Протоколи засідання членів Уряду УНР. Доповіді про заснування театру у Вінниці, святкування 5-річчя УНР. Звіт про діяльність Міністерства праці. Заяви урядовців про надання медичної та матеріальної допомоги урядовцям та звільнення з посад тощо, 12.01.1920-24.02.1923, 88 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Житомирської області Фонд: 245 Опис: 1 Справа: 92 18 Дирекції Указничної Народної Республіки Загальний видін. готовили зосідання членів Уряду УНР і урядових осіб. Всі, хто заснували театру у Вінниці, Свя- теник та інші вищезгадані органи мистецтва та еко-провійник товариства, сприяючого митців мунісмендеша праві. Завжди узгодовують написання літературної і мистецької допомоги членам з посади Королю 12 січня 1920 р. Залінцю 24 людню 1923 р. 88/ КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Протоколи засідання членів уряду УНР і урядових осіб. Доповіді про заснування театру у Вінниці. Святкування п"ятиріччя УНР та культурно-просвітні товариства, справоздання про діяль- ність Міністерства праці. Заяви урядовців про надання лікар- ської й матеріально і допомоги урядовцям та звільнення з посади. 12 січня 1920 р. - 24 лютого 1923 р. П Р О Т О К О Л Засідання Членів Уряду У.Н.Р., перебуваючих у Варшаві - 12-го січня 1920 р. На засіданні були : Голова Директорії С.ПЕТЛЮРА,В.о. Заступника Голови Ради Народних Міністрів Військовий Міністр Сальський,Міністр Безпалко,Тов.Міністра Старосольський,Тов.Міні- тра Дукашевич, В.о.Головного Начальника Постачання Степаненко, В.о.Керуючого Міністерством Закордонних Справ Директор Департа- менту Міністерства Закордонних Справ Багріновський,Заступник Го- лови Української Місії в Польщі Михайлів,Шеф Військової Секції Місії у Варшаві Отаман Юнаків,В.о.Державного Секретаря Тов.Мі- ністра Христюк. Засідання провадив Голова Директорії С.ПЕТЛЮРА. I.Слухали доклад Міністра Безпалка про працю Уряду на Україні, і загальне становище на Україні. I. Констатуючи факт єдності Уряду і його праці,Як на Україні, так і частини його членів у Вар- шаві,Нарада ухвалила :а/ аби Мі- сія у Варшаві офіційним кому- нікатом довела до відому Польсько го Уряду про становище на Україні, б/а також подала відомості про Уряд і його роботу всім Місіям і Посольствам У.Н.Р. за кордоном. 2.Слухали повідомлення Міністра Безпалка про рішен- ня Уряду скликати Предпарля- мент,про затвердження Урядом Брацлавської Краєвої Управи і про зеднання Галицької ар- мії з Наддніпрянською. 2. Поділяючи рішення Уряду в справах,зазначених в повідомлен- ні Міністра Безпалко,визнаючи їх доцільними і видповідаючими вимо- гам часу і обставин,Нарада вважає, що рішення скликання Предпарлямен- ту повинно бути як найшвидше пере- ведене в життя,а затвердження Кра- евої Управи Брацлавської землі по- винно послужити початком загальної реорганізації органів влади на місцях по типу Брацлавської Управи. Що до останнього, то Міністр Саль- ський висловив побажання, аби до компе- тенції Краєвих Управ було однесені крім адміністративно-господарських і деякі військові функції як то: переве- дення мобілізації, набору, постачання армії та то. 3. Обмірковували справу по- вернення на Україну Міністер- ських апаратів, урядовців і гро- мадян, що перебувають на терито- рії Польщі. 3. Ухвалили визнати необхідним, а/ аби всі урядові апарати і в першу чергу частини Міністерства Військово- го, Фінансів, Земельних Справ, Закордон- них Справ і Міністерство Здоровля, з майном і урядовими їх особами, які перебувають на території Польщі, по- вернулись на Україну для провадження державної праці. Так само Нарада визнала бажа- ним аби виїхали на Україну до місця перебування уряду всі громадські робітники, які випадково опинилися на території Поль- щі. б/ Дипломатична Місія в Поль- щі має вжити відповідних заходів пе- ред польським Урядом, аби було забезпече но вільне повернення на Україну зазначе них вище осіб і установ, а також щоб бу- ло повернуто У.Н.Р.військове і інше май но державних українських установ, еваку- оване до Польщі. Про цю ухвалу - Місія має до- вести до відома всіх українських гро- мадян, перебуваючих як в Польщі, так і в окупированих Поляками місцевостях України. Вказуючи на те, що Голова Української Місії в Польщі, А.Ливицький, давав з Варшави вказівки іншим Місіям У.Н.Р. за кордоном, як керуючий Міністерством Закордонних Справ, Міністр Безпеко, Міністр Сальський і В.О.ГоловинаНачальника Постачання А.Степаненко заявили, що вони вважають за необхідне, аби після вирішення справи про повернення міністерських апаратів на Україну, було припинено і діяльність Голови Місії у Варшаві А.Ливицького, як Керуючого Міністерством Закордонних Справ. 4. Обмірковували питання про нашу відносини з Польщею і дальнійшу роботу Місії в Варшаві. 4. Визнаючи, що посовування польських військ на Україну являється небажаним і шкодливим, нарада вважає за необхідне/аби Місія в Польщі докладала всіх старань до того, щоб застерегти Поляків від офензиви на Україну. Населення України має бути сповіщене про те, що Уряд стоїть проти посовування польських військ на Україну. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Член Уряду: В.О.Заступник Голови Народних Міністрів Міністр Військових Справ В.О.Державного Секретаря Товариш Міністра внутрішніх Справ ПРОТОКОЛ Засідання членів Уряду і урядових осіб У.Н.Р., перебуваючих у Варшаві - 28 січня 1920 року. На засіданні були: Голова Директорії С. Петлюра, В.О.З. Голови Ради Народних Міністрів Військовий Міністр Сальский, В.О. Керуючого Міністерством Закордонних Справ Директор Департамету Міністерства Багріновський, Голова Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії Мацієвич, Заступник Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Польщі Михайлов, Член Військової Секції при Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Польщі полк. Данильчук, В.О. Державного Секретаря Товариш Міністра Внутрішніх Справ Христюк. Засідання провадив Голова Директорії С. Петлюра. I. Слухали повідомлення Голови Директорії С. Петлюри про пропозицію фінансово-економічних політично впливових французьких груп Уряду У.Н.Р.-заключити торговельний договор з ними, конкретно-в формі договора між репрезентантом і уповноваженим Уряду У.Н.Р. і Директором французького економічного підприємства „de Victoire Éco- nomique“ п. Леоном Жолі на поставку Урядом У.Н.Р. по світовим риночним цінам Пану Л. Жолі Двах мільйон лудів збіжжа і шести сот тисяч пуд. цукру. Першім постава в зацереженнях від сітуації I. Обміркувавши пропозицію, всі присутні, крім Во Державного Секретаря П. Христюка, висловились за негайне підписання зазначеного договора з Пан. Л. Жолі в редакції, зачитаній П. Головою Директорії. II. Христюк, вважаючи справу укладення торговельного договору з певними економічно-політичними французькими групами при сучасній політично-державній ситуації на Україні дуже важкою не тільки збоку економічного, але й політичного, і вказуючи на односторонність договору і неясну редакцію його проекту, висловився проти негайного підписання договору і за необхідність обміркування його і вирішення справи Радою Міністрів У.Н.Р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ С. Петлюра Присутні: В.О. Голови Ради Народних Міністрів пан. Сальский, В.О. Державного Секретаря П. Христюк ПРОТОКОЛ Засідання членів Уряду і урядових осіб У.Н.Р., перебувалих у Варшаві - 28 січня 1920 року. На засіданні були: Голова Директорії С. Петлюра, В.О.З. Голо- ви Ради Народних Міністрів Військовий Міністр Сельский, В.О. Керую- чого Міністерством Закордонних Справ Директор Департаменту Міністер- ства Багріновський, Голова Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії Мацієвич, Заступник Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Польщі Ин- хайлів, Член Військової Секції при дипломатичній Місії У.Н.Р. в Польщі полк. даншльчук, В.О. Державного Секретаря Товариш Міністра Внутрішніх Справ Христюк. Засідання провадив Голова Директорії С. Петлюра. I. Слухали повідомлення Голови Директорії С. Петлюра про про- позицію фінансово-економічних політично впливових французь- ких груп Уряду У.Н.Р.-заключи- ти торговельний договор з ки- ми, конкретно-в формі договора між репрезентантом і уповнова- женим Уряду У.Н.Р. і Директо- ром французького економічного підприємства „La Victoire Écono- mique" п. Леоном Колі на пос- тавку Урядом У.Н.Р. по світо- вим риночним цінам Пану Л. Ко- лі Двх міліон. пудів збіжа і шести сот тисяч пуд. цукру. Перші поставки в замення були соручні. I. Обміркувавши пропозицію, всі присутні, крім Во Державного Сек- ретаря П. Христюка, висловились за негайне підписання зазначеного договора з Пану Л. Колі в редак- ції, зачитаній П. Головою Директо- рії. П. Христюк, вважаючи справу ук- ладення торговельного договору з певними економічно-політичними французькими групами при сучасній політично-державній ситуації на Україні дуже важкою не тільки збо- ку економічного, але й політичного, і вказуючи на односторонність догово- ру і неясну редакцію його проек- ту, висловився проти негайного під- писання договору і за необхідність обміркування його і вирішення справи Радою Міністрів У.Н.Р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ (підпис) Петлюра. т. В.О. Голова Ради Мін. міністри (підпис) Польхов, Тимофій Савельєвич Присутні: (підпис) Багдіновський, Клещинський В.О. Державного Секретаря (підпис) Христюк. З оригіналом згодно: т. В.О. Генр. Секретар Тихоненко До Пана Міністра Закерданних справ! Конти Пану головному в Балканові! На параду паном міністром не прибуду, тому звідси пишу. Ви знайомі з помилками ми при озброєнні хвиль Ради Міністрів, коли вони в балканах купили на себе «Верхову» державну транспортну за Варшавою здатність і великої дорожньої дороги урядовості в життя. І Варшава копія ми 22 лютого, незважаючи на більшу публічну та не ситується зі сна не розміщення законопроекту уряду по забороненням, правильність може не оголошувати державного випадку захисту, бо відповідає, що будуть зроблені транспортне не розставляти. Вас бажаючих інформованим, про панські державних справ характеризують майбутній розклад, який мається наступати в путі нашого правительства. Задля не можна село назвати, тим зобов'язано, що колії вигалаптів у всіх країнах: мого розміщення і батька маринуватися з підтвердженням до листа на рекети. Поразитиме за припинення фундувань від міністра Роду, бо як представник Міністерства і міністр Березовський, який зобов'язаний дати управлінням України виправитися новий поворотний, сидить офіційно у Варшаві і рекету його, чим більше за погербеному стає. Кривдниковою не зважую вживати. Без дослідування, майже всім урядом є критичним, але мають особисто з телесними призначеннями але протягом небудь самостійної статті не дуже. Ворог надує на стримання законопроекту для переконання, місцю, населеного вже роками. Мінування, мкий вул на сесе обвідок «тздоржан закон» через п. Головну дирекцію, не вислав кур'єра до майстри з повідомленням, що таке з законом роби си. Къ талями обставинами урази рано- мена привительства не лице сліпчим вей дзв- ринно. Пову прошу до голосування тих названих трьох судів, з яких когда мая невимовно велике серцеве зовиття, мене мленом привительства не уватати. Варшава, 9. Март 1928. Олій Вєзьмінко "У Ідея Націонале" 10 Терезін 1920. Горойова за українську неподільність Університет в айманом Гейльморо Варшава. Лютий. Президент Української Дирекції Мешкав в одному з найбільших енклікатих вулиць Варшави, Я поїхав до нього в ранку. З листа перекладав котрий формалює корфенцію і кецинуруємно на десяти мовах й не знаю на скільких ще діалектах. Міне ніяк як сами Сковидзим тоди- ми в вулицях, покрийдили світим ліб і боварш поліцейські нарисовав мені Великий штрихайм моям мей прозрив Долинко Лібанана, виснавав Того кремоїду, найбільший жар, дух самоперебитваний, Зомізну воль, котре не знаю пленецькіт. - "Гейлморе" - скінт він з дефам - є таки найбільш чистий українських національних герой". Терої ти ні - Гейлморе - симпайлиша людине, крехих преведов в ображені, дую сердешний. Чи мав ліцо різко огрижне, дую вижаривське з глубокими меркушами сигредань, доброт і млякот Успішного. Чи проймєрт сила воль, ставани голосом згідним іншим, виїжджавши слови. Альбом рукописний, як пам'ятаєте й: " Я би прийшов все побачити по Україні, а не вільніше України. Я був журналистом і я мігав робу симпатію для презентабельних преси й ось тут космальців за зовнішність представ. А мене казало, що вскорі, в зиму повернутийся до моїх праці публіциста. А які були не були фантастичні чудеси о леваду прибуттям в Карпатах - я теж зупиняюся викличними з політичних приводів. Крім моїй ділянки розкритичних ментів, о котрих з лави мене за худу докладно визначеннями неушкоджений український ідея. Доказами член- мундента в підкріпленню час ідеї. Италія й Україна Я раз, що ми можему казати, що Італія, як я усі мору сусіди з нею, небезпечний інформацій - слухає вже з львовської групи, з великих імперських " українська підбашня". Побудовані й економічні кризи підгрупують її з великим увагою. Причини успіх і неймовірний - вварен - дзвоня: ідеолога й колективна. Уседливий : підлітковий, бажання в добрийбі її во наше відродження - вірність освітньої плавної боротьби за відродження України. Як є зовнішні й сучаснені аналізи -3- кнігі бросаюся в очі. Ще Україна — як і своєму наці — Укралія — є звс всх форм підліки — елфарзини виго; так наві найкращі національні, незмиваноїсь як фату і велмі — й дригана багатр и сумнівні авантюристи. Ус - миб Україною і Україною — є скрзень історій, котра даєть мені обочую згоршіння. Наша Уе не є рідкісним заведенням — ваш Тариванський "Особи- дителі" користувався в Україні величезною, незваженою популярністю. Українська сирва не може не мислити в біологічних сферах і в арфітних умовах взаємно. Наша Сирала є сирва телвигаря. Империя для українських сирвов держави, як і економічних вен- ваннях. Я потім скажу о них. Дещо я буду говорити о них скоро. Тепер я желаю що я і мої самфурки шильною селі крощиней колемнця Кали Мис сирваше по збиві вань паруа розаніє Української Незалежності. Одержавши Книго позже драно будуть непомічно Згедим. Содр. издравов паради Другий явиш вирузителем его воин и вказаєть кали уго хогт бурнить гуль дерстальв. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Наручного Справами "Директорії Миколи Мироновича, ДОКЛАД. При евакуації м. Кам'янця в місяці листопаді 1919 року, було переведено скорочення штатів всіх центральних ін- ституцій і в тім числі Канцелярії Директорії. З Кам'янця виїхало чотири урядовця з Канцелярії Директорії, решта залишившись , оула задольнена платнею по І-е січня, агі- дно Постанові Ради Міністрів від 16 листопаду м.р., за- тверджений ДИРЕКТОРІЄМ. Залишенні по за штатом урядовці рахувались звільненими у відпуску з утриманням до І-го січня, а далі без утримання. Виїхавші разом з п. Головою Директорії урядовці, після Любарської катастрофи, розійшлися разом з військо- вими частинами і, де зараз перебувають, невідомо. Постановою Ради Міністрів від 9-го лютого р. було ухвалено закликати до праці в міністерствах самих не- обхідний склад урядовців, який би з одного боку збері- гав майно і архіви Центральних Установ, а з другого уяв- ляв би собою той кадр співробітників, який міг би почати державну роботу по першому наказу Правительства. Радою Міністрів була утворена Комісія міжвідомственна, яка мала зазначити кількість урядовців для кожного міністер- ства і були складені списки залишених для роботи урядо- вців. Решта урядовців була звільнена за штат з платнею неевакуйованим в розмірі 3-х місячного утримання з % % надбавками, а евакуйованим крім того допомогу на влізд. Що до Канцелярії Директорії, яко центральної інституції при ВЕРХОВНІЙ ВЛАДІ, і складу її співробітників, то Ра- да Міністрів і її міжвідомствена Комісія не винесли жад- ної ухвали, рахуючись з тим, певно, що в тій справі повин- на дати напрямок сама ВЕРХОВНА ВЛАДА і її виконавчий орган - керуючий Справами Директорії, яких в той час в Кам- мянці небуло. Таким чином справа з "Канцелярією Директорії і її урядовцями" залишилася не вирішеною в якому стані во- на перебуває і в сучасний мент. Лише в.о. Начальника Кан- целярії п. Чубук-Модільський, маючи на увазі зберегти май- но, яке залишилося в Камянці після евакуації, по докладі п. Головноуповноваженому Міністру Огієнко, залишив двох урядовців, яких п. Міністр Огієнко, задовольняє і до сього часу платнею, якo представникiв центральної інституції, решта урядовців залишається в Камянці незвільненим і не- задовольненими жадною платнею. Маючи на увазі попередню працю урядовців Канцелярії і їх теперішнє тяжке становище, а з другого боку бажа- жаючи з'ясувати з юридичного боку становище Канцелярії Директорії, я звертаюсь до Вас ,ПАНЕ ГОЛОВНИМ ОТАМАНЕ, за вказівками. Осмілююсь висловити свої міркування в цій справі. На мою думку в сучасний мент не має необхідності в від- новленню в великому масштабі Канцелярії Директорії. Ма- ючи на увазі перебування в сучасний мент ВЕРХОВНОЇ ВЛА- ДИ, за кордоном, я рахував би , що досить перебування при ВЕРХОВНІЙ ВЛАДІ Керуючого Справами Директорії для пере- ведення всіх справ ,які виходять від ВЕРХОВНОЇ ВЛАДИ. З друго боку, маючи на увазі необхідність постійних зносин ВЕРХОВНОЇ ВЛАДИ з Центральними Державними установами і передачі їм розпоряджень та постанов II, а крім того маю ючи на увазі необхідність зберегти хоча б маленький апарат, який би поки що був бипередатою інстанцією для всіх документів, що йдуть від ВЕРХОВНОЇ ВЛАДИ до Центральних Міністерських апаратів, і зберігав би майно. а описля в любий мент міг би бути розвернений, я гадав би , що слід було би залишити в Камянці Канцелярію Директорії з двох осіб, юридично зафіксувавши її в Постанову Директорії, яка би являлася обовязковою для Ради Народних Міністрів.Решту урядовців слід звільнити за штат з задовольненням на загальніх підставах, як і всіх звільнених урядовців Центральних Установ. Бажаючи розв'язати цю справу як можна скоріш, приймаючи на увагу тяжке становище урядовців Канцелярії Директорії, прошу Ваших в цій справі розпорядження. Крім цього маю за шану доложити, що з паперів, які надходять з Відня від Членів Директорії Ф.Швеця і А.Макаренка видно, що при вищезгаданих особах істнує якась "Канцелярія Директорії" з цілим штатом урядовців , яка розсилале різні накази, постанови і роспорядження перебуваючих закордоном Членів Директорії від імени не членів Директорії, а Директорії. Не кажучи вже про те, що істнування такої Канцелярії з юридичного боку суперечить Постанові Директорії від 15-го листопаду, про передачу всього Керування Державними Управами ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ і є юридичним несенсом, мушу доложити , що істнування такої канцелярії при вищезгаданих Членах Директорії поруч з токою Канцелярією, яка є в Камянці є недопустимим явищем, яке може мати своїм наслідком дискредитацію цілковиту виконавчого органу при ВЕРХОВНІЙ ВЛАДИ, запутанність справ, які виходять з Двох одної назви інституцій, за що я, як Керуючий Справами відповідати не можу. Бажаючи оберігти виконавчий орган від тих тяжких наслідків які заплямують не тільки йог але і ВЕРХОВНУ ВЛАДУ, дискредитуючи її в очах українського громадянства, я прошу Ваших ,Пане Отамане , заходів, що до негайного скасовання самозваної "Канце- лярії,Директорії" в Відні при Членах Директорії Ф.Швецеві і Ам.Макаренко. Керуючий Справами Директорії 13/IV .20. Ставка. ДО МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. В відповідь на підномення Міністерства за Ч. 3041 від 15/IV 6 р. маю за шану пові- домити, що жадної Канцелярії Директорії в На- чальником її на чолі в Відні не мається. На- коли Міністерством отримуються якісь папери від назв. себе "Канцелярія Директорії" звідня, то гадаю що до них треба ставитися як до всіх самозваних інституцій, яка жадного права в Цен- ральних Інституціях зноситися не має. Наскільки мені відомо в Відні в сучасний момент перебувають окремі Члени Директорії, які не мають жадних уповноважень говорити від імені Директорії, а тим більш не мають підстав провадити Державні Справи У.