Листування з Міністерством закордонних справ про організацію та діяльність Всеукраїнської національної ради у Відні та її статут, роботу Галицького уряду та діяльність газет “Рідний край,” “Український вісник”, 05.02.1921-10.10.1921, 46 арк.

№ фонду 7429 опису 2 справи 96 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ № фонду 7429 опису 2 справи 96 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Листування з Міністерством закордонних справ про організацію та діяльність Всеукраїнської національної ради в Відні та її статут, про роботу Галицького уряду та діяльність газети "Рідний край", "Український вістник". 5 лютого - 10 жовтня 1921 р. Канцелярія Директорії Української Народної Республіки Загальний вигляд ДІЛО Письмовий кінестеребом доказований оз всукраїнську ПробНациональному Раду в Відні - та її сімнацять, про галицький уряд та його діяльностію. (Загальні „Рідний край" та "Український вісник") Початок 5 липня 1921 року. Закінчено 10 жовтня 1921 року. На аркушах. Друкарня Б. Вайнбаума. З газети "Вінер-Моргензейтунг від 4/II ч. 728. "Українська"Рада в Відні". Все вчораїше пололудене засідання було заняте промовою фув.Мі- ністра Великої України Д-ра Назарука (радикала). Він аналізував події трохрічної боротьби за незалежність і заявив, що тільки Гали- личина може стати організаційним центром для відбудови держави. Віє торкнувся російської проблеми і застережував перед необдумани- ми рішеннями проти сили, яка зі Сходу готова вспалахнути. Між тією силою і Польщою стоїть таємний договір, по котрому Польща має маскувати її дальшу боротьбу, тоді як Східна Галичина повин- на віддержати всю силу нової навалі. Рада повинна уберегтися від послішніх броків, які могли-б привести до страшної катастрофи. Він вимагає остаточного уступлення велико-українського Уряду. Воно нічого не зробило в міжнародній політиці і завдяки своїй без діяльності, що до багатьох погромів, які торкнулися мирних елемен- тів, скомпромітувало себе перед культурним світом. Вороги україн- ської нації використали це, аби відмовити їй в здібності до дер- жавного будівництва. В заключення Д-р Назарук заявив, що Східно- Галицьке Правительство, як повставше в легальних виборів, знахо- диться в повній згоді з всіма веротвами населення (гучні оплески) Після цього говорив соц.-Федер. Лотоцький, який заявив, що не решті Західні Держави почали офіційно визнавати розвал Росії. Те- пер прийшла черга за Україною. В годину внутрішнього розвалу боль шовизм, політичні ознаки якого вже виявляються, Україна мусить вимагати свою незалежність. Торговельні зносини з совітською Ро- сією можливі лише в невеликому маштабі. Вони не дадуть нічого чи майже нічого. З огляду на затруднення транспорту, Д.Джордя і всі які бажають концесій від Леніна, чи їх одержують, мають безпід- ставні надії. Всі чужинські окупації сприяли зросту в українсько му народу сильної волі до національної незалежності. Будьмо мужні і не опівняймось і ще ніколи не були ми в такому стані, як нині (гучні оплески) Засідання Ради після вибору мандатної комісії, відкладено до Четверга. У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Відділ Міністра ч. 191 5 лютого дня 1921 м. Тарнів ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати при цьому в копіях доклади радника М.З.С.п.Гіеро- німуса про: 1/ Галицький Уряд, його діяльність, 2/ Всеукраїнську Національну Раду, 3/ Конституційні Збори Всеукраїнської Національної Ради і ii 4/ Статут, 5/ Доклад про нараду представників партій та орга- нізацій що до скликання конституційних Зборів 6/ Доклад по ріжним актуальним політичним питанням. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в. Начальник Канцелярії Міністра: ГАЛИЦЬКІ УРЯДОВО ДІЯЛЬНІСТЬ. Від грудня 1919 року всі центральні інституції галицько-українського уряду з його головою др.Петрушевичом находяться на еміграції у Відні. Дорадчим органом цього уряду є Національна Рада,що складається з тих членів б.західно-української Національної Ради,котрі з уваги на польські переслідування переїхали за кордон.Від липня 1920 року голова галицького Уряду др. Петрушевич,що до сього часу провадив акцію галицького уряду по диктаторськи,розділив функції уряду між кількох секретарів / рівночасно з Урядами міністрів/ і займенував окремих представників галицького Уряду,крім істнуючого вже віденського західноукраїнського посольства,в Празі /проф.Др.Смаль-Стопцький/,Берліні /Др.Евген Левицьки/,в швацарськім Берні /Бандрівський/,Льондоні /,д.Томашівський/,Вашингтоні /др.Л.Цегельський/,Парижі /др.Витвицьки/.З метою досягнення помочі на інтернаціональному грунті,а також фінансової,галицький уряд увійшов в тісну кооперацію з Урядом Чехо-Словаччини.Головну ж увагу галицький уряд звернув на Льондон,добиваючись всіма способами у англійського уряду державності Східної Галичини.Галицькому Урядові помагають в тому українські емігранти в Америці,головно в Канаді,впливаючи через канадийський парламент і уряд на становище англійського уряду в цій справі.Наслідком цього справа Східньої Галичини,мимо всіх зусиль польської дипломатії,стоїть до сьогодня не порішена.Секретаріят Закордонних Справ галицького уряду і його представництва в європейських центрах за-силюють відповідні уряди меморіялами і зажаленнями на поведення польської адміністрації у Східній Галичині..Уже великий меморіял вручили галицькі делегати Лізі Народів в Берні.Цей меморіял находиться в руках одної з комісій Ліги і-як впевняють з кругів галицького уряду-має засобою прихильну опинію більшості членів Ліги.Цей меморіял має становити одну в перших точок слідуючої сесії Ліги Народів. Справа Східної Галичини,супроти того,що Поляки не згодилися на статут випрацьований на вищому антантському Радою в Парижі,стоїть так,що Східна Галичина в правно-державного погляду до нікого не належить,є звільво в польській окупації,а з з уваги на те, що польський делегат Грабський літом сього року підписав в Спа іменем польської держави зобов'язання, що справу управління східною границею Польщі має порішити Антанта і що в акті англійського уряду /нота Курцона/ границя Польщі йде на захід від Львова і Борислава, Антанта наглядно підчеркнула, що Східна Галичина на ніякий випадок не буде польською. Потайки англійський уряд заявляє через своїх урядовців, що Англія зобов'язалася перед колишньою Росією признати Східну Галичину для Росії, як що буде Україна-для України. Мілітарне Становище Галичан. Галицький Уряд диспонує двома бригадами, яких ядро становлять частини з бувшої галицької армії. Перша бригада знаходиться в Німецькім Аблоннім і її терершній стан 8.000 людей. Вона складається з 3 полків піхоти, 4 загонів кавалерії, 2 полків артилерії, полку технічних військ, жандармерії і т.д. Командантом бригади є б'єф штабу обох армій на Україні генерал Курманович. Друга бригада приміщена в Райхенбергу/Ліберже/; її стан около 2000 людей. Командант її генерал Кравс. Крім цих двох центрів, немов кадр, для творення армії на Угорській Україні є 7 так званих робітничих сотень, вложених виключно в козаків галицької української армії, які стоять в постійних контактах з бригадами і яких число виносить поверх 4000 людей. Це більше /по приблизній статистиці около 10300 людей/ розкинено по цілій чехословачкій республіці на роботах у тамошніх селянах. В це переважно козаки Галичане з бувшої австрійської армії, які, повертаючи після упадку галицької державності з італійського полону, не хотіли йти до занятої Поляками Галичини, стали поза її межами, чекаючи хвилі дальшої боротьби за українську державність у Східній Галичині. Саме горстка цих людей перейшла буда літом с.р. Карпати і під проводом дра Вербеша заняла буда галицьке Підкарпатте. Зовсім окремо від цього істнує у Східній Галичині тайна організація а.У.О.С., яка в слушну хвилю виявить свою силу. Галицька еміграція і її діяльність. Разом з Урядом, і вступаючими за карпатські провади частинами галицької армії, на еміграцію подалося велике число 3 інтелегенції.Вона розсіялась по цілій Чехословаччині головно на підкарпатській Україні, де її заходами засновано українські гімназії /Береговз, дир.ii був директор української переми- ської гімназії Алиськевич/, занято важні уряди, прим.комісар др.Комаринський і т.д., а багато Галичан подалося також в німецьку Австрію, головно до Відня.Настроями сих емігрантів ру- ководить ненависть до польського завойовника і тому галиць- кий уряд мав і має за малими виїмками, о скільки він бореться проти Польщі, цілу галицьку еміграційну опінію за собою.Цо правда, під впливом походу большевиків на територію Східної Галичини, деякі круги галицького громадянства намагалися навя- зати контакт з большевиками, одначе короткий побут большеви- ків у Східній Галичині розсіяв большевикофільські ілюзії і сьогодня Галичане заявляють, що большовик самий такий ворог, як Поляк. Детайлізуючи настрої галицького громадянства треба сказати, що серед нього є три головні напрями:1/ офіційний напрям галицького уряду, котрий бачить спасення для українсько- го народу в тому, щоби на перше повстала окрема східньо-галиць- ка держава разом з Холмщиною, частиною Волині і Полісся, а опісля можна буде приступити до будівництва велико-українсь- кої держави, 2/ напрям загально-національної політики, котрий своєю ідею бачить з'єднання всіх українських національних сил для боротьби за соборну Україну. 3/ напрям большевицьких симпа- тій заступленти головно серед деяких провідників робітництва. Треба підчеркнути і рахуватися з тим, що між галицьким громад- янством на еміграції, чимо матеріальної нужди нігде не слід- но польонофільських симпатій і що всі спроби польсько-укра- їнської згоди стрінуті були сею еміграцією явно ворожо. Та- кож самочинні і неясні спроби Даниловича-Яцкова на галицькім ґрунті, за ціну особистої вигоди і почестей прихилити галиць- ких Українців до визнання суверенности Польщі над Галичиною, засуджені з горя на невдачу, боцих сервілістичних спроб впер- р. чи галицький " Русин" ніколи не підопре.Треба також почи- сли ти як моральний пліс, що серед сеї еміграції /за вимком кільк ох невдатних спроб акції в напрямі москвофільства ліде- 34 рів галицької політики Панейка, Костя Левицького /нема ні сліду москвофільських симпатій і що галицько-українська інтелігенція під національним оглядом чинник, з котрим кождий серйозний будів- ничий української держави мусить числитися. Фінансове становище. Офіційне представництво уряду Східної Галичини фінан- сово держиться із розпроданого військового майна, в часті із по- вичок, уділюваних цему представництву урядом Чехо-Словаччини. Ври- гади є удержувані на кошти чехословацького міністерства війни. Галицькі емігранти живуть в німецькій Австрії, по часті на кошти своєго уряду, а в часті заробляючи собі пером а то й фізичною працею: Емігранти на Чехословаччині перенеслися на Угорську Украї- ну і тут займають посади вчителів, урядовців, професорів середніх шкіл іт.д. Одержуючи платню з державної каси. Тепер галицький уряд надіється великої фінансової допомоги від українських емігрантів в Америці. Галицький Уряд і емігранти у відношенню до загально-україн- ської справи. Передові люди галицького громадянства, навіть деякі занежовані офіційно в галицьку політику, прийшли до переконан- ня, що одиноким ратунком для українського народу і одноким фізиль- ним шляхом до збудовання української державності, есть консоліда- ція всіх українських сил національних без огляду на території і партій, намічена чинниками сконсолідованої національної організа- ції спільної для всіх Українців програми на коротшу і дальшу мету і-очевидно-спільний фронт акцій. Цього проречистим доказом є стат- ті др. Назарука у "Волі", др. Лисика в "Українськім Прапорі" і зал- ви представників всіх кругів галицького громадянства при всіх на- водах теперішньої хвилі. Галицькі громадяне є тої думки, що тепер після зломання польсько-українського договору Поляками, після тіль- ки доказів з польського боку нехтування української державності і іі уряду, також уряд і громадянство придніпрянської України мусять прийти до переконання, що як наслідок ревізії відносин до Польщі мусять прийти консолідація всіх національних українських 5 сил. Вони заявляють, що навіть на випадок консолідації наддні- прянського громадянства - це останнє не дасть собі ради без га- личького громадянства і без помочі галицьких української інте- легенції українська держава, справдішня українська народу, а не трабант чужого імперіалізму і іграшка в його руках, не збудуеть сл. Вони є думки, що Поляки будуть приневолені зовсім інакше го- ворити і виконувати зобов'язання договору, коли стануть в лице в лицє із міцним, зединеним українським фронтом. Наддніпрянська еміграція. О скільки брати під увагу українське громадянство Прид- ніпранщини на еміграції, справа консолідації національних сил, є більш скомплікована. Поминувши те, що ледьво чи можна думати про консолідацію демократичного українського табору з явно москво- фільським "радянським блоком фірми Грушевський Винниченко" серед придніпрянської еміграції ятриться незагоєна рана боротьб би між явними і скритими прихильниками гетманату Скоропадського і більшими чи меншими сторонниками сучасного уряду У.Н.Р. Одначе сучасне положення не пройшло безслідно також на придніпрянським громадянстві. За вимком "радянського блоку" всі емігрантські групи сего громадянства більше відчувають трагізм хвилі, жаво передискутовують події; групи близькі по симпатіям до політики теперішнього уряду У.Н.Р. надіються від уряду ревізії дотепе- рішної політичної лінії і, як повідомляють віденські українські часописи, докладають зусиль найти між всіми емігрантськими полі- тичними кругами спільну мову і консолідацію сил. Між тим, коли групи прихильні теперішньому урядови дукарть/ вижидают іні- ціативи дотеперішнього уряду, політичні групи правого крила по- биваються за консолідацією, шукаючи до неї товчка поза особами і групами, що заангажовані в політиці теперішнього уряду. Висновок. На загал положення таке, що всі групи українського гро- мадянства як наддніпрянського так й галицького, за виміком "ра- дянського" бльоку переводять ревізію дотеперішньої політичної тактики, висловлюють домагання на загально-національну консоліда- цію сил і на спільний бойовий фронт. Треба ініціативи і енергії кількох чесних/людей / і відніщих одиниць, щоби се домагання в ко- роткім часі стало довершеним фактом і шоби успіхи цеї консолі- дації були щасливим почином до будови української держави. На думку Галичан, обєднання на єдиному національному фронті повинно попередити заснування ініціативної групи в пред- ставників всіх українських територій і партій, покищо поза меже- ми України і тих держав, які безпосередньо заинтересовані українсь кою справою. З різних згладів до цього найкраще надається Відень. Обовязком цеї групи було би: 1/ нав'язати контакт в обох україн- ськими урядами придніпрянським і галицьким, 2/ приєднання до ак- ції можливо всіх українських партій і військових і громадських організацій в усіх українських земель. Супроти того була б скла- дена всеукраїнська організація на вар воєнної " Загальної Української Ради" у Відні в представників обох урядів, всіх партій і громадських організацій. Безумовно не тільки американські Укра- їнці і Кубанці, але також Українці із Зеленого Клину, Угорської України і Бачванці мусили б бути репрезентовані. Ця загально- українська організація мусила б виправювати загально-українську програму акції: а/ дипломатичну, б/мілітарну, в/адміністраційну. Вона на зверх-для чужинців-до певного часу повинна носити харак- тер культурної організації і тому аж до покінчення всіх приготовлень /підготовлення заг. нац. повстання на Україні проти Москви, а опі- сля Польщі і дипломатично пропагандистичної акції / мусить бути конспіративною. Саме в тій цілі мусить бути вибраний цен Радою тісніший комітет. Субвенціоновання цілої акції мусять взяти на себе американські Українці. На думку галицько-українських еміграційних кругів тільки таке і негайне започаткування акції дасть Українцям силу підняти ще раз народ проти окупантів з виглядами на успіх особливо в хвили, коли прийде крах большевизму. Рівночасно маючи за собою 7 сильно всенациональну організацію, українські уряди будуть мати зовсім другу позицію і союзників і ворогів; українська державна думка через сконсолідований виступ стане серйозним фактором на інтернаціональному грунті, а в нутрі дасть змогу піднятти і використати всі українські національні сили для державного будівництва. ВСЕУКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА. Представники українських політичних партій і організацій, стверджуючи повністю сучасного конту в національно-визвольній боротьбі і в зв'язку з цим країною потребу консолідації національних сил, згодилися утворити Всеукраїнську Національну Раду, яко промодяньську репрезентацію українського народу. ПЛАНТОРІА. 1. Сборона національної єдності українського народу і відновленої ним державної самостійності українських земель. 2. З'єднання поодиноких українських земель в одноліційний держави на умовах, які будуть вироблені правно-державними органами тих земель /Велика Україна, Галичина, Рубань і інші/. 3. Народоправний лад в українській державі, державний устрій котрої має установити Національне Зібрання, обране на підставі пятичленної виборчої формулі. 4. Переведення парламентарним шляхом аграрної реформи, з тим, що в основу аграрної політики має бути положена засада сталого володіння селянством землею. 5. Реальне забезпечення за робітництвом його домагань в соціальній області як охорона праці воля професіонального руху і т.п. 6. Забезпечення національним меншостям національно-персональної автономії, основи якої установить Національне Зібрання. Для осягнення тих цілей мають служити такі способи: 1. Впливати в дусі всіх патріотичних на діяльність українських державних органів. 2. Звільнення українських земель від окупації чужих політичних захватів та впливів. 3. Боротьба проти заходів до відбудови бувшої /одної недільної російської держави та прочих сторонніх інтервенцій в тим напрямі. 4. Навязання найтісніших зносин з іншими державами, які повстали по розпаді колишньої російської і австро-угорської держави та зна- гания до заключення союзів з ними для спільної оборони державної самостійності. 