Журнал засідань з'їзду військового духовенства та представників різних українських церковних і культурно-освітніх установ, 1921, 12 арк.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої революції та СРСР, ст.чного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФКР 1072м 2 . ОДХ 100 МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Журнал засідань з"їзду військового духовенства та представників української церкви та культурно- освітніх установ 1921р на 12 арк Министерство правосудия Департаментъ православной церкви. (Отделъ общинъ) Виды Законныя Журналъ засѣданія звѣду білльскаго вож духовенства- та. представники в Укр. черковныхъ и культурно- о свѣтлыхъ устнанов Киево.-13-14 Березня 1921 р на Ідомствах ЖУРНАЛ засідань З'їзду військового духовенства та представників різних Українських церковних і культурно-освітніх установ 13-14-го березня 1921 року, скликаного Міністерством Ісповідань в м. Тернополі. ЗАКРИТІ З'ЇЗДУ. Присутніми були: Міністр Ісповідань, професор І.ОРГЕНКО, Головний Військовий Священик Протоієрей Павло ПАНКІВСЬКИЙ, від Запорізької Стрілецької Дівізії П.-о. протоієрей Анатолій ВОЛКОВИЧ; від Херсонської дивізії П.-о. Михайло РАЙСЬКИЙ; від Кримської Дивізії П.-о. Никола ЧАРНИЦЯ; від 6-го Стрілецького дивізії П.-о. Петро БІЛАН; від Організаційного Вору Совзу валішничник України інженер Л.ГРАСИНА; від Головного Вора Спілки Почтово-Телеграфних служб п. М. АСТРЕМБОВСЬКИЙ; від Кирило-Методіївського Братства і Культурно-Освітніх Організацій п. П. ВОРАНЬКИ; від Кирило- Методіївського Братства і від Співробітників Державного Банку п. Н. СКАЛАНСЬКИЙ; від Міністерства Ісповідань член Ради Міністра Ісповідань професор В.ВІДНОВ, і від Культурно-Освітньої Управи Військового Міністерства полковник п. ГУДИМ А. З'їзд розпочався Службою Божою, яку відправило собором при участі кору співробітників - Центральних Державних Установ. Після літургії відправлено панахиду по архієпископах Олексієві, померлому на Катеринославщині, і Арепиті, забитому большевиками, і проспівано "вічну пам'ять" всім хто загинув в боях за отчизну,- ковзам української Армії, громадянам і инш. На Службі Божій були присутні: Голова Ради Республіки п. "БЕШКІВ-ЧОПИЛЬСЬКИЙ", Міністр Ісповідань І.ОРГЕНКО, Міністри П.САЛІКОВСЬКИЙ, В.ПРОКОЛОВИЧ, інші високі особи Уряду У.Н.Р. і загально народу. Після Служби Воскі в ІЗ годині дня Міністром Ісповідань,професором І. ОГІЄНКОМ був відкритий З'їзд, при чому п. Міністром були накреслені завдання і програм праці З'їзду, раніше вироблені Міністерством Ісповідань. Ознайомивши З'їзд з великою підготовчою працею, яка була зроблена Міністерством Ісповідань для україніза- ції церков і духовенства на Україні, по перекладу книг Св. Письма, на українську мову по організації українських братств, українського Св.Синоду, про замордованні заходи що-до визнання Автокефалії Української Православної Церкви, Міністр Ісповідань зауважив, що несприятливі політичні об- ставини на поспільні евакуації Уряду У.Н.Р. не дали змоги перевезти в життя все це великої підготовчої роботи. Вислухавши доклад п. Міністра Ісповідань, З'їзд ди- кував п. Міністра за його незатомну працю на користь Рід- ної Церкви і побажав йому ще надалі провадити свою корисну діяльність на славу Української Автокефальної Церкви. Набажаючи від себе плодотворної праці і запропо- нувавши З'їздові обрати президію, Міністр Ісповідань за- лишив залу засідання. Головою З'їзду, був обраний Протоієрей Павло ПАЦЕВСЬКИЙ, а Секретарем П. ВОГАЩЧИКІВ. До програму З'їзду, запропонованого п. Міністром Ісповідань, по пропозиції члена З'їзду п. ГРАБИНІ було додано ще одну точку: "Український Уряд і відношення Ного до Православної Церкви". Порядок денний на 13-14 березня був прийнятий такий: І. Потреби військового духовенства. 2. Доклад Міністра Ісповідань,професора І.ОГІЄН- КА: "Українська Національна Церква і її завдання і органі- зація". -3- 3. Доклад професора В. ВІДНОВА: "Українська Автокефальна Церква /зразкова лекція, яку Пан-Отці мають прочитати, вернувшись з З'їзду, по таборах для козаків/. 4. Заснування українських церковних Братств по військових таборах. 5. Інформація з таборів Пан-Отців про духовне життя козаків і про їхні духовні потреби. 6. Духовна опіка над українськими козаками. 7. Лист до Царгородського Патріярха з проханням благословити Українську Автокефальну Церкву. 