Листування з Міністерством закордонних справ про вступ УНР до складу Ліги Націй, 07.01.1921-30.10.1921, 22 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ № фонду 1429 опису 2 справи 95 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ № фонду 1429 опису 2 справи 95 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Листування з Міністерством закордонних справ про прийняття УНР до Ліги націй, про дипломатичні місії посольства УНР за кордоном та їх діяльність. Відомості про склад петлюрівської революційної ради, про пресу Радянської Росії та України, про війну Туреччини 2 січня - 5 лютого 1921 р. Канцелярія Директорії Української Народної Республіки Загальний відділ. ДІЛО з митуванням, що долігі Народів. З Міністерством закордонних справ (Мешканцям про прийняття УНР до складу міжна- родної. Є допуск на пункти залізничні мобі 1. Початок 7 січня 1921 року. Закінчено 30 товбня 1921 року. На аркушах. Друкарня Б. Вайнбаума. Société des Nations 28/9775/1046 League of Nations. GENEVE, le 22 décembre 1920 Monsieur le Délégué, J'ai l'honneur de vous accuser réception de votre aimable lettre du 18 décembre par la quelle vous exprimez les sen timents si gracieux a mon égard et dont je vous remercie très sincèrement. J'ai pris bonne note de votre nouvelle adresse à laquelle toutes communications seront désormais adressées. Veuillez agréer, Monsieur le Délégué, les assurances de ma haute considération. Eric Drummond, m-p. Secrétaire Général. Son Excellence Monsieur alexandre Choulguine, Société des Nations. GENEVE. League of Nations Le 8 Décembre 1920. Monsieur, Vous avez bien voulu demander a Monsieur Huneus, Président de la 5e Commission, si, au cas ou l'Assemblée, suivant la recommandation de la Commission, écarterait la demande d'admission de l’Ukraine, cette demande pourrait être renouvelée à une autre session de l'Assemblée. Je suis chargé de vous faire connaître que la décision prise par cette Assemblée ne peut avoir d'autre effet que de laisser les choses en l'état ou elles étaient avant que votre demande fut présentée, et que par conséquent votre droit de la renouveler à une prochaine session demeure intact. Il appartient a l'Assemblée de juger, en tenant compte des circonstances, de l'accueil qu'elle pourra faire à cette nouvelle demande. Veuillez agréer, je vous prie, l’assurance de mes sentiments distingués. /Signature/ Paul Mantoux, Directeur de la Section Politique. Monsieur A. SCHOULGUINE, 3 rue des Appes, GENEVE. ЛІГА НАЦІЙ. Женева. 8 грудня 1920р. Переклад з Французької. ПАНЕ Ви зволили просити Пана Гинеуса, Голову У-оі Комісії про те, щоб на винадок, коли Асамблея, зрідно висновку Комісії, відмовила в проханню про допущення України, це пролання було би відновлено в другій Сесії Асамблеї. Я упознаважений повідомити Вас, що рішення, приняті цією Асамблеєю, не може мати іншого ефекту, як залишаючи річі в тому ста- ні, в якому вони були до цього прохання і через те, Ваше право від- новити його на майбутній сесії залишається недоторканим. Асамблеї належить судити, приймаючи на увагу обставини,прий- няти ,те,що вона могла би зробити по цьому новому проханню. "розшу прийняти запевнення в високих до Вас почуттях Підпис - Павло Мантун, Директор Політичної Секції. П.Шульгину. З, вул.Альп Женева. Пане Президенте, Маємо честь повістити до відома Вашої Вчеленції слідуючу увагу: У-а Комісія Першої Асамблеї дала негативний висновок щодо допущення України до Ліги Націй. Приймаючи до розгляду Комісія озвучувалася на тому, що кордони України не встановлені і що Правительство її не досить юридично обосноване по /Одній/ ційній авт. № 17/. Що до Західних Кордонів доклад 3-ої тьжкомісії У-фі Комісії говорить, що кордони зафіксовані договором з Польщею. Кордони в Румунії встановлені фактично і не істнує ніяких труднощів щоб вони були вста новлені договором, коли б Україна була визнана де юре Румунією. Що до Східних Кордонів України то я маю зачесть звернути увагу Вашої Вчеленції, що даний кордони від Польщі не були також встановлені в момент підписання Версальського договору. Що торкається сталості Уряду Симона Петлюри Голови Нашої Держави, то доклад Підкомісії зміщує визнання твердости в боротьбі проти окупантів України. Україна провадить цю боротьбу проти страшного ворога на протязі трьох років, без жадної допомоги Великих держав, майже без зброї, одягу в умовах надзвичайно антигітієнничних. Я дозволю собі пригадати що взагалі поняття про сталость Уряду, то воно цілком інше в мирний час, ніж в час війни. Славетний Уряд Вельгії був майже без території занятої ворогом, однаково ніхто не мав права розглядати його як Уряд несталий. Сталість Уряду під час війни опреділяється його волею робити опір ворогові і через підтримку його народом. Героїчне поводження Голови нашої Держави, його Уряду і його армії вні сумніву і конкурсе моральний та матеріяльний всього Українського Народу є неоспоримий. Це є Народ, який своїм вотумом прокламував Національну Республіку в 1917р. Це є Народ, який організував свій Уряд і завдяки силі опіру всього селянського Народу ми активно провадимо боротьбу. Україна про- вадить національну і оборонну війну. Вона ніколи не мала і не ви- чужаться з внутрішні російські справи. Нам Уряд завжди готовий заклю- чити мир з Росією на умові, що російське військо залишить наш край. Нам Уряд є демократичний, одна тільки його мета це східнати ново Парламент. Він склониться перед цим вотумом народу, якій би він не був, але цей Уряд, також як і в св нарід, буде провадити боротьбу до кінця проти всякого устрію, який би не накинули йому озброєною силою чужого окупанта. Український Уряд думав би, що він провадить боротьбу созвучну тим ідеалам, які уявляють базу для ліги Націй. Звертаючись в своїм проханням про допущення до Ліги Націй, він вірив, що знайде мо- ральну підтримку в своїй боротьбі за право вільного самозначення свого народу. Ви сумніву, що неприняття України буде приято Тамерла- нами Москви як нова побіда, як визнання з боку Ліги Націй іхньої си- ли і іхнього права поработити Україну., чи яку-небудь иншу державу, яку тільки буде побажано їм завоювати. Положим до вілоса Вашої Екцеленції ці думки, я маю за честь про- сити вас, Пане Президенте, прийти запевненим в високій і глібокій пошані Представник України при Лізі Націй, б.