5. Стаття про міжнародне признання самостійної державності на українських землях. 6. Скликання Всеукраїнського Національного Конгресу. 7. Об'єднання і охорона української еміграції, полонених та військових і цивільних інтернованих в чужих державах. За згідною: Мих. Горпинчук Радник М.З.С. ПОГО ВИКОНАВЧОЇ КОМІСІЇ на основі Міністерстві Закордонних Справ УР. Д О К Л А Д 4-го січня цього року відбулися Конституційні Збори Все- української Національної Ради в кількості коло 40 членів. до Ради увійшли: 1/ Партія соціалістів-федералістів. Ірмітка На Конституційних Зборах замість п.Чижевського та п. Корчинського, які не прибули до Відня. Їх заступили п.п. В. Білінська, і Іван Гейцький. 2/ Партія соціалістів-самостійників: Ірмітка: В партії відбувся розкол, після яко- го в неї виділилася група Машоко- Оскілка, яка протендуює на окреме пред- ставництво в Раді. 3/ Партія соціалістів-революціонерів: / права течія/ Ірмітка: Це не заповнені три місця, бо кан- дидати не у відні, хоч і подані до складу Ради. 4/ Народна Партія: 2 місця незаповнені, бо кандидати не у Відні, хоч і подані до складу Ради. 5/ Народня Республіканська Партія: 3 місця незаповнені, бо кандидати не у Відні. 1/ Народня Трудова Партія: А/ ВЕЛИКА УКРАЇНА 1/ П. Чижевський 2/ О. Шелухін 3/ О. Лотоцький 4/ С. Білінський 5/ М. Корчинський 6/ Є. Слюсаренко 7/ М. Кушнір-Кименко 2/ О. Макаренко 2/ М. Крівенький 3/ Польщерць 4/ В. Калинович 5/ Гозакевич 6/ Колодницький 7/ Мєкуліна. 3/ М. Зелінській 2/ М. Ковалевський 3/ І. Васяк 4/ П. Шевчко 4/ Юдінов /Вогун/ 2/ А. Лук 3/ Ц. Полетика 5/ В/ ЗАХІДНА УКРАЇНА. 1/ Дністрянський 2/ Перфецький 3/ Мішура 4/ Лисяк 5/ Микитей Гр. 6/ Петруневич Н. 7/ Левицький Л. 8/ Марічак О. - 2 - 2/ Радікали: I/ Наварук 2/ Підляпецький 3/ Югут 3/ Наради Трудова партія/Буковина/ 1/ Семака. 4/ Селянська Радикальна Група/Галичина//I/ Трильовський 5/ Радікальна чи Народна партія 1/ Єх. /Буковина/ 1/ Ліга Віднови України: В/ ЗАРІЛЬНО УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ 1/ Греков 2/ Коновалець 2/ Міночий Сома: I/ Залізняк О. /дружина М.Залізняк/ 2/ Левицька О. /друк. Євг.Левицького 3/ Степаненко М. На буди на Конституційних Зборах представники української соція-демократичної партії Великої України /6/, та соціял-демо- кратичної партії Галичини /2/, бо вони ще не увійшли до складу Ради. Теж саме можна сказати про кібороєв-демократів, жиборо- сів-доржавників, селянсько-соціалістичної партії, народньо-община та української трудової партії. Не було також представництва від Закерпаття. Разом на Зборах було від Великої України 21 представник з 45 Західної України 14 - з 18. Новно були представлені Загально-українські організації. Цілком не було Кубанців /перебувають в Празі/. Отже на 75 чоловік Ради в Конституційних Зборах брали участь 40 членів, себ то більше половини, як то і вимагається Статутом Ради. Конституційні Збори призначили постанову партійної наради /див. мій попетедній доклад/ про колективну презідію порушеними Статуту і однакову таку пропозицію ухвалили, щоб була обрана Презідія врідно Статуту. Головою Презідії обрано пана Сергія Челужина, заступниками п. Грекова, п. Р. Нердецького, Губація /на відомо хто буде/, та секретарем п. Залізняка. Крім цих 5 членів Комітету обрано також врідно умови між партіями, до Комітету від соціял-революціонерів п. І. Вазика, від соціалістів-федералістів п. М. Кульчір-Лишенко, від соціалістів-самостійників м. Кривецький та п. О. Лакаренко, народнік-республіканців п. І. Хренко, народньої партії п. А.Жук Галицької трудової народньої партії проф. Дністренський, радикалів Галичини п. Підляпецький, разом 13 чоловік; 2 місця залишено для соціял-демократів, як вони ввійдуть згодом до складу Ради. Відень, дня 5. січня 1921 року. Радник М.Золотарев СТАТУТ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ. 1. Всеукраїнська Національна Рада існує, як громадянська репрезентатція українського народу і проводить свою діяльність на основі свого статута та згідно з п'ятйормою, прийнятою при її основанні представниками українських політичних партій і організацій для 23. грудня 1920 року. 2. В склад Всеукраїнської Національної Ради входять представники українських політичних партій і організацій, які беруть участь в її основанні через підписання свого статута, п'ятйорми Ради і розділу місць ва Раді, а також інші політичні об'єднання українського народу, предвідзені розділом місць в Раді, з усіх українських державних територій, які зголосяться пізніше і згодяться на п'ятйорму і статут Ради та розділ місць в Раді. Увага: по своїм уконституванню Рада може поширити свій склад непредвиджуваними розділом місць в Раді представниками так політичних, як також економічних, просвітніх, професіональних і інших організацій, представниками національних меншостей на Україні, українських меншостей в інших державах і окраїнах земель Великої України, які неходитимуться під чужою окупацією, агідаючи входять в склад інших державних організацій. 3. Чисельний склад Всеукраїнської Національної Ради визначається тимчасово на 75 членів, з того має припадати на Велику Україну 45, на Західну Україну 18, на Кубань 7, на міжтериторіальні /англо-українські/ організації 5. Означена число місць розділюється між політичними партіями і організаціями дотичних територій та в рамках міжтериторіальної групи по взаємному погодуванню тих партій і організацій. Розділ місць міститься в окремім додатку до статута те може бути змінений дорогою нових ухвалень між заступниками в Раді партіями і організаціями, на основі постанови Ради про загальне число членів - 2 - Ради і поділ їх між територіями. 4. Про розділ місць в Раді і прийняття ново зголошених партій і організацій /див. увага до § 2/, в нутрі кожної територіальної групи рішають ті партії даної групи, які являються основниками Ради. Від рішення територіальної групи в сих справах приєднує неза- доволеній партії чи організації право відклику до Виконавчого Комі- тету Ради. В разі, коли на рішення Комітету не годиться, або територіальна група або нездоволена партія чи організація, тоді на засіданні одної з них рішають остаточно Загальні Збори Ради кваліфікованою більшістю голосів. Предметом рішення Виконавчого Комітету і Ради може бути відмінк лише такої новозголошеної партії чи організації, яка до дня прийняття плятформи Ради /23.ХІІ. 1920/ відбула свої збори, вибрала Управу й подала про се до загальної відомості. Що до призначення голосів для урядженої партії чи організації, може вони в разі протесту більшості партій і організацій, оснува- телів Ради з дотичної території, одержати на більше одного голосу. Увага: приписи сього § відносяться також до міжтериторіальної групи. 5. Органами Всеукраїнської Національної Ради є: Загальні Збори, Виконавчий Комітет Ради і президія Ради. 6. Загальні збори складаються з представників зступлених в Раді партій і організацій, в числі предвидженим розділом місць в Раді. Президія Ради може запрошувати на Загальні Збори поодиноких осіб не членів Ради, з голосом дорадчим. Управлінням до участі в Загальних Зборах членів Ради служить легітимація, виставлена президією Ради на підставі предложених до- тично особою доказів, управліннях її на заступництво в Раді відпо- відної партії чи організації. 7. Виконавчий Комітет Ради складається з 15 членів, в тим го- лова, трьох заступників голови і секретар, які становлять президію -3- Ради і Виконавчого Комітету, вибраних загальними Зборами на протяжність місяців. В виконавчих Комітетах мають бути заступники що найменше дві найбільші державні території, в процентах відношення їх членів і по можливості кожної більша, заступника в Ради політична партія. 8. До компетенції Загальних Зборів належить: озна статута і шляхом Ради, амна числа членів Ради і поділу їх між окремими територіями, прийняття нових членів Ради, визначення напряму політики Ради, оголошення енунціацій правно-державного характеру – про форму державного ладу, державно-правної приналежності поєднаних українських земель, міждержавні договори і союзи, вибір Виконавчого Комітету і Президії Ради, затвердження прелімінарів бюджетових і справоздань Виконавчого Комітету, ухвалення директив для Виконавчого Комітету в загальних справах державно-правного характеру. 9. Загальні Збори скликаються на підставі рішень Виконавчого Комітету Президією Ради не менше одного разу на три місяці, а на засідання 1/4 членів Ради, або 1/2 членів територіальної групи, в поданні порядку дивного, мається бути скликані до двох тижнів. Коли превідня до двох тижнів Зборів не скличе і не справдасться перед ініціаторами, то скликують їх самі ініціатори. Проводить Зборами Голова Ради, згідно один з його заступників. Зборами скликаними поза Президією проводить спеціально вибрана Президія! Ухвали скликаних поза Президією Ради Зборів передаються Виконавчому Комітетові Ради, який має обов'язок подати їх до відома нормально скликаних Загальних Зборів. Загальні Збори скликаються висланням членам рекомендаціями письменними полемненими запрошення, а поданням місця, для 1 порядку дивного нарад, а кріз того може бути оголошено в часописах. Для звичайних Загальних Зборів запрошення мають бути вислані за місяць до рачини Зборів, а для надзвичайних /уступи 1 і 2 свого §/ – за два тижні до рачини Зборів. - 4 - про порядок обрід Загальних Зборів постановляє окремий регуля- мін. 10. Для правосильності рішень Загальних Зборів потрібна присут- ність не менше половини дійсного числа членів Ради та звичайна біль- шість голосів, з виймком справ жили статута і платформи та справ зазначених в § 4.1 справ державно-правного характеру, зазначених в § 3, для чого потрібна більшість 2/3 членів і 2/3 голосів. Голосування на Раді відбуваються явно, крім виборів Президії і Виконавчого Комітету, які підбуються тайно. Коли правосильно скликані Збори не відбудуться за браком квору- ма, то на другий день можуть відбутися при участі 1/3 дійсного скла- ду членів Ради. Увага: Конституції Збори Ради можуть відбутися, коли під плат- формою і статутом Ради та розділом місць в Раді підпишеться також число відпоручників партій і організацій - оснувателів Ради, які на підставі розділу місць в Раді числили б з двох найбільших територіаль- них груп разом не менше половини членів Ради тих територій. Управленим до участі в конституціях Зборах слугують підписи до- тичного представника партії чи організації на платформі, статуті, роз- ділі місць в Раді, або посвідчення партійної групи відповідної партії чи організації, або особи, що в тій партії чи організації виконує ре- презентаційні функції, або наверх репрезентує в суспільності до- тичний політичний напрямок. 11. Справи, про які згадуються в § 4, діли справи правно-держав- ного характеру, перечислені в § 3, а також справи про конструкцію Урядів окремих українських державних територій і їх діяльність, які будуть рішені на Раді мусять бути попередньо обговорені і порівняні на Секції відпоручників партій і організацій дотичних територій. Територіальні групи мають право вето в сих справах на Раді. На случай алокання вето зі сторони якої-небудь територіальної групи /Секції/, не можуть бути перечислені в попереднім уступі справи пред- метом рішень і енунціацій Ради. -5- 12. Виконавчий Комітет Ради збирається не менш одного разу на тиждень і ріше про всі конкретні справи, які приходять на порядок діяльності Ради, згідно з п'ятитомом і ухвалами Загальних Зборів Ради, та уділяє директив для Президії Ради. Для важкості рішень Комітету потрібна звичайна більшість членів і звичайна більшість голосів, крім справ згаданих в § 4 і справ право-державного характеру, перечислених в § 3, для яких потрібна присутність 2/3 членів і 2/3 голосів. Виконавчий Комітет скликується Президією Ради іменними запрошеннями, висланими за три дні до дня засідання, а поданням порядку дневного нарад,- коли Комітет не постановить іншого способу свого скликання. 13. Президія Ради урядує щодня й технічно полагоджує всі справи на основі указів Ради і Виконавчого Комітету, приготовляє звіти й пред- ложення для виконавчого Комітету і Ради та репрезентує Раду на вні, при чим репрезентаційні функції виконує в складі голови і двох інших членів Президії, причім мусять бути заступлені дві найбільші державні території В Президії Ради мають бути заступлені що найменше дві найбільші територіальні групи, в процентовим відношенню до їх членів в Раді і по можливості всі сильні політичні партії. Скликується Президія Головою Ради способом, який ухвалить Президія. Для важкості рішень потрібна присутність половини членів і звичайної більшості голосів. Лише від Ради виходять за підписом Голови і Секретаря, а всі нійшні акти мають бути підписані турьма членами Президії і засоотрені печаткою Ради. Про внутрішній поділ і спосіб виконування чинностей Президії і Виконавчого Комітету, постановлять окремі регуляції, які ухвалить Виконавчий Комітет Ради. 14. Для полагодження справ згаданих в § 11 члени Ради з окремих - 6 - державних територій уконститується в територіальні секції. Члени заступників в Раді міжтериторіальних /загально-національ- них/ організацій беруть участь в нарадах секцій після своєї держав- но-пропінціяльної згладио громадської приналежності. Подрібний круг ділення територіальних Секцій означить спеціаль- ний регулямін, який опрацює Виконавчий Комитет Ради а затвердить Загальні Збори Ради. 15. Рада може творити свої Комітети в інших краях Європи, в Азії і Америці, на підставі окремих регулямінів, або узакони за такі Комітети істнуючі яке в тих краях українські політичні об'єднання, дорогою порозуміння з ними, превідій, на основі ухвали Комітету Ради, затвердженої загальними зборами Ради. 16. Справа розв'язання Ради має бути поставлена не вірішення Загальних Зборів Ради, коли половина заступників в ній партій, зал- вить своє виступлення з Ради. Рішення в сій справі вимагає присут- ності 2/3 членів Ради, які репрезентували би половину оставших в Раді партій і організацій. 17. По розв'язанню Ради мейно її переходити, на підставі ухвали ліквідаційних Зборів не вказону Зборами українську культуру інстит- туцію. У Києві, дня 25. грудня 1920 року. Підписали: За згідністю! Мих. Іллінчук Радник м.З.О. / ДОДАТОК ДО СТАТУТУ /. РОЗДІЛ МІСЦЬ в Всеукраїнській Національній Раді між державними територіями і партіями та організаціями тих територій. Підписані заступники українських політичних партій і організа- цій, прийнявши постанову про основання міжпартійного політичного об'єднання п.з. Всеукраїнська Національна Рада, згодились на нижче по- даний розділ місць в Раді між окремими державними територіями та між поєдноками політичними партіями й організаціями дотичних територій з тим, що сей поділ може бути змінений дорогою нових міжпартійних укладів та згідно з приписами Статуту Ради. Загальне число місць в Раді визначено на ... I........... 75. З того припадає на: I. Велику Україну. 1. Партія українських соціалістів революціонерів.................. 7 2. Українська соц.демокр. роб. Партія Вел. України............... 6 3. Українська селянська соціалістична партія................... 1 4. Українська трудова партія...................................... 1 5. Українська партія соціалістів федералістів.................... 7 6. Українська партія самостійників соціалістів.................. 7 7. Українська Народно-Республіканська Партія............... 4 8. Українська Народне Об'єднання.............................. 1 9. Українська Народна Партія.................................. 5 10. Українська партія Хліборобів демократів.................... 2 11. Український Союз Хліборобів Державників................... 3 Разом.......................................................... 45. II. Західну Україну. Українська соц. демократична Партія Галичини і Буковини......... 2 2. Українська Радикальна Партія Галичини...................... 3 3. Українська Селянська Радикальна Партія Галичини............ 1 4. Українська національно-демокр. Партія Буковини............ I 5. Українська народна трудова Партія Галичини............... 3 6. Українська Народна Партія або Укр. Рад.Партія Буковини...I 7. Для політичних партій Прикарпатської України..............2 Разом ..................18. III. Кубань / загальне число місць/.......... 7. IV. Міжтериторіальні організації. 1. Ліга Основи України................................. 2 2. Український Союз Лінок..................................3. Разом ...................5 Разом в цілій Раді......................75. У Відні, дня 27. грудня 1920 року. Підписали: За згідністю! Михтєропільський Радник м/зс ПАНОВІ Міністрові Закордонних Справ. I. Російсько-французькі групи, що бажали - б ліквідувати Уряд У.Н.Р. і його представництво за кордоном, прагнуть перебрати до своїх рук українську військову силу. Врангель і Савінков, які працюють в тому самому напрямку, вже добились де чого через своїх агентів поміж старшинами української армії, тепер користуючись становищем, бажали б взяти в свої руки утримання армії, щоб зго- дом використувати наших воїків відповідно своїм інтересам. Таких заходи роблять під натиском Росіян французькі різні військові і інші чинники. II. Частина українського суспільства не зовсім розбираючись в ситуації, гадає, що необхідно утворити новий політичний центр у Відні, який би знеслив Уряд У.Н.Р. Вони гадають, що таким спо- собом можна паралізувати роботу Росіян, а зберегти армію для про- довження оборони за державність з піддержкою Антанти. Також дум- ки хлібороби, самостійники та почасти Галичане. Вони раніше роби- ли спроби навязати зносини з армією і провадили акцію проти п. Ро- ловного Отамана і спілки з Польщею. Інші групи суспільства вказують їм, що і всякий другий центр в федерійних умовах не знайде у Ан- танти ніякої підтримки, що ліквідація Уряду У.Н.Р. була б доброю нагодою для "Українців-федералістів" заступити скрізь тих, що бо- ряться за суверенну Україну, що французи скорше підуть разом з "федералістами", яких підпирають Росіяне, і другий центр буде тільки скандалом, а не поратунком. Для того, щоб б. члени Директо- рії та всякі другі групи не розпочали якої небудь авантюри, тут вин никла думка закласти Всеукраїнську Національну Раду - як громадсь- ко-національний центр, в склад якого ввійдуть Наддніпрянці, Гали- чане, Кубанці, Вукобинці і т.