8. Привітання Сербській Церкві і Новому Сербському Патріярхові Димитрію. 9. Вшанування пам'яті почивших Архиєпископів Олексія і Агапіта. 10. Заснування Української Церковної Ради в Тернополі, яка має вирішити: а/ роззявання шлюбів, б/ форму поминання Влади, в/ нагороду митрою, г/ відозву Української Церковної Ради до козаків. 11. Український Уряд і відношення його до Православної Церкви. 12. Доклад п. Міністра Ісповідань: Церковне життя в православних і неправославних землях Європи за 1920 р і к. I. ПОТРЕБИ ВІЙСЬКОВИХ ПАН-ОТЦІВ. Докладчиком виступив Головний Військовий Священник протоієрей П. НАШЕВСЬКИЙ, він ознайомив з З'їзд з одисею штатів військового духовенства і змалював матеріальний і правовий стан його. Ознайомившись з тим, З'їзд виніс побажання, щоби військове духовенство в адміністративному відношенню підпорядкувалась безпосередньо Військовому Міністерстві, -4- або його Товаристві, що керує Шкільною Управою та Війсь- ково-Науковою Управою; в церковних справах - Міністрові Ісповідань, і в каноничному - Українському Церковному Синодові. Крім цього З'їзд одноголосно постановив вжити всіх заходів, аби було поліпшено матеріальний стан війсь- кового духовенства та унормовано його правове становище. 2. ДОКЛАД п. МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ ПРО: I. ОГЛЯНКА: "УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЦЕРКВА ІІ ЗАВДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ". Головні точки, зачеплені в докладі п. Міністра Ісповідань, були такі: В ст у п. Основні принципи в тво- рінні національної Церкви. Воля віри. Виборність духовен- ства. Соборність влади. Церква і держава. Відділення церкви від держави. Утримання духовенству. I/ Церква Українська повинна бути Автокефальною. Національний Єпископат. Зносини з Православними Автоко- фальними Церквами. Зносини з неправославними Церквами. Автокефалія Православних Церков в Державах, що повстали на терені б. Росії. Пропаганда Автокефальних ідей цер- ковні Братства на Україні і їх завдання. Участь Україн- ської Церкви в світових Церковних Подіях. II/ Церква Українська повинна бути Національною. Зов- нішня Українізація. Богослужбова мова. Комісія по перек кладу Св. Письма і богослужбових книг, на українську мову. Церковний спів. Церковне будівництво. Українська іконографія. Церковний коліндар. Канонізація українсь- ких Святих. Збори по церквах. Наперсні хрести. Духовна освіта на Україні. Українські вихованці по європейських духовних школах. Українська проповідь. Висвячення нових священників. Українізація манастирів. Церковна і мана- стирська земля. Церковне управління на Україні. Україн- -5- ський Церковний Синод. Інструктори Міністерства Ісповідень. Видавнича церковна діяльність. Британська Біблійне Товариство. Народній церковний колидар. Літературна боротьба в ворогами Української Церкви. Пована на- шим лицарям. Товариства українських священників. Церковні З'їзди. Нагороди українському Духовенству. Військове духовенство. Молитва за Отчизну. Закон Божий в школі. Братства церковні учнів. III/ Поправославна Церква на Україні. IV/ Закінчення. Шлюб і його розв'язання. Погреб.висновки. Вислухавши доклада, 3*Зад дякував п. Міністра за грунтовний і вичерпуючий доклад по питанню україн- зації церкви і просив Міністерство Ісповідань, щоби во- но можливо швидше видрукувало Святе Письмо та богослуж- бові книги зі співами до них. Згідно докладу п. Міністра про те, що у нас є багато лицарів-козаків, які зі славою загинули в боях за Отчизну, діла й імена котрих могли б служити зразком життя для нових поколінь, в той час, як вони зараз всім невідомі широкому громадянству, ухвалено: "Доручити Пан-Отцям зібрати по таборах відомості про таких героїв-лицарів, записати зроблені ними діла, а привища їх з короткими біографіями написати на мармурових дошках /за відсутністю в таких дошок, на листах картону/ і розміщати в церквах по стінах". 3. ДОКЛАД ПРОС. В І А Н О В А: УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА. /зразкова лекція/. Головні точки, долотені З'їзду в цьому докладі заключались тому, яке значення має Автокефальна Українська Церква. -6- З'їзд з задоволенням вислухав цей доклад і дякував докладчика. 