Міністр Закордонних Справ Олександр Шульгін. /р.в./. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Copie. Représentant de la République Ukrainienne auprès de la Société des Nations. Geneve, le 11 décembre 1920. Monsieur le Président, J'ai l'honneur de porter a la connaissance de Votre Excellence les considérations suivantes: La V-e Commission de la Première Assemblée a donné un avis défavorable à l'admission de l’Ukraine a la Société des Nations. La Commission prenant sa décision a affirmé que les frontières de l’Ukraine ne sont pas déterminées et que le gouvernement de celle-ci n'est pas jugé suffisamment établi /Journal officiel No 17/. Quant aux frontières occidentales il est dit qu'le rapport de la 3-e souscommission de la V-e Commission que les frontières sont fixées par traité avec la Pologne. Les frontières avec la Roumanie sont établies de fait et il n'existe aucune difficulté suivant le rapport a ce qu'elles soient déterminées par traité lorsque l’Ukraine serait reconnue de jure par la Roumanie. Quant aux frontières orien- Son Excellence Monsieur Paul Hymans Président de la Première Assemblée de la Société des Nations. tales de l'Ukraine j'ai l'honneur d'attirer l'attention de Votre Excellence que celles de la Cologne n'étaient pas, elles aussi, dé- terminées au moment de la signature du traité de Versailles. En ce qui concerne la stabilité du gouvernement de Simon Petlioura, Chef de notre Etat, le rapport de la Souscommission con- tient la reconnaissance de la persévérance dans la lutte contre les envahisseurs de l'Ukraine. L'Ukraine poursuit cette lutte durant trois ans contre un ennemi terrible, sans aucune aide des grandes puissances, presque sans armes, sans équipement, dans des conditions antihigiéniques effroyables. Il me sera permis de rappeler qu'en général la notion de stabilité gouvernementale est tout autre en temps de paix qu'en temps de guerre. Le glorieux gouvernement de la Belgique fut presque privé de son territoire occupé par l'ennemi et pourtant personne n'avait aucun droit de le considérer insuffisamment stable. La stabilité d'un gouvernement en temps de guerre se dé- termine par sa volonté de résister a l'ennemi et par l'appui de son peuple. La conduite héroïque du Chef de notre Etat, de son gouverne- ment et de son armée sont hors de doute, et le concours moral et ma- tériel de tout le peuple ukrainien est incontestable. C'est ce peuple qui par son vote a proclamé la République nationale en 1917, c'est ce peuple qui a formé son gouvernement et c'est grace a la résistance de tout le peuple paysan que nous menons la guerre actuelle. L'Ukraine mene une gmerxxx lutte nationale et défensive. Elle n'eut jamais l'idée de se mêler d'affaires intérieures russes. Notre gouvernement est toujours pret a conclure une paix avec la Russie a condition que les troupes russes quittent le pays. Notre gouvernement est démocratique, son seul but est de convoquer de nou- veau le parlement. Il s'inclinera devant tout vote du peuple quel qu'il soit, mais ce gouvernement aussi bien que tout le peuple, s'op- posera jusqu'au bout a chaque régime qui lui serait imposé par la force militaire d'un oppresseur étranger. Le gouvernement ukrainien pensait qu'il mene la lutte sanglante pour les memes idéals qui for- ment la base de la Société des Nations. En faisant sa demande d'ad- mission a la Société des Nations il a cru trouver un appui moral dans sa lutte pour le droit de libre disposition de son peuple. Il est hors de doute que la non-admission de l’Ukraine se- ra escomptée par les Tamerlan de Moscou comme une nouvelle victoire, comme une reconnaissance par la Société des Nations de leur force et de leur droit d'assujétir l’Ukraine ou tout autre pays qu’il leur plaira d'envahir. En portant a la connaissance de Votre Excellence ces con- sidérations, j'ai l'honneur de Vous prier, Monsieur le Président, d'agréer l'assurance de ma plus haute et profonde considération. Représentant de l’Ukraine auprés de la Société des Nations, ancien Ministre des Affaires Etrangeres /signé/ Alexandre Choulguine. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Département Відділ 26 Січня 1920 № 1121/483. м. Тарнів Section Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Консул в 192 р. ЕХ. Ч. 176 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. До уступу - 3, Міністерство Закордонних Справ має честь пере- ч. І468 від 30/XII - 20 р. слати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, реферат Міністерства про відношення Польської Делегації при Союзі Народів до справи прийняття України в члени Союзу, як самостійної суверенної держави, для ласка- вого докладу ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ СТАМА- НОВІ. Міністерство має честь рівночасно повідомити, що цей реферат переслано Панові Керуючому Справами Української Дипломатичної Місії в Польській Ричі По- сполитій, як матеріал для домагання відповідного ви- яснення справи від Польського Міністра Закордонних Справ, князя Сапіги. Панові Керуючому Справами дору- чено в розмові звернути увагу п.