п. Ця Рада ставить собі дуже широкі завдання, але немає на меті втручатися в урядову діяльність ні Уряду У.Н.Р. ні Уряду Петрушеви- ча, ні Уряду Кубані. З платформи та зі статуту видно, що має роби- ти Національна Рада /див 909 ч. І/. Поодинокі діячі, які відіграють дуже велику роль в організації Ради, мені заявляли, що вони бажають -2- паралізувати заходи Росіян і рівночасно звертати найбільшу увагу на роботу на українських землях, як також вживть заходів для виснення української справи перед великими державами Євро- пи. Через Кубанців постарайться вони розкласти армію Врангеля в такий спосіб, що тамошні Українці, Кубанці та Донці його по- кинули. /"Українці федералисти" роблять спробу засновувати свої Представництва на рівні з нашими в формі всяких комітетів/ ІІІ. Нескликання Передпарламенту в Камінці вражають тут вн- ликою помилкою і тому чекають всі відповідні організації в Тар- нові, одначе все як не Предпарламент, бо на чужині, та ще в Поль- щі така установа не зможе правильно функціонувати і її вва- жатимуть "фальсифікатом". Краще закласти негайно інституцію хоча з 50-60 членів, щось на взірець Предпарламенту, де Уряд мав би на кого опиратися, громадянство було звязане з Урядом, а обидва знов з армією. При такій комбінації можна сказати з певністю, що не буде авантур з боку різних груп, а бувші члени Директорії матимуть перед собою не тільки одного п. Головного Отамана, але ціле суспільство і покинуть всякі інтриги. Вони робили тут спроби /знайшч, що громадянство нікого з них не підтримує/, передати за спільною згодою свою владу якому небудь іншому ко- лективу, але і з цього поки що нічого не виходить, тому що їм дали зрозуміти, що Всеукраїнська Рада може не визнати нової влади. ІV. Для дипломатичної роботи в напрямі пропаганди проти ідеї можливості відбудови б. Росії, хоч би й на основах федера- ції, має заснуватися у Відні українське товариство "Ліги Націй" В його склад увійдуть Уряд/та всі бувші Посли та Радники Мі- сій а також і деякі з теперішніх послів, звичайно за їх згодою. Для того навязано контакт з ген. секретарем неофіц. інституцій Совзу Товариств Ліги Націй, які разом з американцями не поділя- ють статуту та діяльності теперішньої офіціальної Ліги Націй, п. Сидоре Вайс ,який приобіцяв прийняти українське товариство Це уможливить працю між дипломатами і членами Ліги Націй, з яких чимало являється членами цього інт. Совзу Ліги Націй в Ері -3- сели. У. У Відні дивуються, що Уряд сподіваєтьсяся допомоги Франції вживачи для цього заходів у Заршаві і Букарешті тоді, як у Па- рижі нічого не робиться. Димісія Тишкевича прийнята, а досі ще нікого не призначено, а це дає можливість Галіції і К-о, корис- туючись відсутністю Посла робити всякі декларації т.ин VI. Що торкається галицької політики, то за рік галицькі політики та дипломати встигли заручитися повною підтримкою Че- хії, яка фінансує галицький Уряд та досить твердо обороняє її тимчасовість окупації Польщею цієї української землі. Англійці заявили Галичанам, що Галичина не може бути суверенною державою, що вона матиме можливість ще виявити свою волю через плебісцит і радили орієнтуватися на велику Україну. От через що Галичане нині погодилися вступити в Всеукраїнсь- ку Національну Раду, яка в своїй більшості складається з Над- дніпрянців. Вони сподіваються, що прийде ще момент, коли вони в купі з нами будуть битися проти польшевиків, як останні оку- пують Галичину. VII. Всі сім'ї у Відні працюють односудно за вимкою п. Ше- лухина, який мабуть знов встрягне в яку небудь дрібну авантuru Його слід би було притягти до якої небудь державної роботи, то- ді він заспокоївби ся і не мріяв про які небудь комбінації, при яких йому бажається грати першу роль. VIII. Хлібороби та самостійники соціалісти уперто і послідов- но прикладають зусилля ліквідувати теперішній Уряд У.Н.Р.. В цій акції дялку участь беруть і Галичане, правда не всі, а біль- шість з офіціальних кол. Робиться це в такий спосіб: розповсюджуються чутки за кордо- ном, що українське військо вже не покладає надій на Уряд, а тіль- ки на громадянство. Отже, мовляв, необхідно сконсолідувати всі громадські сили, яких підтримуватиме ніби Антанта, власне Фран- ція. Для того щоб дискредитувати особу п. Головного Отамана, роз- повсюджують чутки, що військо висловлюється то за Омеліяновича- -4- Давленка, то - за Скоропадського, то за Вишнянного, то за промадський центр у Відні, на чолі якого мали би стати п. Греков та п. Шелухин. Перший займатися має військовими справами, другий цивільними, власне політичними. Ті люди агітують через своїх аген- тів між військом і нашим громадянством в Польщі,, ще стараючись в виказати Антанта е проти підтримки п. Головного Отамана та його Уряду і за новий центр. Ті самі громадські групи вживають заходів, щоби не допустити до утворення Ради у Тарнові, бо бояться, що громадський центр може підтримати Уряд і все тоді піде іншим шляхом. Інші українські групи здержують всю цю акцію і роблять заходи, щоби місцева Всеукраїнська Рада придушила їх руйнуючу роботу. Поки ки це удається, але всі ці заходи можна буде ліквідувати тільки тоді, коли в Тарнові буде створений громадський центр, який рівночасно був би доказом цього, що Українське громадянство підтримує Уряд. Тоді тут легко буде показати і доказати всю шкідливість таких заходів, які ведуть нас до нового банкротства. Справа представляється так, що французи бажали б ліквідувати Уряд У.Н.Р., який бореться за суверенність України. Тоді лишив би ся тут громадський центр, щоб в/рд обстоже суверенитет, а в Парижі е "Український центр", що родиться на федерацію в Росією та на спільну акцію з росіянами. Французи безперечно під патиском Росі- ян будуть підтримувати "федералістів", а не самостійників і одержавши українську армію від Уряду, а особливо ліквідувавши його поставлять справу так, що ми будемо мусили або згодитися на спіл- ку з Росіянами і тоді вони нам допомагатимуть, або коли ми далі обстожуватимемо суверенитет України, то вони нас залишать при наших позиціях, а українську армію примусять, коли вона не розв'яжеться, боротися проти большевиків в спосіб, який буде вигідний французам і Росіянам, замінивши гасло суверенности України - раслом федерації з Росією. Ця постановка справи має вплив на наших діячів, тому, що ніхто не може дати доказів, що Антанта прихильно ставиться до тої комбінації, яку обстожують групи, які бажали б утворення нової -5- влади. Групи, які виступають проти утворення нової влади, мають й ще одну аргументацію, а саме: поки большевики не почнуть акції, Ан- танта буде пасивно ставитись як до Росіян, так і до Українців, що бажали б активно виступити проти большевиків, і коли б совіт- ська Росія не розпочала військових операцій ні проти Румунії, ні проти Польщі, то нам нічого не лишається, як боронити наших справ дипломатичним шляхом, а при такій комбінації цілком є недо- пустимим утворення нової влади. Взагалі треба зазначити, що українські групи, які в тій чи ин- шій формі підтримують теперішній Уряд У.Н.Р. цілком категорично і рішучо обстоюють ту думку, що тільки за порозумінням тутешнього громадянства і громадянством нашим у Польщі, та при згоді ниніш- нього Уряду можна було б говорити про нову Владу, як би того кон- че вимагали обставини, а Уряд У.Н.Р. був би поставлений в такі умови, яких йому не можна було виконувати свої функції. Тут ба- гато говориться про те, що після 15 січня, як буде підписаний ми- ровий договір між Польщею та Росією, наш Уряд і Рада в Тарнові, яка зараз організується не зможуть вже провадити так чи інакше сво- єї офіціальної роботи. Група прихильна до Уряду, паралізує ці чутки, посилаючись на те, що як би дійсно прийшло до такого тяжкого становища, Уряд з гадкою виїхали б до якоїсь іншої Держави і згодом акцентрував би він там й нашу армію. Тут вважають таку комбінацію можливою, але попереджають, що буде дуже добре, як перед виїздом на другу тери- торію буде цілком сконсолідована Рада, тому, що виїхавши з нею, Уряд міг би морально спиратися на голос українського громадянства: IX. На мою думку, рахувати на повну піддержку Всеукраїнської Ради у Відні нічого. Рада немає ворожого відношення до Уряду, але підтримка Уряду могла б розколоти її, бо галичане не можуть підтри- мати офіціально п. Головного Отамана, праві групи теж ні, а як би ліві групи виступили за нього, то вся організація розпадеться. Це добре розуміють групи, які підтримують Уряд і ставлять своїм зав- данням не допустити до виступу правих груп проти Уряду. Таким чи- -6- ном с. р-н., С. ф.-и, Н.Р.-и почasti представники української народньої партії та принципіально і с.д.-и тримають в руках про тивників нинішнього Уряду, до яких належать с.с., а хлібороби і почастi деякі Галичане, без яких вони не рішаються ні на які виступи. Х.Члени директорії п. Швець та п. Макаренко не мають абсолютно ніякої підтримки в громадських групах, а через це з ними нема потреби серйозно рахуватися. Вони закликають до себе на наради деяких діячів, з якими персонально в добрих стосунках, але і ці панове їх не підтримують. Так недавно були у них на нараді п. Антонович, п. Галаган, п. Шелухин та п. Лотоцький. Всі вище- згадані виступали проти всяких спроб б. членів Директорії, роз- почати якусь акцію, а на запитання п.п. Швеца та Макаренка, чи їхати їм на запрошення п. Головного Отамана до Тарнова вони одер жали відповідь, що це їх персональна справа, що у Відні вони лю- де приватні, а коли бажають відновити свої урядові функції, то хай Їдуть до Тарнова. XI. Що торкається організації Української Національної Ра- ди у Відні, то вже принято й підписано Наддніпрянською й Галиць- кою групою платформу Ради, статут, розділ місць в Раді по пар- тіям і розділ місць в самих секціях між окремими групами. Цими днями буде намічено вже склад комітету Ради та Президіуму. До сього дня до Ради ще не приєднались хлібороби та с.д., цілком чи відмовились комуністи та ліві с.р.-ц/ праві соц. рев. як то п. Залізняк, М. Ковалевський і ини унійшли/. Персональний склад ко мітету не викликає ніяких труднощів і вже намічено особи. Що до президіуму, то поки що згоди між групами немає, бо є та кі З комбінації: Голова п. Чижевський, заступники: п. Греков, п. Перфецький /Зах. України/, п. Бич або Іван Макаренко/Кубань/ і секретар п. Микола Залізняк. Друга комбінація: голова п. Гре- ків, заступник п. Шелухин, Галичанин і Кубанець ті самі, секре тар Залізняк. Нарешті третя: голова Шелухин, заступник п. Грек ків, решта ті самі. -7- Вся справа в тому, кому бути головою. Перша комбінація виставлена групою, що проти утворення нової Влади і проти всяких авантур Друга комбінація виставлена самостійниками і соціалістами і має характер цілком ворожий до Уряду У.Н.Р.. Третя комбінація компромісова, коли б не прийшла ні перша ні друга. Група, підтримуюча Уряд була цілком проти участі п. Грекова в Президії, але тоді увійшов би туди або п. Олександр Макаренко, або п. Михайло Кривецький. Отже було вирішено, що п. Греків є більш придатний, бо він менш за- лежний від самостійників і дуже рахується з соц. рев . соц. фед., які тут ідуть спільно. Урядову групу підтримує представник народ- них республіканців, та почasti /не завжди/ українська народня пар- тія. Яка з цих комбінацій пройде, ще не вирішено, але буде дуже небезпечно, коли пройде друга група, бо як би Рада дустала якісь кошти а робота в неї не клейлась, то самостійники могли б примусити п. Грекова, яко голову віддати їм кошти, щоб незалежно від Ради роз почати якусь акцію, себ то при другій комбінації, самостійники, за- ручившись матеріальною підтримкою певних чинників, могли б вийти з Ради і спільно з хліборобами та частиною Галичан без згоди Ради роз почати якусь авантuru. З тих же причин не бажана участь самостійни- ків в Президії, а коли Греков буде тільки заступником, то без голо- ви нічого не можна буде зробити.З цього боку навіть п. Шелухин є до певної міри придатний, як людина безперечно чесна і не дозволить ніяких несподіванок. Але у Шелухина знаходять багато негативних рис а через це урядова група піддержує п. Чижевського. Були й другі ком- бінації як п. Чикаленко, п. Лотоцький, але на жаль ці люде не знайш ли підтримки поміж більшості. У всякім разі, як пройде третя комбі- нація, президія буде залежати від комітету, в склад якого мають увійти 2 с.р., 2 с.д. 2 с.ф.. Конституційні збори мають відбутися 3-5 січня. Відень, дня 31. грудня 1920 р. Копія Відень, І. січня 1921. Його Експедиції Пану Міністру Закордонних Справ Д о к л а д. На останній нараді представників партій та організацій ухва- лено скликати на вівторок, 4. січня 1921 р. конституційні збори Всеукраїнської Національної Ради. Питання про склад президії вирішено компромісово так, що вона матиме колегіальний характер се-6 то не буде постійної голови а члени президії голосувати муть по черзі. Се було наслідком того, що есери, есефи, народні республіканці, представник української народньої партії, а також соціалдемократи, які в принципі погоджуються з вище згаданими партіями не могли погодитись на список другої групи, до якді належать: самостійники соціялісти, хлібороби та почасти дейк Галичане. Не пройшла і третя комбінація, бо не було однодушно- сті, щоб обрати головою п. С. Шелухина. Склад президії такий: Сергій Шелухин, генерал Греков, Перфецький, Кубанець/ще не ві- домо, кого Кубанці призначуть / секретар п. М. Залізняк. Склад Ко- митету та Ради ще не зовсім встановлено, це вирішиться оста- точно у вівторок 4 січня відповідно попередній угоди між пар- тійними групами. В тутешніх колах громадських намитилось ддв// дві групи: а/ яка бажала, щоб Всеукраїнська Рада була громад- ським центром і таким чином розпорошене громадянство знова обєдналось:, щоб організація стала центром, до якого з надією ставились би наші всі Землі, роздані чужоземними окупаційни- ми військами; щоб найбільшу увагу присвятила вона роботі на Українських Землях, але рівночасно робила би певні заходи і пе- ред світовими чинниками в обороні Української Державності та виступала публічно проти ворогів нашої суверенности, — і групи б/, що бажає, заручившись згодою і підтримкою антанти власне Франції, на випадок війни між совітською Росією та Румунією одержати можливість сформувати українські військові частини на території Румунії і взяти активну участь в боротьбі проти большевиків. Для група бажає робити незалежно від державного центру в Тарнові, але й не виступає проти нього отверто. Уяв- ляють собі справу так, що мовляв Росіяне так само нераз ма ли цілком незалежні військові групи. Група а/ е проти того, щоб Рада була втягнута в цю комбі- націю.Базуючись на тому, що ця саму акцію мігби робити і /ряд , колиб Совітська Росія виступила проти Румунії а з Польщею був би мир.Раз, що Польща є в спілці з Румунією, то п. Головний Отаман лекше з Польщі мігби переїхати до Румунії і робити від- повідну акцію, що далеко ваше це робити цим людям, які виступають проти польсько-української згоди.Нарешті ім підкреслюєть, що Французи дійсно могли б допомогти певним людям сформувати армію, але трактували-би її як своє наємне військо, що не має ніяких надій на визнання Францією суверенітету України.З того ясно, що група б/ не збирається творити нову Владу а має намір провадити боротьбу в тей спосіб, як п. Савінков з п. Балаховичем Моє спостереження, що Рада у всякім разі не піде на цю комбіна- цію, так само, як вона не хоче піддержувати польську-українську. Очевидно, що Всеукраїнська Рада цілком рішучо і широко хоче під- держувати комбінацію англо-німецьку, бо обидві держави проти Польщі а в значній мірі за роспад Росії.В цій комбінації і Галичане й Кубанці будуть кооперувати з Наддніпрянами. Мих. Гіеронімус Радник М.З.С.в.р. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Міністра: До Міністерства Преси і Пропаганди. Канцелярія ІРЕНТОРІЇ надсилає при цьому до відома копію перекладу уступу "Українська Рада у Відні", уміщеного в газеті "Морген-Цайтунг" з 13 цього лютого ч.737. Гришановський Начальник Канцелярії Р. Михайловській Начальник Відділу Переклад з німецької газети Morgenzeitung від 13/II ч. 737. Українська Рада в Відні." Вчора відбулося пленарне засідання Ради /соц.