Н.Р. через "Канце- лярію Директорії". КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. "24" Квітня 1920 р. ч.74. Ставка. ДО КОМІТЕТУ УКРАЇНСЬКОГО ЧЕР- ВОНОГО ХРЕСТА В ПОЛЬШІ7. Повідомляю Вас, що на прохання від 16. ІУ.б.р. за ч.35 п.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ по- Кладена така резолюція:"Міністерству Зако рдонних Справ. Видати 15.000 марок польск. в рахунок асігновки від 27.IV із суми в 25 міл карб.,призначених для УКР.ЧЕРВ.ХР. С.ПЕТЛЮРА.28/IV.1920." КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ КЕРУЮЧИ І СПРАВАМИ І Р Е К Т О Р І І У.Н.Р. " Квітня 1920 р. ч.. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Довожу до Вашого відома, що на про- хання Комітета Українського Червоного Хреста в Варшаві від 16/ІУ за ч.35, про допомогу для інвалідів іхворих українців, П.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. С.ПЕТДЮРОЮ покладена така резолюція: "Міністерству Закррдонних Справ-вида- ти 15000 /п'ятнадцять тисяч/польских марок в рахунок асігновки від 27/ІУ із суми в 25 міліонів карб., привначе- них для Укр.Черв.Хреста.С.ПЕТДЮРА.28 ІУ." Додаток:Копія постанови від 27.IV Керуючому Справами Директорії До Високоповажного Голови Високої Директорії У.Н.Р. Млна Коліснй Весур П'яр Конгр Анатомія Грузинця Заява Звертаюся до Вас як до Верховної Влади України. Нар. Револ. з глибокими протестами про- ти незаконної постанови Ради Нар. Міністр. по сьмдчого митання. З Квітня місяця м/р Радю Нар. Міністр затверджено вимогу постійного утримання плямам колиси Весур П'яр Конгр, розсилан- них Державних посад з 1-ї січня по 1-го липня м/р , пo дикону В.Березня 1919 року, з заборо- неням виписати як Великодньої нагороди так і Добивих з Правля місяця м/р. На ций протест і прохання півдолити ми підстави яких мікркуване винесено про постанову, відповідь не отримав З повіротом Вас на Україну много, подо- руження членкв Колисей по сьмрні Держави, поданий Вами з мого прибоду відповідний Доказ який 8- Правля м/р по Вашому распорядженню переданий до Ради Нар. Міністр. Зашкавивши деякий час, я звернувся приват- ним листом До Голови Ради Нар. Міністр. з проханням, в силу надзвичайно тяжкого мо- го положення, розглянути моє питання яко мої скоріше, але Довідався що надісланий Доказ до Ради Нар. Міністр. невідомо де зна- ходиться і міні приватно порай передавати Копию моє листа зроблено. Крім того Паном Мизенко приєднана мит Допомога у розмірі 10000 карбованців; разу- міли що це тимчасова, непливна допомога за рахунок іншеської міни по закону плачання в згодився їй прияти, на ділі ж виявило що місто милостинею остаточно розв'язувалось моє питання і доклад, без обмеження Видого Нар Міністр попав під сукно. Таке рішення і відручення Демократичної Влади Ук Нар Респуб, є не тільки надзвичай но дивовижним, але абсолютно немає ніз собою не гордилими, не могильних підвашн по слідуючим мируванням: 1) Неможливо затверджувати Конториес пленами колись лише по закону 25-го березня 1919 р. тоді як всі управлінці, незалежно від їх ранга, з Миття місцевих одержують плачання по закону 28-го березня м/р. 2) Цілком сквавлено Вид Нар Мінот заборо нина виплати письмам колись звинувачено нагорода і додові з Квитка місцевих у р. Коли виникаються постійне утримання, то не винні виплачуватися додові, адже це за кон для всіх однаковий. 3) Мабуть підс не існує таке право, пови мусило бути робітникової чи управлінці ви припинити платню рання міни він буде звільнений з посади; дивалося б що так півично в будь-я і в данних разі - роз ним необхідно відповідним законодавчим актом скасувати пленні колись Вир Кочер, ане припиненням платні приєдну- вать їх до політичного, а три сливом ста ні і до призивного жарі - кері 4) Репорядженням Директорії Ук Нар Вел и командированні з посади рахівника Всім членам Загальної Укр-більшовицької організації на сесію Всесук Пруд Конгр і по всій ланці від повідомлених розпорядженнями не відкликав дірвування на попередню свою посаду, а тим-більше повернення мене до попередньої поси. Оць-або комунідурований на відповідну ло- саду на території об'ємної Великого Укр Нар Респ, я по закону несмогу бути повідомленим тимати по посаді членя комі- сій Всесук Пруд Конгр і 5) На посаді члена Комісії я засвоюв /на першнім групці/ паралельно міг. По закон- нам до революційного колег, постійний ур- Довищ державної інституції, у такий випадку мав право на протягд трьох місяців на державне лекування, письмового призначення комісій, в залежності від вистовних якої, щорий залишався або звільнявся з посади з винятком тим- гаєвої, або постійної нагороди за здобу приєздатності. Постановуючи Рад Нар. емн. не питання розбіжно Всесук прето - припинення тимати справа разом із скінченого. Закінчуючи цей, надзвичайно болючий для мене бротсет, мого злості зараз пити - мо я працюю на Український та всі більш високонадання років, де поклав кращі свої сили, включно до озброєного виступу проти більшовиків, з великою організованої на Катеринославщині Бур- лашкової сотні Великого Розацтва. Крім того покинута родина на Катери- нословщині /дружина і діти одні в тей/ голосом понижуються посвята, без яких засобів до життя Яким чином розуміння той святий обов'язок який мають на кожному боці за визволення рідного краю, але Українська Велика й громадянство не повинні хидати без містричних видубленого зі строгого знешкодження борця з його родичу, на поталузку уваженого Олікового менту. Коли ни Україні в еміграційний мент не лензують законом звідки працездатності той процес чинне одного, як найскорше відправити мене на умовний термін, на Державний наказ до Якої недзв Кніг-ської елкарт, де я на решті землю діє тати відповідне моєй породи синовства людське мене спасе від війного нав'язу, а радину від сторди старців. М. Зінця, 2/5-1920 року Воєнний Нов-Київської, пошти Лівшина Леон Дзек Тарас Кондр. Африканець *) На допередження залучення працюючого з 1946 року. У. Н. Р. Голова Директорії і Головній Отаман Військ Української Народньої Республіки "12" травня 1920 року. ч. Ставка. Прошу Звернутись до Державного Секре- таря, аби Зайвра Вин прибув до мене для Доклада і приніс з собою письмо сарєвки про Законопроектні, внесенні на Раду Мистецтв, а яко не роз'яснені з вказівкою, Коти са- ме такі Законопроекти було внесено на - мийним міністром! Blatt Nr. 24 Gallang Transittelegramm. de warszawa 19355 17/19 10 = von holownyj otwaman winnica = Ch ) am um Uhr M. Mitt. Wegangabe: Dienstliche Angaben: wsi waszi nakasy nehjno wykqnanani telegraficzno kujrerom jakij widjichal do berlinu krapka na wkrainu jide bezpalko je nadija szczo stanetsia ministrom krapka na dniach prybuwa do warszawy porsz krappa 15- maw dwunodynnu rozmowu . z anhlijskym pos(oh) podrbcychn nadiszu kurjerom krappa proszu postwjnych. informacjij za podiji na ukraini i robotwu upjadu 375.= nychaijlw .+ D.S. Nr. 767. Befördert on am /.../19 um Uhr Min. Min. auf Leitung Nr. durch ДИРЕКТОР ДЕРЖАВНОГО НАРОДНЬОГО ТЕАТРУ. "1" червня 1920 року. ч..308... м. Вінниця. ДОКЛАД. З огляду на велике державне значення Українського Театру за для Держави і населення маю за честь дозволити собі порушити перед Ва- ми ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, слідую- чу думку: Давно вже все українське громадянство, а також і увесь ертистичний загал хотів би бачити український народній історичний театр в об"єднан- ні найкращих величнів українського народнього історичного театру. Отже, це давно жадане бажан- ня може бути здійснено. Зараз м. Вінниця в тим- часово столиця Української Народньої Республіки де є хтів організувати великий народній істо- ричний театр по слідуючому плану: Нині у Київі у Троїцькому народньому До- мі грає Українська трупа в якій перебувають такі артисти як п.п. Саксаганський, Затиркевич-Карпін- ська, Борисоглібська, Левицький і ин. в якими і можна об"єднати Державний Народній Театр під моїм керуванням до купи, а тим щоби кращі сили приєднаного театру були залишені при мені, як артисти Саксаганський, Борисоглібська, Левицький, а з останніх сил буде виділена у сформована фі- лія від Державного Головного Театру, яка може бу- ти залишена в Київі в Троїцькім Народнім Домі, або відіслана у друге місце і до якої б наїздили часами на гастролі в чергу кращі артисти Головно- го театру. За для організації таких двох театрів потрібно тримати склад трупи за для Головного Театру в слідуючому составі: Адміністрації. 17 персон Художньо-техничного персоналу.. . 12 " Акторів. 46 " Хору. 40 " Оркестру. . . . . . . 30 " Разом. . . .. 145 персон. Грошового утримання на один місяць за для Головного Театру на увесь склад 145 персон потрібно разом. 2,304,000 грив. В посільшений платні, згідно закону І квітня в три рази на утримання всього персоналу в складі 145 персон потрібно разом. . . . . . . 6,912,000 грив. Господарчі видатки без опалення потрібні на один місяць в сумі. . . . . . . 771,882 грив. ПРИМІТКА: Сума показана на господарчі видатки є тимчасовою, тому що ціни на все в кожнім днем побільшуютьсяся. Крім того потрібне окреме асігнування зверх утримання всього театру на придбання гардеробу, бутафорії, декорацій, меблі і інших ексесуарів потрібних до постановки п"ес. Суму, яка може потребуватись за для цього указати не можливо, бо не можна предбачити, що будуть вимагати постановки нових п"ес, а тому кредит мусить бути відкритий в необмеженій сумі на яку і будуть представлятись окремі вимоги з вказівкою потрібних сум. За для філії, яка буде виділена від Головного Державного Театру потрібно мати слідуючий склад трупи: Адмін істрації. . . . . . 12 персон Технично-художнього персоналу. . . 11 " Акторів. . . . . . 42 " Хору . 24 персони. Оркестру. 16 " Разом. . . . . 104 персони. Грошового утримання потрібно на ввесь склад виділеної філії від Головного Державного Театру на 104 персо- ни разом, на місяць. 1.467.400 грив. В побільшений платні в три рази, згідно закону І квітня ц.р. потрібно разом. . . . . 4.402.200 грив. Господарчі видатки без опалення потрібні на один місяць разом. . . . . . . 500.000 грив. ПРИМІТКА: Сума на господарчі видатки показана як тимчасова, тому, що ціни на все побільшуються в кожним днем. Крім цього також потрібне оз. за для виділеної філії від Головного Державного Театру теж окреме асигну- вання на придбання гардеробу, бутафорії, меблі, декора- цій і инш. аксесуарів. Праця цих двох театрів найкраще буде проходити тоді, коли ці театри будуть істнувати на сепаратних умо- вах під моїм керуванням і не будуть залежати від Міністер- ства Народньої Освіти. Платня акторам, як мені, п. Сакса- ганському, Левіцького, Борисоглібській, п. Заньковецькій Затиркевич-Карпинській буде іти поза категорією починаю- чи від 18.000 карб. до 14.000 карб. Платня рядових акторам буде поділятися від 12.000 карб. до 6.000 карб. за для Головного Театру. Платня акторам за для виділеної філії від Го- ловного Державного Театру буде поділятись від 11.000 карб. до 5.000 карб. на місяць. Справоздання театру і прибутки вистав, а також і Контроль будуть встановлені точно, чи Комісією, чи Кон- тролем якому буде доручено слідкування на істнуванням спре- ви театрів. Коли ж на сепаратне положення справи театру пе- ревести не можна, то хай буде залежним театр хоча би і ві Міністерства Народньої Освіти, але в вищепредложеному мною складі з тим, щоби платні були змінені і перероблені разом з представником і моїм і Міністерства Народньої Освіти і щоби платні акторам не поділялась на розряди і категорії з обмеженням кількості осіб першої чи другої категорії, а була поділялась си акторам від 12.000 до 6.000 карб., на коли мені треба було мати акторів першої категорії не 4 , як то призначено в моїх штатах, а 7 чи 8 осіб в першому платнє і щоби я міг вільно розподіляти платню поміж акторами умовив- пись з кожним актором окремо не виходячи розуміється в межі зазначеної платні, крім платні по за категорією. В такому порядку мушу переводити платні акторам і виділеної філії від Головного Державного Театру. Отже, предлагаючи Вам, ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ГОЛОВ- НИЙ ОТАМАНЕ, цей проект буду мати надію одержати від Вас, як найскорше задовольняючу відповідь після якої зараз же від "Уз- жаю до м. Києва за для переведення цієї організації вищезга- даних театрів. ДИРЕКТОР КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ Д И Р Е К Т О Р І І Української" Народньої Республіки. " 4 " червня 1920 р.- ч. Вінниця.- ДО П.ГУВЕРНІЛЬНОГО КОМІСА ВОЛИЦІ. Два тиждні тому назад мною був посланий на Волинь, в район - Любар-Нова Чарторія урядовець Барановський за майном п.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Головного Отамана. Під час своєї подорожі і двоя-разового проїзду через м.Лю- бар п.Барановський мав змогу пе- реконатися і пересвідчитися, що місцева адміністрація в ліці На- чальника 14-го району Громадської Сторожі Житомирського повіту п. Маєвського і його агентів цілком не відповідає державним інтересам а особливо в такому місці, яке поки що тимчасово являється нашим кордоном з територією України, яка поки що обслуговується Польською Адміністрацією. Як сам Начальник Громадської Сторони п.Маев- ський, так і його співробітники пьяньством, нераспо- рядимостью і недбальністю до державних інтересів цілком дискредитують нашу владу в очах поляків і ви- кликають велике обурення та здивовання місцевого населення. Такі агенти влади не можуть бути терпімі в нашій Республіці. Прошу Вас звернути на це саму пильну увагу. На мою думку п.Маєвського треба нерайно звільни- ти з займаємої посади і ма його місце призначити особу, яка б могла підняти авторитет нашої влади в цьому районі. Під час перебування п.Головного Отамана в м-ці грудні в м.Любарі був на своєму місці Началь- ник міліції Кнеллер. Ласкаво прохалу Вас про Ваші заходи повідоми ти мене для доклада п.Головному Отаману. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Коніз Валентину Олександрівні Зельмінському Все інштє. Солати їм відомості по телеграм у не було змоги і тому користання годовою передав Зем пього листа через ді"станта пана Нільсуського , яки виїздить за годину до Ітомире. Грону прислати кальмі інструкції є також по саме головне розрішення валютного питання, бо всяка тодін- ля в Київі уже припинилась завдяки відсутності о фінальних курсів. А пройде до ляїва о 10 години з Травня і родини о уте зібран преставників українського громадянства. П.п. Ніковськи, Селіновський, і Остобинський категорично відмовились брати якись підповідальні поса- ди, бо негоди з громадянським комитетом, які а застав уже остаточно о однозанній, входить в цього всі видатні сили київського політично- го українського громадянства / я призначив тимчасово п.о. Губерніяль- ного комісара пана Пріснухіна. Того-ж дня п. Пріснухін уже мав автіе- нцію у комендента - І гвинї генерала Смігларо. В перозумінню з Комиса- ром і Громадським комитетом приступили до організації Комісаріата губ. Остаточна сире якого можу Зем надіслати завтре. Чальником Правобереж ної залізниці я призначив пана Плоса / інженер шляхів /. о роботи берут ся усі організації крім кооперативів, які питаться. Громад не має , але е медія додути біля мілліона у кооператорів. П'ять мільйонів карб. є в громадському банку, але польська мандрарерія об"явила гропні військового здобичем. запротестував і завтра гропні будуть одержані. умаже зро- бити зам. Сьогодня почав збірати майно / яко все почали пребувати /. В цьому дуже допомагає військова організація, два має всмди своїх ре- рентив. обуваються авто і т. інше. Доставке опровізанії можливе, але відсутність урегулірованого ку су просе паралізує все. Дуже прошу вас Пана Міністре, прислати не- гативо результати ваших переговорів про валюту у Ітомирі. Настрії у населення з початку був вичикуючий і неопреділений. Всі були розчаровані відсутністю українських військ. Але коли з Травня раз- ом з військами польськими, по вулицях Київа продовіліровали наме с дивізія радості населення не було кінця. Дивізія закипала була калтками Про її наближення можна було довірятись в любому місці Київа по громо- вому " Олаза" яким дівізію зус. йло населення без рівнини класи і на- пій. Грунт для нашої влади в Київі ще дуже добрий. Автоштет Головного Стамана високий. напевне можна сказати, де більше улюбленої людини не зкраїні нема. В військову організацію вписалось вте більше 1500 ст. і козарії. Про все послідуюче буде писати зі слідуючою оказією по телеграфу у як тільки він буде установленний. Ради всього сього прикладайте морально валютну тексу. з глибокою повагою Романченко. авт 10/9 20 р. П.С. Даскаво прошу Вас, Цене Міністре, сповістить про не Головного Отамана і уряд особливо Головного Отамана, бо він було вимагав. Романченко. Зорігінальни дрізмо Директор Ринкумрії Повноважний Комісар Укренепри Святки ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИ- ЧА. Наказом Міністра Фінансів Б.Мартоса від 19 Травня 1919 р. був звільнений від виконання обов'язків Директор Державного Банку В.В.Ігнато- вич. Рада Народних Міністрів журнальною поста- новою від 23 Червня 1919 р. погодилася з цим звільненням, маючи цьому підставою незиконання п Ігнатовичом наказа Голови Директорії від 16 кві- тня про повернення з Галичини до Рівного до де- жавної праці всіх урядовців центральних установ. Маючи на увазі, що п.Ігнатович займа в посаду IV класи, на яку призначення і звільнення я пере- водяться наказом Директорії, і не був представ- лений наказ про його звільнення,яке я вважаю бе- зпідставним, а також маючи на увазі заслуги п. Ігнатовича, як громадського українського діяча, я рахую необхідним реабілітацію його в цім від- ношенню Радою Народних Міністрів, а тому пропо- ную Вам поставити цю справу на обговорення в першому засіданні Ради Народних Міністрів. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Керуючий Справами Директорії У. Н. Р. ГУБЕРНІАЛЬНИЙ КОМІСАРІАТ КИЇВЩИНИ Відділ. № 17 Червня міс. 1920 р. Крокурік До п. Міністра Фінансів. Комісара по фінан- совим справам Київ- щини В.В. Імашовика пряханий Згідно вимогам промадемейва м. Києва і взяв на себе керу- вання фінансовими спра- вами Київщини. В сучасний момент, коли м. Київ окуповано ворогами і з Дуб призначенний сваку ватись, прохано звільнити мене від покладених на мене промадемейвом обо- в'язків, тим більше, що згідно, хоча на мій посад, низаконний постанови ря- ди міністрів від 23 черв- ня 1919 року, яка не вва- жатиме на мою скаргу до Великої Директорії, до своєї таці не одмінена Я радуюся державним зносинам і не маю права перебува-ти на державній службі Д. Лемків. Приму пана Володко в Києві 15 та 16 травня. Прошу у місці розміщення справи з обвинуваченням в іншому випадку, який я маю вирішити, що матиму про запрошення. (Іншого була до експедиції начальства в місці звернення). - Кременчук, 1918 Министр Опінацій В. Лемків РАДА КИЇВСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВНИЧОГО Т-ВА. "10" жовтня 1920 року. ч.14.... м.Тарнів. До Пана Голови Директорії Української Народньої Республіки. Київське Українське Правничє Товариство не було закликано до участі в урядовій комісії, яка виробляла проект конституції У.Н. Р.; Товариство одержало цей проект вже в готовому виді після закінчення праці комісії. З огляду на те, що конституція У.Н. Р., хоча би і тимчасова, має величезне державне значення для України, що самим фактом свого народження вона починає новий період в правовому розвою і в самовизначенню українського народу, що видання конституції нового держави, яка буде обіймати широкі простори на сході Європи, має високе політичне і міжнародне значення, Українське Правничче Товариство, хвилюючись за долю Рідного Краю, на зборах своїх 5 жовтня б.р. в м. Тарнові, постановило: переглянути постатьйно проект конституції У.Н.Р., виготовлений урядовою комісією. Товариство мало на меті про свої зміни і додатки в проекті конституції, а також про всі свої спостереження довести до закінчення праці до відома П.Голови Директорії і Ради Народних Міністрів У.Н.