Сапіги на те, що ста- новище, зайняте Польщею в Союзі Народів в справі прий- няття в члени Союзу України та інших Держав, які пов- стали на території бувшої Росії, мусило викликати вра- жіння, що між зазначеними Державами немає взаємного порозуміння і підтримки,- і що в дальшій послідовності цей факт скріпить значно положення бойовиків і що воно являється до певної міри послідовною причиною сучасного відношення бойовиків до Прибалтійських Держав та планового проволікання остаточного заклю- чення миру з Польською Ричою Посполитою. Після того, як Міністерство отримає відомості про хід і результат зазначеної розмови Керуючого Місією з кн.Сапігою, воно Вас, Вельмишановний Пане, про це негайно повідомить. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Во. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН. ВІДНОШЕННЯ ПОЛЯКІВ ДО УКРАЇНИ НА ПЕРШОМУ З'ЇЗДІ СОЮЗУ НАРОДІВ В ЖЕНЕВІ В 1920 РОЦІ / на основі листів і докладів Представника У.Н.Р. при Союзі Народів п. О.ШУЛЬГИНА /. Зразу по приїзді до Женеви Представника У.Н.Р. п. О.ШУЛЬГИНА були ним вжиті всі заходи для того, щоб встановити контакт, або принаймні порозумітися в справі спільних акцій з Представниками других Держав, що повстали на території бувшої Росії. п.ШУЛЬГИН відбув ряд побачень також з Представниками тих Держав, які вже входили в склад Союзу Народів, де вони грали більш, чи менш значну роль, і в яких він міг, а по-частині і мав право, сподіватися на співчуття і активну допомогу в справі приняття України в склад Союзу Народів. Особливо можна було сподіватися на таку допомогу з боку Польської Делегації, як Представництва Держави, що вже входила в склад Союзу Народів, як рівноправний в другими член, яка визнала - де кре' Українську Народню Республіку і склала з нею союзний договір і яка, здавалось би, і сама була заінтересована у тому, щоб Україну було принято до Союзу Народів, тому що це, помимо великого значіння для України в ІІ міжнародних стосунках, мало б значну вагу також для самої Польщі, бо зміцнило б правну основу Українсько-Польського договору, не кажучи вже про моральне значіння і позитивні практичні наслідки, які б мало прийняття України для обох цих Держав в їх спільній боротьбі з большовицькою Росією. І дійсно п.О.ШУЛЬГИН вже в перший день свого приїзду до Женеви бачився з одним з членів Польської Делегації, Послом Польщі у Швейцарії, п.МОДЗЕЛЕВСЬКИМ, який обіцяв підтримати домагання України. -2- Через кілька днів п.О.ШУЛЬГИН бачався з Заступником Польської Делегації, п.Проф. АШКЕНАЗІ, /Голова Делегації - п.ПАДЕРЕВСЬКИЙ в той час виїхав до Женеви/ і з градним Послом п.МОДЗЕЛЕВСЬКИМ. Розмова ця дуже цікава і характерна, і мимо волі приходить думка, що іменно у цій розмові можна найти ключ для розв'язки тих скритих мотивів, що продиктували полякам їх поводження на з'їзді Союзу Народів що до Української справи. Згадана розмова п.ШУЛЬГИНА в п.АШКЕНАЗІ та п.МОДЗЕЛЕВСЬКИМ /цей останній грав в цьому побаченню очевидно пасивну роль, бо п. ШУЛЬГИН тільки згадує про його присутність/, - власне звелася до ряду конкретних запитань з боку п.АШКЕНАЗІ. П.АШКЕНАЗІ дуже цікавився тим, чи відповів Український Хряд на лист Генерального Секретаря Союзу Народів, п.ЕРІКА ДРЮМОНДА, від 25-го Серпня 1920 року. Оповідаючи про це, п.ШУЛЬГИН в своїм докладі /22-го Грудня 1920 року/ додає: "Вражіння було таке, що п.АШКЕНАЗІ боїться, що Уряд писав там щось проти Польщі. Цей тон недовірря доруч з цирим запевненням в тому, що без України сама Польща істнувати не може і т.д. був для мене всек несподіваний...", далі п.АШКЕНАЗІ звів розмову на Галичину і на Петрушевича. І в цім розговорі відчував якийсь страх у п. АШКЕНАЗІ перед тим, що може п.ШУЛЬГИН має стосунки в Галичанами. Коди ж п.ШУЛЬГИН розвіяв цей сумнів і рішуче заявив, що справа Галичини він ніде не буде торкатися, п. АШКЕНАЗІ виявив бажання, щоб п.ШУЛЬГИН прийняв таку формулу: "Україна без Польщі істнувати не може, а Польща без Галичини". Пропонуючи таку формулу ленці і категоричну, поляки очевидно хотіли вирішити галицьке питання, щоб сама Україна устами свого Представника перед форумом Держав усього світу відмовилася від Галичини і сама залучила це питання з питанням про своє прийняття до Союзу, а значить і про своє визнання, як окремої суверенної Держави. Польські Представники мабуть переоцінили свою вагу в Союзі Народів і хотіли добитися прийняття п.