-федер./ виступив з докладом, як голова польської комісії комісія виробила текст резолюцій і відозви до українського, які предкладаються пленуму, а окрім того праньє над двома записками про українське життя, які мають поступити на Львовську Конфе- ренцію. Після цього в другій читанні одноголосно були прийняті резолю- ції Всеукраїнської Національної Ради. Перша резолюція торкається державно-правного становища україн- ської. В ній стверджується, що Україна де-юре не перестала бути невалекною державою. Після вибуху російської революції Київська Центральна Рада знову відновила українську державність. Західно- Українська Рада оголосила 18 жовтня 1918 року в Львові, на підста- ві права самоозначення народів українську територію Австро-Угор- шини незалежною державою. Об'єднання обох територій посувалося че- рез ухвалений 8 січня 1919 року Західно-Українською Радою в Ста- ніславові закон, котрий був стверджений 22 січня 1919 року в Кли- ві конгресом польського люду. України, при чому була залішена само- стійність обох територій до остаточного вирішення Українських Установчих Зборів. Незалежно від цього Дубанська та Лонська області висловили своє вою, об'єднатися з Україною в один тісний союз. З огляду на це Національна Рада заявляє, що ідеалом українсько- го народу є об'єднання всіх українських земель в одну суверенну і незалежну державу. Друга резолюція торкається міжнародного становища, що до укра- їнського питання. В ній стверджується, що західні держави не зумі- ли розв'язати національної проблеми сходу і що небезпека, під загро- зом якої в сучасний мент знаходиться вся Європа є наслідком цієї фальшивої політики. Національна Рада переконана в тому, що україн- ська проблема, як центральна проблема сходу, зверне на себе належ- ну увагу в найближчому майбутньому в миробудівних чинниках світу. В третій резолюції торкається дотеперішніх даремних спроб з до- помогою російських генералів Колчака, Деникіна і Врангеля встано- вити знову стару Росію в її старих кордонах. Національна Рада тої думки, що такі змагання росіян стоять в супереч з правом самоозна- чення народів і що така політика держав Антанти є помилкова. Росія була тюрмою народів і через революцію остаточно роспалась, через підтримку російських реакційних сил тільки скріплено становище ро- сійських бойовиків. В четвертій резолюції йде мова про польський імперіалізм. Під- бадьорена де-якими західними державами, Польща почала несправедли- ву війну з Західною Україною і на підставі рішення Найвищої Ради від 11 липня 1919 року, захопила територію Західної Української Ве- публіки. При рішенні Найвищої Ради остаточно вирішення, що до цієї тери- торії залішено, на підставі права самоозначення самого населення. Поступовання Польщі в Східній Галичині суперечить однаково цьому рішенню. Український народ не може визнати претензій Польщі, що до Схід- ної Галичини, а також інших західних земель України; вимагається відміна польської окупації, с тим, щоб дати українському народу можливість використати право самоозначення народів. В п'ятій резолюції торкається відомого Варшавського договору Петлюри з Польщею від 22 квітня 1920 року, який не дав жадних на- слідків, бо Польща його не виконала і почала в Ризі мирні перего- вори з соцістською Росією і український Уряд не може взяти на себе відповідальність за цей договір. Шоста резолюція критикує політику Антанти, що до совітської Ро- сії. Держави Антанти з огляду на збільшуючусь бойовиків пропа- ганду на заході і не більш небезпечне економічне становище Європи примушені заключити з соціями мир. Національна Рада однаково констатує твердо, що допоки Україна окупована, про статий мир в Європі не може бути і мови. В сьомій резолюції, з огляду на окупацію України боєйськими бойовиками заявляється, що так званий Український Совітський Уряд в Харкові є насильственне окупаційне правительство, проти котрого борються навіть українські комуністи. Ней уряд був при- слалий в Москві, а метою обманути перші кола; а особливо робіт- ничі маси, і уявляє собою експлоатацію московського союзу. Тому український народ рахує всі договори цього уряду які ним від імені України заключені чи торкаються України, нічого незначу- щими. В восьмій резолюції висловлюється надія, що завдання визнанню в бою великих держав окремих російських окраїних держав, ці останні в їх власному інтересі визнати також незалежність Укра- іни. Дев'ята резолюція торкається трьох українських державних цент- рів.- Західної України, Східної України і Кубанщини. В ній за- бляється, що ні три центра одну і ту ж повинні мати мету, а са- ми улаштовання одної зі всіх українських земель суверенної укра- інської держави. В десятій резолюції говориться про завдання, які має Рада, а саме - допомагали морально українському народові в його боротьбі за українську державність. В пололуденному засіданні була винятана відозва до українсь- кого народу, в котрій випливається історія визвольної боротьби українців і вказуються на плани завдання, які стоять у найбут- ньому, з огляду на невирішеність становища сходу. Всеукраїнська Рада айдже до патріотичного почути українсь- кої нації і заляє, що тільки одність всіх верств населення мо- же допомогти здійсненню національних ідеалів. У Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент: Канцелярія Відділ: Митниця Ч. 1312 4 грудня 1921 р. Таргов Канцелярія Директорії СЕРЖАНО Відд. К. 376 для 192 р. ДО ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь перес- лати при цьому вирішення Ради Спрузу Народів про дер- жавно-правне становище Східньої Галичини - одержане Канцелярією Міністра конфіденціонально - до ласкаво- го відома.- Міністр Закордонних Справ в. Начальник Канцелярії Міністра ВИРІШЕННЯ ДЕРЖАВНО - ПРАВНОГО СТАНОВИЩА СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ~ РАДОЮ СОЮЗА НАРОДІВ. Рада і Союза Народів, зібрана в Парижі 23 лютого с.р., приступила до вирішення домагань, предложених їй Делегацією Української Національної Ради З.У.Н.Р. в Женеві дня 28 падолиста і 2 грудня 1920 як також 12 лютого с.р. Реферував її президент Союза Народів Павло ГІМАНС / Бельгієць/, а проводив Раді амбасадор Бразилії в Парижі Де Куня. По офіціальним відомостям з Парижа Рада Союза Народів одноголосно в отсей спосіб вирішила міждержавне сучасне становище Східньої Галичини. 1/. Постанови мирового договору про права національних меншостей в Польщі не можуть бути примінені супроти Галичини, бо вона лежить поза границями Польщі. 2/. Постанови про виконування мандатів і контролю Союза Народів над мандатарем не можуть бути примінені супроти Галичини, бо Польщу не наділено мандатом завести адміністрацією тої країни. 3/. Не можна теж прикладати до того случая приписів Гагської Конвенції, бо в часі, коли була заключена та Конвенція, Польща не існувала як Держава. 4/. Польща являється тільки фактичним мілітарним окупантом Галичини, якої сувереном є Держави Антанти./арт. 91 догру Сан - Жермен/ - тому Рада Союзу Народів рішає предложений домагання дотично привного становища Галичини в тім краї відступити Раді Амбасадорів. ч. 94. Львів, четвер 28. цвітня 1921. ВАГАЛИСТЬ ПОТУБУ ОПЕРАЧНОГО ГУРТОМ. П Р К РІДНИЙ КРАЇН НАРОДНИЙ ДНЕВНИК ВИХОДИТЬ КОЖДОГО ДНЯ РАНО О 6 ГОДИНІ КРИМ НЕДЕЛІ І ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКИХ СВЯТ. Редактор приймає виключно від г. 5—6 поп. РЕДАКЦІЯ: Львів, Дичанська 43, П. м. АДМІНІСТРАЦІЯ: Львів, Домініканська ч. 4. — 11 поп. — Адміністр. отворена від 9 — 1 і 8 — 3 поп. — Манускрипція не звертається. - ЦІНА - 5 Мп. ПРИМІРНИКА Передплата місячна 120 М. - - За границею 250 Мп. ЦІНА ОГОЛОШЕНЬ : Взичайні огол. 20 Мр. — за вірш, або його ві- сне. Дрібні оголошення по 3 М. від слога. Народним інститутам і Товариствам 50% опусту. Для глядачних праць оголошеннія по своїй дороз. Оповіщення. Всіх передплатників, які досі залягають ще з перед- платою прохаємо вирівчати її найдальше до 1-го мая та переслати передплату на місяць май. Як що до 1-го мая належитості не дістанемо будемо змушені з тим днем здержати дальшу висилку. АДМІНІСТРАЦІЯ Галицькі банкроти. •Український Вістник» в дна 27. квітня 1921. ч. 63 оголошує слідуючий документ: Засвідчення: Др. Опанас Андрієвський член укра- їнської директорії і підполковник Сергій Чернишено в уповноважені Соловом партії і політичних українських угрупо- вань до переведення територіацій і за- ключення вступного договору з Річноспо- літною Польською видно з постулатами декларації Народності Української Ради. Підписи: Др. Кривецький, Генер. Греков. Відень, 14 марта 1921. Декларація: Зібрані представники українських партій і групованих, вважаючи теперіш- ній політичний момент уважати за коечне (пізьбедне) устаткувати, що слі- чу: I. Уряд Етамана Петлюри в телеп- рійному його складі: іоказав собою аб- солютну неспосібність до здійснення на- ціонального відродження України і звільн- ення території від большевицької оку- пації. II. Уряд Орлам, Петлюри мусить бути модифікований і доповнений елементами, які репрезентують сфери народні, полі- тичні і демократичні України. III. Народний український уряд по- винен змагати до увільнення України від большевизму і анархії, та установити в краю демократично-республіканську сис- тему і суспільний лад. IV. Народна Українська Республіка мусить увійти в стислий військово-полі- тичний і економічний союз з Польщею і Францією. V. Животним інтересом української републіки є сконсолідована і триває екзистенція польської держави. VI. Усі порозуміння і договори за- ключено до тепер покищ Польщею і Укра- їною мусять зберегти свою силу і мусть бути доповнені говими трактатами, ко- рисними для обох держав. VII. З огляду на те, що справа Сх. Галичини в внутрішньому справово поль- ської Річносполітотої, Народний україн- ський уряд заявляє в тій квестії своє цілковите desinteressement. VIII. Зеднані міродатні суспільні і національні групи України, мусять без- праволочно звернутися до держав Ан- танті в цілі уважання її підмоги і про- текторату для справ України, окупованої большевиками. Підписи: Ген. Греков, Др. Андрієвський, О. Макаренко. •Український Голос» в дня 25 квітня ч. 16 містить слідуючі документи: Телеграма Президії Всеукраїн- ської Національної Ради з дати 19. квітня 1921. до Ради Амбаса- дорів і Союза Народів. Дійшло до відома Президії Всеукра- їнської Національної Ради, що три члени Ради подали Урядові Польської Респуб- лики повновласть і декларацію з дати: Відень, 14 го марта 1923 в заявами в спра- ві України а о'крема Східної Галичини. Сим заявиля Президія Всеукраїн- ської Національної Ради, що Всеукраїн- ська Національна Рада повновласти на подачу яких би не було заяв або на ве- дення переговорів ні кому не вт- д а і д. Рівночасно пересилаємо ухвалені Всеукраїнською Національною Радою ре- волюцій в дня 12-го лютого 1921, як одиноко становлять основу діяльності Ради і її політичної становища. За Президію Всеукраїнської Національ- ної Ради: Сенатор С. Шелухин, Др. Роман Пер- фецький, Микола Залізняк. Заява Західно - Української Те рито- рияльної Групи в справі ви- ступу Галичан і Буковинців ві Всеукраїнської Національної Ради. Отжимаємо честь подати до відо- ма, що ціла Західно-Українська Терито- рияльна Група В. Н. Р. на відставі ухва- ля в дня 19 квітня 1921 р. однодушно їй без вимків виступає зі Всеукраїнської Національної Ради й відкликає в неї та- кож всіх урочених своєї землі, які знай- шилися в тій Раді в титулі своєї прина- лежності до міжтериторіальних організацій, як: Український Жіночий Союз і Ліга Віднови України. Тим самим в ни- шішньм днем перестає істнувати Всеу- країнська Національна Рада. Відень, дня 22 квітня, 1921 р. За Західно - Українську Територіальну Групу: Президія : Др. Роман Перфецький в. о. голови. Др. Осип Назарук в. р. містограда Др. Лука Милуга в. р. секретар, Члени Ви- конуючого Комітету: Проф. Др. Станис- слав Дністрянський, Др. Ярослав Подля- шевський. За Групу Укр. Трудової Партії: Лея Левицький, Гриць Микитей. За Гру- пу Укр. Радикальної Партії: Володимир Рудницький. За Селянсько-Раз. Партию: Др. Кирило Трильовський. За Представ- ництво Буковини : Іля Семака, Др Лев Сх. Про факти, які виходять з оголо- шених в «Українському Вістнику» та «У- країнським Голосом» документів, ми були точно поінформовані і залиши дуже давно про повідки Грекова, Андрієвського та Макаренка до Варшави та про їх пер- трактації з Поляками. Ми не ходили од- нак подавати відомостей про се до пуб- лічного відома, перед їх пов'язанням в трудових органах, щоб тимя львійських байкитів не кинулася знов на нас як на врадників народної справи. Оголошені документи говорять самі про себе, а коментарі до них залиши. Стоїмо перед повним банкротом політики галицької еміґрації, яка вистала підковито відокремлена, бо навіть Гене- рал Греків залишина свого був у тих татарах, а з його уступленням урядов ці- ла майстерня будова з карт, яку будо- вано ще в посідних днях. Галицька емі- ґрація, а за нею і львівські політичники доводять свою роботу до абсурду і нині надаються з піною на устах на тих, з якими ще не так давно робили спільну роботу. Та правди годи закрити. Край мусить отворити очі на тих своїх про- відників, які його обманювали і мими ді- ями в прийшових землях. Укра- галицька справа може бути подальша лише в краю на основі обсторожного породумання двох народів, на основі принципів, які ми заступали від самого початку нашої роботи ВІСТИ З ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ. (Від нашого кореспондента.) Правда про Одесу. Тернопіль, 25 квітня. Від волковника Д. Л. Армії УНР, що вийшов з Одесь пішком, 13-го квітня ц. р. довідуємо слідуюче: Зараз в Одес- сі досить спокійно. Вся влада знову пе- рейшла до рук большовиків, але нема певності в тому, що вони вдержаться. Пустяків, які довший час займали Оде- су і раком ходо неї як до ст. Розділь- ної, на владися більшовикам, а зі зброєю, обозом і навіть в гарматами, російських по Херсонських степах і не сьогодня захтра можуть занятні внову Одесу. Не дивлячись на зовнішній спокій, всі біль- шовицькі інституції широкої праці не розпочинають. По скиченню урядовання папері не складаються до шаф, як зви- чаємо раком, а ховаються в ящиках, аби все було го-ово до евакуації, якої чека- ють при першій гарматнім стрілі. На рейді, дема воєвим ні одного нароплава не тільки свого, але й чужоземного. Ви- падково якось заглянув грецький паро- плав ідсь по правити і мав повний трюм цитри, Більшовики забрали цитрини, складаючи, що заплатять хлібом. Хліба невдається датати, то обилих заглягати золотом, але й золота не удавалось. То- ж сказали, що заплатить килимами. Гре- ки відповілися брати пограбовані кили- ми, «саву», що на країлк і перекуп краденого, по міжнародному праву, од- наково відходив як володів так і ку- пець. Востоли пітори неділі не одер- жавши нічого, мусили відхати. Більшо- вики, що воїн платиди, але Греці не хотіли плати. Розваюванні по квазирних війська стра- жено, нищить помешкання. Тепер під закон. Від під доглядом цілої комсієї, від- даної будинок Попудової, деревніні ча- сті якого йдуть на лапино для червено. армійських кухонь. Базарів цілком нема. Дерев'яні рундукн всі до щенту попалені. На всю Одесу нема ні одної виїзкі від буших нагазвань. Є тілько виїзки боль- шовицькі. Недавно була зроблена мобі- ляція всіх священників і селей тих, яких синні находяться поза домом, для косьби ко- мисії до христорському лимані. Комисії цей націоналізований і ніхто не має права З УКРАЇНСЬКИХ СПРАВ. Польсько-Український комітет. У Варшаві заклався Польсько-Укра- їнський комітет для несення матері- яльної допомоги українським б'єжцям в Польщі. Нові книгарні на Волині. Засновуються пайові українські кни- гарні в м. м. Луцьку, Рівному і Здолбу- нових. В книгарні ці очікується транспорт нових джанок як з Відня, так і з інших міст. Коронний брак оренталії. Министер (секретар) в укр. управлінні, пр. М. Довженський, ви- ставив спосіб статті але- вського письменника «Свобода» проти кандидатурі Василія Вишня- ваного на престол... українського короля. В тут. сферах, що групуються коло української еміграції, виступлення про личеву частину роботи ми зробили. Черга тепер на них, виходити на світло день! Про вагу декларації Грекова, Авдр- євського та Макаренка для загально- української справи поговоримо в свій час. Загальній настрій у червоносармій- ців це, як можно скоро вернутися до до- му. Всім остоґлила війна. Навіть жидів- ська молодь, сліб совієтської армії й ура- ду, старається з армії тікати за корон під вилом благопам'яренного емігранта. Війська на Україні виключно московські, а в московії — Українці. Проводиться в цьому відношенню стара парська прак- тика: москалі не будуть жаліти Україн- ців, — Українці — будуть покріп роби Москви. Амєнстії, яка в дійсності істнує тільки на папері — нема. Такі репресії і терор, які були до амнестії, проава- дяться і тепер, як що не більші. Повстання, яким падає майже вся Україна шириться з кожним днем, не ди- лячись на те, що всі повстанці оголо- шені по законом і над тими селями виконуються самий страшний терор. По театрах цю також обов'язково повинно гратись дві червоносні штуки. Перед кожною виставою щоденно вихо- дять промови-агітатори, як старі так і молоді, а найбільш з політкурсантів. Ці каве відношення тих же червоносармійців і політкурсантів до тих промов. Театр повинні, аби вийшов премовець, то зараз всі встають і виходять зі салу; поки не скінчить, і кажуть: «Ми ще чули, що він буде казати. Вот, якби він дав оглд, хліба, або спокій, тоді добре й по- слухать». Особа головного Отамана на всій майже України окружена опоролом таємни- чої святости. З хати в хату, з села до села передають що: «Почекайте, прийде наш Петлюра — він вам покаже, як нас зобідляти, він вам покаже, де раки зн- мують. Зміните всі собою наших братів і свій на Муравані». Загальна банання, аби Головний Отаман як найскорше прибув на Украї- ну і скинув ярмо більшовиків натяжників і сам став до праці, а на допомогу Йому підуть і старі і малі. I. P.—ii. Лозинського викикало велике здивован- ня і невдоволення, бо це ні в др Паней- ком, б. редактором „Діла“, виступав про- ти Скоропадського, вихвалюючи канди- датуру арх. Вишняваного. Політикою для Лозинського в окре- ма обурений п. Василько буковинсько- укр. відомий здівач, кот яй ще до не- давна запевшовав впливової габсбурзькі сфери про прихильність укр. народу для «старої» династії. На основі засягнених приватно ін- формацій, позже віденський кореспондент „Г. П.“, що вже в часи окупації України армією центральних держав, ведена б. з важка дипломатична боротьба о владу від на Україні. Під час фаворитування тоді Скоропадського, а Австрія через Василь- ка й «Український Народний Комітет у Львові", попирала кандидатуру арх. Вільгельма, котрий був тоді пулковником в УСС. Тайй дипломатичні акти колис- висвітлють отсо закулісну політичну інтругу, котрої слугами до вищинного дня остається до Петрушевича їх соль. На основі цього певних інформа- цій твердить кореспондент, що уряд Ле- трушевича бачить в кандидатурі Виши- ваного останню дошку ратунку свого авторитету і важе його з комбінаціями реституцію престола Габсбургів. »Волинське Слово«. Вже вийшло 2 числа волинської російської газети »Волинське Слово«. При газеті має закластися український відділ на Українській мові, яким запро- шено керувати п. Назара Пнатока. Газе- та в кожній числі містить карикатури. З Прикарпатської України. Кружать чутки про нову «кандидат» туру на губернатора Прикарпатської України. Недавно явилася делегація хлопської партії (?) Прикарпатської України у прем'єра Черного в Празі і предложила кандидата, на місце усту- пленого губернатора Жатковича, Дек Осила Каміньского. »Власний кореспондент Впереду«. По найновійшій кореспонденції »Впе- реду« — табор українських стрільців лявської групи от. Кравса перенесено таки в Ліберга до Йосефшату, до табо- ру, де громадяться полонені б. рос. ар- мії. Стрільць, осаджені в окремих баря- ках, але це на поліншення не матиме впливу. »Передовик« невідомо, яка причина перенесення, хоч недавно сам говорив, що причиною большевицька агітація. Українське мистецтво. Під таким наголо-ком поміщує ві- денська Фрає Пресе статтю, в котрій присвячує тепли слова і спомини україн- ському хорові зазначуючи рівночасно теперішню боротьбу українського наро- ду за самостійність. Рівняж присвячує кліка телних слів українському мисте- ву Мозалевскому, ученикові Більбона і Мате, котрий утік перед большевиками та живе тепер б. вже Відень. 