) за смер- ти, б) виходом з меж парафії, в) зреченням, г) виступленням з Церкви Ч. С. і д) стратою горожанських прав. 8. Рада старших зовнішне заступає парафію, особливо що до вищих органів Церкви Ч. С., що до інших парафій, державних і самоврядових інституцій, веде майно парафії, пі- клується про інтереси релігійні в межах своєї парафії, осо- бливо про порядок при Службах Божих і про добродійність, призначає органіста, косцьольника, а в потребі й інших ниж- чих церковних працьовників, веде статистику належних до Церкви й виконує ухвали загальних зборів парафії. 9. В місяці грудні щорічно Рада старших подає загаль- ним парафіяльним зборам кошторис на наступний рік. В кош- торисі треба зазначити в першу чергу покриття витрат на богослужбові потреби, на службову плату духовному упра- вителю, в разі потреби — і помічнику його і на платню учителю релігії. Коли ж закладеться парафія серед року, подає Рада старших загальним зборам кошторис на решту року, найдовше до місяця від дня закладу парафії. 10. Щорічно третина старших виходить зі складу Ради і доповнюється новими виборами на три роки. На перші два роки виход по жеребку, але їх можна обирати знову. 11. В Раді старших справи вирішуються більшістю го- лосів. Голова Ради голосує тільки при рівності голосів,—його голос вирішує справу. 12. Рада Старших обирає звичайно більшістю голосів заступника Голови, скарбника, писаря, що веде діловодство Ради старших і пише протокола про засідання Ради, і госпо- - 3 - даря, який має піклуватися про церковні будинки і про цер- ковні потреби. А де того буде потрібно, може бути обраний з Ради старших замість господаря найбільше чотирьохособовий церковний відділ. 13. Раду старших скликає Голова; коли він занятий,— його заступник, а як не може й останній, то писар, оголошу- ючи про це найменше за тиждень наперед, подаючи й поря- док денний. Коли забажає того не менше як третина стар- ших, Голова повинен скликати Раду старших на надзвичайні збори і до тижня. Регулярні збори відбуваються раз на місяць. 14. Щоб постанови Ради Старших були важними, по- трібна присутність двох третин загального числа старших. Як що не зійдеться потрібне число старших, відбувається надзви- чайне зібрання за годину пізніше, рішення якої вважаються важними при всякому числі присутніх. 15. Загальні парафіяльні збори скликає Рада старших не менше одного разу на рік способом, в цім місці звиклим, або сповіщаючи про них в неділю за головною Службою Божою, принаймні за тиждень до зборів, оголошуючи при тім і поря- док денний. 16. Збори вирішують справи звичайною більшістю голо- сів і при рівності голосів вирішує Голова зборів, обраний збо- рами на внесок Ради старших перед початком зібрання, який голосує тільки в цім випадку. 17. Загальним зборам належить: а) обирати Раду стар- ших і її Голову, духовного управителя (священника), але його затверджує на підставі цих виборів Центральний Комітет. Ду- ховний управитель мусить мати що найменше укінчених 8 клас гімназіяльних і бути морально і громадянськи вихова- ним. Помічники духовні на однакових умовах, учителі релігії, два ревізори обрахунків і делегати миряне до Церковного Со- бору, при загальнім числі членів парафії до 1000—одного, а дальше на кожну тисячу, хоч би й неповну, по одному делега- ту мирянину. Священники Церкви Ч. С., затверджені Централь- - 4 - ним Комітетом, мають право делегата на Церковний Собор уже силою своєї посади. Ревізори рахунків обираються щороку зно- ву, делегати на Церковний Собор для кожної сесії Собору; б) "ухвалювати кошторис і установлювати доходи духовних, учителів і інших урядників парафіяльних; в) ухвалювати на- слідки господарювання минулого року по докладу обох реві- зорів рахунків; г) дозволяти видатки понад 1000 корон; мень- ші видатки дозволяє Рада старших; д) купувати й продавати нерухоме майно; е) установляти розмір релігійної плати окре- мих урядників і спосіб побору її. Ця плата проте не може бути меншою, ніж мінімальна платня, установлена Церковним Со- бором (п. 43). 18. Потрібні видатки парафіяльні, невидані з публічних фондів, видаються з коштів парафії і з релігійної платні. 