ШУЛЬГИНИМ зазначеної формули ціною проблематичної допомоги Україні з їхнього боку - 3 - на Зізді Совзу Народів. Прийняти таку формулу п. ШУЛЬГИН відмовився, мотивувавши відповідним робом свій отказ. Що до самої справи прийняття України до Совзу Народів то, як докладає п. ШУЛЬГИН: " Польські Делегати говорять, що вони будуть нам скрізь допомогати і вже багато про Україну говорили. Але АШКЕНАЗІ настроєний песімістично, особливо з огляду на наші справи на фронти!" При слідуючому побаченню п. ШУЛЬГИНА з п. АШКЕНАЗІ, ко- ли виявилося дуже неприхильне відношення англійців до Польщі за ії імперіалізм, особливо в розмови п. АШКЕНАЗІ з п. ВЕРНЕЗ, лідером англійської робітничої партії, - п. АШКЕНАЗІ висло- вив бажання, щоб п. Шульгин поговорив з англійцями. При цьому п.. АШКЕНАЗІ допитувався, чи не має п. ШУЛЬ- ГИН скаржитися на поликів. Після пояснення п. ШУЛЬГИНА,, в яко- му він, підкресливш приватний характер своєї розмови, між иншим висловив думку, що " Поки галицьке питання не буде ви- рішене, наші відношення не будуть цирі до кінца", п. АШКЕНА- ЗІ цілком з ним згодився і висловився, що в будучині він важає потрібним переглянути галицьку справу і одступити частину Галичини Україні, але це зараз ще неможливо, бо це ослабило б Польщу. Взагалі-ж в цій розмові п. Ашкеназі домагався,щод український Представник при Совзі Народів допомагав поликам, особливо перед англійцями. Через що полики домагалися цеї допомоги цілком вияс- нюються з листа п. Шульгина від 27/XI-20 р. до п. Міністра Закордонних Справ, в якому він пише:" На дипломатичну допо- могу Польщі на жаль дуже трудно спиратися, бо до самої Поль- щі відношення тут дуже зле особливо у Англійців. Їх навіть уникають обирати в Комісії й Підкомісії. З сьогоднішньої розмови в англійській делегації виляснюється, що саме там відношення до України стало далеко кращим / обратно-пропор- ціональне. відношенню до Польщі/"... - 4 - Рівно ж і в докладі своєму з 25-го листопаду п. Шульгин характеризує коротко відношення п. Ашкеназі до української справи: " Про останню розмову з ним я вже писав. Прийманні у нього на цей раз я відчув недовірря до Українського Уряду ді до нашої політики, але разом з тим обцілки скрізь допомагати ", і далі. п. Шульгин додає: " Відношення Англії до Польщі є очевидно не добре, Англія обвинувачує Польщу в імперіалістичній політиці і щоб мати кращу публічну опинію Польща приходить шукати допомоги навіть у нас." З всього попереднього видно, що польська делегація власне проводила свої узько-егоїстичні завдання, з якими метою хотіла використати й Українського Представника, прикриваючи свої заміри гарними обцілками; звідси й те недовірря до українців, яке завше відчував п. Шульгин. Очевидно поляки боялися, що український Представник може ім помішати. Дійсно, коли справа перейшла до діла і в хвилі, коли п. Шульгин міг найбільш рахувати на допомогу поляків, то тут ярко виявилась " щирість " польських обцілнок допомоги. Числа розгляду в Підкомісії С 5-ї Комісії, справа про приняття України до Союзу Народів перейшла з негативною резолюцією згаданої Підкомісії на розгляд самої 5-ї комісії, між членами якої був також і Представник Польщі, для якого це був дуже сприятливий момент допомогти Україні, але цей Представник, як докладає п. Шульгин / 7/ХІІ-20 р./ " не промовив ні одного слова за Україну, не потрудився хоч кого другого підговорити, щоб хтось хоч кілька добрих слів сказав"... Мало того. Польський Делегат ухилився навіть від того щоб внести поправку в протокол, де було зазначено, що Польща визнала У.Н.Р. " de facto", а між тим як в дійсності Польща визнала У.Н.Р. і "de jure". Правда, коли після цього п. Шульгин мав розмову з п. Ашкеназі в справі зміни формули отказу Комісії, то п. Ашкеназі сказав йому між іншим, що в своїй делегації підняв - 5 - питання, чому не виступив польський Представник в 5-ї Комісії. Тут же п. Ашкеназі додав, що на його пропозицію польський Пред- ставник має піддержати в Комісії формулу "encouragement" якої добивався від Комісії п. Шульгин. Чи польський Делегат підтримував цю останню формулу, - цьо- го в докладів п. Шульгина не видно, як нічого не видно, щоб по- ляки хоч би після всього, уяви якихось заходів до поправки в протоколі, бо хог в № 26 від 14/ХІІ -20 "Journal de la première Assemblée" - помістив офіційно поправку, в якій зазначена була помилка в протоколах і сказано, що Польща визнала Україну - "де юре" , та це сталося очевидно в наслідок листа п. Шуль- гина від 9/ХІІ-20 р. до п. Еріка Дрюмонда, генерального Секрета- ря Союзу Народів. Не відомо також і про наслідок листа п.Шульгина до Пана Пре- зидента Польської Делегації - п.Ладеревського, в тій справі, що Польський Делегат не спростував зазначеної помилки в протоколі. Отже, резюмуючи все вище-наведене, можна сказати: І/ Поляки бажали використати Українське Представництво при Союзі Народів тільки для своїх узько егоїстичних державних ін- тересів і для того, щоб закрити свою імперіалістичні тенденції /справа Галичини і ин./. 2/ Відношення їх через це не було цире і одверте, про що свідчить той тон недовірря, а то й страху перед заходами Україн- ського Представника, які постійно відчувалися в їх розмовах. 3/ Поляки ухилялися навіть не тільки від підтримки справи України в 5-тій Комісії, але також і від одвертого признання, що У.Н.Р. визнана ними не тільки "де факто", а і "де-юре". Взагалі ж можна сказати, що Польська Делегація, крім го- лих обіцянок допомоги, нічого не зробила для нашої справи, щоб можна було назвати допомогою, а 11 "співучасть" була не більш, як одним моментом в 14 власній дипломатичній акції.- До Пана Міністра Справ Закордонних. 