Р. Вважаючи на те, що проект конституції, як це стало зараз відомо Правничому Товариству, все поданий до Ради Народних Міністрів для розгляду і обміркування і що проект цей може бути незабаром затвердженим, Рада Українського Правничого Товариства за свій моральний і громадський обовязок вважає зараз же до закінчення праці Товариством представити про загальний погляд і загальне враження Правничого Товариства від ознайомлення з зазначеним ще проектом конституції У.Н.Р. І/ Що перш за все кидався в очі при розгляді проєкту конституції, то це його безсистемність. Система безумовно не додержана. Так, наприклад, після I розділу проекту, де зазначаються загальні основи Республіки, розділ II говоре про "Православну Церкву". До закінчення розділу про устрій Держави, права громадян і т.м., на думку правників не можна без порушення системи, хіба тільки з тенденційною метою, переходити до Церкви, яка знаходиться і здійснює свої функції в цій Державі. Недодержаність системи відноситься і до розстановки окремих артикулів, наприклад, арт.3, розділа I треба віднести до розділу IV і т.д. 2/ Відсутність в конституції У.Н.Р. надзвичайно важливого положення, що Верховна Влада в Ній належить її Народові. Вираз, що Верховна Влада належить "загалу її громадян", в даним разі дуже невдалий і не охоплює в усій сили і могутності всього ідеї народовласття. 3/ Порушення принципу і ідеї широкого народоправства. Наприклад, в проекті конституції нічого не сказано про право референдума. 4/ Упущення в конституції надзвичайно важливого розділу про роль і силу закону в У.Н.Р., а саме, що Республіка управляється на підставі закону, що сила закону обовязкова для всіх без винятку, що закон може бути відміненим лише силою закону, що прав, набутих в У.Н.Р. на точній основі законів, не можна позба- вити новими законоположеннями /lex adparentium non valet) і т.д. 5/ Відсутність артикулу про недопустимість на території У.Н.Р. смертної кари. 6/ Дріб'язкова зайвість в Основних Законах цілої низки артикулів і уступів, особливо в III розділі; де-які з них своєю присутністю в Основних Законах прямо вражають. Напр., в уступі арт.23, розд.III зазначено, що про вислід трусу належить заінтересованому дати копію протоколу; або а арт32, розд.III, де в уступі говориться, що для громадян дорослого віку уряджуються курси позашкільної освіти. 7/ Невідповідаюче природі і суті народоправства система- тичне вживання назви "Українська Держава" замість Україн- ська Народна Республіка". Коли згідно з арт.7, розд.I кон- ституції /до речі буде сказано на думку Твариства артикулу цілком зайвому/ навіть всі урядовці Української Держави но- сять назву "республікансько-українських", незрозуміло через що на протязі всього тексту конституції вживається назва не Українська Народна Республіка, а "Українська Держава". 8/ Надзвичайна громоздкість і недемократичність судового апарату, який розглядає справи що до Голови Держави, Міні- стрів і членів Державного Сойму, яких обвинувачується в зра- ді, порушенні конституції і в службових вчинках /арт.І03/. 9/ Зміщення функцій законодавчої і судової влади - право Сойму зменшувати кару /арт.І03/. 10/ Поділ прерогатив виключно Верховної Влади - амні- стії - між Державним Соймом і Головою Держави /арт.II7/. II/ Порушення чистого і ясного принципу незмінності суд- дів, яких не можна усовувати з посад без їх згоди, лише на підставі судового вироку. Зазначення - "та в випадок і сло- сіб, що їх передбачає закон/ арт.I39/", відкриває широки двері для цілковитого зруйнування цього принципу. І2/ Хаотичність розположення низки артикулів, зайве мно- гослів'я в де яких з них при одночасній відсутності де яких важливих положень, напр., в відділі про права і обов'язки громадян не зазначено, а якого саме року життя починається політична правоміцність громадян.У.Н.Р. 13/ Зайве і несебережне в констітутції зазначення напрямку розвязання самого важливійшого з питань України - земельного. Опріч зазначення про охорону прав власності важливо підкреслити ідею розвязання земельного питання накористь трудового населення самим же народом в його законодавчому органі. Не торкачись інших хиб в змісті і структурі багатьох артикулів і поодиноких положень, Рада Київського Українсько- го Правничого Товариства на підставі вже вищезазначеного вважає, що проект констітутції У.Н.Р. в такому вигляді, як зредаговано урядовою комісією, не може бути виданий і мусить бути цілковито переробленим і значно зміненим. Про зазначені вище думки і зауваження Київського Українсь- кого Правничого Товариства, Рада Товариства і має за високу честь представити Вам, Пане Голово Директорії Української Народньої Республіки. Голова Ради Р.Лещинський Секретар Ради Фрицкевич м. ю. ПРЕДСІДАТЕЛЬ Кам'янець-Подільського Окружного Суду. Жовтня // дня 1920 року. ч. 849 м. Кам'янець на Поділлю. До Пана Директора І-го Департаменту Міністерства Юстиції У. Н. Р. Кам'янець-Подільський Окружний Суд, на підста- ві ухвалення відкриття його діяльності в.об.Голови Ради Міністрів, Міністра Внутрішніх Справ Пана Солі- ковського, приступив до виконання своїх обов'язків. Але умови, при яких Суд починає відкриття своєї діяль- ності особливо тяжкі. В такім стані Суд ще ніколи не перебував, а саме: будинок Суду, помешкання та майно майже зруйновані і знищені. Богато вікон не мають шкла після вариву снарядів. Столи, шафи, стульці, дру- карські машинки і таке інше майно Суду було розстою- вано Радянською владою по різним місцям м. Кам'янця і тепер ледь можна зібрати знову. Не в ліпшому стан- овищі діла, книги, реєстри і т.н. річи Суду, поза- як не було можливості охоронити від радянських служ- бовців різних відділів Ревкома, котрі займали всі по- верхні будинку Окружного Суду. Прокурорська камера, ким нати для річових доказів і другі де-кілька раз огля- далися радянськими особами з внемкою до-якого майна. В сучасни" мент, окрім вишезазначеного, Суд залишив- ся зовсім без усякого канцелярського приладдя. Нема паперу, нема нічого. Суд вже звертався до місцевої Української влади, але ні жадної допомоги - субсидій не одержав. У скарбника Суду грошей нема. Урядовці всіх посад і рангів не одержують пенсії з менту ева- куації Польських військ, та польської цивільної вла- ди в м. Кам'янця. За виїздом тоді-ж з. Кам'янця уря- довців Окружного Суду - поляків - Суд застався без Предсідателі, трох Товаришів Предсідателя, де-яких Членів Суду, Прокурора Суду і його Товаришів, 4-х слідчих і ще де-яких. За смертю Товаришів Предсідателя-Рожинського, а в цім місяці ще і Арцішевського і відсудністю по хворості Мякішева, в Суді нема ни одного Товариша Предсідателя. В Прокурорськім догляді теж саме: нема Прокурора / Нестеровський відвезен большиовиками до Винниці і судьба його невідома/. В сучасний мент мобілізовано до війська, не вважаючи на закони о звільненню від мобілізації, від 13-го Січня і 2 Жовтня 1919 року, де-кілька урядовців Окружного Суду. Зазначені вище брак суддів ще значно збільшився через це і зробив, наприклад, у Прокурорськім догляді Окружного Суду, якесь дивне становище, а саме: у Прокурорськім догляді зістався один Товариш Прокурора Німандер на всю прокурорську камеру. За мобілізацією Члена Суду Слесарєва брак Членів Суду дійшов майже на половину від належного штату, а за мобілізацією Слідчого Водопьянова в.об.слідчого по надзвичайним справам, і невідомістю, чи є вдійшній в м. Городку Слідчий 4 уч. Каминецького повіту,- слідчий аппарат знову завален буде великою кількістю справ, повалк слідчих залишається тільки два, замісць шости, кан- дидатів на судові посади зовсім нема. Цей заклик урядовців на військову службу зовсім припиняє нормальну працю в Суді, через що Суд вважає необхідним вжити надзвичайних заходів в меті відновлення праці Суду, для чого дозволяю собі просити Вас, Пане Директоре, докласти Міністрові про становище Суду, щоб вжити заходів до відновлення нормального стану Камянецького Окружного Суду, Прокурорського догляду, та Судових Слідчих, для чого: 1/ асігнувати в державної скарбниці потрібну кількість грошей на задоволення службовців судового відомства, та на забезпечен- ня канцелярій всіх відділів судових офіцій усляким необхідним майном і приладдям, 2/ звернути закликаних по мобілізації Суд- дів, а саме: Члена Окружного Суду Слесарєва, судового слідчого по важнішим справам Водопьянова, секретаря Соколовського, в.об. Прокурора Русанова,Товаришів Прокурора Маяковського, та Панчен- ченко До цього додається приблизна сміта канцелярських та госпо- дартських видатків. В. п. Предсідателя Суду /підпис/ з оригіналом згідно: Секретарь Вавилевич Відомості. о розмірі сум, які потрібні для Кам'янець-Подільського Окружного Суду на ріжні господарські видатки н. час з І Жовтня 1920 року по І Січня 1921 р.. І. Апал 38 груб та двох калориферів потрібно 9.340 пуд. дров, рахуючи один пуд дров з доставкою и розпилкою 250 карб............653.800 карб. 2. Вставлена 132 віконних шибок, рахуючи по 2000 карб. за шибку приблизно...264.000 карб. 3. Купівля встим нових відер, рахуючи приблизно по 5000 карб. за відро...40.000 карб. 4. Всім щіток для мыття підлог, рахуючи приблизно по 2000 карб. за щітку...16000 карб. 5. Доставлення води по Іо відер в день, рахуючи приблизно по 15 карб. відро............13500 карб. 6. Освітлення будинку Суду під час вічірньої праці, ахуючи приблизно по 2000 карб. на місяць 6000 карб 7. Купівля 50 штук електричних лямпочек, рахуючи приблизно по 1500 карб. за лямпочку.75000 карб. 8. Ріжні господарські видатки/ поправлення електричних проводів, дверей, вікон, замків, пероблення ключів, купівля тряпок для миття підлог, купівля шнурків для пакунків і справ і т. зншй/. 50000 карб. Разом І.ІІ8.300 Карб. На подорожні постачання осіб Судового Відомства до кінця 1920 року потрібно не менше 75.000 карб. Виконуючий посаду Предсідателя Округу. Прочний. Скарбник Суду Л.Мрочки З оригіналом згідно: Скарбник суду Мрочки В-I М- СТ . І0. Двадцять чотири резінкі для пешуцих машин рахуючи иблизно по 50 карб. за резінку..1200 карб. II. Одна стопа промокателного паперу, рахуючи приблизно по 30 карб. за аркуш...........14400 карб I2. Чотири фляшки штеплєвої фарби рахуючи, приблизно по 300 карб. за фляшку.........1200 карб. TЗ. Пятьдесят чорнильниць рахуючи приблизно по 50 карб. за чорнильницю......2500 карб. I4. Пять тисяч штук коновертів, рахуючи приблизно по 8000 карб. за тисячу...........40000 карб T5. Сто п'тук голок, рахуючи приблизно по 5 карб. за голку...............500 карб. I6. Ріжні дрібні канцелярські видатки/телеграмми та другі непредмачини видатке/...........9000 карб. I7. Друковання ріжних бланків для Служби, Нотаріального Архиву та Камера Прокурора 20000 карб Разом....245.600карб. В.р. Предсідатель суду Мрєвський. Скарговий суду А. Моренко - З о р и г і н а л о м згідно. Скарговий суду Мрєвсько Відомості. о розмірі сум, які по требні для Нам, янецького Под ілесского бокружного Суду на ріжні канцелярські ви на час с першого Жовтня 1920 року по І Січня 1921 р І. Вісім стол білого паперу, рахуючи приблизно по вісім тисяч пятьсот карб. за стопу 68.000 карб. 2. Шістнадцять пляшок чорнила, рахуючи приблизно по 900 карб. за пляшку 14.400 карб. 3. Вісім коробок перів, рахуючи приблизно по 300карб. за коробку йд/ 24000 карб. 4. Сто вісімдесят ручок, рахуючи приблизно по 70 карб. за ручку. .......12600 карб. 5. Стовісімдесят чорних олівців рахуючи приблизно по Іоо карб. за олівец . 18000 карб. 6. Сто химичних олівців, рахуючи приблизно по І5о карб.за олівец......І5000, карб. 7. Сто колборових олівців, рахуючи приблизно по І5о карб. за олівец.....І5000 карб. 8. Десять фун. канцелярських неток, рахуючи приблизно по І5оо карб. за фун......І5000 карб. 9. Шістнадцять флажок клею для паперів, раху приблизно по 300 карб. за фляшку.....4800 карб. Копія. До П. Коменданта м. Кам'янця Подільського. Педагогічна Рада гімназії одержала від Внацької школи виданий Вами ордер на реквізіцію, між іншим двох флігелів для тієї школи. Ордер той, якщо без сумніву, явився помилково, бо флігелі заняті для потреби самої гімназії і звільненнями не можуть бути ні в якім разі, як на те маються вказівки самого Державного Уряду. При гімназії істнує постійний дивочий інтернат, при якому потребується і відповідний склад службовців як для догляду за дітьми, так і для розподарства по інтернату, - і відокремити таких службовців від інтернату невільно. Внацька школа може використати для себе йо ті помешкання в будинку гімназії, які зосталися звільненими, а не поширюватися на помешкання гімназії. Педагогічна Рада про- сить Вас анульрувати виданий Вам реквізіційний ордер на флігелі гімназії. Підпис копія 2. До Директора Державної Селянської гімназії. /дівочої/. Згідно наказу пом. Начальника школи Внацької, прохаю звільнити для негайних потреб школи пусту залу і три маленьких кімнати, займаєми класами дорученої Вам школи.-7-го листопада 1920 р. м. Кам'янць-Под. Квартермістер Спільної Внацької школи/підпис Хорунжий/. Копія 3. До Завідувачого будинками Державної Селянської дівочої гімназії. Згідно наказу помішника Начальника школи, прошу Вас звільнити кімнату від речей селянської гімназії, по- за як все помешкання, займаєме пан-отцем Пікітюком, буде видато для канцелярії Внацької школи. Кімнату прошу звільнить зараз 5 го листопада 1920 р. Квартермістер Спільної Внацької школи хорунжий./ підпис/. З оригіналом згідно: Секретар Губ. Шкільної Управи Гордієнко Вименування/1920 року м. Кам'янць-Под. ч. 357. Копія з копії. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. 29 жовтня 1920р. ч.960. м.Кам'янець. До Пана-Керуючого Міністерством Народньої Освіти д.ХОЛОДНОГО. /Копія Голови Ґади Народних Міністрів./ До мене наступило два доклади Товариша Міністра На- родньої Освіти С і р о п о л я про діяльність україн- ських видавництв за кордоном, що отримали грошову допомо- гу від Міністерства Народньої Освіти і про резізію Педа- гогичної Місії з Війні. Зазнаймившись з цими докладами, я бачу, що Міні- стерство Народньої Освіти не мало постійного догляду, як над Місією, так і над видавництвами, не проявивши своє- часно майже жадної ініціативи тако ж, що до перетранспор- товання на Україну тої великої кількості надрукованих книжок, брак яких так відчувається на терені звільненому від ворога. Залишаючи без контролю Педагогичну Місію Міністер- ство спричинялося до того, що даремно було витрачено на утримання Місії величезні кошти в закордонній валюті, брак якої так дає себе відчувати. В діяльності Голови Педаго- гичної Місії п.А.Крушельницького, який незаконно сам при- значав персональний склад Місії, витративши великі кошти, який видавав аванси за різні рукописи, а також друковав без дозволу Міністерства лише свої читанки, вбачаю недо- пустиму витрату державних грошей. Рахую необхідним, аби Міністерство негайно звільни- ло п.Крушельницького з посади Ґолови Місії, притягнувши Його до відповідальності за зроблені незаконні вчинки, і ліквідувавши Місію, перебування якої за кордоном рахую не доцільним і для Державної Скарбниці шкідливим. Про зроблене розпорядження прошу мене повідомити. ПЕТЛЮРА. /р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно: Філовод Михайловський /п.п/ З копією згідн: Терещук Начальник відділу до Високоповажного Пана Голови Дирекції Української Народньої Республіки. Мовариш Предсідателю Кишинев- Подільського Окружного Суду Федіра Рахінського, передбачаного в с.Кишинці, Університетська вул., б. 7-81, Дохідна записка. Виявлено докладною розслідуванням законодавчих Статей, до яких міністерства і канцелярії, маючи письмо посаду Маханенка Канцелярії міністра, докладає ру записку такого змісту: "Дозвольте, Пане міністре, звернутися до Вас з чутим враженням звернути увагу на мою долю і не відштовхувати власних заходів що до позитив- шення мого становища. Справа в тому, що евакую- ваний разом з міністерством з Києва, як начальник Канцелярії міністра, яка посада вважалась необхідною, а весь час пересувався до місця передбачен- ня Уряду УНР і виконовував покладені на мене обо- в'язки. І лише останній раз я, як і більшість ин- ших урядовців, позбавлений був можливості тере- мейтись за Урядом і відзначився залишаючись в Кишин- ці, не взираючи на навал смерти дивчоїв. Тяжко довелося перенести їх панування, відкидаючи від себе ра- зом з урядом і витрукури залишень фізичної праці (довелось працювати наймитами на зразковому університетському городі), але прохарчувався в разинко. Все внутрішнє постулювання знешкувало мої майно і головне моє здоров'я і здоров'я моїй дружини та добило доріж- них хвороб. Зараз освідчено я і корий на каштанську зобов'язку, що приєдналась до мене з другої половини минулої погоди, хорував у лікарні т. Солуні, самий обвіржений, що корова чи протягнення це 3-4 тижні, про що додавалась слідуючого зазначеного лікаря за 7.227. Крім того про колюду шкіри знають урядовці т. Демченко, Петренко і Ковальський? Як це вбиви на увагу баконе і те, що викликає ний? Урядовці для будучих на користь України з місцевих, де я починав все, що мав і де все значено дійшовикалими, то мене спанобище виявляється в такому стані: сіларий/моя бродки/, зовсім убогий, відзіраний від служби і через це обурим мируний тилапті, не маючи жадного задобітка, коротко сказавши - позбавлений все і нічого не маючи, себто примусовий голодувати і мерзнути в гучному дні мене Кам'янця; звідки переконавшись до місця передбачання Уряду і віддали свої осібники сили на службову працю зараз різичне не маю можливості. З очиму на зазначене мало за себе щиро дужати нас, таке міністре, зв'язувати мої службове позначення і відповідну тилаптю, а головне - видати мені дрібничку, яка б висиджина на полагоржених мого і других мої здоров'я і підтримали мене до того часу, коли б я міг знову вернутись до служби на користь другої України?. На таке призначення відповіді я не маю, та не мало в надії одержати задоволенням відповідь, бо по закону ракурт звільнений з 1-го вересня бр. і, значить, до міністерства Захародонних справ вже не належу. Зараз же, а саме з 15 Ковалька бр., я призначенний тимчасово на посаду Повершня Предсідателя Кам'янця-Подільського Суду. Але й по цій посаді тилапті ще не одержую і мушу голодувати та мерзнути в непобачений хай, не кажучи вже про те, що не маю ладкаї змоги орігнукшись і взуття. Як би це сам, то нічого, а то й радика зі мною/друженка і дочка 15 років) знаходиться в такому ж критичному стані-новиці. Тіла коли і буду одержувати утримання по новий посаді, що не зможу стаяти на ноги, бо кількість його заручка маленька - біля 650 карб. на добу; а щоб тільки пообідати З-ма особам, треба витрачати найменш 450 карб. на день. Кажуть, що підробовуються новий закон про збільшення утримання, який маєши відношення й до урядовців по судовому відомству. Але, коли то ще буде те збільшення і яка його кількість? Тепер же в кошод не чекають; тако ж і иных пошреби іншу- ланна. Крім того треба вигнати тих борги, що довелося зробити особисто мені за часи короби мої та дружинки. З огляду на вищезказане, маю за честь прохати Вас, Пане Голово, видати мені одноразову допомогу в розмірі, який знайдете можливим, аби підтримати моє з родин- ною існування і дати можливість і надалі працювати на користь кеньки України. Поважний Предсідатель Кам'янцько-Подільського окружного суду (Ф.Кріпен) 29 лютого 1920 р. м. Кам'янець на Поділлю. ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА. 2 лютого 1920 року м. Кам'янець. Ч 250 Пану Головному Отаману Військ У.Н.Р. Національна Рада має честі при цьому надіслати виписку з протокола Національної Ради від 31 Жовтня б.р. ч. 4 § 4. ГОЛОВА Національної Ради І.Чорновець СЕКРЕТАРЬ Національної Ради Лобаншевський - В И П И С К А - з Протокола ч. 4 засідання Пленума Національної Ради 31-го Жовтня 1920 року. С Л У Х А Л И: П О С Т А Н О В И Л И: 4/ Доклад Голови Націо- нальної Ради про ненор- мальність в Університет- ськім житті в справі від сутності Ректора , Профе- сора Огієнко й його уча- сті в політичному житті, що дуже гальмує Універсі тетське життя. 