3 ПОЛЬСЬКИХ СПРАВ. Сапіга перед виїздом до Парижа. Перед виїздом до Парижа міністер Сапіга відбув ряд конференцій з Домо- ським, Домбрєвським. Плісюм із міні- стром скарбу Стековським. Вікним по- рованнямися в представниками Англії, Франції й Італії, вів нині до Бельведеру, відбув довшу конференцію з Начальним держави. Сапіга мав вийтати спершу до Риму, одначе тому, що італійський мін- загр. справ Сфорца вихав на конферен- цію до Льондону, міністер Сапіга уда- вться в середу прямо до Парижа. Сапіга заставляє прем'єр Вітос. Совітські делегати у Варшаві. Від двох днів перебуває вже у Вар- шаві російська делегація для справ ре- патріації, котра представила свої упов- новажені документи в міністерстві за- граничних справ. Делегацію прияв др. Пржеевалець. Боря делегації начали вже свою працю. Делегація заявила, що привезла ті свободо вищесто двадцять родин від Польщі, котрі перебувають тепер в Росії. »Рідний Край« бор ч 84 РІДНИЙ КРАЇН Тверезий голос. З хвилею заключення ріського до- говору польський уряд начав горячково переводити колонізацію Східної Гали- чини польськими Мазурями з Заходу, думаючи, що в цей спосіб зможе в ко- роткому часі змінити свій стан посідан- ня на східних границях Польщі, заселен- их українським селянством. Своє становище в цій важкій справі визначували ми не кілька, а кількахаздить разів, вказуючи на те, що переводження нарцелляції вели- ких посілостей в цей спосіб, що мислева людей не може ніяк набути цієї землі — під час коли ця земля переходить в руки кольоністів з далекого захову — не може ніколи дати бажаних для поль- ського уряду і народу наслідків та мир- ного співжиття. Та, на жаль, дотепер наші ради і наш голос не був вислуха- ний ні урядом, ні польською суспільною то. Також і польська пре-а по більшій частин віднеслася мовчазливо до нашої рад і завоєвленням прислухувалася цій кольонізаційній роботі. Та, як бачимо, наші щирі ради та послужування віднайти як найскорше до- рогу до порозуміння обох вікових сусі- дів, добре зрозумів »Роботник«, він один, за всю польську пресу відгукувався на наші щирі й отверті слова ради. Він один зрозумів нас і побачив, що ми без всякого політичного фарисейства, маючи на очі добро обох народів заявлялися за розпарцельовуванням землі між місцевих сх-галицьких селян без різниці народ- ності, зазначуючи при цьому, що всякі нині способи, як пр. віддавання тутеш- ньої землі кольоністам зі Заходу, може спричинити певні ембуси, а всяки вусилля до порозуміння в цьому напрямі лишать- ся без найме шого успіху. Ми знаємо добрей свій наряд, знаюмо д'бре, чого йому недостає, чого він хоче і до чого прямує. І тому цілком слушно замічує »Роботник«, що хто анаб сх-галицькі вдосниця, хто орентується в польською українському спорові той не може і не повинен замикати очі на те, які страшні неповоротні шкоди І страти може при- носити цього рода колонізація. Хто знає національні вдосниця у Сх. Гали- чині і погляд місцевою людності без різничні нагростості на парцеляцію цей признатись, що того рода парцеляція погубила пропасть м'ж двома народами. Кольонізація дотеперішніми методами грозить без-ладом і необчисленим на- слідками під вглядом політичного уло- ження відносини уряду свого напору до Польщі. Тому коли уряд має справа з відвагу і добру волю переведення уггоди і познікати собі українську людність Сх. Галичини для польської державної ідеї, то мігби це осягнути, колиб держався засад справедливості і рівноуправлення, Витаюча з великим вловленням щиро польський голос »Роботника« в справі кольонізації — думаємо, що за пряміром піде вся польська демократична преса, та допоможе нам в той спосіб вибороти хоч в часті право для україн- ського селянства Сх. Галичини до вай- сенння нашого ідеалу — себто до пове- дення широкого братньої співжиття Польщі й України, тим більше, що поль- ський народ по столітній неволі — здо- бувши волю для себе — дасть її піанати і відчути догу м. ОГЛЯД ЗАГРАНИЧНОЇ ПОЛИТИКИ. Страйк в Англії. Федерация вуглевоєнія відкинула все остаточно пропозиції власників копалень вугля зазвичай, що вони не можливі до приняття й не васлуговують навіть на увагу. Вуглевки стоять на становищі, що справу платні не можна урегулювати на засаді областей і домагаються утво- рення кравного уряду платні, як також означення певної сталої таиси від всєї продукції вугля. З цеї такси давано би підмоги ним копальним вугля, які не ви- казують зі свєї продукції доходів. Членн Виконового Видтлу вуглевки збиралася знова в Лондоні, щоби даліше переговорювати в правительство. Серед вуглевків повстали вже також певні непорозуміння що до нової регуляції платень, бо в деяких округах положення робітників поправилось, в деяких погр- шилось. Наряди в Лимпі. Бріан вихав до Лімпі, де стрічується в Льойд Джоржем. Ця стріча є пігото- вою для нової конференції соровників. Це буде свого рода найвищого Радло, бо конференція соровників вибудується доперва правоподобно з кінцем травня. В Лімпі має Бріан представити Льойд Джоржеві проект нових карних заряджен, предвиджених на случай, ко- либ Німці не згодилися на домагання Со- юзників в справі відшкодован до 1. трав- ня с. р. Проект цей є вже дефінитивно викичений і оброблений найвизначними політиками Франції на основі пати звітів проект цей постановляє між прочим стагання від кожного тоня вугля, що по- ходить в рурського басейну 50 до 70 франків, як відшкодовання. Рух в копаль- них остане дал ше в німецьких руках, але під контролю французьких інжині- рів. Загалом французькі політичні кола думають, що Німці не матимуть ніякої охоти вм-шнувати продукцію вугля, бо ж і дальше ним розпоряджатимуть. Кола ці зазначують, що продукція й дальше виноситиме 75% дотеперішньої продукції, а отже 275 мільйон тон річно. До такси від гуглінсть продукції буде дований ще податок від вивозу і від цих вакордонних вартостей, які вильнути як заплати за експортовий Німчанки за транцію вугля. В проекті ним пропону- ється також назначения цивільного Ко- місара для Русьського басейну. Французи обсаджують не тільки русьський басейн. Міністр Лошер заявив редактороги »Ексцельсора«: Нема ніде схаваного що тільки область Рури буде обсаджена. Маємо до розпорядимости не тільки рус- ський басейн, але думаючо самі ваги собі сплату відшкодован. Не маємо обо- в'язку повідомлявати довжина, як даль- ше Сукемо поступати. Дяк нередскрещі що до евентуальної економічної ек-льпо- тації рурського басейну в тільки здо- гадами. Дальше постулювання салпкцій. Льойд Джорж в відповід на інтер- пеляцію в парламенті заявив, що дальші примусові зарядження проти Німців є вже усталені. Стріча з Бріаном в тільки для виснення подобиб. Конференція з Бріаном має усталити становиско обох держав у всіх актуальних справах загра- ничної політики. Папус загального перско- вання, що Англія чим раза більше при- хиляється до становиска Фанції. Так бодай переконана вся парицька преса. Америка не хоче посередничити. Одна з членів американського по- сольства в Берліні подав німецькому правительству таке до відома: Американ- ське правительство не може агодитися на німецькі пропозиції що до розвмого суду. Переконане про вагу справи і її значнішо для всього світу американське правительство тим сильніше звітерперес- вене безпосереднього її розгляду. Амери- канське правительство желає як найскор- шого навязання переговорів між Німцями й союзниками і має надію, що німецьке правительство ско-го предложить пропо- зиції можливі до дискусії. Коли німецьке правительство вибрало цю дорогу то американське правительство дасть союз- никам раду почати на ново переговори. Америка не буде в ніякому разі інтерве- нівувати, хиба на домагання Франції. На таким становиску стоять американський міністр закордонних справ Гус. Нові проєкти до Америка. »Наа Фрае Прессе« повідомлює з Берліна, що мимо нього, що німецькі заходи в Вашингтоні не вдалися в справі посередництва Америки що до відніхдо- вань, має німцьке правительство звова робити певні заходи в цім напрямі у сва- мого Гардлінга, прополуючи, щоби по власній думці вирішувати, скільки Німці мають заплатити відшкодовання. Німецькі заходи в Льондоні. Політичний референт »Чикаго Три- бюн« Уальс подав на основі інформації в відростаного джерела, підн німець- кий представник в Лондоні ввернувся до англійського правительства а прось- бою о посередництво між Німцями а Францією в цім напрямі, щоби до І. травня не переводити дальших карних заряджен. Проти воєнних елочинців. Цього вторку почалася в поліцейському суді в Бовстріт в Лондоні урядове пе- реслухування свідків, які з кінцем травня мають виїхати до Минська на розмову проти німецьких воєнних елочинців. Пе- релучування свідків публічно. Всіх свід- ків около 50. Справа острова Яп. »Делі Тел.« повідомляє, що на на- радах в Льондоні будеться обговорювати справи сходу, а також справу острова Яп, ізва якої тепер знова загострилися відносини між Америкою а Японією. Справа ця викликую певне занепокоєння в Англії, яка старатиметься прикусти япанске правительство до уступок. По- ляччини кола задовольстися на цю справу дуже песимістично. Повстання в Альбанії. Італійсь В. ВАЛОНОК. ЛІКВІДАЦІЯ. У брудних межканцях, оточених ко- лочими дротами під доглядом чужинців сміливі борці за велику ідею свободи. Всі воші хотіли панувати у рідній землі, хо- тили, як вільний в вільним і рівним з рів- ними, увійти в зносини з другими наро- дами. Вони нікого не хотіли попередньо знати. Са- самі пережили величі тягарі поколення. Вони хотіли свободи, хотіли жити так, як їм любо. Але вороги насміялись над ними. Салю вирвали у них свобода і запану- вання у їх землі. Довго амагались борці, та не перемогли дикого ворога. Багато з них надожили головами і своєю кров'ю спрояли рідні дані. А недобитки пішли у світ за очі і понесли зі собою свої жали, свсі рази не вагоені. Вони думали, що на-віки прощаються з рідним небом, розлогими просторами, з коханими дру- жинами, матерями і батьками. Зневира наважили на них і в чужинецьких таборах Театр і мистецтво. Чергова справа. Кожний нарід має своїх національ- них героїв, якими тішиться, гордиться і помагає їх пам'ятать. Жидівський нарід, аі сильного націо- нального історію, повною величністю і равом в тим трагічного життя, має не- менш заслужених визначних велетнів на- ціонального духа, до яких надлежить і др. Герпіл. Світог нездійсних, але висо- ких ідеалів, провідник цілої нації, він заслує уна найбільшу пошану і преклю- вання не тільки Жидів, але й наших на- родів. І жидівський нарід зумів в най- ліпший спосіб увіковнити пам'ять кра Герпіля і дать нашадникам великих вра- жок через ілюстрацію на екрані кінового фильма про життя і діла цього великого чоловіка. Мушу зазначити, що не дивлячись на трудність інсценарію, фільм досяг своєї мети і завинув оригінальністю свого замислу. Картина викликала у мене таке ж сильне вворушення як і у глядачів Жидів, які переповнювали кіно, равом з ними я переживав їх національ- ну гордість, відчував духові болі їх на- роду, втату, яку вони понесли в перел- часній смерті Герпіля і проколювався по- ред їх словами й ентусіазмом під кинець сценса, коли всі стоячи вислужили націо- нальний гимн. І, правду сказати, мені стало азаріс- но і разом соромно за нас. Не тому, що б у нашого народу не було таких національних велетнів духовного життя, у нас їх есть може немеше, ніж у Жи- дів, а лише через почути нашої незада- постя до таких замислів, вшанування і збереження пам'яті наших великих лю- дей. Ми не мали навіть добре впоряд- кованого ілюстрованого біографічного обрия, а не то фільма... Диалючись на картину-життєпис Ге- рпіля, у мене повстало питання, а що, як б мали такий самий фільм про життя Шевченка? Яке б ми велике і разом з тим легке по техніці зробили діло? А Запорожжя, гетьмана й ище? Так і про- ситься на екран, живе, колоритне і славне! І мені стало соромно... Соромно за наших патріотів буржуїв, піжних трудо- виків, є-єфін і хліборобів! Чи немає тим б самим вони заздалегідь копити на Скоро- паковського Вильшанського, хоча гроші по- требують їх. Шевченка і дать гар- ніше, який викликаючи вони вірили тільки в чудо. Жали одними згадками та казочними мріями. І от одного разу взявтав до них їх Вождь Старий Він вже зробився і перед- часна свина покривала Його голову, Гурти абразлися і петерляче чекали, що Він їм скаже. А Він обійшов їх во- яцькі риди, кожному подивився у віч і, сташни як батько серед своїх дітей, сказав: »А що, борці, чи дуже зазначали ви духом, чи багато вас накивало пітами з цеї сел? Даремно ви так похибились і вдалися в безнадійність. Не забувайте, що праця єдина а неволі нас вирве; бу- демо працювати, а не сумувати, бо на нас чекають міліони; умієш бути свідо- ми, умієш стати розумними прово- дарями нашого народу; пізнаваймо свої помилки і намагаймося бути вдруге не- помильними; коли вже ви, борці, присвя- тили себе в жертву для рідного краю, то кров ваших товаришів освятила вас і ви непоборимі. Тільки до праці і силь- ними силами ми виборем собі свободу. Я маю зносини в Українку, наш центр насвячений сугестивні патріотичні по- чути, зразок для нащадків і навіть про- паганду. Напевно ви викликали у дру- гих національностей, також саме почуття, як і у мене фільм про Герпіля. А демон- страція картин про Запоріжжя і взагалі про історію нашого народу на екрані пова кордоном не мало допомогло б на- шій дипломатії, як це робить Республі- канська Капеля. Патріоти, тряхніть гаманцем і ро- вумом! М. В—к. Веселий кутик. В. ПАВЛОВСЬКИЙ. КАЖУТЬ... Кажуть, що толк бува в дурня, К ли його охрестить; Як кажу, що може б у т н. Як червінцем п манити. Кажуть, що »Коме» Раковський Видумав якийсь лекрет] Як кажу, що про це мовчить Неприхильний нам «Вперед». Кажуть, що »Вперед« все пише На коність свою народу; Як кажу, що синніть грішна, — Він і вам утне мелодію. Кажуть, що вже на папері Щось будують в Тарн-ві; Яж кажу: — то вла манера «Вперед» гакатки у Львові. Кажуть, що »Вперед« тавета 6 перядна й необхідна; Як кажу, що ця чисопсть На побереженьки лиш адібна. Кажуть, що всі впередисти — Пони, штри украліні; Яж кажу: — лиш певні й щирі Т, кого ваут: «летпоріць». Кажуть, що всі «пелюворіць» До монархії аж прагнуть; Як кажу, що то в байка: — До Деникина не тягнут. Кажуть, що всі експератори Полівноть, з червоноть; Яж кажу: — азин по буде, — Ви р-де ята... вбожевольют. м. Ченстохів, 20/IV. 921. ЧА ВІДПОВІДИ! Ви вже передала- Як ні — то зробить то найдальше до 1-го мая 1921 р. веде пильну підготовку працю і ви- борці, знайте, що невабаром ми всі бу- дем у рідній землі, але готуймось, щоб майбутня праця не застала нас непри- готованими!». Небагато сказав Вождь, але його сло- ва розбудили всіх борців. Перед ними нестало авісні зневіра і союз побачили що єсть ще надія повороту, що їх чекає перемога над ворогом і світла будучина в обновленому рідному краю... — Чого Він таїть ко своїх — тоб Вождь українських борців, — питалася один другого чужинці. — Для ліквідації українських табо- рів, писали газети... Так. Він таїть, щоб ліквідувать ва- кування духа зневіри у кошальних сер- цях і посяяти в них рожеві квіти нових надій. І певно вже в останнє зиму пога- ний дук. Скоро над рідною землею ва- ся нова вірниця пробудження її україн- ське лицарство разом в усім народом вимете крівау примару в рідних осель... Ланцут, 17. 4. НОВИНКИ. Середа, дня 27 квітня. Гр.-кат. Марта- на Папи Р. Прав. Мартиня, Ев-такія. Сонце: сх. 4/10, зах. 6/32. Місяць: га. 11°08 ах. 5/37. Четвер, дня 28(14) квітня. Гр.-кат. ПЕ- ВИКИЙ ЧЕТВЕР. Арістарха. Пряк. СТРАСТ- НИЙ ЧЕТВЕР. Троїцька. Сонце: сх. 4/4, зах. 5/34. Місяць: сх. разо, зах. 6/2. Пересічна довгота дня 13 год. 53 хв. (а) Католики в Італії розвивають дуже жіння лідяльки. Вже тепер мають пони 24 дивинники, 60 тижневників, 300 періодичних ви- савань і 4/9 випуск рідних друків. Кажуть що квіт союз жінок числять 200.000 членів і 1400 торжеств. Союз католицьких робітників в Турині має 2300 членів. (б) Подорожні вероплянов. В Павліно васовується товариство, яке організує подушну комунікацію на лініях: Познань—Варшава. Познань—Гданськ, Познань—Лодзь—Варшава і Познань—Кельце—Львів. (с) Чого тепер не фальшивують? В Кра- кові відкривала поліція таємну фабрику почто- вих знаків. (к) Сух присяглих у Львові пасуду буш Українського жовира Булана на кару смерті через повищення, за та, що дни 5 грудня 1916 року обвинувачив фальшиво полка Альбіна Зме- в'янського, в Винник о сплюстості, в наслідок чого йог розстріляно. Оповістка. В ПОНЕДІЛОК, дня 2 МАЯ відбудеться у Львові в салі «Народного Дому» святочний і працяльний великий концерт артиста-баса І. Н. СТІ- ШЕНКА при співучасті драматичного артиста М. К. САДОВСЬКОГО. Дня 3 мая, о 5 год. пополудн., відбудеться в тій же салі другий концерт, присяга- чений виключно для учнів і робітників. Робітника билет виносить 25 кп. ГЛЯДАЮТЬ СВОЇХ. Українці в Ю Ч. 75. Львів, середа дня 27. квітня 1921. Рік І. УКРАЇНСЬКИЙ ВІДТНИК Виходить о годині 8. рано. РЕДАКЦІЯ, АДМІНІСТРАЦІЯ Й ЕКСПЕДИЦІЯ: ЛЬВІВ, РИНOK Ч. 10. НА ПОМIЧ УКРАЇНСЬКИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ ПРЕСИ! Донкішотерiя. Черговий приємник до сектантського умопомірчання. Покищо без коментарів подаємо в перекладі з польської мови отець комент: Завадчення : Д-р Опанас Андрiєвський член української директорії і підполковник Сергій Чернушенко є уповноважені Сором партії і політичних українських угруповань до перешкодження перетракції і за- кочення вступного договору в урядом Річ Посполитої польської згідно з постулатами декларації Народної Української Ради. Пiдписи: Д.р. Кривецький, Генер. Греков. Відень 14. марта 1921. Деплярація. Збрані представники українських вартей і угруповань, знаходящи теперішній політичний момент уважають за ко- мічне (пізьбеде) устаткувати що слiдуюче: I. Уряд отаман Пєтлюри в телеграфному його складі доказав собою абсолютну неспосібність до здійснення національного відродження України і звільнення території від бiльшевицької окупації. II. Уряд отам. Пєтлюри мусить бути змовифікований і доповнений елементами, які репрезентують сфери народні, політичні і демократичні України. III. Народний український уряд по- Передплата: Мiсячно . . . . 120 М Чвертньою . . . 360 М ЗА ГРАНИЦЕЮ! Місячно . . . . 240 М Полодиноке число. . 