4. ЗАСНУВАННЯ ЦЕРКОВНИХ БРАТСТВ ПО ТАБОРАХ. Було заслухано доклада протоієрея П. ПАШКІВСЬКОГО про навряду серед козацтва думку заснувати серед війська з метою релігійно-морального та національно-культурного виховання козацтва. Братство в честь Заступниці Славного Війська Запорізького Святої Покрови. Протоієреем Павлом ПАШКІВСЬКИМ було також зачитано з'їздові проект Статуту Братства. По обговоренні справи було ухвалено: "Заснувати Братство імені Святої Покрови з метою релігійно-морального та національно-культурного виховання козаків. Проект Статуту Братства, вироблений прот. ПАШКІВСЬКИМ, принципово прийняти і передати для остаточної редакції про есору В. В І Д Н О В У". В цій остаточній редакції Статут такий: СТАТУТ БРАТСТВА СВЯТОЇ ПОКРОВИ. § 1. Для морального об'єднання українського козацтва та його національно-релігійного виховання при Дівізії Армії Української Народньої Республіки засновується Братство Св. Покрови, якій було присвячено Церкву в славній Запорізькій Січі. § 2. Членами Братства можуть бути всі старшини козаки, війська У.Н.Р., яка оборонці правди Божої та народньої волі. § 3. Члени поділяються на почестних, дійсних та членів-співоробітників. -8- § 4. Почесні члени вибираються з тих осіб, що вказа- вилися видатною діяльністю на користь Української Право- славної Церкви, Української Народньої Республіки та влад ного 11 літень. Дійсними членами вважаються всі старши ни та ковзки Вільська У.Н.Р., що вносять церковно по карбованців і вписалися реєстр Братчиків. Членами - спів робітниками являються ті новішньові громадяни, що вно- сять церкви по карбованців. § 5. Для досягнення своїх завдань Братство впоряд- має урочисті церковні зібрання, приймні лекції та чи- тання релігійного,народнього,науково-популярного та літературного висвяту, вечірки та концерти, видав часопи- сок, микинні за листівки підповідного до завдань Братства змісту, організує курси, бібліотеки та читальні,приять серед школярствя кинця дійснішні науково-популярні та п.ни. § 6. Кожен член,вступаючи до Братства, дає урочисту одітницю: а/ здобувати ганебну московську зличку латинял в модірь та співати московські соромніцькі пісні. б/ ви- мати зброю тільки для захисту рідного Краю од ворогів,а не для насильства і грабунків мирного населення і через те не тільки самому не грабувати і не зловживати зброєю, а й інших ковзків не допускати до таких почесних вчинків в/ Захищати од крадця та насильства слабких,беззахистних людей, особливо стварих, дітей та мінок. г/ Пом'ятати, що всі люде-діти Одного Отця Небесного і брати по - між се- бою і не допускати зневаги та насильства ні до татарина, ні до лада, ні до кого іншого, а всіх їх вважати грома- дянами У.Н.Р. д/ любити свій рідний Край, свій народ, свої отароджені звичаї /показати старших віком, хрестя- тися, проходячи що-раз церкву, колитився кращі і меншорі, перед Ідом і після неї і т.д./, та рідну нову в підря- мувати Православну Автокефальну Українську Церкву. о/ Любити та пожалати один одного, допомагати хворим, матеріально підтримувати невщасних вдовиць та сиріт. § 7. Кожен дійсний член Братства посить на трудях з лівого боку братського значка для постійного погодування того, хто він і що йому треба робити: " так нехай сле світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого, що на небі" /Мат. V, 16/. § 8. Братство має благословення Патріарха Все- ленського Церководного І бере активну участь в Укра- їнському Церковному Соборі та в виборах українських православних владик. § 9. Братство має свою коротку та початку в на- лежном Запоріжжю? Покрови та написом: "показане про- вославне Братство Святої Покрови". § 10. Справами Братства керує Рада Братства, що складається з семи чоловік: Голови, Його Заступника, Пи- саря, Охоронника та трьох радників. Голову Ради вибира- ють загальні збори безпосередньо; обов'язки ж Заступни- ка Голови, писаря та охоронника розподіляють по-кім собою самі / вибранці загальних зборами/ члени Ради. § 11. По-року, в день Св. Покрови, І молитва ст. ст. після урочистої відправи церковної одружував Заг- альний збори, по вислухуванні справоводання Ради про жит- тя та діяльність Братства за цілий рік, вибирають всю Раду на трьох кандидатів в члени Ради, дають 28 дирек- тиви та плани роботи на новий рік; підірвати ревізій- ну комісію з трьох членів, виконують всі функції най- вищого керовника Братства. - 9 - § 12. Загальні збори вважаються правомочними, коли на них прибуде не менше третини всіх дійсних членів Братства. § 13. Крім вичланих річних Загальних зборів мають бути й збори надзвичайні; їх скликає