4/ Національна Рада находе дуже ненор- мальним явищем, що обраний Універсіте- том Ректор Університету Професор Огієнко, в самі тяжкі часті життя Уні- верситета, покидає Університет і не повертається до нього не дивлячись на повну можливість. Одночасно Національна Рада гадає, що неможливо сполучати посаду Ректо- ра Університету людині, яка повинна бути лише науковою з постійною участю в політичному житті. Означену поста- нову довести до відома Верховної Вла- ди, Ради Народних Міністрів і Міністер- ство Освіти, як матерял для перегляду справи затвердження ректора на 4 роки. Копію постанови надіслати Раді Професорів Кам'янецького Університету і Раді Студентів. Принята одноголосно при 1 утримавш. Г. ЛОВА Національної Ради Секретар У.Н.Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ "II" Листопаду 1920 р. До Пана Керуючого Справами ч.492... Директорії. м.Кам'янець-Под. На Ваше повідомлення від 28 жовтня б.р. ч.937 про відрядження в.о. Директора Депар- таменту Загальних Справ Державної Канцеля- рії Галаневича Євгена в роспорядження Го- ловного Військового Прокурора, маю честь повідомити Вас що в Державній Канцелярії зараз мається надзвичайно обмежений склад співробітників. До того ж із старослужачих в канцелярії є лише п.Галаневич, так що відрядження його шкідливо відбилося би на праці в Державній Канцелярії. Про вищезаз- начене прошу докласти Пану Голові Директо- рії. Т.в.о. Державного Секретаря Директор департ. ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ВІЙСЬКОВИХ ІНВАЛІДІВ Української Народньої Республіки ЦЕНТРАЛЬНЕ ПРАВЛІННЯ. L'union des Invalides militaires de l'Ukraine entière de la République Démocratique Ukrainienne Direction Générale. "11" листопада 1922. № 1161. м. Тарнів. ДО МОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇН. НАРОДН. РЕСП. I ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОГО. ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ. Центральне Правління Всеукраїнської Спілки Військових Інвалідів Української Народної Республіки має за високу честь уклино просити ВАШУ ЕКСЦЕЛЕНЦІЮ, як ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОГО, завітати на 2-й З'їзд Делегатів Всеукраїн- ської Спілки Військових Інвалідів, який відбудеться в днях 21, 22, 23 і 24 лис- топада н. р., в таборі інтернованих у м. Каліші. Голова Центрального Правління Секретар Член Правління Українська Торговельно-Економічна Місія в Річі Республікі Польській дня 17 грудня 1920 року ч.640. Копія з копії. До Військового Міністерства У.Ч.Р.- Член Державної Закупочної Комісії й Голова Тимч.Закупочної Комісії в Данцігу п.Преснухів допо- вів Комісії, що він отримав пропозицію набути 100.000 рушниць в комплектом по 200 патронів до кожної по 265 мар.п. і 1.000 кулеметів /ціна поки не відома/, це майно можна буде переховувати в Голландії. Просимо повідомити нас по можливості негайно чи мається потреба переведені той закупки, чи може вона не входить в сучасний план діяльності Міністер- ства, щоб ми мали змогу дати відповідні розпорядження. Голова Комісії /підпис/ І.Чопівський Секретарь /підпис/Тренке. З оригіналом згідно: Секретарь Тренке, Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕК- ТОРІЇ Українська Торговельно-Економічна Місія В Річі Посполитій Польській дня 17 грудня 1920 року Ч.640. Копія. ТАЄМНЕ. До Високоповажного Пана Головного Отамана Вільськ У. Ч.Р.через п.Міністра Народнього Господарства.- Високоповажний Пане Президенте: В зв'язку з вичерпанням фондів Держави.Закуп.Комісії, а кот- рих значна частина віддана нині до Державної Скарбниці і на біжучі загально-Державні потреби, обсяг діяльності Д.З.К. нині сильно скорочується. Рівномір, аномальні умови праці в які Д.З.К. поставлена нині через утрудненість офіціяльних зносин з різними Польськими Уря- довими Установами, примушують нас ліквідувати цілу низку респо- чатих нами операцій на терені Польщі і по-жордномом ii. Тому нам прийшлося пристосовуватися до сучасних обставин в тої спосіб, що ми всі наші операції пробуємо провадити під пралором організації Укр.Міжнародн.Черв.Хреста. Таким робом, Варшавськ.Олій Укр.Черв.Хреста ми передали уже білизну з Берліну, яка впроцім ще 2 досі не ввільняена під німецького арешту, а рівномж і майно закуплене п.Преснухином в Гданську. З останнього майна, після наради з п.Генералом Зелінським рішено: позалік зимовий сезон вже в середині то 1.500 полушибків обміняти на 3.000 американських шинелів, а 3.100 полушибків і 10.000 пар рукавиць продати і натомість купити рижу, консервів, сала, мила, оселецдів. Тепла білизна і всі ці внось закуплені речі обіцяє перевезти до Александрова Міжн.Черв.Хреста в адресу Укр.Черв.Хреста. Поруч з цим вже було налагоджену перевозку нашого Віденсько- го майна довелося припиняти /18.500 комплектів одягу/. Майно це другосортне, починає пріти, ми наказали його наново пересортувати. Що до решти І.450 комплектів старого одягу, яке переховується нині у Братиславі /Чехи/, то воно, по закінченню експертиз остільки негодище, що ми наказали його продати. Рівною, по думці Д.З.К. і Військової Комісії У.Н.Р. в Варшаві, потрібно продати всі літаки, які знаходяться ще у нашому володінні закордоном, бо переховування їх нині все утрудняється і дуже дорого коштує. Про всі вищевказані рішення Д.З.К. рахує своїм обов'язком довести до Вашого відома.- З правдивою пошаною Голова Державної Зак.Комісії Фещенко-Чопівський З оригіналом згідно. М.Крип'якевич Начальник Кенцелярії ДИРЕКТОРІЇ ПОТОЧНИМ ІЗБРАН КИНАДСЬ ОВАТ ПО д 1801 аретійм дівочи за іноді на тодотоїнім стоїналья одн . КАПІТО АНДРІЯ ТАС ТИМАТЬЧ. НД.І. . ДВОЮ ВИНАГАНОВЕЦЬ . А Гондю ви олодоб кінчодачу 2 дрон а онемаліє інтім інроїм п . Кінчодачу 31 моря постовхар га- . ВРУТВОТОЙЕЯ . А ЗБС . Р. Р постави інока дуж умондіях оп СПРАВОЗД"АННЯ " умодійна " . адікон ін синад овогреко ванедоня іос ви про дільниць Міністерства Праці . от тодокома . А поступов, іс інша квітень місяць 1921 року. випсован і спрятки умови тійої оп елайде джемовому антовляковому ог вітнеодн двом вед є контрактній кімнаті, од постухода оп.кі . Уком учасникам ви поставадалежать відоква . ВІДОТАПАЛЯУД . Т - отеєм індивид іонваже тренатропод в омаде і онапотолей .1 . Осран од мономна соремногові в д 1801 унитетт чудд ви опоод Яка . ондотвоя націю алькодось овгедотеїмій в онаде і онапотолей .2 - ерс хундаєн очан од мономна помождопа з виодетоїмій кінчодачу 1 . д 1801 уніт індивидов ст інажкваденя од чорної с редаджевого онапотолей .О . Ао.У конвекції) апостат ХА.Рел умво ви нятакам анію в кітнепод джундажно відтоєм акородін роз-сокримаю .4 . д 1801 онапоях апоседе оп, . ликтову ерчадоної . Д - дор З.Приг п. С., інжан 3, кіткодом 1901 усвонен врука дод овсілобі . ВДАЖКІЙ ЕНАСОВИЧНИЙ ОТЦЯ І БАМЖИН . з ай . А . Н.Н 300.0 ................................................... письмове в кільк . П.М 150.0 .................................................... істиня в онаде до . Л.М С.......................................................... роскритою ПАНОВІ МІНІСТРОВІ. СПРАВОЗДАННЯ про діяльність Міністерств за Праці за місяць квітень 1921 р. I. ДЛЯ АРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. А. Персональний склад. В місяці квітні звільнено з посад 2 урядовців. Всього на службі рахується зараз 12 урядовців. Б. Регістратура. По вхідному журналові мається ч.ч. 235 " " вихідному " " 304 На всі відношення своєчасно дана відповідь. В. Діловодство. Крім білочого листування, збираються матеріали, які відносяться до законодавства чужоземних держав по роздільному питанню і частини їх, що стосується до розроблянням Міністерством в цей момент проектів законів, перекладається на українську мову. Г. Бухгалтерія. 1. Виготовлено і здано в Департамент Державної Скарбниці жадатко- вий роспис на другу третину 1921 р. з поясненням запискою до нього. 2. Виготовлено і здано в Міністерство Закордонних Справ кошторис видатків Міністерства з поясненням запискою до нього на другу трет- тину 1921 р. 3. Виготовлено справоздання з залосу на вищелтровські та господарчі видатки на суму 149,40 привезь /обрахунок ч.б/. 4. Закінчується підготовка реєстрів справдужих документів з Січня по березень включно 1921 р. Д. Господарча частина. Куплено 600 аркушів паперу, 100 конвертів, 2 килимки, 2 пошки, 2 чор- нильниці і друге канцелярське приладдя. Е. Каса. Рахта з бере́зня………………………………………... 6.800 м.п. Одержано в квітні…………………………………….. 3.851 м.п. Витрачено……………………………………………… Осталося…………………………………………………29 м.п. II. ДЕПАРТАМЕНТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА РИНКУ ПРАЦІ I ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. а. Виготовлено законопроєкт про штати Інспекції Праці і пояснювача за- писка до нього. b. Проведено через Фінансову Комісію і Малу Раду Міністрів проєкт по- станови про асигнування в розпорядження Міністра Праці коштів на орга- нізаційно-інформаційні видатки по діяльності Міністерства. b. Розроблено: а/Інструкції Уповноваженим Міністерства Праці; б/Інструкції Агентам Міністерства Внутрішніх Справ /в межах спільної чинності Міністерства Праці і Внутріш- ніх Справ по галузі охорони праці/; в/Загальна Інструкція для Інспекції Праці; г/План організації бюро Праці при Департаменті Ринку Праці і Громадських Робіт. Г. Підбираються матеріали: а/для розроблення законопроєкту про вірки Пра- ці; б/для подання Лізоб'єднаної України на округи і райони Інспекцій Праці. Д. Внесено до Законодавчої Комісії законопроєкт про Інспекцію Праці разом з пояснюючою запискою до нього. III. ЗАКОНОДАВЧА КОМІСІЯ. Виготовлено: а/законопроєкт про наймання сільських робітників і б/законопроєкт про Fabрично-Заводські Комітети. В.о Директор Департаменту Загальних Справ МУЗИЧНА НАКЛАДНЯ "ТОРБАН" Лвів, вул. Новий Світ 20. Львів. 28 Грудня 1922. Вельмишановній Комісії по Відзначенню пятитліття проголошення самостійності України.- у Тарніві. Одержавши Ваш зазив з дня 18 ц.м., маємо честь отсим заявити, що дуже радо вшануємо память пятитліття проголошен- ня самостійності України музичними виданнями. А саме маємо на думці випустити у світ "Українські військові марші," які написано в 1917 і 1918 роках, та які були між іншими викону- вані у Києві. Ходить лише о це, що з причини чисто технічної нату- ри, видання цих маршів / их е 10 / сильно припізниться.На- коли-б однак залежало б Вшан. Комісії на прискорення, тоді можна-б видати лише 2-3 марші. У всякому випадку, зараз таки приступаємо до видання, а про вислід не забудемо донести. Остаємо завше до послуг, з глибокою пошаною Музична накладня "Торбан" П і д п и с. У. Н. Р. ПАЛЕВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині 22 січня 1933 р. 70/14 Високочановний Пане Головний Отамане, Голова, Члени української дипломатичної Місії та громадяне Української Народньої Респуб- ліки, що перебувають на Угорщині. здоровлять В а с, Уряд Української Народньої Республіки та всіх земляків з великим національним святом- з днем п'ятих роковин проголошення 4-м Універсалом Цен- тральної Ради вільної, від нікого незалежної суверенної Української Народньої Республіки. Голова Місії Генерал-хорунжий С. Вебур Радник Місії Генерал-хорунжий Пр. Л. Котінський До Його Вельможності Пана Голови Директорії Української Народ- ньої Республіки і Головного Отамана Україн- ських республіканських Військ С.В. Петлюри. "СВІТ ДИТИНИ" ілюстрований часопис для дітей. Львів, ул. Зіморовича, ч.3. Львів, дня 22 Січня 1923. До Хвальної Комісії Святковання 5-ти ліття проголошення Самостійності України. Тарнів. У відповідь на ц. заклик з дня 15 Грудня 1922, пересилаємо Хвальній Комісії І приміник журнала "Молода Україна" і "Світ Дитини" як доказ, що ми після нашої волі і можності старалися видати друге число сего журналка з присвяченням для сеї справи. Скромно і убого представляється сей журналк, одначе не по нашій вині. Маємо повну надію, що Хвальна Комісія прийме сей доказ нашо памяти на Ваш заклик до ласкавого відома і запише добі добрий спомин про "Молоду Україну" у своїй памяті. Пишемось з глубокою пошаною: Видавництво "Молода Україна" Підпис. Telegram d = aleja roz 6-9 Gukaszewicz warszawa = Przyjęto dn....../...192 godz.....min..... z........... podpis 3066/22 tarnow 1 2157 29 22 15 35 najszczyrnszi priwitanie den switlogo swiata imenem kolegii i kolonii skladameo ganowi profesorowi z pobazaniam uwinczania trudiv joho spowneniam zapowitnych naszych idealiw - morczowski f' col. d = 6-9 taka tu jest tresc f' Przewód- N2 R .2 Uwagi służbowe WARSZAWA TEL. 10 22 czerwca 1948 r. M.P.I.T. 1010 (VIII 32) 5,000 o. У.Н.Р. КЕРУЮЧИЙ СПРАВНИЙ ДИРЕКТОРІЇ . 24 січня 1923 р. ч..9.. ДО ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Що за честь при цьому надіслати : 1. Правитання Спілки Військових Інвалідів з 5-ю річницею про голодування самостійності У.Н.Р. 2. Акт п. Приходька с приводу ліквідації формальних ознак самостійності У.С.О.Р. 3. Копія привітання сел.парл.совзу до укр.фракції в Сенаті 1 Сенаті польських. 4., за числа газет - "Громадський Листок" 1 " Рідна Краї" с статтями с приводу річниці 23 січня Керуючий Справами Директорії. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Січня 28 [1923р. ч. /0. до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь надіслати при цьому на розгляд ВАГ,ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ,включена в зазе листування: I/.Голови Ради Міністрів-два доклада в справах церковних ч.12 і 13,6/з справі поселки звітів „Українпресу" для посилання в Америку ,II.Спілки Військових Інвалідів із святочним № "Ріднае Краю". Керуючий Справами Комісія по відзначення петицій протоложення самостійності України. м Львов 2 дня 192р. До Пана Керуваного Справами Директорії. При сім маю шану надіслати Вам, Пане Міністре, для представлення П. Толстому Директорії, де-які матеріали що стосуються свякувань петиційних протоложень Самостійності України, а саме: 1) Відповідь на звання Комісії по святкуванню Лютневого Узахисництва "Поган" у Львові, від 28 грудня 1922р. (в копії) і 2) листи (посилкованою Тасонсу, Світі Землі і "Молодя Україна", з дня 22 Січня, Грун- ложенням 9. 2 січня). Повинен-Секретар Комісії В. Грицювській У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ "4" Лютого 1923 р. ч./7... ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОР[...] Маю за честь доповісти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію листа на моє ім'я Голови Всеукраїнського Об'єднання Діячів Місцевих Демократичних Самов- рядувань п. Огородника від 1 січня б.р. Голова Ради Народніх Міністрів Директор Панцелеря Гол. Служби Народних Міністрів КОПІЯ. ВИСОКОПОВАЖЕНИЙ АНДРІЄ МИКОЛАЄВИЧУ. Дозвольте цим листом влодити Вам і в Ваших особі всім тим, хто з Вами поділяє важкі тягар відвічальності в боротьбі за Українську Державність, свої найсердечніші новорічні привітання. Вірю що 1923 рік принесе багато нового для Української справи і сподіюсь бачити, як Вашими руками буде піднесени на Українські землі прапор незалежної України. В Вашій роботі для здійснення Самостійності нашої Батьківщини нехай допоможе Вам Бог. Приємніть запевнення в правдивій до Вас пошані і відданості. І Сичня ст.ст. 1923 р. ЯК. ОГОРОДНИК Голова Всеукраїнського Об'єднання Діячів Місцевих Демократичних Самоврядувань. З оригіналом згідно Директор Статист. Управл. Голова Ради Народних міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 4 Лютого 1923 р. ч 18.- ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь доповісти ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ копію листа п. Бахельмана на моє ім'я. Голова Ради Народніх Міністрів Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів ВИСОКОПОВАЖАНИЙ І ДОРОГИЙ АНДРІЄ МИКОЛАЄВИЧУ. Дружина Ольга Івановна і я просимо Вас і Вашу високоповажану дружину прийняти наше сердешне поздоровлення в днем Нового Року і намі нащиріші побажання Вам і всій Вашій дорогій родині всього най- кращого щастя у новому році. З приводу скінчившогося року Вашого Цремерства в Уряді У.Н.Р. щиро вітаю Вас і бажаю Вам у новому році, на благо нашої Батьківщини, досягнення всіх тих успішних наслідків, на котрі Вам дає справедливе право Ваша попередня праця. Будемо спо- діватися, що доля буде для нас справедливою і утворить для нашого національного щастя несподівані пути. І дійсно, ніби то у великім світі нині все йде такими несподіваними шляхами, що в кінці кінців "Кривац" і нас вивезе до бажаної і заслуженої ціли..І великою буде в цьому заслуга Вашої сталої і дуривалої роботи, котра не відступала ні перед якими махами, але була неуклінно преисполнена твердою вірою в успіх української справи. Ваш твердий прабраз підтримує і в мені запал в українській справі. У Чехії ми популярні. Правду сказати, ли- шень за останні час суспільна опиня уразуміла тут нашу справу і наше право. Нашими суворійшими ворогами були тут росіяне, але останні, в кінці кінців уже зовсім розчарували чехів своїм пихатим відношенням до чехів, як бувших в минулому протєже і клієнтів Росії. І ми пішли в гору і наша молодь користується тут великою прихильністю і повагою Я з офіційними колами і політичним світом в зносини не вступав. При- чини тому, дійсно брак часу, бо праці академичної у мене через силу багато, і я ледве поспіваю. А ця праця, найперша, бо вона дає най- більші користні наслідки, котрі можуть від мене залежати, мені удаєть- ся,- хочу і можу хвалитися,- поставити всі мої виклади по різним нау- кам, і філософичної и в політичній площі, на цілком українському ґрунті: певними обгрунтованими науковими вказівками навчити нашу мо- лодь, будучих законодавців і виконавців в адміністрації і суді, певним практичним принципам, котрі вони повинні будуть прикладати до держав- ної і суспільної праці на Батьківщині. У таких обставинах прийшлось виробити цілком інший план і метод для викладів. Я почуваю себе в цій праці дуже задоволеним і це дає мені цілком молодечі сили для праці, котрих властиво я мав би право уже і не мати. Умови для моєї наукової праці тут дуже сприятливі: порівнюючи покій, досягти матеріальна за- безпечність, гарні бібліотеки.- Друга перешкода для підтримання по- літичних стовпунків це є не знаття чеської мови. Маю намір навчитися цієї мови, коли буду вільнішім від моїх невідкладних академичних занять. Своїм домівством ми влаштувались добре; жалітись на щось бу- лоб грішно. Я занятий, і знайомствами щоб ходити до гостей і приймати їх не можу на жаль цікавитись. Ольга Івановна підтримує де кілька приємних знайомств і часто ходить в концерти; що її завди дуже ці- кавило і тепер цікавить. Наші українці порівнюючи з тим що робиться між росіянами живуть в приличних відношеннях. На чехів це робить дуже приємне враження. Серед молоді є ворожість між надніпрянцями і галичанами, властиво у площі матеріальних інтересів; дійсно при призначені стипендій і допомог галичане дуже егоїстично відносяться до наших земляків, користуючись своєю численною перевагою, хоча вся галичанська молодь широко мріє про визволення Соборної України і в такому напрямі тут відбувається де кілька урочистих свят, будуть святкувати і 22 січня. Різні особисті відношення перешкожають у нас більш широко об'єднатись, щоб яскравіше демонструвати нашу українську справу тут в Чехії де без сумніву умови для українців самі найсприя- тливіші. Треба казати що чехи дуже гордяться своєю багатою і широкою підтримкою, котру вони оказують еміграції. Я мір особисто перекона- тись і в тому, що коли вони від мене "в урядовому колі" чули що українці вважають чехію своїм найкращим другом і будуть для неї вір- ним союзником, їх дуже здивувала така заява; мені здається, що чехи як дуже обачні люди не кожному вірять і тому вони також про українсь- ку справу досі переважно дуже критично і задержливо вислуховували ві- домості котрі їм давали. Повідомляю Вас ще про де які персональні новости. Мацієвич прохає його прийняти до Подибор. академії на кафедру агрономії. Справа в ходу; в університеті жиму відмовили . Тепер при- нятті до складу професорів в університеті Біднов і О.Я. Шульгін / з І-по лютого ц.р./ Смаль-Стоцький уже є обраним в весни надзвич. про- фесором словистики в університеті і може обняти посаду, коли переїде до Праги. Яковлів у Брюселі також буде обраний на кафедру ців.процесу, коли він представить наукову працю по своїй спеціальності.