12 М Цiна одного примірника: 6 мaрон. ОГОЛОШЕННЯ: Рядок дрiбного друку або його мiсце в рубрицi „Оголошення" 10 M. в Львові, в «Оповiстках» і рекордногі 20 М. між новинками i в редакційній часті 40 М. За дрiбнi оголошення платиться по 3 M. вiд слова; товстим другом подвiйно. Всесвітньої Національна Рада у Відні перестала існувати. Відень 22. IV. 1921. Західно-українська територіальна група в Н. Р. дня 20 ц. м. зложила заяву про свiй виступ із Всесвітньої Національної Ради, вдячливись за неї всіх уроженців своєї території, які знайшлися в Радi також з титулу своєї приналежності до мiжтериторіальних організацій, як „Живочий Союз" і „Лга Обнови України". Таким чином з днем 20. квітня перестала існувати Всесвітньо-Національна Рада. Причини, якi довели до свого кроку, є в головних зарисах такi: Вже в половині лютого ц. р. почалися непорозуміння між територіальними групами Президія В. Н. Р. підмовлялася скликати засідання Ради без подання причин. Це вважало представники Західної України на загад, що в нутрi політичних груп Великої українська називає якийсь ліць, який його автори прикривають найбільшою таємничістю. Дня 4. марта несподівано деякi члени Наддніпрянської групи зажадали висилки делегатiв В. Н. Р. до Парижа, ніби в інформаційних міллях. Одночасно західно-українська територіальна група ксматається від Президії і Виконавчого Комітету Ради, щоб приступити до реальної громадської і організаційної дiяльності, крім того, галицька територіальна група подала наглі звіснення в області практичного засування становища українського громадянства в конкретних національних справах і сучасному становищі українського на- потряс полiтичними групами галицького винає змагати до увільнення України від більшевизму і анархії, та устаткувати в краю демократично республiканську систему i суспiльний лад. IV. Народним інтересом української мусить увійти в стислий військово-політичний і економічний союз з Польщею і Францiєю. V. Животним інтересом української республiки є сконсолидована i тривала екзистенція польської держави. VI. Усі порозуміння до договори заключені до тепер помiж Польщею і Україною мусять зберегти свою силу i мусять бути доповнені новими трактатами, корисними для обох держав. VII. З огляду на те, що спра ва Схiдної Галичини є внутрішньою справою польської Річ Посполитої, Народний український уряд заявляє в тiй квестві своє цілковите десінтересемент. VIII. Задання миродати суспiльний і національний круги України, мусить без проволоччю звернутися до держав Антантнi в цiлi увиксання її підмоги i протекторату для справ України, окупованої більшевиками. Ген. Греков, Д-р Андрiєвський, О. Макаренко. роду на поодиноких його землях. Головною поставлена домагання, щоби Виконавчий Комітет Ради розпочав послідовний оборону українського народу, згідно з платформою і основними резолюціями Ради в 12. лютого п. р. В тiм напрямi Західно-українська територіальна група i надглинянська Народня Партія поставили нагле внесення в справи риського договору та вина редових членiв і коломайців. Всіх на Пальшу, Холмщини, Волині i в Схiднiй Галичинi. Та на останньому засіданню Виконавчого Комітету В Н Р. (15 квітня) представники придніпрянських партiї почали ставити обструкційнi внески, а описа прямо закладали, щоби знати в порядку нарад всi тi печучі справи. В кінці здекомплетовано засідання Виконавчого Комітету. Пору за тим, як вже згадано, специальної партiї i ав. самостiйникi-соцiалiстів наглядала на негайну висилку делегатiв до Парижа під проводом ген. Греко ва, якому головною громадська опинялася преса Західної України виробила невзлужений розголос. Для 16. квiтня вивисили конспіративний характер наддніпрянських сектантiв, коли Західно-українська територіальна група довіла лася про страний політичний крок, якого на велосу руку i в найбільшій таємницi допуститься перед Радою заступник голови ген. Греків та члени Виконавчого Комітету I. Маркенечко в спілці з 6. членом Директорії д-ром Андрiєвським. Цей безприкладно огидний пласти 360 УКРАЇНСЬКИЙ ВІСТНИК Ч. 75 Сумні роковини. I. Винищця могила патайштыхъ. Вистка про ексгумую тлінних ої станків патайштыхъ жовирів Галичської Армії, що два роки тому поляги на винищькову передпілю Львова, заско чила Львов'яна неприготовання. До то гож місцевий винищький Комітет, який усю свою енергію викладував на бо ротбу з перепонами, киданими одна за другою теперішньою владою, не має спромоги використати усі дороги і засо би до того, щоби не сумне сясто випало гданим тієї великої жертви, яку принесло тих патайштыхъ жовирів Г. А., — клялуючі свої голови в соборні повірного їм при чилька. Де котрий впав, там таки прися пано його землею. Два роки жадали Во ни — беззмінні на рідну долоню, яка би в пошанною і любовою підняла їхні кіст ки і поклала на місце освячене палкою сьльозою жало і владичності. Врешті ді жадались. Правда, не били тлівари, ани з врят не стріляли, коли їх клали на зама єні сосянною і півтами вози. Зібраний народ стояв мовчки почуриений, довчика слухав він плаку похоронних вісень, без гомону проводив їх на цвинтар до братньої могили мовчим кидає груд ку землі на домовину. Промови забо родним; але на відправі була дрова Гачевича з сином, маленьким чорнявим Даньчиком*, про якого певно думав Батько, гниуччі під ударами більшень- них шашок... Той "Даньчик-погробовецъ", водочи чорняви очива то по сінках та сірких стінах церкві, здавався наче від ломком соціального проминя, що слав далекі від себе світи, ць мальенька била плямка на чорному фоні жалібного ода- гу Матері, назвала на думку стару ле- генду про синвала мисника. Для тих, що знали і любили Пойнінка був він мор живе завевення того, що наш коханий "Юлько" не згинув зовсім, що Він живе між нами в дитячій душі і в крові сина, який не бачив свого Батька. А Гечевич, поручник У. С. С., вав жертвовою непростимої похибки, що в своїх сумних наслідках знищила сю нашу Українську Галицьку Армію та що віддала судьбу нашої країни на ласку- неласку ворога. Згинув під Винницею 25, квітня м. р., в боях з більшевиками тоди, коли од- ні частини У. Г. А. чилячи на звуку з варанкою от Петлюри звернули самовіль но своє оружжя проти тодішніх союз никв. Ім'я поручника Гачевича завдане не- розривно з історією Іого Укр. Гал. Кор пусу. У ньому належить він до цього гуртка молодих, що всто свою істоту: свої спосбності, всю енергію та всі си ли свої вкладли без застереження в роз поряження національної справи. Він З поміж терцету вибивається скри- зак д. Кривошапський із його епіграмним тоном та прешніми виконанням, а всьому достроюються чепст і пляст. Так у трях, як і в злудці із співаком вивязалися воин уж слід із завдання. Головно тріо знання. У фронтовий час та ним є за- бував хвилями на другого виконавця, так, що місцики (напр. Легенда Веквь- ского, "Лісовий цар" Шлебера) фор тенти закривав зовсім солістів, що при лихій акустиці світлиш тим більше вра жало. Невелика святиня гостинниць "Варшава" була на половину постачених в серед присутніх був значний процент чужинців. Підкве, де була та частина нашої публіки, що так нильно спонагає підприємця кінотеатр, а в карнавалі виповняла по берти балеві святині? Не вже ж станиславська українська громада так мало розуміється на мис- тецтві, чи так мало потрібно їй духовного корму? Суботнінці відчали на "Беслі" теж святить пусткани. — Блажений ви, котрий танець та кінотеатр служить бу- ховим кормом! („Українське Життя“) Пам'ятайте про превеликий фонд „Українського Вістника"! Якраз провезть влата до Н. се- вого Союзу Продуктова у Львові (Ринок 10.) на бм. рахунку „Українського Вістника" РІЖНІ ВІСТИ. Промисловці Підкарпатської України проти "самичів". Як досягнулося з Ужгороду, про мисловці Підкарпатської України вислало на руки віщубератора Підкарпатської України письмо, в якм протестують проти евентуальної участі Чехословак чин і Підкарпатської України в репре- сіях постій Німеччини. Свій протест мо таунуть воши тим, що багато фабрик мусило би ставити, через що зросло б сильно число безробітних на Підкарпат- ській Україні. Знаменний маніфест. "Manchester Guardian" в дня 21. ц. м. оголошує маніфест, в якм домагається ревейс аеральнського мирового договору, бо він не є шляховито згідний з 14 точками Вільсона. Маніфест домагається права самозначення усіх народів та уст- нення усіх руйнуючих і неможливих до переведення постань в справі вільного відшкодовування. Дальше домагається ма- ніфест визначеної кредитової допомоги для потрібних держав і підкреслює, що усі найвід мусять належати на тих са- мих правах до Союза Народів. Греція проти "санкцій". З Атен домовляється, що грецька рада міністрів рішала не брати участі в даль- ших репресіях союзних держав, проти Німеччини. Звіт Каменева. Англійські часописи оголошують звіт Каменєва в словах концесії, які має надати собістька Росія чужим капіталі- стам. У звіті сказано, що світ ще не до- вірив до соціальної влади та що суспро- цього належить на разі спробувати пра- повати спільно із загарничним капіта- лом. Каменев признає, що чужі капіта- лістичні держави є сильнішими чим совіт- ська Росія, що мають кращу організацію, що розглядається справу зі становища суспільної економії і є господаровані більше по господарськи. Каменев ствер- джує, що совіти без допомоги чужих капіталістів не будуть в силі використати богатств Росії й відновити господарське життя краю. Каменев робить вироку рікницю поміж чужим і російським кап- талом. Віддання природних богатств Ро- сії російським капіталістам було би економично в адміністративної влади. Інакше стоять справа з загарничним капіталом. Чехолоквичина і Румунія проти Габсбургів Кореспондент "Daily Telegraph" до- відується, що чесько-словенський і руму- ський уряди заключили умову в справі спільної киплюючої і айськової зброї, на шлядок поновлення Габсбург Пам'ятайте про превеликий фонд „Українського Вістника"! Якраз провезть влата до Н. се- вого Союзу Продуктова у Львові (Ринок 10.) на бм. рахунку „Українського Вістника" Конференція в Гайт. З Людону домовляється: Підчас пер- шої наради прем'єрів в Гайт обговорю- вано плям акції союзників, який Франція має запроводувати союзним радам. Конференція прем'єрів тревала до пізь- мого вечера. Реєстрація мінінародних договорів. З Женеви домовляється: В. Британія пред- ложила ген. секретарятовим Союза Наро- дів договори заключені саме англійським правителством, м. и. також торгосвід- ний договір з соцієтською Росією. Дог- вор за реєстрував Союз Народів більше як сто міжнародних договорів. З цього на Англію припадає 22, на держави акту- лення в раді амбасадорів 13, на Францію 12 і т. д. Приготовання бльшевиків на Чорному морі. В телеграмі з Константинополя до- носить Руссере: Наспли таки домага- нося діяльність бльшевиків на Чорно- морському побережжю. Помчено міннован- ня Севастополя, Текелі і Керчи. Віль- шу скількість мін відправлено в Батум для розпорядження грузинського совіт- ського уряду. В Батумі бльшевики за- хопили кілька пароходів, які ужито до побережної контрольної служби. Плейсбит в Тиролю. Німецький часописи в телеграмі з Інс- брука подають, що дня 24. ц. м. від- бувся там проти воїн альпініт і заборон- ня австрійського уряду підписати за при- лученням Тиролю до Німеччини. На ва- гал 110,000 голосів заявлялося за прилу- чення, а тільки 1,500 проти. Воєнні приготовання Альбанії. По звісткам в альбанської гранці в трьох пограничних точках Елпур скон- центровано альбанські влади в силі до 6,000 людей. Альбанія приступає також до фортифікаційних робіт. Ці воєнні приготовання — як пишуть грецькі ча- сописи — ведуться при участі турецьких офіцерів. Німецька нота в справі відбудови знище- них війною окошень. Як домовляється П. А. Т. німецький уряд вислав до альянтської репараційної комісії нову ноту в справі відбудови знищених війною областей Франції і Ва- ті. Нота стверджує, що для привернен- ня господарської риновки світа консенсус неґайна відбудова знищених війною об- ластей. Дальше німецький уряд вислала свою готовість спевляти при відбудо- ві них областей усіма способами, які має до розпорядженості і дозва своїх предложень в цм напрям. ТЕЛЕГРАМИ П. А Ч. 77. Львів, п'ятниця дня 29 квітня 1921. Український СВІТ Виходить о годині 8. рано. РЕДАКЦІЯ, АДМІНІСТРАЦІЯ Й ЕКСПЕДИЦІЯ: ЛЬВІВ, РИНКОК Ч. 10. НА ПОМІЧ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРЕСИ Політика наддніпрянської еміграції Оголошена нами декларація само- стійних сьвітлості і ген. Грекова по трасах всіми дібрами збірної істоти на шого громадянства. Приснать, яка вд кам'яних конфліктів сьсню 1919 р. родзинка міже гремлячтю на два — що найменше незалежні, а то й всеро- жі — табори, ще більше поглиблялася Вергети України, вергою незалежності українського народу трисфують. Де структув і, здевораємся кій-ко, ве ратом і революційно елементи Наддні- прянщини взяли гересхову верх над творчими, Судукчим сильми народу. Аж тепер нам вловки ясно, чому прова- нідся Центральна Рада, чому геть-мачт мав московський реактивну зв'язку, чому Українськое озламання і, чому нехоже директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому нехоже Директорія (а властиво її голова В. Вин- ниченко) легко душно виповіла війну Со- нівської Росії, чому запавуває на Белінці України море озламання і, чому не Доля борців. Воєнний час спричинив Багато ну ж дн серед різних верств української су сільності, яку ті версти в декільких ви імкався ще й тепер більше або менше відчувати. А однак життя так само не дозволяє зазнати самим борцям за долю і волю сього Народа; бо во ни — се ті, що в часі воєнної заверуки наст ували свою грудь на взроки стріл і балісти і змушували труп і мертвих сполучені в тою боротьбою в соборній прав сього Народа, під час копи нищ самолюбств, а то й під характеристики дини собі заздалегідь теплесеньки мовляв і балісти і труп і мертвих сполучені в тої Радяній Землі, а коли пронизали не прихильний вітер, митто обмилли сво руки від всього і давай старатися те у своєї суспільності, то у сусіда о та під посади; бо во ни ті, що по боротьбі катастрофі в тим славним трикутнику смерті пережили ще неко страждань в суспільних полонах, що підравали їх душевні і фізичні сили, та що все летить думками до своїй суспільності й опови давмо надею, що, коли дістатися вже раз до неї, — там серед своїх не вги нуть і в плаці серед той суспільности зоруєть срадства до життя і які нищать кордінатори, які мусять переживати кождий чесний і Ідейний борець, що його труди, хоч не в його вини, не увійналися успіхом; бо во ни ті, які сеєз сподіваються на своїй суспільності і опови думки переживаннями полону, повертають до своїго — не свого краю та болей до своєї суспільности, і впликахи, та легко важкий, а то й отгорджувани сьогодні панами*, слухають дяльше оберти і по лоди, як що не мають шаста мати бо дий ся-так матеріально ситуєваної вей ближньої ридні, у якої могли би знайти приглук; бо во ни ті, що їх старання о вже заняття в суспільстві своєї солі спильності, остаються безуспішні і не рідко стрічаються зі злою волею управ ляної Інституції. Правда істнують у ни Українській Горожанській Комітета, що в ових них мають несхожий тим чином; але та поміч вря також ти мечений маси вищих потребуючих належ ня добрий вод управ такої інституції, як звичайно така неезнає, що є дуже 3 НІМЕЦЬКИХ СПРАВ. Як доносить з Берліна, на останній засіданню німецького парламенту пред сидяч виявив радість. Німеччини в при воду пдеситну в Тиролі. Оцей пос Дітман (нез. сою) критикував остро проводжання німецького уряду з доскона в справі закордонної політики Німеч чин та в приголом шегоголошення мілут нової ноти до Америки. Пос Гец (нім. нац) назвав політику Симонса недарв ною і наголосив німецького народу, що не бажання Америки, або дм сту нової поти не оголошувано печень тим, заяки з нево не западається уряд Земляних Держав і відповідає захистити війаків заявив в справі ціл істоти. Наго місця обіцяв це зробити на найблищих засіданню. Нижча нота до Зеднених Держав. З Берліна доносить: Дня 24 ч. м. врочено тутешньому представникові А мерики ноту, в якій Німеччина вискачує готовость сповинити загальне зобов'язання в справі відшкодовань в квоті 50 мі лярдів марок в золоті по теперішній заростях. Німеччина готува різною за платити варість різних раз, примушених до їх можності свідченя в загальний су ми 200 міліардів марок в золоті. Німеч чина хоче свої платничні зобов'язання задовольнити в такий спосіб: Вона роздає будь-яка несвоєрічна пошук і які сус негативно міжнародну повину, а тягож сама візьме участь. Висадці цієї позички будуть віддані союзним державам до милосердя. Решту сум, яка має покрити ністер закордонних справ Сената і міні ство пошкоджено відповідно до її платничної Нижчий Українець і команда Українця має в місяці квітня та в маю ц. р. зво жити вкладку на ВИДАВНИЧІЙ ФОНД п. н. „Угітева, брати мої!