19. Парафія закривається, як що про це постановлять загальні збори в присусності найменше 75% всіх членів па- рафії. Рада старших має легалізувати ліквидацию майна парафії. 20. Чисте майно скасованої парафії, по покритті всіх обо- в'язків, має припасти селу, в межи якого члени скасованої па- рафії будуть приписані. III. ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ. 21. Єпархія (дієцезія) Церкви Ч. С. керується Централь- ним Комітетом, який складається з 30 членів і 10 заступників, число духовних членів найбільше третина. Єпископ єсть членом Центрального Комітету вже в силу своєї посади. 22. Центральний Комітет обирається звичайною більші- стю голосів на три роки Церковним Собором. Обраними мо- жуть бути що найменше 30 літнього віку, морально і грома- дянськи виховані члени Церкви Ч. С. і постійні громадяне Рес- публіки Чехословачької без ріжниці полу. Обраний Централь- ний Комітет затверджується Міністерством Шкільництва і На- родньої Освіти. Коли число членів зменшиться, їх замінюють за- ступники. Членство в Центральнім Комітеті припиняється як і в Раді старших (п. 7). -5- 23. Центральний Комітет складається в той спосіб, що обирає звичайною більшістю голосів з свого складу Голову, його заступника, скарбника й секретаря, що веде діловодство Центрального Комітету. 24. Голова скликає Центральний Комітет, оголошуючи про це що найменше за тиждень до зборів і оповіщаючи разом з тим порядок денний. Коли zajадає того не менше як третина членів, Голова повинен скликати Комітет до 14 днів. Чергові збори Комітету відбуваються раз на місяць. 25. Щоби постанови Центрального 'Комітету були важними, потрібна присутність принаймні двох третин загального числа членів. Коли не зійдеться потрібне число членів, відбуваються позачергові збори на годину пізніше, постанови яких рахуються важними при всяким числі присутніх. 26. Центральний Комітет вирішує справи звичайною більшістю голосів. Голова голосує тільки при рівності голосів. Голос його вирішує. 27. Центральному Комітетові належить: а) піклуватися про церковні справи; б) доглядати над справами окремих парафій; в) затверджувати духовних на підставі виборів окремих парафій; при тому треба додержувати п. 11 міжконфесійного закону; г) вести центральне майно Церкви Ч. С. Поки йде про роспорядчу чинність Епіскопської Ради (п. 28), Центральний Комітет урядує як найвищий орган. IV. ЄПІСКОПСЬКА РАДА. 28. Єпіскопська Рада єсть орган підвладний Центральному Комітетові і складається з дев'яти членів і чотирьох заступників, яких обирає Центральний Комітет тайним голосуванням на три роки. Найбільше половина членів може бути з духовних. Члени і їх заступники не мусять бути членами Центрального Комітету, мають бути найменше 30 літнього віку, належні до Церкви Ч. С., морально й громадськи виховані постійні громадяне Республіки Чехословачкої. Центральний Ко- - 6 - мітет про вибори Єпископської Ради доводить до відома відпо- відній земській цівільній Управі. Єпископ єсть членом Єпі- скопської Ради і Головою її уже силою своєї посади. 29. Єпископська Рада обирає з свого складу Заступника Голови, канцлера, який веде діловодство єпископської Ради, і по одному референту для отціх справ: а) духовні справи, б) ре- лігійне виховання, в) фінанси. Цими заданями окреслюються межи ділання Єпископської Ради. 30. Оден з членів єсть корреферентом для справ духов- них, з останніх двох членів оден єсть корреферентом по спра- вах релігійного виховання, а другий—по фінансах 31. Коли зменшиться число членів, то їх замінюють за- ступники. Членство в Єпископській Раді припиняється таким же способом, як і в Раді старших (р. 7). 32. Єпископська Рада засідає щотижня. Про її постанови канцлер складає протокола, якого стверджує Голова. 33. Канцлер Єпископської Ради докладає на чергових за- сіданнях Центральному Комітету про постанови Єпископської Ради. Коли Центральний Комітет не ухвалить якоїсь постанови Єпископської Ради, ця постанова стає нечинною. 