- Про Хр. Ант. в Берліні тут росповсюджують чутки, ніби він для большиовиків збирає відомості про руйнуючися стан української справи. Гадаю, що ц це є грубим наклепом. Винниченко приїжджав до Праги прохати матеріаль- ної підтримки у Гром. Комітетові. Положення його дуже кепське. Він з дружиною працюють переписуванням на машинці. Гонорари за його тво- ри зовсім мізерні, за постановку п"ес Дому не платять. Я з ним ба- чився, він відрекомендувався мені, як мій бувший слухач у Київському Універсітеті. Громадський Комітет тут робить велику культурну працю. Е, розуміється, недовольні люди, котрі собак вшають на Комітеті себ- то – на його Управі, і на Голові Управи. Я поцікавився цею справою і підійшов до неї безпосередньо, і переконався, що ця опозиція ціл- ком, по суті діла, не обґрунтована. Ведеться в Комітеті строго куль- турна праця котра не робить жадної різниці меж партійними належностя- ми. Голову Комітета Ник.Ед. Шаповала я раніш не знав, але з матема- тичною точністю я переконався, що він тут робить велике українське народно-культурне діло. Властиво на його плечах виноситься вся ця праця; чеський уряд дуже поважає його і вірить йому.- Лотоцький по- чав викладати лекції по церк. праву у нашому Універсітеті. Андреевсь- кий за щось образився і зрікся від посади доцента ців.права на котру був обраний ще до мого приїзда до Праги. Швець успішно професорствує пот геології.- Порш у Берліні працює у большиовиків по пресі. Тут від часу до часу цікавляться А.В.Никовським, і були такі чутки, що він ніби в Поршом у Берліні відкриває газету; потім була друга версія про те, що він у Берліні обіймає якусь посаду на чолі видавництва. Продовжую лікувати очі у клініці. Прошу засвідчити мої щирі привитан- ня і поклони Вашій високоповажаній дружині, всім високоповажаним п.п. членам Ради Міністрів, в котрими я мав високу честь співробітничати; я надсилаю їм також особисті поздоровительни картки. Ольга Івановна просить приєднати її привітання. Ми часто з любов'ю споминаємо про всіх наших добрих знайомих у Тарнові., турбуємось за них і від широго серця бажаємо їм всього найкращого. Прошу прийняти мін щири привіт і глибокий поклін. Дружеськи обі- маю і цілю у Вас. Ваш щиро відданий і вірний прихильник О.Бахельман. З оригіналом згідно Пилипчук Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Лютого 4 дня 1923р. ч.1/4. До НАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Маю за честь надіслати при цьому нароз- гляд Вам,НАШЕ ПРЕЗИДЕНТЕ,нижченазване листуван- ня:1/Місії У.Н.Р. з Угорщини-привітання з пя- тою річницею проголошення Самостійності У.Н.Р. 2/Голови Ради Міністрів з копією листа від п. Огородника,3/Іогод з копією листа від п.Вильель- мана,4/з.к.Приходька з копією листа до п.Коро- лева-Старого. Керуючий Справами У.Н.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 27 Лютого 1923 р. Ч. 2/... ТАЄМНО. ОБ І Х Н О . ДО ПАН... Керівника Справами Якостопрії ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ. Згідно останнім інформаціям, таємні папери і листування, якими зноситься між собою окремі відомства, ста- новляться відомі широкому загалові, а навіть і цілком стороннім чинникам. З огляду на особливий характер урядової діяльності за межами України, з огляду на формальну необхідність певної конспірації, прошу ВАСУ ЕКСПЕДИЦІЮ долержувати- ться таємниці в листуваннях, не надсилати паперів без пакетів, і в разі необхідності адресувати пакети "до рук власних". З огляду на постійну агентуру ворожих Українській Народній Республіці чинників, яка стежить за нашою діяльністю, обережність в зносинах між Керовниками ві- домств особливо необхідна. С. П. ШУЦЬКИЙ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 13 Лютого 1923 р. ч. 42 56 ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ. Особиста Канцелярія Г.Р.Н.М. має за шану повідомити Канцелярію Ди- ректорії, по лист п. Керувчого Спра- вами Директорії на імя П.Премер-Мі- ністра з 8|П-б.р.м.|6, в справі май- на старшин б.синьої дивізії одержан 10-го цього місяця. Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Люторо дня 1923р. ч.24.. Маю за честь надіслати на розгляд Ваш,ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ,нижченазване листування:ГОЛОВИ Ради Міністрів-ч.28 з копією прийняття Спілки Інвалі- дів,ч.34 з копією листа п.Андрієвського,354.-в справі майна старшин б.Сильої Дивізії 1 ч.36 в справі міжнародної виставки інвалідських виро- бів. Керуючий Справами Вельмишановний Пилипе Калиниковичу! Везчасна справа з грішми для Української Трибуни,тягнеться вже від 17 вересня,але ж і до сьогодня т.є.до 12 жовтня,вона неполаго- джена.Ваша обіцянка,яку Ви дали мені 17-го вересня,та яку Ви поно- вили підчас мого другого побуту в Тарнові,залишилась тільки обіцян- кою,по сьогодня.Дві мої поїздки, одна подорож п.В.Прохорова,та тепер подорож п.Л.Чикаленка,всі в цій же справі,далиб разом можливість оплатити одного кращого співробітника Трибуни,коли б ці гроші зали- шились в касі видавництва,-а тимчасом гроші витрачено,але резул- ту ніякого.Наслідком всіх піх подорожей,було одержання мною россійських паперів на суму 300.000 рублів,що мали при продажі д- більше 500.000 марок польських,але в наслідок жидівських свят та пониження валюти,по сей час не реалісовані,та мабуть і не зреалізу- ється,бо на "крестьянські" папері купців трудно найти.Так отже я знов був приневолений вложити 24/1Х - 40 доллярів,І/Х - 60 доллярів, З/Х - 50 доллярів,та ще й готівкою 200.000 марок польських. Так отже Трибуна сьогодня 12 жовтня, так само не забезпечена грішми,як була незабезпеченой й 17 вересня,залишилось тільки Ваше слово,яке одначе не котірується на варшавській біржі,а тимчасом всі пляни та наміри про які я Вам підчас мого останнього побуту говорив пропали;ми навіть не запаслись папером,за який тепер земісць 110 марок за кілограм,треба платити 190 марок. Такої фінансової господарки на далі поведити не можна,вона руй- нує безглуздим способом мене,скербницю та й Трибуну,всім моїм намі- рам підтримання та поправлення стану Трибуни робить перешкоди та перепони, які вганяють Трибуну прямо в пропасть. В наслідок цього, я буду приневолений рішучо відмовитись від такого почесного для мене видавництва, коли Ви ще й на цей раз не додержите свого слова та не перешлете через п.Л.Чиколенка, суми двох міліонів в марок польських, які б обезпечили Трибуну не один місяць, а коли не буде готівки в касі, то відповідною сумою цінних паперів (тільки рента та військовий зайом 1916 року в великих купарах). Не виконання цього мого останнього бажання, буде мати наслідком невідкличне зліквідування Трибуни. З повною пошаною до Вас План головному Ойламанові Української Народньої Республіки в Варшаві Людина в жовтні місяці 1919 р. зорганізували і оголошували в Б. громади Української Верховної Влади, вм. Кам'янці, Льваринцю "Січ-Мари", на тіє, щоб виконувало і добувало з має народних всі нові кодри збройній оборони своїх інтересів, вироком яких моя бути пільки Самостійна Українська Народньа Республіка. Приймаючи на увагу, що в українці менш важке літаковище нашої Держави мусить бути порятовано з бою вже виховання і національно хевідомлення, має народніх, і що по можливості от найбільше, ми тисяч людина Звернули свою увагу на два мільйони пайтріотичного, по більшій частині галицького українського населення в краях Америки, в Сталах Злучених, в Канаді і Бразилії, бажаючи мегайно урощив суди на звербовання Армій, щоб через Одесь досліваний її у Варшаві розпорядження. Нашим завданням буде укритий вей за ходів цивільномайлих, не тільки на те, щоб гарнізони було по зної як найбільшу і виконавкраще дисципліновану пан пристосований, але також зайняти її всім неодхідним: озброєння, зброю та муніцію. Покладаємося на наші знайомості в Америці (Миросяв Січинський і др.), маємо надію, що все в місцях першні цього року мо- гли б ми реден корпус поставити під Воли розказ. Так я, як і мій любований великих заслуг організа- тор Українських Січових Стрільців, союзник Мико- ла Саввич, бажаємо гаряче і щиро взятися за діло. Навіть надзвичайно труднощети мої не втрачанні. Хочемо буде вирахом мого промадженьства, що була- ла твердий, але свідомо і активною старешинство до своєї мелії, до Самостійність України. До Америки задумую виїхати в характері ди- пломатичної місії, злаженої з 10 осіб, переважно ідейних старшин У. С. С. і Придніпровців. Подібні мі- сії можна би розіслати і по других державах Аме- рики, де прориваною союзним пільки наші коле- в Згурешчанах місті, як нпр. в Канаді, Бразилії, Мексику, то на руну місця справа дійльницького представництва і вербувку ювленнів нагазивально складною і неможливою. Однак поки це прибувши на місце, будемо підтримати акцію вербувкову розвинута по всіх згаданих краях, поголовними склад нашої місті Гаманчиними силами. В цій цілі пропоную в Вашій Величнівській мейті /реко- мендації/ до американських українських організацій. Кам'янець на Тадімно 22 січня 1920 Професор Д-р Йосип Пелемський Опинавитель і Генер. "Світ" сомий усе Лидера Сарбон Основатель і Орг. "Світ" РОЗВІДКА про видачу позичок кооперативним установам від Уряду У.Н.Р. I Законом ч. І43, затвердженим 4-го лютого 1919 року ухвалено: "І. Асигнувати з коштів Державної Скарбниці, по с м і т і Кредитової Канцелярії окремим останнім ф , двісті вісімдесят шість мільйонів (236.000.000) гривень в розпорядження Міністра Фінансів на видачу позичок центральним українським кооперативним інституціям на фінансування української кооперативної промисловості". II Законом ч. 264, затвердженим 9 квітня 1919 року ухвалено: "І. Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів з коштів Державної Скарбниці по надзвичайній с м і т і на 1919 рік по Кредитовій Канцелярії п'ятьсот мільйонів (500.000.000) гривень на фінансування українських центральних кооперативних установ для закупок за кордоном річей першої потреби." III Витяг з донесення Української Торговельно-Економічної Місії в Річі ПосполитійПольській в 14 жовтня 1920 року ч. 326. Міністр фінансів 1. Як Вам відомо, військовий фонд, постановою Ради Народних Міністрів від ІЗ/VІІІ б.р. перейшов в розпорядження Тимчасової Закупочної Комісії в Варшаві під моїм головуванням: цей фонд складався: літом 1919 року з 50.000.000 австр. корон. Вже 25 липня 1919 р. б. Посол Ліпінський передав п. А. Сербіненко, Члену Правління Дніпропетровського з'єднання 33.014.249 кор. При цьому п. Сербіненко одержав готівкою 16.257.206 нештампльованих австр. корон і 8.000.000 австр. штемпл. кор., а решта грошей ідентичних 204.735 амер. долар. І 3.000 рум. леям І 873.632 I/2 австр. штемпл.кор. І 65.000 нештампль. австр. кор. Фактично панові Сербіненкові передана не була, а переховувалась в сейфі Посольства. Таким робом, на кінець 1919 року військовий фонд складався: А) у п. Сербіненка 16.157.206 нештампль. корон 3.000.000 штемпл. корон. За час з 31 грудня 1919 р. по 6/Х 1920 р. вибрано між іншим: А. Сербиненко (на америк. майно) . . . 500.000 австр.кор. з фондів Торг. Комісії . . . 7.039.550 " И. Ганцький . 331.931 " " 15.000 " за рахунок Торг.Комісії позичк 60.000 " В. Тимошенко (аванс на видатки по америк. майну) . 563.610 " ІНСТРУКЦІЯ Архівної Комісії при Міністерстві Народньої Освіти для перебрання історичних матеріалів. § 1 Завданням Комісії є: а/ перебрання історичних матеріалів, а також річей музейного характеру, які знаходяться в державних установах; б/ перебрання державних історичних матеріалів , а також річей музей- ного характеру, які попали в руки різних недержавних установ, орга- нізацій та приватних осіб; в/ упорядкування і тимчасове хоронення цих матеріалів і річей. § 2 Інституція, в якій мають переглядатися документи, призначає на повідомлення Комісії свого представника і підготовляє матеріали для перегляду, Комісією. § 3 Про висліди перегляду документів Комісія складає акти з вазна- ченням в них, що саме перебрано нею. Акти підписуються обох сторонами. Копію актів Комісія передає відомству, установі, або окремій особі по належності, а також Міністру Освіти. § 4 Категорії матеріалів, що розглядаються Комісією: а/ перша категорія-матеріали які відразу перебираються: оригінали /наколи оригіналів цілком не має-то копії з них/ універсалів, гра- мот, деклярацій, меморіялів, меморандумів, трактатів, ухвал Конвенцій, протоколів і інш. документів різних переговорів міжнародного ха- рактеру, законів, постанов, розпорядкень і пояснень влади Верховної, законодавчої, різних документів що до зовнішніх стосунків з чужезем- ними державами в справі визнання України, заключення спільних ак- цій, союзів чи заприязнених відносин і інших матеріалів характеру вищезазначених, а також не предбачен их тут, які Комісія визнає необхідними перебрати своїми постановами, затвердженими Міністром Освіти. Також річі музейного характеру: фотопраці, малюнки, рисунки, пляни, мапи, печатки, штемпелі, кліші, пралори і інш. ПРИМІТКА: Матеріали зазначені в п. а цього § в особливих випад- ках, коли вони потрібні інституції в оригіналах, для провадження розпочатої якоюсь державною справи, постановами Комісії, затверд- женими Міністром Освіти, можуть бути залишені тимчасово в інсті- туції,сіяче з цих документів,Комісія вдіймає фотографічні чи писані копії, б/ друга категорія-матеріали які Комісією можуть перебиратися поступово: історичні матеріали, освітлюючи змагання і боротьбу українського народу за свою незалежність, відродження України в різних її галузях: школа, церква, армія, промисловість і инш. Матеріали до статистики, оригінальні і цікаві своїми підписами, початками, штемпелями, стилем писання та змістом, плакати, оголошення, відозви, заклики, прокламації, програми урочистих свят, обходів і инш. судові діла, зразки різних бланків, різних друків, бібліотеки і все т.п. незавнажене в п. а/,б/. § 5 Вилучені історичні матеріали інституція передає Комісії в упорядкованому вигляді, під росписку на опису тих матеріалів. Необхідні для Комісії копії документів виготовлюються нею самою. Про перебрані матеріали Комісія подає справоздання Міністру Освіти. § 6 Упорядковані історичні матеріали, до передачі до Музею-Архиву Визволення України, Комісія хоронить під безпосереднім пильним своїм доглядом в спеціальних скринях, в місцях і помешканнях найбільше гарантуючих їх цілість і ухвалених Міністром Освіти. Наколиб Музей - Архив Визволення України не створився, то Комісія розробляє план охорони зібраних памяток в одній з нейтральних країн і передає його на затвердження М-ру Освіти. В наглих випадках, коли зібранім памяткам загрожує зніщення, Комісія а дозволу Міністра Освіти зібрані памятки передає для тимчасового схоронення до якоїсь української науко вої або громадської інституції чи організації. § 7 В призначені дні Комісія видає справки державним інституціям; недержавним інституціям і поодиноким особам Комісія видає справки лише з документів, що безпосередньо не стосуються до історії України і кожний раз з відома Міністра Освіти. § 8 Комісія стежить і вживає відповідних заходів щоб ніде істо- ричні матеріали не нищились, зноситься в різними організаціями і поодинокими особами про передачу до Комісії чи безпосередньо до Музею Архиву Визволення України історичних матеріалів, зареєстровує історичні матеріали, що попали до чужих держав та вживає заходів про їх повернення. Коли Комісія матиме відомості про історичні матеріали, що знаходяться в інших місцях, то вона надсилає своїх членів для перегляду і перебрання історичних матеріалів на місці. § 10 Для технічного переведення праці Комісія має окремий технічний персонал, який утримується Міністерством Освіти. Керуючий Міністерством Народньої Освіти Копія. До Високоповажного Пана міністра Народнього Господарства У.Н.Р.- В зв'язку з Вашим наказом від 15 грудня ч.548, про негайну передачу до Головної Скарбниці всіої готівки, що мається в касі Держ.Зак.Комісії, рахуємо своїм обов'язком охласти Вам доповідь, про стан каси до дня 17 грудня, коли був отриманий вищеозна- чений Ваш наказ. 10/XI п.Преснухіну на закупівлю ................... 1.000.000 м Куплено 2060 америк. доларів на суму ................. 988.800" 5/XI. Виплачено п.Прокорову на купівлю автомобільних частей /4 покр.1 З.камер/ по розпорядженню п.Віце-Міністра Чуднівського.............. 150.000" Виплачено І: Бєщенко-Чопівському в поворот за внесені ім до каси Торг.Комісії у Відні 5000н.м. і 3.700 чеських корон, на перетранспортіровку 20.000 тисяч більшан в Берліну до Відня ........... 39.750" Утримання Членом Зак.Ком.Мин.Народн.Господарств. у Гданську п.Преснухіну, 57.000; Віхмену-23.800 за рахунок Мин.Нар.Госп. ......................... 85.800" Голови Зак.Комісії Мін Нар.Госп. у Львові п.Не- чая, в рахунок утримання ....................... 25.000 " Проф.Франкфурту авансом на подорож до Риги і Берліну ........................................... 16.500" Інженерам Мін.Шляхів п.Прохорову, Петрову, Павловському і Герасимову, які працюють у Варшаві під керуванням Віце-Міністра Шляхів Лук'яновича, утримання за грудень і листопад за рахунок Міністерств Шляхів ........................................... 97.680 " Укр.Дипломатичній Місії у Варшаві, в поворот за одержані від неї в липні місяці для Торг. Економ.Місії ..................................... 100.000 " Державній Зак.Комісії перечислено в фонд на утримання за жовтень 106.000, за листопад 303.500 і грудень 303.500................................... 713.000 " Укр.Дипломатичн.Місії у Варшаві за рахунок Мін.Закорд.Справ по талону-асигновки Мін?Зак.Справ-1045/161 і 1046/162 …………………… 345.000п.мар Д-ру Діаманду за рах.Мін.Нар.Здоровля і Опікування за транспорт медикаментів, які показував Шведський Черв.Хрест/Укр:Черв.Хресту………16.450 " " За зразки теплої білизни/яка передана в Упрагу Укр:Черв.Хреста/ ……………………………………… 500 " " МінЗакорд.Справо асигновці 30/XI,ч.1065/180- 700.000 " " Голові Ради Ордена Залізного Хреста пошиково на улаштування хрестів …………………… 150.000 " " Укр:Капелі по асигновці Головн.Уповноваж. Справами Містецтва ч.8 ……………………………… 700.000 " " ……………………………………………………………………………….. 5.123.480 мар.п. Видано Уповноваженому Мін.?Фінансів згідно листа Міністра Фінансів ч.І580…………… 4.000.000 " " Готівка на 17/XII ……………………………………….. 1.054.065 м.п.35ф. Разом мар.