Рада, або за власної ініціативи, або по бажанню не менше 25 членів Братства. § 14. І в Раді, так і на Загальних зборах права вирішуються простою більшістю голосів. § 15. Контр Братства складається з членських шеся- нів, прибутків од лекцій, концертів, видачня та продажу літератури, добровольних черп та т. ин. § 16. Старшина веде касову книгу, переховує гроші й робить звіти по постановах Ради, або в надзвичай- них потребах і дозволу Голови Ради. § 17. Братство має право прийняти особа. Коли во- но пимушено буде ліквідуватися, то все майно його пе- редається якомусь іншому Православному Братству, або добродійній установі за вгодою ліквідаційних зборів". В. ІН ОРГАНІЗАЦІЇ З ТАБОРИМ НАЛ-ОТЦЯ ПРО ДУХОВНЕ ЖИТТЯ КОЗАКІВ І ПРО ЇХНІ ДУХОВНІ ПОТРЕБИ, і 6. ДУХОВНА ОПІКА НАД УКРАЇНСЬКИМИ КОЗАКАМИ В ТА Б О Р А Х. 1/ Табор Олександрія, докладчик о. МАРШИНЧ, від Київської дієцезії. Церкви нема. Присутності Нал-Отця всі радять і прохають служити. Приведено походову церкву. Служба Бога охоче відвідується як старшинами, так і козаками. Казання говориться на українській мові. Відбуваються реторати на тексти Св. Письма в дебатах. Брак книжок, а особливо книг Св. Письма «Потрібно видава- ти відповідні листівки, книги нотного співу». / Т.а.б.о.п Ланцут. Докладчик П.-о. РАЙНСЬКИ, від Хоросонської дівізії. Тут нема нічого: раз, книжок,- і всі заходи зостались без наслідків. В місті є церква Бнацької школи в помешканні були домініканського ма- настиря. Але брати антишіне та інше потрібне - не дозволено, щоби відправити Службу Божу в лагерах, а в мі- сто козаками ходити не дозволено. Польська влада при- лагоджує бараха, де має бути церква і театр. Переве- зено та зі Львова де-що зі скасованої часописи... А тим-часом козаки бажають слухати Службу Божу. Потріб- ні також книжки, листки. 3/Т а б о р Петроків. Докладчик П.-о. ВІЛАН, від 6-ої Острілецької дівізії. В місті є 5 церков, але місцеві Нан-Отці не дозволяють навіть шлюбувати без особливого на те дозволу арх. Володимира, який наказав не допуска- ти "Налореїйських священиків", бо вони - "сомнітельно- го православія". Ні на це протестували. А старшинство та козацтво склало 1.500 м.п. на найом дому, де б могла відбуватись Служба Божа. Церква переповнена людом. Штаб дав 6.000 м.п. на купівлю пот. Тут засновано Культурно- освітній гурток, Співоче Т-во, Релігійне Т-во. Виходить журнал "На хвилях життя". Потреба в книжках велика. 4/Т а б о р Вадовиці. А Нимулині. Докладчик про- ієр І.В.ФІЛІП ОН К.М., від Заборізької Острілець- кої дівізії. Помешкання для церкви нема. Запропонова- но правити Службу Божу в театрі, але зі цього ми від- мовились. Нанихиду по Т. ШЕЧКІНОВІ відправлене на праці; там же і Службу Божу правимо. Книжок нема. Було 200 колитовнів Герасенка, але їх всі повдано. Висолухавши звідомлення про життя козаків в таборах, З'їзд ухвалив: "Закти заходів для допомоги ко- - 14 - закам літературою релігійно-морального та національно- культурного змісту". З'їзд констатував бажання коза- чтвa мати церкви і слухати Служби Божi на рiднiй мовi українськiй, i тому по питанню"- якою новою правити Служ бі Божі,"- постановив: "Правити тільки на українській мові." Для можливості найскорішого переводення цього в життя - просити вiдповiднi державнi органи взяти пога- них заходiв до видрукування потрiбних богослужебних книжок та книжок церковного співу. 7. ЛИСТ ДО ЦАРГОРОДСЬКОГО ПАТРІАРХА. Міністром Ієновідань, професором І. ОПРИКЮМ було докладено з'їз- довi про вироблене в Міністерствi Iєновiдань до Патрі- арха Царгородського Прохання на українській i французь- кій мовах, яке до цього додається, про благословення Автокефальної Української Церкви. виробивши собi в за- пеклій трьохлітній боротьбі Автокефальну Українську Цер- кву, українське громадянство має на свій обовязок звер- нутися до вселенського Царгородського Патріарха, щоби він благословив найбільший нам здобуток - Автокефальну Українську Церкву, яка хоче бути в Церковi Царгородсь- кою, як старою сестрою своєю, в каноничнім єдиниці. По думці п. Міністра Ієновідань, різнi українськi орга- нізацiї, політичнi партii, установи державнi, громадсь- кi, культурно-освітнi i церковнi, окремі партii, школи, Просвіта, установи Червоного Хреста, духовні правління, Зібрання, З'їзди, окремі громадяне, військові частини i т. п., повиннi сотнями й тисячами покривати цi прохан- ня своїми підписами i відсылати їх або просто в Царго- род на ім'я вселенського Патріарха / / або до Міністерства Ієновiдань, яке негайно відшле їх - 13 - по адресі. Підписи повинні бути засвідчені громадськими або державними установами. Накази по таборах по-кривати прохання тисячами підписів - підписує все духовенство, вся старшина і все козацтво. Всеслуханий текст прoхaння до Царгородського Патрі-ярха. З'їзд одноголосно ухвалив послати його по адресі і покриє підписами всіх членів З'їзду. Зазначене прохання по пропозиції Міністра Ісповідань - буде передано Святійшому Патріархові через окрему делегацію, яку наді- шле Міністерство Ісповідань. 