24 Лютого 14 Тарнів З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь на- діслати при цьому проект апеляції, з якою мешканці України мають звернутись до Ліги Народів. М. Миронович Керуючий Справами А. Кримановській Начальник Канцелярії ДО ЛІГИ НАЦІЙ. Наряджаючи себе на велику небезпеку, передерлися ми за кордон в нашої милой й багатої, а варая нещасної України, що б в Урядів країн цивілізованих шукати порятунку й показати прикри- тий машкарою обман, якій зараз відбувається в Ризі від імені нас - народу України. Репрезентуємо ми всі народності нашого краю й всі його стани, а саме: Українців, поляків, євреїв, селян, робітників, мішан і працюючу інтелігенцію, а голос наш є голосом цілої України. Перш за все мусимо затвердити, що Польща переводить покій в Ризі з людьми, котрих ми не вибирали, котрі прийшли до нас дикими ордами зі сходу, край наш сильно підгорнули! Й зараз від нашого імені в Польщєю перетрактують. Коли Польща й Европа не знають, що самостійність Радянської України є фікція, розрахована на обман цілої Європи, то ми вмушені в відтак голосно сказати у нас на рідній території жадної незалежної України нема, що так звана Радянська Україна та сам імперіялістична Росія, яка на протязі кількох віків нас гнитил Зтверджуємо, що при Уряді України Радянської нема українців усвійську і в Урядах нема місцевих людей, а тільки дикі москви-ти й авіяти, котрі називають свою армію червоною, а вищі чинні російські криміналісти, до котрих прилучаються місцеві злочинні елементи. Нас, мешканців України, мобілізують, але випилають в далеку Московщину, в далекій схід і на Кавказ. Делегати України Радянської-самозванці, чинять все без порозуміння з нами й на шкоду нам. Представниками нашими вони не можуть бути тому, що вони є комуністи, а комуни ціла Україна не визнає, бо той комунізм за проваджений дикими монголами й дегенератами злочинцями! Дякуючи чому вони перетворюють наш роскішний край в пустиню. Міста наші нищаться, панує голод, будівля в руїнах, промисловість й торгівля стали, культура й наука в повному занепаді життя й добробут в загрові, шале анархія, а поруч в анархію виродки люду провадять червоний терор, від котрого ніхто не може оборонитись. Людність міст і містечок обдerta й голодна, лютують поше- сти, під загровом багнета й нагає люде в примусу провадять нукуму не потрібну працю і доведені до розпачу. На селі теж не ліпше. Устрій комуністичний то є грабу- нок працюючого люду злодігами й злочинцями, голодними бандами що прийшли зі сходу. Людність села також терорізована, у якої відбирають одяг і взуття, забирають збіжжа і навіть для се- бе заготовлене. Доведе це до того, що хлібороби перестали засівати пля и тримать худобу. Богата на хліф Україна стає також пустинек, як і Московщина. Тому не диво, що ціла людність України ненавидить боль- визму й за всяку ціну хоче визволитись від нього і не під- тримує Уряду так званої Радянської України. Прикладом цього є безліч повстань, ланн не мсіяни, села попалені, розстрі- ляні люди, недоля, недоля без краю. Взиваємо голосно до народів Європи і зауважуємо, що боль- шовизм московський - то страшна фальш, то страшне нещастя, яке спіткало Україну. Звертаємось до Уряду Польського й до окремих Урядів дер- жав Європи через їх представників в Варшаві в протестом про- ти визнання Уряду України радянської за наш уряд і поперед- жаємо, що визнання й підтримка цього Уряду не тільки губить нас всіх на Україні, але загрожує спокою держав сусідніх і навіть цілій Європи. Не вірте делегатам більшовицьким в Ризі, що совітська Росія ніби то хоче спокою. Найбливчі наші сусі- ди й великі держави цивілізовані, які стоять на стражі прав і справедливості повинні допомогти нам звільнитися від навя- заного нам большовизму. Хай вимагають негайно ривести війсь- ко азітсько-російське в нашої території. Велику підтримку мають большовики у тому, що наш при- родний уряд й наша природна державність - уряд і державність Української Народньої Республіки - до сеї пори не отримали визнання з боку Ліги Націй. Май-те три роки цей уряд наш веде невтомну боротьбу в чужовемнож окупацією країни, майже три ро- ки народ український маніфестує свою солідарність з цим уря- дом через повстання, які палають на всій території України, але Лігу Націй - на жаль не переконує ця крізава картина. Колія. 14 Передавши себе на велику посвялену, передалися ми за кордон від виконаної відповідності, але разом з цим України, щоб у країні Уралов краще цивілізованих поглянути на руху й показати прикриття, яке бой майже розробили - якій варто відбувається в Раді від імені всього народу України. Рефлексування всіх народностей нашого краю й всі його статей, а саме: Українці-селянини, євреї, велі, робітників, міщан і працюючих інтересів, а головне нам є голосом цілої України. Перш за все треба зазначити, що Польща переводить поки ще в Раді в тих самих, котрі не виборали, котрі прийшли до нас з інших державних органами за ходом прайм-націоналістичного руху. І загалом різною імені в Колегії перетворити. Коли Польща й Берестечко, то самостійність Радянської України є фікція, розрахована на обман. Коли Європа, то ми змушені в нідтак голосно сказати у нас на рідній території жадної Незалежної України нема, що так звана Радянська Україна та сама інтерналістична Ради, була на трояві мількох віків нас гнітила. Стверджуюмо, що кожен Уряд України Радянської нема українців у війську й у Уральських місцевих людей, а тільки дикі роскви-ті й авіти, котрі називають своєю армію червоною, а вищі чини Войськової крипічності, до котрих прилучаються місцеві злочинці. І все, незаконні України, мобілізують, але висилають у далеку Московщину, в далекий охід Ґона Кавказ. Делегати України і Радянської-самоврядної групи мають все без порозуміння з нами й на якому стан. Представники нашим вони не можуть бути тому, що вони є комуністи, а комуністична Україна не певнає, бо той комунізм за- пропагований якими монголами й дегенератами злочинцями, дякуючи чому вони перетворять цей росквінний край в пустеллю. Ніхто нас і нічим не може, лаєте голод, будівля в руїнах, промисловість й торгівля спали, культура й наука в повному занепаді, ми що життя й добробут в згрозі, малюєм кріхкія, а поруч в анархію. Породження