34 В випадку, коли Церковним Собором буде закладено нові єпископії, евентуально метрополії (патріярхат), разом з тим повинно окреслити для кожної єпархії докладні межі і закласти для них Центральний Комітет і Єпископську Раду, для яких обов'язкові приписи п.п. 21—33 з тою тільки одміною, що в та- ким випадку припиняється і членство теперішнього Централь- ного Комітету і Єпископської Ради, евентуально теперішніх Центральних Комітетів і Єпископських Рад для всіх їхніх чле- нів і заступників і потрібно замість того провести по думці п. п. 22 і 28 нові вибори на дальше трьохліття. При цьому по- винно додержуватися п. 4 міжконфесійного закону. V. СИНОД. 35. Всі Центральні Комітети разом творять Синод, як найвищий адміністративний орган Церкви Ч. С. по спільних справах всіх єпархій. 36. Головою Синоду єсть найстарший єпископ, евентуально митрополіт (патріярх), який мусить скликати Синод, коли тільки зажадає того якийсь Центральний Комітет, проте що найменьше раз на три роки. 37. Кожній Центральній Комітет посилав до Синоду трьох уповноважених, обраних з його складу заступників, з яких кожний має один голос. 38. Синод обирає з свого складу заступника Голови і синодального канцлера, який складає протокола про постанови. 39. Синод рішає справи звичайною більшістю голосів. Голова голосує тілько при рівності голосів, голос його вирішує. Постанови синодальні обовязкові для всіх єпархій аж до наступного Церковного Собору, який вирішить про них остаточно. VI. ЦЕРКОВНИЙ СОБОР. 40. Церковний Собор скликає не меньше одного разу на три роки Голова Центрального Комітету в його ім'я, евентуально, коли єпископій декільки, Голова Синоду, в його ім'я, що найменьше за два місяці наперед оголошуючи про це. Окремі парафії мусять оголосити тим, що скликають Собор, число і імения делегатів і видати їм для участі на Соборі уповноваження. 41. Собор постановляє звичайною більшістю голосів. Головує той, хто обраний на початку соборних зборів за Голову на внесок Центрального Комітету, евентуально Синоду. До його обрання головує найстарший делегат. Собор обирає з свого складу заступника Голови і канцлера, який складає протокола про Соборні рішення. Епіскопи суть членами Соборної президії вже силою своєї посади. 42. Мотивовані внески для вирішень Собору мусять бути поданими тим, що скликають Собор, найпізніше за 14 днів до початку Собору. - 8 - 43. Собору належить право: 1. Обірати по думці п. 11 міжконфесійного закону єпі- скопа, евентуально митрополита (патріарха). 2. Установляти засадничі правила для внутрішнього жит- тя релігійного, богослужбового і по справах церкви. 3. Організувати Церкву в межах державних і округових. 4. Установляти мінімальну релігійну платню. 5. Вирішувати спірні питання остаточно. 6. Посилати своїх делегатів на Вселенські Собори хри- стиянських Церков. VII. ПРО ЄПІСКОПІВ. 44. Єпископові (митрополітові, патріярхові) належить вико- навча влада і верховний догляд над релігійним життям, без ущербу прав Центрального Комітету його єпархії. 45. Як що припиниться урядування єпископа, то Централь- ний Комітет передає єпископську адміністрацію комусь з ду- ховних, але на час не довше як на рік, до якого терміну по- вищен бути обраний наслідник єпископу. * * * Про Церкву Чехословацьку див. книжку Професора Огієнка: „Світовий рух за утворення живої народньої на- ціональної Церкви“, в виданні „Української Автокефальної Церкви“ № II, ст. 22—41. 13. Проф. І. ОГІЄНКО. Українські церковні братства, їх організація і завдання. 14. Проф. І. ОГІЄНКО. Церковний рух на Вкраїні. 15. Проф. В. БІДНОВ. Церковна справа на Вкраїні. 1921 р. 48 ст. 40 м. п. 16. Прив.-доц. І. ПЕЛЕНСЬКИЙ. Український церковний стиль. 17. Проф. І. ОГІЄНКО. Сербська церква і її змагання до одновлення (тимчасово див. № 11 ст. 7—18). 18. Проф. І. ОГІЄНКО. Нова чесько - словацька церква і її наука (тимчасово див. № 11 ст. 22—41). 19. Текст поминання влади Української Народньої Республіки. 1921 р. 4 ст. Ціна 5 м. п. 20. Проф. І. ОГІЄНКО. Українські шкільні молитви. 1921 р. 4 ст. Ціна 5 марок. 21. В. ГИНЕНКО - САВІЙСЬКИЙ. Сучасне правне становище Української церкви. 