8. ПРИВІТАННЯ СЕРБСЬКИМ ЦЕРКВІ І НОВОМУ ПАТРІАРХОВІ СЕРБСЬКОМУ ДИМІТРІЮ. Міністром Ісповідань було розказано З'їздові, що 12 вересня 1920 року в Сербії урочисто було підновлено давній Патріярхат, а 30 жовтня того ж року обрано в Біл-городі на Сербського Патріарха Митрополита Димитрія. За того, що одним із завдань молодої Автокефальної Української Церкви є нав'язання зв'язки з сусідніми цер- квами-Сестрами. Міністром Ісповідань було запропоновано З'їздові послати привітання Сербській Церкві і Новому Сербському Патріярхові. Одноголосно З'їздом ухвалено послати ці привітання і тексти їх доручити скласти про- фесорам Д. ВІДКОВУ І Г. ОРІЗЬКОМУ. Текст привітання такий: "БОГО СВЯТІЙШЕСТВУ, ВЕЛИКИМ ПРОТОАРХИПАСТИРЮ УЄДИНЕНИЕ СПІЛКЕ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ ПАТРІАРХУ ДИ- МИТРІЮ. ВАШЕ СВЯТІЙШЕСТВО, ВЕЛИКИЙ ПРОТОАРХИПА- СТИРЬ ПРАВОСЛАВНОЇ СЕРБСЬКОЇ ЦЕРКВИ. Вороги великого Сербського Народу, користуючись з -10- оприлячих їм історичних умов, розшатували його терито- рію поміж кількома окремими державами і протягом дов- гих віків гнобила його політично, пальмували йому ку- льтурний розвіток і визнкували його матеріально й мо- рально. Державно-політичний поділ Сербського Народу спричинився його церковно-адміністративному розділенню поєднаних частин Православної Сербської Церкви. Завда- ки цьому утворилися окремі православні Церкви: Сербсь- ка, чорногорська, Карловицька, Буковино-Далматинська та інші: Розташований свободолюбний Сербський Народ ні- коли не забував своєї єдності й уперто боровся в своїми вогорами гнобителями турками, над'ярами, німцями і дома- гався свого об'єднання. В довгій горючній боротьбі. Православно-Християнська Церква завжди підтримувала муж- ність та рішучість Сербів, в коріннях в них свідомість єдності й суцільності окремих Сербських Земель; була їм утікою в скрутні часи їх життя, а Православна Церква завжди була духовним провидиром та цирою учителькою всь- ого Сербського Народу; воно весь час окриляла його світлою надією морального, культурного й державного однання. Православна Церква допомагала братньому для Ук- раїнців Сербському Народові зберегати своє національне обличчя і не вмінатися в ворожими суєдніми народами. Керетома веселіття війна, велики заліки жерт- вії од героїчного Сербського Народу, дало йому можли- вість утворити Єдину Велику Державу Сербії, Хорватії, і Славонії, де Сербсько-Хорватська людність нине віль- но й цілком самостійно не значчи більше обмежень та гніту збоку своїх стародавніх ворогів. Вільне державне життя полегшило Великому Сербе- скому Народові вільно організувати й своє церковне жит- тя, досягти її релігійного об'єднання Сербської Народно- ети. Животворний Дух єднання, за благодатною допомогою Великого Архієрея Нашого Христа та посланого Йм'я Втішителя Духа Святого, зібрав во єдине Сербську, Чорногорську, Карловацьку, Босно-Герцеговинську та Далматинську Церкви і утворив в них єдине велике духовне тіло-Святу Автономальну Унійнену Српску Православну Церкву, по стоячі на грунті завоєнів Небесного Патрона Сербського Народу Святого Сави, ідейно зв'язана з святою Східно-Грецькою Вселенською Церквою. Матір'ю всіх Православно-Слов'янських Церков,- і в Особі ВАШОГО СВЯТИЙНЕСТВА з 30 червня 1920 року має свого Богом освітленого Первоархиепастира Патріярха. Автокефальна Православна Українська Церква, що за допомогою Всевишнього! Благодати виникла в часи чималої боротьби Українського Народу зі своїми давніми жорстокими, хоч і близькими по крові, гнобителями - панскадами, а власного рідного досвіду, добре розуміє, якої праці та напруження сил Сербського Народу вимагало його церковне об'єднання й тому щиро радіє, що воно досягнено Православною Сербською Церквою. З'їзд військового