туди провалить терновий терор, який коротко ніхто не по- магає обережність. Людність міст і місцевої облорти й городна, лютують поше- сти, під загрозою багнета й натяг людей в примусу провадять попункування потрібну працю і доведені до розвалу. Населення не лапше. Устрій комунісичний то є грабу- нок, прапорничого люду володарями й злочинними, городними бандами що при Ваддевії схолу. Людність села також терорізована, у якої відбирають одяг і вауття, забирають збіжжа і навіть для се- бе заготовлене. Доколо не до того, що клібороби перестали засівати поля і тримать худобу. Гората на кшт Україна стає також пустинею, як і Морських. Тому не ливо, що ціла людність України ненавидить больно- виму й за розку ціну хоче вибачитись від нього і не під- тримує Уряду так званої Радянської України. Прикладом цього з безліч повстань, тяжі не спійні, села запалені, розстрі- ляні люди, недоля, недолю без краю. Вважаємо голосно до к дів Європи і зауважуємо, що боль- шовизм московський — до страшна бадьш, то страшне непастя, яке спіткало Україну. Звертаємося до Уряду Польського й до сирених Урядів дер- жав Європи через їх представників в Варшаві з протестом про ти визнання Уряду України радянської за наш уряд і поперед- жаємо, що визнання й підтримка цього Уряду не тільки губить нас всіх на Україні, але загрожує спокію держав сусідніх і навіть мілій Європи. Не вірте делегатам більшовицьким в Риві, що собітебка Росія ніби що хоче спокію. Найближчі наші сусі- ди й великі держави цивілізованні, які стоять на страх прав і вправедливости потинні допомогти нам звільнившись від навя- ваного нам большовизму. Хай пимагають негайно вивести війсь- ко авіторо-російське з нашої території. Велику підтримки мають большовики у тому, що наш при- родний уряд й наша природна державність — уряд і державність Української Народної Республіки — до сей пори не отримали вивання в боку Ліги Націй. Майже три роки цей уряд наш веде невтомну боротьбу в чужоземній окупацією країни, майже три ро- ки народ український маніфестує свою солідарність з цим уря- дом через повстання, які палають на всій території України, але Лігу Націй — на жаль не переконує визриваю картина. Відмовляючи в визнанні Української Народньої Республіки, Польща не- цій дає до рук тих, що утворили фікцію Радянської України, могут- ній засіб не тільки декларувати себе, як законну владу на Україні, але домагатися, щоб ті держави, котрі вже визнали У.Н.Р., як от ……………………………, відмовилися від свою визнання і не за- вязали офіційні дипломатичні зв'язки з так званим радянським урядом України. Четвертє, що при таких поглядах на совітський держав- ний лад, що тягне вперед на Україні, цей лад почуває за собою тільки матеріальну силу, але й до першої міри юридичну, тоді як закон- ний уряд У.Н.Р., визнаваємий всім народом українським і ним енергійно підтримуемий, трять в своїй авторитетності й силі. Далі "це не може і не повинно так залишитись. Ліга Націй, яку історія прикликала до життя і поставила на почесті пост заклику прав окремих народів, не повинна давати сво- єї піддержки насильникам над народньою волею, над волею 40 мільйонного населення України. Звертаємося до Ліги Націй з проханням переглянути свою постанову що до Української Народньої Республіки і дати нам своє могутню моральну підтримку на користь не тільки України, але всього цивілізованого світу. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Відмовляючи в визнанні Української Народньої Республіки, Ліга Націй дає до рук тих, що утворили фікцію Радянської України, могутній засіб не тільки декларувати себе, як законну владу на Україні але домагатися, щоб ті держави, котрі вже визнали У.Н.Р., як от ……………………, відмовилися від свою визнання і не зв'язали офіційні дипломатичні зв'язки з так званим радянським урядом України. Натурально, що при таких погляді на совітський державний лад, що тягне зараз на Україні, цей лад почуває за собою тільки матеріальну силу, але й до певної міри юридичну, тоді як законний уряд У.Н.Р., визнаваємий всім народом українським і ним енергійно підтримуемий, третить в своїй авторитетності й силі: Далі це не може і не повинно так залишитись. Ліга Націй, яку історія прикликела до життя і поставила на почесті пост заклику прав окремих народів, не повинна давати своєї піддержки насильникам над народньою волею, над волею 40 мільйонного населення України. Звертаємося до Ліги Націй з проханням переглянути свою постову що до Української Народньої Республіки і дати нам свою могутню моральну підтримку на користь не тільки України, але всього цивілізованого світу. З оригіналом згідно. /Микола Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоземних Зносин "28" жовтня 1921 р. ч. 22443/604. Міністерство Закордонних Справ має честь при цьому переслати для від- повідного докладу копії: докладу п. Шульгина Голови Місії У.Н.Р. в Парижу з 4/Х 1921 р., листа його-ж до п. Василь- ка з 30/IX 1921 р., копію ноти, по- даної п. Шульгіним до Ліги Націй 5/IX 1921 р. і реферат меморандума до Ліги Націй з 7/IX 1921 року. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин МІСІЯ Української На - родньої Республіки в Парижy Копія. Перш 4/А Г221р. ЛЮГО ЕКЗЕЛЕНЦІЇ Панові Міністрові Справ Закордонних У. Н. Р. Тарнов - Варшава . Високоповажаний Пане Міністре, Ваш лист від 18-го вересня і заяви до Ліги Націй від 5-го вересня, одержав тільки учора. На жаль, як бачите я сам знахожуся в Парижі і нікуди виїхати в цей мент не мо- жу через абсолютний брак грошей. Всем зараз в Леневі знахо- диться С.