пол. 10.182.545, 35 ф. Голова Комісії Радник-Скарбник /підпис/ З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ З Т А Т У Т Товариства "Український Громадський Комітет у Польській Республіці з осідком у Калішу." Назва, осідлок і територія діяльності Товариства. §1. Низьчепідписані Українці-громадяни утворюють Товариство, яке носить наяву "Український Громадський Комітет у Польській Республіці". §2. Товариство своєю діяльність переводить на території Польської Республіки. §3. Місцем осідку Товариства є місто Каліш. Перенесення цього осідку до іншого місця може наступити лише з постанови Загальних Зборів Товариства. §4. Товариство має свою печатку, на котрій виписана назва Товариства. Мета і область діяльності Товариства. §5. Мета Товариства - нести моральну, матеріальну, медично-санітарну, педагогічну допомогу та правничу пораду українцям в Польській Республіці. §6. Спеціально Український Громадський Комітет буде між іншими дбати про те, щоб: а) помогати морально й матеріально українським емігрантам та інтернованим. З цією метою буде видавати їм грошові допомоги, харчі, білізну, одяг, взуття й т. и., посередницьвати та клопотати перед властями у справі звільнення з інтернування і управління їх та поліпшення їхнього стану; б) опікуватися тими українськими емігрантами що вже звільнені з інтернування - і в тому метою закладатиме приют, чи єні, дешеві кухні; в) нести й порозумінню і в доводу дотичной влади релігійну, культурно-просвітну й філантропічно-гуманітарну допомогу серед українських емігрантів та інтернованих, для чого і буде улаштовувати церкви або молитовні до- ми, школи для анальцяєтів, вище-початкові, гімназії і самі рівнородні курси, якто: курси чужих мов, техничні, спортові і другі, або підпомогати тим, що вже істнують. г) нести-моральну і матеріальну допомогу воєнним сиротам і незаозвоченим родинам тих країків та стар- шин українських емігрантів, які полягли підчас світової україно-російської і польсько-україно-російської або стали інтелідами; д) захищати безодмних і безробітних, помогати їм матеріально, вишукувати для них працю - і з тою метою за дозволом властей організувувати і провадити огра праці, трудові спілки, ремісничі майстерні, виконувати вся- кі роботи, приділювати зазначених осіб у майстернях, те- хнічних школах, підприємствах, улаштовувати хліборобські спілки і продукційно-річні кооперативи; е) досити про медично-санітарну допомогу серед ук- раїнських емігрантів в Річі Посполитія Польські, а для цього Товариство має закладати шпиталі, висилати медич- но-санітарні відділи до поборювання пошених хвороб, улаштовувати виклади, видавати листки, брошюри, книжки і т. д.; е) закладати діточі захистки, садки, притулки, бурой, для сиріт, для опущених і занедбаних дітей і влаштовувати їм науку в Школах усіх категорій; ж) улаштовувати театральні вистави, концерти, лекції, відчиняти в дозволу Польських Властей школи, ідеальні, бі- бліотеки, читальні, клюби і т. д.; з) улаштовувати помешкання окремі і спільні для тимчасового користування безпритульними та всяки допомо- гові для них заляди; і) уберігати українських емігрантів перед голодом, облекшувати закупно і достарчання річей необхідних для задоволення життєвих потреб - і з тою метою закладати і утримувати свої склади краму; і) організовувати інформаційні бюра, видавати укра- 2 інською, польською та іншими мовами публікації, періодичні і неперіодичні органи, брошюри, книжки для задоволення культурно-просвітніх потреб української еміграції; ii) улаштовувати в цілях лекшого освягнення своїх засадань з'їзди, анкети, відчити і виклади в дозволу відповідної влади; iii) провадити реєстр українських емігрантів та вести їм підрахунок в Речі Посполитій Польській, досліджувати умовини їхнього існовання та шукувати засоби для поліпшення цих умовин. §7. Всі вищеперчислені завдання Товариство виконує і здійснює в послідовності і осягу, як то установляти- муть загальні збори Товариства. §8. Для здійснення своїх завдань Товариство може закладати свої місцеві і окружні відділи і в інших містах Річі Посполитої Польської. §9. Товариство може єднатися з однородними товариствами в союзи і вступати в ними в згоду на підставі окремих правил. Склад Товариства, члени його, права і обов'язки їх. §10. Членами Товариства можуть бути особи української народності, що займаються громадською добродійною, культурно-просвітньою працею для українського народу, як і ввагалі особи, що своїми знаннями та досвідом можуть бути корисними для Товариства. §11. Членами Товариства можуть бути також і громадяни та інші товариства, що відповідають зазначеним умовинам. §12. Товариство складається із членів дійсних, добро- діїв, почесних, співробітників та співчувальних. §13. Членом дійсним може бути особа, що відповідає вимогам §9, яку рекомендують не менше трьох дійсних членів і яку прийме Рада Управи Товариства. §14. Членом доброюдем може бути особа, що відповідає вимогам §9 і пожертвував на цілі Товариства досить знач- ну суму грошей або річами значної вартості і яку прий- ме Рада Управи Товариства. §15. Членом почасним може бути особа, що якимнебудь ділом для українського народу або для Товариства заслужи- ться і коли прийме сю почесть на запрошення Товариства в волі Загальних Зборів того. §16. Членом співробітником може бути особа, яка обі- цяла своєю особистою працею допомогати Товариству і яку рекомендують не менше двох дійсних членів Товариства. §17. Членом співчуваючим може бути всяка особа, яка заплатить членську вкладку. §18. Члени співробітники і співчуваючі можуть стати дійсними, коли відповідатимуть 10 і 13 параграфам свого статуту. §19. Члени Товариства мають обов'язок виплачувати до скарбниці Товариства: а) дійсні - не менше п'ятьнацяти тисяч польських марок /15000мр.п./ у рік; б) співробітники вносять окрім особистої праці не меньше дев'яти тисяч польських марок /9000 мр.п./ у рік; в) співчуваючі - не менше шістидесяти тисяч польсь- ких марок /60000 мр.п./ у рік. §20. Виплата членських вкладок робиться щоразу або за рік або квартально або щомісячно наперед. §21. Виружають члени із Товариства: а) в власного бажання, б) автоматично після невиплати членських вкладок на протязі трьох місяців, в) з постанови Загальних Зборів Товариства більшо- стю 2/3 голосів, коли збори знайдуть їх діяльність кампро- мітовною для Товариства. Засоби Товариства. §22. Матеріальні засоби Товариства складаються: а) з членських вкладок; б) з позичок, які Товариство може заробити; в) з асигновок від організацій, що дають про допомогу емігрантам, інтернованим, і взагалі від організацій та установ, що мають на меті гуманітарну діяльність, альбогічну з діяльністю Товариства; г) з прибутків різних підприємств, що організовані Товариством; д) в добровільних приватних пожертв, спадщин, записів і зі спеціально улаштованих публічних збірок за дозволом влади. §23.Товариство може набувати у власність всякого роду предмети як рухомі, так і нерухомі, які не виключені з праїного обігу і має право свободно орудувати майном і фондами, що передані ким небудь під його уряд. §24.Членські внески й актив Товариства ні в якому разі не підлягають розподілові між членами Товариства чи в разі вибуття члена, чи при закриттю Товариства. Органи Товариства. §25.Товариство виявляє себе й свою діяльність такими органами: а) Загальними Зборами, б) Радою Управи Товариства, в) Управою Товариства та г) Ревізійною Комісією. Загальні Збори. §26.Найвищою владою, що вирішує справи і контролює Товариство є Загальні Збори членів: дійсних, добродіїв і почасних. §27.Члени співробітники і співчуваючі беруть участь в Загальних Зборах лише з правом дорадчого голосу. §28.Загальні Збори вибирають Голову Товариства на цілий рік закритим голосуванням, і апробують решту членів Управи терміном теж на один рік, предложених Головою Товариства з ряду дійсних членів Товариства. §29. Загальні збори вирішують членів Ревізійної Комісії та інших Комісій, розглядають і стверджують річний звіт і обрахунок Товариства, постановляють про зміну статуту, про придбання й відчуження належного Товариству майна, про закриття Товариства та іменують почесних членів. На засіданні не менше 1/4 членів воєне питання, що торкається життя Товариства, може бути поставлено на обміркування загальних зборів. §30. Загальні збори думають рішення і надавати їхні. §31. Річні загальні збори скликає Управа Товариства не пізніше 1-го квітня щороку для заслухання й ствердження звіту й обрахунку Товариства, докладу Ревізійної Комісії, вибору воєн належних осіб і взагалі всіх справ, що поставлені на порядок дня. Внесення окремих чи місцевих комітетів Товариства або поодиноких членів можуть бути зголошені що найменше за 14 днів перед Загальними зборами на Руководстві в методі поставлення їх на денний порядкові загальних зборів. §32. До і місце загальних зборів має бути оголошеним в часописах за 20 днів наперед в докладному поданні порядку дня. §33. На давичатні Загальні збори скликає або сама Управа Товариства, або на підставі вимоги не менше 1/4 частини дійсних членів Товариства. В заяві повинні бути зазначені ті питання, для розв'язання яких скликаються Навичатні загальні збори Товариства. Питання про зміни й доповнення статуту, про припинення діяльності Товариства та його ліквідацію, придбання чи відчуження нерухомого майна розв'язують і на Навичатніх загальних зборах Товариства. §34. Загальні збори відмінне Голова Товариства або один із членів Управи, що заступник, і збори враховуються за дійсними, коли на зборах будуть присутні не менше 1/2 числа дійсних членів, що пробувають в місці осідку Товариства. §35. Коли на призначенний час не прибуде уста новлене число членів, тоді Голова Зборів сповіщає, що збори не відбулися, зазначає місце й час других зборів, які повинні бути скликані 4 ні не раніше трьох днів і не пізніше двох тижнів. Другі збо- ри вражаються правними при всякому числі присутніх членів. §36. Всі рішення на Загальних Зборах постановляються абсолютною більшостю голосів. Тільки для рішення про змі- ну статуту треба 2/3 а до закриття Товариства 5/6 голосів присутніх членів. §37. Вибори на різні посади чи апробування на них й приняття в члени Товариства відбувається закритим Голосу- ваннем. Для виборів і апробування вимагається абсолютна більшість голосів. §38. При виборах на посаду з оплатою, попереду голо- суються розміри платні, а потім уже кандидати на посаду. §39. Функцію перших Загальних Зборів виконують збори членів фундаторів. §40. На кожні Загальні Збори вибирається Презідія Збо- рів в трьох осіб: голови, заступника і секретаря. § 41. Протоколи зборів підписує Голова їх та секретар Рада Управи Товариства §42. Рада Управи Товариства складається із членів Уп- рави і всіх Голов відділів, підвідділів і взагалі всіх тих членів Товариства, що займають у керуючому апараті Управи Товариства посади керуючого а не вузько-технічного значен- ня, під проводом Голови Товариства. §43. На засіданнях Ради Управи можуть бути присутніми й інші члени Товариства, але з голосом не рівним а дора- дчим. §44. За сідання Ради Управи бувають чергові і надзви- чайні. §45. Чергові засідання Ради Управи відбуваються в пер- ших числах кожного місяця один раз що місячно, а надзвичай- ні - з постанов Управи чи бажання не менше 1/3 числа управ- лених членів, висказаного на письмі і виланого до Управи. В такому разі Управа скликає Раду Управи негайно. §46. На засіданнях Ради Управи обговорюються й вирі- шуються справи що торкаються переведення в життє постанов Загальних Зборів, та вишукування нових способів і методів роботи. До компетенції Ради Управи належить право контролю над дійсним переведенням в життя постанов Загальних Зборів. §47. Право прийому нових членів до Товариства і виключення їх належить Загальним Зборам. §48. Місячні ревізії грошових сум і справоздань на них Рада Управи переводе за допомогою спеціально для цього вибираємої що разу Ревізійної Комісії в три особи. Управа Товариства. §49. Вся біжуча робота, завідування і керування справами Това риства, виконання всіх постанов Загальних Зборів, керовництво і догляд за працею всіх службовців у Това ристві, зберігання і витрата коштів та всякого роду актів і документів, заключення в імені Товариства всякого роду договорів, завідування майном і підприємствами Товариства, видавання зобов'язань та зносини з владою покладаються на Управу Товариства в складі трьох осіб, котра утворюється агідно 48 § свого статуту. §50. Управа Товариства виносить свої постанови простою більшостю голосів при обов'язковій участі всіх трьох членів. §51. Для заміни членів Управи в разі неможливості для кого-небудь із них брати участь в праці Управи, загальними Зборами призначається трох заступників членів Управи в дусі 48 § свого статуту. Вони /заступники/ вступають до виконання обов'язків і користуються правами членів Управи по черзі в залежності кількості одержаних голосів під час апрування їх на заступників Загальними Зборами; при рівності одержаних голосів - по черзі. §52. Управа переводе всю свою діяльність за допомогою керовного апарату, що складається з таких відділів: організаційний, культурно-просвітньо-релігійний, пресовий, друкарський, опіки (відділ філантропічно-гуманітарної та санітарної допомоги), охоронника, канцелярії та інших. 5 §53.На чолі відділів стоять голови їх, закликані на ці становища Управою Товариства особливо із членів Товари- ства і затвержені Радою управи. §54.Право впровадження нового відділу належить Раді Управи Товариства. §55.Члени Управи Товариства одержують платню в розмі- рі, що установлять загальні збори Товариства. §55.Всякого роду акти, договори, уповноваження та дові- ренності повинні мати підписи не менше двох членів Упра- ви. §57.Управа Товариства через окремо уповноважену особу посилає і відповідає в суді. Ревізійна та інші комісії. §58.Для докладного дослідження окремих питань, для ви- конання тих або інших підготовчих праць а також для вдія- лення повних завдань загальні збори і збори Ради Управи Товариства утворюють окремі комісії. §59.Ревізійну Комісію в складі трьох членів вибира- ється в першу чергу загальними зборами Товариства на ці- лий рік. §60.Члени Ревізійної Комісії не мають прав займати платних посад у Товаристві. §61.Число членів інших комісій установлюється Загаль- ними Зборами чи зборами Ради Управи Товариства 30-разу в окрема комісії посідають правом кооптації. §62.Ревізійна Комісія має право доступу до всіх під- приємств, справ і документів Товариства. §63.Члени Управи можуть брати участь у праці воїх ко- місій, окрім Ревізійної Комісії, без рішучого голосу. §64.Не пізніше як за 6 тижнів до річних Загальних з- борів Товариства, Управа Товариства подає на розгляд Ре- візійній Комісії свої книги і матеріали, які комісія вима- гатиме і пояснення на поставлені Комісією питання. §65.Увій висновок Ревізійна Комісія подає безпосере- дньо Річним Загальним Зборам, подавши його перед тим до ві- дома Управи Товариства. Зміна статуту Товариства. §65. Пропозиції про зміни в статуті можуть бути приня- ті на Загальних або Надзвичайних зборах Товариств в іні- ціативи управи, ради управи або по заяві на письмі не менш ще одної третьої частин дійсних членів Товариства. Текст запропонованих змін повинен бути поданий усім членам Това- риства, для приняття змін у статуті потрібна більшість 2/3 управлених членів. §67. Постанови про зеднання діяльності Товариства з ді- яльністю інших товариств і установ що мають подібну мету (коли прийняття таких постанов не спричиняє зміни статуту), відбувається у звичайному порядку. Розв'язання Товариства та його ліквідація. §68. Постанова про добровільне розв'язання Товариства приймається в тім же порядкові як і зміни в статуту, тільки, постанову більшостю 5/6 голосуючих. Приймаючи постанову про розв'язання Товариства, Загальні Збори набирають лікві- даційну комісію в складі не менше 5 осіб. §69. Ліквідаційна комісія негайно після впорів присту- пає до виконання активу й пасиву Товариства, вирівнює його біжучі зобов'язання, одержує чергові продукти, складає листу й оцінку всього майна та передає до Загальних Зборам, скли- каним нею в найкоротший час: а) баланс Товариства б) план ліквідації. Відома стверджена загальними зборами докладу Комісії, во- на приступає до самої ліквідації. §70. При ліквідації Товариства в коштів виручених і ре- алізації майна Товариства, в перше покриваються всі матеріа- льні зобов'язання Товариства. Всі суми і майно, які залишають ться після покриття зобов'язань, будуть туди, куди її як поста- 6 навіть загальні збори. Документи, що не мають жадної важ- ності вимушуються. 771. Після закінчення ліквідації Комісія скликає со- танні загальні збори, яким подає свій остаточний звіт і виправдуючи документами. 772. Матеріали ці після затвердження докладу переда- ються разом із книгами й документами Товариства тій іншої туції, яку призначать загальні збори. 773. На випадок розгравання Товариства владою, порядок його ліквідації той же самий. Свідчення 6-го ст. стр. Викісн. Гт. Вільон Логешко Михайло Молдовський гімназ. професор Інституту Ілля Спільної Кожанки Шкапа Товариство Верхньо-Волинська Завід. Конгрегація Губернатор і Майстерман Св. Вар. Ушаков. Дупреткович Олексій Петрович Директор Началь- жальної Єдинної Школи. Дудрова Григорій, Корунченко Софія Федорівна Софія Маркелівна Андрей (Пирімчук) Сом. Кожинська Сеня /кооператор/ сомцян. Ушаков Володимир Олекса Матвій ст. Лігнолюбов Відрухань Коноплярки Михайло Федорович Миклашевський Сергій Різець синок, адм. рад. Святого Іоанна Великого, учитель Ніжину. Є-ва Сергія Плихових семи дитячих. Володар Молдавський Продуктований по бітку Волеслав Торопак. Видавництво Кооператора Купівельний Володимир Літературно-освітній каб. Надзвичайної мислі Центральна Генерал-Адъютантъ Императора Николая II, Генералъ отъ Инфантеріи, Кавалеръ ордена Св. Александра Невскаго и св. Владимира 1-й степени Офицеръ А. Винокуровъ Сеєдне! Во всіх боків підлавають дрібне вороги ваші і наші – Комуністи, Великобританія та інші на- вмовляючи нас на Зеленських проти моло- вого війська. Всі ці балакони, що звичайно жит- тя робочих та гравіків, добре знають, що крім Довше не буде мінне ваше і ніхто вже навчений гарний відразу – ми не довше сь дуже новий. Тим більше в Зеленоді пануватимуть вороги. Сеєдне! Найбільш відомо крімеш до вас на Віраці зовсім не дещо його, щоби Завойовува- ти все, яка повертатись у пам'ятку, як про нас нагороджують різки провидковішні; вони прийшли Османський вам стаєте такими же кількими маратором як і народ Польський. Найбільше пам'ятаю, що і ви не пройдіть зі бояти- льній турецької армії царської Росії, знаєте, що то за- мінний наказ і на дещо його виконавцю сам, щоби наколити Офрик. Зама селяни Українська Республіка не звичайно армія, яка заселеннями від майже першої рокової завданою Розробки з вороги ми вашої і нашої воєн – Великобританія, ніх- крим сейвлянськими та Дешевцями – галов- ля, Роса і чесна першомовна Османе, зверну- має від братнього допомоги – доконанням її спійди знову на ноти, що з монархіями Зов- яттями і мною енного вдаритись на ворога. Винні Усідбами вашими до Злодою і Допомогою. Уряду Польського, за нашого етничного розшу- ковував нові Українські полки, які скоро за- мінений, нас і Доконанням велася світової, що не обважлий пам'ятати над вашим різними налогоюванням, як Комуне пам'ятав Уарі. Свідоме! Пенсійне мені огі тим, хто кавати- мись вже, що думки по Головний Обласнан Май- мора пробув Україну повествини пакани і мід Дивайтесь вас висипується проти Повстово- го бісвобод. Леверки мають і своїх Земель До- сий, що не це „кунувати“ Україну, а Соловий бач Обласнан Маймора дивед і буде витиска міше товільне з Навогали! України, а міз мі- дтесидли її, яким є марія умовності. Коли повчений розбірк вже, що Україна ваша на- колу і мі за дик Чуду пробана бути не може, то ні довшовикаєм, ні князям, ні гадимам, ні Державну Пунтійн її у Свідомано Маймори не доведеться, мор і вони жирають на мі звей арені. Свідоме! Але, Повстовому бісвободу має дав- но як і нам, хоча огі своїми ворога і займа ливе тихого прядко: Свою Батьківщину вже давно ми змінили Удивити від короть, де також зуміли і не пустимти їх знову на се, але боди військо надає здорових таїв і зали- кий має ми смучено кесно виповавати свій стовідок через сейдом-Українським наро- дов, яких мусило бути люті, у вас. Свідоме, межай вас не турбув дикий ведучь повдивоти пракри вишок Повстового жовнітра: Землеша Родовим життям, хасто не маючи нале не поїсти, ні вірночити; знервованний колоботь згдий і ми мескідами вчинки. Ой вас ви ся- сі повінки попереджати житі смачності і тим краш відроєнтися дріття. До війська, боже, Краща ваша відповісти майже до вас Малим- плявше, свідоме, що Українськ і Повск, ці два збірі землі, що доте години в маєстнасць Російському певці, мусульману не ворогам і прідатерам. Негайне звільнення Пасівча!!! Незай виве навальник Української Народної Республіки!!! Анд леми польського уряду Теп. кмс полков. Микитюк До Населення України Український народ про більш 300 миль тилу від Свого "Старшого руського братства", будуючи Своє Криваве і пополам, писане Російською Угором Печернурад, Москву та інші, та готує для Свого Кривавого ледве не всіх вузьк Своїх "Старших братів" а сам пумку з колоди в 1917 році в часи Російської революції зако тив стати, як і чини поневоле не народи Бублики, Челюски, Ерзя, Асгінський Русь - помилки, біло рери, сепонци, митовці, грузини та інші, вливши, не вид ного незалеж мили народом Українським народу, з претензіями вилегти Уарс до русь представник ства російського народу. Время всього правителювання "на полі з Керченських думках що увійшов ім'я брат" - російський народ вже буде криву братом не признавати України за незалежною, як припинили Росії ських дарів не переконуватися ми її співати до вільного без опекунською фенттів. Для на всі громадян Українського парламенту - Кеншара нової Ради для Орелення Російської так і Совєтське правителю ства виробилим ледве не Як один з Російських Ударів "ти Карту України не бачив і нітт і не будеш", а