духовенства Армії Української Народньої Республіки та представників церковних і культурно-освітніх установ, що підбувся в Тернополі 13-14 березня 1921 р., в Особі ВАШОГО СВЯТИЙНЕСТВА сердечно вітає всю З'єднану Православну Сербську Церкву - Патріярхію, всіх богослужних Архиепастирів її, духовний чин і всіх мирян Сербії, Хорватії й Словенії, сердечно вітає й щиро бажає духовної радості о Христі Ісусі й міцного братнього єднання з усіма іншими Православними Церквами Християнського Сходу. Давній ворог святого й любого серцеві нашому Православії не скить, воде різучий наступ на святі наші церкви й мріє накинути нам свої новоутворені - 15 - догмати. Дай Боге, всім нам сили отримати шкідливий ворожий цей наступ і зберегти Апостольську чистоту Віри Православної, синь Всеєленських Соборами проголошену. Неливо Господа Бога, щоб ніж Сербським Богослужчим Архиєрейством, Пресвітерством та Паствою З'єднаної Пра- вославної Сербської Церкви погувала мир, згода та люб- ов о Дусі Святі. Автономія Українська Православна Церква зараз переживає таку добу відсутності свого власного націо- нального Архипастирства: з 26 владик на Україні пере- важаюча більшість не піде дружно і мкулі з українським народом не підтримує культурно-національного відроджен- ня та дерев'яного будівництва нашого народу, а допома- гає його ворогам і, або, покинувши свою Паству та Епи- скопію, перебуває десь далеко за межами України, кире- чи неправдиві чутки про вільнолюбний Український Народ, або, перебуваючи на території України, стоїть проти нас і праще на користь глибителів і визначування україн- ського народу. Дбає про те, щоб навіть Віру Православ- ну зробити знаряддям дерев'яного та національного гніту Українського Народу. Дай, Боге, щоб Православне Сербське Архієрейство завжди стояло на національному ґрунті і, йдучи стежкою Святого Сави, допомагало великому Сербському Народові розвиватися: дужковно на радість всій Святій Соборній та Апостольській Церкві. "Влагодать Господа Ісуса Христа і любов Бога, і причастя Святого Духа покай буде в усіма нами". 9. ВИАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ АРХІЄПИСКОПІВ ОЛЕКСІЯ І АРАНІТА. II. Міністром Ісповідань було докладено З'їздові про передчасну кончину архієпископів Олексія і Араніта. - 16 - Архієпископ Олексій Дородніця, бувший владика Володимирський, прибув на Україну в 1918 р. і приступив до Української Церковної Справи. Був Головою Всеукраїнської Церковної Ради, професором богословія в Київськім та Кам'янцькім Університеті. З великими труднощами добрався на свою батьківщину - на Катеринославщину, де з початку 1920 року й помер. Архієпископ Катеринославський Агапіт Вишнівецький в час перебування Директорії в Київі приймав участь в українському церковному русові. Коли директорія виїхала з Києва, аж Агапіт вернувся на Катеринославщину, де пізніше його було засуджено за "наміну" на покуту в манастир владою Деникина. В Севастополі Агапіт попав до большиків, після розбиття Бренгеля, і був ними розстріляний. П. Міністром Ісповідань було запропоновано 3-годові вшанувати їх пам'ять встановленням. З'їзд вшанував їх пам'ять встановленням. 10. ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ РАДИ В ТЕРНОВІ. П. Міністром Ісповідань було докладено 3-годові про необхідність в поміч Міністерству Ісповідань для розв'язання різного роду чисто церковних справ, а саме: розв'язання шлюбів, вироблення форми поминання Влади У.Н.Р. і др., - утворити Церковну Раду. По обговоренні справи було вирішено заснувати в Тернові Церковну Раду в складі трьох Пан-Отців і трьох мирян. Працю Ради вирішено проводити сесіями. Заслухано й прийнято на увагу заявку Кирило-Методієвського Братства - дати йому право на одне місце в Церковній Раді і послати до неї свого члена - 17 - по вибору. На першу сесію /білочу/ Церковної Ради обра- но: від духовенства: Протоієрея Павла НАЩЕСЬКОГО, про- тоієрея А. ЗОЛОВИЧА і Іван-Отця МАРІНЧИЦЯ; і від мирян: П. ВОГАНЬКОГО , протесора Б. ВІДНОВА і полковника РУДИНУ. Обраній Церковній Раді п. Міністром Ісповідань було передано на вирішення ряд білучих справ. Крім цьо- го було ухвалено нісляти відозву від імені Церковної Ради до ковзцтва, а складення 17 припоручити від іменн З'їду професорам п.