М. Коваленко. І я після перекладу одійшлю всі папе- ри до меневи і звернуся листовно до кого слід в цій справі. Але мушу зробити і де які уваги. Звичайно дуже добре, щоб медбутня допомога від Ліги Націй йшла іменно через Ваш комітет. Виникає тільки питання, оскільки аручно, щоб наш Міністр С.З. УНР перед Лігою Націй виступив би не в своїй ролі міністра, а як Голова може й дуже важкої, але для людського ока не політичної організації. Мені здається, що коли в ізльщі ця перекреска є добра, то для міжнарод- нього життя і спеціально для Ліги Націй ми повинні збе- рігати наше державне лице. До того ж оскільки мені відо- мо Ліга Націй не дає і росіянам аванії своїх комісарів. Також що по біженський справи мені відомий тільки один ко- місар Ліги Націй - др. Нансен. Далі, як Ви знаєте вже з мого попереднього листа Ліга Націй взагалі зараз нікому допомо- ги дати не може, бо ні одна держава не внесла грошей, які обіцяла дати для біженців. Про справу наших австрійських і німецьких фондів пи- шу в листі до п. Василька і прошу пана Міністра перечитати копію цього мого листа. Був у Делегата Американського Черв. Хреста, Передав йому відозву нашого червоного хреста і вже маю писану від- повідь делегата, який до нас ставиться очевидно для куючи такту М.П. Левицького дуже добре. Був тут Барановський. Я сподівався полагодити частковий поворіт боргів Уряду, на що погодився цілком л.п. Барановський і Горбань. Сербіненко наклав своє вето, і справа затяглася. Маю надіслати копію мого листа звернутого до Голови Сцукса. З нього посачите, як стоїть справа. Дуже кепсько ... Мій приїзд до Вас теж затягається через новий тяжкий грошевий крізіс. В каcі на всю місію ІІСО пр. б'ясся, щоб хоч трохи дістати грошей. Цими днями сподіваюся мати кілька цікавих побачень. А як же справа з ннявем Конубеєм. А ще раз заявляю, що коли він не признає моєї безумовної зверхності в Першій, я працювати не буду, зараз же де- місіоную. Але щоб повзвавити нашу незастливу країну під дальнього розвитку цього скандалу, який через кола самого Конубея попав вже в тутешню російську опресу, моє щире і сердешне прохання послухайте моїх порад в цій справі. З щирою пошаною О.Шульгин. З "Української Трибуни" довідався, що Головою комітета вважається п.Лукашевич. От же мої уваги одпадають. Надсилав вам тільки що одержані примірники моїх нот. Коли мемуар має велике значення, то хто знає, чи не більше потрібна нам ця коротенька нота до Дрюмонда, яка закріплює наше право і прокладає нам шлях до майбутнього виступу. Зараз нас можливо набути ці видання в більшій кількості. Тому прошу ці ж примірники, як можна скорше переслати і до В.Д. Головного Стамана. Про одержання нот прошу дуже мене повідомити. З правдивою пошаною і відданністю О.Шульгин. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу МІСІЯ У. Н. Р. в Парижу Копія 30 вересня 1921р. До Пана Іосла У.Н.Р. Барона Василька Відень. Високоповажаний Пане Іосле, Надсилаючи Вам копію свого доклада. Нині довідався, що Генеральний Секретаріат Ліги Націй надруковав, як і торік мої ноти і мемуар. Поки що маю тільки один при- мірник, але як тільки одержу зараз же Вам надішлю. Спра- ва наших фондів затяглася через що вирішено було з'єд- нати обидві справи/ справу німецьких і справу австрій- ських фондів/ в одно під впливом відомої Французию і ноти Запитували і німецький Уряд в цій справі і одержали від- повідь нам вже відому. В усякому разі в Репараційної Комісії, вже розуміють, що ці фонди не мають жадного відно- шення до Берестейського миру, а тому не зможуть перейти в роспорядження Репар. Ком., як це думало французьке М.С.З. От же найбільш шансів, що Репар.Ком.заявить, щодо цих ні- мецьких фондів вона не має жадного відношення. Що ж до австрійських фондів, то зараз намічається два можливих рішення: 1/ Визнаючи, що ці гроші мусять належати до Українського Уряду , Репар.Ком. в той же час вважає себе некомпетентною розрішити цю справу, позаяк тут замішано питання про су- веренність України, і передає справу на розгляд Ради Амбе садорів. 2/ Не вирішуючи справи по суті ,Репар. Ком. дає Авс- трії карт-бланш в справі виплати нам своїх фондів. На останньому рішенню всіма засобами настою, підкреслюючи, що наш Уряд немає тут жадних інтересів, бо 7.500.000 ко- йдуть на Червоний Хрест) на емігрантів.Як розсудить ко- місія трудно предбачати . У всякому разі на протязі слід- ючого місяця ця справа буде вирішена. про кооперацію буду писати окремо. Я мав рацію пи- сати, що Сербіненко не крав і не вакладав по 6 тисяч всіх авт, але й в тих листах я писав Вам, високопова- жаний Пане Міністре, що тут панує повна безхозяйствен- ність. Тепер коли почались сварки, це пішло значно гірше і я роблю Барановському рішучі заяви. Поведінку Сербіненка я рішучо осуджую, хоч їх внутрішні взаємо- відносини розібрати просто неможливо. Через те я дуже радий, що приїхав Барановський, який має яснішу голову ніж його товариші по роботі. Маю де-які надії, що ця справа / питання п. Яковлева включно / не забаром розв'я- ся. Думаю я ближчому часу іхати до Тарнова,Конче хо- тів би бачитись з Вами і обмінятись інформаціями та думками.Ваші цінні поради я дуже цінував і радий бу- ду. З щирою відданістю О.Шульгин/р.в./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Т.Онц Комунікат Зібранню, членам Ліги Націй і делегатам. ЛІГА НАЦІЙ. ПРИНЯТТЯ УКРАЇНИ ДО ЛІГИ НАЦІЙ. Дота Генерального Секретаря: Генеральний Секретарь має честь подати до відома , яко ін- формацію, для делегатів Зібрання лист- п. Слєксандра Шуль- тина, делегата ,України в Парижу, з 5/Х ц/р. Париж 5 вересня 1921 р. ВКСЦІЛЕНЦІЯ, Уряд У.