“ (Гроші слати на шад. кн. ч. 13,114 тов. „Дієстер" — Львів, Руська 20/1). — Ця назва сіль українському громадянству під возвагу. Воєнний час спричинив Багато ну ж дн серед різних верств української су сільності, яку ті версти в декільких ви імкався ще й тепер більше або менше відчувати. А однак життя так само не дозволяє зазнати самим борцям за долю і волю сього Народа; бо во ни — се ті, що в часі воєнної заверуки наст ували свою грудь на взроки стріл і балісти і змушували труп і мертвих сполучені в тою боротьбою в соборній прав сього Народа, під час копи нищ самолюбств, а то й під характеристики дини собі заздалегідь теплесеньки мовляв і балісти і труп і мертвих сполучені в тої Радяній Землі, а коли пронизали не прихильний вітер, митто обмилли сво руки від всього і давай старатися те у своєї суспільності, то у сусіда о та під посади; бо во ни ті, що по боротьбі катастрофі в тим славним трикутнику смерті пережили ще неко страждань в суспільних полонах, що підравали їх душевні і фізичні сили, та що все летить думками до своїй суспільності й опови давмо надею, що, коли дістатися вже раз до неї, — там серед своїх не вги нуть і в плаці серед той суспільности зоруєть срадства до життя і які нищать кордінатори, які мусять переживати кождий чесний і Ідейний борець, що його труди, хоч не в його вини, не увійналися успіхом; бо во ни ті, які сеєз сподіваються на своїй суспільності і опови думки переживаннями полону, повертають до своїго — не свого краю та болей до своєї суспільности, і впликахи, та легко важкий, а то й отгорджувани сьогодні панами*, слухають дяльше оберти і по лоди, як що не мають шаста мати бо дий ся-так матеріально ситуєваної вей ближньої ридні, у якої могли би знайти приглук; бо во ни ті, що їх старання о вже заняття в суспільстві своєї солі спильності, остаються безуспішні і не рідко стрічаються зі злою волею управ ляної Інституції. Правда істнують у ни Українській Горожанській Комітета, що в ових них мають несхожий тим чином; але та поміч вря також ти мечений маси вищих потребуючих належ ня добрий вод управ такої інституції, як звичайно така неезнає, що є дуже 3 НІМЕЦЬКИХ СПРАВ. Як доносить з Берліна, на останній засіданню німецького парламенту пред сидяч виявив радість. Німеччини в при воду пдеситну в Тиролі. Оцей пос Дітман (нез. сою) критикував остро проводжання німецького уряду з доскона в справі закордонної політики Німеч чин та в приголом шегоголошення мілут нової ноти до Америки. Пос Гец (нім. нац) назвав політику Симонса недарв ною і наголосив німецького народу, що не бажання Америки, або дм сту нової поти не оголошувано печень тим, заяки з нево не западається уряд Земляних Держав і відповідає захистити війаків заявив в справі ціл істоти. Наго місця обіцяв це зробити на найблищих засіданню. Нижча нота до Зеднених Держав. З Берліна доносить: Дня 24 ч. м. врочено тутешньому представникові А мерики ноту, в якій Німеччина вискачує готовость сповинити загальне зобов'язання в справі відшкодовань в квоті 50 мі лярдів марок в золоті по теперішній заростях. Німеччина готува різною за платити варість різних раз, примушених до їх можності свідченя в загальний су ми 200 міліардів марок в золоті. Німеч чина хоче свої платничні зобов'язання задовольнити в такий спосіб: Вона роздає будь-яка несвоєрічна пошук і які сус негативно міжнародну повину, а тягож сама візьме участь. Висадці цієї позички будуть віддані союзним державам до милосердя. Решту сум, яка має покрити ністер закордонних справ Сената і міні ство пошкоджено відповідно до її платничної Дописи з краю. Святиня. Військові сесії і Горішний Шлеськ. Схально-галицькі ставости розвинули тепер в яких небитих широку акцію за звавами громад в справі прилучення до сіл. І так по, святинський староста Дітль на селі вийшов в Святинь Шлеськ 11 шляху ц. р. мав довгий реферат про потребу прилучення Горішнього Шлеська до Поль щи і виказавши всі благородні, які сили нуть на Схил Малого Шлуць коли Поль ша осповідна Германською Шлескою, заважали присутних війтів, щоби приблизи свої громадські печатки на біль незапанцарні куші паперу, де описав вишпеста від совання розподілу, що їх в горішньо шле ський сприйняття ухвалили на більш радн. Наші війті, почулися таке дома гана пана старости, поглянули по собі і оден з відвашихних заявив, що во ни не знають, що буде написано на більш шлеського печаткою і для того попросим іменем присутніх, щоби староста дало им наперед текст резо люції, а во ни-описля порадиться в про тягі — громада готова їх посунити, що й загодили, збо що добровольно зго дились на нові податки, реквізіції, чи військовості постов. Староста на таку розвязку В салі „НАРОДНОГО ДОМУ“ при вул. Рутовського ч. 22 на другий день Великодних Свят, в понеділок 2 мія ц. р., о год. 7. вечером відбудеться СВЯТОЧНИЙ КОНЦЕРТ з новою програмою, з більшістю пісень українських композиторів У второк, 3 мія ц. р., о год. 4. відбудеться ДРУГИЙ КОНЦЕРТ з програмою виключно для учнів і робітників (пролетаріїв). Ціни міськ на другий концерт всі по 25 к. — Білети на оба концерти можна набувати що дня в «Народній Торговлі» Ряшок 36. Сецесія аї Союза Народів. „Times“ доносить, що комісія ар- гентинського сенату припала ре- золюцію з домаганням виступлення Ар- гентини зі Союза Народів. „Morning Post“ доносить, що треба сподіватися такого самого кроку з боку Бразилії. Заворушения в Італії. В різних місцевостях Італії прий- шло до сутічок поміж націоналістами і соціялістами. В деяких місцевостях щ сутічки мали за собою численні жертви. На домагання соціялістів Джоватті видав розпорядок, щобо підчас нахоличних виборів до Італійського парламенту не допущено по ніяких насильств з боку фашистів („Руспрес“). Грецька ефензія на Константинополь? По досеєнням в Атен, там кружляє поголоска, що військові кола приховують ефензію на Константинополь. Кінець вріл! Вранця. „Руспрес“ доводиться в Констан- тинополі, що армія ген. Вранглі пере- стала істнувати. Французьке команду- вання зажадало від ген. Вранглі в фор- мі ультиматуму негайно своє ста- новище і передачу завда з організа- ціями беженців. Ген. Врангель відповів, що він підчинився цьому домаганню тим більше, що він втратив надію, аби його армія могла в ближчому часі боро- тися з більшевиками. Він просив тільки о довгий перерв у встанні на Галійські і Лемнос, щоби попрацювати з жовнири- ми. Це прохання французьке команду- вання відкинуло, заявляючи, що присут- няє генерал поміж жовнірами могла би викликати небажані маніфестації. Французьке командування має відправити жовнири бушої армії Вранглі в Сов- дено. Договір Італії з турецькими націоналістами. По звісткам з Льондону, тамащої урядові кола дуже занепокоєні тим, що Італія заключила сепаратний договір в турецьких націоналістичних урядом в Ангорі. Англійському посолюв в Римі поручено познайомитися з текстом цього договору. За Ірландією. З Деблин доноситься: Дня 26, п. м. рано страчено в Мондізор Тейлі-Трейн- ра, засудженого на смерть за вбивство поліцая. Величезна товпа людей, що збралася, уклала і перед страченням викликала молитву за померлих а потім відсвятлала церковну пісню. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСТНИК відомого артиста-баса української, італійської і російської опери при спів- участі :: І. П. Стешенка : : і М. К. Садовського:: На бажання Вп. Публіки відбиває Стешенко точни з попередніх концертів. статті п. а. „Довкола університетської“ справи” і одразу устати п. з. „Бло- руське питання перед Союзом Народів“ — (30). — Обернено з прозваторами! Нинішній „Вперед“ поміщує таку острогру: На у- країнські інституції починає йти знову- філія провокаторів. Провокатори чи про- вокаторки під різними претензіями встанов- ються для невигідних лекоум і ститутцій чи товариств, прикладають свої услуги або просить о поміч. Недавно тому одну та- ку провокаторку, яка будуть „служить в польській дейвінії і здатна хоче да- вати інформацію“ — викнули ми з нашої редакції за двері, зараз по її перших словах. Так само вчинено за двері ви- ку наявного „поляковика Ткачен- ка“, що нават подає своє мешкання. А вчора знову зголосилася якась агентка до „Правної Поради“, яка назвала себе біженкою в Великій Україні, Валентин- Гондариенко і просила видати їй документи. Основна матерія не дає- ють їй спокою". І півроплено за двері. До приватних осіб звертаються та- кож рікні люди, називаючи себе чи то „Оглядачами“, чи „комуністами“ та жада- ють помочі в написанні загальних пе- на тамтой бік". Острожкою отже з рі- жного роду провокаторами! А коли хто жадає направду якоїсь помочі, н. пр. в новому документі, треба вислати їх на поліцію, де видасться всік потрібні до- кументи. — Перед форум Європи. З Рогатин- шини і пишуть: Тому що в справі віднови наших просвітних організацій не могли б краю джадистися свого права, пе- редовсім на сильні напрями зраннями за- ступникам, щоби ввели ії та най- вишший трибунал, як образ нашого ли- холиття. — Нехтоване українських свят в судах. Повітковий суд С. ІІІ. у Львові (началь- ник адвокатури суддя п. Хлямта) визнавчив на день 29, квітня 1921 р., як в Велику Пятницю розправи карні, в яких будуть як обжаловані, будьто як пошкодовано висутану Українці, як пр. до сир. U. V. 675/18; U. V. 531/21, U. VIII. 553/21. Інтересований питають отсім п., президент Апеляцій- ного суду, чи йому повинні факти знані, згідно, чи сходче вже раз почутиї від- нову суди, що вони є обовязани українські свята таксамо респектувати як латинські. — Насильно беруть Українців до пль- ського війська. Асентерукові поляські власти в Чорткові вже від місяця наби- рають насильно Українців до польського війська. Дотепер були розмовляти про польського війська: 1) Маланчук Іван з Бичковець (асент. 5/4), 2) Фаріон Ва- силь з Рилодубу (асент. 7/4), 3) Микола Білянці в Земячка (асентеруковий 7/4), 4) Шевченко Іван (асентеруковий 8/4), 5) Блак Михайло зі Скородинськ (асент. 20/4). Що до сих патюв внесено захвалення. Скільки олях Українців будьо в Чорткові асен- терукований на та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на всікий випадок є їх о місцю більше. Асентерукові відбувається під примусом жандармерії під крізами та розмовляти про польську протесту, про те годи на разі щось том- ного сказати, на ЧИКАТЕЛЬСЬ! Сокершні Європейських танцорів, відома всій Україні своїм таланом ВЕЛИКІЙ КОНЦЕРТ імпровізованих належних драматичних танців 4 го мая 1921 року в салі «НЕЗАЛЕЖНОГО ТЕАТРУ» вна ШАШКЕВИЧА Тому спішіть раніш набути білети в „Книгарні Шевченка“ і в „Народній Торговлі“. 48 п. п. Рєвзару въ підсок. Орск., сб жалюєвань кит. Попель, бороння авд. д-р Кубіль. Розгріву відрочено на день 6, мая для покликання нових свідків. НОВІ КНИЖКИ І ВИДАННЯ. Юліан Оплєвський — Танеч- ниця в підсоку — (Нарис в ХІІІ. в. до Хр.) Львів 1921, Накладом Видавничої Спілки. Стр. 48. 8°. ОПОВІСТКИ. УКРАЇНСЬКИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ ТЕАТР тепер під фірмою НАРОДНИЙ ТЕАТР Т-ВА „УКР. БЕСІДА“ у ЛЬВОВІ (Шпильченка 5.). В неділю, дня 1 мая 1921, о год. 3½, по- пол. в звичайних цінах „ЗАПОРІЖЕЦЬ ВА ДУНАСМ“ народна опера в д. Зах Семе- нів. В неділю, дня 1 мая 1921, о год. 7, вече- ром з нагоди рубіжного свята І. май статоч- на вистава у кінотеатрі п'єса на 4 дні Вел. Вин- ниченка. В понеділок, дня 2 мая 1921, „ВІД“ фан- тастична комедія зі співами і танцями в 4 джк по Голово М. Кривишинського. У четвер, дня 3 мая 1921, „БАЄВСЬКИЙ БУНТ“ народна опера в 3 дніх Р. Сурчака — аудиція Я. Морсвільська. Для всіх вистав в понеділок і второк о- години Т. Березов. Вистава виступ до набуття в „Народній Тор- говлі“ (Россія 36). XVIII—2—3 Ціновою о год. 6, вечером, розміщання в середніх майбутнього п'єси „Майська Небесна душа“ — фона Ю. Романчук і фонда „Чи- сла“. Понад 100. Дар д-ра О. Немаваного. На мій руки пожеже провадження, що не бажає розголошувати власність тисяч марок з чого дистанції по 5000 марок; фона релізної преси на святочне для інтерв'ювання, фонда Ю. Романчука і фонда „Чи- сла“. Д-р О. Стурмінський. З природою більшості рокових смертей Т. Шевченка дозволив Українські Студії в Пир- ушках. Четвертачна, 830 К. чилях, з кілця призначення 500 К на фона „Читер“, в 350 К. на шлям „У. Г. К.“ і „Львов“. — За цю щедру виставу скажемо У. Г. К. у Львові панам Студі- ям широкосердечну подяку. Всікрем білого досліджень в правовладній червоні, 1 то моя в день Божествення Хри- стового випускається в православний цер- кві на Францисканський вул. Богослужен- ня по всім обрядам превославної церкви. Подальша отим до відома, що бого- служення починається о 12 год. ночі, перед цим буде чотири днів, тому про- ситься всіх православних поститися бо государства, а хто володіє гарним голо- сом і знакомий з церковним співом при- бути до переки в судьбу о 12 год. дня, для розуміння церковних пасхальних написань. — Відда облазочень — українського фенду уважно і сприт у Львові — вул. Бла- харева ч 11, ІІ, п., займається життєвим обезпеченими, а то: а) нормальний, то є свіпар- сякими оглядалини на довільну кістку і зал. в дути у різних комбінаціях в саме — я ложити до перекриття, — вина рент. б) нарощнім, то є без лікар- ських оглядали, найвища обезпечена квота 10.000 мп. Хто бажав би обезпечитися, про- симо карткового відповіді не отсі пі- тання: 1) а) Імя і назвише особи, яка має обезпечитися. б) День, місяць, рік і місце уро- дження. в) Від докладна адреса? 2. Яку вогту річно може відложити на життя обезпечений? 3. Товариство обстрочного початкою по- даєть квоту, на яку може бути обезпеченим. Просимо не забувати, що усі виски обертає Товариство на поліщенні долі українських вдовиць і сприт по полягах українських жирварів. По усій інформації просимо вирос- звертатися до нас — у сто по подушни, а пасміжно кождочасно. Ривною просимо усіх наших при- хильників висити нашому незалежному тільки Великодній Свят користи життя всього обезпеченим і придання для нашо- го Товариства — обезпечених. XIV 1—3 З судової сали. Хто випустив визнане в містопаді 1918 р.? Онолі перед військовим судом Д. О. Г. у Львові відбулася спеціально для нас шкава розправа, яка виявляла, хто випустив визнане з кирного суду при вул. Баторів в листопаді 1918 р. Як відомо вся польська преса розтрубила по світу, що зробили це українські жовнири всь- ед відповіротом, та що вони спричинили і завинили погром в жидівській дільниці міста. Дня 22 листопада — як виявила розправа — перед полуднем в будинку жовнирів народного суду при вул. Баторів з'явився Князьпавел Средоский з під- нимателями подальшими жовнірами і за- жалував від ключника випущення ареш- тантів. Протяг Сроковські прилюджен ямочником до трудів революцер, на сподком чого клясичик зі страху погну- стився в рук ключа від нейд визнання. Тоді жовнири взяли ключи, повтвиряли келл і випустили вязнів. Коли на не надійшли підпроку- тор д-р Шимонович, судда д-р За- ва зажк і офіціал Роман Віктор вертали увагу Сроковського, аби не ви пускати вязнів. Сроковські й Його товариші витягнули революцер і ручні гравати, оримчі природи телу грізну постава, що залежить трьом традиціям відпала скота пальцевих інтервенованості. При випускуван- ню вязнів Сроковські зрання також та блюло в лине повинної службу С. Юль- хова. За вручення визнань відповідала Сроковські перед військовим судом, бо в цім часі повинен службу як хорунжий ПОРАЗ ПЕРШИЙ У ЛЬВОВІ! Атракційний монопольний фільм. Гігантичний кінематографічний архи- тект в 7 великих частях на тему ритуального модуля п. 9. ЛЮДИ НЕПІВНІ! ЗАВТРІШНЬОГО ДНЯ КОПЕРНИК І МАРУСЕНЬКА вистіллюють львівські кінотеатр Вид неділя 24. квітня. Хто знати би де подавається Павло Кол- тун, абсолютно гімнаст, який здається тепер виходить на Волині, буде ласкавий повідомити Святка Олександра Котуна, дака. Зальцір. 1160. 1000 Мп. на Рудні Школу жертвую за ближчу відмову про Григо Редьку з Новор- шин, який мав подерти в 1919 р. в італійським полком в Сепова. Ріст стати до Уряду парох. 1165 1—2 Повідомляємо П. Т. Громадянство, що з днем 19 квітня ц. р. отверено в Па- ремилі новий СТОЛОВУ І КОМНАТУ ДО-СНІДАНЬ — під фірмою — : Дорожовець і Друлін 2—4 XVII при вул. Костюшка 1. на карті приділу і ваго- на, для П. Т. Топа- риста Інститут та кет- ного опалювання до- ставляє тогочасного комісаря дім 1. МІ- КУЛЕВСЬКОГО, Львів, вул. Клінського 1. L 1160 ПОШУКУЄТЬСЯ РУТИНОВАГО БУХ- гальтера і юрос- пандента — повинного в фе- бричному бухгалтерію, до самостійної веден- ня книг і доброчестя в столярських фабрик на 8 місяців. Рекрутується тільки на базову і соціальну саду. Кавалер матимуть перешенство. Письмово подавати в спітальний кінг — усіляким про- стиха надсилається до фрми „ТИТАН“ торг. провод, сильна у Львові вул. Валова 23. 1152 3—3 ПІВАДИЛ З УРАРСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ВІЙНИ, без од- нієї руки, розуміється д-бре на сільських гос- подарствах, садибних, пчеловодів і отгородни- вих з достатньою практичною, гладке впливан- ня для себе посил. Згодованим надсилається на адресу: Самаритянська Секція У. Г. К. Львів вул. Блехряза 11, І під число 1584. VII 1—1 ПІШУКУЮ ИНСТРУКТОРА, котрий притомлява- би навчанню на IV рік учителської семина- рії. Згодованим і підданням усільної святі до гарячу школи в Тетевенських п. Львова Кого зійшла. ДЯКА, молодого Іспитованого, що вича би як прозавання державний і світський хори гва- дає профілі Ілья пусте. Згодованим сплати: Цел- ковий Комітет на рука Грецької Петро, Іван Пусте п. Мельнича. 1065 14—15 ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ. ТРЕХ молодих, інтелігентних молодиць бажає нено дорогою визнати переснуку з молодим пановоченням в цілі виведення гадж. Згодовани- на адресу: Бьяльдина, брешет, шатин Посте селінне Любвача за складними 1-миллями ч. 359.084. УЧИТЕЛЬ вважає в матрицьний ціли пе- реснуку — річн зганий Посередництво — ра- дя, Згодованим до 20 V. вул. „Дюга“ — троху стати на Адміністрації. ГОРАХ шукую для яких ось б з 2-річною дитиною на ціле літо свяй кимати в розкіл харчем (або й частинами) у свящ Ч. 81. По конфіскаті наклад другий! ЛЬВІВ, п'ятниця дня 6. мая 1921. Рік І. УКРАЇНСЬКИЙ вістник Виходить о годині 8. рано. РЕДАКЦІЯ, АДМІНІСТРАЦІЯ Й ЕКСПЕДИЦІЯ: ЛЬВІВ, РИНOK Ч. 10. НА ПОМIЧ УКРАЇНСЬКИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ ПРЕС! По Україні і про Україну. Заява самостійників. З кругів партії самостійників-соціалістів (С. С.), давньої української народної партії (У. Н. П.) одержали ми слiдуюче письмо. В звязку в останнiм подiлi ми від денському групi, викликаними самочинним виступом пп. ген. Греkова, О. Андрієвського, О. Макаренко, М. Кривецького, спільна нарада фiлії Центрального Комітету партії самостійників-соціалістів (У. Н. П.) фракцiї С. С. в Радi Республiки, представникiв кам'янецької, тарнопольської, варшавської i ченстоховської філій партії С.С., винесла слiдуючi постанови, якi до водять по публічного відома: I. Збирання констатує що: a) згідно постанови директора з місяця лютого 1919 р. у м. Винницi п. О. Андрієвський вибув із партії С. С. i до цього часу членом партії не ділиться; b) ген. Греkов до партії С. С. нiколи не належав i не належить; в) голова фiлiї Центрального Комітету партії С. С. д-р Іван Липа нiколи не був запрошуваний ким би то не було в склад директорів, тим паче якось но-вої, про що зазначено в ч. 77 „Українського Вістника" від 29. квітня ц. р. i не мав та не має нiякого відношення до цих самочинних виступів, про які зазна- чено в тiм же числi „Українського Вістника". II. Збирання вважає, що члени Центрального Комітету партії С. С. (У. Н. П.) п. п. О. Макаренко та Мих. Кривецький своїми самочинними виступами порушили гiднiсть партії та її державну ідеологію. III. Зогляду на це, збирання нако- дить необхідним завищення їх в політично партійних правах i визиває п. п. О. Макаренка та М. Кривецького представити негайно на розгляд партійної кон- ференцiї виправдуючи їх документи в цій справі або скласти свої партійні уповноваження. IV: Збирання ухвалює що: a) Центральний Комітет партії С. С. (У. Н. П.) переноситься з Вiдня до мiсця осілку Уряду У. Н. Р.; b) функцiя Центрального Комітету, відповідно група Центрального Комітету, яка увесь час мала більшiсть членiв Центрального Комітету i несла право функцii Центрального Комітету партії, а тiльки в тактичних умов передала ре- презентацiю відносини групи. Партія Самостійників-Соціалістів (У. Н. П.) — Голова збирання М. Білик ський, секретар (пiдпис нечиткий). — м. Тернопiль 28—29 квітня 1921 р. Передплата: Місячно: 120 M Чвертьмісечно: 350 M ЗА ГРАНИЦЕЮ: Місячно: 240 M Повиднинна число : 12 Цiна одного примiрника : 6 марок. ОГОЛОШЕННЯ: Рядок дрiбного друку або його мiсце в рубриці "Оголошення" 10 M., в "На- диславнiм", в "Оповiстках" i ескрольга 20 M. Мiж новинками i в редакцiйнiй частi 40 M. За дрібні оголошення пла- титься по 3 M. від слова ; товстим дру- ком подвійно. 