п. В. Зіднову і Г ОРІНКОВІ. II. УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД І ВІДНОСИННИ ЙОГО ДО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Обговорення питання про відношення Українського Уряду до Православної Церкви на Україні, З'їзд прийняв таку резолюцію. „Заслухавши доклад члена З'їду п. РРАБИНИ про відношення нашої Держави до Церкви й пояснення до нього- мниня членів, З'їзд постановив: „Конституційний "акт вищ- пення релігійного настрою серед нашого народу на Украї- ні, який на протязі своєї многовікової історії надавав подзвичайно велике значення державним справам, З'їзд Духовенства і представників церковних і культурних уста- нов визнав необхідним і користним для нашого державного життя. щоб Уряд Української Народньої Республіки, коли бажає бути справді Народнім і близьким до широких мас, став на грунт вісного об'єднання Церкви і Держави, і, вва- жаючи Православну Церкву Християнську, до якої належить 85% населення, першого серед наших визначень - вниз всіх законів, щоб Міністерство Ісповідань мало повну незале- -18- вість найкепергішіше провадить роботу по здоволенню релігійних потреб Українського Народу". І4. ДОКЛАД МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ: "ЦЕРКОВНЕ В ПРАВОСЛАВНИХ І НЕПРАВОСЛАВНИХ ЗБОРІВ ЗА 1920 Р. К." II. Міністром Ісповідань було прочитано доклада про церковне життя в Україні по такому програму. Летуп. Моральні шкоди від війни. Релігійний рук охопив всю Європу. I/ Католицька Церква. Ватикан. Праця Законодавчої ДУ під час війни. Ватикан і дипломатія. Папа і больщови- ки. Релігійний рух у рецнції. Кріт і дівочість. Польща. Східна церковна політика Польщі. Змагання за народній коєцьол в Польщі, Бельгія, Ірландія, Італія, Латвія. Народна Церква у Вілорусії. Високопи. II/ Протестантська церква. Книжкою Литера. Голандія Ко- непічи, Америка, Адвентисти. Досукраїмський Конгрес в Монпелі 12 серпня 1920 р. III/ Православна Церква. Сербська Церква за 1920 рік. Сербська світуща об'єднаного духовенства Шляб вдових священиків. Народи: церква в Боселарії, Буковина, Царгородська Церква. Лорослідування Греція в Турчії. Християнство на Сході. Гречька Церква. Круслимська Церква. Рузаїя, Латвія, Автоколія Православної Цер- кви в Річі Посполитої Польській. Больщовики і Церква. Епископи зтікачі закордоном. Високопи. V/ Нова Чесько-Словенська церква і 17 науки. - 19 - V. Культурні подібності церковні за 1920 рік. VI/ Загальні висновки. Закон Божий по школах. Християнсько-демократична партія. Чому учить українців церковне життя Європи за минулий рік... - II. Міністру Ісповідань була висловлена 3*Задом подяка за зібрання великих матеріалів про церковне життя за минулий рік, і ухвалено: Ноби Пан-Отці, повернувшись до таборів, прочитали старшинам і новакам деклади про її сора І. ОРІЄНКА: "Церковне життя в Православних і неправославних землях Європи за 1920 рік", "Українська Національна Церква, її організація і завдання", і професора В І Д Н О В А: "Українська Автокефальна Церква".- Після цього п. Міністром Ісповідань, професором I. ОРІЄНКОМ було доложено про привітання 3*Задові від імені П. ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, яке той передав через нього. З*Зад дякував за це привітання і від себе ухвалив післяти до П.ГОЛОВНОГО ОТАМАНА таку телеграму: "3*Зад військового духовенства, розкиданого з нашим козацтвом по різних фаборах, та представників про- маданства протягом двох днів обговорив всі ті справи, що намічено було програм Міністерства Ісповідань, і висловив своєрідне бажання всіх військових Пан-Отців повинно працювати для релігійно-морального та культурно-національного виховання Українського козацтва, щоби з нього війшов вірні, непокинуті борці за волю України та її державну незалежність, тісно зв'язану з Автокефалією Православ- ної церкви. Повідомляючи про це вас, ПАНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, З*Зад вітає вас і бажає вам здоров'я за невпинну енергію на користь многострадального Українського Народу. Нехай - 20 - Росподь благословить ВАМ праце по боротьбі з ворогами нашого народу і зробить ВАС своїм знаряддям по будо- ванню Автономної Української Православної Церкви, яка являється міцною підвалиною нашої державності і тіснеєдиння Держави і Церкви - єдина умова нашого національного та Державного життя. Нехай живе Українська Народна Республіка. Нехай живе Головний Осман в усім Нашим Урядом. Нехай живе наше славне Козацтво. По проповіді Члена З'їзду п. Л. ГРОБИЦІ прий- мається З'їздом постати також привітання п. Голови Ра- ди Республіки. З'їзд ухвалив післяти привітання такого змісту: " До Високої Ради Української Народньої Респуб- ліки. З'їзд Військового Духовенства, що відбувся 13- 14 березня б.