Н.Р. просив переше Зібрання Ліги Націй про приняття України до Високої Ліги, Зібрання одхилило це прохання, як також і прохання багатьох інших дер- жав. Рішення було приняте після ,окладу 5-ої комісії, Голова якої, п. Гунеус, визнав, що самова Ліги Націй не- мала підставою загальний принцип і що майбутнє при- няття України лишається можливим; инакше кажучи Украї- на заховує право поставити знову свою кандідатуру до Ліги Націй. Уряд У.Н.Р. має, більше як ніколи, бажання і надію, що Україна буде принятою в число членів Високої Ліги Націй. Всі заяви, всі резолюції Українських партій і угрупувань, які зверталися до Генерального Секретаріа- ту до Ліги Націй, чи просто бевпосередньо, чи за моїм посередництвом, доказують - на скільки моя країна від- чуває 'необхідність' його приняття. Як що сьогодня мій Уряд не дав мені наказу формально відносити наше прохання про приняття, то це означає , що він заховує це право до того часу, який він знайде найбільш слушним. Смілюся бути переконаним, що Ваша Екцеленція зволить подати замість цієї ноти до відома Членів другого Зібран- ня Ліги Націй, і я прошу Вашу Екцеленцію прийняти і т.д. Олександр Пульгін. Уповноважений Міністр ,представник У.Н.Р. при Ліги Націй. До Його Ексцеленції Гана Еріка Дрюмонда, Генерального Секретаря Ліги Націй. Точність перекладу свідчу: Мкобелл Бози Урядовець Особливих доручень Н.З.С. Комунікат Зібранню, Членам Ліги і Деле- гатам. Переклад з французького. А.80.1921 VII. Ленева 15 вересня 1921 р. ЛИГА НАЦІЙ ПОЛОЖЕННЯ НА УКРАЇНІ ЛИСТ І МЕМОРАНДУМ ПРЕДСТАВНИКА УКРАЇНИ. Пота Генерального Секретаря: Слідуючий лист і меморандум представника України подано до відома Членам Зібрання для інформації. Женева 7 вересня 1921 р. ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, Через Ваше посередництво в імені мого Уряду маю честь подати Високій Лізі Націй рішучий протест проти насилля над нашими правами з боку Совітської Росії і проти без- числених актів жорстокого варваризму, що були вчинені їх- ними військами на нашій території. В категоричній формі я підтверджую, що Україна ніколи нічого не робила для того, щоби викликати цю війну. Вона ніколи не мала, а ні найменшого бажання втручатись внут- рішні справи Російського народу. Українська Республіка хоче тільки вільності і воює тільки за своє визволення. Подачою цю заяву Вашій Експедиції, осмілююсь Вас про- сити про утворення спеціальної комісії Ліги Націй, для про- ведення анкети, що до походження і ведення цієї страшної війни і для зафіксування мір, що робитимуться для визволен- ня України в під володарства цих наїздників. Сподіваюся, що Висока Ліга, найвища мета якої є усталення миру для всіх народів світу, займеться справою України. В той самий час маю честь подати Вашій Експеде- ціл номорандум, в якому реємовано історію цієї дипломатичної інвазії і положення, в якому находиться зараз моя країна. Прийміть і т.д. /підписаний/ О. Шульгин Представник України при Лізі Націй Лого Екселенції Панові Президентові Другого Зібрання Ліги Націй. Точність перекладу свідчу. Урядовець для доручень М.З.С. Акбомський РЕФЕРАТ - МЕМОРАНДУМ поданий п. Президентові Зібрання Ліги Націй, що торкається війни України з Совітською Росією. Україна-дорога по якій переходили народи до Європи в Азії. Природні багатства України приваблюють 44 суспі- дів. Далі наведено історію України в 1917 року. Проголо- шення самостійності України / 1917 рік /. Петлюрнат Скоропа- дського / 1918 рік /. Директорія і її Президент Петлюра / кінець 1918 і 1919 рік /. Представництва У.Н.Р. за кордоном. Перший рік війни проти Совітів . Війна в 1919 році і її ускладнення / вороже відношення до України з боку Добро- вольчої Армії Денікіна /. Конвенція з Польщею / 1920 рік / і Польсько-Українсько-Большовицька війна в 1920 році. По- стання війна / 1920 - 1921 р.р./ Причини, чому Совіти хочуть завойовувати Україну: Бажання Росіян господарювати над ін- шими народами; політика сольшевиків - мати Україну, як іхню базу проти Європи; військова окупація вигідна в цій цілі для них; економічні причини - Україна-споживча база для Росії взагалі. Ненависть українців до большевиків. Без- силість большовицької влади на Україні. Так званий уряд Раковського - ставлення росіян з Москви, липтя громадське і приватне. Декрети Раковського про кару для повстанців і інших родин. Висновки: Україна бореться за право проти чер- воного мілітаризму; Україна веде боротьбу за ті самі прин- ципи, на яких опирається і Ліга Націй. / підписано / О. Шульгин представник У.Н.Р. при Лізі Націй Вучий Міністр Справ Закордонних. Зреферував: М. Ковальський Урядовець для доручень М.З.О. З збірника звідно: Смольний У. Лаври ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ I ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 95 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 22 /двадцять два/10 кб =32 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ продушені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документ з затухаючим текстом: N 14. 20 • марта 19 87 р. Підпис Осмєдова ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 05.04.91 Б 21.10.86 Бород У.1896 в/ф — 28.01.03 ЛТУ 30.01.03 Д.Фу 27.07.05 Кінця 25.01.05 В 28.11.05 р дОЗ 94-го РУЗД, 3.04.66 Асмусова Білий ДУЮ 7.06.06 Косич Герой пассаж 12.12.88 ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: 22.05.06 Лашенко Вургот 29.05.86 (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 10/гр.94 Ак струкування 13.01.09 Буб (Дата) (Підпис)