22. Проф. І. ОГІЄНКО. Як цариця Катерина обмосковлювала Церкву Українську. 1921 р. 24 ст. 30 м. п. 23. Проф. І. ОГІЄНКО. Давні переклади Письма святого на українську мову. 25. Проф. І. ОГІЄНКО. Як на Москві перехрещували українців. 26. Проф. І. ОГІЄНКО. Як на Москві палили церковні українські книжки. 27. Зразки українського церковного діловодства. 28. Проф. І. ОГІЄНКО. Братське посланіє церковним діячам Чехії і Сербії про Українську Автокефальну Церкву. 29. Грамоти Царгородського Вселенського Патріярха до Українського Народу. 30. Проф. В. БІДНОВ. Коротка історія Української церкви. 31. Молитва за Отчизну про перемогу над ворогом, що запосів Рідну Землю. 1921 р. Ціна 5 марок. Видання 2-е. 32. Церковні часи, з грецької на українську мову переклав Проф. І. ОГІЄНКО. 33. Церковні співи на св. Літургії, на українську мову переклав Проф. І. ОГІЄНКО. 34. Ранішня і всеношна служба, з грецької на українську мову переклав проф. І. ОГІЄНКО. 35. Чин вечірні, повечір'я і північної служби; з грецької на українську мову переклав проф. І. ОГІЄНКО. 36. Меморандум Чехословацької Церкви до Сербського Архієрейського Собору, з чеського переклав Проф. І. ОГІЄНКО. 37. Прив.-дощ. о. П. ТАБИНСЬКИЙ. Автокефалія української церкви. 38. Прив.-доц. о. П. ТАБИНСЬКИЙ. Українська мова в службі Божій і в Богословії. 39. Синодик славних лицарів, що в боротьбі за волю України життя своє поклали на вівтар отчизни. 1921 р. 4 ст. 5 м. п. 40. Статут Чехословацької Церкви. З чеської мови переклав Проф. І. ОГІЄНКО. 1921 р. 8 ст. 15 м. п. 41. Проф. І. ОГІЄНКО. Як треба вимовляти букву їв церковно-слов'янських текстах. Історія букви їв. 1921 р. 16 ст. 25 м. п. 42. Проф. І. ОГІЄНКО. Головніші правила українського правопису. 1921 р. 16 ст. 25 м. п. Праця в благодійнім видавництві „Українська Автокефальна Церква“ безплатна. Всі кошти від продажу книжок цілком поступають на збільшення фонду Видавництва. Адреса для замовлень книжок: Tarnów, hotel „Bristol“ № 6, проф. І Огієнко. ЦІНА 15 МАРОК. Уерловий Собор - обріз початок роз в трупах У - іменем Імени Божої. Синагога уєрлова орден з уніфомленням їховар. Россійський Товариство - Ет роз в труп рік Укр. Уєрл. Собор (83 см 1.) оригин.: Священний Собор Уєрловий (60 см 1) Священний Собор (57 см, 2) § 11 Вищий уєрк. Соб. (8, 5/12 - стоп 2. М-сир Іоаннівський § Мемор 3 § 9, 10 сир 60 "Вище уєрк. труп § 5 см 59 Уєрл. Собор в містах (2) № 28 см 83 Anioł a owi nic- e em iel- ie. Benzyn u ow 2 - io - ów - i ie om 3. owi - romv y 4 iv - ie le 5 lu ie om omi 6 em - omm mi ie ach 7 lu - com brój-ie gołąb- ie a ow a ow a ow ow ow ow y iem y am iem h am och om rom iowi wni ie le 5. lu e le lem mi com em och dawn Замітки у 50 Київських статутів. 1. Ніхто не може уряду місцевих військ біля воєн- воєн. 2. Коли заступник воєн- нар у вик. своїх обов'язк. 3. Коли заступник військ відповідали озброю. 4. Обрана дужка не законно з вирішеної справи ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 105 Фонду № 1012 Опису № 2 Пронумеровано 50 (цифрами і прописом) +39,36=89 аркушів з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "19" 03 2007 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата підпис, дата 19.03.07 Св 22.03.04 Бєл Діяч 9108 06.05.09 Є Під час видачі підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) цифровка 22.12.09 Єлуб (Підпис) 105 1072 оп. № 2 пронумеровано 50 (підпис) з них літерні №№ пропущені №№ "11" 08 1988 р. Калиніч Дата 24.03.95 Дата 29.03.95 16.04.96 24.06.96 Наймовидно 15.04.97 Тимо 7.05.97 Глєв 24.10.97 Тім 03.11.97 Пінама Дата 24.07.98 Пірго Тім Дата 28.07.98 Фу 05.01.99 Галич 11.01.99 Галю Центральний державний архів земельних органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 12.08.99 Робочий 5.04.99 Бом Центральний державний архів земельних органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 19.10.99 Робочий 20.04.99 Бом Центральний державний архів земельних органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 27.11.00 Підпис в/з 9.02.06 р. Гб Центральний державний архів земельних органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 01.12.00 Підпис