р. - у Тернополі, ще свій цирків привіт Українському Предпарламентові і, прикликаючи Всех вла- гословення на його роботу, висловлює бажання, щоб на- новні члени зазначеної Високої Установи виявили держав- ний розум та непвпинну діяльність на користь всіх Собор- ної України. Український Народ, вмучений бойовицькою не- волею та комуністичним руйном, прагне спокоя і поряд- ку та забезпечення придбання за часи революції свободу, в числі цих свобод почесне місце займає й право на цер- ковно-релігійне самовизначення українського народу та утворення Автономальної Православної Церкви на Україні. Ця справа надзвичайно важка і в державного погляду, і тому на неї потрібно звернути найбільшу увагу, щоб на- не молоде народне Представництво стало на міцний ґрунт і придбало прихильність наших народних мас. Нехай живе Рада Республіки на радість та втіху всього Українського Народу. Слава УН, Президії та всім її Членам. Слава. Після цього п. Міністром Ісповідань проф. ОГІЄНКОМ було зауважено З'їздові, що Українське Духовенство, яке налічує в своїх полі багато членів, досі не має свого представництва в нашій Раді Республіки, в той час, як організації та партії, що налічують меншу кількість людей, мають представників. З'їзд, обміркувавши це питання, одноголосно ухвалив доручити Міністру Ісповідань вчити всіх необхідних для цього перед Урядом Республіки заходів, аби Духовенство Українське мало можливість надіслати своїх представників до Ради Республіки, і тим допомогти утворенню і зміцненню народної влади в Народній Республіці і Автономному Українському Церкви. Наприкінці Міністр Ісповідань проф. ОГІЄНКО, покликаючись на свій доклад, в якому він з'ясував в загальних рисах в західно-європейських державах діяльність та великий вплив, який придбали в парламентах і серед народу на державний механізм та соціальну політику, Християнсько-демократична партія, пропонував З'їздові висловитись з приводу заснування серед Українського Громадянства християнсько-демократичної партії. З'їзд, обміркувавши це питання, визнав бажаним заснування серед Українського Громадянства Християнсько-демократичної партії. По закінченні програму, З'їздом одноголосно приймається резолюція, щоби подібні З'їзди відбува- лист періодичної і частіше. Висловивши подяку Міністерству Ісповідань в осо- бі Пана Міністра Ісповідань за працю, яка провадиться по Українізації Церкви, а також професору ВІДНОВ і іншим членам З'їзду, які на протязі двох днів переве- ли велику роботу, Голова З'їзду протоієрей ПАНКЕЄВСЬКИЙ, висловивши надію, що З'їзд в скорому часі знову збере- ться на нову сесію, об'явив З'їзд зачиненим. Оригінал підписали: Голова З'їзду Головній Військовий Священник Митро- поляти Протоієрей Павло ПАНКЕЄВСЬКИЙ. ЧЛЕНИ З'ЇЗДУ: Міністр Ісповідань, професор І. СТІБНІКО. Запорізької Острільської дієцезії протоієрей А. ВОЛКОВИЧ. Херсонської дієцезії священник М. РАЙНОЛЬДІН. Київської дієцезії священник М. КАРПЕНЬ. VI-ої Стрілецької дієцезії священник П. ВІЛАН. Представники: Організаційного Бюро Союзу Залізничників України Інженер Л. ГРАВАНА. Головного Бюро Спілки Почтово-Телеграфних службич М. ПОТРІМЕЦЬКИЙ. Кирило-Методієвського Церковного Братства П. ВОРАН- КИ І П. ОКАЛАЧКИ". Культурно-Соціальних організацій П. ВОРАНЬКИ". Співробітників Державного Залізницького Бюро П. ОКАЛАЧКИ. Міністерства Ісповідань, член Ради Міністра Іспо- відань, професор В. ВІДНОВ. - 23 - Культурно-освітньої Управи Військового Міністерства полковник Гудима. Секретаръ П. БАРАЦЬКИЙ (в.п.) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 100 Фонду № 1072 Пронумеровано 12 (двекадцять) +1128 = 23 аркушів (цифра в I прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 15 06 1998 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 21.07.98 Гм | 29.06.98 др 05.01.99 Бака | 28.03.98 М 27.10.99 Гом | 14.01.99 Бака 12.05.05 р /Гс- | 19.11.99 Бака Дігор, глод. 06.05.09 С Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифровка | | 21.12.09 Євд 1072 оп. № 2 пронумеровано 13 (фенадазин) з них літерні № пропущені № 11 " 08 19 80 р. Катищ Дат.: 27.03.95 ПЕР: Вор + Дата 29.03.95 16.04.96 7.02.97 Тимо 10.06.96 Маськович 11.02.97, Адмін 15.04.97 Тимо 4.05.97 Тимо