сама Уен тралінку Раду Збираємся Розглянули Питаннями "Російський Народ Губ одинакови Оцілка в своїм урядівсіх сирь своє Крименне Право мешкетво Росії мешкала на Україну Витого. Здобувши собі право на нив не чути через Загальну Російську Революцію з іншими Нарадами бувелої Роси- лької Повергії Український майрів переконавшись що усі спарлини "Фрат" ніколи не погодиться будти пошуки на фронтом і честити роз- кин - з роблям, - третим Унвдзгалом Центральний Ради проголошав що таки сам будуватися свою держа- Українську Великократичну (Національ) Самостійну Републіку Лай і спосіб цю пилучкою працею Центральної ради Могав мала подуватись на України, буде в цутт змушений доль шевелити бантами, що Казути будем Росією на мить Українсько муж народу За те що він Захопив Більшовиків, та від якого не залежного усунення. На решті плац били нами з Укрза ми революції і Святлення Петлюрина Окоропадського. Коли Український народ прибрав знову до рук своє володіння через Директорію і став чинити самостійними державними "старшими" братами російським народом, що перед тими був мертвий певе Повернення з Італії, знову розпач вбити з Україною. Не велика по кількості але міцна дужа, завзяття любов'ю до Батьківщини Українська Республіканська Армія на промені ланцюг усного року вперше боронила від певної воєн на Корсунь під землею, а не повинна армія другого старшого брата проводи інших союзних переконань по одинакових майбутніх цих варіантів Українського Сенатора Дем'янчика, не вдалися на ней з підлітку. Толстяна баба і пола, не маючи ми зброї чи навіть надії дозволяти тобі її не будь вимиреного від повстанців за виручанням МКІВ. Українська Армія не має бути звичайно провадити далі миру боротьбу, ураз свого вою Кого Михайла Петлюри, котро він брав свої державні Пам'ятки Варшава і прийняв 11 липа за підпис перепорід у часи їхні мочливості створення Території Землярської нашого народу та проміжкі майже трьох років За свою незалежну пам'ять не могли ні зблизу ти на себе уваги у цьому світлі: Закочали Волоню Оша маня Петлюри перед Урядом Польщі та представляли інших терпав у Варшаві, Дня Української Незалежної Республіки Канської Армій Удалось досягти ти все потрібне для неї Армія не забаром стане знову на оборону обкраденої рушеними мабуть українцями України і цей раз пера усіх світлам покаже як український народ, умис боролиши свою волю Хай не тиматваз малій смерті Грати насупротивних своїми дружини мартвом на світи груди справдилу України Крила кус не висоря і не вирок Доки сонце святить Близьким часе коли Українське Краюство знову усі реалізм показуватиме іх "стягло" і докаже багатша ми що Український народ, ми і інші народи має право на вльне звільнення, ми від якого не замерзне, чи то будь-яких Полеуржетів та поробоселень Централа Демократія дештим. Наймушні що Іван Огінали Митникова пробався полонкам провокацій боротьб Українського народу, ми Голла чинили пуду важки добрим народу до його малі Країни провокаторів Деякі інші Огинали Митникова ми ведуть працює в купі з примушеним Ясень Фештв годзе булося урвалися коли народу, щоб вернути рух рили провокаційна Навелиння мусимо попереди ми дуже заклинатися Фор- мування Млудної Української Краї Армії, ми ведемо звичає Захистити тьго від руских боротьб Час поз-Близько коли Укр повинен народ обираються на свою армію повинні Урядовим Велькно згідне в Своят, а не чужий Хатні — погн. Мати усих кешевся Записано мати Тер-Мит Полик Митникова Копія. Телеграма Кам"янець-Под. Військовому міністру Сальскому. З одержаним цього пропоную вам І/ вжити всіх заходів до роз- портання і заосмотрення дивізії полковника У довіченка. Диві- зія в найкоротчий термін повинна бути поповнена і малежним чином заосмотрена. Праця запасової бригад и дівізії новина провадд- тися як нійтенсівнійше. ІІ/Почати підготовчу працю по мобі- лізації певних річників до війська в першу чергу на Київщини, Херсонщини і Поділля в мірку дальнього пересування наших військ наперед, одночасно почати підготовчу працю в справі мобіліза- ції до нашої армії на Волині і Поділля. ІІІ/ Звернути увагу на організацію військової кардамерії. IV/ Заротовити відповідні відовзи і літературу для поширення серед людності нашим війсь- ком в миру посування його на пред і V/ подбати про організа- цію органів постачання і заготовку харчу і курама для звійска. ЧЧЧ4.... 232 Головний Отаман Петлюра. Копія. Телеграма Кам"янець-Поділ. Міністрам Лівіцькому, Шаддуну і Оржєнку. В з"вязку в ходом нашим переговорів з Урядом Річі Посполитої Польської проаоную міністру Шаддуну яко заступнику Прем"ер- міністра Мазени: І/ звернути увагу на необхідність збільшення праці в державній експедіції по заротовленню державних знаків 4/подбати про організацію цивільної влади і інших установ на Київщини і Поділля в частині заняттей польським військом,3/ под- бати про підгтовлення адміністрації У.Н.Р. в тих частинах Волиня та Поділля які заняті нині польським військом і адмін строюється польським урядом і од яких ця влада буде перебиратися нами в миру організації нашої влади// в порозумінню є польським урядом. Аналігичні міри повинен вжити і Міністр Юстиції, 4/ взв'язку з цим прошу звернути увагу на телеграмму/ підписану Михайловим,5/ в звязку з моєю телеграмою на імл Воен- міністра від сього числа прошу координувати роботу Міністерства Народнього Господарства з роботою Інтендантури, маючи на увазі і армію Омельяновича-Павленка, 6/ звернути особливу увагу на підготовці міри по організації влади згідно н.п.2 і за також в справі відновлення органів самоврядування, 7/ запропонувати МІНОСВІТМ розробити плани для учительських з'їздів як в місцевостях заняттях польським військом так і в інших частинах УКРАЇНИ в звязку з новою намічающоюся ситуацією і приходом туди нашої влади а також з одержанням кордону великої кількості шкільних книгок, 8/ скласти о фіціяльній короткій комунікат про намічені плани виконання державних апаратів для уміщення в преси. Міністра фінансів викликається кордону для праці в Міністерстві а також закликаю інших діячів повернутися на батьківщину для державної роботи. В звязку з попереднім робота Головноуновноваженого Міністра ОРІНДА мусить бути вділено мірі відновлення прав центральних установ ліквідуваних. ч 238 голова Директорії ПЕТЛЮРА Варшава, Аня Ром., Українська Мітій, Михайлик Головний виглям кандидат повідомив, що це письмо дотичне- топротивної Комісії не мають жодних уповноважень на засилання Кон- венцій і фінансових конфліктів і свободженим кр. Переговори швидко поки що премієрський Харківського кр. На думку Прокопчака, надійне 9. Нашивка втімовідні уповноваження. Телеграфъ Вз 17-20 Телеграмма. Київ Половинний Омелянчук Изъ Вінниці № 24 Разр. 1 Счетъ словъ. Подана. Прийнявъ Б. 197 отъ Вниць № . Приняла Служебный отрывок. другое незайм. приду въ Вінниці генералъ Омельчако бич Павленко вибіжіння де якіх справ дійсно багато — Окини ваш сьогодні приїзд крапка 26 травня 348 Служебний Телеграфъ Вз Изъ Віленеції № Телеграмма Клєв Голова Директору Повноважному Офіціанту Першому 23 191 г. Разр. Счетъ словъ. Подана вн 37 т. 23 21 55 сл. ш. Служебная отмѣтка. Приплата № 21 Приплата Від імені Ради народнихъ Міністрів відпаво Всє з Днімъ Вашимъ Служби і щиро Бажають довгихъ віт і світ- лих успіхівъ въ Вашій праці для цьастя Україної Республіки. Голова Ради народнихъ Міністрів Мазепа Телеграма. Варшава, Амєс Ром, Українська Міліція Михайлову. Повідомляю Вас про звільнення вищими місцями від 23- го до Києва і повернув 28 травня назад до Винниці. Радий з новим приєм- міністером Прокоповичем. Краще про новий склад Кабінету Міністрів по бувши Вас уважаючо 7.150 Керуючи Справами Дирекції" Михайлович З кінця Української 1. Кордно-Республіканській партії: Після повернення Уряду до Кам'янця плену Ц.К. Української Кордно-Республіканської партії, небезпечні урядові особи, бажаючи прибули сюда і Ц.К. розпочав свою роботу Протягом трьох останніх днів відбувається збірка всієї У.К. Замкнути були до кінця числа 16 Ц.К. повернувшись 3-го року - Дону про миттєвий намір волей- іракійсь, про тимчасові партії- кі групування, а також що у- мови вокалезації, розміри патрону державні наші закордонні місця, фінансові акти, а особливо ді- канські діктатори (від). Збори Ц.К., заслухавши всі кермани інформації, постановили двома до відома проладження уряду проєку, а при цьому звертаються до Боня Президера Законодавчих миттєвих законів до певній закордонних наших місць, що відкидають відоме фінансовий акти.16. По сучасному моменту збо- ри Ц.К. виконали резолюцію, яка підтверджує заходи партії опті- ментів фізологій від 1-го червня 1942р. Крім того Ц.К. обговорив справу виданих власних органу, котрий дуже можливо в самих недалеких часі має бути. Необхідність у підтримці такого органу на посаді Ц.К. зараз дуже велика, бо при ема сприйняття відповідання Надії Я. республіки обставина, яка встановить треба хочи турчи роз- ворушувати інтерніцій Уряду а де кому з його членів показать своє місце. Згідно донесення членів партії Влітку Зачіковане вибрано партією буде велико. Майже по всіх повніття містах Валки на погляду закликали дрій "карти- равіть деяких членів відкрити дрій". До партії вейгунок не мілько іншельенціз а місцево- стю. Зараз У. К. отримує до ума Мінцьвонну члену ряду секцій, як я був зроблено в Винни- ці. На дні буде скинкало замов мі збори всіх членів партії пера бувалого в Києві. На зборах У.К. подасть інформацію про свою митну роботу, а покин про суганкі й лейбунки завдан- ня партії. З Микити Товаришів. /8/ Молде, але багато обіцяють, ви- давання М-ва „Культура" має смисл сучасні приєднуватись до видан ня літературно-наукового журналу „Микити". На цей редакційний колегії має стати відомий держав- ність Ав. Робалевський. Крім типу М-ва „Культура" Законовим спеціальним Кінемато- графпродукційних відділ, прийнято У Київі. Фабрику десь виробу фотопленок для кінозавод- ток, фок яких буде дуже виготовлятись на Україні. По відомостей М-ва „Культура" увійшло в місці Крима кот по цій справі з аналогою М-ом „Україндрімна" На певну подія на державні Закон мовами, кошти працю М-ва в ізьому Наказання Між иконими виниклика дріб міс т-ва приєднується було до організації експедицій краю ін- ти на зустріч протипів. На цей певна сьогодні продовж М. Робал-Меловідський. Карлсбад-Прага 24-25/VII 1920 Ваша Екзеленціє, 13-21 августа с.р. у Відні, під Вашим головуванням, відбулася урядова дипломатична нарада, до котрої Вам було покликано лише де-яких послів нашої держави за кордоном. На сій нараді іменем Уряду Ви, Пане Міністре, засвідчили витчі- ні лінії нашої зовнішньої політики і далі п. ц. Послам відповідні в сій справі вказівки, що до напряму їхньої діяльності. Зрозуміло, що, не буличи покликаний Вами на сій нараду, я маю інформації про нараду, ті висліди лиш із світу мені п. Радника Д-ра Смаль-Отоцького, і тому нівче можу помилитися, за що зарані прошу мене вибачити. Іменем Уряду Ви заявили «ніж іншим, що Уряд, як і раніш, сто- іть на грунті українсько-польського договору до 20-21 квітня с.р., договору до ре- чі скачати, і досі відомого послам нашим тільки з приватних дзе- рел, дзеред більшої або меншої легкості. Ок саляв означає цілу концепцію міжнарод- ньої політики Українського Уряду, концепція, котра перечить всевому напрямові діяльності дорученого мені Посольства і котра не відповідає ні інтересам України, ні напрямові розвитку міжнародних відносин: I. Польсько-український договір в очах українського населення і справи Західної України, предметник міжнародної політики Волині до Польщі та зредена прав українського народу на Коломию і Полісся а це є по перше, рівноважне чи не в зв'язку з даним и шорою "Тьємона", і великих радомі в нашого народу на поталу визнання оз- нак х. п. ольській шляхти. Сей договір разом з тим озна- чає на Україні політичну і економічну гегемонію Польщі, держави з подібною борго, поміщицько-реакційної і націоналістично-імпе- ріалістичної, а є економічного руху і духе відсталої, до речи держави, котра пануючи у ній нині силими напряляється до ви- зиску багатств України і випородження її від поступового заходу в першу чергу від Німеччини, економичної восі цілого європейсько- го континенту. II. Польсько-український договір для Європейської думки означає акт, продиктований Францією і в інтересах Франції і напрямлення проти Німеччини і до певної міри проти Англії. III. Перешти цей договір стаїть в суперечності до всієї діяль- ності Верлінського Посольства і робить майже не можливою працю і істнування нам їх адбасади, як рівної правленої, інакшм Посольствам. Посольство в таких держав суб'єктів міжнародного права. Дозвольте собі докладніше спинитися на цих точках. Ви, Пане Міністре, можете слушно запитати мене, чому Українсь- кий Уряд в Німеччині в справі польсько-української умови, досі мав і дорожив урядову позицію? Я розумів сь про природну умову виключно як акт поліктова- ння, який станом (Мет = oder Zwangs = Falle do an Attemptrage), що дасть змогу ідеї нашої державності проложити дорогу в антиансь- кі держави, наскому урядові позбутися своєї "екстеріто-іаль- ності", консолідувати сили зорганізувати Військо і урядову апа- рат, а далі нової зріктисти таких, національно, політично і еко- номично, сторін цього договору для України. При нападках і накле- пах на наш Уряд з боку німців за цей договір Верлінське Посольство виквало тастики нападу на Німців, роблячи їх - і в якій чи но- і х. винуватими за цей договір, бо ніякі не по цьому допомогли Українському народові й його боротьбі проти большевиків і полькив, а цілий рядом актів (арест пролет. одмова дати зборок (Носке-Миллер 13 мая 1919 р.) і інше). наросили тяжкі удари України і загнали їх в польську тенета, але до саме головне, я невичими актами, недво- значно виявив своє відношення до договору 21 квітня. Верлінське Посольство моїми устави (інтервью 5 мая 1920) зробило незаконним в договорі пункт про Галичину, котрий на мою думку малає до ком- петенції мирової конференції, а не до приватної ероди України і Польщі і т. д. Далі виродок під час моєї посольської діяльності Посольство видавало паспорти громадянам Східної Галичини, ігноруючи всі смагання польського генерального консульту оспорити а то і по- збавити нас цього права. Після договору як і перед ним, я незмінно провадив видачу паспортів. Тоді під впливом польського генерального консульту польський посол Шебеко «вернувся до мене з нотою, в кот- рій прохав припинити на підставі договірної видачу паспортів галича- нам. Але я це його домагання в правній формі відкинув. Одже, і за попередніх часів я, якою представник України, не стояв на саме головне, а навпаки був того, що сей договір розв'язковий. Подія буде внесено я наприкінці нашої політики стане іншим, відповідним нашим інтересам і вимогам часу. Що до першого я не помилився, що до дру- гого мої сподіванки не справдились. Усіх об'єктивних бойовиків, ви- кликання політикою поляків на Україні, договір фактично впіс так са- мо, як до цього і знесення привела і ціла міжнародна опиня, ворога своєму договору. Так було в квітні червні 1920 р. але тепер ся польська орієнта- ція стає ще більше абсурдною. Раніше це могли було трактувати і боронити ся умову як втілення на ладе, або як інтереси в справах Східної Галичини і на звичайно наших прав до побільшого Волині, Холмщини і Полісся — вважаю захороненням. Навіть більше того, нині коли Англія стоїть вирвано за відомленнями Гали- чини, коли цілий комплекс держав є проти інкорпорації Польщею етно- графічно непольських територій, коли навіть сьогодні позаконне гото- ві зректися прав на Східну Галичину — позиція нашого Уряду є незро- сумлімною, а державна і національно в чужих очах рабською і навіть смішною. (для роялістів, це те мое рої) Я сподіваюсь і чекаю доказів, що Уряд поставиться до свого дого- вору лише формально, а з суті цінне його лише як допомогу полякам нам в справі інтервенції російської, і приготувавшись буде провадити актую що до моря ревізії в дусі національному і демократичному. П- гадав, що буде проведено широку акцію липломатичну і пресову за кор- доном, бо нині для неї є найважливішими грунт на Заході, і що буде дано п. т. Послам членам урядові, гказівки і накази такого роду. Але Уряд У... р., ва Ваших слів, п. Міністре, стоїть на ґрунті згаданого польсько-українського договору, без всяких застережень і цей примушує мене яко Поля в Лімечині докладніше висловити свої думки. I. Наслідки такої орієнтації і то за сучасною надто відповідальн- ної і переболевої доби в міжнародній ситуації для нашої справи ста- ють катастрофальними, а в Лімечині просто унеможливлюють диплома- тичну працю. I. Справді нам сила в об'єднаному національному фронти. А тим ча- сом перед всесвітом не нині ми виступаємо і урядово і політично і навіть національно, як порох; кільки те український національний рух не «заснає такої ростити», роздяку і внутрішньої боротьби осер- друп, партій, урядів, навіть цілих відломів нашого народу (надин- пранні і кахднестранні). При таких умовах гої думати про політич- ний і матеріальний кредит Європи для нас, про вартість наших пілей за ви, перед чужинцями, про успіх нашої дипломатії в її боротьбі за державну незалежність. Чималу, навіть величезну роль тут зграла ця польсько-українська умова, поглибивши та збільшивши ростити і боротьбу. Вона створила прірву між наданнями націоністами, вона відключила від Уряду с-єрів, е-деків, дем.-хліборобів, сол.-само- стійників, народних республіканців, розклала директорію і т. п. I ліквідація цього розбрату мусить йти все через зневення (або заазначену реєсію) польсько-українського договору. Навпаки залишен- ня його в усіх частинах, в силі означає задержання ростити і бну- трішньої боротьби, убийчої, на довгий час. Але є також разі треба рахуватися з безплодністю всякої закордонної праці нашої дипломатії. II. Вересльський мировий договір, то е мир, продовження фрон- цією, мир, котрий має на одні знищити Лімечину і то не тільки відп- тарною, але й економично. Але Вересаль фактично нікити не тільки Пі- меччину, але й пілу Європу ресидилітатами утворена економічна гегемо- нія Лімечини, котра від 80-90 р. р. минулого віку маликом вільної кон- курсенції лімечького промислового і торговельного капіталу, проложе 86 на шлях своїй техніці, капіталові і фабрикатам до всієї Європи, на- віть по цілому світу, в силу країн економічно від неї залежними. Та- ку перемоню можна винести одиним розумеским божевільного пора лиш зруйнування і економіку цілої Європи. Си залежність Європи від Ні- меччини яви-відчувається всіма державами в повільному силом. Тут коріння того дивного явища, яке а пересобачає те в минулому розділ в своїм докладі від 2/IV 1919, що, до міри, усі держави тят- куються до Німеччини економічно, а значна частина - навіть антонтсь- ка, і політично, про нейтральні вже. І мови бути не може, бо всі во- ни вираючи стали на бік Німеччини по версальським мирі. Недивно отже, що все міжнародне життя на континенті обертається тепер коло версальського договору - його ревізії або знесення, чи відкривання його в силі. Версальським договором утворено між іншим Велику Польщу, яко береть між Німеччиною і Росією, як дорогу ворогу Німеччини і при- ляну Франції. Польсько-українська змова від 21-23 квітня отче озна- чає акт приязні Франції, але ворога Німеччини, означає збережен- ня в силі версальського договору, свідоме відірвання України від Німеччини, економічне і політичне віддання цього життя нашої держа- ви, чи народу під вплив відерзної політики і безсилля економіч- но Франції, як безпосередньо, чи, що безмірно гірше, посередню че- рез Польщу. х) Але оскільки Німеччина і Англія простуєть до того, аби свої від- носини побудувати на основі економічного прозуміння. (Економічна держа Англії, як і Америки на Сході (Росія) можлива лише вна Венга ), а бралі-годи від випадку до випадку, навіть політично обмеживши оскільки в Англії все більше розуміють руйнующе значення версальсь- кого миру - остатки цей зв'язано, в його первісній формі, є против- ний також і інтересам Англії. III. Версальське Посольство У.Н.