2 Бірою польські власті закрили граджен- ську фабрику варівчанського білорусько-го Комітету. Одночасно закрито білоруську бібліотеку і читальню Льокваль опе- раційно. Закрити білоруські кооператив. Білоруське пресове Бюро подає: з Гродна доносить, що польські власті за- крили кооперативи в м. Цадзиках і Дуні за те, що кооперативне діловодство не досягає білоруської мови. Свято українського соціалістичного робітництва у Львові. Свято розпочалося дня 1. мая о год. 41. перед полуднем вічев, яке ізза непо- годи відбулося в салі Музичного Інститу- ту. На вчу проводила перший реда- ктор „Впереду" Порфір Буняк, потім ви- брано президію, до якої увійшли: Пор- фір Буняк, Жмиковський і Стефанія Па- плявич, та А. Головка як секретар. Олісна редактор Антін Чернецький виголосив реферат на тему „Боротьба пролетаріату з капіталізмом", почим про- мовляла іменем українського соціалісти- чного жіноцтва п. Юлія Шпігельська. Останню точку денного порядку „Вільна заявлення, суверенна, соціалістична укра- їнська республіка" реферував рел. Іван Кравченко. Представники Білоруси на брунсельському кон- ференцію Міністер національних меншостей Білоруської Народньої Республіки С. Житловський вийшов за кордон і візьме також участь в білоруській делегації в Брукселі (Білор. прес. Б.). При зміні адреси приймає на забування подають і наповнюють свою адресу. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСТНИК ч. 51. получення на Гор. Шлеску. Щойно о 7. годині рано вдалося узяскати розмову з Битом». По доменським в Бятому поль- ський війська і сильні відділи польських повстанців обселили Битом. Усі школи і скляни завжди. Весь залізничний рух припинений. Телефонне получення не- перервано. На вулицях Битома польські швейцарії віддали повняття сторожу безпе- ченства. Французьке військо прийшло, але заховується байдуже. В околищі Битома щуп ніч чутно жодний крісовий отонь. В Гліві Польки окопалися в кастр- ні артилерії. На раз мінська плеєсція това поліція має перевагу. В околищі Гліві і Рибіка прийшло до насильства і виступа проти Нимців. В Катовицях і околиці похлюмовано нині стан облоги. За малими виймаючи цілий сприйн простріт Горшнього Шлеска находиться в руках польських повстанців. В околи- щі Глобука в прудильким і ополчанським повиті висадили повстаний мости. В Заб- жу прийшло до крівавих сутічок поміж німечкою поліцією в Поляками. На ко- пальних теж велися бої, бо Польки ви- гнали німечкого робітників, при чому богато Німців понесло смерть. Населення заховується на раз з резервою і спо- кійно. Французькі війська обмежуються до охорони публічних будинків. В тій самій справі пише, Вінер Аль- темайя Цейтгун": Словенських побою- вання Німців, що Польки викличуть ре- волю на Гор. Шлеску. Революту ви клікали вони дня 3. май в день свого національного свята. В решті рано о- паниували Польки на поручення Французів Катовиці. Балахович на німечкому фланзі Німецька преса доносить з По- знаня, що серед польських військ сконцентрованих на німечкій гра- ниці є також російські формациї під проводом Балаховича, які Польща хоче укрити проти Німеччини. Штрайн на Гор. Шлеску в німечкому вбивстві. Vorgwärts" вважав істрійськ робітни- ків на Гор. Шлеску об'єднано проти проти прилучення до Польщі рибін- цької і пшинської округа. Відкидання Корелантого, Супроти того, що Корфанті ви- йшов поза кометентний представництво комсаря, польський уряд відкликав його з заниманого становища. Кондий Укрінць і юнда Україна мне в місяці квітня та в маю ц. р. зас- жити вкладку на ВИДАВНИЧИЙ ФОНД п. н., „Учетка, брати мої!" (Гроші сляти на шадд кн. ч. 13.114 тов. „Дистер" — Львів, Руська 20/4.) НЬО-ГАЛИЦЬКИХ СІОНІСТІВ. удержання палестинської комісії в висоті 2/3. Буджет переходить тепер суму 100,000. марок місячно. На бігучий рік предміль- на квоту 2 мільйони марок. Цілла вибору верифікаційної комісії, вигоджев д-р Райх польтичний ре- ферат: Політична діяльність екзекутив ма- ла два головні завдання на ощі: 1) до- ставлення організації відповідної політній в самому жидьському громадянстві і 2) запевнення авторитету на зовн. Оби ціли осганено в повин. Жидьське громадя- ство і уж чинники зрозуміли і признав- ли що, що сіоністична організація тво- рить дуже позважний чинник і повнай го- лового організації не можна увійти в контакт з жидьським населенням. Інтервенції у владсті відносилася головно до трьох справ: 1) виданням зі служби урядників, 2) університетської молоді, недопущеною до шкіл, 3) легалі- зації, згладно рухомлення жидьських народних інституцій. Еконуттава клали спеціальний на- тик на удержання партійної дисципліни. Дисципліна вднісса побуду на цілі лінії. З приводу останньою відбутих кон- ференцій безпеки незважною дав до зарозуміння, що пори за все дуже буть вирішані криди, виряджені безборонний, ви-нешений, голодуючий жидьський люд- ності. Пам'ятайте про повований звичай „Українського Вістника" Мертві проситиє вбивці дя Креп- зога Союза Кредитового у Львові (Ранок ч. 10.) на біл. рахунок „Українського Вістника". корпоративне зусиль урядення так пай- ством як і економічним. В дню 3. мажа ілюміноване винни бує окна домов за помочь налекп кріт- ковських, кторе набув можна в складніці в селі по 5 Мр. за штуке. Starostwo (підпис). Starostwo w Kosowie. Kosów dnia 20. kwietnia 1921. Wielebnemu gr.-kat. Urzędowi parafialnemu w Kościelni przesyłam celem odprawienia eole- napołeństwa w czasie jak powyżej wymienio- nie. Starosta Jaworski m. p. Голові Ради Міністрів. Травня 24 р. І постою. В ріжних органах періодичної преси /Воля, Український Вістник, Рідний Край/ за останній час надруковано два документи, названі "декларацією" і "засвідченням" за підписами п.п. Грекова, Андрієвського, О. Макаренка і М.Кривецького. Копії цих документів надіслано також міністрові Справ Закордонних нашим дипломатичним представником в Польщі. Згадані документи містять в собі: а/ріжні заяви, що торкаються Уряду УНР і складених ним міжнародних умов та б/"уповноваження" на заключення вступного договору на засадах декларації "народнього уряду" з Урядом Річи Посполитої Польської. Газета "Український Вістник" та інші органи преси звянують виступ названих вище осіб з діяльністю партії самостійників-соціялістів та називають імена деяких членів цієї партії, як кандидатів в члени Директорії, що мала б повстати на місце істнуючого Уряду УНР. Маючи на увазі, що серед учасників згаданих антидержавних виступів фігурують відповідальні представники партії самостійників-соціялістів - члени центрального комітету іІ О.Макаренко і М.Кривецький, що партія ця бере чинну участь в праці нашого державного центру, що збори місцевих філій названої партії резолюцією своєю, уміщеною в ч.2 газети "Українська Трибуна"не відмежовуються в рішучий спосіб від груп, ви- ступивших зі згаданими вище деклараціями, а лише взивають членів партії п.п.Макаренка і Кривецького подати виправдуючі документи, я прошу Вас, Пане Прем'єр-Міністре, доповісти мені, як поставилась Рада Міністрів до останніх антидержавних виступів відповідальних представників політичної партії, що має своє представництво в нашому державному центрі. Михайлов Посвідчу. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Світру-Кол. Віз. Укр. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 261 кмс д. 4 LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE. ГОЛОВА Надзвичайних дипломатичних місій української народньої республіки в Італії та Швейцарії. Відень, 19-го квітня 1921 р. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВХ. Ч Високоповажаний Пане Президенте ! Я дозволяю собі надіслати при сьому до Вашого ласкавого відома копію переданого мені сьо- годня полковником Вишиваним протоколу та копію мо- го в сій справі докладу до п. Міністра Нікоського. З глибоким поважанням, назавжди відданий Новицький 2/Додатки . Копія. Відень, 19-го квітня 1921 р. Високоповажаний Пане Міністре ! Долучаючи до сього додаток я одержав від полк. Вишиваного, який тільки що був у мене. Молодого, з калим житевим досвідом, індульсивного полковника страшенно обурив сей документ, з оригіналом якого він ознайомився . - Він тепер знова цілком на стороні Пана Головного Отамана, висловлює своє щире соцаління з приводу того , що він писав в останній час, і просив мене довести се до Вашого відома. Відданий Василько, в.р. I/Додаток . П.С. Пан Залізняк пише мені слідуюче :'' Переданий мені Вами ще вчора відпис документів з підписами Грекова і інших наробив тут великого галасу, дуже можливо, що через сей інцидент Рада перестане істнувати. Доки по Греків уже виступив з Галич.'' ''Диктатор'' Нєттушевич здеґрадував озмана Грекова наказом по армії , розісланого до всіх таборів, на простого жовняра і Kopia. Poświadczenie Dr. Atanazy Andrijewski, członek dyrektoryatu ukraińskiego i ppłk. Ser- giusz Czernoszenko są upelnomoćnieni przez związek partij i ugrupowań politycznych ukraińskich do prowadzenia pertraktacyj i zawarcia wstę- negotraktatu z Rządem Rzeczypospolitej Polskiej, zgodnie z postulatami deklaracyi Rady Narodowej Ukraińskiej. Podpisy : Dr. Kriwecki , generał Grekow . Wiedeń 14 marca 1921. Deklaracya Zebrani przedstawiciele partij i ugrupowań ukraińskich, zważywszy obec- ny moment polityczny, uważa za niezbędne ustalić co następuje : I. Rząd atamana Petlury w obecnym składzie dowiódł swej absolutnej niezdolno- ści do urzeczywistnienia odrodzenia narodowej Ukrainy wolnienia terytorium od okupacyi bolszewickiej . II. Rząd atamana Petlury musi być zmodyfikowany i uzupełniony przez elementy reprezentujące sfery narodowe, polityczne i demokratyczne Ukrainy. III. Narodowy Rząd Ukraiński winien dążyć do uwolnienia Ukrainy od bolsze- wizmu i anarchiji oraz ustalić w kraju system demokratyczno republikański i porządek społeczny . IV. Narodowa Republika Ukraińska musi wejść w ściśły sojusz wojskowy, poli- tyczny i ekonomiczny z Polską i Francją . V. Zywotnym interesem Republiki Ukraińskiej jest skonsolidowana i trwała egzystencja Państwa Polskiego . VI. Wszystkie porozumienia i traktaty zawarte dotąd między Polską i Ukrainą muszą zachować swoje siły i winne być uzupełnione przez nowe traktaty korzystne dla obu Państw . VII. Ze względu na to że sprawa Wschodniej Galicyi jest wewnętrzna sprawa Rzeczypospolitej Polskiej, Narodowy Rząd Ukraiński oświadcza w kwestyi tej swoje zupełne desinteresment . VIII. Połączone miarodajne sfery polityczne socyalne i narodowe Ukrainy mu- szą, bezzwłocznie wzrócić się do mocarstw Ententy celem uzyskania ich pomocy i protektoratu dla sprawy Ukrainy okupowanej przez bolszewików. Podpisy : Gen. Grekow, Dr. Andrijewski . A. Makarenko . У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖ. ЗНОСИН. "14"-грудня 1920 р. ч.ссххvi./695 м. Тарнів. ПАНОВІ ... Всій Гн. Поляк і Головам .. Українських Революційних Місій за кордоном... В звязку з заключенням квітньового політично го договору Уряду У.Н.Р. з Урядом Польської Річі Посполитої, в якому зазначені західні кордони нашої держави - питання державної приналежності Східної Галичини, як також питання про компетен- цію рішати про долю цієї країни - зробилось предметом численних політичних декларацій і про- тестів деяких кол Галицького та Наддніпрянського громадянства - горячих політичних дискусій, спо- рів і газетних виступів, а подекуди і об'єктом дипломатичних розмов та пертраткацій з представ- никами чужоземних держав. Верховній Владі, яку представляє пан Головний Отаман, і Урядову У.Н.Р. деякі кола українського громадянства роблять закиди наче-б то вони зрік- лись Східної Галичини і віддали її під панування Польщі. Рівно-ж деякі представники /Польської Респуб- ліки старались прихилити представників У.Н.Р. до приняття формулі, що "Україна без Польщі іс- нувати не може, а Польща без Галичини" - значить, що українські представники за кордоном мусять переконувати уряди чужоземних держав особливо ан- глійський - який ворожо ставиться до імперіалізму Польщі, - що Галичина мусять на- лежати до Польщі. Все вище зазначене примушує Міністерство Закордонних Справ подати Вам, Бельмшановийй Пане После, свої міркування про становище Уряду У.Н.Р. в галицькому питанню і прохає Вас керуватись ними в своїй роботі. По упадку Габсбурзької монархії – український народ Східньої Галичини опираючись на право самоозначення проголосив свій край самостійною Західно-Українською Республікою і по- тим на основі однодушної волі народа з'єднався з Українською Народньою Республікою. Але цим з'єднанням – не вирішено і не могло бути вирішено питання державної приналежності території Східньої Галичини, бо Східна Галичина була частиною те- риторії б.Австро-Угорщини і тому во- на як і всі інші території – підпада- ла рішення Союзних та Заприязнених Держав – себто точно сказати – рішенню Найвищої Ради /Стаття 91 Санжерменського договору/. 25 червня 1919.року Найвища Рада помимо рішучого протесту з сторони Української Делегації надала санкцію польській оку- пації Східної Галичини, а постановою від 11-го липня м.р. – віддала управу над нею Польщі на основі окремого договору між Польщею і Антантою, а українському народові оголосила, що той до- говор забезпечуватиме по змозі автономну території як також політичні, релігійні і особисті вольності населення і опирати- меться на праві самоозначення, яке населення Галичини виконав пізніше що до своєї політичної приналежності". Зазначене становище в галицькій справі – зокрема в справі приналежності – було змінене тимчасовим "Статутом для Східної Галичини" прийнятим на засіданню Найвищої Ради 20-го падолиста 1919 року. Найвища Рада ухваленим статутом надавала Східній Галичині автономію, але відбирала населенню цієї території пра- во самоозначення – а саме постановила, що по 25-ти роках польської управи – має рішати не воля народу – а Ліга Націй. Після того на домагання поляків Найвища Рада рішила завісити свою ухвалу про тимчасовий характер приналежності Східньої Галичини до Польщі - застерігаючи собі і рішити цю справу пізніше /а до часу рішення віддала Східну Галичину під дальшу окупацію Польщі./ Таким чином справа Східньої Галичи ни була і є об'єктом міжнародного права та його диктуючих тепер чин- ників і вона не могла, і не може бути вирішена ні волею, населення, ні тим більше квітневим договором Уряду У.Н.Р. з Урядом Річі Посполитої - польської... Уряд У.Н.Р. не тільки не мав права рішати про долю Схід- ньої Галичини з погляду міжнародного права, але він не міг цього зробити і на основі державноправової окремішності Схід- ної Галичини, бо з'єднання обох Республік вправді наступило але фактично і злукки зовсім не пе- реведено і Західньо - Українська Республіка лишилась і надалі самостій- ною і незалежною. На підставі умов від 3/ХІІ 1918 року і 3/І 1919 року - Галицька Національна Рада затримала аж до часу скликання Установчих Зборів обох Республік найвищу законодавчу владу що до території Західньої Області У.Н.Р.а виконання цивіль- ної і військової адміністрації доручила своєму, перед нею відповідальному, Державному Секретаріатові, як виконавчому ор- ганові. З актів злукки виходить, що Західня Область У.Н.Р. засте- рігла собі самостійність і остаточну розв'язку питання про державну приналежність полішила волі самого народу. Таким чином Уряд У.Н.Р., стоячи на грунті державноправової окремішності Східньої Галичини і вважаючи, що питання її полі тичної приналежності належить до вирішення міждержавних чинників, які безперечно візьмуть на увагу волю населення цієї країни, не міг ні „насильно відривати, ні зривати в користь Польщі і Східньої Галичини і визначуючи жахідні кордони в декларації української Дипломатичної Місії в Річ Посполитій Польській від 2-го грудня 1919 року і після того в політичному договорі від 24-го квітня 1920 року не мав ні ва ні наміру предрішати питання про політичне становище Східньої Галичини. Подяки Вам, Вельмишановний Пане После, вище зазначене міркування, прохаю Вас взяти під ласкаву увагу, інформувати прави но закордонні офіціальні, політичні і суспільні громадянські круги про становище Уряду У.Н.Р. в галицькій справі, як також давати відповідні пояснення Польським Прелставникам за кордоном Також прошу Вас інформувати Міністерство Закордонних Справ про стан галицького питання за кордоном, особливо в цій державі де Ви акредитовані. Прошу Вас,Вельмишановний Пане После, прийняти вислови найглибшої пошани. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносів ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 96 Фонду № 1429 Опису № 2 Пронумеровано 46 /сорок шестий/ + 11 об = 54 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ 35а, 34а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: 35-35а, 34-34а; Графічні матеріали: Інші особливості документів Документ з затухаючим текстом: 20 " марта 1987 р. Підпис Желєзняк ДЛЯ ПІДШИВКИ ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час видачі підпис, дата повернення підпис, дата 2.104.90 Крістал 504.91 Му 0908.96 Новак 9.01.03 ДТмс 27.07.05 Локу 28.11.05 д/Тмс РУЗД. З.04.06 р Кісле ДУЗД 7 28.04. Асер Госор 9228.96 Новак 13.01.03, Новак 250805 Р 6120 Р Окесуфра 06.06 р Локу тфз МОВОР м ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: 24.05.2006 р. Ганкрава 30.05.08 бурко (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) 10/IV-92 Лен ефідування дата) (Підпис) 13.07.09 щу