Р. і я яко заступник нашого Уряду в Німеччині, працювали в певному напрямі. Я можу уважати тут на- дійнових кваліфікації, назвати сей каприз германо-тільським. Власне інтереси України є найвище міріло на міжнародному полі, бо хто до- помога чи допомагатиме сим інтересам, той є й нам приятель. Але яко економіст я був, а нині же більш, тої думки, що економічна (а звичайно, нац. культура) доля України є тісно зв'язана з Німеччиною, так тісно, що без Німеччини, без її техніки й капіталу, економічне життя і поступ на зруйнованій Україні (навіть і Росію) не може кут- ко відродитися. В такому дусі я був і є германо-тілом, не зважаючи на всі помилки німечкої політики на Україні, не зважаючи на сучас- ну ворогу до нас, власне до Уряду Петлюри, позицію Міністерства За- кордонних справ, повнішо в значний мір утворену нами самими. (Та- лесний період, січень, березень 1919 р., повбалия Директорії перед Антанткою, виручки Тишкевичів, Сидоренків, Олавинських, котрі назива- ли німців - Восches , українців споконвичними ворогами німців, кли лися бути бунером між німцями і Росією і т.д.). Отже в такому буквально обмеженому розумінні, Українське Посольство у Німеччині щиро проводило весь час германо-тільську політику, розу- міючи під нею економічне і культурне зближення між Україною і Німеч- чиною коопералеєю чи двох народів. Мало того, ні одно Посольство У.Н.Р. не вело такої рострої бо- ротьби проти польського уряду через його надмужтя, звірства та ка- тування людності Східної Галичини, Волині та Поділля як Посольство у Німеччині. Взяли своїм обов'язком нагадати Вам, пане Міністре, важливі мо- менти з сієї боротьби. Коли поляки готувалися до об'єднання проти Галицької армії в квіт- ні-маю 1919 р., будуючи її на Галицерівській армії з Франції, Вер- мінське посольство перше повідомило Останніанків (через Відень) про х) Відомо, що в часах утворення польсько-українського альянсу і оголи- ви, французи склали з поляками тасину (від України) змову економіч- ну що до економічних вигод і привілеїв Україні на Україні (через Польщу). Польща мала одгородити сирівці України від заходу і забра- кати заходу від України. (На користь Франції і на шкоду Німеччини). до небезпеку, посідаючи далі що для скільки галерівського війська, якого роду зброї, кущи та які ділянці хутч в бранці до Польщі, Берлінське посольство перше повідомило про такий договір румунопольський, що румуни зобов'язалися на початку червня 1919 р. у допоміці полякам зробити огненаву на Галицьку армію в напрямі на Коломию. В той же самий час мені доделано розкрити в Німеччині Польсько-Німецьку організацію, котра доставила собі за мету озброїти німецькою зброєю, купленою в Німеччині Польську армію (90 тисяч ковпірів). 13 мая на аудиенції у п. Міністра Воске я зробив (в присутності пастора Блеклера) заяву про цю організацію за місця відомлення, що моя заява потверджалась, що організація ліквідована а її члени дістали 1½ - 4 роки в'язниці. Далі вся праця нашого просовового. Було так сильно зашкодила полякам в німеччині (далеко по за нем), що вони не могли тут й рота наявний антипольський характер. Зрозуміло, що при таких обставинах моя праця в Рідних справах носили вид дипломатичного заступника Уряду звиключена. Отже на основі замаченої заяви про роту мене звільнити з посади по посади в Німеччині і призначити на моє місце нового представника. Прошу прийняти вирок, може до Вас працювати Посол в Німеччині (Львів) - Порш. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ II/XII 1920 р. Берлін. НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ. Пять довгих років минуло з того незабутнього дня, коли волею і силою Твоєї, устами першого Парламенту твого – Центральної Ради Української проголошено: «Від нині Українська Народня Республіка є самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». Цим актом Центральна Рада мала завершити велику справу пра- лідців наших – славних мождів козаків, які, в волі народної, змагались вибороти Отчизні нашій самостійність і відновити величність державну, що вселання рід наш ще за старих часів Великої Держави Київської. З вірою в серці, з великим напруженням сил своїх, серед нечув- них перешкод і в обставинах ніколо у жодних народів на їх пляхах істо- ричних незалежних, планів Ти, Народе Український, на міцні рамена своєї справу творення власної Держави. Від квітів визволення Ти відродив стару культуру національну, відновив Українську церкву незалежну, збудував рідну школу і для оборони Держави своєї створив військо національне. Визволення України і державна творча плянність влади Твоєї викликали трівогу у московського закерованого сусіда Тього. Звинки па- нувати на землях чужих, він не міг погодитися, щоб багаті землі україн- ські вдійшли тепер від нього, і півною жорстокою епохом на Державу Твою. За пять років Ти переніс недоладський жах повторних напад мо- сковських, шкідну всім серцем своїм зневагу волі і прав твоїх і непохитно став на трудний шлях безоглядної боротьби за державну самостійність старожильних земель Твоїх. Проливачи кров в боротьбі за державність своєю, Ти, Великий Народе, прословував разом з тим традиційну місію боронити Західну Єв- ропу від руйнуючого натиску варварів Сходу. Коли Держава Угорська стала союзною республікою, Уряд Російський зізнав силили заброними напад на Українську Республіку Народню, щоб, підбивши під себе всі землі Українські, злучитись в соєтською Угорщиною і запалити побігну пожежу всеєвпного безладдя. В цей нелегкий час, коли старій культури Європи загрожувала та страшна руйна, що сталася вже в Росії і Україні, тильки Вища Влада Твоєї, Народе Українській, з ливарським військом Твоїм боронила Укранину і всю Європу від жахливої навали большевицької Московською. Коли самотня армія Українська в обороні всесвітньої культури являла високий зразок мужності і легендарної відваги, великі держави Європи не хотіли розумати змагань наших національних, не хотіли відчу- ти власних сів їх інтересах. Тероризована большевицькою загрозою Європа готова була допомагати такими безнадійним авантюрам, як спроби Ден- кина—Бранделя, і сполохо закришала очі свої на країну боротьбу України, Білорусі, Дону, Кубані, Грузії та инших народів Кавказу. Зачарована сповинами про колишню могутню Росію, великоцерквенна Європа не хо- тіла допомогти надмірним змаганням народів, що творили власні демо- кратичні держави і спільними силами бажали спинити країну хвилю ко- муністичного імперіалізму Московського. Тепер Європа бачить наслідки своєї фатальної байдужності. Та страшна економічна криза, що тримає в своїх залізних обіймах весь світ, не зачиниться поти, доки на всьому Сході Європи буде панувати забор- ча влада Російська, доки брутальна стопа червоного ката буде топити широкі землі українські, доки народи бувої Росії не стануть суверенами на вільних землях своїх. Зневажаючи в непосильний боротьбі, законний уряд Української Народньої Республіки, ратуючи свою диктаторську армію, покинув плях землі, але не залишив боротьби. Сталася вже суверенних парламентів Твоїх Центральної Ради Української і Конгресу Трудового Народу, Уряд Укра- їнської Народньої Республіки твердо стоїть на обороні незалежності України і тильки перед Тобою, Суверенною Народе Українській, складає повноважність свої. Разом з військом Твоїм і численним громадянством, що найшло собі притулок на чужині далекій, Уряд пильно стежить за подіями на Вкраїні і твердо вірить в неминучу перемогу. Веглуда господарка окупантів Московських довела багату Укра- ріну до повної руйни, Підземні стелі Українські, колишня житниця Єв- ропи, нині чорна пустеля, а вільні сини степів ковайських гинуть мі- ліонами від голоду. Чужа корожа влада ще збільшує смерть і руйну на землі нашій, грабуючи останній шматок хліба в зненосжених дочків І си- нів наших. В обставинах нечуваних руйнації всього життя, під постій- ною загрозою невидного терору, Ти, Народе-Страдник, не спинив бо- ротьби і терпимистим шляхом невимисно прилучеш до перегони над ворогом. Бореться жертва не снимаєшся ні на один день і з кожним місцем на- бирає все більший сили. Всьому світові відомо героїчні вчинки вірних си- нів Твоїх, повстанців, славні Імена яких вже стали скарбом рідної історії. Справедливий змагання нашій української до власної державності призвернули до нашої справи співчуття народів, що живуть на землях на- ших. Спільно з Тебою, Народе Український, провадять вони уперту бо- ротьбу проти окупантської влади. Жорстокий режим узурпаторів, безго- ромна експлуатація природних багатств України, дикунське пе реєлювання українських церков, віри врага, національної школи, культурно-просвіт- них установ, загартували непохитність синів України і наблизили святлий день перемоги. Під потужним натиском боротьби Народнього, Уряд большевицький, вірний пластигунам зачиняє Москви, утворив фікцію незалежної Держави Української і проклямував був Самостійну Соцістичну Українську Республі- ку. Неможливо змогти завдання волі народньої до незалежності держави, Уряд Московський сподівається в такий спосіб присилати нашою українську і запозичити святлий гинь народний. Але садоме селянство українське не покорило місцевими заклинанням окупантів і з новим завзяттям продовжу- вало боротьбу. Помнившись в надіях своїх асцілітами такими чином нашою україн- ську, Уряд Московський вже знайшав невидану фікцію Самостійної Україн- ської Соцістичної і з подвійною люттю кинув поясну свою на гордих борців за волю Батьківщини. Та ніякі спроби не поможуть Москві ненаситній в її справі забор- чія. Нема той сили, яка переможе свідому націю, нема того чину який припустить всекрісну Україну вернути до крина старого ганебного. В цей святний день національного свята Уряд Московського На- родньої Республіки, оглядаючи проведений шлях боротьби, стверджує ціл- ковиту одностайність всіх течій української політичної думки в неперел, можливим стремленням до спільної мети — незалежної державності Української. Звертаючись до лицарів — воєві армії Української і громадян- вигинанця з рідні Земель, Правительство закликає не не тратити бадьорості і віра в остаточну перемогу. Не сіммо своїм зневіррям зненавиджени священним пам'ятати лицарів, що поклали життя своє на олтарі Батьківщини. Не сіммо тратити віри коли не тратить віра Той, хто посада нас на муки за волю Свою. Не сіммо складати збору, коли не випада ще зборов з незвичних рук Твоїх, Суверенний Народе Український. Ти переможеш, Великий Народе Мученику, і переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування Могутньої Держави Української, для пластинної праці, поколінь майбутніх. Спадуть вікончані кайдани з естемлених рук Твоїх- спадуть ганебні пута в величній постаті рідної Матері—України. Після ганебної вікової неволі, після страшного божевільного лихолиття, Ти переможеш, Народе Лікарю, і в Державні своїй незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на роскішних землях Твоїх. Вірний високим засадам волі і рівності, що колав Ти з часів ста- роданніх, Ти явиш всім народам святлий образ правної держави демокра- тичної з забезпеченням вольностей громадянських. Минуть жахливі криваві роки боротьби і непинна праця синів Твоїх загостри рани кривавої руїни, дасть пишні скарби для всіх народів світу, дасть спокій і щастя Великій, Вільня Самостійної України. Голова Директорії і Головний Отаман військ У. Н. Р. СИМОН ПЕТЛЮРА (р. в.) Січня 22 дня, Року Божого 1923-го. Голова Ради Міністрів АНДРІЙ ЛІВЦЬКИЙ (р. в.) НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ. П'ять довгих років минуло з того незабутнього дня, коли волею і силою Твоєю, устами першого Парламенту твого — Центральної Ради Української проголосимо: «Від нині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народа». Цим актом Центральна Рада мала завершити велику справу пра- лідів наших — славних вождів козацьких, які, а волі народньої, змагались виробити Отчизні нашій і самостійність і відновити величність державну, що всплана рід наш ще за старих часів Великої Держави Київської. З вірою в серці, в великих напруженнях сил своїх, серед нечуваних перешкод і в обставинах міжну з нищих народів на їх шляхах істо- ричних незалежність, підняв Ти, Народе Український, на міцні рамена своє справу тверезня власної Держави. Від хвили визволення Ти впродовж старав культуру національну, відновив Українську церкву незалежну, збудував рідну школу і для оборони Держави своєї створив військо національне. Визволення України і державна творча діяльність влади Твоєї викликали тривогу у московського зажерливого сусіда Твого. Замки панувати на землях чужих, він не міг погодитись, щоб багаті землі україн- ські вдійшлись тепер від нього, і військо жорстокою плювом на Державу Твою. За пять років Ти переніс нелюдський жах повторних навал мо- сковських, відчув всім серцем своїм зневагу волі і прав твоїх і непохитно став на трудяки мільх безоглядної боротьби за державну самостійність старожитних земель Твоїх. Пролякавши кров в боротьбі за державність свою, Ти, Великий Народе, продовжував разом з тим традицію місіо боронити Західну Ев- ропу від руйнуючого натиску варвара Сходу. Коли Держава Угорська стала соївітньою республікою, Уряд Російський взяв силими зборонними напал на Українську Республіку Народну, щоб, підбивши під себе всі землі Українські, значучись в союзництво Угорщину і запалити побільну помежу всесвітньої безладдя. В цей нелегкий час, коли старий культурі Європи загрожувала та страшна руйна, що сталася вже в Росії і Україні, тільки Вища Влада Твою, Народе Український, з личарським міськом Твоїм боронила Уряду і всю Європу від жахливого навалів большевиків Московських. Коли самотня армія Українська в обороні всесвітньої культури налядала високий зразок мужності і легендарної відваги, величі держави Європи не хотіли розуміти амагань наших національних, не хотіли відчу- ти власних своїх інтересів. Тероризовання большевицькою загрозою Європа готова була допомагати таким безмайним анштаторам, як спроби Ден- кина—Врангеля, і сідомо закривала очі свої на краяву боротьбу України, Білорусі, Дону, Кубані, Грузії та інших народів Кавказу. Захарована споминами про колишню могутню Росію, великоодержавна Європа не хо- тіла допомогти надмірним змаганням народів, що творили власні демо- кратичні держави і спільними силами бажали спинити краяву хвилю ко- мунистичного імперіалізму Московського. Тепер Європа бачить наслідки своєї фатальної байдужості. Та страшна економічна криза, що тримає в своїх залізних обіймах весь світ, не закінчується доти, доки на всьому Сході Європи буде панувати забор- ча влада Російська, доки брутальна стояча червоною ката буде толтати широкі степи українські, доки народи буваючої Росії не стануть суверенними на вільних землях своїх. Знеможений в непосильній боротьбі, законний уряд Української Народньої Республіки, рятуючи свою лицарську армію, покинув рідні землі, але не залишився боротьби. Спокоеємць суверенних парламентів Твоїх — Центральної Ради Української і Конгресу Трудового Народу, Уряд Укра- їнської Народньої Республіки твердо стоїть на обороні незалежності України і тільки перед Тобою, Суверенний Народе Український, складає повновластя свої. Разом з військом Твоїм і численним громадянством, що нашло собі притулок на чужині далекій, Уряд пильно стежить за подіями на Екрані і твердо вірить в неминучу перемогу. Безглуздя господарка окупантів Московських довела багату Укра- їну до повної руйни, Південні стени Українські, колишня житниця Єв- ропи,— нині чорна пустеля, а гільш сині степи козацьких гниуть мі- ліонами від голу. Чужа ворожа влада ще збільшує смерть і руйну на землі нашій, грабуючи останній шматок хліба в знекомжених досок і си- нів наших. В обставинах нечуваної руйнації всього життя, під постій- ною загрозою нелюдського терору, Ти, Народе-Страдник, не спинив бо- ротьби і терпистим шляхом невимовно пригнув до перемоги над ворогом. Воробтва жорстока не спинилась ні на один день і з кожним місяцем на- бирає все більшої сили. Всьому світові відомо героїчні вчинки вірних си- нів Твоїх, повстанців, славні імена яких вже стали скарбою рідної історії. Справедливі змагання нашої української державності привернули до нашої справи співчуття народів, що живуть на землях на- ших. Спільно з Тобою, Народе Український, проявлять вони уперту бо- ротьбу проти окупаційської влади. Жорстокий режим узурпаторів, безсо- ромних експлуатація природних багатств України, диктуське пребільшування українських церков, віри взагалі, національної школи, культурно-просвіт- них установ, загартували непохитність синів України і наблизили святинь день перемоги. Під потужним натиском боротьби Народньої, Уряд большевицький, вірний пістунчим звичаям Москви, утворив фікцію незалежної Держави Української і проклянувся був Самостійну Союзьку Українську Респу- бліку. Немаючи змоги здатися волі народньої до незалежності державної, Уряд Московський сподівається в такий спосіб приспати нашу українську і заспокоїти святій гіль гарячих. Але свідоме самовизнання українське не поширює нікчемним залишним окупантів і з новим завзяттям продовжу- вало боротьбу. Помнівшись в надіях своїх засліпити таким чином нашу україн- ську, Уряд Московський вже знищив невдалу фікцію Самостійної Україн- ської і з подвійною жорстокістю кинув посмут свою на гордах борців за волю Батьківщини. Та ніякі спроби не поможуть Москви ненаситній в її справі забо- чія. Нема той сили, яка переможе свідому себе націю, нема того чину який примусить воскреснути Україну вернути до ярна старого ганебного. В цей святій день нашільального свята Уряд Української На- родньої Республіки, оглядаючи пройдений шлях боротьби, ствержує ціл- ковиту одностайність всіх течій української політичної думки в неперел- можних стремленнях до спільної мети—незалежної державності Української. Звертаючись до лицарів — воєнкі армій Української і громадян — вигнали з рідної землі, Правительство закликаве не не тратити бадьорості в віри в остаточну перемогу. Не смеюмо своїм зневірям знезважити священну память лицарів, що поклали життя своє на олтар Батьківщини. Не смеюмо тратити віри коли не тратить віри Тодь, хто посав нас на муки за волю Свою. Не смиємо складати зброї, коли не випала ще зброя з невтомних рук Твоїх, Суверенний Народе Український. Ти переможеш, Великий Народе Мученику, і переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти перемежеш для спокойного будування Могутньої Держави Української, для шасливого праці, поколінь майбутніх. Спадку віковий кайдани в столпених рук Твоїх— спадуть ганебні пута з величної постаті рідної Матері—України. Після ганебної викової неволі, після страшного божевільного лиховиття, Ти перемежеш, Народе Лінцаро, і в Державі своїй незалежній установишся волю святу для всіх народів, що живуть на роскішних землях Твоїх. Вірний високим завдань волі і рівності, що козаць ти в часи ста- родавніх. Ти явиш всім народам святій образ правної держави демокра- тичної з забезпеченням вольностей громадянських. Минуть жахливі криваві роки боротьби і невилина праця синів Твоїх заготить ранні криваю рули, дасть пішній скарб для всіх народів світу, дасть споїк і щастя Великій, Вільній Самостійній Україні. Голова Директорії і Головний Отаман військ У. Н. Р. СИМОН ПЕТЛЮРА. (р. в.) Голова Ради Міністрів АНДРІЙ ЛІВИЦЬКИЙ (р. в.) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 92 Фонду № 1429 Пронумеровано 88 (втілення воли) + 35/36 -1/23 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 05. 04. 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) ч.5 - ссінне терміно ч.87, 88 - по розборчи 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|---|---|--- 30.07.96 Немця 30.12.96 Дімін | 28.10.01 Павел | | 21.09.2004 Вовк | 28.11.2005 Степанов | | 13.10.05 Костюк 8/28 МОБ | 29.11.2006 Степанов | | 29.11.06, ВОЗ | 4.01.07, Амін | | 14.01.2007 Кравець | | | Підпис по експедиції: 4/12/2006 ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: | Справа: | Мікрофльмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | 30.05.912 Решетко | 8/IV-94 Павел | (Дата) (Підпис) | хвильовий 15.07.09 Суб | | (Дата) (Підпис)